КОНВЕНЦIЯ

про позовну давнiсть у мiжнароднiй купiвлi-продажу товарiв

     Преамбула

     Держави-учасницi цiєї Конвенцiї,

     вважаючи, що мiжнародна торгiвля є важливим фактором у змiцненнi дружнiх вiдносин мiж державами,

     вважаючи, що прийняття однакових правил, якi регулюватимуть позовну давнiсть у мiжнароднiй купiвлi-продажу товарiв, сприятиме розвитку свiтової торгiвлi,

     домовились про таке:

Частина I Основнi положення

Сфера застосування

Стаття 1

     1. Ця Конвенцiя визначає умови, за яких вимоги покупця та продавця один до одного, що випливають з договору мiжнародної купiвлi-продажу товарiв або пов'язанi з його порушенням, припиненням або недiйснiстю, не можуть бути задоволенi внаслiдок закiнчення певного перiоду часу. Такий перiод часу надалi iменується "строком позовної давностi".

     2. Предметом регулювання цiєї Конвенцiї не є строки, протягом яких одна з сторiн може набути або здiйснити своє право на вимогу лише за умови, що вона буде зобов'язана направити повiдомлення iншiй сторонi, або вчинить будь-якi дiї, вiдмiннi вiд порушення проведення розгляду спору.

     3. У розумiннi цiєї Конвенцiї:

     а) "покупець" i "продавець" або "сторона" - це особи, якi купують, продають або погоджуються купити чи продати товари, а також особи, до яких перейшли права або обов'язки, що випливають з договору купiвлi-продажу;

     b) "кредитор" - це сторона, що ставить вимогу незалежно вiд того, чи є вона грошовою;

     c) "боржник" - це сторона, до якої кредитор ставить вимогу;

     d) "порушення договору" - це невиконання або неналежне виконання договору;

     e) "розгляд спору" - це судовий, арбiтражний та адмiнiстративний розгляд;

     f) "особа" - означає також будь-яку корпорацiю, компанiю, товариство, асоцiацiю або iншу органiзацiю, якi можуть виступати як позивач або вiдповiдач, незалежно вiд того, чи є вони приватними або державними;

     g) "письмова форма" означає також повiдомлення по телеграфу та телетайпу;

     h) "рiк" означає рiк, що обчислюється за григорiанським календарем.

Стаття 2

     Для цiлей даної Конвенцiї:

     a) договiр купiвлi-продажу товарiв вважається мiжнародним, якщо на момент укладення договору комерцiйнi пiдприємства покупця та продавця перебувають у рiзних державах;

     b) та обставина, що комерцiйнi пiдприємства сторiн перебувають у рiзних державах, не береться до уваги, якщо це не випливає нi з договору, нi з дiлових вiдносин, якi мали мiсце до або в момент укладення договору або обмiну iнформацiєю мiж сторонами;

     c) якщо сторона в договорi купiвлi-продажу має комерцiйнi пiдприємства бiльш нiж в однiй державi, комерцiйним пiдприємством вважатиметься те, яке, враховуючи обставини, вiдомих сторонам або передбачуванi ними в момент укладення договору, мають найбiльш тiсний зв'язок з договором та його виконанням;

     d) якщо сторона не має комерцiйного пiдприємства, то береться до уваги її постiйне мiсце перебування;

     e) не береться до уваги нi нацiональна ознака сторiн, нi їх громадянський або торговельний статус, нi громадянський або торговельний характер договору.

Стаття 3

     1. Ця Конвенцiя застосовується лише в тих випадках, коли комерцiйнi пiдприємства сторiн договору мiжнародної купiвлi-продажу товарiв у момент його укладення перебувають у Договiрних державах.

     2. Оскiльки ця Конвенцiя не передбачає iнше, вона застосовується незалежно вiд права, яке могло б пiдлягати застосуванню на пiдставi норм мiжнародного приватного права.

     3. Ця Конвенцiя не застосовується в тих випадках, коли сторони договору купiвлi-продажу в яснiй формi виключили її застосування.

Стаття 4

     Ця Конвенцiя не застосовується до продажу:

     а) товарiв, що купуються для особистого, родинного або домашнього користування;

     b) з аукцiону;

     c) в порядку виконавчої дiї або iншим чином на пiдставi закону;

     d) фондових паперiв, акцiй, забезпечувальних паперiв, оборотних документiв i грошей;

     e) суден водного та повiтряного транспорту;

     f) електроенергiї.

Стаття 5

     Ця Конвенцiя не застосовується до вимог, якi грунтуються на:

     a) заподiяннi смертi або пошкодженнi здоров'я особи;

     b) ядернiй шкодi, завданiй проданими товарами;

     c) заставi, iпотецi або iншому забезпеченнi речового характеру;

     d) рiшеннi або постановi, ухвалених в результатi розгляду спору;

     e) документi, згiдно з яким можливе примусове виконання вiдповiдно до законiв того мiсця, звiдки запрошується таке виконання;

     f) чеку, переказному або простому векселi.

Стаття 6

     1. Ця Конвенцiя не застосовується до договорiв, у яких зобов'язання продавця полягають в основному у виконаннi роботи або наданнi iнших послуг.

     2. Договори на поставку товарiв, що пiдлягають виготовленню або виробництву, вважаються договорами купiвлi-продажу, якщо сторона, яка замовляє товари, не зобов'язується поставити iстотну частину матерiалiв, необхiдних для виготовлення або виробництва таких товарiв.

Стаття 7

     Пiд час тлумачення та застосування положень цiєї Конвенцiї належить враховувати її мiжнародний характер та необхiднiсть сприяти досягненню однаковостi.

Строк позовної давностi та початок його перебiгу

Стаття 8

     Строк позовної давностi встановлюється у чотири роки.

Стаття 9

     1. Перебiг строку позовної давностi починається вiд дня випадкiв, передбачених статтями 10, 11 та 12.

     2. Початок перебiгу строку позовної давностi не вiдкладається через те, що:

     a) одна сторона може бути зобов'язана направити iншiй сторонi повiдомлення, згадане в пунктi 2 статтi 1 або

     b) в арбiтражнiй угодi мiститься умова, згiдно з якою до ухвалення арбiтражного рiшення не виникає нiякого права на вимогу.

Стаття 10

     1. Вважається, що право на позов, що випливає з порушення договору, виникає в той день, коли мало мiсце таке порушення.

     2. Право на позов, що випливає з дефекту або iншої невiдповiдностi товару умовам договору, виникає вiд дня фактичної передачi товару покупцевi або його вiдмови прийняти товар.

     3. Право на позов, що грунтується на обманi, вчиненому до, пiд час укладення, виникає вiд дня, коли обман був або мiг бути розумно розкритий.

Стаття 11

     Якщо продавець дав щодо товару пряму гарантiю, строк дiї якої обмежений певним перiодом часу або в iнший спосiб, перебiг позовної давностi по вимогах, що випливають з такої гарантiї, починається вiд дня, коли покупець сповiщає продавця про факт, який став пiдставою для такої вимоги, але не пiзнiше закiнчення строку дiї гарантiї.

Стаття 12

     1. Якщо при наявностi обставин, передбачених правом, застосовуваним до договору, одна з сторiн може заявити про припинення договору до настання строку його виконання i заявляє про це, перебiг строку давностi, що грунтується на цiй обставинi, починається вiд дня подання заяви iншiй сторонi. Якщо про припинення договору не заявлено до настання строку його виконання, перебiг позовної давностi починається вiд дня настання строку виконання договору.

     2. Строк позовної давностi, що випливає з порушення однiєю договiрною стороною умови про поставку або оплату товару частинами, починається стосовно кожної окремої частини вiд дня, коли вiдбулося це порушення. Якщо згiдно з застосовуваним до договору правом одна з сторiн може заявити про припинення договору внаслiдок такого порушення i заявляє про це, перебiг позовної давностi щодо всiх вiдповiдних частин починається вiд дня подання заяви iншiй сторонi.

Перерва та продовження строку позовної давностi

Стаття 13

     Перебiг строку позовної давностi припиняється, коли кредитор учиняє дiю, яка згiдно з правом розглядається як порушення судового розгляду проти боржника або як пред'явлення вимоги в ходi розпочатого ранiше судового розгляду проти боржника з метою одержання задоволення або визнання цiєї вимоги.

Стаття 14

     1. Якщо за згодою сторiн спiр мiж ними пiдлягає розв'язанню в арбiтражi, перебiг строку давностi позову припиняється, коли будь-яка

     з сторiн порушує арбiтражний розгляд згiдно з порядком, передбачуваним арбiтражною угодою або правом, застосовуваним до такого розгляду.

     2. Якщо в арбiтражнiй угодi або у застосованому правi вiдсутнi вiдповiднi положення, арбiтражний розгляд вважається розпочатим у той день, коли заява про передання спору до арбiтражу доставлена до мiсця постiйного проживання, або до мiсця перебування комерцiйного пiдприємства iншої сторони, або, за вiдсутнiстю таких, до останнього вiдомого мiсця її постiйного проживання або перебування її комерцiйного пiдприємства.

Стаття 15

     Пiд час розгляду спору в порядку iншому, нiж передбачено у статтях 13 та 14, пiд час розгляду, розпочатого у зв'язку:

     a) зi смертю або обмеженням право- або дiєздатностi боржника;

     b) з банкрутством або заявою про неспроможнiсть боржника, що стосується всього його майна;

     c) з розпуском або лiквiдацiєю корпорацiї, компанiї, товариства, асоцiацiї або iншої органiзацiї, яка є боржником;

     перебiг строку позовної давностi припиняється, коли кредитор з метою одержання задоволення або визнання своєї вимоги ставить її в ходi вказаного розгляду, за умови додержання умови норм права, якi регулюють такий порядок розгляду спору.

Стаття 16

     Для цiлей статей 13, 14 та 15 вважається, що зустрiчну вимогу поставлено в той самий день, що й вимогу, проти якої вона ставиться, за умови, що обидвi вимоги випливають з одного або декiлькох взаємозв'язаних договорiв.

Стаття 17

     1. Якщо вимогу поставлено в межах строку позовної давностi вiдповiдно до статей 13, 14, 15 та 16, але розгляд спору закiнчився без винесення рiшення по сутi вимоги, перебiг строку позовної давностi не буде вважатися припиненим.

     2. Якщо на момент такого закiнчення розгляду спору строк позовної давностi минув або минає менше нiж через рiк, кредитор має право поставити вимогу протягом одного року, рахуючи вiд дня закiнчення розгляду спору.

Стаття 18

     1. Якщо провадження по розгляду спору щодо одного боржника, перебiг строку давностi позову, передбаченого цiєю Конвенцiєю, припиняється щодо будь-якої iншої сторони, яка несе солiдарну вiдповiдальнiсть з боржником, за умови, що кредитор у межах зазначеного строку в письмовiй формi повiдомить цiй сторонi про порушення провадження по цьому спору.

     2. Якщо провадження та розгляд спору порушено проти покупця субпокупцем, перебiг строку позовної давностi, передбаченого у цiй Конвенцiї, припиняється щодо вимог покупця до продавця, якщо покупець у межах вказаного строку в письмовiй формi сповiщає продавця про порушення розгляду.

     3. Пiсля закiнчення указаного в пунктах 1 i 2 статтi розгляду спору перебiг строку позовної давностi спору за вимогою кредитора щодо сторони, яка несе солiдарну вiдповiдальнiсть, або за вимогою покупця щодо продавця не буде вважатися припиненим на пiдставi пунктiв 1 i 2 даної статтi, проте кредитор або покупець матиме право поставити вимогу протягом одного року вiд дня закiнчення розгляду, якщо на цей час строк позовної давностi минув або минає менше нiж через рiк.

Стаття 19

     Якщо кредитор до закiнчення строку позовної давностi вчинить у державi, де боржник має своє комерцiйне пiдприємство, будь-яку дiю, не передбачену статтями 13, 14, 15 i 16, але яка вiдповiдно до права цiєї держави спричиняється до поновлення строку позовної давностi, то розпочинається новий чотирирiчний строк позовної давностi, який обчислюється вiд дня, передбаченого правом такої держави.

Стаття 20

     1. Якщо боржник до закiнчення строку позовної давностi у письмовiй формi визнає своє зобов'язання перед кредитором, то вiд дня такого визнання розпочинається новий чотирирiчний строк давностi позову.

     2. Сплата процентiв або часткове виконання зобов'язання боржником тягне за собою тi ж самi наслiдки, що й визнання зобов'язання згiдно з пунктом 1 цiєї статтi, за умови, що така сплата або таке виконання дає розумнi пiдстави вважати, що боржник визнає це зобов'язання.

Стаття 21

     Якщо перебiг строку позовної давностi не може бути припинений кредитором через незалежнi вiд нього обставини i яких вiн не може уникнути або подолати, то строк позовної давностi не буде вважатися тим, що минув, до закiнчення одного року вiд дня припинення дiї вiдповiдної обставини.

Змiна строку позовної давностi

Стаття 22

     1. Строк позовної давностi та порядок його застосування не можуть бути змiненi шляхом заяви або угоди мiж сторонами за винятком випадкiв, передбачених пунктом 2 цiєї статтi.

     2. Боржник може в будь-який час протягом строку позовної давностi продовжити цей строк шляхом письмової заяви на адресу кредитора. Ця заява може бути поновлена.

     3. Положення цiєї статтi не торкаються дiйсностi умови, яка мiститься у договорi купiвлi-продажу i передбачає, що арбiтражний процес має бути розпочатий у межах строку, коротшого, нiж строк позовної давностi, встановлений цiєю Конвенцiєю, оскiльки така умова юридично дiйсна згiдно з правом, застосовуваним до договору купiвлi-продажу.

Загальне обмеження строку позовної давностi

Стаття 23

     Незалежно вiд положень цiєї Конвенцiї строк позовної давностi в будь-якому випадку минає не пiзнiше, нiж через 10 рокiв вiд дня, коли цей строк розпочався згiдно зi статтями 9, 10, 11 i 12 цiєї Конвенцiї.

Наслiдки закiнчення строку позовної давностi

Стаття 24

     Закiнчення строку позовної давностi береться до уваги пiд час розгляду спору лише на пiдставi заяв сторiн, що беруть участь у процесi.

Стаття 25

     1. При наявностi заяви, передбаченої у статтi 24, право на вимогу не пiдлягає визнанню та примусовому здiйсненню пiд час розгляду спору, розпочатого пiсля закiнчення строку позовної давностi, за винятком випадкiв, указаних в пунктi 2 цiєї статтi.

     2. Незважаючи на закiнчення строку позовної давностi, сторона може заявити про свою вимогу в порядку заперечення або для залiку проти будь-якої вимоги, що її ставить iнша сторона, за умови, що для залiку це може бути зроблено лише тодi, коли:

     a) обидвi вимоги випливають з того ж самого або кiлькох взаємозв'язаних договорiв, або

     b) вимоги могли бути поставленi до залiку в будь-який час до закiнчення строку позову.

Стаття 26

     Якщо боржник виконує зобов'язання пiсля закiнчення строку позовної давностi, вiн не має права на цiй пiдставi вимагати повернення виконаного, хоча б вiн i не знав у момент виконання ним свого зобов'язання, що строк позовної давностi минув.

Стаття 27

     Iз закiнченням строку позовної давностi по головному боргу вважається строк давностi закiнченим i за вимогою про виплату процентiв по цьому боргу.

Обчислення строку

Стаття 28

     1. Строк позовної давностi минає в кiнцi того дня, який вiдповiдає календарнiй датi початку його обчислення. Якщо закiнчення строку позовної давностi випадає на такий мiсяць, в якому немає вiдповiдної календарної дати, то строк минає в кiнцi останнього дня цього мiсяця.

     2. Строк позовної давностi обчислюється вiдповiдно до дати того мiсця, де порушується провадження розгляду спору.

Стаття 29

     1. Якщо останнiй день строку позовної давностi випадає на офiцiйне свято або на iнший неробочий день, через що належнi процесуальнi дiї не можуть розпочатися у тому мiсцi, де кредитор порушує провадження розгляду спору або ставить свою вимогу згiдно зi статтями 13, 14 i 15, строк позовної давностi триватиме до кiнця першого дня, який iде за цим офiцiйним святом або неробочим днем, i в який розгляд може бути розпочатий або може ставитись така вимога.

Екстериторiальний ефект

Стаття 30

     Дiї та обставини, зазначенi в статтях 13 - 19 включно, якi мали мiсце в однiй з Договiрних держав, будуть в цiлях цiєї Конвенцiї визнанi iншою Договiрною державою, якщо кредитор вжив усiх розумних заходiв для того, щоб боржника у найкоротший термiн було оповiщено про вiдповiднi дiї або обставини.

Частина II Забезпечення застосування

Стаття 31

     1. Якщо Договiрна держава має двi або бiльше територiальнi одиницi, в яких вiдповiдно до її Конституцiї застосовуються рiзнi системи права з питань, якi є предметом регулювання цiєї Конвенцiї, то вона може в момент пiдписання, ратифiкацiї або приєднання заявити, що ця Конвенцiя поширюється на всi її територiальнi одиницi або тiльки на одну чи декiлька з них, i може змiнити свою заяву шляхом подання iншої заяви в будь-який час.

     2. Цi заяви доводяться до вiдома Генерального секретаря Органiзацiї Об'єднаних Нацiй, i в них мають бути чiтко вказанi територiальнi одиницi, до яких застосовується Конвенцiя.

     3. Якщо Договiрна держава, зазначена в пунктi 1 цiєї статтi, не зробить заяви в момент пiдписання, ратифiкацiї або приєднання, Конвенцiя буде дiяти у всiх територiальних одиницях цiєї держави.

Стаття 32

     У випадках, коли ця Конвенцiя мiстить посилання на право Держави, в якiй застосовуються рiзнi правовi системи, таке посилання припускає вiдповiдну правову систему.

Стаття 33

     Кожна Договiрна держава застосовує положення цiєї Конвенцiї до договорiв, якi укладенi в день, коли вона набула чинностi щодо цiєї держави, або пiзнiше.

Частина III Заяви та застереження

Стаття 34

     Двi або бiльше Договiрнi держави можуть в будь-який час заявити про те, що договори купiвлi-продажу мiж продавцем, який має комерцiйне пiдприємство в однiй з цих держав, i покупцем, який має комерцiйне пiдприємство в iншiй з цих держав, не регулюватимуться цiєю Конвенцiєю, оскiльки цi Держави застосовують з питань, якi є предметом регулювання цiєї Конвенцiї, аналогiчнi або подiбнi правовi норми.

Стаття 35

     Договiрна держава в момент здачi на зберiгання документа про ратифiкацiю або приєднання може заявити про те, що вона не застосовуватиме положення цiєї Конвенцiї до позовiв про визнання недiйсностi договору.

Стаття 36

     Будь-яка держава в момент здачi на зберiгання документа про ратифiкацiю або приєднання може заявити про те, що вона не зобов'язується застосовувати положення статтi 24 цiєї Конвенцiї.

Стаття 37

     Ця Конвенцiя не торкається дiй конвенцiй, що укладенi або можуть бути укладенi та мiстять положення з питань, що є предметом регулювання цiєї Конвенцiї, за умови, що продавець i покупець мають свої пiдприємства в державах-учасницях однiєї з таких конвенцiй.

Стаття 38

     1. Договiрна держава, яка є учасницею будь-якої iснуючої конвенцiї про мiжнародну купiвлю-продаж товарiв, може в момент здачi на зберiгання документа про ратифiкацiю або приєднання заявити про те, що вона застосовуватиме цю Конвенцiю лише до тих договорiв, якi пiдпадають пiд визначення договору мiжнародної купiвлi-продажу товарiв, що мiститься в такiй iснуючiй конвенцiї.

     2. Така заява втрачає силу в перший день мiсяця, що наступає пiсля закiнчення дванадцятимiсячного перiоду вiд набуття чинностi нової конвенцiї про мiжнародну купiвлю-продаж товарiв, яка буде укладена пiд егiдою Органiзацiї Об'єднаних Нацiй.

Стаття 39

     Не допускаються iншi застереження, крiм тих, якi зробленi згiдно зi статтями 34, 35, 36 та 38.

Стаття 40

     1. Заяви, зробленi вiдповiдно до цiєї Конвенцiї, направляються Генеральному секретарю Органiзацiї Об'єднаних Нацiй i набувають чинностi водночас з набуттям чинностi цiєю Конвенцiєю вiдносно вiдповiдної держави. Винятком є заяви, зробленi пiзнiше, якi набувають чинностi з першого дня наступного мiсяця, що пiсля закiнчення шестимiсячного перiоду вiд дати, коли вони були одержанi Генеральним секретарем Органiзацiї Об'єднаних Нацiй.

     2. Будь-яка держава, яка зробила заяву згiдно з цiєю Конвенцiєю, може вiдмовитись вiд неї в будь-який час шляхом оповiщення Генерального секретаря Органiзацiї Об'єднаних Нацiй. Така вiдмова набуває чинностi з першого дня наступного мiсяця пiсля закiнчення шестимiсячного перiоду вiд дати одержання повiдомлення Генеральним секретарем Органiзацiї Об'єднаних Нацiй. Коли заява зроблена згiдно зi статтею 34 цiєї Конвенцiї, така вiдмова вiд дня, коли вона набуває чинностi, спричиняє припинення дiї взаємної заяви, яка зроблена iншою державою, згiдно з цiєю ж статтею.

Частина IV Заключнi положення

Стаття 41

     Ця Конвенцiя вiдкрита для пiдписання всiма державами до 31 грудня 1975 року в Центральних установах Органiзацiї Об'єднаних Нацiй.

Стаття 42

     Ця Конвенцiя пiдлягає ратифiкацiї. Ратифiкацiйнi грамоти здаються на зберiгання Генеральному секретарю Органiзацiї Об'єднаних Нацiй.

Стаття 43

     Ця Конвенцiя вiдкрита для приєднання будь-якої держави. Документи про приєднання здаються на зберiгання Генеральному секретарю Органiзацiї Об'єднаних Нацiй.

Стаття 44

     1. Ця Конвенцiя набуває чинностi у перший день мiсяця, що йде за тим мiсяцем, в якому закiнчується шестимiсячний перiод пiсля здачi на зберiгання десятої ратифiкацiйної грамоти або документа про приєднання.

     2. Для кожної держави, яка ратифiкує цю Конвенцiю або приєднується до неї пiсля здачi на зберiгання десяти ратифiкацiйних грамот або документiв про приєднання, Конвенцiя набуває чинностi в перший день мiсяця, що йде за тим мiсяцем, в якому закiнчується шестимiсячний перiод пiсля здачi на зберiгання його ратифiкацiйної грамоти або документа про приєднання.

Стаття 45

     1. Будь-яка Договiрна Держава може денонсувати цю Конвенцiю шляхом направлення повiдомлення про це на адресу Генерального секретаря Органiзацiї Об'єднаних Нацiй.

     2. Денонсацiя набуває чинностi у перший день мiсяця, що йде за тим мiсяцем, в якому закiнчується дванадцятимiсячний перiод пiсля одержання повiдомлення Генеральним секретарем Органiзацiї Об'єднаних Нацiй.

Стаття 46

     Оригiнальний примiрник цiєї Конвенцiї, тексти якої англiйською, iспанською, китайською, росiйською та французькою мовами є однаково автентичнi, здається на зберiгання Генеральному секретарю Органiзацiї Об'єднаних Нацiй.

 

Довiдка

     Конвенцiя про позовну давнiсть у мiжнароднiй купiвлi-продажу товарiв була вироблена i прийнята на спецiальнiй конференцiї, що вiдбулася у м. Нью-Йорку в 1974 роцi пiд егiдою Органiзацiї Об'єднаних Нацiй. Делегацiя України також брала участь у роботi конференцiї, i представник України пiдписав цю Конвенцiю 14 липня 1974 року.

     Головна мета Конвенцiї - обгрунтування i докладна регламентацiя питань, пов'язаних iз застосуванням строку позовної давностi у мiжнароднiй торгiвлi. Вона спрямована на чiтке визначення промiжку часу для вирiшення спорiв або претензiй, що можуть виникати внаслiдок порушення або невиконання зобов'язань за мiжнародними договорами купiвлi-продажу товарiв.

     У Конвенцiї передбачено, що строк позовної давностi становить 4 роки. Визначаються, зокрема, початок i закiнчення строку давностi, обставини, що можуть обумовлювати його зупинення, змiни, обмеження або продовження тощо.

     Цiлком очевидно, що участь України в цiй Конвенцiї сприятиме захисту наших iнтересiв у мiжнароднiй торгiвлi, зокрема, бiльш ефективнiй реалiзацiї положень як Конвенцiї ООН про договори мiжнародної купiвлi-продажу товарiв 1990 року, стороною якої є Україна, так i двостороннiх договорiв iз зовнiшньоторговельних питань, що укладаються Україною з iноземними державами.