.png)
УГОДА
мiж Україною i Федеративною Республiкою Нiмеччина про уникнення подвiйного оподаткування стосовно податкiв на доход i майно
Україна i Федеративна Республiка Нiмеччина,
бажаючи активiзувати свої взаємнi економiчнi стосунки шляхом скасування податкових перешкод,
домовились про таке:
Стаття 1
Особи, до яких застосовується Угода
Ця Угода застосовується до осiб, якi є резидентами однiєї або обох Договiрних Держав.
Стаття 2
Податки, на якi поширюється Угода
1. Ця Угода застосовується до податкiв на доход i на майно, що стягуються вiд iменi Договiрної Держави, Землi - у випадку Федеративної Республiки Нiмеччина - або її полiтико-адмiнiстративного пiдроздiлу, або мiсцевих органiв влади, незалежно вiд способу їх стягнення.
2. Податками на доход i на майно вважаються всi податки, що справляються вiд загальної суми доходу та сукупного майна або з елементiв доходу або майна, включаючи податки на доходи вiд вiдчужування рухомого або нерухомого майна i податки на загальну суму заробiтної плати i платнi, сплачуваних пiдприємством.
3. Iснуючими податками, на якi поширюється ця Угода, зокрема, є:
а) в Українi:
податок на прибуток пiдприємств,
прибутковий податок з громадян,
податок на майно пiдприємств i
податок на нерухоме майно громадян
(надалi - "Український податок");
b) у Федеративнiй Республiцi Нiмеччина:
прибутковий податок,
корпоративний податок,
податок на майно i
промисловий податок
(надалi - "Нiмецький податок").
4. Угода застосовується також до всiх iдентичних або подiбних по сутi податкiв, якi будуть стягуватися однiєю з Договiрних Держав пiсля дати пiдписання цiєї Угоди, в доповнення до або замiсть iснуючих податкiв. Компетентнi органи Договiрних Держав будуть у разi необхiдностi повiдомляти один одного про будь-якi iстотнi змiни, що вiдбудуться в їх законодавствах щодо оподаткування.
Стаття 3
Загальнi визначення
1. У розумiннi цiєї Угоди, якщо iз контексту не випливає iнше:
а) термiни "Договiрна Держава" i "друга Договiрна Держава" означають залежно вiд контексту Україну або Федеративну Республiку Нiмеччина i територiю, на якiй дiє податкове законодавство даної Договiрної Держави, а також континентальний шельф i її виключну морську економiчну зону доти, доки дана Держава здiйснює там у вiдповiдностi до мiжнародного права свої сувереннi права та владнi повноваження на розвiдку континентального шельфу i розробку його природних ресурсiв;
b) термiн "особа" означає будь-яку фiзичну особу i компанiю;
c) термiн "компанiя" означає будь-яке корпоративне об'єднання або будь-яку iншу органiзацiю, що розглядається з метою оподаткування як корпоративне об'єднання;
d) термiн "нерухоме майно" повинен мати значення, яке вiн має у законодавствi Договiрної Держави, в якiй мiститься це майно. Цей термiн повинен у будь-якому випадку включати майно, допомiжне щодо нерухомого майна, худобу i обладнання, використовуванi в сiльському та лiсовому господарствi, права, до яких застосовуються положення загального права щодо земельної власностi, узуфрукт нерухомого майна i права на перемiннi або фiксованi платежi як компенсацiї за розробку або право на розробку мiнеральних ресурсiв, джерел та iнших природних копалин; морськi та повiтрянi судна не розглядаються як нерухоме майно;
e) термiни "пiдприємство однiєї Договiрної Держави" та "пiдприємство другої Договiрної Держави" означають вiдповiдно пiдприємство, що керується резидентом однiєї Договiрної Держави, та пiдприємство, що керується резидентом другої Договiрної Держави;
f) термiн "нацiональна особа" означає:
(aa) стосовно України:
(I) фiзичнi особи, якi мають громадянство України;
(II) усi юридичнi особи, товариства i асоцiацiї, що одержують свiй статус як такий за чинним законодавством України;
(bb) стосовно Федеративної Республiки Нiмеччина будь-якого нiмця в межах значення статтi 116 пункт 1 Основного Закону Федеративної Республiки Нiмеччина i будь-яку юридичну особу, товариство i асоцiацiю, що одержали свiй статус як такий за чинним законодавством Федеративної Республiки Нiмеччина;
g) термiн "мiжнародне перевезення" означає будь-яке перевезення морським або повiтряним судном, що експлуатується пiдприємством, фактичний керiвний орган якого розташований в однiй Договiрнiй Державi, крiм випадкiв, коли морське або повiтряне судно експлуатується виключно мiж пунктами в другiй Договiрнiй Державi;
h) термiн "компетентний орган" означає стосовно України - Мiнiстерство фiнансiв України або його повноважного представника, а стосовно Федеративної Республiки Нiмеччина - Федеральне Мiнiстерство Фiнансiв.
2. При застосуваннi цiєї Угоди Договiрною Державою будь-який термiн, не визначений в Угодi, буде мати те значення, яке надається йому законодавством цiєї Держави щодо податкiв, на якi поширюється Угода, якщо з контексту не випливає iнше.
Стаття 4
Резиденцiя
1. При застосуваннi цiєї Угоди термiн "резидент однiєї Договiрної Держави" означає будь-яку особу, яка за законодавством цiєї Держави пiдлягає оподаткуванню в нiй на пiдставi мiсця проживання, постiйного мiсця перебування, мiсцезнаходження керiвного органу або iншого аналогiчного критерiю. Цей термiн разом з тим не включає будь-яку особу, яка пiдлягає оподаткуванню в цiй Державi, тiльки якщо ця особа одержує доходи з джерел у цiй Державi або стосовно майна, що в нiй знаходиться.
2. У випадку, коли вiдповiдно до положень пункту 1 фiзична особа є резидентом обох Договiрних Держав, її становище визначається вiдповiдно до таких правил:
a) вона вважається резидентом тiєї Держави, де вона має постiйне житло; якщо вона має постiйне житло в обох Державах, вона вважається резидентом тiєї Держави, де вона має бiльш тiснi особистi й економiчнi зв'язки (центр життєвих iнтересiв);
b) якщо Держава, в якiй вона має центр життєвих iнтересiв, не може бути визначена або коли вона не має постiйного житла в жоднiй з Держав, вона вважається резидентом тiєї Держави, де вона звичайно проживає;
c) якщо вона звичайно проживає в обох Державах або коли вона звичайно не проживає в жоднiй з них, вона вважається резидентом тiєї Держави, нацiональною особою якої вона є;
d) якщо вона є нацiональною особою обох Держав або коли вона не є громадянином жодної з них, компетентнi органи Договiрних Держав вирiшують це питання за взаємною згодою.
3. У випадку, коли вiдповiдно до положень пункту 1 компанiя є резидентом обох Договiрних Держав, тодi вона вважається резидентом тiєї Держави, де розмiщений її фактичний керiвний орган.
Стаття 5
Постiйне представництво
1. Для цiлей цiєї Угоди термiн "постiйне представництво" означає постiйне мiсце дiяльностi, через яке повнiстю або частково здiйснюється комерцiйна дiяльнiсть пiдприємства.
2. Термiн "постiйне представництво", зокрема, включає:
a) мiсце управлiння;
b) фiлiал;
c) офiс;
d) фабрику;
e) майстерню;
f) шахту, нафтову або газову свердловину, кар'єр або будь-яке iнше мiсце розвiдки або видобутку природних копалин.
3. Будiвельний майданчик або монтажний чи складальний об'єкт є постiйними представництвами лише в тому разi, якщо вони iснують бiльше дванадцяти мiсяцiв.
4. Незважаючи на попереднi положення цiєї статтi, термiн "постiйне представництво" не включає:
а) використання споруд виключно з метою зберiгання, показу або поставки товарiв чи виробiв, що належать пiдприємству;
b) утримання запасiв товарiв чи виробiв, що належать пiдприємству, виключно з метою зберiгання, показу або поставки;
с) утримання запасiв товарiв чи виробiв, що належать пiдприємству, виключно з метою переробки iншим пiдприємством;
d) утримання постiйного мiсця дiяльностi виключно з метою закупiвлi товарiв чи виробiв або для збирання iнформацiї для пiдприємства;
е) утримання постiйного мiсця дiяльностi виключно з метою здiйснення для пiдприємства будь-якої iншої дiяльностi, яка має пiдготовчий або допомiжний характер;
f) утримання постiйного мiсця дiяльностi виключно для здiйснення будь-якої комбiнацiї видiв дiяльностi, перелiчених у пiдпунктах вiд а) до е), за умови, що сукупна дiяльнiсть постiйного мiсця дiяльностi, яка виникає внаслiдок такої комбiнацiї, має пiдготовчий або допомiжний характер.
5. Якщо, крiм агента з незалежним статусом, про якого йдеться в 6-му пунктi, iнша особа, незалежно вiд положень пунктiв 1 i 2, дiє вiд iменi пiдприємства i має, i звичайно використовує в Договiрнiй Державi повноваження укладати контракти вiд iменi пiдприємства, або утримує запаси товарiв та виробiв, що належать пiдприємству, з яких здiйснюється регулярна поставка цих товарiв i виробiв вiд iменi пiдприємства, то це пiдприємство розглядається як таке, що має постiйне представництво в цiй Державi щодо будь-якої дiяльностi, яку ця особа здiйснює для пiдприємства, за винятком, якщо дiяльнiсть цiєї особи обмежується тiєю, що зазначена в пунктi 4, яка, якщо i здiйснюється через постiйне мiсце дiяльностi, не робить з цього постiйного мiсця дiяльностi постiйного представництва вiдповiдно до положень цього пункту.
6. Пiдприємство не розглядається як таке, що має постiйне представництво в Договiрнiй Державi, лише якщо воно здiйснює комерцiйну дiяльнiсть у цiй Державi через брокера, комiсiонера чи будь-якого iншого агента з незалежним статусом за умови, що цi особи дiють у межах своєї звичайної комерцiйної дiяльностi.
7. Той факт, що компанiя, яка є резидентом Договiрної Держави, контролює чи контролюється компанiєю, що є резидентом другої Договiрної Держави або яка здiйснює комерцiйну дiяльнiсть у цiй другiй Державi (або через постiйне представництво або будь-яким iншим чином), сам по собi не перетворює одну з цих компанiй у постiйне представництво другої компанiї.
Стаття 6
Доходи вiд нерухомого майна
1. Доходи, що одержуються резидентом Договiрної Держави вiд нерухомого майна (включаючи доход вiд сiльського або лiсового господарства), яке мiститься в другiй Договiрнiй Державi, можуть оподатковуватись у цiй другiй Державi.
2. Положення пункту 1 застосовуються до доходiв, одержуваних вiд прямого використання, здавання в оренду або використання в будь-якiй iншiй формi нерухомого майна.
3. Положення пунктiв 1 i 2 застосовуються також до доходiв вiд нерухомого майна пiдприємства i до доходiв вiд нерухомого майна, використовуваного для здiйснення незалежних особистих послуг.
Стаття 7
Прибуток вiд комерцiйної дiяльностi
1. Прибуток пiдприємства Договiрної Держави оподатковується тiльки у цiй Державi, якщо тiльки це пiдприємство не здiйснює комерцiйної дiяльностi у другiй Договiрнiй Державi через розташоване в нiй постiйне представництво. Якщо пiдприємство здiйснює комерцiйну дiяльнiсть, як вказано вище, прибуток пiдприємства може оподатковуватися в другiй Державi, але тiльки у тiй частинi, що вiдноситься до цього постiйного представництва.
2. З урахуванням положень пункту 3, якщо пiдприємство Договiрної Держави здiйснює комерцiйну дiяльнiсть у другiй Договiрнiй Державi через розташоване там постiйне представництво, то в кожнiй Договiрнiй Державi до такого постiйного представництва вiдноситься прибуток, який воно могло б одержати, якби було окремим та самостiйним пiдприємством, зайнятим такою ж або аналогiчною дiяльнiстю в таких же або аналогiчних умовах i дiяло цiлком незалежно вiд пiдприємства, постiйним представництвом якого воно є.
3. У визначеннi прибутку постiйного представництва допускається вiднiмання витрат, понесених для цiлей такого постiйного представництва, включаючи управлiнськi та загальноадмiнiстративнi витрати, незалежно вiд того, понесенi цi витрати в Державi, де розташоване постiйне представництво, чи в будь-якому iншому мiсцi.
4. В мiру того, як визначення в Договiрнiй Державi вiдповiдно до її законодавства прибутку, що стосується постiйного представництва, на базi пропорцiйного розподiлу загальної суми прибутку пiдприємства його рiзним пiдроздiлам, є звичайною практикою, нiщо в пунктi 2 цiєї статтi не перешкоджає цiй Договiрнiй Державi визначати оподатковуваний прибуток шляхом такого розподiлу, як це диктується практикою; обраний спосiб розподiлу, однак, повинен бути таким, що його результати будуть вiдповiдати принципам, якi мiстяться в цiй статтi.
5. Нiякий прибуток не вiдноситься до постiйного представництва на основi простої закупки постiйним представництвом товарiв або виробiв для пiдприємства.
6. Для цiлей попереднiх пунктiв прибуток, що вiдноситься до постiйного представництва, визначається щорiчно одним i тим же методом, якщо тiльки немає достатньої i вагомої причини для змiни.
7. Якщо прибуток включає види доходiв, якi розглядаються окремо в iнших статтях цiєї Угоди, положення цих статей не будуть зачiпатися положеннями цiєї статтi.
Стаття 8
Морський та повiтряний транспорт
1. Прибутки пiдприємства вiд експлуатацiї морських або повiтряних суден у мiжнародних перевезеннях оподатковуються лише в тiй Договiрнiй Державi, де розмiщений фактичний керiвний орган пiдприємства.
2. Для цiлей цiєї статтi прибутки вiд експлуатацiї морських або повiтряних суден у мiжнародних перевезеннях включають:
a) доход вiд здавання в оренду порожнiх морських або повiтряних суден;
i
b) прибутки вiд використання, утримання або здавання в оренду контейнерiв (включаючи трейлери i супутнє устаткування для транспортування контейнерiв), використовуваних для транспортування товарiв чи виробiв;
якщо таке здавання в оренду або використання, утримання або оренда є побiчними стосовно експлуатацiї морських або повiтряних суден у мiжнародних перевезеннях.
3. Якщо фактичний керiвний орган морської судноплавної компанiї розмiщений на борту морського судна, тодi вважається, що вiн розмiщений у тiй Договiрнiй Державi, де мiститься порт приписки морського судна, а при вiдсутностi такого порту - в тiй Договiрнiй Державi, резидентом якої є власник морського судна.
4. Положення пункту 1 застосовуються також до прибуткiв вiд участi у пулi, спiльному пiдприємствi чи мiжнародному транспортному агентствi.
Стаття 9
Асоцiйованi пiдприємства
У випадку, коли:
a) пiдприємство Договiрної Держави прямо або посередньо бере участь у керiвництвi, контролi або капiталi пiдприємства другої Договiрної Держави, або
b) однi й тi ж особи прямо або посередньо беруть участь у керiвництвi, контролi або капiталi пiдприємства однiєї Договiрної Держави i пiдприємства другої Договiрної Держави,
i в кожному випадку мiж двома пiдприємствами в їх комерцiйних та фiнансових взаємовiдносинах створюються або встановлюються умови, вiдмiннi вiд тих, якi мали б мiсце мiж двома незалежними пiдприємствами, тодi будь-який прибуток, який мiг би бути нарахований одному з них, але з причин наявностi цих умов не був йому нарахований, може бути включений до прибутку цього пiдприємства i вiдповiдно оподаткований.
Стаття 10
Дивiденди
1. Дивiденди, що сплачуються компанiєю, яка є резидентом однiєї Договiрної Держави, резиденту другої Договiрної Держави, можуть оподатковуватись у цiй другiй Державi.
2. Однак такi дивiденди можуть також оподатковуватись у Договiрнiй Державi, резидентом якої є компанiя, що сплачує дивiденди, вiдповiдно до законодавства цiєї Держави, але якщо одержувач фактично має право на дивiденди, податок, що стягується таким чином, не повинен перевищувати:
a) 5 процентiв валової суми дивiдендiв, якщо право на дивiденди фактично має компанiя (на вiдмiну вiд товариства) i ця компанiя є власником принаймнi 20 процентiв капiталу компанiї, яка сплачує дивiденди;
b) 10 процентiв валової суми дивiдендiв в усiх iнших випадках.
Цей пункт не торкається оподаткування компанiї щодо прибутку, з якого виплачуються дивiденди.
3. Термiн "дивiденди" при використаннi в цiй статтi означає:
a) дивiденди вiд акцiй, включаючи доход вiд акцiй, вiд користування акцiями або користування правами, акцiй гiрничодобувної промисловостi, акцiй засновникiв чи iнших прав, якi не є борговими зобов'язаннями, що дають право на участь у прибутку, i
b) iнший доход, який пiдлягає такому ж податковому регулюванню, як доход вiд акцiй вiдповiдно до законодавства Держави, резидентом якої є компанiя, що розподiляє прибуток, i, для цiлей оподаткування в Федеративнiй Республiцi Нiмеччина, доход, одержуваний негласним компаньйоном вiд такої участi i розподiлу по сертифiкатах iнвестицiйного фонду або iнвестицiйного трасту.
4. Положення пунктiв 1 i 2 не застосовуються, якщо особа, що фактично має право на дивiденди, яка є резидентом Договiрної Держави, здiйснює комерцiйну дiяльнiсть у другiй Договiрнiй Державi, резидентом якої є компанiя, що сплачує дивiденди, через розташоване в нiй постiйне представництво, або надає в цiй другiй Державi незалежнi особистi послуги з розташованої в нiй постiйної бази, i холдинг, стосовно якого сплачуються дивiденди, дiйсно вiдноситься до таких постiйного представництва або постiйної бази. В такому випадку, залежно вiд обставин, застосовуються положення статтi 7 або статтi 14.
5. У випадку, коли компанiя, яка є резидентом однiєї Договiрної Держави, одержує прибуток або доходи з другої Договiрної Держави, ця друга Держава не може стягувати будь-яких податкiв на дивiденди, що сплачуються компанiєю, за винятком, коли цi дивiденди сплачуються резиденту цiєї другої Держави, або якщо холдинг, стосовно якого сплачуються дивiденди, дiйсно вiдноситься до постiйного представництва або постiйної бази, розташованих у цiй другiй Державi, i не може оподатковувати нерозподiлений прибуток компанiї податком на нерозподiлений прибуток, навiть якщо сплаченi дивiденди або нерозподiлений прибуток складається повнiстю або частково з прибутку або доходу, що утворюються в цiй другiй Державi.
Стаття 11
Проценти
1. Проценти, що виникають в однiй Договiрнiй Державi i сплачуються резиденту другої Договiрної Держави, можуть оподатковуватись тiльки у цiй другiй Державi.
2. Однак такi проценти можуть також оподатковуватись у Договiрнiй Державi, в якiй вони виникають, i вiдповiдно до законодавства цiєї Держави, але якщо одержувач фактично має право на проценти, податок, що стягується таким чином, не повинен перевищувати:
a) 2 проценти вiд валової суми процентiв, що сплачуються
aa) у зв'язку з продажем у кредит будь-якого промислового, комерцiйного або наукового обладнання,
bb) у зв'язку з продажем або наданням у кредит будь-яких виробiв чи послуг одним пiдприємством другому пiдприємству, або
cc) за позиками будь-якого виду, що надаються банком або другою фiнансовою установою;
b) 5 процентiв вiд валової суми процентiв в усiх iнших випадках.
3. Незважаючи на положення пункту 2,
a) проценти, що виникають в Українi i сплачуються як вiдшкодування за позиками, що гарантованi Hermes-Deckung або сплачуються Уряду Федеративної Республiки Нiмеччина, Deutsche-Bundesbank, Kreditanstalt fur Wiederaufbau або Deutsche Investitions- und Entwicklungsgesellschaft, пiдлягають звiльненню вiд українського податку;
b) проценти, що виникають у Федеративнiй Республiцi Нiмеччина i сплачуються Уряду або Центральному банку України, пiдлягають звiльненню вiд нiмецького податку.
4. Термiн "проценти" при використаннi в цiй статтi означає доход вiд боргових вимог будь-якого виду, незалежно вiд iпотечного забезпечення i незалежно вiд володiння правом на участь у прибутках боржника, i зокрема, доход вiд урядових цiнних паперiв i доход вiд облiгацiй чи боргових зобов'язань, включаючи премiї та винагороди, що сплачуються стосовно таких цiнних паперiв, облiгацiй та боргових зобов'язань. Штрафи за простроченi платежi не розглядаються як проценти для цiлей цiєї статтi.
5. Положення пунктiв з 1 по 3 не застосовуються, якщо особа, що фактично має право на проценти, яка є резидентом однiєї Договiрної Держави, здiйснює комерцiйну дiяльнiсть у другiй Договiрнiй Державi, в якiй виникають проценти, через розташоване там постiйне представництво або надає в цiй другiй Державi незалежнi особистi послуги з розташованої там постiйної бази, i боргова вимога, на пiдставi якої сплачуються проценти, дiйсно вiдноситься до такого постiйного представництва або постiйної бази. У такому випадку, залежно вiд обставин, застосовуються положення статтi 7 або статтi 14.
6. Вважається, що проценти виникають у Договiрнiй Державi, якщо платником є сама Держава, Земля - у випадку Федеративної Республiки Нiмеччина, її полiтико-адмiнiстративний пiдроздiл, мiсцевий орган влади або резидент цiєї Держави. Якщо, проте, особа, що сплачує проценти, незалежно вiд того, є вона резидентом Договiрної Держави чи нi, має в Договiрнiй Державi постiйне представництво або постiйну базу, у зв'язку з якими виникла заборгованiсть, по якiй сплачуються проценти, i витрати по сплатi цих процентiв несе постiйне представництво або постiйна база, то вважається, що такi проценти виникають у Державi, в якiй розташоване постiйне представництво або постiйна база.
7. Якщо з причин особливих вiдносин мiж платником i особою, яка фактично має право на проценти, або мiж ними обома i будь-якою третьою особою, сума процентiв, що стосується боргової вимоги, на пiдставi якої вона сплачується, перевищує суму, яка була б погоджена мiж платником i особою, яка фактично має право на одержання процентiв, при вiдсутностi таких вiдносин, положення цiєї статтi застосовуються тiльки до останньої згаданої суми. У такому випадку надмiрна частина платежу пiдлягає оподаткуванню вiдповiдно до законодавства кожної Договiрної Держави з належним урахуванням iнших положень цiєї Угоди.
Стаття 12
Роялтi
1. Роялтi, якi виникають у Договiрнiй Державi i сплачуються резиденту другої Договiрної Держави, пiдлягають оподаткуванню тiльки у цiй другiй Державi, якщо цей резидент є фактичним власником роялтi.
2. Однак такi роялтi можуть також оподатковуватись у тiй Договiрнiй Державi, в якiй вони виникають, i вiдповiдно до законодавства цiєї Держави, але якщо одержувач є фактичним власником роялтi, то податок, що стягується таким чином, не повинен перевищувати 5 процентiв валової суми роялтi у межах значення пункту 4 пiдпункту a) цiєї статтi.
3. Незважаючи на положення пункту 2 цiєї статтi, роялтi, що виникають у Договiрнiй Державi i сплачуються резиденту другої Договiрної Держави, пiдлягають оподаткуванню тiльки в другiй Договiрнiй Державi, якщо цей резидент є фактичним власником роялтi, та якщо роялтi є виплатами в межах значення пункту 4 пiдпункту b) цiєї статтi.
4. Термiн "роялтi" при використаннi в цiй статтi означає платежi будь-якого виду, що одержуються як вiдшкодування
a) за користування або за надання права користування будь-яким авторським правом на лiтературнi твори або твори мистецтва, включаючи кiнематографiчнi фiльми i фiльми або плiвки для радiомовлення чи телебачення; i
b) за користування або за надання права користування будь-яким авторським правом на наукову працю, патент, торгову марку, дизайн або модель, план, таємну формулу або процес, або за iнформацiю, що стосується промислового, комерцiйного або наукового досвiду.
5. Положення пунктiв з 1 по 3 не застосовуються, якщо фактичний власник роялтi, який є резидентом однiєї Договiрної Держави, проводить комерцiйну дiяльнiсть у другiй Договiрнiй Державi, в якiй виникають роялтi, через розташоване там постiйне представництво, або надає в цiй другiй Державi незалежнi особистi послуги з розташованої там постiйної бази, i право або майно, стосовно яких сплачуються роялтi, дiйсно пов'язанi з цим постiйним представництвом чи постiйною базою. У такому випадку застосовуються положення статтi 7 або 14, залежно вiд обставин.
6. Вважається, що роялтi виникають у Договiрнiй Державi, якщо платником є сама Держава, Земля - у випадку Федеративної Республiки Нiмеччина, її полiтико-адмiнiстративний пiдроздiл, мiсцевий орган влади або резидент цiєї Держави. Якщо, проте, особа, що сплачує роялтi, незалежно вiд того, є вона резидентом Договiрної Держави чи нi, має у Договiрнiй Державi постiйне представництво або постiйну базу, у зв'язку з якими виникло зобов'язання сплатити роялтi, i витрати по сплатi цих роялтi несе таке постiйне представництво або постiйна база, то вважається, що такi роялтi виникають у Договiрнiй Державi, в якiй розташоване постiйне представництво або постiйна база.
7. Якщо з причин особливих вiдносин мiж платником i фактичним власником, або мiж ними обома i будь-якою третьою особою, сума роялтi, яка вiдноситься до використання, права або iнформацiї, на пiдставi яких вони сплачуються, перевищує, з будь-яких причин, суму, яка була б узгоджена мiж платником i фактичним власником за вiдсутнiстю таких вiдносин, положення цiєї статтi будуть застосовуватись тiльки до останньої згаданої суми. У цьому випадку надмiрна частина платежу пiдлягає оподаткуванню вiдповiдно до законодавства кожної Договiрної Держави, з належним урахуванням iнших положень цiєї Угоди.
Стаття 13
Доходи вiд вiдчужування майна
1. Доходи, що одержуються резидентом Договiрної Держави вiд вiдчужування нерухомого майна, яке мiститься у другiй Договiрнiй Державi, можуть оподатковуватись у цiй другiй Державi.
2. Доходи, одержуванi резидентом Договiрної Держави вiд вiдчужування:
a) акцiй, якi одержують їх вартiсть або бiльшу частину вартостi прямо або посередньо вiд нерухомого майна, розташованого в другiй Договiрнiй Державi, або
b) паїв у товариствi, активи якого складаються переважно з нерухомого майна, розташованого в другiй Договiрнiй Державi, або з акцiй, як вони визначенi в пiдпунктi а) вище,
можуть оподатковуватись у цiй другiй Державi.
3. Доходи вiд вiдчужування рухомого майна, що формує частину комерцiйного майна постiйного представництва, яке пiдприємство однiєї Договiрної Держави має в другiй Договiрнiй Державi, або рухомого майна, яке вiдноситься до постiйної бази, доступної резиденту однiєї Договiрної Держави в другiй Договiрнiй Державi для цiлей надання незалежних особистих послуг, якi включають такi доходи вiд вiдчужування такого постiйного представництва (окремо чи в сукупностi з цiлим пiдприємством) або такої постiйної бази, можуть оподатковуватись у цiй другiй Державi.
4. Доходи вiд вiдчужування морських або повiтряних суден, що експлуатуються в мiжнародних перевезеннях, або рухомого майна, що вiдноситься до експлуатацiї таких морських або повiтряних суден, оподатковуються тiльки в тiй Договiрнiй Державi, де розташований фактичний керiвний орган пiдприємства.
5. Доходи вiд вiдчужування будь-якого майна, iншого нiж те, про яке йдеться у пунктах з 1 по 4, оподатковуються тiльки в Договiрнiй Державi, резидентом якої є особа, що вiдчужує майно.
Стаття 14
Незалежнi особистi послуги
1. Доходи, що одержуються резидентом однiєї Договiрної Держави щодо професiйних послуг чи iншої дiяльностi незалежного характеру, оподатковуються в другiй Договiрнiй Державi, тiльки, якщо вiн володiє там доступною йому постiйною базою з метою проведення цiєї дiяльностi. У такому випадку доходи можуть оподатковуватись, але тiльки стосовно доходiв, що приписуються до цiєї постiйної бази.
2. Термiн "професiйнi послуги" включає, зокрема, незалежну наукову, лiтературну, артистичну, художню, освiтню або викладацьку дiяльнiсть, так само, як i незалежну дiяльнiсть лiкарiв, адвокатiв, iнженерiв, архiтекторiв, стоматологiв i бухгалтерiв.
Стаття 15
Залежнi особистi послуги
1. З урахуванням положень статей 16, 18, 19 i 20 платня, заробiтна плата та iншi подiбнi винагороди, одержуванi резидентом однiєї Договiрної Держави у зв'язку з роботою за наймом, оподатковуються в другiй Договiрнiй Державi, якщо тiльки робота за наймом здiйснюється там.
2. Незалежно вiд положень пункту 1, винагорода, що одержується резидентом однiєї Договiрної Держави у зв'язку з роботою за наймом, здiйснюваною в другiй Договiрнiй Державi, оподатковується тiльки в першiй згаданiй Державi, якщо:
a) одержувач перебуває в другiй Державi протягом перiоду або перiодiв, що не перевищують у сукупностi 183 днiв протягом вiдповiдного календарного року, i
b) винагорода сплачується наймачем або вiд iменi наймача, який не є резидентом другої Держави, i
c) витрати по сплатi винагород не несуть постiйне представництво або постiйна база, якi наймач має в другiй Державi.
3. Незалежно вiд попереднiх положень цiєї статтi, винагорода, одержувана у зв'язку з роботою за наймом, що здiйснюється на борту морського або повiтряного судна, яке експлуатується пiдприємством в мiжнародних перевезеннях, може оподатковуватись у Договiрнiй Державi, де розташований фактичний керiвний орган цього пiдприємства.
Стаття 16
Директорський гонорар
Директорськi гонорари та iншi аналогiчнi виплати, якi одержуються резидентом однiєї Договiрної Держави як членом ради директорiв компанiї, яка є резидентом другої Договiрної Держави, можуть оподатковуватись у цiй другiй Державi.
Стаття 17
Артисти i спортсмени
1. Незалежно вiд положень статей 7, 14 i 15, доход, що одержується резидентом однiєї Договiрної Держави як працiвником мистецтва, таким як артист театру, кiно, радiо чи телебачення, або музикантом, або як спортсменом вiд його особистої дiяльностi, здiйснюваної в другiй Договiрнiй Державi, може оподатковуватись у цiй другiй Державi.
2. Якщо доход вiд особистої дiяльностi, здiйснюваної працiвником мистецтва або спортсменом у цiй своїй якостi, нараховується не самому працiвнику мистецтва чи спортсмену, а iншiй особi, цей доход може, незалежно вiд положень статей 7, 14 i 15, оподатковуватись у Договiрнiй Державi, в якiй здiйснюється дiяльнiсть працiвника мистецтв чи спортсмена.
3. Однак такий доход не пiдлягає оподаткуванню в Державi, згаданiй у пунктi 1, якщо згадана дiяльнiсть здiйснюється пiд час вiзиту в цю Державу резидентом другої Договiрної Держави, i якщо такий вiзит фiнансується прямо або непрямо цiєю другою Державою, Землею - у випадку Федеративної Республiки Нiмеччина, її полiтико-адмiнiстративним пiдроздiлом або мiсцевим органом влади, або органiзацiєю, яка розглядається в цiй другiй Державi як благодiйна.
Стаття 18
Пенсiї
1. Пенсiї та iншi подiбнi винагороди, що сплачуються у зв'язку з минулою роботою за наймом резиденту Договiрної Держави i аннуїтет, що сплачується такому резиденту, будуть оподатковуватись у тiй Державi, з якої переводяться цi платежi.
2. Термiн "аннуїтет" означає встановлену суму, сплачувану фiзичнiй особi перiодично в установлений час пiд час її життя або пiд час визначеного або встановленого перiоду часу за зобов'язаннями зробити зворотнi платежi для адекватної або повної компенсацiї у грошах або вартостi грошей.
3. Пенсiї та iншi поточнi або непоточнi платежi, здiйснюванi однiєю з Договiрних Держав або полiтико-адмiнiстративним пiдроздiлом цiєї Держави як вiдшкодування за пошкодження, одержанi внаслiдок бойових дiй або полiтичних переслiдувань, або вiйськової чи цивiльної служби, пiдлягають оподаткуванню тiльки в цiй Державi.
Стаття 19
Державна служба
1. Винагорода iнша, нiж пенсiя, що сплачується Договiрною Державою, Землею - у випадку Федеративної Республiки Нiмеччина, її полiтико-адмiнiстративним пiдроздiлом, або мiсцевими органами влади фiзичнiй особi за службу, здiйснювану для цiєї Держави, Землi, полiтико-адмiнiстративного пiдроздiлу, або мiсцевого органу влади, оподатковується тiльки в цiй Державi. Однак така винагорода оподатковується тiльки в другiй Договiрнiй Державi, якщо служба здiйснюється в цiй Державi, i фiзична особа є резидентом цiєї Держави, яка:
(a) є нацiональною особою цiєї Держави; або
(b) не стала резидентом цiєї Держави тiльки з метою здiйснення служби.
2. Положення статей 15, 16, 17 i 18 будуть застосовуватися до винагород i пенсiй стосовно служби, що здiйснюється у зв'язку з проведенням комерцiйної дiяльностi Договiрною Державою, Землею - у випадку Федеративної Республiки Нiмеччина, або її полiтико-адмiнiстративним пiдроздiлом, або мiсцевими органами влади.
3. Пункт 1 також застосовується до виплат, якi проводяться iнститутом Гьоте Федеративної Республiки Нiмеччина або вiд його iменi. Якщо цi виплати не оподатковуються у Федеративнiй Республiцi Нiмеччина, то застосовується стаття 15.
Стаття 20
Викладачi, студенти i стажувальники
1. Фiзична особа, яка вiдвiдує Договiрну Державу на запрошення цiєї Держави або унiверситету, коледжу, школи, музею або iншої установи культури цiєї Держави або в рамках офiцiйної програми культурного обмiну протягом перiоду, що не перевищує двох рокiв, виключно з метою викладання, читання лекцiй або проведення дослiджень у такiй установi, i яка є чи була безпосередньо перед цим вiдвiдуванням резидентом другої Договiрної Держави, звiльняється в першiй згаданiй Державi вiд податку на її винагороду за таку дiяльнiсть за умови, що таку винагороду вона одержує iз джерел, що знаходяться за межами цiєї Держави.
2. Фiзична особа, що перебуває в Договiрнiй Державi виключно:
a) як студент унiверситету, коледжу або школи в цiй Договiрнiй Державi,
b) як стажувальник (включаючи у випадку Федеративної Республiки Нiмеччина "волонтера" або "практиканта"),
c) як одержувач стипендiї, допомоги або винагороди переважно з метою навчання або дослiдження вiд релiгiйної, благодiйної, наукової чи освiтньої органiзацiї, або
d) як член програми технiчного спiвробiтництва, в якiй бере участь Уряд цiєї Договiрної Держави,
i яка є або була безпосередньо перед вiдвiдуванням цiєї Держави резидентом другої Договiрної Держави, звiльняється вiд оподаткування в першiй згаданiй Державi стосовно грошових переказiв iз-за кордону з метою її утримання, одержання освiти або стажування.
Стаття 21
Iншi доходи
1. Види доходiв резидента Договiрної Держави, незалежно вiд джерела їх виникнення, про якi не йдеться у попереднiх статтях цiєї Угоди, пiдлягають оподаткуванню тiльки в цiй Державi.
2. Положення пункту 1 не застосовуються до доходiв iнших, нiж доходи вiд нерухомого майна, якщо одержувач таких доходiв є резидентом однiєї Договiрної Держави, здiйснює комерцiйну дiяльнiсть у другiй Договiрнiй Державi через розташоване в нiй постiйне представництво або надає в цiй другiй Державi незалежнi особистi послуги через розташовану там постiйну базу, i право або майно, у зв'язку з яким одержано доход, дiйсно пов'язанi з таким постiйним представництвом або постiйною базою. В такому випадку застосовуються положення статтi 7 або статтi 14, залежно вiд обставин.
Стаття 22
Майно
1. Майно, представлене нерухомим майном, що є власнiстю резидента однiєї Договiрної Держави i мiститься в другiй Договiрнiй Державi, може оподатковуватись у цiй другiй Державi.
2. Майно, представлене рухомим майном, що є частиною комерцiйного майна постiйного представництва, яке пiдприємство однiєї Договiрної Держави має в другiй Договiрнiй Державi, або представлене рухомим майном, пов'язаним з постiйною базою, доступною резиденту однiєї Договiрної Держави в другiй Договiрнiй Державi з метою надання незалежних особистих послуг, може оподатковуватись у цiй другiй Державi.
3. Майно, представлене морськими та повiтряними судами, що експлуатуються у мiжнародних перевезеннях пiдприємством, а також рухомим майном, пов'язаним з експлуатацiєю цих морських та повiтряних суден, оподатковується тiльки в тiй Договiрнiй Державi, де розташований фактичний керiвний орган пiдприємства.
4. Усi iншi елементи майна резидента Договiрної Держави оподатковуються тiльки у цiй Державi.
Стаття 23
Усунення подвiйного оподаткування
1. Податок у випадку резидента України визначається таким чином:
З урахуванням положень законодавства України, що стосується звiльнення вiд подвiйного оподаткування доходу, що виникає на територiї за межами України (якi не будуть суперечити головним принципам цього пункту), на нiмецький податок, сплачуваний за законодавством Федеративної Республiки Нiмеччина, та вiдповiдно до цiєї Угоди прямо або шляхом вирахування з прибутку, доходiв або майна, що пiдлягає оподаткуванню, iз джерел в Федеративнiй Республiцi Нiмеччина, буде робитись знижка у виглядi кредиту проти будь-якого українського податку, обчислюваного стосовно того ж прибутку, доходу або майна, стосовно яких обчислюється український податок.
Цi вирахування в будь-якому випадку не повиннi перевищувати тiєї частини податку з доходу або майна, як було пiдраховано до надання вирахування, яка стосується доходу або майна, якi можуть оподатковуватись у Федеративнiй Республiцi Нiмеччина, залежно вiд обставин.
2. Податок у випадку резидента Федеративної Республiки Нiмеччина визначається таким чином:
a) Доти, допоки буде робитись знижка у виглядi закордонного податкового кредиту згiдно з пiдпунктом b), вiд нiмецького податку звiльняється будь-який вид доходу, що виникає в Українi, i будь-який вид майна, розмiщений в Українi, який, згiдно з цiєю Угодою, може оподатковуватись в Українi. Федеративна Республiка Нiмеччина, однак, зберiгає право брати до уваги визначення своєї ставки оподаткування видiв доходу i майна, звiльненого таким чином.
У випадку дивiдендiв застосовується звiльнення тiльки таких дивiдендiв, якi виплачуються компанiї (не включаючи товариства), яка є резидентом Федеративної Республiки Нiмеччина компанiєю, яка є резидентом України, принаймнi 10 процентами капiталу якої прямо володiє нiмецька компанiя.
Звiльняється вiд податкiв на майно будь-яке тримання акцiй, дивiденди вiд яких звiльненi або, якщо виплачуються, були б звiльненi, як згадано у попередньому реченнi.
b) Згiдно з положеннями нiмецького податкового законодавства, що стосуються кредиту на iноземний податок, буде робитись знижка у виглядi кредиту проти нiмецького податку на доход, корпоративного податку i податку на майно, що сплачується стосовно таких видiв доходу, якi виникають в Українi, i видiв майна, розмiщеного тут, український податок, що сплачується згiдно iз законодавством України i згiдно з цiєю Угодою на:
aa) доход у виглядi дивiдендiв, не пов'язанi з пiдпунктом a);
bb) проценти;
cc) роялтi;
dd) гонорари директорiв;
ee) доход працiвникiв мистецтва i спортсменiв;
c) Положення пiдпункту a) не застосовуються до прибутку i до майна, яке представлене рухомим та нерухомим майном, що складає частину комерцiйного майна постiйного представництва, i до доходiв вiд вiдчужування такого майна; до дивiдендiв, що сплачуються компанiєю, i до тримання акцiй в компанiї; за умови, що даний резидент Федеративної Республiки Нiмеччина не наведе пiдтвердження того, що загальна сума надходжень постiйного представництва або компанiї одержана виключно або майже виключно вiд дiяльностi в рамках значення роздiлу 8, пункту 1, пiдпунктiв 1-6 або вiд участi в рамках значення роздiлу 8, пункту 2 нiмецького законодавства про зовнiшнi податковi вiдносини (Aussensteuergesetz).
У такому випадку на податок, що сплачується в рамках законодавства України i згiдно з цiєю Угодою на вищезгаданi види доходу i майна, буде робитись знижка, з урахуванням положень нiмецького податкового законодавства, яке стосується кредиту на iноземний податок, у виглядi кредиту проти нiмецького прибуткового або корпоративного податку, що сплачується на такi види доходу або проти нiмецького податку на майно, що сплачується на такi види майна.
Стаття 24
Недискримiнацiя
1. Нацiональнi особи однiєї Договiрної Держави не будуть пiдлягати у другiй Договiрнiй Державi будь-якому оподаткуванню або пов'язаному з ним зобов'язанню, яке є iншим або бiльш обтяжливим нiж оподаткування i пов'язане з ним зобов'язання, яким пiддаються або можуть пiддаватися нацiональнi особи цiєї другої Держави за тих же обставин. Це положення також застосовується, незважаючи на положення статтi 1, до осiб, якi не є резидентами однiєї або обох Договiрних Держав.
2. Особи без громадянства, якi є резидентами Договiрної Держави, не будуть пiддаватися в жоднiй з Договiрних Держав будь-якому оподаткуванню або пов'язаному з ним зобов'язанню, iншому або бiльш обтяжливому, нiж оподаткування i пов'язанi з ним зобов'язання, яким нацiональнi особи даної Держави пiддаються або можуть пiддаватися за тих же умов.
3. Оподаткування постiйного представництва, яке пiдприємство однiєї Договiрної Держави має в другiй Договiрнiй Державi, не буде менш сприятливим у цiй другiй Державi, нiж оподаткування пiдприємств, якi здiйснюють подiбну дiяльнiсть у цiй другiй Державi. Це положення не повинно мати тлумачення як зобов'язання однiєї Договiрної Держави надавати резидентам другої Договiрної Держави будь-якi персональнi пiльги, вирахування i знижки для податкових цiлей, якi вона надає своїм особистим резидентам.
4. За винятком випадкiв, коли застосовуються положення статтi 9, пункту 7 статтi 11 або пункту 7 статтi 12, проценти, роялтi та iншi виплати, що сплачуються пiдприємством однiєї Договiрної Держави резиденту другої Договiрної Держави, з метою визначення оподатковуваного прибутку такого пiдприємства будуть обчислюватись за таких же умов, за яких вони сплачувались резиденту першої згаданої Держави. Таким же чином будь-якi борги пiдприємства однiєї Договiрної Держави резиденту другої Договiрної Держави повиннi, з метою визначення оподатковуваного майна цього пiдприємства, пiдлягати вирахуванням за таких же умов, що й борги резидента першої згаданої Держави.
5. Пiдприємства однiєї Договiрної Держави, активи яких повнiстю або частково, прямо чи посередньо належать або контролюються одним або кiлькома резидентами другої Договiрної Держави, не будуть пiддаватися в першiй згаданiй Державi будь-якому оподаткуванню або пов'язаному з ним зобов'язанню, яке є iншим або бiльш обтяжливим нiж оподаткування i пов'язанi з ним зобов'язання, яким пiддаються або можуть пiддаватися iншi подiбнi пiдприємства першої згаданої Держави.
6. Незважаючи на положення статтi 2, положення цiєї статтi застосовуються до податкiв будь-якого роду i виду.
Стаття 25
Процедура взаємного узгодження
1. Якщо особа вважає, що дiї однiєї або обох Договiрних Держав призводять або призведуть до її оподаткування невiдповiдно до положень цiєї Угоди, вона може, незалежно вiд засобiв захисту, передбачених нацiональними законодавствами цих Держав, подати свiй випадок до компетентного органу Договiрної Держави, резидентом якої вона є, або, якщо її випадок пiдпадає пiд дiю пункту 1 статтi 24, тiєї Держави, нацiональною особою якої вона є. Заяву необхiдно подати протягом трьох рокiв з моменту першого повiдомлення про дiї, що призводять до оподаткування невiдповiдно до положень цiєї Угоди.
2. Якщо компетентний орган вважатиме заперечення обгрунтованим i якщо вiн сам не в змозi забезпечити задовiльного рiшення, то вiн намагатиметься вирiшити випадок за взаємною згодою з компетентним органом другої Договiрної Держави з метою уникнення оподаткування, невiдповiдного Угодi. Будь-яка досягнута домовленiсть повинна виконуватись незалежно вiд будь-яких обмежень часу, передбачених внутрiшнiм законодавством Договiрних Держав.
3. Компетентнi органи Договiрних Держав прагнутимуть позбавитись за взаємною згодою будь-яких труднощiв або сумнiвiв, що виникають при тлумаченнi або застосуваннi Угоди. Вони можуть також консультуватися один з одним з метою уникнення подвiйного оподаткування у випадках, що не передбаченi Угодою.
4. Якщо оподаткування доходу в Договiрнiй Державi здiйснюється через утримання податку у джерела, i якщо це оподаткування обмежено положеннями цiєї Угоди, тодi застосування зниження цього податку або звiльнення вiд нього повинно бути визначено внутрiшнiм законодавством цiєї Держави згiдно з процедурами, що передбаченi для цього компетентними органами двох Договiрних Держав.
5. Компетентнi органи Договiрних Держав можуть вступати в прямi контакти один з одним з метою досягнення згоди в розумiннi попереднiх пунктiв цiєї статтi.
Стаття 26
Обмiн iнформацiєю
1. Компетентнi органи Договiрних Держав обмiнюються iнформацiєю, необхiдною для виконання положень цiєї Угоди. Будь-яка iнформацiя, одержана Договiрною Державою, буде розглядатися як конфiденцiйна таким же чином, як i iнформацiя, одержана за нацiональним законодавством цiєї Держави, i буде розкрита тiльки особам або органам (включаючи суди i адмiнiстративнi органи), зайнятим оцiнкою або збором, примусовим стягненням або судовим переслiдуванням, або вирiшенням оскаржень i апеляцiй стосовно податкiв, на якi поширюється ця Угода. Такi особи або органи використовують цю iнформацiю тiльки з цiєю метою. Вони можуть розкривати цю iнформацiю на публiчних судових засiданнях або в судових рiшеннях.
2. У жодному випадку положення пункту 1 не будуть тлумачитись як такi, що покладають на Договiрнi Держави зобов'язання:
a) здiйснювати адмiнiстративнi заходи, такi, що вiдрiзняються вiд законодавства i адмiнiстративної практики цiєї або другої Договiрної Держави;
b) надавати iнформацiю, яку неможливо одержати за законодавством або в ходi звичайної адмiнiстративної практики цiєї або другої Договiрної Держави;
c) надавати iнформацiю, яка буде розкривати будь-яку торговельну, пiдприємницьку, промислову, комерцiйну або професiйну таємницю або торговельний процес, або iнформацiю, розкриття якої суперечило б громадському порядку.
Стаття 27
Дипломатичнi та консульськi привiлеї
1. Нiщо в цiй Угодi не зачiпає податкових привiлеїв, наданих членам дипломатичних мiсiй, консульських постiв або мiжнародних органiзацiй за загальними нормами мiжнародного права або на пiдставi положень спецiальних угод.
2. Незважаючи на положення статтi 4, фiзична особа, яка є членом дипломатичної мiсiї або консульського поста Договiрної Держави, що розташований в другiй Договiрнiй Державi або в третiй Державi, вважається для цiлей цiєї Угоди резидентом Держави, яка посилає, якщо:
a) згiдно з мiжнародним правом, вона не пiдлягає оподаткуванню в Державi, яка одержує, стосовно доходу iз джерел за межами цiєї Держави, i
b) вона вiдповiдає в Державi, яка посилає, за тi ж самi зобов'язання стосовно податкiв на її сукупний доход також, як i резиденти цiєї Держави.
Стаття 28
Набуття чинностi
1. Ця Угода буде ратифiкована i обмiн ратифiкацiйними грамотами вiдбудеться в м.Києвi у найкоротшi термiни.
2. Ця Угода набуває чинностi через один мiсяць з дня обмiну ратифiкацiйними грамотами i буде мати дiю в обох Договiрних Державах:
a) у випадку податкiв, утриманих у джерела стосовно сум, що виплаченi на або пiсля першого сiчня календарного року, наступного за роком набуття Угодою чинностi;
b) у випадку iнших податкiв стосовно податкiв, що стягуються пiд час перiодiв, що починаються на або пiсля першого сiчня календарного року, наступного за роком набуття Угодою чинностi.
3. Угода мiж Союзом Радянських Соцiалiстичних Республiк i Федеративною Республiкою Нiмеччина про уникнення подвiйного оподаткування доходiв i майна, яку пiдписано в Боннi 24 листопада 1981 року, припиняє чиннiсть стосовно тих податкiв, до яких застосовується теперiшня Угода згiдно з положеннями пункту 2.
Стаття 29
Припинення чинностi
Ця Угода залишається чинною невизначений час, але будь-яка iз Договiрних Держав може до або тридцятого червня будь-якого календарного року, що починається пiсля закiнчення п'яти рокiв пiсля дня набуття нею чинностi, передати другiй Договiрнiй Державi по дипломатичних каналах письмове повiдомлення про припинення чинностi, i в такому разi чиннiсть Угоди буде припинено в обох Договiрних Державах:
a) у випадку податкiв, утриманих у джерела стосовно сум, що виплаченi на або пiсля першого сiчня календарного року, наступного за роком надання повiдомлення про припинення чинностi;
b) у випадку iнших податкiв стосовно податкiв, що стягуються пiд час перiодiв, що починаються на або пiсля першого сiчня календарного року, наступного за роком надання повiдомлення про припинення чинностi.
Вчинено в м. Боннi, 3 липня 1995 року в двох примiрниках, кожний українською, нiмецькою та англiйською мовами, всi тексти є однаково аутентичними. У випадку рiзного тлумачення перевагу має англiйський текст.
| За Україну: | |
| За Федеративну Республiку Нiмеччина: |
ПРОТОКОЛ
Україна i Федеративна Республiка Нiмеччина домовились при пiдписаннi в м. Боннi 3 липня 1995 року.
Угоди мiж двома Державами про уникнення подвiйного оподаткування стосовно податкiв на доход i майно за такими положеннями, якi є складовою частиною згаданої Угоди.
1. До статтi 7.
а) Якщо пiдприємство Договiрної Держави продає товари чи вироби або здiйснює комерцiйну дiяльнiсть у другiй Договiрнiй Державi через постiйне представництво, що розташоване в нiй, то прибуток цього постiйного представництва не повинен визначатись на пiдставi загальної суми, одержаної пiдприємством, а тiльки на пiдставi винагороди, яка вiдноситься до фактичної дiяльностi постiйного представництва за такий продаж або комерцiйну дiяльнiсть.
b) У випадку контрактiв, зокрема, по дослiдженнях, поставцi, установцi або спорудженню промислового, комерцiйного або наукового обладнання або примiщень, або по громадськiй роботi, якщо пiдприємство має постiйне представництво в другiй Договiрнiй Державi, то прибуток такого постiйного представництва не повинен визначатись на пiдставi загальної суми контракту, а тiльки на пiдставi тiєї частини контракту, яка дiйсно виконується постiйним представництвом у тiй Договiрнiй Державi, де воно розташовано. Прибуток, що одержується вiд поставки товарiв цьому постiйному представництву, або прибуток, що вiдноситься до тiєї частини контракту, яка виконується в Договiрнiй Державi, де розташований головний офiс пiдприємства, пiдлягає оподаткуванню тiльки в цiй Державi.
с) Платежi, що одержуються як винагорода за технiчнi послуги, включаючи вивчення або дослiдження наукового, геологiчного або технiчного характеру, або за проектнi контракти, включаючи плани, що вiдносяться до них, або за консультативнi послуги або послуги по керiвництву, повиннi розглядатися як платежi, до яких застосовуються положення статтi 7 або статтi 14 Угоди.
2. До статей 10 i 11.
Незважаючи на положення цих статей, дивiденди i проценти можуть оподатковуватись у Договiрнiй Державi, в якiй вони виникають i вiдповiдно до законодавства цiєї Держави,
а) якщо їх отримують за права або борговi зобов'язання, що дають право на участь у прибутку (включаючи доход, отримуваний негласним компаньйоном вiд такої його участi, вiд "partiarisches Darlehen" i вiд "Gewinnobligationen" у межах значення податкового законодавства Федеративної Республiки Нiмеччина) i
b) за умови, що вони вiднiмаються при визначеннi прибутку боржника iз такого доходу.
3. До статтi 23.
а) Якщо компанiя, що є резидентом Федеративної Республiки Нiмеччина, розподiляє доход, отримуваний iз джерела в Українi, то пункт 2 статтi 23 не забороняє компенсуюче обкладання корпоративним податком такого розподiлу згiдно з положеннями нiмецького податкового законодавства.
b) Федеративна Республiка Нiмеччина уникає подвiйного оподаткування методом податкового кредиту, як це передбачено пунктом b) статтi 23, а не звiльненням вiд оподаткування згiдно з пунктом а) статтi 23.
аа) Якщо у Договiрнiй Державi доход пiдпадає пiд рiзнi положення Угоди або стосується рiзних осiб, (iнших нiж у статтi 9 (Асоцiйованi пiдприємства)), i цей конфлiкт не може бути вирiшений процедурами, якi встановленi статтею 25 i
(I) якщо результатом такого пiдпадання або вiдношення було б подвiйне оподаткування вiдповiдного доходу; або
(II) якщо в результатi такого пiдпадання або вiдношення такий доход залишався б неоподаткованим або пiдлягав би тiльки невiдповiдному заниженому оподаткуванню в Українi i залишався б (якщо б не застосування цього пункту) звiльненим вiд оподаткування у Федеративнiй Республiцi Нiмеччина; або
bb) якщо Федеративна Республiка Нiмеччина пiсля належних консультацiй i в зв'язку з обмеженнями її внутрiшнього законодавства повiдомить Україну по дипломатичних каналах про iншi види доходу, до яких вона збирається застосовувати цей пункт в порядку попередження звiльнення доходу вiд оподаткування в обох Договiрних Державах або застосування iнших заходiв з неправильним застосуванням цiєї Угоди.
У випадку повiдомлення, вiдповiдно до пiдпункту (bb), Україна може, згiдно з повiдомленням по дипломатичних каналах, охарактеризувати такий доход, вiдповiдно до Угоди разом з характеристикою цього доходу Федеративною Республiкою Нiмеччина. Повiдомлення, виконане згiдно з цим пунктом, вступає у чиннiсть тiльки в перший день календарного року, наступного за роком його передачi, i якщо будь-якi юридичнi передумови в межах внутрiшнього законодавства Держави, яка повiдомляє, по вступу її у чиннiсть будуть виконанi.
4. До статтi 26.
Зрозумiло, що якщо здiйснюється обмiн особистою iнформацiєю в межах дiї цiєї Угоди, то застосовуються додатковi положення згiдно з внутрiшнiм законодавством:
а) Договiрна Держава, яка отримала iнформацiю, може використати таку iнформацiю тiльки для поставленої мети i повинна виконати умови, визначенi Договiрною Державою, яка надала iнформацiю.
b) Договiрна Держава, яка отримує iнформацiю, повинна, за вимогою, iнформувати Договiрну Державу, яка надає iнформацiю, про використання наданої iнформацiї i досягнутi результати.
с) Особиста iнформацiя може бути надана тiльки компетентним органам. Будь-яке подальше надання iнформацiї iншим установам може бути здiйснено тiльки з попередньої згоди Договiрної Держави, яка надає iнформацiю.
d) Договiрна Держава, яка надає iнформацiю, зобов'язана впевнитися у точностi iнформацiї, яка надається, i у тому, що вона необхiдна i вiдповiдає тiй метi, для якої вона надається. Будь-яка заборона щодо надання iнформацiї згiдно з застосуванням внутрiшнього законодавства повинна виконуватись. У разi надання неточної iнформацiї або iнформацiї, яка не повинна була надана, Договiрна Держава, яка отримує iнформацiю, має бути повiдомлена про це без зволiкань. Ця Держава повинна виправити або знищити згадану iнформацiю.
е) При запитi дана особа має бути повiдомлена про iнформацiю, яка її стосується, i про використання в подальшому цiєї iнформацiї. Зобов'язання надавати цю iнформацiю не iснують, якщо виявиться, що суспiльнi iнтереси у ненаданнi iнформацiї перевищують iнтереси цiєї особи в її отриманнi. У всiх iнших випадках право даної особи бути iнформованою стосовно iнформацiї, яка її торкається, регулюється внутрiшнiм законодавством Договiрної Держави, на сувереннiй територiї якої здiйснюється запит iнформацiї.
f) Договiрна Держава, яка одержує iнформацiю, повинна нести вiдповiдальнiсть згiдно iз своїм внутрiшнiм законодавством стосовно будь-якої особи, яка незаконно постраждала в результатi надання в межах обмiну iнформацiї вiдповiдно до цiєї Угоди. Стосовно особи, яка постраждала. Договiрна Держава, яка одержувала iнформацiю, не може висувати звинувачення з приводу того, що причина, з якої постраждала ця особа, була викликана Договiрною Державою, що надавала iнформацiю.
g) Якщо крайнi термiни для знищення iнформацiї визначено чинним законодавством Договiрної Держави, що надає iнформацiю, то ця Держава повинна встановити такi крайнi термiни на надану iнформацiю. Незалежно вiд таких крайнiх термiнiв особиста iнформацiя, що надається, повинна бути знищена вiдразу, як тiльки вона стає непотрiбною для тiєї цiлi, для якої вона надавалась.
h) Договiрнi Держави, якi надають i отримують iнформацiю, повиннi вести офiцiйний запис про надання i отримання особистої iнформацiї.
i) Договiрнi Держави, якi надають i отримують iнформацiю, повиннi здiйснювати ефективнi заходи щодо захисту особистої iнформацiї вiд недозволеного доступу, недозволеної змiни i недозволеного її розкриття.
