КОНВЕНЦIЯ
мiж Урядом України i Урядом Республiки Польща про уникнення подвiйного оподаткування доходiв i майна та попередження податкових ухилень
Уряд України i Уряд Республiки Польща
бажаючи укласти Конвенцiю про уникнення подвiйного оподаткування доходiв i майна та попередження податкових ухилень i пiдтверджуючи своє прагнення до розвитку та поглиблення взаємних економiчних стосункiв, домовились про таке:
Стаття 1
Особи, до яких застосовується Конвенцiя
Ця Конвенцiя буде застосовуватись до осiб, якi є резидентами одної або обох Договiрних Держав.
Стаття 2
Податки, на якi поширюється Конвенцiя
1. Ця Конвенцiя застосовується до податкiв на доходи i на майно, що стягуються вiд iменi Договiрної Держави або її полiтико-адмiнiстративного пiдроздiлу, або мiсцевої влади, незалежно вiд способу їх стягнення.
2. Податками на доход i на майно вважаються усi податки, що справляються вiд загальної суми доходу та вартостi майна або нерухомого майна або з елементiв доходу, включаючи податки на доходи вiд вiдчужування рухомого або нерухомого майна i податки на загальну суму заробiтної плати i платнi, сплачуваних пiдприємством.
3. Податками, на якi поширюється ця Конвенцiя, зокрема, є:
а) в Українi:
(I)податок на прибуток (доходи) пiдприємств;
(II)прибутковий податок з громадян України, iноземних громадян та осiб без громадянства;
(надалi "український податок");
б) у Польщi:
(I)прибутковий податок з юридичних осiб;
(II)прибутковий податок з фiзичних осiб;
(III)сiльськогосподарський податок.
(надалi "польський податок").
4. Ця Конвенцiя застосовується також до будь-яких iдентичних або подiбних по сутi податкiв, якi стягуються одною з Договiрних Держав пiсля дати пiдписання цiєї Конвенцiї, в доповнення до або замiсть iснуючих податкiв цiєї Договiрної Держави. Компетентнi органи Договiрних Держав повiдомляють один одного про будь-якi iстотнi змiни, що вiдбудуться в їх законодавствах щодо оподаткування.
Стаття 3
Загальнi визначення
1. У розумiннi цiєї Конвенцiї, якщо iнше не випливає з контексту:
а) термiн "Україна" означає територiю України, її континентальний шельф i її виключну (морську) економiчну зону, включаючи будь-яку територiю за межами територiального моря України, яка вiдповiдно до мiжнародних законiв визначається або може бути в подальшому визначена, за законами України, як територiя, в межах якої можуть застосовуватись права України стосовно морського дна, надр та їх природних ресурсiв;
b) термiн "Польща" в географiчному значеннi означає територiю Республiки Польща, в тому числi кожну територiю поза її територiальними водами, на якiй за законодавством Польщi i вiдповiдно до мiжнародного права Польща може здiйснювати сувереннi права стосовно морського дна, його пiдгрунтя та їх природних ресурсiв;
с) термiн "громадянин" означає:
(I) стосовно України:
(аа) фiзичну особу, яка має громадянство України;
(бб) усi юридичнi особи, партнерства i асоцiацiї що одержують свiй статус як такий за чинним законодавством України;
(II) стосовно Польщi:
(аа) фiзичну особу, яка має громадянство Польщi;
(бб) усi юридичнi особи, партнерства i асоцiацiї, що одержують свiй статус як такий за чинним законодавством Польщi;
d) термiн "Договiрна Держава" i "друга Договiрна Держава" означають, залежно вiд контексту, Україну або Польщу;
е) термiн "особа" включає фiзичну особу, компанiєю i будь-яке iнше об'єднання осiб;
f) термiн "компанiя" означає будь-яке корпоративне об'єднання або будь-яку органiзацiю,що розглядається з метою оподаткування як корпоративне об'єднання;
g) термiни "пiдприємство Договiрної Держави" та "пiдприємство другої Договiрної Держави" означають, вiдповiдно, пiдприємство, що керується резидентом другої Договiрної Держави;
h) термiн "мiжнародне перевезення" означає будь-яке перевезення морським, рiчковим або повiтряним судном, дорожнiм транспортним засобом, що експлуатується пiдприємством Договiрної Держави, крiм випадкiв, коли морське, рiчкове або повiтряне судно, дорожнiй транспортний засiб експлуатується виключно мiж пунктами в другiй Договiрнiй Державi;
i) термiн "компетентний орган" означає стосовно України - Мiнiстерство фiнансiв України або його повноважного представника, i, стосовно Польщi - Мiнiстерство фiнансiв Польщi або його повноважного представника.
2. При застосуваннi цiєї Конвенцiї Договiрною Державою будь-який термiн, не визначений у Конвенцiї, має те значення, яке надається законодавством цiєї Держави щодо податкiв, на якi поширюється Конвенцiя, якщо з контексту не випливає iнше.
Стаття 4
Резиденцiя
1. При застосуваннi цiєї Конвенцiї термiн "резидент однiєї Договiрної держави" означає особу, яка за законодавством цiєї Держави пiдлягає оподаткуванню в нiй на пiдставi мiсця проживання, постiйного мiсця перебування, мiсця знаходження керiвного органу, мiсця реєстрацiї або iншого аналогiчного критерiю. Цей термiн, разом з тим, не включає особу, яка пiдлягає оподаткуванню в цiй Державi, тiльки якщо ця особа одержує доходи з джерел в цiй державi або стосовно майна, що в нiй знаходиться.
2. У випадку, коли вiдповiдно до положень пункту 1 цiєї статтi фiзична особа є резидентом обох Договiрних Держав, її становище визначається вiдповiдно до таких правил:
а) вiн вважається резидентом Договiрної Держави, де вiн має постiйне житло. Якщо вiн має постiйне житло в обох Договiрних Державах, вiн вважається резидентом тiєї Держави, де вiн має найбiльш тiснi особистi й економiчнi зв'язки (центр життєвих iнтересiв);
b) у разi, коли Договiрна Держава, в якiй вiн має центр життєвих iнтересiв не може бути визначена, або коли вiн не має постiйного житла в жоднiй з Договiрних Держав, вiн вважається резидентом цiєї Договiрної Держави, де вiн звичайно й проживає;
с) якщо вiн звичайно проживає в обох Державах або коли вiн звичайно не проживає в жоднiй з них , вiн вважається резидентом тiєї Держави, громадянином якої вiн є;
d) якщо вiн є громадянином обох Договiрних Держав або коли вiн не є громадянином жодної з них, компетентнi органи Договiрних Держав вирiшують це питання за взаємною згодою.
3. У випадку, коли вiдповiдно до положень пункту 1 особа, що не є фiзичною, є резидентом обох Договiрних Держав, тодi вiн вважається резидентом Договiрної держави, де розмiщений його фактичний керiвний орган.
Стаття 5
Постiйне представництво
1. Для цiлей цiєї Конвенцiї термiн "постiйне представництво" означає постiйне мiсце дiяльностi, через яке повнiстю або частково здiйснюється комерцiйна дiяльнiсть пiдприємства.
2. Термiн "постiйне представництво", зокрема, включає:
а) мiсцезнаходження дирекцiї; b) контору; d) фабрику; е) майстерню; f) шахту, нафтову або газову свердловину, кар'єр або будь-яке iнше мiсце видобутку природних ресурсiв.
3. Будiвельний майданчик або монтажний або складальний об'єкт є постiйними представництвами лише в тому разi, якщо вони iснують бiльше дванадцяти мiсяцiв. Компетентнi органи Договiрних Держав, в яких здiйснюються цi роботи, можуть у виключних випадках на пiдставi клопотання особи, що здiйснює цi роботи, не розглядати цю дiяльнiсть як таку, що утворює постiйне представництво i в тих випадках, коли тривалiсть цих робiт перевищує 12 мiсяцiв, але на строк не бiльше 24 мiсяцiв.
4. Незважаючи на попереднi положення цiєї статтi, термiн "постiйне представництво" не розглядається як такий, що включає:
а) використання споруд виключно з метою зберiгання, показу або поставки товарiв чи виробiв, що належать пiдприємству;
b) утримання запасiв товарiв або виробiв, що належать пiдприємству, виключно з метою зберiгання, показу або поставки;
с) утримання запасiв товарiв або виробiв, що належать пiдприємству, виключно з метою переробки iншим пiдприємством;
d) утримання постiйного мiсця дiяльностi виключно з метою закупiвлi товарiв чи виробiв або для збирання iнформацiї для пiдприємства;
е) утримання постiйного мiсця дiяльностi виключно з метою здiйснення для пiдприємства будь-якої iншої дiяльностi, яка має пiдготовчий або допомiжний характер;
f) утримання постiйного мiсця дiяльностi виключно для здiйснення будь-якої комбiнацiї видiв дiяльностi, перелiчених у пiдпунктах вiд а) до е), за умови, що сукупна дiяльнiсть постiйного мiсця дiяльностi, яка виникає внаслiдок такої комбiнацiї, має пiдготовчий або допомiжний характер.
5. Якщо, крiм агента з незалежним статусом, про якого йдеться в 6-му пунктi цiєї статтi, iнша особа, незалежно вiд положень пунктiв 1 i 2 цiєї статтi, дiє вiд iменi пiдприємства i має, i звичайно використовує в Договiрний Державi повноваження укладати контракти вiд iменi пiдприємства, то це пiдприємство розглядається як таке, що має постiйне представництво в цiй Державi щодо будь-якої дiяльностi, яку ця особа здiйснює для пiдприємства, за винятком, якщо дiяльнiсть цiєї особи обмежується тiєю, що зазначена в пунктi 4, яка якщо i здiйснюється через постiйне мiсце дiяльностi, не робить з цього постiйного мiсця дiяльностi постiйного представництва.
6. Пiдприємство не розглядається як таке, що має постiйне представництво в Договiрний Державi, лише якщо воно здiйснює комерцiйну дiяльнiсть у цiй державi через брокера, комiсiонера чи будь-якого iншого агента з незалежним статусом за умови, що цi особи дiють у межах своєї звичайної дiяльностi.
7. Той факт, що компанiя, яка є резидентом Договiрної Держави, контролює чи контролюється компанiєю, що є резидентом другої Договiрної Держави, або яка здiйснює комерцiйну дiяльнiсть у цiй другiй Державi (або через постiйне представництво, або будь-яким iншим чином), сам по собi не перетворює одну з цих компанiй у постiйне представництво другої компанiї.
Стаття 6
Доходи вiд нерухомого майна
1. Доходи, що одержуються резидентом Договiрної Держави вiд нерухомого майна (включаючи доход вiд сiльськогосподарської або лiсової експлуатацiї), яке знаходиться в другiй Договiрний Державi, можуть оподатковуватись у цiй другiй Державi.
2. Термiн "нерухоме майно" повинен мати значення, яке вiн має у законодавствi Договiрної Держави, в якiй знаходиться це майно. Цей термiн повинен у будь-якому випадку включати майно, допомiжне щодо нерухомого майна, худобу i обладнання, використовуванi в сiльському i лiсовому господарствi, права, до яких застосовуються положення загального права щодо земельної власностi, узуфрукт нерухомого майна i права на перемiннi або фiксованi платежi як компенсацiї за розробку або право на розробку мiнеральних запасiв, джерел та iнших природних ресурсiв. Морськi, рiчковi i повiтрянi судна, дорожнi транспортнi засоби не розглядаються як нерухоме майно.
3. Положення пункту 1 цiєї статтi застосовуються також до доходiв, одержуваних вiд прямого використання, здавання в оренду використання в будь-якiй формi нерухомого майна.
4. Положення пунктiв 1 i 3 цiєї статтi застосовуються також до доходiв, вiд нерухомого майна пiдприємств i до доходiв вiд нерухомого майна, використовуваного для здiйснення незалежних особистих послуг.
Стаття 7
Прибуток вiд комерцiйної дiяльностi
1. Прибуток пiдприємства Договiрної Держави оподатковується тiльки у цiй Державi, якщо тiльки пiдприємство не здiйснює комерцiйної дiяльностi в другiй Договiрний Державi через розташоване в нiй постiйне представництво . Якщо пiдприємство здiйснює комерцiйну дiяльнiсть як вказано вище, прибуток пiдприємства оподатковується в другiй Державi, але тiльки в тому розмiрi, який може бути вiднесений до цього постiйного представництва.
2. З урахуванням положень пункту 3 цiєї статтi, якщо пiдприємство одної Договiрної Держави здiйснює комерцiйну дiяльнiсть у другiй Договiрнiй Державi через розташоване там постiйне представництво, то в кожнiй Договiрнiй Державi до такого постiйного представництва вiдноситься прибуток, який воно могло б одержати, якби було окремим та самостiйним пiдприємством, зайнятим такою ж або аналогiчною дiяльнiстю в таких же або аналогiчних умовах i дiяло в повнiй незалежностi щодо пiдприємства, постiйним представництвом якого воно є.
3. У визначеннi прибутку постiйного представництва допускається вiднiмання витрат, понесених для цiлей постiйного представництва, включаючи рацiональний розподiл управлiнських та загальноадмiнiстративних витрат, понесених для цiлей пiдприємства в цiлому, як у Державi, де розташоване постiйне представництво, так i в будь-якому iншому мiсцi.
4. В мiру того, як визначення в Договiрнiй Державi вiдповiдно до її законодавства прибутку, що стосується постiйного представництва, на базi пропорцiйного розподiлу загальної суми прибутку пiдприємства його тiсним частинам є звичайною практикою, нiщо в пунктi 2 цiєї статтi не буде перешкоджати цiй Договiрнiй Державi визначати оподатковуваний прибуток шляхом такого розподiлу, як це диктується практикою; обраний спосiб розподiлу, однак, повинен бути таким, що його результати будуть вiдповiдати принципам, якi мiстяться в цiй статтi.
5. Нiякий прибуток не вiдноситься до постiйного представництва на основi простої закупки постiйним представництвом товарiв або виробiв для пiдприємства.
6. Для цiлей попереднiх пунктiв прибуток, що вiдноситься до постiйного представництва, визначається щорiчно одним i тим же методом, якщо тiльки немає достатньо вагомої причини для змiни.
7. Якщо прибуток включає види доходiв або прирiст вартостi нерухомого майна, якi розглядаються окремо в iнших статтях цiєї Конвенцiї, положення цих статей не будуть зачiпатися положеннями цiєї статтi.
Стаття 8
Мiжнародний транспорт
1. Прибутки, одержанi резидентом Договiрної Держави вiд експлуатацiї морських, рiчкових i повiтряних суден, дорожних транспортних засобiв у мiжнародних перевезеннях, будуть оподатковуватись лише в цiй Державi.
2. Для цiлей цiєї статтi прибутки вiд експлуатацiї морських або повiтряних суден у мiжнародних перевезеннях включають:
а) доход вiд здавання в аренду порожнiх морських або повiтряних суден;
b) прибутки вiд використання, утримання або здавання в оренду контейнерiв (включаючи трейлери i супутнi устаткування для транспортування контейнерiв), використовуваних для транспортування товарiв чи виробiв;
де така оренда або таке використання, утримання або оренда, в залежностi вiд випадку, є побiчними по вiдношенню до експлуатацiї морського або повiтряного судна у мiжнародних перевезеннях.
3. Якщо прибутки, вiдповiдно до пункту 1 цiєї статтi, отримуються резидентом Договiрної Держави вiд участi у пулi, спiльному пiдприємствi чи в мiжнародному транспортному агентствi, прибутки, що вiдносяться до такого резидента, будуть оподатковуватись тiльки в Договiрнiй Державi, резидентом якої вiн є.
Стаття 9
Асоцiйованi пiдприємства
1. У випадку, коли:
а) пiдприємство Договiрної Держави прямо або посередньо бере участь у керiвництвi, контролi або капiталi пiдприємства другої Договiрної Держави, або
b) однi й тi ж особи прямо або безпосередньо беруть участь у керiвництвi, контролi або капiталi пiдприємства однiєї Договiрної Держави i пiдприємства другої Договiрної Держави, i в кожному випадку мiж двома пiдприємствами в їх комерцiйних та фiнансових взаємовiдносинах створюються або встановлюються умови, вiдмiннi вiд тих, якi мали б мiсце мiж двома незалежними пiдприємствами, тодi будь-який прибуток, який мiг би бути нарахований одному з них ,але з причин наявностi цих умов не був йому нарахований, може бути включений Договiрною Державою до прибутку цього пiдприємства i, вiдповiдно, оподаткований.
2. У випадку, коли одна Договiрна Держава включає в прибутки пiдприємства цiєї Держави - вiдповiдно оподатковує - прибутки, по яким пiдприємство другої Договiрної Держави було оподатковано в цiй другiй Державi, i прибутки, таким чином включенi, є прибутками, якi були б нарахованi пiдприємству першої згаданої Держави, якби умови взаємовiдносин мiж двома пiдприємствами були б умовами, якi iснують мiж незалежними пiдприємствами, тодi ця друга Держава повинна зробити вiдповiднi поступки в сумi податку, що стягується з цих прибуткiв. При визначеннi такої поправки повиннi бути розглянутi iншi положення цiєї Конвенцiї, а компетентнi органи Договiрних Держав можуть проконсультуватися один з одним при необхiдностi.
Стаття 10
Дивiденди
1. Дивiденди, що сплачуються компанiєю, яка є резидентом Договiрної Держави, резиденту другої Договiрної Держави, можуть оподатковуватись у цiй другiй Державi.
2. Однак, такi дивiденди можуть також оподатковуватись у Договiрнiй Державi, резидентом якої є компанiя, що сплачує дивiденди, i вiдповiдно до законодавства цiєї Держави, але якщо одержувач фактично має право на дивiденди, податок, що стягується, не повинен перевищувати:
а) 5 процентiв загальної суми дивiдендiв, якщо право на дивiденди фактично має компанiя (на вiдмiну вiд товариства) i ця компанiя є власником принаймнi 25 процентiв капiталу компанiї, яка сплачує дивiденди;
b) 25 процентiв загальної суми дивiдендiв в iнших випадках. Компетентнi органи Договiрних Держав за взаємною згодою встановлять спосiб застосування таких обмежень. Цей пункт не стосується оподаткування компанiї щодо прибутку, з якого сплачуються дивiденди.
3. Термiн "дивiденди" при використанi в цiй статтi означає доход вiд акцiй, чи iнших прав, якi не є борговими зобов'язаннями, що дають право на участь у прибутку, також як доход вiд iнших корпоративних прав, який пiдпадає такому ж оподаткуванню, як доходи вiд акцiй вiдповiдно до податкового законодавства Держави, резидентом якої є компанiя, що розподiляє прибуток.
4. Положення пунктiв 1 i 2 цiєї статтi не застосовуються, якщо особа що фактично має право на дивiденди, яка є резидентом Договiрної Держави, здiйснює комерцiйну дiяльнiсть у другiй Договiрнiй Державi, резидентом якої є компанiя, що сплачує дивiденди, через розташоване представництво, або надає в цiй другiй Державi незалежнi особистi послуги з розташованої в нiй постiйної бази, i холдiнг, стосовно якого сплачуються дивiденди, дiйсно вiдноситься до таких постiйного представництва або постiйної бази. В такому випадку, в залежностi вiд обставин, застосовуються положення статтi 7 або статтi 14 цiєї Конвенцiї.
5. У випадку, коли компанiя, яка є резидентом однiєї Договiрної Держави, одержує прибуток або доходи з другої Договiрної Держави, ця друга Держава може не стягувати будь-яких податкiв на дивiденди, що сплачуються компанiєю, за винятком, якщо цi дивiденди сплачуються резиденту цiєї другої Держави, або якщо холдiнг, стосовно якого сплачуються дивiденди, дiйсно вiдноситься до постiйного представництва або постiйної бази, розташованих в цiй другiй Державi, i з нерозподiленого прибутку не стягуються податки на нерозподiлений прибуток, навiть якщо дивiденди сплачуються або нерозподiлений прибуток складається повнiстю або частково з прибутку або доходу, що утворюються в цiй Державi.
Стаття 11
Проценти
1. Проценти, що виникають в однiй Договiрнiй Державi i сплачуються резиденту другої Договiрної Держави, будуть оподатковуватися в цiй другiй Державi, якщо такий резидент має фактичне право на цi проценти.
2. Однак,такi проценти можуть також оподатковуватись у тiй Договiрнiй Державi, в якiй вони виникають, i вiдповiдно до законодавства цiєї Держави, але якщо одержувач фактично має право на проценти, податок, що стягується, не повинен перевищувати 10 процентiв вiд загальної суми процентiв. Компетентнi органи Договiрних Держав за взаємною згодою встановлюють спосiб застосування такого обмеження.
3. Термiн "проценти" при використаннi в цiй статтi означає доход вiд боргових вимог будь-якого виду, незалежно вiд iпотечного забезпечення i незалежно вiд володiння правом на участь у прибутках боржника, i зокрема, доход вiд урядових цiнних паперiв i доход вiд облiгацiй чи боргових зобов'язань, включаючи премiї та винагороди, що сплачуються стосовно таких цiнних паперiв, облiгацiй та боргових зобов'язань. Штрафи за несвоєчаснi виплати не розглядаються як проценти в межах цiєї статтi.
4. Положення пунктiв 1 i 2 цiєї статтi не застосовуються, якщо особа, що фактично має право на проценти, яка є резидентом однiєї Договiрної Держави, здiйснює комерцiйну дiяльнiсть у другiй Договiрнiй Державi, в якiй виникають проценти, через розташоване там постiйне представництво або надає в цiй другiй Державi незалежнi особистi послуги з розташованої там постiйної бази, i боргова вимога, на пiдставi якої сплачуються проценти, дiйсно вiдноситься до такого постiйного представництва або постiйної бази. В такому випадку, в залежностi вiд обставин, застосовуються положення статтi 7 або статтi 14 цiєї Конвенцiї.
5. Вважається, що проценти виникають у Договiрнiй державi, якщо платником є сама Держава, її полiтико-адмiнiстративний пiдроздiл, мiсцевi органи влади або резидент цiєї Держави. Якщо, проте, особа, що сплачує проценти, незалежно вiд того, є вона резидентом Договiрної Держави чи нi, має в Договiрнiй Державi постiйне представництво або постiйну базу, у зв'язку з яким виникла заборгованiсть, по якiй сплачуються проценти, i витрати по сплатi цих процентiв несе постiйне представництво або постiйна база, то вважається, що такi проценти виникають у Державi, в якiй знаходиться постiйне представництво або постiйна база.
6. Якщо з причини особливих вiдносин мiж платником i особою, яка фактично має право на проценти, або мiж ними обома i будь-якою третьою особою, сума сплачуваних процентiв, що стосується боргової вимоги, на пiдставi якої вона сплачується, перевищує, з будь-яких причин, суму, яка була б погоджена мiж платником i особою, яка фактично має право на одержання процентiв, при вiдсутностi таких вiдносин, положення цiєї статтi будуть застосовуватись тiльки до останньої згаданої суми процентiв. В такому випадку надмiрна частина платежу, як i ранiше, пiдлягає оподаткуванню вiдповiдно до законодавства кожної Договiрної Держави з належним урахуванням iнших положень цiєї Конвенцiї.
7. Положення цiєї статтi не застосовується, якщо головною метою або однiєю iз головних цiлей будь-якої особи, що має вiдношення до створення або передачi боргового зобов'язання, стосовно якого сплачується процент, було одержання переваг цiєї статтi шляхом цього створення або передачi.
8. Незважаючи на положення пункту 2 цiєї статтi, проценти, що виникають у Договiрнiй Державi, повиннi звiльнятись вiд оподаткування в цiй Державi, якщо вони одержуються i дiйсно належать Уряду другої Договiрної Держави або її мiсцевому органу влади, або будь-якому агентству, або за допомогою цього Уряду чи мiсцевого органу.
9. Незважаючи на положення статтi 7 цiєї Конвенцiї та пункту 2 цiєї статтi, проценти, що виникають в однiй Договiрнiй Державi, якi сплачуються та безпосередньо належать резиденту другої Договiрної Держави, повиннi звiльнятися вiд податку в першiй згаданiй Державi, якщо вони сплаченi стосовно позички, зробленої, гарантованої або застрахованої, або будь-якого iншого боргового зобов'язання чи кредиту, гарантованого або застрахованого вiд iменi другої Договiрної Держави уповноваженим на те органом.
Стаття 12
Роялтi
1. Роялтi, якi виникають в однiй Договiрний Державi i сплачуються резиденту другої Договiрної Держави, можуть оподатковуватися в цiй другий Державi, якщо цей резидент є фактичним бенефiцiаром цих роялтi i пiдлягає оподаткуванню стосовно роялтi в цiй другiй Договiрнiй Державi.
2. Однак, цi доходи можуть також оподатковуватись у Договiрнiй Державi, в якiй вони виникають, i вiдповiдно до законодавства цiєї Держави, але податок, що визначається таким чином, не може перевищувати 10 процентiв загальної суми надходжень.
3. Термiн "роялтi" при використаннi в цiй статтi означає платежi будь-якого виду, що одержуються як вiдшкодування за користування або за надання права користування будь-яким авторським правом на лiтературнi твори, твори мистецтва або науки (включаючи кiнематографiчнi фiльми, будь-якi фiльми або плiвки для радiо чи телевiзiйного мовлення), будь-якi патенти, торговi марки, дизайн або модель, план, таємну формулу або процес, або за користування, або за надання права користування промисловим, комерцiйним або науковим обладнанням, або за iнформацiю ("ноу-хау"), що стосуються промислового, комерцiйного або наукового досвiду.
4. Положення пункту 1 i 2 цiєї статтi не застосовуються, якщо фактичний бенефiцiар роялтi, який є резидентом одної Договiрної Держави, проводить комерцiйну дiяльнiсть у другiй Договiрнiй Державi, в якiй виникають роялтi, через розташоване там постiйне представництво, або надає в цiй другiй Державi незалежнi особистi послуги з розташованої там постiйної бази, i право або майно, стосовно яких сплачуються роялтi, дiйсно пов'язанi з цим постiйним представництвом чи постiйною базою. У такому випадку застосовуються положення статтi 7 або 14 цiєї Конвенцiї, в залежностi вiд обставин.
5. Якщо є причини особливих вiдносин мiж платником i фактичним бенефiцiаром, або мiж ними обома i будь-якою третьою особою, сума роялтi, яка вiдноситься до використання, права або iнформацiї, на пiдставi яких вони сплачуються, перевищує, з будь-яких причин, суму, яка була б узгоджена мiж платником i фактичним бенефiцiаром за вiдсутнiстю таких вiдносин, положення цiєї статтi буде застосовуватися тiльки до останньої згаданої суми. У цьому випадку надмiрна частина платежу, якi ранiше, пiдлягає оподаткуванню вiдповiдно до законодавства кожної Договiрної Держави, з належним урахуванням iнших положень цiєї Конвенцiї.
6. Положення цiєї статтi не застосовуються, якщо головною метою або однiєю iз головних цiлей будь-якої особи, що має вiдношення до утворення або передачi прав, стосовно яких сплачуються роялтi, було одержання переваг цiєї статтi шляхом цього створення або передачi.
Стаття 13
Доходи вiд вiдчужування майна
1. Доходи, що одержуються резидентом Договiрної Держави вiд вiдчужування нерухомого майна, як воно визначено у статтi 6 цiєї Конвенцiї i яке перебуває у другий Договiрнiй Державi, можуть оподаткуватись у цiй другiй Державi.
2. Доходи, одержуванi резидентом Договiрної Держави вiд вiдчужування:
а) акцiй, iнших нiж тi акцiї, що котируються на визнанiй фондовiй бiржi, якi одержують їх вартiсть або бiльшу частину вартостi прямо або посередньо вiд нерухомого майна, розташованого в другiй Договiрнiй Державi; або
б) паїв у партнерствi, активи якого складаються переважно з нерухомого майна, розташованого в другiй Договiрнiй Державi, або з акцiй, як вони визначенi в пiдпунктi а) вище, можуть оподатковуватись цiй другiй Договiрнiй Державi.
3. Доходи вiд вiдчужування рухомого майна, що формує частину комерцiйного майна постiйного представництва, яке пiдприємство Договiрної Держави має в другiй Договiрний Державi, або рухомого майна, яке вiдноситься до постiйної бази, регулярно доступної резиденту Договiрної Державi для цiлей надання незалежних особистих послуг, якi включають такi доходи вiд вiдчужування такого постiйного представництва (окремо чи в сукупностi з цiлим пiдприємством) або такої фiксованої бази, можуть оподатковуватись у цiй другiй Державi.
4. Доходи, одержуванi резидентом Договiрної Держави вiд вiдчужування морських, рiчкових або повiтряних суден, дорожнiх транспортних засобiв, що експлуатуються в мiжнародних перевезеннях пiдприємством Договiрної Держави, або рухомого майна, що вiдноситься до експлуатацiї таких морських або повiтряних суден, оподатковуються тiльки в цiй Договiрнiй Державi.
5. Доходи вiд вiдчужування будь-якого майна, iншого, нiж те, про яке йде мова у пунктах 1,2,3 i 4 цiєї статтi, оподатковуються тiльки в Договiрнiй Державi, резидентом якої є особа, що вiдчужує майно i пiдлягає оподаткуванню щодо цих доходiв у Договiрнiй Державi.
Стаття 14
Незалежнi особистi послуги
1. Доход, що одержується резидентом одної Договiрної Держави щодо професiйних послуг чи iншої дiяльностi незалежного характеру, оподатковується тiльки в цiй Державi, за винятком випадку,коли вiн володiє регулярно доступною постiйною базою в другiй Договiрнiй Державi з метою проведення цiєї дiяльностi.Якщо у нього є така постiйна база, доход може оподатковуватись у другiй Державi, але тiльки стосовно доходу, що приписується до цiєї постiйної бази.
2. Термiн "професiйнi послуги" включає, зокрема, незалежну наукову, лiтературну, артистичну, художню, освiтню або викладацьку дiяльнiсть, так як i незалежну дiяльнiсть лiкарiв, адвокатiв, iнженерiв, архiтекторiв, зубних лiкарiв i бухгалтерiв.
Стаття 15
Залежнi особистi послуги
1. З урахуванням положень статей 16, 18, 19 i 20 цiєї Конвенцiї платня, заробiтна плата та iншi подiбнi винагороди, одержуванi резидентом Договiрної Держави у зв'язку з роботою за наймом, оподатковуються тiльки в цiй Державi, якщо тiльки робота за наймом не здiйснюється в другiй Договiрнiй Державi. Якщо робота за наймом здiйснюється таким чином, така винагорода, одержана у зв'язку з цим, може оподатковуватись у цiй другiй Державi.
2. Незалежно вiд положень пункту 1 цiєї статтi, винагорода, що одержується резидентом Договiрної Держави у зв'язку з роботою за наймом,здiйснюваною в другiй Договiрнiй Державi, оподатковується тiльки в першiй згаданiй Державi, якщо:
а) одержувач знаходиться в другiй Державi протягом перiоду або перiодiв, що не перевищують у сукупностi 183-х днiв протягом календарного року; i
b) винагорода сплачується наймачем або вiд iменi наймача, який не є резидентом другої Держави; i
с) витрати по сплатi винагород не несуть постiйне представництво або постiйна база, якi наймач має в другiй Державi.
3. Незалежно вiд попереднiх положень цiєї статтi, винагорода, одержувана у зв'язку з роботою за наймом, що здiйснюється на борту морського або повiтряного судна, яке експлуатується в мiжнародних перевезеннях, або на борту рiчкового судна, може оподатковуватись в Договiрнiй Державi, резидентом якої є пiдприємство, що експлуатує морське, рiчкове або повiтряне судно.
4. Незважаючи на положення пунктiв 1 i 2 цiєї статтi, заробiтна плата та iншi подiбнi винагороди, одержуванi резидентом одної Договiрної Держави за роботу за наймом чи послуги, якi здiйснюються в другiй Договiрнiй Державi, не оподатковуються в цiй другiй Державi, якщо робота за наймом або послуги здiйснюються безпосередньо:
а) технiчними спецiалiстами у зв'язку з будiвельним майданчиком, будiвельним, монтажним, паф-монтажним, складальним та iншим об'єктом вiдповiдно до пункту 3 статтi 5 цiєї Конвенцiї;
b) як журналiстом, кореспондентом преси, радiо або телебачення, якщо винагороди одержанi iз джерел за межами цiєї другої Держави - протягом п'яти рокiв з дня прибуття в цю Державу.
Стаття 16
Директорський гонорар
Директорськi гонорари та iншi аналогiчнi виплати, якi одержуються резидентом одної Договiрної Держави як членом ради директорiв компанiї, яка є резидентом другої Договiрної Держави, можуть оподатковуватись у цiй другiй Державi.
Стаття 17
Артисти i спортсмени
1. Незалежно вiд положень статей 14 i 15 цiєї Конвенцiї, доход, що одержується резидентом Договiрної Держави як працiвником мистецтва, таким як артист театру, кiно, радiо чи телебачення, або музикантом, або як спортсменом, вiд його особистої дiяльностi, здiйснюваної у другiй Договiрнiй Державi, може оподатковуватись у цiй другiй Державi.
2. Якщо доход вiд особистої дiяльностi, здiйснюваної працiвником мистецтва або спортсменом у цiй своїй якостi, нараховується не самому працiвнику мистецтва чи спортсмену, а iншiй особi, цей доход може, незалежно вiд положень статей 7, 14 i 15 цiєї Конвенцiї, оподатковуватись у Договiрнiй Державi, в якiй здiйснюється дiяльнiсть працiвника мистецтв чи спортсмена.
3. Незважаючи на положення пунктiв 1 i 2, доход, вказаний у цiй статтi, буде звiльнений вiд оподаткування в тiй Договiрнiй Державi, в якiй дiяльнiсть артиста або спортсмена здiйснюється, якщо ця дiяльнiсть суттєвою мiрою фiнансується за рахунок суспiльних фондiв тiєї Держави та другої Держави, або якщо ця дiяльнiсть виконується на пiдставi угоди про культурне спiвробiтництво, укладеної мiж Договiрними Державами.
Стаття 18
Пенсiї
1. Вiдповiдно до положень пункту 2 статтi 19 цiєї Конвенцiї пенсiї та iншi подiбнi винагороди, що сплачуються у зв'язку з минулою роботою резиденту Договiрної Держави, i будь-якi ренти, сплачуванi такому резиденту, будуть оподатковуватись тiльки в тiй Державi, з якої переводяться цi платежi.
2. Термiн "рента" означає встановлену суму, сплачувану фiзичнiй особi перiодично в установлений час, пiд час її життя або пiд час визначеного або встановленого перiоду часу за зобов'язаннями зробити зворотнi платежi для адекватної або повної компенсацiї у грошах або вартостi грошей.
Стаття 19
Державна служба
1. а) Винагорода iнша, нiж пенсiя, яка сплачується Договiрною Державою або її полiтико-адмiнiстративним пiдроздiлом, або мiсцевими органами влади будь-якiй фiзичнiй особi за службу, здiйснювану для цiєї Держави, або її полiтико-адмiнiстративного пiдроздiлу, або мiсцевого органу влади, оподатковується тiльки в цiй Державi;
b) Незважаючи на положення пiдпункту а0 цього пункту, така винагорода оподатковується тiльки в другiй Договiрнiй Державi, якщо служба здiйснюється в цiй Державi, i фiзична особа є резидентом цiєї Держави, яка:
(i) є громадянином цiєї Держави; або
(ii) не стала резидентом цiєї Держави тiльки з метою здiйснення служби.
2. а) Будь-яка пенсiя, яка сплачується Договiрною Державою або її полiтико-адмiнiстративним пiдроздiлом, або мiсцевим органом влади, або iз створених ними фондiв фiзичнiй особi за службу, здiйснювану для цiєї Держави, або її полiтико-адмiнiстративного пiдроздiлу, або мiсцевого органу влади, оподатковується тiльки в цiй Державi.
b) Незважаючи на положення пiдпункту а) цього пункту, така пенсiя оподатковується тiльки в другiй Договiрнiй Державi, якщо фiзична особа є її резидентом або громадянином.
3. Положення статей 15, 16 i 18 цiєї Конвенцiї застосовуються до винагород стосовно служби, що здiйснюється у зв'язку з проведенням комерцiйної дiяльностi Договiрною Державою, або її полiтико-адмiнiстративним адмiнiстративним пiдроздiлом, або мiсцевим органом влади.
Стаття 20
Студенти
1. Платежi,одержуванi студентом або страхувальником, якi є або були безпосередньо до приїзду в одну Договiрну Державу резидентом другої Договiрної Держави i перебувають у першiй згаданiй Державi виключно з метою навчання або одержання освiти, i призначенi для проживання, навчання i одержання освiти, не оподатковуються в першiй згаданiй Державi, якщо джерела цих платежiв знаходяться за межами цiєї Держави.
2. Доход, який одержується студентом або страхувальником у зв'язку з дiяльнiстю, що виконується в Договiрнiй Державi, в якiй вiн перебуває виключно з метою одержання освiти чи навчання, не буде оподатковуватись у тiй Державi за винятком випадкiв, коли доход перевищує суму, необхiдну на власне утримання, одержання освiти чи навчання.
Стаття 21
Iншi доходи
1. Види доходiв резидента Договiрної Держави, незалежно вiд джерела їх виникнення, про якi не йде мова в попереднiх статтях цiєї Конвенцiї, оподатковуються в цiй Державi.
2. Положення пункту 1 цiєї статтi не застосовуються до доходiв iнших, нiж доходи вiд нерухомого майна, визначеного в пунктi 2 статтi 6 цiєї Конвенцiї, якщо одержувач таких доходiв є резидентом одної Договiрної Держави, здiйснює комерцiйну дiяльнiсть у другiй Договiрнiй Державi через розташоване в нiй постiйне представництво i надає в цiй Державi незалежнi особистi послуги через розташовану там постiйну базу, i право або майно, у зв'язку з яким одержано доход, дiйсно пов'язанi з таким постiйним представництвом або постiйною базою. В такому випадку застосовуються положення статтi 7 або статтi 14 цiєї Конвенцiї у залежностi вiд обставин.
Стаття 22
Професори i науково-дослiдницькi працiвники
1. Фiзична особа, яка тимчасово перебуває у Договiрнiй Державi з метою викладання або проведення дослiдних робiт в унiверситетi, вищiй та середнiй школi, або iншому закладi освiти, яка має або безпосередньо перед цим вiзитом мала постiйне мiсце проживання в другiй Договiрнiй Державi, буде звiльнятися вiд оподаткування у першiй згаданiй Договiрнiй Державi по винагородi за викладання або проведення дослiдних робiт, якщо перiод перебування цiєї особи не перевищує двох рокiв, лiчачи вiд дня її першого приїзду з цiєю метою.
2. Положення цiєї статтi не застосовується до доходiв вiд дослiдних робiт, якщо такi роботи не виконуються в iнтересах суспiльства, а головним чином для особистої вигоди певної особи або певних осiб.
Стаття 23
1. Майно, представлене нерухомим майном, про яке йдеться в статтi 6, що є власнiстю резидента одної Договiрної Держави та знаходиться в другiй Договiрнiй Державi, може оподатковуватись в цiй другiй Державi.
2. Майно, представлене нерухомим майном, що є частиною комерцiйного майна постiйного представництва, яке пiдприємство одної Договiрної Держави має в другiй Договiрнiй Державi, або представлене нерухомим майном, пов'язаним з постiйною базою, доступною резиденту жодної Договiрної Держави в другiй Договiрнiй Державi з метою надання незалежних особистих послуг, може оподатковуватись в цiй другiй Державi.
3. Майно, представлене морськими та повiтряними судами, дорожнiми транспортними засобами, що експлуатуються пiдприємством Договiрної Держави в мiжнародних перевезеннях, або судами рiчкового транспорту, або нерухомим майном, пов'язаним з експлуатацiєю цих морських, повiтряних та рiчкових суден, дорожнiх транспортних засобiв, оподатковується тiльки в цiй Договiрнiй Державi.
4. Усi елементи майна резидента Договiрної Держави оподатковуються тiльки в цiй Державi.
Стаття 24
Усунення подвiйного оподаткування
1. З урахуванням положень законодавства України, що стосуються звiльнення податку, сплаченого на територiї за межами України, (якi не будуть суперечити головним принципам цього пункту), на польський податок, сплачуваний за законодавством Польщi та вiдповiдно до цiєї Конвенцiї прямо або шляхом вирахування прибутку, доходiв або майна, що пiдлягає оподаткуванню, iз джерел в Польщi, буде робитись знижка у виглядi кредиту проти будь-якого українського податку, обчислюваного стосовно того ж прибутку, доходу або майна, стосовно яких обчислюється український податок.
2. З урахуванням положень законодавства Польщi, якi стосуються звiльнення податку, сплаченого на територiї за межами Польщi, (якi не будуть суперечити головним принципам цього пункту), на український податок буде робитися знижка у виглядi кредиту проти польського податку таким чином:
а) якщо резидент Польщi одержує доход або майно, якi вiдповiдно до положень цiєї Конвенцiї можуть оподатковуватись в Українi, тодi Польща звiльнить цей доход або майно вiд податку вiдповiдно до пунктiв 3 i 4 ;
b) якщо резидент Польщi одержує доходи, якi вiдповiдно до статей 10, 11 та 12 можуть пiдлягати оподаткуванню в Українi, тодi Польща дозволить вiдрахування з прибуткового податку свого резидента суми, яка дорiвнює податку, сплаченому в Українi.
3. Цi вирахування в будь-якому випадку не повиннi перевищувати тiєї частини податку з доходу або з майна, як було пiдраховано до надання вирахування, яка стосується доходу або майна, якi можуть оподатковуватись в цiй другiй Державi, в залежностi вiд обставин.
4. Якщо вiдповiдно до будь-якого положення Конвенцiї одержуваний доход або майно резидента Договiрної Держави звiльнено вiд податку в цiй Державi, ця Держава може, незважаючи на це, при пiдрахунку суми оподаткування на частину доходу або майна цього резидента, що залишилась, взяти до уваги звiльнений доход або майно.
5. Для цiлей пунктiв 1 i 2 цiєї статтi прибуток, доход i прирiст вартостi нерухомого майна, що належить резиденту Договiрної Держави, якi можуть оподатковуватись у другiй Договiрнiй Державi вiдповiдно до цiєї Конвенцiї, будуть вважатись такими, що виникають iз джерел у другiй Договiрнiй Державi.
Стаття 25
Недискримiнацiя
1. Громадяни Договiрних Держав не будуть пiдлягати другiй Договiрнiй Державi будь-якому оподаткуванню або пов'язаному з ним зобов'язанню, яке є iншим або бiльш обтяжливим, нiж оподаткування i пов'язане з ним зобов'язання, яким пiддаються або можуть пiддатися громадяни цiєї другої Держави за тих же обставин. Це положення також застосовується, не дивлячись на положення статтi 1, до фiзичних осiб, якi не є резидентами одної або двох Договiрних Держав.
2. Особи без громадянства, якi є резидентами Договiрної Держави, не будуть пiддаватися в жоднiй з Договiрних Держав будь-якому оподаткуванню або пов'язаному з ним зобов'язанню, iншому або бiльш обтяжливому, нiж оподаткування i пов'язанi з ним зобов'язання, яким громадяни Держави, що вiдносяться до них, пiддаються або можуть пiддаватися за тих же умов.
3. Оподаткування постiйного представництва, яке пiдприємство Договiрної Держави має в другiй Договiрнiй Державi, не буде менш сприятливим у цiй другiй Державi, не буде менш сприятливим у цiй другiй Державi, нiж оподаткування пiдприємств цiєї другої Держави, якi здiйснюють подiбну дiяльнiсть у цiй другiй Державi.
4. За винятком випадкiв, коли застосовуються положення пункту 1 статтi 9, пункту 5 статтi 11 i пункту 4 статтi 12 цiєї Конвенцiї, i вiдповiдно до положень пункту 5 статтi 12 цiєї Конвенцiї, проценти, роялтi та iншi виплати, що сплачуються пiдприємством Договiрної Держави резиденту другої Договiрної Держави, з метою визначення оподаткованого прибутку такого пiдприємства будуть обчислюватись за таких же умов, за яких вони б сплачувались резиденту першої згаданої Держави. Таким же чином будь-якi борги пiдприємства одної Договiрної Держави резиденту другої Договiрної Держави повиннi, для цiлей визначення оподатковуваного майна цього пiдприємства пiдлягати вирахуванню за таких же умов, що й борги резидента першої згаданої Держави.
5. Пiдприємства Договiрної Держави, майно яких повнiстю або частково належить або контролюється прямо чи посередньо одним або декiлькома резидентами другої Договiрної Держави,не будуть пiддаватися в першiй згаданiй Державi будь-якому оподаткуванню або пов'язаному з ним зобов'язанню, яке є iншим або бiльш обтяжливим, нiж оподаткування i пов'язане з ним зобов'язання, яким пiддаються або можуть пiддаватися iншi подiбнi пiдприємства першої згаданої Держави.
6. Нiякi положення цiєї статтi не будуть мати тлумачення як зобов'язання будь-якої з Договiрних Держав надавати особi, що не є резидентом цiєї Держави, будь-яких персональних звiльнень, пiльг i вирахувань для податкових цiлей, якi надаються особам, що є резидентами.
7. Положення цiєї статтi буде застосовуватися до податкiв, якi розглядаються цiєю Конвенцiєю.
Стаття 26
Процедура взаємного узгодження
1. Якщо резидент Договiрної Держави вважає, що дiї одної або обох Договiрних Держав призводять або призведуть до його оподаткування не вiдповiдно до положень цiєї Конвенцiї, вiн може, незалежно вiд засобiв захисту, передбачених нацiональним законодавством цих Держав, подати свiй випадок до компетентних органiв Договiрної Держави, резидентом якої вiн є. Попереднє речення рiвною мiрою стосується i фiзичних осiб, випадок яких пiдлягає дiї пункту 1 статтi 24 цiєї Конвенцiї. Заява повинна бути подана протягом тьох рокiв з моменту першого повiдомлення про дiї, що призводить до оподаткування вiдповiдно до положень Конвенцiї.
2. Компетентний орган прагнутиме, якщо вiн буде вважати заперечення обгрунтованим i якщо вiн сам не в змозi дiйти до задовiльного рiшення, вирiшити випадок за взаємною згодою з компетентним органом другої Договiрної Держави з метою уникнення оподаткування, не вiдповiдного Конвенцiї.
3. Компетентнi органи Договiрних Держав будуть прагнути вирiшити шити за взаємною згодою будь-якi труднощi або сумнiви, що виникають при тлумаченнi або застосуваннi Конвенцiї.
4. Компетентнi органи Договiрних Держав можуть вступати в прямi контакти один з одним з метою досягнення згоди в розумiннi попереднiх пунктiв.
Стаття 27
Обмiн iнформацiєю
1. Компетентнi органи Договiрних Держав обмiнюються iнформацiєю, необхiдною для виконання положень цiєї Конвенцiї або нацiональних законодавств Договiрних Держав, що стосуються податкiв, на якi поширюється Конвенцiя, тiєю мiрою, доки оподаткування не суперечить цiй Конвенцiї, зокрема, щоб попереджувати ухилення вiд податкiв i полегшувати застосування встановлених законiв положень проти легальних ухилень.Будь-яка iнформацiя, одержана Договiрною Державою, буде розглядатися як конфiденцiйна i буде розкрита тiльки особам або владi (включаючи суди i органи управлiння), зайнятим оцiнкою або збором, примусовим стягненням або судовим переслiдуванням , або розглядом апеляцiй стосовно податкiв, на якi поширюється ця Конвенцiя.Такi особи або органи будуть використовувати iнформацiю тiльки з цiєю метою.Вони можуть розкривати iнформацiю тiльки з цiєю метою.Вони можуть розкривати iнформацiю на публiчних судових засiданнях i в юридичних рiшеннях.
2. Нi в якому випадку положення пункту 1 цiєї статтi не будуть тлумачитись як такi, що покладають на компетентнi органи одної з Договiрних Держав зобов'язання:
а) здiйснювати адмiнiстративнi заходи, такi, що вiдрiзняються вiд законiв i адмiнiстративної практики, яка має перевагу в однiй з Договiрних Держав;
b) надавати iнформацiю, яку неможливо одержати за законодавством або в ходi звичайного управлiння в однiй з Договiрних Держав;
с) надавати iнформацiю, яка буде розкривати будь-яку торговельну, пiдприємницьку, промислову, комерцiйну або професiйну таємницю, або торговельний процес, або iнформацiю, розкриття якої суперечило б установленiй практицi.
Стаття 28
Члени дипломатичних представництв i
консульських постiв
Нiщо в цiй Конвенцiї не буде зачiпати податкових привiлеїв, наданих членам дипломатичних представництв або консульських постiв за загальними нормами мiжнародного права або на пiдставi спецiальних угод.
Стаття 29
Вступ у чиннiсть
Ця Конвенцiя буде залишатися в чинностi до припинення її дiї одною з Договiрних Держав. Кожна Договiрна Держава може припинити дiю Конвенцiї шляхом передачi через дипломатичнi канали повiдомлення про припинення дiї принаймнi за шiсть мiсяцiв до закiнчення будь-якого календарного року, що починається пiсля закiнчення п'яти рокiв пiсля дня вступу в чиннiсть Конвенцiї.
В такому випадку чиннiсть Конвенцiї буде припинено:
а) в Українi:
(i) стосовно податкiв на дивiденди, проценти або роялтi для будь-яких платежiв, зроблених на шестидесятий або пiсля шестидесяти днiв, наступних за днем подачi повiдомлення;
(ii) стосовно податкiв на прибуток (доходи) пiдприємств для будь-якого оподатковуваного перiоду, що починається з або пiсля 1 сiчня календарного року, наступного за роком подачi повiдомлення;
(iii) стосовно прибуткового податку з громадян України, iноземних Громадян i осiб без громадянства для будь-яких платежiв, зроблених на шестидесятий або пiсля шестидесяти днiв, наступних за днем подачi повiдомлення;
b) у Польщi:
(i) до податкiв, що стягуються у джерела з одержуваних доходiв, починаючи з 1 сiчня того року, який йде за роком, в якому було передано повiдомлення про денонсацiю;
(ii) до iнших податкiв з доходу та майна, що стягується за кожний податковий рiк, починаючи з 1 сiчня або пiсля цiєї дати в календарному роцi, наступному безпосередньо за роком, в якому було передано повiдомлення про денонсацiю.
У засвiдчення чого, нижчепiдписанi, вiдповiдним чином на те уповноваженi, пiдписали цю Конвенцiю.
Вчинено в двох примiрниках, в м. Києвi 12 дня сiчня 1993 року українською та польською мовами, обидва тексти мають однакову чиннiсть.
За Уряд Республiки Польща | Х. Сухоцька |
За Уряд України | Л. Кучма |