КОНВЕНЦIЯ

мiж Україною i Угорською Республiкою про уникнення подвiйного оподаткування доходiв i майна та попередження податкових ухилень

     Україна i Угорська Республiка,

     бажаючи укласти Конвенцiю про уникнення подвiйного оподаткування доходiв i майна та попередження податкових ухилень i пiдтверджуючи своє прагнення до розвитку та поглиблення взаємних економiчних стосункiв,

     домовились про таке:

Стаття 1
Особи, до яких застосовується Конвенцiя

     Ця Конвенцiя буде застосовуватись до осiб, якi є резидентами однiєї або обох Договiрних Держав.

Стаття 2
Податки, на якi поширюється Конвенцiя

     1. Ця Конвенцiя застосовується до податкiв на доходи i майно, що стягуються вiд iменi Договiрної Держави, або її полiтико-адмiнiстративного пiдроздiлу, або мiсцевої влади, незалежно вiд способу їх стягнення.

     2. Податками на доход i майно вважаються всi податки, що справляються вiд загальної суми доходу та загальної вартостi майна або з елементiв доходу, включаючи податки на доходи вiд вiдчужування рухомого майна або нерухомого майна.

     3. Податками, на якi поширюється ця Конвенцiя, зокрема, є:

     a) у випадку України:

(i) податок на прибуток пiдприємств;

(ii) прибутковий податок з громадян;

     (надалi "український податок");

     b) у випадку Угорської Республiки:

(i) прибутковий податок з фiзичних осiб;

(ii) корпоративний податок;

(iii) податок на земельне майно;

(iv) будiвельний податок;

     (надалi "угорський податок").

     4. Ця Конвенцiя застосовується також до будь-яких iдентичних або подiбних по сутi податкiв, якi стягуються однiєю з Договiрних Держав пiсля дати пiдписання цiєї Конвенцiї, в доповнення до або замiсть iснуючих податкiв цiєї Договiрної Держави. Компетентнi органи Договiрних Держав повiдомляють один одного про будь-якi iстотнi змiни, що вiдбуваються в їх законодавствах щодо оподаткування.

Стаття 3
Загальнi визначення

     1. У розумiннi цiєї Конвенцiї, якщо iз контексту не випливає iнше:

     a) термiн "Україна" при використаннi в географiчному значеннi означає територiю України, її континентальний шельф i її виключну (морську) економiчну зону, а також будь-яку iншу територiю за межами територiальних вод України, яка вiдповiдно до мiжнародного права визначається або може бути в подальшому визначена як територiя, в межах якої можуть здiйснюватись права України стосовно морського дна, надр та їх природних ресурсiв;

     b) термiн "Угорщина" при використаннi в географiчному значеннi означає територiю Угорської Республiки;

     c) термiн "нацiональна особа " означає:

(i) всiх фiзичних осiб, що мають громадянство Договiрної Держави;

(ii) всiх юридичних осiб, партнерства i асоцiацiї, що одержують свiй статус як такий за чинним законодавством Договiрної Держави;

     d) термiн "Договiрна Держава" i "друга Договiрна Держава" означають залежно вiд контексту Україну або Угорщину;

     e) термiн "особа" включає фiзичну особу, компанiю або будь-яке iнше об'єднання осiб;

     f) термiн "компанiя" означає будь-яке корпоративне об'єднання або будь-яку органiзацiю, що розглядається з метою оподаткування як корпоративне об'єднання;

     g) термiни "пiдприємство Договiрної Держави" та "пiдприємство другої Договiрної Держави" означають вiдповiдно пiдприємство, що керується резидентом Договiрної Держави, та пiдприємство, що керується резидентом другої Договiрної Держави;

     h) термiн "мiжнародне перевезення" означає будь-яке перевезення морським, повiтряним судном, дорожнiм транспортним засобом, що експлуатується резидентом Договiрної Держави, крiм випадкiв, коли морське, повiтряне судно або дорожнiй транспортний засiб експлуатується виключно мiж пунктами в другiй Договiрнiй Державi;

     i) термiн "компетентний орган" означає:

(i) стосовно України - Мiнiстерство фiнансiв України або його повноважного представника;

(ii) стосовно Угорщини - Мiнiстра фiнансiв або його повноважного представника.

     2. При застосуваннi цiєї Конвенцiї Договiрною Державою будь-який термiн, не визначений у Конвенцiї, має те значення, яке надається законодавством цiєї Держави щодо податкiв, на якi поширюється ця Конвенцiя, якщо з контексту не випливає iнше.

Стаття 4
Резиденцiя

     1. При застосуваннi цiєї Угоди вираз "резидент однiєї Договiрної Держави" означає особу, яка за законодавством цiєї Держави пiдлягає оподаткуванню в нiй на пiдставi мiсця проживання, постiйного мiсця перебування, мiсця знаходження керiвного органу, мiсця реєстрацiї або iншого аналогiчного критерiю. Цей термiн разом з тим не виключає особу, яка пiдлягає оподаткуванню в цiй Державi, тiльки якщо ця особа одержує доходи з джерел у цiй Державi або стосовно майна, що в нiй знаходиться.

     2. У випадку, коли вiдповiдно до положень пункту 1 цiєї статтi фiзична особа є резидентом обох Договiрних Держав, її становище визначається вiдповiдно до таких правил:

     a) вона вважається резидентом Договiрної Держави, де вона має постiйне житло. Якщо вона має постiйне житло в обох Договiрних Державах, вона вважається резидентом тiєї Держави, де вона має бiльш тiснi особистi й економiчнi зв'язки (центр життєвих iнтересiв);

     b) у разi, коли Договiрна Держава, в якiй вона має центр життєвих iнтересiв, не може бути визначена або коли вона не має постiйного житла в жоднiй з Договiрних Держав, вона вважається резидентом тiєї Договiрної Держави, де вона звичайно проживає;

     c) якщо вона звичайно проживає в обох Договiрних Державах або коли вона звичайно не проживає в жоднiй з них, вона вважається резидентом тiєї Держави, нацiональною особою якої вона є;

     d) якщо вона є нацiональною особою обох Договiрних Держав або коли вона не є громадянином жодної з них, компетентнi органи Договiрних Держав вирiшують питання оподаткування такого резидента за взаємною згодою.

     3. У випадку, коли вiдповiдно до положень пункту 1 особа, що не є фiзичною особою, є резидентом обох Договiрних Держав, вона вважається резидентом Договiрної Держави, де розмiщений її фактичний керiвний орган.

Стаття 5
Постiйне представництво

     1. Для цiлей цiєї Конвенцiї термiн "постiйне представництво" означає постiйне мiсце дiяльностi, через яке повнiстю або частково здiйснюється комерцiйна дiяльнiсть пiдприємства.

     2. Термiн "постiйне представництво", зокрема, включає:

     a) мiсцезнаходження дирекцiї;

     b) вiддiлення;

     c) контору;

     d) фабрику;

     e) майстерню;

     f) установку або споруду для розвiдки природних ресурсiв;

     g) шахту, нафтову або газову свердловину, кар'єр або будь-яке iнше мiсце видобутку природних ресурсiв;

     h) склад або iншу споруду, що використовується як торговельна точка.

     3. Будiвельний майданчик або монтажний чи складальний об'єкт є постiйними представництвами лише в тому разi, якщо вони iснують бiльше дванадцяти мiсяцiв.

     4. Незважаючи на попереднi положення цiєї статтi, термiн "постiйне представництво" не розглядається як такий, що включає:

     a) використання споруд виключно з метою зберiгання або поставки товарiв чи виробiв, що належать пiдприємству:

     b) утримання запасiв товарiв або виробiв, що належать пiдприємству, виключно з метою зберiгання або доставки;

     c) утримання запасiв товарiв або виробiв, що належать пiдприємству, виключно з метою переробки iншим пiдприємством;

     d) утримання постiйного мiсця дiяльностi виключно з метою закупiвлi товарiв чи виробiв або для збирання iнформацiї для пiдприємства;

     e) утримання постiйного мiсця дiяльностi виключно з метою здiйснення для пiдприємства будь-якої iншої дiяльностi, яка має пiдготовчий або допомiжний характер;

     f) утримання постiйного мiсця дiяльностi виключно для здiйснення будь-якої комбiнацiї видiв дiяльностi, перелiчених у пiдпунктах вiд a) до e), за умови, що сукупна дiяльнiсть постiйного мiсця дiяльностi, яка виникає внаслiдок такої комбiнацiї, має пiдготовчий або допомiжний характер.

     5. Якщо, крiм агента з незалежним статусом, про якого йдеться в 6-му пунктi цiєї статтi, iнша особа, незалежно вiд положень пунктiв 1 i 2 цiєї статтi, дiє вiд iменi пiдприємства i має, i звичайно використовує в Договiрнiй Державi повноваження укладати контракти, то це пiдприємство розглядається як таке, що має постiйне представництво в цiй Державi щодо будь-якої дiяльностi, яку ця особа здiйснює для пiдприємства, за винятком, якщо дiяльнiсть цiєї особи обмежується тiєю, що зазначена в пунктi 4, яка, якщо i здiйснюється через постiйне мiсце дiяльностi, не робить з цього постiйного мiсця дiяльностi постiйного представництва вiдповiдно до положень цього пункту.

     6. Пiдприємство не розглядається як таке, що має постiйне представництво в Договiрнiй Державi, лише якщо воно здiйснює пiдприємницьку дiяльнiсть у цiй Державi через брокера, комiсiонера чи будь-якого iншого агента з незалежним статусом за умови, що цi особи дiють у межах своєї звичайної дiяльностi.

     7. Той факт, що компанiя, яка є резидентом Договiрної Держави, контролює чи контролюється компанiєю, що є резидентом другої Договiрної Держави або яка здiйснює комерцiйну дiяльнiсть у цiй другiй Державi (або через постiйне представництво або будь-яким iншим чином), сам по собi не перетворює одну з цих компанiй у постiйне представництво другої компанiї.

Стаття 6
Доходи вiд нерухомого майна

     1. Доходи, що одержуються резидентом Договiрної Держави вiд нерухомого майна (включаючи доход вiд сiльськогосподарської або лiсової експлуатацiї), яке знаходиться в другiй Договiрнiй Державi, можуть оподатковуватись у цiй другiй Державi

     2. Термiн "нерухоме майно" повинен мати те значення, яке вiн має у законодавствi Договiрної Держави, в якiй мiститься це майно. Цей термiн повинен у будь-якому випадку включати майно, допомiжне щодо нерухомого майна, худобу i обладнання, використовуванi в сiльському i лiсовому господарствi, права, до яких застосовуються положення загального права щодо земельної власностi, узуфрукт нерухомого майна i права на перемiннi або фiксованi платежi як компенсацiї за розробку або право на розробку мiнеральних запасiв, джерел та iнших природних ресурсiв. Морськi i повiтрянi судна, дорожнi транспортнi засоби не розглядаються як нерухоме майно.

     3. Положення пункту 1 цiєї статтi застосовуються також до доходiв, одержуваних вiд прямого використання, здавання в оренду або використання в будь-якiй iншiй формi нерухомого майна.

     4. Положення пунктiв 1 i 3 цiєї статтi застосовується також до доходiв вiд нерухомого майна пiдприємств i до доходiв вiд нерухомого майна, використовуваного для здiйснення незалежних особистих послуг.

Стаття 7
Прибуток вiд пiдприємницької дiяльностi

     1. Прибуток пiдприємства Договiрної Держави оподатковується тiльки у цiй Державi, якщо тiльки це пiдприємство не здiйснює комерцiйної дiяльностi у другiй Договiрнiй Державi через розташоване в нiй постiйне представництво. Якщо пiдприємство здiйснює комерцiйну дiяльнiсть, як вказано вище, прибуток пiдприємства оподатковується в другiй Державi, але тiльки у тiй частинi, яка стосується цього постiйного представництва.

     2. З урахуванням положень пункту 3 цiєї статтi, якщо пiдприємство однiєї Договiрної Держави здiйснює комерцiйну дiяльнiсть у другiй Договiрнiй Державi через розташоване там постiйне представництво, то в кожнiй Договiрнiй Державi до такого постiйного представництва вiдноситься прибуток, який воно могло б одержати, якби було окремим та самостiйним пiдприємством, зайнятим такою ж або аналогiчною дiяльнiстю в таких же або аналогiчних умовах i дiяло в повнiй незалежностi вiд пiдприємства, постiйним представництвом якого воно є.

     3. У визначеннi прибутку постiйного представництва допускається вiднiмання витрат, понесених для цiлей постiйного представництва, включаючи рацiональний розподiл управлiнських та загальноадмiнiстративних витрат, понесених для цiлей пiдприємства в цiлому як у Державi, де розташоване постiйне представництво, так i в будь-якому iншому мiсцi. У будь-якому випадку такi витрати не повиннi включати будь-якi суми, що сплачуються (iнакше, нiж покриття витрат, що дiйсно мали мiсце) постiйним представництвом пiдприємству або його iншому пiдроздiлу як роялтi, гонорар або iншi подiбнi платежi за користування патентами або iншими правами, або як комiсiйнi за наданi особливi послуги чи управлiння, чи, виключаючи банки, як проценти за позику, надану пiдприємством постiйному представництву. Подiбним чином, при визначеннi прибутку постiйного представництва не повиннi братися до уваги суми (iншi, нiж покриття фактичних затрат), що сплачуються постiйному представництву головним офiсом пiдприємства або будь-яким iншим з його офiсiв у виглядi роялтi, гонорарiв або iнших подiбних платежiв за використання патентiв або iнших прав, або у виглядi комiсiйних за виконання певних послуг або за управлiння, або, за винятком банкiвських пiдприємств, у виглядi процентiв iз займiв, наданих головному офiсу пiдприємства або будь-якому iншому iз його офiсiв.

     4. У мiру того, як визначення в Договiрнiй Державi вiдповiдно до її законодавства прибутку, що стосується постiйного представництва, на базi пропорцiйного розподiлу загальної суми прибутку пiдприємства його рiзним пiдроздiлам, є звичайною практикою, нiщо в пунктi 2 цiєї статтi не буде перешкоджати цiй Договiрнiй Державi визначати оподатковуваний прибуток шляхом такого розподiлу, як це диктується практикою; обраний спосiб розподiлу, однак, повинен бути таким, що його результати будуть вiдповiдати принципам, якi мiстяться в цiй статтi.

     5. Нiякий прибуток не вiдноситься до постiйного представництва на основi простої закупки постiйним представництвом товарiв або виробiв для пiдприємства.

     6. Для цiлей попереднiх пунктiв прибуток, що вiдноситься до постiйного представництва, визначається щорiчно одним i тим же методом, якщо тiльки немає достатньої i вагомої причини для змiни.

     7. Якщо прибуток включає види доходiв або доходи вiд приросту капiталу, якi розглядаються окремо в iнших статтях цiєї Конвенцiї, положення цих статей не будуть зачiпатися положеннями цiєї статтi.

Стаття 8
Мiжнародний транспорт

     1. Прибутки, одержанi резидентом Договiрної Держави вiд експлуатацiї морських, рiчкових i повiтряних суден, дорожнiх транспортних засобiв у мiжнародних перевезеннях будуть оподатковуватись лише в цiй Державi.

     2. Для цiлей цiєї статтi прибутки вiд експлуатацiї морських, повiтряних суден або дорожнiх транспортних засобiв у мiжнародних перевезеннях включають:

     a) доход вiд здавання в оренду порожнiх морських, повiтряних суден або дорожнiх транспортних засобiв; i

     b) прибутки вiд використання, утримання або здавання в оренду контейнерiв (включаючи трейлери i супутнє устаткування для транспортування контейнерiв), використовуваних для транспортування товарiв чи виробiв;

     при умовi, що така оренда, використання або утримання, залежно вiд випадку, є випадковими в дiяльностi пiдприємства Договiрної Держави, яке приймає участь в експлуатацiї морського, повiтряного судна або дорожнiх транспортних засобiв у мiжнародних перевезеннях.

     3. Положення пункту 1 застосовуються також до прибутку, отриманого вiд участi в пулi, спiльному пiдприємствi або мiжнароднiй органiзацiї по експлуатацiї транспортних засобiв.

Стаття 9
Асоцiйованi пiдприємства

     1. У випадку, коли:

     a) пiдприємство Договiрної Держави прямо або безпосередньо бере участь у керiвництвi, контролi або капiталi пiдприємства другої Договiрної Держави, або

     b) однi й тi ж особи прямо або посередньо беруть участь у керiвництвi, контролi або капiталi пiдприємства однiєї Договiрної Держави i пiдприємства другої Договiрної Держави, i в кожному випадку мiж двома пiдприємствами в їх комерцiйних та фiнансових взаємовiдносинах створюються або встановлюються умови, вiдмiннi вiд тих, якi мали б мiсце мiж двома незалежними пiдприємствами, тодi будь-який прибуток, який мiг би бути нарахований одному з них, але з причин наявностi цих умов не був йому нарахований, може бути включений Договiрною Державою до прибутку цього пiдприємства i вiдповiдно оподаткований.

     2. У випадку, коли одна Договiрна Держава включає в прибутки пiдприємства цiєї Держави - i вiдповiдно оподатковує - прибутки, по яких пiдприємство другої Договiрної Держави було оподатковано в цiй другiй Державi, i прибутки, таким чином включенi, є прибутки, якi були б нарахованi пiдприємству першої згаданої Держави, якби умови взаємовiдносин мiж двома пiдприємствами були б умовами, якi iснують мiж незалежними пiдприємствами, тодi ця друга Держава повинна зробити вiдповiднi поступки в сумi податку, що стягується з цих прибуткiв. При визначеннi такої поправки повиннi бути розглянутi iншi положення цiєї Конвенцiї, а компетентнi органи Договiрних Держав можуть проконсультуватися один з одним при необхiдностi.

Стаття 10
Дивiденди

     1. Дивiденди, що сплачуються компанiєю, яка є резидентом Договiрної Держави, резиденту другої Договiрної Держави, можуть оподатковуватись у цiй другiй Державi.

     2. Однак такi дивiденди можуть також оподатковуватись у Договiрнiй Державi, резидентом якої є компанiя, що сплачує дивiденди, i вiдповiдно до законодавства цiєї Держави, але якщо одержувач фактично має право на дивiденди, податок, що стягується, не повинен перевищувати:

     a) 5 вiдсоткiв загальної суми дивiдендiв, якщо право на дивiденди фактично має компанiя (на вiдмiну вiд товариства) i ця компанiя є власником принаймнi 25 вiдсоткiв капiталу компанiї, яка сплачує дивiденди;

     b) 15 вiдсоткiв загальної суми дивiдендiв в iнших випадках.

     Цей пункт не зачiпає оподаткування компанiї стосовно прибутку, з якого сплачуються дивiденди.

     3. Термiн "дивiденди" при використаннi в цiй статтi означає доход вiд акцiй чи iнших прав, якi не є борговими зобов'язаннями, що дають право на участь у прибутку, також як доход вiд iнших корпоративних прав, який пiдлягає такому ж оподаткуванню, як доходи вiд акцiй вiдповiдно до податкового законодавства Держави, резидентом якої є компанiя, що розподiляє прибуток.

     4. Положення пунктiв 1 i 2 цiєї статтi не застосовуються, якщо особа, що фактично має право на дивiденди, яка є резидентом Договiрної Держави, здiйснює пiдприємницьку дiяльнiсть у другiй Договiрнiй Державi, резидентом якої є компанiя, що сплачує дивiденди, через розташоване в нiй постiйне представництво, або надає в цiй другiй Державi незалежнi особистi послуги з розташованої в нiй постiйної бази, i холдинг, стосовно якого сплачуються дивiденди, дiйсно вiдноситься до таких постiйного представництва або постiйної бази. В такому випадку, залежно вiд обставин, застосовуються положення статтi 7 або статтi 14 цiєї Конвенцiї.

     5. У випадку, коли компанiя, яка є резидентом однiєї Договiрної Держави, одержує прибуток або доходи з другої Договiрної Держави, ця друга Держава не може стягувати будь-яких податкiв на дивiденди, що сплачуються компанiєю, за винятком, коли цi дивiденди сплачуються резиденту цiєї другої Держави, або якщо холдинг, стосовно якого сплачуються дивiденди, дiйсно вiдносяться до постiйного представництва або постiйної бази, розташованих у цiй другiй Державi, i з нерозподiленого прибутку не стягуються податки на нерозподiлений прибуток, навiть якщо дивiденди сплачуються або нерозподiлений прибуток складається повнiстю або частково з прибутку або доходу, що утворюються у цiй Державi.

Стаття 11
Проценти

     1. Проценти, що виникають в однiй Договiрнiй Державi i сплачуються резиденту другої Договiрної Держави, будуть оподатковуватись у цiй другiй Державi.

     2. Однак такi проценти можуть також оподатковуватись у тiй Договiрнiй Державi, в якiй вони виникають, i вiдповiдно до законодавства цiєї Держави, але якщо одержувач фактично має право на проценти, податок, що стягується, не повинен перевищувати 10 вiдсоткiв вiд загальної суми процентiв. Компетентнi органи Договiрних Держав за взаємною згодою можуть встановлюють спосiб застосування такого обмеження.

     3. Термiн "проценти" при використаннi в цiй статтi означає доход вiд боргових вимог будь-якого виду, незалежно вiд iпотечного забезпечення i незалежно вiд володiння правом на участь у прибутках боржника, i, зокрема, доход вiд урядових цiнних паперiв i доход вiд облiгацiй чи боргових зобов'язань, включаючи премiї та винагороди, що сплачуються стосовно таких цiнних паперiв, облiгацiй та боргових зобов'язань.

     4. Положення пунктiв 1 i 2 цiєї статтi не застосовуються, якщо особа, що фактично має право на проценти, яка є резидентом однiєї Договiрної Держави, здiйснює пiдприємницьку дiяльнiсть у другiй Договiрнiй Державi, в якiй виникають проценти, через розташоване там постiйне представництво або надає в цiй другiй Державi незалежнi особистi послуги з розташованої там постiйної бази, i боргова вимога, на пiдставi якої сплачуються проценти, дiйсно вiдноситься до такого постiйного представництва або постiйної бази. У такому випадку, залежно вiд обставин, застосовуються положення статтi 7 або статтi 14 цiєї Конвенцiї.

     5. Вважається, що проценти виникають у Договiрнiй Державi, якщо платником є сама Держава, її полiтико-адмiнiстративний пiдроздiл, мiсцевi органи влади або резидент цiєї Держави. Якщо, проте, особа, що сплачує проценти, незалежно вiд того, є вона резидентом Договiрної Держави чи нi, має в Договiрнiй Державi постiйне представництво або постiйну базу, у зв'язку з якими виникла заборгованiсть, по якiй сплачуються проценти, i витрати по сплатi цих процентiв несе постiйне представництво або постiйна база, то вважається, що такi проценти виникають у Державi, в якiй знаходиться постiйне представництво або постiйна база.

     6. Якщо з причин особливих вiдносин мiж платником i особою, яка фактично має право на проценти, або мiж ними обома i будь-якою третьою особою, сума сплачуваних процентiв, що стосується боргової вимоги, на пiдставi якої вона сплачується, перевищує з будь-яких причин суму, яка була б погоджена мiж платником i особою, яка фактично має право на одержування процентiв, при вiдсутностi таких вiдносин, положення цiєї статтi будуть застосовуватись тiльки до останньої згаданої суми процентiв. У такому випадку надмiрна частина платежу, як i ранiше, пiдлягає оподаткуванню вiдповiдно до законодавства кожної Договiрної Держави з належним урахуванням iнших положень цiєї Конвенцiї.

     7. Положення цiєї Конвенцiї не застосовуеться, якщо головною метою або однiєю iз головних цiлей будь-якої особи, що має вiдношення до створення або передачi боргового зобов'язання, стосовно якого сплачується процент, було одержання переваг цiєї статтi шляхом цього створення або передачi.

     8. Незважаючи на положення пункту 2 цiєї статтi, проценти, що виникають у Договiрнiй Державi, повиннi звiльнятись вiд оподаткування в цiй Державi, якщо вони одержуються i дiйсно належать Уряду другої Договiрної Держави, або її мiсцевому органу влади, або будь-якому агентству, або за допомогою цього Уряду чи мiсцевого органу.

     9. Незважаючи на положення статтi 7 цiєї Конвенцiї та пункту 2 цiєї статтi, проценти, що виникають в однiй Договiрнiй Державi, якi сплачуються i безпосередньо належать резиденту другої Договiрної Держави, повиннi звiльнятися вiд оподаткування в першiй згаданiй Державi, якщо вони сплаченi стосовно позички, зробленої, гарантованої або застрахованої, або будь-якого iншого боргового зобов'язання чи кредиту, гарантованого або застрахованого вiд iменi другої Договiрної Держави уповноваженим на те органом.

Стаття 12
Роялтi

     1. Роялтi якi виникають в однiй Договiрнiй Державi i сплачуються резиденту другої Договiрної Держави, можуть оподатковуватись у цiй другiй Договiрнiй Державi.

     2. Однак цi доходи можуть також оподатковуватись у Договiрнiй Державi, в якiй вони виникають, i вiдповiдно до законодавства цiєї Держави, але податок, що визначається таким чином, не може перевищувати 5 процентiв загальної суми надходжень.

     3. Термiн "роялтi" при використаннi в цiй статтi означає платежi будь-якого виду, що одержуються як вiдшкодування за користування або за надання права користування будь-яким авторським правом на лiтературнi твори, твори мистецтва або науки (включаючи кiнематографiчнi фiльми або iншi фiльми, записи на плiвцi або iншi засоби, що використовуються для радiо- або телепередач), будь-якi патенти, торговi марки, дизайн або модель, план, таємну формулу або процес, або за користування, або за iнформацiю (ноу-хау), що стосується промислового, комерцiйного або наукового досвiду.

     4. Положення пункту 1 цiєї статтi не застосовуються, якщо фактичний бенефiцiар роялтi, який є резидентом однiєї Договiрної Держави, проводить комерцiйну дiяльнiсть у другiй Договiрнiй Державi, в якiй виникають роялтi, через розташоване там постiйне представництво, або надає в цiй другiй Державi незалежнi особистi послуги з розташованої там постiйної бази, i право або майно, стосовно яких сплачуються роялтi, дiйсно пов'язанi з цим постiйним представництвом чи постiйною базою. У такому випадку застосовуються положення статтi 7 або 14 цiєї Конвенцiї, залежно вiд обставин.

     5. Якщо з причин особливих вiдносин мiж платником i фактичним бенефiцiаром, або мiж ними обома i будь-якою третьою особою, сума роялтi, яка вiдноситься до використання, права або iнформацiї, на пiдставi яких вони сплачуються, перевищує, з будь-яких причин, суму, яка була б узгоджена мiж платником i фактичним бенефiцiаром за вiдсутнiстю таких вiдносин, положення цiєї статтi будуть застосовуватись тiльки до останньої згаданої суми. У цьому випадку надмiрна частина платежу, як i ранiше, пiдлягає оподаткуванню вiдповiдно до законодавства кожної Договiрної Держави, з належним урахуванням iнших положень цiєї Конвенцiї.

     6. Положення цiєї статтi не застосовуються, якщо головною метою або однiєю iз головних цiлей будь-якої особи, що має вiдношення до створення або передачi прав стосовно яких сплачуються роялтi, було одержання переваг цiєї статтi шляхом цього створення або передачi.

     7. Вважається, що роялтi виникають у Договiрнiй Державi, якщо платником є сама Держава, її полiтико-адмiнiстративний пiдроздiл, мiсцевi органи влади або резидент цiєї Держави. Якщо, проте, особа, що сплачує роялтi, незалежно вiд того, є вона резидентом Договiрної Держави чи нi, має у Договiрнiй Державi постiйне представництво або постiйну базу, у зв'язку з якими виникло зобов'язання сплатити роялтi, i витрати по сплатi цих роялтi несе постiйне представництво або постiйна база, то вважається, що такi роялтi виникають у Державi, в якiй розташоване постiйне представництво або постiйна база.

Стаття 13
Доходи вiд вiдчужування майна

     1. Доходи, що одержуються резидентом Договiрної Держави вiд вiдчужування нерухомого майна, як воно визначено у статтi 6 цiєї Конвенцiї i яке знаходиться у другiй Договiрнiй Державi, або акцiй, або iнших форм участi в компанiї або партнерствi, активи яких складаються головним чином iз такого майна, можуть оподатковуватись у цiй другiй Державi.

     2. Доходи вiд вiдчужування рухомого майна, що формує частину комерцiйного майна постiйного представництва, яке пiдприємство Договiрної Держави має в другiй Договiрнiй Державi, або рухомого майна, яке вiдноситься до постiйної бази, регулярно доступної резиденту Договiрної Держави в другiй Договiрнiй Державi для цiлей надання незалежних особистих послуг, якi включають такi доходи вiд вiдчужування такого постiйного представництва (окремо чи в сукупностi з цiлим пiдприємством) або такої фiксованої бази, можуть оподатковуватись у цiй другiй Державi.

     3. Доходи вiд вiдчужування морських, рiчкових або повiтряних суден, дорожнiх транспортних засобiв, що експлуатуються в мiжнародних перевезеннях цим пiдприємством Договiрної Держави, або рухомого майна, що вiдноситься до експлуатацiї таких морських або повiтряних суден, оподатковуються тiльки в цiй Договiрнiй Державi.

     4. Доходи вiд вiдчужування будь-якого майна, iншого нiж те, про яке йдеться у пунктах 1, 2 i 3 цiєї статтi, оподатковуються тiльки в Договiрнiй Державi, резидентом якої є особа, що вiдчужує майно.

Стаття 14
Незалежнi особистi послуги

     1. Доход, що одержується резидентом однiєї Договiрної Держави щодо професiйних послуг чи iншої дiяльностi незалежного характеру, оподатковується тiльки в цiй Державi, за винятком випадку, коли вiн володiє регулярно доступною постiйною базою в другiй Договiрнiй Державi з метою проведення цiєї дiяльностi. Якщо у нього є така постiйна база, доход може оподатковуватись у другiй Договiрнiй Державi, але тiльки стосовно доходу, що приписується до цiєї постiйної бази.

     2. Термiн "професiйнi послуги" включає, зокрема, незалежну наукову, лiтературну, артистичну, художню, освiтню або викладацьку дiяльнiсть, так само, як i незалежну дiяльнiсть лiкарiв, адвокатiв, iнженерiв, архiтекторiв, стоматологiв i бухгалтерiв.

Стаття 15
Залежнi особистi послуги

     1. З урахуванням положень статей 16, 18, 19 i 20 цiєї Конвенцiї платня, заробiтна плата та iншi подiбнi винагороди, одержуванi резидентом Договiрної Держави у зв'язку з роботою за наймом, оподатковуються тiльки в цiй Державi, якщо тiльки робота за наймом не здiйснюється в другiй Договiрнiй Державi. Якщо робота за наймом здiйснюється таким чином, така винагорода, одержана у зв'язку з цим, може оподатковуватись у цiй другiй Державi.

     2. Незалежно вiд положень пункту 1 цiєї статтi, винагорода, що одержується резидентом Договiрної Держави у зв'язку з роботою за наймом, здiйснюваною в другiй Договiрнiй Державi, оподатковується тiльки в першiй згаданiй Державi при наявностi кожної iз наступних умов:

     a) одержувач перебуває в другiй Державi протягом перiоду або перiодiв, що не перевищують у сукупностi 183 днiв протягом дванадцятимiсячного перiоду; i

     b) винагорода сплачується наймачем або вiд iменi наймача, який не є резидентом другої Держави; i

     c) витрати по сплатi винагород не несуть постiйне представництво або постiйна база, якi наймач має в другiй Державi.

     3. Незалежно вiд попереднiх положень цiєї статтi, винагорода, одержувана у зв'язку з роботою за наймом, що здiйснюється на борту морського або повiтряного судна, або дорожньо-транспортного засобу, яке експлуатується в мiжнародних перевезеннях резидентом Договiрної Держави, пiдлягає оподаткуванню тiльки в цiй Договiрнiй Державi.

Стаття 16
Директорський гонорар

     Директорськi гонорари та iншi аналогiчнi виплати, якi одержуються резидентом однiєї Договiрної Держави як членом ради директорiв або будь-якого подiбного органу компанiї, яка є резидентом другої Договiрної Держави, можуть оподатковуватись у цiй другiй Державi.

Стаття 17
Артисти i спортсмени

     1. Незалежно вiд положень статей 14 i 15 цiєї Конвенцiї, доход, що одержується резидентом Договiрної Держави як працiвником мистецтва, таким як артист театру, кiно, радiо чи телебачення, або музикантом, або як спортсменом вiд його особистої дiяльностi, здiйснюваної в другiй Договiрнiй Державi, може оподатковуватись у цiй другiй Державi.

     2. Якщо доход вiд особистої дiяльностi, здiйснюваної працiвником мистецтва або спортсменом у цiй своїй якостi, нараховується не самому працiвнику мистецтва чи спортсмену, а iншiй особi, цей доход може, незалежно вiд положень статей 7, 14 i 15 цiєї Конвенцiї, оподатковуватись у Договiрнiй Державi, в якiй здiйснюється дiяльнiсть працiвника мистецтва чи спортсмена.

     3. Незважаючи на положення пунктiв 1 i 2, доход, вказаний у цiй статтi, буде звiльнений вiд оподаткування в тiй Договiрнiй Державi, в якiй дiяльнiсть артиста або спортсмена здiйснюється, якщо ця дiяльнiсть суттєвою мiрою фiнансується за рахунок суспiльних фондiв тiєї Державою та другої Договiрної Держави, або якщо ця дiяльнiсть виконується на пiдставi угоди про культурне спiвробiтництво, укладеної мiж Договiрними Державами.

Стаття 18
Пенсiї

     1. Вiдповiдно до положень пункту 2 статтi 19 цiєї Конвенцiї пенсiї та iншi подiбнi винагороди, що сплачуються у зв'язку з минулою роботою резиденту Договiрної Держави, i будь-якi ренти, сплачуванi такому резиденту, будуть оподатковуватись тiльки в цiй Державi, з якої переводяться цi платежi.

     2. Термiн "рента" означає встановлену суму, сплачувану фiзичнiй особi перiодично в установлений час пiд час її життя або пiд час визначеного або встановленого перiоду часу за зобов'язаннями зробити зворотнi платежi для адекватної або повної компенсацiї у грошах або вартостi грошей.

     3. Незважаючи на положення параграфа 1 цiєї Конвенцiї, пенсiї та iншi подiбнi винагороди, а також будь-якi ренти, що сплачуються за державним пенсiйним забезпеченням, якi є частиною системи соцiального забезпечення Договiрної Держави, її полiтико-адмiнiстративного пiдроздiлу або мiсцевого органу влади, пiдлягають оподаткуванню тiльки в цiй Державi.

Стаття 19
Державна служба

     1. a) Винагорода iнша, нiж пенсiя, що сплачується Договiрною Державою або її полiтико-адмiнiстративним пiдроздiлом, або мiсцевими органами влади будь-якiй фiзичнiй особi за службу, здiйснювану для цiєї Держави або її полiтико-адмiнiстративного пiдроздiлу, або мiсцевого органу влади, оподатковується тiльки в цiй Державi;

     b) Незважаючи на положення пiдпункту а) цього пункту, така винагорода оподатковується тiльки в другiй Договiрнiй Державi, якщо служба здiйснюється в цiй Державi, i фiзична особа є резидентом цiєї Держави, яка:

(i) є громадянином цiєї Держави; або

(ii) не стала резидентом цiєї Держави тiльки з метою здiйснення служби.

     2. a) Будь-яка пенсiя, яка сплачується Договiрною Державною або її полiтико-адмiнiстративним пiдроздiлом, або мiсцевим органом влади, або iз створених ними фондiв фiзичнiй особi за службу, здiйснювану для цiєї Держави або її полiтико-адмiнiстративного пiдроздiлу, або мiсцевого органу влади, оподатковується тiльки в цiй Державi;

     b) незважаючи на положення пiдпункту a) цього пункту, така пенсiя оподатковується тiльки в другiй Договiрнiй Державi, якщо фiзична особа є її резидентом або нацiональною особою.

     3. Положення статей 15, 16 i 18 цiєї Конвенцiї застосовуються до винагород стосовно служби, що здiйснюється у зв'язку з проведенням комерцiйної дiяльностi Договiрною Державою або її полiтико-адмiнiстративним пiдроздiлом, або мiсцевим органом влади.

Стаття 20
Студенти, викладачi та дослiдники

     1. Платежi, одержуванi студентом або стажувальником, якi є або були безпосередньо до приїзду в одну Договiрну Державу резидентами другої Договiрної Держави i перебувають у першiй згаданiй Державi виключно з метою навчання або одержання освiти, i призначенi для проживання, навчання i одержання освiти, не оподатковуються в першiй згаданiй Державi, якщо джерела цих платежiв перебувають за межами цiєї Держави.

     2. Доход, який одержується студентом або стажувальником, згаданий у пунктi 1 цiєї статтi, у зв'язку iз звичайним ходом його освiти або навчання, у зв'язку з дiяльнiстю, що виконується в Договiрнiй Державi, в якiй вiн перебуває виключно з метою одержання освiти чи навчання, не буде оподатковуватись у цiй Державi.

     3. Винагорода, що отримується за викладацьку дiяльнiсть чи наукове дослiдження фiзичною особою, що є чи була безпосередньо до вiдвiдування Договiрної Держави резидентом другої Договiрної Держави, i яка знаходиться в першiй Договiрнiй Державi з метою виконання наукового дослiдження або викладацької дiяльностi в унiверситетi або iншому акредитованому учбовому закладi, пiдлягає звiльненню вiд оподаткування в першiй Державi протягом перiоду, що не перевищує двох рокiв зi дня його/її першого прибуття в першу згадану Державу.

     4. Положення пункту 3 цiєї статтi застосовується тiльки стосовно прибуткiв вiд дослiдження, якщо дослiдження проводиться фiзичною особою в суспiльних iнтересах, а не для, головним чином, приватної користi будь-якої особи або осiб.

Стаття 21
Iншi доходи

     1. Види доходiв резидента Договiрної Держави, незалежно вiд джерела їх виникнення, про якi не йдеться у попереднiх статтях цiєї Конвенцiї, оподатковуються тiльки в цiй Державi.

     2. Положення пункту 1 цiєї статтi не застосовується до доходiв iнших, нiж доходи вiд нерухомого майна, визначеного в пунктi 2 статтi 6 цiєї Конвенцiї, якщо одержувач таких доходiв є резидентом однiєї Договiрної Держави, здiйснює комерцiйну дiяльнiсть у другiй Договiрнiй Державi через розташоване в нiй постiйне представництво i надає в цiй Державi незалежнi особистi послуги через розташовану там постiйну базу, i право або майно, у зв'язку з яким одержано доход, дiйсно пов'язанi з таким постiйним представництвом або постiйною базою. В такому випадку застосовуються положення статтi 7 або статтi 14 цiєї Конвенцiї залежно вiд обставин.

Стаття 22
Майно

     1. Майно, представлене нерухомим майном, про яке йдеться у статтi 6 цiєї Конвенцiї, що є власнiстю резидента однiєї Договiрної Держави та знаходиться в другiй Договiрнiй Державi, може оподатковуватись у цiй другiй Державi.

     2. Майно, представлене рухомим майном, що є частиною комерцiйного майна постiйного представництва, яке пiдприємство однiєї Договiрної Держави має в другiй Договiрнiй Державi, або представлене рухомим майном, пов'язаним з постiйною базою, доступною резиденту однiєї Договiрної Держави в Другiй Договiрнiй Державi з метою надання незалежних особистих послуг, може оподатковуватись у цiй Другiй Державi.

     3. Майно, представлене морськими, повiтряними судами та дорожнiми транспортними засобами, що експлуатуються резидентом Договiрної Держави у мiжнародних перевезеннях, або рухомим майном, пов'язаним з експлуатацiєю цих морських, повiтряних суден або дорожнiх транспортних засобiв, оподатковується тiльки в цiй Договiрнiй Державi.

     4. Усi iншi елементи майна резидента Договiрної Держави оподатковуються тiльки у цiй Державi.

Стаття 23
Усунення подвiйного оподаткування

     1. В Українi подвiйне оподаткування запобiгається наступним чином:

     З урахуванням положень законодавства України, що стосується дозволу на кредит, сплаченого на територiї за межами України (якi не будуть суперечити головним принципам цього пункту), на податок, сплачуваний за законодавством Угорщини, та вiдповiдно до цiєї Конвенцiї прямо або шляхом вирахування з прибутку, доходiв або майна або на оподатковуване майно, що розташоване в Угорщинi, буде робитись знижка у виглядi залiку проти будь-якого українського податку, обчислюваного стосовно того ж прибутку, доходу або майна, стосовно яких обчислюється український податок.

     2. В Угорщинi подвiйне оподаткування запобiгається наступним чином:

     a) Якщо резидент Угорщини отримує доход або володiє майном, яке, згiдно з цiєю Конвенцiєю, може оподатковуватись в Українi, то Угорщина, з урахуванням положень пiдпункту b) цього пункту звiльняє такий прибуток або майно вiд оподаткування.

     b) Якщо резидент Угорщини отримує види прибуткiв, якi, згiдно з положеннями статей 10, 11 i 12 цiєї Конвенцiї, можуть оподатковуватись в Українi, то Угорщина дозволяє вирахування iз податку на доход цього резидента суми, тотожньої податку, що сплачений в Українi.

     3. Цi вирахування, дозволенi в Договiрнiй Державi, в будь-якому випадку не повиннi перевищувати тiєї частини податку з доходу або майна, як було пiдраховано до надання вирахування, що стосується доходу або майна, якi можуть оподатковуватись у другiй Державi, залежно вiд обставин.

     4. Якщо до будь-якого положення Конвенцiї одержуваний доход або майно резидента Договiрної Держави звiльнено вiд податку в цiй Державi, ця Держава може, незважаючи на це, при пiдрахунку суми оподаткування на частину доходу або майна цього резидента, що залишилась, взяти до уваги звiльнений доход або майно.

     5. Для цiлей пункту 1 цiєї статтi прибуток або отриманий доход або майно, що належить резиденту Договiрної Держави, якi можуть оподатковуватись у другiй Договiрнiй Державi вiдповiдно до цiєї Конвенцiї, будуть вважатись такими, що виникають iз джерел у цiй другiй Договiрнiй Державi.

Стаття 24
Недискримiнацiя

     1. Нацiональнi особи Договiрних Держав не будуть пiдлягати у другiй Договiрнiй Державi будь-якому оподаткуванню або пов'язаному з ним зобов'язанню, яке є iншим або бiльш обтяжливим нiж оподаткування i пов'язане з ним зобов'язання, яким пiддаються або можуть пiддаватися нацiональнi особи цiєї другої Держави за тих же обставин. Це положення також застосовується, незважаючи на положення статтi 1 цiєї Конвенцiї, до фiзичних осiб, якi не є резидентами однiєї або обох Договiрних Держав.

     2. Особи без громадянства, якi є резидентами Договiрної Держави, не будуть пiддаватися в жоднiй з Договiрних Держав будь-якому оподаткуванню або пов'язаному з ним зобов'язанню, iншому або бiльш обтяжливому, нiж оподаткування i пов'язанi з ним зобов'язання, яким нацiональнi особи Держави, що вiдносяться до них, пiддаються або можуть пiддаватися за тих же умов.

     3. Оподаткування постiйного представництва, яке пiдприємство Договiрної Держави має в другiй Договiрнiй Державi, не буде менш сприятливим у цiй другiй Державi, нiж оподаткування пiдприємств цiєї другої Держави, якi здiйснюють подiбну дiяльнiсть у цiй другiй Державi.

     4. За винятком випадкiв, коли застосовуються положення пункту 1 статтi 9, пункту 6 статтi 11 або пункту 5 статтi 11 або пункту 5 статтi 12 цiєї Конвенцiї, проценти, роялтi та iншi виплати, що сплачуються пiдприємством Договiрної Держави резиденту другої Договiрної Держави, з метою визначення оподатковуваного прибутку такого пiдприємства будуть обчислюватись за таких же умов, за яких вони сплачувались резиденту першої згаданої Держави. Таким же чином будь-якi борги пiдприємства однiєї Договiрної Держави резиденту другої Договiрної Держави повиннi, з метою визначення оподатковуваного майна цього пiдприємства, пiдлягати вирахуванням за таких же умов, що й борги резидента першої згаданої Держави.

     5. Пiдприємства Договiрної Держави, майно яких повнiстю або частково належить або контролюється прямо чи посередньо одним або кiлькома резидентами другої Договiрної Держави, не будуть пiддаватися в першiй згаданiй Державi будь-якому оподаткуванню або пов'язаному з ним зобов'язанню, яке є iншим або бiльш обтяжливим нiж оподаткування i пов'язаннi з ним зобов'язання, яким пiддаються або можуть пiддаватися iншi подiбнi пiдприємства першої згаданої Держави.

     6. Нiякi положення цiєї статтi не будуть мати тлумачення як зобов'язання Договiрної Держави надавати резиденту другої Держави будь-яких персональних звiльнень, пiльг i вирахувань для податкових цiлей на пiдставi громадянського статусу або сiмейних обов'язкiв, якi вона надає її власним резидентам.

Стаття 25
Процедура взаємного узгодження

     1. Якщо особа вважає, що дiї однiєї або обох Договiрних Держав призводять або призведуть до її оподаткування невiдповiдно до положень цiєї Конвенцiї, вона може, незалежно вiд засобiв захисту, передбачених нацiональним законодавством цих Держав, подати свiй випадок до компетентних органiв Договiрної Держави, резидентом якої вона є, або, якщо її випадок пiдпадає пiд дiю пункту 1 статтi 24 цiєї Конвенцiї, тiєї Договiрної Держави, нацiональною особою якої вона є. Справа повинна бути представлена протягом трьох рокiв з моменту першого повiдомлення про дiї, що призводять до оподаткування не у вiдповiдностi з положеннями Конвенцiї.

     2. Компетентний орган прагнутиме, якщо вiн буде вважати заперечення обгрунтованим i якщо вiн сам не в змозi дiйти до задовiльного рiшення, вирiшити випадок за взаємною згодою з компетентним органом другої Договiрної Держави з метою уникнення оподаткування, невiдповiдного Конвенцiї. Будь-яка досягнута домовленiсть повинна виконуватись незалежно вiд будь-яких обмежень часу, передбачених внутрiшнiм законодавством Договiрних Держав.

     3. Компетентнi органи Договiрних Держав будуть прагнути вирiшити за взаємною згодою будь-якi труднощi або сумнiви, що виникають при тлумаченнi або застосуваннi Конвенцiї. Вони можуть також консультуватись один з одним з метою усунення подвiйного оподаткування у випадках, не передбачених Конвенцiєю.

     4. Компетентнi органи Договiрних Держав можуть вступати в прямi контакти один з одним з метою досягнення згоди в розумiннi попереднiх пунктiв.

Стаття 26
Обмiн iнформацiєю

     1. Компетентнi органи Договiрних Держав обмiнюються iнформацiєю, необхiдною для виконання положень цiєї Конвенцiї або нацiональних законодавств Договiрних Держав, що стосуються податкiв, на якi поширюється Конвенцiя, тiєю мiрою, в якiй оподаткування не суперечить цiй Конвенцiї, зокрема, щоб попереджувати податковi ухилення та податковi уникнення. Будь-яка iнформацiя, одержана Договiрною Державою, буде розглядатися як конфiденцiйна i буде розкрита тiльки особам або владi (включаючи суди i органи управлiння), зайнятим оцiнкою або збором, примусовим стягненням або судовим переслiдуванням, або розглядом апеляцiй стосовно податкiв, на якi поширюється ця Конвенцiя. Такi особи або органи будуть використовувати iнформацiю тiльки з цiєю метою. Вони можуть розкривати iнформацiю на публiчних судових засiданнях i в юридичних рiшеннях. Компетентнi органи шляхом консультацiй будуть розвивати вiдповiднi умови, методи та технiку, що стосуються справ, щодо яких такий обмiн iнформацiєю може бути зроблений.

     2. У жодному випадку положення пункту 1 цiєї статтi не будуть тлумачитись як такi, що покладають на компетентнi органи однiєї з Договiрних Держав зобов'язання:

     a) здiйснювати адмiнiстративнi заходи, такi, що вiдрiзняються вiд законiв адмiнiстративної практики, яка має перевагу в однiй з Договiрних Держав;

     b) надавати iнформацiю, яку неможливо одержати за законодавством або в ходi звичайного управлiння в однiй з Договiрних Держав;

     c) надавати iнформацiю, яка буде розкривати будь-яку торговельну, пiдприємницьку, промислову, комерцiйну або професiйну таємницю або торговельний процес, або iнформацiю, розкриття якої суперечило б установленiй практицi.

Стаття 27
Члени дипломатичних представництв i консульськi службовцi

     Нiщо в цiй Конвенцiї не буде зачiпати податкових привiлеїв, наданих членам дипломатичних представництв або консульським службовцям за загальними нормами мiжнародного права або на пiдставi спецiальних угод.

Стаття 28
Вступ у чиннiсть

     Кожна iз Договiрних Держав повiдомить одна одну по дипломатичних каналах про завершення необхiдної, вiдповiдно до внутрiшнього законодавства, процедури введення у чиннiсть цiєї Конвенцiї. Ця Конвенцiя вступає у чиннiсть в день останнього такого повiдомлення, i її положення будуть застосовуватись:

     a) в Українi:

(i) стосовно податкiв на дивiденди, проценти або роялтi для будь-яких платежiв, зроблених на шiстдесятий або пiсля шiстдесяти днiв, наступних за днем вступу Конвенцiї у чиннiсть;

(ii) стосовно податкiв на доходи пiдприємств для будь-якого оподатковуваного перiоду, що починається з або пiсля 1 сiчня календарного року, наступного за роком вступу Конвенцiї у чиннiсть;

(iii) стосовно прибуткового податку з громадян для будь-яких платежiв, зроблених на шiстдесятий або пiсля шiстдесяти днiв, наступних за днем вступу Конвенцiї у чиннiсть;

     b) в Угорщинi:

(i) стосовно податкiв, утриманих iз джерела, на суми, отриманi на або пiсля 1 сiчня календарного року, наступного за роком вступу цiєї Конвенцiї в силу;

(ii) стосовно iнших податкiв на доход i податкiв на майно, на податки, що стягуються за будь-який податковий рiк, що починається на або пiсля 1 сiчня календарного року, наступного за роком вступу Конвенцiї в силу.

Стаття 29
Завершення чинностi

     Ця Конвенцiя буде залишатися в чинностi до припинення її дiї однiєю з Договiрних Держав. Кожна Договiрна Держава може припинити дiю Конвенцiї шляхом передачi через дипломатичнi канали повiдомлення про припинення дiї принаймнi за шiсть мiсяцiв до закiнчення будь-якого календарного року, що починається пiсля закiнчення п'яти рокiв пiсля дня вступу в чиннiсть Конвенцiї.

     У такому випадку чиннiсть Конвенцiї буде припинено:

     a) в Українi:

(i) стосовно податкiв на дивiденди, проценти або роялтi для будь-яких платежiв, зроблених на шiстдесятий або пiсля шiстдесяти днiв, наступних за днем подачi повiдомлення;

(ii) стосовно податкiв на прибуток пiдприємств для будь-якого оподатковуваного перiоду, що починається з або пiсля 1 сiчня календарного року, наступного за роком подачi повiдомлення;

(iii) стосовно прибуткового податку з громадян для будь-яких платежiв, зроблених на шiстдесятий або пiсля шiстдесяти днiв, наступних за днем подачi повiдомлення;

     b) в Угорщинi:

(i) стосовно податкiв, утриманих iз джерела, на суми, отриманi на або пiсля 1 сiчня календарного року, наступного за роком подачi повiдомлення;

(ii) стосовно iнших податкiв на доход i податкiв на майно, на податки, що стягуються за будь-який податковий рiк, що починається на або пiсля 1 сiчня календарного року, наступному за роком подачi повiдомлення.

     У засвiдчення чого тi, що нижче пiдписалися, вiдповiдним чином на те уповноваженi, пiдписали цю Конвенцiю.

     Вчинено у двох примiрниках, в м. Києвi 19 дня травня 1995 року українською, угорською та англiйською мовами, всi тексти мають однакову чиннiсть. У разi розбiжностей превалює англiйський текст.

За Україну

За Угорську Республiку