.png)
УГОДА
мiж Урядом України i Урядом Республiки Бiлорусь про уникнення подвiйного оподаткування та запобiгання ухиленню вiд сплати податкiв стосовно податкiв на доходи i майно
Уряд України i Уряд Республiки Бiлорусь,
бажаючи укласти Угоду про уникнення подвiйного оподаткування та запобiгання ухиленню вiд сплати податкiв стосовно податкiв на доходи i майно i пiдтверджуючи своє прагнення до розвитку та поглиблення взаємних економiчних вiдносин,
домовилися про таке:
Стаття 1
Сфера застосування Угоди
Ця Угода застосовується до осiб, якi є резидентами однiєї або обох Договiрних Держав.
Стаття 2
Податки, на якi поширюється Угода
1. Ця Угода застосовується до податкiв на доходи i майно, що справляються вiд iменi Договiрних Держав або їхнiх полiтико-адмiнiстративних пiдроздiлiв чи мiсцевої влади, незалежно вiд способу їх справляння.
2. Податками на доход i на майно вважаються всi податки, що справляються з загальної суми доходу або вартостi майна, або з елементiв доходу, включаючи податки на доходи всi вiдчуження рухомого або нерухомого майна i податки на загальну суму заробiтної плати та платнi, якi сплачуються пiдприємством, а також податки, що справляються з доходiв вiд приросту майна.
3. Ця Угода поширюється на такi податки:
а) у Республiцi Бiлорусь:
податок на доходи i прибуток юридичних осiб;
прибутковий податок з громадян;
податок на нерухоме майно;
(надалi "податок Республiки Бiлорусь");
б) в Українi:
податок на прибуток (доходи) пiдприємств i органiзацiй;
прибутковий податок з громадян;
(надалi "податок України").
4. Ця Угода поширюється також на будь-якi подiбнi або по сутi аналогiчнi податки, якi справлятимуться будь-якою з Договiрних Держав пiсля дати пiдписання цiєї Угоди на доповнення до податкiв, згаданих у пунктi 1, або замiсть них. Компетентнi органи Договiрних Держав повiдомляють одне одного про будь-якi вiдповiднi змiни, якi мали мiсце у вiдповiдних податкових законодавствах.
5. Положення цiєї Угоди не поширюються на штрафи i пеню, сплаченi за порушення податкового законодавства Договiрних Держав.
Стаття 3
Загальнi визначення
1. У цiй Угодi, якщо iз контексту не випливає iнше:
а) (а) термiн "Республiка Бiлорусь" означає територiю, що становить державну територiю Республiки Бiлорусь, на якiй дiє податкове законодавство Республiки Бiлорусь;
(б) термiн "Україна" означає територiю України, її континентальний шельф i її виключну (морську) економiчну зону, включаючи будь-яку територiю за межами територiального моря України, яка вiдповiдно до мiжнародних законiв визначається як територiя, в межах якої можуть застосовуватися права України стосовно морського дна, надр та їх природних ресурсiв.
б) термiни "одна Договiрна Держава" i "друга Договiрна Держава" означають, залежно вiд контексту, Республiку Бiлорусь або Україну;
в) термiн "особа" означає фiзичну особу, компанiю i будь-яке iнше об'єднання осiб;
г) термiн "громадянин" означає:
будь-яку особу, що має громадянство Договiрної Держави;
будь-яку юридичну особу, партнерство i асоцiацiю, що одержують свiй статус як такий за законами, що дiють у Договiрнiй Державi;
д) термiн "компанiя" означає будь-яке утворення, що розглядається як корпоративне об'єднання з метою оподаткування, зокрема термiн "компанiя" означає акцiонерне товариство, товариство з обмеженою вiдповiдальнiстю або будь-яку юридичну особу чи iншу органiзацiю, в якiй пiдлягають оподаткуванню прибуток i доход;
е) термiни "пiдприємство однiєї Договiрної Держави" та "пiдприємство другої Договiрної Держави" означають, вiдповiдно, пiдприємство, яким керує резидент однiєї Договiрної Держави, та пiдприємство, яким керує резидент другої Договiрно Держави;
ж) термiн "мiжнародне перевезення" означає усяке перевезення морським, рiчковим або повiтряним судном, дорожнiм транспортним засобом, що здiйснюється пiдприємством Договiрної Держави, крiм випадкiв, коли перевезення здiйснюються лише мiж пунктами, розташованими в другiй Договiрнiй Державi;
з) термiн "компетентний орган" означає:
стосовно Республiки Бiлорусь - Мiнiстерство фiнансiв Республiки Бiлорусь або його повноважного представника;
стосовно України - Мiнiстерство фiнансiв України або його повноважного представника;
2. Щодо застосування цiєї Угоди Договiрною Державою, то будь-який термiн, не визначений у нiй, має, якщо iз контексту не випливає iнше, те значення, яке вiн має згiдно з законами цiєї Договiрної Держави щодо податкiв, на якi поширюється ця Угода.
Стаття 4
Резидент
1. При застосуваннi цiєї Угоди термiн "резидент однiєї Договiрної Держави" означає особу, яка за законодавством цiєї Держави пiдлягає оподаткуванню в нiй на пiдставi мiсця проживання, постiйного мiсця перебування, мiсця реєстрацiї, мiсцезнаходження керiвного органу чи будь-якого iншого аналогiчного критерiю. Цей термiн, проте, не включає особу, яка пiдлягає оподаткуванню в цiй Договiрнiй Державi лише стосовно доходу з джерел, якi мiстяться в цiй Договiрнiй Державi.
2. Якщо вiдповiдно до положень пункту 1 фiзична особа є резидентом обох Договiрних Держав, її становище визначається таким чином:
а) вона є резидентом тiєї Договiрної Держави, де вона має постiйне житло; якщо вона має постiйне житло в обох Договiрних Державах, вона вважається резидентом тiєї Договiрної Держави, в якiй вона має бiльш тiснi особистi й економiчнi зв'язки (центр життєвих iнтересiв);
б) якщо Договiрну Державу, в якiй вона має центр життєвих iнтересiв, не можна визначити, або коли вона не має постiйного житла в жоднiй з Договiрних Держав, вона вважається резидентом тiєї Договiрної Держави, де вона звичайно проживає;
в) якщо вона звичайно проживає в обох Договiрних Державах, або якщо вона звичайно не проживає в жоднiй з них, вона вважається резидентом тiєї Договiрної Держави, громадянином якої вона є;
г) якщо кожна Договiрна Держава вважає її своїм громадянином або якщо вона не є громадянином жодної з них, компетентнi органи Договiрних Держав вирiшують це питання за взаємною згодою.
3. Якщо вiдповiдно до положень пункту 1 особа, що не є фiзичною особою, є резидентом обох Договiрних Держав, вона вважається резидентом тiєї Договiрної Держави, в якiй розмiщений її фактичний керiвний орган або в якiй вона зареєстрована.
Стаття 5
Постiйне представництво
1. Для цiлей цiєї Угоди термiн "постiйне представництво" означає будь-яке постiйне мiсце дiяльностi, через яке повнiстю або частково провадиться комерцiйна дiяльнiсть пiдприємства.
2. Термiн "постiйне представництво" включає в себе зокрема:
а) мiсце управлiння;
б) вiддiлення;
в) контору;
г) фабрику;
д) майстерню;
е) копальню, нафтову або газову свердловину, кар'єр чи будь-яке iнше мiсце видобування природних ресурсiв;
ж) установку або споруду для розвiдування природних ресурсiв;
з) примiщення, яке використовується для збуту продукцiї.
3. Будiвельний майданчик або будiвельний, монтажний чи складальний об'єкт вважаються постiйним представництвом, якщо вони iснують протягом перiоду, який перевищує 12 мiсяцiв.
4. Незважаючи на попереднi положення цiєї Статтi, термiн "постiйне представництво" не включає в себе:
а) використання споруд виключно з метою зберiгання, демонстрацiї чи доставки товарiв до пiдприємства;
б) тримання запасiв товарiв, що належать цьому пiдприємству, виключно з метою зберiгання, демонстрацiї або поставки в третi країни;
в) тримання постiйного мiсця дiяльностi виключно для закупiвлi товарiв чи виробiв або для збирання iнформацiї для пiдприємства;
г) тримання постiйного мiсця дiяльностi виключно з метою здiйснення для пiдприємства рекламної дiяльностi чи наукових дослiджень або будь-якої iншої дiяльностi пiдготовчого чи допомiжного характеру;
д) тримання запасiв товарiв або виробiв, що належать цьому пiдприємству, виключно з метою переробки iншим пiдприємством;
е) тримання постiйного мiсця дiяльностi виключно для будь-якої комбiнацiї видiв дiяльностi, перелiчених у пiдпунктах а-д, за умови, що така дiяльнiсть в цiлому, яка виникає з цiєї комбiнацiї, має пiдготовчий або допомiжний характер.
5. Якщо крiм агента з незалежним статусом, про якого йдеться в пунктi 6 цiєї статтi, iнша особа, незалежно вiд положень пунктiв 1 i 2, дiє вiд iменi пiдприємства i має та звичайно використовує в Договiрнiй Державi повноваження укладати контракти вiд iменi пiдприємства, то це пiдприємство розглядається як таке, що має постiйне представництво в цiй країнi щодо будь-якої дiяльностi, яку ця особа провадить для пiдприємства, за винятком, того випадку, коли дiяльнiсть цiєї особи обмежується зазначеною в пунктi 4, яка, хоч i провадиться через постiйне мiсце дiяльностi, але не робить з цього постiйного мiсця дiяльностi постiйного представництво у розумiннi положень цього пункту.
6. Пiдприємство однiєї Договiрної Держави не розглядатиметься як таке, що має постiйне представництво в другiй Договiрнiй Державi, лише на тiй пiдставi, що воно провадить комерцiйну дiяльнiсть в цiй другiй Договiрнiй Державi через брокера, комiсiонера чи iншого агента з незалежним статусом, за умови, що цi особи дiють у межах своєї звичайної професiйної дiяльностi.
7. Той факт, що компанiя, яка є резидентом однiєї Договiрної Держави, контролює чи контролюється компанiєю, яка є резидентом другої Договiрної Держави або провадить комерцiйну дiяльнiсть у цiй другiй Договiрнiй Державi (через постiйне представництво або в будь-який iнший спосiб), не вважатиметься пiдставою для того, щоб вважати одну з цих компанiй постiйним представництвом другої.
Стаття 6
Доходи вiд нерухомого майна
1. Доходи, що їх одержує резидент однiєї Договiрної Держави вiд нерухомого майна (включаючи доходи вiд сiльського або лiсового господарства), розмiщеного в другiй Договiрнiй Державi, можуть оподатковуватись у цiй другiй Договiрнiй Державi.
2. Термiн "нерухоме майно" має те значення, яке вiн має за законодавством Договiрної Держави, в якiй розмiщене це майно.
3. Положення пункту 1 застосовуються до доходiв, одержуваних вiд прямого використання, здавання в оренду або використання нерухомого майна в будь-якiй iншiй формi, в тому числi до доходiв, пов'язаних з передачею або отриманням прав на управлiння цим майном.
4. Положення пунктiв 1 i 3 застосовуються до доходiв вiд нерухомого майна пiдприємств, а також до доходiв вiд нерухомого майна, яке використовується для здiйснення незалежних iндивiдуальних послуг.
Стаття 7
Прибуток вiд комерцiйної дiяльностi
1. Прибуток пiдприємства однiєї Договiрної Держави оподатковується лише в цiй Договiрнiй Державi, якщо тiльки це пiдприємство не провадить комерцiйну дiяльнiсть у другiй Договiрнiй Державi через розмiщення там постiйне представництво. Якщо пiдприємство провадить комерцiйну дiяльнiсть, як зазначено вище, прибуток такого пiдприємства може оподатковуватись у другiй Договiрнiй Державi, але тiльки в тiй частинi, яка стосується цього постiйного представництва.
2. З урахуванням положень пункту 3 цiєї статтi, якщо пiдприємство однiєї Договiрної Держави провадить комерцiйну дiяльнiсть у другiй Договiрнiй Державi через розмiщене там постiйне представництво, то в кожнiй Договiрнiй Державi цьому постiйному представництву зараховується прибуток, який воно могло б одержати, якби воно було окремим i самостiйним пiдприємством, зайнятим такою або аналогiчною дiяльнiстю в таких же або аналогiчних умовах, i дiяло цiлком незалежно вiд пiдприємства, постiйним представництвом якого воно є.
3. При визначеннi прибутку постiйного представництва допускається вирахування витрат, пов'язаних з дiяльнiстю постiйного представництва, включаючи розподiл управлiнських i загально-адмiнiстративних витрат, здiйснених для цiлей пiдприємства в цiлому як у державi, де розмiщене постiйне представництво, так i за його межами. У кожному разi такi витрати не повиннi включати будь-якi суми, що сплачуються (iнакше, нiж покриття витрат, що дiйсно мали мiсце) постiйним представництвом пiдприємству або його iншому пiдроздiлу як роялтi, гонорар або iншi подiбнi платежi за користування патентами або iншими правами, або як комiсiйнi за наданi особливi послуги чи управлiння, чи, виключаючи банки, як проценти за позичку, надану пiдприємством постiйному представництву.
4. Якщо визначення в Договiрнiй Державi прибутку, що стосується постiйного представництва, на основi пропорцiйного розподiлу загальної суми прибутку пiдприємства його рiзним пiдроздiлам, є звичайною практикою, нiщо в пунктi 2 не перешкоджає Договiрнiй Державi визначити оподатковуваний прибуток шляхом такого розподiлу, як це диктується практикою; обраний спосiб розподiлу повинен давати результати, якi вiдповiдали б принципам, викладеним у цiй статтi.
5. Нiякий прибуток не стосується постiйного представництва на пiдставi простої закупiвлi постiйним представництвом виробiв або товарiв для пiдприємства.
6. Для цiлей попереднiх пунктiв прибуток, що стосується постiйного представництва, визначатиметься щорiчно одним i тим же методом, якщо тiльки не буде достатньої i вагомої причини для його змiни.
7. Якщо прибуток включає види доходiв, якi розглядаються окремо в iнших статтях цiєї Угоди, положення цих статей не порушуються положеннями цiєї статтi.
Стаття 8
Мiжнародний транспорт
1. Прибуток, одержуваний пiдприємством однiєї Договiрної Держави вiд експлуатацiї морських, рiчкових i повiтряних суден, дорожнiх транспортних засобiв, якi використовуються для мiжнародних перевезень, оподатковуються лише в цiй Договiрнiй Державi.
2. Для цiлей цiєї Угоди прибуток вiд мiжнародних перевезень включає прибуток, одержуваний вiд прямого використання, здавання в оренду або використання в будь-якiй iншiй формi транспортних засобiв, зазначених у пунктi 1 цiєї статтi, включаючи використання, утримання або здавання в оренду контейнерiв та обладнання, що належить до них.
3. Положення пункту 1 застосовуються також до прибутку вiд участi у спiльному пiдприємствi, спiльної дiяльностi чи будь-який мiжнароднiй органiзацiї в галузi експлуатацiї транспортних засобiв.
Стаття 9
Асоцiйованi пiдприємства
1. У разi, коли:
а) пiдприємство Договiрної Держави прямо або посередньо бере участь в управлiннi, контролi або капiталi пiдприємства другої Договiрної Держави, або
б) однi й тi ж особи прямо або посередньо беруть участь в управлiннi, контролi або капiталi пiдприємства однiєї Договiрної Держави та пiдприємства другої Договiрної Держави i в кожному випадку мiж двома пiдприємствами в їхнiх комерцiйних i фiнансових взаємовiдносинах створюються або встановлюються умови, вiдмiннi вiд тих, якi мали б мiсце мiж двома незалежними пiдприємствами,
тодi будь-який прибуток, який мiг би бути нарахований одному з них, але через наявнiсть цих умов не був йому нарахований, може бути включено до прибутку цього пiдприємства i вiдповiдно оподатковано.
2. У разi, коли одна Договiрна Держава включає до доходiв пiдприємства цiєї Держави - i вiдповiдно оподатковує - прибуток, щодо якого пiдприємство другої Договiрної Держави оподатковується в цiй другiй Державi, i прибуток, таким чином включений, є прибутком, який був би нарахований пiдприємству першої Договiрної Держави, якби умови взаємовiдносин мiж двома пiдприємствами були б умовами, якi iснують мiж незалежними пiдприємствами, тодi ця друга Договiрна Держава повинна зробити вiдповiднi поступки в сумi податку, що справляється з цього прибутку. При визначеннi такої поправки має бути розглянуто iншi положення цiєї Угоди, а компетентнi органи Договiрних Держав можуть проконсультуватися одне з одним у разi потреби.
Стаття 10
Дивiденди
1. Дивiденди, що виплачуються компанiєю, яка є резидентом однiєї Договiрної Держави, резидентовi другої Договiрної Держави, можуть оподатковуватись у цiй другiй Договiрнiй Державi.
2. Однак такi дивiденди можуть також оподатковуватись у тiй Договiрнiй Державi, резидентом якої є компанiя, що виплачує дивiденди, i вiдповiдно до законодавства цiєї Договiрної Держави, але якщо одержувач фактично має право на дивiденди, податок, що справляється, не повинен перевищувати 15 вiдсоткiв загальної суми дивiдендiв.
Цей пункт не стосується оподаткування компанiї щодо прибутку, з якого виплачуються дивiденди.
3. Термiн "дивiденди" при використаннi в цiй статтi означає доход вiд акцiй чи iнших прав, якi не є борговими зобов'язаннями, що дають право на участь у прибутку, а також доход вiд iнших корпоративних прав, який пiдлягає такому ж оподаткуванню, як доходи вiд акцiй вiдповiдно до законодавства тiєї Договiрної Держави, резидентом якої є компанiя, що розподiляє прибуток.
4. Положення пунктiв 1 i 2 не застосовуються, якщо особа, яка фактично має право на дивiденди, виступаючi резидентом однiєї Договiрної Держави, провадить комерцiйну дiяльнiсть у другiй Договiрнiй Державi, резидентом якої є компанiя, що виплачує дивiденди, через розмiщенi в нiй постiйнi представництва, або надає в цiй другiй Договiрнiй Державi незалежнi iндивiдуальнi послуги з розташованої там постiйної бази, i холдинг, стосовно якого виплачуються дивiденди, дiйсно стосуються такого постiйного представництва або постiйної бази. В такому разi застосовуються положення статтi 7 або статтi 14, залежно вiд обставин.
5. У разi, коли компанiя, яка є резидентом однiєї Договiрної Держави, одержує прибуток або доходи з другої Договiрної Держави, ця друга Держава може повнiстю звiльнити вiд податкiв дивiденди, що виплачуються цiєю компанiєю, за винятком випадкiв, коли цi дивiденди виплачуються резидентовi цiєї другої Держави, або коли холдинг, стосовно якого виплачуються дивiденди, дiйсно стосується постiйного представництва або постiйної бази, розмiщених у нiй другiй Державi, i з нерозподiленого прибутку компанiї не справляються податки на нерозподiлений прибуток, навiть якщо дивiденди виплачуються або нерозподiлений прибуток складається повнiстю або частково з прибутку або доходу, що утворюються в цiй Державi.
Стаття 11
Вiдсотки
1. Вiдсотки, що виникають в однiй Договiрнiй Державi i виплачуються резидентовi другої Договiрної Держави, можуть оподатковуватись у цiй другiй Договiрнiй Державi.
2. Однак такi вiдсотки можуть також оподатковуватись у тiй Договiрнiй Державi, в якiй вони виникають, i вiдповiдно до законодавства цiєї Договiрної Держави; але якщо одержувач фактично має право на вiдсотки, податок, що справляється, не повинен перевищувати 10 вiдсоткiв вiд валової суми вiдсоткiв. Компетентнi органи Договiрних Держав за взаємною згодою встановлюють спосiб застосування такого обмеження.
3. Термiн "вiдсотки" при використаннi в цiй статтi означає доход вiд боргових вимог будь-якого виду, незалежно вiд iпотечного забезпечення i незалежно вiд володiння правом на участь у прибутках боржника, i, зокрема, доход вiд урядових цiнних паперiв та доход вiд облiгацiй або боргових зобов'язань, включаючи премiї i винагороди, що виплачуються стосовно таких цiнних паперiв, облiгацiй та боргових зобов'язань. Штрафи за несвоєчаснi виплати не розглядаються як вiдсотки в рамках цiєї статтi.
4. Положення пунктiв 1 i 2 не застосовуються, якщо особа, яка фактично має право на вiдсотки, виступаючи резидентом однiєї Договiрної Держави, провадить комерцiйну дiяльнiсть у другiй Договiрнiй Державi, в якiй виникає доход вiд вiдсоткiв, через розмiщене в нiй постiйне представництво або надає в цiй другiй Державi незалежнi iндивiдуальнi послуги з розмiщеної там постiйної бази, i боргова вимога, на пiдставi якої виплачуються вiдсотки, дiйсно стосується такого постiйного представництва або постiйної бази. В такому разi застосовуються положення статтi 7 або 14, залежно вiд обставин.
5. Вважається, що вiдсотки виникають у Договiрнiй Державi, якщо платником є сама ця Договiрна Держава, її полiтико-адмiнiстративний пiдроздiл, мiсцевi органи влади або резидент цiєї Договiрної Держави. Якщо, проте, особа, що виплачує вiдсотки, незалежно вiд того, є вона резидентом Договiрної Держави чи нi, має в Договiрнiй Державi постiйне представництво або постiйну базу, у зв'язку з якими виникла заборгованiсть, щодо якої виплачуються вiдсотки, i витрати, пов'язанi з виплатою цих вiдсоткiв несе це постiйне представництво або постiйна база, то вважається, що такi вiдсотки виникають у тiй Договiрнiй Державi, в якiй мiститься постiйне представництво або постiйна база.
6. Якщо внаслiдок особливих вiдносин мiж платником i особою, яка фактично має право на вiдсотки, або мiж ними обома i третьою особою сума вiдсоткiв, що стосується боргової вимоги, на пiдставi якої вона виплачується, перевищує суму, котра була б погоджена мiж платником i особою, яка фактично має право на цi вiдсотки, за вiдсутностi таких вiдносин, то положення цiєї статтi застосовуються тiльки до останньої згаданої суми. В такому разi надмiрна частина платежу, як i ранiше, пiдлягає оподаткуванню вiдповiдно до законодавства кожної Договiрної Держави, з урахуванням iнших положень цiєї Угоди.
7. Положення цiєї Статтi не застосовуються, якщо головною метою або однiєю з головних цiлей якоїсь особи, що має вiдношення до створення або передачi боргового зобов'язання, стосовно якого виплачуються вiдсотки, було одержання переваг цiєї статтi шляхом такого створення або передачi.
Стаття 12
Роялтi
1. Роялтi, якi виникають в однiй Договiрнiй Державi i виплачуються резидентовi другої Договiрної Держави, можуть оподатковуватись у цiй другiй Договiрнiй Державi.
2. Однак такi роялтi можуть також оподатковуватись у Договiрнiй Державi, в якiй вони виникають, i вiдповiдно до законодавства цiєї Держави; але якщо одержувач фактично має право на роялтi, податок, що сплачується, не повинен перевищувати 15 вiдсоткiв.
3. Термiн "роялтi" при використаннi в цiй статтi означає платежi будь-якого виду, що одержуються як винагорода за використання або за надання права використання авторських прав на лiтературнi твори, твори мистецтва i науки, включаючи кiнофiльми або фiльми i плiвки, якi використовуються для радiомовлення або телебачення, будь-якого патенту, товарного знаку, креслення або моделi, схеми, секретної формули або процесу, або за використання, чи надання права використання промислового, комерцiйного чи наукового обладнання, або за iнформацiю стосовно промислового, комерцiйного чи наукового досвiду, "ноу-хау".
4. Положення пункту 1 не застосовуються, якщо фактичний власник роялтi, виступаючи резидентом однiєї Договiрної Держави, провадить комерцiйну дiяльнiсть у другiй Договiрнiй Державi, в якiй виникають роялтi, через розмiщене там постiйне представництво або надає в цiй другiй Договiрнiй Державi незалежнi iндивiдуальнi послуги з розмiщеної там постiйної бази, i право або майно, стосовно яких виплачуються роялтi, дiйсно пов'язанi з ним постiйним представництвом чи постiйною базою. В такому разi застосовуються положення статтi 7 або 14, залежно вiд обставин.
5. Вважається, що роялтi виникають у Договiрнiй Державi, якщо платником виступає сама Договiрна Держава, її полiтико-адмiнiстративний пiдроздiл, мiсцевi органи влади або особа з постiйним мiсцеперебуванням у нiй. Якщо, проте, особа, що виплачує роялтi, незалежно вiд того, є вона особою з постiйним мiсцеперебуванням у Договiрнiй Державi чи нi, має в Договiрнiй Державi постiйне представництво або постiйну базу, у зв'язку з яким виникло зобов'язання виплачувати роялтi, i такi роялтi виплачуються цим постiйним представництвом або постiйною базою, тодi вважається, що роялтi виникають у тiй Договiрнiй Державi, в якiй розмiщенi постiйне представництво або постiйна база.
6. Якщо внаслiдок особливих вiдносин мiж платником i фактичним власником роялтi або мiж ними обома i будь-якою третьою особою сума роялтi, котра стосується використання, права або iнформацiї, на пiдставi яких вони виплачуються, перевищує суму, яка була б погоджена мiж платником i фактичним власником роялтi, за вiдсутностi таких вiдносин, положення цiєї статтi застосовуються тiльки до останньої згаданої суми. в такому разi надмiрна частина платежу, як i ранiше, пiдлягає оподаткуванню вiдповiдно до законодавства кожної Договiрної Держави, з урахуванням iнших положень цiєї Угоди.
7. Положення цiєї Статтi не застосовуються, якщо головною метою або однiєю iз головних цiлей якоїсь особи, що має вiдношення до створення або передачi прав, стосовно яких виплачуються роялтi, було одержання переваг цiєї статтi шляхом такого створення або передачi.
Стаття 13
Прирiст вартостi майна
1. Доходи, що одержуються резидентом однiєї Договiрної Держави вiд вiдчуження нерухомого майна, про яке йшлося у статтi 6, розмiщеного у другiй Договiрнiй Державi, можуть оподатковуватись у цiй другiй Договiрнiй Державi.
2. Доходи, одержуванi резидентом Договiрної Держави вiд вiдчуження:
а) акцiй, вартiсть яких або бiльш частина вартостi яких прямо чи посередньо забезпечена нерухомим майном, розмiщеним у другiй Договiрнiй Державi; або
б) паїв у партнерствi, активи якого складаються переважно з нерухомого майна, розмiщеного в другiй Договiрнiй Державi, та з акцiй, як їх визначено в пiдпунктi а) вище, можуть оподатковуватись у цiй другiй Договiрнiй Державi.
3. Доходи вiд вiдчуження рухомого майна, яке становить частину майна постiйного представництва, що його пiдприємство однiєї Договiрної Держави має в другiй Договiрнiй Державi, або вiд рухомого майна, яке належить до постiйної бази, доступної резидентовi однiєї Договiрної Держави в другiй Договiрнiй Державi для надання незалежних iндивiдуальних послуг, включаючи доходи вiд вiдчуження такого постiйного представництва (окремо чи в сукупностi з цiлим пiдприємством) або вiд такої постiйної бази, можуть оподатковуватись у цiй другiй Договiрнiй Державi.
4. Доходи вiд вiдчуження морських або повiтряних суден, якi експлуатуються пiдприємствами Договiрної Держави в мiжнародних перевезеннях, суден рiчкового транспорту i рухомого майна, пов'язаного з експлуатацiєю таких повiтряних, морських або рiчкових суден, оподатковуються тiльки в цiй Договiрнiй Державi.
5. Доходи вiд вiдчуження будь-якого майна, iншого, нiж те, про яке йдеться у пунктах 1, 2, 3, 4, оподатковуються тiльки в тiй Договiрнiй Державi, резидентом якої є особа, що вiдчужує майно.
Стаття 14
Незалежнi iндивiдуальнi послуги
1. Доход, що його одержує резидент однiєї Договiрної Держави за професiйнi послуги чи iншу дiяльнiсть незалежного характеру, оподатковується тiльки в цiй Договiрнiй Державi, за винятком випадкiв, коли вiн володiє постiйною базою в другiй Договiрнiй Державi з метою провадження цiєї дiяльностi. Якщо вiн володiє такою постiйною базою, доход може оподатковуватись у другiй Договiрнiй Державi, але тiльки стосовно доходу, що його може бути вiднесено до цiєї постiйної бази.
2. Термiн "професiйнi послуги" включає, зокрема, незалежну наукову, лiтературну, артистичну, художню, освiтню або викладацьку дiяльнiсть, так само як i незалежну дiяльнiсть лiкарiв, адвокатiв, iнженерiв, архiтекторiв, зубних лiкарiв i бухгалтерiв.
Стаття 15
Залежнi iндивiдуальнi послуги
1. З урахуванням положень статей 16, 18, 19 платня, заробiтна плата та iншi подiбнi винагороди, одержуванi резидентом однiєї Договiрної Держави у зв'язку з роботою за наймом, оподатковуються тiльки в цiй Договiрнiй Державi, якщо тiльки робота за наймом не здiйснюється в другiй Договiрнiй Державi. Якщо робота за наймом здiйснюється таким чином, одержанi у зв'язку з цим винагороди можуть оподатковуватись у цiй другiй Договiрнiй Державi.
2. Незалежно вiд положень пункту 1, винагороди, одержуванi резидентом однiєї Договiрної Держави у зв'язку з роботою за наймом, здiйснюваною в другiй Договiрнiй Державi, оподатковуються тiльки в першiй згаданiй Державi, якщо:
а) одержувач перебуває в другiй Договiрнiй Державi протягом перiоду або перiодiв, що не перевищують у сукупностi 183 днiв протягом будь-якого перiоду, що становить 12 мiсяцiв i починається або закiнчується у вiдповiдному фiнансовому роцi, i
б) винагорода виплачується наймачем або вiд iменi наймача, який не є резидентом другої Договiрної Держави; i
в) витрати, пов'язанi з виплатою винагород, не несуть постiйне представництво або постiйна база, що їх наймач має в другiй Договiрнiй Державi.
3. Незалежно вiд попереднiх положень цiєї статтi, винагороди, одержуванi у зв'язку з роботою за наймом, що здiйснюється на боту морського або повiтряного судна, яке експлуатується в мiжнародних перевезеннях, або на борту рiчкового судна, можуть оподатковуватись у Договiрнiй Державi, резидентом якої є пiдприємство, що експлуатує морське, рiчкове або повiтряне судно.
4. Незалежно вiд положень пунктiв 1 i 2 цiєї статтi, заробiтна плата та iншi подiбнi винагороди, одержанi резидентом однiєї Договiрної Держави за роботу за наймом або послуги, що надаються в другiй Договiрнiй Державi, не оподатковуються в цiй другiй Договiрнiй Державi, якщо робота за наймом або послуги здiйснюються безпосередньо офiцiйно акредитованим журналiстом, кореспондентом преси, радiо або телебачення, якщо винагороди отримано з джерел за межами цiєї другої Держави протягом 2 рокiв з дня прибуття до цiєї Держави.
Стаття 16
Гонорари директорiв
Гонорари директорi на iншi аналогiчнi виплати, що їх одержує резидент однiєї Договiрної Держави одержує член ради директорiв компанiї, яка є резидентом другої Договiрної Держави, можуть оподатковуватись у цiй другiй Договiрнiй Державi.
Стаття 17
Працiвники мистецтва i спортсмени
1. Незалежно вiд положень статей 14 i 15, доход, що його резидент однiєї Договiрної Держави як працiвник мистецтва, такий, як артист театру, кiно, радiо чи телебачення, або музикант, або як спортсмен, вiд його особистої дiяльностi, що провадиться у другiй Договiрнiй Державi, може оподатковуватись у цiй другiй Договiрнiй Державi.
2. У разi, коли доход вiд особистої дiяльностi, що її провадить працiвник мистецтва або спортсмен як такий, нараховується не самому працiвниковi мистецтва чи спортсменовi, а iншiй особi, цей доход, незалежно вiд положень статей 7, 14 i 15, може оподатковуватись у тiй Договiрнiй Державi, в якiй провадиться дiяльнiсть працiвника мистецтв чи спортсмена.
3. Незважаючи на положення пунктiв 1 i 2, доход, зазначений у цiй статтi, буде звiльнено вiд оподаткування в тiй Договiрнiй Державi, в якiй дiяльнiсть артиста або спортсмена провадиться на пiдставi угоди про культурне спiвробiтництво, укладеної мiж Договiрними Державами.
Стаття 18
Державна служба
1. а) Винагорода, iнша, нiж пенсiя, виплачується Договiрною Державною або її полiтико-адмiнiстративним пiдроздiлом фiзичнiй особi за службу, виконувану для цiєї Держави або її полiтико-адмiнiстративного пiдроздiлу, оподатковується тiльки в цiй Договiрнiй Державi;
б) Проте така винагорода оподатковується тiльки в другiй Договiрнiй Державi, якщо служба виконується в цiй другiй Договiрнiй Державi i фiзична особа є резидентом цiєї Договiрної Держави, яка:
є громадянином цiєї Держави; або
не стала резидентом цiєї Держави тiльки з метою виконання служби.
2. Положення статей 15 i 16 застосовуються до винагород стосовно послуг, що надаються у зв'язку з провадженням комерцiйної дiяльностi Договiрною Державою або її полiтико-адмiнiстративним пiдроздiлом, чи мiсцевим органом влади.
Стаття 19
Студенти
1. Платежi, одержуванi студентом або практикантом, який є або був безпосередньо до приїзду в одну Договiрну Державу резидентом другої Договiрної Держави i який перебуває в цiй першiй Договiрнiй Державi виключно з метою здобуття освiти або проходження практики, звiльняються вiд оподаткування в цiй першiй Договiрнiй Державi стосовно платежiв, одержаних iз джерел за межами цiєї першої Договiрної Держави для його утримання, навчання або практики.
Стаття 20
Iншi доходи
1. Види доходiв резидента Договiрної Держави, незалежно вiд мiсця їх виникнення, про якi спецiально не йдеться в попереднiх статтях цiєї Угоди, оподатковуються тiльки в цiй Договiрнiй Державi.
2. Положення пункту 1 не застосовуються до доходiв, iнших, нiж доходи вiд нерухомого майна, визначеного в пунктi 2 статтi 6, якщо одержувач таких доходiв, виступаючи резидентом однiєї Договiрної Держави, провадить комерцiйну дiяльнiсть у другiй Договiрнiй Державi через розмiщене в нiй постiйне представництво i надає в цiй другiй Державi незалежнi особистi послуги через розташовану там постiйну базу, i право або майно, у зв'язку з яким й одержано доход, дiйсно пов'язанi з таким постiйним представництвом або постiйною базою. В такому разi застосовуються положення статтi 7 або 14, залежно вiд обставин.
Стаття 21
Майно
1. Майно, представлене нерухомим майном, згаданим у статтi 6, яке є власнiстю резидента однiєї Договiрної Держави i знаходиться та розмiщене в другiй Договiрнiй Державi, може оподатковуватись у цiй другiй Договiрнiй Державi.
2. Майно, представлене нерухомим майном, яке є частиною комерцiйного майна постiйного представництва, що його пiдприємство однiєї Договiрної Держави має в другiй Договiрнiй Державi, або представлене нерухомим майном, пов'язаним з постiйною базою, доступною резидентовi однiєї Договiрної Держави в другiй Договiрнiй Державi з метою надання незалежних iндивiдуальних послуг, може оподатковуватись у цiй другiй Договiрнiй Державi.
3. Майно, представлене морськими, рiчковими та повiтряними суднами, засобами дорожнього транспорту, контейнерами, що експлуатуються у мiжнародних перевезеннях пiдприємством Договiрної Держави, або майном, пов'язаним з експлуатацiєю цих морських, повiтряних, рiчкових суден, засобiв дорожнього транспорту, контейнерiв, оподатковується тiльки в цiй Договiрнiй Державi.
4. Будь-якi iншi елементи майна резидента Договiрної Держави оподатковуються тiльки в цiй Договiрнiй Державi.
Стаття 22
Усунення подвiйного оподаткування
1. Якщо резидент однiєї Договiрної Держави одержує доход або володiє майном, яке вiдповiдно до цiєї Угоди може оподатковуватись у другiй Договiрнiй Державi, тодi перша Договiрна Держава повинна дозволити:
а) у виглядi вiдрахування iз податку на доход цього резидента, вираховувати суму, рiвну прибутковому податку, сплаченому в цiй другiй Державi,
б) у виглядi вiдрахувань iз податку на майно цього резидента вираховувати суму, рiвну податку на майно, сплаченому в цiй другiй Державi.
Цi вiдрахування в кожному разi не повиннi перевищувати тiєї частини податку на доход або майно, як було пiдраховано до надання вирахування, що стосується доходу або майна, котрi можуть оподатковуватись у цiй другiй Договiрнiй Державi залежно вiд обставин.
2. Якщо, вiдповiдно до будь-якого положення Угоди, одержуваний доход або майно резидента Договiрної Держави звiльненi вiд податку в цiй Державi, ця Держава може, однак, при пiдрахуваннi суми оподаткування на решту доходу або майна цього резидента взяти до уваги звiльнений доход або майно.
Стаття 23
Уникнення податкової дискримiнацiї
1. Громадяни однiєї Договiрної Держави не пiдлягатимуть у другiй Договiрнiй Державi iншому або бiльш обтяжливому оподаткуванню, чи пов'язаному з ним зобов'язанню, нiж оподаткування i пов'язанi з ним зобов'язання, яким пiдлягають або можуть пiдлягатися громадяни цiєї другої Договiрної Держави за тих же обставин. Це положення також застосовується, незалежно вiд положень статтi 1, до фiзичних осiб, якi не є резидентами однiєї або обох Договiрних Держав.
2. Особи без громадянства, якi є резидентами однiєї Договiрної Держави, не повиннi пiдлягати в жоднiй з Договiрних Держав будь-якому оподаткуванню або будь-яким пов'язаним з ним зобов'язанням, iншим або бiльш обтяжливим, нiж оподаткування i пов'язанi з ним зобов'язання, яким пiдлягають громадяни цiєї Держави за тих же обставин.
3. Оподаткування постiйного представництва, що його пiдприємство однiєї Договiрної Держави має в другiй Державi, не повинно бути менш сприятливим у цiй другiй Державi, нiж оподаткування пiдприємств, якi провадять подiбну дiяльнiсть у цiй другiй Договiрнiй Державi. Це положення не повинне тлумачитись як таке, що зобов'язує одну Договiрну Державу надавати резидентам другої Договiрної Держави будь-якi особистi пiльги, звiльнення i знижки в оподаткуваннi на пiдставi їхнього громадянського статусу або сiмейних зобов'язань, якi вона надає своїм власним резидентам.
4. За винятком випадкiв, де застосовуються положення пункту 1 статтi 9, пункту 6 статтi 11 або пункту 4 статтi 12, вiдсотки, роялтi та iншi виплати, що виплачуються пiдприємством однiєї Договiрної Держави резидентовi другої Договiрної Держави, повиннi з метою визначення оподатковуваного прибутку такого пiдприємства пiдлягати вирахуванням на таких же умовах, на яких вони б сплачувались резидентовi першої згаданої Держави. Таким же чином будь-якi борги пiдприємства однiєї Договiрної Держави резидента другої Договiрної Держави повиннi, з метою визначення оподатковуваного капiталу цього пiдприємства, пiдлягати вирахуванням на таких же умовах, що й борги резидентовi першої згаданої Держави.
5. Пiдприємства однiєї Договiрної Держави, майно яких повнiстю або частково належить одному чи посередньо контролюються одним чи кiлькома резидентами другої Договiрної Держави, не повиннi пiдлягати в першiй Договiрнiй Державi будь-якому оподаткуванню або будь-яким зобов'язанням, пов'язаним з ним, iншим або бiльш обтяжливим, нiж оподаткування i пов'язанi з ним зобов'язання, яким можуть пiдлягати iншi подiбнi пiдприємства першої Договiрної Держави.
Стаття 24
Врегулювання спiрних питань
1. Якщо особа вважає, що дiї однiєї або обох Договiрних Держав призводять або призведуть до оподаткування її не у вiдповiдностi з положеннями цiєї Угоди, а також якщо її випадок пiдпадає пiд дiю пункту 1 Статтi 24 тiєї Держави, громадянином якої вона є, вона може, незалежно вiд засобiв захисту, передбачених нацiональними законодавствами цих Договiрних Держав, подати свою справу на розгляд у компетентнi органи Договiрної Держави, резидентом якої вона є. Заяву має бути подано протягом трьох рокiв з дати першого повiдомлення про дiї, якi призводять до оподаткування не у вiдповiдностi з цiєю Угодою.
2. Компетентний орган прагнутиме, якщо вiн визнає заяву обгрунтованою i якщо вiн сам не зможе прийняти задовiльне рiшення, вирiшити питання за взаємною згодою з компетентним органом другої Договiрної Держави з метою уникнення оподаткування, яке не вiдповiдає цiй Угодi. Усяка досягнута домовленiсть повинна виконуватись незалежно вiд будь-яких обмежень у часi, передбачених у нацiональних законодавствах Договiрних Держав.
3. Компетентнi органи Договiрних Держав прагнутимуть вирiшувати за взаємною згодою будь-якi труднощi або сумнiви, що виникатимуть при тлумаченнi або застосуваннi цiєї Угоди. Вони можуть також консультуватися з метою усунення подвiйного оподаткування у випадках, не передбачених цiєю Угодою.
4. Компетентнi органи Договiрних Держав можуть вступати в прямi контакти одне з одним з метою досягнення згоди в розумiннi попереднiх пунктiв. Якщо виявиться бажаним для досягнення згоди провести усний обмiн думками, такий обмiн думками може мати мiсце в комiсiї, яка складається iз представникiв компетентних органiв Договiрних Держав.
Стаття 25
Обмiн iнформацiєю
1. Компетентнi органи Договiрних Держав будуть у межах, якi допускаються їхнiм внутрiшнiм законодавством, обмiнюватися такою iнформацiєю (включаючи документи), яка потребується для виконання положень цiєї Угоди або внутрiшнього законодавства Договiрних Держав стосовно податкiв, на якi поширюється ця Угода, тiєю мiрою, якою оподаткування за цим законодавством не суперечить цiй Угодi, зокрема, для запобiгання наданню невiрогiдної iнформацiї або ухиленню вiд сплати таких податкiв. Будь-яка iнформацiя, отримана Договiрною Державою, вважатиметься конфiденцiйною так само, як i iнформацiя, отримана за внутрiшнiм законодавством цiєю Договiрної Держави. Проте, якщо в Договiрнiй Державi, яка передає iнформацiю, вона вважається конфiденцiйною, її буде розкрито лише особам або органам (включаючи суди й адмiнiстративнi органи), пов'язаним з оцiнкою, справленням, примусовим стягненням або виконанням рiшень щодо податкiв, на якi поширюється ця Угода, або розглядом заяв стосовно таких податкiв. Такi особи чи органи будуть використовувати iнформацiю лише для таких цiлей, але можуть розкрити iнформацiю в ходi вiдкритого судового засiдання або при прийняттi юридичних рiшень. Обмiн iнформацiєю або документами здiйснюватиметься також на прохання щодо особливих випадкiв.
2. В жодному випадку положення пункту 1 не будуть тлумачитись як такi, що зобов'язують одну Договiрну Державу:
а) здiйснювати адмiнiстративнi заходи, якi суперечать законодавству або адмiнiстративнiй практицi або другої Договiрної Держави;
б) надавати iнформацiю, яку неможливо одержати за законодавством або в ходi звичайної адмiнiстративної практики цiєї або другої Договiрної Держави;
в) надавати iнформацiю, яка розкриває торговельну, пiдприємницьку, промислову, комерцiйну або професiйну таємницю, або торговельний процес, або iнформацiю, розкриття якої суперечило б державнiй полiтицi.
Стаття 26
Дипломати i консульськi працiвники
Жоднi положення цiєї Угоди не порушують податкових привiлеїв дипломатiв або консульських працiвникiв, установлених загальними нормами мiжнародного права чи положеннями спецiальних угод.
Стаття 27
Набрання чинностi
1. Кожна iз Договiрних Держав повiдомляє одна однiй дипломатичними каналами про завершення необхiдної, вiдповiдно до внутрiшнього законодавства процедури надання чинностi цiй Угодi. Ця Угода набирає чинностi у день останнього такого повiдомлення, i її положення застосовуватимуться:
а) стосовно податкiв на дивiденди, проценти i роялтi щодо виплати, зроблених на шiстдесятий день або пiсля шiстдесятого дня, який настає пiсля дня набрання Угодою чинностi;
б) стосовно податку на прибуток (доход) пiдприємств для будь-якого податкового перiод, що починається з або пiсля 1 сiчня календарного року, що наступає за роком набрання Угодою чинностi;
в) стосовно прибуткового податку з громадян для будь-яких платежiв, зроблених на шiстдесятий день або пiсля шiстдесятого дня, що наступає пiсля дня набрання Угодою чинностi.
Стаття 28
Припинення чинностi
Ця Угода залишається чинною доти, доки її чиннiсть не буде припинено Договiрною Державою. Кожна з Договiрних Держав може припинити дiю Угоди через дипломатичнi канали, письмовим повiдомленням про припинення принаймнi за 6 мiсяцiв до закiнчення будь-якого календарного року, що пiсля закiнчення п'ятирiчного перiоду з дати набрання Угодою чинностi. В такому разi чиннiсть Угоди припиняється стосовно доходiв, отриманих починаючи з 1 сiчня або пiсля 1 сiчня року, що наступає за роком, в якому було дано повiдомлення про денонсацiю.
На посвiдчення чого ми, тi, що нижче пiдписалися, вiдповiдним чином на те уповноваженi, пiдписали цю Угоду.
Вчинено в мiстi Ашгабатi 24 грудня 1993 року в двох примiрниках, українською й бiлоруською мовами, причому обидва тексти мають однакову силу.
| За Уряд України | За Уряд Республiки Бiлорусь |
