КОНВЕНЦIЯ

мiж Урядом України i Урядом Республiки Казахстан про уникнення подвiйного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податкiв на доходи

     Уряд України i Уряд Республiки Казахстан,

     бажаючи укласти Конвенцiю про уникнення подвiйного оподаткування та запобiгання податковим ухиленням стосовно податкiв на доходи та пiдтверджуючи своє прагнення до розвитку i поглиблення взаємних економiчних стосункiв,

     домовились про таке:

СТАТТЯ 1
Особи, до яких застосовується Конвенцiя

     Ця Конвенцiя застосовується до осiб, якi є резидентами однiєї або обох Договiрних Держав.

СТАТТЯ 2
Податки, на якi поширюється Конвенцiя

     1. Ця Конвенцiя поширюється на податки на доходи, що стягуються вiд iменi Договiрної Держави, або її полiтико-адмiнiстративних пiдроздiлiв, або мiсцевих органiв влади незалежно вiд способу їх стягнення.

     2. Податками на доходи вважаються всi податки, що стягуються iз загальної суми доходу або з елементiв доходу, включаючи податки на доходи вiд вiдчужування рухомого i нерухомого майна i податки на загальну суму заробiтної плати i платнi, сплачуваних пiдприємством.

     3. Податками, на якi поширюється ця Конвенцiя, зокрема, є:

     а) в Українi:

(i) податок на прибуток пiдприємств;

(ii) прибутковий податок з громадян

     (надалi "український податок");

     б) у Республiцi Казахстан:

(i) податки на доходи юридичних i фiзичних осiб

     (надалi "казахстанський податок").

     4. Ця Конвенцiя поширюється також на будь-якi iдентичнi або подiбнi по сутi податки, якi будуть стягуватись однiєю з Договiрних Держав пiсля дати пiдписання цiєї Конвенцiї в доповнення до або замiсть iснуючих податкiв цiєї Договiрної Держави. Компетентнi органи Договiрних Держав повiдомляють один одного про будь-якi iстотнi змiни, що вiдбуваються в їх законодавствах щодо оподаткування.

СТАТТЯ 3
Загальнi визначення

     1. У розумiннi цiєї Конвенцiї, якщо iз контексту не випливає iнше:

     а) термiн "Україна" при використаннi у географiчному значеннi означає територiю України, її континентальний шельф i її виключну (морську) економiчну зону, включаючи будь-яку територiю за межами територiальних вод України, яка вiдповiдно до мiжнародного права визначається або може бути в подальшому визначена як територiя, в межах якої можуть здiйснюватись права України стосовно морського дна, надр та їх природних ресурсiв;

     б) термiн "Казахстан" означає Республiку Казахстан. При використаннi у географiчному значеннi термiн "Казахстан" включає територiальнi води, а також виключну економiчну зону i континентальний шельф, в яких Казахстан може для певних цiлей здiйснювати сувереннi права i юрисдикцiю вiдповiдно до мiжнародного права i в яких застосовуються закони, що регулюють податки Казахстану;

     в) термiн "нацiональна особа" означає:

(i) будь-яку фiзичну особу, що має громадянство Договiрної Держави;

(ii) будь-яку юридичну особу, партнерство i будь-яку асоцiацiю, що одержують свiй статус як такий за чинним законодавством Договiрної Держави;

     г) термiни "Договiрна Держава" i "друга Договiрна Держава" означають Україну або Казахстан залежно вiд контексту;

     д) термiн "особа" означає фiзичну особу, компанiю i будь-яке iнше об'єднання осiб;

     е) термiн "компанiя" означає будь-яке корпоративне об'єднання, зокрема акцiонерне товариство, товариство з обмеженою вiдповiдальнiстю, або будь-яке iнше господарське товариство, або будь-яку органiзацiю, що розглядається для цiлей оподаткування як корпоративне об'єднання;

     ж) термiни "пiдприємство Договiрної Держави" та "пiдприємство другої Договiрної Держави" означають вiдповiдно пiдприємство, що керується резидентом Договiрної Держави, та пiдприємство, що керується резидентом другої Договiрної Держави;

     з) термiн "мiжнародне перевезення" означає будь-яке перевезення морським, рiчковим, повiтряним судном або дорожнiм транспортним засобом, що експлуатується пiдприємством Договiрної Держави, крiм випадкiв, коли морське, рiчкове, повiтряне судно або дорожнiй транспортний засiб експлуатується виключно мiж пунктами в другiй Договiрнiй Державi;

     i) термiн "компетентний орган" означає:

(i) стосовно України - Мiнiстерство фiнансiв або його повноважного представника;

(ii) стосовно Казахстану - Мiнiстерство фiнансiв або його повноважного представника.

     2. При застосуваннi у будь-який час цiєї Конвенцiї Договiрною Державою будь-який термiн, не визначений у Конвенцiї, має те значення, яке вiн має у цей час згiдно iз законодавством цiєї Держави стосовно податкiв, на якi поширюється ця Конвенцiя, якщо iз контексту не випливає iнше.

СТАТТЯ 4
Резидент

     1. При застосуваннi цiєї Конвенцiї термiн "резидент однiєї Договiрної Держави" означає особу, яка за законодавством цiєї Договiрної Держави пiдлягає оподаткуванню в нiй на пiдставi мiсця проживання, постiйного мiсцеперебування, мiсцезнаходження керiвного органу, мiсця реєстрацiї або iншого аналогiчного критерiю.

     Термiн також включає уряд Договiрної Держави, його полiтико-адмiнiстративний пiдроздiл або мiсцевi органи влади i будь-якi установи, створенi або керованi таким урядом, полiтико-адмiнiстративним пiдроздiлом або органом влади. Вiн також включає будь-яку органiзацiю, створену вiдповiдно до законодавства Договiрної Держави i, як правило, звiльнену вiд оподаткування у цiй Договiрнiй Державi.

     Однак цей термiн не включає особу, яка пiдлягає оподаткуванню у цiй Державi лише стосовно доходiв iз джерел у цiй Державi.

     2. У разi, коли вiдповiдно до положень пункту 1 цiєї статтi фiзична особа є резидентом обох Договiрних Держав, її статус визначається вiдповiдно до таких правил:

     а) вона вважається резидентом у тiй Договiрнiй Державi, де вона має постiйне житло; якщо вона має постiйне житло в обох Договiрних Державах, вона вважається резидентом тiєї Держави, в якiй вона має бiльш тiснi особистi й економiчнi зв'язки (центр життєвих iнтересiв);

     б) у разi, якщо Договiрна Держава, в якiй вона має центр життєвих iнтересiв, не може бути визначена або коли вона не має постiйного житла в жоднiй з Договiрних Держав, вона вважається резидентом тiєї Договiрної Держави, де вона звичайно проживає;

     в) якщо вона звичайно проживає в обох Договiрних Державах або коли вона звичайно не проживає в жоднiй з них, вона вважається резидентом тiєї Договiрної Держави, громадяном якої вона є;

     г) якщо вона є громадянином обох Договiрних Держав або якщо вона не є громадянином жодної з них, компетентнi органи Договiрних Держав вирiшують питання оподаткування такої особи за взаємною згодою.

     3. У разi, коли вiдповiдно до положень пункту 1 цiєї статтi, особа, що не є фiзичною особою, є резидентом обох Договiрних Держав, вона вважається резидентом тiєї Договiрної Держави, в якiй розмiщено її фактичний керiвний орган. Якщо мiсцезнаходження фактичного керiвного органу не може бути установлено, компетентнi органи Договiрних Держав докладуть усiх зусиль для вирiшення питання за взаємною згодою. У разi неможливого досягнення згоди така особа не буде вважатися резидентом у жоднiй iз Договiрних Держав для цiлей одержання переваг цiєї Конвенцiї.

СТАТТЯ 5
Постiйне представництво (установа)

     1. Для цiлей цiєї Конвенцiї термiн "постiйне представництво (установа)" означає постiйне мiсце дiяльностi, через яке повнiстю або частково здiйснюється пiдприємницька дiяльнiсть пiдприємства.

     2. Термiн "постiйне представництво" включає зокрема:

     а) мiсце управлiння;

     б) вiддiлення;

     в) контору;

     г) фабрику;

     д) майстерню;

     е) шахту, нафтову або газову свердловину, кар'єр або будь-яке iнше мiсце видобутку природних ресурсiв;

     ж) склад або iншу споруду, що використовується для поставки товарiв з метою подальшої реалiзацiї.

     3. Термiн "постiйне представництво" також включає:

     а) будiвельний майданчик або будiвельний, монтажний або складальний об'єкт або послуги, пов'язанi з наглядом за виконанням цих робiт, якщо тiльки такий майданчик або об'єкт iснують бiльше 12 мiсяцiв або такi послуги надаються протягом бiльше нiж 12 мiсяцiв;

     б) установку або споруду, що використовуються для розвiдки природних ресурсiв, або послуги, пов'язанi з наглядом за виконанням цих робiт, або бурову установку або судно, що використовуються для розвiдки природних ресурсiв, якщо тiльки таке використання триває протягом бiльше нiж 6 мiсяцiв.

     в) надання послуг, включаючи консультацiйнi послуги, резидентами через службовцiв або iнший персонал, найнятий резидентом для таких цiлей, але тiльки якщо дiяльнiсть такого характеру продовжується (для такого або пов'язаного з ним проекту) в межах країни бiльше нiж 6 мiсяцiв.

     4. Незважаючи на попереднi положення цiєї статтi, термiн "постiйне представництво" не включає:

     а) використання споруд виключно з метою зберiгання, демонстрацiї або поставки товарiв або виробiв, що належать пiдприємству;

     б) утримання запасiв товарiв чи виробiв, що належать цьому пiдприємству, виключно з метою зберiгання, демонстрацiї або поставки;

     в) утримання запасiв товарiв або виробiв, що належать пiдприємству виключно з метою переробки iншим пiдприємством;

     г) утримання постiйного мiсця дiяльностi виключно з метою закупiвлi товарiв чи виробiв або для збирання iнформацiї для пiдприємства;

     д) утримання постiйного мiсця дiяльностi виключно з метою здiйснення для пiдприємства будь-якої iншої дiяльностi пiдготовчого або допомiжного характеру;

     е) утримання постiйного мiсця дiяльностi виключно з метою здiйснення будь-якої комбiнацiї видiв дiяльностi, згаданих у пунктах вiд а) до е), за умови, що сукупна дiяльнiсть постiйного мiсця дiяльностi, що є результатом такої комбiнацiї, носить пiдготовчий або допомiжний характер.

     5. Якщо, крiм агента з незалежним статусом, про якого йдеться у пунктi 6 цiєї статтi, iнша особа, незалежно вiд положень пунктiв 1 i 2 цiєї статтi, дiє вiд iменi пiдприємства i має i звичайно використовує в Договiрнiй Державi повноваження укладати контракти або утримує запаси товарiв i виробiв, що належать пiдприємству, з яких здiйснюється регулярна поставка таких товарiв i виробiв з метою подальшої реалiзацiї вiд iменi пiдприємства, то це пiдприємство вважається таким, що має постiйне представництво у цiй Державi стосовно будь-якої дiяльностi, яку ця особа здiйснює для пiдприємства, за винятком, якщо дiяльнiсть такої особи обмежується тiєю, яка згадана в пунктi 4 цiєї статтi, яка, якщо i здiйснюється через постiйне мiсце дiяльностi, не робить з цього постiйного мiсця дiяльностi постiйного представництва вiдповiдно до положень цього пункту.

     6. Пiдприємство не розглядається як таке, що має постiйне представництво в Договiрнiй Державi, лише на тiй пiдставi, що воно здiйснює пiдприємницьку дiяльнiсть у цiй Державi через брокера, комiсiонера або будь-якого iншого агента з незалежним статусом за умови, що такi особи дiють у межах своєї звичайної дiяльностi.

     7. Той факт, що компанiя, яка є резидентом Договiрної Держави, контролює чи контролюється компанiєю, що є резидентом другої Договiрної Держави, або яка здiйснює пiдприємницьку дiяльнiсть у цiй Другiй Державi (або через постiйне представництво або будь-яким iншим чином), сам по собi не перетворює одну з цих компанiй у постiйне представництво другої компанiї.

СТАТТЯ 6
Доходи вiд нерухомого майна

     1. Доходи, що одержуються резидентом Договiрної Держави вiд нерухомого майна (включаючи доход вiд сiльського або лiсового господарства), яке розташоване в другiй Договiрнiй Державi, можуть оподатковуватись у цiй Державi.

     2. Термiн "нерухоме майно" повинен мати те значення, яке вiн має у законодавствi Договiрної Держави, в якiй розташоване це майно. Цей термiн повинен у будь-якому разi включати майно, допомiжне щодо нерухомого майна, худобу i обладнання, використовуванi в сiльському i лiсовому господарствi, права, до яких застосовуються положення загального права щодо земельної власностi, узуфрукт нерухомого майна i права на перемiннi або фiксованi платежi, що сплачуються як компенсацiя за розробку або право на розробку мiнеральних запасiв, джерел та iнших природних ресурсiв. Морськi, рiчковi, повiтрянi судна або дорожнi транспортнi засоби не вважаються нерухомим майном.

     3. Положення пункту 1 цiєї статтi застосовуються також до доходiв, одержуваних вiд прямого використання, здавання, в оренду або використання нерухомого майна у будь-якiй iншiй формi.

     4. Положення пунктiв 1 i 3 цiєї статтi застосовуються також до доходiв вiд нерухомого майна пiдприємств, а також до доходiв вiд нерухомого майна, використовуваного для здiйснення незалежних особистих послуг.

СТАТТЯ 7
Прибуток вiд пiдприємницької дiяльностi

     1. Прибуток пiдприємства Договiрної Держави оподатковується лише у цiй Державi, якщо тiльки це пiдприємство не здiйснює або не здiйснювало пiдприємницьку дiяльнiсть у другiй Договiрнiй Державi через розташоване там постiйне представництво. Якщо пiдприємство здiйснює або здiйснювало пiдприємницьку дiяльнiсть таким чином, прибуток пiдприємства оподатковується в другiй Державi, але тiльки в тiй частинi, яка стосується:

     а) такого постiйного представництва;

     б) продажу цим пiдприємством у цiй другiй Договiрнiй Державi товарiв чи виробiв, якi збiгаються або схожi з товарами або виробами, якi продаються через постiйне представництво; або

     в) iншої пiдприємницької дiяльностi, здiйснюваної цим же пiдприємством у цiй другiй Договiрнiй Державi, яка за своїм характером збiгається або схожа з пiдприємницькою дiяльнiстю, що здiйснюється через таке постiйне представництво.

     2. З урахуванням положень пункту 3 цiєї статтi, якщо пiдприємство Договiрної Держави здiйснює або здiйснювало пiдприємницьку дiяльнiсть у другiй Договiрнiй Державi через розташоване там постiйне представництво, то в кожнiй Договiрнiй Державi такому постiйному представництву зараховується прибуток, який воно могло б одержати, якби було окремим i самостiйним пiдприємством, зайнятим такою ж або аналогiчною дiяльнiстю за таких же або аналогiчних умов i дiяло цiлком незалежно вiд пiдприємства, постiйним представництвом якого воно є.

     3. У визначеннi прибутку постiйного представництва допускається вiднiмання витрат, понесених для цiлей постiйного представництва, включаючи рацiональний розподiл управлiнських i загальних адмiнiстративних витрат, понесених для цiлей пiдприємства в цiлому як у Договiрнiй Державi, де розташоване постiйне представництво, так i за її межами. У будь-якому випадку такi витрати не повиннi включати будь-якi суми, що сплачуються (iнакше нiж покриття витрат, що дiйсно мали мiсце) постiйним представництвом головному пiдроздiлу пiдприємства або його iншому пiдроздiлу як роялтi, гонорар або iншi подiбнi платежi за користування патентами або iншими правами, або як комiсiйнi занаданi особливi послуги чи управлiння, чи, включаючи банкiвськi пiдприємства, як проценти за позичку, надану пiдприємством постiйному представництву.

     4. Якщо у Договiрнiй Державi визначення прибутку, що стосується постiйного представництва на пiдставi пропорцiйного розподiлу загальної суми прибутку пiдприємства його рiзним пiдроздiлам, є звичайною практикою, нiщо в пунктi 2 цiєї статтi не перешкоджає Договiрнiй Державi визначати оподатковуваний прибуток шляхом такого розподiлу, як це звичайно прийнято; обраний спосiб розподiлу повинен давати результати, що вiдповiдають принципам,якi мiстяться у цiй статтi.

     5. Якщо iнформацiя, що перебуває у розпорядженнi компетентного органу однiєї з Договiрних Держав, або iнформацiя, яка може бути легко отримана вiдповiдно до пунктiв 3 i 4 цiєї статтi, не є достатньою для визначення прибутку або витрат постiйного представництва, прибуток може бути розрахований вiдповiдно до податкового законодавства цiєї Договiрної Держави.

     6. Жодний прибуток не вiдноситься до постiйного представництва на пiдставi звичайної закупiвлi постiйним представництвом товарiв або виробiв для пiдприємства.

     7. Для цiлей попереднiх пунктiв цiєї статтi прибуток, що вiдноситься до постiйного представництва, визначається щорiчно одним i тим же методом, якщо тiльки не буде достатньої i вагомої причини для його змiни.

     8. Якщо прибуток включає види доходiв, якi розглядаються окремо в iнших статтях цiєї Конвенцiї, положення цих статтей не зачiпаються положеннями цiєї статтi.

СТАТТЯ 8
Мiжнародний транспорт

     1. Прибуток, одержаний резидентом Договiрної Держави вiд експлуатацiї морських, рiчкових, повiтряних суден або дорожнiх транспортних засобiв у мiжнародних перевезеннях, оподатковується тiльки у цiй Державi.

     2. Для цiлей цiєї статтi прибуток вiд експлуатацiї морських, рiчкових, повiтряних суден або дорожнiх транспортних засобiв у мiжнародних перевезеннях включає:

     а) доход вiд здавання в оренду порожнiх морських, рiчкових, повiтряних суден або дорожнiх транспортних засобiв;

     б) прибуток вiд використання, утримання або здавання в оренду контейнерiв (включаючи трейлери i супутнє устаткування для транспортування контейнерiв), що використовуються для перевезення товарiв чи виробiв,

     де така оренда або таке використання, утримання або оренда, залежно вiд випадку, є побiчними стосовно експлуатацiї морського, рiчкового, повiтряного судна або дорожнього транспортного засобу у мiжнародних перевезеннях.

     3. Якщо прибуток, вiдповiдно до пункту 1 цiєї статтi, одержує резидент Договiрної Держави вiд участi у пулi, спiльному пiдприємствi або мiжнародному транспортному агенствi, прибуток, що вiдноситься до такого резидента, буде оподатковуватись тiльки в Договiрнiй Державi, резидентом якої вiн є.

СТАТТЯ 9
Асоцiйованi пiдприємства

     1. У разi, коли

     а) пiдприємство Договiрної Держави прямо або посередньо бере участь у керiвництвi, контролi або капiталi пiдприємства другої Договiрної держави, або

     б) однi й тi ж особи прямо або посередньо беруть участь у керiвництвi, контролi або капiталi пiдприємства однiєї Договiрної Держави i пiдприємства другої Договiрної Держави,

     i в кожному випадку мiж двома пiдприємствами в їх комерцiйних i фiнансових взаємовiдносинах створюються або встановлюються умови, вiдмiннi вiд тих, якi мали б мiсце мiж двома незалежними пiдприємствами, тодi будь-який прибуток, який мiг би бути нарахований одному з них, але з причин наявностi цих умов не був йому нарахований, може бути включений до прибутку цього пiдприємства i вiдповiдно оподаткований.

     2. У разi, коли одна Договiрна Держава включає в доходи пiдприємства цiєї Держави - i вiдповiдно оподатковує - прибутки, по яких пiдприємство другої Договiрної Держави було оподатковане у цiй другiй Державi, i прибутки, таким чином включенi, є прибутками, якi були б нарахованi пiдприємству першої згаданої Держави, якби умови взаємовiдносин мiж двома пiдприємствами були б умовами, якi iснують мiж незалежними пiдприємствами, тодi ця друга Держава може зробити вiдповiднi коректировки до суми податку, що стягується з цих прибуткiв, при визначеннi такої коректировки повиннi бути розглянутi iншi положення цiєї Конвенцiї, а компетентнi органи Договiрних Держав можуть проконсультуватися один з одним при необхiдностi.

СТАТТЯ 10
Дивiденди

     1. Дивiденди, що сплачуються компанiєю, яка є резидентом Договiрної Держави, резиденту другої Договiрної Держави, можуть оподатковуватись у цiй другiй Державi.

     2. Однак такi дивiденди можуть також оподатковуватись у Договiрнiй Державi резидентом якої є компанiя, що сплачує дивiденди, i вiдповiдно до законодавства цiєї Держави, але якщо одержувач є фактичним власником дивiдендiв, податок, що стягується, не повинен перевищувати:

     а) 5 вiдсоткiв валової суми дивiдендiв, якщо право на дивiденди фактично має компанiя, i ця компанiя володiє щонайменше 25 вiдсотками капiталу компанiї, що сплачує дивiденди;

     б) 15 вiдсоткiв валової суми дивiдендiв у всiх iнших випадках.

     Цей пункт не стосується оподаткування компанiї щодо прибутку, з якого сплачуються дивiденди.

     3. Термiн "дивiденди" при використаннi у цiй статтi позначає доход вiд акцiй або iнших прав, якi не є борговими вимогами, що дають право на участь у прибутках, а також доход вiд iнших корпоративних прав, який пiдлягає такому ж оподаткуванню, як доходи вiд акцiй вiдповiдно до податкового законодавства Держави, резидентом якої є компанiя, що розподiляє прибуток.

     4. Положення пунктiв 1 i 2 цiєї статтi не застосовуються, якщо особа, що фактично має право на дивiденди, яка є резидентом однiєї Договiрної Держави, здiйснює комерцiйну дiяльнiсть у другiй Договiрнiй Державi, резидентом якої є компанiя, що сплачує дивiденди через розташоване в нiй постiйне представництво або надає у цiй другiй Договiрнiй Державi незалежнi особистi послуги з розташованої в нiй постiйної бази, i холдiнг, стосовно якого сплачуються дивiденди, дiйсно вiдноситься до такого постiйного представництва або постiйної бази. У такому випадку застосовуються положення статтi 7 або статтi 14 залежно вiд обставин.

     5. У разi, коли компанiя, яка є резидентом однiєї Договiрної Держави, одержує прибуток або доходи з другої Договiрної Держави, ця друга Держава може повнiстю звiльнити вiд податкiв дивiденди, що сплачуються цiєю компанiєю, за винятком, якщо цi дивiденди сплачуються резиденту цiєї другої Держави або якщо холдiнг, стосовно якого сплачуються дивiденди, дiйсно вiдноситься до постiйного представництва або постiйної бази, розташованих у цiй другiй Державi.

     6. Нiщо у цiй Конвенцiї не може тлумачитись як таке, що перешкоджає Договiрнiй Державi оподатковувати чистий прибуток пiдприємства другої Договiрної Держави, що вiдноситься до постiйного представництва у першiй згаданiй Державi, податком у доповненi до податку, який нараховується на прибуток пiдприємства цiєї Держави, за умови, що цей додатковий податок не перевищить 5 вiдсоткiв суми такого чистого прибутку. Для цiлей цього пункту чистий прибуток визначається за принципами, викладеними у статтi 7 цiєї Конвенцiї, пiсля вирахування з нього:

     а) усiх податкiв (iнших, нiж додатковий податок), що стягуються у Договiрнiй Державi, у якiй розташоване постiйне представництво; i

     б) суми, рiвної 50 вiдсоткам чистого прибутку, що залишилась пiсля вирахування згаданих у пунктi а) податкiв.

     Iз введенням Україною подiбного податку положення пункту б) цього пункту застосовуватись не буде.

СТАТТЯ 11
Проценти

     1. Проценти, що виникають у Договiрнiй Державi i сплачуються резиденту другої Договiрної Держави, можуть оподатковуватись у цiй другiй Державi, якщо такий має фактичне право на цi проценти.

     2. Однак такi проценти можуть також оподатковуватись у Договiрнiй Державi, в якiй вони виникають, i вiдповiдно до законодавства цiєї Держави, але якщо одержувач фактично має право на проценти, податок, що стягується, не повинен перевищувати 10 вiдсоткiв вiд валової суми процентiв. Компетентнi органи Договiрних Держав за взаємною згодою встановлюють спосiб застосування такого обмеження.

     3. Термiн "проценти" при використаннi у цiй статтi означає доход вiд боргових вимог будь-якого виду, незалежно вiд iпотечного забезпечення i незалежно вiд володiння правом на участь у прибутках боржника, i зокрема, доход вiд урядових цiнних паперiв i облiгацiй чи боргових зобов'язань, включаючи премiї та виграшi по цих цiнних паперах, облiгацiях або боргових зобов'язаннях.

     4. Положення пунктiв 1 i 2 цiєї статтi не застосовуються якщо особа, що фактично має право на проценти, яка є резидентом однiєї Договiрної Держави, здiйснює пiдприємницьку дiяльнiсть у другiй Договiрнiй Державi, в якiй виникає доход вiд процентiв, через розташоване в нiй постiйне представництво або надає у цiй другiй Державi незалежнi особистi послуги з розташованої там постiйної бази, i боргова вимога, на пiдставi якої сплачуються проценти дiйсно вiдноситься до такого постiйного представництва або постiйної бази. В такому разi залежно вiд обставин застосовуються положення статтi 7 або статтi 14 цiєї Конвенцiї.

     5. Вважається, що проценти виникають у Договiрнiй Державi, якщо платником є сама Держава, її полiтико-адмiнiстративний пiдроздiл, мiсцевi органи влади або резидент цiєї Держави. Якщо, проте, особа, що сплачує проценти, незалежно вiд того, є вона резидентом Договiрної Держави чи нi, має в Договiрнiй Державi постiйне представництво або постiйну базу, у зв'язку з якими виникла заборгованiсть, по якiй сплачуються проценти, i витрати по сплатi цих процентiв несе постiйне представництво або постiйна база, то вважається, що такi проценти виникають у Державi, в якiй розташоване постiйне представництво або постiйна база.

     6. Якщо з причин особливих вiдносин мiж платником i особою, яка фактично має право на проценти, або мiж ними обома i третьою особою, сума процентiв, що стосується боргової вимоги, на пiдставi якої вона сплачується, перевищує суму, яка була б погоджена мiж платником i особою, яка фактично має право на цi проценти, при вiдсутностi таких вiдносин, положення цiєї статтi застосовуються тiльки до останньої згаданої суми. В такому випадку надмiрна частина платежу, як i ранiше, пiдлягає оподаткуванню вiдповiдно до законодавства кожної Договiрної Держави з належним урахуванням iнших положень цiєї Конвенцiї.

     7. Положення цiєї статтi не застосовуються, якщо головною метою або однiєю з головних цiлей будь-якої особи, що має причетнiсть до створення або передачi боргової вимоги, стосовно якої сплачуються проценти, було одержання переваг цiєї статтi шляхом цього створення або передачi.

     8. Незважаючи на положення пункту 2 цiєї статтi, проценти, що виникають у Договiрнiй Державi, повиннi звiльнятись вiд оподаткування у цiй Державi, якщо вони отриманi i дiйсно належать Уряду другої Договiрної держави, його полiтико-адмiнiстративному пiдроздiлу або мiсцевому органу влади, або будь-якому агенству, що створене або керується цим Урядом, полiтико-адмiнiстративним пiдроздiлом або мiсцевим органом влади.

СТАТТЯ 12
Роялтi

     1. Роялтi, якi виникають у Договiрнiй Державi i сплачуються резиденту другої Договiрної Держави, можуть оподатковуватись у цiй другiй Державi, якщо такий резидент є фактичним власником цих роялтi.

     2. Однак такi доходи можуть також оподатковуватись у Договiрнiй Державi, в якiй вони виникають, i вiдповiдно до законодавства цiєї Держави, але податок, що стягується таким чином, не може перевищувати 10 вiдсоткiв валової суми роялтi.

     3. Термiн "роялтi" при використаннi в цiй статтi означає платежi будь-якого виду, що одержуються як вiдшкодування за користування або за надання права користування будь-яким авторським правом на лiтературнi твори, твори мистецтва або науки (включаючи кiнематографiчнi фiльми, будь-якi фiльми або плiвки для радiомовлення чи телебачення), будь-якi патенти, торговi марки, дизайн або модель, план, таємну формулу або процес, або за користування, або за iнформацiю (ноу-хау), що стосується промислового, комерцiйного або наукового досвiду i платежi за право користування або надання права користування промисловим, комерцiйним або науковим обладнанням.

     4. Положення пункту 1 i 2 цiєї статтi не застосовуються, якщо фактичний власник роялтi, який є резидентом однiєї Договiрної Держави, здiйснює пiдприємницьку дiяльнiсть у другiй Договiрнiй Державi,в якiй виникають роялтi, через розташоване там постiйне представництво, або виконує у цiй другiй Державi незалежнi особистi послуги з розташованої там постiйної бази, i право або майно, стосовно яких сплачуються роялтi, дiйсно пов'язанi з таким постiйним представництвом чи постiйною базою. У такому разi застосовуються положення статей 7 або 14 цiєї Конвенцiї залежно вiд обставин.

     5. Якщо з причин особливих вiдносин мiж платником i фактичним власником роялтi або мiж ними обома i будь-якою iншою особою, сума роялтi, яка вiдноситься до використання, права або iнформацiї, на пiдставi яких вони сплачуються, перевищує з якихось причин суму, яка була б узгоджена мiж платником i фактичним власником роялтi за вiдсутнiстю таких вiдносин, положення цiєї статтi застосовуються тiльки до останньої згаданої суми. У цьому випадку надмiрна частина платежу, як i ранiше, пiдлягає оподаткуванню вiдповiдно до законодавства кожної Договiрної Держави з урахуванням iнших положень цiєї Конвенцiї.

     6. Положення цiєї статтi не застосовуються, якщо головною метою або однiєю з головних цiлей будь-якої особи, що має причетнiсть до утворення або передачi прав, стосовно яких сплачуються роялтi, було одержання переваг цiєї статтi створення або передачi.

     7. Вважається, що роялтi виникають у Договiрнiй Державi, якщо платником є сама Держава, її полiтико-адмiнiстративний пiдроздiл, мiсцевi органи влади або резидент цiєї Держави. Якщо, проте, особа, що сплачує роялтi незалежно вiд того, є вона резидентом Договiрної Держави чи нi, має в Договiрнiй Державi постiйне представництво або постiйну базу, у зв'язку з якими виникло зобов'язання сплачувати роялтi, i витрати по сплатi несе таке постiйне представництво або постiйна база, тодi вважається, що роялтi виникають у тiй Договiрнiй Державi, в якiй розташоване постiйне представництво або постiйна база.

СТАТТЯ 13
Доходи вiд вiдчужування майна

     1. Доходи, що одержуються резидентом Договiрної Держави вiд вiдчужування нерухомого майна, як воно визначено у статтi 6 цiєї Конвенцiї i яке розташоване у другiй Договiрнiй Державi, можуть оподатковуватись у цiй другiй Державi.

     2. Доходи, що одержуються резидентом Договiрної Держави вiд вiдчужування:

     (а) акцiй, якi одержують їх вартiсть або бiльшу частину вартостi прямо або посередньо вiд нерухомого майна, розташованого в другiй Договiрнiй Державi, або

     (б) частки в партнерствi або трастi, майно яких складається переважно з нерухомого майна, розташованого в другiй Договiрнiй Державi, або з акцiй, як вони визначенi в пунктi а) вище,

     можуть оподатковуватись у цiй другiй Державi.

     3. Доходи вiд вiдчужування рухомого майна, що формує частину пiдприємницького майна постiйного представництва, яке пiдприємство однiєї Договiрної Держави має у другiй Договiрнiй Державi, або рухомого майна, яке вiдноситься до постiйної бази, регулярно доступної резиденту однiєї Договiрної Держави в другiй Договiрнiй Державi i яке розташоване в другiй Договiрнiй Державi для надання незалежних особистих послуг, включаючи доходи вiд вiдчужування такого постiйного представництва (окремо чи в сукупностi з цiлим пiдприємством) або вiд такої постiйної бази, можуть оподатковуватись у цiй другiй Державi.

     4. Доходи вiд вiдчужування морських, рiчкових, повiтряних суден або дорожнiх транспортних засобiв, якi експлуатуються в мiжнародних перевезеннях пiдприємством Договiрної Держави або рухомого майна, пов'язаного з експлуатацiєю таких морських, рiчкових, повiтряних суден або дорожнiх транспортних засобiв оподатковуються тiльки у цiй Договiрнiй Державi.

     5. Доходи вiд вiдчужування будь-якого майна, iншого нiж те, про яке йдеться у пунктах 1, 2, 3 i 4 цiєї статтi, оподатковуються тiльки у Договiрнiй Державi, резидентом якої є особа, що вiдчужує майно.

СТАТТЯ 14
Незалежнi особистi послуги

     1. Доход, що одержується резидентом Договiрної Держави щодо професiйних послуг чи iншої дiяльностi незалежного характеру, оподатковується тiльки в цiй Державi, за винятком випадку, коли вiн володiє регулярно доступною постiйною базою в другiй Договiрнiй Державi з метою проведення цiєї дiяльностi. Якщо у нього є така постiйна база, доход може оподаткуватись у другiй Державi, але тiльки в тiй частинi, що вiдноситься до цiєї постiйної бази.

     2. Термiн "професiйнi послуги" включає, зокрема, незалежну наукову, лiтературну, артистичну, художню, освiтню або адвокатiв, iнженерiв, архiтекторiв, стоматологiв i бухгалтерiв.

СТАТТЯ 15
Залежнi особистi послуги

     1. З урахуванням положень статтей 16,18 i 19 цiєї Конвенцiї платня, заробiтна плата та iншi подiбнi винагороди, одержуванi резидентом однiєї Договiрної Держави у зв'язку з роботою за наймом, оподатковуються тiльки у цiй Державi, якщо тiльки робота за наймом не здiйснюється в другiй Договiрнiй Державi. Якщо робота за наймом здiйснюється таким чином, отримана винагорода може оподаткуватись у цiй другiй Державi.

     2. Незважаючи на положення пункту 1 цiєї статтi, винагорода, що одержується резидентом однiєї Договiрної Держави у зв'язку з роботою за наймом, здiйснюваною в другiй Договiрнiй Державi, оподатковується тiльки в першiй згаданiй Державi, якщо:

     а) одержувач перебуває в другiй Договiрнiй Державi протягом перiоду або перiодiв, що не перевищують у сукупностi 183 днiв протягом будь-якого безперервного 12-мiсячного перiоду; i

     б) винагорода сплачується наймачем або вiд iменi наймача, який не є резидентом другої Договiрної Держави; i

     в) витрати по сплатi винагород не несуть постiйне представництво або постiйна база, якi наймач має в другiй Державi.

     3. Незважаючи на попереднi положення цiєї статтi, винагорода, одержувана у зв'язку з роботою за наймом, що здiйснюється на борту морського, рiчного, повiтряного судна або дорожнього транспортного засобу, що експлуатується у мiжнародних перевезеннях, може оподаткуватись у Договiрнiй Державi, резидентом якої є пiдприємство, що експлуатує морське, рiчне, повiтряне судно або дорожнiй транспортний засiб.

СТАТТЯ 16
Гонорари директорiв

     Гонорари директорiв або iншi подiбнi винагороди, якi одержуються резидентом Договiрної Держави як членом ради директорiв або подiбного до неї органу компанiї, яка є резидентом другої Договiрної Держави, можуть оподаткуватись у цiй другiй Державi.

СТАТТЯ 17
Артисти i спортсмени

     1. Незважаючи на положення статтей 14 i 15 цiєї Конвенцiї, доход, що одержується резидентом Договiрної Держави як працiвником мистецтва, таким як артист театру, кiно, радiо чи телебачення, або музикантом, або як спортсменом вiд його особистої дiяльностi, що здiйснюється у другiй Договiрнiй Державi, може оподаткуватись у цiй другiй Державi.

     2. У разi, якщо доход вiд особистої дiяльностi, здiйснюваної працiвником мистецтва або спортсменом, нараховується не самому працiвнику мистецтва чи спортсмену, а iншiй особi, цей доход незалежно вiд положень статтей 7, 14 i 15 цiєї Конвенцiї може оподаткуватись у Договiрнiй Державi, в якiй здiйснюється дiяльнiсть працiвника мистецтва чи спортсмена.

     3. Незважаючи на положення пунктiв 1 i 2 цiєї статтi, доход, вказаний у цiй статтi, буде звiльнено вiд оподаткування у тiй Договiрнiй Державi, в якiй дiяльнiсть артиста або спортсмена здiйснюється, якщо ця дiяльнiсть суттєвою мiрою фiнансується за рахунок суспiльних фондiв тiєї Держави або другої Держави, або якщо ця дiяльнiсть виконується на пiдставi угоди про культурне спiвробiтництво, укладеної мiж Договiрними Державами.

СТАТТЯ 18
Пенсiї

     1. Згiдно з положеннями пункту 2 статтi 19 цiєї Конвенцiї пенсiї та iншi подiбнi винагороди, що виплачуються резиденту Договiрної Держави з огляду на минулу роботу, та будь-яка рента, що виплачується такому резиденту, пiдлягають оподаткуванню тiльки у Державi, з якої переводяться цi платежi.

     2. Термiн "рента" означає зазначену суму, що перiодично виплачується фiзичнiй особi у зазначенi термiни протягом строку життя чи протягом указаного або установленого перiоду часу згiдно iз зобов'язаннями здiйснювати платежi в обмiн на адекватну та повну компенсацiю у грошовiй формi.

СТАТТЯ 19
Державна служба

     1. а) Винагорода, iнша нiж пенсiя, що сплачується Договiрною Державою або її полiтико-адмiнiстративним пiдроздiлом або мiсцевими органами влади будь-якiй фiзичнiй особi за службу, здiйснювану для цiєї Держави, полiтико-адмiнiстративного пiдроздiлу або мiсцевого органу влади, оподатковується тiльки у цiй Державi.

     б) Незважаючи на положення пiдпункту а) цього пункту така винагорода оподатковується тiльки в другiй Договiрнiй Державi, якщо служба здiйснюється у цiй Державi i фiзична особа є резидентом цiєї Держави, яка:

(i) є громадянином цiєї Держави; або

(ii) не стала резидентом цiєї Держави тiльки з метою здiйснення служби.

     2. а) Будь-яка пенсiя, що виплачується Договiрною Державою або її полiтико-адмiнiстартивним пiдроздiлом, або мiсцевим органом влади, або iз створених ними фондiв фiзичнiй особi у зв'язку з послугами, наданими цiй Державi або її полiтико-адмiнiстративному пiдроздiлу, або мiсцевому органу влади, пiдлягає оподаткуванню тiльки у цiй Державi.

     б) Незважаючи на положення пiдпункту а), така пенсiя оподатковується тiльки в другiй Договiрнiй Державi, якщо фiзична особа є її резидентом або громадянином.

     3. Положення статтей 15, 16 та 18 цiєї Конвенцiї застосовуються до винагород стосовно послуг, що здiйснюються у зв'язку з пiдприємницькою дiяльнiстю, що проводиться Договiрною Державою або її полiтико-адмiнiстративним пiдроздiлом, або мiсцевим органом влади.

СТАТТЯ 20
Студенти

     1. Платежi, що одержуються студентом або стажувальником, який є або був безпосередньо до приїзду в Договiрну Державу резидентом другої Договiрної Держави i який перебуває у першiй згаданiй Державi виключно з метою навчання або одержання освiти, i призначенi для проживання, навчання або одержання освiти, не оподатковуються в першiй згаданiй Державi, якщо джерела цих платежiв знаходяться за межами цiєї Держави.

СТАТТЯ 21
Iншi доходи

     1. Види доходiв резидента Договiрної Держави, де б вони не виникали, якi не згаданi в попереднiх статтях цiєї Конвенцiї, пiдлягають оподаткуванню тiльки у цiй Державi.

     2. Положення пункту 1 цiєї статтi не застосовуються до доходiв, iнших нiж доход вiд нерухомого майна, визначеного в пунктi 2 статтi 6 цiєї Конвенцiї, якщо одержувач таких доходiв є резидентом однiєї Договiрної Держави, здiйснює пiдприємницьку дiяльнiсть у другiй Договiрнiй Державi через розташоване в нiй постiйне представництво або надає у цiй другiй Державi незалежнi особистi послуги через розташовану там постiйну базу, i право або майно, у зв'язку з яким одержано доход, дiйсно пов'язанi з таким постiйним представництвом або постiйною базою. У такому випадку застосовуються положення статтi 7 або статтi 14 залежно вiд обставин.

СТАТТЯ 22
Уникнення подвiйного оподаткування

     Вiдповiдно до положень законодавств Договiрних Держав уникнення подвiйного оподаткування буде здiйснюватись таким чином:

     а) якщо резидент Договiрної Держави одержує доход, який вiдповiдно до положень цiєї Конвенцiї може оподаткуватись у другiй Договiрнiй Державi, перша згадана Договiрна Держава дозволить вирахувати iз податку на доход резидента суму, рiвну податку, сплаченому у другiй Договiрнiй Державi. Розмiр податку, вираховуваного вiдповiдно до вищеназваних положень, не повинен перевищувати податок, який був би нарахований на такий же доход за ставками, що дiють у Договiрнiй Державi;

     б) якщо вiдповiдно до яких-небудь положень цiєї Конвенцiї отриманий доход резидента Договiрної Держави звiльнено вiд податку у цiй Державi, ця Держава може, однак, при пiдрахунку суми податку на частину доходу цього резидента, що залишалась, взяти до уваги звiльнений доход для цiлей встановлення ставки податку на такий доход.

СТАТТЯ 23
Недискримiнацiя

     1. Нацiональнi особи Договiрної Держави не будуть пiдлягати у другiй Договiрнiй Державi будь-якому оподаткуванню чи будь-яким вимогам, пов'язаним з ними, якi вiдрiзняються чи є бiльш обтяжливими нiж оподаткування та вiдповiднi вимоги, яким пiдлягають чи можуть пiдлягати нацiональнi особи цiєї другої Держави за тих же самих обставин. Це положення, незважаючи на положення статтi 1 цiєї Конвенцiї, також застосовується до осiб, якi не є резидентами однiєї або обох Договiрних Держав.

     2. Особи без громадянства, якi є резидентами Договiрної Держави, не будуть пiддаватися в жоднiй з Договiрних Держав будь-якому оподаткуванню або пов'язаному з них зобов'язанню, iншому або бiльш обтяжливому, нiж оподаткування i пов'язанi з ним зобов'язання, яким громадяни Держави, що належать до них, пiддаються або можуть пiддаватися за тих же умов.

     3. Оподаткування постiйного представництва, яке пiдприємство однiєї Договiрної Держави має в другiй Договiрнiй Державi, не повинно бути менш сприятливим у цiй другiй Державi, нiж оподаткування пiдприємств цiєї другої Держави, якi виконують подiбну дiяльнiсть у цiй другiй Державi.

     4. За винятком випадкiв, коли застосовуються положення пункту 1 статтi 9, пункту 6 статтi 11, пункту 5 статтi 12 цiєї Конвенцiї, проценти, роялтi та iншi виплати, що здiйснюються пiдприємством Договiрної Держави резиденту другої Договiрної Держави, повиннi з метою визначення оподатковуваних прибуткiв подiбного пiдприємства вираховуватись за тих же умов, що мають мiсце, коли вони виплачуються резиденту першої згаданої Держави.

     5. Пiдприємства Договiрної Держави, майно яких повнiстю або частково належить або контролюється прямо чи посередньо одним або кiлькома резидентами другої Договiрної Держави, не будуть пiддаватися в першiй згаданiй Державi будь-якому оподаткуванню або будь-якому зобов'язанню, пов'язаному з ним, iншому або бiльш обтяжливому, нiж оподаткування i пов'язане з ним зобов'язання, яким пiдлягають або можуть пiдлягати iншi подiбнi пiдприємства першої згаданої Держави.

     6. Жоднi положення цiєї статтi не будуть мати тлумачення як зобов'язання будь-якої з Договiрних Держав надавати особi, що не є резидентом цiєї Держави, будь-якi персональнi звiльнення, пiльги i вирахування для цiлей оподаткування, якi надаються особам, що є резидентами.

СТАТТЯ 24
Взаємоузгоджувальна процедура

     1. Якщо особа вважає, що дiї однiєї чи обох Договiрних Держав призводять або призведуть до її оподаткування не у вiдповiдностi до положень цiєї Конвенцiї, вона може, незалежно вiд засобiв захисту, передбачених внутрiшнiм законодавством цих Держав, подати заяву компетентному органовi тiєї Договiрної Держави, резидентом якої вона є, чи якщо її справа пiдпадає пiд дiю пункту 1 статтi 24 цiєї Конвенцiї, до тiєї Договiрної Держави, нацiональною особою якої вона є. Ця заява повинна бути представлена протягом трьох рокiв з моменту першого повiдомлення про дiї, що призводять до оподаткування, що не вiдповiдає положенням цiєї Конвенцiї.

     2. Компетентний орган прагнутиме, якщо вiн вважає заяву обгрунтованою i якщо вiн сам не зможе дiйти до задовiльного рiшення, вирiшити питання за взаємною згодою з компетентними органами другої Договiрної Держави з метою уникнення оподаткування, яке не вiдповiдає цiй Конвенцiї. Будь-яка досягнута домовленiсть повинна виконуватись незалежно вiд будь-яких обмежень часу, передбачених нацiональними законодавствами Договiрних Держав.

     3. Компетентнi органи Договiрних Держав можуть вступати в прямi контакти один з одним з метою досягнення згоди в розумiннi попереднiх пунктiв.

     4. Компетентнi органи Договiрних Держав прагнутимуть вирiшувати за взаємною згодою будь-якi складнi або сумнiвнi питання, що виникають при тлумаченнi або застосуваннi цiєї Конвенцiї.

СТАТТЯ 25
Обмiн iнформацiєю

     1. Компетентнi органи Договiрних Держав обмiнюватимуться iнформацiєю, необхiдною для застосування положень цiєї Конвенцiї або внутрiшнього законодавства Договiрних Держав, яка стосується податкiв, на якi поширюється ця Конвенцiя, тiєю мiрою, якою оподаткування за цим законодавством не протирiчить цiй Конвенцiї. Обмiн iнформацiєю не обмежується статтею 1 цiєї Конвенцiї. Будь-яка iнформацiя, що її одержить Договiрна Держава, вважатиметься секретною, як i iнформацiя, що її одержано по внутрiшньому законодавству цiєї Держави. Однак якщо iнформацiя вважається секретною в тiй Державi, що її надсилає, її буде розкрито тiльки особам або органам (включаючи суди та адмiнiстративнi органи), що пов'язанi з нарахуванням, стягненням, введенням в дiю або виконанням рiшень чи визначенням апеляцiй щодо податкiв, якi є предметом цiєї Конвенцiї. Такi особи або органи використовуватимуть цю iнформацiю для таких цiлей, але вони можуть розкрити її в ходi вiдкритого судового засiдання або при прийняттi юридичних рiшень.

     2. У жодному випадку положення пункту 1 цiєї статтi не будуть тлумачитись як такi, що покладають на компетентнi органи однiєї з Договiрних Держав зобов'язання:

     а) здiйснювати адмiнiстративнi заходи, такi, що вiдрiзняються вiд законiв адмiнiстративної практики, яка має перевагу в однiй з Договiрних Держав;

     б) надавати iнформацiю, яку неможливо одержати за законодавством або у ходi звичайного управлiння в однiй з Договiрних Держав;

     в) надавати iнформацiю, яка розкриває будь-яку торговельну, пiдприємницьку, промислову, комерцiйну або професiйну таємницю, або торговельний процес, або iнформацiю, розкриття якої могло б зашкодити громадському порядку.

СТАТТЯ 26
Члени дипломатичних представництв та консульськi спiвробiтники

     Нiщо у цiй Конвенцiї не буде зачiпати податковi привiлеї, наданi членам дипломатичних представництв або консульським спiвробiтникам згiдно iз загальними нормами мiжнародного права чи згiдно iз положеннями спецiальних угод.

СТАТТЯ 27
Набуття чинностi

     1. Кожна з Договiрних Держав повiдомить одна одну по дипломатичних каналах про завершення необхiдної вiдповiдно до внутрiшнього законодавства процедури набуття чинностi цiєю Конвенцiєю. Ця Конвенцiя набуває чинностi у день останнього такого повiдомлення, i її положення будуть застосовуватись:

(i) стосовно податкiв, що утримуються у джерела для будь-яких платежiв, зроблених на шiстдесятий або пiсля шiстдесяти днiв, наступних за днем набуття Конвенцiєю чинностi;

(ii) стосовно iнших податкiв за оподатковуванi перiоди, що починаються з або пiсля 1 сiчня календарного року, в якому Конвенцiя набула чинностi.

СТАТТЯ 28
Завершення чинностi

     Ця Конвенцiя залишається чинною до її припинення однiєю з Договiрних Держав. Кожна Договiрна Держава може припинити чиннiсть Конвенцiї через дипломатичнi канали, направляючи повiдомлення про припинення не менше нiж за шiсть мiсяцiв до кiнця будь-якого календарного року, пiсля закiнчення перiоду у п'ять рокiв з дня набуття Конвенцiєю чинностi. У такому випадку Конвенцiя повинна втратити чиннiсть першого сiчня календарного року, наступного за роком подачi повiдомлення.

     На засвiдчення чого тi, що нижче пiдписалися, вiдповiдним чином на це уповноваженi своїм Урядом, пiдписали цю Конвенцiю.

     Вчинено у м.Києвi 9 липня тисяча дев'ятсот дев'яносто шостого року у двох примiрниках українською, казахською та росiйською мовами, причому всi тексти є автентичнi. У разi розбiжностей в iнтерпретацiї положень цiєї Конвенцiї переважає текст, викладений росiйською мовою.

ЗА УРЯД УКРАЇНИ

ЗА УРЯД РЕСПУБЛIКИ КАЗАХСТАН