.png)
КОНВЕНЦIЯ
мiж Урядом України i Швейцарською Федеральною Радою про уникнення подвiйного оподаткування стосовно податкiв на доходи i на капiтал
Уряд України i Швейцарська Федеральна Рада,
бажаючи укласти Конвенцiю про уникнення подвiйного оподаткування стосовно податкiв на доходи i на капiтал i пiдтверджуючи своє прагнення до розвитку та поглиблення взаємних економiчних стосункiв, домовились про таке:
Стаття 1
Особи, до яких застосовується Конвенцiя
Ця Конвенцiя застосовується до осiб, якi є резидентами однiєї або обох Договiрних Держав.
Стаття 2
Податки, на якi поширюється Конвенцiя
1. Ця Конвенцiя поширюється на податки на доходи i на капiтал, що стягуються вiд iменi Договiрної Держави або її полiтико-адмiнiстративних пiдроздiлiв чи мiсцевих органiв влади, незалежно вiд способу їх стягнення.
2. Податками на доходи i на капiтал вважаються всi податки, що стягуються iз загальної суми доходу, iз загальної вартостi капiталу або з елементiв доходу чи капiталу, включаючи податки на доходи вiд вiдчужування рухомого або нерухомого майна, податки на загальну суму заробiтної плати або жалування, сплачуваних пiдприємством.
3. Iснуючими податками, на якi поширюється Конвенцiя, зокрема є:
a) у Швейцарiї:
федеральнi, кантональнi та комунальнi податки
(i) з доходу (загальний дохiд, прибуток вiд заробiтної плати, прибуток з капiталу, промисловий i комерцiйний прибуток, дохiд вiд вiдчужування майна та iншi види доходу); i
(ii) з капiталу (загальна вартiсть майна, рухоме та нерухоме майно, виробничi активи, сплачена частина акцiонерного капiталу i резервних фондiв та iншi види капiталу)
(надалi - швейцарський податок),
b) в Українi:
(i) податок на прибуток пiдприємств; i
(ii) прибутковий податок з фiзичних осiб
(надалi - український податок).
4. Ця Конвенцiя поширюється також на будь-якi iдентичнi або аналогiчнi по сутi податки, якi справляються кожною з Договiрних Держав пiсля дати пiдписання цiєї Конвенцiї в доповнення або замiсть iснуючих податкiв. Компетентнi органи Договiрних Держав повiдомлять один одного про будь-якi iстотнi змiни, якi вiдбулися в їх вiдповiдних податкових законодавствах.
Стаття 3
Загальнi визначення
1. Для цiлей цiєї Конвенцiї, якщо з контексту не випливає iнше:
a) термiн "Швейцарiя" означає Швейцарську Конфедерацiю;
b) термiн "Україна" при використаннi в географiчному значеннi означає територiю України, її континентальний шельф i її виключну (морську) економiчну зону, включаючи будь-яку територiю за межами територiального моря України, яка вiдповiдно до мiжнародного права визначається або може бути в подальшому визначена як територiя, в межах якої можуть здiйснюватись права України стосовно морського дна, надр та їх природних ресурсiв;
c) термiн "Договiрна Держава" i "друга Договiрна Держава" означають залежно вiд контексту Швейцарiю або Україну;
d) термiн "нацiональна особа" означає:
(i) будь-яку фiзичну особу, що має громадянство Договiрної Держави;
(ii) будь-яку юридичну особу, партнерство або асоцiацiю, що одержує свiй статус як такий за чинним законодавством Договiрної Держави;
e) термiн "особа" включає фiзичну особу, компанiю або будь-яке iнше об'єднання осiб;
f) термiн "компанiя" означає будь-яке корпоративне об'єднання або будь-яку органiзацiю, що розглядається з метою оподаткування як корпоративне об'єднання;
g) термiни "пiдприємство Договiрної Держави" та "пiдприємство другої Договiрної Держави" означають вiдповiдно пiдприємство, що керується резидентом Договiрної Держави, та пiдприємство, що керується резидентом другої Договiрної Держави;
h) термiн "мiжнародне перевезення" означає будь-яке перевезення морським чи повiтряним судном або дорожнiм транспортним засобом, що експлуатується пiдприємством Договiрної Держави, мiсце фактичного керiвного органу якого знаходиться у Договiрнiй Державi, за винятком тих випадкiв, коли морське чи повiтряне судно або дорожнiй транспортний засiб експлуатується виключно мiж пунктами в другiй Договiрнiй Державi;
i) термiн "компетентний орган" означає стосовно Швейцарiї - Директора Федеральної податкової адмiнiстрацiї або його повноважного представника i стосовно України - Державну податкову адмiнiстрацiю України або її повноважного представника.
2. При застосуваннi цiєї Конвенцiї Договiрною Державою будь-який термiн, не визначений у Конвенцiї, буде мати те значення, яке вiн має за законодавством цiєї Держави стосовно податкiв, на якi поширюється ця Конвенцiя, якщо з контексту не випливає iнше.
Стаття 4
Резидент
1. Для цiлей цiєї Конвенцiї термiн "резидент Договiрної Держави" означає будь-яку особу, яка за законодавством цiєї Держави пiдлягає оподаткуванню в нiй на пiдставi постiйного мiсця проживання, постiйного мiсцеперебування, мiсцезнаходження керiвного органу, мiсця реєстрацiї або будь-якого iншого аналогiчного критерiю.
2. Якщо вiдповiдно до положень пункту 1 фiзична особа є резидентом обох Договiрних Держав, її статус визначається таким чином:
a) вона вважається резидентом лише тiєї Держави, де вона має у своєму розпорядженнi постiйне житло; якщо вона має у своєму розпорядженнi постiйне житло в обох Державах, вона вважається резидентом лише тiєї Держави, в якiй вона має бiльш тiснi особистi й економiчнi зв'язки (центр життєвих iнтересiв);
b) у разi, якщо Держава, в якiй вона має центр життєвих iнтересiв, не може бути визначена або коли вона не має постiйного житла в жоднiй з Держав, вона вважається резидентом лише тiєї Держави, де вона звичайно проживає;
c) якщо вона звичайно проживає в обох Державах або коли вона звичайно не проживає в жоднiй з них, вона вважається резидентом лише тiєї Держави, нацiональною особою якої вона є;
d) якщо вона є нацiональною особою обох Держав, або якщо вона не є нацiональною особою жодної з них, тодi компетентнi органи Договiрних Держав вирiшують питання за взаємною згодою.
3. У разi, коли вiдповiдно до положень пункту 1 особа, що не є фiзичною особою, є резидентом обох Договiрних Держав, вона буде вважатися резидентом лише тiєї Договiрної Держави, де мiститься її фактичний керiвний орган.
Стаття 5
Постiйне представництво
1. Для цiлей цiєї Конвенцiї термiн "постiйне представництво" означає постiйне мiсце дiяльностi, через яке повнiстю або частково здiйснюється пiдприємницька дiяльнiсть пiдприємства.
2. Термiн "постiйне представництво", зокрема, включає:
a) мiсце управлiння;
b) вiддiлення;
c) контору;
d) фабрику;
e) майстерню;
f) шахту, нафтову або газову свердловину, кар'єр або будь-яке iнше мiсце видобутку природних ресурсiв; i
g) склад або iнше примiщення, яке використовується як торгова точка.
3. Будiвельний майданчик або монтажний, або складальний об'єкт утворюють постiйне представництво лише в тому разi, якщо вони iснують бiльше дванадцяти мiсяцiв.
4. Незважаючи на попереднi положення цiєї статтi, термiн "постiйне представництво" не включає:
a) використання споруд виключно з метою зберiгання, демонстрацiї або поставки товарiв чи виробiв, що належать пiдприємству;
b) утримання запасiв товарiв або виробiв, що належать пiдприємству, виключно з метою зберiгання, демонстрацiї або поставки;
c) утримання запасiв товарiв або виробiв, що належать пiдприємству, виключно з метою переробки iншим пiдприємством;
d) утримання постiйного мiсця дiяльностi виключно з метою закупiвлi товарiв чи виробiв або для збирання iнформацiї для пiдприємства;
e) утримання постiйного мiсця дiяльностi виключно з метою реклами, для надання iнформацiї, для проведення наукового дослiдження або здiйснення для пiдприємства будь-якої iншої дiяльностi пiдготовчого чи допомiжного характеру;
f) утримання постiйного мiсця дiяльностi виключно для здiйснення будь-якої комбiнацiї видiв дiяльностi, перелiчених у пiдпунктах вiд a) до e), за умови, що сукупна дiяльнiсть постiйного мiсця дiяльностi, яка виникає внаслiдок такої комбiнацiї, має пiдготовчий або допомiжний характер.
5. Незалежно вiд положень пунктiв 1 i 2, якщо особа, iнша нiж агент з незалежним статусом, про якого йдеться в пунктi 6, дiє вiд iменi пiдприємства i має, i звичайно використовує в Договiрнiй Державi повноваження укладати контракти вiд iменi пiдприємства або утримує запаси товарiв чи виробiв, що належать пiдприємству, з яких здiйснюється регулярний продаж цих товарiв чи виробiв вiд iменi пiдприємства, то це пiдприємство розглядається як таке, що має постiйне представництво в цiй Державi щодо будь-якої дiяльностi, яку ця особа здiйснює для пiдприємства, за винятком, коли дiяльнiсть цiєї особи обмежується тiєю, що зазначена в пунктi 4, яка, якщо i здiйснюється через постiйне мiсце дiяльностi, не перетворює це постiйне мiсце дiяльностi у постiйне представництво вiдповiдно до положень цього пункту.
6. Пiдприємство не розглядається як таке, що має постiйне представництво в Договiрнiй Державi, лише в разi, якщо воно здiйснює пiдприємницьку дiяльнiсть у цiй Державi через брокера, комiсiонера чи будь-якого iншого агента з незалежним статусом за умови, що цi особи дiють у межах своєї звичайної дiяльностi.
7. Той факт, що компанiя, яка є резидентом Договiрної Держави, контролює чи контролюється компанiєю, що є резидентом другої Договiрної Держави або яка здiйснює пiдприємницьку дiяльнiсть у цiй другiй Державi (через постiйне представництво або iншим чином), сам по собi не перетворює одну з цих компанiй у постiйне представництво другої компанiї.
Стаття 6
Доходи вiд нерухомого майна
1. Доходи, що одержуються резидентом Договiрної Держави вiд нерухомого майна (включаючи доходи вiд сiльського або лiсового господарства), яке знаходиться в другiй Договiрнiй Державi, можуть оподатковуватись у цiй другiй Державi.
2. Термiн "нерухоме майно" повинен мати те значення, яке вiн має у законодавствi Договiрної Держави, в якiй знаходиться майно, що розглядається. Цей термiн повинен у будь-якому випадку включати майно, допомiжне щодо нерухомого майна, худобу i обладнання, яке використовується в сiльському i лiсовому господарствi, права, до яких застосовуються положення загального права щодо земельної власностi, узуфрукт нерухомого майна i права на перемiннi або фiксованi платежi як компенсацiї за розробку або право на розробку мiнеральних запасiв, джерел та iнших природних ресурсiв. Морськi i повiтрянi судна та дорожнi транспортнi засоби не розглядаються як нерухоме майно.
3. Положення пункту 1 будуть застосовуватись до доходiв, що одержуються вiд прямого використання, здавання в оренду або використання в будь-якiй iншiй формi нерухомого майна.
4. Положення пунктiв 1 i 3 застосовуються також до доходiв вiд нерухомого майна пiдприємства i до доходiв вiд нерухомого майна, що використовується для здiйснення незалежних особистих послуг.
Стаття 7
Прибуток вiд пiдприємницької дiяльностi
1. Прибуток пiдприємства Договiрної Держави оподатковується лише в цiй Державi, якщо тiльки це пiдприємство не здiйснює пiдприємницьку дiяльнiсть у другiй Договiрнiй Державi через розташоване в нiй постiйне представництво. Якщо пiдприємство здiйснює пiдприємницьку дiяльнiсть, як вказано вище, прибуток пiдприємства може оподатковуватись у другiй Державi, але тiльки стосовно тiєї частини, яка вiдноситься до цього постiйного представництва.
2. З урахуванням положень пункту 3, якщо пiдприємство Договiрної Держави здiйснює пiдприємницьку дiяльнiсть у другiй Договiрнiй Державi через розташоване там постiйне представництво, то в кожнiй Договiрнiй Державi до такого постiйного представництва вiдноситься прибуток, який воно могло б одержати, якби було окремим i самостiйним пiдприємством, зайнятим такою ж або аналогiчною дiяльнiстю в таких же або аналогiчних умовах i дiяло цiлком незалежно вiд пiдприємства, постiйним представництвом якого воно є.
3. При визначеннi прибутку постiйного представництва допускається вiднiмання витрат, понесених для цiлей постiйного представництва, включаючи управлiнськi та загальноадмiнiстративнi витрати, понесенi таким чином як у Договiрнiй Державi, де розташоване постiйне представництво, так i за її межами.
4. У мiру того, як визначення в Договiрнiй Державi вiдповiдно до її законодавства прибутку, що стосується постiйного представництва, на базi пропорцiйного розподiлу загальної суми прибутку пiдприємства його рiзним пiдроздiлам, є звичайною практикою, нiщо в пунктi 2 не буде перешкоджати цiй Договiрнiй Державi визначати оподатковуваний прибуток шляхом такого розподiлу, як це диктується практикою; обраний спосiб розподiлу, однак, повинен бути таким, що його результати будуть вiдповiдати принципам, якi мiстяться в цiй статтi.
5. Жодний прибуток не вiдноситься до постiйного представництва лише на основi простої закупки постiйним представництвом товарiв або виробiв для пiдприємства.
6. Для цiлей попереднiх пунктiв прибуток, що вiдноситься до постiйного представництва, визначається щорiчно одним i тим же методом, якщо тiльки немає достатньої i вагомої причини для змiни.
7. Якщо прибуток включає види доходiв, якi розглядаються окремо в iнших статтях цiєї Конвенцiї, положення цих статей не будуть зачiпатися положеннями цiєї статтi.
Стаття 8
Мiжнародний транспорт
1. Прибутки пiдприємства Договiрної Держави, одержанi вiд експлуатацiї морських, повiтряних суден або дорожнiх транспортних засобiв у мiжнародних перевезеннях, будуть оподатковуватись тiльки в цiй Державi.
2. Для цiлей цiєї статтi прибутки вiд експлуатацiї морських або повiтряних суден у мiжнародних перевезеннях включають:
a) дохiд вiд здавання в оренду морських або повiтряних суден без екiпажу; i
b) прибутки вiд здавання в оренду контейнерiв (включаючи трейлери i супутнє устаткування для транспортування контейнерiв), що використовуються для транспортування товарiв чи виробiв;
де така оренда є побiчною стосовно експлуатацiї морського або повiтряного судна у мiжнародних перевезеннях.
3. Положення пункту 1 застосовуються також до прибутку вiд участi у пулi, спiльному пiдприємствi або в мiжнародному транспортному агентствi.
Стаття 9
Асоцiйованi пiдприємства
1. У випадку, коли:
a) пiдприємство Договiрної Держави прямо або посередньо бере участь у керiвництвi, контролi або капiталi пiдприємства другої Договiрної Держави; або
b) однi й тi ж особи прямо або посередньо беруть участь у керiвництвi, контролi або капiталi пiдприємства однiєї Договiрної Держави i пiдприємства другої Договiрної Держави;
i в кожному випадку мiж двома пiдприємствами в їх комерцiйних i фiнансових взаємовiдносинах створюються або складаються умови, вiдмiннi вiд тих, якi мали б мiсце мiж двома незалежними пiдприємствами, тодi будь-який прибуток, який мiг би бути нарахований одному з них, але з причин наявностi цих умов не був йому нарахований, може бути включений Договiрною Державою до прибутку цього пiдприємства i вiдповiдно оподаткований.
2. У разi, коли одна Договiрна Держава включає в прибутки пiдприємства цiєї Держави - i вiдповiдно оподатковує - прибутки, по яких пiдприємство другої Договiрної Держави було оподатковано в цiй другiй Державi, i прибутки, таким чином включенi, є прибутками, якi були б нарахованi пiдприємству першої згаданої Держави, якби умови взаємовiдносин мiж двома пiдприємствами були б умовами, якi iснують мiж незалежними пiдприємствами, тодi компетентнi органи Договiрних Держав можуть консультуватися один з одним з метою досягнення згоди щодо корегування прибутку в обох Договiрних Державах.
3. Договiрна Держава не повинна змiнювати прибуток пiдприємства за умов, згаданих у пунктi 1 пiсля закiнчення часових обмежень, передбачених її внутрiшнiм законодавством, i в будь-якому разi пiсля закiнчення п'яти рокiв пiсля закiнчення року, в якому прибуток, що пiдлягає такiй змiнi, був нарахований пiдприємству цiєї Держави. Цей пункт не застосовується у випадку шахрайства або навмисного ухилення вiд оподаткування.
Стаття 10
Дивiденди
1. Дивiденди, що сплачуються компанiєю, яка є резидентом Договiрної Держави, резиденту другої Договiрної Держави, можуть оподатковуватись у цiй другiй Державi.
2. Однак, такi дивiденди можуть також оподатковуватись у Договiрнiй Державi, резидентом якої є компанiя, що сплачує дивiденди, i вiдповiдно до законодавства цiєї Держави, але якщо одержувач є фактичним власником дивiдендiв, то податок, що стягується таким чином, не повинен перевищувати:
a) 5 вiдсоткiв загальної суми дивiдендiв, якщо право на дивiденди фактично має компанiя (iнша нiж партнерство), яка безпосередньо володiє принаймнi 20 вiдсотками капiталу компанiї, яка сплачує дивiденди;
b) 15 вiдсоткiв загальної суми дивiдендiв в iнших випадках.
Компетентнi органи Договiрних Держав за взаємною згодою встановлюють порядок застосування таких обмежень.
Цей пункт не стосується оподаткування компанiї стосовно прибуткiв, з яких сплачуються дивiденди.
3. Термiн "дивiденди" при використаннi в цiй статтi означає дохiд вiд акцiй чи iнших прав, якi не є борговими вимогами, що дають право на участь у прибутку, а також дохiд вiд iнших корпоративних прав, який пiдлягає такому ж оподаткуванню як i дохiд вiд акцiй, вiдповiдно до законодавства тiєї Держави, резидентом якої є компанiя, що розподiляє прибуток.
4. Положення пунктiв 1 i 2 не застосовуються, якщо фактичний власник дивiдендiв, який є резидентом Договiрної Держави, здiйснює пiдприємницьку дiяльнiсть у другiй Договiрнiй Державi, резидентом якої є компанiя, що сплачує дивiденди, через розташоване в нiй постiйне представництво, або надає в цiй другiй Державi незалежнi особистi послуги з розташованої в нiй постiйної бази, i холдинг, стосовно якого сплачуються дивiденди, дiйсно вiдноситься до такого постiйного представництва або постiйної бази. В такому випадку залежно вiд обставин застосовуються положення статтi 7 або статтi 14.
5. У разi, коли компанiя, яка є резидентом однiєї Договiрної Держави, одержує прибуток або дохiд з другої Договiрної Держави, ця друга Держава може не стягувати будь-яких податкiв з дивiдендiв, що сплачуються компанiєю, за винятком, коли цi дивiденди сплачуються резиденту цiєї другої Держави, або якщо холдинг, стосовно якого сплачуються дивiденди, дiйсно вiдноситься до постiйного представництва або постiйної бази, розташованих у цiй другiй Державi, i з нерозподiленого прибутку компанiї не стягуються податки на нерозподiлений прибуток, навiть якщо дивiденди сплачуються або нерозподiлений прибуток складається повнiстю або частково з прибутку або доходу, що утворюються у цiй другiй Державi.
Стаття 11
Проценти
1. Проценти, що виникають у Договiрнiй Державi i сплачуються резиденту другої Договiрної Держави, можуть оподатковуватись в цiй другiй Державi.
2. Однак, такi проценти можуть також оподатковуватись у тiй Договiрнiй Державi, в якiй вони виникають, i вiдповiдно до законодавства цiєї Держави, але якщо фактичний власник процентiв є резидентом iншої Договiрної Держави, податок, що стягується таким чином, не повинен перевищувати 10 процентiв загальної суми процентiв.
3. Незважаючи на положення пункту 2, будь-якi таки проценти, про якi йдеться у пунктi 1, будуть оподатковуватися лише в тiй Договiрнiй Державi, резидентом якої є одержувач, якщо такий одержувач є фактичним власником процентiв, та якщо такi проценти сплачуються:
a) у зв'язку з продажем у кредит будь-якого промислового, комерцiйного або наукового обладнання;
b) у зв'язку з продажем у кредит будь-яких виробiв одним пiдприємством iншому пiдприємству;
c) за позиками будь-якого виду, що надаються банком; або
d) самiй Договiрнiй Державi, або її полiтико-адмiнiстративному пiдроздiлу, або мiсцевому органу влади.
4. Компетентнi органи Договiрних Держав за взаємною згодою встановлюють спосiб застосування обмежень, передбачених пунктами 2 та 3.
5. Термiн "проценти" при використаннi в цiй статтi означає дохiд вiд боргових вимог будь-якого виду, незалежно вiд iпотечного забезпечення i незалежно вiд володiння правом на участь у прибутках боржника, i зокрема, дохiд вiд урядових цiнних паперiв i дохiд вiд облiгацiй чи боргових зобов'язань, включаючи премiї та винагороди, що сплачуються стосовно таких цiнних паперiв, облiгацiй або боргових зобов'язань. Штрафи за несвоєчасну сплату не розглядаються як проценти для цiлей цiєї статтi.
6. Положення пунктiв 1, 2 i 3 не застосовуються, якщо фактичний власник процентiв, який є резидентом однiєї Договiрної Держави, здiйснює пiдприємницьку дiяльнiсть у другiй Договiрнiй Державi, в якiй виникають проценти, через розташоване в нiй постiйне представництво, або надає в цiй другiй Державi незалежнi особистi послуги з розташованої там постiйної бази, i боргова вимога, на пiдставi якої сплачуються проценти, дiйсно вiдноситься до такого постiйного представництва або постiйної бази. У такому випадку, залежно вiд обставин, застосовуються положення статтi 7 або статтi 14.
7. Вважається, що проценти виникають у Договiрнiй Державi, якщо платником є сама ця Держава, полiтико-адмiнiстративний пiдроздiл, мiсцевий орган влади або резидент цiєї Держави. Якщо, проте, особа, що сплачує проценти, незалежно вiд того, є вона резидентом Договiрної Держави чи нi, має в Договiрнiй Державi постiйне представництво або постiйну базу, у зв'язку з якими виникла заборгованiсть, по якiй сплачуються проценти, i витрати по сплатi цих процентiв несе постiйне представництво або постiйна база, то вважається, що такi проценти виникають у Державi, в якiй розташоване постiйне представництво або постiйна база.
8. Якщо з причин особливих вiдносин мiж платником i фактичним власником процентiв, або мiж ними обома i будь-якою третьою особою, сума сплачуваних процентiв, що стосується боргової вимоги, на пiдставi якої вона сплачується, перевищує суму, яка була б погоджена мiж платником i фактичним власником процентiв при вiдсутностi таких вiдносин, положення цiєї статтi будуть застосовуватись тiльки до останньої згаданої суми процентiв. У такому випадку надмiрна частина платежу, як i ранiше, пiдлягає оподаткуванню вiдповiдно до законодавства кожної Договiрної Держави з належним урахуванням iнших положень цiєї Конвенцiї.
Стаття 12
Роялтi
1. Роялтi, якi виникають у Договiрнiй Державi i сплачуються резиденту другої Договiрної Держави, можуть оподатковуватись у цiй другiй Державi.
2. Однак, такi роялтi можуть також оподатковуватись у тiй Договiрнiй Державi, в якiй вони виникають, i вiдповiдно до законодавства цiєї Держави, але якщо одержувач є фактичним власником роялтi, то податок, що стягується таким чином, не повинен перевищувати 10 процентiв загальної суми роялтi у межах значення пiдпункту a) пункту 5 цiєї статтi.
3. Незважаючи на положення пункту 2 цiєї статтi, роялтi, що виникають у Договiрнiй Державi i сплачуються резиденту другої Договiрної Держави, пiдлягають оподаткуванню тiльки в другiй Договiрнiй Державi, якщо цей резидент є фактичним власником роялтi, та якщо роялтi є виплатами в межах значення пiдпункту b) пункту 5 цiєї статтi.
4. Компетентнi органи Договiрних Держав за взаємною згодою встановлюють спосiб застосування обмежень, передбачених пунктами 2 та 3.
5. Термiн "роялтi" при використаннi в цiй статтi означає платежi будь-якого виду, що одержуються як вiдшкодування:
a) за користування або за надання права використання будь-яких авторських прав на твори лiтератури або мистецтва (включаючи кiнематографiчнi фiльми i фiльми або плiвки для радiомовлення чи телебачення); i
b) за користування або за надання права на використання будь-якого авторського права на наукову працю, патент, торгову марку, дизайн або модель, план, таємну формулу або процес, або за iнформацiю (ноу-хау) щодо промислового, комерцiйного або наукового досвiду.
6. Положення пунктiв 1, 2 i 3 не застосовуються, якщо фактичний власник роялтi, що є резидентом однiєї Договiрної Держави, здiйснює пiдприємницьку дiяльнiсть у другiй Договiрнiй Державi, в якiй виникають роялтi, через розташоване там постiйне представництво, або надає в цiй другiй Державi незалежнi особистi послуги з розташованої там постiйної бази, i право або майно, стосовно яких сплачуються роялтi, дiйсно пов'язанi з цим постiйним представництвом чи постiйною базою. У такому випадку застосовуються положення статтi 7 або статтi 14, залежно вiд обставин.
7. Вважається, що роялтi виникають у Договiрнiй Державi, якщо платником є сама Держава, її полiтико-адмiнiстративний пiдроздiл, мiсцевий орган влади або резидент цiєї Держави. Якщо, проте, особа, що сплачує роялтi, незалежно вiд того, є вона резидентом Договiрної Держави чи нi, має у Договiрнiй Державi постiйне представництво або постiйну базу, у зв'язку з якими виникло зобов'язання сплачувати роялтi, i витрати по сплатi цих роялтi несе таке постiйне представництво або постiйна база, то вважається, що такi роялтi виникають у Державi, в якiй розташоване постiйне представництво або постiйна база.
8. Якщо з причин особливих вiдносин мiж платником i фактичним власником роялтi або мiж ними обома i будь-якою третьою особою сума роялтi, яка вiдноситься до використання, права або iнформацiї, на пiдставi яких вони сплачуються, перевищує суму, яка була б узгоджена мiж платником i фактичним власником роялтi за вiдсутностi таких вiдносин, положення цiєї статтi будуть застосовуватись тiльки до останньої згаданої суми. У цьому випадку надмiрна частина платежу, як i ранiше, пiдлягає оподаткуванню вiдповiдно до законодавства кожної Договiрної Держави з належним урахуванням iнших положень цiєї Конвенцiї.
Стаття 13
Доходи вiд вiдчужування майна
1. Доходи, що одержуються резидентом Договiрної Держави вiд вiдчужування нерухомого майна, як воно визначено у статтi 6, i яке знаходиться у другiй Договiрнiй Державi, можуть оподатковуватись у цiй другiй Державi.
2. Доходи, що одержуються резидентом Договiрної Держави вiд вiдчужування:
a) акцiй, що одержують їх вартiсть або бiльшу частину вартостi прямо або посередньо вiд нерухомого майна, розташованого в другiй Договiрнiй Державi; або
b) паїв у партнерствi, активи якого складаються головним чином з нерухомого майна, розташованого в другiй Договiрнiй Державi, або з акцiй, як вони визначенi в пiдпунктi a) вище,
можуть оподатковуватись у цiй другiй Державi.
3. Доходи вiд вiдчужування рухомого майна, що складає частину комерцiйного майна постiйного представництва, яке пiдприємство Договiрної Держави має в другiй Договiрнiй Державi, або вiд рухомого майна, яке вiдноситься до постiйної бази, доступної резиденту Договiрної Держави в другiй Договiрнiй Державi для цiлей надання незалежних особистих послуг, якi включають такi доходи вiд вiдчужування такого постiйного представництва (окремо чи в сукупностi з цiлим пiдприємством) або такої постiйної бази, можуть оподатковуватись у цiй другiй Державi.
4. Доходи пiдприємства Договiрної Держави вiд вiдчужування морських, повiтряних суден або дорожнiх транспортних засобiв, що експлуатуються в мiжнародних перевезеннях, або рухомого майна, що вiдноситься до експлуатацiї таких морських, повiтряних суден або дорожнiх транспортних засобiв, оподатковуються тiльки в цiй Державi.
5. Доходи вiд вiдчужування будь-якого майна, iншого нiж те, про яке йдеться у пунктах 1, 2, 3 i 4, пiдлягають оподаткуванню тiльки в Договiрнiй Державi, резидентом якої є особа, що вiдчужує майно.
Стаття 14
Незалежнi особистi послуги
1. Дохiд, що одержується резидентом Договiрної Держави щодо професiйних послуг чи iншої дiяльностi незалежного характеру, оподатковується тiльки в цiй Державi, за винятком випадку, коли вiн володiє регулярно доступною постiйною базою в другiй Договiрнiй Державi з метою проведення цiєї дiяльностi. Якщо у нього є така постiйна база, дохiд може оподатковуватись у другiй Державi, але тiльки тiєю мiрою, якою вiн вiдноситься до цiєї постiйної бази.
2. Термiн "професiйнi послуги" включає, зокрема, незалежну наукову, лiтературну, артистичну, художню, освiтню або викладацьку дiяльнiсть, так само, як i незалежну дiяльнiсть лiкарiв, адвокатiв, iнженерiв, архiтекторiв, стоматологiв i бухгалтерiв.
Стаття 15
Залежнi особистi послуги
1. З урахуванням положень статей 16, 18 i 19 жалування, заробiтна плата та iншi подiбнi винагороди, що одержуються резидентом Договiрної Держави у зв'язку з роботою за наймом, оподатковуються тiльки в цiй Державi, якщо тiльки робота за наймом не здiйснюється в другiй Договiрнiй Державi. Якщо робота за наймом здiйснюється таким чином, одержана в зв'язку з цим винагорода може оподатковуватись у цiй другiй Державi.
2. Незалежно вiд положень пункту 1, винагорода, що одержується резидентом Договiрної Держави у зв'язку з роботою за наймом, яка здiйснюється в другiй Договiрнiй Державi, оподатковується тiльки в першiй згаданiй Державi, якщо:
a) одержувач перебуває в другiй Державi протягом перiоду або перiодiв, що не перевищують у сукупностi 183 днiв протягом будь-якого дванадцятимiсячного перiоду, що починається або закiнчується у даному фiскальному роцi, i
b) винагорода сплачується наймачем або вiд iменi наймача, який не є резидентом другої Держави, i
c) витрати по сплатi винагород не несуть постiйне представництво або постiйна база, якi наймач має в другiй Державi.
3. Незалежно вiд попереднiх положень цiєї статтi, винагорода, що одержується у зв'язку з роботою за наймом, яка здiйснюється на борту морського або повiтряного судна, що експлуатується в мiжнародних перевезеннях пiдприємством Договiрної Держави, може оподатковуватись у цiй Державi.
Стаття 16
Гонорари директорiв
Директорськi гонорари та iншi подiбнi виплати, якi одержуються резидентом Договiрної Держави як членом ради директорiв або iншого подiбного органу компанiї, яка є резидентом другої Договiрної Держави, можуть оподатковуватись у цiй другiй Державi.
Стаття 17
Артисти i спортсмени
1. Незалежно вiд положень статей 14 i 15, дохiд, що одержується резидентом Договiрної Держави як працiвником мистецтв, таким як артист театру, кiно, радiо чи телебачення, або музикантом, або спортсменом вiд його особистої дiяльностi, що здiйснюється в другiй Договiрнiй Державi, може оподатковуватись у цiй другiй Державi.
2. Якщо дохiд вiд особистої дiяльностi, що здiйснюється працiвником мистецтв або спортсменом у цiй своїй якостi, нараховується не самому працiвнику мистецтв чи спортсмену, а iншiй особi, цей дохiд може незалежно вiд положень статей 7, 14 i 15 оподатковуватись у Договiрнiй Державi, в якiй здiйснюється дiяльнiсть працiвника мистецтв чи спортсмена. Цей пункт не застосовується, якщо з'ясовано, що нi працiвник мистецтв або спортсмен особисто, нi особи, пов'язанi з ним, не приймають безпосередньої участi у прибутку такої особи.
3. Пункти 1 i 2 не застосовуються до доходу вiд дiяльностi, що здiйснюється працiвниками мистецтв або спортсменами, якщо такий дохiд одержується прямо або посередньо значною мiрою з суспiльних фондiв.
Стаття 18
Пенсiї
З урахуванням положень пункту 2 статтi 19 пенсiї й iншi подiбнi винагороди, що сплачуються резиденту Договiрної Держави як вiдшкодування за роботу за наймом, у минулому будуть оподатковуватись тiльки в цiй Державi.
Стаття 19
Державна служба
1. a) Винагорода, iнша нiж пенсiя, що сплачується Договiрною Державою або її полiтико-адмiнiстративним пiдроздiлом, або мiсцевим органом влади фiзичнiй особi за службу, що здiйснюється для цiєї Держави, пiдроздiлу або органу влади, оподатковується тiльки в цiй Державi.
b) Однак, така винагорода оподатковується тiльки в другiй Договiрнiй Державi, якщо послуги надаються в цiй Державi i фiзична особа є резидентом цiєї Держави, яка:
(i) є нацiональною особою цiєї Держави; або
(ii) не стала резидентом цiєї Держави тiльки з метою здiйснення служби.
2. a) Будь-яка пенсiя, що сплачується Договiрною Державою або її полiтико-адмiнiстративним пiдроздiлом чи мiсцевим органом влади, або iз створених ними фондiв фiзичнiй особi за службу, що здiйснюється для цiєї Держави, або пiдроздiлу, або органу влади, оподатковується лише в цiй Державi.
b) Однак, така пенсiя буде оподатковуватись тiльки в другiй Договiрнiй Державi, якщо фiзична особа є резидентом i нацiональною особою цiєї Держави.
3. Положення статей 15, 16 i 18 будуть застосовуватись до винагород i пенсiй стосовно служби, що здiйснюється у зв'язку з проведенням пiдприємницької дiяльностi Договiрною Державою або її полiтико-адмiнiстративним пiдроздiлом, або мiсцевим органом влади.
Стаття 20
Студенти
Платежi, одержуванi студентом або стажувальником, який є або був безпосередньо до приїзду в Договiрну Державу резидентом другої Договiрної Держави i який перебуває у першiй згаданiй Державi виключно з метою навчання або одержання освiти, i призначенi для проживання, навчання або одержання освiти, не оподатковуються в першiй згаданiй Державi, якщо джерела цих платежiв знаходяться за межами цiєї Держави.
Стаття 21
Iншi доходи
1. Види доходiв резидента Договiрної Держави, незалежно вiд джерела їх виникнення, про якi не йдеться у попереднiх статтях цiєї Конвенцiї, будуть оподатковуватись тiльки в цiй Державi.
2. Положення пункту 1 не застосовуються до доходiв iнших, нiж доходи вiд нерухомого майна, визначеного в пунктi 2 статтi 6, якщо одержувач таких доходiв є резидентом однiєї Договiрної Держави, здiйснює пiдприємницьку дiяльнiсть у другiй Договiрнiй Державi через розташоване в нiй постiйне представництво або надає в цiй другiй Державi незалежнi особистi послуги через розташовану там постiйну базу, i право або майно, у зв'язку з яким одержано дохiд, дiйсно пов'язанi з таким постiйним представництвом або постiйною базою. В такому випадку застосовуються положення статтi 7 або статтi 14 залежно вiд обставин.
3. Положення цiєї статтi не застосовуються до податкiв, якi стягуються у джерела з виграшiв у лотерею.
Стаття 22
Капiтал
1. Капiтал, представлений нерухомим майном, про яке йдеться у статтi 6, що є власнiстю резидента Договiрної Держави, i яке розташоване у другiй Договiрнiй Державi, може оподатковуватись у цiй другiй Державi.
2. Капiтал, представлений рухомим майном, що є частиною пiдприємницького майна постiйного представництва, яке пiдприємство Договiрної Держави має в другiй Договiрнiй Державi, або представлене рухомим майном, пов'язаним з постiйною базою, доступною резиденту Договiрної Держави в другiй Договiрнiй Державi з метою надання незалежних особистих послуг, може оподатковуватись у цiй другiй Державi.
3. Капiтал, представлений морськими, повiтряними судами та дорожнiми транспортними засобами, що експлуатуються у мiжнародних перевезеннях пiдприємством Договiрної Держави, а також рухомим майном, пов'язаним з експлуатацiєю цих морських, повiтряних суден та дорожнiх транспортних засобiв, оподатковується тiльки в цiй Державi.
4. Усi iншi елементи капiталу резидента Договiрної Держави оподатковуються тiльки в цiй Державi.
Стаття 23
Усунення подвiйного оподаткування
1. У Швейцарiї подвiйне оподаткування усувається таким чином:
a) Якщо резидент Швейцарiї одержує доходи чи володiє капiталом, якi згiдно з положеннями цiєї Конвенцiї можуть оподатковуватись в Українi, то Швейцарiя, з урахуванням положень пiдпункту b), звiльняє вiд оподаткування такий дохiд чи капiтал, але може при обчисленнi суми податку на дохiд чи капiтал цього резидента застосовувати ставку податку, яка була б застосована, якщо б звiльнений дохiд чи капiтал не був би звiльнений вiд оподаткування.
b) Якщо резидент Швейцарiї одержує дивiденди, проценти або роялтi, якi у вiдповiдностi до положень статей 10, 11 або 12 можуть бути оподаткованi в Українi, то Швейцарiя за запитом дозволяє надання знижки такому резиденту. Ця знижка може складатися з:
(i) вирахування з податку на дохiд цього резидента суми, що дорiвнює податку, сплаченому в Українi у вiдповiдностi до положень статей 10, 11 або 12; однак, таке вирахування не повинно перевищувати тiєї частини швейцарського податку, пiдрахованого до надання вирахування, яка вiдноситься до доходу, що може оподатковуватись в Українi; або
(ii) акордної знижки швейцарського податку; або
(iii) часткового звiльнення таких дивiдендiв, процентiв або роялтi вiд швейцарського податку, який у будь-якому випадку складається принаймнi з вирахування податку, сплаченого в Українi з загальної суми дивiдендiв, процентiв або роялтi.
Швейцарiя буде встановлювати знижку, що застосовується, i регулювати цю процедуру у вiдповiдностi зi швейцарськими положеннями, що стосуються виконання мiжнародних конвенцiй Швейцарської Конфедерацiї про уникнення подвiйного оподаткування.
c) Компанiя, яка є резидентом Швейцарiї i одержує дивiденди вiд компанiї, яка є резидентом України, має право для цiлей швейцарського оподаткування стосовно таких дивiдендiв, на таку ж знижку, яка була б надана компанiї, таким же чином як якщо б компанiя, що сплачує дивiденди, була б резидентом Швейцарiї.
2. В Українi подвiйне оподаткування усувається таким чином:
a) З урахуванням положень законодавства України, що стосуються звiльнення податку, сплаченого на територiї за межами України (якi не будуть суперечити головним принципам цього пункту), на швейцарський податок, сплачуваний за законодавством Швейцарiї, та вiдповiдно до цiєї Конвенцiї прямо або шляхом вирахування, на прибуток, або доходи з джерел, розташованих у Швейцарiї, або на капiтал, що пiдлягає оподаткуванню, який мiститься у Швейцарiї, буде робитися знижка у виглядi кредиту проти будь-якого українського податку, обчислюваного стосовно таких прибутку, доходу або капiталу, стосовно яких обчислюється швейцарський податок.
b) Цi вирахування в будь-якому випадку не повиннi перевищувати тiєї частини податку з доходу або податку з капiталу, як було пiдраховано до надання вирахування, яка стосується доходу або капiталу, що можуть оподатковуватись в цiй другiй Державi залежно вiд обставин.
c) Якщо вiдповiдно до будь-якого положення Конвенцiї одержуваний дохiд або капiтал резидента Договiрної Держави звiльнено вiд податку в цiй Державi, ця Держава може, незважаючи на це, при пiдрахунку суми оподаткування на частину доходу або капiталу цього резидента, що залишилась, взяти до уваги звiльнений дохiд або капiтал.
3. Для цiлей пунктiв 1 i 2 цiєї статтi прибуток, дохiд i прирiст вартостi нерухомого майна, що належать резиденту Договiрної Держави, якi можуть оподатковуватись у другiй Договiрнiй Державi вiдповiдно до цiєї Конвенцiї, будуть вважатись такими, що виникають iз джерел у цiй другiй Державi.
Стаття 24
Недискримiнацiя
1. Нацiональнi особи Договiрної Держави, не пiдлягатимуть у другiй Договiрнiй Державi будь-якому оподаткуванню або будь-якому пов'язаному з ним зобов'язанню, iншому або бiльш обтяжливому нiж оподаткування i пов'язанi з ним зобов'язання, яким пiддаються або можуть пiддаватися нацiональнi особи цiєї другої Держави за тих же обставин, зокрема з точки зору резиденцiї. Це положення також застосовується, незалежно вiд положень статтi 1, до осiб, якi не є резидентами однiєї або обох Договiрних Держав.
2. Особи без громадянства, якi є резидентами Договiрної Держави, не будуть пiддаватися в жоднiй з Договiрних Держав будь-якому оподаткуванню або пов'язаному з ним зобов'язанню, iншому або бiльш обтяжливому, нiж оподаткування i пов'язанi з ним зобов'язання, яким пiддаються або можуть пiддаватися нацiональнi особи Держави, за тих же умов.
3. Оподаткування постiйного представництва, яке пiдприємство Договiрної Держави має в другiй Договiрнiй Державi, не повинно бути менш сприятливим у цiй другiй Державi, нiж оподаткування пiдприємств цiєї другої Держави, якi здiйснюють подiбну дiяльнiсть.
4. За винятком випадкiв, коли застосовуються положення статтi 9, пункту 8 статтi 11 або пункту 8 статтi 12, проценти, роялтi та iншi виплати, що сплачуються пiдприємством Договiрної Держави резиденту другої Договiрної Держави, з метою визначення оподатковуваного прибутку такого пiдприємства пiдлягають обчисленню за таких же умов, за яких вони сплачувались резиденту першої згаданої Держави. Таким же чином будь-якi борги пiдприємства однiєї Договiрної Держави резиденту другої Договiрної Держави повиннi, з метою визначення оподатковуваного майна цього пiдприємства, пiдлягати вирахуванням за таких же умов, що й борги резидента першої згаданої Держави.
5. Пiдприємства Договiрної Держави, капiтал яких повнiстю або частково належить або контролюється прямо чи посередньо одним або кiлькома резидентами другої Договiрної Держави, не пiдлягатимуть в першiй згаданiй Державi будь-якому оподаткуванню або пов'язаному з ним зобов'язанню, яке є iншим або бiльш обтяжливим нiж оподаткування i пов'язанi з ним зобов'язання, яким пiддаються або можуть пiддаватися iншi подiбнi пiдприємства першої згаданої Держави.
6. Нiщо в цiй статтi не буде мати тлумачення як зобов'язання однiєї з Договiрних Держав надавати фiзичнiй особi, що не є резидентом цiєї Держави, будь-якi персональнi звiльнення, пiльги i вирахування для податкових цiлей, якi надаються фiзичним особам, що є резидентами, на пiдставi критерiїв, не передбачених загальним законодавством.
7. Положення цiєї статтi, незважаючи на положення статтi 2, застосовуються до податкiв будь-якого виду i роду.
Стаття 25
Процедура взаємного узгодження
1. Якщо особа вважає, що дiї однiєї або обох Договiрних Держав призводять або призведуть до її оподаткування невiдповiдно до положень цiєї Конвенцiї, вона може, незалежно вiд засобiв захисту, передбачених нацiональним законодавством цих Держав, подати свiй випадок до компетентних органiв Договiрної Держави, резидентом якої вона є, або, якщо її випадок пiдпадає пiд дiю пункту 1 статтi 24, тiєї Договiрної Держави, нацiональною особою якої вона є. Справа повинна бути подана протягом трьох рокiв з моменту першого повiдомлення про дiю, яка призводить до оподаткування, що не вiдповiдає положенням Конвенцiї.
2. Компетентний орган прагнутиме, якщо вiн вважатиме заперечення обгрунтованим i якщо вiн сам не в змозi дiйти до задовiльного рiшення, вирiшити випадок за взаємною згодою з компетентним органом другої Договiрної Держави з метою уникнення оподаткування, яке не вiдповiдає Конвенцiї.
3. Компетентнi органи Договiрних Держав прагнутимуть вирiшувати за взаємною згодою будь-якi труднощi або сумнiви, що виникають при тлумаченнi або застосуваннi Конвенцiї.
4. Компетентнi органи Договiрних Держав можуть вступати в прямi контакти один з одним з метою досягнення згоди в розумiннi попереднiх пунктiв. Якщо для досягнення згоди буде необхiдне проведення усного обмiну думками, то такий обмiн може вiдбутися на засiданнi комiсiї, що складається з представникiв компетентних органiв Договiрних Держав.
Стаття 26
Обмiн iнформацiєю
1. Компетентнi органи Договiрних Держав обмiнюються iнформацiєю (яка є iнформацiєю, що знаходиться в їх розпорядженнi згiдно з вiдповiдними податковими законами у ходi звичайного адмiнiстрування), необхiдною для виконання положень цiєї Конвенцiї стосовно податкiв, на якi поширюється ця Конвенцiя. Будь-яка iнформацiя, якою обмiнюються таким чином, буде розглядатися як конфiденцiйна i не буде розкрита особам iншим, нiж тi що зайнятi оцiнкою та збором податкiв, на якi поширюється ця Конвенцiя. Не буде здiйснюватися обмiн будь-якою з вищезгаданої iнформацiї, яка могла б розкрити будь-яку торговельну, пiдприємницьку, банкiвську, промислову, комерцiйну або професiйну таємницю або торговельний процес.
2. В жодному випадку положення цiєї статтi не будуть тлумачитись як такi, що покладають на одну з Договiрних Держав зобов'язання здiйснювати адмiнiстративнi заходи, такi, що протирiчать нормативним документам i практицi будь-якої з Договiрних Держав, або якi б протирiчили її суверенiтету, безпецi або громадському порядку (ordre public), або надавати iнформацiю, яку неможливо одержати за її власним законодавством або за законодавством Держави, яка здiйснює запит.
Стаття 27
Члени дипломатичних мiсiй та консульських постiв
Нiщо у цiй Конвенцiї не буде впливати на податковi привiлеї дипломатичних агентiв чи консульських службовцiв за загальними нормами мiжнародного права або вiдповiдно до положень спецiальних угод.
Стаття 28
Набуття чинностi
1. Кожна з Договiрних Держав повiдомить iншу по дипломатичних каналах про завершення внутрiшньодержавних процедур, необхiдних для набуття чинностi цiєю Конвенцiєю. Ця Конвенцiя набуває чинностi у день одержання останнього з таких повiдомлень i її положення дiятимуть:
a) стосовно податкiв, утриманих у джерела щодо сум, якi виплаченi на або пiсля першого сiчня календарного року, наступного за роком набуття Конвенцiєю чинностi; та
b) стосовно iнших податкiв щодо податкiв, якi стягуються пiд час податкових рокiв або перiодiв, що починаються на або пiсля першого сiчня календарного року, наступного за роком набуття Конвенцiєю чинностi.
2. a) З дня набуття чинностi цiєю Конвенцiєю у вiдносинах мiж Швейцарiєю та Україною втрачає чиннiсть Конвенцiя мiж Швейцарською Конфедерацiєю та Союзом Радянських Соцiалiстичних Республiк щодо фiскальних питань, яка була пiдписана 5 вересня 1986 року.
b) З дня набуття чинностi цiєю Конвенцiєю у вiдносинах мiж Швейцарiєю та Україною втрачає чиннiсть Обмiн Нотами вiд 18 сiчня 1968 року мiж Послом Швейцарської Конфедерацiї i Мiнiстерством Закордонних Справ Союзу Радянських Соцiалiстичних Республiк щодо оподаткування пiдприємств морських та повiтряних перевезень.
Стаття 29
Припинення дiї
Ця Конвенцiя залишається чинною до припинення її дiї однiєю з Договiрних Держав. Кожна з Договiрних Держав може припинити дiю Конвенцiї через дипломатичнi канали шляхом надання повiдомлення про припинення дiї принаймнi за шiсть мiсяцiв до закiнчення будь-якого календарного року.
У такому разi Конвенцiя припиняє свою дiю:
a) стосовно податкiв, утриманих у джерела, щодо сум, якi виплаченi на або пiсля першого сiчня календарного року, наступного за роком надання повiдомлення про припинення дiї; та
b) стосовно iнших податкiв щодо податкiв, якi стягуються пiд час податкових рокiв або перiодiв, що починаються на або пiсля першого сiчня календарного року, наступного за роком надання повiдомлення про припинення дiї.
На засвiдчення чого тi, що нижче пiдписалися, вiдповiдним чином на те уповноваженi, пiдписали цю Конвенцiю.
Вчинено у м. Київ 30 жовтня 2000 року в двох примiрниках українською, нiмецькою та англiйською мовами, всi тексти є автентичними. У разi виникнення розбiжностей у тлумаченнi, перевагу має текст, викладений англiйською мовою.
| За Уряд України | За Швейцарську Федеральну Раду |
***
Протокол
Уряд України i Швейцарська Федеральна Рада
домовилися при пiдписаннi у м. Київ 30 жовтня 2000 року Конвенцiї мiж двома країнами про уникнення подвiйного оподаткування стосовно податкiв на доходи i капiтал по нижченаведених положеннях, що складають невiд'ємну частину вказаної Конвенцiї.
1. До статтi 2
Стосовно пiдпункту b) (ii) пункту 3 статтi 2 зрозумiло, що термiн "податок на доходи фiзичних осiб" означає податок, що стягується вiдповiдно до Декрету Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 26 грудня 1992 р. N 13-92 "Про прибутковий податок з громадян", або згiдно з будь-яким iншим законом, прийнятим у замiсть або в доповнення до цього Декрету.
2. До статтi 7
Стосовно пунктiв 1 i 2 статтi 7, якщо пiдприємство Договiрної Держави продає товари чи вироби або здiйснює пiдприємницьку дiяльнiсть у другiй Державi через розташоване в нiй постiйне представництво, прибуток цього постiйного представництва повинен визначатися не на базi валової суми, одержаної пiдприємством, а лише на базi тiєї частини валових надходжень, яка вiдноситься до фактичної дiяльностi постiйного представництва з такого продажу або пiдприємницької дiяльностi.
У випадку контрактiв на дослiдження, поставку, установлення або будiвництво промислового, комерцiйного або наукового обладнання або примiщень, або на громадськi роботи, якщо пiдприємство має постiйне представництво, прибуток такого постiйного представництва повинен визначатися не на базi валової суми контракту, а лише на базi тiєї частини контракту, яка дiйсно виконується постiйним представництвом в тiй Державi, де розташоване постiйне представництво.
Прибуток, який вiдноситься до тiєї частини контракту, яка виконується головним офiсом пiдприємства, повинен оподатковуватися лише у Державi, резидентом якої є пiдприємство.
Стосовно пункту 3 статтi 7 зрозумiло, що застосування фрази "обгрунтовано вiдносяться" щодо витрат, якi можуть вираховуватися при визначеннi прибутку постiйного пiдприємства, буде здiйснюватися вiдповiдно до наступного:
Окремi витрати, понесенi пiдприємством, можуть розглядатися як видатки, понесенi для цiлей постiйного представництва, якщо витрати попередньо понесенi в ходi виконання дiяльностi, безпосередньою метою якої є здiйснення продажу конкретних товарiв або надання послуг, та реалiзацiя прибутку через постiйне представництво.
Якщо, однак, на пiдставi фактiв та обставин окремого випадку виявиться, що витрати були попередньо понесенi в ходi виконання дiяльностi, основною метою якої є рацiоналiзацiя загальної суми витрат пiдприємства, або збiльшення звичайним чином його продажу, такi витрати не можуть розглядатися як видатки, понесенi виключно для цiлей постiйного представництва. При визначеннi прибутку постiйного представництва лише та частина витрат, яка виникла iз належного розподiлу мiж рiзними частинами пiдприємства, може вираховуватися.
При застосуваннi цих принципiв компетентнi органи можуть розглядати особливий характер окремих витрат, та, якщо це необхiдно, встановлювати обгрунтований розподiл за допомогою взаємоузгоджувальної процедури; при виконаннi цього необхiдна увага повинна придiлятися двосторонньому характеру такого розподiлу.
3. До статей 7 та 12
Зрозумiло, що виплати, одержанi як компенсацiя за використання, або за надання права використовувати промислове, комерцiйне або наукове обладнання, є складовою частиною прибутку вiд пiдприємницької дiяльностi, до якого застосовується стаття 7.
4. До статей 18 та 19
Зрозумiло, що термiн "пенсiї" або "пенсiя" при використаннi в статтях 18 або 19, вiдповiдно, застосовується не тiльки до перiодичних виплат, а також включає акорднi виплати.
Вчинено у м. Київ 30 жовтня 2000 року в двох примiрниках українською, нiмецькою та англiйською мовами, всi тексти є однаково автентичними. У разi виникнення розбiжностей у тлумаченнi, перевагу має текст, викладений англiйською мовою.
| За Уряд України | За Швейцарську Федеральну Раду |
