ЗАКОН УКРАЇНИ
Про внесення змiн до Закону України "Про забезпечення санiтарного та епiдемiчного благополуччя населення"
Верховна Рада України постановляє:
I. Внести до Закону України "Про забезпечення санiтарного та епiдемiчного благополуччя населення" (Вiдомостi Верховної Ради України, 1994 р., N 27, ст. 218; 1997 р., N 6, ст. 49; 1999 р., N 34, ст. 274; 2001 р., N 9, ст. 38) такi змiни:
1. Статтi 1, 2, 30, 31, 32, 35 i 44 викласти в такiй редакцiї:
"Стаття 1. Визначення основних термiнiв i понять
У цьому Законi термiни i поняття вживаються у такому значеннi:
санiтарне та епiдемiчне благополуччя населення - це стан здоров'я населення та середовища життєдiяльностi людини, при якому показники захворюваностi перебувають на усталеному рiвнi для даної територiї, умови проживання сприятливi для населення, а параметри факторiв середовища життєдiяльностi знаходяться в межах, визначених санiтарними нормами;
середовище життєдiяльностi людини (далi - середовище життєдiяльностi) - сукупнiсть об'єктiв, явищ i факторiв навколишнього середовища (природного i штучно створеного), що безпосередньо оточують людину i визначають умови її проживання, харчування, працi, вiдпочинку, навчання, виховання тощо;
фактори середовища життєдiяльностi - будь-якi бiологiчнi (вiруснi, прiоннi, бактерiальнi, паразитарнi, генетично модифiкованi органiзми, продукти бiотехнологiї тощо), хiмiчнi (органiчнi i неорганiчнi, природнi та синтетичнi), фiзичнi (шум, вiбрацiя, ультразвук, iнфразвук, теплове, iонiзуюче, неiонiзуюче та iншi види випромiнювання), соцiальнi (харчування, водопостачання, умови побуту, працi, вiдпочинку, навчання, виховання тощо) та iншi фактори, що впливають або можуть впливати на здоров'я людини чи на здоров'я майбутнiх поколiнь;
шкiдливий вплив на здоров'я людини - вплив факторiв середовища життєдiяльностi, що створює загрозу здоров'ю, життю або працездатностi людини чи здоров'ю майбутнiх поколiнь;
безпечнi умови для людини - стан середовища життєдiяльностi, при якому вiдсутня небезпека шкiдливого впливу його факторiв на людину;
сприятливi умови життєдiяльностi людини - стан середовища життєдiяльностi, при якому вiдсутнiй будь-який шкiдливий вплив його факторiв на здоров'я людини i є можливостi для забезпечення нормальних i вiдновлення порушених функцiй органiзму;
санiтарно-епiдемiчна ситуацiя - стан середовища життєдiяльностi та обумовлений ним стан здоров'я населення на певнiй територiї в конкретно визначений час;
санiтарно-епiдемiологiчний норматив (гiгiєнiчний норматив, епiдемiологiчний показник, протиепiдемiчний норматив) - встановлене дослiдженнями припустиме максимальне або мiнiмальне кiлькiсне та (або) якiсне значення показника, що характеризує фактор середовища життєдiяльностi за медичними критерiями (параметрами) його безпечностi для здоров'я людини та здоров'я майбутнiх поколiнь, а також стан здоров'я населення за критерiями захворюваностi, розповсюджуваностi хвороб, фiзичного розвитку, iмунiтету тощо;
державнi санiтарнi норми та правила, санiтарно-гiгiєнiчнi та санiтарно-протиепiдемiчнi правила i норми, санiтарно-епiдемiологiчнi правила i норми, протиепiдемiчнi правила i норми, гiгiєнiчнi та протиепiдемiчнi правила i норми, державнi санiтарно-епiдемiологiчнi нормативи, санiтарнi регламенти (далi - санiтарнi норми) - обов'язковi для виконання нормативно-правовi акти центрального органу виконавчої влади в галузi охорони здоров'я, що встановлюють медичнi вимоги безпеки щодо середовища життєдiяльностi та окремих його факторiв, недотримання яких створює загрозу здоров'ю i життю людини та майбутнiх поколiнь, а також загрозу виникнення i розповсюдження iнфекцiйних хвороб та масових неiнфекцiйних захворювань (отруєнь) серед населення;
вимоги безпеки для здоров'я i життя людини - розробленi на основi медичної науки критерiї, показники, гранично допустимi межi, санiтарно-епiдемiологiчнi нормативи, правила, норми, регламенти тощо (медичнi вимоги щодо безпеки для здоров'я i життя людини), розроблення, обгрунтування, контроль i нагляд за якими вiдноситься виключно до медичної професiйної компетенцiї;
небезпечний фактор - будь-який хiмiчний, фiзичний, бiологiчний чинник, речовина, матерiал або продукт, що впливає або за певних умов може негативно впливати на здоров'я людини;
санiтарнi та протиепiдемiчнi (профiлактичнi) заходи (далi - санiтарнi заходи) - комплекс органiзацiйних, адмiнiстративних, iнженерно-технiчних, медичних, нормативних, екологiчних, ветеринарних та iнших заходiв, спрямованих на усунення або зменшення шкiдливого впливу на людину факторiв середовища життєдiяльностi, запобiгання виникненню i поширенню iнфекцiйних хвороб i масових неiнфекцiйних захворювань (отруєнь) та їх лiквiдацiю;
державна санiтарно-епiдемiологiчна експертиза - це вид професiйної дiяльностi органiв, установ i закладiв державної санiтарно-епiдемiологiчної служби, що полягає у комплексному вивченнi об'єктiв експертизи з метою виявлення можливих небезпечних факторiв у цих об'єктах, встановленнi вiдповiдностi об'єктiв експертизи вимогам санiтарного законодавства, а у разi вiдсутностi вiдповiдних санiтарних норм - в обгрунтуваннi медичних вимог щодо безпеки об'єкта для здоров'я та життя людини;
висновок державної санiтарно-епiдемiологiчної експертизи - документ установленої форми, що засвiдчує вiдповiднiсть (невiдповiднiсть) об'єкта державної санiтарно-епiдемiологiчної експертизи медичним вимогам безпеки для здоров'я i життя людини, затверджується вiдповiдним головним державним санiтарним лiкарем i є обов'язковим для виконання власником об'єкта експертизи;
об'єкт державної санiтарно-епiдемiологiчної експертизи - будь-яка дiяльнiсть, технологiя, продукцiя та сировина, проекти будiвництва, проекти нормативних документiв, реалiзацiя (функцiонування, використання) яких може шкiдливо вплинути на здоров'я людини, а також дiючi об'єкти та чиннi нормативнi документи у випадках, коли їх шкiдливий вплив встановлено в процесi функцiонування (використання), а також у разi закiнчення встановленого термiну дiї висновку державної санiтарно-епiдемiологiчної експертизи;
санiтарно-епiдемiологiчний сертифiкат (далi - гiгiєнiчний сертифiкат) - разовий документ суворої звiтностi, виданий органами, установами та закладами державної санiтарно-епiдемiологiчної служби, що пiдтверджує безпеку для здоров'я та життя людини окремих видiв товарiв широкого вжитку (харчових продуктiв i напоїв, парфумерно-косметичних виробiв, товарiв дитячого асортименту, виробiв побутового призначення тощо) на пiдставi результатiв проведених санiтарно-хiмiчних, токсикологiчних, фiзико-хiмiчних, радiологiчних, мiкробiологiчних та iнших дослiджень;
масовi неiнфекцiйнi захворювання (отруєння) - масовi захворювання, виникнення яких зумовлено впливом бiологiчних, фiзичних, хiмiчних чи соцiальних факторiв середовища життєдiяльностi, у тому числi об'єктiв господарської та iнших видiв дiяльностi, продукцiї, робiт, послуг.
Стаття 2. Законодавство України про забезпечення санiтарного та епiдемiчного благополуччя населення
Законодавство України про забезпечення санiтарного та епiдемiчного благополуччя населення (санiтарне законодавство) базується на Конституцiї України i складається з Основ законодавства України про охорону здоров'я, цього Закону, законiв України "Про захист населення вiд iнфекцiйних хвороб", "Про боротьбу iз захворюванням на туберкульоз", "Про запобiгання захворюванню на синдром набутого iмунодефiциту (СНIД) та соцiальний захист населення", iнших нормативно-правових актiв та санiтарних норм";
"Стаття 30. Запобiгання особливо небезпечним, небезпечним iнфекцiйним хворобам, масовим неiнфекцiйним захворюванням (отруєнням) та радiацiйним ураженням
Для оперативного контролю i координацiї дiяльностi органiв виконавчої влади, пiдприємств, установ, органiзацiй i громадян щодо запобiгання i лiквiдацiї особливо небезпечних, небезпечних iнфекцiйних хвороб, масових неiнфекцiйних захворювань (отруєнь) та радiацiйних уражень людей при Кабiнетi Мiнiстрiв України може утворюватися Державна надзвичайна протиепiдемiчна комiсiя.
Державну надзвичайну протиепiдемiчну комiсiю при Кабiнетi Мiнiстрiв України очолює вiце-прем'єр-мiнiстр України вiдповiдно до повноважень.
Склад Державної надзвичайної протиепiдемiчної комiсiї при Кабiнетi Мiнiстрiв України затверджується у порядку, визначеному Кабiнетом Мiнiстрiв України.
Головний державний санiтарний лiкар України та його заступники входять до складу Державної надзвичайної протиепiдемiчної комiсiї при Кабiнетi Мiнiстрiв України за посадою вiдповiдно як заступник голови та члени комiсiї.
Державнi надзвичайнi протиепiдемiчнi комiсiї можуть утворюватися також в Автономнiй Республiцi Крим, областях, мiстах i районах.
Положення про Державну надзвичайну протиепiдемiчну комiсiю при Кабiнетi Мiнiстрiв України та типовi положення про державнi надзвичайнi протиепiдемiчнi комiсiї при Радi мiнiстрiв Автономної Республiки Крим, обласних, Київськiй та Севастопольськiй мiських, районних адмiнiстрацiях затверджуються Кабiнетом Мiнiстрiв України.
У разi виникнення чи загрози виникнення або поширення особливо небезпечних i небезпечних iнфекцiйних хвороб, масових неiнфекцiйних захворювань (отруєнь), радiацiйних уражень населення органи виконавчої влади, органи мiсцевого самоврядування за поданням вiдповiдних головних державних санiтарних лiкарiв у межах своїх повноважень можуть запроваджувати у встановленому законом порядку на вiдповiдних територiях чи об'єктах особливi умови та режими працi, навчання, пересування i перевезення, спрямованi на запобiгання та лiквiдацiю цих захворювань та уражень.
Органи виконавчої влади, органи мiсцевого самоврядування, пiдприємства, установи та органiзацiї зобов'язанi забезпечувати своєчасне проведення масових профiлактичних щеплень, дезiнфекцiйних, дезiнсекцiйних, дератизацiйних, iнших необхiдних санiтарних i протиепiдемiчних заходiв.
У разi загрози виникнення або поширення особливо небезпечних i небезпечних iнфекцiйних хвороб, масових неiнфекцiйних захворювань (отруєнь) або радiацiйних уражень вiдповiдними головними державними санiтарними лiкарями на окремих територiях можуть запроваджуватися позачерговi профiлактичнi щеплення, iншi санiтарнi заходи вiдповiдно до закону.
Стаття 31. Система державної санiтарно-епiдемiологiчної служби України
Систему державної санiтарно-епiдемiологiчної служби України становлять:
центральний орган виконавчої влади в галузi охорони здоров'я;
установи i заклади державної санiтарно-епiдемiологiчної служби центрального органу в галузi охорони здоров'я;
вiдповiднi установи, заклади, частини i пiдроздiли центральних органiв виконавчої влади в галузi оборони, в галузi внутрiшнiх справ, у справах охорони державного кордону, з питань виконання покарань, Державного лiкувально-оздоровчого управлiння, Служби безпеки України;
державнi науковi установи санiтарно-епiдемiологiчного профiлю.
Посадовими особами державної санiтарно-епiдемiологiчної служби України є головнi державнi санiтарнi лiкарi та їх заступники, iншi працiвники державної санiтарно-епiдемiологiчної служби України, уповноваженi здiйснювати державний санiтарно-епiдемiологiчний нагляд згiдно з цим Законом.
Центральним органом виконавчої влади у сферi забезпечення санiтарного та епiдемiчного благополуччя населення є центральний орган виконавчої влади в галузi охорони здоров'я.
На установи i заклади державної санiтарно-епiдемiологiчної служби центрального органу виконавчої влади в галузi охорони здоров'я покладаються функцiї вiдповiдних адмiнiстративно-територiальних, транспортних та об'єктових органiв державного санiтарно-епiдемiологiчного нагляду.
На установи, заклади i пiдроздiли державної санiтарно-епiдемiологiчної служби iнших державних органiв, зазначених у частинi першiй цiєї статтi, покладаються функцiї органiв державного санiтарно-епiдемiологiчного нагляду на пiдпорядкованих їм територiях, об'єктах, у частинах i пiдроздiлах.
Установи i заклади державної санiтарно-епiдемiологiчної служби центрального органу виконавчої влади в галузi охорони здоров'я є юридичними особами. Їх мережа, органiзацiйна структура встановлюються головним державним санiтарним лiкарем України. Мережа та органiзацiйна структура установ, закладiв, частин i пiдроздiлiв державної санiтарно-епiдемiологiчної служби iнших державних органiв, зазначених у частинi першiй цiєї статтi, встановлюються головними державними санiтарними лiкарями вiдповiдних державних органiв за погодженням з головним державним санiтарним лiкарем України.
Створення та лiквiдацiя установ i закладiв державної санiтарно-епiдемiологiчної служби центрального органу виконавчої влади в галузi охорони здоров'я здiйснюються рiшенням його керiвника в установленому законодавством порядку за поданням головного державного санiтарного лiкаря України, а установ, закладiв, частин i пiдроздiлiв державної санiтарно-епiдемiологiчної служби iнших державних органiв - їх керiвниками за погодженням з головним державним санiтарним лiкарем України.
Установи i заклади державної санiтарно-епiдемiологiчної служби здiйснюють свою дiяльнiсть на пiдставi положення про державний санiтарно-епiдемiологiчний нагляд в Українi та положення про державну санiтарно-епiдемiологiчну службу України, що затверджуються Кабiнетом Мiнiстрiв України, а також положень про державну санiтарно-епiдемiологiчну службу iнших державних органiв, зазначених у частинi першiй цiєї статтi, що затверджуються керiвником вiдповiдного державного органу за погодженням з головним державним санiтарним лiкарем України.
Стаття 32. Управлiння державною санiтарно-епiдемiологiчною службою України
Державну санiтарно-епiдемiологiчну службу України очолює головний державний санiтарний лiкар України, яким за посадою є перший заступник керiвника центрального органу виконавчої влади в галузi охорони здоров'я. Призначення на посаду i звiльнення з посади головного державного санiтарного лiкаря України здiйснюється Кабiнетом Мiнiстрiв України.
Головний державний санiтарний лiкар України з питань державного санiтарно-епiдемiологiчного нагляду пiдзвiтний безпосередньо Кабiнету Мiнiстрiв України.
Головний державний санiтарний лiкар України має першого заступника та заступникiв. Перший заступник та заступники головного державного санiтарного лiкаря України призначаються на посади i звiльняються з посад Кабiнетом Мiнiстрiв України за поданням головного державного санiтарного лiкаря України за погодженням з керiвником центрального органу виконавчої влади в галузi охорони здоров'я.
Головний державний санiтарний лiкар України в межах своїх повноважень видає накази з питань дiяльностi державної санiтарно-епiдемiологiчної служби України, обов'язковi для виконання усiма юридичними та фiзичними особами постанови, розпорядження, висновки, приписи тощо щодо дотримання вимог санiтарного законодавства, проведення санiтарних заходiв, вносить пропозицiї центральним i мiсцевим органам виконавчої влади та органам мiсцевого самоврядування, iншим державним органам щодо забезпечення санiтарного та епiдемiчного благополуччя населення в Українi.
Головний державний санiтарний лiкар України представляє державну санiтарно-епiдемiологiчну службу в центральних i мiсцевих органах виконавчої влади, органах мiсцевого самоврядування, iнших державних органах, у тому числi в судi, господарському судi.
Для розгляду i вирiшення найважливiших питань забезпечення санiтарного та епiдемiчного благополуччя населення та дiяльностi державної санiтарно-епiдемiологiчної служби утворюється колегiя державної санiтарно-епiдемiологiчної служби України. Колегiю очолює головний державний санiтарний лiкар України. Положення про колегiю державної санiтарно-епiдемiологiчної служби України та її персональний склад затверджує Кабiнет Мiнiстрiв України за поданням головною державного санiтарного лiкаря України. Колегiї державної санiтарно-епiдемiологiчної служби утворюються також в Автономнiй Республiцi Крим, областях, мiстах Києвi та Севастополi, на водному, залiзничному та повiтряному транспортi. Колегiї очолюють вiдповiднi головнi державнi санiтарнi лiкарi. Положення про цi колегiї та їх персональний склад затверджує головний державний санiтарний лiкар України. На засiданнях колегiй державної санiтарно-епiдемiологiчної служби можуть заслуховуватися повiдомлення i пояснення керiвникiв органiв виконавчої влади, iнших державних органiв, у тому числi органiв нагляду та контролю, пiдприємств, установ i органiзацiй, їх об'єднань, iнших посадових осiб з приводу виконання ними вимог санiтарного законодавства.
Керiвництво державною санiтарно-епiдемiологiчною службою Автономної Республiки Крим здiйснює головний державний санiтарний лiкар Автономної Республiки Крим, який призначається на посаду та звiльняється з посади наказом головного державного санiтарного лiкаря України.
Керiвництво державною санiтарно-епiдемiологiчною службою областi, мiст Києва i Севастополя здiйснює головний державний санiтарний лiкар вiдповiдної адмiнiстративної територiї, який призначається на посаду та звiльняється з посади наказом головного державного санiтарного лiкаря України.
Керiвництво державною санiтарно-епiдемiологiчною службою на водному, залiзничному, повiтряному транспортi здiйснюється головним державним санiтарним лiкарем вiдповiдного виду транспорту, який призначається на посаду i звiльняється з посади наказом головного державного санiтарного лiкаря України.
Заступники головних державних санiтарних лiкарiв вiдповiдного виду транспорту в Автономнiй Республiцi Крим, областях, мiстах Києвi i Севастополi призначаються на посаду i звiльняються з посади наказом головного державного санiтарного лiкаря України.
Державну санiтарно-епiдемiологiчну службу в районi, мiстi, районi в мiстi очолює головний державний санiтарний лiкар вiдповiдної адмiнiстративної територiї, який призначається на посаду i звiльняється з посади наказом вiдповiдно головного державного санiтарного лiкаря Автономної Республiки Крим, областi, мiст Києва i Севастополя за погодженням з головним державним санiтарним лiкарем України.
Органiзацiя державної санiтарно-епiдемiологiчної служби на водному, залiзничному, повiтряному транспортi забезпечується за лiнiйним принципом. Керiвництво державною санiтарно-епiдемiологiчною службою на лiнiйних пiдроздiлах та об'єктах транспорту здiйснюють головнi державнi санiтарнi лiкарi, якi призначаються на посаду i звiльняються з посади наказом головного державного санiтарного лiкаря вiдповiдного виду транспорту за погодженням з головним державним санiтарним лiкарем України.
Державну санiтарно-епiдемiологiчну службу на об'єктах з особливим режимом роботи очолюють головнi державнi санiтарнi лiкарi цих об'єктiв, якi призначаються на посаду i звiльняються з посади наказом головного державного санiтарного лiкаря України. Перелiк об'єктiв з особливим режимом роботи визначається Кабiнетом Мiнiстрiв України.
Головнi державнi санiтарнi лiкарi Автономної Республiки Крим, областей, мiст Києва i Севастополя, районiв, мiст, районiв у мiстах, на водному, залiзничному, повiтряному транспортi, лiнiйних пiдроздiлах та об'єктах транспорту, на об'єктах з особливим режимом роботи є керiвниками вiдповiдних установ державної санiтарно-епiдемiологiчної служби центрального органу виконавчої влади в галузi охорони здоров'я.
Керiвники iнших установ i закладiв державної санiтарно-епiдемiологiчної служби центрального органу виконавчої влади в галузi охорони здоров'я призначаються на посаду i звiльняються з посади головним державним санiтарним лiкарем України.
Державну санiтарно-епiдемiологiчну службу центральних органiв виконавчої влади в галузi оборони, внутрiшнiх справ, у справах охорони державного кордону, з питань виконання покарань, Державного лiкувально-оздоровчого управлiння, Служби безпеки України очолюють головнi державнi санiтарнi лiкарi вiдповiдного державного органу, якi призначаються на посаду i звiльняються з посади керiвником цього державного органу за погодженням з головним державним санiтарним лiкарем України.
Головнi державнi санiтарнi лiкарi центральних органiв виконавчої влади в галузi оборони, внутрiшнiх справ, у справах охорони державного кордону, з питань виконання покарань, Державного лiкувально-оздоровчого управлiння, Служби безпеки України iз загальних питань пiдпорядковуються безпосередньо керiвниковi вiдповiдного державного органу, а з питань державного санiтарно-епiдемiологiчного нагляду - головному державному санiтарному лiкарю України.
Головнi державнi санiтарнi лiкарi зазначених державних органiв призначають на посаду i звiльняють з посади головних державних санiтарних лiкарiв територiй, на якi поширюється їх дiяльнiсть, i пiдпорядкованих їм з'єднань, частин та пiдроздiлiв.
Головнi державнi санiтарнi лiкарi зазначених державних органiв, головнi державнi санiтарнi лiкарi територiй, з'єднань, частин та пiдроздiлiв можуть бути керiвниками закладiв та пiдроздiлiв вiдповiдно до положень про державну санiтарно-епiдемiологiчну службу зазначених державних органiв.
Посадовi особи державної санiтарно-епiдемiологiчної служби центрального органу виконавчої влади в галузi охорони здоров'я здiйснюють свої повноваження на вiдповiдних адмiнiстративно-територiальних одиницях та об'єктах, а посадовi особи державної санiтарно-епiдемiологiчної служби iнших державних органiв - на територiях, на якi поширюється їх дiяльнiсть, пiдпорядкованих їм об'єктах, у пiдроздiлах вiдповiдно до цього Закону, положення про державний санiтарно-епiдемiологiчний нагляд, iнших актiв законодавства";
"Стаття 35. Фiнансове забезпечення та майно державної санiтарно-епiдемiологiчної служби
Фiнансування органiв, установ i закладiв державної санiтарно-епiдемiологiчної служби центрального органу виконавчої влади в галузi охорони здоров'я здiйснюється за рахунок коштiв державного бюджету, у тому числi спецiального фонду, а також iнших джерел, передбачених законом.
Фiнансування установ, закладiв, частин i пiдроздiлiв державної санiтарно-епiдемiологiчної служби центральних органiв виконавчої влади в галузi оборони, внутрiшнiх справ, у справах охорони державного кордону, з питань виконання покарань, Державного лiкувально-оздоровчого управлiння, Служби безпеки України здiйснюється за рахунок асигнувань на охорону здоров'я, що видiляються зазначеним державним органам з Державного бюджету України.
Кошти до спецiального фонду державного бюджету установи та заклади державної санiтарно-епiдемiологiчної служби центрального органу виконавчої влади в галузi охорони здоров'я вiдраховують за виконання робiт i надання послуг у сферi забезпечення санiтарного та епiдемiчного благополуччя, що не вiдносяться до медичної допомоги населенню:
пiдготовка та видача дозволiв, висновкiв, гiгiєнiчних сертифiкатiв, передбачених статтями 12, 16, 17, 23, 25 цього Закону;
проведення лабораторних дослiджень, вимiрювань, випробувань факторiв середовища життєдiяльностi людини;
вивчення, дослiдження, аналiз проектiв нормативних документiв, проектної, технiчної, iнструктивно-методичної документацiї на вiдповiднiсть вимогам санiтарного законодавства;
обгрунтування медичних вимог безпеки для життя i здоров'я людини, розробка гiгiєнiчних нормативiв i санiтарних норм;
участь в акредитацiї установ, органiзацiй та закладiв на право випробувань продукцiї щодо її безпеки для життя i здоров'я людини;
атестацiя робочих мiсць;
гiгiєнiчне навчання професiйних груп працiвникiв;
консультацiї за зверненнями юридичних i фiзичних осiб;
роботи з профiлактичної дезiнфекцiї, дезiнсекцiї, дератизацiї;
iншi види робiт i послуг за перелiком, визначеним Кабiнетом Мiнiстрiв України.
Оплата зазначених послуг здiйснюється за тарифами та прейскурантами, затвердженими Кабiнетом Мiнiстрiв України.
Примiщення, будiвлi, споруди, устаткування, транспортнi засоби та iнше майно, що використовуються установами i закладами державної санiтарно-епiдемiологiчної служби, якi здiйснюють державний санiтарно-епiдемiологiчний нагляд, перебувають у державнiй власностi i передаються зазначеним установам i закладам у порядку, встановленому законом. Земельнi дiлянки, на яких розмiщуються будiвлi та споруди установ i закладiв державної санiтарно-епiдемiологiчної служби України, надаються їм у порядку, встановленому законом";
"Стаття 44. Вiдповiдальнiсть посадових осiб державної санiтарно-епiдемiологiчної служби України
За невиконання або неналежне виконання посадовими особами державної санiтарно-епiдемiологiчної служби своїх обов'язкiв вони притягаються до юридичної вiдповiдальностi згiдно з законом".
2. Частину другу статтi 7 та абзац четвертий частини другої статтi 10 пiсля слiв "санiтарних та протиепiдемiчних" та "санiтарних i протиепiдемiчних" доповнити словом "(профiлактичних)".
3. У статтi 8 слова "в мiсячний термiн вiдповiдному головному державному санiтарному лiкарю або до суду" замiнити словами "в порядку, встановленому законом".
4. Назву роздiлу III викласти в такiй редакцiї:
"ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ I ВИМОГИ ЩОДО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ САНIТАРНОГО ТА ЕПIДЕМIЧНОГО БЛАГОПОЛУЧЧЯ НАСЕЛЕННЯ".
5. У частинi першiй статтi 12 слова "експертними пiдроздiлами закладiв" замiнити словами "установами та закладами".
6. У статтi 14:
частину четверту пiсля слова "здiйснюють" доповнити словом "виключно";
пiсля частини четвертої доповнити новою частиною такого змiсту:
"У разi, коли в державному стандартi вiдсутнi необхiднi обов'язковi вимоги безпеки для здоров'я i життя людини або зазначенi вимоги не вiдповiдають санiтарним нормам, дiя таких державних стандартiв призупиняється вiдповiдно до закону головним державним санiтарним лiкарем України i вони пiдлягають скасуванню у встановленому законом порядку".
У зв'язку з цим частини п'яту та шосту вважати вiдповiдно частинами шостою та сьомою.
7. Статтю 16 доповнити частиною четвертою в такiй редакцiї:
"До товарiв, продукцiї, сировини, що iмпортуються в Україну, застосовуються вимоги щодо їх безпеки для здоров'я i життя людини, а також до процедур контролю, експертиз, надання дозволiв, встановлення санiтарно-епiдемiологiчних нормативiв, регламентiв аналогiчно тим вимогам, що застосовуються до вiдповiдних товарiв, продукцiї, сировини, якi виробленi в Українi".
8. У частинi третiй статтi 28 слова "Мiнiстерством охорони здоров'я України" замiнити словами "в порядку, визначеному законодавством".
9. Назву роздiлу IV доповнити словом "України".
10. Частину першу статтi 36 викласти у такiй редакцiї:
"Пiдготовка лiкарiв та молодших медичних спецiалiстiв для державної санiтарно-епiдемiологiчної служби здiйснюється у навчальних закладах медичного профiлю вiдповiдного рiвня акредитацiї. Нормативи забезпечення цими фахiвцями державної санiтарно-епiдемiологiчної служби встановлюються центральним органом виконавчої влади в галузi охорони здоров'я".
11. Частину восьму статтi 38, частини другу i п'яту статтi 41, пункт "б" частини першої статтi 43, пункт 1 частини другої i частину дев'яту статтi 47 пiсля слiв "Державного комiтету у справах охорони державного кордону України" доповнити словами "центрального органу виконавчої влади з питань виконання покарань, Державного лiкувально-оздоровчого управлiння".
12. Пункт "н" частини першої статтi 40 виключити.
13. В абзацi другому частини першої статтi 46 слова "вiд шести" замiнити словами "вiд одного".
14. У статтi 47:
у пунктi 1 частини другої слова "Республiки Крим" замiнити словами "Автономної Республiки Крим";
частину сьому викласти в такiй редакцiї:
"Зарахування сум штрафiв здiйснюється вiдповiдно до закону".
15. У текстi Закону слова "державної виконавчої влади" замiнити словами "виконавчої влади", слова "мiсцевого i регiонального самоврядування" i "мiсцевого та регiонального самоврядування" замiнити словами "мiсцевого самоврядування", слова "санiтарно-гiгiєнiчна" (крiм абзацу дев'ятого статтi 33), "продукти харчування" та "Мiнiстерство охорони здоров'я України" у всiх вiдмiнках замiнити вiдповiдно словами "санiтарно-епiдемiологiчна", "харчовi продукти" та "центральний орган виконавчої влади в галузi охорони здоров'я" у вiдповiдних вiдмiнках, слова "Мiнiстерства оборони України", "Мiнiстерства внутрiшнiх справ України", "Мiнiстерством економiки України", "Мiнiстерством фiнансiв України", "Державного комiтету у справах охорони державного кордону України", "Державним комiтетом України по стандартизацiї, метрологiї та сертифiкацiї" замiнити вiдповiдно словами "центрального органу виконавчої влади з питань оборони", "центрального органу виконавчої влади з питань внутрiшнiх справ", "центральним органом виконавчої влади в галузi економiки", "центральним органом виконавчої влади з питань фiнансiв", "центрального органу виконавчої влади у справах охорони державного кордону", "центральним органом виконавчої влади з питань стандартизацiї, метрологiї та сертифiкацiї".
II. Прикiнцевi положення
1. Цей Закон набирає чинностi з дня його опублiкування.
2. До приведення законодавства України у вiдповiднiсть iз цим Законом закони та iншi нормативно-правовi акти застосовуються в частинi, що не суперечить цьому Закону.
3. Кабiнету Мiнiстрiв України протягом шести мiсяцiв пiсля набрання чинностi цим Законом:
подати на розгляд Верховної Ради України пропозицiї щодо приведення законiв України у вiдповiднiсть iз цим Законом;
привести свої нормативно-правовi акти у вiдповiднiсть iз цим Законом;
забезпечити прийняття вiдповiдно до повноважень нормативно-правових актiв, що випливають iз цього Закону, та приведення нормативно-правових актiв мiнiстерств, iнших центральних органiв виконавчої влади (державного органу) у вiдповiднiсть iз цим Законом.
4. Рекомендувати органам мiсцевого самоврядування до 1 жовтня 2002 року передати в установленому законом порядку у державну власнiсть як цiлiснi майновi комплекси примiщення, будiвлi, споруди, устаткування, обладнання, транспортнi засоби тощо, що належать до комунальної власностi та використовуються установами i закладами державної санiтарно-епiдемiологiчної служби.
| Президент України | Л. КУЧМА |
м. Київ
7 лютого 2002 року
N 3037-III
 | Copyright © 2024 НТФ «Интес» Все права сохранены. |