ЗАКОН  УКРАЇНИ

Про Кабiнет Мiнiстрiв України

     Цей Закон вiдповiдно до Конституцiї України визначає органiзацiю, повноваження i порядок дiяльностi Кабiнету Мiнiстрiв України.

Роздiл I
ЗАГАЛЬНI ПОЛОЖЕННЯ

     Стаття 1. Кабiнет Мiнiстрiв України у системi органiв державної влади України

     1. Кабiнет Мiнiстрiв України (Уряд України) є вищим органом у системi органiв виконавчої влади.

     2. Кабiнет Мiнiстрiв України здiйснює виконавчу владу безпосередньо та через мiнiстерства, iншi центральнi органи виконавчої влади, Раду мiнiстрiв Автономної Республiки Крим та мiсцевi державнi адмiнiстрацiї, спрямовує, координує та контролює дiяльнiсть цих органiв.

     3. Кабiнет Мiнiстрiв України вiдповiдальний перед Президентом України i Верховною Радою України, пiдконтрольний i пiдзвiтний Верховнiй Радi України у межах, передбачених Конституцiєю України.

     Стаття 2. Основнi завдання Кабiнету Мiнiстрiв України

     1. До основних завдань Кабiнету Мiнiстрiв України належать:

     1) забезпечення державного суверенiтету та економiчної самостiйностi України, здiйснення внутрiшньої та зовнiшньої полiтики держави, виконання Конституцiї та законiв України, актiв Президента України;

     2) вжиття заходiв щодо забезпечення прав i свобод людини та громадянина, створення сприятливих умов для вiльного i гармонiйного розвитку особистостi;

     3) забезпечення проведення бюджетної, фiнансової, цiнової, iнвестицiйної, у тому числi амортизацiйної, податкової, структурно-галузевої полiтики; полiтики у сферах працi та зайнятостi населення, соцiального захисту, охорони здоров'я, освiти, науки i культури, охорони природи, екологiчної безпеки i природокористування;

     4) розроблення i виконання загальнодержавних програм економiчного, науково-технiчного, соцiального, культурного розвитку, охорони довкiлля, а також розроблення, затвердження i виконання iнших державних цiльових програм;

     5) забезпечення розвитку i державної пiдтримки науково-технiчного та iнновацiйного потенцiалу держави;

     6) забезпечення рiвних умов для розвитку всiх форм власностi; здiйснення управлiння об'єктами державної власностi вiдповiдно до закону;

     7) здiйснення заходiв щодо забезпечення обороноздатностi та нацiональної безпеки України, громадського порядку, боротьби iз злочиннiстю, лiквiдацiї наслiдкiв надзвичайних ситуацiй;

     8) органiзацiя i забезпечення провадження зовнiшньоекономiчної дiяльностi, митної справи;

     9) спрямування та координацiя роботи мiнiстерств, iнших органiв виконавчої влади, здiйснення контролю за їх дiяльнiстю.

     Стаття 3. Принципи дiяльностi Кабiнету Мiнiстрiв України

     1. Дiяльнiсть Кабiнету Мiнiстрiв України ґрунтується на принципах верховенства права, законностi, подiлу державної влади, безперервностi, колегiальностi, солiдарної вiдповiдальностi, вiдкритостi та прозоростi.

     2. Кабiнет Мiнiстрiв України здiйснює виконавчу владу на пiдставi, в межах повноважень та у спосiб, що передбаченi Конституцiєю та законами України.

     3. Кабiнет Мiнiстрiв України є колегiальним органом. Кабiнет Мiнiстрiв України приймає рiшення пiсля обговорення питань на його засiданнях.

     4. Кабiнет Мiнiстрiв України регулярно iнформує громадськiсть через засоби масової iнформацiї про свою дiяльнiсть, залучає громадян до процесу прийняття рiшень, що мають важливе суспiльне значення. Прийняття Кабiнетом Мiнiстрiв України актiв, що мiстять iнформацiю з обмеженим доступом, можливе лише у випадках, визначених законом, у зв'язку iз забезпеченням нацiональної безпеки та оборони України. Всi рiшення Кабiнету Мiнiстрiв України пiдлягають обов'язковому оприлюдненню, крiм актiв, що мiстять iнформацiю з обмеженим доступом.

     Стаття 4. Правовi засади дiяльностi Кабiнету Мiнiстрiв України

     1. Кабiнет Мiнiстрiв України у своїй дiяльностi керується Конституцiєю України, цим Законом, iншими законами України, а також указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими вiдповiдно до Конституцiї та законiв України.

     2. Органiзацiя, повноваження i порядок дiяльностi Кабiнету Мiнiстрiв України визначаються Конституцiєю України, цим та iншими законами України.

     3. Кабiнет Мiнiстрiв України вiдповiдно до Конституцiї України та цього Закону затверджує Регламент Кабiнету Мiнiстрiв України, який визначає порядок проведення засiдань Кабiнету Мiнiстрiв України, пiдготовки та прийняття рiшень, iншi процедурнi питання його дiяльностi.

     Стаття 5. Мiсцезнаходження Кабiнету Мiнiстрiв України

     1. Кабiнет Мiнiстрiв України знаходиться у столицi України - мiстi Києвi.

Роздiл II
СКЛАД I ПОРЯДОК ФОРМУВАННЯ КАБIНЕТУ МIНIСТРIВ УКРАЇНИ

     Стаття 6. Склад Кабiнету Мiнiстрiв України та статус його членiв

     1. До складу Кабiнету Мiнiстрiв України входять Прем'єр-мiнiстр України, Перший вiце-прем'єр-мiнiстр України, вiце-прем'єр-мiнiстри та мiнiстри України.

     2. Посадовий склад (кiлькiсть та перелiк посад) новосформованого Кабiнету Мiнiстрiв України визначається Верховною Радою України за поданням Прем'єр-мiнiстра України одночасно з призначенням персонального складу Кабiнету Мiнiстрiв України у порядку, встановленому статтею 9 цього Закону. У разi прийняття Кабiнетом Мiнiстрiв України рiшення про утворення, реорганiзацiю або лiквiдацiю мiнiстерства, посадовий склад Кабiнету Мiнiстрiв України вважається змiненим з дня прийняття такого рiшення.

     3. Посади членiв Кабiнету Мiнiстрiв України належать до полiтичних посад, на якi не поширюється трудове законодавство.

     4. Статус членiв Кабiнету Мiнiстрiв України визначається Конституцiєю України, цим та iншими законами України.

     5. За поданням Прем'єр-мiнiстра України Верховна Рада України може призначати мiнiстрами осiб, якi не очолюють мiнiстерств. До складу Кабiнету Мiнiстрiв України може бути призначено не бiльше двох таких мiнiстрiв.

     Стаття 7. Вимоги до членiв Кабiнету Мiнiстрiв України

     1. Членами Кабiнету Мiнiстрiв України можуть бути громадяни України, якi мають право голосу, вищу освiту та володiють державною мовою. Не можуть бути призначенi на посади членiв Кабiнету Мiнiстрiв України особи, якi мають судимiсть, не погашену i не зняту у встановленому законом порядку.

     2. Члени Кабiнету Мiнiстрiв України не мають права сумiщати свою службову дiяльнiсть з iншою роботою (крiм викладацької, наукової та творчої роботи у позаробочий час), входити до складу керiвного органу чи наглядової ради пiдприємства або органiзацiї, що має на метi одержання прибутку. У разi виникнення обставин, що порушують вимоги щодо несумiсностi посади члена Кабiнету Мiнiстрiв України з iншими видами дiяльностi, такий член Кабiнету Мiнiстрiв України у двадцятиденний строк з дня виникнення цих обставин припиняє таку дiяльнiсть або подає особисту заяву про вiдставку.

     3. У разi внесення на розгляд Верховної Ради України подання щодо призначення на посаду члена Кабiнету Мiнiстрiв України особи, яка є народним депутатом України, до подання додається особиста заява народного депутата України про дострокове припинення ним депутатських повноважень у разi призначення на посаду члена Кабiнету Мiнiстрiв України. Питання про дострокове припинення повноважень народного депутата України розглядається невiдкладно пiсля призначення його членом Кабiнету Мiнiстрiв України на тому ж пленарному засiданнi Верховної Ради України.

     Стаття 8. Призначення на посаду Прем'єр-мiнiстра України

     1. Прем'єр-мiнiстр України призначається на посаду Верховною Радою України за поданням Президента України.

     2. Подання про призначення Верховною Радою України на посаду Прем'єр-мiнiстра України Президент України вносить за пропозицiєю коалiцiї депутатських фракцiй у Верховнiй Радi України, сформованої вiдповiдно до статтi 83 Конституцiї України (фракцiї, яка має права коалiцiї), в строк не пiзнiше нiж на п'ятнадцятий день пiсля надходження такої пропозицiї.

     3. Пропозицiя коалiцiї депутатських фракцiй (фракцiї, яка має права коалiцiї) подається Президенту України за пiдписом керiвникiв усiх депутатських фракцiй, якi утворили коалiцiю (керiвника фракцiї, яка має права коалiцiї), на пiдставi рiшення загальних зборiв коалiцiї (фракцiї, яка має права коалiцiї).

     4. У разi порушення вимог Конституцiї України та цього Закону щодо внесення пропозицiї стосовно кандидатури на посаду Прем'єр-мiнiстра України, невiдповiдностi запропонованої кандидатури вимогам до члена Кабiнету Мiнiстрiв України, передбаченим цим Законом, Президент України iнформує Верховну Раду України про неможливiсть внесення подання щодо запропонованої кандидатури.

     5. До подання про призначення на посаду Прем'єр-мiнiстра України додаються:

     1) вiдомостi про громадянство;

     2) вiдомостi про освiту;

     3) вiдомостi про фах;

     4) вiдомостi про партiйнiсть;

     5) вiдомостi про трудову дiяльнiсть i автобiографiя;

     6) декларацiя про особистi доходи, зобов'язання фiнансового характеру та майновий стан за рiк, що передує року подання;

     7) вiдомостi про перебування у складi керiвного органу чи наглядової ради пiдприємства або органiзацiї, що має на метi одержання прибутку;

     8) вiдомостi про судимiсть кандидата.

     Усi вiдомостi подаються державною мовою i власноручно пiдписуються кандидатом на посаду Прем'єр-мiнiстра України.

     6. Кандидат на посаду Прем'єр-мiнiстра України за пропозицiєю депутатських фракцiй (фракцiї) до розгляду питання на пленарному засiданнi Верховної Ради України зустрiчається з депутатськими фракцiями та вiдповiдає на їхнi запитання.

     7. Кандидат на посаду Прем'єр-мiнiстра України виступає на пленарному засiданнi Верховної Ради України з викладом основних положень проекту Програми дiяльностi майбутнього Кабiнету Мiнiстрiв України та вiдповiдає на запитання народних депутатiв України.

     8. Голосування у Верховнiй Радi України щодо призначення Прем'єр-мiнiстра України проводиться у поiменному режимi. Рiшення про призначення Прем'єр-мiнiстра України приймається у формi постанови Верховної Ради України.

     9. У разi вiдхилення Верховною Радою України кандидатури на посаду Прем'єр-мiнiстра України Президент України вносить на розгляд Верховної Ради України подання про призначення на зазначену посаду в порядку, встановленому частинами другою, четвертою та п'ятою цiєї статтi.

     10. Особа, призначена Прем'єр-мiнiстром України, вступає на посаду в порядку, встановленому статтею 10 цього Закону. Пiсля прийняття постанови Верховної Ради України про її призначення до вступу на посаду новопризначений Прем'єр-мiнiстр України набуває повноважень проводити всi необхiднi консультацiї щодо формування складу Кабiнету Мiнiстрiв України та вносити подання, зазначенi у частинi першiй статтi 9 цього Закону, Програму дiяльностi Кабiнету Мiнiстрiв України вiдповiдно до статтi 11 цього Закону.

     Стаття 9. Призначення на посаду членiв Кабiнету Мiнiстрiв України

     1. Члени Кабiнету Мiнiстрiв України, крiм Прем'єр-мiнiстра України, Мiнiстра оборони України i Мiнiстра закордонних справ України, призначаються на посаду Верховною Радою України за поданням Прем'єр-мiнiстра України.

     2. При формуваннi нового складу Кабiнету Мiнiстрiв України новопризначений Прем'єр-мiнiстр України вносить до Верховної Ради України подання про призначення членiв Кабiнету Мiнiстрiв України вiдповiдно до вимог Конституцiї України та цього Закону. У цьому поданнi пропонується повний посадовий склад Кабiнету Мiнiстрiв України.

     3. Подання Прем'єр-мiнiстра України, зазначене у частинi другiй цiєї статтi, стосовно персонального складу Кабiнету Мiнiстрiв України може вноситися єдиним списком. Подання щодо окремих кандидатур на посади, зазначенi у поданнi щодо посадового складу, може вноситися окремо.

     4. Мiнiстр оборони України i Мiнiстр закордонних справ України призначаються на посаду Верховною Радою України за поданням Президента України.

     5. Подання про призначення членiв Кабiнету Мiнiстрiв України, зазначенi у частинах першiй та четвертiй цiєї статтi, щодо кандидатiв на вiдповiднi посади вносяться разом з:

     1) вiдомостями про громадянство;

     2) вiдомостями про освiту;

     3) вiдомостями про фах;

     4) вiдомостями про партiйнiсть;

     5) вiдомостями про трудову дiяльнiсть i автобiографiєю;

     6) декларацiєю про особистi доходи, зобов'язання фiнансового характеру та майновий стан за рiк, що передує року подання;

     7) вiдомостями про перебування у складi керiвного органу чи наглядової ради пiдприємства або органiзацiї, що має на метi одержання прибутку;

     8) вiдомостями про судимiсть кандидата.

     6. На кожну посаду члена Кабiнету Мiнiстрiв України вноситься одна кандидатура.

     7. Кандидат на посаду члена Кабiнету Мiнiстрiв України за пропозицiями депутатських фракцiй до розгляду питання про його призначення на пленарному засiданнi Верховної Ради України може зустрiчатися з депутатськими фракцiями та вiдповiдати на їхнi запитання.

     8. Верховна Рада України розглядає подання та призначає на посаду членiв Кабiнету Мiнiстрiв України. Верховна Рада України приймає рiшення з цього приводу у формi постанови. Рiшення щодо призначення членiв Кабiнету Мiнiстрiв України може прийматися як списком, так i щодо окремих посад. Рiшення Верховної Ради України щодо призначення члена Кабiнету Мiнiстрiв України приймається за його присутностi.

     9. Кандидатура на посаду члена Кабiнету Мiнiстрiв України вважається вiдхиленою, якщо Верховна Рада України не прийняла рiшення про її призначення на посаду члена Кабiнету Мiнiстрiв України.

     10. У разi вiдхилення Верховною Радою України кандидатури на посаду члена Кабiнету Мiнiстрiв України Прем'єр-мiнiстр України, а у випадках, установлених Конституцiєю України, - Президент України вносить подання про призначення на посаду члена Кабiнету Мiнiстрiв України в порядку, визначеному цiєю статтею.

     11. Призначення на вакантну посаду члена Кабiнету Мiнiстрiв України (крiм Прем'єр-мiнiстра України) здiйснюється в порядку та з урахуванням вимог, передбачених частинами першою, третьою - десятою цiєї статтi.

     12. Постанова Верховної Ради України в частинi призначення члена Кабiнету Мiнiстрiв України набирає чинностi з моменту складення ним присяги у порядку, встановленому статтею 10 цього Закону.

     Стаття 10. Вступ на посаду членiв Кабiнету Мiнiстрiв України та початок роботи новосформованого Кабiнету Мiнiстрiв України

     1. Особа, призначена на посаду члена Кабiнету Мiнiстрiв України, у день свого призначення перед вступом на посаду складає на пленарному засiданнi Верховної Ради України таку присягу:

     "Усвiдомлюючи високу вiдповiдальнiсть члена Кабiнету Мiнiстрiв України, урочисто присягаю на вiрнiсть Українському народовi. Зобов'язуюся додержуватися Конституцiї України та законiв України, змiцнювати суверенiтет i незалежнiсть України, обстоювати права i свободи людини та громадянина, дбати про добробут Українського народу, сталий демократичний розвиток суспiльства".

     2. При формуваннi нового складу Кабiнету Мiнiстрiв України присягу зачитує Прем'єр-мiнiстр України, її текст пiдписує кожен член Кабiнету Мiнiстрiв України.

     3. Член Кабiнету Мiнiстрiв України вступає на посаду з моменту складення ним присяги. Пiдписаний членом Кабiнету Мiнiстрiв України текст присяги зберiгається в його особовiй справi.

     4. Особа, яка у день свого призначення на посаду члена Кабiнету Мiнiстрiв України (крiм Прем'єр-мiнiстра України) не склала присяги, вважається такою, що вiдмовилася вiд посади.

     5. Кабiнет Мiнiстрiв України набуває повноважень та розпочинає роботу пiсля складення присяги не менше нiж двома третинами вiд його посадового складу, визначеного вiдповiдно до статтi 6 цього Закону.

     6. Член Кабiнету Мiнiстрiв України, призначений на вакантну посаду в дiючому складi Кабiнету Мiнiстрiв України, у день свого призначення перед вступом на посаду особисто складає присягу на пленарному засiданнi Верховної Ради України i невiдкладно пiсля цього пiдписує її текст.

     Стаття 11. Програма дiяльностi Кабiнету Мiнiстрiв України

     1. Програма дiяльностi Кабiнету Мiнiстрiв України базується на узгоджених полiтичних позицiях та програмних завданнях коалiцiї депутатських фракцiй у Верховнiй Радi України.

     2. Програма дiяльностi Кабiнету Мiнiстрiв України подається до Верховної Ради України новопризначеним Прем'єр-мiнiстром України разом iз поданням про посадовий та персональний склад Кабiнету Мiнiстрiв України, зазначеним у частинi другiй статтi 9 цього Закону.

     3. Програма дiяльностi Кабiнету Мiнiстрiв України розглядається Верховною Радою України невiдкладно пiсля складення присяги членами новосформованого Кабiнету Мiнiстрiв України та набуття ним повноважень вiдповiдно до частини п'ятої статтi 10 цього Закону. Програма дiяльностi Кабiнету Мiнiстрiв України вважається схваленою, якщо за неї проголосувала бiльшiсть вiд конституцiйного складу Верховної Ради України. Рiшення про схвалення Програми дiяльностi Кабiнету Мiнiстрiв України приймається у формi постанови Верховної Ради України.

     4. Верховна Рада України може надати Кабiнету Мiнiстрiв України можливiсть доопрацювати Програму дiяльностi Кабiнету Мiнiстрiв України. Повторний розгляд Програми дiяльностi Кабiнету Мiнiстрiв України Верховною Радою України проводиться не пiзнiше нiж на п'ятнадцятий день пiсля прийняття такого рiшення.

Роздiл III
СКЛАДЕННЯ ПОВНОВАЖЕНЬ ТА ВIДСТАВКА КАБIНЕТУ МIНIСТРIВ УКРАЇНИ

     Стаття 12. Складення повноважень Кабiнету Мiнiстрiв України у зв'язку з обранням нового складу Верховної Ради України

     1. Кабiнет Мiнiстрiв України складає повноваження перед новообраною Верховною Радою України.

     2. Заява про складення повноважень Кабiнету Мiнiстрiв України подається Прем'єр-мiнiстром України чи особою, яка виконує його повноваження, та оголошується на першому пленарному засiданнi новообраної Верховної Ради України.

     Стаття 13. Вiдставка Кабiнету Мiнiстрiв України

     1. Вiдставка Кабiнету Мiнiстрiв України настає внаслiдок:

     1) прийняття Верховною Радою України резолюцiї недовiри Кабiнету Мiнiстрiв України;

     2) вiдставки Прем'єр-мiнiстра України;

     3) смертi Прем'єр-мiнiстра України.

     Стаття 14. Вiдставка Кабiнету Мiнiстрiв України внаслiдок прийняття Верховною Радою України резолюцiї недовiри

     1. Верховна Рада України за пропозицiєю Президента України або не менш як третини вiд її конституцiйного складу може розглянути питання про вiдповiдальнiсть Кабiнету Мiнiстрiв України та прийняти резолюцiю недовiри Кабiнету Мiнiстрiв України.

     2. Питання про вiдповiдальнiсть Кабiнету Мiнiстрiв України не пiзнiше нiж через десять днiв пiсля внесення пропозицiї розглядається на пленарному засiданнi Верховної Ради України, на яке запрошуються всi члени Кабiнету Мiнiстрiв України. У разi розгляду питання про вiдповiдальнiсть Кабiнету Мiнiстрiв України за пропозицiєю Президента України у пленарному засiданнi Верховної Ради України бере участь Президент України.

     3. Резолюцiя недовiри Кабiнету Мiнiстрiв України вважається прийнятою, якщо за це проголосувала бiльшiсть вiд конституцiйного складу Верховної Ради України.

     4. Прийняття Верховною Радою України резолюцiї недовiри Кабiнету Мiнiстрiв України має наслiдком вiдставку Кабiнету Мiнiстрiв України.

     5. Питання про вiдповiдальнiсть Кабiнету Мiнiстрiв України не може розглядатися Верховною Радою України бiльше нiж один раз протягом чергової сесiї, а також протягом року пiсля схвалення Програми дiяльностi Кабiнету Мiнiстрiв України або протягом останньої сесiї Верховної Ради України.

     Стаття 15. Вiдставка Кабiнету Мiнiстрiв України внаслiдок вiдставки Прем'єр-мiнiстра України

     1. Прем'єр-мiнiстр України має право заявити Верховнiй Радi України про свою вiдставку.

     2. Верховна Рада України розглядає питання про вiдставку Прем'єр-мiнiстра України не пiзнiше нiж на десятий день пiсля надходження заяви про вiдставку, якщо вона надiйшла пiд час чергової сесiї Верховної Ради України, i не пiзнiше першого пленарного тижня наступної чергової сесiї, якщо така заява надiйшла у мiжсесiйний перiод.

     3. Прем'єр-мiнiстр України звiльняється з посади з дня прийняття рiшення про його вiдставку на пленарному засiданнi Верховної Ради України.

     4. Прийняття Верховною Радою України рiшення про вiдставку Прем'єр-мiнiстра України має наслiдком вiдставку всього складу Кабiнету Мiнiстрiв України.

     Стаття 16. Вiдставка Кабiнету Мiнiстрiв України у разi смертi Прем'єр-мiнiстра України

     1. Повноваження Прем'єр-мiнiстра України у разi його смертi припиняються з дня смертi, засвiдченої свiдоцтвом про смерть.

     2. Припинення повноважень Прем'єр-мiнiстра України у разi його смертi має наслiдком вiдставку всього складу Кабiнету Мiнiстрiв України.

     Стаття 17. Продовження виконання повноважень Кабiнетом Мiнiстрiв України та окремими членами Кабiнету Мiнiстрiв України

     1. Кабiнет Мiнiстрiв України, який склав повноваження перед новообраною Верховною Радою України або перебуває у вiдставцi з пiдстав, передбачених статтею 13 цього Закону, продовжує виконувати свої повноваження до початку роботи новосформованого Кабiнету Мiнiстрiв України.

     2. У разi смертi Прем'єр-мiнiстра України повноваження Прем'єр-мiнiстра України на перiод до початку роботи новосформованого Кабiнету Мiнiстрiв України виконує Перший вiце-прем'єр-мiнiстр України.

     3. У разi обрання члена Кабiнету Мiнiстрiв України народним депутатом України новообраної Верховної Ради України вiн набуває повноважень народного депутата України у порядку, визначеному законом, без подання документа про його звiльнення з посади i продовжує здiйснювати повноваження члена Кабiнету Мiнiстрiв України до початку роботи новосформованого Кабiнету Мiнiстрiв України.

     Стаття 18. Звiльнення з посади члена Кабiнету Мiнiстрiв України

     1. Прем'єр-мiнiстр України звiльняється з посади з дня прийняття його вiдставки Верховною Радою України.

     2. Член Кабiнету Мiнiстрiв України (крiм Прем'єр-мiнiстра України) може бути звiльнений з посади Верховною Радою України:

     1) за поданням Прем'єр-мiнiстра України (стосовно Мiнiстра закордонних справ України та Мiнiстра оборони України таке подання вноситься за згодою Президента України);

     2) за поданням Президента України - Мiнiстр закордонних справ України та Мiнiстр оборони України;

     3) за власною iнiцiативою;

     4) шляхом прийняття вiдставки члена Кабiнету Мiнiстрiв України за поданою ним заявою про вiдставку.

     3. Рiшення Верховної Ради України про звiльнення з посади члена Кабiнету Мiнiстрiв України приймається у формi постанови Верховної Ради України.

     4. Член Кабiнету Мiнiстрiв України звiльняється з посади з дня прийняття вiдповiдного рiшення Верховною Радою України.

     5. У разi смертi члена Кабiнету Мiнiстрiв України його повноваження вважаються припиненими з дня його смертi.

     6. Особа призначається на вакантну посаду члена Кабiнету Мiнiстрiв України у порядку, встановленому цим Законом, та вступає на посаду пiсля складення присяги вiдповiдно до частини шостої статтi 10 цього Закону.

     7. Усi члени Кабiнету Мiнiстрiв України, який склав повноваження перед новообраною Верховною Радою України або перебуває у вiдставцi, звiльняються зi своїх посад з моменту початку роботи новосформованим Кабiнетом Мiнiстрiв України вiдповiдно до статтi 10 цього Закону.

Роздiл IV
КОМПЕТЕНЦIЯ КАБIНЕТУ МIНIСТРIВ УКРАЇНИ

     Стаття 19. Загальнi питання компетенцiї Кабiнету Мiнiстрiв України

     1. Дiяльнiсть Кабiнету Мiнiстрiв України спрямовується на забезпечення iнтересiв Українського народу шляхом виконання Конституцiї та законiв України, актiв Президента України, постанов Верховної Ради України, а також Програми дiяльностi Кабiнету Мiнiстрiв України, схваленої Верховною Радою України, вирiшення питань державного управлiння у сферi економiки та фiнансiв, соцiальної полiтики, працi та зайнятостi, охорони здоров'я, освiти, науки, культури, спорту, туризму, охорони навколишнього природного середовища, екологiчної безпеки, природокористування, правової полiтики, законностi, забезпечення прав i свобод людини та громадянина, протидiї корупцiї, розв'язання iнших завдань внутрiшньої i зовнiшньої полiтики, цивiльного захисту, нацiональної безпеки та обороноздатностi.

     2. Кабiнет Мiнiстрiв України здiйснює постiйний контроль за виконанням органами виконавчої влади Конституцiї України та iнших актiв законодавства України, вживає заходiв щодо усунення недолiкiв у роботi зазначених органiв.

     Стаття 20. Основнi повноваження Кабiнету Мiнiстрiв України

     1. Кабiнет Мiнiстрiв України:

     1) у сферi економiки та фiнансiв:

     забезпечує проведення державної економiчної полiтики, здiйснює прогнозування та державне регулювання нацiональної економiки;

     забезпечує розроблення i виконання загальнодержавних програм економiчного та соцiального розвитку;

     визначає доцiльнiсть розроблення державних цiльових програм з урахуванням загальнодержавних прiоритетiв та забезпечує їх виконання;

     здiйснює вiдповiдно до закону управлiння об'єктами державної власностi, у тому числi корпоративними правами, делегує в установленому законом порядку окремi повноваження щодо управлiння зазначеними об'єктами мiнiстерствам, iншим центральним органам виконавчої влади, мiсцевим державним адмiнiстрацiям та вiдповiдним суб'єктам господарювання; забезпечує розроблення i виконання державних програм приватизацiї; подає Верховнiй Радi України пропозицiї стосовно визначення перелiку об'єктiв права державної власностi, що не пiдлягають приватизацiї;

     сприяє розвитку пiдприємництва на засадах рiвностi перед законом усiх форм власностi та соцiальнiй спрямованостi нацiональної економiки, здiйснює заходи щодо демонополiзацiї та антимонопольного регулювання економiки, розвитку конкуренцiї та ринкової iнфраструктури;

     забезпечує розроблення i виконання програм структурної перебудови галузей нацiональної економiки та iнновацiйного розвитку, здiйснює заходи, пов'язанi з реструктуризацiєю та санацiєю пiдприємств i органiзацiй, забезпечує проведення державної промислової полiтики, визначає прiоритетнi галузi промисловостi, якi потребують прискореного розвитку;

     забезпечує захист та пiдтримку нацiонального товаровиробника;

     забезпечує захист прав споживачiв та пiдвищення якостi їх життя;

     визначає обсяги продукцiї (робiт, послуг) для державних потреб, порядок формування та розмiщення державного замовлення на її виробництво, вирiшує вiдповiдно до законодавства iншi питання щодо задоволення державних потреб у продукцiї (роботах, послугах); утворює згiдно iз законом державнi резервнi фонди фiнансових i матерiально-технiчних ресурсiв та приймає рiшення про їх використання;

     забезпечує проведення державної аграрної полiтики та продовольчу безпеку держави;

     забезпечує проведення державної фiнансової та податкової полiтики, сприяє стабiльностi грошової одиницi України;

     розробляє проекти законiв про Державний бюджет України та про внесення змiн до Державного бюджету України, забезпечує виконання затвердженого Верховною Радою України Державного бюджету України, подає Верховнiй Радi України звiт про його виконання;

     приймає рiшення про використання коштiв резервного фонду Державного бюджету України;

     обслуговує державний борг України, приймає рiшення про випуск облiгацiй державних внутрiшнiх та зовнiшнiх позик, державних грошово-речових лотерей;

     органiзовує державне страхування;

     забезпечує проведення державної полiтики цiн, здiйснює державне регулювання цiноутворення;

     забезпечує проведення зовнiшньоекономiчної полiтики України, здiйснює в межах, визначених законом, регулювання зовнiшньоекономiчної дiяльностi;

     органiзовує та забезпечує здiйснення митної справи;

     бере участь у складаннi платiжного балансу та органiзовує роботу iз складання зовнiшньоторговельного балансу України, забезпечує рацiональне використання державних валютних коштiв;

     виступає гарантом щодо позик, якi у визначених законом про Державний бюджет України межах надаються iноземними державами, банками, мiжнародними фiнансовими органiзацiями, а в iнших випадках - вiдповiдно до мiжнародних договорiв України, згода на обов'язковiсть яких надана Верховною Радою України;

     2) у сферах соцiальної полiтики, охорони здоров'я, освiти, науки, культури, спорту, туризму, охорони навколишнього природного середовища та лiквiдацiї наслiдкiв надзвичайних ситуацiй:

     забезпечує проведення державної соцiальної полiтики, вживає заходiв щодо пiдвищення реальних доходiв населення та забезпечує соцiальний захист громадян;

     сприяє розвитку соцiального дiалогу, вiдповiдно до закону проводить консультацiї iз всеукраїнськими об'єднаннями профспiлок i всеукраїнськими об'єднаннями органiзацiй роботодавцiв щодо проектiв законiв, iнших нормативно-правових актiв з питань розроблення та здiйснення державної полiтики у сферi трудових вiдносин, оплати працi, охорони працi, соцiального захисту;

     забезпечує пiдготовку проектiв законiв щодо державних соцiальних стандартiв i соцiальних гарантiй;

     забезпечує розроблення та виконання державних програм соцiальної допомоги, вживає заходiв щодо змiцнення матерiально-технiчної бази закладiв соцiального захисту iнвалiдiв, пенсiонерiв та iнших непрацездатних i малозабезпечених верств населення;

     забезпечує проведення державної полiтики зайнятостi населення, розроблення та виконання вiдповiдних державних програм, вирiшує питання профорiєнтацiї, пiдготовки та перепiдготовки кадрiв, регулює мiграцiйнi процеси;

     забезпечує проведення державної полiтики у сферах охорони здоров'я, санiтарно-епiдемiчного благополуччя, охорони материнства та дитинства, освiти, фiзичної культури i доступнiсть для громадян послуг медичних, освiтнiх та фiзкультурно-оздоровчих закладiв;

     забезпечує проведення державної полiтики у сферах культури, етнонацiонального розвитку України i мiжнацiональних вiдносин, охорони iсторичної та культурної спадщини, всебiчного розвитку i функцiонування державної мови в усiх сферах суспiльного життя на всiй територiї України; створює умови для вiльного розвитку мов корiнних народiв i нацiональних меншин України, сприяє задоволенню нацiонально-культурних потреб українцiв, якi проживають за межами України;

     забезпечує розроблення i здiйснення заходiв щодо створення матерiально-технiчної бази та iнших умов, необхiдних для розвитку охорони здоров'я, освiти, культури i спорту, туристичного та рекреацiйного господарства;

     проводить державну полiтику у сферi iнформатизацiї, сприяє становленню єдиного iнформацiйного простору на територiї України;

     забезпечує проведення науково-технiчної полiтики, розвиток i змiцнення науково-технiчного потенцiалу України, розроблення i виконання загальнодержавних науково-технiчних програм;

     вживає заходiв щодо вдосконалення державного регулювання у науково-технiчнiй сферi, стимулювання iнновацiйної дiяльностi пiдприємств, установ та органiзацiй;

     визначає порядок формування та використання фондiв для науково-технiчної дiяльностi;

     забезпечує проведення державної полiтики у сферi охорони природи, екологiчної безпеки та природокористування;

     забезпечує розроблення та виконання державних i мiждержавних екологiчних програм;

     здiйснює в межах своїх повноважень державне управлiння у сферi охорони та рацiонального використання землi, її надр, водних ресурсiв, рослинного i тваринного свiту, iнших природних ресурсiв;

     приймає рiшення про обмеження, тимчасову заборону (зупинення) або припинення дiяльностi пiдприємств, установ та органiзацiй незалежно вiд форми власностi у разi порушення ними законодавства про охорону працi та навколишнього природного середовища;

     координує дiяльнiсть органiв виконавчої влади, органiв мiсцевого самоврядування, пiдприємств, установ та органiзацiй, пов'язану з охороною навколишнього природного середовища, виконанням державних, регiональних i мiждержавних екологiчних програм;

     забезпечує здiйснення заходiв, передбачених державними програмами лiквiдацiї наслiдкiв Чорнобильської катастрофи, приймає рiшення з питань лiквiдацiї наслiдкiв iнших аварiй, а також пожеж, катастроф, стихiйного лиха;

     3) у сферах правової полiтики, законностi, забезпечення прав i свобод людини та громадянина:

     забезпечує проведення державної правової полiтики;

     здiйснює контроль за додержанням законодавства органами виконавчої влади, їх посадовими особами, а також органами мiсцевого самоврядування з питань виконання ними делегованих повноважень органiв виконавчої влади;

     вживає заходiв щодо захисту прав i свобод, гiдностi, життя i здоров'я людини та громадянина вiд протиправних посягань, охорони власностi та громадського порядку, забезпечення пожежної безпеки, боротьби iз злочиннiстю, протидiї корупцiї;

     здiйснює заходи щодо забезпечення виконання судових рiшень органами виконавчої влади та їх керiвниками;

     створює умови для вiльного розвитку i функцiонування системи юридичних послуг та правової допомоги населенню;

     забезпечує фiнансування видаткiв на утримання судiв у межах, визначених законом про Державний бюджет України, та створює належнi умови для функцiонування судiв та дiяльностi суддiв;

     органiзовує фiнансове i матерiально-технiчне забезпечення дiяльностi правоохоронних органiв, соцiальний захист працiвникiв зазначених органiв та членiв їхнiх сiмей;

     4) у сферi зовнiшньої полiтики:

     забезпечує у межах своїх повноважень зовнiшньополiтичну дiяльнiсть України, розробляє та затверджує державнi програми в цiй сферi, погоджує програми перебування офiцiйних закордонних делегацiй, до складу яких входять представники Кабiнету Мiнiстрiв України, та iншi пов'язанi з цим документи;

     забезпечує вiдповiдно до закону про мiжнароднi договори вирiшення питань щодо укладення та виконання мiжнародних договорiв України;

     приймає рiшення про придбання за кордоном у власнiсть України нерухомого майна (будiвництво, реконструкцiю об'єктiв) для потреб закордонних дипломатичних установ України;

     5) у сферi нацiональної безпеки та обороноздатностi:

     здiйснює заходи щодо охорони та захисту державного кордону України i територiї України;

     здiйснює заходи щодо змiцнення нацiональної безпеки України, розробляє та затверджує державнi програми з цих питань;

     здiйснює заходи щодо забезпечення боєздатностi Збройних Сил України, визначає у межах бюджетних асигнувань на оборону чисельнiсть громадян України, якi пiдлягають призову на строкову вiйськову службу i навчальнi збори;

     вживає заходiв щодо забезпечення обороноздатностi України, оснащення Збройних Сил України та iнших утворених вiдповiдно до закону вiйськових формувань;

     забезпечує соцiальнi i правовi гарантiї вiйськовослужбовцям, особам, звiльненим з вiйськової служби, та членам їхнiх сiмей;

     здiйснює керiвництво єдиною системою цивiльного захисту України, мобiлiзацiйною пiдготовкою нацiональної економiки та переведенням її на режим роботи в умовах надзвичайного чи воєнного стану;

     вирiшує питання забезпечення участi вiйськовослужбовцiв України в миротворчих акцiях у порядку, визначеному законом;

     визначає прiоритетнi напрями розвитку оборонно-промислового комплексу;

     6) у сферi вдосконалення державного управлiння та державної служби:

     органiзовує проведення єдиної державної полiтики у сферi державної служби;

     здiйснює заходи щодо кадрового забезпечення органiв виконавчої влади;

     розробляє i здiйснює заходи, спрямованi на вдосконалення системи органiв виконавчої влади з метою пiдвищення ефективностi їх дiяльностi та оптимiзацiї витрат, пов'язаних з утриманням апарату управлiння;

     утворює, реорганiзовує i лiквiдує мiнiстерства та iншi центральнi органи виконавчої влади вiдповiдно до закону в межах коштiв, передбачених у Державному бюджетi України на утримання органiв виконавчої влади, затверджує положення про зазначенi органи;

     призначає постiйного представника Кабiнету Мiнiстрiв України у Конституцiйному Судi України;

     вживає в межах своїх повноважень заходiв щодо заохочення та приймає вiдповiдно до закону рiшення про притягнення до дисциплiнарної вiдповiдальностi:

     а) керiвникiв центральних органiв виконавчої влади та їх заступникiв;

     б) голiв мiсцевих державних адмiнiстрацiй (крiм звiльнення їх з посади);

     в) iнших посадових осiб, якi призначаються на посаду Кабiнетом Мiнiстрiв України;

     затверджує граничну чисельнiсть працiвникiв органiв виконавчої влади;

     визначає вiдповiдно до закону умови оплати працi працiвникiв бюджетних установ та пiдприємств державного сектору економiки, а також грошового забезпечення вiйськовослужбовцiв (осiб рядового i начальницького складу).

     2. Кабiнет Мiнiстрiв України здiйснює також iншi повноваження, визначенi Конституцiєю та законами України.

     Стаття 21. Передача Кабiнетом Мiнiстрiв України своїх повноважень

     1. Кабiнет Мiнiстрiв України у випадках, передбачених законами України, може передавати для тимчасового виконання окремi власнi повноваження, окремi повноваження центральних органiв виконавчої влади iншим органам виконавчої влади з одночасною передачею їм фiнансових i матерiальних ресурсiв, необхiдних для належного виконання таких повноважень.

     2. Кабiнет Мiнiстрiв України контролює здiйснення переданих ним повноважень, несе вiдповiдальнiсть за результати їх здiйснення. У разi неналежного виконання повноваження, переданого iншому органу виконавчої влади, Кабiнет Мiнiстрiв України може скасувати рiшення про передачу цього повноваження.

Роздiл V
ПОВНОВАЖЕННЯ КАБIНЕТУ МIНIСТРIВ УКРАЇНИ У ВIДНОСИНАХ З ОРГАНАМИ ВИКОНАВЧОЇ ВЛАДИ

     Стаття 22. Повноваження Кабiнету Мiнiстрiв України у вiдносинах з мiнiстерствами та iншими центральними органами виконавчої влади

     1. Кабiнет Мiнiстрiв України спрямовує i координує роботу мiнiстерств та iнших центральних органiв виконавчої влади, якi забезпечують проведення державної полiтики у вiдповiдних сферах суспiльного i державного життя, виконання Конституцiї та законiв України, актiв Президента України, постанов Верховної Ради України, додержання прав i свобод людини та громадянина.

     2. Мiнiстерства та iншi центральнi органи виконавчої влади вiдповiдальнi перед Кабiнетом Мiнiстрiв України, пiдзвiтнi та пiдконтрольнi йому.

     3. Питання дiяльностi мiнiстерств у Кабiнетi Мiнiстрiв України представляють вiдповiднi мiнiстри.

     4. Дiяльнiсть центральних органiв виконавчої влади, керiвники яких не входять до складу Кабiнету Мiнiстрiв України, спрямовується i координується мiнiстрами. Питання дiяльностi таких центральних органiв виконавчої влади представляють вiдповiднi мiнiстри, до сфери спрямування i координацiї яких належать цi органи.

     5. Кабiнет Мiнiстрiв України утворює у системi мiнiстерств урядовi органи, затверджує положення про них, призначає та звiльняє їх керiвникiв.

     6. Урядовi органи вiдповiдальнi перед Кабiнетом Мiнiстрiв України, пiдзвiтнi та пiдконтрольнi мiнiстру, у системi мiнiстерства якого вони створенi та функцiонують.

     7. Кабiнет Мiнiстрiв України затверджує граничну чисельнiсть працiвникiв мiнiстерств та iнших центральних органiв виконавчої влади в межах коштiв, передбачених у Державному бюджетi України для утримання органiв виконавчої влади.

     8. Кабiнет Мiнiстрiв України може скасовувати акти мiнiстерств та iнших центральних органiв виконавчої влади повнiстю чи в окремiй частинi.

     9. Кабiнет Мiнiстрiв України призначає на посаду та звiльняє з посади:

     1) керiвникiв центральних органiв виконавчої влади, якi не входять до складу Кабiнету Мiнiстрiв України, - за поданням Прем'єр-мiнiстра України;

     2) вiдповiдно до закону членiв колегiальних центральних органiв виконавчої влади, якi не входять до складу Кабiнету Мiнiстрiв України, - за поданням Прем'єр-мiнiстра України;

     3) перших заступникiв i заступникiв мiнiстрiв - за поданням мiнiстрiв;

     4) перших заступникiв i заступникiв керiвникiв iнших центральних органiв виконавчої влади - за поданням мiнiстрiв, до сфери спрямування та координацiї яких належать цi органи, у порядку, визначеному законодавством про державну службу;

     5) керiвникiв урядових органiв - за поданням мiнiстра, у системi мiнiстерства якого функцiонують вiдповiднi органи.

     10. Особливостi вiдносин Кабiнету Мiнiстрiв України з окремими центральними органами виконавчої влади можуть визначатися законами України.

     Стаття 23. Повноваження Кабiнету Мiнiстрiв України у вiдносинах з Радою мiнiстрiв Автономної Республiки Крим i пiдвiдомчими їй органами

     1. Кабiнет Мiнiстрiв України спрямовує i координує дiяльнiсть Ради мiнiстрiв Автономної Республiки Крим щодо виконання Конституцiї та законiв України, актiв Президента України i актiв Кабiнету Мiнiстрiв України на територiї Автономної Республiки Крим. Кабiнет Мiнiстрiв України має право одержувати вiд Ради мiнiстрiв Автономної Республiки Крим iнформацiю з питань її дiяльностi.

     2. Рада мiнiстрiв Автономної Республiки Крим пiдзвiтна та пiдконтрольна Кабiнету Мiнiстрiв України з питань виконання нею державних функцiй i повноважень.

     3. Кабiнет Мiнiстрiв України заслуховує звiти Голови Ради мiнiстрiв Автономної Республiки Крим з питань виконання Радою мiнiстрiв Автономної Республiки Крим державних функцiй i повноважень.

     4. Кабiнет Мiнiстрiв України встановлює порядок участi Ради мiнiстрiв Автономної Республiки Крим та пiдвiдомчих їй органiв у виконаннi загальнодержавних програм, iнших заходiв загальнодержавного значення.

     5. У разi неналежного виконання Головою Ради мiнiстрiв Автономної Республiки Крим покладених на нього повноважень Кабiнет Мiнiстрiв України має право звернутися до Президента України та до Верховної Ради Автономної Республiки Крим з поданням про звiльнення його з посади.

     Стаття 24. Повноваження Кабiнету Мiнiстрiв України у вiдносинах з мiсцевими державними адмiнiстрацiями

     1. Кабiнет Мiнiстрiв України спрямовує i координує дiяльнiсть мiсцевих державних адмiнiстрацiй щодо виконання Конституцiї та законiв України, актiв Президента України, постанов Верховної Ради України, актiв Кабiнету Мiнiстрiв України, органiв виконавчої влади вищого рiвня, здiйснення на вiдповiднiй територiї iнших наданих мiсцевим державним адмiнiстрацiям повноважень.

     2. Кабiнет Мiнiстрiв України розглядає питання щодо:

     1) призначення на посаду або звiльнення з посади голiв мiсцевих державних адмiнiстрацiй i внесення Президенту України вiдповiдних подань;

     2) погодження кандидатур заступникiв голiв мiсцевих державних адмiнiстрацiй, якi здiйснюють свої повноваження у сферах, що належать до вiдання Кабiнету Мiнiстрiв України;

     3) надання у разi вмотивованої вiдмови голови обласної державної адмiнiстрацiї або пiдтримки головою обласної державної адмiнiстрацiї вмотивованої вiдмови голови районної державної адмiнiстрацiї погодити призначення керiвника територiального органу мiнiстерства, iншого центрального органу виконавчої влади, керiвника пiдприємства, установи, органiзацiї, що перебуває в управлiннi мiнiстерства, iншого центрального органу виконавчої влади, згоди на призначення вiдповiдного керiвника;

     4) подання Президенту України пропозицiй щодо скасування актiв мiсцевих державних адмiнiстрацiй, що суперечать Конституцiї та законам України, iншим актам законодавства України, з одночасним зупиненням їх дiї.

     3. На засiдання Кабiнету Мiнiстрiв України, на якому розглядається питання щодо призначення керiвника територiального органу мiнiстерства, iншого центрального органу виконавчої влади, керiвника пiдприємства, установи, органiзацiї, що перебуває в управлiннi мiнiстерства, або iншого центрального органу виконавчої влади, запрошується вiдповiдний голова обласної державної адмiнiстрацiї, йому надається можливiсть вносити пропозицiї з обговорюваного питання, робити застереження, давати пояснення.

     4. Голови мiсцевих державних адмiнiстрацiй пiд час здiйснення своїх повноважень вiдповiдальнi перед Кабiнетом Мiнiстрiв України. Мiсцевi державнi адмiнiстрацiї та їх голови пiдзвiтнi та пiдконтрольнi Кабiнету Мiнiстрiв України у межах його повноважень.

     5. Кабiнет Мiнiстрiв України одержує вiд мiсцевих державних адмiнiстрацiй iнформацiю про їх дiяльнiсть, регулярно заслуховує звiти голiв державних адмiнiстрацiй з питань їх дiяльностi.

     6. Кабiнет Мiнiстрiв України затверджує типовий регламент мiсцевих державних адмiнiстрацiй, рекомендацiйний перелiк управлiнь, вiддiлiв та iнших структурних пiдроздiлiв мiсцевих державних адмiнiстрацiй i типовi положення про них, визначає граничну чисельнiсть та фонд оплати працi працiвникiв мiсцевих державних адмiнiстрацiй, у тому числi їх апаратiв, i витрати на їх утримання.

     7. Проекти актiв Кабiнету Мiнiстрiв України з питань розвитку адмiнiстративно-територiальних одиниць надсилаються вiдповiдним мiсцевим державним адмiнiстрацiям для погодження. Кабiнет Мiнiстрiв України перед прийняттям таких актiв розглядає зауваження та пропозицiї, поданi мiсцевими державними адмiнiстрацiями.

     8. Кабiнет Мiнiстрiв України розглядає пропозицiї обласних, Київської та Севастопольської мiських державних адмiнiстрацiй з питань, що потребують вирiшення Кабiнетом Мiнiстрiв України. Пiд час розгляду таких пропозицiй голови обласних, Київської та Севастопольської мiських державних адмiнiстрацiй мають право брати участь у засiданнi Кабiнету Мiнiстрiв України з правом дорадчого голосу.

     9. Районнi, районнi у мiстах Києвi та Севастополi державнi адмiнiстрацiї подають пропозицiї з питань, що потребують вирiшення Кабiнетом Мiнiстрiв України, вiдповiдно до Ради мiнiстрiв Автономної Республiки Крим, обласних, Київської та Севастопольської мiських державних адмiнiстрацiй для подальшого подання їх Кабiнету Мiнiстрiв України, мiнiстерствам та iншим центральним органам виконавчої влади.

     Стаття 25. Повноваження Кабiнету Мiнiстрiв України у вiдносинах з державними господарськими об'єднаннями, пiдприємствами, установами та органiзацiями

     1. Кабiнет Мiнiстрiв України в межах коштiв, передбачених у Державному бюджетi України, може утворювати, реорганiзовувати та лiквiдовувати вiдповiдно до закону державнi господарськi об'єднання, пiдприємства, установи та органiзацiї, зокрема для здiйснення окремих функцiй з управлiння об'єктами державної власностi. Кабiнет Мiнiстрiв України затверджує положення та статути державних господарських об'єднань, пiдприємств, установ та органiзацiй, розмiр асигнувань на їх утримання i граничну чисельнiсть працiвникiв, призначає на посаду та звiльняє з посади їх керiвникiв i заступникiв керiвникiв, застосовує до них заходи дисциплiнарної вiдповiдальностi.

     2. Кабiнет Мiнiстрiв України визначає методологiю затвердження фiнансових планiв державних господарських об'єднань, пiдприємств, установ та органiзацiй i обчислення обсягу доходiв бюджету вiд управлiння державними корпоративними правами.

     3. Кабiнет Мiнiстрiв України вiдповiдно до законодавства координує та контролює дiяльнiсть зазначених державних господарських об'єднань, пiдприємств, установ та органiзацiй.

     4. Керiвники державних господарських об'єднань, пiдприємств, установ та органiзацiй, утворених Кабiнетом Мiнiстрiв України, несуть персональну вiдповiдальнiсть перед Кабiнетом Мiнiстрiв України за результати роботи цих об'єднань, пiдприємств, установ та органiзацiй, ефективне використання державного майна.

Роздiл VI
ПОВНОВАЖЕННЯ КАБIНЕТУ МIНIСТРIВ УКРАЇНИ У ВIДНОСИНАХ З ПРЕЗИДЕНТОМ УКРАЇНИ

     Стаття 26. Вiдносини Кабiнету Мiнiстрiв України з Президентом України

     1. Кабiнет Мiнiстрiв України вiдповiдальний перед Президентом України.

     2. Президент України має право внести Верховнiй Радi України пропозицiю щодо розгляду питання про вiдповiдальнiсть Кабiнету Мiнiстрiв України.

     3. Кабiнет Мiнiстрiв України забезпечує виконання актiв Президента України.

     4. Акти Президента України, виданi в межах повноважень, передбачених пунктами 5, 18, 21 i 23 частини першої статтi 106 Конституцiї України, скрiплюються пiдписами Прем'єр-мiнiстра України i мiнiстра, вiдповiдального за акт та його виконання.

     5. Кабiнет Мiнiстрiв України вiдповiдає на звернення Президента України, у разi потреби проводить консультацiї з Президентом України.

     6. У засiданнях Кабiнету Мiнiстрiв України може брати участь Президент України або уповноважений ним представник.

     7. Особи, уповноваженi Президентом України, мають право брати участь у засiданнях урядових комiтетiв.

     Стаття 27. Внесення Кабiнетом Мiнiстрiв України пропозицiй з питань, що стосуються повноважень Президента України

     1. Кабiнет Мiнiстрiв України з власної iнiцiативи чи на виконання указiв Президента України вносить пропозицiї та здiйснює пiдготовку проектiв вiдповiдних законiв, а також актiв Президента України з питань, що належать до повноважень Президента України.

     2. Кабiнет Мiнiстрiв України може звернутися до Президента України з клопотанням про визначення проекту закону, що вноситься до Верховної Ради України, як невiдкладного.

     Стаття 28. Вiдносини Кабiнету Мiнiстрiв України з Радою нацiональної безпеки i оборони України, а також консультативними, дорадчими та iншими допомiжними органами i службами, що утворюються Президентом України

     1. Рада нацiональної безпеки i оборони України координує та контролює дiяльнiсть органiв виконавчої влади у сферi нацiональної безпеки i оборони.

     Кабiнет Мiнiстрiв України забезпечує виконання рiшень Ради нацiональної безпеки i оборони України, введених у дiю указами Президента України.

     2. Секретарiат Кабiнету Мiнiстрiв України вiдповiдає на звернення консультативних, дорадчих та iнших допомiжних органiв i служб, що утворюються Президентом України, надає їм iнформацiю, необхiдну для виконання покладених на них завдань.

     3. Члени Кабiнету Мiнiстрiв України, керiвники iнших органiв виконавчої влади за погодженням iз Прем'єр-мiнiстром України можуть включатися до складу консультативних, дорадчих та iнших допомiжних органiв i служб, що утворюються Президентом України для здiйснення своїх повноважень, та брати участь у роботi таких органiв i служб на громадських засадах.

Роздiл VII
ПОВНОВАЖЕННЯ КАБIНЕТУ МIНIСТРIВ УКРАЇНИ У ВIДНОСИНАХ З ВЕРХОВНОЮ РАДОЮ УКРАЇНИ ТА ЇЇ ОРГАНАМИ

     Стаття 29. Здiйснення Кабiнетом Мiнiстрiв України права законодавчої iнiцiативи

     1. Кабiнету Мiнiстрiв України вiдповiдно до Конституцiї України належить право законодавчої iнiцiативи у Верховнiй Радi України.

     2. Кабiнет Мiнiстрiв України вносить проекти законiв на розгляд Верховної Ради України вiдповiдно до вимог Регламенту Верховної Ради України.

     3. Для представлення у Верховнiй Радi України проекту закону, внесеного Кабiнетом Мiнiстрiв України, Прем'єр-мiнiстр України визначає члена Кабiнету Мiнiстрiв України. У разi неможливостi визначеним членом Кабiнету Мiнiстрiв України представляти проект закону у Верховнiй Радi України за згодою Прем'єр-мiнiстра України його може представляти заступник мiнiстра, керiвник центрального органу виконавчої влади, який не входить до складу Кабiнету Мiнiстрiв України, про що Верховна Рада України повiдомляється письмово.

     4. Кабiнет Мiнiстрiв України має право вiдкликати внесений ним на розгляд Верховної Ради України проект закону в порядку, визначеному Регламентом Верховної Ради України.

     5. Новосформований Кабiнет Мiнiстрiв України має право вiдкликати до прийняття у першому читаннi проекти законiв, внесенi на розгляд Верховної Ради України Кабiнетом Мiнiстрiв України, повноваження якого припиненi.

     Стаття 30. Повноваження Кабiнету Мiнiстрiв України пiд час розгляду питань Верховною Радою України

     1. Кабiнет Мiнiстрiв України на виконання рiшення Верховної Ради України за зверненням вiдповiдного комiтету Верховної Ради України або з власної iнiцiативи подає Верховнiй Радi України висновки щодо повноти економiчного обґрунтування та фiнансового забезпечення законодавчих пропозицiй i проектiв законiв, реалiзацiя яких потребує матерiальних та iнших витрат за рахунок державного чи мiсцевих бюджетiв.

     2. Кабiнет Мiнiстрiв України забезпечує проведення експертизи внесених на розгляд Верховної Ради України iншими суб'єктами права законодавчої iнiцiативи проектiв законiв, якi надiсланi Верховною Радою України.

     3. Члени Кабiнету Мiнiстрiв України мають право подавати висновки до проектiв законiв з питань, що належать до їх компетенцiї. Такi висновки надсилаються комiтету Верховної Ради України, визначеному головним з опрацювання вiдповiдного проекту закону.

     4. Прем'єр-мiнiстр України, iншi члени Кабiнету Мiнiстрiв України, заступники мiнiстрiв мають право бути присутнiми на засiданнях Верховної Ради України i виступати з питань, що обговорюються.

     5. У разi якщо на засiданнi Верховної Ради України народнi депутати України порушують питання, що стосуються дiяльностi Кабiнету Мiнiстрiв України або окремих центральних органiв виконавчої влади, Прем'єр-мiнiстр України та iншi члени Кабiнету Мiнiстрiв України мають право на реплiку та користуються iншими правами, передбаченими для них Регламентом Верховної Ради України.

     6. Члени Кабiнету Мiнiстрiв України або за їх дорученням посадовi особи мiнiстерств, iнших центральних органiв виконавчої влади, Секретарiату Кабiнету Мiнiстрiв України мають право брати участь у засiданнях комiтетiв, тимчасових спецiальних та тимчасових слiдчих комiсiй Верховної Ради України з розгляду питань, що стосуються повноважень Кабiнету Мiнiстрiв України.

     Стаття 31. Повноваження Кабiнету Мiнiстрiв України з розроблення i забезпечення виконання Державного бюджету України

     1. Кабiнет Мiнiстрiв України не пiзнiше 1 березня року, що передує плановому бюджетному перiоду, схвалює Декларацiю цiлей та завдань бюджету на наступний бюджетний перiод (Бюджетну декларацiю), яка використовується для розроблення проекту закону про Державний бюджет України на вiдповiдний рiк.

     2. Кабiнет Мiнiстрiв України у строки, встановленi Бюджетним кодексом України, на пiдставi Бюджетної декларацiї, зазначеної в частинi першiй цiєї статтi, розробляє i подає до Верховної Ради України проект Основних напрямiв бюджетної полiтики на наступний бюджетний перiод. На парламентських слуханнях у Верховнiй Радi України з питань бюджетної полiтики на наступний бюджетний перiод з доповiддю про Основнi напрями бюджетної полiтики на наступний бюджетний перiод виступає Прем'єр-мiнiстр України або за його дорученням Мiнiстр фiнансiв України.

     3. Кабiнет Мiнiстрiв України вiдповiдно до Бюджетного кодексу України визначає перелiк головних розпорядникiв коштiв державного бюджету, на пiдставi якого розробляється проект закону про Державний бюджет України на вiдповiдний рiк.

     4. Кабiнет Мiнiстрiв України вiдповiдно до Бюджетного кодексу України розробляє i щороку не пiзнiше 15 вересня подає до Верховної Ради України проект закону про Державний бюджет України на наступний рiк. Порядок розгляду у Верховнiй Радi України проекту закону про Державний бюджет України, пiдготовленого Кабiнетом Мiнiстрiв України, та його прийняття визначаються Бюджетним кодексом України.

     5. Кабiнет Мiнiстрiв України не пiзнiше 1 травня року, наступного за звiтним, подає до Верховної Ради України рiчний звiт про виконання Державного бюджету України за минулий рiк, який оприлюднюється та розглядається вiдповiдно до Бюджетного кодексу України.

     Стаття 32. Повноваження Кабiнету Мiнiстрiв України з розроблення i забезпечення виконання загальнодержавних програм

     1. Кабiнет Мiнiстрiв України розробляє i вносить на розгляд Верховної Ради України проекти загальнодержавних програм з питань економiчного, науково-технiчного, соцiального i культурного розвитку, охорони довкiлля та з iнших питань.

     2. Кабiнет Мiнiстрiв України одночасно iз звiтом про виконання Державного бюджету України за минулий рiк подає Верховнiй Радi України звiти про хiд виконання загальнодержавних програм.

     Стаття 33. Вiдносини Кабiнету Мiнiстрiв України з Рахунковою палатою

     1. Кабiнет Мiнiстрiв України на запит Рахункової палати надає статистичну, фiнансову, бухгалтерську та iншу iнформацiю, необхiдну для виконання нею завдань, функцiй та повноважень, установлених Конституцiєю та законами України.

     2. Кабiнет Мiнiстрiв України одержує вiд Рахункової палати вiдомостi про результати перевiрок, ревiзiй та обстежень, а також пропозицiї щодо притягнення до передбаченої законом вiдповiдальностi осiб, винних у порушеннi вимог законодавства, нецiльовому та неефективному використаннi коштiв, заподiяннi матерiальної шкоди державi, розглядає такi вiдомостi та пропозицiї, вживає в межах своєї компетенцiї вiдповiдних заходiв та iнформує про них Рахункову палату.

     Стаття 34. Вiдносини Кабiнету Мiнiстрiв України з Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини

     1. Кабiнет Мiнiстрiв України в межах, установлених законом, забезпечує Уповноваженому Верховної Ради України з прав людини доступ до актiв та iнших документiв Кабiнету Мiнiстрiв України, пiдвiдомчих йому органiв, пiдприємств, установ та органiзацiй, сприяє йому в здiйсненнi визначених законом повноважень.

     2. Кабiнет Мiнiстрiв України за наявностi пiдстав, викладених у зверненнi Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, вживає в межах своєї компетенцiї вiдповiдних заходiв щодо усунення порушень прав людини та iнформує про це Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.

     Стаття 35. Розгляд звернень i запитiв народних депутатiв України

     1. Кабiнет Мiнiстрiв України або члени Кабiнету Мiнiстрiв України, яким надiйшли звернення чи запит народного депутата України, зобов'язанi надати вiдповiдь у встановленому законом порядку.

     2. Вiдповiдь на звернення чи запит народного депутата України, направленi Кабiнету Мiнiстрiв України, пiдписує Прем'єр-мiнiстр України. Вiдповiдь на звернення чи запит народного депутата України, направленi iншим членам Кабiнету Мiнiстрiв України, пiдписує член Кабiнету Мiнiстрiв України, якому це звернення чи запит адресовано.

     3. У разi обговорення вiдповiдi на запит народного депутата України на пленарному засiданнi Верховної Ради України на засiдання можуть запрошуватися члени Кабiнету Мiнiстрiв України, яким адресовано запит.

     4. Прем'єр-мiнiстр України, iншi члени Кабiнету Мiнiстрiв України в установленому законом порядку невiдкладно приймають народних депутатiв України з питань їх депутатської дiяльностi.

     Стаття 36. Розгляд звернень комiтетiв, Спецiальної контрольної комiсiї з питань приватизацiї, тимчасових спецiальних та тимчасових слiдчих комiсiй Верховної Ради України

     1. Кабiнет Мiнiстрiв України органiзовує розгляд звернень комiтетiв, Спецiальної контрольної комiсiї з питань приватизацiї, тимчасових спецiальних та тимчасових слiдчих комiсiй Верховної Ради України з питань його дiяльностi.

     2. Вiдповiдь на звернення, зазначенi в частинi першiй цiєї статтi, пiдписує Прем'єр-мiнiстр України або iнший член Кабiнету Мiнiстрiв України, якому адресовано звернення.

     Стаття 37. Iнформування Верховної Ради України про дiяльнiсть Кабiнету Мiнiстрiв України

     1. У днi проведення пленарних засiдань Верховної Ради України щотижня вiдводиться час для запитань членам Кабiнету Мiнiстрiв України (далi - "Година запитань до Уряду"). День, тривалiсть та порядок проведення "Години запитань до Уряду" визначаються Регламентом Верховної Ради України.

     2. У проведеннi "Години запитань до Уряду" у Верховнiй Радi України бере участь Кабiнет Мiнiстрiв України в повному складi, крiм тих його членiв, якi не можуть бути присутнiми з поважних причин.

     3. Пiд час проведення "Години запитань до Уряду" члени Кабiнету Мiнiстрiв України вiдповiдають на запитання народних депутатiв України, представникiв депутатських фракцiй. Народнi депутати України, депутатськi фракцiї можуть заздалегiдь письмово повiдомляти членiв Кабiнету Мiнiстрiв України про запитання, якi їм буде поставлено.

     4. Пiд час проведення "Години запитань до Уряду" порушуються лише питання, що належать до компетенцiї Кабiнету Мiнiстрiв України та центральних органiв виконавчої влади.

     5. Член Кабiнету Мiнiстрiв України вiдповiдає на запитання в межах своєї компетенцiї. У разi потреби його вiдповiдi можуть бути доповненi iншими членами Кабiнету Мiнiстрiв України.

     6. "Година запитань до Уряду" транслюється у прямому ефiрi першими загальнонацiональними каналами телебачення i радiомовлення.

Роздiл VIII
ВIДНОСИНИ КАБIНЕТУ МIНIСТРIВ УКРАЇНИ З IНШИМИ ДЕРЖАВНИМИ ОРГАНАМИ, ОРГАНАМИ МIСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ ТА ОБ'ЄДНАННЯМИ ГРОМАДЯН

     Стаття 38. Вiдносини Кабiнету Мiнiстрiв України з Конституцiйним Судом України

     1. Кабiнет Мiнiстрiв України звертається до Конституцiйного Суду України для надання висновкiв про вiдповiднiсть Конституцiї України чинних мiжнародних договорiв України або тих мiжнародних договорiв, що вносяться до Верховної Ради України для надання згоди на їх обов'язковiсть, а також для офiцiйного тлумачення Конституцiї та законiв України.

     Стаття 39. Вiдносини Кабiнету Мiнiстрiв України з судами загальної юрисдикцiї

     1. Кабiнет Мiнiстрiв України може бути позивачем та вiдповiдачем у судах загальної юрисдикцiї.

     2. Iнтереси Кабiнету Мiнiстрiв України у судах загальної юрисдикцiї представляє Мiнiстерство юстицiї України, якщо iнше не передбачено законами України або актами Кабiнету Мiнiстрiв України.

     3. Органи виконавчої влади, державнi пiдприємства, установи та органiзацiї зобов'язанi на вимогу Кабiнету Мiнiстрiв України або Мiнiстерства юстицiї України в установлений ними строк подати матерiали, необхiднi для розгляду справ у судах.

     Стаття 40. Вiдносини Кабiнету Мiнiстрiв України з Нацiональним банком України, iншими державними органами

     1. Кабiнет Мiнiстрiв України вiдповiдно до Конституцiї та законiв України взаємодiє з Нацiональним банком України, iншими державними органами з питань, що належать до його компетенцiї.

     Стаття 41. Вiдносини Кабiнету Мiнiстрiв України з органами мiсцевого самоврядування

     1. Кабiнет Мiнiстрiв України спрямовує дiяльнiсть органiв виконавчої влади на сприяння ефективному функцiонуванню та розвитку мiсцевого самоврядування, додержання визначених законом прав органiв мiсцевого самоврядування, забезпечує взаємодiю центральних i мiсцевих органiв виконавчої влади з органами мiсцевого самоврядування у вирiшеннi питань мiсцевого значення, зокрема економiчного, соцiального та культурного розвитку вiдповiдних адмiнiстративно-територiальних одиниць.

     2. Кабiнет Мiнiстрiв України вживає заходiв для ознайомлення органiв мiсцевого самоврядування з проектами актiв Кабiнету Мiнiстрiв України, що безпосередньо стосуються питань функцiонування мiсцевого самоврядування чи iнтересiв територiальних громад.

     3. Кабiнет Мiнiстрiв України в порядку, визначеному законом, за рахунок коштiв, передбачених у Державному бюджетi України, компенсує витрати органiв мiсцевого самоврядування, що виникли внаслiдок рiшень Кабiнету Мiнiстрiв України, iнших органiв виконавчої влади.

     4. Кабiнет Мiнiстрiв України може вносити на розгляд Верховної Ради України проекти законiв про надання органам мiсцевого самоврядування окремих повноважень органiв виконавчої влади. Одночасно Кабiнет Мiнiстрiв України подає пропозицiї про фiнансування здiйснення таких повноважень у повному обсязi за рахунок коштiв Державного бюджету України або шляхом вiднесення до мiсцевого бюджету окремих загальнодержавних податкiв, а також передачi у комунальну власнiсть чи у користування органiв мiсцевого самоврядування вiдповiдних об'єктiв державної власностi.

     5. Кабiнет Мiнiстрiв України вiдповiдно до Конституцiї та законiв України забезпечує здiйснення контролю за виконанням органами мiсцевого самоврядування наданих їм повноважень органiв виконавчої влади.

     Стаття 42. Вiдносини Кабiнету Мiнiстрiв України з об'єднаннями громадян

     1. Кабiнет Мiнiстрiв України безпосередньо або через органи виконавчої влади забезпечує реалiзацiю передбачених законом прав об'єднань громадян.

     2. Кабiнет Мiнiстрiв України розглядає пропозицiї об'єднань громадян з питань, що належать до його компетенцiї.

Роздiл IX
ОРГАНIЗАЦIЯ ДIЯЛЬНОСТI КАБIНЕТУ МIНIСТРIВ УКРАЇНИ

     Стаття 43. Здiйснення повноважень Кабiнету Мiнiстрiв України

     1. Кабiнет Мiнiстрiв України спрямовує свою дiяльнiсть на виконання Конституцiї та законiв України, актiв Президента України, постанов Верховної Ради України, Програми дiяльностi Кабiнету Мiнiстрiв України, схваленої Верховною Радою України.

     2. Кабiнет Мiнiстрiв України вiдповiдно до Конституцiї та законiв України здiйснює свої повноваження шляхом прийняття рiшень на його засiданнях бiльшiстю голосiв вiд посадового складу Кабiнету Мiнiстрiв України, визначеного вiдповiдно до статтi 6 цього Закону.

     Стаття 44. Прем'єр-мiнiстр України

     1. Прем'єр-мiнiстр України:

     1) керує роботою Кабiнету Мiнiстрiв України, спрямовує дiяльнiсть Кабiнету Мiнiстрiв України на забезпечення здiйснення внутрiшньої i зовнiшньої полiтики держави, виконання Програми дiяльностi Кабiнету Мiнiстрiв України, схваленої Верховною Радою України, та здiйснення iнших повноважень, покладених на Кабiнет Мiнiстрiв України;

     2) координує дiяльнiсть членiв Кабiнету Мiнiстрiв України;

     3) вносить на розгляд Верховної Ради України подання про призначення членiв Кабiнету Мiнiстрiв України (крiм Мiнiстра закордонних справ України та Мiнiстра оборони України), а також Голови Антимонопольного комiтету України, Голови Державного комiтету телебачення та радiомовлення України, Голови Фонду державного майна України;

     4) вносить на розгляд Кабiнету Мiнiстрiв України:

     пропозицiї щодо кандидатур для призначення на посаду i звiльнення з посади голiв мiсцевих державних адмiнiстрацiй та щодо внесення Президенту України подань про призначення на посаду або звiльнення з посади голiв мiсцевих державних адмiнiстрацiй;

     подання щодо кандидатур для призначення на посаду i звiльнення з посади керiвникiв центральних органiв виконавчої влади, що не входять до складу Кабiнету Мiнiстрiв України;

     подання вiдповiдно до закону щодо кандидатур для призначення на посаду i звiльнення з посади членiв колегiальних центральних органiв виконавчої влади, що не входять до складу Кабiнету Мiнiстрiв України;

     подання про утворення, реорганiзацiю та лiквiдацiю мiнiстерств, iнших центральних органiв виконавчої влади;

     пропозицiї щодо утворення урядових комiтетiв та їх посадового складу;

     5) формує проект порядку денного засiдання Кабiнету Мiнiстрiв України;

     6) скликає засiдання Кабiнету Мiнiстрiв України та головує на них;

     7) пiдписує акти Кабiнету Мiнiстрiв України;

     8) скрiплює пiдписом акти Президента України у випадках, передбачених пунктами 5, 18, 21 i 23 частини першої статтi 106 Конституцiї України;

     9) представляє Кабiнет Мiнiстрiв України у вiдносинах з iншими органами, пiдприємствами, установами та органiзацiями в Українi та за її межами;

     10) вступає у вiдносини з урядами iноземних держав, веде переговори i пiдписує мiжнароднi договори вiдповiдно до закону та актiв Президента України;

     11) вносить на розгляд Кабiнету Мiнiстрiв України пропозицiї щодо затвердження голiв спiльних мiжурядових комiсiй з питань спiвробiтництва, що утворюються на пiдставi мiжнародних договорiв, укладених вiд iменi Кабiнету Мiнiстрiв України.

     2. Прем'єр-мiнiстр України може здiйснювати iншi повноваження, передбаченi Конституцiєю, цим та iншими законами України.

     3. Для здiйснення Прем'єр-мiнiстром України своїх повноважень у складi Секретарiату Кабiнету Мiнiстрiв України утворюється патронатна служба - апарат Прем'єр-мiнiстра України, керiвник якого призначається на посаду та звiльняється з посади в установленому порядку Кабiнетом Мiнiстрiв України.

     4. У разi вiдсутностi Прем'єр-мiнiстра України його повноваження виконує Перший вiце-прем'єр-мiнiстр України або вiце-прем'єр-мiнiстр України згiдно з визначеним Кабiнетом Мiнiстрiв України розподiлом повноважень.

     Стаття 45. Перший вiце-прем'єр-мiнiстр України, вiце-прем'єр-мiнiстри України

     1. Перший вiце-прем'єр-мiнiстр України (вiце-прем'єр-мiнiстр України) згiдно з розподiлом повноважень:

     1) забезпечує виконання Програми дiяльностi Кабiнету Мiнiстрiв України у вiдповiдних напрямах дiяльностi;

     2) очолює вiдповiдний урядовий комiтет;

     3) забезпечує пiдготовку питань для розгляду на засiданнях Кабiнету Мiнiстрiв України, попередньо розглядає i погоджує проекти законiв, актiв Президента України, що готуються Кабiнетом Мiнiстрiв України, та проекти вiдповiдних актiв Кабiнету Мiнiстрiв України, сприяє узгодженню позицiй мiж членами Кабiнету Мiнiстрiв України, вносить пропозицiї щодо порядку денного засiдань Кабiнету Мiнiстрiв України;

     4) забезпечує взаємодiю Кабiнету Мiнiстрiв України з Президентом України та Верховною Радою України з питань дiяльностi Кабiнету Мiнiстрiв України, iнших органiв виконавчої влади;

     5) бере участь у розглядi питань на засiданнях Кабiнету Мiнiстрiв України, має право бути присутнiм на засiданнях Верховної Ради України та її органiв, брати участь у роботi колегiй мiнiстерств та iнших центральних органiв виконавчої влади, у засiданнях Ради мiнiстрiв Автономної Республiки Крим;

     6) за рiшенням Кабiнету Мiнiстрiв України здiйснює керiвництво консультативними, дорадчими та iншими допомiжними органами, що утворюються Кабiнетом Мiнiстрiв України;

     7) представляє в установленому порядку Кабiнет Мiнiстрiв України у вiдносинах з iншими органами, пiдприємствами, установами та органiзацiями в Українi та за її межами;

     8) веде переговори i пiдписує мiжнароднi договори України вiдповiдно до наданих йому повноважень;

     9) здiйснює iншi повноваження, передбаченi цим та iншими законами.

     Стаття 46. Мiнiстр України - член Кабiнету Мiнiстрiв України

     1. Мiнiстр України:

     1) забезпечує виконання Програми дiяльностi Кабiнету Мiнiстрiв України, формування та реалiзацiю державної полiтики у вiдповiднiй сферi;

     2) здiйснює керiвництво мiнiстерством (крiм мiнiстра, який не очолює мiнiстерство) та на виконання вимог законодавства в межах наданих йому повноважень визначає полiтичнi прiоритети, стратегiчнi напрями роботи мiнiстерства i шляхи досягнення поставленої мети, спрямовує та координує дiяльнiсть вiдповiдних центральних органiв виконавчої влади;

     3) вносить на розгляд Кабiнету Мiнiстрiв України:

     пропозицiї щодо вирiшення питань, пов'язаних з виконанням своїх повноважень iз спрямування i координацiї дiяльностi центральних органiв виконавчої влади;

     подання про призначення на посаду та звiльнення з посади першого заступника та заступникiв мiнiстра, а також перших заступникiв i заступникiв керiвникiв центральних органiв виконавчої влади, дiяльнiсть яких спрямовується i координується мiнiстром;

     пропозицiї щодо утворення, реорганiзацiї та лiквiдацiї урядових органiв у системi мiнiстерства, а також подання про призначення на посаду та звiльнення з посади їх керiвникiв;

     пропозицiї - у разi вмотивованої вiдмови голови обласної державної адмiнiстрацiї (пiдтримки головою обласної державної адмiнiстрацiї вмотивованої вiдмови голови районної державної адмiнiстрацiї) погодити призначення керiвника територiального органу мiнiстерства, iншого центрального органу виконавчої влади, дiяльнiсть якого спрямовується i координується мiнiстром, урядового органу в системi мiнiстерства або керiвника пiдприємства, установи, органiзацiї, що належить до сфери управлiння такого мiнiстерства, iншого центрального органу виконавчої влади, - про надання Кабiнетом Мiнiстрiв України згоди на призначення такого керiвника;

     4) вносить Прем'єр-мiнiстру України пропозицiї щодо призначення на посаду та звiльнення з посади керiвникiв центральних органiв виконавчої влади, дiяльнiсть яких спрямовується i координується мiнiстром;

     5) скрiплює пiдписом акти Президента України, виданi в межах повноважень, передбачених пунктами 5, 18, 21 i 23 частини першої статтi 106 Конституцiї України, з питань, що належать до сфери дiяльностi мiнiстерства та центральних органiв виконавчої влади, дiяльнiсть яких спрямовується i координується ним, та забезпечує їх виконання;

     6) погоджує проекти законiв, актiв Президента України та Кабiнету Мiнiстрiв України, що вносяться на розгляд Кабiнету Мiнiстрiв України, з питань, що належать до сфери дiяльностi мiнiстерства, центральних органiв виконавчої влади, дiяльнiсть яких спрямовується i координується ним;

     7) подає на розгляд Кабiнету Мiнiстрiв України проекти законiв, актiв Президента України та Кабiнету Мiнiстрiв України, розробником яких є мiнiстерство чи центральнi органи виконавчої влади, дiяльнiсть яких спрямовується i координується ним;

     8) видає обов'язковi для виконання накази з питань, що належать до сфери дiяльностi мiнiстерства та центральних органiв виконавчої влади, дiяльнiсть яких спрямовується i координується ним;

     9) здiйснює пiдготовку питань для розгляду Кабiнетом Мiнiстрiв України;

     10) бере участь у розглядi питань на засiданнях Кабiнету Мiнiстрiв України та вносить пропозицiї щодо порядку денного засiдань Кабiнету Мiнiстрiв України;

     11) бере участь у засiданнях урядових комiтетiв;

     12) представляє в установленому порядку Кабiнет Мiнiстрiв України у вiдносинах з iншими органами, пiдприємствами, установами та органiзацiями в Українi та за її межами;

     13) веде переговори i пiдписує мiжнароднi договори України вiдповiдно до наданих йому повноважень;

     14) за рiшенням Кабiнету Мiнiстрiв України здiйснює керiвництво консультативними, дорадчими та iншими допомiжними органами, що утворюються Кабiнетом Мiнiстрiв України;

     15) призначає за погодженням з головами вiдповiдних мiсцевих державних адмiнiстрацiй та звiльняє керiвникiв територiальних органiв мiнiстерств, державних пiдприємств, установ, органiзацiй, що перебувають у сферi управлiння вiдповiдного мiнiстерства;

     16) притягує до дисциплiнарної вiдповiдальностi керiвникiв територiальних органiв мiнiстерств, iнших центральних органiв виконавчої влади, дiяльнiсть яких спрямовується i координується мiнiстром, урядового органу в системi мiнiстерства, державних пiдприємств, установ, органiзацiй, що перебувають у сферi управлiння вiдповiдного мiнiстерства;

     17) здiйснює iншi повноваження, передбаченi цим та iншими законами.

     2. Патронатна служба мiнiстра України, який очолює мiнiстерство, утворюється у складi центрального апарату мiнiстерства. Працiвники патронатної служби призначаються на посаду та звiльняються з посади мiнiстром.

     Стаття 47. Вiдповiдальнiсть членiв Кабiнету Мiнiстрiв України

     1. Члени Кабiнету Мiнiстрiв України несуть солiдарну вiдповiдальнiсть за результати дiяльностi Кабiнету Мiнiстрiв України як колегiального органу виконавчої влади.

     2. Члени Кабiнету Мiнiстрiв України особисто несуть вiдповiдальнiсть за стан справ у доручених їм сферах державного управлiння.

     3. Члени Кабiнету Мiнiстрiв України за вчинення правопорушень несуть вiдповiдальнiсть вiдповiдно до закону.

     4. Члени Кабiнету Мiнiстрiв України за вчинення корупцiйних дiянь та порушення вимог сумлiнної поведiнки осiб, уповноважених на виконання функцiй держави (заборона використання службового становища в особистих цiлях, запобiгання конфлiкту iнтересiв тощо), можуть бути звiльненi Верховною Радою України в порядку, визначеному частиною другою статтi 18 цього Закону.

     Стаття 48. Засiдання Кабiнету Мiнiстрiв України

     1. Органiзацiйною формою роботи Кабiнету Мiнiстрiв України є його засiдання.

     2. Засiдання Кабiнету Мiнiстрiв України скликаються Прем'єр-мiнiстром України.

     3. Засiдання Кабiнету Мiнiстрiв України вважається повноважним, якщо на ньому присутнi бiльше нiж половина посадового складу Кабiнету Мiнiстрiв України.

     4. У разi якщо мiнiстр не має змоги взяти участь у засiданнi Кабiнету Мiнiстрiв України, з правом дорадчого голосу в засiданнi бере участь заступник мiнiстра.

     5. Кабiнет Мiнiстрiв України за пропозицiями членiв Кабiнету Мiнiстрiв України визначає iнших осiб, якi мають право брати участь у його засiданнях з правом дорадчого голосу.

     6. На засiданнях Кабiнету Мiнiстрiв України головує Прем'єр-мiнiстр України, а в разi його вiдсутностi - Перший вiце-прем'єр-мiнiстр України.

     7. Порядок денний засiдання Кабiнету Мiнiстрiв України затверджує Кабiнет Мiнiстрiв України за пропозицiєю Прем'єр-мiнiстра України.

     8. Засiдання Кабiнету Мiнiстрiв України стенографується, його рiшення оформлюється протоколом, який є офiцiйним документом.

     9. Стенограма засiдання Кабiнету Мiнiстрiв України є внутрiшнiм робочим документом Кабiнету Мiнiстрiв України, що має конфiденцiйний характер i використовується для складення протоколу засiдання. Стенограма засiдання Кабiнету Мiнiстрiв України надається Президенту України, членам Кабiнету Мiнiстрiв України на їх запит.

     10. Протокол засiдання надсилається членам Кабiнету Мiнiстрiв України, Президенту України та Верховнiй Радi України, а також може надсилатися iншим суб'єктам вiдповiдно до Регламенту Кабiнету Мiнiстрiв України.

     Стаття 49. Урядовi комiтети

     1. Для забезпечення ефективної реалiзацiї повноважень Кабiнету Мiнiстрiв України, координацiї дiй органiв виконавчої влади, попереднього розгляду проектiв нормативно-правових актiв, проектiв концепцiй, iнших документiв, що подаються на розгляд Кабiнету Мiнiстрiв України, утворюються урядовi комiтети.

     2. Перелiк урядових комiтетiв та їх посадовий склад затверджує Кабiнет Мiнiстрiв України за поданням Прем'єр-мiнiстра України.

     3. Члени Кабiнету Мiнiстрiв України, якi не входять до складу урядового комiтету, можуть брати участь у роботi цього комiтету з правом вирiшального голосу.

     4. У разi якщо мiнiстр - член урядового комiтету не може з поважних причин бути присутнiм на засiданнi, замiсть нього в роботi комiтету може брати участь з правом вирiшального голосу його заступник (за попереднiм погодженням з головою вiдповiдного комiтету).

     5. За рiшенням голови урядового комiтету або за погодженням з ним у засiданнi урядового комiтету можуть брати участь з правом дорадчого голосу керiвники центральних i мiсцевих органiв виконавчої влади, органiв мiсцевого самоврядування, народнi депутати України, iншi посадовi особи, участь яких необхiдна для обговорення питання, включеного до порядку денного.

     6. Засiдання урядового комiтету вважається повноважним, якщо на ньому присутнi бiльше нiж половина його членiв.

     7. Рiшення урядового комiтету приймається бiльшiстю вiд його посадового складу та оформлюється протоколом.

     8. Урядовий комiтет для забезпечення своєї дiяльностi:

     1) утворює у разi потреби пiдкомiтети, експертнi комiсiї та робочi групи для розгляду окремих питань, що належать до його компетенцiї;

     2) отримує в установленому порядку вiд органiв виконавчої влади необхiдну для його роботи iнформацiю;

     3) запрошує на засiдання представникiв органiв виконавчої влади, а також iнших фахiвцiв з питань, що розглядаються.

     9. Порядок органiзацiї роботи урядових комiтетiв визначається Регламентом Кабiнету Мiнiстрiв України.

     Стаття 50. Секретарiат Кабiнету Мiнiстрiв України

     1. Секретарiат Кабiнету Мiнiстрiв України здiйснює органiзацiйне, експертно-аналiтичне, правове, iнформацiйне та матерiально-технiчне забезпечення дiяльностi Кабiнету Мiнiстрiв України.

     2. Секретарiат Кабiнету Мiнiстрiв України забезпечує пiдготовку та проведення засiдань Кабiнету Мiнiстрiв України, урядових комiтетiв та дiяльнiсть Прем'єр-мiнiстра України, Першого вiце-прем'єр-мiнiстра України, вiце-прем'єр-мiнiстрiв України та мiнiстрiв України, якi не очолюють мiнiстерства. Секретарiат здiйснює контроль за своєчасним поданням органами виконавчої влади проектiв законiв, проектiв актiв Кабiнету Мiнiстрiв України, iнших документiв для пiдготовки їх до розгляду Кабiнетом Мiнiстрiв України, урядовими комiтетами.

     3. Секретарiатом Кабiнету Мiнiстрiв України керує Мiнiстр Кабiнету Мiнiстрiв України.

     4. Мiнiстр Кабiнету Мiнiстрiв України має першого заступника та заступникiв, якi призначаються на посаду та звiльняються з посади Кабiнетом Мiнiстрiв України за його поданням.

     5. Державнi службовцi, iншi працiвники Секретарiату Кабiнету Мiнiстрiв України призначаються на посаду та звiльняються з посади Мiнiстром Кабiнету Мiнiстрiв України, крiм тих, якi призначаються на посаду та звiльняються з посади Кабiнетом Мiнiстрiв України, у порядку, визначеному законодавством про державну службу та трудовим законодавством.

     6. Права, обов'язки i вiдповiдальнiсть державних службовцiв Секретарiату Кабiнету Мiнiстрiв України визначаються законодавством про державну службу.

     7. Припинення повноважень Кабiнету Мiнiстрiв України не є пiдставою для звiльнення з посад державних службовцiв, iнших працiвникiв Секретарiату Кабiнету Мiнiстрiв України, крiм державних службовцiв апарату Прем'єр-мiнiстра України, патронатних служб Першого вiце-прем'єр-мiнiстра України, вiце-прем'єр-мiнiстрiв України та мiнiстрiв, якi не очолюють мiнiстерство.

     8. Патронатнi служби Першого вiце-прем'єр-мiнiстра України, вiце-прем'єр-мiнiстрiв України та мiнiстрiв, якi не очолюють мiнiстерство, утворюються у складi Секретарiату Кабiнету Мiнiстрiв України. Працiвники таких служб призначаються на посаду та звiльняються з посади Мiнiстром Кабiнету Мiнiстрiв України за поданням вiдповiдно Першого вiце-прем'єр-мiнiстра України, вiце-прем'єр-мiнiстрiв України та мiнiстра, який не очолює мiнiстерство.

     9. Структура Секретарiату Кабiнету Мiнiстрiв України затверджується Кабiнетом Мiнiстрiв України за поданням Мiнiстра Кабiнету Мiнiстрiв України.

     10. Секретарiат Кабiнету Мiнiстрiв України є юридичною особою i дiє на пiдставi цього Закону та Положення про Секретарiат Кабiнету Мiнiстрiв України, що затверджується Кабiнетом Мiнiстрiв України.

     11. Кошторис та штатний розпис Секретарiату Кабiнету Мiнiстрiв України затверджує Мiнiстр Кабiнету Мiнiстрiв України за погодженням з Мiнiстерством фiнансiв України у межах бюджетних асигнувань, передбачених для забезпечення дiяльностi Секретарiату Кабiнету Мiнiстрiв України.

     Стаття 51. Консультативнi, дорадчi та iншi допомiжнi органи, що утворюються Кабiнетом Мiнiстрiв України

     1. Кабiнет Мiнiстрiв України для забезпечення здiйснення своїх повноважень може утворювати постiйнi, тимчасовi консультативнi, дорадчi та iншi допомiжнi органи.

     2. До участi в роботi консультативних, дорадчих та iнших допомiжних органiв можуть залучатися державнi службовцi, а також народнi депутати України, науковцi та iншi фахiвцi за їх згодою.

     3. Завдання, склад та органiзацiя роботи консультативних, дорадчих та iнших допомiжних органiв визначаються Кабiнетом Мiнiстрiв України.

     4. Для оплати працi фахiвцiв, залучених до роботи в консультативних, дорадчих та iнших допомiжних органах, можуть видiлятися кошти, передбаченi для забезпечення дiяльностi Секретарiату Кабiнету Мiнiстрiв України або вiдповiдного центрального органу виконавчої влади.

     Стаття 52. Акти Кабiнету Мiнiстрiв України

     1. Кабiнет Мiнiстрiв України на основi та на виконання Конституцiї i законiв України, актiв Президента України видає обов'язковi для виконання акти - постанови i розпорядження.

     2. Акти Кабiнету Мiнiстрiв України нормативного характеру видаються у формi постанов Кабiнету Мiнiстрiв України.

     3. Акти Кабiнету Мiнiстрiв України з органiзацiйно-розпорядчих та iнших поточних питань видаються у формi розпоряджень Кабiнету Мiнiстрiв України.

     4. Акти Кабiнету Мiнiстрiв України пiдписує Прем'єр-мiнiстр України.

     5. Зупинення дiї акта Кабiнету Мiнiстрiв України Президентом України на пiдставi пункту 15 частини першої статтi 106 Конституцiї України має наслiдком зупинення вчинення будь-якими органами, особами дiй, спрямованих на виконання зупиненого акта Кабiнету Мiнiстрiв України, здiйснення повноважень, визначених цим актом.

     6. Винесення Конституцiйним Судом України ухвали про вiдмову у вiдкриттi провадження у справi за конституцiйним поданням Президента України щодо вiдповiдностi Конституцiї України акта Кабiнету Мiнiстрiв України або визнання акта Кабiнету Мiнiстрiв України таким, що вiдповiдає Конституцiї України, вiдновлює дiю цього акта.

     7. Акт Кабiнету Мiнiстрiв України може бути оскаржений до суду в порядку та у випадках, установлених законом.

     Стаття 53. Пiдготовка проектiв актiв Кабiнету Мiнiстрiв України

     1. Право iнiцiативи у прийняттi актiв Кабiнету Мiнiстрiв України мають члени Кабiнету Мiнiстрiв України, центральнi органи виконавчої влади, Рада мiнiстрiв Автономної Республiки Крим, обласнi, Київська та Севастопольська мiськi державнi адмiнiстрацiї. Iнiцiювати пiдготовку та прийняття актiв Кабiнету Мiнiстрiв України може Президент України.

     2. Проекти актiв Кабiнету Мiнiстрiв України готуються мiнiстерствами, iншими центральними органами виконавчої влади, Радою мiнiстрiв Автономної Республiки Крим, обласними, Київською та Севастопольською мiськими державними адмiнiстрацiями.

     3. Проекти актiв Кабiнету Мiнiстрiв України, внесенi на його розгляд, реєструються Секретарiатом Кабiнету Мiнiстрiв України. Зареєстрованi проекти актiв Кабiнету Мiнiстрiв України вносяться до бази даних електронної комп'ютерної мережi. Їх оприлюднення на офiцiйному веб-сайтi Кабiнету Мiнiстрiв України здiйснюється в порядку, встановленому Кабiнетом Мiнiстрiв України.

     4. До пiдготовки проектiв актiв Кабiнету Мiнiстрiв України можуть залучатися народнi депутати України, науковцi та iншi фахiвцi за їх згодою.

     5. Проекти актiв Кабiнету Мiнiстрiв України, що мають важливе суспiльне значення та визначають права i обов'язки громадян України, пiдлягають попередньому оприлюдненню в порядку, встановленому Кабiнетом Мiнiстрiв України.

     Стаття 54. Прийняття актiв Кабiнету Мiнiстрiв України

     1. Постанови та розпорядження Кабiнету Мiнiстрiв України приймаються на засiданнях Кабiнету Мiнiстрiв України шляхом голосування бiльшiстю голосiв вiд посадового складу Кабiнету Мiнiстрiв України, визначеного вiдповiдно до статтi 6 цього Закону. Якщо проект рiшення отримав пiдтримку рiвно половини посадового складу Кабiнету Мiнiстрiв України i за цей проект проголосував Прем'єр-мiнiстр України, рiшення вважається прийнятим.

     2. Пiсля пiдписання акта Кабiнету Мiнiстрiв України внесення до його тексту будь-яких змiн, у тому числi виправлення орфографiчних i стилiстичних помилок, здiйснюється в порядку, передбаченому частиною першою цiєї статтi.

     Стаття 55. Набрання чинностi актами Кабiнету Мiнiстрiв України

     1. Постанови Кабiнету Мiнiстрiв України, крiм постанов, що мiстять iнформацiю з обмеженим доступом, набирають чинностi з дня їх офiцiйного опублiкування, якщо iнше не передбачено самими постановами, але не ранiше дня їх опублiкування.

     У випадках, передбачених законом, постанови Кабiнету Мiнiстрiв України або їх окремi положення, що мiстять iнформацiю з обмеженим доступом, не пiдлягають опублiкуванню i набирають чинностi з моменту їх доведення в установленому порядку до виконавцiв, якщо цими постановами не встановлено пiзнiший термiн набрання ними чинностi.

     2. Розпорядження Кабiнету Мiнiстрiв України набирають чинностi з моменту їх прийняття, якщо цими розпорядженнями не встановлено пiзнiший термiн набрання ними чинностi.

     3. Акти Кабiнету Мiнiстрiв України включаються до Єдиного державного реєстру нормативно-правових актiв України.

     4. Постанови Кабiнету Мiнiстрiв України публiкуються в Офiцiйному вiснику України, акти Кабiнету Мiнiстрiв України також оприлюднюються шляхом їх розмiщення на офiцiйному веб-сайтi Кабiнету Мiнiстрiв України.

Роздiл X
СОЦIАЛЬНЕ ТА IНШЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЧЛЕНIВ КАБIНЕТУ МIНIСТРIВ УКРАЇНИ

     Стаття 56. Умови оплати працi та iншого забезпечення Прем'єр-мiнiстра України

     1. Умови оплати працi Прем'єр-мiнiстра України, його транспортного, медичного та iншого забезпечення на час виконання Прем'єр-мiнiстром України своїх повноважень визначаються Кабiнетом Мiнiстрiв України.

     Стаття 57. Умови оплати працi та вiдпустки членiв Кабiнету Мiнiстрiв України

     1. Умови оплати працi членiв Кабiнету Мiнiстрiв України визначаються вiдповiдно до законодавства.

     2. Члени Кабiнету Мiнiстрiв України мають право на щорiчну вiдпустку тривалiстю тридцять календарних днiв.

     Стаття 58. Матерiально-побутове забезпечення членiв Кабiнету Мiнiстрiв України

     1. Член Кабiнету Мiнiстрiв України забезпечується службовим транспортним засобом.

     2. Член Кабiнету Мiнiстрiв України, не забезпечений житлом, забезпечується службовим житлом на час перебування на посадi.

     Службовi житловi примiщення, призначенi для заселення членами Кабiнету Мiнiстрiв України, перебувають у державнiй власностi.

     Виключення житлових примiщень, що надаються членам Кабiнету Мiнiстрiв України на час перебування на посадi, з числа службових не допускається.

     3. Член Кабiнету Мiнiстрiв України має право на позачергове придбання проїзних квиткiв на всi види мiжмiського транспорту в межах територiї України.

     4. Члену Кабiнету Мiнiстрiв України на перiод здiйснення його повноважень видається в установленому порядку дипломатичний паспорт України.

     5. У разi смертi члена Кабiнету Мiнiстрiв України надається допомога на його поховання.

     Стаття 59. Гарантiї трудових прав членiв Кабiнету Мiнiстрiв України

     1. Час роботи на посадi члена Кабiнету Мiнiстрiв України зараховується до стажу державної служби, загального i безперервного стажу роботи, стажу роботи (служби) за спецiальнiстю, стажу роботи, який дає право на встановлення процентних надбавок до заробiтної плати та одержання одноразової винагороди за вислугу рокiв (за стаж роботи за спецiальнiстю на даному пiдприємствi), процентної надбавки за вислугу рокiв, виплату винагороди за пiдсумками роботи.

     Стаття 60. Пенсiйне забезпечення колишнiх членiв Кабiнету Мiнiстрiв України

     1. Пенсiйне забезпечення колишнiх членiв Кабiнету Мiнiстрiв України здiйснюється в порядку та на умовах, визначених Законом України "Про державну службу".

Роздiл XI
ПРИКIНЦЕВI ПОЛОЖЕННЯ

     1. Цей Закон набирає чинностi з дня його опублiкування.

     2. Дiя статтi 59 цього Закону поширюється також на пенсiонерiв з числа членiв колишнiх Ради Мiнiстрiв Української РСР, Кабiнету Мiнiстрiв Української РСР, Кабiнету Мiнiстрiв України, яким пенсiю призначено до набрання чинностi цим Законом.

     3. Визнати таким, що втратив чиннiсть, Закон України "Про Кабiнет Мiнiстрiв України" (Вiдомостi Верховної Ради України, 2007 р., N 11, ст. 94; 2008 р., NN 5 - 8, ст. 78).

     4. Кабiнету Мiнiстрiв України протягом трьох мiсяцiв з дня опублiкування цього Закону:

     1) пiдготувати та подати на розгляд Верховної Ради України пропозицiї про внесення змiн до законiв України у зв'язку з прийняттям цього Закону;

     2) привести свої нормативно-правовi акти у вiдповiднiсть iз цим Законом;

     3) прийняти нормативно-правовi акти, що випливають iз цього Закону.

Президент України

В. ЮЩЕНКО

м. Київ
16 травня 2008 року
N 279-VI