Документ скасований: Кодекс ВР № 2456-VI від 08.07.2010

БЮДЖЕТНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ

Iз змiнами i доповненнями, внесеними
Законами України
вiд 6 березня 2003 року
N 599-IV,
вiд 10 липня 2003 року N 1086-IV,
вiд 11 вересня 2003 року N 1158-IV,
вiд 27 листопада 2003 року N 1344-IV,
вiд 27 листопада 2003 року N 1349-IV,
вiд 4 березня 2004 року N 1577-IV,
(змiни до цього Закону, внесенi Законом України вiд 4 березня 2004 року N 1577-IV,
зупинено на 2005 рiк у зв'язку iз зупиненням дiї Закону України вiд 4 березня 2004 року N 1577-IV
згiдно iз Законом України вiд 23 грудня 2004 року N 2285-IV)
вiд 17 червня 2004 року N 1801-IV,
вiд 14 грудня 2004 року N 2229-IV,
вiд 23 грудня 2004 року N 2285-IV
вiд 16 грудня 2004 року N 2264-IV,
вiд 13 сiчня 2005 року N 2350-IV,
вiд 25 березня 2005 року N 2505-IV,
вiд 17 листопада 2005 року N 3108-IV,
вiд 20 грудня 2005 року N 3235-IV,
вiд 15 грудня 2005 року N 3200-IV,
вiд 19 грудня 2006 року N 489-V,
вiд 28 грудня 2007 року N 107-VI,
(змiни, внесенi Законом України вiд 28 грудня 2007 року N 107-VI,
дiють по 31 грудня 2008 року,
змiни, внесенi пунктом 47 роздiлу II Закону України
вiд 28 грудня 2007 року N 107-VI,
визнано такими, що не вiдповiдають Конституцiї України (є неконституцiйними),
згiдно з Рiшенням Конституцiйного Суду України
вiд 22 травня 2008 року N 10-рп/2008),
вiд 3 червня 2008 року N 309-VI,
вiд 24 вересня 2008 року N 586-VI,
вiд 31 жовтня 2008 року N 639-VI,
вiд 25 грудня 2008 року N 800-VI,
вiд 5 березня 2009 року N 1075-VI,
вiд 16 квiтня 2009 року N 1275-VI

     Цим Кодексом визначаються засади бюджетної системи України, її структура, принципи, правовi засади функцiонування, основи бюджетного процесу i мiжбюджетних вiдносин та вiдповiдальнiсть за порушення бюджетного законодавства.

ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА

Роздiл I
ЗАГАЛЬНI ПОЛОЖЕННЯ

Глава 1. ЗАГАЛЬНI ПОЛОЖЕННЯ

     Стаття 1. Вiдносини, що регулюються Бюджетним кодексом України

     1. Бюджетним кодексом України регулюються вiдносини, що виникають у процесi складання, розгляду, затвердження, виконання бюджетiв та розгляду звiтiв про їх виконання, а також контролю за виконанням Державного бюджету України та мiсцевих бюджетiв.

     Стаття 2. Визначення основних термiнiв

     1. У цьому Кодексi наведенi нижче термiни вживаються в такому значеннi:

     1) бюджет - план формування та використання фiнансових ресурсiв для забезпечення завдань i функцiй, якi здiйснюються органами державної влади, органами влади Автономної Республiки Крим та органами мiсцевого самоврядування протягом бюджетного перiоду;

     2) бюджети мiсцевого самоврядування - бюджети територiальних громад сiл, селищ, мiст та їх об'єднань;

     3) бюджетна класифiкацiя - єдине систематизоване згрупування доходiв, видаткiв (в тому числi кредитування за вирахуванням погашення) та фiнансування бюджету за ознаками економiчної сутностi, функцiональної дiяльностi, органiзацiйного устрою та iншими ознаками вiдповiдно до законодавства України та мiжнародних стандартiв;

     4) бюджетна програма - систематизований перелiк заходiв, спрямованих на досягнення єдиної мети та завдань, виконання яких пропонує та здiйснює розпорядник бюджетних коштiв вiдповiдно до покладених на нього функцiй;

     5) бюджетна система України - сукупнiсть державного бюджету та мiсцевих бюджетiв, побудована з урахуванням економiчних вiдносин, державного i адмiнiстративно-територiальних устроїв i врегульована нормами права;

     6) бюджетна установа - орган, установа чи органiзацiя, визначена Конституцiєю України, а також установа чи органiзацiя, створена у встановленому порядку органами державної влади, органами влади Автономної Республiки Крим чи органами мiсцевого самоврядування, яка повнiстю утримується за рахунок вiдповiдно державного бюджету чи мiсцевих бюджетiв. Бюджетнi установи є неприбутковими;

     7) бюджетне асигнування - повноваження, надане розпоряднику бюджетних коштiв вiдповiдно до бюджетного призначення на взяття бюджетного зобов'язання та здiйснення платежiв з конкретною метою в процесi виконання бюджету;

     8) бюджетне зобов'язання - будь-яке здiйснене вiдповiдно до бюджетного асигнування розмiщення замовлення, укладення договору, придбання товару, послуги чи здiйснення iнших аналогiчних операцiй протягом бюджетного перiоду, згiдно з якими необхiдно здiйснити платежi протягом цього ж перiоду або у майбутньому;

     9) бюджетне призначення - повноваження, надане головному розпоряднику бюджетних коштiв цим Кодексом, законом про Державний бюджет України або рiшенням про мiсцевий бюджет, що має кiлькiснi та часовi обмеження та дозволяє надавати бюджетнi асигнування;

     10) бюджетний запит - документ, пiдготовлений розпорядником бюджетних коштiв, що мiстить пропозицiї з вiдповiдними обгрунтуваннями щодо обсягу бюджетних коштiв, необхiдних для його дiяльностi на наступний бюджетний перiод;

     11) бюджетний процес - регламентована нормами права дiяльнiсть, пов'язана iз складанням, розглядом, затвердженням бюджетiв, їх виконанням i контролем за їх виконанням, розглядом звiтiв про виконання бюджетiв, що складають бюджетну систему України;

     12) бюджетний розпис - документ, в якому встановлюється розподiл доходiв та фiнансування бюджету, бюджетних асигнувань головним розпорядникам бюджетних коштiв по певних перiодах року вiдповiдно до бюджетної класифiкацiї;

     13) видатки бюджету - кошти, що спрямовуються на здiйснення програм та заходiв, передбачених вiдповiдним бюджетом, за винятком коштiв на погашення основної суми боргу та повернення надмiру сплачених до бюджету сум;

     14) витрати бюджету - видатки бюджету та кошти на погашення основної суми боргу;

     15) головнi розпорядники бюджетних коштiв - бюджетнi установи в особi їх керiвникiв, якi вiдповiдно до статтi 22 цього Кодексу отримують повноваження шляхом встановлення бюджетних призначень;

     16) державний борг (борг Автономної Республiки Крим чи борг мiсцевого самоврядування) - загальна сума заборгованостi держави (Автономної Республiки Крим чи мiсцевого самоврядування), яка складається з усiх випущених i непогашених боргових зобов'язань держави (Автономної Республiки Крим чи мiсцевого самоврядування), включаючи борговi зобов'язання держави (Автономної Республiки Крим чи мiських рад), що вступають в дiю в результатi виданих гарантiй за кредитами, або зобов'язань, що виникають на пiдставi законодавства або договору;

     17) дефiцит бюджету - перевищення видаткiв бюджету над його доходами;

     18) дотацiя вирiвнювання - мiжбюджетний трансферт на вирiвнювання доходної спроможностi бюджету, який його отримує;

     19) доходи бюджету - усi податковi, неподатковi та iншi надходження на безповоротнiй основi, справляння яких передбачено законодавством України (включаючи трансферти, дарунки, гранти);

     20) закон про Державний бюджет України - закон, який затверджує повноваження органам державної влади здiйснювати виконання Державного бюджету України протягом бюджетного перiоду;

     201) залишок бюджетних коштiв - обсяг коштiв на рахунках вiдповiдного бюджету та розпорядникiв коштiв цього бюджету на кiнець дня;

     21) запозичення - операцiї, пов'язанi з отриманням бюджетом коштiв на умовах повернення, платностi та строковостi, в результатi яких виникають зобов'язання держави, Автономної Республiки Крим чи мiсцевого самоврядування перед кредиторами;

     22) кредитування за вирахуванням погашення - операцiї, пов'язанi з наданням коштiв з бюджету на умовах повернення, платностi та строковостi, в результатi яких з'являються зобов'язання перед бюджетом, та операцiї, пов'язанi з поверненням цих коштiв до бюджету;

     23) кошик доходiв бюджетiв мiсцевого самоврядування - податки i збори (обов'язковi платежi), що закрiпленi цим Кодексом на постiйнiй основi за бюджетами мiсцевого самоврядування та враховуються при визначеннi обсягiв мiжбюджетних трансфертiв;

     24) коефiцiєнт вирiвнювання - коефiцiєнт, що застосовується при розрахунку обсягу дотацiї вирiвнювання та коштiв, що передаються до Державного бюджету України з мiсцевих бюджетiв, з метою змiцнення доходної бази бюджетiв мiсцевого самоврядування;

     25) мiжбюджетнi трансферти - кошти, якi безоплатно i безповоротно передаються з одного бюджету до iншого;

     26) мiсцевi бюджети - бюджет Автономної Республiки Крим, обласнi, районнi бюджети, бюджети районiв у мiстах та бюджети мiсцевого самоврядування;

     27) мiсцевий фiнансовий орган - установа, що вiдповiдно до законодавства України здiйснює функцiї по складанню, виконанню мiсцевих бюджетiв, контролю за витрачанням коштiв розпорядниками бюджетних коштiв, а також iншi функцiї, пов'язанi з управлiнням коштами мiсцевого бюджету. Для цiлей цього Кодексу Мiнiстерство фiнансiв Автономної Республiки Крим вiднесено до мiсцевих фiнансових органiв;

     28) надходження до бюджету - доходи бюджету та кошти, залученi в результатi взяття боргових зобов'язань органами державної влади, органами влади Автономної Республiки Крим або органами мiсцевого самоврядування;

     29) фiнансовий норматив бюджетної забезпеченостi - гарантований державою в межах наявних бюджетних ресурсiв рiвень фiнансового забезпечення повноважень Ради мiнiстрiв Автономної Республiки Крим, мiсцевих державних адмiнiстрацiй та виконавчих органiв мiсцевого самоврядування, що використовується для визначення обсягу мiжбюджетних трансфертiв;

     30) органи стягнення - податковi, митнi та iншi державнi органи, яким вiдповiдно до закону надано право стягнення до бюджету податкiв, зборiв (обов'язкових платежiв) та iнших надходжень;

     31) платiж - погашення зобов'язання, що виникло в поточному або попереднiх бюджетних перiодах;

     32) повноваження на майбутнi бюджетнi зобов'язання - повноваження на взяття бюджетного зобов'язання здiйснювати платежi в бюджетному перiодi, що настає пiсля закiнчення поточного бюджетного перiоду;

     33) проект бюджету - проект плану формування та використання фiнансових ресурсiв для забезпечення завдань i функцiй, що здiйснюються органами державної влади, органами влади Автономної Республiки Крим та органами мiсцевого самоврядування протягом бюджетного перiоду, який є невiд'ємною частиною проекту закону про державний бюджет або проекту рiшення вiдповiдної ради про мiсцевий бюджет;

     34) профiцит бюджету - перевищення доходiв бюджету над його видатками;

     35) рiшення про мiсцевий бюджет - нормативно-правовий акт Верховної Ради Автономної Республiки Крим чи вiдповiдної ради, виданий в установленому законодавством України порядку, що мiстить затвердженi повноваження вiдповiдно Радi мiнiстрiв Автономної Республiки Крим, мiсцевiй державнiй адмiнiстрацiї або виконавчому органу мiсцевого самоврядування здiйснювати виконання мiсцевого бюджету протягом бюджетного перiоду;

     36) розпорядники бюджетних коштiв - бюджетнi установи в особi їх керiвникiв, уповноваженi на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов'язань та здiйснення видаткiв з бюджету;

     37) субвенцiї - мiжбюджетнi трансферти для використання на певну мету в порядку, визначеному тим органом, який прийняв рiшення про надання субвенцiї;

     38) фiнансування бюджету - надходження та витрати у зв'язку iз змiною обсягу боргу, а також змiною залишку готiвкових коштiв по бюджету, якi використовуються для покриття рiзницi мiж доходами i видатками бюджету.

(Iз доповненнями, внесеними згiдно iз Законом України вiд 10.07.2003 р. N 1086-IV)

     Стаття 3. Бюджетний перiод

     1. Бюджетний перiод для всiх бюджетiв, що складають бюджетну систему, становить один календарний рiк, який починається 1 сiчня кожного року i закiнчується 31 грудня того ж року. Неприйняття Верховною Радою України закону про Державний бюджет України до 1 сiчня не є пiдставою для встановлення iншого бюджетного перiоду.

     2. Вiдповiдно до Конституцiї України бюджетний перiод для Державного бюджету України за особливих обставин може бути iншим, нiж передбачено частиною першою цiєї статтi.

     3. Особливими обставинами, за яких Державний бюджет України може бути прийнято на iнший, нiж передбачено частиною першою цiєї статтi, бюджетний перiод, є:

     1) введення воєнного стану;

     2) оголошення надзвичайного стану в Українi або в окремих її мiсцевостях;

     3) оголошення окремих мiсцевостей зонами надзвичайної екологiчної ситуацiї, необхiднiсть усунення природних чи техногенних катастроф.

     4. У разi прийняття Державного бюджету України на iнший, нiж передбачено частиною першою цiєї статтi, бюджетний перiод мiсцевi бюджети можуть бути прийнятi на такий же перiод.

     Стаття 4. Склад бюджетного законодавства

     1. Нормативно-правовими актами, що регулюють бюджетнi вiдносини в Українi, є:

     1) Конституцiя України;

     2) цей Кодекс;

     3) закон про Державний бюджет України;

     4) iншi закони, що регулюють бюджетнi правовiдносини, передбаченi статтею 1 цього Кодексу;

     5) нормативно-правовi акти Кабiнету Мiнiстрiв України, прийнятi на пiдставi i на виконання цього Кодексу та iнших законiв України, передбачених пунктами 3 та 4 частини першої цiєї статтi;

     6) нормативно-правовi акти центральних органiв виконавчої влади, прийнятi на пiдставi i на виконання цього Кодексу, iнших законiв України та нормативно-правових актiв Кабiнету Мiнiстрiв України, передбачених пунктами 3, 4 та 5 частини першої цiєї статтi;

     7) рiшення органiв Автономної Республiки Крим, мiсцевих державних адмiнiстрацiй, органiв мiсцевого самоврядування, прийнятi вiдповiдно до цього Кодексу, нормативно-правових актiв, передбачених пунктами 3, 4, 5 i 6 частини першої цiєї статтi.

     2. При здiйсненнi бюджетного процесу в Українi положення нормативно-правових актiв застосовуються лише в частинi, в якiй вони не суперечать положенням Конституцiї України, цього Кодексу та закону про Державний бюджет України.

     3. Якщо мiжнародним договором України, поданим на ратифiкацiю, встановлено iншi положення, нiж у вiдповiдних нормах бюджетного законодавства України, такi положення приймаються окремими законами про внесення змiн до вiдповiдних законiв i розглядаються Верховною Радою України одночасно з ратифiкацiєю мiжнародного договору України, яким такi положення передбаченi.

     4. Розгляд законопроектiв, якi впливають на доходну чи видаткову частину бюджетiв, здiйснюється за особливою процедурою, що визначається статтею 27 цього Кодексу.

Глава 2. БЮДЖЕТНА СИСТЕМА УКРАЇНИ ТА ЇЇ ПРИНЦИПИ

     Стаття 5. Структура бюджетної системи України

     1. Бюджетна система України складається з державного бюджету та мiсцевих бюджетiв.

     2. Бюджетами мiсцевого самоврядування визнаються бюджети територiальних громад сiл, селищ, мiст та їх об'єднань.

     3. Мiсцевими бюджетами визнаються бюджет Автономної Республiки Крим, обласнi, районнi бюджети, бюджети районiв у мiстах та бюджети мiсцевого самоврядування.

     Стаття 6. Зведений бюджет

     1. Зведений бюджет є сукупнiстю показникiв бюджетiв, що використовуються для аналiзу i прогнозування економiчного i соцiального розвитку держави.

     2. Зведений бюджет України включає показники Державного бюджету України, зведеного бюджету Автономної Республiки Крим та зведених бюджетiв областей та мiст Києва i Севастополя.

     3. Зведений бюджет Автономної Республiки Крим включає показники бюджету Автономної Республiки Крим, зведених бюджетiв її районiв та бюджетiв мiст республiканського значення.

     4. Зведений бюджет областi включає показники обласного бюджету, зведених бюджетiв районiв i бюджетiв мiст обласного значення цiєї областi.

     5. Зведений бюджет району включає показники районних бюджетiв, бюджетiв мiст районного значення, селищних та сiльських бюджетiв цього району.

     6. Зведений бюджет мiста з районним подiлом включає показники мiського бюджету та бюджетiв районiв, що входять до його складу. У разi, коли мiсту або району у мiстi адмiнiстративно пiдпорядкованi iншi мiста, селища чи села, зведений бюджет мiста або району в мiстi включає показники бюджетiв цих мiст, селищ та сiл.

     Стаття 7. Принципи бюджетної системи України

     1. Бюджетна система України грунтується на таких принципах:

     1) принцип єдностi бюджетної системи України - єднiсть бюджетної системи України забезпечується єдиною правовою базою, єдиною грошовою системою, єдиним регулюванням бюджетних вiдносин, єдиною бюджетною класифiкацiєю, єднiстю порядку виконання бюджетiв та ведення бухгалтерського облiку i звiтностi;

     2) принцип збалансованостi - повноваження на здiйснення витрат бюджету повиннi вiдповiдати обсягу надходжень до бюджету на вiдповiдний бюджетний перiод;

     3) принцип самостiйностi - Державний бюджет України та мiсцевi бюджети є самостiйними. Держава коштами державного бюджету не несе вiдповiдальностi за бюджетнi зобов'язання органiв влади Автономної Республiки Крим та органiв мiсцевого самоврядування. Органи влади Автономної Республiки Крим та органи мiсцевого самоврядування коштами вiдповiдних бюджетiв не несуть вiдповiдальностi за бюджетнi зобов'язання одне одного, а також за бюджетнi зобов'язання держави. Самостiйнiсть бюджетiв забезпечується закрiпленням за ними вiдповiдних джерел доходiв, правом вiдповiдних органiв державної влади, органiв влади Автономної Республiки Крим та органiв мiсцевого самоврядування на визначення напрямiв використання коштiв вiдповiдно до законодавства України, правом Верховної Ради Автономної Республiки Крим та вiдповiдних рад самостiйно i незалежно одне вiд одного розглядати та затверджувати вiдповiднi бюджети;

     4) принцип повноти - до складу бюджетiв пiдлягають включенню всi надходження до бюджетiв та витрати бюджетiв, що здiйснюються вiдповiдно до нормативно-правових актiв органiв державної влади, органiв влади Автономної Республiки Крим, органiв мiсцевого самоврядування;

     5) принцип обгрунтованостi - бюджет формується на реалiстичних макропоказниках економiчного i соцiального розвитку держави та розрахунках надходжень до бюджету i витрат бюджету, що здiйснюються вiдповiдно до затверджених методик та правил;

     6) принцип ефективностi - при складаннi та виконаннi бюджетiв усi учасники бюджетного процесу мають прагнути досягнення запланованих цiлей при залученнi мiнiмального обсягу бюджетних коштiв та досягнення максимального результату при використаннi визначеного бюджетом обсягу коштiв;

     7) принцип субсидiарностi - розподiл видiв видаткiв мiж державним бюджетом та мiсцевими бюджетами, а також мiж мiсцевими бюджетами повинен грунтуватися на максимально можливому наближеннi надання суспiльних послуг до їх безпосереднього споживача;

     8) принцип цiльового використання бюджетних коштiв - бюджетнi кошти використовуються тiльки на цiлi, визначенi бюджетними призначеннями;

     9) принцип справедливостi i неупередженостi - бюджетна система України будується на засадах справедливого i неупередженого розподiлу суспiльного багатства мiж громадянами i територiальними громадами;

     10) принцип публiчностi та прозоростi - Державний бюджет України та мiсцевi бюджети затверджуються, а рiшення щодо звiту про їх виконання приймаються вiдповiдно Верховною Радою України, Верховною Радою Автономної Республiки Крим та вiдповiдними радами;

     11) принцип вiдповiдальностi учасникiв бюджетного процесу - кожен учасник бюджетного процесу несе вiдповiдальнiсть за свої дiї або бездiяльнiсть на кожнiй стадiї бюджетного процесу.

     Стаття 8. Бюджетна класифiкацiя

     1. Бюджетна класифiкацiя України застосовується для здiйснення контролю за фiнансовою дiяльнiстю органiв державної влади, органiв влади Автономної Республiки Крим, органiв мiсцевого самоврядування, iнших розпорядникiв бюджетних коштiв, проведення необхiдного аналiзу в розрiзi доходiв, а також органiзацiйних, функцiональних та економiчних категорiй видаткiв, забезпечення загальнодержавної i мiжнародної порiвнянностi бюджетних показникiв.

     2. З метою досягнення цiлiсностi бюджетних категорiй доходiв i видаткiв та для забезпечення взаємозв'язку мiж функцiональними призначеннями i економiчним характером видаткiв бюджету Мiнiстр фiнансiв України затверджує бюджетну класифiкацiю, а також змiни до неї та iнформує про це в обов'язковому порядку Верховну Раду України.

     3. Бюджетна класифiкацiя має такi складовi частини:

     1) класифiкацiя доходiв бюджету;

     2) класифiкацiя видаткiв (у тому числi кредитування за вирахуванням погашення) бюджету;

     3) класифiкацiя фiнансування бюджету;

     4) класифiкацiя боргу.

     Стаття 9. Класифiкацiя доходiв бюджету

     1. Доходи бюджету класифiкуються за такими роздiлами:

     1) податковi надходження;

     2) неподатковi надходження;

     3) доходи вiд операцiй з капiталом;

     4) трансферти.

     2. Податковими надходженнями визнаються передбаченi податковими законами України загальнодержавнi i мiсцевi податки, збори та iншi обов'язковi платежi.

     3. Неподатковими надходженнями визнаються:

     1) доходи вiд власностi та пiдприємницької дiяльностi;

     2) адмiнiстративнi збори та платежi, доходи вiд некомерцiйного та побiчного продажу;

     3) надходження вiд штрафiв та фiнансових санкцiй;

     4) iншi неподатковi надходження.

     4. Трансферти - це кошти, одержанi вiд iнших органiв державної влади, органiв влади Автономної Республiки Крим, органiв мiсцевого самоврядування, iнших держав або мiжнародних органiзацiй на безоплатнiй та безповоротнiй основi.

     Стаття 10. Класифiкацiя видаткiв бюджету

     1. Видатки бюджету класифiкуються за:

     1) функцiями, з виконанням яких пов'язанi видатки (функцiональна класифiкацiя видаткiв);

     2) економiчною характеристикою операцiй, при проведеннi яких здiйснюються цi видатки (економiчна класифiкацiя видаткiв);

     3) ознакою головного розпорядника бюджетних коштiв (вiдомча класифiкацiя видаткiв);

     4) за бюджетними програмами (програмна класифiкацiя видаткiв).

     2. Функцiональна класифiкацiя видаткiв має такi рiвнi деталiзацiї:

     1) роздiли, в яких визначаються видатки бюджетiв на здiйснення вiдповiдно загальних функцiй держави, Автономної Республiки Крим чи мiсцевого самоврядування;

     2) пiдроздiли та групи, в яких конкретизуються напрями спрямування бюджетних коштiв на здiйснення вiдповiдно функцiй держави, Автономної Республiки Крим чи мiсцевого самоврядування.

     3. За економiчною класифiкацiєю видатки бюджету подiляються на поточнi видатки, капiтальнi видатки та кредитування за вирахуванням погашення, склад яких визначається Мiнiстром фiнансiв України.

     4. Вiдомча класифiкацiя видаткiв бюджету визначає перелiк головних розпорядникiв бюджетних коштiв. На її основi Державне казначейство України та мiсцевi фiнансовi органи ведуть реєстр усiх розпорядникiв бюджетних коштiв.

     5. Програмна класифiкацiя видаткiв бюджету застосовується при формуваннi бюджету за програмно-цiльовим методом.

     Стаття 11. Класифiкацiя фiнансування бюджету

     1. Класифiкацiя фiнансування бюджету визначає джерела отримання фiнансових ресурсiв, необхiдних для покриття дефiциту бюджету, i напрями витрачання фiнансових ресурсiв, що утворилися в результатi перевищення доходiв бюджету над його видатками (до цiєї категорiї належать платежi з погашення основної суми боргу).

     2. Класифiкацiя фiнансування бюджету здiйснюється за такими ознаками:

     1) фiнансування за типом кредитора - за категорiями кредиторiв або власникiв боргових зобов'язань;

     2) фiнансування за типом боргового зобов'язання - за засобами, що використовуються для фiнансування дефiциту або профiциту.

     Стаття 12. Класифiкацiя боргу

     1. Класифiкацiя боргу систематизує iнформацiю про всi борговi зобов'язання держави, Автономної Республiки Крим, мiсцевого самоврядування.

     2. Борг класифiкується за типом кредитора та за типом боргового зобов'язання.

     Стаття 13. Складовi частини бюджету

     1. Бюджет може складатися iз загального та спецiального фондiв.

     2. Загальний фонд бюджету включає:

     1) всi доходи бюджету, крiм тих, що призначенi для зарахування до спецiального фонду;

     2) всi видатки бюджету за рахунок надходжень до загального фонду бюджету;

     3) фiнансування загального фонду бюджету.

     3. Спецiальний фонд бюджету включає:

     1) бюджетнi призначення на видатки за рахунок конкретно визначених джерел надходжень;

     2) гранти або дарунки (у вартiсному обрахунку), одержанi розпорядниками бюджетних коштiв на конкретну мету;

     3) рiзницю мiж доходами i видатками спецiального фонду бюджету.

     4. Розподiл бюджету на загальний та спецiальний фонди визначається законом про Державний бюджет України. Джерела формування спецiального фонду визначаються виключно законами України.

     5. Пiдставою для рiшення вiдповiдної ради про створення спецiального фонду у складi мiсцевого бюджету може бути виключно закон про Державний бюджет України.

     6. Передача коштiв мiж загальним та спецiальним фондами бюджету дозволяється тiльки в межах бюджетних призначень шляхом внесення змiн до закону про Державний бюджет України чи рiшення вiдповiдної ради.

     7. Платежi за рахунок спецiального фонду здiйснюються в межах коштiв, що надiйшли до цього фонду на вiдповiдну мету.

     8. Створення позабюджетних фондiв органами державної влади, органами влади Автономної Республiки Крим, органами мiсцевого самоврядування та iншими бюджетними установами не допускається.

Глава 3. ЗАПОЗИЧЕННЯ

     Стаття 14. Дефiцит та профiцит бюджету

     1. Прийняття Державного бюджету України або мiсцевих бюджетiв на вiдповiдний бюджетний перiод з дефiцитом дозволяється у разi наявностi обгрунтованих джерел фiнансування дефiциту вiдповiдного бюджету з урахуванням особливостей, визначених статтею 72 цього Кодексу.

     2. Профiцит бюджету затверджується виключно з метою погашення основної суми боргу та на забезпечення збереження розмiру оборотної касової готiвки.

(Iз змiнами i доповненнями, внесеними згiдно iз Законом України вiд 10.07.2003 р. N 1086-IV)

     Стаття 141. Залишок бюджетних коштiв

     1. Оборотна касова готiвка - частина залишку коштiв загального фонду вiдповiдного бюджету, яка формується на початок планового бюджетного перiоду з метою покриття тимчасових касових розривiв.

     2. Збереження розмiру оборотної касової готiвки на кiнець бюджетного перiоду має бути обов'язковим.

     3. Оборотна касова готiвка встановлюється у розмiрi не бiльше 2 вiдсоткiв планових видаткiв загального фонду бюджету i затверджується вiдповiдно у законi про Державний бюджет України та рiшеннi про мiсцевий бюджет.

     4. Рiзниця мiж залишком коштiв загального фонду бюджету та оборотною касовою готiвкою на кiнець бюджетного перiоду складає вiльний залишок бюджетних коштiв, який не пiдлягає вилученню й використовується на проведення видаткiв згiдно з рiшенням вiдповiдної ради.

(Доповнено статтею 141 згiдно iз Законом України вiд 10.07.2003 р. N 1086-IV)

     Стаття 15. Джерела фiнансування дефiциту бюджету

     1. Джерелами фiнансування дефiциту бюджетiв є державнi внутрiшнi та зовнiшнi запозичення, внутрiшнi запозичення органiв влади Автономної Республiки Крим, внутрiшнi та зовнiшнi запозичення органiв мiсцевого самоврядування, а також вiльний залишок бюджетних коштiв iз дотриманням умов, визначених цим Кодексом.

     2. Кабiнет Мiнiстрiв України може брати позики в межах, визначених законом про Державний бюджет України. Запозичення не використовуються для забезпечення фiнансовими ресурсами поточних видаткiв держави, за винятком випадкiв, коли це необхiдно для збереження загальної економiчної рiвноваги.

     3. Мiнiстр фiнансiв України з урахуванням вимог частини другої цiєї статтi з метою економiї коштiв та ефективностi їх використання має право вибрати кредитора, вид позики i валюту запозичення.

     4. Витрати на погашення зобов'язань iз боргу здiйснюються вiдповiдно до кредитних угод, а також нормативно-правових актiв, за якими виникають державнi борговi зобов'язання та борговi зобов'язання Автономної Республiки Крим чи мiсцевого самоврядування, незалежно вiд обсягу коштiв, передбачених на цю мету в законi про Державний бюджет України або рiшеннi про мiсцевий бюджет.

     5. Якщо витрати на обслуговування та погашення державного боргу перевищать обсяг коштiв, передбачений в законi про Державний бюджет України на таку мету, Мiнiстр фiнансiв України невiдкладно iнформує про це Кабiнет Мiнiстрiв України. Кабiнет Мiнiстрiв України невiдкладно iнформує про очiкуване перевищення таких витрат Верховну Раду України та подає у двотижневий термiн пропозицiї про внесення змiн до закону про Державний бюджет України.

     6. Емiсiйнi кошти Нацiонального банку України не можуть бути джерелом фiнансування дефiциту Державного бюджету України.

(Iз доповненнями, внесеними згiдно iз Законом України вiд 10.07.2003 р. N 1086-IV)

     Стаття 16. Право на здiйснення запозичень

     1. Право на здiйснення державних внутрiшнiх та зовнiшнiх запозичень у межах i на умовах, передбачених законом про Державний бюджет України, належить державi в особi Мiнiстра фiнансiв України за дорученням Кабiнету Мiнiстрiв України.

     2. Виключно Верховна Рада Автономної Республiки Крим та мiськi ради мають право здiйснювати внутрiшнi запозичення (за винятком випадкiв, передбачених статтею 73 цього Кодексу). Зовнiшнi запозичення можуть здiйснювати лише мiськi ради мiст з чисельнiстю населення понад вiсiмсот тисяч мешканцiв за офiцiйними даними державної статистики на час ухвалення рiшення про здiйснення запозичень.

     Стаття 17. Гарантiї щодо виконання боргових зобов'язань

     1. Кабiнет Мiнiстрiв України в особi Мiнiстра фiнансiв України, Рада мiнiстрiв Автономної Республiки Крим в особi Мiнiстра фiнансiв Автономної Республiки Крим та мiськi ради в особi керiвникiв їх виконавчих органiв можуть надавати гарантiї щодо виконання боргових зобов'язань суб'єктам виключно у межах повноважень, встановлених вiдповiдно законом про Державний бюджет України чи рiшенням про мiсцевий бюджет.

     2. Гарантiї надаються лише на умовах платностi, строковостi, майнового забезпечення та зустрiчних гарантiй, отриманих вiд iнших суб'єктiв.

     3. Платежi, пов'язанi з виконанням гарантiйних зобов'язань, належать до платежiв по боргу.

     4. У разi невиконання юридичними особами своїх зобов'язань щодо погашення та обслуговування наданих на умовах повернення кредитiв, залучених державою або пiд державнi гарантiї, iнших гарантованих державою зобов'язань, та стягнення заборгованостi перед Державним бюджетом України з наданих пiдприємствам i органiзацiям позичок iз державного бюджету, позичок, наданих за рахунок коштiв, залучених державою або пiд державнi гарантiї, плати за користування цими позичками органи стягнення застосовують механiзм стягнення цiєї заборгованостi у порядку, передбаченому законом для стягнення не внесених у строк податкiв i неподаткових платежiв, включаючи погашення такої заборгованостi за рахунок майна боржникiв.

     Стаття 18. Граничний обсяг боргу

     1. Граничний обсяг внутрiшнього та зовнiшнього державного боргу, боргу Автономної Республiки Крим чи мiсцевого самоврядування, граничний обсяг надання гарантiй встановлюється на кожний бюджетний перiод вiдповiдно законом про Державний бюджет України чи рiшенням про мiсцевий бюджет.

     2. Величина основної суми державного боргу не повинна перевищувати 60 вiдсоткiв фактичного рiчного обсягу валового внутрiшнього продукту України.

     3. У разi перевищення граничної величини, визначеної частиною другою цiєї статтi, Кабiнет Мiнiстрiв України зобов'язаний вжити заходiв для приведення цiєї величини у вiдповiднiсть з положеннями цього Кодексу.

Глава 4. БЮДЖЕТНИЙ ПРОЦЕС ТА ЙОГО УЧАСНИКИ

     Стаття 19. Стадiї бюджетного процесу

     1. Стадiями бюджетного процесу визнаються:

     1) складання проектiв бюджетiв;

     2) розгляд та прийняття закону про Державний бюджет України, рiшень про мiсцевi бюджети;

     3) виконання бюджету, в тому числi у разi необхiдностi внесення змiн до закону про Державний бюджет України, рiшення про мiсцевi бюджети;

     4) пiдготовка та розгляд звiту про виконання бюджету i прийняття рiшення щодо нього.

     2. На всiх стадiях бюджетного процесу здiйснюються фiнансовий контроль i аудит та оцiнка ефективностi використання бюджетних коштiв.

     Стаття 20. Учасники бюджетного процесу та їх повноваження

     1. Учасниками бюджетного процесу є органи та посадовi особи, якi надiленi бюджетними повноваженнями.

     2. Бюджетними повноваженнями визнаються права i обов'язки учасникiв бюджетних правовiдносин.

     Стаття 21. Розпорядники бюджетних коштiв

     1. Для здiйснення програм та заходiв, якi проводяться за рахунок коштiв бюджету, бюджетнi асигнування надаються розпорядникам бюджетних коштiв. За обсягом наданих прав розпорядники бюджетних коштiв подiляються на головних розпорядникiв бюджетних коштiв та розпорядникiв бюджетних коштiв нижчого рiвня.

     2. Кошти бюджету, якi отримують фiзичнi особи та юридичнi особи, що не мають статусу бюджетної установи (одержувачi бюджетних коштiв), надаються їм лише через розпорядника бюджетних коштiв.

     3. Бюджетна установа не має права здiйснювати запозичення у будь-якiй формi або надавати за рахунок бюджетних коштiв позички юридичним та фiзичним особам, крiм випадкiв, передбачених законом про Державний бюджет України.

     Стаття 22. Головнi розпорядники бюджетних коштiв та їх основнi функцiї

     1. Головними розпорядниками бюджетних коштiв можуть бути виключно:

     1) за бюджетними призначеннями, передбаченими законом про Державний бюджет України, - органи, уповноваженi вiдповiдно Верховною Радою України, Президентом України, Кабiнетом Мiнiстрiв України забезпечувати їх дiяльнiсть, в особi їх керiвникiв, а також мiнiстерства, iншi центральнi органи виконавчої влади, Конституцiйний Суд України, Верховний Суд України та iншi спецiалiзованi суди; установи та органiзацiї, якi визначенi Конституцiєю України або входять до складу Кабiнету Мiнiстрiв України, а також спецiально уповноваженi законом органи на здiйснення розвiдувальної дiяльностi, Нацiональна академiя наук України, Українська академiя аграрних наук, Академiя медичних наук України, Академiя педагогiчних наук України, Академiя правових наук України, Академiя мистецтв України, в особi їх керiвникiв;

     2) за бюджетними призначеннями, передбаченими бюджетом Автономної Республiки Крим, - уповноваженi юридичнi особи (бюджетнi установи), що забезпечують дiяльнiсть Верховної Ради Автономної Республiки Крим та Ради мiнiстрiв Автономної Республiки Крим, а також мiнiстерства та iншi органи влади Автономної Республiки Крим в особi їх керiвникiв;

     3) за бюджетними призначеннями, передбаченими iншими мiсцевими бюджетами, - керiвники мiсцевих державних адмiнiстрацiй, виконавчих органiв рад та їх секретарiатiв, керiвники головних управлiнь, управлiнь, вiддiлiв та iнших самостiйних структурних пiдроздiлiв мiсцевих державних адмiнiстрацiй, виконавчих органiв рад.

     2. Головнi розпорядники коштiв Державного бюджету України визначаються вiдповiдно до пункту 1 частини першої цiєї статтi та затверджуються законом про Державний бюджет України шляхом встановлення їм бюджетних призначень.

     3. Головнi розпорядники коштiв мiсцевих бюджетiв визначаються рiшенням про мiсцевий бюджет iз дотриманням умов, визначених пунктами 2 i 3 частини першої цiєї статтi.

     4. Головний розпорядник бюджетних коштiв:

     1) розробляє план своєї дiяльностi вiдповiдно до завдань та функцiй, визначених нормативно-правовими актами, виходячи з необхiдностi досягнення конкретних результатiв за рахунок бюджетних коштiв;

     2) розробляє на пiдставi плану дiяльностi проект кошторису та бюджетнi запити i подає їх Мiнiстерству фiнансiв України чи мiсцевому фiнансовому органу;

     3) отримує бюджетнi призначення шляхом їх затвердження у законi про Державний бюджет України чи рiшеннi про мiсцевий бюджет, доводить у встановленому порядку до розпорядникiв бюджетних коштiв нижчого рiвня (одержувачiв бюджетних коштiв) вiдомостi про обсяги асигнувань, забезпечує управлiння бюджетними асигнуваннями;

     4) затверджує кошториси розпорядникiв бюджетних коштiв нижчого рiвня, якщо iнше не передбачене законодавством;

     5) здiйснює внутрiшнiй контроль за повнотою надходжень, отриманих розпорядниками бюджетних коштiв нижчого рiвня та одержувачами бюджетних коштiв, i витрачанням ними бюджетних коштiв;

     6) одержує звiти про використання коштiв вiд розпорядникiв бюджетних коштiв нижчого рiвня та одержувачiв бюджетних коштiв i аналiзує ефективнiсть використання ними бюджетних коштiв.

(Iз доповненнями, внесеними згiдно iз законами України вiд 06.03.2003 р. N 599-IV, вiд 15.12.2005 р. N 3200-IV)

     Стаття 23. Бюджетнi призначення

     1. Будь-якi бюджетнi зобов'язання та платежi з бюджету можна здiйснювати лише за наявностi вiдповiдного бюджетного призначення.

     2. Бюджетнi призначення встановлюються законом про Державний бюджет України чи рiшенням про мiсцевий бюджет у порядку, визначеному цим Кодексом.

     3. Якщо в процесi виконання бюджету змiна обставин вимагає менших асигнувань головним розпорядникам бюджетних коштiв, Мiнiстр фiнансiв України (керiвник мiсцевого фiнансового органу) приймає рiшення про приведення у вiдповiднiсть бюджетного призначення Державного бюджету України (мiсцевого бюджету). Кабiнет Мiнiстрiв України (Рада мiнiстрiв Автономної Республiки Крим, мiсцева державна адмiнiстрацiя, виконавчий орган вiдповiдної ради) у двотижневий термiн подає до Верховної Ради України (Верховної Ради Автономної Республiки Крим, вiдповiдної ради) у встановленому порядку пропозицiї про приведення у вiдповiднiсть бюджетних призначень Державного бюджету України (мiсцевого бюджету).

     4. Витрати спецiального фонду бюджету мають постiйне бюджетне призначення, яке дає право провадити їх виключно в межах i за рахунок вiдповiдних надходжень до спецiального фонду згiдно з законодавством, якщо законом про Державний бюджет України (рiшенням про мiсцевий бюджет) не встановлено iнше.

     5. Пропозицiї про внесення змiн до бюджетних призначень подаються та розглядаються у порядку, встановленому для подання пропозицiй до проекту бюджету. Видатки вiдповiдно до внесених у бюджетнi призначення змiн здiйснюються лише пiсля набрання чинностi вiдповiдним законом (рiшенням вiдповiдної ради), яким внесено такi змiни. Iншi змiни розмiрiв i мети та обмеження в часi бюджетних призначень провадяться лише за наявностi в законi про Державний бюджет України (рiшеннi про мiсцевий бюджет) вiдповiдного положення.

     6. Якщо пiсля прийняття закону про Державний бюджет України (рiшення про мiсцевий бюджет) вiдповiдальнiсть за виконання функцiй або надання послуг, на якi затверджено бюджетне призначення, передається вiдповiдно до законодавства вiд одного головного розпорядника бюджетних коштiв iншому головному розпоряднику бюджетних коштiв, дiя бюджетного призначення не припиняється i застосовується в порядку, встановленому законом про Державний бюджет України (рiшенням про мiсцевий бюджет), для виконання тих самих функцiй чи послуг iншим головним розпорядником бюджетних коштiв, якому це доручено. У цьому випадку Мiнiстерство фiнансiв України (мiсцевий фiнансовий орган) повiдомляє Кабiнет Мiнiстрiв України (Раду мiнiстрiв Автономної Республiки Крим, мiсцеву державну адмiнiстрацiю, виконавчий орган вiдповiдної ради) та Верховну Раду України (Верховну Раду Автономної Республiки Крим, вiдповiдну раду) про такi змiни в двотижневий термiн.

     7. Усi бюджетнi призначення втрачають чиннiсть пiсля закiнчення бюджетного перiоду, за винятком тих випадкiв, коли окремим законом передбаченi багаторiчнi бюджетнi призначення.

     Стаття 24. Резервний фонд бюджету

     1. Резервний фонд бюджету формується для здiйснення непередбачених видаткiв, що не мають постiйного характеру i не могли бути передбаченi при складаннi проекту бюджету. Порядок використання коштiв з резервного фонду бюджету визначається Кабiнетом Мiнiстрiв України.

     2. Рiшення про видiлення коштiв з резервного фонду бюджету приймаються вiдповiдно Кабiнетом Мiнiстрiв України, Радою мiнiстрiв Автономної Республiки Крим, мiсцевими державними адмiнiстрацiями та виконавчими органами мiсцевого самоврядування.

     3. Резервний фонд бюджету не може перевищувати одного вiдсотка обсягу видаткiв загального фонду вiдповiдного бюджету.

     4. Кабiнет Мiнiстрiв України, Рада мiнiстрiв Автономної Республiки Крим, мiсцевi державнi адмiнiстрацiї та виконавчi органи мiсцевого самоврядування щомiсячно звiтують вiдповiдно перед Верховною Радою України, Верховною Радою Автономної Республiки Крим та вiдповiдною радою про витрачання коштiв резервного фонду вiдповiдного бюджету.

     5. У Державному бюджетi України резервний фонд передбачається обов'язково. Рiшення щодо необхiдностi створення резервного фонду мiсцевого бюджету приймає вiдповiдна рада.

     Стаття 25. Безспiрне списання коштiв бюджету

     1. Державне казначейство України здiйснює безспiрне списання коштiв з рахункiв, на яких облiковуються кошти Державного бюджету України та мiсцевих бюджетiв, за рiшенням, яке було прийняте державним органом, що вiдповiдно до закону має право на його застосування.

     2. У разi списання коштiв з реєстрацiйних рахункiв бюджетних установ, з вини яких виникли вiдповiднi зобов'язання, протягом мiсяця з часу проведення такої операцiї розпорядники бюджетних коштiв повиннi впорядкувати свої зобов'язання з урахуванням безспiрного списання коштiв i привести їх у вiдповiднiсть з бюджетними призначеннями на вiдповiдний бюджетний перiод. При цьому безспiрне списання коштiв з рахункiв, на яких облiковуються кошти Державного бюджету України та мiсцевих бюджетiв, в рахунок погашення зобов'язань таких бюджетних установ не допускається.

     Стаття 26. Аудит та фiнансовий контроль

     1. Внутрiшнiй фiнансовий контроль, який здiйснюється на всiх стадiях бюджетного процесу, повинен забезпечувати:

     1) постiйну оцiнку достатностi та вiдповiдностi дiяльностi бюджетної установи вимогам внутрiшнього фiнансового контролю;

     2) оцiнку дiяльностi на вiдповiднiсть результатiв встановленим завданням та планам;

     3) iнформування безпосередньо керiвника бюджетної установи про результати кожної перевiрки (оцiнки, розслiдування, вивчення чи ревiзiї), проведеної пiдроздiлом внутрiшнього фiнансового контролю.

     2. Керiвник бюджетної установи вiдповiдає за органiзацiю ефективної системи внутрiшнього контролю за фiнансовою та господарською дiяльнiстю цiєї установи з урахуванням:

     1) положень цього Кодексу та iнших нормативно-правових актiв;

     2) вимог цiлеспрямованого, ефективного i економного управлiння функцiями кожного структурного пiдроздiлу, правильного розмежування функцiональних обов'язкiв;

     3) правил бухгалтерського облiку та контролю щодо активiв, пасивiв, доходiв та видаткiв бюджетної установи;

     4) забезпечення вiдповiдностi дiяльностi бюджетної установи вимогам внутрiшнього фiнансового контролю.

     3. Розпорядники бюджетних коштiв несуть вiдповiдальнiсть за органiзацiю i стан внутрiшнього фiнансового контролю та аудиту як у своїх закладах, так i в пiдвiдомчих бюджетних установах.

     4. Зовнiшнiй контроль та аудит фiнансової та господарської дiяльностi бюджетних установ здiйснюються Рахунковою палатою - в частинi контролю за використанням коштiв Державного бюджету України, Головним контрольно-ревiзiйним управлiнням України - вiдповiдно до його повноважень, визначених законом.

     Стаття 27. Порядок подання та розгляду законопроектiв, якi впливають на доходну чи видаткову частину бюджетiв

     1. Кожен законопроект, внесений до Верховної Ради України, протягом семи днiв подається до Комiтету Верховної Ради України з питань бюджету для проведення експертизи щодо його впливу на доходну та/або видаткову частину бюджетiв та виконання закону про Державний бюджет України у поточному бюджетному перiодi.

     2. Протягом двох тижнiв, якщо Верховною Радою України не визначено iнший термiн, Комiтет Верховної Ради України з питань бюджету забезпечує пiдготовку експертного висновку щодо впливу вiдповiдного законопроекту на доходну та/або видаткову частину бюджетiв. До проектiв законiв, набрання чинностi якими в поточному чи наступному бюджетних перiодах призведе до збiльшення видаткiв або скорочення доходiв бюджету, суб'єктом законодавчої iнiцiативи додаються пропозицiї про видатки, якi належить скоротити, та/або пропозицiї про джерела додаткових доходiв для покриття збiльшення видаткiв. Жодна з таких змiн не повинна призвести до збiльшення державного боргу i державних гарантiй, розмiр яких встановлений законом про Державний бюджет України. При цьому:

     1) законопроекти, якi згiдно з експертним висновком та рiшенням Комiтету Верховної Ради України з питань бюджету не впливають на доходну та/або видаткову частину бюджетiв, вносяться до порядку денного пленарних засiдань Верховної Ради України для їх розгляду у загальному порядку, встановленому Регламентом Верховної Ради України;

     2) законопроекти, якi згiдно з експертним висновком та вiдповiдним рiшенням Комiтету Верховної Ради України з питань бюджету впливають на доходну чи видаткову частину бюджетiв, протягом трьох днiв передаються Мiнiстерству фiнансiв України для експертного висновку щодо визначення вартiсної величини впливу законопроектiв на доходну чи видаткову частину бюджетiв та для пропозицiй щодо доцiльностi їх прийняття, можливостi та термiну набрання ними чинностi. Мiнiстерство фiнансiв України у двотижневий термiн готує експертний висновок та пропозицiї до законопроектiв i передає Комiтету Верховної Ради України з питань бюджету для пiдготовки висновкiв щодо доцiльностi їх прийняття Верховною Радою України i термiнiв набрання ними чинностi.

     3. Закони України, якi впливають на формування доходної чи видаткової частини бюджетiв, повиннi бути офiцiйно оприлюдненi до 15 серпня року, що передує плановому. В iншому разi норми вiдповiдних законiв, що впливають на формування доходної та/або видаткової частини бюджетiв, застосовуються не ранiше початку бюджетного перiоду, наступного за плановим, крiм випадкiв, передбачених Законом України "Про запобiгання впливу свiтової фiнансової кризи на розвиток будiвельної галузi та житлового будiвництва".

(Iз доповненнями, внесеними згiдно iз Законом України вiд 25.12.2008р. N 800-VI)

     Стаття 28. Доступнiсть iнформацiї про бюджет

     1. Iнформацiя про бюджет повинна бути оприлюднена. Мiнiстерство фiнансiв України забезпечує доступнiсть для публiкацiї:

     1) проекту закону про державний бюджет;

     2) закону про Державний бюджет України на вiдповiдний перiод з додатками, що є його невiд'ємною частиною;

     3) iнформацiї про виконання Державного бюджету України за пiдсумками кварталу та року;

     4) iнформацiї про показники виконання зведеного бюджету України;

     5) iншої iнформацiї про виконання Державного бюджету України.

     2. Проект закону про державний бюджет пiдлягає обов'язковiй публiкацiї в газетi "Урядовий кур'єр" не пiзнiше нiж через сiм днiв пiсля його подання Верховнiй Радi України.

     3. Верховна Рада Автономної Республiки Крим та Рада мiнiстрiв Автономної Республiки Крим, мiсцевi державнi адмiнiстрацiї та органи мiсцевого самоврядування забезпечують публiкацiю iнформацiї про мiсцевi бюджети, в тому числi рiшень про мiсцевий бюджет та перiодичних звiтiв про їх виконання. Рiшення про мiсцевий бюджет повинно бути оприлюднене не пiзнiше десяти днiв з дня його прийняття.

     4. Iнформацiя про виконання Державного бюджету України та мiсцевих бюджетiв (крiм бюджетiв сiл i селищ) пiдлягає обов'язковiй публiкацiї не пiзнiше 1 березня року, що наступає за роком звiту: Державного бюджету України - в газетах "Голос України" та "Урядовий кур'єр"; мiсцевих бюджетiв - у газетах, визначених вiдповiдними радами.

     Мiнiстерство фiнансiв України до 20 березня за участю Комiтету Верховної Ради України з питань бюджету, Рахункової палати здiйснює публiчне представлення звiту про виконання Державного бюджету України за попереднiй рiк у розрiзi економiчної класифiкацiї видаткiв. Iнформацiя про час i мiсце публiчного представлення публiкується разом iз звiтом про виконання Державного бюджету України.

     Головнi розпорядники коштiв Державного бюджету України здiйснюють публiчне представлення звiтiв про витрачання бюджетних коштiв у розрiзi економiчної класифiкацiї видаткiв до 15 квiтня.

     Рiшення про час i мiсце представлення звiтiв визначається рiшенням Кабiнету Мiнiстрiв України, яке пiдлягає публiкацiї в газетi "Урядовий кур'єр". Головнi розпорядники бюджетних коштiв зобов'язанi додавати до звiтiв розшифрування (деталiзацiю) витрат за статтями, якi перевищують 5 млн. гривень (крiм заробiтної плати з нарахуваннями на неї та комунальних платежiв).

     Публiчне представлення звiтiв (в розрiзi економiчної класифiкацiї видаткiв) про виконання мiсцевих бюджетiв (крiм бюджетiв сiл i селищ) здiйснюється до 20 березня. Iнформацiя про час i мiсце публiчного представлення звiтiв публiкується разом iз звiтом про виконання вiдповiдних бюджетiв. До звiтiв додається розшифрування (деталiзацiя) витрат за статтями, розмiр яких перевищує (крiм заробiтної плати з нарахуваннями на неї та комунальних платежiв): для бюджету мiста Києва - 2 млн. гривень; для бюджету Автономної Республiки Крим, обласних бюджетiв, бюджету мiста Севастополя - 1 млн. гривень; для бюджетiв мiст, районiв - 500 тис. гривень.

(Iз доповненнями, внесеними згiдно iз Законом України вiд 10.07.2003 р. N 1086-IV)

ОСОБЛИВА ЧАСТИНА

Роздiл II
ДЕРЖАВНИЙ БЮДЖЕТ УКРАЇНИ

Глава 5. ДОХОДИ I ВИДАТКИ ДЕРЖАВНОГО БЮДЖЕТУ УКРАЇНИ

     Стаття 29. Склад доходiв Державного бюджету України

     1. Доходи Державного бюджету України включають:

     1) доходи (за винятком тих, що згiдно з статтями 64, 66 та 69 цього Кодексу закрiпленi за мiсцевими бюджетами), що отримуються вiдповiдно до законодавства про податки, збори i обов'язковi платежi та Закону України "Про основи соцiальної захищеностi iнвалiдiв", а також вiд плати за послуги, що надаються бюджетними установами, якi утримуються за рахунок Державного бюджету України, та iнших визначених законодавством джерел, включаючи кошти вiд продажу активiв, що належать державi або пiдприємствам, установам та органiзацiям, а також проценти i дивiденди, нарахованi на частку майна, що належить державi в майнi господарських товариств;

     2) гранти i дарунки у вартiсному обрахунку;

     3) мiжбюджетнi трансферти з мiсцевих бюджетiв;

     4) 50 вiдсоткiв надходження адмiнiстративних штрафiв у сферi забезпечення безпеки дорожнього руху, що накладаються уповноваженими органами (посадовими особами).

(Iз доповненнями, внесеними згiдно iз Законом України вiд 24.09.2008р. N 586-VI)

     Стаття 30. Склад видаткiв Державного бюджету України

     1. Видатки Державного бюджету України включають бюджетнi призначення, встановленi законом про Державний бюджет України на конкретнi цiлi, що пов'язанi з реалiзацiєю державних програм, перелiк яких визначено статтею 87 цього Кодексу.

     Стаття 31. Таємнi видатки

     1. Державний бюджет України має мiстити пояснення всiх видаткiв, за винятком видаткiв, що пов'язанi з державною таємницею (таємних видаткiв).

     2. Таємнi видатки, передбаченi на дiяльнiсть органiв державної влади, в iнтересах нацiональної безпеки включаються до Державного бюджету України без деталiзацiї.

     3. Контроль за проведенням таємних видаткiв здiйснюється Рахунковою палатою та Мiнiстерством фiнансiв України у порядку, визначеному Верховною Радою України.

     4. Звiти про проведенi таємнi видатки розглядаються Комiтетом Верховної Ради України з питань бюджету, Комiтетом Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної дiяльностi, Комiтетом Верховної Ради України з питань боротьби з органiзованою злочиннiстю i корупцiєю, Комiтетом Верховної Ради України з питань нацiональної безпеки i оборони.

     5. Окремi звiти про проведенi таємнi видатки розглядаються Верховною Радою України на закритому засiданнi.

Глава 6. СКЛАДАННЯ ПРОЕКТУ ДЕРЖАВНОГО БЮДЖЕТУ УКРАЇНИ

     Стаття 32. Органiзацiйнi засади складання проекту Державного бюджету України

     1. Кабiнет Мiнiстрiв України розробляє проект закону про Державний бюджет України.

     2. Мiнiстр фiнансiв України вiдповiдає за складання проекту закону про Державний бюджет України, визначає основнi органiзацiйно-методичнi засади бюджетного планування, якi використовуються для пiдготовки бюджетних запитiв i розроблення пропозицiй проекту Державного бюджету України.

     3. Мiнiстр фiнансiв України на пiдставi основних макропоказникiв економiчного i соцiального розвитку України на наступний бюджетний перiод та аналiзу виконання бюджету у поточному бюджетному перiодi визначає загальний рiвень доходiв та видаткiв бюджету i дає оцiнку обсягу фiнансування бюджету для складання пропозицiй проекту Державного бюджету України.

     Стаття 33. Визначення Основних напрямiв бюджетної полiтики на наступний бюджетний перiод

     1. Не пiзнiше 1 червня або першого наступного за цiєю датою дня пленарних засiдань Верховної Ради України у Верховнiй Радi України вiдбуваються парламентськi слухання з питань бюджетної полiтики на наступний бюджетний перiод. З доповiддю про Основнi напрями бюджетної полiтики на наступний бюджетний перiод виступає Прем'єр-мiнiстр України або за його дорученням Мiнiстр фiнансiв України.

     2. Кабiнет Мiнiстрiв України подає до Верховної Ради України проект Основних напрямiв бюджетної полiтики на наступний бюджетний перiод не пiзнiше, нiж за чотири робочих днi до початку проведення парламентських слухань з питань бюджетної полiтики на наступний бюджетний перiод.

     3. Проект Основних напрямiв бюджетної полiтики на наступний бюджетний перiод мiстить пропозицiї Кабiнету Мiнiстрiв України щодо:

     1) граничного розмiру дефiциту (профiциту) Державного бюджету України у вiдсотках до прогнозного рiчного обсягу валового внутрiшнього продукту;

     2) частки прогнозного рiчного обсягу валового внутрiшнього продукту, що перерозподiляється через зведений бюджет України;

     3) граничного обсягу державного боргу та його структури;

     4) обґрунтувань i розрахункiв питомої ваги обсягу мiжбюджетних трансфертiв у видатках Державного бюджету України i коефiцiєнта вирiвнювання для мiсцевих бюджетiв;

     5) питомої ваги капiтальних вкладень у видатках Державного бюджету України та прiоритетних напрямiв їх використання;

     6) взаємовiдносин Державного бюджету України з мiсцевими бюджетами в наступному бюджетному перiодi;

     7) змiн до законодавства, прийняття яких є необхiдним для реалiзацiї бюджетної полiтики держави;

     8) перелiку головних розпорядникiв коштiв Державного бюджету України;

     9) захищених статей видаткiв бюджету;

     10) обгрунтування необхiдностi подiлу бюджету на загальний та спецiальний фонди.

     11) встановлення розмiру мiнiмальної заробiтної плати та рiвня забезпечення прожиткового мiнiмуму на плановий бюджетний перiод.

     4. Проект Основних напрямiв бюджетної полiтики на наступний бюджетний перiод грунтується на прогнозних макропоказниках економiчного i соцiального розвитку України на наступний бюджетний перiод iз зазначенням показникiв обсягу валового внутрiшнього продукту, iндексiв споживчих та гуртових цiн, прогнозованого офiцiйного обмiнного курсу гривнi у середньому за рiк та на кiнець року, прогнозованого рiвня безробiття.

     5. Нацiональний банк України до 1 квiтня року, що передує плановому, подає до Верховної Ради України та Кабiнету Мiнiстрiв України:

     1) проект основних засад грошово-кредитної полiтики на наступний бюджетний перiод;

     2) проект кошторису доходiв та видаткiв Нацiонального банку України на наступний бюджетний перiод.

     6. За результатами парламентських слухань Верховна Рада України приймає постанову про схвалення або взяття до вiдома Основних напрямiв бюджетної полiтики на наступний бюджетний перiод. Зазначена постанова може мiстити пропозицiї Верховної Ради України до проекту Основних напрямiв бюджетної полiтики на наступний бюджетний перiод виключно з питань, визначених частиною третьою цiєї статтi, в тому числi вiдповiднi доручення Кабiнету Мiнiстрiв України.

(Iз змiнами i доповненнями, внесеними згiдно iз Законом України вiд 10.07.2003 р. N 1086-IV)

     Стаття 34. Iнструкцiї з пiдготовки бюджетних запитiв

     1. Для пiдготовки пропозицiй проекту Державного бюджету України Мiнiстерство фiнансiв України розробляє i доводить до головних розпорядникiв бюджетних коштiв iнструкцiї щодо пiдготовки бюджетних запитiв.

     2. Iнструкцiї щодо пiдготовки бюджетних запитiв можуть запроваджувати органiзацiйнi, фiнансовi та iншi обмеження, яких зобов'язанi дотримуватися усi розпорядники бюджетних коштiв у процесi пiдготовки бюджетних запитiв.

     Стаття 35. Розроблення бюджетного запиту

     1. Головнi розпорядники бюджетних коштiв органiзують розроблення бюджетних запитiв для подання Мiнiстерству фiнансiв України в термiни та порядку, встановленi Мiнiстерством фiнансiв України.

     2. Головнi розпорядники бюджетних коштiв несуть вiдповiдальнiсть за своєчаснiсть, достовiрнiсть та змiст поданих Мiнiстерству фiнансiв України бюджетних запитiв, якi мають мiстити всю iнформацiю, необхiдну для аналiзу показникiв проекту Державного бюджету України, згiдно з вимогами Мiнiстерства фiнансiв України.

     Стаття 36. Аналiз бюджетних запитiв i розробка пропозицiй проекту Державного бюджету України

     1. Мiнiстерство фiнансiв України на будь-якому етапi складання i розгляду проекту Державного бюджету України проводить аналiз бюджетного запиту, поданого головним розпорядником бюджетних коштiв, з точки зору його вiдповiдностi метi, прiоритетностi, а також ефективностi використання бюджетних коштiв. На основi результатiв аналiзу Мiнiстр фiнансiв України приймає рiшення про включення бюджетного запиту до пропозицiї проекту Державного бюджету України перед поданням його на розгляд Кабiнету Мiнiстрiв України.

     2. На основi аналiзу бюджетних запитiв, що подаються вiдповiдно до статтi 35 цього Кодексу, Мiнiстерство фiнансiв України готує проект закону про Державний бюджет України.

     3. Мiнiстерство фiнансiв України в перiод пiдготовки пропозицiй проекту Державного бюджету України розглядає та вживає заходiв щодо усунення розбiжностей з головними розпорядниками бюджетних коштiв. У разi, коли узгодження не досягнуто, Мiнiстерство фiнансiв України додає свiй висновок з неузгоджених питань до зазначених пропозицiй, якi подаються Кабiнету Мiнiстрiв України.

     Стаття 37. Схвалення Кабiнетом Мiнiстрiв України проекту закону про Державний бюджет України

     1. Мiнiстерство фiнансiв України подає проект закону про Державний бюджет України Кабiнету Мiнiстрiв України для розгляду, а також вносить пропозицiї щодо термiнiв i порядку розгляду цього проекту в Кабiнетi Мiнiстрiв України.

     2. Кабiнет Мiнiстрiв України приймає постанову щодо схвалення проекту закону про Державний бюджет України та подає його разом з вiдповiдними матерiалами Верховнiй Радi України не пiзнiше 15 вересня року, що передує плановому.

     Стаття 38. Проект закону про Державний бюджет України та матерiали, що до нього додаються

     1. Разом з проектом закону про Державний бюджет України, схваленим Кабiнетом Мiнiстрiв України, подаються:

     1) пояснювальна записка до проекту закону про Державний бюджет України, яка повинна мiстити:

     а) iнформацiю про економiчне становище держави та основнi прогнознi макропоказники економiчного i соцiального розвитку України на наступний бюджетний перiод, покладенi в основу проекту Державного бюджету України;

     б) оцiнку надходжень доходiв та iнших коштiв (позик), що пропонуються для забезпечення фiнансовими ресурсами витрат бюджету;

     в) пояснення до основних положень проекту Державного бюджету України та проекту закону про Державний бюджет України, включаючи аналiз пропонованих обсягiв видаткiв на виконання функцiй, програм у розрiзi територiй. Обгрунтування включають бюджетнi показники за попереднiй, поточний, наступний бюджетнi перiоди в розрiзi класифiкацiї видаткiв бюджету;

     г) iнформацiю щодо врахування Основних напрямiв бюджетної полiтики на наступний бюджетний перiод та пропозицiй Верховної Ради України до них, якщо вони були прийнятi Верховною Радою України вiдповiдно до частини шостої статтi 33 цього Кодексу;

     ґ) аналiтичнi данi, розрахунки з обґрунтуваннями особливостей мiжбюджетних взаємовiдносин, а саме:

     детальнi розрахунки прогнозного загального обсягу доходiв та видаткiв, що враховуються при визначеннi мiжбюджетних трансфертiв мiж державним бюджетом та мiсцевими бюджетами, за видами доходiв та за функцiями;

     базовi показники та результати обрахунку iндексiв вiдносної податкоспроможностi в розрiзi мiсцевих бюджетiв;

     детальний розрахунок розмiру фiнансового нормативу бюджетної забезпеченостi по функцiях та видах мiсцевих бюджетiв;

     детальний розрахунок коригуючих коефiцiєнтiв та коефiцiєнту вирiвнювання;

     розрахунки обсягiв субвенцiй з державного бюджету мiсцевим бюджетам за видами пiльг i допомог та детальними фiнансовими та кiлькiсними показниками;

     д) iнформацiю щодо обсягiв державного боргу, в тому числi за типом боргового зобов'язання, графiка його погашення, обсягiв та умов запозичень;

     е) прогноз основних макропоказникiв економiчного i соцiального розвитку України, показникiв зведеного бюджету України за основними видами доходiв, видаткiв та фiнансування на наступнi три бюджетнi перiоди;

     2) прогнознi показники зведеного бюджету України (включаючи оцiнку Державного бюджету України та мiсцевих бюджетiв) вiдповiдно до бюджетної класифiкацiї, а також зведений баланс фiнансових ресурсiв України;

     3) перелiк пiльг по податках, зборах (iнших обов'язкових платежах) iз розрахунком втрат доходiв бюджету вiд їх надання;

     4) показники видаткiв Державного бюджету України, необхiдних на наступнi бюджетнi перiоди для завершення програм, що врахованi в проектi Державного бюджету України, за умови реалiзацiї цих програм протягом бiльш як одного бюджетного перiоду;

     5) зведення та структура фiнансових зобов'язань iз державного боргу та державних гарантiй на поточний i наступний бюджетнi перiоди до повного погашення боргових зобов'язань, включаючи суми на обслуговування державного боргу;

     6) перелiк iнвестицiйних програм на наступний бюджетний перiод, пiд якi можуть надаватися гарантiї Кабiнету Мiнiстрiв України;

     7) доповiдь про хiд виконання Державного бюджету України у поточному бюджетному перiодi;

     8) проекти кошторисiв усiх державних цiльових фондiв, якi створюються за рахунок податкiв i зборiв (обов'язкових платежiв) вiдповiдно до закону;

     9) пояснення головних розпорядникiв бюджетних коштiв до проекту Державного бюджету України (подаються до Комiтету Верховної Ради України з питань бюджету);

     10) протокол про результати консультацiй Кабiнету Мiнiстрiв України iз всеукраїнськими асоцiацiями органiв мiсцевого самоврядування;

     11) iншi матерiали, обсяг i форму яких визначає Кабiнет Мiнiстрiв України.

     У разi змiни Кабiнетом Мiнiстрiв України показникiв обсягiв мiжбюджетних трансфертiв пiд час розгляду та доопрацювання ним проекту закону про Державний бюджет України Кабiнет Мiнiстрiв України подає розрахунки вiдповiдно до вимог пiдпункту "ґ" цiєї частини статтi.

     2. Законом про Державний бюджет України визначаються:

     1) загальна сума доходiв i загальна сума видаткiв (з розподiлом на загальний та спецiальний фонди, а також з розподiлом видаткiв на поточнi i капiтальнi);

     2) граничний обсяг рiчного дефiциту (профiциту) Державного бюджету України в наступному бюджетному перiодi i державного боргу на кiнець наступного бюджетного перiоду, повноваження щодо надання державних гарантiй, а також обсягу цих гарантiй вiдповiдно до статтi 17 цього Кодексу;

     3) бюджетнi призначення головним розпорядникам коштiв Державного бюджету України за бюджетною класифiкацiєю;

     4) доходи бюджету за бюджетною класифiкацiєю;

     5) бюджетнi призначення мiжбюджетних трансфертiв;

     51) розмiр оборотної касової готiвки Державного бюджету України;

     52) розмiр мiнiмальної заробiтної плати на плановий бюджетний перiод;

     53) рiвень забезпечення прожиткового мiнiмуму на плановий бюджетний перiод;

     6) додатковi положення, що регламентують процес виконання бюджету.

     3. Видатки проекту закону про Державний бюджет України по головних розпорядниках бюджетних коштiв повиннi бути деталiзованi за пiдроздiлами функцiональної класифiкацiї (програмної класифiкацiї у разi складання проекту бюджету за програмно-цiльовим методом).

(Iз змiнами i доповненнями, внесеними згiдно iз законами України вiд 10.07.2003р. N 1086-IV, вiд 16.04.2009р. N 1275-VI)

Глава 7. РОЗГЛЯД ТА ПРИЙНЯТТЯ ДЕРЖАВНОГО БЮДЖЕТУ УКРАЇНИ

     Стаття 39. Представлення проекту закону про Державний бюджет України Верховнiй Радi України

     1. Не пiзнiше нiж через п'ять днiв пiсля подання Кабiнетом Мiнiстрiв України проекту закону про Державний бюджет України до Верховної Ради України Мiнiстр фiнансiв України представляє його на пленарному засiданнi Верховної Ради України. Голова Комiтету Верховної Ради України з питань бюджету доповiдає про вiдповiднiсть проекту закону про Державний бюджет України вимогам цього Кодексу, Основним напрямам бюджетної полiтики на наступний бюджетний перiод та пропозицiям Верховної Ради України до Основних напрямiв бюджетної полiтики на наступний бюджетний перiод, прийнятим згiдно з частиною шостою статтi 33 цього Кодексу.

     2. За результатами обговорення проекту закону про Державний бюджет України Верховна Рада України може прийняти вмотивоване рiшення про його вiдхилення у разi невiдповiдностi цьому Кодексу та Основним напрямам бюджетної полiтики на наступний бюджетний перiод та пропозицiям Верховної Ради України до них, прийнятим згiдно з частиною шостою статтi 33 цього Кодексу.

     3. У разi вiдхилення проекту закону про Державний бюджет України Кабiнет Мiнiстрiв України зобов'язаний у тижневий термiн з дня набрання чинностi рiшенням про вiдхилення подати проект закону про Державний бюджет України на повторне представлення з обгрунтуванням внесених змiн, пов'язаних з вiдповiдним рiшенням Верховної Ради України. Мiнiстр фiнансiв України повторно представляє проект закону про Державний бюджет України не пiзнiше трьох днiв пiсля його повторного подання до Верховної Ради України.

(Iз доповненнями, внесеними згiдно iз Законом України вiд 10.07.2003 р. N 1086-IV)

     Стаття 40. Пiдготовка Верховною Радою України проекту закону про Державний бюджет України до першого читання

     1. Пiсля прийняття до розгляду представленого проекту закону про Державний бюджет України не пiзнiше 1 жовтня (6 жовтня, якщо проект бюджету був прийнятий до розгляду пiсля повторного подання Кабiнетом Мiнiстрiв України) року, який передує плановому, проект закону про Державний бюджет України розглядається народними депутатами України, а також у комiтетах, депутатських фракцiях та групах Верховної Ради України. Комiтети Верховної Ради України формують свої пропозицiї до проекту закону про Державний бюджет України i передають їх до Комiтету Верховної Ради України з питань бюджету та призначають представникiв для участi у роботi Комiтету Верховної Ради України з питань бюджету. Пiсля 1 жовтня (6 жовтня, якщо проект бюджету був прийнятий до розгляду пiсля повторного подання Кабiнетом Мiнiстрiв України) року, який передує плановому, прийняття пропозицiй Комiтетом Верховної Ради України з питань бюджету припиняється.

     2. Пропозицiї стосовно збiльшення видаткiв Державного бюджету України мають визначати джерела покриття таких видаткiв; пропозицiї стосовно зменшення доходiв Державного бюджету України мають визначати джерела компенсацiї втрат доходiв Державного бюджету України або види та обсяги видаткiв, що пiдлягають вiдповiдному скороченню. Жодна з таких пропозицiй не повинна призводити до збiльшення державного боргу i гарантiй порiвняно з їх обсягом, передбаченим у представленому проектi закону про Державний бюджет України. Якщо принаймнi одна iз вимог не виконується, вiдповiдна пропозицiя до розгляду Комiтетом Верховної Ради України з питань бюджету не приймається. Не допускається внесення пропозицiй щодо змiн до прогнозу податкових надходжень, крiм випадку, коли за висновком Комiтету Верховної Ради України з питань бюджету, Мiнiстерства фiнансiв України та Рахункової палати виявленi неточностi в їх розрахунку.

     3. Комiтет Верховної Ради України з питань бюджету не пiзнiше 15 жовтня (20 жовтня, якщо проект бюджету був прийнятий до розгляду пiсля повторного подання Кабiнетом Мiнiстрiв України) року, який передує плановому, спiльно з уповноваженими представниками Кабiнету Мiнiстрiв України розглядає пропозицiї до проекту закону про Державний бюджет України i готує Висновки та пропозицiї до нього, а також таблицi пропозицiй суб'єктiв права законодавчої iнiцiативи, якi пропонується пiдтримати чи вiдхилити, i приймає з цього приводу вiдповiдне рiшення. Показники, що мiстяться у Висновках та пропозицiях до проекту закону про Державний бюджет України, мають бути збалансованими.

     4. Висновки та пропозицiї до проекту закону про Державний бюджет України, а також таблицi пропозицiй Апаратом Верховної Ради України розповсюджуються серед народних депутатiв України не пiзнiше нiж за два днi до розгляду проекту закону про Державний бюджет України у першому читаннi на пленарному засiданнi Верховної Ради України.

     Стаття 41. Розгляд проекту закону про Державний бюджет України у першому читаннi

     1. Перше читання проекту закону про Державний бюджет України починається з доповiдi Голови Комiтету Верховної Ради України з питань бюджету щодо Висновкiв та пропозицiй до проекту закону про Державний бюджет України. В обговореннi цього питання беруть участь представники комiтетiв Верховної Ради України, депутатських фракцiй та груп, народнi депутати України, представники Кабiнету Мiнiстрiв України та Рахункової палати.

     2. Висновки та пропозицiї до проекту закону про Державний бюджет України голосуються в цiлому. Якщо позитивне рiшення не прийнято, вiдбувається постатейне голосування. Пiд час постатейного голосування розглядаються пропозицiї, якi Комiтетом Верховної Ради України з питань бюджету пропонується вiдхилити i на розглядi яких наполягають їх автори. Прийняття рiшення щодо Висновкiв та пропозицiй до проекту закону про Державний бюджет України вважається прийняттям проекту закону про Державний бюджет України у першому читаннi. Показники бюджету, що мiстяться у Висновках та пропозицiях до проекту закону про Державний бюджет України, мають бути збалансованими. Схваленi Верховною Радою України Висновки та пропозицiї Комiтету Верховної Ради України з питань бюджету набувають статусу Бюджетних висновкiв Верховної Ради України.

     3. Верховна Рада України приймає проект закону про Державний бюджет України у першому читаннi не пiзнiше 20 жовтня (25 жовтня, якщо проект бюджету був прийнятий до розгляду пiсля повторного подання Кабiнетом Мiнiстрiв України) року, що передує плановому.

     Стаття 42. Пiдготовка проекту закону про Державний бюджет України на друге читання

     1. Пiсля прийняття проекту закону про Державний бюджет України у першому читаннi Кабiнет Мiнiстрiв України у двотижневий термiн готує i подає не пiзнiше 3 листопада (8 листопада, якщо проект бюджету був прийнятий до розгляду пiсля повторного подання Кабiнетом Мiнiстрiв України) року, що передує плановому, проект закону про Державний бюджет України, доопрацьований вiдповiдно до Бюджетних висновкiв Верховної Ради України, i порiвняльну таблицю щодо їх врахування з вмотивованими поясненнями щодо неврахованих пропозицiй.

     2. Доопрацьований до другого читання проект закону про Державний бюджет України має мiстити текстовi статтi та показники, якi пропонувались Кабiнетом Мiнiстрiв України в першому читаннi, або схваленi Бюджетними висновками Верховної Ради України. У разi, якщо Кабiнет Мiнiстрiв України пропонує новi текстовi статтi, до них додається детальне обгрунтування їх необхiдностi. Цi вимоги щодо цифрових показникiв можуть бути змiненi виключно у випадку, якщо основнi прогнознi макропоказники економiчного i соцiального розвитку України на наступний бюджетний перiод, покладенi Кабiнетом Мiнiстрiв України в основу проекту Державного бюджету України, поданого до Верховної Ради України 15 вересня року, що передує плановому, змiнилися на час розгляду в другому читаннi бiльше нiж на два вiдсотки.

     3. Проект закону про Державний бюджет України, пiдготовлений Кабiнетом Мiнiстрiв України з порушенням вимог частини другої цiєї статтi, повертається Кабiнету Мiнiстрiв України на доопрацювання i подається ним на повторне друге читання у тижневий термiн з дня прийняття Верховною Радою України вiдповiдного рiшення.

     4. Комiтет Верховної Ради України з питань бюджету протягом трьох днiв пiсля внесення проекту закону про Державний бюджет України, пiдготовленого Кабiнетом Мiнiстрiв України до другого читання, готує висновки щодо розгляду проекту закону про Державний бюджет України у другому читаннi.

     Стаття 43. Розгляд проекту закону про Державний бюджет України у другому читаннi

     1. При розглядi проекту закону про Державний бюджет України у другому читаннi пропозицiї народних депутатiв України, комiтетiв Верховної Ради України, депутатських груп та фракцiй щодо змiн до проекту закону про Державний бюджет України не розглядаються, крiм висновкiв Комiтету Верховної Ради України з питань бюджету щодо розгляду проекту закону про Державний бюджет України у другому читаннi, в тому числi щодо врахування Кабiнетом Мiнiстрiв України Бюджетних висновкiв Верховної Ради України при пiдготовцi проекту закону про Державний бюджет України до другого читання.

     2. Друге читання розпочинається з доповiдi Мiнiстра фiнансiв України щодо доопрацьованого з урахуванням Бюджетних висновкiв Верховної Ради України проекту закону про Державний бюджет України. Голова Комiтету Верховної Ради України з питань бюджету доповiдає висновки Комiтету Верховної Ради України з питань бюджету щодо врахування Кабiнетом Мiнiстрiв України Бюджетних висновкiв Верховної Ради України при пiдготовцi проекту закону про Державний бюджет України до другого читання.

     Друге читання проекту закону про Державний бюджет України передбачає в першу чергу затвердження загального обсягу дефiциту (профiциту), доходiв i видаткiв Державного бюджету України, розмiру мiнiмальної заробiтної плати та рiвня забезпечення прожиткового мiнiмуму на плановий бюджетний перiод з подальшим постатейним голосуванням проекту закону про Державний бюджет України, поданого Кабiнетом Мiнiстрiв України на друге читання.

     3. Друге читання проекту закону про Державний бюджет України завершується не пiзнiше 20 листопада року, що передує плановому. При цьому загальний обсяг дефiциту (профiциту), доходiв i видаткiв Державного бюджету України, розмiр мiнiмальної заробiтної плати та рiвень забезпечення прожиткового мiнiмуму на наступний бюджетний перiод, обсяг мiжбюджетних трансфертiв та iншi положення, необхiднi для формування мiсцевих бюджетiв, повиннi бути прийнятi у другому читаннi в обов'язковому порядку i не пiдлягають розгляду у третьому читаннi.

     4. Статтi проекту закону про Державний бюджет України, не прийнятi у другому читаннi, переносяться на розгляд у третьому читаннi.

(Iз доповненнями, внесеними згiдно iз Законом України вiд 10.07.2003 р. N 1086-IV)

     Стаття 44. Розгляд проекту закону про Державний бюджет України у третьому читаннi

     1. Комiтет Верховної Ради України з питань бюджету доопрацьовує проект закону про Державний бюджет України та вносить його на розгляд Верховної Ради України у третьому читаннi не пiзнiше 25 листопада року, що передує плановому.

     2. Третє читання проекту закону про Державний бюджет України починається з доповiдi Голови Комiтету Верховної Ради України з питань бюджету та спiвдоповiдi Мiнiстра фiнансiв України.

     3. Пiсля доповiдi Голови Комiтету Верховної Ради України з питань бюджету та спiвдоповiдi Мiнiстра фiнансiв України Верховна Рада України проводить голосування по пропозицiях Комiтету Верховної Ради України з питань бюджету щодо статей проекту закону про Державний бюджет України, що не були прийнятi у другому читаннi, та по проекту закону в цiлому.

     4. У разi якщо рiшення про схвалення закону про Державний бюджет України iз запропонованими пропозицiями Комiтету Верховної Ради України з питань бюджету в цiлому не прийнято, проводиться голосування по кожнiй запропонованiй Комiтетом Верховної Ради України з питань бюджету пропозицiї.

     5. Закон про Державний бюджет України приймається Верховною Радою України до 1 грудня року, що передує плановому.

     Стаття 45. Особливостi розгляду проекту закону про Державний бюджет України

     1. Термiном перебування проекту закону про Державний бюджет України на розглядi у Верховнiй Радi України є час з моменту його офiцiйного подання Кабiнетом Мiнiстрiв України Верховнiй Радi України до його прийняття Верховною Радою України за вирахуванням часу, коли цей проект знаходився в Кабiнетi Мiнiстрiв України згiдно з процедурою, визначеною цим Кодексом.

     2. У разi вiдхилення Верховною Радою України проекту закону про Державний бюджет України вiдлiк термiну перебування проекту на розглядi у Верховнiй Радi України поновлюється з моменту повторного його подання Кабiнетом Мiнiстрiв України.

     3. Термiн перебування прийнятого Верховною Радою України закону про Державний бюджет України на розглядi у Президента України, а також термiн повторного розгляду Верховною Радою України, у разi повернення його Президентом України iз вмотивованими i сформульованими пропозицiями до цього закону з наступним його поверненням до Верховної Ради України на повторний розгляд, не включаються до загального термiну перебування проекту закону про Державний бюджет України у Верховнiй Радi України.

     Стаття 46. Бюджетнi призначення в разi несвоєчасного прийняття закону про Державний бюджет України

     1. Якщо до початку нового бюджетного перiоду не набрав чинностi закон про Державний бюджет України, Кабiнет Мiнiстрiв України має право здiйснювати витрати Державного бюджету України вiдповiдно до цiєї статтi Кодексу з наступними обмеженнями:

     1) витрати Державного бюджету України можуть здiйснюватися лише на цiлi, якi визначенi у законi про Державний бюджет України на попереднiй бюджетний перiод i одночасно передбаченi у проектi закону про Державний бюджет України на наступний бюджетний перiод, поданому Кабiнетом Мiнiстрiв України до Верховної Ради України;

     2) щомiсячнi видатки Державного бюджету України не можуть перевищувати 1/12 обсягу видаткiв, визначених законом про Державний бюджет України на попереднiй бюджетний перiод, крiм випадкiв, передбачених частиною четвертою статтi 15 та частиною четвертою статтi 23 цього Кодексу;

     3) до прийняття закону про Державний бюджет України на поточний бюджетний перiод провадити капiтальнi видатки забороняється, крiм випадкiв, пов'язаних з введенням воєнного чи надзвичайного стану, оголошенням окремих мiсцевостей зонами надзвичайної екологiчної ситуацiї, видаткiв, пов'язаних з капiталiзацiєю банкiв, та видаткiв, що здiйснюються iз Стабiлiзацiйного фонду.

     2. Не пiзнiше двох мiсяцiв з дня набрання чинностi законом про Державний бюджет України Мiнiстр фiнансiв України iнформує Верховну Раду України про взятi бюджетнi зобов'язання та здiйсненi платежi згiдно з частиною першою цiєї статтi, по яких бюджетнi призначення у затвердженому Державному бюджетi України не передбаченi.

     3. До прийняття закону про Державний бюджет України на поточний бюджетний перiод запозичення можуть здiйснюватися лише з метою погашення основної суми державного боргу, крiм видаткiв, пов'язаних з капiталiзацiєю банкiв, та видаткiв, що здiйснюються iз Стабiлiзацiйного фонду.

     4. До прийняття закону про Державний бюджет України на поточний бюджетний перiод податки, збори (обов'язковi платежi) та iншi надходження справляються вiдповiдно до закону про Державний бюджет України на попереднiй бюджетний перiод та iнших нормативно-правових актiв.

(Iз доповненнями, внесеними згiдно iз Законом України вiд 31.10.2008р. N 639-VI)

Глава 8. ВИКОНАННЯ ДЕРЖАВНОГО БЮДЖЕТУ УКРАЇНИ

     Стаття 47. Органiзацiя виконання державного бюджету

     1. Кабiнет Мiнiстрiв України забезпечує виконання Державного бюджету України. Мiнiстерство фiнансiв України здiйснює загальну органiзацiю та управлiння виконанням Державного бюджету України, координує дiяльнiсть учасникiв бюджетного процесу з питань виконання бюджету.

     Стаття 48. Казначейське обслуговування Державного бюджету України

     1. В Українi застосовується казначейська форма обслуговування Державного бюджету України, яка передбачає здiйснення Державним казначейством України:

     1) операцiй з коштами державного бюджету;

     2) розрахунково-касового обслуговування розпорядникiв бюджетних коштiв;

     3) контролю бюджетних повноважень при зарахуваннi надходжень, прийняттi зобов'язань та проведеннi платежiв;

     4) бухгалтерського облiку та складання звiтностi про виконання державного бюджету.

     Стаття 49. Бюджетний розпис

     1. Державний бюджет України виконується за розписом, який затверджується Мiнiстром фiнансiв України вiдповiдно до бюджетних призначень у мiсячний термiн пiсля набрання чинностi законом про Державний бюджет України. До затвердження розпису Мiнiстром фiнансiв України затверджується тимчасовий розпис на вiдповiдний перiод.

     Примiрник затвердженого бюджетного розпису передається до Комiтету Верховної Ради України з питань бюджету з подальшим iнформуванням про внесенi до нього змiни.

     2. Мiнiстр фiнансiв України протягом бюджетного перiоду забезпечує вiдповiднiсть розпису Державного бюджету України встановленим бюджетним призначенням.

     Стаття 50. Виконання Державного бюджету України за доходами

     1. Мiнiстерство фiнансiв України здiйснює прогнозування та аналiз доходiв бюджету i має виключне право надання вiдстрочок по сплатi податкiв, зборiв (обов'язкових платежiв) на умовах податкового кредиту за поданнями органiв стягнення на термiн до трьох мiсяцiв в межах поточного бюджетного перiоду.

     2. Державне казначейство України веде бухгалтерський облiк всiх надходжень, що належать Державному бюджету України, та за поданням органiв стягнення здiйснює повернення коштiв, що були помилково або надмiрно зарахованi до бюджету.

     3. Органи стягнення забезпечують своєчасне та в повному обсязi надходження до державного бюджету податкiв, зборiв (обов'язкових платежiв) та iнших доходiв вiдповiдно до законодавства.

     4. Податки, збори (обов'язковi платежi) та iншi доходи державного бюджету зараховуються безпосередньо на єдиний казначейський рахунок Державного бюджету України i не можуть акумулюватися на рахунках органiв стягнення.

     5. Податки, збори (обов'язковi платежi) та iншi доходи державного бюджету визнаються зарахованими в доход державного бюджету з моменту зарахування на єдиний казначейський рахунок державного бюджету.

     Стаття 51. Виконання Державного бюджету України за видатками

     1. Стадiями виконання Державного бюджету України за видатками визнаються:

     1) встановлення бюджетних асигнувань розпорядникам бюджетних коштiв на основi затвердженого бюджетного розпису;

     2) затвердження кошторисiв розпорядникам бюджетних коштiв;

     3) взяття бюджетних зобов'язань;

     4) отримання товарiв, робiт та послуг;

     5) здiйснення платежiв;

     6) використання товарiв, робiт та послуг на виконання бюджетних програм.

     2. Вiдповiдно до затвердженого бюджетного розпису розпорядники коштiв Державного бюджету України одержують бюджетнi асигнування, що є пiдставою для затвердження кошторисiв. Затвердження, а також коригування протягом бюджетного року кошторисiв бюджетних установ здiйснюється розпорядниками коштiв вiдповiдно до затвердженого бюджетного розпису Державного бюджету України. Затвердження змiн до кошторисiв вищих навчальних закладiв III - IV рiвнiв акредитацiї державної i комунальної форм власностi у зв'язку iз змiною обсягiв доходiв i видаткiв вiдповiдно до затвердженого бюджетного розпису здiйснюється керiвниками цих закладiв. Кошторис є основним плановим документом бюджетної установи, який надає повноваження щодо отримання доходiв i здiйснення видаткiв, визначає обсяг i спрямування коштiв для виконання бюджетною установою своїх функцiй та досягнення цiлей, визначених на бюджетний перiод вiдповiдно до бюджетних призначень.

     3. Державне казначейство України здiйснює контроль за вiдповiднiстю кошторисiв розпорядникiв бюджетних коштiв розпису Державного бюджету України.

     4. Розпорядники бюджетних коштiв несуть вiдповiдальнiсть за управлiння бюджетними асигнуваннями i здiйснення контролю за виконанням процедур та вимог, встановлених цим Кодексом.

     5. Розпорядники бюджетних коштiв беруть бюджетнi зобов'язання та провадять видатки тiльки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами.

     6. Будь-якi зобов'язання, взятi фiзичними та юридичними особами за коштами Державного бюджету України без вiдповiдних бюджетних асигнувань або ж з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом та законом про Державний бюджет України, не вважаються бюджетними зобов'язаннями. Витрати державного бюджету на покриття таких зобов'язань не можуть здiйснюватися.

     7. Пiсля отримання товарiв, робiт та послуг вiдповiдно до умов взятого бюджетного зобов'язання розпорядник бюджетних коштiв приймає рiшення про їх оплату та подає доручення на здiйснення платежу органу Державного казначейства України, якщо iнше не передбачено нормативно-правовими актами.

     8. Державне казначейство України здiйснює платежi за дорученнями розпорядникiв бюджетних коштiв у разi:

     1) наявностi вiдповiдного бюджетного зобов'язання для платежу у бухгалтерському облiку виконання Державного бюджету України;

     2) вiдповiдностi напрямiв витрачання бюджетних коштiв бюджетному асигнуванню;

     3) наявностi у розпорядникiв бюджетних коштiв невикористаних бюджетних асигнувань.

(Iз доповненнями, внесеними згiдно iз Законом України вiд 14.12.2004 р. N 2229-IV)

Глава 9. ВНЕСЕННЯ ЗМIН ДО ЗАКОНУ ПРО ДЕРЖАВНИЙ БЮДЖЕТ УКРАЇНИ

     Стаття 52. Порядок внесення змiн до закону про Державний бюджет України

     1. Змiни до закону про Державний бюджет України можуть вноситися у випадках виникнення вiдхилення оцiнки прогнозу макропоказникiв економiчного i соцiального розвитку України та надходжень до бюджету вiд прогнозу, врахованого при затвердженнi Державного бюджету України на вiдповiдний бюджетний перiод, а також змiни структури видаткiв державного бюджету та в iнших випадках, передбачених цим Кодексом. Мiнiстерство фiнансiв України проводить щомiсячну оцiнку вiдповiдностi прогнозу надходжень показникам, встановленим Державним бюджетом України. Кабiнет Мiнiстрiв України проводить щоквартальну оцiнку вiдповiдностi прогнозних макропоказникiв економiчного i соцiального розвитку України показникам, врахованим при затвердженнi Державного бюджету України на вiдповiдний бюджетний перiод.

     2.Змiни до закону про Державний бюджет України подаються у формi проекту закону про внесення змiн до закону про Державний бюджет України.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 10.07.2003 р. N 1086-IV)

     Стаття 53. Перевиконання доходної частини Державного бюджету України

     1. Доходи, що перевищують врахованi у законi про Державний бюджет України показники доходної частини Державного бюджету України, розподiляються вiдповiдно до закону про внесення змiн до закону про Державний бюджет України.

     2. Факт перевиконання доходної частини Державного бюджету України визнається за результатами офiцiйних висновкiв Рахункової палати та Мiнiстерства фiнансiв України щодо виконання Державного бюджету України за пiдсумками трьох кварталiв у разi перевищення показникiв доходiв, врахованих у розписi державного бюджету на вiдповiдний перiод, бiльше нiж на 15 вiдсоткiв. Такi висновки подаються Комiтету Верховної Ради України з питань бюджету до 15 жовтня поточного року.

     3. Кабiнет Мiнiстрiв України протягом двох тижнiв з дня оголошення зазначених офiцiйних висновкiв зобов'язаний подати Верховнiй Радi України вiдповiдний проект закону про внесення змiн до закону про Державний бюджет України.

     Стаття 54. Скорочення видаткiв загального фонду Державного бюджету України

     1. У разi якщо за результатами мiсячного звiту про виконання загального фонду Державного бюджету України виявиться, що отриманих надходжень недостатньо для здiйснення бюджетних асигнувань вiдповiдно до бюджетних призначень з урахуванням граничного рiвня дефiциту (профiциту), затвердженого законом про Державний бюджет України, Мiнiстерство фiнансiв України встановлює тимчасове обмеження асигнувань загального фонду Державного бюджету України.

     2. У разi якщо за результатами квартального звiту про виконання Державного бюджету України має мiсце недоотримання доходiв загального фонду Державного бюджету України бiльше нiж на 15 вiдсоткiв вiд суми, передбаченої розписом державного бюджету на вiдповiдний перiод, Мiнiстерство фiнансiв України готує пропозицiї про внесення змiн до Державного бюджету України. Кабiнет Мiнiстрiв України, розглянувши цi пропозицiї, подає до Верховної Ради України розроблений на їх основi проект закону про внесення змiн до закону про Державний бюджет України не пiзнiше двох тижнiв з дня подання пропозицiй Мiнiстром фiнансiв України.

     3. Верховна Рада України приймає рiшення щодо зазначеного проекту закону стосовно скорочення видаткiв Державного бюджету України у двотижневий термiн з дня вiдповiдного подання Кабiнетом Мiнiстрiв України. До прийняття Верховною Радою України вiдповiдного рiшення видатки провадяться з урахуванням тимчасових обмежень бюджетних асигнувань, встановлених Мiнiстерством фiнансiв України.

     Стаття 55. Захищенi статтi видаткiв бюджету

     1. Захищеними статтями видаткiв бюджету визнаються статтi видаткiв Державного бюджету України, обсяг яких не може змiнюватися при проведеннi скорочення затверджених бюджетних призначень.

     2. Перелiк захищених статей видаткiв Державного бюджету України визначається законом про Державний бюджет України.

Глава 10. БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛIК ТА ЗВIТНIСТЬ ПРО ВИКОНАННЯ ДЕРЖАВНОГО БЮДЖЕТУ УКРАЇНИ

     Стаття 56. Ведення бухгалтерського облiку виконання Державного бюджету України

     1. Єдинi правила бухгалтерського облiку всiх фiнансових операцiй, активiв i фiнансових зобов'язань держави визначаються Державним казначейством України за погодженням з Мiнiстерством фiнансiв України.

     2. Бухгалтерський облiк усiх операцiй щодо виконання Державного бюджету України здiйснюють органи Державного казначейства України. Цей облiк повинен вiдображати всi активи та зобов'язання держави.

     3. Розпорядники бюджетних коштiв ведуть бухгалтерський облiк вiдповiдно до правил, встановлених Державним казначейством України.

     4. Усi надходження до бюджету та витрати бюджету облiковуються у валових показниках незалежно вiд того, передбачається чи не передбачається у бюджетних призначеннях взаємозарахування цих показникiв.

     5. Усi надходження до бюджету та витрати бюджету повиннi заноситися на рахунки в хронологiчному порядку вiдповiдно до встановленої законодавством процедури. Всi бухгалтерськi записи повиннi пiдтверджуватися документально.

     Стаття 57. Порядок закриття рахункiв пiсля закiнчення бюджетного перiоду

     1. Не пiзнiше 31 грудня або на останнiй день iншого бюджетного перiоду Державне казначейство України закриває всi рахунки, вiдкритi у поточному бюджетному перiодi. За виняткових обставин Мiнiстр фiнансiв України може визначити iнший термiн закриття рахункiв, який повинен настати не пiзнiш як через п'ять робочих днiв пiсля закiнчення бюджетного перiоду.

     2. На кiнець бюджетного перiоду Державне казначейство України зберiгає залишки коштiв на рахунках спецiального фонду Державного бюджету України для покриття вiдповiдних витрат у наступному бюджетному перiодi з урахуванням їх цiльового призначення. Рахунки спецiального фонду Державного бюджету України вiдкриваються в наступному бюджетному перiодi iз записом про всi не витраченi в попередньому бюджетному перiодi кошти, якi були одержанi на виконання вiдповiдних завдань.

     3. Усi надходження i витрати записуються в тому бюджетному перiодi, в якому вони були здiйсненi.

     Стаття 58. Звiтнiсть про виконання Державного бюджету України

     1. Зведення, складання та надання звiтностi про виконання Державного бюджету України здiйснюються Державним казначейством України.

     2. Розпорядники бюджетних коштiв вiдповiдно до єдиної методики звiтностi складають та подають детальнi звiти, що мiстять бухгалтерськi баланси, данi про виконання кошторисiв, результати дiяльностi та iншу iнформацiю за формами, встановленими законодавством України.

     3. Єдинi форми звiтностi про виконання Державного бюджету України встановлюються Державним казначейством України за погодженням з Рахунковою палатою та Мiнiстерством фiнансiв України.

     4. Звiтнiсть про виконання Державного бюджету України є оперативною, мiсячною, квартальною та рiчною.

     Стаття 59. Мiсячна звiтнiсть про виконання Державного бюджету України

     1. Мiсячна звiтнiсть про виконання Державного бюджету України надається Державним казначейством України Верховнiй Радi України, Кабiнету Мiнiстрiв України, Рахунковiй палатi та Мiнiстерству фiнансiв України не пiзнiше 15 числа мiсяця, наступного за звiтним.

     2. Зведенi показники звiтiв про виконання бюджетiв, iнформацiя про виконання захищених статей Державного бюджету України, iнформацiя про використання коштiв з резервного фонду Кабiнету Мiнiстрiв України надається Державним казначейством України Верховнiй Радi України, Кабiнету Мiнiстрiв України, Рахунковiй палатi та Мiнiстерству фiнансiв України не пiзнiше 25 числа мiсяця, наступного за звiтним. Звiт про бюджетну заборгованiсть надається не пiзнiше 15 числа другого мiсяця, наступного за звiтним.

     3. Мiсячний звiт про фактичнi надходження податкiв i зборiв (обов'язкових платежiв) та iнших доходiв до бюджету, мiсячний звiт про податкову заборгованiсть, включаючи суми недоїмки та переплат (у галузевому i територiальному розрiзi, а також у розрiзi джерел доходiв та форм власностi), надається органами стягнення Верховнiй Радi України, Кабiнету Мiнiстрiв України, Рахунковiй палатi та Мiнiстерству фiнансiв України не пiзнiше 12 числа мiсяця, наступного за звiтним.

     Стаття 60. Квартальний звiт про виконання Державного бюджету України

     1. Квартальний звiт про виконання Державного бюджету України надається Державним казначейством України Верховнiй Радi України, Кабiнету Мiнiстрiв України, Рахунковiй палатi та Мiнiстерству фiнансiв України не пiзнiше 35 днiв пiсля закiнчення звiтного кварталу.

     2. Квартальний звiт про виконання Державного бюджету України включає такi частини:

     1) звiт про фiнансовий стан (баланс) Державного бюджету України;

     2) звiт про рух грошових коштiв;

     3) звiт про виконання Державного бюджету України;

     4) iнформацiю про стан державного боргу;

     5) зведенi показники звiтiв про виконання бюджетiв;

     6) звiт про кредити та операцiї, що стосуються державних гарантiйних зобов'язань.

     3. Органи стягнення надають iнформацiю Верховнiй Радi України, Кабiнету Мiнiстрiв України, Рахунковiй палатi та Мiнiстерству фiнансiв України про втрати доходiв бюджету внаслiдок податкових пiльг, а також про суми реструктуризованої та списаної податкової заборгованостi (у галузевому i територiальному розрiзi, а також у розрiзi джерел доходiв та форм власностi) i суми вiдстрочених та розстрочених платежiв не пiзнiше 35 днiв пiсля закiнчення кварталу.

     Стаття 61. Рiчний звiт про виконання закону про Державний бюджет України

     1. Рiчний звiт про виконання закону про Державний бюджет України подається Кабiнетом Мiнiстрiв України Верховнiй Радi України не пiзнiше 1 травня року, наступного за звiтним.

     2. Рiчний звiт про виконання закону про Державний бюджет України включає такi частини:

     1) звiт про фiнансовий стан (баланс) Державного бюджету України;

     2) звiт про виконання Державного бюджету України;

     3) звiт про рух грошових коштiв;

     4) iнформацiю про виконання захищених статей видаткiв Державного бюджету України;

     5) звiт про бюджетну заборгованiсть;

     6) звiт про використання коштiв з резервного фонду Кабiнету Мiнiстрiв України;

     7) iнформацiю про стан державного боргу;

     8) звiт про кредити та операцiї, що стосуються державних гарантiйних зобов'язань;

     9) зведенi показники звiтiв про виконання бюджетiв;

     10) iнформацiю про виконання мiсцевих бюджетiв;

     11) iншу iнформацiю, визнану Кабiнетом Мiнiстрiв України необхiдною для пояснення звiту.

     Стаття 62. Розгляд звiту про виконання закону про Державний бюджет України

     1. Рахункова палата протягом двох тижнiв з дня офiцiйного подання Кабiнетом Мiнiстрiв України рiчного звiту про виконання закону про Державний бюджет України готує висновки щодо використання коштiв Державного бюджету України.

     2. Верховна Рада України розглядає звiт про виконання закону про Державний бюджет України у двотижневий термiн з дня отримання висновкiв Рахункової палати щодо використання коштiв Державного бюджету України.

     3. Звiт Кабiнету Мiнiстрiв України перед Верховною Радою України про виконання закону про Державний бюджет України представляє Мiнiстр фiнансiв України. Верховна Рада України може заслухати головних розпорядникiв коштiв Державного бюджету України щодо використання ними бюджетних коштiв.

     4. Iз спiвдоповiддю про виконання закону про Державний бюджет України виступають Голова Комiтету Верховної Ради України з питань бюджету та Голова Рахункової палати.

     5. За результатами розгляду Верховна Рада України приймає рiшення щодо звiту про виконання закону про Державний бюджет України.

Роздiл III
МIСЦЕВI БЮДЖЕТИ

Глава 11. НАДХОДЖЕННЯ ТА ВИТРАТИ МIСЦЕВИХ БЮДЖЕТIВ

     Стаття 63. Структура мiсцевих бюджетiв

     1. Мiсцевий бюджет вiдповiдно до цього Кодексу мiстить в собi надходження i витрати на виконання повноважень органiв влади Автономної Республiки Крим, мiсцевих державних адмiнiстрацiй та органiв мiсцевого самоврядування. Цi надходження i витрати складають єдиний баланс вiдповiдного бюджету.

     Стаття 64. Склад доходiв, що закрiплюються за бюджетами мiсцевого самоврядування та враховуються при визначеннi обсягiв мiжбюджетних трансфертiв

     1. До доходiв, що закрiплюються за бюджетами мiсцевого самоврядування та враховуються при визначеннi обсягiв мiжбюджетних трансфертiв, належать такi податки i збори (обов'язковi платежi):

     1) прибутковий податок з громадян у частинi, визначенiй статтею 65 цього Кодексу;

     2) державне мито в частинi, що належить вiдповiдним бюджетам;

     3) плата за лiцензiї на провадження певних видiв господарської дiяльностi та сертифiкати, що видаються виконавчими органами вiдповiдних рад;

     4) плата за державну реєстрацiю суб'єктiв пiдприємницької дiяльностi, що справляється виконавчими органами вiдповiдних рад;

     5) плата за торговий патент на здiйснення деяких видiв пiдприємницької дiяльностi (за винятком плати за придбання торгових патентiв пунктами продажу нафтопродуктiв (автозаправними станцiями, заправними пунктами), що справляється виконавчими органами вiдповiдних рад;

     6) надходження адмiнiстративних штрафiв, що накладаються виконавчими органами вiдповiдних рад або утвореними ними в установленому порядку адмiнiстративними комiсiями;

     61) 50 вiдсоткiв надходження адмiнiстративних штрафiв у сферi забезпечення безпеки дорожнього руху, що накладаються уповноваженими органами (посадовими особами);

     7) єдиний податок для суб'єктiв малого пiдприємництва у частинi, що належить вiдповiдним бюджетам.

     2. Податки i збори (обов'язковi платежi), зазначенi у цiй статтi, складають кошик доходiв, що закрiплюються за бюджетами мiсцевого самоврядування та враховуються при визначеннi обсягiв мiжбюджетних трансфертiв.

     3. При цьому податок з доходiв фiзичних осiб, який сплачується юридичною особою (працедавцем), зараховується до вiдповiдного мiсцевого бюджету за її мiсцезнаходженням та мiсцезнаходженням її пiдроздiлiв, уповноважених пiдроздiлiв в обсягах податку, нарахованого працiвникам цих пiдроздiлiв.

(Iз змiнами i доповненнями, внесеними згiдно iз Законом України вiд 10.07.2003 р. N 1086-IV)
(Дiю статтi 64 зупинено на 2004 рiк в частинi закрiплення та застосування нормативiв вiдрахувань податку з доходiв фiзичних осiб за бюджетами мiсцевого самоврядування, який справляється з грошового забезпечення, грошових винагород та iнших виплат, одержаних вiйськовослужбовцями та особами рядового i начальницького складу (в тому числi вiдрядженими до органiв виконавчої влади та iнших цивiльних установ) органiв внутрiшнiх справ, органiв i установ виконання покарань, податкової мiлiцiї у зв'язку з виконанням обов'язкiв несення служби, а також з фонду оплати працi в iноземнiй валютi працiвникiв закордонних дипломатичних установ України пiд час їх перебування у довготермiновому закордонному вiдрядженнi згiдно iз Законом України вiд 27.11.2003 р. N 1344-IV)
(дiю статтi 64 зупинено на 2004 рiк в частинi закрiплення та застосування нормативiв вiдрахувань податку з доходiв фiзичних осiб за бюджетами мiсцевого самоврядування, який справляється з грошового забезпечення, грошових винагород та iнших виплат, одержаних вiйськовослужбовцями та особами рядового i начальницького складу (в тому числi вiдрядженими до органiв виконавчої влади та iнших цивiльних установ) органiв внутрiшнiх справ, органiв i установ виконання покарань, податкової мiлiцiї у зв'язку з виконанням обов'язкiв несення служби, згiдно iз Законом України вiд 27.11.2003 р. N 1344-IV, враховуючи змiни, внесенi Законом України вiд 17.06.2004 р. N 1801-IV)
(дiю статтi 64 зупинено на 2005 рiк в частинi закрiплення та застосування нормативiв вiдрахувань податку з доходiв фiзичних осiб за бюджетами мiсцевого самоврядування, який справляється з грошового забезпечення, грошових винагород та iнших виплат, одержаних вiйськовослужбовцями та особами рядового i начальницького складу (в тому числi вiдрядженими до органiв виконавчої влади та iнших цивiльних установ) у зв'язку з виконанням обов'язкiв несення служби, за рахунок бюджетних асигнувань установ (органiзацiй), що утримуються iз державного бюджету, якi є джерелом доходiв цих осiб, згiдно iз Законом України вiд 23.12.2004 р. N 2285-IV)
(Iз доповненнями, внесеними згiдно iз Законом України вiд 24.09.2008р. N 586-VI)

     Стаття 65. Нормативи вiдрахувань вiд прибуткового податку з громадян до бюджетiв мiсцевого самоврядування

     1. До доходiв бюджетiв мiст Києва i Севастополя зараховується 100 вiдсоткiв загального обсягу податку з доходiв фiзичних осiб, що сплачується (перераховується) згiдно з Законом України "Про податок з доходiв фiзичних осiб" на територiї цих мiст.

     2. До доходiв бюджетiв мiст республiканського (в Автономнiй Республiцi Крим) та обласного значення зараховується 75 вiдсоткiв вiд загального обсягу податку з доходiв фiзичних осiб, що сплачується (перераховується) згiдно з Законом України "Про податок з доходiв фiзичних осiб" на територiї цих мiст.

     3. До доходiв бюджетiв мiст районного значення, сiл, селищ чи їх об'єднань зараховується 25 вiдсоткiв вiд загального обсягу податку з доходiв фiзичних осiб, що сплачується (перераховується) згiдно з Законом України "Про податок з доходiв фiзичних осiб" на цiй територiї.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 10.07.2003 р. N 1086-IV)
(Дiю статтi 65 зупинено на 2004 рiк в частинi закрiплення та застосування нормативiв вiдрахувань податку з доходiв фiзичних осiб за бюджетами мiсцевого самоврядування, який справляється з грошового забезпечення, грошових винагород та iнших виплат, одержаних вiйськовослужбовцями та особами рядового i начальницького складу (в тому числi вiдрядженими до органiв виконавчої влади та iнших цивiльних установ) органiв внутрiшнiх справ, органiв i установ виконання покарань, податкової мiлiцiї у зв'язку з виконанням обов'язкiв несення служби, а також з фонду оплати працi в iноземнiй валютi працiвникiв закордонних дипломатичних установ України пiд час їх перебування у довготермiновому закордонному вiдрядженнi згiдно iз Законом України вiд 27.11.2003 р. N 1344-IV)
(дiю статтi 65 зупинено на 2004 рiк в частинi закрiплення та застосування нормативiв вiдрахувань податку з доходiв фiзичних осiб за бюджетами мiсцевого самоврядування, який справляється з грошового забезпечення, грошових винагород та iнших виплат, одержаних вiйськовослужбовцями та особами рядового i начальницького складу (в тому числi вiдрядженими до органiв виконавчої влади та iнших цивiльних установ) органiв внутрiшнiх справ, органiв i установ виконання покарань, податкової мiлiцiї у зв'язку з виконанням обов'язкiв несення служби, згiдно iз Законом України вiд 27.11.2003 р. N 1344-IV, враховуючи змiни, внесенi Законом України вiд 17.06.2004 р. N 1801-IV)
(дiю статтi 65 зупинено на 2005 рiк в частинi закрiплення та застосування нормативiв вiдрахувань податку з доходiв фiзичних осiб за бюджетами мiсцевого самоврядування, який справляється з грошового забезпечення, грошових винагород та iнших виплат, одержаних вiйськовослужбовцями та особами рядового i начальницького складу (в тому числi вiдрядженими до органiв виконавчої влади та iнших цивiльних установ) у зв'язку з виконанням обов'язкiв несення служби, за рахунок бюджетних асигнувань установ (органiзацiй), що утримуються iз державного бюджету, якi є джерелом доходiв цих осiб, згiдно iз Законом України вiд 23.12.2004 р. N 2285-IV)

     Стаття 66. Склад доходiв бюджету Автономної Республiки Крим, обласних та районних бюджетiв, якi враховуються при визначеннi обсягiв мiжбюджетних трансфертiв

     1. Для забезпечення реалiзацiї спiльних соцiально-економiчних i культурних програм територiальних громад доходи бюджету Автономної Республiки Крим та обласних бюджетiв, якi враховуються при визначеннi обсягiв мiжбюджетних трансфертiв, формуються за рахунок:

     1) 25 вiдсоткiв податку з доходiв фiзичних осiб, що сплачується (перераховується) згiдно з Законом України "Про податок з доходiв фiзичних осiб" на вiдповiднiй територiї;

     2) 25 вiдсоткiв плати за землю, що сплачується (перераховується) згiдно з Законом України "Про податок з доходiв фiзичних осiб" на територiї Автономної Республiки Крим та вiдповiдної областi;

     3) плати за лiцензiї на провадження певних видiв господарської дiяльностi та сертифiкати, що видаються Радою мiнiстрiв Автономної Республiки Крим та обласними державними адмiнiстрацiями.

     2. Для забезпечення реалiзацiї спiльних соцiально-економiчних i культурних програм територiальних громад доходи районних бюджетiв, якi враховуються при визначеннi обсягiв мiжбюджетних трансфертiв, формуються за рахунок:

     1) 50 вiдсоткiв податку з доходiв фiзичних осiб, що сплачується (перераховується) згiдно з Законом України "Про податок з доходiв фiзичних осiб" на територiї сiл, селищ, мiст районного значення та їх об'єднань;

     2) 15 вiдсоткiв плати за землю, що сплачується на територiї сiл, селищ, мiст районного значення та їх об'єднань;

     3) плати за лiцензiї на провадження певних видiв господарської дiяльностi та сертифiкати, що видаються районними державними адмiнiстрацiями;

     4) плати за державну реєстрацiю суб'єктiв пiдприємницької дiяльностi, що сплачуються (перераховуються) згiдно з Законом України "Про податок з доходiв фiзичних осiб" районними державними адмiнiстрацiями;

     5) надходження адмiнiстративних штрафiв, що накладаються районними державними адмiнiстрацiями або утвореними ними в установленому порядку адмiнiстративними комiсiями.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 10.07.2003 р. N 1086-IV)

     Стаття 67. Особливостi формування бюджету Автономної Республiки Крим та бюджетiв мiст Києва i Севастополя

     1. Надходження та витрати бюджету Автономної Республiки Крим та бюджетiв мiст Києва i Севастополя формуються в порядку, встановленому цим Кодексом, iз урахуванням Закону України "Про затвердження Конституцiї Автономної Республiки Крим", Закону України "Про столицю України - мiсто-герой Київ" та закону, що визначає особливий статус мiста Севастополя. При цьому:

     1) склад видаткiв бюджетiв мiст Києва та Севастополя визначається вiдповiдно до перелiку видаткiв, передбачених статтями 88 - 91 цього Кодексу;

     2) фiнансовi нормативи бюджетної забезпеченостi, що застосовуються для визначення обсягу мiжбюджетних трансфертiв для бюджетiв мiст Києва та Севастополя, визначаються на основi фiнансових нормативiв бюджетної забезпеченостi для обласних бюджетiв та бюджетiв мiст республiканського (Автономної Республiки Крим) та мiст обласного значення з урахуванням особливостей їх статусу.

     Стаття 68. Склад доходiв та видаткiв бюджетiв районiв у мiстах

     1. Склад доходiв та видаткiв бюджетiв районiв у мiстах (у разi їх створення) визначається мiською радою вiдповiдно до повноважень, переданих районним у мiстах радам.

     Стаття 69. Доходи мiсцевих бюджетiв, що не враховуються при визначеннi обсягу мiжбюджетних трансфертiв

     1. До доходiв мiсцевих бюджетiв, що не враховуються при визначеннi обсягу мiжбюджетних трансфертiв, належать:

     1) мiсцевi податки i збори, що зараховуються до бюджетiв мiсцевого самоврядування;

     2) 100 вiдсоткiв плати за землю - для бюджетiв мiст Києва та Севастополя; 75 вiдсоткiв плати за землю - для бюджетiв мiст республiканського Автономної Республiки Крим та мiст обласного значення; 60 вiдсоткiв плати за землю - для бюджетiв сiл, селищ, мiст районного значення та їх об'єднань;

     3) податок з власникiв транспортних засобiв та iнших самохiдних машин i механiзмiв у частинi, що зараховується до вiдповiдного бюджету. Податок з власникiв наземних транспортних засобiв сплачується платниками цього податку за мiсцем реєстрацiї таких транспортних засобiв. Кошти вiд його надходження використовуються виключно для фiнансування витрат, пов'язаних з будiвництвом, реконструкцiєю, ремонтом i утриманням автомобiльних дорiг вiдповiдно до закону;

     4) надходження сум вiдсоткiв за користування тимчасово вiльними бюджетними коштами;

     5) податок на промисел, що зараховується до бюджетiв мiсцевого самоврядування;

     6) надходження дивiдендiв, нарахованих на акцiї (частки, паї) господарських товариств, що є у власностi вiдповiдної територiальної громади;

     7) плата за забруднення навколишнього природного середовища у частинi, що зараховується до вiдповiдного бюджету;

     8) кошти вiд вiдчуження майна, яке знаходиться у комунальнiй власностi, в тому числi вiд продажу земельних дiлянок несiльськогосподарського призначення, що перебуває у комунальнiй власностi;

     9) фiксований сiльськогосподарський податок у частинi, що зараховується до бюджетiв мiсцевого самоврядування;

     10) плата за оренду майнових комплексiв, що знаходяться у комунальнiй власностi;

     11) надходження вiд мiсцевих грошово-речових лотерей;

     12) плата за гарантiї, наданi з дотриманням умов, визначених статтею 17 цього Кодексу;

     13) гранти та дарунки у вартiсному обрахунку;

     14) власнi надходження бюджетних установ, що утримуються за рахунок коштiв вiдповiдного бюджету;

     15) податок на прибуток пiдприємств комунальної власностi;

     16) платежi за спецiальне використання природних ресурсiв мiсцевого значення;

     17) iншi надходження, передбаченi законом.

(Iз доповненнями, внесеними згiдно iз Законом України вiд 05.03.2009р. N 1075-VI)

     Стаття 70. Видатки мiсцевих бюджетiв

     1. Видатки мiсцевих бюджетiв включають бюджетнi призначення, встановленi рiшенням про мiсцевий бюджет, на конкретнi цiлi, що пов'язанi з реалiзацiєю програм, перелiк яких визначено статтями 88 - 91 цього Кодексу.

     Стаття 71. Бюджет розвитку мiсцевих бюджетiв

     1. Надходження до бюджету розвитку мiсцевих бюджетiв включають:

     1) кошти вiд вiдчуження майна, яке знаходиться у комунальнiй власностi, в тому числi вiд продажу земельних дiлянок несiльськогосподарського призначення;

     2) надходження дивiдендiв, нарахованих на акцiї (частки, паї) господарських товариств, що є у власностi вiдповiдної територiальної громади;

     3) кошти вiд повернення позик, якi надавалися з вiдповiдного бюджету до набрання чинностi цим Кодексом, та вiдсотки, сплаченi за користування ними;

     4) кошти, якi передаються з iншої частини мiсцевого бюджету за рiшенням вiдповiдної ради;

     5) запозичення, здiйсненi у порядку, визначеному цим Кодексом та iншими законами України (крiм випадку, передбаченого статтею 73 цього Кодексу);

     6) субвенцiї з iнших бюджетiв на виконання iнвестицiйних проектiв.

     2. До витрат бюджету розвитку мiсцевих бюджетiв належать:

     1) погашення основної суми боргу вiдповiдно Автономної Республiки Крим та мiсцевого самоврядування (крiм боргу, що утворюється за умовами, визначеними статтею 73 цього Кодексу);

     2) капiтальнi вкладення;

     3) внески органiв влади Автономної Республiки Крим та органiв мiсцевого самоврядування у статутнi фонди суб'єктiв пiдприємницької дiяльностi.

     3. Бюджет розвитку мiсцевих бюджетiв є складовою частиною спецiального фонду мiсцевих бюджетiв.

     Стаття 72. Дефiцит мiсцевих бюджетiв

     1. По загальному фонду мiсцевi бюджети можуть прийматися з дефiцитом шляхом внесення змiн до рiшень про мiсцевий бюджет за результатами рiчного звiту про виконання вiдповiдного мiсцевого бюджету за попереднiй бюджетний перiод виключно на суму вiльного залишку бюджетних коштiв.

     2. По спецiальному фонду можуть прийматися з дефiцитом виключно бюджет Автономної Республiки Крим та мiськi бюджети у частинi дефiциту бюджету розвитку, який покривається за рахунок запозичень.

(У редакцiї Закону України вiд 10.07.2003 р. N 1086-IV)

     Стаття 73. Позички мiсцевим бюджетам

     1. Для покриття тимчасових касових розривiв, що виникають пiд час виконання загального фонду мiсцевого бюджету, Рада мiнiстрiв Автономної Республiки Крим, мiсцевi державнi адмiнiстрацiї, виконавчi органи вiдповiдних рад за рiшенням Верховної Ради Автономної Республiки Крим чи вiдповiдної ради можуть отримувати короткотермiновi позички у фiнансово-кредитних установах на термiн до трьох мiсяцiв, але у межах поточного бюджетного перiоду. Порядок отримання таких позичок визначається Мiнiстерством фiнансiв України.

     2. Надання позичок з одного бюджету iншому забороняється.

     Стаття 74. Запозичення до мiсцевих бюджетiв

     1. Запозичення до мiсцевих бюджетiв здiйснюються на визначену мету i пiдлягають обов'язковому поверненню. Запозичення до вiдповiдних бюджетiв можуть бути здiйсненi лише до бюджету розвитку, крiм випадку, передбаченого статтею 73 цього Кодексу.

     2. Держава не несе вiдповiдальностi по зобов'язаннях за запозиченнями до мiсцевих бюджетiв.

     3. Видатки на обслуговування боргу здiйснюються за рахунок коштiв загального фонду бюджету.

     4. Видатки на обслуговування боргу мiсцевих бюджетiв не можуть щорiчно перевищувати 10 вiдсоткiв видаткiв вiд загального фонду вiдповiдного мiсцевого бюджету протягом будь-якого бюджетного перiоду, коли планується обслуговування боргу.

     5. Якщо у процесi погашення основної суми боргу та платежiв по його обслуговуванню, обумовленої договором мiж кредитором та позичальником, має мiсце порушення графiка погашення з вини позичальника, вiдповiдна рада не має права здiйснювати новi запозичення протягом 5 наступних рокiв.

     6. Порядок здiйснення запозичень до мiсцевих бюджетiв встановлюється Кабiнетом Мiнiстрiв України вiдповiдно до умов, визначених цим Кодексом.

Глава 12. СКЛАДАННЯ, РОЗГЛЯД, ЗАТВЕРДЖЕННЯ, ВИКОНАННЯ ТА ЗВIТНIСТЬ МIСЦЕВИХ БЮДЖЕТIВ

     Стаття 75. Порядок складання проектiв мiсцевих бюджетiв

     1. Мiнiстерство фiнансiв України доводить Радi мiнiстрiв Автономної Республiки Крим, мiсцевим державним адмiнiстрацiям та виконавчим органам вiдповiдних рад особливостi складання розрахункiв до проектiв бюджетiв на наступний бюджетний перiод.

     2. Рада мiнiстрiв Автономної Республiки Крим, мiсцевi державнi адмiнiстрацiї та виконавчi органи вiдповiдних рад зобов'язанi надавати необхiдну iнформацiю: Мiнiстерству фiнансiв України - для проведення розрахункiв обсягiв мiжбюджетних трансфертiв та iнших показникiв; Верховнiй Радi України - для перевiрки достовiрностi цих розрахункiв.

     3. Згiдно з типовою формою бюджетних запитiв, визначеною Мiнiстерством фiнансiв України, i вiдповiдно до статтi 34 цього Кодексу та з урахуванням особливостей складання проектiв мiсцевих бюджетiв мiсцевi фiнансовi органи розробляють i доводять до головних розпорядникiв бюджетних коштiв iнструкцiї з пiдготовки бюджетних запитiв.

     4. Головнi розпорядники бюджетних коштiв органiзують розроблення бюджетних запитiв для подання мiсцевим фiнансовим органам в термiни та порядку, встановленi цими органами. Головнi розпорядники бюджетних коштiв несуть вiдповiдальнiсть за своєчаснiсть, достовiрнiсть та змiст поданих мiсцевим фiнансовим органам бюджетних запитiв, якi мають мiстити всю iнформацiю, необхiдну для аналiзу показникiв проекту мiсцевого бюджету, згiдно з вимогами мiсцевих фiнансових органiв.

     5. Мiсцевi фiнансовi органи на будь-якому етапi складання i розгляду проектiв мiсцевих бюджетiв проводять аналiз бюджетного запиту, поданого головним розпорядником бюджетних коштiв, з точки зору його вiдповiдностi метi, прiоритетностi, а також дiєвостi та ефективностi використання бюджетних коштiв. На основi результатiв аналiзу керiвник мiсцевого фiнансового органу приймає рiшення про включення бюджетного запиту до пропозицiї проекту мiсцевого бюджету перед поданням його на розгляд вiдповiдно Радi мiнiстрiв Автономної Республiки Крим, мiсцевим державним адмiнiстрацiям та виконавчим органам вiдповiдних рад.

     6. Виконавчi органи сiльських, селищних, мiських (мiст районного значення) рад, районнi державнi адмiнiстрацiї в мiстах Києвi та Севастополi подають вiдповiдно районним чи мiським фiнансовим органам пропозицiї щодо показникiв проектiв вiдповiдних бюджетiв, визначених з урахуванням вимог частин третьої - п'ятої цiєї статтi.

     7. Пiсля схвалення Кабiнетом Мiнiстрiв України проекту закону про Державний бюджет України Мiнiстерство фiнансiв України доводить Радi мiнiстрiв Автономної Республiки Крим, мiсцевим державним адмiнiстрацiям та виконавчим органам вiдповiдних рад розрахунки прогнозних обсягiв мiжбюджетних трансфертiв, методику їх визначення та iншi показники, необхiднi для складання проектiв мiсцевих бюджетiв, а також пропозицiї щодо форми проекту рiшення про мiсцевий бюджет (типова форма рiшення).

     8. У тижневий термiн пiсля ухвалення закону про Державний бюджет України в другому читаннi Кабiнет Мiнiстрiв України доводить Радi мiнiстрiв Автономної Республiки Крим, мiсцевим державним адмiнiстрацiям та виконавчим органам вiдповiдних рад положення та показники мiжбюджетних вiдносин (обсяги мiжбюджетних трансфертiв для вiдповiдних бюджетiв i текстовi статтi, що визначають особливостi мiжбюджетних вiдносин на наступний бюджетний перiод), якi були проголосованi Верховною Радою України при прийняттi проекту закону про Державний бюджет України в другому читаннi.

     9. На пiдставi iнформацiї, отриманої вiдповiдно до частин п'ятої - восьмої цiєї статтi, Рада мiнiстрiв Автономної Республiки Крим, мiсцевi державнi адмiнiстрацiї та виконавчi органи вiдповiдних рад готують проекти рiшень про вiдповiднi мiсцевi бюджети.

     Стаття 76. Проект рiшення про мiсцевий бюджет та матерiали, що до нього додаються

     1. Проект рiшення про мiсцевий бюджет перед його розглядом на сесiї Верховної Ради Автономної Республiки Крим, вiдповiдної ради схвалюється Радою мiнiстрiв Автономної Республiки Крим, мiсцевою державною адмiнiстрацiєю чи виконавчим органом вiдповiдної ради. Разом з ним необхiдно подавати:

     1) пояснювальну записку до проекту рiшення, яка повинна мiстити:

     а) iнформацiю про соцiально-економiчний стан вiдповiдної адмiнiстративно-територiальної одиницi i прогноз її розвитку на наступний бюджетний перiод, якi покладено в основу проекту мiсцевого бюджету;

     б) оцiнку надходжень доходiв з урахуванням втрат доходiв у результатi наданих вiдповiдною радою податкових пiльг;

     в) пояснення до основних положень проекту рiшення про мiсцевий бюджет, включаючи аналiз пропонованих обсягiв видаткiв щодо функцiй та програм. Обгрунтування включають бюджетнi показники за попереднiй, поточний, наступний бюджетнi перiоди в розрiзi класифiкацiї видаткiв бюджету;

     г) обгрунтування особливостей мiжбюджетних взаємовiдносин (для районних, мiських з районним подiлом, мiських, що об'єднують бюджети села, селища, мiста районного значення) та надання субвенцiй на виконання iнвестицiйних проектiв (для бюджету Автономної Республiки Крим, бюджетiв мiст Києва та Севастополя, обласних бюджетiв);

     ґ) iнформацiю щодо погашення боргу Автономної Республiки Крим та мiсцевого самоврядування, обсягiв та умов запозичень;

     2) прогноз показникiв вiдповiдного бюджету за основними видами доходiв, видаткiв та фiнансування на наступнi три бюджетнi перiоди;

     3) проект показникiв зведеного бюджету району, мiста з районним подiлом, мiста, що об'єднує бюджети села, селища, мiста районного значення;

     4) показники видаткiв, необхiднi на наступнi бюджетнi перiоди для завершення проектiв, що врахованi в бюджетi, за умови, якщо реалiзацiя проекту триває бiльше одного бюджетного перiоду;

     5) перелiк iнвестицiйних програм на наступний бюджетний перiод та на наступнi три бюджетнi перiоди;

     6) iнформацiю про хiд виконання вiдповiдного бюджету у поточному бюджетному перiодi;

     7) пояснення головних розпорядникiв бюджетних коштiв до проекту вiдповiдного бюджету (подаються до бюджетної комiсiї вiдповiдної ради);

     8) iншi матерiали, обсяг i форму яких визначає Рада мiнiстрiв Автономної Республiки Крим, мiсцева державна адмiнiстрацiя чи виконавчий орган вiдповiдної ради.

     2. Рiшенням про мiсцевий бюджет визначаються:

     1) загальна сума доходiв i видаткiв (з розподiлом на загальний та спецiальний фонди), а також з розподiлом видаткiв на поточнi i капiтальнi;

     2) граничний обсяг рiчного дефiциту (профiциту) мiсцевого бюджету в наступному бюджетному перiодi i боргу Автономної Республiки Крим чи мiсцевого самоврядування на кiнець наступного бюджетного перiоду; повноваження щодо надання гарантiй Автономної Республiки Крим та мiсцевого самоврядування, а також розмiри цих гарантiй з урахуванням положень статтi 17 цього Кодексу;

     3) бюджетнi призначення головним розпорядникам коштiв за бюджетною класифiкацiєю;

     4) доходи бюджету за бюджетною класифiкацiєю;

     5) бюджетнi призначення мiжбюджетних трансфертiв;

     51) розмiр оборотної касової готiвки мiсцевого бюджету;

     6) додатковi положення, що регламентують процес виконання бюджету.

     3. Перелiк захищених статей мiсцевого бюджету визначається вiдповiдно до статтi 55 цього Кодексу.

Iз доповненнями, внесеними згiдно iз Законом України вiд 10.07.2003 р. N 1086-IV)

     Стаття 77. Затвердження мiсцевих бюджетiв

     1. Вiдповiдно до частин восьмої та дев'ятої статтi 75 цього Кодексу Верховна Рада Автономної Республiки Крим та вiдповiднi ради при затвердженнi мiсцевих бюджетiв повиннi врахувати обсяги мiжбюджетних трансфертiв та iншi положення, необхiднi для формування мiсцевих бюджетiв, що були затвердженi Верховною Радою України при прийняттi проекту закону про Державний бюджет України у другому читаннi.

     2. Бюджет Автономної Республiки Крим, обласнi i районнi бюджети, мiськi (мiст Києва та Севастополя, мiст республiканського Автономної Республiки Крим та мiст обласного значення) бюджети на наступний бюджетний перiод затверджуються рiшенням Верховної Ради Автономної Республiки Крим, вiдповiдної обласної, районної чи мiської ради не пiзнiше нiж у двотижневий термiн пiсля офiцiйного опублiкування закону про Державний бюджет України.

     3. Мiськi (мiст районного значення) бюджети, районнi у мiстах (якщо такi створено), селищнi та сiльськi бюджети на наступний бюджетний перiод затверджуються вiдповiдно рiшеннями мiської, районної в мiстi, селищної або сiльської ради не пiзнiше нiж у двотижневий термiн пiсля затвердження районного чи мiського (мiст Києва i Севастополя, мiста республiканського Автономної Республiки Крим чи мiста обласного значення) бюджету.

     Стаття 78. Виконання мiсцевих бюджетiв

     1. Рада мiнiстрiв Автономної Республiки Крим, мiсцевi державнi адмiнiстрацiї, виконавчi органи вiдповiдних рад або мiськi, селищнi чи сiльськi голови (в разi, якщо вiдповiднi виконавчi органи не створенi) забезпечують виконання вiдповiдних мiсцевих бюджетiв. Мiсцевi фiнансовi органи здiйснюють загальну органiзацiю та управлiння виконанням вiдповiдного мiсцевого бюджету, координують дiяльнiсть учасникiв бюджетного процесу з питань виконання бюджету.

     2. Казначейське обслуговування мiсцевих бюджетiв здiйснюється територiальними органами Державного казначейства України за функцiями, визначеними статтею 48 цього Кодексу.

     Державне казначейство України веде облiк всiх надходжень, що належать мiсцевим бюджетам, та за поданням органiв стягнення, погодженим з вiдповiдними фiнансовими органами, здiйснює повернення коштiв, що були помилково або надмiрно зарахованi до бюджету.

     3. Мiсцевий бюджет виконується за розписом, який затверджується керiвником мiсцевого фiнансового органу. До затвердження розпису керiвником мiсцевого фiнансового органу затверджується тимчасовий розпис на вiдповiдний перiод. Керiвник мiсцевого фiнансового органу протягом бюджетного перiоду забезпечує вiдповiднiсть розпису мiсцевого бюджету встановленим бюджетним призначенням.

     4. Мiсцевий фiнансовий орган у процесi виконання мiсцевого бюджету за доходами здiйснює прогнозування та аналiз доходiв вiдповiдного бюджету.

     5. Податки, збори (обов'язковi платежi) та iншi доходи мiсцевого бюджету зараховуються безпосередньо на рахунок вiдповiдного бюджету, вiдкритий в територiальному органi Державного казначейства України, i не можуть акумулюватися на рахунках органiв стягнення. Податки, збори (обов'язковi платежi) та iншi доходи визнаються зарахованими в доход мiсцевого бюджету з моменту зарахування на рахунок вiдповiдного бюджету, вiдкритий в територiальному органi Державного казначейства України.

     Органи стягнення забезпечують своєчасне та в повному обсязi надходження до мiсцевих бюджетiв податкiв i зборiв (обов'язкових платежiв) та iнших доходiв вiдповiдно до законодавства.

     6. Виконання мiсцевих бюджетiв за видатками здiйснюється за процедурою, визначеною статтею 51 цього Кодексу.

     7. Рiшення про внесення змiн до рiшення про мiсцевий бюджет ухвалюється вiдповiдною радою за поданням офiцiйного висновку мiсцевого фiнансового органу про обсяг вiльного залишку бюджетних коштiв, перевиконання чи недовиконання доходної частини загального фонду вiдповiдного бюджету. Факт перевиконання доходної частини загального фонду мiсцевого бюджету визнається за пiдсумками першого пiврiччя та наступних звiтних перiодiв поточного бюджетного перiоду на пiдставi офiцiйних висновкiв мiсцевого фiнансового органу за умови перевищення доходiв загального фонду мiсцевого бюджету (без урахування мiжбюджетних трансфертiв), врахованих у розписi мiсцевого бюджету на вiдповiдний перiод, не менше нiж на 5 вiдсоткiв. Факт недоотримання доходiв загального фонду мiсцевого бюджету визнається на пiдставi офiцiйних висновкiв мiсцевого фiнансового органу за пiдсумками квартального звiту при недоотриманнi доходiв загального фонду мiсцевого бюджету, врахованих у розписi мiсцевого бюджету на вiдповiдний перiод, бiльше нiж на 15 вiдсоткiв.

     8. Рiшення про внесення змiн до рiшення про мiсцевий бюджет можуть бути також ухваленi вiдповiдною радою з урахуванням положень статтi 52 цього Кодексу та у разi настання iнших випадкiв, передбачених цим Кодексом.

     9. Ведення бухгалтерського облiку виконання мiсцевих бюджетiв та порядок закриття рахункiв мiсцевих бюджетiв пiсля закiнчення бюджетного перiоду здiйснюються з урахуванням положень статей 56 i 57 цього Кодексу.

     10. Пiсля введення в дiю закону про Державний бюджет України органам державної влади та їх посадовим особам забороняється приймати рiшення, що призводять до виникнення нових бюджетних зобов'язань мiсцевих бюджетiв, якi не забезпеченi бюджетними асигнуваннями, без визначення джерел коштiв, видiлених державою для виконання цих зобов'язань.

(Iз змiнами i доповненнями, внесеними згiдно iз Законом України вiд 10.07.2003 р. N 1086-IV)

     Стаття 79. Особливостi затвердження та виконання мiсцевих бюджетiв у разi несвоєчасного їх прийняття

     1. Якщо до початку нового бюджетного перiоду не прийнято вiдповiдне рiшення про мiсцевий бюджет, Рада мiнiстрiв Автономної Республiки Крим, мiсцевi державнi адмiнiстрацiї та виконавчi органи вiдповiдних рад мають право здiйснювати витрати з вiдповiдного бюджету лише на цiлi, якi визначенi у рiшеннi про мiсцевий бюджет на попереднiй бюджетний перiод. При цьому щомiсячнi видатки не можуть перевищувати 1/12 обсягу видаткiв, визначених рiшенням вiдповiдної ради про бюджет на попереднiй бюджетний перiод, крiм випадкiв, передбачених частиною четвертою статтi 15 та частиною четвертою статтi 23 цього Кодексу. До прийняття рiшення про мiсцевий бюджет на поточний бюджетний перiод провадити капiтальнi видатки забороняється.

     Стаття 80. Перiодичнiсть, структура та термiни подання звiтностi про виконання мiсцевих бюджетiв

     1. Перiодичнiсть, структура та термiни подання звiтностi про виконання мiсцевих бюджетiв визначаються Державним казначейством України вiдповiдно до вимог, встановлених для подання звiтностi про виконання Державного бюджету України в статтях 58 - 61 цього Кодексу.

     2. Територiальнi органи Державного казначейства України складають та подають вiдповiдним мiсцевим фiнансовим органам баланси, звiти про виконання мiсцевих бюджетiв та iншi фiнансовi звiти за правилами та формами, встановленими Державним казначейством України за погодженням з Мiнiстерством фiнансiв України та Рахунковою палатою. Зведенi показники звiтiв про виконання бюджетiв одночасно подаються територiальними органами Державного казначейства України вiдповiдно Мiнiстерству фiнансiв Автономної Республiки Крим, фiнансовим органам мiсцевих державних адмiнiстрацiй та виконавчих органiв вiдповiдних рад на умовах, передбачених частиною першою цiєї статтi.

     3. Органи стягнення надають мiсцевим фiнансовим органам вiдповiднi звiти, передбаченi частиною третьою статтi 59 цього Кодексу.

     4. Квартальний та рiчний звiти про виконання мiсцевого бюджету подаються до Верховної Ради Автономної Республiки Крим, вiдповiдної ради Радою мiнiстрiв Автономної Республiки Крим, мiсцевою державною адмiнiстрацiєю, виконавчим органом вiдповiдної ради чи мiським, селищним, сiльським головою (у разi, якщо вiдповiднi виконавчi органи не створенi) у двомiсячний строк пiсля завершення вiдповiдного бюджетного перiоду. Перевiрка звiту здiйснюється Рахунковою палатою Верховної Ради Автономної Республiки Крим (щодо використання органами виконавчої влади коштiв бюджету Автономної Республiки Крим) чи комiсiєю з питань бюджету вiдповiдної ради, пiсля чого вiдповiднi ради затверджують звiт про виконання бюджету або приймають iнше рiшення з цього приводу.

Роздiл IV
МIЖБЮДЖЕТНI ВIДНОСИНИ

Глава 13. ЗАГАЛЬНI ПОЛОЖЕННЯ

     Стаття 81. Поняття та мета регулювання мiжбюджетних вiдносин

     1. Мiжбюджетнi вiдносини - це вiдносини мiж державою, Автономною Республiкою Крим та мiсцевим самоврядуванням щодо забезпечення вiдповiдних бюджетiв фiнансовими ресурсами, необхiдними для виконання функцiй, передбачених Конституцiєю України та законами України.

     2. Метою регулювання мiжбюджетних вiдносин є забезпечення вiдповiдностi мiж повноваженнями на здiйснення видаткiв, закрiплених законодавчими актами України за бюджетами, та бюджетними ресурсами, якi повиннi забезпечувати виконання цих повноважень.

     Стаття 82. Види видаткiв на здiйснення повноважень

     1. Видатки на здiйснення повноважень, що виконуються за рахунок коштiв державного бюджету та мiсцевих бюджетiв, подiляються на:

     1) видатки на забезпечення конституцiйного ладу держави, державної цiлiсностi та суверенiтету, незалежного судочинства, а також iншi передбаченi цим Кодексом видатки, якi не можуть бути переданi на виконання Автономнiй Республiцi Крим та мiсцевому самоврядуванню;

     2) видатки, якi визначаються функцiями держави та можуть бути переданi на виконання Автономнiй Республiцi Крим та мiсцевому самоврядуванню з метою забезпечення найбiльш ефективного їх виконання на основi принципу субсидiарностi;

     3) видатки на реалiзацiю прав та обов'язкiв Автономної Республiки Крим та мiсцевого самоврядування, якi мають мiсцевий характер та визначенi законами України.

     Стаття 83. Джерела здiйснення видаткiв бюджетiв

     1. Видатки, визначенi пунктом 1 статтi 82 цього Кодексу, здiйснюються за рахунок коштiв Державного бюджету України.

     2. Видатки, визначенi пунктами 2 i 3 статтi 82 цього Кодексу, здiйснюються за рахунок коштiв мiсцевих бюджетiв, у тому числi трансфертiв з Державного бюджету України.

     Стаття 84. Вiдповiдальнiсть за здiйснення видаткiв

     1. Вiдповiдальнiсть за здiйснення видаткiв, визначених пунктом 1 статтi 82 цього Кодексу, покладається на вiдповiднi органи державної влади.

     2. Вiдповiдальнiсть за здiйснення видаткiв, визначених пунктами 2 i 3 статтi 82 цього Кодексу, покладається на Раду мiнiстрiв Автономної Республiки Крим, мiсцевi державнi адмiнiстрацiї, виконавчi органи вiдповiдних рад, мiських, селищних, сiльських голiв (якщо вiдповiднi виконавчi органи не створенi).

     Стаття 85. Передача державою права на здiйснення видаткiв

     1. Держава може передати Радi мiнiстрiв Автономної Республiки Крим чи органам мiсцевого самоврядування право на здiйснення видаткiв лише за умови вiдповiдної передачi бюджетних ресурсiв у виглядi закрiплених за вiдповiдними бюджетами загальнодержавних податкiв i зборiв (обов'язкових платежiв) або їх частки, а також трансфертiв з Державного бюджету України.

     2. Рада мiнiстрiв Автономної Республiки Крим, мiсцевi державнi адмiнiстрацiї, виконавчi органи вiдповiдних рад, мiськi, селищнi, сiльськi голови (якщо вiдповiднi виконавчi органи не створенi) зобов'язанi забезпечити здiйснення видаткiв, визначених пунктами 2 i 3 статтi 82 цього Кодексу, з вiдповiдних мiсцевих бюджетiв з додержанням розподiлу цих видаткiв мiж бюджетами, визначеного статтями 88 - 91 цього Кодексу. Забороняється планувати та здiйснювати видатки, не вiднесенi до мiсцевих бюджетiв цим Кодексом, а також здiйснювати впродовж бюджетного перiоду видатки на фiнансування бюджетних установ одночасно з рiзних бюджетiв, за винятком державних професiйно-технiчних навчальних закладiв, вищих навчальних закладiв державної форми власностi. При цьому фiнансування зазначених навчальних закладiв за рахунок коштiв мiсцевих бюджетiв може здiйснюватися виключно у разi перевиконання доходної частини загального фонду вiдповiдного бюджету.

(Iз доповненнями, внесеними згiдно iз Законами України вiд 11.09.2003 р. N 1158-IV, вiд 14.12.2004 р. N 2229-IV)

     Стаття 86. Критерiї розмежування видiв видаткiв мiж мiсцевими бюджетами

     1. Розмежування видiв видаткiв, визначених пунктами 2 i 3 статтi 82 цього Кодексу, мiж мiсцевими бюджетами здiйснюється на основi принципу субсидiарностi з урахуванням критерiїв повноти надання послуги та наближення її до безпосереднього споживача. Вiдповiдно до цих критерiїв види видаткiв подiляються на такi групи:

     1) перша група - видатки на фiнансування бюджетних установ та заходiв, якi забезпечують необхiдне першочергове надання соцiальних послуг, гарантованих державою, i якi розташованi найближче до споживачiв;

     2) друга група - видатки на фiнансування бюджетних установ та заходiв, якi забезпечують надання основних соцiальних послуг, гарантованих державою для всiх громадян України;

     3) третя група - видатки на фiнансування бюджетних установ та заходiв, якi забезпечують гарантованi державою соцiальнi послуги для окремих категорiй громадян, або фiнансування програм, потреба в яких iснує в усiх регiонах України.

     2. Видатки першої групи здiйснюються з бюджетiв сiл, селищ, мiст та їх об'єднань.

     3. Видатки другої групи здiйснюються з бюджетiв мiст республiканського Автономної Республiки Крим та мiст обласного значення, а також районних бюджетiв.

     4. Видатки третьої групи здiйснюються з бюджету Автономної Республiки Крим та обласних бюджетiв.

     5. З бюджетiв мiст Києва та Севастополя здiйснюються видатки всiх трьох груп.

Глава 14. РОЗМЕЖУВАННЯ ВИДАТКIВ МIЖ БЮДЖЕТАМИ

     Стаття 87. Видатки, що здiйснюються з Державного бюджету України

     1. До видаткiв, що здiйснюються з Державного бюджету України, належать видатки на:

     1) державне управлiння:

     а) законодавчу владу;

     б) виконавчу владу;

     в) Президента України;

     2) судову владу;

     3) мiжнародну дiяльнiсть;

     4) фундаментальнi та прикладнi дослiдження i сприяння науково-технiчному прогресу державного значення, мiжнароднi науковi та iнформацiйнi зв'язки державного значення;

     5) нацiональну оборону;

     6) правоохоронну дiяльнiсть та забезпечення безпеки держави;

     7) освiту:

     а) загальну середню освiту:

     спецiалiзованi школи (в тому числi школи-iнтернати), заснованi на державнiй формi власностi;

     загальноосвiтнi школи соцiальної реабiлiтацiї;

     б) професiйно-технiчну освiту (навчальнi та iншi заклади освiти, заснованi на державнiй формi власностi);

     в) вищi навчальнi заклади, заснованi на державнiй формi власностi;

     г) пiслядипломну освiту (крiм закладiв i заходiв, визначених пiдпунктом "г" пункту 2 статтi 90 цього Кодексу);

     ґ) позашкiльнi навчальнi заклади та заходи з позашкiльної роботи з дiтьми, згiдно з перелiком, затвердженим Кабiнетом Мiнiстрiв України;

     д) iншi заклади та заходи в галузi освiти, що забезпечують виконання загальнодержавних функцiй, згiдно з перелiком, затвердженим Кабiнетом Мiнiстрiв України;

     8) охорону здоров'я:

     а) первинну медико-санiтарну, амбулаторно-полiклiнiчну та стацiонарну допомогу (багатопрофiльнi лiкарнi та полiклiнiки, що виконують специфiчнi загальнодержавнi функцiї, згiдно з перелiком, затвердженим Кабiнетом Мiнiстрiв України);

     б) спецiалiзовану, високоспецiалiзовану амбулаторно-полiклiнiчну та стацiонарну допомогу (клiнiки науково-дослiдних iнститутiв, спецiалiзованi лiкарнi, центри, лепрозорiї, госпiталi для iнвалiдiв Великої Вiтчизняної вiйни, спецiалiзованi медико-санiтарнi частини, спецiалiзованi полiклiнiки, спецiалiзованi стоматологiчнi полiклiнiки, згiдно з перелiком, затвердженим Кабiнетом Мiнiстрiв України);

     в) санаторно-реабiлiтацiйну допомогу (загальнодержавнi санаторiї для хворих на туберкульоз, загальнодержавнi спецiалiзованi санаторiї для дiтей та пiдлiткiв, спецiалiзованi санаторiї для ветеранiв Великої Вiтчизняної вiйни);

     г) санiтарно-епiдемiологiчний нагляд (санiтарно-епiдемiологiчнi станцiї, дезiнфекцiйнi станцiї, заходи боротьби з епiдемiями);

     ґ) iншi програми в галузi охорони здоров'я, що забезпечують виконання загальнодержавних функцiй, згiдно з перелiком, затвердженим Кабiнетом Мiнiстрiв України;

     9) соцiальний захист та соцiальне забезпечення:

     а) виплату пенсiй вiйськовослужбовцям рядового, сержантського та старшинського складу строкової служби та членам їх сiмей, пенсiї вiйськовослужбовцям та особам начальницького i рядового складу органiв внутрiшнiх справ, iншим особам, визначеним законом; сплату до Пенсiйного фонду України страхових внескiв за окремi категорiї осiб, передбаченi законом; фiнансування доплат, надбавок, пiдвищень до пенсiй, встановлених законом;

     б) державнi програми соцiальної допомоги (грошову допомогу бiженцям; компенсацiї на медикаменти; програма протезування; програми i заходи iз соцiального захисту iнвалiдiв, у тому числi програми i заходи Фонду України соцiального захисту iнвалiдiв; вiдшкодування збиткiв, заподiяних громадянам; заходи, пов'язанi з поверненням в Україну кримськотатарського народу та осiб iнших нацiональностей, якi були незаконно депортованi з України; щорiчна разова грошова допомога ветеранам Великої Вiтчизняної вiйни; довiчна стипендiя для учасникiв бойових дiй; кошти, що передаються до Фонду соцiального страхування на випадок безробiття; часткове покриття витрат на виплату заборгованостi з регресних позовiв шахтарiв);

     в) державну пiдтримку громадських органiзацiй iнвалiдiв i ветеранiв, якi мають статус всеукраїнських;

     г) державнi програми i заходи стосовно дiтей, молодi, жiнок, сiм'ї;

     ґ) державну пiдтримку молодiжних громадських органiзацiй на виконання загальнодержавних програм i заходiв стосовно дiтей, молодi, жiнок, сiм'ї;

     д) державнi програми пiдтримки будiвництва (реконструкцiї) житла для окремих категорiй громадян;

     10) культуру i мистецтво:

     а) державнi культурно-освiтнi програми (нацiональнi та державнi бiблiотеки, музеї i виставки нацiонального значення, заповiдники нацiонального значення, мiжнароднi культурнi зв'язки, державнi культурно-освiтнi заходи);

     б) державнi театрально-видовищнi програми (нацiональнi театри, нацiональнi фiлармонiї, нацiональнi та державнi музичнi колективи i ансамблi та iншi заклади i заходи мистецтва згiдно з перелiком, затвердженим Кабiнетом Мiнiстрiв України);

     в) державну пiдтримку громадських органiзацiй культури i мистецтва, що мають статус нацiональних;

     г) державнi програми розвитку кiнематографiї;

     ґ) державну архiвну справу;

     11) державнi програми пiдтримки телебачення, радiомовлення, преси, книговидання, iнформацiйних агентств;

     12) фiзичну культуру i спорт:

     а) державнi програми пiдготовки резерву та складу нацiональних команд та забезпечення їх участi у змаганнях державного i мiжнародного значення (утримання центральних спортивних шкiл вищої спортивної майстерностi, перелiк яких затверджується Кабiнетом Мiнiстрiв України, формування нацiональних команд, проведення навчально-тренувальних зборiв i змагань державного значення з традицiйних та нетрадицiйних видiв спорту; пiдготовка i участь нацiональних збiрних команд в олiмпiйських та паралiмпiйських iграх, у тому числi фiнансова пiдтримка баз олiмпiйської пiдготовки);

     б) державнi програми з iнвалiдного спорту та реабiлiтацiї (центр "Iнваспорт", участь у мiжнародних змаганнях з iнвалiдного спорту, навчально-тренувальнi збори до них);

     в) державнi програми фiзкультурно-спортивної спрямованостi;

     13) державнi програми пiдтримки регiонального розвитку та прiоритетних галузей економiки;

     14) програми реставрацiї пам'яток архiтектури державного значення;

     15) державнi програми розвитку транспорту, дорожнього господарства, зв'язку, телекомунiкацiй та iнформатики;

     16) державнi iнвестицiйнi проекти;

     17) державнi програми з лiквiдацiї наслiдкiв Чорнобильської катастрофи, охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки, попередження та лiквiдацiї надзвичайних ситуацiй та наслiдкiв стихiйного лиха;

     18) створення та поповнення державних запасiв i резервiв;

     19) обслуговування державного боргу;

     20) проведення виборiв та референдумiв, державне фiнансування полiтичних партiй;

     21)iншi програми, якi мають виключно державне значення.

(Iз доповненнями, внесеними згiдно iз Законами України вiд 27.11.2003 р. N 1349-IV, вiд 16.12.2004 р. N 2264-IV, вiд 17.11.2005 р. N 3108-IV)
(дiю пiдпункту "б" пункту 7 частини першої статтi 87 зупинено на 2007 рiк в частинi фiнансування професiйно-технiчних навчальних закладiв Львiвської та Харкiвської областей, а також мiста Києва з державного бюджету згiдно iз Законом України вiд 19.12.2006р. N 489-V, на 2008 рiк згiдно iз Законом України вiд 28.12.2007р. N 107-VI)
(зупинення дiї пiдпункту "б" пункту 7 частини першої статтi 87 на 2008 рiк, передбачене пунктом 5 статтi 67 роздiлу I Закону України вiд 28.12.2007р. N 107-VI, визнано таким, що не вiдповiдає Конституцiї України (є неконституцiйним), згiдно з Рiшенням Конституцiйного Суду України вiд 22.05.2008р. N 10-рп/2008)

     Стаття 88. Видатки, що здiйснюються з бюджетiв сiл, селищ, мiст районного значення та їх об'єднань та враховуються при визначеннi обсягу мiжбюджетних трансфертiв

     1. До видаткiв, якi здiйснюються з бюджетiв сiл, селищ, мiст районного значення та їх об'єднань та враховуються при визначеннi обсягу мiжбюджетних трансфертiв, належать видатки на:

     1) органи мiсцевого самоврядування сiл, селищ, мiст районного значення;

     2) освiту:

     дошкiльну освiту;

     загальну середню освiту (школи - дитячi садки);

     3) первинну медико-санiтарну, амбулаторно-полiклiнiчну та стацiонарну допомогу (дiльничнi лiкарнi, медичнi амбулаторiї, фельдшерсько-акушерськi та фельдшерськi пункти);

     4) сiльськi, селищнi та мiськi палаци культури, клуби та бiблiотеки.

     5) втратив чиннiсть

(Iз доповненнями, внесеними згiдно iз Законами України вiд 04.03.2004 р. N 1577-IV)
(змiни, внесенi Законом України вiд 04.03.2004 р. N 1577-IV, до статтi 88 зупинено на 2005 рiк у зв'язку iз зупиненням дiї Закону України вiд 04.03.2004 р. N 1577-IV згiдно iз Законом України вiд 23.12.2004 р. N 2285-IV, вiд 25.03.2005р. N 2505-IV, на 2006 рiк - згiдно iз Законом України вiд 20.12.2005р. N 3235-IV, на 2007 рiк - згiдно iз Законом України вiд 19.12.2006р. N 489-V, втратили чиннiсть у зв'язку з втратою чинностi Законом України вiд 04.03.2004р. N 1577-IV згiдно iз Законом України вiд 28.12.2007р. N 107-VI)

     Стаття 89. Видатки, що здiйснюються з районних бюджетiв та бюджетiв мiст республiканського Автономної Республiки Крим i мiст обласного значення та враховуються при визначеннi обсягу мiжбюджетних трансфертiв

     1. До видаткiв, якi здiйснюються з районних бюджетiв та бюджетiв мiст республiканського Автономної Республiки Крим i мiст обласного значення та враховуються при визначеннi обсягу мiжбюджетних трансфертiв, належать видатки на:

     1) державне управлiння:

     а) органи мiсцевого самоврядування мiст республiканського Автономної Республiки Крим i мiст обласного значення;

     б) органи мiсцевого самоврядування районного значення;

     2) освiту:

     а) дошкiльну освiту (у мiстах республiканського Автономної Республiки Крим та мiст обласного значення);

     б) загальну середню освiту: загальноосвiтнi навчальнi заклади, у тому числi: школи - дитячi садки (для мiст республiканського Автономної Республiки Крим та мiст обласного значення), спецiалiзованi школи, лiцеї, гiмназiї, колегiуми, вечiрнi (змiннi) школи;

     в) заклади освiти для громадян, якi потребують соцiальної допомоги та реабiлiтацiї: загальноосвiтнi школи-iнтернати, загальноосвiтнi школи-iнтернати для дiтей-сирiт i дiтей, якi позбавленi пiклування батькiв, дитячi будинки (у разi, якщо не менше 70 вiдсоткiв кiлькостi учнiв загальноосвiтнiх шкiл-iнтернатiв, загальноосвiтнiх шкiл-iнтернатiв для дiтей-сирiт i дiтей, якi позбавленi пiклування батькiв, дитячих будинкiв формується на територiї вiдповiдного мiста чи району), дитячi будинки сiмейного типу та прийомнi сiм'ї, допомога на дiтей, якi перебувають пiд опiкою i пiклуванням;

     г) iншi державнi освiтнi програми;

     ґ) вищу освiту (вищi навчальнi заклади I - IV рiвнiв акредитацiї, що перебувають у власностi Автономної Республiки Крим, спiльнiй власностi територiальних громад, а також вищi навчальнi заклади державної та комунальної форм власностi) вiдповiдно до програм соцiально-економiчного розвитку регiонiв;

     3) охорону здоров'я:

     а) первинну медико-санiтарну, амбулаторно-полiклiнiчну та стацiонарну допомогу (лiкарнi широкого профiлю, пологовi будинки, станцiї швидкої та невiдкладної медичної допомоги, полiклiнiки i амбулаторiї, загальнi стоматологiчнi полiклiнiки);

     б) програми медико-санiтарної освiти (мiськi та районнi центри здоров'я i заходи по санiтарнiй освiтi);

     4) соцiальний захист та соцiальне забезпечення:

     а) державнi програми соцiального забезпечення: притулки для неповнолiтнiх (у разi, якщо не менше 70 вiдсоткiв кiлькостi дiтей, якi перебувають в цих закладах, формується на територiї вiдповiдного мiста чи району), територiальнi центри i вiддiлення соцiальної допомоги на дому;

     б) державнi програми соцiального захисту: пiльги ветеранам вiйни i працi, допомога сiм'ям з дiтьми, додатковi виплати населенню на покриття витрат з оплати житлово-комунальних послуг, компенсацiйнi виплати за пiльговий проїзд окремих категорiй громадян;

     виплату державної соцiальної допомоги на дiтей-сирiт та дiтей, позбавлених батькiвського пiклування, у дитячих будинках сiмейного типу та прийомних сiм'ях, грошового забезпечення батькам-вихователям i прийомним батькам за надання соцiальних послуг у дитячих будинках сiмейного типу та прийомних сiм'ях за принципом "грошi ходять за дитиною";

     в) державнi програми пiдтримки будiвництва (реконструкцiї) житла для окремих категорiй громадян;

     г) районнi та мiськi програми i заходи щодо реалiзацiї державної полiтики стосовно дiтей, молодi, жiнок, сiм'ї;

     5) державнi культурно-освiтнi та театрально-видовищнi програми (театри, бiблiотеки, музеї, виставки, палаци i будинки культури, школи естетичного виховання дiтей);

     6) державнi програми розвитку фiзичної культури i спорту: утримання та навчально-тренувальна робота дитячо-юнацьких спортивних шкiл всiх типiв (крiм шкiл республiканського Автономної Республiки Крим i обласного значення), заходи з фiзичної культури i спорту та фiнансова пiдтримка органiзацiй фiзкультурно-спортивної спрямованостi i спортивних споруд мiсцевого значення.

     7) втратив чиннiсть

(Iз доповненнями, внесеними згiдно iз законами України вiд 04.03.2004 р. N 1577-IV, вiд 14.12.2004 р. N 2229-IV)
(змiни, внесенi Законом України вiд 04.03.2004 р. N 1577-IV, до статтi 89 зупинено на 2005 рiк у зв'язку iз зупиненням дiї Закону України вiд 04.03.2004 р. N 1577-IV згiдно iз Законом України вiд 23.12.2004 р. N 2285-IV, на 2007 рiк - згiдно iз Законом України вiд 19.12.2006р. N 489-V)
(дiю пiдпункту "в" пункту 2 частини першої статтi 89 зупинено на 2006 рiк в частинi фiнансування дитячих будинкiв сiмейного типу i прийомних сiмей згiдно iз Законом України вiд 20.12.2005 р. N 3235-IV, на 2007 рiк - згiдно iз Законом України вiд 19.12.2006р. N 489-V, на 2008 рiк згiдно iз Законом України вiд 28.12.2007р. N 107-VI)
(зупинення дiї пiдпункту "в" пункту 2 частини першої статтi 89 на 2008 рiк, передбачене пунктом 5 статтi 67 роздiлу I Закону України вiд 28.12.2007р. N 107-VI, визнано таким, що не вiдповiдає Конституцiї України (є неконституцiйним), згiдно з Рiшенням Конституцiйного Суду України вiд 22.05.2008р. N 10-рп/2008)
(Iз доповненнями, внесеними згiдно iз Законом України вiд 03.06.2008р. N 309-VI)

     Стаття 90. Видатки, що здiйснюються з бюджету Автономної Республiки Крим та обласних бюджетiв i враховуються при визначеннi обсягу мiжбюджетних трансфертiв

     1. До видаткiв, якi здiйснюються з бюджету Автономної Республiки Крим i обласних бюджетiв та враховуються при визначеннi обсягу мiжбюджетних трансфертiв, належать видатки на:

     1) державне управлiння:

     а) представницьку i виконавчу владу Автономної Республiки Крим;

     б) обласнi ради;

     2) освiту:

     а) загальну середню освiту для громадян, якi потребують соцiальної допомоги та реабiлiтацiї: спецiальнi загальноосвiтнi навчальнi заклади для дiтей, якi потребують корекцiї фiзичного та (або) розумового розвитку, санаторнi школи-iнтернати; загальноосвiтнi школи-iнтернати, загальноосвiтнi школи-iнтернати для дiтей-сирiт i дiтей, позбавлених батькiвського пiклування, дитячi будинки (крiм загальноосвiтнiх шкiл-iнтернатiв, загальноосвiтнiх шкiл-iнтернатiв для дiтей-сирiт i дiтей, якi позбавленi батькiвського пiклування, дитячих будинкiв, визначених у пiдпунктi "в" пункту 2 статтi 89 цього Кодексу, та дитячих будинкiв сiмейного типу i прийомних сiмей);

     б) заклади професiйно-технiчної освiти, що перебувають у власностi Автономної Республiки Крим i виконують державне замовлення;

     в) вищу освiту (вищi навчальнi заклади I - IV рiвнiв акредитацiї, що перебувають у власностi Автономної Республiки Крим, спiльнiй власностi територiальних громад, а також вищi навчальнi заклади державної та комунальної форм власностi) вiдповiдно до програм соцiально-економiчного розвитку регiонiв;

     г) пiслядипломну освiту (iнститути пiслядипломної освiти вчителiв та центри i заходи з пiдвищення квалiфiкацiї державних службовцiв мiсцевих органiв виконавчої влади та органiв мiсцевого самоврядування, постiйно дiючi курси (центри) пiдвищення квалiфiкацiї працiвникiв соцiально-культурної сфери та агропромислового комплексу, що знаходяться у комунальнiй власностi);

     ґ) iншi державнi освiтнi програми;

     д) заклади професiйно-технiчної освiти державної та комунальної форми власностi, видатки на утримання яких врахованi при визначеннi мiжбюджетних трансфертiв державного бюджету на вiдповiдний рiк;

     3) охорону здоров'я:

     а) первинну медико-санiтарну, амбулаторно-полiклiнiчну та стацiонарну допомогу (лiкарнi республiканського Автономної Республiки Крим та обласного значення);

     б) спецiалiзовану амбулаторно-полiклiнiчну та стацiонарну допомогу (спецiалiзованi лiкарнi, полiклiнiки, включаючи стоматологiчнi, центри, диспансери, госпiталi для iнвалiдiв Великої Вiтчизняної вiйни, будинки дитини, станцiї переливання кровi);

     в) санаторно-курортну допомогу (санаторiї для хворих на туберкульоз, санаторiї для дiтей та пiдлiткiв, санаторiї медичної реабiлiтацiї);

     г) iншi державнi програми медичної та санiтарної допомоги (медико-соцiальнi експертнi комiсiї, бюро судмедекспертизи, центри медичної статистики, бази спецмедпостачання, центри здоров'я i заходи санiтарної освiти, iншi програми i заходи);

     4) соцiальний захист та соцiальне забезпечення:

     а) державнi програми соцiального захисту та соцiального забезпечення: допомога по догляду за iнвалiдами I чи II групи внаслiдок психiчного розладу; адресна соцiальна допомога малозабезпеченим сiм'ям; виплати компенсацiї реабiлiтованим; дитячi будинки-iнтернати; навчання та трудове влаштування iнвалiдiв; будинки-iнтернати для престарiлих i iнвалiдiв; будинки-iнтернати для дiтей-iнвалiдiв; центри по нарахуванню пенсiй; притулки для неповнолiтнiх (крiм притулкiв, визначених у пiдпунктi "а" пункту 4 статтi 89 цього Кодексу);

     б) республiканськi Автономної Республiки Крим i обласнi програми i заходи з реалiзацiї державної полiтики стосовно дiтей, молодi, жiнок, сiм'ї;

     в) iншi державнi соцiальнi програми;

     5) культуру i мистецтво:

     а) державнi культурно-освiтнi програми (республiканськi Автономної Республiки Крим та обласнi бiблiотеки, музеї та виставки);

     б) державнi театрально-видовищнi програми (фiлармонiї, музичнi колективи i ансамблi, театри, палаци i будинки культури республiканського Автономної Республiки Крим i обласного значення, iншi заклади та заходи у галузi мистецтва);

     в) iншi державнi культурно-мистецькi програми;

     6) фiзичну культуру i спорт:

     а) державнi програми з розвитку фiзичної культури i спорту (навчально-тренувальна робота дитячо-юнацьких спортивних шкiл усiх типiв республiканського Автономної Республiки Крим та обласного значення, заходи з фiзичної культури i спорту республiканського Автономної Республiки Крим та обласного значення);

     б) державнi програми з iнвалiдного спорту i реабiлiтацiї (республiканський Автономної Республiки Крим та обласнi центри з iнвалiдного спорту i дитячо-юнацькi спортивнi школи iнвалiдiв та спецiалiзованi спортивнi школи паралiмпiйського резерву; проведення навчально-тренувальних зборiв i змагань з iнвалiдного спорту республiканського Автономної Республiки Крим та обласного значення);

     7) втратив чиннiсть

(Iз змiнами i доповненнями, внесеними згiдно iз законами України вiд 04.03.2004 р. N 1577-IV, вiд 14.12.2004 р. N 2229-IV, вiд 16.12.2004 р. N 2264-IV)
(змiни, внесенi Законом України вiд 04.03.2004 р. N 1577-IV, до статтi 90 зупинено на 2005 рiк у зв'язку iз зупиненням дiї Закону України вiд 04.03.2004 р. N 1577-IV згiдно iз Законом України вiд 23.12.2004 р. N 2285-IV, вiд 25.03.2005р. N 2505-IV, на 2006 рiк - згiдно iз Законом України вiд 20.12.2005р. N 3235-IV, на 2007 рiк - згiдно iз Законом України вiд 19.12.2006р. N 489-V, втратили чиннiсть у зв'язку з втратою чинностi Законом України вiд 04.03.2004р. N 1577-IV згiдно iз Законом України вiд 28.12.2007р. N 107-VI)
(Iз доповненнями, внесеними згiдно iз Законом України вiд 03.06.2008р. N 309-VI)

     Стаття 91. Видатки мiсцевих бюджетiв, що не враховуються при визначеннi обсягу мiжбюджетних трансфертiв

     1. До видаткiв мiсцевих бюджетiв, що не враховуються при визначеннi обсягу мiжбюджетних трансфертiв, належать видатки на:

     1) мiсцеву пожежну охорону;

     11) втратив чиннiсть

     2) позашкiльну освiту;

     3) соцiальний захист та соцiальне забезпечення:

     а) програми мiсцевого значення стосовно дiтей, молодi, жiнок, сiм'ї;

     б) мiсцевi програми соцiального захисту окремих категорiй населення;

     в) програми соцiального захисту малозабезпеченої категорiї учнiв професiйно-технiчних навчальних закладiв;

     4) мiсцевi програми розвитку житлово-комунального господарства та благоустрою населених пунктiв;

     5) культурно-мистецькi програми мiсцевого значення;

     6) програми пiдтримки кiнематографiї та засобiв масової iнформацiї мiсцевого значення;

     7) мiсцевi програми з розвитку фiзичної культури i спорту;

     8) типове проектування, реставрацiю та охорону пам'яток архiтектури мiсцевого значення;

     9) транспорт, дорожнє господарство:

     а) регулювання цiн на послуги метрополiтену за рiшеннями органiв мiсцевого самоврядування;

     б) експлуатацiю дорожньої системи мiсцевого значення (в тому числi роботи, що проводяться спецiалiзованими монтажно-експлуатацiйними пiдроздiлами);

     в) будiвництво, реконструкцiю, ремонт та утримання дорiг мiсцевого значення;

     10) заходи з органiзацiї рятування на водах;

     11) обслуговування боргу органiв мiсцевого самоврядування;

     12) програми природоохоронних заходiв мiсцевого значення;

     13) управлiння комунальним майном;

     14) регулювання земельних вiдносин;

     15) членськi внески до асоцiацiй органiв мiсцевого самоврядування та їх добровiльних об'єднань;

     16) iншi програми, затвердженi вiдповiдною радою згiдно iз законом.

(Iз доповненнями, внесеними згiдно iз законами України вiд 11.09.2003 р. N 1158-IV, вiд 04.03.2004 р. N 1577-IV)
(змiни, внесенi Законом України вiд 04.03.2004 р. N 1577-IV, до статтi 91 зупинено на 2005 рiк у зв'язку iз зупиненням дiї Закону України вiд 04.03.2004 р. N 1577-IV згiдно iз Законом України вiд 23.12.2004 р. N 2285-IV, на 2007 рiк - згiдно iз Законом України вiд 19.12.2006р. N 489-V, втратили чиннiсть у зв'язку з втратою чинностi Законом України вiд 04.03.2004р. N 1577-IV, згiдно iз Законом України вiд 28.12.2007р. N 107-VI)
(Iз доповненнями, внесеними згiдно iз Законом України вiд 16.04.2009р. N 1275-VI)

     Стаття 92. Передача видаткiв на виконання власних повноважень мiж мiсцевими бюджетами

     1. Територiальнi громади сiл, селищ i мiст можуть об'єднувати на договiрних засадах кошти вiдповiдних бюджетiв для виконання власних повноважень.

     2. Мiськi (мiст республiканського Автономної Республiки Крим та мiст обласного значення) ради та районнi ради можуть передати видатки на виконання всiх або частини власних повноважень Верховнiй Радi Автономної Республiки Крим чи обласнiй радi з передачею вiдповiдних коштiв до бюджету Автономної Республiки Крим чи до обласного бюджету у виглядi мiжбюджетного трансферту.

     3. Сiльськi, селищнi та мiськi (мiст районного значення) ради можуть передавати видатки на виконання всiх або частини власних повноважень районнiй радi чи радi iншої територiальної громади з передачею коштiв до вiдповiдного бюджету у виглядi мiжбюджетного трансферту.

     4. Передача видаткiв здiйснюється за спiльним рiшенням вiдповiдних рад на договiрних засадах. Всi угоди про передачу видаткiв укладаються до 1 серпня року, що передує плановому.

     Стаття 93. Передача видаткiв на виконання делегованих державних повноважень

     1. Передача прав на здiйснення видаткiв на виконання делегованих державних повноважень до бюджетiв сiл, селищ, мiст районного значення та їх об'єднань може здiйснюватися за рiшеннями районної або мiської (мiст республiканського Автономної Республiки Крим чи мiст обласного значення) ради з вiдповiдними коштами у виглядi мiжбюджетного трансферту. Сiльськi, селищнi та мiськi (мiст районного значення) ради можуть передати частину видаткiв на виконання делегованих державних повноважень мiськiй (мiст республiканського Автономної Республiки Крим та обласного значення) чи районнiй радi з вiдповiдними коштами у виглядi мiжбюджетного трансферту. Ця передача здiйснюється на пiдставi рiшень вiдповiдних рад i укладення договору.

     2. Мiськi (мiст республiканського Автономної Республiки Крим та мiст обласного значення) ради можуть передати частину видаткiв на виконання делегованих державних повноважень районнiй радi з вiдповiдними коштами районному бюджету у виглядi мiжбюджетного трансферту. Районнi ради можуть передавати частину видаткiв на виконання делегованих державних повноважень мiськiй радi (мiста республiканського Автономної Республiки Крим та мiста обласного значення) з вiдповiдними коштами мiському бюджету у виглядi мiжбюджетного трансферту. Ця передача здiйснюється на пiдставi спiльних рiшень вiдповiдних рад i укладення договору.

     3. Якщо iнше не визначено договором, розмiр переданих коштiв на виконання делегованих державних повноважень має бути пропорцiйний частцi користувачiв зазначеними послугами в повнiй вартостi цих послуг, розрахованих за фiнансовими нормативами бюджетної забезпеченостi для органу влади Автономної Республiки Крим чи органу мiсцевого самоврядування, який передає цi повноваження.

     4. Якщо на територiї мiста (республiканського Автономної Республiки Крим чи мiста обласного значення) чи району недостатньо бюджетних установ, якi забезпечують надання послуг, визначених пунктом 2 частини першої статтi 86 цього Кодексу в обсязi, визначеному фiнансовими нормативами бюджетної забезпеченостi, обрахований обсяг видаткiв на фiнансування цих послуг враховується при визначеннi мiжбюджетного трансферту бюджету, з якого утримуються бюджетнi установи, що надають цi послуги.

     5. Всi угоди про передачу видаткiв на виконання делегованих державних повноважень укладаються до 1 серпня року, що передує плановому.

(Iз доповненнями, внесеними згiдно iз Законом України вiд 28.12.2007р. N 107-VI)
(змiни, внесенi пiдпунктом 2 пункту 47 роздiлу II Закону України вiд 28.12.2007р. N 107-VI, визнано такими, що не вiдповiдають Конституцiї України (є неконституцiйними), згiдно з Рiшенням Конституцiйного Суду України вiд 22.05.2008р. N 10-рп/2008)
(Iз доповненнями, внесеними згiдно iз Законом України вiд 03.06.2008р. N 309-VI)

Глава 15. РОЗРАХУНОК ВИДАТКIВ, ЩО ВРАХОВУЮТЬСЯ ПРИ ВИЗНАЧЕННI ОБСЯГУ МIЖБЮДЖЕТНИХ ТРАНСФЕРТIВ

     Стаття 94. Фiнансовi нормативи бюджетної забезпеченостi

     1. Фiнансовий норматив бюджетної забезпеченостi використовується для визначення розподiлу мiжбюджетних трансфертiв.

     2. Фiнансовий норматив бюджетної забезпеченостi визначається шляхом дiлення загального обсягу фiнансових ресурсiв, що спрямовуються на реалiзацiю бюджетних програм, на кiлькiсть мешканцiв чи споживачiв соцiальних послуг тощо.

     3. Загальний обсяг фiнансових ресурсiв, що спрямовується на виконання бюджетних програм мiсцевими бюджетами, розподiляється мiж видами видаткiв вiдповiдно до прiоритетiв бюджетної полiтики держави.

     4. При розрахунку фiнансового нормативу бюджетної забезпеченостi може передбачатися обсяг нерозподiлених видаткiв, який об'єднує види видаткiв на тi повноваження, встановлення нормативiв по яких є недоцiльним.

     Стаття 95. Коригуючi коефiцiєнти фiнансових нормативiв бюджетної забезпеченостi

     1. Фiнансовi нормативи бюджетної забезпеченостi для мiсцевих бюджетiв коригуються коефiцiєнтами, що враховують вiдмiнностi у вартостi надання соцiальних послуг залежно вiд:

     1) кiлькостi населення та споживачiв соцiальних послуг;

     2) соцiально-економiчних, демографiчних, клiматичних, екологiчних та iнших особливостей (з часу їх визначення) адмiнiстративно-територiальних одиниць.

     2. Коригуючi коефiцiєнти затверджуються Кабiнетом Мiнiстрiв України.

Глава 16. МIЖБЮДЖЕТНI ТРАНСФЕРТИ

     Стаття 96. Види мiжбюджетних трансфертiв

     1. Мiжбюджетнi трансферти подiляються на:

     1) дотацiю вирiвнювання;

     2) субвенцiю;

     3) кошти, що передаються до Державного бюджету України та мiсцевих бюджетiв з iнших мiсцевих бюджетiв;

     4) iншi дотацiї.

     Стаття 97. Трансферти, якi надаються з Державного бюджету України мiсцевим бюджетам

     1. У Державному бюджетi України можуть передбачатися такi мiжбюджетнi трансферти мiсцевим бюджетам:

     1) дотацiя вирiвнювання бюджету Автономної Республiки Крим, обласним бюджетам, бюджетам мiст Києва та Севастополя, районним бюджетам та бюджетам мiст республiканського Автономної Республiки Крим та мiст обласного значення;

     2) субвенцiя на здiйснення програм соцiального захисту;

     3) субвенцiя на компенсацiю втрат доходiв бюджетiв мiсцевого самоврядування на виконання власних повноважень внаслiдок надання пiльг, встановлених державою;

     4) субвенцiя на виконання iнвестицiйних проектiв;

     5) iншi субвенцiї.

     2. У Державному бюджетi України затверджується обсяг дотацiї вирiвнювання та субвенцiй окремо для бюджету Автономної Республiки Крим, кожного з обласних бюджетiв, бюджетiв мiст Києва та Севастополя, мiст республiканського Автономної Республiки Крим, мiст обласного значення та районних бюджетiв, а також коштiв, що передаються до Державного бюджету України з мiсцевих бюджетiв, якщо є пiдстави для надання та отримання вiдповiдних мiжбюджетних трансфертiв.

     Стаття 98. Дотацiя вирiвнювання бюджетам мiст Києва та Севастополя, мiст республiканського Автономної Республiки Крим, мiст обласного значення i районним бюджетам

     1. Дотацiя вирiвнювання бюджетам мiст Києва та Севастополя, мiст республiканського Автономної Республiки Крим, мiст обласного значення i районним бюджетам визначається як перевищення обсягу видаткiв, перелiк яких визначено статтею 89 цього Кодексу (для бюджетiв мiст Києва та Севастополя - статтями 88 - 90 цього Кодексу), i який обраховано iз застосуванням фiнансових нормативiв бюджетної забезпеченостi та коригуючих коефiцiєнтiв:

     над кошиком доходiв бюджетiв мiсцевого самоврядування - для бюджетiв мiст Києва та Севастополя, мiст республiканського Автономної Республiки Крим та мiст обласного значення;

     над доходами, визначеними частиною другою статтi 66 цього Кодексу, - для районних бюджетiв.

     2. Розподiл обсягу мiжбюджетних трансфертiв, визначених пунктами 1 та 3 частини першої статтi 96 цього Кодексу, затвердженого законом про Державний бюджет України, мiж бюджетами мiст Києва та Севастополя, мiст республiканського Автономної Республiки Крим, мiст обласного значення i районними бюджетами, визначається на основi формули.

     3. Формула розподiлу обсягу мiжбюджетних трансфертiв, визначених пунктами 1 та 3 частини першої статтi 96 цього Кодексу, затверджується Кабiнетом Мiнiстрiв України i повинна враховувати такi параметри:

     1) фiнансовi нормативи бюджетної забезпеченостi та коригуючi коефiцiєнти до них;

     2) кiлькiсть мешканцiв та кiлькiсть споживачiв соцiальних послуг;

     3) iндекс вiдносної податкоспроможностi вiдповiдного мiста чи району;

     4) прогнозний показник кошика доходiв бюджетiв мiсцевого самоврядування для бюджетiв мiст Києва та Севастополя, мiст республiканського Автономної Республiки Крим та мiст обласного значення i прогноз доходiв, визначених частиною другою статтi 66 цього Кодексу, - для районних бюджетiв;

     5) коефiцiєнт вирiвнювання.

     У разi внесення змiн до Формули розподiлу обсягу мiжбюджетних трансфертiв на плановий бюджетний перiод проект таких змiн та аналiтичнi розрахунки i порiвняльнi таблицi щодо впливу запропонованих змiн подаються разом з проектом закону про Державний бюджет України, схваленим Кабiнетом Мiнiстрiв України.

     4. Обсяг кошика доходiв вiдповiдного бюджету визначається iз застосуванням iндексу вiдносної податкоспроможностi бюджету мiста чи району на основi даних про фактичне виконання вiдповiдного бюджету за три останнi бюджетнi перiоди.

     5. Iндекс вiдносної податкоспроможностi є коефiцiєнтом, що визначає рiвень податкоспроможностi адмiнiстративно-територiальної одиницi у порiвняннi з аналогiчним середнiм показником по Українi у розрахунку на одного мешканця.

     6. Для визначення iндексу вiдносної податкоспроможностi вiдповiдних бюджетiв використовується кошик доходiв бюджетiв мiсцевого самоврядування, визначений вiдповiдно до статтi 64 цього Кодексу, а також доходи, передбаченi пунктами 1, 3 - 5 частини другої статтi 66 цього Кодексу.

     7. При визначеннi iндексу вiдносної податкоспроможностi кошик доходiв мiсцевого самоврядування збiльшується на суму втрат у доходах, що виникли внаслiдок надання пiльг платникам податкiв згiдно з рiшеннями Верховної Ради Автономної Республiки Крим та вiдповiдних рад.

     8. Iндекси вiдносної податкоспроможностi вiдповiдних бюджетiв не можуть змiнюватися i переглядатися частiше, нiж раз на три роки.

     9. Коефiцiєнт вирiвнювання застосовується до обчисленого за формулою обсягу дотацiї вирiвнювання i визначається в межах вiд 0,60 до одиницi. При цьому загальний обсяг коштiв, на який зменшується сума дотацiй вирiвнювання, є тотожним загальному обсягу коштiв, на який зменшується сума коштiв, що передаються до Державного бюджету України з мiсцевих бюджетiв у разi застосування коефiцiєнта вирiвнювання.

(Iз доповненнями, внесеними згiдно iз Законом України вiд 10.07.2003 р. N 1086-IV)

     Стаття 99. Дотацiя вирiвнювання бюджету Автономної Республiки Крим та обласним бюджетам

     1. Дотацiя вирiвнювання бюджету Автономної Республiки Крим та обласним бюджетам визначається як перевищення обсягу видаткiв цих бюджетiв, перелiк яких визначено статтею 90 цього Кодексу, i який обраховано iз застосуванням фiнансових нормативiв бюджетної забезпеченостi та коригуючих коефiцiєнтiв, над прогнозними показниками доходiв бюджету Автономної Республiки Крим та обласних бюджетiв, що зараховуються до них вiдповiдно до частини першої статтi 66 цього Кодексу.

     2. Обсяг доходiв бюджету Автономної Республiки Крим та обласних бюджетiв обчислюється на основi прогнозних показникiв доходiв, що зараховуються до цих бюджетiв вiдповiдно до частини першої статтi 66 цього Кодексу, iз застосуванням iндексу вiдносної податкоспроможностi з дотриманням умов його обчислення, визначених частинами п'ятою, сьомою та восьмою статтi 98 цього Кодексу.

     Стаття 100. Кошти, що передаються до Державного бюджету України з бюджету Автономної Республiки Крим, обласних i районних бюджетiв, мiських (мiст Києва i Севастополя, мiст республiканського Автономної Республiки Крим та мiст обласного значення) бюджетiв

     1. Якщо прогнознi показники доходiв бюджету Автономної Республiки Крим, обласних i районних бюджетiв, мiських (мiст Києва i Севастополя, мiст республiканського Автономної Республiки Крим та мiст обласного значення) бюджетiв, визначених вiдповiдно до статей 64 та 66 цього Кодексу, перевищують розрахунковий обсяг видаткiв вiдповiдного бюджету, обрахований iз застосуванням фiнансових нормативiв бюджетної забезпеченостi та коригуючих коефiцiєнтiв, для такого бюджету встановлюється обсяг коштiв, що пiдлягають передачi до Державного бюджету України.

     2. Коефiцiєнт вирiвнювання застосовується до обчисленого за формулою обсягу коштiв, що пiдлягають передачi до Державного бюджету України, i визначається в межах вiд 0,60 до одиницi.

     Стаття 101. Мiжбюджетнi трансферти мiж мiсцевими бюджетами

     1. Мiськi (мiст Києва i Севастополя, мiст республiканського Автономної Республiки Крим та мiст обласного значення) та районнi ради можуть передбачати у вiдповiдних бюджетах дотацiї вирiвнювання бюджетам районiв у мiстах, бюджетам сiл, селищ, мiст районного значення та їх об'єднань, а також кошти, що передаються з цих бюджетiв.

     2. Верховна Рада Автономної Республiки Крим та вiдповiднi ради можуть передбачати у вiдповiдних бюджетах такi види мiжбюджетних трансфертiв:

     1) субвенцiї на утримання об'єктiв спiльного користування чи лiквiдацiю негативних наслiдкiв дiяльностi об'єктiв спiльного користування;

     2) субвенцiї на виконання власних повноважень територiальних громад сiл, селищ, мiст та їх об'єднань;

     3) субвенцiї на виконання iнвестицiйних проектiв;

     4) iншi субвенцiї.

     Стаття 102. Субвенцiя з Державного бюджету України мiсцевим бюджетам на здiйснення програм соцiального захисту

     1. Видатки мiсцевих бюджетiв, передбаченi у пiдпунктi "б" пункту 4 частини першої статтi 89 цього Кодексу, фiнансуються за рахунок субвенцiй з Державного бюджету України у порядку, визначеному Кабiнетом Мiнiстрiв України.

     Стаття 103. Субвенцiя на компенсацiю втрат доходiв бюджетiв мiсцевого самоврядування на виконання власних повноважень внаслiдок наданих державою податкових пiльг

     1. Надання державою податкових пiльг, що зменшують доходи бюджетiв мiсцевого самоврядування на виконання власних повноважень, має супроводжуватися внесенням змiн до закону про Державний бюджет України на поточний бюджетний перiод, що передбачають надання субвенцiї на компенсацiю вiдповiдних втрат доходiв бюджетiв мiсцевого самоврядування.

     Стаття 104. Субвенцiї на утримання об'єктiв спiльного користування чи лiквiдацiю негативних наслiдкiв дiяльностi об'єктiв спiльного користування

     1. Субвенцiя на утримання об'єктiв спiльного користування чи лiквiдацiю негативних наслiдкiв дiяльностi об'єктiв спiльного користування надається з одного мiсцевого бюджету iншому для компенсацiї цих видаткiв.

     2. Умови утримання об'єктiв спiльного користування чи лiквiдацiї негативних наслiдкiв дiяльностi об'єктiв спiльного користування та надання субвенцiї визначаються на договiрних засадах мiж надавачем субвенцiї та її отримувачем.

     Стаття 105. Субвенцiї з Державного бюджету України на виконання iнвестицiйних проектiв

     1. Субвенцiї з Державного бюджету України на виконання iнвестицiйних проектiв надаються з Державного бюджету України бюджету Автономної Республiки Крим, обласним бюджетам, бюджетам мiст Києва та Севастополя з їх подальшим перерозподiлом для бюджетiв мiсцевого самоврядування.

     2. Субвенцiї на виконання iнвестицiйних проектiв надаються на засадах конкурентностi мiж бюджетами мiсцевого самоврядування та передбачають фiнансову участь бюджету отримувача субвенцiї у здiйсненнi програми чи проекту. Органи мiсцевого самоврядування, у яких середньорiчний фактичний обсяг видаткiв на утримання бюджетних установ за три останнi бюджетнi перiоди менший за обсяг, визначений згiдно з фiнансовими нормативами бюджетної забезпеченостi, мають прiоритетне право на отримання субвенцiї на виконання iнвестицiйних проектiв.

     3. Основнi засади надання субвенцiй визначаються окремим законом, порядок та умови їх надання визначаються Кабiнетом Мiнiстрiв України, а обсяг субвенцiй на наступний бюджетний перiод визначається законом про Державний бюджет України.

     Стаття 106. Субвенцiї на виконання власних повноважень територiальних громад сiл, селищ, мiст та їх об'єднань

     1. Субвенцiї на виконання власних повноважень територiальних громад можуть передбачатися в складi їх бюджетiв у разi, якщо iнший орган державної влади чи мiсцевого самоврядування може виконати цю функцiю ефективнiше.

     2. Умови та порядок надання субвенцiї на виконання власних повноважень територiальних громад визначаються вiдповiдною угодою сторiн.

     Стаття 107. Субвенцiї на виконання iнвестицiйних проектiв з мiсцевих бюджетiв

     1. Субвенцiї на виконання iнвестицiйних проектiв надаються з одного мiсцевого бюджету iншому на пiдставi договору мiж надавачем субвенцiї та її отримувачем.

     Стаття 108. Порядок надання мiжбюджетних трансфертiв

     1. Дотацiя вирiвнювання та субвенцiї з Державного бюджету України мiсцевим бюджетам перераховуються з рахункiв Державного бюджету України органами Державного казначейства України бюджету Автономної Республiки Крим, обласним бюджетам, бюджетам мiст Києва i Севастополя, мiст республiканського Автономної Республiки Крим та мiст обласного значення i районним бюджетам. Перерахування коштiв, що передаються до Державного бюджету України з бюджету Автономної Республiки Крим, бюджетiв мiст Києва i Севастополя, бюджетiв мiст республiканського Автономної Республiки Крим та мiст обласного значення, районних i обласних бюджетiв, забезпечується вiдповiдними органами Державного казначейства України.

     2. Порядок перерахування дотацiї вирiвнювання та субвенцiй з Державного бюджету України мiсцевим бюджетам, коштiв, що передаються до Державного бюджету України з мiсцевих бюджетiв, а також порядок перерахування мiжбюджетних трансфертiв мiж мiсцевими бюджетами визначаються Кабiнетом Мiнiстрiв України i повиннi забезпечувати своєчаснiсть, рiвномiрнiсть, гарантованiсть та повноту перерахування трансфертiв.

Роздiл V
КОНТРОЛЬ ЗА ДОТРИМАННЯМ БЮДЖЕТНОГО ЗАКОНОДАВСТВА ТА ВIДПОВIДАЛЬНIСТЬ ЗА БЮДЖЕТНI ПРАВОПОРУШЕННЯ

Глава 17. КОНТРОЛЬ ЗА ДОТРИМАННЯМ БЮДЖЕТНОГО ЗАКОНОДАВСТВА

     Стаття 109. Повноваження Верховної Ради України по контролю за дотриманням бюджетного законодавства

     1. До повноважень Верховної Ради України належить контроль за дотриманням бюджетного законодавства на кожнiй стадiї бюджетного процесу.

     2. Комiтети Верховної Ради України беруть участь у пiдготовцi до розгляду Верховною Радою України проекту закону про Державний бюджет України, готують i попередньо розглядають питання щодо контролю за виконанням та звiту про виконання Державного бюджету України в частинi, що вiднесена до компетенцiї комiтетiв.

     3. До повноважень Верховної Ради України по контролю за дотриманням бюджетного законодавства належить:

     1) заслуховування звiтiв про стан виконання Державного бюджету України, в тому числi заслуховування звiтiв розпорядникiв бюджетних коштiв про використання коштiв Державного бюджету України;

     2) контроль за використанням коштiв резервного фонду державного бюджету.

     4. До повноважень Комiтету Верховної Ради України з питань бюджету по контролю за дотриманням бюджетного законодавства належить:

     1) контроль за вiдповiднiстю поданого Кабiнетом Мiнiстрiв України проекту закону про Державний бюджет України Основним напрямам бюджетної полiтики на наступний бюджетний перiод та пiдготовка вiдповiдного висновку;

     2) контроль за вiдповiднiстю законопроектiв, поданих на розгляд Верховної Ради України, бюджетному законодавству.

     Стаття 110. Повноваження Рахункової палати по контролю за дотриманням бюджетного законодавства

     1. До повноважень Рахункової палати по контролю за дотриманням бюджетного законодавства належить здiйснення контролю за:

     1) використанням коштiв Державного бюджету України вiдповiдно до закону про Державний бюджет України;

     2) утворенням, обслуговуванням i погашенням державного боргу України;

     3) ефективнiстю використання та управлiння коштами Державного бюджету України;

     4) використанням бюджетних коштiв у частинi фiнансування повноважень мiсцевих державних адмiнiстрацiй та делегованих мiсцевому самоврядуванню повноважень органiв виконавчої влади по доходах i видатках.

     Стаття 111. Повноваження Мiнiстерства фiнансiв України по контролю за дотриманням бюджетного законодавства

     1. Мiнiстерство фiнансiв України здiйснює контроль за дотриманням бюджетного законодавства на кожнiй стадiї бюджетного процесу як стосовно державного бюджету, так i мiсцевих бюджетiв, якщо iнше не передбачено законодавством України.

     Стаття 112. Повноваження Державного казначейства України по контролю за дотриманням бюджетного законодавства

     1. Державне казначейство України:

     1) здiйснює бухгалтерський облiк всiх надходжень та витрат Державного бюджету України;

     2) встановлює єдинi правила ведення бухгалтерського облiку та складання звiтностi про виконання бюджетiв, кошторисiв, видає iнструкцiї з цих питань та здiйснює контроль за їх дотриманням;

     3) здiйснює контроль за вiдповiднiстю платежiв взятим зобов'язанням та бюджетним асигнуванням.

     Стаття 113. Повноваження органiв Державної контрольно-ревiзiйної служби України за дотриманням бюджетного законодавства

     1. Органи Державної контрольно-ревiзiйної служби України здiйснюють контроль за:

     1) цiльовим та ефективним використанням коштiв державного бюджету та мiсцевих бюджетiв;

     2) цiльовим використанням i своєчасним поверненням кредитiв, одержаних пiд гарантiю Кабiнету Мiнiстрiв України;

     3) порядком ведення бухгалтерського облiку та достовiрнiстю звiтностi про виконання Державного бюджету України та мiсцевих бюджетiв, кошторисiв.

     2. Державна контрольно-ревiзiйна служба України щомiсячно надає Верховнiй Радi України та Мiнiстерству фiнансiв України узагальненi результати звiтiв про проведенi перевiрки.

     Стаття 114. Повноваження Верховної Ради Автономної Республiки Крим та вiдповiдних рад по контролю за дотриманням бюджетного законодавства

     1. Верховна Рада Автономної Республiки Крим та вiдповiднi ради у сферi контролю за дотриманням бюджетного законодавства здiйснюють:

     1) контроль за виконанням рiшення вiдповiдної ради про бюджет;

     2) iншi повноваження, передбаченi цим Кодексом та законом про Державний бюджет України.

     Стаття 115. Повноваження Ради мiнiстрiв Автономної Республiки Крим, мiсцевих державних адмiнiстрацiй та виконавчих органiв вiдповiдних рад по контролю за дотриманням бюджетного законодавства

     1. Контроль за вiдповiднiстю бюджетному законодавству України показникiв затверджених бюджетiв, бюджетного розпису та кошторисiв бюджетних установ здiйснюється:

     1) Радою мiнiстрiв Автономної Республiки Крим - стосовно бюджетiв мiст республiканського значення та районних бюджетiв Автономної Республiки Крим;

     2) обласними державними адмiнiстрацiями - стосовно районних та мiських (мiст обласного значення) бюджетiв;

     3) мiськими державними адмiнiстрацiями в мiстах Києвi та Севастополi - стосовно районних у цих мiстах бюджетiв;

     4) районними державними адмiнiстрацiями - стосовно мiських (мiст районного значення), сiльських, селищних та їх об'єднань бюджетiв;

     5) виконавчими органами мiських рад - стосовно бюджетiв районiв у мiстi, сiльських, селищних чи мiст районного значення, що входять до складу цих мiст.

Глава 18. ВIДПОВIДАЛЬНIСТЬ ЗА БЮДЖЕТНI ПРАВОПОРУШЕННЯ

     Стаття 116. Поняття бюджетного правопорушення

     1. Бюджетним правопорушенням визнається недотримання учасником бюджетного процесу встановленого цим Кодексом та iншими нормативно-правовими актами порядку складання, розгляду, затвердження, внесення змiн, виконання бюджету чи звiту про виконання бюджету.

     Стаття 117. Пiдстави для призупинення бюджетних асигнувань

     1. Мiнiстерство фiнансiв України, Державне казначейство України, Державна контрольно-ревiзiйна служба України, мiсцевi фiнансовi органи, голови виконавчих органiв мiських мiст районного значення, селищних та сiльських рад, головнi розпорядники бюджетних коштiв у межах своїх повноважень можуть призупиняти бюджетнi асигнування у разi:

     1) несвоєчасного i неповного подання звiтностi про виконання бюджету;

     2) невиконання вимог щодо бухгалтерського облiку, складання звiтностi та внутрiшнього фiнансового контролю за бюджетними коштами i недотримання порядку перерахування цих коштiв;

     3) подання недостовiрних звiтiв та iнформацiї про виконання бюджету;

     4) порушення розпорядниками бюджетних коштiв вимог щодо прийняття ними бюджетних зобов'язань;

     5) нецiльового використання бюджетних коштiв.

     Стаття 118. Заходи, що застосовуються до розпорядникiв та одержувачiв бюджетних коштiв за вчиненi ними бюджетнi правопорушення

     1. У разi виявлення бюджетного правопорушення Мiнiстерство фiнансiв України, Державне казначейство України, органи Державної контрольно-ревiзiйної служби України, мiсцевi фiнансовi органи, голови виконавчих органiв мiських мiст районного значення, селищних та сiльських рад i головнi розпорядники бюджетних коштiв у межах своєї компетенцiї можуть вчиняти такi дiї щодо тих розпорядникiв бюджетних коштiв та одержувачiв, яким вони довели вiдповiднi бюджетнi асигнування:

     1) застосування адмiнiстративних стягнень до осiб, винних у бюджетних правопорушеннях вiдповiдно до закону;

     2) зупинення операцiй з бюджетними коштами.

     2. Накладення на особу заходу стягнення за бюджетне правопорушення не звiльняє її вiд вiдшкодування заподiяної таким правопорушенням матерiальної шкоди в порядку, встановленому законом.

     Стаття 119. Нецiльове використання бюджетних коштiв

     1. Нецiльове використання бюджетних коштiв, тобто витрачання їх на цiлi, що не вiдповiдають бюджетним призначенням, встановленим законом про Державний бюджет України чи рiшенням про мiсцевий бюджет, видiленим бюджетним асигнуванням чи кошторису, має наслiдком зменшення асигнувань розпорядникам бюджетних коштiв на суму коштiв, що витраченi не за цiльовим призначенням, i притягнення вiдповiдних посадових осiб до дисциплiнарної, адмiнiстративної чи кримiнальної вiдповiдальностi у порядку, визначеному законами України.

     2. У разi нецiльового використання бюджетних коштiв, отриманих у виглядi субвенцiї, зазначенi кошти пiдлягають обов'язковому поверненню до вiдповiдного бюджету у порядку, визначеному Кабiнетом Мiнiстрiв України. Вiдповiднi посадовi особи притягаються до вiдповiдальностi згiдно з законом.

     Стаття 120. Зупинення операцiй з бюджетними коштами

     1. Зупинення операцiй з бюджетними коштами полягає у зупиненнi будь-яких операцiй по здiйсненню платежiв з рахунку порушника бюджетного законодавства. Механiзм зупинення операцiй з бюджетними коштами визначається Кабiнетом Мiнiстрiв України.

     2. Зупинення операцiй з бюджетними коштами можливе на термiн до тридцяти днiв, якщо iнше не передбачено законом.

     Стаття 121. Вiдповiдальнiсть за бюджетнi правопорушення

     1. Особи, виннi у порушеннi бюджетного законодавства, несуть цивiльну, дисциплiнарну, адмiнiстративну або кримiнальну вiдповiдальнiсть згiдно з законами України.

     2. Бюджетне правопорушення, вчинене розпорядником чи одержувачем бюджетних коштiв, може бути пiдставою для притягнення до вiдповiдальностi згiдно з законом його керiвника чи iнших вiдповiдальних посадових осiб, залежно вiд характеру вчинених ними дiянь.

     3. Посадовi особи органiв державної влади, органiв влади Автономної Республiки Крим та органiв мiсцевого самоврядування, а також пiдприємств, установ та органiзацiй, якi вчинили бюджетне правопорушення, несуть передбачену законом цивiльно-правову вiдповiдальнiсть згiдно з законом незалежно вiд накладення передбачених цим Кодексом заходiв стягнення на розпорядника чи одержувача бюджетних коштiв.

     Стаття 122. Вiдповiдальнiсть органiв мiсцевого самоврядування за порушення бюджетного планування

     1. У разi порушення вимог цього Кодексу та закону про Державний бюджет України щодо формування вiдповiдного бюджету в частинi державних делегованих повноважень Кабiнету Мiнiстрiв України надається право протягом мiсяця з дня прийняття рiшення про обласний бюджет, бюджети мiст Києва та Севастополя призупиняти дiю цього рiшення з одночасним зверненням до суду. Рада мiнiстрiв Автономної Республiки Крим, обласнi, Київська та Севастопольська мiськi державнi адмiнiстрацiї наступного дня пiсля пiдписання Головою Верховної Ради Автономної Республiки Крим чи вiдповiдної ради рiшення про мiсцевий бюджет або внесення до нього змiн надсилають його Мiнiстерству фiнансiв України.

     2. У разi порушення вимог щодо формування бюджету згiдно з цим Кодексом та законом про Державний бюджет України в частинi державних делегованих повноважень Головi Ради мiнiстрiв Автономної Республiки Крим, головi обласної, Київської та Севастопольської мiських державних адмiнiстрацiй надається право протягом мiсяця з дня прийняття рiшення про районний, мiський (мiст республiканського Автономної Республiки Крим чи мiст обласного значення), районний у мiстах Києвi та Севастополi бюджети призупинити дiю рiшення про вiдповiдний бюджет з одночасним зверненням до суду. Районнi державнi адмiнiстрацiї, виконавчi органи мiських (мiст республiканського Автономної Республiки Крим i мiст обласного значення) та районних рад у мiстах наступного дня пiсля пiдписання керiвником вiдповiдної ради рiшення про мiсцевий бюджет або внесення до нього змiн надсилають його Радi мiнiстрiв Автономної Республiки Крим, обласним, Київськiй та Севастопольськiй мiським державним адмiнiстрацiям, виконавчим органам мiських рад.

     3. У разi порушення вимог щодо формування бюджету згiдно з цим Кодексом, законом про Державний бюджет України чи рiшенням районної чи мiської (мiста республiканського Автономної Республiки Крим та мiст обласного значення) ради про бюджет в частинi державних делегованих повноважень головi районної державної адмiнiстрацiї, головi виконавчого органу мiської (мiста республiканського Автономної Республiки Крим чи мiста обласного значення) ради надається право протягом мiсяця з дня прийняття рiшення про мiський (мiст районного значення), сiльський, селищний та районний у мiстi бюджети призупиняти дiю рiшення про вiдповiдний бюджет з одночасним зверненням до суду. Виконавчi органи мiських мiст районного значення, сiльської, селищної, районної у мiстi рад наступного дня пiсля пiдписання керiвником рiшення про вiдповiдний бюджет або внесення до нього змiн надсилає його районнiй державнiй адмiнiстрацiї чи виконавчому органу мiської (мiста республiканського Автономної Республiки Крим чи мiста обласного значення) ради.

     4. У разi призупинення рiшення про мiсцевий бюджет видатки з нього здiйснюються у порядку, визначеному статтею 79 цього Кодексу.

     Стаття 123. Вiдповiдальнiсть органiв Державного казначейства України

     1. Органи Державного казначейства України вiдповiдно до закону несуть вiдповiдальнiсть за невиконання вимог щодо ведення бухгалтерського облiку та складання звiтностi про виконання бюджетiв.

     2. Керiвники органiв Державного казначейства України несуть персональну вiдповiдальнiсть у разi вчинення ними бюджетного правопорушення та невиконання вимог щодо казначейського обслуговування бюджетiв, встановлених цим Кодексом.

     Стаття 124. Порядок накладення стягнення за бюджетнi правопорушення

     1. Передбаченi цим Кодексом стягнення за бюджетнi правопорушення накладаються за рiшенням Мiнiстра фiнансiв України, керiвника органу Державного казначейства України, керiвника органу Державної контрольно-ревiзiйної служби України, Мiнiстра фiнансiв Автономної Республiки Крим, керiвника мiсцевого фiнансового органу, голови виконавчого органу мiської мiста районного значення, селищної та сiльської ради.

     2. Рiшення про накладення стягнення за бюджетне правопорушення приймається особами, визначеними в частинi першiй цiєї статтi, на пiдставi протоколу про бюджетне правопорушення або акта ревiзiї та доданих до нього документiв.

     3. Рiшення про накладення заходу стягнення за бюджетне правопорушення набирає чинностi з дня його пiдписання i пiдлягає негайному виконанню.

     4. Форма, порядок складання та передачi за належнiстю протоколу про бюджетне правопорушення встановлюється Мiнiстерством фiнансiв України.

     Стаття 125. Оскарження рiшення про накладення стягнення за бюджетне правопорушення

     1. Рiшення про накладення стягнення за бюджетне правопорушення може бути оскаржене у порядку, встановленому законом. Рiшення може бути оскаржене в органi, що його винiс, або в судi протягом 10 днiв з дня його винесення, якщо iнше не передбачено законом.

     2. Оскарження рiшення про накладення стягнення за бюджетне правопорушення не зупиняє виконання зазначеного рiшення.

     3. У разi визнання судом рiшення про накладення заходу стягнення за бюджетне правопорушення повнiстю чи в частинi незаконним особi, щодо якої воно було винесене, перераховуються недоотриманi бюджетнi кошти та поновлюються iншi обмеженi таким рiшенням її права.

     4. Рiшення суду може бути оскаржене у порядку, встановленому законом.

Роздiл VI
ПРИКIНЦЕВI ПОЛОЖЕННЯ

     1. Цей Кодекс набирає чинностi з дня його опублiкування, а статтi 16, 29 - 31, 49, 61, 63 - 72, 77, 78, 83 - 85, 87 - 91, 97, 102 - 107 - з 1 сiчня 2002 року.

     2. З набранням чинностi цим Кодексом iншi нормативно-правовi акти застосовуються в частинi, що не суперечить йому.

     3. Протягом п'яти рокiв пiсля набрання чинностi цим Кодексом може застосовуватися мiжбюджетний трансферт з Державного бюджету України на зменшення фактичних диспропорцiй мiж мiсцевими бюджетами через нерiвномiрнiсть мережi бюджетних установ. Розмiр цього мiжбюджетного трансферту встановлюється в таких пропорцiях:

     1) перший рiк - 5 вiдсоткiв вiд загального обсягу дотацiї вирiвнювання з Державного бюджету України мiсцевим бюджетам;

     2) другий рiк - 4 вiдсотки вiд загального обсягу дотацiї вирiвнювання з Державного бюджету України мiсцевим бюджетам;

     3) третiй рiк - 3 вiдсотки вiд загального обсягу дотацiї вирiвнювання з Державного бюджету України мiсцевим бюджетам;

     4) четвертий рiк - 2 вiдсотки вiд загального обсягу дотацiї вирiвнювання з Державного бюджету України мiсцевим бюджетам;

     5) п'ятий рiк - 1 вiдсоток вiд загального обсягу дотацiї вирiвнювання з Державного бюджету України мiсцевим бюджетам.

     4. При розробцi проектiв законiв про Державний бюджет України на 2002 - 2010 роки iндекси вiдносної податкоспроможностi розраховуються щороку. Положення частини восьмої статтi 98 цього Кодексу застосовуються для розрахункiв обсягiв мiсцевих бюджетiв при розробцi проекту закону про Державний бюджет України на 2011 рiк.

(У редакцiї Закону України вiд 10.07.2003 р. N 1086-IV)

     5. Розробити та внести на розгляд Верховної Ради України проект закону України про державний контроль за дотриманням бюджетного законодавства та вiдповiдальнiсть за бюджетнi правопорушення.

     6. Кабiнету Мiнiстрiв України:

     1) протягом шести мiсяцiв пiдготувати та внести на розгляд до Верховної Ради України пропозицiї щодо приведення законодавчих актiв у вiдповiднiсть iз цим Кодексом, у тому числi про змiни до Закону України "Про оподаткування прибутку пiдприємств" у частинi визначення бюджетних установ неприбутковими;

     2) протягом шести мiсяцiв привести свої нормативно-правовi акти у вiдповiднiсть з цим Кодексом та забезпечити приведення центральними органами виконавчої влади прийнятих ними нормативно-правових актiв у вiдповiднiсть з цим Кодексом;

     3) протягом року забезпечити прийняття центральними органами виконавчої влади нормативно-правових актiв вiдповiдно до цього Кодексу, в тому числi необхiдних iнструкцiй, правил;

     4) протягом двох рокiв вiдповiдно до цього Кодексу пiдготувати та внести на розгляд до Верховної Ради України законопроект про врегулювання мiжбюджетних вiдносин на рiвнi села, селища, мiста районного значення та району;

     5) до 1 березня 2002 року забезпечити у порядку, визначеному законом, передачу бюджетних установ вiдповiдно до розмежування видаткiв мiж бюджетами, визначеного цим Кодексом.

     7. Визнати таким, що втратив чиннiсть, Закон України "Про бюджетну систему України" (Вiдомостi Верховної Ради УРСР, 1991 р., N 1, ст. 1, N 50, ст. 705; Вiдомостi Верховної Ради України, 1993 р., N 26, ст. 277; 1995 р., N 26, ст. 195; 1996 р., N 27, ст. 126; 1998 р., N 11 - 12, ст. 43; 2000 р., N 8, ст. 51, N 35, ст. 282).

Президент України Л. КУЧМА

м. Київ
21 червня 2001 року
N 2542-III

Copyright © 2021 НТФ «Інтес»
Всі права захищені.