Документ скасований: Кодекс ВР № 2755-VI від 02.12.2010

ЗАКОН  УКРАЇНИ

Про податок з доходiв фiзичних осiб

Iз змiнами i доповненнями, внесеними
Законами України
вiд 27 листопада 2003 року N 1344-IV,
вiд 4 березня 2004 року N 1594-IV,
вiд 15 червня 2004 року N 1780-IV,
вiд 15 червня 2004 року N 1781-IV,
вiд 17 червня 2004 року N 1801-IV,
вiд 1 липня 2004 року N 1958-IV,
вiд 21 грудня 2004 року N 2273-IV,
вiд 23 грудня 2004 року N 2285-IV,
вiд 3 лютого 2005 року N 2420-IV,
вiд 25 березня 2005 року N 2505-IV,
вiд 21 квiтня 2005 року N 2552-IV,
вiд 3 червня 2005 року N 2642-IV,
вiд 7 липня 2005 року N 2771-IV,
вiд 15 грудня 2005 року N 3201-IV,
вiд 20 грудня 2005 року N 3235-IV,
вiд 9 лютого 2006 року N 3424-IV,
вiд 28 грудня 2007 року N 107-VI
(змiни, внесенi Законом України вiд 28 грудня 2007 року N 107-VI,
дiють по 31 грудня 2008 року,
змiни, внесенi пунктом 16 роздiлу II Закону України
вiд 28 грудня 2007 року N 107-VI,
визнано такими, що не вiдповiдають Конституцiї України (є неконституцiйними),
згiдно з Рiшенням Конституцiйного Суду України
вiд 22 травня 2008 року N 10-рп/2008),
вiд 3 червня 2008 року N 309-VI,
вiд 2 вересня 2008 року N 345-VI,
вiд 2 вересня 2008 року N 347-VI,
вiд 25 грудня 2008 року N 800-VI,
вiд 15 сiчня 2009 року N 879-VI,
вiд 5 березня 2009 року N 1070-VI,
вiд 14 квiтня 2009 року N 1254-VI,
вiд 19 травня 2009 року N 1343-VI,
вiд 21 травня 2009 року N 1391-VI,
вiд 5 червня 2009 року N 1474-VI,
вiд 11 червня 2009 року N 1509-VI,
вiд 11 червня 2009 року N 1510-VI,
вiд 23 червня 2009 року N 1533-VI,
вiд 25 червня 2009 року N 1564-VI,
вiд 24 липня 2009 року N 1617-VI,
вiд 29 червня 2010 року N 2367-VI

(У текстi Закону слова "недержавне пенсiйне страхування" в усiх вiдмiнках замiнено словами "недержавне пенсiйне забезпечення" у вiдповiдному вiдмiнку згiдно iз Законом України вiд 1 липня 2004 року N 1958-IV)

     Стаття 1. Визначення термiнiв

     У цьому Законi термiни вживаються у такому значеннi:

     1.1. Додатковi блага - кошти, матерiальнi чи нематерiальнi цiнностi, послуги, iншi види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку його працедавцем (самозайнятою особою), якщо такий дохiд не є заробiтною платою чи виплатою, вiдшкодуванням чи компенсацiєю за цивiльно-правовими угодами, укладеними з таким платником податку (далi - iншi виплати i винагороди).

     Виплата (надання) платнику податку додаткових благ третьою особою вiд iменi та/або за дорученням працедавця (самозайнятої особи) за її рахунок прирiвнюється до надання таких додаткових благ таким працедавцем (самозайнятою особою).

     Для цiлей цього Закону пiд термiном "заробiтна плата" розумiються також iншi заохочувальнi та компенсацiйнi виплати або iншi виплати та винагороди, якi виплачуються (надаються) платнику податку у зв'язку з вiдносинами трудового найму згiдно iз законом.

     1.2. Дохiд - сума будь-яких коштiв, вартiсть матерiального i нематерiального майна, iнших активiв, що мають вартiсть, у тому числi цiнних паперiв або деривативiв, одержаних платником податку у власнiсть або нарахованих на його користь, чи набутих незаконним шляхом у випадках, визначених пiдпунктом 4.2.16 пункту 4.2 статтi 4 цього Закону, протягом вiдповiдного звiтного податкового перiоду з рiзних джерел як на територiї України, так i за її межами.

     З метою оподаткування до доходiв платника податку також включаються:

     звичайна вартiсть майна, яке передається платником податку за довiренiстю iншiй особi, якщо умови такої довiреностi передбачають право такої iншої особи продати таке майно або вiдчужити його в iнший спосiб, крiм такої передачi мiж членами подружжя у межах спiльної часткової або спiльної сумiсної власностi.

     Якщо повiрений повертає кошти, отриманi внаслiдок такого продажу (вiдчуження) довiрителю у майбутньому, то:

     сума таких коштiв не включається до складу загального мiсячного або рiчного оподатковуваного доходу повiреного;

     позитивна рiзниця мiж сумою таких коштiв та звичайною вартiстю майна, переданого за довiренiстю, включається до складу загального оподатковуваного доходу довiрителя вiдповiдного звiтного податкового перiоду;

     сума коштiв або вартiсть майна, у тому числi цiнних паперiв, якi надходять у власнiсть юридичної особи, якщо згiдно з довiренiстю, наданою такою юридичною особою або її засновниками платнику податку, будь-якi активнi (видатковi) операцiї з такими коштами або майном здiйснюються виключно за рiшенням такого платника податку чи за його передорученням (окремою довiренiстю) - третьою особою.

     1.3. Дохiд з джерелом його походження з України - будь-який дохiд, одержаний платником податку або нарахований на його користь вiд здiйснення будь-яких видiв дiяльностi на територiї України, у тому числi, але не виключно, у виглядi:

     а) процентiв за борговими вимогами чи зобов'язаннями, випущеними (емiтованими) резидентом;

     б) дивiдендiв, нарахованих резидентом емiтентом корпоративних прав;

     в) доходiв у виглядi iнвестицiйного прибутку вiд здiйснення операцiй з цiнними паперами та корпоративними правами, випущеними в iнших, нiж цiннi папери, формах;

     г) доходiв у виглядi роялтi, iншої плати за використання прав iнтелектуальної (у тому числi промислової) власностi, отриманих вiд резидента;

     д) доходiв у виглядi заробiтної плати, нарахованих (виплачених, наданих) внаслiдок здiйснення платником податку трудової дiяльностi на територiї України, вiд працедавця, незалежно вiд того, чи є такий працедавець резидентом або нерезидентом, а також заробiтної плати, нарахованої особi за здiйснення роботи за наймом у складi екiпажу (команди) транспортного засобу, який перебуває за межами територiї України, її територiальних вод (виключної економiчної зони), у тому числi на якiрних стоянках, та належить резиденту на правах власностi або перебуває у його тимчасовому (строковому) користуваннi та/або є зареєстрованим у Державному судновому реєстрi України чи Судновiй книзi України;

     е) доходiв вiд надання в оренду (лiзинг):

     нерухомостi, розташованої на територiї України;

     рухомого майна, якщо орендодавець є резидентом України, або якщо користування таким майном здiйснюється на територiї України, незалежно вiд того, чи є орендодавець резидентом чи нерезидентом;

     є) доходiв вiд продажу нерухомого майна, розташованого на територiї України;

     ж) доходiв вiд продажу рухомого майна, якщо факт змiни власника (продажу об'єкта рухомого майна) пiдлягає державнiй реєстрацiї та/або нотарiальному посвiдченню згiдно iз законом України, або якщо мiсце вручення такого рухомого майна набувачевi знаходиться на територiї України;

     з) доходiв вiд здiйснення пiдприємницької дiяльностi, а також незалежної професiйної дiяльностi на територiї України;

     и) доходiв, що виплачуються (надаються) резидентами у виглядi виграшiв i призiв, у тому числi у лотерею (крiм державної); благодiйної допомоги, подарункiв;

     i) доходiв у виглядi активiв, що передаються у спадщину, якщо такi активи або джерело їх виплати знаходяться на територiї України;

     ї) iнших доходiв як виплати чи винагороди за цивiльно-правовими договорами, одержуваних резидентом або нерезидентом, якщо джерело виплати (нарахування) таких доходiв знаходиться на територiї України, незалежно вiд резидентського статусу особи, що їх виплачує (нараховує).

     1.4. Iноземний дохiд - дохiд, вiдмiнний вiд доходу з джерелом його походження з територiї України.

     1.5. Iпотечний житловий кредит - фiнансовий кредит, що надається фiзичнiй особi, товариству спiввласникiв квартир або житловому кооперативу строком не менше п'яти повних календарних рокiв для фiнансування витрат, пов'язаних з будiвництвом або придбанням квартири (кiмнати) або житлового будинку (його частини) (з урахуванням землi, що знаходиться пiд таким житловим будинком, чи присадибної дiлянки), якi надаються у власнiсть позичальника з прийняттям кредитором такого житла (землi, що знаходиться пiд ним, чи присадибної дiлянки) у заставу.

(пункт 1.5 статтi 1 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 15.12.2005 р. N 3201-IV)

     1.6. Загальний оподатковуваний дохiд - будь-який дохiд, який пiдлягає оподаткуванню згiдно з цим Законом, нарахований (виплачений) на користь платника податку протягом звiтного податкового перiоду (далi - оподатковуваний дохiд).

     Загальний оподатковуваний дохiд складається з доходiв, якi пiдлягають кiнцевому оподаткуванню при їх нарахуваннi (виплатi); доходiв, якi пiдлягають оподаткуванню у складi загального рiчного оподатковуваного доходу; доходiв, якi оподатковуються за iншими правилами, визначеними цим Законом.

     Загальний мiсячний оподатковуваний дохiд дорiвнює сумi оподатковуваних доходiв, виплачених (нарахованих) протягом такого звiтного податкового мiсяця.

     Загальний рiчний оподатковуваний дохiд дорiвнює сумi загальних мiсячних оподатковуваних доходiв, отриманих (нарахованих) протягом такого звiтного податкового року.

     1.7. Звiтний податковий перiод - промiжок часу, який розпочинається з першого календарного дня першого мiсяця такого перiоду та закiнчується останнiм календарним днем останнього мiсяця такого перiоду. Для мiсячного податкового перiоду перший та останнiй мiсяцi збiгаються.

     Якщо фiзична особа вперше отримує оподатковуванi доходи всерединi податкового перiоду, то перший податковий перiод розпочинається з дня отримання таких доходiв.

     Якщо платник податку помирає, визнається судом померлим чи безвiсно вiдсутнiм або втрачає статус резидента (за вiдсутностi податкових зобов'язань як нерезидента згiдно з цим Законом), останнiм податковим перiодом вважається перiод, який закiнчується днем, на який вiдповiдно припадає смерть такого платника податку, винесення такого судового рiшення чи втрата ним статусу резидента.

     1.8. Наймана особа - фiзична особа, яка безпосередньо власною працею виконує трудову функцiю виключно за дорученням або наказом працедавця згiдно з умовами укладеного з ним трудового договору (контракту) вiдповiдно до закону. При цьому усi вигоди вiд виконання такої трудової функцiї (крiм заробiтної плати такої найманої особи, iнших виплат чи винагород на її користь, передбачених законодавством), а також усi ризики, пов'язанi з таким виконанням або невиконанням, отримуються (несуться) працедавцем.

     Абзац другий пункту 1.8 статтi 1 виключено

(згiдно iз Законом України вiд 01.07.2004 р. N 1958-IV)

     Абзац третiй пункту 1.8 статтi 1 виключено

(згiдно iз Законом України вiд 01.07.2004 р. N 1958-IV)

     Абзац четвертий пункту 1.8 статтi 1 виключено

(пункт 1.8 статтi 1 доповнено абзацом згiдно iз Законом України вiд 25.03.2005 р. N 2505-IV, абзац четвертий пункту 1.8 статтi 1 виключено згiдно iз Законом України вiд 03.06.2005 р. N 2642-IV)

     1.9. Незалежна професiйна дiяльнiсть - дiяльнiсть, що полягає в участi фiзичних осiб у науковiй, лiтературнiй, артистичнiй, художнiй, освiтнiй або викладацькiй дiяльностi, так само як дiяльностi лiкарiв (у тому числi стоматологiв, зубних технiкiв), адвокатiв, приватних нотарiусiв, аудиторiв, бухгалтерiв, оцiнщикiв, iнженерiв чи архiтекторiв та помiчникiв зазначених осiб або осiб, зайнятих релiгiйною (мiсiонерською) дiяльнiстю, iншiй подiбнiй дiяльностi, за умови якщо такi особи не є найманими працiвниками чи суб'єктами пiдприємницької дiяльностi, якi згiдно з абзацом другим пункту 1.8 цiєї статтi прирiвнюються до найманої особи.

     1.10. Нерухоме майно (нерухомiсть) - об'єкти майна, якi розташовуються на землi i не можуть бути перемiщенi в iнше мiсце без втрати їх якiсних або функцiональних характеристик (властивостей), а також земля.

     1.10.1. Нерухомiсть, вiдмiнна вiд землi, подiляється на:

     а) будiвлi, а саме: примiщення, пристосованi для постiйного або тимчасового перебування в них людей, а також об'єкти власностi, функцiонально пов'язанi з такими примiщеннями.

     Будiвлi подiляються на будинки (включаючи готелi, мотелi, кемпiнги та iншi подiбнi об'єкти туристичної iнфраструктури), квартири, кiмнати у багатосiмейних (комунальних) квартирах, iндивiдуальнi гаражi або мiсця на гаражних стоянках чи в гаражних кооперативах, дачнi будинки та iншi об'єкти дачної (садової) iнфраструктури, вiдмiннi вiд землi;

     б) споруди, а саме: об'єкти нерухомостi, вiдмiннi вiд будiвель.

     1.10.2. До вартостi нерухомостi у виглядi землi включаються також вартiсть будь-яких її капiтальних полiпшень, у тому числi її планування, iригацiї, осушення, та дороги (шляхи).

     1.11. Особа - фiзична особа або юридична особа (її фiлiї, вiддiлення, iншi вiдокремленi пiдроздiли), а також представництва юридичної особи.

     1.12. Пасивний дохiд - дохiд, отриманий у виглядi процентiв, девiдендiв, роялтi, страхових виплат i вiдшкодувань, а також орендних (лiзингових) платежiв за договорами оперативної оренди.

     1.121. Пенсiйний внесок - кошти, внесенi до недержавного пенсiйного фонду, страхової органiзацiї або на пенсiйний депозитний рахунок до банкiвської установи у межах недержавного пенсiйного забезпечення вiдповiдно до Закону України "Про недержавне пенсiйне забезпечення". Для цiлей оподаткування пенсiйний внесок не є збором на обов'язкове державне пенсiйне страхування.

(статтю 1 доповнено пунктом 1.121 згiдно iз Законом України вiд 01.07.2004 р. N 1958-IV)

     1.122. Пенсiйний вклад - кошти, внесенi на вкладний (депозитний) рахунок, вiдкритий у банку за договором пенсiйного вкладу вiдповiдно до закону.

(статтю 1 доповнено пунктом 1.122 згiдно iз Законом України вiд 01.07.2004 р. N 1958-IV, пункт 1.122 статтi 1 в редакцiї Закону України вiд 15.12.2005 р. N 3201-IV)

     1.13. Податок - податок з доходiв фiзичних осiб; оподаткування - порядок, пов'язаний з визначенням об'єкта оподаткування, обчисленням та сплатою (утриманням) податку з доходiв фiзичних осiб; платник податку (у вiдповiдних вiдмiнках) - платник податку з доходiв фiзичних осiб.

     Податок з доходiв фiзичних осiб - плата фiзичної особи за послуги, якi надаються їй територiальною громадою, на територiї якої така фiзична особа має податкову адресу або розташовано особу, що утримує цей податок згiдно з цим Законом.

     1.14. Податкова адреса фiзичної особи - мiсце постiйного або переважного проживання платника податку, мiсце податкової реєстрацiї платника податку, визначене згiдно з законодавством.

     1.15. Податковий агент - юридична особа (її фiлiя, вiддiлення, iнший вiдокремлений пiдроздiл) або фiзична особа чи представництво нерезидента - юридичної особи, якi незалежно вiд їх органiзацiйно-правового статусу та способу оподаткування iншими податками зобов'язанi нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету вiд iменi та за рахунок платника податку, вести податковий облiк та подавати податкову звiтнiсть податковим органам вiдповiдно до закону, а також нести вiдповiдальнiсть за порушення норм цього Закону.

(абзац перший пункту 1.15 статтi 1 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 01.07.2004 р. N 1958-IV)

     Податковим агентом, зокрема, є фiзична особа, що є суб'єктом пiдприємницької дiяльностi чи здiйснює незалежну професiйну дiяльнiсть, яка використовує найману працю iнших фiзичних осiб, щодо виплати заробiтної плати (iнших виплат та винагород) таким iншим фiзичним особам.

(абзац другий пункту 1.15 статтi 1 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 01.07.2004 р. N 1958-IV)

     1.16. Податковий кредит - сума (вартiсть) витрат, понесених платником податку - резидентом у зв'язку з придбанням товарiв (робiт, послуг) у резидентiв - фiзичних або юридичних осiб протягом звiтного року (крiм витрат на сплату податку на додану вартiсть та акцизного збору), на суму яких дозволяється зменшення суми його загального рiчного оподатковуваного доходу, одержаного за наслiдками такого звiтного року, у випадках, визначених цим Законом.

     1.17. Працедавець - юридична особа (її фiлiя, вiддiлення, iнший вiдокремлений пiдроздiл чи її представництво) або фiзична особа - суб'єкт пiдприємницької дiяльностi (включаючи самозайнятих осiб), яка укладає трудовi договори (контракти) з найманими особами та несе обов'язки iз сплати їм заробiтної плати, а також нарахування, утримання та сплати цього податку до бюджету, нарахувань на фонд оплати працi, iншi обов'язки, передбаченi законами.

     1.18. Рухоме майно - майно, вiдмiнне вiд нерухомого.

     1.19. Самозайнята особа - платник податку, який є суб'єктом пiдприємницької дiяльностi або здiйснює незалежну професiйну дiяльнiсть та не є найманою особою у межах такої пiдприємницької чи незалежної професiйної дiяльностi.

     1.20. Фiзична особа - громадянин України, фiзична особа без громадянства або громадянин iноземної держави.

     1.20.1. Фiзична особа - резидент - фiзична особа, яка має мiсце проживання в Українi.

     У разi якщо фiзична особа має мiсце проживання також в iноземнiй державi, вона вважається резидентом, якщо така особа має мiсце постiйного проживання в Українi; якщо особа має мiсце постiйного проживання також в iноземнiй державi, вона вважається резидентом, якщо має бiльш тiснi особистi чи економiчнi зв'язки (центр життєвих iнтересiв) в Українi.

     У разi якщо державу, в якiй фiзична особа має центр життєвих iнтересiв, не можна визначити, або якщо фiзична особа не має мiсця постiйного проживання у жоднiй з держав, вона вважається резидентом, якщо перебуває в Українi не менше 183 днiв (включаючи день приїзду та вiд'їзду) протягом перiоду або перiодiв податкового року.

     Достатньою (але не виключною) умовою визначення мiсця знаходження центру життєвих iнтересiв фiзичної особи є мiсце постiйного проживання членiв її сiм'ї або її реєстрацiї як суб'єкта пiдприємницької дiяльностi.

     Якщо неможливо визначити резидентський статус фiзичної особи, використовуючи попереднi положення цього пiдпункту, фiзична особа вважається резидентом, якщо вона є громадянином України.

     Якщо всупереч закону фiзична особа - громадянин України має також громадянство iншої країни, то з метою оподаткування цим податком така особа вважається громадянином України, який не має права на залiк податкiв, сплачених за кордоном, передбаченого цим Законом або нормами мiжнародних угод України.

     Якщо фiзична особа є особою без громадянства i на неї не поширюються положення абзацiв першого - четвертого цього пiдпункту, то її статус визначається згiдно з нормами мiжнародного права.

     Достатньою пiдставою для визначення особи резидентом є самостiйне визначення нею основного мiсця проживання на територiї України у порядку, встановленому цим Законом, або її реєстрацiя як самозайнятої особи.

     1.20.2. Фiзична особа - нерезидент - фiзична особа, яка не є резидентом України.

     1.20.3. У разi якщо у цьому Законi використовуються термiни "резидент" або "нерезидент" у вiдповiдних вiдмiнках, пiд цими термiнами вiдповiдно розумiються "фiзична особа - резидент" або "фiзична особа - нерезидент".

     1.20.4. Для цiлей цього Закону членами сiм'ї фiзичної особи є її дружина або чоловiк, дiти як фiзичної особи, так i її дружини або чоловiка (у тому числi усиновленi), батьки, баба або дiд як фiзичної особи, так i її дружини або чоловiка, брати чи сестри як фiзичної особи, так i її дружини або чоловiка, онуки як фiзичної особи, так i її дружини або чоловiка, iншi утриманцi такої фiзичної особи або її опiкуни, визнанi такими згiдно iз законом.

     Членами сiм'ї фiзичної особи першого ступеня спорiднення вважаються її батьки та батьки її чоловiка або дружини, її чоловiк або дружина, дiти як такої фiзичної особи, так i її чоловiка або дружини, у тому числi усиновленi ними дiти. Iншi члени сiм'ї фiзичної особи вважаються такими, що мають другий ступiнь спорiднення.

     1.21. Iншi термiни використовуються у значеннях, визначених законами з питань оподаткування або iншими законами, що не суперечать таким законам та цьому Закону у частинi визначення термiнiв.

     Стаття 2. Платники податку

     2.1. Платниками податку є:

     резидент, який отримує як доходи з джерелом їх походження з територiї України, так i iноземнi доходи;

     нерезидент, який отримує доходи з джерелом їх походження з територiї України.

     2.2. Не є платником податку нерезидент, який отримує доходи з джерелом їх походження з територiї України i має дипломатичнi привiлеї та iмунiтет, встановленi на умовах взаємностi мiжнародним договором, згода на обов'язковiсть якого надана Верховною Радою України, щодо доходiв, одержуваних ним безпосередньо вiд здiйснення такої дипломатичної чи прирiвняної до неї таким мiжнародним договором iншої дiяльностi.

     2.3. Якщо платник податку помирає або визнається судом померлим чи безвiсно вiдсутнiм, то податок за останнiй податковий перiод справляється з активiв такого платника податку (нарахованих на його користь доходiв) при вiдкриттi спадщини, з урахуванням обмежень, встановлених законом.

     Стаття 3. Об'єкт оподаткування

     3.1. Об'єктом оподаткування резидента є:

     3.1.1. загальний мiсячний оподатковуваний дохiд;

     3.1.2. чистий рiчний оподатковуваний дохiд, який визначається шляхом зменшення загального рiчного оподатковуваного доходу на суму податкового кредиту такого звiтного року;

     3.1.3. доходи з джерелом їх походження з України, якi пiдлягають кiнцевому оподаткуванню при їх виплатi;

     3.1.4. iноземнi доходи.

     3.2. Об'єктом оподаткування нерезидента є:

     3.2.1. загальний мiсячний оподатковуваний дохiд з джерелом його походження з України;

     3.2.2. загальний рiчний оподатковуваний дохiд з джерелом його походження з України;

     3.2.3. доходи з джерелом їх походження з України, якi пiдлягають кiнцевому оподаткуванню при їх виплатi.

     3.3. При нарахуваннi доходiв у виглядi валютних цiнностей або iнших активiв, чия вартiсть є вираженою в iноземнiй валютi або мiжнародних розрахункових одиницях, така вартiсть перераховується у гривнi за валютним (обмiнним) курсом Нацiонального банку України, дiючим на момент одержання таких доходiв.

     3.4. При нарахуваннi доходiв у будь-яких негрошових формах об'єкт оподаткування визначається як вартiсть такого нарахування, визначена за звичайними цiнами, помножена на коефiцiєнт, який розраховується за такою формулою:

     К = 100 : (100 - Сп), де

     К - коефiцiєнт;

     Сп - ставка податку, встановлена для таких доходiв на момент такого нарахування.

     Вартiсть такого нарахування визначається виходячи iз звичайної цiни, збiльшеної на суму:

     податку на додану вартiсть, якщо особа, яка здiйснює таке нарахування, є платником податку на додану вартiсть;

     акцизного збору, якщо надається пiдакцизний товар.

     У такому ж порядку визначається об'єкт оподаткування для сум надмiру витрачених коштiв, отриманих платником податку на вiдрядження або пiд звiт та не повернутих у встановлений строк.

     Якщо особа, яка нараховує доходи у формах, вiдмiнних вiд грошової, є платником податку на прибуток пiдприємств за ставкою, встановленою пунктом 10.1 статтi 10 Закону України "Про оподаткування прибутку пiдприємств", то до її валових витрат включається сума, розрахована згiдно з цим пунктом. Така сама сума є базою для нарахування збору до Пенсiйного фонду України та внескiв до фондiв загальнообов'язкового державного соцiального страхування.

     3.5. При нарахуваннi доходiв у виглядi заробiтної плати об'єкт оподаткування визначається як нарахована сума такої заробiтної плати, зменшена на суму збору до Пенсiйного фонду України та внескiв до фондiв загальнообов'язкового державного соцiального страхування, якi вiдповiдно до закону справляються за рахунок доходу найманої особи.

(пункт 3.5 статтi 3 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 01.07.2004 р. N 1958-IV)

     Стаття 4. Загальний оподатковуваний дохiд

     4.1. Загальний рiчний оподатковуваний дохiд

     Загальний рiчний оподатковуваний дохiд складається з суми загальних мiсячних оподатковуваних доходiв звiтного року, а також iноземних доходiв, одержаних протягом такого звiтного року.

     4.2. Загальний мiсячний оподатковуваний дохiд

     До складу загального мiсячного оподатковуваного доходу включаються:

     4.2.1. доходи у виглядi заробiтної плати, iншi виплати та винагороди, нарахованi (виплаченi) платнику податку вiдповiдно до умов трудового або цивiльно-правового договору;

     4.2.2. доходи вiд продажу об'єктiв прав iнтелектуальної (промислової) власностi; доходи у виглядi сум авторської винагороди, iншої плати за надання права на користування або розпорядження iншим особам нематерiальним активом (творами науки, мистецтва, лiтератури або iншими нематерiальними активами) (далi - роялтi), у тому числi одержуванi спадкоємцями власника такого нематерiального активу;

     4.2.3. сума (вартiсть) подарункiв у межах, що пiдлягають оподаткуванню згiдно з нормами статтi 14 цього Закону;

     4.2.4. сума пенсiйних внескiв у межах недержавного пенсiйного забезпечення вiдповiдно до закону, страхових внескiв (премiй), пенсiйних вкладiв, сплачена будь-якою особою-резидентом, iншою нiж платник податку, за такого платника податку чи на його користь, крiм сум, що сплачуються:

     а) особою-резидентом, яка визначається вигодонабувачем (бенефiцiаром) за такими договорами;

     б) одним iз членiв сiм'ї першого ступеня спорiднення платника податку;

     в) працедавцем-резидентом за свiй рахунок за договорами довгострокового страхування життя або недержавного пенсiйного забезпечення платника податку, якщо така сума у розрахунку на такого платника податку не перевищує 15 вiдсоткiв нарахованої таким працедавцем суми заробiтної плати платнику податку протягом кожного звiтного податкового мiсяця, за який сплачується такий страховий внесок (премiя), але при цьому не вище суми мiсячного прожиткового мiнiмуму для працездатної особи, дiючого на 1 сiчня звiтного податкового року, помноженої на 1,4 та округленої до найближчих 10 гривень у розрахунку за такий мiсяць за сукупнiстю всiх таких внескiв;

(пiдпункт 4.2.4 пункту 4.2 статтi 4 у редакцiї Закону України вiд 01.07.2004 р. N 1958-IV)

     4.2.5. сума страхових виплат, страхових вiдшкодувань, викупних сум або пенсiйних виплат, що сплачуються платнику податку за договорами довгострокового страхування життя та недержавного пенсiйного забезпечення, за договорами пенсiйного вкладу, у випадках та розмiрах, визначених пiдпунктом 9.8.2 пункту 9.8 статтi 9 цього Закону;

(пiдпункт 4.2.5 пункту 4.2 статтi 4 у редакцiї Закону України вiд 01.07.2004 р. N 1958-IV)

     4.2.6. частина доходiв вiд операцiй з майном, розмiр якої визначається згiдно з положеннями статей 11-12 цього Закону;

     4.2.7. дохiд вiд надання майна в оренду або суборенду (строкове володiння та/або користування), визначений у порядку, встановленому пунктом 9.1 статтi 9 цього Закону;

     4.2.8. оподатковуваний дохiд (прибуток), не включений до розрахунку загальних оподатковуваних доходiв попереднiх податкових перiодiв та самостiйно виявлений у звiтному перiодi платником податку або нарахований податковим органом згiдно iз законом;

     4.2.9. дохiд, отриманий платником податку вiд його працедавця як додаткове благо (за винятками, передбаченими пунктом 4.3 цiєї статтi), а саме у виглядi:

     а) вартостi використання житла, iнших об'єктiв матерiального або нематерiального майна, наданих платнику податку у безоплатне користування, за винятком, коли таке надання зумовлене виконанням платником податку трудової функцiї чи передбачене нормами трудового договору (контракту) або вiдповiдно до закону, у встановлених ними межах, а також за винятком користування автомобiльним транспортом, наданих платнику податку його працедавцем-резидентом, який є платником податку на прибуток пiдприємств;

     б) вартостi майна та харчування, безоплатно отриманого платником податку, крiм випадкiв, визначених у пiдпунктi 5.4.1 пункту 5.4 статтi 5 Закону України "Про оподаткування прибутку пiдприємств";

     в) вартостi послуг домашнього обслуговуючого персоналу, безоплатно отриманих платником податку, включаючи працю пiдпорядкованих осiб, а також осiб, що перебувають на вiйськовiй службi чи є заарештованими або ув'язненими.

     Пiд термiном "послуги домашнього обслуговуючого персоналу" розумiються послуги з побутового обслуговування фiзичної особи, членiв її сiм'ї або вiд iменi чи за їх дорученням - будь-якої третьої особи, включаючи ремонт або спорудження об'єктiв рухомого чи нерухомого майна, що належать таким особам або використовуються ними;

     г) суми грошового або майнового вiдшкодування будь-яких витрат або втрат платника податку, крiм тих, що пiдлягають обов'язковому вiдшкодуванню згiдно iз законом за рахунок бюджету або звiльняються вiд оподаткування згiдно з цим Законом;

     д) суми фiнансової допомоги, включаючи суми боргу платника податку, анульованого кредитором за його самостiйним рiшенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства;

     е) вартостi безоплатно отриманих товарiв (робiт, послуг), а також суми знижки з цiни (вартостi) товарiв (послуг), що перевищує звичайну, розраховану за правилами визначення звичайних цiн (у розмiрi такої знижки), крiм випадкiв, передбачених пунктом 4.3 цiєї статтi.

     Якщо додатковi блага надаються у формах, вiдмiнних вiд грошової, об'єкт оподаткування обчислюється за правилами, визначеними пунктом 3.4 статтi 3 цього Закону.

     Якщо додатковi блага надаються особою, що не є працедавцем платника податку, чи особою, яка дiє вiд iменi або за дорученням такого працедавця, то такi доходи прирiвнюються з метою оподаткування до подарункiв з їх вiдповiдним оподаткуванням;

     4.2.10. дохiд у виглядi неустойки, штрафiв або пенi, фактично одержаних платником податку як вiдшкодування матерiальної або немайнової (моральної) шкоди, крiм:

     а) сум, що спрямовуються на вiдшкодування прямих збиткiв, понесених платником податку внаслiдок заподiяння йому матерiальної шкоди;

     б) процентiв, одержаних вiд боржника внаслiдок прострочення виконання ним грошового зобов'язання у розмiрi, прямо встановленому цивiльним законодавством, якщо iнший розмiр не встановлено таким цивiльно-правовим договором;

     в) пенi, яка сплачується на користь платника податку за рахунок бюджету (цiльового страхового фонду) внаслiдок несвоєчасного повернення надмiру сплачених податкiв, зборiв (обов'язкових платежiв) або iнших сум бюджетного вiдшкодування;

     г) сум шкоди, завданої платнику податку актами i дiями, визнаними неконституцiйними, або завданої незаконними дiями органiв дiзнання, попереднього слiдства, прокуратури та суду, яка вiдшкодовується державою у порядку, встановленому законом.

     Пiдпункт 4.2.10 не регулює порядок оподаткування сум страхових виплат, страхових вiдшкодувань i викупних сум за договорами страхування;

     4.2.11. сума заборгованостi платника податку, за якою минув строк позовної давностi та яка перевищує суму, що становить 50 вiдсоткiв мiсячного прожиткового мiнiмуму, дiючого для працездатної особи на 1 сiчня звiтного податкового року. Фiзична особа самостiйно сплачує податок з таких доходiв та вiдображає їх у рiчнiй податковiй декларацiї, крiм сум податкової заборгованостi, за якими минув строк давностi згiдно з законом, що встановлює порядок стягнення заборгованостi з податкiв, зборiв (обов'язкових платежiв) та погашення податкового боргу;

(пiдпункт 4.2.11 пункту 4.2 статтi 4 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 23.06.2009р. N 1533-VI)

     4.2.12. дохiд у виглядi процентiв (дисконтних доходiв), дивiдендiв та роялтi, виграшiв, призiв; iншi доходи, крiм зазначених у пунктi 4.3 цiєї статтi;

(дiю пiдпункту 4.2.12 пункту 4.2 статтi 4 зупинено на 2005 рiк у частинi включення до загального мiсячного оподатковуваного доходу доходiв у виглядi процентiв на поточний або депозитний (вкладний) банкiвський рахунок (у тому числi картковий рахунок), вклад до небанкiвських фiнансових установ згiдно iз законом або процентiв (дисконтних доходiв) на депозитний (ощадний) сертифiкат згiдно iз Законом України вiд 23.12.2004 р. N 2285-IV)
(новою редакцiєю Закону України "Про Державний бюджет на 2005 рiк", викладеною Законом України вiд 25.03.2005 р. N 2505-IV, зупинення дiї пiдпункту 4.2.12 пункту 4.2 статтi 4 у частинi включення до загального мiсячного оподатковуваного доходу доходiв у виглядi процентiв на поточний або депозитний (вкладний) банкiвський рахунок (у тому числi картковий рахунок), вклад до небанкiвських фiнансових установ згiдно iз законом або процентiв (дисконтних доходiв) на депозитний (ощадний) сертифiкат не передбачено)

     4.2.13. iнвестицiйний прибуток вiд здiйснення платником податку операцiй з цiнними паперами та корпоративними правами, випущеними в iнших, нiж цiннi папери, формах, крiм доходу вiд операцiй, зазначених у пiдпунктах 4.3.3 та 4.3.17 цiєї статтi;

     4.2.14. дохiд у виглядi вартостi успадкованого майна, у межах, що пiдлягає оподаткуванню цим податком згiдно з нормами статтi 13 цього Закону;

     4.2.15. сума надмiру витрачених коштiв, отриманих платником податку на вiдрядження або пiд звiт та не повернутих у встановленi законодавством строки, розмiр якої розраховується згiдно з пунктом 9.10 статтi 9 цього Закону;

     4.2.16. кошти або майно (немайновi активи), отриманi платником податку як хабар, викраденi чи знайденi як скарб, не зданий державi згiдно iз законом, у сумах, пiдтверджених обвинувальним вироком суду, незалежно вiд призначеної ним мiри покарання.

     4.2.17. доходи, якi становлять позитивну рiзницю мiж сумою внесених фiзичною особою коштiв до фонду фiнансування будiвництва та сумою коштiв, отриманих такою особою вiд iнших осiб у разi вiдступлення права вимоги таким iншим особам, у тому числi якщо таке вiдступлення здiйснено на пiдставi договору купiвлi-продажу, або виплачених такiй особi з такого фонду у разi її вiдмови вiд участi у цьому фондi, за винятком випадкiв, коли фiзична особа отриманi з фонду фiнансування будiвництва кошти одночасно передала в управлiння тому ж управителю в той же або iнший фонд фiнансування будiвництва.

(пункт 4.2 статтi 4 доповнено пiдпунктом 4.2.17 згiдно iз Законом України вiд 01.07.2004 р. N 1958-IV, пiдпункт 4.2.17 пункту 4.2 статтi 4 в редакцiї Закону України вiд 15.12.2005 р. N 3201-IV, iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 23.06.2009р. N 1533-VI)

     4.3. Доходи, якi не включаються до складу загального мiсячного або рiчного оподатковуваного доходу

     До складу загального мiсячного або рiчного оподатковуваного доходу платника податку не включаються такi доходи (що не пiдлягають вiдображенню в його рiчнiй податковiй декларацiї):

     4.3.1. сума державної матерiальної та соцiальної допомоги у виглядi адресних виплат коштiв та надання соцiальних послуг вiдповiдно до закону, житлових та iнших субсидiй або дотацiй, компенсацiй (включаючи допомогу по вагiтностi та пологах), винагород та страхових виплат, якi отримуються платником податку вiдповiдно з бюджетiв та фондiв загальнообов'язкового державного соцiального страхування згiдно iз законом, у тому числi (але не виключно):

(абзац перший пiдпункту 4.3.1 пункту 4.3 статтi 4 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 01.07.2004 р. N 1958-IV)

     а) сума грошової допомоги, яка надається згiдно iз законом членам сiмей вiйськовослужбовцiв чи осiб начальницького i рядового складу органiв внутрiшнiх справ, Державної кримiнально-виконавчої служби України, Державної служби спецiального зв'язку та захисту iнформацiї України, якi загинули (безвiсно пропали) або померли внаслiдок виконання ними службових обов'язкiв;

(пiдпункт "а" пiдпункту 4.3.1 пункту 4.3 статтi 4 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами України вiд 15.01.2009р. N 879-VI, вiд 14.04.2009р. N 1254-VI)

     б) сума державних премiй України або державних стипендiй України, визначених законом або указами Президента України, а також вартiсть державних нагород чи винагород вiд iменi України, крiм тих, що виплачуються коштами чи iншим майном, вiдмiнним вiд таких нагород, сума Нобелiвської премiї та Абелiвської премiї;

(пiдпункт "б" пiдпункту 4.3.1 пункту 4.3 статтi 4 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 25.03.2005 р. N 2505-IV)

     в) сума допомоги, яка виплачується (надається) жертвам нацистських переслiдувань або їх спадкоємцям з бюджетiв або iнших джерел, визначених мiжнародними договорами, згода на обов'язковiсть яких надана Верховною Радою України, а також особам, якi мають звання "Праведник Миру";

     г) сума допомоги, яка виплачується (надається) особам, визнаним репресованими та/або реабiлiтованими згiдно iз законом, або їх спадкоємцям, з бюджетiв або iнших джерел, визначених мiжнародними договорами, згода на обов'язковiсть яких надана Верховною Радою України;

     д) сума пенсiй або щомiсячного довiчного грошового утримання, отримуваних платником податку з Пенсiйного фонду України чи бюджету згiдно iз законом, а також з iноземних джерел, якщо згiдно з мiжнародними договорами, згода на обов'язковiсть яких надана Верховною Радою України, такi пенсiї не пiдлягають оподаткуванню чи оподатковуються в країнi їх виплати;

(пiдпункт "д" пiдпункту 4.3.1 пункту 4.3 статтi 4 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 01.07.2004 р. N 1958-IV)

     е) сума грошової компенсацiї за витрату часу, розмiр якої встановлюється Кабiнетом Мiнiстрiв України, яку отримують фiзичнi особи за ведення записiв та подання вiдомостей вiдповiдно до програм державних вибiркових обстежень, що проводяться органами державної статистики;

(пiдпункт 4.3.1 пункту 4.3 статтi 4 доповнено пiдпунктом "е" згiдно iз Законом України вiд 05.03.2009р. N 1070-VI)

     є) сума грошової компенсацiї, що виплачується вiйськовослужбовцям за належне їм для отримання жиле примiщення.

(пiдпункт 4.3.1 пункту 4.3 статтi 4 доповнено пiдпунктом "є" згiдно iз Законом України вiд 11.06.2009р. N 1510-VI)

     Виключення, передбаченi цим пiдпунктом, не поширюються на виплати заробiтної плати; виплати, пов'язанi з тимчасовою втратою працездатностi; регреснi виплати;

     4.3.2. сума коштiв, отриманих платником податку на вiдрядження або пiд звiт, з урахуванням норм пункту 9.10 статтi 9 цього Закону;

     4.3.3. сума доходiв, отриманих у виглядi процентiв платником податку вiд розмiщення ним коштiв у цiннi папери, емiтованi Мiнiстерством фiнансiв України, виграшi у державну лотерею;

(пiдпункт 4.3.3 пункту 4.3 статтi 4 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 28.12.2007р. N 107-VI)
(змiни, внесенi пунктом 16 роздiлу II Закону України вiд 28.12.2007 р. N 107-VI, визнано такими, що не вiдповiдають Конституцiї України (є неконституцiйними), згiдно з Рiшенням Конституцiйного Суду України вiд 22.05.2008р. N 10-рп/2008)
(пiдпункт 4.3.3 пункту 4.3 статтi 4 у редакцiї Закону України вiд 03.06.2008р. N 309-VI)

     4.3.4. сума вiдшкодування платнику податку розмiру шкоди, завданої йому внаслiдок Чорнобильської катастрофи, у порядку та сумах, визначених законом;

     4.3.5. суми виплат чи вiдшкодувань (крiм заробiтної плати чи iнших виплат та вiдшкодувань за цивiльно-правовими договорами), що здiйснюються з урахуванням норм пункту 9.7 статтi 9 цього Закону:

(абзац перший пiдпункту 4.3.5 пункту 4.3 статтi 4 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 01.07.2004 р. N 1958-IV)

     а) професiйними та творчими спiлками їх членам у випадках, передбачених законом;

     б) Товариством Червоного Хреста України на користь отримувачiв благодiйної допомоги вiдповiдно до закону;

     в) iiншими неприбутковими органiзацiями (крiм кредитних спiлок та iнших небанкiвських фiнансових установ) та благодiйними фондами України, чий статус визначається вiдповiдно до закону, на користь отримувачiв таких виплат, крiм будь-яких виплат або вiдшкодувань членам керiвних органiв таких органiзацiй або фондiв та пов'язаним з ними фiзичним особам;

(пiдпункт "в" пiдпункту 4.3.5 пункту 4.3 статтi 4 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 01.07.2004 р. N 1958-IV)

     г) з Державного бюджету України на користь дiйсних членiв (академiкiв) та членiв-кореспондентiв Нацiональної академiї наук України та Української академiї аграрних наук, Академiї медичних наук України, Академiї педагогiчних наук України, Академiї правових наук України, Академiї мистецтв України як щомiсячна довiчна плата за звання дiйсного члена та члена-кореспондента;

(пiдпункт 4.3.5 пункту 4.3 статтi 4 доповнено пiдпунктом "г" згiдно iз Законом України вiд 03.02.2005 р. N 2420-IV)

     ґ) сума коштiв, яка щорiчно виплачується переможцям Мiжнародного конкурсу з української мови iменi Петра Яцика;

(пiдпункт 4.3.5 пункту 4.3 статтi 4 доповнено пiдпунктом "ґ" згiдно iз Законом України вiд 21.04.2005 р. N 2552-IV)

     4.3.6. сума внескiв на обов'язкове страхування платника податку вiдповiдно до закону, iнших нiж збiр на державне пенсiйне страхування або внески на загальнообов'язкове державне соцiальне страхування;

     4.3.7. сума збору на державне пенсiйне страхування та внескiв на загальнообов'язкове державне соцiальне страхування платника податку, що вносяться за рахунок його працедавця у розмiрах, визначених законом;

     4.3.8. кошти або вартiсть майна (немайнових активiв), якi надходять платнику податку за рiшенням суду внаслiдок подiлу спiльної сумiсної власностi подружжя у зв'язку з розiрванням шлюбу чи визнанням його недiйсним або за добровiльним рiшенням сторiн, з урахуванням норм Сiмейного кодексу України;

     4.3.9. алiменти, що виплачуються платнику податку:

     а) згiдно з рiшенням суду;

     б) за добровiльним рiшенням сторiн у сумах, визначених згiдно з нормами Сiмейного кодексу України, за винятком виплати алiментiв нерезидентом, незалежно вiд їх розмiрiв, якщо iнше не встановлене мiжнародними договорами, згода на обов'язковiсть яких надана Верховною Радою України;

     4.3.10. кошти або майно (майновi чи немайновi права, вартiсть робiт, послуг), якi отримують платники податку як подарунок, з урахуванням положень пункту 14.2 статтi 14 цього Закону;

     4.3.11. кошти або майно, майновi чи немайновi права, якi отримують спадкоємцi фiзичної особи у разi оформлення права на спадщину в порядку, передбаченому законодавством, з урахуванням положень пункту 13.2 статтi 13 цього Закону;

     4.3.12. вартiсть товарiв, якi надходять платнику податку як їх гарантiйна замiна у порядку, встановленому законом, а також грошова компенсацiя вартостi таких товарiв, надана платнику податку у разi їх повернення продавцю або особi, уповноваженiй таким продавцем здiйснювати їх гарантiйне обслуговування (замiну) протягом гарантiйного строку, але не вище цiни придбання таких товарiв;

     4.3.13. кошти, отриманi платником податку в рахунок компенсацiї (вiдшкодування) вартостi майна (немайнових активiв), примусово вiдчужених державою у випадках, передбачених законом, або вартiсть такої компенсацiї, отриманої у формi, вiдмiннiй вiд грошової;

     4.3.14. вартiсть безоплатного харчування, миючих та знешкоджуючих засобiв, а також робочого одягу, взуття, засобiв iндивiдуального захисту, якi надаються працедавцем платнику податку вiдповiдно до Закону України "Про охорону працi", та обмундирування, отриманих у тимчасове користування платником податку, який перебуває у вiдносинах трудового найму з працедавцем, що надає таке майно, за перелiком та граничними строками їх використання вiдповiдно до порядку, що встановленi Кабiнетом Мiнiстрiв України. Якщо платник податку, який припиняє трудовi вiдносини з працедавцем, не повертає йому такi робочий одяг, взуття, обмундирування, засоби iндивiдуального захисту, граничний строк використання яких не настав, то пiд час остаточного розрахунку первiсна вартiсть такого майна включається до складу додаткових благ, наданих такому платнику податку;

(пiдпункт 4.3.14 пункту 4.3 статтi 4 у редакцiї Закону України вiд 25.03.2005 р. N 2505-IV)

     4.3.15. вартiсть вугiлля та вугiльних брикетiв, безоплатно наданих в обсягах та за перелiком професiй, що встановлюються Кабiнетом Мiнiстрiв України:

     працiвникам з видобутку (переробки) вугiлля та вуглебудiвних пiдприємств;

     пенсiонерам, якi пропрацювали на пiдприємствах з видобутку (переробки) вугiлля, вуглебудiвних пiдприємствах: на пiдземних роботах - не менше нiж 10 рокiв для чоловiкiв i не менше нiж 7 рокiв 6 мiсяцiв - для жiнок; на роботах, пов'язаних iз пiдземними умовами, - не менше нiж 15 рокiв для чоловiкiв i не менше нiж 12 рокiв 6 мiсяцiв - для жiнок; на роботах технологiчної лiнiї на поверхнi дiючих шахт чи на шахтах, що будуються, розрiзах, збагачувальних та брикетних фабриках - не менше нiж 20 рокiв для чоловiкiв i не менше нiж 15 рокiв - для жiнок;

     iнвалiдам i ветеранам вiйни та працi, особам, нагородженим знаками "Шахтарська слава" або "Шахтарська доблесть" I, II, III ступенiв, особам, iнвалiднiсть яких настала внаслiдок загального захворювання, у разi якщо вони користувалися цим правом до настання iнвалiдностi;

     сiм'ям працiвникiв, якi загинули (померли) на пiдприємствах з видобутку (переробки) вугiлля, що отримують пенсiї у зв'язку iз втратою годувальника.

(абзаци перший - четвертий пiдпункту 4.3.15 пункту 4.3 статтi 4 замiнено абзацами згiдно iз Законом України вiд 02.09.2008р. N 347-VI)

     При виплатi грошової компенсацiї вартостi такого вугiлля та вугiльних брикетiв її сума не включається до складу загального оподатковуваного доходу платника податку.

(абзац п'ятий пiдпункту 4.3.15 пункту 4.3 статтi 4 у редакцiї Закону України вiд 02.09.2008р. N 345-VI)

     Кабiнет Мiнiстрiв України встановлює правила виконання цього пiдпункту;

     4.3.16. сума надмiру сплачених податкiв, зборiв (обов'язкових платежiв) з бюджетiв або державних цiльових страхових фондiв згiдно iз законом, а також бюджетного вiдшкодування при застосуваннi права на податковий кредит, що повертається платнику податку;

     4.3.17. дивiденди, якi нараховуються на користь платника податку у виглядi акцiй (часток, паїв), емiтованих юридичною особою-резидентом, що нараховує такi дивiденди, за умови, коли таке нарахування нiяким чином не змiнює пропорцiй (часток) участi всiх акцiонерiв (власникiв) у статутному фондi емiтента, та внаслiдок чого збiльшується статутний фонд такого емiтента на сукупну номiнальну вартiсть таких нарахованих дивiдендiв;

     4.3.18. сума доходу, отриманого платником податку внаслiдок вiдчуження акцiй (iнших корпоративних прав), одержаних ним у власнiсть в процесi приватизацiї в обмiн на приватизацiйнi компенсацiйнi сертифiкати, безпосередньо отриманi ним як компенсацiя суми його внеску до установ Ощадного банку СРСР або до установ державного страхування СРСР, або в обмiн на приватизацiйнi сертифiкати, отриманi ним вiдповiдно до закону, а також сума доходу, отриманого таким платником податку внаслiдок вiдчуження земельних дiлянок сiльськогосподарського призначення, земельних часток (паїв), майнових паїв, безпосередньо отриманих ним у власнiсть у процесi приватизацiї згiдно з нормами земельного законодавства;

     4.3.19. прибуток вiд операцiй з майном або iнвестицiйними активами, який не пiдлягає оподаткуванню згiдно з вiдповiдними положеннями цього Закону;

     4.3.20. сума, сплачена працедавцем на користь закладiв освiти

     у рахунок компенсацiї вартостi пiдготовки чи перепiдготовки платника податку - найманої особи за профiлем дiяльностi чи загальними виробничими потребами такого працедавця, але не вище розмiру суми, визначеної у пiдпунктi 6.5.1 пункту 6.5 статтi 6 цього Закону, у розрахунку на кожний повний чи неповний мiсяць пiдготовки чи перепiдготовки такої найманої особи.

     Якщо така наймана особа припиняє трудовi вiдносини з таким працедавцем впродовж такого навчання або до закiнчення другого календарного року вiд року, в якому закiнчується таке навчання, то сума, сплачена у компенсацiю вартостi такого навчання, прирiвнюється до додаткового блага, наданого такiй найманiй особi протягом року, на який припадає таке припинення трудових вiдносин, та пiдлягає оподаткуванню у загальному порядку;

     4.3.21. кошти або вартiсть майна (послуг), що надаються як допомога на поховання платника податку:

     а) будь-якою фiзичною особою, благодiйною органiзацiєю, Пенсiйним фондом України або професiйною спiлкою;

(пiдпункт "а" пiдпункту 4.3.21 пункту 4.3 статтi 4 у редакцiї Закону України вiд 01.07.2004 р. N 1958-IV)

     б) працедавцем такого померлого платника податку за його останнiм мiсцем роботи (у тому числi перед виходом на пенсiю) у розмiрi, що не перевищує подвiйний розмiр суми, визначеної у пiдпунктi 6.5.1 пункту 6.5 статтi 6 цього Закону. Сума перевищення над такою сумою, за її наявностi, пiдлягає кiнцевому оподаткуванню при її виплатi за ставкою, встановленою пунктом 7.1 статтi 7 цього Закону;

     4.3.22. кошти або вартiсть майна (послуг), що надаються як допомога на лiкування та медичне обслуговування платника податку його працедавцем за рахунок коштiв, якi залишаються пiсля оподаткування такого працедавця податком на прибуток пiдприємств, за наявностi вiдповiдних пiдтверджуючих документiв, крiм витрат, зазначених у пiдпунктах "а" - "з" пiдпункту 5.3.4 пункту 5.3 статтi 5 цього Закону;

     4.3.23. основна сума депозиту (вкладу), внесеного платником податку до банку чи небанкiвської фiнансової установи, яка повертається такому платнику податку, основна сума кредиту, що отримується платником податку, а також сума виплат громадянам України (їх спадкоємцям) грошових заощаджень i грошових внескiв, вкладених до 2 сiчня 1992 року в установи Ощадного банку СРСР чи в установи державного страхування СРСР або у папери цiльової державної позики, емiтованої на територiї колишнього СРСР, погашення яких не вiдбулося;

     4.3.24. вартiсть путiвок на вiдпочинок, оздоровлення та лiкування на територiї України платника податку або його дiтей вiком до 18 рокiв, якi надаються йому безоплатно або iз знижкою (у розмiрi такої знижки) професiйною спiлкою, до якої зараховуються профспiлковi внески такого платника податку - члена такої професiйної спiлки, створеної за законодавством України, або за рахунок коштiв вiдповiдного фонду загальнообов'язкового державного соцiального страхування;

     4.3.25. дохiд (прибуток), одержаний самозайнятою особою вiд здiйснення нею пiдприємницької або незалежної професiйної дiяльностi, якщо така особа обрала спецiальну (спрощену) систему оподаткування такого доходу (прибутку) вiдповiдно до закону;

     4.3.26. сума стипендiї, яка виплачується з бюджету учню, студенту, ординатору, аспiранту або ад'юнкту, але не вище суми, визначеної у пiдпунктi 6.5.1 пункту 6.5 статтi 6 цього Закону. Сума перевищення, за її наявностi, пiдлягає кiнцевому оподаткуванню при її виплатi за ставкою, встановленою пунктом 7.1 статтi 7 цього Закону;

     4.3.27. вартiсть одягу, взуття, а також суми грошової допомоги, що надаються дiтям-сиротам i дiтям, якi залишилися без пiклування батькiв (у тому числi випускникам професiйних освiтньо-виховних закладiв i вищих освiтнiх закладiв I i II рiвня акредитацiї), у порядку i розмiрах, визначених Кабiнетом Мiнiстрiв України;

     4.3.28. сума грошового або майнового утримання чи забезпечення вiйськовослужбовцiв строкової служби (у тому числi осiб, що проходять альтернативну службу), передбачена законом, яка виплачується з бюджету чи бюджетною установою;

     4.3.29. сума, одержувана платником податку за здавання ним кровi, грудного жiночого молока, iнших видiв донорства, яка виплачується з бюджету чи бюджетною установою;

     4.3.30. вартiсть житла, яке передається з державної або комунальної власностi у власнiсть платника податку безоплатно або iз знижкою (у розмiрi такої знижки) вiдповiдно до закону.

     Якщо платник податку з числа державних службовцiв та прирiвняних до них осiб має право на отримання одноразової грошової компенсацiї витрат для створення належних житлових умов вiдповiдно до законодавства, то сума такої компенсацiї оподатковується при її виплатi за її рахунок як додаткове благо;

     4.3.31. сума, одержувана платником податку за здану (продану) ним вторинну сировину та побутовi вiдходи, за винятком брухту чорних або кольорових металiв.

     При виплатi доходiв за зданий платником податку брухт чорних або кольорових металiв, особа, що його закуповує, вважається податковим агентом стосовно платника податку - їх продавця та зобов'язана утримати податок iз суми такої виплати та за її рахунок за ставкою, встановленою пунктом 7.1 статтi 7 цього Закону. Доходи, зазначенi у цьому пiдпунктi, кiнцево оподатковуються при їх виплатi за їх рахунок. Порядок виконання цього пiдпункту визначається Кабiнетом Мiнiстрiв України;

     4.3.32. сума страхової виплати, страхового вiдшкодування або викупна сума, отримувана платником податку за договором страхування вiд страховика-резидента, iншого нiж довгострокове страхування життя або недержавне пенсiйне забезпечення, при виконаннi таких умов:

     а) при страхуваннi життя або здоров'я платника податку факт нанесення шкоди страхувальнику має бути належним чином пiдтверджений. Якщо страхувальник помирає, сума страхової виплати оподатковується у складi спадщини згiдно з пунктом 13.2 статтi 13 цього Закону;

     б) при страхуваннi майна сума страхового вiдшкодування не може перевищувати вартiсть застрахованого майна, розраховану за звичайними цiнами на дату укладення страхового договору, збiльшену на суму сплачених страхових внескiв (премiй), та має бути спрямована на ремонт, вiдновлення застрахованої власностi або її замiщення у порядку та строки, визначенi статтею 15 цього Закону;

     в) при страхуваннi цивiльної вiдповiдальностi сума страхового вiдшкодування не може перевищувати розмiр шкоди, фактично завданої вигодонабувачу (бенефiцiару), яка оцiнюється за звичайними цiнами на дату такої страхової виплати;

     4.3.33. сума страхової виплати, страхового вiдшкодування, викупна сума або їх частина, отримувана платником податку за договором довгострокового страхування життя, сума пенсiйної виплати з системи недержавного пенсiйного забезпечення, сума виплат за договором пенсiйного вкладу, визначенi у порядку, встановленому пiдпунктом 9.8.3 пункту 9.8 статтi 9 цього Закону;

(пiдпункт 4.3.33 пункту 4.3 статтi 4 у редакцiї Закону України вiд 01.07.2004 р. N 1958-IV)

     4.3.34. порядок застосування пiдпунктiв 4.3.32-4.3.33 цього пункту визначається центральним органом виконавчої влади, який здiйснює контроль за небанкiвськими фiнансовими установами вiдповiдно до закону, за узгодженням з Комiтетом Верховної Ради України, до повноважень якого входять зазначенi питання;

     4.3.35. iншi доходи, якi вiдповiдно до норм цього Закону не включаються до складу загального мiсячного оподатковуваного доходу з iнших пiдстав.

     4.3.36. доходи вiд вiдчуження безпосередньо власником сiльськогосподарської продукцiї (включаючи продукцiю первинної переробки), вирощеної (виробленої) ним на земельних дiлянках, наданих для:

     ведення особистого селянського господарства, якщо їх розмiр не було збiльшено в результатi отриманої в натурi (на мiсцевостi) земельної частки (паю); будiвництва i обслуговування жилого будинку, господарських будiвель i споруд (присадибних дiлянках), ведення садiвництва та iндивiдуального дачного будiвництва.

(пункт 4.3 статтi 4 доповнено пiдпунктом 4.3.36 згiдно iз Законом України вiд 04.03.2004 р. N 1594-IV, пiдпункт 4.3.36 пункту 4.3 статтi 4 у редакцiї Закону України вiд 25.03.2005 р. N 2505-IV)

     Отримувач таких доходiв подає податковому агенту довiдку про своє право на отримання доходу у джерела його виплати без утримання податку.

(пiдпункт 4.3.36 пункту 4.3 статтi 4 доповнено абзацом третiм згiдно iз Законом України вiд 09.02.2006 р. N 3424-IV)

     Форма довiдки, термiн дiї, порядок її видачi та застосування розробляються центральним податковим органом за погодженням з центральним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсiв та затверджуються Кабiнетом Мiнiстрiв України.

(пiдпункт 4.3.36 пункту 4.3 статтi 4 доповнено абзацом четвертим згiдно iз Законом України вiд 09.02.2006 р. N 3424-IV)

     4.3.37. вартiсть житла, що переходить у власнiсть вiд пiдприємства-орендодавця до фiзичної особи - орендаря пiсля повної сплати орендних платежiв за договорами оренди житла з викупом.

(пункт 4.3 статтi 4 доповнено пiдпунктом 4.3.37 згiдно iз Законом України вiд 29.06.2010р. N 2367-VI)

     4.4. Базою (об'єктом) для нарахування збору до Пенсiйного фонду України чи внескiв до фондiв загальнобов'язкового державного соцiального страхування громадян є заробiтна плата платника цього податку.

     Стаття 5. Податковий кредит

     5.1. Право платника податку на податковий кредит

     5.1.1. Платник податку має право на податковий кредит за наслiдками звiтного податкового року.

     5.1.2. Пiдстави для нарахування податкового кредиту iз зазначенням конкретних сум вiдображаються платником податку у рiчнiй податковiй декларацiї.

     5.2. Документальне пiдтвердження витрат, якi включаються до складу податкового кредиту

     5.2.1. До складу податкового кредиту включаються фактично понесенi витрати, пiдтвердженi платником податку документально, а саме: фiскальним або товарним чеком, касовим ордером, товарною накладною, iншими розрахунковими документами або договором, якi iдентифiкують продавця товарiв (робiт, послуг) та визначають суму таких витрат.

     5.2.2. Зазначенi у пiдпунктi 5.2.1 цього пункту документи не надсилаються податковому органу, але пiдлягають зберiганню платником податку протягом строку, достатнього для проведення податковим органом податкової перевiрки стосовно нарахування такого податкового кредиту.

     5.3. Перелiк витрат, дозволених до включення до складу податкового кредиту

     Платник податку має право включити до складу податкового кредиту звiтного року такi витрати, фактично понесенi ним протягом такого звiтного року:

     5.3.1. частину суми процентiв (комiсiй, винагороди) за iпотечним житловим кредитом, договором оренди житла з викупом або фiнансового лiзингу житла, сплачених платником податку, що розраховується за правилами, визначеними статтею 10 цього Закону;

(пiдпункт 5.3.1 пункту 5.3 статтi 5 у редакцiї Закону України вiд 29.06.2010р. N 2367-VI)

     5.3.2. суму коштiв або вартiсть майна, переданих платником податку у виглядi пожертвувань або благодiйних внескiв неприбутковим органiзацiям, зареєстрованим в Українi, у розмiрi, що перевищує два вiдсотки, але не є бiльшим п'яти вiдсоткiв вiд суми його загального оподатковуваного доходу такого звiтного року;

     5.3.3 суму коштiв, сплачених платником податку на користь закладiв освiти для компенсацiї вартостi середньої професiйної або вищої форми навчання такого платника податку, iншого члена його сiм'ї першого ступеня спорiднення, але не бiльше суми, визначеної у пiдпунктi 6.5.1 пункту 6.5 статтi 6 цього Закону, у розрахунку за кожний повний або неповний мiсяць навчання протягом звiтного податкового року.

     Такi витрати включаються:

     а) при навчаннi платника податку або iншого члена його сiм'ї першого ступеня спорiднення - до податкового кредиту одного з таких членiв за їх вибором;

     б) при навчаннi обох членiв подружжя - окремо до податкового кредиту кожного, вiдповiдно до вартостi його навчання.

     Зазначений у пiдпунктi "а" цього пiдпункту вибiр вважається здiйсненим, якщо платник податку подає податкову декларацiю, у якiй визначається сума таких витрат.

     Для цiлей цього пiдпункту членами подружжя вважаються особи, якi перебувають у шлюбi, зареєстрованому згiдно iз законом;

     5.3.4. суму власних коштiв платника податку, сплачених на користь закладiв охорони здоров'я для компенсацiї вартостi платних послуг з лiкування такого платника податку або члена його сiм'ї першого ступеня спорiднення, у тому числi для придбання лiкiв, донорських компонентiв, протезно-ортопедичних пристосувань у розмiрах, що не покриваються виплатами з фонду загальнообов'язкового медичного страхування, крiм витрат на:

     а) косметичне лiкування або косметичну хiрургiю (включаючи косметичне протезування, не пов'язане з медичними показаннями);

     б) водолiкування та гелiотерапiю, не пов'язанi з лiкуванням хронiчних захворювань;

     в) лiкування та протезування зубiв з використанням дорогоцiнних металiв, гальванопластики та порцеляни;

     г) аборти, крiм абортiв, якi проводяться за медичними показаннями, або якщо вагiтнiсть стала наслiдком згвалтування;

     д) операцiї з перемiни статi;

     е) лiкування венеричних захворювань, крiм СНIДу та венеричних захворювань, причиною яких стало нестатеве зараження або згвалтування;

     є) лiкування тютюнової чи алкогольної залежностi;

     ж) клонування людини або її органiв;

     з) придбання лiкiв, медичних засобiв та пристосувань, оплати вартостi медичних послуг, якi не пiдпадають пiд перелiк життєво необхiдних, встановлений Кабiнетом Мiнiстрiв України;

     5.3.5. суму витрат платника податку на сплату за власний рахунок страхових внескiв, страхових премiй та пенсiйних внескiв страховику-резиденту, недержавному пенсiйному фонду, установi банку за договорами довгострокового страхування життя, недержавного пенсiйного забезпечення, за пенсiйним контрактом з недержавним пенсiйним фондом, а також внескiв на банкiвський пенсiйний депозитний рахунок, на пенсiйнi вклади як такого платника податку, так i членiв його сiм'ї першого ступеня спорiднення, яка не перевищує (у розрахунку за кожний з повних чи неповних мiсяцiв звiтного податкового року, протягом яких дiяв договiр страхування):

(абзац перший пiдпункту 5.3.5 пункту 5.3 статтi 5 у редакцiї Закону України вiд 01.07.2004 р. N 1958-IV)

     а) при страхуваннi платника податку або за пенсiйним контрактом з недержавним пенсiйним фондом платника податку або на банкiвський пенсiйний депозитний рахунок чи за їх сукупнiстю - суму, визначену у пiдпунктi 6.5.1 пункту 6.5 статтi 6 цього Закону;

(абзац другий пiдпункту 5.3.5 пункту 5.3 статтi 5 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 01.07.2004 р. N 1958-IV)

     б) при страхуваннi члена сiм'ї платника податку першого ступеня спорiднення або за пенсiйним контрактом з недержавним пенсiйним фондом або на банкiвський пенсiйний депозитний рахунок на користь такого члена сiм'ї чи за їх сукупнiстю - 50 вiдсоткiв суми, визначеної у пiдпунктi 6.5.1 пункту 6.5 статтi 6 цього Закону, у розрахунку на кожного застрахованого члена сiм'ї.

(абзац третiй пiдпункту 5.3.5 пункту 5.3 статтi 5 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 01.07.2004 р. N 1958-IV)

     Якщо платник податку або члени його сiм'ї першого ступеня спорiднення були застрахованi їх працедавцями або працедавцi є вкладниками недержавних пенсiйних фондiв чи пенсiйних депозитних рахункiв на їх користь, згiдно з пiдпунктом "в" пiдпункту 4.2.4 пункту 4.2 статтi 4 цього Закону, то гранична сума, встановлена пiдпунктом "а" або "б" цього пiдпункту, зменшується для вiдповiдної застрахованої особи або учасника недержавного пенсiйного фонду на суму страхових внескiв або внескiв до недержавних пенсiйних фондiв чи на пенсiйнi депозитнi рахунки, сплачених її працедавцем протягом такого звiтного податкового року.

(абзац четвертий пiдпункту 5.3.5 пункту 5.3 статтi 5 у редакцiї Закону України вiд 01.07.2004 р. N 1958-IV)

     Якщо член сiм'ї платника податку першого ступеня спорiднення самостiйно застрахував такi самi ризики за окремим страховим договором або вiн є вкладником недержавного пенсiйного фонду за окремим пенсiйним контрактом, то:

(абзац п'ятий пiдпункту 5.3.5 пункту 5.3 статтi 5 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 01.07.2004 р. N 1958-IV)

     платник податку не має права включати до складу податкового кредиту суму, визначену у пiдпунктi "б" пiдпункту 5.3.5 цього пункту стосовно такого члена сiм'ї;

     такий член сiм'ї має право включити до складу свого податкового кредиту суму страхових (пенсiйних) внескiв (премiй), сплачених за таким окремим страховим договором чи пенсiйним контрактом на умовах пiдпункту "б" пiдпункту 5.3.5 цього пункту;

(абзац сьомий пiдпункту 5.3.5 пункту 5.3 статтi 5 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 01.07.2004 р. N 1958-IV)

     5.3.6. суми витрат платника податку iз:

     штучного заплiднення, незалежно вiд того, чи перебуває вiн у шлюбi з донором, чи нi;

     оплати вартостi державних послуг, включаючи сплату державного мита, пов'язаних з усиновленням дитини.

     5.3.7. Суму коштiв, сплачених платником податку у зв'язку iз переобладнанням транспортного засобу, що належить платниковi податку, з використанням у виглядi палива моторного сумiшевого, бiоетанолу, бiодизелю, стиснутого або скрапленого газу, iнших видiв бiопалива.

(пункт 5.3 статтi 5 доповнено пiдпунктом 5.3.7 згiдно iз Законом України вiд 21.05.2009р. N 1391-VI)

     5.3.8. суми витрат платника податку на сплату видаткiв на будiвництво (придбання) доступного житла, у тому числi на погашення пiльгового iпотечного житлового кредиту, наданого на такi цiлi, та процентiв за ним.

(пункт 5.3 статтi 5 доповнено пiдпунктом 5.3.8 згiдно iз Законом України вiд 29.06.2010р. N 2367-VI)

     5.4. Обмеження права на нарахування податкового кредиту

     5.4.1. Податковий кредит може бути нарахований виключно резидентом, що має iндивiдуальний iдентифiкацiйний номер.

     5.4.2. Загальна сума нарахованого податкового кредиту не може перевищувати суми загального оподатковуваного доходу платника податку, одержаного протягом звiтного року як заробiтна плата.

     5.4.3. Якщо платник податку не скористався правом на нарахування податкового кредиту за наслiдками звiтного податкового року, то таке право на наступнi податковi роки не переноситься.

     5.5. Центральний податковий орган видає iнструкцiю з питань застосування норм цiєї статтi та провадить безоплатнi роз'яснення порядку документального пiдтвердження прав на податковий кредит та подання податкової декларацiї, у тому числi шляхом проведення вiдповiдних навчань, семiнарiв тощо, забезпечує безоплатне надання бланкiв декларацiй з цього податку, iнших розрахункiв, передбачених цим Законом, податковими органами за першим запитом платника цього податку.

     Стаття 6. Податковi соцiальнi пiльги

     6.1. Перелiк податкових соцiальних пiльг

     З урахуванням норм пункту 6.5 цiєї статтi платник податку має право на зменшення суми загального мiсячного оподатковуваного доходу, отримуваного з джерел на територiї України вiд одного працедавця у виглядi заробiтної плати, на суму податкової соцiальної пiльги у таких розмiрах:

     6.1.1. у розмiрi, що дорiвнює 50 вiдсоткам однiєї мiнiмальної заробiтної плати (у розрахунку на мiсяць), встановленої законом на 1 сiчня звiтного податкового року, - для будь-якого платника податку;

(пiдпункт 6.1.1 пункту 6.1 статтi 6 в редакцiї Закону України вiд 07.07.2005 р. N 2771-IV)

     6.1.2. у розмiрi, що дорiвнює 150 вiдсоткам суми пiльги, визначеної за правилами пiдпункту 6.1.1 цього пункту, - для платника податку, який:

     а) є самотньою матiр'ю або самотнiм батьком (опiкуном, пiклувальником) - у розрахунку на кожну дитину вiком до 18 рокiв;

     б) утримує дитину-iнвалiда - у розрахунку на кожну дитину вiком до 18 рокiв;

(пiдпункт "б" пiдпункту 6.1.2 пункту 6.1 статтi 6 у редакцiї Закону України вiд 15.06.2004 р. N 1781-IV)

     в) пiдпункт "в" пiдпункту 6.1.2 пункту 6.1 статтi 6 виключено

(згiдно iз Законом України вiд 19.05.2009р. N 1343-VI)

     г) є вдiвцем або вдовою;

     д) є особою, вiднесеною законом до 1 або 2 категорiї осiб, постраждалих внаслiдок Чорнобильської катастрофи, включаючи осiб, нагороджених грамотами Президiї Верховної Ради УРСР у зв'язку з їх участю в лiквiдацiї наслiдкiв Чорнобильської катастрофи;

     е) є учнем, студентом, аспiрантом, ординатором, ад'юнктом;

(пiдпункт "е" пiдпункту 6.1.2 пункту 6.1 статтi 6 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 01.07.2004 р. N 1958-IV)

     є) є iнвалiдом I або II групи, у тому числi з дитинства;

     ж) є особою, якiй присуджено довiчну стипендiю як громадянину, що зазнав переслiдувань за правозахисну дiяльнiсть, включаючи журналiстiв;

     6.1.3. у розмiрi, що дорiвнює 200 вiдсоткам суми пiльги, визначеної за правилами пiдпункту 6.1.1 цього пункту, - для платника податку, який є:

     а) особою, що є Героєм України, Героєм Радянського Союзу, Героєм Соцiалiстичної Працi або повним кавалером ордена Слави чи ордена Трудової Слави;

(пiдпункт "а" пiдпункту 6.1.3 пункту 6.1 статтi 6 у редакцiї Закону України вiд 01.07.2004 р. N 1958-IV)

     б) учасником бойових дiй пiд час Другої свiтової вiйни або особою, яка у той час працювала в тилу, на яких поширюється дiя Закону України "Про статус ветеранiв вiйни, гарантiї їх соцiального захисту";

(пiдпункт "б" пiдпункту 6.1.3 пункту 6.1 статтi 6 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами України вiд 15.06.2004 р. N 1781-IV, вiд 01.07.2004 р. N 1958-IV)

     в) колишнiм в'язнем концтаборiв, гетто та iнших мiсць примусового утримання пiд час Другої свiтової вiйни або особою, визнаною репресованою чи реабiлiтованою;

     г) особою, яка була насильно вивезена з територiї колишнього СРСР пiд час Другої свiтової вiйни на територiю держав, що перебували у станi вiйни з колишнiм СРСР або були окупованi фашистською Нiмеччиною та її союзниками;

     д) особою, яка перебувала на блокаднiй територiї колишнього Ленiнграда (Санкт-Петербург, Росiйська Федерацiя) у перiод з 8 вересня 1941 року по 27 сiчня 1944 року;

     е) особою, яка має та виховує трьох чи бiльше дiтей вiком до 18 рокiв, - у розрахунку на кожну таку дитину.

(пiдпункт 6.1.3 пункту 6.1 статтi 6 доповнено пiдпунктом "е" згiдно iз Законом України вiд 19.05.2009р. N 1343-VI)

     6.2. Порядок вибору податкової соцiальної пiльги, бiльшої за розмiром

     У разi якщо платник податку має право на застосування податкової соцiальної пiльги з двох i бiльше пiдстав, зазначених у пунктi 6.1 цiєї статтi, податкова соцiальна пiльга застосовується один раз з пiдстави, що передбачає її найбiльший розмiр, при дотриманнi процедур, визначених пiдпунктом 6.4.1 пункту 6.4 цiєї статтi.

     Норми цього пункту не поширюються на випадки, передбаченi в абзацi другому пiдпункту 6.5.1 пункту 6.5 цiєї статтi.

(пункт 6.2 статтi 6 доповнено абзацом другим згiдно iз Законом України вiд 15.06.2004 р. N 1780-IV)

     6.3. Вибiр мiсця отримання (застосування) податкової соцiальної пiльги

     6.3.1. Податкова соцiальна пiльга застосовується до нарахованого мiсячного доходу платнику податку у виглядi заробiтної плати виключно за одним мiсцем його нарахування (виплати).

     6.3.2. Платник податку подає працедавцю заяву про самостiйне обрання мiсця застосування податкової соцiальної пiльги (далi - заява про застосування пiльги) за формою, визначеною центральним податковим органом.

     Податкова соцiальна пiльга починає застосовуватися до нарахованих доходiв у виглядi заробiтної плати з дня отримання працедавцем заяви платника податку про застосування пiльги. Пiльга не застосовується до доходу, нарахованого до моменту отримання такої заяви, крiм випадкiв, зазначених у пiдпунктi 6.3.3 цього пункту.

     Платник податку, який змiнює за самостiйним рiшенням мiсце отримання податкової соцiальної пiльги, зобов'язаний надати працедавцю за попереднiм мiсцем її застосування заяву про вiдмову вiд такої пiльги (далi - заява про вiдмову вiд пiльги) за формою, визначеною центральним податковим органом. Така заява не подається, якщо платник податку припиняє трудовi вiдносини з таким працедавцем з будь-яких пiдстав, а також у випадках, визначених у пiдпунктi 6.3.3 цього пункту.

     Працедавець вiдображає у складi рiчної податкової звiтностi всi випадки отримання заяв платникiв податку про застосування пiльги та заяв про вiдмову вiд такої пiльги.

     Податкова соцiальна пiльга застосовується за мiсцем отримання платником податку основного доходу (визначеним у трудовiй книжцi) на дату набрання чинностi цим пунктом, без подання заяви про застосування пiльги.

     Порядок надання таких документiв та їх склад визначається Кабiнетом Мiнiстрiв України.

     6.3.3. Податкова соцiальна пiльга не може бути застосована до iнших доходiв платника податку, якщо вiн отримує протягом звiтного податкового мiсяця одночасно такi доходи, як:

     а) плата за виконання громадських робiт, яка повнiстю або частково фiнансується за рахунок бюджету або вiдповiдного фонду загальнообов'язкового державного соцiального страхування;

     б) стипендiя, грошове чи майнове (речове) забезпечення, одержуванi учнями, студентами, аспiрантами, ординаторами, ад'юнктами, вiйськовослужбовцями строкової служби, що виплачуються з бюджету;

     в) заробiтна плата пiд час вiдбування покарання у виглядi позбавлення волi;

     г) заробiтна плата, нарахована (виплачена) за здiйснення роботи за наймом у складi екiпажу (команди) транспортного засобу, який перебуває за межами територiї України, її територiальних вод (виключної економiчної зони), у тому числi на якiрних стоянках, та належить резиденту на правах власностi або перебуває у його тимчасовому (строковому) користуваннi та/або є зареєстрованим у Державному судновому реєстрi України чи Судновiй книзi України;

     д) заробiтна плата осiб, якi вiдповiдно до закону є державними службовцями;

     е) доходи самозайнятої особи вiд пiдприємницької дiяльностi, а також iншої незалежної професiйної дiяльностi.

     Податкова соцiальна пiльга починає застосовуватися до доходiв, визначених у пiдпунктах "а"-"д" цього пiдпункту при їх нарахуваннi (виплатi), та закiнчує застосовуватися при завершеннi нарахування таких доходiв, без подання вiдповiдних заяв, визначених пiдпунктом 6.3.2 цього пункту.

     Податкова соцiальна пiльга не застосовується до доходiв, визначених пiдпунктом "е" цього пiдпункту.

     6.3.4. Якщо у порушення норм цього пункту платник податку подає заяву про застосування пiльги бiльш нiж одному працедавцю або якщо платник податку при отриманнi доходiв, визначених у пiдпунктi 6.3.3 цього пункту, подає таку заяву iншому працедавцю, внаслiдок чого податкова соцiальна пiльга фактично застосовується також при отриманнi iнших доходiв протягом будь-якого звiтного податкового мiсяця, то такий платник податку втрачає право на отримання податкової соцiальної пiльги за всiма мiсцями отримання доходу починаючи з мiсяця, у якому мало мiсце таке порушення, та закiнчуючи мiсяцем, у якому право на застосування податкової соцiальної пiльги вiдновлюється.

     Платник податку може вiдновити право на застосування податкової соцiальної пiльги, якщо вiн подає заяву про вiдмову вiд такої пiльги всiм працедавцям iз зазначенням мiсяця, в якому мало мiсце таке порушення, на пiдставi чого окремий працедавець розраховує та утримує вiдповiдну суму недоплати податку та штраф у розмiрi 100 вiдсоткiв суми такої недоплати за рахунок найближчої виплати доходу такому платнику податку, а при недостатностi суми такої виплати - за рахунок наступних виплат. Якщо з будь-яких пiдстав сума недоплати та штрафу не була утримана за рахунок доходу платника податку до спливу граничного строку, встановленого законом для подання рiчної декларацiї з цього податку, то сума такої недоплати i штрафу стягується податковим органом у порядку, визначеному законом. При цьому право на застосування податкової соцiальної пiльги до доходу платника податку вiдновлюється з податкового мiсяця, наступного за мiсяцем, в якому сума такої недоплати та штраф повнiстю погашаються.

     Центральний податковий орган встановлює порядок перiодичного iнформування платникiв податку про наявнiсть порушень ними норм пiдпункту 6.3.1 цього пункту, виявлених на пiдставi даних податкової звiтностi чи документальних перевiрок.

     6.3.5. Працедавець, який на пiдставi належним чином отриманої заяви платника податку про застосування пiльги застосовує таку пiльгу, не несе будь-якої вiдповiдальностi за порушення таким платником податку вимог пiдпункту 6.3.1 цього пункту, за винятком, коли такий працедавець i такий платник податку є пов'язаними особами або коли суд встановлює факт змови мiж таким працедавцем i таким платником податку, спрямованої на ухилення вiд оподаткування цим податком.

     6.4. Вибiр податкової соцiальної пiльги за її розмiром та строк її дiї

     6.4.1. Платник податку, який має право на застосування податкової соцiальної пiльги бiльшої, нiж передбачена пiдпунктом 6.1.1 пункту 6.1 цiєї статтi, зазначає про таке право у заявi про застосування пiльги та додає вiдповiднi пiдтверджуючi документи за формою, визначеною центральним податковим органом.

     6.4.2. Податкова соцiальна пiльга, передбачена пiдпунктами "а", "б" пiдпункту 6.1.2 та пiдпунктом "е" пiдпункту 6.1.3 пункту 6.1 цiєї статтi, надається до кiнця року, в якому дитина досягає вiсiмнадцяти рокiв, а у разi її смертi до досягнення такого вiку, - до кiнця року, на який припадає така смерть. Право на отримання такої податкової соцiальної пiльги втрачається у разi позбавлення платника податку батькiвських прав або якщо вiн вiдмовляється вiд дитини чи передає дитину на державне утримання, у тому числi до будинку маляти, дитини, iнтернату, дитячого будинку сiмейного типу, незалежно вiд того, чи береться плата за таке утримання, чи нi, а також якщо дитина стає курсантом на умовах її повного утримання починаючи з податкового мiсяця, на який припадає вiдповiдна подiя.

(абзац перший пiдпункту 6.4.2 пункту 6.4 статтi 6 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 19.05.2009р. N 1343-VI)

     Податкова соцiальна пiльга, передбачена пiдпунктом "г" пiдпункту 6.1.2 пункту 6.1 цiєї статтi, зупиняється з податкового мiсяця, в якому такий вдiвець або вдова бере наступний шлюб чи пiдпадає пiд опiку iнших осiб.

     Податкова соцiальна пiльга, передбачена пiдпунктами "д-ж" пiдпункту 6.1.2 пункту 6.1 цiєї статтi, зупиняється з податкового мiсяця, наступного за мiсяцем, в якому платник податку втрачає статус, визначений у пiдпунктах "д-ж".

     6.4.3. Розрахунок розмiру податкової соцiальної пiльги здiйснюється з урахуванням останнього мiсячного податкового перiоду, в якому платник податку помирає чи визнається судом померлим, безвiсно вiдсутнiм або втрачає резидентський статус.

     6.5. Перерахунок та обмеження

     6.5.1. Податкова соцiальна пiльга застосовується до доходу, нарахованого на користь платника податку протягом звiтного податкового мiсяця як заробiтна плата (iншi прирiвнянi до неї вiдповiдно до законодавства виплати, компенсацiї та вiдшкодування), якщо його розмiр не перевищує суми, яка дорiвнює сумi мiсячного прожиткового мiнiмуму, дiючого для працездатної особи на 1 сiчня звiтного податкового року, помноженої на 1,4 та округленої до найближчих 10 гривень.

     При цьому граничний розмiр доходу, який дає право на отримання податкової соцiальної пiльги одному з батькiв у випадках та розмiрах, передбачених пiдпунктами "а", "б" пiдпункту 6.1.2 та пiдпунктом "е" пiдпункту 6.1.3 пункту 6.1 цiєї статтi, визначається як добуток суми, визначеної в абзацi першому цього пiдпункту, та вiдповiдної кiлькостi дiтей.

(абзац другий пiдпункту 6.5.1 пункту 6.5 статтi 6 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 19.05.2009р. N 1343-VI)

     Якщо платник податку отримує доходи у виглядi заробiтної плати за час вiдпустки, то з метою визначення граничної суми доходу, що дає право на отримання податкової соцiальної пiльги, такi доходи (їх частина) вiдносяться до вiдповiдних податкових перiодiв їх нарахування.

(пiдпункт 6.5.1 пункту 6.5 статтi 6 у редакцiї Законiв України вiд 15.06.2004 р. N 1780-IV, вiд 01.07.2004 р. N 1958-IV)

     6.5.2. Працедавець платника податку за мiсцем застосування податкової соцiальної пiльги здiйснює перерахунок сум доходiв, нарахованих такому платнику податку у виглядi заробiтної плати, а також сум наданих податкових соцiальних пiльг:

     а) за наслiдками кожного звiтного податкового року;

     б) пiд час проведення розрахунку за останнiй мiсяць застосування податкової соцiальної пiльги при змiнi мiсця її застосування за самостiйним рiшенням платника податку або у випадках, визначених у пiдпунктi 6.3.3 пункту 6.3 цiєї статтi;

     в) пiд час проведення остаточного розрахунку з платником податку, який припиняє трудовi вiдносини з таким працедавцем.

     6.5.3. Якщо внаслiдок здiйсненого перерахунку виникає недоплата цього податку, то така сума стягується працедавцем за рахунок суми будь-якого оподатковуваного доходу (пiсля його оподаткування) за вiдповiдний мiсяць, а при недостатностi суми такого доходу - за рахунок оподатковуваних доходiв наступних мiсяцiв, до повного погашення суми такої недоплати.

     Якщо внаслiдок проведення остаточного розрахунку з платником податку, який припиняє трудовi вiдносини з працедавцем, виникає сума недоплати, що перевищує суму оподатковуваного доходу платника податку за останнiй звiтний перiод, то непогашена частина такої недоплати включається до складу податкового зобов'язання платника податку за наслiдками звiтного податкового року.

     6.5.4. Якщо працедавець з будь-яких причин не здiйснює перерахунки, зазначенi у пiдпунктi 6.5.2 пункту 6.5 цiєї статтi, та/або не утримує суму недоплати чи її частину (крiм випадку, зазначеного в абзацi другому пiдпункту 6.5.3 цього пункту) у встановленi цим пунктом строки, то така сума стягується податковим органом за рахунок такого працедавця i не включається до складу його валових витрат.

     6.5.5. Якщо внаслiдок здiйсненого перерахунку виникає переплата цього податку, то на її суму зменшується сума нарахованого податкового зобов'язання платника податку за вiдповiдний мiсяць, а при недостатностi такої суми - сума податкових зобов'язань наступних податкових перiодiв, до повного повернення суми такої переплати.

     Якщо внаслiдок проведення остаточного розрахунку з платником податку, який припиняє трудовi вiдносини з працедавцем, виникає сума переплати, що перевищує суму податкового зобов'язання, нарахованого за останнiй звiтний перiод, то така сума пiдлягає вiдшкодуванню з бюджету у встановленому порядку.

     Стаття 7. Ставка податку

     7.1. Ставка податку становить 15 вiдсоткiв вiд об'єкта оподаткування, крiм випадкiв, визначених у пунктах 7.2 - 7.4 цiєї статтi.

(пункт 7.1 статтi 7 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 25.06.2009р. N 1564-VI)

     7.2. Ставка податку становить 5 вiдсоткiв вiд об'єкта оподаткування, нарахованого податковим агентом як:

     процент на поточний або депозитний (вкладний) банкiвський рахунок (у тому числi картковий рахунок);

     процентний або дисконтний дохiд за iменним ощадним (депозитним) сертифiкатом;

     процент на вклад (внесок) до кредитної спiлки, створеної вiдповiдно до закону;

     нвестицiйний дохiд, який виплачується компанiєю, що управляє активами iнституту спiльного iнвестування, вiдповiдно до закону;

     дохiд за iпотечним сертифiкатом участi, iпотечним сертифiкатом з фiксованою дохiднiстю, вiдповiдно до закону;

     дохiд за сертифiкатом фонду операцiй з нерухомiстю;

(пункт 7.2 статтi 7 доповнено новим абзацом сьомим згiдно iз Законом України вiд 15.12.2005 р. N 3201-IV)

     дохiд, який виплачується управителем фонду фiнансування будiвництва;

(пункт 7.2 статтi 7 доповнено новим абзацом восьмим згiдно iз Законом України вiд 15.12.2005 р. N 3201-IV)

     дохiд учасника фонду банкiвського управлiння;

(пункт 7.2 статтi 7 доповнено новим абзацом дев'ятим згiдно iз Законом України вiд 15.12.2005 р. N 3201-IV, у зв'язку з цим абзац сьомий вважати абзацом десятим)

     в iнших випадках, прямо визначених вiдповiдними нормами цього Закону.

(пункт 7.2 статтi 7 у редакцiї Закону України вiд 01.07.2004 р. N 1958-IV)

     7.3. Ставка податку становить подвiйний розмiр ставки, визначеної пунктом 7.1 цiєї статтi, вiд об'єкта оподаткування, нарахованого як виграш чи приз (крiм у державну лотерею у грошовому виразi) на користь резидентiв або нерезидентiв, та вiд будь-яких iнших доходiв, нарахованих на користь нерезидентiв - фiзичних осiб, за винятком доходiв, визначених у пiдпунктi 9.11.3 пункту 9.11 статтi 9 цього Закону.

(пункт 7.3 статтi 7 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 01.07.2004 р. N 1958-IV)

     7.4. Ставка податку становить 10 вiдсоткiв вiд об'єкта оподаткування з доходiв шахтарiв-працiвникiв, якi видобувають вугiлля, залiзну руду, руди кольорових i рiдкiсних металiв, марганцевi та урановi руди, працiвникiв шахтобудiвних пiдприємств, якi зайнятi на пiдземних роботах повний робочий день, та працiвникiв державних воєнiзованих аварiйно-рятувальних служб (формувань) у вугiльнiй промисловостi - за Списком N 1 виробництв, робiт, професiй, посад i показникiв на пiдземних роботах, на роботах з особливо шкiдливими i особливо важкими умовами працi, зайнятiсть в яких повний робочий день дає право на пенсiю за вiком на пiльгових умовах, затвердженим Кабiнетом Мiнiстрiв України.

(статтю 7 доповнено новим пунктом 7.4 згiдно iз Законом України вiд 25.06.2009р. N 1564-VI, у зв'язку з цим пункт 7.4 вважати пунктом 7.5)

     7.5. Ставка податку може становити iнший розмiр, визначений вiдповiдними нормами цього Закону.

     Стаття 8. Порядок нарахування, утримання та сплати (перерахування) податку до бюджету

     8.1. Оподаткування доходiв, нарахованих (виплачених) платнику податку податковим агентом

     8.1.1. Податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохiд на користь платника податку, утримує податок вiд суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у вiдповiдних пунктах статтi 7 цього Закону.

     8.1.2. Податок пiдлягає сплатi (перерахуванню) до бюджету пiд час виплати оподатковуваного доходу єдиним платiжним документом. Банки не мають права приймати платiжнi документи на виплату доходу, якi не передбачають сплати (перерахування) цього податку до бюджету. Якщо оподатковуваний дохiд нараховується, але не виплачується платнику податку особою, що його нараховує, то податок, який пiдлягає утриманню з такого нарахованого доходу, пiдлягає сплатi (перерахуванню) до бюджету у строки, встановленi законом для мiсячного податкового перiоду.

     8.1.3. Якщо згiдно з нормами цього Закону окремi види оподатковуваних доходiв (прибуткiв) не пiдлягають оподаткуванню при їх нарахуваннi чи виплатi, то платник податку зобов'язаний самостiйно включити суму таких доходiв до складу загального рiчного оподатковуваного доходу та подати рiчну декларацiю з цього податку.

     8.1.4. Якщо оподатковуваний дохiд виплачується у негрошовiй формi чи готiвкою з каси резидента, то податок сплачується (перераховується) до бюджету протягом банкiвського дня, наступного за днем такої виплати.

     8.2. Оподаткування доходiв, нарахованих платнику податку особою, яка не є податковим агентом

     8.2.1. Платник податку, що отримує доходи, нарахованi особою, яка не є податковим агентом, зобов'язаний включити суму таких доходiв до складу загального рiчного оподатковуваного доходу та подати рiчну декларацiю з цього податку.

     8.2.2. Особою, яка не є податковим агентом, вважається нерезидент або фiзична особа, яка не має статусу суб'єкта пiдприємницької дiяльностi, або не є особою, яка здiйснює незалежну професiйну дiяльнiсть.

(пiдпункт 8.2.2 пункту 8.2 статтi 8 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 01.07.2004 р. N 1958-IV)

     Стаття 9. Особливостi нарахування та сплати окремих видiв доходiв

     9.1. Оподаткування доходу вiд надання нерухомостi в оренду (суборенду), житловий найм (пiднайм)

     9.1.1. Податковим агентом платника податку - орендодавця щодо його доходу вiд надання в оренду земельної дiлянки сiльськогосподарського призначення, земельної частки (паю), майнового паю є орендар.

     При цьому об'єкт оподаткування визначається виходячи з розмiру орендної плати, зазначеної в договорi оренди, але не менше мiнiмальної суми орендного платежу, встановленої законодавством з питань оренди землi.

     9.1.2. Податковим агентом платника податку - орендодавця при нарахуваннi доходу вiд надання в оренду нерухомого майна iншого, нiж зазначене у пiдпунктi 9.1.1 цього пункту (включаючи земельну дiлянку, що знаходиться пiд таким нерухомим майном, чи присадибну дiлянку), є орендар.

     При цьому об'єкт оподаткування визначається виходячи з розмiру орендної плати, зазначеної в договорi оренди, але не менше мiнiмальної суми орендного платежу за повний чи неповний мiсяць оренди. Мiнiмальна сума орендного платежу визначається за методикою, встановленою Кабiнетом Мiнiстрiв України, виходячи з мiнiмальної вартостi мiсячної оренди одного квадратного метра загальної площi нерухомостi, з урахуванням мiсця її розташування, iнших функцiональних та якiсних показникiв, що встановлюється органом мiсцевого самоврядування села, селища, мiста, на територiї яких розташована така нерухомiсть, та оприлюднюється у спосiб, найбiльш доступний для жителiв такої територiальної громади. Якщо таку мiнiмальну вартiсть не встановлено чи не оприлюднено до початку звiтного податкового року, то об'єкт оподаткування визначається виходячи з розмiру орендної плати, визначеного в договорi оренди.

     9.1.3. Надання в оренду нерухомостi, що належить юридичнiй або фiзичнiй особi нерезиденту, здiйснюється виключно через засноване ним постiйне представництво на територiї України або юридичну особу - резидента (уповноважену особу), що виконує представницькi функцiї вiдносно такого нерезидента на пiдставi письмового договору, а якщо нерезидент є фiзичною особою, - виступає також його податковим агентом вiдносно таких доходiв. Нерезидент, який порушує норми цього пункту, вважається таким, що ухиляється вiд оподаткування.

     9.1.4. Якщо орендар є фiзичною особою, яка не є суб'єктом пiдприємницької дiяльностi, то особою, вiдповiдальною за нарахування та сплату (перерахування) податку до бюджету, є платник податку - орендодавець.

     При цьому:

     а) такий орендодавець самостiйно нараховує та сплачує податок до бюджету у строки, встановленi законом для квартального податкового перiоду, а саме: протягом 40 календарних днiв, наступних за останнiм днем такого звiтного кварталу;

     б) договiр оренди нерухомого майна пiдлягає нотарiальному посвiдченню у випадках, передбачених законом, при цьому нотарiус зобов'язаний надiслати iнформацiю про такий договiр податковому органу за основним мiсцем проживання платника податку - орендодавця за формою та у спосiб, встановленi Кабiнетом Мiнiстрiв України. У разi порушення такої форми чи способу нотарiус несе вiдповiдальнiсть, встановлену законом за порушення порядку чи строкiв надання податкової звiтностi.

(пiдпункт "б" пiдпункту 9.1.4 пункту 9.1 статтi 9 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 11.06.2009р. N 1509-VI)

     9.1.5. Доходи, зазначенi у цьому пунктi, кiнцево оподатковуються при їх виплатi за їх рахунок.

     9.2. Оподаткування процентiв

     9.2.1. Податковим агентом платника податку при нарахуваннi (сплатi) на його користь доходiв, визначених у пунктi 7.2 статтi 7 цього Закону, є особа, яка здiйснює таке нарахування (сплату).

(абзац перший пiдпункту 9.2.1 пункту 9.2 статтi 9 у редакцiї Закону України вiд 01.07.2004 р. N 1958-IV)

     Загальна сума податкiв, утриманих протягом звiтного податкового мiсяця з таких нарахованих (сплачених) процентiв платнику податку, сплачується (перераховується) таким податковим агентом до бюджету у строки, визначенi законом для мiсячного податкового перiоду.

(дiю пiдпункту 9.2.1 пункту 9.2 статтi 9 зупинено на 2005 рiк у частинi оподаткування процентiв згiдно iз Законом України вiд 23.12.2004 р. N 2285-IV)
(новою редакцiєю Закону України "Про Державний бюджет на 2005 рiк", викладеною Законом України вiд 25.03.2005 р. N 2505-IV, зупинення дiї пiдпункту 9.2.1 пункту 9.2 статтi 9 у частинi оподаткування процентiв не передбачено)

     9.2.2. Податковий агент, який нараховує проценти, надає податковий розрахунок загальної суми нарахованих процентiв та загальної суми утриманих з них податкiв у складi податкової декларацiї з податку на прибуток пiдприємств у строки, встановленi законом для такого податку. При цьому iнформацiя щодо окремого банкiвського вкладного (депозитного) або поточного (у тому числi карткового) рахунку фiзичної особи, суми нарахованих на нього процентiв, а також вiдомостей щодо такої фiзичної особи - вкладника не надається.

(абзац перший пiдпункту 9.2.2 пункту 9.2 статтi 9 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 01.07.2004 р. N 1958-IV)

     Форма зазначеного податкового розрахунку встановлюється у порядку, визначеному законом, та:

     для банкiв узгоджується з Нацiональним банком України;

     для небанкiвських фiнансових установ узгоджується з вiдповiдним державним органом, уповноваженим здiйснювати контроль та нагляд за такими небанкiвськими фiнансовими установами вiдповiдно до закону.

(дiю пiдпункту 9.2.2 пункту 9.2 статтi 9 зупинено на 2005 рiк у частинi оподаткування процентiв згiдно iз Законом України вiд 23.12.2004р. N 2285-IV)
(новою редакцiєю Закону України "Про Державний бюджет на 2005 рiк", викладеною Законом України вiд 25.03.2005р. N 2505-IV, зупинення дiї пiдпункту 9.2.2 пункту 9.2 статтi 9 у частинi оподаткування процентiв не передбачено)

     9.2.3. Оподаткування процентiв (у тому числi дисконтних доходiв), сплачених (нарахованих) з iнших пiдстав, нiж зазначенi у пiдпунктi 9.2.1 цього пункту, здiйснюється у загальному порядку, встановленому цим Законом для доходiв, що кiнцево оподатковуються при їх виплатi, за ставкою, визначеною у пунктi 7.1 статтi 7 цього Закону.

     9.2.4. Доходи, зазначенi у цьому пунктi, кiнцево оподатковуються при їх виплатi за їх рахунок.

     9.3. Оподаткування дивiдендiв

     9.3.1. Податковим агентом платника податку при нарахуваннi (виплатi) на його користь дивiдендiв, крiм випадкiв, визначених у пiдпунктi 4.3.17 цього Закону, є емiтент корпоративних прав або за його дорученням - iнша особа, яка здiйснює таке нарахування (виплату).

     9.3.2. Податковим агентом при виплатi дивiдендiв є будь-який резидент, який нараховує дивiденди, включаючи того, що сплачує податок на прибуток пiдприємств у спосiб, вiдмiнний вiд загального (є суб'єктом спрощених систем оподаткування), або є звiльненим вiд сплати такого податку з будь-яких пiдстав.

     9.3.3. Резидент, що виплачує дивiденди платникам цього податку, надає податковому органу у строки, встановленi законом для мiсячного податкового перiоду, податковий розрахунок про нарахованi дивiденди, форма якого визначається за правилами, встановленими законом.

(пiдпункт 9.3.3 пункту 9.3 статтi 9 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 01.07.2004 р. N 1958-IV)

     9.3.4. Дивiденди, якi нарахованi платнику податку емiтентом корпоративних прав - резидентом, що є фiзичною або юридичною особою, пiдлягають оподаткуванню за ставкою, визначеною пунктом 7.1 статтi 7 цього Закону.

(пiдпункт 9.3.4 пункту 9.3 статтi 9 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 01.07.2004 р. N 1958-IV)

     9.3.5. Доходи, зазначенi у цьому пунктi, кiнцево оподатковуються при їх виплатi за їх рахунок.

     9.4. Оподаткування роялтi

     9.4.1. Оподаткування роялтi здiйснюється за правилами, встановленими пунктом 9.3 цiєї статтi для оподаткування дивiдендiв, без застосування норм пiдпункту 4.3.17 пункту 4.3 статтi 4 цього Закону.

     9.4.2. Резиденти можуть нараховувати роялтi лише у зв'язку з використанням платником податку права на iнтелектуальну (промислову) власнiсть, зареєстрованого вiдповiдно до закону.

     9.5. Оподаткування виграшiв та призiв

     9.5.1. Податковим агентом платника податку при нарахуваннi на його користь доходу у виглядi призiв, виграшiв у лотерею (крiм державних лотерей), iнших розiграшiв або виграшiв в азартних iграх, є особа, яка здiйснює таке нарахування.

     При нарахуваннi доходiв у виглядi виграшiв у лотерею (крiм державних лотерей) або в iнших розiграшах, якi передбачають попереднє придбання платником податку права на участь у таких лотереях чи розiграшах, не беруться до уваги витрати, понесенi платником податку у зв'язку з одержанням такого доходу.

     При нарахуваннi доходу, отриманого у виглядi виграшу в азартних iграх в казино, iнших гральних мiсцях чи домах (далi - гральний заклад), за винятком гри в тоталiзатор, враховуються витрати платника податку, понесенi ним у зв'язку з отриманням такого доходу протягом робочого дня (змiни).

     При нарахуваннi доходу, отриманого у виглядi виграшу в азартних iграх в тоталiзатор, враховуються витрати платника податку, понесенi ним у зв'язку з отриманням такого доходу протягом перiоду з початку прийняття ставки до завершення розiграшу.

     Доходи, зазначенi у цьому пiдпунктi, кiнцево оподатковуються при їх виплатi за їх рахунок.

     Порядок податкового облiку доходiв та витрат платникiв податкiв - гравцiв у гральних закладах встановлюється центральним податковим органом.

(пiдпункт 9.5.1 пункту 9.5 статтi 9 у редакцiї Закону України вiд 01.07.2004 р. N 1958-IV)

     9.5.2. Платник податку, який отримує дохiд у виглядi виграшу в азартнi iгри в казино, iнших гральних мiсцях чи домах (далi - гральний заклад), зобов'язаний включити до складу свого загального оподатковуваного рiчного доходу позитивну рiзницю мiж сумою такого доходу та документально пiдтвердженими витратами, понесеними у зв'язку з отриманням такого доходу протягом такого року.

     З метою здiйснення податкового контролю будь-яка фiзична особа - резидент чи нерезидент зобов'язана пред'явити паспорт при входi до грального закладу, а вiдповiдна службова особа такого грального закладу зобов'язана занести вiдомостi про номер такого паспорта, iм'я та прiзвище його власника, його громадянство, а у разi коли така особа є громадянином України - зареєстроване мiсце його проживання. На вимогу платника податку - гравця особа, що виплачує виграш, зобов'язана надати персонiфiкованi вiдомостi про такий виграш та понесенi такою особою витрати. Порядок виконання норм цього пiдпункту визначається центральним податковим органом.

     У разi якщо такi персонiфiкованi вiдомостi були наданi платнику податку, то податковий орган має право на отримання цих вiдомостей у податкового агента.

(пiдпункт 9.5.2 пункту 9.5 статтi 9 доповнено абзацом третiм згiдно iз Законом України вiд 01.07.2004 р. N 1958-IV)

     9.6. Оподаткування iнвестицiйного прибутку

     9.6.1. Облiк фiнансових результатiв операцiй з iнвестицiйними активами ведеться платником податку самостiйно, окремо вiд iнших доходiв i витрат.

     9.6.2. Iнвестицiйний прибуток розраховується як позитивна рiзниця мiж доходом, отриманим платником податку вiд продажу окремого iнвестицiйного активу, та його вартiстю, що розраховується виходячи з суми витрат, понесених у зв'язку з придбанням такого активу, з урахуванням норм пiдпункту 9.6.4 цього пункту.

     До продажу iнвестицiйного активу прирiвнюються також операцiї з:

     обмiну iнвестицiйного активу на iнший iнвестицiйний актив;

     зворотного викупу корпоративного права його емiтентом, яке належало платнику податку;

     повернення платнику податку коштiв або майна (майнових прав), попередньо внесених ним до статутного фонду емiтента корпоративних прав, внаслiдок виходу такого платника податку з числа засновникiв (учасникiв) такого емiтента чи лiквiдацiї такого емiтента.

     Придбанням iнвестицiйного активу вважаються також операцiї з внесення платником податку коштiв або майна до статутного фонду юридичної особи - резидента в обмiн на емiтованi ним корпоративнi права.

     Iнвестицiйний актив, подарований платнику податку чи успадкований платником податку, вважається придбаним за нульовою вартiстю.

     9.6.3. Якщо у результатi розрахунку iнвестицiйного прибутку за правилами, встановленими пiдпунктом 9.6.2 цього пункту, виникає вiд'ємне значення, то воно вважається iнвестицiйним збитком.

     9.6.4. Якщо протягом 30 календарних днiв до дня продажу пакета цiнних паперiв (корпоративних прав), а також протягом наступних 30 календарних днiв за днем такого продажу платник податку придбає пакет iдентичних цiнних паперiв (корпоративних прав), то:

     а) iнвестицiйний збиток, що виник внаслiдок такого продажу, не враховується при визначеннi загального фiнансового результату операцiй з iнвестицiйними активами;

     б) вартiсть придбаного пакета для цiлей оподаткування визначається за цiною його придбання, але не нижче цiни проданого пакета.

     9.6.5. Якщо платник податку протягом звiтного року продає iнвестицiйний актив за договором, який обумовлює право на його зворотний викуп у наступному роцi, чи придбає опцiон на такий викуп, то iнвестицiйний збиток, який виникає внаслiдок такого продажу, не враховується при визначеннi загального фiнансового результату операцiй з iнвестицiйними активами.

     Якщо платник податку, який продає iнвестицiйний актив протягом звiтного податкового року, внаслiдок чого виникає iнвестицiйний збиток, придбає такий iнвестицiйний актив або iдентичний йому пакет у наступному податковому роцi, то для цiлей оподаткування вартiсть такого придбаного пакета визначається на рiвнi цiни такого проданого пакета, вiдповiдно збiльшеної або зменшеної на рiзницю мiж цiнами придбання цих двох пакетiв.

     Якщо платник податку продає пакет цiнних паперiв (корпоративнi права) пов'язаним з ним особам, то iнвестицiйний збиток, що виникає внаслiдок такого продажу, не враховується при визначеннi загального фiнансового результату операцiй з iнвестицiйними активами.

     Якщо платник податку дарує iнвестицiйний актив або передає його у спадщину, то iнвестицiйний збиток, що виникає внаслiдок такого дарування або надання у спадщину, не враховується при визначеннi загального фiнансового результату операцiй з iнвестицiйними активами.

     9.6.6. До складу загального рiчного оподатковуваного доходу платника податку включається позитивне значення загального фiнансового результату операцiй з iнвестицiйними активами за наслiдками такого звiтного року.

     Загальний фiнансовий результат операцiй з iнвестицiйними активами визначається як сума iнвестицiйних прибуткiв, отриманих платником податку протягом звiтного року, зменшена на суму iнвестицiйних збиткiв, понесених платником податку протягом такого року.

     Якщо загальний фiнансовий результат операцiй з iнвестицiйними активами має вiд'ємне значення, то його сума переноситься у зменшення загального фiнансового результату операцiй з iнвестицiйними активами наступних рокiв до його повного погашення.

     9.6.7. Для цiлей цього пункту:

     а) пiд термiном "iнвестицiйний актив" розумiється пакет цiнних паперiв чи корпоративнi права, вираженi в iнших, нiж цiннi папери, формах, випущенi одним емiтентом, а також банкiвськi метали, придбанi у банку, незалежно вiд мiсця їх подальшого продажу;

     б) пiд термiном "пакет цiнних паперiв" розумiється окремий цiнний папiр чи сукупнiсть iдентичних цiнних паперiв;

     в) пiд термiном "iдентичний цiнний папiр" розумiються цiннi папери, випущенi одним емiтентом за тотожними умовами емiсiї, виплати доходу, викупу чи погашення.

     9.6.8. Не пiдлягає оподаткуванню та не включається до складу загального рiчного оподатковуваного доходу:

     а) дохiд, отриманий платником податку протягом звiтного податкового року вiд продажу iнвестицiйних активiв, якщо сума такого доходу не перевищує суму, визначену у пiдпунктi 6.5.1 пункту 6.5 статтi 6 цього Закону;

     б) дохiд, отриманий платником податку вiд продажу iнвестицiйних активiв у випадках, визначених пiдпунктами 4.3.3 та 4.3.18 пункту 4.3 статтi 4 цього Закону.

     У випадках, визначених пiдпунктами "а" i "б" цього пiдпункту, платник податку не включає до розрахунку загального фiнансового результату операцiй з iнвестицiйними активами суму таких доходiв та витрат на придбання таких iнвестицiйних активiв.

     9.6.9. Платник податку, який здiйснює операцiї з iнвестицiйними активами з використанням послуг професiйного торговця цiнними паперами, має право укласти договiр з таким торговцем щодо виконання ним функцiй податкового агента. Порядок застосування цього пiдпункту визначається центральним податковим органом.

     9.6.10. Норми цього пункту не поширюються на придбання або продаж (погашення) платником податку цiнних паперiв у виглядi ощадних (депозитних) сертифiкатiв, iпотечних сертифiкатiв участi, iпотечних сертифiкатiв з фiксованою дохiднiстю.

(пiдпункт 9.6.10 пункту 9.6 статтi 9 у редакцiї Закону України вiд 01.07.2004 р. N 1958-IV)

     9.7. Оподаткування благодiйної допомоги

     9.7.1. Не пiдлягає оподаткуванню та включенню до складу загального мiсячного або рiчного оподатковуваного доходу платника податку благодiйна, у тому числi гуманiтарна, допомога (далi - благодiйна допомога), яка надходить на його користь у виглядi коштiв або майна (безоплатно виконаної роботи, наданої послуги) та вiдповiдає вимогам, визначеним цим пунктом.

     Для цiлей оподаткування благодiйна допомога подiляється на цiльову та нецiльову благодiйну допомогу.

     Цiльовою є благодiйна допомога, яка надається пiд визначенi умови та напрями її витрачання, а нецiльовою вважається допомога, яка надається без встановлення таких умов або напрямiв.

     9.7.2. Не пiдлягає включенню до оподатковуваного доходу цiльова або нецiльова благодiйна допомога, яка надходить платнику податку, постраждалому внаслiдок:

     а) екологiчних, техногенних та iнших катастроф у мiсцевостях, оголошених згiдно з Конституцiєю України зонами надзвичайної екологiчної ситуацiї, у граничних сумах, визначених Кабiнетом Мiнiстрiв України;

     б) стихiйного лиха, аварiй, епiдемiй та епiзоотiй загальнодержавного або мiсцевого характеру, якi завдали або створюють загрозу здоров'ю громадян, навколишньому природному середовищу, викликали або можуть викликати людськi жертви або втрату власностi громадян, у зв'язку з якими рiшення про залучення благодiйної допомоги було прийнято вiдповiдно Кабiнетом Мiнiстрiв України або органом мiсцевого самоврядування, у граничних сумах, визначених Кабiнетом Мiнiстрiв України.

     Благодiйна допомога, що надається на зазначенi цiлi, повинна розподiлятися через державний чи мiсцевий бюджет або через банкiвськi рахунки iснуючої мережi благодiйних органiзацiй, Товариства Червоного Хреста України.

     9.7.3. Не пiдлягає включенню до оподатковуваного доходу сума нецiльової благодiйної допомоги, у тому числi матерiальної, яка надається резидентами - юридичними або фiзичними особами на користь платника податку протягом звiтного податкового року сукупно у розмiрi, що не перевищує розмiр суми граничного розмiру доходу, визначеного згiдно з абзацом першим пiдпункту 6.5.1 пункту 6.5 статтi 6 цього Закону, встановленого на 1 сiчня такого року, за умови, що на такого платника податку поширюється право на отримання податкової соцiальної пiльги згiдно з пiдпунктом 6.5.1 пункту 6.5 статтi 6 цього Закону.

(абзац перший пiдпункту 9.7.3 пункту 9.7 статтi 9 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 01.07.2004 р. N 1958-IV)

     Благодiйник - юридична особа зазначає вiдомостi про наданi суми нецiльової благодiйної допомоги у складi податкової звiтностi.

     При отриманнi нецiльової благодiйної допомоги вiд благодiйника - фiзичної особи платник податку зобов'язаний подати рiчну податкову декларацiю iз зазначенням її сум у разi, якщо:

     а) загальна сума отриманої нецiльової благодiйної допомоги протягом звiтного податкового року перевищує її граничний розмiр, установлений пiдпунктом 9.7.3 цього пункту;

     б) платник податку не має права на отримання податкової соцiальної пiльги згiдно з пiдпунктом 6.5.1 пункту 6.5 статтi 6 цього Закону.

     9.7.4. Не пiдлягає включенню до оподатковуваного доходу цiльова благодiйна допомога, яка надається резидентами - юридичними або фiзичними особами у будь-якiй сумi (вартостi):

     а) закладу охорони здоров'я для компенсацiї вартостi платних послуг з лiкування платника податку або члена його сiм'ї першого ступеня спорiднення, у тому числi для придбання лiкiв (донорських компонентiв, протезно-ортопедичних пристосувань) у розмiрах, що не покриваються виплатами з фонду загальнообов'язкового медичного страхування, крiм витрат на косметичне лiкування або косметичну хiрургiю (включаючи косметичне протезування, не пов'язане з медичними показаннями), водолiкування та гелiотерапiю, не пов'язанi з хронiчними захворюваннями, лiкування та протезування зубiв з використанням дорогоцiнних металiв, гальванопластики та порцеляни, аборти (крiм абортiв, якi проводяться за медичними показаннями, або якщо вагiтнiсть стала наслiдком згвалтування), операцiї з перемiни статi; лiкування венеричних захворювань (крiм СНIДу та венеричних захворювань, причиною яких стало нестатеве зараження або згвалтування), лiкування тютюнової чи алкогольної залежностi; клонування людини або її органiв; придбання лiкiв, медичних засобiв та пристосувань, якi не пiдпадають пiд перелiк життєво необхiдних, встановлений Кабiнетом Мiнiстрiв України;

     б) нижчевизначеним закладам для розподiлу благодiйної допомоги мiж особами, що не досягли 18-рiчного вiку та перебувають у таких закладах:

     будинку маляти;

     будинку дитини;

     будинку-iнтернатi;

     школi-iнтернатi (у тому числi спецiальнiй, санаторнiй або для сирiт);

     дитячому будинку сiмейного типу;

     школi соцiальної реабiлiтацiї;

     притулку для неповнолiтнiх;

     приймальнику-розподiльнику системи Мiнiстерства внутрiшнiх справ України;

     в) державному або комунальному закладу чи благодiйнiй органiзацiї, у тому числi Товариству Червоного Хреста України, що надають послуги особам, якi не мають житла, з їх харчування та облаштування на нiчлiг;

     г) слiдчому iзолятору або установi виконання покарань для полiпшення умов утримання, харчування чи медичного обслуговування осiб, якi перебувають у слiдчих iзоляторах чи установах виконання покарань, або безпосередньо таким особам;

(пiдпункт "г" пiдпункту 9.7.4 пункту 9.7 статтi 9 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 14.04.2009р. N 1254-VI)

     д) будинку для престарiлих чи iнвалiдiв для полiпшення умов їх утримання, харчування, медичного обслуговування, соцiальної реабiлiтацiї;

     е) платнику податку, який здiйснює наукове дослiдження або розробку, для вiдшкодування вартостi обладнання, матерiалiв, iнших витрат (крiм виплат заробiтної плати, додаткових благ, iнших особистих витрат), за умови, якщо результати таких дослiджень та розробок пiдлягають оприлюдненню та не можуть бути предметом патентування чи iнших обмежень у оприлюдненнi чи безоплатному поширеннi об'єктiв права iнтелектуальної (промислової) власностi, отриманих у результатi таких дослiджень або розробок, а також якщо отримання такої допомоги не мiстить передумов щодо виникнення будь-яких договiрних зобов'язань мiж благодiйником або будь-якою третьою особою та набувачем благодiйної допомоги у майбутньому, крiм обов'язкiв з цiльового використання такої благодiйної допомоги.

     У разi коли пiсля завершення зазначеного наукового дослiдження (розробки) у набувача благодiйної допомоги залишаються об'єкти власностi, наданi благодiйною органiзацiєю для виконання такого дослiдження (розробки), такий набувач зобов'язаний:

     або придбати такi об'єкти власностi у такої благодiйної органiзацiї за їх звичайною цiною на момент такого придбання;

     або повернути такi об'єкти власностi такiй благодiйнiй органiзацiї чи iншiй благодiйнiй органiзацiї;

     або визнати дохiд у розмiрi вартостi таких об'єктiв власностi, визначеної за звичайними цiнами, з наступним його оподаткуванням;

     є) аматорськiй спортивнiй органiзацiї, клубу для компенсацiї витрат з придбання або оренди спортивного знаряддя та iнвентарю, користування спортивними майданчиками, примiщеннями чи спорудами для проведення тренувань, забезпечення участi спортсмена-аматора у спортивних змаганнях;

     ж) платниковi податку (батьковi чи матерi), який виховує трьох i бiльше дiтей.

(пiдпункт 9.7.4 пункту 9.7 статтi 9 доповнено пiдпунктом "ж" згiдно iз Законом України вiд 19.05.2009р. N 1343-VI)

     Пiд термiном "аматорська спортивна органiзацiя, клуб" розумiється громадська органiзацiя, дiяльнiсть якої не спрямована на отримання доходу; пiд термiном "спортсмен-аматор" розумiється особа, чия спортивна дiяльнiсть не спрямована на отримання доходу, за винятком отримання нагород чи винагород вiд iменi держави, органiв мiсцевого самоврядування або громадських органiзацiй як України, так i iнших країн, у виглядi медалей, грамот, пам'ятних призiв у формах, вiдмiнних вiд грошової, а також як сума вiдшкодування витрат, пов'язаних iз вiдрядженням такого спортсмена-аматора у мiсце проведення змагання, у межах встановлених законом норм для вiдрядження найманого працiвника.

     До запровадження системи загальнообов'язкового медичного страхування норми пiдпункту "а" пiдпункту 9.7.4 цього пункту поширюються на загальну суму (вартiсть) благодiйної допомоги, отриманої набувачем на такi цiлi (з урахуванням зазначених у цьому пунктi обмежень).

(пiдпункт 9.7.4 пункту 9.7 статтi 9 доповнено абзацом згiдно iз Законом України вiд 01.07.2004 р. N 1958-IV)

     9.7.5. Набувач цiльової благодiйної допомоги у виглядi коштiв має право на її використання протягом строку, встановленого умовами такої допомоги, але не бiльше 12 календарних мiсяцiв, наступних за мiсяцем отримання такої допомоги, за винятком отримання благодiйної допомоги у виглядi ендавменту. Якщо цiльова благодiйна допомога у виглядi коштiв не використовується її набувачем протягом такого строку та не повертається благодiйнику до його закiнчення, то такий набувач зобов'язаний включити невикористану суму такої допомоги до складу загального рiчного оподатковуваного доходу та сплатити вiдповiдний податок.

     Пiд термiном "ендавмент" слiд розумiти суму коштiв або цiнних паперiв, якi вносяться благодiйником у банк або небанкiвську фiнансову установу, завдяки чому набувач благодiйної допомоги отримує право на використання процентiв або дивiдендiв, нарахованих на суму такого ендавменту. При цьому такий набувач не має права витрачати або вiдчужувати основну суму такого ендавменту без згоди благодiйника.

     9.7.6. Набувач цiльової благодiйної допомоги має право звернутися до податкового органу з поданням щодо продовження строку використання такої цiльової благодiйної допомоги у разi iснування достатнiх пiдстав, що пiдтверджують неможливiсть її повного використання у зазначенi цим пунктом строки, а керiвник такого податкового органу має право прийняти рiшення про таке продовження. Якщо податковий орган вiдмовляє у такому продовженнi, його рiшення може бути оскаржене в апеляцiйному порядку згiдно iз законом.

     9.7.7. Забороняється надавати благодiйну чи спонсорську допомогу органам державного управлiння та органам мiсцевої влади або створеним ними благодiйним фондам чи iншим неприбутковим органiзацiям чи за їх дорученням - третiм особам, якщо надання такої благодiйної допомоги є попередньою або наступною умовою видачi платнику податку будь-якого дозволу, лiцензiї, узгодження, державної послуги чи iншого рiшення на його користь або прискорення такої видачi (спрощення її процедури).

     Дiї посадових (службових) осiб органiв державного управлiння та органiв мiсцевої влади з висування таких умов вважаються дiями

     з вимагання коштiв або майна у розмiрi такої благодiйної чи спонсорської допомоги.

     9.8. Оподаткування доходiв, отриманих за договорами довгострокового страхування життя, недержавного пенсiйного забезпечення та пенсiйних вкладiв

     9.8.1. Податковим агентом платника податку - отримувача виплати чи викупної суми є страховик-резидент, який здiйснює нарахування страхової виплати чи викупної суми за договором недержавного пенсiйного забезпечення або довгострокового страхування життя.

     Податковим агентом платника податку - вкладника за договором пенсiйного вкладу, учасника недержавних пенсiйних фондiв є адмiнiстратор недержавних пенсiйних фондiв, який здiйснює нарахування виплат за договором пенсiйного вкладу та за договором з недержавним пенсiйним фондом.

     9.8.2. Податковий агент утримує та сплачує (перераховує) до бюджету податок за ставкою, визначеною у пунктi 7.1 статтi 7 цього Закону, вiд:

     а) 60 вiдсоткiв суми

     одноразової страхової виплати за договором довгострокового страхування життя при досягненнi застрахованою особою певного вiку, обумовленого у такому страховому договорi, чи при її дожиттi до закiнчення строку такого договору;

     виплат пенсiї на визначений строк, що проводиться з недержавного пенсiйного фонду учаснику фонду в порядку та строки, що визначенi законодавством;

     б) 60 вiдсоткiв сум

регулярних та послiдовних виплат (ануїтетiв) за договором довгострокового страхування життя, пенсiйних виплат за договором пенсiйного вкладу, виплат довiчної пенсiї (довiчнi ануїтети), крiм випадкiв, визначених у пiдпунктi "а" пiдпункту 9.8.3 цього пункту;

     в) викупної суми при достроковому розiрваннi страхувальником договору довгострокового страхування життя;

     г) суми коштiв, з яких не було утримано (сплачено) податок та якi виплачуються вкладнику з його пенсiйного вкладу у зв'язку з достроковим розiрванням договору пенсiйного вкладу;

(пiдпункт "г" пiдпункту 9.8.2 пункту 9.8 статтi 9 в редакцiї Закону України вiд 15.12.2005 р. N 3201-IV)

     ґ) суми одноразових пенсiйних виплат учаснику недержавного пенсiйного фонду, за винятком одноразових виплат, передбачених у пiдпунктi "в" пiдпункту 9.8.3 цього пункту.

     9.8.3. Не пiдлягають оподаткуванню при їх нарахуваннi (виплатi) страховиком-резидентом або адмiнiстратором недержавних пенсiйних фондiв та не включаються до складу загального оподатковуваного доходу платника податку звiтних податкових перiодiв, встановлених законом:

     а) суми регулярних та послiдовних виплат (ануїтетiв) за договором довгострокового страхування життя або пенсiйних виплат за договором пенсiйного вкладу, виплат пенсiй на визначений строк або довiчних пенсiй, одержуванi платником податку - резидентом, що має вiк, не менший 70 рокiв;

     б) сума страхової виплати за договором довгострокового страхування життя, якщо внаслiдок страхового випадку застрахована особа отримує iнвалiднiсть I групи;

     в) сума виплат за договором пенсiйного вкладу, виплат пенсiї на визначений строк, довiчних або одноразових пенсiй, якщо вкладник, учасник недержавного пенсiйного фонду чи застрахована особа отримує iнвалiднiсть I групи.

     9.8.4. Дохiд у виглядi страхової виплати або виплати за договором пенсiйного вкладу чи за договором недержавного пенсiйного забезпечення, що сплачується спадкоємцю платника податку, оподатковується за правилами, встановленими статтею 13 цього Закону для оподаткування спадщини;

     9.8.5. Сума доходiв, отриманих за договорами довгострокового страхування життя та недержавного пенсiйного забезпечення, що пiдлягають оподаткуванню вiдповiдно до пiдпунктiв 9.8.2 та 9.8.4 цього пункту, зменшується на суму страхових внескiв, сплачених за такими договорами до 1 сiчня 2004 року.

(пункт 9.8 статтi 9 у редакцiї Закону України вiд 01.07.2004 р. N 1958-IV)

     9.9. Оподаткування iноземних доходiв

     9.9.1. Якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходiв

     є iноземним, то сума такого доходу включається до складу загального рiчного оподатковуваного доходу платника податку - їх отримувача, який зобов'язаний подати рiчну податкову декларацiю.

     9.9.2. Якщо згiдно з нормами мiжнародних договорiв, згода на обов'язковiсть яких надана Верховною Радою України, платник податку може зменшити суму рiчного податкового зобов'язання на суму податкiв, сплачених за кордоном, то такий платник податку визначає суму такого зменшення за визначеними пiдставами у рiчнiй податковiй декларацiї.

     9.9.3. Не пiдлягають зарахуванню у зменшення суми рiчного податкового зобов'язання платника податку такi податки:

     а) податки на капiтал (прирiст капiталу), податки на майно;

     б) поштовi податки;

     в) податки на реалiзацiю (продаж), iншi непрямi податки, незалежно вiд того, чи пiдпадають вони пiд категорiю прибуткових податкiв або вважаються окремими податками згiдно з законодавством iноземних держав.

     9.9.4. Для отримання права на зменшення суми податкового зобов'язання на суму податку, сплаченого за межами України, платник податку зобов'язаний отримати вiд державного органу країни, в якiй сплачується такий дохiд, уповноваженого стягувати такий податок, довiдку про суму стягнутого податку, а також про базу його нарахування. Така довiдка має бути легалiзована консульською установою України у вiдповiднiй країнi.

     9.9.5. Сума податку з iноземного доходу платника податку - резидента, сплаченого за кордоном України, не може перевищувати суму податку, розраховану на базi загального рiчного оподатковуваного доходу такого платника податку (з урахуванням суми отриманого iноземного доходу).

     9.10. Оподаткування сум надмiру витрачених коштiв, отриманих платником податку на вiдрядження або пiд звiт та не повернутих у встановлений строк

     9.10.1. Податковим агентом платника податку при оподаткуваннi сум, отриманих на вiдрядження або пiд звiт, не повернутих таким платником податку протягом встановленого пiдпунктом 9.10.3 цього пункту строку, є особа, що надала такi суми, а саме:

     а) на вiдрядження у сумi перевищення над сумою витрат платника податку на таке вiдрядження, розрахованою згiдно з пiдпунктом 5.4.8 пункту 5.4 статтi 5 Закону України "Про оподаткування прибутку пiдприємств";

     б) пiд звiт для здiйснення окремих цивiльно-правових дiй вiд iменi та за рахунок особи, що їх надала, у сумi перевищення над сумою фактичних витрат платника податку на здiйснення таких дiй.

     Сума податку, нарахована на суму такого перевищення, утримується особою, що надала такi кошти, за рахунок будь-якого оподатковуваного доходу (пiсля його оподаткування) платника податку за вiдповiдний мiсяць, а при недостатностi суми такого доходу - за рахунок оподатковуваних доходiв наступних звiтних мiсяцiв, до повної сплати суми такого податку.

     Якщо платник податку припиняє трудовi або цивiльно-правовi вiдносини з особою, що надала такi кошти, то така сума податку утримується за рахунок останньої виплати оподатковуваного доходу пiд час проведення остаточного розрахунку, а при недостатностi суми такого доходу непогашена частина податку включається до складу податкового зобов'язання платника податку за наслiдками звiтного податкового року.

     Якщо повне утримання такої суми податку є неможливим внаслiдок смертi платника податку або визнання його за рiшенням суду безвiсно вiдсутнiм або померлим, то така сума утримується при нарахуваннi доходу за останнiй для такого платника податку податковий перiод, а в непогашенiй частинi визнається безнадiйною до сплати.

     9.10.2. Звiт про використання коштiв, наданих на вiдрядження або пiд звiт, надається за формою, встановленою центральним податковим органом, до закiнчення третього банкiвського дня, наступного за днем, у якому платник податку:

     а) завершує таке вiдрядження;

     б) завершує виконання окремої цивiльно-правової дiї за дорученням та за рахунок особи, що надала кошти пiд звiт.

     За наявностi надмiру витрачених коштiв їх сума повертається платником податку у касу або зараховується на банкiвський рахунок особи, що їх надала, до або пiд час подання зазначеного звiту.

     9.10.3. Якщо платник податку повертає суму надмiру витрачених коштiв пiзнiше граничного строку, встановленого пiдпунктом 9.10.2 цього пункту, але не пiзнiше звiтного мiсяця, на який припадає останнiй день такого граничного строку, то такий платник податку сплачує штраф у розмiрi 15 вiдсоткiв суми таких надмiру витрачених коштiв, який стягується за процедурою утримання податку, встановленою пiдпунктом 9.10.1 цього пункту.

     Якщо платник податку не повертає суму надмiру витрачених коштiв протягом звiтного мiсяця, на який припадає такий граничний строк, то така сума пiдлягає оподаткуванню за правилами, встановленими пiдпунктом 9.10.1 цього пункту, та платник податку сплачує штраф, встановлений абзацом першим цього пiдпункту.

     Якщо у майбутнiх податкових перiодах платник податку повертає суму надмiру витрачених коштiв або вона стягується з такого платника податку за рiшенням суду, перерахунок податкових зобов'язань такого платника податку не здiйснюється, а сума штрафу не вiдшкодовується.

     9.10.4. Норми цього пункту поширюються також на витрати, пов'язанi з вiдрядженням чи виконанням окремих цивiльно-правових дiй, якi були оплаченi з використанням корпоративних платiжних карток, дорожнiх, банкiвських або персональних чекiв, iнших платiжних документiв, з урахуванням таких особливостей:

(пiдпункт 9.10.4 пункту 9.10 статтi 9 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 25.03.2005 р. N 2505-IV)

     а) якщо при застосуваннi платiжних карток пiд час службових вiдряджень вiдрядженою особою - платником податку отримувалася готiвка, то платник податку подає звiт про використання наданих на вiдрядження коштiв i повертає суму надмiру витрачених коштiв до закiнчення третього банкiвського дня пiсля завершення вiдрядження;

(пiдпункт 9.10.4 пункту 9.10 статтi 9 доповнено пiдпунктом "а" згiдно iз Законом України вiд 25.03.2005 р. N 2505-IV)

     б) якщо при застосуваннi платiжних карток пiд час службових вiдряджень вiдрядженою особою - платником податку здiйснювалися розрахунки у безготiвковiй формi термiн подання платником податку звiту про використання наданих на вiдрядження коштiв - не пiзнiше 10 днiв, а за наявностi поважних причин працедавець (самозайнята особа) може його подовжити до 20 банкiвських днiв (до з'ясування питань щодо виявлення розбiжностей мiж вiдповiдними звiтними документами).

(пiдпункт 9.10.4 пункту 9.10 статтi 9 доповнено пiдпунктом "б" згiдно iз Законом України вiд 25.03.2005 р. N 2505-IV)

     9.11. Оподаткування доходiв, одержаних нерезидентами

     9.11.1. Доходи з джерелом їх походження з України, що нараховуються (виплачуються, надаються) на користь нерезидентiв, пiдлягають оподаткуванню за правилами, встановленими для резидентiв, з урахуванням особливостей, визначених окремими нормами цього Закону.

     Додатково до визначень пункту 1.3 статтi 1 цього Закону доходами з джерелом їх походження з України вважаються доходи, нарахованi нерезидентам, якi:

     а) працюють на об'єктах, розташованих на територiї України, у тому числi у представництвах нерезидентiв - юридичних осiб, незалежно вiд джерел виплати таких доходiв;

     б) є членами керiвних органiв резидентiв - юридичної особи чи фiзичної особи - суб'єкта пiдприємницької дiяльностi або їх представництв за кордоном та отримують у цьому зв'язку заробiтну плату, iншi виплати та винагороди за рахунок таких резидентiв;

     в) є суб'єктами пiдприємницької дiяльностi або здiйснюють незалежну професiйну дiяльнiсть на територiї України, незалежно вiд джерел виплати таких доходiв.

     9.11.2. Якщо доходи з джерелом їх походження з України виплачуються нерезиденту iншим нерезидентом, то такi доходи повиннi зараховуватися на рахунок, вiдкритий таким нерезидентом у банку-резидентi, режим якого встановлюється Нацiональним банком України. При цьому цей банк-резидент вважається податковим агентом при здiйсненнi будь-яких видаткових операцiй з такого рахунку.

     У разi виплати нерезидентом таких доходiв iншому нерезиденту готiвкою або у формi, вiдмiннiй вiд грошової, нерезидент - отримувач такого доходу зобов'язаний самостiйно нарахувати та сплатити (перерахувати) податок до бюджету протягом 20 календарних днiв, наступних за днем одержання таких доходiв, але не пiзнiше закiнчення його перебування в Українi.

     Порядок виконання норм цього пiдпункту визначається Кабiнетом Мiнiстрiв України за погодженням з Нацiональним банком України.

     9.11.3. Якщо зазначенi у пiдпунктi 9.11.1 цього пункту доходи виплачуються нерезиденту резидентом - фiзичною або юридичною особою, то такий резидент вважається податковим агентом такого нерезидента стосовно таких доходiв. При укладеннi договору з нерезидентом, умови якого передбачають отримання таким нерезидентом доходу з джерелом його походження з України, резидент зобов'язаний зазначити у такому договорi ставку податку, яка буде застосована до таких доходiв.

(пiдпункт 9.11.3 пункту 9.11 статтi 9 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 01.07.2004 р. N 1958-IV)

     При нарахуваннi на користь нерезидента доходiв у виглядi процентiв, дивiдендiв або роялтi застосовується вiдповiдна ставка податку, встановлена цим Законом для нарахування таких доходiв резиденту.

     9.12. Оподаткування доходiв, отриманих фiзичною особою - суб'єктом пiдприємницької дiяльностi або фiзичною особою, яка сплачує ринковий збiр

     9.12.1. Оподаткування доходiв, отриманих фiзичною особою вiд продажу нею товарiв (надання послуг, виконання робiт) у межах її пiдприємницької дiяльностi без створення юридичної особи, а також фiзичною особою, яка сплачує ринковий збiр, здiйснюється за правилами, встановленими спецiальним законодавством з цих питань, з урахуванням норм цього пункту.

     9.12.2. Якщо фiзична особа - суб'єкт пiдприємницької дiяльностi або фiзична особа, яка сплачує ринковий збiр, отримує iншi доходи, нiж визначенi у пiдпунктi 9.12.1 цього пункту, то такi доходи оподатковуються за загальними правилами, встановленими цим Законом для платникiв податку, що не є такими суб'єктами пiдприємницької дiяльностi.

     9.12.3. Фiзична особа - суб'єкт пiдприємницької дiяльностi або фiзична особа, яка сплачує ринковий збiр, вважається податковим агентом найманої нею особи або фiзичної особи, що перебуває з нею у цивiльно-правових вiдносинах, стосовно будь-яких оподатковуваних доходiв, нарахованих на користь такої особи, включаючи будь-якi доходи, якi кiнцево оподатковуються при їх виплатi. При цьому порядок нарахування та сплати збору до Пенсiйного фонду України або внескiв до державних соцiальних фондiв такими фiзичними особами визначається спецiальним законодавством з питань такого спрощеного оподаткування.

     9.13. Оподаткування доходiв шахтарiв

     9.13.1. Доходи у виглядi заробiтної плати, iнших виплат i винагород, нарахованих (виплачених) платникам податкiв вiдповiдно до умов трудового договору - працiвникам, зазначеним у пунктi 7.4 статтi 7 цього Закону, оподатковуються за ставкою 10 вiдсоткiв за правилами, встановленими цим Законом.

(статтю 9 доповнено пунктом 9.13 згiдно iз Законом України вiд 25.06.2009р. N 1564-VI)

     Стаття 10. Оподаткування операцiй, пов'язаних з iпотечним житловим кредитуванням

     10.1. Платник податку - резидент має право включити до складу податкового кредиту частину суми процентiв за iпотечним житловим кредитом, наданим позичальнику як у нацiональнiй, так i в iноземнiй валютах, фактично сплачених протягом звiтного податкового року.

(абзац перший пункту 10.1 статтi 10 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 23.06.2009р. N 1533-VI)

     При сплатi процентiв за iпотечним житловим кредитом в iноземнiй валютi сума платежiв за такими процентами, здiйснених в iноземнiй валютi, перераховується у гривнi за офiцiйним валютним (обмiнним) курсом Нацiонального банку України, що дiє на день сплати таких процентiв.

(пункт 10.1 статтi 10 доповнено новим абзацом другим згiдно iз Законом України вiд 23.06.2009р. N 1533-VI, у зв'язку з цим абзац другий вважати абзацом третiм)

     Таке право виникає у разi, якщо за рахунок такого iпотечного житлового кредиту будується чи придбається житловий будинок (квартира, кiмната), визначений таким платником податку як основне мiсце його проживання.

     10.2. Частина суми процентiв, яка включається до складу податкового кредиту платника податку - позичальника iпотечного житлового кредиту, дорiвнює добутку суми процентiв, фактично сплачених платником податку протягом звiтного податкового року у рахунок його погашення, на коефiцiєнт, який розраховується за такою формулою:

     К = МП / ФП, де

     К - коефiцiєнт;

     МП - мiнiмальна загальна площа житла, яка дорiвнює 100 квадратних метрiв;

     ФП - фактична загальна площа житла, яке будується (придбається) платником податку за рахунок iпотечного кредиту.

     Якщо цей коефiцiєнт є бiльшим одиницi, то до складу податкового кредиту включається сума фактично сплачених процентiв за iпотечним кредитом без застосування такого коефiцiєнта.

     10.3. Якщо товариство спiввласникiв житла або житловий кооператив не виконує обов'язкiв iз своєчасного погашення основної суми чи процентiв за iпотечним житловим кредитом, то стягнення не може бути спрямовано на житло особи, яка не має заборгованостi за основною сумою та процентами за таким iпотечним кредитом, а також на мiсця загального користування у частинi, що припадає на неї.

     10.4. Продаж пiдвалiв або горищ товариства спiввласникiв житла або житлового кооперативу, надання їх в оренду чи надання права на здiйснення будь-яких перебудов чи надбудов (мансард) вiдбувається у випадку, якщо таке товариство або кооператив вiдповiдно до його статуту (положення) укладає вiдповiдну цивiльно-правову угоду, а за наявностi залученого ними iпотечного кредиту - за письмової згоди кредитора.

     Кошти, отриманi за такою угодою, зараховуються на рахунок такого товариства або кооперативу та спрямовуються на погашення основної суми та процентiв за iпотечним житловим кредитом, а за вiдсутностi зобов'язань з такого кредиту - зараховуються на рахунок особи, яка надає комунальнi послуги такому товариству або кооперативу у порядку, визначеному їх керiвними органами.

     10.5. Право на включення до складу податкового кредиту суми, розрахованої згiдно з цiєю статтею, надається платнику податку не частiше одного разу на 10 календарних рокiв починаючи з року, в якому об'єкт житлової iпотеки придбається або починає будуватися.

     Якщо iпотечний житловий кредит має строк погашення бiльший, нiж 10 календарних рокiв, право на включення частини суми процентiв до складу податкового кредиту за новим iпотечним житловим кредитом виникає у платника податку пiсля повного погашення основної суми та процентiв попереднього iпотечного житлового кредиту.

     У разi коли подружжя, у спiльнiй сумiснiй власностi яких знаходився об'єкт iпотеки, розлучається, то зазначенi строки поширюються на колишнього члена подружжя, у власностi якого залишається об'єкт iпотеки, а у разi подiлу такого об'єкта мiж колишнiми членами подружжя - на кожного такого члена.

     Платник податку має право вiдновити право на включення частини суми процентiв, фактично сплачених за новим iпотечним житловим кредитом, до складу податкового кредиту без дотримання зазначених у цiй статтi строкiв у разi:

     а) примусового продажу або конфiскацiї об'єкта iпотеки у випадках, передбачених законом;

     б) лiквiдацiї об'єкта житлової iпотеки за рiшенням органу мiсцевої влади у випадках, передбачених законом;

     в) зруйнування об'єкта житлової iпотеки або визнання його непридатним для використання з причин нездоланної сили (форсмажору);

     г) продажу об'єкта iпотеки у зв'язку з неплатоспроможнiстю (банкрутством) платника податку вiдповiдно до закону.

     10.6. Право на включення частини суми процентiв, фактично сплаченої за iпотечним житловим кредитом, до складу податкового кредиту має особа, яка досягла 18-рiчного вiку. Це правило не поширюється на випадки, коли:

     а) об'єкт iпотеки перебуває у спiльнiй частковiй або спiльнiй сумiснiй власностi подружжя, один з членiв якого молодший за вiком;

     б) за умовами заповiту об'єкт iпотеки передається у спадщину фiзичнiй особi, молодшiй за вiком.

     10.7. Розподiл витрат мiж членами подружжя

     10.7.1. Право на включення до складу податкового кредиту частини суми процентiв, фактично сплаченої за iпотечним житловим кредитом, надається одному з членiв подружжя, у спiльнiй частковiй або спiльнiй сумiснiй власностi якого знаходиться об'єкт iпотеки. При цьому кредитна угода має бути пiдписаною обома членами такого подружжя або одним з членiв подружжя за наявностi нотарiально завiреної довiреностi iншого члена подружжя на таке пiдписання.

     Якщо таке подружжя розлучається, то право на включення до складу податкового кредиту частини суми процентiв, фактично сплаченої за iпотечним житловим кредитом, має платник податку, у власностi якого залишається за домовленiстю сторiн або за рiшенням суду такий об'єкт iпотеки.

     10.7.2. Якщо внаслiдок розлучення об'єкт iпотеки подiляється мiж колишнiми членами подружжя, то правом на включення до складу податкового кредиту частини суми процентiв за iпотечним житловим кредитом мають обидва колишнiх члени подружжя вiдповiдно до розподiленого мiж ними обов'язку з погашення суми такого кредиту та процентiв за ним, якщо такий розподiл дозволено кредитним iпотечним договором.

     10.7.3. Якщо член подружжя, який мав право на включення до складу податкового кредиту частини суми процентiв за iпотечним житловим кредитом, помирає або визнається за рiшенням суду померлим чи безвiсно вiдсутнiм, то таке право переходить до iншого члена подружжя починаючи з процентiв, сплачених з початку звiтного року, на який припадає така смерть або таке рiшення суду.

     10.7.4. Якщо позичальник бере шлюб пiсля отримання iпотечного житлового кредиту або його частини, то особою, вiдповiдальною за його погашення, є такий позичальник, а власнiсть, яка перебуває в iпотецi згiдно з договором iпотечного житлового кредитування, не може бути включеною до складу спiльної часткової або спiльної сумiсної власностi такого подружжя до повного погашення такого iпотечного житлового кредиту та процентiв за ним.

     10.8. Платник податку достроково позбавляється права на включення частини суми процентiв за iпотечним житловим кредитом до складу податкового кредиту у разi втрати ним резидентського статусу, а також при виїздi такого платника податку за межi України на постiйне мiсце проживання (iз втратою резидентського статусу або без такої).

     Стаття 11. Оподаткування операцiй з продажу об'єктiв нерухомого майна

     11.1. Оподаткування операцiї з продажу нерухомого майна, яке перебувало у власностi платника податку на момент набрання чинностi цим Законом

     11.1.1. Дохiд, отриманий платником податку вiд продажу не частiше одного разу протягом звiтного податкового року житлового будинку, квартири або частини квартири, кiмнати, садового будинку (включаючи земельну дiлянку, на якiй розташованi такi об'єкти, а також господарсько-побутовi споруди та будiвлi, розташованi на такiй земельнiй дiлянцi), не оподатковується, якщо загальна площа такого житлового будинку, квартири або частини квартири, кiмнати, садового будинку не перевищує 100 квадратних метрiв.

     У разi якщо площа такого об'єкта нерухомого майна перевищує 100 квадратних метрiв, то частина доходу, пропорцiйна сумi такого перевищення, пiдлягає оподаткуванню за ставкою в розмiрi 1 вiдсотка вiд вартостi такого об'єкта нерухомого майна.

(пiдпункт 11.1.1 пункту 11.1 статтi 11 у редакцiї Закону України вiд 19.01.2006р. N 3378-IV)

     11.1.2. Дохiд, отриманий платником податку вiд продажу протягом звiтного податкового року бiльш нiж одного з об'єктiв нерухомостi, зазначених у пiдпунктi 11.1.1 цього пункту, або вiд продажу об'єкта нерухомостi, iншого нiж зазначене у пiдпунктi 11.1.1 цього пункту, пiдлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною пунктом 7.2 статтi 7 цього Закону.

     У такому ж порядку оподатковується дохiд вiд продажу об'єкта незавершеного будiвництва.

     11.1.3. Дохiд вiд продажу об'єкта нерухомого майна визначається виходячи з цiни, зазначеної у договорi купiвлi-продажу, але не нижче оцiночної вартостi такого нерухомого майна, розрахованої органом, уповноваженим здiйснювати таку оцiнку вiдповiдно до законодавства.

(абзац перший пiдпункту 11.1.3 пункту 11.1 статтi 11 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 19.01.2006р. N 3378-IV)

     Абзац другий пiдпункту 11.1.3 пункту 11.1 статтi 11 виключено

(пiдпункт 11.1.3 пункту 11.1 статтi 11 доповнено абзацом другим згiдно iз Законом України вiд 25.03.2005 р. N 2505-IV, абзац другий пiдпункту 11.1.3 пункту 11.1 статтi 11 виключено згiдно iз Законом України вiд 19.01.2006р. N 3378-IV)

     11.1.4. При обмiнi одного об'єкта нерухомостi на iнший (iншi) кожна сторона договору мiни сплачує 50 вiдсоткiв вiд суми податку, розрахованої згiдно з положеннями пiдпунктiв 11.1.1 чи 11.1.2 цього пункту, до вартостi вiдповiдного вiдчужуваного такою стороною об'єкта нерухомостi.

     11.2. Оподаткування операцiй з продажу або обмiну об'єкта нерухомостi, набутого у власнiсть платником податку пiсля набрання чинностi цим Законом

     11.2.1. Дохiд, отриманий платником податку вiд продажу не частiше одного разу протягом звiтного податкового року одного з об'єктiв нерухомого майна, зазначених у пiдпунктi 11.1.1 пункту 11.1 цiєї статтi, не оподатковується, якщо загальна площа такого об'єкта нерухомого майна не перевищує 100 квадратних метрiв.

     У разi якщо площа такого об'єкта нерухомого майна перевищує 100 квадратних метрiв, то частина доходу, пропорцiйна сумi такого перевищення, оподатковується за ставкою в розмiрi 1 вiдсотка вiд вартостi такого об'єкта нерухомого майна.

(пiдпункт 11.2.1 пункту 11.2 статтi 11 у редакцiї Закону України вiд 19.01.2006р. N 3378-IV)

     11.2.2. Дохiд, отриманий платником податку вiд продажу протягом звiтного податкового року бiльш нiж одного з об'єктiв нерухомостi, зазначених у пiдпунктi 11.1.1 пункту 11.1 цiєї статтi, або вiд продажу об'єкта нерухомостi, iншого, нiж зазначенi у пiдпунктi 11.1.1 пункту 11.1 цiєї статтi, пiдлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною пунктом 7.2 статтi 7 цього Закону.

     У такому ж порядку оподатковується дохiд вiд продажу об'єкта незавершеного будiвництва.

(пiдпункт 11.2.2 пункту 11.2 статтi 11 у редакцiї Закону України вiд 19.01.2006р. N 3378-IV)

     11.2.3. Дохiд вiд продажу об'єкта нерухомого майна визначається виходячи з цiни, зазначеної в договорi купiвлi-продажу, але не нижче оцiночної вартостi такого об'єкта нерухомого майна, розрахованої органом, уповноваженим здiйснювати таку оцiнку вiдповiдно до законодавства.

(пiдпункт 11.2.3 пункту 11.2 статтi 11 у редакцiї Закону України вiд 19.01.2006р. N 3378-IV)

     11.2.4. При обмiнi одного об'єкта нерухомостi на iнший (iншi) кожна сторона договору мiни сплачує 50 вiдсоткiв вiд суми податку, розрахованої згiдно з положеннями пiдпунктiв 11.2.1 або 11.2.2 цього пункту, вiдповiдно до того, який об'єкт нерухомостi вiдчужується, до його вартостi.

     11.3. Податковим агентом при здiйсненнi операцiй з вiдчуження об'єктiв нерухомого майна, в порядку, передбаченому в статтi 11 цього Закону, є нотарiус, який посвiдчує вiдповiдний договiр за наявностi оцiночної вартостi такого нерухомого майна та документа про сплату податку сторонами договору.

     Порядок визначення оцiночної вартостi нерухомого майна, що пiдлягає продажу, встановлюється Кабiнетом Мiнiстрiв України.

     Сума податку самостiйно сплачується сторонами (або однiєю стороною) договору до його нотарiального посвiдчення через установи банкiв у сумi, визначенiй податковим агентом.

(абзац третiй пункту 11.3 статтi 11 у редакцiї Закону України вiд 19.01.2006р. N 3378-IV)

     Нотарiус, який посвiдчив договiр вiдчуження об'єкта нерухомостi, зобов'язаний надiслати iнформацiю про такий договiр податковому органу за податковою адресою платника податку у строки, встановленi законом для податкового кварталу.

     У разi невчинення нотарiальної дiї щодо посвiдчення договору вiдчуження об'єкта нерухомостi, за яким здiйснено сплату податку, платник податку має право на повернення зайво (надмiру) сплаченої суми податку на пiдставi рiчної податкової декларацiї, поданої в установленому порядку та пiдтверджуючих документiв про фактичну сплату податку.

     Доходи вiд операцiй з продажу об'єктiв нерухомого майна, здiйснюваних фiзичними особами - нерезидентами, оподатковуються згiдно з порядком оподаткування таких доходiв, визначеним для резидентiв.

(пункт 11.3 статтi 11 доповнено абзацом шостим згiдно iз Законом України вiд 19.01.2006р. N 3378-IV)
(пункт 11.3 статтi 11 у редакцiї Закону України вiд 25.03.2005 р. N 2505-IV)

     11.4. Пункт 11.4 статтi 11 виключено

(згiдно iз Законом України вiд 25.03.2005 р. N 2505-IV)
(дiю статтi 11 зупинено на 2006 рiк в частинi оподаткування операцiй з продажу об'єктiв нерухомого майна згiдно iз Законом України вiд 20.12.2005 р. N 3235-IV)

     Стаття 12. Оподаткування операцiй з продажу або обмiну об'єкта рухомого майна

     12.1. Дохiд платника податку вiд продажу об'єкта рухомого майна протягом звiтного податкового року оподатковується за ставкою, встановленою пунктом 7.1 статтi 7 цього Закону.

     12.2. Як виняток iз пункту 12.1 цiєї статтi при продажу одного з об'єктiв рухомого майна у виглядi легкового автомобiля, мотоцикла, моторолера або моторного (парусного) човна не частiше одного разу протягом звiтного податкового року доходи продавця вiд зазначених операцiй оподатковуються за ставкою в розмiрi 1 вiдсотка вiд вартостi такого об'єкта рухомого майна за умови сплати (перерахування) ним суми державного мита до бюджету або суми плати нотарiусу за нотарiальне посвiдчення вiдповiдного договору до такого посвiдчення.

(абзац перший пункту 12.2 статтi 12 у редакцiї Закону України вiд 19.01.2006р. N 3378-IV)

     Дохiд, отриманий платником податку вiд продажу протягом звiтного податкового року бiльш нiж одного iз зазначених об'єктiв, пiдлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною пунктом 7.1 статтi 7 цього Закону.

     Зазначенi операцiї вiдображуються в реєстрi об'єктiв рухомого майна.

(пункт 12.2 статтi 12 у редакцiї Закону України вiд 25.03.2005 р. N 2505-IV)

     12.3. Якщо об'єкт рухомого майна продається за посередництвом юридичної особи (її фiлiї, вiддiлення, iншого вiдокремленого пiдроздiлу) або представництва нерезидента, то така особа вважається податковим агентом платника податку стосовно оподаткування доходiв, отриманих таким платником податку вiд такого продажу.

     12.4. Якщо один об'єкт рухомого майна обмiнюється на iнший об'єкт рухомого майна, то кожна iз сторiн договору мiни сплачує 50 вiдсоткiв вiд суми податку, що визначається шляхом застосування ставки податку, визначеної пунктом 7.1 статтi 7 цього Закону, до вартостi майна, розрахованої за звичайними цiнами, яке вiдчужується кожною iз сторiн.

     12.5. Податковим агентом при здiйсненнi операцiй з вiдчуження об'єктiв рухомого майна в порядку, передбаченому в статтi 12 цього Закону, є нотарiус, який посвiдчує вiдповiдний договiр або дiйснiсть пiдписiв сторiн угоди за наявностi документа про сплату податку сторонами договору.

     Для оформлення договору платник податку зобов'язаний здiйснити дiї щодо сплати податку з доходу вiд операцiй з вiдчуження об'єктiв рухомого майна, а нотарiус - дiї щодо подання iнформацiї податковому органу в порядку, передбаченому в пунктi 11.3 статтi 11 цього Закону.

(пункт 12.5 статтi 12 у редакцiї Закону України вiд 25.03.2005 р. N 2505-IV)

     12.6. Пункт 12.6 статтi 12 виключено

(згiдно iз Законом України вiд 25.03.2005 р. N 2505-IV)

     Стаття 13. Оподаткування доходу, отриманого платником податку внаслiдок прийняття ним у спадщину коштiв, майна, майнових чи немайнових прав

     13.1. Об'єкти спадщини платника податку подiляються з метою оподаткування на:

     а) об'єкт нерухомого майна;

     б) об'єкт рухомого майна, зокрема:

     предмет антикварiату або витвiр мистецтва;

     природне дорогоцiнне камiння чи дорогоцiнний метал, прикраса з використанням дорогоцiнних металiв та/або природного дорогоцiнного камiння;

     будь-який транспортний засiб та приладдя до нього;

     iншi види рухомого майна;

     в) об'єкт комерцiйної власностi, а саме - цiнний папiр (крiм депозитного (ощадного), iпотечного сертифiката), корпоративне право, власнiсть на об'єкт бiзнесу як такий, тобто власнiсть на цiлiсний майновий комплекс, iнтелектуальна (промислова) власнiсть або право на отримання доходу за нею;

(пiдпункт "в" пункту 13.1 статтi 13 у редакцiї Закону України вiд 01.07.2004 р. N 1958-IV)

     г) суми страхового вiдшкодування (страхових виплат) за страховими договорами, укладеними спадкодавцем, а також суми, що зберiгаються на пенсiйному рахунку спадкодавця згiдно з договором недержавного пенсiйного забезпечення, пенсiйного вкладу;

(пiдпункт "г" пункту 13.1 статтi 13 у редакцiї Закону України вiд 01.07.2004 р. N 1958-IV)

     д) кошти, а саме готiвковi кошти або кошти, що зберiгаються на рахунках спадкодавця, вiдкритих у банках та небанкiвських фiнансових установах, у тому числi депозитнi (ощаднi), iпотечнi сертифiкати, сертифiкати фонду операцiй з нерухомiстю.

(пiдпункт "д" пункту 13.1 статтi 13 у редакцiї Закону України вiд 01.07.2004 р. N 1958-IV)

     13.2. Об'єкти спадщини оподатковуються:

     13.2.1. при отриманнi спадщини членами сiм'ї першого ступеня спорiднення:

     а) при отриманнi спадщини спадкоємцями, що є членами сiм'ї спадкодавця першого ступеня спорiднення, - за нульовою ставкою податку до будь-якого об'єкта спадщини;

(абзац другий пiдпункту "а" пiдпункту 13.2.1 пункту 13.2 статтi 13 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 01.07.2004 р. N 1958-IV)
(пiдпункт "а" пiдпункту 13.2.1 пункту 13.2 статтi 13 доповнено абзацом третiм згiдно iз Законом України вiд 25.03.2005 р. N 2505-IV, у редакцiї Закону України вiд 19.01.2006р. N 3378-IV)

     13.2.2. при отриманнi спадщини спадкоємцями, що не є членами сiм'ї спадкодавця першого ступеня спорiднення, - за ставкою податку, визначеною пунктом 7.2 статтi 7 цього Закону, до будь-якого об'єкта спадщини;

(пiдпункт 13.2.2 пункту 13.2 статтi 13 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 25.03.2005 р. N 2505-IV, у редакцiї Закону України вiд 19.01.2006р. N 3378-IV)

     13.2.3. при отриманнi спадщини будь-яким спадкоємцем вiд спадкодавця-нерезидента - за ставкою податку, визначеною пунктом 7.1 статтi 7 цього Закону, до будь-якого об'єкта спадщини.

(пiдпункт 13.2.3 пункту 13.2 статтi 13 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 19.01.2006р. N 3378-IV)

     13.3. Пункт 13.3 статтi 13 виключено

(згiдно iз Законом України вiд 19.01.2006р. N 3378-IV)

     13.4. Особами, вiдповiдальними за сплату (перерахування) податку до бюджету, є спадкоємцi, якi отримали спадщину.

     Дохiд у виглядi вартостi успадкованого майна (кошти, майно, майновi чи немайновi права) у межах, що пiдлягає оподаткуванню, включається до складу загального рiчного доходу платника податку i вiдображається ним у рiчнiй податковiй декларацiї про майновий стан i доходи (податковiй декларацiї).

     Подання податкової декларацiї та сплата податку iз зазначеного доходу здiйснюються згiдно iз законодавством.

     Нотарiус зобов'язаний надiслати iнформацiю про видачу свiдоцтв про право на спадщину податковому органу у строки, встановленi для податкового кварталу.

(статтю 13 доповнено новим пунктом 13.4 згiдно iз Законом України вiд 25.03.2005 р. N 2505-IV, у зв'язку з цим пункт 13.4 вважати пунктом 13.5)

     13.5. Правила виконання цiєї статтi визначаються Кабiнетом Мiнiстрiв України.

     13.6. При отриманнi спадщини у виглядi власностi, визначеної в пiдпунктах "а", "б", "д" пункту 13.1 цiєї статтi, особою, яка є iнвалiдом I групи або має статус дитини-сироти або дитини, яка позбавлена батькiвського пiклування, застосовується нульова ставка оподаткування до вартостi такої власностi.

(статтю 13 доповнено пунктом 13.6 згiдно iз Законом України вiд 19.01.2006р. N 3378-IV)

     Стаття 14. Оподаткування доходу, отриманого платником податку як подарунок (або внаслiдок укладення договору дарування)

     14.1. Кошти, майно, майновi чи немайновi права, вартiсть робiт, послуг, подарованi платнику податку, оподатковуються за правилами, встановленими цим Законом для оподаткування спадщини.

     14.2. Не пiдлягають оподаткуванню доходи як кошти або майно (майновi чи немайновi права), подарованi одним членом подружжя iншому, у межах їх частини спiльної часткової чи спiльної сумiсної власностi, а також батьками дiтям, у тому числi зачатим за життя та народженим пiсля, i дiтьми батькам, у межах їх частини спiльної часткової власностi згiдно iз законом.

(пункт 14.2 статтi 14 у редакцiї Закону України вiд 19.01.2006р. N 3378-IV)

     Стаття 15. Оподаткування операцiй iз замiщення втраченої власностi

     15.1. Якщо платник податку втрачає належний йому на правах власностi застрахований об'єкт майна внаслiдок його викрадення, зруйнування чи визнання непридатним для використання за наявностi обставин непереборної сили, чи внаслiдок його змушеної замiни з iнших пiдстав, то такий платник податку при отриманнi суми страхового вiдшкодування зобов'язаний витратити її на вiдновлення такого майна чи придбання нового майна, аналогiчного втраченому, на його замiну.

     При цьому:

     для рухомого майна така замiна (вiдновлення) має бути здiйсненою до кiнця календарного року, наступного за роком, у якому вiдбулася така страхова подiя;

     для нерумого майна така замiна (вiдновлення) має бути здiйсненою до кiнця другого календарного року, наступного за роком, у якому вiдбулася така страхова подiя.

     15.2. Якщо платник податку, який отримав страхове вiдшкодування, не здiйснює таку замiну (вiдновлення) протягом зазначених строкiв, то невикористана вiдповiдно до пункту 15.1 цiєї статтi сума такого страхового вiдшкодування включається до складу вiдповiдного рiчного оподатковуваного доходу такого платника податку.

(пункт 15.2 статтi 15 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 01.07.2004 р. N 1958-IV)

     Про суму здiйснених виплат страхового вiдшкодування страховики повiдомляють податковi органи у складi податкової звiтностi за черговий податковий перiод.

(пункт 15.2 статтi 15 доповнено абзацом другим згiдно iз Законом України вiд 01.07.2004 р. N 1958-IV)

     15.3. Наявнiсть факту втрати об'єкта майна має бути пiдтверджена офiцiйними висновками органiв внутрiшнiх справ України або iншими установами або органiзацiями, якi вiдповiдно до законодавства уповноваженi засвiдчувати наявнiсть обставин непереборної сили.

     Порядок виконання цього пiдпункту визначається Кабiнетом Мiнiстрiв України.

     Стаття 16. Порядок сплати (перерахування) податку до бюджету

     16.1. Податок, утриманий з доходiв резидентiв, пiдлягає зарахуванню до бюджету згiдно з нормами Бюджетного кодексу України.

     16.2. Податок, утриманий з доходiв нерезидентiв, пiдлягає зарахуванню до бюджету територiальної громади за мiсцем утримання такого податку.

     16.3. Цей порядок застосовується всiма юридичними особами, у тому числi такими, що мають фiлiї, вiддiлення, iншi вiдокремленi пiдроздiли, якi розташованi на територiї iншої територiальної громади, нiж така юридична особа, а також вiдокремленими пiдроздiлами юридичних осiб, яким в установленому порядку надано повноваження щодо нарахування, утримання i сплати (перерахування) до бюджету податку (далi - уповноважений пiдроздiл).

     16.3.1. Сума податку за звiтний мiсяць, яка пiдлягає перерахуванню до мiсцевого бюджету за мiсцезнаходженням таких вiдокремлених пiдроздiлiв, визначається юридичною особою або уповноваженим пiдроздiлом самостiйно, виходячи iз загальної кiлькостi громадян, якi працюють у цих пiдроздiлах, та суми виплаченого (нарахованого) оподатковуваного доходу.

     16.3.2. Юридична особа за своїм мiсцезнаходженням та мiсцезнаходженням своїх пiдроздiлiв, а уповноважений пiдроздiл за своїм мiсцезнаходженням, одночасно з поданням документiв на отримання коштiв для виплати належних платникам податку доходiв, сплачує (перераховує) суми утриманого податку на вiдповiднi розподiльчi рахунки, вiдкритi в територiальних управлiннях Державного казначейства України.

     Територiальнi управлiння державного казначейства в установленому Бюджетним кодексом України порядку здiйснюють розподiл зазначених коштiв згiдно iз нормативами, встановленими статтею 65 Бюджетного кодексу України, та спрямовують такi розподiленi суми до вiдповiдних мiсцевих бюджетiв.

     16.3.3. Фiзична особа, вiдповiдальна згiдно з вимогами цього Закону за нарахування та утримання податку, сплачує (перераховує) його до вiдповiдного бюджету:

     у випадку, коли така фiзична особа є податковим агентом, - за мiсцем реєстрацiї у податкових органах;

     в iнших випадках - за її податковою адресою.

     16.3.4. Контроль за правильнiстю та своєчаснiстю сплати податку здiйснює податковий орган за мiсцезнаходженням юридичної особи або її уповноваженого пiдроздiлу.

     16.3.5. Вiдповiдальнiсть за своєчасне та повне перерахування сум податку до вiдповiдного мiсцевого бюджету несе юридична особа або її уповноважений пiдроздiл, що нараховує (виплачує) оподатковуваний дохiд.

     16.3.6. Вiдповiдальнiсть за своєчасне та повне перерахування сум податку до вiдповiдного мiсцевого бюджету несе фiзична особа у випадках, визначених законом.

(Дiю статтi 16 зупинено на 2004 рiк в частинi закрiплення та застосування нормативiв вiдрахувань податку з доходiв фiзичних осiб за бюджетами мiсцевого самоврядування, який справляється з грошового забезпечення, грошових винагород та iнших виплат, одержаних вiйськовослужбовцями та особами рядового i начальницького складу (в тому числi вiдрядженими до органiв виконавчої влади та iнших цивiльних установ) органiв внутрiшнiх справ, органiв i установ виконання покарань, податкової мiлiцiї у зв'язку з виконанням обов'язкiв несення служби, а також з фонду оплати працi в iноземнiй валютi працiвникiв закордонних дипломатичних установ України пiд час їх перебування у довготермiновому закордонному вiдрядженнi згiдно iз Законом України вiд 27.11.2003 р. N 1344-IV, враховуючи змiни, внесенi Законом України вiд 17.06.2004 р. N 1801-IV)
(дiю статтi 16 зупинено на 2005 рiк в частинi закрiплення та застосування нормативiв вiдрахувань податку з доходiв фiзичних осiб за бюджетами мiсцевого самоврядування, який справляється з грошового забезпечення, грошових винагород та iнших виплат, одержаних вiйськовослужбовцями та особами рядового i начальницького складу (в тому числi вiдрядженими до органiв виконавчої влади та iнших цивiльних установ) у зв'язку з виконанням обов'язкiв несення служби, за рахунок бюджетних асигнувань установ (органiзацiй), що утримуються iз державного бюджету, якi є джерелом доходiв цих осiб згiдно iз Законами України вiд 23.12.2004 р. N 2285-IV, вiд 25.03.2005 р. N 2505-IV)

     Стаття 17. Особи, вiдповiдальнi за нарахування, утримання та сплату (перерахування) податку до бюджету

     17.1. Особою, вiдповiдальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходiв у виглядi заробiтної плати, є працедавець (самозайнята особа), який виплачує такi доходи на користь платника податку (такої самозайнятої особи).

     17.2. Особою, вiдповiдальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з iнших доходiв, є:

     а) для оподатковуваних доходiв з джерелом їх походження з України - податковий агент;

     б) для iноземних доходiв та тих, чиє джерело виплати знаходиться в осiб, звiльнених вiд обов'язкiв нарахування, утримання або сплати (перерахування) податку до бюджету, - платник податку, отримувач таких доходiв;

     в) для доходiв, що виплачуються на користь платника податку фiзичними особами, - такий платник податку.

     Стаття 18. Порядок подання рiчної декларацiї про майновий стан i доходи (податкової декларацiї)

     18.1. Рiчна декларацiя про майновий стан i доходи (податкова декларацiя) (далi - декларацiя) подається платником податку, який:

     а) зобов'язаний подавати таку декларацiю згiдно з нормами цього Закону або iнших законiв;

     б) має право подати таку декларацiю для отримання податкового кредиту.

     18.2. Для цiлей цього Закону обов'язок платника податку з подання декларацiї вважається виконаним, якщо вiн отримував доходи виключно вiд податкових агентiв, зобов'язаних подавати звiтнiсть з цього податку у встановленому порядку.

     18.3. Платники податку - резиденти, якi виїжджають за кордон на постiйне мiсце проживання, зобов'язанi подати податковому органу декларацiю не пiзнiше закiнчення 60 календарного дня, що передує такому виїзду.

     Податковий орган зобов'язаний протягом 30 календарних днiв вiд дня отримання такої декларацiї визначити податкове зобов'язання та надiслати податкове повiдомлення платнику податку, який зобов'язаний сплатити належну суму податку та отримати довiдку про таку сплату або про вiдсутнiсть податкових зобов'язань з цього податку, яка здається органам митного контролю пiд час перетину митного кордону та є пiдставою для проведення митних процедур.

     Порядок застосування цього пункту визначається Кабiнетом Мiнiстрiв України.

     18.4. Платники податку звiльняються вiд обов'язку подання декларацiї у таких випадках:

     а) незалежно вiд видiв та сум отриманих доходiв платниками податку, якi:

     є неповнолiтнiми або недiєздатними особами i при цьому перебувають на повному утриманнi iнших осiб та/або держави станом на кiнець звiтного податкового року;

     перебувають пiд арештом або є затриманими чи засудженими до позбавлення волi, перебувають у полонi або ув'язненнi на територiї iнших держав станом на кiнець граничного строку подання декларацiї;

     перебувають у розшуку станом на кiнець звiтного податкового року;

     перебувають на строковiй вiйськовiй службi станом на кiнець звiтного податкового року;

     б) в iнших випадках, визначених цим Законом.

     18.5. Декларацiя заповнюється платником податку самостiйно або iншою особою, нотарiально уповноваженою таким платником податку здiйснювати таке заповнення.

     18.5.1. У разi коли уповноважена платником податку особа заповнює декларацiю за винагороду або зобов'язана здiйснювати таке заповнення згiдно з нормами цього пункту, то:

     а) така уповноважена особа несе вiдповiдальнiсть за порушення порядку заповнення та/або подання такої декларацiї на рiвнi вiдповiдальностi, визначеної законом для платника податку, а такий платник податку звiльняється вiд зазначеної вiдповiдальностi;

     б) зобов'язання щодо заповнення та подання декларацiї вiд iменi платника податку покладаються на таких iнших, нiж платник податку, осiб:

     на опiкуна або пiклувальника - щодо доходiв, отриманих неповнолiтньою або недiєздатною особою;

     на спадкоємцiв (розпорядникiв майна, державних виконавцiв) - щодо доходiв, отриманих протягом звiтного податкового року платником податку, який помер;

     на державного виконавця, уповноваженого здiйснювати заходи щодо забезпечення майнових претензiй кредиторiв платника податку, об'явленого в установленому порядку банкрутом.

     18.5.2. У разi заповнення декларацiї iншою особою така декларацiя має мiстити iнформацiю про таку iншу особу на рiвнi iнформацiї про платника податку.

     Центральний податковий орган визначає правила виконання цього пункту.

     18.6. Перевiрка достовiрностi даних, визначених у декларацiях, здiйснюється у порядку, встановленому законодавством.

     18.7. Сума податкових зобов'язань, донарахована податковим органом, пiдлягає сплатi до вiдповiдного бюджету у строки, встановленi законом.

     18.8. Сума коштiв, яка пiдлягає поверненню платнику податку, зараховується на його банкiвський рахунок, вiдкритий у будь-якому комерцiйному банку, або надсилається поштовим переказом на адресу, визначену у декларацiї, протягом 60 календарних днiв вiд дня отримання такої декларацiї.

     18.9. Форма декларацiї визначається центральним податковим органом та узгоджується з комiтетом Верховної Ради України, вiдповiдальним за проведення податкової полiтики, виходячи з таких умов:

     загальна частина декларацiї повинна мати спрощений вигляд та не мiстити вiдомостей про доходи або витрати, якi отримує (несе) незначна кiлькiсть платникiв податку;

     декларацiя є єдиною для всiх законодавчо встановлених випадкiв її подання;

     розрахунки окремих видiв доходiв (витрат), якi отримує (несе) незначна кiлькiсть платникiв податку, повиннi мiститися у додатках до декларацiї, якi заповнюються виключно такими платниками податку за наявностi таких доходiв (витрат);

     декларацiя та додатки до неї повиннi складатися з використанням загальновживаної термiнологiї державною мовою, а також мiстити детальнi iнструкцiї щодо їх заповнення;

     декларацiя та додатки до неї повиннi мiстити iнформацiю, достатню для iдентифiкацiї платника податку, а також для визначення суми його податкових зобов'язань або суми бюджетного вiдшкодування надмiру сплачених податкiв, у тому числi при застосуваннi права на податковий кредит.

     Бланки декларацiй мають безоплатно надаватися податковими органами платникам податку на їх запит, а також бути загальнодоступними для населення.

     18.10. Платник податку до 1 березня року, наступного за звiтним, має право звернутися iз запитом до вiдповiдного податкового органу з проханням заповнити рiчну податкову декларацiю, а податковий орган зобов'язаний надати безоплатнi послуги iз такого заповнення. Вiдмова посадової (службової) особи податкового органу надати зазначенi послуги звiльняє платника податку вiд будь-якої вiдповiдальностi за неповне або невiрне заповнення декларацiї.

     Стаття 19. Забезпечення виконання податкових зобов'язань

     19.1. Платники податку зобов'язанi:

     а) вести облiк доходiв i витрат у обсягах, достатнiх для визначення суми загального рiчного оподатковуваного доходу, у разi коли такий платник податку зобов'язаний цим Законом подавати декларацiю або має право на таке подання з метою повернення надмiру сплачених податкiв, у тому числi при застосуваннi права на податковий кредит.

     Форми такого облiку та порядок його ведення визначаються центральним податковим органом за узгодженням з комiтетом Верховної Ради України, вiдповiдальним за проведення податкової полiтики;

     б) отримувати та зберiгати протягом строку давностi, встановленого законом, документи первинного облiку, на пiдставi яких формується податковий кредит платника податку;

     в) подавати декларацiю за встановленою формою у визначенi строки у випадках, коли згiдно з нормами цього Закону таке подання є обов'язковим;

     на вимогу податкового органу та у межах його компетенцiї, визначеної законодавством, пред'являти документи i вiдомостi, пов'язанi з виникненням доходу або права на отримання податкового кредиту, обчисленням i сплатою податку, та пiдтверджувати необхiдними документами достовiрнiсть вiдомостей, зазначених у декларацiї з цього податку;

     г) надавати особам, якi згiдно з цим Законом визначенi вiдповiдальними за утримання (нарахування) та сплату податку до бюджету, документи на пiдтвердження прав платника податку, який отримує такi доходи, на застосування соцiальних податкових пiльг;

     д) у порядку, визначеному законом, допускати службових осiб податкового органу на територiю або до примiщень, що використовуються платником цього податку для одержання доходiв вiд здiйснення пiдприємницької дiяльностi;

     е) у разi змiни отримання податкової соцiальної пiльги здiйснювати заходи, передбаченi цим Законом;

     є) своєчасно сплачувати узгодженi суми податкових зобов'язань, а також суми штрафних (фiнансових) санкцiй, нарахованих податковим органом, та пеню, за винятком сум, що оскаржуються в адмiнiстративному або судовому порядку.

     19.2. Особи, якi вiдповiдно до цього Закону мають статус податкових агентiв, зобов'язанi:

     а) своєчасно та повнiстю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, який виплачується на користь платника податку та оподатковується до або пiд час такої виплати та за її рахунок;

     б) надавати у строки, встановленi законом для податкового кварталу, якщо iнше не визначено нормами цього Закону, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платникiв податку, а також сум утриманого з них податку податковому органу за мiсцем свого розташування. У разi коли зазначена особа протягом звiтного кварталу не виплачує такi доходи або виплачує доходи не всiм платникам податку, зазначена звiтнiсть не подається або подається стосовно платникiв податку, якi фактично отримали такi доходи. Запровадження iнших форм звiтностi iз зазначених питань не припускається;

     в) надавати платнику податку на його вимогу вiдомостi про суму виплаченого на його користь доходу, суму застосованих соцiальних податкових пiльг та суму утриманого податку;

     г) надавати податковому органу iншi вiдомостi з питань оподаткування доходiв окремого платника податку в обсягах та за процедурою, визначеною цим Законом та Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платникiв податкiв перед бюджетами та державними цiльовими фондами".

     Стаття 20. Вiдповiдальнiсть

     20.1. Розмiр вiдповiдальностi

     Розмiр штрафних (фiнансових) санкцiй за порушення норм цього Закону та пiдстави для їх застосування визначаються законом, що регулює такi питання, якщо iнше не встановлене нормами цього Закону.

     20.2. Особи, якi несуть фiнансову вiдповiдальнiсть за порушення норм цього Закону

     Фiнансово вiдповiдальними за порушення норм цього Закону є такi особи:

     а) при порушеннi правил нарахування, утримання та сплати до бюджету податку з доходiв платника податку, що здiйснюються особами, визначеними цим Законом податковими агентами, - такi особи;

     б) при порушеннi правил сплати податку з чистого рiчного оподатковуваного доходу платника податку - такий платник податку.

     20.3. Особи, вiдповiдальнi за погашення податкових зобов'язань або податкового боргу

     20.3.1. Особами, вiдповiдальними за погашення суми податкового зобов'язання або податкового боргу з цього податку, є:

     а) при нарахуваннi податку особою, на яку покладається вiдповiдальнiсть за таке нарахування, утримання та сплату (перерахування) податку до бюджету згiдно з нормами цього Закону, - така особа - податковий агент;

     б) при нарахуваннi податку податковим органом на пiдставi поданої декларацiї - платник цього податку;

     в) при самостiйному нарахуваннi податку його платником - такий платник.

     20.3.2. У разi коли податковий агент до або пiд час виплати доходу на користь платника податку не здiйснює нарахування, утримання або сплату (перерахування) цього податку, вiдповiдальнiсть за погашення суми податкового зобов'язання або податкового боргу, що виникає внаслiдок таких дiй, покладається на такого податкового агента. При цьому платник податку - отримувач таких доходiв звiльняється вiд обов'язкiв погашення такої суми податкових зобов'язань або податкового боргу.

     20.4. Особа, яка несе вiдповiдальнiсть за неповне або несвоєчасне повернення сум надмiру сплаченого податку, у тому числi внаслiдок застосування права на податковий кредит, та розмiри такої вiдповiдальностi

     20.4.1. Особою, яка несе вiдповiдальнiсть за неповне або несвоєчасне повернення суми надмiру сплаченого податку, у тому числi внаслiдок застосування права на податковий кредит, є:

     а) податковий орган, який порушує строки подання розрахунку такої суми або занижує його розмiр;

     б) орган Державного казначейства України, що порушує строки такого повернення або занижує його розмiр.

     20.4.2. За неповне або несвоєчасне повернення суми надмiру сплаченого податку, у тому числi внаслiдок застосування права на податковий кредит, на користь платника податку сплачуються такi штрафи:

     якщо платник податку не отримує таку суму у строк, визначений цим Законом, при затримцi до 30 календарних днiв, наступних за останнiм днем граничного строку її виплати, - у розмiрi 10 вiдсоткiв вiд такої суми;

     якщо платник податку не отримує таку суму у строк, визначений цим Законом, при затримцi вiд 31 до 90 календарних днiв, наступних за останнiм днем граничного строку її виплати, - у розмiрi 50 вiдсоткiв вiд такої суми;

     якщо платник податку не отримує таку суму у строк, визначений цим Законом, при затримцi вiд 91 календарного дня, наступного за останнiм днем граничного строку її виплати, - у розмiрi 100 вiдсоткiв вiд такої суми.

     Нарахування таких штрафiв самостiйно здiйснюється органом Державного казначейства України у порядку, встановленому Кабiнетом Мiнiстрiв України.

     20.4.3. Повернення суми надмiру сплаченого податку, у тому числi внаслiдок застосування права на податковий кредит, та штрафiв вiдповiдно до пiдпункту 20.4.2 цього пункту здiйснюється органом державного казначейства з рахунку, на який зараховується цей податок до його розподiлу мiж рiвнями вiдповiдних мiсцевих бюджетiв.

(абзац перший пiдпункту 20.4.3 пункту 20.4 статтi 20 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 25.03.2005 р. N 2505-IV)

     У разi коли штрафнi (фiнансовi) санкцiї застосовуються внаслiдок наявностi причин, визначених пiдпунктом "а" пiдпункту 20.4.1 цього пункту, така сума стягується у безспiрному порядку з бюджетного рахунку, призначеного для утримання вiдповiдного податкового органу.

     20.4.4. У разi коли особи, що зобов'язанi цим пунктом нести вiдповiдальнiсть за неповне або несвоєчасне надання платнику податку бюджетного вiдшкодування, не здiйснюють або вiдмовляються здiйснювати зазначене вiдшкодування (його частини) всупереч нормам цього Закону, то платник податку має право оскаржити їх дiї (бездiяльнiсть) у судi (господарському судi) без попередньої сплати державного мита у зв'язку з поданням позовної заяви (скарги).

     Стаття 21. Мiжнароднi договори

     21.1. Якщо мiжнародним договором, згода на обов'язковiсть якого надана Верховною Радою України, встановлено iншi правила, нiж тi, що передбаченi цим Законом, застосовуються норми такого мiжнародного договору стосовно суб'єктiв, якi пiдпадають пiд його дiю.

     21.2. У разi укладення цивiльно-правових договорiв (контрактiв) з нерезидентами не дозволяється внесення до них податкових застережень, згiдно з якими особи, що виплачують доходи, беруть на себе зобов'язання щодо сплати податкiв.

     Стаття 22. Прикiнцевi положення

     22.1. Цей Закон набирає чинностi з 1 сiчня 2004 року.

     22.1.1. Пiдпункт 5.3.1 пункту 5.3 статтi 5 та стаття 10 набирають чинностi пiсля набрання чинностi законом, що регулює питання iпотеки, але не ранiше 1 сiчня 2006 року.

(пiдпункт 22.1.1 пункту 22.1 статтi 22 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 25.03.2005 р. N 2505-IV)

     22.1.2. Пiдпункт 5.3.4 пункту 5.3 статтi 5 набирає чинностi з початку податкового року, наступного за роком, в якому набере чинностi закон про загальнообов'язкове медичне страхування.

     22.1.3. Пiдпункт 22.1.3 пункту 22.1 статтi 22 виключено

(згiдно iз Законом України вiд 01.07.2004 р. N 1958-IV)

     22.1.4. Пiдпункт 4.2.12 пункту 4.2 статтi 4 цього Закону у частинi включення до загального мiсячного оподатковуваного доходу доходiв у виглядi процентiв на поточний або депозитний (вкладний) банкiвський рахунок (у тому числi картковий рахунок), вклад до небанкiвських фiнансових установ згiдно iз законом або процентiв (дисконтних доходiв) на депозитний (ощадний) сертифiкат та пiдпункти 9.2.1 i 9.2.2 пункту 9.2 статтi 9 цього Закону у частинi оподаткування процентiв набирають чинностi з 1 сiчня 2013 року.

пiдпункт 22.1.4 пункту 22.1 статтi 22 у редакцiї Закону України вiд 01.07.2004р. N 1958-IV, iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 21.12.2004р. N 2273-IV, вiд 23.06.2009р. N 1533-VI, вiд 24.07.2009р. N 1617-VI)

     22.1.5. Статтi 13, 14 набирають чинностi з 1 сiчня 2005 року, а стаття 11 набирає чинностi з 1 сiчня 2006 року в частинi оподаткування операцiй з продажу об'єктiв нерухомого майна.

(пiдпункт 22.1.5 пункту 22.1 статтi 22 у редакцiї Закону України вiд 25.03.2005 р. N 2505-IV)

     22.2. У разi, якщо норми iнших законiв чи iнших законодавчих актiв, що мiстять правила оподаткування доходiв (прибуткiв) фiзичних осiб, суперечать нормам цього Закону, прiоритет мають норми цього Закону. До 1 сiчня 2005 року платники цього податку звiльняються вiд сплати штрафних санкцiй та пенi (крiм податкових агентiв) за доходами, отриманими у 2004 роцi, але не звiльняються вiд обов'язкiв своєчасної сплати податкових зобов'язань.

     22.3. Починаючи з 1 сiчня 2004 року та до 31 грудня 2006 року ставка оподаткування, визначена пунктом 7.1 статтi 7 цього Закону, встановлюється на рiвнi 13 вiдсоткiв вiд об'єкта оподаткування.

     22.4. На перехiдний перiод установлюються такi розмiри податкової соцiальної пiльги, крiм випадкiв, передбачених пiдпунктом 4.2.4 пункту 4.2 статтi 4 цього Закону:

(абзац перший пункту 22.4 статтi 22 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 01.07.2004 р. N 1958-IV)

     у 2004 роцi - у розмiрi 30 процентiв суми податкової соцiальної пiльги, визначеної у пiдпунктi 6.1.1 пункту 6.1 статтi 6 цього Закону;

     у 2005 роцi - у розмiрi 50 процентiв суми податкової соцiальної пiльги, визначеної у пiдпунктi 6.1.1 пункту 6.1 статтi 6 цього Закону;

     абзац четвертий пункту 22.4 статтi 22 виключено

(згiдно iз Законом України вiд 07.07.2005 р. N 2771-IV)

     у 2007 роцi - у розмiрi 100 процентiв суми податкової соцiальної пiльги, визначеної у пiдпунктi 6.1.1 пункту 6.1 статтi 6 цього Закону.

     22.5. Якщо норми iнших законiв мiстять посилання на неоподатковуваний мiнiмум, то для цiлей їх застосування використовується сума у розмiрi 17 гривень, крiм норм адмiнiстративного та кримiнального законодавства у частинi квалiфiкацiї злочинiв або правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мiнiмуму встановлюється на рiвнi податкової соцiальної пiльги, визначеної пiдпунктом 6.1.1 пункту 6.1 статтi 6 цього Закону для вiдповiдного року (з урахуванням положень пункту 22.4 цiєї статтi).

     22.6. Доходи платника податку, нарахованi за наслiдками податкових перiодiв до 1 сiчня 2004 року, оподатковуються за ставками, що дiяли до 1 сiчня 2004 року, незалежно вiд дати їх фактичної виплати (надання).

(пункт 22.6 статтi 22 у редакцiї Закону України вiд01.07.2004 р. N 1958-IV)

     22.7. Суми податку на доходи фiзичних осiб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та iнших виплат, одержаних вiйськовослужбовцями, особами рядового i начальницького складу органiв внутрiшнiх справ, Державної кримiнально-виконавчої служби України, Державної служби спецiального зв'язку та захисту iнформацiї України у зв'язку з виконанням обов'язкiв несення служби, спрямовуються виключно на виплату рiвноцiнної та повної компенсацiї втрат доходiв цiєї категорiї громадян.

(пункт 22.7 статтi 22 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами України вiд 15.01.2009р. N 879-VI, вiд 14.04.2009р. N 1254-VI)

     22.8. Не пiдлягають оподаткуванню цим податком (не вiдображаються в його рiчнiй податковiй декларацiї) та не включаються до складу загального мiсячного або рiчного оподатковуваного доходу платника податку у межах норм, передбачених законом, такi доходи:

     доходи, що були нарахованi платнику податку вiдповiдно до умов трудового або цивiльно-правового договору та згодом перерахованi на його пенсiйний вклад, вiдкритий вiдповiдно до закону, як пiд час їх нарахування, так i пiд час їх перерахування на такий вклад;

(абзац другий пункту 22.8 статтi 22 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 29.06.2010р. N 2367-VI)

     кошти, якi нараховуються та вносяться особою, що не є платником податку, або її працедавцем (третьою особою) на користь платника податку на пенсiйний вклад такого платника податку;

(абзац третiй пункту 22.8 статтi 22 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 29.06.2010р. N 2367-VI)

     кошти, перерахованi фiзичною особою до власного пенсiйного вкладу або до пенсiйного вкладу членiв сiм'ї такої фiзичної особи першого ступеня спорiднення;

(абзац четвертий пункту 22.8 статтi 22 в редакцiї Закону України вiд 15.12.2005 р. N 3201-IV)

     доходи, нарахованi платнику податку за договором пенсiйного вкладу;

(пункт 22.8 статтi 22 доповнено новим абзацом п'ятим згiдно iз Законом України вiд 15.12.2005 р. N 3201-IV)

     доходи, нарахованi платнику податкiв - учаснику фонду банкiвського управлiння за договором довiрчого управлiння, укладеного з уповноваженим банком вiдповiдно до закону.

(пункт 22.8 статтi 22 доповнено новим абзацом шостим згiдно iз Законом України вiд 15.12.2005 р. N 3201-IV, у зв'язку з цим абзаци п'ятий - сьомий вважати вiдповiдно абзацами сьомим - дев'ятим)

     Оподаткування коштiв, якi були внесенi на пенсiйнi вклади до набрання чинностi цим Законом, здiйснюється за правилами, якi дiяли на момент внесення цих коштiв.

     Оподаткування коштiв фондiв банкiвського управлiння, створених вiдповiдно до закону, нарахувань, внескiв та перерахувань до таких фондiв, пенсiйних та цiльових виплат з таких фондiв здiйснюється за правилами, встановленими для оподаткування операцiй з пенсiйними вкладами.

(абзаци перший та другий пункту 22.8 статтi 22 замiнено абзацами першим - шостим згiдно iз Законом України вiд 01.07.2004р. N 1958-IV, у зв'язку з цим абзац третiй вважати абзацом сьомим, абзац восьмий пункту 22.8 статтi 22 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 29.06.2010р. N 2367-VI)

     До 1 сiчня 2012 року не пiдлягають оподаткуванню цим податком кошти, що вiдповiдно до Закону України "Про проведення експерименту в житловому будiвництвi на базi холдингової компанiї "Київмiськбуд" виплачуються фiзичним особам згiдно з договорами пенсiйних вкладiв, укладеними в перiод проведення такого експерименту (за винятком випадкiв, коли кошти знiмаються вкладником з пенсiйного рахунка з порушенням умов, зазначених у договорi пенсiйного вкладу).

(абзац дев'ятий пункту 22.8 статтi 22 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 25.12.2008р. N 800-VI)

     22.9. Абзац перший пiдпункту 7.2.4 пункту 7.2 статтi 7 Закону України "Про оподаткування прибутку пiдприємств" (Вiдомостi Верховної Ради України, 1997 р., N 27, ст. 181; 2003 р., N 12, ст. 88) викласти у такiй редакцiї:

     "7.2.4. У разi дострокового розiрвання довгострокового страхування життя, протягом визначеного пунктом 1.37 цього Закону граничного строку, доходи, одержанi страховиком за таким договором, визначаються як рiзниця мiж отриманими страховими платежами та повернутими викупними сумами i оподатковуються за ставкою 3 вiдсотки".

     22.10. Визнати таким, що втратив чиннiсть, Декрет Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 26 грудня 1992 року N 13-92 "Про прибутковий податок з громадян" (Вiдомостi Верховної Ради України, 1993 р., N 10, ст. 77, N 26, ст. 281, N 34, ст. 356; 1996 р., N 9, ст. 41, N 45, ст. 234; 1998 р., N 25, ст. 147, N 30-31, ст. 195; 1999 р., N 4, ст. 35, N 25, ст. 211; 2000 р., N 5, ст. 34, N 20, ст. 149, N 32, ст. 254, N 43, ст. 370; 2001 р., N 2-3, ст. 10, N 4, ст. 17, N 10, ст. 44, N 31, ст. 144; 2002 р., N 8, ст. 63, N 12-13, ст. 92, N 29, ст. 192, N 31, ст. 214, N 46, ст. 347; 2003 р., N 10-11, ст. 86, N 23, ст. 149), крiм роздiлу IV у частинi оподаткування доходiв фiзичних осiб вiд зайняття пiдприємницькою дiяльнiстю, який застосовується з урахуванням положень пункту 9.12 статтi 9 цього Закону та дiє до набрання чинностi спецiальним законом з питань оподаткування фiзичних осiб суб'єктiв пiдприємницької дiяльностi.

     22.101. Не пiдлягають оподаткуванню кошти, що сплаченi за роботи та/або послуги, виконанi та наданi на територiї України або за її межами у перiод проведення фiнальної частини чемпiонату Європи 2012 року з футболу в Українi, зокрема (але не виключно) у виглядi заробiтної плати, вiдшкодування видаткiв та добових таким особам (крiм резидентiв України, незалежно вiд їх участi у проведеннi зазначеного чемпiонату):

     представникам або посадовим особам асоцiацiй - членiв УЄФА;

     членам делегацiй, що беруть участь у чемпiонатi, у тому числi членам команд, якi здобули право на участь у чемпiонатi;

     фiзичним особам, акредитованим УЄФА.

     Дохiд iнших нерезидентiв, отриманий у перiод проведення чемпiонату iз джерел походження з України, пiдлягає оподаткуванню на загальних пiдставах з урахуванням положень мiжнародних договорiв України про усунення подвiйного оподаткування доходiв, згода на обов'язковiсть яких надана Верховною Радою України.

(статтю 22 доповнено пунктом 22.101 згiдно iз Законом України вiд 05.06.2009р. N 1474-VI)

     22.11. Кабiнету Мiнiстрiв України:

     а) до 1 серпня 2003 року забезпечити приведення у вiдповiднiсть iз цим Законом норм нормативно-правових актiв;

     б) передбачити при розробцi проектiв державних бюджетiв на наступнi роки:

     реальний механiзм повної компенсацiї витрат, пов'язаних iз справлянням цього податку з грошового забезпечення, грошових винагород та iнших виплат, одержуваних вiйськовослужбовцями, особами рядового i начальницького складу органiв внутрiшнiх справ, Державної кримiнально-виконавчої служби України, Державної служби спецiального зв'язку та захисту iнформацiї України у зв'язку з виконанням обов'язкiв несення служби;

(абзац другий пiдпункту "б" пункту 22.11 статтi 22 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами України вiд 15.01.2009р. N 879-VI, вiд 14.04.2009 р. N 1254-VI)

     фiнансування заходiв iз впровадження цього Закону Мiнiстерством фiнансiв України, Державною податковою адмiнiстрацiєю України, iншими державними органами, визначеними цим Законом;

     абзац четвертий пiдпункту "б" пункту 22.11 статтi 22 виключено

(дiю абзацу четвертого пiдпункту "б" пункту 22.11 статтi 22 зупинено на 2004 рiк згiдно iз Законом України вiд 27.11.2003 р. N 1344-IV)
(абзац четвертий пiдпункту "б" пункту 22.11 статтi 22 виключено згiдно iз Законом України вiд 01.07.2004 р. N 1958-IV)

     в) до 1 вересня 2003 року подати на розгляд Верховної Ради України проект закону щодо внесення змiн до таких законiв, якi випливають iз змiсту цього Закону, а саме:

     Закону України "Про державну податкову службу в Українi";

     Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платникiв податкiв перед бюджетами та державними цiльовими фондами";

     Закону України "Про державну службу";

     Закону України "Про приватизацiю невеликих державних пiдприємств (малу приватизацiю)";

     Закону України "Про приватизацiю державного майна";

     Закону України "Про вибори депутатiв мiсцевих рад та сiльських, селищних, мiських голiв";

     Закону України "Про вибори депутатiв Верховної Ради Автономної Республiки Крим";

     Закону України "Про вибори Президента України";

     Закону України "Про статус народного депутата України";

     Закону України "Про службу в органах мiсцевого самоврядування";

     Закону України "Про вибори народних депутатiв України";

     Закону України "Про систему оподаткування";

     Закону України "Про оподаткування прибутку пiдприємств";

     Закону України "Про основнi засади соцiального захисту ветеранiв працi та iнших громадян похилого вiку в Українi";

     Закону України "Про статус i соцiальний захист громадян, якi постраждали внаслiдок Чорнобильської катастрофи";

     Закону України "Про патентування деяких видiв пiдприємницької дiяльностi";

     Закону України "Про оплату працi";

     Кодексу законiв про працю України;

     Кримiнального кодексу України;

     Кодексу України про адмiнiстративнi правопорушення;

     Закону України "Про освiту";

     Закону України "Про статус суддiв";

     Закону України "Про прокуратуру";

     Закону України "Про мiлiцiю";

     Закону України "Про нотарiат";

     Закону України "Про селянське (фермерське) господарство";

     Закону України "Про мiсцеве самоврядування в Українi";

     Закону України "Про Нацiональний банк України";

     Закону України "Про Державний реєстр фiзичних осiб - платникiв податкiв та iнших обов'язкових платежiв";

     Закону України "Про статус ветеранiв вiйни, гарантiї їх соцiального захисту";

     Декрету Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 23 квiтня 1993 року N 37-93 "Про пiльги Героям Радянського Союзу i повним кавалерам ордена Слави";

     Декрету Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 21 сiчня 1993 року N 7-93 "Про державне мито";

     Декрету Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 19 лютого 1993 року N 15-93 "Про систему валютного регулювання i валютного контролю".

     22.12. У зв'язку з набранням чинностi цим Законом:

     22.12.1. Рекомендувати Президенту України скасувати укази Президента України, якi стосуються оподаткування доходiв фiзичних осiб (прибуткового податку з доходiв громадян).

     22.12.2. Нацiональному банку України привести свої нормативнi акти у вiдповiднiсть iз цим Законом.

Президент України Л.КУЧМА

м. Київ
22 травня 2003 року
N 889-IV

Copyright © 2021 НТФ «Інтес»
Всі права захищені.