Документ скасований: Кодекс ВР № 2755-VI від 02.12.2010

ЗАКОН  УКРАЇНИ

Про систему оподаткування

Iз змiнами i доповненнями, внесеними
Законами України
вiд 13 березня 1992 року N 2199-XII,
вiд 5 травня 1993 року N 3180-XII,
вiд 2 лютого 1994 року N 3904-XII,
(Законом України вiд 2 лютого 1994 року N 3904-XII
цей Закон викладено в новiй редакцiї)
вiд 22 березня 1996 року N 96/96-ВР,
вiд 18 лютого 1997 року N 77/97-ВР,
(Законом України вiд 18 лютого 1997 року N 77/97-ВР
цей Закон викладено в новiй редакцiї)
вiд 19 квiтня 1997 року N 221/97-ВР,
вiд 15 сiчня 1998 року N 19/98-ВР,
вiд 15 сiчня 1998 року N 25/98-ВР,
вiд 5 березня 1998 року N 199/98-ВР,
вiд 1 грудня 1998 року
N 285-XIV,
вiд 17 грудня 1998 року N 320-XIV,
вiд 22 грудня 1998 року N 333-XIV,
вiд 9 квiтня 1999 року N 588-XIV,
вiд 13 травня 1999 року N 643-XIV,
вiд 30 червня 1999 року N 784-XIV,
вiд 4 листопада 1999 року N 1213-XIV,
вiд 13 сiчня 2000 року N 1375-XIV,
вiд 2 березня 2000 року N 1523-III
вiд 1 червня 2000 року N 1770-III,
вiд 8 червня 2000 року N 1805-III,
вiд 7 червня 2001 року N 2515-III,
вiд 20 вересня 2001 року N 2740-III,
вiд 10 сiчня 2002 року N 2921-III,
вiд 10 сiчня 2002 року N 2922-III,
вiд 24 грудня 2002 року N 349-IV,
вiд 16 сiчня 2003 року N 429-IV,
вiд 3 квiтня 2003 року N 703-IV,
вiд 22 травня 2003 року N 849-IV,
вiд 5 червня 2003 року N 906-IV,
вiд 10 липня 2003 року N 1115-IV,
вiд 18 листопада 2003 року N 1271-IV,
вiд 25 березня 2005 року N 2505-IV,
вiд 5 квiтня 2005 року N 2509-IV,
вiд 6 жовтня 2005 року N 2960-IV,
вiд 22 лютого 2006 року N 3456-IV,
вiд 17 листопада 2009 року N 1565-VI,
вiд 20 травня 2010 року N 2275-VI

(Дiю Закону зупинено для сiльськогосподарських товаровиробникiв - учасникiв експерименту по запровадженню єдиного податку на територiї Глобинського району Полтавської областi, Старобешiвського району Донецької областi та Ужгородського району Закарпатської областi в частинi сплати податкiв, включених до складу єдиного податку, згiдно iз Законом України вiд 15 сiчня 1998 року N 25/98-ВР)

(Дiю Закону у частинi сплати сум податкiв i зборiв (обов'язкових платежiв),авключених до складу фiксованого сiльськогосподарського податкуазупинено для сiльськогосподарськихатоваровиробникiв - платникiв фiксованогоасiльськогосподарського податкуаазгiдно iз Законом України вiд 17 грудня 1998 року N 320-XIV)
(Дiю Закону у частинi сплати податкiв i зборiв, включених до складу єдиного податку, передбаченого Законом України вiд 13 сiчня 2000 року N 1375-XIV, зупинено на перiод проведення експерименту для пiдприємств легкої та деревообробної промисловостi Чернiвецької областi - учасникiв економiчного експерименту, згiдно iз Законом України вiд 13 сiчня 2000 року N 1375-XIV)

     Цей Закон визначає принципи побудови системи оподаткування в Українi, податки i збори (обов'язковi платежi) до бюджетiв та до державних цiльових фондiв, а також права, обов'язки i вiдповiдальнiсть платникiв.

Роздiл I
ЗАГАЛЬНI ПОЛОЖЕННЯ

     Стаття 1. Встановлення i скасування податкiв i зборiв (обов'язкових платежiв) до бюджетiв та до державних цiльових фондiв

     Встановлення i скасування податкiв i зборiв (обов'язкових платежiв) до бюджетiв та до державних цiльових фондiв, а також пiльг їх платникам здiйснюються Верховною Радою України, Верховною Радою Автономної Республiки Крим i сiльськими, селищними, мiськими радами вiдповiдно до цього Закону, iнших законiв України про оподаткування.

     Верховна Рада Автономної Республiки Крим i сiльськi, селищнi, мiськi ради можуть встановлювати додатковi пiльги щодо оподаткування мiсцевими податками i зборами, земельного податку та податку з власникiв транспортних засобiв та iнших самохiдних машин i механiзмiв у межах сум, що надходять до їх бюджетiв. Надання таких пiльг не може порушувати принципи рiвностi, недопущення будь-яких проявiв податкової дискримiнацiї вiдповiдно до статтi 3 цього Закону.

(частина друга статтi 1 у редакцiї Закону України вiд 20.05.2010р. N 2275-VI)

     Ставки, механiзм справляння податкiв i зборiв (обов'язкових платежiв), за винятком особливих видiв мита та збору у виглядi цiльової надбавки до дiючого тарифу на електричну та теплову енергiю, збору у виглядi цiльової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ для споживачiв усiх форм власностi, i пiльги щодо оподаткування не можуть встановлюватися або змiнюватися iншими законами України, крiм законiв про оподаткування. Особливi види мита справляються на пiдставi рiшень про застосування антидемпiнгових, компенсацiйних i спецiальних заходiв, прийнятих вiдповiдно до законiв України.

(частина третя статтi 1 в редакцiї Закону України вiд 22.12.98 р. N 333-XIV, iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами України вiд 22.05.2003 р. N 849-IV, вiд 25.03.2005 р. N 2505-IV)

     Розмiр та механiзм справляння збору у виглядi цiльової надбавки до дiючого тарифу на електричну та теплову енергiю встановлюються Кабiнетом Мiнiстрiв України разом з Нацiональною комiсiєю регулювання електроенергетики України.

(статтю 1 доповнено новою частиною четвертою згiдно iз Законом України вiд 22.05.2003 р. N 849-IV, у зв'язку з цим частини четверту - сьому вважати вiдповiдно частинами п'ятою - восьмою)

     Розмiр та механiзм справляння збору у виглядi цiльової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ для споживачiв усiх форм власностi встановлюється Кабiнетом Мiнiстрiв України.

(статтю 1 доповнено новою частиною п'ятою згiдно iз Законом України вiд 25.03.2005 р. N 2505-IV, у зв'язку з цим частини п'яту - восьму вважати частинами шостою - дев'ятою)

     Встановлення i скасування спецiального збору до Фонду гарантування вкладiв фiзичних осiб, розмiр та механiзм справляння цього збору здiйснюються вiдповiдно до Закону України "Про Фонд гарантування вкладiв фiзичних осiб".

(статтю 1 доповнено новою частиною п'ятою згiдно iз Законом України вiд 20.09.2001 р. N 2740-III, у зв'язку з цим частини четверту - шосту вважати вiдповiдно частинами п'ятою - сьомою)

     Розмiр та механiзм справляння збору на соцiально-економiчну компенсацiю ризику населення, яке проживає на територiї зони спостереження, встановлюються Кабiнетом Мiнiстрiв України вiдповiдно до Закону України "Про використання ядерної енергiї та радiацiйну безпеку".

(статтю 1 доповнено новою частиною сьомою згiдно iз Законом України вiд 17.11.2009р. N 1565-VI, у зв'язку з цим частини сьому - дев'яту вважати вiдповiдно частинами восьмою - десятою)

     Податки i збори (обов'язковi платежi), справляння яких не передбачено цим Законом, сплатi не пiдлягають.

(частина четверта статтi 1 в редакцiї Закону України вiд 19.04.97 р. N 221/97-ВР)
(попередню редакцiю частини шостої статтi 1 вiдновлено у зв'язку iз закiнченням строку дiї Закону України вiд 19.04.97 р. N 221/97-ВР)

     Змiни i доповнення до цього Закону, iнших законiв України про оподаткування стосовно надання пiльг, змiни податкiв, зборiв (обов'язкових платежiв), механiзму їх сплати вносяться до цього Закону, iнших законiв України про оподаткування не пiзнiше, нiж за шiсть мiсяцiв до початку нового бюджетного року i набирають чинностi з початку нового бюджетного року. Це правило не застосовується у випадках зменшення розмiру ставок податкiв, зборiв (обов'язкових платежiв) або скасування пiльг з оподаткування та iнших правил, якi призводять до порушення правил конкуренцiї та створення податкових переваг окремим суб'єктам пiдприємницької дiяльностi або фiзичним особам.

(частина п'ята статтi 1 у редакцiї Закону України вiд 02.03.2000 р. N 1523-III)
(норми частини п'ятої статтi 1 не поширюються на Закон України вiд 18.11.99 р. N 1243-XIV згiдно iз Законом України вiд 18.11.99 р. N 1243-XIV)

     Будь-якi податки i збори (обов'язковi платежi), якi запроваджуються законами України, мають бути включенi до цього Закону. Всi iншi закони України про оподаткування мають вiдповiдати принципам, закладеним у цьому Законi.

     Стаття 2. Поняття податку i збору (обов'язкового платежу) до бюджетiв та до державних цiльових фондiв, системи оподаткування

     Пiд податком i збором (обов'язковим платежем) до бюджетiв та до державних цiльових фондiв слiд розумiти обов'язковий внесок до бюджету вiдповiдного рiвня або державного цiльового фонду, здiйснюваний платниками у порядку i на умовах, що визначаються законами України про оподаткування.

     Державнi цiльовi фонди - це фонди, якi створенi вiдповiдно до законiв України i формуються за рахунок визначених законами України податкiв i зборiв (обов'язкових платежiв) юридичних осiб незалежно вiд форм власностi та фiзичних осiб.

     Державнi цiльовi фонди включаються до Державного бюджету України, крiм Фонду гарантування вкладiв фiзичних осiб, Пенсiйного фонду України.

(частина третя статтi 2 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами України: вiд 19.04.97 р. N 221/97-ВР, вiд 15.01.98 р. N 19/98-ВР, вiд 20.09.2001 р. N 2740-III, вiд 16.01.2003 р. N 429-IV)

     Сукупнiсть податкiв i зборiв (обов'язкових платежiв) до бюджетiв та до державних цiльових фондiв, що справляються у встановленому законами України порядку, становить систему оподаткування.

     Стаття 3. Принципи побудови та призначення системи оподаткування

     Принципами побудови системи оподаткування є:

     стимулювання науково-технiчного прогресу, технологiчного оновлення виробництва, виходу вiтчизняного товаровиробника на свiтовий ринок високотехнологiчної продукцiї;

(статтю 3 доповнено абзацом другим азгiдно iз Законом України вiд 01.12.98 р. N 285-XIV, у зв'язку з цим абзаци другий - дванадцятий авважати вiдповiдно абзацами третiм - тринадцятим)

     стимулювання пiдприємницької виробничої дiяльностi та iнвестицiйної активностi - введення пiльг щодо оподаткування прибутку (доходу), спрямованого на розвиток виробництва;

     обов'язковiсть - впровадження норм щодо сплати податкiв i зборiв (обов'язкових платежiв), визначених на пiдставi достовiрних даних про об'єкти оподаткування за звiтний перiод, та встановлення вiдповiдальностi платникiв податкiв за порушення податкового законодавства;

     рiвнозначнiсть i пропорцiйнiсть - справляння податкiв з юридичних осiб здiйснюються у певнiй частцi вiд отриманого прибутку i забезпечення сплати рiвних податкiв i зборiв (обов'язкових платежiв) на рiвнi прибутки i пропорцiйно бiльших податкiв i зборiв (обов'язкових платежiв) - на бiльшi доходи;

     рiвнiсть, недопущення будь-яких проявiв податкової дискримiнацiї - забезпечення однакового пiдходу до суб'єктiв господарювання (юридичних i фiзичних осiб, включаючи нерезидентiв) при визначеннi обов'язкiв щодо сплати податкiв i зборiв (обов'язкових платежiв);

     соцiальна справедливiсть - забезпечення соцiальної пiдтримки малозабезпечених верств населення шляхом запровадження економiчно обгрунтованого неоподатковуваного мiнiмуму доходiв громадян та застосування диференцiйованого i прогресивного оподаткування громадян, якi отримують високi та надвисокi доходи;

     стабiльнiсть - забезпечення незмiнностi податкiв i зборiв (обов'язкових платежiв) i їх ставок, а також податкових пiльг протягом бюджетного року;

     економiчна обгрунтованiсть - встановлення податкiв i зборiв (обов'язкових платежiв) на пiдставi показникiв розвитку нацiональної економiки та фiнансових можливостей з урахуванням необхiдностi досягнення збалансованостi витрат бюджету з його доходами;

     рiвномiрнiсть сплати - встановлення строкiв сплати податкiв i зборiв (обов'язкових платежiв) виходячи з необхiдностi забезпечення своєчасного надходження коштiв до бюджету для фiнансування витрат;

     компетенцiя - встановлення i скасування податкiв i зборiв (обов'язкових платежiв), а також пiльг їх платникам здiйснюються вiдповiдно до законодавства про оподаткування виключно Верховною Радою України, Верховною Радою Автономної Республiки Крим i сiльськими, селищними, мiськими радами;

     єдиний пiдхiд - забезпечення єдиного пiдходу до розробки податкових законiв з обов'язковим визначенням платника податку i збору (обов'язкового платежу), об'єкта оподаткування, джерела сплати податку i збору (обов'язкового платежу), податкового перiоду, ставок податку i збору (обов'язкового платежу), строкiв та порядку сплати податку, пiдстав для надання податкових пiльг;

     доступнiсть - забезпечення дохiдливостi норм податкового законодавства для платникiв податкiв i зборiв (обов'язкових платежiв).

     Стаття 4. Платники податкiв i зборiв (обов'язкових платежiв)

     Платниками податкiв i зборiв (обов'язкових платежiв) є юридичнi i фiзичнi особи, на яких згiдно з законами України покладено обов'язок сплачувати податки i збори (обов'язковi платежi).

     Стаття 5. Облiк платникiв податкiв i зборiв (обов'язкових платежiв)

     Облiк платникiв податкiв i зборiв (обов'язкових платежiв) здiйснюється органами державної податкової служби та iншими державними органами вiдповiдно до законодавства.

     Взяття на облiк юридичних осiб та фiзичних осiб - пiдприємцiв як платникiв податкiв, зборiв (обов'язкових платежiв) в органах державної податкової служби здiйснюються на пiдставi вiдомостей з реєстрацiйної картки, наданих державним реєстратором згiдно iз Законом України "Про державну реєстрацiю юридичних осiб та фiзичних осiб - пiдприємцiв", не пiзнiше наступного робочого дня з дня отримання зазначених вiдомостей органами державної податкової служби.

     Взяття на облiк платникiв податкiв, для яких законом установленi особливостi їх державної реєстрацiї та якi не включаються до Єдиного державного реєстру юридичних осiб та фiзичних осiб - пiдприємцiв, здiйснюється не пiзнiше наступного робочого дня з дня отримання вiд них вiдповiдної заяви.

     Документ, що пiдтверджує взяття на облiк в органi державної податкової служби, надсилається платнику податкiв наступного робочого дня з дня взяття на облiк.

     Порядок облiку платникiв податкiв, зборiв (обов'язкових платежiв) визначається центральним органом державної податкової служби України.

     Фiнансовi установи вiдкривають рахунки платникам податкiв i зборiв (обов'язкових платежiв) лише за умови пред'явлення ними документа, що пiдтверджує взяття їх на облiк в органi державної податкової служби.

     Фiнансовi установи зобов'язанi надiслати повiдомлення про вiдкриття або закриття рахунку платника податкiв i зборiв (обов'язкових платежiв) - юридичної особи, у тому числi вiдкритого через його вiдокремленi пiдроздiли, чи самозайнятої фiзичної особи до органу державної податкової служби, в якому облiковується платник податкiв, у триденний строк з дня вiдкриття/закриття рахункiв (включаючи день вiдкриття/закриття).

     Норми частини сьомої цiєї статтi поширюються на банки лише в разi вiдкриття ними власних кореспондентських рахункiв.

(частину другу - п'яту статтi 5 замiнено сiмома частинами згiдно iз Законом України вiд 22.02.2006р. N 3456-IV, у зв'язку з цим частини шосту i сьому вважати вiдповiдно частинами дев'ятою та десятою)

     Фiнансовi установи починають видатковi операцiї за рахунком платника податкiв - суб'єкта пiдприємницької дiяльностi (крiм банку) з дати отримання фiнансовою установою документально пiдтвердженого повiдомлення органу державної податкової служби про взяття рахунку на облiк в органах державної податкової служби.

     Форма i змiст повiдомлень визначаються центральним органом державної податкової служби України.

(стаття 5 у редакцiї Законiв України вiд 10.01.2002 р. N 2922-III, вiд 05.06.2003 р. N 906-IV)

     Стаття 6. Об'єкти оподаткування

     Об'єктами оподаткування є доходи (прибуток), додана вартiсть продукцiї (робiт, послуг), вартiсть продукцiї (робiт, послуг), у тому числi митна або її натуральнi показники, спецiальне використання природних ресурсiв, майно юридичних i фiзичних осiб та iншi об'єкти, визначенi законами України про оподаткування.

     Стаття 7. Порядок встановлення податкових ставок

     Ставки податкiв i зборiв (обов'язкових платежiв) встановлюються Верховною Радою України, Верховною Радою Автономної Республiки Крим i сiльськими, селищними, мiськими радами вiдповiдно до законiв України про оподаткування i не змiнюються протягом бюджетного року, за винятком випадкiв, пов'язаних iз застосуванням антидемпiнгових, компенсацiйних i спецiальних заходiв вiдповiдно до законiв України.

(частина перша статтi 7 iз доповненнями, внесеними згiдно iз Законом України вiд 22.12.98р. N 333-XIV)

     Змiна податкових ставок i механiзм справляння податкiв i зборiв (обов'язкових платежiв) не можуть запроваджуватися Законом України про Державний бюджет України на вiдповiдний рiк.

     Стаття 8. Порядок зарахування податкiв i зборiв (обов'язкових платежiв) до бюджетiв та державних цiльових фондiв

     Порядок зарахування податкiв i зборiв (обов'язкових платежiв) до Державного бюджету України i мiсцевих бюджетiв та державних цiльових фондiв встановлюється Верховною Радою України, Верховною Радою Автономної Республiки Крим i сiльськими, селищними, мiськими радами вiдповiдно до цього Закону та iнших законiв України.

     Стаття 9. Обов'язки платникiв податкiв i зборiв (обов'язкових платежiв)

     1. Платники податкiв i зборiв (обов'язкових платежiв) зобов'язанi:

     1) вести бухгалтерський облiк, складати звiтнiсть про фiнансово-господарську дiяльнiсть i забезпечувати її зберiгання у термiни, встановленi законами;

     2) подавати до державних податкових органiв та iнших державних органiв вiдповiдно до законiв декларацiї, бухгалтерську звiтнiсть та iншi документи i вiдомостi, пов'язанi з обчисленням i сплатою податкiв i зборiв (обов'язкових платежiв);

     3) сплачувати належнi суми податкiв i зборiв (обов'язкових платежiв) у встановленi законами термiни;

     4) допускати посадових осiб державних податкових органiв до обстеження примiщень, що використовуються для одержання доходiв чи пов'язанi з утриманням об'єктiв оподаткування, а також для перевiрок з питань обчислення i сплати податкiв i зборiв (обов'язкових платежiв).

     2. Керiвники i вiдповiднi посадовi особи юридичних осiб та фiзичнi особи пiд час перевiрки, що проводиться державними податковими органами, зобов'язанi давати пояснення з питань оподаткування у випадках, передбачених законами, виконувати вимоги державних податкових органiв щодо усунення виявлених порушень законiв про оподаткування i пiдписати акт про проведення перевiрки.

     3. Обов'язок юридичної особи щодо сплати податкiв i зборiв (обов'язкових платежiв) припиняється iз сплатою податку, збору (обов'язкового платежу) або його скасуванням або списанням податкової заборгованостi вiдповiдно до Закону України "Про вiдновлення платоспроможностi боржника або визнання його банкрутом". У разi лiквiдацiї юридичної особи заборгованiсть з податкiв i зборiв (обов'язкових платежiв) сплачується у порядку, встановленому законами України. У разi укладення мирової угоди у процедурi провадження у справi про банкрутство заборгованiсть з податкiв i зборiв (обов'язкових платежiв) сплачується у розмiрах, визначених мировою угодою, укладеною у порядку, встановленому законами України.

(частина третя статтi 9 у редакцiї Закону України вiд 30.06.99 р. N 784-XIV)

     4. Обов'язок фiзичної особи щодо сплати податкiв i зборiв (обов'язкових платежiв) припиняється iз сплатою податку i збору (обов'язкового платежу) або його скасуванням, а також у разi смертi платника.

     Стаття 10. Права платникiв податкiв i зборiв (обов'язкових платежiв)

     Платники податкiв i зборiв (обов'язкових платежiв) мають право:

     1) подавати державним податковим органам документи, що пiдтверджують право на пiльги щодо оподаткування у порядку, встановленому законами України;

     2) одержувати та ознайомлюватися з актами перевiрок, проведених державними податковими органами;

     3) оскаржувати у встановленому законом порядку рiшення державних податкових органiв та дiї їх посадових осiб.

     Стаття 11. Вiдповiдальнiсть платникiв податкiв i зборiв (обов'язкових платежiв) за порушення податкових законiв

     Вiдповiдальнiсть за правильнiсть обчислення, своєчаснiсть сплати податкiв i зборiв (обов'язкових платежiв) i додержання законiв про оподаткування несуть платники податкiв i зборiв (обов'язкових платежiв) вiдповiдно до законiв України.

     Фiнансовi санкцiї за наслiдками документальних перевiрок та ревiзiй, якi здiйснюються органами державної податкової служби України та iншими уповноваженими державними органами, застосовуються у розмiрах, передбачених законодавчими актами, чинними на день завершення таких перевiрок або ревiзiй.

(статтю 11 доповнено частиною другою згiдно iз Законом України вiд 05.03.98 р. N 199/98-ВР)

     Стаття 12. Обов'язки фiнансових установ

     1. Фiнансовi установи зобов'язанi подавати органам державної податкової служби на їх письмовий запит вiдомостi про наявнiсть i рух коштiв на поточних та вкладних (депозитних) рахунках платникiв податкiв - клiєнтiв цих установ у порядку, встановленому законом.

     2. Фiнансовi установи виконують доручення платникiв податкiв i зборiв (обов'язкових платежiв) на перерахування податкiв i зборiв (обов'язкових платежiв) до бюджетiв у встановлений законом термiн.

     3. Керiвник та iншi посадовi особи фiнансових установ притягаються до вiдповiдальностi вiдповiдно до закону за:

     1) невиконання вимог, передбачених частинами першою i другою цiєї статтi;

     2) неподання органам державної податкової служби повiдомлень про закриття рахункiв платникiв податкiв i зборiв (обов'язкових платежiв) - юридичних i фiзичних осiб - суб'єктiв пiдприємницької дiяльностi;

     3) здiйснення видаткових операцiй за рахунком платника податкiв - суб'єкта пiдприємницької дiяльностi (крiм банку) до отримання документально пiдтвердженого повiдомлення вiдповiдного органу державної податкової служби про взяття такого рахунку на облiк.

(стаття 12 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами України вiд 10.01.2002 р. N 2921-III, вiд 10.01.2002 р. N 2922-III, у редакцiї Закону України вiд 05.06.2003 р. N 906-IV)

Роздiл II
ВИДИ ПОДАТКIВ I ЗБОРIВ (ОБОВ'ЯЗКОВИХ ПЛАТЕЖIВ) I ПОРЯДОК ЗАРАХУВАННЯ ЇХ ДО БЮДЖЕТIВ I ДЕРЖАВНИХ ЦIЛЬОВИХ ФОНДIВ

     Стаття 13. Види податкiв i зборiв (обов'язкових платежiв), що справляються на територiї України

     В Українi справляються:

     загальнодержавнi податки i збори (обов'язковi платежi);

     мiсцевi податки i збори (обов'язковi платежi);

     Стаття 14. Загальнодержавнi податки i збори (обов'язковi платежi)

     1. До загальнодержавних належать такi податки i збори (обов'язковi платежi):

     1) податок на додану вартiсть;

     2) акцизний збiр;

     3) податок на прибуток пiдприємств, у тому числi дивiденди, що сплачуються до бюджету державними некорпоратизованими, казенними або комунальними пiдприємствами;

     4) податок на доходи фiзичних осiб;

     5) мито;

     6) державне мито;

     7) податок на нерухоме майно (нерухомiсть);

     8) плата за землю (земельний податок, а також орендна плата за земельнi дiлянки державної i комунальної власностi);

     9) рентнi платежi;

     10) податок з власникiв транспортних засобiв та iнших самохiдних машин i механiзмiв;

     11) податок на промисел;

     12) збiр за геологорозвiдувальнi роботи, виконанi за рахунок державного бюджету;

     13) збiр за спецiальне використання природних ресурсiв;

     14) збiр за забруднення навколишнього природного середовища;

     15) збiр до Фонду для здiйснення заходiв щодо лiквiдацiї наслiдкiв Чорнобильської катастрофи та соцiального захисту населення;

     16) збiр на обов'язкове державне пенсiйне страхування;

     17) збiр до Державного iнновацiйного фонду;

     18) плата за торговий патент на деякi види пiдприємницької дiяльностi;

     19) фiксований сiльськогосподарський податок;

     20) збiр на розвиток виноградарства, садiвництва i хмелярства;

     21) гербовий збiр (застосовується до 1 сiчня 2000 року);

     22) єдиний збiр, що справляється у пунктах пропуску через державний кордон України;

     23) збiр за використання радiочастотного ресурсу України;

     24) збори до Фонду гарантування вкладiв фiзичних осiб (початковий, регулярний, спецiальний);

     25) збiр у виглядi цiльової надбавки до дiючого тарифу на електричну та теплову енергiю, крiм електроенергiї, виробленої квалiфiкованими когенерацiйними установками;

     26) збiр за проведення гастрольних заходiв;

     27) судовий збiр;

     28) збiр у виглядi цiльової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ для споживачiв усiх форм власностi;

    29) збiр на соцiально-економiчну компенсацiю ризику населення, яке проживає на територiї зони спостереження.

(частину першу статтi 14 доповнено пунктом 29 згiдно iз Законом України вiд 17.11.2009р. N 1565-VI)

     2. Загальнодержавнi податки i збори (обов'язковi платежi) встановлюються Верховною Радою України i справляються на всiй територiї України.

     3. Порядок зарахування загальнодержавних податкiв i зборiв (обов'язкових платежiв) до Державного бюджету України, бюджету Автономної Республiки Крим, мiсцевих бюджетiв i державних цiльових фондiв визначається згiдно з законами України.

     4. Податки i збори (обов'язковi платежi), зазначенi в пунктах 7, 8, 10, 11, 13, 14 частини першої цiєї статтi, на територiї Автономної Республiки Крим встановлюються Верховною Радою Автономної Республiки Крим. При цьому ставки податкiв i зборiв (обов'язкових платежiв) визначаються в межах граничних розмiрiв ставок, установлених законами України.

     5. Спецiальний збiр до Фонду гарантування вкладiв фiзичних осiб, зазначений у пунктi 24 частини першої цiєї статтi, встановлюється у порядку, визначеному Законом України "Про Фонд гарантування вкладiв фiзичних осiб".

     6. Пiдприємствам та органiзацiям громадських органiзацiй iнвалiдiв можуть надаватися пiльги щодо сплати податкiв, зазначених у пунктах 1, 3, 8 частини першої цiєї статтi, на пiдставi дозволу на право користування такою пiльгою, який надається мiжвiдомчою Комiсiєю з питань дiяльностi пiдприємств та органiзацiй громадських органiзацiй iнвалiдiв вiдповiдно до Закону України "Про основи соцiальної захищеностi iнвалiдiв в Українi".

     Санаторно-курортним та оздоровчим закладам громадських органiзацiй iнвалiдiв, реабiлiтацiйним установам громадських органiзацiй iнвалiдiв можуть надаватися пiльги щодо сплати податку, зазначеного в пунктi 8 частини першої цiєї статтi, на таких же умовах.

(стаття 14 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами України вiд 17.12.98 р. N 320-XIV, вiд 09.04.99 р. N 588-XIV, вiд 13.05.99 р. N 643-XIV, вiд 04.11.99 р. N 1213-XIV, вiд 01.06.2000 р. N 1770-III, вiд 20.09.2001 р. N 2740-III, вiд 24.12.2002 р. N 349-IV, вiд 16.01.2003 р. N 429-IV, вiд 22.05.2003 р. N 849-IV, вiд 10.07.2003 р. N 1115-IV, вiд 18.03.2004 р. N 1618-IV, вiд 25.03.2005 р. N 2505-IV, вiд 05.04.2005 р. N 2509-IV, в редакцiї Закону України вiд 06.10.2005 р. N 2960-IV)

     Стаття 15. Мiсцевi податки i збори (обов'язковi платежi)

     1. До мiсцевих податкiв належать:

     1) податок з реклами;

     2) комунальний податок.

     2. До мiсцевих зборiв (обов'язкових платежiв) належать:

     1) пункт 1 частини другої статтi 15 виключено

(згiдно iз Законом України вiд 18.11.2003 р. N 1271-IV)

     2) збiр за припаркування автотранспорту;

     3) ринковий збiр;

     4) збiр за видачу ордера на квартиру;

     5) курортний збiр;

     6) збiр за участь у бiгах на iподромi;

     7) збiр за виграш на бiгах на iподромi;

     8) збiр з осiб, якi беруть участь у грi на тоталiзаторi та iподромi;

     9) збiр за право використання мiсцевої символiки;

     10) збiр за право проведення кiно- i телезйомок;

     11) збiр за проведення мiсцевого аукцiону, конкурсного розпродажу i лотерей;

     12) пункт 12 частини другої статтi 15 виключено

(згiдно iз Законом України вiд 03.04.2003 р. N 703-IV)

     13) збiр за видачу дозволу на розмiщення об'єктiв торгiвлi та сфери послуг;

     14) збiр з власникiв собак.

     15) виключено

(частину другу статтi 15 доповнено пунктом 15 згiдно iз Законом України вiд 08.06.2000 р. N 1805-III, пункт 15 частини другої статтi 15 виключено згiдно iз Законом України вiд 07.06.2001 р. N 2515-III)

     3. Мiсцевi податки i збори (обов'язковi платежi), механiзм справляння та порядок їх сплати встановлюється сiльськими, селищними, мiськими радами вiдповiдно до перелiку i в межах граничних розмiрiв ставок, установлених законами України. При цьому податки i збори (обов'язковi платежi), зазначенi у пунктi 2 частини першої i пунктах 2 - 4, 13 та 14 частини другої цiєї статтi, є обов'язковими для встановлення сiльськими, селищними та мiськими радами за наявностi об'єктiв оподаткування або умов, з якими пов'язане запровадження цих податкiв i зборiв.

(частина третя статтi 15 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами України вiд 08.06.2000 р. N 1805-III, вiд 07.06.2001 р. N 2515-III, вiд 03.04.2003 р. N 703-IV)

     4. Суми податкiв i зборiв (обов'язкових платежiв), зазначених у цiй статтi, зараховуються до мiсцевих бюджетiв у порядку, визначеному сiльськими, селищними, мiськими радами, якщо iнше не встановлено законами України.

     Стаття 16. Джерела сплати податкiв i зборiв (обов'язкових платежiв)

     1. Джерела сплати податкiв i зборiв (обов'язкових платежiв) встановлюються вiдповiдними законами про податки, збори (обов'язковi платежi).

     2. Державнi та iншi цiльовi фонди, якi не передбаченi цим Законом, мають своїм джерелом виключно прибуток пiдприємств, який залишається пiсля сплати всiх податкiв i зборiв (обов'язкових платежiв), передбачених статтями 14 i 15 цього Закону. Вiдрахування до цих фондiв здiйснюються на добровiльних засадах.

     Стаття 17. Порядок сплати податкiв i зборiв (обов'язкових платежiв)

     Сплата податкiв i зборiв (обов'язкових платежiв) провадиться у порядку, встановленому цим Законом та iншими законами України.

     Податки i збори (обов'язковi платежi), якi вiдповiдно до законiв включаються до цiни товарiв (робiт, послуг) або вiдносяться на їх собiвартiсть, сплачуються незалежно вiд результатiв фiнансово-господарської дiяльностi.

     Стаття 18. Усунення подвiйного оподаткування

     1. Сума доходу або прибутку, одержана юридичними особами, їх фiлiями, вiддiленнями за кордоном, включається до загальної суми доходу (прибутку), що пiдлягає оподаткуванню в Українi, i враховується при визначеннi розмiру податку.

     Суми податку на доход (прибуток), одержанi за межами територiї України, її континентального шельфу та виключної (морської) економiчної зони, сплаченi юридичними особами, їх фiлiями, вiддiленнями за кордоном вiдповiдно до законодавства iноземних держав, зараховуються пiд час сплати ними податку з доходiв (прибутку) в Українi. При цьому розмiр зараховуваних сум не може перевищувати суми податку з доходiв (прибутку), що пiдлягає сплатi в Українi, стосовно доходу (прибутку), одержаного за кордоном.

     2. Доходи, одержанi за межами України фiзичними особами з постiйним мiсцем проживання в Українi, включаються до складу сукупного доходу, що пiдлягає оподаткуванню в Українi.

     Суми податку з доходiв фiзичних осiб, сплаченi за кордоном вiдповiдно до законодавства iноземних держав громадянами з постiйним мiсцем проживання в Українi, зараховуються пiд час сплати ними податку з доходiв фiзичних осiб в Українi. При цьому розмiр зараховуваних сум податку з доходiв, сплачених за межами України, не може перевищувати суми податку з доходiв фiзичних осiб, що пiдлягає сплатi цими особами в Українi.

     3. Суми податку на нерухоме майно (нерухомiсть), сплаченi за кордоном вiдповiдно до законодавства iноземних держав фiзичними особами, якi постiйно проживають в Українi, за об'єкти, що знаходяться за її межами, зараховуються пiд час сплати ними податку на об'єкти в Українi. При цьому розмiр зарахованих сум податку, сплачених за межами України, не може перевищувати суми, що пiдлягає сплатi цими особами в Українi.

     4. Зарахування сплачених за межами України сум податкiв, зазначених у частинах першiй -атретiй цiєї статтi, провадиться за умови письмового пiдтвердження податкового органу вiдповiдної iноземної держави щодо факту сплати податку та наявностi мiжнародних договорiв про уникнення подвiйного оподаткування доходiв i майна та запобiгання ухилення вiд сплати податку.

     Стаття 19. Мiжнароднi договори

     Якщо мiжнародним договором України, ратифiкованим Верховною Радою України, встановлено iншi правила, нiж тi, що їх мiстять закони України про оподаткування, то застосовуються правила мiжнародного договору.

     Стаття 20. Контроль за справлянням податкiв i зборiв (обов'язкових платежiв)

     Контроль за правильнiстю та своєчаснiстю справляння податкiв i зборiв (обов'язкових платежiв) здiйснюється державними податковими органами та iншими державними органами в межах повноважень, визначених законами.

     За стягнення податкiв i зборiв (обов'язкових платежiв), якi не передбаченi цим Законом, посадовi особи державних податкових органiв та iнших державних органiв несуть вiдповiдальнiсть згiдно з законами України.

Голова Верховної Ради Української РСР Л. КРАВЧУК

м. Київ
25 червня 1991 року
N 1251-XII

Copyright © 2024 НТФ «Интес»
Все права сохранены.