ЗАКОН УКРАЇНИ

Про статус суддiв

Iз змiнами i доповненнями, внесеними
Законами України
вiд 2 лютого 1994 року N 3913-XII,
вiд 24 лютого 1994 року N 4015-XII,
вiд 5 жовтня 1995 року N 358/95-ВР,
вiд 8 жовтня 1999 року N 1145-XIV,
вiд 13 сiчня 2000 року N 1381-XIV,
вiд 17 лютого 2000 року N 1459-III,
вiд 6 липня 2000 року N 1857-III

Постановою Верховної Ради України
вiд 15 грудня 1992 року N 2863-XII

Додатково див. Постанову Верховної Ради України
вiд 24 лютого 1994 року N 4016-XII

     Цей Закон визначає статус суддiв з метою забезпечення належних умов для здiйснення правосуддя, дотримання Конституцiї i законiв України, охорони прав i свобод громадян.

Глава I
ЗАГАЛЬНI ПОЛОЖЕННЯ

     Стаття 1. Суддя - носiй судової влади

     1. Суддi та залученi у визначених законом випадках для здiйснення правосуддя представники народу є носiями судової влади в Українi, якi здiйснюють правосуддя незалежно вiд законодавчої та виконавчої влади.

     2. Суддi є посадовими особами державної влади, якi в конституцiйному порядку надiленi повноваженнями здiйснювати правосуддя i виконувати свої обов'язки на професiйнiй основi в Конституцiйному Судi України, Верховному Судi України, Верховному Судi Республiки Крим, обласних, Київському i Севастопольському мiських, районних (мiських), мiжрайонних (окружних), вiйськових судах, у Вищому арбiтражному судi України, арбiтражному судi Республiки Крим, обласних, Київському i Севастопольському мiських арбiтражних судах.

     Стаття 2. Повноваження суддiв

     Суддi мають необхiднi для здiйснення правосуддя повноваження, передбаченi законами України.

     Стаття 3. Незалежнiсть суддiв

     1. Суддi у своїй дiяльностi щодо здiйснення правосуддя є незалежними, пiдкоряються тiльки законовi i нiкому не пiдзвiтнi.

     2. Гарантiї незалежностi суддiв встановлюються цим Законом, а також Конституцiєю України.

     3. Держава гарантує фiнансове та матерiально-технiчне забезпечення суддiв i судiв.

     Стаття 4. Законодавство про статус суддiв

     1. Статус суддiв Верховного Суду України, Верховного Суду Республiки Крим, обласних, Київського i Севастопольського мiських судiв, районних (мiських), мiжрайонних (окружних) судiв, арбiтражних та вiйськових судiв визначається цим Законом.

     2. Статус суддiв Конституцiйного Суду України визначається Законом України "Про Конституцiйний Суд".

     3. Особливостi статусу суддiв арбiтражних судiв визначаються Законом України "Про арбiтражний суд".

     4. Особливостi статусу суддiв вiйськових судiв визначаються спецiальним законом.

     5. Трудовi вiдносини суддiв (крiм суддiв вiйськових судiв), не врегульованi цим Законом, визначаються законодавством України про працю.

     Стаття 5. Вимоги, що ставляться до суддi

     1. Суддя не може бути народним депутатом, належати до будь-якої полiтичної партiї, руху, входити до складу органiв виконавчої влади, iнших державних органiв, органiв мiсцевого та регiонального самоврядування, пiдприємств, якi мають на метi отримання прибутку, займатись пiдприємницькою та iншою дiяльнiстю, крiм викладацької, наукової та iншої оплачуваної творчої дiяльностi у вiльний вiд роботи час.

     Стаття 6. Обов'язки суддiв

     Суддi зобов'язанi:

     - при здiйсненнi правосуддя дотримувати Конституцiї та законiв України, забезпечувати повний, всебiчний та об'єктивний розгляд судових справ з дотриманням встановлених законом строкiв;

     - додержувати вимог, передбачених статтею 5 цього Закону, службової дисциплiни та розпорядку роботи суду;

     - не розголошувати вiдомостi, що становлять державну, вiйськову, службову, комерцiйну та банкiвську таємницю, таємницю нарадчої кiмнати, вiдомостi про особисте життя громадян та iншi вiдомостi, про якi вони дiзналися пiд час розгляду справи в судовому засiданнi, для забезпечення нерозголошення яких було прийнято рiшення про закрите судове засiдання;

     - не допускати вчинкiв та будь-яких дiй, що порочать звання суддi i можуть викликати сумнiв у його об'єктивностi, неупередженостi та незалежностi.

Глава II
ОБРАННЯ СУДДIВ

     Стаття 7. Право на зайняття судової посади

     1. Право на зайняття посади суддi районного (мiського), мiжрайонного (окружного) суду, вiйськового суду гарнiзону має громадянин України, який досяг на день обрання 25 рокiв, має вищу юридичну освiту i, як правило, стаж роботи за юридичною спецiальнiстю не менше двох рокiв.

     2. Суддею Верховного Суду Республiки Крим, обласного, Київського i Севастопольського мiських, вiйськового суду регiону i Вiйськово-Морських Сил України може бути громадянин України, який досяг на день обрання 30 рокiв, має вищу юридичну освiту, стаж роботи за юридичною спецiальнiстю не менш як п'ять рокiв, в тому числi не менш як три роки на посадi суддi.

(дiю частини другої статтi 7 зупинено до 01.01.94 р. згiдно з Постановою Верховної Ради України вiд 15.12.92 р. N 2863-XII)

     3. Суддею Верховного Суду України може бути громадянин України, який досяг на день обрання 35 рокiв, має вищу юридичну освiту, стаж роботи за юридичною спецiальнiстю не менш як десять рокiв, в тому числi не менш як п'ять рокiв на посадi суддi.

     4. Необхiдною умовою для зайняття посади суддi будь-якого суду, вказаного у частинi 1 цiєї статтi, є складання квалiфiкацiйного екзамену. Ця умова не поширюється на осiб, якi мають вiдповiдний стаж роботи на посадi суддi, давнiсть якого не перевищує 11 рокiв.

     5. Особливi вимоги, необхiднi для зайняття посади суддi Конституцiйного Суду України, арбiтражних та вiйськових судiв, визначаються Конституцiєю України, законами України "Про Конституцiйний Суд", "Про арбiтражний суд" та iншими законами України.

     6. Не може бути суддею особа, яка має судимiсть, обмежена у дiєздатностi або визнана недiєздатною за рiшенням суду.

     Стаття 8. Добiр кандидатiв у суддi

     1. Добiр кандидатiв у суддi здiйснюється за результатами складання квалiфiкацiйного екзамену.

     2. При доборi кандидатiв забезпечується рiвнiсть їх прав незалежно вiд походження, соцiального та майнового стану, расової та нацiональної приналежностi, статi, полiтичних поглядiв, релiгiйних переконань та iнших обставин.

     3. Кожен громадянин України, який вiдповiдає вимогам, передбаченим статтею 7 цього Закону, має право скласти квалiфiкацiйний екзамен та звернутися до вiдповiдної квалiфiкацiйної комiсiї суддiв iз заявою про рекомендацiю його на посаду суддi.

     4. Квалiфiкацiйнi екзамени на посаду суддi приймаються квалiфiкацiйними комiсiями загальних судiв, суддiв Республiки Крим, областей, мiст Києва i Севастополя квалiфiкацiйними комiсiями суддiв арбiтражних судiв, вiйськових судiв та Вищою квалiфiкацiйною комiсiєю суддiв України. Якщо особа, яка претендує на посаду суддi, не склала квалiфiкацiйного екзамену, повторне його складання допускається не ранiш як через рiк. Результати складеного квалiфiкацiйного екзамену дiйснi протягом трьох рокiв. Особи, не згоднi з рiшенням квалiфiкацiйної комiсiї, можуть оскаржити це рiшення до Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України.

(частина четверта статтi 8 iз доповненнями, внесеними згiдно iз Законом України вiд 02.02.94 р. N 3913-XII)

     5. Квалiфiкацiйна комiсiя суддiв проводить квалiфiкацiйний екзамен i, з урахуванням його результатiв, дає висновок про рекомендацiю на посаду суддi.

     6. Квалiфiкацiйна комiсiя рекомендує на посади суддiв кандидатiв, якi виявили найкращi знання, у кiлькостi, необхiднiй для замiщення вакантних посад.

     7. Особи, якi склали екзамен, але не рекомендованi на посаду суддi за браком вакантних посад, мають бути врахованi квалiфiкацiйною комiсiєю як кандидати на новi вакантнi посади суддiв протягом трьох рокiв, якщо за цей перiод вони не вiдкличуть свою заяву.

     8. Пiсля закiнчення строку повноважень суддя, крiм суддiв Конституцiйного та арбiтражних судiв, за його заявою повинен бути рекомендований на цю ж посаду на черговий строк за вiдсутностi обставин, передбачених статтями 37 та 41 цього Закону, якi є пiдставами для звiльнення суддi з посади.

     Стаття 9. Порядок обрання суддiв

     1. Суддi районних (мiських), мiжрайонних (окружних) судiв обираються вiдповiдно обласними, Київською i Севастопольською мiськими Радами народних депутатiв.

     В Республiцi Крим суддi районних (мiських), мiжрайонних (окружних) судiв обираються Верховною Радою Республiки Крим.

     2. Суддi Конституцiйного Суду України, Верховного Суду України, Верховного Суду Республiки Крим, Вищого арбiтражного суду України, арбiтражного суду Республiки Крим, обласних, Київського i Севастопольського мiських, вiйськових судiв, арбiтражних судiв областей, мiст Києва i Севастополя обираються Верховною Радою України.

     3. Суддi загальних та вiйськових судiв обираються строком на десять рокiв. Строки повноважень суддiв Конституцiйного Суду України та арбiтражних судiв визначаються Конституцiєю, законами України "Про Конституцiйний Суд" та "Про арбiтражний суд".

     Суддi, якi вперше пройшли конкурсний вiдбiр, обираються на п'ять рокiв.

     Кандидатури на посади суддiв попередньо обговорюються на засiданнях постiйних комiсiй вiдповiдних Рад народних депутатiв. Обрання суддi провадиться при наявностi висновку вiдповiдних комiсiй Ради.

     Стаття 10. Присяга суддi

     Вперше обраний суддя в урочистiй обстановцi приймає присягу такого змiсту:

     "Урочисто присягаю чесно i сумлiнно виконувати обов'язки суддi, здiйснювати правосуддя, пiдкоряючись тiльки закону, бути об'єктивним i справедливим".

     Присяга приймається на засiданнi того органу, який обрав суддю.

Глава III
ГАРАНТIЇ НЕЗАЛЕЖНОСТI СУДДIВ

     Стаття 11. Забезпечення незалежностi суддiв

     1. Незалежнiсть суддiв забезпечується:

     - встановленим законом порядком їх обрання, зупинення їх повноважень та звiльнення з посади;

     - особливим порядком присвоєння вiйськових звань суддям вiйськових судiв;

     - передбаченою законом процедурою здiйснення правосуддя;

     - таємницею прийняття судового рiшення i забороною її розголошення;

     - забороною пiд загрозою вiдповiдальностi втручання у здiйснення правосуддя;

     - вiдповiдальнiстю за неповагу до суду чи суддi;

     - правом суддi на вiдставку;

     - недоторканнiстю суддiв;

     - створенням необхiдних органiзацiйно-технiчних та iнформацiйних умов для дiяльностi судiв, матерiальним i соцiальним забезпеченням суддiв вiдповiдно до їх статусу;

     - особливим порядком фiнансування судiв;

     - системою органiв судового самоврядування.

     2. Всi державнi органи, установи та органiзацiї, органи мiсцевого i регiонального самоврядування, громадяни та їх об'єднання зобов'язанi поважати незалежнiсть судових органiв i не посягати на неї.

     3. Гарантiї незалежностi суддi, включаючи заходи його правового захисту, матерiального i соцiального забезпечення, передбаченi цим Законом, поширюються на всiх суддiв України i не можуть бути скасованi чи зниженi iншими нормативними актами України i Республiки Крим.

     Стаття 12. Недопустимiсть втручання у дiяльнiсть суддi щодо здiйснення правосуддя

     1. Будь-яке не передбачене законом втручання в дiяльнiсть суддi щодо здiйснення правосуддя забороняється i тягне за собою вiдповiдальнiсть згiдно з законодавством.

     2. Суддя не зобов'язаний давати будь-якi пояснення щодо сутi розглянутих справ або справ, якi знаходяться в його провадженнi, а також давати їх будь-кому для ознайомлення, iнакше як у випадках i порядку, передбачених законом.

     Стаття 13. Недоторканнiсть суддiв

     1. Суддi - недоторканнi. Недоторканнiсть суддi поширюється на його житло, службове примiщення, транспорт i засоби зв'язку, кореспонденцiю, належне йому майно i документи.

     2. Суддя не може бути без згоди Верховної Ради України затриманий чи заарештований до винесення обвинувального вироку судом.

(частина друга статтi 13 в редакцiї Закону України вiд 08.10.99 р. N 1145-XIV)

     3. Суддя не може бути затриманий за пiдозрою у вчиненнi злочину, а також пiдданий приводу чи примусово доставлений у будь-який державний орган в порядку провадження у справах про адмiнiстративнi правопорушення. Суддя, затриманий за пiдозрою у вчиненнi злочину чи адмiнiстративного правопорушення, стягнення за яке накладається у судовому порядку, повинен бути негайно звiльнений пiсля з'ясування його особи.

     4. Проникнення в житло чи службове примiщення суддi, в його особистий чи службовий транспорт, проведення там огляду, обшуку чи виїмки, прослуховування його телефонних розмов, особистий обшук суддi, а так само огляд, виїмка його кореспонденцiї, речей i документiв можуть провадитись тiльки з санкцiї Генерального прокурора України за наявностi порушеної кримiнальної справи, а також за згодою суддi в разi прийняття головою вiдповiдного суду рiшення про вжиття спецiальних заходiв забезпечення безпеки.

(пункт 4 статтi 13 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 13.01.2000 р. N 1381-XIV)

     5. Кримiнальна справа щодо суддi Конституцiйного Суду України та будь-якого загального чи арбiтражного суду розглядається по першiй iнстанцiї обласним, Верховним Судом Республiки Крим, Київським, Севастопольським мiськими судами.

     6. Кримiнальна справа щодо суддi будь-якого вiйськового суду розглядається по першiй iнстанцiї вiйськовим судом регiону або Вiйськово-Морських Сил України.

     7. Пiдсуднiсть справи визначається Головою Верховного Суду України або його заступником. При цьому справа не може розглядатись тим судом, у якому обвинувачений працював суддею.

     Стаття 14. Вiдповiдальнiсть за неповагу до суду або суддi

     Прояв неповаги до суду або суддi з боку осiб, якi беруть участь у справi або присутнi у судовому засiданнi, а так само вчинення поза судовим засiданням будь-яких дiй, що свiдчать про явну зневагу до суду чи суддi у зв'язку з їх службовою дiяльнiстю, тягнуть за собою вiдповiдальнiсть згiдно з законом.

     Стаття 15. Припинення повноважень суддi

     1. Повноваження суддi припиняються органом, який його обрав, у випадках:

     - закiнчення строку повноважень;

     - письмової заяви про вiдставку або про звiльнення з посади за власним бажанням;

     - смертi суддi або оголошення його рiшенням суду, що набрало законної сили, померлим;

     - набрання чинностi рiшенням суду про визнання суддi безвiсно вiдсутнiм;

     - досягнення суддею 65-рiчного вiку;

     - втрати суддею громадянства України або виїзду за межi України на постiйне проживання;

     - набрання чинностi обвинувальним вироком суду;

     - винесення рiшення суду, що набрало законної сили, про обмеження його дiєздатностi, визнання його недiєздатним;

     - винесення ухвали про застосування примусових заходiв медичного характеру, що набрала законної сили;

     - винесення за згодою суддi постанови про припинення кримiнальної справи щодо нього з нереабiлiтуючих пiдстав;

     - переводу чи обрання суддi на iншу посаду за його згодою;

     - звiльнення суддi з посади в порядку дисциплiнарного провадження або за професiйною невiдповiднiстю.

     - iмпiчменту Верховною Радою України.

     2. Про наявнiсть пiдстав для припинення повноважень суддi та про висунення кандидатур для обрання суддею голова суду, в якому працює суддя, або голова вищестоящого суду повiдомляє головi Ради, до компетенцiї якого належить обрання суддi, в строк не бiльше одного мiсяця з дня виникнення пiдстав, передбачених Законом. До повiдомлення додаються документи, якi свiдчать про наявнiсть пiдстав для припинення повноважень суддi.

(частина друга статтi 15 в редакцiї Закону України вiд 02.02.94 р. N 3913-XII)

     3. Суддя не пiзнiш як за мiсяць до досягнення 65-рiчного вiку повинен подати особисту заяву про припинення своїх повноважень на iм'я голови суду чи голови вищестоящого суду або голови Ради, до компетенцiї якої належить обрання суддi. В разi неподання в установлений термiн особистої заяви повноваження суддi припиняються через мiсяць з дня досягнення вiдповiдного вiку без права на вiдставку.

(статтю 15 доповнено частиною третьою згiдно iз Законом України вiд 02.02.94 р. N 3913-XII)

Глава IV
КВАЛIФIКАЦIЙНI КОМIСIЇ СУДДIВ

     Стаття 16. Законодавство про квалiфiкацiйнi комiсiї суддiв

     Формування суддiвського корпусу здiйснюється через квалiфiкацiйнi комiсiї суддiв.

     Система квалiфiкацiйних комiсiй суддiв, їх склад, порядок формування i повноваження, а також iншi питання їх дiяльностi визначаються вiдповiдним законом.

(статтi 16 - 24 замiнено статтею 16 згiдно iз Законом України вiд 02.02.94 р. N 3913-XII)

Глава V
СУДДIВСЬКЕ САМОВРЯДУВАННЯ

(назва глави V в редакцiї Закону України вiд 02.02.94 р. N 3913-XII)

     Стаття 25. Органи суддiвського самоврядування

     Для вираження iнтересiв суддiв як носiїв судової влади ними утворюються органи суддiвського самоврядування. Суддiвське самоврядування здiйснюється через конференцiї суддiв загальних, арбiтражних та вiйськових судiв, збори суддiв Верховного Суду України, Вищого арбiтражного суду України i з'їзд суддiв України.

(статтi 25 - 30 замiнено статтею 25 згiдно iз Законом України вiд 02.02.94 р. N 3913-XII)

Глава VI
ДИСЦИПЛIНАРНА ВIДПОВIДАЛЬНIСТЬ СУДДIВ

     Стаття 31. Пiдстави дисциплiнарної вiдповiдальностi суддiв

     1. Суддя притягується до дисциплiнарної вiдповiдальностi за вчинення дисциплiнарного проступку, а саме за порушення:

     - законодавства при розглядi судових справ;

     - вимог, передбачених статтею 5 цього Закону;

     - обов'язкiв, вказаних у статтi 6 цього Закону.

     2. Скасування або змiна судового рiшення не тягне за собою дисциплiнарної вiдповiдальностi суддi, який брав участь у винесеннi цього рiшення, якщо при цьому не було допущено навмисного порушення закону чи несумлiнностi, що потягло за собою iстотнi наслiдки.

     Стаття 32. Види дисциплiнарних стягнень

     1. До суддiв застосовуються такi дисциплiнарнi стягнення:

     - догана;

     - пониження квалiфiкацiйного класу;

     - звiльнення з посади.

     2. За кожне з порушень, вказаних у статтi 31 цього Закону, накладається лише одне дисциплiнарне стягнення.

     Стаття 33. Порушення дисциплiнарного провадження

     За наявностi пiдстав дисциплiнарне провадження щодо суддi порушується постановою голови вiдповiдної квалiфiкацiйної комiсiї суддiв, Головою Верховного Суду України, Головою Вищого арбiтражного суду України та їх заступниками, Головою Верховного Суду Республiки Крим, головами обласних, Київського i Севастопольського мiських судiв, головами арбiтражних судiв Республiки Крим, областей, мiст Києва i Севастополя, головами вiйськових судiв регiонiв та Вiйськово-Морських Сил.

(стаття 33 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 02.02.94 р. N 3913-XII)

     Стаття 34. Пiдстави для порушення дисциплiнарного провадження

     1. Пiдставами для порушення дисциплiнарного провадження щодо суддi можуть бути:

     - подання Мiнiстерства юстицiї України та його органiв на мiсцях за наслiдками перевiрки заяв i повiдомлень громадян;

     - подання голови вiдповiдного суду, посадових осiб державних органiв, установ, органiзацiй, органiв мiсцевого i регiонального самоврядування;

     - повiдомлення в засобах масової iнформацiї.

     2. Не можуть бути пiдставами для порушення дисциплiнарного провадження заяви та повiдомлення, що не мiстять вiдомостей про наявнiсть пiдстав, передбачених статтею 31 цього Закону, а також анонiмнi заяви та повiдомлення.

     Стаття 35. Розгляд дисциплiнарної справи

     1. Голова квалiфiкацiйної комiсiї або за його дорученням чи за рiшенням комiсiї члени комiсiї протягом мiсяця з дня надходження вiдомостей про дисциплiнарний проступок суддi проводять їх перевiрку. Перевiрка вiдомостей про дисциплiнарний проступок голови квалiфiкацiйної комiсiї проводиться трьома членами комiсiї.

(частина перша статтi 35 в редакцiї Закону України вiд 02.02.94 р. N 3913-XII)

     2. Пiсля закiнчення перевiрки матерiали справи передаються на розгляд комiсiї, яка розглядає їх в десятиденний строк i приймає рiшення.

     3. Якщо комiсiєю прийнято рiшення про вiдсутнiсть пiдстав притягнення суддi до дисциплiнарної вiдповiдальностi, голова вiдповiдної комiсiї або комiсiя припиняють дисциплiнарне провадження та повiдомляють про це заiнтересованих осiб. Рiшення про припинення дисциплiнарного провадження, прийняте головою комiсiї, може бути переглянуто комiсiєю на вимогу одного з членiв комiсiї.

     4. Пiд час розгляду справи комiсiя повинна заслухати пояснення суддi, притягнутого до дисциплiнарної вiдповiдальностi. Неявка цього суддi на засiдання комiсiї без поважних причин не перешкоджає розгляду справи. Хiд та результати засiдання комiсiї фiксуються в протоколi, який пiдписується головуючим на засiданнi та особою, що вела цей протокол.

     5. Частину 5 статтi 35 виключено.

(згiдно iз Законом України вiд 02.02.94 р. N 3913-XII, у зв'язку з цим частину шосту вважати частиною п'ятою)

     5. Рiшення квалiфiкацiйної комiсiї суддiв загальних судiв Республiки Крим, областей, мiст Києва i Севастополя, арбiтражних та вiйськових судiв про накладення дисциплiнарного стягнення може бути оскаржено до Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України протягом десяти днiв з дня вручення копiї рiшення комiсiї.

(частина п'ята статтi 35 в редакцiї Закону України вiд 02.02.94 р. N 3913-XII)

     Стаття 36. Строки для застосування i зняття дисциплiнарного стягнення

     1. Дисциплiнарне стягнення до суддi застосовується не пiзнiше шести мiсяцiв пiсля виявлення проступку, не рахуючи часу тимчасової непрацездатностi суддi або перебування його у вiдпустцi.

     2. Якщо протягом року з дня накладення дисциплiнарного стягнення суддю не буде пiддано новому дисциплiнарному стягненню, вiн вважається таким, що не має дисциплiнарного стягнення. Поновлення квалiфiкацiйного класу проводиться в загальному порядку.

     3. Дисциплiнарне стягнення, накладене на суддю, може бути достроково знято вiдповiдною комiсiєю за поданням голови суду, а дисциплiнарне стягнення, накладене на голову суду, - за поданням голови вищестоящого суду.

     Стаття 37. Звiльнення суддi з посади

     Суддю може бути звiльнено з посади в порядку дисциплiнарного провадження за:

     1) неналежне виконання обов'язкiв, передбачених статтею 6 цього Закону, якщо до нього ранiше застосовувались дисциплiнарнi стягнення;

     2) грубе порушення службових обов'язкiв;

     3) вчинення аморального проступку, не сумiсного з зайняттям посади суддi;

     4) порушення вимог, передбачених статтею 5 цього Закону;

     5) з пiдстав, передбачених пунктами 4 та 7 статтi 40 Кодексу законiв про працю України.

     Суддю також може бути звiльнено з посади з пiдстав, передбачених пунктом 5 статтi 40 Кодексу законiв про працю України.

     Стаття 38. Зупинення повноважень суддi

     1. Повноваження суддi можуть бути зупиненi у зв'язку з:

     - пред'явленням суддi обвинувачення у вчиненнi злочину;

     - розглядом дисциплiнарної справи з пiдстав, визначених у статтi 5 цього Закону;

     - порушенням щодо нього процедури iмпiчменту Верховною Радою України.

     2. Верховна Рада України зупиняє повноваження суддi i дає згоду на його затримання чи арешт у випадках, передбачених Конституцiєю України та цим Законом.

(абзац перший частини другої статтi 38 в редакцiї Закону України вiд 06.07.2000 р. N 1857-III)

     Голова квалiфiкацiйної комiсiї суддiв одночасно з порушенням дисциплiнарної справи з пiдстав, передбачених пунктом 4 статтi 37 цього Закону, надсилає суддi, щодо якого порушується справа, попередження про можливiсть звiльнення його з посади. Протягом семи днiв з дня порушення дисциплiнарного провадження з пiдстав, зазначених у частинi 1 цiєї статтi, квалiфiкацiйна комiсiя суддiв на своєму засiданнi розглядає i вирiшує питання про зупинення повноважень суддi. Рiшення про зупинення повноважень надсилається також головi вiдповiдного суду, який в день отримання цього рiшення повiдомляє суддю про зупинення його повноважень.

     3. З моменту повiдомлення про зупинення повноважень суддя усувається вiд здiйснення своїх службових обов'язкiв iз збереженням заробiтної плати.

     4. Зупинення повноважень суддi втрачає силу в разi винесення виправдувального вироку суду, закриття кримiнальної справи щодо цього суддi з реабiлiтуючих пiдстав, припинення дисциплiнарного провадження, винесення квалiфiкацiйною комiсiєю рiшення про недоцiльнiсть звiльнення суддi з посади.

Глава VII
АТЕСТАЦIЯ СУДДIВ

     Стаття 39. Строки i порядок атестацiї суддiв

     1. Чергова квалiфiкацiйна атестацiя суддi проводиться не пiзнiше одного мiсяця з дня закiнчення строку його перебування у присвоєному йому квалiфiкацiйному класi. Дострокову квалiфiкацiйну атестацiю суддi може бути проведено не ранiш як через два роки з часу останньої його атестацiї.

     2. Особи, вперше обранi на посаду суддi, проходять квалiфiкацiйну атестацiю протягом першого року роботи, але не пiзнiше шести мiсяцiв пiсля обрання, якщо вони мають стаж роботи, зазначений у частинi 1 статтi 7 цього Закону, i протягом другого року, якщо такого стажу немає.

     3. За результатами проведеної атестацiї квалiфiкацiйна комiсiя суддiв приймає рiшення про:

     - присвоєння суддi квалiфiкацiйного класу;

     - присвоєння суддi бiльш високого квалiфiкацiйного класу;

     - залишення суддi у ранiше присвоєному квалiфiкацiйному класi.

(частина третя статтi 39 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 02.02.94 р. N 3913-XII)

     4. Атестацiя проводиться у присутностi суддi, який атестується.

     5. Суддя, не згодний з рiшенням квалiфiкацiйної комiсiї суддiв Республiки Крим, обласної, Київської чи Севастопольської мiської комiсiї щодо його атестацiї, може оскаржити це рiшення до Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України в десятиденний строк з дня вручення йому копiї рiшення.

(частина п'ята статтi 39 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 02.02.94 р. N 3913-XII)

     Стаття 40. Квалiфiкацiйнi класи суддiв

     1. Залежно вiд посади, стажу, досвiду роботи i рiвня професiйних знань для суддiв встановлюється шiсть квалiфiкацiйних класiв: вищий, перший, другий, третiй, четвертий та п'ятий.

     2. Суддям, якi мають квалiфiкацiйнi класи, встановлюються доплати до посадових окладiв у розмiрах, передбачених законодавством України.

     3. Порядок присвоєння квалiфiкацiйних класiв квалiфiкацiйними комiсiями суддiв визначається вiдповiдним законом.

(частина третя статтi 40 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 02.02.94 р. N 3913-XII)

     Стаття 41. Невiдповiднiсть суддi займанiй посадi

     1. Суддя може бути звiльнений з посади за невiдповiднiсть рiвня професiйних знань. В разi виявлення невiдповiдного для здiйснення правосуддя рiвня професiйних знань суддi квалiфiкацiйна комiсiя суддiв своїм рiшенням вiдкладає атестацiю i надає суддi строк для пiдвищення професiйної квалiфiкацiї та набуття вiдповiдних знань, але не бiльше шести мiсяцiв.

(частина перша статтi 41 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 02.02.94 р. N 3913-XII)

     2. Якщо пiсля закiнчення встановленого строку квалiфiкацiйна комiсiя знову зробить висновок про невiдповiднiсть рiвня професiйних знань суддi займанiй посадi, вона приймає рiшення, яким повiдомляє про це голову вiдповiдного суду та Раду, що обрала суддю, для вирiшення питання про звiльнення суддi з посади.

(частина друга статтi 41 в редакцiї Закону України вiд 02.02.94 р. N 3913-XII)

     3. Суддя має право оскаржити це рiшення у Вищу квалiфiкацiйну комiсiю суддiв України.

(частина третя статтi 41 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 02.02.94 р. N 3913-XII)

Глава VIII
МАТЕРIАЛЬНЕ I СОЦIАЛЬНО-ПОБУТОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СУДДIВ

     Стаття 42. Державний захист суддiв та їх сiмей

     1. Суддi, члени їх сiмей та їх майно перебувають пiд особливим захистом держави. Органи внутрiшнiх справ зобов'язанi вжити необхiдних заходiв для забезпечення безпеки суддi, членiв його сiм'ї, збереження їх майна, якщо вiд суддi надiйде вiдповiдна заява.

     2. Вчиненi у зв'язку з службовою дiяльнiстю суддi посягання на його життя i здоров'я, знищення чи пошкодження його майна, погроза вбивством, насильством чи пошкодженням майна суддi, образа чи наклеп на нього, а також посягання на життя i здоров'я близьких родичiв суддi (батькiв, дружини, чоловiка, дiтей), погроза їм вбивством, пошкодженням майна тягнуть за собою вiдповiдальнiсть згiдно iз законодавством. Суддя має право на забезпечення засобами захисту, якi йому надаються органами внутрiшнiх справ.

     Стаття 43. Право суддi на вiдставку

     1. Кожен суддя за умови, що вiн працював на посадi суддi не менше 20 рокiв, має право на вiдставку, тобто на звiльнення його вiд виконання обов'язкiв за власним бажанням або у зв'язку з закiнченням строку повноважень. Суддя також має право на вiдставку за станом здоров'я, що перешкоджає продовженню виконання обов'язкiв.

     2. За суддею, який перебуває у вiдставцi, зберiгається звання суддi i такi ж гарантiї недоторканностi та соцiального захисту, як i до виходу у вiдставку.

(частина друга статтi 43 iз доповненнями, внесеними згiдно iз Законом України вiд 24.02.94 р. N 4015-XII)

     3. Суддi, який пiшов у вiдставку, виплачується вихiдна допомога без сплати податку у розмiрi мiсячного заробiтку за останньою посадою за кожен повний рiк роботи на посадi суддi, але не менше шестимiсячного заробiтку.

(частина третя статтi 43 iз доповненнями, внесеними згiдно iз Законом України вiд 24.02.94 р. N 4015-XII)

     4. Суддi, який вийшов у вiдставку, при наявностi вiдповiдного вiку i стажу роботи виплачується пенсiя на на умовах, передбачених статтею 37 Закону України "Про державну службу". Суддi у вiдставцi, який має стаж роботи на посадi суддi не менше 20 рокiв, виплачується за його вибором пенсiя або звiльнене вiд сплати податку щомiсячне довiчне грошове утримання в розмiрi 80 вiдсоткiв заробiтної плати працюючого на вiдповiднiй посадi суддi. За кожний повний рiк роботи понад 20 рокiв на посадi суддi розмiр щомiсячного довiчного грошового утримання збiльшується на два вiдсотки заробiтку, але не бiльше нiж до 90 вiдсоткiв заробiтку суддi без обмеження граничного розмiру щомiсячного довiчного грошового утримання. Суддi у вiдставцi, який має стаж роботи на посадi суддi менше 20 рокiв i досяг 55-рiчного вiку (для жiнок - 50 рокiв), розмiр щомiсячного грошового утримання обчислюється пропорцiйно кiлькостi повних рокiв роботи на посадi суддi. При досягненнi таким суддею пенсiйного вiку за ним зберiгається право на одержання щомiсячного довiчного грошового утримання в зазначеному розмiрi, або, за його вибором, призначається пенсiя на умовах, передбачених статтею 37 Закону України "Про державну службу".

(абзац перший частини четвертої статтi 43 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 24.02.94 р. N 4015-XII)

     До стажу роботи, що дає право на вiдставку суддi та отримання щомiсячного довiчного грошового утримання, крiм роботи на посадах суддiв судiв України, державних арбiтрiв, арбiтрiв вiдомчих арбiтражiв України, зараховується також час роботи на посадах суддiв i арбiтрiв у судах та державному i вiдомчому арбiтражi колишнього СРСР та республiк, що ранiше входили до складу СРСР, час роботи на посадах, безпосередньо пов'язаних з керiвництвом та контролем за дiяльнiстю судiв у Верховному Судi України, в обласних судах, Київському i Севастопольському мiських судах, Мiнiстерствi юстицiї України та пiдвiдомчих йому органах на мiсцях, за дiяльнiстю арбiтражiв у Державному арбiтражi України, Вищому арбiтражному судi України, а також на посадах прокурорiв i слiдчих за умови наявностi у всiх зазначених осiб стажу роботи на посадi суддi не менше 10 рокiв.

(пункт 4 статтi 43 доповнено абзацом другим згiдно iз Законом України вiд 24.02.94 р. N 4015-XII)

     Суддi, звiльненому з посади у зв'язку з засудженням за умисний злочин, вчинений з використанням свого посадового становища, або вчиненням корупцiйного дiяння, пенсiя призначається на загальних пiдставах.

(пункт 4 статтi 43 доповнено абзацом третiм згiдно iз Законом України вiд 05.10.95 р. N 358/95-ВР)

     За суддями, що перебувають у вiдставцi, зберiгається право на медичне обслуговування в тих медичних закладах, в яких вони перебували на облiку, право на безплатний проїзд у громадському транспортi (крiм таксi).

(абзац третiй статтi 43 вважати абзацом четвертим згiдно iз Законом України вiд 05.10.95 р. N 358/95-ВР)

     5. Вiдставка суддi припиняється рiшенням квалiфiкацiйної комiсiї суддiв за мiсцем проживання суддi чи його попередньої роботи внаслiдок:

     - повторного обрання на посаду суддi;

     - вчинення проступку, не сумiсного iз званням суддi;

     - винесення обвинувального вироку, що набрав законної сили, а також у разi закриття кримiнальної справи з нереабiлiтуючих пiдстав за згодою суддi;

     - втрати громадянства України.

     6. В останнiх трьох випадках, зазначених у частинi 5, разом з припиненням вiдставки суддя втрачає гарантiї недоторканностi, передбаченi частиною 2 цiєї статтi.

     7. Суддя, вiдставку якого припинено, має право протягом мiсяця оскаржити це рiшення до Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України, рiшення якої є остаточним.

     8. Суддям, вiдставку яких припинено, виплачується пенсiя на загальних пiдставах.

     Стаття 44. Матерiальне i побутове забезпечення суддiв

     1. Заробiтна плата суддiв складається з посадового окладу, премiй, доплат за квалiфiкацiйнi класи, надбавок за вислугу рокiв та iнших надбавок.

(частина перша статтi 44 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 24.02.94 р. N 4015-XII)

     2. Розмiри посадових окладiв суддiв встановлюються у вiдсотковому вiдношеннi до посадового окладу Голови Верховного Суду України та Голови Вищого арбiтражного суду України i не можуть бути меншими вiд 50 вiдсоткiв їх окладiв. Посадовий оклад суддi не може бути меншим вiд 80 вiдсоткiв посадового окладу голови суду, в якому працює суддя.

     3. Грошове утримання суддi вiйськового суду складається з посадового окладу, окладу за вiйськове звання, доплат за квалiфiкацiйний клас суддi та за вислугу рокiв вiйськовослужбовця.

(частина третя статтi 44 в редакцiї Закону України вiд 24.02.94 р. N 4015-XII)

     4. Суддям виплачується щомiсячна надбавка за вислугу рокiв у розмiрах:

     при стажi роботи понад 3 роки - 10 вiдсоткiв, понад 5 рокiв - 15, понад 10 рокiв - 20, понад 15 рокiв - 25, понад 20 рокiв - 30, понад 25 рокiв - 40 вiдсоткiв вiд загальної суми щомiсячного заробiтку з урахуванням доплати за квалiфiкацiйнi класи.

(частина четверта статтi 44 в редакцiї Закону України вiд 24.02.94 р. N 4015-XII)

     5. Суддям надається щорiчна вiдпустка тривалiстю 30 робочих днiв з наданням додаткового посадового окладу. Суддям, якi мають стаж роботи понад 10 рокiв, надається додаткова оплачувана вiдпустка тривалiстю 15 календарних днiв.

(частина п'ята статтi 44 в редакцiї Закону України вiд 24.02.94 р. N 4015-XII)

     6. Для суддiв загальних та арбiтражних судiв до стажу роботи, що дає право на одержання надбавки до посадового окладу за вислугу рокiв та додаткової вiдпустки, крiм часу роботи на посадах суддiв, зараховується час роботи на посадах слiдчих, прокурорських працiвникiв, а також iнших працiвникiв, яким законом передбаченi такi ж пiльги.

     7. Не пiзнiш як через шiсть мiсяцiв пiсля обрання суддя Конституцiйного Суду, Верховного Суду або Вищого арбiтражного суду України, який потребує полiпшення житлових умов, забезпечується благоустроєним житлом у виглядi окремої квартири або будинку Кабiнетом Мiнiстрiв України, а суддя iншого суду - вiдповiдними мiсцевими органами державної виконавчої влади за мiсцем знаходження суду. Суддi вiйськових судiв забезпечуються таким же житлом i в тi ж строки за рахунок Мiнiстерства оборони України.

     У разi незабезпечення суддi благоустроєним житлом у зазначенi строки суд за рахунок державного бюджету може придбати квартиру або будинок за ринковими цiнами i передати їх у користування суддi. Порядок фiнансування судiв для цiєї мети, а також порядок розрахункiв з державним бюджетом органу державної виконавчої влади, який своєчасно не надав суддi житло, визначається Кабiнетом Мiнiстрiв України.

(частина сьома статтi 44 iз змiнами i доповненнями, внесеними згiдно iз Законом України вiд 24.02.94 р. N 4015-XII)

     8. Суддя має право на додаткову житлову площу вiдповiдно до вимог статтi 49 Житлового кодексу України. Суддя також має право на позачергове влаштування дiтей у дошкiльнi заклади i позачергове встановлення квартирного телефону, безплатне користування на територiї України всiма видами транспорту мiського, примiського i мiсцевого сполучення (крiм таксi), а також встановлення квартирної охоронної сигналiзацiї i користування нею за рахунок державного бюджету.

(частина восьма статтi 44 iз доповненнями, внесеними згiдно iз Законом України вiд 24.02.94 р. N 4015-XII)

     9. Суддi мають право на придбання на пiльгових умовах жилих примiщень комунального фонду та примiщень, наданих їм в користування в порядку, передбаченому частиною сьомою цiєї статтi, iз знижкою на 50 вiдсоткiв їх вартостi та на одержання кредитiв на iндивiдуальне i кооперативне житлове будiвництво з погашенням наданої позики за рахунок вiдповiдних бюджетiв за умови тривалостi роботи на посадi суддi не менше десяти рокiв.

     Суддям надається 50-вiдсоткова знижка плати за займане ними та членами їх сiмей житло, комунальнi послуги (водопостачання, газ, електрична та теплова енергiя, установка i користування iндивiдуальним домашнiм телефоном). Такi ж пiльги зберiгаються за ними i пiсля виходу у вiдставку.

(частина дев'ята статтi 44 iз доповненнями, внесеними згiдно iз Законом України вiд 24.02.94 р. N 4015-XII)

     10. Пiд час службового вiдрядження суддi користуються правом бронювання мiсць у готелях i на всiх видах транспорту, а також позачергового придбання проїзних документiв.

     11. Суддям, а також суддям, якi перебувають у вiдставцi, органом, що їх обирав, видаються посвiдчення, зразки яких встановлюються Президiєю Верховної Ради України. Посвiдчення суддi дає право безперешкодного входу у примiщення державних органiв влади i управлiння, органiв мiсцевого i регiонального самоврядування, пiдприємств, установ i органiзацiй.

(частина одинадцята статтi 44 в редакцiї Закону України вiд 24.02.94 р. N 4015-XII)

     12. При здiйсненнi правосуддя суддя повинен бути в мантiї, опис i зразки якої затверджуються Президiєю Верховної Ради України.

(частина дванадцята статтi 44 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 17.02.2000 р. N 1459-III)

     13. Суддя i члени його сiм'ї мають право на безплатне медичне обслуговування в державних закладах охорони здоров'я. Члени сiм'ї суддi обслуговуються в тих медичних закладах, де обслуговується суддя. Суддям за рахунок державного бюджету, а членам їх сiмей за власний рахунок щорiчно надається путiвка на санаторно-курортне лiкування. Цi права зберiгаються за ними i пiсля виходу суддi у вiдставку або на пенсiю.

(частина тринадцята статтi 44 в редакцiї Закону України вiд 24.02.94 р. N 4015-XII)

     Стаття 45. Соцiальний захист суддiв

     1. Життя i здоров'я суддiв пiдлягають обов'язковому державному страхуванню за рахунок державного бюджету на суму десятирiчного грошового утримання за останньою посадою.

     2. У разi загибелi (смертi) суддi, що сталася у зв'язку з виконанням вiдповiдно до закону службових обов'язкiв, сiм'ї загиблого виплачується одноразова страхова сума за рахунок страхових платежiв по обов'язковому державному особистому страхуванню суддiв в розмiрi десятирiчного грошового утримання за останньою посадою. За сiм'єю загиблого зберiгається право на отримання i придбання жилого примiщення на умовах i пiдставах, якi мали мiсце до загибелi суддi, незалежно вiд стажу його роботи.

(частина друга статтi 45 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 24.02.94 р. N 4015-XII)

     3. У разi заподiяння суддi у зв'язку з виконанням вiдповiдно до закону службових обов'язкiв калiцтва чи iншого стiйкого ушкодження здоров'я, що виключає можливiсть продовження професiйної дiяльностi, йому виплачується одноразова страхова сума за рахунок страхових платежiв по обов'язковому державному особистому страхуванню суддiв в розмiрi п'ятирiчного заробiтку. Крiм того, йому щомiсячно виплачується компенсацiя в розмiрi рiзницi мiж втраченим заробiтком i призначеною пенсiєю без врахування одноразової страхової суми. За ним також зберiгається право на отримання i придбання жилого примiщення вiдповiдно до положень статтi 44 цього Закону, незалежно вiд тривалостi роботи на посадi суддi. Коли заподiяне калiцтво чи iнше пошкодження здоров'я не призвело до стiйкої втрати працездатностi, виплачується одноразова страхова сума за рахунок страхових платежiв по обов'язковому державному особистому страхуванню суддiв в розмiрi рiчного заробiтку.

(частина третя статтi 45 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 24.02.94 р. N 4015-XII)

     4. У разi загибелi (смертi) суддi, в тому числi суддi у вiдставцi, внаслiдок тiлесного ушкодження чи iншого ушкодження здоров'я, пов'язаного з виконанням вiдповiдно до закону службових обов'язкiв, непрацездатним членам сiм'ї, що перебували на його утриманнi, щомiсячно виплачується компенсацiя в розмiрi рiзницi мiж частиною заробiтку загиблого, що припадала на їх частку, i призначеною пенсiєю у зв'язку з втратою годувальника без урахування одноразової допомоги.

     5. Збитки, заподiянi знищенням або пошкодженням майна суддi чи членам його сiм'ї i близьким родичам у зв'язку з виконанням вiдповiдно до закону суддею службових обов'язкiв, вiдшкодовуються державою в повному розмiрi. Виплата вiдповiдних сум провадиться за рахунок державного бюджету.

     6. Пенсiя чи довiчне грошове утримання суддi виплачується йому повнiстю незалежно вiд заробiтку, одержуваного пiсля виходу у вiдставку або на пенсiю.

(частина шоста статтi 45 iз доповненнями, внесеними згiдно iз Законом України вiд 24.02.94 р. N 4015-XII)

 

Президент України Л. КРАВЧУК

м. Київ
15 грудня 1992 року
N 2862-XII

Copyright © 2021 НТФ «Інтес»
Всі права захищені.