ЗАКОН  УКРАЇНИ

Про прокуратуру

Iз змiнами i доповненнями, внесеними
Законами України
вiд 22 квiтня 1993 року N 3130-XII,
вiд 26 листопада 1993 року N 3662-XII,
вiд 21 березня 1995 року N 103/95-ВР,
вiд 5 жовтня 1995 року N 358/95-ВР,
вiд 21 грудня 2000 року N 2171-III,
вiд 12 липня 2001 року N 2663-III,
вiд 10 сiчня 2002 року N 2922-III,
вiд 17 сiчня 2002 року N 2981-III,
вiд 15 травня 2003 року N 743-IV,
вiд 15 травня 2003 року N 762-IV,
вiд 11 липня 2003 року N 1130-IV,
вiд 21 жовтня 2004 року N 2105-IV,
вiд 17 грудня 2004 року N 2267-IV,
вiд 20 сiчня 2005 року N 2377-IV,
вiд 17 листопада 2005 року N 3108-IV,
вiд 11 сiчня 2006 року N 3314-IV,
вiд 19 грудня 2006 року N 489-V,
вiд 11 травня 2007 року N 1014-V,
вiд 28 грудня 2007 року N 107-VI,
вiд 4 вересня 2008 року N 502-VI,
вiд 1 липня 2010 року N 2389-VI,
вiд 7 липня 2010 року N 2453-VI,
вiд 7 жовтня 2010 року N 2592-VI,
вiд 2 грудня 2010 року N 2756-VI,
вiд 23 грудня 2010 року N 2889-VI,
вiд 8 липня 2011 року N 3668-VI,
вiд 13 квiтня 2012 року N 4652-VI,
вiд 17 травня 2012 року N 4711-VI,
вiд 6 липня 2012 року N 5178-VI,
вiд 18 вересня 2012 року N 5288-VI,
вiд 14 травня 2013 року N 224-VII,
вiд 16 сiчня 2014 року N 721-VII
(змiни, внесенi Законом України вiд 16 сiчня 2014 року N 721-VII, втратили чиннiсть
у зв'язку з втратою чинностi Законом України вiд 16 сiчня 2014 року N 721-VII
згiдно iз Законом України вiд 28 сiчня 2014 року N 732-VII),
вiд 23 лютого 2014 року N 767-VII,
вiд 27 березня 2014 року N 1166-VII
(змiни, внесенi абзацом другим пiдпункту 3 пункту 3 роздiлу II
Закону України вiд 27 березня 2014 року N 1166-VII,
набирають чинностi з 1 травня 2014 року),
вiд 27 березня 2014 року N 1170-VII,
вiд 14 жовтня 2014 року N 1698-VII,
вiд 14 серпня 2014 року N 1642-VII,
вiд 28 грудня 2014 року N 66-VIII,
вiд 28 грудня 2014 року N 76-VIII,
вiд 28 грудня 2014 року N 77-VIII,
вiд 12 лютого 2015 року N 198-VIII

(З 25 квiтня 2015 року цей Закон втратить чиннiсть, крiм пункту 8 частини першої статтi 15, частини четвертої статтi 16, абзацу першого частини другої статтi 462, статтi 47, частини першої статтi 49, частини п'ятої статтi 50, частин третьої, четвертої, шостої та одинадцятої статтi 501, частини третьої статтi 512, статтi 53 щодо класних чинiв, згiдно iз Законом України вiд 14 жовтня 2014 року N 1697-VII)

(Положення частини четвертої статтi 12 щодо можливостi оскарження прийнятого прокурором рiшення до суду лише у передбачених законом випадках визнане неконституцiйним, оскiльки винятки з конституцiйних норм встановлюються самою Конституцiєю України, а не iншими нормативними актами згiдно з Рiшенням Конституцiйного Суду України вiд 30 жовтня 1997 року N 5-зп)

(Установлено, що у 2006 роцi достроково призначена пенсiя за вiком з урахуванням пiдпункту "г" пункту 1 статтi 26 Закону України "Про зайнятiсть населення" у перiод до досягнення пенсiйного вiку, передбаченого законодавством для вiдповiдної категорiї осiб, працюючим пенсiонерам, на яких поширюється дiя цього Закону, не виплачується згiдно iз Законом України вiд 20 грудня 2005 року N 3235-IV)

(Установлено, що у 2007 роцi працюючим пенсiонерам, на яких поширюється дiя цього Закону, достроково призначена пенсiя за вiком (з урахуванням пiдпункту "г" пункту 1 статтi 26 Закону України "Про зайнятiсть населення", пункту "в" частини другої статтi 12 Закону України "Про загальнi засади подальшої експлуатацiї i зняття з експлуатацiї Чорнобильської АЕС та перетворення зруйнованого четвертого енергоблока цiєї АЕС на екологiчно безпечну систему" та статтi 21 Закону України "Про основнi засади соцiального захисту ветеранiв працi та iнших громадян похилого вiку в Українi") у перiод до досягнення пенсiйного вiку, передбаченого законодавством для вiдповiдної категорiї осiб, не виплачується згiдно iз Законом України вiд 19 грудня 2006 року N 489-V)

(У статтях 9, 11, 15, 16, 27, 39, 40, 41, 42, 46 слова "мiста Києва" замiнено словами "мiст Києва i Севастополя" згiдно iз Законом України вiд 26 листопада 1993 року N 3662-XII)

(У статтях 9, 11, 15, 16, 27, 39, 40, 41, 42, 46 слова "мiста Києва" замiнено словами "мiст Києва i Севастополя" згiдно iз Законом України вiд 26 листопада 1993 року N 3662-XII)

(У статтi 42 слова "Київського мiського" замiнено словами "Київського i Севастопольського мiських" згiдно iз Законом України вiд 26 листопада 1993 року N 3662-XII)

(У текстi Закону слова "Республiки Крим" замiнено словами "Автономної Республiки Крим" згiдно iз Законом України вiд 21 березня 1995 року N 103/95-ВР)

Роздiл I
ЗАГАЛЬНI ПОЛОЖЕННЯ

     Стаття 1. Прокурорський нагляд за додержанням законiв в Українi

(назва статтi 1 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 12.07.2001р. N 2663-III)

     Прокурорський нагляд за додержанням i правильним застосуванням законiв Кабiнетом Мiнiстрiв України, мiнiстерствами та iншими центральними органами виконавчої влади, органами державного i господарського управлiння та контролю, Радою мiнiстрiв Автономної Республiки Крим, мiсцевими Радами, їх виконавчими органами, вiйськовими частинами, полiтичними партiями, громадськими органiзацiями, масовими рухами, пiдприємствами, установами i органiзацiями, незалежно вiд форм власностi, пiдпорядкованостi та приналежностi, посадовими особами та громадянами здiйснюється Генеральним прокурором України i пiдпорядкованими йому прокурорами.

(стаття 1 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 12.07.2001р. N 2663-III)

     Стаття 2. Генеральний прокурор України

     Генеральний прокурор України призначається на посаду та звiльняється з посади за згодою Верховної Ради України Президентом України. Генеральний прокурор України не менш як один раз на рiк iнформує Верховну Раду України про стан законностi. Верховна Рада України може висловити недовiру Генеральному прокуроровi України, що має наслiдком його вiдставку з посади.

(частина перша статтi 2 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами України вiд 04.09.2008р. N 502-VI, вiд 07.10.2010р. N 2592-VI, змiни, внесенi Законом України вiд 07.10.2010р. N 2592-VI, втратили чиннiсть у зв'язку з втратою чинностi Законом України вiд 07.10.2010р. N 2592-VI згiдно iз Законом України вiд 23.02.2014р. N 763-VII)

     Генеральний прокурор України звiльняється з посади також у разi:

     закiнчення строку, на який його призначено;

     неможливостi виконувати свої повноваження за станом здоров'я;

     порушення вимог щодо несумiсностi;

     набрання законної сили обвинувальним вироком щодо нього;

     припинення його громадянства;

     подання заяви про звiльнення з посади за власним бажанням.

     Частина третя статтi 2 втратила чиннiсть

(статтю 2 доповнено новою частиною третьою згiдно iз Законом України вiд 07.10.2010р. N 2592-VI, у зв'язку з цим частину третю вважати частиною четвертою, частина третя статтi 2 втратила чиннiсть у зв'язку з втратою чинностi Законом України вiд 07.10.2010р. N 2592-VI згiдно iз Законом України вiд 23.02.2014р. N 763-VII)

     Строк повноважень Генерального прокурора України та пiдпорядкованих йому прокурорiв - п'ять рокiв.

(стаття 2 у редакцiї Закону України вiд 12.07.2001р. N 2663-III)

     Стаття 3. Правовi основи дiяльностi прокуратури

     Повноваження прокурорiв, органiзацiя, засади та порядок дiяльностi прокуратури визначається Конституцiєю України, цим Законом, iншими законодавчими актами.

     Органи прокуратури у встановленому порядку в межах своєї компетенцiї вирiшують питання, що випливають iз загальновизнаних норм мiжнародного права, а також укладених Україною мiждержавних договорiв.

     Стаття 4. Завдання прокурорського нагляду за додержанням законiв

(назва статтi 4 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 12.07.2001р. N 2663-III)

     Дiяльнiсть органiв прокуратури спрямована на всемiрне утвердження верховенства закону, змiцнення правопорядку i має своїм завданням захист вiд неправомiрних посягань:

     1) закрiплених Конституцiєю України незалежностi республiки, суспiльного та державного ладу, полiтичної та економiчної системи, прав нацiональних груп i територiальних утворень;

     2) гарантованих Конституцiєю, iншими законами України та мiжнародними правовими актами соцiально-економiчних, полiтичних, особистих прав i свобод людини та громадянина;

     3) основ демократичного устрою державної влади, правового статусу мiсцевих Рад, органiв самоорганiзацiї населення.

(пiдпункт 3 статтi 4 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 12.07.2001р. N 2663-III)

     Стаття 5. Функцiї прокуратури

     Прокуратура України становить єдину систему, на яку вiдповiдно до Конституцiї України та цього Закону покладаються такi функцiї:

     1) пiдтримання державного обвинувачення в судi;

     2) представництво iнтересiв громадянина або держави в судi у випадках, визначених законом;

     3) нагляд за додержанням законiв органами, якi проводять оперативно-розшукову дiяльнiсть, дiзнання, досудове слiдство;

     4) нагляд за додержанням законiв при виконаннi судових рiшень у кримiнальних справах, а також при застосуваннi iнших заходiв примусового характеру, пов'язаних з обмеженням особистої свободи громадян.

     На прокуратуру не може покладатися виконання функцiй, не передбачених Конституцiєю України i цим Законом.

(стаття 5 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами України вiд 26.11.93р. N 3662-XII, вiд 21.12.2000р. N 2171-III, у редакцiї Закону України вiд 12.07.2001р. N 2663-III)

     Стаття 6. Принципи органiзацiї i дiяльностi прокуратури

     Органи прокуратури України:

     1) становлять єдину централiзовану систему, яку очолює Генеральний прокурор України, з пiдпорядкуванням нижчестоящих прокурорiв вищестоящим;

     2) здiйснюють свої повноваження на пiдставi додержання Конституцiї України та чинних на територiї республiки законiв, незалежно вiд будь-яких органiв державної влади, посадових осiб, а також рiшень громадських об'єднань чи їх органiв;

     3) захищають у межах своєї компетенцiї права i свободи громадян на засадах їх рiвностi перед законом, незалежно вiд нацiонального чи соцiального походження, мови, освiти, ставлення до релiгiї, полiтичних переконань, службового чи майнового стану та iнших ознак;

     4) вживають заходiв до усунення порушень закону, вiд кого б вони не виходили, поновлення порушених прав i притягнення у встановленому законом порядку до вiдповiдальностi осiб, якi допустили цi порушення;

     5) дiють гласно, iнформують державнi органи влади, громадськiсть про стан законностi та заходи щодо її змiцнення, оприлюднюють та надають iнформацiю за запитами вiдповiдно до Закону України "Про доступ до публiчної iнформацiї".

(пункт 5 частини першої статтi 6 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 27.03.2014р. N 1170-VII)

     Працiвники прокуратури не можуть належати до будь-яких полiтичних партiй чи рухiв.

     Стаття 7. Гарантiї незалежностi прокуратури у здiйсненнi повноважень

     Втручання органiв державної влади i органiв мiсцевого самоврядування, посадових осiб, засобiв масової iнформацiї, громадсько-полiтичних органiзацiй (рухiв) та їх представникiв у дiяльнiсть прокуратури по нагляду за додержанням законiв або по розслiдуванню дiянь, що мiстять ознаки злочину, забороняється.

(частина перша статтi 7 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 12.07.2001р. N 2663-III)

     Вплив у будь-якiй формi на працiвника прокуратури з метою перешкодити виконанню ним службових обов'язкiв або добитися прийняття неправомiрного рiшення тягне за собою вiдповiдальнiсть, передбачену законом.

     Звернення представникiв влади, iнших посадових осiб до прокурора з приводу конкретних справ i матерiалiв, що знаходяться у провадженнi прокуратури, не можуть мiстити будь-яких вказiвок або вимог щодо результатiв їх вирiшення.

     Нiхто не має права без дозволу прокурора розголошувати данi перевiрок i досудового розслiдування до їх закiнчення.

(частина четверта статтi 7 у редакцiї Закону України вiд 13.04.2012р. N 4652-VI)

     Стаття 8. Обов'язковiсть виконання вимог прокурора

     Законнi вимоги прокурора є обов'язковими для всiх органiв, пiдприємств, установ, органiзацiй, посадових осiб та громадян i виконуються невiдкладно або у передбаченi законом чи визначенi прокурором строки.

(частина перша статтi 8 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 18.09.2012р. N 5288-VI)

     Статистична та iнша iнформацiя або їх копiї, необхiднi для здiйснення прокурорського нагляду чи розслiдування, видаються на вимогу прокурора або слiдчого безкоштовно.

(з дня початку дiяльностi Державного бюро розслiдувань України, але не пiзнiше п'яти рокiв з дня набрання чинностi Законом України вiд 13.04.2012р. N 4652-VI, до частини другої статтi 8 будуть внесенi змiни, передбаченi пiдпунктом 2 пункту 13 роздiлу I Закону України вiд 13.04.2012р. N 4652-VI)

     Ухилення вiд виконання законних вимог прокурора тягне за собою вiдповiдальнiсть, передбачену законом.

(частина третя статтi 8 у редакцiї Закону України вiд 18.09.2012р. N 5288-VI)

     Посадовi особи i громадяни зобов'язанi з'являтись за викликом прокурора i давати пояснення з обставин, якi з'ясовуються прокурорською перевiркою. В разi ухилення вiд прибуття посадова особа або громадянин за постановою прокурора можуть бути доставленi примусово органами мiлiцiї.

     Стаття 9. Участь у засiданнях органiв державної влади i управлiння

     Генеральний прокурор України, його заступники мають право брати участь у засiданнях Верховної Ради України та її органiв, Кабiнету Мiнiстрiв України, колегiй мiнiстерств та iнших центральних органiв виконавчої влади.

(частина перша статтi 9 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 12.07.2001р. N 2663-III)

     Генеральний прокурор України, прокурор Автономної Республiки Крим, їх заступники мають право брати участь у засiданнях Верховної Ради Автономної Республiки Крим та її органiв, Ради мiнiстрiв Автономної Республiки Крим, колегiй мiнiстерств, комiтетiв i вiдомств Автономної Республiки Крим, а також мiсцевих Рад, їх виконавчих комiтетiв, комiсiй, iнших органiв управлiння.

(частина друга статтi 9 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 12.07.2001р. N 2663-III)

     Прокурори областей, мiст Києва i Севастополя, районнi, мiжрайоннi, мiськi та iншi прирiвнянi до них прокурори, їх заступники мають право брати участь у засiданнях Рад вiдповiдного рiвня, їх виконавчих комiтетiв, iнших органiв мiсцевого самоврядування.

(частина третя статтi 9 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами України вiд 12.07.2001р. N 2663-III, вiд 18.09.2012р. N 5288-VI)

     Прокурори не можуть входити до складу комiсiй, комiтетiв та iнших колегiальних органiв, утворюваних Радами або їх виконавчими органами.

(частина четверта статтi 9 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 12.07.2001р. N 2663-III)

     Вiйськовi прокурори мають право брати участь в органiзацiйних заходах, якi проводяться органами, за додержанням законiв якими вони здiйснюють нагляд.

(статтю 9 доповнено частиною п'ятою згiдно iз Законом України вiд 14.08.2014р. N 1642-VII)

     Стаття 10. Координацiйнi повноваження прокуратури у сферi протидiї злочинностi та корупцiї

     Генеральний прокурор України та пiдпорядкованi йому прокурори з метою пiдвищення ефективностi протидiї злочинностi та корупцiї координують дiяльнiсть правоохоронних органiв з питань протидiї злочинностi та корупцiї.

     Координацiйнi повноваження прокуратури реалiзуються шляхом проведення спiльних нарад, створення мiжвiдомчих робочих груп, проведення узгоджених заходiв, аналiтичної дiяльностi тощо.

     Основною формою координацiї дiяльностi правоохоронних органiв є проведення координацiйної наради її керiвникiв пiд головуванням вiдповiдного прокурора.

     На координацiйнi наради запрошуються керiвники органiв виконавчої влади та органiв мiсцевого самоврядування для заслуховування iнформацiї щодо їхньої дiяльностi з питань попередження i протидiї злочинностi та корупцiї.

     Рiшення координацiйної наради є обов'язковими для виконання, визначеними у ньому правоохоронними органами.

     Органiзацiя роботи з координацiї дiяльностi правоохоронних органiв по боротьбi iз злочиннiстю та корупцiєю визначається Положенням, яке розробляється i затверджується Генеральним прокурором України за погодженням з керiвниками правоохоронних органiв.

(стаття 10 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 21.03.95р. N 103/95-ВР, у редакцiї Закону України вiд 12.07.2001р. N 2663-III, iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами України вiд 15.05.2003р. N 743-IV, вiд 17.05.2012р. N 4711-VI, у редакцiї Закону України вiд 18.09.2012р. N 5288-VI)

     Стаття 101. Повноваження прокурора Автономної Республiки Крим щодо правових актiв Верховної Ради Автономної Республiки Крим, Уряду та iнших органiв виконавчої влади Автономної Республiки Крим, якi суперечать Конституцiї та законам України

     Нормативно-правовi акти Уряду та iнших органiв виконавчої влади Автономної Республiки Крим, якi суперечать Конституцiї та законам України, а також законам Автономної Республiки Крим, прийнятим в межах її компетенцiї, може бути внесене подання прокурором Автономної Республiки Крим.

(частина перша статтi 101 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 18.09.2012р. N 5288-VI)

     Подання вноситься до того органу, який видав незаконний акт, а в разi вiдхилення подання прокурор Автономної Республiки Крим або його заступники звертаються iз заявою до суду в порядку, передбаченому законодавством про скасування незаконного правового акта.

(частина друга статтi 101 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами України вiд 15.05.2003р. N 762-IV, вiд 18.09.2012р. N 5288-VI)

     Прокурор Автономної Республiки Крим може звернутися до Верховної Ради Автономної Республiки Крим з поданням про невiдповiднiсть Конституцiї та законам України правових актiв Верховної Ради Автономної Республiки Крим, її Президiї та iнших органiв Верховної Ради Автономної Республiки Крим.

     Частину четверту статтi 101 виключено

(згiдно iз Законом України вiд 18.09.2012р. N 5288-VI)
(Закон доповнено статтею 101 згiдно iз Законом України вiд 21.03.95р. N 103/95-ВР)

     Стаття 11. Право невiдкладного прийому

     Генеральний прокурор України має право бути невiдкладно прийнятим Головою Верховної Ради України, Президентом України, Прем'єр-мiнiстром України.

     Прокурор Автономної Республiки Крим має право бути невiдкладно прийнятим Головою Верховної Ради Автономної Республiки Крим i головою Уряду Автономної Республiки Крим.

     Прокурори областей, мiст Києва i Севастополя, районнi, мiськi i прирiвнянi до них iншi прокурори мають право бути невiдкладно прийнятими керiвниками, iншими посадовими особами вiдповiдних органiв державної влади та управлiння, пiдприємств, установ i органiзацiй.

     Стаття 12. Розгляд заяв i скарг

     Прокурор розглядає заяви i скарги про порушення прав громадян та юридичних осiб, крiм скарг, розгляд яких вiднесено до компетенцiї суду.

(частина перша статтi 12 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 26.11.93р. N 3662-XII)

     Прокурор здiйснює нагляд за додержанням вимог законодавства щодо порядку розгляду скарг всiма органами, пiдприємствами, установами, органiзацiями та посадовими особами.

     Прокурор проводить особистий прийом громадян.

     Прийняте прокурором рiшення може бути оскаржено вищестоящому прокурору або до суду.

(положення частини четвертої статтi 12 щодо можливостi оскарження прийнятого прокурором рiшення до суду лише у передбачених законом випадках визнане неконституцiйним, оскiльки винятки з конституцiйних норм встановлюються самою Конституцiєю України, а не iншими нормативними актами згiдно з Рiшенням Конституцiйного Суду України вiд 30.10.97р. N 5-зп)
(частина четверта статтi 12 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 12.07.2001р. N 2663-III)

     Пiсля прийняття рiшення по скарзi Генеральним прокурором України провадження по таких скаргах в органах прокуратури припиняється.

Роздiл II
СИСТЕМА, СТРУКТУРА I ОРГАНIЗАЦIЯ ДIЯЛЬНОСТI ОРГАНIВ ПРОКУРАТУРИ

     Стаття 13. Система органiв прокуратури

     Систему органiв прокуратури становлять: Генеральна прокуратура України, прокуратури Автономної Республiки Крим, областей, мiст Києва i Севастополя (на правах обласних), мiськi, районнi, мiжрайоннi, районнi в мiстах, а також вiйськовi прокуратури. У разi необхiдностi Генеральний прокурор України може створювати спецiалiзованi прокуратури на правах обласних, мiських, районних та мiжрайонних прокуратур.

(частина перша статтi 13 у редакцiї Закону України вiд 13.04.2012р. N 4652-VI, iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 14.08.2014р. N 1642-VII)

     До вiйськових прокуратур належать Головна вiйськова прокуратура (на правах структурного пiдроздiлу Генеральної прокуратури України), вiйськовi прокуратури регiонiв (на правах обласних), вiйськовi прокуратури гарнiзонiв та iншi вiйськовi прокуратури, прирiвнянi до прокуратур мiст i районiв.

(статтю 13 доповнено новою частиною другою згiдно iз Законом України вiд 14.08.2014р. N 1642-VII)

     У вiйськових прокуратурах, прирiвняних до прокуратур мiст, у разi необхiдностi можуть утворюватися вiддiли за рахунок штатної чисельностi цих прокуратур.

(статтю 13 доповнено новою частиною третьою згiдно iз Законом України вiд 14.08.2014р. N 1642-VII)

     У разi якщо в силу виключних обставин на певних адмiнiстративно-територiальних одиницях не дiють органи прокуратури України, якi мають здiйснювати там нагляд, за рiшенням Генерального прокурора України виконання їх функцiй може покладатися на вiйськовi прокуратури.

(статтю 13 доповнено новою частиною четвертою згiдно iз Законом України вiд 14.08.2014р. N 1642-VII)

     Утворення, реорганiзацiя та лiквiдацiя вiйськових прокуратур, визначення їх статусу, компетенцiї, структури i штатiв здiйснюється Генеральним прокурором України.

(статтю 13 доповнено новою частиною п'ятою згiдно iз Законом України вiд 14.08.2014р. N 1642-VII, у зв'язку з цим частини другу та третю вважати частинами шостою та сьомою)

     Частину шосту статтi 13 виключено

(частина шоста статтi 13 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 12.07.2001р. N 2663-III, виключено згiдно iз Законом України вiд 13.04.2012р. N 4652-VI)

     Штатна чисельнiсть органiв прокуратури України становить 20367 осiб.

(частина сьома статтi 13 у редакцiї Закону України вiд 27.03.2014р. N 1166-VII)
(стаття 13 у редакцiї Закону України вiд 26.11.93р. N 3662-XII)

     Стаття 14. Генеральна прокуратура України

     Генеральну прокуратуру України очолює Генеральний прокурор України, який має першого заступника та заступникiв, а також заступника Генерального прокурора України - Головного вiйськового прокурора.

(частина перша статтi 14 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 14.08.2014р. N 1642-VII)

     У Генеральнiй прокуратурi України утворюється (на правах структурного пiдроздiлу) Головна вiйськова прокуратура, яку очолює заступник Генерального прокурора України - Головний вiйськовий прокурор. На нього наказом Генерального прокурора України може також покладатися виконання iнших службових обов'язкiв.

(статтю 14 доповнено новою частиною другою згiдно iз Законом України вiд 14.08.2014р. N 1642-VII, у зв'язку з цим частини другу - п'яту вважати вiдповiдно частинами третьою - шостою)

     Структуру Генеральної прокуратури України та Положення про її структурнi пiдроздiли затверджує Генеральний прокурор України.

(частина третя статтi 14 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 26.11.93р. N 3662-XII)

     У Генеральнiй прокуратурi України утворюється колегiя у складi Генерального прокурора України (голова), його першого заступника, заступникiв, прокурора Автономної Республiки Крим, iнших керiвних працiвникiв органiв прокуратури. Персональний склад колегiї затверджується Верховною Радою України за поданням Генерального прокурора України.

(частина четверта статтi 14 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 07.10.2010р. N 2592-VI, змiни, внесенi Законом України вiд 07.10.2010р. N 2592-VI, втратили чиннiсть у зв'язку з втратою чинностi Законом України вiд 07.10.2010р. N 2592-VI згiдно iз Законом України вiд 23.02.2014р. N 763-VII)

     Генеральна прокуратура України створює Єдиний реєстр досудових розслiдувань та забезпечує його ведення органами досудового розслiдування. Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслiдувань затверджується Генеральним прокурором України за погодженням з керiвниками органiв досудового розслiдування.

     Спiльно з органами досудового розслiдування та за погодженням iз спецiально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузi статистики Генеральною прокуратурою України розробляється система та методика облiку кримiнальних правопорушень, осiб, якi їх вчинили, та руху кримiнальних проваджень.

(частину п'яту статтi 14 замiнено двома частинами згiдно iз Законом України вiд 18.09.2012р. N 5288-VI)

     Стаття 15. Повноваження Генерального прокурора України по керiвництву органами прокуратури

     Генеральний прокурор України:

     1) спрямовує роботу органiв прокуратури i здiйснює контроль за їх дiяльнiстю;

     2) призначає першого заступника, заступникiв Генерального прокурора України, керiвникiв структурних пiдроздiлiв, головного бухгалтера, iнших працiвникiв Генеральної прокуратури України;

     3) затверджує структуру i штатну чисельнiсть пiдпорядкованих органiв прокуратури, розподiляє кошти на їх утримання;

     4) призначає за погодженням з Верховною Радою Автономної Республiки Крим прокурора Автономної Республiки Крим;

     5) призначає заступникiв прокурора Автономної Республiки Крим, прокурорiв областей, мiст Києва i Севастополя, їх заступникiв, мiських, районних, мiжрайонних, а також прирiвняних до них iнших прокурорiв;

     6) вiдповiдно до законодавства визначає порядок прийняття, перемiщення та звiльнення прокурорiв, слiдчих прокуратури та iнших спецiалiстiв, за винятком осiб, призначення яких передбачено цим Законом;

(з дня початку дiяльностi Державного бюро розслiдувань України, але не пiзнiше п'яти рокiв з дня набрання чинностi Законом України вiд 13.04.2012р. N 4652-VI, до пункту 6 частини першої статтi 15 будуть внесенi змiни, передбаченi абзацом другим пiдпункту 4 пункту 13 роздiлу I Закону України вiд 13.04.2012р. N 4652-VI)

     7) вiдповiдно до законiв України видає обов'язковi для всiх органiв прокуратури накази, розпорядження, затверджує положення та iнструкцiї;

     8) присвоює класнi чини згiдно з Положенням про класнi чини працiвникiв прокуратури. Вносить подання Президенту України про присвоєння класних чинiв державного радника юстицiї 1, 2 i 3 класiв.

     Письмовi вказiвки Генерального прокурора України з питань розслiдування є обов'язковими до виконання всiма органами, що здiйснюють оперативно-розшукову дiяльнiсть та досудове розслiдування.

(частина друга статтi 15 у редакцiї Закону України вiд 13.04.2012р. N 4652-VI)

     Частину третю статтi 15 виключено

(згiдно iз Законом України вiд 12.07.2001р. N 2663-III)

     Стаття 16. Прокуратури Автономної Республiки Крим, областей, районнi i мiськi прокуратури

     Прокуратури Автономної Республiки Крим, областей, мiст Києва i Севастополя, мiськi, районнi, мiжрайоннi, районнi в мiстах, а також iншi прокуратури очолюють вiдповiднi прокурори.

     Прокурори Автономної Республiки Крим, областей, мiст Києва i Севастополя та iншi прокурори (на правах обласних):

     1) призначають на посади i звiльняють працiвникiв, крiм тих, яких призначає Генеральний прокурор України;

     2) за погодженням з Генеральним прокурором України вносять змiни до встановлених штатiв пiдлеглих їм прокуратур в межах затвердженої чисельностi i фонду заробiтної плати.

     У прокуратурах Автономної Республiки Крим, областей, мiст Києва i Севастополя та iнших прокуратурах (на правах обласних) утворюються колегiї у складi прокурора (голова), його заступникiв, iнших керiвних працiвникiв. Персональний склад колегiї затверджується Генеральним прокурором України.

     Прокурори мiст з районним подiлом здiйснюють загальне керiвництво пiдпорядкованими районними прокуратурами i контроль за їх дiяльнiстю, вносять прокурору вищого рiвня пропозицiї про змiну штатної чисельностi пiдпорядкованих прокуратур, присвоєння класних чинiв працiвникам цих прокуратур, їх заохочення та накладення на них стягнень.

(статтю 16 доповнено частиною четвертою згiдно iз Законом України вiд 13.04.2012р. N 4652-VI)

     Прокуратури мiст з районним подiлом не пiдмiняють пiдпорядкованi прокуратури та не дублюють їх функцiї.

(статтю 16 доповнено частиною п'ятою згiдно iз Законом України вiд 13.04.2012р. N 4652-VI)

     Стаття 17. Слiдчi прокуратури

     У Генеральнiй прокуратурi України, прокуратурi Автономної Республiки Крим є старшi слiдчi в особливо важливих справах i слiдчi в особливо важливих справах; у прокуратурах областей, мiст та iнших прирiвняних до них прокуратурах можуть бути слiдчi в особливо важливих справах i старшi слiдчi; у районних, мiжрайонних, мiських - старшi слiдчi i слiдчi. У Головнiй вiйськовiй прокуратурi, вiйськових прокуратурах регiонiв (на правах обласних) є слiдчi в особливо важливих справах i старшi слiдчi; у вiйськових прокуратурах гарнiзонiв та iнших вiйськових прокуратурах, прирiвняних до прокуратур мiст i районiв, можуть бути старшi слiдчi i слiдчi.

(частина перша статтi 17 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 14.08.2014р. N 1642-VII)

     Слiдчi прокуратури провадять попереднє слiдство у справах про дiяння, що мiстять ознаки злочину, вiднесенi законом до їх пiдслiдностi, а також в iнших справах, переданих їм прокурором.

(з дня початку дiяльностi Державного бюро розслiдувань України, але не пiзнiше п'яти рокiв з дня набрання чинностi Законом України вiд 13.04.2012р. N 4652-VI, статтю 17 буде виключено, згiдно з пiдпунктом 6 пункту 13 роздiлу I Закону України вiд 13.04.2012р. N 4652-VI)

     Стаття 171. Прокурори Нацiонального антикорупцiйного бюро України

     Наказом Генерального прокурора України призначаються прокурори для здiйснення нагляду за додержанням законiв пiд час проведення оперативно-розшукової дiяльностi, досудового розслiдування, яке здiйснюється детективами Нацiонального антикорупцiйного бюро України. Таке призначення прокурорiв здiйснюється за результатами вiдкритого конкурсу та пiсля проходження ними вiдповiдного навчання (пiдготовки). Конкурсний вiдбiр проводить конкурсна комiсiя, що створюється Генеральним прокурором України i включає Директора Нацiонального антикорупцiйного бюро України або визначеного ним представника. Порядок проведення вiдкритого конкурсного вiдбору визначається Генеральним прокурором України за погодженням з Директором Нацiонального антикорупцiйного бюро України.

(частина перша статтi 171 у редакцiї Закону України вiд 12.02.2015р. N 198-VIII)

     Прокурори, що вiдряджаються до Нацiонального антикорупцiйного бюро України, залишаються на службi в органах прокуратури.

     Кiлькiсть прокурорiв, що вiдряджаються, та порядок їх служби в Нацiональному антикорупцiйному бюро України визначаються Генеральним прокурором України за погодженням з Директором Нацiонального антикорупцiйного бюро України.

     Прокурори, що вiдряджаються до Нацiонального антикорупцiйного бюро України, пiдпорядковуються безпосередньо Генеральному прокурору України.

(Закон доповнено статтею 171 згiдно iз Законом України вiд 14.10.2014р. N 1698-VII)

     Стаття 18. Колегiї органiв прокуратури

     Колегiї прокуратур є дорадчими органами i розглядають найбiльш важливi питання, що стосуються додержання законностi, стану правопорядку, дiяльностi органiв прокуратури, виконання наказiв Генерального прокурора України, кадровi питання, заслуховують звiти пiдпорядкованих прокурорiв, начальникiв структурних пiдроздiлiв та iнших працiвникiв прокуратури.

     На засiданнях колегiй можуть заслуховуватись повiдомлення i пояснення керiвникiв мiнiстерств, вiдомств, органiв державного управлiння, нагляду та контролю, пiдприємств, установ i органiзацiй, їх об'єднань, iнших посадових осiб з приводу порушень законодавства.

     Рiшення колегiй доводяться до вiдома працiвникiв органiв прокуратури. В разi розбiжностей мiж прокурором i колегiєю вiн проводить в життя своє рiшення, але зобов'язаний доповiсти про це Генеральному прокурору України. Члени колегiї можуть повiдомити свою особисту думку Генеральному прокурору України, що може бути пiдставою для розгляду цих розбiжностей на колегiї Генеральної прокуратури України.

(частина третя статтi 18 у редакцiї Закону України вiд 12.07.2001р. N 2663-III)

Роздiл III
ПРОКУРОРСЬКИЙ НАГЛЯД

ГЛАВА 1
НАГЛЯД ЗА ДОДЕРЖАННЯМ I ЗАСТОСУВАННЯМ ЗАКОНIВ

(Назва глави 1 у редакцiї Закону України вiд 12.07.2001р. N 2663-III)

     Стаття 19. Предмет нагляду за додержанням i застосуванням законiв

(назва статтi 19 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 12.07.2001р. N 2663-III)

     Предметом нагляду за додержанням i застосуванням законiв є:

(абзац перший частини першої статтi 19 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 12.07.2001р. N 2663-III)

     1) вiдповiднiсть актiв, якi видаються всiма органами, пiдприємствами, установами, органiзацiями та посадовими особами, вимогам Конституцiї України та чинним законам;

     2) додержання законiв про недоторканнiсть особи, соцiально-економiчнi, полiтичнi, особистi права i свободи громадян, захист їх честi i гiдностi, якщо законом не передбачений iнший порядок захисту цих прав;

     3) додержання законiв, що стосуються економiчних, мiжнацiональних вiдносин, охорони навколишнього середовища, митницi та зовнiшньоекономiчної дiяльностi.

     Перевiрка виконання законiв проводиться за заявами та iншими повiдомленнями про порушення законностi, що вимагають прокурорського реагування, а за наявностi приводiв - також з власної iнiцiативи прокурора. Прокуратура не пiдмiняє органи вiдомчого управлiння та контролю i не втручається у господарську дiяльнiсть, якщо така дiяльнiсть не суперечить чинному законодавству.

(частина друга статтi 19 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 26.11.93р. N 3662-XII)

     Стаття 20. Повноваження прокурора

     При здiйсненнi прокурорського нагляду за додержанням i застосуванням законiв прокурор має право:

     1) безперешкодно за посвiдченням, що пiдтверджує займану посаду, входити у примiщення органiв державної влади та органiв мiсцевого самоврядування, вiйськових частин i штабiв незалежно вiд встановленого в них режиму, пiдприємств, установ та органiзацiй незалежно вiд форм власностi без особливих перепусток, де такi запроваджено. Отримання вiд Центрального депозитарiю цiнних паперiв, Нацiонального банку України та депозитарних установ iнформацiї, що мiститься у системi депозитарного облiку цiнних паперiв, здiйснюється в порядку та обсязi, встановлених Законом України "Про депозитарну систему України";

(пункт 1 частини першої статтi 20 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами України вiд 06.07.2012р. N 5178-VI, вiд 14.08.2014р. N 1642-VII)

     2) витребовувати вiд органiв державної влади, органiв мiсцевого самоврядування, вiйськових частин, державних пiдприємств, установ та органiзацiй рiшення, розпорядження, iнструкцiї, накази та iншi акти i документи, одержувати iнформацiю про стан законностi i заходи щодо її забезпечення, мати доступ до вiдповiдних iнформацiйних баз даних державних органiв;

     3) вимагати вiд керiвникiв та колегiальних органiв проведення перевiрок, ревiзiй дiяльностi пiдпорядкованих i пiдконтрольних пiдприємств, установ, органiзацiй незалежно вiд форм власностi, а також видiлення спецiалiстiв для проведення перевiрок, вiдомчих i позавiдомчих експертиз;

     4) мати доступ до документiв i матерiалiв, необхiдних для проведення перевiрки, у тому числi за письмовою вимогою, i таких, що мiстять комерцiйну таємницю або iнформацiю з обмеженим доступом. Письмово вимагати подання в прокуратуру у визначений ним розумний строк зазначених документiв та матерiалiв, видачi необхiдних довiдок, у тому числi щодо операцiй i рахункiв юридичних осiб та iнших органiзацiй, для вирiшення питань, пов'язаних з перевiркою. Отримання вiд банкiв iнформацiї, яка мiстить банкiвську таємницю, здiйснюється у порядку та обсязi, встановлених Законом України "Про банки i банкiвську дiяльнiсть";

     5) отримувати вiд посадових та службових осiб i громадян уснi або письмовi пояснення, в тому числi шляхом виклику вiдповiдної особи до органу прокуратури.

     Дiї, передбаченi пунктами 3, 4 та 5 частини першої цiєї статтi, можуть бути вчиненi виключно пiд час проведення перевiрки в порядку, передбаченому статтею 21 цього Закону.

     При виявленнi порушень закону прокурор у межах своєї компетенцiї має право:

     1) вносити подання;

     2) у встановленому законом порядку iнiцiювати притягнення особи до дисциплiнарної, адмiнiстративної вiдповiдальностi, складати протокол про адмiнiстративне правопорушення та починати досудове розслiдування;

     3) звертатися до суду в передбачених законом випадках.

(стаття 20 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами України вiд 26.11.93р. N 3662-XII, вiд 12.07.2001р. N 2663-III, вiд 10.01.2002р. N 2922-III, вiд 15.05.2003р. N 762-IV, вiд 13.04.2012р. N 4652-VI, у редакцiї Закону України вiд 18.09.2012р. N 5288-VI)

     Стаття 21. Перевiрки та порядок їх проведення

     Перевiрки проводяться за письмовими зверненнями органiв державної влади, органiв мiсцевого самоврядування, депутатiв усiх рiвнiв, фiзичних та юридичних осiб, а також за власною iнiцiативою прокурора. При цьому перевiрки за заявами фiзичних чи юридичних осiб, зверненнями та запитами депутатiв усiх рiвнiв, крiм заяв та повiдомлень про кримiнальне правопорушення, проводяться лише у разi їх попереднього розгляду компетентними органами виконавчої влади, органами мiсцевого самоврядування, їх посадовими чи службовими особами або неприйняття ними у встановленi строки рiшень з цих питань.

     У разi якщо захист прав i свобод людини i громадянина та iнтересiв держави згiдно iз законом є компетенцiєю вiдповiдних органiв державного нагляду (контролю), перевiрки проводяться з обов'язковим наданням оцiнки щодо законностi їх дiяльностi. У зв'язку з бездiяльнiстю уповноваженого органу державного нагляду (контролю) або вiдсутнiстю такого органу вживаються вiдповiднi заходи прокурорського реагування, спрямованi на забезпечення захисту прав i свобод людини i громадянина, iнтересiв держави.

     Для здiйснення перевiрки прокурор приймає постанову, в якiй зазначає пiдстави, що свiдчать про можливi порушення законностi, та обґрунтовує необхiднiсть вчинення дiй, передбачених пунктами 3, 4 та 5 частини першої статтi 20 цього Закону. Не допускається проведення перевiрки без надання копiї зазначеної постанови представнику пiдприємства, установи, органiзацiї незалежно вiд форм власностi, пiдпорядкованостi чи приналежностi, фiзичнiй особi - пiдприємцю. Постанова прокурора може бути оскаржена цими особами до прокурора вищого рiвня або суду в порядку адмiнiстративного судочинства протягом десяти днiв з дня одержання копiї постанови. За результатами розгляду скарги прокурор вищого рiвня приймає рiшення про задоволення скарги та скасування постанови або про вiдмову у задоволеннi скарги. Оскарження постанови до прокурора вищого рiвня не позбавляє особу права на її оскарження до суду, яке може бути здiйснене нею протягом десяти днiв з дня одержання рiшення прокурора вищого рiвня про результати розгляду скарги.

     Оригiнали витребуваних чи отриманих прокурором актiв, документiв та матерiалiв мають бути повернутi вiдповiдним особам пiсля закiнчення перевiрки, крiм випадкiв долучення їх до матерiалiв кримiнального провадження в порядку, передбаченому процесуальним законодавством. У разi необхiдностi до закiнчення перевiрки можуть бути повернутi копiї зазначених документiв.

(стаття 21 з офiцiйними тлумаченнями Рiшення Конституцiйного Суду України вiд 12.10.2011р. N 11-рп/2011, у редакцiї Закону України вiд 18.09.2012р. N 5288-VI)

     Стаття 22. Виключена

(стаття 22 у редакцiї Закону України вiд 12.07.2001р. N 2663-III, виключено згiдно iз Законом України вiд 18.09.2012р. N 5288-VI)

     Стаття 23. Подання

     Подання - це акт реагування прокурора на виявленi порушення закону з вимогою (вимогами) щодо:

     1) усунення порушень закону, причин та умов, що їм сприяли;

     2) притягнення осiб до передбаченої законом вiдповiдальностi;

     3) вiдшкодування шкоди;

     4) скасування нормативно-правового акта, окремих його частин або приведення його у вiдповiднiсть iз законом;

     5) припинення незаконних дiй чи бездiяльностi посадових i службових осiб.

     Подання може бути внесено Прем'єр-мiнiстру України, Кабiнету Мiнiстрiв України, Верховнiй Радi Автономної Республiки Крим, Радi мiнiстрiв Автономної Республiки Крим, мiнiстерствам та iншим центральним i мiсцевим органам виконавчої влади, органам мiсцевого самоврядування, вiйськовим частинам, громадським об'єднанням, органам державного нагляду (контролю), посадовим i службовим особам цих органiв, пiдприємствам, установам та органiзацiям незалежно вiд форм власностi, пiдпорядкованостi чи приналежностi, фiзичним особам - пiдприємцям.

     Вiдповiдний прокурор має бути повiдомлений про результати розгляду подання та вжитi заходи у визначений ним строк, що обчислюється з дня отримання подання та не може бути меншим 10 днiв.

     Колегiальний орган, якому внесено подання, повiдомляє про день його розгляду прокурору, який вправi особисто взяти участь у засiданнi цього органу.

     У разi вiдхилення подання в цiлому чи частково або неповiдомлення прокурора про результати розгляду подання, а також якщо подання не вносилося, прокурор може звернутися до суду щодо:

     1) визнання незаконним нормативно-правового акта вiдповiдного органу повнiстю чи в окремiй його частинi;

     2) визнання протиправним рiшення чи окремих його положень i щодо скасування або визнання нечинним рiшення чи окремих його положень;

     3) визнання протиправними дiй чи бездiяльностi, зобов'язання вчинити певнi дiї або утриматися вiд вчинення певних дiй.

     Для звернення прокурора з позовом до суду встановлюється 15-денний строк, що обчислюється з дня одержання повiдомлення про вiдхилення подання або в разi неповiдомлення прокурора про результати розгляду подання з дня закiнчення визначеного прокурором строку для його розгляду.

(стаття 23 у редакцiї Закону України вiд 18.09.2012р. N 5288-VI)

     Стаття 24. Постанова прокурора

     У разi виявлення в дiяннi посадової особи або громадянина ознак адмiнiстративного правопорушення прокурор, його перший заступник, заступник виносить мотивовану постанову про iнiцiювання притягнення особи до адмiнiстративної вiдповiдальностi.

     Постанова про iнiцiювання притягнення особи до адмiнiстративної вiдповiдальностi пiдлягає розгляду повноважною посадовою особою або вiдповiдним органом у 10-денний строк з дня її надходження, якщо iнше не встановлено законом. У постановi прокурора обов'язково зазначається, ким i яке положення закону порушене та в чому полягає порушення.

(стаття 24 у редакцiї Закону України вiд 18.09.2012р. N 5288-VI)

     Стаття 25. Виключена

(згiдно iз Законом України вiд 18.09.2012р. N 5288-VI)

     Стаття 26. Вирiшення питань, що випливають з мiждержавних угод

     Генеральний прокурор України вiдповiдно до мiждержавних угод про надання правової допомоги вирiшує питання про порушення i розслiдування кримiнальних справ, проведення дiзнання, видачу злочинцiв або осiб, якi пiдозрюються у вчиненнi злочинiв, направлення повiдомлень про наслiдки кримiнального переслiдування, а також iншi передбаченi такими угодами питання.

     Стаття 27. Виключена

(згiдно iз Законом України вiд 18.09.2012р. N 5288-VI)

     Стаття 28. Гарантiї i компенсацiї громадянам, що викликаються до прокуратури

     Особi, яка викликається до прокуратури, виплачується середнiй заробiток за час, затрачений у зв'язку з викликом, за рахунок державного бюджету. Пiдставою для оплати i вiдсутностi на роботi є повiстка з вiдповiдною вiдмiткою прокуратури.

     Виплата винагороди експертам, перекладачам та iншим спецiалiстам, а також витрат, пов'язаних з їх викликом до прокуратури, провадиться за рахунок державного бюджету. У такому ж порядку вiдшкодовуються витрати обвинуваченим, яких виправдано судом.

ГЛАВА 2
НАГЛЯД ЗА ДОДЕРЖАННЯМ ЗАКОНIВ ОРГАНАМИ, ЯКI ПРОВОДЯТЬ ОПЕРАТИВНО-РОЗШУКОВУ ДIЯЛЬНIСТЬ, ДIЗНАННЯ, ДОСУДОВЕ СЛIДСТВО

(назва глави 2 у редакцiї Закону України вiд 12.07.2001р. N 2663-III)

     Стаття 29. Предмет нагляду

(назва статтi 29 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 12.07.2001р. N 2663-III)

     Предметом нагляду є додержання законiв органами, якi проводять оперативно-розшукову дiяльнiсть, дiзнання, досудове слiдство.

(частина перша статтi 29 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 12.07.2001р. N 2663-III)

     Нагляд має своїм завданням сприяти:

     1) розкриттю кримiнальних правопорушень, захисту особи, її прав, свобод, власностi, прав пiдприємств, установ, органiзацiй вiд злочинних та кримiнально протиправних посягань;

(пункт 1 частини другої статтi 29 у редакцiї Закону України вiд 13.04.2012р. N 4652-VI)

     2) виконанню вимог закону про невiдворотнiсть вiдповiдальностi за вчинене кримiнальне правопорушення;

(пункт 2 частини другої статтi 29 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 13.04.2012р. N 4652-VI)

     3) запобiганню незаконному притягненню особи до кримiнальної вiдповiдальностi;

     4) охоронi прав i законних iнтересiв осiб при здiйсненнi кримiнального провадження;

(пункт 4 частини другої статтi 29 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 13.04.2012р. N 4652-VI)

     5) здiйсненню заходiв щодо запобiгання кримiнальним правопорушенням, усунення причин та умов, що сприяють їх вчиненню.

(пункт 5 частини другої статтi 29 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 13.04.2012р. N 4652-VI)

     Здiйснюючи нагляд, прокурор вживає заходiв до узгодження дiй правоохоронних органiв у боротьбi iз вчиненням кримiнальних правопорушень.

(статтю 29 доповнено частиною третьою згiдно iз Законом України вiд 26.11.93р. N 3662-XII, частина третя статтi 29 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 13.04.2012р. N 4652-VI)

     Стаття 30. Нагляд за додержанням законiв органами, якi проводять оперативно-розшукову дiяльнiсть, дiзнання i досудове слiдство

     Прокурор вживає заходiв до того, щоб органи, якi здiйснюють оперативно-розшукову дiяльнiсть, досудове розслiдування (дiзнання та досудове слiдство):

     1) додержували передбачений законом порядок початку та проведення оперативно-розшукової дiяльностi, досудового розслiдування дiянь, що мiстять ознаки кримiнального правопорушення, закриття кримiнального провадження, а також додержували строки здiйснення досудового розслiдування та тримання осiб пiд вартою;

     2) не допускали порушення законностi пiд час проведення оперативно-розшукової дiяльностi, досудового розслiдування;

     3) виявляли причини вчинення кримiнальних правопорушень i умови, що сприяють цьому, вживали заходiв до їх усунення.

     Прокурор здiйснює нагляд за додержанням законiв при проведеннi досудового розслiдування (дiзнання та досудового слiдства) у формi процесуального керiвництва досудовим розслiдуванням. Повноваження прокурора при здiйсненнi нагляду за додержанням законiв органами, що здiйснюють досудове розслiдування, визначаються кримiнальним процесуальним законодавством.

     Прокурор має право в необхiдних випадках доручати керiвникам органiв досудового розслiдування, внутрiшнiх справ, нацiональної безпеки проведення у пiдвiдомчих їм пiдроздiлах перевiрок з метою усунення порушень та забезпечення повного розкриття дiянь, що мiстять ознаки кримiнального правопорушення.

(стаття 30 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 12.07.2001р. N 2663-III, у редакцiї Закону України вiд 13.04.2012р. N 4652-VI)

     Стаття 31. Виключена

(стаття 31 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 22.04.93р. N 3130-XII, виключена згiдно iз Законом України вiд 12.07.2001р. N 2663-III)

     Стаття 32. Обов'язковiсть вказiвок прокурора

     Письмовi вказiвки прокурора, його заступника органам, що проводять оперативно-розшукову дiяльнiсть, досудове розслiдування, якi надаються вiдповiдно до положень Закону України "Про оперативно-розшукову дiяльнiсть" та Кримiнального процесуального кодексу України, є обов'язковими для цих органiв.

(стаття 32 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 12.07.2001р. N 2663-III, у редакцiї Закону України вiд 13.04.2012р. N 4652-VI)

     Стаття 33. Виключена

(стаття 33 у редакцiї Закону України вiд 13.04.2012р. N 4652-VI, виключена згiдно iз Законом України вiд 18.09.2012р. N 5288-VI)

ГЛАВА 3
ПIДТРИМАННЯ ДЕРЖАВНОГО ОБВИНУВАЧЕННЯ ТА ПРЕДСТАВНИЦТВО IНТЕРЕСIВ ГРОМАДЯНИНА АБО ДЕРЖАВИ В СУДI

(назва глави 3 у редакцiї Закону України вiд 12.07.2001р. N 2663-III)

     Стаття 34. Завдання прокурора в судовому процесi

     Прокурор, який бере участь в розглядi справ у судах, додержуючи принципу незалежностi суддiв i пiдкорення їх тiльки закону, сприяє виконанню вимог закону про всебiчний, повний i об'єктивний розгляд справ та постановленню судових рiшень, що грунтуються на законi.

     Стаття 35. Повноваження прокурора

     Прокурор має рiвнi права з iншими учасниками процесу.

     Пiдстави для вступу у справу, а також обсяг i межi повноважень прокурора у судовому процесi визначаються цим Законом та процесуальним законодавством України.

(стаття 35 у редакцiї Законiв України вiд 26.11.93р. N 3662-XII, вiд 18.09.2012р. N 5288-VI)

     Стаття 36. Пiдтримання державного обвинувачення в судi

     Прокурор пiдтримує державне обвинувачення в судовому провадженнi щодо кримiнальних правопорушень, користуючись при цьому правами i виконуючи обов'язки, передбаченi Кримiнальним процесуальним кодексом України.

     Пiд час судового провадження прокурор має право змiнити обвинувачення, висунути додаткове обвинувачення або вiдмовитися вiд обвинувачення у випадках та порядку, передбачених Кримiнальним процесуальним кодексом України.

(статтю 36 доповнено частиною третьою згiдно iз Законом України вiд 11.07.2003р. N 1130-IV, у редакцiї Закону України вiд 13.04.2012р. N 4652-VI)

     Стаття 361. Представництво прокуратурою iнтересiв громадянина або держави в судi

     Представництво прокуратурою iнтересiв громадянина або держави в судi полягає у здiйсненнi прокурорами вiд iменi держави процесуальних та iнших дiй, спрямованих на захист у судi iнтересiв громадянина або держави у випадках, передбачених законом.

     Пiдставою представництва в судi iнтересiв громадянина є його неспроможнiсть через фiзичний стан, недосягнення повнолiття, похилий вiк, недiєздатнiсть або обмежену дiєздатнiсть самостiйно захистити свої порушенi чи оспорюванi права або реалiзувати процесуальнi повноваження. Наявнiсть таких пiдстав має бути пiдтверджена прокурором шляхом надання суду вiдповiдних доказiв.

     Пiдставою представництва в судi iнтересiв держави є наявнiсть порушень або загрози порушень iнтересiв держави.

     Представництво iнтересiв громадянина або держави здiйснюється прокурором також на пiдставi заподiяння громадянину або державi шкоди внаслiдок вчинення кримiнального правопорушення чи iншого суспiльно небезпечного дiяння, передбаченого законом про кримiнальну вiдповiдальнiсть.

     За наявностi пiдстав, передбачених частинами другою - четвертою цiєї статтi, з метою представництва громадянина або держави прокурор має право в порядку, передбаченому процесуальним законом:

     1) звертатися до суду з позовами (заявами, поданнями);

     2) вступати у справу, порушену за позовами (заявами, поданнями) iнших осiб, на будь-якому етапi розгляду;

     3) iнiцiювати перегляд судових рiшень, у тому числi у справi, порушенiй за позовом (заявою, поданням) iншої особи;

     4) брати участь у розглядi справ.

     Обираючи форму представництва, передбачену частиною п'ятою цiєї статтi, прокурор визначає, в чому полягає порушення або загроза порушення iнтересiв держави чи громадянина, обґрунтовує необхiднiсть їх захисту.

     З метою вирiшення питання про наявнiсть пiдстав для iнiцiювання перегляду судових рiшень у справi, розглянутiй без участi прокурора, вступ у розгляд справи за позовом (заявою, поданням) iншої особи прокурор має право знайомитися з матерiалами справи в судi, робити виписки з неї, отримувати копiї документiв, що знаходяться у справi.

(частини друга - п'ята статтi 361 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами України вiд 17.12.2004р. N 2267-IV, вiд 07.07.2010р. N 2453-VI, замiнено шiстьма частинами згiдно iз Законом України вiд 18.09.2012р. N 5288-VI)
(главу 3 доповнено статтею 361 згiдно iз Законом України вiд 12.07.2001р. N 2663-III)

     Частину восьму статтi 361 виключено

(статтю 361 доповнено частиною восьмою згiдно iз Законом України вiд 16.01.2014р. N 721-VII, частина восьма статтi 361 втратила чиннiсть у зв'язку з втратою чинностi Законом України вiд 16.01.2014р. N 721-VII згiдно iз Законом України вiд 28.01.2014р. N 732-VII, виключено згiдно iз Законом України вiд 23.02.2014р. N 767-VII)

     Стаття 37. Позовна заява (заява, подання), апеляцiйна, касацiйна скарга, заява про перегляд судового рiшення за нововиявленими обставинами, заява про перегляд судового рiшення Верховним Судом України

     Право подання позовної заяви (заяви, подання) в порядку цивiльного, адмiнiстративного, господарського судочинства надається Генеральному прокурору України, прокурорам Автономної Республiки Крим, областей, мiст Києва i Севастополя, спецiалiзованих прокуратур (на правах обласних), мiжрайонним прокурорам, прокурорам мiст, районiв, районiв у мiстах та прирiвняних до них спецiалiзованих прокуратур, їх першим заступникам i заступникам.

     Право подання позовної заяви у кримiнальному провадженнi надається прокурору, який бере в ньому участь.

     Право внесення апеляцiйної чи касацiйної скарги на судовi рiшення в цивiльних, адмiнiстративних, господарських справах надається прокурору, який брав участь у судовому розглядi, а також незалежно вiд участi у розглядi справи Генеральному прокурору України, прокурорам Автономної Республiки Крим, областей, мiст Києва i Севастополя, спецiалiзованих прокуратур (на правах обласних), мiжрайонним прокурорам, прокурорам мiст, районiв, районiв у мiстах та прирiвняних до них спецiалiзованих прокуратур, їх першим заступникам i заступникам.

     Право внесення заяви про перегляд судового рiшення за нововиявленими обставинами в цивiльних, адмiнiстративних, господарських справах надається Генеральному прокурору України, його першому заступнику та заступникам, прокурорам Автономної Республiки Крим, областей, мiст Києва i Севастополя i прирiвняним до них прокурорам.

     Право внесення заяви про перегляд судового рiшення Верховним Судом України на судовi рiшення в цивiльних, адмiнiстративних, господарських справах надається Генеральному прокурору України, його першому заступнику та заступникам.

     Право внесення апеляцiйної, касацiйної скарги, заяви про перегляд судового рiшення за нововиявленими обставинами, заяви про перегляд судового рiшення Верховним Судом України на судовi рiшення у кримiнальних справах надається прокурору, який брав участь у судовому розглядi, а також незалежно вiд його участi в розглядi справи прокурору вищого рiвня: Генеральному прокурору України, прокурорам Автономної Республiки Крим, областей, мiст Києва i Севастополя, спецiалiзованих прокуратур (на правах обласних), їх першим заступникам i заступникам.

(стаття 37 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами України вiд 12.07.2001р. N 2663-III, вiд 07.07.2010р. N 2453-VI, у редакцiї Законiв України вiд 13.04.2012р. N 4652-VI, вiд 18.09.2012р. N 5288-VI)

     Стаття 38. Виключена

(згiдно iз Законом України вiд 12.07.2001р. N 2663-III)

     Стаття 39. Виключена

(згiдно iз Законом України вiд 12.07.2001р. N 2663-III)

     Стаття 40. Змiна процесуальних документiв прокурора в судi

     Змiнити, доповнити, вiдкликати, вiдмовитися вiд позову (заяви, подання), апеляцiйної, касацiйної скарги, заяви про перегляд судового рiшення за нововиявленими обставинами, заяви про перегляд судового рiшення Верховним Судом України має право прокурор, який їх внiс, або прокурор вищого рiвня, його перший заступник чи заступник.

(стаття 40 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами України вiд 12.07.2001р. N 2663-III, вiд 07.07.2010р. N 2453-VI, вiд 13.04.2012р. N 4652-VI, у редакцiї Закону України вiд 18.09.2012р. N 5288-VI)

     Стаття 41. Виключена

(згiдно iз Законом України вiд 12.07.2001р. N 2663-III)

     Стаття 42. Виключена

(стаття 42 у редакцiї Закону України вiд 15.05.2003р. N 762-IV, виключена згiдно iз Законом України вiд 18.09.2012р. N 5288-VI)

     Стаття 43. Звернення Генерального прокурора України щодо роз'яснень судам з питань застосування законiв

     Генеральний прокурор України має право звертатися до пленумiв вищих спецiалiзованих судiв України щодо розгляду питання про необхiднiсть надання роз'яснень судам з питань застосування законiв при розглядi вiдповiдних справ.

(стаття 43 у редакцiї Закону України вiд 18.09.2012р. N 5288-VI)

ГЛАВА 4
НАГЛЯД ЗА ДОДЕРЖАННЯМ ЗАКОНIВ ПРИ ВИКОНАННI СУДОВИХ РIШЕНЬ У КРИМIНАЛЬНОМУ ПРОВАДЖЕННI, А ТАКОЖ ПРИ ЗАСТОСУВАННI IНШИХ ЗАХОДIВ ПРИМУСОВОГО ХАРАКТЕРУ, ПОВ'ЯЗАНИХ З ОБМЕЖЕННЯМ ОСОБИСТОЇ СВОБОДИ ГРОМАДЯН

(назва глави 4 у редакцiї Закону України вiд 12.07.2001р. N 2663-III, iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 13.04.2012р. N 4652-VI)

     Стаття 44. Предмет нагляду i повноваження прокурора

     Предметом нагляду є додержання законностi пiд час перебування осiб у мiсцях тримання затриманих, попереднього ув'язнення, в установах виконання покарань, iнших установах, що виконують покарання або заходи примусового характеру, якi призначаються судом, додержання встановленого кримiнально-виконавчим законодавством порядку та умов тримання або вiдбування покарання особами у цих установах, їх прав i виконання ними своїх обов'язкiв.

(частина перша статтi 44 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 20.01.2005р. N 2377-IV)

     Прокурор, який здiйснює нагляд, має право:

     1) у будь-який час вiдвiдувати мiсця тримання затриманих, попереднього ув'язнення, установи, в яких засудженi вiдбувають покарання, установи для примусового лiкування i перевиховання, опитувати осiб, що там перебувають, знайомитись з документами, на пiдставi яких цi особи затриманi, заарештованi, засудженi або до них застосовано заходи примусового характеру;

     2) перевiряти законнiсть наказiв, розпоряджень i постанов адмiнiстрацiї цих установ та в разi їх невiдповiдностi законодавству зупиняти виконання таких актiв або скасовувати їх, вимагати вiд посадових чи службових осiб усунення порушень або надання пояснень з приводу допущених порушень;

(пункт 2 частини другої статтi 44 у редакцiї Закону України вiд 18.09.2012р. N 5288-VI)

     3) прокурор зобов'язаний негайно звiльнити особу, яка незаконно перебуває в мiсцях тримання затриманих, попереднього ув'язнення, обмеження чи позбавлення волi або в установi для виконання заходiв примусового характеру.

(пункт 3 частини другої статтi 44 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 20.01.2005р. N 2377-IV)

     Стаття 45. Обов'язковiсть виконання постанов i вказiвок прокурора

     Постанови i вказiвки прокурора щодо додержання встановлених законодавством порядку i умов тримання затриманих, заарештованих, засуджених до позбавлення волi та виконання iнших покарань, а також осiб, до яких застосовано заходи примусового характеру, є обов'язковими i пiдлягають негайному виконанню.

Роздiл IV
КАДРИ ОРГАНIВ ПРОКУРАТУРИ

     Стаття 46. Вимоги до осiб, якi призначаються на посади прокурорiв i слiдчих

(з дня початку дiяльностi Державного бюро розслiдувань України, але не пiзнiше п'яти рокiв з дня набрання чинностi Законом України вiд 13.04.2012р. N 4652-VI, до назви статтi 46 будуть внесенi змiни, передбаченi абзацом другим пiдпункту 12 пункту 13 роздiлу I Закону України вiд 13.04.2012р. N 4652-VI)

     Прокурорами i слiдчими можуть призначатися громадяни України, якi мають вищу юридичну освiту, необхiднi дiловi i моральнi якостi. Особи, якi не мають досвiду практичної роботи за спецiальнiстю, проходять в органах прокуратури стажування строком до одного року. Порядок стажування визначається Генеральним прокурором України.

     Особи, вперше призначенi на посади старших прокурорiв та прокурорiв прокуратур, слiдчих прокуратури, приймають "Присягу працiвника прокуратури" такого змiсту:

(абзац перший частини другої статтi 46 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом вiд 18.09.2012р. N 5288-VI)

     "Я, (прiзвище, iм'я, по батьковi) вступаючи на службу в прокуратуру, присвячую свою дiяльнiсть служiнню Українському народовi i Українськiй державi та урочисто присягаю:

     неухильно додержуватися Конституцiї, законiв та мiжнародних зобов'язань України;

     сумлiнним виконанням своїх службових обов'язкiв сприяти утвердженню верховенства права, законностi та правопорядку;

     захищати права i свободи людини та громадянина, iнтереси суспiльства i держави;

     постiйно вдосконалювати свою професiйну майстернiсть, бути принциповим, чесно, сумлiнно i неупереджено виконувати свої обов'язки, з гiднiстю нести високе звання працiвника прокуратури.

     Усвiдомлюю, що порушення присяги несумiсне з подальшим перебуванням в органах прокуратури".

     Прокурор i слiдчий пiдписують текст прийнятої Присяги, яка додається до особової справи. Про прийняття Присяги вноситься запис у трудову книжку. Процедура прийняття Присяги визначається Генеральним прокурором України.

(частину другу статтi 46 замiнено двома частинами згiдно iз Законом України вiд 23.12.2010р. N 2889-VI, у зв'язку з цим частини третю - шосту вважати вiдповiдно частинами четвертою - сьомою)

     Стосовно осiб, якi претендують на зайняття посади прокурора або слiдчого прокуратури, за їх письмовою згодою проводиться спецiальна перевiрка в порядку, встановленому Законом України "Про засади запобiгання i протидiї корупцiї".

(статтю 46 доповнено новою частиною четвертою згiдно iз Законом України вiд 17.05.2012р. N 4711-VI)

     Особи, якi претендують на зайняття посад в органах прокуратури, до призначення на вiдповiдну посаду подають за мiсцем майбутньої служби декларацiю про майно, доходи, витрати i зобов'язання фiнансового характеру за формою i в порядку, що встановленi Законом України "Про засади запобiгання i протидiї корупцiї", та зобов'язанi повiдомити керiвництву органу, на посаду в якому вони претендують, про працюючих у цьому органi близьких їм осiб.

(статтю 46 доповнено новою частиною п'ятою згiдно iз Законом України вiд 17.05.2012р. N 4711-VI, у зв'язку з цим частини четверту - сьому вважати вiдповiдно частинами шостою - дев'ятою)

     На посади прокурорiв Автономної Республiки Крим, областей, мiст Києва i Севастополя та прирiвняних до них прокурорiв призначаються особи вiком не молодше 30 рокiв, якi мають стаж роботи в органах прокуратури або на судових посадах не менше семи рокiв; на посади районних i мiських прокурорiв - вiком не молодше 25 рокiв iз стажем роботи в органах прокуратури або на судових посадах не менше трьох рокiв.

     Прокурори i слiдчi прокуратури пiдлягають атестацiї один раз у п'ять рокiв. Порядок атестацiї визначається Генеральним прокурором України.

     Сумiсництво служби в органах прокуратури з роботою на пiдприємствах, в установах чи органiзацiя, а також з будь-яким пiдприємництвом не допускається, за винятком наукової i педагогiчної дiяльностi.

     Не може бути прийнята на посаду прокурора або слiдчого прокуратури особа, яка має не погашену або не зняту судимiсть за вчинення злочину, крiм реабiлiтованої, або на яку протягом останнього року накладалося адмiнiстративне стягнення за вчинення корупцiйного правопорушення.

(частина дев'ята статтi 46 у редакцiї Закону України вiд 17.05.2012р. N 4711-VI)
(з дня початку дiяльностi Державного бюро розслiдувань України, але не пiзнiше п'яти рокiв з дня набрання чинностi Законом України вiд 13.04.2012р. N 4652-VI, до статтi 46 будуть внесенi змiни, передбаченi абзацом третiм пiдпункту 12 пункту 13 роздiлу I Закону України вiд 13.04.2012р. N 4652-VI)

     На прокурорiв та слiдчих прокуратури поширюються iншi обмеження, встановленi Законом України "Про засади запобiгання i протидiї корупцiї".

(статтю 46 доповнено частиною десятою згiдно iз Законом України вiд 17.05.2012р. N 4711-VI)

     Прокурори та слiдчi прокуратури зобов'язанi подавати щороку до 1 квiтня за мiсцем роботи (служби) декларацiю про майно, доходи, витрати i зобов'язання фiнансового характеру за минулий рiк за формою i в порядку, що встановленi Законом України "Про засади запобiгання i протидiї корупцiї".

(статтю 46 доповнено частиною одинадцятою згiдно iз Законом України вiд 17.05.2012р. N 4711-VI)

     У виняткових випадках Генеральний прокурор України в iнтересах забезпечення належного здiйснення функцiй прокуратури може, за умови належного обґрунтування, прийняти рiшення про призначення на посади першого заступника, заступника Генерального прокурора України, їх старших помiчникiв та помiчникiв, прокурорiв Автономної Республiки Крим, областей, мiст Києва i Севастополя, спецiалiзованих прокуратур (на правах обласних), їх перших заступникiв, заступникiв, мiжрайонних прокурорiв, прокурорiв мiст, районiв, районiв у мiстах та прирiвняних до них спецiалiзованих прокуратур, їх перших заступникiв i заступникiв, начальникiв головних управлiнь, управлiнь, вiддiлiв прокуратур, їх перших заступникiв, заступникiв, старших прокурорiв та прокурорiв прокуратур усiх рiвнiв осiб молодшого вiку, нiж передбачений цiєю статтею, та якi не мають передбаченого цiєю статтею стажу роботи в органах прокуратури або на судових посадах, але мають вiдповiдний стаж роботи у галузi права.

(статтю 46 доповнено частиною дванадцятою згiдно iз Законом України вiд 28.12.2014р. N 66-VIII)

     Стаття 461. Виключена

(виключена згiдно iз Законом України вiд 13.04.2012р. N 4652-VI)
(частина друга статтi 461 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 11.05.2007р. N 1014-V)
(Закон доповнено статтею 461 згiдно iз Законом України вiд 26.11.93р. N 3662-XII)

     Стаття 461. Кадри органiв вiйськової прокуратури

     Вiйськовими прокурорами i слiдчими призначаються громадяни з числа офiцерiв, якi проходять вiйськову службу або перебувають у запасi i мають вищу юридичну освiту.

     В окремих випадках за наказом Генерального прокурора України на посади прокурорiв та слiдчих вiйськових прокуратур можуть бути призначенi особи, якi не є вiйськовослужбовцями i не перебувають у запасi та вiдповiдають вимогам статтi 46 цього Закону.

     Вiйськовослужбовцi вiйськових прокуратур у своїй дiяльностi керуються Законом України "Про прокуратуру" i проходять вiйськову службу вiдповiдно до Закону України "Про вiйськовий обов'язок i вiйськову службу" та iнших законодавчих актiв України, якими встановлено правовi та соцiальнi гарантiї, пенсiйне, медичне та iншi види забезпечення, передбаченi законодавством для осiб офiцерського складу Збройних Сил України.

(Закон доповнено статтею 461 згiдно iз Законом України вiд 14.08.2014р. N 1642-VII)

     Стаття 462. Пiдстави для звiльнення працiвникiв прокуратури

     Прокурори i слiдчi можуть бути звiльненi з роботи на загальних пiдставах, передбачених законодавством про працю. Вiйськовослужбовцi вiйськових прокуратур можуть бути звiльненi з вiйськової служби вiдповiдно до законодавства, що регулює порядок її проходження.

(частина перша статтi 462 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 14.08.2014р. N 1642-VII)

     Прокурори i слiдчi пiдлягають звiльненню з органiв прокуратури, у тому числi з позбавленням класного чину, також у таких випадках:

(абзац перший частини другої статтi 462 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 17.05.2012р. N 4711-VI)

     1) недотримання пов'язаних iз проходженням служби в органах прокуратури вимог, передбачених частиною шостою статтi 46 цього Закону, та iнших вимог i обмежень, якi встановлюються законом;

     2) порушення "Присяги працiвника прокуратури" чи вiдмови вiд її прийняття;

     3) набрання законної сили обвинувальним вироком щодо них;

     4) за результатами атестацiї у разi невiдповiдностi працiвника займанiй посадi;

     5) припинення громадянства України;

     6) притягнення до вiдповiдальностi згiдно з Дисциплiнарним статутом прокуратури України;

     7) набрання законної сили судовим рiшенням, вiдповiдно до якого працiвника притягнуто до вiдповiдальностi за адмiнiстративне корупцiйне правопорушення, пов'язане з порушенням обмежень, передбачених Законом України "Про засади запобiгання i протидiї корупцiї";

(частину другу статтi 462 доповнено пунктом 7 згiдно iз Законом України вiд 17.05.2012р. N 4711-VI, пункт 7 частини другої статтi 462 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 14.05.2013р. N 224-VII)

     8) у разi неможливостi або вiдсутностi згоди на переведення на iншу посаду у зв'язку з безпосереднiм пiдпорядкуванням близькiй особi.

(частину другу статтi 462 доповнено пунктом 8 згiдно iз Законом України вiд 17.05.2012р. N 4711-VI)

     Прокурори або слiдчi прокуратури, яких притягнуто до вiдповiдальностi за вчинення адмiнiстративного корупцiйного правопорушення, пов'язаного з порушенням обмежень, передбачених Законом України "Про засади запобiгання i протидiї корупцiї", або кримiнального правопорушення, звiльняються з роботи (служби) у триденний строк з дня отримання вiдповiдним органом прокуратури копiї вiдповiдного судового рiшення, яке набрало законної сили.

(статтю 462 доповнено частиною третьою згiдно iз Законом України вiд 17.05.2012р. N 4711-VI, частина третя статтi 462 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 14.05.2013р. N 224-VII)
(Закон доповнено статтею 462 згiдно iз Законом України вiд 23.12.2010р. N 2889-VI)

     Стаття 463. Обмеження щодо роботи близьких осiб

     Прокурор або слiдчий прокуратури не можуть мати в безпосередньому пiдпорядкуваннi або бути безпосередньо пiдпорядкованими у зв'язку з виконанням повноважень близьким їм особам.

     У разi виникнення обставин, що порушують вимоги частини першої цiєї статтi, вiдповiднi особи, близькi їм особи вживають заходiв щодо усунення таких обставин у п'ятнадцятиденний строк. Якщо у зазначений строк цi обставини добровiльно ними не усунуто, вiдповiднi особи або близькi їм особи в мiсячний строк з дня виникнення обставин пiдлягають переведенню в установленому порядку на iншу посаду, що виключає безпосереднє пiдпорядкування.

     У разi неможливостi такого переведення або вiдсутностi згоди на нього особа, яка перебуває в пiдпорядкуваннi, пiдлягає звiльненню з роботи (служби).

     Прокурору або слiдчому прокуратури забороняється брати участь у роботi колегiальних органiв пiд час розгляду питань щодо призначення на посаду близьких їм осiб та в будь-який iнший спосiб впливати на прийняття такого рiшення.

     Примiтка. Термiни "безпосереднє пiдпорядкування" i "близька особа" вживаються у значеннях, наведених у Законi України "Про засади запобiгання i протидiї корупцiї".

(Закон доповнено статтею 463 згiдно iз Законом України вiд 17.05.2012р. N 4711-VI)

     Стаття 464. Врегулювання конфлiкту iнтересiв

     У разi виникнення конфлiкту iнтересiв пiд час виконання службових повноважень прокурор або слiдчий прокуратури зобов'язаний негайно доповiсти про це безпосередньому керiвниковi. Безпосереднiй керiвник зобов'язаний вжити всiх необхiдних заходiв, спрямованих на запобiгання конфлiкту iнтересiв, шляхом доручення виконання вiдповiдного службового завдання iншiй посадовiй особi, особистого виконання службового завдання чи в iнший спосiб, передбачений законодавством.

     Примiтка. Термiн "конфлiкт iнтересiв" вживається у значеннi, наведеному в Законi України "Про засади запобiгання i протидiї корупцiї".

(Закон доповнено статтею 464 згiдно iз Законом України вiд 17.05.2012р. N 4711-VI)

     Стаття 47. Класнi чини працiвникiв органiв прокуратури

     Прокурорам i слiдчим органiв прокуратури, працiвникам науково-навчальних закладiв прокуратури присвоюються класнi чини, а вiйськовослужбовцям вiйськової прокуратури - вiйськовi звання, залежно до займаних посад i стажу роботи.

(частина перша статтi 47 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 14.08.2014р. N 1642-VII)
(з дня початку дiяльностi Державного бюро розслiдувань України, але не пiзнiше п'яти рокiв з дня набрання чинностi Законом України вiд 13.04.2012р. N 4652-VI, до частини першої статтi 47 будуть внесенi змiни, передбаченi пiдпунктом 15 пункту 13 роздiлу I Закону України вiд 13.04.2012р. N 4652-VI)

     Порядок присвоєння i позбавлення класних чинiв визначається Положенням про класнi чини працiвникiв прокуратури України, яке затверджується Верховною Радою України.

     Класнi чини державного радника юстицiї України, державного радника юстицiї 1, 2 i 3 класiв, вищi офiцерськi звання присвоюються Президентом України, iншi класнi чини присвоюються Генеральним прокурором України, iншi вiйськовi звання вiйськовослужбовцям вiйськової прокуратури присвоюються вiдповiдно до встановленого законодавством порядку проходження вiйськової служби.

(частина третя статтi 47 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 14.08.2014р. N 1642-VII)

     Посади вiйськових прокурорiв i слiдчих та вiдповiднi їм вiйськовi звання включаються в перелiки вiйськових посад.

(статтю 47 доповнено частиною четвертою згiдно iз Законом України вiд 14.08.2014р. N 1642-VII)

     Вiйськовi звання офiцерiв вiйськової прокуратури вiдповiдають класним чинам працiвникiв прокуратури. При звiльненнi офiцерiв вiйськової прокуратури (до полковника включно) з вiйськової служби i призначення на посади прокурорiв i слiдчих в територiальнi чи спецiалiзованi прокуратури їм присвоюються вiдповiднi їх вiйськовим званням класнi чини, а при прийняттi на вiйськову службу у вiйськову прокуратуру прокурорiв i слiдчих, якi мають класнi чини (до старшого радника юстицiї включно), їм присвоюються вiдповiднi вiйськовi звання згiдно iз законодавством.

(статтю 47 доповнено частиною п'ятою згiдно iз Законом України вiд 14.08.2014р. N 1642-VII)

     Стаття 48. Заохочення та вiдповiдальнiсть прокурорiв i слiдчих

(з дня початку дiяльностi Державного бюро розслiдувань України, але не пiзнiше п'яти рокiв з дня набрання чинностi Законом України вiд 13.04.2012р. N 4652-VI, до назви статтi 48 будуть внесенi змiни, передбаченi абзацом другим пiдпункту 16 пункту 13 роздiлу I Закону України вiд 13.04.2012р. N 4652-VI)

     Прокурори i слiдчi заохочуються за сумлiнне виконання службових обов'язкiв.

(з дня початку дiяльностi Державного бюро розслiдувань України, але не пiзнiше п'яти рокiв з дня набрання чинностi Законом України вiд 13.04.2012р. N 4652-VI, до частини першої статтi 48 будуть внесенi змiни, передбаченi абзацом третiм пiдпункту 16 пункту 13 роздiлу I Закону України вiд 13.04.2012р. N 4652-VI)

     Прокурорсько-слiдчi працiвники за тривалу i бездоганну службу можуть бути нагородженi Генеральним прокурором України наградним знаком "Почесний працiвник прокуратури України" з одночасним врученням грамоти Генерального прокурора України. Положення про нагородження нагрудним знаком затверджується Генеральним прокурором України.

(з дня початку дiяльностi Державного бюро розслiдувань України, але не пiзнiше п'яти рокiв з дня набрання чинностi Законом України вiд 13.04.2012р. N 4652-VI, до частини другої статтi 48 будуть внесенi змiни, передбаченi абзацом четвертим пiдпункту 16 пункту 13 роздiлу I Закону України вiд 13.04.2012р. N 4652-VI)

     За порушення закону, неналежне виконання службових обов'язкiв чи скоєння ганебного вчинку прокурори i слiдчi несуть вiдповiдальнiсть згiдно з Дисциплiнарним статутом прокуратури України, який затверджується Верховною Радою України.

(з дня початку дiяльностi Державного бюро розслiдувань України, але не пiзнiше п'яти рокiв з дня набрання чинностi Законом України вiд 13.04.2012р. N 4652-VI, до частини третьої статтi 48 будуть внесенi змiни, передбаченi абзацом третiм пiдпункту 16 пункту 13 роздiлу I Закону України вiд 13.04.2012р. N 4652-VI)

     Стаття 481. Кодекс професiйної етики та поведiнки працiвникiв прокуратури

     Кодекс професiйної етики та поведiнки працiвникiв прокуратури схвалюється всеукраїнською конференцiєю працiвникiв прокуратури i затверджується Генеральним прокурором України.

     Прокурори i слiдчi прокуратури зобов'язанi неухильно дотримуватися вимог Кодексу професiйної етики та поведiнки працiвникiв прокуратури у своїй службовiй дiяльностi та поза нею.

     Порушення прокурором i слiдчим прокуратури вимог Кодексу професiйної етики та поведiнки працiвникiв прокуратури тягне за собою вiдповiдальнiсть, встановлену законом.

(Закон доповнено статтею 481 згiдно iз Законом України вiд 17.05.2012р. N 4711-VI)

     Стаття 49. Матерiальне i соцiальне забезпечення працiвникiв прокуратури

     Заробiтна плата прокурорiв i слiдчих прокуратури складається iз посадових окладiв, надбавок за класнi чини, вислугу рокiв i має забезпечувати достатнi матерiальнi умови для незалежного виконання службових обов'язкiв, а так само закрiплення квалiфiкованих кадрiв. Надбавки за вислугу рокiв встановлюються також iншим працiвникам прокуратури (спецiалiстам, службовцям, робiтникам). Розмiри посадових окладiв, надбавок за класнi чини та вислугу рокiв затверджуються Кабiнетом Мiнiстрiв України.

(частина перша статтi 49 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 12.07.2001р. N 2663-III)
(дiю частини першої статтi 49 зупинено на 2007 рiк (щодо затвердження Президентом України розмiрiв посадових окладiв, надбавок за класнi чини та вислугу рокiв) згiдно iз Законом України вiд 19.12.2006р. N 489-V)
(частина перша статтi 49 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 28.12.2007р. N 107-VI)

     Прокурорам i слiдчим прокуратури надається щорiчна вiдпустка тривалiстю 30 календарних днiв. Атестованим працiвникам прокуратури, якi мають стаж роботи в органах прокуратури понад 10 рокiв, надається додаткова оплачувана вiдпустка тривалiстю:

(абзац перший частини другої статтi 49 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 28.12.2007р. N 107-VI)

     пiсля 10 рокiв - 5 календарних днiв,
     пiсля 15 рокiв - 10 календарних днiв,
     пiсля 20 рокiв - 15 календарних днiв.

     Прокурори i слiдчi мають право безкоштовно користуватися за службовими посвiдченнями на територiї України всiма видами транспорту мiського, примiського i мiсцевого сполучення (крiм таксi) за умови, якщо розмiр їх середньомiсячного сукупного доходу за попереднi шiсть мiсяцiв не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соцiальну пiльгу, у порядку, визначеному Кабiнетом Мiнiстрiв України;

(абзац перший частини третьої статтi 13 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 27.03.2014р. N 1166-VII)

     пiд час службового вiдрядження користуватися правом бронювання мiсць у готелях i на всiх видах транспорту, а також позачергового придбання проїзних документiв.

     Прокурори та слiдчi прокуратури забезпечуються жилою площею мiсцевими органами влади, а вiйськовослужбовцi вiйськових прокуратур - за рахунок Мiнiстерства оборони України за мiсцем проходження служби, в першочерговому порядку.

(частина четверта статтi 49 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 14.08.2014р. N 1642-VII)

     Слiдчим прокуратури надається 50-вiдсоткова знижка плати за займане ними i членами їх сiмей житло, комунальнi послуги в межах норм, встановлених законодавством, i 50-вiдсоткова знижка абонентної плати за користування квартирним телефоном за умови, якщо розмiр середньомiсячного сукупного доходу сiм'ї в розрахунку на одну особу за попереднi шiсть мiсяцiв не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соцiальну пiльгу, у порядку, визначеному Кабiнетом Мiнiстрiв України.

(статтю 49 доповнено частиною четвертою згiдно iз Законом України вiд 26.11.93р. N 3662-XII, у зв'язку з цим частини четверту, п'яту i шосту вважати вiдповiдно частинами п'ятою, шостою та сьомою)
(частину четверту статтi 49 замiнено двома частинами згiдно iз Законом України вiд 28.12.2007р. N 107-VI, у зв'язку з цим частини п'яту - сьому вважати вiдповiдно частинами шостою - восьмою)
(частина п'ята статтi 49 у редакцiї Закону України вiд 27.03.2014р. N 1166-VII)

     Прокурори i слiдчi прокуратури, призначенi на роботу в iншу мiсцевiсть, протягом шести мiсяцiв забезпечуються виконавчими комiтетами мiсцевих Рад, а вiйськовослужбовцi вiйськових прокуратур - за рахунок Мiнiстерства оборони України за мiсцем проходження служби, благоустроєним жилим примiщенням у позачерговому порядку. Вони мають також право на першочергове влаштування дiтей у дошкiльнi заклади i встановлення квартирного телефону.

(частина шоста статтi 49 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами України вiд 12.07.2001р. N 2663-III, вiд 14.08.2014р. N 1642-VII)

     Мiсцевi Ради можуть продавати на пiльгових умовах жилi примiщення працiвникам прокуратури iз знижкою до 50 вiдсоткiв його вартостi.

(частина сьома статтi 49 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 12.07.2001р. N 2663-III)

     Прокурори Автономної Республiки Крим, областей, мiськi, районнi i прирiвнянi до них прокурори, якi пропрацювали в органах прокуратури не менше 25 рокiв i досягли пенсiйного вiку або стали iнвалiдами пiд час роботи, пiсля звiльнення з органiв прокуратури в разi переїзду в одну з обраних мiсцевостей, де вони працювали або проживали, забезпечуються виконавчими комiтетами мiсцевих Рад благоустроєним жилим примiщенням в першочерговому порядку. Їм надається право позачергового вступу до житлово-будiвельного кооперативу або допомога в iндивiдуальному житловому будiвництвi.

(частина восьма статтi 49 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 12.07.2001р. N 2663-III)
(установлено, що у 2013 роцi норми i положення статтi 49 застосовуються у порядку та розмiрах, встановлених Кабiнетом Мiнiстрiв України виходячи з наявних фiнансових ресурсiв Державного бюджету України та бюджету Пенсiйного фонду України на 2013 рiк, згiдно iз Законом України вiд 06.12.2012р. N 5515-VI)
(з дня початку дiяльностi Державного бюро розслiдувань України, але не пiзнiше п'яти рокiв з дня набрання чинностi Законом України вiд 13.04.2012р. N 4652-VI, до статтi 49 будуть внесенi змiни, передбаченi пiдпунктом 17 пункту 13 роздiлу I Закону України вiд 13.04.2012р. N 4652-VI)

     На вiйськовослужбовцiв вiйськових прокуратур поширюються усi передбаченi Законом України "Про соцiальний i правовий захист вiйськовослужбовцiв та членiв їх сiмей" та iншим законодавством про вiйськову службу соцiальнi i правовi гарантiї.

(статтю 49 доповнено частиною дев'ятою згiдно iз Законом України вiд 14.08.2014р. N 1642-VII)

     Стаття 50. Заходи правового i соцiального захисту працiвникiв органiв прокуратури

     Прокурор i слiдчий прокуратури знаходяться пiд захистом закону.

(з дня початку дiяльностi Державного бюро розслiдувань України, але не пiзнiше п'яти рокiв з дня набрання чинностi Законом України вiд 13.04.2012р. N 4652-VI, до частини першої статтi 50 будуть внесенi змiни, передбаченi абзацом третiм пiдпункту 18 пункту 13 роздiлу I Закону України вiд 13.04.2012р. N 4652-VI)

     Нанесення тiлесних ушкоджень, образа, погроза щодо працiвника прокуратури чи його близького родича, а також знищення їх майна, iншi насильницькi дiї у зв'язку з виконанням прокурором або слiдчим прокуратури своїх службових обов'язкiв, тягнуть за собою встановлену законом вiдповiдальнiсть. Така ж вiдповiдальнiсть настає в разi вчинення зазначених правопорушень щодо пенсiонера з числа працiвникiв прокуратури або членiв його сiм'ї i близьких родичiв у зв'язку з виконанням ним службових обов'язкiв у минулому.

(частина друга статтi 50 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 26.11.93р. N 3662-XII)

     Збитки, заподiянi знищенням або пошкодженням майна прокурору, слiдчому чи пенсiонеру з числа прокурорсько-слiдчих працiвникiв, членам їх сiмей i близьким родичам у зв'язку з виконанням працiвником прокуратури службових обов'язкiв, вiдшкодовуються державою в повному розмiрi за рахунок державного бюджету.

(статтю 50 доповнено частиною третьою згiдно iз Законом України вiд 26.11.93р. N 3662-XII)

     Працiвники прокуратури пiдлягають загальнообов'язковому державному соцiальному страхуванню вiдповiдно до законодавства про загальнообов'язкове державне соцiальне страхування.

(частина четверта статтi 50 у редакцiї Закону України вiд 28.12.2014р. N 77-VIII)

     Частину п'яту статтi 50 виключено

(частина п'ята статтi 50 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами України вiд 26.11.93р. N 3662-XII, вiд 11.01.2006р. N 3314-IV, виключено згiдно iз Законом України вiд 28.12.2014р. N 77-VIII)

     За сiм'єю загиблого зберiгається право на одержання благоустроєного жилого примiщення на умовах i пiдставах, якi iснували на час загибелi працiвника.

     Прокурори i слiдчi прокуратури мають право носiння вогнепальної зброї.

(з дня початку дiяльностi Державного бюро розслiдувань України, але не пiзнiше п'яти рокiв з дня набрання чинностi Законом України вiд 13.04.2012р. N 4652-VI, до статтi 50 будуть внесенi змiни, передбаченi абзацом другим пiдпункту 18 пункту 13 роздiлу I Закону України вiд 13.04.2012р. N 4652-VI)

     Стаття 501. Пенсiйне забезпечення прокурорiв i слiдчих

(з дня початку дiяльностi Державного бюро розслiдувань України, але не пiзнiше п'яти рокiв з дня набрання чинностi Законом України вiд 13.04.2012р. N 4652-VI, до назви статтi 501 будуть внесенi змiни, передбаченi пiдпунктом 19 пункту 13 роздiлу I Закону України вiд 13.04.2012р. N 4652-VI)

     Прокурори i слiдчi мають право на пенсiйне забезпечення за вислугу рокiв незалежно вiд вiку за наявностi на день звернення вислуги рокiв не менше:

     по 30 вересня 2011 року - 20 рокiв, у тому числi стажу роботи на посадах прокурорiв i слiдчих прокуратури не менше 10 рокiв;

     з 1 жовтня 2011 року по 30 вересня 2012 року - 20 рокiв 6 мiсяцiв, у тому числi стажу роботи на посадах прокурорiв i слiдчих прокуратури не менше 10 рокiв 6 мiсяцiв;

     з 1 жовтня 2012 року по 30 вересня 2013 року - 21 рiк, у тому числi стажу роботи на посадах прокурорiв i слiдчих прокуратури не менше 11 рокiв;

     з 1 жовтня 2013 року по 30 вересня 2014 року - 21 рiк 6 мiсяцiв, у тому числi стажу роботи на посадах прокурорiв i слiдчих прокуратури не менше 11 рокiв 6 мiсяцiв;

     з 1 жовтня 2014 року по 30 вересня 2015 року - 22 роки, у тому числi стажу роботи на посадах прокурорiв i слiдчих прокуратури не менше 12 рокiв;

     з 1 жовтня 2015 року по 30 вересня 2016 року - 22 роки 6 мiсяцiв, у тому числi стажу роботи на посадах прокурорiв i слiдчих прокуратури не менше 12 рокiв 6 мiсяцiв;

     з 1 жовтня 2016 року по 30 вересня 2017 року - 23 роки, у тому числi стажу роботи на посадах прокурорiв i слiдчих прокуратури не менше 13 рокiв;

     з 1 жовтня 2017 року по 30 вересня 2018 року - 23 роки 6 мiсяцiв, у тому числi стажу роботи на посадах прокурорiв i слiдчих прокуратури не менше 13 рокiв 6 мiсяцiв;

     з 1 жовтня 2018 року по 30 вересня 2019 року - 24 роки, у тому числi стажу роботи на посадах прокурорiв i слiдчих прокуратури не менше 14 рокiв;

     з 1 жовтня 2019 року по 30 вересня 2020 року - 24 роки 6 мiсяцiв, у тому числi стажу роботи на посадах прокурорiв i слiдчих прокуратури не менше 14 рокiв 6 мiсяцiв;

     з 1 жовтня 2020 року i пiзнiше - 25 рокiв, у тому числi стажу роботи на посадах прокурорiв i слiдчих прокуратури не менше 15 рокiв.

     Пенсiя призначається в розмiрi 60 вiдсоткiв вiд суми їхньої мiсячної (чинної) заробiтної плати, до якої включаються всi види оплати працi, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соцiальне страхування, а до 1 сiчня 2011 року - страховi внески на загальнообов'язкове державне пенсiйне страхування, одержуваної перед мiсяцем звернення за призначенням пенсiї.

(частину першу статтi 501 замiнено двома частинами згiдно iз Законом України вiд 08.07.2011р. N 3668-VI, у зв'язку з цим частини другу - дев'ятнадцяту вважати вiдповiдно частинами третьою - двадцятою, частина друга статтi 501 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами України вiд 27.03.2014р. N 1166-VII, вiд 28.12.2014р. N 76-VIII)

     Розмiр виплат (крiм посадових окладiв, надбавок за класнi чини, вислугу рокiв), що включаються в заробiток для обчислення пенсiї, визначається за вибором того, хто звернувся за пенсiєю, за будь-якi 60 календарних мiсяцiв такої роботи пiдряд перед зверненням за пенсiєю незалежно вiд наявностi перерв протягом цього перiоду на данiй роботi.

(частина третя статтi 501 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 08.07.2011р. N 3668-VI)

     Середньомiсячна сума зазначених виплат за 60 календарних мiсяцiв визначається шляхом дiлення загальної суми таких виплат на 60. Коригування зазначених виплат проводиться iз застосуванням коефiцiєнта загального пiдвищення розмiрiв посадового окладу, надбавок до нього за класний чин. Посадовий оклад, надбавки за класний чин i вислугу рокiв пiд час призначення пенсiї враховуються в розмiрах, установлених на дату звернення за пенсiєю.

(частина четверта статтi 501 у редакцiї Закону України вiд 08.07.2011р. N 3668-VI)

     Працiвникам, якi не мають вислуги рокiв, передбаченої частиною першою цiєї статтi, за наявностi необхiдного стажу роботи на посадах прокурорiв та слiдчих прокуратури, а також страхового стажу, необхiдного для призначення пенсiї за вiком у мiнiмальному розмiрi, передбаченого абзацом першим частини першої статтi 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсiйне страхування", пiсля досягнення чоловiками 57 рокiв, а жiнками вiку, що на п'ять рокiв менше, нiж пенсiйний вiк, установлений статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсiйне страхування", пенсiя призначається в розмiрi, пропорцiйному кiлькостi повних рокiв роботи на прокурорських посадах, з розрахунку 60 вiдсоткiв мiсячного заробiтку за вiдповiдну вислугу рокiв, передбачену частиною першою цiєї статтi. Передбачене цiєю частиною зниження вiку для жiнок застосовується також до завершення перiоду пiдвищення вiку виходу на пенсiю до 1 сiчня 2022 року. До досягнення вiку, встановленого цим абзацом, право на пенсiю за вiком мають чоловiки 1960 року народження i старшi пiсля досягнення ними такого вiку:

(абзац перший частини п'ятої статтi 501 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами України вiд 27.03.2014р. N 1166-VII, вiд 28.12.2014р. N 76-VIII)

     55 рокiв - якi народилися по 31 грудня 1957 року;

     55 рокiв 6 мiсяцiв - якi народилися з 1 сiчня 1958 року по 31 грудня 1958 року;

     56 рокiв - якi народилися з 1 сiчня 1959 року по 31 грудня 1959 року;

     56 рокiв 6 мiсяцiв - якi народилися з 1 сiчня 1960 року по 31 грудня 1960 року.

(частина четверта статтi 501 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 17.11.2005р. N 3108-IV, у редакцiї Закону України вiд 08.07.2011р. N 3668-VI)

     До вислуги рокiв, що дає право на пенсiю згiдно з цiєю статтею, зараховується час роботи на прокурорських посадах, перелiчених у статтi 56 цього Закону, в тому числi у вiйськовiй прокуратурi, стажистами в органах прокуратури, слiдчими, суддями, на посадах начальницького складу органiв внутрiшнiх справ, офiцерських посадах Служби безпеки України, посадах державних службовцiв, якi займають особи з вищою юридичною освiтою, в науково-навчальних закладах Генеральної прокуратури України працiвникам, яким присвоєно класнi чини, на виборних посадах у державних органах, на посадах в iнших органiзацiях, якщо працiвники, що мають класнi чини, були направленi туди, а потiм повернулися в прокуратуру, строкова вiйськова служба, половина строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах, частково оплачувана вiдпустка жiнкам по догляду за дитиною до досягнення нею трьох рокiв.

(частина шоста статтi 501 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 08.07.2011р. N 3668-VI)

     До пенсiї за вислугу рокiв, призначеної згiдно з цiєю статтею, встановлюються надбавки на утримання непрацездатних членiв сiм'ї та на догляд за одиноким пенсiонером у розмiрах i за умов, передбачених законами України.

(частина шоста статтi 501 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 17.11.2005р. N 3108-IV)

     Право на пенсiю за вислугу рокiв мають особи, якi безпосередньо перед зверненням за призначенням такої пенсiї працюють в органах прокуратури чи в науково-навчальних закладах Генеральної прокуратури України, а також особи, звiльненi з прокурорсько-слiдчих посад органiв прокуратури за станом здоров'я, у зв'язку iз скороченням чисельностi або штату працiвникiв та у зв'язку з обранням їх на виборнi посади органiв державної влади чи органiв мiсцевого самоврядування.

     Прокурорам i слiдчим, що визнанi iнвалiдами I або II групи, призначається пенсiя по iнвалiдностi в розмiрах, передбачених частиною першою цiєї статтi, за наявностi стажу роботи в органах прокуратури не менше 10 рокiв.

     Прокурорам i слiдчим, якi мають одночасно право на рiзнi державнi пенсiї, призначається одна пенсiя за їхнiм вибором, у тому числi на умовах, передбачених статтею 37 Закону України "Про державну службу". Вiйськовi прокурори i слiдчi вiйськових прокуратур при звiльненнi з вiйськової служби мають право на одержання пенсiї вiдповiдно до цiєї статтi або на одержання пенсiї, встановленої законом для вiйськовослужбовцiв.

     Особи, звiльненi з роботи в порядку дисциплiнарного стягнення з позбавленням класного чину або позбавленi класного чину за вироком суду, втрачають право на пенсiйне забезпечення за вислугою рокiв. Права на одержання пенсiї, передбаченої цiєю статтею, позбавляються також особи, звiльненi з роботи у зв'язку з засудженням за умисне кримiнальне правопорушення, вчинене з використанням свого посадового становища, або притягненням до адмiнiстративної вiдповiдальностi за вчинення правопорушення, пов'язаного з корупцiєю. У таких випадках пенсiя прокурорам i слiдчим призначається на загальних пiдставах.

(частина одинадцята статтi 501 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами України вiд 17.05.2012р. N 4711-VI, вiд 14.05.2013р. N 224-VII, вiд 28.12.2014р. N 76-VIII)

     Пенсiї за вислугу рокiв вiдповiдно до цiєї статтi призначаються органами Пенсiйного фонду України i виплачуються в частинi, що не перевищує розмiру пенсiї iз солiдарної системи, що призначається вiдповiдно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсiйне страхування", за рахунок коштiв Пенсiйного фонду України. Частина пенсiї, що перевищує цей розмiр, виплачується за рахунок коштiв Державного бюджету України.

(частина одинадцята статтi 501 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 17.01.2002р. N 2981-III, у редакцiї Закону України вiд 21.10.2004р. N 2105-IV)

     Обчислення (перерахунок) пенсiй провадиться за документами пенсiйної справи та документами, додатково поданими пенсiонерами, виходячи з розмiру мiсячного заробiтку за вiдповiдною посадою, з якої особа вийшла на пенсiю, станом на час звернення за призначенням або перерахунком.

     За пенсiонерами i членами їхнiх сiмей зберiгаються пiльги i гарантiї соцiального захисту, передбаченi цим Законом та iншими законами, крiм пiльг, якi встановленi абзацом першим частини третьої статтi 49 цього Закону. Пенсiонери i члени їхнiх сiмей, що проживають разом iз ними, мають також право на медичне обслуговування в тих медичних закладах, в яких вони перебували на облiку до виходу на пенсiю працiвника прокуратури.

(частина чотирнадцята статтi 501 у редакцiї Закону України вiд 28.12.2014р. N 76-VIII)

     Пенсiя, призначена вiдповiдно до цiєї статтi, в перiод роботи на посадах, якi дають право на призначення пенсiї у порядку та на умовах, передбачених цим Законом, законами України "Про статус народного депутата України", "Про наукову i науково-технiчну дiяльнiсть", "Про державну службу", виплачується в розмiрi, обчисленому вiдповiдно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсiйне страхування", а пiсля звiльнення з таких посад - у розмiрi, обчисленому вiдповiдно до цього Закону. Максимальний розмiр пенсiї (з урахуванням надбавок, пiдвищень, додаткової пенсiї, цiльової грошової допомоги, пенсiї за особливi заслуги перед Україною, iндексацiї та iнших доплат до пенсiї, встановлених законодавством, крiм доплати до надбавок окремим категорiям осiб, якi мають особливi заслуги перед Батькiвщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мiнiмумiв, установлених для осiб, якi втратили працездатнiсть.

(частина п'ятнадцята статтi 501 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 28.12.2007р. N 107-VI)
(частина п'ятнадцята статтi 501 у редакцiї Закону України вiд 08.07.2011р. N 3668-VI)

     Частину шiстнадцяту статтi 501 виключено

(частина шiстнадцята статтi 501 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 02.12.2010р. N 2756-VI, виключена згiдно iз Законом України вiд 27.03.2014р. N 1166-VII)

     Членам сiмей прокурора або слiдчого (батькам, дружинi, чоловiку, дiтям, якi не досягли 18 рокiв або старшим цього вiку, якщо вони стали iнвалiдами до досягнення ними 18 рокiв, а тим, якi навчаються, - до закiнчення навчальних закладiв, але не довше нiж до досягнення ними 23-рiчного вiку), якi були на його утриманнi на момент смертi, призначається пенсiя на випадок втрати годувальника, за наявностi у нього стажу роботи в органах прокуратури не менше 10 рокiв, у розмiрi 60 вiдсоткiв вiд середньомiсячного (чинного) заробiтку на одного члена сiм'ї, 80 вiдсоткiв - на двох i бiльше членiв сiм'ї.

     Умови та порядок перерахунку призначених пенсiй працiвникам прокуратури визначаються Кабiнетом Мiнiстрiв України.

(частина вiсiмнадцята статтi 501 у редакцiї Закону України вiд 28.12.2014р. N 76-VIII)

     Положення цiєї статтi поширюються також на пенсiонерiв з числа працiвникiв прокуратури, яким до набрання чинностi цим Законом призначена пенсiя за вiком, вислугою рокiв або за iнвалiднiстю безпосередньо з прокурорсько-слiдчих посад i посад у науково-навчальних закладах, незалежно вiд часу виходу на пенсiю, за умови наявностi у них стажу роботи, передбаченого цiєю статтею.

     На ветеранiв вiйни, якi мають необхiдний стаж роботи для призначення пенсiї за вислугою рокiв, дiя цiєї статтi поширюється незалежно вiд того, з яких пiдприємств, установ чи органiзацiй вони вийшли на пенсiю.

(Закон доповнено статтею 501 згiдно iз Законом України вiд 26.11.93р. N 3662-XII, стаття 501 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 05.10.95р. N 358/95-ВР, у редакцiї Закону України вiд 12.07.2001р. N 2663-III)

Роздiл V
IНШI ПИТАННЯ ОРГАНIЗАЦIЇ I ДIЯЛЬНОСТI ОРГАНIВ ПРОКУРАТУРИ

     Стаття 51. Науково-навчальнi та iншi установи прокуратури

     Генеральна прокуратура України може створювати вiдомчi науково-навчальнi заклади для наукових дослiджень, пiдвищення квалiфiкацiї прокурорських працiвникiв, видавати спецiальну лiтературу, мати полiграфiчнi пiдприємства.

     Для наукового сприяння у виконаннi завдань, покладених на органи прокуратури, розроблення та розгляду науково-методичних рекомендацiй, iнших документiв i пропозицiй щодо полiпшення органiзацiї роботи, впровадження найбiльш досконалих та ефективних форм i методiв, вдосконалення законодавства при Генеральнiй прокуратурi України утворюється науково-методична рада. З цiєю самою метою при прокуратурах Автономної Республiки Крим, областей, мiст Києва i Севастополя та прирiвняних до них прокуратурах можуть створюватися методичнi ради.

     Положення про науково-методичну раду при Генеральнiй прокуратурi України та її персональний склад затверджує Генеральний прокурор України.

(частину другу статтi 51 замiнено двома частинами згiдно iз Законом України вiд 18.09.2012р. N 5288-VI)

     Стаття 511. Iнформування громадськостi про стан законностi та заходи щодо її змiцнення

     Прокурори Автономної Республiки Крим, областей, мiст Києва i Севастополя, мiськi, районнi, мiжрайоннi, районнi в мiстах, а також iншi прокурори на вiдкритому пленарному засiданнi вiдповiдної ради, на яке запрошуються представники засобiв масової iнформацiї, не менш як двiчi на рiк iнформують населення вiдповiдної адмiнiстративно-територiальної одиницi про стан законностi, заходи щодо її змiцнення та результати дiяльностi на вiдповiднiй територiї.

(Закон доповнено статтею 511 згiдно iз Законом України вiд 01.07.2010р. N 2389-VI)

     Стаття 512. Нацiональна академiя прокуратури України

     Нацiональна академiя прокуратури України є державним вищим навчально-науковим закладом iз спецiалiзованої пiдготовки прокурорiв та iнших працiвникiв прокуратури, пiдвищення їх квалiфiкацiї, а також здiйснення науково-дослiдної дiяльностi.

     Нацiональна академiя прокуратури України є юридичною особою, що дiє на пiдставi законодавства України та статуту.

     На науково-педагогiчних працiвникiв, аспiрантiв i докторантiв Нацiональної академiї прокуратури України, якi мають класнi чини, поширюються положення статей 46, 462, 463, 464, 47, 48, 481, 49, 50, 501, 51, 52, 53, 54 та 55 цього Закону.

(Закон доповнено статтею 512 згiдно iз Законом України вiд 18.09.2012р. N 5288-VI)

     Стаття 52. Фiнансування i матерiально-технiчне забезпечення органiв прокуратури

     Фiнансування органiв прокуратури здiйснюється за рахунок коштiв державного бюджету України.

     Пiльги, компенсацiї та гарантiї, передбаченi цим Законом, надаються за рахунок i в межах бюджетних асигнувань на утримання вiдповiдних бюджетних установ.

(статтю 52 доповнено новою частиною другою згiдно iз Законом України вiд 28.12.2007р. N 107-VI, у зв'язку з цим частини другу - шосту вважати вiдповiдно частинами третьою - сьомою)

     Кошторис витрат на утримання органiв прокуратури затверджує Генеральний прокурор України, i в межах видiлених асигнувань вiн має право вносити в нього змiни.

(частина третя статтi 52 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 28.12.2007р. N 107-VI)

     Мiсцевi Ради, їх виконавчi органи забезпечують розташованi на їх територiї органи прокуратури вiдповiдними службовими примiщеннями на умовах оренди.

(частина третя статтi 52 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 12.07.2001р. N 2663-III)

     Транспортними i матерiально-технiчними засобами органи прокуратури забезпечуються за рахунок державного бюджету України у централiзованому порядку, що визначається Президентом України.

     Частину шосту статтi 52 виключено

(статтю 52 доповнено частиною п'ятою згiдно iз Законом України вiд 26.11.93р. N 3662-XII, частину шосту статтi 52 виключено згiдно iз Законом України вiд 13.04.2012р. N 4652-VI)

     Частину сьому статтi 52 виключено

(статтю 52 доповнено частиною шостою згiдно iз Законом України вiд 26.11.93р. N 3662-XII, частину сьому статтi 52 виключено згiдно iз Законом України вiд 13.04.2012р. N 4652-VI)

     Грошове утримання прокурорiв, слiдчих та iнших працiвникiв вiйськових прокуратур, забезпечення їх дiяльностi здiйснюється Генеральною прокуратурою України.

(статтю 52 доповнено частиною шостою згiдно iз Законом України вiд 14.08.2014р. N 1642-VII)

     Забезпечення вiйськових прокуратур охороною, транспортом та засобами зв'язку (у тому числi спецiальними), засобами iндивiдуального захисту, вогнепальною зброєю, iншим необхiдним майном, а вiйськовослужбовцiв цих прокуратур - обмундируванням здiйснюється Мiнiстерством оборони України.

(статтю 52 доповнено частиною сьомою згiдно iз Законом України вiд 14.08.2014р. N 1642-VII)

     Стаття 53. Формений одяг працiвникiв прокуратури

     Працiвники прокуратури, яким присвоєно класнi чини (вiйськовi звання), мають єдиний формений одяг з вiдповiдними вiдзнаками, що видається безкоштовно.

(стаття 53 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 14.08.2014р. N 1642-VII)

     Стаття 54. Печатка органiв прокуратури

     Генеральна прокуратура України i пiдпорядкованi їй прокуратури є юридичними особами i мають свою печатку з зображенням Державного герба України та своїм найменуванням.

     Стаття 55. Посвiдчення працiвника прокуратури

     Прокурори i слiдчi прокуратури мають службове посвiдчення. Положення про службове посвiдчення працiвника прокуратури та його зразок затверджує Кабiнет Мiнiстрiв України.

(стаття 55 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 12.07.2001р. N 2663-III)
(з дня початку дiяльностi Державного бюро розслiдувань України, але не пiзнiше п'яти рокiв з дня набрання чинностi Законом України вiд 13.04.2012р. N 4652-VI, до статтi 55 будуть внесенi змiни, передбаченi пiдпунктом 21 пункту 13 роздiлу I Закону України вiд 13.04.2012р. N 4652-VI)

     Стаття 56. Роз'яснення поняття "прокурор"

     Пiд поняттям "прокурор" у статтi 8, частинi четвертiй статтi 9, частинах першiй, другiй, третiй статтi 12, частинi першiй статтi 20, статтях 34, 35, 36, 44, 45, частинах першiй, третiй, п'ятiй i сьомiй статтi 46, статтi 461, статтi 462, статтях 463, 464, частинi першiй статтi 47, статтях 48, 481, 49, 50, 501 та 55 цього Закону слiд розумiти: Генеральний прокурор України, перший заступник, заступники Генерального прокурора України, їх старшi помiчники та помiчники, прокурори Автономної Республiки Крим, областей, мiст Києва i Севастополя, спецiалiзованих прокуратур (на правах обласних), їх першi заступники, заступники, мiжрайоннi прокурори, прокурори мiст, районiв, районiв у мiстах та прирiвняних до них спецiалiзованих прокуратур, їх першi заступники i заступники, начальники головних управлiнь, управлiнь, вiддiлiв прокуратур, їх першi заступники, заступники, старшi прокурори та прокурори прокуратур усiх рiвнiв, якi дiють у межах своєї компетенцiї.

(частина перша статтi 56 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 14.08.2014р. N 1642-VII)
(стаття 56 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 26.11.93р. N 3662-XII, у редакцiї Закону України вiд 13.04.2012р. N 4652-VI, iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 17.05.2012р. N 4711-VI)

     Пiд поняттям "прокурор" у частинi третiй статтi 20 та статтях 21, 23 та 24 цього Закону слiд розумiти: Генеральний прокурор України, перший заступник, заступники Генерального прокурора України, прокурори Автономної Республiки Крим, областей, мiст Києва i Севастополя, спецiалiзованих прокуратур (на правах обласних), їх першi заступники, заступники, мiжрайоннi прокурори, прокурори мiст, районiв, районiв у мiстах та прирiвняних до них спецiалiзованих прокуратур, їх першi заступники i заступники.

(статтю 56 доповнено частиною другою згiдно iз Законом України вiд 18.09.2012р. N 5288-VI)
 
Голова Верховної Ради України
Л. КРАВЧУК

м. Київ
5 листопада 1991 року
N 1789-XII

Copyright © 2021 НТФ «Інтес»
Всі права захищені.