ЗАКОН  УКРАЇНИ

Про наукову i науково-технiчну дiяльнiсть

Із змінами і доповненнями, внесеними
Декретами Кабінету Міністрів України
від 26 грудня 1992 року N 12-92,
від 31 грудня 1992 року N 23-92,
від 19 лютого 1993 року N 15-93,
Законами України
від 23 вересня 1994 року N 183/94-ВР,
від 28 лютого 1995 року N 75/95-ВР,
від 22 грудня 1995 року N 498/95-ВР,
від 17 грудня 1996 року N 608/96-ВР,
від 1 грудня 1998 року N 284-XIV
(Законом України від 1 грудня 1998 року N 284-XIV
цей Закон викладено в новій редакції),
від 6 квітня 2000 року N 1646-III,
від 20 грудня 2001 року N 2905-III,
від 7 лютого 2002 року N 3065-III,
від 26 грудня 2002 року N 380-IV,
від 20 лютого 2003 року N 581-IV,
від 22 травня 2003 року N 860-IV,
від 10 липня 2003 року N 1096-IV,
від 20 листопада 2003 року N 1316-IV,
від 27 листопада 2003 року N 1344-IV,
від 11 грудня 2003 року N 1377-IV,
від 3 лютого 2004 року N 1407-IV,
від 19 жовтня 2004 року N 2094-IV,
від 16 грудня 2004 року N 2261-IV,
вiд 17 листопада 2005 року N 3108-IV,
вiд 9 лютого 2006 року N 3421-IV,
вiд 22 вересня 2006 року N 190-V,
вiд 19 грудня 2006 року N 489-V
(окремi положення Закону України вiд 19 грудня 2006 року N 489-V
визнано такими, що не вiдповiдають Конституцiї України (є неконституцiйними),
згiдно з Рiшенням Конституцiйного Суду України
вiд 9 липня 2007 року N 6-рп/2007),
вiд 28 грудня 2007 року N 107-VI
(змiни, внесенi Законом України вiд 28 грудня 2007 року N 107-VI,
дiють по 31 грудня 2008 року,
змiни, внесенi пунктом 36 роздiлу II Закону України
вiд 28 грудня 2007 року N 107-VI,
визнано такими, що не вiдповiдають Конституцiї України (є неконституцiйними),
згiдно з Рiшенням Конституцiйного Суду України
вiд 22 травня 2008 року N 10-рп/2008),
вiд 3 грудня 2009 року N 1748-VI,
вiд 7 липня 2010 року N 2453-VI,
вiд 2 грудня 2010 року N 2745-VI,
вiд 8 липня 2011 року N 3668-VI,
вiд 8 вересня 2011 року N 3714-VI,
вiд 21 червня 2012 року N 4996-VI,
вiд 16 жовтня 2012 року N 5460-VI,
вiд 1 липня 2014 року N 1556-VII,
вiд 28 грудня 2014 року N 76-VIII,
вiд 2 березня 2015 року N 213-VIII

(У текстi Закону слова "Мiнiстерство економiки України" в усiх вiдмiнках замiнено словами "центральний орган виконавчої влади з питань економiчної полiтики" у вiдповiдному вiдмiнку згiдно iз Законом N 860-IV вiд 22.05.2003)

(У текстi Закону слова "Мiнiстерство України у справах науки i технологiй" в усiх вiдмiнках замiнено словами "центральний орган виконавчої влади у сферi наукової, науково-технiчної та iнновацiйної дiяльностi" у вiдповiдному вiдмiнку згiдно iз Законом України вiд 16 грудня 2004 року N 2261-IV)

(У текстi Закону слова "галузевi академiї наук", "галузевi академiї", "галузевi академiї наук України" в усiх вiдмiнках замiнено словами "нацiональнi галузевi академiї наук" у вiдповiдному вiдмiнку згiдно iз Законом України вiд 16 жовтня 2012 року N 5460-VI)

     Цей Закон визначає правовi, органiзацiйнi та фiнансовi засади функцiонування i розвитку науково-технiчної сфери, створює умови для наукової i науково-технiчної дiяльностi, забезпечення потреб суспiльства i держави у технологiчному розвитку.

     Розвиток науки i технiки є визначальним фактором прогресу суспiльства, пiдвищення добробуту його членiв, їх духовного та iнтелектуального зростання. Цим зумовлена необхiднiсть прiоритетної державної пiдтримки розвитку науки як джерела економiчного зростання i невiд'ємної складової нацiональної культури та освiти, створення умов для реалiзацiї iнтелектуального потенцiалу громадян у сферi наукової i науково-технiчної дiяльностi, цiлеспрямованої полiтики у забезпеченнi використання досягнень вiтчизняної та свiтової науки i технiки для задоволення соцiальних, економiчних, культурних та iнших потреб.

Роздiл I
ЗАГАЛЬНI ПОЛОЖЕННЯ

     Стаття 1. Основнi термiни та їх визначення

     У цьому Законi наведенi нижче термiни вживаються в такому значеннi:

     наукова дiяльнiсть - iнтелектуальна творча дiяльнiсть, спрямована на одержання i використання нових знань. Основними її формами є фундаментальнi та прикладнi науковi дослiдження;

     науково-технiчна дiяльнiсть - iнтелектуальна творча дiяльнiсть, спрямована на одержання i використання нових знань у всiх галузях технiки i технологiй. Її основними формами (видами) є науково-дослiднi, дослiдно-конструкторськi, проектно-конструкторськi, технологiчнi, пошуковi та проектно-пошуковi роботи, виготовлення дослiдних зразкiв або партiй науково-технiчної продукцiї, а також iншi роботи, пов'язанi з доведенням наукових i науково-технiчних знань до стадiї практичного їх використання;

     науково-педагогiчна дiяльнiсть - педагогiчна дiяльнiсть у вищих навчальних закладах, пов'язана з науковою та (або) науково-технiчною дiяльнiстю;

(абзац четвертий статтi 1 у редакцiї Закону України вiд 01.07.2014р. N 1556-VII)

     науково-органiзацiйна дiяльнiсть - дiяльнiсть, що спрямована на методичне, органiзацiйне забезпечення та координацiю наукової, науково-технiчної та науково-педагогiчної дiяльностi;

(статтю 1 доповнено абзацами четвертим та п'ятим згiдно iз Законом України вiд 06.04.2000р. N 1646-III, у зв'язку з цим абзаци четвертий - одинадцятий вважати вiдповiдно абзацами шостим - тринадцятим)

     фундаментальнi науковi дослiдження - наукова теоретична та (або) експериментальна дiяльнiсть, спрямована на одержання нових знань про закономiрностi розвитку природи, суспiльства, людини, їх взаємозв'язку;

     прикладнi науковi дослiдження - наукова дiяльнiсть, спрямована на одержання нових знань, що можуть бути використанi для практичних цiлей;

(абзац сьомий статтi 1 у редакцiї Закону України вiд 08.09.2011р. N 3714-VI)

     вчений - фiзична особа (громадянин України, iноземець або особа без громадянства), яка має вищу освiту ступеня магiстра та проводить фундаментальнi та (або) прикладнi науковi дослiдження i отримує науковi та (або) науково-технiчнi результати;

(Абзац восьмий статтi 1 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами N 1646-III вiд 06.04.2000, N 1316-IV вiд 20.11.2003, у редакцiї Закону України вiд 01.07.2014р. N 1556-VII)

     молодий вчений - вчений вiком до 35 рокiв;

(Статтю 1 доповнено абзацом дев'ятим згiдно iз Законом N 581-IV вiд 20.02.2003)

     науковий працiвник - вчений, який за основним мiсцем роботи та вiдповiдно до трудового договору (контракту) професiйно займається науковою, науково-технiчною, науково-органiзацiйною або науково-педагогiчною дiяльнiстю та має вiдповiдну квалiфiкацiю незалежно вiд наявностi наукового ступеня або вченого звання, пiдтверджену результатами атестацiї;

(Абзац десятий статтi 1 в редакцiї Закону N 1646-III вiд 06.04.2000)

     науково-педагогiчний працiвник - вчений, який за основним мiсцем роботи у вищому навчальному закладi професiйно здiйснює педагогiчну та наукову або науково-технiчну дiяльнiсть;

(Статтю 1 доповнено абзацом одинадцятим згiдно iз Законом N 1646-III вiд 06.04.2000, абзац одинадцятий статтi 1 у редакцiї Закону України вiд 01.07.2014р. N 1556-VII)

     науково-дослiдна (науково-технiчна) установа (далi - наукова установа) - юридична особа незалежно вiд форми власностi, що створена в установленому законодавством порядку, для якої наукова або науково-технiчна дiяльнiсть є основною i становить понад 70 вiдсоткiв загального рiчного обсягу виконаних робiт;

     наукова робота - дослiдження з метою одержання наукового результату;

     науковий результат - нове знання, одержане в процесi фундаментальних або прикладних наукових дослiджень та зафiксоване на носiях наукової iнформацiї у формi звiту, наукової працi, наукової доповiдi, наукового повiдомлення про науково-дослiдну роботу, монографiчного дослiдження, наукового вiдкриття тощо;

     науково-прикладний результат - нове конструктивне чи технологiчне рiшення, експериментальний зразок, закiнчене випробування, розробка, яка впроваджена або може бути впроваджена у суспiльну практику. Науково-прикладний результат може бути у формi звiту, ескiзного проекту, конструкторської або технологiчної документацiї на науково-технiчну продукцiю, натурного зразка тощо;

     науково-технiчнi (експериментальнi) розробки - науково-технiчна дiяльнiсть, спрямована на створення нових матерiалiв, продуктiв, процесiв, пристроїв, технологiй, систем i надання нових послуг або на iстотне вдосконалення тих, що вже виробляються (надаються) чи введенi в дiю;

(статтю 1 доповнено абзацом шiстнадцятим згiдно iз Законом України вiд 08.09.2011р. N 3714-VI)

     наукова (науково-технiчна) продукцiя - науковий та (або) науково-прикладний результат, призначений для реалiзацiї;

(статтю 1 доповнено абзацом сiмнадцятим згiдно iз Законом України вiд 08.09.2011р. N 3714-VI)

     грант - фiнансовi чи iншi ресурси, наданi на безоплатнiй i безповоротнiй основi юридичними, фiзичними особами i мiжнародними органiзацiями для проведення конкретних фундаментальних та (або) прикладних наукових дослiджень за напрямами i на умовах, визначених надавачами гранта.

(статтю 1 доповнено абзацом вiсiмнадцятим згiдно iз Законом України вiд 08.09.2011р. N 3714-VI)

     Стаття 2. Мета i завдання

     Метою цього Закону є врегулювання вiдносин, пов'язаних з науковою i науково-технiчною дiяльнiстю, та створення умов для пiдвищення ефективностi наукових дослiджень i використання їх результатiв для забезпечення розвитку усiх сфер суспiльного життя.

     Основними завданнями цього Закону є визначення:

     правового статусу суб'єктiв наукової i науково-технiчної дiяльностi, матерiальних та моральних стимулiв забезпечення престижностi та зумовленої суспiльними потребами прiоритетностi цiєї сфери людської дiяльностi, залучення до неї iнтелектуального потенцiалу нацiї;

     економiчних, соцiальних та правових гарантiй наукової i науково-технiчної дiяльностi, свободи наукової творчостi;

     основних цiлей, напрямiв та принципiв державної полiтики у сферi наукової i науково-технiчної дiяльностi;

     повноважень органiв державної влади щодо здiйснення державного регулювання та управлiння у сферi наукової i науково-технiчної дiяльностi.

     Стаття 3. Законодавство України про наукову i науково-технiчну дiяльнiсть

     Законодавство України про наукову i науково-технiчну дiяльнiсть складається з цього Закону та iнших нормативно-правових актiв, що регулюють вiдносини у процесi здiйснення такої дiяльностi.

Роздiл II
ПРАВОВИЙ СТАТУС СУБ'ЄКТIВ НАУКОВОЇ I НАУКОВО-ТЕХНIЧНОЇ ДIЯЛЬНОСТI

     Стаття 4. Суб'єкти наукової i науково-технiчної дiяльностi

     Суб'єктами наукової i науково-технiчної дiяльностi є: вченi, науковi працiвники, науково-педагогiчнi працiвники, а також науковi установи, науковi органiзацiї, вищi навчальнi заклади, громадськi органiзацiї у науковiй та науково-технiчнiй дiяльностi (далi - громадськi науковi органiзацiї).

(стаття 4 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 01.07.2014р. N 1556-VII)

     Стаття 5. Вчений

     Вчений є основним суб'єктом наукової i науково-технiчної дiяльностi.

     Вчений має право:

     обирати форми, напрями i засоби наукової i науково-технiчної дiяльностi вiдповiдно до своїх iнтересiв, творчих можливостей та загальнолюдських цiнностей;

     об'єднуватися з iншими вченими в постiйнi або тимчасовi науковi колективи для проведення спiльної наукової i науково-технiчної дiяльностi;

     брати участь у конкурсах на виконання наукових дослiджень, якi фiнансуються за рахунок коштiв Державного бюджету України та iнших джерел вiдповiдно до законодавства України;

     здобувати визнання авторства на науковi i науково-технiчнi результати своєї дiяльностi;

     публiкувати результати своїх дослiджень або оприлюднювати їх iншим способом, у порядку, встановленому законодавством України;

     брати участь у конкурсах на замiщення вакантних посад наукових i науково-педагогiчних працiвникiв;

     отримувати, передавати та поширювати наукову iнформацiю;

     здобувати державне i громадське визнання через присудження наукових ступенiв, вчених звань, премiй, почесних звань за внесок у розвиток науки, технологiй, впровадження наукових, науково-технiчних результатiв у виробництво та за пiдготовку наукових кадрiв.

     Вчений при здiйсненнi наукової, науково-технiчної та науково-педагогiчної дiяльностi зобов'язаний:

     не завдавати шкоди здоров'ю людини, її життю та довкiллю;

     додержуватися етичних норм наукового спiвтовариства, поважати право на iнтелектуальну власнiсть.

     Стаття 6. Науковий працiвник

     Науковий працiвник може виконувати науково-дослiдну, науково-педагогiчну, дослiдно-конструкторську, дослiдно-технологiчну, проектно-конструкторську, проектно-технологiчну, пошукову, проектно-пошукову роботу та (або) органiзовувати виконання зазначених робiт у наукових установах та органiзацiях, вищих навчальних закладах, лабораторiях пiдприємств.

(частина перша статтi 6 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 01.07.2014р. N 1556-VII)

     Науковий працiвник має право:

     об'єднуватись в професiйнi спiлки, бути членом i брати участь в дiяльностi громадських об'єднань i полiтичних партiй;

     на мотивовану вiдмову брати участь в науковiй (науково-технiчнiй) дiяльностi, результати якої можуть мати негативнi наслiдки для людини, суспiльства або довкiлля;

     на матерiальну пiдтримку виконуваних дослiджень за рахунок коштiв Державного бюджету України та iнших джерел фiнансування вiдповiдно до законодавства України;

     на iменнi та iншi стипендiї, а також премiї, що встановлюються державою, юридичними та фiзичними особами;

     на об'єктивну оцiнку своєї дiяльностi та отримання матерiальної винагороди вiдповiдно до квалiфiкацiї, наукових результатiв, якостi та складностi виконуваної роботи, а також одержання доходу чи iншої винагороди вiд реалiзацiї наукового або науково-прикладного результату своєї дiяльностi;

     займатися викладацькою дiяльнiстю, надавати консультативну допомогу, а також бути експертом вiдповiдно до законодавства України;

     займатися пiдприємницькою дiяльнiстю вiдповiдно до законодавства України.

     Науковий працiвник зобов'язаний:

     провадити науковi дослiдження вiдповiдно до укладених договорiв (контрактiв);

     представляти результати наукової i науково-технiчної дiяльностi шляхом наукових доповiдей, публiкацiй та захисту дисертацiй;

     у встановленому порядку проходити атестацiю на вiдповiднiсть займанiй посадi;

     постiйно пiдвищувати свою квалiфiкацiю.

     Прийняття на роботу наукових працiвникiв здiйснюється на основi конкурсного вiдбору.

     Науковий працiвник не може бути примушений провадити науковi дослiдження, якщо вони або їх результати викликають або можуть викликати шкiдливi для здоров'я людини, її життя та довкiлля наслiдки, а також не може бути притягнутий до вiдповiдальностi за вiдмову вiд участi у таких дослiдженнях.

     Стаття 7. Наукова установа

     Наукова установа дiє на пiдставi статуту (положення), що затверджується в установленому порядку.

     Управлiння науковою установою здiйснює її керiвник.

     Керiвник наукової установи, як правило, обирається таємним голосуванням на зборах колективу наукових працiвникiв на визначений статутом (положенням) наукової установи термiн i затверджується власником наукової установи або уповноваженим ним органом, якщо iнше не передбачено статутом (положенням) наукової установи.

     Керiвники структурних пiдроздiлiв наукової установи обираються на посади на конкурсних засадах у порядку, встановленому статутом (положенням) цих установ.

     Стаття 8. Державнi науковi установи

     Державними науковими установами є науковi установи, заснованi на державнiй власностi.

     Державнi науковi установи створюються, реорганiзуються та лiквiдуються у порядку, встановленому Кабiнетом Мiнiстрiв України, якщо iнше не передбачено законом.

     Державним науковим установам передаються в постiйне користування земельнi дiлянки згiдно iз законодавством України.

     Стаття 9. Права i обов'язки керiвника наукової установи

     Керiвник наукової установи:

     вирiшує питання її дiяльностi вiдповiдно до статутних завдань;

     представляє наукову установу в органах державної влади та органах мiсцевого самоврядування, пiдприємствах, установах, органiзацiях усiх форм власностi;

     вiдповiдає за результати дiяльностi наукової установи перед власником або уповноваженим ним органом;

     в межах своєї компетенцiї видає накази i розпорядження;

     визначає функцiональнi обов'язки працiвникiв;

     призначає частину складу вченої (наукової, науково-технiчної, технiчної) ради наукової установи;

     здiйснює iншi повноваження, передбаченi статутом (положенням) наукової установи.

     Керiвник наукової установи щорiчно звiтує перед колективом наукових працiвникiв про свою дiяльнiсть.

     Стаття 10. Вчена (наукова, науково-технiчна, технiчна) рада наукової установи

     Вчена (наукова, науково-технiчна, технiчна) рада наукової установи є колегiальним дорадчим органом управлiння науковою i науково-технiчною дiяльнiстю наукової установи.

     Кiлькiсний склад членiв вченої (наукової, науково-технiчної, технiчної) ради наукової установи визначається статутом (положенням) наукової установи. Не менш як три чвертi складу вченої (наукової, науково-технiчної, технiчної) ради обирається таємним голосуванням колективу наукових працiвникiв, а решта її членiв призначається наказом керiвника цiєї наукової установи.

     Керiвник наукової установи, його заступники i вчений секретар наукової установи є членами вченої (наукової, науково-технiчної, технiчної) ради наукової установи за посадою.

     З метою представництва iнтересiв трудового колективу до складу вченої (наукової, науково-технiчної, технiчної) ради наукової установи може входити керiвник первинної профспiлкової органiзацiї (профспiлковий представник) наукової установи (за згодою).

(Частина четверта статтi 10 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом N 1096-IV вiд 10.07.2003)

     Вчена (наукова, науково-технiчна, технiчна) рада наукової установи:

     визначає перспективнi напрями наукової i науково-технiчної дiяльностi;

     здiйснює наукову i науково-технiчну оцiнку тематики та результатiв науково-дослiдних робiт;

     розглядає та затверджує поточнi плани наукових дослiджень;

     затверджує теми дисертацiй здобувачiв та аспiрантiв, їх наукових керiвникiв (консультантiв);

     затверджує результати атестацiї наукових працiвникiв;

     обирає за конкурсом на вакантнi посади наукових працiвникiв;

     в межах своєї компетенцiї розглядає питання про присвоєння вчених звань;

     вирiшує iншi питання дiяльностi наукової установи, визначенi її статутом (положенням).

     При науковiй установi можуть створюватися спецiалiзованi вченi ради для захисту дисертацiй за вiдповiдними спецiальностями у порядку, передбаченому законодавством України.

     Стаття 11. Державна атестацiя наукових установ

     З метою оцiнки ефективностi дiяльностi наукових установ, вiдповiдностi одержуваних ними результатiв державним науково-технiчним прiоритетам та завданням науково-технiчного розвитку, а також з метою визначення необхiдностi надання їм пiдтримки держави не менше одного разу на п'ять рокiв провадиться державна атестацiя наукових установ у порядку, встановленому Кабiнетом Мiнiстрiв України.

     Державнiй атестацiї пiдлягають науковi установи усiх форм власностi, що внесенi або претендують на внесення до Державного реєстру наукових установ, яким надається пiдтримка держави.

     Стаття 12. Державний реєстр наукових установ, яким надається пiдтримка держави

     Для надання державної пiдтримки науковим установам усiх форм власностi, дiяльнiсть яких має важливе значення для науки, економiки та виробництва, створюється Державний реєстр наукових установ, яким надається пiдтримка держави. Положення про Державний реєстр наукових установ затверджується Кабiнетом Мiнiстрiв України.

     Науковi установи включаються центральним органом виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi наукової та науково-технiчної дiяльностi, до Державного реєстру наукових установ за умови проходження державної атестацiї.

(частина друга статтi 12 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 16.10.2012р. N 5460-VI)

     Науковi установи, включенi до Державного реєстру наукових установ:

     користуються податковими пiльгами вiдповiдно до законодавства України;

     не можуть змiнювати наукову i науково-технiчну дiяльнiсть на iншi види дiяльностi;

     зобов'язанi не менш як 50 вiдсоткiв доходу вiд своєї дiяльностi спрямовувати на проведення iнiцiативних науково-дослiдних робiт та розвиток дослiдницької матерiально-технiчної бази.

     Науковi установи, включенi до Державного реєстру наукових установ, виключаються з нього у разi недодержання ними вимог, передбачених цим Законом.

     Стаття 13. Нацiональний науковий центр

     Статус нацiонального наукового центру може бути надано науковiй установi, вищому навчальному закладу, який має статус нацiонального (об'єднанню наукових установ чи вищих навчальних закладiв), що проводять комплекснi науковi дослiдження загальнодержавного значення та мають свiтове визнання своєї дiяльностi.

(частина перша статтi 13 у редакцiї Закону України вiд 01.07.2014р. N 1556-VII)

     Надання i позбавлення статусу нацiонального наукового центру здiйснюються Указом Президента України за поданням Кабiнету Мiнiстрiв України.

     Статус та особливостi дiяльностi нацiональних наукових центрiв визначаються Положенням про нацiональний науковий центр, яке затверджується Кабiнетом Мiнiстрiв України.

     Стаття 14. Державний реєстр наукових об'єктiв, що становлять нацiональне надбання

     З метою збереження унiкальних наукових об'єктiв: колекцiй, iнформацiйних фондiв, дослiдних установок та обладнання, а також заповiдникiв i дендропаркiв, наукових полiгонiв тощо, якi мають виняткове значення для української та свiтової науки, - створюється Державний реєстр наукових об'єктiв, що становлять нацiональне надбання.

     Порядок формування i ведення Державного реєстру наукових об'єктiв, що становлять нацiональне надбання, визначається Кабiнетом Мiнiстрiв України.

     Рiшення про вiднесення наукових об'єктiв до таких, що становлять нацiональне надбання, приймає Кабiнет Мiнiстрiв України за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної полiтики у сферi науки.

(частина третя статтi 14 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 16.10.2012р. N 5460-VI)

     Фiнансування заходiв щодо утримання i збереження наукових об'єктiв, якi включенi до Державного реєстру наукових об'єктiв, що становлять нацiональне надбання, здiйснюється за рахунок коштiв державного бюджету та iнших джерел, не заборонених чинним законодавством.

(частина четверта статтi 14 у редакцiї Закону України вiд 28.12.2014р. N 76-VIII)

     Стаття 15. Нацiональна академiя наук України та нацiональнi галузевi академiї наук

     Нацiональна академiя наук України та нацiональнi галузевi академiї наук - Нацiональна академiя аграрних наук України, Нацiональна академiя медичних наук України, Нацiональна академiя педагогiчних наук України, Нацiональна академiя правових наук України, Нацiональна академiя мистецтв України (далi - нацiональнi академiї) є державними науковими органiзацiями, заснованими на державнiй власностi.

(частина перша статтi 15 у редакцiї Закону України вiд 16.10.2012р. N 5460-VI)

     Кошти на забезпечення дiяльностi нацiональних академiй щорiчно визначаються у Державному бюджетi України окремими рядками. Фiнансування нацiональних академiй може здiйснюватися за рахунок iнших джерел, не заборонених законодавством України.

(частина друга статтi 15 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 16.10.2012р. N 5460-VI)

     До складу нацiональних академiй можуть входити науковi установи, пiдприємства, органiзацiї, об'єкти соцiальної сфери, що забезпечують їх дiяльнiсть.

(частина третя статтi 15 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 16.10.2012р. N 5460-VI)

     Державне управлiння у сферi наукової i науково-технiчної дiяльностi нацiональних академiй здiйснюється згiдно з законодавством України у межах, що не порушують їхньої самоврядностi у вирiшеннi питань статутної дiяльностi i свободи наукової творчостi.

(частина четверта статтi 15 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 16.10.2012р. N 5460-VI)

     Самовряднiсть нацiональних академiй полягає у самостiйному визначеннi тематики дослiджень, своєї структури, вирiшеннi науково-органiзацiйних, господарських, кадрових питань, здiйсненнi мiжнародних наукових зв'язкiв.

(частина п'ята статтi 15 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 16.10.2012р. N 5460-VI)

     Нацiональнi академiї виконують замовлення органiв державної влади стосовно розроблення засад державної наукової i науково-технiчної полiтики, проведення наукової експертизи проектiв державних рiшень i програм.

(частина шоста статтi 15 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 16.10.2012р. N 5460-VI)

     Нацiональнi академiї щорiчно звiтують перед Кабiнетом Мiнiстрiв України про результати наукової i науково-технiчної дiяльностi та використання коштiв, видiлених їм iз Державного бюджету України.

(частина сьома статтi 15 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 16.10.2012р. N 5460-VI)

     Нацiональна академiя наук України - вища наукова органiзацiя України, яка органiзує i здiйснює фундаментальнi та прикладнi дослiдження з найважливiших проблем природничих, технiчних i гуманiтарних наук, а також координує здiйснення фундаментальних дослiджень в наукових установах та органiзацiях незалежно вiд форм власностi. При Нацiональнiй академiї наук України створюється мiжвiдомча рада з координацiї фундаментальних дослiджень в Українi (далi - рада). Положення про раду та її склад затверджуються Кабiнетом Мiнiстрiв України.

     Нацiональнi галузевi академiї наук координують, органiзують i проводять дослiдження у вiдповiдних галузях науки i технiки.

     Держава передає нацiональним академiям у безстрокове безоплатне користування без права змiни форми власностi основнi фонди, а також обiговi кошти. Використання майна, переданого нацiональним академiям, здiйснюється ними вiдповiдно до законодавства та статутiв академiй. Земельнi дiлянки надаються академiям у постiйне користування або в оренду вiдповiдно до земельного законодавства України.

(Частина десята статтi 15 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами N 1377-IV вiд 11.12.2003, вiд 16.10.2012р. N 5460-VI)

     Частину одинадцяту статтi 15 виключено

(згiдно iз Законом України вiд 16.10.2012р. N 5460-VI)

     Нацiональна академiя наук України та нацiональнi галузевi академiї наук України здiйснюють свою дiяльнiсть вiдповiдно до законодавства України та своїх статутiв, якi приймаються загальними зборами вiдповiдної академiї i затверджуються Кабiнетом Мiнiстрiв України.

(частину одинадцяту статтi 15 замiнено частинами одинадцятою та дванадцятою згiдно iз Законом України вiд 07.02.2002р. N 3065-III, у зв'язку з цим частину дванадцяту вважати частиною тринадцятою, частина дванадцята статтi 15 у редакцiї Закону України вiд 16.10.2012р. N 5460-VI)

     Загальнi збори Нацiональної академiї наук України та нацiональних галузевих академiй наук мають виключне право вибирати вчених України дiйсними членами (академiками) та членами-кореспондентами, а iноземних вчених - iноземними членами вiдповiдних нацiональних академiй.

(частина тринадцята статтi 15 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 16.10.2012р. N 5460-VI)

     Стаття 16. Наукова i науково-технiчна дiяльнiсть у системi вищої освiти

     Наукова i науково-технiчна дiяльнiсть є невiд'ємною складовою частиною навчального процесу вищих навчальних закладiв.

(частина перша статтi 16 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 01.07.2014р. N 1556-VII)

     Наукова i науково-технiчна дiяльнiсть у системi вищої освiти здiйснюється вiдповiдно до законiв України "Про освiту", "Про вищу освiту" та цього Закону.

(частина друга статтi 16 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 20.11.2003р. N 1316-IV)

     На вищi навчальнi заклади поширюються права, передбаченi цим Законом для наукових установ.

(частина третя статтi 16 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 01.07.2014р. N 1556-VII)

     Стаття 17. Громадськi науковi органiзацiї

     Громадськi науковi органiзацiї є об'єднаннями вчених для цiлеспрямованого розвитку вiдповiдних напрямiв науки, захисту фахових iнтересiв, взаємної координацiї науково-дослiдної роботи, обмiну досвiдом.

     Громадськi науковi органiзацiї пiдлягають реєстрацiї та дiють вiдповiдно до законодавства про об'єднання громадян з урахуванням положень цього Закону.

     Громадськi науковi органiзацiї можуть створювати тимчасовi науковi колективи, утворювати для виконання статутних завдань науково-дослiднi, проектно-конструкторськi, експертнi, консалтинговi, пошуковi органiзацiї, спiвпрацювати iз iноземними та мiжнародними органiзацiями, бути колективними членами мiжнародних науково-фахових об'єднань, спiлок, товариств вiдповiдно до законодавства України.

     Стаття 18. Взаємовiдносини органiв державної влади i громадських наукових органiзацiй

     Органи державної влади можуть залучати громадськi науковi органiзацiї за їхньою згодою до участi у пiдготовцi та реалiзацiї рiшень стосовно наукової i науково-технiчної дiяльностi, наукової i науково-технiчної експертизи, науково-технiчних програм, проектiв i розробок та у взаємодiї з ними iнформувати населення про безпеку, екологiчну чистоту, економiчну та соцiальну значущiсть, екологiчнi та соцiально-економiчнi наслiдки реалiзацiї вiдповiдних програм, проектiв i розробок.

Роздiл III
ДЕРЖАВНI ГАРАНТIЇ ДIЯЛЬНОСТI ВЧЕНИХ, НАУКОВИХ ПРАЦIВНИКIВ

     Стаття 19. Пiдготовка наукових кадрiв та пiдвищення їх квалiфiкацiї

     Основними формами пiдготовки наукових кадрiв є аспiрантура та докторантура. Порядок вступу та навчання в аспiрантурi та докторантурi встановлюється Кабiнетом Мiнiстрiв України.

     Науковi працiвники проходять стажування у вiдповiдних наукових, державних установах, органiзацiях як в Українi, так i за її межами.

     Наукова установа забезпечує проходження курсу пiдвищення квалiфiкацiї науковому працiвниковi кожнi п'ять рокiв iз збереженням середньої заробiтної плати.

     Результати пiдвищення квалiфiкацiї враховуються при атестацiї наукових працiвникiв.

     Стаття 20. Науковi ступенi i вченi звання

     Вченi мають право на здобуття наукового ступеня кандидата i доктора наук та присвоєння вчених звань старшого наукового спiвробiтника, доцента i професора.

     Присудження наукових ступенiв та присвоєння вчених звань є державним визнанням рiвня квалiфiкацiї вченого. Порядок присудження наукових ступенiв i присвоєння вчених звань встановлюється Кабiнетом Мiнiстрiв України.

     Наявнiсть вiдповiдного наукового ступеня або вченого звання є квалiфiкацiйною вимогою для зайняття науковим працiвником вiдповiдної посади.

(частина третя статтi 20 у редакцiї Закону України вiд 16.10.2012р. N 5460-VI, у редакцiї Закону України вiд 01.07.2014р. N 1556-VII)

     Наявнiсть вiдповiдного наукового ступеня або вченого звання є квалiфiкацiйною вимогою для зайняття науковим працiвником вiдповiдної посади.

     Стаття 21. Атестацiя наукових працiвникiв

     Атестацiя наукових працiвникiв провадиться в наукових установах не рiдше одного разу на п'ять рокiв з метою:

     оцiнки рiвня професiйної пiдготовки наукового працiвника, результативностi його роботи;

     визначення вiдповiдностi квалiфiкацiї наукового працiвника займанiй посадi;

     виявлення перспективи використання здiбностей наукового працiвника, стимулювання пiдвищення його професiйного рiвня;

     визначення потреби в пiдвищеннi квалiфiкацiї, професiйної пiдготовки наукового працiвника.

     Положення про атестацiю наукових працiвникiв затверджується Кабiнетом Мiнiстрiв України.

     Стаття 22. Правовий режим наукового i науково-технiчного результату

     Правовий режим наукового i науково-технiчного результату як об'єкта права iнтелектуальної власностi визначається законами України.

     Стаття 221. Посади наукових працiвникiв

     Посадами наукових працiвникiв наукових установ та органiзацiй (їх фiлiалiв, вiддiлень тощо) є:

     керiвник (президент, генеральний директор, генеральний конструктор, директор, начальник);

     заступник керiвника (вiце-президент, заступники генерального директора, генерального конструктора, директора, начальника) з наукової роботи;

     академiк-секретар (його заступники);

     головний учений секретар, учений секретар (їх заступники);

     керiвник (завiдувач) та заступники керiвника (завiдувача) наукового пiдроздiлу (вiддiлу, лабораторiї, сектору, бюро, групи);

     головний конструктор, головний iнженер, головний технолог з основного напряму дiяльностi наукової установи, органiзацiї, закладу та їх заступники;

     провiдний конструктор, провiдний iнженер, провiдний технолог з основного напряму дiяльностi наукової установи, органiзацiї, закладу;

     головний науковий спiвробiтник;

     провiдний науковий спiвробiтник;

     старший науковий спiвробiтник;

     науковий спiвробiтник;

     науковий спiвробiтник-консультант;

     молодший науковий спiвробiтник;

     докторант.

     До наукових працiвникiв належать також особи, якi мають науковий ступiнь i працюють за спецiальнiстю вiдповiдно до групи спецiальностей галузi науки, з якої присуджено науковий ступiнь.

(Закон доповнено статтею 221 згiдно iз Законом N 1316-IV вiд 20.11.2003)

     Стаття 222. Посади науково-педагогiчних працiвникiв

     Перелiк посад науково-педагогiчних працiвникiв вищих навчальних закладiв установлюється Кабiнетом Мiнiстрiв України.

(Закон доповнено статтею 222 згiдно iз Законом N 1316-IV вiд 20.11.2003, стаття 222 у редакцiї Закону України вiд 01.07.2014р. N 1556-VII)

     Стаття 223. Стаж наукової роботи

     До стажу наукової роботи зараховується:

     час роботи на посадах наукових працiвникiв, визначених статтею 221 цього Закону;

     час роботи на посадах науково-педагогiчних працiвникiв вищих навчальних закладiв;

(абзац третiй статтi 223 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 01.07.2014р. N 1556-VII)

     час роботи осiб, якi мають науковий ступiнь, за спецiальнiстю вiдповiдно до групи спецiальностей галузi науки, з якої присуджено науковий ступiнь, з дня зайняття посади за цiєю спецiальнiстю;

     час роботи наукових (науково-педагогiчних) працiвникiв на посадах, зазначених у статтi 118 Кодексу законiв про працю України, якщо цiй роботi безпосередньо передувала i пiсля неї слiдувала робота, передбачена абзацами другим, третiм i четвертим цiєї статтi;

     час навчання в аспiрантурi, ад'юнктурi чи докторантурi за денною (очною) формою навчання випускникам аспiрантури, ад'юнктури, докторантури;

(абзац шостий статтi 223 у редакцiї Закону України вiд 03.12.2009р. N 1748-VI)

     час роботи на посадах науково-викладацького складу Нацiональної школи суддiв України.

(статтю 223 доповнено абзацом сьомим згiдно iз Законом України вiд 07.07.2010р. N 2453-VI)
(Закон доповнено статтею 223 згiдно iз Законом N 1316-IV вiд 20.11.2003)

     Стаття 23. Оплата i стимулювання працi наукового працiвника

     Оплата працi наукового працiвника повинна забезпечувати достатнi матерiальнi умови для ефективної самостiйної творчої дiяльностi, пiдвищення престижу професiї наукового працiвника, стимулювати залучення талановитої молодi в науку та пiдвищення квалiфiкацiї наукових працiвникiв.

     Заробiтна плата наукових працiвникiв складається з посадових окладiв (ставок), премiй, доплати за науковi ступенi, вченi звання, надбавки за стаж наукової (науково-педагогiчної) роботи та iнших надбавок, доплат та винагород за наукову (науково-педагогiчну) дiяльнiсть, передбачених законодавством.

(Частина друга статтi 23 в редакцiї Законiв N 1646-III вiд 06.04.2000, N 1316-IV вiд 20.11.2003, вiд 22.09.2006р. N 190-V)

     Дiйсним членам та членам-кореспондентам Нацiональної академiї наук України та нацiональних галузевих академiй наук встановлюється довiчна плата, розмiр якої визначається Кабiнетом Мiнiстрiв України.

     Держава гарантує встановлення ставок (окладiв) науковим працiвникам наукових установ, дiяльнiсть яких фiнансується з бюджету, на рiвнi не нижче посадових ставок (окладiв) викладачiв вiдповiдної квалiфiкацiї вищих навчальних закладiв.

(частина четверта статтi 23 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 01.07.2014р. N 1556-VII)

     Умови оплати працi наукових працiвникiв державних наукових установ визначаються Кабiнетом Мiнiстрiв України.

     Стаття 24. Пенсiйне забезпечення та соцiальний захист наукового працiвника

     Держава встановлює для наукових (науково-педагогiчних) працiвникiв, якi мають необхiдний стаж наукової роботи, пенсiї на рiвнi, що забезпечує престижнiсть наукової працi та стимулює систематичне оновлення наукових кадрiв.

     Пенсiя науковому (науково-педагогiчному) працiвнику призначається за наявностi страхового стажу, необхiдного для призначення пенсiї за вiком у мiнiмальному розмiрi, передбаченого абзацом першим частини першої статтi 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсiйне страхування", пiсля досягнення чоловiками вiку 62 роки за наявностi стажу наукової роботи не менш як 20 рокiв, жiнками - пенсiйного вiку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсiйне страхування", за наявностi стажу наукової роботи не менш як 15 рокiв. До досягнення вiку, встановленого цим абзацом, право на пенсiю за вiком мають чоловiки - науковi (науково-педагогiчнi) працiвники 1955 року народження i старшi пiсля досягнення ними такого вiку:

     60 рокiв - якi народилися по 31 грудня 1952 року;

     60 рокiв 6 мiсяцiв - якi народилися з 1 сiчня 1953 року по 31 грудня 1953 року;

     61 рiк - якi народилися з 1 сiчня 1954 року по 31 грудня 1954 року;

     61 рiк 6 мiсяцiв - якi народилися з 1 сiчня 1955 року по 31 грудня 1955 року.

(частина друга статтi 24 у редакцiї Закону України вiд 08.07.2011р. N 3668-VI)

     Пенсiї науковим (науково-педагогiчним) працiвникам призначаються в розмiрi 60 вiдсоткiв вiд сум заробiтної плати наукового (науково-педагогiчного) працiвника, яка визначається вiдповiдно до статтi 23 цього Закону та частини другої статтi 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсiйне страхування" та на яку вiдповiдно до законодавства нараховується збiр на обов'язкове державне пенсiйне страхування (внески).

(частина третя статтi 24 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 28.12.2014р. N 76-VIII)

     Частину четверту статтi 24 виключено

(згiдно iз Законом України вiд 08.07.2011р. N 3668-VI)

     Для обчислення пенсiї враховується заробiтна плата наукового (науково-педагогiчного) працiвника за основним мiсцем роботи за весь перiод страхового стажу на посадах наукового (науково-педагогiчного) працiвника, починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсiонера та за умови пiдтвердження довiдки про заробiтну плату первинними документами у перiод до 1 сiчня 2016 року або в разi якщо перiод страхового стажу на посадах наукового (науково-педагогiчного) працiвника, починаючи з 1 липня 2000 року, становить менш як 60 календарних мiсяцiв, для обчислення пенсiї також враховується заробiтна плата за основним мiсцем роботи за будь-якi 60 календарних мiсяцiв страхового стажу на посадах наукового (науково-педагогiчного) працiвника пiдряд до 1 липня 2000 року незалежно вiд перерв.

(частина п'ята статтi 24 у редакцiї Закону України вiд 08.07.2011р. N 3668-VI)

     За вибором особи, яка звернулася за пенсiєю, з перiоду, за який враховується заробiтна плата для обчислення пенсiї, виключається перiод до 60 календарних мiсяцiв пiдряд за умови, що зазначений перiод становить не бiльше нiж 10 вiдсоткiв тривалостi наукового стажу.

     У всiх випадках перiод, за який враховується заробiтна плата, з урахуванням виключення, передбаченого цим Законом, не може бути меншим нiж 60 календарних мiсяцiв.

     Перелiк посад наукових (науково-педагогiчних) працiвникiв пiдприємств, установ, органiзацiй, вищих навчальних закладiв, перебування на яких дає право на призначення пенсiї та виплату грошової допомоги у разi виходу на пенсiю вiдповiдно до цiєї статтi, затверджується Кабiнетом Мiнiстрiв України з урахуванням положень статей 221, 222 цього Закону.

(частина восьма статтi 24 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 01.07.2014р. N 1556-VII)

     Рiзниця мiж сумою пенсiї, призначеної за цим Законом, та сумою пенсiї, обчисленої вiдповiдно до iнших законодавчих актiв, на яку має право науковий працiвник, фiнансується:

     для наукових (науково-педагогiчних) працiвникiв державних бюджетних наукових установ, органiзацiй та вищих навчальних закладiв - за рахунок коштiв державного бюджету;

(абзац другий частини дев'ятої статтi 24 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 01.07.2014р. N 1556-VII)

     для наукових (науково-педагогiчних) працiвникiв iнших державних пiдприємств, установ, органiзацiй та вищих навчальних закладiв - за рахунок коштiв цих пiдприємств, установ, органiзацiй та закладiв, а також коштiв державного бюджету в порядку, визначеному Кабiнетом Мiнiстрiв України. При цьому за рахунок коштiв державного бюджету науковим (науково-педагогiчним) працiвникам оплачується з розрахунку на одну особу 50 вiдсоткiв рiзницi пенсiї, призначеної за цим Законом;

(абзац третiй частини дев'ятої статтi 24 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 01.07.2014р. N 1556-VII)

     для наукових (науково-педагогiчних) працiвникiв недержавних наукових установ, органiзацiй та вищих навчальних закладiв - за рахунок коштiв цих установ, органiзацiй та закладiв.

(абзац четвертий частини дев'ятої статтi 24 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 01.07.2014р. N 1556-VII)

     Для обчислення заробiтку пiд час призначення пенсiї науковому (науково-педагогiчному) працiвнику застосовується середня заробiтна плата працiвникiв, зайнятих у галузях економiки України, у тому числi в сiльському господарствi, за три календарнi роки, що передують року звернення за призначенням пенсiї. Середня заробiтна плата працiвникiв, зайнятих у галузях економiки України, у тому числi в сiльському господарствi, визначається центральним органом виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi статистики

(частина десята статтi 24 у редакцiї Закону України вiд 08.07.2011р. N 3668-VI, iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 16.10.2012р. N 5460-VI)

     При цьому заробiток для обчислення пенсiї в усiх випадках не може перевищувати граничну суму заробiтку (доходу), з якої справляється збiр на обов'язкове державне пенсiйне страхування.

     Пенсiї, призначенi за цим Законом, iндексуються вiдповiдно до законодавства про iндексацiю грошових доходiв населення.

     У разi коли величина середньої заробiтної плати в Українi за даними центрального органу виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi статистики, за минулий рiк зросла, то з 1 березня кожного року розмiр пенсiї пiдвищується у порядку, встановленому частиною другою статтi 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсiйне страхування".

(частина тринадцята статтi 24 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 16.10.2012р. N 5460-VI)

     При визначеннi середньомiсячного заробiтку наукових (науково-педагогiчних) працiвникiв недержавних наукових установ, органiзацiй та вищих навчальних закладiв для обчислення пенсiї враховується заробiтна плата, яку вони отримували пiд час перебування на посадах, зазначених у Перелiку посад наукових (науково-педагогiчних) працiвникiв пiдприємств, установ, органiзацiй, вищих навчальних закладiв, перебування на яких дає право на призначення пенсiї та виплату грошової допомоги у разi виходу на пенсiю вiдповiдно до цiєї статтi, затвердженому Кабiнетом Мiнiстрiв України, розмiр якої не перевищував:

(абзац перший частини чотирнадцятої статтi 24 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 01.07.2014р. N 1556-VII)

     для керiвникiв, заступникiв керiвникiв недержавних наукових установ, органiзацiй - максимального розмiру посадового окладу (ставки) керiвника, заступника керiвника науково-дослiдної установи Нацiональної академiї наук України з урахуванням доплати за науковий ступiнь та надбавки за стаж наукової роботи згiдно iз законодавством, обчислених iз зазначеного максимального розмiру посадового окладу (ставки), а для керiвникiв, заступникiв керiвникiв недержавних вищих навчальних закладiв- максимального розмiру посадового окладу (ставки) ректора, проректора вiдповiдного державного вищого навчального закладу з урахуванням доплати за науковий ступiнь та надбавки за стаж наукової роботи згiдно iз законодавством, обчислених iз зазначеного максимального розмiру посадового окладу (ставки);

(абзац другий частини чотирнадцятої статтi 24 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 01.07.2014р. N 1556-VII)

     для iнших наукових працiвникiв недержавних наукових установ, органiзацiй, закладiв - максимального розмiру посадового окладу (ставки) старшого наукового спiвробiтника науково-дослiдної установи Нацiональної академiї наук України з урахуванням доплати за науковий ступiнь та надбавки за стаж наукової роботи згiдно iз законодавством, обчислених iз зазначеного максимального розмiру посадового окладу (ставки), а для науково-педагогiчних працiвникiв недержавних вищих навчальних закладiв - максимального розмiру посадового окладу (ставки) аналогiчних посад вiдповiдного державного вищого навчального закладу з урахуванням доплати за науковий ступiнь та надбавки за стаж наукової роботи згiдно iз законодавством, обчислених iз зазначеного максимального розмiру посадового окладу (ставки).

(абзац третiй частини чотирнадцятої статтi 24 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 01.07.2014р. N 1556-VII)

     Положення цiєї статтi поширюються також на пенсiонерiв iз числа наукових працiвникiв, яким пенсiя призначена до набрання чинностi цим Законом.

     Пенсiя науковим (науково-педагогiчним) працiвникам вiдповiдно до цього Закону призначається з дня звернення за призначенням пенсiї та за умов звiльнення з посади наукового (науково-педагогiчного) працiвника, за винятком осiб, якi працюють за строковим трудовим договором (контрактом), що укладений пiсля досягнення пенсiйного вiку.

     Пенсiонерам, якi пiсля призначення пенсiї вiдповiдно до цього Закону працювали за строковим трудовим договором (контрактом) на посадах наукових (науково-педагогiчних) працiвникiв i набули не менш як 24 мiсяцi страхового стажу, проводиться перерахунок пенсiї з урахуванням стажу наукової роботи пiсля призначення пенсiї. Перерахунок пенсiї здiйснюється iз заробiтної плати наукового (науково-педагогiчного) працiвника, з якої обчислена пенсiя, або iз заробiтної плати, визначеної в порядку, передбаченому частинами третьою - сьомою цiєї статтi, iз застосуванням показника середньої заробiтної плати (доходу), який враховувався пiд час призначення (попереднього перерахунку) пенсiї.

(частина сiмнадцята статтi 24 у редакцiї Закону України вiд 08.07.2011р. N 3668-VI)

     Право на призначення пенсiї вiдповiдно до цього Закону поширюється також i на осiб, якi на момент звернення за призначенням пенсiї працюють на будь-яких посадах на пiдприємствах, в установах, органiзацiях усiх форм власностi та мають стаж наукової роботи, передбачений частиною другою цiєї статтi.

     При виходi на пенсiю з посади наукового (науково-педагогiчного) працiвника вiдповiдно до цього Закону науковому (науково-педагогiчному) працiвнику видається грошова допомога в розмiрi шести мiсячних посадових окладiв (ставок) з урахуванням надбавок i доплат за наявностi стажу роботи на посадах, зазначених у Перелiку посад наукових (науково-педагогiчних) працiвникiв пiдприємств, установ, органiзацiй, вищих навчальних закладiв, перебування на яких дає право на призначення пенсiї та виплату грошової допомоги у разi виходу на пенсiю вiдповiдно до цiєї статтi, затвердженому Кабiнетом Мiнiстрiв України, не менше:

(абзац перший частини дев'ятнадцятої статтi 24 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 01.07.2014р. N 1556-VII)

     для чоловiкiв - 12,5 року;

     для жiнок - 10 рокiв.

     Пенсiя по iнвалiдностi внаслiдок трудового калiцтва чи професiйного захворювання, а також унаслiдок калiцтва чи захворювання у зв'язку з Чорнобильською катастрофою науковому (науково-педагогiчному) працiвнику призначається в таких розмiрах:

     iнвалiдам I групи - 60 вiдсоткiв заробiтної плати наукового (науково-педагогiчного) працiвника;

     iнвалiдам II групи - 50 вiдсоткiв заробiтної плати наукового (науково-педагогiчного) працiвника;

     iнвалiдам III групи - 40 вiдсоткiв заробiтної плати наукового (науково-педагогiчного) працiвника.

(абзац другий частини двадцятої статтi 24 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 28.12.2014р. N 76-VIII)

     Науковим (науково-педагогiчним) працiвникам, якi визнанi iнвалiдами I, II i III груп, призначається пенсiя по iнвалiдностi в розмiрi пенсiї наукового (науково-педагогiчного) працiвника незалежно вiд вiку за наявностi стажу наукової роботи, передбаченого частиною другою цiєї статтi, та страхового стажу, передбаченого статтею 32 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсiйне страхування", а особам iз числа iнвалiдiв з дитинства - незалежно вiд часу встановлення iнвалiдностi.

(частина двадцять перша статтi 24 у редакцiї Закону України вiд 08.07.2011р. N 3668-VI)

     Пенсiя в разi втрати годувальника призначається непрацездатним членам сiм'ї померлого наукового (науково-педагогiчного) працiвника (годувальника), якi були на його утриманнi (при цьому дiтям пенсiя призначається незалежно вiд того, чи були вони на утриманнi годувальника), у розмiрi:

     60 вiдсоткiв пенсiї наукового (науково-педагогiчного) працiвника - на трьох i бiльше непрацездатних членiв сiм'ї;

     50 вiдсоткiв - на двох непрацездатних членiв сiм'ї;

     40 вiдсоткiв - на одного непрацездатного члена сiм'ї.

(абзац другий частини двадцять другої статтi 24 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 28.12.2014р. N 76-VIII)

     До непрацездатних членiв сiм'ї померлого наукового (науково-педагогiчного) працiвника належать особи, зазначенi в статтi 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсiйне страхування".

     Право на призначення пенсiї вiдповiдно до цього Закону поширюється на всiх осiб, якi вийшли на пенсiю до набрання чинностi цим Законом та мають стаж наукової роботи, передбачений частиною другою цiєї статтi. Призначення пенсiй таким працiвникам здiйснюється вiдповiдно до частин третьої - сьомої цiєї статтi з дня звернення за призначенням пенсiї та за умови звiльнення з посади наукового (науково-педагогiчного) працiвника, за винятком осiб, якi працюють за строковим трудовим договором (контрактом), що укладений пiсля досягнення пенсiйного вiку.

     Право на призначення пенсiї вiдповiдно до цього Закону поширюється також на непрацездатних членiв сiм'ї наукового (науково-педагогiчного) працiвника, який помер до набрання чинностi цим Законом. Пенсiя встановлюється в розмiрах, передбачених частиною двадцять другою цiєї статтi.

     Заява про призначення (перерахунок) пенсiї та iншi необхiднi документи подаються до центрального органу виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi пенсiйного забезпечення, або до уповноваженого ним органу чи уповноваженiй особi особисто або через представника, який дiє на пiдставi виданої йому довiреностi, посвiдченої нотарiально. Перелiк необхiдних документiв та порядок їх подання визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної полiтики у сферi соцiального захисту населення, за погодженням iз центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної полiтики у сферi науки.

(статтю 24 доповнено новою частиною двадцять шостою згiдно iз Законом України вiд 02.12.2010р. N 2745-VI, у зв'язку з цим частини двадцять шосту - тридцять першу вважати вiдповiдно частинами двадцять сьомою - тридцять другою, частина двадцять шоста статтi 24 у редакцiї Закону України вiд 16.10.2012р. N 5460-VI)

     Для осiб, якi працюють на посадах, що згiдно iз законодавством належать до посад державного службовця, попереднiй стаж наукової роботи, набутий у державних установах, органiзацiях, закладах, зараховується до стажу державної служби незалежно вiд наявностi перерв у роботi, а для осiб, якi працювали (працюють) на посадах наукових (науково-педагогiчних) працiвникiв, попереднiй стаж державної служби зараховується до стажу наукової роботи незалежно вiд наявностi перерв у роботi.

     Пенсiя, призначена особi вiдповiдно до цiєї статтi (крiм iнвалiдiв I та II груп, iнвалiдiв вiйни III групи та учасникiв бойових дiй, осiб, на яких поширюється дiя пункту 1 статтi 10 Закону України "Про статус ветеранiв вiйни, гарантiї їх соцiального захисту"), в перiод роботи на посадах, якi дають право на призначення пенсiї/щомiсячного довiчного грошового утримання у порядку та на умовах, передбачених цим Законом, законами України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про статус народного депутата України", "Про судоустрiй i статус суддiв", виплачується в розмiрi, обчисленому вiдповiдно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсiйне страхування". Тимчасово, у перiод з 1 квiтня 2015 року по 31 грудня 2015 року, у перiод роботи особи (крiм iнвалiдiв I та II груп, iнвалiдiв вiйни III групи та учасникiв бойових дiй, осiб, на яких поширюється дiя пункту 1 статтi 10 Закону України "Про статус ветеранiв вiйни, гарантiї їх соцiального захисту") на iнших посадах/роботах, пенсiї, призначенi вiдповiдно до цiєї статтi, розмiр яких перевищує 150 вiдсоткiв прожиткового мiнiмуму, встановленого для осiб, якi втратили працездатнiсть, виплачуються в розмiрi 85 вiдсоткiв призначеного розмiру, але не менше 150 вiдсоткiв прожиткового мiнiмуму, встановленого для осiб, якi втратили працездатнiсть. Пiсля звiльнення з роботи виплата пенсiї вiдповiдно до цього Закону поновлюється. Максимальний розмiр пенсiї (з урахуванням надбавок, пiдвищень, додаткової пенсiї, цiльової грошової допомоги, пенсiї за особливi заслуги перед Україною, iндексацiї та iнших доплат до пенсiї, встановлених законодавством, крiм доплати до надбавок окремим категорiям осiб, якi мають особливi заслуги перед Батькiвщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мiнiмумiв, установлених для осiб, якi втратили працездатнiсть.

(частина двадцять восьма статтi 24 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 28.12.2007р. N 107-VI)
(змiни, внесенi пiдпунктом 1 пункту 36 роздiлу II Закону України вiд 28.12.2007р. N 107-VI, визнано такими, що не вiдповiдають Конституцiї України (є неконституцiйними), згiдно з Рiшенням Конституцiйного Суду України вiд 22.05.2008р. N 10-рп/2008)
(частина двадцять восьма статтi 24 у редакцiї Законiв України вiд 08.07.2011р. N 3668-VI, вiд 02.03.2015р. N 213-VIII)

     Частину двадцять дев'яту статтi 24 виключено

(статтю 24 доповнено новою частиною двадцять дев'ятою згiдно iз Законом України вiд 08.07.2011р. N 3668-VI, у зв'язку з цим частини двадцять дев'яту - тридцять другу вважати вiдповiдно частинами тридцятою - тридцять третьою, частину двадцять дев'яту статтi 24 виключено згiдно iз Законом України вiд 28.12.2014р. N 76-VIII)

     Науковим працiвникам, якi зробили вагомий внесок у розвиток науки, можуть встановлюватися державнi стипендiї, а для пiдтримки наукової молодi - стипендiї для молодих учених вiдповiдно до законодавства.

     Науковим працiвникам, якi мають науковий ступiнь кандидата або доктора наук, для забезпечення умов для наукової дiяльностi надається в установленому законодавством порядку додаткова жила площа у виглядi кiмнати (кабiнету) або в розмiрi до 20 кв. метрiв. Зазначена додаткова жила площа оплачується в одинарному розмiрi.

     Окремим категорiям наукових (науково-педагогiчних) працiвникiв (за перелiком, затвердженим центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної полiтики у сферi науки, президiями Нацiональної та нацiональних галузевих академiй наук) науковими органiзацiями та установами можуть надаватися службовi жилi примiщення.

(частина тридцять друга статтi 24 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 16.10.2012р. N 5460-VI)

     Дiя цiєї статтi поширюється на наукових (науково-педагогiчних) працiвникiв наукових установ та органiзацiй недержавної форми власностi, якi пройшли державну атестацiю згiдно iз цим Законом, недержавних вищих навчальних закладiв, що дiють вiдповiдно до Закону України "Про вищу освiту", мiжнародних наукових органiзацiй, вiдкритих на територiї України вiдповiдно до мiжнародних договорiв, установчi документи яких затверджено Кабiнетом Мiнiстрiв України, а також на наукових (науково-педагогiчних) працiвникiв наукових установ i вищих навчальних закладiв, що належали партiйним та громадським органiзацiям колишнiх Української РСР, iнших республiк СРСР та СРСР.

(частина статтi 24 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 01.07.2014р. N 1556-VII)

     Науковий (науково-педагогiчний) працiвник, звiльнений з роботи у зв'язку iз засудженням за умисний злочин, вчинений з використанням свого посадового становища, або притягненням до адмiнiстративної вiдповiдальностi за вчинення правопорушення, пов'язаного з корупцiєю, позбавляється права на одержання пенсiї, передбаченого цiєю статтею. У таких випадках пенсiя науковим (науково-педагогiчним) працiвникам призначається на загальних пiдставах.

(статтю 24 доповнено частиною згiдно iз Законом України вiд 28.12.2014р. N 76-VIII)
(стаття 24 в редакцiї Закону України вiд 06.04.2000р. N 1646-III, iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами України 20.12.2001р. N 2905-III, вiд 26.12.2002р. N 380-IV, у редакцiї Закону України вiд 20.11.2003р. N 1316-IV, iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами України вiд 27.11.2003р. N 1344-IV, вiд 19.10.2004р. N 2094-IV, вiд 17.11.2005р. N 3108-IV, у редакцiї Закону України вiд 22.09.2006р. N 190-V)

Роздiл IV
ПОВНОВАЖЕННЯ СУБ'ЄКТIВ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ТА УПРАВЛIННЯ У СФЕРI НАУКОВОЇ I НАУКОВО-ТЕХНIЧНОЇ ДIЯЛЬНОСТI

     Стаття 25. Повноваження Верховної Ради України у сферi наукової i науково-технiчної дiяльностi

     Верховна Рада України:

     здiйснює державне регулювання у сферi наукової i науково-технiчної дiяльностi;

     визначає основнi засади i напрями державної полiтики у сферi наукової i науково-технiчної дiяльностi;

     затверджує прiоритетнi напрями розвитку науки i технiки та загальнодержавнi програми науково-технiчного розвитку України;

(абзац четвертий статтi 25 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 09.02.2006р. N 3421-IV)

     здiйснює iншi повноваження, якi вiдповiдно до Конституцiї України вiднесенi до її вiдання.

     Стаття 26. Повноваження Президента України у сферi наукової i науково-технiчної дiяльностi

     Президент України вiдповiдно до Конституцiї та законiв України:

     утворює, реорганiзовує та лiквiдовує за поданням Прем'єр-мiнiстра України мiнiстерства та iншi центральнi органи виконавчої влади, що забезпечують формування та реалiзацiю державної полiтики у сферi наукової i науково-технiчної дiяльностi;

     сприяє розвитку науки i технiки, здiйснюючи iншi повноваження, визначенi Конституцiєю України.

(стаття 26 у редакцiї Закону України вiд 16.10.2012р. N 5460-VI)

     Стаття 27. Повноваження Кабiнету Мiнiстрiв України у сферi наукової i науково-технiчної дiяльностi

     Кабiнет Мiнiстрiв України як вищий орган у системi органiв виконавчої влади:

     забезпечує проведення науково-технiчної полiтики держави;

     подає Верховнiй Радi України пропозицiї щодо прiоритетних напрямiв розвитку науки i технiки та матерiально-технiчного забезпечення;

     забезпечує розроблення i виконання державних цiльових науково-технiчних програм;

     затверджує в межах своєї компетенцiї державнi цiльовi науково-технiчнi програми вiдповiдно до визначених Верховною Радою України прiоритетних напрямiв розвитку науки i технiки;

     визначає порядок формування та використання фондiв для науково-технiчної дiяльностi;

     здiйснює iншi повноваження у сферi наукової i науково-технiчної дiяльностi вiдповiдно до законiв.

(стаття 27 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 09.02.2006р. N 3421-IV, у редакцiї Закону України вiд 16.10.2012р. N 5460-VI)

     Стаття 28. Повноваження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної полiтики у сферi науки, i центрального органу виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi наукової та науково-технiчної дiяльностi

     Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної полiтики у сферi науки:

     розробляє засади наукового i науково-технiчного розвитку України;

     забезпечує розвиток наукового i науково-технiчного потенцiалу України;

     органiзовує та координує iнновацiйну дiяльнiсть;

     забезпечує розвиток загальнодержавної системи науково-технiчної iнформацiї;

     формує прiоритетнi напрями розвитку науки i технiки та iнновацiйної дiяльностi на пiдставi довгострокових (понад десять рокiв) i середньострокових прогнозiв науково-технiчного та iнновацiйного розвитку;

     координує дiяльнiсть органiв виконавчої влади щодо розроблення державних цiльових наукових та науково-технiчних програм, наукових частин iнших державних цiльових програм i контролює їх виконання;

     здiйснює керiвництво системою наукової i науково-технiчної експертизи;

     забезпечує iнтеграцiю вiтчизняної науки у свiтовий науковий простiр зi збереженням i захистом нацiональних прiоритетiв;

     здiйснює iншi повноваження, передбаченi законом.

     Центральний орган виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi наукової та науково-технiчної дiяльностi:

     органiзовує прогнозно-аналiтичнi дослiдження тенденцiй науково-технiчного розвитку;

     здiйснює аналiз результативностi провадження наукової та науково-технiчної дiяльностi;

     органiзовує та проводить конкурс наукових i науково-технiчних проектiв, спрямованих на реалiзацiю (виконання) завдань державних цiльових наукових та науково-технiчних програм, наукових частин iнших державних цiльових програм за прiоритетними напрямами розвитку науки i технiки, державним замовником яких вiн є;

     здiйснює органiзацiйно-методичне забезпечення державної атестацiї наукових установ;

     реєструє та облiковує науково-дослiднi i дослiдно-конструкторськi роботи, дисертацiї;

     здiйснює iншi повноваження, передбаченi законом.

(стаття 28 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами України вiд 16.12.2004р. N 2261-IV, вiд 09.02.2006р. N 3421-IV, у редакцiї Закону України вiд 16.10.2012р. N 5460-VI)

     Стаття 29. Повноваження iнших центральних органiв виконавчої влади у сферi наукової i науково-технiчної дiяльностi

     Iншi центральнi органи виконавчої влади в межах своїх повноважень:

     здiйснюють управлiння у сферi наукової та iнновацiйної дiяльностi i вiдповiдають за рiвень науково-технiчного розвитку вiдповiдних галузей;

     визначають напрями розвитку наукового i науково-технологiчного потенцiалу галузей, спрямовують i контролюють дiяльнiсть пiдпорядкованих їм наукових органiзацiй;

     беруть участь у формуваннi прiоритетних напрямiв розвитку науки i технiки в Українi, державних цiльових наукових та науково-технiчних програм i державного замовлення;

(абзац четвертий статтi 29 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 09.02.2006р. N 3421-IV)

     формують програми науково-технiчного розвитку вiдповiдних галузей та органiзують їх виконання;

     органiзують розроблення, освоєння та виробництво сучасної конкурентоспроможної продукцiї на основi використання нових високоефективних технологiй, устаткування, матерiалiв, iнформацiйного забезпечення;

     готують пропозицiї щодо вдосконалення економiчного механiзму забезпечення науково-технiчного розвитку вiдповiдних галузей;

     здiйснюють iншi повноваження, передбаченi законодавством України.

     Стаття 30. Повноваження Верховної Ради Автономної Республiки Крим, мiсцевих рад, Ради мiнiстрiв Автономної Республiки Крим, мiсцевих органiв виконавчої влади

     Верховна Рада Автономної Республiки Крим, мiсцевi ради, Рада мiнiстрiв Автономної Республiки Крим, мiсцевi органи виконавчої влади щодо наукової та науково-технiчної дiяльностi вiдповiдно до їх компетенцiї:

     забезпечують виконання державних цiльових наукових та науково-технiчних програм;

(абзац другий статтi 30 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 09.02.2006р. N 3421-IV)

     розробляють та органiзують виконання регiональних (територiальних) програм науково-технiчного розвитку;

     створюють мiсцевi iнновацiйнi фонди вiдповiдно до законодавства України;

     сприяють розвитку технопаркiв, технополiсiв, iнновацiйних бiзнес-iнкубаторiв;

     залучають вiдповiднi науковi установи (за їх згодою) до вирiшення проблем науково-технiчного розвитку регiону.

Роздiл V
ФОРМИ I МЕТОДИ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ТА УПРАВЛIННЯ У НАУКОВIЙ I НАУКОВО-ТЕХНIЧНIЙ ДIЯЛЬНОСТI

     Стаття 31. Цiлi та напрями державної полiтики в науковiй i науково-технiчнiй дiяльностi

     Основними цiлями державної полiтики у науковiй i науково-технiчнiй дiяльностi є:

     примноження нацiонального багатства на основi використання наукових та науково-технiчних досягнень;

     створення умов для досягнення високого рiвня життя кожного громадянина, його фiзичного, духовного та iнтелектуального розвитку через використання сучасних досягнень науки i технiки;

     змiцнення нацiональної безпеки на основi використання наукових та науково-технiчних досягнень;

     забезпечення вiльного розвитку наукової та науково-технiчної творчостi.

     Держава забезпечує:

     соцiально-економiчнi, органiзацiйнi, правовi умови для формування та ефективного використання наукового та науково-технiчного потенцiалу, включаючи державну пiдтримку суб'єктiв наукової i науково-технiчної дiяльностi;

     створення сучасної iнфраструктури науки i системи iнформацiйного забезпечення наукової i науково-технiчної дiяльностi, iнтеграцiю освiти, науки i виробництва;

     пiдготовку, пiдвищення квалiфiкацiї i перепiдготовку наукових кадрiв;

     пiдвищення престижу наукової i науково-технiчної дiяльностi, пiдтримку та заохочення наукової молодi;

     фiнансування та матерiальне забезпечення фундаментальних дослiджень;

     органiзацiю прогнозування тенденцiй науково-технiчного та iнновацiйного розвитку на довгостроковий та середньостроковий перiоди;

(частину другу статтi 31 доповнено новим абзацом сьомим згiдно iз Законом України вiд 16.12.2004р. N 2261-IV, у зв'язку з цим абзаци сьомий - чотирнадцятий вважати вiдповiдно абзацами восьмим - п'ятнадцятим)

     пiдтримку прiоритетних напрямiв розвитку науки i технiки, державних цiльових наукових i науково-технiчних програм та концентрацiю ресурсiв для їх реалiзацiї;

(абзац восьмий частини другої статтi 31 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 09.02.2006р. N 3421-IV)

     створення ринку наукової i науково-технiчної продукцiї та впровадження досягнень науки i технiки в усi сфери суспiльного життя;

     правову охорону iнтелектуальної власностi та створення умов для її ефективного використання;

     органiзацiю статистики в науковiй дiяльностi;

     проведення наукової i науково-технiчної експертизи виробництва, нових технологiй, технiки, результатiв дослiджень, науково-технiчних програм i проектiв тощо;

     стимулювання наукової та науково-технiчної творчостi, винахiдництва та iнновацiйної дiяльностi;

     пропагування наукових та науково-технiчних досягнень, винаходiв, нових сучасних технологiй, внеску України у розвиток свiтової науки i технiки;

     встановлення взаємовигiдних зв'язкiв з iншими державами для iнтеграцiї вiтчизняної та свiтової науки.

     Стаття 32. Основнi принципи державного управлiння та регулювання у науковiй i науково-технiчнiй дiяльностi

     При здiйсненнi державного управлiння та регулювання науковою дiяльнiстю держава керується принципами:

     органiчної єдностi науково-технiчного, економiчного, соцiального та духовного розвитку суспiльства;

     поєднання централiзацiї та децентралiзацiї управлiння у науковiй дiяльностi;

     додержання вимог екологiчної безпеки;

     визнання свободи творчої, наукової i науково-технiчної дiяльностi;

     збалансованостi розвитку фундаментальних i прикладних дослiджень;

     використання досягнень свiтової науки, можливостей мiжнародного наукового спiвробiтництва;

     свободи поширення наукової та науково-технiчної iнформацiї;

     вiдкритостi для мiжнародного науково-технiчного спiвробiтництва, забезпечення iнтеграцiї української науки в свiтову в поєднаннi iз захистом iнтересiв нацiональної безпеки.

     Стаття 33. Фiнансово-кредитнi та податковi важелi державного регулювання у сферi наукової i науково-технiчної дiяльностi

     Держава застосовує фiнансово-кредитнi та податковi важелi для створення економiчно сприятливих умов для ефективного здiйснення наукової i науково-технiчної дiяльностi вiдповiдно до законодавства України.

     Стаття 34. Бюджетне фiнансування наукової i науково-технiчної дiяльностi

     Фiнансове забезпечення наукової i науково-технiчної дiяльностi здiйснюється за рахунок коштiв Державного бюджету України, власних або залучених коштiв пiдприємств, установ та органiзацiй, коштiв вiтчизняних та iноземних замовникiв робiт, грантiв, iнших джерел, не заборонених законом.

(статтю 34 доповнено новою частиною першою згiдно iз Законом України вiд 08.09.2011р. N 3714-VI, у зв'язку з цим частини першу - восьму вважати вiдповiдно частинами другою - дев'ятою)

     Одним iз основних важелiв здiйснення державної полiтики у сферi наукової та науково-технiчної дiяльностi є бюджетне фiнансування.

     Держава забезпечує бюджетне фiнансування наукової та науково-технiчної дiяльностi (крiм видаткiв на оборону) у розмiрi не менше 1,7 вiдсотка валового внутрiшнього продукту України.

     Видатки на наукову i науково-технiчну дiяльнiсть є захищеними статтями видаткiв Державного бюджету України.

     Бюджетне фiнансування наукової i науково-технiчної дiяльностi здiйснюється шляхом фiнансування основної дiяльностi державних наукових установ, наукових дослiджень вищих навчальних закладiв III - IV рiвнiв акредитацiї, фiнансування окремих наукових i науково-технiчних програм, проектiв та надання грантiв.

(частина п'ята статтi 34 у редакцiї Закону України вiд 08.09.2011р. N 3714-VI)

     Базове фiнансування надається для забезпечення:

     фундаментальних наукових дослiджень;

     найважливiших для держави напрямiв дослiджень, у тому числi в iнтересах нацiональної безпеки та оборони;

     розвитку iнфраструктури наукової i науково-технiчної дiяльностi;

     збереження наукових об'єктiв, що становлять нацiональне надбання;

     пiдготовки наукових кадрiв.

     Перелiк наукових установ та вищих навчальних закладiв, яким надається базове фiнансування для здiйснення наукової i науково-технiчної дiяльностi, затверджується Кабiнетом Мiнiстрiв України.

     Програмно-цiльове фiнансування здiйснюється, як правило, на конкурснiй основi для:

     науково-технiчних програм i окремих розробок, спрямованих на реалiзацiю прiоритетних напрямiв розвитку науки i технiки;

     забезпечення проведення найважливiших прикладних науково-технiчних розробок, якi виконуються за державним замовленням;

     проектiв, що виконуються в межах мiжнародного науково-технiчного спiвробiтництва;

     пiдтримки фундаментальних наукових дослiджень за грантами Державного фонду фундаментальних дослiджень та iнших державних фондiв, створених з метою пiдтримки наукової i науково-технiчної дiяльностi;

(частину восьму статтi 34 доповнено абзацом п'ятим згiдно iз Законом України вiд 08.09.2011р. N 3714-VI)

     розроблення наукових засад державної полiтики у вiдповiдних сферах, проведення наукової експертизи проектiв нормативно-правових актiв, державних програм;

(частину восьму статтi 34 доповнено абзацом шостим згiдно iз Законом України вiд 08.09.2011р. N 3714-VI)

     розвитку матерiально-технiчної бази наукової i науково-технiчної дiяльностi.

(частину восьму статтi 34 доповнено абзацом сьомим згiдно iз Законом України вiд 08.09.2011р. N 3714-VI)

     Положення про грантове фiнансування проведення фундаментальних наукових дослiджень, прикладних наукових дослiджень та виконання науково-технiчних (експериментальних) розробок за рахунок коштiв Державного бюджету України затверджується Кабiнетом Мiнiстрiв України.

(статтю 34 доповнено новою частиною дев'ятою згiдно iз Законом України вiд 01.07.2014р. N 1556-VII)

     Майновi права iнтелектуальної власностi на об'єкти права iнтелектуальної власностi (крiм випадкiв, визначених законом), створенi за державнi кошти або за кошти вищого навчального закладу, залишаються за науковою установою - виконавцем вiдповiдних форм (видiв) науково-технiчної дiяльностi (науково-дослiднi, дослiдно-конструкторськi, проектно-конструкторськi, технологiчнi, пошуковi та проектно-пошуковi роботи, виготовлення дослiдних зразкiв або партiй науково-технiчної продукцiї, а також iншi роботи, пов'язанi з доведенням наукових i науково-технiчних знань до стадiї їх практичного використання), якщо iнше не встановлено договором.

(статтю 34 доповнено новою частиною десятою згiдно iз Законом України вiд 01.07.2014р. N 1556-VII, у зв'язку з цим частини дев'яту i десяту вважати вiдповiдно частинами одинадцятою i дванадцятою)

     Бюджетне фiнансування наукової i науково-технiчної дiяльностi здiйснюється вiдповiдно до законодавства України. Видатки Державного бюджету України, передбаченi для проведення фундаментальних дослiджень, здiйснюються за наявностi висновку про доцiльнiсть проведення витрат по кожнiй науковiй темi, наданого Експертною радою при Нацiональнiй академiї наук України iз залученням експертiв центрального органу виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi наукової та науково-технiчної дiяльностi.

(частина одинадцята статтi 34 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 28.12.2007р. N 107-VI)
(частина одинадцята статтi 34 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 16.10.2012р. N 5460-VI)

     Порядок формування i виконання замовлення на проведення фундаментальних наукових дослiджень, прикладних наукових дослiджень та виконання науково-технiчних (експериментальних) розробок за рахунок коштiв Державного бюджету України та порядок проведення конкурсного вiдбору науково-дослiдних, науково-технiчних та дослiдно-конструкторських робiт встановлюється Кабiнетом Мiнiстрiв України.

(статтю 34 доповнено частиною дванадцятою згiдно iз Законом України вiд 08.09.2011р. N 3714-VI, частина дванадцята статтi 34 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 21.06.2012р. N 4996-VI)

     Стаття 35. Державний фонд фундаментальних дослiджень

     Для пiдтримки фундаментальних наукових дослiджень у галузi природничих, технiчних i гуманiтарних наук, що провадяться науковими установами, вищими навчальними закладами, вченими, створюється Державний фонд фундаментальних дослiджень (далi - Фонд).

     Дiяльнiсть Фонду регулюється Положенням, яке затверджується Кабiнетом Мiнiстрiв України.

     У Державному бюджетi України кошти для Фонду визначаються окремим рядком.

     Кошти Фонду формуються за рахунок:

     бюджетних коштiв;

     добровiльних внескiв юридичних i фiзичних осiб (у тому числi iноземних).

     Кошти Фонду розподiляються на конкурснiй основi.

     Стаття 36. Державнi цiльовi науковi та науково-технiчнi програми у сферi наукової i науково-технiчної дiяльностi

     Державнi цiльовi науковi та науково-технiчнi програми є основним засобом реалiзацiї прiоритетних напрямiв розвитку науки i технiки шляхом концентрацiї науково-технiчного потенцiалу держави для розв'язання найважливiших природничих, технiчних i гуманiтарних проблем.

     Державнi цiльовi науковi та науково-технiчнi програми з прiоритетних напрямiв розвитку науки i технiки формуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної полiтики у сферi науки, на основi цiльових проектiв, вiдiбраних на конкурсних засадах.

(стаття 36 у редакцiї Закону України вiд 09.02.2006р. N 3421-IV, iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 16.10.2012р. N 5460-VI)

     Стаття 37. Державне замовлення на науково-технiчну продукцiю

     Державне замовлення на науково-технiчну продукцiю щорiчно формується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної полiтики у сферi науки, i центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної полiтики у сферi економiчного розвитку, на основi перелiку найважливiших розробок, спрямованих на створення новiтнiх технологiй та продукцiї, i затверджується Кабiнетом Мiнiстрiв України вiдповiдно до законодавства України.

(стаття 37 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 16.10.2012р. N 5460-VI)

     Стаття 38. Державний iнновацiйний фонд

     З метою фiнансового забезпечення проведення державної полiтики у науковiй i науково-технiчнiй дiяльностi i заходiв, спрямованих на розвиток та використання досягнень науки в Українi, створюється Державний iнновацiйний фонд, положення про який затверджується Кабiнетом Мiнiстрiв України.

     Державний iнновацiйний фонд пiдпорядковується центральному органу виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi наукової та науково-технiчної дiяльностi.

(частина друга статтi 38 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 16.10.2012р. N 5460-VI)

     Державний iнновацiйний фонд здiйснює на конкурсних засадах фiнансову та матерiально-технiчну пiдтримку заходiв, спрямованих на впровадження прiоритетних науково-технiчних розробок та новiтнiх технологiй у виробництво, технiчне його переоснащення, освоєння випуску нових видiв конкурентоспроможної продукцiї.

     Кошти Державного iнновацiйного фонду формуються за рахунок зборiв до цього фонду, встановлених законодавством України, а також позабюджетних коштiв, одержаних вiд повернення позик, iнвестицiйних вкладiв, лiзингових платежiв, надходжень вiд сумiсної дiяльностi з виконавцями iнновацiйних проектiв, добровiльних внескiв юридичних i фiзичних осiб, та iнших надходжень, що не суперечать законодавству України.

     Стаття 39. Забезпечення розвитку кадрового потенцiалу науки

     З метою постiйного поновлення iнтелектуального потенцiалу суспiльства, розвитку та поширення наукової i технiчної культури, розвитку новаторства, сприяння творчостi працiвникiв наукової та науково-технiчної дiяльностi держава:

     забезпечує пiдвищення престижу наукової працi;

     органiзує пiдготовку та пiдвищення квалiфiкацiї наукових i науково-педагогiчних кадрiв у державних наукових установах i навчальних закладах;

     забезпечує пошук i вiдбiр талановитої молодi, сприяє її стажуванню;

     сприяє пiдготовцi та перепiдготовцi наукових i науково-педагогiчних кадрiв за межами України;

     запроваджує систему атестацiї кадрiв, сприяє визнанню дипломiв про вищу освiту, наукових ступенiв та вчених звань на мiждержавному рiвнi;

     встановлює в освiтнiх програмах обов'язковий мiнiмум наукових та науково-технiчних знань для кожного рiвня освiти.

     Стаття 40. Наукова i науково-технiчна експертиза

     Наукова i науково-технiчна експертиза є невiд'ємним елементом державного регулювання та управлiння у сферi наукової i науково-технiчної дiяльностi i проводиться вiдповiдно до Закону України "Про наукову i науково-технiчну експертизу".

     Стаття 41. Система науково-технiчної iнформацiї

     Для забезпечення розвитку науки i сприяння науково-технiчнiй творчостi держава створює систему науково-технiчної iнформацiї, функцiонування i розвиток якої регулюється законодавством України.

     Стаття 42. Захист права iнтелектуальної власностi

     Захист права iнтелектуальної власностi забезпечується вiдповiдно до законiв та iнших нормативно-правових актiв органами державної влади України.

     У разi порушення права iнтелектуальної власностi його захист здiйснюється в порядку, встановленому адмiнiстративним, цивiльним i кримiнальним законодавством.

     Обов'язковими умовами договору (контракту), на пiдставi якого виконуються науково-дослiднi та дослiдно-конструкторськi роботи, що фiнансуються за рахунок коштiв Державного бюджету України, є визначення суб'єктiв права iнтелектуальної власностi, зобов'язання сторiн щодо забезпечення охорони прав на створенi об'єкти iнтелектуальної власностi, визначення сторони, яка буде сплачувати винагороду суб'єктам права iнтелектуальної власностi згiдно iз законодавством України.

(Стаття 42 в редакцiї Закону N 1407-IV вiд 03.02.2004)

     Стаття 43. Стандартизацiя, метрологiчне забезпечення i сертифiкацiя у науковiй i науково-технiчнiй дiяльностi

     Стандартизацiя, метрологiчне забезпечення i сертифiкацiя у науковiй i науково-технiчнiй дiяльностi здiйснюється вiдповiдно до законодавства України.

     Стаття 44. Державна пiдтримка мiжнародного наукового та науково-технiчного спiвробiтництва

     Держава створює необхiднi правовi та економiчнi умови для здiйснення суб'єктами наукової i науково-технiчної дiяльностi вiльних та рiвноправних вiдносин з науковими та науково-технiчними органiзацiями, iноземними юридичними особами, мiжнародними науковими органiзацiями, iноземними та мiжнародними науковими товариствами i об'єднаннями, якщо цi вiдносини не суперечать законодавству України.

     Мiжнародне наукове та науково-технiчне спiвробiтництво здiйснюється через:

     провадження спiльних наукових дослiджень, технiчних i технологiчних розробок на основi кооперацiї, спiльних науково-технiчних програм;

     провадження дослiджень та розробок за спiльними координацiйними угодами;

     виконання робiт, передбачених угодою, однiєю зi сторiн якої є органiзацiя iноземної держави або мiжнародна органiзацiя;

     спiльнi дослiдження та розробки у мiжнародних колективах спецiалiстiв, мiжнародних iнститутах та спiльних пiдприємствах, використання власностi на науковий та науково-технiчний результат на основi договорiв мiж суб'єктами наукової та науково-технiчної дiяльностi;

     взаємний обмiн науковою та науково-технiчною iнформацiєю, використання об'єднаних мiжнародних iнформацiйних фондiв, банкiв даних;

     проведення мiжнародних конференцiй, конгресiв, симпозiумiв;

     взаємний обмiн науковими, науково-технiчними й викладацькими кадрами, студентами й аспiрантами, а також спiльну пiдготовку спецiалiстiв.

     Суб'єкти наукової i науково-технiчної дiяльностi можуть брати участь у виконаннi мiжнародних науково-технiчних програм i проектiв та укладати угоди з iноземними органiзацiями i юридичними особами, брати участь у дiяльностi iноземних та мiжнародних наукових товариств, асоцiацiй i союзiв на правах їх членiв, укладати контракти з iноземними органiзацiями та юридичними особами, брати участь в мiжнародних симпозiумах та iнших заходах вiдповiдно до законодавства України.

     Центральний орган виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi наукової та науково-технiчної дiяльностi, проводить державну реєстрацiю мiжнародних науково-технiчних програм i проектiв, що виконуються в рамках мiжнародного науково-технiчного спiвробiтництва українськими вченими, а також грантiв, що надаються в рамках такого спiвробiтництва в порядку, визначеному Кабiнетом Мiнiстрiв України.

(частина четверта статтi 44 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 16.10.2012р. N 5460-VI)

     Обмеження у сферi мiжнародного наукового та науково-технiчного спiвробiтництва встановлюються законодавством України.

Роздiл VI
ПРИКIНЦЕВI ПОЛОЖЕННЯ

     1. Цей Закон набирає чинностi з дня його опублiкування за винятком статей 11, 12, 13, 14, 15, 19, 20, 21, 23, 24, 34, 36, якi набирають чинностi через шiсть мiсяцiв пiсля набрання чинностi цим Законом.

     2. Кабiнету Мiнiстрiв України:

     забезпечити в шестимiсячний термiн прийняття нормативно-правових актiв, передбачених цим Законом;

     привести у двомiсячний термiн свої нормативно-правовi акти у вiдповiднiсть з цим Законом.

     3. До приведення законодавства України у вiдповiднiсть iз цим Законом закони та iншi нормативно-правовi акти застосовуються в частинi, що не суперечить цьому Закону.

     4. Кошти, необхiднi для реалiзацiї положень частин четвертої та сьомої статтi 24 цього Закону, передбачаються у роздiлi "Фундаментальнi науковi дослiдження i сприяння науково-технiчному прогресу" Державного бюджету України.

     5. Частина друга статтi 34 цього Закону реалiзовуватиметься поетапно з 1999 до 2001 року шляхом щорiчного збiльшення частки видаткiв на науку, починаючи з одного вiдсотка валового внутрiшнього продукту.

Президент України Л.КРАВЧУК

м. Київ
13 грудня 1991 року
N 1977-XII

Copyright © 2021 НТФ «Інтес»
Всі права захищені.