ЗАКОН УКРАЇНИ
Про внесення змiн до деяких законодавчих актiв України щодо охорони iнтелектуальної власностi
Верховна Рада України постановляє:
I. Внести змiни до таких законодавчих актiв України:
1. Абзац четвертий частини другої статтi 1 Закону України "Про iнвестицiйну дiяльнiсть" (Вiдомостi Верховної Ради України, 1991 р., N 47, ст. 646) викласти в такiй редакцiї:
"майновi права iнтелектуальної власностi".
2. У Законi України "Про друкованi засоби масової iнформацiї (пресу) в Українi" (Вiдомостi Верховної Ради України, 1993 р., N 1, ст. 1; iз змiнами, внесеними Законом України вiд 10 липня 2003 року N 1107-IV:
1) частину першу статтi 36 викласти в такiй редакцiї:
"Редакцiя зобов'язана використовувати авторськi матерiали, твори лiтератури, науки i мистецтва з дотриманням законодавства з питань iнтелектуальної власностi";
2) частину другу статтi 41 доповнити пунктом 10 такого змiсту:
"10) порушення законодавства з питань iнтелектуальної власностi".
3. У Законi України "Про телебачення i радiомовлення" (Вiдомостi Верховної Ради України, 1994 р., N 10, ст. 43; 1996 р., N 5, ст. 18; 1997 р., N 15, ст. 115; 1999 р., N 41, ст. 373):
1) у частинi третiй статтi 30 слова "без погодження з власником авторського права" замiнити словами "без погодження з суб'єктом авторського права i (або) сумiжних прав";
2) статтю 36 викласти в такiй редакцiї:
"Стаття 36. Особистi немайновi та майновi права телерадiоорганiзацiй
Телерадiоорганiзацiї та їх правонаступники є суб'єктами сумiжних прав.
Телерадiоорганiзацiя має право вимагати згадування свого найменування у зв'язку iз записом, вiдтворенням, розповсюдженням своєї передачi i публiчним повторним сповiщенням її iншою телерадiоорганiзацiєю.
До майнових прав телерадiоорганiзацiї належить її виключне право на використання своїх програм будь-яким способом та виключне право дозволяти чи забороняти iншим особам:
публiчне сповiщення своїх програм шляхом трансляцiї i ретрансляцiї;
фiксацiю своїх програм на матерiальному носiї та їх вiдтворення;
публiчне виконання i публiчну демонстрацiю своїх програм у мiсцях з платним входом.
Телерадiоорганiзацiя також має право забороняти поширення на територiї України чи з територiї України сигналу iз супутника, що несе її програми, розповсюджуючим органом, для якого цей сигнал iз супутника не призначався.
Майновi права телерадiоорганiзацiї можуть передаватися (вiдчужуватися) iншим особам на пiдставi договору, в якому визначаються спосiб i строк використання програми мовлення, розмiр
i порядок виплати винагороди, територiя, на яку поширюються переданi права, тощо.
Майновi права телерадiоорганiзацiї можуть бути також переданi (вiдчуженi) iншiй особi у встановленому законом порядку внаслiдок припинення юридичної особи - суб'єкта сумiжних прав.
Без згоди телерадiоорганiзацiї допускається використання її програм i передач у випадках, передбачених статтею 42 Закону України "Про авторське право i сумiжнi права";
3) абзац шiстнадцятий частини першої статтi 46 викласти в такiй редакцiї:
"порушення прав суб'єктiв авторського права i (або) сумiжних прав".
4. У Законi України "Про видавничу справу" (Вiдомостi Верховної Ради України, 1997 р., N 32, ст. 206):
1) у статтi 17:
абзаци восьмий i дев'ятий частини другої викласти в такiй редакцiї:
"перекладiв, обробок, анотацiй, резюме, оглядiв, iнсценiзацiй, iнших переробок творiв i обробок фольклору (похiдних творiв) без заподiяння шкоди охоронi творiв, якi зазнали перекладу, адаптацiї чи iншої переробки;
збiрникiв творiв, збiрникiв обробок фольклору, енциклопедiй та антологiй, збiрникiв звичайних даних, iнших складених творiв за умови, що вони є результатом творчої працi за добором, координацiєю або упорядкуванням змiсту без порушення авторських прав на твори, що входять до них як складовi частини";
частину п'яту викласти в такiй редакцiї:
"Умови виконання замовлення на видавничу продукцiю, права та обов'язки сторiн визначаються договорами мiж автором (спiвавторами), їх спадкоємцями чи особами, яким автори чи їх спадкоємцi передали свої авторськi майновi права на об'єкт замовлення, замовником, видавцем, виготовлювачем та розповсюджувачем, укладеними вiдповiдно до законодавства";
2) частину першу статтi 20 викласти в такiй редакцiї:
"Права та обов'язки видавця у вiдносинах з автором (спiвавторами) твору в галузi науки, лiтератури i мистецтва, їх спадкоємцями чи з особою, якiй автори чи їх спадкоємцi передали авторськi майновi права, чи з особами, яким належать права на iншi об'єкти права iнтелектуальної власностi, визначаються законодавством України з питань iнтелектуальної власностi";
3) останнiй абзац частини другої статтi 28 викласти в такiй редакцiї:
"реалiзовувати видавничу продукцiю без дозволу її власника (спiввласникiв), а також з порушенням законодавства України з питань iнтелектуальної власностi".
5. У Законi України "Про професiйних творчих працiвникiв та творчi спiлки" (Вiдомостi Верховної Ради України, 1997 р., N 52, ст. 312; 2001 р., N 41, ст. 199):
1) абзац п'ятий частини другої статтi 4 викласти в такiй редакцiї:
"гарантує професiйний та соцiальний захист членiв творчих спiлок, охорону їх авторських та сумiжних прав";
2) частину першу статтi 9 доповнити абзацом такого змiсту:
"здiйснювати управлiння майновими правами членiв спiлки, якi є суб'єктами авторського права i (або) сумiжних прав згiдно iз Законом України "Про авторське право i сумiжнi права";
3) абзаци третiй i сьомий статтi 21 викласти в такiй редакцiї:
"винагороди за управлiння майновими правами суб'єктiв авторського права i (або) сумiжних прав вiдповiдно до Закону України "Про авторське право i сумiжнi права";
"спецiальнi вiдрахування до фондiв творчих спiлок, якщо вони встановленi Кабiнетом Мiнiстрiв України, за використання на територiї України творiв, якi стали суспiльним надбанням".
6. Статтю 42 Закону України "Про наукову i науково-технiчну дiяльнiсть" (Вiдомостi Верховної Ради України, 1999 р., N 2-3, ст. 20) викласти в такiй редакцiї:
"Стаття 42. Захист права iнтелектуальної власностi
Захист права iнтелектуальної власностi забезпечується вiдповiдно до законiв та iнших нормативно-правових актiв органами державної влади України.
У разi порушення права iнтелектуальної власностi його захист здiйснюється в порядку, встановленому адмiнiстративним, цивiльним i кримiнальним законодавством.
Обов'язковими умовами договору (контракту), на пiдставi якого виконуються науково-дослiднi та дослiдно-конструкторськi роботи, що фiнансуються за рахунок коштiв Державного бюджету України, є визначення суб'єктiв права iнтелектуальної власностi, зобов'язання сторiн щодо забезпечення охорони прав на створенi об'єкти iнтелектуальної власностi, визначення сторони, яка буде сплачувати винагороду суб'єктам права iнтелектуальної власностi згiдно iз законодавством України".
7. Роздiл VI Закону України "Про архiтектурну дiяльнiсть" (Вiдомостi Верховної Ради України, 1999 р., N 31, ст. 246) викласти в такiй редакцiї:
"Роздiл VI
АВТОРСЬКЕ ПРАВО НА ОБ'ЄКТИ АРХIТЕКТУРНОЇ
ДIЯЛЬНОСТI
Стаття 29. Об'єкти та суб'єкти авторського права в галузi архiтектури
Вiдносини, що виникають пiд час створення i використання об'єктiв архiтектури як об'єктiв авторського права, регулюються Законом України "Про авторське право i сумiжнi права" , цим Законом та iншими законодавчими актами України.
Об'єктами авторського права в галузi архiтектури є твори архiтектури, мiстобудування i садово-паркового мистецтва, а також плани, креслення, пластичнi твори, iлюстрацiї, карти та ескiзи, що стосуються архiтектури.
Особа (особи), творчою працею якої (яких) створено об'єкти архiтектури як об'єкти авторського права, вважається автором (спiвавторами) цих об'єктiв.
Спiвавторами не можуть бути особи, якi подають автору об'єкта архiтектури технiчну, консультацiйну чи органiзацiйну допомогу або такi, що здiйснюють органiзацiю проектування i будiвництва (реконструкцiї, реставрацiї, капiтального ремонту), контроль за виконанням зазначених робiт.
Стаття 30. Майновi права на об'єкт архiтектури
Майновi права на об'єкт архiтектури як об'єкт авторського права, створений у зв'язку з виконанням трудового договору, належать працiвниковi, який створив цей об'єкт, та юридичнiй або фiзичнiй особi, де або в якої вiн працює, спiльно, якщо iнше не встановлено договором.
Майновi права на об'єкт архiтектури як об'єкт авторського права, створений за замовленням, належать творцевi цього об'єкта або замовниковi спiльно, якщо iнше не встановлено договором.
Обов'язковi умови договорiв щодо розпорядження майновими правами на об'єкт архiтектури як об'єкт авторського права визначаються Цивiльним кодексом України та Законом України "Про авторське право i сумiжнi права".
Автор проекту твору архiтектури, мiстобудування, садово-паркового мистецтва має виключне право на участь у подальшiй його реалiзацiї, якщо iнше не передбачено умовами договору iз замовником або юридичною чи фiзичною особою, де або в якої вiн працює, а також на внесення змiн до не завершеного будiвництвом чи збудованого твору архiтектури, мiстобудування, садово-паркового мистецтва у разi змiни його функцiонального призначення чи реконструкцiї.
Використання проекту твору архiтектури, мiстобудування чи садово-паркового мистецтва для реалiзацiї допускається тiльки одноразово, якщо iнше не обумовлено договором, згiдно з яким створено проект. Повторне використання такого проекту i розробленої на його основi робочої документацiї здiйснюється виключно за згодою автора з виплатою йому або його правонаступникам авторської винагороди.
Автор об'єкта архiтектури як об'єкта авторського права має право на одержання у встановленому законодавством порядку авторської винагороди за його створення i використання.
Стаття 31. Особистi немайновi права автора (спiвавторiв) об'єкта архiтектури
Автору (спiвавторам) об'єкта архiтектури як об'єкта авторського права належать особистi немайновi права, визначенi Законом України "Про авторське право i сумiжнi права".
Особистi немайновi права на об'єкт архiтектури як об'єкт авторського права належать його автору (спiвавторам) незалежно вiд умов договору (контракту) мiж автором та замовником або юридичною чи фiзичною особою, де або в якої вiн працює".
8. Частину другу статтi 4 Закону України "Про народнi художнi промисли" (Вiдомостi Верховної Ради України, 2001 р., N 41, ст. 199) доповнити абзацом такого змiсту:
"забезпечує охорону авторських прав суб'єктiв народних художнiх промислiв".
9. У Законi України вiд 11 липня 2003 року "Про рекламу":
1) статтю 4 викласти в такiй редакцiї:
"Стаття 4. Використання об'єктiв авторського права i (або) сумiжних прав у рекламi
Використання у рекламi об'єктiв авторського права i (або) сумiжних прав здiйснюється вiдповiдно до вимог законодавства України про авторське право i сумiжнi права";
2) статтю 6 викласти в такiй редакцiї:
"Застосування мови у рекламi здiйснюється вiдповiдно до чинного законодавства України про мови.
Знаки для товарiв i послуг наводяться у рекламi у тому виглядi, в якому їм надана правова охорона в Українi вiдповiдно до чинного законодавства, зокрема статтi 6 quinquies Паризької конвенцiї про охорону промислової власностi".
10. Пункт 5 статтi 5 Декрету Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 10 травня 1993 року N 46-93 "Про стандартизацiю i сертифiкацiю" (Вiдомостi Верховної Ради України, 1993 р., N 27, ст. 289; 2000 р., N 5, ст. 34; 2003 р., N 16, ст. 128) виключити.
II. Цей Закон набирає чинностi з дня його опублiкування.
| Президент України | Л.КУЧМА |
м. Київ
3 лютого 2004 року
N 1407-IV
 | Copyright © 2024 НТФ «Интес» Все права сохранены. |