ЗАКОН  УКРАЇНИ

Про авторське право i сумiжнi права

Iз змiнами i доповненнями, внесеними
Законами України
вiд 28 лютого 1995 року N 75/95-ВР,
вiд 16 липня 1999 року N 998-XIV,
вiд 11 липня 2001 року N 2627-III
(Законом України вiд 11 липня 2001 року N 2627-III
цей Закон викладено у новiй редакцiї),
вiд 22 травня 2003 року N 850-IV,
вiд 20 листопада 2003 року N 1294-IV,
вiд 13 сiчня 2011 року N 2939-VI,
вiд 13 квiтня 2012 року N 4652-VI,
вiд 16 жовтня 2012 року N 5460-VI,
вiд 25 грудня 2015 року N 927-VIII,
вiд 5 жовтня 2016 року N 1651-VIII,
вiд 23 березня 2017 року N 1977-VIII,
вiд 15 травня 2018 року N 2415-VIII
(змiни, внесенi Законом України вiд 15 травня 2018 року N 2415-VIII, застосовуються до
правовiдносин, якi виникли пiсля набрання ним чинностi, а в частинi функцiонування електронної
системи реєстрацiї та облiку у сферi авторських i сумiжних прав - з 1 липня 2019 року)
вiд 2 жовтня 2018 року N 2581-VIII,
вiд 16 червня 2020 року N 703-IX,
вiд 15 липня 2021 року N 1667-IX

(У текстi Закону слова "звичайного кола сiм'ї" i "звичайного кола однiєї сiм'ї" замiнено словами "коло сiм'ї" у вiдповiдних вiдмiнках згiдно iз Законом України вiд 22 травня 2003 року N 850-IV)

     Цей Закон охороняє особистi немайновi права i майновi права авторiв та їх правонаступникiв, пов'язанi iз створенням та використанням творiв науки, лiтератури i мистецтва - авторське право, i права виконавцiв, виробникiв фонограм i вiдеограм та органiзацiй мовлення - сумiжнi права.

Роздiл I
ЗАГАЛЬНI ПОЛОЖЕННЯ

     Стаття 1. Визначення термiнiв

     У цьому Законi термiни вживаються у такому значеннi:

     автор - фiзична особа, яка своєю творчою працею створила твiр;

     аудiовiзуальний твiр - твiр, що фiксується на певному матерiальному носiї (кiноплiвцi, магнiтнiй плiвцi чи магнiтному диску, компакт-диску тощо) у виглядi серiї послiдовних кадрiв (зображень) чи аналогових або дискретних сигналiв, якi вiдображають (закодовують) рухомi зображення (як iз звуковим супроводом, так i без нього), i сприйняття якого є можливим виключно за допомогою того чи iншого виду екрана (кiноекрана, телевiзiйного екрана тощо), на якому рухомi зображення вiзуально вiдображаються за допомогою певних технiчних засобiв. Видами аудiовiзуального твору є кiнофiльми, телефiльми, вiдеофiльми, дiафiльми, слайдофiльми тощо, якi можуть бути iгровими, анiмацiйними (мультиплiкацiйними), неiгровими чи iншими;

     аудiодискрипцiя (тифлокоментування) - створення окремої звукової дорiжки iз закадровим описом персонажа, предмета, простору або дiї у вiдеопродукцiї для слiпих, осiб з порушеннями зору та осiб з дислексiєю;

(статтю 1 доповнено термiном згiдно iз Законом України вiд 25.12.2015р. N 927-VIII)

     база даних (компiляцiя даних) - сукупнiсть творiв, даних або будь-якої iншої незалежної iнформацiї у довiльнiй формi, в тому числi - електроннiй, пiдбiр i розташування складових частин якої та її упорядкування є результатом творчої працi, i складовi частини якої є доступними iндивiдуально i можуть бути знайденi за допомогою спецiальної пошукової системи на основi електронних засобiв (комп'ютера) чи iнших засобiв;

     веб-сайт - сукупнiсть даних, електронної (цифрової) iнформацiї, iнших об'єктiв авторського права i (або) сумiжних прав тощо, пов'язаних мiж собою i структурованих у межах адреси веб-сайту i (або) облiкового запису власника цього веб-сайту, доступ до яких здiйснюється через адресу мережi Iнтернет, що може складатися з доменного iменi, записiв про каталоги або виклики i (або) числової адреси за Iнтернет-протоколом;

(статтю 1 доповнено термiном згiдно iз Законом України вiд 23.03.2017р. N 1977-VIII)

     веб-сторiнка - складова частина веб-сайту, що може мiстити данi, електронну (цифрову) iнформацiю, iншi об'єкти авторського права i (або) сумiжних прав тощо;

(статтю 1 доповнено термiном згiдно iз Законом України вiд 23.03.2017р. N 1977-VIII)

     виключне право - майнове право особи, яка має щодо твору, виконання, постановки, передачi органiзацiї мовлення, фонограми чи вiдеограми авторське право i (або) сумiжнi права, на використання цих об'єктiв авторського права i (або) сумiжних прав лише нею i на видачу лише цiєю особою дозволу чи заборону їх використання iншим особам у межах строку, встановленого цим Законом;

     виконавець - актор (театру, кiно тощо), спiвак, музикант, танцюрист або iнша особа, яка виконує роль, спiває, читає, декламує, грає на музичному iнструментi, танцює чи будь-яким iншим способом виконує твори лiтератури, мистецтва чи твори народної творчостi, цирковi, естраднi, ляльковi номери, пантомiми тощо, а також диригент музичних i музично-драматичних творiв;

     виробник вiдеограми - фiзична або юридична особа, яка взяла на себе iнiцiативу i несе вiдповiдальнiсть за перший вiдеозапис виконання або будь-яких рухомих зображень (як iз звуковим супроводом, так i без нього);

     виробник фонограми - фiзична або юридична особа, яка взяла на себе iнiцiативу i несе вiдповiдальнiсть за перший звукозапис виконання або будь-яких звукiв;

     вiдеограма - вiдеозапис на вiдповiдному матерiальному носiї (магнiтнiй стрiчцi, магнiтному диску, компакт-диску тощо) виконання або будь-яких рухомих зображень (iз звуковим супроводом чи без нього), крiм зображень у виглядi запису, що входить до аудiовiзуального твору. Вiдеограма є вихiдним матерiалом для виготовлення її копiй;

     вiдтворення - виготовлення одного або бiльше примiрникiв твору, вiдеограми, фонограми в будь-якiй матерiальнiй формi, а також їх запис для тимчасового чи постiйного зберiгання в електроннiй (у тому числi цифровiй), оптичнiй або iншiй формi, яку може зчитувати комп'ютер;

     власник веб-сайту - особа, яка є володiльцем облiкового запису та встановлює порядок i умови використання веб-сайту. За вiдсутностi доказiв iншого власником веб-сайту вважається реєстрант вiдповiдного доменного iменi, за яким здiйснюється доступ до веб-сайту, i (або) отримувач послуг хостингу;

(статтю 1 доповнено термiном згiдно iз Законом України вiд 23.03.2017р. N 1977-VIII)

     власник веб-сторiнки - особа, яка є володiльцем облiкового запису, що використовується для розмiщення веб-сторiнки на веб-сайтi, та яка управляє i (або) розмiщує електронну (цифрову) iнформацiю в межах такої веб-сторiнки. Власник веб-сайту не є власником веб-сторiнки, якщо останнiй володiє облiковим записом, що дозволяє йому самостiйно, незалежно вiд власника веб-сайту, розмiщувати iнформацiю на веб-сторiнцi та управляти нею;

(статтю 1 доповнено термiном згiдно iз Законом України вiд 23.03.2017р. N 1977-VIII)

     гiперпосилання - формалiзований вiдповiдно до стандартiв мережi Iнтернет запис адреси веб-сайту або його частини (веб-сторiнки, даних). У разi якщо гiперпосилання адресує до частини веб-сайту (веб-сторiнки), то, крiм домену i (або) числової адреси за Iнтернет-протоколом, воно може мiстити додатковi записи про каталоги або виклики i умови доступу до веб-сторiнки, що може бути вiдтворена або збережена на пристроях, якi можуть зчитувати та вiдтворювати електронну (цифрову) iнформацiю з використанням мережi Iнтернет;

(статтю 1 доповнено термiном згiдно iз Законом України вiд 23.03.2017р. N 1977-VIII)

     електронна (цифрова) iнформацiя - аудiовiзуальнi твори, музичнi твори (з текстом або без тексту), комп'ютернi програми, фонограми, вiдеограми, програми (передачi) органiзацiй мовлення, що знаходяться в електроннiй (цифровiй) формi, придатнiй для зчитування i вiдтворення комп'ютером, якi можуть iснувати i (або) зберiгатися у виглядi одного або декiлькох файлiв (частин файлiв), записiв у базi даних на зберiгаючих пристроях комп'ютерiв, серверiв тощо у мережi Iнтернет, а також програми (передачi) органiзацiй мовлення, що ретранслюються з використанням мережi Iнтернет;

(статтю 1 доповнено термiном згiдно iз Законом України вiд 23.03.2017р. N 1977-VIII)

     iнформацiя про управлiння правами - iнформацiя, в тому числi в електроннiй (цифровiй) формi, що iдентифiкує об'єкт авторського права i (або) сумiжних прав i автора чи iншу особу, яка має на цей об'єкт авторське право i (або) сумiжнi права, або iнформацiя про умови використання об'єкта авторського права i (або) сумiжних прав, або будь-якi цифри чи коди, у яких представлена така iнформацiя, коли будь-який iз цих елементiв iнформацiї прикладений до примiрника об'єкта авторського права i (або) сумiжних прав або вмiщений у нього чи з'являється у зв'язку з його повiдомленням до загального вiдома;

     iм'я автора - сукупнiсть слiв чи знакiв, що iдентифiкують автора: прiзвище та iм'я автора; прiзвище, iм'я та по батьковi автора; iнiцiали автора; псевдонiм автора; прийнятий автором знак (сукупнiсть знакiв) тощо;

     запис (звукозапис, вiдеозапис) - фiксацiя за допомогою спецiальних технiчних засобiв (у тому числi й за допомогою числового представлення) на вiдповiдному матерiальному носiї звукiв i (або) рухомих зображень, яка дозволяє здiйснювати їх сприйняття, вiдтворення або сповiщення за допомогою вiдповiдного пристрою;

     здавання у майновий найм - передача права користування i (або) володiння оригiналом чи примiрником твору, фонограми, вiдеограми на певний строк з метою одержання прямої чи опосередкованої комерцiйної вигоди;

     кабельна ретрансляцiя - прийом i одночасна передача телерадiоорганiзацiями, провайдерами програмної послуги та iншими особами незалежно вiд використаних технiчних засобiв повних i незмiнних передач (програм) органiзацiй мовлення або їх iстотних частин, а також творiв, виконань, фонограм, вiдеограм, зокрема таких, що мiстяться в таких передачах (програмах) органiзацiй мовлення, за умови що початкова трансляцiя такої передачi (програми) здiйснена органiзацiєю мовлення, яка не пiдпадає пiд юрисдикцiю України вiдповiдно до закону або мiжнародного договору, згода на обов'язковiсть якого надана Верховною Радою України;

(статтю 1 доповнено термiном згiдно iз Законом України вiд 15.05.2018р. N 2415-VIII)

     камкординг - вiдеозапис аудiовiзуального твору пiд час його публiчної демонстрацiї в кiнотеатрах, iнших кiновидовищних закладах особами, якi перебувають у тому самому примiщеннi, де вiдбувається така публiчна демонстрацiя, для будь-яких цiлей без дозволу суб'єкта авторського права або сумiжних прав;

(статтю 1 доповнено термiном згiдно iз Законом України вiд 23.03.2017р. N 1977-VIII)

     кардшейрiнг - забезпечення у будь-якiй формi та в будь-який спосiб доступу до програми (передачi) органiзацiї мовлення, доступ до якої обмежений суб'єктом авторського права i (або) сумiжних прав застосуванням технiчних засобiв захисту (абонентська карта, код тощо), в обхiд таких технiчних засобiв захисту, в результатi чого зазначена програма (передача) може бути сприйнята або в iнший спосiб доступна без застосування технiчних засобiв захисту;

(статтю 1 доповнено термiном згiдно iз Законом України вiд 23.03.2017р. N 1977-VIII)

     карикатура - твiр образотворчого мистецтва, який є творчою переробкою iншого правомiрно оприлюдненого твору, в тому числi персонажу твору або iменi персонажу твору, що за своїм змiстом має комiчний, сатиричний характер або спрямовується на висмiювання певних осiб або подiй;

(статтю 1 доповнено термiном згiдно iз Законом України вiд 05.10.2016р. N 1651-VIII)

     комп'ютерна програма - набiр iнструкцiй у виглядi слiв, цифр, кодiв, схем, символiв чи у будь-якому iншому виглядi, виражених у формi, придатнiй для зчитування комп'ютером, якi приводять його у дiю для досягнення певної мети або результату (це поняття охоплює як операцiйну систему, так i прикладну програму, вираженi у вихiдному або об'єктному кодах);

     контрафактний примiрник твору, фонограми, вiдеограми - примiрник твору, фонограми чи вiдеограми, вiдтворений, опублiкований i (або) розповсюджуваний з порушенням авторського права i (або) сумiжних прав, у тому числi примiрники захищених в Українi творiв, фонограм i вiдеограм, що ввозяться на митну територiю України без згоди автора чи iншого суб'єкта авторського права i (або) сумiжних прав, зокрема з країн, в яких цi твори, фонограми i вiдеограми нiколи не охоронялися або перестали охоронятися;

     Нацiональний орган iнтелектуальної власностi (далi - НОIВ) - державна органiзацiя, що входить до державної системи правової охорони iнтелектуальної власностi, визначена на нацiональному рiвнi Кабiнетом Мiнiстрiв України як така, що здiйснює повноваження у сферi iнтелектуальної власностi, визначенi цим Законом, iншими законами у сферi iнтелектуальної власностi, актами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi iнтелектуальної власностi, та статутом, i має право представляти Україну в мiжнародних та регiональних органiзацiях;

(статтю 1 доповнено термiном згiдно iз Законом України вiд 16.06.2020р. N 703-IX)

     облiковий запис - формалiзований згiдно зi стандартами мережi Iнтернет запис на комп'ютерному обладнаннi (комп'ютерах, серверах), пiдключеному до мережi Iнтернет, що iдентифiкує користувача (наприклад, власника веб-сайту) на такому обладнаннi, включає в себе данi про доступ до частини каталогiв i програмного забезпечення комп'ютерного обладнання, а також визначає права такого доступу, що надають можливiсть володiльцю облiкового запису додавати, видаляти, змiнювати електронну (цифрову) iнформацiю i данi веб-сайту, надавати доступ до веб-сайту або його частин, окремих даних iншим особам, припиняти функцiонування такого веб-сайту або його частини в межах облiкового запису;

(статтю 1 доповнено термiном згiдно iз Законом України вiд 23.03.2017р. N 1977-VIII)

     оприлюднення (розкриття публiцi) твору - здiйснена за згодою автора чи iншого суб'єкта авторського права i (або) сумiжних прав дiя, що вперше робить твiр доступним для публiки шляхом опублiкування, публiчного виконання, публiчного показу, публiчної демонстрацiї, публiчного сповiщення тощо;

     опублiкування твору, фонограми, вiдеограми - випуск в обiг за згодою автора чи iншого суб'єкта авторського права i (або) сумiжних прав виготовлених полiграфiчними, електронними чи iншими способами примiрникiв твору, фонограми, вiдеограми у кiлькостi, здатнiй задовольнити, з урахуванням характеру твору, фонограми чи вiдеограми, розумнi потреби публiки, шляхом їх продажу, здавання в майновий найм, побутового чи комерцiйного прокату, надання доступу до них через електроннi системи iнформацiї таким чином, що будь-яка особа може його отримати з будь-якого мiсця i у будь-який час за власним вибором або передачi права власностi на них чи володiння ними iншими способами. Опублiкуванням твору, фонограми, вiдеограми вважається також депонування рукопису твору, фонограми, вiдеограми у сховищi (депозитарiї) з вiдкритим доступом та можливiстю одержання в ньому примiрника (копiї) твору, фонограми, вiдеограми;

     органiзацiя колективного управлiння (органiзацiя колективного управлiння майновими правами) - органiзацiя, що управляє на колективнiй основi майновими правами суб'єктiв авторського права i (або) сумiжних прав i не має на метi одержання прибутку;

     органiзацiя мовлення - органiзацiя ефiрного мовлення чи органiзацiя кабельного мовлення;

     органiзацiя ефiрного мовлення - телерадiоорганiзацiя, що здiйснює публiчне сповiщення радiо- чи телевiзiйних передач i програм мовлення (як власного виробництва, так i виробництва iнших органiзацiй) шляхом передачi в ефiр за допомогою радiохвиль (а також лазерних променiв, гамма-променiв тощо) у будь-якому частотному дiапазонi (у тому числi й з використанням супутникiв);

     органiзацiя кабельного мовлення - телерадiоорганiзацiя, що здiйснює публiчне сповiщення радiо- чи телевiзiйних передач i програм мовлення (як власного виробництва, так i виробництва iнших органiзацiй) шляхом передачi на вiддаль сигналу за допомогою того чи iншого виду наземного, пiдземного чи пiдводного кабелю (провiдникового, оптоволоконного чи iншого виду);

     особа - фiзична або юридична особа;

     пародiя - твiр, який є творчою переробкою iншого правомiрно оприлюдненого твору або його частини, що за своїм змiстом має комiчний, сатиричний характер або спрямовується на висмiювання певних подiй або осiб;

(статтю 1 доповнено термiном згiдно iз Законом України вiд 05.10.2016р. N 1651-VIII)

     попурi - музичний або iнший твiр, який є творчим пiдбором i розташуванням уривкiв iнших правомiрно оприлюднених творiв або який iмiтує творчий стиль iнших авторiв чи виконавцiв або iнших iсторичних епох;

(статтю 1 доповнено термiном згiдно iз Законом України вiд 05.10.2016р. N 1651-VIII)

     постачальник послуг хостингу - особа, яка надає власникам веб-сайтiв послуги i (або) ресурси для розмiщення веб-сайтiв або їх частин у мережi Iнтернет та iз забезпечення доступу до них через мережу Iнтернет. Власник веб-сайту, який розмiщує свiй веб-сайт або його частину в мережi Iнтернет на власних ресурсах i (або) самостiйно забезпечує доступ до нього з використанням мережi Iнтернет, одночасно є постачальником послуг хостингу;

(статтю 1 доповнено термiном згiдно iз Законом України вiд 23.03.2017р. N 1977-VIII)

     похiдний твiр - твiр, що є творчою переробкою iншого iснуючого твору без завдавання шкоди його охоронi (анотацiя, адаптацiя, аранжування, обробка фольклору, iнша переробка твору) чи його творчим перекладом на iншу мову (до похiдних творiв не належать аудiовiзуальнi твори, одержанi шляхом дублювання, озвучення, субтитрування українською чи iншими мовами iнших аудiовiзуальних творiв);

     примiрник твору - копiя твору, виконана у будь-якiй матерiальнiй формi;

     примiрник фонограми - копiя фонограми на вiдповiдному матерiальному носiї, яка виконана безпосередньо чи опосередковано iз цiєї фонограми i мiстить усi зафiксованi на нiй звуки чи їх частину;

     примiрник вiдеограми - копiя вiдеограми на вiдповiдному матерiальному носiї, яка виконана безпосередньо чи опосередковано iз цiєї вiдеограми i мiстить усi зафiксованi на нiй рухомi зображення чи їх частину (як iз звуковим супроводом, так i без нього);

     продюсер аудiовiзуального твору - особа, яка органiзує або органiзує та фiнансує створення аудiовiзуального твору;

     псевдонiм - вигадане iм'я, вибране автором чи виконавцем для позначення свого авторства;

     публiчне виконання - подання творiв, виконань, фонограм, передач органiзацiй мовлення шляхом декламацiї, гри, спiву, танцю та iншим способом як безпосередньо (у живому виконаннi), так i за допомогою будь-яких пристроїв i процесiв (за винятком передачi в ефiр чи по кабелях) у мiсцях, де присутнi чи можуть бути присутнiми особи, якi не належать до кола сiм'ї або близьких знайомих цiєї сiм'ї, незалежно вiд того, чи присутнi вони в одному мiсцi i в один i той самий час або в рiзних мiсцях i в рiзний час;

(абзац статтi 1 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 15.05.2018р. N 2415-VIII)

     публiчна демонстрацiя аудiовiзуального твору, вiдеограми - публiчне одноразове чи багаторазове представлення публiцi у примiщеннi, в якому можуть бути присутнiми особи, якi не належать до кола сiм'ї або близьких знайомих цiєї сiм'ї, аудiовiзуального твору чи зафiксованого у вiдеограмi виконання або будь-яких рухомих зображень;

(абзац статтi 1 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 15.05.2018р. N 2415-VIII)

     публiчний показ - будь-яка демонстрацiя оригiналу або примiрника твору, виконання, фонограми, вiдеограми, передачi органiзацiї мовлення безпосередньо або на екранi за допомогою плiвки, слайда, телевiзiйного кадру тощо (за винятком передачi в ефiр чи по кабелях) або за допомогою iнших пристроїв чи процесiв у мiсцях, де присутнi чи можуть бути присутнiми особи, якi не належать до кола сiм'ї чи близьких знайомих цiєї сiм'ї особи, яка здiйснює показ, незалежно вiд того, чи присутнi вони в одному мiсцi i в один i той самий час або в рiзних мiсцях i в рiзний час (публiчний показ аудiовiзуального твору чи вiдеограми означає також демонстрацiю окремих кадрiв аудiовiзуального твору чи вiдеограми без дотримання їх послiдовностi);

(абзац статтi 1 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 15.05.2018р. N 2415-VIII)

     публiчне сповiщення (доведення до загального вiдома) - передача в ефiр за допомогою радiохвиль (а також лазерних променiв, гама-променiв тощо), у тому числi з використанням супутникiв, чи передача на вiддаль за допомогою проводiв або будь-якого виду наземного чи пiдземного (пiдводного) кабелю (провiдникового, оптоволоконного та iнших видiв) творiв, виконань, будь-яких звукiв i (або) зображень, їх записiв у фонограмах i вiдеограмах, програм органiзацiй мовлення тощо, коли зазначена передача може бути сприйнята необмеженою кiлькiстю осiб у рiзних мiсцях, вiддаленiсть яких вiд мiсця передачi є такою, що без зазначеної передачi зображення чи звуки не можуть бути сприйнятi;

(абзац статтi 1 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 15.05.2018р. N 2415-VIII)

     репрографiчне вiдтворення (репродукування) - факсимiльне вiдтворення у будь-якому розмiрi (у тому числi збiльшеному чи зменшеному) оригiналу письмового чи iншого графiчного твору або його примiрника шляхом фотокопiювання або iншими подiбними способами, крiм запису в електроннiй (у тому числi цифровiй), оптичнiй чи iншiй формi, яку зчитує комп'ютер;

     розповсюдження об'єктiв авторського права i (або) сумiжних прав - будь-яка дiя, за допомогою якої об'єкти авторського права i (або) сумiжних прав безпосередньо чи опосередковано пропонуються публiцi, в тому числi доведення цих об'єктiв до вiдома публiки таким чином, що її представники можуть здiйснити доступ до цих об'єктiв з будь-якого мiсця i в будь-який час за власним вибором;

     службовий твiр - твiр, створений автором у порядку виконання службових обов'язкiв вiдповiдно до службового завдання чи трудового договору (контракту) мiж ним i роботодавцем;

     спецiальний цифровий формат для слiпих, осiб з порушеннями зору та осiб з дислексiєю - цифровий формат для запису аудiйованої книги, яка має зручну навiгацiю i сприяє швидкому пошуку необхiдного матерiалу (сторiнка, роздiл, параграф, таблиця тощо);

(статтю 1 доповнено термiном згiдно iз Законом України вiд 25.12.2015р. N 927-VIII)

     суспiльне надбання - твори i об'єкти сумiжних прав, строк дiї авторського права i (або) сумiжних прав на якi закiнчився;

     твiр архiтектури - твiр у галузi мистецтва спорудження будiвель i ландшафтних утворень (креслення, ескiзи, моделi, збудованi будiвлi та споруди, парки, плани населених пунктiв тощо);

     твiр образотворчого мистецтва - скульптура, картина, малюнок, гравюра, лiтографiя, твiр художнього (у тому числi сценiчного) дизайну тощо;

     твiр ужиткового мистецтва - твiр мистецтва, в тому числi твiр художнього промислу, створений ручним або промисловим способом для користування у побутi або перенесений на предмети такого користування;

     технiчнi засоби захисту - технiчнi пристрої i (або) технологiчнi розробки, призначенi для створення технологiчної перешкоди порушенню авторського права i (або) сумiжних прав при сприйняттi i (або) копiюваннi захищених (закодованих) записiв у фонограмах (вiдеограмах) i передачах органiзацiй мовлення чи для контролю доступу до використання об'єктiв авторського права i сумiжних прав;

     установа - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi iнтелектуальної власностi;

(абзац сорок другий статтi 1 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами України вiд 16.10.2012р. N 5460-VI, вiд 16.06.2020р. N 703-IX)

     фонограма - звукозапис на вiдповiдному носiї (магнiтнiй стрiчцi чи магнiтному диску, грамофоннiй платiвцi, компакт-диску тощо) виконання або будь-яких звукiв, крiм звукiв у формi запису, що входить до аудiовiзуального твору. Фонограма є вихiдним матерiалом для виготовлення її примiрникiв (копiй);

     цитата - порiвняно короткий уривок з лiтературного, наукового чи будь-якого iншого опублiкованого твору, який використовується, з обов'язковим посиланням на його автора i джерела цитування, iншою особою у своєму творi з метою зробити зрозумiлiшими свої твердження або для посилання на погляди iншого автора в автентичному формулюваннi;

     державна система правової охорони iнтелектуальної власностi - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi iнтелектуальної власностi, НОIВ i сукупнiсть iнших наукових, освiтнiх, iнформацiйних та iнших вiдповiдної спецiалiзацiї державних пiдприємств, установ, органiзацiй, що належать до сфери управлiння центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi iнтелектуальної власностi.

(статтю 1 доповнено абзацом згiдно iз Законом України вiд 22.05.2003р. N 850-IV, абзац статтi 1 у редакцiї Закону України вiд 16.06.2020р. N 703-IX)

     Стаття 2. Законодавство України про авторське право i сумiжнi права

     Законодавство України про авторське право i сумiжнi права базується на Конституцiї України i складається з вiдповiдних норм Цивiльного кодексу України, цього Закону, законiв України "Про кiнематографiю", "Про телебачення i радiомовлення", "Про видавничу справу", "Про розповсюдження примiрникiв аудiовiзуальних творiв та фонограм" та iнших законiв України, що охороняють особистi немайновi права та майновi права суб'єктiв авторського права i сумiжних прав.

(стаття 2 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 16.10.2012р. N 5460-VI)

     Стаття 3. Сфера дiї Закону

     1. Дiя цього Закону поширюється на:

     а) твори, зазначенi у частинi першiй статтi 8 цього Закону, i об'єкти сумiжних прав, зазначенi у статтi 35 цього Закону, незалежно вiд мiсця їх першого оприлюднення (або не оприлюдненi, але знаходяться в об'єктивнiй формi на територiї України), авторами яких або особами, яким належить авторське право i (або) сумiжнi права на них, є фiзичнi особи, якi є громадянами України або не є її громадянами, але мають постiйне мiсце проживання на територiї України, або юридичнi особи, якi мають мiсцезнаходження на територiї України;

     б) твори, зазначенi у частинi першiй статтi 8 цього Закону, i об'єкти сумiжних прав, зазначенi у статтi 35 цього Закону, вперше оприлюдненi на територiї України або вперше оприлюдненi за межами України, але пiсля цього протягом 30 днiв оприлюдненi на територiї України;

     в) передачi органiзацiй мовлення, що мають мiсцезнаходження на територiї України i здiйснюють передачi за допомогою передавачiв, розташованих на територiї України;

     г) твори архiтектури i скульптури, якi об'єктивно знаходяться на територiї України;

     д) твори та об'єкти сумiжних прав, якi охороняються вiдповiдно до мiжнародних договорiв України.

     2. Положення цього Закону спрямованi на захист особистих немайнових прав i майнових прав:

     а) суб'єктiв авторського права, зазначених у статтi 7 цього Закону, i суб'єктiв сумiжних прав, зазначених у частинi першiй статтi 36 цього Закону, якi є громадянами України або не є громадянами України, але мають постiйне мiсце проживання на територiї України (для юридичних осiб - мiсцезнаходження на територiї України), незалежно вiд того, на якiй територiї вперше були оприлюдненi їх твори чи об'єкти сумiжних прав;

     б) суб'єктiв авторського права, зазначених у статтi 7 цього Закону, i суб'єктiв сумiжних прав, зазначених у частинi першiй статтi 36 цього Закону, незалежно вiд їх громадянства i постiйного мiсця проживання (для юридичних осiб - їх мiсцезнаходження), твори чи об'єкти сумiжних прав яких вперше оприлюдненi на територiї України або не оприлюдненi, але якi знаходяться в об'єктивнiй формi на територiї України;

     в) суб'єктiв авторського права, зазначених у статтi 7 цього Закону, i суб'єктiв сумiжних прав, зазначених у частинi першiй статтi 36 цього Закону, незалежно вiд їх громадянства i постiйного мiсця проживання, твори чи об'єкти сумiжних прав яких вперше оприлюдненi в iншiй країнi та протягом 30 днiв пiсля цього оприлюдненi на територiї України;

     г) iнших осiб, якi мають авторське право i (або) сумiжнi права.

     3. Суб'єктам авторського права i (або) сумiжних прав, незалежно вiд їх громадянства, твори чи об'єкти сумiжних прав яких вперше оприлюдненi на територiї iншої держави або не оприлюдненi, але знаходяться в об'єктивнiй формi на територiї iншої держави, правова охорона надається вiдповiдно до мiжнародних договорiв України.

     Стаття 4. Повноваження Установи у сферi охорони авторського права i сумiжних прав

     1. Установа забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi охорони авторського права i сумiжних прав, здiйснює свої повноваження у межах, що передбаченi законом, i виконує такi функцiї:

(абзац перший частини першої статтi 1 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 16.06.2020р. N 703-IX)

     аналiзує стан застосування i дотримання нацiонального законодавства i мiжнародних договорiв у сферi авторського права i сумiжних прав;

(абзац другий частини першої статтi 4 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 16.10.2012р. N 5460-VI)

     абзац третiй частини першої статтi 4 виключено

(абзац третiй частини першої статтi 4 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 16.10.2012р. N 5460-VI, виключено згiдно iз Законом України вiд 15.05.2018р. N 2415-VIII)

     здiйснює контроль за виконанням цього Закону у порядку, визначеному Кабiнетом Мiнiстрiв України;

     абзац п'ятий частини першої статтi 4 виключено

(згiдно iз Законом України вiд 15.05.2018р. N 2415-VIII)

     органiзує розробку нормативiв i таблиць щодо розмiру мiнiмальної винагороди i її розподiлу мiж авторами i iншими суб'єктами авторського права i (або) сумiжних прав i подає їх для затвердження в установленому порядку;

(абзац шостий частини першої статтi 4 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 16.10.2012р. N 5460-VI)

     забезпечує вiдтворювачiв, iмпортерiв i експортерiв примiрникiв аудiовiзуальних творiв, фонограм (вiдеограм) контрольними марками вiдповiдно до Закону України "Про розповсюдження примiрникiв аудiовiзуальних творiв i фонограм", веде Єдиний реєстр одержувачiв контрольних марок;

     абзац восьмий частини першої статтi 4 виключено

(згiдно iз Законом України вiд 16.06.2020р. N 703-IX)

     абзац дев'ятий частини першої статтi 4 виключено

(згiдно iз Законом України вiд 16.06.2020р. N 703-IX)

     абзац десятий частини першої статтi 4 виключено

(згiдно iз Законом України вiд 16.06.2020р. N 703-IX)

     забезпечує розробку i реалiзацiю освiтнiх програм у сферi охорони авторського права i сумiжних прав;

     представляє iнтереси України з питань охорони авторського права i сумiжних прав у мiжнародних органiзацiях вiдповiдно до чинного законодавства;

     абзац тринадцятий частини першої статтi 4 виключено

(згiдно iз Законом України вiд 16.06.2020р. N 703-IX)

     абзац чотирнадцятий частини першої статтi 4 виключено

(частину першу статтi 4 доповнено новим абзацом чотирнадцятим згiдно iз Законом України вiд 22.05.2003р. N 850-IV, у зв'язку з цим абзац чотирнадцятий вважати абзацом п'ятнадцятим, абзац чотирнадцятий частини першої статтi 4 виключено згiдно iз Законом України вiд 15.05.2018р. N 2415-VIII)

     здiйснює iншi повноваження вiдповiдно до законiв.

(абзац п'ятнадцятий частини першої статтi 4 у редакцiї Закону України вiд 16.10.2012р. N 5460-VI)

     2. Частину другу статтi 4 виключено

(згiдно iз Законом України вiд 15.05.2018р. N 2415-VIII)

     3. Фiнансування дiяльностi Установи провадиться за рахунок коштiв Державного бюджету України.

     Стаття 41. Повноваження Нацiонального органу iнтелектуальної власностi у сферi охорони авторського права та сумiжних прав

     1. Функцiї НОIВ виконує юридична особа публiчного права (державна органiзацiя), утворена центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi iнтелектуальної власностi, та визначена Кабiнетом Мiнiстрiв України.

     2. До владних повноважень, делегованих НОIВ, належить:

     приймання i розгляд заявок на державну реєстрацiю прав автора на твори науки, лiтератури i мистецтва, а також на реєстрацiю договорiв, що стосуються прав авторiв на твори, здiйснення їх реєстрацiї;

     видача свiдоцтв про реєстрацiю авторського права на твiр;

     здiйснення публiкацiй в офiцiйному бюлетенi з питань охорони авторського права i сумiжних прав;

     здiйснення мiжнародного спiвробiтництва у сферi правової охорони iнтелектуальної власностi i представлення iнтересiв України з питань охорони авторського права та сумiжних прав у Всесвiтнiй органiзацiї iнтелектуальної власностi та iнших мiжнародних органiзацiях вiдповiдно до законодавства;

     iнформування та надання роз'яснень щодо реалiзацiї державної полiтики у сферi охорони авторського права та сумiжних прав.

     3. НОIВ також здiйснює:

     iнформацiйну та видавничу дiяльнiсть у сферi правової охорони iнтелектуальної власностi;

     надання методичної допомоги органiзацiям колективного управлiння та монiторинг їх дiяльностi;

     узагальнення нацiональної та мiжнародної практики застосування законодавства у сферi охорони авторського права та сумiжних прав, розроблення пропозицiй щодо удосконалення законодавства у зазначенiй сферi та подання таких пропозицiй до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi iнтелектуальної власностi;

     органiзацiю та виконання робiт щодо пiдготовки з перепiдготовки та пiдвищення квалiфiкацiї кадрiв державної системи правової охорони iнтелектуальної власностi;

     iншi функцiї та повноваження, передбаченi цим Законом, iншими законами та нормативно-правовими актами України, статутом.

     НОIВ має право отримувати безоплатно вiд мiнiстерств, iнших центральних та мiсцевих органiв виконавчої влади, органiв мiсцевого самоврядування необхiднi для виконання покладених на нього повноважень i функцiй iнформацiю, документи та матерiали.

     4. НОIВ дiє на пiдставi цього Закону, iнших законiв, актiв центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi iнтелектуальної власностi, та статуту, затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi iнтелектуальної власностi.

     5. З метою забезпечення виконання НОIВ делегованих владних повноважень керiвник НОIВ уповноважений на пiдписання документiв правовстановлюючого характеру.

     6. Для пiдготовки рекомендацiй з питань, що належать до компетенцiї НОIВ, орган проводить науковi дослiдження, залучає експертiв та консультантiв.

     7. НОIВ очолює керiвник, який призначається на посаду та звiльняється з посади центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi iнтелектуальної власностi.

     Керiвником НОIВ може бути громадянин України, який проживає в Українi останнi п'ять рокiв, вiльно володiє державною мовою, володiє однiєю з офiцiйних мов Всесвiтньої органiзацiї iнтелектуальної власностi (ВОIВ), має повну вищу юридичну освiту та/або освiту у сферi iнтелектуальної власностi, стаж роботи у сферi iнтелектуальної власностi не менш як 10 рокiв та досвiд роботи на керiвних посадах не менш як п'ять рокiв.

     Керiвником НОIВ не може бути особа, яка вiдповiдно до рiшення суду позбавлена права здiйснювати дiяльнiсть, пов'язану з виконанням функцiй держави, або займати вiдповiднi посади, а також пiддавалася адмiнiстративному стягненню за корупцiйне чи пов'язане з корупцiєю правопорушення протягом трьох рокiв iз дня набрання вiдповiдним рiшенням суду законної сили.

     Керiвник НОIВ призначається на посаду за результатами вiдкритого конкурсу, який проводиться центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi iнтелектуальної власностi, вiдповiдно до встановленого порядку проведення конкурсного вiдбору керiвникiв суб'єктiв господарювання державного сектору економiки.

     Керiвник НОIВ має одного першого заступника та двох заступникiв, якi призначаються на посаду центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi iнтелектуальної власностi, за поданням керiвника НОIВ.

     8. Наглядова рада є наглядовим органом НОIВ та формується у складi:

     двох представникiв Верховної Ради України;

     двох представникiв центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi iнтелектуальної власностi;

     одного представника центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної полiтики у сферах науки i освiти;

     одного представника громадських органiзацiй представникiв у справах iнтелектуальної власностi (патентних повiрених);

     одного представника Нацiональної академiї наук України.

     До складу наглядової ради можуть входити два представники мiжнародних та/або регiональних органiзацiй у сферi iнтелектуальної власностi з правом дорадчого голосу.

     Персональний склад наглядової ради затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi iнтелектуальної власностi.

     Члени наглядової ради виконують свої обов'язки на громадських засадах.

     Голова наглядової ради та його заступники обираються членами наглядової ради з їх числа. Головою наглядової ради не може бути представник центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi iнтелектуальної власностi.

     До повноважень наглядової ради належить здiйснення нагляду за фiнансово-господарською дiяльнiстю НОIВ, виконанням кошторису, використанням коштiв, що формуються з надходжень вiд справляння зборiв за дiї, пов'язанi з охороною прав на об'єкти iнтелектуальної власностi.

     Наглядова рада має право:

     запитувати у НОIВ будь-яку iнформацiю, крiм iнформацiї з обмеженим доступом, та отримувати таку iнформацiю;

     заслуховувати звiти керiвника НОIВ про стан виконання НОIВ його повноважень, про здiйснення фiнансово-господарської дiяльностi, виконання кошторису, використання коштiв, що формуються з надходжень вiд справляння зборiв за дiї, пов'язанi з охороною прав на об'єкти iнтелектуальної власностi, а також плани дiяльностi НОIВ;

     надавати НОIВ рекомендацiї, обов'язковi для розгляду;

     повiдомляти центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi iнтелектуальної власностi, про виявленi порушення.

     Строк повноважень членiв наглядової ради, крiм голови, становить два роки i може бути подовжений не бiльш як на один строк. У разi закiнчення строку повноважень члена наглядової ради НОIВ вiдповiдний орган чи органiзацiя, що його делегували, у мiсячний строк делегує до складу наглядової ради нового представника або приймає рiшення про подовження строку повноважень члена наглядової ради.

     Повноваження члена наглядової ради можуть бути достроково припиненi за поданням органу, що його делегував. Повноваження члена наглядової ради також припиняються за iнiцiативою наглядової ради у разi:

     подання заяви про припинення повноважень за власним бажанням;

     неможливостi виконання покладених на нього обов'язкiв, у тому числi за станом здоров'я;

     припинення вiдносин з органом, що його делегував;

     набрання законної сили обвинувальним вироком суду щодо нього;

     смертi або на пiдставi рiшення суду про визнання його недiєздатним, обмежено дiєздатним, безвiсно вiдсутнiм чи оголошення померлим;

     застосування адмiнiстративного стягнення за корупцiйне або пов'язане з корупцiєю правопорушення.

     Орган, що делегував члена наглядової ради, повноваження якого припинено достроково, зобов'язаний делегувати до складу наглядової ради нового представника у мiсячний строк з дня дострокового припинення повноважень попереднього представника.

     Наглядова рада дiє вiдповiдно до цього Закону та положення про наглядову раду, затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi iнтелектуальної власностi.

     Формою роботи Наглядової ради є засiдання, за результатами проведення якого складається протокол, копiя якого надсилається до НОIВ та до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi iнтелектуальної власностi. Засiдання Наглядової ради вважається правомочним, якщо на ньому присутня проста бiльшiсть її членiв.

     Розмiщення та органiзацiйно-матерiальне забезпечення наглядової ради здiйснюються НОIВ.

     9. НОIВ щороку публiкує на своєму офiцiйному веб-сайтi фiнансову звiтнiсть, зокрема рiчну фiнансову звiтнiсть, аудиторськi висновки щодо рiчної фiнансової звiтностi, звiт про свою дiяльнiсть, у тому числi про виконання кошторису, та кошторис на наступний рiк.

     Фiнансова або консолiдована фiнансова звiтнiсть НОIВ пiдлягає аудиту, що проводиться за рiшенням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi iнтелектуальної власностi.

     10. НОIВ не може мати на метi одержання прибутку вiд своєї дiяльностi. Фiнансування дiяльностi НОIВ здiйснюється за рахунок надходжень вiд справляння зборiв за дiї, пов'язанi з охороною прав на об'єкти iнтелектуальної власностi, а також за рахунок iнших джерел, не заборонених законодавством.

     НОIВ здiйснює закупiвлi товарiв, робiт i послуг у порядку та з використанням процедур, встановлених Законом України "Про публiчнi закупiвлi".

     11. На документах, що приймає або затверджує вiдповiдно до цього Закону НОIВ, може бути використано квалiфiкований електронний пiдпис. Подання документiв в електроннiй формi до НОIВ та видача ним документiв в електроннiй формi здiйснюються вiдповiдно до законодавства у сферi електронних документiв та електронного документообiгу, електронних довiрчих послуг, цього Закону та правил, встановлених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної полiтики у сферi iнтелектуальної власностi.

(згiдно iз Законом України вiд 16.06.2020р. N 703-IX)

     Стаття 5. Застосування правил мiжнародного договору

     Якщо чинним мiжнародним договором, згода на обов'язковiсть якого надана Верховною Радою України, встановлено iншi правила, нiж тi, що мiстяться в законодавствi України про авторське право i сумiжнi права, то застосовуються правила мiжнародного договору.

     Стаття 6. Права iноземних осiб та осiб без громадянства

     Iноземцi та особи без громадянства, вiдповiдно до мiжнародних договорiв чи на основi принципу взаємностi, мають однаковi з особами України права, передбаченi цим Законом.

(стаття 6 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 16.10.2012р. N 5460-VI)

Роздiл II
АВТОРСЬКЕ ПРАВО

     Стаття 7. Суб'єкти авторського права

     Суб'єктами авторського права є автори творiв, зазначених у частинi першiй статтi 8 цього Закону, та iншi фiзичнi та юридичнi особи, якi набули прав на твори вiдповiдно до правочину або закону.

(стаття 7 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 15.07.2021р. N 1667-IX)

     Стаття 8. Об'єкти авторського права

     1. Об'єктами авторського права є твори у галузi науки, лiтератури i мистецтва, а саме:

     1) лiтературнi письмовi твори белетристичного, публiцистичного, наукового, технiчного або iншого характеру (книги, брошури, статтi тощо);

     2) виступи, лекцiї, промови, проповiдi та iншi уснi твори;

     3) комп'ютернi програми;

     4) бази даних;

     5) музичнi твори з текстом i без тексту;

     6) драматичнi, музично-драматичнi твори, пантомiми, хореографiчнi та iншi твори, створенi для сценiчного показу, та їх постановки;

     7) аудiовiзуальнi твори;

     8) твори образотворчого мистецтва;

     9) твори архiтектури, мiстобудування i садово-паркового мистецтва;

     10) фотографiчнi твори, у тому числi твори, виконанi способами, подiбними до фотографiї;

     11) твори ужиткового мистецтва, у тому числi твори декоративного ткацтва, керамiки, рiзьблення, ливарства, з художнього скла, ювелiрнi вироби тощо;

(пункт 11 частини першої статтi 8 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 22.05.2003р. N 850-IV)

     12) iлюстрацiї, карти, плани, креслення, ескiзи, пластичнi твори, що стосуються географiї, геологiї, топографiї, технiки, архiтектури та iнших сфер дiяльностi;

     13) сценiчнi обробки творiв, зазначених у пунктi 1 цiєї частини, i обробки фольклору, придатнi для сценiчного показу;

     14) похiднi твори;

     15) збiрники творiв, збiрники обробок фольклору, енциклопедiї та антологiї, збiрники звичайних даних, iншi складенi твори за умови, що вони є результатом творчої працi за добором, координацiєю або упорядкуванням змiсту без порушення авторських прав на твори, що входять до них як складовi частини;

     16) тексти перекладiв для дублювання, озвучення, субтитрування українською та iншими мовами iноземних аудiовiзуальних творiв;

     17) iншi твори.

     2. Охоронi за цим Законом пiдлягають всi твори, зазначенi у частинi першiй цiєї статтi, як оприлюдненi, так i не оприлюдненi, як завершенi, так i не завершенi, незалежно вiд їх призначення, жанру, обсягу, мети (освiта, iнформацiя, реклама, пропаганда, розваги тощо).

     3. Передбачена цим Законом правова охорона поширюється тiльки на форму вираження твору i не поширюється на будь-якi iдеї, теорiї, принципи, методи, процедури, процеси, системи, способи, концепцiї, вiдкриття, навiть якщо вони вираженi, описанi, поясненi, проiлюстрованi у творi.

     Стаття 9. Охорона авторського права на частину твору

     Частина твору, яка може використовуватися самостiйно, у тому числi й оригiнальна назва твору, розглядається як твiр i охороняється вiдповiдно до цього Закону.

     Стаття 10. Об'єкти, що не охороняються

     Не є об'єктом авторського права:

     а) повiдомлення про новини дня або поточнi подiї, що мають характер звичайної прес-iнформацiї;

     б) твори народної творчостi (фольклор);

     в) виданi органами державної влади у межах їх повноважень офiцiйнi документи полiтичного, законодавчого, адмiнiстративного характеру (закони, укази, постанови, судовi рiшення, державнi стандарти тощо) та їх офiцiйнi переклади;

     г) державнi символи України, державнi нагороди; символи i знаки органiв державної влади, Збройних Сил України та iнших вiйськових формувань; символiка територiальних громад; символи та знаки пiдприємств, установ та органiзацiй;

     д) грошовi знаки;

     е) розклади руху транспортних засобiв, розклади телерадiопередач, телефоннi довiдники та iншi аналогiчнi бази даних, що не вiдповiдають критерiям оригiнальностi i на якi поширюється право sui-generis (своєрiдне право, право особливого роду).

     Проекти офiцiйних символiв i знакiв, зазначених у пунктах "г" i "д" частини першої цiєї статтi, до їх офiцiйного затвердження розглядаються як твори i охороняються вiдповiдно до цього Закону.

     Стаття 11. Виникнення i здiйснення авторського права. Презумпцiя авторства

     1. Первинним суб'єктом, якому належить авторське право, є автор твору.

     За вiдсутностi доказiв iншого автором твору вважається особа, зазначена як автор на оригiналi або примiрнику твору (презумпцiя авторства).

     Це положення застосовується також у разi опублiкування твору пiд псевдонiмом, який iдентифiкує автора.

     2. Авторське право на твiр виникає внаслiдок факту його створення. Для виникнення i здiйснення авторського права не вимагається реєстрацiя твору чи будь-яке iнше спецiальне його оформлення, а також виконання будь-яких iнших формальностей.

     3. Особа, яка має авторське право (автор твору чи будь-яка iнша особа, яка вiдповiдно до договору або закону набула авторське майнове право на цей твiр), для сповiщення про свої права може використовувати знак охорони авторського права. Цей знак складається з таких елементiв:

     латинська лiтера "c", обведена колом, - (зображення знака не наводиться);

     iм'я або найменування особи, яка має авторське право;

     рiк першої публiкацiї твору.

     Знак охорони авторського права проставляється на оригiналi i кожному примiрнику твору.

(частина третя статтi 11 у редакцiї Закону України вiд 15.07.2021р. N 1667-IX)

     4. Якщо твiр опублiковано анонiмно чи пiд псевдонiмом (за винятком випадку, коли псевдонiм однозначно iдентифiкує автора), видавець твору (його iм'я чи назва мають бути зазначенi на творi) вважається представником автора i має право захищати права останнього. Це положення дiє до того часу, поки автор твору не розкриє своє iм'я i не заявить про своє авторство.

     5. Суб'єкт авторського права для засвiдчення авторства (авторського права) на оприлюднений чи не оприлюднений твiр, факту i дати опублiкування твору чи договорiв, якi стосуються права автора на твiр, у будь-який час протягом строку охорони авторського права може зареєструвати своє авторське право у вiдповiдних державних реєстрах.

     Державна реєстрацiя авторського права i договорiв, що стосуються права автора на твiр, здiйснюється НОIВ вiдповiдно до затвердженого Кабiнетом Мiнiстрiв України порядку. НОIВ складає i перiодично видає каталоги всiх державних реєстрацiй.

(абзац другий частини п'ятої статтi 11 у редакцiї Закону України вiд 16.06.2020р. N 703-IX)

     За пiдготовку НОIВ до державної реєстрацiї авторського права i договорiв, що стосуються права автора на твiр, сплачуються збори, розмiр яких визначається Кабiнетом Мiнiстрiв України. Кошти вiд справляння зазначених зборiв зараховуються до бюджетiв у порядку, встановленому Бюджетним кодексом України.

(абзац третiй частини п'ятої статтi 11 у редакцiї Закону України вiд 16.06.2020р. N 703-IX)

     Про реєстрацiю авторського права на твiр НОIВ видається свiдоцтво. За видачу свiдоцтва сплачується державне мито, кошти вiд сплати якого перераховуються до бюджетiв у порядку, встановленому Бюджетним кодексом України. Розмiр i порядок сплати державного мита за видачу свiдоцтва встановлюються законодавством.

(абзац четвертий частини п'ятої статтi 11 у редакцiї Закону України вiд 16.06.2020р. N 703-IX)

     Особа, яка володiє матерiальним об'єктом, в якому втiлено (виражено) твiр, не може перешкоджати особi, яка має авторське право, у його реєстрацiї.

     Стаття 12. Авторське право i право власностi на матерiальний об'єкт, в якому втiлено твiр

     1. Авторське право i право власностi на матерiальний об'єкт, в якому втiлено твiр, не залежать одне вiд одного. Вiдчуження матерiального об'єкта, в якому втiлено твiр, не означає вiдчуження авторського права i навпаки.

     2. Власниковi матерiального об'єкта, в якому втiлено оригiнал твору образотворчого мистецтва чи архiтектури, не дозволяється руйнувати цей об'єкт без попереднього пропонування його авторовi твору за цiну, що не перевищує вартостi матерiалiв, витрачених на його створення. Якщо збереження об'єкта, в якому втiлено оригiнал твору, є неможливим, власник матерiального об'єкта, в якому виражено оригiнал твору, повинен дозволити авторовi зробити копiю твору у вiдповiднiй формi, а якщо це стосується архiтектурної споруди - фотографiї твору.

     Стаття 13. Спiвавторство

     1. Спiвавторами є особи, спiльною творчою працею яких створено твiр.

     Авторське право на твiр, створений у спiвавторствi, належить всiм спiвавторам незалежно вiд того, чи утворює такий твiр одне нерозривне цiле або складається iз частин, кожна з яких має самостiйне значення.

     Вiдносини мiж спiвавторами визначаються угодою, укладеною мiж ними.

     Право опублiкування та iншого використання твору в цiлому належить всiм спiвавторам.

     Якщо твiр, створений у спiвавторствi, утворює одне нерозривне цiле, то жоден iз спiвавторiв не може без достатнiх пiдстав вiдмовити iншим у дозволi на опублiкування, iнше використання або змiну твору.

     У разi порушення спiльного авторського права кожен спiвавтор може доводити своє право в судовому порядку.

     2. Якщо твiр, створений у спiвавторствi, складається з частин, кожна з яких має самостiйне значення, то кожен iз спiвавторiв має право використовувати створену ним частину твору на власний розсуд, якщо iнше не передбачено угодою мiж спiвавторами.

     3. Спiвавторством є також авторське право на iнтерв'ю. Спiвавторами iнтерв'ю є особа, яка дала iнтерв'ю, та особа, яка його взяла.

     Опублiкування запису iнтерв'ю допускається лише за згодою особи, яка дала iнтерв'ю.

     4. Винагорода за використання твору належить спiвавторам у рiвних частках, якщо в угодi мiж ними не передбачається iнше.

     5. Зазначенi положення не поширюються на випадки оприлюднення чи надання iнформацiї на пiдставi Закону України "Про доступ до публiчної iнформацiї".

(статтю 13 доповнено частиною п'ятою згiдно iз Законом України вiд 13.01.2011р. N 2939-VI)

     Стаття 14. Особистi немайновi права автора

     1. Автору належать такi особистi немайновi права:

     1) вимагати визнання свого авторства шляхом зазначення належним чином iменi автора на творi i його примiрниках i за будь-якого публiчного використання твору, якщо це практично можливо;

     2) забороняти пiд час публiчного використання твору згадування свого iменi, якщо вiн як автор твору бажає залишитись анонiмом;

     3) вибирати псевдонiм, зазначати i вимагати зазначення псевдонiма замiсть справжнього iменi автора на творi i його примiрниках i пiд час будь-якого його публiчного використання;

     4) вимагати збереження цiлiсностi твору i протидiяти будь-якому перекрученню, спотворенню чи iншiй змiнi твору або будь-якому iншому посяганню на твiр, що може зашкодити честi i репутацiї автора.

     2. Особистi немайновi права автора не можуть бути переданi (вiдчуженi) iншим особам.

     Стаття 15. Майновi права автора

     1. До майнових прав автора (чи iншої особи, яка має авторське право) належать:

     а) виключне право на використання твору;

     б) виключне право на дозвiл або заборону використання твору iншими особами.

     Майновi права автора (чи iншої особи, яка має авторське право) можуть бути переданi (вiдчуженi) iншiй особi згiдно з положеннями статтi 31 цього Закону, пiсля чого ця особа стає суб'єктом авторського права.

     2. Виключне право на використання твору автором (чи iншою особою, яка має авторське право) дозволяє йому використовувати твiр у будь-якiй формi i будь-яким способом.

     3. Виключне право автора (чи iншої особи, яка має авторське право) на дозвiл чи заборону використання твору iншими особами дає йому право дозволяти або забороняти:

     1) вiдтворення творiв;

     2) публiчне виконання i публiчне сповiщення творiв;

     3) публiчну демонстрацiю i публiчний показ;

     4) будь-яке повторне оприлюднення творiв, якщо воно здiйснюється iншою органiзацiєю, нiж та, що здiйснила перше оприлюднення;

     5) переклади творiв;

     6) переробки, адаптацiї, аранжування та iншi подiбнi змiни творiв;

     7) включення творiв як складових частин до збiрникiв, антологiй, енциклопедiй тощо;

     8) розповсюдження творiв шляхом першого продажу, вiдчуження iншим способом або шляхом здавання в майновий найм чи у прокат та шляхом iншої передачi до першого продажу примiрникiв твору;

     9) подання своїх творiв до загального вiдома публiки таким чином, що її представники можуть здiйснити доступ до творiв з будь-якого мiсця i у будь-який час за їх власним вибором;

     10) здавання в майновий найм i (або) комерцiйний прокат пiсля першого продажу, вiдчуження iншим способом оригiналу або примiрникiв аудiовiзуальних творiв, комп'ютерних програм, баз даних, музичних творiв у нотнiй формi, а також творiв, зафiксованих у фонограмi чи вiдеограмi або у формi, яку зчитує комп'ютер;

     11) iмпорт примiрникiв творiв.

     Цей перелiк не є вичерпним.

     4. Виключнi права авторiв на використання творiв архiтектури, мiстобудування, садово-паркового мистецтва передбачають i право їх участi у реалiзацiї проектiв цих творiв.

     5. За винятком випадкiв, передбачених статтями 21-25 цього Закону, автор (чи iнша особа, яка має авторське право) має право вимагати виплати винагороди за будь-яке використання твору. Винагорода може здiйснюватися у формi одноразового (паушального) платежу, або вiдрахувань за кожний проданий примiрник чи кожне використання твору (роялтi), або комбiнованих платежiв.

     Розмiр i порядок виплати авторської винагороди за створення i використання твору встановлюються в авторському договорi або у договорах, що укладаються за дорученням суб'єктiв авторського права органiзацiями колективного управлiння з особами, якi використовують твори.

     Кабiнетом Мiнiстрiв України можуть установлюватися мiнiмальнi ставки авторської винагороди та порядок їх застосування.

(абзац третiй частини п'ятої статтi 15 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 22.05.2003р. N 850-IV)

     6. Обмеження майнових прав, встановленi статтями 21-25 цього Закону, здiйснюються за умови, що вони не завдаватимуть шкоди використанню твору i не обмежуватимуть безпiдставно законнi iнтереси автора.

     7. Якщо примiрники правомiрно опублiкованого твору законним чином введенi у цивiльний обiг шляхом їх першого продажу в Українi, то допускається їх повторне введення в обiг шляхом продажу, дарування тощо без згоди автора (чи iншої особи, яка має авторське право) i без виплати авторської винагороди, а щодо творiв образотворчого мистецтва - з урахуванням положень статтi 27 цього Закону. Проте у цьому випадку право здавання у майновий найм чи комерцiйний прокат залишається виключно за особою, яка має авторське право.

     Стаття 16. Авторське право на службовi твори

     1. Авторське особисте немайнове право на службовий твiр належить його автору.

     2. Розподiл майнових прав на службовий твiр визначається законом, якщо iнше не передбачено договором мiж автором i роботодавцем.

(частина друга статтi 16 у редакцiї Закону України вiд 15.07.2021р. N 1667-IX)

     3. За створення i використання службового твору, а також за перехiд прав на нього автору належить авторська винагорода, розмiр та порядок виплати якої встановлюються договором мiж автором i роботодавцем.

     Якщо посадовi обов'язки працiвника прямо передбачають створення службових творiв вiдповiдних видiв, авторська винагорода за створення i використання таких творiв, а також за перехiд прав на них може бути включена до заробiтної плати автора вiдповiдно до договору мiж автором i роботодавцем.

(частина третя статтi 16 у редакцiї Закону України вiд 15.07.2021р. N 1667-IX)

     Стаття 17. Авторське право на аудiовiзуальний твiр

     1. Авторами аудiовiзуального твору є:

     а) режисер-постановник;

     б) автор сценарiю i (або) текстiв, дiалогiв;

     в) автор спецiально створеного для аудiовiзуального твору музичного твору з текстом або без нього;

     г) художник-постановник;

     д) оператор-постановник.

     Одна i та сама фiзична особа може сумiщати двi або бiльше iз наведених у цiй частинi авторських функцiй.

     2. Якщо iнше не передбачено у договорi про створення аудiовiзуального твору, автори, якi зробили внесок або зобов'язалися зробити внесок у створення аудiовiзуального твору i передали майновi права органiзацiї, що здiйснює виробництво аудiовiзуального твору, чи продюсеру аудiовiзуального твору, не мають права заперечувати проти виконання цього твору, його вiдтворення, розповсюдження, публiчного показу, публiчної демонстрацiї, публiчного сповiщення, а також субтитрування i дублювання його тексту, крiм права на окреме публiчне виконання музичних творiв, включених до аудiовiзуального твору. За оприлюднення i кожне публiчне виконання, показ, демонстрацiю чи сповiщення аудiовiзуального твору, його здавання у майновий найм i (або) комерцiйний прокат його примiрникiв за всiма авторами аудiовiзуального твору зберiгається право на справедливу винагороду, що розподiляється i виплачується органiзацiями колективного управлiння або iншим способом.

     3. Автори, твори яких увiйшли як складова частина до аудiовiзуального твору (як тих, що iснували ранiше, так i створених у процесi роботи над аудiовiзуальним твором), зберiгають авторське право кожний на свiй твiр i можуть самостiйно використовувати його незалежно вiд аудiовiзуального твору в цiлому, якщо договором з органiзацiєю, що здiйснює виробництво аудiовiзуального твору, чи з продюсером аудiовiзуального твору не передбачено iнше.

     Стаття 18. Авторське право на комп'ютернi програми

     Комп'ютернi програми охороняються як лiтературнi твори. Така охорона поширюється на комп'ютернi програми незалежно вiд способу чи форми їх вираження.

     Стаття 19. Авторське право на збiрники та iншi складенi твори

     1. Авторовi збiрника та iнших складених творiв (упорядниковi) належить авторське право на здiйсненi ним пiдбiр i розташування творiв та (або) iнших даних, що є результатом творчої працi (упорядкування).

     Упорядник збiрника користується авторським правом за умови дотримання ним прав авторiв кожного з творiв, включених до складеного твору.

     Автори творiв, включених до складеного твору, мають право використовувати свої твори незалежно вiд складеного твору, якщо iнше не передбачено авторським договором з упорядником збiрника.

     Авторське право упорядника збiрника не перешкоджає iншим особам здiйснювати самостiйний пiдбiр або розташування тих самих творiв та (або) iнших даних для створення своїх творiв.

     Передбачена цiєю частиною правова охорона баз даних не поширюється на самi данi чи iнформацiю i не зачiпає будь-яке авторське право, що вiдноситься до самих даних чи iнформацiї, якi мiстяться у базi даних.

     2. Видавцям енциклопедiй, енциклопедичних словникiв, перiодичних збiрникiв, збiрникiв наукових праць, газет, журналiв та iнших перiодичних видань належать виключнi права на використання таких видань у цiлому. Видавець має право за будь-якого використання таких видань зазначати в них своє iм'я або вимагати такого зазначення.

     Автори творiв, включених до таких видань, зберiгають виключнi права на використання своїх творiв незалежно вiд видання в цiлому, якщо iнше не передбачено авторським договором.

     Стаття 20. Авторське право перекладачiв i авторiв iнших похiдних творiв

     1. Перекладачам i авторам iнших похiдних творiв належить авторське право на здiйсненi ними переклад, адаптацiю, аранжування або iншу переробку.

     Перекладачi i (або) автори iнших похiдних творiв користуються авторським правом на створений ними твiр за умови дотримання ними прав автора, твiр якого зазнав перекладу, адаптацiї, аранжування або iншої переробки.

     2. Авторське право перекладачiв i (або) авторiв iнших похiдних творiв не перешкоджає iншим особам здiйснювати свої переклади i переробки тих самих творiв.

     Стаття 21. Вiльне використання твору iз зазначенням iменi автора

     Без згоди автора (чи iншої особи, яка має авторське право), але з обов'язковим зазначенням iменi автора i джерела запозичення, допускається:

     1) використання цитат (коротких уривкiв) з опублiкованих творiв в обсязi, виправданому поставленою метою, в тому числi цитування статей з газет i журналiв у формi оглядiв преси, якщо воно зумовлено критичним, полемiчним, науковим або iнформацiйним характером твору, до якого цитати включаються; вiльне використання цитат у формi коротких уривкiв з виступiв i творiв, включених до фонограми (вiдеограми) або програми мовлення;

     2) використання лiтературних i художнiх творiв в обсязi, виправданому поставленою метою, як iлюстрацiй у виданнях, передачах мовлення, звукозаписах чи вiдеозаписах навчального характеру;

     3) вiдтворення у пресi, публiчне виконання чи публiчне сповiщення попередньо опублiкованих у газетах або журналах статей з поточних економiчних, полiтичних, релiгiйних та соцiальних питань чи публiчно сповiщених творiв такого ж самого характеру у випадках, коли право на таке вiдтворення, публiчне сповiщення або iнше публiчне повiдомлення спецiально не заборонено автором;

     4) вiдтворення з метою висвiтлення поточних подiй засобами фотографiї або кiнематографiї, публiчне сповiщення або iнше публiчне повiдомлення творiв, побачених або почутих пiд час перебiгу таких подiй, в обсязi, виправданому iнформацiйною метою;

     5) вiдтворення у каталогах творiв, виставлених на доступних публiцi виставках, аукцiонах, ярмарках або у колекцiях для висвiтлення зазначених заходiв, без використання цих каталогiв у комерцiйних цiлях;

(пункт 5 частини першої статтi 21 у редакцiї Закону України вiд 22.05.2003р. N 850-IV)

     6) видання та вiдтворення випущених у свiт творiв рельєфно-крапковим шрифтом для слiпих та аудiотворiв (аудiодокументiв, аудiокниг) з нанесенням спецiального цифрового формату для слiпих, осiб з порушеннями зору та осiб з дислексiєю, розмiтки для зручної навiгацiї з метою розповсюдження мiж особами з iнвалiднiстю по зору та осiб з дислексiєю, а також поповнення бiблiотечних фондiв спецiалiзованих бiблiотек, бiблiотек навчальних закладiв та центрiв реабiлiтацiї для осiб з iнвалiднiстю i дiтей з iнвалiднiстю по зору, громадських органiзацiй слiпих, пiдприємств, установ, органiзацiй, де працюють особи з iнвалiднiстю по зору, крiм випадкiв прямого чи опосередкованого використання цих творiв з комерцiйною метою;

(пункт 6 частини першої статтi 21 у редакцiї Закону України вiд 25.12.2015р. N 927-VIII, iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 02.10.2018р. N 2581-VIII)

     7) вiдтворення творiв для судового i адмiнiстративного провадження в обсязi, виправданому цiєю метою;

     8) публiчне виконання музичних творiв пiд час офiцiйних i релiгiйних церемонiй, а також похоронiв в обсязi, виправданому характером таких церемонiй;

     9) вiдтворення з iнформацiйною метою у газетах та iнших перiодичних виданнях, передача в ефiр або iнше публiчне сповiщення публiчно виголошених промов, звернень, доповiдей та iнших подiбних творiв у обсязi, виправданому поставленою метою;

     91) використання правомiрно оприлюднених лiтературних, художнiх, музичних та iнших творiв для створення на їх основi iншого твору в жанрi лiтературної, музичної або iншої пародiї, попурi або карикатури;

(частину першу статтi 21 доповнено пунктом 91 згiдно iз Законом України вiд 05.10.2016р. N 1651-VIII)

     10) вiдтворення твору в цiлях i за умов, передбачених статтями 22-25 цього Закону;

     11) адаптацiя iснуючих i створюваних аудiовiзуальних творiв для слiпих, осiб з порушеннями зору та осiб з дислексiєю шляхом застосування аудiодискрипцiї (тифлокоментування).

(частину першу статтi 21 доповнено пунктом 11 згiдно iз Законом України вiд 25.12.2015р. N 927-VIII)

     Цей перелiк вiльного використання творiв є вичерпним.

     Стаття 22. Вiльне вiдтворення бiблiотеками та архiвами примiрникiв твору репрографiчним способом

     Допускається без згоди автора або iншої особи, яка має авторське право, репрографiчне вiдтворення одного примiрника твору бiблiотеками та архiвами, дiяльнiсть яких не спрямована прямо або опосередковано на одержання прибутку, за таких умов:

     1) у разi, коли вiдтворюваним твором є окрема опублiкована стаття та iншi невеликi за обсягом твори чи уривки з письмових творiв (за винятком комп'ютерних програм i баз даних), з iлюстрацiями чи без них, i коли це вiдтворення здiйснюється за запитами фiзичних осiб за умови, що:

     а) бiблiотека та архiв мають достатньо пiдстав вважати, що такий примiрник використовуватиметься з метою освiти, навчання i приватного дослiдження;

     б) вiдтворення твору є поодиноким випадком i не має систематичного характеру;

     в) пiдпункт "в" пункту 1 статтi 22 виключено

(згiдно iз Законом України вiд 22.05.2003р. N 850-IV)

     2) у разi, коли вiдтворення здiйснюється для збереження або замiни загубленого, пошкодженого та непридатного примiрника даної бiблiотеки чи архiву або для вiдновлення загубленого, пошкодженого або непридатного примiрника з фонду аналогiчної бiблiотеки чи архiву, а одержання такого примiрника iншим шляхом неможливе, а також коли вiдтворення твору є поодиноким випадком i не має систематичного характеру.

     Стаття 23. Вiльне вiдтворення примiрникiв твору для навчання

     Допускається без згоди автора чи iншої особи, яка має авторське право:

     1) вiдтворення уривкiв з опублiкованих письмових творiв, аудiовiзуальних творiв як iлюстрацiй для навчання за умови, що обсяг такого вiдтворення вiдповiдає зазначенiй метi;

     2) репрографiчне вiдтворення навчальними закладами для аудиторних занять опублiкованих статей та iнших невеликих за обсягом творiв, а також уривкiв з письмових творiв з iлюстрацiями або без них за умови, коли:

     а) обсяг такого вiдтворення вiдповiдає зазначенiй метi;

     б) вiдтворення твору є поодиноким випадком i не має систематичного характеру;

     в) пiдпункт "в" пункту 2 статтi 23 виключено

(згiдно iз Законом України вiд 22.05.2003р. N 850-IV)

     Стаття 24. Вiльне копiювання, модифiкацiя i декомпiляцiя комп'ютерних програм

     1. Особа, яка правомiрно володiє правомiрно виготовленим примiрником комп'ютерної програми, має право без згоди автора або iншої особи, яка має авторське право на цю програму:

(абзац перший частини першої статтi 24 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 22.05.2003р. N 850-IV)

     1) внести до комп'ютерної програми змiни (модифiкацiї) з метою забезпечення її функцiонування на технiчних засобах особи, яка використовує цi програми, i вчинення дiй, пов'язаних з функцiонуванням комп'ютерної програми вiдповiдно до її призначення, зокрема запис i збереження в пам'ятi комп'ютера, а також виправлення явних помилок, якщо iнше не передбачено угодою з автором чи iншою особою, яка має авторське право;

     2) виготовити одну копiю комп'ютерної програми за умови, що ця копiя призначена тiльки для архiвних цiлей або для замiни правомiрно придбаного примiрника у випадках, якщо оригiнал комп'ютерної програми буде втраченим, знищеним або стане непридатним для використання. При цьому копiя комп'ютерної програми не може бути використана для iнших цiлей, нiж зазначено у цьому пунктi та пунктi 1 цiєї частини, i має бути знищена у разi, якщо володiння примiрником цiєї комп'ютерної програми перестає бути правомiрним;

     3) декомпiлювати комп'ютерну програму (перетворити її з об'єктного коду у вихiдний текст) з метою одержання iнформацiї, необхiдної для досягнення її взаємодiї iз незалежно розробленою комп'ютерною програмою, за дотримання таких умов:

     а) iнформацiя, необхiдна для досягнення здатностi до взаємодiї, ранiше не була доступною цiй особi з iнших джерел;

     б) зазначенi дiї здiйснюються тiльки щодо тих частин комп'ютерної програми, якi необхiднi для досягнення здатностi до взаємодiї;

     в) iнформацiя, одержана в результатi декомпiляцiї, може використовуватися лише для досягнення здатностi до її взаємодiї з iншими програмами, але не може передаватися iншим особам, крiм випадкiв, якщо це необхiдно для досягнення здатностi до взаємодiї з iншими програмами, а також не може використовуватися для розроблення комп'ютерної програми, схожої на декомпiльовану комп'ютерну програму, або для вчинення будь-якої iншої дiї, що порушує авторське право;

     4) спостерiгати, вивчати, дослiджувати функцiонування комп'ютерної програми з метою визначення iдей i принципiв, що лежать в її основi, за умови, що це робиться в процесi виконання будь-якої дiї iз завантаження, показу, функцiонування, передачi чи запису в пам'ять (збереження) комп'ютерної програми.

     2. Застосування положень цiєї статтi не повинно завдавати шкоди використанню комп'ютерної програми i не повинно обмежувати законнi iнтереси автора та (або) iншої особи, яка має авторське право на комп'ютерну програму.

     Стаття 25. Вiльне вiдтворення творiв у особистих цiлях

     1. Допускається без дозволу автора (чи iншої особи, яка має авторське право) i без виплати авторської винагороди вiдтворювати виключно в особистих цiлях або для кола сiм'ї попередньо правомiрно оприлюдненi твори, крiм:

     а) творiв архiтектури у формi будiвель i споруд;

     б) комп'ютерних програм, за винятком випадкiв, передбачених статтею 24 цього Закону;

     в) репрографiчного вiдтворення книг, нотних текстiв i оригiнальних творiв образотворчого мистецтва, за винятком випадкiв, передбачених статтями 22 i 23 цього Закону;

     г) пункт "г" частини першої статтi 25 виключено

(згiдно iз Законом України вiд 22.05.2003р. N 850-IV)

     2. Твори i виконання, зафiксованi у фонограмах, вiдеограмах, їх примiрниках, а також аудiовiзуальнi твори та їх примiрники допускається вiдтворювати у домашнiх умовах виключно в особистих цiлях або для кола сiм'ї без дозволу автора (авторiв), виконавцiв, виробникiв фонограм, виробникiв вiдеограм, але з виплатою їм винагороди. Особливостi виплати винагороди у таких випадках визначено статтею 42 цього Закону та Законом України "Про ефективне управлiння майновими правами правовласникiв у сферi авторського права i (або) сумiжних прав".

(частина друга статтi 25 у редакцiї Закону України вiд 22.05.2003р. N 850-IV, iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 15.05.2018р. N 2415-VIII)

     Стаття 26. Право доступу до твору образотворчого мистецтва

     При передачi твору образотворчого мистецтва чи матерiального об'єкта, в якому втiлено цей твiр, у власнiсть iншiй особi автор має право вимагати доступу до цього твору з метою його використання для вiдтворення (виготовлення примiрникiв, слайдiв, карток, переробок тощо) за умови, що це не порушує законнi права та iнтереси власника твору образотворчого мистецтва. Власник не може вiдмовити автору в доступi до твору без достатнiх пiдстав. При цьому вiд власника твору не можна вимагати доставки твору авторовi.

     Стаття 27. Право слiдування

     Автор твору образотворчого мистецтва, а у разi його смертi - спадкоємцi впродовж встановленого статтею 28 цього Закону строку користуються щодо проданих автором оригiналiв творiв образотворчого мистецтва невiдчужуваним правом на одержання п'яти вiдсоткiв вiд цiни кожного наступного продажу твору через аукцiон, галерею, салон, крамницю тощо, що йде за першим його продажем, здiйсненим автором твору (право слiдування). Виплата винагороди у цьому випадку здiйснюється зазначеними аукцiонами, галереями, салонами, крамницями тощо.

     Збiр i виплата винагороди, одержаної в результатi використання права слiдування, здiйснюються особисто автором, через його повiреного або через органiзацiї колективного управлiння.

     Стаття 28. Строк дiї авторського права

     1. Авторське право на твiр виникає внаслiдок факту його створення i починає дiяти вiд дня створення твору.

     2. Авторське право дiє протягом усього життя автора i 70 рокiв пiсля його смертi, крiм випадкiв, передбачених цiєю статтею.

     3. Для творiв, оприлюднених анонiмно або пiд псевдонiмом, строк дiї авторського права закiнчується через 70 рокiв пiсля того, як твiр було оприлюднено. Якщо взятий автором псевдонiм не викликає сумнiву щодо особи автора або якщо авторство твору, оприлюдненого анонiмно або пiд псевдонiмом, розкривається не пiзнiше нiж через 70 рокiв пiсля оприлюднення твору, застосовується строк, передбачений частиною другою цiєї статтi.

     4. Авторське право на твори, створенi у спiвавторствi, дiє протягом життя спiвавторiв i 70 рокiв пiсля смертi останнього спiвавтора.

     5. У разi, коли весь твiр публiкується (оприлюднюється) не водночас, а послiдовно у часi томами, частинами, випусками, серiями тощо, строк дiї авторського права визначається окремо для кожної опублiкованої (оприлюдненої) частини твору.

     6. Авторське право на твори посмертно реабiлiтованих авторiв дiє протягом 70 рокiв пiсля їх реабiлiтацiї.

     7. Авторське право на твiр, вперше опублiкований протягом 30 рокiв пiсля смертi автора, дiє протягом 70 рокiв вiд дати його правомiрного опублiкування.

     8. Будь-яка особа, яка пiсля закiнчення строку охорони авторського права по вiдношенню до неоприлюдненого твору вперше його оприлюднює, користується захистом, що є рiвноцiнним захисту майнових прав автора. Строк охорони цих прав становить 25 рокiв вiд часу, коли твiр був вперше оприлюднений.

     9. Строк дiї авторського права пiсля смертi автора i строки, встановленi частинами третьою - сьомою цiєї статтi, починаються вiд дня смертi автора чи з дня настання подiй, передбачених у зазначених частинах, але вiдлiковуються з 1 сiчня року, наступного за роком смертi чи роком, в якому вiдбулася зазначена подiя.

(частина дев'ята статтi 28 у редакцiї Закону України вiд 22.05.2003р. N 850-IV)

     10. Особистi немайновi права автора, передбаченi статтею 14 цього Закону, охороняються безстроково.

     Стаття 29. Перехiд авторського права у спадщину

     1. Майновi права авторiв та iнших осiб, якi мають виключне авторське право, переходять у спадщину. Не переходять у спадщину особистi немайновi права автора.

     2. Спадкоємцi мають право захищати авторство на твiр i протидiяти перекрученню, спотворенню чи iншiй змiнi твору, а також будь-якому iншому посяганню на твiр, що може завдати шкоди честi та репутацiї автора.

     Стаття 30. Перехiд творiв у суспiльне надбання

     1. Закiнчення строку дiї авторського права на твори означає їх перехiд у суспiльне надбання.

     2. Твори, якi стали суспiльним надбанням, можуть вiльно, без виплати авторської винагороди, використовуватися будь-якою особою, за умови дотримання особистих немайнових прав автора, передбачених статтею 14 цього Закону.

     3. Кабiнетом Мiнiстрiв України можуть встановлюватися спецiальнi вiдрахування до фондiв творчих спiлок України за використання на територiї України творiв, якi стали суспiльним надбанням.

     Стаття 31. Передача (вiдчуження) майнових прав суб'єктiв авторського права

     1. Автор (чи iнша особа, яка має авторське право) може передати свої майновi права, зазначенi у статтi 15 цього Закону, будь-якiй iншiй особi повнiстю чи частково. Передача майнових прав автора (чи iншої особи, яка має авторське право) оформляється авторським договором.

     Майновi права, що передаються за авторським договором, мають бути у ньому визначенi. Майновi права, не зазначенi в авторському договорi як вiдчужуванi, вважаються такими, що не переданi.

     2. Майнове право суб'єкта авторського права, який є юридичною особою, може бути передане (вiдчужене) iншiй особi у встановленому законом порядку внаслiдок лiквiдацiї цiєї юридичної особи - суб'єкта авторського права.

     Стаття 32. Передача права на використання твору

     1. Автору та iншiй особi, яка має авторське право, належить виключне право надавати iншим особам дозвiл на використання твору будь-яким одним або всiма вiдомими способами на пiдставi авторського договору.

     Використання твору будь-якою особою допускається виключно на основi авторського договору, за винятком випадкiв, передбачених статтями 21-25 цього Закону.

     2. Передача права на використання твору iншим особам може здiйснюватися на основi авторського договору про передачу виключного права на використання твору або на основi авторського договору про передачу невиключного права на використання твору.

     3. За авторським договором про передачу виключного права на використання твору автор (чи iнша особа, яка має виключне авторське право) передає право використовувати твiр певним способом i у встановлених межах тiльки однiй особi, якiй цi права передаються, i надає цiй особi право дозволяти або забороняти подiбне використання твору iншим особам. При цьому за особою, яка передає виключне право на використання твору, залишається право на використання цього твору лише в частинi прав, що не передаються.

     4. За авторським договором про передачу невиключного права на використання твору автор (чи iнша особа, яка має авторське право) передає iншiй особi право використовувати твiр певним способом i у встановлених межах. При цьому за особою, яка передає невиключне право, зберiгається право на використання твору i на передачу невиключного права на використання твору iншим особам.

     5. Право на передачу будь-яким особам невиключних прав на використання творiв мають органiзацiї колективного управлiння, яким суб'єкти авторського права передали повноваження на управлiння своїми майновими авторськими правами.

     6. Права на використання твору, що передаються за авторським договором, вважаються невиключними, якщо у договорi не передбачено передачi виключних прав на використання твору.

     Стаття 33. Договори на право використання творiв

     1. Договори про передачу прав на використання творiв укладаються у письмовiй формi. В уснiй формi може укладатися договiр про використання (опублiкування) твору в перiодичних виданнях (газетах, журналах тощо).

     2. Договiр про передачу прав на використання творiв вважається укладеним, якщо мiж сторонами досягнуто згоди щодо всiх iстотних умов (строку дiї договору, способу використання твору, територiї, на яку поширюється передаване право, розмiру i порядку виплати авторської винагороди, а також iнших умов, щодо яких за вимогою однiєї iз сторiн повинно бути досягнено згоди).

     Авторська винагорода визначається у договорi у виглядi вiдсоткiв вiд доходу, отриманого вiд використання твору, або у виглядi фiксованої суми чи iншим чином. При цьому ставки авторської винагороди не можуть бути нижчими за мiнiмальнi ставки, встановленi Кабiнетом Мiнiстрiв України.

     3. Предметом договору про передачу прав на використання твору не можуть бути права, яких не було на момент укладання договору.

     4. Вiдповiднi вiдомства i творчi спiлки можуть розробляти примiрнi авторськi договори (зразки авторських договорiв).

     5. Умови договору, що погiршують становище автора (його правонаступника) порiвняно iз становищем, встановленим чинним законодавством, є недiйсними.

     6. За авторським договором замовлення автор зобов'язується створити у майбутньому твiр вiдповiдно до умов цього договору i передати його замовниковi. Договором може передбачатися виплата замовником авторовi авансу як частини авторської винагороди.

     7. Умови договору, що обмежують право автора на створення майбутнiх творiв на зазначену у договорi тему чи у зазначенiй галузi, є недiйсними.

     8. Усi майновi права на використання твору, якi передаються за авторським договором, мають бути у ньому визначенi. Майновi права, не зазначенi в авторському договорi як переданi суб'єктом авторського права, вважаються такими, що не переданi, i зберiгаються за ним.

     Стаття 34. Вiдповiдальнiсть за невиконання авторського договору

     1. Сторона, яка не виконала або неналежним чином виконала зобов'язання за авторським договором, зобов'язана вiдшкодувати iншiй сторонi всi збитки, в тому числi упущену вигоду.

     2. Якщо автор не передав твiр замовниковi вiдповiдно до умов авторського договору замовлення, вiн повинен вiдшкодувати замовниковi збитки, в тому числi упущену вигоду.

     3. Спори щодо вiдповiдальностi за невиконання умов авторських договорiв вирiшуються у судi.

Роздiл III
СУМIЖНI ПРАВА

     Стаття 35. Об'єкти сумiжних прав

     Об'єктами сумiжних прав, незалежно вiд призначення, змiсту, оцiнки, способу i форми вираження, є:

     а) виконання лiтературних, драматичних, музичних, музично-драматичних, хореографiчних, фольклорних та iнших творiв;

     б) фонограми, вiдеограми;

     в) передачi (програми) органiзацiй мовлення.

     Стаття 36. Суб'єкти сумiжних прав

     1. Суб'єктами сумiжних прав є:

     а) виконавцi творiв, їх спадкоємцi та особи, яким на законних пiдставах передано сумiжнi майновi права щодо виконань;

     б) виробники фонограм, їх спадкоємцi (правонаступники) та особи, яким на законних пiдставах передано сумiжнi майновi права щодо фонограм;

     в) виробники вiдеограм, їх спадкоємцi (правонаступники) та особи, яким на законних пiдставах передано сумiжнi майновi права щодо вiдеограм;

     г) органiзацiї мовлення та їх правонаступники.

     2. Виконавцi здiйснюють свої права за умови дотримання ними прав авторiв виконуваних творiв та iнших суб'єктiв авторського права. Виробники фонограм, виробники вiдеограм повиннi дотримуватися прав суб'єктiв авторського права i виконавцiв. Органiзацiї мовлення повиннi дотримуватися прав суб'єктiв авторського права, виконавцiв, виробникiв фонограм (вiдеограм).

     Стаття 37. Виникнення i здiйснення сумiжних прав

     1. Первинними суб'єктами сумiжних прав є виконавець, виробник фонограми, виробник вiдеограми, органiзацiя мовлення.

     2. Сумiжне право виникає внаслiдок факту виконання твору, виробництва фонограми, виробництва вiдеограми, оприлюднення передачi органiзацiї мовлення.

     3. Для виникнення i здiйснення сумiжних прав не вимагається виконання будь-яких формальностей.

     Виконавець, виробник фонограми, виробник вiдеограми для сповiщення про свої сумiжнi права на фонограмах, вiдеограмах i всiх їх примiрниках, що розповсюджуються серед публiки на законних пiдставах, або їх упаковках можуть використовувати знак охорони сумiжних прав. Цей знак складається з таких елементiв:

     латинська лiтера "P", обведена колом, - (зображення знака не наводиться);

     iмена (назви) осiб, якi мають щодо цих фонограм (вiдеограм) сумiжнi права;

     рiк першої публiкацiї фонограми (вiдеограми).

     За вiдсутностi доказiв iншого, виконавцем, виробником фонограми чи вiдеограми вважаються особи, iмена (назви) яких зазначенi на фонограмi, вiдеограмi та їх примiрниках або на їх упаковцi.

     4. Кабiнетом Мiнiстрiв України можуть установлюватися мiнiмальнi ставки винагороди за використання об'єктiв сумiжних прав та порядок їх iндексацiї.

     Стаття 38. Особистi немайновi права виконавцiв та права на iм'я (назву) виробникiв фонограм, вiдеограм i органiзацiй мовлення

     1. Виконавцевi твору належать такi особистi немайновi права:

     а) вимагати визнання того, що вiн є виконавцем твору;

     б) вимагати, щоб його iм'я або псевдонiм зазначалися чи повiдомлялися у зв'язку з кожним його виступом, записом чи виконанням (у разi, якщо це можливо);

     в) вимагати забезпечення належної якостi запису його виконання i протидiяти будь-якому перекрученню, спотворенню чи iншiй суттєвiй змiнi, що може завдати шкоди його честi i репутацiї.

     2. Виробник фонограми, виробник вiдеограми має право зазначати своє iм'я (назву) на кожному носiї запису або його упаковцi поряд iз зазначенням авторiв, виконавцiв i назв творiв, вимагати його згадування у процесi використання фонограми (вiдеограми).

     3. Органiзацiя мовлення має право вимагати згадування своєї назви у зв'язку iз записом, вiдтворенням, розповсюдженням своєї передачi i публiчним повторним сповiщенням її iншою органiзацiєю мовлення.

     Стаття 39. Майновi права виконавцiв

     1. Майновим правом виконавцiв є їх виключне право дозволяти чи забороняти iншим особам:

     а) публiчне сповiщення своїх незафiксованих виконань (прямий ефiр);

     б) фiксацiю у фонограмах чи вiдеограмах своїх ранiше незафiксованих виконань;

     в) вiдтворення (пряме i (або) опосередковане) своїх виконань, зафiксованих без їх згоди у фонограмi чи вiдеограмi, чи за їх згодою, але якщо вiдтворення здiйснюється з iншою метою, нiж та, на яку вони дали свою згоду;

     г) розповсюдження своїх виконань, зафiксованих у фонограмi чи вiдеограмi, шляхом першого продажу або iншої передачi права власностi у разi, коли вони при першiй фiксацiї виконання не дали дозволу виробнику фонограми (виробнику вiдеограми) на її подальше вiдтворення;

     д) комерцiйний прокат, майновий найм своїх виконань, зафiксованих у фонограмi чи вiдеограмi, якщо при фiксацiї не було їх згоди на комерцiйний прокат i майновий найм, навiть пiсля розповсюдження виконань, здiйсненого виробником фонограми (вiдеограми) або за його дозволом;

     е) розповсюдження своїх виконань, зафiксованих у фонограмах чи вiдеограмах, через будь-якi засоби зв'язку таким чином, що будь-яка особа може отримати до них доступ з будь-якого мiсця i в будь-який час за їх власним вибором, якщо при першiй фiксацiї виконання не було їх згоди на такий вид розповсюдження.

     2. Майновi права виконавцiв можуть передаватися (вiдчужуватися) iншим особам на пiдставi договору, в якому визначаються спосiб використання виконань, розмiр i порядок виплати винагороди, строк дiї договору i використання виконань, територiя, на яку розповсюджуються переданi права тощо. Визначенi договором ставки винагороди не можуть бути нижчими за мiнiмальнi ставки, встановленi Кабiнетом Мiнiстрiв України.

     3. У разi, коли виконання використовується в аудiовiзуальному творi, вважається, що виконавець передає органiзацiї, яка здiйснює виробництво аудiовiзуального твору, або продюсеру аудiовiзуального твору всi майновi права на виконання, якщо iнше не передбачено договором.

     4. У разi, коли виконавець пiд час першої фiксацiї виконання безпосередньо дозволить виробнику фонограми чи виробнику вiдеограми її подальше вiдтворення, вважається, що виконавець передав виробнику фонограми чи виробнику вiдеограми виключне право на розповсюдження фонограм, вiдеограм i їх примiрникiв способом першого продажу або iншої передачi у власнiсть чи володiння, а також способом здавання у майновий найм, комерцiйний прокат та iншої передачi. При цьому виконавець зберiгає право на одержання справедливої винагороди за зазначенi види використання свого виконання через органiзацiї колективного управлiння або iншим способом.

     Стаття 40. Майновi права виробникiв фонограм i виробникiв вiдеограм

     1. До майнових прав виробникiв фонограм i виробникiв вiдеограм належить їх виключне право на використання своїх фонограм, вiдеограм i виключне право дозволяти чи забороняти iншим особам:

     а) вiдтворення (пряме i (або) опосередковане) своїх фонограм i вiдеограм у будь-якiй формi i будь-яким способом;

     б) розповсюдження серед публiки фонограм, вiдеограм та їх примiрникiв шляхом першого продажу або iншої передачi права власностi;

     в) комерцiйний прокат фонограм, вiдеограм i їх примiрникiв, навiть пiсля їх розповсюдження, здiйсненого виробником фонограми чи вiдеограми або за їх дозволом;

     г) публiчне сповiщення фонограм, вiдеограм та їх примiрникiв через будь-якi засоби зв'язку таким чином, що будь-яка особа може отримати до них доступ з будь-якого мiсця i в будь-який час за їх власним вибором;

     д) будь-яку видозмiну своїх фонограм, вiдеограм;

     е) ввезення на митну територiю України фонограм, вiдеограм та їх примiрникiв з метою їх поширення серед публiки.

     2. Майновi права виробникiв фонограм i виробникiв вiдеограм можуть передаватися (вiдчужуватися) iншим особам на пiдставi договору, в якому визначаються спосiб використання фонограми (вiдеограми), розмiр i порядок виплати винагороди, строк дiї договору, строк використання фонограми (вiдеограми), територiя, на яку розповсюджуються переданi права, тощо. Визначенi договором ставки винагороди не можуть бути нижчими за мiнiмальнi ставки, встановленi Кабiнетом Мiнiстрiв України.

     Майновi права виробника фонограми чи вiдеограми, який є юридичною особою, можуть бути також переданi (вiдчуженi) iншiй особi у встановленому законом порядку внаслiдок лiквiдацiї юридичної особи - суб'єкта сумiжних прав.

     3. Якщо фонограми, вiдеограми чи їх примiрники введенi виробником фонограми (вiдеограми) чи за його згодою у цивiльний обiг шляхом їх першого продажу в Українi, то допускається їх наступне розповсюдження шляхом продажу, дарування тощо без згоди виробника фонограми (вiдеограми) чи його правонаступника i без виплати йому винагороди. Проте й у цьому випадку право здавання таких примiрникiв фонограм (вiдеограм) у майновий найм чи комерцiйний прокат залишається виключно правом виробника фонограми (вiдеограми).

     Стаття 41. Майновi права органiзацiй мовлення

     1. До майнових прав органiзацiй мовлення належить їх виключне право на використання своїх програм будь-яким способом i виключне право дозволяти чи забороняти iншим особам:

     а) публiчне сповiщення своїх програм шляхом трансляцiї i ретрансляцiї;

     б) фiксацiю своїх програм на матерiальному носiї та їх вiдтворення;

     в) публiчне виконання i публiчну демонстрацiю своїх програм у мiсцях з платним входом.

     Органiзацiя мовлення також має право забороняти поширення на територiї України чи з територiї України сигналу iз супутника, що несе їх програми, розповсюджуючим органом, для якого цей сигнал iз супутника не призначався.

     2. Майновi права органiзацiї мовлення можуть передаватися (вiдчужуватися) iншим особам на пiдставi договору, в якому визначаються спосiб i строк використання програми мовлення, розмiр i порядок виплати винагороди, територiя, на яку розповсюджуються переданi права, тощо.

     Майновi права органiзацiї мовлення можуть бути також переданi (вiдчуженi) iншiй особi у встановленому законом порядку внаслiдок лiквiдацiї юридичної особи - суб'єкта сумiжних прав.

     Стаття 42. Обмеження майнових прав виконавцiв, виробникiв фонограм, вiдеограм i органiзацiй мовлення

     1. Допускаються використання виконань, фонограм, вiдеограм, програм мовлення, їх фiксацiя, вiдтворення i доведення до загального вiдома без згоди виконавцiв, виробникiв фонограм, вiдеограм i органiзацiй мовлення у випадках, передбачених статтями 21-25 цього Закону щодо обмеження майнових прав авторiв лiтературних, художнiх i наукових творiв, якщо задовольняються такi умови:

     а) вiдтворення зазначених об'єктiв здiйснюється виключно з метою навчання чи наукових дослiджень;

     б) право на вiдтворення, передбачене у пунктi "а" цiєї частини, не поширюється на експорт вiдтворених примiрникiв фонограм, вiдеограм, програм мовлення за межi митної територiї України;

     в) за суб'єктами сумiжних прав зберiгається право на справедливу винагороду з урахуванням кiлькостi вiдтворених примiрникiв.

     Передбачене цiєю частиною використання об'єктiв сумiжних прав без згоди суб'єктiв сумiжних прав є можливим лише за умови дотримання особистих немайнових прав суб'єктiв авторського права i сумiжних прав, передбачених статтями 14 i 38 цього Закону.

     2. Допускається вiдтворення в домашнiх умовах i виключно в особистих цiлях творiв i виконань, зафiксованих у фонограмах, вiдеограмах, а також репрографiчне вiдтворення лiтературних, фотографiчних, образотворчих та iнших подiбних творiв без згоди суб'єктiв авторського права i (або) сумiжних прав, але з виплатою їм винагороди у порядку, встановленому законом. Особливостi виплати винагороди у таких випадках визначенi Законом України "Про ефективне управлiння майновими правами правовласникiв у сферi авторського права i (або) сумiжних прав".

(частина друга статтi 42 у редакцiї Закону України вiд 15.05.2018р. N 2415-VIII)

     3. Передбачене частинами першою i другою цiєї статтi використання об'єктiв сумiжних прав без згоди суб'єктiв сумiжних прав не повинно завдавати шкоди нормальнiй експлуатацiї виконань, фонограм, вiдеограм i програм мовлення i зачiпати законнi iнтереси виконавцiв, виробникiв фонограм, вiдеограм i програм мовлення чи iнших суб'єктiв авторського права i (або) сумiжних прав.

     4. Частину четверту статтi 42 виключено

(згiдно iз Законом України вiд 15.05.2018р. N 2415-VIII)

     5. Частину п'яту статтi 42 виключено

(згiдно iз Законом України вiд 15.05.2018р. N 2415-VIII)

     6. Частину шосту статтi 42 виключено

(згiдно iз Законом України вiд 15.05.2018р. N 2415-VIII)

     7. Частину сьому статтi 42 виключено

(згiдно iз Законом України вiд 15.05.2018р. N 2415-VIII)

     Стаття 43. Використання фонограм i вiдеограм, опублiкованих з комерцiйною метою

     1. Допускається без згоди виробникiв фонограм (вiдеограм), фонограми (вiдеограми) яких опублiкованi для використання з комерцiйною метою, i виконавцiв, виконання яких зафiксованi у цих фонограмах (вiдеограмах), але з виплатою винагороди, таке пряме чи опосередковане комерцiйне використання фонограм i вiдеограм та їх примiрникiв:

     а) публiчне виконання фонограми або її примiрника чи публiчну демонстрацiю вiдеограми або її примiрника;

     б) публiчне сповiщення виконання, зафiксованого у фонограмi чи вiдеограмi та їх примiрниках, в ефiр;

     в) публiчне сповiщення виконання, зафiксованого у фонограмi чи вiдеограмi та їх примiрниках, по проводах (через кабель).

     2. Збирання винагороди за використання фонограм (вiдеограм), що зазначенi у частинi першiй цiєї статтi, i контроль за їх правомiрним використанням здiйснюються визначеними Установою уповноваженими органiзацiями колективного управлiння. Зiбранi кошти розподiляються мiж органiзацiями колективного управлiння, якi є на облiку в Установi, на основi договорiв, якi уповноваженi органiзацiї укладають з усiма органiзацiями колективного управлiння. Одержана вiд уповноваженої органiзацiї винагорода розподiляється вiдповiдною органiзацiєю колективного управлiння у таких пропорцiях: виконавцям - 50 вiдсоткiв, виробникам фонограм (вiдеограм) - 50 вiдсоткiв.

     3. Розмiр винагороди за використання фонограм (вiдеограм), що зазначенi у частинi першiй цiєї статтi, порядок та умови її виплати визначаються Кабiнетом Мiнiстрiв України.

     4. Особи, якi використовують фонограми, вiдеограми чи їх примiрники, повиннi надавати органiзацiям, зазначеним у частинi другiй цiєї статтi, точнi вiдомостi щодо їх використання, необхiднi для збирання i розподiлу винагороди.

     Стаття 44. Строк дiї сумiжних прав

     1. Майновi права виконавцiв охороняються протягом 50 рокiв вiд дати першого запису виконання.

     Особистi немайновi права виконавцiв, передбаченi частиною першою статтi 38 цього Закону, охороняються безстроково.

     2. Права виробникiв фонограм i вiдеограм охороняються протягом 50 рокiв вiд дати першого опублiкування фонограми (вiдеограми) або їх першого звукозапису (вiдеозапису), якщо фонограма (вiдеограма) не була опублiкована протягом зазначеного часу.

     3. Органiзацiї мовлення користуються наданими цим Законом правами протягом 50 рокiв вiд дати першого публiчного сповiщення передачi.

     4. Закiнчення строкiв захисту сумiжних прав настає 1 сiчня року, наступного за роком, у якому закiнчилися передбаченi цiєю статтею строки захисту.

     5. До спадкоємцiв виконавцiв i правонаступникiв виробникiв фонограм i вiдеограм та органiзацiй мовлення переходить право дозволяти чи забороняти використання виконань, фонограм, вiдеограм, публiчнi сповiщення, а також право на одержання винагороди у межах установленого цiєю статтею строку.

Роздiл IV
УПРАВЛIННЯ МАЙНОВИМИ ПРАВАМИ СУБ'ЄКТIВ АВТОРСЬКОГО ПРАВА I СУМIЖНИХ ПРАВ

     Стаття 45. Способи управлiння майновими правами суб'єктiв авторського права i сумiжних прав

     Суб'єкти авторського права i сумiжних прав можуть управляти своїми правами:

     а) особисто;

     б) через свого повiреного;

     в) через органiзацiю колективного управлiння.

     Стаття 46. Управлiння майновими правами через повiреного

     Суб'єкт авторського права i (або) сумiжних прав може доручити управлiння своїми майновими правами повiреному на пiдставi укладеного з ним договору-доручення. Здiйснюючи управлiння майновими правами, ця особа дiє у межах повноважень, переданих їй суб'єктом авторського права i (або) сумiжних прав.

     Стаття 47. Забезпечення колективного управлiння майновими правами

     1. Суб'єкти авторського права i (або) сумiжних прав можуть доручати управлiння своїми майновими правами органiзацiям колективного управлiння. Правовi засади дiяльностi органiзацiй колективного управлiння визначаються Законом України "Про ефективне управлiння майновими правами правовласникiв у сферi авторського права i (або) сумiжних прав".

(частина перша статтi 47 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 15.05.2018р. N 2415-VIII)

     2. Частину другу статтi 42 виключено

(згiдно iз Законом України вiд 15.05.2018р. N 2415-VIII)

     3. Частину третю статтi 42 виключено

(згiдно iз Законом України вiд 15.05.2018р. N 2415-VIII)

     4. Частину четверту статтi 42 виключено

(згiдно iз Законом України вiд 15.05.2018р. N 2415-VIII)

     5. Частину п'яту статтi 42 виключено

(згiдно iз Законом України вiд 15.05.2018р. N 2415-VIII)

     Стаття 48. Виключена

(стаття 48 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами України вiд 22.05.2003р. N 850-IV, вiд 20.11.2003р. N 1294-IV, виключена згiдно iз Законом України вiд 15.05.2018р. N 2415-VIII)

     Стаття 49. Виключена

(стаття 49 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 22.05.2003р. N 850-IVб виключена згiдно iз Законом України вiд 15.05.2018р. N 2415-VIII)

Роздiл V
ЗАХИСТ АВТОРСЬКОГО ПРАВА I СУМIЖНИХ ПРАВ

     Стаття 50. Порушення авторського права i сумiжних прав

     Порушенням авторського права i (або) сумiжних прав, що дає пiдстави для захисту таких прав, у тому числi судового, є:

(абзац перший статтi 50 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 23.03.2017р. N 1977-VIII)

     а) вчинення будь-якою особою дiй, якi порушують особистi немайновi права суб'єктiв авторського права i (або) сумiжних прав, визначенi статтями 14 i 38 цього Закону, та їхнi майновi права, визначенi статтями 15, 17, 27, 39 - 41 цього Закону, з урахуванням умов використання об'єктiв авторського права i (або) сумiжних прав, передбачених статтями 21 - 25, 42, 43 цього Закону, а також зловживання посадовими особами органiзацiї колективного управлiння службовим становищем, що призвело до невиплати або неналежних розподiлу i виплати винагороди правовласникам;

(пункт "а" статтi 50 у редакцiї Закону України вiд 15.05.2018р. N 2415-VIII)

     б) пiратство у сферi авторського права i (або) сумiжних прав - опублiкування, вiдтворення, ввезення на митну територiю України, вивезення з митної територiї України i розповсюдження контрафактних примiрникiв творiв (у тому числi комп'ютерних програм i баз даних), фонограм, вiдеограм, незаконне оприлюднення програм органiзацiй мовлення, камкординг, кардшейрiнг, а також Iнтернет-пiратство, тобто вчинення будь-яких дiй, якi вiдповiдно до цiєї статтi визнаються порушенням авторського права i (або) сумiжних прав з використанням мережi Iнтернет;

(пункт "б" статтi 50 у редакцiї Закону України вiд 23.03.2017р. N 1977-VIII)

     в) плагiат - оприлюднення (опублiкування), повнiстю або частково, чужого твору пiд iменем особи, яка не є автором цього твору;

     г) ввезення на митну територiю України без дозволу осiб, якi мають авторське право i (або) сумiжнi права, примiрникiв творiв (у тому числi комп'ютерних програм i баз даних), фонограм, вiдеограм, програм мовлення;

     д) вчинення дiй, що створюють загрозу порушення авторського права i (або) сумiжних прав;

     е) будь-якi дiї для свiдомого обходу технiчних засобiв захисту авторського права i (або) сумiжних прав, зокрема виготовлення, розповсюдження, ввезення з метою розповсюдження i застосування засобiв для такого обходу;

     є) пiдроблення, змiна чи вилучення iнформацiї, зокрема в електроннiй формi, про управлiння правами без дозволу суб'єктiв авторського права i (або) сумiжних прав чи особи, яка здiйснює таке управлiння;

     ж) розповсюдження, ввезення на митну територiю України з метою розповсюдження, публiчне сповiщення об'єктiв авторського права i (або) сумiжних прав, з яких без дозволу суб'єктiв авторського права i (або) сумiжних прав вилучена чи змiнена iнформацiя про управлiння правами, зокрема в електроннiй формi;

     з) камкординг, кардшейрiнг.

(статтю 50 доповнено пунктом "з" згiдно iз Законом України вiд 23.03.2017р. N 1977-VIII)

     Стаття 51. Порядок захисту авторського права i сумiжних прав

     Захист особистих немайнових i майнових прав суб'єктiв авторського права i (або) сумiжних прав здiйснюється в порядку, встановленому адмiнiстративним, цивiльним i кримiнальним законодавством.

     Стаття 52. Способи цивiльно-правового захисту авторського права i сумiжних прав

     1. За захистом свого авторського права i (або) сумiжних прав суб'єкти авторського права та сумiжних прав мають право звертатися в установленому порядку до суду та iнших органiв вiдповiдно до їх компетенцiї.

     При порушеннях будь-якою особою авторського права i (або) сумiжних прав, передбачених статтею 50 цього Закону, недотриманнi передбачених договором умов використання творiв i (або) об'єктiв сумiжних прав, використаннi творiв i об'єктiв сумiжних прав з обходом технiчних засобiв захисту чи з пiдробленням iнформацiї i (або) документiв про управлiння правами чи створеннi загрози неправомiрного використання об'єктiв авторського права i (або) сумiжних прав та iнших порушеннях особистих немайнових прав i майнових прав суб'єктiв авторського права i (або) сумiжних прав суб'єкти авторського права i (або) сумiжних прав мають право:

     а) вимагати визнання та поновлення своїх прав, у тому числi забороняти дiї, що порушують авторське право i (або) сумiжнi права чи створюють загрозу їх порушення;

(пункт "а" абзацу другого частини першої статтi 52 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 22.05.2003р. N 850-IV)

     б) звертатися до суду з позовом про поновлення порушених прав та (або) припинення дiй, що порушують авторське право та (або) сумiжнi права чи створюють загрозу їх порушення;

     в) подавати позови до суду про вiдшкодування моральної (немайнової) шкоди;

(абзац п'ятий частини першої статтi 52 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 23.03.2017р. N 1977-VIII)

     г) подавати позови до суду про вiдшкодування збиткiв (матерiальної шкоди), включаючи упущену вигоду, або стягнення доходу, отриманого порушником внаслiдок порушення ним авторського права i (або) сумiжних прав, або виплату компенсацiй;

(абзац шостий частини першої статтi 52 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 23.03.2017р. N 1977-VIII)

     д) вимагати припинення пiдготовчих дiй до порушення авторського права i (або) сумiжних прав, у тому числi призупинення митних процедур, якщо є пiдозра, що можуть бути пропущенi на митну територiю України чи з її митної територiї контрафактнi примiрники творiв, фонограм, вiдеограм, засоби обходу технiчних засобiв захисту, в порядку, передбаченому Митним кодексом України;

     е) брати участь в iнспектуваннi виробничих примiщень, складiв, технологiчних процесiв i господарських операцiй, пов'язаних з виготовленням примiрникiв творiв, фонограм i вiдеограм, щодо яких є пiдстави для пiдозри про порушення чи загрозу порушення авторського права i (або) сумiжних прав, у порядку, встановленому Кабiнетом Мiнiстрiв України;

     є) вимагати, в тому числi у судовому порядку, публiкацiї в засобах масової iнформацiї даних про допущенi порушення авторського права i (або) сумiжних прав та судовi рiшення щодо цих порушень;

     ж) вимагати вiд осiб, якi порушують авторське право i (або) сумiжнi права позивача, надання iнформацiї про третiх осiб, задiяних у виробництвi та розповсюдженнi контрафактних примiрникiв творiв i об'єктiв сумiжних прав, а також засобiв обходу технiчних засобiв захисту, та про канали їх розповсюдження;

     з) вимагати прийняття iнших передбачених законодавством заходiв, пов'язаних iз захистом авторського права та сумiжних прав;

     и) здiйснювати захист авторського права i (або) сумiжних прав у порядку, визначеному статтею 521 цього Закону.

(частину першу статтi 52 доповнено абзацом дванадцятим згiдно iз Законом України вiд 23.03.2017р. N 1977-VIII)

     2. Суд має право постановити рiшення чи ухвалу про:

     а) вiдшкодування моральної (немайнової) шкоди, завданої порушенням авторського права i (або) сумiжних прав, з визначенням розмiру вiдшкодування;

     б) вiдшкодування збиткiв, завданих порушенням авторського права i (або) сумiжних прав;

     в) стягнення iз порушника авторського права i (або) сумiжних прав доходу, отриманого внаслiдок порушення;

     г) виплату компенсацiї, що визначається судом як паушальна сума на базi таких елементiв, як подвоєна, а у разi умисного порушення - як потроєна сума винагороди або комiсiйнi платежi, якi були б сплаченi, якби порушник звернувся iз заявою про надання дозволу на використання оспорюваного авторського права або сумiжних прав замiсть вiдшкодування збиткiв або стягнення доходу;

(пункт "г" частини другої статтi 52 у редакцiї Закону України вiд 15.05.2018р. N 2415-VIII)

     д) заборону опублiкування творiв, їх виконань чи постановок, випуску примiрникiв фонограм, вiдеограм, їх сповiщення, припинення їх розповсюдження, вилучення (конфiскацiю) контрафактних примiрникiв творiв, фонограм, вiдеограм чи програм мовлення та обладнання i матерiалiв, призначених для їх виготовлення i вiдтворення, публiкацiю у пресi iнформацiї про допущене порушення тощо, якщо у ходi судового розгляду буде доведено факт порушення авторського права i (або) сумiжних прав або факт наявностi дiй, що створюють загрозу порушення цих прав;

     е) вимагати вiд осiб, якi порушують авторське право i (або) сумiжнi права позивача, iнформацiю про третiх осiб, задiяних у виробництвi та розповсюдженнi контрафактних примiрникiв творiв та об'єктiв сумiжних прав, засобiв обходу технiчних засобiв та про канали розповсюдження.

     При визначеннi розмiрiв збиткiв, якi мають бути вiдшкодованi особi, права якої порушено, а також для вiдшкодування моральної (немайнової) шкоди суд зобов'язаний виходити iз сутi порушення, майнової i моральної шкоди, завданої особi, яка має авторське право i (або) сумiжнi права, а також iз можливого доходу, який могла б одержати ця особа. У розмiр збиткiв, завданих особi, права якої порушено, додатково можуть бути включенi судовi витрати, понесенi цiєю особою, а також витрати, пов'язанi з оплатою допомоги адвоката.

     При визначеннi компенсацiї, яка має бути виплачена замiсть вiдшкодування збиткiв чи стягнення доходу, суд зобов'язаний у встановлених пунктом "г" цiєї частини межах визначити розмiр компенсацiї, враховуючи обсяг порушення та (або) намiри вiдповiдача.

     3. Суд може постановити рiшення про накладення на порушника штрафу у розмiрi 10 вiдсоткiв суми, присудженої судом на користь позивача. Сума штрафiв передається у встановленому порядку до Державного бюджету України.

     4. Суд може постановити рiшення про вилучення чи конфiскацiю всiх контрафактних примiрникiв творiв, фонограм, вiдеограм чи програм мовлення, щодо яких встановлено, що вони були виготовленi або розповсюдженi з порушенням авторського права i (або) сумiжних прав, а також засобiв обходу технiчних засобiв захисту. Це стосується також усiх клiше, матриць, форм, оригiналiв, магнiтних стрiчок, фотонегативiв та iнших предметiв, за допомогою яких вiдтворюються примiрники творiв, фонограм, вiдеограм, програм мовлення, а також матерiалiв i обладнання, що використовуються для їх вiдтворення i для виготовлення засобiв обходу технiчних засобiв захисту.

     За рiшенням суду вилученi контрафактнi примiрники творiв (у тому числi комп'ютернi програми i бази даних), фонограм, вiдеограм, програм мовлення на вимогу особи, яка є суб'єктом авторського права i (або) сумiжних прав i права якої порушено, можуть бути переданi цiй особi. Якщо ця особа не вимагає такої передачi, то контрафактнi примiрники пiдлягають знищенню, а матерiали i обладнання, що використовувалися для вiдтворення контрафактних примiрникiв, пiдлягають вiдчуженню iз перерахуванням виручених коштiв до Державного бюджету України.

     Стаття 521. Порядок припинення порушень авторського права i (або) сумiжних прав з використанням мережi Iнтернет

     1. При порушеннi будь-якою особою авторського права i (або) сумiжних прав, вчиненому з використанням мережi Iнтернет, суб'єкт авторського права i (або) сумiжних прав (далi - заявник) має право звернутися до власника веб-сайту та (або) веб-сторiнки, на якому (якiй) розмiщена або в iнший спосiб використана вiдповiдна електронна (цифрова) iнформацiя, iз заявою про припинення порушення. Заява про припинення порушення подається в порядку, передбаченому цiєю статтею.

     Порядок захисту авторського права i (або) сумiжних прав, визначений цiєю статтею, застосовується до вiдносин, пов'язаних з використанням аудiовiзуальних творiв, музичних творiв, комп'ютерних програм, вiдеограм, фонограм, передач (програм) органiзацiй мовлення.

     2. Заява про припинення порушення повинна мiстити:

     а) вiдомостi про заявника, необхiднi для його iдентифiкацiї: iм'я (найменування); мiсце проживання (перебування) або мiсцезнаходження, адреса електронної пошти або поштова адреса, на яку власник веб-сайту або iншi особи в передбачених цим Законом випадках мають направляти iнформацiю; для заявникiв - юридичних осiб - iдентифiкацiйнi данi про реєстрацiю юридичної особи у країнi мiсцезнаходження, зокрема в торговельному, банкiвському, судовому або державному реєстрi, у тому числi реквiзити реєстру, реєстрацiйний номер;

     б) вид i назву об'єкта (об'єктiв) авторського права i (або) сумiжних прав, про порушення права на який (якi) йдеться у заявi;

     в) вмотивоване твердження про наявнiсть у заявника майнових прав iнтелектуальної власностi на об'єкт авторського права i (або) сумiжних прав, зазначених у вiдповiднiй заявi, з посиланням на пiдстави виникнення таких прав та строк їх дiї;

     г) гiперпосилання на електронну (цифрову) iнформацiю, розмiщену або в iнший спосiб використану на веб-сайтi;

     ґ) вимогу про унеможливлення доступу до електронної (цифрової) iнформацiї на веб-сайтi;

     д) вiдомостi про постачальника послуг хостингу, який надає послуги i (або) ресурси для розмiщення вiдповiдного веб-сайту, а саме: найменування; адреса електронної пошти або поштова адреса, на яку в передбачених цим Законом випадках власник веб-сайту або iншi особи мають надсилати iнформацiю;

     е) твердження заявника, що наведена в заявi iнформацiя є достовiрною, а наявнiсть у заявника прав, про порушення яких заявлено, перевiрена адвокатом, за представництвом (посередництвом) якого подається заява.

     Заявник звертається iз заявою про припинення порушення виключно за представництвом (посередництвом) адвоката. Адвокат надсилає вiдповiдну заяву, за умови iдентифiкацiї заявника, встановлення його контактних даних та пiдтвердження наданими заявником документами факту наявностi у заявника прав, про припинення порушення яких висувається вимога.

     До заяви додається копiя одного з документiв, що вiдповiдно до законодавства про адвокатуру та адвокатську дiяльнiсть посвiдчує повноваження адвоката на надання правової допомоги заявнику.

     Заявник (посадова особа заявника) несе вiдповiдальнiсть за надання завiдомо недостовiрної iнформацiї щодо наявностi у нього майнових прав iнтелектуальної власностi, про порушення яких йдеться у заявi.

     Заявник надсилає заяву про припинення порушень власнику веб-сайту з одночасним направленням її копiї постачальнику послуг хостингу, який надає послуги i (або) ресурси для розмiщення вiдповiдного веб-сайту.

     3. За вiдсутностi обставин, передбачених частиною четвертою цiєї статтi, власник веб-сайту невiдкладно, не пiзнiше 48 годин з моменту отримання заяви про припинення порушення, зобов'язаний унеможливити доступ до електронної (цифрової) iнформацiї, щодо якої подано заяву, та надати заявнику i постачальнику послуг хостингу iнформацiю про вжитi заходи вiдповiдно до вимог цiєї статтi.

     4. Особа, яка отримала заяву про припинення порушення, може вiдмовити в її задоволеннi у разi, якщо:

     а) особа, до якої заявник звернувся iз заявою про припинення порушення, має право на використання зазначеної в заявi електронної (цифрової) iнформацiї, щодо використання якої направлена заява, за умови надання нею повiдомлення про вiдмову згiдно з вимогами, встановленими частиною п'ятою цiєї статтi;

     б) особа, якiй надiслано заяву про припинення порушення, не є власником веб-сайту, зазначеного у такiй заявi;

     в) заява про припинення порушення оформлена з порушенням вимог, визначених цiєю статтею, за умови що особа, яка її отримала, iнформує заявника про це згiдно iз встановленими частиною п'ятою цiєї статтi вимогами.

     5. Про вiдмову у задоволеннi заяви про припинення порушення з пiдстав, передбачених пунктами "а" i "в" частини четвертої цiєї статтi, власник веб-сайту впродовж 48 годин з моменту її отримання направляє повiдомлення про вiдмову заявнику, а також постачальнику послуг хостингу згiдно з вiдомостями, зазначеними у вiдповiднiй заявi згiдно з пунктом "д" частини другої цiєї статтi.

     Повiдомлення про вiдмову повинно мiстити таку iнформацiю:

     а) вiдомостi про власника веб-сайту в обсязi, достатньому для пред'явлення позовної заяви: iм'я (найменування) власника веб-сайту; мiсце проживання (перебування) або мiсцезнаходження, адреса електронної пошти або поштова адреса; якщо власник сайту є юридичною особою - iдентифiкацiйнi данi про реєстрацiю юридичної особи у країнi мiсцезнаходження, зокрема в торговельному, банкiвському, судовому або державному реєстрi, у тому числi реквiзити реєстру, реєстрацiйний номер;

     б) зазначення електронної (цифрової) iнформацiї, щодо унеможливлення доступу до якої вiдмовлено;

     в) зазначення вiдповiдного положення частини четвертої цiєї статтi, на пiдставi якого власник веб-сайту вiдмовив у задоволеннi заяви про припинення порушення.

     6. У разi якщо власник веб-сайту, який отримав заяву про припинення порушення, не є власником веб-сторiнки, на якiй розмiщена електронна (цифрова) iнформацiя, щодо унеможливлення доступу до якої заявлено, права i обов'язки мiж власником веб-сайту та заявником встановлюються з урахуванням особливостей, передбачених цiєю частиною.

     Власник веб-сайту впродовж 24 годин з моменту отримання заяви про припинення порушення зобов'язаний направити її копiю засобами електронної пошти (або iншою прийнятою на вiдповiдному веб-сайтi системою вiдправлення повiдомлень) власнику веб-сторiнки. Заява направляється за контактними даними, якi власник веб-сторiнки повiдомив власнику веб-сайту.

     Власник веб-сайту одночасно з направленням заяви про припинення порушення власнику веб-сторiнки надсилає заявнику повiдомлення, в якому iнформує, що вiн не є власником веб-сторiнки, зазначає час вiдправлення копiї заяви власнику веб-сторiнки та надає гiперпосилання на умови публiчного правочину, який визначає правила користування веб-сайтом третiми особами.

     Власник веб-сторiнки розглядає отриману вiд власника веб-сайту заяву про припинення порушення та зобов'язаний надати вiдповiдь власнику веб-сайту в порядку та строки, встановленi частинами третьою - п'ятою цiєї статтi, iз зазначенням гiперпосилання на веб-сторiнку, на якiй розмiщена вiдповiдна електронна (цифрова) iнформацiя. При цьому власник веб-сторiнки здiйснює права i виконує обов'язки, встановленi частинами третьою - п'ятою цiєї статтi для власника веб-сайту.

     Власник веб-сайту впродовж 24 годин з моменту отримання вiд власника веб-сторiнки вiдповiдi на заяву про припинення порушення надсилає її заявнику та постачальнику послуг хостингу за реквiзитами, зазначеними у вiдповiднiй заявi. У разi якщо впродовж 48 годин з моменту направлення власнику веб-сторiнки заяви про припинення порушення власник веб-сторiнки не надав власнику веб-сайту вiдповiдi з пiдстав та за формою, встановленими частинами четвертою та п'ятою цiєї статтi, власник веб-сайту самостiйно унеможливлює доступ до зазначеної у заявi про припинення порушення електронної (цифрової) iнформацiї. Про вжитi заходи власник веб-сайту повiдомляє заявника та постачальника послуг хостингу впродовж 72 годин з моменту отримання власником веб-сайту заяви про припинення порушення та надає вiдомостi про себе в обсязi, визначеному пунктом "а" частини п'ятої цiєї статтi.

     У разi якщо впродовж 48 годин з моменту направлення власнику веб-сторiнки заяви про припинення порушення власник веб-сторiнки надав повiдомлення про вiдмову з пiдстав та за формою, встановленими частинами четвертою, п'ятою цiєї статтi, копiя такого повiдомлення надсилається власником веб-сайту заявнику не пiзнiш як упродовж 72 годин з моменту отримання власником веб-сайту заяви про припинення порушення.

     7. Заявник має право звернутися безпосередньо до постачальника послуг хостингу, який надає послуги i (або) ресурси для розмiщення вiдповiдного веб-сайту, iз заявою про припинення порушення, допущеного власником веб-сайту, в таких випадках:

     а) власник веб-сайту у встановленi цiєю статтею строки не вчинив або вчинив не в повному обсязi дiї, передбаченi частиною третьою або п'ятою цiєї статтi, або якщо власник веб-сайту, який не є власником веб-сторiнки, не вчинив дiй або вчинив не в повному обсязi дiї, передбаченi частиною шостою цiєї статтi;

     б) на веб-сайтi та в публiчних базах даних записiв про доменнi iмена (WHOIS) вiдсутнi вiдомостi про власника веб-сайту в обсязi, що дає змогу звернутися до нього iз заявою про припинення порушення, передбаченою частиною другою цiєї статтi. Такими вiдомостями є iнформацiя про адресу електронної пошти для зв'язку iз власником веб-сайту та iншi вiдомостi, розмiщення яких передбачено частиною одинадцятою цiєї статтi.

     Заява про припинення порушення, допущеного власником веб-сайту, повинна мiстити обґрунтування наявностi пiдстав для звернення до постачальника послуг хостингу, передбачених пунктом "а" або "б" частини сьомої цiєї статтi.

     Заявник звертається до постачальника послуг хостингу, який надає послуги i (або) ресурси для розмiщення вiдповiдного веб-сайту, з вiдповiдною заявою за представництвом (посередництвом) адвоката. Адвокат надсилає заяву, за умови iдентифiкацiї заявника, встановлення його контактних даних, пiдтвердження наданими заявником документами факту наявностi у заявника прав, про припинення порушення яких йдеться у вiдповiднiй заявi.

     Заява про припинення порушень, допущених власником веб-сайту, має мiстити вiдомостi, передбаченi пунктами "а", "г", "ґ", "е" частини другої цiєї статтi. До заяви додається копiя одного з документiв, що вiдповiдно до законодавства про адвокатуру та адвокатську дiяльнiсть посвiдчує повноваження адвоката на надання правової допомоги заявнику. У випадках, передбачених пунктом "а" частини сьомої цiєї статтi, у заявi зазначаються час направлення власнику веб-сайту та постачальнику послуг хостингу заяви про припинення порушення, час, коли власник веб-сайту мав вчинити передбаченi цiєю статтею дiї, а також пояснення, яким чином заявник визначав контактнi данi власника веб-сайту.

     За вiдсутностi пiдстав для залишення заяви про припинення порушення з боку власника веб-сайту без розгляду, встановлених частиною восьмою цiєї статтi, постачальник послуг хостингу зобов'язаний невiдкладно, не пiзнiше 24 годин з моменту отримання такої заяви, надiслати власнику веб-сайту її копiю. Надсилаючи власнику веб-сайту копiю заяви постачальник послуг хостингу повинен пояснити власнику веб-сайту його права i обов'язки, пов'язанi з цiєю заявою, а також правовi наслiдки невчинення ним дiй, передбачених цiєю статтею.

     Власник веб-сайту впродовж 24 годин з моменту отримання вiд постачальника послуг хостингу копiї заяви про припинення порушення з боку власника веб-сайту вчиняє дiї, передбаченi частиною третьою або п'ятою цiєї статтi, i повiдомляє про це постачальника послуг хостингу шляхом направлення повiдомлення про вжитi заходи згiдно з вимогами частини дванадцятої цiєї статтi або повiдомлення про вiдмову з пiдстав та за формою, встановленими частинами четвертою, п'ятою цiєї статтi.

     У разi якщо впродовж 24 годин з моменту направлення власнику веб-сайту копiї заяви про припинення порушення власник веб-сайту не вчинив дiй, передбачених абзацом восьмим цiєї частини, постачальник послуг хостингу самостiйно унеможливлює доступ до електронної (цифрової) iнформацiї, зазначеної у заявi про припинення порушення, допущеного власником веб-сайту. Про вжитi заходи постачальник послуг хостингу повiдомляє заявника та власника веб-сайту впродовж 48 годин з моменту отримання постачальником послуг хостингу заяви про припинення порушення, допущеного власником веб-сайту.

     8. Постачальник послуг хостингу вправi залишити без розгляду заяву про припинення порушення, допущеного власником веб-сайту, у разi, якщо:

     а) заява не вiдповiдає вимогам, встановленим частиною сьомою цiєї статтi;

     б) постачальник послуг хостингу не надає послуги, ресурси для розмiщення веб-сайту, щодо якого подана заява;

     в) заявник звернувся до постачальника послуг хостингу за вiдсутностi пiдстав, передбачених частиною сьомою цiєї статтi.

     Постачальник послуг хостингу повiдомляє заявника про залишення без розгляду заяви про припинення порушення iз зазначенням вiдповiдних правових пiдстав, передбачених цiєю частиною, впродовж 24 годин з моменту її отримання.

     9. Власник веб-сайту має право звернутися до постачальника послуг хостингу, вiд якого вiн отримав iнформацiю про вжитi заходи вiдповiдно до частини сьомої цiєї статтi, з повiдомленням про вiдмову з пiдстав та за формою, встановленими частинами четвертою, п'ятою цiєї статтi, вимагаючи вiдновлення доступу до електронної (цифрової) iнформацiї. Якщо таке звернення вiдповiдає вимогам, встановленим частиною п'ятою цiєї статтi для повiдомлення про вiдмову, постачальник послуг хостингу повинен невiдкладно, не пiзнiш як через 48 годин пiсля його отримання, надiслати заявнику його копiю. У разi якщо повiдомлення не вiдповiдає вимогам, передбаченим частиною п'ятою цiєї статтi для повiдомлення про вiдмову, постачальник послуг хостингу iнформує про це власника веб-сайту.

     10. Постачальник послуг хостингу вiдновлює доступ до електронної (цифрової) iнформацiї на десятий робочий день з дня надсилання заявнику копiї повiдомлення, передбаченого частиною дев'ятою цiєї статтi, якщо протягом цього часу заявник не надав йому пiдтвердження вiдкриття судового провадження про захист його прав на об'єкт (об'єкти) авторського права i (або) сумiжних прав (електронної (цифрової) iнформацiї), щодо якого (яких) подавалася заява про припинення порушення.

     11. Власники веб-сайтiв та постачальники послуг хостингу, крiм фiзичних осiб, якi не є суб'єктами господарювання, зобов'язанi розмiщувати у вiльному доступi на власних веб-сайтах та (або) в публiчних базах даних записiв про доменнi iмена (WHOIS) таку достовiрну iнформацiю про себе:

     а) повне iм'я або найменування власника веб-сайту та постачальника послуг хостингу;

     б) повну адресу мiсця проживання або мiсцезнаходження власника веб-сайту та постачальника послуг хостингу;

     в) контактну iнформацiю власника веб-сайту та постачальника послуг хостингу, у тому числi адресу електронної пошти, номер телефону, за якими з ними можливо оперативно зв'язатися.

     Фiзичнi особи, якi не є суб'єктами господарювання, розмiщують у вiльному доступi на веб-сайтах, власниками яких вони є, або в публiчних базах даних записiв про доменнi iмена (WHOIS) контактну iнформацiю власника веб-сайту, передбачену пунктом "в" цiєї частини.

     12. Повiдомлення про вжитi заходи, яке направляється заявнику вiдповiдно до цiєї статтi, крiм iншого, повинно мiстити достовiрну та повну iнформацiю про зазначеного в заявi власника веб-сайту. У разi направлення повiдомлення про вжитi заходи постачальником послуг хостингу в повiдомленнi також повинна мiститися iнформацiя про цього постачальника та повна iнформацiя, надана йому власником веб-сайту, без будь-яких змiн або спотворень. Iнформацiя про власника веб-сайту складається з вiдомостей про його повне iм'я (найменування), адресу проживання (мiсцезнаходження), адресу для листування, номер телефону, адресу електронної пошти i, за наявностi, iншу контактну iнформацiю для зв'язку. У разi отримання вiд власника веб-сайту (або власника веб-сторiнки при здiйсненнi процедур, передбачених частиною шостою або сьомою цiєї статтi) повiдомлення про вiдмову його копiя має бути додана до повiдомлення про вжитi заходи.

     13. На пiдставi цього Закону допускається унеможливлення доступу виключно до електронної (цифрової) iнформацiї, зазначеної в заявi про припинення порушення. У разi якщо доступ до електронної (цифрової) iнформацiї не може бути унеможливлений з технiчних причин, власник веб-сайту або постачальник послуг хостингу може унеможливити доступ до веб-сторiнки, яка мiстить вiдповiдну електронну (цифрову) iнформацiю.

     14. Заява про припинення порушення та заява про припинення порушення власником веб-сайту викладаються письмово у паперовiй та (або) електроннiй формi.

     Заява в електроннiй формi оформляється згiдно з вимогами законодавства у сферi електронних документiв та електронного документообiгу з обов'язковим використанням технiчних засобiв засвiдчення електронного цифрового пiдпису адвоката, який надає правову допомогу заявнику. Одночасно з направленням такої заяви в електроннiй формi заявник направляє за тiєю самою адресою її копiю в звичайнiй електроннiй формi без використання електронного цифрового пiдпису. У разi якщо заява в електроннiй формi з використаними в нiй технiчними засобами засвiдчення електронного цифрового пiдпису адвоката за змiстом вiдрiзняється вiд заяви в звичайнiй електроннiй формi, надiсланiй одному й тому самому адресату, така заява вважається неподаною.

     Заява в паперовiй формi оформляється з обов'язковим власноручним пiдписом адвоката та надсилається рекомендованим листом з повiдомленням про вручення.

     Датою та часом отримання заяви, передбаченої цiєю статтею, вважаються:

     а) у разi направлення електронною поштою - дата i час вiдправки засобами електронного зв'язку;

     б) у разi направлення рекомендованим листом з повiдомленням про вручення - дата i час, зазначенi в повiдомленнi про вручення.

     У разi якщо адресат вiдмовляється вiд отримання заяви або вiдсутнiй за вказаною адресою, днем та датою отримання заяви є день та дата проставлення оператором поштового зв'язку у повiдомленнi про вручення iнформацiї про вiдмову адресата отримати заяву або iнформацiї про вiдсутнiсть адресата за вказаною адресою.

     Вiдповiдь (повiдомлення) на заяву, пересилання копiї заяви, передбаченi цiєю статтею, викладаються письмово у паперовiй та (або) електроннiй формi.

     Датою i часом отримання вiдповiдi (повiдомлення) на заяву, передбачену цiєю статтею, та/або направленої заяви вважаються:

     а) у разi направлення електронною поштою - дата i час вiдправки засобами електронного зв'язку;

     б) у разi направлення рекомендованим листом з повiдомленням про вручення - дата i час, зазначенi в повiдомленнi про вручення.

     У разi якщо адресат вiдмовляється вiд отримання вiдповiдi (повiдомлення) на заяву або вiдсутнiй за вказаною адресою, днем та датою отримання вiдповiдi (повiдомлення) на заяву є день та дата проставлення оператором поштового зв'язку у повiдомленнi про вручення iнформацiї про вiдмову адресата отримати вiдповiдь (повiдомлення) на заяву або iнформацiї про вiдсутнiсть адресата за вказаною адресою.

     15. Власник веб-сайту, веб-сторiнки не несе вiдповiдальностi за порушення авторського права i (або) сумiжних прав, вчиненi з використанням мережi Iнтернет, якщо вiн вчасно вчинив дiї, передбаченi частиною третьою цiєї статтi.

     Положення абзацу першого цiєї частини не застосовуються, якщо:

     а) власник веб-сайту впродовж трьох мiсяцiв, незважаючи на отриманi та задоволенi ним заяви про припинення порушень, допустив не менше двох випадкiв використання на однiй чи декiлькох веб-сторiнках, власником яких вiн є, одного й того самого об'єкта авторського права i (або) сумiжних прав на одному й тому самому веб-сайтi;

     б) власник веб-сторiнки, який не є власником веб-сайту, впродовж трьох мiсяцiв, незважаючи на отриманi та задоволенi ним заяви про припинення порушень, допустив не менше двох випадкiв використання одного й того самого об'єкта авторського права i (або) сумiжних прав на одному й тому самому веб-сайтi.

(Закон доповнено статтею 521 згiдно iз Законом України вiд 23.03.2017р. N 1977-VIII)

     Стаття 522. Зобов'язання постачальникiв послуг хостингу щодо забезпечення захисту авторського права i (або) сумiжних прав з використанням мережi Iнтернет

     1. Постачальники послуг хостингу зобов'язанi передбачати у договорах про надання таких послуг умови i правила, що забороняють замовникам послуг вчиняти дiї з розмiщення електронної (цифрової) iнформацiї з порушенням авторського права i (або) сумiжних прав третiх осiб, а також зобов'язують замовникiв послуг вказувати достовiрну i коректну iнформацiю про себе, у тому числi свої контактнi данi, а у разi їх змiни - невiдкладно iнформувати про це в порядку, визначеному законодавством.

     2. Постачальник послуг хостингу не несе перед замовником таких послуг вiдповiдальностi за наслiдки вжиття заходiв, передбачених статтею 521 цього Закону, за умови виконання вимог частини першої цiєї статтi.

     Постачальник послуг хостингу не несе вiдповiдальностi за порушення авторського права i (або) сумiжних прав, за умови виконання вимог статтi 521 цього Закону.

(Закон доповнено статтею 522 згiдно iз Законом України вiд 23.03.2017р. N 1977-VIII)

     Стаття 53. Способи забезпечення позову у справах про порушення авторського права i сумiжних прав

     1. До завершення розгляду справи по сутi суддя одноособово має право винести ухвалу про заборону вiдповiдачевi, щодо якого є достатнi пiдстави вважати, що вiн є порушником авторського права i (або) сумiжних прав, вчиняти до винесення рiшення чи ухвали суду певнi дiї, а саме: виготовлення, вiдтворення, продаж, здавання в майновий найм, прокат, ввезення на митну територiю України та iнше передбачене цим Законом використання, а також транспортування, зберiгання або володiння з метою введення в цивiльний обiг примiрникiв творiв, у тому числi комп'ютерних програм i баз даних, а також записаних виконань, фонограм, вiдеограм, програм мовлення, щодо яких припускається, що вони є контрафактними, i засобiв обходу технiчних засобiв захисту.

     2. За наявностi достатнiх даних про вчинення такого порушення авторського права i (або) сумiжних прав, за яке вiдповiдно до закону передбачена кримiнальна вiдповiдальнiсть, орган досудового розслiдування або суд зобов'язанi вжити заходiв для забезпечення розшуку i накладення арешту на:

(абзац перший частини другої статтi 53 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 13.04.2012р. N 4652-VI)

     а) примiрники творiв (у тому числi комп'ютерних програм i баз даних), записаних виконань, фонограм, вiдеограм, програм мовлення, щодо яких припускається, що вони є контрафактними, а також засоби обходження технiчних засобiв захисту;

     б) матерiали й обладнання, призначенi для їх виготовлення i вiдтворення;

     в) документи, рахунки та iншi предмети, що можуть бути доказом вчинення протиправних дiй.

     3. У разi, якщо вiдповiдач по справi порушення авторського права i (або) сумiжних прав вiдмовляє у доступi до необхiдної iнформацiї чи не забезпечує її надання у прийнятний строк, робить перешкоди у здiйсненнi судових процедур, або з метою збереження вiдповiдних доказiв щодо iнкримiнованого порушення, особливо у випадку, коли будь-яке вiдстрочення може завдати непоправної шкоди особi, яка має авторське право i (або) сумiжнi права, або коли є очевидний ризик того, що доказ буде знищено, суд або суддя одноособово мають право за заявою заявника застосувати тимчасовi заходи до пред'явлення позову або до початку розгляду справи за участю iншої сторони (вiдповiдача) шляхом:

     а) винесення ухвали про огляд примiщень, в яких, як припускається, вiдбуваються дiї, пов'язанi з порушенням авторського права i (або) сумiжних прав;

     б) накладення арешту i вилучення всiх примiрникiв творiв (у тому числi комп'ютерних програм i баз даних), записаних виконань, фонограм, вiдеограм, програм мовлення, щодо яких припускається, що вони є контрафактними, засобiв обходження технiчних засобiв захисту, а також матерiалiв i обладнання, що використовуються для їх виготовлення i вiдтворення;

     в) накладення арешту i вилучення рахункiв та iнших документiв, якi можуть бути доказом вчинення дiй, що порушують або створюють загрозу порушення (чи пiдтверджують намiри вчинення порушення) авторського права i (або) сумiжних прав.

     Заява про застосування тимчасових заходiв розглядається тiльки за участю заявника у дводенний строк з дня її подання.

     Ухвала суду про застосування тимчасового заходу пiдлягає негайному виконанню органом державної виконавчої служби за участю заявника.

     До прийняття ухвали про застосування тимчасових заходiв, зазначених в абзацi першому цiєї частини, суд має право вимагати вiд заявника обгрунтування того, що вiн є суб'єктом авторського права i (або) сумiжних прав i що цi права порушенi або невiдворотно будуть порушенi, а також видати заявнику судову ухвалу щодо внесення застави або еквiвалентної гарантiї, достатньої для того, щоб запобiгти зловживанню тимчасовим заходом. Застава полягає у внесеннi на депозит суду заявником чи iншими особами грошей чи передачi iнших матерiальних цiнностей. Розмiр застави (гарантiї) визначається судом з урахуванням обставин справи, але не повинен бути меншим вiд 100 неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян i не бiльшим вiд розмiру заявленої шкоди.

     У разi застосування визначених в абзацi першому цiєї частини тимчасових заходiв вiдповiдач має право вимагати їх змiни чи скасування, а заявник зобов'язаний подати позов до суду про захист порушених авторських чи сумiжних прав не пiзнiше 15 календарних днiв вiд дня застосування тимчасового заходу.

     Застава повертається повнiстю заявниковi при вiдмовi суду у прийняттi позову до розгляду чи задоволеннi позову повнiстю або частково. У противному разi застава звертається на виконання рiшення про компенсацiю шкоди вiдповiдачевi, завданої застосуванням тимчасових заходiв.

     При скасуваннi визначених в абзацi першому цiєї частини тимчасових заходiв або якщо при розглядi справи з'ясується вiдсутнiсть факту порушення чи загрози порушення авторського права i (або) сумiжних прав, суд має право на клопотання вiдповiдача прийняти судове рiшення щодо надання вiдповiдачу належної компенсацiї позивачем за будь-яку шкоду, завдану цими заходами.

Роздiл VI
ПРИКIНЦЕВI ПОЛОЖЕННЯ

     1. Цей Закон набирає чинностi з дня його опублiкування i застосовується до правовiдносин, якi виникли пiсля набрання ним чинностi.

     2. Кабiнету Мiнiстрiв України у чотиримiсячний строк з дня набрання чинностi цим Законом подати до Верховної Ради України свої пропозицiї щодо внесення змiн до законiв України у зв'язку з прийняттям цього Закону, а також прийняти необхiднi нормативно-правовi акти i привести свої нормативно-правовi акти у вiдповiднiсть iз цим Законом.

     3. До приведення законодавства України у вiдповiднiсть iз цим Законом закони та iншi нормативно-правовi акти застосовуються в частинi, що не суперечить цьому Закону.

     4. Установити, що починаючи з дня набрання чинностi цим Законом строки охорони авторського права, передбаченi статтею 28 i частинами першою i другою статтi 44 цього Закону, застосовуються у всiх випадках, коли 50-рiчний строк дiї авторського права пiсля смертi автора або строк дiї сумiжних прав не закiнчився до дня набрання чинностi цим Законом.

     5. Установити, що цей Закон застосовується до виконань i фонограм, створених чи вперше опублiкованих до дня набрання чинностi цим Законом, якщо на цей день не минуло 50 рокiв пiсля їх першого запису або опублiкування.

     6. Установити, що об'єкти авторського права i сумiжних прав, якi є предметом мiжнародного договору, до якого Україна приєдналася i згоду на обов'язковiсть якого дала Верховна Рада України, i якi створенi чи вперше опублiкованi до дня набрання чинностi цим Законом, пiдлягають захисту за цим Законом вiд дня набрання ним чинностi, якщо на цей день зазначенi об'єкти не стали суспiльним надбанням в країнi походження у зв'язку iз закiнченням строку їх охорони в цiй країнi.

     7. Визнати такою, що втратила чиннiсть, Постанову Верховної Ради України вiд 23 грудня 1993 року "Про порядок введення в дiю Закону України "Про авторське право i сумiжнi права" (Вiдомостi Верховної Ради України, 1994 р., N 13, ст. 65).

     8. У статтi 2 Закону України "Про приєднання України до Бернської конвенцiї про охорону лiтературних i художнiх творiв (Паризького акта вiд 24 липня 1971 року, змiненого 2 жовтня 1979 року)" (Вiдомостi Верховної Ради України, 1995 р., N 21, ст. 155) виключити слова "повiдомивши при цьому, що дiя зазначеної Конвенцiї не поширюється на твори, якi на дату набрання чинностi цiєю Конвенцiєю для України вже є на її територiї суспiльним надбанням".

     9. Доручити Мiнiстерству закордонних справ України повiдомити Генеральному директоровi Всесвiтньої органiзацiї iнтелектуальної власностi про те, що стаття 18 Бернської конвенцiї про охорону лiтературних i художнiх творiв (Паризького акта вiд 24 липня 1971 року, змiненого 2 жовтня 1979 року) вiд дня набрання чинностi цим Законом дiє на територiї України в повному обсязi.

     10. Доповнити абзац другий Закону України "Про приєднання України до Конвенцiї про охорону iнтересiв виробникiв фонограм вiд незаконного вiдтворення їхнiх фонограм вiд 29 жовтня 1971 року" (Вiдомостi Верховної Ради України, 1999 р., N 32, ст. 265) реченням такого змiсту: "З метою виконання вимог зазначеної Конвенцiї поширити, на взаємнiй основi, нацiональний режим захисту сумiжних прав, передбачений Законом України "Про авторське право i сумiжнi права", на виробникiв фонограм з країн - учасниць Конвенцiї та їхнi фонограми, якщо строк охорони цих фонограм не закiнчився в країнi походження".

     11. Доручити Мiнiстерству закордонних справ України повiдомити Генеральному Секретарю Органiзацiї Об'єднаних Нацiй про доповнення Закону України "Про приєднання України до Конвенцiї про охорону iнтересiв виробникiв фонограм вiд незаконного вiдтворення їхнiх фонограм вiд 29 жовтня 1971 року".

Президент України Л.КРАВЧУК

м. Київ
23 грудня 1993 року
N 3792-XII

Copyright © 2021 НТФ «Інтес»
Всі права захищені.