ЗАКОН  УКРАЇНИ

Про доступ до публiчної iнформацiї

Iз змiнами i доповненнями, внесеними
Законами України
вiд 13 квiтня 2012 року N 4652-VI,
вiд 17 травня 2012 року N 4711-VI,
вiд 14 травня 2013 року N 224-VII,
вiд 14 жовтня 2014 року N 1700-VII
(змiни, внесенi Законом України вiд 14 жовтня 2014 року N 1700-VII,
вводяться в дiю з 26 квiтня 2015 року),
вiд 9 квiтня 2015 року N 319-VIII,
вiд 17 жовтня 2019 року N 199-IX,
вiд 17 червня 2020 року N 720-IX,
вiд 17 липня 2020 року N 808-IX,
вiд 15 вересня 2020 року N 890-IX,
вiд 17 вересня 2020 року N 912-IX

     Цей Закон визначає порядок здiйснення та забезпечення права кожного на доступ до iнформацiї, що знаходиться у володiннi суб'єктiв владних повноважень, iнших розпорядникiв публiчної iнформацiї, визначених цим Законом, та iнформацiї, що становить суспiльний iнтерес.

Роздiл I. ЗАГАЛЬНI ПОЛОЖЕННЯ

     Стаття 1. Публiчна iнформацiя

     1. Публiчна iнформацiя - це вiдображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носiях iнформацiя, що була отримана або створена в процесi виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язкiв, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володiннi суб'єктiв владних повноважень, iнших розпорядникiв публiчної iнформацiї, визначених цим Законом.

     2. Публiчна iнформацiя є вiдкритою, крiм випадкiв, встановлених законом.

     Стаття 2. Мета i сфера дiї Закону

     1. Метою цього Закону є забезпечення прозоростi та вiдкритостi суб'єктiв владних повноважень i створення механiзмiв реалiзацiї права кожного на доступ до публiчної iнформацiї.

     2. Цей Закон не поширюється на вiдносини щодо отримання iнформацiї суб'єктами владних повноважень при здiйсненнi ними своїх функцiй, а також на вiдносини у сферi звернень громадян, якi регулюються спецiальним законом.

     Стаття 3. Гарантiї забезпечення права на доступ до публiчної iнформацiї

     1. Право на доступ до публiчної iнформацiї гарантується:

     1) обов'язком розпорядникiв iнформацiї надавати та оприлюднювати iнформацiю, крiм випадкiв, передбачених законом;

     2) визначенням розпорядником iнформацiї спецiальних структурних пiдроздiлiв або посадових осiб, якi органiзовують у встановленому порядку доступ до публiчної iнформацiї, якою вiн володiє;

     3) максимальним спрощенням процедури подання запиту та отримання iнформацiї;

     4) доступом до засiдань колегiальних суб'єктiв владних повноважень, крiм випадкiв, передбачених законодавством;

     5) здiйсненням парламентського, громадського та державного контролю за дотриманням прав на доступ до публiчної iнформацiї;

     6) юридичною вiдповiдальнiстю за порушення законодавства про доступ до публiчної iнформацiї.

     Стаття 4. Принципи забезпечення доступу до публiчної iнформацiї

     1. Доступ до публiчної iнформацiї вiдповiдно до цього Закону здiйснюється на принципах:

     1) прозоростi та вiдкритостi дiяльностi суб'єктiв владних повноважень;

     2) вiльного отримання, поширення та будь-якого iншого використання iнформацiї, що була надана або оприлюднена вiдповiдно до цього Закону, крiм обмежень, встановлених законом;

(пункт 2 частини першої статтi 4 у редакцiї Закону України вiд 09.04.2015р. N 319-VIII)

     3) рiвноправностi, незалежно вiд ознак раси, полiтичних, релiгiйних та iнших переконань, статi, етнiчного та соцiального походження, майнового стану, мiсця проживання, мовних або iнших ознак.

Роздiл II. ПОРЯДОК ДОСТУПУ ДО IНФОРМАЦIЇ

     Стаття 5. Забезпечення доступу до iнформацiї

     1. Доступ до iнформацiї забезпечується шляхом:

     1) систематичного та оперативного оприлюднення iнформацiї:

     в офiцiйних друкованих виданнях;

     на офiцiйних веб-сайтах в мережi Iнтернет;

     на єдиному державному веб-порталi вiдкритих даних;

(пункт 1 частини першої статтi 5 доповнено новим абзацом четвертим згiдно iз Законом України вiд 09.04.2015р. N 319-VIII)

     на iнформацiйних стендах;

     будь-яким iншим способом;

     2) надання iнформацiї за запитами на iнформацiю.

     Стаття 6. Публiчна iнформацiя з обмеженим доступом

     1. Iнформацiєю з обмеженим доступом є:

     1) конфiденцiйна iнформацiя;

     2) таємна iнформацiя;

     3) службова iнформацiя.

     2. Обмеження доступу до iнформацiї здiйснюється вiдповiдно до закону при дотриманнi сукупностi таких вимог:

     1) виключно в iнтересах нацiональної безпеки, територiальної цiлiсностi або громадського порядку з метою запобiгання заворушенням чи кримiнальним правопорушенням, для охорони здоров'я населення, для захисту репутацiї або прав iнших людей, для запобiгання розголошенню iнформацiї, одержаної конфiденцiйно, або для пiдтримання авторитету i неупередженостi правосуддя;

(пункт 1 частини другої статтi 6 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 17.06.2020р. N 720-IX)

     2) розголошення iнформацiї може завдати iстотної шкоди цим iнтересам;

     3) шкода вiд оприлюднення такої iнформацiї переважає суспiльний iнтерес в її отриманнi.

     3. Iнформацiя з обмеженим доступом має надаватися розпорядником iнформацiї, якщо вiн правомiрно оприлюднив її ранiше.

     4. Iнформацiя з обмеженим доступом має надаватися розпорядником iнформацiї, якщо немає законних пiдстав для обмеження у доступi до такої iнформацiї, якi iснували ранiше.

     5. Не може бути обмежено доступ до iнформацiї про складання, розгляд i затвердження бюджетiв, кошторисiв розпорядникiв бюджетних коштiв та плани використання бюджетних коштiв одержувачiв бюджетних коштiв, а також їх виконання за розписами, бюджетними програмами та видатками (крiм таємних видаткiв вiдповiдно до статтi 31 Бюджетного кодексу України), взяття розпорядниками та одержувачами бюджетних коштiв бюджетних зобов'язань або здiйснення розпорядження бюджетними коштами у будь-який iнший спосiб, планування, формування, здiйснення та виконання закупiвлi товарiв, робiт i послуг за бюджетнi кошти, у тому числi оборонних закупiвель (крiм випадкiв, якщо окрема iнформацiя про закупiвлi товарiв, робiт i послуг становить державну таємницю вiдповiдно до Закону України "Про державну таємницю"), володiння, користування чи розпорядження державним, комунальним майном, у тому числi до копiй вiдповiдних документiв, умови отримання цих коштiв чи майна, прiзвища, iмена, по батьковi фiзичних осiб та найменування юридичних осiб, якi отримали цi кошти або майно. Не пiдлягає обмеженню також доступ до iнформацiї про стан i результати перевiрок та службових розслiдувань фактiв порушень, допущених у сферах дiяльностi, зазначених у цiй частинi. Доступ до зазначеної iнформацiї забезпечується розпорядниками iнформацiї вiдповiдно до положень статтi 5 цього Закону.

(частина п'ята статтi 6 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами України вiд 17.06.2020р. N 720-IX, вiд 17.07.2020р. N 808-IX)

     6. Не належать до iнформацiї з обмеженим доступом вiдомостi, зазначенi у декларацiї особи, уповноваженої на виконання функцiй держави або мiсцевого самоврядування, поданiй вiдповiдно до Закону України "Про запобiгання корупцiї", крiм випадкiв, визначених зазначеним Законом.

(частина шоста статтi 6 у редакцiї Закону України вiд 17.05.2012р. N 4711-VI, iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 14.05.2013р. N 224-VII, у редакцiї Закону України вiд 14.10.2014р. N 1700-VII, який вводиться в дiю з 26.04.2015р., у редакцiї Закону України вiд 17.09.2020р. N 912-IX)

     7. Обмеженню доступу пiдлягає iнформацiя, а не документ. Якщо документ мiстить iнформацiю з обмеженим доступом, для ознайомлення надається iнформацiя, доступ до якої необмежений.

     Стаття 7. Конфiденцiйна iнформацiя

     1. Конфiденцiйна iнформацiя - iнформацiя, доступ до якої обмежено фiзичною або юридичною особою, крiм суб'єктiв владних повноважень, та яка може поширюватися у визначеному ними порядку за їхнiм бажанням вiдповiдно до передбачених ними умов. Не може бути вiднесена до конфiденцiйної iнформацiя, зазначена в частинi першiй i другiй статтi 13 цього Закону.

     2. Розпорядники iнформацiї, визначенi частиною першою статтi 13 цього Закону, якi володiють конфiденцiйною iнформацiєю, можуть поширювати її лише за згодою осiб, якi обмежили доступ до iнформацiї, а за вiдсутностi такої згоди - лише в iнтересах нацiональної безпеки, економiчного добробуту та прав людини.

     Стаття 8. Таємна iнформацiя

     1. Таємна iнформацiя - iнформацiя, доступ до якої обмежується вiдповiдно до частини другої статтi 6 цього Закону, розголошення якої може завдати шкоди особi, суспiльству i державi. Таємною визнається iнформацiя, яка мiстить державну, професiйну, банкiвську, розвiдувальну таємницю, таємницю досудового розслiдування та iншу передбачену законом таємницю.

(частина перша статтi 8 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами України вiд 13.04.2012р. N 4652-VI, вiд 17.09.2020р. N 912-IX)

     2. Порядок доступу до таємної iнформацiї регулюється цим Законом та спецiальними законами.

     Стаття 9. Службова iнформацiя

     1. Вiдповiдно до вимог частини другої статтi 6 цього Закону до службової може належати така iнформацiя:

     1) що мiститься в документах суб'єктiв владних повноважень, якi становлять внутрiвiдомчу службову кореспонденцiю, доповiднi записки, рекомендацiї, якщо вони пов'язанi з розробкою напряму дiяльностi установи або здiйсненням контрольних, наглядових функцiй органами державної влади, процесом прийняття рiшень i передують публiчному обговоренню та/або прийняттю рiшень;

     2) зiбрана в процесi оперативно-розшукової, контррозвiдувальної дiяльностi, у сферi оборони країни, яку не вiднесено до державної таємницi.

     2. Документам, що мiстять iнформацiю, яка становить службову iнформацiю, присвоюється гриф "для службового користування". Доступ до таких документiв надається вiдповiдно до частини другої статтi 6 цього Закону.

     3. Перелiк вiдомостей, що становлять службову iнформацiю, який складається органами державної влади, органами мiсцевого самоврядування, iншими суб'єктами владних повноважень, у тому числi на виконання делегованих повноважень, не може бути обмеженим у доступi.

     Стаття 10. Доступ до iнформацiї про особу

     1. Кожна особа має право:

     1) знати у перiод збирання iнформацiї, але до початку її використання, якi вiдомостi про неї та з якою метою збираються, як, ким i з якою метою вони використовуються, передаються чи поширюються, крiм випадкiв, встановлених законом;

     2) доступу до iнформацiї про неї, яка збирається та зберiгається;

     3) вимагати виправлення неточної, неповної, застарiлої iнформацiї про себе, знищення iнформацiї про себе, збирання, використання чи зберiгання якої здiйснюється з порушенням вимог закону;

     4) на ознайомлення за рiшенням суду з iнформацiєю про iнших осiб, якщо це необхiдно для реалiзацiї та захисту прав та законних iнтересiв;

     5) на вiдшкодування шкоди у разi розкриття iнформацiї про цю особу з порушенням вимог, визначених законом.

     2. Обсяг iнформацiї про особу, що збирається, зберiгається i використовується розпорядниками iнформацiї, має бути максимально обмеженим i використовуватися лише з метою та у спосiб, визначений законом.

     3. Розпорядники iнформацiї, якi володiють iнформацiєю про особу, зобов'язанi:

     1) надавати її безперешкодно i безкоштовно на вимогу осiб, яких вона стосується, крiм випадкiв, передбачених законом;

     2) використовувати її лише з метою та у спосiб, визначений законом;

     3) вживати заходiв щодо унеможливлення несанкцiонованого доступу до неї iнших осiб;

     4) виправляти неточну та застарiлу iнформацiю про особу самостiйно або на вимогу осiб, яких вона стосується.

     4. Зберiгання iнформацiї про особу не повинно тривати довше, нiж це необхiдно для досягнення мети, задля якої ця iнформацiя збиралася.

     5. Вiдмова особi в доступi до iнформацiї про неї, приховування, незаконне збирання, використання, зберiгання чи поширення iнформацiї можуть бути оскарженi.

     Стаття 101. Публiчна iнформацiя у формi вiдкритих даних

     1. Публiчна iнформацiя у формi вiдкритих даних - це публiчна iнформацiя у форматi, що дозволяє її автоматизоване оброблення електронними засобами, вiльний та безоплатний доступ до неї, а також її подальше використання.

     Розпорядники iнформацiї зобов'язанi надавати публiчну iнформацiю у формi вiдкритих даних на запит, оприлюднювати i регулярно оновлювати її на єдиному державному веб-порталi вiдкритих даних та на своїх веб-сайтах.

     2. Публiчна iнформацiя у формi вiдкритих даних є дозволеною для її подальшого вiльного використання та поширення.

     Будь-яка особа може вiльно копiювати, публiкувати, поширювати, використовувати, у тому числi в комерцiйних цiлях, у поєднаннi з iншою iнформацiєю або шляхом включення до складу власного продукту, публiчну iнформацiю у формi вiдкритих даних з обов'язковим посиланням на джерело отримання такої iнформацiї.

     3. Публiчна iнформацiя, що мiстить персональнi данi фiзичної особи, оприлюднюється та надається на запит у формi вiдкритих даних у разi додержання однiєї з таких умов:

     1) персональнi данi знеособленi та захищенi вiдповiдно до Закону України "Про захист персональних даних";

     2) фiзичнi особи (суб'єкти даних), персональнi данi яких мiстяться в iнформацiї у формi вiдкритих даних, надали свою згоду на поширення таких даних вiдповiдно до Закону України "Про захист персональних даних";

     3) надання чи оприлюднення такої iнформацiї передбачено законом;

     4) обмеження доступу до такої iнформацiї (вiднесення її до iнформацiї з обмеженим доступом) заборонено законом.

     4. Перелiк наборiв даних, що пiдлягають оприлюдненню у формi вiдкритих даних, вимоги до формату i структури таких наборiв даних, перiодичнiсть їх оновлення визначаються Кабiнетом Мiнiстрiв України. При цьому до такого перелiку Кабiнет Мiнiстрiв України обов'язково включає iнформацiю, доступ до якої у формi вiдкритих даних передбачено законом.

     Створення та забезпечення функцiонування єдиного державного веб-порталу вiдкритих даних здiйснюється центральним органом виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi електронного урядування.

(Закон доповнено статтею 101 згiдно iз Законом України вiд 09.04.2015р. N 319-VIII)

     Стаття 11. Захист особи, яка оприлюднює iнформацiю

     1. Посадовi та службовi особи не пiдлягають юридичнiй вiдповiдальностi, незважаючи на порушення своїх обов'язкiв, за розголошення iнформацiї про правопорушення або вiдомостей, що стосуються серйозної загрози здоров'ю чи безпецi громадян, довкiллю, якщо особа при цьому керувалася добрими намiрами та мала обґрунтоване переконання, що iнформацiя є достовiрною, а також мiстить докази правопорушення або стосується iстотної загрози здоров'ю чи безпецi громадян, довкiллю.

Роздiл III. СУБ'ЄКТИ ВIДНОСИН У СФЕРI ДОСТУПУ ДО ПУБЛIЧНОЇ IНФОРМАЦIЇ

     Стаття 12. Визначення та перелiк суб'єктiв

     1. Суб'єктами вiдносин у сферi доступу до публiчної iнформацiї є:

     1) запитувачi iнформацiї - фiзичнi, юридичнi особи, об'єднання громадян без статусу юридичної особи, крiм суб'єктiв владних повноважень;

     2) розпорядники iнформацiї - суб'єкти, визначенi у статтi 13 цього Закону;

     3) структурний пiдроздiл або вiдповiдальна особа з питань доступу до публiчної iнформацiї розпорядникiв iнформацiї.

(пункт 3 частини першої статтi 12 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 09.04.2015р. N 319-VIII)

     Стаття 13. Розпорядники iнформацiї

     1. Розпорядниками iнформацiї для цiлей цього Закону визнаються:

     1) суб'єкти владних повноважень - органи державної влади, iншi державнi органи, органи мiсцевого самоврядування, органи влади Автономної Республiки Крим, iншi суб'єкти, що здiйснюють владнi управлiнськi функцiї вiдповiдно до законодавства та рiшення яких є обов'язковими для виконання;

     2) юридичнi особи, що фiнансуються з державного, мiсцевих бюджетiв, бюджету Автономної Республiки Крим, - стосовно iнформацiї щодо використання бюджетних коштiв;

     3) особи, якщо вони виконують делегованi повноваження суб'єктiв владних повноважень згiдно iз законом чи договором, включаючи надання освiтнiх, оздоровчих, соцiальних або iнших державних послуг, - стосовно iнформацiї, пов'язаної з виконанням їхнiх обов'язкiв;

     4) суб'єкти господарювання, якi займають домiнуюче становище на ринку або надiленi спецiальними чи виключними правами, або є природними монополiями, - стосовно iнформацiї щодо умов постачання товарiв, послуг та цiн на них.

     2. До розпорядникiв iнформацiї, зобов'язаних оприлюднювати та надавати за запитами iнформацiю, визначену в цiй статтi, у порядку, передбаченому цим Законом, прирiвнюються суб'єкти господарювання, якi володiють:

     1) iнформацiєю про стан довкiлля;

     2) iнформацiєю про якiсть харчових продуктiв i предметiв побуту;

     3) iнформацiєю про аварiї, катастрофи, небезпечнi природнi явища та iншi надзвичайнi подiї, що сталися або можуть статися i загрожують здоров'ю та безпецi громадян;

     4) iншою iнформацiєю, що становить суспiльний iнтерес (суспiльно необхiдною iнформацiєю).

     3. На розпорядникiв iнформацiї, визначених у пунктах 2, 3, 4 частини першої та в частинi другiй цiєї статтi, вимоги цього Закону поширюються лише в частинi оприлюднення та надання вiдповiдної iнформацiї за запитами.

     4. Усi розпорядники iнформацiї незалежно вiд нормативно-правового акта, на пiдставi якого вони дiють, при вирiшеннi питань щодо доступу до iнформацiї мають керуватися цим Законом.

     Стаття 14. Обов'язки розпорядникiв iнформацiї

     1. Розпорядники iнформацiї зобов'язанi:

     1) оприлюднювати iнформацiю, передбачену цим та iншими законами;

(пункт 1 частини першої статтi 14 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 09.04.2015р. N 319-VIII)

     2) систематично вести облiк документiв, що знаходяться в їхньому володiннi;

     3) вести облiк запитiв на iнформацiю;

     4) визначати спецiальнi мiсця для роботи запитувачiв з документами чи їх копiями, а також надавати право запитувачам робити виписки з них, фотографувати, копiювати, сканувати їх, записувати на будь-якi носiї iнформацiї тощо;

     5) мати спецiальнi структурнi пiдроздiли або призначати вiдповiдальних осiб для забезпечення доступу запитувачiв до iнформацiї та оприлюднення iнформацiї;

(пункт 5 частини першої статтi 14 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 09.04.2015р. N 319-VIII)

     6) надавати та оприлюднювати достовiрну, точну та повну iнформацiю, а також у разi потреби перевiряти правильнiсть та об'єктивнiсть наданої iнформацiї i оновлювати оприлюднену iнформацiю.

(пункт 6 частини першої статтi 14 у редакцiї Закону України вiд 09.04.2015р. N 319-VIII)

     Стаття 15. Оприлюднення iнформацiї розпорядниками

     1. Розпорядники iнформацiї зобов'язанi оприлюднювати:

     1) iнформацiю про органiзацiйну структуру, мiсiю, функцiї, повноваження, основнi завдання, напрями дiяльностi та фiнансовi ресурси (структуру та обсяг бюджетних коштiв, порядок та механiзм їх витрачання тощо), а також iнформацiю, зазначену в частинi п'ятiй статтi 6 цього Закону;

(пункт 1 частини першої статтi 15 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 17.07.2020р. N 808-IX)

     2) нормативно-правовi акти, акти iндивiдуальної дiї (крiм внутрiшньоорганiзацiйних), прийнятi розпорядником, проекти рiшень, що пiдлягають обговоренню, iнформацiю про нормативно-правовi засади дiяльностi;

     3) перелiк та умови отримання послуг, що надаються цими органами, форми i зразки документiв, правила їх заповнення;

     4) порядок складання, подання запиту на iнформацiю, оскарження рiшень розпорядникiв iнформацiї, дiй чи бездiяльностi;

     5) iнформацiю про систему облiку, види iнформацiї, яку зберiгає розпорядник;

     51) перелiк наборiв даних, що оприлюднюються у формi вiдкритих даних;

(частину першу статтi 15 доповнено пунктом 51 згiдно iз Законом України вiд 09.04.2015р. N 319-VIII)

     6) iнформацiю про механiзми чи процедури, за допомогою яких громадськiсть може представляти свої iнтереси або в iнший спосiб впливати на реалiзацiю повноважень розпорядника iнформацiї;

     7) плани проведення та порядок денний своїх вiдкритих засiдань;

     8) розташування мiсць, де надаються необхiднi запитувачам форми i бланки установи;

     9) загальнi правила роботи установи, правила внутрiшнього трудового розпорядку;

     10) звiти, в тому числi щодо задоволення запитiв на iнформацiю;

     11) iнформацiю про дiяльнiсть суб'єктiв владних повноважень, а саме про:

     їхнi мiсцезнаходження, поштову адресу, номери засобiв зв'язку, адреси офiцiйного веб-сайту та електронної пошти;

     прiзвище, iм'я та по батьковi, службовi номери засобiв зв'язку, адреси електронної пошти керiвника органу та його заступникiв, а також керiвникiв структурних та регiональних пiдроздiлiв, основнi функцiї структурних та регiональних пiдроздiлiв, крiм випадкiв, коли цi вiдомостi належать до iнформацiї з обмеженим доступом;

     розклад роботи та графiк прийому громадян;

     вакансiї, порядок та умови проходження конкурсу на замiщення вакантних посад;

     перелiк та умови надання послуг, форми i зразки документiв, необхiдних для надання послуг, правила їх оформлення;

     перелiк i службовi номери засобiв зв'язку пiдприємств, установ та органiзацiй, що належать до сфери їх управлiння, та їх керiвникiв, крiм пiдприємств, установ та органiзацiй, створених з метою конспiрацiї, оперативно-розшукової або контррозвiдувальної дiяльностi;

     порядок складання, подання запиту на iнформацiю, оскарження рiшень суб'єктiв владних повноважень, їх дiй чи бездiяльностi;

     систему облiку, види iнформацiї, якою володiє суб'єкт владних повноважень;

     12) iншу iнформацiю про дiяльнiсть суб'єктiв владних повноважень, порядок обов'язкового оприлюднення якої встановлений законом.

     2. Iнформацiя, передбачена частиною першою цiєї статтi, пiдлягає обов'язковому оприлюдненню невiдкладно, але не пiзнiше п'яти робочих днiв з дня затвердження документа. У разi наявностi у розпорядника iнформацiї офiцiйного веб-сайту така iнформацiя оприлюднюється на веб-сайтi iз зазначенням дати оприлюднення документа i дати оновлення iнформацiї.

     3. Проекти нормативно-правових актiв, рiшень органiв мiсцевого самоврядування, розробленi вiдповiдними розпорядниками, оприлюднюються ними не пiзнiш як за 10 робочих днiв до дати їх розгляду з метою прийняття.

(абзац перший частини третьої статтi 15 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 15.09.2020р. N 890-IX)

     Вимоги цiєї частини щодо строку оприлюднення не застосовуються до проектiв рiшень органiв мiсцевого самоврядування, спрямованих на надання адмiнiстративних послуг, якщо це призведе до порушення встановленого законом строку надання вiдповiдної адмiнiстративної послуги.

(частину третю статтi 15 доповнено абзацом другим згiдно iз Законом України вiд 17.10.2019р. N 199-IX)

     4. Невiдкладному оприлюдненню пiдлягає будь-яка iнформацiя про факти, що загрожують життю, здоров'ю та/або майну осiб, i про заходи, якi застосовуються у зв'язку з цим.

     Стаття 16. Вiдповiдальнi особи з питань доступу до публiчної iнформацiї

     1. Розпорядник iнформацiї вiдповiдає за визначення завдань та забезпечення дiяльностi структурного пiдроздiлу або вiдповiдальної особи з питань доступу до публiчної iнформацiї розпорядникiв iнформацiї, вiдповiдальних за опрацювання, систематизацiю, аналiз та контроль щодо задоволення запиту на iнформацiю, надання консультацiй пiд час оформлення запиту, а також за оприлюднення iнформацiї, передбаченої цим Законом.

     2. Запит, що пройшов реєстрацiю в установленому розпорядником iнформацiї порядку, обробляється вiдповiдальними особами з питань доступу до публiчної iнформацiї.

(стаття 16 у редакцiї Закону України вiд 09.04.2015р. N 319-VIII)

     Стаття 17. Контроль за забезпеченням доступу до публiчної iнформацiї

     1. Парламентський контроль за дотриманням права людини на доступ до iнформацiї здiйснюється Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини, тимчасовими слiдчими комiсiями Верховної Ради України, народними депутатами України.

     2. Громадський контроль за забезпеченням розпорядниками iнформацiї доступу до публiчної iнформацiї здiйснюється депутатами мiсцевих рад, громадськими органiзацiями, громадськими радами, громадянами особисто шляхом проведення вiдповiдних громадських слухань, громадської експертизи тощо.

     3. Державний контроль за забезпеченням розпорядниками iнформацiї доступу до iнформацiї здiйснюється вiдповiдно до закону.

     Стаття 18. Реєстрацiя документiв розпорядника iнформацiї

     1. Для забезпечення збереження та доступу до публiчної iнформацiї документи, що знаходяться у суб'єктiв владних повноважень, пiдлягають обов'язковiй реєстрацiї в системi облiку, що має мiстити:

     1) назву документа;

     2) дату створення документа;

     3) дату надходження документа;

     4) джерело iнформацiї (автор, вiдповiдний пiдроздiл);

     5) передбачену законом пiдставу вiднесення iнформацiї до категорiї з обмеженим доступом;

     6) строк обмеження доступу до iнформацiї, у разi якщо вона вiднесена до iнформацiї з обмеженим доступом;

     7) галузь;

     8) ключовi слова;

     9) тип, носiй (текстовий документ, електронний документ, плiвки, вiдеозаписи, аудiозаписи тощо);

(пункт 9 частини першої статтi 18 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 09.04.2015р. N 319-VIII)

     10) вид (нормативнi акти, угоди, рiшення, протоколи, звiти, прес-релiзи);

     11) проекти рiшень (доповiднi записки, звернення, заяви, подання, пропозицiї, листи тощо);

     12) форму та мiсце зберiгання документа тощо.

     2. Доступ до системи облiку, що мiстить iнформацiю про документ, що знаходиться у суб'єкта владних повноважень, забезпечується шляхом:

     1) оприлюднення на офiцiйних веб-сайтах суб'єктiв владних повноважень такої iнформацiї, а в разi їх вiдсутностi - в iнший прийнятний спосiб;

     2) надання доступу до системи за запитами.

     3. Система облiку публiчної iнформацiї не може бути вiднесена до категорiї iнформацiї з обмеженим доступом.

     4. Розпорядники iнформацiї несуть вiдповiдальнiсть за забезпечення доступу до системи облiку вiдповiдно до закону.

Роздiл IV. РЕАЛIЗАЦIЯ ПРАВА НА ДОСТУП ДО IНФОРМАЦIЇ ЗА IНФОРМАЦIЙНИМ ЗАПИТОМ

     Стаття 19. Оформлення запитiв на iнформацiю

     1. Запит на iнформацiю - це прохання особи до розпорядника iнформацiї надати публiчну iнформацiю, що знаходиться у його володiннi.

     2. Запитувач має право звернутися до розпорядника iнформацiї iз запитом на iнформацiю незалежно вiд того, стосується ця iнформацiя його особисто чи нi, без пояснення причини подання запиту.

     3. Запит на iнформацiю може бути iндивiдуальним або колективним. Запити можуть подаватися в уснiй, письмовiй чи iншiй формi (поштою, факсом, телефоном, електронною поштою) на вибiр запитувача.

     4. Письмовий запит подається в довiльнiй формi.

     5. Запит на iнформацiю має мiстити:

     1) iм'я (найменування) запитувача, поштову адресу або адресу електронної пошти, а також номер засобу зв'язку, якщо такий є;

     2) загальний опис iнформацiї або вид, назву, реквiзити чи змiст документа, щодо якого зроблено запит, якщо запитувачу це вiдомо;

     3) пiдпис i дату за умови подання запиту в письмовiй формi.

     6. З метою спрощення процедури оформлення письмових запитiв на iнформацiю особа може подавати запит шляхом заповнення вiдповiдних форм запитiв на iнформацiю, якi можна отримати в розпорядника iнформацiї та на офiцiйному веб-сайтi вiдповiдного розпорядника. Зазначенi форми мають мiстити стислу iнструкцiю щодо процедури подання запиту на iнформацiю, її отримання тощо.

     7. У разi якщо з поважних причин (iнвалiднiсть, обмеженi фiзичнi можливостi тощо) особа не може подати письмовий запит, його має оформити вiдповiдальна особа з питань доступу до публiчної iнформацiї, обов'язково зазначивши в запитi своє iм'я, контактний телефон, та надати копiю запиту особi, яка його подала.

(частина сьома статтi 19 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 09.04.2015р. N 319-VIII)

     Стаття 20. Строк розгляду запитiв на iнформацiю

     1. Розпорядник iнформацiї має надати вiдповiдь на запит на iнформацiю не пiзнiше п'яти робочих днiв з дня отримання запиту.

     2. У разi якщо запит на iнформацiю стосується iнформацiї, необхiдної для захисту життя чи свободи особи, щодо стану довкiлля, якостi харчових продуктiв i предметiв побуту, аварiй, катастроф, небезпечних природних явищ та iнших надзвичайних подiй, що сталися або можуть статись i загрожують безпецi громадян, вiдповiдь має бути надана не пiзнiше 48 годин з дня отримання запиту.

     3. Клопотання про термiнове опрацювання запиту має бути обґрунтованим.

     4. У разi якщо запит стосується надання великого обсягу iнформацiї або потребує пошуку iнформацiї серед значної кiлькостi даних, розпорядник iнформацiї може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днiв з обґрунтуванням такого продовження. Про продовження строку розпорядник iнформацiї повiдомляє запитувача в письмовiй формi не пiзнiше п'яти робочих днiв з дня отримання запиту.

     Стаття 21. Плата за надання iнформацiї

     1. Iнформацiя на запит надається безкоштовно.

     2. У разi якщо задоволення запиту на iнформацiю передбачає виготовлення копiй документiв обсягом бiльш як 10 сторiнок, запитувач зобов'язаний вiдшкодувати фактичнi витрати на копiювання та друк.

     3. Розмiр фактичних витрат визначається вiдповiдним розпорядником на копiювання та друк в межах граничних норм, встановлених Кабiнетом Мiнiстрiв України. У разi якщо розпорядник iнформацiї не встановив розмiру плати за копiювання або друк, iнформацiя надається безкоштовно.

     4. При наданнi особi iнформацiї про себе та iнформацiї, що становить суспiльний iнтерес, плата за копiювання та друк не стягується.

     Стаття 22. Вiдмова та вiдстрочка в задоволеннi запиту на iнформацiю

     1. Розпорядник iнформацiї має право вiдмовити в задоволеннi запиту в таких випадках:

     1) розпорядник iнформацiї не володiє i не зобов'язаний вiдповiдно до його компетенцiї, передбаченої законодавством, володiти iнформацiєю, щодо якої зроблено запит;

     2) iнформацiя, що запитується, належить до категорiї iнформацiї з обмеженим доступом вiдповiдно до частини другої статтi 6 цього Закону;

     3) особа, яка подала запит на iнформацiю, не оплатила передбаченi статтею 21 цього Закону фактичнi витрати, пов'язанi з копiюванням або друком;

     4) не дотримано вимог до запиту на iнформацiю, передбачених частиною п'ятою статтi 19 цього Закону.

     2. Вiдповiдь розпорядника iнформацiї про те, що iнформацiя може бути одержана запитувачем iз загальнодоступних джерел, або вiдповiдь не по сутi запиту вважається неправомiрною вiдмовою в наданнi iнформацiї.

     3. Розпорядник iнформацiї, який не володiє запитуваною iнформацiєю, але якому за статусом або характером дiяльностi вiдомо або має бути вiдомо, хто нею володiє, зобов'язаний направити цей запит належному розпоряднику з одночасним повiдомленням про це запитувача. У такому разi вiдлiк строку розгляду запиту на iнформацiю починається з дня отримання запиту належним розпорядником.

     4. У вiдмовi в задоволеннi запиту на iнформацiю має бути зазначено:

     1) прiзвище, iм'я, по батьковi та посаду особи, вiдповiдальної за розгляд запиту розпорядником iнформацiї;

     2) дату вiдмови;

     3) мотивовану пiдставу вiдмови;

     4) порядок оскарження вiдмови;

     5) пiдпис.

     5. Вiдмова в задоволеннi запиту на iнформацiю надається в письмовий формi.

     6. Вiдстрочка в задоволеннi запиту на iнформацiю допускається в разi, якщо запитувана iнформацiя не може бути надана для ознайомлення в передбаченi цим Законом строки у разi настання обставин непереборної сили. Рiшення про вiдстрочку доводиться до вiдома запитувача у письмовiй формi з роз'ясненням порядку оскарження прийнятого рiшення.

     7. У рiшеннi про вiдстрочку в задоволеннi запиту на iнформацiю має бути зазначено:

     1) прiзвище, iм'я, по батьковi та посаду особи, вiдповiдальної за розгляд запиту розпорядником iнформацiї;

     2) дату надсилання або вручення повiдомлення про вiдстрочку;

     3) причини, у зв'язку з якими запит на iнформацiю не може бути задоволений у встановлений цим Законом строк;

     4) строк, у який буде задоволено запит;

     5) пiдпис.

Роздiл V. ОСКАРЖЕННЯ РIШЕНЬ, ДIЙ ЧИ БЕЗДIЯЛЬНОСТI РОЗПОРЯДНИКIВ IНФОРМАЦIЇ

     Стаття 23. Право на оскарження рiшень, дiй чи бездiяльностi розпорядникiв iнформацiї

     1. Рiшення, дiї чи бездiяльнiсть розпорядникiв iнформацiї можуть бути оскарженi до керiвника розпорядника, вищого органу або суду.

     2. Запитувач має право оскаржити:

     1) вiдмову в задоволеннi запиту на iнформацiю;

     2) вiдстрочку задоволення запиту на iнформацiю;

     3) ненадання вiдповiдi на запит на iнформацiю;

     4) надання недостовiрної або неповної iнформацiї;

     5) несвоєчасне надання iнформацiї;

     6) невиконання розпорядниками обов'язку оприлюднювати iнформацiю вiдповiдно до статтi 15 цього Закону;

     7) iншi рiшення, дiї чи бездiяльнiсть розпорядникiв iнформацiї, що порушили законнi права та iнтереси запитувача.

     3. Оскарження рiшень, дiй чи бездiяльностi розпорядникiв iнформацiї до суду здiйснюється вiдповiдно до Кодексу адмiнiстративного судочинства України.

     Стаття 24. Вiдповiдальнiсть за порушення законодавства про доступ до публiчної iнформацiї

     1. Вiдповiдальнiсть за порушення законодавства про доступ до публiчної iнформацiї несуть особи, виннi у вчиненнi таких порушень:

     1) ненадання вiдповiдi на запит;

     2) ненадання iнформацiї на запит;

     3) безпiдставна вiдмова у задоволеннi запиту на iнформацiю;

     4) неоприлюднення iнформацiї вiдповiдно до статтi 15 цього Закону;

     5) надання або оприлюднення недостовiрної, неточної або неповної iнформацiї;

     6) несвоєчасне надання iнформацiї;

     7) необґрунтоване вiднесення iнформацiї до iнформацiї з обмеженим доступом;

     8) нездiйснення реєстрацiї документiв;

     9) навмисне приховування або знищення iнформацiї чи документiв.

     2. Особи, на думку яких їхнi права та законнi iнтереси порушенi розпорядниками iнформацiї, мають право на вiдшкодування матерiальної та моральної шкоди в порядку, визначеному законом.

Роздiл VI. ПРИКIНЦЕВI ПОЛОЖЕННЯ

     1. Цей Закон набирає чинностi через три мiсяцi з дня його опублiкування.

     2. До приведення законодавства України у вiдповiднiсть iз цим Законом акти законодавства України застосовуються в частинi, що не суперечить цьому Закону.

     3. Внести змiни до таких законодавчих актiв України:

     1) у Кодексi України про адмiнiстративнi правопорушення (Вiдомостi Верховної Ради УРСР, 1984 р., додаток до N 51, ст. 1122):

     у статтi 2123:

     частину першу пiсля слiв "Про iнформацiю" доповнити словами "Про доступ до публiчної iнформацiї";

     примiтку викласти в такiй редакцiї:

     "Примiтка. Особи, визначенi в примiтцi до статтi 21226 цього Кодексу, притягаються до вiдповiдальностi за дiяння, передбаченi даною статтею, згiдно iз статтею 21226";

     частину першу статтi 21226 пiсля слiв "Про iнформацiю" доповнити словами "Про доступ до публiчної iнформацiї";

     2) у назвi та абзацi першому частини першої статтi 330 Кримiнального кодексу України (Вiдомостi Верховної Ради України, 2001 р., N 25 - 26, ст. 131) слова "яка є власнiстю держави" замiнити словами "яка знаходиться у володiннi держави";

     3) частину десяту статтi 9 Закону України "Про оперативно-розшукову дiяльнiсть" (Вiдомостi Верховної Ради України, 1992 р., N 22, ст. 303; 2000 р., N 10, ст. 79) доповнити двома реченнями такого змiсту: "Забороняється оприлюднювати або надавати зiбранi вiдомостi, а також iнформацiю щодо проведення або непроведення стосовно певної особи оперативно-розшукової дiяльностi до прийняття рiшення за результатами такої дiяльностi. Питання оприлюднення або надання такої iнформацiї пiсля прийняття рiшення регулюється законом";

     4) статтю 9 Закону України "Про контррозвiдувальну дiяльнiсть" (Вiдомостi Верховної Ради України, 2003 р., N 12, ст. 89) доповнити реченням такого змiсту: "Забороняється оприлюднювати або надавати (розголошувати) зiбранi вiдомостi, а також iнформацiю щодо проведення або непроведення стосовно певної особи контррозвiдувальної дiяльностi та заходiв до прийняття рiшення за результатами такої дiяльностi або заходiв";

     5) статтю 13 Закону України "Про авторське право i сумiжнi права" (Вiдомостi Верховної Ради України, 2001 р., N 43, ст. 214) доповнити частиною п'ятою такого змiсту:

     "5. Зазначенi положення не поширюються на випадки оприлюднення чи надання iнформацiї на пiдставi Закону України "Про доступ до публiчної iнформацiї".

     4. Кабiнету Мiнiстрiв України у двомiсячний строк з дня набрання чинностi цим Законом:

     затвердити граничнi норми витрат на копiювання або друк, передбаченi статтею 21 цього Закону;

     внести на розгляд Верховної Ради України законопроекти щодо приведення законiв України у вiдповiднiсть iз цим Законом;

     привести свої нормативно-правовi акти у вiдповiднiсть iз цим Законом;

     забезпечити приведення органами виконавчої влади їх нормативно-правових актiв у вiдповiднiсть iз цим Законом.

Президент України В. ЯНУКОВИЧ

м. Київ
13 сiчня 2011 року
N 2939-VI

Copyright © 2021 НТФ «Інтес»
Всі права захищені.