ЗАКОН  УКРАЇНИ

Про державну таємницю

Iз змiнами i доповненнями, внесеними
Законами України
вiд 21 вересня 1999 року N 1079-XIV
(Законом України вiд 21 вересня 1999 року N 1079-XIV
Закон викладено у новiй редакцiї),
вiд 19 червня 2003 року N 971-IV,
вiд 19 лютого 2004 року N 1519-IV,
вiд 21 травня 2008 року N 293-VI,
вiд 6 липня 2010 року N 2432-VI,
вiд 7 жовтня 2010 року N 2592-VI,
вiд 3 лютого 2011 року N 2978-VI,
вiд 22 грудня 2011 року N 4212-VI,
вiд 13 квiтня 2012 року N 4652-VI,
вiд 16 жовтня 2012 року N 5463-VI,
вiд 27 березня 2014 року N 1169-VII,
вiд 27 березня 2014 року N 1170-VII,
вiд 12 травня 2015 року N 374-VIII,
вiд 2 липня 2015 року N 576-VIII,
вiд 21 грудня 2016 року N 1798-VIII,
вiд 12 липня 2018 року N 2509-VIII,
вiд 14 сiчня 2020 року N 440-IX,
вiд 17 липня 2020 року N 808-IX,
вiд 17 вересня 2020 року N 912-IX,
вiд 28 сiчня 2021 року N 1150-IX

(У текстi Закону слова "орган державної влади" в усiх вiдмiнках i числах замiнено словами "державний орган" у вiдповiдному вiдмiнку i числi згiдно iз Законом України вiд 6 липня 2010 року N 2432-VI)

     Цей Закон регулює суспiльнi вiдносини, пов'язанi з вiднесенням iнформацiї до державної таємницi, засекречуванням, розсекречуванням її матерiальних носiїв та охороною державної таємницi з метою захисту нацiональної безпеки України.

Роздiл I
ЗАГАЛЬНI ПОЛОЖЕННЯ

     Стаття 1. Визначення термiнiв

     У цьому Законi термiни вживаються у такому значеннi:

     державна таємниця (далi також - секретна iнформацiя) - вид таємної iнформацiї, що охоплює вiдомостi у сферi оборони, економiки, науки i технiки, зовнiшнiх вiдносин, державної безпеки та охорони правопорядку, розголошення яких може завдати шкоди нацiональнiй безпецi України та якi визнанi у порядку, встановленому цим Законом, державною таємницею i пiдлягають охоронi державою;

     вiднесення iнформацiї до державної таємницi - процедура прийняття (державним експертом з питань таємниць) рiшення про вiднесення категорiї вiдомостей або окремих вiдомостей до державної таємницi з установленням ступеня їх секретностi шляхом обгрунтування та визначення можливої шкоди нацiональнiй безпецi України у разi розголошення цих вiдомостей, включенням цiєї iнформацiї до Зводу вiдомостей, що становлять державну таємницю, та з опублiкуванням цього Зводу, змiн до нього;

     гриф секретностi - реквiзит матерiального носiя секретної iнформацiї, що засвiдчує ступiнь секретностi даної iнформацiї;

     державний експерт з питань таємниць - посадова особа, уповноважена здiйснювати вiдповiдно до вимог цього Закону вiднесення iнформацiї до державної таємницi у сферi оборони, економiки, науки i технiки, зовнiшнiх вiдносин, державної безпеки та охорони правопорядку, змiни ступеня секретностi цiєї iнформацiї та її розсекречування;

     допуск до державної таємницi - оформлення права громадянина на доступ до секретної iнформацiї;

     доступ до державної таємницi - надання повноважною посадовою особою дозволу громадянину на ознайомлення з конкретною секретною iнформацiєю та провадження дiяльностi, пов'язаної з державною таємницею, або ознайомлення з конкретною секретною iнформацiєю та провадження дiяльностi, пов'язаної з державною таємницею, цiєю посадовою особою вiдповiдно до її службових повноважень;

     засекречування матерiальних носiїв iнформацiї - введення у встановленому законодавством порядку обмежень на поширення та доступ до конкретної секретної iнформацiї шляхом надання вiдповiдного грифу секретностi документам, виробам або iншим матерiальним носiям цiєї iнформацiї;

     Звiд вiдомостей, що становлять державну таємницю, - акт, в якому зведено перелiки вiдомостей, що згiдно з рiшеннями державних експертiв з питань таємниць становлять державну таємницю у визначених цим Законом сферах;

     категорiя режиму секретностi - категорiя, яка характеризує важливiсть та обсяги вiдомостей, що становлять державну таємницю, якi зосередженi в державних органах, органах мiсцевого самоврядування, на пiдприємствах, в установах i органiзацiях;

     криптографiчний захист секретної iнформацiї - вид захисту, що реалiзується шляхом перетворення iнформацiї з використанням спецiальних даних (ключових даних) з метою приховування (або вiдновлення) змiсту iнформацiї, пiдтвердження її справжностi, цiлiсностi, авторства тощо;

     матерiальнi носiї секретної iнформацiї - матерiальнi об'єкти, в тому числi фiзичнi поля, в яких вiдомостi, що становлять державну таємницю, вiдображенi у виглядi текстiв, знакiв, символiв, образiв, сигналiв, технiчних рiшень, процесiв тощо;

     охорона державної таємницi - комплекс органiзацiйно-правових, iнженерно-технiчних, криптографiчних та оперативно-розшукових заходiв, спрямованих на запобiгання розголошенню секретної iнформацiї та втратам її матерiальних носiїв;

     режим секретностi - встановлений згiдно з вимогами цього Закону та iнших виданих вiдповiдно до нього нормативно-правових актiв єдиний порядок забезпечення охорони державної таємницi;

     розсекречування матерiальних носiїв секретної iнформацiї - зняття в установленому законодавством порядку обмежень на поширення та доступ до конкретної секретної iнформацiї шляхом скасування ранiше наданого грифу секретностi документам, виробам або iншим матерiальним носiям цiєї iнформацiї;

     спецiальна експертиза щодо наявностi умов для провадження дiяльностi, пов'язаної з державною таємницею, - експертиза, що проводиться з метою визначення в державних органах, органах мiсцевого самоврядування, на пiдприємствах, в установах i органiзацiях наявностi умов, передбачених цим Законом, для провадження дiяльностi, пов'язаної з державною таємницею;

     ступiнь секретностi ("особливої важливостi", "цiлком таємно", "таємно") - категорiя, яка характеризує важливiсть секретної iнформацiї, ступiнь обмеження доступу до неї та рiвень її охорони державою;

     технiчний захист секретної iнформацiї - вид захисту, спрямований на забезпечення iнженерно-технiчними заходами конфiденцiйностi, цiлiсностi та унеможливлення блокування iнформацiї.

     Стаття 2. Законодавство України про державну таємницю

     Вiдносини у сферi охорони державної таємницi регулюються Конституцiєю України, законами України "Про iнформацiю" та "Про доступ до публiчної iнформацiї", цим Законом, мiжнародними договорами, згода на обов'язковiсть яких надана Верховною Радою України та iншими нормативно-правовими актами.

(стаття 2 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 27.03.2014р. N 1170-VII)

     Стаття 3. Сфера дiї Закону

     Дiя цього Закону поширюється на органи законодавчої, виконавчої та судової влади, органи прокуратури України, iншi державнi органи, в тому числi територiальнi органи центрального органу виконавчої влади, що реалiзує державну митну полiтику, та центрального органу виконавчої влади, що реалiзує державну податкову полiтику, утворенi як вiдокремленi пiдроздiли центрального органу виконавчої влади без статусу юридичної особи, Верховну Раду Автономної Республiки Крим, Раду мiнiстрiв Автономної Республiки Крим, органи мiсцевого самоврядування, пiдприємства, установи та органiзацiї усiх форм власностi, об'єднання громадян (далi - державнi органи, органи мiсцевого самоврядування, пiдприємства, установи та органiзацiї), що провадять дiяльнiсть, пов'язану з державною таємницею, громадян України, iноземцiв та осiб без громадянства, яким у встановленому порядку наданий доступ до державної таємницi.

(частина перша статтi 3 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 14.01.2020р. N 440-IX)

     Переданi Українi вiдомостi, що становлять таємницю iноземної держави чи мiжнародної органiзацiї, охороняються в порядку, передбаченому цим Законом. У разi, якщо мiжнародним договором, згода на обов'язковiсть якого надана Верховною Радою України, установлено iншi, нiж передбаченi цим Законом, правила охорони таємницi iноземної держави чи мiжнародної органiзацiї, то застосовуються правила мiжнародного договору України.

     Стаття 4. Державна полiтика щодо державної таємницi

     Державну полiтику щодо державної таємницi як складову засад внутрiшньої та зовнiшньої полiтики визначає Верховна Рада України.

     Стаття 5. Компетенцiя державних органiв, органiв мiсцевого самоврядування та їх посадових осiб у сферi охорони державної таємницi

     Президент України, забезпечуючи нацiональну безпеку, видає укази та розпорядження з питань охорони державної таємницi, вiднесених цим Законом та iншими законами до його повноважень.

     Рада нацiональної безпеки i оборони України координує та контролює дiяльнiсть органiв виконавчої влади у сферi охорони державної таємницi.

     Кабiнет Мiнiстрiв України спрямовує та координує роботу мiнiстерств, iнших органiв виконавчої влади щодо забезпечення здiйснення державної полiтики у сферi охорони державної таємницi.

     Центральнi та мiсцевi органи виконавчої влади, Рада мiнiстрiв Автономної Республiки Крим та органи мiсцевого самоврядування здiйснюють державну полiтику у сферi охорони державної таємницi в межах своїх повноважень, передбачених законом.

     Спецiально уповноваженим державним органом у сферi забезпечення охорони державної таємницi є Служба безпеки України.

     Забезпечення охорони державної таємницi вiдповiдно до вимог режиму секретностi в державних органах, органах мiсцевого самоврядування, на пiдприємствах, в установах i органiзацiях, дiяльнiсть яких пов'язана з державною таємницею, покладається на керiвникiв зазначених органiв, пiдприємств, установ i органiзацiй.

     Стаття 6. Реалiзацiя прав на секретну iнформацiю та її матерiальнi носiї

     Володiлець секретної iнформацiї або власник матерiальних носiїв такої iнформацiї реалiзує свої права з урахуванням обмежень, установлених в iнтересах нацiональної безпеки України вiдповiдно до цього Закону.

     Якщо внаслiдок обмеження прав на секретну iнформацiю або її матерiальнi носiї заподiюється шкода особi, якiй належать такi права, вiдшкодування здiйснюється за рахунок держави в порядку та розмiрах, що визначаються в договорi мiж такою особою i державним органом (органами), якому (яким) державним експертом з питань таємниць надається право приймати рiшення щодо суб'єктiв, якi мають доступ до цiєї iнформацiї та її матерiальних носiїв. Зазначеним договором також визначаються порядок та умови охорони державної таємницi, зокрема режим секретностi пiд час користування i розпорядження секретною iнформацiєю та її матерiальними носiями, обумовлюється згода особи на реалiзацiю прав щодо iнформацiї або її матерiальних носiїв з урахуванням обмежень, установлених вiдповiдно до цього Закону, взяття особою на себе зобов'язання щодо збереження державної таємницi та ознайомлення її з мiрою вiдповiдальностi за порушення законодавства про державну таємницю.

     Якщо особа, якiй належать права на секретну iнформацiю або її матерiальнi носiї, вiдмовляється вiд укладення договору чи порушує його, за рiшенням суду ця iнформацiя або її матерiальнi носiї можуть бути вилученi за умови попереднього i повного вiдшкодування їх вартостi особi, якiй належали вiдповiднi права.

(стаття 6 у редакцiї Закону України вiд 27.03.2014р. N 1170-VII)

     Стаття 7. Фiнансування витрат на здiйснення дiяльностi, пов'язаної з державною таємницею

     Фiнансування витрат на здiйснення дiяльностi, пов'язаної з державною таємницею, в бюджетних установах i органiзацiях здiйснюється за рахунок Державного бюджету України, бюджету Автономної Республiки Крим та мiсцевих бюджетiв. Кошти на зазначенi витрати передбачаються у вiдповiдних бюджетах окремим рядком. Зазначенi витрати iнших установ i органiзацiй, а також пiдприємств вiдносяться до валових витрат виробника продукцiї, виготовлення якої пов'язано з державною таємницею.

     Витрати на здiйснення заходiв щодо вiднесення iнформацiї до державної таємницi, засекречування, розсекречування та охорони матерiальних носiїв такої iнформацiї, її криптографiчного та технiчного захисту, iншi витрати, пов'язанi з державною таємницею, на недержавних пiдприємствах, в установах, органiзацiях фiнансуються на пiдставi договору з замовником робiт, пов'язаних з державною таємницею.

     Пiдприємствам, установам i органiзацiям, якi провадять дiяльнiсть, пов'язану з державною таємницею, можуть надаватися податковi та iншi пiльги в порядку, встановленому законом.

Роздiл II
ВIДНЕСЕННЯ IНФОРМАЦIЇ ДО ДЕРЖАВНОЇ ТАЄМНИЦI

     Стаття 8. Iнформацiя, що може бути вiднесена до державної таємницi

     До державної таємницi у порядку, встановленому цим Законом, вiдноситься iнформацiя:

     1) у сферi оборони:

     про змiст стратегiчних i оперативних планiв та iнших документiв бойового управлiння, пiдготовку та проведення вiйськових операцiй, стратегiчне та мобiлiзацiйне розгортання вiйськ, а також про iншi найважливiшi показники, якi характеризують органiзацiю, чисельнiсть, дислокацiю, бойову i мобiлiзацiйну готовнiсть, бойову та iншу вiйськову пiдготовку, озброєння та матерiально-технiчне забезпечення Збройних Сил України та iнших вiйськових формувань;

     абзац третiй пункту 1 частини першої статтi 8 виключено

(згiдно iз Законом України вiд 17.07.2020р. N 808-IX)

     про дислокацiю, характеристики пунктiв управлiння, змiст заходiв загальнодержавного та регiонального, у разi необхiдностi мiського i районного рiвня, щодо приведення у готовнiсть єдиної державної системи цивiльного захисту населення i територiй до виконання завдань в особливий перiод та про органiзацiю системи зв'язку (оповiщення) в особливий перiод, можливостi населених пунктiв, регiонiв i окремих об'єктiв щодо евакуацiї, розосередження населення i забезпечення його життєдiяльностi; забезпечення виробничої дiяльностi об'єктiв нацiональної економiки у воєнний час;

(абзац четвертий пункту 1 частини першої статтi 8 у редакцiї Закону України вiд 06.07.2010р. N 2432-VI)

     про геодезичнi, гравiметричнi, картографiчнi та гiдрометеорологiчнi данi i характеристики, якi мають значення для оборони країни;

     про застосування систем озброєння, пiдготовку та проведення вiйськових операцiй;

(пункт 1 частини першої статтi 8 доповнено абзацом шостим згiдно iз Законом України вiд 17.07.2020р. N 808-IX)

     про винаходи, дослiдження i розробку нових зразкiв озброєння в iнтересах забезпечення нацiональної безпеки i оборони та про результати таких дослiджень i розробок;

(пункт 1 частини першої статтi 8 доповнено абзацом сьомим згiдно iз Законом України вiд 17.07.2020р. N 808-IX)

     про заходи та показники розвитку Збройних Сил України та їх спроможностей;

(пункт 1 частини першої статтi 8 доповнено абзацом восьмим згiдно iз Законом України вiд 17.07.2020р. N 808-IX)

     про склад, завдання та матерiально-технiчне забезпечення розвiдувального органу Мiнiстерства оборони України та зiбрану i створену ним iнформацiю в результатi його дiяльностi;

(пункт 1 частини першої статтi 8 доповнено абзацом дев'ятим згiдно iз Законом України вiд 17.07.2020р. N 808-IX)

     2) у сферi економiки, науки i технiки:

     про змiст мобiлiзацiйних планiв державних органiв та органiв мiсцевого самоврядування, мобiлiзацiйнi потужностi, заходи мобiлiзацiйної пiдготовки i мобiлiзацiї та обсяги їх фiнансування, запаси та обсяги постачання стратегiчних видiв сировини i матерiалiв, а також зведенi вiдомостi про номенклатуру та рiвнi накопичення, загальнi обсяги поставок, вiдпуску, закладення, освiження, розмiщення i фактичнi запаси державного матерiального резерву;

(абзац другий пункту 2 частини першої статтi 8 у редакцiї Закону України вiд 06.07.2010р. N 2432-VI)

     про використання транспорту, зв'язку, потужностей iнших галузей та об'єктiв iнфраструктури держави в iнтересах забезпечення її безпеки;

     абзац четвертий пункту 2 частини першої статтi 8 виключено

(абзац четвертий пункту 2 частини першої статтi 8 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 06.07.2010р. N 2432-VI, виключено згiдно iз Законом України вiд 17.07.2020р. N 808-IX)

     про плани, змiст, обсяг, фiнансування та виконання державного замовлення для забезпечення потреб оборони та безпеки;

     про плани, обсяги та iншi найважливiшi характеристики добування, виробництва та реалiзацiї окремих стратегiчних видiв сировини i продукцiї;

     про державнi запаси дорогоцiнних металiв монетарної групи, коштовного камiння, валюти та iнших цiнностей, операцiї, пов'язанi з виготовленням грошових знакiв i цiнних паперiв, їх зберiганням, охороною i захистом вiд пiдроблення, обiгом, обмiном або вилученням з обiгу, а також про iншi особливi заходи фiнансової дiяльностi держави;

     про науковi, науково-дослiднi, дослiдно-конструкторськi та проектнi роботи, предметом яких є створення новiтнiх складних зразкiв озброєння, вiйськової або спецiальної технiки та iншi роботи, що мають важливе оборонне чи економiчне значення або суттєво впливають на зовнiшньоекономiчну дiяльнiсть та нацiональну безпеку України;

(абзац сьомий пункту 2 частини першої статтi 8 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 17.07.2020р. N 808-IX)

     про найменування, загальну кiлькiсть, вартiсть озброєння, вiйськової технiки, боєприпасiв, запасних частин та матерiалiв до них, що закуповуються для потреб вiйськових формувань (правоохоронних органiв);

(пункт 2 частини першої статтi 8 доповнено абзацом восьмим згiдно iз Законом України вiд 17.07.2020р. N 808-IX)

     про кiлькiсть, строки поставок вiйськовим формуванням чи правоохоронним органам, спецiальним формуванням Мiнiстерства внутрiшнiх справ України для забезпечення їх боєздатностi основних видiв пального (мастильних матерiалiв), речового майна та продовольства;

(пункт 2 частини першої статтi 8 доповнено абзацом дев'ятим згiдно iз Законом України вiд 17.07.2020р. N 808-IX)

     про факт та предмет закупiвлi товарiв, робiт i послуг оборонного призначення для забезпечення Збройних Сил України та iнших вiйськових формувань та правоохоронних органiв (крiм випадкiв, якщо окрема iнформацiя про закупiвлю таких товарiв, робiт i послуг оборонного призначення, що закуповуються вiдповiдно до Закону України "Про обороннi закупiвлi", становить державну таємницю. У такому разi окрема iнформацiя розмiщується у додатку до тендерної документацiї).

(пункт 2 частини першої статтi 8 доповнено абзацом десятим згiдно iз Законом України вiд 17.07.2020р. N 808-IX)

     Iнформацiя не може бути повторно вiднесена до державної таємницi пiсля розсекречення та оприлюднення;

(пункт 2 частини першої статтi 8 доповнено абзацом одинадцятим згiдно iз Законом України вiд 17.07.2020р. N 808-IX)

     3) у сферi зовнiшнiх вiдносин:

     про директиви, плани, вказiвки делегацiям i посадовим особам з питань зовнiшньополiтичної i зовнiшньоекономiчної дiяльностi України, спрямованi на забезпечення її нацiональних iнтересiв i безпеки;

     про вiйськове, науково-технiчне та iнше спiвробiтництво України з iноземними державами, якщо розголошення вiдомостей про це завдаватиме шкоди нацiональнiй безпецi України;

     про експорт та iмпорт озброєння, вiйськової i спецiальної технiки, окремих стратегiчних видiв сировини i продукцiї;

     про змiст секретної iнформацiї, що отримується вiд iноземної держави чи мiжнародної органiзацiї;

(пункт 3 частини першої статтi 8 доповнено абзацом п'ятим згiдно iз Законом України вiд 17.07.2020р. N 808-IX)

     4) у сферi державної безпеки та охорони правопорядку:

     про особовий склад органiв, що здiйснюють оперативно-розшукову або розвiдувальну чи контррозвiдувальну дiяльнiсть;

(абзац другий пункту 4 частини першої статтi 8 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 06.07.2010р. N 2432-VI)

     про засоби, змiст, плани, органiзацiю, фiнансування та матерiально-технiчне забезпечення, форми, методи i результати оперативно-розшукової, розвiдувальної i контррозвiдувальної дiяльностi; про осiб, якi спiвпрацюють або ранiше спiвпрацювали на конфiденцiйнiй основi з органами, що проводять таку дiяльнiсть; про склад i конкретних осiб, що є негласними штатними працiвниками органiв, якi здiйснюють оперативно-розшукову, розвiдувальну i контррозвiдувальну дiяльнiсть;

(абзац третiй пункту 4 частини першої статтi 8 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 06.07.2010р. N 2432-VI)

     про органiзацiю та порядок здiйснення охорони адмiнiстративних будинкiв та iнших державних об'єктiв, посадових та iнших осiб, охорона яких здiйснюється вiдповiдно до Закону України "Про державну охорону органiв державної влади України та посадових осiб";

     про систему урядового та спецiального зв'язку;

     про органiзацiю, змiст, стан i плани розвитку криптографiчного захисту секретної iнформацiї, змiст i результати наукових дослiджень у сферi криптографiї;

     про системи та засоби криптографiчного захисту секретної iнформацiї, їх розроблення, виробництво, технологiю виготовлення та використання;

     про державнi шифри, їх розроблення, виробництво, технологiю виготовлення та використання;

     про органiзацiю режиму секретностi в державних органах, органах мiсцевого самоврядування, на пiдприємствах, в установах i органiзацiях, державнi програми, плани та iншi заходи у сферi охорони державної таємницi;

     про органiзацiю, змiст, стан i плани розвитку технiчного захисту секретної iнформацiї;

     про результати перевiрок, здiйснюваних згiдно з законом прокурором у порядку вiдповiдного нагляду за додержанням законiв, та про змiст матерiалiв оперативно-розшукової дiяльностi, досудового розслiдування та судочинства з питань, зазначених у цiй статтi сфер;

(абзац одинадцятий пункту 4 частини першої статтi 8 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 13.04.2012р. N 4652-VI)

     про iншi засоби, форми i методи охорони державної таємницi.

     Конкретнi вiдомостi можуть бути вiднесенi до державної таємницi за ступенями секретностi "особливої важливостi", "цiлком таємно" та "таємно" лише за умови, що вони належать до категорiй, зазначених у частинi першiй цiєї статтi, i їх розголошення завдаватиме шкоди iнтересам нацiональної безпеки України та з дотриманням вимог статтi 6 Закону України "Про доступ до публiчної iнформацiї".

(частина друга статтi 8 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 27.03.2014р. N 1170-VII)

     Забороняється вiднесення до державної таємницi будь-яких вiдомостей, якщо цим будуть звужуватися змiст i обсяг конституцiйних прав та свобод людини i громадянина, завдаватиметься шкода здоров'ю та безпецi населення.

     Не вiдноситься до державної таємницi iнформацiя:

     про стан довкiлля, про якiсть харчових продуктiв i предметiв побуту, про вплив товару (роботи, послуги) на життя та здоров'я людини;

(абзац другий частини четвертої статтi 8 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 27.03.2014р. N 1170-VII)

     про аварiї, катастрофи, небезпечнi природнi явища та iншi надзвичайнi подiї, якi сталися або можуть статися i загрожують безпецi громадян;

     про стан здоров'я населення, його життєвий рiвень, включаючи харчування, одяг, житло, медичне обслуговування та соцiальне забезпечення, а також про соцiально-демографiчнi показники, стан правопорядку, освiти i культури населення;

     про факти порушень прав i свобод людини i громадянина;

     про незаконнi дiї державних органiв, органiв мiсцевого самоврядування та їх посадових i службових осiб;

(абзац шостий частини четвертої статтi 8 у редакцiї Закону України вiд 27.03.2014р. N 1170-VII)

     iнша iнформацiя, доступ до якої вiдповiдно до законiв та мiжнародних договорiв, згода на обов'язковiсть яких надана Верховною Радою України, не може бути обмежено;

(абзац сьомий частини четвертої статтi 8 у редакцiї Закону України вiд 27.03.2014р. N 1170-VII)

     Стаття 9. Державнi експерти з питань таємниць

     Державний експерт з питань таємниць здiйснює вiдповiдно до вимог цього Закону вiднесення iнформацiї у сферi оборони, економiки, науки i технiки, зовнiшнiх вiдносин, державної безпеки та охорони правопорядку до державної таємницi, змiни ступеня секретностi цiєї iнформацiї та її розсекречування.

     Виконання функцiй державного експерта з питань таємниць на конкретних посадових осiб покладається:

     у Верховнiй Радi України - Головою Верховної Ради України;

     в iнших державних органах, Нацiональнiй академiї наук України, на пiдприємствах, в установах i органiзацiях - Президентом України за поданням Служби безпеки України на пiдставi пропозицiй керiвникiв вiдповiдних державних органiв, Нацiональної академiї наук України, пiдприємств, установ i органiзацiй.

(Абзац третiй частини другої статтi 9 в редакцiї Закону N 971-IV вiд 19.06.2003)

     Втручання в дiяльнiсть державного експерта з питань таємниць особи, якiй за посадою його пiдпорядковано, не допускається.

     Державний експерт з питань таємниць вiдповiдно до покладених на нього завдань:

     1) визначає:

     пiдстави, за якими iнформацiю має бути вiднесено до державної таємницi;

     пiдстави та доцiльнiсть вiднесення до державної таємницi iнформацiї про винаходи (кориснi моделi), призначенi для використання у сферах, зазначених у частинi першiй статтi 8 цього Закону;

     доцiльнiсть вiднесення до державної таємницi iнформацiї про винаходи (кориснi моделi), що мають подвiйне застосування, на пiдставi порiвняльного аналiзу ефективностi цiльового використання та за згодою автора (власника патенту);

     ступiнь секретностi iнформацiї, вiднесеної до державної таємницi;

     державний орган (органи), якому надається право приймати рiшення щодо кола суб'єктiв, якi матимуть доступ до секретної iнформацiї;

     2) готує висновок щодо завданої нацiональнiй безпецi України шкоди у разi розголошення секретної iнформацiї чи втрати матерiальних носiїв такої iнформацiї;

(пункт 2 частини четвертої статтi 9 у редакцiї Закону України вiд 06.07.2010р. N 2432-VI)

     3) установлює та продовжує строк дiї рiшення про вiднесення iнформацiї до державної таємницi iз зазначенням дати її розсекречення;

     4) дає Службi безпеки України рiшення про змiну ступеня секретностi iнформацiї та скасування рiшення про вiднесення її до державної таємницi у разi, якщо пiдстави, на яких цю iнформацiю було вiднесено до державної таємницi, перестали iснувати;

(пункт 4 частини четвертої статтi 9 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 06.07.2010р. N 2432-VI)

     5) затверджує за погодженням iз Службою безпеки України розгорнутi перелiки вiдомостей, що становлять державну таємницю, змiни до них, контролює вiдповiднiсть змiсту цих перелiкiв Зводу вiдомостей, що становлять державну таємницю;

     6) розглядає пропозицiї державних органiв, органiв мiсцевого самоврядування, пiдприємств, установ, органiзацiй, об'єднань громадян та окремих громадян щодо вiднесення iнформацiї до державної таємницi та її розсекречування;

     7) затверджує висновки щодо обiзнаностi з державною таємницею громадян, якi мають чи мали допуск до державної таємницi;

     8) контролює обгрунтованiсть i правильнiсть надання документам, виробам та iншим матерiальним носiям iнформацiї, якi мiстять вiдомостi, включенi до Зводу вiдомостей чи розгорнутих перелiкiв вiдомостей, що становлять державну таємницю, вiдповiдного грифа секретностi, своєчаснiсть змiни такого грифа та розсекречування цих носiїв iз наданням їм реквiзиту "розсекречено";

     9) бере участь у розробленнi критерiїв визначення шкоди, яку може бути завдано нацiональнiй безпецi України у разi розголошення секретної iнформацiї чи втрати матерiальних носiїв такої iнформацiї.

(пункт 9 частини четвертої статтi 9 у редакцiї Закону України вiд 06.07.2010р. N 2432-VI)

     Державний експерт з питань таємниць пiд час виконання покладених на нього функцiй зобов'язаний:

     1) погоджувати за посередництвом Служби безпеки України свої висновки про скасування рiшень щодо вiднесення iнформацiї до мiждержавних таємниць з вiдповiдними посадовими особами держав - учасниць мiжнародних договорiв України про взаємне забезпечення збереження мiждержавних таємниць та повiдомляти їх про прийнятi рiшення щодо вiднесення iнформацiї до державної таємницi, на яку поширено чиннiсть цих договорiв;

     2) подавати Службi безпеки України не пiзнiш як через десять днiв з моменту пiдписання рiшення про вiднесення вiдомостей до державної таємницi або про скасування цих рiшень, а розгорнутi перелiки вiдомостей, що становлять державну таємницю, - у той же строк з моменту їх затвердження;

(пункт 2 частини п'ятої статтi 9 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 06.07.2010р. N 2432-VI)

     3) розглядати протягом одного мiсяця пропозицiї Служби безпеки України про вiднесення iнформацiї до державної таємницi, скасування чи продовження термiну дiї ранiше прийнятого рiшення про вiднесення iнформацiї до державної таємницi;

(пункт 3 частини п'ятої статтi 9 у редакцiї Закону України вiд 06.07.2010р. N 2432-VI)

     4) надавати вiдповiдний гриф секретностi рiшенням про вiднесення iнформацiї до державної таємницi та про скасування цих рiшень залежно вiд важливостi їх змiсту;

(пункт 4 частини п'ятої статтi 9 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 06.07.2010р. N 2432-VI)

     5) брати участь у засiданнях державних експертiв з питань таємниць;

     6) iнiцiювати питання щодо притягнення до вiдповiдальностi посадових осiб, якi порушують законодавство України про державну таємницю.

(частину п'яту статтi 9 доповнено пунктом 6 згiдно iз Законом України вiд 06.07.2010р. N 2432-VI)

     Державний експерт з питань таємниць має право:

     1) безперешкодно проводити перевiрку виконання державними органами, органами мiсцевого самоврядування, пiдприємствами, установами та органiзацiями, що перебувають у сферi його дiяльностi, рiшень про вiднесення iнформацiї до державної таємницi, скасування цих рiшень, додержання порядку засекречення iнформацiї та у разi виявлення порушень давати обов'язковi для виконання приписи про їх усунення;

(пункт 1 частини шостої статтi 9 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 06.07.2010р. N 2432-VI)

     2) створювати експертнi комiсiї з фахiвцiв i науковцiв, якi мають допуск до державної таємницi, для пiдготовки проектiв рiшень про вiднесення iнформацiї до державної таємницi, зниження ступеня її секретностi та скасування зазначених рiшень, висновкiв щодо обiзнаностi з державною таємницею громадян, якi мають чи мали допуск до державної таємницi, а також для пiдготовки вiдповiдних висновкiв у разi розголошення секретної iнформацiї чи втрати матерiальних носiїв такої iнформацiї;

(пункт 2 частини шостої статтi 9 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 06.07.2010р. N 2432-VI)

     3) скасовувати безпiдставнi рiшення про надання носiю iнформацiї грифа секретностi, змiну або скасування цього грифа;

     4) клопотати про притягнення до вiдповiдальностi посадових осiб, якi порушують законодавство України про державну таємницю;

     5) одержувати в установленому порядку вiд державних органiв, органiв мiсцевого самоврядування, пiдприємств, установ та органiзацiй вiдомостi, необхiднi для виконання своїх функцiй.

     Державним експертам з питань таємниць, а також фахiвцям, якi залучаються до пiдготовки рiшень та висновкiв державних експертiв з питань таємниць, встановлюються додатковi виплати у порядку i розмiрах, що визначаються Кабiнетом Мiнiстрiв України.

(частина сьома статтi 9 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 06.07.2010р. N 2432-VI)

     Державний експерт з питань таємниць несе персональну вiдповiдальнiсть за законнiсть i обгрунтованiсть свого рiшення про вiднесення iнформацiї до державної таємницi або про зниження ступеня секретностi такої iнформацiї чи скасування рiшення про вiднесення її до державної таємницi, а також за умисне неприйняття рiшення про вiднесення до державної таємницi iнформацiї, розголошення якої може завдати шкоди iнтересам нацiональної безпеки України.

(частина восьма статтi 9 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 06.07.2010р. N 2432-VI)

     Стаття 10. Порядок вiднесення iнформацiї до державної таємницi

     Вiднесення iнформацiї до державної таємницi здiйснюється мотивованим рiшенням державного експерта з питань таємниць за його власною iнiцiативою, за зверненням керiвникiв вiдповiдних державних органiв, органiв мiсцевого самоврядування, пiдприємств, установ, органiзацiй чи громадян.

     Державний експерт з питань таємниць вiдносить iнформацiю до державної таємницi з питань, прийняття рiшень з яких належить до його компетенцiї згiдно з посадою. У разi, якщо прийняття рiшення про вiднесення iнформацiї до державної таємницi належить до компетенцiї кiлькох державних експертiв з питань таємниць, воно за iнiцiативою державних експертiв або за пропозицiєю Служби безпеки України приймається колегiально та ухвалюється простою бiльшiстю голосiв. При цьому кожен експерт має право викласти свою думку.

     Iнформацiя вважається державною таємницею з часу опублiкування Зводу вiдомостей, що становлять державну таємницю, до якого включена ця iнформацiя, чи змiни до нього у порядку, встановленому цим Законом.

     Iнформацiя вiдноситься до державної таємницi з урахуванням таких принципiв:

     дотримання балансу iнтересiв нацiональної безпеки, демократичних принципiв вiдкритостi та прозоростi;

     вiльного обiгу iнформацiї;

     презумпцiї публiчностi iнформацiї до її вiднесення в установленому законодавством порядку до державної таємницi.

(статтю 10 доповнено частиною четвертою згiдно iз Законом України вiд 17.07.2020р. N 808-IX)

     У разi невiдповiдностi iнформацiї вимогам, встановленим цим Законом, забороняється вiднесення її до державної таємницi. Засекречуванню пiдлягає iнформацiя, а не документ. Якщо документ мiстить державну таємницю, для ознайомлення надається iнформацiя, доступ до якої не обмежений.

(статтю 10 доповнено частиною п'ятою згiдно iз Законом України вiд 17.07.2020р. N 808-IX)

     Стаття 11. Рiшення державного експерта з питань таємниць

     У рiшеннi державного експерта з питань таємниць про вiднесення iнформацiї до державної таємницi зазначаються:

(абзац перший частини першої статтi 11 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 06.07.2010р. N 2432-VI)

     iнформацiя, яка має становити державну таємницю, та її вiдповiднiсть категорiям i вимогам, передбаченим статтею 8 цього Закону та статтею 6 Закону України "Про доступ до публiчної iнформацiї";

(абзац другий частини першої статтi 11 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 27.03.2014р. N 1170-VII)

     пiдстави для вiднесення iнформацiї до державної таємницi;

(абзац третiй частини першої статтi 11 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 17.07.2020р. N 808-IX)

     критерiї вiднесення iнформацiї до державної таємницi, зокрема:

(частину першу статтi 11 доповнено новим абзацом четвертим згiдно iз Законом України вiд 17.07.2020р. N 808-IX)

     визначення рiвня та опис загрози та шкоди нацiональнiй безпецi (нацiональним iнтересам) у разi невiднесення iнформацiї до державної таємницi;

(частину першу статтi 11 доповнено новим абзацом п'ятим згiдно iз Законом України вiд 17.07.2020р. N 808-IX)

     визначення дати або подiї розсекречування iнформацiї;

(частину першу статтi 11 доповнено новим абзацом шостим згiдно iз Законом України вiд 17.07.2020р. N 808-IX, у зв'язку з цим абзаци четвертий - сьомий вважати вiдповiдно абзацами сьомим - десятим)

     ступiнь секретностi зазначеної iнформацiї;

     обсяг фiнансування заходiв, необхiдних для охорони такої iнформацiї;

     державний орган, орган мiсцевого самоврядування, пiдприємство, установа, органiзацiя чи громадянин, який внiс пропозицiю про вiднесення цiєї iнформацiї до державної таємницi, та державний орган (органи), якому надається право визначати коло суб'єктiв, якi матимуть доступ до цiєї iнформацiї;

     строк, протягом якого дiє рiшення про вiднесення iнформацiї до державної таємницi.

     Рiшення про вiднесення iнформацiї до державної таємницi, продовження строку дiї ранiше прийнятого рiшення про вiднесення iнформацiї до державної таємницi, змiну ступеня секретностi iнформацiї, скасування ранiше прийнятого рiшення про вiднесення iнформацiї до державної таємницi приймаються державним експертом з питань таємниць протягом одного мiсяця з часу надходження звернення державного органу, органу мiсцевого самоврядування, пiдприємства, установи, органiзацiї чи громадянина. Такi рiшення пiдлягають реєстрацiї Службою безпеки України та є пiдставою для формування Зводу вiдомостей, що становлять державну таємницю, i внесення змiн до зазначеного Зводу, до галузевих або вiдомчих розгорнутих перелiкiв вiдомостей, що становлять державну таємницю. Порядок реєстрацiї рiшень державних експертiв з питань таємниць визначається Кабiнетом Мiнiстрiв України.

(частина друга статтi 11 у редакцiї Закону України вiд 06.07.2010р. N 2432-VI)

     Частину третю статтi 11 виключено

(згiдно iз Законом України вiд 06.07.2010р. N 2432-VI)

     Частину четверту статтi 11 виключено

(згiдно iз Законом України вiд 06.07.2010р. N 2432-VI)

     Частину п'яту статтi 11 виключено

(згiдно iз Законом України вiд 06.07.2010р. N 2432-VI)

     Стаття 12. Звiд вiдомостей, що становлять державну таємницю

     Звiд вiдомостей, що становлять державну таємницю, формує Служба безпеки України на пiдставi рiшень державних експертiв з питань таємниць. Зазначений Звiд та змiни до нього набирають чинностi з моменту опублiкування в офiцiйних виданнях України.

(частина перша статтi 12 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 06.07.2010р. N 2432-VI)

     Змiни до Зводу вiдомостей, що становлять державну таємницю, вносяться не пiзнiше трьох мiсяцiв з дня одержання Службою безпеки України вiдповiдного рiшення державного експерта з питань таємниць.

(частина друга статтi 12 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 06.07.2010р. N 2432-VI)

     Зразки форм рiшень державних експертiв з питань таємниць, порядок та механiзм формування Зводу вiдомостей, що становлять державну таємницю, i його опублiкування визначаються Кабiнетом Мiнiстрiв України.

(частина третя статтi 12 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 06.07.2010р. N 2432-VI)

     На пiдставi та в межах Зводу вiдомостей, що становлять державну таємницю, з метою конкретизацiї та систематизацiї даних про секретну iнформацiю державнi органи створюють галузевi або вiдомчi розгорнутi перелiки вiдомостей, що становлять державну таємницю, а також можуть створювати мiжгалузевi або мiжвiдомчi розгорнутi перелiки вiдомостей, що становлять державну таємницю. Пiдприємства, установи та органiзацiї незалежно вiд форм власностi, що провадять дiяльнiсть, пов'язану iз державною таємницею, за iнiцiативою та погодженням iз замовником робiт, пов'язаних з державною таємницею, можуть створювати власнi розгорнутi перелiки вiдомостей, що становлять державну таємницю. Такi перелiки погоджуються iз Службою безпеки України, затверджуються державними експертами з питань таємниць та реєструються у Службi безпеки України.

     Розгорнутi перелiки вiдомостей, що становлять державну таємницю, не можуть суперечити Зводу вiдомостей, що становлять державну таємницю.

     У разi включення до Зводу вiдомостей, що становлять державну таємницю, або до розгорнутих перелiкiв цих вiдомостей iнформацiї, яка не вiдповiдає категорiям i вимогам, передбаченим статтею 8 цього Закону, або порушення встановленого порядку вiднесення iнформацiї до державної таємницi заiнтересованi громадяни та юридичнi особи мають право оскаржити вiдповiднi рiшення до суду. З метою недопущення розголошення державної таємницi судовий розгляд скарг може проводитися в закритих засiданнях вiдповiдно до закону.

     Стаття 13. Строк дiї рiшення про вiднесення iнформацiї до державної таємницi

     Строк, протягом якого дiє рiшення про вiднесення iнформацiї до державної таємницi, встановлюється державним експертом з питань таємниць з урахуванням ступеня секретностi iнформацiї, критерiї визначення якого встановлюються Службою безпеки України, та iнших обставин. Вiн не може перевищувати для iнформацiї iз ступенем секретностi "особливої важливостi" - 30 рокiв, для iнформацiї "цiлком таємно" - 10 рокiв, для iнформацiї "таємно" - 5 рокiв.

     Пiсля закiнчення передбаченого частиною першою цiєї статтi строку дiї рiшення про вiднесення iнформацiї до державної таємницi державний експерт з питань таємниць приймає рiшення про скасування рiшення про вiднесення її до державної таємницi або приймає рiшення про продовження строку дiї зазначеного рiшення в межах строкiв, встановлених частиною першою цiєї статтi.

(частина друга статтi 13 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 06.07.2010р. N 2432-VI)

     Президент України з власної iнiцiативи або на пiдставi пропозицiй державних експертiв з питань таємниць чи за зверненням державних органiв, органiв мiсцевого самоврядування, пiдприємств, установ, органiзацiй чи громадян може встановлювати бiльш тривалi строки дiї рiшень про вiднесення iнформацiї до державної таємницi, нiж строки, передбаченi частиною першою цiєї статтi.

     Установлення строку дiї рiшення про вiднесення iнформацiї до державної таємницi, прийняття рiшення про його продовження здiйснюються з дотриманням вимог статтi 6 Закону України "Про доступ до публiчної iнформацiї".

(статтю 13 доповнено частиною четвертою згiдно iз Законом України вiд 27.03.2014р. N 1170-VII)

     Стаття 14. Змiна ступеня секретностi iнформацiї та скасування рiшення про вiднесення її до державної таємницi

     Пiдвищення або зниження ступеня секретностi iнформацiї та скасування рiшення про вiднесення її до державної таємницi здiйснюються на пiдставi рiшення державного експерта з питань таємниць або на пiдставi рiшення суду у випадках, передбачених статтею 12 цього Закону, та оформляються Службою безпеки України шляхом внесення вiдповiдних змiн до Зводу вiдомостей, що становлять державну таємницю.

(частина перша статтi 14 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 06.07.2010р. N 2432-VI)

     Iнформацiя вважаться державною таємницею з бiльш високим чи нижчим ступенем секретностi або такою, що не становить державної таємницi, з часу опублiкування вiдповiдних змiн до Зводу вiдомостей, що становлять державну таємницю.

Роздiл III
ЗАСЕКРЕЧУВАННЯ ТА РОЗСЕКРЕЧУВАННЯ МАТЕРIАЛЬНИХ НОСIЇВ IНФОРМАЦIЇ

     Стаття 15. Засекречування та розсекречування матерiальних носiїв iнформацiї

     Засекречування матерiальних носiїв iнформацiї здiйснюється шляхом надання на пiдставi Зводу вiдомостей, що становлять державну таємницю (розгорнутих перелiкiв вiдомостей, що становлять державну таємницю), вiдповiдному документу, виробу або iншому матерiальному носiю iнформацiї грифа секретностi посадовою особою, яка готує або створює документ, вирiб або iнший матерiальний носiй iнформацiї. Засекречування документiв здiйснюється лише в частинi вiдомостей, що становлять державну таємницю. У разi подання запиту на документ, частина якого засекречена, доступ до такого документа забезпечується в частинi, що не засекречена.

(частина перша статтi 15 у редакцiї Закону України вiд 06.07.2010р. N 2432-VI, iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 27.03.2014р. N 1170-VII)

     Гриф секретностi кожного матерiального носiя секретної iнформацiї повинен вiдповiдати ступеню секретностi iнформацiї, яка у ньому мiститься, згiдно iз Зводом вiдомостей, що становлять державну таємницю, - "особливої важливостi", "цiлком таємно" або "таємно". Реквiзити кожного матерiального носiя секретної iнформацiї складаються iз:

     грифа секретностi;

     номера примiрника;

     статтi Зводу вiдомостей, що становлять державну таємницю, на пiдставi якої здiйснюється засекречення;

     найменування посади та пiдпису особи, яка надала гриф секретностi.

(частина друга статтi 15 у редакцiї Закону України вiд 06.07.2010р. N 2432-VI)

     Якщо реквiзити, зазначенi у частинi другiй цiєї статтi, неможливо нанести безпосередньо на матерiальний носiй секретної iнформацiї, вони мають бути зазначенi у супровiдних документах.

     Забороняється надавати грифи секретностi, передбаченi цим Законом, матерiальним носiям iншої таємної iнформацiї, яка не становить державної таємницi, або конфiденцiйної iнформацiї.

     Перелiк посад, перебування на яких дає посадовим особам право надавати матерiальним носiям секретної iнформацiї грифи секретностi, затверджується керiвником державного органу, органу мiсцевого самоврядування, пiдприємства, установи, органiзацiї, що провадить дiяльнiсть, пов'язану з державною таємницею.

(частина п'ята статтi 15 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 06.07.2010р. N 2432-VI)

     Ступенi секретностi науково-дослiдних, дослiдно-конструкторських i проектних робiт та iнших секретних товарiв, робiт i послуг, щодо яких здiйснюється закупiвля та якi виконуються в iнтересах забезпечення нацiональної безпеки та оборони держави, встановлюються шляхом винесення вiдповiдного висновку державним експертом з питань таємниць, який виконує свої функцiї у сферi дiяльностi замовника, разом з пiдрядником.

(частина шоста статтi 15 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами України вiд 06.07.2010р. N 2432-VI, вiд 17.07.2020р. N 808-IX)

     Пiсля закiнчення встановлених строкiв засекречування матерiальних носiїв iнформацiї та у разi пiдвищення чи зниження визначеного державним експертом з питань таємниць ступеня секретностi такої iнформацiї або скасування рiшення про вiднесення її до державної таємницi керiвники державних органiв, органiв мiсцевого самоврядування, пiдприємств, установ, органiзацiй, у яких здiйснювалося засекречування матерiальних носiїв iнформацiї, або керiвники державних органiв, органiв мiсцевого самоврядування, пiдприємств, установ, органiзацiй, якi є їх правонаступниками, чи керiвники вищого рiвня зобов'язанi протягом шести мiсяцiв забезпечити змiну грифа секретностi або розсекречування цих матерiальних носiїв секретної iнформацiї та письмово повiдомити про це керiвникiв державних органiв, органiв мiсцевого самоврядування, пiдприємств, установ, органiзацiй, яким були переданi такi матерiальнi носiї секретної iнформацiї.

     Стаття 16. Строк засекречування матерiальних носiїв iнформацiї

     Строк засекречування матерiальних носiїв iнформацiї має вiдповiдати строку дiї рiшення про вiднесення iнформацiї до державної таємницi, встановленого рiшенням державного експерта з питань таємниць.

     Перебiг строку засекречування матерiальних носiїв iнформацiї починається з часу надання їм грифа секретностi.

     Стаття 17. Оскарження рiшення щодо засекречування матерiальних носiїв iнформацiї

     Громадяни та юридичнi особи мають право внести посадовим особам, якi надали гриф секретностi матерiальному носiю секретної iнформацiї, обов'язкову для розгляду мотивовану пропозицiю про розсекречування цього носiя iнформацiї. Зазначенi посадовi особи повиннi протягом одного мiсяця дати громадянину чи юридичнiй особi письмову вiдповiдь з цього приводу.

     Рiшення про засекречування матерiального носiя iнформацiї може бути оскаржено громадянином чи юридичною особою в порядку пiдлеглостi вищому органу або посадовiй особi чи до суду. У разi незадоволення скарги, поданої в порядку пiдлеглостi, громадянин або юридична особа мають право оскаржити рiшення вищого органу або посадової особи до суду.

Роздiл IV
ОХОРОНА ДЕРЖАВНОЇ ТАЄМНИЦI

     Стаття 18. Основнi органiзацiйно-правовi заходи щодо охорони державної таємницi

     З метою охорони державної таємницi впроваджуються:

     єдинi вимоги до виготовлення, користування, збереження, передачi, транспортування та облiку матерiальних носiїв секретної iнформацiї;

     дозвiльний порядок провадження державними органами, органами мiсцевого самоврядування, пiдприємствами, установами та органiзацiями дiяльностi, пов'язаної з державною таємницею;

     обмеження оприлюднення, передачi iншiй державi або поширення iншим шляхом секретної iнформацiї;

     обмеження щодо перебування та дiяльностi в Українi iноземцiв, осiб без громадянства та iноземних юридичних осiб, їх доступу до державної таємницi, а також розташування i перемiщення об'єктiв i технiчних засобiв, що їм належать;

     особливостi здiйснення державними органами їх функцiй щодо державних органiв, органiв мiсцевого самоврядування, пiдприємств, установ i органiзацiй, дiяльнiсть яких пов'язана з державною таємницею;

     режим секретностi державних органiв, органiв мiсцевого самоврядування, пiдприємств, установ i органiзацiй, що провадять дiяльнiсть, пов'язану з державною таємницею;

     спецiальний порядок допуску та доступу громадян до державної таємницi;

     технiчний та криптографiчний захисти секретної iнформацiї.

     Стаття 19. Єдинi вимоги до матерiальних носiїв секретної iнформацiї

     Єдинi вимоги до виготовлення, облiку, користування, зберiгання, схоронностi, передачi та транспортування матерiальних носiїв секретної iнформацiї встановлюються Кабiнетом Мiнiстрiв України.

     Стаття 20. Дозвiльний порядок провадження дiяльностi, пов'язаної з державною таємницею, та режим секретностi

     Державнi органи, органи мiсцевого самоврядування, пiдприємства, установи, органiзацiї мають право провадити дiяльнiсть, пов'язану з державною таємницею, пiсля надання їм Службою безпеки України спецiального дозволу на провадження дiяльностi, пов'язаної з державною таємницею.

     Надання дозволу здiйснюється на пiдставi заявок державних органiв, органiв мiсцевого самоврядування, пiдприємств, установ i органiзацiй та результатiв спецiальної експертизи щодо наявностi умов для провадження дiяльностi; пов'язаної з державною таємницею. З метою визначення наявностi умов для провадження дiяльностi, пов'язаної з державною таємницею, Служба безпеки України може створювати спецiальнi експертнi комiсiї, до складу яких включати фахiвцiв державних органiв, органiв мiсцевого самоврядування, пiдприємств, установ i органiзацiй за погодженням з їх керiвниками. Результати спецiальної експертизи щодо наявностi умов для провадження дiяльностi, пов'язаної з державною таємницею, оформляються вiдповiдним актом.

     Дозвiл на провадження дiяльностi, пов'язаної з державною таємницею, надається державним органам, органам мiсцевого самоврядування, пiдприємствам, установам, органiзацiям за результатами спецiальної експертизи за умови, що вони:

     вiдповiдно до компетенцiї, державних завдань, програм, замовлень, договорiв (контрактiв) беруть участь у дiяльностi, пов'язанiй з державною таємницею;

     мають примiщення для проведення робiт, пов'язаних з державною таємницею, сховища для зберiгання засекречених документiв та iнших матерiальних носiїв секретної iнформацiї, що вiдповiдають вимогам щодо забезпечення секретностi зазначених робiт, виключають можливiсть доступу до них стороннiх осiб, гарантують збереження носiїв секретної iнформацiї;

     додержуються передбачених законодавством вимог режиму секретностi робiт та iнших заходiв, пов'язаних з використанням секретної iнформацiї, порядку допуску осiб до державної таємницi, прийому iноземних громадян, а також порядку здiйснення технiчного та криптографiчного захисту секретної iнформацiї;

(абзац четвертий частини третьої статтi 20 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 06.07.2010р. N 2432-VI)

     мають режимно-секретний орган, якщо iнше не передбачено цим Законом.

     Керiвники державних органiв, органiв мiсцевого самоврядування, пiдприємств, установ, органiзацiй, що провадять дiяльнiсть, пов'язану з державною таємницею, мають бути обiзнанi з чинним законодавством про державну таємницю.

     Термiн дiї дозволу на провадження дiяльностi, пов'язаної з державною таємницею, встановлюється Службою безпеки України i не може перевищувати 5 рокiв. Його тривалiсть залежить вiд обсягу робiт (дiяльностi), що здiйснюються державним органом, органом мiсцевого самоврядування, пiдприємством, установою, органiзацiєю, ступеня секретностi та обсягу пов'язаних з цими роботами (дiяльнiстю) вiдомостей, що становлять державну таємницю, а також категорiї режиму секретностi.

(частина п'ята статтi 20 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 06.07.2010р. N 2432-VI)

     Дозвiл на провадження дiяльностi, пов'язаної з державною таємницею, не надається, якщо вiдсутнi умови для провадження такої дiяльностi, передбаченi цiєю статтею, а також якщо керiвник пiдприємства, установи, органiзацiї не є громадянином України або не має допуску до державної таємницi.

(статтю 20 доповнено новою частиною шостою згiдно iз Законом України вiд 06.07.2010р. N 2432-VI, у зв'язку з цим частини шосту - дев'яту вважати вiдповiдно частинами сьомою - десятою)

     Дозвiл на провадження дiяльностi, пов'язаної з державною таємницею, може бути скасований або його дiя може бути зупинена Службою безпеки України на пiдставi акта проведеної нею перевiрки, висновки якого мiстять данi про недодержання державним органом, органом мiсцевого самоврядування, пiдприємством, установою, органiзацiєю умов, передбачених цiєю статтею.

(частина сьома статтi 20 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 06.07.2010р. N 2432-VI)

     Державним органам, органам мiсцевого самоврядування, пiдприємствам, установам, органiзацiям, що провадять дiяльнiсть, пов'язану з державною таємницею, за результатами спецiальної експертизи надаються вiдповiднi категорiї режиму секретностi (перша, друга або третя), що зазначаються Службою безпеки України у дозволах на провадження дiяльностi, пов'язаної з державною таємницею.

(частина восьма статтi 20 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 06.07.2010р. N 2432-VI)

     Державнi органи, органи мiсцевого самоврядування, пiдприємства, установи i органiзацiї, яким надано зазначений у цiй статтi дозвiл, набувають права на доступ до конкретної секретної iнформацiї згiдно з рiшенням державних органiв, уповноважених державним експертом з питань таємниць приймати такi рiшення. За погодженням з цими органами здiйснюється передача секретної iнформацiї або її матерiальних носiїв державним органам, органам мiсцевого самоврядування, пiдприємствам, установам i органiзацiям, якi мають дозвiл на провадження дiяльностi, пов'язаної з державною таємницею.

     Порядок надання, переоформлення, призупинення та поновлення дiї або скасування дозволу на провадження дiяльностi, пов'язаної з державною таємницею, форма акта спецiальної експертизи щодо наявностi умов для провадження дiяльностi, пов'язаної з державною таємницею, форма дозволу на провадження дiяльностi, пов'язаної з державною таємницею, та категорiї режиму секретностi встановлюються Кабiнетом Мiнiстрiв України.

(частина десята статтi 20 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 06.07.2010р. N 2432-VI)

     У разi виникнення кризової ситуацiї, що загрожує нацiональнiй безпецi України, оголошення рiшення про проведення мобiлiзацiї та (або) введення правового режиму воєнного стану надання спецiального дозволу на провадження дiяльностi, пов'язаної з державною таємницею, органам вiйськового управлiння, вiйськовим частинам, установам i органiзацiям Збройних Сил України, iнших вiйськових формувань, правоохоронних органiв спецiального призначення, Державної спецiальної служби транспорту, Державної служби спецiального зв'язку та захисту iнформацiї України, що вiдмобiлiзовуються, доукомплектовуються, заново формуються, здiйснюється у десятиденний термiн.

(статтю 20 доповнено частиною одинадцятою згiдно iз Законом України вiд 27.03.2014р. N 1169-VII)

     Стаття 21. Режимно-секретнi органи

     В державних органах, органах мiсцевого самоврядування, на пiдприємствах, в установах i органiзацiях, що провадять дiяльнiсть, пов'язану з державною таємницею, з метою розроблення та здiйснення заходiв щодо забезпечення режиму секретностi, постiйного контролю за їх додержанням створюються на правах окремих структурних пiдроздiлiв режимно-секретнi органи (далi - РСО), якi пiдпорядковуються безпосередньо керiвнику державного органу, органу мiсцевого самоврядування, пiдприємства, установи, органiзацiї.

(частина перша статтi 21 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 06.07.2010р. N 2432-VI)

     Створення, реорганiзацiя чи лiквiдацiя РСО здiйснюються за погодженням iз Службою безпеки України. У своїй роботi РСО взаємодiють з органами Служби безпеки України.

     До складу режимно-секретного органу входять пiдроздiли режиму, секретного дiловодства та iншi пiдроздiли, що безпосередньо забезпечують охорону державної таємницi, залежно вiд специфiки дiяльностi державного органу, органу мiсцевого самоврядування, пiдприємства, установи та органiзацiї.

(частина третя статтi 21 у редакцiї Законiв України вiд 27.03.2014р. N 1169-VII, вiд 12.05.2015р. N 374-VIII)

     В державних органах, органах мiсцевого самоврядування, на пiдприємствах, в установах i органiзацiях iз значним обсягом робiт, пов'язаних з державною таємницею, вводиться посада заступника керiвника з питань режиму, на якого покладаються обов'язки та права керiвника РСО.

     В державних органах, органах мiсцевого самоврядування, на пiдприємствах, в установах i органiзацiях з незначним обсягом робiт, пов'язаних з державною таємницею, де штатним розписом не передбачено створення РСО, облiк i зберiгання секретних документiв, а також заходи щодо забезпечення режиму секретностi здiйснюються особисто їх керiвниками або спецiально призначеним наказом керiвника працiвником пiсля створення необхiдних умов, що забезпечують режим секретностi. На них поширюються обов'язки та права працiвникiв РСО.

     Призначення осiб на посади заступникiв керiвникiв з питань режиму, начальникiв РСО i їх заступникiв, а також видання наказу про покладення на окремого працiвника обов'язкiв щодо забезпечення режиму секретностi здiйснюється за погодженням з органами Служби безпеки України та РСО вищестоящих державних органiв, органiв мiсцевого самоврядування, пiдприємств, установ i органiзацiй.

     РСО комплектуються спецiалiстами, яким надано допуск до державної таємницi iз ступенем секретностi "цiлком таємно", якщо характер виконуваних робiт не вимагає допуску до державної таємницi iз ступенем секретностi "особливої важливостi". Якщо державний орган, орган мiсцевого самоврядування, пiдприємство, установа або органiзацiя не провадить дiяльнiсть iз секретною iнформацiєю, що має ступенi секретностi "цiлком таємно" та "особливої важливостi", РСО такого органу, пiдприємства, установи або органiзацiї комплектується спецiалiстами, яким надано допуск до державної таємницi зi ступенем секретностi "таємно".

(частина сьома статтi 21 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 06.07.2010р. N 2432-VI)

     Основними завданнями РСО є:

     а) недопущення необгрунтованого допуску та доступу осiб до секретної iнформацiї;

     б) своєчасне розроблення та реалiзацiя разом з iншими структурними пiдроздiлами державних органiв, органiв мiсцевого самоврядування, пiдприємств, установ i органiзацiй заходiв, що забезпечують охорону державної таємницi;

     в) запобiгання розголошенню секретної iнформацiї, випадкам втрат матерiальних носiїв цiєї iнформацiї, заволодiнню секретною iнформацiєю iноземними державами, iноземними юридичними особами, iноземцями, особами без громадянства та громадянами України, яким не надано допуску та доступу до неї;

     г) виявлення та закриття каналiв просочення секретної iнформацiї в процесi дiяльностi державних органiв, органiв мiсцевого самоврядування, пiдприємства, установи, органiзацiї;

     д) забезпечення запровадження заходiв режиму секретностi пiд час виконання всiх видiв робiт, пов'язаних з державною таємницею, та пiд час здiйснення зовнiшнiх вiдносин;

     е) органiзацiя та ведення секретного дiловодства;

(пункт "е" частини восьмої статтi 21 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 06.07.2010р. N 2432-VI)

     є) здiйснення контролю за станом режиму секретностi в державних органах, органах мiсцевого самоврядування, на пiдприємствах, в установах i органiзацiях та на пiдпорядкованих їм об'єктах.

     РСО мають право:

     а) вимагати вiд усiх працiвникiв державного органу, органу мiсцевого самоврядування, пiдприємства, установи та органiзацiї, а також вiдряджених неухильного виконання вимог законодавства щодо забезпечення охорони державної таємницi;

     б) брати участь у розглядi проектiв штатних розписiв державного органу, органу мiсцевого самоврядування, пiдприємства, установи та органiзацiї та пiдвiдомчих їм установ, пiдприємств у частинi, що стосується РСО, вносити пропозицiї щодо структури та чисельностi працiвникiв цих органiв;

     в) брати участь у проведеннi атестацiї працiвникiв, що виконують роботи, пов'язанi з державною таємницею, а також у розглядi пропозицiй щодо виплати в установленому нормативними актами порядку компенсацiї за роботу в умовах режимних обмежень;

     г) залучати спецiалiстiв державного органу, органу мiсцевого самоврядування, пiдприємства, установи та органiзацiї до здiйснення заходiв щодо охорони державної таємницi;

     д) здiйснювати перевiрки стану й органiзацiї роботи з питань захисту державної таємницi i забезпечення режиму секретностi у пiдроздiлах державного органу, органу мiсцевого самоврядування, пiдприємства, установи та органiзацiї, а також у пiдвiдомчих їм установах та пiдприємствах, давати вiдповiднi рекомендацiї;

     е) здiйснювати перевiрки додержання режиму секретностi на робочих мiсцях працiвникiв, що мають допуск до державної таємницi, вмiсту спецсховищ (примiщень, сейфiв, металевих шаф, спецчемоданiв, спецпапок тощо), наявностi документiв, виробiв та iнших матерiальних носiїв секретної iнформацiї;

     є) порушувати перед керiвником державного органу, органу мiсцевого самоврядування, пiдприємства, установи та органiзацiї питання про призначення службових розслiдувань за фактами порушень режиму секретностi та секретного дiловодства, про притягнення осiб до вiдповiдальностi згiдно з законом, а також давати рекомендацiї щодо обов'язкових для виконання вказiвок керiвникам пiдроздiлiв державного органу, органу мiсцевого самоврядування, пiдприємства, установи та органiзацiї та пiдвiдомчих їм установ, пiдприємств з питань забезпечення режиму секретностi;

     ж) брати участь у службових розслiдуваннях, у встановленому порядку вимагати вiд працiвникiв державного органу, органу мiсцевого самоврядування, пiдприємства, установи та органiзацiї письмових пояснень щодо фактiв розголошення ними секретних вiдомостей, втрати матерiальних носiїв секретної iнформацiї, iнших порушень режиму секретностi;

     з) вносити пропозицiї керiвниковi державного органу, органу мiсцевого самоврядування, пiдприємства, установи та органiзацiї про припинення робiт, пов'язаних з державною таємницею, в структурних пiдроздiлах, якщо умови для їх виконання не вiдповiдають вимогам режиму секретностi; опечатувати примiщення, де ведуться такi роботи або зберiгаються матерiальнi носiї секретної iнформацiї;

     и) одержувати вiд громадян, яким оформляються документи на допуск до державної таємницi, анкетнi данi;

     i) використовувати засоби зв'язку та вести в установленому порядку поштово-телеграфне листування з iншими державними органами, органами мiсцевого самоврядування, пiдприємствами, установами i органiзацiями та їх РСО з питань забезпечення режиму секретностi;

     ї) мати печатку з найменуванням РСО, а також iншi печатки та штампи установленої форми.

     Передача функцiй РСО будь-яким iншим пiдроздiлам державного органу, органу мiсцевого самоврядування, пiдприємства, установи та органiзацiї не допускається.

     Стаття 22. Допуск громадян до державної таємницi

     Залежно вiд ступеня секретностi iнформацiї встановлюються такi форми допуску до державної таємницi:

     форма 1 - для роботи з секретною iнформацiєю, що має ступенi секретностi "особливої важливостi", "цiлком таємно" та "таємно";

     форма 2 - для роботи з секретною iнформацiєю, що має ступенi секретностi "цiлком таємно" та "таємно";

     форма 3 - для роботи з секретною iнформацiєю, що має ступiнь секретностi "таємно",

     а також такi термiни дiї допускiв:

     для форми 1 - 5 рокiв;

     для форми 2 - 7 рокiв;

(абзац сьомий частини першої статтi 22 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 06.07.2010р. N 2432-VI)

     для форми 3 - 10 рокiв.

(абзац восьмий частини першої статтi 22 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 06.07.2010р. N 2432-VI)

     Допуск до державної таємницi надається дiєздатним громадянам України вiком вiд 18 рокiв, якi потребують його за умовами своєї службової, виробничої, наукової чи науково-технiчної дiяльностi або навчання, органами Служби безпеки України пiсля проведення їх перевiрки. Порядок надання допуску до державної таємницi визначається Кабiнетом Мiнiстрiв України.

(частина друга статтi 22 у редакцiї Закону України вiд 06.07.2010р. N 2432-VI)

     В окремих випадках, якi визначаються мiнiстерствами, iншими центральними органами виконавчої влади, за погодженням iз Службою безпеки України громадянам України вiком вiд 16 рокiв може надаватися допуск до державної таємницi iз ступенями секретностi "цiлком таємно" та "таємно", а вiком вiд 17 рокiв - також до державної таємницi iз ступенем секретностi "особливої важливостi".

     Для розгляду питання про надання громадянам допуску до державної таємницi державними органами, органами мiсцевого самоврядування, пiдприємствами, установами, органiзацiями, де працюють, проходять службу або навчаються громадяни, оформляються документи, якi надсилаються до органiв Служби безпеки України. Перелiк та форми таких документiв, а також порядок їх надання визначаються Кабiнетом Мiнiстрiв України.

(частина четверта статтi 22 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами України вiд 21.05.2008р. N 293-VI, вiд 07.10.2010р. N 2592-VI, у редакцiї Закону України вiд 06.07.2010р. N 2432-VI)

     Допуск до державної таємницi пiд час застосування до боржника судових процедур банкрутства у встановленому законодавством порядку надається органами Служби безпеки України арбiтражному керуючому (розпоряднику майна, керуючому санацiєю, лiквiдатору) пiсля проведення його перевiрки за поданням державного органу, органу мiсцевого самоврядування, пiдприємства, установи, органiзацiї, до сфери управлiння якого (якої) належить боржник або який (яка) є замовником робiт, пов'язаних з державною таємницею.

(статтю 22 доповнено новою частиною п'ятою згiдно iз Законом України вiд 22.12.2011р. N 4212-VI, у зв'язку з цим частини п'яту - сьому вважати вiдповiдно частинами шостою - восьмою)

     Якщо потреба громадянина у вiдомостях, що становлять державну таємницю, не пов'язана з мiсцем роботи, служби або навчання, документи про надання допуску до державної таємницi можуть оформлятися за мiсцем провадження дiяльностi, пов'язаної з державною таємницею.

(частина шоста статтi 22 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 03.02.2011р. N 2978-VI)

     Надання допуску передбачає:

     визначення необхiдностi роботи громадянина iз секретною iнформацiєю;

     перевiрку громадянина у зв'язку з допуском до державної таємницi;

     взяття громадянином на себе письмового зобов'язання щодо збереження державної таємницi, яка буде йому довiрена;

     одержання у письмовiй формi згоди громадянина на передбаченi законом обмеження прав у зв'язку з його допуском до державної таємницi;

     ознайомлення громадянина з мiрою вiдповiдальностi за порушення законодавства про державну таємницю.

     Частину восьму статтi 22 виключено

(згiдно iз Законом України вiд 06.07.2010р. N 2432-VI)

     Стаття 23. Вiдмова у наданнi допуску до державної таємницi

     Допуск до державної таємницi не надається у разi:

     1) вiдсутностi у громадянина обгрунтованої необхiдностi в роботi iз секретною iнформацiєю;

     2) сприяння громадянином дiяльностi iноземної держави, iноземної органiзацiї чи їх представникiв, а також окремих iноземцiв чи осiб без громадянства, що завдає шкоди iнтересам нацiональної безпеки України, або участi громадянина в дiяльностi полiтичних партiй та громадських органiзацiй, дiяльнiсть яких заборонена у порядку, встановленому законом;

     3) вiдмови громадянина взяти на себе письмове зобов'язання щодо збереження державної таємницi, яка буде йому довiрена, а також за вiдсутностi його письмової згоди на передбаченi законом обмеження прав у зв'язку з допуском до державної таємницi;

     4) наявностi у громадянина судимостi за тяжкi або особливо тяжкi злочини, не погашеної чи не знятої в установленому порядку;

(пункт 4 частини четвертої статтi 23 у редакцiї Закону України вiд 06.07.2010р. N 2432-VI)

     5) наявностi у громадянина психiчних розладiв, якi можуть завдати шкоди охоронi державної таємницi, вiдповiдно до перелiку, затвердженого Мiнiстерством охорони здоров'я України i Службою безпеки України.

(пункт 5 частини першої статтi 23 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 06.07.2010р. N 2432-VI)

     У наданнi допуску до державної таємницi може бути вiдмовлено також у разi:

     1) повiдомлення громадянином пiд час оформлення допуску недостовiрних вiдомостей про себе;

     2) постiйного проживання громадянина за кордоном або оформлення ним документiв на виїзд для постiйного проживання за кордоном;

     3) невиконання громадянином обов'язкiв щодо збереження державної таємницi, яка йому довiрена або довiрялася ранiше.

     Громадянина, якому вiдмовлено у допуску до державної таємницi, якщо виконання трудових чи службових обов'язкiв вимагає доступу до державної таємницi, а перемiщення на iнше робоче мiсце чи iншу посаду неможливе, може бути в передбаченому законодавством порядку переведено на iншу роботу або службу, не пов'язану з державною таємницею, чи звiльнено.

(статтю 23 доповнено частиною третьою згiдно iз Законом України вiд 03.02.2011р. N 2978-VI)

     Стаття 24. Перевiрка громадян у зв'язку з допуском їх до державної таємницi

     Перевiрка громадян у зв'язку з їх допуском до державної таємницi здiйснюється органами Служби безпеки України у строк до одного мiсяця у порядку, встановленому цим Законом i Законом України "Про оперативно-розшукову дiяльнiсть".

(частина перша статтi 24 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 03.02.2011р. N 2978-VI, у редакцiї Закону України вiд 27.03.2014р. N 1169-VII)

     У ходi перевiрки органами Служби безпеки України з'ясовуються наявнiсть чи вiдсутнiсть обставин, передбачених пунктами 2 i 4 частини першої та частиною другою статтi 23 цього Закону. За результатами перевiрки органи Служби безпеки України надсилають протягом п'яти робочих днiв з дня її закiнчення до державних органiв, органiв мiсцевого самоврядування, пiдприємств, установ, органiзацiй, що звернулися з приводу надання громадянам допуску до державної таємницi, повiдомлення про надання або вiдмову в наданнi такого допуску.

(частина друга статтi 24 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 06.07.2010р. N 2432-VI)

     Наявнiсть чи вiдсутнiсть обставин, передбачених пунктами 1, 3 i 5 частини першої статтi 23 цього Закону, з'ясовується державним органом, органом мiсцевого самоврядування, пiдприємством, установою, органiзацiєю, що оформляє документи на допуск.

(частина третя статтi 24 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 03.02.2011р. N 2978-VI)

     Повiдомлення органiв Служби безпеки України про вiдмову в наданнi громадянам допуску до державної таємницi мають мiстити посилання на вiдповiднi положення статтi 23 цього Закону. Вiдмова не виключає повторного звернення державних органiв, органiв мiсцевого самоврядування, пiдприємств, установ, органiзацiй з цього приводу в разi змiни обставин, за яких у наданнi допуску до державної таємницi було вiдмовлено.

(частина четверта статтi 24 у редакцiї Закону України вiд 06.07.2010р. N 2432-VI)

     У разi виникнення кризової ситуацiї, що загрожує нацiональнiй безпецi України, оголошення рiшення про проведення мобiлiзацiї та (або) введення правового режиму воєнного стану допуск до державної таємницi громадянам України, якi призиваються на вiйськову службу, а також вiйськовослужбовцям та працiвникам Збройних Сил України, iнших вiйськових формувань, правоохоронних органiв спецiального призначення, Державної спецiальної служби транспорту, Державної служби спецiального зв'язку та захисту iнформацiї України, якi перемiщуються на посади, зайняття яких передбачає наявнiсть допуску до державної таємницi, надається у десятиденний термiн. Порядок проведення перевiрки громадян у зв'язку з їх допуском до державної таємницi визначається Кабiнетом Мiнiстрiв України.

(статтю 24 доповнено частиною п'ятою згiдно iз Законом України вiд 27.03.2014р. N 1169-VII)

     Стаття 25. Оскарження громадянином вiдмови у наданнi допуску до державної таємницi

     Посадовi особи, уповноваженi приймати рiшення про надання допуску до державної таємницi, зобов'язанi у п'ятиденний термiн письмово повiдомити громадянина про причини i пiдстави вiдмови у наданнi допуску.

     Громадянин має право оскаржити рiшення про вiдмову у наданнi допуску до державної таємницi в порядку, встановленому законом.

(стаття 25 у редакцiї Закону України вiд 06.07.2010р. N 2432-VI)

     Стаття 26. Переоформлення допуску до державної таємницi, пiдвищення або зниження його форми та скасування

(назва статтi 26 у редакцiї Закону України вiд 06.07.2010р. N 2432-VI)

     Переоформлення громадянам допуску до державної таємницi здiйснюється:

     у разi закiнчення термiну дiї допуску до державної таємницi за необхiдностi подальшої роботи з секретною iнформацiєю;

     у разi необхiдностi пiдвищення чи зниження громадянину форми допуску для роботи iз секретною iнформацiєю вищого чи нижчого ступеня секретностi;

(абзац третiй частини першої статтi 26 у редакцiї Закону України вiд 06.07.2010р. N 2432-VI)

     у разi необхiдностi проведення додаткової перевiрки, пов'язаної з можливим виникненням обставин, передбачених пунктами 2 i 4 частини першої та частиною другою статтi 23 цього Закону.

     Скасування ранiше наданого допуску до державної таємницi здiйснюється органами Служби безпеки України у разi виникнення або виявлення обставин, передбачених статтею 23 цього Закону, або пiсля припинення громадянином дiяльностi, у зв'язку з якою йому було надано допуск, втрати ним громадянства або визнання його недiєздатним на пiдставi iнформацiї, здобутої органами Служби безпеки України або отриманої вiд державних органiв, органiв мiсцевого самоврядування, пiдприємств, установ, органiзацiй.

(частина друга статтi 26 у редакцiї Закону України вiд 06.07.2010р. N 2432-VI)

     На прохання громадянина його допуск до державної таємницi скасовується протягом трьох днiв з часу звернення з приводу скасування допуску.

     Повiдомлення про скасування громадянину допуску до державної таємницi з посиланням на вiдповiднi положення статтi 23 цього Закону орган Служби безпеки України надсилає до державного органу, органу мiсцевого самоврядування, пiдприємства, установи, органiзацiї, де такий громадянин провадить дiяльнiсть, пов'язану з державною таємницею. Громадянин має право оскаржити скасування йому допуску до державної таємницi в порядку, встановленому законом.

(частина четверта статтi 26 у редакцiї Закону України вiд 06.07.2010р. N 2432-VI)

     Громадянина, якому скасовано допуск до державної таємницi, якщо виконання трудових чи службових обов'язкiв вимагає доступу до державної таємницi, а перемiщення на iнше робоче мiсце чи iншу посаду неможливе, може бути в передбаченому законодавством порядку переведено на iншу роботу або службу, не пов'язану з державною таємницею, чи звiльнено.

     Порядок надання, переоформлення та скасування громадянам допуску до державної таємницi встановлюється Кабiнетом Мiнiстрiв України.

     Стаття 27. Доступ громадян до державної таємницi

     Доступ до державної таємницi надається дiєздатним громадянам України, яким надано допуск до державної таємницi та якi потребують його за умовами своєї службової, виробничої, наукової чи науково-дослiдної дiяльностi або навчання.

     Рiшення про надання доступу до конкретної секретної iнформацiї (категорiї секретної iнформацiї) та її матерiальних носiїв приймають керiвники державних органiв, органiв мiсцевого самоврядування, пiдприємств, установ та органiзацiй, у яких виконуються роботи, пов'язанi з державною таємницею, або зберiгаються матерiальнi носiї секретної iнформацiї.

(частина друга статтi 27 у редакцiї Закону України вiд 06.07.2010р. N 2432-VI)

     Керiвники державних органiв, за винятком осiб, передбачених частиною шостою цiєї статтi, органiв мiсцевого самоврядування, пiдприємств, установ та органiзацiй доступ до державної таємницi у сферi, що стосується дiяльностi державного органу, органу мiсцевого самоврядування, пiдприємства, установи та органiзацiї, отримують за посадою пiсля надання їм допуску до державної таємницi за вiдповiдною формою.

(статтю 27 доповнено новою частиною третьою згiдно iз Законом України вiд 06.07.2010р. N 2432-VI)

     Порядок надання доступу до державної таємницi особам, залученим до конфiденцiйного спiвробiтництва з оперативними пiдроздiлами правоохоронних та iнших спецiально уповноважених органiв, якi проводять оперативно-розшукову, розвiдувальну або контррозвiдувальну дiяльнiсть, визначається керiвниками зазначених органiв за погодженням iз Службою безпеки України. У Службi безпеки України такий порядок надання доступу до державної таємницi визначається Головою Служби безпеки України.

(статтю 27 доповнено новою частиною четвертою згiдно iз Законом України вiд 06.07.2010р. N 2432-VI, у зв'язку з цим частини третю - п'яту вважати вiдповiдно частинами п'ятою - сьомою)

     Вiдмова надати громадяниновi України доступ до конкретної секретної iнформацiї та її матерiальних носiїв можлива лише у разi вiдсутностi пiдстав, передбачених частиною першою цiєї статтi, та може бути оскаржена в порядку, встановленому частиною другою статтi 25 цього Закону.

     Президентовi України, Головi Верховної Ради України, Прем'єр-мiнiстровi України та iншим членам Кабiнету Мiнiстрiв України, Головi Верховного Суду, Головi Конституцiйного Суду України, Генеральному прокурору, Головi Служби безпеки України, Головi та iншим членам Рахункової палати, народним депутатам України, Директору Бюро економiчної безпеки України доступ до державної таємницi усiх ступенiв секретностi надається за посадою пiсля взяття ними письмового зобов'язання щодо збереження державної таємницi.

(Частина шоста статтi 27 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами України N 1519-IV вiд 19.02.2004, вiд 21.05.2008р. N 293-VI, вiд 02.07.2015р. N 576-VIII, вiд 21.12.2016р. N 1798-VIII, вiд 12.07.2018р. N 2509-VIII, вiд 28.01.2021р. N 1150-IX)

     Iноземцям та особам без громадянства доступ до державної таємницi надається у виняткових випадках на пiдставi мiжнародних договорiв України, згода на обов'язковiсть яких надана Верховною Радою України, або письмового розпорядження Президента України з урахуванням необхiдностi забезпечення нацiональної безпеки України на пiдставi пропозицiй Ради нацiональної безпеки i оборони України.

     Доступ до державної таємницi усiх ступенiв секретностi, ознайомлення з якою є необхiдним народним депутатам України для виконання своїх повноважень у комiтетi Верховної Ради України, до предмета вiдання якого вiднесено питання забезпечення контрольних функцiй Верховної Ради України за дiяльнiстю органiв спецiального призначення з правоохоронними функцiями, правоохоронних органiв спецiального призначення та розвiдувальних органiв, надається пiсля проходження перевiрки у зв'язку з допуском їх до державної таємницi.

(статтю 27 доповнено частиною восьмою згiдно iз Законом України вiд 17.09.2020р. N 912-IX)

     Стаття 28. Обов'язки громадянина щодо збереження державної таємницi

     Громадянин, якому надано допуск до державної таємницi, зобов'язаний:

     не допускати розголошення будь-яким способом державної таємницi, яка йому довiрена або стала вiдомою у зв'язку з виконанням службових обов'язкiв;

     не брати участi в дiяльностi полiтичних партiй та громадських органiзацiй, дiяльнiсть яких заборонена в порядку, встановленому законом;

     не сприяти iноземним державам, iноземним органiзацiям чи їх представникам, а також окремим iноземцям та особам без громадянства у провадженнi дiяльностi, що завдає шкоди iнтересам нацiональної безпеки України;

     виконувати вимоги режиму секретностi;

     повiдомляти посадових осiб, якi надали йому доступ до державної таємницi, та вiдповiднi режимно-секретнi органи про виникнення обставин, передбачених статтею 23 цього Закону, або iнших обставин, що перешкоджають збереженню довiреної йому державної таємницi, а також повiдомляти у письмовiй формi про свiй виїзд з України;

(абзац шостий статтi 28 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 06.07.2010р. N 2432-VI)

     додержуватися iнших вимог законодавства про державну таємницю.

     Стаття 29. Обмеження прав у зв'язку з допуском та доступом до державної таємницi

     Громадянин, якому було надано допуск та доступ до державної таємницi у порядку, встановленому законодавством, i який реально був обiзнаний з нею, може бути обмежений у правi виїзду на постiйне мiсце проживання в iноземну державу до розсекречування вiдповiдної iнформацiї, але не бiльш як на п'ять рокiв з часу припинення дiяльностi, пов'язаної з державною таємницею.

     Не обмежується виїзд у держави, з якими Україна має мiжнароднi договори, що передбачають такий виїзд i згода на обов'язковiсть яких надана Верховною Радою України.

     На громадянина також поширюються обмеження свободи iнформацiйної дiяльностi, що випливають з цього Закону.

     Стаття 30. Компенсацiя громадянам у зв'язку з виконанням робiт, якi передбачають доступ до державної таємницi

     У разi коли за умовами своєї професiйної дiяльностi громадянин постiйно працює з вiдомостями, що становлять державну таємницю, йому повинна надаватися вiдповiдна компенсацiя за роботу в умовах режимних обмежень, види, розмiри та порядок надання якої встановлюються Кабiнетом Мiнiстрiв України.

     Стаття 31. Обмеження на оприлюднення секретної iнформацiї

     Пiд час пiдготовки матерiалiв для опублiкування, поширення у пресi та iнших засобах масової iнформацiї або перемiщення їх через державний кордон державнi органи, органи мiсцевого самоврядування, пiдприємства, установи, органiзацiї та громадяни з метою охорони секретної iнформацiї зобов'язанi керуватися законами України "Про iнформацiю" та "Про доступ до публiчної iнформацiї", цим Законом та iншими нормативно-правовими актами про державну таємницю.

(частина перша статтi 31 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 27.03.2014р. N 1170-VII)

     Контроль за додержанням законодавства про державну таємницю з метою запобiгання її поширенню у пресi та iнших засобах масової iнформацiї здiйснює центральний орган виконавчої влади з питань iнформацiйної полiтики.

     Стаття 32. Обмеження щодо передачi державної таємницi iноземнiй державi чи мiжнароднiй органiзацiї

     Секретна iнформацiя до скасування рiшення про вiднесення її до державної таємницi та матерiальнi носiї такої iнформацiї до їх розсекречування можуть бути переданi iноземнiй державi чи мiжнароднiй органiзацiї лише на пiдставi мiжнародних договорiв, згода на обов'язковiсть яких надана Верховною Радою України, або письмового мотивованого розпорядження Президента України з урахуванням необхiдностi забезпечення нацiональної безпеки України на пiдставi пропозицiй Ради нацiональної безпеки i оборони України.

     Стаття 33. Обмеження, пов'язанi з державною таємницею, щодо перебування i дiяльностi в Українi iноземцiв, осiб без громадянства та iноземних юридичних осiб, а також розташування та перемiщення об'єктiв i технiчних засобiв, що їм належать

     Обмеження, пов'язанi з державною таємницею, щодо перебування i дiяльностi в Українi iноземцiв, осiб без громадянства та iноземних юридичних осiб, а також розташування та перемiщення об'єктiв i технiчних засобiв, що їм належать, визначаються вiдповiдним законодавством.

     Стаття 34. Особливостi здiйснення державними органами їх функцiй щодо державних органiв, органiв мiсцевого самоврядування, пiдприємств, установ i органiзацiй, що провадять дiяльнiсть, пов'язану з державною таємницею

     Державнi органи, в тому числi правоохороннi, державного фiнансового контролю та суди, з метою охорони державної таємницi мають за погодженням iз Службою безпеки України встановлювати порядок здiйснення своїх функцiй щодо державних органiв, органiв мiсцевого самоврядування, пiдприємств, установ i органiзацiй, що провадять дiяльнiсть, пов'язану з державною таємницею.

(частина перша статтi 34 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 16.10.2012р. N 5463-VI)

     Державнi органи, органи мiсцевого самоврядування, пiдприємства, установи i органiзацiї, що провадять дiяльнiсть, пов'язану з державною таємницею, вправi вiдмовити у виконаннi запиту щодо надання секретної iнформацiї чи iнших подiбних вимог зазначеним у частинi першiй цiєї статтi державним органам, якщо останнi не встановили такого порядку або не додержуються його.

     Про мотиви такої вiдмови одночасно повiдомляється Служба безпеки України, яка протягом мiсяця зобов'язана прийняти рiшення про її обгрунтованiсть.

     Стаття 35. Технiчний та криптографiчний захисти секретної iнформацiї

     Технiчний та криптографiчний захисти секретної iнформацiї здiйснюються в порядку, встановленому Президентом України.

     Стаття 36. Оперативно-розшуковi заходи щодо охорони державної таємницi

     Оперативно-розшуковi заходи щодо охорони державної таємницi здiйснюються вiдповiдно до Закону України "Про оперативно-розшукову дiяльнiсть".

Роздiл V
КОНТРОЛЬ ЗА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯМ ОХОРОНИ ДЕРЖАВНОЇ ТАЄМНИЦI ТА НАГЛЯД ЗА ДОДЕРЖАННЯМ ЗАКОНОДАВСТВА ПРО ДЕРЖАВНУ ТАЄМНИЦЮ

     Стаття 37. Контроль за забезпеченням охорони державної таємницi

     Керiвники державних органiв, органiв мiсцевого самоврядування, пiдприємств, установ i органiзацiй зобов'язанi здiйснювати постiйний контроль за забезпеченням охорони державної таємницi.

     Державнi органи, органи мiсцевого самоврядування, пiдприємства, установи i органiзацiї, що розмiщують замовлення у пiдрядникiв, зобов'язанi контролювати стан охорони державної таємницi, яка була передана пiдрядникам у зв'язку з виконанням замовлення.

     Державнi органи, яким рiшенням державного експерта з питань таємниць було надано право вирiшувати питання про доступ державних органiв, органiв мiсцевого самоврядування, пiдприємств, установ, органiзацiй до конкретної секретної iнформацiї, зобов'язанi контролювати стан охорони державної таємницi в усiх державних органах, органах мiсцевого самоврядування, на пiдприємствах, в установах i органiзацiях, якi виконують роботи, пов'язанi з вiдповiдною державною таємницею, або зберiгають матерiальнi носiї зазначеної секретної iнформацiї.

     Контроль за додержанням законодавства про державну таємницю в системi Служби безпеки України здiйснюється вiдповiдно до Закону України "Про Службу безпеки України".

     Служба безпеки України має право контролювати стан охорони державної таємницi в усiх державних органах, органах мiсцевого самоврядування, на пiдприємствах, в установах i органiзацiях, а також у зв'язку з виконанням цих повноважень одержувати безоплатно вiд них iнформацiю з питань забезпечення охорони державної таємницi. Висновки Служби безпеки України, викладенi в актах офiцiйних перевiрок за результатами контролю стану охорони державної таємницi, є обов'язковими для виконання посадовими особами пiдприємств, установ та органiзацiй незалежно вiд їх форм власностi.

     Стаття 38. Нагляд за додержанням законодавства про державну таємницю

     Нагляд за додержанням законодавства про державну таємницю здiйснюється у порядку, визначеному законом.

     Допуск та доступ посадових осiб, якi здiйснюють нагляд, до вiдомостей, що становлять державну таємницю, проводяться вiдповiдно до цього Закону.

Роздiл VI
ВIДПОВIДАЛЬНIСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА ПРО ДЕРЖАВНУ ТАЄМНИЦЮ

     Стаття 39. Вiдповiдальнiсть за порушення законодавства про державну таємницю

     Посадовi особи та громадяни, виннi у:

     розголошеннi державної таємницi;

     втратi документiв та iнших матерiальних носiїв секретної iнформацiї;

     недодержаннi встановленого законодавством порядку передачi державної таємницi iншiй державi чи мiжнароднiй органiзацiї;

     засекречуваннi iнформацiї, зазначеної у частинах третiй i четвертiй статтi 8 цього Закону;

     навмисному невiднесеннi до державної таємницi iнформацiї, розголошення якої може завдати шкоди iнтересам нацiональної безпеки України, а також необгрунтованому заниженнi ступеня секретностi або необгрунтованому розсекречуваннi секретної iнформацiї;

     безпiдставному засекречуваннi iнформацiї, у тому числi з порушенням вимог Закону України "Про доступ до публiчної iнформацiї";

(абзац сьомий статтi 39 у редакцiї Закону України вiд 27.03.2014р. N 1170-VII)

     наданнi грифа секретностi матерiальним носiям iнформацiї, яка не становить державної таємницi, або ненаданнi грифа секретностi матерiальним носiям iнформацiї, що становить державну таємницю, а також безпiдставному скасуваннi чи зниженнi грифа секретностi матерiальних носiїв секретної iнформацiї;

(абзац восьмий статтi 39 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 27.03.2014р. N 1170-VII)

     порушеннi встановленого законодавством порядку надання допуску та доступу до державної таємницi;

     порушеннi встановленого законодавством режиму секретностi та невиконаннi обов'язкiв щодо збереження державної таємницi;

     невжиттi заходiв щодо забезпечення охорони державної таємницi та незабезпеченнi контролю за охороною державної таємницi;

     провадженнi дiяльностi, пов'язаної з державною таємницею, без одержання в установленому порядку спецiального дозволу на провадження такої дiяльностi, а також розмiщеннi державних замовлень на виконання робiт, доведеннi мобiлiзацiйних завдань, пов'язаних з державною таємницею, в державних органах, органах мiсцевого самоврядування, на пiдприємствах, в установах, органiзацiях, яким не надано спецiального дозволу на проводження дiяльностi, пов'язаної з державною таємницею;

     недодержаннi вимог законодавства щодо забезпечення охорони державної таємницi пiд час здiйснення мiжнародного спiвробiтництва, прийому iноземних делегацiй, груп, окремих iноземцiв та осiб без громадянства i проведення роботи з ними;

     невиконаннi норм i вимог технiчного захисту секретної iнформацiї, внаслiдок чого виникає реальна загроза порушення цiлiсностi цiєї iнформацiї або просочення її технiчними каналами, -

     несуть дисциплiнарну, адмiнiстративну та кримiнальну вiдповiдальнiсть згiдно iз законом.

Президент України Л.КРАВЧУК

м. Київ
21 сiчня 1994 року
N 3855-XII

Copyright © 2021 НТФ «Інтес»
Всі права захищені.