ЗАКОН  УКРАЇНИ

Про Вищу раду правосуддя

Iз змiнами i доповненнями, внесеними
Законами України
вiд 3 жовтня 2017 року N 2147-VIII,
вiд 7 червня 2018 року N 2447-VIII,
вiд 6 грудня 2018 року N 2646-VIII,
вiд 16 жовтня 2019 року N 193-IX,
вiд 31 жовтня 2019 року N 263-IX,
вiд 6 грудня 2019 року N 361-IX

     Цей Закон визначає статус, повноваження, засади органiзацiї та порядок дiяльностi Вищої ради правосуддя.

Роздiл I
ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА

Глава 1. Загальнi положення

     Стаття 1. Статус Вищої ради правосуддя

     1. Вища рада правосуддя є колегiальним, незалежним конституцiйним органом державної влади та суддiвського врядування, який дiє в Українi на постiйнiй основi для забезпечення незалежностi судової влади, її функцiонування на засадах вiдповiдальностi, пiдзвiтностi перед суспiльством, формування доброчесного та високопрофесiйного корпусу суддiв, додержання норм Конституцiї i законiв України, а також професiйної етики в дiяльностi суддiв i прокурорiв.

     2. Вища рада правосуддя є юридичною особою, видатки на її утримання визначаються окремим рядком у Державному бюджетi України.

     Стаття 2. Нормативно-правовi засади дiяльностi Вищої ради правосуддя

     1. Статус, повноваження, засади органiзацiї та порядок дiяльностi Вищої ради правосуддя визначаються Конституцiєю України, цим Законом та Законом України "Про судоустрiй i статус суддiв".

     2. Вища рада правосуддя затверджує регламент Вищої ради правосуддя, положення якого регулюють процедурнi питання здiйснення нею повноважень.

     Стаття 3. Повноваження Вищої ради правосуддя

     1. Вища рада правосуддя:

     1) вносить подання про призначення суддi на посаду;

     2) ухвалює рiшення стосовно порушення суддею чи прокурором вимог щодо несумiсностi;

     3) забезпечує здiйснення дисциплiнарним органом дисциплiнарного провадження щодо суддi;

     4) утворює органи для розгляду справ щодо дисциплiнарної вiдповiдальностi суддiв;

     5) розглядає скарги на рiшення вiдповiдних органiв про притягнення до дисциплiнарної вiдповiдальностi суддi чи прокурора;

     6) ухвалює рiшення про звiльнення суддi з посади;

     7) надає згоду на затримання суддi чи утримання його пiд вартою чи арештом;

     8) ухвалює рiшення про тимчасове вiдсторонення суддi вiд здiйснення правосуддя;

     9) вживає заходiв щодо забезпечення авторитету правосуддя та незалежностi суддiв;

     10) ухвалює рiшення про переведення суддi з одного суду до iншого, рiшення про вiдрядження суддi до iншого суду того самого рiвня i спецiалiзацiї;

     11) ухвалює рiшення про припинення вiдставки суддi;

     12) погоджує кiлькiсть суддiв у судi;

     13) затверджує Положення про Єдину судову iнформацiйно-телекомунiкацiйну систему, Положення про Державну судову адмiнiстрацiю України та типове положення про її територiальнi управлiння, Положення про Службу судової охорони, Положення про проведення конкурсiв для призначення на посади державних службовцiв у судах, органах та установах системи правосуддя, Положення про Комiсiю з питань вищого корпусу державної служби в системi правосуддя, Порядок ведення Єдиного державного реєстру судових рiшень;

(пункт 13 частини першої статтi 3 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 03.10.2017р. N 2147-VIII)

     131) затверджує порядок складення вiдбiркового iспиту та методику оцiнювання його результатiв, порядок складення квалiфiкацiйного iспиту та методику оцiнювання кандидатiв, положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади суддi, порядок та методологiю квалiфiкацiйного оцiнювання, порядок формування i ведення суддiвського досьє (досьє кандидата на посаду суддi);

(частину першу статтi 3 доповнено пунктом 131 згiдно iз Законом України вiд 16.10.2019р. N 193-IX)

     14) погоджує Типове положення про апарат суду, Положення про порядок створення та дiяльностi служби судових розпорядникiв;

     15) надає обов'язковi до розгляду консультативнi висновки щодо законопроектiв з питань утворення, реорганiзацiї чи лiквiдацiї судiв, судоустрою i статусу суддiв, узагальнює пропозицiї судiв, органiв та установ системи правосуддя стосовно законодавства щодо їх статусу та функцiонування, судоустрою i статусу суддiв;

     16) здiйснює функцiї головного розпорядника коштiв Державного бюджету України щодо фiнансового забезпечення своєї дiяльностi; бере участь у визначеннi видаткiв Державного бюджету України на утримання судiв, органiв та установ системи правосуддя вiдповiдно до Бюджетного кодексу України;

(пункт 16 частини першої статтi 3 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 06.12.2018р. N 2646-VIII)

     17) затверджує за поданням Державної судової адмiнiстрацiї України нормативи кадрового, фiнансового, матерiально-технiчного та iншого забезпечення судiв;

     18) погоджує в установленому порядку перерозподiл бюджетних видаткiв мiж судами, крiм Верховного Суду;

     19) призначає на посаду та звiльняє з посади Голову Державної судової адмiнiстрацiї України, його заступникiв;

     20) визначає за поданням Голови Державної судової адмiнiстрацiї України граничну чисельнiсть працiвникiв Державної судової адмiнiстрацiї України, у тому числi її територiальних управлiнь;

     201) призначає та звiльняє з посад членiв Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України;

(частину першу статтi 3 доповнено пунктом 201 згiдно iз Законом України вiд 16.10.2019р. N 193-IX)

     202) приймає рiшення про звiльнення членiв Вищої ради правосуддя;

(частину першу статтi 3 доповнено пунктом 202 згiдно iз Законом України вiд 16.10.2019р. N 193-IX)

     21) здiйснює iншi повноваження, визначенi цим Законом та Законом України "Про судоустрiй i статус суддiв".

     2. Вища рада правосуддя в зв'язку iз реалiзацiєю визначених законом повноважень бере участь у мiжнародному спiвробiтництвi, у тому числi взаємодiє з iноземними закладами, установами та органiзацiями з питань правосуддя, може бути членом вiдповiдних мiжнародних асоцiацiй.

     3. Вища рада правосуддя може залучати для виконання допомiжних i консультативних функцiй органи суддiвського самоврядування, установи та органiзацiї, суддiв, суддiв у вiдставцi, адвокатiв, прокурорiв та iнших спецiалiстiв, Громадську раду доброчесностi за їхньою згодою на громадських засадах.

     Стаття 4. Символи та мiсцезнаходження Вищої ради правосуддя

     1. Вища рада правосуддя має печатку iз зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням i емблему Вищої ради правосуддя, яка затверджується її рiшенням.

     2. Невiд'ємними атрибутами зали засiдань Вищої ради правосуддя є Державний Герб України та Державний Прапор України.

     3. Вища рада правосуддя знаходиться у мiстi Києвi.

Глава 2. Склад Вищої ради правосуддя

     Стаття 5. Склад Вищої ради правосуддя

     1. Вища рада правосуддя складається з двадцяти одного члена, з яких десятьох - обирає з'їзд суддiв України з числа суддiв чи суддiв у вiдставцi, двох - призначає Президент України, двох - обирає Верховна Рада України, двох - обирає з'їзд адвокатiв України, двох - обирає всеукраїнська конференцiя прокурорiв, двох - обирає з'їзд представникiв юридичних вищих навчальних закладiв та наукових установ.

     Голова Верховного Суду входить до складу Вищої ради правосуддя за посадою.

     2. Члени Вищої ради правосуддя обираються (призначаються) строком на чотири роки. Одна й та сама особа не може обiймати посаду члена Вищої ради правосуддя два строки поспiль.

     3. Якщо Вища рада правосуддя може стати неповноважною через закiнчення строку повноважень члена Вищої ради правосуддя, такий член Вищої ради правосуддя продовжує виконувати свої повноваження до дня обрання (призначення) на його посаду iншої особи, але в будь-якому випадку не бiльше трьох мiсяцiв з дня закiнчення строку, на який такого члена Вищої ради правосуддя було обрано (призначено).

     Стаття 6. Вимоги та обмеження щодо членiв Вищої ради правосуддя

     1. На посаду члена Вищої ради правосуддя може бути обраний (призначений) громадянин України, не молодший тридцяти п'яти рокiв, який володiє державною мовою, має вищу юридичну освiту та стаж професiйної дiяльностi у сферi права не менше п'ятнадцяти рокiв, належить до правничої професiї та вiдповiдає критерiю полiтичної нейтральностi.

     2. Члени Вищої ради правосуддя, крiм Голови Верховного Суду, здiйснюють свої повноваження на постiйнiй основi.

     3. На членiв Вищої ради правосуддя поширюються вимоги та обмеження, встановленi законодавством у сферi запобiгання корупцiї.

     4. Члени Вищої ради правосуддя у своїй дiяльностi та поза її межами повиннi дотримуватися встановлених для суддi етичних стандартiв.

     5. Член Вищої ради правосуддя має вiдповiдати критерiю полiтичної нейтральностi. Зокрема, не може бути обрана (призначена) членом Вищої ради правосуддя особа, яка на день обрання (призначення):

     1) є членом або обiймає посаду в полiтичнiй партiї, iншiй органiзацiї, яка має полiтичнi цiлi або бере участь у полiтичнiй дiяльностi;

     2) є обраною на виборну посаду в органi державної влади (крiм судової) чи органi мiсцевого самоврядування, має представницький мандат;

     3) бере участь в органiзацiї або фiнансуваннi полiтичної агiтацiї чи iншої полiтичної дiяльностi.

     6. Член Вищої ради правосуддя не має права сумiщати свою посаду з будь-якою посадою в органi державної влади або органi мiсцевого самоврядування, органi суддiвського, адвокатського чи прокурорського самоврядування, зi статусом народного депутата України, депутата Верховної Ради Автономної Республiки Крим, обласної, районної, мiської, районної у мiстi, сiльської, селищної ради, з пiдприємницькою дiяльнiстю, обiймати будь-яку iншу оплачувану посаду (крiм посади Голови Верховного Суду), виконувати будь-яку iншу оплачувану роботу або отримувати iншу винагороду, крiм винагороди члена Вищої ради правосуддя (за винятком здiйснення викладацької, наукової чи творчої дiяльностi та отримання винагороди за неї), а також входити до складу керiвного органу чи наглядової ради юридичної особи, що має на метi одержання прибутку. Член Вищої ради правосуддя не може належати до полiтичних партiй, професiйних спiлок, брати участь у будь-якiй полiтичнiй дiяльностi.

     7. Особа, яка є власником акцiй або володiє iншими корпоративними правами чи має iншi майновi права або iнший майновий iнтерес у дiяльностi будь-якої юридичної особи, що має на метi отримання прибутку, зобов'язана передати такi акцiї (корпоративнi права) або iншi вiдповiднi права в управлiння незалежнiй третiй особi (без права надання iнструкцiй такiй особi щодо розпорядження такими акцiями, корпоративними або iншими правами, або щодо реалiзацiї прав, якi з них виникають) на час перебування на посадi члена Вищої ради правосуддя. Член Вищої ради правосуддя може отримувати вiдсотки, дивiденди та iншi пасивнi доходи вiд майна, власником якого вiн є.

     8. Член Вищої ради правосуддя, який є суддею, не може здiйснювати правосуддя (крiм Голови Верховного Суду).

     9. Член Вищої ради правосуддя, який є адвокатом, повинен на час здiйснення повноважень члена Вищої ради правосуддя зупинити в установленому порядку адвокатську дiяльнiсть.

     На час здiйснення суддею, прокурором, адвокатом повноважень члена Вищої ради правосуддя вiн не може брати участi в органах суддiвського, адвокатського чи прокурорського самоврядування.

     10. Не можуть бути членами Вищої ради правосуддя:

     1) особи, визнанi судом недiєздатними або обмежено дiєздатними;

     2) особи, якi мають судимiсть, не погашену або не зняту в установленому законом порядку;

     3) особи, на яких протягом останнього року накладалося адмiнiстративне стягнення за вчинення правопорушення, пов'язаного з корупцiєю;

     4) особи, якi були членами Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України або Вищої ради юстицiї до набрання чинностi Законом України "Про вiдновлення довiри до судової влади в Українi";

     5) особи, якi перебувають на адмiнiстративних посадах у судах (крiм посади Голови Верховного Суду);

     6) особи, якi не вiдповiдають вимогам цього Закону щодо несумiсностi з iншими видами дiяльностi та не усунули таку невiдповiднiсть протягом розумного строку, але не бiльш нiж протягом тридцяти календарних днiв iз дня виникнення обставин, що призводять до порушення вимог щодо несумiсностi, чи iншого строку, встановленого Вищою радою правосуддя вiдповiдно до цього Закону.

     11. За заявою особи, яка не вiдповiдає вимогам цього Закону щодо несумiсностi з iншими видами дiяльностi та не має можливостi з незалежних вiд неї причин усунути цю невiдповiднiсть протягом тридцяти календарних днiв, Вища рада правосуддя має право продовжити цей строк, але не бiльше нiж на тридцять календарних днiв.

     12. Перебування особи на посадi члена Вищої ради правосуддя також несумiсне iз наявнiстю заборони такiй особi обiймати посади, щодо яких здiйснюється очищення влади в порядку, визначеному Законом України "Про очищення влади".

Глава 3. Порядок обрання (призначення) на посади членiв Вищої ради правосуддя

     Стаття 7. Принципи обрання (призначення) на посади членiв Вищої ради правосуддя

     1. Обрання (призначення) на посади членiв Вищої ради правосуддя здiйснюється в порядку, передбаченому цим Законом, на основi принципiв верховенства права, професiйностi, публiчностi, полiтичної нейтральностi.

     Стаття 8. Подання кандидатом на посаду члена Вищої ради правосуддя документiв для обрання (призначення)

     1. Для участi у процедурi обрання (призначення) членiв Вищої ради правосуддя кандидат на посаду члена Вищої ради правосуддя подає:

     1) письмову заяву щодо обрання (призначення) на посаду члена Вищої ради правосуддя;

     2) автобiографiю;

     3) мотивацiйний лист, у якому викладаються мотиви бути обраним (призначеним) членом Вищої ради правосуддя;

     4) копiю документа, що посвiдчує особу та пiдтверджує громадянство України;

     5) копiю трудової книжки, послужного списку (за наявностi);

     6) декларацiю особи, уповноваженої на виконання функцiй держави або мiсцевого самоврядування за рiк, що передує року, в якому було оприлюднено оголошення про конкурс, за формою, що визначена Законом України "Про запобiгання корупцiї", декларацiю родинних зв'язкiв та декларацiю доброчесностi суддi;

     7) копiю диплома про вищу юридичну освiту (з додатками), здобуту в Українi, та/або копiї документiв про вищу юридичну освiту, здобуту за кордоном, разом iз копiями документiв, що пiдтверджують їх визнання в Українi, а також копiї документiв про науковий ступiнь, вчене звання (за наявностi);

     8) довiдку медичної установи про стан здоров'я кандидата з висновком щодо його придатностi до роботи на посадi, пов'язанiй iз виконанням функцiй держави;

     9) копiю вiйськового квитка (для вiйськовослужбовцiв або вiйськовозобов'язаних);

     10) письмову згоду на обробку персональних даних та оприлюднення копiй документiв, визначених цiєю статтею, крiм копiй документiв, визначених пунктами 4, 8, 9 цiєї частини;

     11) письмову заяву про вiдсутнiсть обмежень щодо членства у Вищiй радi правосуддя вiдповiдно до статтi 6 цього Закону, а також про вiдповiднiсть вимогам щодо несумiсностi або зобов'язання виконувати вимоги щодо несумiсностi у разi обрання (призначення) членом Вищої ради правосуддя;

     12) заяву про проведення перевiрки, передбаченої Законом України "Про очищення влади", або висновок за результатами такої перевiрки;

     13) згоду на проведення спецiальної перевiрки вiдповiдно до закону;

     14) копiю документа, що пiдтверджує вiдповiдний статус (для суддiв, адвокатiв та прокурорiв).

     2. Форма заяви щодо обрання (призначення) на посаду члена Вищої ради правосуддя затверджується Вищою радою правосуддя та розмiщується на її офiцiйному веб-сайтi.

     3. Вимагати вiд кандидата надання документiв, не визначених цiєю статтею, забороняється.

     Стаття 9. Прийом документiв вiд кандидатiв та iншi пiдготовчi дiї для обрання (призначення) члена Вищої ради правосуддя

     1. Для обрання члена Вищої ради правосуддя з'їздом суддiв України, з'їздом адвокатiв України, з'їздом представникiв юридичних вищих навчальних закладiв та наукових установ або всеукраїнською конференцiєю прокурорiв орган, що скликає вiдповiдно з'їзд або конференцiю, не пiзнiше нiж за сорок п'ять календарних днiв повiдомляє секретарiат Вищої ради правосуддя про дату та мiсце їх проведення.

     2. Не пiзнiше наступного робочого дня пiсля надходження повiдомлення про дату та мiсце проведення вiдповiдно з'їзду або конференцiї секретарiат Вищої ради правосуддя оприлюднює на її офiцiйному веб-сайтi оголошення, в якому зазначаються:

     1) дата i мiсце проведення з'їзду або конференцiї;

     2) iнформацiя про початок прийому документiв вiд кандидатiв на посади членiв Вищої ради правосуддя.

     3. Кандидат на посаду члена Вищої ради правосуддя особисто подає документи, визначенi частиною першою статтi 8 цього Закону, до Вищої ради правосуддя не пiзнiше нiж за тридцять календарних днiв до дати проведення вiдповiдно з'їзду або конференцiї.

     4. Секретарiат Вищої ради правосуддя приймає документи кандидатiв у хронологiчному порядку надходження заяв та не пiзнiше наступного робочого дня оприлюднює на офiцiйному веб-сайтi Вищої ради правосуддя iнформацiю про кандидата разом iз копiями поданих документiв, крiм документiв, визначених пунктами 4, 8, 9 частини першої статтi 8 цього Закону.

     5. Прийом документiв кандидатiв завершується о 24 годинi останнього дня строку, передбаченого частиною третьою цiєї статтi. Секретарiат Вищої ради правосуддя не має права вiдмовити у прийняттi документiв з iнших пiдстав, нiж закiнчення зазначеного строку.

     6. Не пiзнiше наступного дня пiсля завершення прийому документiв секретарiат Вищої ради правосуддя формує перелiки кандидатiв, якi невiдкладно оприлюднюються на офiцiйному веб-сайтi Вищої ради правосуддя та надсилаються органу, який скликає вiдповiдний з'їзд або конференцiю, а також публiкуються у газетi "Голос України".

     7. Секретарiат Вищої ради правосуддя забезпечує проведення спецiальної перевiрки стосовно кандидатiв для обрання членами Вищої ради правосуддя вiдповiдними з'їздами або конференцiєю. Секретарiат Вищої ради правосуддя передає органу, який скликає вiдповiдний з'їзд або конференцiю, висновок про результати спецiальної перевiрки, а також висновок про вiдповiднiсть кандидата та його документiв вимогам, встановленим цим Законом.

     8. Для призначення Президентом України члена Вищої ради правосуддя на веб-сайтi Офiцiйного iнтернет-представництва Президента України розмiщується оголошення про проведення вiдкритого конкурсу.

     9. Положення про проведення вiдкритого конкурсу для призначення Президентом України членiв Вищої ради правосуддя затверджується Президентом України.

     10. Особа, яка претендує на участь у конкурсi, подає документи, визначенi частиною першою статтi 8 цього Закону, протягом п'ятнадцяти календарних днiв з дня оголошення на веб-сайтi Офiцiйного iнтернет-представництва Президента України про проведення вiдкритого конкурсу.

     11. Iнформацiя про осiб, якi претендують на участь у конкурсi, разом iз копiями поданих документiв, крiм документiв, визначених пунктами 4, 8, 9 частини першої статтi 8 цього Закону, оприлюднюються на веб-сторiнцi Офiцiйного iнтернет-представництва Президента України на наступний робочий день з дня надходження документiв, але не пiзнiше нiж за десять календарних днiв до дня проведення конкурсу.

     12. Для обрання Верховною Радою України члена Вищої ради правосуддя Апарат Верховної Ради України оприлюднює iнформацiю на офiцiйному веб-сайтi Верховної Ради України про початок прийому пропозицiй депутатських фракцiй (депутатських груп) щодо кандидатiв на посади членiв Вищої ради правосуддя.

     13. Депутатська фракцiя (депутатська група) подає пропозицiю щодо кандидата на посаду члена Вищої ради правосуддя разом з документами, визначеними частиною першою статтi 8 цього Закону, протягом сорока п'яти календарних днiв з дня оголошення на офiцiйному веб-сайтi Верховної Ради України про початок прийому пропозицiй депутатських фракцiй (депутатських груп).

     Право подання пропозицiї щодо кандидата на посаду члена Вищої ради правосуддя, передбачене цiєю частиною, може реалiзувати також група позафракцiйних народних депутатiв України у кiлькостi, що не менша вiд кiлькiсного складу найменшої депутатської групи.

     14. Iнформацiя про пропозицiї депутатських фракцiй (депутатських груп) та про осiб, якi претендують бути обраними на посаду члена Вищої ради правосуддя, разом iз копiями поданих документiв, крiм документiв, визначених пунктами 4, 8, 9 частини першої статтi 8 цього Закону, оприлюднюються на офiцiйному веб-сайтi Верховної Ради України на наступний робочий день з дня надходження пропозицiї депутатської фракцiї (депутатської групи) вiдповiдно до вимог, встановлених Регламентом Верховної Ради України.

     Стаття 10. Порядок обрання членiв Вищої ради правосуддя з'їздом суддiв України

     1. З'їзд суддiв України обирає членiв Вищої ради правосуддя з числа суддiв або суддiв у вiдставцi шляхом таємного голосування.

     2. Голосування проводиться виключно за кандидатiв у члени Вищої ради правосуддя, якi подали документи у порядку, встановленому цим Законом, та обранi делегатами цього з'їзду. Голосування також проводиться за кандидатiв у члени Вищої ради правосуддя, якi подали документи у порядку, встановленому цим Законом, та висунутi безпосередньо на з'їздi не менш як двадцятьма вiдсотками обраних делегатiв з'їзду.

     3. Обраним на посаду члена Вищої ради правосуддя вважається кандидат, який за результатами таємного голосування отримав бiльшiсть голосiв обраних делегатiв з'їзду суддiв України.

     4. За результатами голосування головуючим i секретарем з'їзду суддiв України пiдписуються рiшення про обрання членами Вищої ради правосуддя.

     5. Порядок скликання та порядок проведення з'їзду суддiв України визначаються Законом України "Про судоустрiй i статус суддiв".

     Стаття 11. Порядок обрання членiв Вищої ради правосуддя з'їздом адвокатiв України

     1. З'їзд адвокатiв України обирає членiв Вищої ради правосуддя шляхом таємного голосування.

     2. Голосування проводиться виключно за кандидатiв у члени Вищої ради правосуддя, якi подали документи у порядку, встановленому цим Законом, та обранi делегатами цього з'їзду. Голосування також проводиться за кандидатiв у члени Вищої ради правосуддя, якi подали документи у порядку, встановленому цим Законом, та висунутi безпосередньо на з'їздi не менш як двадцятьма вiдсотками обраних делегатiв з'їзду.

     3. Обраним на посаду члена Вищої ради правосуддя вважається кандидат, який за результатами таємного голосування отримав бiльшiсть голосiв обраних делегатiв з'їзду адвокатiв України.

     4. За результатами голосування головуючим i секретарем з'їзду адвокатiв України пiдписуються рiшення про обрання членами Вищої ради правосуддя.

     5. Порядок скликання та проведення з'їзду адвокатiв України визначається Законом України "Про адвокатуру та адвокатську дiяльнiсть".

     Стаття 12. Порядок обрання членiв Вищої ради правосуддя всеукраїнською конференцiєю прокурорiв

     1. Всеукраїнська конференцiя прокурорiв обирає членiв Вищої ради правосуддя шляхом таємного голосування.

     2. Голосування проводиться виключно за кандидатiв у члени Вищої ради правосуддя, якi подали документи у порядку, встановленому цим Законом, та обранi делегатами на всеукраїнську конференцiю прокурорiв. Голосування також проводиться за кандидатiв у члени Вищої ради правосуддя, якi подали документи у порядку, встановленому цим Законом, та висунутi безпосередньо на всеукраїнськiй конференцiї прокурорiв не менше нiж двадцятьма вiдсотками обраних делегатiв конференцiї.

     3. Обраним на посаду члена Вищої ради правосуддя вважається кандидат, який за результатами таємного голосування отримав бiльшiсть голосiв обраних делегатiв всеукраїнської конференцiї прокурорiв.

     4. За результатами голосування головуючим i секретарем всеукраїнської конференцiї прокурорiв пiдписуються рiшення про обрання членами Вищої ради правосуддя.

     5. Порядок скликання та порядок проведення всеукраїнської конференцiї прокурорiв визначаються Законом України "Про прокуратуру".

     Стаття 13. Порядок обрання членiв Вищої ради правосуддя з'їздом представникiв юридичних вищих навчальних закладiв та наукових установ

     1. З'їзд представникiв юридичних вищих навчальних закладiв та наукових установ обирає членiв Вищої ради правосуддя шляхом таємного голосування.

     2. Голосування проводиться виключно за кандидатiв у члени Вищої ради правосуддя, якi подали документи у порядку, встановленому цим Законом, та обранi делегатами цього з'їзду. Голосування також проводиться за кандидатiв у члени Вищої ради правосуддя, якi подали документи у порядку, встановленому цим Законом, та висунутi безпосередньо на з'їздi не менш як двадцятьма вiдсотками обраних делегатiв з'їзду.

     3. Обраним на посаду члена Вищої ради правосуддя вважається кандидат, який за результатами таємного голосування отримав бiльшiсть голосiв обраних делегатiв з'їзду представникiв юридичних вищих навчальних закладiв та наукових установ.

     4. За результатами голосування головуючим i секретарем з'їзду представникiв юридичних вищих навчальних закладiв та наукових установ пiдписується рiшення про обрання членами Вищої ради правосуддя.

     5. У з'їздi представникiв юридичних вищих навчальних закладiв та наукових установ беруть участь по два представники вiд кожного навчального закладу та наукової установи.

     6. Для цiлей цього Закону до участi у з'їздi представникiв юридичних вищих навчальних закладiв та наукових установ для обрання членiв Вищої ради правосуддя допускаються представники:

     1) вищих навчальних закладiв (унiверситетiв, академiй чи iнститутiв, крiм вищих вiйськових навчальних закладiв), якi мають у своєму складi навчальнi пiдроздiли, що на день проведення з'їзду здiйснюють пiдготовку фахiвцiв зi ступенем вищої освiти "магiстр" протягом щонайменше десяти рокiв та мають лiцензований обсяг на пiдготовку фахiвцiв зi ступенем вищої освiти "магiстр" за спецiальнiстю "Право", "Мiжнародне право" щонайменше сiмдесят п'ять осiб;

     2) науково-дослiдних установ, якi на день проведення з'їзду перебувають у вiданнi Нацiональної академiї наук України, нацiональних галузевих академiй наук, пройшли державну атестацiю та здiйснюють наукову дiяльнiсть у сферi права як основну щонайменше десять рокiв.

     7. Час i мiсце проведення з'їзду представникiв юридичних вищих навчальних закладiв та наукових установ визначаються Вищою радою правосуддя, а в разi неможливостi ухвалення рiшення Вищою радою правосуддя через вiдсутнiсть достатньої кiлькостi обраних (призначених) її членiв - центральним органом виконавчої влади у сферi освiти i науки.

     8. Повiдомлення про час i мiсце проведення з'їзду публiкується не пiзнiше нiж за сорок п'ять календарних днiв до його проведення у газетi "Голос України" та оприлюднюється на веб-сайтi Вищої ради правосуддя або центрального органу виконавчої влади у сферi освiти i науки, якщо ним визначенi час i мiсце проведення з'їзду, а також невiдкладно надсилається навчальним закладам та науковим установам, якi делегують своїх представникiв на з'їзд.

     9. З'їзд проводиться у примiщеннi навчального закладу або наукової установи.

     10. Порядок проведення з'їзду визначається рiшенням з'їзду.

     11. Для вирiшення органiзацiйно-технiчних питань щодо пiдготовки з'їзду представникiв юридичних вищих навчальних закладiв та наукових установ може створюватися органiзацiйний комiтет з їх представникiв у кiлькостi до десяти осiб.

     Запрошення до участi в роботi органiзацiйного комiтету надсилає орган, який скликає з'їзд.

     До складу органiзацiйного комiтету не можуть входити посадовi особи центрального органу виконавчої влади у сферi освiти i науки.

     Стаття 14. Строки скликання з'їздiв, конференцiї для обрання членiв Вищої ради правосуддя

     1. З'їзд суддiв України, з'їзд адвокатiв України, всеукраїнська конференцiя прокурорiв, з'їзд представникiв юридичних вищих навчальних закладiв та наукових установ з метою обрання членiв Вищої ради правосуддя проводяться не пiзнiше нiж за два мiсяцi до дня закiнчення строку, на який було обрано (призначено) члена Вищої ради правосуддя.

     Стаття 15. Порядок голосування на з'їздах та конференцiї

     1. Кожен iз кандидатiв для обрання членом Вищої ради правосуддя має право виступити перед делегатами з'їзду або конференцiї до початку голосування. Рiшенням з'їзду або конференцiї може бути встановлено розумне обмеження часу для виступу, однакове для всiх кандидатiв.

     2. Кандидат надає делегатам з'їзду або конференцiї за їх запитом будь-яку iнформацiю про себе, крiм iнформацiї, яка стосується його приватного життя i щодо якої вiдсутнi розумнi пiдстави вважати, що вона може бути важливою для визначення здатностi кандидата належним чином виконувати повноваження члена Вищої ради правосуддя, а також iнформацiї, що становить державну таємницю.

     3. Пiсля виступiв кандидатiв та обговорення кандидатур проводиться голосування.

     4. Голосування на вiдповiдних з'їздах або конференцiї проводиться одним бюлетенем.

     До бюлетеня заносяться в алфавiтному порядку прiзвища кандидатiв для обрання членами Вищої ради правосуддя.

     5. Якщо за результатами голосування член Вищої ради правосуддя не обраний, проводиться повторне голосування щодо двох кандидатiв, якi набрали бiльшу кiлькiсть голосiв порiвняно з iншими кандидатами, щодо кожної вакантної посади члена Вищої ради правосуддя.

     6. Голосування вiдбувається шляхом проставлення вiдмiтки навпроти прiзвищ кандидатiв, за обрання яких голосує делегат.

     Бюлетень, у якому проставлено вiдмiтки навпроти бiльшої кiлькостi прiзвищ кандидатiв, нiж якi мають бути обранi вiдповiдним з'їздом або конференцiєю, або не проставлено жодної вiдмiтки, а також бюлетень невстановленого зразка вважаються недiйсними.

     7. Форма бюлетенiв та iншi органiзацiйно-технiчнi питання щодо порядку голосування та пiдрахунку голосiв встановлюються з'їздами суддiв України, адвокатiв України, представникiв юридичних вищих навчальних закладiв i наукових установ, всеукраїнською конференцiєю прокурорiв.

     Стаття 16. Порядок призначення членiв Вищої ради правосуддя Президентом України

     1. Президент України за результатами проведеного конкурсу видає указ про призначення членiв Вищої ради правосуддя.

     Стаття 17. Порядок обрання членiв Вищої ради правосуддя Верховною Радою України

     1. Верховна Рада України обирає членiв Вищої ради правосуддя в порядку, встановленому Регламентом Верховної Ради України.

     Стаття 18. Повноважнiсть Вищої ради правосуддя

     1. Вища рада правосуддя є повноважною за умови обрання (призначення) на посаду щонайменше п'ятнадцяти членiв, серед яких бiльшiсть становлять суддi (включаючи суддiв у вiдставцi), та складення ними присяги.

Глава 4. Статус члена Вищої ради правосуддя

     Стаття 19. Присяга члена Вищої ради правосуддя

     1. Особа, обрана (призначена) членом Вищої ради правосуддя, складає присягу такого змiсту:

     "Присягаю сумлiнно, чесно i неупереджено здiйснювати повноваження члена Вищої ради правосуддя для забезпечення незалежностi судової влади, її функцiонування на засадах вiдповiдальностi, пiдзвiтностi перед суспiльством, формування доброчесного та високопрофесiйного корпусу суддiв, додержання норм Конституцiї України i законiв України, а також професiйної етики в дiяльностi суддiв i прокурорiв".

     2. Член Вищої ради правосуддя складає присягу невiдкладно пiсля обрання (призначення) на посаду перед органом, який його обрав (призначив). Голова Верховного Суду складає присягу члена Вищої ради правосуддя на засiданнi Пленуму Верховного Суду, на якому його обрано Головою Верховного Суду.

     3. Вiдмова вiд складення присяги має наслiдком втрату чинностi рiшенням про обрання (призначення) вiдповiдної особи членом Вищої ради правосуддя.

     4. Член Вищої ради правосуддя набуває повноважень з моменту складення присяги, але не ранiше дня, наступного за днем закiнчення повноважень вiдповiдного члена Вищої ради правосуддя.

     Стаття 20. Права та обов'язки члена Вищої ради правосуддя

     1. Член Вищої ради правосуддя має право:

     1) вносити пропозицiї щодо вдосконалення роботи Вищої ради правосуддя та її органiв, секретарiату Вищої ради правосуддя;

     2) залучати вiдповiдно до регламенту Вищої ради правосуддя працiвникiв структурних пiдроздiлiв секретарiату для пiдготовки питань, що виносяться на розгляд Вищої ради правосуддя, органiв Вищої ради правосуддя, до складу яких вiн входить;

     3) ознайомлюватися з усiма матерiалами, що стосуються питань порядку денного засiдань Вищої ради правосуддя, органiв Вищої ради правосуддя, до складу яких вiн входить;

     4) наводити свої мотиви та мiркування, а також подавати додатковi документи з питань, що розглядаються;

     5) вносити пропозицiї щодо проектiв рiшень Вищої ради правосуддя, брати участь в ухваленнi рiшень, у визначених цим Законом випадках висловлювати письмово окрему думку щодо рiшень Вищої ради правосуддя чи органiв Вищої ради правосуддя, до складу яких вiн входить;

     6) iнiцiювати скликання засiдання Вищої ради правосуддя, засiдання органу Вищої ради правосуддя, до складу якого вiн входить.

     2. Член Вищої ради правосуддя має iншi права, визначенi законом.

     3. Член Вищої ради правосуддя зобов'язаний:

     1) дотримуватися присяги;

     2) не розголошувати та не використовувати у цiлях iнших, нiж для виконання своїх обов'язкiв як члена Вищої ради правосуддя, iнформацiю з обмеженим доступом та iнформацiю, яка стала йому вiдома в закритому засiданнi;

     3) виконувати вимоги та дотримуватися обмежень, встановлених законодавством у сферi запобiгання корупцiї, у тому числi подавати у визначеному законом порядку декларацiю особи, уповноваженої на виконання функцiй держави або мiсцевого самоврядування, декларацiю родинних зв'язкiв, а також декларацiю доброчесностi суддi;

     4) брати участь у засiданнях Вищої ради правосуддя та її органiв, до складу яких вiн входить;

     5) звертатися з повiдомленням про втручання в його дiяльнiсть до Вищої ради правосуддя упродовж п'яти днiв пiсля того, як йому стало вiдомо про таке втручання;

     6) виконувати iншi обов'язки, визначенi законом та регламентом Вищої ради правосуддя.

     4. Член Вищої ради правосуддя до звiльнення з посади або припинення його повноважень не може бути нагороджений державними нагородами України, а також будь-якими iншими нагородами, вiдзнаками, грамотами. Член Вищої ради правосуддя може бути нагороджений державними нагородами України лише за проявлену ним особисту мужнiсть i героїзм в умовах, пов'язаних iз ризиком для життя.

     5. Член Вищої ради правосуддя зобов'язаний вiдмовитися вiд участi у розглядi питання, якщо:

     1) вiн перебуває у родинних чи iнших особистих стосунках iз суддею, кандидатом на посаду суддi чи прокурором, стосовно якого розглядається питання, а також особою, яка звернулася зi скаргою до Вищої ради правосуддя;

     2) вiн особисто, прямо чи побiчно заiнтересований у справi, яку розглядає такий суддя;

     3) за наявностi iншого конфлiкту iнтересiв або обставин, що викликають сумнiв у його неупередженостi.

     6. Якщо в дiях члена Вищої ради правосуддя є ознаки, якi свiдчать про обґрунтованiсть наявних пiдстав для звiльнення члена Вищої ради правосуддя з посади, визначенi пунктами 3 - 6 частини першої статтi 24 цього Закону, Вища рада правосуддя може ухвалити рiшення про зупинення повноважень такого члена Вищої ради правосуддя до закiнчення встановленої законом процедури, в якiй вiдповiднi факти мають бути встановленi, в сукупностi не бiльше двох мiсяцiв. Рiшення про зупинення повноважень члена Вищої ради правосуддя вважається ухваленим, якщо за нього проголосувала бiльшiсть членiв Вищої ради правосуддя вiд її складу.

(частина шоста статтi 20 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 16.10.2019р. N 193-IX)

     7. Члени Вищої ради правосуддя у своїй дiяльностi та поза її межами повиннi дотримуватися встановлених для суддi етичних стандартiв як складової професiйної етики члена Вищої ради правосуддя.

(статтю 20 доповнено частиною сьомою згiдно iз Законом України вiд 16.10.2019р. N 193-IX)

     Стаття 21. Гарантiї дiяльностi членiв Вищої ради правосуддя

     1. На час виконання повноважень члени Вищої ради правосуддя з числа суддiв та прокурорiв вiдряджаються до Вищої ради правосуддя iз збереженням за ними посад, якi вони обiймали на момент обрання (призначення) членами Вищої ради правосуддя.

     2. Розмiр винагороди члена Вищої ради правосуддя встановлюється у розмiрi посадового окладу суддi Верховного Суду.

(абзац перший частини другої статтi 21 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 16.10.2019р. N 193-IX)

     Розмiр винагороди члена Вищої ради правосуддя, який є суддею, дорiвнює сумi його суддiвської винагороди, якщо така сума перевищує розмiр посадового окладу суддi Верховного Суду.

(абзац другий частини другої статтi 21 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 16.10.2019р. N 193-IX)

     Виплата винагороди членам Вищої ради правосуддя провадиться за рахунок коштiв Державного бюджету України.

     3. Члену Вищої ради правосуддя, який не є суддею, надається вiдпустка та допомога на оздоровлення вiдповiдно до Закону України "Про судоустрiй i статус суддiв".

     4. Член Вищої ради правосуддя у своїй дiяльностi є незалежним вiд будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання.

     Стаття 22. Голова Вищої ради правосуддя

     1. Голова Вищої ради правосуддя обирається з членiв Вищої ради правосуддя строком на два роки.

     2. Голова Вищої ради правосуддя обирається на засiданнi Вищої ради правосуддя таємним голосуванням шляхом подання бюлетенiв з будь-якою кiлькiстю кандидатур, запропонованих членами Вищої ради правосуддя.

     3. Рiшення про обрання Голови Вищої ради правосуддя вважається ухваленим, якщо за нього проголосувало бiльше половини вiд конституцiйного складу Вищої ради правосуддя.

     4. Порядок проведення голосування встановлюється Вищою радою правосуддя.

     5. До повноважень Голови Вищої ради правосуддя належать:

     1) органiзацiя роботи Вищої ради правосуддя, призначення засiдань та головування на них;

     2) координацiя роботи органiв Вищої ради правосуддя;

     3) направлення Президентовi України подання Вищої ради правосуддя про призначення суддi на посаду;

     4) пiдписання ухвалених Вищою радою правосуддя актiв, протоколiв засiдань;

     5) загальне керiвництво секретарiатом Вищої ради правосуддя;

     6) погодження призначення на посади та звiльнення з посад працiвникiв секретарiату, застосування до них заходiв заохочення, дисциплiнарного впливу, вирiшення або порушення в установленому порядку питання про присвоєння рангiв державним службовцям секретарiату Вищої ради правосуддя;

     7) розпорядження бюджетними асигнуваннями на утримання i забезпечення дiяльностi Вищої ради правосуддя;

     8) представництво Вищої ради правосуддя у вiдносинах з iншими органами та установами у системi правосуддя, органами державної влади та органами мiсцевого самоврядування, пiдприємствами, установами та органiзацiями, органами влади iноземних держав та мiжнародними органiзацiями.

     6. Голова Вищої ради правосуддя здiйснює також iншi повноваження, визначенi законом.

     7. Голова Вищої ради правосуддя з питань, що належать до його адмiнiстративних повноважень, видає накази i розпорядження.

     8. У разi ненабуття Вищою радою правосуддя повноважностi здiйснення повноважень, визначених пунктами 5 - 7 частини п'ятої цiєї статтi, покладається на керiвника секретарiату Вищої ради правосуддя, а у разi необрання Голови Вищої ради правосуддя або його заступника - на члена Вищої ради правосуддя, який є найстаршим за вiком.

     Стаття 23. Заступник Голови Вищої ради правосуддя

     1. Вища рада правосуддя за поданням Голови Вищої ради правосуддя обирає його заступника з числа членiв Вищої ради правосуддя строком на два роки.

     2. Якщо Головою Вищої ради правосуддя обраний суддя або суддя у вiдставцi, заступник обирається з числа членiв Вищої ради правосуддя, якi не є суддями або суддями у вiдставцi. У разi якщо Головою Вищої ради правосуддя обрано члена Вищої ради правосуддя, який не є суддею або суддею у вiдставцi, то заступник обирається з числа членiв Вищої ради правосуддя, якi є суддями або суддями у вiдставцi.

     3. Обрання заступника Голови Вищої ради правосуддя здiйснюється в порядку, визначеному статтею 22 цього Закону.

     4. Заступник Голови Вищої ради правосуддя виконує обов'язки Голови Вищої ради правосуддя в разi його вiдсутностi, забезпечує пiдготовку справ до розгляду та здiйснює iншi повноваження, визначенi законом та регламентом Вищої ради правосуддя.

     Стаття 24. Звiльнення члена Вищої ради правосуддя з посади

     1. Пiдставами для звiльнення члена Вищої ради правосуддя з посади є:

     1) неспроможнiсть виконувати свої повноваження за станом здоров'я за наявностi медичного висновку;

     2) подання заяви про звiльнення з посади члена Вищої ради правосуддя за власним бажанням;

     3) грубе чи систематичне нехтування обов'язками, що є несумiсним зi статусом члена Вищої ради правосуддя або виявило його невiдповiднiсть займанiй посадi, допущення iншої поведiнки, що пiдриває авторитет та суспiльну довiру до правосуддя та судової влади, у тому числi недотримання етичних стандартiв суддi як складової професiйної етики члена Вищої ради правосуддя;

(пункт 3 частини першої статтi 24 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 16.10.2019р. N 193-IX)

     4) виявлення обґрунтованостi наявних обставин щодо його невiдповiдностi вимогам, визначеним у статтi 6 цього Закону;

     5) iстотне порушення вимог, установлених законодавством у сферi запобiгання корупцiї;

     6) систематична неучасть у роботi Вищої ради правосуддя чи органу Вищої ради правосуддя, до складу якого вiн входить.

     2. Рiшення про звiльнення члена Вищої ради правосуддя з посади з пiдстав, визначених пунктами 1, 2 частини першої цiєї статтi, Вища рада правосуддя ухвалює на найближчому засiданнi пiсля отримання медичного висновку або заяви вiдповiдно. Процедура ухвалення Вищою радою правосуддя рiшення про звiльнення її члена iз зазначених пiдстав iнiцiюється Головою Вищої ради правосуддя або його заступником.

     3. Рiшення про звiльнення з посади члена Вищої ради правосуддя з пiдстав, зазначених у пунктах 3 - 6 частини першої цiєї статтi, приймається за поданням Комiсiї з доброчесностi та етики на спiльному засiданнi Вищої ради правосуддя i Комiсiї з питань доброчесностi та етики протягом п'яти днiв пiсля надходження подання.

     Рiшення про звiльнення члена Вищої ради правосуддя вважається прийнятим, якщо подання не буде вiдхилене на спiльному засiданнi Вищої ради правосуддя та Комiсiї з питань доброчесностi та етики бiльшiстю голосiв учасникiв засiдання за умови, що за це проголосувало принаймнi два мiжнароднi експерти - члени Комiсiї з питань доброчесностi та етики.

(частина третя статтi 24 у редакцiї Закону України вiд 16.10.2019р. N 193-IX)

     4. Член Вищої ради правосуддя, стосовно якого Вищою радою правосуддя розглядається питання про звiльнення з посади або внесення подання про звiльнення з посади, не бере участi у голосуваннi щодо такого рiшення.

     Стаття 25. Припинення повноважень члена Вищої ради правосуддя

     1. Повноваження члена Вищої ради правосуддя припиняються у разi:

     1) закiнчення строку, на який його обрано (призначено), крiм випадку, визначеного частиною третьою статтi 5 цього Закону;

     2) набрання законної сили обвинувальним вироком щодо нього;

     3) припинення громадянства України або набуття громадянства iншої держави;

     4) визнання його безвiсно вiдсутнiм або оголошення померлим, визнання недiєздатним або обмежено дiєздатним;

     5) припинення повноважень суддi або звiльнення з посади суддi (крiм виходу суддi у вiдставку) з пiдстав, визначених Конституцiєю України;

     6) його смертi;

     7) набрання законної сили рiшенням суду про визнання його активiв або активiв, набутих за його дорученням iншими особами або в iнших передбачених статтею 290 Цивiльного процесуального кодексу України випадках, необґрунтованими та їх стягнення в дохiд держави.

(частину першу статтi 25 доповнено новим абзацом восьмим згiдно iз Законом України вiд 31.10.2019р. N 263-IX, у зв'язку з цим абзац восьмий вважати абзацом дев'ятим)

     Закiнчення строку, на який суддю обрано Головою Верховного Суду, а також його звiльнення з адмiнiстративної посади, у тому числi висловлення йому недовiри Пленумом Верховного Суду, припиняє повноваження Голови Верховного Суду як члена Вищої ради правосуддя.

     2. Повноваження члена Вищої ради правосуддя з пiдстав, визначених частиною першою цiєї статтi, припиняються з настанням вiдповiдної подiї.

Глава 5. Структура Вищої ради правосуддя

     Стаття 26. Структура та органiзацiя дiяльностi Вищої ради правосуддя

     1. Вища рада правосуддя дiє у пленарному складi, якщо iнше не встановлено цим Законом.

     2. Для розгляду справ щодо дисциплiнарної вiдповiдальностi суддiв Вища рада правосуддя утворює Дисциплiнарнi палати з числа членiв Вищої ради правосуддя.

     3. Кiлькiсть Дисциплiнарних палат та кiлькiсний склад кожної палати визначаються рiшенням Вищої ради правосуддя з урахуванням вимог цього Закону.

     4. До складу кожної Дисциплiнарної палати входить щонайменше чотири члени Вищої ради правосуддя. При формуваннi Дисциплiнарних палат Вища рада правосуддя має забезпечити, щоб щонайменше половина, а якщо це неможливо - принаймнi значна частина членiв кожної Дисциплiнарної палати були суддями або суддями у вiдставцi.

     5. У разi необхiдностi Вища рада правосуддя може ухвалити рiшення про залучення членiв однiєї Дисциплiнарної палати до роботи iншої Дисциплiнарної палати або про делегування Головi Вищої ради правосуддя повноважень ухвалювати такi рiшення.

     Органiзацiя роботи Дисциплiнарних палат здiйснюється в порядку, визначеному регламентом Вищої ради правосуддя.

     6. Вища рада правосуддя може утворювати iншi органи для виконання повноважень, визначених Конституцiєю України, цим Законом та Законом України "Про судоустрiй i статус суддiв".

     7. Рiшення про утворення органiв Вищої ради правосуддя та про їх персональний склад ухвалюються Вищою радою правосуддя.

     Стаття 27. Секретарiат Вищої ради правосуддя

     1. Органiзацiйне, iнформацiйно-довiдкове та iнше забезпечення дiяльностi Вищої ради правосуддя та її органiв здiйснює секретарiат.

     2. Секретарiат Вищої ради правосуддя очолює керiвник.

     3. Керiвник секретарiату та його заступники призначаються на посади та звiльняються з посад Вищою радою правосуддя у порядку, встановленому законодавством про державну службу, з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

     4. Керiвник та iншi посадовi особи секретарiату Вищої ради правосуддя є державними службовцями, якщо iнше не визначено цим Законом.

     5. Для забезпечення здiйснення членами Вищої ради правосуддя своїх повноважень у складi секретарiату Вищої ради правосуддя дiє служба iнспекторiв.

     6. Гранична чисельнiсть працiвникiв секретарiату, в тому числi iнспекторiв Вищої ради правосуддя, затверджується Вищою радою правосуддя.

     7. Виплата заробiтної плати працiвникам секретарiату Вищої ради правосуддя провадиться за рахунок коштiв Державного бюджету України.

     Фонд оплати працi працiвникiв секретарiату Вищої ради правосуддя формується за рахунок коштiв державного бюджету, а також коштiв, якi надходять до державного бюджету в рамках програм допомоги Європейського Союзу, урядiв iноземних держав, мiжнародних органiзацiй, донорських установ. Порядок використання таких коштiв, якi надходять до державного бюджету, затверджується Кабiнетом Мiнiстрiв України за поданням Вищої ради правосуддя.

     8. Положення про секретарiат Вищої ради правосуддя, його структура i штатна чисельнiсть затверджуються Вищою радою правосуддя.

     Стаття 28. Служба iнспекторiв Вищої ради правосуддя

     1. Служба iнспекторiв Вищої ради правосуддя формується з числа осiб, якi мають вищу юридичну освiту i стаж професiйної дiяльностi у сферi права не менше п'яти рокiв.

     У разi призначення суддi у вiдставцi iнспектором Вищої ради правосуддя за ним зберiгається пенсiя або довiчне грошове утримання, а також iншi гарантiї, визначенi Законом України "Про судоустрiй i статус суддiв".

     2. Iнспектори Вищої ради правосуддя призначаються на посади та звiльняються з посад Головою Вищої ради правосуддя за поданням вiдповiдного члена Вищої ради правосуддя.

     3. Iнспектори Вищої ради правосуддя не є державними службовцями, їх статус визначається цим Законом.

     Особливостi дiяльностi iнспекторiв Вищої ради правосуддя визначаються Положенням про iнспектора Вищої ради правосуддя, яке затверджується Вищою радою правосуддя.

     4. Iнспектори Вищої ради правосуддя дiють за дорученням члена Вищої ради правосуддя вiдповiдно до актiв, що регулюють дiяльнiсть Вищої ради правосуддя.

     5. За дорученням члена Вищої ради правосуддя iнспектори виконують завдання в межах повноважень члена Вищої ради правосуддя, визначених цим Законом.

     6. Службу iнспекторiв Вищої ради правосуддя очолює керiвник служби iнспекторiв Вищої ради правосуддя, який пiдпорядковується безпосередньо Головi Вищої ради правосуддя.

     7. За дорученням члена Вищої ради правосуддя iнспектор:

     1) попередньо аналiзує матерiали справ, якi переданi члену Вищої ради правосуддя за результатами автоматизованого розподiлу;

     2) збирає у разi необхiдностi iнформацiю, документи, iншi матерiали;

     3) надає пропозицiї та готує проекти висновкiв з питань, якi вiднесенi до повноважень члена Вищої ради правосуддя;

     4) виконує iншi завдання в межах повноважень члена Вищої ради правосуддя, визначених цим Законом.

     8. Iнспектори Вищої ради правосуддя у своїй дiяльностi та поза її межами повиннi:

     1) дотримуватися норм суддiвської етики;

     2) не розголошувати та не використовувати у цiлях iнших, нiж для виконання своїх обов'язкiв, iнформацiю з обмеженим доступом та iнформацiю, яка стала їм вiдома;

     3) виконувати вимоги та дотримуватися обмежень, встановлених законодавством у сферi запобiгання корупцiї, у тому числi подавати у визначеному законом порядку декларацiю особи, уповноваженої на виконання функцiй держави або мiсцевого самоврядування.

     Стаття 281. Комiсiя з питань доброчесностi та етики

     1. Комiсiя з питань доброчесностi та етики (далi - Комiсiя) є колегiальним органом, який дiє при Вищiй радi правосуддя та утворюється з метою забезпечення прозоростi i пiдзвiтностi членiв Вищої ради правосуддя та членiв Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України.

     2. До складу Комiсiї входять:

     1) три члени Вищої ради правосуддя;

     2) три особи з числа мiжнародних експертiв, запропонованих мiжнародними та iноземними органiзацiями, з якими Україна спiвпрацює у сферi запобiгання та протидiї корупцiї вiдповiдно до мiжнародних договорiв України, до складу Громадської ради мiжнародних експертiв, утвореної вiдповiдно до Закону України "Про Вищий антикорупцiйний суд".

     Пропозицiї вiд мiжнародних та iноземних органiзацiй щодо мiжнародних експертiв надсилаються до Вищої ради правосуддя протягом двадцяти днiв з моменту набрання чинностi цим Законом.

     Участь мiжнародних експертiв у Комiсiї з питань доброчесностi та етики закiнчується через шiсть рокiв з дня набрання чинностi цим Законом. Кожен мiжнародний експерт призначається на два роки з можливiстю повторного призначення.

     3. Порядок обрання членiв Вищої ради правосуддя до складу Комiсiї та затвердження осiб з числа мiжнародних експертiв визначається регламентом Вищої ради правосуддя.

     4. Рiшення з питань, що належать до компетенцiї Комiсiї, приймається, якщо бiльшiсть її членiв, що беруть участь у засiданнi, проголосували за таке рiшення.

     5. У разi однакової кiлькостi голосiв за i проти, вiдповiдно до цiєї статтi, перевага надається голосам/рiшенню трьох мiжнародних експертiв.

     6. Комiсiя дiє на пiдставi Положення про Комiсiю з питань доброчесностi та етики, яке схвалюється на її першому засiданнi.

     7. Комiсiя провадить свою дiяльнiсть на засадах верховенства права, законностi i гласностi, неупередженостi, вiльного волевиявлення та рiвноправностi членiв, вiдкритостi для суспiльства.

     8. Основними завданнями Комiсiї є:

     1) оцiнка вiдповiдностi члена або кандидата (пiд час спецiальної перевiрки) до складу Вищої ради правосуддя та Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України принципам добросовiсностi та етичних норм суддi, якi є невiд'ємною складовою професiйної етики члена Вищої ради правосуддя, Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України та контролю за прозорiстю дiяльностi Вищої ради правосуддя та Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України;

     2) затвердження висновкiв про невiдповiднiсть встановленим законом вимогам кандидатiв на посаду члена Вищої ради правосуддя до обрання (призначення) їх на посаду, що перешкоджає призначенню їх на вiдповiдну посаду;

     3) внесення подання щодо звiльнення члена Вищої ради правосуддя з посади з пiдстав, визначених пунктами 3 - 6 частини першої статтi 24 цього Закону;

     4) внесення подання щодо звiльнення члена Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України з пiдстав, визначених пунктами 3 - 6 частини першої статтi 96 Закону України "Про судоустрiй i статус суддiв";

     5) сприяння врахуванню членами Вищої ради правосуддя, Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України громадської думки пiд час виконання покладених на них завдань;

     6) здiйснення монiторингу iнформацiї про суддiв Верховного Суду з метою виявлення дисциплiнарних порушень, грубого або систематичного нехтування суддею своїми обов'язками, його несумiсностi зi статусом суддi чи його невiдповiдностi займанiй посадi, порушення обов'язку пiдтвердити законнiсть джерела походження майна.

     9. Комiсiя, включаючи працiвникiв секретарiату, має право:

     1) збирати, перевiряти та аналiзувати iнформацiю, включаючи конфiденцiйну та особисту iнформацiю, про членiв Вищої ради правосуддя, отримувати iнформацiю вiд iнших державних установ та органiв мiсцевого самоврядування, пiдприємств, установ та органiзацiй, необхiдну для виконання її завдань, крiм iнформацiї, яка згiдно iз законом визначена як таємниця/конфiденцiйна iнформацiя;

     2) робити запит на отримання вiд кандидатiв та членiв Вищої ради правосуддя, членiв Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України, а також будь-якої iншої юридичної особи чи особи, уповноваженої на виконання функцiй держави або мiсцевого самоврядування, роз'яснень, документiв чи iнформацiї для цiлей перевiрки кандидатiв та членiв Вищої ради правосуддя, членiв Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України;

     3) на безоплатний доступ до державних реєстрiв та баз даних, повний доступ до суддiвських досьє i досьє кандидатiв на посаду суддi.

     Члени Комiсiї, включаючи працiвникiв секретарiату:

     не використовують для iнших цiлей, крiм виконання своїх обов'язкiв як члена Комiсiї, персональнi данi та iншу iнформацiю, яка стала їм вiдома в рамках роботи Комiсiї;

     не беруть участi у зборi iнформацiї про члена або номiнованого кандидата (пiд час спецiальної перевiрки) до Вищої ради правосуддя та члена Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України, якщо член Комiсiї має або мав особистi або дiловi стосунки з кандидатом та/або за наявностi iншого конфлiкту iнтересiв або обставин, якi можуть вплинути на об'єктивнiсть або неупередженiсть члена Комiсiї;

     вживає заходiв щодо захисту персональних даних, конфiденцiйної iнформацiї, якi стали вiдомими членам Комiсiї пiд час виконання своїх обов'язкiв.

     10. Рiшення про затвердження персонального складу Комiсiї Вища рада правосуддя ухвалює на своєму засiданнi на пiдставi та в межах пропозицiй суб'єктiв формування Комiсiї, зазначених у частинi другiй цiєї статтi.

     11. До складу Комiсiї не може входити Голова Вищої ради правосуддя.

     12. Засiдання Комiсiї проводяться вiдкрито, оголошення про їх проведення, порядок денний, протоколи таких засiдань та висновки Комiсiї оприлюднюються на офiцiйному веб-сайтi Вищої ради правосуддя.

     13. Органiзацiйне та матерiально-технiчне забезпечення дiяльностi Комiсiї здiйснюється секретарiатом Вищої ради правосуддя.

(Закон доповнено статтею 281 згiдно iз Законом України вiд 16.10.2019р. N 193-IX)

     Стаття 29. Комiсiя з питань вищого корпусу державної служби в системi правосуддя

     1. Комiсiя з питань вищого корпусу державної служби в системi правосуддя (далi - Комiсiя) є колегiальним органом, який дiє при Вищiй радi правосуддя.

     2. До складу Комiсiї входять:

     1) два члени Вищої ради правосуддя, якi не є суддями чи суддями у вiдставцi;

     2) два члени Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України, якi не є суддями чи суддями у вiдставцi;

     3) два члени Ради суддiв України;

     4) три суддi Верховного Суду.

     3. Вища рада правосуддя ухвалює рiшення про затвердження персонального складу Комiсiї на пiдставi та в межах пропозицiй суб'єктiв формування Комiсiї, зазначених у частинi другiй цiєї статтi.

     4. До складу Комiсiї не можуть входити Голова Вищої ради правосуддя та Голова Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України, суддi, якi перебувають на адмiнiстративних посадах у судах.

     5. Комiсiя здiйснює повноваження Комiсiї з питань вищого корпусу державної служби, визначенi Законом України "Про державну службу", щодо питань державної служби в системi правосуддя.

     6. Комiсiя здiйснює дiяльнiсть вiдповiдно до Положення про Комiсiю з питань вищого корпусу державної служби в системi правосуддя, яке затверджується Вищою радою правосуддя пiсля консультацiй з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi державної служби.

     7. Засiдання Комiсiї проводяться вiдкрито, оголошення про їх проведення, порядок денний, протоколи таких засiдань та висновки Комiсiї оприлюднюються на офiцiйному веб-сайтi Вищої ради правосуддя. На засiданнi Комiсiї має право бути присутнiм Голова Державної судової адмiнiстрацiї України або його заступник.

     8. Засiдання Комiсiї є правомочним, якщо в ньому бере участь не менше двох третин вiд загального складу Комiсiї.

     9. Органiзацiйне та матерiально-технiчне забезпечення дiяльностi Комiсiї здiйснюється секретарiатом Вищої ради правосуддя.

Роздiл II
ОСОБЛИВА ЧАСТИНА

Глава 1. Здiйснення повноважень Вищою радою правосуддя, її органами

     Стаття 30. Засiдання Вищої ради правосуддя, її органiв

     1. Засiдання Вищої ради правосуддя та Дисциплiнарних палат проводяться вiдкрито. Закрите засiдання проводиться у виняткових випадках, за наявностi пiдстав, визначених цим Законом.

(частина перша статтi 30 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 16.10.2019р. N 193-IX)

     2. Засiдання Вищої ради правосуддя у пленарному складi, засiдання Дисциплiнарної палати є повноважним, якщо в ньому бере участь бiльшiсть вiд складу Вищої ради правосуддя або Дисциплiнарної палати вiдповiдно. Засiдання Вищої ради правосуддя у пленарному складi, на якому розглядається питання щодо внесення подання про призначення суддi на посаду, є повноважним, якщо в ньому бере участь не менше чотирнадцяти членiв Вищої ради правосуддя.

     3. Голова Вищої ради правосуддя визначає дату, час i мiсце проведення засiдання Вищої ради правосуддя, пропонує порядок денний засiдання, який затверджується Вищою радою правосуддя.

     4. Iнформацiя про дату, час i мiсце проведення засiдання Вищої ради правосуддя, а також проект порядку денного засiдання, крiм випадкiв, передбачених регламентом Вищої ради правосуддя, оприлюднюється на офiцiйному веб-сайтi Вищої ради правосуддя.

     5. Особа, питання щодо якої має розглядатися Вищою радою правосуддя, повiдомляється про такий розгляд не пiзнiш як за десять календарних днiв до дня засiдання, крiм випадкiв, якщо законом не вимагається участь такої особи у засiданнi, а також якщо iнше не визначено цим Законом.

     6. Особа вважається належним чином повiдомленою, якщо повiдомлення направлено на адресу її мiсця проживання чи перебування або на адресу суду чи прокуратури, де така особа обiймає посаду, а за неможливостi такого направлення - розмiщене на офiцiйному веб-сайтi Вищої ради правосуддя.

     7. На засiданнях Вищої ради правосуддя, Дисциплiнарних палат ведуться протоколи та здiйснюється повне фiксування засiдання технiчними засобами.

     8. Особи, якi бажають бути присутнiми на засiданнях, допускаються до зали до початку засiдання за наявностi вiльних мiсць.

     Особи, присутнi в залi засiдання, мають право робити письмовi записи, можуть використовувати портативнi аудiотехнiчнi засоби. Проведення в залi засiдання фотозйомки, вiдео-, звукозапису iз застосуванням стацiонарної апаратури допускається за згодою головуючого, якщо iнше не передбачено законом.

(абзац другий частини восьмої статтi 30 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 07.06.2018р. N 2447-VIII)

     Особи, присутнi в залi засiдання, повиннi дотримуватися порядку та не вчиняти дiй, якi б перешкоджали проведенню засiдання.

     Головуючий на засiданнi може прийняти мотивоване рiшення про позбавлення права бути присутнiми на засiданнi осiб, якi протиправно перешкоджають його проведенню.

     Стаття 31. Запити Вищої ради правосуддя, її органiв та членiв Вищої ради правосуддя

     1. Вища рада правосуддя, її органи, член Вищої ради правосуддя для здiйснення своїх повноважень мають право витребовувати та одержувати на їх запит необхiдну iнформацiю та документи вiд:

     1) суддiв, судiв, органiв суддiвського самоврядування, iнших органiв та установ у системi правосуддя;

     2) органiв державної влади та органiв мiсцевого самоврядування, їх посадових осiб;

     3) юридичних осiб.

     2. Право робити запити вiд iменi Вищої ради правосуддя має Голова Вищої ради правосуддя або його заступник. Член Вищої ради правосуддя має право робити запити у справi, по якiй такий член є доповiдачем.

     3. Особа, яка отримала запит Вищої ради правосуддя, її органу або члена Вищої ради правосуддя зобов'язана протягом десяти календарних днiв з дня його отримання надати необхiдну iнформацiю та/або вiдповiднi документи (їх копiї).

     У разi отримання запиту щодо надання iнформацiї щодо подання про надання згоди на затримання, утримання пiд вартою чи арешту суддi iнформацiя та документи надаються невiдкладно, однак не пiзнiше трьох днiв з дня отримання запиту.

     4. У випадку зберiгання iнформацiї, документiв у її власника (розпорядника) в електроннiй формi до Вищої ради правосуддя вiдповiдна iнформацiя та документи надаються в електроннiй формi (за наявностi технiчної можливостi).

     5. Особа, яка отримала запит Вищої ради правосуддя, її органу або члена Вищої ради правосуддя (крiм органу державної влади), може вiдмовити у наданнi iнформацiї (документiв), яка мiстить державну, професiйну таємницю, таємницю досудового розслiдування, банкiвську таємницю, таємницю про стан здоров'я або iншу таємницю, що охороняється законом. Розкриття такої таємницi здiйснюється на вимогу Вищої ради правосуддя за судовим рiшенням у порядку та на пiдставах, визначених законом.

     6. Матерiали судової справи (їх копiї), пояснення вiд суддiв чи прокурорiв щодо судових справ можуть бути наданi на вимогу Вищої ради правосуддя, її органу або члена Вищої ради правосуддя тiльки щодо тих справ, розгляд яких закiнчено. Член Вищої ради правосуддя не може витребувати матерiали судових справ, розгляд яких не закiнчено, крiм витребування копiй матерiалiв судової справи у випадку подання дисциплiнарної скарги з пiдстав, передбачених пунктом другим частини першої статтi 106 Закону України "Про судоустрiй i статус суддiв".

     7. Якщо судову справу направлено на новий розгляд або її передано у провадження iншого суддi, а предметом перевiрки є вiдомостi стосовно дiй суддi, у провадженнi якого перебувала зазначена справа, Вища рада правосуддя, її органи або член Вищої ради правосуддя можуть витребувати копiї матерiалiв цiєї судової справи в частинi, що розглядалася цим суддею або стосується його дiй чи бездiяльностi.

     8. Матерiали судової справи (їх копiї), пояснення вiд суддiв чи прокурорiв щодо судових справ надаються невiдкладно, однак не пiзнiше трьох днiв з дня отримання запиту.

(статтю 31 доповнено новою частиною восьмою згiдно iз Законом України вiд 16.10.2019р. N 193-IX, у зв'язку з цим частини восьму - одинадцяту вважати вiдповiдно частинами дев'ятою - дванадцятою)

     9. Вища рада правосуддя чи її орган можуть ухвалити рiшення про зупинення розгляду вiдповiдного питання чи провадження у справi на перiод, необхiдний для отримання запитуваної iнформацiї або документiв.

     10. Невиконання законних вимог Вищої ради правосуддя, її органiв або члена Вищої ради правосуддя щодо надання iнформацiї або документiв, або надання завiдомо неправдивої iнформацiї на їх запит мають наслiдком вiдповiдальнiсть, встановлену законом.

(частина десята статтi 31 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 16.10.2019р. N 193-IX)

     11. Член Вищої ради правосуддя, уповноважена особа секретарiату Вищої ради правосуддя мають безпосереднiй доступ до автоматизованих iнформацiйних i довiдкових систем, реєстрiв та банкiв даних, держателем (адмiнiстратором) яких є державнi органи або органи мiсцевого самоврядування, користуються державними, у тому числi урядовими, засобами зв'язку i комунiкацiй, мережами спецiального зв'язку та iншими технiчними засобами. Обробка такої iнформацiї здiйснюється членами Вищої ради правосуддя та уповноваженими особами секретарiату Вищої ради правосуддя iз дотриманням вимог законодавства про захист персональних даних та забезпеченням таємницi, що охороняється законом.

     12. Доступ до iнформацiї, що мiстить державну таємницю, здiйснюється в порядку, встановленому законодавством про державну таємницю.

     Стаття 32. Розподiл справ у Вищiй радi правосуддя, її органах

     1. Для здiйснення розподiлу справ у Вищiй радi правосуддя, її органах дiє автоматизована система розподiлу справ (визначення члена Вищої ради правосуддя - доповiдача).

     2. Положення про автоматизовану систему розподiлу справ затверджується Вищою радою правосуддя.

     Стаття 33. Вiдвiд члена Вищої ради правосуддя

     1. Член Вищої ради правосуддя не може брати участi в розглядi питання i пiдлягає вiдводу, якщо буде встановлено, що вiн особисто, прямо чи побiчно заiнтересований у результатi справи, є родичем особи, стосовно якої розглядається питання, або якщо будуть встановленi iншi обставини, що викликають сумнiв у його неупередженостi.

     За наявностi таких обставин член Вищої ради правосуддя повинен заявити самовiдвiд.

     2. За наявностi обставин, передбачених частиною першою цiєї статтi, вiдвiд члену Вищої ради правосуддя може заявити особа, за поданням якої розглядатиметься питання, а також особа, стосовно якої вирiшується питання, чи особа, що подала заяву, скаргу.

     3. Головуючий на засiданнi зобов'язаний ознайомити iз заявою про вiдвiд члена Вищої ради правосуддя, якому заявлено вiдвiд.

     4. Вiдвiд (самовiдвiд) повинен бути вмотивованим, викладеним у письмовiй формi i заявленим до початку розгляду вiдповiдного питання, справи. Заявляти вiдвiд (самовiдвiд) пiсля початку розгляду питання, справи дозволяється лише у виключних випадках, коли про пiдставу вiдводу (самовiдводу) не могло бути вiдомо до початку розгляду.

     5. Рiшення про вiдвiд (самовiдвiд) ухвалюється бiльшiстю членiв Вищої ради правосуддя, якi беруть участь у засiданнi Вищої ради правосуддя чи її органу, шляхом голосування в нарадчiй кiмнатi, за вiдсутностi члена Вищої ради правосуддя, питання про вiдвiд (самовiдвiд) якого вирiшується.

     Стаття 34. Рiшення Вищої ради правосуддя, її органiв

     1. Рiшення Вищої ради правосуддя ухвалюється бiльшiстю членiв Вищої ради правосуддя, якi беруть участь у засiданнi Вищої ради правосуддя, якщо iнше не визначено цим Законом.

     2. Рiшення органу Вищої ради правосуддя ухвалюється бiльшiстю членiв Вищої ради правосуддя, якi беруть участь у засiданнi органу Вищої ради правосуддя, якщо iнше не визначено цим Законом.

     3. Рiшення Вищої ради правосуддя, її органiв ухвалюється на засiданнi Вищої ради правосуддя, її органiв, якщо iнше не визначено цим Законом.

     У спецiальному примiщеннi (нарадчiй кiмнатi) рiшення Вищої ради правосуддя, її органiв ухвалюється:

     якщо здiйснення розгляду у вiдкритому засiданнi може призвести до розголошення таємницi, що охороняється законом;

     для запобiгання розголошенню вiдомостей про iнтимнi чи iншi особистi сторони життя осiб, якi беруть участь у розглядi дисциплiнарної справи.

     У спецiальному примiщеннi (нарадчiй кiмнатi) не можуть бути присутнiми iншi особи, крiм членiв Вищої ради правосуддя, якi мають право голосу при ухваленнi рiшення.

(частина третя статтi 34 у редакцiї Закону України вiд 16.10.2019р. N 193-IX)

     4. Рiшення Вищої ради правосуддя, її органiв ухвалюється вiдкритим голосуванням, якщо iнше не визначено цим Законом.

     5. Члени Вищої ради правосуддя, якi не є одночасно членами вiдповiдного органу Вищої ради правосуддя, не можуть брати участi у засiданнях такого органу та ухваленнi ним рiшення.

     6. Резолютивна частина рiшення Вищої ради правосуддя, її органiв оголошується публiчно, безпосередньо пiсля його ухвалення, а повний текст рiшення оприлюднюється на офiцiйному веб-сайтi Вищої ради правосуддя не пiзнiше нiж на сьомий день iз дня його ухвалення, якщо iнше не визначено законом.

     7. За наявностi окремої думки члена Вищої ради правосуддя щодо рiшення, ухваленого у дисциплiнарнiй справi, або рiшення за скаргою на рiшення Дисциплiнарної палати щодо дисциплiнарної вiдповiдальностi суддi або вiдповiдного органу щодо дисциплiнарної вiдповiдальностi прокурора, така окрема думка викладається у письмовiй формi i додається до матерiалiв справи, про що головуючий повiдомляє на засiданнi. Змiст окремої думки оголошенню на засiданнi не пiдлягає. Окрема думка оприлюднюється разом iз повним текстом рiшення.

     Стаття 35. Оскарження рiшення Вищої ради правосуддя, її органiв

     1. Рiшення Вищої ради правосуддя може бути оскаржене до Верховного Суду протягом тридцяти днiв з дня його ухвалення.

     Голова Верховного Суду не може брати участi у переглядi Верховним Судом рiшень Вищої ради правосуддя.

     2. Порядок та пiдстави оскарження рiшення Вищої ради правосуддя визначаються законом. Пiдстави оскарження окремих рiшень Вищої ради правосуддя визначаються цим Законом.

     3. Оскарження рiшення Вищої ради правосуддя не зупиняє його виконання, якщо iнше не визначено законом.

     4. Рiшення Дисциплiнарної палати Вищої ради правосуддя може бути оскаржено до Вищої ради правосуддя.

Глава 2. Участь у формуваннi суддiвського корпусу

     Стаття 36. Розгляд Вищою радою правосуддя рекомендацiї Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України

     1. Призначення на посаду суддi здiйснюється Президентом України за поданням Вищої ради правосуддя.

     2. Вища рада правосуддя ухвалює рiшення щодо внесення Президентовi України подання про призначення суддi на посаду за результатами розгляду рекомендацiї Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України, до якої обов'язково додається особова справа (досьє) кандидата на посаду суддi.

     3. За результатами попереднього розгляду доповiдач складає висновок щодо можливостi призначення суддi на посаду та виносить такий висновок на розгляд Вищої ради правосуддя.

     4. На засiданнi Вищої ради правосуддя кандидатура на посаду суддi розглядається пiсля доповiдi члена Вищої ради правосуддя, який визначений доповiдачем у цiй справi.

     5. Кандидат на посаду суддi, стосовно якого розглядається питання щодо внесення подання про призначення суддi на посаду, запрошується на засiдання Вищої ради правосуддя у порядку, визначеному цим Законом. Неявка кандидата на посаду суддi на засiдання незалежно вiд причин не перешкоджає розгляду питання за його вiдсутностi.

     Стаття 37. Рiшення Вищої ради правосуддя щодо кандидата на посаду суддi

     1. Рiшення щодо кандидата на посаду суддi ухвалюється на засiданнi Вищої ради правосуддя.

     2. Засiдання Вищої ради правосуддя у пленарному складi, на якому розглядається питання щодо внесення подання про призначення суддi на посаду, є повноважним, якщо в ньому бере участь не менше чотирнадцяти членiв Вищої ради правосуддя.

     3. Рiшення щодо внесення Президентовi України подання про призначення суддi на посаду вважається ухваленим, якщо за нього проголосувало не менше чотирнадцяти членiв Вищої ради правосуддя.

     4. Якщо за рiшення щодо внесення Президентовi України подання про призначення суддi на посаду проголосувало менше чотирнадцяти членiв Вищої ради правосуддя, вважається, що Вищою радою правосуддя ухвалено рiшення про вiдмову у внесеннi Президентовi України подання про призначення суддi на посаду.

     Вища рада правосуддя може ухвалити рiшення про вiдмову у внесеннi Президентовi України подання про призначення суддi на посаду вiдповiдно до пункту 1 частини дев'ятнадцятої статтi 79 Закону України "Про судоустрiй i статус суддiв" тiльки на пiдставi обґрунтованих вiдомостей, якi були отриманi Вищою радою правосуддя в передбаченому законом порядку, якщо:

     1) такi вiдомостi не були предметом розгляду Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України;

     2) Вища квалiфiкацiйна комiсiя суддiв України не дала належної оцiнки таким вiдомостям в межах процедури квалiфiкацiйного оцiнювання щодо вiдповiдного кандидата.

     Стаття 38. Оскарження рiшення Вищої ради правосуддя щодо кандидата на посаду суддi

     1. Рiшення Вищої ради правосуддя про вiдмову у внесеннi Президентовi України подання про призначення суддi на посаду може бути оскаржене та скасоване виключно з пiдстав, визначених Законом України "Про судоустрiй i статус суддiв".

Глава 3. Розгляд справ щодо порушення вимог щодо несумiсностi

     Стаття 39. Вiдкриття справ щодо несумiсностi

     1. Вища рада правосуддя вiдкриває та розглядає справи про порушення суддями i прокурорами вимог щодо несумiсностi їх посад iз дiяльнiстю або статусом, визначеними Конституцiєю та законами України (справи щодо несумiсностi).

     2. Справа щодо несумiсностi може бути вiдкрита за заявою будь-якої особи, якiй вiдомi вiдповiднi факти.

     3. Заява подається у письмовiй формi та повинна мiстити:

     1) прiзвище, iм'я, по батьковi (найменування) заявника, адресу його мiсця проживання (перебування) або мiсцезнаходження, номери засобiв зв'язку;

     2) прiзвище, iм'я, по батьковi та посаду суддi (суддiв), прокурора (прокурорiв), щодо якого (яких) подано заяву;

     3) конкретнi вiдомостi про порушення вимог щодо несумiсностi;

     4) посилання на фактичнi данi (свiдчення, пояснення, iншi докази), що пiдтверджують зазначенi заявником вiдомостi.

     4. Член Вищої ради правосуддя залишає без розгляду та повертає заявнику заяву щодо несумiсностi, якщо вона не вiдповiдає вимогам, встановленим цим Законом, зазначаючи про мотиви такого повернення.

     5. Ухвалення рiшення про вiдкриття справи щодо несумiсностi здiйснюється членом Вищої ради правосуддя, визначеним для розгляду вiдповiдної заяви.

     Стаття 40. Порядок розгляду справ щодо несумiсностi

     1. Справа щодо несумiсностi розглядається Вищою радою правосуддя на її засiданнi.

     2. Суддя, прокурор, справа щодо несумiсностi якого розглядається, та його представник мають право давати пояснення, ставити питання учасникам засiдання, висловлювати мiркування i заперечення з питань, якi виникають пiд час розгляду справи щодо несумiсностi, заявляти клопотання i вiдводи.

     3. Виклик на засiдання Вищої ради правосуддя суддi, прокурора, справа щодо несумiсностi якого розглядається, є обов'язковим. У разi неможливостi взяти участь у засiданнi з поважних причин суддя, прокурор може надати письмовi пояснення по сутi справи, якi додаються до матерiалiв справи i виголошуються на засiданнi Вищої ради правосуддя.

     4. Повторна неявка суддi, прокурора на засiдання Вищої ради правосуддя незалежно вiд причин є пiдставою для розгляду справи щодо несумiсностi за його вiдсутностi.

     Стаття 41. Рiшення Вищої ради правосуддя у справi щодо несумiсностi

     1. За результатами розгляду справи щодо несумiсностi Вища рада правосуддя може ухвалити рiшення:

     1) про визнання порушення суддею вимог щодо несумiсностi з iншою дiяльнiстю або статусом i звiльнення його з посади;

     2) про визнання порушення прокурором вимог щодо несумiсностi з iншою дiяльнiстю або статусом i внесення в установленому порядку подання про звiльнення його з посади;

     3) про визнання вiдсутностi порушень суддею або прокурором вимог щодо несумiсностi з iншою дiяльнiстю або статусом.

     2. Рiшення у справi щодо несумiсностi ухвалюється бiльшiстю голосiв членiв Вищої ради правосуддя, якi беруть участь у засiданнi. Член Вищої ради правосуддя, визначений доповiдачем у справi, не бере участi у голосуваннi.

Глава 4. Дисциплiнарне провадження щодо суддiв

     Стаття 42. Дисциплiнарне провадження

     1. Дисциплiнарне провадження розпочинається пiсля отримання вiдповiдно до Закону України "Про судоустрiй i статус суддiв" скарги щодо дисциплiнарного проступку суддi, повiдомлення про вчинення дисциплiнарного проступку суддею або пiсля самостiйного виявлення членами Вищої ради правосуддя з будь-якого джерела обставин, що можуть свiдчити про вчинення суддею дисциплiнарного проступку, або за iнiцiативою Дисциплiнарної палати, Комiсiї з питань доброчесностi та етики чи Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України у випадках, визначених законом (дисциплiнарна скарга).

     2. Дисциплiнарнi провадження щодо суддiв здiйснюють Дисциплiнарнi палати Вищої ради правосуддя.

     3. Дисциплiнарне провадження включає:

     1) попереднє вивчення матерiалiв, що мають ознаки вчинення суддею дисциплiнарного проступку, та прийняття рiшення про вiдкриття дисциплiнарної справи або вiдмову у її вiдкриттi;

     2) розгляд дисциплiнарної скарги та ухвалення рiшення про притягнення або вiдмову в притягненнi суддi до дисциплiнарної вiдповiдальностi.

     4. Дисциплiнарне провадження здiйснюється у розумний строк. Строк здiйснення дисциплiнарного провадження не повинен перевищувати бiльше нiж шiстдесят днiв з моменту отримання дисциплiнарної скарги.

(стаття 42 у редакцiї Закону України вiд 16.10.2019р. N 193-IX)

     Стаття 43. Попередня перевiрка дисциплiнарної скарги

     1. Член Дисциплiнарної палати, визначений для попередньої перевiрки вiдповiдної дисциплiнарної скарги (доповiдач):

     1) вивчає дисциплiнарну скаргу i перевiряє її вiдповiднiсть вимогам закону;

(пункт 1 частини першої статтi 43 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 16.10.2019р. N 193-IX)

     2) за наявностi пiдстав, визначених пунктами 1 - 5 частини першої статтi 44 цього Закону, - повертає дисциплiнарну скаргу скаржнику;

     3) за наявностi пiдстав, визначених пунктом 6 частини першої статтi 44 цього Закону, - передає скаргу на розгляд Дисциплiнарної палати для ухвалення рiшення щодо залишення без розгляду та повернення її скаржнику або вiдкриття дисциплiнарної справи;

(пункт 3 частини першої статтi 43 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 16.10.2019р. N 193-IX)

     4) за вiдсутностi пiдстав для залишення без розгляду та повернення дисциплiнарної скарги - готує матерiали у строки, встановленi регламентом, з пропозицiєю про вiдкриття чи вiдмову у вiдкриттi дисциплiнарної справи.

(пункт 4 частини першої статтi 43 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 16.10.2019р. N 193-IX)

     2. Висновок доповiдача разом iз дисциплiнарною скаргою та зiбраними у процесi попередньої перевiрки матерiалами передається на розгляд Дисциплiнарної палати.

     Стаття 44. Пiдстави для повернення дисциплiнарної скарги

     1. Дисциплiнарна скарга залишається без розгляду та повертається скаржнику, якщо:

     1) дисциплiнарна скарга подана з порушенням порядку, визначеного Законом України "Про судоустрiй i статус суддiв";

(пункт 1 частини першої статтi 44 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 16.10.2019р. N 193-IX)

     2) дисциплiнарна скарга не мiстить вiдомостей про ознаки дисциплiнарного проступку суддi;

     3) дисциплiнарна скарга не мiстить посилання на фактичнi данi (свiдчення, докази) щодо дисциплiнарного проступку суддi;

     4) дисциплiнарна скарга мiстить вираженi у непристойнiй формi висловлювання або висловлювання, що принижують честь i гiднiсть будь-якої особи;

     5) у дисциплiнарнiй скарзi порушується питання про притягнення до дисциплiнарної вiдповiдальностi суддi, звiльненого з посади або повноваження якого припиненi;

     6) дисциплiнарна скарга ґрунтується лише на доводах, що можуть бути перевiренi виключно судом вищої iнстанцiї в порядку, передбаченому процесуальним законом.

     2. Частину другу статтi 44 виключено

(згiдно iз Законом України вiд 16.10.2019р. N 193-IX)

     3. При розглядi питання про наявнiсть пiдстав для повернення дисциплiнарної скарги не оцiнюються достовiрнiсть вiдомостей про ознаки дисциплiнарного проступку у поведiнцi суддi, докази його вчинення.

     4. Рiшення про повернення дисциплiнарної скарги має бути вмотивованим та оскарженню не пiдлягає.

     Стаття 45. Пiдстави для вiдмови у вiдкриттi дисциплiнарної справи

     1. У вiдкриттi дисциплiнарної справи має бути вiдмовлено, якщо:

     1) факти неналежної поведiнки суддi, що повiдомляються у дисциплiнарнiй скарзi, вже були предметом перевiрки та розгляду i щодо них вiдмовлено у вiдкриттi дисциплiнарної справи або ухвалено рiшення у дисциплiнарнiй справi;

     2) закiнчився встановлений законом строк для притягнення суддi до дисциплiнарної вiдповiдальностi;

     3) очевидною метою подання скарги є спонукання суддi до ухвалення певного судового рiшення;

     4) суть скарги зводиться лише до незгоди iз судовим рiшенням.

     2. Рiшення про вiдмову у вiдкриттi дисциплiнарної справи ухвалюється Дисциплiнарною палатою та оскарженню не пiдлягає.

     Стаття 46. Вiдкриття дисциплiнарної справи

     1. Дисциплiнарна палата розглядає висновок доповiдача та доданi до нього матерiали без виклику суддi та особи, яка подала дисциплiнарну скаргу, та за результатами такого розгляду ухвалює рiшення про вiдкриття або вiдмову у вiдкриттi дисциплiнарної справи.

     2. Рiшення про вiдкриття дисциплiнарної справи оскарженню не пiдлягає.

     3. Рiшення про вiдмову у вiдкриттi дисциплiнарної справи на вимогу члена Дисциплiнарної палати, який не згодний з таким рiшенням, передається на затвердження до Вищої ради правосуддя у пленарному складi.

     У такому випадку Вища рада правосуддя розглядає питання на пленарному засiданнi без виклику суддi та особи, яка подала дисциплiнарну скаргу, i ухвалює рiшення про вiдмову у вiдкриттi дисциплiнарної справи або про скасування такого рiшення Дисциплiнарної палати i вiдкриття дисциплiнарної справи.

     4. Копiя рiшення про вiдкриття або вiдмову у вiдкриттi дисциплiнарної справи не пiзнiш як через три днi з дня його ухвалення надсилається суддi, щодо якого подано дисциплiнарну скаргу, та особi, яка подала дисциплiнарну скаргу.

     Стаття 47. Учасники дисциплiнарної справи

     1. Розгляд дисциплiнарної справи здiйснюється Дисциплiнарною палатою за участю суддi, щодо якого вiдкрито дисциплiнарну справу (далi у главi 4 цього Закону - суддя), та скаржника.

     2. Суддя, скаржник можуть брати участь у розглядi справи самостiйно та/або через свого представника.

     3. У разi вiдсутностi суддi, скаржника розгляд дисциплiнарної справи здiйснюється Дисциплiнарною палатою без їх участi за виключенням випадкiв, коли суддя не був повiдомлений або повiдомлений з порушенням частини четвертої статтi 48 цього Закону.

(статтю 47 доповнено частиною третьою згiдно iз Законом України вiд 16.10.2019р. N 193-IX)

     Стаття 48. Пiдготовка дисциплiнарної справи до розгляду

     1. Пiсля вiдкриття дисциплiнарної справи доповiдач здiйснює пiдготовку справи до розгляду Дисциплiнарною палатою, визначає свiдкiв чи iнших осiб, якi пiдлягають виклику або запрошенню взяти участь у засiданнi тощо.

(частина перша статтi 48 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 16.10.2019р. N 193-IX)

     2. Частину другу статтi 48 виключено

(згiдно iз Законом України вiд 16.10.2019р. N 193-IX)

     3. Матерiали дисциплiнарної справи надаються iншим членам Дисциплiнарної палати для вивчення.

     4. Суддя та скаржник мають бути повiдомленi про засiдання Дисциплiнарної палати не пiзнiше нiж за три днi до дня його проведення в порядку, визначеному регламентом Вищої ради правосуддя, та шляхом розмiщення вiдповiдної iнформацiї на офiцiйному веб-сайтi Вищої ради правосуддя.

(частина четверта статтi 48 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 16.10.2019р. N 193-IX)

     5. Суддя вважається належним чином повiдомленим, якщо повiдомлення направлено на адресу його мiсця проживання чи перебування або на адресу суду, в якому такий суддя обiймає посаду, а за неможливостi такого направлення - розмiщене на офiцiйному веб-сайтi Вищої ради правосуддя.

     Стаття 49. Розгляд дисциплiнарної справи

     1. Розгляд дисциплiнарної справи вiдбувається у вiдкритому засiданнi Дисциплiнарної палати, в якому беруть участь суддя, скаржник, їх представники.

     2. Розгляд дисциплiнарної справи у закритому засiданнi Дисциплiнарної палати вiдбувається:

     якщо здiйснення розгляду у вiдкритому засiданнi може призвести до розголошення таємницi, що охороняється законом;

     для запобiгання розголошенню вiдомостей про iнтимнi чи iншi особистi сторони життя осiб, якi беруть участь у розглядi дисциплiнарної справи.

(частина друга статтi 49 у редакцiї Закону України вiд 16.10.2019р. N 193-IX)

     3. Частину третю статтi 49 виключено

(згiдно iз Законом України вiд 16.10.2019р. N 193-IX)

     4. Частину четверту статтi 49 виключено

(згiдно iз Законом України вiд 16.10.2019р. N 193-IX)

     5. Неявка скаржника не перешкоджає розгляду дисциплiнарної справи.

     6. Суддя має право надати письмовi пояснення по сутi скарги.

     7. У засiданнi Дисциплiнарної палати заслуховуються доповiдач, суддя, скаржник, їх представники, свiдки та iншi особи, якi були викликанi або запрошенi взяти участь у засiданнi.

     Доповiдач роз'яснює свiдку його права та обов'язки, встановленi цим Законом, i попереджає свiдка пiд розписку про кримiнальну вiдповiдальнiсть за завiдомо неправдивi показання або за вiдмову вiд давання показань з непередбачених законом пiдстав.

(частину сьому статтi 49 доповнено абзацом другим згiдно iз Законом України вiд 03.10.2017р. N 2147-VIII)

     8. Учасники дисциплiнарної справи мають право подавати докази, надавати пояснення, заявляти клопотання про виклик свiдкiв, ставити запитання учасникам дисциплiнарної справи, висловлювати заперечення, заявляти iншi клопотання або вiдводи, ознайомлюватись з матерiалами справи. Для ознайомлення можуть надаватися матерiали, якi безпосередньо пов'язанi зi скаргою, iз дотриманням вимог законодавства про захист персональних даних щодо знеособлення персональних даних.

     9. Перебiг розгляду дисциплiнарної справи та оголошення результатiв її розгляду фiксуються технiчними засобами.

     10. Якщо в процесi розгляду дисциплiнарної справи Дисциплiнарна палата дiйде висновку про наявнiсть ознак дисциплiнарного проступку в дiяннях iнших суддiв або про наявнiсть ознак iншого дисциплiнарного проступку в дiяннях суддi, щодо якого розглядається справа, Дисциплiнарна палата може ухвалити рiшення про вiдкриття вiдповiдної дисциплiнарної справи за власною iнiцiативою.

     11. Дисциплiнарна палата може своїм рiшенням об'єднати в одну дисциплiнарну справу кiлька дисциплiнарних справ, якi перебувають у її провадженнi.

     12. Вища рада правосуддя на пленарному засiданнi може ухвалити рiшення про об'єднання дисциплiнарних справ, якi перебувають у провадженнi рiзних Дисциплiнарних палат, i передання їх на розгляд однiєї Дисциплiнарної палати.

     13. Дисциплiнарна палата розглядає дисциплiнарну справу протягом дев'яноста днiв з дня її вiдкриття. Цей строк може бути продовжений Дисциплiнарною палатою не бiльше нiж на тридцять днiв у виключних випадках, у разi потреби додаткової перевiрки обставин та/або матерiалiв дисциплiнарної справи.

     Стаття 50. Рiшення у дисциплiнарнiй справi

     1. Частину першу статтi 50 виключено

(згiдно iз Законом України вiд 16.10.2019р. N 193-IX)

     2. За результатами розгляду дисциплiнарної справи Дисциплiнарна палата ухвалює рiшення про притягнення до дисциплiнарної вiдповiдальностi суддi або про вiдмову у притягненнi до дисциплiнарної вiдповiдальностi суддi.

     3. Доповiдач не бере участi в голосуваннi пiд час ухвалення рiшення.

     4. Рiшення у дисциплiнарнiй справi ухвалюється простою бiльшiстю голосiв.

     5. Вид дисциплiнарного стягнення визначається на основi принципу пропорцiйностi, зокрема, враховуються характер дисциплiнарного проступку суддi, його наслiдки, данi, що характеризують особу суддi, ступiнь його вини, наявнiсть непогашених дисциплiнарних стягнень, iншi обставини, що впливають на можливiсть притягнення суддi до дисциплiнарної вiдповiдальностi.

     6. Якщо Дисциплiнарною палатою ухвалено рiшення про вiдмову у притягненнi суддi до дисциплiнарної вiдповiдальностi, дисциплiнарне провадження припиняється.

     7. Резолютивна частина рiшення оголошується на засiданнi негайно пiсля його прийняття.

     8. Рiшення Дисциплiнарної палати викладається у письмовiй формi, пiдписується членами Дисциплiнарної палати, якi брали участь у його ухваленнi. Рiшення у дисциплiнарнiй справi повинно мiстити:

     1) прiзвище, iм'я, по батьковi суддi, його посаду;

     2) встановленi у дисциплiнарнiй справi обставини з посиланням на докази;

     3) мотиви, з яких ухвалено рiшення;

     4) суть рiшення за результатами розгляду iз зазначенням виду дисциплiнарного стягнення в разi його застосування;

     5) порядок i строк оскарження рiшення, в тому числi дозвiл скаржнику на оскарження рiшення, якщо вiн наданий.

     9. У рiшеннi про притягнення до дисциплiнарної вiдповiдальностi суддi Дисциплiнарна палата може встановити порядок його виконання.

     10. Копiя рiшення Дисциплiнарної палати у триденний строк з дня оголошення його резолютивної частини вручається чи надсилається суддi та скаржнику.

(частина десята статтi 50 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 16.10.2019р. N 193-IX)

Глава 5. Розгляд скарг на рiшення про притягнення до дисциплiнарної вiдповiдальностi суддi чи прокурора

     Стаття 51. Розгляд скарги на рiшення Дисциплiнарної палати про притягнення до дисциплiнарної вiдповiдальностi суддi

     1. Право оскаржити рiшення Дисциплiнарної палати у дисциплiнарнiй справi до Вищої ради правосуддя має суддя, щодо якого ухвалено вiдповiдне рiшення.

     Скаржник має право оскаржити рiшення Дисциплiнарної палати у дисциплiнарнiй справi до Вищої ради правосуддя за наявностi дозволу Дисциплiнарної палати на таке оскарження.

     2. Скарга на рiшення Дисциплiнарної палати має бути подана не пiзнiше десяти днiв з дня його ухвалення. Вища рада правосуддя може поновити строк для оскарження рiшення Дисциплiнарної палати, якщо визнає, що вiн був пропущений з поважних причин.

(частина друга статтi 51 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 16.10.2019р. N 193-IX)

     3. Скарга на рiшення Дисциплiнарної палати може бути подана виключно до Вищої ради правосуддя.

     4. Частину четверту статтi 51 виключено

(згiдно iз Законом України вiд 16.10.2019р. N 193-IX)

     5. З дня ухвалення Дисциплiнарною палатою рiшення про застосування дисциплiнарного стягнення у видi подання про звiльнення суддi з посади суддя автоматично вiдстороняється вiд здiйснення правосуддя до ухвалення Вищою радою правосуддя рiшення про його звiльнення з посади або скасування рiшення Дисциплiнарної палати.

     6. Скарга на рiшення Дисциплiнарної палати залишається без розгляду i повертається особi, яка її подала, якщо:

     1) скарга не пiдписана чи не мiстить прiзвища, iменi, по батьковi особи, яка подала скаргу;

     2) скарга подана скаржником за вiдсутностi дозволу Дисциплiнарної палати на таке оскарження;

     3) скарга не мiстить вiдомостей про мiсце проживання (мiсце перебування, мiсцезнаходження) особи, яка подала скаргу (якщо скарга подана скаржником);

     4) скарга мiстить вираженi у непристойнiй формi висловлювання або висловлювання, що принижують честь i гiднiсть будь-якої особи;

     5) скаргу подано пiсля закiнчення строку, встановленого для її подання, i Вищою радою правосуддя такий строк не поновлено.

     7. Вища рада правосуддя розглядає скарги на рiшення Дисциплiнарної палати не пiзнiше тридцяти днiв iз дня їх надходження.

(частина сьома статтi 51 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 16.10.2019р. N 193-IX)

     8. У розглядi скарги не беруть участi члени Вищої ради правосуддя, якi входять до Дисциплiнарної палати, що ухвалила оскаржуване рiшення. Член Дисциплiнарної палати, який був доповiдачем у дисциплiнарнiй справi при її розглядi Дисциплiнарною палатою, має право виступити на засiданнi Вищої ради правосуддя, в якому розглядається скарга на рiшення Дисциплiнарної палати, iз доповiддю щодо рiшення Дисциплiнарної палати.

     9. Розгляд скарги на рiшення Дисциплiнарної палати про притягнення до дисциплiнарної вiдповiдальностi суддi здiйснюється в порядку, визначеному статтею 49 цього Закону.

     10. За результатами розгляду скарги на рiшення Дисциплiнарної палати Вища рада правосуддя має право:

     1) скасувати повнiстю рiшення Дисциплiнарної палати про притягнення до дисциплiнарної вiдповiдальностi суддi та закрити дисциплiнарне провадження;

     2) скасувати частково рiшення Дисциплiнарної палати про притягнення до дисциплiнарної вiдповiдальностi суддi та ухвалити нове рiшення;

     3) скасувати повнiстю або частково рiшення Дисциплiнарної палати про вiдмову в притягненнi до дисциплiнарної вiдповiдальностi суддi та ухвалити нове рiшення;

     4) змiнити рiшення Дисциплiнарної палати, застосувавши iнший вид дисциплiнарного стягнення;

     5) залишити рiшення Дисциплiнарної палати без змiн.

     11. Копiя рiшення Вищої ради правосуддя, ухваленого за результатами розгляду скарги на рiшення Дисциплiнарної палати, у триденний строк з дня ухвалення вручається чи надсилається суддi та скаржнику або їх представникам.

(частина одинадцята статтi 51 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 16.10.2019р. N 193-IX)

     Стаття 52. Оскарження рiшення Вищої ради правосуддя, ухваленого за результатами розгляду скарги на рiшення Дисциплiнарної палати

     1. Рiшення Вищої ради правосуддя, ухвалене за результатами розгляду скарги на рiшення Дисциплiнарної палати, може бути оскаржене та скасоване виключно з таких пiдстав:

     1) склад Вищої ради правосуддя, який ухвалив вiдповiдне рiшення, не мав повноважень його ухвалювати;

     2) рiшення не пiдписано будь-ким iз складу членiв Вищої ради правосуддя, якi брали участь у його ухваленнi;

     3) суддя не був належним чином повiдомлений про засiдання Вищої ради правосуддя - якщо було ухвалено будь-яке з рiшень, визначених пунктами 2 - 5 частини десятої статтi 51 цього Закону;

     4) рiшення не мiстить посилань на визначенi законом пiдстави дисциплiнарної вiдповiдальностi суддi та мотиви, з яких Вища рада правосуддя дiйшла вiдповiдних висновкiв.

     2. Право на оскарження до суду рiшення Вищої ради правосуддя, ухваленого за результатами розгляду скарги на рiшення Дисциплiнарної палати, має суддя, щодо якого було ухвалено вiдповiдне рiшення, та скаржник, якщо рiшення Вищої ради правосуддя ухвалене за його скаргою.

     3. У випадку скасування судом рiшення Вищої ради правосуддя, ухваленого за результатами розгляду скарги на рiшення Дисциплiнарної палати, Вища рада правосуддя розглядає вiдповiдну дисциплiнарну справу повторно. Повторний розгляд справи здiйснюється Вищою радою правосуддя у пленарному складi у порядку, визначеному статтею 49 цього Закону.

     Стаття 53. Розгляд скарги на рiшення вiдповiдного органу про притягнення до дисциплiнарної вiдповiдальностi прокурора

     1. Прокурор, щодо якого прийнято рiшення вiдповiдного органу про притягнення до дисциплiнарної вiдповiдальностi, може оскаржити таке рiшення до Вищої ради правосуддя не пiзнiше тридцяти днiв з дня вручення йому чи отримання ним поштою копiї рiшення.

     2. Вища рада правосуддя може поновити строк для оскарження рiшення вiдповiдного органу про притягнення до дисциплiнарної вiдповiдальностi прокурора, якщо визнає, що вiн був пропущений з поважних причин.

     3. Скарга на рiшення вiдповiдного органу про притягнення до дисциплiнарної вiдповiдальностi прокурора розглядається Вищою радою правосуддя у пленарному складi в порядку, визначеному статтею 49 цього Закону для розгляду дисциплiнарної справи щодо суддi.

     4. Вища рада правосуддя розглядає скарги на рiшення вiдповiдного органу про притягнення до дисциплiнарної вiдповiдальностi прокурора не пiзнiше шiстдесяти днiв з дня їх надходження. Цей строк може бути продовжений Вищою радою правосуддя не бiльше нiж на шiстдесят днiв у разi потреби додаткової перевiрки обставин та (або) матерiалiв справи.

     5. За результатами розгляду скарги на рiшення вiдповiдного органу про притягнення до дисциплiнарної вiдповiдальностi прокурора Вища рада правосуддя має право:

     1) скасувати повнiстю рiшення вiдповiдного органу про притягнення до дисциплiнарної вiдповiдальностi прокурора та закрити дисциплiнарне провадження;

     2) скасувати частково рiшення вiдповiдного органу про притягнення до дисциплiнарної вiдповiдальностi прокурора та ухвалити нове рiшення;

     3) скасувати повнiстю або частково рiшення вiдповiдного органу про вiдмову в притягненнi до дисциплiнарної вiдповiдальностi прокурора та ухвалити нове рiшення;

     4) змiнити рiшення вiдповiдного органу, застосувавши iнший вид дисциплiнарного стягнення;

     5) залишити рiшення вiдповiдного органу без змiн.

     6. Копiя рiшення Вищої ради правосуддя, ухваленого за результатами розгляду скарги на рiшення вiдповiдного органу про притягнення до дисциплiнарної вiдповiдальностi прокурора, у семиденний строк з дня його ухвалення вручається чи надсилається прокурору або його представнику.

     Стаття 54. Оскарження рiшення Вищої ради правосуддя, ухваленого за результатами розгляду скарги на рiшення вiдповiдного органу про притягнення до дисциплiнарної вiдповiдальностi прокурора

     1. Рiшення Вищої ради правосуддя за результатами розгляду скарги на рiшення вiдповiдного органу про притягнення до дисциплiнарної вiдповiдальностi прокурора може бути оскаржене та скасоване виключно з таких пiдстав:

     1) склад Вищої ради правосуддя, який ухвалив вiдповiдне рiшення, не мав повноважень його ухвалювати;

     2) рiшення не пiдписано будь-ким iз складу членiв Вищої ради правосуддя, якi брали участь у його ухваленнi;

     3) прокурор не був належним чином повiдомлений про засiдання Вищої ради правосуддя - якщо було ухвалено будь-яке з рiшень, визначених пунктами 2 - 5 частини п'ятої статтi 53 цього Закону;

     4) рiшення не мiстить посилань на визначенi законом пiдстави дисциплiнарної вiдповiдальностi прокурора та мотиви, з яких Вища рада правосуддя дiйшла вiдповiдних висновкiв.

     2. Право на оскарження до суду рiшення Вищої ради правосуддя, ухваленого за результатами розгляду скарги на рiшення вiдповiдного органу про притягнення до дисциплiнарної вiдповiдальностi прокурора, мають цей прокурор та скаржник, якщо таке рiшення Вищої ради правосуддя ухвалене за його скаргою.

     3. У випадку скасування судом рiшення Вищої ради правосуддя, ухваленого за результатами розгляду скарги на рiшення вiдповiдного органу про притягнення до дисциплiнарної вiдповiдальностi прокурора, Вища рада правосуддя розглядає вiдповiдну дисциплiнарну справу повторно. Повторний розгляд справи здiйснюється Вищою радою правосуддя у пленарному складi у порядку, визначеному статтею 49 цього Закону.

Глава 6. Звiльнення суддi з посади

     Стаття 55. Звiльнення суддi з посади за загальними обставинами

     1. Питання про звiльнення суддi з пiдстав, визначених пунктами 1 та 4 частини шостої статтi 126 Конституцiї України, розглядається на засiданнi Вищої ради правосуддя.

     2. У разi звернення суддi iз заявою про звiльнення з посади за власним бажанням Вища рада правосуддя ухвалює рiшення про звiльнення суддi з посади пiсля попереднього з'ясування дiйсного волевиявлення суддi, чи не має мiсце стороннiй вплив на нього або примус.

     3. Вища рада правосуддя має право зупинити розгляд питання про звiльнення суддi з посади з пiдстав, визначених пунктами 1 та 4 частини шостої статтi 126 Конституцiї України, на час розгляду скарги або заяви, наслiдком якої може бути звiльнення суддi з посади з пiдстав, визначених пунктами 2, 3, 6 частини шостої статтi 126 Конституцiї України.

     4. За результатами розгляду питання про звiльнення суддi з пiдстав, визначених пунктами 1 та 4 частини шостої статтi 126 Конституцiї України, Вища рада правосуддя ухвалює вмотивоване рiшення.

     Стаття 56. Звiльнення суддi з посади за особливими обставинами

     1. Питання про звiльнення суддi з пiдстав, визначених пунктами 2, 3, 5 та 6 частини шостої статтi 126 Конституцiї України, розглядається на засiданнi Вищої ради правосуддя.

     2. Питання про звiльнення суддi з пiдстави, визначеної пунктом 2 частини шостої статтi 126 Конституцiї України (порушення суддею вимог щодо несумiсностi), Вища рада правосуддя розглядає в порядку розгляду справи щодо порушення вимог щодо несумiсностi, визначеному главою 3 роздiлу II цього Закону.

     3. Питання про звiльнення суддi з пiдстав, визначених пунктами 3 та 6 частини шостої статтi 126 Конституцiї України (вчинення суддею iстотного дисциплiнарного проступку, грубе чи систематичне нехтування обов'язками, що є несумiсним зi статусом суддi або виявило його невiдповiднiсть займанiй посадi; порушення суддею обов'язку пiдтвердити законнiсть джерела походження майна), Вища рада правосуддя розглядає на пiдставi подання Дисциплiнарної палати про звiльнення суддi.

     Суддя, стосовно якого розглядається питання про звiльнення, повiдомляється про засiдання Вищої ради правосуддя у порядку, визначеному цим Законом. Неявка суддi на засiдання незалежно вiд причин не перешкоджає розгляду питання за його вiдсутностi.

     4. При розглядi питання про звiльнення суддi з пiдстави, визначеної пунктом 5 частини шостої статтi 126 Конституцiї України (незгода на переведення до iншого суду в разi лiквiдацiї чи реорганiзацiї суду, в якому суддя обiймає посаду), Вища рада правосуддя встановлює факт вiдмови суддi вiд переведення до iншого суду (у тому числi факт ухилення вiд виконання вiдповiдного рiшення про переведення) на пiдставi заяви суддi або повiдомлення Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України про таку заяву суддi, або повiдомлення голови вiдповiдного суду чи його заступника про неприбуття суддi до суду для здiйснення правосуддя.

     5. Запрошення на засiдання Вищої ради правосуддя суддi, стосовно якого розглядається питання про звiльнення його з посади з пiдстави, визначеної пунктом 5 частини шостої статтi 126 Конституцiї України, є обов'язковим. Суддя та/або його представник має право бути заслуханим на засiданнi Вищої ради правосуддя та надати вiдповiднi пояснення. У разi неможливостi з поважних причин взяти участь у засiданнi Вищої ради правосуддя суддя може заявити клопотання про вiдкладення розгляду питання про звiльнення його з посади. Повторна неявка суддi на засiдання незалежно вiд причин не перешкоджає розгляду питання за його вiдсутностi.

     6. За результатами розгляду питання про звiльнення суддi з пiдстав, визначених пунктами 2, 3, 5 та 6 частини шостої статтi 126 Конституцiї України, Вища рада правосуддя ухвалює вмотивоване рiшення.

     Стаття 57. Оскарження рiшення Вищої ради правосуддя про звiльнення суддi з посади

     1. Рiшення Вищої ради правосуддя про звiльнення суддi з посади з пiдстав, визначених пунктами 1, 2 та 4 частини шостої статтi 126 Конституцiї України, може бути оскаржене та скасоване з пiдстав, визначених законом.

     2. Рiшення Вищої ради правосуддя про звiльнення суддi з пiдстав, визначених пунктами 3 та 6 частини шостої статтi 126 Конституцiї України, може бути оскаржене та скасоване виключно з таких пiдстав:

     1) склад Вищої ради правосуддя, який ухвалив вiдповiдне рiшення, не мав повноважень його ухвалювати;

     2) рiшення не пiдписано будь-ким iз складу членiв Вищої ради правосуддя, якi брали участь у його ухваленнi;

     3) рiшення не мiстить посилань на визначенi законом пiдстави звiльнення суддi та мотиви, з яких Вища рада правосуддя дiйшла вiдповiдних висновкiв.

     3. Рiшення Вищої ради правосуддя про звiльнення суддi з пiдстави, визначеної пунктом 5 частини шостої статтi 126 Конституцiї України, може бути оскаржене та скасоване з пiдстав, визначених частиною другою цiєї статтi, або у випадку, якщо суддя не був належним чином повiдомлений про засiдання Вищої ради правосуддя, на якому було ухвалене рiшення.

Глава 7. Надання згоди на затримання суддi, утримання його пiд вартою чи арештом

     Стаття 58. Подання про надання згоди на затримання суддi, утримання його пiд вартою чи арештом

     1. Без згоди Вищої ради правосуддя суддю не може бути затримано або утримувано пiд вартою чи арештом до винесення обвинувального вироку судом, за винятком затримання суддi пiд час або вiдразу ж пiсля вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину.

     2. Подання про надання згоди на затримання суддi, утримання його пiд вартою чи арештом вноситься на розгляд Вищої ради правосуддя Генеральним прокурором або його заступником, а стосовно суддi Вищого антикорупцiйного суду таке подання вноситься Генеральним прокурором (виконувачем обов'язкiв Генерального прокурора). Подання про надання згоди на затримання, утримання пiд вартою чи арешт суддi, повинно вiдповiдати вимогам, встановленим Кримiнальним процесуальним кодексом України, при цьому щодо кожного виду запобiжного заходу подається окреме подання.

(частина друга статтi 58 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 07.06.2018р. N 2447-VIII)

     3. Подання повинно бути вмотивованим, мiстити конкретнi факти i докази, що пiдтверджують вчинення суддею суспiльно небезпечного дiяння, визначеного Кримiнальним кодексом України, обґрунтування необхiдностi такого затримання (утримання).

     4. Подання, що не вiдповiдає вимогам цiєї статтi, Вища рада правосуддя вмотивованим рiшенням повертає Генеральному прокурору або його заступнику.

     Стаття 59. Порядок розгляду подання про надання згоди на затримання суддi, утримання його пiд вартою чи арештом

     1. Вища рада правосуддя розглядає подання про надання згоди на затримання суддi, утримання його пiд вартою чи арештом не пiзнiше п'яти днiв з дня отримання подання.

     2. Розгляд подання про надання згоди на затримання суддi, утримання його пiд вартою чи арештом здiйснюється Вищою радою правосуддя без виклику суддi. У разi необхiдностi Вища рада правосуддя може викликати суддю для надання пояснень. Повiдомлення про дату, час i мiсце розгляду вiдповiдного клопотання направляється Генеральному прокурору або його заступнику невiдкладно.

     Розгляд подання про надання згоди на затримання суддi Вищого антикорупцiйного суду, утримання його пiд вартою чи арештом здiйснюється Вищою радою правосуддя з обов'язковою участю суддi або його представника. Повiдомлення про дату, час i мiсце розгляду вiдповiдного клопотання направляється невiдкладно Генеральному прокурору (виконувачу обов'язкiв Генерального прокурора) та суддi Вищого антикорупцiйного суду.

(частину другу статтi 59 доповнено абзацом другим згiдно iз Законом України вiд 07.06.2018р. N 2447-VIII)

     У разi неявки суддi Вищого антикорупцiйного суду або його представника на засiдання Вищої ради правосуддя розгляд подання здiйснюється без їх участi.

(частину другу статтi 59 доповнено абзацом третiм згiдно iз Законом України вiд 07.06.2018р. N 2447-VIII)

     3. Неявка суддi, Генерального прокурора, його заступника або уповноваженого одним iз них прокурора на засiдання Вищої ради правосуддя незалежно вiд причин не перешкоджає розгляду подання.

     4. Розгляд подання про надання згоди на затримання суддi, утримання його пiд вартою чи арештом починається з короткого викладу головуючим на засiданнi Вищої ради правосуддя наведеного у поданнi обґрунтування необхiдностi такого затримання (утримання).

     5. Пiсля короткого викладу наведеного у поданнi обґрунтування необхiдностi затримання суддi, утримання його пiд вартою чи арештом слово надається Генеральному прокурору, його заступнику або уповноваженому одним iз них прокурору. Якщо засiдання проводиться з викликом суддi i вiн з'явився на засiдання, то слово для надання пояснень також надається суддi, щодо якого внесено подання, або його представнику. Якщо суддя вiдмовляється вiд надання пояснень, Вища рада правосуддя розглядає подання про надання згоди на затримання суддi, утримання його пiд вартою чи арештом без його пояснень.

     Стаття 60. Рiшення Вищої ради правосуддя про надання згоди на затримання суддi, утримання його пiд вартою чи арештом

     1. Рiшення про надання згоди на затримання суддi, утримання його пiд вартою чи арештом оголошується присутнiм на засiданнi та негайно вручається Генеральному прокурору, його заступнику або уповноваженому прокурору. Стосовно суддi Вищого антикорупцiйного суду таке рiшення негайно вручається Генеральному прокурору (виконувачу обов'язкiв Генерального прокурора).

(частина перша статтi 60 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 07.06.2018р. N 2447-VIII)

     Стаття 61. Оскарження рiшення Вищої ради правосуддя про надання згоди на затримання суддi, утримання його пiд вартою чи арештом

     1. Рiшення Вищої ради правосуддя про надання згоди на затримання суддi, утримання його пiд вартою чи арештом може бути оскаржене в порядку, визначеному кримiнальним процесуальним законодавством, як складова частина скарги на вiдповiдну ухвалу слiдчого суддi про затримання суддi, утримання його пiд вартою чи арештом.

Глава 8. Тимчасове вiдсторонення суддi вiд здiйснення правосуддя

     Стаття 62. Пiдстави тимчасового вiдсторонення суддi вiд здiйснення правосуддя

     1. Суддю може бути тимчасово вiдсторонено вiд здiйснення правосуддя за рiшенням Вищої ради правосуддя:

     1) у зв'язку з притягненням до кримiнальної вiдповiдальностi;

     2) при проведеннi квалiфiкацiйного оцiнювання;

     3) в порядку застосування дисциплiнарного стягнення.

     2. З дня ухвалення Дисциплiнарною палатою рiшення про застосування дисциплiнарного стягнення у видi подання про звiльнення суддi з посади суддя вважається тимчасово вiдстороненим вiд здiйснення правосуддя без ухвалення Вищою радою правосуддя окремого рiшення.

     3. Тимчасове вiдсторонення суддi вiд здiйснення правосуддя з iнших пiдстав не допускається.

     4. Повiдомлення про рiшення про тимчасове вiдсторонення суддi вiд здiйснення правосуддя надсилається до суду, в якому такий суддя обiймає посаду в день розгляду Вищою радою правосуддя питання щодо суддi, а також розмiщується на офiцiйному веб-сайтi Вищої ради правосуддя та на офiцiйному веб-порталi "Судова влада України".

     Стаття 63. Тимчасове вiдсторонення суддi вiд здiйснення правосуддя у зв'язку з притягненням до кримiнальної вiдповiдальностi

     1. Тимчасове вiдсторонення суддi вiд здiйснення правосуддя у зв'язку з притягненням до кримiнальної вiдповiдальностi здiйснюється Вищою радою правосуддя на строк не бiльше двох мiсяцiв на пiдставi вмотивованого клопотання Генерального прокурора або його заступника, а стосовно суддi Вищого антикорупцiйного суду на пiдставi вмотивованого клопотання Генерального прокурора (виконувача обов'язкiв Генерального прокурора). На стадiї судового провадження строк вiдсторонення встановлюється до набрання законної сили вироком суду або закриття кримiнального провадження.

(частина перша статтi 63 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 07.06.2018р. N 2447-VIII)

     2. Клопотання про тимчасове вiдсторонення суддi вiд здiйснення правосуддя у зв'язку з притягненням до кримiнальної вiдповiдальностi подається до Вищої ради правосуддя стосовно суддi, який є пiдозрюваним, обвинувачуваним (пiдсудним), на будь-якiй стадiї кримiнального провадження.

     3. Клопотання про тимчасове вiдсторонення суддi вiд здiйснення правосуддя у зв'язку з притягненням до кримiнальної вiдповiдальностi, подане без дотримання визначених законом вимог, повертається Вищою радою правосуддя Генеральному прокурору або його заступнику.

     4. Генеральний прокурор або його заступник можуть уповноважити прокурора на вручення суддi, крiм суддi Вищого антикорупцiйного суду, копiї клопотання про тимчасове вiдсторонення суддi вiд здiйснення правосуддя у зв'язку з притягненням до кримiнальної вiдповiдальностi та матерiалiв, що обґрунтовують клопотання, а також на представлення вiдповiдного клопотання пiд час розгляду на засiданнi Вищої ради правосуддя.

(частина четверта статтi 63 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 07.06.2018р. N 2447-VIII)

     5. Вища рада правосуддя розглядає клопотання про тимчасове вiдсторонення суддi вiд здiйснення правосуддя у зв'язку з притягненням до кримiнальної вiдповiдальностi невiдкладно, але не пiзнiше семи днiв з дня надходження клопотання.

     6. Повiдомлення про дату, час i мiсце розгляду вiдповiдного клопотання направляється суддi, стосовно якого подано клопотання, Генеральному прокурору або його заступнику, до суду, в якому суддя обiймає посаду, та невiдкладно розмiщується на офiцiйному веб-сайтi Вищої ради правосуддя.

     7. Неявка на засiдання Вищої ради правосуддя суддi, Генерального прокурора або його заступника чи уповноваженого одним iз них прокурора, якi були належним чином повiдомленi про дату, час i мiсце засiдання, не перешкоджає розгляду клопотання.

     8. Розгляд клопотання про тимчасове вiдсторонення суддi вiд здiйснення правосуддя починається з короткого викладу членом Вищої ради правосуддя, який визначений доповiдачем, наведеного у клопотаннi обґрунтування необхiдностi такого тимчасового вiдсторонення.

     9. Пiсля короткого викладу наведеного у клопотаннi обґрунтування необхiдностi тимчасового вiдсторонення суддi вiд здiйснення правосуддя слово надається Генеральному прокурору або його заступнику або уповноваженому прокурору, суддi (його представнику), щодо якого внесене клопотання, для надання пояснень. Якщо суддя вiдмовляється вiд надання пояснень, Вища рада правосуддя розглядає клопотання про тимчасове вiдсторонення суддi вiд здiйснення правосуддя без його пояснень.

     10. За результатами розгляду клопотання про тимчасове вiдсторонення суддi вiд здiйснення правосуддя Вища рада правосуддя ухвалює рiшення, копiя якого не пiзнiше семи робочих днiв направляється Генеральному прокурору або його заступнику, суддi, стосовно якого ухвалено рiшення, а також невiдкладно направляється до суду, в якому такий суддя обiймає посаду.

     11. Суддя вiдстороняється вiд здiйснення правосуддя з дня ухвалення Вищою радою правосуддя рiшення про його тимчасове вiдсторонення вiд здiйснення правосуддя на строк, зазначений у рiшеннi, який не може становити бiльше двох мiсяцiв. На стадiї судового провадження строк вiдсторонення встановлюється до набрання законної сили вироком суду або закриття кримiнального провадження.

     Стаття 64. Продовження строку тимчасового вiдсторонення суддi вiд здiйснення правосуддя у зв'язку з притягненням до кримiнальної вiдповiдальностi

     1. Продовження строку тимчасового вiдсторонення суддi вiд здiйснення правосуддя у зв'язку з притягненням до кримiнальної вiдповiдальностi здiйснюється в порядку, визначеному статтею 63 цього Закону для тимчасового вiдсторонення суддi вiд здiйснення правосуддя, на строк не бiльше двох мiсяцiв, а в разi якщо обвинувальний акт передано до суду, - до набрання законної сили вироком суду або закриття кримiнального провадження.

     2. Клопотання про продовження строку тимчасового вiдсторонення суддi вiд здiйснення правосуддя подається Генеральним прокурором або його заступником, а стосовно суддi Вищого антикорупцiйного суду - Генеральним прокурором (виконувачем обов'язкiв Генерального прокурора) не пiзнiше як за десять днiв до закiнчення строку, на який суддю було вiдсторонено.

(частина друга статтi 64 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 07.06.2018р. N 2447-VIII)

     3. Клопотання про продовження строку тимчасового вiдсторонення суддi вiд здiйснення правосуддя у зв'язку з притягненням до кримiнальної вiдповiдальностi, подане без дотримання визначених законом вимог, повертається Вищою радою правосуддя Генеральному прокурору або його заступнику без розгляду.

     4. Клопотання про продовження строку тимчасового вiдсторонення суддi вiд здiйснення правосуддя у зв'язку з притягненням до кримiнальної вiдповiдальностi пiдлягає задоволенню, якщо:

     1) обставини, якi стали пiдставою для тимчасового вiдсторонення вiд здiйснення правосуддя, продовжують iснувати;

     2) сторона обвинувачення не мала можливостi забезпечити досягнення цiлей, заради яких було застосовано тимчасове вiдсторонення вiд здiйснення правосуддя, iншими способами протягом дiї попереднього рiшення.

     5. У разi ухвалення Вищою радою правосуддя рiшення про продовження строку тимчасового вiдсторонення суддi вiд здiйснення правосуддя у зв'язку з притягненням до кримiнальної вiдповiдальностi суддя вiдстороняється вiд посади з дня ухвалення Вищою радою правосуддя такого рiшення на строк, зазначений у рiшеннi, який не може становити бiльше двох мiсяцiв, а в разi якщо обвинувальний акт передано до суду, - до набрання законної сили рiшенням суду за результатами закiнчення судового провадження.

     6. Повторне звернення Генерального прокурора або його заступника iз клопотанням про тимчасове вiдсторонення суддi вiд здiйснення правосуддя у зв'язку з притягненням до кримiнальної вiдповiдальностi або iз клопотанням про продовження строку такого вiдсторонення стосовно суддi в межах одного кримiнального провадження не допускається, крiм випадкiв скасування попереднього рiшення Вищої ради правосуддя судом.

     7. Тимчасове вiдсторонення суддi вiд здiйснення правосуддя у зв'язку з притягненням до кримiнальної вiдповiдальностi припиняється у разi закриття кримiнального провадження стосовно суддi або набрання законної сили вироком суду без ухвалення Вищою радою правосуддя окремого рiшення про припинення тимчасового вiдсторонення суддi вiд здiйснення правосуддя.

     Стаття 65. Оскарження рiшення про тимчасове вiдсторонення суддi вiд здiйснення правосуддя чи рiшення про продовження строку тимчасового вiдсторонення суддi вiд здiйснення правосуддя у зв'язку з притягненням до кримiнальної вiдповiдальностi

     1. Рiшення Вищої ради правосуддя про тимчасове вiдсторонення суддi вiд здiйснення правосуддя у зв'язку з притягненням до кримiнальної вiдповiдальностi, продовження строку такого вiдсторонення може бути оскаржене та скасоване виключно з таких пiдстав:

     1) склад Вищої ради правосуддя, який ухвалив вiдповiдне рiшення, не мав повноважень його ухвалювати;

     2) рiшення не пiдписано будь-ким iз складу членiв Вищої ради правосуддя, якi брали участь у його ухваленнi;

     3) рiшення не мiстить посилання на визначенi законом пiдстави його ухвалення або мотиви, з яких Вища рада правосуддя дiйшла вiдповiдних висновкiв.

     2. Оскарження рiшення Вищої ради правосуддя не зупиняє його виконання.

     Стаття 66. Тимчасове вiдсторонення суддi вiд здiйснення правосуддя при проведеннi квалiфiкацiйного оцiнювання

     1. Тимчасове вiдсторонення суддi вiд здiйснення правосуддя при проведеннi квалiфiкацiйного оцiнювання здiйснюється Вищою радою правосуддя за поданням Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України.

     2. Внесене Вищою квалiфiкацiйною комiсiєю суддiв України подання пiдлягає невiдкладному розгляду Вищою радою правосуддя, але не пiзнiше семи календарних днiв з дня надходження.

     3. Розгляд подання Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України здiйснюється Вищою радою правосуддя без виклику суддi. У разi необхiдностi Вища рада правосуддя може викликати суддю для надання пояснень.

     4. За результатами розгляду подання Вища рада правосуддя ухвалює рiшення, копiя якого не пiзнiше семи днiв направляється Вищiй квалiфiкацiйнiй комiсiї суддiв України, суддi, стосовно якого ухвалено таке рiшення, до суду, в якому суддя обiймає посаду.

     5. Суддя тимчасово вiдстороняється вiд здiйснення правосуддя з дня ухвалення Вищою радою правосуддя рiшення про тимчасове вiдсторонення вiд здiйснення правосуддя.

     6. Про завершення квалiфiкацiйного оцiнювання суддi, стосовно якого ухвалено рiшення про тимчасове вiдсторонення вiд здiйснення правосуддя, Вища квалiфiкацiйна комiсiя суддiв України повiдомляє Вищу раду правосуддя не пiзнiше трьох днiв з дня ухвалення вiдповiдного рiшення.

     7. Тимчасове вiдсторонення суддi вiд здiйснення правосуддя припиняється з дня ухвалення Вищою квалiфiкацiйною комiсiєю суддiв України рiшення про пiдтвердження здатностi суддi здiйснювати правосуддя у вiдповiдному судi або з дня звiльнення суддi з посади внаслiдок непiдтвердження здатностi суддi здiйснювати правосуддя у вiдповiдному судi - без ухвалення Вищою радою правосуддя окремого рiшення про припинення тимчасового вiдсторонення суддi вiд здiйснення правосуддя.

     Стаття 67. Оскарження рiшення про тимчасове вiдсторонення суддi вiд здiйснення правосуддя при проведеннi квалiфiкацiйного оцiнювання

     1. Рiшення Вищої ради правосуддя про тимчасове вiдсторонення суддi вiд здiйснення правосуддя при проведеннi квалiфiкацiйного оцiнювання може бути оскаржене та скасоване виключно з таких пiдстав:

     1) подання Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України не мiстить посилання на визначенi законом пiдстави його ухвалення або мотиви, з яких Вища квалiфiкацiйна комiсiя суддiв України дiйшла вiдповiдних висновкiв;

     2) склад Вищої ради правосуддя, який ухвалив вiдповiдне рiшення, чи склад Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України, що ухвалив рiшення про направлення подання, не мав повноважень його ухвалювати;

     3) рiшення Вищої ради правосуддя не пiдписане будь-ким iз складу членiв Вищої ради правосуддя, якi брали участь у його ухваленнi;

     4) рiшення Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України про внесення подання, на пiдставi якого Вища рада правосуддя ухвалила рiшення, не пiдписано будь-ким iз складу членiв Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України, якi брали участь в ухваленнi рiшення про внесення подання;

     5) подання Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України не пiдписане уповноваженою на це особою.

     Стаття 68. Тимчасове вiдсторонення суддi вiд здiйснення правосуддя в порядку дисциплiнарної вiдповiдальностi

     1. Тимчасове вiдсторонення суддi вiд здiйснення правосуддя в порядку дисциплiнарної вiдповiдальностi здiйснюється Вищою радою правосуддя на пiдставi рiшення Дисциплiнарної палати про застосування дисциплiнарного стягнення у видi подання про тимчасове вiдсторонення суддi вiд здiйснення правосуддя.

     2. Суддя, стосовно якого розглядається питання про тимчасове вiдсторонення суддi вiд здiйснення правосуддя в порядку дисциплiнарної вiдповiдальностi, та/або його представник може бути заслуханим на засiданнi Вищої ради правосуддя.

     3. Неявка суддi на засiдання незалежно вiд причин не перешкоджає розгляду питання за його вiдсутностi.

     4. За результатами розгляду подання про тимчасове вiдсторонення суддi вiд здiйснення правосуддя в порядку дисциплiнарної вiдповiдальностi Вища рада правосуддя ухвалює вмотивоване рiшення.

     Стаття 69. Оскарження рiшення про тимчасове вiдсторонення суддi вiд здiйснення правосуддя в порядку дисциплiнарної вiдповiдальностi

     1. Рiшення про тимчасове вiдсторонення суддi вiд здiйснення правосуддя в порядку дисциплiнарної вiдповiдальностi може бути оскаржене та скасоване виключно з таких пiдстав:

     1) склад Вищої ради правосуддя, який ухвалив вiдповiдне рiшення, не мав повноважень його ухвалювати;

     2) рiшення не пiдписано будь-ким iз складу членiв Вищої ради правосуддя, якi брали участь у його ухваленнi;

     3) рiшення не мiстить посилання на визначенi законом пiдстави тимчасового вiдсторонення суддi вiд здiйснення правосуддя в порядку дисциплiнарної вiдповiдальностi та мотиви, з яких Вища рада правосуддя дiйшла вiдповiдних висновкiв.

Глава 9. Переведення суддiв

     Стаття 70. Переведення суддi з одного суду до iншого

     1. Переведення суддi з одного суду до iншого здiйснюється Вищою радою правосуддя:

     1) на пiдставi та в межах рекомендацiї Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України i доданих до неї матерiалiв;

     2) на пiдставi подання Дисциплiнарної палати про переведення суддi до суду нижчого рiвня.

     2. Вiдрядження як тимчасове переведення суддi до iншого суду того самого рiвня i спецiалiзацiї здiйснюється у порядку, затвердженому Вищою радою правосуддя за поданням Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України, погодженим з Державною судовою адмiнiстрацiєю України.

     Стаття 71. Порядок розгляду питання про переведення суддi з одного суду до iншого та ухвалення Вищою радою правосуддя рiшення

     1. Питання про переведення суддi з одного суду до iншого розглядається на засiданнi Вищої ради правосуддя.

     2. Суддя, стосовно якого розглядається питання про переведення з одного суду до iншого, запрошується на засiдання Вищої ради правосуддя у порядку, визначеному цим Законом. Неявка суддi на засiдання незалежно вiд причин не перешкоджає розгляду питання за його вiдсутностi.

     3. Розгляд питання про переведення суддi з одного суду до iншого починається з оголошення рекомендацiї Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України чи подання Дисциплiнарної палати головуючим у засiданнi Вищої ради правосуддя.

     4. За результатами розгляду питання про переведення суддi з одного суду до iншого Вища рада правосуддя ухвалює вмотивоване рiшення.

     Стаття 72. Оскарження рiшення Вищої ради правосуддя про переведення суддi

     1. Рiшення Вищої ради правосуддя про переведення суддi може бути оскаржене та скасоване виключно з таких пiдстав:

     1) склад Вищої ради правосуддя, який ухвалив вiдповiдне рiшення, не мав повноважень його ухвалювати;

     2) рiшення не пiдписано будь-ким iз складу членiв Вищої ради правосуддя, якi брали участь у його ухваленнi;

     3) рiшення не мiстить посилань на визначенi законом пiдстави для переведення суддi та мотивiв, з яких Вища рада правосуддя дiйшла вiдповiдних висновкiв.

Глава 10. Вжиття заходiв щодо забезпечення незалежностi суддiв та авторитету правосуддя

     Стаття 73. Заходи щодо забезпечення незалежностi суддiв та авторитету правосуддя

     1. Вища рада правосуддя з метою забезпечення незалежностi суддiв та авторитету правосуддя:

     1) веде i оприлюднює на своєму офiцiйному веб-сайтi реєстр повiдомлень суддiв про втручання в дiяльнiсть суддi щодо здiйснення правосуддя, проводить перевiрку таких повiдомлень, оприлюднює результати та ухвалює вiдповiднi рiшення;

     2) вносить до вiдповiдних органiв чи посадових осiб подання про виявлення та притягнення до встановленої законом вiдповiдальностi осiб, якими вчинено дiї або допущено бездiяльнiсть, що порушує гарантiї незалежностi суддiв або пiдриває авторитет правосуддя;

     3) вносить на розгляд зборiв вiдповiдного суду подання про звiльнення суддi з адмiнiстративної посади у разi невиконання ним рiшення Вищої ради правосуддя;

     4) ухвалює та оприлюднює публiчнi заяви i звернення;

     5) звертається до суб'єктiв права законодавчої iнiцiативи, органiв, якi уповноваженi приймати правовi акти, iз пропозицiями щодо забезпечення незалежностi суддiв та авторитету правосуддя;

     6) звертається до прокуратури та органiв правопорядку щодо надання iнформацiї про розкриття та розслiдування злочинiв, вчинених щодо суду, суддiв, членiв їх сiмей, працiвникiв апаратiв судiв, злочинiв проти правосуддя, вчинених суддями, працiвниками апарату суду;

     7) готує у спiвпрацi з органами суддiвського самоврядування, iншими органами та установами системи правосуддя, громадськими об'єднаннями i оприлюднює щорiчну доповiдь про стан забезпечення незалежностi суддiв в Українi;

     8) вживає iнших заходiв, якi є необхiдними для забезпечення незалежностi суддiв та авторитету правосуддя.

     2. Вища рада правосуддя вживає заходiв, що визначенi у частинi першiй цiєї статтi, з власної iнiцiативи, за зверненням суддi, судiв, органiв та установ системи правосуддя.

     3. Повiдомлення суддi про втручання в дiяльнiсть щодо здiйснення правосуддя iншим суддею розглядається в порядку, визначеному цим Законом для розгляду дисциплiнарної скарги.

     4. Вища рада правосуддя спiвпрацює з Радою суддiв України, Громадською радою доброчесностi, громадськими об'єднаннями, вiдповiдними органами iнших держав, мiжнародними органiзацiями та їхнiми органами щодо розроблення та впровадження заходiв забезпечення незалежностi суддiв та авторитету правосуддя.

     Стаття 74. Подання Вищої ради правосуддя

     1. Подання Вищої ради правосуддя з питань, визначених пунктами 2, 3 частини першої статтi 73 цього Закону, є обов'язковим для розгляду вiдповiдним органом чи посадовою особою протягом десяти днiв пiсля його отримання, якщо iнший строк не встановлено законом.

     2. Про рiшення, ухвалене за результатами розгляду подання Вищої ради правосуддя, та вжитi заходи вiдповiдний орган чи посадова особа зобов'язанi невiдкладно (але не бiльше нiж протягом трьох днiв) повiдомити Вищу раду правосуддя.

     3. У разi необхiдностi здiйснення довготривалих заходiв Вища рада правосуддя має право у поданнi вимагати вiд вiдповiдного органу чи посадової особи щомiсяця iнформувати Вищу раду правосуддя про вжитi заходи та досягнутi результати.

     4. Нерозгляд або несвоєчасний розгляд подання Вищої ради правосуддя, ненадання або несвоєчасне надання вiдповiдi на подання мають наслiдком вiдповiдальнiсть, установлену законом.

Роздiл III
ПРИКIНЦЕВI ТА ПЕРЕХIДНI ПОЛОЖЕННЯ

     1. Цей Закон набирає чинностi з дня, наступного за днем його опублiкування, крiм:

     пункту 10 частини першої статтi 3, глави 9 роздiлу II цього Закону, якi набирають чинностi через два роки з дня набрання чинностi Законом України "Про внесення змiн до Конституцiї України (щодо правосуддя)";

     пiдпункту "а" пункту 19 цього роздiлу в частинi змiни у текстi слiв "Верховний Суд України" у всiх вiдмiнках на слова "Верховний Суд" у вiдповiдному вiдмiнку, який набирає чинностi з дня початку роботи Верховного Суду в порядку i складi, що визначенi Законом України "Про судоустрiй i статус суддiв" вiд 2 червня 2016 року N 1402-VIII;

     абзацу третього пiдпункту "а", пiдпункту "е" пункту 23 цього роздiлу, якi набирають чинностi з дня, наступного за днем опублiкування цього Закону, але не ранiше 1 сiчня 2017 року.

     2. Визнати таким, що втратив чиннiсть з дня набрання чинностi цим Законом, Закон України "Про Вищу раду юстицiї" (Вiдомостi Верховної Ради України, 1998 р., N 25, ст. 146 iз наступними змiнами).

     3. Внести змiни до таких законодавчих актiв України:

     1) у Кодексi України про адмiнiстративнi правопорушення (Вiдомостi Верховної Ради УРСР, 1984 р., додаток до N 51, ст. 1122):

     а) у примiтцi до статтi 1724 слова "членiв Вищої ради юстицiї (крiм тих, якi працюють у Вищiй радi юстицiї на постiйнiй основi), народних засiдателiв i" виключити;

     б) статтю 1853 викласти в такiй редакцiї:

     "Стаття 1853. Прояв неповаги до суду

     Неповага до суду, що виразилась у злiсному ухиленнi вiд явки в суд свiдка, потерпiлого, позивача, вiдповiдача або в непiдкореннi зазначених осiб та iнших громадян розпорядженню головуючого чи в порушеннi порядку пiд час судового засiдання, а так само вчинення будь-ким дiй, якi свiдчать про явну зневагу до суду або встановлених у судi правил, -

     тягнуть за собою накладення штрафу вiд п'ятдесяти до ста п'ятдесяти неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян.

     Тi самi дiяння, вчиненi повторно протягом року пiсля накладення адмiнiстративного стягнення, -

     тягнуть за собою накладення штрафу вiд ста п'ятдесяти до двохсот п'ятдесяти неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян або виправнi роботи на строк вiд одного до двох мiсяцiв з вiдрахуванням двадцяти процентiв заробiтку, або адмiнiстративний арешт на строк до п'ятнадцяти дiб.

     Злiсне ухилення експерта, перекладача вiд явки в суд -

     тягне за собою накладення штрафу вiд двадцяти до ста неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян.

     Невиконання поручителем зобов'язань, покладених судом пiд час провадження у справах за адмiнiстративними позовами з приводу затримання та видворення iноземцiв та осiб без громадянства, -

     тягне за собою накладення штрафу вiд ста п'ятдесяти до трьохсот неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян";

     в) статтю 18832 викласти в такiй редакцiї:

     "Стаття 18832. Невиконання законних вимог Вищої ради правосуддя, її органу або члена Вищої ради правосуддя

     Невиконання законних вимог Вищої ради правосуддя, її органу або члена Вищої ради правосуддя щодо надання iнформацiї, судової справи (її копiї), розгляд якої закiнчено, надання завiдомо недостовiрної iнформацiї, а так само недодержання встановлених законом строкiв надання iнформацiї, судової справи (її копiї), розгляд якої закiнчено, Вищiй радi правосуддя, її органу або члену Вищої ради правосуддя -

     тягнуть за собою накладення штрафу вiд п'ятдесяти до ста п'ятдесяти неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян.

     Тi самi дiї, вчиненi повторно протягом року пiсля накладення адмiнiстративного стягнення, -

     тягнуть за собою накладення штрафу вiд ста п'ятдесяти до двохсот п'ятдесяти неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян.

     Ненадання або несвоєчасне надання вiдповiдi на подання Вищої ради правосуддя про виявлення та притягнення до вiдповiдальностi осiб, якими вчинено дiї або допущено бездiяльнiсть, що порушують гарантiї незалежностi суддiв або пiдривають авторитет правосуддя, -

     тягнуть за собою накладення штрафу вiд двохсот до трьохсот неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян";

     г) у частинi першiй статтi 255:

     в абзацi "органiв Державної прикордонної служби України (частини друга, четверта i п'ята статтi 85, статтi 92, частина третя статтi 1853, 18510, 191, 204 - 2042, 205 - 2061)" пункту 1 слова i цифри "частина третя статтi 1853" замiнити словами i цифрами "частина четверта статтi 1853";

     в абзацi "територiальних органiв i територiальних пiдроздiлiв центрального органу виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферах мiграцiї (iммiграцiї та емiграцiї), у тому числi протидiї нелегальнiй (незаконнiй) мiграцiї, громадянства, реєстрацiї фiзичних осiб (частина третя статтi 1853)" пункту 1 слова i цифри "частина третя статтi 1853" замiнити словами i цифрами "частина четверта статтi 1853";

     у пунктi 71 слова i цифри "частини перша та друга статтi 1853" замiнити словами i цифрами "частини перша, друга та третя статтi 1853";

     у пунктi 92 слова "Вищої ради юстицiї" замiнити словами "Вищої ради правосуддя";

     2) у частинi першiй статтi 67 Кодексу торговельного мореплавства України (Вiдомостi Верховної Ради України, 1995 р., NN 47 - 52, ст. 349) слова "Генеральним прокурором України" замiнити словами "Генеральним прокурором";

     3) у Кримiнальному кодексi України (Вiдомостi Верховної Ради України, 2001 р., N 25 - 26, ст. 131):

     а) абзац перший частини першої статей 112 та 346 пiсля слiв "члена Кабiнету Мiнiстрiв України" доповнити словами "Голови чи члена Вищої ради правосуддя, Голови чи члена Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України";

     б) абзац перший частини першої статтi 344 пiсля слiв "члена Кабiнету Мiнiстрiв України" доповнити словами "Голову чи члена Вищої ради правосуддя, Голову чи члена Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України";

     в) доповнити статтею 3512 такого змiсту:

     "Стаття 3512. Перешкоджання дiяльностi Вищої ради правосуддя, Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України

     1. Невиконання законних вимог Вищої ради правосуддя, її органу чи члена Вищої ради правосуддя, Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України чи члена Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України, створення штучних перешкод у їх роботi -

     караються штрафом вiд ста до однiєї тисячi неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян або арештом на строк до шести мiсяцiв, або обмеженням волi на строк до трьох рокiв";

     г) у текстi Кодексу слова "Генеральний прокурор України" в усiх вiдмiнках замiнити словами "Генеральний прокурор" у вiдповiдному вiдмiнку;

     4) в абзацi одинадцятому частини першої статтi 24 Кримiнально-виконавчого кодексу України (Вiдомостi Верховної Ради України, 2004 р., N 3 - 4, ст. 21) слова "Генеральний прокурор України" замiнити словами "Генеральний прокурор";

     5) у Кодексi адмiнiстративного судочинства України (Вiдомостi Верховної Ради України, 2005 р., NN 35 - 37, ст. 446):

     а) у частинi шостiй i в абзацi першому частини сьомої статтi 1711 слова "Вищої ради юстицiї" замiнити словами "Вищої ради правосуддя, Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України";

     б) у текстi Кодексу слова "Вища рада юстицiї" в усiх вiдмiнках замiнити словами "Вища рада правосуддя" у вiдповiдному вiдмiнку;

     6) у Кримiнальному процесуальному кодексi України (Вiдомостi Верховної Ради України, 2013 р., NN 9 - 13, ст. 88):

     а) у частинi першiй статтi 3:

     у пунктi 8 пiсля слiв "органу державного бюро розслiдувань" доповнити словами "органу Державної кримiнально-виконавчої служби України";

     у пунктi 17 пiсля слiв "органу державного бюро розслiдувань" доповнити словами "органу Державної кримiнально-виконавчої служби України";

     б) у статтi 38:

     пункт 1 частини першої доповнити новим пiдпунктом "ґ" такого змiсту:

     "ґ) органiв Державної кримiнально-виконавчої служби України";

     частину третю пiсля слiв "органiв, що здiйснюють контроль за додержанням податкового законодавства" доповнити словами "органiв Державної кримiнально-виконавчої служби України";

     в) частину другу статтi 131 доповнити пунктом 41 такого змiсту:

     "41) тимчасове вiдсторонення суддi вiд здiйснення правосуддя";

     г) друге речення частини третьої статтi 154 виключити;

     ґ) доповнити статтею 1551 такого змiсту:

     "Стаття 1551. Тимчасове вiдсторонення суддi вiд здiйснення правосуддя у зв'язку з притягненням до кримiнальної вiдповiдальностi та продовження строку такого тимчасового вiдсторонення

     1. Рiшення про тимчасове вiдсторонення суддi вiд здiйснення правосуддя у зв'язку з притягненням до кримiнальної вiдповiдальностi ухвалюється Вищою радою правосуддя на пiдставi вмотивованого клопотання Генерального прокурора або його заступника в порядку, встановленому законом.

     2. Клопотання про тимчасове вiдсторонення суддi вiд здiйснення правосуддя у зв'язку з притягненням до кримiнальної вiдповiдальностi подається до Вищої ради правосуддя стосовно суддi, який є пiдозрюваним, обвинувачуваним (пiдсудним) на будь-якiй стадiї кримiнального провадження.

     3. Клопотання про тимчасове вiдсторонення суддi вiд здiйснення правосуддя у зв'язку з притягненням до кримiнальної вiдповiдальностi повинно вiдповiдати вимогам частини другої статтi 155 цього Кодексу.

     4. Генеральний прокурор або його заступник має право звернутися з клопотанням про продовження строку тимчасового вiдсторонення суддi вiд здiйснення правосуддя.

     5. Клопотання про продовження строку тимчасового вiдсторонення суддi вiд здiйснення правосуддя у зв'язку з притягненням до кримiнальної вiдповiдальностi подається до Вищої ради правосуддя стосовно суддi, який є пiдозрюваним, обвинувачуваним (пiдсудним) на будь-якiй стадiї кримiнального провадження.

     6. Клопотання про продовження строку тимчасового вiдсторонення суддi вiд здiйснення правосуддя у зв'язку з притягненням до кримiнальної вiдповiдальностi повинно вiдповiдати вимогам частини другої статтi 155 цього Кодексу";

     д) у статтi 216:

     абзац п'ятий пункту 1 частини п'ятої викласти в такiй редакцiї:

     "суддею, суддею Конституцiйного Суду України, присяжним (пiд час виконання ним обов'язкiв у судi), Головою, заступником Голови, членом, iнспектором Вищої ради правосуддя, Головою, заступником Голови, членом, iнспектором Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України";

     пiсля частини п'ятої доповнити новою частиною такого змiсту:

     "6. Слiдчi органiв Державної кримiнально-виконавчої служби України здiйснюють досудове розслiдування злочинiв, вчинених на територiї або в примiщеннях Державної кримiнально-виконавчої служби України".

     У зв'язку з цим частини шосту - дев'яту вважати вiдповiдно частинами сьомою - десятою;

     е) частину шосту статтi 232 пiсля слiв "органу, що здiйснює контроль за дотриманням податкового законодавства" доповнити словами "органу Державної кримiнально-виконавчої служби України";

     є) у частинi п'ятiй статтi 246:

     абзац четвертий пiсля слiв "Державного бюро розслiдувань" доповнити словами "Державної кримiнально-виконавчої служби України";

     абзац п'ятий пiсля слiв "головою державного бюро розслiдувань" доповнити словами "керiвником Державної кримiнально-виконавчої служби України";

     ж) пункт 2 частини першої статтi 480 викласти в такiй редакцiї:

     "2) суддi, суддi Конституцiйного Суду України, а також присяжного на час виконання ним обов'язкiв у судi, Голови, заступника Голови, члена Вищої ради правосуддя, Голови, заступника Голови, члена Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України";

     з) пункт 3 частини першої статтi 481 викласти в такiй редакцiї:

     "3) суддi, суддi Конституцiйного Суду України, присяжному на час виконання ним обов'язкiв у судi, Головi, заступнику Голови, члену Вищої ради правосуддя, Головi, заступнику Голови, члену Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України, працiвникам Нацiонального антикорупцiйного бюро України - Генеральним прокурором або його заступником";

     и) частину першу статтi 482 викласти в такiй редакцiї:

     "1. Затримання суддi чи утримання його пiд вартою чи арештом здiйснюється за згодою Вищої ради правосуддя.

     Без згоди Вищої ради правосуддя суддю не може бути затримано або утримувано пiд вартою чи арештом до винесення обвинувального вироку судом, за винятком затримання суддi пiд час або вiдразу ж пiсля вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину.

     Суддя, затриманий за пiдозрою у вчиненнi дiяння, за яке встановлена кримiнальна вiдповiдальнiсть, повинен бути негайно звiльнений пiсля з'ясування його особи, за винятком:

     1) якщо Вищою радою правосуддя надано згоду на затримання суддi у зв'язку з таким дiянням;

     2) затримання суддi пiд час або вiдразу ж пiсля вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину, якщо таке затримання є необхiдним для попередження вчинення злочину, вiдвернення чи попередження наслiдкiв злочину або забезпечення збереження доказiв цього злочину. Суддя має бути негайно звiльнений, якщо мета такого затримання (попередження вчинення злочину, вiдвернення чи попередження наслiдкiв злочину або забезпечення збереження доказiв цього злочину) досягнута";

     i) частину четверту статтi 575 пiсля слiв "органу Державного бюро розслiдувань України" доповнити словами "органу Державної кримiнально-виконавчої служби України";

     ї) у текстi Кодексу слова "Генеральний прокурор України" в усiх вiдмiнках замiнити словами "Генеральний прокурор" у вiдповiдному вiдмiнку;

     7) у Законi України "Про оперативно-розшукову дiяльнiсть" (Вiдомостi Верховної Ради України, 1992 р., N 22, ст. 303 iз наступними змiнами):

     а) у статтi 91:

     частину другу пiсля слiв "керiвником розвiдувального органу Мiнiстерства оборони України або їх заступниками" доповнити словами "керiвником структурного пiдроздiлу Державної кримiнально-виконавчої служби України або його уповноваженим заступником";

     частину третю пiсля слiв "керiвником розвiдувального органу Мiнiстерства оборони України" доповнити словами "керiвником органу Державної кримiнально-виконавчої служби України або його уповноваженим заступником";

     б) у текстi Закону слова "Генеральний прокурор України" в усiх вiдмiнках замiнити словами "Генеральний прокурор" у вiдповiдному вiдмiнку;

     8) у текстi Закону України "Про органiзацiйно-правовi основи боротьби з органiзованою злочиннiстю" (Вiдомостi Верховної Ради України, 1993 р., N 35, ст. 358 iз наступними змiнами) слова "Генеральний прокурор України" в усiх вiдмiнках замiнити словами "Генеральний прокурор" у вiдповiдному вiдмiнку;

     9) у статтi 24 Закону України "Про державний захист працiвникiв суду i правоохоронних органiв" (Вiдомостi Верховної Ради України, 1994 р., N 11, ст. 50 iз наступними змiнами) слова "Генеральний прокурор України" замiнити словами "Генеральний прокурор";

     10) у частинi шостiй статтi 27 Закону України "Про державну таємницю" (Вiдомостi Верховної Ради України, 1999 р., N 49, ст. 428; 2004 р., N 23, ст. 320; 2008 р., N 27-28, ст. 252; 2015 р., N 36, ст. 360) слова "Генеральному прокурору України" замiнити словами "Генеральному прокурору";

     11) у Законi України "Про комiтети Верховної Ради України" (Вiдомостi Верховної Ради України, 2006 р., N 17, ст. 146):

     а) у статтi 18:

     частину п'яту пiсля слiв "Нацiональної ради України з питань телебачення i радiомовлення" доповнити словами "про обрання i звiльнення Верховною Радою України членiв Вищої ради правосуддя";

     у частинi сьомiй слова "Генеральний прокурор України" в усiх вiдмiнках замiнити словами "Генеральний прокурор" у вiдповiдному вiдмiнку;

     частину дев'яту виключити;

     б) у пунктi 5 частини першої статтi 25 слова "Генеральному прокурору України" замiнити словами "Генеральному прокурору";

     12) у пунктi 1 частини першої статтi 13, частинi третiй статтi 20 Закону України "Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини" (Вiдомостi Верховної Ради України, 1998 р., N 20, ст. 99; 2013 р., N 21, ст. 208) слова "Генеральним прокурором України" замiнити словами "Генеральним прокурором";

     13) абзац дев'ятий частини першої статтi 6 Закону України "Про державну охорону органiв державної влади України та посадових осiб" (Вiдомостi Верховної Ради України, 1998 р., N 35, ст. 236) викласти в такiй редакцiї:

     "Генерального прокурора";

     14) у частинi першiй статтi 8 Закону України "Про пенсiї за особливi заслуги перед Україною" (Вiдомостi Верховної Ради України, 2000 р., N 35, ст. 289; 2005 р., N 6, ст. 142; 2014 р., N 6 - 7, ст. 80) слова "Генеральним прокурором України" замiнити словами "Генеральним прокурором";

     15) в абзацi першому частини першої статтi 31 Закону України "Про статус депутатiв мiсцевих рад" (Вiдомостi Верховної Ради України, 2002 р., N 40, ст. 290; 2015 р., N 2 - 3, ст. 12) слова "Генеральний прокурор України" в усiх вiдмiнках замiнити словами "Генеральний прокурор" у вiдповiдному вiдмiнку;

     16) у пунктi 6 частини другої статтi 7 Закону України "Про контррозвiдувальну дiяльнiсть" (Вiдомостi Верховної Ради України, 2003 р., N 12, ст. 89; 2013 р., N 21, ст. 208) слова "Генеральний прокурор України" в усiх вiдмiнках замiнити словами "Генеральний прокурор" у вiдповiдному вiдмiнку;

     17) у частинi третiй статтi 24, статтi 31 Закону України "Про боротьбу з тероризмом" (Вiдомостi Верховної Ради України, 2003 р., N 25, ст. 180) слова "Генеральним прокурором України" замiнити словами "Генеральним прокурором";

     18) у частинi четвертiй статтi 3 Закону України "Про доступ до судових рiшень" (Вiдомостi Верховної Ради України, 2006 р., N 15, ст. 128) слова "Кабiнетом Мiнiстрiв України" замiнити словами "Вищою радою правосуддя";

     19) у Регламентi Верховної Ради України, затвердженому Законом України "Про Регламент Верховної Ради України" (Вiдомостi Верховної Ради України, 2010 р., NN 14 - 17, ст. 133 iз наступними змiнами):

     а) у частинi четвертiй статтi 14, частинi першiй статтi 34, частинi першiй статтi 168, частинi третiй статтi 178, назвi глави 33, статтях 212 та 213 слова "Генеральний прокурор України" в усiх вiдмiнках замiнити словами "Генеральний прокурор" у вiдповiдному вiдмiнку, а також у текстi Регламенту слова "Верховний Суд України" у всiх вiдмiнках замiнити словами "Верховний Суд" у вiдповiдному вiдмiнку;

     б) у пунктi 1 частини четвертої статтi 88 слова "до Генеральної прокуратури України" замiнити словами "Генеральному прокурору";

     в) у частинi першiй статтi 140:

     у пунктi 4 слова "повiдомлення Верховного Суду України, вищих спецiалiзованих судiв України, Мiнiстерства юстицiї України, Генеральної прокуратури України" замiнити словами "повiдомлення Вищої ради правосуддя, Верховного Суду, вищих спецiалiзованих судiв України, Мiнiстерства юстицiї України, Генерального прокурора";

     у пунктi 6 слова "роз'яснення Верховного Суду України щодо положень закону, якщо такi є" виключити;

     г) у частинi першiй статтi 168 слова "Голова Вищої ради юстицiї" замiнити словами "Голова Вищої ради правосуддя";

     ґ) у назвi глави 30 та статтi 170 слово "неможливiсть" у всiх вiдмiнках замiнити словом "неспроможнiсть" у вiдповiдному вiдмiнку;

     д) у пунктi 4 частини третьої статтi 174 слова "(крiм суддiв Конституцiйного Суду України та суддiв судiв загальної юрисдикцiї)" замiнити словами "(крiм суддiв та суддiв Конституцiйного Суду України)";

     е) статтю 2081 викласти в такiй редакцiї:

     "Стаття 2081. Порядок обрання членiв Вищої ради правосуддя та порядок їх звiльнення

     1. Вiдповiдно до частини другої статтi 131 Конституцiї України Верховна Рада обирає членiв Вищої ради правосуддя.

     2. Не пiзнiш як за шiсть мiсяцiв до закiнчення строку повноважень члена Вищої ради правосуддя або протягом 14 днiв з дня дострокового припинення ним повноважень Апарат Верховної Ради оприлюднює iнформацiю на її офiцiйному веб-сайтi та повiдомляє депутатськi фракцiї (депутатськi групи) про початок прийому пропозицiй депутатських фракцiй (депутатських груп) щодо кандидатiв на посади членiв Вищої ради правосуддя. Депутатська фракцiя (депутатська група) може запропонувати одного кандидата на посаду члена Вищої ради правосуддя незалежно вiд кiлькостi вакантних посад.

     3. Депутатська фракцiя (депутатська група) подає пропозицiю щодо кандидата на посаду члена Вищої ради правосуддя разом з визначеними Законом України "Про Вищу раду правосуддя" документами до Апарату Верховної Ради протягом 45 днiв з дня оголошення про початок прийому пропозицiй вiд депутатських фракцiй (депутатських груп).

     4. Iнформацiя про осiб, якi претендують бути обраними на посаду члена Вищої ради правосуддя, оприлюднюється на офiцiйному веб-сайтi Верховної Ради не пiзнiше нiж за 30 днiв до розгляду комiтетом, до предмета вiдання якого належать питання правосуддя, питань, зазначених в частинi п'ятiй цiєї статтi.

     5. Комiтет, до предмета вiдання якого належать питання правосуддя, розглядає документи, поданi з пропозицiями депутатських фракцiй (депутатських груп), i попередньо обговорює питання щодо їх вiдповiдностi вимогам, встановленим Законом України "Про Вищу раду правосуддя", та подає на розгляд Верховної Ради рекомендацiю з висновками щодо кожного кандидата.

     6. Рiшення комiтету, до предмета вiдання якого належать питання правосуддя, та вiдомостi про кандидатiв на посаду члена Вищої ради правосуддя надаються народним депутатам не пiзнiше як за три днi до розгляду Верховною Радою вiдповiдного питання.

     7. Кожен iз кандидатiв має право до початку голосування виступити на пленарному засiданнi Верховної Ради.

     Народнi депутати можуть ставити запитання до кандидата на пленарному засiданнi щодо будь-якої iнформацiї стосовно кандидата, крiм iнформацiї, яка стосується його приватного життя i щодо якої вiдсутнi розумнi пiдстави вважати, що вона може бути важливою для визначення здатностi кандидата належним чином виконувати повноваження члена Вищої ради правосуддя, а також iнформацiї, що становить державну таємницю.

     8. Пiсля виступiв кандидатiв та обговорення кандидатур проводиться голосування.

     9. Добiр на посаду члена Вищої ради правосуддя Верховна Рада здiйснює вiдкритим рейтинговим голосуванням по кожному кандидату окремо.

     10. Верховна Рада обирає членiв Вищої ради правосуддя списком, визначеним за пiдсумками рейтингового голосування, вiдповiдно до кiлькостi вакантних посад вiдкритим голосуванням бiльшiстю голосiв народних депутатiв вiд конституцiйного складу Верховної Ради.

     11. Якщо в результатi голосування вiдповiдно до частини десятої цiєї статтi Верховна Рада не обрала членiв Вищої ради правосуддя списком, повторний добiр проводиться вiдповiдно до частини дев'ятої цiєї статтi. Кандидати, включенi до такого списку, не беруть участi в повторному доборi. За результатами повторного добору Верховна Рада проводить голосування для обрання членiв Вищої ради правосуддя списком вiдповiдно до частини десятої цiєї статтi. Повторний добiр i голосування проводяться до вичерпання усiх кандидатiв.

     12. Якщо Верховна Рада не обрала жодного з кандидатiв на посаду члена Вищої ради правосуддя, Апарат Верховної Ради оприлюднює на офiцiйному веб-сайтi Верховної Ради iнформацiю про новий прийом пропозицiй депутатських фракцiй (депутатських груп) щодо кандидатiв на посади членiв Вищої ради правосуддя вiдповiдно до частини другої цiєї статтi. Депутатська фракцiя (депутатська група) може повторно подавати пропозицiю щодо особи, яку Верховна Рада не обрала списком вiдповiдно до частини десятої цiєї статтi.

     13. Подання про звiльнення члена Вищої ради правосуддя з посади вноситься до Верховної Ради Вищою радою правосуддя. З письмовим поданням одночасно подаються документи, що пiдтверджують наявнiсть передбачених Законом України "Про Вищу раду правосуддя" пiдстав для звiльнення члена Вищої ради правосуддя з посади.

     14. Комiтет, до предмета вiдання якого належать питання правосуддя, здiйснює попереднiй розгляд подання та iнших документiв i готує рекомендацiю.

     Якщо комiтет виявив невiдповiднiсть подання вимогам Закону України "Про Вищу раду правосуддя", комiтет приймає висновок з обґрунтуванням такої невiдповiдностi. Комiтет передає такий висновок до Голови Верховної Ради України, який повертає подання Вищiй радi правосуддя разом iз висновком комiтету для усунення недолiкiв.

     15. Обговорення питання про звiльнення члена Вищої ради правосуддя з посади на пленарному засiданнi Верховної Ради починається з оголошення головуючим на пленарному засiданнi Верховної Ради подання Вищої ради правосуддя.

     16. Питання про звiльнення члена Вищої ради правосуддя з посади розглядається в його присутностi.

     17. Пiсля оголошення подання Вищої ради правосуддя члену Вищої ради правосуддя, щодо якого розглядається питання про звiльнення, надається слово для виступу, вiн вiдповiдає на запитання народних депутатiв.

     18. У разi повторного неприбуття на засiдання Верховної Ради члена Вищої ради правосуддя, щодо якого розглядається питання про звiльнення, таке питання може бути розглянуто за його вiдсутностi.

     19. Рiшення про звiльнення члена Вищої ради правосуддя з посади приймається вiдкритим поiменним голосуванням.

     20. У разi якщо рiшення про звiльнення члена Вищої ради правосуддя з посади не прийнято, повторне голосування i повторний розгляд цього питання з тих самих пiдстав не допускається.

     21. Рiшення про обрання на посаду та звiльнення з посади члена Вищої ради правосуддя оформлюється вiдповiдною постановою Верховної Ради";

     є) статтю 212 викласти в такiй редакцiї:

     "Стаття 212. Порядок надання згоди на призначення на посаду та звiльнення з посади Президентом України Генерального прокурора

     1. Вiдповiдно до пункту 25 частини першої статтi 85 Конституцiї України Верховна Рада розглядає питання про надання згоди на призначення на посаду та звiльнення з посади Президентом України Генерального прокурора.

     2. Президент України подає до Верховної Ради письмове подання про надання згоди на призначення на посаду та звiльнення з посади Генерального прокурора. Подання про надання згоди на призначення Генерального прокурора подається разом з вiдомостями про кандидата на посаду (частина друга статтi 205 цього Регламенту).

     3. Верховна Рада розглядає подання Президента України не пiзнiше нiж через 10 днiв пiсля дня надходження цього подання до Верховної Ради.

     4. Пiд час розгляду питання про надання згоди на призначення на посаду Генерального прокурора у пленарному засiданнi Верховної Ради бере участь Президент України.

     5. Кандидату на посаду Генерального прокурора надається можливiсть вiдповiсти на запитання представникiв депутатських фракцiй (депутатських груп), народних депутатiв. Час для обговорення кандидатури на посаду Генерального прокурора та вiдповiдей на запитання визначається Верховною Радою i повинен становити не менше однiєї години.

     6. Комiтет, до предмета вiдання якого належить питання попереднього розгляду кандидатури на посаду Генерального прокурора та питання звiльнення з посади Президентом України Генерального прокурора, готує вiдповiдне рiшення та має право на виступ свого представника пiд час розгляду Верховною Радою питання про надання згоди на призначення на посаду Генерального прокурора.

     7. Рiшення про надання згоди Верховної Ради на призначення на посаду та звiльнення з посади Президентом України Генерального прокурора приймається вiдкритим поiменним голосуванням бiльшiстю голосiв народних депутатiв вiд конституцiйного складу Верховної Ради.

     8. Рiшення про надання згоди на призначення на посаду та звiльнення з посади Президентом України Генерального прокурора оформляється вiдповiдною постановою Верховної Ради";

     ж) статтi 214, 215, 216 та 2161 виключити;

     з) у назвi глави 34 слова "членами Вищої ради юстицiї" замiнити словами "членами Вищої ради правосуддя", а слова "суддями Конституцiйного Суду України" виключити;

     и) у статтi 217:

     частину першу викласти в такiй редакцiї:

     "1. Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, призначений Верховною Радою, члени Вищої ради правосуддя, обранi Верховною Радою, члени Центральної виборчої комiсiї складають присягу перед Верховною Радою у строки i за текстом, що визначенi вiдповiдно законами України "Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини", "Про Вищу раду правосуддя", "Про Центральну виборчу комiсiю". Складення присяги здiйснюється зазначеними особами особисто на пленарному засiданнi Верховної Ради";

     частину другу доповнити абзацом другим такого змiсту:

     "Член Вищої ради правосуддя складає присягу невiдкладно пiсля його обрання Верховною Радою";

     частини третю та четверту доповнити словами "якщо iнше не визначено цим Регламентом";

     у частинi п'ятiй слова "вiдповiдно", "обрана", "члена Вищої ради юстицiї", "чи обрання" виключити;

     у частинi шостiй слова "члена Вищої ради юстицiї" замiнити словами "члена Вищої ради правосуддя", а слова "суддi Конституцiйного Суду України" виключити;

     i) у назвi глави 35 слова "затримання чи арешт суддi Конституцiйного Суду України, суддi суду загальної юрисдикцiї" виключити;

     ї) у статтi 218:

     у частинi першiй слова "вiдповiдно до частини третьої статтi 126, статтi 149 Конституцiї України - на затримання чи арешт суддi Конституцiйного Суду України, суддi суду загальної юрисдикцiї" виключити;

     частину другу викласти в такiй редакцiї:

     "2. Подання про надання згоди на притягнення до кримiнальної вiдповiдальностi, затримання чи арешт народного депутата iнiцiюється прокурором. При цьому щодо кожного виду запобiжного заходу подається окреме подання. Подання щодо народного депутата повинно бути пiдтримано i внесено до Верховної Ради Генеральним прокурором (виконувачем обов'язкiв Генерального прокурора)";

     у частинi третiй слова "затримання чи арешт суддi суду загальної юрисдикцiї, суддi Конституцiйного Суду України" виключити;

     у частинi четвертiй слова "вiдповiдно Генеральному прокурору України (виконувачу обов'язкiв Генерального прокурора України) або Головi Верховного Суду України" замiнити словами "Генеральному прокурору (виконувачу обов'язкiв Генерального прокурора)";

     й) у статтi 220:

     частину другу викласти в такiй редакцiї:

     "2. У засiданнях комiтету бере участь Генеральний прокурор (виконувач обов'язкiв Генерального прокурора)";

     у частинi четвертiй слова "вiдповiдно Генеральному прокурору України (виконувачу обов'язкiв Генерального прокурора України) або Головi Верховного Суду України" замiнити словами "Генеральному прокурору (виконувачу обов'язкiв Генерального прокурора)";

     к) у статтi 221:

     у частинах першiй та другiй слова "затримання чи арешт суддi Конституцiйного Суду України, суддi суду загальної юрисдикцiї" виключити;

     у частинi третiй:

     у пунктi 1 слова "Генеральному прокурору України (виконувачу обов'язкiв Генерального прокурора України) чи Головi Верховного Суду України" замiнити словами "Генеральному прокурору (виконувачу обов'язкiв Генерального прокурора)";

     у пунктi 2 слова "суддi Конституцiйного Суду України, суддi суду загальної юрисдикцiї, щодо яких" замiнити словами "щодо якого";

     у пунктах 2 та 3 частини сьомої слова "суддi Конституцiйного Суду України, суддi суду загальної юрисдикцiї" виключити;

     у частинi дев'ятiй слова "вiдповiдно Генерального прокурора України (виконувача обов'язкiв Генерального прокурора України) чи Голову Верховного Суду України" замiнити словами "Генерального прокурора (виконувача обов'язкiв Генерального прокурора)";

     л) у частинi першiй статтi 240 слова "та суддiв судiв загальної юрисдикцiї" виключити;

     20) у Законi України "Про адвокатуру та адвокатську дiяльнiсть" (Вiдомостi Верховної Ради України, 2013 р., N 27, ст. 282):

     а) в абзацi шостому частини першої статтi 7 слова "членiв Вищої ради юстицiї (крiм тих, якi працюють у Вищiй радi юстицiї на постiйнiй основi)" виключити;

     б) у частинi першiй статтi 23 слова "Генеральний прокурор України" в усiх вiдмiнках замiнити словами "Генеральний прокурор" у вiдповiдному вiдмiнку;

     в) у пунктi 7 частини першої статтi 44 слова "Вищої ради юстицiї" замiнити словами "Вищої ради правосуддя";

     г) пункт 6 частини сьомої статтi 54 викласти в такiй редакцiї:

     "6) обирає двох членiв Вищої ради правосуддя";

     21) статтю 37 Закону України "Про Кабiнет Мiнiстрiв України" (Вiдомостi Верховної Ради України, 2014 р., N 13, ст. 222; 2015 р., N 2 - 3, ст. 12) викласти в такiй редакцiї:

     "Стаття 37. Вiдносини Кабiнету Мiнiстрiв України з органами судової влади

     1. Кабiнет Мiнiстрiв України може бути позивачем та вiдповiдачем у судах, зокрема звертатися до суду, якщо це необхiдно для здiйснення його повноважень у спосiб, що передбачений Конституцiєю та законами України.

     2. Iнтереси Кабiнету Мiнiстрiв України у судах представляє Мiнiстерство юстицiї України, якщо iнше не передбачено законами України або актами Кабiнету Мiнiстрiв України.

     3. Органи виконавчої влади, державнi пiдприємства, установи та органiзацiї зобов'язанi на вимогу Кабiнету Мiнiстрiв України або Мiнiстерства юстицiї України в установлений ними строк подати матерiали, необхiднi для розгляду справ у судах.

     4. Кабiнет Мiнiстрiв України взаємодiє iз Вищою радою правосуддя, iншими органами та установами системи правосуддя з питань, вiднесених до їх компетенцiї";

     22) у частинi п'ятiй статтi 27 Закону України "Про Нацiональне антикорупцiйне бюро України" (Вiдомостi Верховної Ради України, 2014 р., N 47, ст. 2051) слова "Генерального прокурора України" замiнити словами "Генерального прокурора";

     23) у Законi України "Про запобiгання корупцiї" (Вiдомостi Верховної Ради України, 2014 р., N 49, ст. 2056 iз наступними змiнами):

     а) у пунктi 1 частини першої статтi 3:

     у пiдпунктi "а" слова "Генеральний прокурор України" замiнити словами "Генеральний прокурор";

     пiдпункт "ґ" викласти в такiй редакцiї:

     "ґ) суддi, суддi Конституцiйного Суду України, Голова, заступник Голови, члени, iнспектори Вищої ради правосуддя, посадовi особи секретарiату Вищої ради правосуддя, Голова, заступник Голови, члени, iнспектори Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України, посадовi особи секретарiату цiєї Комiсiї, посадовi особи Державної судової адмiнiстрацiї України, присяжнi (пiд час виконання ними обов'язкiв у судi)";

     б) у частинi п'ятiй статтi 9:

     в абзацi першому слова "Генеральним прокурором України (виконувачем обов'язкiв Генерального прокурора України)" замiнити словами "Генеральним прокурором (виконувачем обов'язкiв Генерального прокурора)";

     в абзацi другому слова "Генеральний прокурор України" замiнити словами "Генеральний прокурор";

     в) в абзацi п'ятому частини першої статтi 19 слова "Вищiй радi юстицiї" замiнити словами "Вищiй радi правосуддя";

     г) у частинi другiй статтi 25 слова "членiв Вищої ради юстицiї (крiм тих, якi працюють у Вищiй радi юстицiї на постiйнiй основi), народних засiдателiв i" виключити;

     ґ) у частинi першiй статтi 35 слова "суддiв Конституцiйного Суду України та суддiв судiв загальної юрисдикцiї" замiнити словами "суддiв, суддiв Конституцiйного Суду України";

     д) статтю 45 доповнити частиною п'ятою такого змiсту:

     "5. Дiя роздiлу VII цього Закону не поширюється на посадових осiб закладiв, установ та органiзацiй, якi здiйснюють основну дiяльнiсть у сферi соцiального обслуговування населення, соцiальної та професiйної реабiлiтацiї iнвалiдiв i дiтей-iнвалiдiв, соцiального захисту ветеранiв вiйни та учасникiв антитерористичної операцiї, охорони здоров'я (крiм керiвникiв закладiв охорони здоров'я центрального, обласного, районного, мiського (мiст обласного значення, мiст Києва та Севастополя) рiвня), освiти (крiм керiвникiв вищих навчальних закладiв та їх заступникiв), науки (крiм президентiв Нацiональної академiї наук України та нацiональних галузевих академiй наук, перших вiце-президентiв, вiце-президентiв та головних учених секретарiв Нацiональної академiї наук України та нацiональних галузевих академiй наук, iнших членiв Президiї Нацiональної академiї наук України та президiй нацiональних галузевих академiй наук, обраних загальними зборами Нацiональної академiї наук України та нацiональних галузевих академiй наук вiдповiдно, керiвникiв науково-дослiдних iнститутiв та iнших наукових установ), культури, мистецтв, вiдновлення та збереження нацiональної пам'ятi, фiзичної культури, спорту, нацiонально-патрiотичного виховання";

     е) у примiтцi до статтi 50:

     пiсля слiв "член Центральної виборчої комiсiї" доповнити словами "член, iнспектор Вищої ради правосуддя, член, iнспектор Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України";

     слова "Генеральний прокурор України" замiнити словами "Генеральний прокурор";

     є) у статтi 56:

     частину другу пiсля абзацу другого доповнити новим абзацом такого змiсту:

     "Щодо кандидатiв на посади члена Вищої ради правосуддя, члена Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України, обрання яких здiйснюється з'їздом суддiв України, з'їздом адвокатiв України, всеукраїнською конференцiєю прокурорiв, з'їздом представникiв юридичних вищих навчальних закладiв та наукових установ, органiзацiя проведення спецiальної перевiрки покладається на секретарiат Вищої ради правосуддя, секретарiат Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України вiдповiдно".

     У зв'язку з цим абзаци третiй та четвертий вважати вiдповiдно абзацами четвертим та п'ятим;

     у примiтцi:

     пiсля слiв "члена Центральної виборчої комiсiї" доповнити словами "члена Вищої ради правосуддя, члена Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України";

     слова "Генерального прокурора України" замiнити словами "Генерального прокурора";

     24) пiдпункт 24 пункту 3 роздiлу III втратив чиннiсть

(у зв'язку з втратою чинностi Законом України вiд 14.10.2014р. N 1702-VII згiдно iз Законом України вiд 06.12.2019р. N 361-IX)

     25) у статтi 2 Закону України "Про здiйснення правосуддя та кримiнального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операцiї" (Вiдомостi Верховної Ради України, 2014 р., N 39, ст. 2009) слова "Генеральним прокурором України" замiнити словами "Генеральним прокурором";

     26) у Законi України "Про очищення влади" (Вiдомостi Верховної Ради України, 2014 р., N 44, ст. 2041):

     а) у статтi 2:

     у пунктi 2 слова "Генерального прокурора України" замiнити словами "Генерального прокурора";

     у пунктi 4 слова "членiв Вищої ради юстицiї" замiнити словами "членiв Вищої ради правосуддя", а слово "професiйних" виключити;

     б) у статтi 5:

     у частинi четвертiй:

     в абзацах першому та другому слово "професiйних" виключити;

     в абзацi третьому слова "Вищої ради юстицiї" замiнити словами "Вищої ради правосуддя";

     у частинi тринадцятiй слово "професiйного" виключити, а слова "Вищої ради юстицiї" замiнити словами "Вищої ради правосуддя";

     27) у Законi України "Про прокуратуру" (Вiдомостi Верховної Ради України, 2015 р., N 2 - 3, ст. 12 iз наступними змiнами):

     а) у частинi другiй статтi 6, статтях 7, 8, 81, 9, частинi першiй статтi 15, частинi четвертiй статтi 16, статтi 17, абзацi другому частини п'ятої статтi 19, статтi 21, абзацi третьому частини третьої статтi 23, статтi 24, частинi другiй статтi 25, абзацi третьому частини четвертої статтi 27, частинi першiй статтi 34, частинi другiй статтi 36, статтi 39, статтi 40, частинi першiй статтi 41, статтi 42, частинi п'ятiй статтi 46, статтях 49, 51, частинi другiй статтi 53, частинi другiй статтi 54, частинi другiй статтi 56, частинi другiй статтi 57, абзацi другому частини другої статтi 58, частинi другiй статтi 61, статтi 63, пунктi 1 частини дев'ятої статтi 71, частинi п'ятiй статтi 81, частинi першiй статтi 90, частинi другiй статтi 91, частинi другiй статтi 94 слова "Генеральний прокурор України" в усiх вiдмiнках замiнити словами "Генеральний прокурор" у вiдповiдному вiдмiнку;

     б) частину другу статтi 40 викласти в такiй редакцiї:

     "2. Строк повноважень Генерального прокурора становить шiсть рокiв. Одна й та ж особа не може обiймати посаду Генерального прокурора два строки поспiль";

     в) у пунктi 2 частини першої статтi 42, частинi п'ятiй статтi 49, частинi першiй статтi 50, статтях 53, 62, частинi першiй статтi 63, пунктi 1 частини першої статтi 64 слова "Вища рада юстицiї" в усiх вiдмiнках замiнити словами "Вища рада правосуддя" у вiдповiдному вiдмiнку;

     г) у статтях 45 - 47, пунктi 4 частини першої статтi 77, частинi третiй статтi 78 слова "скарга (заява)" в усiх вiдмiнках i числах замiнити словами "дисциплiнарна скарга" у вiдповiдному вiдмiнку та числi;

     ґ) у статтi 50:

     у частинi першiй слова "до Вищої ради юстицiї" замiнити словами "до Вищої ради правосуддя";

     у частинi другiй слова "Квалiфiкацiйно-дисциплiнарної комiсiї прокурорiв" замiнити словами "Вищої ради правосуддя";

     частину третю викласти в такiй редакцiї:

     "3. Подання адмiнiстративного позову до суду на рiшення Вищої ради правосуддя про притягнення прокурора до дисциплiнарної вiдповiдальностi або про неможливiсть подальшого перебування особи на посадi прокурора не зупиняє дiю такого рiшення, але суд у порядку забезпечення адмiнiстративного позову може вiдповiдною ухвалою зупинити дiю рiшення Вищої ради правосуддя про притягнення прокурора до дисциплiнарної вiдповiдальностi або про неможливiсть подальшого перебування особи на посадi";

     д) у частинi першiй статтi 66, статтях 67 - 70, частинах першiй i восьмiй статтi 71, частинi першiй статтi 72, частинi третiй статтi 73, пунктi 1 частини першої статтi 74 слова "всеукраїнська конференцiя працiвникiв прокуратури" в усiх вiдмiнках i числах замiнити словами "всеукраїнська конференцiя прокурорiв" у вiдповiдному вiдмiнку i числi;

     е) у частинi другiй статтi 67:

     у пунктi 2 слова "призначає членiв Вищої ради юстицiї" замiнити словами "обирає членiв Вищої ради правосуддя";

     у пунктi 4 слова "Кодекс професiйної етики та поведiнки працiвникiв прокуратури" замiнити словами "Кодекс професiйної етики та поведiнки прокурорiв";

     є) у статтi 78:

     абзац перший частини восьмої доповнити словами "а також порядок i строк оскарження рiшення, в тому числi дозвiл особi, яка подала дисциплiнарну скаргу, на оскарження рiшення, якщо вiн наданий";

     доповнити частиною десятою такого змiсту:

     "10. Особа, яка подала дисциплiнарну скаргу про вчинення прокурором дисциплiнарного проступку, має право оскаржити рiшення Квалiфiкацiйно-дисциплiнарної комiсiї прокурорiв до Вищої ради правосуддя за наявностi дозволу Квалiфiкацiйно-дисциплiнарної комiсiї прокурорiв на таке оскарження";

     ж) у пунктi 2 роздiлу XII "Прикiнцевi положення" слова "До затвердження всеукраїнською конференцiєю працiвникiв прокуратури Кодексу професiйної етики та поведiнки працiвникiв прокуратури" замiнити словами "До затвердження всеукраїнською конференцiєю прокурорiв Кодексу професiйної етики та поведiнки прокурорiв";

     з) у роздiлi XIII "Перехiднi положення":

     у пунктi 61:

     слова "всеукраїнської конференцiї працiвникiв прокуратури" замiнити словами "всеукраїнської конференцiї прокурорiв";

     доповнити абзацом другим такого змiсту:

     "У разi необхiдностi звiльнення або обрання члена Вищої ради правосуддя до набрання чинностi вiдповiдними положеннями цього Закону скликання та проведення всеукраїнської конференцiї прокурорiв для обрання чи звiльнення членiв Вищої ради правосуддя здiйснюється в порядку, затвердженому Генеральним прокурором";

     пункт 8 виключити;

     28) у статтi 23 Закону України "Про пробацiю" (Вiдомостi Верховної Ради України, 2015 р., N 13, ст. 93) слова "Генеральний прокурор України" замiнити словами "Генеральний прокурор";

     29) в абзацi третьому пункту 1 частини першої статтi 7 Закону України "Про Рахункову палату" (Вiдомостi Верховної Ради України, 2015 р., N 36, ст. 360) слова "Вищої ради юстицiї" замiнити словами "Вищої ради правосуддя";

     30) у пунктi 2 частини першої статтi 5 Закону України "Про Нацiональне агентство України з питань виявлення, розшуку та управлiння активами, одержаними вiд корупцiйних та iнших злочинiв" (Вiдомостi Верховної Ради України, 2016 р., N 1, ст. 2) слова "Генеральним прокурором України" замiнити словами "Генеральним прокурором";

     31) у Законi України "Про державну службу" (Вiдомостi Верховної Ради України, 2016 р., N 4, ст. 43):

     а) статтю 5 доповнити частиною четвертою такого змiсту:

     "4. Особливостi правового регулювання державної служби в системi правосуддя визначаються законодавством про судоустрiй i статус суддiв";

     б) в абзацi четвертому пункту 1 частини другої статтi 6:

     слова "Верховного Суду України" замiнити словами "Верховного Суду";

     доповнити словами "керiвникiв секретарiатiв Вищої ради правосуддя, Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України та їх заступникiв, Голови Державної судової адмiнiстрацiї України та його заступникiв";

     в) пункт 6 частини другої статтi 14 виключити;

     г) у статтi 91:

     у частинi першiй слова "Верховного Суду України" та "Вищої ради юстицiї" замiнити вiдповiдно словами "Верховного Суду" та "Вищої ради правосуддя";

     частину другу доповнити словами "а керiвники апаратiв (секретарiатiв) судiв, органiв та установ системи правосуддя - з особливостями, передбаченими законодавством про судоустрiй i статус суддiв";

     ґ) частину четверту статтi 92 доповнити абзацом другим такого змiсту:

     "Особливостi патронатної служби в судах, органах та установах системи правосуддя визначаються законодавством про судоустрiй i статус суддiв";

     32) у текстi Закону України "Про Державне бюро розслiдувань" (Вiдомостi Верховної Ради України, 2016 р., N 6, ст. 55) слова "Генеральний прокурор України" в усiх вiдмiнках замiнити словами "Генеральний прокурор" у вiдповiдному вiдмiнку;

     33) у Законi України "Про судоустрiй i статус суддiв" (Вiдомостi Верховної Ради України, 2016 р., N 31, ст. 545):

     а) пункт 3 частини першої статтi 28 викласти в такiй редакцiї:

     "3) має досвiд професiйної дiяльностi адвоката, в тому числi щодо здiйснення представництва в судi та/або захисту вiд кримiнального обвинувачення щонайменше сiм рокiв";

     б) пункт 3 частини першої статтi 38 викласти в такiй редакцiї:

     "3) має досвiд професiйної дiяльностi адвоката, в тому числi щодо здiйснення представництва в судi та/або захисту вiд кримiнального обвинувачення щонайменше десять рокiв";

     в) пункти 3 та 4 частини шостої статтi 69 викласти в такiй редакцiї:

     "3) науковим ступенем - науковий ступiнь у сферi права, здобутий у вищому навчальному закладi (унiверситетi, академiї чи iнститутi, крiм вищих вiйськових навчальних закладiв) чи науковiй установi України або аналогiчному вищому навчальному закладi чи науковiй установi iноземної держави. Науковий ступiнь, здобутий у вищому навчальному закладi чи науковiй установi iноземної держави, повинен бути визнаний в Українi в установленому законодавством порядку;

     4) стажем наукової роботи - стаж професiйної дiяльностi у сферi права на посадах наукових (науково-педагогiчних) працiвникiв у вищому навчальному закладi (унiверситетi, академiї чи iнститутi, крiм вищих вiйськових навчальних закладiв) чи науковiй установi України або аналогiчному вищому навчальному закладi чи науковiй установi iноземної держави";

     г) частину першу статтi 88 доповнити абзацом другим такого змiсту:

     "Якщо Громадська рада доброчесностi у своєму висновку встановила, що суддя (кандидат на посаду суддi) не вiдповiдає критерiям професiйної етики та доброчесностi, то Вища квалiфiкацiйна комiсiя суддiв України може ухвалити рiшення про пiдтвердження здатностi такого суддi (кандидата на посаду суддi) здiйснювати правосуддя у вiдповiдному судi лише у разi, якщо таке рiшення пiдтримане не менше нiж одинадцятьма її членами";

     ґ) частину четверту статтi 101 доповнити абзацом другим такого змiсту:

     "Вища квалiфiкацiйна комiсiя суддiв України може переглядати рiшення, прийнятi палатою чи колегiєю, щодо допуску до конкурсу або добору";

     д) статтю 103 доповнити частиною п'ятою такого змiсту:

     "5. Iнспектори Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України не є державними службовцями, їх статус визначається цим Законом. Особливостi дiяльностi визначаються Положенням про iнспектора Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України, яке затверджується Вищою квалiфiкацiйною комiсiєю суддiв України";

     е) частини третю та п'яту статтi 142 викласти в такiй редакцiї:

     "3. Щомiсячне довiчне грошове утримання виплачується суддi у вiдставцi в розмiрi 50 вiдсоткiв суддiвської винагороди суддi, який працює на вiдповiднiй посадi. За кожний повний рiк роботи на посадi суддi понад 20 рокiв розмiр щомiсячного довiчного грошового утримання збiльшується на два вiдсотки грошового утримання суддi";

     "5. Пенсiя або щомiсячне довiчне грошове утримання суддi виплачується незалежно вiд заробiтку (прибутку), отримуваного суддею пiсля виходу у вiдставку. Щомiсячне довiчне грошове утримання суддям виплачується органами Пенсiйного фонду України за рахунок коштiв Державного бюджету України";

     є) у частинi першiй статтi 150 слова "та Нацiональної школи суддiв України" виключити;

     ж) частину восьму статтi 155 викласти в такiй редакцiї:

     "8. В апаратах судiв можуть створюватися управлiння, вiддiли, сектори, що здiйснюють свої функцiї на пiдставi положень, якi затверджуються керiвником апарату вiдповiдного суду";

     з) у роздiлi XII "Прикiнцевi та перехiднi положення":

     пункт 3 пiсля абзацу першого доповнити новим абзацом такого змiсту:

     "Господарськi суди Автономної Республiки Крим, областей, мiст Києва та Севастополя продовжують здiйснювати свої повноваження без обмеження строком до утворення та початку дiяльностi окружних господарських судiв, юрисдикцiя яких розповсюджується на вiдповiдну територiю".

     У зв'язку з цим абзац другий вважати абзацом третiм;

     пункт 22 доповнити абзацом другим такого змiсту:

     "Суддi, якi на день набрання чинностi цим Законом пройшли квалiфiкацiйне оцiнювання та пiдтвердили свою здатнiсть здiйснювати правосуддя у вiдповiдному судi, до 1 сiчня 2017 року отримують суддiвську винагороду, визначену вiдповiдно до положень Закону України "Про судоустрiй i статус суддiв" (Вiдомостi Верховної Ради України, 2010 р., NN 41 - 45, ст. 529; 2015 р., NN 18 - 20, ст. 132 iз наступними змiнами)";

     пункт 25 викласти в такiй редакцiї:

     "25. Право на отримання щомiсячного довiчного грошового утримання у розмiрi, визначеному цим Законом, має суддя, який за результатами квалiфiкацiйного оцiнювання пiдтвердив вiдповiднiсть займанiй посадi (здатнiсть здiйснювати правосуддя у вiдповiдному судi) або призначений на посаду суддi за результатами конкурсу, проведеного пiсля набрання чинностi цим Законом, та працював на посадi суддi щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього вiдповiдного рiшення за результатами такого квалiфiкацiйного оцiнювання або конкурсу.

     В iнших випадках, коли суддя iде у вiдставку пiсля набрання чинностi цим Законом, розмiр щомiсячного довiчного грошового утримання становить 80 вiдсоткiв суддiвської винагороди, обчисленої вiдповiдно до положень Закону України "Про судоустрiй i статус суддiв" (Вiдомостi Верховної Ради України, 2010 р., NN 41 - 45, ст. 529; 2015 р., NN 18 - 20, ст. 132 iз наступними змiнами). За кожний повний рiк роботи на посадi суддi понад 20 рокiв розмiр щомiсячного довiчного грошового утримання збiльшується на два вiдсотки грошового утримання суддi, але не може бути бiльшим нiж 90 вiдсоткiв суддiвської винагороди суддi, обчисленої вiдповiдно до зазначеного Закону";

     пункт 26 доповнити абзацом другим такого змiсту:

     "Встановити, що до 1 сiчня 2017 року для членiв Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України розмiр посадового окладу становить 10 розмiрiв мiнiмальної заробiтної плати, збiльшених на коефiцiєнт 1,3, та зберiгаються надбавки i доплати, передбаченi законодавством, що дiяло до набрання чинностi цим Законом";

     пункт 34 доповнити абзацом четвертим такого змiсту:

     "Суддi, призначенi чи обранi на посаду до набрання чинностi цим Законом, зберiгають визначення стажу роботи на посадi суддi вiдповiдно до законодавства, що дiяло на день їх призначення (обрання)";

     у пiдпунктi 1 пункту 46 слова "у судах, мiж судами, мiж судами та органами суддiвського врядування" замiнити словами "у судах, в органах суддiвського врядування, мiж судами, мiж судами та органами суддiвського врядування";

     34) у Законi України "Про органи та осiб, якi здiйснюють примусове виконання судових рiшень i рiшень iнших органiв" (Вiдомостi Верховної Ради України, 2016 р., N 29, ст. 535):

     а) у статтi 24:

     частину третю доповнити абзацами другим - четвертим такого змiсту:

     "Протягом перших трьох рокiв зайняття дiяльнiстю приватного виконавця мiнiмальний розмiр страхової суми за договором страхування цивiльно-правової вiдповiдальностi приватного виконавця не може бути меншим загальної суми стягнення за виконавчими документами, що перебувають на виконаннi у приватного виконавця протягом року, але не менше 1 тисячi мiнiмальних розмiрiв заробiтної плати станом на початок вiдповiдного календарного року.

     Строк зайняття дiяльнiстю приватного виконавця обчислюється з дня внесення iнформацiї про приватного виконавця до Єдиного реєстру приватних виконавцiв України.

     До строку зайняття дiяльнiстю приватного виконавця не зараховується строк зупинення дiяльностi приватного виконавця";

     частину четверту пiсля слова "перевищує" доповнити словом "мiнiмальний";

     б) частину першу статтi 27 пiсля слiв "з урахуванням" доповнити словами "суми стягнення та";

     35) у Законi України "Про виконавче провадження" (Вiдомостi Верховної Ради України, 2016 р., N 30, ст. 542):

     а) у статтi 4:

     у частинi першiй:

     пункт 4 доповнити абзацом другим такого змiсту:

     "реєстрацiйний номер облiкової картки платника податкiв або серiя та номер паспорта (для фiзичних осiб, якi через свої релiгiйнi переконання в установленому порядку вiдмовилися вiд прийняття реєстрацiйного номера облiкової картки платника податкiв та повiдомили про це вiдповiдний контролюючий орган i мають вiдмiтку в паспортi) боржника (для фiзичних осiб - платникiв податкiв)";

     в абзацi дев'ятому слова "реєстрацiйний номер облiкової картки платника податкiв або серiя та номер паспорта (для фiзичних осiб, якi через свої релiгiйнi переконання в установленому порядку вiдмовилися вiд прийняття реєстрацiйного номера облiкової картки платника податкiв та повiдомили про це вiдповiдний контролюючий орган i мають вiдмiтку в паспортi) боржника (для фiзичних осiб - платникiв податкiв)" виключити;

     частину четверту доповнити абзацом тринадцятим такого змiсту:

     "При поверненнi стягувачу виконавчого документа без прийняття до виконання стягувачу повертається сплачений ним авансовий внесок";

     б) частину другу статтi 5 доповнити абзацами тринадцятим - п'ятнадцятим такого змiсту:

     "Протягом першого року зайняття дiяльнiстю приватного виконавця, приватний виконавець не може здiйснювати примусове виконання рiшень за якими сума стягнення становить двадцять та бiльше мiльйонiв гривень або еквiвалентну суму в iноземнiй валютi.

     Строк зайняття дiяльнiстю приватного виконавця обчислюється з дня внесення iнформацiї про приватного виконавця до Єдиного реєстру приватних виконавцiв України.

     До строку зайняття дiяльнiстю приватного виконавця не зараховується строк зупинення дiяльностi приватного виконавця";

     в) частину четверту статтi 15 доповнити абзацом другим такого змiсту:

     "За рiшеннями про стягнення судового збору, про накладення штрафу (як засобу процесуального примусу) стягувачем є Державна судова адмiнiстрацiя України";

     г) у пунктi 19 частини третьої статтi 18 слова "який видав виконавчий документ" виключити;

     ґ) у частинi другiй статтi 26:

     абзац перший пiсля слова "характеру" доповнити словами "та рiшень про забезпечення позову";

     доповнити абзацом дев'ятим такого змiсту:

     "У разi виконання рiшення Європейського суду з прав людини авансовий внесок не сплачується";

     д) в абзацi першому частини третьої статтi 36 слово "державний" виключити;

     е) у пунктi 2 частини першої статтi 37 слова "протягом року" виключити;

     є) частину третю статтi 40 викласти в такiй редакцiї:

     "3. У разi повернення виконавчого документа стягувачу з пiдстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статтi 37 цього Закону, закiнчення виконавчого провадження з пiдстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крiм випадку, передбаченого частиною дев'ятою статтi 27 цього Закону), 11, 14 i 15 частини першої статтi 39 цього Закону, якщо виконавчий збiр не стягнуто, державний виконавець не пiзнiше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закiнчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом";

     ж) у частинi третiй статтi 52 слово "державного" виключити;

     з) у частинi четвертiй статтi 58 слова "акта опису та арешту майна" замiнити словами "постанови про опис та арешт майна (коштiв) боржника";

     и) у частинi восьмiй статтi 61 слова "початковою" та "початкова" виключити;

     i) в абзацi третьому частини третьої статтi 74 пiсля слова "або" слово "державний" виключити, а пiсля слiв "винесених у виконавчому провадженнi" слова "державним виконавцем" виключити;

     ї) роздiл XIII "Прикiнцевi та перехiднi положення" доповнити пунктом 11 такого змiсту:

     "11. До 1 сiчня 2018 року приватний виконавець не може здiйснювати примусове виконання рiшень за якими сума стягнення становить шiсть та бiльше мiльйонiв гривень або еквiвалентну суму в iноземнiй валютi";

     36) у Законi України "Про адмiнiстративнi послуги" (Вiдомостi Верховної Ради України, 2013 р., N 32, ст. 409; 2016 р., N 3, ст. 30):

     а) у частинi сьомiй статтi 11 слова "Суб'єкт надання адмiнiстративних послуг не може" замiнити словами "Орган виконавчої влади, iнший державний орган, орган влади Автономної Республiки Крим, орган мiсцевого самоврядування, їх посадовi особи не можуть";

     б) у частинi третiй статтi 18 слова "Суб'єкти надання адмiнiстративних послуг" замiнити словами "Орган виконавчої влади, iнший державний орган, орган влади Автономної Республiки Крим, орган мiсцевого самоврядування, їх посадовi особи";

     37) у частинi першiй статтi 14 Закону України "Про безоплатну правову допомогу" (Вiдомостi Верховної Ради України, 2011 р., N 51, ст. 577; 2013 р., N 21, ст. 208; 2015 р., N 2 - 3, ст. 12; 2016 р., N 10, ст. 99, N 27, ст. 521):

     а) пункт 1 викласти у такiй редакцiї:

     "1) особи, якi перебувають пiд юрисдикцiєю України, якщо їхнiй середньомiсячний дохiд не перевищує двох розмiрiв прожиткового мiнiмуму, розрахованого та затвердженого вiдповiдно до закону для осiб, якi належать до основних соцiальних i демографiчних груп населення, а також iнвалiди, якi отримують пенсiю або допомогу, що призначається замiсть пенсiї, у розмiрi, що не перевищує двох прожиткових мiнiмумiв для непрацездатних осiб - на всi види правових послуг, передбачених частиною другою статтi 13 цього Закону";

     б) доповнити пунктами 21 i 22 такого змiсту:

     "21) внутрiшньо перемiщенi особи - на всi види правових послуг, передбачених частиною другою статтi 13 цього Закону;

     22) громадяни України, якi звернулися iз заявою про взяття їх на облiк як внутрiшньо перемiщених осiб, - на правовi послуги, передбаченi пунктами 2 i 3 частини другої статтi 13 цього Закону, з питань, пов'язаних з отриманням довiдки про взяття на облiк внутрiшньо перемiщеної особи, до моменту отримання довiдки про взяття на облiк внутрiшньо перемiщеної особи";

     в) у пунктi 9 слова "на правовi послуги, передбаченi пунктами 1-3 частини другої статтi 13 цього Закону, стосовно питань, пов'язаних з їх соцiальним захистом" замiнити словами "на всi види правових послуг, передбачених частиною другою статтi 13 цього Закону";

     г) доповнити пунктом 91 такого змiсту:

     "91) особи, якi перебувають пiд юрисдикцiєю України i звернулися для отримання статусу особи, на яку поширюється дiя Закону України "Про статус ветеранiв вiйни, гарантiї їх соцiального захисту", - на правовi послуги, передбаченi пунктами 2 i 3 частини другої статтi 13 цього Закону, - до моменту прийняття рiшення про надання такого статусу";

     38) абзац перший частини десятої статтi 33 Закону України "Про вищу освiту" (Вiдомостi Верховної Ради України, 2014 р., N 37 - 38, ст. 2004; 2015 р., N 52, ст. 482) пiсля слiв "у сферi цивiльного захисту" доповнити словами "центрального органу виконавчої влади, який забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi виконання кримiнальних покарань".

     4. Вища рада правосуддя утворюється шляхом реорганiзацiї Вищої ради юстицiї.

     5. Члени Вищої ради юстицiї, призначенi або обранi до набрання чинностi Законом України "Про внесення змiн до Конституцiї України (щодо правосуддя)", набувають статусу члена Вищої ради правосуддя та здiйснюють повноваження членiв Вищої ради правосуддя протягом строку, на який вони були призначенi чи обранi, але не довше, нiж до 30 квiтня 2019 року.

     Частини шоста та дев'ята статтi 6 цього Закону щодо обмеження права адвоката брати участь в органi професiйного самоврядування та обов'язку припинити участь в органах адвокатського самоврядування застосовуються до членiв Вищої ради правосуддя, якi призначенi (обранi) пiсля набрання чинностi цим Законом.

     6. Мiнiстр юстицiї України та Генеральний прокурор України припиняють свої повноваження як члени Вищої ради юстицiї з дня набрання чинностi Законом України "Про внесення змiн до Конституцiї України (щодо правосуддя)". Голова Верховного Суду України припиняє свої повноваження як член Вищої ради юстицiї пiсля обрання Голови Верховного Суду.

     7. Якщо на день набрання чинностi Законом України "Про внесення змiн до Конституцiї України (щодо правосуддя)" вiдповiдним суб'єктом не призначено кiлькiсть членiв Вищої ради юстицiї, яких такий суб'єкт мав призначити вiдповiдно до закону, члена Вищої ради правосуддя на вiдповiдну вакантну посаду обирає з'їзд суддiв України у межах визначеної Конституцiєю України кiлькостi членiв Вищої ради правосуддя, якi обираються з'їздом суддiв України.

     До утворення Верховного Суду у порядку i складi, що визначенi Законом України "Про судоустрiй i статус суддiв" вiд 2 червня 2016 року N 1402-VIII, обрання делегатiв на з'їзд суддiв України здiйснюється з такими особливостями:

     1) збори суддiв Верховного Суду України обирають трьох делегатiв;

     2) збори суддiв Вищого спецiалiзованого суду України з розгляду цивiльних i кримiнальних справ, збори суддiв Вищого господарського суду України, збори суддiв Вищого адмiнiстративного суду України обирають по одному делегату вiд двадцяти суддiв, якi працюють у вiдповiдному судi.

     8. До 1 сiчня 2018 року суддя, який обирається (призначається) членом Вищої ради правосуддя, крiм визначених цим Законом вимог, повинен мати стаж роботи на посадi суддi не менше 10 рокiв.

     9. Встановити, що до 1 сiчня 2017 року для членiв Вищої ради правосуддя розмiр посадового окладу становить 10 розмiрiв мiнiмальної заробiтної плати, збiльшених на коефiцiєнт 1, 3, та зберiгаються надбавки i доплати, передбаченi законодавством, що дiяло до набрання чинностi цим Законом.

     10. Голова Вищої ради юстицiї, його заступник набувають статусу та здiйснюють повноваження вiдповiдно Голови Вищої ради правосуддя, його заступника, визначенi цим Законом, до закiнчення строку, на який вони були обранi.

     11. Упродовж строку, визначеного пiдпунктом 7 пункту 161 роздiлу XV "Перехiднi положення" Конституцiї України, Президент України здiйснює переведення суддiв за поданням Вищої ради правосуддя, яке вноситься на пiдставi та в межах рекомендацiї Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України або на пiдставi подання Дисциплiнарної палати Вищої ради правосуддя.

     12. Питання про звiльнення суддi з пiдстави, визначеної пiдпунктом 4 пункту 161 роздiлу XV "Перехiднi положення" Конституцiї України, розглядаються на засiданнi Вищої ради правосуддя в пленарному складi на пiдставi подання Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України в порядку, визначеному статтею 56 цього Закону. Оскарження рiшення про звiльнення суддi за результатами оцiнювання вiдбувається в порядку, встановленому статтею 57 цього Закону.

     13. Матерiали та подання Вищої ради юстицiї про призначення на посади суддiв вперше, не розглянутi до дня набрання чинностi Законом України "Про внесення змiн до Конституцiї України (щодо правосуддя)", передаються до Вищої ради правосуддя для вирiшення питання про призначення вiдповiдних суддiв (внесення вiдповiдних подань).

     Кандидати на посаду суддi, матерiали щодо яких переданi до Вищої ради правосуддя згiдно з абзацом першим цього пункту i якi на шiстдесятий день з дня набрання чинностi Законом України "Про судоустрiй i статус суддiв" вiд 2 червня 2016 року N 1402-VIII не вiдповiдають вимогам для призначення на посаду суддi вiдповiдно до Конституцiї України, припиняють участь у процедурах призначення на посаду суддi.

     Кандидати на посаду суддi, матерiали щодо яких переданi до Вищої ради правосуддя згiдно з абзацом першим цього пункту, якi не пiзнiше нiж на шiстдесятий день з дня набрання чинностi Законом України "Про судоустрiй i статус суддiв" вiд 2 червня 2016 року N 1402-VIII вiдповiдають вимогам для призначення на посаду суддi вiдповiдно до Конституцiї України та Закону України "Про судоустрiй i статус суддiв" вiд 2 червня 2016 року N 1402-VIII, проходять спецiальну перевiрку та беруть участь у конкурсi на зайняття посади суддi. Якщо за результатами квалiфiкацiйного iспиту, складеного до набрання чинностi Законом України "Про судоустрiй i статус суддiв" вiд 2 червня 2016 року N 1402-VIII, кандидат на посаду суддi набрав менше 75 вiдсоткiв максимально можливого бала квалiфiкацiйного iспиту, то такий кандидат повторно складає квалiфiкацiйний iспит, проходить спецiальну перевiрку та бере участь у конкурсi на зайняття посади суддi.

(абзац третiй пункту 13 роздiлу III у редакцiї Закону України вiд 03.10.2017р. N 2147-VIII)

     Для проведення спецiальної перевiрки, квалiфiкацiйного iспиту та конкурсу на зайняття посади суддi Вища рада правосуддя передає вiдповiднi матерiали Вищiй квалiфiкацiйнiй комiсiї суддiв України.

     Матерiали та рекомендацiї Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України про обрання суддiв безстроково, щодо яких на день набрання чинностi Законом України "Про внесення змiн до Конституцiї України (щодо правосуддя)" рiшення не прийнято, розглядаються Вищою радою правосуддя в порядку, встановленому главою 2 роздiлу II цього Закону.

     За результатами квалiфiкацiйного оцiнювання суддя, призначений на посаду строком на п'ять рокiв до набрання чинностi Законом України "Про внесення змiн до Конституцiї України (щодо правосуддя)", повноваження якого припинилися iз закiнченням строку, на який його було призначено, може бути призначений на посаду за поданням Вищої ради правосуддя за умови пiдтвердження вiдповiдностi цiй посадi згiдно з пiдпунктами 2 та 4 пункту 161 роздiлу XV "Перехiднi положення" Конституцiї України.

     Рекомендацiї Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України про призначення кандидатiв на посаду суддi до судiв, якi знаходяться в районi проведення антитерористичної операцiї i в яких неможливо здiйснювати правосуддя, не розглянутi Вищою радою юстицiї, повертаються до Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України. Зазначенi кандидати, якi не пiзнiше нiж на шiстдесятий день з дня набрання чинностi Законом України "Про судоустрiй i статус суддiв" вiд 2 червня 2016 року N 1402-VIII вiдповiдають вимогам для призначення на посаду суддi вiдповiдно до Конституцiї України та Закону України "Про судоустрiй i статус суддiв" вiд 2 червня 2016 року N 1402-VIII, проходять спецiальну перевiрку та беруть участь у конкурсi на зайняття вакантних посад суддi у судах Донецької та Луганської областей, незалежно вiд результатiв квалiфiкацiйного iспиту, складеного до набрання чинностi цим Законом.

     Вища рада правосуддя розглядає питання щодо призначення суддiв вищого спецiалiзованого суду або Верховного Суду в порядку, передбаченому статтею 36 цього Закону. Особливостi призначення суддiв на посади суддiв вищого спецiалiзованого суду або Верховного Суду визначаються статтею 81 та частиною другою статтi 82 Закону України "Про судоустрiй i статус суддiв".

     14. Матерiали та подання Вищої ради юстицiї про звiльнення суддiв, за якими до набрання чинностi Законом України "Про внесення змiн до Конституцiї України (щодо правосуддя)" не прийнято рiшення Президентом України чи Верховною Радою України, передаються до Вищої ради правосуддя для ухвалення рiшення про звiльнення суддiв з посад з пiдстав, зазначених у поданнях. Рiшення про звiльнення суддi з посади ухвалюється Вищою радою правосуддя у пленарному складi без виклику суддi, щодо якого розглядається питання про звiльнення. Регламентом Вищої ради правосуддя може бути передбачена спрощена процедура розгляду цього питання.

     Суддя, щодо якого до набрання чинностi Законом України "Про внесення змiн до Конституцiї України (щодо правосуддя)" Вищою радою юстицiї внесено подання про його звiльнення з посади за порушення ним присяги i рiшення щодо якого не було прийнято Президентом України чи Верховною Радою України, звiльняється з посади суддi на пiдставi пункту 3 частини шостої статтi 126 Конституцiї України.

     У разi якщо суддю з будь-яких причин не звiльнено з посади у зв'язку з досягненням шiстдесяти п'яти рокiв до набрання чинностi Законом України "Про внесення змiн до Конституцiї України (щодо правосуддя)", його повноваження припиняються з 30 вересня 2016 року, крiм випадку, якщо до 30 вересня 2016 року у встановленому законом порядку суддею було подано заяву про вiдставку. У разi якщо суддею було подано заяву про вiдставку, Вища рада правосуддя розглядає таку заяву у порядку, визначеному цим Законом, та ухвалює одне з таких рiшень:

     1) рiшення про звiльнення суддi з посади у зв'язку з поданням заяви про вiдставку на пiдставi пункту 4 частини шостої статтi 126 Конституцiї України;

     2) рiшення про вiдмову у звiльненнi суддi з посади у зв'язку з поданням заяви про вiдставку, якщо суддя не має стажу роботи на посадi суддi, необхiдного для виходу у вiдставку вiдповiдно до законодавства, яке дiяло на день подання суддею заяви про вiдставку. У такому випадку повноваження суддi припиняються з 30 вересня 2016 року.

     15. Заяви про порушення вимог законодавства щодо несумiсностi, в тому числi звернення Мiнiстерства юстицiї України, поданi вiдповiдно до Закону України "Про очищення влади", а також провадження щодо порушення вимог законодавства щодо несумiсностi, вiдкритi Вищою радою юстицiї до набрання чинностi Законом України "Про внесення змiн до Конституцiї України (щодо правосуддя)", рiшення стосовно яких не прийнято, передаються Вищiй радi правосуддя для розгляду та прийняття рiшень у порядку, визначеному цим Законом для розгляду справ щодо несумiсностi.

     16. Верховна Рада України протягом 30 днiв з дня набрання чинностi Законом України "Про внесення змiн до Конституцiї України (щодо правосуддя)" передає Вищiй радi правосуддя документи (матерiали) про переведення суддiв для внесення подання Президенту України.

     17. Заява (скарга) щодо поведiнки суддi, передана Вищою квалiфiкацiйною комiсiєю суддiв України для розгляду Вищiй радi правосуддя чи її Дисциплiнарним палатам пiсля набрання чинностi Законом України "Про судоустрiй i статус суддiв" вiд 2 червня 2016 року N 1402-VIII, залишається без розгляду та долучається до суддiвського досьє, якщо на день набрання чинностi Законом України "Про судоустрiй i статус суддiв" вiд 2 червня 2016 року N 1402-VIII сплив строк притягнення суддi до дисциплiнарної вiдповiдальностi за фактом, викладеним у цiй заявi (скарзi). Регламентом Вищої ради правосуддя може бути передбачена спрощена процедура попередньої перевiрки заяв (скарг), якi були поданi до Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України ранiше, нiж за три роки до набрання чинностi Законом України "Про судоустрiй i статус суддiв" вiд 2 червня 2016 року N 1402-VIII.

     Звернення та скарги на дiї суддiв, щодо яких станом на 29 вересня 2016 року сплив строк притягнення до дисциплiнарної вiдповiдальностi, не пiдлягають розгляду (а якщо провадження по ним вiдкрито, воно пiдлягає закриттю), окрiм заяв та скарг на дiї суддiв, визначенi в статтi 3 Закону України "Про вiдновлення довiри до судової влади в Українi". Скарги та звернення долучаються до суддiвського досьє.

     18. Рiшення вiдповiдного органу про притягнення до дисциплiнарної вiдповiдальностi суддi чи прокурора у дисциплiнарних справах, вiдкритих до набрання чинностi Законом України "Про судоустрiй i статус суддiв" вiд 2 червня 2016 року N 1402-VIII, оскаржуються до Вищої ради правосуддя та розглядаються нею у пленарному складi в порядку, встановленому цим Законом.

     Скарги на рiшення вiдповiдного органу про притягнення до дисциплiнарної вiдповiдальностi суддi чи прокурора у дисциплiнарних справах, не розглянутi Вищою радою юстицiї до набрання чинностi Законом України "Про судоустрiй i статус суддiв" вiд 2 червня 2016 року N 1402-VIII, розглядаються Вищою радою правосуддя у пленарному складi в порядку, встановленому цим Законом.

     19. Заяви (скарги) щодо поведiнки суддiв мiсцевих та апеляцiйних судiв, переданi Вищою квалiфiкацiйною комiсiєю суддiв України Вищiй радi правосуддя, розглядаються Дисциплiнарними палатами Вищої ради правосуддя в порядку, встановленому цим Законом. Перевiрка заяви (скарги) на вiдповiднiсть вимогам, визначеним на день її подання, здiйснюється членом Вищої ради правосуддя одноособово.

     Рiшення Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України про направлення рекомендацiї до Вищої ради юстицiї для вирiшення питання щодо внесення подання про звiльнення суддi з посади, прийнятi до набрання чинностi Законом України "Про судоустрiй i статус суддiв" вiд 2 червня 2016 року N 1402-VIII, Вища рада правосуддя розглядає в порядку, встановленому главою 6 роздiлу II цього Закону. За результатом розгляду Вища рада правосуддя може прийняти рiшення про звiльнення суддi з посади на пiдставi пункту 3 частини шостої статтi 126 Конституцiї України.

     20. Попередня перевiрка заяв (скарг) щодо поведiнки суддiв Верховного Суду України, Вищого спецiалiзованого суду України з розгляду цивiльних i кримiнальних справ, Вищого господарського суду України, Вищого адмiнiстративного суду України, якi надiйшли до Вищої ради юстицiї до набрання чинностi Законом України "Про судоустрiй i статус суддiв" вiд 2 червня 2016 року N 1402-VIII, здiйснюється членом Вищої ради правосуддя, визначеним автоматизованим розподiлом мiж членами Вищої ради юстицiї, проведеним до набрання чинностi цим Законом.

     21. Дисциплiнарнi справи, вiдкритi Вищою радою юстицiї до набрання чинностi Законом України "Про судоустрiй i статус суддiв" вiд 2 червня 2016 року N 1402-VIII, Дисциплiнарнi палати Вищої ради правосуддя розглядають у порядку, передбаченому пунктом 32 роздiлу XII "Прикiнцевi та перехiднi положення" Закону України "Про судоустрiй i статус суддiв" вiд 2 червня 2016 року N 1402-VIII, з урахуванням особливостей, визначених регламентом Вищої ради правосуддя.

     Заяви та скарги, переданi на розгляд члену Вищої ради юстицiї за результатами автоматизованого розподiлу до створення дисциплiнарних органiв Вищої ради правосуддя, залишаються в такого члена та можуть бути розглянутi дисциплiнарним органом, до якого входить такий член, у випадках, встановлених цим Законом.

     22. До забезпечення технiчної можливостi здiйснення повного фiксування засiдань Вищої ради правосуддя та її органiв технiчними засобами, але не пiзнiше нiж до 1 липня 2017 року, фiксування засiдань Вищої ради правосуддя чи її органiв здiйснюється у вiдповiдних протоколах.

     23. Вищiй радi юстицiї протягом двадцяти днiв з дня набрання чинностi цим Законом:

     1) утворити Комiсiю з питань реорганiзацiї Вищої ради юстицiї та утворення Вищої ради правосуддя;

     2) розробити та затвердити порядок здiйснення заходiв, пов'язаних iз реорганiзацiєю Вищої ради юстицiї та утворенням Вищої ради правосуддя.

     24. Кабiнету Мiнiстрiв України:

     1) у мiсячний строк з дня набрання чинностi цим Законом пiдготувати та подати на розгляд Верховної Ради України пропозицiї щодо фiнансування першочергових заходiв, необхiдних для реалiзацiї цього Закону;

     2) у тримiсячний строк з дня набрання чинностi цим Законом:

     а) привести свої нормативно-правовi акти у вiдповiднiсть iз цим Законом;

     б) забезпечити приведення мiнiстерствами та iншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актiв у вiдповiднiсть iз цим Законом;

     в) передбачати у проектах законiв України про Державний бюджет України на 2017 рiк та на наступнi роки видатки, пов'язанi з реалiзацiєю положень цього Закону.

Президент України П. ПОРОШЕНКО

м. Київ
21 грудня 2016 року
N 1798-VIII

Copyright © 2021 НТФ «Інтес»
Всі права захищені.