ЗАКОН  УКРАЇНИ

Про судоустрiй i статус суддiв

Iз змiнами i доповненнями, внесеними
Законами України
вiд 6 грудня 2016 року N 1774-VIII,
вiд 21 грудня 2016 року N 1798-VIII,
вiд 3 жовтня 2017 року N 2147-VIII
(змiни, внесенi пунктами 4, 5, 14, 18 параграфа 1 роздiлу 5 Закону України
вiд 3 жовтня 2017 року N 2147-VIII, вводяться в дiю з дня початку функцiонування
Єдиної судової iнформацiйно-телекомунiкацiйної системи;
змiни, внесенi пунктами 1 - 9, пiдпунктом "а" пункту 11, пунктами 16, 18
параграфа 1 роздiлу 5 Закону України вiд 3 жовтня 2017 року N 2147-VIII,
набирають чинностi з 15 грудня 2017 року),
вiд 12 липня 2018 року N 2509-VIII,
вiд 16 жовтня 2019 року N 193-IX,
вiд 31 жовтня 2019 року N 263-IX,
вiд 4 червня 2020 року N 679-IX,
вiд 3 листопада 2020 року N 950-IX

(У текстi Закону слова "Єдина судова iнформацiйна (автоматизована) система", "автоматизована система" у всiх вiдмiнках замiнено словами "Єдина судова iнформацiйно-телекомунiкацiйна система" у вiдповiдному вiдмiнку згiдно iз Законом України вiд 3 жовтня 2017 року N 2147-VIII, змiни, внесенi пунктом 18 параграфа 1 роздiлу 5 Закону України вiд 3 жовтня 2017 року N 2147-VIII, вводяться в дiю з дня початку функцiонування Єдиної судової iнформацiйно-телекомунiкацiйної системи)

     Цей Закон визначає органiзацiю судової влади та здiйснення правосуддя в Українi, що функцiонує на засадах верховенства права вiдповiдно до європейських стандартiв i забезпечує право кожного на справедливий суд.

Роздiл I
ЗАСАДИ ОРГАНIЗАЦIЇ СУДОВОЇ ВЛАДИ

     Стаття 1. Судова влада

     1. Судова влада в Українi вiдповiдно до конституцiйних засад подiлу влади здiйснюється незалежними та безстороннiми судами, утвореними законом.

     2. Судову владу реалiзовують суддi та, у визначених законом випадках, присяжнi шляхом здiйснення правосуддя у рамках вiдповiдних судових процедур.

     Стаття 2. Завдання суду

     1. Суд, здiйснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до iнших прав i свобод, гарантованих Конституцiєю i законами України, а також мiжнародними договорами, згода на обов'язковiсть яких надана Верховною Радою України.

     Стаття 3. Система судоустрою України

     1. Суди України утворюють єдину систему.

     2. Створення надзвичайних та особливих судiв не допускається.

     Стаття 4. Законодавство про судоустрiй i статус суддiв

     1. Судоустрiй i статус суддiв в Українi визначаються Конституцiєю України та законом.

     2. Змiни до цього Закону можуть вноситися виключно законами про внесення змiн до Закону України "Про судоустрiй i статус суддiв".

     Стаття 5. Здiйснення правосуддя

     1. Правосуддя в Українi здiйснюється виключно судами та вiдповiдно до визначених законом процедур судочинства.

     2. Делегування функцiй судiв, а також привласнення цих функцiй iншими органами чи посадовими особами не допускаються. Особи, якi привласнили функцiї суду, несуть вiдповiдальнiсть, установлену законом.

     3. Народ бере участь у здiйсненнi правосуддя через присяжних.

     Стаття 6. Незалежнiсть судiв

     1. Здiйснюючи правосуддя, суди є незалежними вiд будь-якого незаконного впливу. Суди здiйснюють правосуддя на основi Конституцiї i законiв України та на засадах верховенства права.

     2. Звернення до суду громадян, органiзацiй чи посадових осiб, якi вiдповiдно до закону не є учасниками судового процесу, щодо розгляду конкретних справ судом не розглядаються, якщо iнше не передбачено законом.

     3. Втручання у здiйснення правосуддя, вплив на суд або суддiв у будь-який спосiб, неповага до суду чи суддiв, збирання, зберiгання, використання i поширення iнформацiї усно, письмово або в iнший спосiб з метою дискредитацiї суду або впливу на безстороннiсть суду, заклики до невиконання судових рiшень забороняються i мають наслiдком вiдповiдальнiсть, установлену законом.

     4. Органи державної влади та органи мiсцевого самоврядування, їх посадовi особи повиннi утримуватися вiд заяв та дiй, що можуть пiдiрвати незалежнiсть судової влади.

     5. Для захисту професiйних iнтересiв суддiв та вирiшення питань внутрiшньої дiяльностi судiв вiдповiдно до цього Закону дiє суддiвське самоврядування.

     Стаття 7. Право на справедливий суд

     1. Кожному гарантується захист його прав, свобод та iнтересiв у розумнi строки незалежним, безстороннiм i справедливим судом, утвореним законом.

     2. Iноземцi, особи без громадянства та iноземнi юридичнi особи мають право на судовий захист в Українi нарiвнi з громадянами i юридичними особами України.

     3. Доступнiсть правосуддя для кожної особи забезпечується вiдповiдно до Конституцiї України та в порядку, встановленому законами України.

     Стаття 8. Право на повноважний суд

     1. Нiхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в судi, до юрисдикцiї якого вона вiднесена процесуальним законом.

     2. Суддя розглядає справи, одержанi згiдно з порядком розподiлу судових справ, установленим вiдповiдно до закону. На розподiл судових справ мiж суддями не може впливати бажання суддi чи будь-яких iнших осiб.

     Стаття 9. Рiвнiсть перед законом i судом

     1. Правосуддя в Українi здiйснюється на засадах рiвностi всiх учасникiв судового процесу перед законом i судом незалежно вiд раси, кольору шкiри, полiтичних, релiгiйних та iнших переконань, статi, етнiчного та соцiального походження, майнового стану, мiсця проживання, мовних та iнших ознак.

     2. Суд створює такi умови, за яких кожному учаснику судового процесу гарантується рiвнiсть у реалiзацiї наданих процесуальних прав та у виконаннi процесуальних обов'язкiв, визначених процесуальним законом.

     Стаття 10. Професiйна правнича допомога при реалiзацiї права на справедливий суд

     1. Кожен має право на професiйну правничу допомогу. У випадках, визначених законом, держава забезпечує надання професiйної правничої допомоги безоплатно.

     2. Кожен є вiльним у виборi захисника своїх прав та особи, яка надає правничу допомогу.

     3. Для надання професiйної правничої допомоги дiє адвокатура. Забезпечення права на захист вiд кримiнального обвинувачення та представництво в судi здiйснюються адвокатом, за винятком випадкiв, установлених законом.

     4. Витрати учасникiв судового процесу на професiйну правничу допомогу вiдшкодовуються в порядку, визначеному законом.

     Стаття 11. Гласнiсть i вiдкритiсть судового процесу

     1. Судовi рiшення, судовi засiдання та iнформацiя щодо справ, якi розглядаються судом, є вiдкритими, крiм випадкiв, установлених законом. Нiхто не може бути обмежений у правi на отримання в судi усної або письмової iнформацiї про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа має право на вiльний доступ до судового рiшення в порядку, встановленому законом.

     2. Iнформацiя про суд, який розглядає справу, сторони спору та предмет позову, дату надходження позовної заяви, апеляцiйної, касацiйної скарги, заяви про перегляд судового рiшення, стадiї розгляду справи, мiсце, дату i час судового засiдання, рух справи з одного суду до iншого є вiдкритою та має бути невiдкладно оприлюдненою на офiцiйному веб-порталi судової влади України, крiм випадкiв, установлених законом.

     3. Розгляд справ у судах вiдбувається вiдкрито, крiм випадкiв, установлених законом. У вiдкритому судовому засiданнi мають право бути присутнiми будь-якi особи. У разi вчинення особою дiй, що свiдчать про неповагу до суду або учасникiв судового процесу, така особа за вмотивованим судовим рiшенням може бути видалена iз зали судового засiдання.

     4. Особи, присутнi в залi судового засiдання, представники засобiв масової iнформацiї можуть проводити в залi судового засiдання фотозйомку, вiдео- та аудiозапис з використанням портативних вiдео- та аудiотехнiчних засобiв без отримання окремого дозволу суду, але з урахуванням обмежень, встановлених законом. Трансляцiя судового засiдання здiйснюється з дозволу суду. Якщо всi учасники справи беруть участь у судовому засiданнi в режимi вiдеоконференцiї, здiйснюється транслювання перебiгу судового засiдання в мережi Iнтернет в обов'язковому порядку.

(абзац перший частини четвертої статтi 11 у редакцiї Закону України вiд 03.10.2017р. N 2147-VIII)

     Проведення в залi судового засiдання фотозйомки, вiдеозапису, а також трансляцiя судового засiдання повиннi здiйснюватися без створення перешкод у веденнi засiдання i здiйсненнi учасниками судового процесу їхнiх процесуальних прав. Суд може визначити мiсце в залi судових засiдань, з якого має проводитися фотозйомка, вiдеозапис.

     5. Розгляд справи у закритому судовому засiданнi допускається за вмотивованим рiшенням суду виключно у випадках, визначених законом.

     6. При розглядi справ перебiг судового процесу фiксується технiчними засобами в порядку, встановленому законом.

     7. Учасникам судового процесу на пiдставi судового рiшення забезпечується можливiсть брати участь у судовому засiданнi в режимi вiдеоконференцiї у порядку, встановленому законом. Обов'язок забезпечити проведення вiдеоконференцiї покладається на суд, який отримав судове рiшення про проведення вiдеоконференцiї, незалежно вiд спецiалiзацiї та iнстанцiї суду, який прийняв таке рiшення.

     8. Судовi засiдання проводяться виключно в спецiально обладнаному для цього примiщеннi суду - залi засiдань, яке придатне для розмiщення сторiн та iнших учасникiв судового процесу i дає змогу реалiзовувати наданi їм процесуальнi права i виконувати процесуальнi обов'язки.

     Стаття 12. Мова судочинства i дiловодства в судах

     1. Судочинство i дiловодство в судах України проводяться державною мовою.

     2. Суди забезпечують рiвнiсть прав громадян у судовому процесi за мовною ознакою.

     3. Суди використовують державну мову в процесi судочинства та гарантують право громадян на використання ними в судовому процесi рiдної мови або мови, якою вони володiють.

     Стаття 13. Обов'язковiсть судових рiшень

     1. Судове рiшення, яким закiнчується розгляд справи в судi, ухвалюється iменем України.

     2. Судовi рiшення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всiма органами державної влади, органами мiсцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фiзичними i юридичними особами та їх об'єднаннями на всiй територiї України. Обов'язковiсть урахування (преюдицiйнiсть) судових рiшень для iнших судiв визначається законом.

     3. Контроль за виконанням судового рiшення здiйснює суд у межах повноважень, наданих йому законом.

     4. Невиконання судових рiшень має наслiдком юридичну вiдповiдальнiсть, установлену законом.

     5. Висновки щодо застосування норм права, викладенi у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всiх суб'єктiв владних повноважень, якi застосовують у своїй дiяльностi нормативно-правовий акт, що мiстить вiдповiдну норму права.

     6. Висновки щодо застосування норм права, викладенi у постановах Верховного Суду, враховуються iншими судами при застосуваннi таких норм права.

(частина шоста статтi 13 у редакцiї Закону України вiд 03.10.2017р. N 2147-VIII)

     7. Судовi рiшення не можуть бути переглянутi iншими органами чи особами поза межами судочинства, за винятком рiшень про амнiстiю та помилування.

     Органи державної влади та органи мiсцевого самоврядування, їх посадовi особи не можуть приймати рiшення, якi скасовують судовi рiшення або зупиняють їх виконання.

     8. Судовi рiшення iнших держав, рiшення мiжнародних арбiтражiв, рiшення мiжнародних судових установ та аналогiчнi рiшення iнших мiжнародних органiзацiй щодо вирiшення спорiв є обов'язковими до виконання на територiї України за умов, визначених законом, а також вiдповiдно до мiжнародних договорiв, згода на обов'язковiсть яких надана Верховною Радою України.

     Стаття 14. Право на перегляд справи та оскарження судового рiшення

     1. Учасники справи, яка є предметом судового розгляду, та iншi особи мають право на апеляцiйний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касацiйне оскарження судового рiшення.

(частина перша статтi 14 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 03.10.2017р. N 2147-VIII)

     Стаття 15. Склад суду та його визначення

     1. Справи в судах розглядаються суддею одноособово, а у випадках, визначених процесуальним законом, - колегiєю суддiв, а також за участю присяжних.

     2. Суддя, який розглядає справу одноособово, дiє як суд.

     3. Частину третю статтi 15 виключено

(згiдно iз Законом України вiд 03.10.2017р. N 2147-VIII)

     4. Визначення суддi або колегiї суддiв для розгляду конкретної справи здiйснюється Єдиною судовою iнформацiйно-телекомунiкацiйною системою у порядку, визначеному процесуальним законом.

(частина четверта статтi 15 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 03.10.2017р. N 2147-VIII)

     5. Справи розподiляються з урахуванням спецiалiзацiї суддiв, навантаження кожного суддi, заборони брати участь у переглядi рiшень для суддi, який брав участь в ухваленнi судового рiшення, про перегляд якого порушується питання (крiм перегляду за нововиявленими обставинами), перебування суддiв у вiдпустцi, вiдсутностi у зв'язку з тимчасовою непрацездатнiстю, вiдрядження, а також iнших передбачених законом випадкiв, через якi суддя не може здiйснювати правосуддя або брати участь у розглядi судових справ.

     У судах, мiсцезнаходженням яких є декiлька населених пунктiв, при розподiлi справ враховується розташування робочих мiсць суддiв у вiдповiдних населених пунктах, а також критерiї, встановленi законом для визначення юрисдикцiї суду.

(частину п'яту статтi 15 доповнено абзацом другим згiдно iз Законом України вiд 12.07.2018р. N 2509-VIII)

     6. У разi розгляду справи за участю присяжних їх персональний склад визначається за допомогою Єдиної судової iнформацiйно-телекомунiкацiйної системи, якщо iнше не встановлено законом.

(частина шоста статтi 15 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 03.10.2017р. N 2147-VIII)

     7. Вiдомостi про результати розподiлу зберiгаються в Єдинiй судовiй iнформацiйно-телекомунiкацiйнiй системi та мають бути захищенi вiд несанкцiонованого доступу та втручання.

(частина сьома статтi 15 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 03.10.2017р. N 2147-VIII)

     8. Частину восьму статтi 15 виключено

(згiдно iз Законом України вiд 03.10.2017р. N 2147-VIII)

     9. Єдина судова iнформацiйно-телекомунiкацiйна система не застосовується для визначення суддi (складу колегiї суддiв, якщо справа розглядається колегiально) для розгляду конкретної справи виключно в разi настання обставин, якi об'єктивно унеможливили її функцiонування та тривають понад п'ять робочих днiв. Особливостi розподiлу судових справ у таких випадках визначаються Положенням про Єдину судову iнформацiйно-телекомунiкацiйну систему.

(частина дев'ята статтi 15 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 03.10.2017р. N 2147-VIII)

     10. Частину десяту статтi 15 виключено

(згiдно iз Законом України вiд 03.10.2017р. N 2147-VIII)

     Стаття 151. Єдина судова iнформацiйно-телекомунiкацiйна система

     1. У судах, Вищiй радi правосуддя, Вищiй квалiфiкацiйнiй комiсiї суддiв України, Державнiй судовiй адмiнiстрацiї України, їх органах та пiдроздiлах функцiонує Єдина судова iнформацiйно-телекомунiкацiйна система, що забезпечує:

     1) ведення електронного дiловодства, в тому числi рух електронних документiв у межах вiдповiдних органiв та установ та мiж ними, реєстрацiю вхiдних i вихiдних документiв та етапiв їх руху;

     2) централiзоване зберiгання процесуальних та iнших документiв та iнформацiї в єдинiй базi даних;

     3) захищене зберiгання, автоматизовану аналiтичну i статистичну обробку iнформацiї;

     4) збереження справ та iнших документiв в електронному архiвi;

     5) обмiн документами та iнформацiєю (надсилання та отримання документiв та iнформацiї, спiльна робота з документами) в електроннiй формi мiж судами, iншими органами системи правосуддя, учасниками судового процесу, а також проведення вiдеоконференцiї в режимi реального часу;

     6) автоматизацiю роботи судiв, Вищої ради правосуддя, Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України, Державної судової адмiнiстрацiї України, їх органiв та пiдроздiлiв;

     7) формування i ведення суддiвського досьє (досьє кандидата на посаду суддi) в електроннiй формi;

     8) вiддалений доступ користувачiв цiєї системи до будь-якої iнформацiї, що в нiй зберiгається, в електроннiй формi вiдповiдно до диференцiйованих прав доступу;

     9) визначення суддi (суддi-доповiдача) для розгляду конкретної справи у порядку, визначеному процесуальним законом;

     10) добiр осiб для запрошення до участi у здiйсненнi правосуддя як присяжних;

     11) розподiл справ у Вищiй квалiфiкацiйнiй комiсiї суддiв України, Вищiй радi правосуддя, її органах;

     12) аудiо- та вiдеофiксацiю судових засiдань, засiдань Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України, Вищої ради правосуддя, її органiв, їх транслювання в мережi Iнтернет у порядку, визначеному законом;

     13) ведення Єдиного державного реєстру судових рiшень;

     14) функцiонування офiцiйного веб-порталу судової влади України, веб-сайтiв Вищої ради правосуддя та Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України;

     15) функцiонування єдиного контакт-центру для управлiння запитами, iншими зверненнями;

     16) можливiсть автоматизованої взаємодiї цiєї системи з iншими автоматизованими, iнформацiйними, iнформацiйно-телекомунiкацiйними системами органiв та установ системи правосуддя, органiв правопорядку, Мiнiстерства юстицiї України та пiдпорядкованих йому органiв та установ;

     17) можливiсть учасникам справи, якi мають намiр взяти участь у судовому засiданнi в режимi вiдеоконференцiї, завчасно перевiряти в тестовому режимi зв'язок iз судом;

     18) iншi функцiї, передбаченi Положенням про Єдину судову iнформацiйно-телекомунiкацiйну систему.

     2. Реєстрацiя осiб в Єдинiй судовiй iнформацiйно-телекомунiкацiйнiй системi здiйснюється вiдповiдно до Положення про Єдину судову iнформацiйно-телекомунiкацiйну систему безоплатно не пiзнiше наступного робочого дня пiсля надходження вiдповiдної заяви такої особи.

     3. Подання, пересилання, обмiн документами, вчинення iнших дiй в електроннiй формi за допомогою Єдиної судової iнформацiйно-телекомунiкацiйної системи здiйснюються з використанням електронного цифрового пiдпису, прирiвняного до власноручного пiдпису вiдповiдно до закону.

     Особливостi використання електронного цифрового пiдпису в Єдинiй судовiй iнформацiйно-телекомунiкацiйнiй системi визначаються Положенням про Єдину судову iнформацiйно-телекомунiкацiйну систему.

     4. Суди, Вища рада правосуддя, Вища квалiфiкацiйна комiсiя суддiв України, їх органи проводять розгляд справ за матерiалами в електроннiй формi. Процесуальнi та iншi документи i докази у паперовiй формi не пiзнiше наступного дня з дня їх надходження до суду, Вищої ради правосуддя, Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України, їх органiв переводяться в електронну форму та долучаються до матерiалiв електронної справи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову iнформацiйно-телекомунiкацiйну систему. У випадку необхiдностi вiдповiдний орган може витребувати, оглянути та залучити до матерiалiв справи документ у паперовiй формi.

     Поданi до вiдповiдного органу паперовi документи зберiгаються у додатку до електронної справи.

     5. Несанкцiоноване втручання в роботу Єдиної судової iнформацiйно-телекомунiкацiйної системи та в автоматизований розподiл справ у судi, Вищiй квалiфiкацiйнiй комiсiї суддiв України, Вищiй радi правосуддя, її органах тягне за собою вiдповiдальнiсть, установлену законом.

     6. Єдина судова iнформацiйно-телекомунiкацiйна система пiдлягає захисту iз застосуванням комплексної системи захисту iнформацiї з пiдтвердженою вiдповiднiстю.

     7. Положення про Єдину судову iнформацiйно-телекомунiкацiйну систему затверджується Вищою радою правосуддя за поданням Державної судової адмiнiстрацiї України та пiсля консультацiй з Радою суддiв України.

(Закон доповнено статтею 151 згiдно iз Законом України вiд 03.10.2017р. N 2147-VIII)

     Стаття 16. Символи судової влади

     1. Символами судової влади є державнi символи України - Державний Герб України i Державний Прапор України.

     2. Суддя здiйснює правосуддя в мантiї та з нагрудним знаком. Зразки мантiї та нагрудного знака затверджуються Радою суддiв України.

     3. Суд як державний орган має печатку iз зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням.

Роздiл II
СУДОУСТРIЙ

Глава 1. Органiзацiйнi основи судоустрою

     Стаття 17. Система судоустрою

     1. Судоустрiй будується за принципами територiальностi, спецiалiзацiї та iнстанцiйностi.

     2. Найвищим судом у системi судоустрою є Верховний Суд.

     3. Систему судоустрою складають:

     1) мiсцевi суди;

     2) апеляцiйнi суди;

     3) Верховний Суд.

     Для розгляду окремих категорiй справ вiдповiдно до цього Закону в системi судоустрою дiють вищi спецiалiзованi суди.

     4. Єднiсть системи судоустрою забезпечується:

     1) єдиними засадами органiзацiї та дiяльностi судiв;

     2) єдиним статусом суддiв;

     3) обов'язковiстю для всiх судiв правил судочинства, визначених законом;

     4) єднiстю судової практики;

     5) обов'язковiстю виконання на територiї України судових рiшень;

     6) єдиним порядком органiзацiйного забезпечення дiяльностi судiв;

     7) фiнансуванням судiв виключно з Державного бюджету України;

     8) вирiшенням питань внутрiшньої дiяльностi судiв органами суддiвського самоврядування.

     Стаття 18. Спецiалiзацiя судiв

     1. Суди спецiалiзуються на розглядi цивiльних, кримiнальних, господарських, адмiнiстративних справ, а також справ про адмiнiстративнi правопорушення.

     2. У випадках, визначених законом, а також за рiшенням зборiв суддiв вiдповiдного суду може запроваджуватися спецiалiзацiя суддiв з розгляду конкретних категорiй справ.

     3. У мiсцевих загальних судах та апеляцiйних судах дiє спецiалiзацiя суддiв iз здiйснення кримiнального провадження щодо неповнолiтнiх.

     4. Суддi (суддя), уповноваженi здiйснювати кримiнальне провадження щодо неповнолiтнiх, обираються з числа суддiв вiдповiдного суду зборами суддiв цього суду за пропозицiєю голови суду або за пропозицiєю будь-якого суддi цього суду, якщо пропозицiя голови суду не була пiдтримана, на строк не бiльше трьох рокiв i можуть бути переобранi повторно.

     5. Кiлькiсть суддiв, уповноважених здiйснювати кримiнальне провадження щодо неповнолiтнiх, визначається окремо для кожного суду зборами суддiв цього суду.

     6. Суддею, уповноваженим здiйснювати кримiнальне провадження щодо неповнолiтнiх, може бути обрано суддю зi стажем роботи суддею не менше десяти рокiв, досвiдом здiйснення кримiнального провадження в судi i високими морально-дiловими та професiйними якостями. У разi вiдсутностi в судi суддiв з необхiдним стажем роботи суддя, уповноважений здiйснювати кримiнальне провадження щодо неповнолiтнiх, обирається з числа суддiв, якi мають найбiльший стаж роботи на посадi суддi.

     7. Суддi, уповноваженi здiйснювати кримiнальне провадження щодо неповнолiтнiх, не звiльняються вiд виконання обов'язкiв суддi вiдповiдної iнстанцiї, проте здiйснення ними таких повноважень ураховується при розподiлi судових справ та має прiоритетне значення.

     Стаття 19. Порядок утворення i лiквiдацiї суду

     1. Суд утворюється i лiквiдовується законом.

     2. Проект закону про утворення чи лiквiдацiю суду вносить до Верховної Ради України Президент України пiсля консультацiй з Вищою радою правосуддя.

     3. Мiсцезнаходження, територiальна юрисдикцiя i статус суду визначаються з урахуванням принципiв територiальностi, спецiалiзацiї та iнстанцiйностi.

     4. Пiдставами для утворення чи лiквiдацiї суду є змiна визначеної цим Законом системи судоустрою, необхiднiсть забезпечення доступностi правосуддя, оптимiзацiї видаткiв державного бюджету або змiна адмiнiстративно-територiального устрою.

     5. Утворення суду може вiдбуватися шляхом створення нового суду або реорганiзацiї (злиття, подiлу) судiв.

     6. Кiлькiсть суддiв у судi визначає Державна судова адмiнiстрацiя України за погодженням з Вищою радою правосуддя з урахуванням судового навантаження та в межах видаткiв, визначених у Державному бюджетi України на утримання судiв та оплату працi суддiв.

     7. Максимальна кiлькiсть суддiв Верховного Суду встановлюється цим Законом.

     8. Суд є юридичною особою, якщо iнше не визначено законом.

     Стаття 20. Порядок обрання суддiв на адмiнiстративнi посади та звiльнення з цих посад

     1. Адмiнiстративними посадами в судi є посади голови суду та заступника (заступникiв) голови суду.

     2. Голова мiсцевого суду, його заступник, голова апеляцiйного суду, його заступники, голова вищого спецiалiзованого суду, його заступники обираються на посади зборами суддiв вiдповiдного суду з числа суддiв цього суду.

     3. Голова мiсцевого суду, його заступник, голова апеляцiйного суду, його заступники, голова вищого спецiалiзованого суду, його заступники обираються на посади зборами суддiв шляхом таємного голосування бiльшiстю вiд кiлькостi суддiв вiдповiдного суду строком на три роки, але не бiльш як на строк повноважень суддi, у порядку, визначеному законом.

     4. Голова мiсцевого суду, його заступник, голова апеляцiйного суду, його заступники, голова вищого спецiалiзованого суду, його заступники можуть бути достроково звiльненi з посади за iнiцiативою не менш як однiєї третини вiд загальної кiлькостi суддiв вiдповiдного суду шляхом таємного голосування не менш як двома третинами суддiв цього суду.

     5. Пiдставою для звiльнення суддi з адмiнiстративної посади є його заява або триваюче незадовiльне виконання обов'язкiв голови суду, заступника голови суду вiдповiдно, систематичне або грубе одноразове порушення закону при їх виконаннi.

     6. Суддя, якого достроково звiльнено з адмiнiстративної посади в судi (крiм звiльнення з адмiнiстративної посади за його заявою), не може бути обраний на будь-яку адмiнiстративну посаду в судах протягом двох рокiв з дня такого дострокового звiльнення.

     7. Звiльнення з посади суддi, припинення його повноважень як суддi, а також закiнчення строку, на який суддю обрано на адмiнiстративну посаду в судi, припиняє його повноваження на адмiнiстративнiй посадi.

     8. Голову Верховного Суду та його заступника обирає на посаду та звiльняє з посади Пленум Верховного Суду у порядку, встановленому цим Законом.

     9. Суддя, обраний на адмiнiстративну посаду, не може обiймати одну адмiнiстративну посаду вiдповiдного суду бiльш як два строки поспiль, якщо iнше не передбачено законом.

     10. У судi, кiлькiсть суддiв у якому перевищує десять суддiв, може бути обраний один заступник голови суду, а в судi, кiлькiсть суддiв у якому перевищує тридцять суддiв, - не бiльше двох заступникiв голови суду.

     11. Обрання суддi на адмiнiстративну посаду без додержання вимог закону не допускається.

     12. Перебування суддi на адмiнiстративнiй посадi в судi не звiльняє його вiд здiйснення повноважень суддi вiдповiдного суду, передбачених цим Законом.

Глава 2. Мiсцевi суди

     Стаття 21. Види i склад мiсцевих судiв

     1. Мiсцевими загальними судами є окружнi суди, якi утворюються в одному або декiлькох районах чи районах у мiстах, або у мiстi, або у районi (районах) i мiстi (мiстах).

     2. Мiсцевими господарськими судами є окружнi господарськi суди.

     3. Мiсцевими адмiнiстративними судами є окружнi адмiнiстративнi суди, а також iншi суди, визначенi процесуальним законом.

     4. Мiсцевий суд складається з суддiв мiсцевого суду, з числа яких призначається голова суду та, у визначених законом випадках, заступник або заступники голови суду.

     5. З числа суддiв мiсцевого загального суду обираються слiдчi суддi (суддя), якi здiйснюють повноваження з судового контролю за дотриманням прав, свобод та iнтересiв осiб у кримiнальному провадженнi в порядку, визначеному процесуальним законом.

     6. Кiлькiсть слiдчих суддiв визначається окремо для кожного суду зборами суддiв цього суду.

     7. Слiдчi суддi (суддя) обираються зборами суддiв цього суду за пропозицiєю голови суду або за пропозицiєю будь-якого суддi цього суду, якщо пропозицiя голови суду не була пiдтримана, на строк не бiльше трьох рокiв i можуть бути переобранi повторно. До обрання слiдчого суддi вiдповiдного суду його повноваження здiйснює найстарший за вiком суддя цього суду.

     8. Слiдчий суддя не звiльняється вiд виконання обов'язкiв суддi першої iнстанцiї, проте здiйснення ним повноважень iз судового контролю за дотриманням прав, свобод та iнтересiв осiб у кримiнальному провадженнi враховується при розподiлi судових справ та має прiоритетне значення.

     Стаття 22. Повноваження мiсцевого суду

     1. Мiсцевий суд є судом першої iнстанцiї i здiйснює правосуддя у порядку, встановленому процесуальним законом.

     2. Мiсцевi загальнi суди розглядають цивiльнi, кримiнальнi, адмiнiстративнi справи, а також справи про адмiнiстративнi правопорушення у випадках та порядку, визначених процесуальним законом.

     3. Мiсцевi господарськi суди розглядають справи, що виникають iз господарських правовiдносин, а також iншi справи, вiднесенi законом до їх юрисдикцiї.

     4. Мiсцевi адмiнiстративнi суди розглядають справи адмiнiстративної юрисдикцiї (адмiнiстративнi справи).

     5. Юрисдикцiя мiсцевих судiв щодо окремих категорiй справ, а також порядок їх розгляду визначаються законом.

     Стаття 23. Суддя мiсцевого суду

     1. Суддя мiсцевого суду здiйснює правосуддя в порядку, встановленому процесуальним законом, а також iншi повноваження, визначенi законом.

     Стаття 24. Голова мiсцевого суду

     1. Голова мiсцевого суду:

     1) представляє суд як орган державної влади у зносинах з iншими органами державної влади, органами мiсцевого самоврядування, фiзичними та юридичними особами;

     2) визначає адмiнiстративнi повноваження заступника голови мiсцевого суду;

     3) контролює ефективнiсть дiяльностi апарату суду, погоджує призначення на посаду керiвника апарату суду, заступника керiвника апарату суду, а також вносить подання про застосування до керiвника апарату суду, його заступника заохочення або накладення дисциплiнарного стягнення вiдповiдно до законодавства;

     4) видає на пiдставi акта про призначення суддi на посаду, переведення суддi, звiльнення суддi з посади, а також у зв'язку з припиненням повноважень суддi вiдповiдний наказ;

     5) повiдомляє Вищу квалiфiкацiйну комiсiю суддiв України та Державну судову адмiнiстрацiю України, а також через веб-портал судової влади про вакантнi посади суддiв у судi у триденний строк з дня їх утворення;

     6) забезпечує виконання рiшень зборiв суддiв мiсцевого суду;

     7) органiзовує ведення в судi судової статистики та iнформацiйно-аналiтичне забезпечення суддiв з метою пiдвищення якостi судочинства;

     8) сприяє виконанню вимог щодо пiдвищення квалiфiкацiї суддiв мiсцевого суду;

     9) вносить на розгляд зборiв суду пропозицiї щодо кiлькостi та персонального складу слiдчих суддiв;

     10) здiйснює iншi повноваження, визначенi законом.

     2. Голова мiсцевого суду з питань, що належать до його адмiнiстративних повноважень, видає накази i розпорядження.

     3. У разi вiдсутностi голови мiсцевого суду його адмiнiстративнi повноваження здiйснює один iз заступникiв голови суду за визначенням голови суду, за вiдсутностi такого визначення - заступник голови суду, який має бiльший стаж роботи на посадi суддi, а в разi вiдсутностi заступника голови суду - суддя цього суду, який має бiльший стаж роботи на посадi суддi.

     Стаття 25. Заступник голови мiсцевого суду

     1. Заступник голови мiсцевого суду здiйснює адмiнiстративнi повноваження, визначенi головою суду.

Глава 3. Апеляцiйнi суди

     Стаття 26. Види i склад апеляцiйних судiв

     1. Апеляцiйнi суди дiють як суди апеляцiйної iнстанцiї, а у випадках, визначених процесуальним законом, - як суди першої iнстанцiї, з розгляду цивiльних, кримiнальних, господарських, адмiнiстративних справ, а також справ про адмiнiстративнi правопорушення.

     2. Апеляцiйними судами з розгляду цивiльних i кримiнальних справ, а також справ про адмiнiстративнi правопорушення є апеляцiйнi суди, якi утворюються в апеляцiйних округах.

     3. Апеляцiйними судами з розгляду господарських справ, апеляцiйними судами з розгляду адмiнiстративних справ є вiдповiдно апеляцiйнi господарськi суди та апеляцiйнi адмiнiстративнi суди, якi утворюються у вiдповiдних апеляцiйних округах.

     4. У складi апеляцiйного суду можуть утворюватися судовi палати з розгляду окремих категорiй справ.

     5. Судову палату очолює секретар судової палати, який обирається з числа суддiв цього суду строком на три роки.

     6. Рiшення про утворення судової палати, її склад, а також про обрання секретаря судової палати приймаються зборами суддiв апеляцiйного суду за пропозицiєю голови суду.

     7. Секретар судової палати:

     1) органiзовує роботу вiдповiдної палати;

     2) контролює здiйснення аналiзу та узагальнення судової практики у справах, вiднесених до компетенцiї палати;

     3) iнформує збори суддiв апеляцiйного суду про дiяльнiсть судової палати.

     Стаття 27. Повноваження апеляцiйного суду

     1. Апеляцiйний суд:

     1) здiйснює правосуддя у порядку, встановленому процесуальним законом;

     2) аналiзує судову статистику, вивчає та узагальнює судову практику, iнформує про результати узагальнення судової практики вiдповiднi мiсцевi суди, Верховний Суд;

     3) надає мiсцевим судам методичну допомогу в застосуваннi законодавства;

     4) здiйснює iншi повноваження, визначенi законом.

     Стаття 28. Суддя апеляцiйного суду

     1. Суддею апеляцiйного суду може бути особа, яка вiдповiдає вимогам до кандидатiв на посаду суддi, за результатами квалiфiкацiйного оцiнювання пiдтвердила здатнiсть здiйснювати правосуддя в апеляцiйному судi, а також вiдповiдає однiй iз таких вимог:

     1) має стаж роботи на посадi суддi не менше п'яти рокiв;

     2) має науковий ступiнь у сферi права та стаж наукової роботи у сферi права щонайменше сiм рокiв;

     3) має досвiд професiйної дiяльностi адвоката, в тому числi щодо здiйснення представництва в судi та/або захисту вiд кримiнального обвинувачення щонайменше сiм рокiв;

(пункт 3 частини першої статтi 28 у редакцiї Закону України вiд 21.12.2016р. N 1798-VIII)

     4) має сукупний стаж (досвiд) роботи (професiйної дiяльностi) вiдповiдно до вимог, визначених пунктами 1 - 3 цiєї частини, щонайменше сiм рокiв.

     2. Суддя апеляцiйного суду здiйснює правосуддя в порядку, встановленому процесуальним законом, а також iншi повноваження, визначенi законом.

     Стаття 29. Голова апеляцiйного суду

     1. Голова апеляцiйного суду:

     1) представляє суд як орган державної влади у зносинах з iншими органами державної влади, органами мiсцевого самоврядування, фiзичними та юридичними особами;

     2) визначає адмiнiстративнi повноваження заступникiв голови апеляцiйного суду;

     3) контролює ефективнiсть дiяльностi апарату суду, погоджує призначення на посади керiвника апарату суду, заступника керiвника апарату суду, вносить подання про застосування до керiвника апарату суду, його заступника заохочення або накладення дисциплiнарного стягнення вiдповiдно до законодавства;

     4) видає на пiдставi акта про призначення суддi на посаду, переведення суддi, звiльнення суддi з посади, а також у зв'язку з припиненням повноважень суддi вiдповiдний наказ;

     5) повiдомляє Вищу квалiфiкацiйну комiсiю суддiв України та Державну судову адмiнiстрацiю України, а також через веб-портал судової влади про вакантнi посади суддiв в апеляцiйному судi у триденний строк з дня їх утворення;

     6) забезпечує виконання рiшень зборiв суддiв апеляцiйного суду;

     7) органiзовує ведення та аналiз судової статистики, органiзовує вивчення та узагальнення судової практики, iнформацiйно-аналiтичне забезпечення суддiв з метою пiдвищення якостi судочинства;

     8) сприяє виконанню вимог щодо пiдтримання квалiфiкацiї суддiв апеляцiйного суду та пiдвищення їхнього професiйного рiвня;

     9) здiйснює повноваження слiдчого суддi та призначає з числа суддiв апеляцiйного суду суддiв (суддю) для здiйснення таких повноважень у випадках, визначених процесуальним законом;

     10) здiйснює iншi повноваження, визначенi законом.

     2. Голова апеляцiйного суду з питань, що належать до його адмiнiстративних повноважень, видає накази i розпорядження.

     3. У разi вiдсутностi голови апеляцiйного суду його адмiнiстративнi повноваження здiйснює один iз заступникiв голови суду за визначенням голови суду, за вiдсутностi такого визначення - заступник голови суду, який має бiльший стаж роботи на посадi суддi, а в разi вiдсутностi заступника голови суду - суддя цього суду, який має бiльший стаж роботи на посадi суддi.

     Стаття 30. Заступник голови апеляцiйного суду

     1. Заступник голови апеляцiйного суду здiйснює адмiнiстративнi повноваження, визначенi головою суду.

Глава 4. Вищi спецiалiзованi суди

     Стаття 31. Види i склад вищих спецiалiзованих судiв

     1. У системi судоустрою дiють вищi спецiалiзованi суди як суди першої та апеляцiйної iнстанцiї з розгляду окремих категорiй справ.

(частина перша статтi 31 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 03.10.2017р. N 2147-VIII)

     2. Вищими спецiалiзованими судами є:

     1) Вищий суд з питань iнтелектуальної власностi;

     2) Вищий антикорупцiйний суд.

     3. Вищi спецiалiзованi суди розглядають справи, якi вiднесенi до їх юрисдикцiї процесуальним законом.

     4. У складi вищого спецiалiзованого суду можуть утворюватися судовi палати для розгляду окремих категорiй справ у першiй iнстанцiї, а також утворюється апеляцiйна палата для розгляду справ в апеляцiйнiй iнстанцiї. Апеляцiйна палата вищого спецiалiзованого суду дiє у його складi на засадах iнституцiйної, органiзацiйної, кадрової та фiнансової автономiї. Кiлькiсть суддiв в апеляцiйнiй палатi вищого спецiалiзованого суду визначає у межах загальної кiлькостi суддiв вищого спецiалiзованого суду Державна судова адмiнiстрацiя України за погодженням iз Вищою радою правосуддя.

     5. Судову палату для розгляду окремих категорiй справ у першiй iнстанцiї очолює секретар судової палати, який обирається з числа суддiв вiдповiдної палати строком на три роки, а апеляцiйну палату очолює голова палати, який обирається з числа суддiв цiєї палати строком на три роки.

     6. Секретар судової палати для розгляду окремих категорiй справ у першiй iнстанцiї:

     1) органiзовує роботу вiдповiдної палати;

     2) контролює здiйснення аналiзу та узагальнення судової практики у справах, вiднесених до компетенцiї палати;

     3) iнформує збори суддiв вiдповiдного вищого спецiалiзованого суду про дiяльнiсть судової палати.

     7. Голова апеляцiйної палати:

     1) здiйснює повноваження, передбаченi пунктами 1 - 3 частини шостої цiєї статтi;

     2) представляє апеляцiйну палату з питань її дiяльностi перед органами державної влади, органами мiсцевого самоврядування, фiзичними та юридичними особами;

     3) iнформує збори суддiв вищого спецiалiзованого суду та Верховний Суд про результати узагальнення судової практики;

     4) сприяє виконанню вимог щодо пiдтримання квалiфiкацiї суддiв палати, пiдвищення їхнього професiйного рiвня;

     5) контролює ефективнiсть дiяльностi самостiйного структурного пiдроздiлу, що здiйснює органiзацiйне забезпечення роботи апеляцiйної палати, вносить пропозицiї про призначення на посаду керiвника цього пiдроздiлу та погоджує його звiльнення з посади, вносить подання про заохочення або накладення на нього дисциплiнарного стягнення вiдповiдно до законодавства, погоджує проект положення про такий структурний пiдроздiл та змiни до цього положення;

     6) погоджує проект кошторису вищого спецiалiзованого суду в частинi фiнансування дiяльностi апеляцiйної палати, а також погоджує використання бюджетних коштiв, передбачених на утримання апеляцiйної палати;

     7) повiдомляє Вищу квалiфiкацiйну комiсiю суддiв України та Державну судову адмiнiстрацiю України, а також через веб-портал судової влади про вакантнi посади суддiв у судi у триденний строк з дня їх утворення;

     8) здiйснює iншi повноваження, визначенi законом.

     8. У разi вiдсутностi голови палати для розгляду справ в апеляцiйнiй iнстанцiї його обов'язки виконує суддя палати, який має найбiльший стаж роботи на посадi суддi.

     9. Рiшення про утворення i склад судових палат для розгляду окремих категорiй справ у першiй iнстанцiї, про обрання секретарiв цих судових палат приймаються зборами суддiв вiдповiдного вищого спецiалiзованого суду за пропозицiєю голови суду. Рiшення про обрання голови апеляцiйної палати приймається зборами суддiв цiєї палати шляхом таємного голосування бiльшiстю голосiв суддiв апеляцiйної палати.

(частини четверта - сьома статтi 31 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 03.10.2017р. N 2147-VIII, замiнено шiстьма частинами згiдно iз Законом України вiд 12.07.2018р. N 2509-VIII)

     Стаття 32. Повноваження вищого спецiалiзованого суду

     1. Вищий спецiалiзований суд:

     1) здiйснює правосуддя як суд першої iнстанцiї у справах, визначених процесуальним законом;

(пункт 1 частини першої статтi 32 у редакцiї Закону України вiд 03.10.2017р. N 2147-VIII)

     2) аналiзує судову статистику, вивчає та узагальнює судову практику, iнформує про результати узагальнення судової практики Верховний Суд;

     3) здiйснює iншi повноваження, визначенi законом.

     Стаття 33. Суддя вищого спецiалiзованого суду

     1. Суддею Вищого суду з питань iнтелектуальної власностi може бути особа, яка вiдповiдає вимогам до кандидатiв на посаду суддi, за результатами квалiфiкацiйного оцiнювання пiдтвердила здатнiсть здiйснювати правосуддя у Вищому судi з питань iнтелектуальної власностi, а також вiдповiдає однiй iз таких вимог:

     1) має стаж роботи на посадi суддi не менше трьох рокiв;

     2) має досвiд професiйної дiяльностi представника у справах iнтелектуальної власностi (патентного повiреного) щонайменше п'ять рокiв;

     3) має досвiд професiйної дiяльностi адвоката щодо здiйснення представництва в судi у справах щодо захисту прав iнтелектуальної власностi щонайменше п'ять рокiв;

     4) має сукупний стаж (досвiд) роботи (професiйної дiяльностi) вiдповiдно до вимог, визначених пунктами 1 - 3 цiєї частини, щонайменше п'ять рокiв.

     2. Суддею Вищого антикорупцiйного суду може бути особа, яка вiдповiдає вимогам до кандидатiв на посаду суддi, за результатами квалiфiкацiйного оцiнювання пiдтвердила здатнiсть здiйснювати правосуддя у Вищому антикорупцiйному судi, а також вiдповiдає iншим вимогам, встановленим законом.

     3. Суддя вищого спецiалiзованого суду здiйснює правосуддя в порядку, встановленому процесуальним законом, а також iншi повноваження, визначенi законом.

     Стаття 34. Голова вищого спецiалiзованого суду

     1. Голова вищого спецiалiзованого суду:

     1) представляє суд як орган державної влади у зносинах з iншими органами державної влади, органами мiсцевого самоврядування, фiзичними та юридичними особами, а також iз судовими органами iнших держав та мiжнародними органiзацiями;

     2) визначає адмiнiстративнi повноваження заступникiв голови вищого спецiалiзованого суду;

     3) контролює ефективнiсть дiяльностi апарату суду, погоджує призначення на посади керiвника апарату суду, заступника керiвника апарату суду, вносить подання про застосування до керiвника апарату суду, його заступника заохочення або накладення дисциплiнарного стягнення вiдповiдно до законодавства;

     4) видає на пiдставi акта про призначення суддi на посаду, переведення суддi, звiльнення суддi з посади, а також у зв'язку з припиненням повноважень суддi вiдповiдний наказ;

     5) повiдомляє Вищу квалiфiкацiйну комiсiю суддiв України та Державну судову адмiнiстрацiю України, а також через веб-портал судової влади про вакантнi посади суддiв у судi у триденний строк з дня їх утворення;

     6) забезпечує виконання рiшень зборiв суддiв вищого спецiалiзованого суду;

     7) органiзовує ведення та аналiз судової статистики, органiзовує вивчення та узагальнення судової практики, iнформацiйно-аналiтичне забезпечення суддiв з метою пiдвищення якостi судочинства;

     8) сприяє виконанню вимог щодо пiдтримання квалiфiкацiї суддiв вищого спецiалiзованого суду та пiдвищення їхнього професiйного рiвня;

     9) здiйснює iншi повноваження, визначенi законом.

     2. Голова вищого спецiалiзованого суду з питань, що належать до його адмiнiстративних повноважень, видає накази i розпорядження.

     3. У разi вiдсутностi голови вищого спецiалiзованого суду його адмiнiстративнi повноваження здiйснює один iз заступникiв голови суду за визначенням голови суду, за вiдсутностi такого визначення - заступник голови суду, який має бiльший стаж роботи на посадi суддi, а в разi вiдсутностi заступника голови суду - суддя цього суду, який має бiльший стаж роботи на посадi суддi.

     Стаття 35. Заступник голови вищого спецiалiзованого суду

     1. Заступник голови вищого спецiалiзованого суду здiйснює адмiнiстративнi повноваження, визначенi головою суду.

Глава 5. Верховний Суд

     Стаття 36. Верховний Суд - найвищий суд у системi судоустрою України

     1. Верховний Суд є найвищим судом у системi судоустрою України, який забезпечує сталiсть та єднiсть судової практики у порядку та спосiб, визначенi процесуальним законом.

     2. Верховний Суд:

     1) здiйснює правосуддя як суд касацiйної iнстанцiї, а у випадках, визначених процесуальним законом, - як суд першої або апеляцiйної iнстанцiї, в порядку, встановленому процесуальним законом;

     2) здiйснює аналiз судової статистики, узагальнення судової практики;

     3) надає висновки щодо проектiв законодавчих актiв, якi стосуються судоустрою, судочинства, статусу суддiв, виконання судових рiшень та iнших питань, пов'язаних iз функцiонуванням системи судоустрою;

     4) надає висновок про наявнiсть чи вiдсутнiсть у дiяннях, у яких звинувачується Президент України, ознак державної зради або iншого злочину; вносить за зверненням Верховної Ради України письмове подання про неспроможнiсть виконання Президентом України своїх повноважень за станом здоров'я;

     5) звертається до Конституцiйного Суду України щодо конституцiйностi законiв, iнших правових актiв, а також щодо офiцiйного тлумачення Конституцiї України;

     6) забезпечує однакове застосування норм права судами рiзних спецiалiзацiй у порядку та спосiб, визначенi процесуальним законом;

     7) забезпечує апеляцiйнi та мiсцевi суди методичною iнформацiєю з питань правозастосування;

(частину другу статтi 36 доповнено новим пунктом 7 згiдно iз Законом України вiд 12.07.2018р. N 2509-VIII, у зв'язку з цим пункт 7 вважати пунктом 8)

     8) здiйснює iншi повноваження, визначенi законом.

     Стаття 37. Склад та структура Верховного Суду

     1. До складу Верховного Суду входять суддi у кiлькостi не бiльше ста.

(частина перша статтi 37 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 16.10.2019р. N 193-IX)

     2. У складi Верховного Суду дiють:

     1) Велика Палата Верховного Суду;

     2) Касацiйний адмiнiстративний суд;

     3) Касацiйний господарський суд;

     4) Касацiйний кримiнальний суд;

     5) Касацiйний цивiльний суд.

     3. До складу кожного касацiйного суду входять суддi вiдповiдної спецiалiзацiї.

     4. У кожному касацiйному судi утворюються судовi палати з розгляду окремих категорiй справ з урахуванням спецiалiзацiї суддiв.

     Кiлькiсть та спецiалiзацiя судових палат визначаються рiшенням зборiв суддiв касацiйного суду з урахуванням вимог частин п'ятої та шостої цiєї статтi та судового навантаження.

     5. У Касацiйному адмiнiстративному судi обов'язково створюються окремi палати для розгляду справ щодо:

     1) податкiв, зборiв та iнших обов'язкових платежiв;

     2) захисту соцiальних прав;

     3) виборчого процесу та референдуму, а також захисту полiтичних прав громадян.

     6. У Касацiйному господарському судi обов'язково створюються окремi палати для розгляду справ щодо (про):

     1) банкрутство;

     2) захисту прав iнтелектуальної власностi, а також пов'язаних з антимонопольним та конкурентним законодавством;

     3) корпоративних спорiв, корпоративних прав та цiнних паперiв.

     7. Iншi палати у касацiйних судах створюються за рiшенням зборiв суддiв касацiйного суду.

     8. У Верховному Судi дiє Пленум Верховного Суду для вирiшення питань, визначених Конституцiєю України та цим Законом. Склад i порядок дiяльностi Пленуму Верховного Суду визначаються цим Законом.

     Стаття 38. Суддя Верховного Суду

     1. Суддею Верховного Суду може бути особа, яка вiдповiдає вимогам до кандидатiв на посаду суддi, за результатами квалiфiкацiйного оцiнювання пiдтвердила здатнiсть здiйснювати правосуддя у Верховному Судi, а також вiдповiдає однiй iз таких вимог:

     1) має стаж роботи на посадi суддi не менше десяти рокiв;

     2) має науковий ступiнь у сферi права та стаж наукової роботи у сферi права щонайменше десять рокiв;

     3) має досвiд професiйної дiяльностi адвоката, в тому числi щодо здiйснення представництва в судi та/або захисту вiд кримiнального обвинувачення щонайменше десять рокiв;

(пункт 3 частини першої статтi 38 у редакцiї Закону України вiд 21.12.2016р. N 1798-VIII)

     4) має сукупний стаж (досвiд) роботи (професiйної дiяльностi) вiдповiдно до вимог, визначених пунктами 1 - 3 цiєї частини, щонайменше десять рокiв.

     2. Суддя Верховного Суду:

     1) здiйснює правосуддя в порядку, встановленому процесуальним законом;

     2) бере участь у розглядi питань, що виносяться на засiдання Пленуму Верховного Суду;

     3) аналiзує судову практику, бере участь у її узагальненнi;

     4) бере участь у розглядi питань, що виносяться на збори суддiв вiдповiдного касацiйного суду, та здiйснює iншi повноваження, визначенi законом.

     Стаття 39. Голова Верховного Суду

     1. Верховний Суд очолює Голова Верховного Суду, якого обирає на посаду та звiльняє з посади шляхом таємного голосування Пленум Верховного Суду з числа суддiв Верховного Суду в порядку, встановленому цим Законом.

     2. Голова Верховного Суду:

     1) представляє Верховний Суд як найвищий суд у системi судоустрою України у зносинах з органами державної влади, органами мiсцевого самоврядування, фiзичними та юридичними особами, а також iз судовими органами iнших держав та мiжнародними органiзацiями;

     2) визначає адмiнiстративнi повноваження заступника Голови Верховного Суду;

     3) скликає Пленум Верховного Суду; вносить на розгляд Пленуму подання щодо обрання на посаду секретаря Пленуму; виносить на розгляд Пленуму питання та головує на його засiданнях;

     4) контролює ефективнiсть дiяльностi апарату Верховного Суду, погоджує призначення на посаду керiвника апарату суду та його першого заступника, вносить подання про застосування до керiвника апарату суду та його першого заступника заохочення або накладення дисциплiнарного стягнення вiдповiдно до законодавства;

(пункт 4 частини другої статтi 39 у редакцiї Закону України вiд 12.07.2018р. N 2509-VIII)

     5) iнформує Пленум Верховного Суду про дiяльнiсть Верховного Суду;

     6) здiйснює iншi повноваження, визначенi законом.

     3. Голова Верховного Суду з питань, що належать до його адмiнiстративних повноважень, видає накази i розпорядження.

     4. Голова Верховного Суду за посадою входить до складу Вищої ради правосуддя.

     5. У разi вiдсутностi Голови Верховного Суду його адмiнiстративнi повноваження здiйснює заступник Голови Верховного Суду. У разi вiдсутностi заступника Голови Верховного Суду адмiнiстративнi повноваження Голови Верховного Суду здiйснює суддя, який має бiльший стаж роботи на посадi суддi Верховного Суду.

     Стаття 40. Порядок обрання Голови Верховного Суду

     1. Пленум Верховного Суду обирає Голову Верховного Суду на посаду та звiльняє його з посади бiльшiстю голосiв вiд загального складу Пленуму шляхом таємного голосування.

     2. Голова Верховного Суду обирається з числа суддiв Верховного Суду строком на чотири роки з правом обiймати посаду Голови Верховного Суду не бiльше двох строкiв поспiль.

     3. Голова Верховного Суду не може одночасно обiймати будь-яку iншу адмiнiстративну посаду.

     4. Пленум Верховного Суду з питання обрання Голови Верховного Суду скликається не пiзнiше одного мiсяця з дня припинення повноважень попереднього Голови Верховного Суду.

     5. Звiльнення з посади суддi Верховного Суду та припинення його повноважень, закiнчення строку, на який суддю обрано Головою Верховного Суду, припиняє його повноваження як Голови Верховного Суду.

     6. Повноваження Голови Верховного Суду також припиняються достроково внаслiдок висловлення йому недовiри Пленумом Верховного Суду.

     7. Процедура обрання на посаду Голови Верховного Суду та звiльнення його з посади встановлюється Регламентом Пленуму Верховного Суду, що затверджується Пленумом. Змiна регламентної процедури менше нiж за шiсть мiсяцiв до закiнчення строку повноважень Голови Верховного Суду не допускається.

     Стаття 41. Порядок дострокового звiльнення з посади Голови Верховного Суду

     1. Голова Верховного Суду може бути достроково звiльнений з посади з пiдстав, встановлених законом.

     2. Порядок дострокового припинення повноважень Голови Верховного Суду внаслiдок висловлення йому недовiри Пленумом Верховного Суду визначається виключно цiєю статтею. Регламент Пленуму Верховного Суду щодо цього порядку не застосовується.

     3. Питання про висловлення недовiри Головi Верховного Суду розглядається Пленумом Верховного Суду за поданням не менш як однiєї третини вiд складу Пленуму Верховного Суду, скрiпленим їх пiдписами. Подання має бути вмотивованим.

     4. Для проведення Пленуму Верховного Суду з питання висловлення недовiри Головi Верховного Суду суддi, визначенi у частинi третiй цiєї статтi, створюють органiзацiйний комiтет та призначають його голову i заступника, про що складається протокол.

     5. Органiзацiйний комiтет забезпечує пiдготовку i проведення Пленуму Верховного Суду з питання висловлення недовiри Головi Верховного Суду у двадцятиденний термiн з дня його створення. Учасники засiдання Пленуму Верховного Суду повiдомляються органiзацiйним комiтетом про день i час скликання Пленуму Верховного Суду та питання, що виноситься на його розгляд, з надсиланням вiдповiдних матерiалiв у порядку, встановленому цим Законом. Внесення до порядку денного Пленуму Верховного Суду iнших питань, крiм висловлення недовiри Головi Верховного Суду, забороняється.

     6. Засiдання Пленуму Верховного Суду з питання висловлення недовiри Головi Верховного Суду є повноважним за умови присутностi на ньому бiльше половини суддiв вiд складу Пленуму Верховного Суду. На засiданнi Пленуму Верховного Суду головує голова органiзацiйного комiтету, а в разi його вiдсутностi - заступник голови органiзацiйного комiтету.

     7. Головуючий виносить на затвердження Пленуму Верховного Суду пропозицiї щодо секретаря засiдання Пленуму Верховного Суду, персонального складу лiчильної комiсiї, а також форми бюлетеня та протоколу голосування, якi затверджуються вiдкритим голосуванням.

     8. Питання про висловлення недовiри Головi Верховного Суду розглядається за участю Голови Верховного Суду або без його участi. Голова Верховного Суду по сутi порушених питань може також надати письмовi пояснення, якi висвiтлюються ним або уповноваженою ним особою на засiданнi Пленуму Верховного Суду.

     9. Органiзацiйний комiтет визначає порядок проведення засiдання i процедуру голосування з урахуванням вимог цього Закону i здiйснює контроль за їх дотриманням.

     10. Рiшення про висловлення недовiри Головi Верховного Суду приймається шляхом таємного голосування бiльшiстю голосiв вiд складу Пленуму Верховного Суду.

     11. Рiшення про висловлення недовiри Головi Верховного Суду оформлюється Постановою Пленуму Верховного Суду, яка пiдписується головуючим та секретарем засiдання, обраним Пленумом Верховного Суду за пропозицiєю головуючого.

     12. Висловлення недовiри Головi Верховного Суду не позбавляє його повноважень суддi Верховного Суду. У разi дострокового припинення повноважень Голови Верховного Суду обрання Голови Верховного Суду здiйснюється в порядку, встановленому цим Законом.

     13. Питання про недовiру Головi Верховного Суду не може повторно iнiцiюватися протягом року з дня його розгляду на засiданнi Пленуму Верховного Суду.

     14. Порядок звiльнення з посади Голови Верховного Суду з пiдстав, не пов'язаних iз висловленням йому недовiри Пленумом Верховного Суду, визначається законом та Регламентом Пленуму Верховного Суду.

     Стаття 42. Голова касацiйного суду

     1. Касацiйний суд очолює його голова.

     2. Голову касацiйного суду обирають шляхом таємного голосування збори суддiв вiдповiдного касацiйного суду з числа суддiв цього суду.

     3. Голова касацiйного суду обирається строком на чотири роки з правом обiймати посаду голови такого касацiйного суду не бiльше двох строкiв поспiль.

     4. Голова касацiйного суду може бути достроково звiльнений з посади за iнiцiативою не менш як однiєї третини вiд загальної кiлькостi суддiв вiдповiдного касацiйного суду шляхом таємного голосування бiльшiстю голосiв суддiв вiдповiдного касацiйного суду.

     5. Звiльнення з посади суддi та припинення його повноважень, а також закiнчення строку, на який суддю обрано головою вiдповiдного касацiйного суду, припиняє його повноваження як голови цього суду.

     6. Голова касацiйного суду:

     1) представляє касацiйний суд перед органами державної влади, органами мiсцевого самоврядування, фiзичними та юридичними особами з питань дiяльностi цього суду;

     2) визначає адмiнiстративнi повноваження заступникiв голови касацiйного суду;

     3) контролює ефективнiсть дiяльностi структурного пiдроздiлу апарату Верховного Суду, який здiйснює органiзацiйне забезпечення дiяльностi вiдповiдного касацiйного суду, погоджує призначення на посаду та звiльнення керiвника цього пiдроздiлу - заступника керiвника апарату Верховного Суду, вносить подання про заохочення або накладення на нього дисциплiнарного стягнення вiдповiдно до законодавства;

     4) повiдомляє Вищу квалiфiкацiйну комiсiю суддiв України та Державну судову адмiнiстрацiю України, а також через веб-портал судової влади про вакантнi посади суддiв у касацiйному судi у триденний строк з дня їх утворення;

     5) скликає збори суддiв касацiйного суду; вносить на розгляд зборiв питання та головує на їх засiданнях;

     6) iнформує збори суддiв касацiйного суду про стан правосуддя у вiдповiднiй судовiй спецiалiзацiї та практику вирiшення окремих категорiй справ;

     7) забезпечує виконання рiшень зборiв суддiв касацiйного суду;

     8) органiзовує ведення та аналiз судової статистики в касацiйному судi, вивчення судової практики, iнформацiйно-аналiтичне забезпечення суддiв з метою пiдвищення якостi судочинства;

     9) сприяє виконанню вимог щодо пiдтримання квалiфiкацiї суддiв касацiйного суду, пiдвищення їхнього професiйного рiвня;

     10) здiйснює iншi повноваження, визначенi законом.

     7. Голова касацiйного суду з питань, що належать до його адмiнiстративних повноважень, видає накази i розпорядження.

     8. У разi вiдсутностi голови касацiйного суду його адмiнiстративнi повноваження здiйснює один iз заступникiв голови касацiйного суду за визначенням голови касацiйного суду, за вiдсутностi такого визначення - заступник голови касацiйного суду, який має бiльший стаж роботи на посадi суддi, а в разi вiдсутностi заступника голови касацiйного суду - суддя цього суду, який має бiльший стаж роботи на посадi суддi.

     9. Заступник голови касацiйного суду здiйснює адмiнiстративнi повноваження, визначенi головою касацiйного суду.

     Стаття 43. Заступник Голови Верховного Суду, заступник голови касацiйного суду

     1. Пленум Верховного Суду може обрати заступника Голови Верховного Суду за пропозицiєю Голови Верховного Суду.

     Заступник Голови Верховного Суду обирається на посаду строком на чотири роки та звiльняється з посади Пленумом Верховного Суду. Рiшення про його обрання на посаду та про звiльнення з посади приймається бiльшiстю голосiв вiд загального складу Пленуму Верховного Суду шляхом таємного голосування.

     Заступник Голови Верховного Суду може бути достроково звiльнений з посади у порядку, встановленому Регламентом Пленуму Верховного Суду.

     2. Звiльнення з посади суддi та припинення його повноважень, закiнчення строку, на який суддю обрано заступником Голови Верховного Суду, припиняє його повноваження як заступника Голови Верховного Суду.

     3. Збори суддiв касацiйного суду можуть обрати заступника голови касацiйного суду. Заступник голови касацiйного суду обирається на посаду строком на чотири роки за пропозицiєю голови касацiйного суду з числа секретарiв судових палат вiдповiдного касацiйного суду та звiльняється з посади зборами суддiв такого касацiйного суду.

     Рiшення про обрання на посаду та про звiльнення з посади заступника голови касацiйного суду приймається бiльшiстю голосiв суддiв вiдповiдного касацiйного суду шляхом таємного голосування.

     4. Заступник голови касацiйного суду може бути достроково звiльнений з посади за пропозицiєю голови касацiйного суду або не менш як однiєї третини вiд загальної кiлькостi суддiв вiдповiдного касацiйного суду шляхом таємного голосування бiльшiстю голосiв суддiв вiдповiдного касацiйного суду.

     5. Звiльнення з посади суддi та припинення його повноважень, закiнчення строку, на який суддю обрано заступником голови вiдповiдного касацiйного суду, припинення повноважень секретаря судової палати, припиняє його повноваження як заступника голови цього суду.

     Стаття 44. Судовi палати касацiйного суду

     1. Судовi палати касацiйного суду:

     1) здiйснюють правосуддя в порядку, встановленому процесуальним законом;

     2) аналiзують судову статистику та вивчають судову практику;

     3) здiйснюють iншi повноваження, визначенi законом.

     2. Персональний склад судових палат та кiлькiсть суддiв у судових палатах визначаються зборами суддiв вiдповiдного касацiйного суду.

     3. Судову палату очолює секретар судової палати, який:

     1) органiзовує роботу вiдповiдної судової палати та головує на її засiданнях;

     2) органiзовує аналiз судової статистики, вивчення судової практики;

     3) iнформує збори суддiв касацiйного суду про дiяльнiсть судової палати;

     4) здiйснює iншi повноваження, визначенi законом.

     4. Секретар судової палати обирається на посаду строком на чотири роки та звiльняється з посади бiльшiстю голосiв суддiв вiдповiдної судової палати шляхом таємного голосування.

     5. У разi вiдсутностi секретаря судової палати його обов'язки виконує суддя палати, який має найбiльший стаж роботи на посадi суддi вiдповiдного касацiйного суду.

     Стаття 45. Велика Палата Верховного Суду

     1. Велика Палата Верховного Суду є постiйно дiючим колегiальним органом Верховного Суду, до складу якого входить двадцять один суддя Верховного Суду.

     2. Велика Палата Верховного Суду:

     1) у визначених законом випадках здiйснює перегляд судових рiшень у касацiйному порядку з метою забезпечення однакового застосування судами норм права;

(пункт 1 частини другої статтi 45 у редакцiї Закону України вiд 03.10.2017р. N 2147-VIII)

     2) дiє як суд апеляцiйної iнстанцiї у справах, розглянутих Верховним Судом як судом першої iнстанцiї;

     3) аналiзує судову статистику та вивчає судову практику, здiйснює узагальнення судової практики;

     4) здiйснює iншi повноваження, визначенi законом.

     3. Суддi Верховного Суду обираються до Великої Палати зборами суддiв вiдповiдних касацiйних судiв з числа суддiв таких касацiйних судiв.

     4. Кожен касацiйний суд у складi Верховного Суду обирає по п'ять суддiв до Великої Палати Верховного Суду. До складу Великої Палати Верховного Суду також входить Голова Верховного Суду за посадою.

     5. Суддя Верховного Суду, обраний до Великої Палати, здiйснює повноваження суддi Великої Палати Верховного Суду протягом трьох рокiв (крiм Голови Верховного Суду), але не бiльше двох строкiв поспiль.

     6. Суддя Верховного Суду, обраний до Великої Палати, а також Голова Верховного Суду не здiйснюють правосуддя у вiдповiдному касацiйному судi.

     7. Суддя Верховного Суду, обраний до Великої Палати, не може бути обраний на будь-якi адмiнiстративнi посади, окрiм посади Секретаря Великої Палати Верховного Суду.

     8. Секретар Великої Палати Верховного Суду обирається з числа суддiв Великої Палати строком на три роки та звiльняється з посади Великою Палатою шляхом таємного голосування бiльшiстю голосiв.

     9. Звiльнення з посади суддi та припинення його повноважень, закiнчення строку, на який суддю обрано Секретарем Великої Палати Верховного Суду чи до Великої Палати, припиняє його повноваження як Секретаря Великої Палати Верховного Суду.

     10. Секретар Великої Палати:

     1) органiзовує роботу Великої Палати i головує на її пленарних засiданнях;

     2) органiзовує аналiз судової статистики, вивчення i узагальнення судової практики;

     3) iнформує Пленум Верховного Суду про дiяльнiсть Великої Палати;

     4) здiйснює iншi повноваження, визначенi законом.

     11. Засiдання Великої Палати Верховного Суду вважається правомочним, якщо на ньому присутнi не менше нiж двi третини її складу.

     Стаття 46. Пленум Верховного Суду

     1. Пленум Верховного Суду є колегiальним органом, до складу якого входять усi суддi Верховного Суду.

     2. Пленум Верховного Суду:

     1) обирає на посади та звiльняє з посад Голову Верховного Суду та заступника Голови Верховного Суду у порядку, встановленому цим Законом;

     2) обирає з числа суддiв Верховного Суду за поданням Голови Верховного Суду та увiльняє вiд виконання обов'язкiв секретаря Пленуму Верховного Суду;

     3) заслуховує iнформацiю Голови Верховного Суду про його дiяльнiсть, Секретаря Великої Палати Верховного Суду про дiяльнiсть Палати;

     4) надає висновки щодо проектiв законодавчих актiв, якi стосуються судоустрою, судочинства, статусу суддiв, виконання судових рiшень та iнших питань, пов'язаних iз функцiонуванням системи судоустрою України;

     5) приймає рiшення про звернення до Конституцiйного Суду України з питань конституцiйностi законiв та iнших правових актiв, а також щодо офiцiйного тлумачення Конституцiї України;

     6) надає висновок про наявнiсть чи вiдсутнiсть у дiяннях, в яких звинувачується Президент України, ознак державної зради або iншого злочину; вносить за зверненням Верховної Ради України письмове подання про неспроможнiсть виконання Президентом України своїх повноважень за станом здоров'я;

     7) затверджує Регламент Пленуму Верховного Суду;

     8) затверджує Положення про Науково-консультативну раду при Верховному Судi та її склад;

     9) затверджує склад редакцiйної колегiї офiцiйного друкованого органу Верховного Суду;

     10) затверджує бюджетний запит Верховного Суду;

     101) з метою забезпечення однакового застосування норм права при вирiшеннi окремих категорiй справ узагальнює практику застосування матерiального i процесуального законiв, систематизує та забезпечує оприлюднення правових позицiй Верховного Суду з посиланням на судовi рiшення, в яких вони були сформульованi;

(частину другу статтi 46 доповнено пунктом 101 згiдно iз Законом України вiд 03.10.2017р. N 2147-VIII)

     102) за результатами аналiзу судової статистики та узагальнення судової практики надає роз'яснення рекомендацiйного характеру з питань застосування законодавства при вирiшеннi судових справ;

(частину другу статтi 46 доповнено пунктом 102 згiдно iз Законом України вiд 03.10.2017р. N 2147-VIII)

     11) розглядає та вирiшує iншi питання, вiднесенi законом до його повноважень.

     3. Засiдання Пленуму Верховного Суду є повноважним за умови присутностi на ньому не менше двох третин вiд складу Пленуму, крiм випадкiв, встановлених цим Законом.

     4. На засiдання Пленуму можуть бути запрошенi представники органiв державної влади, наукових установ, громадських органiзацiй, засобiв масової iнформацiї та iншi особи.

     5. Пленум Верховного Суду скликається Головою Верховного Суду в разi потреби або на вимогу не менш як четвертої частини вiд складу суддiв Верховного Суду, але не рiдше одного разу на три мiсяцi. У разi вiдсутностi Голови Верховного Суду Пленум скликається заступником Голови Верховного Суду.

     6. Про день i час скликання Пленуму Верховного Суду та питання, що виносяться на його розгляд, учасники засiдання Пленуму повiдомляються не пiзнiш як за п'ять робочих днiв до засiдання. У цей же строк надсилаються матерiали щодо питань, якi виносяться на розгляд Пленуму.

     7. Засiдання Пленуму веде Голова Верховного Суду. У разi вiдсутностi Голови Верховного Суду засiдання Пленуму веде заступник Голови Верховного Суду.

     8. Порядок роботи Пленуму Верховного Суду встановлюється цим Законом та прийнятим вiдповiдно до нього Регламентом Пленуму Верховного Суду.

     9. Пленум Верховного Суду приймає з розглянутих питань постанови. Постанови Пленуму Верховного Суду пiдписуються головуючим на засiданнi Пленуму та секретарем Пленуму i публiкуються в офiцiйному друкованому органi та розмiщуються на веб-сайтi Верховного Суду.

     10. Секретар Пленуму Верховного Суду органiзовує роботу секретарiату Пленуму, пiдготовку засiдань Пленуму, забезпечує ведення протоколу та контролює виконання постанов, прийнятих Пленумом Верховного Суду.

     11. Особливостi проведення Пленуму Верховного Суду з розгляду окремих питань, у тому числi щодо процедури скликання, повноважностi засiдання, порядку роботи, процедури голосування, порядку прийняття рiшень та пiдписання постанов, прийнятих Пленумом Верховного Суду, встановлюються законом.

     Стаття 47. Науково-консультативна рада та офiцiйний друкований орган Верховного Суду

     1. Науково-консультативна рада утворюється при Верховному Судi з числа висококвалiфiкованих фахiвцiв у сферi права для пiдготовки наукових висновкiв з питань дiяльностi Верховного Суду, що потребують наукового забезпечення.

     2. Порядок органiзацiї та дiяльностi Науково-консультативної ради визначається положенням, що затверджується Пленумом Верховного Суду.

     3. Верховний Суд має офiцiйний друкований орган, в якому публiкуються матерiали судової практики Верховного Суду та iншi матерiали. Офiцiйний друкований орган може видаватися в електронному виглядi.

Роздiл III
СУДДI ТА ПРИСЯЖНI

Глава 1. Загальнi положення статусу суддi

     Стаття 48. Незалежнiсть суддi

     1. Суддя у своїй дiяльностi щодо здiйснення правосуддя є незалежним вiд будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання.

     2. Суддя здiйснює правосуддя на основi Конституцiї i законiв України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Втручання у дiяльнiсть суддi щодо здiйснення правосуддя забороняється i має наслiдком вiдповiдальнiсть, установлену законом.

     3. Суддя не зобов'язаний давати жодних пояснень щодо сутi справ, якi перебувають у його провадженнi, крiм випадкiв, установлених законом.

     4. Суддя зобов'язаний звернутися з повiдомленням про втручання в його дiяльнiсть як суддi щодо здiйснення правосуддя до Вищої ради правосуддя та до Генерального прокурора.

     5. Незалежнiсть суддi забезпечується:

     1) особливим порядком його призначення, притягнення до вiдповiдальностi, звiльнення та припинення повноважень;

     2) недоторканнiстю та iмунiтетом суддi;

     3) незмiнюванiстю суддi;

     4) порядком здiйснення правосуддя, визначеним процесуальним законом, таємницею ухвалення судового рiшення;

     5) забороною втручання у здiйснення правосуддя;

     6) вiдповiдальнiстю за неповагу до суду чи суддi;

     7) окремим порядком фiнансування та органiзацiйного забезпечення дiяльностi судiв, установленим законом;

     8) належним матерiальним та соцiальним забезпеченням суддi;

     9) функцiонуванням органiв суддiвського врядування та самоврядування;

     10) визначеними законом засобами забезпечення особистої безпеки суддi, членiв його сiм'ї, майна, а також iншими засобами їх правового захисту;

     11) правом суддi на вiдставку.

     6. Органи державної влади, органи мiсцевого самоврядування, їх посадовi та службовi особи, а також фiзичнi i юридичнi особи та їх об'єднання зобов'язанi поважати незалежнiсть суддi i не посягати на неї.

     7. При прийняттi нових законiв або внесеннi змiн до чинних законiв не допускається звуження змiсту та обсягу визначених Конституцiєю України та законом гарантiй незалежностi суддi.

     Стаття 49. Недоторканнiсть та iмунiтет суддi

     1. Суддя є недоторканним. Без згоди Вищої ради правосуддя суддю не може бути затримано або утримувано пiд вартою чи арештом до винесення обвинувального вироку суду, за винятком затримання суддi пiд час або вiдразу ж пiсля вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину.

     Суддю не може бути притягнуто до вiдповiдальностi за ухвалене ним судове рiшення, за винятком вчинення злочину або дисциплiнарного проступку.

     2. Суддя, затриманий за пiдозрою у вчиненнi дiяння, за яке встановлена кримiнальна чи адмiнiстративна вiдповiдальнiсть, повинен бути негайно звiльнений пiсля з'ясування його особи, за винятком:

     1) якщо Вищою радою правосуддя надано згоду на затримання суддi у зв'язку з таким дiянням;

     2) затримання суддi пiд час або вiдразу ж пiсля вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину, якщо таке затримання є необхiдним для попередження вчинення злочину, вiдвернення чи попередження наслiдкiв злочину або забезпечення збереження доказiв цього злочину.

     3. Суддя не може бути пiдданий приводу чи примусово доставлений до будь-якого органу чи установи, крiм суду, за винятком випадкiв, зазначених у частинi другiй цiєї статтi.

     4. Суддi може бути повiдомлено про пiдозру у вчиненнi кримiнального правопорушення лише Генеральним прокурором або його заступником.

     5. Суддя може бути тимчасово вiдсторонений вiд здiйснення правосуддя на строк не бiльше двох мiсяцiв у зв'язку з притягненням до кримiнальної вiдповiдальностi на пiдставi вмотивованого клопотання Генерального прокурора або його заступника в порядку, встановленому законом. Рiшення про тимчасове вiдсторонення суддi вiд здiйснення правосуддя ухвалюється Вищою радою правосуддя.

     6. Продовження строку тимчасового вiдсторонення суддi вiд здiйснення правосуддя у зв'язку з притягненням до кримiнальної вiдповiдальностi здiйснюється в тому ж порядку на строк не бiльше двох мiсяцiв. Клопотання про продовження строку такого вiдсторонення суддi вiд здiйснення правосуддя подається Генеральним прокурором або його заступником не пiзнiше десяти днiв до закiнчення строку, на який суддю було вiдсторонено. Вимоги до клопотання про тимчасове вiдсторонення суддi вiд здiйснення правосуддя у зв'язку з притягненням до кримiнальної вiдповiдальностi встановлюються процесуальним законом.

     7. У разi ухвалення органом, що розглядає справи про притягнення до дисциплiнарної вiдповiдальностi суддiв, рiшення про застосування до суддi дисциплiнарного стягнення у видi подання про звiльнення суддi з посади, такий суддя автоматично тимчасово вiдстороняється вiд здiйснення правосуддя до ухвалення рiшення про його звiльнення з посади Вищою радою правосуддя.

     8. Суддя на час тимчасового вiдсторонення вiд здiйснення правосуддя позбавляється права на отримання доплат до посадового окладу суддi.

     9. Проведення стосовно суддi оперативно-розшукових заходiв чи слiдчих дiй, що можуть проводитися лише з дозволу суду, здiйснюється на пiдставi судового рiшення, ухваленого за клопотанням Генерального прокурора або його заступника, керiвника регiональної прокуратури або його заступника.

     10. Кримiнальне провадження щодо обвинувачення суддi у вчиненнi кримiнального правопорушення, а також прийняття рiшення про проведення стосовно суддi оперативно-розшукових заходiв чи слiдчих дiй, застосування запобiжних заходiв не може здiйснюватися тим судом, в якому обвинувачений обiймає чи обiймав посаду суддi.

     У разi якщо згiдно iз загальними правилами визначення юрисдикцiї кримiнальне провадження стосовно суддi має здiйснюватися або рiшення про проведення стосовно суддi оперативно-розшукових заходiв чи слiдчих дiй або застосування запобiжних заходiв має ухвалюватися тим судом, в якому обвинувачений обiймає чи обiймав посаду суддi, кримiнальне провадження або ухвалення рiшення про проведення оперативно-розшукових заходiв чи слiдчих дiй здiйснюється судом, найбiльш територiально наближеним до суду, в якому обвинувачений обiймає чи обiймав посаду суддi, iншої адмiнiстративно-територiальної одиницi (Автономної Республiки Крим, областi, мiста Києва чи Севастополя), якщо iнший суд не визначений процесуальним законом.

(абзац другий частини десятої статтi 49 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 12.07.2018 р. N 2509-VIII)

     11. За шкоду, завдану судом, вiдповiдає держава на пiдставах та в порядку, встановлених законом.

     Стаття 50. Вiдповiдальнiсть за неповагу до суду чи суддi

     1. Прояв неповаги до суду чи суддi з боку осiб, якi є учасниками процесу або присутнi в судовому засiданнi, має наслiдком вiдповiдальнiсть, установлену законом.

     Стаття 51. Посвiдчення суддi

     1. Суддi, голови судiв та їх заступники, суддi у вiдставцi мають посвiдчення, зразки яких затверджуються Радою суддiв України.

     2. Посвiдчення суддi, голови суду, заступника голови суду, суддi у вiдставцi пiдписує Президент України.

     3. Посвiдчення Голови Верховного Суду та заступника Голови Верховного Суду пiдписує секретар Пленуму Верховного Суду.

     4. Вручення посвiдчення здiйснює особа, яка його пiдписала, або за її дорученням iнша особа.

Глава 2. Суддя

     Стаття 52. Статус суддi

     1. Суддею є громадянин України, який вiдповiдно до Конституцiї України та цього Закону призначений суддею, займає штатну суддiвську посаду в одному з судiв України i здiйснює правосуддя на професiйнiй основi.

     2. Суддi в Українi мають єдиний статус незалежно вiд мiсця суду в системi судоустрою чи адмiнiстративної посади, яку суддя обiймає в судi.

     Стаття 53. Незмiнюванiсть суддi

     1. Суддi гарантується перебування на посадi суддi до досягнення ним шiстдесяти п'яти рокiв, крiм випадкiв звiльнення суддi з посади або припинення його повноважень вiдповiдно до Конституцiї України та цього Закону.

     2. Суддю не може бути переведено до iншого суду без його згоди, крiм переведення:

     1) у разi реорганiзацiї, лiквiдацiї або припинення роботи суду;

     2) у порядку дисциплiнарного стягнення.

     Стаття 54. Вимоги щодо несумiсностi

     1. Перебування на посадi суддi несумiсне iз зайняттям посади в будь-якому iншому органi державної влади, органi мiсцевого самоврядування та з представницьким мандатом. Перебування на посадi суддi також несумiсне iз наявнiстю заборони такiй особi обiймати посади, щодо яких здiйснюється очищення влади в порядку, визначеному Законом України "Про очищення влади".

     2. Суддя не може поєднувати свою дiяльнiсть iз пiдприємницькою, адвокатською дiяльнiстю, обiймати будь-якi iншi оплачуванi посади, виконувати iншу оплачувану роботу (крiм викладацької, наукової чи творчої), а також входити до складу керiвного органу чи наглядової ради пiдприємства або органiзацiї, що має на метi одержання прибутку.

     3. Особи, якi є власниками акцiй або володiють iншими корпоративними правами чи мають iншi майновi права або iнший майновий iнтерес у дiяльностi будь-якої юридичної особи, що має на метi отримання прибутку, зобов'язанi передати такi акцiї (корпоративнi права) або iншi вiдповiднi права в управлiння незалежнiй третiй особi (без права надання iнструкцiй такiй особi щодо розпорядження такими акцiями, корпоративними або iншими правами, або щодо реалiзацiї прав, якi з них виникають) на час перебування на посадi суддi. Суддя може отримувати вiдсотки, дивiденди та iншi пасивнi доходи вiд майна, власником якого вiн є.

     4. Суддя не може належати до полiтичної партiї чи професiйної спiлки, виявляти прихильнiсть до них, брати участь у полiтичних акцiях, мiтингах, страйках. Перебуваючи на посадi, суддя не може бути кандидатом на виборнi посади в органах державної влади (крiм судової) та органах мiсцевого самоврядування, а також брати участь у передвиборчiй агiтацiї.

     5. У разi призначення суддi членом Вищої ради правосуддя, Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України вiн вiдряджається для роботи в цих органах на постiйнiй основi. За членами цих органiв - суддями зберiгаються гарантiї матерiального, соцiального та побутового забезпечення, визначенi законодавством для суддiв.

     6. Суддю за його заявою може бути вiдряджено для роботи у Нацiональнiй школi суддiв України, а суддю, обраного головою чи заступником голови Ради суддiв України, - до Ради суддiв України, iз збереженням розмiру суддiвської винагороди за основним мiсцем роботи та встановлених законом доплат.

     7. Суддя повинен дотримуватися вимог щодо несумiсностi, визначених законодавством у сферi запобiгання корупцiї. Вiдрядження на роботу до Вищої ради правосуддя, Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України, Нацiональної школи суддiв України, Ради суддiв України не вважається сумiсництвом.

     Стаття 55. Вiдрядження як тимчасове переведення суддi до iншого суду того самого рiвня i спецiалiзацiї

     1. У зв'язку з неможливiстю здiйснення правосуддя у вiдповiдному судi, виявленням надмiрного рiвня судового навантаження у вiдповiдному судi, припиненням роботи суду у зв'язку зi стихiйним лихом, вiйськовими дiями, заходами щодо боротьби з тероризмом або iншими надзвичайними обставинами, за рiшенням Вищої ради правосуддя, ухваленим на пiдставi подання Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України, суддя може бути, за його згодою, вiдряджений до iншого суду того самого рiвня i спецiалiзацiї для здiйснення правосуддя.

     2. Вiдрядження суддi до iншого суду того самого рiвня i спецiалiзацiї здiйснюється на строк, що визначається Вищою радою правосуддя, але не бiльше нiж на один рiк, крiм випадкiв, передбачених абзацом другим цiєї частини.

     Якщо обставини, що були пiдставою вiдрядження суддi, продовжують iснувати, за зверненням голови суду, до якого суддя вiдряджений, та за згодою такого суддi Вища рада правосуддя продовжує строк вiдрядження, але не бiльше нiж на один рiк. Загальний строк вiдрядження не може перевищувати два роки.

     Вища рада правосуддя на пiдставi подання Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України може ухвалити рiшення про дострокове закiнчення вiдрядження суддi, якщо обставини, що були пiдставою вiдрядження суддi, припинилися, про що повiдомляється суддя.

     Суддя, строк вiдрядження якого закiнчився або стосовно якого Вищою радою правосуддя ухвалено рiшення про дострокове закiнчення вiдрядження суддi, повертається на роботу до суду, з якого був вiдряджений. У такому разi визначення нового суддi (колегiї суддiв) для розгляду справ, якi знаходилися на розглядi у суддi та не розглянутi ним по сутi, здiйснюється Єдиною судовою iнформацiйно-телекомунiкацiйною системою в порядку, визначеному процесуальним законом.

(частина друга статтi 55 у редакцiї Закону України вiд 04.06.2020р. N 679-IX)

     3. У разi припинення роботи суду у зв'язку зi стихiйним лихом, вiйськовими дiями, заходами щодо боротьби з тероризмом або iншими надзвичайними обставинами суддя, якого було вiдряджено з такого суду, має бути переведений на постiйне мiсце роботи до закiнчення строку вiдрядження.

     4. Суддя, який вiдряджений до iншого суду того самого рiвня i спецiалiзацiї, здiйснює правосуддя та отримує суддiвську винагороду в судi, до якого його вiдряджено.

     5. Порядок вiдрядження суддi до iншого суду того самого рiвня i спецiалiзацiї затверджується Вищою радою правосуддя за поданням Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України, погодженим з Державною судовою адмiнiстрацiєю України.

     Стаття 56. Права та обов'язки суддi

     1. Права суддi, пов'язанi зi здiйсненням правосуддя, визначаються Конституцiєю України, процесуальним та iншими законами.

     2. Суддя має право брати участь у суддiвському самоврядуваннi.

     3. Суддi можуть утворювати громадськi об'єднання та брати участь у них з метою захисту своїх прав та iнтересiв, пiдвищення професiйного рiвня.

     4. Суддя може бути членом нацiональних або мiжнародних асоцiацiй та iнших органiзацiй, що мають на метi захист iнтересiв суддiв, утвердження авторитету судової влади в суспiльствi або розвиток юридичної професiї та науки.

     5. Суддя має право пiдвищувати свiй професiйний рiвень та проходити з цiєю метою вiдповiдну пiдготовку.

     6. Суддя повинен додержуватися присяги.

     7. Суддя зобов'язаний:

     1) справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати i вирiшувати судовi справи вiдповiдно до закону з дотриманням засад i правил судочинства;

     2) дотримуватися правил суддiвської етики, у тому числi виявляти та пiдтримувати високi стандарти поведiнки у будь-якiй дiяльностi з метою укрiплення суспiльної довiри до суду, забезпечення впевненостi суспiльства в чесностi та непiдкупностi суддiв;

     3) подавати декларацiю доброчесностi суддi та декларацiю родинних зв'язкiв суддi;

     4) виявляти повагу до учасникiв процесу;

     5) не розголошувати вiдомостi, якi становлять таємницю, що охороняється законом, у тому числi таємницю нарадчої кiмнати i закритого судового засiдання;

     6) виконувати вимоги та дотримуватися обмежень, установлених законодавством у сферi запобiгання корупцiї;

     7) подавати декларацiю особи, уповноваженої на виконання функцiй держави або мiсцевого самоврядування;

     8) систематично розвивати професiйнi навички (умiння), пiдтримувати свою квалiфiкацiю на належному рiвнi, необхiдному для виконання повноважень у судi, де вiн обiймає посаду;

     9) звертатися з повiдомленням про втручання в його дiяльнiсть як суддi щодо здiйснення правосуддя до Вищої ради правосуддя та до Генерального прокурора упродовж п'яти днiв пiсля того, як йому стало вiдомо про таке втручання;

     10) пiдтверджувати законнiсть джерела походження майна у зв'язку з проходженням квалiфiкацiйного оцiнювання або в порядку дисциплiнарного провадження щодо суддi, якщо обставини, що можуть мати наслiдком притягнення суддi до дисциплiнарної вiдповiдальностi, викликають сумнiв у законностi джерела походження майна або доброчесностi поведiнки суддi.

     8. Суддя проходить пiдготовку у Нацiональнiй школi суддiв України не менше нiж раз на три роки.

     9. Суддя до звiльнення з посади або припинення його повноважень не може бути нагороджений державними нагородами, а також будь-якими iншими нагородами, вiдзнаками, грамотами. Суддя може бути нагороджений державними нагородами лише за проявлену ним особисту мужнiсть i героїзм в умовах, пов'язаних iз ризиком для життя.

     Стаття 57. Присяга суддi

     1. Особа, призначена на посаду суддi, набуває повноважень суддi пiсля складення присяги суддi такого змiсту:

     "Я, (iм'я та прiзвище), вступаючи на посаду суддi, урочисто присягаю Українському народовi об'єктивно, безсторонньо, неупереджено, незалежно, справедливо та квалiфiковано здiйснювати правосуддя вiд iменi України, керуючись принципом верховенства права, пiдкоряючись лише закону, чесно i сумлiнно здiйснювати повноваження та виконувати обов'язки суддi, дотримуватися етичних принципiв i правил поведiнки суддi, не вчиняти дiй, що порочать звання суддi або пiдривають авторитет правосуддя".

     2. Суддя складає присягу пiд час урочистої церемонiї у присутностi Президента України. До участi в церемонiї запрошуються Голова Верховного Суду, Голова Ради суддiв України, Голова Вищої ради правосуддя та Голова Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України.

     3. Текст присяги пiдписується суддею i зберiгається в його суддiвському досьє.

     Стаття 58. Етика суддi

     1. Питання етики суддiв визначаються Кодексом суддiвської етики, що затверджується з'їздом суддiв України за пропозицiєю Ради суддiв України.

     Стаття 59. Монiторинг способу життя суддi

     1. З метою встановлення вiдповiдностi рiвня життя суддi наявному у нього та членiв його сiм'ї майну i одержаним ними доходам, проводиться монiторинг способу життя суддi вiдповiдно до закону.

     2. Монiторинг способу життя суддi може бути проведений на вимогу Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України, Вищої ради правосуддя та в iнших випадках, визначених законом.

     3. Орган, який вiдповiдно до закону здiйснює монiторинг способу життя суддi, зобов'язаний надiслати вiдповiдну iнформацiю за результатами монiторингу невiдкладно пiсля завершення його проведення, але не пiзнiше тридцяти днiв з моменту отримання вiдповiдної вимоги.

     4. Результати монiторингу способу життя суддi можуть також використовуватися для оцiнки дотримання суддею правил суддiвської етики.

     5. Iнформацiя, отримана за результатами монiторингу способу життя суддi, включається до суддiвського досьє.

     Стаття 60. Повна перевiрка декларацiї особи, уповноваженої на виконання функцiй держави або мiсцевого самоврядування

     1. Повна перевiрка декларацiї особи, уповноваженої на виконання функцiй держави або мiсцевого самоврядування, яка подається суддею, здiйснюється вiдповiдно до закону центральним органом виконавчої влади зi спецiальним статусом, який забезпечує формування та реалiзує державну антикорупцiйну полiтику, та полягає у з'ясуваннi достовiрностi задекларованих вiдомостей, точностi оцiнки задекларованих активiв, перевiрцi на наявнiсть конфлiкту iнтересiв та ознак незаконного збагачення.

     2. Повна перевiрка декларацiї особи, уповноваженої на виконання функцiй держави або мiсцевого самоврядування, здiйснюється щодо кожного суддi щонайменше один раз на п'ять рокiв (якщо iнше не передбачено законом), а також за вiдповiдним запитом Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України або Вищої ради правосуддя.

(частина друга статтi 60 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 12.07.2018 р. N 2509-VIII)

     Стаття 61. Декларацiя родинних зв'язкiв суддi

     1. Суддя зобов'язаний щорiчно до 1 лютого подавати шляхом заповнення на офiцiйному веб-сайтi Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України декларацiю родинних зв'язкiв за формою, що визначається Комiсiєю.

     2. У декларацiї родинних зв'язкiв суддi зазначаються такi вiдомостi:

     1) прiзвище, iм'я, по батьковi суддi, мiсце його роботи та займана посада;

     2) прiзвища, iмена, по батьковi осiб, з якими у суддi є родиннi зв'язки, мiсця їх роботи (проходження служби), займанi ними посади, якщо такi особи є або протягом останнiх п'яти рокiв були:

     а) членами Вищої ради правосуддя, Вищої ради юстицiї, працiвниками секретарiату Вищої ради правосуддя, Вищої ради юстицiї;

     б) членами Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України, працiвниками секретарiату або iнспекторами Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України;

     в) членами Тимчасової спецiальної комiсiї з перевiрки суддiв судiв загальної юрисдикцiї;

     г) суддями, працiвниками апарату суду;

     ґ) суддями Конституцiйного Суду України, працiвниками секретарiату Конституцiйного Суду України;

     д) членами Громадської ради доброчесностi, членами Громадської ради мiжнародних експертiв, яка утворюється вiдповiдно до закону, що визначає засади органiзацiї та дiяльностi Вищого антикорупцiйного суду;

(пiдпункт "д" пункту 2 частини другої статтi 61 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 12.07.2018 р. N 2509-VIII)

     е) прокурорами, працiвниками правоохоронних органiв (органiв правопорядку), адвокатами, нотарiусами;

     є) посадовими особами Державної судової адмiнiстрацiї України, її територiальних управлiнь;

     ж) Президентом України;

     з) Главою Адмiнiстрацiї Президента України або його заступниками;

     и) Секретарем Ради нацiональної безпеки i оборони України або його заступниками;

     i) народними депутатами України, депутатами Верховної Ради Автономної Республiки Крим, обласної, районної, мiської, районної у мiстi, сiльської, селищної ради;

     ї) членами Кабiнету Мiнiстрiв України, керiвниками або заступниками керiвникiв центральних органiв виконавчої влади, у тому числi зi спецiальним статусом, членами Ради мiнiстрiв Автономної Республiки Крим;

     й) керiвниками або заступниками керiвника Нацiонального антикорупцiйного бюро України, членами Нацiонального агентства з питань запобiгання корупцiї;

     к) Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини;

     л) членами Рахункової палати;

     м) членами Центральної виборчої комiсiї;

     н) членами Правлiння чи Ради Нацiонального банку України;

     о) членами Антимонопольного комiтету України, нацiональних комiсiй регулювання природних монополiй, а також Нацiональної комiсiї, що здiйснює державне регулювання у сферi зв'язку та iнформатизацiї, Нацiональної комiсiї, що здiйснює державне регулювання у сферi ринкiв фiнансових послуг, Нацiональної комiсiї з цiнних паперiв та фондового ринку;

     п) головами або заступниками голови мiсцевих державних адмiнiстрацiй;

     р) мiськими, сiльськими, селищними головами або їх заступниками.

     3. Декларацiя родинних зв'язкiв суддi є вiдкритою для загального доступу через оприлюднення на офiцiйному веб-сайтi Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України.

     4. За вiдсутностi доказiв iншого вiдомостi, поданi суддею у декларацiї родинних зв'язкiв, вважаються достовiрними.

     5. У разi одержання iнформацiї, що може свiдчити про недостовiрнiсть (у тому числi неповноту) вiдомостей, поданих суддею у декларацiї родинних зв'язкiв, Вища квалiфiкацiйна комiсiя суддiв України проводить перевiрку зазначеної декларацiї.

     6. Неподання, несвоєчасне подання декларацiї родинних зв'язкiв суддею або подання в нiй завiдомо недостовiрних (у тому числi неповних) вiдомостей мають наслiдком дисциплiнарну вiдповiдальнiсть, установлену цим Законом.

     7. Притягнення суддi до дисциплiнарної вiдповiдальностi за неподання, несвоєчасне подання декларацiї родинних зв'язкiв або за подання в нiй завiдомо недостовiрних (у тому числi неповних) вiдомостей не звiльняє суддю вiд обов'язку подати вiдповiдну декларацiю з достовiрними вiдомостями.

     8. До осiб, з якими у суддi є родиннi зв'язки, для цiлей цiєї статтi належать:

     1) особи, якi спiльно проживають, пов'язанi спiльним побутом i мають взаємнi права та обов'язки iз суддею (крiм осiб, взаємнi права та обов'язки яких iз суддею не мають характеру сiмейних), у тому числi особи, якi спiльно проживають, але не перебувають у шлюбi з суддею;

     2) незалежно вiд зазначених у пунктi 1 умов - чоловiк, дружина, а також родичi кожного з подружжя чи родичi осiб, якi спiльно проживають, але не перебувають у шлюбi з суддею (батько, мати, вiтчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дiд, баба, прадiд, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, зять, невiстка, тесть, теща, свекор, свекруха, племiнник, племiнниця, рiдний дядько, рiдна тiтка, двоюрiдний брат, двоюрiдна сестра, усиновлювач, усиновлений).

     Стаття 62. Декларацiя доброчесностi суддi

     1. Суддя зобов'язаний щорiчно до 1 лютого подавати шляхом заповнення на офiцiйному веб-сайтi Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України декларацiю доброчесностi за формою, що визначається Комiсiєю.

     2. Декларацiя доброчесностi суддi складається з перелiку тверджень, правдивiсть яких суддя повинен задекларувати шляхом їх пiдтвердження або непiдтвердження.

     3. У декларацiї доброчесностi суддi зазначаються прiзвище, iм'я, по батьковi суддi, його мiсце роботи, займана посада та твердження про:

     1) вiдповiднiсть рiвня життя суддi наявному в нього та членiв його сiм'ї майну i одержаним ними доходам;

     2) своєчасне та повне подання декларацiй особи, уповноваженої на виконання функцiй держави або мiсцевого самоврядування, та достовiрнiсть задекларованих у них вiдомостей;

     3) невчинення корупцiйних правопорушень;

     4) вiдсутнiсть пiдстав для притягнення суддi до дисциплiнарної вiдповiдальностi;

     5) сумлiнне виконання обов'язкiв суддi та дотримання ним присяги;

     6) невтручання у правосуддя, яке здiйснюється iншими суддями;

     7) проходження перевiрки суддiв вiдповiдно до Закону України "Про вiдновлення довiри до судової влади в Українi" та її результати;

     8) вiдсутнiсть заборон, визначених Законом України "Про очищення влади".

     Декларацiя доброчесностi суддi може мiстити iншi твердження, метою яких є перевiрка доброчесностi суддi.

     4. Декларацiя доброчесностi суддi є вiдкритою для загального доступу через оприлюднення на офiцiйному веб-сайтi Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України.

     5. За вiдсутностi доказiв iншого твердження суддi у декларацiї доброчесностi вважаються достовiрними.

     6. У разi одержання iнформацiї, що може свiдчити про недостовiрнiсть (в тому числi неповноту) тверджень суддi у декларацiї доброчесностi, Вища квалiфiкацiйна комiсiя суддiв України проводить вiдповiдну перевiрку.

     7. Неподання, несвоєчасне подання декларацiї доброчесностi суддею або декларування в нiй завiдомо недостовiрних (у тому числi неповних) тверджень мають наслiдком дисциплiнарну вiдповiдальнiсть, встановлену цим Законом.

Глава 3. Присяжний

     Стаття 63. Статус присяжного

     1. Присяжним є особа, яка у випадках, визначених процесуальним законом, та за її згодою вирiшує справи у складi суду разом iз суддею або залучається до здiйснення правосуддя.

     2. Присяжнi виконують обов'язки, визначенi пунктами 1, 2, 4 - 6 частини сьомої статтi 56 цього Закону.

     Стаття 64. Список присяжних

     1. Для затвердження списку присяжних територiальне управлiння Державної судової адмiнiстрацiї України звертається з поданням до вiдповiдних мiсцевих рад, якi формують i затверджують у кiлькостi, зазначенiй у поданнi, список громадян, якi постiйно проживають на територiях, на якi поширюється юрисдикцiя вiдповiдного окружного суду, вiдповiдають вимогам статтi 65 цього Закону i дали згоду бути присяжними.

     2. Список присяжних для розгляду господарських справ затверджується в порядку, визначеному законом, з числа осiб, якi вiдповiдають вимогам статтi 65 цього Закону i дали згоду бути присяжними.

     3. У разi неприйняття мiсцевою радою (мiсцевими радами) протягом двох мiсяцiв з моменту отримання подання рiшення про затвердження списку присяжних територiальне управлiння Державної судової адмiнiстрацiї України звертається з поданням щодо затвердження списку присяжних до вiдповiдної обласної ради.

     4. Список присяжних затверджується на три роки i переглядається в разi необхiдностi для замiни осiб, якi вибули зi списку, за поданням територiального управлiння Державної судової адмiнiстрацiї України.

     5. Пiсля затвердження списку присяжних такий список передається до вiдповiдного окружного суду, в тому числi в електроннiй формi. Iнформацiю, що мiститься у зазначеному списку, не може бути використано для цiлей, що не пов'язанi iз добором присяжних.

     Стаття 65. Вимоги до присяжного

     1. Присяжним може бути громадянин України, який досяг тридцятирiчного вiку i постiйно проживає на територiї, на яку поширюється юрисдикцiя вiдповiдного окружного суду, якщо iнше не визначено законом.

     2. Не включаються до спискiв присяжних громадяни:

     1) визнанi судом обмежено дiєздатними або недiєздатними;

     2) якi мають хронiчнi психiчнi чи iншi захворювання, що перешкоджають виконанню обов'язкiв присяжного;

     3) якi мають незняту чи непогашену судимiсть;

     4) народнi депутати України, члени Кабiнету Мiнiстрiв України, суддi, прокурори, працiвники правоохоронних органiв (органiв правопорядку), вiйськовослужбовцi, працiвники апаратiв судiв, iншi державнi службовцi, посадовi особи органiв мiсцевого самоврядування, адвокати, нотарiуси, члени Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України, Вищої ради правосуддя;

     5) особи, на яких протягом останнього року накладалося адмiнiстративне стягнення за вчинення корупцiйного правопорушення;

     6) громадяни, якi досягли шiстдесяти п'яти рокiв;

     7) особи, якi не володiють державною мовою.

     3. Особа, включена до списку присяжних, зобов'язана повiдомити суд про обставини, що унеможливлюють її участь у здiйсненнi правосуддя, у разi їх наявностi.

     Стаття 66. Пiдстави i порядок увiльнення вiд виконання обов'язкiв присяжного

     1. За наявностi обставин, зазначених у частинi другiй статтi 65 цього Закону, голова суду повинен увiльнити особу, яку було включено до списку присяжних, вiд виконання обов'язкiв присяжного.

     2. Голова суду також увiльняє вiд виконання обов'язкiв присяжного:

     1) особу, яка перебуває у вiдпустцi у зв'язку з вагiтнiстю та пологами, у вiдпустцi по догляду за дитиною, а також особу, яка має дiтей дошкiльного чи молодшого шкiльного вiку або утримує дiтей-iнвалiдiв або членiв сiм'ї похилого вiку;

     2) керiвника або заступника керiвника органу мiсцевого самоврядування;

     3) особу, яка через свої релiгiйнi переконання вважає для себе неможливою участь у здiйсненнi правосуддя;

     4) iншу особу, якщо голова суду визнає поважними причини, на якi вона посилається.

     3. Особу, зазначену в частинi другiй цiєї статтi, увiльняють вiд виконання обов'язкiв присяжного за її заявою, поданою до початку виконання цих обов'язкiв.

     4. Увiльнення вiд виконання обов'язкiв присяжного внаслiдок вiдводу (самовiдводу) у конкретнiй справi здiйснюється в порядку, встановленому процесуальним законом або за поданням головуючого суддi.

     Стаття 67. Залучення присяжних до виконання обов'язкiв у судi

     1. Суд залучає присяжних до здiйснення правосуддя у порядку черговостi на строк не бiльше одного мiсяця на рiк, крiм випадкiв, коли продовження цього строку зумовлено необхiднiстю закiнчити розгляд справи, розпочатий за їхньою участю.

     2. Добiр осiб для запрошення до участi у здiйсненнi правосуддя як присяжних здiйснюється за допомогою автоматизованої системи.

     3. Письмове запрошення для участi у здiйсненнi правосуддя суд надсилає присяжному не пiзнiше нiж за сiм днiв до початку судового засiдання. Запрошення мiстить iнформацiю про права та обов'язки присяжного, вимоги до нього, а також пiдстави для увiльнення вiд виконання обов'язкiв. Одночасно iз запрошенням надсилається письмове повiдомлення для роботодавця про залучення особи як присяжного.

     4. Залучення присяжних до виконання обов'язкiв у судi та їх виклик здiйснюються в порядку, визначеному процесуальним законом.

     5. Роботодавець зобов'язаний увiльнити присяжного вiд роботи на час виконання ним обов'язкiв зi здiйснення правосуддя. Вiдмова в увiльненнi вiд роботи вважається неповагою до суду.

     6. Присяжний зобов'язаний вчасно з'явитися на запрошення суду для участi в судовому засiданнi. Неприбуття в судове засiдання без поважних причин вважається неповагою до суду.

     Стаття 68. Гарантiї прав присяжних

     1. Присяжним за час виконання ними обов'язкiв у судi виплачується винагорода, розрахована виходячи з посадового окладу суддi мiсцевого суду з урахуванням фактично вiдпрацьованого часу в порядку, визначеному Державною судовою адмiнiстрацiєю України. Присяжним вiдшкодовуються витрати на проїзд i наймання житла, а також виплачуються добовi. Зазначенi виплати здiйснюються за рахунок коштiв бюджетної програми на здiйснення правосуддя територiальними управлiннями Державної судової адмiнiстрацiї України за рахунок коштiв Державного бюджету України.

     2. За присяжними на час виконання ними обов'язкiв у судi за мiсцем основної роботи зберiгаються всi гарантiї та пiльги, визначенi законом. Час виконання присяжним обов'язкiв у судi зараховується до всiх видiв трудового стажу. Звiльнення присяжного з роботи або переведення на iншу роботу без його згоди пiд час виконання ним обов'язкiв у судi не допускається.

     3. На присяжних поширюються гарантiї незалежностi i недоторканностi суддiв, установленi законом, на час виконання ними обов'язкiв iз здiйснення правосуддя. За обґрунтованим клопотанням присяжного заходи безпеки щодо нього можуть уживатися i пiсля закiнчення виконання цих обов'язкiв.

Роздiл IV
ПОРЯДОК ЗАЙНЯТТЯ ПОСАДИ СУДДI

     Стаття 69. Вимоги до кандидатiв на посаду суддi

     1. На посаду суддi може бути призначений громадянин України, не молодший тридцяти та не старший шiстдесяти п'яти рокiв, який має вищу юридичну освiту i стаж професiйної дiяльностi у сферi права щонайменше п'ять рокiв, є компетентним, доброчесним та володiє державною мовою.

     2. Не може бути призначений суддею громадянин, який:

     1) визнаний судом обмежено дiєздатним або недiєздатним;

     2) має хронiчнi психiчнi чи iншi захворювання, що перешкоджають виконанню функцiй зi здiйснення правосуддя;

     3) має незняту чи непогашену судимiсть.

     3. Не може претендувати на посаду суддi особа, до якої згiдно iз законом застосовується заборона обiймати вiдповiдну посаду.

     4. Не може претендувати на посаду суддi також особа, яку було ранiше звiльнено з посади суддi за вчинення iстотного дисциплiнарного проступку, грубе чи систематичне нехтування обов'язками, що є несумiсним зi статусом суддi або виявило його невiдповiднiсть займанiй посадi, порушення вимог щодо несумiсностi, порушення обов'язку пiдтвердити законнiсть джерела походження майна або у зв'язку iз набранням законної сили обвинувальним вироком щодо такої особи, крiм випадкiв визнання в судовому порядку протиправним рiшення про звiльнення з цих пiдстав або скасування обвинувального вироку суду.

     5. Не може претендувати на посаду суддi також особа, яку було ранiше звiльнено з посади суддi за результатами квалiфiкацiйного оцiнювання.

     6. Для цiлей цього Закону вважається:

     1) вищою юридичною освiтою - вища юридична освiта ступеня магiстра (або прирiвняна до неї вища освiта за освiтньо-квалiфiкацiйним рiвнем спецiалiста), здобута в Українi, а також вища юридична освiта вiдповiдного ступеня, здобута в iноземних державах та визнана в Українi в установленому законом порядку;

     2) стажем професiйної дiяльностi у сферi права - стаж професiйної дiяльностi особи за спецiальнiстю пiсля здобуття нею вищої юридичної освiти;

     3) науковим ступенем - науковий ступiнь у сферi права, здобутий у вищому навчальному закладi (унiверситетi, академiї чи iнститутi, крiм вищих вiйськових навчальних закладiв) чи науковiй установi України або аналогiчному вищому навчальному закладi чи науковiй установi iноземної держави. Науковий ступiнь, здобутий у вищому навчальному закладi чи науковiй установi iноземної держави, повинен бути визнаний в Українi в установленому законодавством порядку;

(пункт 3 частини шостої статтi 69 у редакцiї Закону України вiд 21.12.2016р. N 1798-VIII)

     4) стажем наукової роботи - стаж професiйної дiяльностi у сферi права на посадах наукових (науково-педагогiчних) працiвникiв у вищому навчальному закладi (унiверситетi, академiї чи iнститутi, крiм вищих вiйськових навчальних закладiв) чи науковiй установi України або аналогiчному вищому навчальному закладi чи науковiй установi iноземної держави.

(пункт 4 частини шостої статтi 69 у редакцiї Закону України вiд 21.12.2016р. N 1798-VIII)

     Стаття 70. Порядок добору та призначення на посаду суддi

     1. Добiр та призначення на посаду суддi здiйснюється в порядку, визначеному цим Законом, та включає такi стадiї:

     1) рiшення Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України про оголошення добору кандидатiв на посаду суддi з урахуванням прогнозованої кiлькостi вакантних посад суддiв;

     2) розмiщення Вищою квалiфiкацiйною комiсiєю суддiв України на своєму офiцiйному веб-сайтi оголошення про проведення добору кандидатiв на посаду суддi.

     В оголошеннi має бути зазначено кiнцевий термiн подання документiв до Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України, що не може бути меншим нiж 30 днiв iз дати розмiщення оголошення, а також прогнозована кiлькiсть вакантних посад суддiв на наступний рiк;

     3) подання особами, якi виявили намiр стати суддею, до Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України вiдповiдної заяви та документiв, визначених статтею 71 цього Закону;

     4) здiйснення Вищою квалiфiкацiйною комiсiєю суддiв України перевiрки вiдповiдностi осiб, якi звернулися iз заявою для участi в доборi, установленим цим Законом вимогам до кандидата на посаду суддi на основi поданих документiв;

     5) допуск Вищою квалiфiкацiйною комiсiєю суддiв України осiб, якi за результатами перевiрки на час звернення вiдповiдають установленим цим Законом вимогам до кандидата на посаду суддi, до участi у доборi та складеннi вiдбiркового iспиту;

     6) складення особою, допущеною до участi у доборi, вiдбiркового iспиту;

     7) встановлення Вищою квалiфiкацiйною комiсiєю суддiв України результатiв вiдбiркового iспиту та їх оприлюднення на офiцiйному веб-сайтi Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України;

     8) проведення стосовно осiб, якi успiшно склали вiдбiрковий iспит, спецiальної перевiрки в порядку, визначеному законодавством про запобiгання корупцiї, з урахуванням особливостей, визначених статтею 74 цього Закону;

     9) проходження кандидатами, якi успiшно склали вiдбiрковий iспит та пройшли спецiальну перевiрку, спецiальної пiдготовки; отримання свiдоцтва про проходження спецiальної пiдготовки;

     10) складення кандидатами, якi пройшли спецiальну пiдготовку, квалiфiкацiйного iспиту та встановлення його результатiв;

     11) зарахування Вищою квалiфiкацiйною комiсiєю суддiв України кандидатiв на посаду суддi за результатами квалiфiкацiйного iспиту до резерву на замiщення вакантних посад суддi, визначення їх рейтингу, оприлюднення списку кандидатiв на посаду суддi, включених до резерву та рейтингового списку, на офiцiйному веб-сайтi Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України;

     12) оголошення Вищою квалiфiкацiйною комiсiєю суддiв України вiдповiдно до кiлькостi вакантних посад суддi у мiсцевих судах конкурсу на замiщення таких посад;

     13) проведення Вищою квалiфiкацiйною комiсiєю суддiв України конкурсу на замiщення вакантної посади суддi на основi рейтингу кандидатiв, якi взяли участь у такому конкурсi, та внесення рекомендацiї Вищiй радi правосуддя щодо призначення кандидата на посаду суддi;

     14) розгляд Вищою радою правосуддя рекомендацiї Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України та ухвалення рiшення щодо кандидата на посаду суддi;

     15) видання указу Президента України про призначення на посаду суддi - у разi внесення Вищою радою правосуддя подання про призначення суддi на посаду.

     2. Добiр кандидатiв на посаду суддi, якi мають стаж роботи на посадi помiчника суддi щонайменше три роки, проводиться з особливостями, визначеними рiшенням Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України.

     Стаття 71. Заява кандидата на посаду суддi до Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України

     1. Для участi у доборi кандидат на посаду суддi подає:

     1) письмову заяву про участь у доборi кандидатiв на посаду суддi;

     2) копiю паспорта громадянина України;

     3) анкету кандидата на посаду суддi, що мiстить iнформацiю про нього;

     4) мотивацiйний лист, у якому викладаються мотиви бути суддею;

     5) декларацiю родинних зв'язкiв та декларацiю доброчесностi кандидата на посаду суддi;

(пункт 5 частини першої статтi 71 у редакцiї Закону України вiд 12.07.2018р. N 2509-VIII)

     6) копiю диплома про вищу юридичну освiту (з додатками), здобуту в Українi, копiї документiв про вищу юридичну освiту, здобуту за кордоном, разом iз копiями документiв, що пiдтверджують їх визнання в Українi, а також копiї документiв про науковий ступiнь, вчене звання (за наявностi);

     7) копiю трудової книжки, послужного списку (за наявностi) або iнших документiв щодо трудової дiяльностi кандидата на посаду суддi;

(пункт 7 частини першої статтi 71 у редакцiї Закону України вiд 12.07.2018р. N 2509-VIII)

     8) документи з медичних установ установленої форми про проходження психiатричних та наркологiчних оглядiв та перебування на облiку у психоневрологiчних або наркологiчних закладах охорони здоров'я;

(пункт 8 частини першої статтi 71 у редакцiї Закону України вiд 12.07.2018р. N 2509-VIII)

     9) письмову згоду на збирання, зберiгання, обробку та використання iнформацiї про кандидата з метою оцiнки його готовностi до роботи на посадi суддi;

     10) згоду на проведення щодо нього спецiальної перевiрки вiдповiдно до закону;

     11) копiю декларацiї особи, уповноваженої на виконання функцiй держави або мiсцевого самоврядування, яка охоплює перiод року, що передує року подання документiв, та посилання на вiдповiдну сторiнку Єдиного державного реєстру декларацiй осiб, уповноважених на виконання функцiй держави або мiсцевого самоврядування;

(пункт 11 частини першої статтi 71 у редакцiї Закону України вiд 12.07.2018р. N 2509-VIII)

     12) копiю вiйськового квитка (для вiйськовослужбовцiв або вiйськовозобов'язаних);

     13) документи, що пiдтверджують вiдповiднiсть кандидата на посаду суддi вимогам статтi 69 цього Закону.

(пункт 13 частини першої статтi 71 у редакцiї Закону України вiд 12.07.2018р. N 2509-VIII)

     2. Форма i змiст заяви про участь у доборi кандидатiв на посаду суддi, анкети кандидата на посаду суддi затверджуються Вищою квалiфiкацiйною комiсiєю суддiв України та розмiщуються на її офiцiйному веб-сайтi.

     3. Вимагати вiд кандидата надання документiв, не визначених цiєю статтею, забороняється.

     4. Приймання документiв завершується в день, визначений в оголошеннi як кiнцевий термiн їх подання. Заяви, що надiйшли пiсля зазначеного строку, не розглядаються.

     5. До добору кандидатiв на посаду суддi допускаються особи, якi подали всi необхiднi документи, визначенi частиною першою цiєї статтi, та вiдповiдають установленим цим Законом вимогам до кандидата на посаду суддi на день подання заяви про участь у доборi.

     6. Особи, якi не подали всiх необхiдних документiв та/або подали документи, що не вiдповiдають вимогам, до добору не допускаються. У разi недопуску особи до добору кандидатiв на посаду суддi Вища квалiфiкацiйна комiсiя суддiв України ухвалює вмотивоване рiшення.

     Стаття 72. Порядок проведення добору кандидатiв на посаду суддi

     1. Добiр кандидатiв на посаду суддi полягає у проходженнi особами, допущеними до добору, вiдбiркового iспиту, органiзацiї проведення Вищою квалiфiкацiйною комiсiєю суддiв України щодо осiб спецiальної перевiрки в порядку, встановленому законодавством у сферi запобiгання корупцiї, з урахуванням особливостей, визначених цим Законом, а також у проходженнi спецiальної пiдготовки та складеннi квалiфiкацiйного iспиту.

     2. Вища квалiфiкацiйна комiсiя суддiв України зобов'язана забезпечити прозорiсть вiдбiркового та квалiфiкацiйного iспитiв. На кожному з цих етапiв та пiд час перевiрки робiт можуть бути присутнiми представники засобiв масової iнформацiї, громадських об'єднань, суддi, адвокати, представники органiв суддiвського самоврядування, а також кожний кандидат на посаду суддi, який брав участь у складеннi вiдповiдного iспиту.

     Стаття 73. Вiдбiрковий iспит

     1. Вiдбiрковий iспит проводиться Вищою квалiфiкацiйною комiсiєю суддiв України у формi анонiмного тестування з метою перевiрки рiвня загальних теоретичних знань кандидата на посаду суддi у сферi права, володiння ним державною мовою, особистих морально-психологiчних якостей кандидата.

     2. Вища квалiфiкацiйна комiсiя суддiв України на своєму офiцiйному веб-сайтi повiдомляє кандидатiв на посаду суддi, допущених до вiдбiркового iспиту, про дату, час i мiсце його проведення не пiзнiш як за десять днiв до визначеної дати iспиту.

     3. Невiдкладно пiсля закiнчення вiдбiркового iспиту Вища квалiфiкацiйна комiсiя суддiв України у присутностi кандидатiв на посаду суддi забезпечує перевiрку робiт i визначає з урахуванням прогнозованої кiлькостi вакантних посад прохiдний бал, що не може бути нижчим 75 вiдсоткiв максимально можливого балу вiдповiдного вiдбiркового iспиту.

     4. Результати вiдбiркового iспиту оприлюднюються на офiцiйному веб-сайтi Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України не пiзнiше наступного дня пiсля проведення iспиту.

     5. За результатами вiдбiркового iспиту Вища квалiфiкацiйна комiсiя суддiв України ухвалює попереднє рiшення про допуск осiб, якi успiшно склали вiдбiрковий iспит, до наступного етапу добору i оприлюднює це рiшення на офiцiйному веб-сайтi Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України.

     6. Порядок складення вiдбiркового iспиту та методика оцiнювання результатiв визначаються положенням, що затверджується Вищою квалiфiкацiйною комiсiєю суддiв України.

     Стаття 74. Проведення спецiальної перевiрки щодо кандидата на посаду суддi

     1. Для проведення спецiальної перевiрки Вища квалiфiкацiйна комiсiя суддiв України пiсля ухвалення попереднього рiшення про допуск осiб, якi успiшно склали вiдбiрковий iспит, до наступного етапу добору надсилає до уповноважених органiв запити про перевiрку вiдповiдних вiдомостей щодо вказаних осiб.

     У разi проведення перевiрки вiдомостей шляхом безпосереднього доступу до автоматизованих iнформацiйних i довiдкових систем, реєстрiв та банкiв даних, держателем (адмiнiстратором) яких є державнi органи або органи мiсцевого самоврядування, запити до вiдповiдних органiв не надсилаються.

     Перелiк уповноважених державних органiв та вимоги до iнформацiї, що повинна бути надана або отримана, визначаються Вищою квалiфiкацiйною комiсiєю суддiв України з урахуванням iнформацiї, що мiститься в особових справах кандидатiв на посаду суддi.

     2. Фiзичнi та юридичнi особи мають право подавати до Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України iнформацiю щодо кандидатiв на посаду суддi.

     3. За результатами спецiальної перевiрки Вища квалiфiкацiйна комiсiя суддiв України ухвалює рiшення про направлення осiб, якi вiдповiдають установленим до кандидата на посаду суддi вимогам, для проходження спецiальної пiдготовки в Нацiональнiй школi суддiв України.

     4. У разi одержання iнформацiї, що свiдчить про невiдповiднiсть кандидата на посаду суддi встановленим цим Законом вимогам, Вища квалiфiкацiйна комiсiя суддiв України ухвалює вмотивоване рiшення про припинення подальшої участi у доборi кандидата на посаду суддi.

(стаття 74 у редакцiї Закону України вiд 12.07.2018р. N 2509-VIII)

     Стаття 75. Повна перевiрка декларацiї особи, уповноваженої на виконання функцiй держави або мiсцевого самоврядування, поданої кандидатом на посаду суддi

     1. Повна перевiрка декларацiї особи, уповноваженої на виконання функцiй держави або мiсцевого самоврядування, поданої кандидатом на посаду суддi, здiйснюється вiдповiдно до закону центральним органом виконавчої влади зi спецiальним статусом, який забезпечує формування та реалiзує державну антикорупцiйну полiтику, та полягає у з'ясуваннi достовiрностi задекларованих вiдомостей, точностi оцiнки задекларованих активiв, перевiрцi на наявнiсть конфлiкту iнтересiв та ознак незаконного збагачення.

     2. Повна перевiрка такої декларацiї здiйснюється протягом тридцяти днiв з дня її подання кандидатом на посаду суддi.

     Стаття 76. Декларацiя родинних зв'язкiв кандидата на посаду суддi

     1. Кандидат на посаду суддi зобов'язаний подавати шляхом заповнення на офiцiйному веб-сайтi Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України декларацiю родинних зв'язкiв за формою, що визначається Комiсiєю.

     2. У декларацiї родинних зв'язкiв кандидата на посаду суддi зазначаються вiдомостi, визначенi частиною другою статтi 61 цього Закону.

     3. Декларацiя родинних зв'язкiв кандидата на посаду суддi є вiдкритою для загального доступу через оприлюднення на офiцiйному веб-сайтi Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України.

     4. За вiдсутностi доказiв iншого вiдомостi, поданi кандидатом на посаду суддi у декларацiї родинних зв'язкiв, вважаються достовiрними.

     5. У разi одержання iнформацiї, що може свiдчити про недостовiрнiсть (у тому числi неповноту) вiдомостей, поданих кандидатом на посаду суддi у декларацiї родинних зв'язкiв, Вища квалiфiкацiйна комiсiя суддiв України проводить перевiрку зазначеної декларацiї та розглядає її на своєму засiданнi iз запрошенням такого кандидата. Кандидат на посаду суддi має право ознайомитися з цiєю iнформацiєю, надати вiдповiднi пояснення, спростувати та заперечити її.

     6. Якщо за результатами розгляду iнформацiї Вища квалiфiкацiйна комiсiя суддiв України дiйде висновку про недостовiрнiсть (у тому числi неповноту) вiдомостей, поданих кандидатом на посаду суддi у декларацiї родинних зв'язкiв, Комiсiя ухвалює вмотивоване рiшення про припинення подальшої участi в доборi та призначеннi кандидата на посаду суддi.

     7. До осiб, з якими у кандидата на посаду суддi є родиннi зв'язки, належать особи, визначенi в частинi восьмiй статтi 61 цього Закону.

     Стаття 77. Спецiальна пiдготовка кандидата на посаду суддi

     1. Спецiальна пiдготовка кандидата на посаду суддi включає теоретичну та практичну пiдготовку суддi в Нацiональнiй школi суддiв України.

     2. Програму, навчальний план та порядок проходження спецiальної пiдготовки кандидатами на посаду суддi затверджує Вища квалiфiкацiйна комiсiя суддiв України за рекомендацiєю Нацiональної школи суддiв України.

     3. Спецiальна пiдготовка проводиться протягом дванадцяти мiсяцiв (якщо iнший строк не визначений рiшенням Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України) за рахунок коштiв Державного бюджету України.

     4. На перiод проходження кандидатом пiдготовки за ним зберiгається основне мiсце роботи, виплачується стипендiя в розмiрi посадового окладу помiчника суддi мiсцевого суду. Строк проходження спецiальної пiдготовки в Нацiональнiй школi суддiв України зараховується до стажу професiйної дiяльностi у сферi права.

     5. За результатами спецiальної пiдготовки кандидати отримують свiдоцтво установленого Вищою квалiфiкацiйною комiсiєю суддiв України зразка. Проходженням кандидатом спецiальної пiдготовки вважається успiшне виконання програми пiдготовки.

     6. Нацiональна школа суддiв України надсилає матерiали щодо кандидатiв, якi пройшли спецiальну пiдготовку, до Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України для складення квалiфiкацiйного iспиту.

     7. У разi порушення кандидатом на посаду суддi порядку проходження спецiальної пiдготовки, що призвело до його вiдрахування, припинення кандидатом проходження такої пiдготовки за власною iнiцiативою, неуспiшного виконання кандидатом на посаду суддi програми спецiальної пiдготовки вiн повинен вiдшкодувати кошти, витраченi на його пiдготовку. Кандидат на посаду суддi зобов'язаний вiдшкодувати кошти, витраченi на його спецiальну пiдготовку, також у разi, якщо вiн без поважних причин не з'явився для складення квалiфiкацiйного iспиту або протягом трьох рокiв з дня зарахування до резерву не подав заяву про участь у конкурсi на зайняття вакантної посади суддi чи за власним бажанням виключений iз резерву.

     Стаття 78. Квалiфiкацiйний iспит

     1. Квалiфiкацiйний iспит є атестуванням особи, яка пройшла спецiальну пiдготовку i виявила намiр бути рекомендованою для призначення на посаду суддi.

     2. Квалiфiкацiйний iспит полягає у виявленнi належних теоретичних знань та рiвня професiйної пiдготовки кандидата на посаду суддi, у тому числi отриманого за результатами спецiальної пiдготовки, а також ступеня його здатностi здiйснювати правосуддя.

     3. Квалiфiкацiйний iспит проводиться шляхом складення кандидатом на посаду суддi письмового анонiмного тестування та виконання анонiмно письмового практичного завдання з метою виявлення рiвня знань, практичних навичок та умiнь у застосуваннi закону та веденнi судового засiдання.

     4. Квалiфiкацiйний iспит проводиться Вищою квалiфiкацiйною комiсiєю суддiв України у спецiально обладнаному для цього примiщеннi. Перебiг квалiфiкацiйного iспиту фiксується за допомогою технiчних засобiв вiдео- та звукозапису. На кожному його етапi та пiд час оцiнювання результатiв можуть бути присутнiми представники засобiв масової iнформацiї, професiйних органiзацiй правникiв, а також правозахисних органiзацiй.

     5. Порядок складення квалiфiкацiйного iспиту, методика оцiнювання кандидатiв визначаються положенням, що затверджується Вищою квалiфiкацiйною комiсiєю суддiв України.

     6. Результати квалiфiкацiйного iспиту дiйснi протягом трьох рокiв з дня складення iспиту.

     7. Якщо особа набрала менше 75 вiдсоткiв максимально можливого балу квалiфiкацiйного iспиту, вона вважається такою, що не склала квалiфiкацiйний iспит.

     8. Особа, яка не склала квалiфiкацiйний iспит, може бути допущена до складення такого iспиту повторно не ранiше нiж через рiк. Особа, яка не склала квалiфiкацiйний iспит повторно, може бути допущена до наступного iспиту не ранiш як через два роки.

     9. Вища квалiфiкацiйна комiсiя суддiв України визначає рейтинг кандидатiв на посаду суддi вiдповiдно до кiлькостi набраних кандидатами балiв за результатами квалiфiкацiйного iспиту. У рейтингу також окремо вiдображаються бали iз завдань, якими перевiряють здатнiсть кандидата бути суддею за вiдповiдними спецiалiзацiями.

     10. Вища квалiфiкацiйна комiсiя суддiв України зараховує до резерву на замiщення вакантних посад суддiв тих кандидатiв, якi набрали не менше 75 вiдсоткiв максимально можливого балу квалiфiкацiйного iспиту.

     11. Iнформацiя про результати квалiфiкацiйного iспиту i мiсце кандидата на посаду суддi за рейтингом є загальнодоступною та оприлюднюється на офiцiйному веб-сайтi Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України.

     12. Порушення процедури проведення квалiфiкацiйного iспиту щодо кандидата на посаду суддi може бути оскаржено в порядку, визначеному Кодексом адмiнiстративного судочинства України.

     Стаття 79. Проведення конкурсу на зайняття вакантної посади суддi

     1. Конкурс на зайняття вакантної посади суддi проводиться вiдповiдно до цього Закону та положення про проведення конкурсу.

     2. Положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади суддi затверджується Вищою квалiфiкацiйною комiсiєю суддiв України.

     3. Для проведення конкурсу на зайняття вакантної посади суддi Вища квалiфiкацiйна комiсiя суддiв України ухвалює рiшення про його оголошення, розмiщує вiдповiдну iнформацiю на своєму офiцiйному веб-сайтi i веб-порталi судової влади та публiкує її у визначених нею друкованих засобах масової iнформацiї не пiзнiш як за мiсяць до дня проведення конкурсу.

     4. Загальний порядок подання заяви для участi у конкурсi та умови його проведення визначаються Вищою квалiфiкацiйною комiсiєю суддiв України.

     5. Iнформацiя про подання заяви для участi у конкурсi на замiщення конкретної вакантної посади суддi оприлюднюється на офiцiйному веб-сайтi Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України.

     6. В оголошеннi про конкурс зазначаються найменування судiв, де є вакантнi посади суддiв, кiлькiсть таких посад, умови проведення конкурсу, дата, час i мiсце його проведення.

     7. Заяви для участi у конкурсi на зайняття вакантної посади суддi подаються до Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України у встановлений Комiсiєю строк.

     8. Вища квалiфiкацiйна комiсiя суддiв України проводить конкурс на зайняття вакантних посад суддiв мiсцевого суду на основi рейтингу кандидатiв на посаду суддi та суддiв, якi виявили намiр бути переведеними до iншого мiсцевого суду, за результатами квалiфiкацiйних iспитiв, складених у межах процедури добору суддiв чи в межах процедури квалiфiкацiйного оцiнювання вiдповiдно.

     9. Вища квалiфiкацiйна комiсiя суддiв України проводить конкурс на зайняття вакантних посад суддiв апеляцiйного суду чи суддiв Верховного Суду на основi рейтингу учасникiв за результатами квалiфiкацiйного оцiнювання.

     10. Конкурс на зайняття вакантної посади суддi Верховного Суду проводиться щодо вакантної посади у вiдповiдному касацiйному судi.

     11. Вища квалiфiкацiйна комiсiя суддiв України проводить конкурс на зайняття вакантних посад суддiв вищого спецiалiзованого суду на основi рейтингу учасникiв за результатами квалiфiкацiйного оцiнювання.

     12. Конкурс на зайняття вакантної посади суддi полягає у визначеннi учасника конкурсу, який має вищу позицiю за рейтингом.

     13. У разi однакової позицiї за рейтингом серед кандидатiв на посаду суддi та суддiв, якi виявили намiр бути переведеними до iншого мiсцевого суду, перевага надається учаснику, який набрав бiльшу кiлькiсть балiв iз виконаного пiд час квалiфiкацiйного iспиту практичного завдання, а за однакової кiлькостi балiв - учаснику, який є суддею. За однакових результатiв у конкурсi учасникiв, якi є суддями, перевага надається тому учаснику, який має бiльший стаж роботи на посадi суддi. У разi якщо учасники не мають стажу роботи на посадi суддi або мають однаковий стаж роботи на посадi суддi, перевага надається учаснику, який має бiльший стаж професiйної дiяльностi у сферi права.

     14. У разi однакової позицiї за рейтингом, визначеним за результатами квалiфiкацiйного оцiнювання для участi у конкурсi на посаду суддi апеляцiйного суду чи Верховного Суду, перевага надається учаснику, який набрав бiльшу кiлькiсть балiв iз виконаного пiд час iспиту, проведеного в межах процедури квалiфiкацiйного оцiнювання, практичного завдання, а за однакової кiлькостi балiв - учаснику, який має бiльший стаж роботи на посадi суддi. У разi якщо учасники не мають стажу роботи на посадi суддi або мають однаковий стаж роботи на посадi суддi, перевага надається учаснику, який має бiльший стаж професiйної дiяльностi у сферi права.

     15. У разi однакової позицiї за рейтингом, визначеним за результатами квалiфiкацiйного оцiнювання для участi у конкурсi на посаду суддi Вищого суду з питань iнтелектуальної власностi, перевага надається учаснику, який набрав бiльшу кiлькiсть балiв iз виконаного пiд час iспиту, проведеного в межах процедури квалiфiкацiйного оцiнювання, практичного завдання, а за однакової кiлькостi балiв - учаснику, який є суддею.

     16. Критерiї визначення переможця конкурсу на посаду суддi Вищого антикорупцiйного суду визначаються законом.

     17. За результатами конкурсного добору Вища квалiфiкацiйна комiсiя суддiв України надсилає до Вищої ради правосуддя вiдповiдно до кiлькостi вакантних посад суддiв рекомендацiї про призначення кандидатiв суддями.

     18. Вiдповiдно до внесеної Вищою квалiфiкацiйною комiсiєю суддiв України рекомендацiї Вища рада правосуддя на своєму засiданнi розглядає питання про призначення кандидата на посаду суддi та в разi ухвалення позитивного рiшення вносить подання Президентовi України про призначення суддi на посаду.

     19. Вища рада правосуддя може вiдмовити у внесеннi Президентовi України подання про призначення суддi на посаду виключно з таких пiдстав:

     1) наявнiсть обґрунтованого сумнiву щодо вiдповiдностi кандидата критерiю доброчесностi чи професiйної етики або iнших обставин, якi можуть негативно вплинути на суспiльну довiру до судової влади у зв'язку з таким призначенням;

     2) порушення визначеного законом порядку призначення на посаду суддi.

     Пiдстави, зазначенi у пунктi 1 цiєї частини, Вища рада правосуддя визначає, керуючись власною оцiнкою обставин, пов'язаних iз кандидатом на посаду суддi, та його особистих якостей.

     20. У разi вiдмови у внесеннi Президентовi України подання про призначення суддi на посаду Вища рада правосуддя ухвалює вмотивоване рiшення, яке може бути оскаржено до Верховного Суду у порядку, встановленому процесуальним законом.

     21. Рiшення Вищої ради правосуддя про вiдмову у внесеннi Президентовi України подання про призначення суддi на посаду може бути оскаржене та скасоване виключно з таких пiдстав:

     1) склад Вищої ради правосуддя, який ухвалив вiдповiдне рiшення, не мав повноважень його ухвалювати;

     2) рiшення не пiдписано членом Вищої ради правосуддя, який брав участь у його ухваленнi;

     3) рiшення не мiстить посилання на визначенi законом пiдстави вiдмови у внесеннi Президентовi України подання про призначення суддi на посаду або мотивiв, з яких Вища рада правосуддя прийшла до вiдповiдних висновкiв.

     22. Кандидат на посаду суддi, якому Вищою радою правосуддя вiдмовлено у внесеннi подання про призначення його суддею, без нового проходження процедури добору не може бути повторно зарахований до резерву.

     Стаття 80. Призначення на посаду суддi

     1. Призначення на посаду суддi здiйснюється Президентом України на пiдставi та в межах подання Вищої ради правосуддя, без перевiрки додержання встановлених цим Законом вимог до кандидатiв на посаду суддi та порядку проведення добору чи квалiфiкацiйного оцiнювання кандидатiв.

     Будь-якi звернення щодо кандидата на посаду суддi не перешкоджають його призначенню на посаду. Викладенi в таких зверненнях факти можуть бути пiдставою для порушення Президентом України перед компетентними органами питання про проведення в установленому законом порядку перевiрки цих фактiв.

     2. Президент України видає указ про призначення суддi не пiзнiше тридцяти днiв iз дня отримання вiдповiдного подання Вищої ради правосуддя.

     Стаття 81. Порядок призначення на посаду суддi апеляцiйного суду, вищого спецiалiзованого суду або Верховного Суду за спецiальною процедурою

(назва статтi 81 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 12.07.2018р. N 2509-VIII)

     1. Спецiальною процедурою призначення на посаду суддi апеляцiйного суду, вищого спецiалiзованого суду або Верховного Суду для цiлей цього Закону вважається процедура призначення на посаду суддi вiдповiдного суду осiб, якi вiдповiдають однiй iз вимог, визначених частиною першою статтi 28, частиною першою чи другою статтi 33, частиною першою статтi 38 цього Закону вiдповiдно.

(частина перша статтi 81 у редакцiї Закону України вiд 12.07.2018р. N 2509-VIII)

     2. На посаду суддi Верховного Суду за спецiальною процедурою може бути призначена особа, яка вiдповiдає вимогам до кандидатiв на посаду суддi, за результатами квалiфiкацiйного оцiнювання пiдтвердила здатнiсть здiйснювати правосуддя у Верховному Судi, а також вiдповiдає однiй iз вимог, визначених частиною першою статтi 38 цього Закону.

     3. На посаду суддi вiдповiдного апеляцiйного суду, вищого спецiалiзованого суду за спецiальною процедурою може бути призначена особа, яка вiдповiдає вимогам до кандидатiв на посаду суддi, за результатами квалiфiкацiйного оцiнювання пiдтвердила здатнiсть здiйснювати правосуддя у вiдповiдному судi та з вiдповiдною спецiалiзацiєю, а також вiдповiдає однiй iз вимог, визначених частиною першою статтi 28 (для апеляцiйного суду), частиною першою чи другою статтi 33 (для вищого спецiалiзованого суду) цього Закону.

(частина третя статтi 81 у редакцiї Закону України вiд 12.07.2018р. N 2509-VIII)

     4. З метою допуску до проходження квалiфiкацiйного оцiнювання для участi у конкурсi на посаду суддi апеляцiйного суду, вищого спецiалiзованого суду або Верховного Суду за спецiальною процедурою кандидат на посаду суддi подає до Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України:

(абзац перший частини четвертої статтi 81 у редакцiї Закону України вiд 12.07.2018р. N 2509-VIII)

     1) письмову заяву про участь у конкурсi та про проведення квалiфiкацiйного оцiнювання;

(пункт 1 частини четвертої статтi 81 у редакцiї Закону України вiд 12.07.2018р. N 2509-VIII)

     2) документи, визначенi пунктами 2 - 13 частини першої статтi 71 цього Закону;

     3) документи, що пiдтверджують дотримання однiєї з вимог, визначених частиною першою статтi 28, частиною першою чи другою статтi 33, частиною першою статтi 38 цього Закону вiдповiдно.

(пункт 3 частини четвертої статтi 81 у редакцiї Закону України вiд 12.07.2018р. N 2509-VIII)

     5. Вища квалiфiкацiйна комiсiя суддiв України:

     1) на пiдставi поданих документiв встановлює вiдповiднiсть особи вимогам до кандидата на посаду суддi апеляцiйного суду, вищого спецiалiзованого суду або Верховного Суду та формує його досьє;

(пункт 1 частини п'ятої статтi 81 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 12.07.2018р. N 2509-VIII)

     2) проводить квалiфiкацiйне оцiнювання кандидата на посаду суддi апеляцiйного, вищого спецiалiзованого суду або Верховного Суду;

(пункт 2 частини п'ятої статтi 81 у редакцiї Закону України вiд 12.07.2018р. N 2509-VIII)

     3) проводить спецiальну перевiрку щодо кандидатiв на посаду суддi, якi допущенi до етапу дослiдження досьє та проведення спiвбесiди квалiфiкацiйного оцiнювання.

     Перелiк уповноважених державних органiв, вимоги до iнформацiї, що повинна бути надана або отримана за результатами спецiальної перевiрки, та строки надання iнформацiї уповноваженими державними органами визначаються Вищою квалiфiкацiйною комiсiєю суддiв України з урахуванням iнформацiї, що мiститься у досьє кандидатiв на посаду суддi, та строкiв проведення вiдповiдного конкурсу.

     Результати спецiальної перевiрки враховуються при ухваленнi рiшення Комiсiї за результатами квалiфiкацiйного оцiнювання;

(пункт 3 частини п'ятої статтi 81 у редакцiї Закону України вiд 12.07.2018р. N 2509-VIII)

     4) за результатами квалiфiкацiйного оцiнювання кандидата на посаду суддi апеляцiйного суду, вищого спецiалiзованого суду або Верховного Суду ухвалює рiшення про пiдтвердження або непiдтвердження здатностi такого кандидата здiйснювати правосуддя у вiдповiдному судi та визначає його рейтинг для участi у конкурсi.

(пункт 4 частини п'ятої статтi 81 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 12.07.2018р. N 2509-VIII)

     6. Якщо за результатами проведення конкурсу на зайняття вакантної посади суддi в апеляцiйному судi, вищому спецiалiзованому судi або Верховному Судi Вища квалiфiкацiйна комiсiя суддiв України ухвалює рiшення про внесення рекомендацiї Вищiй радi правосуддя щодо призначення кандидата на посаду суддi, така рекомендацiя разом iз вiдповiдними матерiалами направляється Вищiй радi правосуддя для розгляду.

(частина шоста статтi 81 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 12.07.2018р. N 2509-VIII)

     7. Вища рада правосуддя розглядає питання про внесення Президентовi України подання про призначення суддi на посаду в апеляцiйний суд, вищий спецiалiзований суд або Верховний Суд та ухвалює вiдповiдне рiшення.

(частина сьома статтi 81 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 12.07.2018р. N 2509-VIII)

     Стаття 82. Переведення суддi до iншого суду

     1. Суддя може бути переведений, в тому числi тимчасово шляхом вiдрядження, на посаду суддi до iншого суду Вищою радою правосуддя в порядку, передбаченому законом.

     2. Переведення суддi на посаду суддi до iншого суду здiйснюється на пiдставi та в межах рекомендацiї Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України, внесеної за результатами конкурсу на замiщення вакантної посади суддi, проведеного в порядку, визначеному статтею 79 цього Закону.

     3. Переведення суддi на посаду суддi до iншого суду того самого або нижчого рiвня може здiйснюватися без конкурсу тiльки у випадках реорганiзацiї, лiквiдацiї або припинення роботи суду, в якому такий суддя обiймає посаду суддi.

(частина третя статтi 82 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 03.10.2017р. N 2147-VIII)

     4. Переведення суддi до iншого суду в порядку дисциплiнарної вiдповiдальностi здiйснюється на пiдставi подання органу, який ухвалив рiшення про притягнення суддi до дисциплiнарної вiдповiдальностi.

Роздiл V
КВАЛIФIКАЦIЙНИЙ РIВЕНЬ СУДДI

Глава 1. Квалiфiкацiйне оцiнювання суддiв

     Стаття 83. Завдання та пiдстави квалiфiкацiйного оцiнювання

     1. Квалiфiкацiйне оцiнювання проводиться Вищою квалiфiкацiйною комiсiєю суддiв України з метою визначення здатностi суддi (кандидата на посаду суддi) здiйснювати правосуддя у вiдповiдному судi за визначеними законом критерiями.

     2. Критерiями квалiфiкацiйного оцiнювання є:

     1) компетентнiсть (професiйна, особиста, соцiальна тощо);

     2) професiйна етика;

     3) доброчеснiсть.

     3. Квалiфiкацiйне оцiнювання за критерiєм професiйної компетентностi проводиться з урахуванням принципiв iнстанцiйностi та спецiалiзацiї.

     4. Пiдставами для призначення квалiфiкацiйного оцiнювання є:

     1) заява суддi (кандидата на посаду суддi) про проведення квалiфiкацiйного оцiнювання, у тому числi для участi у конкурсi;

     2) рiшення Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України про призначення квалiфiкацiйного оцiнювання суддi у випадках, визначених законом.

     5. Порядок та методологiя квалiфiкацiйного оцiнювання, показники вiдповiдностi критерiям квалiфiкацiйного оцiнювання та засоби їх встановлення затверджуються Вищою квалiфiкацiйною комiсiєю суддiв України.

     Стаття 84. Проведення квалiфiкацiйного оцiнювання

     1. Вища квалiфiкацiйна комiсiя суддiв України протягом трьох мiсяцiв з дня надходження вiдповiдної письмової заяви ухвалює рiшення про призначення квалiфiкацiйного оцiнювання, крiм випадку проведення квалiфiкацiйного оцiнювання у зв'язку з накладенням дисциплiнарного стягнення чи iнших випадкiв, визначених законом.

     2. За результатами проведення квалiфiкацiйного оцiнювання Вища квалiфiкацiйна комiсiя суддiв України ухвалює одне з рiшень, визначених цим Законом.

     3. Суддя (кандидат на посаду суддi) може звернутися до Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України з вiдповiдною заявою про проведення його квалiфiкацiйного оцiнювання не ранiше нiж через один рiк з дня ухвалення рiшення Комiсiєю за результатами останнього квалiфiкацiйного оцiнювання, крiм випадкiв, коли вiн подає заяву про проведення оцiнювання на зайняття вакантної посади суддi в судi нижчої iнстанцiї або iншої спецiалiзацiї.

     Порядок врахування результатiв останнього квалiфiкацiйного оцiнювання суддi (кандидата на посаду суддi) визначається рiшенням Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України..

(частина третя статтi 84 у редакцiї Закону України вiд 12.07.2018р. N 2509-VIII)

     4. Квалiфiкацiйне оцiнювання проводиться прозоро та публiчно, у присутностi суддi (кандидата на посаду суддi), який оцiнюється, та будь-яких заiнтересованих осiб. У розглядi питання про квалiфiкацiйне оцiнювання суддi можуть бути присутнiми представники органу суддiвського самоврядування.

     5. У разi виявлення пiд час проведення квалiфiкацiйного оцiнювання фактiв, що можуть мати наслiдком дисциплiнарну вiдповiдальнiсть суддi, Вища квалiфiкацiйна комiсiя суддiв України може звернутися до органу, що здiйснює дисциплiнарне провадження щодо суддi, для вирiшення питання про вiдкриття дисциплiнарної справи чи вiдмову в її вiдкриттi.

     У разi звернення до органу, що здiйснює дисциплiнарне провадження щодо суддi, для вирiшення питання про вiдкриття дисциплiнарної справи чи вiдмову в її вiдкриттi або надходження пiд час проведення квалiфiкацiйного оцiнювання до органу, що здiйснює дисциплiнарне провадження щодо суддi, скарги щодо поведiнки суддi, яка може мати наслiдком дисциплiнарну вiдповiдальнiсть суддi, Вища квалiфiкацiйна комiсiя суддiв України має право зупинити проведення квалiфiкацiйного оцiнювання цього суддi.

     6. Якщо в процесi квалiфiкацiйного оцiнювання суддi Вищiй квалiфiкацiйнiй комiсiї суддiв України стане вiдомо про обставини, що можуть свiдчити про порушення суддею законодавства у сферi запобiгання корупцiї, Комiсiя негайно повiдомляє про це спецiально уповноваженi суб'єкти у сферi протидiї корупцiї. Вища квалiфiкацiйна комiсiя суддiв України має право зупинити проведення квалiфiкацiйного оцiнювання цього суддi до отримання вiдповiдi вiд спецiально уповноважених суб'єктiв у сферi протидiї корупцiї.

     7. У разi повiдомлення суддi (кандидатовi на посаду суддi) про пiдозру у вчиненнi кримiнального правопорушення Вища квалiфiкацiйна комiсiя суддiв України має право зупинити проведення квалiфiкацiйного оцiнювання цього суддi (кандидата на посаду суддi) до набрання законної сили вироком суду або закриття кримiнального провадження.

(частина сьома статтi 84 у редакцiї Закону України вiд 12.07.2018р. N 2509-VIII)

     Стаття 85. Етапи квалiфiкацiйного оцiнювання

     1. Квалiфiкацiйне оцiнювання включає такi етапи:

     1) складення iспиту;

     2) дослiдження досьє та проведення спiвбесiди.

     Рiшення про черговiсть етапiв проведення квалiфiкацiйного оцiнювання ухвалює Вища квалiфiкацiйна комiсiя суддiв України.

     2. Iспит є основним засобом встановлення вiдповiдностi суддi (кандидата на посаду суддi) критерiю професiйної компетентностi та проводиться шляхом складення анонiмного письмового тестування та виконання практичного завдання з метою виявлення рiвня знань, практичних навичок та умiнь у застосуваннi закону, здатностi здiйснювати правосуддя у вiдповiдному судi та з вiдповiдною спецiалiзацiєю.

     Порядок проведення iспиту та методика встановлення його результатiв затверджуються Вищою квалiфiкацiйною комiсiєю суддiв України.

     Тестовi та практичнi завдання iспиту складаються з урахуванням принципiв iнстанцiйностi та спецiалiзацiї.

     Вища квалiфiкацiйна комiсiя суддiв України у пленарному складi може переглядати рiшення, прийнятi палатою чи колегiєю, щодо результатiв виконаного учасником iспиту практичного завдання.

(частину другу статтi 85 доповнено новим абзацом четвертим згiдно iз Законом України вiд 12.07.2018р. N 2509-VIII, у зв'язку з цим абзац четвертий вважати абзацом п'ятим)

     Вища квалiфiкацiйна комiсiя суддiв України зобов'язана забезпечити прозорiсть iспиту. На кожному етапi та пiд час оцiнювання результатiв можуть бути присутнiми будь-якi заiнтересованi особи.

     3. Для цiлей формування суддiвського досьє (досьє кандидата на посаду суддi) Вища квалiфiкацiйна комiсiя суддiв України може ухвалити рiшення про запровадження та проведення iнших тестувань з метою перевiрки особистих морально-психологiчних якостей, загальних здiбностей, а також про застосування iнших засобiв встановлення вiдповiдностi суддi (кандидата на посаду суддi) критерiям квалiфiкацiйного оцiнювання.

     Рiшення Комiсiї про запровадження та проведення iнших тестувань не може встановлюватися iндивiдуально щодо певного суддi чи групи суддiв.

     4. Суддiвське досьє має мiстити:

     1) копiї всiх заяв суддi, пов'язаних з його кар'єрою, та доданих до них документiв;

     2) копiї всiх рiшень, прийнятих щодо суддi Вищою квалiфiкацiйною комiсiєю суддiв України, Вищою радою правосуддя, Вищою радою юстицiї, органами суддiвського самоврядування, Президентом України або iншими органами, якi приймали вiдповiднi рiшення;

     3) iнформацiю про результати участi суддi у конкурсах на зайняття посади суддi;

     4) iнформацiю про результати проходження в Нацiональнiй школi суддiв України спецiальної пiдготовки кандидата на посаду суддi, пiдготовки суддi упродовж перебування на посадi суддi;

     5) iнформацiю про результати квалiфiкацiйного оцiнювання суддi та регулярної оцiнки суддi упродовж перебування на посадi;

     6) iнформацiю про здiйснення викладацької дiяльностi;

     7) iнформацiю про зайняття суддею адмiнiстративних посад з копiями вiдповiдних рiшень;

     8) iнформацiю про обрання (призначення) суддi до органiв суддiвського самоврядування, Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України, Вищої ради правосуддя, Вищої ради юстицiї;

     9) iнформацiю про ефективнiсть здiйснення судочинства суддею, зокрема:

     а) загальну кiлькiсть розглянутих справ;

     б) кiлькiсть скасованих судових рiшень та пiдстави їх скасування;

     в) кiлькiсть рiшень, що стали пiдставою для винесення рiшень мiжнародними судовими установами та iншими мiжнародними органiзацiями, якими встановлено порушення Україною мiжнародно-правових зобов'язань;

     г) кiлькiсть змiнених судових рiшень та пiдстави їх змiни;

     ґ) дотримання строкiв розгляду справ;

     д) середню тривалiсть виготовлення тексту вмотивованого рiшення;

     е) судове навантаження порiвняно з iншими суддями у вiдповiдному судi, регiонi з урахуванням iнстанцiйностi, спецiалiзацiї суду та суддi;

     10) iнформацiю про дисциплiнарну вiдповiдальнiсть суддi, зокрема:

     а) кiлькiсть скарг на дiї суддi;

     б) кiлькiсть дисциплiнарних проваджень та їх результати;

     11) iнформацiю щодо дотримання суддею правил професiйної етики:

     а) вiдповiднiсть витрат i майна суддi та членiв його сiм'ї, а також близьких осiб задекларованим доходам, у тому числi копiї вiдповiдних декларацiй, поданих суддею вiдповiдно до законодавства у сферi запобiгання корупцiї;

     б) iншi данi щодо вiдповiдностi суддi вимогам законодавства у сферi запобiгання корупцiї;

     в) данi щодо вiдповiдностi поведiнки суддi правилам суддiвської етики;

     12) iнформацiю щодо вiдповiдностi суддi критерiю доброчесностi, зокрема, вiдповiднiсть витрат i майна суддi та членiв його сiм'ї задекларованим доходам, у тому числi копiї вiдповiдних декларацiй, поданих суддею вiдповiдно до цього Закону та законодавства у сферi запобiгання корупцiї;

     13) декларацiї родинних зв'язкiв суддi та декларацiї доброчесностi суддi;

     14) результати тестувань щодо вiдповiдностi суддi критерiям квалiфiкацiйного оцiнювання (у разi їх проведення);

     15) результати застосування iнших засобiв встановлення вiдповiдностi суддi критерiям квалiфiкацiйного оцiнювання (у разi їх застосування);

     16) висновок Громадської ради доброчесностi (у разi його наявностi);

     17) iншi вiдомостi та данi, на пiдставi яких може встановлюватися вiдповiднiсть суддi критерiям квалiфiкацiйного оцiнювання, а також будь-яку iншу iнформацiю щодо суддi, визнану рiшенням Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України такою, що пiдлягає включенню до суддiвського досьє.

     5. Досьє кандидата на посаду суддi має мiстити:

     1) документи, поданi кандидатом на посаду суддi вiдповiдно до частини четвертої статтi 81 цього Закону;

     2) iнформацiю щодо вiдповiдностi кандидата на посаду суддi критерiю професiйної етики;

     3) матерiали проведення спецiальної перевiрки та iншу iнформацiю щодо вiдповiдностi кандидата на посаду суддi критерiю доброчесностi, зокрема, вiдповiднiсть витрат i майна кандидата на посаду суддi та членiв його сiм'ї задекларованим доходам, у тому числi копiї декларацiй, поданих вiдповiдно до цього Закону та законодавства у сферi запобiгання корупцiї;

     4) iншу iнформацiю та матерiали, визначенi пунктами 6, 13 - 17 частини четвертої цiєї статтi.

     6. Формування i ведення суддiвського досьє (досьє кандидата на посаду суддi) здiйснюються в автоматизованiй системi. Оригiнали окремих документiв, за рiшенням Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України, можуть додатково зберiгатися у паперовiй формi.

     Формування i ведення суддiвського досьє (досьє кандидата на посаду суддi) здiйснюються у порядку, визначеному Вищою квалiфiкацiйною комiсiєю суддiв України пiсля консультацiй iз Радою суддiв України.

     7. Суддiвське досьє (досьє кандидата на посаду суддi) є вiдкритим для загального доступу на офiцiйному веб-сайтi Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України, за винятком:

     1) вiдомостей про мiсця проживання або перебування, дати народження фiзичних осiб, їх адрес, номерiв телефонiв чи iнших засобiв зв'язку, адрес електронної пошти, реєстрацiйних номерiв облiкових карток платникiв податкiв, серiй та номерiв паспортiв, вiйськових квиткiв, мiсцезнаходження об'єктiв власностi (крiм областi, району, населеного пункту, де знаходиться об'єкт), реєстрацiйних номерiв транспортних засобiв;

     2) вiдомостей про результати проведення тестувань з метою перевiрки особистих морально-психологiчних якостей суддi (кандидата на посаду суддi), загальних здiбностей суддi (кандидата на посаду суддi), а також медичних вiдомостей;

     3) будь-яких вiдомостей та даних щодо неповнолiтнiх дiтей, крiм вiдомостей щодо майна, майнових прав, активiв, iнших об'єктiв декларування, що перебувають у їх власностi вiдповiдно до декларацiї особи, уповноваженої на виконання функцiй держави або мiсцевого самоврядування, яка подається суддею (кандидатом на посаду суддi);

     4) iнформацiї, що мiстить державну таємницю.

     Доступ до матерiалiв суддiвського досьє (крiм вказаних вище в частинi сьомiй цiєї статтi) як до публiчної iнформацiї здiйснюється виключно через веб-сайт Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України.

     8. Повний та безпосереднiй доступ до суддiвського досьє (досьє кандидата на посаду суддi) мають члени та уповноваженi працiвники секретарiатiв Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України та Вищої ради правосуддя вiдповiдно, а також уповноваженi працiвники Державної судової адмiнiстрацiї України.

     Суддi (кандидату на посаду суддi) забезпечується доступ для перегляду його досьє в повному обсязi.

     9. Спiвбесiда полягає в обговореннi результатiв дослiдження досьє.

     10. За результатами одного етапу квалiфiкацiйного оцiнювання суддi Вища квалiфiкацiйна комiсiя суддiв України ухвалює рiшення щодо допуску суддi до iншого етапу квалiфiкацiйного оцiнювання.

     Стаття 86. Отримання iнформацiї пiд час проведення квалiфiкацiйного оцiнювання

     1. Для формування суддiвського досьє (досьє кандидата на посаду суддi) i проведення квалiфiкацiйного оцiнювання суддi (кандидата на посаду суддi) Вища квалiфiкацiйна комiсiя суддiв України має право безоплатно отримувати iнформацiю та копiї документiв i матерiалiв (у тому числi з обмеженим доступом) щодо суддi (кандидата на посаду суддi) та членiв його сiм'ї або близьких осiб вiд будь-яких осiб, якi є власниками або розпорядниками iнформацiї (документiв, матерiалiв), що запитуються. Такi особи зобов'язанi протягом десяти днiв з дня отримання запиту надати iнформацiю (документи, матерiали), що запитується.

     2. У разi зберiгання iнформацiї (документiв, матерiалiв) у власника (розпорядника) iнформацiї в електроннiй формi до Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України вона надається в електроннiй формi (за наявностi технiчної можливостi).

     3. Вища квалiфiкацiйна комiсiя суддiв України має право скеровувати запити, видавати спiльнi накази з власниками або розпорядниками iнформацiї, що запитується.

     4. Особа, яка отримала запит Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України (крiм органу державної влади), може вiдмовити у наданнi iнформацiї (документiв), яка мiстить державну, професiйну таємницю, таємницю досудового розслiдування, банкiвську таємницю або таємницю про стан здоров'я. Розкриття такої таємницi здiйснюється на вимогу Комiсiї за судовим рiшенням у порядку та на пiдставах, визначених законом.

     5. У разi необхiдностi направлення запиту, вказаного в частинi першiй цiєї статтi, Вища квалiфiкацiйна комiсiя суддiв України має право зупинити проведення квалiфiкацiйного оцiнювання на перiод, необхiдний для отримання вiдповiдної iнформацiї. В залежностi вiд значення iнформацiї, неповнота або недостовiрнiсть якої була виявлена при проведеннi квалiфiкацiйного оцiнювання, Вища квалiфiкацiйна комiсiя суддiв України може внести подання Вищiй радi правосуддя про тимчасове вiдсторонення суддi вiд здiйснення правосуддя до закiнчення квалiфiкацiйного оцiнювання.

     6. У разi внесення Вищою квалiфiкацiйною комiсiєю суддiв України зазначеного у частинi п'ятiй цiєї статтi подання, воно пiдлягає невiдкладному розгляду Вищою радою правосуддя.

     7. Ненадання Вищiй квалiфiкацiйнiй комiсiї суддiв України iнформацiї, а також надання завiдомо недостовiрних вiдомостей мають наслiдком притягнення винних осiб до вiдповiдальностi, встановленої законом.

     Стаття 87. Громадська рада доброчесностi

     1. Громадська рада доброчесностi утворюється з метою сприяння Вищiй квалiфiкацiйнiй комiсiї суддiв України у встановленнi вiдповiдностi суддi (кандидата на посаду суддi) критерiям професiйної етики та доброчесностi для цiлей квалiфiкацiйного оцiнювання.

     2. Громадська рада доброчесностi складається з двадцяти членiв.

     3. Членами Громадської ради доброчесностi можуть бути представники правозахисних громадських об'єднань, науковцi-правники, адвокати, журналiсти, якi є визнаними фахiвцями у сферi своєї професiйної дiяльностi, мають високу професiйну репутацiю та вiдповiдають критерiю полiтичної нейтральностi та доброчесностi.

     4. Не можуть бути членами Громадської ради доброчесностi:

     1) особи, визнанi судом недiєздатними або обмежено дiєздатними;

     2) особи, якi мають судимiсть, не погашену або не зняту в установленому законом порядку;

     3) особи, на яких протягом останнього року накладалося адмiнiстративне стягнення за вчинення правопорушення, пов'язаного з корупцiєю;

     4) особи, якi протягом останнiх п'яти рокiв працювали (проходили службу) в органах прокуратури, Мiнiстерства внутрiшнiх справ України, полiцiї, iнших правоохоронних органах (органах правопорядку), податкової мiлiцiї, Служби безпеки України, митних органах, Нацiональному антикорупцiйному бюро України, Нацiональному агентствi з питань запобiгання корупцiї;

     5) особи, якi протягом останнiх п'яти рокiв перебували на державнiй службi;

     6) особи, якi є суддями або суддями у вiдставцi.

     5. Громадська рада доброчесностi здiйснює свою дiяльнiсть у чотирьох колегiях, до кожної з яких входить п'ять членiв Ради.

     Колегiя Громадської ради доброчесностi дiє вiд iменi Ради.

     6. Громадська рада доброчесностi:

     1) збирає, перевiряє та аналiзує iнформацiю щодо суддi (кандидата на посаду суддi);

     2) надає Вищiй квалiфiкацiйнiй комiсiї суддiв України iнформацiю щодо суддi (кандидата на посаду суддi);

     3) надає, за наявностi вiдповiдних пiдстав, Вищiй квалiфiкацiйнiй комiсiї суддiв України висновок про невiдповiднiсть суддi (кандидата на посаду суддi) критерiям професiйної етики та доброчесностi, який додається до досьє кандидата на посаду суддi або до суддiвського досьє;

     4) делегує уповноваженого представника для участi у засiданнi Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України щодо квалiфiкацiйного оцiнювання суддi (кандидата на посаду суддi);

     5) має право створити iнформацiйний портал для збору iнформацiї щодо професiйної етики та доброчесностi суддiв, кандидатiв на посаду суддi.

     7. Для здiйснення повноважень, зазначених у цiй статтi, членам Громадської ради доброчесностi надається право безоплатного та повного доступу до вiдкритих державних реєстрiв.

     8. Член Громадської ради доброчесностi зобов'язаний вiдмовитися вiд участi у розглядi питання про надання висновку про невiдповiднiсть суддi (кандидата на посаду суддi) критерiям професiйної етики та доброчесностi у таких випадках:

     1) якщо вiн перебуває у дружнiх чи iнших особистих стосунках iз суддею чи кандидатом на посаду суддi;

     2) якщо вiн причетний до справ, якi розглядав чи розглядає такий суддя;

     3) за наявностi iншого конфлiкту iнтересiв або обставин, що викликають сумнiв у його неупередженостi.

     9. Члени Громадської ради доброчесностi призначаються зборами представникiв громадських об'єднань строком на два роки i можуть бути призначенi повторно.

     10. Збори представникiв громадських об'єднань скликаються Головою Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України. Оголошення про скликання зборiв оприлюднюється на офiцiйному веб-сайтi Комiсiї.

     11. У зборах представникiв громадських об'єднань беруть участь громадськi органiзацiї або громадськi спiлки, якi протягом щонайменше останнiх двох рокiв, що передують дню проведення зборiв, здiйснюють дiяльнiсть, спрямовану на боротьбу з корупцiєю, захист прав людини, пiдтримку iнституцiйних реформ, в тому числi реалiзують проекти у цих сферах.

     12. У зборах представникiв громадських об'єднань не можуть брати участь громадськi органiзацiї або громадськi спiлки, якi здiйснювали чи здiйснюють дiяльнiсть iз залученням мiжнародної технiчної допомоги, донорами якої є органи державної влади, органи мiсцевого самоврядування, установи, органiзацiї чи пiдприємства країни, яка визнана Верховною Радою України агресором, або фiнансувалися ними.

     13. Для участi у зборах громадськi об'єднання у п'ятнадцятиденний строк з дня оприлюднення оголошення про скликання зборiв представникiв громадських об'єднань подають:

     1) заяву довiльної форми, пiдписану керiвником громадського об'єднання, iз зазначенням особи, уповноваженої представляти громадське об'єднання на зборах;

     2) копiю статуту та виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осiб та фiзичних осiб - пiдприємцiв;

     3) копiї звiтiв за результатами виконання проектiв iз залученням мiжнародної технiчної допомоги (за наявностi);

     4) рекомендацiйний лист вiд мiжнародної органiзацiї з бездоганною репутацiєю про успiшний досвiд спiвпрацi або вiд виконавця проекту мiжнародної технiчної допомоги;

     5) копiї звiтiв за результатами фiнансового аудиту не менше двох реалiзованих проектiв iз залученням мiжнародної технiчної допомоги або копiю звiту за результатами аудиту дiяльностi громадського об'єднання;

     6) бiографiчну довiдку представника громадського об'єднання;

     7) бiографiчну довiдку кандидата (кандидатiв) до складу Громадської ради доброчесностi, якого (яких) висуває громадське об'єднання, а також мотивацiйний лист кандидата та декларацiю особи, уповноваженої на виконання функцiй держави або мiсцевого самоврядування, щодо такого кандидата за його пiдписом.

     14. Питання про вiдповiднiсть громадського об'єднання вимогам до участi у зборах представникiв громадських об'єднань вирiшує Вища квалiфiкацiйна комiсiя суддiв України у десятиденний строк з дня отримання заяви та доданих до неї документiв.

     15. Перелiк громадських об'єднань, якi вiдповiдають вимогам для участi у зборах представникiв громадських об'єднань, копiї поданих ними документiв, а також перелiк кандидатiв до складу Громадської ради доброчесностi оприлюднюються на офiцiйному веб-сайтi Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України.

     16. Час i мiсце проведення зборiв представникiв громадських об'єднань визначаються Головою Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України, який направляє громадським об'єднанням вiдповiднi запрошення для участi у зборах. Повiдомлення про час i мiсце проведення зборiв представникiв громадських об'єднань не пiзнiше нiж за десять днiв до їх проведення оприлюднюється на офiцiйному веб-сайтi Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України.

     17. Збори представникiв громадських об'єднань вважаються правомочними за умови участi в них не менше п'яти громадських об'єднань.

     Збори представникiв громадських об'єднань проводяться вiдкрито.

     18. Порядок проведення зборiв представникiв громадських об'єднань визначається рiшенням зборiв.

     19. Громадська рада доброчесностi вважається правомочною за умови призначення щонайменше десяти її членiв.

     20. Перелiк призначених членiв Громадської ради доброчесностi у п'ятиденний строк з дня завершення роботи зборiв представникiв громадських об'єднань направляється до секретарiату Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України для оприлюднення на офiцiйному веб-сайтi Комiсiї.

     Стаття 88. Рiшення Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України

     1. Вища квалiфiкацiйна комiсiя суддiв України ухвалює мотивоване рiшення про пiдтвердження або непiдтвердження здатностi суддi (кандидата на посаду суддi) здiйснювати правосуддя у вiдповiдному судi.

     Якщо Громадська рада доброчесностi у своєму висновку встановила, що суддя (кандидат на посаду суддi) не вiдповiдає критерiям професiйної етики та доброчесностi, то Вища квалiфiкацiйна комiсiя суддiв України може ухвалити рiшення про пiдтвердження здатностi такого суддi (кандидата на посаду суддi) здiйснювати правосуддя у вiдповiдному судi лише у разi, якщо таке рiшення пiдтримане не менше нiж одинадцятьма її членами.

(частину першу статтi 88 доповнено абзацом другим згiдно iз Законом України вiд 21.12.2016р. N 1798-VIII)

     2. Суддя (кандидат на посаду суддi), який не згодний iз рiшенням Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України щодо його квалiфiкацiйного оцiнювання, може оскаржити це рiшення в порядку, передбаченому Кодексом адмiнiстративного судочинства України.

     3. Рiшення Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України, ухвалене за результатами проведення квалiфiкацiйного оцiнювання, може бути оскаржене та скасоване виключно з таких пiдстав:

     1) склад членiв Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України, який провiв квалiфiкацiйне оцiнювання, не мав повноважень його проводити;

     2) рiшення не пiдписано будь-ким iз складу членiв Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України, який провiв квалiфiкацiйне оцiнювання;

     3) суддя (кандидат на посаду суддi) не був належним чином повiдомлений про проведення квалiфiкацiйного оцiнювання - якщо було ухвалено рiшення про непiдтвердження здатностi суддi (кандидата на посаду суддi) здiйснювати правосуддя у вiдповiдному судi з пiдстав неявки для проходження квалiфiкацiйного оцiнювання;

     4) рiшення не мiстить посилання на визначенi законом пiдстави його ухвалення або мотивiв, з яких Комiсiя дiйшла вiдповiдних висновкiв.

Глава 2. Пiдготовка суддi та його регулярне оцiнювання

     Стаття 89. Пiдготовка суддi для пiдтримання його квалiфiкацiї

     1. Суддя зобов'язаний проходити пiдготовку для пiдтримання квалiфiкацiї в Нацiональнiй школi суддiв України.

     2. Суддя проходить пiдготовку для пiдтримання квалiфiкацiї не рiдше одного разу на три роки. Час такої пiдготовки не може бути меншим 40 академiчних годин упродовж кожних трьох рокiв перебування на посадi суддi.

     3. Нацiональна школа суддiв України проводить пiдготовку суддiв для пiдтримання квалiфiкацiї вiдповiдно до необхiдностi вдосконалення їхнiх знань, вмiнь i навичок залежно вiд досвiду роботи суддiв, рiвня i спецiалiзацiї суду, де вони працюють, а також з урахуванням їхнiх iндивiдуальних потреб.

     З цiєю метою Нацiональна школа суддiв України органiзовує тренiнги, що є обов'язковими в межах пiдготовки, а також тренiнги, якi суддя має право обрати залежно вiд своїх потреб.

     Стаття 90. Завдання та порядок регулярного оцiнювання суддi

     1. Регулярне оцiнювання суддi упродовж перебування на посадi проводиться з метою виявлення iндивiдуальних потреб суддi щодо вдосконалення, стимулювання його до пiдтримання квалiфiкацiї на належному рiвнi та професiйного зростання.

     2. Регулярне оцiнювання суддi проводиться:

     1) викладачами (тренерами) Нацiональної школи суддiв України за результатами пiдготовки шляхом заповнення анкети;

     2) iншими суддями вiдповiдного суду шляхом анкетування;

     3) самим суддею шляхом заповнення анкети самооцiнки;

     4) громадськими об'єднаннями шляхом незалежного оцiнювання роботи суддi в судових засiданнях.

     3. За результатами кожного тренiнгу пiд час пiдготовки суддi викладач (тренер) заповнює щодо суддi анкету оцiнювання, що мiстить:

     1) оцiнку:

     а) оволодiння суддею знаннями, вмiннями, навичками;

     б) акуратностi i своєчасностi виконання завдань;

     в) аналiтичних здiбностей, спроможностi оцiнювати iнформацiю;

     г) вмiння взаємодiяти з колегами (спроможностi вести переговори, працювати в командi, працювати пiд тиском тощо);

     ґ) комунiкацiйних навичок (навичок складення документiв, усного мовлення тощо);

     д) сильних сторiн суддi;

     2) рекомендацiї суддi щодо напрямiв самовдосконалення або проходження додаткового навчання.

     4. Нацiональна школа суддiв України ознайомлює суддю з анкетою не пiзнiше п'яти днiв пiсля закiнчення вiдповiдного тренiнгу. Суддя протягом десяти днiв пiсля одержання анкети має право надiслати свої заперечення щодо результатiв оцiнювання. За результатами розгляду заперечень суддi викладач (тренер) має право протягом п'яти днiв заповнити нову анкету оцiнювання. Анкета оцiнювання роботи суддi за результатами кожного тренiнгу, заперечення суддi щодо результатiв оцiнювання, а також анкета за результатами розгляду заперечень включаються до суддiвського досьє.

     5. Громадськi об'єднання мають право органiзовувати незалежне оцiнювання роботи суддi у вiдкритих судових засiданнях. Результати незалежного оцiнювання роботи суддi в судовому засiданнi фiксуються в анкетi, що мiстить iнформацiю про тривалiсть розгляду справи, дотримання суддею правил судочинства i прав учасникiв процесу, культуру спiлкування, рiвень неупередженостi суддi, рiвень задоволення поведiнкою суддi учасниками процесу, зауваження щодо ведення процесу, iншi вiдомостi. Заповнена анкета незалежного оцiнювання роботи суддi в судовому засiданнi може бути включена до суддiвського досьє.

     6. Порядок, методологiю оцiнювання та самооцiнювання суддi затверджує Вища квалiфiкацiйна комiсiя суддiв України.

     Стаття 91. Значення результатiв регулярного оцiнювання

     1. Результати регулярного оцiнювання можуть враховуватися пiд час розгляду питання про проведення конкурсу на зайняття посади у вiдповiдному судi.

Глава 3. Вища квалiфiкацiйна комiсiя суддiв України

     Стаття 92. Статус Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України

     1. Вища квалiфiкацiйна комiсiя суддiв України є державним колегiальним органом суддiвського врядування, який на постiйнiй основi дiє у системi правосуддя України.

(частина перша статтi 92 у редакцiї Закону України вiд 16.10.2019р. N 193-IX)

     2. Вища квалiфiкацiйна комiсiя суддiв України є юридичною особою, має печатку iз зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, самостiйний баланс та рахунки в органах Державної казначейської служби України.

     3. Порядок роботи Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України визначається цим Законом.

     4. Вища квалiфiкацiйна комiсiя суддiв України бiльшiстю голосiв вiд її складу, визначеного законом, затверджує регламент, що визначає порядок роботи Комiсiї в межах, установлених цим Законом.

     5. Вища квалiфiкацiйна комiсiя суддiв України має офiцiйний веб-сайт та офiцiйний друкований орган, якi є офiцiйними джерелами iнформацiї про роботу Комiсiї. Офiцiйний друкований орган може видаватися в електронному виглядi.

     Стаття 93. Повноваження Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України

     1. Вища квалiфiкацiйна комiсiя суддiв України:

     1) веде облiк даних про кiлькiсть посад суддiв у судах, у тому числi вакантних;

     2) проводить добiр кандидатiв для призначення на посаду суддi, у тому числi органiзовує проведення щодо них спецiальної перевiрки вiдповiдно до закону та приймає квалiфiкацiйний iспит;

     3) вносить до Вищої ради правосуддя рекомендацiю про призначення кандидата на посаду суддi;

     4) вносить рекомендацiю про переведення суддi вiдповiдно до цього Закону, крiм переведення як дисциплiнарної санкцiї;

     5) визначає потреби у державному замовленнi на професiйну пiдготовку кандидатiв на посаду суддi у Нацiональнiй школi суддiв України;

     6) затверджує за погодженням з Вищою радою правосуддя форму i змiст заяви про участь у доборi кандидатiв на посаду суддi, анкети кандидата на посаду суддi, порядок проходження спецiальної пiдготовки кандидатiв на посаду суддi;

(пункт 6 частини першої статтi 93 у редакцiї Закону України вiд 16.10.2019р. N 193-IX)

     61) розробляє та подає на затвердження Вищiй радi правосуддя проекти порядку складення вiдбiркового iспиту та методики оцiнювання його результатiв, порядку складення квалiфiкацiйного iспиту та методики оцiнювання кандидатiв, положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади суддi, порядку та методологiї квалiфiкацiйного оцiнювання, порядку формування i ведення суддiвського досьє (досьє кандидата на посаду суддi);

(частину першу статтi 93 доповнено пунктом 61 згiдно iз Законом України вiд 16.10.2019р. N 193-IX)

     7) проводить квалiфiкацiйне оцiнювання;

     8) забезпечує ведення суддiвського досьє, досьє кандидата на посаду суддi;

     9) бере у межах компетенцiї участь у мiжнародному спiвробiтництвi, у тому числi встановлює зв'язки з iноземними закладами, установами та органiзацiями, проектами мiжнародної технiчної допомоги, є бенефiцiаром, реципiєнтом мiжнародної технiчної допомоги, головним розпорядником мiжнародної допомоги вiд iноземних держав, банкiв i мiжнародних фiнансових органiзацiй;

     10) здiйснює iншi повноваження, визначенi законом.

     2. Вища квалiфiкацiйна комiсiя суддiв України для здiйснення своїх повноважень має право витребувати та одержувати необхiдну iнформацiю вiд суддiв, судiв, Державної судової адмiнiстрацiї України, органiв суддiвського самоврядування, iнших органiв та установ у системi правосуддя, органiв державної влади та органiв мiсцевого самоврядування, їх посадових осiб, пiдприємств, установ, органiзацiй незалежно вiд форми власностi та пiдпорядкування, об'єднань громадян та окремих фiзичних осiб. Ненадання такої iнформацiї на вимогу Комiсiї має наслiдком вiдповiдальнiсть, установлену законом.

     3. Члени та уповноваженi працiвники секретарiату Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України мають безпосереднiй доступ до автоматизованих iнформацiйних i довiдкових систем, реєстрiв та банкiв даних, держателем (адмiнiстратором) яких є державнi органи або органи мiсцевого самоврядування, користуються державними, у тому числi урядовими, засобами зв'язку i комунiкацiй, мережами спецiального зв'язку та iншими технiчними засобами.

     4. Обробка iнформацiї здiйснюється членами та уповноваженими працiвниками Комiсiї iз дотриманням законодавства про захист персональних даних та забезпеченням таємницi, що охороняється законом.

     5. Доступ до iнформацiї, що мiстить державну таємницю, здiйснюється в порядку, встановленому законодавством про захист державної таємницi.

     Стаття 94. Члени Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України

     1. До складу Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України входять дванадцять членiв, якi призначаються Вищою радою правосуддя за результатами конкурсу строком на чотири роки.

     2. На посаду члена Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України може бути призначений громадянин України, який володiє державною мовою, має повну вищу юридичну освiту та стаж професiйної дiяльностi у сферi права не менше п'ятнадцяти рокiв, належить до правничої професiї та вiдповiдає критерiю полiтичної нейтральностi.

     Член Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України не може належати до полiтичних партiй, професiйних спiлок, брати участь у будь-якiй полiтичнiй дiяльностi.

     3. За членом Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України, який є суддею або державним службовцем, на час здiйснення повноважень зберiгаються посада, статус i мiсце роботи. Такi члени Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України на час здiйснення повноважень вiдряджаються до Комiсiї.

     Члени Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України, якi є адвокатами, на час виконання повноважень членiв Комiсiї повиннi зупинити адвокатську дiяльнiсть та участь в органах адвокатського самоврядування.

     4. Член Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України не має права сумiщати свою посаду з будь-якою посадою в органi державної влади або органi мiсцевого самоврядування, органi суддiвського, адвокатського чи прокурорського самоврядування, iз статусом народного депутата України, депутата Верховної Ради Автономної Республiки Крим, обласної, районної, мiської, районної у мiстi, сiльської, селищної ради, з пiдприємницькою дiяльнiстю, обiймати будь-яку iншу оплачувану посаду, виконувати будь-яку iншу оплачувану роботу або отримувати iншу винагороду, крiм винагороди члена Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України (за винятком здiйснення викладацької, наукової чи творчої дiяльностi та отримання винагороди за неї), а також входити до складу керiвного органу чи наглядової ради юридичної особи, що має на метi одержання прибутку.

     5. На членiв Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України поширюються вимоги та обмеження, встановленi законодавством у сферi запобiгання корупцiї.

     6. Особа, яка є власником акцiй або володiє iншими корпоративними правами чи має iншi майновi права або iнший майновий iнтерес у дiяльностi будь-якої юридичної особи, що має на метi отримання прибутку, зобов'язана передати такi акцiї (корпоративнi права) або iншi вiдповiднi права в управлiння незалежнiй третiй особi (без права надання iнструкцiй такiй особi щодо розпорядження такими акцiями, корпоративними або iншими правами чи щодо реалiзацiї прав, якi з них виникають) на час перебування на посадi члена Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України. Член Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України може отримувати вiдсотки, дивiденди та iншi пасивнi доходи вiд майна, власником якого вiн є.

     7. До складу Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України не можуть бути призначенi народнi депутати України, члени Кабiнету Мiнiстрiв України, голови судiв, їх заступники, секретарi, голови судових палат, їх заступники, члени Ради суддiв України, Вищої ради правосуддя, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини.

     До складу Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України не можуть бути призначенi особи, якi притягалися до вiдповiдальностi за вчинення корупцiйного правопорушення.

     8. Не можуть бути членами Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України:

     1) особи, визнанi судом недiєздатними або обмежено дiєздатними;

     2) особи, якi мають судимiсть, не погашену або не зняту в установленому законом порядку;

     3) особи, на яких протягом останнього року накладалося адмiнiстративне стягнення за вчинення правопорушення, пов'язаного з корупцiєю;

     4) особи, якi були членами Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України, Вищої ради юстицiї, Вищої ради правосуддя;

     5) особи, якi обiймають адмiнiстративнi посади в судах та органах судової влади;

     6) особи, якi не вiдповiдають вимогам цього Закону щодо несумiсностi з iншими видами дiяльностi та не усунули таку невiдповiднiсть протягом розумного строку, але не бiльш як протягом тридцяти днiв з дня виникнення обставин, якi призводять до порушення вимог щодо несумiсностi.

     9. Члени Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України повиннi у своїй дiяльностi та поза її межами дотримуватися найвищих стандартiв етичної поведiнки, у тому числi принципiв та правил етики, якi застосовуються до суддiв.

     10. Перебування особи на посадi члена Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України також несумiсне з наявнiстю заборони такiй особi обiймати посади, щодо яких здiйснюється очищення влади в порядку, визначеному Законом України "Про очищення влади".

(стаття 94 у редакцiї Закону України вiд 16.10.2019р. N 193-IX)

     Стаття 95. Порядок призначення на посади членiв Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України

     1. Призначення на посади членiв Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України здiйснюється Вищою радою правосуддя за результатами конкурсу в порядку, передбаченому цим Законом.

     2. Конкурс на зайняття посади члена Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України проводить Вища рада правосуддя на основi принципiв верховенства права, публiчностi та полiтичної нейтральностi в порядку, визначеному цим Законом.

     3. Особа, яка вiдповiдає вимогам, визначеним цим Законом до члена Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України, та має намiр бути призначеною членом Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України, звертається до секретарiату Вищої ради правосуддя iз заявою.

     Форма заяви затверджується Вищою радою правосуддя.

     4. Разом iз заявою про намiр бути призначеною членом Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України вiдповiдна особа подає:

     1) автобiографiю;

     2) мотивацiйний лист, в якому викладаються мотиви для призначення членом Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України;

     3) копiю документа, що посвiдчує особу та пiдтверджує громадянство України;

     4) копiю трудової книжки (за наявностi);

     5) декларацiю особи, уповноваженої на виконання функцiй держави або мiсцевого самоврядування;

     6) копiї документiв про освiту, вченi звання та науковi ступенi;

     7) довiдку медичної установи про стан здоров'я кандидата з висновком щодо його придатностi до роботи на посадi, пов'язанiй з виконанням функцiй держави;

     8) копiю вiйськового квитка (для вiйськовослужбовцiв або вiйськовозобов'язаних);

     9) письмову згоду на обробку персональних даних та оприлюднення копiй документiв, визначених цiєю статтею (крiм копiй документiв, передбачених пунктами 3, 7, 8 цiєї частини);

     10) письмову заяву про вiдсутнiсть обмежень щодо членства у Вищiй квалiфiкацiйнiй комiсiї суддiв України, а також про вiдповiднiсть вимогам щодо несумiсностi або зобов'язання виконувати вимоги щодо несумiсностi у разi призначення членом Комiсiї;

     11) заяву про проведення перевiрки, визначеної Законом України "Про очищення влади";

     12) згоду на проведення спецiальної перевiрки вiдповiдно до закону.

     5. Секретарiат Вищої ради правосуддя приймає документи у хронологiчному порядку надходження заяв та не пiзнiше наступного робочого дня оприлюднює отриману iнформацiю разом iз копiями поданих документiв (крiм документiв, передбачених пунктами 3, 7, 8 частини четвертої цiєї статтi) на своєму офiцiйному веб-сайтi.

     6. Прийом документiв завершується о 24 годинi останнього дня строку, визначеного Вищою радою правосуддя для подання документiв.

     Секретарiат Вищої ради правосуддя не має права вiдмовити у прийняттi документiв з iнших пiдстав, нiж закiнчення зазначеного строку.

     7. Не пiзнiше наступного дня пiсля завершення прийому документiв секретарiат Вищої ради правосуддя формує перелiк кандидатiв, який невiдкладно оприлюднюється на офiцiйному веб-сайтi Вищої ради правосуддя.

     8. Повiдомлення про час i мiсце проведення конкурсу публiкується у газетi "Голос України" та оприлюднюється на веб-сайтi Вищої ради правосуддя не пiзнiше нiж за 10 днiв до початку конкурсу.

     9. Секретарiат Вищої ради правосуддя забезпечує проведення спецiальної перевiрки стосовно кандидатiв, щодо яких конкурсною комiсiєю прийнято таке рiшення.

(стаття 95 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 12.07.2018р. N 2509-VIII, у редакцiї Закону України вiд 16.10.2019р. N 193-IX)

     Стаття 951. Конкурсна комiсiя для проведення конкурсу на зайняття посади члена Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України

     1. Вищою радою правосуддя для проведення конкурсу на зайняття посади члена Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України утворюється конкурсна комiсiя та затверджується її персональний склад.

     До складу конкурсної комiсiї входять:

     1) три особи, обранi Радою суддiв України з числа її членiв;

     2) три особи з числа мiжнародних експертiв, запропонованих мiжнародними та iноземними органiзацiями, з якими Україна спiвпрацює у сферi запобiгання та протидiї корупцiї вiдповiдно до мiжнародних договорiв України, до складу Громадської ради мiжнародних експертiв, утвореної вiдповiдно до Закону України "Про Вищий антикорупцiйний суд".

     Порядок отримання Вищою радою правосуддя пропозицiй вiд мiжнародних та iноземних органiзацiй щодо осiб iз числа мiжнародних експертiв визначається положенням про конкурс.

     2. Положення про конкурс затверджує Вища рада правосуддя.

     Регламент роботи конкурсної комiсiї ухвалюється членами комiсiї на її першому засiданнi.

     3. Рiшення конкурсної комiсiї вважається прийнятим, якщо за нього проголосувала бiльшiсть вiд присутнiх членiв конкурсної комiсiї, за умови що три особи з числа тих, якi проголосували за це рiшення, є мiжнародними експертами.

     Член конкурсної комiсiї має право брати участь у засiданнях i прийняттi рiшень Комiсiї у вiддаленому режимi з використанням електронних засобiв зв'язку.

     4. Конкурсна комiсiя має право:

     1) збирати, перевiряти та аналiзувати iнформацiю щодо кандидатiв на посаду члена Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України;

     2) надавати Вищiй радi правосуддя i запитувати у неї iнформацiю щодо кандидатiв на посаду члена Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України;

     3) вживати заходiв щодо захисту персональних даних, iнформацiї з обмеженим доступом, якi стали вiдомi членам конкурсної комiсiї у зв'язку iз здiйсненням ними своїх повноважень.

     5. Член конкурсної комiсiї зобов'язаний:

     1) брати участь у її роботi особисто, без права делегування своїх повноважень iншим особам;

     2) не використовувати iнакше, нiж для виконання своїх обов'язкiв, персональнi данi та iншу iнформацiю, що стала вiдома у зв'язку з участю в роботi конкурсної комiсiї;

     3) вiдмовитися вiд участi у зборi iнформацiї про кандидата, розглядi питання про вiдповiднiсть кандидата на посаду, якщо член конкурсної комiсiї перебуває чи перебував в особистих чи дiлових стосунках iз кандидатом та/або у разi наявностi iншого конфлiкту iнтересiв або обставин, що можуть вплинути на об'єктивнiсть чи неупередженiсть пiд час прийняття членом комiсiї рiшення щодо зайняття кандидатом посади члена Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України.

     6. Органiзацiйно-технiчне забезпечення дiяльностi конкурсної комiсiї здiйснює Вища рада правосуддя.

     Фiнансування дiяльностi конкурсної комiсiї може здiйснюватися iз залученням мiжнародної технiчної допомоги.

     Члени конкурсної комiсiї, якi постiйно не проживають на територiї України, мають право на компенсацiю витрат на проживання в Українi та переїзд.

     7. Конкурсна комiсiя:

     1) розглядає документи, поданi кандидатами на посаду члена Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України;

     2) вiдбирає iз загальної кiлькостi кандидатiв тих, якi згiдно з обґрунтованим рiшенням конкурсної комiсiї мають найкращi професiйний досвiд, знання i якостi для виконання обов'язкiв члена Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України та вiдповiдають вимогам закону;

     3) оприлюднює на офiцiйному веб-сайтi Вищої ради правосуддя iнформацiю про кандидатiв, вiдiбраних для проходження спiвбесiди з конкурсною комiсiєю;

     4) проводить на своєму засiданнi спiвбесiду з вiдiбраними кандидатами, вiдбирає шляхом вiдкритого голосування з числа кандидатiв, якi пройшли спiвбесiду, на кожну вакантну посаду одного кандидата, який вiдповiдає вимогам до члена Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України та згiдно з обґрунтованим рiшенням конкурсної комiсiї має найкращi професiйний досвiд, знання i якостi для виконання обов'язкiв члена Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України.

     8. Члени Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України призначаються шляхом прийняття рiшення Вищою радою правосуддя на її засiданнi на пiдставi протоколу конкурсної комiсiї, пiдписаного усiма її членами, якi були присутнi на вiдповiдному засiданнi конкурсної комiсiї пiд час складення такого протоколу.

     9. У разi дострокового припинення повноважень члена Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України Вища рада правосуддя упродовж десяти днiв розмiщує оголошення про умови та строки проведення конкурсу на офiцiйному веб-сайтi Вищої ради правосуддя.

(Закон доповнено статтею 951 згiдно iз Законом України вiд 16.10.2019р. N 193-IX)

     Стаття 96. Звiльнення члена Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України з посади

     1. Пiдставами для звiльнення члена Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України з посади є:

     1) подання заяви про звiльнення з посади члена Комiсiї за власним бажанням;

     2) неспроможнiсть виконувати свої повноваження за станом здоров'я (за наявностi медичного висновку);

     3) виявлення обставин щодо його невiдповiдностi вимогам, установленим цим Законом;

     4) порушення вимог, установлених законодавством у сферi запобiгання корупцiї;

     5) неучасть у роботi Комiсiї протягом одного календарного мiсяця поспiль без поважних причин або неодноразова вiдмова без поважних причин вiд голосування з питань, що розглядаються;

     6) грубе чи систематичне нехтування обов'язками, що є несумiсним iз статусом члена Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України або виявило його невiдповiднiсть займанiй посадi, допущення iншої поведiнки, що пiдриває авторитет та суспiльну довiру до правосуддя i судової влади, у тому числi недотримання етичних стандартiв суддi як складової професiйної етики члена Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України.

     2. Рiшення про звiльнення члена Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України ухвалює Вища рада правосуддя на своєму засiданнi бiльшiстю голосiв вiд її складу, визначеного Законом України "Про Вищу раду правосуддя".

     3. Рiшення про звiльнення члена Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України з посади з пiдстав, визначених пунктами 1 i 2 частини першої цiєї статтi, ухвалює Вища рада правосуддя на найближчому засiданнi пiсля отримання заяви.

     4. Рiшення про звiльнення члена Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України з посади з пiдстав, визначених пунктами 3 - 6 частини першої цiєї статтi, ухвалюється Вищою радою правосуддя на пiдставi подання Комiсiї з питань доброчесностi та етики, утвореної вiдповiдно до Закону України "Про Вищу раду правосуддя". З дня внесення зазначеного подання такий член Комiсiї вiдсторонюється вiд посади.

     5. У разi встановлення пiдстав для звiльнення члена Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України з посади, визначених пунктами 3 - 6 частини першої цiєї статтi, Вища квалiфiкацiйна комiсiя суддiв України може своїм рiшенням внести до Вищої ради правосуддя подання про звiльнення з посади вiдповiдного члена Комiсiї. З дня ухвалення рiшення Комiсiї про внесення зазначеного подання такий член Комiсiї вiдсторонюється вiд посади, а його повноваження зупиняються до прийняття рiшення Вищою радою правосуддя.

     6. Процедура розгляду та ухвалення рiшення про звiльнення члена Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України здiйснюється вiдповiдно до вимог Регламенту Вищої ради правосуддя.

(стаття 96 у редакцiї Закону України вiд 16.10.2019р. N 193-IX)

     Стаття 97. Припинення повноважень члена Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України

     1. Повноваження члена Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України припиняються у разi:

     1) закiнчення строку, на який його обрано (призначено);

     2) набрання законної сили обвинувальним щодо нього вироком суду;

     3) припинення громадянства України або набуття громадянства iншої держави;

     4) визнання його безвiсно вiдсутнiм або оголошення померлим, недiєздатним або обмежено дiєздатним;

     5) смертi члена Комiсiї;

     6) пункт 6 частини першої статтi 97 виключено

(згiдно iз Законом України вiд 16.10.2019р. N 193-IX)

     7) набрання законної сили рiшенням суду про визнання його активiв або активiв, набутих за його дорученням iншими особами або в iнших передбачених статтею 290 Цивiльного процесуального кодексу України випадках, необґрунтованими та їх стягнення в дохiд держави.

(частину першу статтi 97 доповнено пунктом 7 згiдно iз Законом України вiд 31.10.2019р. N 263-IX)

     2. Повноваження члена Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України з пiдстав, визначених частиною першою цiєї статтi, припиняються з настанням вiдповiдної подiї.

     Стаття 98. Органiзацiя роботи та засiдання Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України

     1. Вища квалiфiкацiйна комiсiя суддiв України пленарним складом обирає таємним голосуванням бiльшiстю голосiв вiд загального складу Голову Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України i заступника Голови, якi є головами палат, та секретарiв палат Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України. Головує на цьому засiданнi член Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України, який має найбiльший стаж професiйної дiяльностi у сферi права.

     2. Голова Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України органiзовує роботу Комiсiї, визначає обов'язки заступника Голови, веде засiдання Комiсiї, здiйснює пiдготовку засiдань Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України та органiзовує дiловодство.

     3. Обов'язки Голови Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України в разi його вiдсутностi виконує заступник Голови Комiсiї, а за вiдсутностi заступника Голови - член Комiсiї, обраний за квотою з'їзду суддiв України, який має бiльший стаж роботи на посадi суддi.

     4. Голова Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України видає накази, розпорядження та доручення, якi є обов'язковими до виконання членами Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України та працiвниками секретарiату.

(частина четверта статтi 98 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 16.10.2019р. N 193-IX)

     5. Секретарi палат Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України здiйснюють пiдготовку засiдань палат та несуть вiдповiдальнiсть за органiзацiю дiловодства у цих палатах.

     6. Для здiйснення розподiлу справ у Вищiй квалiфiкацiйнiй комiсiї суддiв України дiє автоматизована система визначення члена Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України, який проводить пiдготовку до розгляду i доповiдає справу.

     Положення про автоматизовану систему визначення членiв Комiсiї для пiдготовки до розгляду i доповiдi справ затверджується Вищою квалiфiкацiйною комiсiєю суддiв України.

     7. Голови палат Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України органiзовують роботу палат та ведуть засiдання палат. Обов'язки голiв палат у разi їх вiдсутностi виконують члени палат, призначенi за квотою з'їзду суддiв України, якi мають бiльший стаж роботи на посадi суддi.

     8. Вища квалiфiкацiйна комiсiя суддiв України затверджує Регламент, в якому регулюються вiдповiдно до цього Закону процедурнi питання її дiяльностi.

     9. Засiдання Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України, її палат та колегiй проводяться вiдкрито, крiм випадкiв, установлених законом.

     10. Засiдання Комiсiї, її палат є повноважним, якщо в ньому бере участь бiльшiсть вiд складу Комiсiї або палати вiдповiдно.

     Засiдання колегiї є повноважним, якщо у ньому беруть участь всi члени колегiї.

     11. Голова Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України визначає дату, час i мiсце проведення засiдання Комiсiї, перелiк питань, що виносяться на засiдання, i не пiзнiш як за десять днiв до засiдання повiдомляє про це особу, щодо якої має розглядатися питання, та оприлюднює цю iнформацiю на офiцiйному веб-сайтi Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України (крiм засiдань з органiзацiйних питань).

     12. Голови палат Комiсiї визначають дату, час i мiсце проведення засiдань вiдповiдних палат, перелiк питань, що виносяться для розгляду на засiданнi, i не пiзнiш як за десять днiв до засiдання повiдомляють про це осiб, щодо яких має розглядатися питання, та оприлюднюють цю iнформацiю на офiцiйному веб-сайтi Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України.

     13. Секретарiат Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України повiдомляє про дату, час i мiсце проведення засiдання вiдповiдної колегiї не пiзнiш як за десять днiв до такого засiдання осiб, щодо яких має розглядатися питання, та оприлюднює цю iнформацiю на офiцiйному веб-сайтi Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України.

     Стаття 99. Права члена Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України

     1. Член Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України має право:

     1) знайомитися з матерiалами, поданими на розгляд Комiсiї, вiдповiдної палати, членом якої вiн є, колегiї, брати участь у їх дослiдженнi та перевiрцi;

     2) наводити свої мотиви та мiркування, а також подавати додатковi документи з питань, що розглядаються;

     3) вносити пропозицiї щодо проекту рiшення Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України з будь-яких питань та голосувати "за" або "проти" того чи iншого рiшення;

     4) висловлювати письмово окрему думку щодо рiшення Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України;

     5) здiйснювати iншi повноваження, встановленi законом.

     Стаття 100. Вiдвiд члена Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України

     1. Член Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України не має права брати участь у розглядi питання та ухваленнi рiшення i пiдлягає вiдводу (самовiдводу), якщо наявнi данi про конфлiкт iнтересiв або обставини, що викликають сумнiв у його безсторонностi.

     За наявностi таких обставин член Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України повинен заявити самовiдвiд. Iз тих самих пiдстав вiдвiд члену Комiсiї можуть заявити особи, щодо яких або за поданням яких розглядається питання.

     2. Вiдвiд має бути вмотивованим i поданим до початку розгляду питання у формi письмової заяви. Головуючий на засiданнi зобов'язаний ознайомити iз заявою про вiдвiд члена Комiсiї, якому заявлено вiдвiд.

     3. Рiшення про вiдвiд (самовiдвiд) ухвалюється бiльшiстю голосiв членiв Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України, якi беруть участь у засiданнi. Голосування проводиться за вiдсутностi члена Комiсiї, щодо якого вирiшується питання про вiдвiд (самовiдвiд).

     Стаття 101. Рiшення Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України

     1. Рiшення Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України у пленарному складi ухвалюється бiльшiстю вiд установленого цим Законом складу Комiсiї. Голосування проводиться за вiдсутностi особи, щодо якої вирiшується питання, та iнших осiб, якi не є членами Комiсiї.

     2. Рiшення палати Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України ухвалюється бiльшiстю вiд складу палати з урахуванням членiв iншої палати в разi їх залучення до участi в розглядi вiдповiдного питання.

     3. Рiшення колегiї Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України ухвалюється бiльшiстю голосiв.

     4. Палати та колегiї Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України ухвалюють свої рiшення вiд iменi Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України, зазначаючи склад палати чи колегiї, який розглядав конкретну справу.

     Вища квалiфiкацiйна комiсiя суддiв України може переглядати рiшення, прийнятi палатою чи колегiєю, щодо допуску до конкурсу або добору.

(частину четверту статтi 101 доповнено абзацом другим згiдно iз Законом України вiд 21.12.2016р. N 1798-VIII)

     5. Рiшення Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України, палат та колегiй Комiсiї викладаються у письмовiй формi. У рiшеннi зазначаються дата i мiсце ухвалення рiшення, склад Комiсiї (палати, колегiї), питання, що розглядалося, мотиви ухваленого рiшення.

     Рiшення пiдписується головуючим i членами Комiсiї (палати, колегiї), якi брали участь у його ухваленнi.

     6. За наявностi окремої думки члена Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України вона викладається у письмовiй формi i додається до справи, про що головуючий повiдомляє на засiданнi.

     7. Рiшення Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України можуть бути оскарженi до суду з пiдстав, установлених цим Законом.

     8. Рiшення Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України щодо надання рекомендацiй можуть бути оскарженi тiльки разом iз рiшенням, ухваленим за вiдповiдною рекомендацiєю.

     9. У разi наявностi окремої думки двох або бiльше членiв палати Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України, якi брали участь у розглядi питання та ухваленнi рiшення вiдповiдною палатою, Голова Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України має право винести таке питання на розгляд Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України, на якому у порядку, встановленому регламентом, ухвалюється остаточне рiшення по сутi питання.

     Стаття 102. Забезпечення дiяльностi Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України

     1. Органiзацiйне забезпечення дiяльностi Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України здiйснює секретарiат.

     Секретарiат очолює його керiвник, який призначається на посаду за результатами конкурсу з урахуванням положень цього Закону та Закону України "Про державну службу".

(частину першу статтi 102 доповнено абзацом другим згiдно iз Законом України вiд 16.10.2019р. N 193-IX)

     2. Положення про секретарiат Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України затверджується Вищою квалiфiкацiйною комiсiєю суддiв України.

     3. Для здiйснення членами Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України своїх повноважень у складi секретарiату Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України дiє служба iнспекторiв у кiлькостi, визначенiй Вищою радою правосуддя.

(частина третя статтi 102 у редакцiї Закону України вiд 16.10.2019р. N 193-IX)

     4. Гранична чисельнiсть працiвникiв Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України з урахуванням визначеної кiлькостi членiв Комiсiї та iнспекторiв затверджується Вищою радою правосуддя за поданням Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України.

(частина четверта статтi 102 у редакцiї Закону України вiд 16.10.2019р. N 193-IX)

     5. Працiвники секретарiату Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України призначаються на посади та звiльняються з посад у порядку, встановленому законодавством про державну службу.

(частина п'ята статтi 102 у редакцiї Закону України вiд 16.10.2019р. N 193-IX)

     6. Iнспектори Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України призначаються на посади та звiльняються з посад Головою Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України за пропозицiєю вiдповiдного члена Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України.

     7. Розмiр винагороди члена Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України, який не є суддею, встановлюється у розмiрi посадового окладу суддi вищого спецiалiзованого суду.

(абзац перший частини сьомої статтi 102 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 16.10.2019р. N 193-IX)

     Розмiр винагороди члена Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України, який є суддею, дорiвнює сумi його суддiвської винагороди, якщо така сума перевищує розмiр посадового окладу суддi Верховного Суду з коефiцiєнтом 1,5.

     8. Виплата винагороди членам Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України, заробiтної плати працiвникам секретарiату та iнспекторам Комiсiї провадиться за рахунок коштiв Державного бюджету України.

     Стаття 103. Служба iнспекторiв Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України

     1. Служба iнспекторiв Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України формується з числа осiб, якi мають повну вищу юридичну освiту i стаж професiйної дiяльностi у сферi права понад п'ять рокiв.

     У разi призначення суддi у вiдставцi iнспектором Комiсiї за ним зберiгається пенсiя або довiчне грошове утримання, а також iншi гарантiї, визначенi цим Законом.

     2. Iнспектори Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України дiють виключно за дорученням члена Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України вiдповiдно до актiв, що регулюють дiяльнiсть Комiсiї.

     3. За дорученням члена Комiсiї iнспектори:

     1) попередньо аналiзують матерiали справ щодо квалiфiкацiйного оцiнювання;

     2) виконують iншi завдання в межах повноважень члена Комiсiї, визначених цим Законом.

     4. Службу iнспекторiв Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України очолює керiвник служби iнспекторiв Комiсiї, який пiдпорядковується безпосередньо Головi Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України.

     5. Iнспектори Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України не є державними службовцями, їх статус визначається цим Законом. Особливостi дiяльностi визначаються Положенням про iнспектора Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України, яке затверджується Вищою квалiфiкацiйною комiсiєю суддiв України.

(статтю 103 доповнено частиною п'ятою згiдно iз Законом України вiд 21.12.2016р. N 1798-VIII)

Глава 4. Нацiональна школа суддiв України

     Стаття 104. Статус i структура Нацiональної школи суддiв України

     1. Нацiональна школа суддiв України є державною установою iз спецiальним статусом у системi правосуддя, яка забезпечує пiдготовку висококвалiфiкованих кадрiв для системи правосуддя та здiйснює науково-дослiдну дiяльнiсть. На Нацiональну школу суддiв України не поширюється законодавство про вищу освiту.

     2. Нацiональна школа суддiв України утворюється при Вищiй квалiфiкацiйнiй комiсiї суддiв України i здiйснює свою дiяльнiсть вiдповiдно до цього Закону та статуту, затвердженого Вищою квалiфiкацiйною комiсiєю суддiв України.

     3. Нацiональну школу суддiв України очолює ректор, якого призначає на посаду i звiльняє з посади Вища квалiфiкацiйна комiсiя суддiв України.

     4. Проректорiв Нацiональної школи суддiв України призначає на посади i звiльняє з посад Вища квалiфiкацiйна комiсiя суддiв України за поданням ректора Нацiональної школи суддiв України. Ректор Нацiональної школи суддiв України надає Вищiй квалiфiкацiйнiй комiсiї суддiв України пропозицiї щодо кандидатур на замiщення вiдповiдних вакантних посад проректорiв.

     5. Розмiри посадових окладiв працiвникiв Нацiональної школи суддiв України не можуть бути меншими, нiж вiдповiднi розмiри посадових окладiв працiвникiв Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України.

     6. Нацiональна школа суддiв України є юридичною особою, має печатку iз зображенням Державного Герба України i своїм найменуванням, самостiйний баланс i рахунки в органах Державної казначейської служби України та може мати регiональнi вiддiлення.

     Стаття 105. Завдання Нацiональної школи суддiв України

     1. Нацiональна школа суддiв України здiйснює:

     1) спецiальну пiдготовку кандидатiв на посаду суддi;

     2) пiдготовку суддiв, у тому числi обраних на адмiнiстративнi посади в судах;

     3) перiодичне навчання суддiв з метою пiдвищення рiвня їхньої квалiфiкацiї;

     4) проведення курсiв навчання, визначених квалiфiкацiйним або дисциплiнарним органом, для пiдвищення квалiфiкацiї суддiв, якi тимчасово вiдстороненi вiд здiйснення правосуддя;

     5) пiдготовку працiвникiв апаратiв судiв та пiдвищення рiвня їхньої квалiфiкацiї;

     6) проведення наукових дослiджень з питань удосконалення судового устрою, статусу суддiв i судочинства;

     7) вивчення мiжнародного досвiду органiзацiї та дiяльностi судiв;

     8) науково-методичне забезпечення дiяльностi судiв, Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України та Вищої ради правосуддя.

Роздiл VI
ДИСЦИПЛIНАРНА ВIДПОВIДАЛЬНIСТЬ СУДДI

     Стаття 106. Пiдстави дисциплiнарної вiдповiдальностi суддi

     1. Суддю може бути притягнуто до дисциплiнарної вiдповiдальностi в порядку дисциплiнарного провадження з таких пiдстав:

     1) умисне або внаслiдок недбалостi:

     а) незаконна вiдмова в доступi до правосуддя (у тому числi незаконна вiдмова в розглядi по сутi позовної заяви, апеляцiйної, касацiйної скарги тощо) або iнше iстотне порушення норм процесуального права пiд час здiйснення правосуддя, що унеможливило реалiзацiю учасниками судового процесу наданих їм процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язкiв або призвело до порушення правил щодо юрисдикцiї або складу суду;

(пiдпункт "а" пункту 1 частини першої статтi 106 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 03.10.2017р. N 2147-VIII)

     б) незазначення в судовому рiшеннi мотивiв прийняття або вiдхилення аргументiв сторiн щодо сутi спору;

     в) порушення засад гласностi i вiдкритостi судового процесу;

     г) порушення засад рiвностi всiх учасникiв судового процесу перед законом i судом, змагальностi сторiн та свободи в наданнi ними суду своїх доказiв i у доведеннi перед судом їх переконливостi;

     ґ) незабезпечення обвинуваченому права на захист, перешкоджання реалiзацiї прав iнших учасникiв судового процесу;

     д) порушення правил щодо вiдводу (самовiдводу);

     2) безпiдставне затягування або невжиття суддею заходiв щодо розгляду заяви, скарги чи справи протягом строку, встановленого законом, зволiкання з виготовленням вмотивованого судового рiшення, несвоєчасне надання суддею копiї судового рiшення для її внесення до Єдиного державного реєстру судових рiшень;

     3) допущення суддею поведiнки, що порочить звання суддi або пiдриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралi, чесностi, непiдкупностi, вiдповiдностi способу життя суддi його статусу, дотримання iнших норм суддiвської етики та стандартiв поведiнки, якi забезпечують суспiльну довiру до суду, прояв неповаги до iнших суддiв, адвокатiв, експертiв, свiдкiв чи iнших учасникiв судового процесу;

     4) умисне або внаслiдок грубої недбалостi допущення суддею, який брав участь в ухваленнi судового рiшення, порушення прав людини i основоположних свобод або iнше грубе порушення закону, що призвело до iстотних негативних наслiдкiв;

(пункт 4 частини першої статтi 106 у редакцiї Закону України вiд 03.10.2017р. N 2147-VIII)

     5) розголошення суддею таємницi, що охороняється законом, у тому числi таємницi нарадчої кiмнати, або iнформацiї, що стала вiдомою суддi пiд час розгляду справи у закритому судовому засiданнi;

     6) неповiдомлення суддею Вищої ради правосуддя та Генерального прокурора про випадок втручання в дiяльнiсть суддi щодо здiйснення правосуддя, у тому числi про звернення до нього учасникiв судового процесу чи iнших осiб, включаючи осiб, уповноважених на виконання функцiй держави, з приводу конкретних справ, що перебувають у провадженнi суддi, якщо таке звернення здiйснено в iнший, нiж передбачено процесуальним законодавством спосiб, упродовж п'яти днiв пiсля того, як йому стало вiдомо про такий випадок;

(пункт 6 частини першої статтi 106 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 03.10.2017р. N 2147-VIII)

     7) неповiдомлення або несвоєчасне повiдомлення Ради суддiв України про реальний чи потенцiйний конфлiкт iнтересiв суддi (крiм випадкiв, коли конфлiкт iнтересiв врегульовується в порядку, визначеному процесуальним законом);

     8) втручання у процес здiйснення правосуддя iншими суддями;

     9) неподання або несвоєчасне подання для оприлюднення декларацiї особи, уповноваженої на виконання функцiй держави або мiсцевого самоврядування, в порядку, встановленому законодавством у сферi запобiгання корупцiї;

     10) зазначення в декларацiї особи, уповноваженої на виконання функцiй держави або мiсцевого самоврядування, завiдомо неправдивих вiдомостей або умисне незазначення вiдомостей, визначених законодавством;

     11) використання статусу суддi з метою незаконного отримання ним або третiми особами матерiальних благ або iншої вигоди, якщо таке правопорушення не мiстить складу злочину або кримiнального проступку;

     12) допущення суддею недоброчесної поведiнки, у тому числi здiйснення суддею або членами його сiм'ї витрат, що перевищують доходи такого суддi та доходи членiв його сiм'ї; встановлення невiдповiдностi рiвня життя суддi задекларованим доходам; непiдтвердження суддею законностi джерела походження майна;

     13) ненадання iнформацiї або надання завiдомо недостовiрної iнформацiї на законну вимогу члена Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України та/або члена Вищої ради правосуддя, у тому числi недодержання встановлених законом строкiв надання iнформацiї;

(пункт 13 частини першої статтi 106 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 16.10.2019р. N 193-IX)

     14) непроходження курсу пiдвищення квалiфiкацiї в Нацiональнiй школi суддiв України вiдповiдно до направлення, визначеного органом, що здiйснює дисциплiнарне провадження щодо суддiв, або непроходження подальшого квалiфiкацiйного оцiнювання для пiдтвердження здатностi суддi здiйснювати правосуддя у вiдповiдному судi, або непiдтвердження здатностi суддi здiйснювати правосуддя у вiдповiдному судi за результатами цього квалiфiкацiйного оцiнювання;

     15) визнання суддi винним у вчиненнi корупцiйного правопорушення або правопорушення, пов'язаного з корупцiєю, у випадках, установлених законом;

     16) неподання або несвоєчасне подання декларацiї родинних зв'язкiв суддею в порядку, визначеному цим Законом;

     17) подання у декларацiї родинних зв'язкiв суддi завiдомо недостовiрних (у тому числi неповних) вiдомостей;

     18) неподання або несвоєчасне подання декларацiї доброчесностi суддею в порядку, визначеному цим Законом;

     19) декларування завiдомо недостовiрних (у тому числi неповних) тверджень у декларацiї доброчесностi суддi.

     2. Скасування або змiна судового рiшення не має наслiдком дисциплiнарну вiдповiдальнiсть суддi, який брав участь у його ухваленнi, крiм випадкiв, коли скасоване або змiнене рiшення ухвалено внаслiдок умисного порушення норм права чи неналежного ставлення до службових обов'язкiв.

     Стаття 107. Звернення з дисциплiнарною скаргою щодо суддi

     1. Право на звернення зi скаргою щодо дисциплiнарного проступку суддi, з повiдомленням про вчинення дисциплiнарного проступку суддею (дисциплiнарною скаргою) має будь-яка особа. Громадяни здiйснюють зазначене право особисто або через адвоката, юридичнi особи - через адвоката, органи державної влади та органи мiсцевого самоврядування - через своїх керiвникiв або представникiв, Комiсiя з питань доброчесностi та етики - через її голову або членiв Комiсiї.

(частина перша статтi 107 у редакцiї Закону України вiд 16.10.2019р. N 193-IX)

     2. Дисциплiнарна скарга подається у письмовiй формi та повинна мiстити такi вiдомостi:

     1) прiзвище, iм'я, по батьковi (найменування) скаржника, його мiсце проживання (перебування) або мiсцезнаходження, поштовий iндекс, номери засобiв зв'язку;

     2) прiзвище, iм'я, по батьковi та посада суддi (суддiв), щодо якого (яких) подано скаргу;

     3) конкретнi вiдомостi про наявнiсть у поведiнцi суддi ознак дисциплiнарного проступку, який вiдповiдно до частини першої статтi 106 цього Закону може бути пiдставою для дисциплiнарної вiдповiдальностi суддi;

     4) посилання на фактичнi данi (свiдчення, докази), що пiдтверджують зазначенi скаржником вiдомостi.

     Дисциплiнарна скарга пiдписується скаржником iз зазначенням дати її пiдписання.

     3. Вища рада правосуддя затверджує та розмiщує на офiцiйному веб-порталi судової влади зразок дисциплiнарної скарги.

     4. Не допускається зловживання правом звернення до органу, уповноваженого здiйснювати дисциплiнарне провадження, у тому числi iнiцiювання питання вiдповiдальностi суддi без достатнiх пiдстав, використання такого права, як засобу тиску на суддю у зв'язку зi здiйсненням ним правосуддя.

     5. За подання адвокатом завiдомо безпiдставної дисциплiнарної скарги такий адвокат може бути притягнений до дисциплiнарної вiдповiдальностi згiдно iз законом.

     6. Дисциплiнарну справу щодо суддi не може бути порушено за скаргою, що не мiстить вiдомостей про наявнiсть ознак дисциплiнарного проступку суддi, а також за анонiмними заявами та повiдомленнями.

     7. У разi наявностi обставин, що спричиняють виникнення сумнiвiв у iснуваннi або достовiрностi пiдпису особи, яка подала дисциплiнарну скаргу, вiдповiдний орган Вищої ради правосуддя має право запросити таку особу для пiдтвердження скарги.

     8. Частину восьму статтi 107 виключено

(згiдно iз Законом України вiд 16.10.2019р. N 193-IX)

     Стаття 108. Орган, що здiйснює дисциплiнарне провадження щодо суддi

     1. Дисциплiнарне провадження щодо суддi здiйснюють дисциплiнарнi палати Вищої ради правосуддя у порядку, визначеному Законом України "Про Вищу раду правосуддя", з урахуванням вимог цього Закону.

     Стаття 109. Дисциплiнарне стягнення стосовно суддi

     1. До суддiв може застосовуватися дисциплiнарне стягнення у видi:

     1) попередження;

     2) догани - з позбавленням права на отримання доплат до посадового окладу суддi протягом одного мiсяця;

     3) суворої догани - з позбавленням права на отримання доплат до посадового окладу суддi протягом трьох мiсяцiв;

     4) подання про тимчасове (вiд одного до шести мiсяцiв) вiдсторонення вiд здiйснення правосуддя - з позбавленням права на отримання доплат до посадового окладу суддi та обов'язковим направленням суддi до Нацiональної школи суддiв України для проходження курсу пiдвищення квалiфiкацiї, визначеного органом, що здiйснює дисциплiнарне провадження щодо суддiв, та подальшим квалiфiкацiйним оцiнюванням для пiдтвердження здатностi суддi здiйснювати правосуддя у вiдповiдному судi;

     5) подання про переведення суддi до суду нижчого рiвня;

     6) подання про звiльнення суддi з посади.

     2. Пiд час обрання виду дисциплiнарного стягнення стосовно суддi враховуються характер дисциплiнарного проступку, його наслiдки, особа суддi, ступiнь його вини, наявнiсть iнших дисциплiнарних стягнень, iншi обставини, що впливають на можливiсть притягнення суддi до дисциплiнарної вiдповiдальностi. Дисциплiнарне стягнення застосовується з урахуванням принципу пропорцiйностi.

     3. Дисциплiнарне стягнення, визначене пунктом 1 частини першої цiєї статтi, не застосовується у разi вчинення суддею проступкiв, визначених пунктами 16 - 19 частини першої статтi 106 цього Закону.

     4. Дисциплiнарнi стягнення, визначенi пунктами 1 - 3 частини першої цiєї статтi, не застосовуються у разi вчинення суддею проступкiв, визначених пунктами 3, 10 - 12, 14, 15 частини першої статтi 106 цього Закону.

     Дисциплiнарне стягнення, визначене пунктом 5 частини першої цiєї статтi, не застосовується до суддi вищого спецiалiзованого суду. Також у порядку застосування дисциплiнарного стягнення, передбаченого пунктом 5 частини першої цiєї статтi, не допускається переведення суддi до вищого спецiалiзованого суду.

(частину четверту статтi 109 доповнено абзацом другим згiдно iз Законом України вiд 12.07.2018р. N 2509-VIII)

     5. У разi ухвалення рiшення про застосування до суддi дисциплiнарного стягнення, що не дозволяє суддi здiйснювати правосуддя у вiдповiдному судi, суддя тимчасово вiдстороняється вiд здiйснення правосуддя у цьому судi з дня ухвалення рiшення про застосування до нього дисциплiнарного стягнення.

     6. За наявностi непогашених дисциплiнарних стягнень до суддi має бути застосовано бiльш суворе дисциплiнарне стягнення.

     7. Суддя, який має непогашене дисциплiнарне стягнення, не може брати участi в конкурсi на зайняття посади в iншому судi.

     8. Дисциплiнарне стягнення у видi подання про звiльнення суддi з посади застосовується у разi:

     1) вчинення суддею iстотного дисциплiнарного проступку, грубого чи систематичного нехтування обов'язками, що є несумiсним зi статусом суддi або виявило його невiдповiднiсть займанiй посадi;

     2) порушення суддею обов'язку пiдтвердити законнiсть джерела походження майна.

     9. Iстотним дисциплiнарним проступком або грубим нехтуванням обов'язками суддi, що є несумiсним зi статусом суддi або виявляє його невiдповiднiсть займанiй посадi, може бути визнаний, зокрема, будь-який з таких фактiв:

     1) суддя допустив поведiнку, що порочить звання суддi або пiдриває авторитет правосуддя, у тому числi в питаннях моралi, чесностi, непiдкупностi, вiдповiдностi способу життя суддi його статусу, дотримання iнших етичних норм та стандартiв поведiнки, якi забезпечують суспiльну довiру до суду;

     2) суддя вчинив дисциплiнарний проступок, маючи непогашене дисциплiнарне стягнення (крiм попередження чи догани), або має два непогашених дисциплiнарних стягнення;

     3) установлено факт недоброчесної поведiнки суддi, у тому числi здiйснення суддею або членами його сiм'ї витрат, що перевищують доходи такого суддi та доходи членiв його сiм'ї, законнiсть джерел яких пiдтверджена; встановлення невiдповiдностi рiвня життя суддi задекларованим ним та членами його сiм'ї майну i доходам; використання статусу суддi з метою незаконного отримання ним або третiми особами матерiальних благ або iншої вигоди;

     4) суддю визнано судом винним у вчиненнi корупцiйного правопорушення або правопорушення, пов'язаного з корупцiєю;

     5) суддя не виконав вимоги рiшення органу, що здiйснює дисциплiнарне провадження щодо суддi, ухваленого на пiдставi пункту 4 частини першої цiєї статтi, або за результатами квалiфiкацiйного оцiнювання, призначеного вiдповiдно до пункту 4 частини першої цiєї статтi, суддя не пiдтвердив здатнiсть здiйснювати правосуддя у вiдповiдному судi;

     6) суддя умисно не подав декларацiю доброчесностi чи декларацiю родинних зв'язкiв у встановленi строки або умисно задекларував недостовiрнi (в тому числi неповнi) твердження у декларацiї доброчесностi;

     7) суддя допустив iнше грубе порушення закону, що пiдриває суспiльну довiру до суду.

     10. Рiшення про внесення Вищiй радi правосуддя подання про звiльнення суддi з пiдстави, визначеної пунктом 2 частини восьмої цiєї статтi, може бути ухвалено, у разi якщо на вимогу органу, що здiйснює дисциплiнарне провадження, суддя не пiдтвердив законнiсть джерела походження майна.

     11. Дисциплiнарне стягнення до суддi застосовується не пiзнiше трьох рокiв iз дня вчинення проступку без урахування часу тимчасової непрацездатностi або перебування суддi у вiдпустцi чи здiйснення вiдповiдного дисциплiнарного провадження.

     12. У разi якщо рiшенням Європейського суду з прав людини встановленi факти, якi можуть бути пiдставою для застосування дисциплiнарного стягнення до суддi, зазначений строк обраховується з дня набуття таким рiшенням Європейського суду з прав людини статусу остаточного.

     13. Iнформацiя про притягнення суддi до дисциплiнарної вiдповiдальностi оприлюднюється на офiцiйному веб-сайтi Вищої ради правосуддя та на веб-сайтi суду, в якому працює суддя. Ця iнформацiя повинна мiстити данi про суддю, якого притягнуто до дисциплiнарної вiдповiдальностi, про накладене дисциплiнарне стягнення та копiю рiшення органу, що здiйснює дисциплiнарне провадження щодо суддiв, про накладення такого стягнення.

     Стаття 110. Погашення дисциплiнарного стягнення

     1. Суддя вважається таким, що не має дисциплiнарного стягнення, якщо:

     1) протягом шести мiсяцiв з дня ухвалення рiшення про накладення дисциплiнарного стягнення у видi попередження його не буде пiддано новому дисциплiнарному стягненню та пiдстава для нового стягнення не матиме мiсця протягом вказаного строку;

     2) протягом одного року з дня ухвалення рiшення про накладення дисциплiнарного стягнення у видi догани його не буде пiддано новому дисциплiнарному стягненню та пiдстава для нового стягнення не матиме мiсця протягом вказаного строку;

     3) протягом вiсiмнадцяти мiсяцiв з дня ухвалення рiшення про накладення дисциплiнарного стягнення у видi суворої догани його не буде пiддано новому дисциплiнарному стягненню та пiдстава для нового стягнення не матиме мiсця протягом вказаного строку;

     4) протягом двох рокiв з дня ухвалення рiшення про накладення дисциплiнарного стягнення у видi подання про тимчасове вiдсторонення суддi вiд здiйснення правосуддя його не буде пiддано новому дисциплiнарному стягненню та пiдстава для нового стягнення не матиме мiсця протягом вказаного строку, а також за умови успiшного проходження курсу пiдвищення квалiфiкацiї, визначеного органом, що здiйснює дисциплiнарне провадження щодо суддiв, та подальшого пiдтвердження здатностi здiйснювати правосуддя у вiдповiдному судi за результатами квалiфiкацiйного оцiнювання;

     5) протягом трьох рокiв з дня ухвалення рiшення про накладення дисциплiнарного стягнення у видi подання про переведення суддi до суду нижчого рiвня суддю не буде пiддано новому дисциплiнарному стягненню та пiдстава для нового стягнення не матиме мiсця протягом вказаного строку; однак суддя не може бути повернутий на посаду до попереднього суду лише в результатi такого погашення.

     Стаття 111. Оскарження рiшення у дисциплiнарнiй справi стосовно суддi

     1. Суддя може оскаржити рiшення про притягнення його до дисциплiнарної вiдповiдальностi з пiдстав та в порядку, визначеному Законом України "Про Вищу раду правосуддя".

Роздiл VII
ЗВIЛЬНЕННЯ СУДДI З ПОСАДИ ТА ПРИПИНЕННЯ ЙОГО ПОВНОВАЖЕНЬ

Глава 1. Звiльнення суддi з посади

     Стаття 112. Загальнi умови звiльнення суддi з посади

     1. Суддя може бути звiльнений з посади виключно з пiдстав, визначених частиною шостою статтi 126 Конституцiї України.

     2. Рiшення про звiльнення суддi з посади ухвалює Вища рада правосуддя у порядку, встановленому Законом України "Про Вищу раду правосуддя".

     Стаття 113. Звiльнення суддi з посади за станом здоров'я

     1. Суддя звiльняється з посади у разi неспроможностi здiйснювати повноваження за станом здоров'я за наявностi медичного висновку, що надається медичною комiсiєю, утвореною спецiально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань охорони здоров'я, за зверненням Вищої ради правосуддя.

     2. Визнавши, що стан здоров'я суддi не дає змоги протягом тривалого часу або постiйно здiйснювати йому свої повноваження, Вища рада правосуддя ухвалює рiшення про звiльнення суддi з посади.

     Стаття 114. Звiльнення суддi з посади у разi порушення ним вимог щодо несумiсностi

     1. Суддя звiльняється з посади у разi порушення ним вимог щодо несумiсностi за рiшенням, ухваленим Вищою радою правосуддя.

     Стаття 115. Звiльнення суддi з посади у разi вчинення iстотного дисциплiнарного проступку, грубого чи систематичного нехтування обов'язками

     1. Вiдповiдно до пункту 3 частини шостої статтi 126 Конституцiї України вчинення iстотного дисциплiнарного проступку, грубе чи систематичне нехтування обов'язками, що є несумiсним зi статусом суддi або виявило його невiдповiднiсть займанiй посадi, є пiдставою для звiльнення суддi з посади.

     2. Факти, що свiдчать про вчинення iстотного дисциплiнарного проступку, грубе чи систематичне нехтування обов'язками, що є несумiсним зi статусом суддi або виявило його невiдповiднiсть займанiй посадi, мають бути встановленi Вищою радою правосуддя (її вiдповiдним органом).

     Стаття 116. Звiльнення суддi з посади за його заявою про вiдставку або про звiльнення з посади за власним бажанням

     1. Суддя, який має стаж роботи на посадi суддi не менше двадцяти рокiв, що визначається вiдповiдно до статтi 137 цього Закону, має право подати заяву про вiдставку.

     2. Суддя має право у будь-який час перебування на посадi незалежно вiд мотивiв подати заяву про звiльнення з посади за власним бажанням.

     3. Заява про вiдставку, заява про звiльнення з посади за власним бажанням подається суддею до Вищої ради правосуддя, яка протягом одного мiсяця з дня надходження вiдповiдної заяви ухвалює рiшення про звiльнення суддi з посади.

     4. Суддя здiйснює свої повноваження до ухвалення рiшення про його звiльнення.

     5. За суддею, звiльненим за його заявою про вiдставку, зберiгається звання суддi та гарантiї недоторканностi, встановленi для суддi до його виходу у вiдставку.

     Стаття 117. Звiльнення суддi з посади у зв'язку з незгодою на переведення до iншого суду у разi лiквiдацiї чи реорганiзацiї суду, в якому суддя обiймає посаду

     1. Вiдмова вiд переведення до iншого суду (в тому числi ухилення вiд виконання рiшення про переведення) у разi лiквiдацiї чи реорганiзацiї суду, в якому суддя обiймає посаду, є пiдставою для звiльнення суддi за рiшенням, ухваленим Вищою радою правосуддя.

     Стаття 118. Звiльнення суддi з посади у зв'язку з порушенням обов'язку пiдтвердити законнiсть джерела походження майна

     1. Вiдповiдно до пункту 6 частини шостої статтi 126 Конституцiї України порушення суддею обов'язку пiдтвердити законнiсть джерела походження майна є пiдставою для звiльнення суддi з посади.

     2. Порушення суддею обов'язку пiдтвердити законнiсть джерела походження майна може бути встановлене:

     1) у межах дисциплiнарного провадження щодо суддiв - Вищою радою правосуддя (її органами);

     2) у межах квалiфiкацiйного оцiнювання суддi - Вищою квалiфiкацiйною комiсiєю суддiв України;

     3) судом при розглядi вiдповiдної справи.

Глава 2. Припинення повноважень суддi

     Стаття 119. Припинення повноважень суддi

     1. Повноваження суддi припиняються виключно з пiдстав, визначених частиною сьомою статтi 126 Конституцiї України.

     Стаття 120. Припинення повноважень суддi у зв'язку з досягненням суддею шiстдесяти п'яти рокiв

     1. Повноваження суддi припиняються з наступного дня пiсля досягнення ним шiстдесяти п'яти рокiв.

     2. Про наявнiсть пiдстави для припинення повноважень суддi голова суду, в якому суддя обiймав посаду, не пiзнiш як за мiсяць до дня, зазначеного в частинi першiй цiєї статтi, повiдомляє Вищу раду правосуддя, Вищу квалiфiкацiйну комiсiю суддiв України та Державну судову адмiнiстрацiю України. До повiдомлення додаються документи на пiдтвердження факту досягнення суддею шiстдесяти п'яти рокiв.

     3. Суддя не може здiйснювати правосуддя з наступного дня пiсля досягнення ним шiстдесяти п'яти рокiв.

     Стаття 121. Припинення повноважень суддi у зв'язку з припиненням громадянства України або набуття суддею громадянства iншої держави

     1. Повноваження суддi припиняються у разi припинення його громадянства вiдповiдно до Закону України "Про громадянство України" або набуття суддею громадянства iншої держави - з дня припинення громадянства України або набуття громадянства iншої держави.

     2. Набуттям громадянства iншої держави для цiлей цiєї статтi визнається:

     1) отримання суддею статусу громадянина iншої держави в результатi дiй, вчинених таким суддею або вiд його iменi за його дорученням або за його згодою для створення вiдповiдних правових наслiдкiв;

     2) у разi якщо суддею отриманий статус громадянина iншої держави в силу закону або iншим чином без його згоди, - невчинення суддею дiй для позбавлення статусу громадянина iншої держави протягом десяти днiв з дня, коли суддi стало вiдомо про отримання такого статусу.

     Стаття 122. Припинення повноважень суддi у зв'язку з набранням законної сили рiшенням суду про визнання суддi безвiсно вiдсутнiм або оголошення померлим, визнання недiєздатним або обмежено дiєздатним

     1. Суд, який ухвалив рiшення про визнання особи, яка є суддею, безвiсно вiдсутньою або оголошення її померлою, визнання недiєздатною або обмежено дiєздатною, негайно повiдомляє про це Вищу раду правосуддя, Вищу квалiфiкацiйну комiсiю суддiв України та Державну судову адмiнiстрацiю України.

     2. Повноваження суддi припиняються з дня набрання таким рiшенням законної сили.

     Стаття 1221. Припинення повноважень суддi у зв'язку з набранням законної сили рiшенням суду про визнання активiв суддi необґрунтованими та їх стягнення в дохiд держави

     1. Суд, який ухвалив рiшення про визнання активiв суддi або активiв, набутих за його дорученням iншими особами або в iнших передбачених статтею 290 Цивiльного процесуального кодексу України випадках, необґрунтованими та їх стягнення в дохiд держави, негайно повiдомляє про це Вищу раду правосуддя, Вищу квалiфiкацiйну комiсiю суддiв України та Державну судову адмiнiстрацiю України.

     2. Повноваження суддi припиняються з дня набрання таким рiшенням законної сили.

(Закон доповнено статтею 1221 згiдно iз Законом України вiд 31.10.2019р. N 263-IX)

     Стаття 123. Припинення повноважень суддi у зв'язку зi смертю суддi

     1. Повноваження суддi припиняються у разi його смертi.

     2. Про наявнiсть пiдстави для припинення повноважень суддi голова суду, в якому суддя обiймав посаду, повiдомляє Вищу раду правосуддя, Вищу квалiфiкацiйну комiсiю суддiв України та Державну судову адмiнiстрацiю України. До повiдомлення додаються документи на пiдтвердження факту смертi.

     Стаття 124. Припинення повноважень суддi у зв'язку з набранням законної сили обвинувальним вироком щодо суддi за вчинення ним злочину

     1. Суд, який ухвалив обвинувальний вирок щодо особи, яка є суддею, негайно повiдомляє про це Вищу раду правосуддя, Вищу квалiфiкацiйну комiсiю суддiв України та Державну судову адмiнiстрацiю України.

     2. Повноваження суддi припиняються з дня набрання законної сили обвинувальним вироком суду щодо нього. Такий суддя втрачає визначенi законом гарантiї незалежностi i недоторканностi суддi, право на грошове, в тому числi суддiвську винагороду, та iнше забезпечення.

     Стаття 125. Припинення трудових вiдносин iз суддею внаслiдок припинення повноважень

     1. Припинення повноважень суддi є пiдставою для припинення трудових вiдносин суддi iз вiдповiдним судом, про що голова суду видає наказ.

Роздiл VIII
СУДДIВСЬКЕ САМОВРЯДУВАННЯ

Глава 1. Загальнi засади суддiвського самоврядування

     Стаття 126. Завдання суддiвського самоврядування

     1. Для захисту професiйних iнтересiв суддiв та вирiшення питань внутрiшньої дiяльностi судiв в Українi дiє суддiвське самоврядування - самостiйне колективне вирiшення зазначених питань суддями.

     2. Суддiвське самоврядування є однiєю з гарантiй забезпечення незалежностi суддiв. Дiяльнiсть органiв суддiвського самоврядування має сприяти створенню належних органiзацiйних та iнших умов для забезпечення нормальної дiяльностi судiв i суддiв, утверджувати незалежнiсть суду, забезпечувати захист суддiв вiд втручання в їхню дiяльнiсть, а також пiдвищувати рiвень роботи з кадрами у системi судiв.

     3. До питань внутрiшньої дiяльностi судiв належать питання органiзацiйного забезпечення судiв та дiяльностi суддiв, соцiальний захист суддiв та їхнiх сiмей, а також iншi питання, що безпосередньо не пов'язанi зi здiйсненням правосуддя.

     4. До завдань суддiвського самоврядування належить вирiшення питань щодо:

     1) забезпечення органiзацiйної єдностi функцiонування органiв судової влади;

     2) змiцнення незалежностi судiв, суддiв, захист професiйних iнтересiв суддiв, у тому числi захист вiд втручання в їхню дiяльнiсть;

     3) участi у визначеннi потреб кадрового, фiнансового, матерiально-технiчного та iншого забезпечення судiв та контроль за додержанням установлених нормативiв такого забезпечення;

     4) обрання суддiв на адмiнiстративнi посади в судах у порядку, встановленому цим Законом;

     5) призначення суддiв Конституцiйного Суду України;

     6) обрання суддiв до складу Вищої ради правосуддя в порядку, встановленому законом.

(пункт 6 частини четвертої статтi 126 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 16.10.2019р. N 193-IX)

     Стаття 127. Органiзацiйнi форми суддiвського самоврядування

     1. Органiзацiйними формами суддiвського самоврядування є збори суддiв, Рада суддiв України, з'їзд суддiв України.

     2. Суддiвське самоврядування в Українi здiйснюється через:

     1) збори суддiв мiсцевого суду, апеляцiйного суду, вищого спецiалiзованого суду (а у передбачених цим Законом випадках - апеляцiйної палати вищого спецiалiзованого суду), Пленум Верховного Суду;

(пункт 1 частини другої статтi 127 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 12.07.2018р. N 2509-VIII)

     2) Раду суддiв України;

     3) з'їзд суддiв України.

     3. Порядок здiйснення суддiвського самоврядування визначається вiдповiдно до Конституцiї України цим Законом та iншими законами, а також регламентами i положеннями, що приймаються органами суддiвського самоврядування згiдно з Конституцiєю України та цим Законом.

Глава 2. Органи суддiвського самоврядування

     Стаття 128. Збори суддiв

     1. Збори суддiв - зiбрання суддiв вiдповiдного суду, на якому вони обговорюють питання внутрiшньої дiяльностi цього суду та приймають колективнi рiшення з обговорюваних питань.

     2. Збори суддiв скликаються головою вiдповiдного суду за власною iнiцiативою або на вимогу не менше третини загальної кiлькостi суддiв цього суду.

     3. Збори суддiв скликаються у разi необхiдностi, але не рiдше одного разу на три мiсяцi.

     4. Збори суддiв є повноважними, якщо на них присутнi не менше двох третин кiлькостi суддiв цього суду. У голосуваннi беруть участь лише суддi цього суду.

     На збори суддiв можуть запрошуватися працiвники апарату суду, суддi у вiдставцi, представники громадських об'єднань, журналiсти, iншi особи.

     5. Збори суддiв:

     1) обговорюють питання щодо внутрiшньої дiяльностi суду чи роботи конкретних суддiв або працiвникiв апарату суду та приймають з цих питань рiшення, що є обов'язковими для суддiв та працiвникiв цього суду;

     2) визначають спецiалiзацiю суддiв з розгляду конкретних категорiй справ;

     3) визначають рiвень навантаження на суддiв вiдповiдного суду з урахуванням виконання ними адмiнiстративних або iнших обов'язкiв;

     4) заслуховують звiти суддiв, якi обiймають адмiнiстративнi посади в цьому судi, та керiвника апарату суду;

     5) звертаються з поданням про притягнення до дисциплiнарної вiдповiдальностi адвоката, прокурора, посадової особи органу державної влади чи органу мiсцевого самоврядування за вчинення дiй або бездiяльностi, що порушують гарантiї незалежностi суду та суддi;

     6) здiйснюють iншi повноваження, визначенi цим Законом.

     6. Збори суддiв кожного суду (крiм мiсцевих загальних судiв) обирають таємним голосуванням делегатiв на з'їзд суддiв України.

     7. Збори суддiв кожного мiсцевого загального суду обирають таємним голосуванням делегатiв на спiльнi збори суддiв мiсцевих загальних судiв в Автономнiй Республiцi Крим, кожнiй областi, мiстах Києвi та Севастополi за принципом: один делегат вiд десяти суддiв. У разi якщо в судi менше десяти суддiв, вiд суду делегується один делегат.

     Спiльнi збори суддiв мiсцевих загальних судiв в Автономнiй Республiцi Крим, кожнiй областi, мiстах Києвi та Севастополi проводяться для обрання таємним голосуванням делегатiв на з'їзд суддiв України.

     Порядок скликання i проведення спiльних зборiв суддiв мiсцевих загальних судiв визначає Рада суддiв України.

     Делегатом на спiльнi збори суддiв мiсцевих загальних судiв не може бути обраний суддя, який займає адмiнiстративну посаду в судi.

     8. Збори суддiв можуть звертатися з пропозицiями щодо питань дiяльностi суду до органiв державної влади та органiв мiсцевого самоврядування, якi зобов'язанi розглянути цi пропозицiї протягом п'ятнадцяти днiв i дати вiдповiдь по сутi.

     9. Збори суддiв можуть обговорювати питання щодо практики застосування законодавства, розробляти вiдповiднi пропозицiї щодо вдосконалення такої практики та законодавства. Збори суддiв мiсцевого, апеляцiйного суду, вищого спецiалiзованого суду можуть вносити вiдповiднi пропозицiї на розгляд до Верховного Суду.

     10. Збори суддiв мiсцевих загальних судiв у порядку, встановленому цим Законом, обирають слiдчих суддiв.

     11. Збори суддiв приймають рiшення бiльшiстю голосiв суддiв, присутнiх на зборах, вiдкритим голосуванням, якщо не буде прийнято рiшення про проведення таємного голосування. Рiшення про обрання делегатiв на спiльнi збори суддiв мiсцевих загальних судiв приймаються таємним голосуванням.

     12. Виконання рiшень зборiв суддiв за дорученням зборiв покладається на голову вiдповiдного суду або його заступника.

     13. Положення частин першої - дев'ятої, одинадцятої i дванадцятої цiєї статтi застосовуються до зборiв суддiв апеляцiйної палати вищого спецiалiзованого суду.

(статтю 128 доповнено частиною тринадцятою згiдно iз Законом України вiд 12.07.2018р. N 2509-VIII)

     Стаття 129. З'їзд суддiв України

     1. Найвищим органом суддiвського самоврядування є з'їзд суддiв України.

     2. З'їзд суддiв України:

     1) заслуховує звiти Ради суддiв України про виконання завдань органiв суддiвського самоврядування щодо забезпечення незалежностi судiв i суддiв, стан органiзацiйного та фiнансового забезпечення дiяльностi судiв;

     2) заслуховує iнформацiю Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України про її дiяльнiсть;

     3) заслуховує iнформацiю Голови Державної судової адмiнiстрацiї України про її дiяльнiсть, зокрема щодо органiзацiйного, фiнансового та матерiально-технiчного забезпечення дiяльностi органiв судової влади;

     4) призначає суддiв Конституцiйного Суду України вiдповiдно до Конституцiї i законiв України;

     5) обирає членiв Вищої ради правосуддя та приймає рiшення про звiльнення їх з посади члена Вищої ради правосуддя вiдповiдно до Конституцiї i законiв України;

     6) пункт 6 частини другої статтi 129 виключено

(згiдно iз Законом України вiд 16.10.2019р. N 193-IX)

     7) звертається з пропозицiями щодо вирiшення питань дiяльностi судiв до органiв державної влади та їх посадових осiб;

     8) обирає Раду суддiв України;

     9) розглядає iншi питання суддiвського самоврядування вiдповiдно до закону.

     3. З'їзд суддiв України приймає рiшення, що є обов'язковими для всiх органiв суддiвського самоврядування та всiх суддiв.

     Стаття 130. Порядок скликання з'їзду суддiв України

     1. Черговий з'їзд суддiв України скликається Радою суддiв України один раз на два роки. Позачерговий з'їзд суддiв України може бути скликаний за рiшенням Ради суддiв України.

     2. У разi необхiдностi збори суддiв можуть звертатися до Ради суддiв України з пропозицiєю щодо скликання позачергового з'їзду суддiв України. Рада суддiв України зобов'язана скликати позачерговий з'їзд суддiв України на вимогу зборiв суддiв не менше однiєї п'ятої всiх судiв.

     3. Рада суддiв України, яка скликає з'їзд суддiв України в порядку, визначеному частиною першою цiєї статтi, схвалює попереднiй перелiк питань, що виносяться на обговорення з'їзду, та визначає дату i мiсце проведення з'їзду. У разi скликання з'їзду суддiв України на вимогу зборiв суддiв до попереднього перелiку питань мають бути включенi всi питання, що є предметом зазначеної вимоги.

     4. На з'їзд суддiв України можуть бути запрошенi iншi особи, крiм делегатiв. Запрошенi особи не беруть участi в голосуваннi пiд час прийняття рiшень з'їзду суддiв України.

     5. У разi якщо Рада суддiв України не скликає з'їзд суддiв України у строки, визначенi частинами першою та другою цiєї статтi, такий з'їзд може бути скликаний на вимогу зборiв суддiв не менше однiєї п'ятої всiх судiв без участi Ради суддiв України.

     У такому разi iнiцiатори скликання з'їзду суддiв України утворюють органiзацiйний комiтет iз скликання з'їзду суддiв України, що має повноваження Ради суддiв України щодо скликання з'їзду. Органiзацiйний комiтет невiдкладно публiкує iнформацiю про його утворення в газетах "Голос України" та "Урядовий кур'єр" i призначає дату проведення з'їзду суддiв не ранiш як через два мiсяцi з дня утворення органiзацiйного комiтету.

     6. Оголошення про скликання з'їзду суддiв України та питання, що виносяться на його розгляд, мають бути опублiкованi в газетах "Голос України" та "Урядовий кур'єр" не пiзнiш як за тридцять днiв до початку роботи з'їзду, а у разi скликання вiдповiдно до частини другої цiєї статтi позачергового з'їзду на вимогу зборiв суддiв - за п'ятнадцять днiв до початку роботи з'їзду.

     7. У разi якщо з'їзд суддiв скликається для обрання членiв Вищої ради правосуддя, оголошення має бути опублiковане не пiзнiш як за сорок п'ять днiв до початку роботи з'їзду.

(частина сьома статтi 130 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 16.10.2019р. N 193-IX)

     Стаття 131. Обрання делегатiв на з'їзд суддiв України

     1. Збори суддiв кожного суду (крiм мiсцевого загального суду, вищого спецiалiзованого суду та Верховного Суду) обирають на з'їзд суддiв України по одному делегату вiд двадцяти суддiв, якi працюють у цьому судi. У разi якщо в судi працює менше двадцяти суддiв, вiд суду делегується один делегат.

     2. Делегатiв на з'їзд суддiв України вiд суддiв мiсцевих загальних судiв обирають спiльнi збори суддiв у кожнiй областi, Автономнiй Республiцi Крим, мiстах Києвi та Севастополi за принципом: один делегат вiд двадцяти суддiв у загальнiй кiлькостi суддiв мiсцевих загальних судiв у кожнiй областi, Автономнiй Республiцi Крим, мiстах Києвi та Севастополi.

     3. Збори суддiв вищих спецiалiзованих судiв обирають на з'їзд суддiв України по три делегати з числа суддiв цих судiв.

     4. Пленум Верховного Суду обирає на з'їзд суддiв України дванадцять делегатiв з числа суддiв Верховного Суду.

     5. Делегати на з'їзд суддiв України обираються таємним голосуванням на альтернативнiй основi, при вiльному висуненнi кандидатур для обрання з числа суддiв вiдповiдних судiв або суддiв у вiдставцi, незалежно вiд їх мiсця роботи до виходу у вiдставку.

     6. Делегатами на з'їзд суддiв України не можуть бути обранi суддi, якi займають адмiнiстративнi посади в судах, суддi, якi є членами Вищої ради правосуддя або Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України.

     Стаття 132. Порядок проведення з'їзду суддiв України

     1. З'їзд суддiв України є повноважним за умови присутностi на ньому не менше двох третин загальної кiлькостi обраних делегатiв.

     2. З'їзд суддiв України вiдкриває голова Ради суддiв України, а в разi його вiдсутностi - найстарший за вiком член Ради суддiв України.

     3. З'їзд суддiв України обирає шляхом вiдкритого голосування президiю з'їзду в кiлькiсному складi, що визначається рiшенням з'їзду. Президiя органiзовує роботу з'їзду суддiв України.

     4. З'їзд суддiв України обговорює i затверджує порядок денний та регламент роботи з'їзду, обирає лiчильну комiсiю, секретарiат та iншi робочi органи з'їзду.

     5. Хiд роботи з'їзду суддiв України протоколюється.

     6. Рiшення з'їзду суддiв України приймаються бiльшiстю голосiв вiд числа обраних делегатiв вiдкритим або таємним голосуванням. Рiшення з питань, зазначених у пунктах 4 - 6, 8 частини другої статтi 129 цього Закону, приймаються з'їздом шляхом таємного голосування.

     7. Iншi питання порядку проведення з'їзду суддiв України регулюються регламентом з'їзду суддiв України, прийнятим з'їздом.

     Стаття 133. Рада суддiв України

     1. Рада суддiв України є вищим органом суддiвського самоврядування та дiє як виконавчий орган з'їзду суддiв України.

(частина перша статтi 133 у редакцiї Закону України вiд 03.10.2017р. N 2147-VIII)

     2. Раду суддiв України обирає з'їзд суддiв України. До складу Ради суддiв України входять:

     1) одинадцять суддiв вiд мiсцевих загальних судiв;

     2) чотири суддi вiд мiсцевих адмiнiстративних судiв;

     3) чотири суддi вiд мiсцевих господарських судiв;

     4) чотири суддi вiд апеляцiйних судiв з розгляду цивiльних, кримiнальних справ, а також справ про адмiнiстративнi правопорушення;

     5) два суддi вiд апеляцiйних адмiнiстративних судiв;

     6) два суддi вiд апеляцiйних господарських судiв;

     7) по одному суддi вiд вищих спецiалiзованих судiв;

     8) чотири суддi Верховного Суду.

     3. Пропозицiї щодо кандидатур до складу Ради суддiв України можуть вносити суддi, якi беруть участь у з'їздi суддiв України.

     4. Не можуть бути обраними до Ради суддiв України суддi, якi обiймають адмiнiстративнi посади в судах або є членами Вищої ради правосуддя чи Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України. У разi обрання члена Ради суддiв України на адмiнiстративну посаду в судi його повноваження у Радi суддiв України припиняються.

     5. Члени Ради суддiв України на засiданнi Ради обирають зi свого складу таємним голосуванням голову Ради суддiв України, його заступника та секретаря.

     6. Рада суддiв України органiзовує виконання рiшень з'їзду суддiв України та контроль за їх виконанням, а також вирiшує питання про скликання з'їзду суддiв України.

(частина шоста статтi 133 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 03.10.2017р. N 2147-VIII)

     7. Повноваження та порядок роботи Ради суддiв України визначаються законом та положенням про Раду суддiв України, затвердженим з'їздом суддiв України.

(частина сьома статтi 133 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 03.10.2017р. N 2147-VIII)

     8. Рада суддiв України:

     1) розробляє та органiзовує виконання заходiв щодо забезпечення незалежностi судiв i суддiв, полiпшення стану органiзацiйного забезпечення дiяльностi судiв;

     2) розглядає питання правового захисту суддiв, соцiального захисту суддiв та їхнiх сiмей, приймає вiдповiднi рiшення з цих питань;

     3) здiйснює контроль за органiзацiєю дiяльностi судiв, заслуховує з цих питань Голову Державної судової адмiнiстрацiї України, його заступникiв, керiвникiв структурних пiдроздiлiв i територiальних управлiнь Державної судової адмiнiстрацiї України;

     4) звертається з пропозицiями щодо питань дiяльностi судiв до органiв державної влади та органiв мiсцевого самоврядування;

     5) затверджує зразки посвiдчень суддi, суддi у вiдставцi;

     6) здiйснює контроль за додержанням вимог законодавства щодо врегулювання конфлiкту iнтересiв у дiяльностi суддiв, Голови чи членiв Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України, Голови Державної судової адмiнiстрацiї України чи його заступникiв; приймає рiшення про врегулювання реального чи потенцiйного конфлiкту iнтересiв у дiяльностi зазначених осiб (у разi якщо такий конфлiкт не може бути врегульований у порядку, визначеному процесуальним законом);

     7) здiйснює iншi повноваження, визначенi законом.

(пункт 7 частини восьмої статтi 133 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 03.10.2017р. N 2147-VIII)

     9. Рiшення Ради суддiв України, прийнятi в межах визначених цим Законом повноважень, на наступний день пiсля їх прийняття оприлюднюються на офiцiйному веб-порталi судової влади.

     Рiшення Ради суддiв України, прийнятi в межах визначених цим Законом повноважень, є обов'язковими для всiх органiв суддiвського самоврядування, крiм з'їзду суддiв України. Рiшення Ради суддiв України може бути скасовано з'їздом суддiв України або в судовому порядку.

     10. У разi виникнення у суддi (крiм випадкiв, коли конфлiкт iнтересiв врегульовується в порядку, визначеному процесуальним законом), Голови чи члена Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України, Голови Державної судової адмiнiстрацiї України, його заступника реального чи потенцiйного конфлiкту iнтересiв вони зобов'язанi не пiзнiше наступного робочого дня з моменту виникнення такого конфлiкту iнтересiв у письмовiй формi повiдомити про це Раду суддiв України.

     11. Орган державної влади, орган мiсцевого самоврядування, їх посадовi особи, керiвники пiдприємств, установ i органiзацiй, об'єднань громадян, яким направлено звернення Ради суддiв України з питань забезпечення безпеки суддiв, зобов'язанi розглянути таке звернення протягом десяти днiв з дня його отримання i вжити заходiв щодо усунення загроз безпецi суддiв.

     Стаття 134. Забезпечення дiяльностi органiв суддiвського самоврядування

     1. Забезпечення роботи з'їзду суддiв України, спiльних зборiв суддiв мiсцевих загальних судiв, дiяльностi Ради суддiв України здiйснюється Державною судовою адмiнiстрацiєю України та її територiальними управлiннями за рахунок коштiв Державного бюджету України згiдно з вимогами роздiлу XI цього Закону.

Роздiл IX
ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СУДДIВ

     Стаття 135. Суддiвська винагорода

     1. Суддiвська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися iншими нормативно-правовими актами.

     2. Суддiвська винагорода виплачується суддi з дня зарахування його до штату вiдповiдного суду, якщо iнше не встановлено цим Законом. Суддiвська винагорода складається з посадового окладу та доплат за:

     1) вислугу рокiв;

     2) перебування на адмiнiстративнiй посадi в судi;

     3) науковий ступiнь;

     4) роботу, що передбачає доступ до державної таємницi.

     3. Базовий розмiр посадового окладу суддi становить:

     1) суддi мiсцевого суду - 30 прожиткових мiнiмумiв для працездатних осiб, розмiр якого встановлено на 1 сiчня календарного року;

     2) суддi апеляцiйного суду, вищого спецiалiзованого суду - 50 прожиткових мiнiмумiв для працездатних осiб, розмiр якого встановлено на 1 сiчня календарного року;

     3) суддi Верховного Суду - 55 прожиткових мiнiмумiв для працездатних осiб, розмiр якого встановлено на 1 сiчня календарного року.

(пункт 3 частини третьої статтi 135 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 16.10.2019р. N 193-IX)
(частина третя статтi 135 у редакцiї Закону України вiд 06.12.2016р. N 1774-VIII)

     4. До базового розмiру посадового окладу, визначеного частиною третьою цiєї статтi, додатково застосовуються такi регiональнi коефiцiєнти:

     1) 1,1 - якщо суддя здiйснює правосуддя у судi, що розташований у населеному пунктi з кiлькiстю населення щонайменше сто тисяч осiб;

     2) 1,2 - якщо суддя здiйснює правосуддя у судi, що розташований у населеному пунктi з кiлькiстю населення щонайменше п'ятсот тисяч осiб;

     3) 1,25 - якщо суддя здiйснює правосуддя у судi, що розташований у населеному пунктi з кiлькiстю населення щонайменше один мiльйон осiб.

     У випадку, якщо суд розмiщується в декiлькох населених пунктах, застосовується регiональний коефiцiєнт за мiсцезнаходженням органу, який провiв державну реєстрацiю такого суду.

(частину четверту статтi 135 доповнено абзацом п'ятим згiдно iз Законом України вiд 12.07.2018р. N 2509-VIII)

     5. Суддям виплачується щомiсячна доплата за вислугу рокiв у розмiрi: за наявностi стажу роботи бiльше 3 рокiв - 15 вiдсоткiв, бiльше 5 рокiв - 20 вiдсоткiв, бiльше 10 рокiв - 30 вiдсоткiв, бiльше 15 рокiв - 40 вiдсоткiв, бiльше 20 рокiв - 50 вiдсоткiв, бiльше 25 рокiв - 60 вiдсоткiв, бiльше 30 рокiв - 70 вiдсоткiв, бiльше 35 рокiв - 80 вiдсоткiв посадового окладу.

     6. Суддям, якi обiймають посади заступника голови суду, секретаря, голови судової палати, секретаря Пленуму Верховного Суду, секретаря Великої Палати Верховного Суду, виплачується щомiсячна доплата в розмiрi 5 вiдсоткiв посадового окладу суддi вiдповiдного суду, головi суду - 10 вiдсоткiв посадового окладу суддi вiдповiдного суду.

(частина шоста статтi 135 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 12.07.2018р. N 2509-VIII)

     7. Суддям виплачується щомiсячна доплата за науковий ступiнь кандидата (доктора фiлософiї) або доктора наук iз вiдповiдної спецiальностi в розмiрi вiдповiдно 15 i 20 вiдсоткiв посадового окладу суддi вiдповiдного суду.

     8. Суддям виплачується щомiсячна доплата за роботу, яка передбачає доступ до державної таємницi, у розмiрi залежно вiд ступеня секретностi iнформацiї: вiдомостi та їх носiї, що мають ступiнь секретностi "Цiлком таємно", - 10 вiдсоткiв посадового окладу суддi вiдповiдного суду; вiдомостi та їх носiї, що мають ступiнь секретностi "Таємно", - 5 вiдсоткiв посадового окладу суддi вiдповiдного суду.

     9. Обсяги видаткiв на забезпечення виплати суддiвської винагороди здiйснюються за окремим кодом економiчної класифiкацiї видаткiв.

     10. Суддя, який не здiйснює правосуддя (крiм випадкiв тимчасової непрацездатностi, перебування суддi у щорiчнiй оплачуванiй вiдпустцi), не має права на отримання доплат до посадового окладу.

     Стаття 136. Вiдпустка

     1. Суддям надається щорiчна оплачувана вiдпустка тривалiстю 30 робочих днiв з виплатою, крiм суддiвської винагороди, допомоги на оздоровлення в розмiрi посадового окладу. Суддям, якi мають стаж роботи бiльше 10 рокiв, надається додаткова оплачувана вiдпустка тривалiстю 15 календарних днiв.

     Стаття 137. Стаж роботи суддi

     1. До стажу роботи на посадi суддi зараховується робота на посадi:

     1) суддi судiв України, арбiтра (суддi) арбiтражних судiв України, державного арбiтра колишнього Державного арбiтражу України, арбiтра вiдомчих арбiтражiв України, суддi Конституцiйного Суду України;

     2) члена Вищої ради правосуддя, Вищої ради юстицiї, Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України;

     3) суддi в судах та арбiтрiв у державному i вiдомчому арбiтражах колишнього СРСР та республiк, що входили до його складу.

     2. До стажу роботи на посадi суддi також зараховується стаж (досвiд) роботи (професiйної дiяльностi), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду суддi.

(статтю 137 доповнено частиною другою згiдно iз Законом України вiд 12.07.2018р. N 2509-VIII)

     Стаття 138. Забезпечення житлових умов суддi

     1. Пiсля призначення на посаду суддя, який потребує полiпшення житлових умов, забезпечується службовим житлом за мiсцем знаходження суду органами мiсцевого самоврядування в порядку, визначеному Кабiнетом Мiнiстрiв України, якщо iнший порядок забезпечення службовим житлом не передбачено законом.

(частина перша статтi 138 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 12.07.2018р. N 2509-VIII)

     Стаття 139. Забезпечення потреб суддi, пов'язаних з його дiяльнiстю

     1. Суддя забезпечується за рахунок коштiв Державного бюджету України мантiєю та нагрудним знаком.

     2. Суддя забезпечується окремим кабiнетом, робочим мiсцем та необхiдними для роботи засобами.

     Стаття 140. Державний захист суддiв та членiв їхнiх сiмей

     1. Суддi, члени їхнiх сiмей та їхнє майно перебувають пiд особливим захистом держави. Служба судової охорони, органи правопорядку зобов'язанi вживати необхiдних заходiв для забезпечення безпеки суддi, членiв його сiм'ї, збереження їхнього майна, якщо вiд суддi надiйде вiдповiдна заява.

     2. Вчиненi у зв'язку зi службовою дiяльнiстю суддi посягання на його життя i здоров'я, знищення чи пошкодження його майна, погроза вбивством, насильством чи пошкодженням майна суддi, образа чи наклеп на нього, а також посягання на життя i здоров'я членiв його сiм'ї (батькiв, дружини, чоловiка, дiтей), погроза їм вбивством, пошкодженням майна мають наслiдком вiдповiдальнiсть, установлену законом.

     3. Суддя має право на забезпечення засобами захисту, якi йому надаються Службою судової охорони, утвореною вiдповiдно до цього Закону.

     Стаття 141. Соцiальне страхування суддi

     1. Обов'язкове державне страхування життя i здоров'я суддiв здiйснюється за рахунок коштiв Фонду соцiального страхування вiд нещасних випадкiв на виробництвi та професiйних захворювань України вiдповiдно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соцiальне страхування".

Роздiл X
СТАТУС СУДДI У ВIДСТАВЦI

     Стаття 142. Пенсiя або щомiсячне довiчне грошове утримання суддi у вiдставцi

     1. Суддi, який вийшов у вiдставку, пiсля досягнення чоловiками вiку 62 рокiв, жiнками - пенсiйного вiку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсiйне страхування", виплачується пенсiя на умовах, визначених зазначеним Законом, або за його вибором щомiсячне довiчне грошове утримання. До досягнення зазначеного вiку право на пенсiю за вiком або щомiсячне довiчне грошове утримання мають чоловiки 1955 року народження i старшi пiсля досягнення ними такого вiку:

     1) 61 рiк - якi народилися з 1 сiчня 1954 року по 31 грудня 1954 року;

     2) 61 рiк 6 мiсяцiв - якi народилися з 1 сiчня 1955 року по 31 грудня 1955 року.

     2. Суддя у вiдставцi, який не досяг вiку, встановленого частиною першою цiєї статтi, отримує щомiсячне довiчне грошове утримання. При досягненнi таким суддею вiку, встановленого частиною першою цiєї статтi, за ним зберiгається право на отримання щомiсячного довiчного грошового утримання або, за його вибором, призначається пенсiя на умовах, визначених Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсiйне страхування".

     3. Щомiсячне довiчне грошове утримання виплачується суддi у вiдставцi в розмiрi 50 вiдсоткiв суддiвської винагороди суддi, який працює на вiдповiднiй посадi. За кожний повний рiк роботи на посадi суддi понад 20 рокiв розмiр щомiсячного довiчного грошового утримання збiльшується на два вiдсотки грошового утримання суддi.

(частина третя статтi 142 у редакцiї Закону України вiд 21.12.2016р. N 1798-VIII)

     4. У разi змiни розмiру складових суддiвської винагороди суддi, який працює на вiдповiднiй посадi, здiйснюється перерахунок ранiше призначеного щомiсячного довiчного грошового утримання.

     5. Пенсiя або щомiсячне довiчне грошове утримання суддi виплачується незалежно вiд заробiтку (прибутку), отримуваного суддею пiсля виходу у вiдставку. Щомiсячне довiчне грошове утримання суддям виплачується органами Пенсiйного фонду України за рахунок коштiв Державного бюджету України.

(частина п'ята статтi 142 у редакцiї Закону України вiд 21.12.2016р. N 1798-VIII)

     Стаття 143. Вихiдна допомога суддi у зв'язку з вiдставкою

     1. Суддi, який вийшов у вiдставку, виплачується вихiдна допомога в розмiрi 3 мiсячних суддiвських винагород за останньою посадою.

     2. У разi якщо суддя, вiдставка якого була припинена у зв'язку з повторним призначенням на посаду, знову подасть заяву про вiдставку, виплата вихiдної допомоги не здiйснюється.

     Стаття 144. Медичне обслуговування та санаторно-курортне лiкування суддiв та членiв їхнiх сiмей

     1. Суддя та члени його сiм'ї мають право на безоплатне медичне обслуговування у державних закладах охорони здоров'я. Члени сiм'ї суддi можуть обслуговуватися в тих медичних закладах, де обслуговується суддя.

     Стаття 145. Припинення вiдставки суддi

     1. Вiдставка суддi припиняється в разi:

     1) повторного призначення його на посаду;

     2) набрання законної сили обвинувальним вироком щодо нього за вчинення умисного злочину;

     3) припинення його громадянства або набуття ним громадянства iншої держави;

     4) визнання його безвiсно вiдсутнiм або оголошення померлим.

     2. Припинення вiдставки суддi є пiдставою для припинення виплати йому щомiсячного довiчного грошового утримання, що було нараховано у зв'язку з вiдставкою.

     3. У разi припинення вiдставки суддi з пiдстави, визначеної пунктом 2 частини першої цiєї статтi, пенсiя суддi нараховується на загальних пiдставах.

     4. Рiшення про припинення вiдставки суддi приймається Вищою радою правосуддя.

Роздiл XI
ОРГАНIЗАЦIЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДIЯЛЬНОСТI СУДIВ

Глава 1. Загальнi питання забезпечення дiяльностi судiв

     Стаття 146. Особливостi забезпечення функцiонування судової влади

     1. Держава забезпечує фiнансування та належнi умови для функцiонування судiв i дiяльностi суддiв вiдповiдно до Конституцiї України.

     2. Забезпечення функцiонування судової влади передбачає:

     1) окреме визначення у Державному бюджетi України видаткiв на утримання судiв не нижче рiвня, що забезпечує можливiсть повного i незалежного здiйснення правосуддя вiдповiдно до закону;

     2) законодавче гарантування повного i своєчасного фiнансування судiв;

     3) гарантування достатнього рiвня соцiального забезпечення суддiв.

     3. Видатки на утримання судiв визначаються з урахуванням пропозицiй Вищої ради правосуддя.

     Стаття 147. Система забезпечення функцiонування судової влади

     1. В Українi дiє єдина система забезпечення функцiонування судової влади - судiв, органiв суддiвського врядування, iнших державних органiв та установ системи правосуддя.

     2. Вища рада правосуддя, Вища квалiфiкацiйна комiсiя суддiв України, Державна судова адмiнiстрацiя України та Нацiональна школа суддiв України, iншi органи державної влади та органи мiсцевого самоврядування беруть участь в органiзацiйному забезпеченнi дiяльностi судiв у випадках i порядку, визначених цим та iншими законами.

     3. Державна судова адмiнiстрацiя України забезпечує виконання рiшень про утворення чи припинення (лiквiдацiю) судiв.

     4. Державна судова адмiнiстрацiя України може встановлювати скороченi строки для процедур припинення судiв як юридичних осiб за умови виконання нею цивiльних зобов'язань лiквiдованого суду на пiдставi вимог кредиторiв, заявлених у визначений законом строк.

     5. Для здiйснення дiй щодо реєстрацiї новоутвореного суду як юридичної особи, забезпечення необхiдних дiй для належного початку його роботи та представництва такого суду як органу державної влади у зносинах з iншими органами державної влади, органами мiсцевого самоврядування, фiзичними та юридичними особами Державна судова адмiнiстрацiя України приймає рiшення про призначення тимчасово виконуючого обов'язки керiвника апарату новоутвореного суду. Тимчасово виконуючий обов'язки керiвника апарату суду здiйснює вказанi повноваження керiвника суду як юридичної особи до моменту призначення, обрання чи переведення на посаду суддi такого суду щонайменше одного суддi та продовжує здiйснювати виконання обов'язкiв керiвника апарату суду до призначення вiдповiдного керiвника апарату суду згiдно з процедурами, визначеними законодавством про державну службу, з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

(частина п'ята статтi 147 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 03.10.2017р. N 2147-VIII)

     6. У разi лiквiдацiї суду, що здiйснює правосуддя на територiї вiдповiдної адмiнiстративно-територiальної одиницi (вiдповiдних адмiнiстративно-територiальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здiйснення правосуддя на цiй територiї, суд, що лiквiдується, припиняє здiйснення правосуддя з дня опублiкування в газетi "Голос України" повiдомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.

     Суд, що лiквiдується, в мiсячний строк з дня припинення здiйснення правосуддя передає до новоутвореного суду матерiали та документи, пов'язанi зi здiйсненням таким судом повноважень, зокрема, архiвнi справи з основної дiяльностi, строки тимчасового зберiгання яких ще не закiнчилися, документи, не завершенi в дiловодствi, а також документи з кадрових питань в паперовому та електронному виглядi, фонди бiблiотек, а судовi справи та матерiали проваджень, що перебувають у володiннi суду, що лiквiдується, передаються негайно, до дня початку роботи новоутвореного суду.

(частину шосту статтi 147 доповнено абзацом другим згiдно iз Законом України вiд 12.07.2018р. N 2509-VIII)

     7. У зв'язку зi стихiйним лихом, вiйськовими дiями, заходами щодо боротьби з тероризмом або iншими надзвичайними обставинами робота суду може бути припинена за рiшенням Вищої ради правосуддя, що ухвалюється за поданням Голови Верховного Суду.

     Стаття 148. Засади фiнансування судiв

     1. Фiнансування всiх судiв в Українi здiйснюється за рахунок коштiв Державного бюджету України.

     2. Видатки загального фонду Державного бюджету України на утримання судiв належать до захищених статей видаткiв Державного бюджету України.

     3. Функцiї головного розпорядника коштiв Державного бюджету України щодо фiнансового забезпечення дiяльностi судiв здiйснюють:

     1) Верховний Суд - щодо фiнансового забезпечення його дiяльностi;

     11) вищий спецiалiзований суд - щодо фiнансового забезпечення його дiяльностi;

(частину третю статтi 148 доповнено пунктом 11 згiдно iз Законом України вiд 12.07.2018р. N 2509-VIII)

     2) Державна судова адмiнiстрацiя України - щодо фiнансового забезпечення дiяльностi всiх iнших судiв, дiяльностi Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України, органiв суддiвського самоврядування, Нацiональної школи суддiв України, Служби судової охорони та Державної судової адмiнiстрацiї України;

     3) Вища рада правосуддя - щодо фiнансового забезпечення її дiяльностi.

     4. Функцiї розпорядника бюджетних коштiв щодо мiсцевих судiв здiйснюють територiальнi управлiння Державної судової адмiнiстрацiї України.

     5. Видатки на утримання судiв у Державному бюджетi України визначаються окремим рядком щодо Верховного Суду, Вищої ради правосуддя, апеляцiйної палати вищого спецiалiзованого суду, а також у цiлому щодо апеляцiйних, мiсцевих судiв.

(частина п'ята статтi 148 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 12.07.2018р. N 2509-VIII)

     6. Видатки кожного мiсцевого та апеляцiйного суду всiх видiв та спецiалiзацiї, Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України, органiв суддiвського самоврядування, Нацiональної школи суддiв України, Служби судової охорони та Державної судової адмiнiстрацiї України визначаються у Державному бюджетi України в окремому додатку.

(частина шоста статтi 148 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 12.07.2018р. N 2509-VIII)

     7. Видатки на утримання судiв у Державному бюджетi України не можуть бути скороченi в поточному фiнансовому роцi.

     8. Контроль за додержанням вимог цього Закону щодо фiнансування судiв здiйснюється у порядку, встановленому законом.

     9. Особливостi пiдготовки i розгляду проекту закону про Державний бюджет України в частинi фiнансування судiв, iнших органiв та установ у системi правосуддя визначаються законом.

     Стаття 149. Порядок фiнансування судiв

     1. Суди фiнансуються згiдно з кошторисами i щомiсячними розписами видаткiв, затвердженими вiдповiдно до вимог цього Закону, у межах рiчної суми видаткiв, визначених Державним бюджетом України на поточний фiнансовий рiк, у порядку, встановленому Бюджетним кодексом України.

     Стаття 150. Державна служба в системi правосуддя, оплата працi та соцiальнi гарантiї

     1. Призначення на посади державних службовцiв, працiвникiв, якi виконують функцiї з обслуговування, оплата працi та соцiальнi гарантiї працiвникiв апаратiв мiсцевих, апеляцiйних судiв, вищих спецiалiзованих судiв, апарату Верховного Суду, секретарiатiв Вищої ради правосуддя i Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України, Державної судової адмiнiстрацiї України регулюються нормами законодавства про державну службу з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

(частина перша статтi 150 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 21.12.2016р. N 1798-VIII)

     2. При Вищiй радi правосуддя дiє Комiсiя з питань вищого корпусу державної служби в системi правосуддя, яка утворюється вiдповiдно до закону.

     Комiсiя з питань вищого корпусу державної служби в системi правосуддя здiйснює повноваження Комiсiї з питань вищого корпусу державної служби, визначенi Законом України "Про державну службу", щодо питань державної служби в системi правосуддя.

     3. Особливостi проведення конкурсiв для призначення на посади державних службовцiв у судах, органах та установах системи правосуддя визначаються Положенням, яке затверджується Вищою радою правосуддя за поданням Державної судової адмiнiстрацiї України пiсля консультацiй з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi державної служби.

     Зазначене Положення встановлює особливостi призначення на посаду державного службовця у випадках, визначених цим Законом.

     4. Розмiр посадового окладу працiвника апарату суду, посада якого вiднесена до найнижчої за умовами оплати працi посади державної служби, установлюється в розмiрi, встановленому законодавством про державну службу.

     Розмiр посадових окладiв iнших працiвникiв апарату суду збiльшується на вiдповiдний коефiцiєнт пропорцiйно посадовим окладам працiвникiв, посади яких вiднесенi до попередньої за умовами оплати працi посади державної служби в такому судi з урахуванням юрисдикцiй державних органiв.

     5. Розмiр посадового окладу працiвника секретарiату Вищої ради правосуддя, Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України, Державної судової адмiнiстрацiї України, посада якого вiднесена до найнижчої за умовами оплати працi посади державної служби, установлюється на рiвнi вiдповiдного працiвника апарату Верховного Суду, працiвника територiального управлiння Державної судової адмiнiстрацiї України - на рiвнi вiдповiдного працiвника апарату апеляцiйного суду.

     6. Схема посадових окладiв iз визначенням коефiцiєнтiв для державних службовцiв судiв, органiв та установ системи правосуддя затверджується Кабiнетом Мiнiстрiв України за поданням Державної судової адмiнiстрацiї України.

     7. Головнi розпорядники коштiв Державного бюджету України щодо фiнансового забезпечення дiяльностi судiв забезпечують здiйснення судами видаткiв на поховання та увiчнення пам'ятi суддiв, у тому числi суддiв у вiдставцi, у межах видаткiв, передбачених для судiв у державному бюджетi на вiдповiдний рiк.

     8. У кошторисах Верховного Суду, Вищої ради правосуддя, вищих спецiалiзованих судiв, Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України та Державної судової адмiнiстрацiї України передбачаються кошти на представницькi витрати.

(частина восьма статтi 150 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 12.07.2018р. N 2509-VIII)

Глава 2. Державна судова адмiнiстрацiя України

     Стаття 151. Статус Державної судової адмiнiстрацiї України

     1. Державна судова адмiнiстрацiя України є державним органом у системi правосуддя, який здiйснює органiзацiйне та фiнансове забезпечення дiяльностi органiв судової влади у межах повноважень, установлених законом.

     2. Державна судова адмiнiстрацiя України пiдзвiтна Вищiй радi правосуддя у межах, визначених законом.

     3. Державна судова адмiнiстрацiя України має територiальнi управлiння. Рiшення про утворення територiальних управлiнь та визначення їх кiлькостi приймається Державною судовою адмiнiстрацiєю України за погодженням з Вищою радою правосуддя.

     4. Правовий статус посадових осiб Державної судової адмiнiстрацiї України, її територiальних управлiнь визначається Законом України "Про державну службу".

     5. Державна судова адмiнiстрацiя України є юридичною особою, має печатку iз зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, самостiйний баланс та рахунки в органах Державної казначейської служби України.

     6. Положення про Державну судову адмiнiстрацiю України та типове положення про її територiальне управлiння затверджуються Вищою радою правосуддя пiсля консультацiй з Радою суддiв України.

     Стаття 152. Повноваження Державної судової адмiнiстрацiї України

     1. Державна судова адмiнiстрацiя України:

     1) представляє суди у вiдносинах iз Кабiнетом Мiнiстрiв України та Верховною Радою України пiд час пiдготовки проекту закону про Державний бюджет України на вiдповiдний рiк у межах повноважень, визначених цим Законом;

     2) забезпечує належнi умови дiяльностi судiв, Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України, Нацiональної школи суддiв України та органiв суддiвського самоврядування в межах повноважень, визначених цим Законом;

     3) вивчає практику органiзацiї дiяльностi судiв, розробляє i вносить у встановленому порядку пропозицiї щодо її вдосконалення;

     4) вивчає кадровi питання апарату судiв, прогнозує потребу у спецiалiстах, здiйснює замовлення на пiдготовку вiдповiдних спецiалiстiв;

     5) забезпечує необхiднi умови для пiдвищення квалiфiкацiї працiвникiв апарату судiв, створює систему пiдвищення квалiфiкацiї;

     6) органiзовує роботу з ведення судової статистики, дiловодства та архiву; контролює стан дiловодства в судах;

     7) готує бюджетний запит;

     8) органiзовує комп'ютеризацiю судiв для здiйснення судочинства, дiловодства, iнформацiйно-нормативного забезпечення судової дiяльностi та забезпечення функцiонування Єдиної судової iнформацiйно-телекомунiкацiйної системи, затверджує Загальний класифiкатор спецiалiзацiй суддiв та категорiй справ; забезпечує суди необхiдними технiчними засобами фiксування судового процесу в межах коштiв, передбачених у Державному бюджетi України на фiнансування вiдповiдних судiв;

(пункт 8 частини першої статтi 152 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 03.10.2017р. N 2147-VIII)

     9) забезпечує впровадження електронного суду; здiйснює заходи щодо органiзацiї обмiну електронними документами мiж судами та iншими державними органами i установами;

     10) забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рiшень;

(пункт 10 частини першої статтi 152 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 03.10.2017р. N 2147-VIII)

     11) взаємодiє з вiдповiдними органами та установами, в тому числi iнших держав, з метою вдосконалення органiзацiйного забезпечення дiяльностi судiв;

     12) розробляє та затверджує за погодженням iз Вищою радою правосуддя Типове положення про апарат суду;

     13) органiзовує дiяльнiсть служби судових розпорядникiв;

     14) контролює дiяльнiсть Служби судової охорони;

     15) затверджує положення про бiблiотеку суду;

     16) здiйснює управлiння об'єктами державної власностi, що належать до сфери управлiння Державної судової адмiнiстрацiї України;

     17) здiйснює iншi повноваження, визначенi законом.

     Стаття 153. Голова Державної судової адмiнiстрацiї України

     1. Державну судову адмiнiстрацiю України очолює Голова Державної судової адмiнiстрацiї України.

     2. Голова Державної судової адмiнiстрацiї України призначається на посаду i звiльняється з посади Вищою радою правосуддя.

     Призначення Голови Державної судової адмiнiстрацiї України здiйснюється на конкурснiй основi.

     3. Голова Державної судової адмiнiстрацiї України не має права сумiщати свою службову дiяльнiсть з iншою роботою, крiм викладацької, наукової i творчої дiяльностi у позаробочий час, входити до складу керiвного органу чи наглядової ради господарської органiзацiї, що має на метi одержання прибутку.

     4. Голова Державної судової адмiнiстрацiї України:

     1) керує дiяльнiстю Державної судової адмiнiстрацiї України, несе персональну вiдповiдальнiсть за виконання покладених на неї завдань;

     2) органiзовує роботу Державної судової адмiнiстрацiї України;

     3) вносить на розгляд Вищої ради правосуддя подання щодо визначення граничної чисельностi працiвникiв Державної судової адмiнiстрацiї України, у тому числi її територiальних управлiнь;

     4) утворює вiдповiднi конкурснi комiсiї з проведення конкурсу на зайняття вакантних посад категорiї "Б" i "В" державної служби в судах, органах та установах системи правосуддя;

     5) призначає на посади та звiльняє з посад працiвникiв Державної судової адмiнiстрацiї України; призначає за погодженням голiв вiдповiдних судiв керiвникiв апаратiв апеляцiйних судiв, вищих спецiалiзованих судiв, Верховного Суду, їх заступникiв та звiльняє їх з посад; призначає за погодженням Голови Верховного Суду першого заступника керiвника апарату Верховного Суду та звiльняє його з посади;

(пункт 5 частини четвертої статтi 153 у редакцiї Закону України вiд 12.07.2018р. N 2509-VIII)

     6) за поданням голови вiдповiдного суду застосовує до керiвникiв апаратiв апеляцiйного суду, вищого спецiалiзованого суду, Верховного Суду, їх заступникiв заохочення або накладає дисциплiнарнi стягнення; за поданням Голови Верховного Суду застосовує до першого заступника керiвника апарату Верховного Суду заохочення або накладає дисциплiнарнi стягнення;

(пункт 6 частини четвертої статтi 153 у редакцiї Закону України вiд 12.07.2018р. N 2509-VIII)

     7) за поданням голови вiдповiдного суду присвоює керiвникам апаратiв апеляцiйного суду, вищого спецiалiзованого суду, Верховного Суду, їх заступникам ранги державного службовця згiдно iз законодавством про державну службу; за поданням Голови Верховного Суду присвоює першому заступнику керiвника апарату Верховного Суду ранги державного службовця згiдно iз законодавством про державну службу;

(пункт 7 частини четвертої статтi 153 у редакцiї Закону України вiд 12.07.2018р. N 2509-VIII)

     8) затверджує положення про територiальне управлiння Державної судової адмiнiстрацiї України та положення про структурнi пiдроздiли Державної судової адмiнiстрацiї України;

     9) встановлює посадовi оклади працiвникiв Державної судової адмiнiстрацiї України, присвоює їм ранги державного службовця, застосовує заохочення та накладає дисциплiнарнi стягнення вiдповiдно до закону;

     10) звiтує про дiяльнiсть Державної судової адмiнiстрацiї України перед Вищою радою правосуддя, iнформує про дiяльнiсть Державної судової адмiнiстрацiї України з'їзд суддiв України та Раду суддiв України щодо питань органiзацiйно-матерiального забезпечення дiяльностi судiв вiдповiдної судової спецiалiзацiї;

     11) бере участь у пiдготовцi пропозицiй до проекту Державного бюджету України щодо фiнансування судової влади;

     12) затверджує структуру, штатний розпис Державної судової адмiнiстрацiї України та її територiальних управлiнь;

     13) здiйснює iншi визначенi законом повноваження.

     5. Голова Державної судової адмiнiстрацiї України з питань, що належать до його повноважень, видає накази.

     6. Голова Державної судової адмiнiстрацiї України має заступникiв, якi призначаються на посаду та звiльняються з посади Вищою радою правосуддя вiдповiдно до законодавства про державну службу.

     Призначення заступника Голови Державної судової адмiнiстрацiї України здiйснюється на конкурснiй основi.

     7. Заступники Голови Державної судової адмiнiстрацiї України виконують функцiї, визначенi Головою Державної судової адмiнiстрацiї України. Голова Державної судової адмiнiстрацiї України розподiляє повноваження мiж заступниками Голови Державної судової адмiнiстрацiї України.

     8. Голова Державної судової адмiнiстрацiї України вносить на розгляд Вищої ради правосуддя подання щодо визначення граничної чисельностi працiвникiв Державної судової адмiнiстрацiї України, у тому числi її територiальних управлiнь.

     Стаття 154. Територiальнi органи Державної судової адмiнiстрацiї України

     1. Територiальними органами Державної судової адмiнiстрацiї України є територiальнi управлiння Державної судової адмiнiстрацiї України.

     2. Територiальне управлiння Державної судової адмiнiстрацiї України очолює начальник, який призначається на конкурснiй основi на посаду i звiльняється з посади Головою Державної судової адмiнiстрацiї України.

     3. Начальник територiального управлiння Державної судової адмiнiстрацiї України має заступника, який призначається на конкурснiй основi на посаду i звiльняється з посади Головою Державної судової адмiнiстрацiї України.

     4. Начальник територiального управлiння Державної судової адмiнiстрацiї України призначає за погодженням голови мiсцевого суду на посаду керiвника апарату мiсцевого суду, заступника керiвника апарату мiсцевого суду та звiльняє їх з посади, застосовує за поданням голови мiсцевого суду до них заохочення або накладає дисциплiнарнi стягнення вiдповiдно до закону; присвоює керiвнику апарату мiсцевого суду, його заступнику ранги державного службовця вiдповiдно до законодавства про державну службу.

     5. Структура i штатний розпис територiального управлiння Державної судової адмiнiстрацiї України затверджуються Головою Державної судової адмiнiстрацiї України за поданням начальника територiального управлiння Державної судової адмiнiстрацiї України.

     6. Територiальне управлiння Державної судової адмiнiстрацiї України є юридичною особою, має печатку iз зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, самостiйний баланс i рахунки в органах Державної казначейської служби України.

     7. Територiальнi управлiння Державної судової адмiнiстрацiї України здiйснюють свою дiяльнiсть вiдповiдно до положення про них, що затверджується Головою Державної судової адмiнiстрацiї України на пiдставi типового положення про територiальне управлiння Державної судової адмiнiстрацiї України.

Глава 3. Апарат суду, служби органiзацiйного забезпечення роботи та охорони суду

     Стаття 155. Апарат суду

     1. Органiзацiйне забезпечення роботи суду здiйснює його апарат, який очолює керiвник апарату.

     2. Положення про апарат суду розробляється на пiдставi типового положення про апарат суду та затверджується зборами суддiв вiдповiдного суду. Тимчасове положення про апарат новоутвореного суду затверджується тимчасово виконуючим обов'язки керiвника апарату цього суду.

(абзац перший частини другої статтi 155 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 03.10.2017р. N 2147-VIII)

     Типове положення про апарат суду затверджує Державна судова адмiнiстрацiя України за погодженням iз Вищою радою правосуддя.

     3. Керiвник апарату суду несе персональну вiдповiдальнiсть за належне органiзацiйне забезпечення суду, суддiв та судового процесу, функцiонування Єдиної судової iнформацiйно-телекомунiкацiйної системи, iнформує збори суддiв про свою дiяльнiсть. Збори суддiв можуть висловити недовiру керiвнику апарату суду, що має наслiдком звiльнення його з посади.

     4. Керiвника апарату мiсцевого суду, його заступника призначає за погодженням голови вiдповiдного суду на посаду та звiльняє з посади начальник вiдповiдного територiального управлiння Державної судової адмiнiстрацiї України, а керiвникiв апаратiв апеляцiйного суду, вищого спецiалiзованого суду, Верховного Суду, їх заступникiв призначає за погодженням голови вiдповiдного суду на посаду та звiльняє з посади Голова Державної судової адмiнiстрацiї України.

     5. Керiвник апарату суду призначає на посаду та звiльняє з посади працiвникiв апарату суду, застосовує до них заохочення та накладає дисциплiнарнi стягнення. Добiр працiвникiв апарату суду здiйснюється на конкурснiй основi, крiм випадкiв переведення державних службовцiв вiдповiдно до законодавства про державну службу.

(частина п'ята статтi 155 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 03.10.2017р. N 2147-VIII)

     6. Правовий статус працiвникiв апарату суду визначається Законом України "Про державну службу" з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

     7. Структура i штатна чисельнiсть апаратiв мiсцевих судiв за погодженням iз головою суду затверджуються вiдповiдним територiальним управлiнням Державної судової адмiнiстрацiї України, апаратiв апеляцiйних судiв, вищих спецiалiзованих судiв - Державною судовою адмiнiстрацiєю України за погодженням з головою суду в межах видаткiв на утримання вiдповiдного суду. Тимчасова структура та тимчасова штатна чисельнiсть апарату новоутвореного суду затверджується тимчасово виконуючим обов'язки керiвника апарату цього суду за погодженням iз Головою Державної судової адмiнiстрацiї України.

(частина сьома статтi 155 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 03.10.2017р. N 2147-VIII)

     8. В апаратах судiв можуть створюватися управлiння, вiддiли, сектори, що здiйснюють свої функцiї на пiдставi положень, якi затверджуються керiвником апарату вiдповiдного суду.

(частина восьма статтi 155 у редакцiї Закону України вiд 21.12.2016р. N 1798-VIII)

     В апаратi вищого спецiалiзованого суду утворюється самостiйний структурний пiдроздiл для органiзацiйного забезпечення роботи апеляцiйної палати цього суду, дiяльнiсть якого пiдконтрольна i керiвник якого пiдпорядковується головi апеляцiйної палати вищого спецiалiзованого суду. Цей пiдроздiл з питань забезпечення дiяльностi апеляцiйної палати не пiдпорядковується керiвнику апарату вищого спецiалiзованого суду.

(частину восьму статтi 155 доповнено абзацом другим згiдно iз Законом України вiд 12.07.2018р. N 2509-VIII)

     9. Апаратом суду забезпечується ведення особових справ суддiв у порядку, визначеному Державною судовою адмiнiстрацiєю України за погодженням з Радою суддiв України.

     10. В апаратi суду утворюється канцелярiя, яка щоденно протягом робочого часу суду забезпечує прийняття та реєстрацiю документiв, що подаються до вiдповiдного суду. Канцелярiя також виконує iншi завдання, визначенi положенням, затвердженим керiвником апарату вiдповiдного суду.

     11. До штату апарату судiв входять також секретарi судового засiдання, науковi консультанти та судовi розпорядники. Науковi консультанти повиннi мати науковий ступiнь.

     Стаття 156. Особливостi апарату Верховного Суду

     1. Органiзацiйне забезпечення дiяльностi Верховного Суду здiйснюється апаратом Верховного Суду.

     2. Положення про апарат, структура i штатний розпис апарату Верховного Суду затверджуються Пленумом Верховного Суду за поданням Голови Верховного Суду.

     3. Апарат Верховного Суду очолює керiвник апарату. Заступниками керiвника апарату Верховного Суду є перший заступник та заступники. Заступники керiвника апарату Верховного Суду очолюють структурнi пiдроздiли апарату Верховного Суду, якi здiйснюють органiзацiйне забезпечення дiяльностi касацiйних судiв (секретарiати).

     4. В апаратi Верховного Суду можуть створюватися секретарiати, департаменти, управлiння, вiддiли, сектори, що здiйснюють свої функцiї на пiдставi положень, якi затверджуються керiвником апарату Верховного Суду.

     5. Керiвник апарату Верховного Суду представляє Верховний Суд як юридичну особу.

     6. Матерiали, пов'язанi з дiяльнiстю Верховного Суду, зберiгаються в його архiвi.

(частини третю - п'яту статтi 156 замiнено чотирма частинами згiдно iз Законом України вiд 12.07.2018р. N 2509-VIII)

     Стаття 157. Помiчники суддiв

     1. Кожний суддя має помiчника (помiчникiв), статус i умови дiяльностi якого (яких) визначаються цим Законом та Положенням про помiчника (помiчникiв) суддi, затвердженим Радою суддiв України.

(частина перша статтi 157 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 03.10.2017р. N 2147-VIII)

     2. Помiчником суддi може бути громадянин України, який має вищу юридичну освiту i вiльно володiє державною мовою. Помiчники суддiв Верховного Суду повиннi також мати стаж професiйної дiяльностi у сферi права не менше трьох рокiв.

     3. Суддi самостiйно здiйснюють добiр помiчникiв. Помiчник суддi призначається на посаду та звiльняється з посади керiвником апарату вiдповiдного суду за поданням суддi.

     4. Помiчники суддiв з питань пiдготовки справ до розгляду пiдзвiтнi лише вiдповiдному суддi.

     Стаття 158. Бiблiотека суду

     1. Для забезпечення судiв нормативно-правовими актами, спецiальною науковою лiтературою, матерiалами судової практики в кожному судi може створюватися бiблiотека суду. Фонди бiблiотеки формують друкованi видання та комп'ютернi бази даних.

     2. Положення про бiблiотеку суду затверджується Державною судовою адмiнiстрацiєю України.

     Стаття 159. Служба судових розпорядникiв

     1. У кожному судi дiє служба судових розпорядникiв. Судовi розпорядники забезпечують додержання особами, якi перебувають у судi, встановлених правил, виконання ними розпоряджень головуючого в судовому засiданнi.

     2. Судовi розпорядники призначаються на посаду i звiльняються з посади керiвником апарату вiдповiдного суду.

     3. Судовi розпорядники забезпечуються одностроєм, зразки якого затверджуються Головою Державної судової адмiнiстрацiї України за погодженням iз Радою суддiв України.

     4. Судовi розпорядники керуються у своїй дiяльностi цим Законом, вимогами процесуального закону, вiдповiдними правилами та iнструкцiями, розпорядженнями голови суду та суддi.

     5. Порядок створення та дiяльностi служби судових розпорядникiв визначається положенням, що затверджується Головою Державної судової адмiнiстрацiї України за погодженням iз Вищою радою правосуддя.

Глава 4. Служба судової охорони

     Стаття 160. Забезпечення охорони та пiдтримання громадського порядку в судах

     1. Пiдтримання громадського порядку в судi, припинення проявiв неповаги до суду, а також охорону примiщень суду, органiв та установ системи правосуддя, виконання функцiй щодо державного забезпечення особистої безпеки суддiв та членiв їхнiх сiмей, працiвникiв суду, забезпечення у судi безпеки учасникiв судового процесу здiйснює Служба судової охорони.

     Стаття 161. Статус Служби судової охорони

     1. Служба судової охорони є державним органом у системi правосуддя для забезпечення охорони та пiдтримання громадського порядку в судах.

     2. Служба судової охорони пiдзвiтна Вищiй радi правосуддя та пiдконтрольна Державнiй судовiй адмiнiстрацiї України.

     3. Керiвництво дiяльнiстю Служби судової охорони здiйснює Голова Служби судової охорони, який призначається на посаду за результатами вiдкритого конкурсу i звiльняється з посади Вищою радою правосуддя.

     Голова Служби судової охорони має заступникiв, якi за його поданням призначаються на посади за результатами вiдкритого конкурсу i звiльняються з посад Вищою радою правосуддя.

     4. Служба судової охорони складається з центрального органу управлiння та територiальних пiдроздiлiв Служби.

     Граничну чисельнiсть центрального органу управлiння та територiальних пiдроздiлiв Служби судової охорони затверджує Державна судова адмiнiстрацiя України.

     Рiшення про утворення територiальних пiдроздiлiв Служби судової охорони приймається Головою Служби за погодженням з Державною судовою адмiнiстрацiєю України.

     Структуру та штатну чисельнiсть центрального органу управлiння та територiальних пiдроздiлiв Служби судової охорони затверджує Голова Служби за погодженням з Державною судовою адмiнiстрацiєю України.

     5. Центральний орган управлiння Служби судової охорони є юридичною особою, має печатку iз зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, самостiйний баланс та рахунки в органах Державної казначейської служби України.

     6. Територiальнi пiдроздiли Служби судової охорони утворюються як юридичнi особи або як структурнi пiдроздiли центрального органу управлiння Служби, що не мають статусу юридичної особи.

     7. Фiнансування Служби судової охорони здiйснюється за рахунок коштiв Державного бюджету України.

     Стаття 162. Повноваження Служби судової охорони

     1. Служба судової охорони:

     1) забезпечує пропуск осiб до будинкiв (примiщень) судiв, органiв та установ системи правосуддя та на їх територiю транспортних засобiв;

     2) забезпечує пiдтримання та реагує на порушення громадського порядку при розглядi справ судом, вживає заходiв до припинення проявiв неповаги до суду;

     3) здiйснює заходи з охорони, забезпечення недоторканностi та цiлiсностi примiщень судiв, органiв i установ системи правосуддя, недоторканностi та цiлiсностi розташованого у таких примiщеннях майна, запобiгання, недопущення чи припинення протиправних дiй щодо нього;

     4) здiйснює заходи iз запобiгання загрозам особистiй безпецi суддiв, членiв їх сiмей, працiвникiв суду, а також у судi - учасникiв судового процесу, виявлення та нейтралiзацiї таких загроз; вживає у разi надходження вiд суддi вiдповiдної заяви необхiдних заходiв для забезпечення безпеки суддi, членiв його сiм'ї;

     5) реагує в межах наданих законом повноважень на протиправнi дiї, пов'язанi iз посяганням на суддiв, членiв їх сiмей, працiвникiв суду, учасникiв судового процесу.

     2. Службi судової охорони та її спiвробiтникам для здiйснення покладених на них повноважень надається право:

     1) вимагати вiд осiб, якi входять до примiщень суду, органiв та установ системи правосуддя, пред'явлення документа, що посвiдчує особу; перевiряти в осiб, якi входять до примiщень суду, органiв i установ системи правосуддя, документи, що посвiдчують особу, та за наявностi обґрунтованих пiдстав вважати, що перебування особи у примiщеннi суду, органу, установи системи правосуддя створює загрозу безпецi суддiв, працiвникiв апарату суду, органiв i установ системи правосуддя, порушення громадського порядку, обмежувати допуск таких осiб до примiщень суду, органiв i установ системи правосуддя;

     2) здiйснювати поверхневу перевiрку осiб, якi входять до примiщень суду, органiв та установ системи правосуддя, шляхом їх вiзуального огляду та огляду їх речей, проведення по поверхнi вбрання осiб спецiальним приладом або засобом;

     3) затримувати осiб, якi незаконно проникли або намагаються незаконно проникнути до примiщень суду, органiв та установ системи правосуддя, перевiряти у них документи, що посвiдчують особу, здiйснювати у встановленому законом порядку особистий огляд затриманих та огляд їх речей, якi є при них, i передавати їх правоохоронним органам;

     4) не допускати громадян до окремих примiщень суду, органiв та установ системи правосуддя, вимагати вiд них залишатися на конкретних мiсцях або залишити їх, тимчасово обмежувати фактичне володiння рiччю, якщо це необхiдно для забезпечення громадського порядку в судi, забезпечення особистої безпеки суддiв та членiв їх сiмей, працiвникiв суду, безпеки учасникiв судового процесу;

     5) використовувати iнформацiйнi ресурси в порядку, установленому для Нацiональної полiцiї України Законом України "Про Нацiональну полiцiю", одержувати в установленому порядку вiд керiвникiв органiв державної влади України, органiв мiсцевого самоврядування, пiдприємств, установ, органiзацiй незалежно вiд форми власностi за письмовим запитом Голови Служби або його заступникiв вiдомостi, необхiднi для здiйснення покладених на Службу повноважень;

     6) вживати заходiв з метою запобiгання протиправним посяганням на суддiв, членiв їхнiх сiмей, працiвникiв суду, умисному пошкодженню або знищенню майна суду, органiв i установ системи правосуддя;

     7) застосовувати технiчнi прилади i технiчнi засоби, що мають функцiї фото- i кiнозйомки, вiдеозапису, засоби фото- i кiнозйомки, вiдеозапису;

     8) оглядати територiю, будинки, примiщення суду, органiв i установ системи правосуддя;

     9) залучати за погодженням з керiвниками правоохоронних та iнших державних органiв їх працiвникiв, спiвробiтникiв, вiйськовослужбовцiв, технiчнi та iншi засоби;

     10) застосовувати зброю, заходи фiзичного впливу та спецiальнi засоби в порядку та випадках, визначених законами України "Про Нацiональну полiцiю" та "Про охоронну дiяльнiсть".

     Стаття 163. Проходження служби у Службi судової охорони

     1. До кандидатiв на посади спiвробiтникiв Служби судової охорони застосовуються вимоги, передбаченi Законом України "Про Нацiональну полiцiю" для кандидатiв на службу в полiцiї.

     Спецiальнi квалiфiкацiйнi вимоги до кандидатiв на посади спiвробiтникiв Служби судової охорони визначаються Головою Служби.

     2. Призначення на посади та звiльнення з посад спiвробiтникiв Служби судової охорони у центральному органi управлiння та керiвникiв i заступникiв керiвникiв територiальних пiдроздiлiв Служби здiйснюється Головою Служби судової охорони, а iнших спiвробiтникiв Служби судової охорони у територiальних пiдроздiлах - керiвниками вiдповiдних територiальних пiдроздiлiв.

     Призначення на посади спiвробiтникiв Служби судової охорони (крiм призначення на рiвнозначнi або нижчi посади) здiйснюється виключно за результатами конкурсу, що проводиться Державною судовою адмiнiстрацiєю України в порядку, визначеному Вищою радою правосуддя.

     3. На спiвробiтникiв Служби судової охорони поширюються обмеження та вимоги, встановленi Законом України "Про запобiгання корупцiї", а також передбаченi для полiцейських Законом України "Про Нацiональну полiцiю" обмеження, пов'язанi зi службою в полiцiї.

     4. Час проходження служби у Службi судової охорони зараховується до страхового стажу, стажу роботи за спецiальнiстю, а також до стажу державної служби, стажу служби в полiцiї, iнших правоохоронних органах.

     До стажу служби у Службi судової охорони зараховується стаж служби в полiцiї, органах внутрiшнiх справ, вiйськова служба в Збройних Силах України, Службi безпеки України, Державнiй прикордоннiй службi України, Нацiональнiй гвардiї України, Управлiннi державної охорони України та iнших вiйськових формуваннях, утворених вiдповiдно до закону.

     5. З метою оцiнки дiлових, професiйних, особистих якостей, освiтнього та квалiфiкацiйного рiвнiв, фiзичної пiдготовки, визначення вiдповiдностi займаним посадам спiвробiтникiв Служби судової охорони, вирiшення питання про перемiщення на нижчу посаду або звiльнення спiвробiтникiв Служби судової охорони через службову невiдповiднiсть проводиться їх атестування в порядку, що визначається Головою Служби судової охорони.

     6. Порядок проходження служби спiвробiтниками Служби судової охорони визначається у вiдповiдному положеннi, яке затверджується Вищою радою правосуддя за поданням Голови Служби судової охорони, погодженим з Державною судовою адмiнiстрацiєю України.

     7. Спiвробiтники Служби судової охорони забезпечуються за рахунок держави одностроєм i знаками розрiзнення.

     Зразки однострою спiвробiтникiв Служби судової охорони, правила його носiння та норми належностi затверджує Державна судова адмiнiстрацiя України за поданням Голови Служби судової охорони.

     8. Використання спецiальних звань, однострою i службового посвiдчення спiвробiтника Служби судової охорони особою, яка не є спiвробiтником Служби судової охорони, заборонено i має наслiдком вiдповiдальнiсть вiдповiдно до закону.

     Стаття 164. Спецiальнi звання спiвробiтникiв Служби судової охорони

     1. Установлюються такi спецiальнi звання спiвробiтникiв Служби судової охорони:

     1) спецiальнi звання молодшого складу:

     рядовий Служби судової охорони;

     капрал Служби судової охорони;

     сержант Служби судової охорони;

     старший сержант Служби судової охорони;

     2) спецiальнi звання середнього складу:

     молодший лейтенант Служби судової охорони;

     лейтенант Служби судової охорони;

     старший лейтенант Служби судової охорони;

     капiтан Служби судової охорони;

     майор Служби судової охорони;

     пiдполковник Служби судової охорони;

     полковник Служби судової охорони;

     3) спецiальне звання вищого складу:

     генерал Служби судової охорони.

     2. Установлюються такi строки вислуги в спецiальних званнях спiвробiтникiв Служби судової охорони: капрал Служби судової охорони - 1 рiк; сержант Служби судової охорони - 3 роки; молодший лейтенант Служби судової охорони - 1 рiк; лейтенант Служби судової охорони - 2 роки; старший лейтенант Служби судової охорони - 3 роки; капiтан Служби судової охорони - 4 роки; майор Служби судової охорони - 4 роки; пiдполковник Служби судової охорони - 5 рокiв.

     3. Строки вислуги в званнях рядового Служби судової охорони, старшого сержанта Служби судової охорони, полковника Служби судової охорони, генерала Служби судової охорони не встановлюються.

     4. Граничнi спецiальнi звання молодшого, середнього складу Служби судової охорони за штатними посадами встановлюються Головою Служби судової охорони.

     Граничне спецiальне звання вищого складу Служби судової охорони за штатними посадами встановлюється Президентом України.

     5. Спецiальне звання вищого складу Служби судової охорони присвоюється Президентом України, iншi спецiальнi звання Служби судової охорони - вiдповiдно до положення про проходження служби спiвробiтниками Служби судової охорони.

     6. Спiвробiтник Служби судової охорони (крiм спiвробiтникiв, якi мають спецiальнi звання вищого складу) може бути понижений у спецiальному званнi на один ступiнь унаслiдок застосування вiдповiдного дисциплiнарного стягнення на пiдставах i в порядку, визначених для полiцейських Дисциплiнарним статутом Нацiональної полiцiї України.

     Спiвробiтникам Служби судової охорони, пониженим у спецiальному званнi на один ступiнь, черговi спецiальнi звання присвоюються в порядку, передбаченому цим Законом та положенням про проходження служби спiвробiтниками Служби судової охорони.

     Стаття 165. Соцiальний захист спiвробiтникiв Служби судової охорони

     1. Грошове забезпечення спiвробiтникiв Служби судової охорони складається з посадового окладу, окладу за спецiальним званням, щомiсячних додаткових видiв грошового забезпечення (пiдвищення посадового окладу, надбавки, доплати, якi мають постiйний характер), премiї та одноразових додаткових видiв грошового забезпечення.

     2. Грошове забезпечення спiвробiтникiв Служби судової охорони виплачується у розмiрах, що встановлюються Кабiнетом Мiнiстрiв України на рiвнi не нижчому, нiж установлений для полiцейських, i повинно стимулювати до комплектування Служби судової охорони квалiфiкованими спiвробiтниками.

     3. Спiвробiтникам Служби судової охорони гарантується iнший соцiальний захист в обсягах та порядку, передбачених Законом України "Про Нацiональну полiцiю" для полiцейських, за рахунок коштiв Державного бюджету України, передбачених на фiнансування Служби судової охорони.

(статтю 160 замiнено главою 4 згiдно iз Законом України вiд 12.07.2018р. N 2509-VIII)

Роздiл XII
ПРИКIНЦЕВI ТА ПЕРЕХIДНI ПОЛОЖЕННЯ

     1. Цей Закон набирає чинностi з дня набрання чинностi Законом України "Про внесення змiн до Конституцiї України (щодо правосуддя)", крiм пунктiв 39 та 48 цього роздiлу, якi набирають чинностi з дня, наступного за днем опублiкування цього Закону.

     2. Визнати таким, що втратив чиннiсть з дня набрання чинностi цим Законом, Закон України "Про судоустрiй i статус суддiв" (Вiдомостi Верховної Ради України, 2010 р., NN 41 - 45, ст. 529; 2015 р., NN 18 - 20, ст. 132 iз наступними змiнами), крiм положень, зазначених у пунктах 7, 23, 25, 36 цього роздiлу.

     3. Районнi, мiжрайоннi, районнi у мiстах, мiськi, мiськрайоннi суди продовжують здiйснювати свої повноваження до утворення та початку дiяльностi мiсцевого окружного суду, юрисдикцiя якого розповсюджується на вiдповiдну територiю.

     Господарськi суди Автономної Республiки Крим, областей, мiст Києва та Севастополя продовжують здiйснювати свої повноваження без обмеження строком до утворення та початку дiяльностi окружних господарських судiв, юрисдикцiя яких розповсюджується на вiдповiдну територiю.

(пункт 3 роздiлу XII доповнено новим абзацом другим згiдно iз Законом України вiд 21.12.2016р. N 1798-VIII, у зв'язку з цим абзац другий вважати абзацом третiм)

     Апеляцiйнi суди, утворенi до набрання чинностi цим Законом, продовжують здiйснювати свої повноваження до утворення апеляцiйних судiв у вiдповiдних апеляцiйних округах. Такi апеляцiйнi суди у вiдповiдних апеляцiйних округах мають бути утворенi та розпочати здiйснювати правосуддя не пiзнiше трьох рокiв з дня набрання чинностi цим Законом.

     31. До набрання чинностi законом України щодо змiни системи мiсцевих судiв на територiї України у зв'язку з утворенням (лiквiдацiєю) районiв вiдповiднi мiсцевi суди продовжують здiйснювати свої повноваження у межах територiальної юрисдикцiї, визначеної до набрання чинностi Постановою Верховної Ради України "Про утворення та лiквiдацiю районiв" вiд 17 липня 2020 року N 807-IX, але не пiзнiше 1 сiчня 2022 року.

(роздiл XII доповнено пунктом 31 згiдно iз Законом України вiд 03.11.2020р. N 950-IX)

     4. Протягом дванадцяти мiсяцiв з дня набрання чинностi цим Законом:

(абзац перший пункту 4 роздiлу XII iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 03.10.2017р. N 2147-VIII)

     1) утворюється Верховний Суд у порядку та у складi, що визначенi цим Законом;

     2) призначаються суддi Верховного Суду за результатами конкурсу, проведеного вiдповiдно до цього Закону.

     5. Верховний Суд створюється на матерiально-технiчнiй базi Верховного Суду України, Вищого спецiалiзованого суду України з розгляду цивiльних i кримiнальних справ, Вищого господарського суду України, Вищого адмiнiстративного суду України.

     51. Тимчасово виконуючий обов'язки керiвника апарату Верховного Суду затверджує тимчасову структуру, тимчасову чисельнiсть апарату Верховного Суду та призначає на посади працiвникiв апарату Верховного Суду у кiлькостi, необхiднiй для забезпечення початку роботи Верховного Суду.

(роздiл XII доповнено пунктом 51 згiдно iз Законом України вi 03.10.2017р. N 2147-VIII)

     6. Верховний Суд України, Вищий спецiалiзований суд України з розгляду цивiльних i кримiнальних справ, Вищий господарський суд України, Вищий адмiнiстративний суд України дiють у межах їх повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду у складi, визначеному цим Законом, та до набрання чинностi вiдповiдним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом у складi, визначеному цим Законом.

     7. З дня початку роботи Верховного Суду у складi, визначеному цим Законом, Верховний Суд України, Вищий спецiалiзований суд України з розгляду цивiльних i кримiнальних справ, Вищий господарський суд України, Вищий адмiнiстративний суд України припиняють свою дiяльнiсть та лiквiдуються у встановленому законом порядку. До припинення дiяльностi статус, структура, повноваження, порядок роботи, права, обов'язки, гарантiї суддiв цих судiв визначаються Законом України "Про судоустрiй i статус суддiв" (Вiдомостi Верховної Ради України, 2010 р., NN 41 - 45, ст. 529; 2015 р., NN 18 - 20, ст. 132 iз наступними змiнами).

     8. День початку роботи Верховного Суду у складi, визначеному цим Законом, визначається рiшенням його Пленуму, що публiкується на веб-порталi судової влади та в газетi "Голос України".

     9. Верховний Суд розпочинає роботу за умови призначення щонайменше шiстдесяти п'яти суддiв Верховного Суду за результатами конкурсу, проведеного вiдповiдно до цього Закону.

     10. Кiлькiсть посад у кожному з касацiйних судiв визначається з урахуванням вимог цього Закону щодо палат, якi обов'язково створюються у касацiйному судi, порядку формування Великої Палати Верховного Суду та з урахуванням iнших визначених законом вимог.

     11. Не пiзнiше нiж через п'ять днiв з дня призначення шiстдесят п'ятого суддi Верховного Суду, за принципом рiвного представництва вiд кожного касацiйного суду створюється органiзацiйний комiтет, який скликає Пленум Верховного Суду в тридцятиденний строк.

     12. Не пiзнiше нiж через десять днiв з дня початку роботи Верховного Суду суддi кожного касацiйного суду проводять збори для вирiшення питань внутрiшньої дiяльностi касацiйного суду вiдповiдно до цього Закону та обрання суддiв до Великої Палати Верховного Суду.

     13. Проведення конкурсу на посади суддiв Верховного Суду у вiдповiдних касацiйних судах має бути розпочато не пiзнiше двох мiсяцiв з дня набрання чинностi цим Законом.

     14. Суддi Верховного Суду України, Вищого спецiалiзованого суду України з розгляду цивiльних i кримiнальних справ, Вищого господарського суду України, Вищого адмiнiстративного суду України мають право брати участь у конкурсi на посади суддiв Верховного Суду у вiдповiдних касацiйних судах у порядку, визначеному цим Законом.

     У разi якщо кандидати з числа суддiв мають однакову позицiю за рейтингом, визначеним за результатами квалiфiкацiйного оцiнювання для участi у конкурсi на посаду суддi Верховного Суду, при всiх iнших рiвних умовах перевага надається суддi, який має бiльший стаж роботи в судах касацiйної iнстанцiї чи Верховному Судi України.

     15. Вищий суд з питань iнтелектуальної власностi утворюється та проведення конкурсу на посади суддiв у цьому судi має бути оголошено протягом дванадцяти мiсяцiв з дня набрання чинностi цим Законом.

     16. Вищий антикорупцiйний суд утворюється та проведення конкурсу на посади суддiв у цьому судi має бути оголошено протягом дванадцяти мiсяцiв з дня набрання чинностi законом, який визначає спецiальнi вимоги до суддiв цього суду.

     17. Повноваження суддiв, призначених на посаду строком на п'ять рокiв до набрання чинностi цим Законом, припиняються iз закiнченням строку, на який їх було призначено. Суддi, повноваження яких припинилися у зв'язку iз закiнченням такого строку, можуть бути призначенi на посаду суддi за результатами конкурсу, що проводиться в порядку, встановленому цим Законом.

     18. Суддi, обранi на посади голови суду або заступника голови суду до набрання чинностi цим Законом, здiйснюють повноваження голови суду, заступника голови суду до закiнчення строку, на який їх обрано.

     19. Участь кандидатiв на посаду суддi, якi на шiстдесятий день з дня набрання чинностi цим Законом не вiдповiдають вимогам для призначення на посаду суддi вiдповiдно до Конституцiї України, у процедурах добору чи призначення припиняється.

     20. Вiдповiднiсть займанiй посадi суддi, якого призначено на посаду строком на п'ять рокiв або обрано суддею безстроково до набрання чинностi Законом України "Про внесення змiн до Конституцiї України (щодо правосуддя)", оцiнюється колегiями Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України в порядку, визначеному цим Законом.

     Виявлення за результатами такого оцiнювання невiдповiдностi суддi займанiй посадi за критерiями компетентностi, професiйної етики або доброчесностi чи вiдмова суддi вiд такого оцiнювання є пiдставою для звiльнення суддi з посади за рiшенням Вищої ради правосуддя на пiдставi подання вiдповiдної колегiї Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України.

     21. Вища квалiфiкацiйна комiсiя суддiв України завершує процедури квалiфiкацiйного оцiнювання, розпочатi до набрання чинностi цим Законом, за правилами, якi дiяли на день початку такого квалiфiкацiйного оцiнювання. Суддi, якi за результатами цих процедур пiдтвердили свою здатнiсть правосуддя у вiдповiдному судi, не проходять процедуру квалiфiкацiйного оцiнювання для пiдтвердження вiдповiдностi займанiй посадi.

     22. Пункт 22 роздiлу VII виключено

(пункт 22 роздiлу XII доповнено абзацом другим згiдно iз Законом України вiд 21.12.2016р. N 1798-VIII, виключено згiдно iз Законом України вiд 16.10.2019р. N 193-IX)

     23. Пункт 23 роздiлу VII виключено

(згiдно iз Законом України вiд 16.10.2019р. N 193-IX)

     24. Розмiр посадового окладу суддi, крiм зазначеного у пунктi 23 цього роздiлу, становить:

     1) з 1 сiчня 2017 року:

     а) для суддi мiсцевого суду - 15 прожиткових мiнiмумiв для працездатних осiб, розмiр якого встановлено на 1 сiчня календарного року;

     б) для суддi апеляцiйного суду та вищого спецiалiзованого суду - 25 прожиткових мiнiмумiв для працездатних осiб, розмiр якого встановлено на 1 сiчня календарного року;

     в) для суддi Верховного Суду - 75 прожиткових мiнiмумiв для працездатних осiб, розмiр якого встановлено на 1 сiчня календарного року;

     2) з 1 сiчня 2018 року:

     а) для суддi мiсцевого суду - 20 прожиткових мiнiмумiв для працездатних осiб, розмiр якого встановлено на 1 сiчня календарного року;

     б) для суддi апеляцiйного суду та вищого спецiалiзованого суду - 30 прожиткових мiнiмумiв для працездатних осiб, розмiр якого встановлено на 1 сiчня календарного року;

     3) з 1 сiчня 2019 року:

     а) для суддi мiсцевого суду - 25 прожиткових мiнiмумiв для працездатних осiб, розмiр якого встановлено на 1 сiчня календарного року;

     б) для суддi апеляцiйного суду та вищого спецiалiзованого суду - 40 прожиткових мiнiмумiв для працездатних осiб, розмiр якого встановлено на 1 сiчня календарного року;

     4) з 1 сiчня 2020 року:

     а) для суддi мiсцевого суду - 30 прожиткових мiнiмумiв для працездатних осiб, розмiр якого встановлено на 1 сiчня календарного року;

     б) для суддi апеляцiйного суду та вищого спецiалiзованого суду - 50 прожиткових мiнiмумiв для працездатних осiб, розмiр якого встановлено на 1 сiчня календарного року.

(пункт 24 роздiлу XII у редакцiї Закону України вiд 06.12.2016р. N 1774-VIII)

     25. Право на отримання щомiсячного довiчного грошового утримання у розмiрi, визначеному цим Законом, має суддя, який за результатами квалiфiкацiйного оцiнювання пiдтвердив вiдповiднiсть займанiй посадi (здатнiсть здiйснювати правосуддя у вiдповiдному судi) або призначений на посаду суддi за результатами конкурсу, проведеного пiсля набрання чинностi цим Законом, та працював на посадi суддi щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього вiдповiдного рiшення за результатами такого квалiфiкацiйного оцiнювання або конкурсу.

     В iнших випадках, коли суддя iде у вiдставку пiсля набрання чинностi цим Законом, розмiр щомiсячного довiчного грошового утримання становить 80 вiдсоткiв суддiвської винагороди, обчисленої вiдповiдно до положень Закону України "Про судоустрiй i статус суддiв" (Вiдомостi Верховної Ради України, 2010 р., NN 41 - 45, ст. 529; 2015 р., NN 18 - 20, ст. 132 iз наступними змiнами). За кожний повний рiк роботи на посадi суддi понад 20 рокiв розмiр щомiсячного довiчного грошового утримання збiльшується на два вiдсотки грошового утримання суддi, але не може бути бiльшим нiж 90 вiдсоткiв суддiвської винагороди суддi, обчисленої вiдповiдно до зазначеного Закону.

(пункт 25 роздiлу XII iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 06.12.2016р. N 1774-VIII, у редакцiї Закону України вiд 21.12.2016р. N 1798-VIII)

     26. Члени Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України, обранi (призначенi) на посади до набрання чинностi цим Законом, продовжують виконувати свої повноваження до закiнчення строку, на який їх обрано (призначено).

     Встановити, що до 1 сiчня 2017 року для членiв Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України розмiр посадового окладу становить 10 розмiрiв мiнiмальної заробiтної плати, збiльшених на коефiцiєнт 1,3, та зберiгаються надбавки i доплати, передбаченi законодавством, що дiяло до набрання чинностi цим Законом.

(пункт 26 роздiлу XII доповнено абзацом другим згiдно iз Законом України вiд 21.12.2016р. N 1798-VIII)

     27. Протягом тридцяти днiв з дня набрання чинностi цим Законом Уповноважений Верховної Ради України з прав людини та Голова Державної судової адмiнiстрацiї України призначають додатково по одному члену Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України.

     28. Протягом сорока п'яти днiв з дня набрання чинностi цим Законом Вища квалiфiкацiйна комiсiя суддiв України повинна прийняти рiшення щодо формування та персонального складу її палат.

     29. Кандидати на посаду суддi, якi були зарахованi до резерву на замiщення вакантних посад суддiв та включенi до рейтингового списку, у разi якщо закiнчення трирiчного строку припало на перiод одного року до набрання або дев'яноста днiв пiсля набрання чинностi цим Законом, а також кандидати, щодо яких на день набрання чинностi цим Законом внесенi рекомендацiї Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України, але яких не призначено на посаду суддi, мають право взяти участь у доборi на посаду суддi у порядку, встановленому цим Законом, без складання вiдбiркового iспиту та проходження спецiальної пiдготовки. Такi кандидати повторно складають квалiфiкацiйний iспит та беруть участь у конкурсi на зайняття посади суддi вiдповiдно до результатiв такого iспиту.

(пункт 29 роздiлу XII iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 03.10.2017р. N 2147-VIII)

     30. Матерiали та рекомендацiї Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України про обрання суддiв безстроково, щодо яких на день набрання чинностi цим Законом Верховною Радою України рiшення не прийнято, направляються Верховною Радою України до Вищої ради правосуддя протягом десяти днiв з дня набрання ним чинностi. Вища рада правосуддя на своєму засiданнi у пленарному складi вирiшує питання щодо кожного суддi про його призначення або вiдмову у призначеннi з одночасним поверненням матерiалiв Вищiй квалiфiкацiйнiй комiсiї суддiв України. Рiшення Вищої ради правосуддя про вiдмову у внесеннi подання про призначення суддi на посаду Президентовi України є пiдставою припинення трудових вiдносин суддi iз вiдповiдним судом на пiдставi статтi 125 цього Закону.

(пункт 30 роздiлу XII iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 12.07.2018р. N 2509-VIII)

     31. Заяви (скарги) щодо поведiнки суддiв мiсцевих та апеляцiйних судiв, отриманi Вищою квалiфiкацiйною комiсiєю суддiв України до набрання чинностi цим Законом, передаються для розгляду Вищiй радi правосуддя, якщо на день набрання чинностi цим Законом Комiсiєю не прийнято рiшення про вiдкриття або вiдмову у вiдкриттi дисциплiнарної справи.

     Якщо на день набрання чинностi цим Законом Вищою квалiфiкацiйною комiсiєю суддiв України прийнято рiшення про вiдкриття дисциплiнарної справи, така справа розглядається колегiями Комiсiї, визначеними за її рiшеннями, у порядку, що дiяв на день вiдкриття дисциплiнарної справи. Ухвалюючи рiшення за результатами розгляду таких дисциплiнарних справ, Вища квалiфiкацiйна комiсiя суддiв України застосовує дисциплiнарнi стягнення, визначенi цим Законом.

     32. Заяви (скарги) щодо поведiнки суддiв Верховного Суду України, Вищого спецiалiзованого суду України з розгляду цивiльних i кримiнальних справ, Вищого господарського суду України, Вищого адмiнiстративного суду України, а також дисциплiнарнi справи, порушенi Вищою радою юстицiї до набрання чинностi цим Законом, рiшення стосовно яких не прийнято, передаються дисциплiнарним органам Вищої ради правосуддя для розгляду та прийняття рiшень. Ухвалюючи рiшення за результатами розгляду таких дисциплiнарних справ, дисциплiнарнi органи Вищої ради правосуддя застосовують дисциплiнарнi стягнення, визначенi цим Законом. Дисциплiнарнi справи, вiдкритi до набрання чинностi цим Законом, розглядаються дисциплiнарними органами Вищої ради правосуддя у порядку, який дiяв на день вiдкриття дисциплiнарної справи.

     33. Заяви, якi переданi Тимчасовою спецiальною комiсiєю з перевiрки суддiв судiв загальної юрисдикцiї Вищiй радi юстицiї вiдповiдно до частини п'ятої статтi 2 Закону України "Про вiдновлення довiри до судової влади в Українi", дисциплiнарнi органи Вищої ради правосуддя розглядають у порядку та строки, встановленi законом для здiйснення дисциплiнарного провадження. За результатами розгляду таких заяв застосовуються дисциплiнарнi стягнення, визначенi цим Законом.

     34. Пункт 10 роздiлу II "Прикiнцевi та перехiднi положення" Закону України "Про забезпечення права на справедливий суд" (Вiдомостi Верховної Ради України, 2015 р., NN 18 - 20, ст. 132) визнати таким, що втратив чиннiсть з дня набрання чинностi цим Законом.

     Суддя, який був прикрiплений до iншого суду за рiшенням Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України, має право на отримання посадового окладу за перiод з дня закiнчення строку такого прикрiплення до дня прийняття Вищою квалiфiкацiйною комiсiєю суддiв України рiшення про його вiдрядження.

     Суддя, який був прикрiплений до iншого суду за рiшенням Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України вiдповiдно до пункту 10 роздiлу II "Прикiнцевi та перехiднi положення" Закону України "Про забезпечення права на справедливий суд", вважається прикрiпленим до такого суду до дня прийняття Вищою квалiфiкацiйною комiсiєю суддiв України рiшення про його вiдрядження. Строк такого прикрiплення не може перевищувати шiсть мiсяцiв з дня набрання чинностi цим Законом.

     Суддi, призначенi чи обранi на посаду до набрання чинностi цим Законом, зберiгають визначення стажу роботи на посадi суддi вiдповiдно до законодавства, що дiяло на день їх призначення (обрання).

(пункт 34 роздiлу XII доповнено абзацом четвертим згiдно iз Законом України вiд 21.12.2016р. N 1798-VIII)

     35. Голова Державної судової адмiнiстрацiї України, заступники Голови Державної судової адмiнiстрацiї України продовжують виконувати свої повноваження до призначення Голови Державної судової адмiнiстрацiї України та його заступникiв вiдповiдно до цього Закону.

     36. З дня набрання чинностi цим Законом та до внесення вiдповiдних змiн до законодавства про Конституцiйний Суд України фiнансове забезпечення функцiонування та дiяльностi Конституцiйного Суду України, розмiр суддiвської винагороди суддiв Конституцiйного Суду України, розмiр щомiсячного довiчного грошового утримання суддi Конституцiйного Суду України визначаються вiдповiдно до Закону України "Про судоустрiй i статус суддiв" (Вiдомостi Верховної Ради України, 2010 р., NN 41 - 45, ст. 529; 2015 р., NN 18 - 20, ст. 132 iз наступними змiнами).

     До стажу роботи, що дає суддi Конституцiйного Суду України право на вiдставку i виплату вихiдної допомоги, зараховується також стаж iншої практичної, наукової, педагогiчної роботи за фахом та стаж державної служби.

     37. Списки присяжних мають бути сформованi вiдповiдно до процедури, передбаченої цим Законом, протягом шести мiсяцiв з дня набрання ним чинностi. До спискiв присяжних дозволяється включати громадян, обраних народними засiдателями.

     38. До початку функцiонування автоматизованої системи формування i ведення суддiвських досьє (досьє кандидатiв на посаду суддi) такi досьє можуть формуватися i вестися у паперовiй формi.

     39. Тимчасово, на перiод до початку виконання в повному обсязi повноважень Служби судової охорони, пiдтримання громадського порядку в судi, припинення проявiв неповаги до суду, а також охорону примiщень суду, органiв та установ системи правосуддя, виконання функцiй щодо державного забезпечення особистої безпеки суддiв та членiв їхнiх сiмей, працiвникiв суду, забезпечення безпеки учасникiв судового процесу здiйснюється пiдроздiлами Нацiональної полiцiї України та Нацiональної гвардiї України.

     40. Положення цього Закону застосовуються з урахуванням норм роздiлу XV "Перехiднi положення" Конституцiї України.

     41. Вищiй квалiфiкацiйнiй комiсiї суддiв України:

     1) протягом тридцяти днiв з дня набрання чинностi цим Законом затвердити форми декларацiй родинних зв'язкiв суддi та кандидата на посаду суддi, форму декларацiї доброчесностi суддi, а також оприлюднити затвердженi форми декларацiй на офiцiйному веб-сайтi Комiсiї;

     2) у шестимiсячний строк з дня набрання чинностi цим Законом здiйснити органiзацiйно-технiчнi заходи, необхiднi для заповнення декларацiї родинних зв'язкiв суддi (кандидата на посаду суддi) та декларацiї доброчесностi суддi на офiцiйному веб-сайтi Комiсiї вiдповiдно до цього Закону;

     3) протягом дванадцяти мiсяцiв з дня набрання чинностi цим Законом забезпечити початок функцiонування Єдиної судової iнформацiйно-телекомунiкацiйної системи формування i ведення суддiвських досьє (досьє кандидатiв на посаду суддi).

(пiдпункт 3 пункту 41 роздiлу XII iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 03.10.2017р. N 2147-VIII)

     42. Суддi зобов'язанi подати до Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України декларацiю родинних зв'язкiв суддi та декларацiю доброчесностi суддi:

     1) суддi Верховного Суду України, суддi вищих спецiалiзованих судiв - протягом шiстдесяти днiв з дня набрання чинностi цим Законом;

     2) суддi апеляцiйних судiв - протягом дев'яноста днiв з дня набрання чинностi цим Законом;

     3) суддi мiсцевих судiв - протягом шести мiсяцiв з дня набрання чинностi цим Законом.

     43. До виконання Вищою квалiфiкацiйною комiсiєю суддiв України пiдпункту 2 пункту 41 цього роздiлу декларацiї родинних зв'язкiв суддi (кандидата на посаду суддi) та декларацiї доброчесностi суддi подаються у паперовiй формi.

     44. Вищiй радi правосуддя:

     1) разом з Мiнiстерством внутрiшнiх справ України за поданням Державної судової адмiнiстрацiї України у мiсячний строк з дня набрання чинностi цим Законом затвердити тимчасовий порядок забезпечення охорони судiв, органiв та установ системи правосуддя, а також пiдтримання громадського порядку в них.

     2) пiдпункт 2 пункту 44 роздiлу XII виключено

(згiдно iз Законом України вiд 12.07.2018р. N 2509-VIII)

     45. Кабiнету Мiнiстрiв України:

     1) протягом року з дня набрання чинностi цим Законом забезпечити розмiщення Верховного Суду у примiщеннях, що вивiльняються у зв'язку з лiквiдацiєю Верховного Суду України, Вищого спецiалiзованого суду України з розгляду цивiльних i кримiнальних справ, Вищого господарського суду України, Вищого адмiнiстративного суду України;

     2) у тримiсячний строк з дня набрання чинностi цим Законом:

     а) привести свої нормативно-правовi акти у вiдповiднiсть iз цим Законом;

     б) забезпечити приведення мiнiстерствами та iншими центральними органами виконавчої влади своїх нормативно-правових актiв у вiдповiднiсть iз цим Законом;

     3) передбачати у проектах законiв України про Державний бюджет України на 2017 та наступнi роки видатки, пов'язанi з реалiзацiєю положень цього Закону;

     4) у двомiсячний строк з дня набрання чинностi цим Законом затвердити вичерпний перелiк судiв, органiв та установ системи правосуддя, охорона яких здiйснюється пiдроздiлами Нацiональної полiцiї України та Нацiональної гвардiї України.

     46. Державнiй судовiй адмiнiстрацiї України:

     1) пiдпункт 1 пункту 46 роздiлу XII виключено

(пiдпункт 1 пункту 46 роздiлу XII iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 21.12.2016р. N 1798-VIII, виключено згiдно iз Законом України вiд 03.10.2017р. N 2147-VIII)

     2) забезпечити виконання в повному обсязi Службою судової охорони повноважень, передбачених цим Законом, не пiзнiше 1 сiчня 2019 року.

(пiдпункт 2 пункту 46 роздiлу XII iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 12.07.2018р. N 2509-VIII)

     47. До початку функцiонування Єдиної судової iнформацiйно-телекомунiкацiйної системи визначення суддi або колегiї суддiв для розгляду конкретної справи здiйснюється автоматизованою системою документообiгу суду.

     48. З дня, наступного за днем опублiкування цього Закону:

     1) Вища рада юстицiї може вiдмовити у внесеннi Президентовi України подання про призначення суддi на посаду виключно з таких пiдстав, якi вона визначає, керуючись власною оцiнкою обставин, пов'язаних iз кандидатом на посаду суддi, та його особистих якостей:

     а) наявнiсть обґрунтованого сумнiву щодо вiдповiдностi кандидата критерiю доброчесностi чи професiйної етики або iншi обставини, якi можуть негативно вплинути на суспiльну довiру до судової влади у зв'язку з таким призначенням;

     б) порушення визначеного законом порядку призначення на посаду суддi;

     2) у разi вiдмови у внесеннi Президентовi України подання про призначення суддi на посаду Вища рада юстицiї ухвалює вмотивоване рiшення, яке може бути оскаржено у порядку, встановленому процесуальним законом;

     3) рiшення Вищої ради юстицiї про вiдмову у внесеннi Президентовi України подання про призначення суддi на посаду може бути оскаржено та скасовано виключно з таких пiдстав:

     а) склад Вищої ради юстицiї, який ухвалив вiдповiдне рiшення, не мав повноважень його ухвалювати;

     б) рiшення не пiдписано членом Вищої ради юстицiї, який брав участь у його ухваленнi;

     в) рiшення не мiстить посилання на визначенi законом пiдстави вiдмови у внесеннi Президентовi України подання про призначення суддi на посаду або мотивiв, з яких Вища рада юстицiї прийшла до вiдповiдних висновкiв;

     4) рiшення Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України оскаржуються вiдповiдно до статтi 88 цього Закону.

Президент України П. ПОРОШЕНКО

м. Київ
2 червня 2016 року
N 1402-VIII

Copyright © 2021 НТФ «Інтес»
Всі права захищені.