ЗАКОН  УКРАЇНИ

Про судоустрiй i статус суддiв

Iз змiнами i доповненнями, внесеними
Бюджетним кодексом України
вiд 8 липня 2010 року N 2456-VI,
Законами України
вiд 2 грудня 2010 року N 2748-VI,
вiд 2 грудня 2010 року N 2756-VI,
вiд 23 грудня 2010 року N 2856-VI,
вiд 3 лютого 2011 року N 2982-VI,
вiд 8 липня 2011 року N 3668-VI,
вiд 20 жовтня 2011 року N 3932-VI,
iд 9 грудня 2011 року N 4094-VI,
вiд 9 грудня 2011 року N 4168-VI,
Кримiнальним процесуальним кодексом України
вiд 13 квiтня 2012 року N 4651-VI,
Законами України
вiд 13 квiтня 2012 року N 4652-VI,
вiд 24 квiтня 2012 року N 4661-VI,
вiд 17 травня 2012 року N 4711-VI,
вiд 24 травня 2012 року N 4847-VI,
вiд 5 червня 2012 року N 4874-VI,
вiд 4 липня 2012 року N 5041-VI,
вiд 18 вересня 2012 року N 5288-VI,
вiд 2 жовтня 2012 року N 5314-VI,
вiд 14 травня 2013 року N 224-VII,
вiд 2 липня 2013 року N 373-VII,
вiд 19 грудня 2013 року N 716-VII,
вiд 16 сiчня 2014 року N 721-VII
(змiни, внесенi Законом України вiд 16 сiчня 2014 року N 721-VII, втратили чиннiсть
у зв'язку з втратою чинностi Законом України вiд 16 сiчня 2014 року N 721-VII
згiдно iз Законом України вiд 28 сiчня 2014 року N 732-VII),
вiд 23 лютого 2014 року N 767-VII,
вiд 23 лютого 2014 року N 769-VII,
вiд 14 березня 2014 року N 887-VII,
вiд 27 березня 2014 року N 1166-VII,
вiд 8 квiтня 2014 року N 1188-VII,
вiд 16 вересня 2014 року N 1682-VII,
вiд 14 жовтня 2014 року N 1697-VII,
вiд 14 жовтня 2014 року N 1700-VII
(змiни, внесенi Законом України вiд 14 жовтня 2014 року N 1700-VII,
вводяться в дiю з 26 квiтня 2015 року),
вiд 28 грудня 2014 року N 76-VIII,
вiд 12 лютого 2015 року N 192-VIII
(Законом України вiд 12 лютого 2015 року N 192-VIII
цей Закон викладено у новiй редакцiї),
вiд 2 березня 2015 року N 213-VIII,
вiд 2 липня 2015 року N 580-VIII,
вiд 10 листопада 2015 року N 766-VIII,
вiд 10 грудня 2015 року N 889-VIII,
вiд 24 грудня 2015 року N 911-VIII

     Цей Закон визначає органiзацiю судової влади та здiйснення правосуддя в Українi, що функцiонує на засадах верховенства права вiдповiдно до європейських стандартiв i забезпечує право кожного на справедливий суд.

Роздiл I
ЗАСАДИ ОРГАНIЗАЦIЇ СУДОВОЇ ВЛАДИ

     Стаття 1. Судова влада

     1. Судова влада в Українi вiдповiдно до конституцiйних засад подiлу влади здiйснюється незалежними та безстороннiми судами, утвореними згiдно iз законом.

     2. Судову владу реалiзовують професiйнi суддi та, у визначених законом випадках, народнi засiдателi i присяжнi шляхом здiйснення правосуддя в рамках вiдповiдних судових процедур.

     3. Судочинство здiйснюється Конституцiйним Судом України та судами загальної юрисдикцiї.

     Стаття 2. Завдання суду

     1. Суд, здiйснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до iнших прав i свобод, гарантованих Конституцiєю i законами України, а також мiжнародними договорами, згода на обов'язковiсть яких надана Верховною Радою України.

     Стаття 3. Судова система України

     1. Суди загальної юрисдикцiї утворюють єдину систему. Конституцiйний Суд України є єдиним органом конституцiйної юрисдикцiї в Українi.

     2. Створення надзвичайних та особливих судiв не допускається.

     3. Порядок органiзацiї, дiяльностi Конституцiйного Суду України та статус суддi Конституцiйного Суду України встановлюються Конституцiєю України та Законом України "Про Конституцiйний Суд України".

     4. Суд як державний орган має печатку iз зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням.

     Стаття 4. Законодавство про судоустрiй i статус суддiв

     1. Судоустрiй i статус суддiв в Українi визначаються Конституцiєю України, цим Законом та iншими законами України.

     Стаття 5. Здiйснення правосуддя

     1. Правосуддя в Українi здiйснюється виключно судами. Делегування функцiй судiв, а також привласнення цих функцiй iншими органами чи посадовими особами не допускається.

     2. Особи, якi привласнили функцiї суду, несуть вiдповiдальнiсть, установлену законом.

     3. Народ бере участь у здiйсненнi правосуддя через народних засiдателiв i присяжних.

     Стаття 6. Незалежнiсть судiв

     1. Здiйснюючи правосуддя, суди є незалежними вiд будь-якого незаконного впливу. Суди здiйснюють правосуддя на основi Конституцiї i законiв України та на засадах верховенства права.

     2. Звернення до суду громадян, органiзацiй чи посадових осiб, якi вiдповiдно до закону не є учасниками судового процесу, з приводу розгляду конкретних справ судом не розглядаються, якщо iнше не передбачено законом.

     3. Втручання у здiйснення правосуддя, вплив на суд або суддiв у будь-який спосiб, неповага до суду чи суддiв, збирання, зберiгання, використання i поширення iнформацiї усно, письмово або в iнший спосiб з метою впливу на безстороннiсть суду забороняється i тягне за собою вiдповiдальнiсть, установлену законом.

     4. Для вирiшення питань внутрiшньої дiяльностi судiв вiдповiдно до цього Закону дiє суддiвське самоврядування.

     Стаття 7. Право на справедливий суд

     1. Кожному гарантується захист його прав, свобод та iнтересiв у розумнi строки незалежним, безстороннiм i справедливим судом, утвореним вiдповiдно до закону.

     2. Iноземцi, особи без громадянства та iноземнi юридичнi особи мають право на судовий захист в Українi нарiвнi з громадянами i юридичними особами України.

     3. Судова система забезпечує доступнiсть правосуддя для кожної особи вiдповiдно до Конституцiї та в порядку, встановленому законами України.

     Стаття 8. Право на повноважний суд

     1. Нiхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в судi, до пiдсудностi якого вона вiднесена процесуальним законом.

     2. Суддя розглядає справи, одержанi згiдно з порядком розподiлу судових справ, установленим вiдповiдно до закону. На розподiл судових справ мiж суддями не може впливати бажання суддi чи будь-яких iнших осiб.

     Стаття 9. Рiвнiсть перед законом i судом

     1. Правосуддя в Українi здiйснюється на засадах рiвностi всiх учасникiв судового процесу перед законом i судом незалежно вiд раси, кольору шкiри, полiтичних, релiгiйних та iнших переконань, статi, етнiчного та соцiального походження, майнового стану, мiсця проживання, мовних та iнших ознак.

     2. Суд створює такi умови, за яких кожному учаснику судового процесу гарантується рiвнiсть у реалiзацiї наданих процесуальних прав та у виконаннi процесуальних обов'язкiв, передбачених процесуальним законом.

     Стаття 10. Правова допомога при реалiзацiї права на справедливий суд

     1. Кожен має право на правову допомогу. У випадках, визначених законом, ця допомога надається безоплатно.

     2. Кожен є вiльним у виборi захисника своїх прав. Порядок та умови надання правової допомоги визначаються законом.

     3. Для забезпечення права на захист вiд обвинувачення та надання правової допомоги при вирiшеннi справ у судах в Українi дiє адвокатура.

     4. Витрати на правову допомогу учасникiв судового процесу вiдшкодовуються в порядку та розмiрi, визначених законом.

     Стаття 11. Гласнiсть i вiдкритiсть судового процесу

     1. Судовi рiшення, судовi засiдання та iнформацiя щодо справ, якi розглядаються судом, є вiдкритими, крiм випадкiв, установлених законом. Нiхто не може бути обмежений у правi на отримання в судi усної або письмової iнформацiї про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа має право на вiльний доступ до судового рiшення в порядку, встановленому законом.

     2. Iнформацiя про суд, який розглядає справу, сторони спору та предмет позову, дату надходження позовної заяви, апеляцiйної, касацiйної скарги, заяви про перегляд судового рiшення, стадiї розгляду справи, мiсце, дату i час судового засiдання, рух справи з одного суду до iншого є вiдкритою та пiдлягає невiдкладному оприлюдненню на офiцiйному веб-сайтi судової влади України, крiм випадкiв, установлених законом.

     3. Розгляд справ у судах вiдбувається вiдкрито, крiм випадкiв, установлених законом. У вiдкритому судовому засiданнi мають право бути присутнiми будь-якi особи. У разi вчинення особою дiй, що свiдчать про неповагу до суду або учасникiв судового процесу, така особа за вмотивованим рiшенням суду може бути видалена iз зали судового засiдання.

     Учасники судового процесу, iншi особи, присутнi у залi судового засiдання, представники засобiв масової iнформацiї можуть проводити в залi судового засiдання фотозйомку, вiдео- та аудiозапис з використанням портативних вiдео- та аудiотехнiчних засобiв без отримання окремого дозволу суду, але з урахуванням обмежень, установлених законом. Трансляцiя судового засiдання здiйснюється з дозволу суду. Проведення в залi судового засiдання фотозйомки, вiдеозапису, а також трансляцiя судового засiдання повиннi здiйснюватися без створення перешкод у веденнi засiдання та здiйсненнi учасниками судового процесу їхнiх процесуальних прав.

     4. Розгляд справи у закритому судовому засiданнi допускається за вмотивованим рiшенням суду виключно у випадках, передбачених законом.

     5. При розглядi справ перебiг судового процесу фiксується технiчними засобами в порядку, встановленому законом.

     6. Учасникам судового процесу на пiдставi рiшення суду забезпечується можливiсть брати участь у судовому засiданнi в режимi вiдеоконференцiї у порядку, встановленому законом. Обов'язок забезпечити проведення вiдеоконференцiї покладається на суд, який отримав судове рiшення про проведення вiдеоконференцiї, незалежно вiд спецiалiзацiї та iнстанцiї суду, який прийняв таке рiшення.

     7. Судовi засiдання проводяться виключно в спецiально обладнаному для цього примiщеннi суду - залi засiдань, яке придатне для розмiщення сторiн та iнших учасникiв судового процесу i дає змогу реалiзувати наданi їм процесуальнi права i виконувати процесуальнi обов'язки, передбаченi законом.

     Стаття 12. Мова судочинства i дiловодства в судах

     1. Судочинство i дiловодство в судах України провадиться державною мовою.

     2. Суди забезпечують рiвнiсть прав громадян у судовому процесi за мовною ознакою.

     3. Суди використовують державну мову в процесi судочинства та гарантують право громадян на використання ними в судовому процесi рiдної мови або мови, якою вони володiють.

     Стаття 13. Обов'язковiсть судових рiшень

     1. Судове рiшення, яким закiнчується розгляд справи в судi, ухвалюється iменем України.

     2. Судовi рiшення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всiма органами державної влади, органами мiсцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фiзичними i юридичними особами та їх об'єднаннями на всiй територiї України. Обов'язковiсть урахування (преюдицiйнiсть) судових рiшень для iнших судiв визначається законом.

     3. Невиконання судових рiшень має наслiдком юридичну вiдповiдальнiсть, установлену законом.

     4. Висновки щодо застосування норм права, викладенi у постановах Верховного Суду України, є обов'язковими для всiх суб'єктiв владних повноважень, якi застосовують у своїй дiяльностi нормативно-правовий акт, що мiстить вiдповiдну норму права.

     5. Висновки щодо застосування норм права, викладенi у постановах Верховного Суду України, враховуються iншими судами загальної юрисдикцiї при застосуваннi таких норм права. Суд має право вiдступити вiд правової позицiї, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням вiдповiдних мотивiв.

     6. Судовi рiшення iнших держав, рiшення мiжнародних арбiтражiв, рiшення мiжнародних судових установ та аналогiчнi рiшення iнших мiжнародних органiзацiй щодо вирiшення спорiв є обов'язковими до виконання на територiї України за умов, визначених законом, а також вiдповiдно до мiжнародних договорiв, згода на обов'язковiсть яких надана Верховною Радою України.

     Стаття 14. Право на оскарження судового рiшення

     1. Учасники судового процесу та iншi особи у випадках i порядку, встановлених законом, мають право на апеляцiйне та касацiйне оскарження судового рiшення, а також на перегляд справи Верховним Судом України.

     Стаття 15. Склад суду та його визначення

     1. Справи в судах розглядаються суддею одноособово, а у випадках, визначених процесуальним законом, - колегiєю суддiв, а також за участю народних засiдателiв i присяжних.

     2. Суддя, який розглядає справу одноособово, дiє як суд.

     3. У судах загальної юрисдикцiї функцiонує автоматизована система документообiгу суду.

     4. Визначення суддi або колегiї суддiв для розгляду конкретної справи здiйснюється автоматизованою системою документообiгу суду пiд час реєстрацiї вiдповiдних документiв, а також в iнших випадках визначення складу суду на будь-якiй стадiї судового процесу, за принципом випадковостi та в хронологiчному порядку надходження справ.

     Справи розподiляються з урахуванням спецiалiзацiї суддiв, навантаження кожного суддi, заборони брати участь у переглядi рiшень для суддi, який брав участь в ухваленнi судового рiшення, про перегляд якого порушується питання, перебування суддiв у вiдпустцi, на лiкарняному, у вiдрядженнi, закiнчення термiну повноважень суддi, а також в iнших передбачених законом випадках, у яких суддя не може здiйснювати правосуддя або брати участь у розглядi судових справ.

     5. У разi розгляду справи за участю присяжних i народних засiдателiв їх персональний склад визначається за допомогою автоматизованої системи.

     6. Не розподiляються конкретному суддi судовi справи, що надiйшли:

     1) за два мiсяцi до закiнчення повноважень суддi;

     2) за чотирнадцять днiв, якщо iнше не встановлено зборами суддiв вiдповiдного суду, до початку вiдпустки (якщо її тривалiсть становить не менше чотирнадцяти календарних днiв);

     3) за три робочi днi до початку вiдпустки, якщо її тривалiсть становить менше чотирнадцяти календарних днiв;

     4) у перiод вiдпустки суддi;

     5) за один робочий день до вiдрядження (за три робочi днi - якщо тривалiсть вiдрядження становить бiльше семи календарних днiв) та в днi перебування суддi у вiдрядженнi;

     6) пiд час тимчасової непрацездатностi суддi;

     7) у перiод вiдрядження суддi;

     8) в iнших передбачених законом випадках, у яких суддя не може здiйснювати правосуддя або брати участь у розглядi судових справ.

     7. Невирiшенi судовi справи за вмотивованим розпорядженням керiвника апарату суду, що додається до матерiалiв справи, передаються для повторного автоматизованого розподiлу виключно у разi, коли суддя (суддi) у передбачених законом випадках не може продовжувати розгляд справи. Якщо суд розглядав справу колегiально, то повторний автоматизований розподiл вiдбувається для визначення суддi (суддiв) з метою замiни суддi або суддiв, що вибули.

     8. Збори суддiв вiдповiдного суду мають право зменшити навантаження щодо розгляду справ на суддiв, якi обiймають адмiнiстративнi посади в судi, але не бiльше нiж на шiстдесят вiдсоткiв порiвняно з навантаженням iнших суддiв.

     9. Вiдомостi про результати розподiлу зберiгаються в автоматизованiй системi документообiгу суду та мають бути захищенi вiд несанкцiонованого доступу.

     Результати автоматизованого розподiлу справи та повторного розподiлу (повторних розподiлiв) справи (у разi його (їх) проведення) оформлюються протоколом, який пiдписується уповноваженими особами апарату суду та додається до матерiалiв справи.

     Несанкцiоноване втручання в роботу автоматизованої системи документообiгу суду та в розподiл справ мiж суддями тягне за собою вiдповiдальнiсть, установлену законом.

     10. Автоматизована система документообiгу суду не застосовується для визначення суддi (складу колегiї суддiв, якщо справа розглядається колегiально) для розгляду конкретної справи виключно у разi настання обставин, якi об'єктивно унеможливили її функцiонування та тривають понад п'ять робочих днiв. Особливостi розподiлу судових справ у таких випадках визначаються Положенням про автоматизовану систему документообiгу суду.

     11. Положення про автоматизовану систему документообiгу суду затверджується Радою суддiв України за погодженням з Державною судовою адмiнiстрацiєю України.

     Стаття 16. Символи судової влади

     1. Символами судової влади є державнi символи України - Державний Герб України i Державний Прапор України.

     2. Суддя здiйснює правосуддя в мантiї та з нагрудним знаком. Зразки мантiї та нагрудного знака затверджуються Радою суддiв України.

Роздiл II
СУДИ ЗАГАЛЬНОЇ ЮРИСДИКЦIЇ

Глава 1. Органiзацiйнi основи системи судiв загальної юрисдикцiї

     Стаття 17. Система судiв загальної юрисдикцiї

     1. Система судiв загальної юрисдикцiї вiдповiдно до Конституцiї України будується за принципами територiальностi, спецiалiзацiї та iнстанцiйностi.

     2. Систему судiв загальної юрисдикцiї складають:

     1) мiсцевi суди;

     2) апеляцiйнi суди;

     3) вищi спецiалiзованi суди;

     4) Верховний Суд України.

     3. Найвищим судовим органом у системi судiв загальної юрисдикцiї є Верховний Суд України. Вищими судовими органами спецiалiзованих судiв є вiдповiднi вищi спецiалiзованi суди.

     4. Єднiсть системи судiв загальної юрисдикцiї забезпечується:

     єдиними засадами органiзацiї та дiяльностi судiв;

     єдиним статусом суддiв;

     обов'язковiстю для всiх судiв правил судочинства, визначених законом;

     єднiстю судової практики;

     обов'язковiстю виконання на територiї України судових рiшень;

     єдиним порядком органiзацiйного забезпечення дiяльностi судiв;

     фiнансуванням судiв виключно з Державного бюджету України;

     вирiшенням питань внутрiшньої дiяльностi судiв органами суддiвського самоврядування.

     Стаття 18. Спецiалiзацiя судiв загальної юрисдикцiї

     1. Суди загальної юрисдикцiї спецiалiзуються на розглядi цивiльних, кримiнальних, господарських, адмiнiстративних справ, а також справ про адмiнiстративнi правопорушення.

     2. У судах загальної юрисдикцiї за рiшенням зборiв суддiв вiдповiдного суду може запроваджуватися спецiалiзацiя суддiв з розгляду конкретних категорiй справ.

     3. У мiсцевих загальних судах та апеляцiйних судах дiє спецiалiзацiя iз здiйснення кримiнального провадження щодо неповнолiтнiх.

     Суддi (суддя), уповноваженi здiйснювати кримiнальне провадження щодо неповнолiтнiх, обираються з числа суддiв вiдповiдного суду зборами суддiв цього суду за пропозицiєю голови суду або за пропозицiєю будь-якого суддi цього суду, якщо пропозицiя голови суду не була пiдтримана, на строк не бiльше трьох рокiв i можуть бути переобранi повторно. Кiлькiсть суддiв, уповноважених здiйснювати кримiнальне провадження щодо неповнолiтнiх, визначається окремо для кожного суду зборами суддiв цього суду. Суддею, уповноваженим здiйснювати кримiнальне провадження щодо неповнолiтнiх, може бути обрано суддю зi стажем роботи суддею не менше десяти рокiв, досвiдом здiйснення кримiнального провадження в судi i високими морально-дiловими та професiйними якостями. У разi вiдсутностi в судi суддiв з необхiдним стажем роботи суддя, уповноважений здiйснювати кримiнальне провадження щодо неповнолiтнiх, обирається з числа суддiв, якi мають найбiльший стаж роботи на посадi суддi.

     Суддi, уповноваженi здiйснювати кримiнальне провадження щодо неповнолiтнiх, не звiльняються вiд виконання обов'язкiв суддi вiдповiдної iнстанцiї, проте здiйснення ними таких повноважень ураховується при розподiлi судових справ та має прiоритетне значення.

     Стаття 19. Порядок утворення i лiквiдацiї судiв загальної юрисдикцiї

     1. Суди загальної юрисдикцiї утворюються, у тому числi шляхом реорганiзацiї, та лiквiдовуються Президентом України на пiдставi пропозицiї Державної судової адмiнiстрацiї України.

     2. Мiсцезнаходження, територiальна юрисдикцiя i статус суду визначаються з урахуванням принципiв територiальностi, спецiалiзацiї та iнстанцiйностi.

     3. Пiдставами для утворення чи лiквiдацiї суду є змiна визначеної цим Законом системи судiв, потреба полiпшити доступнiсть правосуддя, необхiднiсть оптимiзацiї видаткiв державного бюджету або змiна адмiнiстративно-територiального устрою.

     Утворення суду може вiдбуватися шляхом створення нового суду або реорганiзацiї (злиття, подiлу) судiв.

     4. Кiлькiсть суддiв у судi загальної юрисдикцiї визначає Державна судова адмiнiстрацiя України за погодженням з Радою суддiв України з урахуванням судового навантаження та в межах видаткiв, передбачених у Державному бюджетi України на утримання судiв та оплату працi суддiв.

     Кiлькiсть суддiв у Верховному Судi України встановлюється цим Законом.

     Стаття 20. Порядок обрання суддiв на адмiнiстративнi посади та звiльнення з цих посад

     1. Адмiнiстративними посадами в судi вважаються посади голови суду та заступника (заступникiв) голови суду.

     2. Голова мiсцевого суду, його заступник, голова апеляцiйного суду, його заступники, голова вищого спецiалiзованого суду, його заступники обираються на посади зборами суддiв вiдповiдного суду iз числа суддiв цього суду.

     Голова мiсцевого суду, його заступник, голова апеляцiйного суду, його заступники, голова вищого спецiалiзованого суду, його заступники обираються на посади строком на два роки, але не бiльш як на строк повноважень суддi, шляхом таємного голосування бiльшiстю вiд кiлькостi суддiв, якi працюють у вiдповiдному судi.

     Голова мiсцевого суду, його заступник, голова апеляцiйного суду, його заступники, голова вищого спецiалiзованого суду, його заступники можуть бути достроково звiльненi з посади за iнiцiативою не менш як однiєї третьої вiд загальної кiлькостi суддiв вiдповiдного суду шляхом таємного голосування не менш як двома третинами суддiв, якi працюють у вiдповiдному судi.

     Звiльнення з посади суддi, а також закiнчення строку, на який суддю обрано на адмiнiстративну посаду в судi, припиняє його повноваження на адмiнiстративнiй посадi.

     3. Голова Верховного Суду України та його заступники обираються на посаду та звiльняються з посади Пленумом Верховного Суду України у порядку, встановленому цим Законом.

     4. Суддя, обраний на адмiнiстративну посаду у порядку, визначеному цiєю статтею, не може обiймати одну адмiнiстративну посаду вiдповiдного суду бiльш як два строки поспiль.

     5. У судi, кiлькiсть суддiв в якому перевищує десять суддiв, може бути обраний один заступник голови суду, а у судi, кiлькiсть суддiв в якому перевищує тридцять суддiв, - не бiльше двох заступникiв голови суду.

     6. Обрання суддi на адмiнiстративну посаду без додержання вимог цього Закону не допускається.

     7. Перебування суддi на адмiнiстративнiй посадi в судi не звiльняє його вiд здiйснення повноважень суддi вiдповiдного суду, передбачених цим Законом.

Глава 2. Мiсцевi суди

     Стаття 21. Види i склад мiсцевих судiв

     1. Мiсцевими загальними судами є районнi, мiжрайоннi, районнi у мiстах, мiськi та мiськрайоннi суди.

     2. Мiсцевими господарськими судами є господарськi суди Автономної Республiки Крим, областей, мiст Києва та Севастополя.

     3. Мiсцевими адмiнiстративними судами є окружнi адмiнiстративнi суди, а також iншi суди, передбаченi процесуальним законом.

     4. Мiсцевий суд складається з суддiв мiсцевого суду, з числа яких обирається голова суду та, у передбачених законом випадках, заступник або заступники голови суду.

     5. З числа суддiв мiсцевого загального суду обираються слiдчi суддi (суддя), якi здiйснюють повноваження з судового контролю за дотриманням прав, свобод та iнтересiв осiб у кримiнальному провадженнi в порядку, передбаченому процесуальним законом. Кiлькiсть слiдчих суддiв визначається окремо для кожного суду зборами суддiв цього суду. Слiдчi суддi (суддя) обираються зборами суддiв цього суду за пропозицiєю голови суду або за пропозицiєю будь-якого суддi цього суду, якщо пропозицiя голови суду не була пiдтримана, на строк не бiльше трьох рокiв i можуть бути переобранi повторно. До обрання слiдчого суддi вiдповiдного суду його повноваження здiйснює найстарший за вiком суддя цього суду. Слiдчий суддя не звiльняється вiд виконання обов'язкiв суддi першої iнстанцiї, проте здiйснення ним повноважень iз судового контролю за дотриманням прав, свобод та iнтересiв осiб у кримiнальному провадженнi враховується при розподiлi судових справ та має прiоритетне значення.

     Стаття 22. Повноваження мiсцевого суду

     1. Мiсцевий суд є судом першої iнстанцiї i здiйснює правосуддя у порядку, встановленому процесуальним законом.

     2. Мiсцевi загальнi суди розглядають цивiльнi, кримiнальнi, адмiнiстративнi справи, а також справи про адмiнiстративнi правопорушення у випадках та порядку, передбачених процесуальним законом.

     3. Мiсцевi господарськi суди розглядають справи, що виникають iз господарських правовiдносин, а також iншi справи, вiднесенi законом до їх пiдсудностi.

     4. Мiсцевi адмiнiстративнi суди розглядають справи адмiнiстративної юрисдикцiї (адмiнiстративнi справи).

     5. Пiдсуднiсть окремих категорiй справ мiсцевим судам, а також порядок їх розгляду визначаються законом.

     Стаття 23. Суддя мiсцевого суду

     1. Суддя мiсцевого суду здiйснює судочинство в порядку, встановленому процесуальним законом, а також iншi повноваження, визначенi законом.

     Стаття 24. Голова мiсцевого суду

     1. Голова мiсцевого суду:

     1) представляє суд як орган державної влади у зносинах з iншими органами державної влади, органами мiсцевого самоврядування, фiзичними та юридичними особами;

     2) визначає адмiнiстративнi повноваження заступника голови мiсцевого суду;

     3) контролює ефективнiсть дiяльностi апарату суду, вносить керiвниковi територiального управлiння Державної судової адмiнiстрацiї України подання про призначення на посаду керiвника апарату суду, заступника керiвника апарату суду та про звiльнення їх з посад, а також про застосування до керiвника апарату суду, його заступника заохочення або накладення дисциплiнарного стягнення вiдповiдно до законодавства;

     4) видає на пiдставi акта про призначення (обрання) суддею чи звiльнення суддi з посади вiдповiдний наказ;

     5) повiдомляє Вищу квалiфiкацiйну комiсiю суддiв України та Державну судову адмiнiстрацiю України, а також через веб-портал судової влади про наявнiсть вакантних посад суддiв у судi у триденний строк з дня їх утворення;

     6) забезпечує виконання рiшень зборiв суддiв мiсцевого суду;

     7) органiзовує ведення в судi судової статистики та iнформацiйно-аналiтичне забезпечення суддiв з метою пiдвищення якостi судочинства;

     8) сприяє виконанню вимог щодо пiдвищення квалiфiкацiї суддiв мiсцевого суду;

     9) вносить на розгляд зборiв суду пропозицiї щодо кiлькостi та персонального складу слiдчих суддiв;

     10) здiйснює iншi повноваження, визначенi законом.

     2. Голова мiсцевого суду з питань, що належать до його адмiнiстративних повноважень, видає накази i розпорядження.

     3. У разi вiдсутностi голови мiсцевого суду його адмiнiстративнi повноваження здiйснює один iз заступникiв голови суду за визначенням голови суду, за вiдсутностi такого визначення - заступник голови суду, який має бiльший стаж роботи на посадi суддi, а в разi вiдсутностi заступника голови суду - суддя цього суду, який має бiльший стаж роботи на посадi суддi.

     Стаття 25. Заступник голови мiсцевого суду

     1. Заступник голови мiсцевого суду здiйснює адмiнiстративнi повноваження, визначенi головою суду.

Глава 3. Апеляцiйнi суди

     Стаття 26. Види i склад апеляцiйних судiв

     1. У системi судiв загальної юрисдикцiї дiють апеляцiйнi суди як суди апеляцiйної iнстанцiї з розгляду цивiльних i кримiнальних, господарських, адмiнiстративних справ, справ про адмiнiстративнi правопорушення.

     2. Апеляцiйними судами з розгляду цивiльних i кримiнальних справ, а також справ про адмiнiстративнi правопорушення є апеляцiйнi суди, якi утворюються вiдповiдно до указу Президента України в апеляцiйних округах.

     3. Апеляцiйними судами з розгляду господарських справ, апеляцiйними судами з розгляду адмiнiстративних справ є вiдповiдно апеляцiйнi господарськi суди та апеляцiйнi адмiнiстративнi суди, якi утворюються вiдповiдно до указу Президента України в апеляцiйних округах.

     4. Суддею апеляцiйного суду може бути суддя, який за результатами квалiфiкацiйного оцiнювання пiдтвердив здатнiсть здiйснювати правосуддя в апеляцiйному судi, має досвiд роботи суддею не менше п'яти рокiв або має науковий ступiнь, отриманий до призначення на посаду суддi, та стаж наукової дiяльностi у галузi права або науково-педагогiчної дiяльностi у галузi права у вищому навчальному закладi або вищих навчальних закладах, що здiйснюють пiдготовку фахiвцiв освiтнього ступеня "магiстр", до призначення на посаду суддi не менше десяти рокiв.

     5. У складi апеляцiйного суду можуть утворюватися судовi палати з розгляду окремих категорiй справ. Судову палату очолює секретар судової палати, який обирається з числа суддiв цього суду строком на два роки. Суддя не може бути секретарем судової палати у вiдповiдному судi бiльш як два строки поспiль. Рiшення про утворення судової палати, її склад, а також про обрання секретаря судової палати приймаються зборами суддiв апеляцiйного суду за пропозицiєю голови суду. Секретар судової палати органiзовує роботу вiдповiдної палати, контролює здiйснення аналiзу та узагальнення судової практики у справах, вiднесених до компетенцiї палати, iнформує збори суддiв апеляцiйного суду про дiяльнiсть судової палати.

     Стаття 27. Повноваження апеляцiйного суду

     1. Апеляцiйний суд:

     1) здiйснює правосуддя у порядку, встановленому процесуальним законом;

     2) у випадках, передбачених процесуальним законом, розглядає справи вiдповiдної судової юрисдикцiї як суд першої iнстанцiї;

     3) аналiзує судову статистику, вивчає та узагальнює судову практику, iнформує про результати узагальнення судової практики вiдповiднi мiсцевi суди, а також суди вищого рiвня;

     4) надає мiсцевим судам методичну допомогу в застосуваннi законодавства;

     5) здiйснює iншi повноваження, визначенi законом.

     Стаття 28. Суддя апеляцiйного суду

     1. Суддя апеляцiйного суду здiйснює судочинство в порядку, встановленому процесуальним законом, а також iншi повноваження, визначенi законом.

     Стаття 29. Голова апеляцiйного суду

     1. Голова апеляцiйного суду:

     1) представляє суд як орган державної влади у зносинах з iншими органами державної влади, органами мiсцевого самоврядування, фiзичними та юридичними особами;

     2) визначає адмiнiстративнi повноваження заступникiв голови апеляцiйного суду;

     3) контролює ефективнiсть дiяльностi апарату суду, вносить Головi Державної судової адмiнiстрацiї України подання про призначення на посади керiвника апарату суду, заступника керiвника апарату суду та про звiльнення їх з посад, а також про застосування до керiвника апарату суду, його заступника заохочення або накладення дисциплiнарного стягнення вiдповiдно до законодавства;

     4) видає на пiдставi акта про обрання на посаду суддi чи звiльнення суддi з посади вiдповiдний наказ;

     5) повiдомляє Вищу квалiфiкацiйну комiсiю суддiв України та Державну судову адмiнiстрацiю України, а також через веб-портал судової влади про наявнiсть вакантних посад суддiв у апеляцiйному судi у триденний строк з дня їх утворення;

     6) забезпечує виконання рiшень зборiв суддiв апеляцiйного суду;

     7) органiзовує ведення та аналiз судової статистики, органiзовує вивчення та узагальнення судової практики, iнформацiйно-аналiтичне забезпечення суддiв з метою пiдвищення якостi судочинства;

     8) сприяє виконанню вимог щодо пiдтримання квалiфiкацiї суддiв апеляцiйного суду та пiдвищення їхнього професiйного рiвня;

     9) здiйснює повноваження слiдчого суддi та призначає з числа суддiв апеляцiйного суду суддiв (суддю) для здiйснення таких повноважень у випадках, передбачених процесуальним законом;

     10) здiйснює iншi повноваження, визначенi законом.

     2. Голова апеляцiйного суду з питань, що належать до його адмiнiстративних повноважень, видає накази i розпорядження.

     3. У разi вiдсутностi голови апеляцiйного суду його адмiнiстративнi повноваження здiйснює один iз заступникiв голови суду за визначенням голови суду, за вiдсутностi такого визначення - заступник голови суду, який має бiльший стаж роботи на посадi суддi, а в разi вiдсутностi заступника голови суду - суддя цього суду, який має бiльший стаж роботи на посадi суддi.

     Стаття 30. Заступник голови апеляцiйного суду

     1. Заступник голови апеляцiйного суду здiйснює адмiнiстративнi повноваження, визначенi головою суду.

Глава 4. Вищi спецiалiзованi суди

     Стаття 31. Види i склад вищих спецiалiзованих судiв

     1. У системi судiв загальної юрисдикцiї дiють вищi спецiалiзованi суди як суди касацiйної iнстанцiї з розгляду цивiльних i кримiнальних, господарських, адмiнiстративних справ.

     2. Вищими спецiалiзованими судами є: Вищий спецiалiзований суд України з розгляду цивiльних i кримiнальних справ, Вищий господарський суд України, Вищий адмiнiстративний суд України.

     3. Суддею вищого спецiалiзованого суду може бути суддя, який за результатами квалiфiкацiйного оцiнювання пiдтвердив здатнiсть здiйснювати правосуддя у вищому спецiалiзованому судi, має досвiд роботи суддею не менше десяти рокiв або має науковий ступiнь, отриманий до призначення на посаду суддi, та стаж наукової дiяльностi у галузi права або науково-педагогiчної дiяльностi у галузi права у вищому навчальному закладi або вищих навчальних закладах, що здiйснюють пiдготовку фахiвцiв освiтнього ступеня "магiстр", до призначення на посаду суддi не менше десяти рокiв.

     4. У вищому спецiалiзованому судi утворюються палати з розгляду окремих категорiй справ. Судову палату очолює секретар судової палати, який обирається з числа суддiв цього суду строком на два роки. Суддя не може бути секретарем судової палати у вiдповiдному судi бiльш як два строки поспiль. Рiшення про утворення судової палати, її склад, а також про обрання секретаря судової палати приймаються зборами суддiв вищого спецiалiзованого суду за пропозицiєю голови суду. Секретар судової палати органiзовує роботу вiдповiдної палати, контролює здiйснення аналiзу та узагальнення судової практики у справах, вiднесених до компетенцiї палати, iнформує збори суддiв вищого спецiалiзованого суду про дiяльнiсть судової палати.

     5. У вищому спецiалiзованому судi дiє пленум вищого спецiалiзованого суду для вирiшення питань, визначених цим Законом. Склад i порядок дiяльностi пленуму вищого спецiалiзованого суду визначаються цим Законом.

     Стаття 32. Повноваження вищого спецiалiзованого суду

     1. Вищий спецiалiзований суд:

     1) здiйснює правосуддя у порядку, встановленому процесуальним законом;

     2) у випадках, передбачених процесуальним законом, розглядає справи вiдповiдної судової спецiалiзацiї як суд першої або апеляцiйної iнстанцiї;

     3) аналiзує судову статистику, вивчає та узагальнює судову практику;

     4) надає методичну допомогу судам нижчого рiвня з метою однакового застосування норм Конституцiї та законiв України у судовiй практицi на основi її узагальнення та аналiзу судової статистики; дає спецiалiзованим судам нижчого рiвня рекомендацiйнi роз'яснення з питань застосування законодавства щодо вирiшення справ вiдповiдної судової спецiалiзацiї;

     5) здiйснює iншi повноваження, визначенi законом.

     Стаття 33. Суддя вищого спецiалiзованого суду

     1. Суддя вищого спецiалiзованого суду здiйснює судочинство в порядку, встановленому процесуальним законом, а також iншi повноваження, визначенi законом.

     Стаття 34. Голова вищого спецiалiзованого суду

     1. Голова вищого спецiалiзованого суду:

     1) представляє суд та вiдповiднi спецiалiзованi суди як орган державної влади у зносинах з iншими органами державної влади, органами мiсцевого самоврядування, фiзичними та юридичними особами, а також iз судовими органами iнших держав та мiжнародними органiзацiями;

     2) визначає адмiнiстративнi повноваження заступникiв голови вищого спецiалiзованого суду;

     3) контролює ефективнiсть дiяльностi апарату суду, вносить Головi Державної судової адмiнiстрацiї України подання про призначення на посаду керiвника апарату суду, заступника керiвника апарату суду та про звiльнення їх з посад, а також про застосування до керiвника апарату суду, його заступника заохочення або накладення дисциплiнарного стягнення вiдповiдно до законодавства;

     4) видає на пiдставi акта про обрання на посаду суддi чи звiльнення суддi з посади вiдповiдний наказ;

     5) повiдомляє Вищу квалiфiкацiйну комiсiю суддiв України та Державну судову адмiнiстрацiю України, а також через веб-портал судової влади про наявнiсть вакантних посад суддiв у вищому спецiалiзованому судi у триденний строк з дня їх утворення;

     6) скликає пленум вищого спецiалiзованого суду; вносить на розгляд пленуму подання про призначення на посаду секретаря пленуму; вносить на розгляд пленуму питання та головує на його засiданнях;

     7) iнформує пленум вищого спецiалiзованого суду про стан правосуддя у вiдповiднiй судовiй спецiалiзацiї та практику вирiшення окремих категорiй справ;

     8) забезпечує виконання рiшень зборiв суддiв вищого спецiалiзованого суду;

     9) органiзовує ведення та аналiз судової статистики, вивчення та узагальнення судової практики, iнформацiйно-аналiтичне забезпечення суддiв з метою пiдвищення якостi судочинства;

     10) сприяє виконанню вимог щодо пiдтримання квалiфiкацiї суддiв вищого спецiалiзованого суду, пiдвищення їхнього професiйного рiвня;

     11) здiйснює iншi повноваження, визначенi законом.

     2. Голова вищого спецiалiзованого суду з питань, що належать до його адмiнiстративних повноважень, видає накази i розпорядження.

     3. У разi вiдсутностi голови вищого спецiалiзованого суду його адмiнiстративнi повноваження здiйснює один iз заступникiв голови суду за визначенням голови суду, за вiдсутностi такого визначення - заступник голови суду, який має бiльший стаж роботи на посадi суддi, а в разi вiдсутностi заступника голови суду - суддя цього суду, який має бiльший стаж роботи на посадi суддi.

     Стаття 35. Заступник голови вищого спецiалiзованого суду

     1. Заступник голови вищого спецiалiзованого суду здiйснює адмiнiстративнi повноваження, визначенi головою суду.

     Стаття 36. Пленум вищого спецiалiзованого суду

     1. Пленум вищого спецiалiзованого суду дiє у складi всiх суддiв вищого спецiалiзованого суду для вирiшення питань, вiднесених до його повноважень цим Законом.

     2. Пленум вищого спецiалiзованого суду:

     1) обирає за поданням голови вищого спецiалiзованого суду з числа суддiв вищого спецiалiзованого суду та увiльняє вiд обов'язкiв секретаря пленуму вищого спецiалiзованого суду;

     2) з метою забезпечення однакового застосування норм права при вирiшеннi окремих категорiй справ вiдповiдної судової спецiалiзацiї узагальнює практику застосування матерiального i процесуального законiв, систематизує та забезпечує оприлюднення правових позицiй вищого спецiалiзованого суду з посиланням на судовi рiшення, в яких вони були сформульованi;

     3) заслуховує iнформацiю про стан правосуддя у вiдповiднiй судовiй спецiалiзацiї та практику вирiшення окремих категорiй справ; заслуховує iнформацiю голови та заступникiв голови вищого спецiалiзованого суду про їх дiяльнiсть;

     4) приймає рiшення про звернення до Верховного Суду України про направлення конституцiйного подання щодо конституцiйностi законiв та iнших правових актiв Верховної Ради України, актiв Президента України, актiв Кабiнету Мiнiстрiв України, правових актiв Верховної Ради Автономної Республiки Крим та щодо офiцiйного тлумачення Конституцiї та законiв України;

     5) затверджує Регламент пленуму вищого спецiалiзованого суду;

     6) за результатами аналiзу судової статистики та узагальнення судової практики дає роз'яснення рекомендацiйного характеру з питань застосування спецiалiзованими судами законодавства при вирiшеннi справ вiдповiдної судової спецiалiзацiї;

     7) надає висновки щодо проектiв законодавчих актiв, якi стосуються судоустрою, судочинства, статусу суддiв, виконання судових рiшень та iнших питань, пов'язаних iз функцiонуванням судової системи України;

     8) затверджує положення про Науково-консультативну раду вищого спецiалiзованого суду та визначає її персональний склад;

     9) визначає персональний склад редакцiйної колегiї друкованого органу вищого спецiалiзованого суду;

     10) розглядає та вирiшує iншi питання, вiднесенi законом до його повноважень.

     3. Пленум вищого спецiалiзованого суду скликається головою вищого спецiалiзованого суду в разi потреби або на вимогу не менш як п'ятої частини вiд складу суддiв вищого спецiалiзованого суду, але не рiдше двох разiв на рiк. Про день i час скликання пленуму його учасники повiдомляються не пiзнiш як за п'ять робочих днiв до дня засiдання. У цей же строк надсилаються матерiали щодо питань, якi виносяться на розгляд пленуму.

     4. Засiдання пленуму вищого спецiалiзованого суду є повноважним за умови присутностi на ньому не менше двох третин вiд складу пленуму.

     5. На засiдання пленуму можуть бути запрошенi суддi судiв вiдповiдної спецiалiзацiї, представники органiв державної влади, наукових установ, громадських органiзацiй, засобiв масової iнформацiї та iншi особи.

     6. Постанови пленуму приймаються вiдкритим або таємним голосуванням бiльшiстю голосiв членiв пленуму, пiдписуються головуючим на засiданнi пленуму та секретарем пленуму i публiкуються в офiцiйному друкованому органi вищого спецiалiзованого суду та на веб-сайтi суду.

     7. Секретар пленуму вищого спецiалiзованого суду органiзовує роботу секретарiату пленуму, пiдготовку засiдань пленуму, забезпечує ведення протоколу та контролює виконання постанов, прийнятих пленумом вищого спецiалiзованого суду.

     Стаття 37. Науково-консультативна рада та офiцiйний друкований орган вищого спецiалiзованого суду

     1. Науково-консультативна рада утворюється при вищому спецiалiзованому судi з числа фахiвцiв у галузi права для розгляду проблемних питань застосування норм права, попереднього розгляду проектiв постанов вищого спецiалiзованого суду, пiдготовка яких потребує наукового забезпечення.

     2. Порядок органiзацiї та дiяльностi Науково-консультативної ради визначається положенням, що затверджується пленумом вищого спецiалiзованого суду.

     3. Вищий спецiалiзований суд має офiцiйний друкований орган, в якому публiкуються матерiали судової практики вищого спецiалiзованого суду та iнших судiв вiдповiдної судової спецiалiзацiї, матерiали з питань органiзацiї дiяльностi судiв вiдповiдної судової спецiалiзацiї та iншi матерiали.

     Офiцiйний друкований орган може видаватися в електронному виглядi.

Глава 5. Верховний Суд України

     Стаття 38. Верховний Суд України - найвищий судовий орган у системi судiв загальної юрисдикцiї

     1. Верховний Суд України є найвищим судовим органом у системi судiв загальної юрисдикцiї України, який забезпечує єднiсть судової практики у порядку та спосiб, визначенi процесуальним законом.

     2. Верховний Суд України:

     1) здiйснює правосуддя в порядку, встановленому процесуальним законом;

     2) здiйснює аналiз судової статистики, узагальнення судової практики;

     3) надає висновки щодо проектiв законодавчих актiв, якi стосуються судоустрою, судочинства, статусу суддiв, виконання судових рiшень та iнших питань, пов'язаних iз функцiонуванням судової системи України;

     4) надає висновок про наявнiсть чи вiдсутнiсть у дiяннях, у яких звинувачується Президент України, ознак державної зради або iншого злочину; вносить за зверненням Верховної Ради України письмове подання про неможливiсть виконання Президентом України своїх повноважень за станом здоров'я;

     5) звертається до Конституцiйного Суду України щодо конституцiйностi законiв, iнших правових актiв, а також щодо офiцiйного тлумачення Конституцiї та законiв України;

     6) забезпечує однакове застосування норм права судами рiзних спецiалiзацiй у порядку та спосiб, визначенi процесуальним законом;

     7) здiйснює iншi повноваження, визначенi законом.

     Стаття 39. Склад Верховного Суду України

     1. До складу Верховного Суду України входять сорок вiсiм суддiв, iз числа яких обираються Голова Верховного Суду України та заступники Голови Верховного Суду України.

     2. Суддею Верховного Суду України може бути суддя, який за результатами квалiфiкацiйного оцiнювання пiдтвердив здатнiсть здiйснювати правосуддя у найвищому судовому органi у системi судiв загальної юрисдикцiї України, має досвiд роботи суддею не менше п'ятнадцяти рокiв або має науковий ступiнь, отриманий до призначення на посаду суддi, та стаж наукової дiяльностi у галузi права або науково-педагогiчної дiяльностi у галузi права у вищому навчальному закладi або вищих навчальних закладах, що здiйснюють пiдготовку фахiвцiв освiтнього ступеня "магiстр", до призначення на посаду суддi не менше п'ятнадцяти рокiв.

     3. У Верховному Судi України дiють:

     1) Судова палата в адмiнiстративних справах;

     2) Судова палата у господарських справах;

     3) Судова палата у кримiнальних справах;

     4) Судова палата у цивiльних справах.

     До складу судової палати входять суддi вiдповiдної спецiалiзацiї (адмiнiстративної, господарської, кримiнальної, цивiльної).

     4. У Верховному Судi України дiє Пленум Верховного Суду України для вирiшення питань, визначених Конституцiєю України та цим Законом. Склад i порядок дiяльностi Пленуму Верховного Суду України визначаються цим Законом.

     Стаття 40. Суддя Верховного Суду України

     1. Суддя Верховного Суду України:

     1) здiйснює судочинство в порядку, встановленому процесуальним законом;

     2) бере участь у розглядi питань, що виносяться на засiдання Пленуму Верховного Суду України;

     3) аналiзує судову практику, бере участь у її узагальненнi;

     4) здiйснює iншi повноваження, визначенi законом.

     Стаття 41. Голова Верховного Суду України

     1. Голова Верховного Суду України:

     1) представляє суд як орган державної влади та систему судiв загальної юрисдикцiї у зносинах з iншими органами державної влади, органами мiсцевого самоврядування, фiзичними та юридичними особами, а також iз судовими органами iнших держав та мiжнародними органiзацiями;

     2) визначає адмiнiстративнi повноваження заступникiв Голови Верховного Суду України;

     3) скликає Пленум Верховного Суду України; вносить на розгляд Пленуму подання щодо призначення на посаду секретаря Пленуму та секретарiв палат; виносить на розгляд Пленуму питання та головує на його засiданнях;

     4) видає на пiдставi акта про обрання на посаду суддi Верховного Суду України або звiльнення суддi з посади вiдповiдний наказ;

     5) повiдомляє Вищу квалiфiкацiйну комiсiю суддiв України, а також через веб-портал судової влади про наявнiсть вакантних посад суддiв у Верховному Судi України у триденний строк з дня їх утворення;

     6) контролює ефективнiсть дiяльностi апарату суду, вносить Головi Державної судової адмiнiстрацiї України подання про призначення на посаду керiвника апарату суду, заступника керiвника апарату суду та про звiльнення їх з посад, а також про застосування до керiвника апарату суду, його заступника заохочення або накладення дисциплiнарного стягнення вiдповiдно до законодавства;

     7) iнформує Пленум Верховного Суду України про дiяльнiсть Верховного Суду України;

     8) здiйснює iншi повноваження, визначенi законом.

     2. Голова Верховного Суду України з питань, що належать до його адмiнiстративних повноважень, видає накази i розпорядження.

     3. Голова Верховного Суду України за посадою входить до складу Вищої ради юстицiї.

     4. У разi вiдсутностi Голови Верховного Суду України його адмiнiстративнi повноваження здiйснює один iз заступникiв Голови Верховного Суду України за його визначенням. У разi вiдсутностi заступникiв адмiнiстративнi повноваження Голови Верховного Суду України здiйснює суддя, який має бiльший стаж роботи на посадi суддi Верховного Суду України.

     Стаття 42. Порядок обрання Голови Верховного Суду України

     1. Голова Верховного Суду України обирається на посаду строком на п'ять рокiв та звiльняється з посади Пленумом Верховного Суду України бiльшiстю голосiв вiд загального складу Пленуму шляхом таємного голосування.

     Суддя Верховного Суду України не може бути обраний Головою Верховного Суду України бiльше нiж на один строк.

     2. Пленум Верховного Суду України з питання обрання Голови Верховного Суду України скликається не пiзнiше одного мiсяця з дня припинення повноважень попереднього Голови Верховного Суду України.

     3. Процедура обрання на посаду Голови Верховного Суду України та звiльнення його з посади встановлюється Регламентом Пленуму Верховного Суду України, що затверджується Пленумом. Змiна регламентної процедури менше нiж за шiсть мiсяцiв до закiнчення строку повноважень Голови Верховного Суду України не допускається.

     Стаття 43. Порядок дострокового звiльнення з посади Голови Верховного Суду України

     1. Голова Верховного Суду України може бути достроково звiльнений з посади з пiдстав, установлених законом. Повноваження Голови Верховного Суду України також припиняються достроково внаслiдок висловлення йому недовiри Пленумом Верховного Суду України.

     2. Порядок дострокового припинення повноважень Голови Верховного Суду України внаслiдок висловлення йому недовiри Пленумом Верховного Суду України визначається виключно цiєю статтею. Регламент Пленуму Верховного Суду України щодо цього порядку не застосовується.

     3. Питання про висловлення недовiри Головi Верховного Суду України розглядається Пленумом Верховного Суду України за поданням не менш як п'ятої частини суддiв вiд складу Пленуму Верховного Суду України, скрiпленим їх пiдписами. Подання має бути вмотивованим.

     4. Для проведення Пленуму Верховного Суду України з питання висловлення недовiри Головi Верховного Суду України суддi, визначенi в частинi третiй цiєї статтi, створюють органiзацiйний комiтет та призначають його голову i заступника, про що складається протокол.

     5. Органiзацiйний комiтет забезпечує пiдготовку i проведення Пленуму Верховного Суду України з питання висловлення недовiри Головi Верховного Суду України у двадцятиденний термiн з дня його створення. Учасники засiдання Пленуму Верховного Суду України повiдомляються органiзацiйним комiтетом про день i час скликання Пленуму Верховного Суду України та питання, що виноситься на його розгляд, з надсиланням вiдповiдних матерiалiв у порядку, встановленому цим Законом. Внесення до порядку денного Пленуму Верховного Суду України iнших питань, крiм висловлення недовiри Головi Верховного Суду України, забороняється.

     6. Засiдання Пленуму Верховного Суду України з питання висловлення недовiри Головi Верховного Суду України є повноважним за умови присутностi на ньому бiльше половини суддiв вiд складу Пленуму Верховного Суду України. На засiданнi Пленуму Верховного Суду України головує голова органiзацiйного комiтету, а в разi його вiдсутностi - заступник голови органiзацiйного комiтету.

     7. Головуючий виносить на затвердження Пленуму Верховного Суду України пропозицiї щодо секретаря засiдання Пленуму Верховного Суду України, персонального складу лiчильної комiсiї, а також форми бюлетеня та протоколу голосування, якi затверджуються вiдкритим голосуванням.

     8. Питання про висловлення недовiри Головi Верховного Суду України розглядається за участю Голови Верховного Суду України або без його участi. Голова Верховного Суду України по сутi порушених питань може також надати письмовi пояснення, якi висвiтлюються ним або уповноваженою ним особою на засiданнi Пленуму Верховного Суду України.

     9. Органiзацiйний комiтет визначає порядок проведення засiдання i процедуру голосування з урахуванням вимог цього Закону i здiйснює контроль за їх дотриманням.

     10. Рiшення про висловлення недовiри Головi Верховного Суду України приймається шляхом таємного голосування бiльшiстю голосiв вiд складу Пленуму Верховного Суду України.

     11. Рiшення про висловлення недовiри Головi Верховного Суду України оформлюється Постановою Пленуму Верховного Суду України, яка пiдписується головуючим та секретарем засiдання, обраним Пленумом Верховного Суду України за пропозицiєю головуючого.

     12. Висловлення недовiри Головi Верховного Суду України не позбавляє його повноважень суддi Верховного Суду України. У разi дострокового припинення повноважень Голови Верховного Суду України обрання Голови Верховного Суду України здiйснюється в порядку, встановленому цим Законом.

     13. Питання про недовiру Головi Верховного Суду України не може повторно iнiцiюватися протягом року з дня його розгляду на засiданнi Пленуму Верховного Суду України.

     14. Порядок звiльнення з посади Голови Верховного Суду України з пiдстав, не пов'язаних iз висловленням йому недовiри Пленумом Верховного Суду України, визначається законом та Регламентом Пленуму Верховного Суду України.

     Стаття 44. Заступник Голови Верховного Суду України

     1. Заступник Голови Верховного Суду України обирається на посаду строком на п'ять рокiв та звiльняється з посади Пленумом Верховного Суду України за пропозицiєю суддiв Верховного Суду України. Рiшення про його обрання на посаду та про звiльнення з посади приймається бiльшiстю голосiв вiд загального складу Пленуму Верховного Суду України шляхом таємного голосування.

     2. Заступник Голови Верховного Суду України може бути достроково звiльнений з посади у порядку, встановленому Регламентом Пленуму Верховного Суду України.

     3. Заступник Голови Верховного Суду України здiйснює адмiнiстративнi повноваження, визначенi законом, а також Головою Верховного Суду України, та iнформує Пленум Верховного Суду України про свою дiяльнiсть.

     Стаття 45. Судовi палати Верховного Суду України

     1. Судовi палати Верховного Суду України:

     1) здiйснюють правосуддя в порядку, встановленому процесуальним законом;

     2) аналiзують судову статистику та вивчають судову практику, здiйснюють узагальнення судової практики;

     3) здiйснюють iншi повноваження, передбаченi законом.

     2. Персональний склад судових палат визначається Пленумом Верховного Суду України за пропозицiєю суддiв Верховного Суду України.

     3. Судову палату Верховного Суду України очолює секретар судової палати, який:

     1) органiзовує роботу вiдповiдної судової палати та головує на її засiданнях;

     2) органiзовує аналiз судової статистики, вивчення i узагальнення судової практики;

     3) iнформує Пленум Верховного Суду України про дiяльнiсть судової палати;

     4) здiйснює iншi передбаченi законом повноваження.

     4. Секретар судової палати Верховного Суду України обирається на посаду строком на п'ять рокiв за поданням Голови Верховного Суду України та звiльняється з посади Пленумом Верховного Суду України бiльшiстю голосiв вiд загального складу Пленуму шляхом таємного голосування.

     Суддя Верховного Суду України не може бути обраний секретарем судової палати Верховного Суду України бiльше нiж на один строк.

     5. У разi вiдсутностi секретаря судової палати його обов'язки виконує суддя палати, який має найбiльший стаж роботи на посадi суддi Верховного Суду України.

     Стаття 46. Пленум Верховного Суду України

     1. Пленум Верховного Суду України є колегiальним органом, до складу якого входять усi суддi Верховного Суду України.

     2. Пленум Верховного Суду України:

     1) обирає на посади та звiльняє з посад Голову Верховного Суду України, заступникiв Голови Верховного Суду України у порядку, встановленому цим Законом;

     2) обирає з числа суддiв Верховного Суду України за поданням Голови Верховного Суду України та увiльняє вiд виконання обов'язкiв секретаря Пленуму Верховного Суду України та секретарiв судових палат;

     3) заслуховує iнформацiю Голови Верховного Суду України про його дiяльнiсть;

     4) надає висновки щодо проектiв законодавчих актiв, якi стосуються судоустрою, судочинства, статусу суддiв, виконання судових рiшень та iнших питань, пов'язаних iз функцiонуванням судової системи України;

     5) приймає рiшення про звернення до Конституцiйного Суду України з питань конституцiйностi законiв та iнших правових актiв, а також щодо офiцiйного тлумачення Конституцiї та законiв України;

     6) надає висновок про наявнiсть чи вiдсутнiсть у дiяннях, в яких звинувачується Президент України, ознак державної зради або iншого злочину; вносить за зверненням Верховної Ради України письмове подання про неможливiсть виконання Президентом України своїх повноважень за станом здоров'я;

     7) затверджує Регламент Пленуму Верховного Суду України;

     8) затверджує Положення про Науково-консультативну раду при Верховному Судi України та її склад;

     9) затверджує склад редакцiйної колегiї офiцiйного друкованого органу Верховного Суду України;

     10) розглядає та вирiшує iншi питання, вiднесенi законом до його повноважень.

     3. Засiдання Пленуму Верховного Суду України є повноважним за умови присутностi на ньому не менше двох третин вiд складу Пленуму, крiм випадкiв, установлених цим Законом.

     4. На засiдання Пленуму можуть бути запрошенi представники органiв державної влади, наукових установ, громадських органiзацiй, засобiв масової iнформацiї та iншi особи.

     5. Пленум Верховного Суду України скликається Головою Верховного Суду України в разi потреби або на вимогу не менш як четвертої частини вiд складу суддiв Верховного Суду України, але не рiдше одного разу на три мiсяцi. У разi вiдсутностi Голови Верховного Суду України Пленум скликається одним iз заступникiв Голови Верховного Суду України. Про день i час скликання Пленуму та питання, що виносяться на його розгляд, учасники засiдання Пленуму повiдомляються не пiзнiше як за п'ять робочих днiв до засiдання. У цей же строк надсилаються матерiали щодо питань, якi виносяться на розгляд Пленуму.

     6. Засiдання Пленуму веде Голова Верховного Суду України. У разi вiдсутностi Голови Верховного Суду України засiдання Пленуму веде заступник Голови Верховного Суду України.

     7. Порядок роботи Пленуму Верховного Суду України встановлюється цим Законом та прийнятим вiдповiдно до нього Регламентом Пленуму Верховного Суду України.

     8. Пленум Верховного Суду України приймає з розглянутих питань постанови. Постанови Пленуму Верховного Суду України пiдписуються головуючим на засiданнi Пленуму та секретарем Пленуму i публiкуються в офiцiйному друкованому органi та розмiщуються на веб-сайтi Верховного Суду України.

     9. Секретар Пленуму Верховного Суду України органiзовує роботу секретарiату Пленуму, пiдготовку засiдань Пленуму, забезпечує ведення протоколу та контролює виконання постанов, прийнятих Пленумом Верховного Суду України.

     10. Особливостi проведення Пленуму Верховного Суду України з розгляду окремих питань, у тому числi щодо процедури скликання, повноважностi засiдання, порядку роботи, процедури голосування, порядку прийняття рiшень та пiдписання постанов, прийнятих Пленумом Верховного Суду України, встановлюються законом.

     Стаття 47. Науково-консультативна рада та офiцiйний друкований орган Верховного Суду України

     1. Науково-консультативна рада утворюється при Верховному Судi України з числа висококвалiфiкованих фахiвцiв у галузi права для пiдготовки наукових висновкiв з питань дiяльностi Верховного Суду України, пiдготовка яких потребує наукового забезпечення.

     2. Порядок органiзацiї та дiяльностi Науково-консультативної ради визначається положенням, що затверджується Пленумом Верховного Суду України.

     3. Верховний Суд України має офiцiйний друкований орган, в якому публiкуються матерiали судової практики Верховного Суду України та iнших судiв загальної юрисдикцiї, матерiали з питань органiзацiї дiяльностi судiв загальної юрисдикцiї та iншi матерiали. Офiцiйний друкований орган може видаватися в електронному виглядi.

Роздiл III
ПРОФЕСIЙНI СУДДI, НАРОДНI ЗАСIДАТЕЛI ТА ПРИСЯЖНI

Глава 1. Загальнi положення статусу суддi

     Стаття 48. Незалежнiсть суддi

     1. Суддя у своїй дiяльностi щодо здiйснення правосуддя є незалежним вiд будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здiйснює правосуддя на основi Конституцiї i законiв України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Втручання в дiяльнiсть суддi щодо здiйснення правосуддя забороняється i тягне за собою вiдповiдальнiсть, установлену законом.

     2. Суддя не зобов'язаний давати жодних пояснень щодо сутi справ, якi перебувають у його провадженнi, крiм випадкiв, установлених законом.

     3. Суддя зобов'язаний звернутися з повiдомленням про втручання в його дiяльнiсть як суддi щодо здiйснення правосуддя до органiв суддiвського самоврядування та правоохоронних органiв.

     4. Незалежнiсть суддi забезпечується:

     1) особливим порядком його призначення, обрання, притягнення до вiдповiдальностi та звiльнення;

     2) недоторканнiстю та iмунiтетом суддi;

     3) незмiнюванiстю суддi;

     4) порядком здiйснення правосуддя, визначеним процесуальним законом, таємницею ухвалення судового рiшення;

     5) забороною втручання у здiйснення правосуддя;

     6) вiдповiдальнiстю за неповагу до суду чи суддi;

     7) окремим порядком фiнансування та органiзацiйного забезпечення дiяльностi судiв, установленим законом;

     8) належним матерiальним та соцiальним забезпеченням суддi;

     9) функцiонуванням органiв суддiвського самоврядування;

     10) визначеними законом засобами забезпечення особистої безпеки суддi, членiв його сiм'ї, майна, а також iншими засобами їх правового захисту;

     11) правом суддi на вiдставку.

     5. Органи державної влади, органи мiсцевого самоврядування, їх посадовi та службовi особи, а також фiзичнi i юридичнi особи та їх об'єднання зобов'язанi поважати незалежнiсть суддi i не посягати на неї.

     6. При прийняттi нових законiв або внесеннi змiн до чинних законiв не допускається звуження змiсту та обсягу визначених Конституцiєю України гарантiй незалежностi суддi.

     Стаття 49. Недоторканнiсть суддi

     1. Суддя є недоторканним. Затримання суддi або обрання стосовно нього запобiжного заходу у виглядi тримання пiд вартою чи домашнього арешту до ухвалення обвинувального вироку судом не може бути здiйснено без згоди Верховної Ради України.

     2. Суддя, затриманий за пiдозрою у вчиненнi дiяння, за яке встановлена кримiнальна чи адмiнiстративна вiдповiдальнiсть, повинен бути негайно звiльнений пiсля з'ясування його особи. Суддя не може бути пiдданий приводу чи примусово доставлений до будь-якого органу чи установи, крiм суду.

     3. Суддi може бути повiдомлено про пiдозру у вчиненнi кримiнального правопорушення лише Генеральним прокурором України або його заступником.

     4. Суддя може бути вiдсторонений вiд посади у зв'язку з притягненням до кримiнальної вiдповiдальностi на пiдставi вмотивованого клопотання Генерального прокурора України виключно в порядку, встановленому цим Законом. Таке вiдсторонення здiйснюється Вищою квалiфiкацiйною комiсiєю суддiв України на строк не бiльше двох мiсяцiв.

     Продовження строку вiдсторонення суддi вiд посади у зв'язку з притягненням до кримiнальної вiдповiдальностi здiйснюється в тому ж порядку на строк не бiльше одного мiсяця. Клопотання про продовження строку такого вiдсторонення суддi вiд посади подається не пiзнiше п'ятнадцяти днiв до закiнчення строку, на який суддю було вiдсторонено. Вимоги до клопотання про вiдсторонення суддi вiд посади у зв'язку з притягненням до кримiнальної вiдповiдальностi встановлюються процесуальним законом.

     Суддя на час вiдсторонення вiд посади позбавляється права на отримання доплат до посадового окладу суддi.

     5. Проведення стосовно суддi оперативно-розшукових заходiв чи слiдчих дiй, що можуть проводитися лише з дозволу суду, здiйснюється на пiдставi судового рiшення, ухваленого за клопотанням Генерального прокурора України або його заступникiв, керiвника регiональної прокуратури або його заступникiв.

     6. Кримiнальне провадження щодо обвинувачення суддi у вчиненнi кримiнального правопорушення, а також прийняття рiшення про проведення стосовно суддi оперативно-розшукових заходiв чи слiдчих дiй, застосування запобiжних заходiв не може здiйснюватися тим судом, в якому обвинувачений обiймає чи обiймав посаду суддi. У разi якщо згiдно iз загальними правилами пiдсудностi кримiнальне провадження стосовно суддi має здiйснюватися або рiшення про проведення стосовно суддi оперативно-розшукових заходiв чи слiдчих дiй або застосування запобiжних заходiв має прийматися тим судом, в якому обвинувачений обiймає чи обiймав посаду суддi, кримiнальне провадження або прийняття рiшення про проведення оперативно-розшукових заходiв чи слiдчих дiй здiйснюється судом, найбiльш територiально наближеним до суду, в якому обвинувачений обiймає чи обiймав посаду суддi, iншої адмiнiстративно-територiальної одиницi (Автономної Республiки Крим, областi, мiста Києва чи Севастополя).

     7. За шкоду, завдану судом, вiдповiдає держава на пiдставах та в порядку, встановлених законом.

     Стаття 50. Вiдповiдальнiсть за неповагу до суду чи суддi

     1. Прояв неповаги до суду чи суддi з боку осiб, якi є учасниками процесу або присутнi в судовому засiданнi, тягне за собою вiдповiдальнiсть, установлену законом.

     Стаття 51. Посвiдчення суддi

     1. Суддi, голови судiв та їх заступники, суддi у вiдставцi, народнi засiдателi та присяжнi мають посвiдчення, зразки яких затверджуються Радою суддiв України.

     2. Посвiдчення суддi, призначеного на посаду вперше, голови суду, заступника голови суду пiдписує Президент України. Посвiдчення суддi, обраного на посаду безстроково, суддi у вiдставцi пiдписує Голова Верховної Ради України.

     3. Посвiдчення Голови Верховного Суду України та заступника Голови Верховного Суду України пiдписує секретар Пленуму Верховного Суду України.

     4. Посвiдчення народного засiдателя, присяжного пiдписує голова суду, в якому народний засiдатель, присяжний здiйснює правосуддя.

     5. Вручення посвiдчення здiйснює особа, яка його пiдписала, або за її дорученням iнша особа.

Глава 2. Суддя

     Стаття 52. Статус суддi

     1. Суддею є громадянин України, який вiдповiдно до Конституцiї України та цього Закону призначений чи обраний суддею, займає штатну суддiвську посаду в одному з судiв України i здiйснює правосуддя на професiйнiй основi.

     2. Суддi в Українi мають єдиний статус незалежно вiд мiсця суду в системi судiв загальної юрисдикцiї чи адмiнiстративної посади, яку суддя обiймає в судi.

     Стаття 53. Незмiнюванiсть суддi

     1. Суддi, який обiймає посаду безстроково, гарантується перебування на посадi суддi до досягнення ним шiстдесяти п'яти рокiв, крiм випадкiв звiльнення суддi з посади або вiдставки суддi вiдповiдно до цього Закону.

     2. Суддю не може бути переведено до iншого суду без його згоди, крiм переведення:

     1) у разi реорганiзацiї, лiквiдацiї або припинення роботи суду;

     2) в порядку дисциплiнарного стягнення.

     Стаття 54. Вимоги щодо несумiсностi

     1. Перебування на посадi суддi несумiсне iз зайняттям посади в будь-якому iншому органi державної влади, органi мiсцевого самоврядування та з представницьким мандатом. Перебування на посадi суддi також несумiсне iз наявнiстю заборони такiй особi обiймати посади, щодо яких здiйснюється очищення влади в порядку, передбаченому Законом України "Про очищення влади".

     2. Суддя не має права поєднувати свою дiяльнiсть iз пiдприємницькою або адвокатською дiяльнiстю, будь-якою iншою оплачуваною роботою (крiм викладацької, наукової i творчої дiяльностi), а також входити до складу керiвного органу чи наглядової ради пiдприємства або органiзацiї, що має на метi одержання прибутку.

     3. Суддя не може належати до полiтичної партiї чи професiйної спiлки, виявляти прихильнiсть до них, брати участь у полiтичних акцiях, мiтингах, страйках. Перебуваючи на посадi, суддя не може бути кандидатом на виборнi посади в органах державної влади (крiм судової) та органах мiсцевого самоврядування, а також брати участь у передвиборчiй агiтацiї.

     4. У разi призначення суддi членом Вищої ради юстицiї, Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України вiн вiдряджається для роботи в цих органах на постiйнiй основi. За членами цих органiв - суддями зберiгаються гарантiї матерiального, соцiального та побутового забезпечення, передбаченi законодавством для суддiв.

     Суддю за його заявою може бути вiдряджено для роботи у Нацiональнiй школi суддiв України iз збереженням розмiру суддiвської винагороди за основним мiсцем роботи та встановлених законом доплат.

     5. Суддя повинен дотримуватися вимог щодо несумiсностi, визначених законодавством у сферi запобiгання корупцiї. Не вважається сумiсництвом вiдрядження на роботу до Вищої ради юстицiї, Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України, Нацiональної школи суддiв України.

     Стаття 55. Права та обов'язки суддi

     1. Права суддi, пов'язанi зi здiйсненням правосуддя, визначаються Конституцiєю України, процесуальним та iншими законами.

     2. Суддя має право брати участь у суддiвському самоврядуваннi.

     Суддi можуть утворювати громадськi об'єднання та брати участь у них з метою захисту своїх прав та iнтересiв, пiдвищення професiйного рiвня.

     Суддя може бути членом нацiональних або мiжнародних асоцiацiй та iнших органiзацiй, що мають на метi захист iнтересiв суддiв, утвердження авторитету судової влади в суспiльствi або розвиток юридичної професiї та науки.

     3. Суддя має право пiдвищувати свiй професiйний рiвень та проходити з цiєю метою вiдповiдну пiдготовку.

     4. Суддя повинен додержуватися присяги.

     5. Суддя зобов'язаний:

     1) своєчасно, справедливо та безсторонньо розглядати i вирiшувати судовi справи вiдповiдно до закону з дотриманням засад i правил судочинства;

     2) дотримуватися правил суддiвської етики;

     3) виявляти повагу до учасникiв процесу;

     4) не розголошувати вiдомостi, якi становлять таємницю, що охороняється законом, у тому числi таємницю нарадчої кiмнати i закритого судового засiдання;

     5) виконувати вимоги та дотримуватися обмежень, установлених законодавством у сферi запобiгання корупцiї;

     6) подавати декларацiю особи, уповноваженої на виконання функцiй держави або мiсцевого самоврядування;

     7) систематично розвивати професiйнi навички (умiння), пiдтримувати свою квалiфiкацiю на належному рiвнi, необхiдному для виконання повноважень в судi, де вiн обiймає посаду;

     8) звертатися з повiдомленням про втручання в його дiяльнiсть як суддi щодо здiйснення правосуддя до органiв суддiвського самоврядування та правоохоронних органiв упродовж п'яти днiв пiсля того, як йому стало вiдомо про таке втручання.

     6. Суддя, призначений на посаду суддi вперше, проходить щорiчну пiдготовку у Нацiональнiй школi суддiв України. Суддя, який обiймає посаду суддi безстроково, проходить пiдготовку у Нацiональнiй школi суддiв України не менше нiж раз на три роки.

     7. Суддя до звiльнення з посади не може бути нагороджений державними нагородами, а також будь-якими iншими нагородами, вiдзнаками, грамотами. Суддя може бути нагороджений державними нагородами лише за проявлену ним особисту мужнiсть i героїзм в умовах, пов'язаних iз ризиком для життя.

     Стаття 56. Присяга суддi

     1. Особа, вперше призначена на посаду суддi, набуває повноважень суддi пiсля складення присяги суддi такого змiсту:

     "Я, (iм'я та прiзвище), вступаючи на посаду суддi, урочисто присягаю Українському народовi об'єктивно, безсторонньо, неупереджено, незалежно, справедливо та квалiфiковано здiйснювати правосуддя вiд iменi України, керуючись принципом верховенства права, пiдкоряючись лише закону, чесно i сумлiнно здiйснювати повноваження та виконувати обов'язки суддi, дотримуватися етичних принципiв i правил поведiнки суддi, не вчиняти дiй, що порочать звання суддi або пiдривають авторитет правосуддя".

     2. Суддя складає присягу пiд час урочистої церемонiї у присутностi Президента України. До участi в церемонiї запрошуються Голова Верховного Суду України, Голова Ради суддiв України, Голова Вищої ради юстицiї та Голова Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України. Текст присяги пiдписується суддею i зберiгається в його суддiвському досьє.

     Стаття 57. Етика суддi

     1. Питання етики суддiв визначаються Кодексом суддiвської етики, що затверджується з'їздом суддiв України.

     2. З метою встановлення вiдповiдностi рiвня життя суддi наявному у нього та членiв його сiм'ї майну i одержаним ними доходам стосовно суддi проводиться монiторинг способу життя вiдповiдно до закону. Iнформацiя, отримана за результатами монiторингу, включається до суддiвського досьє.

Глава 3. Народнi засiдателi та присяжнi

     Стаття 58. Статус народного засiдателя та присяжного

     1. Народним засiдателем є громадянин України, який у випадках, визначених процесуальним законом, та за його згодою вирiшує справи у складi суду разом iз професiйним суддею, забезпечуючи згiдно з Конституцiєю України безпосередню участь народу у здiйсненнi правосуддя.

     Народнi засiдателi пiд час розгляду i вирiшення справ користуються повноваженнями суддi.

     2. Присяжним є громадянин України, якого у випадках, визначених процесуальним законом, залучають до здiйснення правосуддя, забезпечуючи згiдно з Конституцiєю України безпосередню участь народу у здiйсненнi правосуддя.

     3. Народнi засiдателi та присяжнi виконують обов'язки, визначенi пунктами 1 - 5 частини п'ятої статтi 55 цього Закону.

     Стаття 59. Список народних засiдателiв

     1. До списку народних засiдателiв у кiлькостi, зазначенiй у поданнi голови суду, включаються громадяни, якi постiйно проживають на територiї, на яку поширюється юрисдикцiя вiдповiдного суду, вiдповiдають вимогам статтi 61 цього Закону i дали згоду бути народними засiдателями.

     2. Список народних засiдателiв формує за зверненням голови вiдповiдного мiсцевого суду комiсiя, склад якої затверджує вiдповiдна мiсцева рада.

     Список народних засiдателiв затверджується рiшенням вiдповiдної мiсцевої ради (за мiсцем розташування суду).

     Для мiжрайонних судiв склад комiсiї та список народних засiдателiв затверджується рiшенням обласних рад.

     Список народних засiдателiв переглядається у разi необхiдностi для замiни осiб, якi вибули зi списку.

     3. Пiсля затвердження списку народних засiдателiв такий список передається до вiдповiдного суду, в тому числi в електроннiй формi. Iнформацiю, що мiститься у зазначеному списку, не може бути використано для цiлей, що не пов'язанi iз добором народних засiдателiв.

     Стаття 60. Список присяжних

     1. Для затвердження списку присяжних територiальне управлiння Державної судової адмiнiстрацiї України звертається з поданням до вiдповiдної мiсцевої ради, що формує i затверджує у кiлькостi, зазначенiй у поданнi, список громадян, якi постiйно проживають на територiї, на яку поширюється юрисдикцiя вiдповiдного суду, вiдповiдають вимогам статтi 61 цього Закону i дали згоду бути присяжними.

     2. У разi неприйняття мiсцевою радою протягом двох мiсяцiв з моменту отримання подання рiшення про затвердження списку присяжних територiальне управлiння Державної судової адмiнiстрацiї України звертається з поданням щодо затвердження списку присяжних до вiдповiдної обласної ради.

     3. Список присяжних затверджується на два роки i переглядається в разi необхiдностi для замiни осiб, якi вибули зi списку, за поданням територiального управлiння Державної судової адмiнiстрацiї України.

     4. Пiсля затвердження списку присяжних такий список передається до вiдповiдного суду. Iнформацiю, що мiститься у зазначеному списку, не може бути використано для цiлей, що не пов'язанi iз добором присяжних.

     Стаття 61. Вимоги до народного засiдателя, присяжного

     1. Народним засiдателем, присяжним може бути громадянин України, який досяг тридцятирiчного вiку i постiйно проживає на територiї, на яку поширюється юрисдикцiя вiдповiдного суду.

     2. Не пiдлягають включенню до спискiв народних засiдателiв та спискiв присяжних громадяни:

     1) визнанi судом обмежено дiєздатними або недiєздатними;

     2) якi мають хронiчнi психiчнi чи iншi захворювання, що перешкоджають виконанню обов'язкiв народного засiдателя, присяжного;

     3) якi мають незняту чи непогашену судимiсть;

     4) народнi депутати України, члени Кабiнету Мiнiстрiв України, суддi, прокурори, працiвники правоохоронних органiв, вiйськовослужбовцi, працiвники апаратiв судiв, iншi державнi службовцi, посадовi особи мiсцевого самоврядування, адвокати, нотарiуси, члени Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України, Вищої ради юстицiї;

(пункт 4 частини другої статтi 61 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 10.11.2015р. N 766-VIII)

     5) особи, на яких протягом останнього року накладалося адмiнiстративне стягнення за вчинення корупцiйного правопорушення;

     6) громадяни, якi досягли шiстдесяти п'яти рокiв;

     7) особи, якi не володiють державною мовою.

     3. Особа, включена до списку народних засiдателiв або списку присяжних, зобов'язана повiдомити суд про обставини, що унеможливлюють її участь у здiйсненнi правосуддя, у разi їх наявностi.

     4. Особа, включена до списку народних засiдателiв, не може залучатися до розгляду справи як присяжний.

     Особа, включена до списку присяжних, не може залучатися до розгляду справи як народний засiдатель.

     Стаття 62. Пiдстави i порядок увiльнення вiд виконання обов'язкiв народного засiдателя та присяжного

     1. За наявностi обставин, зазначених у частинi другiй статтi 61 цього Закону, голова суду повинен увiльнити особу, яку було включено до списку народних засiдателiв або списку присяжних, вiд виконання обов'язкiв народного засiдателя чи присяжного.

     2. Голова суду також увiльняє вiд виконання обов'язкiв народного засiдателя чи присяжного:

     1) особу, яка перебуває у вiдпустцi у зв'язку з вагiтнiстю та пологами, у вiдпустцi по догляду за дитиною, а також особу, яка має дiтей дошкiльного чи молодшого шкiльного вiку або утримує дiтей-iнвалiдiв або членiв сiм'ї похилого вiку;

     2) керiвника або заступника керiвника органу мiсцевого самоврядування;

     3) особу, яка через свої релiгiйнi переконання вважає для себе неможливою участь у здiйсненнi правосуддя;

     4) iншу особу, якщо голова суду визнає поважними причини, на якi вона посилається.

     3. Особу, зазначену в частинi другiй цiєї статтi, увiльняють вiд виконання обов'язкiв народного засiдателя або присяжного за її заявою, поданою до початку виконання цих обов'язкiв.

     4. Увiльнення вiд виконання обов'язкiв народного засiдателя або присяжного внаслiдок вiдводу (самовiдводу) в конкретнiй справi здiйснюється в порядку, встановленому процесуальним законом.

     Стаття 63. Залучення народних засiдателiв, присяжних до виконання обов'язкiв у судi

     1. Суд залучає народних засiдателiв до здiйснення правосуддя у порядку черговостi на строк не бiльше одного мiсяця на рiк, крiм випадкiв, коли продовження цього строку зумовлено необхiднiстю закiнчити розгляд справи, розпочатий за їхньої участi.

     Добiр громадян для запрошення до участi у здiйсненнi правосуддя як народних засiдателiв або присяжних здiйснюється за допомогою автоматизованої системи.

     2. Письмове запрошення для участi у здiйсненнi правосуддя суд надсилає народному засiдателю або присяжному не пiзнiше нiж за сiм днiв до початку судового засiдання. Запрошення мiстить iнформацiю про права та обов'язки народного засiдателя чи присяжного, вимоги до них, а також пiдстави для увiльнення вiд виконання обов'язкiв. Одночасно iз запрошенням надсилається письмове повiдомлення для роботодавця про залучення особи як народного засiдателя або присяжного.

     3. Залучення присяжних до виконання обов'язкiв у судi та їх виклик здiйснюються в порядку, визначеному процесуальним законом.

     4. Роботодавець зобов'язаний увiльнити народного засiдателя, присяжного вiд роботи на час виконання ними обов'язкiв зi здiйснення правосуддя. Вiдмова в увiльненнi вiд роботи вважається неповагою до суду.

     5. Народний засiдатель, присяжний зобов'язанi вчасно з'явитися на запрошення суду для участi в судовому засiданнi. Неприбуття в судове засiдання без поважних причин вважається неповагою до суду.

     Стаття 64. Гарантiї прав народних засiдателiв i присяжних

     1. Народним засiдателям, присяжним за час виконання ними обов'язкiв у судi в порядку, встановленому Кабiнетом Мiнiстрiв України, виплачується винагорода. Їм вiдшкодовуються витрати на проїзд i наймання житла, а також виплачуються добовi. Зазначенi виплати здiйснюються територiальними управлiннями Державної судової адмiнiстрацiї України за рахунок коштiв Державного бюджету України.

     2. За народними засiдателями, присяжними на час виконання ними обов'язкiв у судi за мiсцем основної роботи зберiгаються всi гарантiї та пiльги, передбаченi законом. Час виконання народним засiдателем чи присяжним обов'язкiв у судi зараховується до всiх видiв трудового стажу. Звiльнення народного засiдателя, присяжного з роботи або переведення на iншу роботу без його згоди пiд час виконання ним обов'язкiв у судi не допускається.

     3. На народних засiдателiв, присяжних поширюються гарантiї незалежностi i недоторканностi суддiв, установленi законом, на час виконання ними обов'язкiв iз здiйснення правосуддя. За обґрунтованим клопотанням народного засiдателя, присяжного заходи безпеки щодо нього можуть уживатися i пiсля закiнчення виконання цих обов'язкiв.

Роздiл IV
ПОРЯДОК ЗАЙНЯТТЯ ПОСАДИ СУДДI СУДУ ЗАГАЛЬНОЇ ЮРИСДИКЦIЇ

Глава 1. Загальнi положення

     Стаття 65. Вимоги до кандидатiв на посаду суддi

     1. На посаду суддi може бути рекомендований громадянин України, не молодший двадцяти п'яти рокiв, який має вищу юридичну освiту i стаж роботи в галузi права не менш як три роки, проживає в Українi не менш як десять рокiв та володiє державною мовою.

     2. Не можуть бути рекомендованi на посаду суддi громадяни:

     1) визнанi судом обмежено дiєздатними або недiєздатними;

     2) якi мають хронiчнi психiчнi чи iншi захворювання, що перешкоджають виконанню функцiй зi здiйснення правосуддя;

     3) якi мають незняту чи непогашену судимiсть.

     Не може претендувати на посаду суддi особа, до якої згiдно iз законом застосовується заборона обiймати вiдповiдну посаду.

     Не може претендувати на посаду суддi також особа, яку було ранiше звiльнено з посади суддi за порушення присяги, порушення вимог щодо несумiсностi або у зв'язку iз набранням законної сили обвинувальним вироком, крiм випадкiв визнання в судовому порядку протиправним рiшення про звiльнення з цих пiдстав або скасування обвинувального вироку суду.

     3. Для цiлей цiєї статтi вважається:

     1) вищою юридичною освiтою - вища юридична освiта ступеня магiстра (або прирiвняна до неї вища освiта за освiтньо-квалiфiкацiйним рiвнем спецiалiста), здобута в Українi, а також вища юридична освiта вiдповiдного ступеня, здобута в iноземних державах та визнана в Українi в установленому законом порядку;

     2) стажем роботи у галузi права - стаж роботи особи за спецiальнiстю пiсля здобуття нею вищої юридичної освiти.

Глава 2. Призначення на посаду суддi

     Стаття 66. Порядок призначення на посаду суддi вперше

     1. Призначення на посаду суддi вперше здiйснюється виключно в порядку, визначеному цим Законом, та включає такi стадiї:

     1) прийняття Вищою квалiфiкацiйною комiсiєю суддiв України рiшення про оголошення добору кандидатiв на посаду суддi з урахуванням прогнозованої кiлькостi вакантних посад суддiв;

     2) розмiщення Вищою квалiфiкацiйною комiсiєю суддiв України на своєму офiцiйному веб-сайтi оголошення про проведення добору кандидатiв на посаду суддi.

     В оголошеннi має бути зазначено кiнцевий термiн подання документiв до Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України, що не може бути меншим нiж 30 днiв з дати розмiщення оголошення, а також прогнозована кiлькiсть вакантних посад суддiв на наступний рiк;

     3) подання особами, якi виявили намiр стати суддею, до Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України вiдповiдної заяви та документiв, визначених статтею 67 цього Закону;

     4) здiйснення Вищою квалiфiкацiйною комiсiєю суддiв України перевiрки вiдповiдностi осiб, якi звернулися iз заявою для участi в доборi, установленим цим Законом вимогам до кандидата на посаду суддi на основi поданих документiв;

     5) допуск Вищою квалiфiкацiйною комiсiєю суддiв України осiб, якi за результатами перевiрки на час звернення вiдповiдають установленим цим Законом вимогам до кандидата на посаду суддi, до участi у доборi та складеннi вiдбiркового iспиту;

     6) складення особою, допущеною до участi у доборi, вiдбiркового iспиту;

     7) встановлення Вищою квалiфiкацiйною комiсiєю суддiв України результатiв вiдбiркового iспиту та їх оприлюднення на офiцiйному веб-сайтi Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України;

     8) проведення стосовно осiб, якi успiшно склали вiдбiрковий iспит, спецiальної перевiрки в порядку, визначеному законодавством про запобiгання корупцiї, з урахуванням особливостей, визначених статтею 70 цього Закону;

     9) проходження кандидатами, якi успiшно склали вiдбiрковий iспит та пройшли спецiальну перевiрку, спецiальної пiдготовки; отримання свiдоцтва про проходження спецiальної пiдготовки;

     10) складення кандидатами, якi пройшли спецiальну пiдготовку, квалiфiкацiйного iспиту та встановлення його результатiв;

     11) зарахування Вищою квалiфiкацiйною комiсiєю суддiв України кандидатiв на посаду суддi за результатами квалiфiкацiйного iспиту до резерву на замiщення вакантних посад суддi, визначення їх рейтингу, оприлюднення списку кандидатiв на посаду суддi, включених до резерву та рейтингового списку, на офiцiйному веб-сайтi Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України;

     12) оголошення Вищою квалiфiкацiйною комiсiєю суддiв України вiдповiдно до кiлькостi наявних вакантних посад суддi у мiсцевих судах загальної юрисдикцiї конкурсу на замiщення таких посад;

     13) проведення Вищою квалiфiкацiйною комiсiєю суддiв України конкурсу на замiщення вакантної посади суддi на основi рейтингу кандидатiв, якi взяли участь у такому конкурсi, та внесення рекомендацiї Вищiй радi юстицiї щодо призначення кандидата на посаду суддi;

     14) розгляд Вищою радою юстицiї питання про дотримання визначеної цим Законом процедури на стадiях, передбачених пунктами 1 - 13 цiєї частини, та внесення подання Президентовi України про призначення кандидата на посаду суддi;

     15) прийняття Президентом України рiшення про призначення кандидата на посаду суддi.

     Стаття 67. Подання кандидатом на посаду суддi документiв до Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України

     1. Для участi у доборi кандидат на посаду суддi подає:

     1) письмову заяву про участь у доборi кандидатiв на посаду суддi;

     2) копiю паспорта громадянина України;

     3) анкету кандидата на посаду суддi, що мiстить iнформацiю про нього;

     4) копiю диплома про вищу юридичну освiту (з додатками), здобуту в Українi, копiї документiв про вищу юридичну освiту, здобуту за кордоном, разом iз копiями документiв, що пiдтверджують їх визнання в Українi, а також копiї документiв про науковий ступiнь, вчене звання (за наявностi);

     5) копiю трудової книжки, послужного списку (за наявностi);

     6) довiдку медичної установи про стан здоров'я кандидата з висновком щодо його придатностi до роботи на посадi, пов'язанiй iз виконанням функцiй держави;

     7) письмову згоду на збирання, зберiгання, обробку та використання iнформацiї про кандидата з метою оцiнки його готовностi до роботи на посадi суддi;

     8) згоду на проведення щодо нього спецiальної перевiрки вiдповiдно до закону;

     9) декларацiю особи, уповноваженої на виконання функцiй держави або мiсцевого самоврядування, у порядку, встановленому законодавством про запобiгання корупцiї;

     10) копiю вiйськового квитка (для вiйськовослужбовцiв або вiйськовозобов'язаних);

     11) заяву про проведення перевiрки, передбаченої Законом України "Про очищення влади".

     Форма i змiст заяви про участь у доборi кандидатiв на посаду суддi, анкети кандидата на посаду суддi затверджуються Вищою квалiфiкацiйною комiсiєю суддiв України та розмiщуються на її офiцiйному веб-сайтi.

     Вимагати вiд кандидата надання документiв, не передбачених цiєю статтею, забороняється.

     2. Приймання документiв завершується в день, визначений в оголошеннi як кiнцевий термiн їх подання. Заяви, що надiйшли пiсля зазначеного строку, не розглядаються.

     3. До добору кандидатiв на посаду суддi допускаються особи, якi подали всi необхiднi документи, передбаченi частиною першою цiєї статтi, та вiдповiдають установленим цим Законом вимогам до кандидата на посаду суддi.

     Особи, якi не подали всiх необхiдних документiв та/або подали документи, що не вiдповiдають вимогам, до добору не допускаються. У разi недопуску особи до добору кандидатiв на посаду суддi Вища квалiфiкацiйна комiсiя суддiв України приймає вмотивоване рiшення.

     Стаття 68. Порядок проведення добору кандидатiв на посаду суддi

     1. Добiр кандидатiв на посаду суддi полягає у проходженнi особами, допущеними до добору, вiдбiркового iспиту, органiзацiї проведення Вищою квалiфiкацiйною комiсiєю суддiв України щодо осiб спецiальної перевiрки в порядку, встановленому законодавством у сферi запобiгання корупцiї, з урахуванням особливостей, передбачених цiєю статтею, а також у проходженнi спецiальної пiдготовки та складеннi квалiфiкацiйного iспиту.

     2. Вища квалiфiкацiйна комiсiя суддiв України зобов'язана забезпечити прозорiсть вiдбiркового та квалiфiкацiйного iспитiв. На кожному з цих етапiв та пiд час перевiрки робiт можуть бути присутнiми представники засобiв масової iнформацiї, громадських об'єднань, суддi, адвокати, представники органiв суддiвського самоврядування, а також кожний кандидат на посаду суддi, який брав участь у складеннi вiдповiдного iспиту.

     Стаття 69. Вiдбiрковий iспит

     1. Вiдбiрковий iспит проводиться Вищою квалiфiкацiйною комiсiєю суддiв України у формi анонiмного тестування з метою перевiрки рiвня загальних теоретичних знань кандидата на посаду суддi в галузi права, володiння ним державною мовою, особистих морально-психологiчних якостей кандидата.

     2. Вища квалiфiкацiйна комiсiя суддiв України на своєму офiцiйному веб-сайтi повiдомляє кандидатiв на посаду суддi, допущених до вiдбiркового iспиту, про дату, час i мiсце його проведення не пiзнiш як за десять днiв до визначеної дати iспиту.

     3. Невiдкладно пiсля закiнчення вiдбiркового iспиту Вища квалiфiкацiйна комiсiя суддiв України у присутностi кандидатiв на посаду суддi забезпечує перевiрку робiт i визначає з урахуванням прогнозованої кiлькостi вакантних посад прохiдний бал, що не може бути нижчим 75 вiдсоткiв максимально можливого балу вiдповiдного вiдбiркового iспиту.

     4. Результати вiдбiркового iспиту оприлюднюються на офiцiйному веб-сайтi Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України не пiзнiше наступного дня пiсля проведення iспиту.

     5. За результатами вiдбiркового iспиту Вища квалiфiкацiйна комiсiя суддiв України приймає попереднє рiшення про допуск осiб, якi успiшно склали вiдбiрковий iспит, до наступного етапу добору i оприлюднює це рiшення на офiцiйному веб-сайтi Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України.

     6. Порядок складення вiдбiркового iспиту та методика оцiнювання результатiв визначаються положенням, що затверджується Вищою квалiфiкацiйною комiсiєю суддiв України.

     Стаття 70. Проведення спецiальної перевiрки щодо кандидата на посаду суддi

     1. Для проведення спецiальної перевiрки Вища квалiфiкацiйна комiсiя суддiв України не пiзнiше наступного дня пiсля прийняття попереднього рiшення про допуск осiб, якi успiшно склали вiдбiрковий iспит, до наступного етапу добору надсилає до уповноважених органiв запити про перевiрку вiдповiдних вiдомостей щодо вказаних осiб. Зазначенi запити пiдписує голова або заступник голови Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України.

     На пiдставi одержаної iнформацiї Вища квалiфiкацiйна комiсiя суддiв України готує довiдку про результати проведення спецiальної перевiрки.

     2. Фiзичнi та юридичнi особи мають право подавати до Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України iнформацiю щодо кандидатiв на посаду суддi.

     3. За результатами спецiальної перевiрки Вища квалiфiкацiйна комiсiя суддiв України приймає рiшення про направлення осiб, якi вiдповiдають установленим до кандидата на посаду суддi вимогам, для проходження спецiальної пiдготовки в Нацiональнiй школi суддiв України.

     У разi одержання iнформацiї, що може свiдчити про невiдповiднiсть кандидата на посаду суддi установленим цим Законом вимогам, Вища квалiфiкацiйна комiсiя суддiв України розглядає її на своєму засiданнi iз запрошенням такого кандидата. Кандидат на посаду суддi має право ознайомитися з цiєю iнформацiєю, надати вiдповiднi пояснення, спростувати та заперечити її. За результатами розгляду iнформацiї Вища квалiфiкацiйна комiсiя суддiв України приймає вмотивоване рiшення про припинення подальшої участi у доборi кандидата на посаду суддi.

     Стаття 71. Спецiальна пiдготовка кандидата на посаду суддi

     1. Спецiальна пiдготовка кандидата на посаду суддi включає теоретичну та практичну пiдготовку суддi в Нацiональнiй школi суддiв України.

     2. Програму, навчальний план та порядок проходження спецiальної пiдготовки кандидатами на посаду суддi затверджує Вища квалiфiкацiйна комiсiя суддiв України за рекомендацiєю Нацiональної школи суддiв України.

     3. Спецiальна пiдготовка проводиться протягом дванадцяти мiсяцiв за рахунок коштiв Державного бюджету України. На перiод проходження кандидатом пiдготовки за ним зберiгається основне мiсце роботи, виплачується стипендiя в розмiрi не менше половини посадового окладу суддi мiсцевого суду загальної юрисдикцiї. Строк проходження спецiальної пiдготовки в Нацiональнiй школi суддiв України зараховується до стажу роботи в галузi права.

     4. За результатами спецiальної пiдготовки кандидати отримують свiдоцтво установленого Вищою квалiфiкацiйною комiсiєю суддiв України зразка. Проходженням кандидатом спецiальної пiдготовки вважається успiшне виконання програми пiдготовки.

     5. Нацiональна школа суддiв України надсилає матерiали щодо кандидатiв, якi пройшли спецiальну пiдготовку, до Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України для складення квалiфiкацiйного iспиту.

     6. У разi порушення кандидатом на посаду суддi порядку проходження спецiальної пiдготовки, що призвело до його вiдрахування, припинення кандидатом проходження такої пiдготовки за власною iнiцiативою, неуспiшного виконання кандидатом на посаду суддi програми спецiальної пiдготовки вiн повинен вiдшкодувати кошти, витраченi на його пiдготовку. Кандидат на посаду суддi зобов'язаний вiдшкодувати кошти, витраченi на його спецiальну пiдготовку, також у разi, якщо вiн без поважних причин не з'явився для складення квалiфiкацiйного iспиту або протягом трьох рокiв з дня зарахування до резерву не подав заяву про участь у конкурсi на зайняття вакантної посади суддi чи за власним бажанням виключений iз резерву.

     Стаття 72. Квалiфiкацiйний iспит

     1. Квалiфiкацiйний iспит є атестуванням особи, яка пройшла спецiальну пiдготовку i виявила намiр бути рекомендованою для призначення на посаду суддi.

     2. Квалiфiкацiйний iспит полягає у виявленнi належних теоретичних знань та рiвня професiйної пiдготовки кандидата на посаду суддi, у тому числi отриманого за результатами спецiальної пiдготовки, а також ступеня його здатностi здiйснювати правосуддя.

     3. Квалiфiкацiйний iспит проводиться шляхом складення кандидатом на посаду суддi письмового анонiмного тестування та виконання анонiмно письмового практичного завдання з метою виявлення рiвня знань, практичних навичок та умiнь у застосуваннi закону та веденнi судового засiдання.

     4. Квалiфiкацiйний iспит проводиться Вищою квалiфiкацiйною комiсiєю суддiв України у спецiально обладнаному для цього примiщеннi. Перебiг квалiфiкацiйного iспиту фiксується за допомогою технiчних засобiв вiдео- та звукозапису. На кожному його етапi та пiд час оцiнювання результатiв можуть бути присутнiми представники засобiв масової iнформацiї, професiйних органiзацiй правникiв, а також правозахисних органiзацiй.

     5. Порядок складення квалiфiкацiйного iспиту, методика оцiнювання кандидатiв визначаються положенням, що затверджується Вищою квалiфiкацiйною комiсiєю суддiв України.

     6. Результати квалiфiкацiйного iспиту дiйснi протягом трьох рокiв з дня складення iспиту.

     7. Якщо особа набрала менше 75 вiдсоткiв максимально можливого балу квалiфiкацiйного iспиту, вона вважається такою, що не склала квалiфiкацiйний iспит. Особа, яка не склала квалiфiкацiйний iспит, може бути допущена до складення такого iспиту повторно не ранiше нiж через рiк. Особа, яка не склала квалiфiкацiйний iспит повторно, може бути допущена до наступного iспиту не ранiш як через два роки.

     8. Вища квалiфiкацiйна комiсiя суддiв України визначає рейтинг кандидатiв на посаду суддi вiдповiдно до кiлькостi набраних кандидатами балiв за результатами квалiфiкацiйного iспиту. У рейтингу також окремо вiдображаються бали iз завдань, якими перевiряють здатнiсть кандидата бути суддею за вiдповiдними спецiалiзацiями. Вища квалiфiкацiйна комiсiя суддiв України зараховує до резерву на замiщення вакантних посад суддiв тих кандидатiв, якi набрали не менше 75 вiдсоткiв максимально можливого балу квалiфiкацiйного iспиту.

     9. Iнформацiя про результати квалiфiкацiйного iспиту i мiсце кандидата на посаду суддi за рейтингом є загальнодоступною та оприлюднюється на офiцiйному веб-сайтi Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України.

     10. Порушення процедури проведення квалiфiкацiйного iспиту щодо кандидата на посаду суддi може бути оскаржено в порядку, визначеному Кодексом адмiнiстративного судочинства України.

     Стаття 73. Проведення конкурсу на зайняття вакантної посади суддi

     1. Для проведення конкурсу на зайняття вакантної посади суддi Вища квалiфiкацiйна комiсiя суддiв України приймає рiшення про його оголошення, розмiщує вiдповiдну iнформацiю на своєму офiцiйному веб-сайтi та публiкує її у визначених нею друкованих засобах масової iнформацiї не пiзнiш як за мiсяць до дня проведення конкурсу. Загальний порядок подання заяви для участi в конкурсi та умови його проведення визначаються Вищою квалiфiкацiйною комiсiєю суддiв України. Iнформацiя про подання заяви для участi у конкурсi кожним кандидатом на замiщення конкретної вакантної посади суддi оприлюднюється на офiцiйному веб-сайтi Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України.

     2. В оголошеннi про конкурс зазначаються найменування судiв, де є вакантнi посади суддiв, кiлькiсть таких посад, умови проведення конкурсу, дата, час i мiсце його проведення.

     3. Кандидати на посаду суддi, якi виявили бажання взяти участь у конкурсi на замiщення вакантних посад, у встановлений строк подають до Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України письмовi заяви.

     4. Вища квалiфiкацiйна комiсiя суддiв України проводить конкурс на зайняття вакантних посад суддiв на пiдставi рейтингу кандидатiв за результатами квалiфiкацiйного iспиту, складеного в межах процедури добору суддiв (для мiсцевих судiв) або квалiфiкацiйного оцiнювання (для iнших судiв).

     Конкурс полягає у доборi для зайняття вакантної посади суддi кандидатом, який серед iнших учасникiв конкурсу має вищу позицiю за рейтингом. У разi однакової позицiї за рейтингом перевагу має кандидат, який набрав бiльшу кiлькiсть балiв iз виконаного пiд час вiдповiдного iспиту практичного завдання, яким перевiрена його здатнiсть бути суддею за вiдповiдною спецiалiзацiєю або суддею суду вiдповiдної iнстанцiї, а за однакової кiлькостi балiв - кандидат, який має бiльший стаж роботи в галузi права.

     5. За результатами конкурсного добору Вища квалiфiкацiйна комiсiя суддiв України надсилає до Вищої ради юстицiї вiдповiдно до кiлькостi вакантних посад суддiв рекомендацiї про призначення кандидатiв суддями.

     6. Вiдповiдно до внесеної Вищою квалiфiкацiйною комiсiєю суддiв України рекомендацiї Вища рада юстицiї на своєму засiданнi розглядає питання про призначення кандидата на посаду суддi та в разi прийняття позитивного рiшення вносить подання Президентовi України про призначення кандидата на посаду суддi.

     Вища рада юстицiї може вiдмовити у внесеннi Президентовi України подання про призначення кандидата суддею виключно з пiдстав порушення визначеного законом порядку призначення на посаду суддi.

     У разi вiдмови у внесеннi Президентовi України подання про призначення кандидата суддею Вища рада юстицiї приймає вмотивоване рiшення, яке може бути оскаржено до Вищого адмiнiстративного суду України у порядку, встановленому процесуальним законом.

     Кандидат на посаду суддi, якому Вищою радою юстицiї вiдмовлено у внесеннi подання про призначення його суддею вперше, без нового проходження процедури добору не може бути повторно зарахований до резерву.

     Стаття 74. Призначення на посаду суддi

     1. Призначення на посаду суддi здiйснюється Президентом України на пiдставi та в межах подання Вищої ради юстицiї, без перевiрки додержання встановлених цим Законом вимог до кандидатiв на посаду суддi та порядку проведення добору кандидатiв на посаду суддi.

     Будь-якi звернення щодо кандидата на посаду суддi не перешкоджають його призначенню на посаду суддi. Викладенi в таких зверненнях факти можуть бути пiдставою для порушення Президентом України перед компетентними органами питання про проведення в установленому законом порядку перевiрки цих фактiв.

     2. Президент України видає указ про призначення суддi не пiзнiше тридцяти днiв iз дня отримання вiдповiдного подання Вищої ради юстицiї.

     Стаття 75. Переведення суддi до iншого суду у межах п'ятирiчного строку

     1. Суддя у межах п'ятирiчного строку може бути переведений на посаду суддi до iншого суду Президентом України в порядку, передбаченому цим Законом.

     2. Переведення суддi на посаду суддi до iншого суду здiйснюється за результатами конкурсу на замiщення вакантної посади суддi, проведеного в порядку, визначеному статтею 73 цього Закону.

     У разi участi в конкурсi на замiщення вакантної посади суддi в iншому судi того самого рiвня за бажанням суддi можуть бути врахованi результати його попереднього квалiфiкацiйного iспиту або iспиту в межах процедури квалiфiкацiйного оцiнювання. Суддя може скласти вiдповiдний iспит згiдно з цим Законом повторно, але не ранiше нiж через три роки пiсля попереднього складення вiдповiдного iспиту.

     За однакових результатiв у конкурсi перевага надається тому кандидату, який має бiльший стаж роботи на посадi суддi.

     3. Переведення суддi на посаду суддi до iншого суду того самого рiвня може здiйснюватися без конкурсу тiльки у випадках реорганiзацiї, лiквiдацiї або припинення роботи суду, в якому такий суддя обiймає посаду суддi.

     Переведення на посаду суддi нижчого рiвня може здiйснюватися у разi, якщо за результатами квалiфiкацiйного оцiнювання не пiдтверджена здатнiсть суддi здiйснювати правосуддя в судi вiдповiдного рiвня.

     Переведення суддi у межах п'ятирiчного строку до iншого суду в порядку дисциплiнарної вiдповiдальностi здiйснюється Президентом України на пiдставi подання або пропозицiї органу, який прийняв рiшення про притягнення суддi до дисциплiнарної вiдповiдальностi.

Глава 3. Розгляд питання про обрання на посаду суддi безстроково

     Стаття 76. Порядок обрання на посаду суддi безстроково

     1. Суддя, строк повноважень якого закiнчується, за його заявою має бути рекомендований Вищою квалiфiкацiйною комiсiєю суддiв України для обрання його Верховною Радою України на посаду суддi безстроково, якщо вiдсутнi визначенi законом обставини, що перешкоджають цьому.

     2. Обрання на посаду суддi безстроково здiйснюється в такому порядку:

     1) кандидат звертається з письмовою заявою до Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України про рекомендування його для обрання на посаду суддi безстроково;

     2) Вища квалiфiкацiйна комiсiя суддiв України повiдомляє про пiдготовку матерiалiв щодо кандидата на посаду суддi безстроково на офiцiйному веб-сайтi та в офiцiйних засобах масової iнформацiї;

     3) Вища квалiфiкацiйна комiсiя суддiв України перевiряє вiдомостi про кандидата, дослiджує його суддiвське досьє, враховує показники розгляду кандидатом за час його роботи на посадi суддi та у випадках, передбачених цим Законом, - результати його квалiфiкацiйного оцiнювання;

     4) Вища квалiфiкацiйна комiсiя суддiв України приймає вмотивоване рiшення про рекомендування чи вiдмову в рекомендуваннi для обрання на посаду суддi безстроково i в разi рекомендування направляє вiдповiдне подання до Верховної Ради України;

     5) Верховна Рада України приймає рiшення про обрання кандидата на посаду суддi безстроково.

     Стаття 77. Звернення кандидата на посаду суддi безстроково до Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України

     1. Кандидат на посаду суддi безстроково не пiзнiш як за шiсть мiсяцiв до закiнчення строку перебування на посадi суддi звертається до Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України iз заявою про рекомендування його для обрання на посаду суддi безстроково.

     2. Iз заявою до Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України про рекомендування для обрання на посаду суддi безстроково може звернутися також кандидат, якого звiльнено з посади суддi у зв'язку iз закiнченням строку, на який його було призначено, та який ранiше не звертався до Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України iз заявою про обрання його на посаду суддi безстроково, кандидат, звiльнений з посади суддi за його заявою про вiдставку, або кандидат, який ранiше вже був обраний суддею безстроково i звiльнений з посади за власним бажанням, протягом трьох рокiв з дня звiльнення. Такi кандидати можуть бути рекомендованi Вищою квалiфiкацiйною комiсiєю суддiв України для обрання на посаду суддi безстроково пiсля проходження вiдповiдного квалiфiкацiйного оцiнювання.

     Суддя Конституцiйного Суду України у вiдставцi може бути рекомендований Вищою квалiфiкацiйною комiсiєю суддiв України для обрання на посаду суддi Верховного Суду України безстроково без складення iспитiв на пiдставi спiвбесiди та вивчення суддiвського досьє.

     3. Кандидат, час звiльнення якого з посади суддi перевищує зазначений у частинi другiй цiєї статтi строк, може бути рекомендований Вищою квалiфiкацiйною комiсiєю суддiв України для обрання на посаду суддi безстроково пiсля складення квалiфiкацiйного iспиту вiдповiдно до вимог цього Закону.

     4. Для участi у доборi кандидат на обрання суддею безстроково подає:

     1) письмову заяву про рекомендування кандидата для обрання на посаду суддi безстроково;

     2) копiю паспорта громадянина України;

     3) анкету кандидата на посаду суддi безстроково, що мiстить iнформацiю про нього;

     4) копiю диплома про вищу юридичну освiту (з додатками), здобуту в Українi, копiї документiв про вищу юридичну освiту, здобуту за кордоном, разом iз копiями документiв, що пiдтверджують їх визнання в Українi, а також копiї документiв про науковий ступiнь, вчене звання (за наявностi);

     5) копiю рiшення про результати квалiфiкацiйного оцiнювання;

     6) виписку з трудової книжки про стаж роботи на посадi суддi;

     7) довiдку медичної установи про стан здоров'я кандидата з висновком щодо його придатностi до роботи на посадi, пов'язанiй iз виконанням функцiй держави;

     8) декларацiю особи, уповноваженої на виконання функцiй держави або мiсцевого самоврядування, у порядку, встановленому законодавством у сферi запобiгання корупцiї;

     9) письмову згоду на збирання, зберiгання, обробку та використання iнформацiї про нього з метою оцiнки його готовностi до роботи на посадi суддi безстроково;

     10) заяву про проведення перевiрки, передбаченої Законом України "Про очищення влади".

     Форма i змiст заяви про рекомендування кандидата для обрання на посаду суддi безстроково, анкети кандидата на посаду суддi безстроково затверджуються Вищою квалiфiкацiйною комiсiєю суддiв України та розмiщуються на її офiцiйному веб-сайтi.

     5. Вимагати вiд кандидата надання документiв, не передбачених цiєю статтею, забороняється.

     Стаття 78. Порядок розгляду Вищою квалiфiкацiйною комiсiєю суддiв України питання про обрання кандидата на посаду суддi безстроково

     1. Вища квалiфiкацiйна комiсiя суддiв України повiдомляє про пiдготовку матерiалiв щодо кандидата на посаду суддi безстроково на офiцiйному веб-сайтi судової влади не пiзнiше наступного робочого дня пiсля отримання заяви кандидата.

     2. Вища квалiфiкацiйна комiсiя суддiв України розглядає питання, пов'язанi з обранням кандидата на посаду суддi безстроково, не пiзнiше нiж за два мiсяцi до закiнчення строку перебування його на посадi суддi.

     3. Вища квалiфiкацiйна комiсiя суддiв України здiйснює перевiрку дотримання кандидатом на посаду суддi безстроково вимог статтi 127 Конституцiї України, статей 54, 65 цього Закону.

     4. Кандидат, стосовно якого розглядається питання про обрання на посаду суддi безстроково, має право ознайомитися з iнформацiєю щодо його дiяльностi, запитами Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України та вiдповiдями на них.

     Стаття 79. Прийняття рiшення про рекомендування чи вiдмову у рекомендуваннi кандидата для обрання на посаду суддi безстроково

     1. Рiшення про рекомендування чи вiдмову у рекомендуваннi кандидата для обрання на посаду суддi безстроково приймається на вiдкритому засiданнi Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України у присутностi кандидата в порядку, встановленому Регламентом Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України, та оголошується вiдразу пiсля прийняття. На такому засiданнi Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України можуть бути присутнi будь-якi заiнтересованi особи, а також представники засобiв масової iнформацiї.

     2. Рiшення Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України про вiдмову у рекомендуваннi кандидата для обрання на посаду суддi безстроково у разi недотримання Вищою квалiфiкацiйною комiсiєю суддiв України порядку обрання на посаду суддi безстроково може бути оскаржено до суду в порядку, передбаченому законом.

     3. На пiдставi прийнятого Вищою квалiфiкацiйною комiсiю суддiв України рiшення про вiдмову у рекомендуваннi кандидата для обрання на посаду суддi безстроково, що не оскаржено або залишено судом в силi, Вища рада юстицiї вносить Президентовi України подання про звiльнення цього кандидата з посади суддi.

     Стаття 80. Подання про обрання кандидата на посаду суддi безстроково

     1. Подання Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України та прийняте нею рiшення про рекомендування кандидата для обрання на посаду суддi безстроково вносяться до Верховної Ради України не пiзнiш як за мiсяць до закiнчення строку перебування такого кандидата на посадi суддi.

     2. У поданнi зазначаються прiзвище, iм'я, по батьковi кандидата та найменування суду, до якого пропонується обрати кандидата.

     Стаття 81. Розгляд питання та прийняття Верховною Радою України рiшення про обрання кандидата на посаду суддi безстроково

     1. Порядок розгляду питання та прийняття Верховною Радою України рiшення про обрання кандидата на посаду суддi безстроково встановлюється цим Законом та Регламентом Верховної Ради України.

     2. У разi якщо кандидата на посаду суддi безстроково не обрано, Вищою радою юстицiї вноситься подання про звiльнення цього кандидата з посади суддi у зв'язку iз закiнченням строку, на який його призначено.

     Стаття 82. Переведення суддi, обраного безстроково, до iншого суду

     1. Переведення суддi, обраного безстроково, до iншого суду того самого рiвня i спецiалiзацiї здiйснюється Президентом України за результатами конкурсу на замiщення вакантної посади суддi, передбаченого статтею 73 цього Закону, на пiдставi рiшення Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України, крiм випадкiв, передбачених частинами другою i третьою цiєї статтi.

     Переведення суддi, обраного безстроково, до суду iншого рiвня тiєї самої або iншої судової спецiалiзацiї здiйснюється Верховною Радою України за результатами конкурсу на замiщення вакантної посади суддi, передбаченого статтею 73 цього Закону, на пiдставi рiшення Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України, крiм випадкiв, передбачених частинами другою i третьою цiєї статтi.

     2. Переведення суддi, обраного безстроково, до iншого суду того самого рiвня може здiйснюватися Президентом України без конкурсу тiльки у випадку реорганiзацiї, лiквiдацiї або припинення роботи суду, в якому такий суддя обiймає посаду суддi.

     3. Переведення суддi, обраного безстроково, до суду нижчого рiвня в порядку дисциплiнарного стягнення здiйснюється Верховною Радою України за пропозицiєю або поданням органу, який прийняв рiшення про притягнення суддi до дисциплiнарної вiдповiдальностi.

Роздiл V
КВАЛIФIКАЦIЙНИЙ РIВЕНЬ СУДДI

Глава 1. Квалiфiкацiйне оцiнювання суддiв

     Стаття 83. Завдання та пiдстави квалiфiкацiйного оцiнювання

     1. Квалiфiкацiйне оцiнювання проводиться Вищою квалiфiкацiйною комiсiєю суддiв України i полягає у визначеннi професiйного рiвня суддi.

     Завданнями квалiфiкацiйного оцiнювання є:

     1) перевiрка здатностi суддi здiйснювати правосуддя у судi вiдповiдного рiвня;

     2) пiдтвердження професiйного рiвня суддi для обрання на посаду суддi безстроково.

     Квалiфiкацiйне оцiнювання здiйснюється прозоро на основi об'єктивних критерiїв з урахуванням заслуг, квалiфiкацiї та сумлiнностi суддi, його вмiнь та ефективностi роботи, якiсних i кiлькiсних показникiв роботи суддi.

     2. Критерiями квалiфiкацiйного оцiнювання є: професiйна компетентнiсть (знання права, здатнiсть проводити судове засiдання та ухвалювати рiшення), особиста компетентнiсть (здатнiсть виконувати обсяг роботи, самоорганiзованiсть), соцiальна компетентнiсть (урiвноваженiсть, стресова стiйкiсть, комунiкативнiсть) та здатнiсть пiдвищувати свiй фаховий рiвень i здiйснювати правосуддя у судi вiдповiдного рiвня.

     3. Пiдставами для призначення квалiфiкацiйного оцiнювання суддi є:

     1) заява суддi про проведення квалiфiкацiйного оцiнювання для пiдтвердження його здатностi здiйснювати правосуддя у судi вiдповiдного рiвня;

     2) заява про проведення квалiфiкацiйного оцiнювання кандидата для обрання на посаду суддi безстроково;

     3) рiшення Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України про призначення квалiфiкацiйного оцiнювання суддi у зв'язку з накладенням дисциплiнарного стягнення в порядку, передбаченому цим Законом.

     4. Порядок та методологiя квалiфiкацiйного оцiнювання суддi визначаються Вищою квалiфiкацiйною комiсiєю суддiв України за погодженням з Радою суддiв України.

     Стаття 84. Проведення квалiфiкацiйного оцiнювання

     1. Квалiфiкацiйне оцiнювання суддi проводиться Вищою квалiфiкацiйною комiсiєю суддiв України не пiзнiше двох мiсяцiв з дня надходження вiдповiдного письмового звернення суддi, крiм випадку проведення квалiфiкацiйного оцiнювання за рiшенням Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України у зв'язку з накладенням дисциплiнарного стягнення.

     2. За результатами проведення квалiфiкацiйного оцiнювання Вища квалiфiкацiйна комiсiя суддiв України складає вмотивований висновок, на пiдставi якого приймається одне з рiшень, передбачених цим Законом.

     Незалежно вiд прийнятого рiшення суддя може звернутися до Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України з вiдповiдною заявою про проведення його квалiфiкацiйного оцiнювання не ранiше нiж через один рiк з дня прийняття рiшення Комiсiєю за результатами останнього квалiфiкацiйного оцiнювання суддi.

     3. Квалiфiкацiйне оцiнювання проводиться публiчно, у присутностi суддi, який оцiнюється, та будь-яких заiнтересованих осiб. У розглядi питання про квалiфiкацiйне оцiнювання суддi можуть брати участь представники органу суддiвського самоврядування.

     Стаття 85. Етапи квалiфiкацiйного оцiнювання

     1. Квалiфiкацiйне оцiнювання включає такi етапи:

     1) складення суддею iспиту;

     2) дослiдження суддiвського досьє та проведення спiвбесiди.

     2. Iспит проводиться шляхом складення суддею анонiмного письмового тестування та виконання практичного завдання з метою виявлення рiвня знань, практичних навичок та умiнь у застосуваннi закону, здатностi здiйснювати правосуддя у судi вiдповiдної iнстанцiї та спецiалiзацiї.

     Порядок складення iспиту, методика оцiнювання визначаються положенням, що затверджується Вищою квалiфiкацiйною комiсiєю суддiв України за погодженням з Радою суддiв України.

     Тестовi запитання та практичнi завдання iспиту для суддiв складаються з урахуванням принципiв iнстанцiйностi та спецiалiзацiї.

     Вища квалiфiкацiйна комiсiя суддiв України зобов'язана забезпечити прозорiсть iспиту. На кожному етапi та пiд час оцiнювання результатiв можуть бути присутнiми будь-якi заiнтересованi особи.

     3. Суддiвське досьє має мiстити:

     1) копiї всiх заяв суддi, пов'язанi з його кар'єрою, та доданих до них документiв;

     2) копiї всiх рiшень, прийнятих щодо суддi Вищою квалiфiкацiйною комiсiєю суддiв України, Вищою радою юстицiї, Президентом України, Верховною Радою України;

     3) iнформацiю про результати участi суддi у конкурсах на зайняття посади суддi;

     4) iнформацiю про результати проходження в Нацiональнiй школi суддiв України спецiальної пiдготовки кандидата на посаду суддi, пiдготовки суддi упродовж перебування на посадi суддi;

     5) iнформацiю про результати квалiфiкацiйного оцiнювання суддi та регулярної оцiнки суддi упродовж перебування на посадi;

     6) iнформацiю про здiйснення викладацької дiяльностi в Нацiональнiй школi суддiв України;

     7) iнформацiю про зайняття суддею адмiнiстративних посад з копiями рiшень про обрання на цi посади та звiльнення з них;

     8) iнформацiю про обрання суддi до органiв суддiвського самоврядування, Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України, Вищої ради юстицiї;

     9) iнформацiю про ефективнiсть здiйснення судочинства суддею, а саме:

     а) загальну кiлькiсть розглянутих справ;

     б) кiлькiсть скасованих судових рiшень та пiдстави їх скасування;

     в) наявнiсть та кiлькiсть рiшень, що стали пiдставою для винесення рiшень мiжнародними судовими установами та iншими мiжнародними органiзацiями, якими встановлено порушення Україною мiжнародно-правових зобов'язань;

     г) кiлькiсть змiнених судових рiшень та пiдстави їх змiни;

     ґ) дотримання строкiв розгляду справ;

     д) середню тривалiсть виготовлення тексту вмотивованого рiшення;

     е) судове навантаження порiвняно з iншими суддями у вiдповiдному судi, регiонi з урахуванням iнстанцiйностi, спецiалiзацiї суду та суддi;

     10) iнформацiю про дисциплiнарну вiдповiдальнiсть суддi, а саме:

     а) кiлькiсть скарг на дiї суддi;

     б) кiлькiсть дисциплiнарних проваджень та їх результати;

     11) данi щодо вiдповiдностi суддi етичним та антикорупцiйним критерiям, а саме:

     а) вiдповiднiсть витрат i майна суддi та членiв його сiм'ї, а також близьких осiб задекларованим доходам, у тому числi копiї вiдповiдних декларацiй, поданих суддею вiдповiдно до законодавства у сферi запобiгання корупцiї;

     б) iншi данi щодо вiдповiдностi суддi вимогам законодавства у сферi запобiгання корупцiї;

     в) данi щодо вiдповiдностi поведiнки суддi правилам суддiвської етики.

     Ведення суддiвського досьє забезпечує Вища квалiфiкацiйна комiсiя суддiв України на пiдставi положення, затвердженого Радою суддiв України. Таке положення може передбачати електронну форму ведення суддiвського досьє.

     4. Спiвбесiда полягає в обговореннi результатiв дослiдження суддiвського досьє.

     Стаття 86. Рiшення Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України

     1. Вища квалiфiкацiйна комiсiя суддiв України на пiдставi вмотивованого висновку приймає рiшення про:

     1) пiдтвердження або непiдтвердження здатностi суддi здiйснювати правосуддя у вiдповiдному судi;

     2) надання або вiдмову в наданнi рекомендацiї суддi для обрання його на посаду суддi безстроково.

     2. Суддя, не згодний з рiшенням Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України щодо його квалiфiкацiйного оцiнювання, може оскаржити це рiшення в порядку, передбаченому Кодексом адмiнiстративного судочинства України.

Глава 2. Пiдготовка суддi та його регулярне оцiнювання

     Стаття 87. Пiдготовка суддi для пiдтримання його квалiфiкацiї

     1. Суддя зобов'язаний проходити пiдготовку для пiдтримання квалiфiкацiї в Нацiональнiй школi суддiв України.

     2. Суддя, призначений на посаду суддi вперше, проходить пiдготовку для пiдтримання квалiфiкацiї щорiчно. Час такої пiдготовки не може бути меншим 30 академiчних годин на рiк.

     3. Суддя, який обiймає посаду суддi безстроково, проходить пiдготовку для пiдтримання квалiфiкацiї не рiдше одного разу на три роки. Час такої пiдготовки не може бути меншим 40 академiчних годин упродовж кожних трьох рокiв перебування на посадi суддi.

     4. Нацiональна школа суддiв України проводить пiдготовку суддiв для пiдтримання квалiфiкацiї вiдповiдно до необхiдностi вдосконалення їхнiх знань, вмiнь i навичок залежно вiд досвiду роботи суддiв, рiвня i спецiалiзацiї суду, де вони працюють, а також з урахуванням їхнiх iндивiдуальних потреб.

     З цiєю метою Нацiональна школа суддiв України органiзовує тренiнги, що є обов'язковими в межах пiдготовки, а також тренiнги, якi суддя має право обрати залежно вiд своїх потреб.

     Стаття 88. Завдання та порядок регулярного оцiнювання суддi

     1. Регулярне оцiнювання суддi упродовж перебування на посадi проводиться з метою виявлення iндивiдуальних потреб суддi щодо вдосконалення, стимулювання його до пiдтримання квалiфiкацiї на належному рiвнi та професiйного зростання.

     2. Регулярне оцiнювання суддi проводиться:

     1) викладачами (тренерами) Нацiональної школи суддiв України за результатами пiдготовки шляхом заповнення анкети;

     2) iншими суддями вiдповiдного суду шляхом анкетування;

     3) самим суддею шляхом заповнення анкети самооцiнки;

     4) громадськими об'єднаннями шляхом незалежного оцiнювання роботи суддi в судових засiданнях.

     3. За результатами кожного тренiнгу пiд час пiдготовки суддi викладач (тренер) заповнює щодо суддi анкету оцiнювання, що мiстить:

     1) оцiнку:

     а) оволодiння суддею знаннями, вмiннями, навичками за результатами тренiнгу;

     б) акуратностi i своєчасностi виконання завдань;

     в) аналiтичних здiбностей, спроможностi оцiнювати iнформацiю;

     г) вмiння взаємодiяти з колегами (спроможностi вести переговори, працювати в командi, працювати пiд тиском тощо);

     ґ) комунiкацiйних навичок (навичок складення документiв, усного мовлення);

     д) сильних сторiн суддi;

     2) рекомендацiї суддi щодо напрямiв самовдосконалення або проходження додаткового навчання.

     4. Нацiональна школа суддiв України ознайомлює суддю з анкетою не пiзнiше п'яти днiв пiсля закiнчення вiдповiдного тренiнгу. Суддя протягом десяти днiв пiсля одержання анкети має право надiслати свої заперечення щодо результатiв оцiнювання. За результатами розгляду заперечень суддi викладач (тренер) має право протягом п'яти днiв заповнити нову анкету оцiнювання. Анкета оцiнювання роботи суддi за результатами кожного тренiнгу, заперечення суддi щодо результатiв оцiнювання, а також анкета за результатами розгляду заперечень включаються до суддiвського досьє.

     5. Громадськi об'єднання мають право органiзовувати незалежне оцiнювання роботи суддi у вiдкритих судових засiданнях. Результати незалежного оцiнювання роботи суддi в судовому засiданнi фiксуються в анкетi, що мiстить iнформацiю про тривалiсть розгляду справи, дотримання суддею правил судочинства i прав учасникiв процесу, культуру спiлкування, рiвень неупередженостi суддi, рiвень задоволення поведiнкою суддi учасниками процесу, зауваження щодо ведення процесу, iншi вiдомостi. Заповнена анкета незалежного оцiнювання роботи суддi в судовому засiданнi включається до суддiвського досьє.

     6. Порядок, методологiю оцiнювання та самооцiнювання суддi затверджує Вища квалiфiкацiйна комiсiя суддiв України за погодженням з Радою суддiв України.

     Стаття 89. Значення результатiв регулярного оцiнювання

     1. Результати регулярного оцiнювання можуть враховуватися пiд час розгляду питання про обрання суддi безстроково та проведення конкурсу на зайняття посади у вiдповiдному судi.

Глава 3. Нацiональна школа суддiв України

     Стаття 90. Статус i структура Нацiональної школи суддiв України

     1. Нацiональна школа суддiв України є державною установою iз спецiальним статусом, яка забезпечує пiдготовку висококвалiфiкованих кадрiв для судової системи та здiйснює науково-дослiдну дiяльнiсть. На Нацiональну школу суддiв України не поширюється законодавство про вищу освiту.

     2. Нацiональна школа суддiв України утворюється при Вищiй квалiфiкацiйнiй комiсiї суддiв України i здiйснює свою дiяльнiсть вiдповiдно до цього Закону та статуту, затвердженого Вищою квалiфiкацiйною комiсiєю суддiв України.

     3. Нацiональну школу суддiв України очолює ректор, якого призначає на посаду i звiльняє з посади Вища квалiфiкацiйна комiсiя суддiв України. Проректорiв Нацiональної школи суддiв України призначає на посади i звiльняє з посад Вища квалiфiкацiйна комiсiя суддiв України за поданням ректора Нацiональної школи суддiв України. Ректор Нацiональної школи суддiв України надає Вищiй квалiфiкацiйнiй комiсiї суддiв України пропозицiї щодо кандидатур на замiщення вiдповiдних вакантних посад проректорiв.

     4. Розмiр заробiтної плати, рiвень соцiального i пенсiйного забезпечення працiвникiв Нацiональної школи суддiв України не можуть бути меншими, нiж у вiдповiдних категорiй державних службовцiв апаратiв центральних органiв виконавчої влади.

     5. Нацiональна школа суддiв України є юридичною особою, має печатку iз зображенням Державного Герба України i своїм найменуванням, самостiйний баланс i рахунки в органах Державної казначейської служби України та може мати регiональнi вiддiлення.

     Стаття 91. Завдання Нацiональної школи суддiв України

     1. Нацiональна школа суддiв України здiйснює:

     1) спецiальну пiдготовку кандидатiв на посаду суддi;

     2) пiдготовку суддiв, яких:

     а) призначено на посаду суддi вперше;

     б) обрано на посаду суддi безстроково;

     в) призначено на адмiнiстративнi посади в судах;

     3) перiодичне навчання суддiв з метою пiдвищення рiвня квалiфiкацiї;

     4) проведення курсiв навчання, визначених дисциплiнарним органом, для пiдвищення квалiфiкацiї суддiв, якi тимчасово вiдстороненi вiд здiйснення правосуддя;

     5) пiдготовку працiвникiв апаратiв судiв та пiдвищення їхньої квалiфiкацiї;

     6) проведення наукових дослiджень з питань удосконалення судового устрою, статусу суддiв i судочинства;

     7) вивчення мiжнародного досвiду органiзацiї дiяльностi судiв;

     8) науково-методичне забезпечення дiяльностi судiв загальної юрисдикцiї, Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України та Вищої ради юстицiї.

Роздiл VI
ДИСЦИПЛIНАРНА ВIДПОВIДАЛЬНIСТЬ СУДДI

Глава 1. Пiдстави та порядок застосування до суддi дисциплiнарної вiдповiдальностi

     Стаття 92. Пiдстави дисциплiнарної вiдповiдальностi суддi

     1. Суддю може бути притягнуто до дисциплiнарної вiдповiдальностi в порядку дисциплiнарного провадження з таких пiдстав:

     1) умисне або внаслiдок недбалостi:

     а) незаконна вiдмова в доступi до правосуддя (у тому числi незаконна вiдмова в розглядi по сутi позовної заяви, апеляцiйної, касацiйної скарги тощо) або iнше iстотне порушення норм процесуального права пiд час здiйснення правосуддя, що унеможливило учасниками судового процесу реалiзацiю наданих їм процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язкiв або призвело до порушення правил пiдсудностi чи пiдвiдомчостi;

     б) незазначення в судовому рiшеннi мотивiв прийняття або вiдхилення аргументiв сторiн щодо сутi спору;

     в) порушення засад гласностi i вiдкритостi судового процесу;

     г) порушення засад рiвностi всiх учасникiв судового процесу перед законом i судом, змагальностi сторiн та свободи в наданнi ними суду своїх доказiв i у доведеннi перед судом їх переконливостi;

     ґ) незабезпечення обвинуваченому права на захист, перешкоджання реалiзацiї прав iнших учасникiв судового процесу;

     д) порушення правил щодо вiдводу (самовiдводу);

     2) безпiдставне затягування або невжиття суддею заходiв щодо розгляду заяви, скарги чи справи протягом строку, встановленого законом, зволiкання з виготовленням вмотивованого судового рiшення, несвоєчасне надання суддею копiї судового рiшення для її внесення до Єдиного державного реєстру судових рiшень;

     3) систематичне або грубе одноразове порушення правил суддiвської етики, що пiдриває авторитет правосуддя, у тому числi прояв неповаги пiд час здiйснення судочинства до iнших суддiв, адвокатiв, експертiв, свiдкiв чи iнших учасникiв судового процесу;

     4) умисне або у зв'язку з очевидною недбалiстю допущення суддею, який брав участь в ухваленнi судового рiшення, порушення прав людини i основоположних свобод;

     5) розголошення суддею таємницi, що охороняється законом, у тому числi таємницi нарадчої кiмнати, або iнформацiї, що стала вiдомою суддi пiд час розгляду справи у закритому судовому засiданнi;

     6) неповiдомлення суддею органiв суддiвського самоврядування та правоохоронних органiв про випадок втручання в дiяльнiсть суддi щодо здiйснення правосуддя, у тому числi про звернення до нього учасникiв судового процесу чи iнших осiб, включаючи осiб, уповноважених на виконання функцiй держави, з приводу конкретних справ, що перебувають у провадженнi суддi, якщо таке звернення вiдбулося в iнший, нiж передбачено процесуальним законодавством, спосiб упродовж п'яти днiв пiсля того, як йому стало вiдомо про такий випадок;

     7) неповiдомлення або несвоєчасне повiдомлення Ради суддiв України про реальний чи потенцiйний конфлiкт iнтересiв суддi (крiм випадкiв, коли конфлiкт iнтересiв врегульовується в порядку, визначеному процесуальним законом);

     8) втручання у процес здiйснення судочинства iншими суддями;

     9) неподання або несвоєчасне подання для оприлюднення декларацiї особи, уповноваженої на виконання функцiй держави або мiсцевого самоврядування, в порядку, встановленому законодавством у сферi запобiгання корупцiї;

     10) зазначення в декларацiї особи, уповноваженої на виконання функцiй держави або мiсцевого самоврядування, завiдомо неправдивих вiдомостей або умисне незазначення вiдомостей, передбачених законодавством;

     11) використання статусу суддi з метою незаконного отримання ним або третiми особами матерiальних благ або iншої вигоди, якщо таке правопорушення не мiстить складу злочину або кримiнального проступку;

     12) допущення суддею недоброчесної поведiнки, у тому числi здiйснення суддею або членами його сiм'ї витрат, що перевищують доходи такого суддi та доходи членiв його сiм'ї; встановлення невiдповiдностi рiвня життя суддi задекларованим доходам;

     13) ненадання iнформацiї або надання завiдомо недостовiрної iнформацiї на законну вимогу члена Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України та/або члена Вищої ради юстицiї;

     14) визнання суддi винним у вчиненнi корупцiйного правопорушення або правопорушення, пов'язаного з корупцiєю, у випадках, установлених законом.

     2. Скасування або змiна судового рiшення не тягне за собою дисциплiнарної вiдповiдальностi суддi, який брав участь у його ухваленнi, крiм випадкiв, коли порушення допущено внаслiдок умисного порушення норм права чи неналежного ставлення до службових обов'язкiв.

     Стаття 93. Дисциплiнарне провадження щодо суддi

     1. Дисциплiнарне провадження - це процедура розгляду звернення з метою встановлення обставин, що можуть бути пiдставою дисциплiнарної вiдповiдальностi суддi.

     2. Право на звернення зi скаргою (заявою) щодо поведiнки суддi, яка може мати наслiдком дисциплiнарну вiдповiдальнiсть суддi, має будь-яка особа. Громадяни здiйснюють зазначене право особисто або через адвоката, юридичнi особи - через адвоката, органи державної влади та органи мiсцевого самоврядування - через своїх представникiв.

     Адвокат зобов'язаний перевiрити факти, якi можуть тягнути дисциплiнарну вiдповiдальнiсть суддi, до подання вiдповiдної скарги (заяви). Адвокат, прокурор зобов'язаний вiдмовити у зверненнi зi скаргою (заявою) щодо поведiнки суддi за наявностi конфлiкту iнтересiв, а також у разi, якщо такий адвокат є учасником судового процесу, в якому бере участь суддя, щодо поведiнки якого подається вiдповiдне звернення.

     3. Скарга (заява) щодо поведiнки суддi, яка може мати наслiдком дисциплiнарну вiдповiдальнiсть суддi, подається у письмовiй формi та повинна мiстити такi вiдомостi:

     1) прiзвище, iм'я, по батьковi (найменування) заявника, його мiсце проживання (перебування) або мiсцезнаходження, поштовий iндекс, номери засобiв зв'язку;

     2) прiзвище, iм'я, по батьковi та посада суддi (суддiв), на дiї якого (яких) скаржиться заявник;

     3) конкретнi вiдомостi про наявнiсть у поведiнцi суддi ознак дисциплiнарного правопорушення, що вiдповiдно до частини першої статтi 92 цього Закону може бути пiдставою дисциплiнарної вiдповiдальностi суддi;

     4) посилання на фактичнi данi (свiдчення, докази), що пiдтверджують зазначенi заявником вiдомостi.

     Скарга (заява) пiдписується заявником iз зазначенням дати її пiдписання.

     Вища квалiфiкацiйна комiсiя суддiв України i Вища рада юстицiї затверджують та розмiщують на офiцiйному веб-порталi судової влади зразок скарги (заяви) щодо поведiнки суддi.

     4. Не допускається зловживання правом звернення до органу, уповноваженого здiйснювати дисциплiнарне провадження, у тому числi iнiцiювання питання вiдповiдальностi суддi без достатнiх пiдстав, використання такого права як засобу тиску на суддю у зв'язку зi здiйсненням ним правосуддя. За подання завiдомо безпiдставної скарги про притягнення суддi до дисциплiнарної вiдповiдальностi адвокатом, такий адвокат може бути притягнений до дисциплiнарної вiдповiдальностi згiдно iз законом.

     5. Дисциплiнарну справу щодо суддi не може бути порушено за заявою чи повiдомленням, що не мiстять вiдомостей про наявнiсть ознак дисциплiнарного проступку суддi, а також за анонiмними заявами та повiдомленнями.

     6. Секретарiат вiдповiдного органу, що здiйснює дисциплiнарне провадження, реєструє скаргу (заяву) в день її надходження i проводить автоматизований розподiл мiж членами цього органу. Перевiрка скарги (заяви) на прийнятнiсть до розгляду здiйснюється визначеним таким чином членом вiдповiдного органу, що здiйснює дисциплiнарне провадження, або, за дорученням такого члена органу, iнспектором органу, що здiйснює дисциплiнарне провадження.

     Звернення повертається без розгляду, якщо:

     1) звернення не вiдповiдає визначеним цим Законом вимогам;

     2) звернення мiстить вираженi у непристойнiй формi висловлювання, що принижують честь i гiднiсть будь-яких осiб;

     3) наведенi у зверненнi вiдомостi стосуються тiльки поведiнки учасникiв процесу, працiвникiв апарату суду або iнших осiб;

     4) у зверненнi порушується питання про притягнення до дисциплiнарної вiдповiдальностi осiб, звiльнених з посади суддi, суддiв провадження щодо яких не пiдвiдомче вiдповiдному органу, що здiйснює дисциплiнарне провадження, а також суддiв, повноваження яких припинено у зв'язку зi смертю;

     5) звернення стосується оскарження судового рiшення, ґрунтується на доводах, що можуть бути перевiренi лише судом вищої iнстанцiї в порядку, передбаченому процесуальним законодавством;

     6) факти неналежної поведiнки суддi, що повiдомляються, вже були предметом перевiрки i щодо них у дисциплiнарному провадженнi прийнято рiшення.

     Стаття 94. Органи, що здiйснюють дисциплiнарне провадження щодо суддi

     1. Дисциплiнарне провадження щодо суддi здiйснюють:

     1) Вища квалiфiкацiйна комiсiя суддiв України - щодо суддiв мiсцевих та апеляцiйних судiв;

     2) Вища рада юстицiї - щодо суддiв вищих спецiалiзованих судiв та суддiв Верховного Суду України.

     Стаття 95. Порядок здiйснення дисциплiнарного провадження щодо суддi

     1. Дисциплiнарне провадження щодо суддi передбачає здiйснення перевiрки даних про наявнiсть пiдстав для притягнення суддi до дисциплiнарної вiдповiдальностi, вирiшення питання про вiдкриття дисциплiнарної справи чи вiдмову в її вiдкриттi, розгляд дисциплiнарної справи i прийняття рiшення.

     2. За зверненням, яке вiдповiдає встановленим цим Законом вимогам та не пiдлягає поверненню, членом органу, що здiйснює дисциплiнарне провадження щодо суддiв, проводиться перевiрка даних про наявнiсть пiдстав для вiдкриття дисциплiнарного провадження.

     Така перевiрка проводиться у порядку, встановленому цим Законом.

     3. Пiд час здiйснення перевiрки член органу, що здiйснює дисциплiнарне провадження щодо суддiв, має право знайомитися з матерiалами судових справ, робити з них копiї, опитувати суддiв та iнших осiб, яким вiдомi обставини вчинення дiяння, що має ознаки дисциплiнарного правопорушення, отримувати за письмовим запитом вiд органiв державної влади та органiв мiсцевого самоврядування, їх посадових осiб, керiвникiв пiдприємств, установ, органiзацiй незалежно вiд форми власностi та пiдпорядкування, громадян та їх об'єднань необхiдну для проведення перевiрки iнформацiю.

     4. Орган державної влади, орган мiсцевого самоврядування, їх посадовi особи, керiвники пiдприємств, установ, органiзацiй незалежно вiд форми власностi та пiдпорядкування, громадських об'єднань, особи, яким направлено запит члена органу, що здiйснює дисциплiнарне провадження щодо суддiв, зобов'язанi протягом десяти днiв з дня його отримання надати вiдповiдну iнформацiю. У разi необхiдностi зазначений строк може бути продовжено до тридцяти днiв, про що член органу, що здiйснює дисциплiнарне провадження щодо суддiв, повiдомляє безпосередньо у запитi.

     5. Ненадання члену органу, що здiйснює дисциплiнарне провадження щодо суддiв, iнформацiї, а також надання завiдомо недостовiрних вiдомостей тягнуть за собою притягнення винних осiб до вiдповiдальностi, встановленої законом.

     6. Член органу, що здiйснює дисциплiнарне провадження щодо суддiв, за результатами перевiрки складає висновок з викладенням фактiв та обставин, виявлених у ходi перевiрки, та пропозицiєю про вiдкриття чи вiдмову у вiдкриттi дисциплiнарної справи. Висновок члена органу, що здiйснює дисциплiнарне провадження щодо суддiв, та зiбранi у процесi перевiрки матерiали передаються на розгляд органу, що здiйснює дисциплiнарне провадження щодо суддiв.

     7. Питання про вiдкриття дисциплiнарної справи чи вiдмову в її вiдкриттi вирiшує орган, що здiйснює дисциплiнарне провадження щодо суддiв. Член органу, що здiйснює дисциплiнарне провадження щодо суддiв, який проводив перевiрку, не бере участi у прийняттi рiшення про вiдкриття або про вiдмову у вiдкриттi дисциплiнарної справи.

     Рiшення про вiдкриття або про вiдмову у вiдкриттi дисциплiнарної справи оскарженню не пiдлягає.

     8. Копiя рiшення органу, що здiйснює дисциплiнарне провадження щодо суддiв, про вiдкриття дисциплiнарної справи не пiзнiш як через три днi з дня його прийняття надсилається суддi, щодо якого вiдкрито дисциплiнарну справу. До рiшення додається копiя висновку члена органу, що здiйснює дисциплiнарне провадження щодо суддiв.

     9. У разi вiдсутностi пiдстав для притягнення суддi до дисциплiнарної вiдповiдальностi, закiнчення строку давностi притягнення або виявлення обставин, передбачених частиною п'ятою статтi 93 цього Закону, орган, що здiйснює дисциплiнарне провадження щодо суддiв, приймає рiшення про вiдмову у вiдкриттi дисциплiнарної справи стосовно суддi.

     10. Розгляд дисциплiнарної справи вiдбувається у вiдкритому засiданнi, на яке запрошуються особа, за скаргою (заявою) якої вiдкрито справу, або її представник та суддя, стосовно якого вiдкрито справу. Будь-якi заiнтересованi особи мають право бути присутнiми на засiданнi.

     11. У разi неможливостi з поважних причин взяти участь у засiданнi органу, що здiйснює дисциплiнарне провадження щодо суддiв, суддя, справа стосовно якого розглядається, може надати по сутi порушених питань письмовi пояснення, якi додаються до матерiалiв справи. Письмовi пояснення суддi оголошуються на засiданнi в обов'язковому порядку. Повторна неявка цього суддi на засiдання є пiдставою для розгляду дисциплiнарної справи за його вiдсутностi.

     Неприбуття особи, за зверненням якої вiдкрито дисциплiнарну справу, не перешкоджає її розгляду.

     12. Розгляд дисциплiнарної справи стосовно суддi вiдбувається на засадах змагальностi. На засiданнi органу, що здiйснює дисциплiнарне провадження щодо суддiв, заслуховуються повiдомлення члена органу, що здiйснює дисциплiнарне провадження щодо суддiв, який здiйснював перевiрку, про результати перевiрки, пояснення суддi, стосовно якого розглядається справа, та/або його представника, свiдкiв, а також iнших заiнтересованих осiб.

     13. Суддя, стосовно якого розглядається питання про притягнення до дисциплiнарної вiдповiдальностi, та/або його представник мають право надавати пояснення, заявляти клопотання про виклик свiдкiв, ставити запитання учасникам провадження, висловлювати заперечення, заявляти клопотання i вiдводи.

     14. Перебiг розгляду дисциплiнарної справи стосовно суддi та оголошення результатiв її розгляду фiксуються технiчними засобами.

     Стаття 96. Рiшення у дисциплiнарнiй справi стосовно суддi

     1. Орган, що здiйснює дисциплiнарне провадження щодо суддiв, обговорює результати розгляду дисциплiнарної справи за вiдсутностi суддi, стосовно якого розглядалася справа, i запрошених осiб. За результатами розгляду орган, що здiйснює дисциплiнарне провадження щодо суддiв, приймає рiшення про накладення дисциплiнарного стягнення або вiдмову в накладеннi дисциплiнарного стягнення. Рiшення у дисциплiнарнiй справi приймається бiльшiстю вiд загального складу органу, що здiйснює дисциплiнарне провадження щодо суддiв. Член органу, що здiйснює дисциплiнарне провадження щодо суддiв, який проводив перевiрку, не бере участi в голосуваннi пiд час прийняття рiшення.

     2. Пiд час обрання виду дисциплiнарного стягнення стосовно суддi враховуються характер проступку, його наслiдки, особа суддi, ступiнь його вини, обставини, що впливають на можливiсть притягнення суддi до дисциплiнарної вiдповiдальностi.

     3. Якщо органом, що здiйснює дисциплiнарне провадження щодо суддiв, прийнято рiшення про вiдсутнiсть пiдстав для притягнення суддi до дисциплiнарної вiдповiдальностi, дисциплiнарне провадження припиняється з одночасним повiдомленням про це заiнтересованих осiб.

     Рiшення про припинення дисциплiнарного провадження оскарженню не пiдлягає.

     4. Дисциплiнарне стягнення до суддi застосовується не пiзнiше трьох рокiв iз дня вчинення проступку без урахування часу тимчасової непрацездатностi або перебування суддi у вiдпустцi.

     У разi якщо рiшенням Європейського суду з прав людини встановленi факти, якi можуть бути пiдставою для застосування дисциплiнарного стягнення до суддi, зазначений строк обраховується з дня набуття таким рiшенням Європейського суду з прав людини статусу остаточного.

     5. За наслiдками дисциплiнарного провадження Вища квалiфiкацiйна комiсiя суддiв України може прийняти рiшення про направлення рекомендацiї до Вищої ради юстицiї для вирiшення питання щодо внесення подання про звiльнення суддi з посади за наявностi для цього пiдстав.

     За наслiдками дисциплiнарного провадження щодо суддiв вищих спецiалiзованих судiв або суддiв Верховного Суду України Вища рада юстицiї може прийняти таке рiшення за власною iнiцiативою.

     6. Рiшення органу, що здiйснює дисциплiнарне провадження щодо суддiв, викладається у письмовiй формi, пiдписується головуючим i членами цього органу, якi брали участь у прийняттi рiшення, i оголошується на засiданнi. Рiшення у дисциплiнарнiй справi повинно мiстити:

     1) прiзвище, iм'я, по батьковi i посаду суддi, який притягається до дисциплiнарної вiдповiдальностi;

     2) встановленi обставини у справi з посиланням на докази;

     3) мотиви, з яких ухвалено рiшення;

     4) суть рiшення за результатами розгляду iз зазначенням дисциплiнарного стягнення в разi його застосування;

     5) порядок i строк оскарження рiшення.

     7. За наявностi окремої думки члена органу, що здiйснює дисциплiнарне провадження щодо суддiв, така думка викладається у письмовiй формi i додається до справи, про що головуючий повiдомляє на засiданнi. Змiст окремої думки оголошенню на засiданнi не пiдлягає.

     8. Копiя рiшення органу, що здiйснює дисциплiнарне провадження щодо суддiв, у семиденний строк вручається чи надсилається суддi, стосовно якого розглядалася дисциплiнарна справа, або його представнику.

     9. Орган, що здiйснює дисциплiнарне провадження щодо суддiв, може встановити у рiшеннi про застосування дисциплiнарного стягнення порядок його виконання.

     Стаття 97. Дисциплiнарне стягнення стосовно суддi

     1. До суддiв може застосовуватися дисциплiнарне стягнення у видi:

     1) попередження;

     2) догани - з позбавленням права на отримання доплат до посадового окладу суддi протягом одного мiсяця;

     3) суворої догани - з позбавленням права на отримання доплат до посадового окладу суддi протягом трьох мiсяцiв;

     4) тимчасового (вiд одного до шести мiсяцiв) вiдсторонення вiд здiйснення правосуддя - з позбавленням права на отримання доплат до посадового окладу суддi та обов'язковим направленням суддi до Нацiональної школи суддiв України для проходження курсу пiдвищення квалiфiкацiї, визначеного органом, що здiйснює дисциплiнарне провадження щодо суддiв, та подальшим квалiфiкацiйним оцiнюванням для пiдтвердження здатностi суддi здiйснювати правосуддя у вiдповiдному судi;

     5) переведення суддi до суду нижчого рiвня;

     6) висновку про направлення рекомендацiї до Вищої ради юстицiї для вирiшення питання щодо внесення подання про звiльнення суддi з посади з пiдстав порушення присяги.

     Пiд час обрання виду дисциплiнарного стягнення стосовно суддi враховуються характер правопорушення, його наслiдки, особа суддi, ступiнь його вини, наявнiсть непогашених дисциплiнарних стягнень та iншi обставини, що стосуються вчиненого суддею дисциплiнарного правопорушення. Дисциплiнарне стягнення застосовується з урахуванням принципiв пропорцiйностi. Дисциплiнарнi стягнення, передбаченi пунктами 1 - 3 частини першої цiєї статтi, не застосовуються у випадку вчинення суддею правопорушень, передбачених пунктами 10, 11, 12, 14 частини першої статтi 92 цього Закону. У разi прийняття рiшення про застосування до суддi дисциплiнарного стягнення, що не дозволяє суддi здiйснювати правосуддя в судi вiдповiдного рiвня, суддя вiдстороняється вiд здiйснення правосуддя у цьому судi з моменту прийняття рiшення про застосування до нього дисциплiнарного стягнення.

     За наявностi непогашених дисциплiнарних стягнень до суддi має бути застосовано бiльш суворе дисциплiнарне стягнення.

     Суддя, який має непогашене дисциплiнарне стягнення, не може брати участi у конкурсi на зайняття посади в iншому судi.

     2. Висновок про направлення рекомендацiї до Вищої ради юстицiї для вирiшення питання щодо внесення подання про звiльнення суддi з посади з пiдстав порушення присяги може бути прийнятий у разi, якщо:

     1) суддя вчинив дiї, що порочать звання суддi або пiдривають авторитет правосуддя;

     2) суддя вчинив дисциплiнарне правопорушення, маючи непогашене дисциплiнарне стягнення (крiм попередження та догани), або має два непогашених дисциплiнарних стягнення;

     3) установлено факт недоброчесної поведiнки суддi, у тому числi здiйснення суддею або членами його сiм'ї витрат, що перевищують доходи такого суддi та доходи членiв його сiм'ї; встановлення невiдповiдностi рiвня життя суддi задекларованим ним та членами його сiм'ї майну i доходам; використання статусу суддi з метою незаконного отримання ним або третiми особами матерiальних благ або iншої вигоди;

     4) суддю визнано судом винним у вчиненнi корупцiйного правопорушення або правопорушення, пов'язаного з корупцiєю.

     3. Iнформацiя про притягнення суддi до дисциплiнарної вiдповiдальностi оприлюднюється на офiцiйному веб-сайтi органу, що здiйснює дисциплiнарне провадження щодо суддiв, та на веб-сайтi суду, в якому працює суддя. Ця iнформацiя повинна мiстити данi про суддю, якого притягнуто до дисциплiнарної вiдповiдальностi, про накладене дисциплiнарне стягнення та копiю рiшення органу, що здiйснює дисциплiнарне провадження щодо суддiв, про накладення такого стягнення.

     Стаття 98. Погашення дисциплiнарного стягнення

     1. Суддя вважається таким, що не має дисциплiнарного стягнення, якщо:

     1) протягом шести мiсяцiв з дня прийняття рiшення про накладення дисциплiнарного стягнення у видi попередження його не буде пiддано новому дисциплiнарному стягненню;

     2) протягом одного року з дня прийняття рiшення про накладення дисциплiнарного стягнення у видi догани його не буде пiддано новому дисциплiнарному стягненню;

     3) протягом вiсiмнадцяти мiсяцiв iз дня прийняття рiшення про накладення дисциплiнарного стягнення у видi суворої догани його не буде пiддано новому дисциплiнарному стягненню;

     4) протягом двох рокiв iз дня прийняття рiшення про накладення дисциплiнарного стягнення у видi тимчасового вiдсторонення суддi вiд здiйснення правосуддя його не буде пiддано новому дисциплiнарному стягненню та за умови успiшного проходження курсу пiдвищення квалiфiкацiї, визначеного органом, що здiйснює дисциплiнарне провадження щодо суддiв, та подальшого пiдтвердження здатностi здiйснювати правосуддя у вiдповiдному судi за результатами квалiфiкацiйного оцiнювання;

     5) протягом трьох рокiв з дня прийняття рiшення про накладення дисциплiнарного стягнення у видi переведення суддi до суду нижчого рiвня суддю не буде пiддано новому дисциплiнарному стягненню, однак суддя не може бути повернутий на посаду до попереднього суду тiльки внаслiдок такого погашення.

     Стаття 99. Оскарження рiшення у дисциплiнарнiй справi стосовно суддi

     1. Суддя мiсцевого чи апеляцiйного суду може оскаржити рiшення Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України про притягнення його до дисциплiнарної вiдповiдальностi до Вищої ради юстицiї або до суду в порядку, передбаченому Кодексом адмiнiстративного судочинства України, не пiзнiше одного мiсяця з дня вручення йому чи отримання ним поштою копiї рiшення.

     2. Скарга до Вищої ради юстицiї подається суддею через Вищу квалiфiкацiйну комiсiю суддiв України.

     3. Вища квалiфiкацiйна комiсiя суддiв України не пiзнiш як у триденний строк пiсля отримання скарги надсилає її разом iз матерiалами дисциплiнарної справи до Вищої ради юстицiї.

     4. Розгляд скарг Вищою радою юстицiї здiйснюється в порядку, визначеному Законом України "Про Вищу раду юстицiї".

     5. Розгляд адмiнiстративного позову щодо оскарження рiшення Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України про притягнення суддi до дисциплiнарної вiдповiдальностi здiйснюється в порядку, передбаченому процесуальним законом.

     6. Подання скарги до Вищої ради юстицiї чи адмiнiстративного позову до суду на рiшення Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України про притягнення суддi до дисциплiнарної вiдповiдальностi зупиняє застосування дисциплiнарного стягнення.

Глава 2. Вища квалiфiкацiйна комiсiя суддiв України

     Стаття 100. Статус Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України

     1. Вища квалiфiкацiйна комiсiя суддiв України є постiйно дiючим органом у системi судоустрою України.

     2. Вища квалiфiкацiйна комiсiя суддiв України є юридичною особою, має печатку iз зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, самостiйний баланс та рахунки в органах Державної казначейської служби України.

     3. Порядок роботи Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України визначається цим Законом. Вища квалiфiкацiйна комiсiя суддiв України бiльшiстю голосiв вiд її складу, передбаченого законом, затверджує регламент, що визначає порядок роботи Комiсiї в межах, установлених цим Законом.

     4. Вища квалiфiкацiйна комiсiя суддiв України має офiцiйний веб-сайт та офiцiйний друкований орган, якi є офiцiйними джерелами iнформацiї про роботу Комiсiї.

     Офiцiйний друкований орган може видаватися в електронному виглядi.

     Стаття 101. Повноваження Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України

     1. Вища квалiфiкацiйна комiсiя суддiв України:

     1) веде облiк даних про кiлькiсть посад суддiв у судах загальної юрисдикцiї, у тому числi вакантних;

     2) проводить добiр кандидатiв для призначення на посаду суддi вперше, у тому числi органiзовує проведення щодо них спецiальної перевiрки вiдповiдно до закону та приймає квалiфiкацiйний iспит;

     3) вносить до Вищої ради юстицiї рекомендацiю про призначення кандидата на посаду суддi для подальшого внесення вiдповiдного подання Президентовi України;

     4) надає рекомендацiю про обрання на посаду суддi безстроково або вiдмовляє у наданнi такої рекомендацiї;

     5) вносить подання про переведення суддi вiдповiдно до цього Закону;

     6) визначає потреби у державному замовленнi на професiйну пiдготовку кандидатiв на посаду суддi у Нацiональнiй школi суддiв України;

     7) затверджує порядок проходження спецiальної пiдготовки кандидатiв на посаду суддi;

     8) проводить квалiфiкацiйне оцiнювання суддiв;

     9) на пiдставi вмотивованого клопотання Генерального прокурора України приймає рiшення про вiдсторонення суддi вiд посади у зв'язку iз притягненням до кримiнальної вiдповiдальностi;

     10) розглядає в порядку дисциплiнарного провадження звернення стосовно суддiв мiсцевих та апеляцiйних судiв з пiдстав, визначених статтею 92 цього Закону;

     11) приймає рiшення за результатами дисциплiнарного провадження i за наявностi пiдстав застосовує дисциплiнарне стягнення до суддiв мiсцевих та апеляцiйних судiв;

     12) забезпечує ведення суддiвського досьє;

     13) бере у межах компетенцiї участь у мiжнародному спiвробiтництвi, у тому числi встановлює зв'язки з iноземними закладами, установами та органiзацiями, проектами мiжнародної технiчної допомоги, є бенефiцiаром мiжнародної технiчної допомоги, головним розпорядником мiжнародної допомоги вiд iноземних держав, банкiв i мiжнародних фiнансових органiзацiй;

     14) здiйснює iншi повноваження, передбаченi законом.

     2. Вища квалiфiкацiйна комiсiя суддiв України для здiйснення своїх повноважень має право витребувати та одержувати необхiдну iнформацiю вiд суддiв, Державної судової адмiнiстрацiї України, органiв суддiвського самоврядування та iнших судових органiв, органiв державної влади та органiв мiсцевого самоврядування, їх посадових осiб, пiдприємств, установ, органiзацiй незалежно вiд форми власностi та пiдпорядкування, об'єднань громадян та окремих фiзичних осiб, ненадання якої тягне за собою вiдповiдальнiсть, установлену законом.

     Стаття 102. Склад Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України

     1. До складу Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України обираються (призначаються) чотирнадцять членiв, якi є громадянами України, мають повну вищу юридичну освiту i стаж роботи у галузi права не менше п'ятнадцяти рокiв.

     2. Вища квалiфiкацiйна комiсiя суддiв України дiє у складi двох палат - квалiфiкацiйної та дисциплiнарної. До складу Комiсiї обираються (призначаються):

     1) з'їздом суддiв України - по чотири члени дисциплiнарної i квалiфiкацiйної палат з числа суддiв, обраних на посаду суддi безстроково або суддiв у вiдставцi;

     2) з'їздом представникiв юридичних вищих навчальних закладiв та наукових установ - по одному члену дисциплiнарної i квалiфiкацiйної палат;

     3) з'їздом адвокатiв України - по одному члену дисциплiнарної i квалiфiкацiйної палат;

     4) Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини - один член дисциплiнарної палати з числа осiб, якi не є суддями;

     5) Головою Державної судової адмiнiстрацiї України - один член квалiфiкацiйної палати з числа осiб, якi не є суддями.

     Вища квалiфiкацiйна комiсiя суддiв України виконує функцiї та здiйснює повноваження:

     1) з питань призначення суддiв на посади та квалiфiкацiйного оцiнювання суддiв - у складi квалiфiкацiйної палати;

     2) з питань дисциплiнарної вiдповiдальностi суддiв - у складi дисциплiнарної палати;

     3) з питань органiзацiї дiяльностi Комiсiї та iнших питань, що стосуються дiяльностi обох палат Комiсiї, - у спiльному складi обох палат.

     У разi необхiдностi Вища квалiфiкацiйна комiсiя суддiв України у спiльному складi обох палат може прийняти рiшення про залучення членiв однiєї палати до роботи iншої палати.

     Рiшення Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України приймаються кожною з палат Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України у межах їх повноважень та складом обох палат з питань органiзацiї дiяльностi Комiсiї та iнших питань, що стосуються дiяльностi обох палат.

     3. Строк повноважень члена Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України становить чотири роки з дня обрання (призначення). Одна i та сама особа не може здiйснювати повноваження два строки пiдряд.

     4. За членом Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України, який є суддею або державним службовцем, на час здiйснення повноважень зберiгаються посада, статус i мiсце роботи.

     5. Члени Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України на час здiйснення повноважень вiдряджаються до Комiсiї та не можуть виконувати будь-яку iншу оплачувану роботу, крiм викладацької, творчої та наукової.

     Члени Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України, обранi з'їздом суддiв України, не можуть здiйснювати правосуддя. При цьому за ними зберiгається право брати участь у вирiшеннi питань, що розглядаються органами суддiвського самоврядування, а за суддями Верховного Суду України та вищих спецiалiзованих судiв - також у вирiшеннi питань, що розглядаються пленумами цих судiв.

     Члени Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України, якi є адвокатами, на час виконання повноважень членiв Комiсiї повиннi зупинити адвокатську дiяльнiсть.

     На членiв Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України поширюються вимоги та обмеження, встановленi законодавством у сферi запобiгання корупцiї.

     Члени Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України повиннi у своїй дiяльностi та поза її межами дотримуватися найвищих стандартiв етичної поведiнки, в тому числi принципiв та правил етики, якi застосовуються до суддiв.

     Члени Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України не мають права сумiщати свою посаду з будь-якими посадами в органах державної влади та органах мiсцевого самоврядування, зi статусом народного депутата України, депутата Верховної Ради Автономної Республiки Крим, обласної, районної, мiської, районної у мiстi, сiльської, селищної ради, пiдприємницькою дiяльнiстю, будь-якою iншою оплачуваною роботою або отримувати винагороду (крiм здiйснення викладацької, наукової i творчої дiяльностi в позаробочий час та отримання винагороди за неї), а також входити до складу керiвного органу чи наглядової ради юридичної особи, що має на метi одержання прибутку. Особи, якi є власниками акцiй або володiють iншими корпоративними правами чи мають iнший майновий iнтерес у дiяльностi будь-якої юридичної особи, що має на метi одержання прибутку, зобов'язанi передати такi акцiї (корпоративнi права) в управлiння незалежнiй третiй особi на час перебування на посадi члена Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України. Члени Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України можуть отримувати вiдсотки, дивiденди та iншi види пасивних доходiв вiд майна, власниками якого вони є.

     Вплив на членiв Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України у будь-який спосiб забороняється.

     6. Не можуть бути членами Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України:

     1) особи, визнанi судом недiєздатними або обмежено дiєздатними;

     2) особи, якi мають судимiсть, не погашену або не зняту в установленому законом порядку;

     3) особи, на яких протягом останнього року накладалося адмiнiстративне стягнення за вчинення корупцiйного правопорушення;

     4) особи, якi були членами Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України або Вищої ради юстицiї до набрання чинностi Законом України "Про вiдновлення довiри до судової влади в Українi";

     5) особи, якi перебувають на адмiнiстративних посадах у судах;

     6) особи, якi не вiдповiдають вимогам цього Закону щодо несумiсностi з iншими видами дiяльностi та не усунули таку невiдповiднiсть протягом розумного строку, але не бiльш як протягом тридцяти днiв iз дня виникнення обставин, якi призводять до порушення вимог щодо несумiсностi.

     Перебування особи на посадi члена Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України також несумiсне iз наявнiстю заборони такiй особi обiймати посади, щодо яких здiйснюється очищення влади в порядку, передбаченому Законом України "Про очищення влади".

     Стаття 103. Порядок формування Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України

     1. Вища квалiфiкацiйна комiсiя суддiв України формується на основi принципiв верховенства права, гласностi, публiчностi та полiтичної нейтральностi в порядку, передбаченому цим Законом.

     2. У разi необхiдностi обрання нового члена Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України з'їздом суддiв України або з'їздом адвокатiв України, або з'їздом представникiв юридичних вищих навчальних закладiв та наукових установ орган, який скликає з'їзд, не пiзнiше нiж за сорок п'ять днiв повiдомляє секретарiат Комiсiї про дату та мiсце проведення з'їзду.

     Не пiзнiше наступного робочого дня пiсля надходження повiдомлення про дату та мiсце проведення з'їзду секретарiат Комiсiї оприлюднює оголошення на своєму веб-сайтi, в якому зазначаються:

     1) дата i мiсце проведення з'їзду;

     2) iнформацiя про початок прийняття документiв вiд кандидатiв на посаду члена Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України.

     3. Особа, яка вiдповiдає вимогам, передбаченим цим Законом до членiв Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України, та має намiр бути обраною членом Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України з'їздом суддiв України або з'їздом адвокатiв України, або з'їздом представникiв юридичних вищих навчальних закладiв та наукових установ, звертається до секретарiату Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України не пiзнiше нiж за тридцять днiв до дати проведення вiдповiдного з'їзду iз заявою про намiр бути обраним членом Комiсiї вiдповiдним з'їздом. Форма заяви затверджується Вищою квалiфiкацiйною комiсiєю суддiв України.

     Разом iз заявою про намiр бути обраним членом Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України вiдповiдна особа подає:

     1) автобiографiю;

     2) мотивацiйний лист, в якому викладаються мотиви бути обраним членом Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України;

     3) копiю документа, що посвiдчує особу та пiдтверджує громадянство України;

     4) копiю трудової книжки;

     5) декларацiю особи, уповноваженої на виконання функцiй держави або мiсцевого самоврядування;

     6) копiї документiв про освiту, вченi звання та науковi ступенi;

     7) довiдку медичної установи про стан здоров'я кандидата iз висновком щодо його придатностi до роботи на посадi, пов'язанiй iз виконанням функцiй держави;

     8) копiю вiйськового квитка (для вiйськовослужбовцiв або вiйськовозобов'язаних);

     9) письмову згоду на обробку персональних даних та оприлюднення копiй документiв, визначених цiєю статтею, крiм копiй документiв, передбачених пунктами 3, 7, 8 цiєї статтi;

     10) письмову заяву про вiдсутнiсть обмежень щодо членства у Вищiй квалiфiкацiйнiй комiсiї суддiв України, а також про вiдповiднiсть вимогам щодо несумiсностi або зобов'язання виконувати вимоги щодо несумiсностi у разi обрання членом Комiсiї;

     11) заяву про проведення перевiрки, передбаченої Законом України "Про очищення влади";

     12) згоду на проведення спецiальної перевiрки вiдповiдно до закону.

     4. У разi якщо особа виявила бажання бути обраною членом Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України з'їздом суддiв України, секретарiат Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України зобов'язаний також установити наявнiсть статусу суддi.

     5. Секретарiат Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України приймає документи у хронологiчному порядку надходження заяв та не пiзнiше наступного робочого дня оприлюднює отриману iнформацiю разом iз копiями поданих документiв, крiм документiв, якi передбаченi пунктами 3, 7, 8 частини третьої цiєї статтi, на своєму веб-сайтi.

     6. Прийом документiв завершується о 24 годинi останнього дня строку, визначеного частиною третьою цiєї статтi.

     Секретарiат Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України не має права вiдмовити в прийняттi документiв з iнших пiдстав, нiж закiнчення зазначеного строку.

     7. Не пiзнiше наступного дня пiсля завершення прийому документiв секретарiат Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України формує:

     1) перелiк кандидатiв - суддiв та суддiв у вiдставцi;

     2) перелiк кандидатiв, якi не є суддями або суддями у вiдставцi.

     Цi перелiки невiдкладно оприлюднюються на офiцiйному веб-сайтi Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України та публiкуються у газетi "Голос України", а також невiдкладно надсилаються органу, який скликає вiдповiдний з'їзд.

     Секретарiат Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України забезпечує проведення спецiальної перевiрки стосовно кандидатiв.

     8. Голосування на вiдповiдному з'їздi проводиться виключно по кандидатах у члени Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України, якi подали документи у порядку, встановленому цим Законом, та якi обранi делегатами такого з'їзду.

     Голосування також проводиться по кандидатах для призначення членами Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв, якi подали документи у порядку, передбаченому цим Законом, та висунутi безпосередньо на з'їздi не менше нiж 20 вiдсотками обраних делегатiв з'їзду.

     Кожен iз кандидатiв для обрання членом Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України має право виступити перед делегатами вiдповiдного з'їзду до початку голосування. Рiшенням вiдповiдного з'їзду може бути встановлене розумне обмеження часу для виступу, однакове для всiх кандидатiв. Кандидат надає делегатам вiдповiдного з'їзду за їх запитом будь-яку iнформацiю про себе, крiм iнформацiї, яка стосується його приватного життя i щодо якої вiдсутнi розумнi пiдстави вважати, що вона може бути важливою для визначення здатностi кандидата належним чином виконувати обов'язки члена Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України, а також iнформацiї, яка становить державну таємницю.

     Пiсля виступiв кандидатiв та обговорення кандидатур проводиться голосування. Обраним на посаду члена Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України вважається кандидат, який за результатами таємного голосування отримав бiльшiсть голосiв обраних делегатiв вiдповiдного з'їзду.

     За результатами голосування головуючим i секретарем вiдповiдного з'їзду пiдписується рiшення про обрання членiв Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України.

     9. Порядок скликання з'їзду суддiв України визначається цим Законом. Порядок проведення з'їзду суддiв України визначається Радою суддiв України та рiшеннями з'їзду.

     Порядок скликання з'їзду адвокатiв України визначається Законом України "Про адвокатуру та адвокатську дiяльнiсть". Порядок проведення з'їзду адвокатiв України визначається Радою адвокатiв України та рiшеннями з'їзду.

     10. У з'їздi представникiв юридичних вищих навчальних закладiв та наукових установ беруть участь представники вищих навчальних закладiв, якi мають у своєму складi навчальнi пiдроздiли, що на дату проведення з'їзду здiйснюють пiдготовку фахiвцiв зi ступенем вищої освiти "магiстр" протягом не менше десяти рокiв, а також науково-дослiдних установ, якi на дату проведення з'їзду здiйснюють наукову дiяльнiсть у галузi права як основну не менше десяти рокiв. У з'їздi беруть участь по три представники вiд кожного вказаного навчального закладу та наукової установи.

     Час i мiсце проведення з'їзду представникiв юридичних вищих навчальних закладiв та наукових установ визначаються Вищою квалiфiкацiйною комiсiєю суддiв України, а у разi неможливостi прийняття рiшення Комiсiєю через вiдсутнiсть достатньої кiлькостi обраних членiв Комiсiї - центральним органом виконавчої влади у сферi освiти i науки. Повiдомлення про час i мiсце проведення з'їзду не пiзнiше нiж за сорок п'ять днiв до його проведення публiкується у газетi "Голос України" та оприлюднюється на веб-сайтi Комiсiї або центрального органу виконавчої влади у сферi освiти i науки, якщо ним визначенi час i мiсце проведення з'їзду, а також невiдкладно надсилається навчальним закладам та науковим установам, якi делегують своїх представникiв на з'їзд. З'їзд має проводитися в примiщеннi навчального закладу або наукової установи. Порядок проведення з'їзду визначається рiшенням з'їзду. Для вирiшення органiзацiйно-технiчних питань пiдготовки з'їзду представникiв юридичних вищих навчальних закладiв та наукових установ може бути створено органiзацiйний комiтет з їх представникiв у кiлькостi до десяти осiб. Запрошення до участi в роботi органiзацiйного комiтету надсилає орган, який скликає з'їзд. До складу органiзацiйного комiтету не можуть входити посадовi особи центрального органу виконавчої влади у сферi освiти та науки.

     11. Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, Голова Державної судової адмiнiстрацiї України призначають члена Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України з числа суддiв у вiдставцi або iнших осiб за результатами проведення публiчного конкурсу.

     12. До складу Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України не можуть бути обранi (призначенi) народнi депутати України поточного скликання Верховної Ради України, члени Кабiнету Мiнiстрiв України, голови судiв, їх заступники, секретарi судових палат, їх заступники, члени Ради суддiв України, Вищої ради юстицiї, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, особи, якi притягувалися до вiдповiдальностi за вчинення корупцiйного дiяння, а також особи, якi були членами Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України або Вищої ради юстицiї до набрання чинностi Законом України "Про вiдновлення довiри до судової влади в Українi".

     13. Вища квалiфiкацiйна комiсiя суддiв України вважається повноважною за умови обрання до її складу не менше восьми членiв. При цьому квалiфiкацiйна i дисциплiнарна палати повноважнi за наявностi в їх складi не менше чотирьох членiв Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України.

     Стаття 104. Припинення повноважень члена Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України

     1. Повноваження члена Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України припиняються в разi:

     1) закiнчення строку, на який його обрано (призначено);

     2) подання ним заяви про припинення повноважень за власним бажанням;

     3) неможливостi виконувати свої повноваження за станом здоров'я;

     4) набрання законної сили обвинувальним вироком щодо нього;

     5) припинення громадянства України;

     6) визнання його безвiсно вiдсутнiм або оголошення померлим;

     7) його смертi;

     8) якщо законом передбачено таке припинення;

     9) виявлення обставин щодо його невiдповiдностi вимогам, визначеним у частинi першiй статтi 102 цього Закону, якi не були вiдомi на момент прийняття рiшення про призначення члена Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України;

     10) порушення вимог, установлених законодавством у сферi запобiгання корупцiї;

     11) звiльнення його з посади суддi з пiдстав, передбачених цим Законом (крiм виходу у вiдставку суддi);

     12) неприйняття участi у роботi вiдповiдної палати протягом одного календарного мiсяця поспiль без поважних причин, у тому числi вiдмов вiд голосування з питань, що розглядаються.

     2. Рiшення про припинення повноважень члена Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України приймає Вища квалiфiкацiйна комiсiя суддiв України або орган, що обрав вiдповiдного члена Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України.

     Процедура розгляду та прийняття рiшення Вищою квалiфiкацiйною комiсiєю суддiв України про припинення повноважень її члена iнiцiюється Головою та заступником Голови Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України вiдповiдно до вимог регламенту.

     Стаття 105. Органiзацiя роботи та засiдання Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України

     1. Вища квалiфiкацiйна комiсiя суддiв України на спiльному засiданнi палат за наявностi кворуму обирає таємним голосуванням бiльшiстю голосiв вiд загального складу Голову Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України i заступника Голови, якi є головами квалiфiкацiйної та дисциплiнарної палат вiдповiдно, та секретарiв палат Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України. Головує на цьому засiданнi член Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України, який має найбiльший стаж роботи у галузi права.

     Зi спливом двох рокiв повноважень хоча б одного iз голiв палат вiдбувається їх ротацiя мiж собою на посадах Голови та заступника Голови Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України.

     2. Голова Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України органiзовує роботу Комiсiї, визначає обов'язки заступника Голови, веде засiдання Комiсiї, здiйснює пiдготовку засiдань Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України та органiзовує дiловодство. Обов'язки Голови Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України в разi його вiдсутностi виконує заступник Голови Комiсiї, а за вiдсутностi заступника Голови - член Комiсiї, обраний за квотою з'їзду суддiв України, який має бiльший стаж роботи на посадi суддi.

     Голова Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України видає накази та доручення, якi є обов'язковими до виконання.

     3. Секретарi палат Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України здiйснюють пiдготовку засiдань палат та несуть вiдповiдальнiсть за органiзацiю дiловодства у цих палатах.

     4. Для здiйснення розподiлу справ у Вищiй квалiфiкацiйнiй комiсiї суддiв України дiє автоматизована система визначення члена Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України, який проводить пiдготовку до розгляду i доповiдає справу. Положення про автоматизовану систему визначення членiв Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України для пiдготовки до розгляду i доповiдi справ затверджується Радою суддiв України.

     5. Голови палат Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України органiзовують їх роботу та ведуть засiдання палат. Обов'язки голiв палат у разi їх вiдсутностi виконують члени палат, призначенi за квотою з'їзду суддiв України, якi мають бiльший стаж роботи на посадi суддi.

     6. Вища квалiфiкацiйна комiсiя суддiв України затверджує Регламент, в якому регулюються вiдповiдно до цього Закону процедурнi питання її дiяльностi.

     7. Засiдання Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України та її палат проводяться вiдкрито, крiм випадкiв, установлених законом.

     Засiдання Комiсiї, її палат є повноважним, якщо в ньому бере участь бiльшiсть вiд установленого законом складу Комiсiї або палати вiдповiдно.

     8. Голова Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України визначає дату, час i мiсце проведення засiдання Комiсiї, перелiк питань, що виносяться на засiдання, i не пiзнiш як за десять днiв до засiдання повiдомляє про це особу, щодо якої має розглядатися питання, та оприлюднює цю iнформацiю на офiцiйному веб-сайтi Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України (крiм засiдань з органiзацiйних питань). Голови палат Комiсiї визначають дату, час i мiсце проведення засiдань вiдповiдних палат, перелiк питань, що виносяться для розгляду на засiданнi, i не пiзнiш як за десять днiв до засiдання повiдомляють про це осiб, щодо яких має розглядатися питання, та оприлюднюють цю iнформацiю на офiцiйному веб-сайтi Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України.

     Стаття 106. Права члена Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України

     1. Член Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України має право:

     1) знайомитися з матерiалами, поданими на розгляд Комiсiї або вiдповiдної палати, членом якої вiн є, брати участь у їх дослiдженнi та перевiрцi;

     2) наводити свої мотиви та мiркування, а також подавати додатковi документи з питань, що розглядаються;

     3) вносити пропозицiї щодо проекту рiшення Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України або вiдповiдної палати, членом якої вiн є, з будь-яких питань та голосувати "за" або "проти" того чи iншого рiшення;

     4) висловлювати письмово окрему думку щодо рiшення Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України чи палати, членом якої вiн є;

     5) здiйснювати iншi повноваження, встановленi законом.

     Стаття 107. Вiдвiд члена Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України

     1. Член Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України не має права проводити перевiрку щодо наявностi пiдстав для притягнення суддi мiсцевого, апеляцiйного суду до дисциплiнарної вiдповiдальностi, брати участь у розглядi питання та прийняттi рiшення i пiдлягає вiдводу (самовiдводу), якщо наявнi данi про конфлiкт iнтересiв або обставини, що викликають сумнiв у його безсторонностi. За наявностi таких обставин член Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України повинен заявити самовiдвiд. Iз тих самих пiдстав вiдвiд члену Комiсiї можуть заявити особи, щодо яких або за поданням яких розглядається питання.

     2. Вiдвiд має бути вмотивованим i поданим до початку розгляду питання у формi письмової заяви на iм'я Голови Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України. Головуючий на засiданнi зобов'язаний ознайомити iз заявою про вiдвiд члена Комiсiї, якому заявлено вiдвiд.

     3. Рiшення про вiдвiд (самовiдвiд) приймається бiльшiстю голосiв членiв Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України, якi беруть участь у засiданнi. Голосування проводиться за вiдсутностi члена Комiсiї, щодо якого вирiшується питання про вiдвiд (самовiдвiд).

     Стаття 108. Рiшення Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України

     1. Рiшення Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України приймається бiльшiстю вiд установленого цим Законом складу Комiсiї. Голосування проводиться за вiдсутностi особи, щодо якої вирiшується питання, та iнших осiб, якi не є членами Комiсiї.

     Рiшення палати Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України приймаються бiльшiстю вiд установленого цим Законом складу палати з урахуванням членiв iншої палати в разi їх залучення до роботи.

     Палати Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України виносять свої рiшення вiд iменi Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України, зазначаючи склад палати, який розглядав конкретну справу.

     2. Рiшення Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України та палат Комiсiї викладаються у письмовiй формi. У рiшеннi зазначаються дата i мiсце прийняття рiшення, склад Комiсiї (палати), питання, що розглядалося, мотиви прийнятого рiшення. Рiшення пiдписується головуючим i членами Комiсiї (палати), якi брали участь у прийняттi рiшення.

     3. За наявностi окремої думки члена Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України вона викладається у письмовiй формi i додається до справи, про що головуючий повiдомляє на засiданнi.

     4. Рiшення Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України може бути оскаржено до суду в порядку, встановленому законом. У випадках, передбачених цим Законом, рiшення Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України може бути оскаржено до Вищої ради юстицiї.

     5. У разi наявностi окремої думки двох або бiльше членiв дисциплiнарної або квалiфiкацiйної палати Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України, якi брали участь у розглядi питання та прийняттi рiшення вiдповiдною палатою, Голова Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України має право винести таке питання на розгляд спiльного засiдання палат Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України, на якому у порядку, встановленому регламентом, приймається остаточне рiшення по сутi питання.

     Стаття 109. Забезпечення дiяльностi Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України

     1. Органiзацiйне забезпечення дiяльностi Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України здiйснює секретарiат, працiвники якого є державними службовцями.

     Положення про секретарiат Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України затверджується Вищою квалiфiкацiйною комiсiєю суддiв України.

     2. Для здiйснення членами Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України своїх повноважень дiє служба iнспекторiв у кiлькостi сорока двох iнспекторiв.

     3. Працiвники секретарiату Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України призначаються на посади та звiльняються з посад Головою Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України у порядку, визначеному Законом України "Про державну службу".

     Iнспектори Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України призначаються на посади та звiльняються з посад Головою Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України за пропозицiєю вiдповiдного члена Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України.

     4. Розмiр заробiтної плати працiвникiв секретарiату та iнспекторiв Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України, їх побутове забезпечення i рiвень соцiального захисту визначаються Законом України "Про державну службу", iншими нормативно-правовими актами i не можуть бути меншими, нiж у вiдповiдних категорiй державних службовцiв апаратiв центральних органiв виконавчої влади.

     5. Посадовий оклад члена Комiсiї встановлюється в розмiрi винагороди суддi Верховного Суду України.

     6. Виплата грошового забезпечення провадиться за рахунок коштiв Державного бюджету України.

     Стаття 110. Служба iнспекторiв Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України

     1. Служба iнспекторiв Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України формується з числа осiб, якi мають повну вищу юридичну освiту i досвiд роботи в галузi права понад п'ять рокiв.

     2. Iнспектори Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України дiють виключно за дорученням члена Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України.

     За дорученням члена Комiсiї iнспектори:

     1) попередньо аналiзують заяви (скарги) щодо притягнення суддiв до дисциплiнарної вiдповiдальностi, готують проекти висновкiв про наявнiсть пiдстав для притягнення суддiв мiсцевих та апеляцiйних судiв до дисциплiнарної вiдповiдальностi;

     2) попередньо аналiзують матерiали справ щодо квалiфiкацiйного оцiнювання суддiв та дисциплiнарної практики щодо суддiв;

     3) виконують iншi доручення члена Комiсiї пiд час квалiфiкацiйного оцiнювання або дисциплiнарного провадження вiдповiдно до цього Закону.

Роздiл VII
ЗВIЛЬНЕННЯ СУДДI СУДУ ЗАГАЛЬНОЇ ЮРИСДИКЦIЇ З ПОСАДИ

Глава 1. Загальнi положення

     Стаття 111. Загальнi умови звiльнення суддi з посади

     1. Суддя суду загальної юрисдикцiї може бути звiльнений з посади органом, який його обрав або призначив, виключно з пiдстав, визначених частиною п'ятою статтi 126 Конституцiї України, за поданням Вищої ради юстицiї.

     Стаття 112. Звiльнення суддi з посади у разi закiнчення строку, на який його призначено

     1. Вища рада юстицiї вносить подання Президентовi України про звiльнення суддi з посади у разi закiнчення строку, на який його призначено, якщо:

     1) суддя за повiдомленням Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України своєчасно не подав без поважних причин заяву про обрання його на посаду суддi безстроково;

     2) щодо суддi Вищою квалiфiкацiйною комiсiєю суддiв України прийнято рiшення про вiдмову в рекомендуваннi його для обрання на посаду суддi безстроково;

     3) кандидата на посаду суддi безстроково не обрано Верховною Радою України.

     2. Вища рада юстицiї вносить подання про звiльнення суддi з посади у зв'язку iз закiнченням строку, на який його призначено, iз зазначенням дати, з якої суддя має бути звiльнений.

     3. Суддя звiльняється з посади Президентом України.

     4. У разi якщо суддю з будь-яких причин не звiльнено з посади, вiн не може виконувати свої повноваження щодо здiйснення правосуддя з наступного дня пiсля закiнчення строку, на який його призначено.

     Стаття 113. Звiльнення суддi з посади за вiком

     1. Суддя звiльняється з посади за вiком з наступного дня пiсля досягнення ним шiстдесяти п'яти рокiв.

     2. Вища квалiфiкацiйна комiсiя суддiв України не пiзнiш як за мiсяць до дня, зазначеного в частинi першiй цiєї статтi, зобов'язана повiдомити Вищу раду юстицiї про наявнiсть пiдстав для звiльнення суддi.

     3. Вища рада юстицiї вносить подання про звiльнення суддi у зв'язку з досягненням ним шiстдесяти п'яти рокiв до органу, який обрав або призначив суддю, не пiзнiш як за п'ятнадцять днiв до дня, зазначеного в частинi першiй цiєї статтi.

     4. У разi якщо суддю з будь-яких причин не звiльнено з посади, вiн не може здiйснювати свої повноваження щодо здiйснення правосуддя з наступного дня пiсля досягнення ним шiстдесяти п'яти рокiв.

     Стаття 114. Звiльнення суддi з посади за станом здоров'я

     1. Суддя звiльняється з посади у разi неможливостi здiйснювати повноваження за станом здоров'я за наявностi медичного висновку, що надається медичною комiсiєю, утвореною спецiально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань охорони здоров'я, або за рiшенням суду про визнання суддi обмежено дiєздатним або недiєздатним, яке набрало законної сили.

     Суд, який ухвалив рiшення про визнання особи, яка є суддею, обмежено дiєздатною або недiєздатною, негайно повiдомляє про це Вищу раду юстицiї.

     2. Визнавши, що стан здоров'я суддi не дає змоги протягом тривалого часу або постiйно здiйснювати йому свої повноваження, Вища рада юстицiї вносить подання про звiльнення суддi до органу, який його обрав або призначив.

     Стаття 115. Звiльнення суддi з посади у разi порушення ним вимог щодо несумiсностi

     1. Суддя звiльняється з посади у разi порушення ним вимог щодо несумiсностi за поданням Вищої ради юстицiї, що вноситься до органу, який обрав або призначив суддю, у порядку, встановленому Законом України "Про Вищу раду юстицiї".

     Стаття 116. Звiльнення суддi з посади у разi порушення ним присяги

     1. Вiдповiдно до пункту 5 частини п'ятої статтi 126 Конституцiї України суддя звiльняється з посади у зв'язку з порушенням ним присяги суддi.

     2. Факти, що свiдчать про порушення суддею присяги, мають бути встановленi Вищою квалiфiкацiйною комiсiєю суддiв України або Вищою радою юстицiї.

     3. Звiльнення суддi з посади на пiдставi порушення ним присяги суддi вiдбувається за поданням Вищої ради юстицiї пiсля розгляду цього питання на її засiданнi вiдповiдно до Закону України "Про Вищу раду юстицiї".

     4. На пiдставi подання Вищої ради юстицiї Президент України видає указ про звiльнення суддi з посади.

     5. На пiдставi подання Вищої ради юстицiї Верховна Рада України приймає постанову про звiльнення суддi з посади.

     Стаття 117. Звiльнення суддi з посади у разi набрання законної сили обвинувальним вироком щодо нього

     1. Суд, який ухвалив обвинувальний вирок щодо особи, яка є суддею, негайно повiдомляє про це Вищу квалiфiкацiйну комiсiю суддiв України та Державну судову адмiнiстрацiю України.

     2. У разi набрання законної сили обвинувальним вироком суду щодо особи, яка є суддею, Вища квалiфiкацiйна комiсiя суддiв України повiдомляє про це Вищу раду юстицiї, яка вносить подання про звiльнення суддi з посади.

     3. Суддя, щодо якого обвинувальний вирок суду набрав законної сили, не може здiйснювати свої повноваження i втрачає передбаченi законом гарантiї незалежностi i недоторканностi суддi, право на грошове та iнше забезпечення.

     Стаття 118. Звiльнення суддi з посади у разi припинення його громадянства

     1. Суддя звiльняється з посади за поданням Вищої ради юстицiї у разi припинення його громадянства вiдповiдно до Закону України "Про громадянство України".

     2. Суддя з моменту припинення його громадянства не може здiйснювати свої повноваження.

     Стаття 119. Звiльнення суддi з посади у разi визнання його безвiсно вiдсутнiм або оголошення померлим

     1. Суд, який ухвалив рiшення про визнання особи, яка є суддею, безвiсно вiдсутньою або оголошення її померлою, негайно повiдомляє про це Вищу квалiфiкацiйну комiсiю суддiв України та Державну судову адмiнiстрацiю України. У разi набрання таким рiшенням законної сили Вища квалiфiкацiйна комiсiя суддiв України повiдомляє про це Вищу раду юстицiї, яка вносить подання про звiльнення суддi з посади.

     Стаття 120. Звiльнення суддi з посади за його заявою про вiдставку або про звiльнення з посади за власним бажанням

     1. Суддя, який має стаж роботи на посадi суддi не менше двадцяти рокiв, що визначається вiдповiдно до статтi 135 цього Закону, має право подати заяву про вiдставку.

     2. Суддя має право у будь-який час перебування на посадi незалежно вiд мотивiв подати заяву про звiльнення з посади за власним бажанням.

     3. Заява про вiдставку, заява про звiльнення з посади за власним бажанням подається суддею безпосередньо до Вищої ради юстицiї, яка протягом одного мiсяця з дня надходження вiдповiдної заяви вносить до органу, який обрав або призначив суддю, подання про звiльнення суддi з посади.

     4. Суддя здiйснює свої повноваження до прийняття рiшення про його звiльнення.

     5. За суддею, звiльненим за його заявою про вiдставку, зберiгається звання суддi та гарантiї недоторканностi, встановленi для суддi до його виходу у вiдставку.

     Стаття 121. Вимоги до подання про звiльнення суддi з посади

     1. У поданнi Вищої ради юстицiї про звiльнення суддi з посади зазначаються:

     1) дата внесення подання;

     2) прiзвище, iм'я та по батьковi суддi;

     3) рiк народження суддi;

     4) вiдомостi про перебування на посадi суддi;

     5) найменування суду;

     6) пiдстава внесення подання про звiльнення, визначена частиною п'ятою статтi 126 Конституцiї України;

     7) фактичнi обставини (у разi внесення подання про звiльнення суддi з особливих обставин, визначених Законом України "Про Вищу раду юстицiї");

     8) iншi вiдомостi, визначенi законом.

     Стаття 122. Розгляд питання та прийняття Верховною Радою України рiшення про звiльнення з посади суддi, обраного безстроково

     1. Порядок розгляду питання та прийняття Верховною Радою України рiшення про звiльнення з посади суддi, обраного безстроково, визначається цим Законом та Регламентом Верховної Ради України.

     2. Питання про звiльнення з посади суддi, обраного безстроково, розглядається на пленарному засiданнi Верховної Ради України без висновку комiтетiв Верховної Ради України та будь-яких перевiрок.

     3. Повноваження суддi припиняються з дня прийняття Верховною Радою України постанови про звiльнення з посади суддi.

     Стаття 123. Припинення повноважень суддi

     1. Повноваження суддi припиняються у разi його смертi.

     2. Про наявнiсть пiдстави для припинення повноважень суддi голова суду, в якому суддя обiймав посаду, повiдомляє Вищу квалiфiкацiйну комiсiю суддiв України та Державну судову адмiнiстрацiю України. До повiдомлення додаються документи на пiдтвердження факту смертi.

Роздiл VIII
СУДДIВСЬКЕ САМОВРЯДУВАННЯ

Глава 1. Загальнi засади суддiвського самоврядування

     Стаття 124. Завдання суддiвського самоврядування

     1. Для вирiшення питань внутрiшньої дiяльностi судiв в Українi дiє суддiвське самоврядування - самостiйне колективне вирiшення зазначених питань суддями.

     2. Суддiвське самоврядування є однiєю з гарантiй забезпечення самостiйностi судiв i незалежностi суддiв. Дiяльнiсть органiв суддiвського самоврядування має сприяти створенню належних органiзацiйних та iнших умов для забезпечення нормальної дiяльностi судiв i суддiв, утверджувати незалежнiсть суду, забезпечувати захист суддiв вiд втручання в їхню дiяльнiсть, а також пiдвищувати рiвень роботи з кадрами у системi судiв.

     3. До питань внутрiшньої дiяльностi судiв належать питання органiзацiйного забезпечення судiв та дiяльностi суддiв, соцiальний захист суддiв та їхнiх сiмей, а також iншi питання, що безпосередньо не пов'язанi iз здiйсненням правосуддя.

     4. До завдань суддiвського самоврядування належить вирiшення питань щодо:

     1) забезпечення органiзацiйної єдностi функцiонування органiв судової влади;

     2) змiцнення незалежностi судiв, суддiв, захист вiд втручання в їхню дiяльнiсть;

     3) участi у визначеннi потреб кадрового, фiнансового, матерiально-технiчного та iншого забезпечення судiв та контроль за додержанням установлених нормативiв такого забезпечення;

     4) обрання суддiв на адмiнiстративнi посади в судах у порядку, встановленому цим Законом;

     5) призначення суддiв Конституцiйного Суду України;

     6) призначення суддiв до складу Вищої ради юстицiї та Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України в порядку, встановленому законом.

     Стаття 125. Органiзацiйнi форми суддiвського самоврядування

     1. Органiзацiйними формами суддiвського самоврядування є збори суддiв, Рада суддiв України, з'їзд суддiв України.

     2. Суддiвське самоврядування в Українi здiйснюється через:

     1) збори суддiв мiсцевого суду, апеляцiйного суду, вищого спецiалiзованого суду, Верховного Суду України;

     2) Раду суддiв України;

     3) з'їзд суддiв України.

     3. Порядок здiйснення суддiвського самоврядування визначається вiдповiдно до Конституцiї України цим Законом та iншими законами, а також регламентами i положеннями, що приймаються органами суддiвського самоврядування згiдно з Конституцiєю України та цим Законом.

Глава 2. Збори суддiв

     Стаття 126. Збори суддiв

     1. Збори суддiв - зiбрання суддiв вiдповiдного суду, на якому вони обговорюють питання внутрiшньої дiяльностi цього суду та приймають колективнi рiшення з обговорюваних питань.

     2. Збори суддiв скликаються головою вiдповiдного суду за власною iнiцiативою або на вимогу не менше третини загальної кiлькостi суддiв, якi працюють у цьому судi.

     3. Збори суддiв скликаються у разi необхiдностi, але не рiдше одного разу на три мiсяцi.

     4. Збори суддiв є повноважними, якщо на них присутнi не менше двох третин кiлькостi суддiв, якi працюють у цьому судi. На збори суддiв можуть запрошуватися працiвники апарату суду, суддi у вiдставцi, представники громадськостi, iншi особи. У голосуваннi беруть участь лише суддi цього суду.

     5. Збори суддiв:

     1) обговорюють питання щодо внутрiшньої дiяльностi суду чи роботи конкретних суддiв або працiвникiв апарату суду та приймають з цих питань рiшення, що є обов'язковими для суддiв та працiвникiв цього суду;

     2) визначають спецiалiзацiю суддiв з розгляду конкретних категорiй справ;

     3) приймають рiшення про обрання суддiв на адмiнiстративнi посади та звiльнення з цих посад;

     4) визначають рiвень навантаження на суддiв вiдповiдного суду з урахуванням виконання ними адмiнiстративних або iнших обов'язкiв;

     5) заслуховують звiти суддiв, якi обiймають адмiнiстративнi посади в цьому судi, та керiвника апарату суду;

     6) здiйснюють iншi повноваження, передбаченi цим Законом.

     6. Збори суддiв кожного суду загальної юрисдикцiї (крiм мiсцевих загальних судiв) обирають таємним голосуванням делегатiв на з'їзд суддiв України.

     Збори суддiв кожного мiсцевого загального суду обирають таємним голосуванням делегатiв на спiльнi збори суддiв мiсцевих загальних судiв в Автономнiй Республiцi Крим, кожнiй областi, мiстах Києвi та Севастополi за принципом один делегат вiд десяти суддiв. У разi якщо в судi менше десяти суддiв, вiд суду делегується один делегат.

     Спiльнi збори суддiв мiсцевих загальних судiв в Автономнiй Республiцi Крим, кожнiй областi, мiстах Києвi та Севастополi проводяться для обрання таємним голосуванням делегатiв на з'їзд суддiв України.

     Порядок скликання i проведення спiльних зборiв суддiв мiсцевих загальних судiв визначає Рада суддiв України.

     Делегатом на спiльнi збори суддiв мiсцевих загальних судiв не може бути обраний суддя, який займає адмiнiстративну посаду в судi.

     Збори суддiв Верховного Суду України, вищого спецiалiзованого суду затверджують положення про апарат, структуру i штатний розпис апарату вiдповiдного суду за поданням голови цього суду.

     7. Збори суддiв можуть звертатися з пропозицiями щодо питань дiяльностi суду до органiв державної влади та органiв мiсцевого самоврядування, якi зобов'язанi розглянути цi пропозицiї i дати вiдповiдь по сутi.

     8. Збори суддiв можуть обговорювати питання щодо практики застосування законодавства, розробляти вiдповiднi пропозицiї щодо вдосконалення такої практики та законодавства. Збори суддiв мiсцевого чи апеляцiйного суду можуть вносити вiдповiднi пропозицiї на розгляд до вищого спецiалiзованого суду та Верховного Суду України.

     9. Збори суддiв мiсцевих загальних судiв у порядку, встановленому цим Законом, обирають слiдчих суддiв.

     10. Збори суддiв приймають рiшення бiльшiстю голосiв суддiв, присутнiх на зборах, вiдкритим голосуванням, якщо не буде прийнято рiшення про проведення таємного голосування. Рiшення щодо обрання на адмiнiстративнi посади або звiльнення з цих посад, а також про обрання делегатiв на спiльнi збори суддiв мiсцевих загальних судiв приймаються таємним голосуванням.

     11. Виконання рiшень зборiв суддiв за дорученням зборiв покладається на голову вiдповiдного суду або його заступника.

Глава 3. Вищi органи суддiвського самоврядування

     Стаття 127. З'їзд суддiв України

     1. Найвищим органом суддiвського самоврядування є з'їзд суддiв України.

     2. З'їзд суддiв України:

     1) заслуховує звiти Ради суддiв України про виконання завдань органiв суддiвського самоврядування щодо забезпечення незалежностi судiв i суддiв, стан органiзацiйного та фiнансового забезпечення дiяльностi судiв;

     2) заслуховує iнформацiю Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України про її дiяльнiсть, зокрема про дисциплiнарну практику щодо суддiв;

     3) заслуховує iнформацiю Голови Державної судової адмiнiстрацiї України про її дiяльнiсть, зокрема щодо органiзацiйного, фiнансового та матерiально-технiчного забезпечення дiяльностi органiв судової влади;

     4) призначає та звiльняє суддiв Конституцiйного Суду України вiдповiдно до Конституцiї i законiв України;

     5) призначає членiв Вищої ради юстицiї та приймає рiшення про припинення їх повноважень вiдповiдно до Конституцiї i законiв України;

     6) призначає членiв Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України та приймає рiшення про припинення їх повноважень вiдповiдно до цього Закону;

     7) звертається з пропозицiями щодо вирiшення питань дiяльностi судiв до органiв державної влади та їх посадових осiб;

     8) обирає Раду суддiв України;

     9) розглядає iншi питання суддiвського самоврядування вiдповiдно до закону.

     3. З'їзд суддiв України приймає рiшення, що є обов'язковими для всiх органiв суддiвського самоврядування та всiх суддiв.

     Стаття 128. Порядок скликання з'їзду суддiв України

     1. Черговий з'їзд суддiв України скликається Радою суддiв України один раз на два роки. Позачерговий з'їзд суддiв України може бути скликаний за рiшенням Ради суддiв України.

     2. У разi необхiдностi збори суддiв можуть звертатися до Ради суддiв України з пропозицiєю щодо скликання позачергового з'їзду суддiв України. Рада суддiв України зобов'язана скликати позачерговий з'їзд суддiв України на вимогу зборiв суддiв не менше однiєї п'ятої всiх судiв.

     3. Рада суддiв України, яка скликає з'їзд суддiв України в порядку, передбаченому частиною першою цiєї статтi, схвалює попереднiй перелiк питань, що виносяться на обговорення з'їзду, та визначає дату i мiсце проведення з'їзду. У разi скликання з'їзду суддiв України на вимогу зборiв суддiв до попереднього перелiку питань мають бути включенi всi питання, що є предметом зазначеної вимоги.

     4. На з'їзд суддiв України можуть бути запрошенi iншi особи, крiм делегатiв. Запрошенi особи не беруть участi в голосуваннi пiд час прийняття рiшень з'їзду суддiв України.

     5. У разi якщо Рада суддiв України не скликає з'їзд суддiв України у строки, передбаченi частинами першою та другою цiєї статтi, такий з'їзд може бути скликаний на вимогу зборiв суддiв не менше однiєї п'ятої всiх судiв без участi Ради суддiв України.

     У такому випадку iнiцiатори скликання з'їзду суддiв України утворюють органiзацiйний комiтет iз скликання з'їзду суддiв України, що має повноваження Ради суддiв України щодо скликання з'їзду. Органiзацiйний комiтет невiдкладно публiкує iнформацiю про його утворення в газетах "Голос України" та "Урядовий кур'єр" i призначає дату проведення з'їзду суддiв не ранiш як через два мiсяцi з дня утворення органiзацiйного комiтету.

     6. Оголошення про скликання з'їзду суддiв України та питання, що виносяться на його розгляд, має бути опублiковане в газетах "Голос України" та "Урядовий кур'єр" не пiзнiш як за тридцять днiв до початку роботи з'їзду, а у випадках скликання вiдповiдно до частини другої цiєї статтi позачергового з'їзду на вимогу зборiв суддiв - за п'ятнадцять днiв до початку роботи з'їзду. У разi якщо з'їзд суддiв скликається для обрання членiв Вищої ради юстицiї або Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України, оголошення має бути опублiковане не пiзнiш як за сорок п'ять днiв до початку роботи з'їзду.

     Стаття 129. Обрання делегатiв на з'їзд суддiв України

     1. Збори суддiв кожного суду загальної юрисдикцiї (крiм мiсцевого загального суду та Верховного Суду України) обирають на з'їзд суддiв України по одному делегату вiд двадцяти суддiв, якi працюють в цьому судi. У разi якщо в судi працює менше двадцяти суддiв, вiд суду делегується один делегат.

     Делегатiв на з'їзд суддiв України вiд суддiв мiсцевих загальних судiв обирають спiльнi збори суддiв у кожнiй областi, Автономнiй Республiцi Крим, мiстах Києвi та Севастополi за принципом: один делегат вiд двадцяти суддiв у загальнiй кiлькостi суддiв мiсцевих загальних судiв у кожнiй областi, Автономнiй Республiцi Крим, мiстах Києвi та Севастополi.

     2. Збори суддiв Конституцiйного Суду України та Верховного Суду України обирають на з'їзд суддiв України по три делегати з числа суддiв цих судiв.

     3. Делегати на з'їзд суддiв України обираються таємним голосуванням на альтернативнiй основi, при вiльному висуненнi кандидатур для обрання з числа суддiв вiдповiдних судiв або суддiв у вiдставцi, незалежно вiд їх мiсця роботи до виходу у вiдставку.

     4. Делегатами на з'їзд суддiв України не можуть бути обранi суддi, якi займають адмiнiстративнi посади в судах, суддi, якi є членами Вищої ради юстицiї або Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України.

     Стаття 130. Порядок проведення з'їзду суддiв України

     1. З'їзд суддiв України є повноважним за умови присутностi на ньому не менше двох третин загальної кiлькостi обраних делегатiв.

     2. З'їзд суддiв України вiдкриває голова Ради суддiв України, а в разi його вiдсутностi - найстарший за вiком член Ради суддiв України.

     3. З'їзд суддiв України обирає шляхом вiдкритого голосування президiю з'їзду в кiлькiсному складi, що визначається рiшенням з'їзду. Президiя органiзовує роботу з'їзду суддiв України.

     4. З'їзд суддiв України обговорює i затверджує порядок денний та регламент роботи з'їзду, обирає лiчильну комiсiю, секретарiат та iншi робочi органи з'їзду.

     5. Хiд роботи з'їзду суддiв України протоколюється.

     6. Рiшення з'їзду суддiв України приймаються бiльшiстю голосiв вiд числа обраних делегатiв вiдкритим або таємним голосуванням. Рiшення з питань, зазначених у пунктах 4 - 6, 8 частини другої статтi 127 цього Закону, приймаються з'їздом шляхом таємного голосування.

     7. Iншi питання порядку проведення з'їзду суддiв України регулюються регламентом з'їзду суддiв України, прийнятим з'їздом.

     Стаття 131. Рада суддiв України

     1. У перiод мiж з'їздами суддiв України вищим органом суддiвського самоврядування є Рада суддiв України.

     2. Раду суддiв України обирає з'їзд суддiв України. До складу Ради суддiв України входять:

     1) одинадцять суддiв вiд мiсцевих загальних судiв;

     2) п'ять суддiв вiд мiсцевих адмiнiстративних судiв;

     3) п'ять суддiв вiд мiсцевих господарських судiв;

     4) чотири суддi вiд апеляцiйних судiв з розгляду цивiльних, кримiнальних справ, а також справ про адмiнiстративнi правопорушення;

     5) два суддi вiд апеляцiйних адмiнiстративних судiв;

     6) два суддi вiд апеляцiйних господарських судiв;

     7) по одному суддi вiд вищих спецiалiзованих судiв;

     8) один суддя Верховного Суду України.

     Пропозицiї щодо кандидатур до складу Ради суддiв України можуть вносити суддi, якi беруть участь у з'їздi суддiв України. Не можуть бути обраними до Ради суддiв України суддi, якi обiймають адмiнiстративнi посади в судах або є членами Вищої ради юстицiї чи Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України. У разi обрання члена Ради суддiв України на адмiнiстративну посаду в судi його повноваження у Радi суддiв України припиняються.

     3. Члени Ради суддiв України на засiданнi Ради обирають iз свого складу таємним голосуванням голову Ради суддiв України, його заступника та секретаря.

     4. Рада суддiв України у перiод мiж з'їздами суддiв України органiзовує виконання рiшень з'їзду суддiв України та контроль за їх виконанням, а також вирiшує питання про скликання з'їзду суддiв України. Повноваження та порядок роботи Ради суддiв України визначаються цим Законом та положенням про Раду суддiв України, затвердженим з'їздом суддiв України.

     5. Рада суддiв України:

     1) розробляє та органiзовує виконання заходiв щодо забезпечення незалежностi судiв i суддiв, полiпшення стану органiзацiйного забезпечення дiяльностi судiв;

     2) розглядає питання правового захисту суддiв, соцiального захисту суддiв та їхнiх сiмей, приймає вiдповiднi рiшення з цих питань;

     3) визначає особу, уповноважену представляти бюджетнi запити щодо фiнансування судiв загальної юрисдикцiї, iнших органiв та установ судової системи пiд час розгляду проекту закону про Державний бюджет України на вiдповiдний рiк або змiн до нього;

     4) обирає та звiльняє Голову Державної судової адмiнiстрацiї України та його заступникiв;

     5) визначає за поданням Голови Державної судової адмiнiстрацiї України граничну чисельнiсть працiвникiв Державної судової адмiнiстрацiї України, у тому числi її територiальних управлiнь, у межах видаткiв на утримання Державної судової адмiнiстрацiї України;

     6) здiйснює контроль за органiзацiєю дiяльностi судiв, заслуховує з цих питань Голову Державної судової адмiнiстрацiї України, його заступникiв, керiвникiв структурних пiдроздiлiв i територiальних управлiнь Державної судової адмiнiстрацiї України;

     7) звертається з пропозицiями щодо питань дiяльностi судiв до органiв державної влади та органiв мiсцевого самоврядування;

     8) затверджує зразки посвiдчень суддi, суддi у вiдставцi, народного засiдателя, присяжного;

     9) здiйснює контроль за додержанням вимог законодавства щодо врегулювання конфлiкту iнтересiв у дiяльностi суддiв судiв загальної юрисдикцiї, голови та членiв Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України, Голови Державної судової адмiнiстрацiї України та його заступникiв; приймає рiшення про врегулювання реального чи потенцiйного конфлiкту iнтересiв у дiяльностi зазначених осiб (у разi, якщо такий конфлiкт не може бути врегульований у порядку, визначеному процесуальним законом);

     10) здiйснює iншi повноваження, передбаченi цим Законом.

     6. Рiшення Ради суддiв України, прийнятi в межах визначених цим Законом повноважень, на наступний день пiсля їх прийняття оприлюднюються на офiцiйному веб-сайтi судової влади.

     Рiшення Ради суддiв України, прийнятi в межах визначених цим Законом повноважень, є обов'язковими для всiх органiв суддiвського самоврядування. Рiшення Ради суддiв України може бути скасовано з'їздом суддiв України або в судовому порядку.

     7. У разi виникнення в суддi Конституцiйного Суду України чи суддi суду загальної юрисдикцiї (крiм випадкiв, коли конфлiкт iнтересiв врегульовується в порядку, визначеному процесуальним законом), Голови Державної судової адмiнiстрацiї України, його заступника реального чи потенцiйного конфлiкту iнтересiв вони зобов'язанi не пiзнiше наступного робочого дня з моменту виникнення такого конфлiкту iнтересiв у письмовiй формi повiдомити про це Радi суддiв України.

     8. Орган державної влади, орган мiсцевого самоврядування, їх посадовi особи, керiвники пiдприємств, установ i органiзацiй, об'єднань громадян, яким направлено звернення Ради суддiв України з питань забезпечення безпеки суддiв, зобов'язанi розглянути таке звернення протягом десяти днiв з дня його отримання i вжити заходiв щодо усунення загроз безпецi суддiв.

     Стаття 132. Забезпечення дiяльностi органiв суддiвського самоврядування

     1. Забезпечення роботи з'їзду суддiв України, спiльних зборiв суддiв мiсцевих загальних судiв, дiяльностi Ради суддiв України здiйснюється Державною судовою адмiнiстрацiєю України та її територiальними управлiннями за рахунок коштiв Державного бюджету України згiдно з вимогами роздiлу XI цього Закону.

Роздiл IX
ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СУДДIВ

     Стаття 133. Суддiвська винагорода

     1. Суддiвська винагорода регулюється цим Законом, Законом України "Про Конституцiйний Суд України" та не може визначатися iншими нормативно-правовими актами.

     2. Суддiвська винагорода складається з посадового окладу та доплат за:

     1) вислугу рокiв;

     2) перебування на адмiнiстративнiй посадi в судi;

     3) науковий ступiнь;

     4) роботу, що передбачає доступ до державної таємницi.

     3. Посадовий оклад суддi мiсцевого суду встановлюється в розмiрi 10 мiнiмальних заробiтних плат.

     4. Посадовi оклади iнших суддiв встановлюються пропорцiйно до посадового окладу суддi мiсцевого суду з коефiцiєнтом:

     1) суддi апеляцiйного суду - 1,1;

     2) суддi вищого спецiалiзованого суду - 1,2;

     3) суддi Верховного Суду України, суддi Конституцiйного Суду України - 1,3.

     5. Суддям виплачується щомiсячна доплата за вислугу рокiв у розмiрi: за наявностi стажу роботи бiльше 3 рокiв - 15 вiдсоткiв, бiльше 5 рокiв - 20 вiдсоткiв, бiльше 10 рокiв - 30 вiдсоткiв, бiльше 15 рокiв - 40 вiдсоткiв, бiльше 20 рокiв - 50 вiдсоткiв, бiльше 25 рокiв - 60 вiдсоткiв, бiльше 30 рокiв - 70 вiдсоткiв, бiльше 35 рокiв - 80 вiдсоткiв посадового окладу.

     Суддям Конституцiйного Суду України, якi вперше призначенi на посаду суддi, виплачується щомiсячна доплата за вислугу рокiв у розмiрi 5,5 вiдсотка за кожен рiк роботи.

     6. Суддям, якi обiймають посади заступника голови суду, секретаря судової палати, секретаря пленуму вищого спецiалiзованого суду, секретаря Пленуму Верховного Суду України, виплачується щомiсячна доплата у розмiрi 5 вiдсоткiв посадового окладу суддi вiдповiдного суду, головi суду - 10 вiдсоткiв посадового окладу суддi вiдповiдного суду.

     7. Суддям виплачується щомiсячна доплата за науковий ступiнь кандидата (доктора фiлософiї) або доктора наук з вiдповiдної спецiальностi у розмiрi вiдповiдно 15 i 20 вiдсоткiв посадового окладу суддi вiдповiдного суду.

     8. Суддям виплачується щомiсячна доплата за роботу, яка передбачає доступ до державної таємницi, у розмiрi залежно вiд ступеня секретностi iнформацiї: вiдомостi та їх носiї, що мають ступiнь секретностi "Цiлком таємно", - 10 вiдсоткiв посадового окладу суддi вiдповiдного суду; вiдомостi та їх носiї, що мають ступiнь секретностi "Таємно", - 5 вiдсоткiв посадового окладу суддi вiдповiдного суду.

     9. Обсяги видаткiв на забезпечення виплати суддiвської винагороди здiйснюються за окремим кодом економiчної класифiкацiї видаткiв.

     10. Суддя, який не здiйснює правосуддя (крiм випадкiв тимчасової непрацездатностi, перебування суддi у щорiчнiй оплачуванiй вiдпустцi), не має права на отримання доплат до посадового окладу.

     Стаття 134. Вiдпустка

     1. Суддям надається щорiчна оплачувана вiдпустка тривалiстю 30 робочих днiв з виплатою, крiм суддiвської винагороди, допомоги на оздоровлення у розмiрi посадового окладу. Суддям, якi мають стаж роботи бiльше 10 рокiв, надається додаткова оплачувана вiдпустка тривалiстю 15 календарних днiв.

     Стаття 135. Стаж роботи суддi

     1. До стажу роботи на посадi суддi зараховується робота на посадi:

     1) суддi судiв України, арбiтра (суддi) арбiтражних судiв України, державного арбiтра колишнього Державного арбiтражу України, арбiтра вiдомчих арбiтражiв України;

     2) члена Вищої ради юстицiї, Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України;

     3) суддi у судах та арбiтрiв у державному i вiдомчому арбiтражах колишнього СРСР та республiк, що входили до його складу.

     2. До стажу роботи, що дає суддi Конституцiйного Суду України право на вiдставку i виплату вихiдної допомоги, зараховується також стаж iншої практичної, наукової, педагогiчної роботи за фахом та стаж державної служби.

     Стаття 136. Забезпечення житлових умов суддi

     1. Пiсля призначення на посаду суддя Конституцiйного Суду України, Верховного Суду України, вищого спецiалiзованого суду, апеляцiйного, мiсцевого суду, який потребує полiпшення житлових умов, забезпечується службовим житлом за мiсцем знаходження суду органами мiсцевого самоврядування в порядку, визначеному Кабiнетом Мiнiстрiв України.

     Стаття 137. Забезпечення потреб суддi, пов'язаних з його дiяльнiстю

     1. Суддя забезпечується за рахунок коштiв Державного бюджету України мантiєю та нагрудним знаком.

     2. Суддя забезпечується окремим кабiнетом, робочим мiсцем та необхiдними для роботи засобами.

     Стаття 138. Державний захист суддiв та членiв їхнiх сiмей

     1. Суддi, члени їхнiх сiмей та їхнє майно перебувають пiд особливим захистом держави. Пiдроздiли вiдомчої воєнiзованої охорони Державної судової адмiнiстрацiї України зобов'язанi вживати необхiдних заходiв для забезпечення безпеки суддi, членiв його сiм'ї, збереження їхнього майна, якщо вiд суддi надiйде вiдповiдна заява.

(частина перша статтi 138 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 02.07.2015р. N 580-VIII)

     2. Вчиненi у зв'язку зi службовою дiяльнiстю суддi посягання на його життя i здоров'я, знищення чи пошкодження його майна, погроза вбивством, насильством чи пошкодженням майна суддi, образа чи наклеп на нього, а також посягання на життя i здоров'я близьких родичiв суддi (батькiв, дружини, чоловiка, дiтей), погроза їм вбивством, пошкодженням майна тягнуть за собою вiдповiдальнiсть, установлену законом.

     3. Суддя має право на забезпечення засобами захисту, якi йому надаються вiдомчою воєнiзованою охороною Державної судової адмiнiстрацiї України.

(частина третя статтi 138 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 02.07.2015р. N 580-VIII)

     Стаття 139. Соцiальне страхування суддi

     1. Життя i здоров'я суддiв пiдлягають обов'язковому державному страхуванню за рахунок коштiв Фонду соцiального страхування вiд нещасних випадкiв на виробництвi та професiйних захворювань України вiдповiдно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соцiальне страхування вiд нещасного випадку на виробництвi та професiйного захворювання, якi спричинили втрату працездатностi".

Роздiл X
СТАТУС СУДДI У ВIДСТАВЦI

     Стаття 140. Медичне обслуговування та санаторно-курортне лiкування суддiв та членiв їхнiх сiмей

     1. Суддя та члени його сiм'ї мають право на безоплатне медичне обслуговування у державних закладах охорони здоров'я. Члени сiм'ї суддi можуть обслуговуватися в тих медичних закладах, де обслуговується суддя.

     Стаття 141. Пенсiя або щомiсячне довiчне грошове утримання суддi у вiдставцi

     1. Суддi, який вийшов у вiдставку, пiсля досягнення чоловiками вiку 62 роки, жiнками - пенсiйного вiку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсiйне страхування", виплачується пенсiя або за його вибором щомiсячне довiчне грошове утримання. До досягнення зазначеного вiку право на пенсiю за вiком або щомiсячне довiчне грошове утримання мають чоловiки 1955 року народження i старшi пiсля досягнення ними такого вiку:

(абзац перший частини першої статтi 141 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 10.12.2015р. N 889-VIII)

     60 рокiв 6 мiсяцiв - якi народилися з 1 сiчня 1953 року по 31 грудня 1953 року;

     61 рiк - якi народилися з 1 сiчня 1954 року по 31 грудня 1954 року;

     61 рiк 6 мiсяцiв - якi народилися з 1 сiчня 1955 року по 31 грудня 1955 року.

     2. Суддя у вiдставцi, який не досяг вiку, встановленого частиною першою цiєї статтi, отримує щомiсячне довiчне грошове утримання. При досягненнi таким суддею вiку, встановленого частиною першою цiєї статтi, за ним зберiгається право на одержання щомiсячного довiчного грошового утримання або, за його вибором, призначається пенсiя.

(частина друга статтi 141 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 10.12.2015р. N 889-VIII)

     3. Щомiсячне довiчне грошове утримання виплачується суддi у розмiрi 60 вiдсоткiв грошового утримання суддi, який працює на вiдповiднiй посадi.

(частина третя статтi 141 у редакцiї Закону України вiд 02.03.2015р. N 213-VIII)

     4. Умови та порядок перерахунку ранiше призначеного щомiсячного довiчного грошового утримання суддiв Конституцiйного Суду України визначаються Кабiнетом Мiнiстрiв України.

(частина четверта статтi 141 у редакцiї Закону України вiд 02.03.2015р. N 213-VIII)

     5. Тимчасово, у перiод з 1 сiчня 2016 року по 31 грудня 2016 року:

(абзац перший частини п'ятої статтi 141 у редакцiї Закону України вiд 24.12.2015р. N 911-VIII)

     особам (крiм iнвалiдiв I та II груп, iнвалiдiв вiйни III групи та учасникiв бойових дiй, осiб, на яких поширюється дiя пункту 1 статтi 10 Закону України "Про статус ветеранiв вiйни, гарантiї їх соцiального захисту"), якi працюють на посадах та на умовах, передбачених цим Законом, законами України "Про прокуратуру", призначенi пенсiї / щомiсячне довiчне грошове утримання не виплачуються;

(абзац другий частини п'ятої статтi 141 у редакцiї Закону України вiд 02.03.2015р. N 213-VIII)
(абзац другий частини п'ятої статтi 141 у редакцiї Закону України вiд 24.12.2015р. N 911-VIII, iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 10.12.2015р. N 889-VIII)

     у перiод роботи особи (крiм iнвалiдiв I та II груп, iнвалiдiв вiйни III групи та учасникiв бойових дiй, осiб, на яких поширюється дiя пункту 1 статтi 10 Закону України "Про статус ветеранiв вiйни, гарантiї їх соцiального захисту") на iнших посадах/роботах щомiсячне довiчне грошове утримання, розмiр якого перевищує 150 вiдсоткiв прожиткового мiнiмуму, встановленого для осiб, якi втратили працездатнiсть, виплачується в розмiрi 85 вiдсоткiв призначеного розмiру, але не менше 150 вiдсоткiв прожиткового мiнiмуму, встановленого для осiб, якi втратили працездатнiсть.

(абзац третiй частини п'ятої статтi 141 у редакцiї Закону України вiд 02.03.2015р. N 213-VIII)

     З 1 сiчня 2017 року виплата щомiсячного довiчного грошового утримання, призначеного вiдповiдно до цiєї статтi, на перiод роботи на посадах, якi дають право на його призначення або право на призначення пенсiї в порядку та на умовах, передбачених законами України "Про прокуратуру", "Про наукову i науково-технiчну дiяльнiсть", "Про статус народного депутата України", "Про державну службу"", припиняється. На цей перiод призначається i виплачується пенсiя вiдповiдно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсiйне страхування".

(абзац четвертий частини п'ятої статтi 141 у редакцiї Закону України вiд 02.03.2015р. N 213-VIII)
(абзац четвертий частини п'ятої статтi 141 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами України вiд 24.12.2015р. N 911-VIII, вiд 10.12.2015р. N 889-VIII)

     Пiсля звiльнення з роботи щомiсячне довiчне грошове утримання виплачується у повному розмiрi.

(абзац п'ятий частини п'ятої статтi 141 у редакцiї Закону України вiд 02.03.2015р. N 213-VIII)

     Максимальний розмiр щомiсячного довiчного грошового утримання суддi у вiдставцi (з урахуванням надбавок, пiдвищень, додаткової пенсiї, цiльової грошової допомоги, пенсiї за особливi заслуги перед Україною, iндексацiї та iнших доплат до пенсiї, встановлених законодавством, крiм доплати до надбавок окремим категорiям осiб, якi мають особливi заслуги перед Батькiвщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мiнiмумiв, установлених для осiб, якi втратили працездатнiсть. Тимчасово, у перiод з 1 сiчня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмiр щомiсячного довiчного грошового утримання суддi у вiдставцi (з урахуванням надбавок пiдвищень, додаткової пенсiї, цiльової грошової допомоги, пенсiї за особливi заслуги перед Україною, iндексацiї та iнших доплат до пенсiї, встановлених законодавством, крiм доплати до надбавок окремим категорiям осiб, якi мають особливi заслуги перед Батькiвщиною) не може перевищувати 10740 гривень.Довiчне грошове утримання суддям виплачується органами Пенсiйного фонду України за рахунок коштiв Державного бюджету України.

(абзац шостий частини п'ятої статтi 141 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 24.12.2015р. N 911-VIII)
(частина п'ята статтi 141 у редакцiї Закону України вiд 02.03.2015р. N 213-VIII)

     Стаття 142. Припинення вiдставки суддi

     1. Вiдставка суддi припиняється у разi:

     1) повторного обрання на посаду суддi;

     2) набрання законної сили обвинувальним вироком щодо нього за вчинення умисного злочину;

     3) припинення його громадянства;

     4) визнання його безвiсно вiдсутнiм або оголошення померлим.

     2. Припинення вiдставки суддi є пiдставою для припинення виплати йому щомiсячного довiчного грошового утримання, що було нараховано у зв'язку з вiдставкою. У разi припинення вiдставки суддi з пiдстави, передбаченої пунктом 2 частини першої цiєї статтi, пенсiя суддi нараховується на загальних пiдставах.

     3. Рiшення про припинення вiдставки суддi приймається Вищою квалiфiкацiйною комiсiєю суддiв України.

Роздiл XI
ОРГАНIЗАЦIЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДIЯЛЬНОСТI СУДIВ

Глава 1. Загальнi питання забезпечення дiяльностi судiв

     Стаття 143. Особливостi забезпечення функцiонування судової влади

     1. Держава забезпечує фiнансування та належнi умови для функцiонування судiв i дiяльностi суддiв вiдповiдно до Конституцiї України.

     2. Забезпечення функцiонування судової влади передбачає:

     1) окреме визначення у Державному бюджетi України видаткiв на фiнансування судiв не нижче рiвня, що забезпечує можливiсть повного i незалежного здiйснення правосуддя вiдповiдно до закону;

     2) законодавче гарантування повного i своєчасного фiнансування судiв;

     3) гарантування достатнього рiвня соцiального забезпечення суддiв.

     Стаття 144. Система забезпечення функцiонування судової влади

     1. В Українi дiє єдина система забезпечення функцiонування судової влади - судiв загальної юрисдикцiї та Конституцiйного Суду України.

     2. Судовi органи, iншi органи державної влади беруть участь в органiзацiйному забезпеченнi дiяльностi судiв у випадках i порядку, передбачених цим та iншими законами.

     3. Порядок органiзацiйного забезпечення дiяльностi Конституцiйного Суду України встановлюється цим Законом, Законом України "Про Конституцiйний Суд України" та iншими законами.

     Стаття 145. Засади фiнансування судiв

     1. Фiнансування всiх судiв в Українi здiйснюється за рахунок коштiв Державного бюджету України.

     Видатки загального фонду Державного бюджету України на утримання судiв належать до захищених статей видаткiв Державного бюджету України.

     2. Функцiї головного розпорядника коштiв Державного бюджету України щодо фiнансового забезпечення дiяльностi судiв здiйснюють:

     Конституцiйний Суд України, Верховний Суд України, вищi спецiалiзованi суди - щодо фiнансового забезпечення дiяльностi цих органiв;

     Державна судова адмiнiстрацiя України - щодо фiнансового забезпечення дiяльностi всiх iнших судiв загальної юрисдикцiї, дiяльностi Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України, органiв суддiвського самоврядування, Нацiональної школи суддiв України та Державної судової адмiнiстрацiї України.

     3. Видатки на утримання судiв у Державному бюджетi України визначаються окремим рядком щодо Конституцiйного Суду України, Верховного Суду України, вищих спецiалiзованих судiв, а також у цiлому щодо мiсцевих та апеляцiйних судiв.

     Видатки кожного мiсцевого та апеляцiйного суду всiх видiв та спецiалiзацiї визначаються у Державному бюджетi України в окремому додатку.

     4. Видатки на утримання судiв у Державному бюджетi України не можуть бути скороченi в поточному фiнансовому роцi.

     5. Контроль за додержанням вимог цього Закону щодо фiнансування судiв здiйснюється у порядку, встановленому законом.

     6. Особливостi пiдготовки i розгляду проекту закону про Державний бюджет України в частинi фiнансування судiв, iнших органiв та установ судової системи визначаються законом.

     Стаття 146. Порядок фiнансування судiв

     1. Суди загальної юрисдикцiї фiнансуються згiдно з кошторисами i щомiсячними розписами видаткiв, затвердженими вiдповiдно до вимог цього Закону, у межах рiчної суми видаткiв, передбачених Державним бюджетом України на поточний фiнансовий рiк, у порядку, встановленому Бюджетним кодексом України.

     Стаття 147. Матерiальне, побутове забезпечення та соцiальний захист працiвникiв судової системи

     1. Розмiр заробiтної плати працiвникiв апаратiв судiв, Державної судової адмiнiстрацiї України, Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України, Нацiональної школи суддiв України, їхнє побутове забезпечення i рiвень соцiального захисту визначаються законом i не можуть бути меншими, нiж у вiдповiдних категорiй державних службовцiв органiв законодавчої та виконавчої влади.

     Абзац другий частини першої статтi 147 виключено

(згiдно iз Законом України вiд 10.12.2015р. N 889-VIII)

     2. Головнi розпорядники коштiв Державного бюджету України щодо фiнансового забезпечення дiяльностi судiв здiйснюють видатки на поховання та увiчнення пам'ятi суддiв, у тому числi суддiв у вiдставцi.

     3. У кошторисах судiв загальної юрисдикцiї та Конституцiйного Суду України передбачаються кошти на представницькi витрати.

Глава 2. Державна судова адмiнiстрацiя України

     Стаття 148. Статус Державної судової адмiнiстрацiї України

     1. Державна судова адмiнiстрацiя України є органом у системi судової влади, який здiйснює органiзацiйне та фiнансове забезпечення дiяльностi органiв судової влади у межах повноважень, установлених законом.

     2. Державна судова адмiнiстрацiя України пiдзвiтна з'їзду суддiв України, а у перiод мiж з'їздами суддiв - Радi суддiв України у межах, визначених цим Законом.

     3. Територiальнi управлiння Державної судової адмiнiстрацiї України утворюються в Автономнiй Республiцi Крим, областях, мiстах Києвi та Севастополi.

     4. Посадовi особи Державної судової адмiнiстрацiї України, її територiальних управлiнь є державними службовцями.

     5. Державна судова адмiнiстрацiя України є юридичною особою, має печатку iз зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, самостiйний баланс та рахунки в органах Державної казначейської служби України.

     6. Положення про Державну судову адмiнiстрацiю України затверджується Радою суддiв України.

     Стаття 149. Повноваження Державної судової адмiнiстрацiї України

     1. Державна судова адмiнiстрацiя України:

     1) представляє суди у вiдносинах iз Кабiнетом Мiнiстрiв України та Верховною Радою України пiд час пiдготовки проекту закону про Державний бюджет України на вiдповiдний рiк у межах повноважень, визначених цим Законом;

     2) забезпечує належнi умови дiяльностi судiв загальної юрисдикцiї, Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України, Нацiональної школи суддiв України та органiв суддiвського самоврядування в межах повноважень, визначених цим Законом;

     3) вивчає практику органiзацiї дiяльностi судiв, розробляє i вносить у встановленому порядку пропозицiї щодо її вдосконалення;

     4) вивчає кадровi питання апарату судiв, прогнозує потребу у спецiалiстах, здiйснює замовлення на пiдготовку вiдповiдних спецiалiстiв;

     5) забезпечує необхiднi умови для пiдвищення квалiфiкацiї працiвникiв апарату судiв, створює систему пiдвищення квалiфiкацiї;

     6) органiзовує роботу з ведення судової статистики, дiловодства та архiву; контролює стан дiловодства у судах загальної юрисдикцiї;

     7) готує матерiали для формування пропозицiй щодо бюджету судiв;

     8) органiзовує комп'ютеризацiю судiв для здiйснення судочинства, дiловодства, iнформацiйно-нормативного забезпечення судової дiяльностi та забезпечення функцiонування автоматизованої системи документообiгу в судах; забезпечує суди необхiдними технiчними засобами фiксування судового процесу в межах коштiв, передбачених у Державному бюджетi України на фiнансування вiдповiдних судiв;

     9) забезпечує впровадження електронного суду; здiйснює заходи щодо органiзацiї обмiну електронними документами мiж судами та iншими державними органами i установами;

     10) забезпечує функцiонування автоматизованої системи визначення члена Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України;

     11) забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рiшень та Реєстру електронних адрес органiв державної влади, їх посадових та службових осiб, забезпечує функцiонування системи вiдеоконференц-зв'язку для участi осiб у засiданнi суду в режимi вiдеоконференцiї;

     12) взаємодiє з вiдповiдними органами та установами, в тому числi iнших держав, з метою вдосконалення органiзацiйного забезпечення дiяльностi судiв;

     13) розробляє та затверджує за погодженням iз Радою суддiв України Типове положення про апарат суду;

     14) органiзовує дiяльнiсть служби судових розпорядникiв;

     15) затверджує положення про бiблiотеку суду;

     16) здiйснює управлiння об'єктами державної власностi, що належать до сфери управлiння Державної судової адмiнiстрацiї України;

     17) здiйснює iншi повноваження, визначенi законом.

     Стаття 150. Голова Державної судової адмiнiстрацiї України

     1. Державну судову адмiнiстрацiю України очолює Голова Державної судової адмiнiстрацiї України.

     2. Голова Державної судової адмiнiстрацiї України обирається на посаду i звiльняється з посади Радою суддiв України.

     3. Голова Державної судової адмiнiстрацiї України не має права сумiщати свою службову дiяльнiсть з iншою роботою, крiм викладацької, наукової i творчої дiяльностi у позаробочий час, входити до складу керiвного органу чи наглядової ради господарської органiзацiї, що має на метi одержання прибутку.

     4. Голова Державної судової адмiнiстрацiї України:

     1) керує дiяльнiстю Державної судової адмiнiстрацiї України, несе персональну вiдповiдальнiсть за виконання покладених на неї завдань;

     2) органiзовує роботу Державної судової адмiнiстрацiї України;

     3) вносить на розгляд Ради суддiв України подання щодо визначення граничної чисельностi працiвникiв Державної судової адмiнiстрацiї України, у тому числi її територiальних управлiнь;

     4) призначає на посади та звiльняє з посад працiвникiв Державної судової адмiнiстрацiї України; призначає за поданням голiв вiдповiдних судiв керiвникiв апаратiв апеляцiйних судiв, вищих спецiалiзованих судiв, Верховного Суду України, їх заступникiв та звiльняє їх з посад у порядку, визначеному законодавством про державну службу;

     5) застосовує до керiвникiв апаратiв апеляцiйного суду, вищого спецiалiзованого суду, Верховного Суду України, їх заступникiв заохочення або накладає дисциплiнарнi стягнення за поданням голови вiдповiдного суду;

     6) присвоює керiвникам апаратiв апеляцiйного суду, вищого спецiалiзованого суду, Верховного Суду України, їх заступникам ранги державного службовця вiдповiдно до законодавства про державну службу;

     7) затверджує типове положення про територiальне управлiння Державної судової адмiнiстрацiї України та положення про структурнi пiдроздiли Державної судової адмiнiстрацiї України;

     8) встановлює посадовi оклади працiвникiв Державної судової адмiнiстрацiї України, присвоює їм ранги державного службовця, застосовує заохочення та накладає дисциплiнарнi стягнення вiдповiдно до закону;

     9) звiтує про дiяльнiсть Державної судової адмiнiстрацiї України перед з'їздом суддiв України, iнформує про дiяльнiсть Державної судової адмiнiстрацiї України Раду суддiв України щодо питань органiзацiйно-матерiального забезпечення дiяльностi судiв вiдповiдної судової спецiалiзацiї;

     10) бере участь у пiдготовцi пропозицiй до проекту Державного бюджету України щодо фiнансування судової влади;

     11) затверджує структуру, штатний розпис Державної судової адмiнiстрацiї України та її територiальних управлiнь;

     12) здiйснює iншi передбаченi законом повноваження.

     5. Голова Державної судової адмiнiстрацiї України з питань, що належать до його повноважень, видає накази.

     6. Голова Державної судової адмiнiстрацiї України має заступникiв, якi обираються на посаду та звiльняються з посади Радою суддiв України за поданням Голови Державної судової адмiнiстрацiї України. Заступники Голови Державної судової адмiнiстрацiї України виконують функцiї, визначенi Головою Державної судової адмiнiстрацiї України. Голова Державної судової адмiнiстрацiї України розподiляє повноваження мiж першим заступником та заступниками Голови Державної судової адмiнiстрацiї України.

     7. Голова Державної судової адмiнiстрацiї України вносить на розгляд Ради суддiв України подання щодо визначення граничної чисельностi працiвникiв Державної судової адмiнiстрацiї України, у тому числi її територiальних управлiнь.

     Стаття 151. Територiальнi органи Державної судової адмiнiстрацiї України

     1. Територiальними органами Державної судової адмiнiстрацiї України є територiальнi управлiння Державної судової адмiнiстрацiї України.

     2. Територiальне управлiння Державної судової адмiнiстрацiї України очолює начальник, який призначається на посаду i звiльняється з посади Головою Державної судової адмiнiстрацiї України. Начальник територiального управлiння Державної судової адмiнiстрацiї України має заступника, який призначається на посаду i звiльняється з посади Головою Державної судової адмiнiстрацiї України.

     3. Начальник територiального управлiння Державної судової адмiнiстрацiї України за поданням голови мiсцевого суду призначає на посаду керiвника апарату мiсцевого суду, заступника керiвника апарату мiсцевого суду та звiльняє їх з посади, за поданням голови мiсцевого суду застосовує до них заохочення або накладає дисциплiнарнi стягнення вiдповiдно до закону; присвоює керiвнику апарату мiсцевого суду, його заступнику ранги державного службовця вiдповiдно до законодавства про державну службу.

     4. Структура i штатний розпис територiального управлiння Державної судової адмiнiстрацiї України затверджуються Головою Державної судової адмiнiстрацiї України за поданням начальника територiального управлiння Державної судової адмiнiстрацiї України.

     5. Територiальне управлiння Державної судової адмiнiстрацiї України є юридичною особою, має печатку iз зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, самостiйний баланс i рахунки в органах Державної казначейської служби України.

     6. Територiальнi управлiння Державної судової адмiнiстрацiї України здiйснюють свою дiяльнiсть вiдповiдно до положення про них, що затверджується Головою Державної судової адмiнiстрацiї України.

     Стаття 152. Апарат суду

     1. Органiзацiйне забезпечення роботи суду здiйснює його апарат, який очолює керiвник апарату.

     2. Положення про апарат суду розробляється на пiдставi типового положення про апарат суду та затверджується зборами суддiв вiдповiдного суду.

     Типове положення про апарат суду затверджує Державна судова адмiнiстрацiя України за погодженням iз Радою суддiв України.

     3. Керiвник апарату суду несе персональну вiдповiдальнiсть за належне органiзацiйне забезпечення суду, суддiв та судового процесу, функцiонування автоматизованої системи документообiгу, iнформує збори суддiв про свою дiяльнiсть. Збори суддiв можуть висловити недовiру керiвнику апарату суду, що тягне за собою звiльнення його з посади.

     4. Керiвника апарату мiсцевого суду, його заступника призначає на посаду та звiльняє з посади начальник вiдповiдного територiального управлiння Державної судової адмiнiстрацiї України за поданням голови мiсцевого суду, а керiвникiв апаратiв апеляцiйного суду, вищого спецiалiзованого суду, Верховного Суду України, їх заступникiв - Голова Державної судової адмiнiстрацiї України за поданням голови вiдповiдного суду.

     5. Керiвник апарату суду призначає на посаду та звiльняє з посади працiвникiв апарату суду, застосовує до них заохочення та накладає дисциплiнарнi стягнення. Добiр працiвникiв апарату суду здiйснюється на конкурснiй основi.

     6. Правовий статус працiвникiв апарату суду визначається Законом України "Про державну службу". Умови оплати працi, матерiально-побутового, медичного, санаторно-курортного i транспортного забезпечення працiвникiв апарату суду визначаються на засадах, встановлених для вiдповiдної категорiї працiвникiв апаратiв центральних та мiсцевих органiв виконавчої влади.

     7. Структура i штатна чисельнiсть апаратiв мiсцевих судiв за погодженням iз головою суду затверджуються вiдповiдним територiальним управлiнням Державної судової адмiнiстрацiї України, апаратiв апеляцiйних судiв - Державною судовою адмiнiстрацiєю України за погодженням з головою суду, в межах видаткiв на утримання вiдповiдного суду.

     8. В апаратах судiв загальної юрисдикцiї можуть створюватися управлiння, вiддiли, що здiйснюють свої функцiї на пiдставi положень, якi затверджуються керiвником апарату вiдповiдного суду.

     9. Апаратом суду забезпечується ведення особових справ суддiв у порядку, визначеному Державною судовою адмiнiстрацiєю України за погодженням з Радою суддiв України.

     10. В апаратi суду загальної юрисдикцiї утворюється канцелярiя, яка щоденно протягом робочого часу суду забезпечує прийняття та реєстрацiю документiв, що подаються до вiдповiдного суду. Канцелярiя також виконує iншi завдання, визначенi положенням, затвердженим керiвником апарату вiдповiдного суду.

     11. До штату апарату судiв загальної юрисдикцiї входять також секретарi судового засiдання, науковi консультанти та судовi розпорядники. Науковi консультанти повиннi мати науковий ступiнь кандидата або доктора юридичних наук.

     Стаття 153. Особливостi апаратiв Верховного Суду України, вищих спецiалiзованих судiв

     1. Органiзацiйне забезпечення дiяльностi Верховного Суду України, вищого спецiалiзованого суду здiйснюється апаратом вiдповiдного суду.

     2. Положення про апарат, структура i штатний розпис апарату Верховного Суду України, апарату вищого спецiалiзованого суду затверджуються зборами суддiв вiдповiдного суду за поданням голови вiдповiдного суду.

     3. Апарат Верховного Суду України очолює керiвник апарату. Керiвник апарату Верховного Суду України представляє Верховний Суд України як юридичну особу, затверджує положення про структурнi пiдроздiли апарату Верховного Суду України.

     4. Матерiали, пов'язанi з дiяльнiстю Верховного Суду України, вищого спецiалiзованого суду, зберiгаються в архiвi вiдповiдного суду.

     Стаття 154. Помiчники суддiв судiв загальної юрисдикцiї

     1. Кожний суддя суду загальної юрисдикцiї має помiчника, статус i умови дiяльностi якого визначаються цим Законом та Положенням про помiчника суддi, затвердженим Радою суддiв України.

(частина перша статтi 154 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 10.12.2015р. N 889-VIII)

     2. Помiчником суддi може бути громадянин України, який має вищу юридичну освiту i вiльно володiє державною мовою. Помiчники суддiв Верховного Суду України повиннi також мати стаж роботи в галузi права не менше трьох рокiв.

     3. Суддi самостiйно здiйснюють добiр помiчникiв. Помiчник суддi призначається на посаду та звiльняється з посади керiвником апарату вiдповiдного суду за поданням суддi.

     4. Помiчники суддiв з питань пiдготовки справ до розгляду пiдзвiтнi лише вiдповiдному суддi.

     Стаття 155. Бiблiотека суду

     1. Для забезпечення судiв нормативно-правовими актами, спецiальною науковою лiтературою, матерiалами судової практики в кожному судi створюється бiблiотека суду. Фонди бiблiотеки формують друкованi видання та комп'ютернi бази даних.

     2. Положення про бiблiотеку суду затверджується Державною судовою адмiнiстрацiєю України.

     Стаття 156. Служба судових розпорядникiв

     1. У кожному судi дiє служба судових розпорядникiв. Судовi розпорядники забезпечують додержання особами, якi перебувають у судi, встановлених правил, виконання ними розпоряджень головуючого в судовому засiданнi.

     2. Судовi розпорядники призначаються на посаду i звiльняються з посади керiвником апарату вiдповiдного суду.

     3. Судовi розпорядники забезпечуються форменим одягом, зразки якого затверджуються Головою Державної судової адмiнiстрацiї України за погодженням iз Радою суддiв України.

     4. Судовi розпорядники керуються у своїй дiяльностi цим Законом, вимогами процесуального закону, вiдповiдними правилами та iнструкцiями, розпорядженнями голови суду та суддi.

     5. Порядок створення та дiяльностi служби судових розпорядникiв визначається положенням, що затверджується Головою Державної судової адмiнiстрацiї України за погодженням iз Радою суддiв України.

     Стаття 157. Забезпечення охорони та пiдтримання громадського порядку в судах

     1. Пiдтримання громадського порядку в судi, припинення проявiв неповаги до суду, а також охорону примiщень суду, органiв суддiвської системи, виконання функцiй щодо державного захисту суддiв, працiвникiв суду, забезпечення безпеки учасникiв судового процесу здiйснюють пiдроздiли вiдомчої воєнiзованої охорони Державної судової адмiнiстрацiї України.

(частина перша статтi 157 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 02.07.2015р. N 580-VIII)

     2. Пiдроздiли вiдомчої воєнiзованої охорони утворюються Державною судовою адмiнiстрацiєю України за погодженням з Мiнiстерством внутрiшнiх справ України, працiвники яких пiд час виконання службових обов'язкiв мають право користуватися вогнепальною зброєю та спецiальними засобами в порядку i вiдповiдно до вимог, визначених законом.

     Державна судова адмiнiстрацiя за погодженням з Мiнiстерством внутрiшнiх справ України затверджує положення про вiдомчу воєнiзовану охорону та здiйснює контроль за дiяльнiстю її пiдроздiлiв.

(статтю 157 доповнено частиною другою згiдно iз Законом України вiд 02.07.2015р. N 580-VIII)
 
Президент України
В. ЯНУКОВИЧ

м. Київ
7 липня 2010 року
N 2453-VI

Copyright © 2021 НТФ «Інтес»
Всі права захищені.