ЗАКОН  УКРАЇНИ

Про статус народного депутата України

Iз змiнами i доповненнями, внесеними
Законами України
вiд 26 липня 1994 року N 123/94-ВР,
вiд 23 вересня 1994 року N 181/94-ВР,
вiд 7 липня 1995 року N 276/95-ВР,
вiд 5 жовтня 1995 року N 358/95-ВР,
вiд 18 червня 1997 року N 369/97-ВР,
вiд 25 вересня 1997 року N 548/97-ВР,
вiд 15 сiчня 1998 року N 24/98-ВР,
вiд 11 грудня 1998 року N 312-XIV,
вiд 5 жовтня 2000 року N 2015-III,
вiд 22 березня 2001 року N 2328-III
(Законом України вiд 22 березня 2001 року N 2328-III
цей Закон викладено у новiй редакцiї),
вiд 4 липня 2002 року N 56-IV,
вiд 12 вересня 2002 року N 144-IV,
вiд 19 лютого 2004 року N 1520-IV,
вiд 22 жовтня 2004 року N 2131-IV,
вiд 18 листопада 2004 року N 2210-IV,
вiд 8 липня 2005 року N 2784-IV,
вiд 1 грудня 2005 року N 3173-IV
(Дiю Закону України вiд 1 грудня 2005 року N 3173-IV вiдновлено
у зв'язку iз визнанням пункту 54 роздiлу II Закону України
вiд 28 грудня 2007 року N 107-VI
таким, що не вiдповiдає Конституцiї України (є неконституцiйним)
та втратив чиннiсть згiдно з Рiшенням Конституцiйного Суду України
вiд 22 травня 2008 року N 10-рп/2008),
вiд 20 грудня 2005 року N 3235-IV,
вiд 15 сiчня 2009 року N 895-VI,
вiд 14 квiтня 2009 року N 1254-VI,
вiд 16 квiтня 2009 року N 1276-VI,
вiд 7 липня 2010 року N 2453-VI,
вiд 2 грудня 2010 року N 2756-VI,
вiд 8 липня 2011 року N 3668-VI,
вiд 22 грудня 2011 року N 4282-VI,
вiд 13 квiтня 2012 року N 4652-VI,
вiд 24 квiтня 2012 року N 4661-VI,
вiд 17 травня 2012 року N 4711-VI,
вiд 20 листопада 2012 року N 5492-VI,
вiд 16 травня 2013 року N 245-VII,
вiд 28 лютого 2014 року N 836-VII,
вiд 27 березня 2014 року N 1166-VII,
вiд 3 червня 2014 року N 1301-VII,
вiд 28 грудня 2014 року N 76-VIII,
вiд 2 березня 2015 року N 213-VIII,
вiд 10 грудня 2015 року N 889-VIII,
вiд 23 грудня 2015 року N 901-VIII,
вiд 24 грудня 2015 року N 911-VIII,
вiд 6 грудня 2016 року N 1774-VIII,
вiд 3 жовтня 2017 року N 2148-VIII,
вiд 16 жовтня 2019 року N 196-IX,
вiд 17 жовтня 2019 року N 206-IX,
вiд 18 грудня 2019 року N 388-IX,
вiд 19 грудня 2019 року N 404-IX,
вiд 4 березня 2020 року N 524-IX,
вiд 17 вересня 2020 року N 912-IX

Додатково див. Рiшення
Конституцiйного Суду України
вiд 19 травня 1999 року N 4-рп/99,
вiд 11 квiтня 2000 року N 4-рп/2000,
вiд 10 травня 2000 року N 8-рп/2000

(Змiни, передбаченi Законом України вiд 17 листопада 2011 року N 4050-VI, внесенi не будуть. Закон України вiд 17 листопада 2011 року N 4050-VI втратив чиннiсть згiдно iз Законом України вiд 10 грудня 2015 року N 889-VIII)

     Цей Закон визначає статус (права, обов'язки i вiдповiдальнiсть) народного депутата України у Верховнiй Радi України та за її межами, встановлює правовi i соцiальнi гарантiї здiйснення народним депутатом України своїх депутатських повноважень.

Роздiл I
ЗАГАЛЬНI ЗАСАДИ

     Стаття 1. Народний депутат України

     1. Народний депутат України (далi - народний депутат) є обраний вiдповiдно до Закону України "Про вибори народних депутатiв України" представник Українського народу у Верховнiй Радi України i уповноважений ним протягом строку депутатських повноважень здiйснювати повноваження, передбаченi Конституцiєю України та законами України.

     2. Народний депутат здiйснює свої повноваження на постiйнiй основi.

     3. При виконаннi своїх повноважень народний депутат керується Конституцiєю України, законами України та загальновизнаними нормами моралi.

     4. Держава гарантує народному депутату забезпечення необхiдними умовами для здiйснення ним депутатських повноважень.

     5. Звання народного депутата iз зазначенням порядкового номера скликання Верховної Ради України зберiгається за ним довiчно, за винятком дострокового припинення повноважень народного депутата вiдповiдно до пунктiв 1 - 4, 6 статтi 4 цього Закону.

     Стаття 2. Строк повноважень народного депутата України

     1. Повноваження народного депутата починаються пiсля складення ним присяги на вiрнiсть Українi перед Верховною Радою України з моменту скрiплення присяги особистим пiдписом пiд її текстом.

     Народний депутат не може брати участi у засiданнях Верховної Ради України та її органiв, а також здiйснювати iншi депутатськi повноваження до того часу, поки вiн не скрiпить присягу особистим пiдписом пiд її текстом. Вiдмова скласти та пiдписати присягу має наслiдком втрату депутатського мандата.

     2. Повноваження народного депутата припиняються з моменту вiдкриття першого засiдання Верховної Ради України нового скликання.

     Стаття 3. Несумiснiсть депутатського мандата з iншими видами дiяльностi

     1. Народний депутат не має права:

     1) бути членом Кабiнету Мiнiстрiв України, керiвником центрального органу виконавчої влади;

     2) мати iнший представницький мандат чи одночасно бути на державнiй службi;

     3) обiймати посаду мiського, сiльського, селищного голови;

     4) займатися будь-якою, крiм депутатської, оплачуваною роботою, за винятком викладацької, наукової та творчої дiяльностi, а також медичної практики у вiльний вiд виконання обов'язкiв народного депутата час;

     5) залучатись як експерт органами у кримiнальному провадженнi, а також займатися адвокатською дiяльнiстю;

(пункт 5 частини першої статтi 3 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 16.05.2013р. N 245-VII)

     6) входити до складу керiвництва, правлiння чи ради пiдприємства, установи, органiзацiї, що має на метi одержання прибутку.

     2. Народний депутат зобов'язаний додержуватись iнших вимог та обмежень, якi встановлюються законом.

     3. Народний депутат, призначений (обраний) на посаду, що є несумiсною з депутатським мандатом, i повноваження якого не припинено в установленому законом порядку, допускається до виконання обов'язкiв за такою посадою не ранiше дня подання ним до Верховної Ради України заяви про складення повноважень народного депутата України.

(статтю 3 доповнено частиною третьою згiдно iз Законом України вiд 08.07.2005р. N 2784-IV)

     Стаття 4. Дострокове припинення повноважень народного депутата України

     Повноваження народного депутата припиняються достроково у разi:

     1) особистої письмової заяви про складення депутатських повноважень;

     2) набрання законної сили обвинувальним вироком щодо нього;

     3) визнання його судом недiєздатним або безвiсно вiдсутнiм;

     4) припинення його громадянства або виїзду на постiйне проживання за межi України;

     5) смертi;

     6) порушення вимог частини першої статтi 3 цього Закону.

     Стаття 5. Порядок дострокового припинення повноважень народного депутата України

     1. Рiшення про дострокове припинення повноважень народного депутата вiдповiдно до пунктiв 1 - 5 статтi 4 цього Закону приймається у десятиденний строк за поданням комiтету, до компетенцiї якого входять питання депутатської етики, бiльшiстю вiд конституцiйного складу Верховної Ради України.

     2. У разi невиконання вимоги щодо несумiсностi депутатського мандата з iншими видами дiяльностi повноваження народного депутата припиняються достроково на пiдставi закону за рiшенням суду.

     Комiтет, до компетенцiї якого входять питання депутатської етики, розглядає вiдповiднi матерiали i подає висновок Головi Верховної Ради України, який у десятиденний строк звертається до суду або повертає матерiали комiтету з обгрунтуванням вiдмови у зверненнi до суду. За дорученням Голови Верховної Ради України до суду з питання дострокового припинення повноважень народного депутата також може звернутися Перший заступник чи заступник Голови Верховної Ради України.

(абзац другий частини другої статтi 5 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 07.07.2010р. N 2453-VI)

     Комiтет, до компетенцiї якого входять питання депутатської етики, у разi повернення Головою Верховної Ради України матерiалiв з обгрунтуванням вiдмови у зверненнi до суду розглядає їх i у випадку незгоди з ними вносить пропозицiю про розгляд цього питання на засiданнi Верховної Ради України.

     За рiшенням Верховної Ради України Голова Верховної Ради України зобов'язаний звернутися до суду для вирiшення питання про дострокове припинення повноважень такого народного депутата. Верховна Рада України своїм рiшенням також може зобов'язати звернутися до суду з питання про дострокове припинення повноважень народного депутата Першого заступника чи заступника Голови Верховної Ради України.

(абзац четвертий частини другої статтi 5 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 07.07.2010р. N 2453-VI)

     3. У разi дострокового припинення повноважень Верховної Ради України вiдповiдно до Конституцiї України повноваження народних депутатiв припиняються з моменту вiдкриття першого засiдання Верховної Ради України нового скликання.

     Стаття 6. Дiяльнiсть народного депутата України у Верховнiй Радi України

     Народний депутат у порядку, встановленому законом:

     1) бере участь у засiданнях Верховної Ради України;

     2) бере участь у роботi депутатських фракцiй (груп);

     3) бере участь у роботi комiтетiв, тимчасових спецiальних комiсiй, тимчасових слiдчих комiсiй, утворених Верховною Радою України;

     4) виконує доручення Верховної Ради України та її органiв;

     5) бере участь у роботi над законопроектами, iншими актами Верховної Ради України;

     6) бере участь у парламентських слуханнях;

     7) звертається iз депутатським запитом або депутатським зверненням до Президента України, органiв Верховної Ради України, Кабiнету Мiнiстрiв України, керiвникiв iнших органiв державної влади та органiв мiсцевого самоврядування, а також до керiвникiв пiдприємств, установ та органiзацiй, розташованих на територiї України, незалежно вiд їх пiдпорядкування i форм власностi у порядку, передбаченому цим Законом i законом про Регламент Верховної Ради України.

     Стаття 7. Взаємовiдносини народного депутата України з виборцями

     1. Народний депутат постiйно пiдтримує зв'язки з виборцями у порядку, встановленому законом.

     Народнi депутати, обранi в одномандатних виборчих округах, зобов'язанi пiдтримувати зв'язок з виборцями своїх округiв. Народнi депутати, обранi в багатомандатному загальнодержавному виборчому окрузi, здiйснюють зв'язок з виборцями, якi мешкають на територiї України, у порядку персонального представництва, визначеному депутатськими фракцiями (групами) Верховної Ради України вiдповiдно до закону.

     2. Народний депутат вiдповiдно до закону розглядає звернення виборцiв, а також вiд пiдприємств, установ, органiзацiй, органiв державної влади, органiв мiсцевого самоврядування, об'єднань громадян, вживає заходiв для реалiзацiї їх пропозицiй i законних вимог, iнформує виборцiв про свою депутатську дiяльнiсть пiд час особистих зустрiчей з ними та через засоби масової iнформацiї.

     3. Народний депутат вiдповiдальний за свою депутатську дiяльнiсть перед Українським народом як уповноважений ним представник у Верховнiй Радi України.

     Стаття 8. Депутатська етика

     1. У своїй дiяльностi народний депутат повинен дотримуватися загальновизнаних норм моралi; завжди зберiгати власну гiднiсть, поважати честь i гiднiсть iнших народних депутатiв, службових та посадових осiб i громадян; утримуватись вiд дiй, заяв та вчинкiв, що компрометують його самого, виборцiв, Верховну Раду України, державу.

     2. Неприпустимим є використання народним депутатом свого депутатського мандата всупереч загальновизнаним нормам моралi, правам i свободам людини i громадянина, законним iнтересам суспiльства i держави.

     3. Народний депутат не повинен використовувати депутатський мандат в особистих, зокрема корисливих, цiлях.

     Стаття 9. Депутатське посвiдчення i нагрудний знак народного депутата України

     1. Пiсля набуття депутатських повноважень народний депутат одержує депутатське посвiдчення та нагрудний знак народного депутата України. Форма депутатського посвiдчення затверджується Постановою Верховної Ради України. Нагрудний знак має форму i кольори Державного Прапора України з надписом золотистим кольором "НАРОДНИЙ ДЕПУТАТ УКРАЇНИ".

     2. Нагрудним знаком народний депутат користується протягом строку здiйснення своїх повноважень.

     3. Посвiдчення народного депутата має спецiальну вкладку, в якiй виписанi основнi права народного депутата.

     4. Пiсля закiнчення строку повноважень народний депутат має право користуватися депутатським посвiдченням у випадках, передбачених законом.

Роздiл II
ПРАВА НАРОДНОГО ДЕПУТАТА УКРАЇНИ

Глава 1. Права народного депутата України у Верховнiй Радi України

     Стаття 10. Загальнi положення

     1. Народний депутат має право ухвального голосу щодо всiх питань, що розглядаються на засiданнях Верховної Ради України та її органiв, до складу яких його обрано.

     Кожний народний депутат у Верховнiй Радi України та її органах, до складу яких його обрано, має один голос.

     Народний депутат може брати участь у роботi будь-якого органу Верховної Ради України з правом дорадчого голосу, якщо iнше не передбачено законом.

     2. Народний депутат реалiзує на засiданнях Верховної Ради України та в роботi її органiв наданi йому права вiдповiдно до Конституцiї України, цього та iнших законiв України.

     3. Народний депутат бере особисту участь у засiданнях Верховної Ради України чи її органiв, до складу яких його обрано.

     4. При опрацюваннi i прийняттi законопроектiв, постанов та iнших актiв Верховної Ради України поправки, пропозицiї та зауваження, внесенi народним депутатом, розглядаються i по них приймаються рiшення щодо їх врахування чи вiдхилення.

     5. Народнi депутати не несуть юридичної вiдповiдальностi за результати голосування або висловлювання у Верховнiй Радi України та її органах, за винятком вiдповiдальностi за образу чи наклеп.

     6. Голосування та позицiя, висловлена народним депутатом в роботi Верховної Ради України та її органiв, не може бути предметом розгляду у Верховнiй Радi України та її органах.

     Стаття 11. Права народного депутата України на пленарних засiданнях Верховної Ради України

     Народний депутат на пленарному засiданнi Верховної Ради України має право у порядку, передбаченому законом про Регламент Верховної Ради України:

     1) обирати i бути обраним на посади Голови Верховної Ради України, Першого заступника i заступника Голови Верховної Ради України;

     2) обирати i бути обраним до органiв Верховної Ради України;

     3) пропонувати питання для розгляду Верховною Радою України або її органами;

     4) виступати iз законодавчою iнiцiативою у Верховнiй Радi України;

     5) звертатися iз депутатськими запитами, вимагати вiдповiдi на них;

     6) брати участь у дебатах, ставити запитання доповiдачам, головуючому на засiданнi;

     7) виступати з обгрунтуванням своїх пропозицiй i з мотивiв голосування;

     8) висловлювати свою думку щодо кожного питання, яке розглядається на засiданнi;

     9) висловлювати думку щодо кандидатiв, якi обираються чи призначаються на посади, звiльняються з посад Верховною Радою України, а також щодо яких Верховна Рада України надає згоду на призначення i звiльнення з посад;

     10) порушувати питання про замiну головуючого на пленарному засiданнi Верховної Ради України;

     11) порушувати питання про довiру складу органiв, утворених Верховною Радою України, а також посадовим особам, яких обрано, призначено на посади або щодо призначення на посади яких Верховною Радою України надано згоду у випадках, передбачених Конституцiєю України;

     12) порушувати питання про перевiрку дiяльностi пiдприємств, установ, органiзацiй, розташованих на територiї України i щодо яких є данi про порушення ними законодавства України, про створення з цiєю метою тимчасових слiдчих комiсiй;

     13) передавати для внесення до протоколу i стенографiчного бюлетеня засiдання текст свого виступу, окремої думки, заяви, пропозицiї i зауваження з питань, що розглядаються Верховною Радою України.

     Народнi депутати попереднiх скликань, крiм тих, повноваження яких припинено достроково у зв'язку з набранням законної сили обвинувальним вироком щодо них або за рiшенням суду у разi невиконання вимоги щодо несумiсностi депутатського мандата, мають право бути присутнiми на вiдкритих пленарних засiданнях Верховної Ради України на гостьових мiсцях.

     Стаття 12. Право законодавчої iнiцiативи народного депутата України

     1. Народний депутат має право законодавчої iнiцiативи, яке реалiзується у формi внесення до Верховної Ради України:

     1) законопроекту;

     2) проекту постанови;

     3) iншої законодавчої пропозицiї.

     2. Порядок внесення законопроекту, проекту постанови чи iншої законодавчої пропозицiї на розгляд Верховної Ради України та порядок їх розгляду визначаються законом про Регламент Верховної Ради України.

     Стаття 13. Право народних депутатiв України об'єднуватися в депутатськi фракцiї (групи)

     1. Народнi депутати мають право об'єднуватися в депутатськi фракцiї та депутатськi групи.

     2. Депутатськi фракцiї (групи) утворюються, реєструються, дiють, а також припиняють свою дiяльнiсть вiдповiдно до закону про Регламент Верховної Ради України та iнших законiв України.

     3. Органiзацiя роботи депутатських фракцiй (груп) регулюється законами та прийнятим вiдповiдно до них Положенням про депутатську фракцiю (групу).

     4. Народний депутат має право бути членом лише однiєї зареєстрованої депутатської фракцiї (групи).

     5. Народний депутат має право вiльно вийти зi складу депутатської фракцiї (групи).

     6. Народний депутат може не входити до жодної зареєстрованої депутатської фракцiї чи депутатської групи.

     7. Народний депутат як член депутатської фракцiї (групи) має право:

     1) обирати та бути обраним до керiвних органiв депутатської фракцiї (групи);

     2) брати участь у затвердженнi Положення про депутатську фракцiю (групу);

     3) пропонувати питання для розгляду депутатською фракцiєю (групою);

     4) вносити пропозицiї до питань, якi розглядаються на засiданнi депутатської фракцiї (групи), виступати з обгрунтуванням своїх пропозицiй;

     5) брати участь в обговореннi будь-якого питання, яке розглядається на засiданнi депутатської фракцiї (групи).

     8. Дiяльнiсть народного депутата у депутатськiй фракцiї (групi) визначається цим Законом, законом про Регламент Верховної Ради України та Положенням про депутатську фракцiю (групу).

     Стаття 14. Права народного депутата України в органах Верховної Ради України

     1. Народний депутат за погодженням з вiдповiдною депутатською фракцiєю може бути обраний членом одного комiтету Верховної Ради України i бути одночасно членом однiєї тимчасової слiдчої та однiєї тимчасової спецiальної комiсiй. При цьому Верховна Рада України забезпечує пропорцiйне обрання народних депутатiв до складу вiдповiдних комiтетiв.

(частина перша статтi 14 у редакцiї Закону України вiд 15.01.2009р. N 895-VI)

     2. Частину другу статтi 14 виключено

(згiдно iз Законом України вiд 15.01.2009р. N 895-VI)

     3. Порядок здiйснення повноважень народних депутатiв в органах Верховної Ради України визначається Конституцiєю України, цим та iншими законами України.

     4. Народний депутат, який є членом комiтету, тимчасової спецiальної чи тимчасової слiдчої комiсiї Верховної Ради України, має право:

     1) вносити пропозицiї про розгляд на засiданнях вiдповiдного комiтету, тимчасової спецiальної чи тимчасової слiдчої комiсiї будь-якого питання, що належить до їх компетенцiї, а також брати участь в обговореннi питань, що вносяться на розгляд комiтету, тимчасової спецiальної чи тимчасової слiдчої комiсiї.

     Кожна внесена народним депутатом пропозицiя на його вимогу має бути проголосована на засiданнi вiдповiдного комiтету, тимчасової спецiальної чи тимчасової слiдчої комiсiї Верховної Ради України;

     2) народний депутат має право отримувати вiд органiв державної влади та органiв мiсцевого самоврядування, керiвникiв пiдприємств, установ та органiзацiй допомогу, необхiдну для роботи у складi тимчасових спецiальних чи тимчасових слiдчих комiсiй Верховної Ради України;

     3) викласти свою окрему думку як додаток до рiшення комiтету, тимчасової спецiальної чи тимчасової слiдчої комiсiї Верховної Ради України.

     Стаття 15. Право народного депутата України на депутатський запит

     1. Народний депутат має право на сесiї Верховної Ради України звернутися iз запитом до Президента України, до органiв Верховної Ради України, до Кабiнету Мiнiстрiв України, до керiвникiв iнших органiв державної влади та органiв мiсцевого самоврядування, а також до керiвникiв пiдприємств, установ та органiзацiй, розташованих на територiї України, незалежно вiд їх пiдпорядкування i форм власностi.

     2. Депутатський запит - це вимога народного депутата, народних депутатiв чи комiтету Верховної Ради України, яка заявляється на сесiї Верховної Ради України до Президента України, до органiв Верховної Ради України, до Кабiнету Мiнiстрiв України, до керiвникiв iнших органiв державної влади та органiв мiсцевого самоврядування, а також до керiвникiв пiдприємств, установ i органiзацiй, розташованих на територiї України, незалежно вiд їх пiдпорядкування i форм власностi, дати офiцiйну вiдповiдь з питань, вiднесених до їх компетенцiї.

     3. Депутатський запит вноситься у письмовiй формi народним депутатом, а у випадку, передбаченому пунктом 34 частини першої статтi 85 Конституцiї України, також на вимогу групи народних депутатiв чи комiтету Верховної Ради України.

(частина третя статтi 15 у редакцiї Закону України вiд 17.10.2019р. N 206-IX)

     4. Верховна Рада України приймає рiшення про направлення депутатського запиту до Президента України бiльшiстю вiд конституцiйного складу Верховної Ради України.

     Рiшення про направлення запиту до Президента України на вимогу народного депутата, групи народних депутатiв чи комiтету Верховної Ради України має бути попередньо пiдтримане не менш як однiєю третиною вiд конституцiйного складу Верховної Ради України.

(частина четверта статтi 15 у редакцiї Закону України вiд 17.10.2019р. N 206-IX)

     5. Президент України, керiвники органiв державної влади та органiв мiсцевого самоврядування, пiдприємств, установ i органiзацiй, до яких звернуто запит, зобов'язанi повiдомити народного депутата, групу народних депутатiв, комiтет Верховної Ради України у письмовiй формi про результати розгляду його (їх) запиту у п'ятнадцятиденний строк з дня його одержання або в iнший, встановлений Верховною Радою України, строк.

     Якщо запит з об'єктивних причин не може бути розглянуто у встановлений строк, Президент України, керiвник вiдповiдного органу державної влади чи органу мiсцевого самоврядування, пiдприємства, установи, органiзацiї, до якого звернуто запит, зобов'язаний письмово повiдомити про це Голову Верховної Ради України та народного депутата, групу народних депутатiв, комiтет Верховної Ради України, який внiс (якi внесли) запит, i запропонувати iнший строк, який не повинен перевищувати одного мiсяця пiсля одержання запиту.

     6. Народний депутат має право брати безпосередньо участь у розглядi внесеного ним запиту керiвником органу державної влади чи органу мiсцевого самоврядування, пiдприємства, установи та органiзацiї.

     7. На вимогу народного депутата керiвник органу державної влади чи органу мiсцевого самоврядування, пiдприємства, установи та органiзацiї, якому адресовано запит, зобов'язаний повiдомити народному депутатовi про день розгляду порушених у запитi питань завчасно, але не пiзнiше нiж за три днi до їх розгляду.

     8. Вiдповiдь на депутатський запит, внесений народним депутатом, надається вiдповiдно Головi Верховної Ради України i народному депутату, який його внiс. Вiдповiдь на депутатський запит, внесений групою народних депутатiв, комiтетом Верховної Ради України, надається вiдповiдно Головi Верховної Ради України i народному депутату, пiдпис якого пiд запитом значиться першим, головi комiтету Верховної Ради України. Вiдповiдь надається в обов'язковому порядку i безпосередньо тим органом державної влади чи органом мiсцевого самоврядування, до якого було направлено запит, за пiдписом його керiвника чи посадової особи, керiвником пiдприємства, установи та органiзацiї, об'єднання громадян, на iм'я яких було направлено запит.

     9. Народний депутат, представник групи народних депутатiв, комiтет Верховної Ради України мають право дати оцiнку вiдповiдi на свiй депутатський запит. По вiдповiдi на депутатський запит може бути проведено обговорення, якщо на ньому наполягає не менше однiєї п'ятої вiд конституцiйного складу Верховної Ради України.

     10. При обговореннi вiдповiдi на депутатський запит на засiданнi Верховної Ради України повиннi бути присутнi у порядку, встановленому законом про Регламент Верховної Ради України, керiвники, до яких звернуто запит. Вони можуть уповноважувати iнших осiб бути присутнiми при обговореннi вiдповiдi на запит лише у виняткових випадках iз вмотивованим обгрунтуванням.

     11. За результатами обговорення вiдповiдi на депутатський запит Верховна Рада України приймає вiдповiдне рiшення.

     Стаття 16. Право народного депутата України на депутатське звернення

     1. Народний депутат має право на депутатське звернення до органiв державної влади та органiв мiсцевого самоврядування, їх посадових осiб, керiвникiв пiдприємств, установ i органiзацiй, незалежно вiд форм власностi та пiдпорядкування, об'єднань громадян з питань, пов'язаних з депутатською дiяльнiстю, i брати участь у розглядi порушених ним питань.

     Депутатське звернення - викладена в письмовiй формi пропозицiя народного депутата, звернена до органiв державної влади та органiв мiсцевого самоврядування, їх посадових осiб, керiвникiв пiдприємств, установ i органiзацiй, об'єднань громадян здiйснити певнi дiї, дати офiцiйне роз'яснення чи викласти позицiю з питань, вiднесених до їх компетенцiї.

     2. Орган державної влади, орган мiсцевого самоврядування, їх посадовi особи, керiвники пiдприємств, установ i органiзацiй, об'єднань громадян, яким адресовано депутатське звернення, зобов'язанi протягом 10 днiв з моменту його одержання розглянути i дати письмову вiдповiдь. У разi неможливостi розгляду звернення народного депутата у визначений строк його повiдомляють про це офiцiйним листом з викладенням причин продовження строку розгляду. Строк розгляду депутатського звернення, з урахуванням продовження, не може перевищувати 30 днiв з моменту його одержання.

     Депутатське звернення до правоохоронного органу або його посадової особи може бути розглянуто регiональним пiдроздiлом цього органу, до компетенцiї якого безпосередньо належить вирiшення порушених народним депутатом питань. Керiвник регiонального пiдроздiлу зобов'язаний надати вiдповiдь народному депутату з дотриманням строкiв, визначених цiєю статтею.

(частину другу статтi 16 доповнено абзацом другим згiдно iз Законом України вiд 13.04.2012р. N 4652-VI)

     3. Народний депутат, який направив звернення, може бути присутнiм при його розглядi, про що вiн повiдомляє вiдповiдний орган державної влади, орган мiсцевого самоврядування, їх посадових осiб, керiвникiв пiдприємств, установ i органiзацiй, об'єднань громадян, яким адресовано депутатське звернення. Посадова особа, вiдповiдальна за розгляд звернення народного депутата, зобов'язана завчасно, але не пiзнiше нiж за день повiдомити народного депутата про час i мiсце розгляду звернення.

     4. Вмотивована вiдповiдь на депутатське звернення повинна бути надiслана народному депутату не пiзнiш як на другий день пiсля розгляду звернення. Вiдповiдь надається в обов'язковому порядку i безпосередньо тим органом державної влади чи органом мiсцевого самоврядування, до якого було направлено звернення, за пiдписом його керiвника чи посадової особи, керiвником пiдприємства, установи та органiзацiї, об'єднання громадян, крiм випадкiв, установлених цим Законом.

(частина четверта статтi 16 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 13.04.2012р. N 4652-VI)

Глава 2. Права народного депутата України у взаємовiдносинах iз органами державної влади, органами мiсцевого самоврядування, пiдприємствами, установами та органiзацiями, об'єднаннями громадян України та iноземних держав

     Стаття 17. Права народного депутата України у ваємовiдносинах iз органами державної влади, органами мiсцевого самоврядування, пiдприємствами, установами та органiзацiями, об'єднаннями громадян України та iноземних держав

     1. Народний депутат, який не має спецiальних повноважень на представництво Верховної Ради України, має право вступати у вiдносини з посадовими особами i державними органами iноземних держав лише вiд свого iменi.

     У вiдносинах з посадовими особами, державними органами i громадянами iноземних держав народний депутат має право захищати незалежнiсть та суверенiтет, iнтереси України, її громадян i не завдавати своїми вчинками шкоди Українi, її громадянам.

     2. Народний депутат користується правом невiдкладного прийому з питань депутатської дiяльностi керiвниками та iншими посадовими особами розташованих на територiї України органiв державної влади, органiв мiсцевого самоврядування, пiдприємств, установ i органiзацiй, незалежно вiд їх пiдпорядкування i форм власностi, громадських органiзацiй i полiтичних партiй.

     3. Народний депутат дiючого скликання при пред'явленнi посвiдчення народного депутата України користується правом безперешкодно вiдвiдувати органи державної влади та органи мiсцевого самоврядування, а також правом безперешкодного доступу на всi пiдприємства, в установи та органiзацiї, розташованi на територiї України, незалежно вiд їх пiдпорядкування, форм власностi, режиму секретностi. Вимоги про пред'явлення чи оформлення iнших документiв, а також особистий огляд народного депутата, огляд та перевiрка його речей забороняються, якщо iнше не встановлено законом.

     4. Народний депутат має право порушувати у Верховнiй Радi України або її органах питання про необхiднiсть проведення перевiрок додержання законiв органами державної влади, органами мiсцевого самоврядування, пiдприємствами, установами, органiзацiями та об'єднаннями громадян, розташованими на територiї України, чи їх посадовими особами, про проведення розслiдувань з питань, що становлять суспiльний iнтерес, та брати участь у таких розслiдуваннях в порядку, встановленому законом.

     5. Народний депутат як представник державної влади у разi порушення прав, свобод i iнтересiв людини та громадянина, що охороняються законом, та iнших порушень законностi має право на мiсцi вимагати негайного припинення порушення або звертатися з вимогою до вiдповiдних органiв державної влади, органiв мiсцевого самоврядування, їх посадових осiб, керiвникiв пiдприємств, установ та органiзацiй припинити такi порушення. У разi порушення законностi народний депутат може звернутися з депутатським зверненням до вiдповiдних посадових осiб правоохоронних органiв чи органiв виконавчої влади, що здiйснюють державний контроль у вiдповiднiй галузi.

     Посадовi особи органiв державної влади, органiв мiсцевого самоврядування, керiвники пiдприємств, установ та органiзацiй, а також працiвники правоохоронних органiв, до яких звернуто вимогу народного депутата про припинення порушення законностi, зобов'язанi негайно вжити заходiв щодо усунення порушення, а за необхiдностi - притягнути винних до вiдповiдальностi з наступним iнформуванням про це народного депутата. У разi невжиття заходiв щодо усунення порушення посадовi особи несуть дисциплiнарну, адмiнiстративну або кримiнальну вiдповiдальнiсть у встановленому законом порядку.

     6. Народний депутат має право брати участь у розглядi в органах державної влади i органах мiсцевого самоврядування пропозицiй та вимог виборцiв, iнших питань, пов'язаних iз здiйсненням депутатських повноважень.

     7. Народний депутат має право брати участь з правом дорадчого голосу у роботi сесiй сiльських, селищних, мiських, районних у мiстах (в мiстах з районним подiлом), районних i обласних рад та засiданнях їх органiв.

     8. Народний депутат має право у разi необхiдностi залучати до участi у розглядi пропозицiй, заяв i скарг, якi надiйшли на його iм'я, а також у прийомi громадян посадових осiб органiв державної влади i органiв мiсцевого самоврядування, керiвникiв пiдприємств, установ та органiзацiй. Керiвник органу державної влади чи органу мiсцевого самоврядування зобов'язаний бути присутнiм на прийомi народного депутата особисто або уповноважити на це замiсть себе iншу посадову особу за погодженням з народним депутатом.

     9. Народний депутат має право одержати iнформацiю з питань, пов'язаних iз здiйсненням ним депутатських повноважень, вiд органiв державної влади та органiв мiсцевого самоврядування, їх посадових осiб, якi зобов'язанi надати йому таку iнформацiю в порядку та строки, визначенi цим Законом.

     10. Народний депутат має право зустрiчатися з виборцями, колективами пiдприємств, установ та органiзацiй, об'єднаннями громадян, у чому йому повиннi невiдкладно сприяти їх керiвники.

     11. Народний депутат має також iншi права, передбаченi Конституцiєю України та законами України.

Глава 3. Права народного депутата України у взаємовiдносинах iз засобами масової iнформацiї, на забезпечення iнформацiєю та на її використання

     Стаття 18. Права народного депутата України у взаємовiдносинах iз засобами масової iнформацiї

     1. Народний депутат має право виступу з питань його депутатської дiяльностi не рiдше одного разу в мiсяць у друкованих засобах масової iнформацiї, у прямому ефiрi на радiо або у режимi прямого ефiру (до 10 хвилин в мiсяць) та в прямому ефiрi або у режимi прямого ефiру на телебаченнi (до 20 хвилин в мiсяць), на радiо (до 10 хвилин в мiсяць) та телебаченнi (до 20 хвилин в мiсяць), безкоштовно, засновником (спiвзасновником) яких виступають органи державної влади, органiзацiї або установи, що фiнансуються повнiстю або частково за рахунок коштiв державного бюджету. Редакцiї газет, засновниками яких виступають органи державної влади, зобов'язанi публiкувати поданi народним депутатом матерiали не рiдше одного разу на мiсяць обсягом до 1/16 загальної газетної площi.

(частина перша статтi 18 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 22.10.2004р. N 2131-IV)

     2. Редагування поданих народним депутатом матерiалiв без його погодження не допускається. Народний депутат подає матерiали у пiдготовленому до друку виглядi: статтi, коментарю, iнтерв'ю тощо.

     3. Друкованi та аудiовiзуальнi засоби масової iнформацiї, засновником (спiвзасновником) яких виступають органи державної влади чи органи мiсцевого самоврядування, органiзацiї або установи, що фiнансуються повнiстю або частково за рахунок коштiв державного чи мiсцевого бюджету, зобов'язанi безкоштовно давати оголошення про зустрiч виборцiв з народним депутатом i забезпечують висвiтлення зустрiчей народного депутата з виборцями, а також надають народному депутату не менше 15 хвилин прямого ефiрного часу на мiсяць для звiту перед виборцями, ефiрного часу на мiсяць для звiту перед виборцями.

(частина третя статтi 18 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 22.10.2004р. N 2131-IV)

     4. Друкованi засоби масової iнформацiї регiональної та мiсцевої сфери розповсюдження в одномандатному виборчому окрузi народного депутата, засновником (спiвзасновником) яких виступають органи державної влади, органiзацiї або установи, що фiнансуються повнiстю або частково за рахунок коштiв державного бюджету, зобов'язанi публiкувати поданi народним депутатом авторськi матерiали не рiдше одного разу на мiсяць обсягом до 1/16 загальної газетної площi.

     Друкованi засоби масової iнформацiї регiональної та мiсцевої сфери розповсюдження на територiї областi, закрiпленої за народним депутатом, обраним у багатомандатному виборчому окрузi, депутатською фракцiєю (групою), до якої вiн належить, засновником (спiвзасновником) яких виступають органи державної влади, органiзацiї або установи, що фiнансуються повнiстю або частково за рахунок коштiв державного бюджету, зобов'язанi публiкувати поданi народним депутатом авторськi матерiали не рiдше одного разу на мiсяць обсягом до 1/16 загальної газетної площi.

     Стаття 19. Права народного депутата України на забезпечення iнформацiєю та на її використання

     1. Апарат Верховної Ради України зобов'язаний забезпечити народного депутата актами Верховної Ради України, а на вимогу народного депутата також актами Президента України, нормативно-правовими актами Кабiнету Мiнiстрiв України та iнших центральних органiв виконавчої влади, рiшеннями Конституцiйного Суду України, Верховного Суду України, офiцiйними матерiалами Рахункової палати i Центральної виборчої комiсiї. Органи влади Автономної Республiки Крим, органи державної влади та органи мiсцевого самоврядування при зверненнi народного депутата зобов'язанi надати йому офiцiйнi матерiали щодо своєї дiяльностi.

     2. На вимогу народного депутата посадовi особи органiв державної влади, органiв мiсцевого самоврядування, державних пiдприємств, установ та органiзацiй зобов'язанi забезпечити його консультацiями вiдповiдних фахiвцiв з питань депутатської дiяльностi i надати невiдкладно, а за вiдсутностi такої можливостi - не пiзнiш як у п'ятиденний строк, необхiднi iнформацiю i документацiю.

     3. Народний депутат має право знайомитися з будь-якою конфiденцiйною та таємною iнформацiєю з питань депутатської дiяльностi. Народний депутат отримує таємну iнформацiю з питань дiяльностi органiв спецiального призначення з правоохоронними функцiями, правоохоронних органiв спецiального призначення та розвiдувальних органiв виключно у зв'язку з реалiзацiєю своїх повноважень як члена комiтету Верховної Ради України, до предмета вiдання якого вiднесено питання забезпечення контрольних функцiй Верховної Ради України за дiяльнiстю органiв спецiального призначення з правоохоронними функцiями, правоохоронних органiв спецiального призначення та розвiдувальних органiв.

(абзац перший частини третьої статтi 19 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 17.09.2020р. N 912-IX)

     Доступ до державної таємницi усiх ступенiв секретностi надається пiсля взяття народним депутатом письмового зобов'язання щодо збереження державної таємницi.

     Доступ до державної таємницi усiх ступенiв секретностi, ознайомлення з якою є необхiдним народному депутату для виконання своїх повноважень у комiтетi Верховної Ради України, до предмета вiдання якого вiднесено питання забезпечення контрольних функцiй Верховної Ради України за дiяльнiстю органiв спецiального призначення з правоохоронними функцiями, правоохоронних органiв спецiального призначення та розвiдувальних органiв, надається пiсля проходження перевiрки у зв'язку з допуском його до державної таємницi.

(частину третю статтi 19 доповнено абзацом третiм згiдно iз Законом України вiд17.09.2020р. N 912-IX)

     4. Апарат Верховної Ради України, виконавчi органи органiв мiсцевого самоврядування, мiсцевi державнi адмiнiстрацiї, правоохороннi органи з питань, якi вiднесенi до їх компетенцiї, зобов'язанi забезпечити народному депутату безоплатну допомогу з правових питань, що виникають у зв'язку з виконанням його депутатських повноважень.

     5. Народний депутат не зобов'язаний повiдомляти про джерело iнформацiї, яку вiн використовує.

     6. Народний депутат має право використовувати лише для виконання своїх повноважень iнформацiю, яка становить державну таємницю i стала йому вiдомою пiд час їх виконання.

     7. Народний депутат не може розголошувати iнформацiю, яка стала йому вiдомою пiд час здiйснення депутатських повноважень, якщо ця iнформацiя:

     була йому надана пiд час пiдготовки чи розгляду питань, що були розглянутi на закритих засiданнях Верховної Ради України та її органiв;

     є конфiденцiйною чи таємною вiдповiдно до закону i стала йому вiдомою у зв'язку з виконанням депутатських повноважень.

Глава 4. Гарантiї трудових прав народного депутата України при виконаннi депутатських повноважень та пiсля їх припинення

     Стаття 20. Гарантiї трудових прав народного депутата України

     1. Гарантiї трудових прав народного депутата встановлюються Конституцiєю України, цим Законом, Кодексом законiв про працю України, iншими законами України.

     2. Час роботи народного депутата у Верховнiй Радi України зараховується до стажу державної служби, а також зараховується до його загального i безперервного стажу роботи, стажу роботи (служби) за спецiальнiстю, стажу роботи, який дає право на встановлення процентних надбавок до заробiтної плати та одержання одноразової винагороди за вислугу рокiв (за стаж роботи за спецiальнiстю на даному пiдприємствi), процентної надбавки за вислугу рокiв, виплату винагороди за пiдсумками роботи.

     Абзац другий частини другої статтi 20 виключено

(згiдно iз Законом України вiд 10.12.2015р. N 889-VIII)

     3. Частину третю статтi 20 виключено

(згiдно iз Законом України вiд 28.02.2014р. N 836-VII)

     4. Народному депутату пiсля закiнчення строку його повноважень, а також у разi дострокового їх припинення за особистою заявою про складення ним депутатських повноважень надається попередня робота (посада), а в разi неможливостi цього - вiн зараховується до резерву кадрiв Головного управлiння державної служби України.

     5. Частину п'яту статтi 20 виключено

(частину п'яту статтi 20 виключено згiдно iз Законом України вiд 28.02.2014р. N 836-VII)

     6. Народний депутат, який є вiйськовослужбовцем, полiцейським, атестованим працiвником органiв, Служби безпеки України, органiв i установ виконання покарань i слiдчих iзоляторiв, iнших правоохоронних органiв, на строк виконання депутатських повноважень прикомандировується до Верховної Ради України iз залишенням на строк виконання депутатських повноважень на службi в зазначених органах i установах. Пiсля закiнчення повноважень народного депутата вiн направляється в установленому порядку в розпорядження вiдповiдних органiв i установ для подальшого проходження служби на попереднiй або, за його згодою, на iншiй, не нижчiй нiж попередня, посадi.

(абзац перший частини шостої статтi 20 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами України вiд 14.04.2009р. N 1254-VI, вiд 23.12.2015р. N 901-VIII)

     Абзац другий частини шостої статтi 20 виключено

(згiдно iз Законом України вiд 28.02.2014р. N 836-VII)

     Абзац третiй частини шостої статтi 20 виключено

(абзац третiй частини шостої статтi 20 у редакцiї Закону України вiд 01.12.2005р. N 3173-IV, iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 14.04.2009р. N 1254-VI, вiд 23.12.2015р. N 901-VIII, виключено згiдно iз Законом України вiд 03.10.2017р. N 2148-VIII)

     7. З працiвником, якого в порядку замiщення взято на посаду, що її займав народний депутат, укладається строковий трудовий договiр; цей договiр розривається при поверненнi народного депутата на роботу, але не пiзнiш як через три мiсяцi пiсля припинення повноважень народного депутата.

     8. Народному депутату надається щорiчна оплачувана вiдпустка у мiжсесiйний перiод тривалiстю 45 календарних днiв.

(частина восьма статтi 20 у редакцiї Закону України вiд 28.02.2014р. N 836-VII)

     9. Дружина (чоловiк) народного депутата дiючого скликання, у разi її (його) переїзду на проживання до мiста Києва, за її (його) бажанням звiльняється iз свого мiсця роботи i повертається на нього у порядку переведення. Державна служба зайнятостi першочергово пропонує їм рiвноцiнну роботу (службу).

     10. Частину десяту статтi 20 виключено

(згiдно iз Законом України вiд 28.02.2014р. N 836-VII)

     11. Частину одинадцяту статтi 20 виключено

(частина одинадцята статтi 20 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 16.04.2009р. N 1276-VI, виключено згiдно iз Законом України вiд 28.02.2014р. N 836-VII)

     12. Пенсiйне забезпечення народних депутатiв здiйснюється вiдповiдно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсiйне страхування".

(абзац перший частини дванадцятої статтi 20 у редакцiї Законiв України вiд 01.12.2005р. N 3173-IV, вiд 08.07.2011р. N 3668-VI, iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами України вiд 27.03.2014р. N 1166-VII, вiд 28.12.2014р. N 76-VIII, вiд 06.12.2016р. N 1774-VIII, у редакцiї Закону України вiд 03.10.2017р. N 2148-VIII)

     До досягнення вiку, встановленого абзацом першим цiєї частини, право на пенсiю за вiком мають народнi депутати - чоловiки 1955 року народження i старшi пiсля досягнення ними такого вiку:

(частину дванадцяту статтi 20 доповнено новим абзацом другим згiдно iз Законом України вiд 08.07.2011р. N 3668-VI)

     60 рокiв - якi народилися по 31 грудня 1952 року;

(частину дванадцяту статтi 20 доповнено новим абзацом третiм згiдно iз Законом України вiд 08.07.2011р. N 3668-VI)

     60 рокiв 6 мiсяцiв - якi народилися з 1 сiчня 1953 року по 31 грудня 1953 року;

(частину дванадцяту статтi 20 доповнено новим абзацом четвертим згiдно iз Законом України вiд 08.07.2011р. N 3668-VI)

     61 рiк - якi народилися з 1 сiчня 1954 року по 31 грудня 1954 року;

(частину дванадцяту статтi 20 доповнено новим абзацом п'ятим згiдно iз Законом України вiд 08.07.2011р. N 3668-VI)

     61 рiк 6 мiсяцiв - якi народилися з 1 сiчня 1955 року по 31 грудня 1955 року.

(частину дванадцяту статтi 20 доповнено новим абзацом шостим згiдно iз Законом України вiд 08.07.2011р. N 3668-VI, у зв'язку з цим абзаци другий - шостий вважати вiдповiдно абзацами сьомим - одинадцятим)

     Тимчасово, у перiод з 1 сiчня 2016 року по 31 грудня 2016 року:

(абзац сьомий частини дванадцятої статтi 20 у редакцiї Закону України вiд 24.12.2015р. N 911-VIII)

     особам (крiм iнвалiдiв I та II груп, iнвалiдiв вiйни III групи та учасникiв бойових дiй, осiб, на яких поширюється дiя пункту 1 статтi 10 Закону України "Про статус ветеранiв вiйни, гарантiї їх соцiального захисту"), якi працюють на посадах та на умовах, передбачених законами України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про судоустрiй i статус суддiв", призначенi пенсiї / щомiсячне довiчне грошове утримання не виплачуються;

(абзац восьмий частини дванадцятої статтi 20 у редакцiї Закону України вiд 24.12.2015р. N 911-VIII)

     у перiод роботи на iнших посадах/роботах пенсiя (крiм iнвалiдiв I та II груп, iнвалiдiв вiйни III групи та учасникiв бойових дiй, осiб, на яких поширюється дiя пункту 1 статтi 10 Закону України "Про статус ветеранiв вiйни, гарантiї їх соцiального захисту"), розмiр якої перевищує 150 вiдсоткiв прожиткового мiнiмуму, встановленого для осiб, якi втратили працездатнiсть, виплачується в розмiрi 85 вiдсоткiв призначеного розмiру, але не менше 150 вiдсоткiв прожиткового мiнiмуму, встановленого для осiб, якi втратили працездатнiсть.

(абзац дев'ятий частини дванадцятої статтi 20 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 24.12.2015р. N 911-VIII)

     З 1 сiчня 2017 року пенсiя працюючому народному депутату в перiод виконання депутатських повноважень та колишньому народному депутату, який працює на посадах, якi дають право на призначення пенсiї в порядку та на умовах, передбачених законами України "Про прокуратуру", "Про наукову i науково-технiчну дiяльнiсть", виплачується у розмiрi, обчисленому вiдповiдно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсiйне страхування".

(абзац десятий частини дванадцятої статтi 20 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами України вiд 10.12.2015р. N 889-VIII, вiд 24.12.2015р. N 911-VIII)

     Пiсля звiльнення з роботи виплата пенсiї вiдповiдно до цього Закону поновлюється.

     Максимальний розмiр пенсiї (з урахуванням надбавок, пiдвищень, додаткової пенсiї, цiльової грошової допомоги, пенсiї за особливi заслуги перед Україною, iндексацiї та iнших доплат до пенсiї, встановлених законодавством, крiм доплати до надбавок окремим категорiям осiб, якi мають особливi заслуги перед Батькiвщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мiнiмумiв, установлених для осiб, якi втратили працездатнiсть. Тимчасово, у перiод з 1 сiчня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмiр пенсiї (з урахуванням надбавок, пiдвищень, додаткової пенсiї, цiльової грошової допомоги, пенсiї за особливi заслуги перед Україною, iндексацiї та iнших доплат до пенсiї, встановлених законодавством, крiм доплати до надбавок окремим категорiям осiб, якi мають особливi заслуги перед Батькiвщиною) не може перевищувати 10740 гривень.

(абзац сьомий частини дванадцятої статтi 20 у редакцiї Закону України вiд 08.07.2011р. N 3668-VI, абзац сьомий частини дванадцятої статтi 20 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 28.02.2014р. N 836-VII, замiнено абзацами сьомим - дванадцятим згiдно iз Законом України вiд 02.03.2015р. N 213-VIII, у зв'язку з цим абзаци восьмий - дванадцятий вважати вiдповiдно абзацами тринадцятим - сiмнадцятим, абзац дванадцятий частини дванадцятої статтi 20 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 24.12.2015р. N 911-VIII)

     У випадку смертi народного депутата призначається пенсiя у разi втрати годувальника непрацездатним членам сiм'ї, якi були на його утриманнi за їх заявою (при цьому дiтям пенсiя призначається незалежно вiд того, чи були вони на утриманнi годувальника), у розмiрi 70 вiдсоткiв суми мiсячної заробiтної плати працюючого народного депутата на день звернення за пенсiєю з урахуванням усiх доплат та надбавок до посадового окладу, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соцiальне страхування, а до 1 сiчня 2011 року - страховi внески на загальнообов'язкове державне пенсiйне страхування, на одного непрацездатного члена сiм'ї, та 90 вiдсоткiв - на двох i бiльше членiв сiм'ї за рахунок бюджетних призначень на забезпечення дiяльностi Верховної Ради України.

(абзац восьмий частини дванадцятої статтi 20 у редакцiї Закону України вiд 08.07.2011р. N 3668-VI)

     Абзац дев'ятий частини дванадцятої статтi 20 виключено

(абзац дев'ятий частини дванадцятої статтi 20 виключено згiдно iз Законом України вiд 28.02.2014р. N 836-VII)

     Абзац десятий частини дванадцятої статтi 20 виключено

(абзац десятий частини дванадцятої статтi 20 у редакцiї Закону України вiд 08.07.2011р. N 3668-VI, виключено згiдно iз Законом України вiд 28.02.2014р. N 836-VII)

     Умови та порядок перерахунку призначених пенсiй народним депутатам України визначаються Кабiнетом Мiнiстрiв України.

(абзац одинадцятий частини дванадцятої статтi 20 у редакцiї Закону України вiд 01.12.2005р. N 3173-IV, iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 08.07.2011р. N 3668-VI, у редакцiї Закону України вiд 28.12.2014р. N 76-VIII)

     Положення, передбаченi абзацами першим - восьмим, одинадцятим цiєї частини не поширюються на народного депутата України, повноваження якого припинено достроково у зв'язку з набранням законної сили обвинувальним вироком щодо нього, або за рiшенням суду у разi невиконання вимоги щодо несумiсностi депутатського мандата з iншими видами дiяльностi, або якого було притягнуто до адмiнiстративної вiдповiдальностi за вчинення правопорушення, пов'язаного з корупцiєю, наслiдком чого не стало дострокове припинення повноважень цього народного депутата. У таких випадках пенсiя народному депутату України призначається на загальних пiдставах.

(частину дванадцяту статтi 20 доповнено абзацом згiдно iз Законом України вiд 28.12.2014р. N 76-VIII)

     13. За народним депутатом, строк повноважень якого закiнчився, зберiгається безкоштовне медичне обслуговування у тих закладах охорони здоров'я, до яких вiн був прикрiплений у перiод виконання депутатських повноважень.

(абзац перший частини тринадцятої статтi 20 у редакцiї Закону України вiд 18.11.2004р. N 2210-IV, у редакцiї Закону України вiд 28.02.2014р. N 836-VII)

     Це положення не поширюється на колишнього народного депутата, повноваження якого припинено достроково у зв'язку з набранням законної сили обвинувальним вироком щодо нього або за рiшенням суду у разi невиконання вимоги щодо несумiсностi депутатського мандата.

     14. За народним депутатом зберiгаються квалiфiкацiйнi категорiї, розряди, класнi чини на перiод роботи у Верховнiй Радi України. Квалiфiкацiйна атестацiя проводиться у вiдповiднi строки з виключенням з них перiоду роботи у Верховнiй Радi України.

     15. Народнi депутати нового скликання разом з народними депутатами попереднiх скликань можуть об'єднуватися в Асоцiацiю народних депутатiв України, метою якої є сприяння парламенту i його комiтетам у пiдготовцi законодавчих актiв, проведеннi просвiтницької роботи у сферi законодавства та iсторiї українського парламентаризму, захист iнтересiв народних депутатiв.

     16. У разi смертi народного депутата Верховна Рада України, мiсцевi органи виконавчої влади надають необхiдну допомогу у його похованнi незалежно вiд того, депутатом якого скликання вiн був.

     17. Положення частин другої, третьої, п'ятої, шостої, одинадцятої, дванадцятої, тринадцятої, чотирнадцятої, п'ятнадцятої, шiстнадцятої цiєї статтi поширюються також на народних депутатiв України починаючи з першого скликання i не можуть бути скасованi чи звуженi iншими законодавчими актами.

(частина сiмнадцята статтi 20 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 01.12.2005р. N 3173-IV)

     Стаття 21. Виключена

(стаття 21 виключена згiдно iз Законом України вiд 28.02.2014р. N 836-VII)

Глава 5. Право народного депутата України при поселеннi в готель та на транспортне забезпечення

     Стаття 22. Виключена

(згiдно iз Законом України вiд 28.02.2014р. N 836-VII)

     Стаття 23. Право народного депутата України на транспортне забезпечення

     1. Народний депутат на територiї України користується правом позачергового отримання проїзних документiв. Квитковi каси автовокзалiв i автостанцiй мiжмiських чи примiських сполучень, залiзничних вокзалiв i станцiй, морських вокзалiв (портiв), рiчкових вокзалiв i пристаней (як добового, так i попереднього продажу), агентства цивiльної авiацiї або аеропорти зобов'язанi поза чергою надати вiдповiдно мiсце у автобусi, спальному або м'якому вагонi поїзда, в каютi першого або другого класу пасажирського судна, на рiчкових суднах усiх категорiй, в бiзнес-класi салону лiтака. Це право поширюється також на особу, яка супроводжує народного депутата, зазначену у його посвiдченнi на вiдрядження.

     Квитки на лiтак видаються народному депутату не пiзнiш як за добу до вiдльоту. На всiх iнших видах транспорту бронювання мiсць для народних депутатiв припиняється за годину до вiдправлення транспортного засобу.

     2. У витратах на забезпечення дiяльностi Верховної Ради України передбачаються кошти на проїзд народними депутатами усiма видами транспорту. Кошторисом Верховної Ради України затверджується лiмiт коштiв, якi щомiсяця видаються кожному народному депутатовi для компенсацiї вартостi проїзду територiєю України.

(частина друга статтi 23 у редакцiї Закону України вiд 28.02.2014р. N 836-VII, iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 03.06.2014р. N 1301-VII)

     3. Частину третю статтi 23 виключено

(згiдно iз Законом України вiд 28.02.2014р. N 836-VII)

     4. Частину четверту статтi 23 виключено

(згiдно iз Законом України вiд 28.02.2014р. N 836-VII)

     5. Частину п'яту статтi 23 виключено

(згiдно iз Законом України вiд 28.02.2014р. N 836-VII)

     6. Частину шосту статтi 23 виключено

(згiдно iз Законом України вiд 28.02.2014р. N 836-VII)

     7. Частину сьому статтi 23 виключено

(згiдно iз Законом України вiд 28.02.2014р. N 836-VII)

     8. Для вирiшення питань, пов'язаних iз здiйсненням депутатських повноважень в межах мiста Києва, народним депутатам надається автотранспорт Верховної Ради України.

Роздiл III
ОБОВ'ЯЗКИ НАРОДНОГО ДЕПУТАТА УКРАЇНИ

     Стаття 24. Обов'язки народного депутата України

     Народний депутат зобов'язаний:

     1) дбати про благо України i добробут Українського народу, захищати iнтереси виборцiв та держави;

     2) додержуватися вимог Конституцiї України, цього Закону, закону про Регламент Верховної Ради України та iнших законiв України, додержуватися присяги народного депутата України;

     3) бути присутнiм та особисто брати участь у засiданнях Верховної Ради України та її органiв, до складу яких його обрано;

     4) особисто брати участь у голосуваннi з питань, що розглядаються Верховною Радою України та її органами;

     5) виконувати доручення Верховної Ради України, вiдповiдного комiтету, депутатської фракцiї (групи), тимчасової спецiальної або тимчасової слiдчої комiсiї Верховної Ради України, до складу яких його обрано;

     6) iнформувати Верховну Раду України та її органи, до складу яких його обрано, про виконання доручень Верховної Ради України та її органiв;

     7) додержуватись вимог трудової дисциплiни та норм депутатської етики;

     8) як член депутатської фракцiї (групи):

     додержуватись вимог Положення про депутатську фракцiю (групу);

     виконувати функцiї, закрiпленi Положенням про депутатську фракцiю (групу), вiдповiдно до цього Закону, закону про Регламент Верховної Ради України та iнших законiв України;

     представляти iнтереси депутатської фракцiї (групи) у комiтетi, тимчасовiй спецiальнiй або тимчасовiй слiдчiй комiсiї, до складу яких його обрано;

     9) як член комiтету, тимчасової спецiальної або тимчасової слiдчої комiсiї:

     бути присутнiм на засiданнях комiтету, пiдкомiтету, тимчасової спецiальної чи тимчасової слiдчої комiсiї, до складу яких його обрано, та брати участь у їх роботi;

     додержуватись порядку та норм депутатської етики на засiданнях комiтету, його пiдкомiтетiв, тимчасової спецiальної або тимчасової слiдчої комiсiї та робочих груп органiв Верховної Ради України;

     виконувати доручення комiтету, пiдкомiтету, тимчасової спецiальної чи тимчасової слiдчої комiсiї, визначенi їх рiшеннями;

     10) завчасно повiдомляти про неможливiсть бути присутнiм на засiданнi Верховної Ради України чи її органiв керiвникiв цих органiв;

     11) постiйно пiдтримувати зв'язки з виборцями, вивчати громадську думку, потреби i запити населення, а у разi необхiдностi повiдомляти про них Верховну Раду України та її органи, вносити пропозицiї та вживати в межах своїх повноважень заходи щодо їх врахування в роботi органiв державної влади, органiв мiсцевого самоврядування, пiдприємств, установ та органiзацiй;

     12) iнформувати виборцiв про свою депутатську дiяльнiсть через засоби масової iнформацiї, на зборах виборцiв перiодично, але не рiдше двох разiв на рiк;

     13) розглядати звернення виборцiв вiдповiдно до вимог та в порядку, встановленому Законом України "Про звернення громадян".

     Народний депутат розглядає всi одержанi ним пропозицiї, заяви та скарги виборцiв, узагальнює їх, за необхiдностi вносить вiдповiднi пропозицiї до Верховної Ради України та її органiв, а також до органiв державної влади та органiв мiсцевого самоврядування.

     У разi необхiдностi народний депутат надсилає пропозицiї, заяви та скарги громадян органам державної влади, органам мiсцевого самоврядування та їх посадовим особам, установам та органiзацiям, до повноважень яких входить розгляд звернень громадян чи вирiшення порушених у них питань по сутi. Про результати розгляду пропозицiй, заяв та скарг громадян органи та посадовi особи зобов'язанi повiдомити громадянина, вiд якого надiйшло звернення, i народного депутата у термiни, встановленi Законом України "Про звернення громадян";

     14) проводити особистий прийом громадян у днi, визначенi Верховною Радою України для роботи з виборцями.

     У випадку залучення до участi у розглядi пропозицiй, заяв i скарг, а також у прийомi громадян посадових осiб органiв державної влади чи органiв мiсцевого самоврядування, керiвникiв пiдприємств, установ та органiзацiй не пiзнiш як за три днi до початку прийому народний депутат повiдомляє їх про час i мiсце проведення прийому, а також про орiєнтовне коло питань, якi мають розглядатися на прийомi;

     15) здiйснювати безпосередньо або iз залученням своїх помiчникiв-консультантiв, представникiв громадськостi контроль за розглядом у органах державної влади та органах мiсцевого самоврядування, на пiдприємствах, в установах та органiзацiях пропозицiй, заяв та скарг громадян, якi надiйшли на його iм'я;

     16) використовувати депутатськi бланки лише для офiцiйних запитiв, звернень та листiв, якi пiдписуються ним власноручно.

     Стаття 25. Фiнансовий контроль

     1. Народний депутат України зобов'язаний перед вступом на посаду подати декларацiю особи, уповноваженої на виконання функцiй держави або мiсцевого самоврядування, за минулий рiк вiдповiдно до Закону України "Про запобiгання корупцiї", якщо така декларацiя за цей перiод не подавалася ранiше.

     2. Народний депутат України зобов'язаний щороку протягом здiйснення своїх повноважень подавати декларацiю особи, уповноваженої на виконання функцiй держави або мiсцевого самоврядування, вiдповiдно до Закону України "Про запобiгання корупцiї", а також дотримуватися iнших вимог фiнансового контролю, передбачених зазначеним Законом.

(стаття 25 у редакцiї Законiв України вiд 02.12.2010р. N 2756-VI, вiд 24.04.2012р. N 4661-VI, вiд 17.05.2012р. N 4711-VI, вiд 17.10.2019р. N 206-IX, вiд 04.03.2020р. N 524-IX)

Роздiл IV
ОСНОВНI ГАРАНТIЇ ДIЯЛЬНОСТI НАРОДНИХ ДЕПУТАТIВ УКРАЇНИ

     Стаття 26. Непорушнiсть повноважень народного депутата України

     1. Нiхто не має права обмежувати повноваження народного депутата, крiм випадкiв, передбачених Конституцiєю України, цим та iншими законами України.

     2. Повноваження народного депутата та його конституцiйнi права i свободи не можуть бути обмеженi в умовах воєнного чи надзвичайного стану в Українi або в окремих її мiсцевостях.

     3. Держава гарантує народному депутату необхiднi умови для ефективного здiйснення ним депутатських повноважень. Органи державної влади та органи мiсцевого самоврядування, їх посадовi особи, керiвники пiдприємств, установ i органiзацiй, незалежно вiд форм власностi та їх пiдпорядкування, забезпечують умови для здiйснення народним депутатом своїх повноважень у межах та в порядку, визначених Конституцiєю України, цим та iншими законами України, а громадськi органiзацiї та полiтичнi партiї можуть сприяти йому в цьому.

     Стаття 27. Особливостi юридичної вiдповiдальностi народного депутата України

     1. Народнi депутати України не несуть юридичної вiдповiдальностi за результати голосування або висловлювання у Верховнiй Радi України та її органах, а також при здiйсненнi депутатських повноважень, за винятком вiдповiдальностi за образу чи наклеп.

     2. Особливостi початку досудового розслiдування щодо народного депутата України, повiдомлення про пiдозру, затримання, обрання щодо нього запобiжного заходу, проведення слiдчих (розшукових) та негласних слiдчих (розшукових) дiй визначаються Кримiнальним процесуальним кодексом України.

(у редакцiї Закону України вiд 18.12.2019р. N 388-IX)

     Стаття 28. Забезпечення народному депутату України умов для виконання депутатських повноважень

     1. Голова Верховної Ради України, його Перший заступник та заступник забезпечуються примiщенням для проведення офiцiйних заходiв, транспортом, секретарiатом, охороною, а також коштами на представницькi цiлi, якi не перевищують 40 вiдсоткiв вiдповiдного посадового окладу.

     2. Для роботи з виборцями народному депутату Верховною Радою України встановлюються щомiсячно вiдповiднi днi у визначеному порядку.

     3. Народний депутат на строк виконання депутатських повноважень забезпечується окремим технiчно обладнаним службовим кабiнетом у примiщеннях Верховної Ради України з розташуванням у ньому постiйного робочого мiсця його помiчника-консультанта.

     Службовий кабiнет народного депутата повинен бути обладнаний персональним комп'ютером з пiдключенням його до iнформацiйних мереж та наданням адреси електронної пошти.

     4. Управлiння державної охорони України разом з органами Служби безпеки України та Нацiональної полiцiї (в межах їх повноважень) забезпечує безпеку народному депутату при виконаннi ним депутатських повноважень, а також за мiсцем його проживання та членiв його сiм'ї у порядку, встановленому законом.

(частина четверта статтi 28 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 23.12.2015р. N 901-VIII)

     5. Народному депутату, обраному в одномандатному виборчому окрузi, на строк виконання його депутатських повноважень мiсцевi органи виконавчої влади чи органи мiсцевого самоврядування, в управлiннi яких знаходиться вiдповiдно державна власнiсть чи комунальна власнiсть територiальної громади на територiї вiдповiдного виборчого округу, зобов'язанi надати окреме технiчно обладнане службове примiщення з розташуванням у ньому постiйного робочого мiсця помiчника-консультанта народного депутата з наступним вiдшкодуванням витрат в установлених межах i за рахунок бюджетних призначень на забезпечення дiяльностi Верховної Ради України.

     Народному депутату, обраному в багатомандатному загальнодержавному виборчому окрузi, мiсцевi органи виконавчої влади чи органи мiсцевого самоврядування, в управлiннi яких знаходиться вiдповiдно державна власнiсть чи комунальна власнiсть територiальної громади, надають окреме технiчно обладнане службове примiщення в обласному центрi або (за заявою народного депутата) в районах, мiстах областi, яка закрiплена за народним депутатом депутатською фракцiєю (групою), з розташуванням у ньому постiйного робочого мiсця помiчника-консультанта народного депутата з наступним вiдшкодуванням витрат в установлених межах i за рахунок бюджетних призначень на забезпечення дiяльностi Верховної Ради України.

     Розмiр витрат на утримання службового примiщення, придбання необхiдного технiчного обладнання визначається щорiчно Верховною Радою України виходячи з розмiру бюджетних призначень на забезпечення дiяльностi Верховної Ради України за поданням комiтетiв Верховної Ради України, до компетенцiї яких входять питання забезпечення дiяльностi народних депутатiв та державного будiвництва i мiсцевого самоврядування.

     Керiвник органу виконавчої влади чи органу мiсцевого самоврядування, до якого письмово звернувся народний депутат щодо видiлення йому службового примiщення, несе вiдповiдальнiсть за неналежне виконання цього Закону по створенню умов для здiйснення повноважень народного депутата.

     6. У межах виконання депутатських повноважень народний депутат має право безперешкодно i безкоштовно скористатись урядовим та iншими видами зв'язку, якi є у наявностi в органiв державної влади та органiв мiсцевого самоврядування чи пiдприємства, установи та органiзацiї.

     7. Мiсцевi державнi адмiнiстрацiї, органи мiсцевого самоврядування, а також їх посадовi особи зобов'язанi сприяти органiзацiї звiтiв народних депутатiв та їх зустрiчей з виборцями. З цiєю метою вiдповiдна мiсцева державна адмiнiстрацiя, орган мiсцевого самоврядування надає безоплатно окреме пристосоване примiщення, обладнане засобами зв'язку, завчасно сповiщає виборцiв про час та мiсце звiту або зустрiчi, iнформує про це мiсцевi засоби масової iнформацiї.

     8. Витрати, пов'язанi з органiзацiєю та проведенням зустрiчей народного депутата з виборцями та звiтiв народних депутатiв, здiйснюються за рахунок бюджетних призначень на забезпечення дiяльностi Верховної Ради України.

     Стаття 29. Звiльнення народного депутата України вiд призову на вiйськову службу або збори

     Народний депутат на строк виконання своїх повноважень звiльняється вiд призову на вiйськову або альтернативну (невiйськову) службу, а також вiд призову на навчальнi (або перевiрнi) та спецiальнi збори.

     Стаття 30. Виключена

(стаття 30 виключена згiдно iз Законом України вiд 28.02.2014р. N 836-VII)

     Стаття 31. Забезпечення народному депутату України умов для пiдвищення професiйного рiвня

     Народному депутату створюються умови для пiдвищення професiйного рiвня, а саме: пiдвищення квалiфiкацiї, навчання у навчальних закладах, у тому числi магiстратурах та аспiрантурах, вивчення iноземних мов у вiльний вiд виконання депутатських обов'язкiв час за рахунок бюджетних призначень на забезпечення дiяльностi Верховної Ради України.

     Стаття 32. Фiнансування видаткiв, пов'язаних з депутатською дiяльнiстю

     1. Частину першу статтi 32 виключено

(згiдно iз Законом України вiд 28.12.2014р. N 76-VIII)

     2. Частину другу статтi 32 виключено

(згiдно iз Законом України вiд 28.12.2014р. N 76-VIII)

     3. Витрати органiв державної влади та органiв мiсцевого самоврядування, пiдприємств, установ та органiзацiй, пов'язанi з виконанням народним депутатом депутатських повноважень, компенсуються за рахунок коштiв Державного бюджету України.

     4. Народному депутату протягом всього строку виконання депутатських повноважень щомiсячно вiдповiдно до положень статей 23 i 35 цього Закону видаються кошти для компенсацiї вартостi проїзду, оренди житла або винайму готельного номера, а також вiдшкодовуються витрати, пов'язанi з виконанням депутатських повноважень, у розмiрi мiсячної заробiтної плати народного депутата, що не пiдлягають оподаткуванню.

(частина четверта статтi 32 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 03.06.2014р. N 1301-VII)

     Стаття 33. Фiнансове, медичне та соцiально-побутове забезпечення народного депутата України

     1. Народному депутату встановлюється Верховною Радою України щомiсячний посадовий оклад. Надбавки до встановленого Верховною Радою України посадового окладу народному депутату здiйснюються у розмiрi, встановленому для членiв Кабiнету Мiнiстрiв України.

     2. Народний депутат в питаннях матерiального i соцiально-побутового забезпечення прирiвнюється до членiв Кабiнету Мiнiстрiв України.

     3. Народному депутату, який має наукову ступiнь або почесне звання, здiйснюється доплата у розмiрах, встановлених законодавством.

     4. Народний депутат отримує щомiсячно заробiтну плату з дня початку депутатських повноважень, а кошти для вiдшкодування витрат на здiйснення депутатських повноважень - з дня обрання.

     5. За днi, в якi народний депутат без поважних причин не виконує свої депутатськi повноваження, передбаченi законом, за поданням комiтету, до компетенцiї якого входять питання депутатської етики, народним депутатам не провадяться виплати, пов'язанi з виконанням депутатських повноважень.

     Якщо народний депутат протягом календарного мiсяця упродовж однiєї чергової сесiї Верховної Ради України без поважних причин не бере особистої участi у бiльш як 30 вiдсотках голосувань при прийняттi рiшень Верховної Ради України на пленарних засiданнях Верховної Ради України або у бiльш як 50 вiдсотках засiдань комiтету Верховної Ради України, до складу якого його обрано, такому народному депутату не вiдшкодовуються витрати, пов'язанi з виконанням депутатських повноважень, за вiдповiдний календарний мiсяць. Припинення вiдшкодування народному депутату витрат, пов'язаних з виконанням депутатських повноважень, здiйснюється за розпорядженням Голови Верховної Ради України, яке видається на пiдставi рiшення комiтету, до компетенцiї якого належать питання депутатської етики, що приймається на основi вiдомостей щодо облiку робочого часу народних депутатiв, наданих Апаратом Верховної Ради України.

(частину п'яту статтi 33 доповнено абзацом другим згiдно iз Законом України вiд 16.10.2019р. N 196-IX)

     6. Народним депутатам для виконання доручень Верховної Ради України та її органiв або для роботи з виборцями за межами мiста Києва у перiод, визначений Верховною Радою України, витрати на вiдрядження виплачуються в розмiрах, встановлених законодавством.

     7. Народний депутат безкоштовно забезпечується медичним обслуговуванням.

(частина сьома статтi 33 у редакцiї Закону України вiд 28.02.2014р. N 836-VII)

     8. Народному депутату на строк виконання депутатських повноважень видається дипломатичний паспорт. Народний депутат, який вiд'їздить у вiдрядження за межi України за погодженням з Головою Верховної Ради України, його Першим заступником або заступником, пiсля повернення подає Головi Верховної Ради України протягом тижня звiт про вiдрядження з висновками про одержану iнформацiю, проведену роботу та її користь для України.

     Стаття 34. Помiчники-консультанти народного депутата України

     1. Народний депутат може мати до тридцяти одного помiчника-консультанта, правовий статус i умови дiяльностi яких визначаються цим та iншими законами та прийнятим вiдповiдно до них Положенням про помiчника-консультанта народного депутата, яке затверджується Верховною Радою України.

(частина перша статтi 34 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 04.07.2002р. N 56-IV)

     2. Помiчником-консультантом народного депутата може бути лише громадянин України, що має середню спецiальну чи вищу освiту i вiльно володiє державною мовою.

     3. Помiчники-консультанти народного депутата працюють за строковим трудовим договором на постiйнiй основi чи за сумiсництвом або на громадських засадах.

     Помiчники-консультанти народного депутата перебувають у штатi державних пiдприємств, установ, органiзацiй або за заявою народного депутата прикрiплюються для кадрового та фiнансового обслуговування до виконавчих комiтетiв вiдповiдного органу мiсцевого самоврядування, а у мiстах Києвi та Севастополi до секретарiатiв мiських рад.

     Абзац третiй частини третьої статтi 34 виключено

(абзац третiй частини третьої статтi 34 у редакцiї Закону України вiд 04.07.2002р. N 56-IV, виключено згiдно iз Законом України вiд 10.12.2015р. N 889-VIII)

     Помiчники-консультанти народного депутата, якi працюють у мiстi Києвi за строковим трудовим договором на постiйнiй основi, можуть прикрiплюватися для кадрового та фiнансового обслуговування до Апарату Верховної Ради України.

(абзац четвертий частини третьої статтi 34 у редакцiї Закону України вiд 04.07.2002р. N 56-IV, iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України 10.12.2015р. N 889-VIII)

     Народний депутат самостiйно визначає кiлькiсть помiчникiв-консультантiв, якi працюють за строковим трудовим договором на постiйнiй основi, за сумiсництвом i на громадських засадах у межах загального фонду, який встановлюється йому для оплати працi помiчникiв-консультантiв Постановою Верховної Ради України; здiйснює їх пiдбiр, розподiляє обов'язки мiж ними та здiйснює особисто розподiл мiсячного фонду заробiтної плати помiчникiв-консультантiв.

     4. Народний депутат має право у межах загального фонду, видiленого йому для оплати працi помiчникiв-консультантiв та не використаного ним для цiєї мети, сплачувати визначенi договорами чи угодами роботи, послуги, пов'язанi iз здiйсненням депутатських повноважень.

     5. У разi затримання, арешту, притягнення помiчника-консультанта народного депутата до кримiнальної вiдповiдальностi правоохороннi органи зобов'язанi невiдкладно повiдомити про це народного депутата.

     6. У випадку звiльнення помiчника-консультанта народного депутата на пiдставi дострокового припинення повноважень народного депутата вiдповiдно до частини третьої статтi 5 цього Закону помiчнику-консультанту народного депутата, який працює за строковим трудовим договором на постiйнiй основi, виплачується одноразова грошова допомога у розмiрi його середньої мiсячної заробiтної плати за рахунок бюджетних призначень на забезпечення дiяльностi Верховної Ради України.

(частина шоста статтi 6 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 28.12.2014р. N 76-VIII)

     7. Помiчнику-консультанту народного депутата, звiльненому у зв'язку з закiнченням строку повноважень народного депутата, надається попередня або рiвноцiнна робота (посада), якщо до прийняття на роботу помiчником-консультантом вiн працював у органах державної влади або в органах мiсцевого самоврядування.

     Перiод перебування на посадi помiчника-консультанта народного депутата за строковим трудовим договором на постiйнiй основi зараховується до трудового стажу за спецiальнiстю такого помiчника-консультанта.

     8. Помiчник-консультант народного депутата має право бути присутнiм на засiданнях мiсцевих органiв виконавчої влади та органiв мiсцевого самоврядування.

     Доступ помiчника-консультанта народного депутата в примiщення центральних та мiсцевих органiв виконавчої влади, органiв мiсцевого самоврядування здiйснюється за його посвiдченням.

     Стаття 35. Забезпечення народних депутатiв України жилими примiщеннями

     1. У витратах на забезпечення дiяльностi Верховної Ради України передбачаються кошти на оренду житла або винайм готельного номера. Народному депутату на оренду житла або винайм готельного номера на пiдставi його заяви та копiї документа, до якого внесенi вiдомостi про мiсце його проживання, Апаратом Верховної Ради України щомiсячно видаються кошти в розмiрi, встановленому кошторисом Верховної Ради України для компенсацiї вартостi оренди (винайму).

(частина перша статтi 35 у редакцiї Закону України вiд 03.06.2014р. N 1301-VII)

     2. Право на отримання таких коштiв мають народнi депутати, не забезпеченi житлом у мiстi Києвi, i мiсце їх проживання, вiдповiдно до його реєстрацiї, знаходиться на вiдстанi понад 30 км вiд меж мiста Київ.

(частина друга статтi 35 у редакцiї Закону України вiд 03.06.2014р. N 1301-VII)

     3. Список народних депутатiв, яким видаються кошти на оренду житла та на винайм готельного номера, пiдлягає щоквартальнiй публiкацiї в газетi "Голос України" та щомiсячно оприлюднюється на сайтi Верховної Ради України.

(частина третя статтi 35 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 03.06.2014р. N 1301-VII)
(стаття 35 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 04.07.2002р. N 56-IV, у редакцiї Закону України вiд 12.09.2002р. N 144-IV, iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 16.04.2009р. N 1276-VI, у редакцiї Закону України вiд 28.02.2014р. N 836-VII)

Роздiл V
ВIДПОВIДАЛЬНIСТЬ ЗА НЕВИКОНАННЯ ВИМОГ ЦЬОГО ЗАКОНУ

     Стаття 36. Вiдповiдальнiсть за невиконання законних вимог народного депутата України

     За невиконання законних вимог народного депутата або створення перешкод у його роботi, а так само у разi вiдмови або ухилення посадових осiб органiв державної влади, а також посадових осiб пiдприємств, установ, органiзацiй незалежно вiд форм власностi i пiдпорядкування вiд своєчасного надання на вимогу народного депутата необхiдної iнформацiї та документацiї або подання завiдомо недостовiрної iнформацiї зазначенi посадовi особи несуть адмiнiстративну, кримiнальну вiдповiдальнiсть, встановлену законом.

(стаття 36 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 19.02.2004р. N 1520-IV)

     Стаття 37. Вiдповiдальнiсть за посягання на честь, гiднiсть народного депутата України та вплив на нього, членiв його сiм'ї та родичiв, помiчникiв-консультантiв народного депутата України

     1. За образу народного депутата або наклеп на нього, а так само вплив у будь-якiй формi на народного депутата з метою перешкодити виконанню ним депутатських повноважень, погрозу вбивством, насильством, знищенням чи пошкодженням майна щодо народного депутата,

     а також щодо його близьких родичiв та його помiчникiв-консультантiв у зв'язку з виконанням ним службових обов'язкiв, умисне заподiяння народному депутату, а також його близьким родичам та його помiчникам-консультантам тiлесних ушкоджень, нанесення побоїв чи вчинення iнших насильницьких дiй у зв'язку з виконанням ним депутатських повноважень виннi особи несуть вiдповiдальнiсть, встановлену законом.

     2. Близькi родичi, якi пiдпадають пiд дiю цього Закону, - це батьки, дружина (чоловiк), дiти, рiднi брати i сестри, дiд, баба, онуки народного депутата.

     Стаття 38. Вiдповiдальнiсть за порушення гарантiй щодо забезпечення дiяльностi народного депутата України

     Порушення посадовими особами органiв державної влади, пiдприємств, установ та органiзацiй незалежно вiд форм власностi i пiдпорядкування встановлених цим Законом гарантiй трудових прав народного депутата, а також встановлених цим Законом прав народного депутата пiсля закiнчення строку депутатських повноважень тягне за собою вiдповiдальнiсть вiдповiдно до закону.

     Стаття 39. Вiдповiдальнiсть народного депутата України за невиконання своїх обов'язкiв

     За невиконання своїх обов'язкiв народний депутат України несе вiдповiдальнiсть, встановлену законом.

(Закон доповнено статтею 39 згiдно iз Законом України вiд 19.12.2019р. N 404-IX)
 
Президент України
Л. КРАВЧУК

м. Київ
17 листопада 1992 року
N 2790-XII

Copyright © 2020 НТФ «Інтес»
Всі права захищені.