ЗАКОН  УКРАЇНИ

Про Регламент Верховної Ради України

Iз змiнами i доповненнями, внесеними
Законами України
вiд 9 березня 2010 року N 1952-VI,
вiд 27 квiтня 2010 року N 2157-VI,
вiд 8 жовтня 2010 року N 2600-VI,
вiд 18 листопада 2010 року N 2704-VI,
вiд 7 липня 2011 року N 3614-VI,
вiд 9 грудня 2011 року N 4162-VI,
вiд 11 сiчня 2012 року N 4308-VI,
вiд 13 квiтня 2012 року N 4652-VI,
вiд 17 травня 2012 року N 4711-VI,
вiд 5 червня 2012 року N 4874-VI,
вiд 3 липня 2012 року N 5029-VI,
вiд 6 листопада 2012 року N 5474-VI,
вiд 16 жовтня 2012 року N 5463-VI,
вiд 6 грудня 2012 року N 5520-VI,
вiд 22 лютого 2013 року N 29-VII,
вiд 14 травня 2013 року N 224-VII,
вiд 16 травня 2013 року N 245-VII,
вiд 3 вересня 2013 року N 429-VII,
вiд 16 сiчня 2014 року N 724-VII,
(змiни, внесенi Законом України вiд 16 сiчня 2014 року N 724-VII, втратили чиннiсть
у зв'язку з втратою чинностi Законом України вiд 16 сiчня 2014 року N 724-VII
згiдно iз Законом України вiд 28 сiчня 2014 року N 732-VII),
вiд 23 лютого 2014 року N 767-VII,
вiд 23 лютого 2014 року N 769-VII,
вiд 27 березня 2014 року N 1170-VII,
вiд 6 травня 2014 року N 1235-VII,
вiд 22 липня 2014 року N 1599-VII,
вiд 14 жовтня 2014 року N 1700-VII,
вiд 10 лютого 2015 року N 176-VIII,
вiд 12 лютого 2015 року N 192-VIII,
вiд 2 липня 2015 року N 576-VIII,
вiд 2 липня 2015 року N 577-VIII,
вiд 26 листопада 2015 року N 848-VIII,
вiд 28 сiчня 2016 року N 948-VIII,
вiд 22 вересня 2016 року N 1540-VIII,
вiд 21 грудня 2016 року N 1798-VIII,
вiд 13 липня 2017 року N 2136-VIII,
вiд 21 червня 2018 року N 2469-VIII,
вiд 2 жовтня 2018 року N 2578-VIII,
вiд 2 жовтня 2018 року N 2581-VIII,
вiд 6 грудня 2018 року N 2646-VIII,
вiд 25 квiтня 2019 року N 2704-VIII,
вiд 10 вересня 2019 року N 39-IX,
вiд 3 жовтня 2019 року N 162-IX,
вiд 3 жовтня 2019 року N 163-IX,
вiд 16 жовтня 2019 року N 196-IX,
вiд 17 жовтня 2019 року N 206-IX,
вiд 3 грудня 2019 року N 305-IX,
вiд 18 грудня 2019 року N 388-IX,
вiд 19 грудня 2019 року N 394-IX,
вiд 19 грудня 2019 року N 404-IX,
вiд 16 сiчня 2020 року N 469-IX,
вiд 4 березня 2020 року N 524-IX,
вiд 16 квiтня 2020 року N 561-IX,
вiд 17 червня 2020 року N 720-IX,
вiд 15 вересня 2020 року N 893-IX,
вiд 2 грудня 2020 року N 1028-IX,
вiд 3 грудня 2020 року N 1052-IX,
вiд 5 лютого 2021 року N 1217-IX,
вiд 14 липня 2021 року N 1635-IX,
вiд 3 травня 2022 року N 2243-IX,
вiд 12 травня 2022 року N 2254-IX,
вiд 12 травня 2022 року N 2259-IX,
вiд 1 липня 2022 року N 2345-IX

(Змiни до цього Закону, передбаченi Законом України вiд 17 жовтня 2019 року N 207-IX, внесенi не будуть у зв'язку з втратою ним чинностi з 2 лютого 2020 року згiдно iз Законом України вiд 16 сiчня 2020 року N 469-IX)

(У текстi Регламенту слова "Мiнiстр фiнансiв України" та "Мiнiстерство фiнансiв України" в усiх вiдмiнках замiнено вiдповiдно словами "член Кабiнету Мiнiстрiв України, вiдповiдальний за формування державної бюджетної полiтики" та "центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної фiнансової полiтики" у вiдповiдному вiдмiнку згiдно iз Законом України вiд 16 жовтня 2012 року N 5463-VI)

     Верховна Рада України постановляє:

     1. Затвердити Регламент Верховної Ради України (додається).

     2. Цей Закон набирає чинностi з дня його опублiкування.

Президент України В. ЮЩЕНКО

м. Київ
10 лютого 2010 року
N 1861-VI

 

ЗАТВЕРДЖЕНО
Законом України
вiд 10 лютого 2010 року N 1861-VI

РЕГЛАМЕНТ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ

(У текстi Регламенту слова "Верховний Суд України" у всiх вiдмiнках замiнено словами "Верховний Суд" у вiдповiдному вiдмiнку згiдно iз Законом України вiд 21 грудня 2016 року N 1798-VIII)

Роздiл I
ЗАГАЛЬНI ПОЛОЖЕННЯ

     Стаття 1. Правовi засади роботи Верховної Ради України

     1. Порядок роботи Верховної Ради України (далi - Верховна Рада), її органiв та посадових осiб, засади формування, органiзацiї дiяльностi та припинення дiяльностi депутатських фракцiй (депутатських груп) у Верховнiй Радi встановлюються Конституцiєю України, Регламентом Верховної Ради України (далi - Регламент) та законами України "Про комiтети Верховної Ради України", "Про статус народного депутата України", про тимчасовi слiдчi комiсiї, спецiальну тимчасову слiдчу комiсiю i тимчасовi спецiальнi комiсiї Верховної Ради України.

(частина перша статтi 1 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами України вiд 08.10.2010р. N 2600-VI, вiд 06.11.2012р. N 5474-VI)

     2. Регламент встановлює порядок пiдготовки i проведення сесiй Верховної Ради, її засiдань, формування державних органiв, визначає законодавчу процедуру, процедуру розгляду iнших питань, вiднесених до її повноважень, та порядок здiйснення контрольних функцiй Верховної Ради. Особливостi здiйснення контрольних функцiй Верховної Ради у сферах нацiональної безпеки i оборони визначаються Законом України "Про нацiональну безпеку України".

(частина друга статтi 1 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 21.06.2018р. N 2469-VIII)

     Стаття 2. Мiсце проведення та мова ведення засiдань Верховної Ради

     1. Верховна Рада проводить засiдання у будинку Верховної Ради (мiсто Київ, вул. Грушевського, 5).

     2.За рiшенням Верховної Ради, прийнятим бiльшiстю народних депутатiв України (далi - народнi депутати) вiд конституцiйного складу Верховної Ради, її засiдання можуть проводитися в iншому мiсцi. У випадках, передбачених частиною третьою статтi 83 Конституцiї України, Верховна Рада збирається для проведення позачергової сесiї у мiсцi, визначеному вiдповiдно до частини четвертої статтi 11 цього Регламенту.

     3. Мовою роботи Верховної Ради, її органiв та посадових осiб є державна мова.

(частина третя статтi 2 у редакцiї Закону України вiд 03.07.2012р. N 5029-VI, у редакцiї Закону України вiд 25.04.2019р. N 2704-VIII)

     4. Частину четверту статтi 2 виключено

(згiдно iз Законом України вiд 03.07.2012р. N 5029-VI)

     5. Iноземець або особа без громадянства може виступати на засiданнях Верховної Ради, її органiв iншою мовою. Синхронний або послiдовний переклад такого виступу державною мовою в обов'язковому порядку забезпечує Апарат Верховної Ради.

(статтю 2 доповнено частиною п'ятою згiдно iз Законом України вiд 25.04.2019р. N 2704-VIII)

     6. Промова чи її частина, виголошена iншою мовою, нiж державна, на засiданнi Верховної Ради, комiтету Верховної Ради, тимчасової спецiальної комiсiї чи тимчасової слiдчої комiсiї Верховної Ради, подається у стенограмi вiдповiдного засiдання у перекладi державною мовою.

(статтю 2 доповнено частиною шостою згiдно iз Законом України вiд 25.04.2019р. N 2704-VIII)

     Стаття 3. Вiдкритiсть i гласнiсть роботи Верховної Ради

     1. Засiдання Верховної Ради є вiдкритими i гласними, крiм випадкiв, установлених Конституцiєю України та цим Регламентом.

     2. Вiдкритiсть засiдань Верховної Ради забезпечується шляхом доступу до них будь-яких осiб, крiм випадкiв, передбачених законодавством. Порядок доступу до вiдкритих засiдань визначається розпорядженням Голови Верховної Ради України.

(частина друга статтi 3 у редакцiї Закону України вiд 27.03.2014р. N 1170-VII)

     3. Представники засобiв масової iнформацiї, журналiсти акредитуються при Верховнiй Радi на певний строк або на весь строк поточного скликання Верховної Ради вiдповiдно до Закону України "Про iнформацiю" в порядку, визначеному вiдповiдним Положенням, яке затверджується Головою Верховної Ради України. Акредитацiя проводиться вiдповiдним структурним пiдроздiлом Апарату Верховної Ради. Апарат Верховної Ради може надавати акредитованим представникам засобiв масової iнформацiї матерiали, якi надаються народним депутатам, крiм тих, про нерозголошення чи ненадання яких у встановленому порядку прийнято вiдповiдне рiшення на пiдставi закону.

(частина третя статтi 3 у редакцiї Закону України вiд 27.03.2014р. N 1170-VII)

     4. Частину четверту статтi 3 виключено

(згiдно iз Законом України вiд 27.03.2014р. N 1170-VII)

     5. Гласнiсть засiдань Верховної Ради забезпечується шляхом їх трансляцiї по телебаченню i радiо, публiкацiї стенографiчних бюлетенiв засiдань Верховної Ради, її рiшень у Вiдомостях Верховної Ради України, газетi "Голос України" та iнших виданнях Верховної Ради, а також шляхом розмiщення iнформацiї на офiцiйному веб-сайтi Верховної Ради. Час, обсяг, форма трансляцiї, обсяг друку визначаються вiдповiдно до закону цим Регламентом, окремими постановами Верховної Ради.

     Верховна Рада надає iнформацiю за запитами вiдповiдно до Закону України "Про доступ до публiчної iнформацiї". Розгляд та надання вiдповiдi на запити на iнформацiю забезпечуються Апаратом Верховної Ради.

(частину п'яту статтi 3 доповнено абзацом другим згiдно iз Законом України вiд 27.03.2014р. N 1170-VII)

     6. У повному обсязi у прямому ефiрi по радiо та телебаченню, запису у вечiрнi години по телебаченню транслюються:

     1) складення присяги народними депутатами;

     2) вiдкриття сесiї Верховної Ради;

     3) розгляд органiзацiйних питань першої сесiї Верховної Ради нового скликання;

     4) розгляд питання про обрання, вiдкликання Голови Верховної Ради України, Першого заступника i заступника Голови Верховної Ради України;

     5) розгляд питання про надання згоди на призначення Президентом України Прем'єр-мiнiстра України;

(пункт 5 частини шостої статтi 3 у редакцiї Закону України вiд 08.10.2010р. N 2600-VI)

     6) складення присяги Українському народовi новообраним Президентом України на урочистому засiданнi Верховної Ради;

     7) заслуховування щорiчних та позачергових послань Президента України про внутрiшнє i зовнiшнє становище України;

     8) проведення "години запитань до Уряду";

     9) проведення парламентських слухань;

     10) засiдання з питання про вiдповiдальнiсть Кабiнету Мiнiстрiв України;

     11) розгляд iнших питань згiдно з рiшенням Верховної Ради.

     Стаття 4. Закритi пленарнi засiдання Верховної Ради

     1. Закритi пленарнi засiдання Верховної Ради для розгляду окремо визначених питань проводяться за рiшенням Верховної Ради, прийнятим пiсля скороченого обговорення бiльшiстю голосiв народних депутатiв вiд конституцiйного складу Верховної Ради.

     2. На закритому пленарному засiданнi Верховної Ради мають право бути присутнiми: Президент України, Прем'єр-мiнiстр України, а також особи, присутнiсть яких визнана Верховною Радою необхiдною. Головуючий на закритому пленарному засiданнi повiдомляє народним депутатам про запрошених на це засiдання осiб.

     3. Особам, якi беруть участь у закритому пленарному засiданнi Верховної Ради, забороняється використовувати фото-, кiно-, вiдеотехнiку, засоби зв'язку, звукозапису та обробки iнформацiї.

     4. Наприкiнцi закритого пленарного засiдання Верховна Рада пiсля скороченого обговорення приймає рiшення щодо необхiдностi публiкацiї стенографiчного бюлетеня, результатiв голосування, прийнятого рiшення та iнших вiдомостей щодо цього засiдання.

     5. Стенографування, пiдготовка протоколу закритого пленарного засiдання Верховної Ради здiйснюються вiдповiдними структурними пiдроздiлами Апарату Верховної Ради в режимi, що унеможливлює розголошення обговорюваних на засiданнi питань.

     Стаття 5. Розмiщення народних депутатiв i запрошених осiб у залi засiдань Верховної Ради

     1. Народнi депутати на першому пленарному засiданнi Верховної Ради нового скликання розмiщуються в залi засiдань Верховної Ради у порядку, рекомендованому Пiдготовчою депутатською групою. У подальшому порядок розмiщення народних депутатiв визначається комiтетом, до предмета вiдання якого належать питання регламенту, за пропозицiями депутатських фракцiй (депутатських груп).

(частина перша статтi 5 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 06.11.2012р. N 5474-VI)

     2. Пiд час пленарного засiдання Верховної Ради в залi засiдань не можуть перебувати особи, якi не є народними депутатами, за винятком особи, яка супроводжує народного депутата з iнвалiднiстю, та працiвникiв Апарату Верховної Ради, що виконують функцiю з обслуговування пленарних засiдань Верховної Ради.

(частина друга статтi 5 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 02.10.2018р. N 2581-VIII)

     3. Особи, запрошенi на пленарне засiдання Верховної Ради, розмiщуються на вiдведених для них в установленому порядку мiсцях.

     Стаття 6. Запрошення на пленарне засiдання Верховної Ради

     1. На пленарному засiданнi Верховної Ради без запрошення мають право бути присутнiми Президент України, Прем'єр-мiнiстр України.

     2. На пленарне засiдання Верховної Ради можуть бути запрошенi особи, присутнiсть яких необхiдна пiд час розгляду питань порядку денного, а також особи, запрошенi народними депутатами. Заяви для оформлення дозволу на присутнiсть осiб, запрошених народним депутатом, подаються ним до Апарату Верховної Ради не пiзнiш як за день до пленарного засiдання Верховної Ради. У день пленарного засiдання дозвiл на присутнiсть осiб, запрошених народним депутатом, надається Головою Верховної Ради України або Першим заступником чи заступником Голови Верховної Ради України.

     3. За процедурним рiшенням Верховної Ради, прийнятим не менш як третиною голосiв народних депутатiв вiд її конституцiйного складу, Верховна Рада може офiцiйно запросити або вимагати присутностi на її пленарному засiданнi будь-якої посадової чи службової особи, крiм Президента України та суддiв.

(частина третя статтi 6 у редакцiї Закону України вiд 27.04.2010р. N 2157-VI)

     4. Комiтет Верховної Ради, тимчасова спецiальна комiсiя чи тимчасова слiдча комiсiя Верховної Ради (далi - вiдповiдно комiтет, тимчасова спецiальна комiсiя, тимчасова слiдча комiсiя) мають право вносити пропозицiї про присутнiсть вiдповiдних осiб на пленарному засiданнi Верховної Ради пiд час розгляду питань, пiдготовка яких здiйснюється вiдповiдно цим комiтетом, тимчасовою спецiальною комiсiєю чи тимчасовою слiдчою комiсiєю.

     5. Головуючий на пленарному засiданнi Верховної Ради повiдомляє народним депутатам про офiцiйно запрошених осiб, присутнiх на пленарному засiданнi Верховної Ради.

     6. Народнi депутати попереднiх скликань мають право бути присутнiми на вiдкритих пленарних засiданнях Верховної Ради, вони розмiщуються на вiдведених для них в установленому порядку мiсцях.

     Стаття 7. Забезпечення дiяльностi Верховної Ради

     1. Органiзацiйне, юридично-експертне, науково-експертне, документальне, iнформацiйне, а також матерiально-технiчне, господарсько-правове та фiнансове забезпечення дiяльностi Верховної Ради, її органiв, народних депутатiв, депутатських фракцiй (депутатських груп) у Верховнiй Радi здiйснює Апарат Верховної Ради.

(частина перша статтi 7 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 08.10.2010р. N 2600-VI, у редакцiї Закону України вiд 01.07.2022р. N 2345-IX)

     2. Структура Апарату Верховної Ради затверджується бiльшiстю голосiв народних депутатiв вiд конституцiйного складу Верховної Ради за поданням комiтету, до предмета вiдання якого належать питання регламенту.

     3. Апарат Верховної Ради дiє на основi Положення про Апарат Верховної Ради. Положення про Апарат Верховної Ради та Положення про структурний пiдроздiл Апарату Верховної Ради затверджуються Головою Верховної Ради України.

(частина третя статтi 7 у редакцiї Закону України вiд 01.07.2022р. N 2345-IX)

     4. Кошторис Верховної Ради на наступний рiк затверджується Верховною Радою пiд час прийняття проекту закону про Державний бюджет України на наступний рiк у другому читаннi за висновками комiтетiв, до предмета вiдання яких належать питання регламенту i бюджету.

(частина четверта статтi 7 у редакцiї Закону України вiд 07.07.2011р. N 3614-VI)

     5. Апарат Верховної Ради забезпечує ведення бази даних нормативно-правової iнформацiї "Законодавство України", що мiстить, у тому числi, еталоннi електроннi тексти оригiналiв прийнятих Верховною Радою актiв. Еталонним електронним текстом вважається текст акта, прийнятого Верховною Радою, що зберiгається у формi комп'ютерного файла, цiлiснiсть якого забезпечується за допомогою спецiальних засобiв захисту iнформацiї. Доступ до такої бази даних на офiцiйному веб-сайтi Верховної Ради є вiльним та безоплатним.

(статтю 7 доповнено частиною п'ятою згiдно iз Законом України вiд 16.01.2020р. N 469-IX)

     6. Науково-дослiдницьке та iнформацiйно-аналiтичне забезпечення дiяльностi Верховної Ради, її органiв, народних депутатiв, депутатських фракцiй (депутатських груп) у Верховнiй Радi, а також професiйне навчання (пiдвищення квалiфiкацiї) народних депутатiв, працiвникiв Апарату Верховної Ради та помiчникiв-консультантiв народних депутатiв здiйснює Дослiдницька служба Верховної Ради (далi - Дослiдницька служба).

     Дослiдницька служба є юридичною особою. Положення про Дослiдницьку службу, граничну чисельнiсть, структуру та штатний розпис Дослiдницької служби затверджує Голова Верховної Ради України.

     Керiвник Дослiдницької служби призначається на посаду Головою Верховної Ради України за результатами конкурсу та звiльняється з посади Головою Верховної Ради України з пiдстав, передбачених законом.

(статтю 7 доповнено частиною шостою згiдно iз Законом України вiд 01.07.2022р. N 2345-IX)

     Стаття 71. Документообiг у Верховнiй Радi

     1. Документообiг у Верховнiй Радi здiйснюється в електроннiй та паперовiй формах. Електронна форма документообiгу є основною.

     2. Документом у розумiннi цього Регламенту є документ, створений в електроннiй формi з додержанням вимог законiв України "Про електроннi документи та електронний документообiг" та "Про електроннi довiрчi послуги", а у випадках, передбачених цим Регламентом, - створений у паперовiй формi.

     3. Усi документи, передбаченi цим Регламентом, створюються в електроннiй формi, крiм випадкiв, установлених цим Регламентом, а також у разi неможливостi використання єдиної автоматизованої системи роботи з документами у Верховнiй Радi України (далi - єдина автоматизована система) з технiчних причин.

     Подання документiв, що вносяться до Верховної Ради, про призначення (обрання) на посади, звiльнення з посад, припинення повноважень, надання згоди на призначення чи звiльнення з посад, висловлення недовiри у випадках, передбачених Конституцiєю України, здiйснюється в електроннiй або у паперовiй формi. Документи, якi мiстять конфiденцiйну iнформацiю про особу, подаються у паперовiй формi.

     4. Документи, що подаються до Верховної Ради в електроннiй формi, а також електроннi копiї оригiналiв паперових документiв вносяться (створюються) до (в) єдиної автоматизованої системи вiдповiдно до Положення про єдину автоматизовану систему роботи з документами у Верховнiй Радi України, затвердженого Головою Верховної Ради України.

(Закон доповнено статтею 71 згiдно iз Законом України вiд 16.01.2020р. N 469-IX)

     Стаття 8. Керiвник Апарату Верховної Ради України

     1. Керiвник Апарату Верховної Ради України призначається на посаду та звiльняється з посади Верховною Радою.

     2. Кандидатуру на посаду керiвника Апарату Верховної Ради України визначає i пропонує Верховнiй Радi Голова Верховної Ради України.

     3. Керiвник Апарату Верховної Ради України вiдповiдальний перед Верховною Радою i пiдзвiтний їй.

     4. Керiвник Апарату Верховної Ради України може бути достроково звiльнений з посади Верховною Радою за його особистою заявою чи за вмотивованою пропозицiєю Голови Верховної Ради України або не менш як однiєї третини народних депутатiв вiд конституцiйного складу Верховної Ради.

     5. Постанова Верховної Ради про призначення на посаду чи звiльнення з посади керiвника Апарату Верховної Ради України приймається вiдкритим поiменним голосуванням.

Роздiл II
ОРГАНIЗАЦIЯ РОБОТИ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ

Глава 1
СЕСIЇ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ

     Стаття 9. Форми роботи Верховної Ради

     1. Верховна Рада проводить свою роботу сесiйно. Сесiї є черговi та позачерговi.

     2. Вiдкриття сесiї Верховної Ради оголошується головуючим на пленарному засiданнi на початку її першого пленарного засiдання, закриття - по завершеннi останнього пленарного засiдання.

     3. Кожна сесiя Верховної Ради починається i завершується виконанням у залi засiдань Верховної Ради Державного Гiмну України.

     4. Сесiї Верховної Ради складаються iз засiдань Верховної Ради, засiдань комiтетiв, тимчасових слiдчих комiсiй i тимчасових спецiальних комiсiй, що проводяться у перiод мiж пленарними засiданнями, роботи народних депутатiв у депутатських фракцiях (депутатських групах) та з виборцями. Комiтет, тимчасова спецiальна комiсiя чи тимчасова слiдча комiсiя можуть проводити свої засiдання одночасно з пленарними засiданнями Верховної Ради лише за процедурним рiшенням Верховної Ради.

(частина четверта статтi 9 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 06.11.2012р. N 5474-VI)

     5. Засiдання Верховної Ради можуть бути пленарними, урочистими, а також можуть проводитися у формi парламентських слухань.

     Стаття 10. Черговi сесiї Верховної Ради

     1. Черговi сесiї Верховної Ради, крiм першої сесiї (частина перша статтi 15 цього Регламенту), починаються першого вiвторка лютого i першого вiвторка вересня кожного року, а завершуються вiдповiдно не пiзнiш як за 45 та 10 днiв до початку наступної сесiї. Верховна Рада може прийняти постанову про змiну строкiв завершення сесiї.

     2. Iнформацiя про дату i час початку чергової сесiї Верховної Ради, а також про мiсце i час реєстрацiї народних депутатiв Апаратом Верховної Ради не пiзнiш як за три днi до початку роботи чергової сесiї Верховної Ради доводиться до вiдома кожного народного депутата та публiкується в газетi "Голос України".

     3. Верховна Рада процедурним рiшенням може доручити окремим комiтетам, тимчасовим спецiальним комiсiям чи тимчасовим слiдчим комiсiям продовжити їх роботу пiсля закiнчення чергової сесiї Верховної Ради.

     4. Продовжити роботу пiсля закiнчення чергової сесiї Верховної Ради комiтет, тимчасова спецiальна комiсiя чи тимчасова слiдча комiсiя можуть також за власною iнiцiативою, якщо за це проголосувало бiльше половини членiв вiдповiдного комiтету, тимчасової спецiальної комiсiї чи тимчасової слiдчої комiсiї вiд їх складу, затвердженого Верховною Радою. Про прийняте рiшення комiтет, тимчасова спецiальна комiсiя чи тимчасова слiдча комiсiя iнформують Голову Верховної вiдсутностi - Першого заступника чи заступника Голови Верховної Ради України, який виконує обов'язки Голови Верховної Ради України.

     Стаття 11. Позачерговi сесiї Верховної Ради

     1. Позачерговi сесiї Верховної Ради, iз зазначенням порядку денного, скликаються Головою Верховної Ради України вiдповiдно до частини другої статтi 83 Конституцiї України. Вмотивованi вимоги про скликання позачергової сесiї Верховної Ради, пiдписанi їх iнiцiаторами, разом iз проектами документiв, якi пропонуються до розгляду, надсилаються Головi Верховної Ради України. При цьому пiдписи iнiцiаторiв не вiдкликаються.

     2. Позачергова сесiя Верховної Ради скликається не пiзнiш як у семиденний строк пiсля дня надходження вимоги про її скликання, поданої вiдповiдно до частини другої статтi 83 Конституцiї України. Розпорядження Голови Верховної Ради України про скликання позачергової сесiї Верховної Ради публiкується у газетi "Голос України" не пiзнiш як за три днi до її вiдкриття iз зазначенням питань, якi пропонується розглянути на позачерговiй сесiї Верховної Ради.

     3. Документи, якi пропонується розглянути на позачерговiй сесiї Верховної Ради, надаються народним депутатам не пiзнiш як за три днi до вiдкриття позачергової сесiї Верховної Ради.

     4. У разi введення воєнного чи надзвичайного стану в Українi Верховна Рада збирається на позачергову сесiю не пiзнiш як у дводенний строк без скликання i працює до скасування воєнного чи надзвичайного стану. Голова Верховної Ради України, а у разi його вiдсутностi - Перший заступник чи заступник Голови Верховної Ради України, який виконує обов'язки Голови Верховної Ради України, визначає мiсце i час проведення засiдання Верховної Ради, про що термiново повiдомляється народним депутатам.

(частина четверта статтi 11 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 08.10.2010р. N 2600-VI)

Глава 2
ПЕРША СЕСIЯ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ НОВОГО СКЛИКАННЯ

     Стаття 12. Iнформацiйне забезпечення новообраних народних депутатiв до першої сесiї Верховної Ради

     1. Апарат Верховної Ради не пiзнiш як через сiм днiв пiсля офiцiйного оприлюднення Центральною виборчою комiсiєю результатiв виборiв надсилає народним депутатам:

     1) Конституцiю України;

     2) текст офiцiйного оприлюднення Центральною виборчою комiсiєю результатiв виборiв народних депутатiв України;

     3) Регламент Верховної Ради України;

     4) Закон України "Про статус народного депутата України";

     5) Закон України "Про комiтети Верховної Ради України";

     6) закон про тимчасовi слiдчi комiсiї, спецiальну тимчасову слiдчу комiсiю i тимчасовi спецiальнi комiсiї Верховної Ради України;

     7) Положення про помiчника-консультанта народного депутата України;

     8) Положення про Апарат Верховної Ради України;

     9) список посадових осiб Апарату Верховної Ради та їх службовi телефони;

     10) довiдковий матерiал про обраних народних депутатiв, який повинен мiстити такi данi: прiзвище, iм'я та по батьковi народного депутата, рiк народження, освiта, професiя, останнє мiсце роботи, посада, партiйнiсть i належнiсть до полiтичної партiї, поштова адреса та номери телефонiв, вказанi народним депутатом;

(пункт 10 частини першої статтi 12 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 06.11.2012р. N 5474-VI)

     11) постанову Верховної Ради про перелiк комiтетiв Верховної Ради попереднього скликання.

     Стаття 13. Формування та органiзацiя роботи Пiдготовчої депутатської групи

     1. Для пiдготовки пропозицiй щодо органiзацiї та проведення пленарних засiдань першої сесiї Верховної Ради нового скликання, пiдготовки проектiв вiдповiдних актiв Голова Верховної Ради України попереднього скликання, а в разi його вiдсутностi - Перший заступник чи заступник Голови Верховної Ради України органiзовує формування Пiдготовчої депутатської групи з числа новообраних народних депутатiв.

     2. До складу Пiдготовчої депутатської групи делегуються:

     1) полiтичними партiями, мiж виборчими списками яких розподiлено депутатськi мандати, - по одному представнику вiд 15 народних депутатiв, обраних у загальнодержавному або одномандатному окрузi. Якщо пiсля розподiлу цiєї квоти залишаються народнi депутати, кiлькiсть яких становить вiсiм i бiльше осiб, додатково пропонується ще один представник вiд такої полiтичної партiї. Пропозицiя у паперовiй формi щодо представника полiтичної партiї за пiдписом керiвника вiдповiдної полiтичної партiї подається Головi Верховної Ради України, а в разi його вiдсутностi - Першому заступнику чи заступнику Голови Верховної Ради України не пiзнiш як через п'ять днiв пiсля офiцiйного оприлюднення Центральною виборчою комiсiєю результатiв виборiв;

(пункт 1 частини другої статтi 13 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 16.01.2020р. N 469-IX)

     2) народними депутатами, обраними в одномандатних округах, якi реєструвалися кандидатами у народнi депутати шляхом самовисування, - по одному представнику вiд 15 народних депутатiв. Пропозицiя у паперовiй формi щодо свого представника, пiдписана не менше нiж 15 народними депутатами, подається Головi Верховної Ради України, а в разi його вiдсутностi - Першому заступнику чи заступнику Голови Верховної Ради України не пiзнiш як через п'ять днiв пiсля офiцiйного оприлюднення Центральною виборчою комiсiєю результатiв виборiв.

(пункт 2 частини другої статтi 13 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 16.01.2020р. N 469-IX)
(частина друга статтi 13 у редакцiї Закону України вiд 06.11.2012р. N 5474-VI)

     3. Перше засiдання Пiдготовчої депутатської групи скликає Голова Верховної Ради України попереднього скликання, а в разi його вiдсутностi - Перший заступник чи заступник Голови Верховної Ради України не пiзнiш як через 10 днiв пiсля офiцiйного оприлюднення Центральною виборчою комiсiєю результатiв виборiв, за умови обрання не менш як двох третин народних депутатiв вiд конституцiйного складу Верховної Ради. Якщо Голова Верховної Ради України попереднього скликання, а в разi його вiдсутностi - Перший заступник чи заступник Голови Верховної Ради України не скликає з будь-яких причин у зазначений термiн перше засiдання Пiдготовчої депутатської групи, народнi депутати, делегованi до її складу, збираються на її засiдання самостiйно наступного дня пiсля закiнчення десятиденного строку.

     4. Пiдготовча депутатська група обирає iз свого складу голову, заступника голови i секретаря групи та здiйснює роботу на засадах, установлених для тимчасових спецiальних комiсiй. Пiдготовча депутатська група припиняє свою дiяльнiсть пiсля створення комiтетiв.

     5. Пiдготовча депутатська група звiтує про проведену роботу першiй сесiї Верховної Ради нового скликання.

     Стаття 14. Порядок складення присяги народним депутатом України

     1. Перед вiдкриттям першої сесiї новообраної Верховної Ради на урочистому засiданнi Верховної Ради новообранi народнi депутати складають перед Верховною Радою присягу, текст якої визначено статтею 79 Конституцiї України.

     2. Голова Верховної Ради України попереднього скликання запрошує новообраних народних депутатiв до складення присяги i надає слово для її зачитування найстаршому за вiком народному депутату. Найстарший за вiком народний депутат пропонує всiм новообраним народним депутатам встати i пiсля цього зачитує текст присяги.

     3. Пiсля зачитування тексту присяги Голова Верховної Ради України попереднього скликання запрошує новообраних народних депутатiв скрiпити присягу своїми пiдписами пiд її текстом.

     4. На урочисте засiдання Верховної Ради з нагоди складення присяги новообраними народними депутатами Апаратом Верховної Ради запрошуються народнi депутати попереднього скликання, Президент України, Прем'єр-мiнiстр України, Голова Центральної виборчої комiсiї, члени Кабiнету Мiнiстрiв України, Голова та суддi Конституцiйного Суду України, Голова Верховного Суду, Генеральний прокурор, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, Голова Рахункової палати, iншi офiцiйнi особи за рiшенням Пiдготовчої депутатської групи.

(частина четверта статтi 14 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 21.12.2016р. N 1798-VIII)

     5. У разi складення присяги народним депутатом окремо вiн зачитує текст присяги i скрiплює його пiдписом на пленарному засiданнi Верховної Ради.

     6. Пiдписанi народними депутатами тексти присяги зберiгаються в установленому порядку в архiвi Верховної Ради.

     Стаття 15. Вiдкриття першої сесiї новообраної Верховної Ради

     1. Верховна Рада нового скликання збирається на першу сесiю у залi засiдань Верховної Ради не пiзнiше нiж на тридцятий день пiсля офiцiйного оголошення про обрання не менш як двох третин народних депутатiв вiд конституцiйного складу Верховної Ради.

     2. Апарат Верховної Ради забезпечує реєстрацiю народних депутатiв, якi прибули на першу сесiю новообраної Верховної Ради.

     3. Перше засiдання першої сесiї новообраної Верховної Ради вiдкриває найстарший за вiком народний депутат. До обрання Верховною Радою Тимчасової президiї першої сесiї засiдання Верховної Ради веде голова Пiдготовчої депутатської групи.

     Стаття 16. Послiдовнiсть розгляду питань на першiй сесiї новообраної Верховної Ради

     1. На пленарних засiданнях першої сесiї новообраної Верховної Ради питання розглядаються в такiй послiдовностi:

     1) формування Тимчасової президiї першої сесiї;

     2) формування та реєстрацiя депутатських фракцiй (депутатських груп);

     3) доповiдь Голови Верховної Ради України попереднього скликання про стан законодавчої роботи в парламентi;

     4) обрання Лiчильної комiсiї;

     5) обрання Голови Верховної Ради України;

     6) обрання Першого заступника та заступника Голови Верховної Ради України;

     7) заслуховування позачергового послання Президента України про внутрiшнє i зовнiшнє становище України;

     8) заслуховування доповiдi Пiдготовчої депутатської групи, запитання доповiдачу i вiдповiдi на них;

     9) про комiтети;

     10) про Погоджувальну раду депутатських фракцiй (депутатських груп) у Верховнiй Радi (далi - Погоджувальна рада);

     11) про висвiтлення роботи Верховної Ради.

(частина перша статтi 16 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 08.10.2010р. N 2600-VI, у редакцiї Закону України вiд 06.11.2012р. N 5474-VI)

     2. Зазначений у частинi першiй цiєї статтi перелiк питань не потребує обговорення i затвердження Верховною Радою. У разi необхiдностi Верховна Рада може прийняти рiшення про змiну послiдовностi розгляду питань зазначеного перелiку.

     3. Стосовно послання Президента України, доповiдi Пiдготовчої депутатської групи та доповiдi Голови Верховної Ради України попереднього скликання рiшення Верховною Радою не приймаються.

     4. Порядок денний першої сесiї Верховної Ради на подальший перiод (з урахуванням законодавчої дiяльностi Верховної Ради попереднього скликання) розглядається i затверджується вiдповiдно до вимог цього Регламенту.

     Стаття 17. Лiчильна комiсiя

     1. Лiчильна комiсiя обирається для органiзацiї голосувань Верховної Ради i визначення їх результатiв. Лiчильна комiсiя пiдраховує голоси пiд час голосування, за дорученням Верховної Ради в разi необхiдностi встановлює присутнiсть народних депутатiв на пленарному засiданнi, а також розглядає звернення народних депутатiв, пов'язанi з порушенням порядку голосування чи iншими перешкодами в голосуваннi, здiйснює контроль за використанням електронної системи пiдрахунку голосiв картками (далi - електронна система) (стаття 43 цього Регламенту).

     2. Лiчильна комiсiя обирається Верховною Радою на основi принципу пропорцiйного представництва депутатських фракцiй (депутатських груп) бiльшiстю голосiв вiд конституцiйного складу Верховної Ради шляхом вiдкритого поiменного голосування за списком без його обговорення.

(частина друга статтi 17 у редакцiї Закону України вiд 06.11.2012р. N 5474-VI)

     3. Лiчильна комiсiя обирає зi свого складу голову, заступника голови i секретаря. Засiдання Лiчильної комiсiї проводяться гласно i вiдкрито. У роботi Лiчильної комiсiї не можуть брати участi народнi депутати, кандидатури яких внесено для голосування.

     Стаття 18. Тимчасова президiя першої сесiї Верховної Ради

     1. Тимчасова президiя першої сесiї Верховної Ради складається з шести народних депутатiв. До її складу входять голова Пiдготовчої депутатської групи та по одному представнику вiд кожної полiтичної партiї, мiж виборчими списками яких розподiлено депутатськi мандати.

(частина перша статтi 18 у редакцiї Закону України вiд 06.11.2012р. N 5474-VI)

     2. Члени Тимчасової президiї першої сесiї Верховної Ради виконують обов'язки головуючого на пленарному засiданнi почергово. Кожен член Тимчасової президiї першої сесiї Верховної Ради головує протягом одного пленарного засiдання. Черговiсть головування визначається кiлькiстю депутатських мандатiв, отриманих партiєю в загальнодержавному виборчому окрузi. Першим пiсля голови Пiдготовчої депутатської групи веде пленарне засiдання представник полiтичної партiї, яка отримала найбiльшу кiлькiсть депутатських мандатiв.

(частина друга статтi 18 у редакцiї Закону України вiд 06.11.2012р. N 5474-VI)

     3. Пiсля обрання Голови Верховної Ради України вiн веде пленарне засiдання Верховної Ради, а Тимчасова президiя першої сесiї Верховної Ради припиняє свою дiяльнiсть.

Глава 3
ПIДГОТОВКА ТА ОРГАНIЗАЦIЯ РОЗГЛЯДУ ПИТАНЬ НА СЕСIЇ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ

     Стаття 19. Календарний план роботи сесiї Верховної Ради

     1. За звичайних обставин перший i третiй тижнi кожного календарного мiсяця впродовж сесiї вiдводяться для пленарних засiдань Верховної Ради, другий - для роботи в комiтетах, тимчасових спецiальних комiсiях i тимчасових слiдчих комiсiях, депутатських фракцiях (депутатських групах), четвертий - для роботи народних депутатiв з виборцями.

(частина перша статтi 19 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 06.11.2012р. N 5474-VI)

     2. У разi необхiдностi, пiсля можливого скороченого обговорення, бiльшiстю голосiв народних депутатiв вiд конституцiйного складу Верховної Ради приймається рiшення про одноразову (ad hoc) змiну мiсячного, тижневого або денного порядку роботи Верховної Ради.

     3. У вiвторок та четвер тижня, вiдведеного для пленарних засiдань, якщо не прийнято (ad hoc) iншого рiшення Верховної Ради, пленарне засiдання триває з 10 до 15 години з перервою з 12 години до 12 години 30 хвилин. У середу та п'ятницю пленарне засiдання триває з 10 до 14 години з перервою з 12 години до 12 години 30 хвилин. Друга половина середи вiдводиться для роботи народних депутатiв у комiтетах, тимчасових спецiальних комiсiях та тимчасових слiдчих комiсiях, депутатських фракцiях (депутатських групах). Понедiлок та друга половина п'ятницi вiдводяться для самостiйної роботи народних депутатiв, пов'язаної iз здiйсненням депутатських повноважень.

(частина третя статтi 19 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 06.11.2012р. N 5474-VI, у редакцiї Закону України вiд 15.09.2020р. N 893-IX)

     4. Пленарне засiдання Верховної Ради може бути продовжено головуючим на пленарному засiданнi понад визначений у частинi третiй цiєї статтi час не бiльш як на 15 хвилин.

     5. Верховна Рада може прийняти рiшення щодо одноразової змiни тривалостi пленарного засiдання. Рiшення про продовження пленарного засiдання пiсля 15 години (у п'ятницю - пiсля 14 години) бiльш як на 15 хвилин приймається Верховною Радою на цьому пленарному засiданнi до перерви з 12 години до 12 години 30 хвилин.

(частина п'ята статтi 19 у редакцiї Закону України вiд 15.09.2020р. N 893-IX)

     6. У перiод проведення пленарних засiдань, як правило, щопонедiлка проводиться засiдання Погоджувальної ради.

     7. Проект календарного плану роботи сесiї Верховної Ради готується комiтетом, до предмета вiдання якого належать питання регламенту, за участю Апарату Верховної Ради та з урахуванням пропозицiй депутатських фракцiй (депутатських груп). Проект постанови Верховної Ради про затвердження календарного плану роботи сесiї Верховної Ради вносять на розгляд Верховної Ради народнi депутати - члени комiтету, до предмета вiдання якого належать питання регламенту.

(частина сьома статтi 19 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 06.11.2012р. N 5474-VI)

     8. У невiдкладних випадках у перiод мiж пленарними засiданнями пiд час сесiї Верховної Ради на вмотивовану вимогу осiб, якi згiдно з Конституцiєю України мають право вимагати скликання позачергової сесiї Верховної Ради, а також за пропозицiєю Погоджувальної ради (пункт 4 частини чотирнадцятої статтi 73 цього Регламенту) Голова Верховної Ради України не пiзнiш як у триденний строк скликає позачергове пленарне засiдання Верховної Ради. До порядку денного такого засiдання включаються лише питання, розгляд яких визначено у пропозицiях про скликання такого засiдання.

     Стаття 191. План законопроектної роботи Верховної Ради

     1. Верховна Рада щорiчно на початку чергової сесiї, яка починається першого вiвторка лютого, за поданням Голови Верховної Ради України затверджує план законопроектної роботи Верховної Ради, узгоджений Погоджувальною радою з урахуванням узагальнених Апаратом Верховної Ради пропозицiй комiтетiв.

     Комiтети до 31 грудня року, що передує поточному, подають пропозицiї щодо питань, якi потребують законодавчого врегулювання, з урахуванням Програми дiяльностi та орiєнтовного плану законопроектних робiт Кабiнету Мiнiстрiв України.

     2. План законопроектної роботи Верховної Ради має мiстити перелiк питань, якi потребують законодавчого врегулювання, обґрунтування необхiдностi розроблення законопроекту, орiєнтовнi назву законопроекту та строки його подання, вiдповiдальних за розроблення законопроекту, iнформацiю про прiоритетнiсть внесення та розгляду законопроектiв.

     3. План законопроектної роботи Верховної Ради враховується при формуваннi та внесеннi змiн до порядку денного сесiї Верховної Ради.

     4. Комiтети у сiчнi поточного року наприкiнцi чергової сесiї Верховної Ради вiдповiдно до календарного плану роботи сесiї Верховної Ради подають до Верховної Ради звiт про стан виконання плану законопроектної роботи Верховної Ради за попереднiй рiк.

(частина четверта статтi 191 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 16.01.2020р. N 469-IX)
(Регламент доповнено статтею 191 згiдно iз Законом України вiд 03.10.2019р. N 162-IX)

     Стаття 20. Порядок денний сесiї Верховної Ради

     1. Порядок денний сесiї Верховної Ради затверджується Верховною Радою на кожну чергову сесiю.

     2. Порядок денний сесiї Верховної Ради включає два роздiли:

     перший - питання, повнiстю пiдготовленi для розгляду Верховною Радою i у встановленому порядку наданi народним депутатам;

     другий - питання, пiдготовку i доопрацювання яких Верховна Рада доручає здiйснити комiтетам, тимчасовим спецiальним комiсiям, а також законопроекти, визначенi Президентом України як невiдкладнi.

     3. Порядок денний сесiї Верховної Ради має мiстити iнформацiю про назви, реєстрацiйнi номери та дати реєстрацiї проектiв законiв, постанов та iнших актiв Верховної Ради, суб'єктiв права законодавчої iнiцiативи; вiдомостi щодо невiдкладностi розгляду; назву головного комiтету, тимчасової спецiальної комiсiї чи тимчасової слiдчої комiсiї, вiдповiдальних за пiдготовку питання до розгляду Верховною Радою.

     4. До порядку денного сесiї Верховної Ради включаються позачергово без голосування:

     1) закони, повернутi з пропозицiями Президента України на повторний розгляд;

     2) проект закону про Державний бюджет України на наступний рiк;

     3) законопроекти, якi готуються (пiдготовленi) за дорученням Верховної Ради до другого чи третього читання;

     4) питання про складення присяги, питання про призначення, обрання на посади, звiльнення з посад, надання згоди на призначення i звiльнення з посад, а також питання щодо здiйснення парламентського контролю, розгляд яких є виключним правом Верховної Ради у випадках, передбачених Конституцiєю України та законами України;

     5) щорiчнi та позачерговi послання Президента України про внутрiшнє i зовнiшнє становище України;

     6) Бюджетна декларацiя та звiт про виконання Державного бюджету України;

(пункт 6 частини четвертої статтi 20 у редакцiї Закону України вiд 07.07.2011р. N 3614-VI, iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 06.12.2018р. N 2646-VIII)

     7) проекти законiв про надання згоди на обов'язковiсть мiжнародних договорiв України та денонсацiю мiжнародних договорiв України;

     8) питання органiзацiї роботи Верховної Ради та її органiв;

     9) пункт 9 частини четвертої статтi 20 виключено

(згiдно iз Законом України вiд 08.10.2010р. N 2600-VI)

     10) iншi питання, передбаченi в цьому Регламентi.

     Стаття 21. Формування порядку денного сесiї Верховної Ради

     1. Пропозицiї щодо проекту порядку денного сесiї Верховної Ради узагальнюються Апаратом Верховної Ради за поданнями комiтетiв, тимчасових слiдчих комiсiй та тимчасових спецiальних комiсiй про включення питань до того чи iншого роздiлу. Пiсля їх обговорення та схвалення Погоджувальною радою проект постанови про порядок денний сесiї Верховної Ради вноситься Головою Верховної Ради України на затвердження Верховною Радою.

     2. Питання затвердженого порядку денного сесiї Верховної Ради, якi залишилися нерозглянутими на черговiй сесiї Верховної Ради, включаються до проекту порядку денного наступної чергової сесiї Верховної Ради того самого скликання, який затверджується в установленому цим Регламентом порядку.

     3. Проект порядку денного сесiї Верховної Ради надається народним депутатам пiд час їх реєстрацiї на початку чергової сесiї. Проект рiшення про внесення змiн до затвердженого порядку денного сесiї Верховної Ради надається народним депутатам не пiзнiш як за день до його розгляду.

     Стаття 22. Затвердження проекту порядку денного сесiї Верховної Ради

     1. Схвалений Погоджувальною радою проект порядку денного сесiї Верховної Ради разом з перелiком нерозглянутих i невiдкликаних законопроектiв на попереднiй сесiї Верховної Ради, а також тих законопроектiв, якi комiтети за висновками їх попереднього розгляду пропонують не включати до проекту порядку денного сесiї Верховної Ради, вноситься Головою Верховної Ради України на затвердження Верховною Радою. Пропозицiї щодо будь-якого питання проекту порядку денного сесiї Верховної Ради обговорюються за скороченою процедурою, якщо iнше не встановлено цим Регламентом.

     2. Пропозицiя до проекту порядку денного сесiї Верховної Ради, яка за результатами голосування Верховної Ради не отримала необхiдної кiлькостi голосiв народних депутатiв, зазначеної у частинi третiй цiєї статтi, вважається вiдхиленою.

     3. Проект постанови Верховної Ради про затвердження порядку денного сесiї Верховної Ради приймається в цiлому бiльшiстю голосiв народних депутатiв вiд конституцiйного складу Верховної Ради.

     Стаття 23. Внесення змiн до порядку денного сесiї Верховної Ради

     1. До затвердженого порядку денного сесiї Верховної Ради можуть включатися додатковi питання шляхом внесення змiн до нього. Питання, включенi до порядку денного сесiї, можуть переноситися, змiнюватися чи виключатися з нього пiсля обговорення за скороченою процедурою. Пропозицiї про внесення змiн до затвердженого порядку денного сесiї Верховної Ради готуються i вносяться в такому самому порядку, як до проекту порядку денного сесiї Верховної Ради.

     2. Постанова про включення, виключення чи перенесення розгляду питань затвердженого в цiлому порядку денного сесiї Верховної Ради за наполяганням суб'єкта права законодавчої iнiцiативи приймається бiльшiстю голосiв народних депутатiв вiд конституцiйного складу Верховної Ради.

     3. Рiшення про перенесення розгляду питань, включених до порядку денного сесiї Верховної Ради, може прийматися не бiльше одного разу щодо одного й того ж питання, за винятком питань про надання згоди на обов'язковiсть мiжнародних договорiв України або їх денонсацiю. Перенесене питання порядку денного сесiї Верховної Ради може бути розглянуто на позачерговiй сесiї Верховної Ради. Не пiдлягають перенесенню на наступну сесiю Верховної Ради питання, зазначенi в пунктах 7, 9, 12, 23, 28, 30, 31 частини першої статтi 85 Конституцiї України.

(частина третя статтi 23 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 08.10.2010р. N 2600-VI)

     Стаття 24. Розклад пленарних засiдань сесiї Верховної Ради

     1. Проект розкладу пленарних засiдань сесiї Верховної Ради на кожний мiсяць сесiї готується Апаратом Верховної Ради за поданнями комiтетiв, тимчасових спецiальних комiсiй та тимчасових слiдчих комiсiй з урахуванням пропозицiй депутатських фракцiй (депутатських груп) вiдповiдно до затвердженого порядку денного сесiї Верховної Ради i подається на розгляд Погоджувальної ради. Проект розкладу пленарних засiдань сесiї Верховної Ради має мiстити iнформацiю про день i час проведення та порядок денний пленарних засiдань, назви, реєстрацiйнi номери законопроектiв (у тому числi й альтернативних) iз зазначенням суб'єктiв права законодавчої iнiцiативи, дату їх надання народним депутатам.

(частина перша статтi 24 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 06.11.2012р. N 5474-VI)

     2. Схвалений Погоджувальною радою проект розкладу пленарних засiдань сесiї Верховної Ради в той же день направляється комiтетам, тимчасовим спецiальним комiсiям та тимчасовим слiдчим комiсiям, депутатським фракцiям (депутатським групам). Наступного дня пiсля засiдання Погоджувальної ради до початку пленарного засiдання проект розкладу пленарних засiдань сесiї Верховної Ради надається народним депутатам.

(частина друга статтi 24 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами України вiд 06.11.2012р. N 5474-VI, вiд 15.09.2020р. N 893-IX)

     Стаття 25. Тижневий порядок денний пленарних засiдань Верховної Ради

     1. Порядок денний пленарних засiдань Верховної Ради на кожний день пленарного тижня готується Апаратом Верховної Ради на пiдставi затвердженого розкладу пленарних засiдань сесiї Верховної Ради з урахуванням передбаченої в ньому черговостi та фактичного стану готовностi кожного питання до розгляду Верховною Радою.

(частина перша статтi 25 у редакцiї Закону України вiд 08.10.2010р. N 2600-VI)

     2. У порядку денному пленарних засiдань Верховної Ради мають зазначатися реєстрацiйнi номери та назви законопроектiв (у тому числi й альтернативних), суб'єкти права законодавчої iнiцiативи, дати надання законопроектiв народним депутатам; визначенi доповiдачi i спiвдоповiдачi; орiєнтовний час розгляду питань.

     3. У днi проведення пленарних засiдань щотижня на початку пленарного засiдання вiдводиться до 30 хвилин для стислих (до трьох хвилин): у вiвторок - оголошень, заяв, повiдомлень, пропозицiй (крiм тих, що вносяться у спецiально встановленому цим Регламентом порядку) вiд депутатських фракцiй (депутатських груп); у середу - оголошень, заяв, повiдомлень, пропозицiй народних депутатiв. У днi проведення пленарних засiдань щотижня у п'ятницю з 10 до 11 години вiдводиться час для запитань членам Кабiнету Мiнiстрiв України ("година запитань до Уряду"), з 13 години до 13 години 30 хвилин вiдводиться час для стислих (до трьох хвилин) оголошень депутатських запитiв i прийняття рiшень про пiдтримку та направлення депутатських запитiв, обговорення вiдповiдей на депутатськi запити за участю керiвникiв та посадових осiб державних органiв (крiм органiв судової влади), органiв мiсцевого самоврядування, якi вiдповiдають на депутатськi запити i запитання народних депутатiв, з 13 години 30 хвилин до 14 години вiдводиться час для виступiв народних депутатiв "з рiзних питань".

(частина третя статтi 25 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами України вiд 08.10.2010р. N 2600-VI, вiд 06.11.2012р. N 5474-VI, вiд 15.09.2020р. N 893-IX)

     4. Питання порядку денного пленарного засiдання Верховної Ради розглядаються в тiй послiдовностi, у якiй їх включено до порядку денного пленарного засiдання Верховної Ради.

     5. Питання порядку денного пленарного засiдання Верховної Ради, що залишилися нерозглянутими на пленарному засiданнi, розглядаються Верховною Радою першими на наступному пленарному засiданнi Верховної Ради.

(частина п'ята статтi 25 у редакцiї Закону України вiд 08.10.2010р. N 2600-VI)

     6. Апарат Верховної Ради забезпечує отримання народними депутатами порядку денного на наступний день пленарних засiдань (за винятком питань, передбачених частиною п'ятою цiєї статтi) до 18 години дня, що йому передує.

Глава 4
ОРГАНIЗАЦIЯ ТА ВЕДЕННЯ ПЛЕНАРНИХ ЗАСIДАНЬ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ

     Стаття 26. Реєстрацiя учасникiв та ведення пленарних засiдань Верховної Ради

     1. Перед вiдкриттям кожного пленарного засiдання у залi засiдань Верховної Ради народний депутат реєструється за допомогою електронної системи шляхом натискання кнопки "за". У разi, якщо народний депутат не зареєструвався за допомогою електронної системи у визначений цiєю статтею спосiб, але протягом пленарного засiдання здiйснював голосування з питань порядку денного пленарного засiдання за допомогою електронної системи, вiн вважається таким, який зареєструвався за допомогою електронної системи.

(частина перша статтi 26 у редакцiї Законiв України вiд 06.12.2012р. N 5520-VI, вiд 16.10.2019р. N 196-IX)

     2. На початку кожного пленарного засiдання Апарат Верховної Ради подає головуючому на пленарному засiданнi список народних депутатiв, вiдсутнiх на пленарному засiданнi Верховної Ради на пiдставi розпоряджень Голови Верховної Ради України, Першого заступника Голови Верховної Ради України (перебування у вiдрядженнi, вiдпустцi). Такий список одночасно висвiтлюється на монiторi головуючого на пленарному засiданнi.

(частина друга статтi 26 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 15.09.2020р. N 893-IX)

     3. Пiдставою для вiдсутностi народного депутата на пленарних засiданнях Верховної Ради, якi проводяться вiдповiдно до календарного плану роботи сесiї Верховної Ради, з поважних причин є:

     1) виконання народним депутатом у цей час доручень Верховної Ради, Голови Верховної Ради України вiдповiдно до закону, комiтету (за рiшенням комiтету, до складу якого входить народний депутат);

     2) вiдрядження, участь у заходах, що здiйснюються у межах роботи постiйних делегацiй;

     3) тимчасова непрацездатнiсть;

     4) отримання послуг у сферi охорони здоров'я (згiдно з медичним висновком);

     5) вiдпустка у зв'язку з вагiтнiстю та пологами, вiдпустка у зв'язку з народженням дитини, вiдпустка для догляду за дитиною, вiдпустка у зв'язку з одруженням, вiдпустка у зв'язку iз смертю рiдних, iншi обставини, коли згiдно iз законодавством працiвнику надається вiдпустка;

     6) документально пiдтвердженi транспортнi перешкоди, що унеможливлюють участь у пленарних засiданнях Верховної Ради.

     Поважними причинами вiдсутностi народного депутата на пленарному засiданнi Верховної Ради є й iншi причини, пов'язанi з реалiзацiєю прав i виконанням обов'язкiв, визначених Цивiльним процесуальним кодексом України, Кодексом України про адмiнiстративнi правопорушення, Кодексом адмiнiстративного судочинства України, Кримiнальним процесуальним кодексом України, Законом України "Про Конституцiйний Суд України", про що народний депутат, у разi якщо вiн є учасником або iншою особою, яка бере участь у провадженнi в справi про адмiнiстративне правопорушення, судовому процесi, кримiнальному провадженнi, судовому провадженнi, конституцiйному провадженнi, завчасно, але не пiзнiше дня проведення наступного пленарного засiдання, має повiдомити Голову Верховної Ради України шляхом подання заяви (повiдомлення), до якої (якого) додається копiя документа на пiдтвердження неможливостi бути присутнiм на пленарному засiданнi.

(частина третя статтi 26 у редакцiї Закону України вiд 02.12.2020р. N 1028-IX)

     4. Данi участi народного депутата у не менш як 70 вiдсотках голосувань при прийняттi рiшень Верховної Ради на кожному пленарному засiданнi є пiдставою для нарахування заробiтної плати народному депутату за час участi у пленарних засiданнях. Облiк участi народного депутата у голосуваннi при прийняттi рiшень Верховної Ради здiйснюється за допомогою електронної системи, а данi такого облiку (у вiдсотках) оприлюднюються за кожний день пленарних засiдань на офiцiйному веб-сайтi Верховної Ради та на особистiй сторiнцi народного депутата, розмiщенiй на офiцiйному веб-сайтi Верховної Ради.

(частина четверта статтi 26 у редакцiї Закону України вiд 16.10.2019р. N 196-IX)
(установлено, що з 01.03.2022р. на перiод дiї воєнного стану в Українi до завершення мiсяця, в якому воєнний стан, введений Указом Президента України вiд 24.02.2022р. N 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Українi", буде припинено чи скасовано, зупиняється дiя частини четвертої статтi 26 згiдно iз Законом України вiд 12.05.2022р. N 2254-IX)
(установлено, що з 01.03.2022р. на перiод дiї воєнного стану в Українi до завершення мiсяця, в якому воєнний стан, введений Указом Президента України вiд 24.02.2022р. N 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Українi", буде припинено чи скасовано, зупиняється дiя частини четвертої статтi 26 згiдно iз Законом України вiд 12.05.2022р. N 2259-IX)

     5. Пленарнi засiдання Верховної Ради вiдкриває, веде i закриває Голова Верховної Ради України, а в разi його вiдсутностi - Перший заступник чи заступник Голови Верховної Ради України, крiм випадкiв, передбачених цим Регламентом.

     Стаття 27. Обов'язки головуючого на пленарному засiданнi Верховної Ради

     1. Головуючий на пленарному засiданнi Верховної Ради:

     1) дотримується норм Конституцiї України та цього Регламенту i вживає заходiв щодо їх дотримання всiма присутнiми на пленарному засiданнi;

     2) повiдомляє про результати реєстрацiї народних депутатiв та про кiлькiсть народних депутатiв, вiдсутнiх на пленарному засiданнi з поважних причин;

     3) вiдкриває, веде та закриває пленарнi засiдання, оголошує перерви в пленарних засiданнях;

     4) попереджає присутнiх на закритому пленарному засiданнi про процедуру проведення закритого пленарного засiдання;

     5) оголошує повну назву, реєстрацiйний номер, редакцiю та iнiцiаторiв внесення проектiв законiв, постанов та iнших актiв Верховної Ради, що вносяться на обговорення;

     6) оголошує про запис через електронну систему на виступ з мiсця;

     7) оголошує списки осiб, якi записалися на виступ, та надає слово для виступу;

     8) надає слово для доповiдi (спiвдоповiдi), запитань, виступу, оголошує наступного промовця;

     9) створює рiвнi можливостi народним депутатам, депутатським фракцiям (депутатським групам) для участi в обговореннi питань вiдповiдно до положень цього Регламенту;

(пункт 9 частини першої статтi 27 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 06.11.2012р. N 5474-VI)

     91) надає доручення Апарату Верховної Ради щодо пiдготовки повiдомлення про виявлене порушення народним депутатом вимог щодо особистого голосування;

(частину першу статтi 27 доповнено пунктом 91 згiдно iз Законом України вiд 19.12.2019р. N 404-IX)

     10) утримується вiд коментарiв та оцiнок щодо промовцiв та їх виступiв, крiм випадкiв порушення норм депутатської етики (стаття 51 цього Регламенту);

     11) вживає заходiв для пiдтримання порядку на пленарному засiданнi;

     12) органiзовує розгляд питань вiдповiдно до норм цього Регламенту;

     13) оголошує результати голосування та про прийняте рiшення;

     14) оголошує офiцiйнi повiдомлення та запити народних депутатiв;

     15) оголошує перерву до 30 хвилин на вимогу не менш як двох депутатських фракцiй (депутатських груп), за умови використання цього права депутатською фракцiєю (депутатською групою) впродовж одного пленарного засiдання;

(пункт 15 частини першої статтi 27 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 06.11.2012р. N 5474-VI)

     16) здiйснює iншi повноваження вiдповiдно до положень цього Регламенту.

     2. На час доповiдi, спiвдоповiдi, виступу в дебатах головуючого на пленарному засiданнi, розгляду внесеної ним пропозицiї не з процедурного питання та прийняття рiшення щодо неї, а також розгляду питання персонально щодо головуючого на пленарному засiданнi ведення пленарного засiдання доручається Першому заступнику чи заступнику Голови Верховної Ради України.

     Стаття 28. Права головуючого на пленарному засiданнi Верховної Ради

     1. Головуючий на пленарному засiданнi Верховної Ради має право:

     1) вносити пропозицiї з процедурних питань щодо ходу пленарного засiдання, якi ставляться на голосування першими;

     2) об'єднувати обговорення кiлькох пов'язаних мiж собою питань порядку денного пленарного засiдання Верховної Ради. Якщо з цього приводу виникають заперечення народних депутатiв, процедурне рiшення про це приймається Верховною Радою без обговорення;

     3) пiдсумовувати обговорення питань;

     4) ставити уточнюючi запитання промовцю на пленарному засiданнi щодо фактичних помилок, допущених у його виступi;

     5) зачитувати або доручати Першому заступнику чи заступнику Голови Верховної Ради України зачитувати пропозицiї та iншi документи щодо обговорюваного питання;

(пункт 5 частини першої статтi 28 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 16.01.2020р. N 469-IX)

     6) оголошувати повiдомлення до початку розгляду питань порядку денного пленарного засiдання Верховної Ради, а в термiнових випадках - у ходi пленарного засiдання, але не перериваючи виступ промовця або процедуру голосування;

     7) продовжувати засiдання на 15 хвилин понад визначений час;

     8) оголошувати перерву до 30 хвилин, але не бiльше однiєї перерви впродовж одного пленарного засiдання;

     9) давати розпорядження Апарату Верховної Ради про надання народним депутатам пiд час пленарного засiдання додаткових матерiалiв з питань, включених до порядку денного пленарного засiдання Верховної Ради;

     10) вимикати без попередження мiкрофон, якщо промовець виступає без дозволу;

     11) проводити рейтингове (сигнальне) голосування для прогнозування результатiв голосування питання порядку денного пленарного засiдання Верховної Ради.

     Стаття 29. Вiдповiдальнiсть головуючого на пленарному засiданнi Верховної Ради

     1. У разi порушення головуючим на пленарному засiданнi вимог цього Регламенту народний депутат має право невiдкладно або пiсля закiнчення розгляду питання порядку денного пленарного засiдання Верховної Ради звернутися до головуючого на пленарному засiданнi iз зауваженням про допущенi ним порушення для негайного їх усунення.

     2. У разi грубого або систематичного порушення цього Регламенту головуючим на пленарному засiданнi, за пропозицiєю, внесеною в паперовiй формi на пленарному засiданнi не менш як двома депутатськими фракцiями (депутатськими групами), або не менш як однiєю третиною народних депутатiв вiд конституцiйного складу Верховної Ради шляхом зiбрання їх пiдписiв, або комiтету, до предмета вiдання якого належать питання регламенту, пiсля скороченого обговорення Верховна Рада може прийняти рiшення про вiдсторонення головуючого на пленарному засiданнi вiд ведення пленарних засiдань на строк до двох пленарних днiв бiльшiстю голосiв народних депутатiв вiд конституцiйного складу Верховної Ради, про що робиться запис у протоколi пленарного засiдання Верховної Ради. На цей час за ним зберiгаються виплати, пов'язанi з виконанням депутатських повноважень та посадових обов'язкiв.

(частина друга статтi 29 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами України вiд 06.11.2012р. N 5474-VI, вiд 16.01.2020р. N 469-IX)

     3. Внесення на розгляд сесiї Верховної Ради пропозицiї про вiдсторонення головуючого на пленарному засiданнi вiд ведення пленарного засiдання передбачає усунення його вiд головування на весь час її розгляду.

     4. Обговорення та голосування пропозицiї про вiдсторонення головуючого на пленарному засiданнi вiд ведення пленарного засiдання проводяться вiдразу пiсля її внесення.

     5. У разi вiдсторонення головуючого на пленарному засiданнi вiд ведення пленарних засiдань три i бiльше разiв протягом однiєї чергової сесiї Верховної Ради, за висновком комiтету, до предмета вiдання якого належать питання регламенту, Верховна Рада може розглянути питання про вiдкликання його з посади вiдповiдно Голови Верховної Ради України, Першого заступника чи заступника Голови Верховної Ради України.

Глава 5
ОБГОВОРЕННЯ ПИТАНЬ НА ПЛЕНАРНИХ ЗАСIДАННЯХ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ

     Стаття 30. Процедура повного обговорення питань на пленарному засiданнi Верховної Ради

     1. Процедура повного обговорення питань (далi - повне обговорення) на пленарному засiданнi включає:

     1) доповiдь народного депутата - iнiцiатора внесення пропозицiї або iншого суб'єкта права законодавчої iнiцiативи чи його представника, запитання доповiдачу i вiдповiдi на них;

     2) спiвдоповiдь визначеного головним комiтетом чи тимчасовою спецiальною комiсiєю спiвдоповiдача, запитання спiвдоповiдачу i вiдповiдi на них;

     3) виступи народних депутатiв - членiв головного комiтету чи тимчасової спецiальної комiсiї з оголошенням та обґрунтуванням окремої думки, якщо вона не була надана народним депутатам разом з висновком вiдповiдного комiтету чи тимчасової спецiальної комiсiї;

     4) виступи по одному представнику вiд кожного комiтету, тимчасової спецiальної комiсiї, до яких, крiм головного комiтету, направлявся проект закону чи iншого акта Верховної Ради, у разi якщо висновки цих комiтетiв чи тимчасових спецiальних комiсiй не були наданi народним депутатам;

     5) виступи представникiв депутатських фракцiй (депутатських груп), народних депутатiв;

(пункт 5 частини першої статтi 30 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 06.11.2012р. N 5474-VI)

     6) оголошення головуючим на пленарному засiданнi про припинення обговорення та повiдомлення про кiлькiсть промовцiв, якi виступили i якi записалися на виступ;

     7) заключне слово доповiдача i спiвдоповiдача (спiвдоповiдачiв);

     8) уточнення та оголошення головуючим на пленарному засiданнi пропозицiй, якi надiйшли щодо обговорюваного питання i будуть ставитися на голосування.

     Стаття 31. Скорочена процедура обговорення питань на пленарному засiданнi Верховної Ради

     1. Розгляд питань за скороченою процедурою обговорення (далi - скорочена процедура) здiйснюється за рiшенням Верховної Ради.

     2. Скорочена процедура обговорення включає:

     1) виступ народного депутата - iнiцiатора внесення пропозицiї або iншого суб'єкта права законодавчої iнiцiативи чи його представника з обґрунтуванням пропозицiї;

     2) виступ голови комiтету або представника вiд головного комiтету у разi розгляду питання, яке готувалося цим комiтетом;

     3) виступи представникiв двох депутатських фракцiй (депутатських груп) на пiдтримку кожної пропозицiї i представникiв двох депутатських фракцiй (депутатських груп) не на пiдтримку пропозицiї;

(пункт 3 частини другої статтi 31 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 06.11.2012р. N 5474-VI)

     4) уточнення та оголошення головуючим на пленарному засiданнi пропозицiй, якi надiйшли i будуть ставитися на голосування;

     5) виступи з мотивiв голосування по одному представнику вiд депутатських фракцiй (депутатських груп), представники яких не брали участi в обговореннi.

(пункт 5 частини другої статтi 31 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 06.11.2012р. N 5474-VI)

     3. Скорочена процедура обговорення, крiм випадкiв, передбачених частиною першою цiєї статтi, застосовується також в iнших випадках, зазначених у цьому Регламентi.

     Стаття 311. Обмеження щодо участi в обговореннi питань на пленарному засiданнi Верховної Ради у зв'язку з конфлiктом iнтересiв

     1. Народний депутат бере участь на пленарних засiданнях в обговореннi питань, щодо яких у нього наявний конфлiкт iнтересiв, за умови публiчного оголошення про це пiд час пленарного засiдання Верховної Ради, на якому розглядається вiдповiдне питання.

(Закон доповнено статтею 311 згiдно iз Законом України вiд 14.10.2014р. N 1700-VII, який вводиться в дiю з 26.04.2015р.)

Глава 6
ПОРЯДОК ВИСТУПIВ I НАДАННЯ СЛОВА НА ПЛЕНАРНИХ ЗАСIДАННЯХ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ

     Стаття 32. Тривалiсть часу виступiв на пленарному засiданнi Верховної Ради

     1. На пленарному засiданнi Верховної Ради нiхто не може виступати без дозволу головуючого на пленарному засiданнi. Головуючий на пленарному засiданнi надає слово промовцям для доповiдi, спiвдоповiдi, виступiв, заключного слова, заяв, резолюцiї, пояснень, зауважень, запитань, повiдомлень та довiдок, внесення пропозицiй, поправок, оголошення депутатських запитiв, обґрунтування вiдповiдi на депутатський запит посадовою особою, до якої був звернений депутатський запит, обґрунтування пропозицiй чи поправок, вiдповiдi на запитання, реплiки, виголошення окремої думки.

     2. Для доповiдi надається не менше 10 хвилин, спiвдоповiдi - п'яти хвилин i заключного слова - трьох хвилин. Для виступу в обговореннi, для заяв, резолюцiй, повiдомлень, оголошення депутатських запитiв, обґрунтування вiдповiдi на депутатський запит посадовою особою, до якої був звернений депутатський запит, надається три хвилини; для повторних виступiв в обговореннi, для виступiв за процедурою скороченого обговорення, для виступiв щодо постатейного голосування проектiв законiв, iнших актiв Верховної Ради, виступiв щодо кандидатур на посади, внесення пропозицiй, для вiдповiдi членiв Кабiнету Мiнiстрiв України на запитання - двi хвилини; для виступiв з процедури та з мотивiв голосування, пояснень, обґрунтування пропозицiй чи поправок, зауважень, запитань та вiдповiдей на них, повiдомлень, реплiк, довiдок, оголошення окремої думки, запитань народних депутатiв до членiв Кабiнету Мiнiстрiв України - одна хвилина. Тривалiсть часу для доповiдi й спiвдоповiдi пiд час розгляду проектiв кодексiв та законопроектiв, якi мiстять бiльш як 100 статей, пунктiв, а також законопроектiв про внесення змiн до Конституцiї України збiльшується у два рази, якщо Верховна Рада не прийме iншого рiшення.

(частина друга статтi 32 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 08.10.2010р. N 2600-VI)

     3. Загальна тривалiсть часу розгляду кожного питання порядку денного пленарного засiдання Верховної Ради пропонується головуючим на пленарному засiданнi перед початком обговорення цього питання, залежно вiд кiлькостi осiб, якi записалися на виступ. Якщо є заперечення народних депутатiв щодо пропозицiї головуючого на пленарному засiданнi, Верховна Рада приймає процедурне рiшення щодо тривалостi обговорення зазначеного питання.

     Стаття 33. Порядок запису на виступ на пленарному засiданнi Верховної Ради

     1. Запис на виступ з трибуни з будь-якого питання порядку денного пленарного засiдання Верховної Ради вiд кожної депутатської фракцiї (депутатської групи) здiйснюється за допомогою електронної системи в день розгляду вiдповiдного питання порядку денного пiсля оголошення головуючим на пленарному засiданнi про перехiд до розгляду цього питання. Черговiсть виступiв формується за допомогою електронної системи iз застосуванням генератора випадкових чисел з урахуванням належностi народних депутатiв до депутатських фракцiй (депутатських груп).

(частина перша статтi 33 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 06.11.2012р. N 5474-VI)

     2. Запис на виступ з трибуни народних депутатiв особисто та "з рiзних питань" (частина третя статтi 25 цього Регламенту) здiйснюється пiсля оголошення головуючим на пленарному засiданнi про перехiд до розгляду вiдповiдного питання. Черговiсть виступiв формується за допомогою електронної системи iз застосуванням генератора випадкових чисел без урахування належностi народних депутатiв до депутатських фракцiй (депутатських груп). Загального часу для особистих виступiв народних депутатiв вiдводиться до 15 хвилин, якщо Верховною Радою не прийнято iншого рiшення.

(частина друга статтi 33 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 06.11.2012р. N 5474-VI)

     3. Черговiсть виступiв з мiсця з будь-якого питання порядку денного пленарного засiдання Верховної Ради формується за допомогою електронної системи без урахування належностi народних депутатiв до депутатських фракцiй (депутатських груп) i визначається iз застосуванням генератора випадкових чисел.

(частина третя статтi 33 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 06.11.2012р. N 5474-VI)

     4. Списки народних депутатiв для виступу з мiсця та виступу з трибуни висвiтлюються на монiторах Голови Верховної Ради України, Першого заступника та заступника Голови Верховної Ради України, на монiторах пультiв народних депутатiв, а також на iнформацiйному табло електронної системи в залi засiдань.

     5. Без запису на виступ з мiсця може надаватися слово для обґрунтування пропозицiй або поправок, внесених вiдповiдно до статтi 89 цього Регламенту, якщо на цьому наполягає народний депутат або представник iншого суб'єкта права законодавчої iнiцiативи.

(частина п'ята статтi 33 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 16.01.2020р. N 469-IX)

     6. Для розгляду окремих питань порядку денного пленарного засiдання Верховна Рада своїм рiшенням про одноразове вiдхилення (ad hoc) може встановити iнший порядок надання слова, нiж передбачений цiєю статтею.

     Стаття 34. Гарантоване право на виступ на пленарному засiданнi

     1. Президент України, Прем'єр-мiнiстр України, Голова Нацiонального банку України, Голова Конституцiйного Суду України, Голова Верховного Суду, Голова Рахункової палати, Генеральний прокурор або уповноваженi ними особи, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини мають гарантоване право на виступ з обговорюваного питання, якщо воно стосується їх повноважень.

(частина перша статтi 34 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 21.12.2016р. N 1798-VIII)

     2. Особi, офiцiйно запрошенiй на пленарне засiдання (частини друга, третя статтi 6 цього Регламенту), слово для виступу надається вiдповiдно до процедурного рiшення, прийнятого Верховною Радою без обговорення.

     3. Кожна депутатська фракцiя (депутатська група) має гарантоване право на виступ одного представника з кожного питання порядку денного пленарного засiдання.

(частина третя статтi 34 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 06.11.2012р. N 5474-VI)

     4. Народному депутату, представникам iнших суб'єктiв права законодавчої iнiцiативи, якi внесли пропозицiю чи поправку, на їхню вимогу надається слово для обґрунтування пропозицiї чи поправки.

(частина четверта статтi 34 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 16.01.2020р. N 469-IX)

     Стаття 35. Черговiсть надання слова на пленарному засiданнi

     1. Головуючий на пленарному засiданнi надає слово для виступу народним депутатам iз дотриманням черговостi, визначеної при записi на виступ.

     2. Народний депутат, записаний на виступ, у будь-який час може вiдмовитися вiд свого права на виступ. Вiн може передати своє право на виступ iншому народному депутату. Право на частину виступу не передається.

     3. Якщо народний депутат у момент надання йому слова для виступу вiдсутнiй у залi засiдань i не передав своє право на виступ iншому народному депутатовi, вважається, що вiн вiдмовився вiд виступу.

     4. За зверненням народних депутатiв, якi записалися на виступ, але не мали змоги виступити у зв'язку з припиненням обговорення, тексти їх виступiв повиннi бути включенi до стенографiчного бюлетеня пленарного засiдання за умови, що такi тексти виступiв народнi депутати подадуть до Апарату Верховної Ради вiдразу пiсля закiнчення пленарного засiдання. Надрукований текст виступу за обсягом має бути таким, щоб при його зачитуваннi витрачалося часу не бiльше, нiж встановлено для виступу.

     Стаття 36. Вимоги до виступiв на пленарному засiданнi Верховної Ради

     1. Промовець повинен виступати тiльки з того питання, з якого йому надано слово, та дотримуватися тривалостi часу, наданого для виступу. За звичайних обставин виступ промовця не переривається.

     2. Виступ з мотивiв голосування має визначати позицiю щодо голосування "за", "проти", "утримався".

     3. Народний депутат може виступити на пленарному засiданнi з того самого питання чи пропозицiї, якi будуть ставитися на голосування, як правило, не бiльше двох разiв. Про вiдступ вiд встановленого правила Верховна Рада без обговорення приймає процедурне рiшення.

     4. Запитання доповiдачам i спiвдоповiдачам ставляться письмово або усно та формулюються коротко i чiтко. Народний депутат, який поставив запитання, може уточнити та доповнити його. Вiдповiдь на запитання повинна бути точною i лаконiчною. Народним депутатам, якi виступають в обговореннi, запитання не ставляться, за винятком уточнюючих запитань головуючого на пленарному засiданнi.

     5. Доповiдь, спiвдоповiдь, виступ при повному обговореннi питання, заява, звернення, повiдомлення, декларацiя, резолюцiя, iнформацiя на вимогу Верховної Ради, обґрунтування вiдповiдi на депутатський запит виголошуються з трибуни.

Глава 7
ОРГАНIЗАЦIЯ ГОЛОСУВАННЯ НА ПЛЕНАРНИХ ЗАСIДАННЯХ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ

     Стаття 37. Види та способи голосування

     1. Рiшення Верховної Ради приймаються вiдкритим або таємним голосуванням у порядку, визначеному цим Регламентом (статтi 47 - 50).

     2. Вiдкрите голосування здiйснюється:

     1) кожним народним депутатом особисто за допомогою електронної системи в такий спосiб, що унеможливлює голосування замiсть народного депутата iншою особою. Результати голосування фiксуються поiменно, в тому числi з можливим роздрукуванням результатiв голосування кожного народного депутата. На вимогу народних депутатiв результати голосування можуть висвiтлюватися на iнформацiйному табло електронної системи в залi засiдань по депутатських фракцiях (депутатських групах);

(пункт 1 частини другої статтi 37 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 06.11.2012р. N 5474-VI, у редакцiї Закону України вiд 06.12.2012р. N 5520-VI)

     2) шляхом пiдняття руки (у разi вiдсутностi технiчної можливостi голосування за допомогою електронної системи);

     3) пункт 3 частини другої статтi 37 виключено

(згiдно iз Законом України вiд 18.11.2010р. N 2704-VI)

     3. Пiсля закiнчення кожного голосування за допомогою електронної системи його результати висвiтлюються на iнформацiйному табло електронної системи в залi засiдань та оголошуються головуючим на пленарному засiданнi.

     4. Таємне голосування здiйснюється народним депутатом особисто шляхом подачi бюлетеня.

     5. Верховна Рада може прийняти процедурне рiшення щодо визначення виду i способу голосування з питання, що розглядається, якщо вид i спосiб голосування не встановленi законом i цим Регламентом.

     6. Народний депутат бере участь у голосуваннi з питань, щодо яких у нього наявний конфлiкт iнтересiв, за умови публiчного оголошення про це пiд час пленарного засiдання Верховної Ради, на якому розглядається вiдповiдне питання.

(статтю 37 доповнено частиною шостою згiдно iз Законом України вiд 14.10.2014р. N 1700-VII)

     7. Порушення народним депутатом встановлених законом вимог щодо особистого голосування тягне за собою вiдповiдальнiсть, встановлену законом.

(статтю 37 доповнено частиною сьомою згiдно iз Законом України вiд 19.12.2019р. N 404-IX)

     Стаття 38. Бюлетень, час i мiсце для таємного голосування

     1. Бюлетенi для таємного голосування в кiлькостi, що вiдповiдає фактичнiй чисельностi обраних народних депутатiв, виготовляються Лiчильною комiсiєю за встановленою Верховною Радою формою. Бюлетенi для кожного таємного голосування повиннi бути однаковими за матерiалом, кольором, розмiром, змiстом i не повиннi мати нiяких позначок. У бюлетенi для таємного голосування зазначається мета голосування та у вiдповiдному мiсцi ставляться штамп i пiдписи голови та секретаря Лiчильної комiсiї.

     2. До бюлетеня для таємного голосування при персональних обраннях, призначеннях, наданнi згоди на призначення включаються всi кандидатури на посади, якi були висунутi у порядку, встановленому цим Регламентом чи законом, i якi дали згоду балотуватися. Самовiдвiд кандидатiв приймається Верховною Радою без голосування. Кандидат може зняти свою кандидатуру (не балотуватися) i перед проведенням повторного голосування. Якщо розглядається питання про надання згоди на звiльнення з посади, вiдкликання, звiльнення з посади, припинення повноважень або висловлення недовiри, то до бюлетеня для таємного голосування включається вiдповiдна кандидатура, незалежно вiд її згоди на це.

     3. Час, мiсце (сектор) i порядок проведення голосування визначаються Лiчильною комiсiєю, про що вона повiдомляє народних депутатiв на пленарному засiданнi Верховної Ради перед початком голосування. Якщо з цих питань у народних депутатiв виникає заперечення, змiни до рiшення Лiчильної комiсiї приймаються пiсля скороченого обговорення бiльшiстю голосiв народних депутатiв вiд конституцiйного складу Верховної Ради.

     4. Лiчильна комiсiя перед початком голосування перевiряє наявнiсть кабiн (примiщень) для голосування, опечатує скриньки для таємного голосування i забезпечує всi необхiднi умови для додержання таємностi голосування та вiльного, особистого волевиявлення народними депутатами.

     Стаття 39. Органiзацiя таємного голосування та встановлення його результатiв

     1. Кожному народному депутату Лiчильною комiсiєю видається один бюлетень для таємного голосування пiсля пред'явлення ним посвiдчення та проставлення особистого пiдпису в реєстрi про одержання бюлетеня. Бюлетенi видаються безпосередньо при входi в сектор для таємного голосування.

     2. Мiсце (сектор) для таємного голосування облаштовується таким чином, щоб при входi до сектору для голосування були розмiщенi столи для реєстрацiї народних депутатiв та одержання ними бюлетенiв для таємного голосування, а при виходi - кабiна та прозора скринька для таємного голосування. При цьому до сектору для голосування одночасно може ввiйти така кiлькiсть народних депутатiв, яка вiдповiдає кiлькостi наявних столiв для реєстрацiї. Наступний народний депутат може одержати бюлетень для таємного голосування i ввiйти до кабiни для таємного голосування тiльки пiсля того, як вона звiльниться. Народний депутат не має права двiчi входити до сектору для таємного голосування при проведеннi одного голосування.

     3. Голосування проводиться в кабiнi для таємного голосування шляхом проставлення в бюлетенi для таємного голосування позначки, що засвiдчує волевиявлення народного депутата, напроти прiзвища кандидата, за якого народний депутат голосує, або напроти iншого запропонованого в бюлетенi варiанта рiшення. Заповнений бюлетень для таємного голосування опускається в скриньку, що знаходиться бiля кабiни для таємного голосування. Голосування закiнчується в час, визначений Лiчильною комiсiєю.

     4. Недiйсними вважаються бюлетенi невстановленого зразка, бюлетенi, у яких пiдтримано двi i бiльше кандидатур на одну посаду, а також бюлетенi, з яких неможливо з'ясувати волевиявлення народного депутата. Прiзвища, додатково вписанi до бюлетенiв, при пiдрахунку голосiв не враховуються.

     5. Рiшення за результатами таємного голосування вважається прийнятим, якщо за нього подано бiльшiсть голосiв народних депутатiв вiд конституцiйного складу Верховної Ради та якщо в Конституцiї України не встановлено iншої кiлькостi голосiв народних депутатiв, необхiдної для прийняття такого рiшення.

     6. Таємне голосування вважається таким, що не вiдбулося, якщо бюлетенiв для таємного голосування народними депутатами одержано менше, нiж необхiдно для прийняття вiдповiдного рiшення. У такому разi проводиться переголосування, якщо iнше не встановлено законом або якщо бiльшiстю голосiв народних депутатiв вiд конституцiйного складу Верховної Ради не прийнято iншого рiшення.

     Стаття 40. Повторне голосування

     1. Якщо при обраннi, призначеннi, наданнi згоди на призначення на посаду лише однiєї особи жоден iз кiлькох кандидатiв на посаду не одержить за результатами першого голосування необхiдної бiльшостi голосiв народних депутатiв, проводиться повторне голосування щодо двох кандидатур, якi одержали найбiльшу кiлькiсть голосiв народних депутатiв при першому голосуваннi.

     2. Якщо внаслiдок вибуття кандидатiв на посаду з балотування залишається один кандидат на посаду, повторне голосування проводиться щодо нього.

     3. Якщо за результатами таємного голосування рiшення про надання згоди на звiльнення з посади, вiдкликання, звiльнення з посади, припинення повноважень або висловлення недовiри не прийнято, пропозицiя вважається вiдхиленою i повторному розгляду або новому голосуванню щодо тiєї самої особи на цiй сесiї не пiдлягає, крiм випадкiв виникнення нових пiдстав або з'ясування обставин, якi не були вiдомi Верховнiй Радi при розглядi вiдповiдної кандидатури.

     4. Якщо за результатами таємного голосування кандидата не було вiдповiдно обрано, призначено, надано згоди на його призначення на посаду, проводиться повторний розгляд цього ж питання порядку денного з новим висуненням кандидатiв, якщо iнше не встановлено законом. Кiлькiсть повторних розглядiв таких питань не обмежується.

     Стаття 41. Таємне голосування списком

     1. Верховна Рада може прийняти процедурне рiшення про таємне голосування щодо кандидатур на посади списком, якщо iнше не встановлено цим Регламентом чи законом. У разi обрання, призначення колегiального органу списком до бюлетеня для таємного голосування може включатися бiльше кандидатур, нiж потрiбно для обрання, призначення.

     2. Кандидатури на посади вносяться до бюлетеня в алфавiтному або iншому порядку, визначеному Верховною Радою.

     3. Голосування i пiдрахунок голосiв здiйснюються щодо кожної кандидатури окремо. Обраними, призначеними при голосуваннi списком вважаються кандидати, якi отримали найбiльшу кiлькiсть голосiв народних депутатiв, яка становить бiльше половини голосiв народних депутатiв вiд конституцiйного складу Верховної Ради.

     4. Якщо внаслiдок голосування за списком не обрано, не призначено на посади необхiдної кiлькостi осiб, продовжується розгляд того ж питання порядку денного з новим висуненням кандидатiв на вакантнi посади.

     Стаття 42. Iнформування про результати таємного голосування

     1. Голова Лiчильної комiсiї або визначений нею доповiдач - член Лiчильної комiсiї доповiдає на пленарному засiданнi Верховної Ради про результати таємного голосування, виявленi порушення порядку голосування та вiдповiдає на запитання народних депутатiв.

     2. Результати таємного голосування Лiчильна комiсiя заносить до протоколу, який пiдписують усi присутнi її члени. Член Лiчильної комiсiї, який не погоджується з її протоколом, викладає свою окрему думку, яка додається до протоколу засiдання Лiчильної комiсiї i оголошується на пленарному засiданнi Верховної Ради.

(частина друга статтi 42 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 16.01.2020р. N 469-IX)

     3. Якщо за результатами таємного голосування буде прийнято рiшення про обрання, призначення, надання згоди на призначення на посаду вiдповiдного кандидата, головуючий на пленарному засiданнi на пiдставi доповiдi Лiчильної комiсiї оголошує таке рiшення, яке оформляється постановою Верховної Ради.

     Стаття 43. Контроль за використанням електронної системи пiдрахунку голосiв

     1. Контроль за використанням електронної системи на пленарних засiданнях Верховної Ради здiйснює Лiчильна комiсiя, яка має право безперешкодного доступу до всiєї iнформацiї, необхiдної для здiйснення контролю, та право на залучення експертiв i фахiвцiв до роботи з перевiрки електронної системи.

     2. У разi необхiдностi розгляду питань, що виходять за межi повноважень Лiчильної комiсiї, за зверненням Лiчильної комiсiї, народного депутата, депутатської фракцiї (депутатської групи) чи за дорученням Верховної Ради, Голови Верховної Ради України, Першого заступника чи заступника Голови Верховної Ради України такi питання розглядаються в комiтетi, до предмета вiдання якого належать питання регламенту.

(частина друга статтi 43 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 06.11.2012р. N 5474-VI)

     Стаття 44. Час голосування при прийняттi рiшень Верховної Ради

     1. Голосування при прийняттi рiшень Верховної Ради з будь-якого питання проводиться на пленарному засiданнi безпосередньо пiсля його обговорення, крiм випадку, коли неможливо провести голосування.

     Стаття 45. Порядок голосування пропозицiй i поправок на пленарному засiданнi Верховної Ради

     1. Пропозицiї, у тому числi статтi, частини статтi, роздiли та пункти проекту акта Верховної Ради i поправки, що будуть ставитися на голосування, оголошуються головуючим на пленарному засiданнi, при цьому називається iнiцiатор їх внесення. Якщо їх текст був наданий народним депутатам i нiхто з них не наполягає на його зачитуваннi, головуючий на пленарному засiданнi може замiсть зачитування тексту називати номери пропозицiй, поправок до проекту акта Верховної Ради, якi ставляться на голосування, якщо такий порядок дає можливiсть народним депутатам однозначно зрозумiти, за що вони голосують. За будь-яких умов iз стенограми пленарного засiдання також повинно бути однозначно зрозумiло, який конкретно текст i з якого документа ставився на голосування.

     2. Пiсля оголошення головуючим на пленарному засiданнi пропозицiї, поправки на вимогу iнiцiатора їх внесення йому надається слово.

     3. Перед голосуванням кiлькох пропозицiй i поправок, якi виключають одна одну, головуючий на пленарному засiданнi послiдовно, в порядку внесення, оголошує їх i, якщо до них немає зауважень, ставить на голосування.

     4. На голосування ставляться окремо всi пропозицiї i поправки, що надiйшли i не були вiдкликанi у порядку, визначеному цим Регламентом.

     5. Прийняття однiєї з попереднiх пропозицiй означає вiдхилення наступних, якi на голосування не ставляться.

     6. Якщо пропозицiя чи поправка, що має ставитися на голосування, мiстить кiлька положень, стосується кiлькох взаємопов'язаних положень або мiстить кiлька частин, кожна з яких має власне правове значення, то за процедурним рiшенням може проводитися голосування її частин iз наступним голосуванням у цiлому.

     7. У разi якщо всi поставленi на голосування частини пропозицiї чи поправки прийнятi, а в результатi голосування в цiлому пропозицiя чи поправка вiдхиляється, то пропозицiя чи поправка вважається вiдхиленою в цiлому.

     8. Пропозицiї чи поправки, якi не отримали необхiдної кiлькостi голосiв народних депутатiв на пiдтримку, вважаються вiдхиленими.

Глава 8
РIШЕННЯ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ

     Стаття 46. Види рiшень Верховної Ради

     1. Рiшеннями Верховної Ради є акти Верховної Ради, а також процедурнi та iншi рiшення, якi заносяться до протоколу пленарних засiдань Верховної Ради.

     2. Актами Верховної Ради є закони, постанови, резолюцiї, декларацiї, звернення, заяви.

(частина друга статтi 46 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 08.10.2010р. N 2600-VI)

     Стаття 47. Прийняття рiшень Верховної Ради

     1. Вiдповiдно до частини другої статтi 84, статтi 91 Конституцiї України Верховна Рада приймає рiшення виключно на її пленарних засiданнях пiсля обговорення питань бiльшiстю голосiв народних депутатiв вiд конституцiйного складу Верховної Ради, крiм випадкiв, передбачених Конституцiєю України та цим Регламентом.

     2. Рiшення Верховної Ради приймаються шляхом вiдкритого поiменного голосування, крiм випадкiв, передбачених цим Регламентом, коли проводяться таємне голосування шляхом подачi бюлетенiв.

(частина друга статтi 47 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 18.11.2010р. N 2704-VI)

     3. Голосування здiйснюється народним депутатом особисто за допомогою електронної системи шляхом голосування "за", "проти" або "утримався" в залi засiдань Верховної Ради або у визначеному для таємного голосування мiсцi бiля залу для пленарних засiдань. Апарат Верховної Ради забезпечує вiдеофiксацiю голосування народними депутатами пiд час пленарних засiдань Верховної Ради. У разi виявлення на пленарному засiданнi народним депутатом факту порушення вимог щодо особистого голосування шляхом голосування замiсть iншого народного депутата розгляд питання порядку денного на його вимогу зупиняється. Головуючий на пленарному засiданнi встановлює присутнiсть вiдповiдного народного депутата у залi засiдань Верховної Ради, а в разi його вiдсутностi повiдомляє Верховну Раду про виявлений факт порушення вимог щодо особистого голосування i доручає Лiчильнiй комiсiї вилучити картку такого народного депутата та передати її головуючому на пленарному засiданнi i проводить повторне голосування щодо пропозицiї, яка ставилася на голосування останньою. Пiсля проведення повторного голосування головуючий надає доручення Апарату Верховної Ради невiдкладно пiдготувати повiдомлення про виявлене порушення народним депутатом вимог щодо особистого голосування. Таке повiдомлення разом iз протоколом, стенограмою вiдповiдного пленарного засiдання, а також його вiдеозаписом пiсля його пiдготовки надається Головi Верховної Ради для направлення до Державного бюро розслiдувань.

     У разi виявлення на пленарному засiданнi журналiстом, акредитованим при Верховнiй Радi, факту порушення вимог щодо особистого голосування шляхом голосування замiсть iншого народного депутата, такий журналiст має право подати заяву до Апарату Верховної Ради про виявлений факт разом з вiдповiдними матерiалами фотозйомки або вiдеозапису.

(частина третя статтi 47 у редакцiї Законiв України вiд 06.12.2012р. N 5520-VI, вiд 22.02.2013р. N 29-VII, вiд 19.12.2019р. N 404-IX)

     4. На пленарному засiданнi народний депутат не повинен перешкоджати розгляду питань порядку денного, в тому числi шляхом блокування трибуни, перешкоджання роботi головуючого на пленарному засiданнi, а також голосуванню iнших народних депутатiв.

(статтю 47 доповнено новою частиною четвертою згiдно iз Законом України вiд 06.12.2012р. N 5520-VI, у зв'язку з цим частини четверту та п'яту вважати вiдповiдно частинами п'ятою та шостою)

     5. Рiшення про персональнi обрання, призначення, надання згоди на призначення на посаду, надання згоди на звiльнення з посади та звiльнення з посади приймаються Верховною Радою шляхом вiдкритого поiменного голосування, крiм випадкiв, передбачених законом та цим Регламентом, коли рiшення приймаються таємним голосуванням шляхом подачi бюлетенiв.

     6. Рiшення Верховної Ради щодо проектiв законiв, постанов, iнших актiв Верховної Ради приймаються лише з питань, включених до порядку денного пленарного засiдання Верховної Ради до перерви з 12 години до 12 години 30 хвилин.

(частина шоста статтi 47 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 15.09.2020р. N 893-IX)

     Стаття 48. Скасування рiшень Верховної Ради

     1. Рiшення Верховної Ради можуть бути скасованi Верховною Радою до пiдписання вiдповiдного акта Верховної Ради Головою Верховної Ради України.

     2. Закони, постанови та iншi акти Верховної Ради, що набрали чинностi, скасуванню Верховною Радою не пiдлягають, вони можуть бути визнанi Верховною Радою такими, що втратили чиннiсть.

     3. У разi порушення встановленої цим Регламентом процедури при розглядi й голосуваннi проекту закону, постанови, iншого акта Верховної Ради народний депутат, iнший суб'єкт права законодавчої iнiцiативи чи його представник можуть звернутися до головуючого на пленарному засiданнi iз заявою про порушення цього Регламенту при розглядi й голосуваннi питання.

     4. Головуючий на пленарному засiданнi повинен невiдкладно вжити заходiв для усунення порушень цього Регламенту, якi виникли при розглядi й голосуваннi питання, або у разi виникнення перешкод, якi могли вплинути на результати голосування пiд час його проведення, провести за рiшенням Верховної Ради повторне голосування без обговорення.

     5. У разi якщо в результатi вжитих головуючим на пленарному засiданнi заходiв не забезпечено припинення порушення цього Регламенту та не усунуто наслiдкiв цього порушення при голосуваннi за закон, постанову чи iнший акт Верховної Ради в цiлому або якщо головуючий на пленарному засiданнi залишив заяву без розгляду, народний депутат, iнший суб'єкт права законодавчої iнiцiативи протягом двох робочих днiв подає Головi Верховної Ради України вiдповiдну заяву.

(частина п'ята статтi 48 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 16.01.2020р. N 469-IX)

     6. Одночасно народний депутат, iнший суб'єкт права законодавчої iнiцiативи вносить проект постанови Верховної Ради про скасування рiшення Верховної Ради про прийняття закону, постанови чи iншого акта Верховної Ради в цiлому.

     7. Голова Верховної Ради України або Перший заступник чи заступник Голови Верховної Ради України направляє проект постанови Верховної Ради, передбачений частиною шостою цiєї статтi, в день його внесення комiтету, до предмета вiдання якого належать питання регламенту, для попереднього розгляду i внесення пропозицiй.

     8. Комiтет, до предмета вiдання якого належать питання регламенту, в термiновому порядку, але не пiзнiш як за три днi вiд дня одержання проекту постанови Верховної Ради з урахуванням календарного плану роботи сесiї Верховної Ради, готує висновок щодо доцiльностi його прийняття чи вiдхилення.

     9. Пiсля розгляду вiдповiдного проекту постанови Верховної Ради в комiтетi, до предмета вiдання якого належать питання регламенту, Верховна Рада без голосування про включення до порядку денного розглядає його на пленарному засiданнi. Обговорення питання щодо такого проекту постанови Верховної Ради проводиться за скороченою процедурою.

     10. Рiшення про скасування результатiв голосування за закон, постанову чи iнший акт Верховної Ради в цiлому приймається бiльшiстю голосiв народних депутатiв вiд конституцiйного складу Верховної Ради, якщо iнше не передбачено цим Регламентом.

     Стаття 49. Рiшення Верховної Ради з процедурних питань

     1. Верховна Рада може прийняти рiшення з процедурних питань (далi - процедурне рiшення), зазначених у цьому Регламентi (частина третя статтi 6, частина четверта статтi 9, частина третя статтi 10, пункт 2 частини першої статтi 28, частина третя статтi 32, частина друга статтi 34, частина третя статтi 36, частина п'ята статтi 37, частина перша статтi 41, частина шоста статтi 45, частина третя статтi 74, частина четверта статтi 96, частина друга статтi 113, частини друга, третя статтi 119, частина четверта статтi 134, частина перша статтi 154, частина друга статтi 157, частина третя статтi 162, частина шоста статтi 205, частина п'ята статтi 2322) та Законi України "Про особливу процедуру усунення Президента України з поста (iмпiчмент)" (частини перша, четверта статтi 13, частини третя, шоста статтi 15), без пiдготовки в комiтетах та включення до порядку денного. Такi рiшення приймаються вiдразу пiсля скороченого обговорення однiєю третиною голосiв народних депутатiв вiд конституцiйного складу Верховної Ради.

(частина перша статтi 49 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами України вiд 07.07.2011р. N 3614-VI, вiд 02.07.2015р. N 576-VIII, у редакцiї Закону України вiд 10.09.2019р. N 39-IX, iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 03.12.2020р. N 1052-IX)

     2. Процедурне рiшення приймається вiдкритим поiменним голосуванням i заноситься до протоколу пленарного засiдання Верховної Ради.

     Стаття 50. Рiшення про одноразове вiдхилення (ad hoc) вiд процедур, передбачених цим Регламентом

     1. У разi необхiдностi Верховною Радою з додержанням обмежень, передбачених частинами другою та третьою цiєї статтi, може бути прийняте рiшення про одноразове вiдхилення (ad hoc) вiд процедур, передбачених цим Регламентом. Таке рiшення приймається без обговорення шляхом голосування, яке проводиться пiсля внесення вiдповiдної пропозицiї i заноситься до протоколу пленарного засiдання Верховної Ради.

     2. Прийняття рiшення про одноразове вiдхилення (ad hoc) вiд процедур, передбачених цим Регламентом, не допускається, якщо така процедура, одноразове вiдхилення (ad hoc) вiд якої пропонується, зумовлена вимогами Конституцiї України або закону.

     3. З питань законодавчої процедури прийняття рiшення про одноразове вiдхилення (ad hoc) вiд процедур, передбачених цим Регламентом, допускається лише щодо перенесення розгляду законопроектiв, продовження чи скорочення строкiв внесення альтернативних законопроектiв, пропозицiй та поправок до законопроектiв, скорочення строкiв надання законопроектiв народним депутатам та строкiв розгляду законопроектiв у комiтетах (частина третя статтi 101, частина друга статтi 109, частина друга статтi 116 цього Регламенту).

Глава 9
ДОТРИМАННЯ ДИСЦИПЛIНИ ТА НОРМ ЕТИКИ НА ПЛЕНАРНИХ ЗАСIДАННЯХ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ

     Стаття 51. Дотримання дисциплiни та норм етики народними депутатами на пленарному засiданнi

     1. Народним депутатам забороняється вносити до залу засiдань та використовувати пiд час проведення пленарного засiдання плакати, лозунги, гучномовцi, iншi предмети, якi не мають на метi забезпечення законодавчої дiяльностi.

     2. На пленарному засiданнi народний депутат не повинен перешкоджати викладенню або сприйняттю виступу (вигуками, оплесками, вставанням, розмовами по мобiльному телефону тощо), вживати образливi висловлювання та непристойнi слова, закликати до незаконних дiй.

     3. Якщо народний депутат вважає, що промовець або головуючий на пленарному засiданнi неправильно тлумачить його слова або дiї, вiн може подати заяву в паперовiй формi головуючому на пленарному засiданнi з проханням надати йому слово для пояснень чи зауважень. Головуючий на пленарному засiданнi надає народному депутату слово вiдразу або в кiнцi обговорення, але до голосування. В останньому випадку головуючий на пленарному засiданнi вiдразу повiдомляє народних депутатiв про надходження такого звернення вiд народного депутата i визначає час, коли йому буде надано слово.

(частина третя статтi 51 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 16.01.2020р. N 469-IX)

     4. Якщо народний депутат виголошує образливi слова на адресу iншого народного депутата або депутатської фракцiї (депутатської групи), головуючий на пленарному засiданнi попереджає цього народного депутата про неприпустимiсть таких висловлювань або припиняє його виступ. Народний депутат або представник депутатської фракцiї (депутатської групи), на адресу яких були виголошенi образливi слова, може звернутися до головуючого на пленарному засiданнi з вимогою про надання слова для реплiки. Головуючий на пленарному засiданнi надає слово для реплiки народному депутату або представнику депутатської фракцiї (депутатської групи) вiдразу пiсля звернення або пiсля завершення обговорення питання.

(частина четверта статтi 51 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 06.11.2012р. N 5474-VI)

     5. Якщо народний депутат, депутатська фракцiя (депутатська група), на адресу яких були виголошенi образливi слова, вважають, що конфлiкт не вичерпано i порозумiння мiж народними депутатами не досягнуто, то вони подають заяву до комiтету, до предмета вiдання якого належать питання регламенту, який розглядає це питання на своєму засiданнi. У таких випадках за висновком комiтету, до предмета вiдання якого належать питання регламенту, Верховна Рада без обговорення може прийняти рiшення про позбавлення народного депутата права брати участь у пленарних засiданнях (до п'яти пленарних засiдань). Це рiшення доводиться до вiдома виборцiв через газету "Голос України".

(частина п'ята статтi 51 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами України вiд 06.11.2012р. N 5474-VI, вiд 16.01.2020р. N 469-IX)

     6. Якщо пiд час пленарного засiдання народний депутат вчинив дiї, що мiстять ознаки кримiнального правопорушення, обговорення питань зупиняється. Головуючий на пленарному засiданнi повiдомляє Верховну Раду про факт, що вiдбувся, i оголошує перерву в пленарному засiданнi або закриває його i звертається до комiтету, до предмета вiдання якого належать питання регламенту, з пропозицiєю розглянути це питання i внести пропозицiї щодо вжиття вiдповiдних заходiв. Якщо зазначенi дiї вчиненi до вiдкриття пленарного засiдання, пiд час його перерви чи пiсля закриття, головуючий на пленарному засiданнi повiдомляє Верховну Раду про них пiсля перерви або пiсля вiдкриття найближчого пленарного засiдання.

(абзац перший частини шостої статтi 51 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 17.06.2020р. N 720-IX)

     У разi виявлення факту порушення вимог щодо особистого голосування застосовуються процедури, передбаченi частиною третьою статтi 47 цього Регламенту.

(частину шосту статтi 51 доповнено абзацом другим згiдно iз Законом України вiд 19.12.2019р. N 404-IX)

     7. Якщо пiд час розгляду питань порядку денного пленарного засiдання Верховної Ради виникає ситуацiя щодо рiзного розумiння народними депутатами застосування тiєї чи iншої норми цього Регламенту, що загрожує зривом пленарного засiдання, на звернення у паперовiй формi двох депутатських фракцiй (депутатських груп) про порушення норм цього Регламенту головуючий на пленарному засiданнi оголошує перерву.

(частина сьома статтi 51 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами України вiд 06.11.2012р. N 5474-VI, вiд 16.01.2020р. N 469-IX)

     Стаття 52. Дотримання дисциплiни та норм етики промовцями на пленарному засiданнi Верховної Ради

     1. На пленарному засiданнi Верховної Ради промовець не повинен вживати образливих висловлювань, непристойних слiв, закликати до незаконних дiй. У разi порушення промовцем такої вимоги головуючий на пленарному засiданнi попереджає його про неприпустимiсть таких висловлювань i закликiв або припиняє його виступ, а в разi повторного порушення - позбавляє права виступу на цьому пленарному засiданнi.

     2. Якщо головуючий на пленарному засiданнi звертається до промовця, то останнiй повинен негайно зупинити свiй виступ. Якщо промовець не зробив цього, головуючий на пленарному засiданнi припиняє його виступ.

     3. Головуючий на пленарному засiданнi надає промовцю додатковий час для виступу такої тривалостi, на яку його виступ було перервано, за винятком випадкiв застосування до промовця заходiв впливу, встановлених цим Регламентом.

     4. Якщо промовець виступає без дозволу головуючого на пленарному засiданнi, мiкрофон може бути вимкнено без попередження.

     5. Якщо промовець перевищує час, вiдведений для виступу, або висловлюється не з обговорюваного питання чи виступає не з тих пiдстав, з яких йому надано слово, головуючий на пленарному засiданнi попереджає його про це, а в разi подальшого порушення вимог цього Регламенту - позбавляє його слова. Та частина виступу промовця, яка виголошена пiсля позбавлення його слова, не включається до стенограми пленарного засiдання Верховної Ради.

     Стаття 53. Дотримання дисциплiни особами, присутнiми на пленарних засiданнях Верховної Ради

     1. Особам, присутнiм на пленарному засiданнi Верховної Ради, забороняється вносити та використовувати пiд час проведення пленарного засiдання плакати, лозунги, гучномовцi, iншi предмети, що можуть створювати перешкоди у проведеннi засiдання. Такi особи повиннi дотримуватися дисциплiни, не порушувати порядок, утримуватися вiд публiчних проявiв свого ставлення до того, що вiдбувається на пленарному засiданнi.

     2. За пропозицiєю головуючого на пленарному засiданнi або за пропозицiєю народного депутата, пiдтриманою однiєю третиною голосiв народних депутатiв вiд конституцiйного складу Верховної Ради, особи, якi порушили вимоги частини першої цiєї статтi, зобов'язанi покинути пленарне засiдання.

Глава 10
ПРОТОКОЛ, СТЕНОГРАМА, СТЕНОГРАФIЧНИЙ БЮЛЛЕТЕНЬ ПЛЕНАРНИХ ЗАСIДАНЬ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ

     Стаття 54. Протокол пленарного засiдання Верховної Ради

     1. Пленарне засiдання Верховної Ради протоколюється. Пiдготовку протоколу пленарного засiдання Верховної Ради забезпечує Апарат Верховної Ради. Протокол пленарного засiдання Верховної Ради пiдписує головуючий на пленарному засiданнi. Кожна змiна головуючого на пленарному засiданнi фiксується у протоколi пленарного засiдання Верховної Ради.

     2. У протоколi пленарного засiдання Верховної Ради зазначаються порядковий номер скликання Верховної Ради, сесiї, протоколу, дата та мiсце проведення пленарного засiдання, кiлькiсть присутнiх народних депутатiв; прiзвище та iнiцiали головуючого на пленарному засiданнi, а також членiв Тимчасової президiї першої сесiї до обрання Голови Верховної Ради України; окремо кожне питання порядку денного iз зазначенням посади, прiзвища та iнiцiалiв доповiдача, спiвдоповiдача, прiзвищ, iнiцiалiв i номерiв посвiдчень народних депутатiв, якi взяли участь у обговореннi питання, та належнiсть їх до депутатських фракцiй (депутатських груп); результати голосування проектiв законiв, постанов, iнших актiв Верховної Ради, доручення Верховної Ради, пропозицiї народних депутатiв i прийнятi рiшення, у тому числi процедурнi.

(частина друга статтi 54 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 06.11.2012р. N 5474-VI)

     Стаття 55. Стенограма, стенографiчний бюлетень пленарних засiдань Верховної Ради

     1. Пленарне засiдання Верховної Ради стенографується. Ведення стенограми, видання стенографiчного бюлетеня пленарного засiдання Верховної Ради здiйснює Апарат Верховної Ради. Стенограма i стенографiчний бюлетень пленарного засiдання Верховної Ради мають повнiстю вiдображати хiд обговорень, результати голосування проектiв законiв, постанов, iнших актiв Верховної Ради i прийнятi рiшення, у тому числi процедурнi. Вони повиннi мiстити iнформацiю про номер, день, час, мiсце проведення та порядок денний пленарного засiдання, а також прiзвище головуючого на пленарному засiданнi.

     2. Стенограма вiдкритих пленарних засiдань Верховної Ради до її редагування розмiщується на офiцiйному веб-сайтi Верховної Ради не пiзнiше наступного дня пiсля пленарного засiдання, пiсля редакцiйного опрацювання оформляється в тижневий строк i пiдписується керiвником Апарату Верховної Ради. Протягом цього часу народний депутат може подати свої зауваження щодо неточностей, допущених у стенограмi пленарного засiдання.

     3. До стенографiчного бюлетеня пленарного засiдання додатково включаються:

     1) данi про поiменну реєстрацiю присутнiх на пленарному засiданнi народних депутатiв;

     2) список народних депутатiв, вiдсутнiх на пленарному засiданнi з поважних причин;

     3) результати поiменного голосування;

     4) повнi результати голосування;

     5) висновки комiтетiв, тимчасових спецiальних комiсiй, тимчасових слiдчих комiсiй щодо питань, якщо вони надавалися народним депутатам;

     6) тексти невиголошених виступiв народних депутатiв;

     7) текст окремої думки народних депутатiв щодо прийнятих Верховною Радою законiв, постанов, iнших актiв Верховної Ради;

     8) списки членiв депутатських фракцiй (депутатських груп) пiсля їх реєстрацiї, а також пiсля внесення змiн до їх складу;

(пункт 8 частини третьої статтi 55 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 06.11.2012р. N 5474-VI)

     9) оголошенi тексти запитiв народних депутатiв.

     4. Звуковий запис виступiв на пленарному засiданнi Верховної Ради зберiгається в установленому порядку протягом одного року.

     Стаття 56. Порядок надання протоколу, стенограми, стенографiчного бюлетеня пленарних засiдань Верховної Ради

     1. Протокол, стенограма, стенографiчний бюлетень пленарного засiдання Верховної Ради є офiцiйними документами, що пiдтверджують процес обговорення i прийняття рiшень Верховною Радою. Вони надаються народним депутатам для ознайомлення за їх зверненнями до керiвника Апарату Верховної Ради.

(частина перша статтi 56 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 16.01.2020р. N 469-IX)

     2. Народнi депутати забезпечуються електронними iнформацiйними бюлетенями Верховної Ради за їх особистими зверненнями до Апарату Верховної Ради.

Роздiл III
ФОРМУВАННЯ ОРГАНIВ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ, ОБРАННЯ, ПРИЗНАЧЕННЯ ТА ВIДКЛИКАННЯ ЇЇ ПОСАДОВИХ ОСIБ

Глава 11
ФОРМУВАННЯ ДЕПУТАТСЬКИХ ФРАКЦIЙ (ДЕПУТАТСЬКИХ ГРУП) У ВЕРХОВНIЙ РАДI УКРАЇНИ

(назва глави 11 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 06.11.2012р. N 5474-VI)

     Стаття 57. Формування депутатських фракцiй

     1. Депутатськi фракцiї формуються на першiй сесiї Верховної Ради нового скликання до розгляду питань про обрання Голови Верховної Ради України, створення органiв Верховної Ради. Якщо цього не вiдбулося, головуючий на пленарному засiданнi оголошує перерву для їх формування. Перед наступним пленарним засiданням Апарат Верховної Ради надає народним депутатам iнформацiйнi матерiали, якi були поданi до Апарату Верховної Ради за день до початку зазначеного пленарного засiдання, про сформованi вiдповiдно до вимог цього Регламенту депутатськi фракцiї.

     Стаття 58. Принципи формування депутатських фракцiй

     1. Депутатськi фракцiї формуються iз числа народних депутатiв, обраних за виборчими списками полiтичних партiй та народних депутатiв, якi були висунутi полiтичною партiєю в одномандатних округах. При формуваннi депутатської фракцiї до її складу також за умови додержання засад дiяльностi такої фракцiї можуть увiйти народнi депутати, обранi в одномандатних округах, якi реєструвалися кандидатами у народнi депутати шляхом самовисування, або народнi депутати, якi були висунутi полiтичною партiєю, що за результатами виборiв не взяла участь у розподiлi депутатських мандатiв.

(частина перша статтi 58 у редакцiї Закону України вiд 06.11.2012р. N 5474-VI, iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 22.07.2014р. N 1599-VII)

     2. Полiтична партiя має право формувати у Верховнiй Радi лише одну депутатську фракцiю.

(частина друга статтi 58 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 06.11.2012р. N 5474-VI)

     3. Принципи функцiонування депутатської фракцiї повиннi бути демократичними i не суперечити вимогам Конституцiї України, Закону України "Про статус народного депутата України" та цього Регламенту.

     Стаття 59. Умови формування депутатських фракцiй (депутатських груп)

     1. Народний депутат може входити до складу лише однiєї депутатської фракцiї (депутатської групи).

     2. Голова Верховної Ради України, Перший заступник та заступник Голови Верховної Ради України не входять до складу депутатської фракцiї (депутатської групи).

     3. Народний депутат, який не увiйшов до складу депутатської фракцiї (у тому числi пiсля оголошення депутатської фракцiї розпущеною), якого виключено чи який вийшов iз складу депутатської фракцiї, є позафракцiйним.

(частина третя статтi 59 у редакцiї Закону України вiд 03.05.2022р. N 2243-IX)

     4. Позафракцiйнi народнi депутати можуть входити до складу депутатських фракцiй або об'єднуватися у депутатську групу народних депутатiв (далi - депутатська група). Кiлькiсть осiб у депутатськiй групi не може бути меншою, нiж кiлькiсть осiб у найменшiй фракцiї, що сформована протягом першої сесiї.

     5. Депутатська група реєструється в Апаратi Верховної Ради в порядку, встановленому статтею 60 цього Регламенту.

     6. Зареєстрована депутатська група має права депутатської фракцiї.

(iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 27.04.2010р. N 2157-VI, у редакцiї Законiв України вiд 08.10.2010р. N 2600-VI, вiд 06.11.2012р. N 5474-VI)

     Стаття 591. Виключена

(главу 11 доповнено статтею 591 згiдно iз Законом України вiд 08.10.2010р. N 2600-VI, статтю 591 виключено згiдно iз Законом України вiд 06.11.2012р. N 5474-VI)

     Стаття 60. Порядок реєстрацiї та припинення дiяльностi депутатських фракцiй (депутатських груп)

     1. Кожна депутатська фракцiя (депутатська група) реєструється в Апаратi Верховної Ради. Умовою реєстрацiї є надходження до Апарату Верховної Ради пiдписаного особисто кожним народним депутатом, який увiйшов до складу депутатської фракцiї (депутатської групи), повiдомлення в електроннiй або паперовiй формi про сформування депутатської фракцiї (депутатської групи). У такому повiдомленнi зазначаються повна (та, за наявностi, скорочена) назва депутатської фракцiї (депутатської групи), її персональний склад та партiйна належнiсть членiв депутатської фракцiї (депутатської групи), а також прiзвища голови депутатської фракцiї (депутатської групи) та заступникiв голови депутатської фракцiї (депутатської групи) з розрахунку не бiльше одного на 15 членiв депутатської фракцiї (депутатської групи). Повна та скорочена назва депутатської фракцiї має збiгатися з назвою вiдповiдної полiтичної партiї. Повна та скорочена назва депутатської групи не повинна спiвпадати з назвами зареєстрованих депутатських фракцiй (депутатських груп).

(частина перша статтi 60 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами України вiд 06.11.2012р. N 5474-VI, вiд 16.01.2020р. N 469-IX)

     2. Пiсля вiдповiдного оформлення матерiалiв про утворення депутатської фракцiї (депутатської групи) головуючий на пленарному засiданнi iнформує народних депутатiв про реєстрацiю такої депутатської фракцiї (депутатської групи), її кiлькiсний склад, голову депутатської фракцiї (депутатської групи) та заступникiв голови депутатської фракцiї (депутатської групи). Iнформацiйнi матерiали про депутатську фракцiю (депутатську групу) пiсля її реєстрацiї надаються народним депутатам. У такому ж порядку повiдомляється про змiни в складi депутатської фракцiї (депутатської групи).

     3. Про вступ, вихiд зi складу зареєстрованої депутатської фракцiї (депутатської групи) народний депутат повiдомляє в електроннiй або паперовiй формi головуючого на пленарному засiданнi. Повiдомлення в електроннiй або паперовiй формi народного депутата про входження до складу тiєї чи iншої депутатської фракцiї (депутатської групи) погоджується з головою цiєї депутатської фракцiї (депутатської групи). Повiдомлення про виключення iз складу депутатської фракцiї (депутатської групи) робить головуючий на пленарному засiданнi за поданням голови депутатської фракцiї (депутатської групи).

(частина третя статтi 60 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 16.01.2020р. N 469-IX)

     4. Депутатська фракцiя (депутатська група), склад якої став меншим вiд мiнiмальної кiлькостi народних депутатiв, визначеної частиною четвертою статтi 59 цього Регламенту, через 15 днiв пiсля дня настання такого факту оголошується Головою Верховної Ради України розпущеною.

(частина четверта статтi 60 у редакцiї Законiв України вiд 06.11.2012р. N 5474-VI, вiд 22.07.2014р. N 1599-VII)
(стаття 60 у редакцiї Закону України вiд 08.10.2010р. N 2600-VI)

     5. У разi заборони судом полiтичної партiї, яка сформувала у Верховнiй Радi депутатську фракцiю, така депутатська фракцiя пiсля набрання судовим рiшенням про заборону полiтичної партiї законної сили оголошується Головою Верховної Ради України розпущеною.

(статтю 60 доповнено частиною п'ятою згiдно iз Законом України вiд 03.05.2022р. N 2243-IX)

     6. У разi затвердження Президентом України рiшення Ради нацiональної безпеки i оборони України про зупинення дiяльностi полiтичної партiї, яка сформувала у Верховнiй Радi депутатську фракцiю, дiяльнiсть такої депутатської фракцiї зупиняється з моменту оголошення про це Головою Верховної Ради України, а народнi депутати, якi входять до складу такої депутатської фракцiї, є позафракцiйними. Зупинення дiяльностi депутатської фракцiї має наслiдком зупинення її прав.

(статтю 60 доповнено частиною шостою згiдно iз Законом України вiд 03.05.2022р. N 2243-IX)

     Стаття 601. Мiжфракцiйне депутатське об'єднання

     1. Народнi депутати можуть добровiльно об'єднуватися у мiжфракцiйнi депутатськi об'єднання без реєстрацiї, кадрового, матерiально-технiчного, iнформацiйного, органiзацiйного забезпечення їх дiяльностi Апаратом Верховної Ради України. Мiжфракцiйне депутатське об'єднання не має прав депутатської фракцiї (депутатської групи), передбачених цим Регламентом. Про створення мiжфракцiйного депутатського об'єднання оголошує головуючий на пленарному засiданнi за поданням керiвника такого об'єднання.

(главу 11 доповнено статтею 601 згiдно iз Законом України вiд 08.10.2010р. N 2600-VI, частина перша статтi 601 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 16.01.2020р. N 469-IX)

Глава 12 Виключена

(глава 12 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 09.03.2010р. N 1952-VI, виключено згiдно iз Законом України вiд 08.10.2010р. N 2600-VI)

Глава 13 Виключена

(глава 13 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 27.04.2010р. N 2157-VI, виключено згiдно iз Законом України вiд 08.10.2010р. N 2600-VI)

Глава 14
ПОГОДЖУВАЛЬНА РАДА ДЕПУТАТСЬКИХ ФРАКЦIЙ (ДЕПУТАТСЬКИХ ГРУП) У ВЕРХОВНIЙ РАДI УКРАЇНИ

(назва глави 14 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 06.11.2012р. N 5474-VI)

     Стаття 73. Погоджувальна рада депутатських фракцiй (депутатських груп)

(назва статтi 73 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 08.10.2010р. N 2600-VI)

     1. Погоджувальна рада створюється як консультативно-дорадчий орган для попередньої пiдготовки i розгляду органiзацiйних питань роботи Верховної Ради.

     2. До складу Погоджувальної ради входять Голова Верховної Ради України, Перший заступник i заступник Голови Верховної Ради України, голови депутатських фракцiй (голови депутатських груп) з правом ухвального голосу та голови комiтетiв з правом дорадчого голосу. У разi вiдсутностi голови депутатської фракцiї (голови депутатської групи) чи голови комiтету за їх дорученням у засiданнi Погоджувальної ради бере участь вiдповiдно заступник голови депутатської фракцiї (заступник голови депутатської групи), перший заступник (заступник) голови комiтету з правом вiдповiдно ухвального чи дорадчого голосу.

(частина друга статтi 73 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 08.10.2010р. N 2600-VI)

     3. Головує на засiданнях Погоджувальної ради Голова Верховної Ради України, а в разi його вiдсутностi - Перший заступник чи заступник Голови Верховної Ради України.

     4. Народнi депутати мають право бути присутнiми на засiданнях Погоджувальної ради, брати участь у обговореннi питань, що розглядаються, вносити пропозицiї щодо проектiв порядку денного сесiї, розкладу пленарних засiдань та тижневого порядку денного пленарних засiдань (статтi 20, 24, 25 цього Регламенту).

     5. У засiданнях Погоджувальної ради мають право брати участь:

     а) суб'єкти права законодавчої iнiцiативи чи їх представники;

     б) голова тимчасової спецiальної комiсiї, тимчасової слiдчої комiсiї з правом дорадчого голосу, якщо на засiданнi Погоджувальної ради розглядаються питання, вiднесенi до повноважень такої комiсiї;

     в) вiдповiдальнi працiвники Апарату Верховної Ради, якi здiйснюють органiзацiйно-технiчне забезпечення проведення Погоджувальної ради та пленарних засiдань Верховної Ради.

     6. Погоджувальна рада проводить свою роботу у формi засiдань, як правило, в понедiлок тижня пленарних засiдань. Засiдання Погоджувальної ради є правомочним за умови присутностi на ньому не менше половини її складу з правом ухвального голосу.

     7. Засiдання Погоджувальної ради скликаються Головою Верховної Ради України, а в разi його вiдсутностi - Першим заступником чи заступником Голови Верховної Ради України або за iнiцiативою представникiв двох чи бiльше депутатських фракцiй (депутатських груп) у разi необхiдностi.

(частина сьома статтi 73 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 08.10.2010р. N 2600-VI)

     8. Робота Погоджувальної ради здiйснюється гласно, її засiдання є вiдкритими, за винятком випадкiв прийняття рiшення про проведення закритого засiдання.

     9. На кожному засiданнi Погоджувальної ради ведеться протокол та стенограма засiдання. Протокол засiдання Погоджувальної ради пiдписує головуючий на засiданнi.

     10. Пропозицiї Погоджувальної ради ухвалюються такою кiлькiстю голосiв членiв Погоджувальної ради з правом ухвального голосу, яка у сумарному пiдрахунку голосiв членiв вiдповiдних депутатських фракцiй (депутатських груп) є достатньою для прийняття позитивного рiшення при голосуваннi питання у залi засiдань.

(частина десята статтi 73 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 08.10.2010р. N 2600-VI)

     11. Ухваленi пропозицiї щодо порядку денного пленарних засiдань направляються депутатським фракцiям (депутатським групам), органам та особам, яких вони стосуються, не пiзнiше 18-ї години дня засiдання Погоджувальної ради.

(частина одинадцята статтi 73 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 08.10.2010р. N 2600-VI)

     12. Пропозицiї для розгляду на черговому засiданнi Погоджувальної ради подаються комiтетами, тимчасовими спецiальними комiсiями, тимчасовими слiдчими комiсiями до Апарату Верховної Ради не пiзнiш як за чотири днi до проведення чергового засiдання.

     13. Члени Погоджувальної ради, а також iншi особи, якi запрошуються на її черговi засiдання, не пiзнiш як за три днi iнформуються про питання, якi плануються до розгляду на черговому засiданнi, та отримують необхiднi матерiали.

     14. Погоджувальна рада:

     1) узгоджує проект плану законопроектної роботи та рекомендує його Верховнiй Радi для затвердження;

     2) розглядає та ухвалює пропозицiї щодо проектiв календарного плану роботи сесiї, порядку денного сесiї, розкладу пленарних засiдань та тижневого порядку денного пленарних засiдань;

     3) погоджує кандидатiв на посади голови комiтету, першого заступника, заступника голови та секретаря комiтету;

     4) вносить Головi Верховної Ради України пропозицiю щодо скликання позачергового пленарного засiдання Верховної Ради та дати його проведення на вимогу трьох депутатських фракцiй (депутатських груп) чи п'яти комiтетiв;

(пункт 4 частини чотирнадцятої статтi 73 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 06.11.2012р. N 5474-VI)

     5) розглядає питання про вжиття заходiв щодо забезпечення присутностi народних депутатiв на пленарних засiданнях;

     6) вносить пропозицiї щодо проведення парламентських слухань;

     7) розглядає iншi пропозицiї з органiзацiї роботи Верховної Ради вiдповiдно до цього Регламенту.

Глава 15
ГОЛОВА ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ, ПЕРШИЙ ЗАСТУПНИК ТА ЗАСТУПНИК ГОЛОВИ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ

     Стаття 74. Внесення кандидатур на посаду Голови Верховної Ради України

     1. Голова Верховної Ради України обирається Верховною Радою на строк її повноважень з числа народних депутатiв.

     2. Кандидатури на посаду Голови Верховної Ради України пропонуються на пленарному засiданнi Верховної Ради депутатськими фракцiями (депутатськими групами), народними депутатами. Народний депутат може запропонувати для обрання свою кандидатуру. Пiсля завершення внесення пропозицiй щодо кандидатур на посаду Голови Верховної Ради України Верховна Рада приймає рiшення про перехiд до обговорення цих кандидатур i може робити перерву в пленарному засiданнi на визначений нею строк для попереднього обговорення запропонованих кандидатур у депутатських фракцiях (депутатських групах).

(частина друга статтi 74 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 06.11.2012р. N 5474-VI)

     3. До початку обговорення запропонованих кандидатур у депутатських фракцiях (депутатських групах) Апарат Верховної Ради надає народним депутатам вiдомостi про кожну з них. Такi вiдомостi повиннi мiстити данi про освiту, фах, належнiсть до полiтичної партiї, трудову дiяльнiсть; автобiографiю з висвiтленням найбiльш iстотних результатiв трудової дiяльностi; копiю декларацiї особи, уповноваженої на виконання функцiй держави або мiсцевого самоврядування, за минулий рiк, що подана вiдповiдно до Закону України "Про запобiгання корупцiї"; вiдомостi про входження до складу керiвного органу чи наглядової ради пiдприємства або органiзацiї, що має на метi одержання прибутку. Вiдомостi мають бути власноручно пiдписанi кандидатом на посаду. Верховна Рада може прийняти процедурне рiшення про включення до вiдомостей й iнших даних про кандидатiв на посаду та їх дiяльнiсть. Перелiк вiдомостей повинен бути однаковим для всiх кандидатiв на посаду. Питання про обрання Голови Верховної Ради України не потребує пiдготовки в комiтетах.

(частина третя статтi 74 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами України вiд 17.05.2012р. N 4711-VI, вiд 06.11.2012р. N 5474-VI, вiд 04.03.2020р. N 524-IX, вiд 05.02.2021р. N 1217-IX)

     Стаття 75. Обрання Голови Верховної Ради України

     1. Кандидати на посаду Голови Верховної Ради України виступають на пленарному засiданнi в порядку внесення їх кандидатур з доповiдями щодо програм своєї майбутньої дiяльностi - до 20 хвилин.

     2. Пiсля заслуховування доповiдей кандидатiв на посаду Голови Верховної Ради України проводиться обговорення цих кандидатур. Загальний час для обговорення кандидатур визначається Верховною Радою, але має становити не менше однiєї години.

     3. У виступах народних депутатiв усi кандидатури на посаду Голови Верховної Ради України обговорюються одночасно. Народнi депутати мають право ставити запитання кандидатам на посаду Голови Верховної Ради України, висловлювати думку щодо їх програм, полiтичних, дiлових та особистих якостей, агiтувати за або проти кожного з них. Головуючий на пленарному засiданнi з дотриманням черговостi запису на виступ (стаття 33 цього Регламенту) надає рiвнi можливостi промовцям для виступу на пiдтримку того чи iншого кандидата на посаду Голови Верховної Ради України.

     4. Кожний кандидат на посаду Голови Верховної Ради України в будь-який час може заявити про самовiдвiд. Для цього головуючий на пленарному засiданнi надає йому слово позачергово.

     5. Рiшення щодо кандидатур на посаду Голови Верховної Ради України приймається шляхом вiдкритого поiменного голосування.

(частина п'ята статтi 75 у редакцiї Закону України вiд 06.11.2012р. N 5474-VI)

     6. Обраним Головою Верховної Ради України вважається кандидат на посаду, який отримав бiльшiсть голосiв народних депутатiв вiд конституцiйного складу Верховної Ради, якщо бюлетенi для таємного голосування одержали не менше двох третин народних депутатiв вiд їх фактичної чисельностi.

     7. Про обрання Голови Верховної Ради України оформляється вiдповiдна постанова Верховної Ради, яку пiдписує обраний Голова Верховної Ради України.

     8. Частину восьму статтi 75 виключено

(згiдно iз Законом України вiд 27.04.2010р. N 2157-VI)

     9. Повноваження Голови Верховної Ради України починаються вiдразу пiсля його обрання.

     Стаття 76. Вiдкликання Верховною Радою Голови Верховної Ради України з посади

     1. Голова Верховної Ради України може бути в будь-який час вiдкликаний з посади Верховною Радою на його прохання, а також може бути вiдкликаний у зв'язку з незадовiльною його роботою на цiй посадi, в тому числi у разi вiдсторонення вiд ведення пленарних засiдань три i бiльше разiв протягом однiєї чергової сесiї Верховної Ради, або через iншi обставини, що унеможливлюють виконання ним своїх обов'язкiв. Дострокове припинення депутатських повноважень Головою Верховної Ради України має наслiдком припинення його повноважень як Голови Верховної Ради України.

(частина перша статтi 76 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 06.11.2012р. N 5474-VI)

     2. Пропозицiї про вiдкликання Верховною Радою Голови Верховної Ради України з посади (крiм вiдкликання за його особистою заявою) можуть вноситися:

(абзац перший частини другої статтi 76 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 16.01.2020р. N 469-IX)

     1) народними депутатами на пiдставi висновку комiтету, до предмета вiдання якого належать питання регламенту, у разi вiдсторонення Голови Верховної Ради України вiд ведення пленарних засiдань три i бiльше разiв протягом однiєї чергової сесiї;

     2) не менш як однiєю третиною народних депутатiв вiд конституцiйного складу Верховної Ради за їх пiдписами (пiдписнi листи подаються в оригiналi, на них зазначаються прiзвище, iм'я, по батьковi народного депутата, номер його посвiдчення та проставляється особистий пiдпис, який може бути вiдкликаний тiльки до включення питання до порядку денного сесiї Верховної Ради).

(пункт 2 частини другої статтi 76 у редакцiї Закону України вiд 06.11.2012р. N 5474-VI)

     3. При розглядi питання про вiдкликання з посади Верховною Радою Голови Верховної Ради України (крiм вiдкликання за його особистою заявою), про дострокове припинення ним депутатських повноважень пленарне засiдання веде Перший заступник (заступник) Голови Верховної Ради України або обраний Верховною Радою за процедурою (ad hoc) головуючий на пленарному засiданнi з числа народних депутатiв, який не пiдписав пропозицiю про вiдкликання Голови Верховної Ради України. Питання про обрання (ad hoc) головуючого на пленарному засiданнi не включається до порядку денного пленарного засiдання, а вирiшується Верховною Радою без попередньої пiдготовки в комiтетах пiсля обговорення за скороченою процедурою.

(частина третя статтi 76 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами України вiд 18.12.2019р. N 388-IX, вiд 16.01.2020р. N 469-IX)

     4. Рiшення про включення до порядку денного сесiї Верховної Ради питання про вiдкликання з посади Голови Верховної Ради України приймається на пленарному засiданнi, наступному за днем внесення такої пропозицiї. Одночасно Верховна Рада дає доручення Рахунковiй палатi провести фiнансову перевiрку виконання кошторису Верховної Ради в поточному роцi.

     5. Голова Верховної Ради України готує звiт про свою роботу та про виконання кошторису Верховної Ради в поточному роцi. Цей звiт та висновок Рахункової палати надаються народним депутатам не пiзнiш як за два днi до розгляду питання на пленарному засiданнi.

(частина п'ята статтi 76 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 16.01.2020р. N 469-IX)

     6. Питання про вiдкликання Голови Верховної Ради України з посади не потребує пiдготовки в комiтетах.

     7. У разi необхiдностi для збору чи перевiрки iнформацiї, що стосується питання вiдкликання з посади Голови Верховної Ради України, Верховна Рада створює тимчасову слiдчу комiсiю без голосування про включення цього питання до порядку денного сесiї.

     Стаття 77. Розгляд питання про вiдкликання Голови Верховної Ради України з посади

     1. Розгляд питання про вiдкликання Голови Верховної Ради України з посади за рiшенням бiльшостi народних депутатiв вiд конституцiйного складу Верховної Ради включається до порядку денного сесiї Верховної Ради у визначений нею день, але не пiзнiш як на десятий день пiсля включення цього питання до порядку денного сесiї.

     2. Загальний час щодо обговорення питання про вiдкликання Голови Верховної Ради України з посади визначається Верховною Радою.

     3. Верховна Рада заслуховує доповiдь представника народних депутатiв, якi iнiцiювали вiдкликання Голови Верховної Ради України з посади, i вiдповiдi доповiдача на запитання; спiвдоповiдь представника тимчасової слiдчої комiсiї (у разi її створення) i вiдповiдi спiвдоповiдача на запитання; звiт Голови Верховної Ради України про його дiяльнiсть на цiй посадi - до 30 хвилин (а у разi припинення повноважень за особистою заявою звiт не обов'язковий) та його вiдповiдi на запитання. Народнi депутати мають право ставити запитання i брати участь у обговореннi питання. Головуючий на пленарному засiданнi з урахуванням черговостi запису на виступ надає рiвнi можливостi для промовцiв, якi виступають як за, так i проти особи, яка є Головою Верховної Ради України.

     4. Рiшення Верховної Ради про вiдкликання Голови Верховної Ради України з посади приймається шляхом вiдкритого поiменного голосування бiльшiстю народних депутатiв вiд конституцiйного складу Верховної Ради i оформляється постановою Верховної Ради.

(частина четверта статтi 77 у редакцiї Закону України вiд 06.11.2012р. N 5474-VI)

     5. У разi якщо особиста заява Голови Верховної Ради України про його вiдкликання з посади не задовольняється Верховною Радою, вiн має право припинити виконання посадових обов'язкiв Голови Верховної Ради України через 15 днiв пiсля дня розгляду цього питання Верховною Радою. Пiсля цього йому виплачується заробiтна плата народного депутата i здiйснюються виплати, пов'язанi з виконанням депутатських повноважень вiдповiдно до закону.

     Стаття 78. Повноваження Голови Верховної Ради України

     1. Голова Верховної Ради України на виконання повноважень, визначених Конституцiєю України:

     1) веде засiдання Верховної Ради з дотриманням вимог Регламенту;

     2) пункт 2 частини першої статтi 78 виключено

(згiдно iз Законом України вiд 08.10.2010р. N 2600-VI)

     3) пiдписує акти, прийнятi Верховною Радою, чим засвiдчує вiдповiднiсть їх змiсту прийнятим рiшенням;

     4) забезпечує оприлюднення актiв Верховної Ради, якi не потребують наступного пiдписання Президентом України;

     5) здiйснює повноваження, передбаченi статтею 94 Конституцiї України;

(пункт 5 частини першої статтi 78 у редакцiї Закону України вiд 08.10.2010р. N 2600-VI)

     6) представляє Верховну Раду у зносинах з iншими органами державної влади України та органами влади iнших держав i мiжнародними органiзацiями;

     7) вживає заходiв для забезпечення безпеки i охорони Верховної Ради вiдповiдно до закону;

     8) вживає заходiв щодо охорони та захисту народних депутатiв;

     9) веде засiдання Погоджувальної ради;

     10) забезпечує дотримання календарного плану роботи сесiї та порядку денного пленарних засiдань;

     11) вживає заходiв щодо забезпечення присутностi народних депутатiв на пленарних засiданнях;

     12) органiзовує розробку планiв законопроектної роботи Верховної Ради;

     13) органiзовує пiдготовку питань до розгляду на пленарних засiданнях;

     14) здiйснює контроль за своєчасним направленням i розглядом депутатських запитiв;

     15) видає розпорядження з питань вiдрядження народних депутатiв, посадових осiб Верховної Ради i пiдписує вiдповiднi документи;

(пункт 15 частини першої статтi 78 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 08.10.2010р. N 2600-VI)

     16) розподiляє посадовi обов'язки мiж Першим заступником i заступником Голови Верховної Ради України, контролює їх виконання ними;

(пункт 16 частини першої статтi 78 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 08.10.2010р. N 2600-VI)

     17) визначає вiдповiдно до предметiв вiдання комiтетiв головний комiтет з пiдготовки i попереднього розгляду проектiв актiв, внесених на розгляд Верховної Ради;

     18) має право скликати i проводити засiдання комiтетiв, тимчасових спецiальних комiсiй для розгляду визначених ним або Верховною Радою питань, якщо вiдповiдний комiтет або тимчасова спецiальна комiсiя несвоєчасно чи неналежно виконують свої функцiї, й повiдомляє про це на найближчому пленарному засiданнi;

     19) порушує перед вiдповiдними органами, посадовими особами питання про вiдповiдальнiсть осiб за невиконання ними вимог, встановлених цим Регламентом, законами України "Про статус народного депутата України", "Про комiтети Верховної Ради України", про тимчасовi слiдчi комiсiї, спецiальну тимчасову слiдчу комiсiю i тимчасовi спецiальнi комiсiї Верховної Ради України;

     20) органiзовує роботу Апарату Верховної Ради та здiйснює контроль за його дiяльнiстю;

     21) у разi необхiдностi скасовує розпорядження Першого заступника чи заступника Голови Верховної Ради України та керiвника Апарату Верховної Ради України;

     22) пропонує Верховнiй Радi кандидатуру для призначення на посаду керiвника Апарату Верховної Ради України;

     23) забезпечує розробку проекту кошторису Верховної Ради на наступний рiк;

(пункт 23 частини першої статтi 78 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 07.07.2011р. N 3614-VI)

     24) не пiзнiш як через два мiсяцi пiсля закiнчення бюджетного року забезпечує подання на розгляд Верховної Ради звiту про виконання кошторису Верховної Ради за минулий рiк;

(пункт 24 частини першої статтi 78 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 07.07.2011р. N 3614-VI)

     25) звертається до суду з позовом про дострокове припинення повноважень народного депутата в разi невиконання ним вимоги щодо несумiсностi депутатського мандата з iншими видами дiяльностi;

     26) виконує доручення Верховної Ради;

     27) здiйснює iншi повноваження, визначенi Конституцiєю України, законами України та цим Регламентом.

     2. Розпорядження Голови Верховної Ради України можуть бути змiненi, скасованi рiшенням Верховної Ради, прийнятим бiльшiстю голосiв народних депутатiв вiд конституцiйного складу Верховної Ради.

     Стаття 79. Обрання та вiдкликання з посад Першого заступника i заступника Голови Верховної Ради України

     1. Верховна Рада обирає на строк її повноважень Першого заступника i заступника Голови Верховної Ради України з числа народних депутатiв, кандидатури яких вносяться в порядку, передбаченому для внесення кандидатури на посаду Голови Верховної Ради України (стаття 74 цього Регламенту).

     2. Запропонованi кандидатури на посаду Першого заступника i заступника Голови Верховної Ради України попередньо обговорюються в депутатських фракцiях (депутатських групах), а потiм на пленарному засiданнi. Попередня пiдготовка та обговорення кандидатур на посаду здiйснюються в порядку, передбаченому для обговорення кандидатури на посаду Голови Верховної Ради України по кожнiй кандидатурi окремо або разом.

(частина друга статтi 79 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 06.11.2012р. N 5474-VI)

     3. Рiшення про обрання Першого заступника i заступника Голови Верховної Ради України приймаються вiдкритим поiменним голосуванням бiльшiстю народних депутатiв вiд конституцiйного складу Верховної Ради i оформляються вiдповiдними постановами.

(частина третя статтi 79 у редакцiї Закону України вiд 27.04.2010р. N 2157-VI)

     4. Перший заступник i заступник Голови Верховної Ради України можуть бути обранi одночасно за єдиним списком.

(частина четверта статтi 79 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 27.04.2010р. N 2157-VI)

     5. Перший заступник i заступник Голови Верховної Ради України можуть бути в будь-який час вiдкликанi з посад за рiшенням Верховної Ради в порядку, передбаченому частинами першою, другою, третьою, четвертою, шостою статтi 76, частинами першою, третьою, п'ятою статтi 77 цього Регламенту.

(частина п'ята статтi 79 у редакцiї Закону України вiд 27.04.2010р. N 2157-VI)

     6. Переобрання Голови Верховної Ради України не є пiдставою для обов'язкового перегляду питання про перебування на посадах Першого заступника та заступника Голови Верховної Ради України.

     Стаття 80. Повноваження Першого заступника i заступника Голови Верховної Ради України

     1. Перший заступник i заступник Голови Верховної Ради України:

     1) виконують окремi повноваження Голови Верховної Ради України за розподiлом обов'язкiв, якi визначає Голова Верховної Ради України;

     2) визначають за дорученням Голови Верховної Ради України головний комiтет з опрацювання внесених до Верховної Ради проектiв актiв вiдповiдно до предметiв вiдання комiтетiв;

     3) вживають заходiв для органiзацiї скоординованої спiльної роботи комiтетiв, тимчасових спецiальних комiсiй i тимчасових слiдчих комiсiй;

     4) виконують iншi повноваження, передбаченi цим Регламентом, а також виконують доручення Верховної Ради, Голови Верховної Ради України.

     2. Перший заступник Голови Верховної Ради України виконує обов'язки Голови Верховної Ради України в разi його вiдсутностi або неможливостi виконання ним своїх обов'язкiв. Перший заступник Голови Верховної Ради України за розподiлом обов'язкiв веде органiзацiйну та iншу роботу з питань взаємодiї Верховної Ради з органами виконавчої влади, органами мiсцевого самоврядування, з питань пiдготовки i розгляду законопроекту про Державний бюджет України на вiдповiдний рiк та звiту про його виконання, органiзовує розробку проекту кошторису Верховної Ради, а також з питань здiйснення Верховною Радою та її органами законопроектної дiяльностi, законодавчої процедури та контрольних функцiй.

     3. Заступник Голови Верховної Ради України виконує обов'язки Голови Верховної Ради України в разi його вiдсутностi або неможливостi виконання ним своїх обов'язкiв, за вiдсутностi або неможливостi їх виконання Першим заступником Голови Верховної Ради України.

     Заступник Голови Верховної Ради України за розподiлом обов'язкiв веде органiзацiйну та iншу роботу з питань взаємодiї Верховної Ради з органами судової влади та iнформацiйного забезпечення дiяльностi Верховної Ради.

Глава 16
СТВОРЕННЯ КОМIТЕТIВ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ

     Стаття 81. Створення комiтетiв Верховної Ради

     1. Створення комiтетiв здiйснюється з урахуванням вимог Закону України "Про комiтети Верховної Ради України" та цього Регламенту.

     2. Перелiк комiтетiв затверджується у разi необхiдностi на першiй сесiї Верховної Ради нового скликання бiльшiстю голосiв народних депутатiв вiд її конституцiйного складу.

     3. Верховна Рада створює комiтети у складi голiв, перших заступникiв, заступникiв голiв, секретарiв та членiв комiтетiв. Голови комiтетiв, першi заступники, заступники голiв комiтетiв, секретарi, персональний склад членiв комiтетiв обираються Верховною Радою бiльшiстю голосiв народних депутатiв вiд її конституцiйного складу. Народний депутат може бути членом лише одного комiтету.

     4. Квоти розподiлу посад голiв комiтетiв, перших заступникiв, заступникiв голiв, секретарiв та членiв комiтетiв визначаються пропорцiйно вiд кiлькiсного складу депутатських фракцiй (депутатських груп) до фактичної чисельностi народних депутатiв у порядку, встановленому Верховною Радою.

(частина четверта статтi 81 у редакцiї Законiв України вiд 27.04.2010р. N 2157-VI, вiд 08.10.2010р. N 2600-VI)

     5. Облiк квот пропорцiйного представництва депутатських фракцiй (депутатських груп) у комiтетах здiйснює комiтет, до предмета вiдання якого належать питання регламенту.

(частина п'ята статтi 81 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 06.11.2012р. N 5474-VI)

     Стаття 82. Обрання голiв комiтетiв, перших заступникiв, заступникiв голiв та секретарiв комiтетiв Верховної Ради

     1. Список кандидатур на посади голiв, перших заступникiв, заступникiв голiв та секретарiв комiтетiв, по однiй кандидатурi на кожну посаду, за поданням депутатських фракцiй (депутатських груп) схвалюється Погоджувальною радою.

(частина перша статтi 82 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 06.11.2012р. N 5474-VI)

     2. Питання про обрання голiв комiтетiв, перших заступникiв, заступникiв голiв та секретарiв комiтетiв не потребує пiдготовки в комiтетах.

     3. Список для обрання голiв комiтетiв, перших заступникiв, заступникiв голiв та секретарiв комiтетiв повинен мiстити назви всiх комiтетiв; прiзвища, iмена та по батьковi вiдповiдних кандидатiв на посаду; назви депутатських фракцiй (депутатських груп), якi запропонували вiдповiдних кандидатiв на посаду згiдно з розрахунковою квотою.

(частина третя статтi 82 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 06.11.2012р. N 5474-VI)

     4. Голови комiтетiв, першi заступники, заступники голiв та секретарi комiтетiв обираються за списком у цiлому без обговорення на пленарному засiданнi вiдкритим поiменним голосуванням.

     5. Голова комiтету, перший заступник голови та секретар комiтету не можуть бути членами однiєї депутатської фракцiї (депутатської групи).

(частина п'ята статтi 82 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 08.10.2010р. N 2600-VI)

     6. Голова комiтету, перший заступник, заступник голови та секретар комiтету не можуть бути одночасно головами депутатських фракцiй (депутатських груп).

(частина шоста статтi 82 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 08.10.2010р. N 2600-VI)

     Стаття 83. Вiдкликання голови комiтету, першого заступника, заступника голови та секретаря комiтету Верховної Ради

     1. Голова комiтету, перший заступник, заступник голови та секретар комiтету можуть бути в будь-який час за рiшенням Верховної Ради вiдкликанi зi своїх посад з пiдстав та в порядку, визначених Законом України "Про комiтети Верховної Ради України" та цим Регламентом.

     2. Рiшення щодо включення до порядку денного пленарних засiдань Верховної Ради пропозицiї про вiдкликання голови комiтету чи вiдповiдно першого заступника, заступника голови та секретаря комiтету зi своїх посад приймається на наступному пленарному засiданнi Верховної Ради пiсля дня внесення такої пропозицiї. Одночасно приймається рiшення про день розгляду зазначеного питання.

     3. Для обговорення питання про вiдкликання голови комiтету чи вiдповiдно першого заступника, заступника голови, секретаря комiтету зi своїх посад вiдводиться до 30 хвилин, в тому числi для виступу голови комiтету, першого заступника, заступника голови, секретаря комiтету - до 10 хвилин.

     4. Обговорення питання включає iнформацiю iнiцiаторiв внесення пропозицiї, виступ голови комiтету, першого заступника, заступника голови та секретаря комiтету, щодо яких порушено питання про вiдкликання з посади, запитання та вiдповiдi.

     5. Вiдсутнiсть без поважних причин голови комiтету чи вiдповiдно першого заступника, заступника голови, секретаря комiтету на пленарному засiданнi при розглядi питання про його вiдкликання з посади не є перешкодою для розгляду цього питання.

     6. Рiшення про вiдкликання голови комiтету чи вiдповiдно першого заступника, заступника голови, секретаря комiтету з посади приймається вiдкритим поiменним голосуванням бiльшiстю голосiв народних депутатiв вiд конституцiйного складу Верховної Ради з оформленням вiдповiдної постанови iз зазначенням пiдстави вiдкликання.

     7. У разi вiдкликання голови комiтету чи вiдповiдно першого заступника, заступника голови, секретаря комiтету з посади право висунення кандидатури на цю посаду належить депутатськiй фракцiї (депутатськiй групi), за квотою якої вiн був обраний на цю посаду.

(частина сьома статтi 83 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 06.11.2012р. N 5474-VI)

     Стаття 84. Формування персонального складу комiтетiв Верховної Ради

     1. Члени комiтетiв обираються за списками кандидатiв у члени всiх комiтетiв вiдкритим поiменним голосуванням без обговорення шляхом прийняття постанови Верховної Ради. Список персонального складу комiтетiв повинен мiстити назви всiх комiтетiв, назви депутатських фракцiй(депутатських груп), прiзвища, iмена та по батьковi кандидатiв у члени комiтету в алфавiтному порядку в межах кожної депутатської фракцiї (депутатської групи), вiд якої їх висунуто.

(частина перша статтi 84 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 06.11.2012р. N 5474-VI)

     2. Персональний склад усiх комiтетiв нового скликання визначається одночасно шляхом прийняття вiдповiдної постанови Верховної Ради.

     3. Народний депутат, який виявив бажання перейти до iншого комiтету, може звернутися iз вiдповiдною заявою, погодженою з головою депутатської фракцiї (депутатської групи), до Голови Верховної Ради України, який направляє її для розгляду в комiтет, до предмета вiдання якого належать питання регламенту, для розгляду заяви по сутi i внесення пропозицiї на розгляд Верховної Ради.

(частина третя статтi 84 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 06.11.2012р. N 5474-VI)

     4. При вирiшеннi питань про змiну персонального складу комiтетiв приймається постанова про внесення змiн до постанови Верховної Ради про обрання членiв комiтетiв.

Глава 17
УТВОРЕННЯ ТИМЧАСОВИХ СПЕЦIАЛЬНИХ КОМIСIЙ ТА ТИМЧАСОВИХ СЛIДЧИХ КОМIСIЙ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ

     Стаття 85. Порядок утворення тимчасової спецiальної комiсiї

     1. Верховна Рада може прийняти рiшення про утворення тимчасової спецiальної комiсiї для пiдготовки i попереднього розгляду питань, а також для пiдготовки i доопрацювання проектiв законiв та iнших актiв Верховної Ради на правах головного комiтету, якщо предмет правового регулювання таких проектiв не належить до предметiв вiдання комiтетiв, утворених Верховною Радою, крiм випадку, передбаченого частиною дев'ятою статтi 146 цього Регламенту.

     2. Тимчасова спецiальна комiсiя утворюється з числа народних депутатiв, якi дали на це згоду. Кiлькiсний склад тимчасової спецiальної комiсiї формується з урахуванням принципу пропорцiйного представництва депутатських фракцiй (депутатських груп).

(частина друга статтi 85 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 06.11.2012р. N 5474-VI)

     Не може бути обраний до складу тимчасової спецiальної комiсiї народний депутат, у якого в разi обрання виникне реальний чи потенцiйний конфлiкт iнтересiв з питань, для пiдготовки i попереднього розгляду яких утворюється вiдповiдна комiсiя. Народний депутат, кандидатура якого запропонована депутатською фракцiєю (депутатською групою) до складу тимчасової спецiальної комiсiї, зобов'язаний повiдомити Верховну Раду про неможливiсть брати участь у роботi тимчасової спецiальної комiсiї за наявностi зазначеної пiдстави.

(частину другу статтi 85 доповнено абзацом другим згiдно iз Законом України вiд 14.10.2014р. N 1700-VII)

     3. Пропозицiї щодо кiлькiсного та персонального складу тимчасової спецiальної комiсiї подаються у депутатськими фракцiями (депутатськими групами) у п'ятиденний строк з дня направлення до них звернення iнiцiатора (iнiцiаторiв) утворення тимчасової спецiальної комiсiї. У складi тимчасової спецiальної комiсiї може бути представлено не менш як по одному народному депутату вiд кожної депутатської фракцiї (депутатської групи). Якщо депутатська фракцiя (депутатська група) не запропонувала у встановлений строк представникiв для роботи в тимчасовiй спецiальнiй комiсiї, то комiсiя створюється без участi представникiв цiєї депутатської фракцiї (депутатської групи).

(частина третя статтi 85 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами України вiд 06.11.2012р. N 5474-VI, вiд 16.01.2020р. N 469-IX)

     4. Про утворення тимчасової спецiальної комiсiї Верховна Рада приймає постанову, в якiй визначає:

     1) назву тимчасової спецiальної комiсiї;

     2) мету, завдання i коло питань, для пiдготовки i попереднього розгляду яких утворюється тимчасова спецiальна комiсiя;

     3) кiлькiсний i персональний склад тимчасової спецiальної комiсiї, голову тимчасової спецiальної комiсiї та заступника голови;

     4) термiн дiяльностi тимчасової спецiальної комiсiї (на заздалегiдь визначений час або на час виконання вiдповiдної роботи);

     5) термiн звiту тимчасової спецiальної комiсiї про виконану роботу, який не перевищує шести мiсяцiв з дня її утворення;

     6) заходи щодо кадрового, матерiально-технiчного, iнформацiйного, органiзацiйного забезпечення роботи тимчасової спецiальної комiсiї.

     5. На посаду голови тимчасової спецiальної комiсiї не може бути обраний голова комiтету. Народний депутат за погодженням з вiдповiдною депутатською фракцiєю (депутатською групою) може бути одночасно членом одного комiтету i тимчасової спецiальної комiсiї.

(частина п'ята статтi 85 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 06.11.2012р. N 5474-VI)

     6. Секретар тимчасової спецiальної комiсiї обирається на першому засiданнi тимчасової спецiальної комiсiї з числа її членiв.

     7. Голова тимчасової спецiальної комiсiї, заступник голови та секретар комiсiї не можуть бути членами однiєї депутатської фракцiї (депутатської групи).

(частина сьома статтi 85 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 06.11.2012р. N 5474-VI)

     8. Строк повноважень тимчасової спецiальної комiсiї не може перевищувати одного року з дня її утворення.

     Стаття 86. Термiн дiяльностi тимчасової спецiальної комiсiї Верховної Ради

     1. Тимчасова спецiальна комiсiя утворюється на визначений Верховною Радою термiн. У визначений термiн, але не пiзнiш як через шiсть мiсяцiв з дня її утворення, тимчасова спецiальна комiсiя подає до Верховної Ради звiт про виконану роботу, а також пiдготовленi народними депутатами - членами цiєї комiсiї вiдповiднi проекти актiв Верховної Ради та iншi матерiали, якi надаються народним депутатам. Пiсля обговорення результатiв роботи тимчасової спецiальної комiсiї у вiдповiдних комiтетах та на пленарному засiданнi Верховна Рада приймає рiшення щодо завершення роботи такої комiсiї або доручає їй продовжити роботу i визначає для цього термiн її дiяльностi.

(частина перша статтi 86 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 16.01.2020р. N 469-IX)

     2. Повноваження тимчасової спецiальної комiсiї вважаються припиненими в разi:

     1) прийняття Верховною Радою закону, постанови або iншого акта, для пiдготовки якого створювалася ця тимчасова спецiальна комiсiя;

     2) припинення повноважень Верховної Ради, якою утворено цю тимчасову спецiальну комiсiю.

     Стаття 87. Створення тимчасових слiдчих комiсiй Верховної Ради

     1. Верховна Рада вiдповiдно до частини четвертої статтi 89 Конституцiї України може утворювати тимчасовi слiдчi комiсiї. Питання про утворення тимчасової слiдчої комiсiї включається до порядку денного пленарних засiдань Верховної Ради без голосування.

(частина перша статтi 87 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 06.11.2012р. N 5474-VI)

     2. Порядок утворення, вимоги до персонального складу тимчасової слiдчої комiсiї визначаються в порядку, передбаченому для утворення тимчасової спецiальної комiсiї (частинами другою - п'ятою, сьомою та восьмою статтi 85 цього Регламенту), крiм особливостей, встановлених цiєю статтею.

     3. До складу тимчасової слiдчої комiсiї не може входити народний депутат, який:

     1) є родичем або свояком посадової, службової особи, яка працює в державному органi, органi мiсцевого самоврядування, на пiдприємствi, в установi, органiзацiї, чи особи, яка входить до керiвного органу об'єднання громадян, щодо яких згiдно iз завданням повинно проводитися розслiдування тимчасовою слiдчою комiсiєю, або посадової, службової особи, щодо якої повинно проводитися зазначене розслiдування;

     2) має самостiйнi або через членiв сiм'ї майновi цивiльно-правовi iнтереси в державному органi, органi мiсцевого самоврядування, на пiдприємствi, в установi, органiзацiї, об'єднаннi громадян, щодо яких згiдно iз завданням повинно проводитися розслiдування тимчасовою слiдчою комiсiєю;

     3) був або є учасником судового процесу, в якому учасником були або є державний орган, орган мiсцевого самоврядування, пiдприємство, установа, органiзацiя, їх посадовi, службовi особи, а також об'єднання громадян, окремi громадяни, щодо яких згiдно iз завданням повинно проводитися розслiдування тимчасовою слiдчою комiсiєю;

     4) до набуття повноважень народного депутата брав участь у ревiзiї, аудиторськiй чи iншiй перевiрцi, результати якої стали пiдставою для створення тимчасової слiдчої комiсiї;

     5) матиме у разi обрання iнший реальний чи потенцiйний конфлiкт iнтересiв з питань, для розслiдування яких створюється вiдповiдна комiсiя.

(частину третю статтi 87 доповнено абзацом шостим згiдно iз Законом України вiд 14.10.2014р. N 1700-VII, який вводиться в дiю з 26.04.2015р.)

     Не може бути обраний до складу тимчасової слiдчої комiсiї народний депутат, у якого в разi обрання виникне реальний чи потенцiйний конфлiкт iнтересiв з питань, для розслiдування яких утворюється вказана комiсiя.

(частину третю статтi 87 доповнено абзацом сьомим згiдно iз Законом України вiд 14.10.2014р. N 1700-VII, який вводиться в дiю з 26.04.2015р.)

     4. Народний депутат, кандидатура якого запропонована депутатською фракцiєю (депутатською групою) до складу тимчасової слiдчої комiсiї, зобов'язаний повiдомити Верховну Раду про неможливiсть брати участь у роботi тимчасової слiдчої комiсiї за наявностi пiдстав, зазначених у частинi третiй цiєї статтi.

(частина четверта статтi 87 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 06.11.2012р. N 5474-VI)

     5. Секретар тимчасової слiдчої комiсiї обирається на першому засiданнi тимчасової слiдчої комiсiї iз числа її членiв шляхом таємного або вiдкритого голосування бiльшiстю народних депутатiв вiд складу тимчасової слiдчої комiсiї, затвердженого Верховною Радою.

     6. Секретар тимчасової слiдчої комiсiї бiльшiстю народних депутатiв вiд її складу може бути переобраний на засiданнi тимчасової слiдчої комiсiї, а голова та заступник голови тимчасової слiдчої комiсiї - на пленарному засiданнi Верховної Ради бiльшiстю голосiв народних депутатiв вiд її конституцiйного складу.

     7. Народний депутат за погодженням iз вiдповiдною депутатською фракцiєю (депутатською групою) може бути обраний членом лише однiєї тимчасової слiдчої комiсiї.

(частина сьома статтi 87 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 06.11.2012р. N 5474-VI)

     8. У разi ненадання тимчасовою слiдчою комiсiєю звiту Верховнiй Радi у визначений Верховною Радою термiн повноваження такої комiсiї вважаються припиненими з наступного дня пiсля дня закiнчення термiну подання тимчасовою слiдчою комiсiєю звiту, про що оголошується Головою Верховної Ради України на пленарному засiданнi Верховної Ради.

     Стаття 88. Висновки роботи тимчасової слiдчої комiсiї Верховної Ради

     1. Результати розслiдування тимчасова слiдча комiсiя викладає в звiтi, який повинен мiстити висновки i пропозицiї про:

(абзац перший частини першої статтi 88 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 16.01.2020р. N 469-IX)

     1) факти й обставини, якi стали пiдставами для проведення розслiдування;

     2) вiдомостi чи обставини, встановленi тимчасовою слiдчою комiсiєю, i докази, якими це пiдтверджується;

     3) вiдомостi чи обставини, що не пiдтвердилися;

     4) факти й обставини, якi не були перевiренi, i причини цього.

     2. У пропозицiях тимчасової слiдчої комiсiї зазначається, яким чином мають бути використанi висновки тимчасової слiдчої комiсiї в разi прийняття Верховною Радою рiшення щодо них. Пропозицiї тимчасової слiдчої комiсiї викладаються у проектi постанови чи iншого акта Верховної Ради i вносяться на розгляд Верховної Ради народними депутатами - членами тимчасової слiдчої комiсiї.

     3. За результатами розгляду висновкiв i пропозицiй тимчасової слiдчої комiсiї Верховна Рада може прийняти такi рiшення:

     1) взяти до вiдома висновки i пропозицiї тимчасової слiдчої комiсiї;

     2) припинити повноваження тимчасової слiдчої комiсiї;

     3) продовжити роботу тимчасової слiдчої комiсiї на визначений Верховною Радою строк, але не бiльше одного року з дня її утворення.

     4. При розглядi висновкiв i пропозицiй тимчасової слiдчої комiсiї Верховна Рада в разi необхiдностi вирiшує питання щодо:

     1) направлення матерiалiв тимчасової слiдчої комiсiї Генеральному прокурору для їх вивчення та вiдповiдного реагування;

(пункт 1 частини четвертої статтi 88 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 21.12.2016р. N 1798-VIII)

     2) направлення висновкiв тимчасової слiдчої комiсiї Президенту України, Прем'єр-мiнiстру України;

     3) направлення висновкiв тимчасової слiдчої комiсiї для реагування вiдповiдному державному органу, органу мiсцевого самоврядування чи посадовiй особi згiдно iз законом;

     4) публiкацiї висновкiв тимчасової слiдчої комiсiї в газетi "Голос України".

     5. Висновки i пропозицiї тимчасової слiдчої комiсiї не є вирiшальними для органiв, якi здiйснюють кримiнальне провадження.

(частина п'ята статтi 88 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 16.05.2013р. N 245-VII)

     6. Повноваження тимчасової слiдчої комiсiї припиняються:

     1) одночасно з прийняттям Верховною Радою остаточного рiшення щодо результатiв роботи цiєї комiсiї;

     2) у разi ненадання тимчасовою слiдчою комiсiєю звiту Верховнiй Радi у визначений Верховною Радою термiн (частина восьма статтi 87 цього Регламенту);

     3) у разi припинення повноважень Верховної Ради вiдповiдного скликання, якою утворено тимчасову слiдчу комiсiю.

     7. Верховна Рада заслуховує звiт про дiяльнiсть тимчасової слiдчої комiсiї в будь-який час не пiзнiше встановленого термiну для її дiяльностi або на вимогу тимчасової слiдчої комiсiї ранiше цього термiну, але не бiльше двох разiв за весь термiн її дiяльностi.

Роздiл IV
ЗАКОНОДАВЧА ПРОЦЕДУРА

Глава 18
ВНЕСЕННЯ ТА ВIДКЛИКАННЯ ЗАКОНОПРОЕКТIВ

     Стаття 89. Право законодавчої iнiцiативи

     1. Право законодавчої iнiцiативи у Верховнiй Радi належить Президенту України, народним депутатам, Кабiнету Мiнiстрiв України.

(частина перша статтi 89 у редакцiї Закону України вiд 08.10.2010р. N 2600-VI, iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 16.01.2020р. N 469-IX)

     2. Кабiнет Мiнiстрiв України має виключне право на внесення проекту закону про Державний бюджет України.

     3. Проект закону про надання згоди на обов'язковiсть мiжнародних договорiв України вносить Президент України або Кабiнет Мiнiстрiв України.

     4. Проекти резолюцiй, декларацiй, звернень, заяв вносять народнi депутати.

     5. Право законодавчої iнiцiативи здiйснюється шляхом внесення до Верховної Ради:

     1) проектiв законiв, постанов;

(пункт 1 частини п'ятої статтi 89 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 08.10.2010р. N 2600-VI)

     2) проектiв iнших актiв Верховної Ради;

     3) пропозицiй до законопроектiв;

     4) поправок до законопроектiв.

     6. Основнi термiни, використанi в цьому роздiлi та Регламентi, мають таке значення:

     1) законопроект - проекти законiв, постанов Верховної Ради, якi мiстять положення нормативного характеру;

(пункт 1 частини шостої статтi 89 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 08.10.2010р. N 2600-VI)

     2) проект iншого акта - проекти постанов, резолюцiй, декларацiй, звернень, заяв, що випливають з установчих, органiзацiйних, контрольних та iнших функцiй Верховної Ради;

     3) пропозицiї - внесення змiн до тексту законопроекту (статей, їх частин, пунктiв, речень), змiни порядку розмiщення, об'єднання роздiлiв, глав, статей, їх частин i пунктiв, а також видiлення тих чи iнших положень в окремi роздiли, глави, статтi;

     4) поправка - внесення виправлень, уточнень, усунення помилок, суперечностей у текстi законопроекту.

     7. Пропозицiї вносяться до законопроекту, який готується до другого читання, в редакцiї, яка передбачає конкретну змiну, доповнення або виключення певних положень iз тексту законопроекту.

(частина сьома статтi 89 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 16.01.2020р. N 469-IX)

     8. Пропозицiя щодо структурних частин законопроекту має мiстити послiдовно викладенi назви роздiлiв, глав, а в разi необхiдностi - статей, частин чи пунктiв законопроекту.

     9. Поправка може бути внесена в електроннiй формi до законопроекту, який готується до другого i третього читань, а також усно пiд час розгляду законопроекту в другому читаннi на пленарному засiданнi Верховної Ради.

(частина дев'ята статтi 89 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 16.01.2020р. N 469-IX)

     Стаття 90. Оформлення законопроектiв, проектiв iнших актiв

     1. Законопроект, проект iншого акта має бути оформлений вiдповiдно до вимог закону, цього Регламенту та iнших прийнятих вiдповiдно до них нормативно-правових актiв.

     2. Законопроект, проект iншого акта подається до Верховної Ради за пiдписом особи, яка має право законодавчої iнiцiативи або представляє орган, надiлений таким правом.

     3. Якщо законопроект, проект iншого акта iнiцiйовано кiлькома народними депутатами, iнiцiатором його внесення вважається народний депутат, прiзвище (пiдпис) якого на ньому зазначено першим. У разi якщо зазначений народний депутат вiдкликає свiй пiдпис, iнiцiатором вважається той, чиє прiзвище є наступним.

     4. Iнiцiатор внесення чи представник суб'єкта права законодавчої iнiцiативи має право на доповiдь законопроекту, проекту iншого акта на пленарному засiданнi Верховної Ради та на засiданнi головного комiтету чи тимчасової спецiальної комiсiї з цього питання.

     5. Законопроект, щодо якого Верховною Радою приймалося рiшення стосовно вимог до його основних положень, принципiв чи критерiїв, повинен вiдповiдати цим вимогам.

     6. Законопроект, у якому пропонується внести змiни до закону (законiв), не може поєднуватися зi змiнами до Конституцiї України. Законопроект може передбачати внесення змiн лише до тексту первинного законодавчого акта (закону, кодексу, основ законодавства тощо), а не до закону про внесення змiн до цього законодавчого акта.

     7. Кожен законопроект повинен мiстити положення щодо порядку набрання ним чинностi.

     8. Якщо для реалiзацiї положень поданого законопроекту пiсля його прийняття необхiднi змiни до iнших законiв, такi змiни мають викладатися в роздiлi "Перехiднi положення" цього законопроекту або в одночасно внесеному його iнiцiатором окремому законопроектi. До законопроекту додається перелiк законiв та iнших нормативних актiв, прийняття або перегляд яких необхiдно здiйснити для реалiзацiї положень законопроекту в разi його прийняття.

     9. До проектiв iнших актiв, зазначених у пунктi 2 частини шостої статтi 89 цього Регламенту, альтернативнi проекти вiдповiдних актiв не вносяться.

     Стаття 91. Супровiднi документи до законопроекту, проекту iншого акта

     1. Законопроект, проект iншого акта вноситься на реєстрацiю разом з проектом постанови, яку пропонується Верховнiй Радi прийняти за результатами його розгляду, списком авторiв законопроекту, пропозицiєю щодо кандидатури доповiдача на пленарному засiданнi та пояснювальною запискою, яка має мiстити:

     1) обґрунтування необхiдностi прийняття законопроекту, цiлей, завдань i основних його положень та мiсця в системi законодавства;

     2) обґрунтування очiкуваних соцiально-економiчних, правових та iнших наслiдкiв застосування закону пiсля його прийняття;

     3) iншi вiдомостi, необхiднi для розгляду законопроекту.

     2. Зазначенi у цiй статтi документи подаються в електроннiй формi, крiм випадкiв, передбачених цим Регламентом. До документiв, якi вiдповiдно до цього Регламенту подаються у паперовiй формi, додаються їх електроннi файли.

(частина друга статтi 91 у редакцiї Закону України вiд 16.01.2020р. N 469-IX)

     3. У разi внесення законопроекту, проекту iншого акта, прийняття якого призведе до змiни показникiв бюджету (надходжень бюджету та/або витрат бюджету), суб'єкт права законодавчої iнiцiативи зобов'язаний додати фiнансово-економiчне обґрунтування (включаючи вiдповiднi розрахунки). Якщо такi змiни показникiв бюджету передбачають зменшення надходжень бюджету та/або збiльшення витрат бюджету, до законопроекту, проекту iншого акта подаються пропозицiї змiн до законодавчих актiв щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованостi бюджету. Законопроект, проект iншого акта (крiм проектiв законiв про Державний бюджет України, про внесення змiн до закону про Державний бюджет України, про ратифiкацiю мiжнародних договорiв України щодо одержання Україною вiд iноземних держав, банкiв i мiжнародних фiнансових органiзацiй позик, не передбачених Державним бюджетом України) не має мiстити положень, прийняття яких призведе до збiльшення державного боргу i державних гарантiй.

(частина третя статтi 91 у редакцiї Закону України вiд 07.07.2011р. N 3614-VI)

     4. Якщо реалiзацiя законопроекту, проекту iншого акта не впливає на показники бюджету, про це зазначається в пояснювальнiй записцi.

(частина четверта статтi 91 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 07.07.2011р. N 3614-VI)

     5. У разi внесення законопроекту, остаточне прийняття рiшення щодо якого можливе лише за результатами референдуму, ця обставина повинна бути зазначена у пояснювальнiй записцi.

     6. До законопроекту про внесення змiн до законiв додається порiвняльна таблиця, яка мiстить редакцiю вiдповiдних положень (статей, частин, пунктiв, абзацiв тощо) чинного закону та нову його редакцiю з урахуванням запропонованих змiн.

     7. Якщо законопроект, проект iншого акта вноситься за погодженням з вiдповiдними органами виконавчої чи судової влади, до нього додається таке погодження.

     Стаття 92. Реєстрацiя законопроектiв, проектiв iнших актiв

     1. Законопроект, проект iншого акта, внесений до Верховної Ради, реєструється в Апаратi Верховної Ради. Законопроект, внесений з дотриманням вимог статей 90, 91 цього Регламенту, реєструється в Апаратi Верховної Ради в день його внесення, а у випадку внесення у неробочий час - не пiзнiше наступного робочого дня.

(частина перша статтi 92 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 16.01.2020р. N 469-IX)

     2. У прийняттi на реєстрацiю законопроекту, проекту iншого акта має бути вiдмовлено у разi, якщо вiн поданий з порушенням вимог статей 90, 91 цього Регламенту, а також якщо законопроект є альтернативним i вноситься з порушенням строкiв, визначених цим Регламентом.

     3. Пропозицiї, поправки, висновки до законопроектiв подаються до Апарату Верховної Ради або безпосередньо до комiтету чи до тимчасової спецiальної комiсiї, якi визначенi головними з вiдповiдних законопроектiв, в електроннiй формi.

(частина третя статтi 92 у редакцiї Закону України вiд 16.01.2020р. N 469-IX)

     4. Усi зареєстрованi законопроекти, проекти iнших актiв та супровiднi документи вносяться до єдиної автоматизованої системи та розмiщуються на веб-сайтi Верховної Ради.

(частина четверта статтi 92 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 16.01.2020р. N 469-IX)

     Стаття 93. Попереднiй розгляд законопроектiв, проектiв iнших актiв у комiтетах

     1. Кожен законопроект, проект iншого акта пiсля його реєстрацiї не пiзнiш як у п'ятиденний строк направляється Головою Верховної Ради України або вiдповiдно до розподiлу обов'язкiв Першим заступником, заступником Голови Верховної Ради України в комiтет, який вiдповiдно до предметiв вiдання комiтетiв визначається головним з пiдготовки i попереднього розгляду законопроекту, проекту iншого акта, а також у комiтет, до предмета вiдання якого належать питання бюджету, для проведення експертизи щодо його впливу на показники бюджету та вiдповiдностi законам, що регулюють бюджетнi вiдносини, комiтет, до предмета вiдання якого належать питання боротьби з корупцiєю, для пiдготовки експертного висновку щодо його вiдповiдностi вимогам антикорупцiйного законодавства та в комiтет, до предмета вiдання якого належить оцiнка вiдповiдностi законопроектiв мiжнародно-правовим зобов'язанням України у сферi європейської iнтеграцiї для пiдготовки експертного висновку. Кожен законопроект не пiзнiш як у триденний строк направляється комiтетом, до предмета вiдання якого належать питання бюджету, до Кабiнету Мiнiстрiв України для здiйснення експертизи щодо його впливу на показники бюджету та вiдповiдностi законам, що регулюють бюджетнi вiдносини.

(частина перша статтi 93 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами України вiд 07.07.2011р. N 3614-VI, вiд 14.05.2013р. N 224-VII, у редакцiї Закону України вiд 03.09.2013р. N 429-VII)

     2. У разi якщо для пiдготовки i попереднього розгляду, доопрацювання законопроектiв Верховна Рада приймає рiшення про утворення тимчасової спецiальної комiсiї (стаття 85 цього Регламенту), така комiсiя здiйснює функцiї головного комiтету з цих питань у порядку, визначеному цим Регламентом.

     3. Головний комiтет не пiзнiш як у тридцятиденний строк попередньо розглядає законопроект, проект iншого акта i ухвалює висновок щодо доцiльностi включення його до порядку денного сесiї Верховної Ради. До висновку головного комiтету додаються висновки комiтетiв, до предметiв вiдання яких належать питання вiдповiдно бюджету, боротьби з корупцiєю та оцiнки вiдповiдностi законопроектiв мiжнародно-правовим зобов'язанням України у сферi європейської iнтеграцiї, якi мають бути поданi до головного комiтету у 21-денний строк з дня отримання законопроекту, проекту iншого акта для надання висновку.

(частина третя статтi 93 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами України вiд 07.07.2011р. N 3614-VI, вiд 14.05.2013р. N 224-VII, у редакцiї Закону України вiд 03.09.2013р. N 429-VII)

     4. За дорученням Верховної Ради, Голови Верховної Ради України, за зверненням головного комiтету, голови або першого заступника голови головного комiтету чи з власної iнiцiативи комiтет, до предмета вiдання якого належать питання регламенту, розглядає законопроект, проект iншого акта та готує експертний висновок на вiдповiднiсть його оформлення та реєстрацiї вимогам закону, цього Регламенту та прийнятих вiдповiдно до них нормативно-правових актiв.

     Висновок комiтету, до предмета вiдання якого належать питання регламенту, додається до висновку головного комiтету та має бути поданий до головного комiтету у 21-денний строк з дня отримання законопроекту, проекту iншого акта для надання висновку. У разi якщо законопроект, проект iншого акта оформлено та/або зареєстровано без дотримання вимог закону, цього Регламенту та прийнятих вiдповiдно до них нормативно-правових актiв, висновок комiтету, до предмета вiдання якого належать питання регламенту, направляється головному комiтету та Головi Верховної Ради України для повернення законопроекту, проекту iншого акта суб'єкту права законодавчої iнiцiативи без його включення до порядку денного сесiї та розгляду на пленарному засiданнi Верховної Ради.

(статтю 93 доповнено новою частиною четвертою згiдно iз Законом України вiд 03.09.2013р. N 429-VII, у зв'язку з цим частини четверту - шосту вважати вiдповiдно частинами п'ятою - сьомою)

     5. До попереднього розгляду законопроекту, проекту iншого акта головний комiтет на своєму засiданнi може запропонувати Кабiнету Мiнiстрiв України, мiнiстерствам, iншим державним органам, об'єднанням громадян висловити свою думку щодо доцiльностi його прийняття.

     6. Для попереднього розгляду законопроекту, проекту iншого акта на засiдання головного комiтету запрошується iнiцiатор внесення законопроекту чи представник суб'єкта права законодавчої iнiцiативи, а в разi необхiдностi - представники Кабiнету Мiнiстрiв України, мiнiстерств, iнших державних органiв, об'єднань громадян, а також експерти, фахiвцi та iншi особи.

     7. Iншi комiтети за зверненням головного комiтету або з власної iнiцiативи розглядають законопроект, проект iншого акта i направляють свої висновки до головного комiтету. Якщо комiтет, до предмета вiдання якого належать питання регламенту, iншi комiтети не направили свої висновки до головного комiтету у встановлений частинами третьою та четвертою цiєї статтi строк, головний комiтет попередньо розглядає законопроект, проект iншого акта без таких висновкiв.

(частина сьома статтi 93 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 03.09.2013р. N 429-VII)

     Стаття 94. Повернення законопроекту, проекту iншого акта суб'єкту права законодавчої iнiцiативи

     1. Голова Верховної Ради України або вiдповiдно до розподiлу обов'язкiв Перший заступник, заступник Голови Верховної Ради України за наявностi передбачених цiєю статтею пiдстав за пропозицiєю головного комiтету чи тимчасової спецiальної комiсiї або Погоджувальної ради повертає внесений законопроект, проект iншого акта суб'єкту права законодавчої iнiцiативи без його включення до порядку денного сесiї та розгляду на пленарному засiданнi Верховної Ради.

     2. Пiдставами для повернення законопроекту, проекту iншого акта без його включення до порядку денного та розгляду на пленарному засiданнi є:

     1) висновок комiтету, до предмета вiдання якого належать питання конституцiйного права, про те, що законопроект суперечить положенням Конституцiї України, крiм випадкiв, коли вiн стосується внесення змiн до Конституцiї України;

     2) висновок комiтету, до предмета вiдання якого належать питання регламенту, про те, що внесений законопроект, проект iншого акта оформлений та/або зареєстрований без дотримання вимог закону, цього Регламенту та прийнятих вiдповiдно до них нормативно-правових актiв;

     3) вiдсутнiсть фiнансово-економiчного обґрунтування законопроекту, проекту iншого акта, якщо головний комiтет чи вiдповiдна тимчасова спецiальна комiсiя не вважають за можливе розглядати його без такого обґрунтування;

     4) наявнiсть прийнятого в першому читаннi законопроекту, щодо якого внесений проект є альтернативним;

     5) вiдхилення на поточнiй сесiї Верховної Ради законопроекту, положення якого дослiвно або по сутi повторюють поданий законопроект.

     3. Повернення законопроекту, проекту iншого акта суб'єкту права законодавчої iнiцiативи здiйснюється в 15-денний строк пiсля отримання висновку головного комiтету чи вiдповiдної тимчасової спецiальної комiсiї з повiдомленням про причину повернення.

     4. Поверненi законопроекти, проекти iнших актiв можуть бути повторно внесенi на розгляд Верховної Ради за умови усунення недолiкiв, що стали пiдставою для їх повернення.

     Стаття 95. Зняття законопроектiв з розгляду

     1. Законопроекти, не прийнятi Верховною Радою попереднього скликання в першому читаннi за основу, вважаються знятими з розгляду i не розглядаються Верховною Радою нового скликання.

     2. Верховна Рада своїм рiшенням може зняти законопроект з розгляду, якщо внаслiдок прийняття iнших законодавчих актiв чи з iнших причин законопроект втратив свою актуальнiсть.

     3. У разi прийняття Верховною Радою за основу одного з альтернативних законопроектiв iншi альтернативнi законопроекти знiмаються з розгляду без прийняття про це окремого рiшення.

     4. Знятими з розгляду вважаються також вiдкликанi та вiдхиленi законопроекти.

     Стаття 96. Включення законопроектiв до порядку денного сесiї Верховної Ради

     1. На пленарному засiданнi Верховної Ради, за винятком випадку, передбаченого частиною четвертою цiєї статтi, розглядаються лише законопроекти, включенi до порядку денного сесiї Верховної Ради.

     2. Питання про включення законопроекту до порядку денного сесiї розглядається Верховною Радою протягом 30 днiв пiсля ухвалення висновку головного комiтету чи тимчасової спецiальної комiсiї, але не ранiше нiж через два днi пiсля надання народним депутатам висновку головного комiтету (або тимчасової спецiальної комiсiї у разi її створення), висновкiв iнших комiтетiв.

(частина друга статтi 96 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 09.12.2011р. N 4162-VI)

     3. Якщо головний комiтет у визначений цим Регламентом строк (частина третя статтi 93 цього Регламенту) не ухвалить висновку щодо включення вiдповiдного законопроекту до порядку денного сесiї, Верховна Рада в 15-денний строк пiсля звернення з цього приводу суб'єкта права законодавчої iнiцiативи розглядає питання щодо законопроекту на пленарному засiданнi та приймає рiшення про включення його до порядку денного сесiї Верховної Ради або про надання головному комiтету додаткового часу для пiдготовки висновку щодо нього.

(частина третя статтi 96 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 16.01.2020р. N 469-IX)

     4. За процедурним рiшенням Верховної Ради для невiдкладного розгляду може бути включено до порядку денного пленарного засiдання (без додаткового включення до порядку денного сесiї) законопроект, якщо вiн був пiдготовлений для термiнового розгляду на виконання вiдповiдного доручення Верховної Ради.

     Стаття 97. Справа законопроекту

     1. Щодо кожного законопроекту, включеного до порядку денного сесiї Верховної Ради, Апарат Верховної Ради та головний комiтет ведуть справу законопроекту в електроннiй та паперовiй формах. Справа законопроекту мiстить документи, внесенi в порядку законодавчої iнiцiативи, документи, пiдготовленi в процесi розробки, розгляду, доопрацювання, прийняття вiдповiдного законопроекту Верховною Радою, а також документи, якi пiдготовленi органами Верховної Ради, державними органами, установами i органiзацiями за зверненням Верховної Ради.

(частина перша статтi 97 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 16.01.2020р. N 469-IX)

     2. До справи законопроекту в хронологiчному порядку їх внесення, подання, направлення, розгляду або прийняття включаються:

     1) законопроект, у тому числi альтернативний (альтернативнi), у разi його (їх) внесення в установленому порядку, пояснювальнi записки до нього (них) та iншi супровiднi документи;

     2) проекти альтернативних рiшень, що надходили, i рiшення Верховної Ради щодо розробки, доопрацювання, прийняття вiдповiдного законопроекту;

     3) усi промiжнi редакцiї, у тому числi й альтернативнi, вiдповiдного законопроекту, якi вносилися на попереднiй розгляд, редакцiї на перше, друге, третє чи повторнi перше i друге читання, а також пояснювальнi записки до них та iншi супровiднi документи;

     4) пропозицiї i поправки до законопроекту, внесенi в установленому порядку;

     5) висновки щодо законопроекту та данi експертиз, iнформацiйних чи наукових дослiджень, виконаних щодо законопроекту за дорученням Верховної Ради;

     6) висновки комiтетiв щодо законопроекту;

     7) протоколи або витяги з протоколiв засiдань головного комiтету щодо законопроекту та стенограми вiдповiдних засiдань у разi їх ведення;

     8) витяги iз протоколiв i стенограм пленарних засiдань Верховної Ради, якi мiстять iнформацiю про розгляд вiдповiдного законопроекту;

     9) данi про результати поiменного голосування щодо законопроекту;

     10) пропозицiї Президента України щодо законопроекту;

     11) документи про результати i наслiдки референдуму щодо цього законопроекту;

     12) листи, якими супроводжувалися документи до законопроекту (закону);

     13) текст закону в остаточнiй редакцiї;

     14) законопроекти та iншi документи, пов'язанi з розробкою i розглядом Верховною Радою актiв про змiну чи скасування цього закону.

     3. До справи законопроекту, яка ведеться в електроннiй формi, включаються оригiнали електронних документiв та iдентичнi за документарною iнформацiєю та реквiзитами електроннi копiї оригiналiв паперових документiв.

     До справи законопроекту, яка ведеться в паперовiй формi, включаються оригiнали документiв у паперовiй формi та копiї електронних документiв у паперовiй формi.

(частина третя статтi 97 у редакцiї Закону України вiд 16.01.2020р. N 469-IX)

     Стаття 98. Надання законопроектiв народним депутатам

     1. Усi зареєстрованi законопроекти та супровiднi документи до них вiдповiдно до статтi 99 цього Регламенту, законопроекти, пiдготовленi до другого та наступних читань, висновки щодо законопроектiв, пiдготовленi головним комiтетом до першого та наступних читань, висновки iнших комiтетiв, пропозицiї Президента України разом з висновком головного комiтету, порiвняльною таблицею та iншими супровiдними документами вiдповiдно до статтi 133 цього Регламенту, пропозицiї щодо усунення неузгодженостей чи редакцiйних неточностей у прийнятому законi надаються народному депутату в електронному виглядi засобами єдиної автоматизованої системи шляхом розсилки iнформацiйних листiв.

     За зверненням народного депутата до Апарату Верховної Ради йому надаються паперовi копiї зазначених документiв протягом трьох робочих днiв з дня такого звернення.

     2. Iнформацiйний лист про реєстрацiю законопроектiв надсилається народному депутату на початку робочого дня, наступного за днем направлення вiдповiдного законопроекту до головного комiтету (або тимчасової спецiальної комiсiї у разi її створення), але не ранiше дня його розмiщення в єдинiй автоматизованiй системi. Iнформацiйний лист має мiстити посилання на вiдповiднi сторiнки єдиної автоматизованої системи.

     Iнформацiйний лист про законопроекти, пiдготовленi до другого та наступних читань, висновки щодо законопроектiв, пiдготовленi головним комiтетом до першого, повторного першого, другого, повторного другого, третього читання, висновки iнших комiтетiв, висновки експертиз, пропозицiї Президента України разом з висновком головного комiтету, порiвняльною таблицею та iншими супровiдними документами вiдповiдно до статтi 133 цього Регламенту, пропозицiї щодо усунення неузгодженостей чи редакцiйних неточностей у прийнятому законi надається народному депутату засобами єдиної автоматизованої системи на початку робочого дня, наступного за днем їх реєстрацiї в єдинiй автоматизованiй системi.

     3. Висновки комiтетiв до зареєстрованих законопроектiв, законопроекти, пiдготовленi до другого та наступних читань, i супровiднi документи до них вносяться до єдиної автоматизованої системи.

(стаття 98 у редакцiї Законiв України вiд 09.12.2011р. N 4162-VI, вiд 16.01.2020р. N 469-IX)

     Стаття 99. Вiдомостi, якi необхiдно зазначати в законопроектi та супровiдних документах, що надаються народним депутатам

     1. Законопроект, який надається народним депутатам, крiм його назви, на титульнiй та наступних сторiнках повинен мiстити iнформацiю про:

(абзац перший частини першої статтi 99 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 16.01.2020р. N 469-IX)

     1) назву органу, до якого вiн вноситься, - "Верховна Рада України";

     2) iнiцiаторiв внесення - суб'єктiв права законодавчої iнiцiативи та їх пiдписи або пiдпис особи, яка представляє Кабiнет Мiнiстрiв України чи Нацiональний банк України;

(пункт 2 частини першої статтi 99 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 08.10.2010р. N 2600-VI)

     3) дату реєстрацiї та реєстрацiйний номер законопроекту;

     4) перелiк додаткiв до законопроекту iз зазначенням кiлькостi сторiнок кожного.

(пункт 4 частини першої статтi 99 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 16.01.2020р. N 469-IX)

     2. До законопроекту додаються супровiднi документи, в яких наводяться такi вiдомостi:

     1) дата i перелiк стадiй опрацювання та розгляду, якi пройшов поданий законопроект, текст рiшення Верховної Ради щодо нього;

     2) перелiк комiтетiв, яким доручено роботу з пiдготовки цього документа, iз зазначенням головного комiтету, а також тих, якi подали свої висновки щодо цього проекту;

(пункт 2 частини другої статтi 99 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 16.01.2020р. N 469-IX)

     3) висновки експертиз щодо законопроекту;

     4) прiзвище i посада визначеного доповiдача (спiвдоповiдача);

     5) автори, якi розробляли законопроект (для законопроектiв, якi вносяться на перше читання) або його структурнi частини, та перелiк державних органiв, з якими погоджено його остаточну редакцiю.

     3. За рiшенням головного комiтету можуть надаватися iншi документи iнформацiйного характеру щодо законопроекту.

     Стаття 100. Альтернативнi законопроекти

     1. Альтернативними вважаються законопроекти, якi мiстять положення, що регулюють однакове коло питань та повторюють за суттю положення щодо регулювання одних i тих же суспiльних вiдносин.

     2. Альтернативний законопроект може бути внесений не пiзнiш як у 14-денний строк пiсля дня надання народним депутатам першого законопроекту з вiдповiдного питання.

     3. Альтернативнi законопроекти до повторного першого читання можуть бути внесенi в 10-денний строк з дня направлення на повторне перше читання законопроекту, щодо якого вiн є альтернативним.

     4. Пiсля прийняття законопроекту в першому читаннi внесення альтернативних законопроектiв щодо нього не допускається.

     Стаття 101. Особливостi розгляду законопроектiв, визначених як невiдкладнi

     1. Невiдкладними є законопроекти, що визначенi Президентом України або рiшенням Верховної Ради як такi.

     2. Верховна Рада може прийняти рiшення про визначення законопроекту невiдкладним пiсля включення його до порядку денного сесiї Верховної Ради або в ходi його наступного розгляду.

     3. Верховна Рада може прийняти рiшення щодо законопроектiв, визначених як невiдкладнi, про одноразове вiдхилення (ad hoc) вiд процедури розгляду, передбаченої цим Регламентом, i скоротити строки внесення альтернативних законопроектiв, внесення пропозицiй i поправок, а також строки надання законопроекту народним депутатам до його розгляду в тому чи iншому читаннi. Не допускається скорочення зазначених строкiв бiльш як наполовину.

     4. Законопроект, визначений як невiдкладний, пiсля завершення його попереднього розгляду чи доопрацювання включається до порядку денного найближчого пленарного засiдання Верховної Ради i розглядається позачергово.

     Стаття 102. Розгляд законопроектiв Верховною Радою

     1. Законопроекти розглядаються Верховною Радою, як правило, за процедурою трьох читань з урахуванням особливостей, встановлених у цiй статтi.

     2. Розгляд i прийняття законопроекту за процедурою трьох читань включає:

     1) перше читання - обговорення основних принципiв, положень, критерiїв, структури законопроекту та прийняття його за основу;

     2) друге читання - постатейне обговорення i прийняття законопроекту в другому читаннi;

     3) третє читання - прийняття законопроекту, який потребує доопрацювання та узгодження, в цiлому.

     3. Рiшення про проведення повторних перших, других читань законопроектiв Верховна Рада може приймати не бiльше двох разiв.

     4. За рiшенням Верховної Ради допускається остаточне прийняття законопроекту (крiм проектiв кодексiв i законопроектiв, якi мiстять понад 100 статей, пунктiв) вiдразу пiсля першого чи другого читання, якщо законопроект визнано таким, що не потребує доопрацювання, та якщо не надiйшло зауважень щодо його змiсту вiд народних депутатiв, iнших суб'єктiв права законодавчої iнiцiативи, юридичного чи експертного пiдроздiлiв Апарату Верховної Ради.

     5. Пiд час другого i третього читань розглядаються порiвняльнi таблицi законопроектiв, а щодо законопроектiв про внесення змiн до законiв порiвняльнi таблицi розглядаються i в першому читаннi.

     Стаття 103. Експертиза законопроектiв

     1. За дорученням Голови Верховної Ради України або вiдповiдно до розподiлу обов'язкiв - Першого заступника Голови Верховної Ради України, заступника Голови Верховної Ради України або за рiшенням головного комiтету законопроект направляється на наукову, юридичну чи iншу експертизу, проведення iнформацiйного чи наукового дослiдження; при цьому предмет i мета експертизи, пошуку, дослiдження повиннi бути чiтко визначенi.

     2. Зареєстрований та включений до порядку денного сесiї законопроект при пiдготовцi до першого читання в обов'язковому порядку направляється для проведення наукової експертизи, а при пiдготовцi до всiх наступних читань - для проведення юридичної експертизи та редакцiйного опрацювання у вiдповiднi структурнi пiдроздiли Апарату Верховної Ради. Остаточна юридична експертиза i редакцiйне опрацювання здiйснюються пiсля прийняття акта Верховної Ради в цiлому.

     3. Зареєстрованi законопроекти, якi мають системний характер для окремих галузей законодавства i необхiднiсть наукового опрацювання яких при пiдготовцi до першого читання встановив профiльний комiтет, направляються для одержання експертних висновкiв до Нацiональної академiї наук України. Окремi законопроекти також можуть направлятися для одержання експертних висновкiв до Кабiнету Мiнiстрiв України, вiдповiдних мiнiстерств, iнших державних органiв, установ i органiзацiй або окремих фахiвцiв.

(частина третя статтi 103 у редакцiї Закону України вiд 26.11.2015р. N 848-VIII)

     4. Експертнi висновки повиннi бути поданi до Верховної Ради не пiзнiше 14 днiв з дня надходження такого звернення вiд посадових осiб та органiв Верховної Ради. Якщо в установленi строки висновки не одержано, вважається, що зауваження вiдсутнi.

     5. Висновки, пiдготовленi за результатами експертизи, направляються головному комiтету для врахування при розглядi законопроекту та прийняття рiшення стосовно подальшої роботи над ним.

     Стаття 104. Вiдкликання законопроектiв

     1. Законопроект може бути вiдкликаний суб'єктом права законодавчої iнiцiативи, який його внiс, до включення такого законопроекту до порядку денного сесiї Верховної Ради.

     2. Законопроект, включений до порядку денного сесiї Верховної Ради, до його прийняття Верховною Радою в першому читаннi за основу може бути вiдкликаний за рiшенням Верховної Ради i знятий з розгляду.

     3. Порушення питання про вiдкликання законопроекту здiйснюється шляхом подання заяви iнiцiатором внесення - суб'єктом права законодавчої iнiцiативи на iм'я Голови Верховної Ради України.

(частина третя статтi 104 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 16.01.2020р. N 469-IX)

     4. Вiдкликаний законопроект знiмається з розгляду iз вiдповiдним зазначенням про це в єдинiй автоматизованiй системi.

(частина четверта статтi 104 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 16.01.2020р. N 469-IX)

     Стаття 105. Визнання законопроектiв вiдкликаними

     1. Законопроекти, внесенi та не прийнятi до закiнчення строку повноважень Верховної Ради вiдповiдного скликання в першому читаннi, вважаються вiдкликаними.

     2. Законопроект вважається вiдкликаним, якщо до його прийняття в першому читаннi повноваження народного депутата - iнiцiатора його внесення достроково припинено.

     3. Законопроект, внесений Президентом України або Кабiнетом Мiнiстрiв України, вважається вiдкликаним, якщо до його прийняття в першому читаннi за основу повноваження Президента України або Кабiнету Мiнiстрiв України були припиненi. Такий законопроект знiмається з розгляду iз вiдповiдним зазначенням про це в єдинiй автоматизованiй системi.

(частина третя статтi 105 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 16.01.2020р. N 469-IX)

     Стаття 106. Розгляд законопроектiв, прийнятих Верховною Радою попереднього скликання в першому i наступних читаннях

     1. Голова Верховної Ради України попереднього скликання подає новообранiй Верховнiй Радi перелiк законопроектiв, законiв, повернутих з пропозицiями Президента України, розгляд яких не було завершено прийняттям остаточного рiшення щодо них Верховною Радою попереднього скликання. До перелiку додаються звiт про виконану роботу щодо пiдготовки та розгляду цих питань, а також справи незавершених законопроектiв.

     2. Прийнятi Верховною Радою попереднього скликання в першому чи наступних читаннях законопроекти, але не прийнятi в цiлому, готуються i розглядаються Верховною Радою нового скликання за процедурою пiдготовки до другого читання, встановленою цим Регламентом.

     Стаття 107. Визнання законопроектiв вiдхиленими

     1. Законопроект вважається вiдхиленим, якщо запропонованi рiшення на його пiдтримку не отримали необхiдної кiлькостi голосiв народних депутатiв. Таке вiдхилення законопроекту заноситься до протоколу пленарного засiдання Верховної Ради.

     2. Вiдхилений Верховною Радою законопроект або законопроект, що повторює його за суттю, не може бути внесений на поточнiй та наступнiй за нею позачерговiй сесiях Верховної Ради вiдповiдного скликання. Вiдхилений законопроект знiмається з розгляду iз вiдповiдним зазначенням про це в єдинiй автоматизованiй системi.

(частина друга статтi 107 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 16.01.2020р. N 469-IX)

Глава 19
РОЗГЛЯД ЗАКОНОПРОЕКТIВ У ПЕРШОМУ ЧИТАННI

     Стаття 108. Розгляд законопроектiв головним комiтетом

     1. Пiсля включення законопроекту до порядку денного сесiї Верховної Ради пiдготовка його до першого читання здiйснюється головним комiтетом.

     2. Розгляд законопроекту при пiдготовцi його до першого читання здiйснюється в порядку, передбаченому для попереднього розгляду законопроектiв (стаття 93 цього Регламенту), з урахуванням особливостей, визначених цiєю главою.

     Стаття 109. Строки подання пропозицiй до законопроектiв

     1. До повторного першого читання законопроекту пропозицiї до законопроекту вносяться в 10-денний строк пiсля дня попереднього першого читання цього законопроекту.

     2. Верховна Рада своїм рiшенням про одноразове вiдхилення (ad hoc) вiд процедури, визначеної цим Регламентом, може перенести розгляд законопроекту, продовжити встановленi у цiй статтi строки або скоротити їх не бiльш як наполовину. Скорочення строку не допускається при розглядi проекту кодексу чи iншого законопроекту, кiлькiсть статей, пунктiв якого понад 100.

     3. До повторного першого читання законопроекту вносяться пропозицiї лише щодо його основних положень, принципiв, критерiїв.

     Стаття 110. Особливостi розгляду альтернативних законопроектiв

     1. Альтернативнi законопроекти розглядаються, як правило, в порядку черговостi їх внесення.

     2. При розглядi альтернативних законопроектiв головний комiтет може рекомендувати Верховнiй Радi взяти за основу один iз них або пiдготувати iнший законопроект, який вноситься на розгляд Верховної Ради народними депутатами - членами цього комiтету.

     3. При пiдготовцi законопроекту до першого читання головний комiтет може викласти в ньому альтернативнi варiанти спiрних положень.

     4. Верховна Рада розглядає альтернативнi законопроекти на пленарному засiданнi одночасно з основним законопроектом.

     Стаття 111. Висновок головного комiтету щодо законопроектiв

     1. За наслiдками пiдготовки законопроекту до розгляду в першому читаннi головний комiтет ухвалює висновок, який має мiстити:

     1) пропозицiю про прийняття Верховною Радою щодо вiдповiдного законопроекту (кожного з альтернативних законопроектiв у разi їх внесення) одного з рiшень, передбачених статтею 114 цього Регламенту, та обґрунтування такої пропозицiї;

     2) пропозицiю щодо перенесення розгляду законопроекту (в разi необхiдностi).

     2. У разi розгляду альтернативних законопроектiв головний комiтет може внести пропозицiю про попереднє визначення Верховною Радою основних положень, принципiв, критерiїв та структурних частин законопроекту, на яких має ґрунтуватися вiдповiдний законопроект.

     3. У разi якщо законопроект потребує фiнансово-економiчного обґрунтування, до висновку головного комiтету обов'язково додається висновок комiтету, до предмета вiдання якого належать питання бюджету, щодо впливу законопроекту на показники бюджету та вiдповiдностi законопроекту законам, що регулюють бюджетнi вiдносини. Головний комiтет може також долучити одержанi висновки Кабiнету Мiнiстрiв України та iнших комiтетiв з цього питання.

(частина третя статтi 111 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 07.07.2011р. N 3614-VI)

     4. Якщо у висновках комiтетiв, яким Верховною Радою було доручено попереднiй розгляд законопроекту, є розбiжностi, головний комiтет вживає заходiв щодо їх врегулювання. Питання, стосовно яких комiтетами не досягнуто згоди, вносяться на розгляд Верховної Ради.

     Стаття 112. Строки надання народним депутатам висновкiв до законопроектiв, пiдготовлених до першого читання

     1. Висновок, пiдготовлений головним комiтетом до першого читання законопроекту, висновки вiдповiдних комiтетiв та iншi супровiднi документи до нього надаються народним депутатам не пiзнiш як за сiм днiв до дня розгляду цього законопроекту на пленарному засiданнi Верховної Ради.

     Стаття 113. Порядок розгляду законопроектiв у першому читаннi

     1. Розгляд законопроекту в першому читаннi, як правило, проводиться за процедурою повного обговорення законопроектiв (стаття 30 цього Регламенту).

     2. При розглядi законопроекту в першому читаннi Верховна Рада може прийняти процедурне рiшення про обговорення проекту за скороченою процедурою.

     3. Обговорення за скороченою процедурою не допускається при розглядi проектiв кодексiв та iнших законопроектiв, у яких кiлькiсть статей, пунктiв понад 100.

     4. Пiсля завершення обговорення законопроекту в першому читаннi проводиться голосування щодо прийняття одного з рiшень, передбачених статтею 114 цього Регламенту.

     Стаття 114. Рiшення за наслiдками розгляду законопроекту в першому читаннi

     1. За наслiдками розгляду законопроекту в першому читаннi Верховна Рада може прийняти рiшення про:

     1) прийняття законопроекту за основу з дорученням головному комiтету пiдготувати його до другого читання;

     2) вiдхилення законопроекту;

     3) повернення законопроекту суб'єкту права законодавчої iнiцiативи на доопрацювання або направлення його до головного комiтету для пiдготовки на повторне перше читання, визначивши при цьому основнi положення, принципи, критерiї, яким повинен вiдповiдати доопрацьований законопроект чи його структурнi частини;

     4) опублiкування законопроекту у визначеному Верховною Радою друкованому засобi масової iнформацiї для всенародного обговорення, доопрацювання його головним комiтетом з урахуванням наслiдкiв обговорення i подання на повторне перше читання.

     2. Верховна Рада пiсля прийняття законопроекту за основу може прийняти рiшення про прийняття законопроекту в цiлому, за умови дотримання вимог цього Регламенту (частина четверта статтi 102).

     3. Законопроект вважається вiдхиленим, якщо жодне з рiшень, зазначених у пунктах 1, 3, 4 частини першої цiєї статтi, не пiдтримано необхiдною кiлькiстю голосiв народних депутатiв. Здiйснення таким чином вiдхилення законопроекту заноситься до протоколу пленарного засiдання як рiшення Верховної Ради i має наслiдки, передбаченi цим Регламентом (частина друга статтi 107).

     Стаття 115. Особливостi процедури повторного першого читання законопроекту

     1. Законопроект на повторне перше читання подається у визначений Верховною Радою строк, але не пiзнiше 30 днiв пiсля дня його попереднього розгляду, у новiй редакцiї, пiдготовленiй головним комiтетом та/або суб'єктом права законодавчої iнiцiативи, з висновками головного та iнших комiтетiв i розглядається в порядку, передбаченому цим Регламентом (статтi 112, 113).

     2. Строки подання на повторне перше читання законопроекту, щодо якого прийнято рiшення про всенародне обговорення, визначаються окремою постановою Верховної Ради.

     3. Головний комiтет та/або суб'єкт права законодавчої iнiцiативи, якi вiдповiдно до рiшення Верховної Ради пiдготували законопроект на повторне перше читання, мають право на доповiдь.

Глава 20
РОЗГЛЯД ЗАКОНОПРОЕКТIВ У ДРУГОМУ ЧИТАННI

     Стаття 116. Строки подання пропозицiй i поправок до законопроекту, який готується до другого читання

     1. Пропозицiї i поправки до законопроекту, який готується до другого читання, можуть вноситися лише до того тексту законопроекту (роздiлiв, глав, статей, їх частин, пунктiв, пiдпунктiв, абзацiв, речень), який прийнятий Верховною Радою за основу. Головний комiтет, як виняток, може прийняти рiшення про врахування внесених пропозицiй i поправок щодо виправлень, уточнень, усунення помилок та/або суперечностей у текстi законопроекту, iнших структурних частин законопроекту та/або iнших законодавчих актiв, що не були предметом розгляду в першому читаннi, якщо про необхiднiсть їх внесення було зазначено у висновках цього головного комiтету та/або експертного пiдроздiлу Апарату Верховної Ради i оголошено головуючим на пленарному засiданнi пiд час розгляду такого законопроекту у першому читаннi. Такi пропозицiї i поправки повиннi вiдповiдати предмету правового регулювання законопроекту.

     Пропозицiї i поправки до законопроекту, який готується до другого читання, вносяться в 14-денний строк пiсля дня прийняття законопроекту за основу. До повторного другого читання законопроекту пропозицiї i поправки вносяться в 10-денний строк пiсля дня попереднього другого читання i лише до тих роздiлiв, глав, статей, їх частин, пунктiв, пiдпунктiв, абзацiв, речень законопроекту, що не були прийнятi у другому читаннi. Пропозицiї i поправки до законопроектiв, розгляд яких не було завершено Верховною Радою попереднього скликання (частина друга статтi 106 цього Регламенту), вносяться в 14-денний строк пiсля дня включення їх до порядку денного першої сесiї новообраної Верховної Ради.

(частина перша статтi 116 у редакцiї Закону України вiд 03.10.2019р. N 163-IX)

     2. Верховна Рада своїм рiшенням про одноразове вiдхилення (ad hoc) вiд закрiплених у цьому Регламентi положень може продовжити встановленi у цiй статтi строки або скоротити їх не бiльш як наполовину. Скорочення не допускається при розглядi проекту кодексу чи iншого законопроекту, кiлькiсть статей, пунктiв якого понад 100.

     Стаття 117. Строки надання народним депутатам законопроектiв, пiдготовлених до другого читання

     1. Законопроект, пiдготовлений до другого чи повторного другого читання, висновок головного комiтету та iншi супровiднi документи до нього надаються народним депутатам не пiзнiш як за десять днiв до дня розгляду цього законопроекту на пленарному засiданнi Верховної Ради.

     2. Законопроект, пiдготовлений до другого чи повторного другого читання, має бути завiзований керiвником секретарiату головного комiтету та пiдписаний головою цього комiтету.

     Текст такого законопроекту опрацьовується в юридичному i редакцiйному пiдроздiлах Апарату Верховної Ради. Висновки юридичної експертизи та редакцiйного опрацювання пiдписуються керiвниками вiдповiдних пiдроздiлiв та додаються до супровiдних документiв, якi надаються народним депутатам разом iз законопроектом. Такi висновки можуть бути врахованi головним комiтетом пiд час пiдготовки законопроекту до другого чи повторного другого читання.

(частина друга статтi 117 у редакцiї Закону України вiд 16.01.2020р. N 469-IX)

     Стаття 118. Змiст порiвняльної таблицi законопроекту, пiдготовленого до другого читання

     1. Законопроект, пiдготовлений до другого читання, подається у виглядi порiвняльної таблицi, яка має мiстити:

     1) текст законопроекту, прийнятого за основу;

     2) усi внесенi та не вiдкликанi пропозицiї (можливо, iз стислим обґрунтуванням), поправки, що мають суцiльну нумерацiю i розмiщуються на рiвнi з вiдповiдними статтями законопроекту, iз зазначенням iнiцiаторiв їх внесення - суб'єктiв права законодавчої iнiцiативи;

     3) висновок головного комiтету щодо внесених пропозицiй, поправок;

     4) остаточну редакцiю статей законопроекту, що пропонується головним комiтетом для прийняття у другому читаннi.

     2. Якщо з тих чи iнших причин не всi пропозицiї, поправки включенi до порiвняльної таблицi, головним комiтетом готується i подається додаткова порiвняльна таблиця.

     3. Якщо головний комiтет не прийняв рiшення щодо тiєї чи iншої пропозицiї чи поправки до законопроекту, то остаточна редакцiя тексту законопроекту в цiй частинi залишається комiтетом в редакцiї першого читання.

     4. Пропозицiя, внесена у встановленому порядку до другого читання, залишається без розгляду i до порiвняльної таблицi, передбаченої частиною першою цiєї статтi, не включається на пiдставi висновку комiтету, до предмета вiдання якого належать питання конституцiйного права, про те, що внесена пропозицiя суперечить вимогам Конституцiї України. Такий висновок надається комiтетом, до предмета вiдання якого належать питання конституцiйного права, за зверненням головного комiтету у 14-денний строк з дня отримання звернення.

     5. У разi якщо до законопроекту, пiдготовленого до другого читання чи повторного другого читання, не надiйшло пропозицiй та поправок, такий законопроект подається без порiвняльної таблицi.

     6. У разi якщо висновки юридичної експертизи та редакцiйного опрацювання мiстять зауваження до законопроекту, пiдготовленого до другого читання чи повторного другого читання, головний комiтет може розглянути на своєму засiданнi пропозицiї (поправки) членiв комiтету, пiдготовленi з урахуванням таких висновкiв.

(статтю 118 доповнено частиною шостою згiдно iз Законом України вiд 16.01.2020р. N 469-IX)

     Стаття 119. Розгляд законопроектiв у другому читаннi

     1. Пiд час розгляду законопроекту в другому читаннi Верховна Рада проводить його постатейне обговорення та голосування, крiм випадку розгляду законопроекту за особливою процедурою (стаття 1191 цього Регламенту). У разi необхiдностi можуть обговорюватися i ставитися на голосування окремi частини, пункти, пiдпункти, речення або статтi.

(частина перша статтi 119 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 16.04.2020р. N 561-IX)

     2. Верховна Рада може прийняти процедурне рiшення про розгляд законопроекту роздiлами, частинами з проведенням щодо них самостiйного обговорення i голосування. Таке процедурне рiшення може прийматися пiсля обговорення за скороченою процедурою.

     3. До початку чи у ходi обговорення законопроекту в другому читаннi може бути внесена пропозицiя про обговорення i голосування спочатку тих структурних частин законопроекту, якi мiстять основнi, вирiшальнi або зумовлюючi положення щодо його iнших вiдповiдних структурних частин. Така пропозицiя обговорюється за скороченою процедурою, пiсля чого приймається процедурне рiшення. У разi внесення Погоджувальною радою пропозицiй щодо послiдовностi розгляду структурних частин законопроекту така пропозицiя ставиться на голосування без обговорення до початку розгляду законопроекту.

     Стаття 1191. Особлива процедура розгляду законопроектiв у другому читаннi

     1. У разi подання до законопроекту, що готується до другого читання (крiм проекту кодексу, законопроекту, що розглядається Верховною Радою за спецiальною процедурою), пропозицiй, поправок у кiлькостi, що у п'ять разiв або бiльше перевищує кiлькiсть статей проекту первинного законодавчого акта чи кiлькiсть пунктiв проекту про внесення змiн до первинних законодавчих актiв, але не менш як 500 пропозицiй, поправок, такий законопроект може розглядатися за особливою процедурою, вiдмiнною вiд встановленої статтями 119, 120, 121 цього Регламенту.

     Особлива процедура застосовується за пропозицiєю, пiдписаною не менш як однiєю третиною народних депутатiв вiд конституцiйного складу Верховної Ради, пiдтриманою рiшенням Верховної Ради, прийнятим на пленарному засiданнi бiльшiстю голосiв народних депутатiв вiд конституцiйного складу Верховної Ради, за умови надання народним депутатам порiвняльної таблицi та супровiдних документiв до неї (стаття 117 цього Регламенту). Таке рiшення заноситься до протоколу пленарного засiдання Верховної Ради.

     2. У разi прийняття Верховною Радою рiшення про застосування особливої процедури у дводенний строк з дня прийняття такого рiшення:

     1) кожна депутатська фракцiя (депутатська група) має право визначити не бiльше п'яти пропозицiй, поправок, не врахованих головним комiтетом, на яких вона наполягає, та надiслати на адресу головного комiтету лист iз зазначенням номерiв та iнiцiаторiв таких пропозицiй, поправок у порiвняльнiй таблицi законопроекту, пiдготовленого до другого читання;

     2) кожний позафракцiйний народний депутат, пропозицiї, поправки якого не врахованi головним комiтетом, має право визначити не бiльше однiєї своєї неврахованої пропозицiї, поправки, на якiй вiн наполягає, та надiслати на адресу головного комiтету лист iз зазначенням її номера у порiвняльнiй таблицi законопроекту, пiдготовленого до другого читання.

     3. Головний комiтет у дводенний строк узагальнює пропозицiї, поправки, отриманi у порядку, визначеному частиною другою цiєї статтi, i готує уточнену порiвняльну таблицю для розгляду законопроекту в другому читаннi, до якої включає також усi врахованi головним комiтетом пропозицiї, поправки.

     4. На пленарному засiданнi розгляд законопроекту у другому читаннi за особливою процедурою здiйснюється у такому порядку:

     1) виступ голови комiтету або представника головного комiтету - до 2 хвилин;

     2) обговорення пропозицiй, поправок, включених до уточненої порiвняльної таблицi законопроекту, iз можливим наступним голосуванням щодо врахування вiдхилених або щодо пiдтвердження врахованих головним комiтетом пропозицiй, поправок, що передбачає право на виступ:

     iнiцiатора вiдхиленої пропозицiї, поправки - до 2 хвилин;

     народного депутата, який вимагає поставити на голосування (для її пiдтвердження) пропозицiю, поправку, враховану головним комiтетом, - до 1 хвилини;

     голови або представника головного комiтету для обґрунтування рiшення комiтету щодо кожної обговореної пропозицiї, поправки - до 1 хвилини;

     3) прийняття рiшення за результатами розгляду законопроекту у другому читаннi (стаття 123 цього Регламенту).

(Регламент доповнено статтею 1191 згiдно iз Законом України вiд 16.04.2020р. N 561-IX)

     Стаття 120. Порядок обговорення законопроектiв при розглядi в другому читаннi

     1. Пiд час розгляду законопроекту в другому читаннi проводиться обговорення кожної статтi в порядку її нумерацiї в запропонованiй головним комiтетом редакцiї, якщо не прийнято рiшення про розгляд законопроекту в iншому порядку вiдповiдно до статтi 119 цього Регламенту.

     2. За наполяганням iнiцiатора внесення - суб'єкта права законодавчої iнiцiативи може бути проведено обговорення вiдхилених головним комiтетом пропозицiй, поправок, що стосуються цих статей.

     3. За наполяганням народних депутатiв може бути проведено обговорення врахованої головним комiтетом пропозицiї, поправки з наступним голосуванням щодо її прийняття, виключення в цiлому чи її частини. У такому ж порядку може бути порушено питання про розгляд пропозицiї, поправки до вiдповiдного тексту статтi законопроекту, прийнятого в першому читаннi, але вiдсутньої у запропонованiй головним комiтетом редакцiї.

     4. У разi внесення до порiвняльної таблицi законопроекту кiлькох альтернативних пропозицiй, поправок, щодо яких головний комiтет не прийняв рiшення, Верховна Рада розглядає кожну з них.

     5. Право на роз'яснення пропозицiй i поправок мають iнiцiатори їх внесення - суб'єкти права законодавчої iнiцiативи. Якщо до однiєї статтi або її частини є декiлька пропозицiй, якi виключають одна одну, їх обговорення проводиться одночасно з послiдовним, у порядку черговостi їх внесення, наданням слова iнiцiаторам їх внесення.

     6. Додаткова порiвняльна таблиця до законопроекту розглядається одночасно з основною порiвняльною таблицею.

     7. Якщо своєчасно внесену пропозицiю, поправку не було надано народним депутатам, це не перешкоджає її обговоренню i голосуванню на цьому ж пленарному засiданнi Верховної Ради. Змiст пропозицiї чи поправки оголошується головуючим на пленарному засiданнi або iнiцiатором її внесення - суб'єктом права законодавчої iнiцiативи.

     Стаття 121. Особливостi голосування при розглядi законопроектiв у другому читаннi

     1. Верховна Рада проводить голосування по кожнiй пропозицiї, поправцi, вiдхиленiй головним комiтетом, якщо на цьому наполягає iнiцiатор внесення - суб'єкт права законодавчої iнiцiативи.

     2. Пiсля завершення розгляду пропозицiй, поправок, що надiйшли до вiдповiдної статтi законопроекту, Верховна Рада проводить голосування щодо статтi в цiлому.

     3. У разi якщо не надiйшло пропозицiй i поправок до статей або немає зауважень до запропонованого головним комiтетом тексту законопроекту i народнi депутати, пропозицiї чи поправки яких вiдхиленi головним комiтетом, не наполягають на їх голосуваннi, головуючий на пленарному засiданнi може об'єднати голосування в цiлому щодо декiлькох таких послiдовно розмiщених статей. Їх текст пiдлягає оголошенню, якщо на цьому наполягає хоча б один народний депутат.

     4. У разi якщо жоден iз внесених на друге читання варiантiв статтi голосуванням не пiдтримано, стаття вважається вiдхиленою.

     5. Пiсля завершення постатейного розгляду законопроекту Верховна Рада проводить голосування щодо прийняття законопроекту в другому читаннi. Якщо до законопроекту немає зауважень народних депутатiв, головуючий на пленарному засiданнi може поставити його на голосування в цiлому як акт Верховної Ради.

     6. Голосування законопроекту в цiлому не проводиться, якщо внаслiдок неприйняття Верховною Радою тих чи iнших статей законопроекту або суттєвої змiни запропонованої головним комiтетом редакцiї окремих структурних частин законопроекту в текстi виникають суперечностi чи прогалини, якi виключають можливiсть застосування норм законопроекту пiсля його остаточного прийняття та набрання ним чинностi.

     7. Якщо законопроект не подiляється на статтi, пункти, то на голосування ставляться окремо назва законопроекту, його текст та законопроект у цiлому.

     Стаття 122. Усунення суперечностей та внесення редакцiйних уточнень до законопроекту

     1. До проведення голосування щодо прийняття законопроекту в другому читаннi та в цiлому Верховна Рада може доручити головному комiтету чи утворенiй Верховною Радою редакцiйнiй групi внести редакцiйнi уточнення з урахуванням поправок, внесених безпосередньо на пленарному засiданнi Верховної Ради пiд час розгляду законопроекту.

     2. У випадку, зазначеному в частинi першiй цiєї статтi, голосування щодо законопроекту в другому читаннi вiдкладається на строк, визначений Верховною Радою, i наступний його розгляд розпочинається з голосування без прийняття рiшення про включення до порядку денного пленарного засiдання Верховної Ради i без обговорення.

     3. Законопроект, пiдготовлений згiдно з частиною першою цiєї статтi, надається народним депутатам перед початком пленарного засiдання або безпосередньо перед голосуванням законопроекту в другому читаннi.

     Стаття 123. Рiшення за результатами розгляду законопроекту в другому читаннi

     1. За результатами розгляду законопроекту в другому читаннi Верховна Рада приймає рiшення про:

     1) прийняття законопроекту в другому читаннi та доручення головному комiтету пiдготувати його до третього читання;

     2) вiдхилення законопроекту;

     3) прийняття законопроекту в другому читаннi та в цiлому;

     4) прийняття законопроекту в другому читаннi, за винятком окремих роздiлiв, глав, статей, частин статей, та направлення їх головному комiтету на доопрацювання з наступним поданням законопроекту на повторне друге читання;

     5) повернення законопроекту головному комiтету на доопрацювання з наступним поданням на повторне друге читання.

     2. У разi прийняття рiшення, передбаченого пунктом 4 частини першої цiєї статтi, Верховна Рада визначає частини, роздiли, глави, статтi, частини статей, що пiдлягають доопрацюванню.

     3. Законопроект вважається вiдхиленим, якщо жодне iз запропонованих у пунктах 1, 3 - 5 частини першої цiєї статтi рiшень не отримає на пiдтримку необхiдної кiлькостi голосiв народних депутатiв.

     4. Якщо запропонований головним комiтетом текст законопроекту прийнято без внесення змiн до нього, якщо до нього немає зауважень вiдповiдних структурних пiдроздiлiв Апарату Верховної Ради, Верховна Рада може прийняти рiшення про прийняття законопроекту в другому читаннi та в цiлому.

     Стаття 124. Розгляд законопроектiв у повторному другому читаннi

     1. На повторне друге читання законопроект подається головним комiтетом у виглядi порiвняльної таблицi.

     2. На повторне друге читання головний комiтет подає лише пропозицiї, поправки, внесенi пiсля другого читання, до статей чи їх частин, що не були прийнятi у другому читаннi. При цьому включаються всi пропозицiї, поправки, у тому числi й тi, що були внесенi до цих статей чи їх частин на попереднє друге читання.

     3. Якщо на повторне друге читання повернено лише окремi структурнi частини законопроекту, порiвняльна таблиця готується лише щодо цих структурних частин.

     4. Повторне друге читання законопроекту здiйснюється за процедурою другого читання (статтi 119 - 123 цього Регламенту).

Глава 21
РОЗГЛЯД ЗАКОНОПРОЕКТIВ У ТРЕТЬОМУ ЧИТАННI

     Стаття 125. Внесення поправок перед розглядом законопроекту у третьому читаннi

     1. До законопроекту, який готується до третього читання, поправки вносяться у 5-денний строк пiсля дня попереднього читання.

     2. До третього читання законопроекту, який готується головним комiтетом, вносяться лише поправки щодо внесення виправлень, уточнень, усунення помилок, суперечностей у текстi законопроекту, а також поправки, внесенi з метою узгодження мiж собою структурних частин прийнятого у другому читаннi законопроекту без змiни його змiсту. Будь-якi iншi поправки вiдхиляються головним комiтетом без розгляду їх по сутi.

     Стаття 126. Строки надання народним депутатам законопроектiв, пiдготовлених до третього читання

     1. Законопроект, пiдготовлений до третього читання, разом iз висновком головного комiтету та iншими супровiдними документами щодо нього надається народним депутатам не пiзнiш як за п'ять днiв до дня його розгляду.

     2. Законопроект, пiдготовлений до третього читання, має бути завiзований головою головного комiтету, керiвником секретарiату цього комiтету та керiвниками юридичного i редакцiйного пiдроздiлiв Апарату Верховної Ради. Якщо законопроект завiзований iз зауваженнями, вони додаються до супровiдних документiв, якi надаються народним депутатам разом iз законопроектом.

     Стаття 127. Супровiднi документи, що подаються до законопроектiв, пiдготовлених до третього читання

     1. Для розгляду законопроекту в третьому читаннi головним комiтетом подається порiвняльна таблиця, яка мiстить остаточну редакцiю законопроекту i складається вiдповiдно до вимог цього Регламенту (стаття 118).

     2. Одночасно iз законопроектом, пiдготовленим до третього читання, головним комiтетом подаються:

     1) перелiк законiв, до яких у зв'язку з прийняттям цього закону необхiдно внести змiни (за їх наявностi);

     2) одержаний головним комiтетом, у разi необхiдностi, вiд Кабiнету Мiнiстрiв України план органiзацiйних, кадрових, матерiально-технiчних, фiнансових, iнформацiйних заходiв для введення в дiю закону пiсля прийняття законопроекту;

     3) проекти актiв Кабiнету Мiнiстрiв України, центральних органiв виконавчої влади, прийняття яких передбачено в законопроектi, що розглядається, або є необхiдним для введення вiдповiдного закону в дiю, якщо Верховною Радою приймалося рiшення про необхiднiсть розробки таких проектiв актiв.

(пункт 3 частини другої статтi 127 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 06.11.2012р. N 5474-VI)

     Стаття 128. Розгляд законопроектiв у третьому читаннi

     1. У третьому читаннi розглядаються i приймаються рiшення щодо поправок (внесення виправлень, уточнень, усунення помилок, суперечностей в текстi законопроекту), поданих пiсля прийняття законопроекту в другому читаннi.

     2. Розгляд законопроекту у третьому читаннi включає:

     1) голосування щодо статей законопроекту, текст яких зазнав змiн пiсля їх прийняття у другому читаннi;

     2) голосування щодо проекту постанови, внесеного народними депутатами - членами головного комiтету, про схвалення пiдготовленого Кабiнетом Мiнiстрiв України плану органiзацiйних, кадрових, матерiально-технiчних, фiнансових, iнформацiйних заходiв щодо введення в дiю закону пiсля прийняття законопроекту;

     3) голосування законопроекту в цiлому.

     3. Пiсля прийняття закону в цiлому внесення до його тексту будь-яких змiн (за винятком виправлення граматичних чи технiчних помилок) допускається лише за пропозицiєю Голови Верховної Ради України в порядку, визначеному цим Регламентом (стаття 131).

     Стаття 129. Рiшення за результатами розгляду законопроектiв у третьому читаннi

     1. За результатами розгляду законопроекту у третьому читаннi Верховна Рада може прийняти рiшення про:

     1) прийняття закону в цiлому i направлення його на пiдпис Президенту України;

     2) перенесення голосування щодо законопроекту в цiлому у зв'язку iз прийняттям рiшення про перенесення розгляду законопроекту або до подання Кабiнетом Мiнiстрiв України проектiв актiв, прийняття яких передбачено в законопроектi, що розглядається;

     3) схвалення тексту законопроекту в цiлому i винесення його на всеукраїнський референдум;

     4) вiдхилення законопроекту.

     2. У разi прийняття рiшення, зазначеного в пунктi 3 частини першої цiєї статтi, винесення законопроекту на всеукраїнський референдум та визначення його результатiв здiйснюються вiдповiдно до положень Конституцiї України та законiв, що регулюють питання проведення всеукраїнського референдуму.

     3. У разi якщо Верховною Радою не прийнято жодного з передбачених пунктами 1 - 3 частини першої цiєї статтi рiшень, законопроект вважається вiдхиленим.

Глава 22
НА ПIДПИС ПРЕЗИДЕНТУ УКРАЇНИ

     Стаття 130. Пiдготовка тексту прийнятого закону для пiдпису Головою Верховної Ради України

     1. Оригiнал прийнятого Верховною Радою закону в електроннiй формi не пiзнiш як у десятиденний строк з дня його прийняття вiзується керiвником секретарiату головного комiтету та пiдписується головою цього комiтету.

     Текст прийнятого Верховною Радою закону в електроннiй формi опрацьовується в юридичному пiдроздiлi, висновок остаточної юридичної експертизи якого вноситься в єдину автоматизовану систему.

     Керiвник пiдроздiлу, на який покладено функцiю з оформлення на пiдпис Головi Верховної Ради України прийнятих Верховною Радою актiв, виготовляє оригiнал прийнятого Верховною Радою закону в паперовiй формi та подає його на пiдпис Головi Верховної Ради України разом з копiєю висновку остаточної юридичної експертизи у паперовiй формi.

(частина перша статтi 130 у редакцiї Закону України вiд 16.01.2020р. N 469-IX)

     2. Голова Верховної Ради України пiдписує поданий на пiдпис закон не ранiше двох i не пiзнiше п'яти днiв з дня його подання, крiм випадкiв, передбачених цим Регламентом.

     3. У разi виявлення порушень законодавчої процедури, передбаченої цим Регламентом, наслiдком чого може бути скасування результатiв голосування, а також у разi подання на пiдпис Головi Верховної Ради України тексту закону, не iдентичного тексту законопроекту, прийнятого Верховною Радою, народний депутат у дводенний строк може звернутися iз заявою до Голови Верховної Ради України з обґрунтованою пропозицiєю про внесення уточнень до прийнятого закону. У цьому разi Голова Верховної Ради України не пiдписує закон без розгляду зазначених пропозицiй Верховною Радою у порядку, передбаченому цим Регламентом (стаття 48).

(частина третя статтi 130 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 16.01.2020р. N 469-IX)

     4. Пiдписаний закон Голова Верховної Ради України невiдкладно направляє Президентовi України.

     Стаття 131. Порядок усунення неузгодженостей та неточностей у прийнятому законi

     1. У разi виявлення у поданому на пiдпис текстi закону редакцiйних неточностей або явних неузгодженостей мiж його положеннями Голова Верховної Ради України може внести на розгляд Верховної Ради пропозицiї щодо усунення таких неточностей чи неузгодженостей.

     2. Питання щодо усунення неузгодженостей чи редакцiйних неточностей у прийнятому законi розглядається Верховною Радою без попереднього включення його до порядку денного пленарного засiдання Верховної Ради у день внесення його Головою Верховної Ради України за умови попереднього отримання народними депутатами документiв, необхiдних для розгляду питання та прийняття рiшення.

     3. До розгляду питання, зазначеного у частинi другiй цiєї статтi, народним депутатам надаються пропозицiї за пiдписом Голови Верховної Ради України, в яких вiдображається суть неузгодженостей чи редакцiйних неточностей у прийнятому законi та формулюються уточнення, якi мають бути внесенi до тексту закону для усунення цих неточностей чи неузгодженостей.

(частина третя статтi 131 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 16.01.2020р. N 469-IX)

     4. Пiд час розгляду пропозицiй щодо усунення неузгодженостей чи неточностей головуючий на пленарному засiданнi доповiдає суть питання. Загальне обговорення питання не проводиться.

     5. Обговорення та голосування кожної iз внесених Головою Верховної Ради України пропозицiй вiдбувається в порядку голосування пропозицiй i поправок (стаття 45 цього Регламенту).

     6. Пропозицiї, внесенi Головою Верховної Ради України, не пiдтриманi бiльшiстю голосiв народних депутатiв вiд конституцiйного складу Верховної Ради, вважаються вiдхиленими.

     7. Пiсля завершення розгляду пропозицiй Голови Верховної Ради України нове голосування щодо прийняття закону в цiлому не проводиться.

     8. У разi прийняття Верховною Радою хоча б однiєї з пропозицiй, внесених Головою Верховної Ради України, головний комiтет за участю юридичного та редакцiйного пiдроздiлiв Апарату Верховної Ради протягом трьох днiв готує i подає на пiдпис уточнений текст закону.

     9. У разi вiдхилення Верховною Радою всiх пропозицiй Голови Верховної Ради України вiн зобов'язаний у той же день пiдписати ранiше поданий йому для пiдпису текст закону.

Глава 23
ПОВТОРНИЙ РОЗГЛЯД ВЕРХОВНОЮ РАДОЮ УКРАЇНИ ЗАКОНIВ, ПОВЕРНЕНИХ ПРЕЗИДЕНТОМ УКРАЇНИ

     Стаття 132. Процедурнi наслiдки застосування Президентом України права вето

     1. У разi якщо Президент України застосував право вето щодо прийнятого Верховною Радою закону i у визначений частиною другою статтi 94 Конституцiї України строк повернув закон до Верховної Ради зi своїми вмотивованими i сформульованими пропозицiями, наслiдком цього є скасування результатiв голосування за закон у цiлому i вiдкриття процедури його повторного розгляду у Верховнiй Радi. Пропозицiї Президента України до поверненого ним закону подаються у паперовiй формi, а їх електронна копiя вноситься до єдиної автоматизованої системи.

(частина перша статтi 132 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 16.01.2020р. N 469-IX)

     2. Закон, повернений Президентом України до Верховної Ради для повторного розгляду, пiсля його пiдготовки у головному комiтетi розглядається позачергово на пленарному засiданнi Верховної Ради, не пiзнiш як через 30 днiв пiсля його повернення з пропозицiями Президента України, якщо Верховною Радою не прийнято iншого рiшення.

     Стаття 133. Пiдготовка до розгляду пропозицiй Президента України на пленарному засiданнi Верховної Ради

     1. Пропозицiї Президента України до поверненого ним закону розглядаються у головному комiтетi, який здiйснював пiдготовку його остаточної редакцiї.

     2. Iншi комiтети з власної iнiцiативи або за зверненням головного комiтету можуть розглянути пропозицiї Президента України на своїх засiданнях та не пiзнiш як у 10-денний строк з дня надходження такого звернення надiслати свої висновки до головного комiтету.

     3. Пiд час розгляду пропозицiй Президента України до поверненого ним закону головний комiтет вивчає обґрунтованiсть кожної окремої пропозицiї та ухвалює висновок щодо доцiльностi її прийняття чи вiдхилення.

     4. Закон з пропозицiями Президента України подається головним комiтетом у виглядi порiвняльної таблицi, яка мiстить:

     1) текст статей прийнятого закону, до яких Президент України пропонує внести змiни;

     2) текст змiн, запропонованих Президентом України;

     3) рiшення головного комiтету щодо кожної запропонованої пропозицiї i його коротке обґрунтування;

     4) остаточний текст вiдповiдних статей, частин або пунктiв статей, який рекомендується головним комiтетом для прийняття Верховною Радою.

     5. Якщо пропозицiї Президента України зводяться до вимоги вiдхилити прийнятий закон, порiвняльна таблиця не подається.

     6. Пропозицiї Президента України можуть бути направленi Головою Верховної Ради України, а в разi його вiдсутностi - Першим заступником або заступником Голови Верховної Ради України для надання висновку у вiдповiднi структурнi пiдроздiли Апарату Верховної Ради. Висновки, пiдготовленi за результатами такої експертизи, направляються Головi Верховної Ради України, головному комiтету та надаються народним депутатам.

     7. Пропозицiї Президента України разом з висновком головного комiтету, порiвняльною таблицею та iншими супровiдними документами надаються народним депутатам не пiзнiш як за три днi до розгляду питання на пленарному засiданнi Верховної Ради.

     Стаття 134. Порядок розгляду на пленарному засiданнi Верховної Ради пропозицiй, якi надiйшли до поверненого Президентом України закону

     1. Пропозицiї Президента України до поверненого ним закону розглядаються на пленарному засiданнi Верховної Ради в порядку голосування пропозицiй i поправок (стаття 45 цього Регламенту) з урахуванням особливостей, встановлених цiєю главою.

     2. Розгляд пропозицiй Президента України починається з доповiдi цих пропозицiй посадовою особою, визначеною Президентом України. Вiдсутнiсть цiєї посадової особи не перешкоджає розгляду питання. Пiсля доповiдi заслуховується спiвдоповiдь головного комiтету. Доповiдач та спiвдоповiдач вiдповiдають на запитання народних депутатiв.

     3. Пiсля закiнчення доповiдi та спiвдоповiдi головуючий на пленарному засiданнi ставить на голосування пропозицiї, запропонованi Президентом України, у тому порядку, в якому вони викладенi Президентом України, або в iншому визначеному Верховною Радою порядку.

     4. Обговорення окремих пропозицiй Президента України до поверненого ним закону проводиться лише за процедурним рiшенням Верховної Ради.

     Стаття 135. Голосування пропозицiй Президента України до поверненого ним закону

     1. У разi якщо Президент України пропонує вiдхилити прийнятий закон, голосування проводиться щодо вiдхилення закону в цiлому. Якщо пропозицiя про вiдхилення закону в цiлому пiдтримана бiльшiстю голосiв народних депутатiв вiд конституцiйного складу Верховної Ради, закон вважається вiдхиленим.

     2. У разi якщо пропозицiя Президента України про вiдхилення закону в цiлому не пiдтримана Верховною Радою, голосування проводиться щодо повторного прийняття закону в цiлому (долання вето), i вiн вважається прийнятим у цiлому, якщо на його пiдтримку отримано не менш як двi третини голосiв народних депутатiв вiд конституцiйного складу Верховної Ради, пiсля чого закон пiдписується Головою Верховної Ради України i направляється на пiдпис Президенту України.

     3. Якщо пропозицiя Президента України не пiдтримана бiльшiстю голосiв народних депутатiв вiд конституцiйного складу Верховної Ради, вона вважається вiдхиленою. Текст статтi, до якої вносилася пропозицiя Президента України, залишається у попереднiй редакцiї.

     4. Пiсля завершення голосування пропозицiй Президента України проводиться голосування щодо прийняття закону в цiлому.

     5. У разi прийняття всiх пропозицiй Президента України закон вважається прийнятим у цiлому, якщо за нього проголосувала бiльшiсть народних депутатiв вiд конституцiйного складу Верховної Ради.

     6. Якщо Верховна Рада пiд час повторного розгляду частково прийняла пропозицiї Президента України i проголосувала за закон не менш як двома третинами голосiв народних депутатiв вiд конституцiйного складу Верховної Ради, вiн вважається знову прийнятим з подоланням вето.

     7. Якщо Верховна Рада пiд час повторного розгляду повнiстю вiдхиляє пропозицiї Президента України, вона має прийняти цей закон у цiлому не менш як двома третинами голосiв народних депутатiв вiд конституцiйного складу Верховної Ради.

     8. За рiшенням Верховної Ради не прийнятий пiсля повторного розгляду закон може бути направлений на доопрацювання до головного комiтету, який не пiзнiш як у 30-денний строк пiсля дня розгляду Верховною Радою цього закону зобов'язаний повторно внести його на розгляд Верховної Ради. Якщо рiшення Верховної Ради про направлення закону на доопрацювання до головного комiтету не прийнято, вiн вважається вiдхиленим.

     9. Якщо пiсля доопрацювання в головному комiтетi на пленарному засiданнi Верховної Ради при наступному повторному розглядi закон не отримав необхiдної кiлькостi голосiв народних депутатiв на пiдтримку, вiн вважається вiдхиленим.

     Стаття 136. Направлення закону, прийнятого пiсля повторного розгляду, на пiдпис Президенту України

     1. Прийнятий пiсля повторного розгляду закон iз пропозицiями Президента України оформляється головним комiтетом (стаття 130 цього Регламенту) i подається на пiдпис Головi Верховної Ради України, який пiдписує та невiдкладно направляє його Президентовi України.

     Стаття 137. Виключена

(згiдно iз Законом України вiд 08.10.2010р. N 2600-VI)

Глава 24
ПРИЙНЯТТЯ ПОСТАНОВ ТА IНШИХ АКТIВ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ

     Стаття 138. Порядок прийняття постанов та iнших актiв Верховної Ради

     1. Постанови та iншi акти (резолюцiї, декларацiї, звернення, заяви) Верховної Ради, визначенi статтею 46 цього Регламенту, Верховна Рада приймає бiльшiстю голосiв народних депутатiв вiд її конституцiйного складу, крiм випадкiв, визначених Конституцiєю України.

(частина перша статтi 138 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 08.10.2010р. N 2600-VI)

     2. Постанови Верховної Ради приймаються з конкретних питань з метою здiйснення її установчої, органiзацiйної, контрольної та iнших функцiй. Такi постанови Верховної Ради набирають чинностi з дня їх прийняття, якщо iнше не передбачено самою постановою.

     3. Постанови та iншi акти Верховної Ради приймаються з дотриманням процедури, передбаченої для розгляду законопроектiв у першому читаннi з прийняттям їх у цiлому, якщо Верховною Радою не прийнято iншого рiшення.

     4. Постанови та iншi акти, прийнятi Верховною Радою, пiдписує та оприлюднює Голова Верховної Ради України.

     5. Постанови, прийнятi Верховною Радою, якi мiстять положення нормативного характеру, набирають чинностi з дня їх офiцiйного оприлюднення, якщо ними не передбачено iнше.

(частина перша статтi 139 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 08.10.2010р. N 2600-VI)

Глава 25
ОПУБЛIКУВАННЯ, ЗБЕРIГАННЯ ЗАКОНIВ, ПОСТАНОВ ТА IНШИХ АКТIВ, ПРИЙНЯТИХ ВЕРХОВНОЮ РАДОЮ УКРАЇНИ

     Стаття 139. Опублiкування, зберiгання законiв, постанов та iнших актiв Верховної Ради

     1. Пiдписанi Президентом України закони публiкуються в газетi "Голос України" та у Вiдомостях Верховної Ради України, а також розмiщуються на офiцiйному веб-сайтi Верховної Ради. Публiкацiя законiв та iнших актiв Верховної Ради у цих друкованих засобах масової iнформацiї є офiцiйною.

(частина перша статтi 139 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами України вiд 08.10.2010р. N 2600-VI, вiд 02.10.2018р. N 2578-VIII, у редакцiї Законiв України вiд 17.10.2019р. N 206-IX, вiд 16.01.2020р. N 469-IX)

     2. Пiдписанi Головою Верховної Ради України постанови та iншi акти Верховної Ради не пiзнiше наступного дня пiсля їх пiдписання передаються Апаратом Верховної Ради для опублiкування в газетi "Голос України" та у Вiдомостях Верховної Ради України.

     3. У разi виявлення невiдповiдностi опублiкованого закону, постанови чи iншого акта Верховної Ради оригiналу такого акта у строк не пiзнiш як через 10 днiв з дня виявлення такої невiдповiдностi уточнений текст закону, постанови чи iншого акта Верховної Ради публiкується в газетi "Голос України", у черговому номерi Вiдомостей Верховної Ради України, та, за необхiдностi, здiйснюються вiдповiднi виправлення в еталонному електронному текстi оригiналу вiдповiдного акта в базi даних нормативно-правової iнформацiї "Законодавство України".

(частина третя статтi 139 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 02.10.2018р. N 2578-VIII, у редакцiї Закону України вiд 16.01.2020р. N 469-IX)

     4. Пiдписаний Президентом України закон, а також пiдписанi Головою Верховної Ради України постанови та iншi акти Верховної Ради є оригiналами i зберiгаються в Апаратi Верховної Ради в установленому порядку. Всi iншi примiрники закону, постанов та iнших актiв Верховної Ради є копiями.

     5. Частину п'яту статтi 139 виключено

(статтю 139 доповнено частиною п'ятою згiдно iз Законом України вiд 02.10.2018р. N 2578-VIII, частину п'яту статтi 139 виключено згiдно iз Законом України вiд 17.10.2019р. N 206-IX)

     Стаття 140. Справа закону

     1. Пiсля набрання чинностi законом Апарат Верховної Ради разом з вiдповiдним головним комiтетом веде справу закону в електроннiй та паперовiй формах, яка мiстить:

(абзац перший частини першої статтi 140 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 16.01.2020р. N 469-IX)

     1) прийнятий текст закону в паперовiй формi та його копiю в електроннiй формi;

(пункт 1 частини першої статтi 140 у редакцiї Закону України вiд 16.01.2020р. N 469-IX)

     2) прийнятий Верховною Радою план органiзацiйних, кадрових, матерiально-технiчних, фiнансових, iнформацiйних заходiв для реалiзацiї положень прийнятого закону, а також повiдомлення, що надiйшли до Верховної Ради, про хiд виконання цього плану Кабiнетом Мiнiстрiв України;

     3) перелiк i тексти прийнятих Президентом України, Кабiнетом Мiнiстрiв України, мiнiстерствами, iншими центральними органами виконавчої влади нормативно-правових актiв на виконання положень цього закону;

     4) повiдомлення Вищої ради правосуддя, Верховного Суду, вищих спецiалiзованих судiв України, Мiнiстерства юстицiї України, Генерального прокурора, iнших органiв державної влади, органiв мiсцевого самоврядування, їх посадових осiб про дотримання положень закону, а також у разi надходження їх пропозицiй щодо пiдвищення ефективностi дiї цього закону;

(пункт 4 частини першої статтi 140 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 21.12.2016р. N 1798-VIII)

     5) документи, вiдповiднi остаточнi редакцiї тексту закону, пов'язанi iз змiною, втратою чинностi законом;

     6) рiшення та висновки Конституцiйного Суду України щодо закону.

(пункт 6 частини першої статтi 140 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 21.12.2016р. N 1798-VIII)

РОЗДIЛ V
РОЗГЛЯД ВЕРХОВНОЮ РАДОЮ УКРАЇНИ ПИТАНЬ ЗА СПЕЦIАЛЬНИМИ ПРОЦЕДУРАМИ

Глава 26
РОЗГЛЯД ЗАКОНОПРОЕКТIВ ПРО ВНЕСЕННЯ ЗМIН ДО КОНСТИТУЦIЇ УКРАЇНИ

     Стаття 141. Законодавство про порядок внесення Верховною Радою змiн до Конституцiї України

     1. Порядок дiяльностi Верховної Ради щодо внесення змiн до Конституцiї України визначається Конституцiєю України, цiєю главою Регламенту та iншими його нормами, що не суперечать положенням цiєї глави.

     Стаття 142. Суб'єкти права подання до Верховної Ради законопроектiв про внесення змiн до Конституцiї України, пропозицiй, поправок до них та пропозицiй щодо їх розгляду

     1. Суб'єктами права подання до Верховної Ради законопроектiв про внесення змiн до Конституцiї України є Президент України, народнi депутати у кiлькостi, зазначенiй у статтi 154 та частинi першiй статтi 156 Конституцiї України.

     2. Суб'єктами права подання до Верховної Ради пропозицiй, поправок до законопроектiв про внесення змiн до Конституцiї України є Президент України, а також народнi депутати у кiлькостi, яка передбачена статтею 154, частиною першою статтi 156 Конституцiї України для подання до Верховної Ради вiдповiдних законопроектiв.

     3. Пiд час пiдготовки i розгляду у Верховнiй Радi законопроектiв про внесення змiн до Конституцiї України, пропозицiй, поправок до них або питань, пов'язаних з ними, пропозицiї щодо порядку i результатiв їх розгляду подаються народними депутатами у загальному порядку, встановленому Законом України "Про статус народного депутата України" та цим Регламентом.

     4. Суб'єкти права подання до Верховної Ради законопроектiв про внесення змiн до Конституцiї України, пропозицiй, поправок до них, пропозицiй щодо порядку i результатiв їх розгляду зазначають у паперовiй формi, хто в разi необхiдностi представлятиме їхнi правовi позицiї пiд час пiдготовки i розгляду у Верховнiй Радi та її органах поданих ними документiв (до трьох осiб). Особами, уповноваженими представляти у Верховнiй Радi та її органах законопроекти про внесення змiн до Конституцiї України, пропозицiї та поправки до них, поданi народними депутатами, можуть бути лише народнi депутати з числа тих, хто пiдписав подання про внесення до Верховної Ради вiдповiдних законопроектiв про внесення змiн до Конституцiї України, пропозицiй, поправок до них i повноваження яких не припиненi; замiна таких представникiв здiйснюється шляхом подання звернення з дотриманням вимог щодо кiлькостi пiдписiв народних депутатiв (стаття 144 цього Регламенту).

(частина четверта статтi 142 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 16.01.2020р. N 469-IX)

     Стаття 143. Порядок подання до Верховної Ради законопроектiв про внесення змiн до Конституцiї України, пропозицiй та поправок до них

     1. Подання до Верховної Ради законопроектiв про внесення змiн до Конституцiї України, пропозицiй та поправок до них здiйснюється у паперовiй формi iз застосуванням вiдповiдно статей 154, 156, 157, 158 Конституцiї України, а також положень частин першої, четвертої статтi 90, статей 91, 92, 94 цього Регламенту та з урахуванням вимог цiєї глави Регламенту.

(частина перша статтi 143 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 16.01.2020р. N 469-IX)

     2. Суб'єкт права подання (iнiцiатор подання) до Верховної Ради законопроектiв про внесення змiн до Конституцiї України, пропозицiй та поправок до них подає їх до Верховної Ради iз поданням у паперовiй формi за своїм пiдписом (пiдписами), при цьому пiдпис народного депутата не вiдкликається.

(частина друга статтi 143 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 16.01.2020р. N 469-IX)

     3. Законопроект про внесення змiн до Конституцiї України повинен мiстити положення про термiн набрання ним чинностi як закону.

     4. Законопроект про внесення змiн до роздiлу I "Загальнi засади", роздiлу III "Вибори. Референдум" i роздiлу XIII "Внесення змiн до Конституцiї України" не повинен мiстити положень про внесення змiн до iнших роздiлiв Конституцiї України, за винятком лише редакцiйно уточнюючих змiн, якi викликанi вiдповiдними змiнами норм роздiлiв I, III, XIII Конституцiї України. Затвердження всеукраїнським референдумом таких редакцiйно уточнюючих змiн до iнших роздiлiв Конституцiї України не виключає прийняття в майбутньому Верховною Радою змiн до тих же положень вiдповiдно до статтi 155, частини другої статтi 158 Конституцiї України.

     5. Законопроект про внесення змiн до Конституцiї України, окремо поданий до Верховної Ради вiдповiдно до статтi 154 Конституцiї України, не повинен мiстити положень, якi у зв'язку iз системною єднiстю норм Конституцiї України зумовлюють необхiднiсть внесення змiн до роздiлiв Конституцiї України, зазначених у статтi 156 Конституцiї України.

     6. У разi виникнення необхiдностi одночасного комплексного внесення змiн як до роздiлiв Конституцiї України, зазначених у статтi 155, так i до роздiлiв, зазначених у частинi першiй статтi 156 Конституцiї України, iнiцiатор подання таких змiн до Конституцiї України подає до Верховної Ради одночасно два окремих законопроекти (пов'язанi законопроекти). Такi законопроекти повиннi мiстити також положення, якi передбачають поєднане та узгоджене в часi набрання ними чинностi та згiдно з якими в разi неприйняття Верховною Радою чи незатвердження всеукраїнським референдумом одного iз них iнший, пов'язаний з ним, не набирає чинностi.

     7. Подання до Верховної Ради законопроекту про внесення змiн до роздiлiв I, III, XIII Конституцiї України супроводжується одночасним поданням i законопроекту, яким передбачається видiлення коштiв з Державного бюджету України на проведення всеукраїнського референдуму щодо змiн до Конституцiї України.

     8. Пояснювальна записка до законопроекту про внесення змiн до Конституцiї України, крiм загальних положень, передбачених у цьому Регламентi (частина перша статтi 91), повинна висвiтлювати також питання, зазначенi в пунктах 2 - 10, 14 частини другої статтi 145 цього Регламенту.

     9. Альтернативнi законопроекти подаються до Верховної Ради лише протягом 14 днiв пiсля надання народним депутатам законопроекту про внесення змiн до Конституцiї України. У разi пiдписання народним депутатом подання в паперовiй формi про внесення двох i бiльше альтернативних законопроектiв про внесення змiн до Конституцiї України його пiдпис у поданнях щодо внесення другого i наступних за часом альтернативних законопроектiв не пiдлягає врахуванню.

(частина дев'ята статтi 143 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 16.01.2020р. N 469-IX)

     Стаття 144. Вiдкликання законопроектiв про внесення змiн до Конституцiї України, пропозицiй, поправок до них

     1. Законопроект про внесення змiн до Конституцiї України вважається вiдкликаним за зверненням у паперовiй формi iнiцiатора його подання до Верховної Ради, якщо зазначений законопроект ще не включено до порядку денного сесiї Верховної Ради. Про вiдкликання законопроекту оголошується на найближчому пленарному засiданнi Верховної Ради.

(частина перша статтi 144 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 16.01.2020р. N 469-IX)

     2. Законопроект про внесення змiн до Конституцiї України, який включено до порядку денного сесiї Верховної Ради, але постанова про звернення Верховної Ради щодо нього ще не направлена Верховною Радою до Конституцiйного Суду України, може бути вiдкликаний лише за згодою Верховної Ради. Така згода надається шляхом прийняття рiшення про виключення вiдповiдного законопроекту з порядку денного сесiї Верховної Ради.

     3. Звернення про вiдкликання законопроекту про внесення змiн до Конституцiї України, поданого до Верховної Ради народними депутатами, повинно бути пiдписано бiльшiстю народних депутатiв, якi подавали законопроект, але не менш як третиною вiд конституцiйного складу Верховної Ради щодо законопроекту, зазначеного у статтях 154, 155 Конституцiї України, а щодо законопроекту, зазначеного у статтi 156 Конституцiї України, - не менш як двома третинами вiд конституцiйного складу Верховної Ради.

     4. Пропозицiя, поправка до законопроекту про внесення змiн до Конституцiї України може бути вiдкликана за зверненням у паперовiй формi iнiцiатора її подання до Верховної Ради до моменту голосування Верховної Ради щодо її прийняття. До звернення народних депутатiв про вiдкликання поданої ними пропозицiї, поправки застосовуються положення частини третьої цiєї статтi.

(частина четверта статтi 144 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 16.01.2020р. N 469-IX)

     5. За зверненням у паперовiй формi iнiцiатора подання до Верховної Ради законопроекту про внесення змiн до Конституцiї України або за вмотивованою пропозицiєю у паперовiй формi народного депутата Верховна Рада може вiдкликати iз Конституцiйного Суду України своє звернення про надання висновку Конституцiйним Судом України щодо вiдповiдностi законопроекту про внесення змiн до Конституцiї України вимогам статей 157 i 158 Конституцiї України у будь-який час до початку розгляду на пленарному засiданнi Конституцiйного Суду України вiдповiдно до Закону України "Про Конституцiйний Суд України". Постанову про вiдкликання свого звернення Верховна Рада приймає бiльшiстю голосiв народних депутатiв вiд її конституцiйного складу без окремого включення питання про її розгляд до порядку денного сесiї Верховної Ради. Щодо конкретного законопроекту це питання у Верховнiй Радi може порушуватися лише один раз.

(частина п'ята статтi 144 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами України України вiд 13.07.2017р. N 2136-VIII, вiд 16.01.2020р. N 469-IX)

     6. У разi отримання Верховною Радою ухвали Конституцiйного Суду України про вiдмову у вiдкриттi або про припинення конституцiйного провадження у зв'язку з вiдкликанням Верховною Радою свого звернення до Конституцiйного Суду України вiдповiдний законопроект про внесення змiн до Конституцiї України вважається знятим з розгляду (без додаткового голосування щодо цього питання), про що головуючий на найближчому пленарному засiданнi Верховної Ради робить повiдомлення.

     Стаття 145. Пiдготовка до розгляду питання про включення законопроекту про внесення змiн до Конституцiї України до порядку денного сесiї Верховної Ради та про порядок продовження роботи над ним

     1. Пiдготовка до розгляду питання про включення законопроекту про внесення змiн до Конституцiї України до порядку денного сесiї Верховної Ради та про порядок продовження роботи над ним здiйснюється вiдповiдно до положень цiєї статтi, частин першої, другої, четвертої, п'ятої, шостої статтi 93, статтi 96, частини першої статтi 98, частин першої, третьої, четвертої, п'ятої статтi 103, частини четвертої статтi 110, частин другої, третьої, четвертої статтi 111 цього Регламенту з дотриманням вимог, передбачених частиною другою статтi 117 цього Регламенту.

(частина перша статтi 145 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 03.09.2013р. N 429-VII)

     2. Головний комiтет та iншi комiтети, яким була доручена пiдготовка до розгляду питання про включення законопроекту до порядку денного сесiї та про порядок продовження роботи над ним, вiдповiдно до предметiв їх вiдання готують висновки:

     1) про те, належним чи неналежним суб'єктом права подання законопроектiв про внесення змiн до Конституцiї України подано до Верховної Ради законопроект;

     2) щодо того, чи прийняття поданого вiдповiдно до статтi 154 Конституцiї України законопроекту не потребує викликаного системною єднiстю норм Конституцiї України одночасного внесення змiн до роздiлiв Конституцiї України, зазначених у статтi 156 Конституцiї України;

     3) щодо вiдповiдностi поданого законопроекту вимогам частини другої статтi 156 Конституцiї України;

     4) про те, чи прийняття запропонованих у законопроектi змiн до Конституцiї України не призведе до порушення мiжнародних зобов'язань України;

     5) щодо полiтичної, соцiальної, економiчної доцiльностi (чи необхiдностi) прийняття такого законопроекту взагалi;

     6) про наявнiсть чи вiдсутнiсть у законопроектi таких положень (або подiбних до них), якi в ранiше наданих висновках та прийнятих рiшеннях Конституцiйного Суду України визнавалися такими, що скасовують чи обмежують права та свободи людини i громадянина або спрямованi на лiквiдацiю незалежностi чи на порушення територiальної цiлiсностi України;

     7) стосовно того, чи iснують сумнiви (зокрема у комiтету, науковцiв, експертiв) щодо вiдповiдностi законопроекту вимогам статей 157 i 158 Конституцiї України;

     8) про наявнiсть ранiше наданого висновку Конституцiйного Суду України щодо вiдповiдностi законопроекту вимогам статей 157 i 158 Конституцiї України, якщо законопроект повторно подано до Верховної Ради в незмiннiй редакцiї його положень;

     9) стосовно правових наслiдкiв для суб'єктiв правовiдносин, якi можуть настати у зв'язку iз внесенням до чинної Конституцiї України запропонованих у законопроектi змiн;

     10) щодо повноти, чiткостi, несуперечливостi та системностi регулювання положеннями запропонованого законопроекту вiдповiдних суспiльних вiдносин на конституцiйному рiвнi та чи потребуватиме поданий законопроект прийняття до нього пропозицiй i поправок, у тому числi редакцiйно уточнюючого характеру;

     11) щодо доцiльностi (чи необхiдностi) направлення законопроекту пiсля включення його до порядку денного сесiї на наукову, юридичну чи iншу експертизу, проведення наукового пошуку чи дослiдження у строк до прийняття Верховною Радою постанови про звернення (стаття 148 цього Регламенту) до Конституцiйного Суду України;

     12) щодо доцiльностi опублiкування законопроекту для всенародного обговорення у строк до прийняття Верховною Радою постанови про звернення до Конституцiйного Суду України щодо цього законопроекту;

     13) про доцiльнi строки проведення всеукраїнського референдуму щодо змiн Конституцiї України, якщо законопроект поданий вiдповiдно до частини першої статтi 156 Конституцiї України;

     14) з питань, зазначених у частинi третiй статтi 91, частинi третiй статтi 111 цього Регламенту, а також щодо законопроекту, зазначеного в частинi сьомiй статтi 143 цього Регламенту, яким передбачається видiлення коштiв з Державного бюджету України на проведення всеукраїнського референдуму;

     15) щодо пропозицiй про порядок розгляду поданого законопроекту про внесення змiн до Конституцiї України, якщо такi пропозицiї є.

     3. У разi наявностi своєчасно поданих альтернативних законопроектiв висновки, зазначенi в частинi другiй цiєї статтi, готуються щодо кожного з них.

     4. Пов'язанi законопроекти про внесення змiн до Конституцiї України, зазначенi в частинi шостiй статтi 143 цього Регламенту, готуються до включення їх до порядку денного сесiї Верховної Ради одним питанням.

     5. За результатами пiдготовки до розгляду питання про включення законопроекту до порядку денного сесiї Верховної Ради та про порядок продовження роботи над ним головний комiтет подає Верховнiй Радi висновки, зокрема:

     1) щодо включення чи невключення до порядку денного сесiї Верховної Ради вiдповiдного законопроекту;

     2) який з альтернативних законопроектiв про внесення змiн до Конституцiї України включити до порядку денного сесiї Верховної Ради чи не включати жодного (якщо альтернативнi законопроекти є);

     3) щодо строку прийняття Верховною Радою постанови про звернення до Конституцiйного Суду України стосовно законопроекту про внесення змiн до Конституцiї України;

     4) щодо доцiльностi створення тимчасової спецiальної комiсiї для продовження роботи над законопроектом пiсля його включення до порядку денного сесiї Верховної Ради.

     6. До поданих висновкiв головний комiтет готує необхiднi проекти актiв для прийняття Верховною Радою рiшень щодо них. Зазначенi проекти актiв вiзуються i подаються до Верховної Ради головним комiтетом. Якщо головний комiтет не подає до своїх висновкiв проекти актiв, то Голова Верховної Ради України на пленарному засiданнi вносить їх вiд свого iменi.

     7. Висновки комiтетiв, доданi до них проекти рiшень Верховної Ради та iншi необхiднi матерiали надаються народним депутатам не пiзнiш як за 10 днiв до дня розгляду Верховною Радою питання про включення законопроекту про внесення змiн до Конституцiї України до порядку денного сесiї Верховної Ради та про порядок продовження роботи над ним.

     Стаття 146. Розгляд Верховною Радою питання про включення законопроекту про внесення змiн до Конституцiї України до порядку денного сесiї Верховної Ради та про порядок продовження роботи над ним

     1. Обговорення питання про включення законопроекту про внесення змiн до Конституцiї України до порядку денного сесiї Верховної Ради та про порядок продовження роботи над ним проводиться вiдповiдно до статтi 30 цього Регламенту. Скорочена процедура обговорення в такому випадку не може бути застосована.

     2. Якщо законопроект про внесення змiн до Конституцiї України поданий до Верховної Ради народними депутатами, то Президентовi України або уповноваженiй ним особi надається слово для виступу (стiльки часу, скiльки й доповiдачу) пiсля виступiв осiб, зазначених у пунктi 4 частини першої статтi 30 цього Регламенту. Запитання Президентовi України або уповноваженiй ним особi не ставляться.

     3. На пленарному засiданнi Верховної Ради обговорюються, зокрема, питання, зазначенi в частинах другiй - шостiй статтi 145 цього Регламенту.

     4. Верховна Рада включає до порядку денного сесiї Верховної Ради законопроект про внесення змiн до Конституцiї України для того, щоб направити його iз зверненням Верховної Ради до Конституцiйного Суду України для отримання висновку, передбаченого статтею 159 Конституцiї України, попередньо схвалити законопроект i прийняти (стаття 155 Конституцiї України) чи прийняти i направити його Президентовi України для винесення на всеукраїнський референдум (частина перша статтi 156 Конституцiї України) у незмiннiй редакцiї. Рiшення про включення законопроекту про внесення змiн до Конституцiї України до порядку денного сесiї Верховної Ради приймається бiльшiстю голосiв народних депутатiв вiд конституцiйного складу Верховної Ради.

     5. За результатами обговорення питання про включення законопроекту про внесення змiн до Конституцiї України до порядку денного сесiї Верховної Ради та про порядок продовження роботи над ним Верховна Рада може прийняти рiшення про:

     1) включення законопроекту (одного з альтернативних), обох пов'язаних законопроектiв (частина шоста статтi 143 цього Регламенту) до порядку денного сесiї Верховної Ради;

     2) включення законопроекту (одного з альтернативних), обох пов'язаних законопроектiв до порядку денного сесiї Верховної Ради та одночасне звернення до Конституцiйного Суду України про надання Конституцiйним Судом України висновку щодо вiдповiдностi законопроекту (обох пов'язаних законопроектiв) вимогам статей 157 i 158 Конституцiї України;

     3) вiдкладення прийняття рiшення щодо включення законопроекту (альтернативних законопроектiв), обох пов'язаних законопроектiв до порядку денного сесiї Верховної Ради.

     6. У разi якщо жодне iз запропонованих рiшень у пунктах 1, 2, 3 частини п'ятої цiєї статтi не пiдтримано Верховною Радою, законопроект вважається таким, що знятий з розгляду Верховною Радою.

     7. Приймаючи рiшення про включення законопроекту (одного з альтернативних), обох пов'язаних законопроектiв до порядку денного сесiї Верховної Ради (пункт 1 частини п'ятої цiєї статтi), Верховна Рада вирiшує, зокрема, питання про:

     1) пiдготовку питання про прийняття Верховною Радою постанови про звернення Верховної Ради до Конституцiйного Суду України щодо законопроекту про внесення змiн до Конституцiї України;

     2) опублiкування законопроекту для всенародного обговорення у строк до прийняття Верховною Радою постанови про звернення до Конституцiйного Суду України щодо законопроекту про внесення змiн до Конституцiї України;

     3) направлення законопроекту на наукову, юридичну чи iншу експертизу, проведення наукового пошуку чи дослiдження у строк до прийняття Верховною Радою постанови про звернення до Конституцiйного Суду України щодо законопроекту про внесення змiн до Конституцiї України;

     4) вiдкладення прийняття Верховною Радою постанови про звернення до Конституцiйного Суду України щодо законопроекту про внесення змiн до Конституцiї України до настання певних обставин чи здiйснення певних дiй.

     8. У разi якщо рiшення про опублiкування законопроекту для всенародного обговорення (пункт 2 частини сьомої цiєї статтi) не прийнято, законопроект пiдлягає опублiкуванню в офiцiйних друкованих виданнях для вiдома громадян i може бути опублiкований в iнших друкованих виданнях. При цьому повиннi бути вказанi всi розробники законопроекту (чи його структурних частин), а також iнiцiатор його подання до Верховної Ради.

     9. У разi включення законопроекту до порядку денного сесiї Верховна Рада може прийняти рiшення про створення тимчасової спецiальної комiсiї як головної для продовження роботи над законопроектом про внесення змiн до Конституцiї України.

     Стаття 147. Пiдготовка законопроекту про внесення змiн до Конституцiї України до попереднього схвалення або прийняття його Верховною Радою

     1. Пiдготовка законопроекту про внесення змiн до Конституцiї України до попереднього схвалення його Верховною Радою (стаття 155 Конституцiї України) або прийняття (частина перша статтi 156 Конституцiї України) здiйснюється лише пiсля включення вiдповiдного законопроекту до порядку денного сесiї Верховної Ради.

     2. У разi прийняття Верховною Радою рiшення про опублiкування законопроекту про внесення змiн до Конституцiї України для всенародного обговорення в офiцiйному друкованому виданнi повиннi бути вказанi всi розробники законопроекту (чи його структурних частин), а також iнiцiатор його подання до Верховної Ради. Пропозицiї i зауваження, що надiйшли в ходi всенародного обговорення законопроекту, узагальнюються i попередньо розглядаються комiтетами Верховної Ради, яким доручено опрацювання законопроекту. Узагальненi матерiали комiтети надсилають головному комiтету, який їх остаточно опрацьовує i доповiдає про них Верховнiй Радi (пiд час обговорення на пленарному засiданнi Верховної Ради питання про прийняття постанови про звернення Верховної Ради до Конституцiйного Суду України).

     3. Пiсля реалiзацiї заходiв, передбачених у частинi другiй цiєї статтi, пунктах 3, 4 частини сьомої, частинi дев'ятiй статтi 146 цього Регламенту, головний комiтет та iншi комiтети, яким була доручена подальша робота над законопроектом про внесення змiн до Конституцiї України, готують вiдповiднi висновки для розгляду Верховною Радою питання про прийняття постанови про звернення Верховної Ради до Конституцiйного Суду України, зазначеної у статтi 148 цього Регламенту. Одночасно готується на перше читання й законопроект, яким передбачається видiлення коштiв з Державного бюджету України для проведення всеукраїнського референдуму, якщо законопроект про внесення змiн до Конституцiї України поданий вiдповiдно до частини першої статтi 156 Конституцiї України. Такi документи надаються народним депутатам не пiзнiш як за 10 днiв до дня їх розгляду Верховною Радою.

     4. Обговорення на пленарному засiданнi Верховної Ради питання про прийняття постанови про звернення Верховної Ради до Конституцiйного Суду України здiйснюється у спосiб, зазначений у частинах першiй - третiй статтi 146 цього Регламенту. Одночасно обговорюються проект постанови про звернення Верховної Ради до Конституцiйного Суду України та в першому читаннi законопроект, яким передбачається видiлення коштiв з Державного бюджету України на проведення всеукраїнського референдуму, якщо законопроект про внесення змiн до Конституцiї України поданий вiдповiдно до частини першої статтi 156 Конституцiї України.

     5. Пов'язанi законопроекти, якi передбачають комплексне внесення змiн до рiзних роздiлiв Конституцiї України, обговорюються на пленарному засiданнi Верховної Ради одночасно, i рiшення про їх одночасне направлення за одним зверненням Верховної Ради до Конституцiйного Суду України для надання Конституцiйним Судом України вiдповiдного висновку оформляється однiєю постановою Верховної Ради.

     6. У разi якщо постанову про звернення Верховної Ради до Конституцiйного Суду України не прийнято i законопроект не виключено шляхом голосування з порядку денного сесiї, Верховна Рада вирiшує питання про змiст i строки подальшої роботи над законопроектом. Якщо Верховна Рада не прийняла постанову про звернення Верховної Ради до Конституцiйного Суду України i не визначила змiст та строки подальшої роботи над законопроектом, вiн вважається таким, що знятий з розгляду.

     7. Законопроект про внесення змiн до Конституцiї України пiдлягає направленню до Конституцiйного Суду України для отримання висновку, передбаченого статтею 159 Конституцiї України, i в разi якщо вiн iз дотриманням строкiв, зазначених у частинi другiй статтi 156, частинi першiй статтi 158 Конституцiї України, повторно поданий у незмiннiй редакцiї до Верховної Ради i щодо нього є ранiше наданий позитивний висновок Конституцiйного Суду України про вiдповiднiсть законопроекту вимогам статей 157 i 158 Конституцiї України.

     8. Пiсля прийняття постанови про звернення Верховної Ради до Конституцiйного Суду України стосовно законопроекту про внесення змiн до Конституцiї України, поданого вiдповiдно до частини першої статтi 156 Конституцiї України, проводиться голосування щодо прийняття в першому читаннi законопроекту, яким передбачається видiлення коштiв з Державного бюджету України на проведення всеукраїнського референдуму щодо змiн до Конституцiї України.

     9. Отриманий Верховною Радою висновок Конституцiйного Суду України щодо вiдповiдностi законопроекту про внесення змiн до Конституцiї України вимогам статей 157 i 158 Конституцiї України невiдкладно надається народним депутатам, направляється Президентовi України, i про його отримання головуючий на найближчому пленарному засiданнi Верховної Ради робить повiдомлення.

     10. Висновок Конституцiйного Суду України щодо законопроекту про внесення змiн до Конституцiї України є обов'язковим для розгляду Верховною Радою.

     11. Якщо у висновку Конституцiйного Суду України законопроект визнаний в цiлому таким, що вiдповiдає вимогам статей 157 i 158 Конституцiї України, i щодо його положень Конституцiйний Суд України не висловив застережень, то розгляд питання про попереднє схвалення законопроекту (стаття 155 Конституцiї України) чи, вiдповiдно, прийняття законопроекту (частина перша статтi 156 Конституцiї України) включається до порядку денного пленарного засiдання Верховної Ради не ранiше нiж через сiм днiв пiсля надання народним депутатам вiдповiдного висновку головного комiтету або в iнший визначений Верховною Радою строк. Головний комiтет та iншi комiтети, яким була доручена подальша робота над законопроектом, готують висновки щодо законопроекту.

     Стаття 148. Звернення Верховної Ради до Конституцiйного Суду України про надання висновку Конституцiйним Судом України щодо вiдповiдностi законопроекту про внесення змiн до Конституцiї України вимогам статей 157 i 158 Конституцiї України

     1. Звернення Верховної Ради до Конституцiйного Суду України про надання висновку Конституцiйним Судом України щодо вiдповiдностi законопроекту про внесення змiн до Конституцiї України вимогам статей 157 i 158 Конституцiї України приймається у формi постанови Верховної Ради. Постанова про звернення Верховної Ради до Конституцiйного Суду України повинна мiстити положення про:

     1) звернення Верховної Ради до Конституцiйного Суду України про надання Конституцiйним Судом України висновку щодо вiдповiдностi включеного до порядку денного сесiї Верховної Ради конкретно означеного законопроекту (або обох пов'язаних законопроектiв) про внесення змiн до Конституцiї України (iз вказiвкою реєстрацiйних реквiзитiв та iнiцiатора подання законопроекту до Верховної Ради) вимогам статей 157 i 158 Конституцiї України;

     2) направлення цiєї постанови до Конституцiйного Суду України (законопроект додається);

     3) дату набрання чинностi цiєю постановою.

     2. До звернення Верховної Ради до Конституцiйного Суду України надається текст зареєстрованого законопроекту про внесення змiн до Конституцiї України.

     3. Одночасно iз зверненням Верховної Ради до Конституцiйного Суду України направляються:

     1) копiя зареєстрованого звернення до Верховної Ради iнiцiатора подання до Верховної Ради законопроекту про внесення змiн до Конституцiї України (пiдписи народних депутатiв посвiдчуються);

     2) пояснювальна записка, подана разом iз законопроектом iнiцiатором подання до Верховної Ради законопроекту про внесення змiн до Конституцiї України;

     3) текст постанови Верховної Ради про включення законопроекту до порядку денного сесiї Верховної Ради, якщо вона прийнята окремо вiд постанови про звернення Верховної Ради до Конституцiйного Суду України;

     4) висновки комiтетiв, документи та iншi матерiали, якi надавалися народним депутатам у зв'язку з розглядом Верховною Радою питань про включення законопроекту до порядку денного сесiї; прийняття постанови про звернення Верховної Ради до Конституцiйного Суду України; прийняття пропозицiй, поправок до законопроекту перед повторним направленням його iз зверненням Верховної Ради до Конституцiйного Суду України (частина третя статтi 151 цього Регламенту);

     5) стенограми пленарних засiдань, на яких розглядалися питання, зазначенi в пунктi 4 цiєї частини.

     4. Щодо пов'язаних законопроектiв, зазначених у частинi шостiй статтi 143 цього Регламенту, Верховна Рада приймає одну постанову про звернення до Конституцiйного Суду України.

     5. Звернення Верховної Ради разом з матерiалами, зазначеними у частинi третiй цiєї статтi, невiдкладно направляються Головою Верховної Ради України до Конституцiйного Суду України, про що головуючий на найближчому пленарному засiданнi Верховної Ради робить повiдомлення.

     Стаття 149. Попереднє схвалення, прийняття Верховною Радою законопроекту про внесення змiн до Конституцiї України, який за висновком Конституцiйного Суду України вiдповiдає вимогам статей 157, 158 Конституцiї України

     1. Попереднє схвалення, прийняття законопроекту про внесення змiн до Конституцiї України здiйснюється з урахуванням вимог статтi 155, частини першої статтi 156, частини другої статтi 158, статтi 159 Конституцiї України, частини десятої статтi 147 цього Регламенту.

     2. Питання про попереднє схвалення законопроекту про внесення змiн до Конституцiї України (стаття 155 Конституцiї України) не може розглядатися Верховною Радою на останнiй сесiї строку її повноважень. Питання про попереднє схвалення та подальший розгляд такого законопроекту включається до порядку денного першої сесiї новообраної Верховної Ради без голосування.

     3. Новообрана Верховна Рада не може розглядати питання про прийняття законопроекту про внесення змiн до Конституцiї України, який вiдповiдно до статтi 155 Конституцiї України був попередньо схвалений Верховною Радою попереднього скликання, але голосування щодо прийняття якого як закону не проводилося. У такому випадку законопроект про внесення змiн до Конституцiї України вважається не прийнятим Верховною Радою попереднього скликання i до нього застосовуються вимоги частини першої статтi 158 Конституцiї України.

     4. Якщо у разi припинення повноважень Верховної Ради нею не розглянуто питання про прийняття вiдповiдно до частини першої статтi 156 Конституцiї України законопроекту про внесення змiн до Конституцiї України, щодо якого є не розглянутий Верховною Радою висновок Конституцiйного Суду України, питання про розгляд зазначеного законопроекту включається до порядку денного першої сесiї новообраної Верховної Ради без голосування.

     5. Верховна Рада може розглянути питання i прийняти рiшення про попереднє схвалення законопроекту вiдповiдно до статтi 155 Конституцiї України чи прийняття законопроекту вiдповiдно до частини першої статтi 156 Конституцiї України за умови, що такий законопроект за висновком Конституцiйного Суду України вiдповiдає вимогам статей 157, 158 Конституцiї України i щодо його положень Конституцiйний Суд України не висловив застережень.

     6. Верховна Рада може прийняти законопроект, передбачений статтею 155 Конституцiї України, за умови, що законопроект за висновком Конституцiйного Суду України визнаний таким, що вiдповiдає вимогам статей 157, 158 Конституцiї України законопроект вiдповiдно до статтi 155 Конституцiї України був попередньо схвалений Верховною Радою цього ж скликання на попереднiй черговiй сесiї Верховної Ради.

(частина шоста статтi 149 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 28.01.2016р. N 948-VIII)

     7. Обговорення на пленарному засiданнi Верховної Ради питань про попереднє схвалення (стаття 155 Конституцiї України) чи прийняття (стаття 155, частина перша статтi 156 Конституцiї України) законопроекту про внесення змiн до Конституцiї України проводиться в порядку, передбаченому статтею 30 цього Регламенту з наданням слова Президенту України або уповноваженiй ним особi у разi присутностi їх на пленарному засiданнi. Не допускається внесення i обговорення пропозицiй, поправок до законопроекту про внесення змiн до Конституцiї України, а також постановка питань про вiдкладення розгляду законопроекту, за винятком тих питань, якi спрямованi на узгоджене в часi прийняття законопроектiв, зазначених у частинi десятiй цiєї статтi.

     8. Пiсля обговорення законопроекту про внесення змiн до Конституцiї України на голосування ставиться, вiдповiдно, питання про його попереднє схвалення (стаття 155 Конституцiї України) чи прийняття в цiлому (стаття 155, частина перша статтi 156 Конституцiї України). Якщо законопроект про внесення змiн до Конституцiї України (який за висновком Конституцiйного Суду України вiдповiдає вимогам статей 157, 158 Конституцiї України) був попередньо схвалений Верховною Радою i не був розглянутий на наступнiй черговiй сесiї пiсля попереднього схвалення, то такий законопроект розглядається Верховною Радою на наступнiй за нею черговiй сесiї. Законопроект, який не отримав (згiдно iз статтею 155 чи, вiдповiдно, частиною першою статтi 156 Конституцiї України) необхiдної кiлькостi голосiв народних депутатiв на пiдтримку, вважається вiдповiдно не схваленим попередньо чи не прийнятим.

(частина восьма статтi 149 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами України вiд 18.11.2010р. N 2704-VI, вiд 28.01.2016р. N 948-VIII)

     9. У разi якщо законопроект про внесення змiн до Конституцiї України не схвалено попередньо, як це передбачено статтею 155 Конституцiї України, Верховна Рада може бiльшiстю голосiв народних депутатiв вiд її конституцiйного складу вирiшити питання про змiст i строки подальшої роботи над ним. Якщо Верховна Рада не прийняла рiшення про змiст i строки подальшої роботи над не схваленим попередньо законопроектом, вiн вважається не прийнятим. Не прийнятий Верховною Радою законопроект про внесення змiн до Конституцiї України вважається знятим з розгляду. На такий законопроект поширюються, вiдповiдно, положення частини першої статтi 158, частини другої статтi 156 Конституцiї України.

     10. Попереднє схвалення i прийняття пов'язаних законопроектiв про внесення змiн до Конституцiї України, зазначених у частинi шостiй статтi 143 цього Регламенту, здiйснюється у такий спосiб, щоб обидва прийнятi вiдповiдно до статтi 155 та частини першої статтi 156 Конституцiї України законопроекти разом з прийнятим законом, яким передбачається видiлення коштiв з Державного бюджету України на проведення всеукраїнського референдуму щодо змiн до Конституцiї України, були одночасно направленi Президентовi України, вiдповiдно, для пiдписання та призначення всеукраїнського референдуму щодо змiн до Конституцiї України. Прийняття обох пов'язаних законопроектiв здiйснюється одним голосуванням.

     11. Прийнятий Верховною Радою вiдповiдно до статтi 155 Конституцiї України закон про внесення змiн до Конституцiї України iз зазначенням дати попереднього схвалення Верховною Радою, дати його прийняття та iнших реквiзитiв пiдписується Головою Верховної Ради України i вiдповiдно до статтi 94 Конституцiї України невiдкладно направляється Президентовi України для пiдписання та офiцiйного оприлюднення.

     12. Пiсля прийняття Верховною Радою законопроекту, поданого вiдповiдно до частини першої статтi 156 Конституцiї України, проводиться голосування щодо прийняття постатейно та в цiлому ранiше прийнятого у першому читаннi законопроекту (частина восьма статтi 147 цього Регламенту), яким передбачається видiлення коштiв iз Державного бюджету України на проведення всеукраїнського референдуму щодо змiн до Конституцiї України.

     13. Прийнятий Верховною Радою вiдповiдно до частини першої статтi 156 Конституцiї України законопроект про внесення змiн до Конституцiї України iз зазначенням дати його прийняття та iнших реквiзитiв пiдписується Головою Верховної Ради України та разом iз прийнятим Верховною Радою i пiдписаним Головою Верховної Ради України законом, зазначеним у частинi дванадцятiй цiєї статтi, невiдкладно направляється Президентовi України для призначення всеукраїнського референдуму щодо змiн до Конституцiї України, а також, вiдповiдно, пiдписання i оприлюднення закону, яким передбачається видiлення коштiв з Державного бюджету України на проведення всеукраїнського референдуму щодо змiн до Конституцiї України.

     Стаття 150. Внесення та розгляд у головному комiтетi пропозицiй та поправок до законопроекту про внесення змiн до Конституцiї України

     1. Якщо у висновку Конституцiйного Суду України законопроект про внесення змiн до Конституцiї України в цiлому або його окремi положення визнано такими, що не вiдповiдають вимогам статей 157 i 158 Конституцiї України, а також у разi якщо у висновку Конституцiйного Суду України є застереження до положень такого законопроекту, Верховна Рада вирiшує питання про подальшу роботу над законопроектом i визначає:

     1) строк подання вiдповiдними суб'єктами, зазначеними в частинi другiй статтi 142 цього Регламенту, пропозицiй, поправок до законопроекту;

     2) строк опрацювання пропозицiй, поправок до законопроекту головним та iншими визначеними комiтетами;

     3) строк надання вiдповiдних документiв народним депутатам;

     4) дату розгляду питання про розгляд пропозицiй, поправок до законопроекту про внесення змiн до Конституцiї України.

     2. Пiдготовка законопроекту про внесення змiн до Конституцiї України для прийняття до нього пропозицiй, поправок здiйснюється в порядку пiдготовки законопроектiв до другого читання, передбаченому роздiлом IV цього Регламенту. При цьому в порiвняльнiй таблицi законопроекту розмiщується текст визначеного Верховною Радою законопроекту про внесення змiн до Конституцiї України, щодо якого Конституцiйним Судом України надано вiдповiдний висновок (пункт 1 частини першої статтi 118 цього Регламенту), а щодо iнiцiатора внесеної народними депутатами пропозицiї, поправки вказується чисельнiсть народних депутатiв, що її подали, та зазначаються прiзвища народних депутатiв, уповноважених представляти пропозицiї, поправки (не бiльше трьох осiб).

     3. Головний комiтет та iншi комiтети, яким була доручена пiдготовка питання про розгляд пропозицiй, поправок до законопроекту, готують щодо кожної пропозицiї, поправки та остаточної редакцiї законопроекту, запропонованої головним комiтетом вiдповiдно до пункту 4 частини першої статтi 118 цього Регламенту, висновки з питань, зазначених у пунктах 1 - 7, 9 - 12, 14 частини другої статтi 145 цього Регламенту з урахуванням висновку Конституцiйного Суду України щодо законопроекту про внесення змiн до Конституцiї України. Зазначенi висновки комiтетiв разом з пiдготовленою порiвняльною таблицею законопроекту про внесення змiн до Конституцiї України та iншими необхiдними документами надаються народним депутатам у строки, визначенi Верховною Радою.

     Стаття 151. Розгляд Верховною Радою пропозицiй, поправок до законопроекту про внесення змiн до Конституцiї України

     1. На пленарному засiданнi Верховної Ради обговорення кожної пропозицiї, поправки до законопроекту про внесення змiн до Конституцiї України здiйснюється у повному обсязi i проводиться в порядку, передбаченому в частинi третiй статтi 119, статтi 120 цього Регламенту.

     2. Рiшення про включення пропозицiї, поправки до законопроекту про внесення змiн до Конституцiї України приймається Верховною Радою тiєю ж кiлькiстю голосiв народних депутатiв, якою згiдно iз статтею 155 Конституцiї України здiйснюється попереднє схвалення вiдповiдного законопроекту чи його прийняття згiдно iз частиною першою статтi 156 Конституцiї України.

     3. Пiсля закiнчення голосування щодо прийняття пропозицiй, поправок до законопроекту Верховна Рада переходить до розгляду питання про прийняття постанови про звернення Верховної Ради до Конституцiйного Суду України про надання Конституцiйним Судом України висновку щодо вiдповiдностi змiненої редакцiї законопроекту про внесення змiн до Конституцiї України вимогам статей 157 i 158 Конституцiї України. Розгляд цього питання здiйснюється у порядку, передбаченому частинами першою - третьою статтi 146, частинами п'ятою, шостою статтi 147 цього Регламенту. Положення частини шостої статтi 147 цього Регламенту застосовується i в тому випадку, коли Верховна Рада не прийняла жодної пропозицiї, поправки до законопроекту про внесення змiн до Конституцiї України.

     4. Якщо за результатами розгляду Верховною Радою пропозицiй, поправок до законопроекту про внесення змiн до Конституцiї України законопроект знятий з розгляду, то до нього застосовуються вiдповiдно положення частини першої статтi 158, частини другої статтi 156 Конституцiї України.

Глава 27
ЗАТВЕРДЖЕННЯ ДЕРЖАВНОГО БЮДЖЕТУ УКРАЇНИ I КОНТРОЛЬ ЗА ЙОГО ВИКОНАННЯМ

(У текстi глави 27 слова "член Кабiнету Мiнiстрiв України, вiдповiдальний за формування державної бюджетної полiтики", "центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної фiнансової полiтики" та "уповноважений центральний орган виконавчої влади у сферi казначейського обслуговування бюджетних коштiв" в усiх вiдмiнках замiнено вiдповiдно словами "член Кабiнету Мiнiстрiв України, вiдповiдальний за формування та реалiзацiю державної фiнансової i бюджетної полiтики", "центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзацiю державної фiнансової i бюджетної полiтики" та "центральний орган виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi казначейського обслуговування бюджетних коштiв" у вiдповiдному вiдмiнку згiдно iз Законом України вiд 10 лютого 2015 року N 176-VIII)

     Стаття 152. Розгляд Бюджетної декларацiї

     1. Бюджетна декларацiя схвалюється Кабiнетом Мiнiстрiв України не пiзнiше 1 червня року, що передує плановому, та у триденний строк подається разом з фiнансово-економiчним обґрунтуванням до Верховної Ради.

     2. Процес розгляду Бюджетної декларацiї у Верховнiй Радi здiйснюється з урахуванням поданого Кабiнетом Мiнiстрiв України рiчного звiту про виконання закону про Державний бюджет України за попереднiй бюджетний перiод.

     3. Народнi депутати, комiтети розробляють свої пропозицiї щодо бюджетної полiтики з урахуванням Бюджетної декларацiї i подають їх до комiтету, до предмета вiдання якого належать питання бюджету, у десятиденний строк з дня надходження Бюджетної декларацiї до Верховної Ради.

     4. Комiтет, до предмета вiдання якого належать питання бюджету, розглядає Бюджетну декларацiю i пропозицiї, що надiйшли, готує та подає на розгляд Верховної Ради проект постанови Верховної Ради щодо Бюджетної декларацiї, що надається народним депутатам не пiзнiш як за два днi до розгляду зазначеного питання на пленарному засiданнi Верховної Ради.

     5. Верховна Рада розглядає питання щодо Бюджетної декларацiї у порядку, визначеному статтею 30 цього Регламенту, не пiзнiше 15 липня року, що передує плановому. З доповiддю виступає Прем'єр-мiнiстр України або за його дорученням член Кабiнету Мiнiстрiв України, вiдповiдальний за формування та реалiзацiю державної фiнансової i бюджетної полiтики, та голова комiтету, до предмета вiдання якого належать питання бюджету.

     На такому пленарному засiданнi за процедурним рiшенням Верховної Ради можуть бути заслуханi головнi розпорядники коштiв державного бюджету щодо цiлей державної полiтики у вiдповiднiй сферi дiяльностi, формування та/або реалiзацiю якої забезпечує головний розпорядник коштiв державного бюджету, та показникiв їх досягнення у середньостроковому перiодi, передбачених у Бюджетнiй декларацiї.

     6. За результатами розгляду цього питання Верховна Рада може прийняти проект постанови щодо Бюджетної декларацiї, яким взяти до вiдома Бюджетну декларацiю та/або схвалити рекомендацiї Верховної Ради щодо бюджетної полiтики. Якщо Верховною Радою в установленi частиною п'ятою цiєї статтi строки не розглянуто питання щодо Бюджетної декларацiї або не прийнято рiшення щодо нього, таке питання у подальшому не потребує розгляду.

     7. У разi порушення Кабiнетом Мiнiстрiв України строкiв подання до Верховної Ради Бюджетної декларацiї строки розгляду Верховною Радою Бюджетної декларацiї обчислюються з дня її фактичного подання Кабiнетом Мiнiстрiв України.

(стаття 152 у редакцiї Закону України вiд 07.07.2011р. N 3614-VI, iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 10.02.2015р. N 176-VIII, у редакцiї Закону України вiд 06.12.2018р. N 2646-VIII)

     Стаття 153. Пiдготовка до розгляду проекту закону про Державний бюджет України на наступний рiк

     1. Проект закону про Державний бюджет України на наступний рiк розглядається з урахуванням положень Бюджетного кодексу України та цього Регламенту.

     2. Кабiнет Мiнiстрiв України щороку подає до Верховної Ради проект закону про Державний бюджет України на наступний рiк не пiзнiше 15 вересня поточного року. Разом з проектом закону подається доповiдь про хiд виконання Державного бюджету України поточного року.

     3. Проект закону про Державний бюджет України на наступний рiк має бути розроблений з дотриманням вимог Бюджетного кодексу України та має ґрунтуватися на Бюджетнiй декларацiї з урахуванням рекомендацiй Верховної Ради щодо бюджетної полiтики (якщо такi рекомендацiї схваленi вiдповiдно до частини шостої статтi 152 цього Регламенту).

(частина третя статтi 153 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 06.12.2018р. N 2646-VIII)

     4. Проект закону про Державний бюджет України на наступний рiк не може мiстити положень про зупинення дiї чи внесення змiн до законiв.

     5. Поданий Кабiнетом Мiнiстрiв України проект закону про Державний бюджет України на наступний рiк надається народним депутатам та Рахунковiй палатi не пiзнiше нiж за чотири днi до його представлення у Верховнiй Радi.

(частина п'ята статтi 153 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 07.07.2011р. N 3614-VI)

     6. Пiд час розгляду Верховною Радою та комiтетом, до предмета вiдання якого належать питання бюджету, питань, визначених главою 27 цього Регламенту, беруть участь уповноваженi представники Кабiнету Мiнiстрiв України.

(статтю 153 доповнено частиною шостою згiдно iз Законом України вiд 07.07.2011р. N 3614-VI)

     Стаття 154. Представлення проекту закону про Державний бюджет України на наступний рiк Верховнiй Радi

     1. Проект закону про Державний бюджет України на наступний рiк Верховнiй Радi представляє на її пленарному засiданнi член Кабiнету Мiнiстрiв України, вiдповiдальний за формування та реалiзацiю державної фiнансової i бюджетної полiтики, не пiзнiше нiж через п'ять днiв з дня подання його Кабiнетом Мiнiстрiв України до Верховної Ради. На такому пленарному засiданнi за процедурним рiшенням Верховної Ради можуть бути заслуханi головнi розпорядники коштiв державного бюджету щодо мети, завдань та результативних показникiв вiдповiдних бюджетних програм, передбачених у проектi закону про Державний бюджет України на наступний рiк.

(частина перша статтi 154 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами України вiд 07.07.2011р. N 3614-VI, вiд 06.12.2018р. N 2646-VIII)

     2. Вiд комiтету, до предмета вiдання якого належать питання бюджету, з доповiддю щодо вiдповiдностi проекту закону про Державний бюджет України на наступний рiк вимогам Бюджетного кодексу України виступає голова комiтету.

(частина друга статтi 154 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 06.12.2018р. N 2646-VIII)

     3. Представлення проекту закону про Державний бюджет України на наступний рiк проводиться за процедурою повного обговорення (стаття 30 цього Регламенту) з урахуванням особливостей, визначених у цiй статтi.

(частина третя статтi 154 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 07.07.2011р. N 3614-VI)

     4. За результатами обговорення проекту закону про Державний бюджет України на наступний рiк Верховна Рада може прийняти рiшення про його вiдхилення у разi невiдповiдностi вимогам Бюджетного кодексу України.

(частина четверта статтi 154 у редакцiї Закону України вiд 07.07.2011р. N 3614-VI, iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 06.12.2018р. N 2646-VIII)

     5. У разi вiдхилення Верховною Радою проекту закону про Державний бюджет України на наступний рiк Кабiнет Мiнiстрiв України зобов'язаний у 7-денний строк з дня набрання чинностi рiшенням про його вiдхилення подати до Верховної Ради проект закону про Державний бюджет України на наступний рiк з обґрунтуванням внесених змiн. У такому разi строки пiдготовки i розгляду проекту закону про Державний бюджет України на наступний рiк у першому та другому читаннях збiльшуються на п'ять днiв.

(частина п'ята статтi 154 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 07.07.2011р. N 3614-VI)

     Стаття 155. Процедура розгляду проекту закону про Державний бюджет України на наступний рiк

     1. Проект закону про Державний бюджет України на наступний рiк розглядається за процедурою трьох читань з урахуванням особливостей, передбачених цiєю главою.

     2. У разi порушення Кабiнетом Мiнiстрiв України строкiв подання до Верховної Ради проекту закону про Державний бюджет України на наступний рiк, а також порушення строкiв подання його на друге читання строки розгляду Верховною Радою проекту закону про Державний бюджет України на наступний рiк обчислюються з дня його фактичного подання Кабiнетом Мiнiстрiв України.

     3. У разi вiдставки Кабiнету Мiнiстрiв України до подання до Верховної Ради проекту закону про Державний бюджет України на наступний рiк або пiсля вiдхилення Верховною Радою поданого проекту закону про Державний бюджет України на наступний рiк вiдлiк строкiв розгляду Верховною Радою проекту закону про Державний бюджет України на наступний рiк припиняється i вiдновлюється пiсля подання до Верховної Ради проекту закону про Державний бюджет України на наступний рiк новосформованим Кабiнетом Мiнiстрiв України.

     Стаття 156. Пiдготовка проекту закону про Державний бюджет України на наступний рiк до першого читання

     1. Народнi депутати, комiтети формують свої пропозицiї до проекту закону про Державний бюджет України на наступний рiк i не пiзнiше 1 жовтня року, що передує плановому, направляють їх до комiтету, до предмета вiдання якого належать питання бюджету, з урахуванням таких вимог:

     1) пропозицiї мають узгоджуватися з Бюджетною декларацiєю з урахуванням рекомендацiй Верховної Ради щодо бюджетної полiтики (якщо такi рекомендацiї схваленi вiдповiдно до частини шостої статтi 152 цього Регламенту);

(пункт 1 частини першої статтi 156 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 06.12.2018р. N 2646-VIII)

     2) пропозицiї щодо збiльшення витрат та/або зменшення надходжень державного бюджету мають визначати джерела їх покриття, включаючи види та обсяги витрат, що пiдлягають скороченню. Такi пропозицiї та пропозицiї до текстових статей проекту закону про Державний бюджет України на наступний рiк не можуть призводити до збiльшення державного боргу i державних гарантiй порiвняно з їх граничним обсягом, передбаченим у поданому Кабiнетом Мiнiстрiв України проектi закону про Державний бюджет України на наступний рiк;

     3) пропозицiї щодо змiни прогнозу доходiв та фiнансування бюджету можуть вноситися у разi, якщо виявлено неточностi в його розрахунку комiтетом, до предмета вiдання якого належать питання бюджету, та/або центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзацiю державної фiнансової i бюджетної полiтики.

     2. Пропозицiї, направленi до комiтету, до предмета вiдання якого належать питання бюджету, пiсля 1 жовтня року, що передує плановому, та/або з порушенням встановлених вимог, не розглядаються.

     3. Рахункова палата проводить експертизу проекту закону про Державний бюджет України на наступний рiк i до 1 жовтня року, що передує плановому, подає свої висновки Верховнiй Радi.

(частина третя статтi 156 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 06.12.2018р. N 2646-VIII)

     4. Комiтет, до предмета вiдання якого належать питання бюджету, не пiзнiше 15 жовтня року, що передує плановому, розглядає пропозицiї до проекту закону про Державний бюджет України на наступний рiк, висновки Рахункової палати i готує висновки та пропозицiї до нього (якi викладаються у виглядi проекту постанови Верховної Ради), а також таблицю пропозицiй суб'єктiв права законодавчої iнiцiативи з урахуванням вимог пунктiв 1 - 3 частини першої статтi 118 цього Регламенту. Показники, що мiстяться у висновках та пропозицiях до проекту закону про Державний бюджет України на наступний рiк, мають бути збалансованими.

     5. Проект постанови Верховної Ради щодо висновкiв та пропозицiй до проекту закону про Державний бюджет України на наступний рiк, а також таблиця пропозицiй суб'єктiв права законодавчої iнiцiативи надаються народним депутатам не пiзнiше нiж за два днi до розгляду Верховною Радою проекту закону про Державний бюджет України на наступний рiк у першому читаннi.

(стаття 156 у редакцiї Закону України вiд 07.07.2011р. N 3614-VI)

     Стаття 157. Розгляд проекту закону про Державний бюджет України на наступний рiк у першому читаннi

     1. Верховна Рада розглядає проект закону про Державний бюджет України на наступний рiк у першому читаннi не пiзнiше 20 жовтня року, що передує плановому.

(частина перша статтi 157 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 07.07.2011р. N 3614-VI)

     2. У разi якщо бюджетний перiод не спiвпадає з календарним роком, строки розгляду встановлюються за процедурним рiшенням Верховної Ради.

     3. Розгляд у першому читаннi проекту закону про Державний бюджет України на наступний рiк починається з доповiдi голови комiтету, до предмета вiдання якого належать питання бюджету, щодо висновкiв i пропозицiй до законопроекту та результатiв його розгляду.

     4. Розгляд проекту закону про Державний бюджет України на наступний рiк у першому читаннi проводиться за процедурою повного обговорення з урахуванням особливостей, передбачених у цiй статтi.

     5. Пiд час обговорення слово для виступу надається представникам комiтетiв за заявами у паперовiй формi, депутатських фракцiй (депутатських груп), народним депутатам, представникам Кабiнету Мiнiстрiв України та Рахункової палати.

(частина п'ята статтi 157 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами України вiд 06.11.2012р. N 5474-VI, вiд 16.01.2020р. N 469-IX)

     6. Пiсля завершення обговорення ставиться на голосування за основу пiдготовлений комiтетом, до предмета вiдання якого належать питання бюджету, проект постанови Верховної Ради щодо висновкiв та пропозицiй до проекту закону про Державний бюджет України на наступний рiк.

     7. Пiсля прийняття за основу проекту постанови Верховної Ради щодо висновкiв та пропозицiй до проекту закону про Державний бюджет України на наступний рiк ставляться на голосування тi включенi до таблицi пропозицiй суб'єктiв права законодавчої iнiцiативи пропозицiї до проекту закону про Державний бюджет України, на розглядi та голосуваннi яких наполягає народний депутат.

     8. Якщо Верховною Радою не прийнято рiшення на пiдтримку проекту постанови Верховної Ради щодо висновкiв та пропозицiй до проекту закону про Державний бюджет України на наступний рiк за основу, проводиться постатейне голосування таких висновкiв та пропозицiй, а також тих включених до таблицi пропозицiй суб'єктiв права законодавчої iнiцiативи пропозицiй до проекту закону про Державний бюджет України, на розглядi та голосуваннi яких наполягає народний депутат.

     9. У разi якщо пiд час голосування були пiдтриманi пропозицiї, якi призвели до змiн висновкiв та пропозицiй до проекту закону про Державний бюджет України на наступний рiк, пiдготовлених комiтетом, до предмета вiдання якого належать питання бюджету, Верховна Рада може перенести на визначений строк (але не бiльш як на два днi) голосування в цiлому проекту постанови Верховної Ради щодо висновкiв та пропозицiй до проекту закону про Державний бюджет України на наступний рiк.

     10. Проект закону про Державний бюджет України на наступний рiк вважається прийнятим у першому читаннi, якщо на пiдтримку пiд час голосування в цiлому проекту постанови Верховної Ради щодо висновкiв та пропозицiй до проекту закону про Державний бюджет України на наступний рiк проголосувала бiльшiсть народних депутатiв вiд конституцiйного складу Верховної Ради. Схваленi Верховною Радою висновки та пропозицiї до проекту закону про Державний бюджет України на наступний рiк набувають статусу Бюджетних висновкiв Верховної Ради.

     11. Якщо на пiдтримку пiд час голосування в цiлому проекту постанови Верховної Ради щодо висновкiв та пропозицiй до проекту закону про Державний бюджет України на наступний рiк не отримано необхiдної кiлькостi голосiв народних депутатiв, Верховна Рада може прийняти рiшення про направлення цього проекту постанови до комiтету, до предмета вiдання якого належать питання бюджету, для пiдготовки до повторного розгляду Верховною Радою з урахуванням зауважень, висловлених пiд час розгляду цього питання на пленарному засiданнi Верховної Ради (з визначенням строкiв такої пiдготовки).

(частини шосту - чотирнадцяту статтi 157 замiнено шiстьма частинами згiдно iз Законом України вiд 07.07.2011р. N 3614-VI)

     Стаття 158. Пiдготовка та розгляд проекту закону про Державний бюджет України на наступний рiк у другому читаннi

     1. Пiсля прийняття проекту закону про Державний бюджет України на наступний рiк у першому читаннi Кабiнет Мiнiстрiв України за участю уповноважених представникiв комiтету, до предмета вiдання якого належать питання бюджету, готує та у 14-денний строк, але не пiзнiше 3 листопада року, що передує плановому, подає до Верховної Ради проект закону про Державний бюджет України на наступний рiк, пiдготовлений вiдповiдно до Бюджетних висновкiв Верховної Ради, разом з порiвняльною таблицею щодо їх урахування з вмотивованими поясненнями стосовно неврахованих положень Бюджетних висновкiв Верховної Ради, а також з порiвняльною таблицею i поясненнями щодо вiдмiнностей положень i показникiв такого проекту закону порiвняно з редакцiєю, що подавалася Кабiнетом Мiнiстрiв України на перше читання.

(частина перша статтi 158 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 06.12.2018р. N 2646-VIII)

     2. Поданий Кабiнетом Мiнiстрiв України проект закону про Державний бюджет України на наступний рiк, пiдготовлений вiдповiдно до Бюджетних висновкiв Верховної Ради, разом iз супровiдними документами до нього, зазначеними у частинi першiй цiєї статтi, надаються народним депутатам не пiзнiш як за десять днiв до розгляду питання на пленарному засiданнi Верховної Ради.

(частина друга статтi 158 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 06.12.2018р. N 2646-VIII)

     3. Комiтет, до предмета вiдання якого належать питання бюджету, пiсля подання Кабiнетом Мiнiстрiв України проекту закону про Державний бюджет України на наступний рiк, пiдготовленого до другого читання, готує висновок щодо врахування у цьому законопроектi Бюджетних висновкiв Верховної Ради. При цьому пропозицiї народних депутатiв, комiтетiв до проекту закону про Державний бюджет України, пiдготовленого до другого читання, не розглядаються.

     4. Розгляд у другому читаннi проекту закону про Державний бюджет України на наступний рiк завершується не пiзнiше 20 листопада року, що передує плановому. У другому читаннi приймаються: граничний обсяг рiчного дефiциту (профiциту) державного бюджету, граничний обсяг державного боргу та граничний обсяг надання державних гарантiй; загальна сума доходiв, видаткiв та кредитування державного бюджету; розмiр мiнiмальної заробiтної плати на вiдповiдний бюджетний перiод, розмiр прожиткового мiнiмуму на вiдповiдний бюджетний перiод у розрахунку на мiсяць на одну особу, а також окремо для основних соцiальних i демографiчних груп населення та рiвень забезпечення прожиткового мiнiмуму на вiдповiдний бюджетний перiод; бюджетнi призначення мiжбюджетних трансфертiв та iншi положення, необхiднi для формування мiсцевих бюджетiв.

     5. Розгляд у другому читаннi проекту закону про Державний бюджет України на наступний рiк починається з доповiдi члена Кабiнету Мiнiстрiв України, вiдповiдального за формування та реалiзацiю державної фiнансової i бюджетної полiтики, щодо доопрацьованого з урахуванням Бюджетних висновкiв Верховної Ради цього законопроекту.

     6. Голова комiтету, до предмета вiдання якого належать питання бюджету, доповiдає висновок комiтету щодо врахування Бюджетних висновкiв Верховної Ради у пiдготовленому до другого читання законопроектi.

     7. Пiсля доповiдей члена Кабiнету Мiнiстрiв України, вiдповiдального за формування та реалiзацiю державної фiнансової i бюджетної полiтики, та голови комiтету, до предмета вiдання якого належать питання бюджету, проводиться обговорення в порядку, визначеному статтею 30 цього Регламенту.

     8. Пiсля обговорення Верховна Рада проводить голосування щодо прийняття у другому читаннi проекту закону про Державний бюджет України на наступний рiк з урахуванням висновку комiтету, до предмета вiдання якого належать питання бюджету, щодо врахування у цьому законопроектi Бюджетних висновкiв Верховної Ради. У разi прийняття проекту закону про Державний бюджет України на наступний рiк у другому читаннi проводиться голосування про прийняття цього законопроекту в цiлому.

     9. Якщо Верховною Радою не прийнято рiшення про прийняття проекту закону про Державний бюджет України на наступний рiк у другому читаннi, проводиться розгляд i голосування статей, на розглядi i голосуваннi яких наполягають народнi депутати.

     10. У разi якщо пiд час голосування статей показники проекту бюджету залишаються збалансованими, ставиться на голосування пропозицiя щодо прийняття проекту закону про Державний бюджет України на наступний рiк у другому читаннi та в цiлому.

     11. У разi якщо пiд час голосування статей показники проекту бюджету стали розбалансованими, Верховна Рада вiдкладає на визначений строк (але не бiльш як на два днi) голосування щодо прийняття проекту закону про Державний бюджет України на наступний рiк у другому читаннi для забезпечення збалансованостi показникiв проекту бюджету комiтетом, до предмета вiдання якого належать питання бюджету.

     12. Якщо не прийнято рiшення про прийняття проекту закону про Державний бюджет України на наступний рiк у другому читаннi за результатами голосування вiдповiдно до частин дев'ятої - одинадцятої цiєї статтi, Верховна Рада може прийняти рiшення про направлення цього законопроекту до Кабiнету Мiнiстрiв України для пiдготовки на повторне друге читання (з визначенням строкiв та критерiїв такої пiдготовки).

     13. Якщо пiд час прийняття проекту закону про Державний бюджет України на наступний рiк у другому читаннi в текстi цього законопроекту виникають суперечностi i помилки, якi виключають можливiсть застосування його норм пiсля остаточного прийняття та набрання чинностi, розгляд вiдповiдних статей законопроекту переноситься на третє читання.

(стаття 158 у редакцiї Закону України вiд 07.07.2011р. N 3614-VI)

     Стаття 159. Пiдготовка та розгляд проекту закону про Державний бюджет України на наступний рiк у третьому читаннi

     1. Вiдповiдно до рiшення Верховної Ради про прийняття проекту закону про Державний бюджет України на наступний рiк у другому читаннi комiтет, до предмета вiдання якого належать питання бюджету, не пiзнiше 25 листопада року, що передує плановому, готує його до третього читання.

     2. Комiтет, до предмета вiдання якого належать питання бюджету, готує пропозицiї щодо усунення суперечностей i помилок у текстi статей проекту закону про Державний бюджет України на наступний рiк, розгляд яких перенесено на третє читання, та подає порiвняльну таблицю таких статей i остаточну редакцiю законопроекту. Пiсля прийняття проекту закону про Державний бюджет України на наступний рiк у другому читаннi пропозицiї народних депутатiв, комiтетiв до нього не розглядаються.

     3. Третє читання проекту закону про Державний бюджет України на наступний рiк починається з доповiдi голови комiтету, до предмета вiдання якого належать питання бюджету, та спiвдоповiдi члена Кабiнету Мiнiстрiв України, вiдповiдального за формування та реалiзацiю державної фiнансової i бюджетної полiтики, про пропозицiї щодо усунення суперечностей i помилок у текстi статей проекту закону про Державний бюджет України на наступний рiк.

     4. Пiсля доповiдi та спiвдоповiдi проводиться голосування пропозицiй комiтету, до предмета вiдання якого належать питання бюджету, щодо усунення суперечностей i помилок у текстi статей проекту закону про Державний бюджет України на наступний рiк та прийняття проекту закону в цiлому.

     5. У разi неприйняття проекту закону про Державний бюджет України на наступний рiк у цiлому цей законопроект за рiшенням Верховної Ради направляється на повторне третє читання з визначенням строкiв його наступного розгляду на пленарному засiданнi Верховної Ради.

     6. Закон про Державний бюджет України приймається Верховною Радою України до 1 грудня року, що передує плановому.

(стаття 159 у редакцiї Закону України вiд 07.07.2011р. N 3614-VI)

     7. Закон про Державний бюджет України, прийнятий Верховною Радою вiдповiдно до статтi 158 або статтi 159 цього Регламенту, оформлюється в установленому порядку (стаття 130 цього Регламенту) з урахуванням таких особливостей: додатки до закону про Державний бюджет України, якi є його невiд'ємною частиною, оформлюються (з вiдповiдним вiзуванням) центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фiнансової полiтики, за участю уповноважених представникiв комiтету, до предмета вiдання якого належать питання бюджету.

(статтю 159 доповнено частиною сьомою згiдно iз Законом України вiд 06.12.2018р. N 2646-VIII)

     Стаття 160. Порядок внесення змiн до закону про Державний бюджет України

     1. Протягом бюджетного перiоду до закону про Державний бюджет України можуть бути внесенi змiни за поданням суб'єктiв права законодавчої iнiцiативи з додержанням вимог Бюджетного кодексу України та цього Регламенту.

(частина перша статтi 160 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 07.07.2011р. N 3614-VI)

     2. Внесення змiн до закону про Державний бюджет України, якi безпосередньо передбачають внесення змiн до iнших законодавчих актiв України, не допускається. У такому разi спочатку вносяться змiни до вiдповiдного закону i лише пiсля того розглядаються пропозицiї про змiни до закону про Державний бюджет України вiдповiдно до положень Бюджетного кодексу України та цього Регламенту.

     3. Внесення змiн до закону про Державний бюджет України здiйснюється за процедурою, визначеною роздiлом IV цього Регламенту, з урахуванням особливостей, визначених у цiй статтi. Проект закону про внесення змiн до закону про Державний бюджет України розглядається комiтетом, до предмета вiдання якого належать питання бюджету.

(частина третя статтi 160 у редакцiї Закону України вiд 07.07.2011р. N 3614-VI)

     4. Будь-який закон, що впливає на зменшення надходжень та/або збiльшення витрат бюджетiв поточного року, не може бути прийнятий у цiлому Верховною Радою, якщо одночасно з його прийняттям не будуть внесенi вiдповiднi змiни до закону про Державний бюджет України на вiдповiдний рiк.

(частина четверта статтi 160 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 07.07.2011р. N 3614-VI)

     Стаття 161. Контроль за виконанням закону про Державний бюджет України

(назва статтi 161 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 07.07.2011р. N 3614-VI)

     1. Контроль за виконанням Державного бюджету України здiйснює Верховна Рада як безпосередньо, так i через Рахункову палату.

     2. Центральний орган виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi казначейського обслуговування бюджетних коштiв, щомiсяця, не пiзнiше 15 числа мiсяця, наступного за звiтним, подає Верховнiй Радi мiсячний звiт про виконання Державного бюджету України.

(частина друга статтi 161 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 07.07.2011р. N 3614-VI)

     3. Зведенi показники мiсячних звiтiв про виконання бюджетiв подаються центральним органом виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi казначейського обслуговування бюджетних коштiв, Верховнiй Радi не пiзнiше 25 числа мiсяця, наступного за звiтним.

(частина третя статтi 161 у редакцiї Закону України вiд 07.07.2011р. N 3614-VI)

     4. Квартальний звiт про виконання Державного бюджету України подається центральним органом виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi казначейського обслуговування бюджетних коштiв, до Верховної Ради не пiзнiше нiж через 35 днiв пiсля закiнчення звiтного кварталу.

(частина четверта статтi 161 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 07.07.2011р. N 3614-VI)

     5. Рiчний звiт про виконання закону про Державний бюджет України подається Кабiнетом Мiнiстрiв України не пiзнiше 1 квiтня року, наступного за звiтним.

(частина п'ята статтi 161 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 07.07.2011р. N 3614-VI)

     6. Комiтет, до предмета вiдання якого належать питання бюджету, у двотижневий строк з дня отримання вiдповiдних висновкiв та пропозицiй Рахункової палати готує та подає на розгляд Верховної Ради проект постанови щодо рiчного звiту про виконання закону про Державний бюджет України.

(частина шоста статтi 161 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 08.10.2010р. N 2600-VI, у редакцiї Закону України вiд 07.07.2011р. N 3614-VI)

     7. Частину сьому статтi 161 виключено

(статтю 161 доповнено частиною сьомою згiдно iз Законом України вiд 02.07.2015р. N 576-VIII, частину сьому статтi 161 виключено згiдно iз Законом України вiд 03.12.2020р. N 1052-IX)

     Стаття 162. Розгляд рiчного звiту про виконання закону про Державний бюджет України

     1. Розгляд звiту про виконання закону про Державний бюджет України вiдбувається за процедурою повного обговорення (стаття 30 цього Регламенту) з урахуванням особливостей, визначених у цiй статтi.

     2. Рiчний звiт про виконання закону про Державний бюджет України у Верховнiй Радi представляє член Кабiнету Мiнiстрiв України, вiдповiдальний за формування та реалiзацiю державної фiнансової i бюджетної полiтики.

     3. Iз спiвдоповiдями про виконання закону про Державний бюджет України виступають голова комiтету, до предмета вiдання якого належать питання бюджету, та Голова Рахункової палати. На такому пленарному засiданнi за процедурним рiшенням Верховної Ради можуть бути заслуханi головнi розпорядники коштiв державного бюджету щодо досягнення головними розпорядниками коштiв державного бюджету запланованої мети, завдань та результативних показникiв бюджетних програм, а також цiлей державної полiтики у вiдповiднiй сферi дiяльностi, формування та/або реалiзацiю якої забезпечує головний розпорядник коштiв державного бюджету, з показниками їх досягнення за результатами звiтного перiоду.

(частина третя статтi 162 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 06.12.2018р. N 2646-VIII)

     4. За результатами розгляду Верховна Рада приймає рiшення щодо рiчного звiту про виконання закону про Державний бюджет України.

(стаття 162 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 08.10.2010р. N 2600-VI, у редакцiї Закону України вiд 07.07.2011р. N 3614-VI)

Глава 28
ПОРЯДОК ПРОВЕДЕННЯ ВЕРХОВНОЮ РАДОЮ УКРАЇНИ УРОЧИСТОГО ЗАСIДАННЯ З ПРИВОДУ СКЛАДЕННЯ ПРИСЯГИ УКРАЇНСЬКОМУ НАРОДОВI НОВООБРАНИМ ПРЕЗИДЕНТОМ УКРАЇНИ

     Стаття 163. Правовi пiдстави складення присяги Українському народовi новообраним Президентом України

     1. Присягу Українському народовi складає особа, яка в порядку, встановленому Конституцiєю України та Законом України "Про вибори Президента України", обрана Президентом України.

     2. Складення новообраним Президентом України присяги Українському народовi вiдповiдно до статтi 104 Конституцiї України є обов'язковою умовою його вступу на пост Президента України.

     Стаття 164. Мiсце складення присяги новообраним Президентом України

     1. Урочисте засiдання Верховної Ради з приводу складення присяги новообраним Президентом України проводиться в залi засiдань Верховної Ради, якщо Верховною Радою не прийнято iншого рiшення, на пiдставi офiцiйно оголошених Центральною виборчою комiсiєю результатiв виборiв Президента України.

     Стаття 165. Дата i час проведення урочистого засiдання Верховної Ради

     1. Урочисте засiдання Верховної Ради, на якому новообраний Президент України складає присягу Українському народовi, проводиться не пiзнiше нiж через тридцять днiв пiсля офiцiйного оголошення результатiв чергових виборiв Президента України i не пiзнiше нiж через п'ять днiв пiсля офiцiйного оголошення результатiв позачергових виборiв Президента України.

     2. Дата i час проведення урочистого засiдання Верховної Ради за погодженням з новообраним Президентом України визначаються рiшенням Верховної Ради. У разi неприйняття такого рiшення дата i час проведення урочистого засiдання визначаються Головою Верховної Ради України.

     Стаття 166. Порядок складення присяги новообраним Президентом України

     1. Урочисте засiдання Верховної Ради з приводу складення новообраним Президентом України присяги Українському народовi вiдкриває Голова Верховної Ради України, а в разi його вiдсутностi - Перший заступник чи заступник Голови Верховної Ради України.

     2. Для участi в урочистому засiданнi Верховної Ради з приводу складення присяги новообраним Президентом України запрошуються Голова Центральної виборчої комiсiї, Голова Конституцiйного Суду України та iншi особи, списки яких Голова Верховної Ради України узгоджує з новообраним Президентом України та Головою Конституцiйного Суду України.

     3. Головуючий на урочистому засiданнi Верховної Ради надає слово Головi Центральної виборчої комiсiї (у разi його вiдсутностi - заступнику Голови Центральної виборчої комiсiї) для оголошення результатiв виборiв Президента України.

     4. Головуючий на урочистому засiданнi Верховної Ради для приведення новообраного Президента України до присяги запрошує до трибуни Голову Конституцiйного Суду України i надає йому слово.

     5. Голова Конституцiйного Суду України повiдомляє про виконання новообраним Президентом України всiх конституцiйних вимог щодо несумiсностi з посадою Президента України та вiдсутностi iнших обставин, що унеможливлюють складення ним присяги, запрошує до трибуни новообраного Президента України, вручає йому текст присяги Українському народовi, визначений Конституцiєю України.

     6. Новообраний Президент України, поклавши руку на Конституцiю України, проголошує присягу Українському народовi, пiдписує її текст i передає Головi Конституцiйного Суду України.

     7. Пiсля складення новообраним Президентом України присяги Голова Конституцiйного Суду України оголошує про те, що новообраний Президент України склав присягу Українському народовi вiдповiдно до статтi 104 Конституцiї України i вступив на пост Президента України. Голова Конституцiйного Суду України передає головуючому на урочистому засiданнi Верховної Ради текст присяги Українському народовi, пiдписаний новообраним Президентом України.

     8. Голова Центральної виборчої комiсiї вручає новообраному Президентовi України посвiдчення Президента України, а Голова Конституцiйного Суду України вручає новообраному Президентовi України офiцiйнi символи влади Президента України.

     9. Президент України з трибуни Верховної Ради проголошує звернення до Українського народу (iнавгурацiйну промову).

     10. У день цього урочистого засiдання Верховна Рада не розглядає iнших питань.

     11. У залi засiдань на урочистому засiданнi Верховної Ради з приводу складення присяги Українському народовi новообраним Президентом України пiсля вiдкриття засiдання та перед його закриттям виконується Державний Гiмн України.

Глава 29
ЗАСЛУХОВУВАННЯ ВЕРХОВНОЮ РАДОЮ УКРАЇНИ ЩОРIЧНИХ ТА ПОЗАЧЕРГОВИХ ПОСЛАНЬ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ

     Стаття 167. Дата i час проголошення послань Президентом України

     1. Верховна Рада вiдповiдно до пункту 8 частини першої статтi 85 Конституцiї України заслуховує щорiчнi та позачерговi послання Президента України про внутрiшнє i зовнiшнє становище України.

     2. Iнформацiя про дату i час проголошення Президентом України послання до Верховної Ради доводиться Апаратом Верховної Ради до вiдома народних депутатiв не пiзнiш як за п'ять днiв до проголошення послання.

     3. Щорiчне послання Президента України Верховнiй Радi про внутрiшнє i зовнiшнє становище України за звичайних обставин проголошується до 31 березня поточного року.

     Стаття 168. Особи, запрошенi на засiдання Верховної Ради з приводу заслуховування щорiчних та позачергових послань Президента України

     1. На пленарне засiдання Верховної Ради пiд час заслуховування щорiчних та позачергових послань Президента України запрошуються Прем'єр-мiнiстр України, члени Кабiнету Мiнiстрiв України, керiвники центральних органiв виконавчої влади, якi не входять до складу Кабiнету Мiнiстрiв України, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, Голова Рахункової палати, Голова Центральної виборчої комiсiї, Голова Вищої ради правосуддя, Голова Верховної Ради Автономної Республiки Крим та Голова Ради мiнiстрiв Автономної Республiки Крим, голови обласних рад, Київської та Севастопольської мiських рад, голови обласних, Київської та Севастопольської мiських державних адмiнiстрацiй, Голова та суддi Конституцiйного Суду України, Голова Верховного Суду, Голова Служби безпеки України, Генеральний прокурор, глави дипломатичних представництв iноземних держав, iншi офiцiйнi особи.

(частина перша статтi 168 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 21.12.2016р. N 1798-VIII)

     Стаття 169. Порядок заслуховування щорiчних та позачергових послань Президента України

     1. Пiсля вiдкриття пленарного засiдання Верховної Ради головуючий на пленарному засiданнi запрошує Президента України для проголошення щорiчного або позачергового послання.

     2. Пiсля закiнчення виступу Президента України запитання йому не ставляться, головуючий на пленарному засiданнi оголошує перерву або про закриття пленарного засiдання Верховної Ради.

Глава 30
ПОРЯДОК ДОСТРОКОВОГО ПРИПИНЕННЯ ПОВНОВАЖЕНЬ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ У ЗВ'ЯЗКУ З НЕСПРОМОЖНIСТЮ ВИКОНАННЯ НИМ СВОЇХ ПОВНОВАЖЕНЬ ЗА СТАНОМ ЗДОРОВ'Я, А ТАКОЖ У РАЗI УСУНЕННЯ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ З ПОСТА В ПОРЯДКУ IМПIЧМЕНТУ

(назва глави 30 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 21.12.2016р. N 1798-VIII)

     Стаття 170. Порядок дострокового припинення повноважень Президента України у зв'язку з неспроможнiстю виконання ним своїх повноважень за станом здоров'я

(назва статтi 170 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 21.12.2016р. N 1798-VIII)

     1. У разi якщо Верховнiй Радi стануть вiдомi факти про неспроможнiстю виконання Президентом України своїх повноважень за станом здоров'я, за пропозицiєю Голови Верховної Ради України або не менш як 45 народних депутатiв Верховна Рада може створити тимчасову слiдчу комiсiю для перевiрки вiдповiдних фактiв.

(частина перша статтi 170 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 21.12.2016р. N 1798-VIII)

     2. Тимчасова слiдча комiсiя з цього питання створюється на закритому пленарному засiданнi Верховної Ради в порядку, передбаченому законом про тимчасовi слiдчi комiсiї, спецiальну тимчасову слiдчу комiсiю i тимчасовi спецiальнi комiсiї Верховної Ради України та цим Регламентом.

     3. Пiсля створення тимчасової слiдчої комiсiї Голова Верховної Ради України невiдкладно повiдомляє про це Президента України.

     4. Верховна Рада на пiдставi висновку тимчасової слiдчої комiсiї, пiдготовленого з урахуванням медичного висновку про стан здоров'я Президента України, може прийняти постанову про звернення до Верховного Суду щодо надання ним подання в паперовiй формi про дострокове припинення повноважень Президента України за станом здоров'я.

(частина четверта статтi 170 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 16.01.2020р. N 469-IX)

     5. Неспроможнiсть виконання Президентом України своїх повноважень за станом здоров'я встановлюється Верховною Радою на її закритому пленарному засiданнi на пiдставi подання в паперовiй формi Верховного Суду i медичного висновку та пiдтверджується рiшенням, прийнятим бiльшiстю голосiв народних депутатiв вiд конституцiйного складу Верховної Ради.

(частина п'ята статтi 170 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами України вiд 21.12.2016р. N 1798-VIII, вiд 16.01.2020р. N 469-IX)

     6. Про прийняте рiшення Голова Верховної Ради України термiново у паперовiй формi повiдомляє Президента України, Прем'єр-мiнiстра України, Голову Конституцiйного Суду України, Голову Верховного Суду та офiцiйно оприлюднює вiдповiдний акт Верховної Ради через засоби масової iнформацiї.

(частина шоста статтi 170 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами України вiд 08.10.2010р. N 2600-VI, вiд 16.01.2020р. N 469-IX)

     Стаття 171. Порядок дострокового припинення повноважень Президента України у разi усунення Президента України з поста в порядку iмпiчменту

     1. Порядок дострокового припинення повноважень Президента України у разi усунення Президента України з поста в порядку iмпiчменту визначається Конституцiєю України, Законом України "Про особливу процедуру усунення Президента України з поста (iмпiчмент)", iншими законами України та цим Регламентом.

(стаття 171 у редакцiї Закону України вiд 10.09.2019р. N 39-IX)

     Стаття 172. Виключена

(згiдно iз Законом України вiд 10.09.2019р. N 39-IX)

     Стаття 173. Виключена

(стаття 173 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами України вiд 17.05.2012р. N 4711-VI, вiд 06.11.2012р. N 5474-VI, вiд 14.10.2014р. N 1700-VII, виключена згiдно iз Законом України вiд 10.09.2019р. N 39-IX, змiни до пункту 2 частини третьої статтi 173, передбаченi пiдпунктом "б" пiдпункту 28 пункту 7 роздiлу IX Закону України вiд 25.04.2019р. N 2704-VIII, внесенi не будуть у зв'язку з виключенням статтi 173 Законом України вiд 10.09.2019р. N 39-IX)

     Стаття 174. Виключена

(стаття 174 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами України вiд 13.04.2012р. N 4652-VI, вiд 21.12.2016р. N 1798-VIII, виключена згiдно iз Законом України вiд 10.09.2019р. N 39-IX)

     Стаття 175. Виключена

(згiдно iз Законом України вiд 10.09.2019р. N 39-IX)

     Стаття 176. Виключена

(стаття 176 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 13.04.2012р. N 4652-VI, виключена згiдно iз Законом України вiд 10.09.2019р. N 39-IX)

     Стаття 177. Виключена

(згiдно iз Законом України вiд 10.09.2019р. N 39-IX)

     Стаття 178. Виключена

(стаття 178 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 21.12.2016р. N 1798-VIII, виключена згiдно iз Законом України вiд 10.09.2019р. N 39-IX)

     Стаття 179. Виключена

(згiдно iз Законом України вiд 10.09.2019р. N 39-IX)

     Стаття 180. Виключена

(згiдно iз Законом України вiд 10.09.2019р. N 39-IX)

     Стаття 181. Виключена

(згiдно iз Законом України вiд 10.09.2019р. N 39-IX)

     Стаття 182. Виключена

(згiдно iз Законом України вiд 10.09.2019р. N 39-IX)

     Стаття 183. Виключена

(згiдно iз Законом України вiд 10.09.2019р. N 39-IX)

     Стаття 184. Виключена

(згiдно iз Законом України вiд 10.09.2019р. N 39-IX)

     Стаття 185. Виключена

(згiдно iз Законом України вiд 10.09.2019р. N 39-IX)

     Стаття 186. Виключена

(згiдно iз Законом України вiд 10.09.2019р. N 39-IX)

     Стаття 187. Виключена

(стаття 187 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 08.10.2010р. N 2600-VI, виключена згiдно iз Законом України вiд 10.09.2019р. N 39-IX)

     Стаття 188. Виключена

(згiдно iз Законом України вiд 10.09.2019р. N 39-IX)

Глава 31
РОЗГЛЯД ПИТАНЬ ПРО ЗАТВЕРДЖЕННЯ УКАЗIВ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ ПРО ВВЕДЕННЯ ВОЄННОГО ЧИ НАДЗВИЧАЙНОГО СТАНУ В УКРАЇНI АБО В ОКРЕМИХ ЇЇ МIСЦЕВОСТЯХ, ПРО ЗАГАЛЬНУ АБО ЧАСТКОВУ МОБIЛIЗАЦIЮ, ПРО ОГОЛОШЕННЯ ОКРЕМИХ МIСЦЕВОСТЕЙ ЗОНАМИ НАДЗВИЧАЙНОЇ ЕКОЛОГIЧНОЇ СИТУАЦIЇ ТА ОГОЛОШЕННЯ ЗА ПОДАННЯМ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ СТАНУ ВIЙНИ ЧИ УКЛАДЕННЯ МИРУ, СХВАЛЕННЯ РIШЕННЯ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ ПРО ВИКОРИСТАННЯ ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ ТА IНШИХ ВIЙСЬКОВИХ ФОРМУВАНЬ У РАЗI ЗБРОЙНОЇ АГРЕСIЇ ПРОТИ УКРАЇНИ

     Стаття 189. Порядок розгляду питань про затвердження указiв Президента України про введення воєнного чи надзвичайного стану

     1. Вiдповiдно до пункту 31 частини першої статтi 85 Конституцiї України Верховна Рада затверджує протягом двох днiв з моменту звернення Президента України його укази про введення воєнного чи надзвичайного стану в Українi або в окремих її мiсцевостях, про загальну або часткову мобiлiзацiю, про оголошення окремих мiсцевостей зонами надзвичайної екологiчної ситуацiї.

     2. Пiсля пiдписання вiдповiдного указу про введення воєнного чи надзвичайного стану в Українi або в окремих її мiсцевостях, про загальну або часткову мобiлiзацiю, про оголошення окремих мiсцевостей зонами надзвичайної екологiчної ситуацiї Президент України негайно звертається до Верховної Ради щодо його затвердження i подає вiдповiдний проект закону.

     3. Верховна Рада розглядає питання про затвердження указу Президента України про введення воєнного чи надзвичайного стану в Українi або в окремих її мiсцевостях, про загальну або часткову мобiлiзацiю, про оголошення окремих мiсцевостей зонами надзвичайної екологiчної ситуацiї протягом двох днiв з моменту надходження звернення та вiдповiдного указу Президента України до Верховної Ради i надання їх народним депутатам разом з проектом вiдповiдного закону.

     4. Питання про затвердження вiдповiдного указу Президента України про введення воєнного чи надзвичайного стану в Українi або в окремих її мiсцевостях, про загальну або часткову мобiлiзацiю, про оголошення окремих мiсцевостей зонами надзвичайної екологiчної ситуацiї розглядаються Верховною Радою без голосування щодо включення їх до порядку денного сесiї, розкладу пленарних засiдань сесiї, тижневого порядку денного пленарних засiдань Верховної Ради. Таке питання може вноситися на розгляд Верховної Ради без попередньої пiдготовки в комiтетах.

     5. Проект закону щодо затвердження вiдповiдного указу Президента України про введення воєнного чи надзвичайного стану в Українi або в окремих її мiсцевостях, про загальну або часткову мобiлiзацiю, про оголошення окремих мiсцевостей зонами надзвичайної екологiчної ситуацiї розглядається за процедурою першого читання та прийняття закону в цiлому.

     Стаття 190. Порядок затвердження, вiдхилення указiв Президента України про введення воєнного чи надзвичайного стану

     1. Верховна Рада може прийняти повнiстю, частково з рекомендацiями та/або застереженнями або вiдхилити проект закону про затвердження вiдповiдного указу Президента України про введення воєнного чи надзвичайного стану в Українi або в окремих її мiсцевостях, про загальну або часткову мобiлiзацiю, про оголошення окремих мiсцевостей зонами надзвичайної екологiчної ситуацiї.

     2. Якщо Верховна Рада затвердила законом вiдповiдний указ Президента України про введення воєнного чи надзвичайного стану в Українi або в окремих її мiсцевостях, про загальну або часткову мобiлiзацiю, про оголошення окремих мiсцевостей зонами надзвичайної екологiчної ситуацiї частково з рекомендацiями та/або застереженнями, чинними є положення вiдповiдного указу Президента України, затвердженого Верховною Радою. Вiдповiдний указ Президента України набирає чинностi пiсля його затвердження Верховною Радою i негайно оголошується через засоби масової iнформацiї або оприлюднюється в iнший спосiб.

     3. У разi вiдхилення Верховною Радою законопроекту про затвердження вiдповiдного указу Президента України про введення воєнного чи надзвичайного стану в Українi або в окремих її мiсцевостях, про загальну або часткову мобiлiзацiю, про оголошення окремих мiсцевостей зонами надзвичайної екологiчної ситуацiї такий указ Президента України не набирає чинностi.

     4. Про прийняте Верховною Радою рiшення щодо вiдповiдного указу Президента України Голова Верховної Ради України негайно повiдомляє Президента України i робить повiдомлення через засоби масової iнформацiї.

     Стаття 191. Порядок оголошення за поданням Президента України стану вiйни i укладення миру, схвалення рiшення Президента України про використання Збройних Сил України та iнших вiйськових формувань у разi збройної агресiї проти України

     1. Вiдповiдно до пункту 9 частини першої статтi 85 Конституцiї України Верховна Рада оголошує за поданням Президента України стан вiйни чи укладення миру, схвалює рiшення Президента України про використання Збройних Сил України та iнших вiйськових формувань у разi збройної агресiї проти України.

     2. Верховна Рада розглядає подання Президента України про оголошення стану вiйни i укладення миру та питання про схвалення рiшення Президента України про використання Збройних Сил України та iнших вiйськових формувань у разi збройної агресiї проти України, приймає рiшення з цих питань у порядку, передбаченому статтями 189, 190 цього Регламенту.

Глава 32
НАДАННЯ ВЕРХОВНОЮ РАДОЮ ЗАКОНОМ ЗГОДИ НА ОБОВ'ЯЗКОВIСТЬ МIЖНАРОДНИХ ДОГОВОРIВ УКРАЇНИ ТА ДЕНОНСАЦIЯ МIЖНАРОДНИХ ДОГОВОРIВ УКРАЇНИ ОФIЦIЙНI ДЕЛЕГАЦIЇ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ

     Стаття 192. Правовi засади надання Верховною Радою згоди на обов'язковiсть мiжнародних договорiв України та денонсацiя мiжнародних договорiв України

     1. Верховна Рада надає законом згоду на обов'язковiсть мiжнародних договорiв України (ратифiкацiя, затвердження, прийняття, приєднання) та здiйснює денонсацiю мiжнародних договорiв України вiдповiдно до Конституцiї України, Закону України "Про мiжнароднi договори України", Вiденської конвенцiї про право мiжнародних договорiв вiд 23 травня 1969 року та цього Регламенту.

     Стаття 193. Прийняття Верховною Радою рiшень про мiжнароднi договори України

     1. Законопроекти про надання згоди на обов'язковiсть мiжнародних договорiв України вносять на розгляд Верховної Ради Президент України, Кабiнет Мiнiстрiв України.

     2. На виконання повноважень, встановлених пунктами 5, 32 частини першої статтi 85 та частиною першою статтi 9 Конституцiї України, Верховна Рада може прийняти рiшення про:

     1) необхiднiсть iнiцiювання укладення або укладення мiжнародного договору на тих чи iнших засадах i внесення вiдповiдних документiв на її розгляд;

     2) надання згоди на обов'язковiсть мiжнародних договорiв України;

     3) денонсацiю мiжнародних договорiв України.

     Стаття 194. Перелiк супровiдних документiв до законопроектiв про надання згоди на обов'язковiсть мiжнародних договорiв України

     1. До законопроекту, що вноситься на розгляд Верховної Ради для надання згоди на обов'язковiсть мiжнародних договорiв України, додаються:

     1) посвiдчена копiя мiжнародного договору;

     2) пояснювальна записка;

     3) формулювання застережень України щодо мiжнародного договору, якщо такi є;

     4) застереження iнших договiрних сторiн щодо мiжнародного договору, формулювання заперечень щодо цих застережень або згоди з ними за наявностi таких застережень або заперечень;

     5) проекти законiв про внесення змiн до законiв, необхiднiсть прийняття яких випливає з мiжнародного договору;

     6) висновки Конституцiйного Суду України щодо вiдповiдностi мiжнародних договорiв Конституцiї України, якщо такi висновки є.

     2. До законопроектiв про надання згоди на обов'язковiсть мiжнародних договорiв України мають додаватися також фiнансово-економiчнi розрахунки i прогнози можливих наслiдкiв надання згоди на обов'язковiсть вiдповiдних мiжнародних договорiв.

     3. Документи, зазначенi в частинах першiй та другiй цiєї статтi, подаються в паперовiй формi з додержанням вимог, визначених Законом України "Про мiжнароднi договори України".

(статтю 194 доповнено частиною третьою згiдно iз Законом України вiд 16.01.2020р. N 469-IX)

     Стаття 195. Порядок внесення пропозицiй щодо виконання мiжнародних договорiв України

     1. Суб'єкти права законодавчої iнiцiативи вносять пропозицiї про застереження до мiжнародного договору України, заперечення до застережень, законопроекти або пропозицiї про прийняття законiв або внесення змiн до закону, спрямованi на виконання мiжнародного договору України, за загальним порядком законодавчої процедури, встановленим цим Регламентом. У такому ж порядку здiйснюються їх обговорення, прийняття та оприлюднення.

     Стаття 196. Висновки щодо внесення змiн до законiв на виконання мiжнародних договорiв України

     1. Проекти законiв про внесення змiн до законiв, пропозицiї про прийняття нових законiв, проекти iнших актiв Верховної Ради, спрямованi на виконання мiжнародних договорiв України, подаються до Верховної Ради з висновками Мiнiстерства юстицiї України та Мiнiстерства закордонних справ України.

     Стаття 197. Попереднiй розгляд законопроектiв про надання згоди на обов'язковiсть мiжнародних договорiв України

     1. Внесений на розгляд Верховної Ради законопроект про надання згоди на обов'язковiсть мiжнародного договору України попередньо розглядається комiтетом, до предмета вiдання якого належать питання засад зовнiшньої полiтики, вiдповiдним комiтетом (комiтетами), до предмета (предметiв) вiдання якого (яких) належать питання, якi мiстить законопроект.

     2. Зазначенi у частинi першiй цiєї статтi комiтети можуть одержувати додаткову iнформацiю щодо законопроекту про надання згоди на обов'язковiсть мiжнародного договору України, внесеного на розгляд Верховної Ради, у вiдповiдних органах державної влади.

     3. Головний комiтет, що подає законопроект про надання згоди на обов'язковiсть мiжнародного договору України на розгляд Верховної Ради, може заслухати на своєму засiданнi уповноваженого представника вiдповiдно Президента України чи Кабiнету Мiнiстрiв України, а також представникiв Мiнiстерства закордонних справ України та iнших органiв державної влади.

     Стаття 198. Вимоги до текстiв мiжнародних договорiв України, якi подаються на розгляд Верховної Ради

     1. Посвiдченi копiї офiцiйних текстiв двостороннiх мiжнародних договорiв України подаються для надання згоди на їх обов'язковiсть Верховнiй Радi державною мовою i мовою iншої договiрної сторони. Цi тексти повиннi бути автентичними. За наявностi тексту третьою мовою, який згiдно з мiжнародним договором України повинен мати перевагу в разi розбiжностей у тлумаченнi сторонами його положень, додається посвiдчена офiцiйна копiя тексту третьою мовою.

     2. Посвiдченi копiї офiцiйних текстiв багатостороннiх мiжнародних договорiв України подаються для надання згоди на обов'язковiсть Верховнiй Радi мовою оригiналу разом з їх офiцiйним перекладом державною мовою. Водночас подаються застереження, заперечення щодо застережень iнших договiрних сторiн у разi наявностi таких застережень i заперечень.

     3. Автентичнi тексти мiжнародних договорiв України, застереження, заперечення щодо застережень iнших договiрних сторiн передаються комiтету, до предмета вiдання якого належать питання засад зовнiшньої полiтики, вiдповiдному комiтету (комiтетам), до предмета вiдання якого (яких) належать питання, якi мiстять мiжнароднi договори.

     4. Законопроект щодо надання згоди на обов'язковiсть мiжнародного договору України включається до порядку денного сесiї Верховної Ради позачергово без голосування.

(частина четверта статтi 198 у редакцiї Закону України вiд 08.10.2010р. N 2600-VI)

     Стаття 199. Розгляд Верховною Радою законопроектiв щодо мiжнародних договорiв

     1. Верховна Рада з урахуванням висновкiв вiдповiдних комiтетiв (якщо такi є) одночасно розглядає внесений Президентом України або Кабiнетом Мiнiстрiв України законопроект про надання згоди на обов'язковiсть мiжнародного договору України, а також формулювання застережень України щодо нього, застереження iнших договiрних сторiн, формулювання заперечень України щодо застережень або згоди з ними, проекти законiв або проекти законiв про внесення змiн до законiв, що випливають з цих мiжнародних договорiв, а також проекти актiв Верховної Ради з цих питань i приймає вiдповiднi рiшення щодо кожного з них.

     2. Верховна Рада може прийняти рiшення про перенесення розгляду законопроекту про надання згоди на обов'язковiсть мiжнародного договору України до одержання Верховною Радою висновкiв Конституцiйного Суду України щодо вiдповiдностi мiжнародного договору Конституцiї України.

     Стаття 200. Надання Верховною Радою згоди на обов'язковiсть мiжнародних договорiв України

     1. Законопроект про надання згоди на обов'язковiсть мiжнародного договору України розглядається за процедурою розгляду законопроектiв, передбаченою цим Регламентом, з урахуванням особливостей, визначених у цiй главi.

     2. При наданнi згоди на обов'язковiсть мiжнародного договору України Верховна Рада одночасно має офiцiйно пiдтвердити застереження, зробленi Україною пiд час пiдписання мiжнародного договору, зняти їх чи висловити згоду iз застереженнями iнших держав - учасниць договору або заперечення проти них, а також може самостiйно формулювати i висловлювати застереження вiдповiдно до положень Вiденської конвенцiї про право мiжнародних договорiв вiд 23 травня 1969 року.

     3. У законопроектi про надання згоди на обов'язковiсть мiжнародного договору України зазначаються порядок та умови набрання чинностi мiжнародним договором на територiї України вiдповiдно до положень цього мiжнародного договору та Вiденської конвенцiї про право мiжнародних договорiв вiд 23 травня 1969 року.

     4. На пiдставi закону про надання згоди на обов'язковiсть мiжнародного договору України Голова Верховної Ради України пiдписує ратифiкацiйну грамоту, яка засвiдчується пiдписом Мiнiстра закордонних справ України, якщо договором передбачений обмiн такими грамотами.

     Стаття 201. Внесення пропозицiй щодо застережень до мiжнародних договорiв України

     1. Пропозицiї щодо застережень до мiжнародних договорiв України (крiм двостороннiх договорiв) вносяться народними депутатами у порядку, передбаченому цим Регламентом для внесення пропозицiй до законопроектiв.

     Стаття 202. Денонсацiя мiжнародних договорiв України

     1. Законопроекти про денонсацiю мiжнародного договору України вносять на розгляд Верховної Ради Президент України та Кабiнет Мiнiстрiв України.

(частина перша статтi 202 у редакцiї Закону України вiд 11.01.2012р. N 4308-VI)

     2. Верховна Рада приймає рiшення про денонсацiю мiжнародного договору України, згода на обов'язковiсть якого була надана Верховною Радою на виконання її повноважень, встановлених частиною першою статтi 9, пунктами 5 i 32 частини першої статтi 85 Конституцiї України.

     3. Законопроект про денонсацiю мiжнародного договору України вноситься на розгляд Верховної Ради разом з документами, передбаченими Законом України "Про мiжнароднi договори України" та цим Регламентом, i проектами актiв, прийняття яких зумовлюється денонсацiєю вiдповiдних мiжнародних договорiв України, i розглядається за процедурою, передбаченою цим Регламентом, з урахуванням особливостей, визначених у цiй главi.

     Стаття 203. Оприлюднення мiжнародних договорiв України

     1. Мiжнароднi договори України, згода на обов'язковiсть яких законом надана Верховною Радою, публiкуються українською мовою в офiцiйних друкованих виданнях України.

     Стаття 204. Офiцiйнi делегацiї Верховної Ради

     1. Верховна Рада щорiчно ухвалює план спiвробiтництва з парламентами iноземних держав. Проект плану готує комiтет, до предмета вiдання якого належать питання засад зовнiшньої полiтики, з урахуванням пропозицiй Голови Верховної Ради України, комiтетiв та депутатських фракцiй (депутатських груп).

(частина перша статтi 204 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 06.11.2012р. N 5474-VI)

     2. Офiцiйнi парламентськi делегацiї України в строк до 15 днiв пiсля закiнчення вiзиту до iноземної держави подають Верховнiй Радi звiт про його пiдсумки, що надається народним депутатам.

Глава 33
ПРИЗНАЧЕННЯ ЧИ ОБРАННЯ НА ПОСАДИ, ЗВIЛЬНЕННЯ З ПОСАД, ПРИПИНЕННЯ ПОВНОВАЖЕНЬ, НАДАННЯ ЗГОДИ НА ПРИЗНАЧЕННЯ ЧИ ЗВIЛЬНЕННЯ З ПОСАД ПОСАДОВИХ ОСIБ, ВИСЛОВЛЕННЯ НЕДОВIРИ ГЕНЕРАЛЬНОМУ ПРОКУРОРУ У ВИПАДКАХ, ПЕРЕДБАЧЕНИХ КОНСТИТУЦIЄЮ УКРАЇНИ

(назва глави 33 у редакцiї Закону України вiд 08.10.2010р. N 2600-VI, iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 21.12.2016р. N 1798-VIII)

     Стаття 205. Надання згоди на призначення Президентом України Прем'єр-мiнiстра України

     1. Подання Президента України про надання Верховною Радою згоди на призначення Президентом України Прем'єр-мiнiстра України подається до Верховної Ради i розглядається у Верховнiй Радi вiдповiдно до Конституцiї України, Закону України "Про Кабiнет Мiнiстрiв України" та цього Регламенту.

(частина перша статтi 205 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 16.01.2020р. N 469-IX)

     2. З поданням про надання згоди на призначення Прем'єр-мiнiстра України до Верховної Ради одночасно подаються такi вiдомостi: про громадянство; про освiту; про трудову дiяльнiсть; автобiографiя; декларацiя особи, уповноваженої на виконання функцiй держави або мiсцевого самоврядування, за минулий рiк за формою, визначеною вiдповiдно до Закону України "Про запобiгання корупцiї"; вiдомостi про перебування у складi керiвного органу чи наглядової ради пiдприємства або органiзацiї, що має на метi одержання прибутку, а також вiдомостi про судимiсть кандидата. Усi вiдомостi подаються державною мовою i власноручно пiдписуються кандидатом на посаду Прем'єр-мiнiстра України. На вимогу Верховної Ради надаються також iншi документи.

(частина друга статтi 205 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами України вiд 17.05.2012р. N 4711-VI, вiд 16.01.2020р. N 469-IX, вiд 04.03.2020р. N 524-IX)

     3. Верховна Рада розглядає подання Президента України про надання згоди на призначення на посаду Прем'єр-мiнiстра України не пiзнiше нiж у п'ятиденний строк з дня внесення такого подання до Верховної Ради. Кандидат на посаду Прем'єр-мiнiстра України за пропозицiєю депутатських фракцiй (депутатських груп) до розгляду питання на пленарному засiданнi Верховної Ради зустрiчається з депутатськими фракцiями (депутатськими групами) та вiдповiдає на їхнi запитання. Кандидатура Прем'єр-мiнiстра України попередньо розглядається на засiданнi комiтету, до предмета вiдання якого належить таке питання, який надає Верховнiй Радi своє рiшення не пiзнiше нiж у чотириденний строк з дня внесення вiдповiдного подання Президентом України.

     4. Пiд час розгляду питання про надання згоди на призначення на посаду Прем'єр-мiнiстра України у пленарному засiданнi Верховної Ради бере участь Президент України.

     5. На обговорення кандидатури на посаду Прем'єр-мiнiстра України Верховною Радою вiдводиться до однiєї години часу, в тому числi для доповiдi кандидата на цю посаду - до 20 хвилин.

     6. За процедурним рiшенням Верховної Ради час для обговорення кандидатури на посаду Прем'єр-мiнiстра України може бути збiльшений.

     7. Пiсля представлення кандидат на посаду Прем'єр-мiнiстра України виступає з доповiддю про основнi напрями майбутньої дiяльностi Кабiнету Мiнiстрiв України, вiдповiдає на запитання народних депутатiв.

     8. В обговореннi кандидатур на посаду Прем'єр-мiнiстра України беруть участь представники депутатських фракцiй (депутатських груп), представники комiтетiв (у разi їх створення), народнi депутати.

     9. Надання згоди на призначення кандидата на посаду Прем'єр-мiнiстра України здiйснюється Верховною Радою вiдкритим поiменним голосуванням.

     10. Рiшення про надання згоди на призначення кандидата на посаду Прем'єр-мiнiстра України вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало бiльше половини народних депутатiв вiд конституцiйного складу Верховної Ради.

     11. Рiшення про надання згоди на призначення на посаду Прем'єр-мiнiстра України оформляється постановою Верховної Ради.

(стаття 205 у редакцiї Закону країни вiд 08.10.2010р. N 2600-VI)

     Стаття 206. Виключена

(згiдно iз Законом України вiд 08.10.2010р. N 2600-VI)

     Стаття 207. Порядок призначення на посаду та звiльнення з посади за поданням Президента України Голови Нацiонального банку України

     1. Питання про призначення на посаду та звiльнення з посади Голови Нацiонального банку України розглядається Верховною Радою згiдно з пунктом 18 частини першої статтi 85 Конституцiї України за поданням Президента України, яке оголошує уповноважена ним особа. Стосовно кандидата на посаду Голови Нацiонального банку України подаються вiдомостi, зазначенi в частинi другiй статтi 205 цього Регламенту.

     2. Комiтет, до предмета вiдання якого належить таке питання, готує вiдповiдне рiшення та має право на виступ свого представника за результатами розгляду в комiтетi питання про призначення на посаду та звiльнення з посади Голови Нацiонального банку України за поданням Президента України.

     3. Про призначення на посаду чи звiльнення з посади Голови Нацiонального банку України пiсля обговорення кандидатури (або результатiв дiяльностi) Верховна Рада вiдкритим голосуванням приймає рiшення, яке оформляється вiдповiдною постановою Верховної Ради.

(стаття 207 у редакцiї Закону України вiд 08.10.2010р. N 2600-VI)

     Стаття 208. Порядок призначення на посаду та звiльнення з посади Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини

     1. Вiдповiдно до пункту 17 частини першої статтi 85 Конституцiї України Верховна Рада призначає на посаду i звiльняє з посади Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.

     2. Кандидатуру на посаду Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини пропонує Верховнiй Радi Голова Верховної Ради України з дотриманням вимог Закону України "Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини".

     3. Комiтет, до предмета вiдання якого належить питання додержання прав i свобод людини i громадянина, подає своє рiшення щодо кандидатiв на посаду Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини. Рiшення комiтету та вiдомостi про кандидатiв на посаду Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, пiдготовленi з дотриманням вимог щодо вiдомостей про кандидата на посаду (частина друга статтi 205 цього Регламенту), надаються народним депутатам не пiзнiш як за три днi до розгляду Верховною Радою питання про призначення Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.

     4. Вiдомостi про запропонованi кандидатури на посаду Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини (частина друга статтi 205 цього Регламенту) публiкуються в газетi "Голос України" не пiзнiш як за 10 днiв до розгляду питання про призначення.

     5. Обговорення кандидатур на посаду Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини проводиться в порядку, передбаченому частиною восьмою статтi 205 цього Регламенту.

     6. Звiльнення з посади Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини здiйснюється за поданням Голови Верховної Ради України за наявностi рiшення комiтету, до предмета вiдання якого належить питання додержання прав i свобод людини i громадянина.

(частина шоста статтi 208 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 16.01.2020р. N 469-IX)

     7. Рiшення про призначення на посаду та звiльнення з посади Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини приймається Верховною Радою вiдкритим голосуванням бiльшiстю голосiв народних депутатiв вiд конституцiйного складу Верховної Ради.

     8. Рiшення про призначення на посаду та звiльнення з посади Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини оформлюється вiдповiдною постановою Верховної Ради.

(стаття 208 у редакцiї Закону України вiд 08.10.2010р. N 2600-VI, iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами України вiд 06.11.2012р. N 5474-VI, вiд 12.02.2015р. N 192-VIII, вiд 02.07.2015р. N 576-VIII, у редакцiї Закону України вiд 13.07.2017р. N 2136-VIII)

     Стаття 2081. Порядок обрання членiв Вищої ради правосуддя та порядок їх звiльнення

     1. Вiдповiдно до частини другої статтi 131 Конституцiї України Верховна Рада обирає членiв Вищої ради правосуддя у порядку, передбаченому цiєю статтею, та з урахуванням особливостей, визначених Законом України "Про Вищу раду правосуддя".

(частина перша статтi 2081 у редакцiї Закону України вiд 14.07.2021р. N 1635-IX)

     2. Не пiзнiш як за шiсть мiсяцiв до закiнчення строку повноважень члена Вищої ради правосуддя або протягом 14 днiв з дня дострокового припинення ним повноважень Апарат Верховної Ради за поданням комiтету, до предмета вiдання якого належать питання судоустрою, оприлюднює на офiцiйному веб-сайтi Верховної Ради оголошення про проведення конкурсу на посаду члена Вищої ради правосуддя.

(частина друга статтi 2081 у редакцiї Закону України вiд 14.07.2021р. N 1635-IX)

     3. Апарат Верховної Ради протягом 25 днiв з дня оприлюднення оголошення про проведення конкурсу приймає вiд осiб, якi претендують на участь у конкурсi на посаду члена Вищої ради правосуддя, документи, визначенi частиною першою статтi 8 Закону України "Про Вищу раду правосуддя", та реєструє їх у хронологiчному порядку надходження. Iнформацiя про осiб, якi претендують на участь у конкурсi на посаду члена Вищої ради правосуддя, разом iз копiями поданих документiв, крiм документiв, визначених пунктами 4, 8, 9 частини першої статтi 8 Закону України "Про Вищу раду правосуддя", не пiзнiше наступного робочого дня оприлюднюються на офiцiйному веб-сайтi Верховної Ради.

     Прийом документiв завершується о 24 годинi останнього дня строку, передбаченого абзацом першим цiєї частини, якщо документи подаються в електроннiй формi та в час закiнчення робочого часу Апарату Верховної Ради, якщо документи подаються в паперовiй формi. Апарат Верховної Ради не має права вiдмовити у прийняттi документiв з iнших пiдстав, нiж закiнчення зазначеного строку.

(частина третя статтi 2081 у редакцiї Закону України вiд 14.07.2021р. N 1635-IX)

     4. Комiтет, до предмета вiдання якого належать питання судоустрою, розглядає поданi особами, якi претендують на участь у конкурсi на посаду члена Вищої ради правосуддя, документи i приймає рiшення щодо вiдповiдностi документiв установленим Законом України "Про Вищу раду правосуддя" вимогам.

     Особи, якi претендують на участь у конкурсi на посаду члена Вищої ради правосуддя, стосовно яких комiтетом, до предмета вiдання якого належать питання судоустрою, на основi поданих документiв прийнято рiшення щодо невiдповiдностi встановленим Законом України "Про Вищу раду правосуддя" вимогам, або особи, якi не подали всiх необхiдних документiв, припиняють участь у конкурсi.

(частина четверта статтi 2081 у редакцiї Закону України вiд 14.07.2021р. N 1635-IX)

     5. Комiтет, до предмета вiдання якого належать питання судоустрою, не пiзнiше наступного робочого дня пiсля прийняття рiшення щодо вiдповiдностi документiв кандидата на посаду члена Вищої ради правосуддя встановленим Законом України "Про Вищу раду правосуддя" вимогам передає документи такого кандидата до Апарату Верховної Ради для органiзацiї проведення спецiальної перевiрки вiдповiдно до Закону України "Про запобiгання корупцiї", а також копiї таких документiв до Етичної ради, яка дiє вiдповiдно до Закону України "Про Вищу раду правосуддя", для встановлення вiдповiдностi кандидата критерiям професiйної етики та доброчесностi i надання списку кандидатiв, рекомендованих для обрання на посаду члена Вищої ради правосуддя.

     Етична рада надає Верховнiй Радi висновок щодо вiдповiдностi кожного кандидата критерiям професiйної етики та доброчесностi, а також список кандидатiв, рекомендованих для обрання на посаду члена Вищої ради правосуддя. Такий список має мiстити кiлькiсть кандидатур, яка щонайменше вдвiчi перевищує кiлькiсть вакантних посад членiв Вищої ради правосуддя.

     Якщо кiлькiсть рекомендованих Етичною радою кандидатiв, якi вiдповiдають критерiям професiйної етики та доброчесностi, є меншою за кiлькiсть кандидатiв, визначену абзацом другим цiєї частини, оголошується новий конкурс, що проводиться в порядку, передбаченому цiєю статтею та Законом України "Про Вищу раду правосуддя".

(частина п'ята статтi 2081 у редакцiї Закону України вiд 14.07.2021р. N 1635-IX)

     6. Апарат Верховної Ради у триденний строк пiсля отримання вiд центрального органу виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi державної служби, iнформацiї про результати спецiальної перевiрки готує i передає комiтету, до предмета вiдання якого належать питання судоустрою, та Етичнiй радi довiдку про результати спецiальної перевiрки стосовно кандидата на посаду члена Вищої ради правосуддя.

(частина шоста статтi 2081 у редакцiї Закону України вiд 14.07.2021р. N 1635-IX)

     7. У разi встановлення за результатами спецiальної перевiрки вiдомостей про кандидата, що не вiдповiдають визначеним законодавством вимогам для зайняття посади, та/або у разi невключення кандидата до списку кандидатiв, рекомендованих Етичною радою для обрання на посаду члена Вищої ради правосуддя, такий кандидат припиняє участь у конкурсi на посаду члена Вищої ради правосуддя.

(статтю 2081 доповнено новою частиною сьомою згiдно iз Законом України вiд 14.07.2021р. N 1635-IX)

     8. Пiсля отримання довiдки про результати спецiальної перевiрки стосовно кандидатiв на посаду члена Вищої ради правосуддя та списку кандидатiв, рекомендованих Етичною радою для обрання на посаду члена Вищої ради правосуддя, комiтет, до предмета вiдання якого належать питання судоустрою, проводить попереднє обговорення кандидатiв, якi пройшли спецiальну перевiрку та включенi до списку кандидатiв, рекомендованих Етичною радою для обрання на посаду члена Вищої ради правосуддя.

     За результатами попереднього обговорення комiтет, до предмета вiдання якого належать питання судоустрою, ухвалює рiшення стосовно кожного кандидата на посаду члена Вищої ради правосуддя.

     Комiтет, до предмета вiдання якого належать питання судоустрою, подає на розгляд Верховної Ради стосовно кожного кандидата на посаду члена Вищої ради правосуддя рiшення комiтету, довiдку про результати спецiальної перевiрки, висновок Етичної ради, а також документи, поданi кандидатом.

(статтю 2081 доповнено новою частиною восьмою згiдно iз Законом України вiд 14.07.2021р. N 1635-IX)

     9. Усi документи (крiм iнформацiї з обмеженим доступом), визначенi частиною восьмою цiєї статтi, надаються народним депутатам не пiзнiш як за три днi до розгляду Верховною Радою вiдповiдного питання.

(статтю 2081 доповнено новою частиною дев'ятою згiдно iз Законом України вiд 14.07.2021р. N 1635-IX, у зв'язку з цим частини сьому - двадцять першу вважати вiдповiдно частинами десятою - двадцять четвертою)

     10. Кожен iз кандидатiв має право до початку голосування виступити на пленарному засiданнi Верховної Ради.

     Народнi депутати можуть ставити запитання до кандидата на пленарному засiданнi щодо будь-якої iнформацiї стосовно кандидата, крiм iнформацiї, яка стосується його приватного життя i щодо якої вiдсутнi розумнi пiдстави вважати, що вона може бути важливою для визначення здатностi кандидата належним чином виконувати повноваження члена Вищої ради правосуддя, а також iнформацiї, що становить державну таємницю.

     11. Пiсля виступiв кандидатiв та обговорення кандидатур проводиться голосування.

     12. Добiр на посаду члена Вищої ради правосуддя Верховна Рада здiйснює вiдкритим рейтинговим голосуванням по кожному кандидату окремо.

     13. Верховна Рада обирає членiв Вищої ради правосуддя списком, визначеним за пiдсумками рейтингового голосування, вiдповiдно до кiлькостi вакантних посад вiдкритим голосуванням бiльшiстю голосiв народних депутатiв вiд конституцiйного складу Верховної Ради.

     14. Якщо в результатi голосування вiдповiдно до частини тринадцятої цiєї статтi Верховна Рада не обрала членiв Вищої ради правосуддя списком, повторний добiр проводиться вiдповiдно до частини дванадцятої цiєї статтi. Кандидати, включенi до такого списку, не беруть участi в повторному доборi. За результатами повторного добору Верховна Рада проводить голосування для обрання членiв Вищої ради правосуддя списком вiдповiдно до частини тринадцятої цiєї статтi. Повторний добiр i голосування проводяться до вичерпання усiх кандидатiв.

(частина чотирнадцята статтi 2081 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 14.07.2021р. N 1635-IX)

     15. Якщо Верховною Радою не прийнято рiшення про обрання на посаду члена Вищої ради правосуддя, невiдкладно оголошується новий конкурс, який проводиться вiдповiдно до процедури, визначеної цiєю статтею.

(частина п'ятнадцята статтi 2081 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 14.07.2021р. N 1635-IX)

     16. Подання про звiльнення члена Вищої ради правосуддя з посади вноситься до Верховної Ради Вищою радою правосуддя. З поданням одночасно подаються документи, що пiдтверджують наявнiсть передбачених Законом України "Про Вищу раду правосуддя" пiдстав для звiльнення члена Вищої ради правосуддя з посади.

(частина шiстнадцята статтi 2081 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 16.01.2020р. N 469-IX)

     17. Комiтет, до предмета вiдання якого належать питання правосуддя, здiйснює попереднiй розгляд подання та iнших документiв i готує рекомендацiю.

     Якщо комiтет виявив невiдповiднiсть подання вимогам Закону України "Про Вищу раду правосуддя", комiтет приймає висновок з обґрунтуванням такої невiдповiдностi. Комiтет передає такий висновок до Голови Верховної Ради України, який повертає подання Вищiй радi правосуддя разом iз висновком комiтету для усунення недолiкiв.

     18. Обговорення питання про звiльнення члена Вищої ради правосуддя з посади на пленарному засiданнi Верховної Ради починається з оголошення головуючим на пленарному засiданнi Верховної Ради подання Вищої ради правосуддя.

     19. Питання про звiльнення члена Вищої ради правосуддя з посади розглядається в його присутностi.

     20. Пiсля оголошення подання Вищої ради правосуддя члену Вищої ради правосуддя, щодо якого розглядається питання про звiльнення, надається слово для виступу, вiн вiдповiдає на запитання народних депутатiв.

     21. У разi повторного неприбуття на засiдання Верховної Ради члена Вищої ради правосуддя, щодо якого розглядається питання про звiльнення, таке питання може бути розглянуто за його вiдсутностi.

     22. Рiшення про звiльнення члена Вищої ради правосуддя з посади приймається вiдкритим поiменним голосуванням.

     23. У разi якщо рiшення про звiльнення члена Вищої ради правосуддя з посади не прийнято, повторне голосування i повторний розгляд цього питання з тих самих пiдстав не допускається.

     24. Рiшення про обрання на посаду та звiльнення з посади члена Вищої ради правосуддя оформлюється вiдповiдною постановою Верховної Ради.

(Регламент доповнено статтею 2081 згiдно iз Законом України вiд 12.02.2015р. N 192-VIII, стаття 2081 у редакцiї Закону України вiд 21.12.2016р. N 1798-VIII)

     Стаття 2082. Порядок призначення на посади та звiльнення з посад Голови та iнших членiв Рахункової палати

     1. Вiдповiдно до пункту 16 частини першої статтi 85 Конституцiї України Верховна Рада призначає на посади i звiльняє з посад Голову та iнших членiв Рахункової палати у порядку, передбаченому цiєю статтею, та з урахуванням особливостей, визначених Законом України "Про Рахункову палату".

     2. Не пiзнiш як за шiсть мiсяцiв до закiнчення строку повноважень члена Рахункової палати або протягом 14 днiв з дня дострокового припинення ним повноважень оголошується конкурс на зайняття посади члена Рахункової палати.

     Оголошення про умови та строки проведення такого конкурсу розмiщується на офiцiйному веб-сайтi Верховної Ради та публiкується в газетi "Голос України" за поданням комiтету, до предмета вiдання якого належать питання бюджету.

     Для участi у конкурсi на зайняття посади члена Рахункової палати кандидат на таку посаду подає до комiтету, до предмета вiдання якого належать питання бюджету, документи за перелiком, визначеним Законом України "Про Рахункову палату".

     Iнформацiя про кандидатiв, якi подали документи, розмiщується на офiцiйному веб-сайтi Верховної Ради протягом п'яти робочих днiв з дня закiнчення строку для подання документiв.

     3. Комiтет, до предмета вiдання якого належать питання бюджету, розглядає документи, поданi кандидатами на посади членiв Рахункової палати, i попередньо обговорює кандидатiв щодо їх вiдповiдностi вимогам, встановленим Законом України "Про Рахункову палату", та подає на розгляд Верховної Ради рiшення з висновками щодо кожного кандидата.

     Рiшення комiтету, до предмета вiдання якого належать питання бюджету, та вiдомостi про кандидатiв на посади членiв Рахункової палати (частина друга статтi 205 цього Регламенту) надаються народним депутатам не пiзнiш як за три днi до розгляду Верховною Радою вiдповiдного питання.

     4. Обговорення кандидатiв на посади членiв Рахункової палати проводиться в порядку, передбаченому частиною восьмою статтi 205 цього Регламенту.

     5. Вiдбiр на посади членiв Рахункової палати здiйснюється Верховною Радою вiдкритим рейтинговим голосуванням по кожному кандидату окремо.

     Верховна Рада призначає членiв Рахункової палати списком, визначеним за пiдсумками рейтингового голосування, вiдповiдно до кiлькостi вакантних посад вiдкритим голосуванням бiльшiстю голосiв народних депутатiв вiд конституцiйного складу Верховної Ради.

     Якщо за список кандидатiв на посади членiв Рахункової палати не отримано необхiдної для призначення кiлькостi голосiв народних депутатiв, оголошується повторний конкурс, який проводиться вiдповiдно до процедури, визначеної цiєю статтею.

     6. Звiльнення з посад членiв Рахункової палати здiйснюється вiдкритим голосуванням бiльшiстю голосiв народних депутатiв вiд конституцiйного складу Верховної Ради за наявностi рiшення комiтету, до предмета вiдання якого належать питання бюджету.

     7. Голова Рахункової палати призначається на посаду Верховною Радою за поданням Голови Верховної Ради України.

     Голова Верховної Ради України вносить на розгляд Верховної Ради подання про призначення на посаду Голови Рахункової палати одного з членiв Рахункової палати.

     Призначення на посаду та звiльнення з посади Голови Рахункової палати здiйснюється вiдкритим голосуванням бiльшiстю голосiв народних депутатiв вiд конституцiйного складу Верховної Ради.

     8. Рiшення щодо призначення на посаду та звiльнення з посади Голови, iншого члена Рахункової палати оформляється вiдповiдною постановою Верховної Ради.

(Регламент доповнено статтею 2082 згiдно iз Законом України вiд 02.07.2015р. N 576-VIII)

     Стаття 2083. Виключена

(Регламент доповнено статтею 2083 згiдно iз Законом України вiд 22.09.2016р. N 1540-VIII, статтю 2083 виключено згiдно iз Законом України вiд 19.12.2019р. N 394-IX)

     Стаття 2084. Порядок призначення на посаду суддiв Конституцiйного Суду України

     1. Вiдповiдно до пункту 26 частини першої статтi 85 Конституцiї України Верховна Рада призначає на посаду суддiв Конституцiйного Суду України.

     2. Вiдбiр кандидатур на посаду суддi Конституцiйного Суду України здiйснюється на конкурсних засадах.

     Пiдготовку питання щодо розгляду на конкурсних засадах кандидатур на посаду суддi Конституцiйного Суду України у Верховнiй Радi здiйснює комiтет, до предмета вiдання якого належать питання правового статусу Конституцiйного Суду України.

     3. Не пiзнiш як за три мiсяцi до дня закiнчення строку повноважень чи досягнення граничного вiку перебування на посадi суддi Конституцiйного Суду України або не пiзнiше одного мiсяця з дня виникнення вакансiї на посаду суддi Конституцiйного Суду України в разi, якщо повноваження суддi Конституцiйного Суду України припинено чи його звiльнено з посади з пiдстав, передбачених статтею 1491 Конституцiї України, Апарат Верховної Ради за поданням комiтету, до предмета вiдання якого належать питання правового статусу Конституцiйного Суду України, оприлюднює iнформацiю на офiцiйному веб-сайтi Верховної Ради та повiдомляє депутатськi фракцiї (депутатськi групи) про початок прийому пропозицiй депутатських фракцiй (депутатських груп) щодо кандидатiв на посаду суддi Конституцiйного Суду України. Депутатська фракцiя (депутатська група) може запропонувати по одному кандидату на кожну вакантну посаду суддi Конституцiйного Суду України.

     Право подання пропозицiї щодо кандидата на посаду суддi Конституцiйного Суду України може реалiзувати також група позафракцiйних народних депутатiв у кiлькостi, не меншiй за кiлькiсний склад найменшої депутатської групи.

     4. Депутатська фракцiя (депутатська група), група позафракцiйних народних депутатiв подає пропозицiю щодо кандидата на посаду суддi Конституцiйного Суду України разом iз заявою особи, яка виявила намiр обiйняти посаду суддi Конституцiйного Суду України, та документами, визначеними частиною четвертою статтi 12 Закону України "Про Конституцiйний Суд України", до комiтету, до предмета вiдання якого належать питання правового статусу Конституцiйного Суду України, протягом тридцяти календарних днiв з дня оголошення про початок прийому пропозицiй депутатських фракцiй (депутатських груп).

     5. Iнформацiя про пропозицiї депутатських фракцiй (депутатських груп), а також груп позафракцiйних народних депутатiв (у разi подання) та про осiб, якi претендують бути обраними на посаду суддi Конституцiйного Суду України, разом iз автобiографiями та мотивацiйними листами кандидатiв оприлюднюються Апаратом Верховної Ради на офiцiйному веб-сайтi Верховної Ради на наступний робочий день пiсля закiнчення строку прийняття заяв кандидатiв.

     6. Комiтет, до предмета вiдання якого належать питання правового статусу Конституцiйного Суду України, розглядає заяву особи, яка виявила намiр обiйняти посаду суддi Конституцiйного Суду України, та документи, поданi з пропозицiями депутатських фракцiй (депутатських груп), i приймає рiшення про вiдповiднiсть особи вимогам, встановленим Конституцiєю України, Законом України "Про Конституцiйний Суд України".

     Кандидати, щодо яких прийнято рiшення про їх невiдповiднiсть вимогам, встановленим Конституцiєю України, Законом України "Про Конституцiйний Суд України", припиняють участь у конкурсi.

     Документи кандидата на посаду суддi Конституцiйного Суду України, який вiдповiдає таким вимогам, комiтет, до предмета вiдання якого належать питання правового статусу Конституцiйного Суду України, подає до Апарату Верховної Ради для органiзацiї проведення спецiальної перевiрки щодо цього кандидата.

     Апарат Верховної Ради у триденний строк пiсля отримання вiд центрального органу виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi державної служби, iнформацiї про результати спецiальної перевiрки передає до комiтету, до предмета вiдання якого належать питання правового статусу Конституцiйного Суду України, довiдку про результати спецiальної перевiрки.

     Пiсля отримання довiдки про результати спецiальної перевiрки щодо всiх кандидатiв на посаду суддi Конституцiйного Суду України комiтет, до предмета вiдання якого належать питання правового статусу Конституцiйного Суду України, проводить спiвбесiди з кандидатами, якi пройшли спецiальну перевiрку.

     За результатами спiвбесiд з кандидатами, комiтет, до предмета вiдання якого належать питання правового статусу Конституцiйного Суду України, ухвалює рекомендацiю щодо кожного кандидата на посаду суддi Конституцiйного Суду України.

     Комiтет, до предмета вiдання якого належать питання правового статусу Конституцiйного Суду України, подає на розгляд Верховної Ради щодо кожного кандидата на посаду суддi Конституцiйного Суду України рекомендацiю, довiдку про результати спецiальної перевiрки та iншi документи, поданi кандидатом.

     7. Усi документи (крiм iнформацiї з обмеженим доступом), зазначенi в абзацi сьомому частини шостої цiєї статтi, надаються народним депутатам не пiзнiш як за три днi до розгляду Верховною Радою вiдповiдного питання.

     8. Кожен iз кандидатiв має право до початку голосування виступити на пленарному засiданнi Верховної Ради.

     Народнi депутати можуть ставити запитання до кандидата на пленарному засiданнi Верховної Ради щодо будь-якої iнформацiї стосовно кандидата, крiм iнформацiї, яка стосується його приватного життя i щодо якої вiдсутнi розумнi пiдстави вважати, що вона може бути важливою для визначення здатностi кандидата належним чином виконувати повноваження суддi Конституцiйного Суду України, а також iнформацiї, що становить державну таємницю.

     В обговореннi кандидатур на посаду суддi Конституцiйного Суду України беруть участь представники депутатських фракцiй (депутатських груп), представники комiтетiв, народнi депутати.

     9. Пiсля виступiв кандидатiв та обговорення кандидатур проводиться голосування.

     10. Вiдбiр на посади суддi Конституцiйного Суду України здiйснюється Верховною Радою вiдкритим рейтинговим голосуванням по кожному кандидату окремо.

     Верховна Рада призначає суддiв Конституцiйного Суду України списком, визначеним за пiдсумками рейтингового голосування, вiдповiдно до кiлькостi вакантних посад вiдкритим голосуванням бiльшiстю голосiв народних депутатiв вiд конституцiйного складу Верховної Ради.

     У разi якщо вакантною є одна посада суддi Конституцiйного Суду України, Верховна Рада призначає, вiдкритим голосуванням бiльшiстю голосiв народних депутатiв вiд конституцiйного складу Верховної Ради, на посаду того кандидата, який за пiдсумками рейтингового голосування отримав найбiльшу кiлькiсть голосiв народних депутатiв.

     Якщо рiшення про призначення на посади суддiв (суддi) Конституцiйного Суду України не прийнято, оголошується повторний конкурс, який проводиться вiдповiдно до процедури, визначеної цiєю статтею.

     11. Рiшення про призначення на посади суддiв Конституцiйного Суду України оформлюється постановою Верховної Ради.

(Регламент доповнено статтею 2084 згiдно iз Законом України вiд 13.07.2017р. N 2136-VIII)

     Стаття 209. Порядок призначення на посади та припинення повноважень за поданням Президента України членiв Центральної виборчої комiсiї

     1. Вiдповiдно до пункту 21 частини першої статтi 85 Конституцiї України питання про призначення на посади та припинення повноважень членiв Центральної виборчої комiсiї розглядається за поданням Президента України з дотриманням вимог щодо вiдомостей про кандидатiв на посади (частина друга статтi 205 цього Регламенту), яке представляє на пленарному засiданнi Верховної Ради уповноважений Президентом України представник.

     2. Кандидати на посади членiв Центральної виборчої комiсiї вiдповiдають на запитання представникiв депутатських фракцiй (депутатських груп), народних депутатiв.

(частина друга статтi 209 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 06.11.2012р. N 5474-VI)

     3. Призначення на посади членiв Центральної виборчої комiсiї здiйснюється вiдкритим голосуванням по кожнiй кандидатурi окремо. Призначеним на посаду члена Центральної виборчої комiсiї вважається той кандидат на посаду, який пiдтриманий бiльшiстю голосiв народних депутатiв вiд конституцiйного складу Верховної Ради.

     4. У разi якщо кандидати на посади членiв Центральної виборчої комiсiї не отримали необхiдної для призначення кiлькостi голосiв народних депутатiв, Верховна Рада пропонує Президенту України внести подання стосовно нових кандидатiв на такi посади.

     5. Питання про припинення повноважень членiв Центральної виборчої комiсiї розглядається Верховною Радою за поданням Президента України, яке представляє на пленарному засiданнi Верховної Ради уповноважений ним представник. Вiдповiдним кандидатам на посаду члена Центральної виборчої комiсiї надається слово для виступу i вiдповiдей на запитання вiд депутатських фракцiй (депутатських груп), народних депутатiв.

(частина п'ята статтi 209 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами України вiд 06.11.2012р. N 5474-VI, вiд 16.01.2020р. N 469-IX)

     6. Комiтет, до предмета вiдання якого належить це питання i який пiдготував рiшення щодо запропонованих Президентом України кандидатур на посаду члена Центральної виборчої комiсiї, має право на виступ свого представника пiд час розгляду Верховною Радою питання про призначення на посади чи припинення повноважень членiв Центральної виборчої комiсiї.

     7. Повноваження члена Центральної виборчої комiсiї вважаються припиненими, якщо вiдкритим поiменним голосуванням за таке рiшення проголосувало бiльше половини народних депутатiв вiд конституцiйного складу Верховної Ради.

     8. Рiшення щодо призначення на посаду чи припинення повноважень членiв Центральної виборчої комiсiї оформляються вiдповiдною постановою Верховної Ради.

(стаття 209 у редакцiї Закону України вiд 08.10.2010р. N 2600-VI)

     Стаття 210. Порядок призначення на посади та звiльнення з посад членiв Ради Нацiонального банку України, членiв Нацiональної ради України з питань телебачення i радiомовлення

(назва статтi 210 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 02.07.2015р. N 576-VIII)

     1. Вiдповiдно до пунктiв 16, 19, 20 частини першої статтi 85 Конституцiї України призначає на посади та звiльняє з посад половину складу Ради Нацiонального банку України, призначає половину складу Нацiональної ради України з питань телебачення i радiомовлення у порядку, передбаченому статтею 208 цього Регламенту, та з урахуванням особливостей, зазначених у законах України "Про Нацiональний банк України", "Про Нацiональну раду України з питань телебачення i радiомовлення", та у цiй статтi.

(частина перша статтi 210 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 02.07.2015р. N 576-VIII)

     2. Верховна Рада приймає рiшення про призначення на посади та звiльнення з посад осiб, зазначених у частинi першiй цiєї статтi, вiдкритим голосуванням бiльшiстю голосiв народних депутатiв вiд конституцiйного складу Верховної Ради, про що оформляється вiдповiдна постанова Верховної Ради.

(частина друга статтi 210 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 02.07.2015р. N 576-VIII)
(стаття 210 у редакцiї Закону України вiд 08.10.2010р. N 2600-VI)

     Стаття 211. Надання згоди на призначення на посади та звiльнення з посад Президентом України Голови Антимонопольного комiтету України, Голови Фонду державного майна України, Голови Державного комiтету телебачення i радiомовлення України

     1. Вiдповiдно до пункту 24 частини першої статтi 85 Конституцiї України Верховна Рада розглядає питання про надання згоди на призначення на посади та звiльнення з посад Президентом України Голови Антимонопольного комiтету України, Голови Фонду державного майна України, Голови Державного комiтету телебачення i радiомовлення України.

     2. З поданням про надання згоди на призначення на посади Голови Антимонопольного комiтету України, Голови Фонду державного майна України, Голови Державного комiтету телебачення i радiомовлення України до Верховної Ради одночасно подаються офiцiйнi вiдомостi про кандидата на посаду (частина друга статтi 205 цього Регламенту).

(частина друга статтi 211 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 16.01.2020р. N 469-IX)

     3. Комiтети, до предмета вiдання яких належать цi питання, готують i подають свої рiшення щодо запропонованих кандидатур на посади Голови Антимонопольного комiтету України, Голови Фонду державного майна України, Голови Державного комiтету телебачення i радiомовлення України.

     4. Подання Президента України до Верховної Ради щодо надання згоди на призначення запропонованих ним кандидатiв на посади та звiльнення їх з посад представляє уповноважена ним особа. Пiд час розгляду питання про призначення на посади кандидатам надається можливiсть вiдповiсти на запитання вiд депутатських фракцiй (депутатських груп), народних депутатiв.

(частина четверта статтi 211 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 06.11.2012р. N 5474-VI)

     5. Комiтети, якi попередньо розглянули кандидатури на посади Голови Антимонопольного комiтету України, Голови Фонду державного майна України, Голови Державного комiтету телебачення i радiомовлення України, вiдповiдно до предметiв їх вiдання мають право на виступ свого представника пiд час розгляду Верховною Радою питання про надання згоди на призначення на посади та звiльнення з посад зазначених осiб.

     6. У разi розгляду питання про надання згоди на звiльнення з посади особi, яку пропонується звiльнити, надається слово для виступу та вiдповiдей на запитання представникiв депутатських фракцiй (депутатських груп), народних депутатiв.

(частина шоста статтi 211 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 06.11.2012р. N 5474-VI)

     7. Рiшення про надання згоди на призначення на посади та звiльнення з посад Голови Антимонопольного комiтету України, Голови Фонду державного майна України, Голови Державного комiтету телебачення i радiомовлення України вважається прийнятим, якщо вiдкритим голосуванням за це проголосувало бiльше половини народних депутатiв вiд конституцiйного складу Верховної Ради, i оформляється вiдповiдною постановою Верховної Ради.

(стаття 211 у редакцiї Закону України вiд 08.10.2010р. N 2600-VI)

     Стаття 212. Порядок надання згоди на призначення на посаду та звiльнення з посади Президентом України Генерального прокурора

     1. Вiдповiдно до пункту 25 частини першої статтi 85 Конституцiї України Верховна Рада розглядає питання про надання згоди на призначення на посаду та звiльнення з посади Президентом України Генерального прокурора.

     2. Президент України подає до Верховної Ради подання про надання згоди на призначення на посаду та звiльнення з посади Генерального прокурора. Подання про надання згоди на призначення Генерального прокурора подається разом з вiдомостями про кандидата на посаду (частина друга статтi 205 цього Регламенту).

(частина друга статтi 212 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 16.01.2020р. N 469-IX)

     3. Верховна Рада розглядає подання Президента України не пiзнiше нiж через 10 днiв пiсля дня надходження цього подання до Верховної Ради.

     4. Пiд час розгляду питання про надання згоди на призначення на посаду Генерального прокурора у пленарному засiданнi Верховної Ради бере участь Президент України.

     5. Кандидату на посаду Генерального прокурора надається можливiсть вiдповiсти на запитання представникiв депутатських фракцiй (депутатських груп), народних депутатiв. Час для обговорення кандидатури на посаду Генерального прокурора та вiдповiдей на запитання визначається Верховною Радою i повинен становити не менше однiєї години.

     6. Комiтет, до предмета вiдання якого належить питання попереднього розгляду кандидатури на посаду Генерального прокурора та питання звiльнення з посади Президентом України Генерального прокурора, готує вiдповiдне рiшення та має право на виступ свого представника пiд час розгляду Верховною Радою питання про надання згоди на призначення на посаду Генерального прокурора.

     7. Рiшення про надання згоди Верховної Ради на призначення на посаду та звiльнення з посади Президентом України Генерального прокурора приймається вiдкритим поiменним голосуванням бiльшiстю голосiв народних депутатiв вiд конституцiйного складу Верховної Ради.

     8. Рiшення про надання згоди на призначення на посаду та звiльнення з посади Президентом України Генерального прокурора оформляється вiдповiдною постановою Верховної Ради.

(стаття 212 у редакцiї Закону України вiд 08.10.2010р. N 2600-VI, iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 06.11.2012р. N 5474-VI, у редакцiї Закону України вiд 21.12.2016р. N 1798-VIII)

     Стаття 213. Висловлення недовiри Генеральному прокурору

(назва статтi 213 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 21.12.2016р. N 1798-VIII)

     1. Вiдповiдно до пункту 25 частини першої статтi 85 Конституцiї України Верховна Рада може висловити недовiру Генеральному прокурору, що має наслiдком його вiдставку з посади.

(частина перша статтi 213 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 21.12.2016р. N 1798-VIII)

     2. Питання про висловлення недовiри Генеральному прокурору включається до порядку денного сесiї Верховної Ради за пропозицiєю не менш як третини народних депутатiв вiд конституцiйного складу Верховної Ради, пiдтриманою їхнiми пiдписами, i за яку проголосувало бiльше половини народних депутатiв вiд конституцiйного складу Верховної Ради. До включення питання до порядку денного сесiї Верховної Ради пiдписи народних депутатiв можуть бути вiдкликанi.

(частина друга статтi 213 у редакцiї Закону України вiд 06.11.2012р. N 5474-VI, iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 21.12.2016р. N 1798-VIII)

     3. Розгляд питання про висловлення недовiри Генеральному прокурору включає:

(частина перша статтi 213 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 21.12.2016р. N 1798-VIII)

     1) доповiдь вiд iнiцiаторiв внесення пропозицiї про розгляд цього питання та вiдповiдi доповiдача на запитання представникiв депутатських фракцiй (депутатських груп), народних депутатiв - до 30 хвилин;

(абзац перший частини третьої статтi 213 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 06.11.2012р. N 5474-VI)

     2) спiвдоповiдь вiд головного комiтету, якому доручено пiдготувати питання до розгляду, та вiдповiдi спiвдоповiдача на запитання - до 20 хвилин;

     3) виступ Генерального прокурора та його вiдповiдi на запитання представникiв депутатських фракцiй (депутатських груп), народних депутатiв - до 30 хвилин;

(пункт 3 частини третьої статтi 213 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами України вiд 06.11.2012р. N 5474-VI, вiд 21.12.2016р. N 1798-VIII)

     4) обговорення пропозицiї про висловлення недовiри Генеральному прокурору, яке проводиться протягом часу, визначеного Верховною Радою.

(пункт 4 частини третьої статтi 213 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 21.12.2016р. N 1798-VIII)

     4. Прийняття постанови про висловлення недовiри Верховної Ради Генеральному прокурору здiйснюється вiдкритим поiменним голосуванням бiльшiстю голосiв народних депутатiв вiд конституцiйного складу Верховної Ради i має наслiдком його вiдставку з посади.

(частина четверта статтi 213 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 21.12.2016р. N 1798-VIII)
(стаття 213 у редакцiї Закону України вiд 08.10.2010р. N 2600-VI)

     Стаття 214. Виключено

(стаття 214 у редакцiї Закону України вiд 08.10.2010р. N 2600-VI, iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 05.06.2012р. N 4874-VI, у редакцiї Закону України вiд 23.02.2014р. N 769-VII, iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 12.02.2015р. N 192-VIII, виключено згiдно iз Законом України вiд 21.12.2016р. N 1798-VIII)

     Стаття 2141. Виключено

(Регламент доповнено статтею 2141 згiдно iз Законом України вiд 23.02.2014р. N 769-VII, статтю 2142 виключено згiдно iз Законом України вiд 12.02.2015р. N 192-VIII)

     Стаття 2142. Виключено

(Регламент доповнено статтею 2142 згiдно iз Законом України вiд 23.02.2014р. N 769-VII, виключено згiдно iз Законом України вiд 12.02.2015р. N 192-VIII)

     Стаття 2143. Виключено

(Регламент доповнено статтею 2143 згiдно iз Законом України вiд 23.02.2014р. N 769-VII, виключено згiдно iз Законом України вiд 12.02.2015р. N 192-VIII)

     Стаття 215. Виключено

(стаття 215 у редакцiї Закону України вiд 08.10.2010р. N 2600-VI, виключено згiдно iз Законом України вiд 21.12.2016р. N 1798-VIII)

     Стаття 216. Виключено

(стаття 216 у редакцiї Закону України вiд 08.10.2010р. N 2600-VI, iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 12.02.2015р. N 192-VIII, виключено згiдно iз Законом України вiд 21.12.2016р. N 1798-VIII)

     Стаття 2161. Виключено

(Регламент доповнено статтею 2161 згiдно iз Законом України вiд 12.02.2015р. N 192-VIII, виключено згiдно iз Законом України вiд 21.12.2016р. N 1798-VIII)

Глава 34
ПОРЯДОК СКЛАДЕННЯ ПРИСЯГИ УПОВНОВАЖЕНИМ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ З ПРАВ ЛЮДИНИ, ЧЛЕНАМИ ВИЩОЇ РАДИ ПРАВОСУДДЯ, ЧЛЕНАМИ ЦЕНТРАЛЬНОЇ ВИБОРЧОЇ КОМIСIЇ

(назва глави 34 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 21.12.2016р. N 1798-VIII)

     Стаття 217. Порядок складення присяги перед Верховною Радою

     1. Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, призначений Верховною Радою, члени Вищої ради правосуддя, обранi Верховною Радою, члени Центральної виборчої комiсiї складають присягу перед Верховною Радою у строки i за текстом, що визначенi вiдповiдно законами України "Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини", "Про Вищу раду правосуддя", "Про Центральну виборчу комiсiю". Складення присяги здiйснюється зазначеними особами особисто на пленарному засiданнi Верховної Ради.

(частина перша статтi 217 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 12.02.2015р. N 192-VIII, у редакцiї Закону України вiд 21.12.2016р. N 1798-VIII)

     2. Питання про складення присяги особами, зазначеними у частинi першiй цiєї статтi, включається до порядку денного сесiї Верховної Ради без прийняття Верховною Радою вiдповiдного рiшення.

     Член Вищої ради правосуддя складає присягу невiдкладно пiсля його обрання Верховною Радою.

(частину другу статтi 217 доповнено абзацом другим згiдно iз Законом України вiд 21.12.2016р. N 1798-VIII)

     3. Комiтет, до предмета вiдання якого належить таке питання, подає до Верховної Ради пропозицiю про дату, час та процедуру складення присяги вiдповiдною особою. Така пропозицiя має бути внесена протягом тижня з дня надходження до цього комiтету матерiалiв стосовно призначеної особи, якщо iнше не визначено цим Регламентом.

(частина третя статтi 217 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 21.12.2016р. N 1798-VIII)

     4. У разi неприйняття комiтетом у зазначений термiн вiдповiдного рiшення або нерозгляду поданих до комiтету вiдповiдних матерiалiв питання про складення присяги особами, зазначеними у частинi першiй цiєї статтi, включається до порядку денного сесiї Верховної Ради не пiзнiше двох тижнiв пiсля їх надходження до Верховної Ради, якщо iнше не визначено цим Регламентом.

(частина четверта статтi 217 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 21.12.2016р. N 1798-VIII)

     5. Особа, призначена на посаду Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, члена Центральної виборчої комiсiї, складає присягу не пiзнiше одного мiсяця з дня її призначення на цю посаду.

(частина п'ята статтi 217 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 21.12.2016р. N 1798-VIII)

     6. Особа, вiдповiдно призначена, обрана на посаду Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, члена Вищої ради правосуддя, члена Центральної виборчої комiсiї, пiсля її представлення головуючим на пленарному засiданнi Верховної Ради зачитує на трибунi текст присяги.

(частина шоста статтi 217 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 21.12.2016р. N 1798-VIII)

     7. У разi якщо на момент складення присяги вiдповiдною особою вiд неї надiйде заява про вiдмову вiд складення присяги або виникнуть iншi передбаченi законом пiдстави, що унеможливлюють її вступ на вiдповiдну посаду, комiтет, до предмета вiдання якого належить це питання, подає на розгляд Верховної Ради вiдповiдну пропозицiю.

     8. У разi вiдсутностi на пленарному засiданнi Верховної Ради посадових осiб, присутнiсть яких пiд час складення присяги особами, зазначеними у частинi першiй цiєї статтi, передбачена законом, складення присяги не проводиться.

Глава 35
Виключена

(глава 35 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами України вiд 13.04.2012р. N 4652-VI, вiд 06.11.2012р. N 5474-VI, вiд 16.01.2014р. N 724-VII, вiд 28.01.2014р. N 732-VII, вiд 23.02.2014р. N 767-VII, вiд 06.05.2014р. N 1235-VII, вiд 21.12.2016р. N 1798-VIII, виключена згiдно iз Законом України вiд 18.12.2019р. N 388-IX)

Глава 36
ПОРЯДОК ДОСТРОКОВОГО ПРИПИНЕННЯ ПОВНОВАЖЕНЬ НАРОДНОГО ДЕПУТАТА УКРАЇНИ

     Стаття 222. Розгляд питання про дострокове припинення повноважень народного депутата

     1. Верховна Рада розглядає питання про дострокове припинення повноважень народного депутата у випадках, передбачених Конституцiєю України.

(частина перша статтi 222 у редакцiї Закону України вiд 08.10.2010р. N 2600-VI)

     2. Верховна Рада за поданням комiтету, до предмета вiдання якого належать питання регламенту, приймає постанову про дострокове припинення повноважень народного депутата бiльшiстю голосiв народних депутатiв вiд її конституцiйного складу. Зазначена постанова Верховної Ради публiкується в газетi "Голос України".

(частина друга статтi 222 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 06.11.2012р. N 5474-VI)

     3. Прийняте Верховною Радою рiшення про дострокове припинення повноважень народного депутата перегляду не пiдлягає.

     4. Про дострокове припинення повноважень народного депутата з пiдстав, зазначених у частинi четвертiй статтi 223 цього Регламенту, Голова Верховної Ради України робить повiдомлення на пленарному засiданнi Верховної Ради.

     5. Голова Верховної Ради України видає розпорядження про припинення вiдповiдних виплат народному депутатовi, повноваження якого достроково припиненi.

(частини четверту - шосту статтi 222 замiнено двома частинами згiдно iз Законом України вiд 08.10.2010р. N 2600-VI, частина п'ята статтi 222 у редакцiї Закону України вiд 06.11.2012р. N 5474-VI)

     Стаття 223. Невиконання народним депутатом вимог закону щодо несумiсностi депутатського мандата

     1. У разi невиконання народним депутатом вимог щодо несумiсностi депутатського мандата з iншими видами дiяльностi комiтет, до предмета вiдання якого належать питання регламенту, розглядає вiдповiднi матерiали i подає висновок Головi Верховної Ради України, який у 10-денний строк звертається до суду про дострокове припинення повноважень цього народного депутата або повертає матерiали комiтету з обґрунтуванням вiдмови у зверненнi до суду.

(частина перша статтi 223 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 08.10.2010р. N 2600-VI)

     2. У разi повернення Головою Верховної Ради України матерiалiв з обґрунтуванням вiдмови у зверненнi до суду комiтет, до предмета вiдання якого належать питання регламенту, розглядає їх i в разi незгоди з ними вносить до Верховної Ради пропозицiю про розгляд цього питання на пленарному засiданнi.

     3. За рiшенням Верховної Ради, прийнятим вiдкритим поiменним голосуванням бiльшiстю голосiв народних депутатiв вiд її конституцiйного складу, Голова Верховної Ради України зобов'язаний звернутися до суду для вирiшення питання про дострокове припинення повноважень такого народного депутата. Рiшення Верховної Ради оформляється постановою.

     4. Рiшення суду про дострокове припинення повноважень народного депутата в разi невиконання ним вимог закону щодо несумiсностi депутатського мандата, яке набрало законної сили, є остаточним i не потребує затвердження постановою Верховної Ради.

Глава 361
РОЗГЛЯД ЕЛЕКТРОННОЇ ПЕТИЦIЇ

     Стаття 2231. Пiдготовка до розгляду електронної петицiї

     1. У разi отримання Верховною Радою електронної петицiї вiдповiдно до Закону України "Про звернення громадян" Голова Верховної Ради України не пiзнiше нiж через три робочi днi пiсля отримання електронної петицiї направляє її в комiтет, який вiдповiдно до предмета вiдання визначається головним з пiдготовки i попереднього розгляду електронної петицiї.

     2. Головний комiтет не пiзнiше нiж через десять робочих днiв пiсля отримання електронної петицiї розглядає електронну петицiю на своєму засiданнi. На засiдання головного комiтету запрошується автор (iнiцiатор) електронної петицiї, а в разi необхiдностi - представники Кабiнету Мiнiстрiв України, мiнiстерств, iнших державних органiв, об'єднань громадян, а також експерти, фахiвцi та iншi особи.

     Головний комiтет затверджує висновок про результати розгляду питань, що порушуються в електроннiй петицiї, а також у разi необхiдностi готує проект вiдповiдного акта Верховної Ради. У разi наявностi в електроннiй петицiї клопотання про проведення парламентських слухань комiтет готує вiдповiдний проект постанови Верховної Ради та подає його в порядку, визначеному цим законом.

     Стаття 2232. Розгляд електронної петицiї на засiданнi Верховної Ради

     1. Висновок головного комiтету та проект акта Верховної Ради, пiдготовлений головним комiтетом, без прийняття рiшення про включення до порядку денного пленарного засiдання Верховної Ради обговорюється за процедурою повного обговорення (стаття 30 цього Регламенту) на наступному пiсля дня внесення пленарному засiданнi Верховної Ради.

(Регламент доповнено главою 361 згiдно iз Законом України вiд 02.07.2015р. N 577-VIII)

Роздiл VI
РОЗГЛЯД ПИТАНЬ, ПОВ'ЯЗАНИХ IЗ ЗДIЙСНЕННЯМ КОНТРОЛЬНИХ ФУНКЦIЙ ВЕРХОВНОЮ РАДОЮ УКРАЇНИ

Глава 37
РОЗГЛЯД ВЕРХОВНОЮ РАДОЮ УКРАЇНИ ПИТАНЬ, ПОВ'ЯЗАНИХ IЗ ДЕПУТАТСЬКИМИ ЗАПИТАМИ

     Стаття 224. Внесення депутатського запиту

     1. Народнi депутати, комiтети готують та вносять депутатськi запити вiдповiдно до Конституцiї України, законiв України "Про статус народного депутата України", "Про комiтети Верховної Ради України" та цього Регламенту.

     2. На одному пленарному тижнi може бути внесено не бiльше десяти депутатських запитiв одного народного депутата.

     3. Головуючий на пленарному засiданнi у п'ятницю, пiсля дня внесення депутатського запиту, оголошує загальну кiлькiсть та короткий змiст депутатських запитiв, внесених протягом пленарного тижня, та iнформує Верховну Раду про кiлькiсть депутатських запитiв, внесених вiдповiдно до органiв Верховної Ради, до Кабiнету Мiнiстрiв України, до керiвникiв iнших органiв державної влади та органiв мiсцевого самоврядування, а також до керiвникiв пiдприємств, установ i органiзацiй, розташованих на територiї України, незалежно вiд їх пiдпорядкування i форм власностi.

     4. Тексти депутатських запитiв до Президента України, до вiдповiдних органiв або посадових осiб, до яких їх звернуто, та тексти вiдповiдей на депутатськi запити розмiщуються на офiцiйному веб-сайтi Верховної Ради пiсля знеособлення персональних даних вiдповiдно до вимог законодавства про захист персональних даних. Тексти депутатських запитiв розмiщуються на офiцiйному веб-сайтi Верховної Ради протягом п'яти робочих днiв пiсля їх направлення. Тексти вiдповiдей на депутатськi запити розмiщуються на офiцiйному веб-сайтi Верховної Ради протягом п'яти робочих днiв пiсля їх одержання.

     5. Якщо в депутатському запитi або у вiдповiдi на депутатський запит мiститься iнформацiя з обмеженим доступом, текст такого запиту або такої вiдповiдi на офiцiйному веб-сайтi Верховної Ради не розмiщується.

(стаття 224 у редакцiї Закону України вiд 17.10.2019р. N 206-IX)

     Стаття 225. Розгляд Верховною Радою питання про направлення депутатського запиту

     1. Частину першу статтi 225 виключено

(згiдно iз Законом України вiд 17.10.2019р. N 206-IX)

     2. Пiсля оголошення короткого змiсту депутатського запиту головуючий на пленарному засiданнi Верховної Ради оголошує голосування щодо попередньої пiдтримки запиту до Президента України.

     3. Рiшення про направлення депутатського запиту до Президента України на вимогу народного депутата, групи народних депутатiв, комiтету має бути попередньо пiдтримане пiдписами не менш як однiєї третини народних депутатiв вiд конституцiйного складу Верховної Ради, а в разi вiдсутностi такої кiлькостi пiдписiв - шляхом вiдкритого поiменного голосування за пiдтримку запиту не менш як однiєї третини народних депутатiв вiд конституцiйного складу Верховної Ради.

     4. Рiшення про направлення попередньо пiдтриманого депутатського запиту до Президента України вважається прийнятим, якщо за нього проголосувала бiльшiсть народних депутатiв вiд конституцiйного складу Верховної Ради, i оформляється постановою Верховної Ради.

     5. Апарат Верховної Ради надсилає текст депутатського запиту до Президента України разом з вiдповiдною постановою Верховної Ради.

     Стаття 226. Розгляд вiдповiдi на депутатський запит

     1. Вiдповiдi на депутатський запит оголошуються головуючим на пленарному засiданнi Верховної Ради в тому разi, якщо на цьому наполягає народний депутат, який є iнiцiатором депутатського запиту.

     2. Народний депутат пiсля оголошення вiдповiдi на його депутатський запит має право виступити з реплiкою i дати оцiнку вiдповiдi. Час на такий виступ не повинен перевищувати трьох хвилин.

     3. Згiдно з рiшенням Верховної Ради, прийнятим на пропозицiю народного депутата, який є iнiцiатором депутатського запиту, а також у разi якщо така пропозицiя пiдтримана не менш як однiєю п'ятою вiд конституцiйного складу Верховної Ради пiдписiв народних депутатiв, на пленарному засiданнi Верховної Ради проводиться обговорення вiдповiдi на депутатський запит.

     4. У випадках, передбачених частиною третьою цiєї статтi, питання про обговорення вiдповiдi на депутатський запит на пленарному засiданнi Верховної Ради включається до порядку денного сесiї Верховної Ради без голосування. Дата розгляду питання визначається вiдповiдно до статтi 25 цього Регламенту. Народний депутат, який звертався з депутатським запитом, за своїм пiдписом подає до Верховної Ради текст одержаної вiдповiдi на нього та проект вiдповiдної постанови Верховної Ради, що надаються народним депутатам не пiзнiш як за три днi до розгляду питання на пленарному засiданнi Верховної Ради. Рiшенням Верховної Ради може бути визначений головний комiтет для пiдготовки висновку щодо вiдповiдi на депутатський запит. Цей висновок також надається народним депутатам у зазначений вище строк.

     5. Для обговорення вiдповiдi на депутатський запит Апарат Верховної Ради запрошує на пленарне засiдання Верховної Ради посадових осiб, до яких було направлено депутатський запит.

     6. Обговорення вiдповiдi на депутатський запит включає:

     1) виступ народного депутата, який внiс депутатський запит з обґрунтуванням своєї пропозицiї, - до трьох хвилин;

     2) виступ представника органу або посадової особи, до якої було направлено депутатський запит, - до трьох хвилин;

     3) виступ голови або представника головного комiтету, якщо йому доручалася пiдготовка висновку щодо вiдповiдi на депутатський запит, - до трьох хвилин;

     4) виступи двох народних депутатiв на пiдтримку кожної внесеної пропозицiї i двох народних депутатiв, якi її не пiдтримують, - не бiльш як по три хвилини кожному.

     7. За результатами обговорення вiдповiдi на депутатський запит Верховна Рада приймає постанову.

Глава 38
РОЗГЛЯД ПИТАНЬ, ПОВ'ЯЗАНИХ З ПАРЛАМЕНТСЬКИМ КОНТРОЛЕМ ЗА ДIЯЛЬНIСТЮ КАБIНЕТУ МIНIСТРIВ УКРАЇНИ

     Стаття 227. Розгляд питання про схвалення Програми дiяльностi Кабiнету Мiнiстрiв України

     1. Програма дiяльностi Кабiнету Мiнiстрiв України на строк його повноважень подається на розгляд Верховної Ради у мiсячний строк пiсля сформування Кабiнету Мiнiстрiв України. Кабiнет Мiнiстрiв України разом з Програмою дiяльностi подає проект постанови Верховної Ради про її схвалення.

     2. Не пiзнiше наступного дня пiсля надходження Програми дiяльностi Кабiнету Мiнiстрiв України до Верховної Ради зазначена Програма направляється Головою Верховної Ради України для обговорення в комiтети та депутатськi фракцiї (депутатськi групи).

(частина друга статтi 227 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 06.11.2012р. N 5474-VI)

     3. Питання про схвалення Програми дiяльностi Кабiнету Мiнiстрiв України розглядається на пленарному засiданнi у 15-денний строк пiсля її надходження до Верховної Ради. Це питання включається до порядку денного вiдповiдної сесiї Верховної Ради без голосування.

     4. Обговорення пiд час розгляду питання про схвалення Програми дiяльностi Кабiнету Мiнiстрiв України здiйснюється в порядку, передбаченому пунктами 1, 5, 6, 7 статтi 30 цього Регламенту, а також включає виступи народних депутатiв по одному представнику вiд кожного комiтету.

     5. Прем'єр-мiнiстр України особисто представляє Програму дiяльностi Кабiнету Мiнiстрiв України на пленарному засiданнi Верховної Ради, вiдповiдає на запитання народних депутатiв.

     6. За результатами розгляду Програми дiяльностi Кабiнету Мiнiстрiв України Верховна Рада може:

     1) схвалити Програму дiяльностi Кабiнету Мiнiстрiв України;

     2) надати Кабiнету Мiнiстрiв України можливiсть доопрацювати Програму дiяльностi Кабiнету Мiнiстрiв України з урахуванням зауважень i пропозицiй, висловлених при її обговореннi.

     7. Рiшення про надання Кабiнету Мiнiстрiв України можливостi доопрацювати Програму дiяльностi Кабiнету Мiнiстрiв України може бути прийняте Верховною Радою лише один раз. Розгляд у Верховнiй Радi доопрацьованої Програми дiяльностi Кабiнету Мiнiстрiв України здiйснюється в порядку, передбаченому цiєю статтею.

     8. У разi якщо Верховною Радою за результатами розгляду Програми дiяльностi Кабiнету Мiнiстрiв України не прийнято жодного iз рiшень, передбачених частиною шостою цiєї статтi, Програма дiяльностi Кабiнету Мiнiстрiв України вважається не схваленою i протягом року цим Кабiнетом Мiнiстрiв України не подається до Верховної Ради.

     9. Програма дiяльностi Кабiнету Мiнiстрiв України може бути повторно внесена на розгляд Верховної Ради не ранiш як через рiк пiсля дня її несхвалення.

     Стаття 228. Розгляд Верховною Радою звiтiв i доповiдей Кабiнету Мiнiстрiв України

     1. Верховна Рада щороку розглядає звiт Кабiнету Мiнiстрiв України про хiд i результати виконання схваленої нею Програми дiяльностi Кабiнету Мiнiстрiв України.

     2. Кабiнет Мiнiстрiв України одночасно iз звiтом про виконання Державного бюджету України подає на розгляд Верховної Ради доповiдi про хiд i результати виконання затверджених нею загальнодержавних програм економiчного, науково-технiчного, соцiального, нацiонально-культурного розвитку, охорони довкiлля. За рiшенням Верховної Ради, прийнятим за пропозицiєю Голови Верховної Ради України або комiтету, до предмета вiдання якого належить вiдповiдне питання, доповiдь про хiд i результати виконання таких програм може бути заслухана на пленарному засiданнi Верховної Ради.

     3. Верховна Рада за пропозицiєю Голови Верховної Ради України або не менш як трьох комiтетiв, або не менш як однiєї третини народних депутатiв вiд конституцiйного складу Верховної Ради може в будь-який час прийняти рiшення про позачерговий звiт Кабiнету Мiнiстрiв України з питань, зазначених у частинi першiй цiєї статтi.

     4. Щорiчний звiт Кабiнету Мiнiстрiв України про хiд i результати виконання Програми дiяльностi Кабiнету Мiнiстрiв України не пiзнiш як за 15 днiв, а позачерговий звiт - не пiзнiш як за три днi до дня розгляду на пленарному засiданнi Верховної Ради передається комiтетам, а також надається народним депутатам.

     5. Комiтет, визначений головним з попереднього розгляду звiту Кабiнету Мiнiстрiв України про хiд i результати виконання Програми дiяльностi Кабiнету Мiнiстрiв України, не пiзнiш як за п'ять днiв, а в разi розгляду позачергового звiту - не пiзнiш як за два днi до дня розгляду вiдповiдного звiту на пленарному засiданнi Верховної Ради готує та подає на розгляд Верховної Ради проект постанови, якою передбачається прийняття одного з рiшень, визначених частиною восьмою цiєї статтi. У текстi проекту постанови, якою передбачено прийняття рiшення, визначеного пунктом 2 частини восьмої цiєї статтi, викладаються рекомендацiї Кабiнету Мiнiстрiв України.

     6. Звiт Кабiнету Мiнiстрiв України про хiд i результати виконання Програми дiяльностi Кабiнету Мiнiстрiв України на пленарному засiданнi Верховної Ради доповiдає Прем'єр-мiнiстр України, а в разi його вiдсутностi - Перший вiце-прем'єр-мiнiстр України.

     7. Пiсля заслуховування звiту Кабiнету Мiнiстрiв України про хiд i результати виконання Програми дiяльностi Кабiнету Мiнiстрiв України та спiвдоповiдей комiтетiв проводиться обговорення звiту.

     8. За пiдсумками обговорення щорiчного звiту Кабiнету Мiнiстрiв України Верховна Рада приймає у формi постанови одне з таких рiшень:

     1) визнати дiяльнiсть Кабiнету Мiнiстрiв України задовiльною;

     2) визнати дiяльнiсть Кабiнету Мiнiстрiв України задовiльною та надати рекомендацiї Кабiнету Мiнiстрiв України;

     3) визнати дiяльнiсть Кабiнету Мiнiстрiв України незадовiльною.

     9. У разi прийняття рiшення, передбаченого пунктом 2 частини восьмої цiєї статтi, рекомендацiї Кабiнету Мiнiстрiв України викладаються у текстi вiдповiдної постанови Верховної Ради.

     Iнформацiя про стан виконання рекомендацiй надається Кабiнетом Мiнiстрiв України у наступному звiтi Кабiнету Мiнiстрiв України про хiд i результати виконання Програми дiяльностi Кабiнету Мiнiстрiв України.

     10. За пiдсумками обговорення позачергового звiту Кабiнету Мiнiстрiв України Верховна Рада приймає у формi постанови одне з рiшень, передбачених пунктами 1 i 3 частини восьмої цiєї статтi.

     11. У разi якщо дiяльнiсть Кабiнету Мiнiстрiв України визнана незадовiльною, Верховна Рада, за умови додержання вимог статтi 87 Конституцiї України, може прийняти резолюцiю недовiри Кабiнету Мiнiстрiв України без додаткового включення цього питання до порядку денного пленарного засiдання Верховної Ради.

(стаття 228 у редакцiї Закону України вiд 03.12.2020р. N 1052-IX)

     Стаття 229. Органiзацiя проведення "години запитань до Уряду"

     1. Щотижня, вiдведеного для пленарних засiдань Верховної Ради, у п'ятницю з 10 до 11 години проводиться "година запитань до Уряду".

     2. Пiд час проведення "години запитань до Уряду" у засiданнi Верховної Ради бере участь Кабiнет Мiнiстрiв України в повному складi, крiм тих його членiв, якi не можуть бути присутнiми з поважних причин.

     3. Пiд час проведення "години запитань до Уряду" можуть порушуватися лише питання з визначеної теми. Пропозицiї щодо визначення теми "години запитань до Уряду" щотижня, вiдведеного для пленарних засiдань Верховної Ради, вносять Погоджувальнiй радi депутатськi фракцiї (депутатськi групи).

(частина третя статтi 229 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 08.10.2010р. N 2600-VI)

     4. "Година запитань до Уряду" включає:

     1) запитання до членiв Кабiнету Мiнiстрiв України вiд депутатських фракцiй (депутатських груп) та вiдповiдi на них - до 30 хвилин;

(пункт 1 частини четвертої статтi 229 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 08.10.2010р. N 2600-VI)

     2) запитання народних депутатiв до членiв Кабiнету Мiнiстрiв України та вiдповiдi на них - до 30 хвилин.

     5. Запитання до членiв Кабiнету Мiнiстрiв України ставляться усно або в електроннiй формi та формулюються коротко i чiтко.

(частина п'ята статтi 229 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 16.01.2020р. N 469-IX)

     6. Депутатська фракцiя (депутатська група) може заздалегiдь повiдомити членiв Кабiнету Мiнiстрiв України про запитання, якi їм буде поставлено. Запитання вiд депутатських фракцiй (депутатських груп) подаються до Апарату Верховної Ради не пiзнiше 14 години вiвторка, що передує дню проведення "години запитань до Уряду". Якщо на такий вiвторок припадає святковий або iнший неробочий день, письмовi запитання вiд депутатських фракцiй (депутатських груп) подаються до 14 години першого наступного робочого дня.

(частина шоста статтi 229 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами України вiд 08.10.2010р. N 2600-VI, вiд 16.01.2020р. N 469-IX)

     7. Апарат Верховної Ради надсилає до Кабiнету Мiнiстрiв України поданi депутатськими фракцiями (депутатськими групами) запитання членам Кабiнету Мiнiстрiв України до 18 години останнього робочого дня подання запитань.

(частина сьома статтi 229 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами України вiд 08.10.2010р. N 2600-VI, вiд 16.01.2020р. N 469-IX)

     Стаття 230. Проведення "години запитань до Уряду"

     1. Перед проведенням "години запитань до Уряду" головуючий на пленарному засiданнi повiдомляє про вiдсутнiх на пленарному засiданнi Верховної Ради членiв Кабiнету Мiнiстрiв України та причини їх вiдсутностi.

     2. "Година запитань до Уряду" розпочинається з запитань в уснiй чи електроннiй формi до членiв Кабiнету Мiнiстрiв України вiд представникiв депутатських фракцiй (депутатських груп).

(частина друга статтi 230 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами України вiд 08.10.2010р. N 2600-VI, вiд 16.01.2020р. N 469-IX)

     3. Кожна депутатська фракцiя (депутатська група) має гарантоване право на подання одного запитання (в уснiй чи електроннiй формi) до членiв Кабiнету Мiнiстрiв України.

(частина третя статтi 230 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами України вiд 08.10.2010р. N 2600-VI, вiд 16.01.2020р. N 469-IX)

     4. Члени Кабiнету Мiнiстрiв України у межах вiдведеного часу вiдповiдають на поставленi їм iз дотриманням черговостi, визначеної цим Регламентом при записi на звернення iз запитанням, запитання представникiв депутатських фракцiй (депутатських груп). Вiдповiдь на запитання повинна бути точною i лаконiчною.

(частина четверта статтi 230 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами України вiд 08.10.2010р. N 2600-VI, вiд 16.01.2020р. N 469-IX)

     5. Пiсля вiдповiдей членiв Кабiнету Мiнiстрiв України на поставленi їм запитання представникiв депутатських фракцiй (депутатських груп) вiдводиться час для запитань народних депутатiв до членiв Кабiнету Мiнiстрiв України та вiдповiдей на них.

(частина п'ята статтi 230 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 08.10.2010р. N 2600-VI)

     6. У межах часу, вiдведеного для запитань до членiв Кабiнету Мiнiстрiв України, представникам депутатських фракцiй (депутатських груп) надається рiвна можливiсть поставити однакову кiлькiсть запитань в уснiй чи електроннiй формi.

(частина шоста статтi 230 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами України вiд 08.10.2010р. N 2600-VI, вiд 16.01.2020р. N 469-IX)

     7. Запис на звернення з усним запитанням або оголошення поданого в електроннiй формi запитання до членiв Кабiнету Мiнiстрiв України вiд представникiв депутатських фракцiй (депутатських груп) здiйснюється в порядку, передбаченому цим Регламентом для запису на виступ вiд депутатських фракцiй (депутатських груп) (частина перша статтi 33 цього Регламенту).

(частина сьома статтi 230 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами України вiд 08.10.2010р. N 2600-VI, вiд 16.01.2020р. N 469-IX)

     Стаття 231. Пiдготовка до розгляду Верховною Радою питання про вiдповiдальнiсть Кабiнету Мiнiстрiв України

     1. Питання про вiдповiдальнiсть Кабiнету Мiнiстрiв України може бути внесене на розгляд Верховної Ради за пропозицiєю не менш як однiєї третини народних депутатiв вiд конституцiйного складу Верховної Ради, пiдтриманою їх пiдписами. Це питання включається до порядку денного сесiї Верховної Ради без голосування.

(частина перша статтi 231 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 08.10.2010р. N 2600-VI)

     2. Пiсля внесення на розгляд Верховної Ради питання про вiдповiдальнiсть Кабiнету Мiнiстрiв України комiтети вiдповiдно до предметiв їх вiдання не пiзнiш як у чотириденний строк формулюють i направляють через Апарат Верховної Ради питання до Кабiнету Мiнiстрiв України, на якi вони хотiли б отримати вiдповiдi до розгляду питання про вiдповiдальнiсть Кабiнету Мiнiстрiв України.

     3. Кабiнет Мiнiстрiв України у триденний строк пiсля отримання зазначених у частинi другiй цiєї статтi запитань вiд комiтетiв направляє комiтетам вiдповiдi на них. Узагальнений варiант iнформацiї Кабiнету Мiнiстрiв України разом з вiдповiдями на запитання, що надiйшли вiд комiтетiв, направляється до Апарату Верховної Ради, пiсля чого у термiновому порядку надається народним депутатам. Один примiрник iнформацiї Кабiнету Мiнiстрiв України офiцiйно направляється до Рахункової палати для пiдготовки висновкiв.

     4. Пiсля отримання вiдповiдей на поставленi запитання комiтети розглядають питання про вiдповiдальнiсть Кабiнету Мiнiстрiв України на своїх засiданнях.

     5. Питання про вiдповiдальнiсть Кабiнету Мiнiстрiв України розглядається на пленарному засiданнi Верховної Ради не пiзнiше нiж через 10 днiв пiсля внесення пропозицiй.

     Стаття 232. Розгляд Верховною Радою питання про вiдповiдальнiсть Кабiнету Мiнiстрiв України

     1. Розгляд питання про вiдповiдальнiсть Кабiнету Мiнiстрiв України починається з доповiдi народного депутата, уповноваженого з числа народних депутатiв, якi iнiцiювали питання про вiдповiдальнiсть Кабiнету Мiнiстрiв України. Для доповiдi надається до 45 хвилин. Пiсля закiнчення доповiдi доповiдач протягом 45 хвилин вiдповiдає на уснi запитання представникiв депутатських фракцiй (депутатських груп) та iнших народних депутатiв. Пiсля закiнчення вiдповiдей на запитання слово для виступу до 45 хвилин надається Прем'єр-мiнiстру України, а в разi його вiдсутностi з поважних причин - Першому вiце-прем'єр-мiнiстру України.

(частина перша статтi 232 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами України вiд 08.10.2010р. N 2600-VI, вiд 06.11.2012р. N 5474-VI)

     2. На пропозицiю депутатської фракцiї (депутатської групи), комiтету Верховна Рада може прийняти рiшення про заслуховування iнформацiї членiв Кабiнету Мiнiстрiв України. Для iнформацiї члену Кабiнету Мiнiстрiв України надається до 15 хвилин. Пiсля iнформацiї член Кабiнету Мiнiстрiв України протягом 15 хвилин вiдповiдає на запитання представникiв депутатських фракцiй (депутатських груп).

(частина друга статтi 232 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 06.11.2012р. N 5474-VI)

     3. Пiсля доповiдi та вiдповiдей на запитання надається слово для виступу представникам комiтетiв та депутатських фракцiй (депутатських груп) тривалiстю до трьох хвилин.

(частина третя статтi 232 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 06.11.2012р. N 5474-VI)

     4. Пiсля закiнчення обговорення, передбаченого частиною третьою цiєї статтi, проводиться голосування щодо прийняття резолюцiї недовiри Кабiнету Мiнiстрiв України.

     5. Резолюцiя недовiри Кабiнету Мiнiстрiв України вважається прийнятою, якщо за неї проголосувала бiльшiсть народних депутатiв вiд конституцiйного складу Верховної Ради.

     6. Питання про вiдповiдальнiсть Кабiнету Мiнiстрiв України не може розглядатися Верховною Радою бiльше одного разу протягом однiєї чергової сесiї Верховної Ради, а також протягом року пiсля схвалення Програми дiяльностi Кабiнету Мiнiстрiв України.

(частина шоста статтi 232 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 08.10.2010р. N 2600-VII)

Глава 381
РОЗГЛЯД ЗВIТIВ, ДОПОВIДЕЙ ТА IНШОЇ IНФОРМАЦIЇ ДЕРЖАВНИХ ОРГАНIВ ТА ПОСАДОВИХ ОСIБ (КРIМ КАБIНЕТУ МIНIСТРIВ УКРАЇНИ)

     Стаття 2321. Розгляд Верховною Радою звiтiв i доповiдей державних органiв та посадових осiб

     1. Положення цiєї статтi поширюються на порядок розгляду:

     1) звiту Директора Державного бюро розслiдувань про результати дiяльностi цього органу за календарний рiк, стан виконання покладених на нього завдань, додержання законодавства, прав i свобод людини i громадянина, а також напрями та шляхи пiдвищення ефективностi дiяльностi Державного бюро розслiдувань;

     2) звiту Генерального прокурора про дiяльнiсть прокуратури;

     3) звiту Голови Служби безпеки України про дiяльнiсть Служби безпеки України;

     4) звiту Антимонопольного комiтету України про його дiяльнiсть;

     5) звiту Фонду державного майна України про його роботу та хiд приватизацiї державного майна;

     6) звiту Нацiональної ради України з питань телебачення i радiомовлення про її дiяльнiсть;

     7) доповiдi Голови Нацiонального банку України про дiяльнiсть Нацiонального банку України.

     2. Верховна Рада щороку розглядає звiти та доповiдi державних органiв та посадових осiб, зазначених у частинi першiй цiєї статтi.

     3. Верховна Рада за пропозицiєю не менш як третини народних депутатiв вiд конституцiйного складу Верховної Ради може в будь-який час прийняти рiшення про позачерговий звiт Директора Державного бюро розслiдувань з питань, зазначених у пунктi 1 частини першої цiєї статтi.

     4. Звiти Антимонопольного комiтету України та Фонду державного майна України у п'ятиденний строк з дня надходження вiдповiдного звiту надсилаються Головою Верховної Ради України або вiдповiдно до розподiлу обов'язкiв Першим заступником чи заступником Голови Верховної Ради України до Рахункової палати для пiдготовки попереднього аналiзу вiдповiдного звiту в частинi, що впливає на виконання Державного бюджету України.

     5. Звiти та доповiдi державних органiв i посадових осiб, зазначених у частинi першiй цiєї статтi, надаються народним депутатам та одночасно направляються до комiтетiв вiдповiдно до предметiв їх вiдання, якi у 21-денний строк з дня отримання звiтiв та доповiдей здiйснюють попередню пiдготовку питань про розгляд звiтiв, доповiдей на пленарному засiданнi Верховної Ради.

     Звiти Антимонопольного комiтету України та Фонду державного майна України надаються народним депутатам та направляються до комiтетiв разом iз попереднiм аналiзом Рахункової палати.

     6. Розгляд на пленарному засiданнi Верховної Ради звiту, доповiдi включає:

     1) доповiдь посадової особи, яка представляє звiт чи доповiдь, - до 20 хвилин, вiдповiдi на запитання народних депутатiв - до 20 хвилин;

     2) виступ представника комiтету, який здiйснював попередню пiдготовку питання щодо розгляду звiту, доповiдi Верховною Радою, - до 10 хвилин;

     3) у разi необхiдностi виступ запрошеного на пленарне засiдання Голови Рахункової палати або за його дорученням члена Рахункової палати, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини - до 5 хвилин на кожен виступ;

     4) обговорення звiту.

     7. За пiдсумками обговорення звiту, доповiдi Верховна Рада може прийняти вiдповiдну постанову про взяття звiту, доповiдi до вiдома, про оцiнку дiяльностi державного органу, посадової особи, звiт чи доповiдь якої було розглянуто, а також у порядку, передбаченому цим Регламентом, прийняти iншi рiшення, прийняття яких рекомендується у звiтi, доповiдi.

     8. За пiдсумками обговорення звiту Директора Державного бюро розслiдувань Верховна Рада може прийняти постанову про взяття звiту до вiдома та визнання роботи Директора Державного бюро розслiдувань задовiльною чи незадовiльною.

     У разi визнання роботи Директора Державного бюро розслiдувань незадовiльною таке рiшення Верховної Ради є пiдставою для звiльнення зазначеної особи iз займаної посади.

     Стаття 2322. Розгляд Верховною Радою щорiчного звiту про дiяльнiсть Рахункової палати та iнформацiї за результатами здiйснення позапланових заходiв державного зовнiшнього фiнансового контролю (аудиту) за рiшенням Верховної Ради

     1. Верховна Рада щороку розглядає звiт про дiяльнiсть Рахункової палати.

     2. Щорiчний звiт про дiяльнiсть Рахункової палати надається народним депутатам та одночасно направляється до комiтету, до предмета вiдання якого належать питання бюджету, який у 21-денний строк з дня отримання звiту здiйснює попередню пiдготовку питання щодо розгляду звiту на пленарному засiданнi Верховної Ради.

     3. Щорiчний звiт розглядається на пленарному засiданнi Верховної Ради в порядку, передбаченому частиною шостою статтi 2321 цього Регламенту.

     4. За пiдсумками обговорення щорiчного звiту Верховна Рада може прийняти рiшення про звернення для вжиття необхiдних заходiв до органiв державної влади та органiв мiсцевого самоврядування, якi не поiнформували Рахункову палату про результати розгляду її рiшень або заходи яких, запланованi та вжитi у зв'язку з її рiшеннями, визнанi Рахунковою палатою неналежними.

     5. Верховна Рада може прийняти процедурне рiшення про здiйснення Рахунковою палатою позапланового заходу державного зовнiшнього фiнансового контролю (аудиту) за iнiцiативою не менш як однiєї депутатської фракцiї (депутатської групи).

     Таке питання не може розглядатися Верховною Радою бiльше одного разу протягом однiєї чергової сесiї Верховної Ради вiд однiєї депутатської фракцiї (депутатської групи).

     6. Звiт за результатами здiйснення заходiв державного зовнiшнього фiнансового контролю (аудиту) та рiшення Рахункової палати, прийняте за результатами обговорення такого звiту, надсилаються Рахунковою палатою до Верховної Ради протягом 15 днiв з дня затвердження звiту.

     Рахункова палата надсилає до Верховної Ради iнформацiю про стан виконання об'єктами контролю рiшень Рахункової палати протягом 45 днiв з дня отримання iнформацiї вiд об'єкта контролю.

     7. Iнформацiя, зазначена у частинi шостiй цiєї статтi, у п'ятиденний строк з дня її надходження передається до комiтету, до предмета вiдання якого належать питання бюджету, iнших комiтетiв вiдповiдно до предметiв вiдання, а також надається народним депутатам.

     8. Iнформацiя, зазначена у частинi шостiй цiєї статтi, може бути розглянута на пленарному засiданнi Верховної Ради у порядку, передбаченому статтею 2324 цього Регламенту.

     Стаття 2323. Розгляд Верховною Радою щорiчних та спецiальних доповiдей Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини

     1. Верховна Рада розглядає щорiчну доповiдь Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.

     2. Спецiальна доповiдь Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини подається ним у випадках, передбачених законом, за власною iнiцiативою або на виконання рiшення Верховної Ради.

     Верховна Рада за пропозицiєю Голови Верховної Ради України, не менш як однiєї третини народних депутатiв вiд конституцiйного складу Верховної Ради або комiтету, до предмета вiдання якого належить питання додержання прав i свобод людини i громадянина, може прийняти рiшення про пiдготовку та розгляд спецiальної доповiдi Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини. Таке рiшення не може бути прийнято Верховною Радою бiльше одного разу протягом одного календарного року.

     Предмет спецiальної доповiдi (висвiтлення стану додержання окремих прав i свобод людини i громадянина, вплив законiв та пiдзаконних актiв на реалiзацiю прав i свобод людини i громадянина тощо) повинен бути визначений у рiшеннi Верховної Ради.

     3. Щорiчна доповiдь Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини надається народним депутатам та одночасно направляється до комiтету, до предмета вiдання якого належить питання додержання прав i свобод людини i громадянина, який у 21-денний строк з дня отримання щорiчної доповiдi здiйснює попередню пiдготовку питання щодо її розгляду на пленарному засiданнi Верховної Ради.

     Спецiальна доповiдь Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини надається народним депутатам та одночасно направляється до комiтету, до предмета вiдання якого належить питання додержання прав i свобод людини i громадянина, не пiзнiш як за п'ять днiв до дня її розгляду на пленарному засiданнi Верховної Ради.

     4. Щорiчна доповiдь та спецiальна доповiдь розглядаються на пленарному засiданнi Верховної Ради в порядку, передбаченому частиною шостою статтi 2321 цього Регламенту.

     5. За пiдсумками обговорення щорiчної доповiдi та спецiальної доповiдi Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Верховна Рада приймає постанову, а також може прийняти рiшення про направлення рекомендацiй, що мiстяться у доповiдi, органам державної влади та органам мiсцевого самоврядування для виконання.

     Верховна Рада у порядку, передбаченому цим Регламентом, може прийняти iншi рiшення, необхiднi для виконання рекомендацiй, зазначених у доповiдi Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.

     Стаття 2324. Iнформування Верховної Ради про дiяльнiсть iнших державних органiв та посадових осiб

     1. Положення цiєї статтi поширюються на порядок заслуховування звiтiв, доповiдей та iнформацiї iнших державних органiв та посадових осiб, крiм передбачених статтями 228, 2321 - 2323 цього Регламенту.

     2. Звiти, доповiдi та iнформацiя iнших державних органiв та посадових осiб подаються до Верховної Ради у передбачених законом випадках i надаються народним депутатам та одночасно направляються до комiтетiв, до предмета вiдання яких належать вiдповiднi питання.

     3. Заслуховування звiтiв, доповiдей та iнформацiї iнших державних органiв та посадових осiб здiйснюється у комiтетах, якi можуть iнiцiювати перед Верховною Радою питання про заслуховування таких звiтiв, доповiдей та iнформацiї на пленарному засiданнi Верховної Ради.

     4. Висновки Рахункової палати, iншi матерiали, пов'язанi з розглядом на пленарному засiданнi Верховної Ради звiту, доповiдi та iнформацiї iнших державних органiв та посадових осiб, зазначених у частинi першiй цiєї статтi, надаються народним депутатам не пiзнiш як за три днi до дня заслуховування звiту, доповiдi чи iнформацiї.

     5. Питання про заслуховування на пленарному засiданнi Верховної Ради звiту, доповiдi та iнформацiї iнших державних органiв та посадових осiб, зазначених у частинi першiй цiєї статтi, включаються до порядку денного сесiї Верховної Ради та розглядаються на пленарному засiданнi Верховної Ради у порядку, передбаченому частиною шостою статтi 2321 цього Регламенту.

(Регламент доповнено главою 381 згiдно iз Законом України вiд 03.12.2019р. N 305-IX, глава 381 у редакцiї Закону України вiд 03.12.2020р. N 1052-IX)

Глава 39
ПРОВЕДЕННЯ У ВЕРХОВНIЙ РАДI УКРАЇНИ ПАРЛАМЕНТСЬКИХ СЛУХАНЬ

     Стаття 233. Перiодичнiсть проведення парламентських слухань

     1. Парламентськi слухання у Верховнiй Радi проводяться з метою вивчення питань, що становлять суспiльний iнтерес та потребують законодавчого врегулювання.

     2. Парламентськi слухання проводяться в сесiйний перiод, як правило, не бiльше одного разу на мiсяць у днi тижня, що вiдводиться для роботи в комiтетах, депутатських фракцiях (депутатських групах).

(частина друга статтi 233 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 06.11.2012р. N 5474-VI)

     Стаття 234. Iнiцiювання парламентських слухань та визначення дати їх проведення

     1. Пропозицiя щодо проведення парламентських слухань може бути внесена на основi рiшення, прийнятого комiтетом з вiдповiдного питання, у виглядi проекту постанови Верховної Ради, в якому має визначатися тема парламентських слухань та дата їх проведення. Для обговорення на парламентських слуханнях може бути запропоновано лише одне тематичне питання.

     2. Питання про проведення парламентських слухань включається до порядку денного сесiї Верховної Ради без голосування.

     3. Рiшення про тему, день та час проведення парламентських слухань приймається Верховною Радою не пiзнiш як за 30 днiв до їх проведення. У постановi Верховної Ради України про проведення парламентських слухань також зазначається комiтет чи комiтети, якi здiйснюють пiдготовку до проведення парламентських слухань, органи державної влади, якi мають подати до Верховної Ради необхiднi iнформацiйно-аналiтичнi матерiали та пiдготувати доповiдь з питання, що розглядається на парламентських слуханнях, порядок їх висвiтлення у засобах масової iнформацiї.

     4. Рiшення Верховної Ради про проведення парламентських слухань публiкується в газетi "Голос України" у 10-денний строк пiсля дня його прийняття.

     5. Пропозицiї про проведення парламентських слухань з питань, якi вже були предметом обговорення Верховної Ради поточного скликання, можуть бути внесенi не ранiше нiж через рiк пiсля проведення попереднiх парламентських слухань з вiдповiдної теми.

     Стаття 235. Пiдготовка до проведення парламентських слухань

     1. Для участi в парламентських слуханнях у Верховнiй Радi запрошуються представники органiв державної влади, органiв мiсцевого самоврядування, полiтичних партiй, iнших об'єднань громадян, наукових установ, представники громадськостi, автор (iнiцiатор) електронної петицiї, якi виявили бажання взяти в них участь i подали не пiзнiш як за п'ять днiв вiдповiдну заявку до комiтету, що проводить пiдготовку до слухань.

(частина перша статтi 235 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 02.07.2015р. N 577-VIII)

     2. Комiтет, який здiйснює пiдготовку до проведення парламентських слухань, формує список запрошених осiб на парламентськi слухання, порядок проведення парламентських слухань та черговiсть виступiв їх учасникiв. Список запрошених осiб та порядок проведення парламентських слухань вносяться для погодження з Головою Верховної Ради України не пiзнiш як за три днi до їх проведення.

     3. Не пiзнiш як за п'ять днiв до проведення парламентських слухань Кабiнет Мiнiстрiв України, iншi органи державної влади, органи мiсцевого самоврядування та комiтети вiдповiдно до предметiв їх вiдання надають народним депутатам аналiтичнi та довiдковi матерiали з питань, що розглядатимуться на парламентських слуханнях. Iншi учасники парламентських слухань отримують вiдповiднi матерiали пiд час реєстрацiї.

     Стаття 236. Загальнi положення щодо порядку проведення парламентських слухань

     1. Парламентськi слухання, як правило, проводяться в залi засiдань Верховної Ради. Парламентськi слухання вiдкриває i веде Голова Верховної Ради України, Перший заступник або заступник Голови Верховної Ради України.

     2. Пiд час парламентських слухань заслуховуються доповiдi з обговорюваної теми, вiдповiдi на запитання та проводиться обговорення. Для доповiдi вiдводиться до 20 хвилин, для вiдповiдей доповiдача на запитання (в уснiй чи паперовiй формi) - до 15 хвилин.

(частина друга статтi 236 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 16.01.2020р. N 469-IX)

     3. У разi необхiдностi пiсля доповiдi та вiдповiдей на запитання заслуховується спiвдоповiдь представника комiтету, вiдповiдального за пiдготовку проведення парламентських слухань, тривалiстю до 15 хвилин, пiсля чого спiвдоповiдач протягом 10 хвилин вiдповiдає на запитання.

     4. Пiсля заслуховування доповiдi та спiвдоповiдi, вiдповiдей на запитання проводиться загальне обговорення, на яке вiдводиться до двох годин. Виступаючим в обговореннi для виступу надається до п'яти хвилин. У разi необхiдностi головуючим на засiданнi може бути прийнято рiшення про продовження обговорення.

     5. Пiсля завершення обговорення питання головуючий пiдбиває пiдсумки парламентських слухань.

     6. Парламентськi слухання стенографуються в установленому порядку. Стенограма парламентських слухань розмiщується на офiцiйному веб-сайтi Верховної Ради та видається окремим додатком до стенографiчного бюлетеня пленарних засiдань Верховної Ради.

     7. Парламентськi слухання проводяться гласно i вiдкрито з прямою радiотрансляцiєю, а в разi необхiдностi i телетрансляцiєю.

     8. Пiсля проведення парламентських слухань комiтет, який здiйснював пiдготовку до проведення парламентських слухань, готує рекомендацiї за результатами проведення парламентських слухань.

(статтю 236 доповнено новою частиною восьмою згiдно iз Законом України вiд 03.12.2020р. N 1052-IX)

     9. Постанова, якою схвалюються рекомендацiї за результатами проведення парламентських слухань, повинна мiстити строки надання iнформацiї про стан реалiзацiї рекомендацiй, а також, у разi необхiдностi, план проведення обговорень ("круглих столiв", громадських обговорень, слухань у комiтетах тощо) щодо стану їх реалiзацiї, список законопроектiв, необхiдних для реалiзацiї рекомендацiй, орiєнтовний строк їх розробки i внесення та перелiк комiтетiв, яким Верховна Рада доручає розробити вiдповiднi законопроекти, перелiк iнших заходiв, спрямованих на реалiзацiю рекомендацiй та контроль за їх виконанням.

(статтю 236 доповнено новою частиною дев'ятою згiдно iз Законом України вiд 03.12.2020р. N 1052-IX, у зв'язку з цим частину восьму вважати частиною десятою)

     8. За результатами парламентських слухань Верховна Рада на пленарному засiданнi приймає постанову Верховної Ради, якою схвалює вiдповiднi рекомендацiї.

Глава 40
РОЗГЛЯД ВЕРХОВНОЮ РАДОЮ УКРАЇНИ ПИТАННЯ ПРО ДОСТРОКОВЕ ПРИПИНЕННЯ ПОВНОВАЖЕНЬ ВЕРХОВНОЇ РАДИ АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛIКИ КРИМ

     Стаття 237. Внесення пропозицiї про дострокове припинення повноважень Верховної Ради Автономної Республiки Крим

     1. Пропозицiя про дострокове припинення повноважень Верховної Ради Автономної Республiки Крим може бути внесена Головою Верховної Ради України або народними депутатами у кiлькостi не менше 45 осiб.

     2. Внесення пропозицiї про дострокове припинення повноважень Верховної Ради Автономної Республiки Крим допускається лише за наявностi висновку Конституцiйного Суду України про порушення нею Конституцiї України або законiв України (текст висновку додається до пропозицiї).

     3. Пропозицiя про дострокове припинення повноважень Верховної Ради Автономної Республiки Крим вноситься шляхом подання проекту вiдповiдної постанови Верховної Ради.

     Стаття 238. Пiдготовка до розгляду питання про дострокове припинення повноважень Верховної Ради Автономної Республiки Крим

     1. Питання про дострокове припинення повноважень Верховної Ради Автономної Республiки Крим включається до порядку денного сесiї Верховної Ради без голосування.

     2. Голова Верховної Ради України не пiзнiше нiж через сiм днiв пiсля одержання поданої вiдповiдно до вимог статтi 237 цього Регламенту пропозицiї про дострокове припинення повноважень Верховної Ради Автономної Республiки Крим визначає дату розгляду питання на пленарному засiданнi Верховної Ради.

     3. Пiдготовку i попереднiй розгляд питання про дострокове припинення повноважень Верховної Ради Автономної Республiки Крим проводить комiтет, до предмета вiдання якого належать питання статусу Автономної Республiки Крим.

     4. Представники Верховної Ради Автономної Республiки Крим обов'язково запрошуються для участi в розглядi питання про дострокове припинення повноважень Верховної Ради Автономної Республiки Крим на пленарному засiданнi Верховної Ради.

     Стаття 239. Розгляд питання про дострокове припинення повноважень Верховної Ради Автономної Республiки Крим на пленарному засiданнi Верховної Ради

     1. Обговорення питання про дострокове припинення повноважень Верховної Ради Автономної Республiки Крим на пленарному засiданнi Верховної Ради проводиться за процедурою повного обговорення (стаття 30 цього Регламенту) з обов'язковим наданням представнику Верховної Ради Автономної Республiки Крим часу для виступу тривалiстю до 20 хвилин та часу для вiдповiдей на запитання народних депутатiв тривалiстю до 20 хвилин.

     2. Повноваження Верховної Ради Автономної Республiки Крим вважаються припиненими, якщо за це проголосувало бiльше половини народних депутатiв вiд конституцiйного складу Верховної Ради.

     3. Одночасно з прийняттям рiшення про дострокове припинення повноважень Верховної Ради Автономної Республiки Крим Верховна Рада приймає рiшення про призначення позачергових виборiв до Верховної Ради Автономної Республiки Крим, дата проведення яких визначається вiдповiдно до закону.

     4. Якщо пропозицiя про дострокове припинення повноважень Верховної Ради Автономної Республiки Крим пiсля розгляду питання на пленарному засiданнi Верховної Ради не пiдтримана необхiдною кiлькiстю голосiв народних депутатiв, вона вважається вiдхиленою. У цьому випадку повторне внесення пропозицiї про дострокове припинення повноважень Верховної Ради Автономної Республiки Крим з тих же пiдстав не допускається.

     Стаття 240. Виключена

(частина перша статтi 240 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами України вiд 21.12.2016р. N 1798-VIII, вiд 16.01.2020р. N 469-IX, виключена згiдно iз Законом України вiд 03.12.2020р. N 1052-IX)
Copyright © 2024 НТФ «Интес»
Все права сохранены.