ЗАКОН УКРАЇНИ

Про державний захист працiвникiв суду i правоохоронних органiв

(назва Закону у редакцiї Закону України вiд 16.01.2014р. N 721-VII, попередню редакцiю назви вiдновлено у зв'язку з втратою чинностi Законом України вiд 16.01.2014р. N 721-VII згiдно iз Законом України вiд 28.01.2014р. N 732-VII, у редакцiї Закону України вiд 23.02.2014р. N 767-VII)

Iз змiнами i доповненнями, внесеними
Законами України
вiд 11 грудня 1998 року N 312-XIV,
вiд 7 березня 2002 року N 3111-III,
вiд 15 травня 2003 року N 743-IV,
вiд 19 лютого 2004 року N 1518-IV,
вiд 31 травня 2005 року N 2600-IV,
вiд 15 грудня 2005 року N 3200-IV,
вiд 14 квiтня 2009 року N 1254-VI,
вiд 7 липня 2011 року N 3610-VI,
вiд 13 квiтня 2012 року N 4652-VI,
вiд 16 жовтня 2012 року N 5463-VI,
вiд 4 липня 2013 року N 406-VII,
вiд 16 сiчня 2014 року N 721-VII
(змiни, внесенi Законом України вiд 16 сiчня 2014 року N 721-VII, втратили чиннiсть
у зв'язку з втратою чинностi Законом України вiд 16 сiчня 2014 року N 721-VII
згiдно iз Законом України вiд 28 сiчня 2014 року N 732-VII),
вiд 23 лютого 2014 року N 767-VII,
вiд 14 жовтня 2014 року N 1697-VII,
вiд 14 жовтня 2014 року N 1698-VII,
вiд 2 липня 2015 року N 580-VIII,
вiд 12 листопада 2015 року N 794-VIII,
вiд 23 грудня 2015 року N 901-VIII,
вiд 21 грудня 2016 року N 1798-VIII,
вiд 13 липня 2017 року N 2136-VIII,
вiд 12 липня 2018 року N 2509-VIII,
вiд 17 вересня 2020 року N 912-IX,
вiд 3 грудня 2020 року N 1064-IX,
вiд 28 сiчня 2021 року N 1150-IX

(У текстi Закону: слова "суддi, працiвники апарату суду i працiвники правоохоронних органiв" в усiх вiдмiнках замiнено словами "працiвники суду i правоохоронних органiв" у вiдповiдному вiдмiнку; слова "суддя, працiвник апарату суду або працiвник правоохоронного органу" в усiх вiдмiнках замiнено словами "працiвник суду або правоохоронного органу" у вiдповiдному вiдмiнку; слова "близький родич, член сiм'ї" в усiх вiдмiнках i числах замiнено словами "близький родич" у вiдповiдному вiдмiнку i числi згiдно iз Законом України вiд 23 лютого 2014 року N 767-VII)

Роздiл I
ЗАГАЛЬНI ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Завдання Закону

Цей Закон встановлює систему особливих заходiв державного захисту суддiв Конституцiйного Суду України, суддiв та працiвникiв апаратiв судiв, працiвникiв правоохоронних органiв вiд перешкоджання виконанню покладених на них законом обов'язкiв i здiйсненню наданих прав, а так само вiд посягань на життя, здоров'я, житло i майно зазначених осiб та їх близьких родичiв у зв'язку iз службовою дiяльнiстю цих осiб.

(стаття 1 у редакцiї Закону України вiд 16.01.2014р. N 721-VII, попередню редакцiю статтi 1 вiдновлено у зв'язку з втратою чинностi Законом України вiд 16.01.2014р. N 721-VII згiдно iз Законом України вiд 28.01.2014р. N 732-VII, у редакцiї Закону України вiд 23.02.2014р. N 767-VII, iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 13.07.2017р. N 2136-VIII)

Стаття 2. Основнi поняття

У цьому Законi вживаються такi поняття:

1. Правоохороннi органи - органи прокуратури, Нацiональної полiцiї, служби безпеки, Вiйськової служби правопорядку у Збройних Силах України, Нацiональне антикорупцiйне бюро України, органи охорони державного кордону, Бюро економiчної безпеки України, органи i установи виконання покарань, слiдчi iзолятори, органи державного фiнансового контролю, рибоохорони, державної лiсової охорони, iншi органи, якi здiйснюють правозастосовнi або правоохороннi функцiї.

(абзац перший пункту 1 частини першої статтi 2 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами України вiд 11.12.98р. N 312-XIV, вiд 15.05.2003р. N 743-IV, вiд 14.04.2009р. N 1254-VI, вiд 16.10.2012р. N 5463-VI, вiд 04.07.2013р. N 406-VII, вiд 14.10.2014р. N 1698-VII, вiд 23.12.2015р. N 901-VIII, вiд 28.01.2021р. N 1150-IX)

Вiдповiдно до цього Закону захисту пiдлягають суддi Конституцiйного Суду України, суддi та працiвники апаратiв судiв, працiвники правоохоронних органiв, зазначених у частинi першiй цього пункту, а також спiвробiтники кадрового складу розвiдувальних органiв України, спiвробiтники Служби судової охорони, працiвники Антимонопольного комiтету України та уповноваженi особи Нацiональної комiсiї з цiнних паперiв та фондового ринку, якi беруть безпосередню участь вiдповiдно у:

(абзац другий пункту 1 статтi 2 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами України вiд 07.03.2002р. N 3111-III, вiд 19.02.2004р. N 1518-IV, вiд 15.12.2005р. N 3200-IV, вiд 07.07.2011р. N 3610-VI, вiд 13.07.2017р. N 2136-VIII, вiд 12.07.2018р. N 2509-VIII)

а) конституцiйному провадженнi;

(пiдпункт "а" пункту 1 частини першої статтi 2 у редакцiї Закону України вiд 13.07.2017р. N 2136-VIII)

б) розглядi справ у судах, кримiнальному провадженнi та провадженнi у справах про адмiнiстративнi правопорушення;

(пiдпункт "б" пункту 1 статтi 2 у редакцiї Законiв України вiд 13.04.2012р. N 4652-VI, вiд 13.07.2017р. N 2136-VIII)

в) оперативно-розшуковiй та розвiдувальнiй дiяльностi;

(пiдпункт "в" пункту 1 статтi 2 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 15.12.2005р. N 3200-IV)

г) охоронi громадського порядку i громадської безпеки;

д) виконаннi вирокiв, рiшень, ухвал i постанов судiв, постанов органiв, що здiйснюють оперативно-розшукову дiяльнiсть, досудове розслiдування, та прокурорiв;

(пiдпункт "д" пункту 1 статтi 2 у редакцiї Закону України вiд 13.04.2012р. N 4652-VI)

е) контролi за перемiщенням людей, транспортних засобiв, товарiв та iнших предметiв чи речовин через державний i митний кордон України;

є) наглядi i контролi за виконанням законiв.

2. Близькi родичi, якi вiдповiдно до цього Закону пiдлягають захисту, - це батьки, дружина (чоловiк), дiти, рiднi брати i сестри, дiд, баба, онуки, посягання на життя, здоров'я, житло i майно яких перешкоджає виконанню працiвниками суду i правоохоронних органiв покладених на них законом обов'язкiв i здiйсненню наданих прав.

(частина друга статтi 2 у редакцiї Закону України вiд 16.01.2014р. N 721-VII, попередню редакцiю частини другої статтi 2 вiдновлено у зв'язку з втратою чинностi Законом України вiд 16.01.2014р. N 721-VII згiдно iз Законом України вiд 28.01.2014р. N 732-VII, у редакцiї Закону України вiд 23.02.2014р. N 767-VII)

Примiтка. Щодо суддi Конституцiйного Суду України цей Закон поширюється на членiв сiм'ї суддi Конституцiйного Суду України, перелiк яких визначений у Законi України "Про Конституцiйний Суд України".

(пункт 2 частини першої статтi 2 доповнено примiткою згiдно iз Законом України вiд 13.07.2017р. N 2136-VIII)

Стаття 3. Права працiвникiв суду, правоохоронних органiв та їх близьких родичiв щодо заходiв державного захисту

Вiдповiдно до законодавства України працiвники суду, правоохоронних органiв та їх близькi родичi мають право:

а) застосовувати заходи фiзичного впливу, спецiальнi засоби i зброю з метою забезпечення виконання правомiрних наказiв i усних вимог, що добровiльно не виконуються, для захисту власної безпеки, безпеки близьких родичiв, а також свого житла i майна;

б) вимагати i одержувати допомогу у виконаннi покладених на них обов'язкiв, а в разi необхiдностi - для особистого захисту, а також свого житла i майна з боку вiдповiдних правоохоронних та iнших державних органiв;

в) здiйснювати спецiальнi заходи забезпечення безпеки;

г) отримувати матерiальну компенсацiю в разi загибелi працiвника, калiцтва або iншого ушкодження здоров'я, знищення чи пошкодження його житла i майна у зв'язку з виконанням службових обов'язкiв.

(пункт "г" частини першої статтi 3 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 16.01.2014р. N 721-VII, змiни, внесенi Законом України вiд 16.01.2014р. N 721-VII, втратили чиннiсть у зв'язку з втратою чинностi Законом України вiд 16.01.2014р. N 721-VII згiдно iз Законом України вiд 28.01.2014р. N 732-VII, з змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 23.02.2014р. N 767-VII)

Життя i здоров'я працiвникiв суду i правоохоронних органiв пiдлягають обов'язковому державному страхуванню за рахунок коштiв вiдповiдних бюджетiв.

Стаття 4. Правова основа захисту працiвникiв суду i правоохоронних органiв та їх близьких родичiв

Правовою основою захисту працiвникiв суду i правоохоронних органiв та їх близьких родичiв є Конституцiя України, цей Закон, Кримiнальний та Кримiнальний процесуальний кодекси України, Кодекс України про адмiнiстративнi правопорушення, Митний кодекс України, закони України "Про судоустрiй i статус суддiв", "Про прокуратуру", "Про Нацiональну полiцiю", "Про Службу безпеки України", "Про Нацiональне антикорупцiйне бюро України", "Про Державне бюро розслiдувань", "Про оперативно-розшукову дiяльнiсть", "Про Вiйськову службу правопорядку у Збройних Силах України", "Про Державну кримiнально-виконавчу службу України", "Про Бюро економiчної безпеки України" та iншi акти законодавства України.

(стаття 4 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами України вiд 15.05.2003р. N 743-IV, вiд 14.04.2009р. N 1254-VI, вiд 13.04.2012р. N 4652-VI, вiд 12.11.2015р. N 794-VIII, вiд 23.12.2015р. N 901-VIII, вiд 12.11.2015р. N 794-VIII, вiд 23.12.2015р. N 901-VIII, вiд 28.01.2021р. N 1150-IX)

Роздiл II
СПЕЦIАЛЬНI ЗАХОДИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ БЕЗПЕКИ

Стаття 5. Види спецiальних заходiв забезпечення безпеки

Для забезпечення безпеки працiвникiв суду i правоохоронних органiв та їх близьких родичiв, недоторканностi житла, а також збереження їх майна з урахуванням конкретних обставин можуть застосовуватися вiдповiдно до законодавства такi заходи:

а) особиста охорона, охорона житла i майна;

б) видача зброї, засобiв iндивiдуального захисту i сповiщення про небезпеку;

в) встановлення телефону за мiсцем проживання;

г) використання технiчних засобiв контролю i прослуховування телефонних та iнших переговорiв, вiзуальне спостереження;

д) тимчасове розмiщення у мiсцях, що забезпечують безпеку;

е) забезпечення конфiденцiйностi даних про об'єкти захисту;

є) переведення на iншу роботу, направлення на навчання, замiна документiв, змiна зовнiшностi, персональних та/або бiометричних даних, переселення в iнше мiсце проживання.

(пункт "є" статтi 5 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 17.09.2020р. N 912-IX)

Стаття 6. Особиста охорона, охорона житла i майна

1. В разi встановлення даних, що свiдчать про реальну небезпеку посягання на осiб, зазначених у статтi 2, вживаються заходи щодо особистої охорони працiвникiв суду i правоохоронних органiв та їх близьких родичiв, їх житла i майна. У разi необхiдностi житло i майно осiб, взятих пiд захист, за рахунок коштiв мiсцевого бюджету обладнуються засобами протипожежної i охоронної сигналiзацiї, замiнюються номери їх квартирних телефонiв i державнi номернi знаки належних їм транспортних засобiв. Можуть також застосовуватися оперативно-технiчнi засоби вiдповiдно до Закону України "Про оперативно-розшукову дiяльнiсть".

(частина перша статтi 6 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 16.01.2014р. N 721-VII, змiни, внесенi Законом України вiд 16.01.2014р. N 721-VII, втратили чиннiсть у зв'язку з втратою чинностi Законом України вiд 16.01.2014р. N 721-VII згiдно iз Законом України вiд 28.01.2014р. N 732-VII, iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 23.02.2014р. N 767-VII)

2. Порядок реалiзацiї заходiв безпеки, передбачених частиною першою цiєї статтi, i питання поновлення прав осiб, взятих пiд захист, регулюються спецiальними нормативними актами.

Стаття 7. Видача зброї, засобiв iндивiдуального захисту i сповiщення про небезпеку

Залежно вiд ступеня загрози для життя i здоров'я працiвнику суду або правоохоронного органу та його близьким родичам з дотриманням вимог чинного законодавства можуть видаватися зброя, спецiальнi засоби iндивiдуального захисту i сповiщення про небезпеку.

Стаття 8. Використання технiчних засобiв контролю i прослуховування телефонних та iнших переговорiв

В разi загрози вчинення насильства або iнших протиправних дiй щодо осiб, взятих пiд захист, за письмовими заявами або згодою цих осiб може проводитися прослуховування телефонних та iнших переговорiв. У ходi прослуховування переговорiв осiб, взятих пiд захист, може застосовуватися звукозапис.

Стаття 9. Тимчасове розмiщення у мiсцях, що забезпечують безпеку

У разi необхiдностi працiвник суду або правоохоронного органу, його неповнолiтнi дiти та iншi близькi родичi можуть бути за їх згодою тимчасово розмiщенi у мiсцях, що гарантують їх безпеку, в тому числi в дошкiльних виховних закладах або установах органiв соцiального захисту населення України.

Стаття 10. Забезпечення конфiденцiйностi даних про осiб, взятих пiд захист

За рiшенням органiв, що забезпечують безпеку, ухваленим вiдповiдно до їх компетенцiї, може бути накладено тимчасову або постiйну заборону на видачу володiльцем або розпорядником персональних даних третiм особам вiдомостей про мiсце проживання осiб, взятих пiд захист, та iнших їхнiх даних, якi мiстяться у базах персональних даних.

В окремих випадках данi, передбаченi частиною першою цiєї статтi, за клопотанням або згодою осiб, взятих пiд захист, та рiшенням органiв, що забезпечують безпеку, можуть оброблятися в порядку, встановленому законодавством.

(стаття 10 у редакцiї Закону України вiд 17.09.2020р. N 912-IX)

Стаття 11. Переведення на iншу роботу, направлення на навчання, замiна документiв, змiна зовнiшностi i переселення в iнше мiсце проживання

За клопотанням або за згодою осiб, взятих пiд захист, якщо їх безпека не може бути забезпечена iншими заходами, вони тимчасово або постiйно переводяться на iншу роботу, направляються на навчання, переселяються в iнше мiсце проживання, можуть бути змiненi їх зовнiшнiсть, персональнi та/або бiометричнi данi з видачею вiдповiдних документiв.

(частина перша статтi 11 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 17.09.2020р. N 912-IX)

Зазначенi заходи повиннi здiйснюватися без будь-якого ущемлення житлових, трудових, пенсiйних та iнших прав осiб, взятих пiд захист.

При тимчасовому переселеннi в iнше мiсце проживання жила площа за постiйним мiсцем проживання пiдлягає бронюванню.

Стаття 12. Порядок здiйснення заходiв безпеки

Вирiшення питань переселення в iнше мiсце проживання, надання жилої площi, матерiальної допомоги в розмiрi мiнiмальної заробiтної плати чи посадового окладу за попереднiм мiсцем роботи працiвника суду або iншого правоохоронного органу та працевлаштування забезпечується органом, що прийняв рiшення про вжиття спецiальних заходiв забезпечення безпеки, у порядку, визначеному Кабiнетом Мiнiстрiв України.

(стаття 12 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 16.01.2014р. N 721-VII, змiни, внесенi Законом України вiд 16.01.2014р. N 721-VII, втратили чиннiсть у зв'язку з втратою чинностi Законом України вiд 16.01.2014р. N 721-VII згiдно iз Законом України вiд 28.01.2014р. N 732-VII, iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 23.02.2014р. N 767-VII)

Стаття 13. Пiдстави i приводи для вжиття спецiальних заходiв забезпечення безпеки

1. Пiдставою для вжиття спецiальних заходiв забезпечення безпеки осiб, зазначених у статтi 2 цього Закону, є данi, що свiдчать про наявнiсть реальної загрози їх життю, здоров'ю або майну.

2. Приводом для вжиття спецiальних заходiв забезпечення безпеки працiвника суду або правоохоронного органу та його близьких родичiв може бути:

а) заява працiвника або його близького родича;

(пункт "а" частини другої статтi 13 у редакцiї Закону України вiд 16.01.2014р. N 721-VII, попередню редакцiю пункту "а" частини другої статтi 13 вiдновлено у зв'язку з втратою чинностi Законом України вiд 16.01.2014р. N 721-VII згiдно iз Законом України вiд 28.01.2014р. N 732-VII, у редакцiї Закону України вiд 23.02.2014р. N 767-VII)

б) звернення керiвника вiдповiдного державного органу;

в) отримання оперативної та iншої iнформацiї про наявнiсть загрози життю, здоров'ю, житлу i майну осiб, якi пiдлягають захисту.

Роздiл III
ОРГАНИ, ЯКI ЗАБЕЗПЕЧУЮТЬ БЕЗПЕКУ, ЇХ ПРАВА ТА ОБОВ'ЯЗКИ

Стаття 14. Органи, якi приймають рiшення про вжиття спецiальних заходiв забезпечення безпеки

Рiшення про вжиття спецiальних заходiв забезпечення безпеки приймають:

а) керiвники органiв Нацiональної полiцiї - щодо захисту працiвникiв вiдповiдного органу Нацiональної полiцiї, державної лiсової охорони, рибоохорони, персоналу органiв i установ виконання покарань, слiдчих iзоляторiв та їх близьких родичiв;

(пункт "а" статтi 14 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами України вiд 11.12.98р. N 312-XIV, вiд 14.04.2009р. N 1254-VI, вiд 04.07.2013р. N 406-VII, вiд 23.12.2015р. N 901-VIII, вiд 28.01.2021р. N 1150-IX)

б) керiвники органiв служби безпеки - щодо захисту працiвникiв служби безпеки та органiв системи Управлiння державної охорони, їх близьких родичiв;

в) керiвник органу прокуратури - щодо захисту працiвникiв прокуратури та їх близьких родичiв;

(пункт "в" статтi 14 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 14.10.2014р. N 1697-VII)

г) голова суду - щодо захисту працiвникiв вiдповiдного суду та iнших органiв, зазначених у статтi 2 цього Закону, та їх близьких родичiв;

(пункт "г" статтi 14 у редакцiї Закону України вiд 16.01.2014р. N 721-VII, попередню редакцiю пункту "г" статтi 14 вiдновлено у зв'язку з втратою чинностi Законом України вiд 16.01.2014р. N 721-VII згiдно iз Законом України вiд 28.01.2014р. N 732-VII, у редакцiї Закону України вiд 23.02.2014р. N 767-VII)

ґ) Голова Конституцiйного Суду України - щодо захисту суддi Конституцiйного Суду України та його близьких родичiв за заявою такого суддi;

(статтю 14 доповнено пунктом "ґ" згiдно iз Законом України вiд 13.07.2017р. N 2136-VIII)

д) керiвники органiв охорони державного кордону України - щодо захисту працiвникiв цих органiв та їх близьких родичiв;

е) керiвники розвiдувальних органiв України - щодо захисту спiвробiтникiв цих органiв та їх близьких родичiв;

(статтю 14 доповнено пунктом "е" згiдно iз Законом України вiд 07.03.2002р. N 3111-III, пункт "е" статтi 14 у редакцiї Закону України вiд 15.12.2005р. N 3200-IV)

є) керiвники органiв управлiння Вiйськової служби правопорядку у Збройних Силах України - щодо захисту вiйськовослужбовцiв i працiвникiв цiєї служби та їх близьких родичiв;

(статтю 14 доповнено пунктом "є" згiдно iз Законом України вiд 15.05.2003р. N 743-IV)

ж) Директор Нацiонального антикорупцiйного бюро України, директори його територiальних управлiнь - щодо захисту пiдлеглих працiвникiв Нацiонального антикорупцiйного бюро України, а також їх близьких родичiв;

(статтю 14 доповнено пунктом "ж" згiдно iз Законом України вiд 14.10.2014р. N 1698-VII)

з) Директор Державного бюро розслiдувань та його заступники - щодо захисту службовцiв Державного бюро розслiдувань та їхнiх близьких родичiв;

(статтю 14 доповнено пунктом "з" згiдно iз Законом України вiд 12.11.2015р. N 794-VIII)

и) Голова Служби судової охорони та його заступники - щодо захисту спiвробiтникiв Служби судової охорони та їх близьких родичiв;

(статтю 14 доповнено пунктом "и" згiдно iз Законом України вiд 12.07.2018р. N 2509-VIII)

i) Директор Бюро економiчної безпеки України, керiвники його територiальних управлiнь - щодо захисту працiвникiв Бюро економiчної безпеки України, а також їхнiх близьких родичiв.

(статтю 14 доповнено пунктом "i" згiдно iз Законом України вiд 28.01.2021р. N 1150-IX)

Стаття 15. Органи, якi здiйснюють заходи забезпечення безпеки

1. Здiйснення спецiальних заходiв забезпечення безпеки працiвникiв суду i правоохоронних органiв та їх близьких родичiв покладається:

а) щодо працiвникiв служби безпеки i органiв системи Управлiння державної охорони - на органи служби безпеки;

б) щодо працiвникiв органiв охорони державного кордону - на органи охорони державного кордону України;

в) щодо спiвробiтникiв розвiдувальних органiв України та їх близьких родичiв - на вiдповiднi розвiдувальнi органи України;

(частину першу статтi 15 доповнено новим пунктом "в" згiдно iз Законом України вiд 07.03.2002р. N 3111-III, у зв'язку з цим пункт "в" вважати пунктом "г", пункт "в" частини першої статтi 15 у редакцiї Закону України вiд 15.12.2005р. N 3200-IV)

г) щодо суддiв, працiвникiв апарату суду та їх близьких родичiв - на пiдроздiли Служби судової охорони;

(пункт "г" частини першої статтi 15 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 16.01.2014р. N 721-VII, змiни, внесенi Законом України вiд 16.01.2014р. N 721-VII, втратили чиннiсть у зв'язку з втратою чинностi Законом України вiд 16.01.2014р. N 721-VII згiдно iз Законом України вiд 28.01.2014р. N 732-VII, iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 23.02.2014р. N 767-VII, у редакцiї Закону України вiд 02.07.2015р. N 580-VIII, iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 12.07.2018р. N 2509-VIII)

ґ) щодо вiйськовослужбовцiв i працiвникiв Вiйськової служби правопорядку у Збройних Силах України - на органи управлiння Вiйськової служби правопорядку у Збройних Силах України;

(частину першу статтi 15 доповнено пунктом "ґ" згiдно iз Законом України вiд 15.05.2003р. N 743-IV)

г¹) щодо суддi Конституцiйного Суду України та його близьких родичiв - на вiдповiдний пiдроздiл Нацiональної полiцiї України;

(частину першу статтi 15 доповнено пунктом "ґ¹" згiдно iз Законом України вiд 13.07.2017р. N 2136-VIII)

д) стосовно працiвникiв Нацiонального антикорупцiйного бюро України та їх близьких родичiв - на вiдповiднi пiдроздiли Нацiонального антикорупцiйного бюро України;

(частину першу статтi 15 доповнено новим абзацом сьомим згiдно iз Законом України вiд 14.10.2014р. N 1698-VII, у зв'язку з цим абзац сьомий вважати абзацом восьмим)

д¹) щодо працiвникiв Державного бюро розслiдувань - на органи Державного бюро розслiдувань;

(частину першу статтi 15 доповнено пунктом "д¹" згiдно iз Законом України вiд 12.11.2015р. N 794-VIII)

д²) щодо спiвробiтникiв Служби судової охорони та їх близьких родичiв - на вiдповiднi пiдроздiли Служби судової охорони;

(частину першу статтi 15 доповнено пунктом "д²" згiдно iз Законом України вiд 12.07.2018р. N 2509-VIII)

е) щодо iнших працiвникiв, зазначених у статтi 2 цього Закону, на полiцiю.

(частину першу статтi 15 доповнено новим абзацом восьмим згiдно iз Законом України вiд 02.07.2015р. N 580-VIII, у зв'язку з цим абзац восьмий вважати абзацом дев'ятим)

З цiєю метою у структурi зазначених органiв створюються спецiальнi пiдроздiли.

2. Безпека вiйськовослужбовцiв забезпечується заходами, зазначеними у статтi 6 цього Закону, якi застосовуються з урахуванням перебування цих осiб на вiйськовiй службi.

Для захисту вiйськовослужбовцiв командири вiйськових частин (пiдроздiлiв) вживають таких заходiв:

а) вiдрядження до iншої вiйськової частини або вiйськової установи;

б) переведення на нове мiсце служби.

3. Безпеку працiвникiв суду, правоохоронних органiв та їхнiх близьких родичiв, якщо вони взятi пiд захист, у разi якщо їх тримають в установi виконання покарань чи слiдчому iзоляторi, забезпечує вiдповiдний пiдроздiл такої установи чи слiдчого iзолятора незалежно вiд того, у провадженнi якого органу знаходиться кримiнальне провадження.

(статтю 15 доповнено частиною третьою згiдно iз Законом України вiд 12.11.2015р. N 794-VIII)

Стаття 16. Порядок прийняття рiшення про застосування спецiальних заходiв забезпечення безпеки

Органи, якi приймають рiшення про забезпечення безпеки вiдповiдно до статтi 14 цього Закону, одержавши заяву (повiдомлення) про загрозу безпецi осiб, зазначених у статтi 2 цього Закону, зобов'язанi перевiрити цю заяву (повiдомлення) i в строк не бiльше трьох дiб, а у невiдкладних випадках - негайно, прийняти рiшення про застосування або про вiдмову у застосуваннi заходiв безпеки. Про прийняте рiшення виноситься мотивована постанова з зазначенням конкретних заходiв щодо забезпечення безпеки i строкiв їх здiйснення, про що письмово повiдомляється заявник. Якщо заходи безпеки застосовуються не на прохання особи, яка береться пiд захист, то на це має бути одержана її згода.

(частина перша статтi 16 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 16.01.2014р. N 721-VII, змiни, внесенi Законом України вiд 16.01.2014р. N 721-VII, втратили чиннiсть у зв'язку з втратою чинностi Законом України вiд 16.01.2014р. N 721-VII згiдно iз Законом України вiд 28.01.2014р. N 732-VII, iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 23.02.2014р. N 767-VII)

У разi якщо є достатньо даних, що вказують на ознаки кримiнального правопорушення, у порядку, передбаченому кримiнальним процесуальним законодавством, здiйснюється початок досудового розслiдування.

(частина друга статтi 16 у редакцiї Закону України вiд 13.04.2012р. N 4652-VI)

Стаття 17. Обов'язок щодо виконання рiшень про забезпечення безпеки осiб, взятих пiд захист

Рiшення органiв, якi приймаються згiдно з цим Законом, про вжиття спецiальних заходiв щодо працiвникiв суду, правоохоронних органiв та їх близьких родичiв є обов'язковими для виконання вiдповiдними органами, пiдприємствами, установами, органiзацiями та їх посадовими особами.

Стаття 18. Права та обов'язки органiв, якi забезпечують безпеку осiб, взятих пiд захист

1. Орган, який приймає рiшення про застосування заходiв безпеки, має право:

а) витребувати необхiднi матерiали та одержувати пояснення без провадження слiдчих дiй за заявами i повiдомленнями про загрозу безпецi осiб, взятих пiд захист;

б) вимагати вiд органiв, якi здiйснюють заходи безпеки, застосування додаткових заходiв;

в) скасовувати здiйснюванi заходи повнiстю або частково.

2. Органи, якi здiйснюють заходи безпеки, мають право:

а) визначати перелiк заходiв безпеки, засоби та методи їх застосування, в разi необхiдностi - змiнювати i доповнювати цi заходи;

б) вимагати вiд пiдзахисних осiб додержання умов здiйснення заходiв безпеки, а також виконання законних розпоряджень, пов'язаних iз застосуванням цих заходiв;

в) звертатися до органу, який приймає рiшення про застосування заходiв безпеки, з клопотанням про вирiшення питання щодо їх застосування стосовно осiб, взятих пiд захист, в процесi виконання ними своїх службових обов'язкiв, або про скасування здiйснюваних заходiв.

3. Органи, якi забезпечують безпеку, зобов'язанi:

а) негайно реагувати на кожен випадок протиправних дiй, що став їм вiдомим, щодо осiб, зазначених у статтi 2 цього Закону;

б) забезпечувати захист життя, здоров'я, гiдностi, житла та майна осiб, взятих пiд захист, вiдповiдно до характеру загрози;

в) своєчасно повiдомляти пiдзахисних осiб про змiну або скасування заходiв щодо їх безпеки.

4. Органи, якi забезпечують безпеку, повиннi дотримувати законностi та ставитися з повагою до прав i свобод громадян.

Вiдомостi про заходи безпеки та осiб, взятих пiд захист, є iнформацiєю з обмеженим доступом.

Стаття 19. Права та обов'язки осiб, взятих пiд захист

1. Особа, щодо якої прийнято рiшення про застосування спецiальних заходiв безпеки, має право:

а) знати про заходи безпеки, якi застосовуються щодо неї;

б) вимагати вiд органу, який забезпечує безпеку, застосування додаткових заходiв безпеки, передбачених цим Законом, або скасування яких-небудь iз здiйснюваних заходiв;

в) оскаржити до суду або до вiдповiдного вищого органу, який забезпечує безпеку, незаконнi рiшення i дiї посадових осiб, якi забезпечують їх безпеку.

(пункт "в" частини першої статтi 19 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 14.10.2014р. N 1697-VII)

2. Особа, взята пiд захист, зобов'язана:

а) виконувати законнi вимоги органiв, якi забезпечують її безпеку;

б) негайно iнформувати зазначенi органи про кожний випадок погрози або протиправних дiй щодо неї;

в) дбайливо ставитися до майна, зброї i документiв, виданих їй в тимчасове особисте користування для забезпечення безпеки;

г) використовувати видану зброю виключно в iнтересах забезпечення свого захисту i виконання покладених на неї законом обов'язкiв.

Стаття 20. Скасування спецiальних заходiв забезпечення безпеки

Пiдставою для скасування спецiальних заходiв забезпечення безпеки може бути:

а) закiнчення строку конкретного заходу забезпечення безпеки;

б) усунення небезпеки;

в) заява особи, щодо якої застосованi заходи забезпечення безпеки;

г) систематичне невиконання особою, взятою пiд захист, законних вимог органiв, якi забезпечують її безпеку, якщо цю особу письмово було попереджено про можливiсть такого скасування.

За наявностi пiдстав для скасування заходiв забезпечення безпеки уповноваженою посадовою особою органу, зазначеного у статтi 14 цього Закону, виноситься мотивована постанова про їх скасування, про що письмово повiдомляється особа, взята пiд захист. Зазначена постанова може бути оскаржена зацiкавленою особою до суду або до вiдповiдного вищого органу, що забезпечує безпеку. Така скарга повинна бути розглянута термiново. Про прийняте рiшення ця особа повiдомляється протягом доби.

(частина друга статтi 20 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 14.10.2014р. N 1697-VII)

Роздiл IV
ВIДПОВIДАЛЬНIСТЬ ЗА НЕВИКОНАННЯ ОБОВ'ЯЗКIВ, УСТАНОВЛЕНИХ ЦИМ ЗАКОНОМ

Стаття 21. Вiдповiдальнiсть за невжиття заходiв безпеки

Неприйняття рiшень, несвоєчасне прийняття або прийняття недостатньо обгрунтованих рiшень, невжиття вiдповiдних заходiв безпеки працiвникiв суду i правоохоронних органiв та їх близьких родичiв вiдповiдними посадовими особами органiв, зазначених у статтях 14 i 15 цього Закону, тягне за собою дисциплiнарну чи кримiнальну вiдповiдальнiсть, передбачену чинним законодавством.

Стаття 22. Вiдповiдальнiсть за розголошення вiдомостей про заходи безпеки

1. Розголошення вiдомостей про заходи безпеки особами, якi прийняли рiшення про забезпечення заходiв безпеки, або особами, якi їх здiйснюють, тягне за собою дисциплiнарну вiдповiдальнiсть, а у випадках, коли розголошення таких вiдомостей спричинило тяжкi наслiдки, - кримiнальну вiдповiдальнiсть вiдповiдно до чинного законодавства.

2. Розголошення таких вiдомостей особою, взятою пiд захист, тягне за собою адмiнiстративну вiдповiдальнiсть, а у випадках, коли розголошення вiдомостей про заходи безпеки спричинило тяжкi наслiдки, - кримiнальну вiдповiдальнiсть, передбачену чинним законодавством.

Стаття 23. Майнова вiдповiдальнiсть особи, взятої пiд захист

1. У випадках умисного невиконання або неналежного виконання законних вимог органу, який здiйснює заходи захисту, особа, взята пiд захист, зобов'язана вiдшкодувати вiдповiдно до законодавства завданi внаслiдок цього збитки.

2. Продаж, застава чи передача iншим особам майна, наданого в особисте користування особi, взятiй пiд захист, для забезпечення її безпеки, а також втрата чи пошкодження цього майна тягне за собою вiдповiдальнiсть, передбачену чинним законодавством.

Стаття 24. Контроль за виконанням законодавства про захист працiвникiв суду i правоохоронних органiв

(назва статтi 24 у редакцiї Закону України вiд 16.01.2014р. N 721-VII, попередню редакцiю назви статтi 24 вiдновлено у зв'язку з втратою чинностi Законом України вiд 16.01.2014р. N 721-VII згiдно iз Законом України вiд 28.01.2014р. N 732-VII, у редакцiї Закону України вiд 23.02.2014р. N 767-VIIб iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 14.10.2014р. N 1697-VII)

Контроль за забезпеченням захисту працiвникiв суду, правоохоронних органiв та їх близьких родичiв здiйснюють вiдповiдно голова суду, Голова Служби судової охорони, Мiнiстр оборони України, Голова Служби безпеки України, Голова Служби зовнiшньої розвiдки України, Генеральний прокурор, Голова Конституцiйного Суду України, Голова Нацiональної полiцiї, Голова Державної прикордонної служби України, керiвник розвiдувального органу Мiнiстерства оборони України.

(частина перша статтi 24 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами України вiд 07.03.2002р. N 3111-III, вiд 15.05.2003р. N 743-IV, вiд 31.05.2005р. N 2600-IV, вiд 15.12.2005р. N 3200-IV, вiд 16.01.2014р. N 721-VII, змiни, внесенi Законом України вiд 16.01.2014р. N 721-VII, втратили чиннiсть у зв'язку з втратою чинностi Законом України вiд 16.01.2014р. N 721-VII згiдно iз Законом України вiд 28.01.2014р. N 732-VII, iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами України вiд 23.02.2014р. N 767-VII, вiд 23.12.2015р. N 901-VIII, вiд 21.12.2016р. N 1798-VIII, вiд 13.07.2017р. N 2136-VIII, вiд 12.07.2018р. N 2509-VIII)

Частину другу статтi 24 виключено

	(згiдно iз Законом України вiд 14.10.2014р. N 1697-VII)
Президент України	Л. КРАВЧУК

м.Київ
23 грудня 1993 року
N 3781-XII