МИТНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ

Iз змiнами i доповненнями, внесеними
Законами України
вiд 7 червня 2012 року N 4915-VI,
вiд 21 червня 2012 року N 4999-VI,
вiд 21 червня 2012 року N 5018-VI,
вiд 4 липня 2012 року N 5043-VI,
вiд 5 липня 2012 року N 5076-VI,
вiд 6 вересня 2012 року N 5210-VI,
вiд 18 вересня 2012 року N 5288-VI,
вiд 2 жовтня 2012 року N 5406-VI,
вiд 4 квiтня 2013 року N 183-VII,
вiд 16 травня 2013 року N 245-VII,
вiд 4 липня 2013 року N 405-VII,
вiд 19 вересня 2013 року N 588-VII,
вiд 10 квiтня 2014 року N 1201-VII,
вiд 1 липня 2014 року N 1560-VII,
вiд 12 серпня 2014 року N 1636-VII,
вiд 2 вересня 2014 року N 1657-VII,
вiд 14 жовтня 2014 року N 1697-VII,
вiд 25 грудня 2014 року N 53-VIII,
вiд 28 грудня 2014 року N 74-VIII,
вiд 2 березня 2015 року N 214-VIII,
(змiни, внесенi Законом України вiд 2 березня 2015 року N 214-VIII,
дiють до 31 грудня 2015 року включно),
вiд 2 березня 2015 року N 222-VIII,
вiд 23 квiтня 2015 року N 365-VIII,
вiд 4 червня 2015 року N 512-VIII,
вiд 30 червня 2015 року N 556-VIII,
вiд 23 грудня 2015 року N 902-VIII,
вiд 4 лютого 2016 року N 994-VIII,
вiд 6 грудня 2016 року N 1771-VIII,
вiд 20 грудня 2016 року N 1796-VIII,
вiд 18 травня 2017 року N 2042-VIII,
вiд 22 червня 2017 року N 2114-VIII,
вiд 7 листопада 2017 року N 2177-VIII,
вiд 13 березня 2018 року N 2321-VIII,
вiд 22 березня 2018 року N 2375-VIII,
вiд 19 червня 2018 року N 2464-VIII,
вiд 6 вересня 2018 року N 2530-VIII,
вiд 8 листопада 2018 року N 2612-VIII,
вiд 16 травня 2019 року N 2725-VIII,
вiд 12 вересня 2019 року N 73-IX,
вiд 2 жовтня 2019 року N 141-IX,
вiд 17 жовтня 2019 року N 202-IX

(З 1 сiчня 2021 року до цього Кодексу будуть внесенi змiни, передбаченi пунктом 1 роздiлу I Закону України вiд 20 грудня 2016 року N 1796-VIII, враховуючи змiни, внесенi Законом України вiд 7 грудня 2017 року N 2239-VIII)

(З 5 травня 2020 року, з 7 листопада 2020 року та з 7 листопада 2022 року до цього Кодексу будуть внесенi змiни, передбаченi окремими пунктами Закону України вiд 2 жовтня 2019 року N 141-IX)

(Дiю пунктiв 92, 93 роздiлу XXI вiдновлено до 31 грудня 2019 року включно вiдповiдно до пункту 94 роздiлу XXI цього Кодексу, враховуючи змiни, внесенi Законом України вiд 12 вересня 2019 року N 73-IX)

(У текстi Кодексу слова "Державна митна справа", "державна митна справа" в усiх вiдмiнках замiнено словами вiдповiдно "Митна справа", "митна справа" у вiдповiдному вiдмiнку згiдно iз Законом України вiд 2 жовтня 2019 року N 141-IX)

Роздiл I
ЗАГАЛЬНI ПОЛОЖЕННЯ

Глава 1. Основи митної справи

     Стаття 1. Законодавство України з питань митної справи

     1. Законодавство України з питань митної справи складається з Конституцiї України, цього Кодексу, iнших законiв України, що регулюють питання, зазначенi у статтi 7 цього Кодексу, з мiжнародних договорiв України, згода на обов'язковiсть яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актiв, виданих на основi та на виконання цього Кодексу та iнших законодавчих актiв.

     2. Вiдносини, пов'язанi iз справлянням митних платежiв, регулюються цим Кодексом, Податковим кодексом України та iншими законами України з питань оподаткування.

     3. Якщо мiжнародним договором України, згода на обов'язковiсть якого надана Верховною Радою України, встановлено iншi правила, нiж тi, що передбаченi цим Кодексом та iншими законами України, застосовуються правила мiжнародного договору України.

     Стаття 2. Особливостi набрання чинностi законами України та iншими нормативно-правовими актами з питань митної справи

     1. Закони України з питань митної справи, нормативно-правовi акти з питань митної справи, виданi Кабiнетом Мiнiстрiв України та центральним органом виконавчої влади, набирають чинностi через 45 днiв з дня їх офiцiйного опублiкування, якщо iнше не передбачено самим законом або нормативно-правовим актом, але не ранiше дня їх офiцiйного опублiкування.

     2. Офiцiйним опублiкуванням закону України з питань митної справи, нормативно-правового акта з питань митної справи, виданого Кабiнетом Мiнiстрiв України, центральним органом виконавчої влади, вважається опублiкування його повного тексту в одному з перiодичних друкованих видань, визначених законодавством України як офiцiйнi. Днем офiцiйного опублiкування закону України з питань митної справи, нормативно-правового акта з питань митної справи, виданого Кабiнетом Мiнiстрiв України, центральним органом виконавчої влади, вважається день виходу в свiт номера того офiцiйного друкованого видання, в якому повний текст зазначеного закону України або нормативно-правового акта опублiковано ранiше, нiж в iнших офiцiйних друкованих виданнях. Якщо опублiкування закону України з питань митної справи, нормативно-правового акта з питань митної справи, виданого Кабiнетом Мiнiстрiв України, центральним органом виконавчої влади, здiйснювалося частинами, днем його офiцiйного опублiкування вважається день виходу в свiт того номера офiцiйного друкованого видання, в якому ранiше, нiж в iнших офiцiйних друкованих виданнях, опублiковано останню частину зазначеного закону або нормативно-правового акта.

     3. Закон України або iнший нормативно-правовий акт з питань митної справи, який набирає чинностi з дня офiцiйного опублiкування, вважається чинним з 0 годин дня, наступного за днем офiцiйного опублiкування зазначеного закону України або нормативно-правового акта.

     4. Якщо для набрання чинностi законом України або iншим нормативно-правовим актом з питань митної справи встановлено певний строк з дня його офiцiйного опублiкування, визначений днями, цей строк починається з 0 годин дня, наступного за днем офiцiйного опублiкування зазначеного закону або акта, i закiнчується о 24 годинi останнього дня вiдповiдного строку.

     5. Якщо день набрання чинностi законом України або iншим нормативно-правовим актом з питань митної справи визначено конкретною датою, цей закон або акт вважається чинним з 0 годин зазначеної дати.

     6. Частину шосту виключено.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 07.06.2012р. N 4915-VI)

     Стаття 3. Особливостi застосування законiв України та iнших нормативно-правових актiв з питань митної справи

     1. При здiйсненнi митного контролю та митного оформлення товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення, що перемiщуються через митний кордон України, застосовуються виключно норми законiв України та iнших нормативно-правових актiв з питань митної справи, чиннi на день прийняття митної декларацiї органом доходiв i зборiв України.

     2. У разi якщо законодавством України передбачена можливiсть виконання митних формальностей без подання митної декларацiї, застосовуються норми законiв України та iнших нормативно-правових актiв з питань митної справи, чиннi на день виконання таких формальностей.

     3. Норми законiв України, якi пом'якшують або скасовують вiдповiдальнiсть особи за порушення митних правил, передбаченi цим Кодексом, мають зворотну дiю в часi, тобто їх норми поширюються i на правопорушення, вчиненi до прийняття цих законiв. Норми законiв України, якi встановлюють або посилюють вiдповiдальнiсть за такi правопорушення, зворотної дiї в часi не мають.

     4. У разi якщо норми законiв України чи iнших нормативно-правових актiв з питань митної справи допускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язкiв пiдприємств i громадян, якi перемiщують товари, транспортнi засоби комерцiйного призначення через митний кордон України або здiйснюють операцiї з товарами, що перебувають пiд митним контролем, чи прав та обов'язкiв посадових осiб органiв доходiв i зборiв, внаслiдок чого є можливiсть прийняття рiшення як на користь таких пiдприємств та громадян, так i на користь органу доходiв i зборiв, рiшення повинно прийматися на користь зазначених пiдприємств i громадян.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 04.07.2013р. N 405-VII)

     Стаття 31. Особливостi застосування валютних курсiв

     1. Для цiлей здiйснення митних формальностей щодо товарiв i транспортних засобiв комерцiйного призначення застосовується офiцiйний курс валюти України до iноземної валюти, встановлений Нацiональним банком України, що дiє на 0 годин дня подання митної декларацiї, або дня здiйснення митних формальностей, якщо вони здiйснюються без подання митної декларацiї.

(Доповнено статтею 31 згiдно iз Законом України вiд 10.04.2014р. N 1201-VII)

     Стаття 4. Визначення основних термiнiв i понять

     1. У цьому Кодексi наведенi нижче термiни i поняття вживаються в такому значеннi:

     1) авторизований економiчний оператор (далi - АЕО) - пiдприємство, якому органами доходiв i зборiв надано авторизацiю АЕО згiдно з цим Кодексом;

     11) валютнi цiнностi:

     а) валюта України - грошовi знаки у виглядi банкнотiв, казначейських бiлетiв, монет та в iнших формах, що перебувають в обiгу та є законним платiжним засобом на територiї України, а також вилученi з обiгу або такi, що вилучаються з нього, але пiдлягають обмiновi на грошовi знаки, якi перебувають в обiгу;

     б) iноземна валюта - iноземнi грошовi знаки у виглядi банкнотiв, казначейських бiлетiв, монет, що перебувають в обiгу та є законним платiжним засобом на територiї вiдповiдної iноземної держави, а також вилученi з обiгу або такi, що вилучаються з нього, але пiдлягають обмiновi на грошовi знаки, якi перебувають в обiгу;

     в) платiжнi документи та цiннi папери (акцiї, облiгацiї, купони до них, векселi (тратти), борговi розписки, акредитиви, чеки, банкiвськi накази, депозитнi сертифiкати, iншi фiнансовi та банкiвськi документи), вираженi у валютi України, в iноземнiй валютi або банкiвських металах;

     г) банкiвськi метали - золото, срiбло, платина, метали платинової групи, доведенi (афiнованi) до найвищих проб вiдповiдно до свiтових стандартiв, у зливках i порошках, що мають сертифiкат якостi, а також монети, виробленi з дорогоцiнних металiв;

     2) вантаж експрес-перевiзника - консолiдованi за єдиним транспортним документом мiжнароднi експрес-вiдправлення чи мiжнароднi експрес-вiдправлення, що не увiйшли до складу цих консолiдованих мiжнародних експрес-вiдправлень за своїм характером, розмiрами або з iнших причин, що перемiщуються (пересилаються) експрес-перевiзником через митний кордон України;

     3) вантажне вiдправлення - товари, що надходять в Україну на адресу осiб або вiдправляються ними за межi України, або перемiщуються транзитом через митну територiю України, крiм товарiв, що належать громадянам та перемiщуються ними у ручнiй поклажi, супроводжуваному та несупроводжуваному багажi;

     4) ввезення товарiв, транспортних засобiв на митну територiю України, вивезення товарiв, транспортних засобiв за межi митної територiї України - сукупнiсть дiй, пов'язаних iз перемiщенням товарiв, транспортних засобiв через митний кордон України у будь-який спосiб у вiдповiдному напрямку;

     5) випуск товарiв - надання органом доходiв i зборiв права на користування та/або розпорядження товарами, щодо яких здiйснюється митне оформлення, вiдповiдно до заявленої мети;

     51) вiзуальне iнспектування - дiї посадової особи органiв доходiв i зборiв, що передбачають зняття засобiв забезпечення iдентифiкацiї, накладених на транспортний засiб комерцiйного призначення, без вивантаження товарiв та без їх розпакування, з метою виявлення ознак псування цих товарiв;

     6) вiльний обiг - обiг товарiв, який здiйснюється без обмежень з боку органiв доходiв i зборiв України;

     7) громадяни - фiзичнi особи: громадяни України, iноземцi, особи без громадянства;

     8) декларант - особа, яка самостiйно здiйснює декларування або вiд iменi якої здiйснюється декларування;

     9) декларацiя митної вартостi - документ встановленої форми, що подається декларантом i мiстить вiдомостi щодо митної вартостi товарiв, якi перемiщуються через митний кордон України чи стосовно яких змiнюється митний режим;

     91) виключено;

     10) дозвiл органу доходiв i зборiв - надання особi органом доходiв i зборiв усно, письмово (паперовим або електронним документом) чи шляхом проставляння вiдбитка особистої номерної печатки на супровiдних документах (декларацiях, вiдомостях) права на вчинення певних дiй;

     11) дорогоцiннi метали, дорогоцiнне камiння, дорогоцiнне камiння органогенного утворення, напiвдорогоцiнне камiння - термiни вживаються у значеннi, наведеному в Законi України "Про державне регулювання видобутку, виробництва i використання дорогоцiнних металiв i дорогоцiнного камiння та контроль за операцiями з ними";

     12) експрес-перевiзник - перевiзник, який з використанням будь-якого виду транспорту здiйснює прискорене перевезення мiжнародних експрес-вiдправлень за єдиним транспортним документом (загальнi авiанакладнi (AWB - airwaybill, MAWB - master airwaybill), CMR, bill of lading (коносамент) тощо), а також забезпечує приймання, обробку, пред'явлення таких вiдправлень органам доходiв i зборiв для митного контролю та митного оформлення в мiсцях їх митного оформлення та видачу одержувачам (повернення вiдправникам);

     121) загальна декларацiя прибуття - повiдомлення органу доходiв i зборiв про товари, призначенi для ввезення на митну територiю України, у тому числi з метою транзиту, що мiстить вiдомостi, необхiднi для проведення аналiзу ризикiв з метою безпеки та надiйностi;

     13) заходи нетарифного регулювання зовнiшньоекономiчної дiяльностi - не пов'язанi iз застосуванням мита до товарiв, що перемiщуються через митний кордон України, встановленi вiдповiдно до закону заборони та/або обмеження, спрямованi на захист внутрiшнього ринку, громадського порядку та безпеки, суспiльної моралi, на охорону здоров'я та життя людей i тварин, охорону навколишнього природного середовища, захист прав споживачiв товарiв, що ввозяться в Україну, а також на охорону нацiональної культурної та iсторичної спадщини;

     131) заходи офiцiйного контролю - фiтосанiтарний контроль, ветеринарно-санiтарний контроль, державний контроль за дотриманням законодавства про харчовi продукти, корми, побiчнi продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин, що проводяться згiдно iз законодавством України;

     14) зона митного контролю - мiсце, визначене органами доходiв i зборiв в пунктах пропуску через державний кордон України або в iнших мiсцях митної територiї України, в межах якого органи доходiв i зборiв здiйснюють митнi формальностi;

     15) iноземнi товари - товари, що не є українськими вiдповiдно до пункту 61 цiєї статтi, а також товари, що втратили митний статус українських товарiв вiдповiдно до цього Кодексу;

     16) контейнер - транспортне обладнання (клiтка, знiмна цистерна або подiбний засiб), що:

     а) являє собою повнiстю або частково закриту ємнiсть, призначену для помiщення в неї вантажiв;

     б) має постiйний характер i завдяки цьому є достатньо мiцним, щоб слугувати для багаторазового використання;

     в) спецiально сконструйоване для полегшення перевезення вантажiв одним або кiлькома видами транспорту без промiжного перевантаження;

     г) сконструйоване таким чином, щоб полегшити його перевантаження, зокрема з одного виду транспорту на iнший;

     ґ) сконструйоване таким чином, щоб його можна було легко завантажувати та розвантажувати;

     д) що має внутрiшнiй об'єм не менше одного метра кубiчного.

     Термiн "контейнер" включає приладдя та обладнання, необхiднi для цього типу контейнера, за умови, що вони перевозяться разом iз контейнером. Знiмнi кузови прирiвнюються до контейнерiв;

     17) контрафактнi товари:

     а) товари, що є предметами порушення прав iнтелектуальної власностi на торговельну марку в Українi, на яких без дозволу мiститься позначення, тотожне iз охоронюваною в Українi торговельною маркою стосовно одного й того самого виду товарiв, або яке є схожим настiльки, що його можна сплутати з такою торговельною маркою;

     б) товари, що є предметами порушення прав iнтелектуальної власностi на географiчне зазначення в Українi й мiстять назву чи термiн або описуються за допомогою назви чи термiна, якi захищенi таким географiчним зазначенням;

     в) будь-яка упаковка, етикетка, налiпка, брошура, iнструкцiя з експлуатацiї, гарантiя чи iнший документ такого типу, навiть якщо вони представленi окремо, якi є предметами порушення прав iнтелектуальної власностi на торговельну марку або географiчне зазначення, якi мiстять позначення, назву або термiн, тотожнi iз охоронюваною в Українi торговельною маркою чи географiчним зазначенням, або якi є схожими настiльки, що їх можна сплутати з такою торговельною маркою чи географiчним зазначенням, та якi можуть використовуватися стосовно одного й того самого виду товарiв, щодо якого охороняється торговельна марка в Українi чи географiчне зазначення;

     18) культурнi цiнностi - об'єкти матерiальної та духовної культури, що мають художнє, iсторичне, етнографiчне та наукове значення i пiдлягають збереженню, вiдтворенню та охоронi вiдповiдно до законодавства України;

     19) моторнi транспортнi засоби - транспортнi засоби, що рухаються за допомогою встановленого на них двигуна;

     191) механiзм "єдиного вiкна" - механiзм взаємодiї декларантiв, їх представникiв та iнших заiнтересованих осiб з органами доходiв i зборiв, iншими державними органами, установами та органiзацiями, уповноваженими на здiйснення дозвiльних або контрольних функцiй щодо перемiщення товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення через митний кордон України, який забезпечує можливiсть одноразового подання в електронному виглядi через єдиний державний iнформацiйний веб-портал "Єдине вiкно для мiжнародної торгiвлi" документiв та/або вiдомостей з метою дотримання вимог щодо перемiщення товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення через митний кордон України, передбачених цим Кодексом, iншими законами України, мiжнародними договорами України, згода на обов'язковiсть яких надана Верховною Радою України, а також нормативно-правовими актами, виданими на основi та на виконання цього Кодексу та iнших законiв України;

     20) митна декларацiя - заява встановленої форми, в якiй особою зазначено митну процедуру, що пiдлягає застосуванню до товарiв, та передбаченi законодавством вiдомостi про товари, умови i способи їх перемiщення через митний кордон України та щодо нарахування митних платежiв, необхiдних для застосування цiєї процедури;

     21) митна процедура - зумовленi метою перемiщення товарiв через митний кордон України сукупнiсть митних формальностей та порядок їх виконання;

     22) митне забезпечення - одноразовi номернi запiрно-пломбовi пристрої, печатки, штампи, голографiчнi мiтки, засоби електронного цифрового пiдпису та iншi засоби iдентифiкацiї, що використовуються органами доходiв i зборiв для вiдображення та закрiплення результатiв митного контролю та митного оформлення;

     23) митне оформлення - виконання митних формальностей, необхiдних для випуску товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення;

     24) митний контроль - сукупнiсть заходiв, що здiйснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законiв та iнших нормативно-правових актiв з питань митної справи, мiжнародних договорiв України, укладених у встановленому законом порядку;

     25) митний режим - комплекс взаємопов'язаних правових норм, що вiдповiдно до заявленої мети перемiщення товарiв через митний кордон України визначають митну процедуру щодо цих товарiв, їх правовий статус, умови оподаткування i обумовлюють їх використання пiсля митного оформлення;

     26) митний статус товарiв - належнiсть товарiв до українських або iноземних;

     27) митнi платежi:

     а) мито;

     б) акцизний податок iз ввезених на митну територiю України пiдакцизних товарiв (продукцiї);

     в) податок на додану вартiсть iз ввезених на митну територiю України товарiв (продукцiї);

     28) митнi правила - встановлений цим Кодексом та iншими актами законодавства України порядок перемiщення товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх органам доходiв i зборiв для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здiйснення операцiй з товарами, що перебувають пiд митним контролем, або контроль за якими покладено на органи доходiв i зборiв цим Кодексом та iншими законами України;

     29) митнi формальностi - сукупнiсть дiй, що пiдлягають виконанню вiдповiдними особами i органами доходiв i зборiв, а також автоматизованою системою митного оформлення з метою дотримання вимог законодавства України з питань митної справи;

     30) мiжнародний транспортний документ - номерний товаросупровiдний документ, який є договором на перевезення кожного окремого мiжнародного експрес-вiдправлення;

     31) мiжнароднi поштовi вiдправлення - упакованi та оформленi вiдповiдно до вимог актiв Всесвiтнього поштового союзу та Правил надання послуг поштового зв'язку листи, поштовi картки, бандеролi, спецiальнi мiшки з позначкою "М", дрiбнi пакети, вiдправлення з оголошеною цiннiстю, поштовi посилки, згрупованi поштовi вiдправлення з позначкою "Консигнацiя", вiдправлення мiжнародної прискореної пошти "EMS", якi приймаються для пересилання за межi України, доставляються в Україну або перемiщуються через територiю України транзитом операторами поштового зв'язку;

     32) мiжнароднi експрес-вiдправлення - належним чином упакованi мiжнароднi вiдправлення з документами чи товарним вкладенням, якi приймаються, обробляються, перевозяться будь-яким видом транспорту за мiжнародним транспортним документом з метою доставки одержувачу прискореним способом у визначений строк;

     33) нерезиденти:

     а) юридичнi особи, утворенi вiдповiдно до законодавства iнших держав, якi здiйснюють свою дiяльнiсть за межами України, а також їх вiдокремленi пiдроздiли з мiсцезнаходженням на територiї України, якi не здiйснюють господарську дiяльнiсть вiдповiдно до законодавства України;

     б) розташованi на територiї України дипломатичнi представництва, консульськi установи, iншi офiцiйнi представництва iноземних держав та мiжнародних органiзацiй, якi мають дипломатичнi привiлеї та iмунiтет;

     в) фiзичнi особи: iноземцi та особи без громадянства, громадяни України, якi мають постiйне мiсце проживання за межами України, у тому числi тi, якi тимчасово перебувають на територiї України;

     34) несупроводжуваний багаж - товари, що вiдправляються їх власниками - громадянами з оформленням багажних або iнших перевiзних документiв та перемiщуються через митний кордон України окремо вiд цих громадян;

     341) органи доходiв i зборiв - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну податкову i митну полiтику, митницi та митнi пости;

     35) особи - юридичнi та фiзичнi особи;

     36) особистi речi - товари, новi i такi, що були у вжитку, призначенi для забезпечення звичайних повсякденних потреб фiзичної особи, якi вiдповiдають метi перебування зазначеної особи вiдповiдно в Українi або за кордоном, перемiщуються через митний кордон України у ручнiй поклажi, супроводжуваному та несупроводжуваному багажi i не призначенi для пiдприємницької дiяльностi, вiдчуження або передачi iншим особам;

     37) перевiзник - особа, яка здiйснює перевезення товарiв через митний кордон України та/або мiж органами доходiв i зборiв на територiї України або є вiдповiдальною за такi перевезення;

     38) пiдприємство - будь-яка юридична особа, а також громадянин-пiдприємець;

     381) пiратськi товари - товари, що є предметами порушення авторського права та/або сумiжних прав або права iнтелектуальної власностi на зареєстрований промисловий зразок в Українi та якi являють собою або мiстять копiї, зробленi без згоди правовласника авторського права i сумiжних прав або права iнтелектуальної власностi на промисловий зразок чи особи, уповноваженої таким правовласником у країнi виробництва;

     39) платник податкiв - особа, на яку вiдповiдно до цього Кодексу, Податкового кодексу України та iнших законiв України покладено обов'язок зi сплати митних платежiв;

     40) повiрений - особа, яка дiє на пiдставi договору доручення з експрес-перевiзником i здiйснює пред'явлення мiжнародних експрес-вiдправлень органу доходiв i зборiв за мiсцезнаходженням одержувача (вiдправника);

     41) попереднє повiдомлення - завчасне повiдомлення органу доходiв i зборiв про намiр ввезти товари на митну територiю України або вивезти їх за її межi;

     42) попереднiй документальний контроль - форма здiйснення заходiв офiцiйного контролю, яка полягає у проведеннi в пунктах пропуску (пунктах контролю) через державний кордон України посадовими особами органiв доходiв i зборiв перевiрки вiдповiдних документiв i вiдомостей, а в разi потреби, за результатами застосування автоматизованої системи управлiння ризиками - вiзуального iнспектування товарiв, транспортних засобiв, якi ввозяться на митну територiю України або помiщуються в митний режим транзиту;

     43) посадовi особи пiдприємств - керiвники та iншi працiвники пiдприємств (резиденти та нерезиденти), якi в силу постiйно або тимчасово виконуваних ними трудових (службових) обов'язкiв вiдповiдають за додержання такими пiдприємствами вимог, встановлених цим Кодексом, законами та iншими нормативно-правовими актами України, а також мiжнародними договорами України, укладеними у встановленому законом порядку;

     44) посадовi особи представництв iноземних держав та мiжнародних органiзацiй - акредитованi в Українi глави дипломатичних представництв та члени дипломатичного персоналу, посадовi особи консульських установ, представники iноземних держав при мiжнародних органiзацiях, посадовi особи мiжнародних органiзацiй;

     45) постiйне мiсце проживання - мiсце проживання на територiї будь-якої держави не менше одного року громадянина, який не має постiйного мiсця проживання на територiї iнших держав i має намiр проживати на територiї цiєї держави протягом будь-якого строку, не обмежуючи таке проживання певною метою, i за умови, що таке проживання не є наслiдком виконання цим громадянином службових обов'язкiв або зобов'язань за договором (контрактом);

     46) об'єкти права iнтелектуальної власностi - об'єкти авторського права i сумiжних прав, винаходи, промисловi зразки, торговельнi марки, географiчнi зазначення, сорти рослин, компонування напiвпровiдникових виробiв;

     47) правовласник - особа, якiй вiдповiдно до закону належать майновi права на об'єкт права iнтелектуальної власностi, або особа, яка дiє вiд її iменi в межах наданих повноважень;

     48) припаси:

     а) товари, призначенi для споживання пасажирами та членами екiпажiв (бригад) на борту транспортних засобiв, незалежно вiд того, продаються цi товари чи нi;

     б) товари, необхiднi для експлуатацiї i технiчного обслуговування транспортних засобiв на шляху прямування та у пунктах промiжних стоянок чи зупинок (у тому числi пально-мастильнi матерiали), крiм запасних частин та устаткування, якi знаходяться у транспортних засобах на момент прибуття на митну територiю України або доставляються на них пiд час перебування на цiй територiї;

     в) товари, якi призначаються для продажу на винос пасажирам та членам екiпажiв (бригад) транспортних засобiв i знаходяться у цих транспортних засобах на момент прибуття на митну територiю України або доставляються на них пiд час перебування на цiй територiї;

     49) пропуск товарiв через митний кордон України - надання органом доходiв i зборiв вiдповiднiй особi дозволу на перемiщення товарiв через митний кордон України з урахуванням заявленої мети такого перемiщення;

     50) резиденти:

     а) юридичнi особи, якi утворенi та провадять свою дiяльнiсть вiдповiдно до законодавства України, з мiсцезнаходженням на її територiї, а також їх вiдокремленi пiдроздiли за кордоном, що не здiйснюють господарської дiяльностi;

     б) дипломатичнi представництва, консульськi установи та iншi офiцiйнi представництва України за кордоном, якi мають дипломатичнi привiлеї та iмунiтет;

     в) фiзичнi особи: громадяни України, iноземцi та особи без громадянства, якi мають постiйне мiсце проживання в Українi, у тому числi тi, якi тимчасово перебувають за кордоном;

     г) вiдокремленi пiдроздiли iноземних юридичних осiб з мiсцезнаходженням на територiї України, якi здiйснюють господарську дiяльнiсть вiдповiдно до законодавства України;

     ґ) iнвестор (оператор) за угодою про розподiл продукцiї, у тому числi постiйне представництво iнвестора-нерезидента;

     51) ремонт - операцiї, що здiйснюються для усунення недолiкiв товарiв, приведення їх у робочий стан, вiдновлення ресурсу або характеристик та не призводять до змiни коду цих товарiв згiдно з Українською класифiкацiєю товарiв зовнiшньоекономiчної дiяльностi;

     52) ручна поклажа - товари, що належать громадянам i перемiщуються через митний кордон України разом з цими громадянами або уповноваженими ними особами без оформлення багажних чи iнших перевiзних документiв;

     53) спецiально виготовлене сховище (тайник) - сховище, виготовлене з метою незаконного перемiщення товарiв через митний кордон України, а також обладнанi та пристосованi з цiєю метою конструктивнi ємностi чи предмети, якi попередньо пiддавалися розбиранню, монтажу тощо;

     54) судно закордонного плавання - українське або iноземне судно, яке здiйснює мiжнароднi перевезення товарiв та/або пасажирiв та прибуває на митну територiю України або вибуває за її межi;

     55) супроводжуваний багаж - товари, що належать громадянам i перемiщуються через митний кордон України у багажних вiддiленнях транспортних засобiв, якими прямують цi громадяни, з оформленням багажних або iнших перевiзних документiв;

     56) тарифна квота - визначений обсяг товару, в межах якого ввезення або вивезення такого товару здiйснюється за пiльговою ставкою мита або без застосування мита;

     57) товари - будь-якi рухомi речi, у тому числi тi, на якi законом поширено режим нерухомої речi (крiм транспортних засобiв комерцiйного призначення), валютнi цiнностi, культурнi цiнностi, а також електроенергiя, що перемiщується лiнiями електропередачi;

     571) товари, що пiдозрюються у порушеннi прав iнтелектуальної власностi:

     а) товари з ознаками порушення авторського права i сумiжних прав, прав iнтелектуальної власностi на винаходи, промисловi зразки, торговельнi марки, географiчнi зазначення, сорти рослин, компонування напiвпровiдникових виробiв, прав, що надаються за сертифiкатами додаткової охорони на лiкарськi засоби та засоби захисту рослин;

     б) пристрої, продукти або компоненти, призначенi, виготовленi або адаптованi головним чином для забезпечення або полегшення обходу технологiї, пристрою або компонента, що у звичайному режимi функцiонування попереджують або обмежують дiї, не дозволенi правовласником авторського права i сумiжних прав;

     в) будь-яка форма або матриця, яка спецiально призначена або адаптована для виробництва товарiв, що є предметом порушення прав iнтелектуальної власностi;

     58) транспортнi засоби - транспортнi засоби комерцiйного призначення, транспортнi засоби особистого користування, трубопроводи та лiнiї електропередачi;

     59) транспортнi засоби комерцiйного призначення - будь-яке судно (у тому числi самохiднi та несамохiднi лiхтери та баржi, а також судна на пiдводних крилах), судно на повiтрянiй подушцi, повiтряне судно, автотранспортний засiб (моторнi транспортнi засоби, причепи, напiвпричепи) чи рухомий склад залiзницi, що використовуються в мiжнародних перевезеннях для платного транспортування осiб або для платного чи безоплатного промислового чи комерцiйного транспортування товарiв разом з їхнiми звичайними запасними частинами, приладдям та устаткуванням, а також мастилами та паливом, що мiстяться в їхнiх звичайних баках упродовж їхнього транспортування разом iз транспортними засобами комерцiйного призначення;

     60) транспортнi засоби особистого користування - наземнi транспортнi засоби товарних позицiй 8702, 8703, 8704 (загальною масою до 3,5 тонни), 8711 згiдно з УКТ ЗЕД та причепи до них товарної позицiї 8716 згiдно з УКТ ЗЕД, плавучi засоби та повiтрянi судна, що зареєстрованi на територiї вiдповiдної країни, перебувають у власностi або тимчасовому користуваннi вiдповiдного громадянина та ввозяться або вивозяться цим громадянином у кiлькостi не бiльше однiєї одиницi на кожну товарну позицiю виключно для особистого користування, а не для промислового або комерцiйного транспортування товарiв чи пасажирiв за плату або безоплатно;

     61) українськi товари - товари:

     а) якi повнiстю отриманi (виробленi) на митнiй територiї України та якi не мiстять товарiв, ввезених iз-за меж митної територiї України. Товари, повнiстю отриманi (виробленi) на митнiй територiї України, не мають митного статусу українських товарiв, якщо вони отриманi (виробленi) з товарiв, якi не перебувають у вiльному обiгу на митнiй територiї України;

     б) ввезенi на митну територiю України та випущенi для вiльного обiгу на цiй територiї;

     в) отриманi (виробленi) на митнiй територiї України виключно з товарiв, зазначених у пiдпунктi "б", або з товарiв, зазначених у пiдпунктах "а" i "б" цього пункту;

     62) умовне звiльнення вiд оподаткування митними платежами - звiльнення вiд сплати нарахованого податкового зобов'язання у разi помiщення товарiв у митнi режими, що передбачають звiльнення вiд оподаткування митними платежами за умови дотримання вимог митного режиму;

     621) унiфiкована митна квитанцiя - документ встановленої форми, що у випадках, передбачених цим Кодексом, засвiдчує факт справляння органом доходiв i зборiв грошових коштiв, прийняття грошової застави, передачi йому товарiв, транспортних засобiв на зберiгання;

     63) уповноважена особа (представник) - особа, яка на пiдставi договору або належно оформленого доручення, виданого декларантом, надiлена правом вчиняти дiї, пов'язанi з проведенням митних формальностей, щодо товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення вiд iменi декларанта.

     64) виключено.

     2. Термiни "iстотна участь" та "кiнцевий бенефiцiарний власник (контролер)" у цьому Кодексi вживаються у значеннях, наведених в Законi України "Про запобiгання та протидiю легалiзацiї (вiдмиванню) доходiв, одержаних злочинним шляхом, фiнансуванню тероризму та фiнансуванню розповсюдження зброї масового знищення".

(Iз змiнами i доповненнями, внесеними згiдно iз законами України вiд 07.06.2012р. N 4915-VI, вiд 02.10.2012р. N 5406-VI, вiд 04.07.2013р. N 405-VII, вiд 10.04.2014р. N 1201-VII, вiд 18.05.2017р. N 2042-VIII, вiд 06.09.2018р. N 2530-VIII, вiд 02.10.2019р. N 141-IX, вiд 17.10.2019р. N 202-IX)

     Стаття 5. Державна митна полiтика

     1. Державна митна полiтика - це система принципiв та напрямiв дiяльностi держави у сферi захисту митних iнтересiв та забезпечення митної безпеки України, регулювання зовнiшньої торгiвлi, захисту внутрiшнього ринку, розвитку економiки України та її iнтеграцiї до свiтової економiки. Державна митна полiтика є складовою частиною державної економiчної полiтики.

(У редакцiї Закону України вiд 04.07.2013р. N 405-VII)

     Стаття 6. Митнi iнтереси та митна безпека

     1. Митнi iнтереси України - це нацiональнi iнтереси України, забезпечення та реалiзацiя яких досягається шляхом здiйснення митної справи.

     2. Митна безпека - це стан захищеностi митних iнтересiв України.

     Стаття 7. Митна справа

     1. Встановленi порядок i умови перемiщення товарiв через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення, застосування механiзмiв тарифного i нетарифного регулювання зовнiшньоекономiчної дiяльностi, справляння митних платежiв, ведення митної статистики, обмiн митною iнформацiєю, ведення Української класифiкацiї товарiв зовнiшньоекономiчної дiяльностi, здiйснення вiдповiдно до закону державного контролю нехарчової продукцiї при її ввезеннi на митну територiю України, запобiгання та протидiя контрабандi, боротьба з порушеннями митних правил, органiзацiя i забезпечення дiяльностi органiв доходiв i зборiв та iншi заходи, спрямованi на реалiзацiю державної митної полiтики, становлять митну справу.

     2. Митна справа здiйснюється з додержанням прийнятих у мiжнароднiй практицi форм декларування товарiв, методiв визначення митної вартостi товарiв, систем класифiкацiї та кодування товарiв та системи митної статистики, iнших загальновизнаних у свiтi норм i стандартiв.

     3. Засади митної справи, зокрема, правовий статус органiв доходiв i зборiв, митна територiя та митний кордон України, процедури митного контролю та митного оформлення товарiв, що перемiщуються через митний кордон України, митнi режими та умови їх застосування, заборони та/або обмеження щодо ввезення в Україну, вивезення з України та перемiщення через територiю України транзитом окремих видiв товарiв, умови та порядок справляння митних платежiв, митнi пiльги, визначаються цим Кодексом та iншими законами України.

     4. Безпосереднє керiвництво здiйсненням митної справи покладається на центральний орган виконавчої влади, що реалiзує державну митну полiтику.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз законами України вiд 04.07.2013р. N 405-VII, вiд 02.10.2019р. N 141-IX)

     Стаття 8. Принципи здiйснення митної справи

     1. Митна справа здiйснюється на основi принципiв:

     1) виключної юрисдикцiї України на її митнiй територiї;

     2) виключних повноважень органiв доходiв i зборiв України щодо здiйснення митної справи;

     3) законностi та презумпцiї невинуватостi;

     4) єдиного порядку перемiщення товарiв, транспортних засобiв через митний кордон України;

     5) спрощення законної торгiвлi;

     6) визнання рiвностi та правомiрностi iнтересiв усiх суб'єктiв господарювання незалежно вiд форми власностi;

     7) додержання прав та охоронюваних законом iнтересiв осiб;

     8) заохочення доброчесностi;

     9) гласностi та прозоростi;

     10) вiдповiдальностi всiх учасникiв вiдносин, що регулюються цим Кодексом.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 04.07.2013р. N 405-VII)

     Стаття 9. Митна територiя України

     1. Територiя України, зайнята сушею, територiальне море, внутрiшнi води i повiтряний простiр, а також територiї вiльних митних зон, штучнi острови, установки i споруди, створенi у виключнiй (морськiй) економiчнiй зонi України, на якi поширюється виключна юрисдикцiя України, становлять митну територiю України.

     2. Для цiлей застосування положень роздiлiв V i IX цього Кодексу територiї вiльних митних зон вважаються такими, що знаходяться поза межами митної територiї України.

     Стаття 10. Митний кордон України

     1. Межi митної територiї України є митним кордоном України. Митний кордон України збiгається з державним кордоном України, крiм меж штучних островiв, установок i споруд, створених у виключнiй (морськiй) економiчнiй зонi України, на якi поширюється виключна юрисдикцiя України. Межi територiї зазначених островiв, установок i споруд становлять митний кордон України.

     Стаття 11. Додержання вимог щодо конфiденцiйностi iнформацiї

     1. Iнформацiя, що стосується митної справи, отримана органами доходiв i зборiв, може використовуватися ними виключно для митних цiлей i не може розголошуватися без дозволу суб'єкта, осiб чи органу, що надав таку iнформацiю, зокрема, передаватися третiм особам, у тому числi iншим органам державної влади, крiм випадкiв, визначених цим Кодексом та iншими законами України.

     2. Iнформацiя щодо пiдприємств, громадян, а також товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення, що перемiщуються ними через митний кордон України, що збирається, використовується та формується органами доходiв i зборiв, вноситься до iнформацiйних баз даних i використовується з урахуванням обмежень, передбачених для iнформацiї з обмеженим доступом. Обробка персональних даних осiб, вiдомостi про яких отриманi органами доходiв i зборiв, здiйснюється без згоди таких осiб.

     3. За розголошення iнформацiї, зазначеної у цiй статтi, посадовi особи органiв доходiв i зборiв несуть вiдповiдальнiсть згiдно iз законом.

     4. Не вважається розголошенням надання знеособленої зведеної iнформацiї для статистичних цiлей, знеособленої аналiтичної iнформацiї, iнформацiї щодо загальних питань роботи митницi, iнформацiї, яка не стосується конкретних фiзичних та/або юридичних осiб i не може становити комерцiйну таємницю, iнформацiя, яка стосується правопорушень, а також публiчне обговорення в засобах масової iнформацiї та суспiльствi проблем митної справи.

(Iз змiнами i доповненнями, внесеними згiдно iз законами України вiд 04.07.2013р. N 405-VII, вiд 02.10.2019р. N 141-IX)

Глава 2. Авторизований економiчний оператор

(Глава iз змiнами i доповненнями, внесеними згiдно iз законами України вiд 07.06.2012р. N 4915-VI, вiд 16.05.2013р. N 245-VII, вiд 04.07.2013р. N 405-VII, у редакцiї Закону України вiд 02.10.2019р. N 141-IX)

     Стаття 12. Статус авторизованого економiчного оператора

     1. Пiдприємство-резидент, що виконує будь-яку роль в мiжнародному ланцюзi постачання товарiв (виробник, експортер, iмпортер, митний представник, перевiзник, експедитор, утримувач складу) та отримало авторизацiю вiдповiдно до вимог цiєї глави, набуває статус авторизованого економiчного оператора (АЕО).

     Для цiлей визначення ролi пiдприємства в мiжнародному ланцюзi постачання товарiв термiни вживаються у такому значеннi:

     1) виробник - пiдприємство, яке безпосередньо виготовляє товари, призначенi для експорту;

     2) експортер (iмпортер) - пiдприємство, яке на пiдставi укладених ним безпосередньо або через посередника (комiсiонера, агента, консигнатора тощо) зовнiшньоекономiчних договорiв (контрактiв) здiйснює експорт (iмпорт) товарiв з перемiщенням їх через митний кордон України, незалежно вiд митного режиму, в який помiщуються такi товари;

     3) митний представник - пiдприємство, яке виступає посередником (митним брокером, комiсiонером, агентом, консигнатором тощо) пiд час виконання зовнiшньоекономiчного договору (контракту);

     4) перевiзник - у значеннi, наведеному в цьому Кодексi;

     5) експедитор - у значеннi, наведеному в Законi України "Про транспортно-експедиторську дiяльнiсть";

     6) утримувач складу - пiдприємство, у власностi чи користуваннi якого перебуває митний склад, об'єкти складу тимчасового зберiгання, об'єкти вiльної митної зони.

     2. Авторизацiя АЕО може бути таких типiв:

     1) про надання права на застосування спецiальних спрощень (далi - АЕО-С);

     2) про пiдтвердження безпеки та надiйностi (далi - АЕО-Б).

     Пiдприємство самостiйно обирає тип авторизацiї, передбачений цiєю частиною, та може одночасно мати авторизацiї обох типiв.

     Авторизацiя АЕО визнається на всiй територiї України.

     Визнання митними адмiнiстрацiями iноземних держав авторизацiї АЕО, отриманої пiдприємствами-резидентами, здiйснюється вiдповiдно до мiжнародних договорiв України.

     3. Для надання авторизацiї АЕО застосовуються такi критерiї (далi - критерiї АЕО):

     1) дотримання вимог митного та податкового законодавства України, а також вiдсутнiсть фактiв притягнення до кримiнальної вiдповiдальностi;

     2) належна система ведення бухгалтерського облiку, комерцiйної та транспортної документацiї;

     3) стiйкий фiнансовий стан;

     4) забезпечення практичних стандартiв компетенцiї або професiйної квалiфiкацiї вiдповiдальної посадової особи пiдприємства;

     5) дотримання стандартiв безпеки та надiйностi.

     Авторизацiя АЕО-С надається за умови пiдтвердження вiдповiдностi пiдприємства критерiям, визначеним пунктами 1 - 4 цiєї частини.

     Авторизацiя АЕО-Б надається за умови пiдтвердження вiдповiдностi пiдприємства критерiям, визначеним пунктами 1 - 3 та 5 цiєї частини.

     Авторизацiя АЕО-С або АЕО-Б, за умови, що її дiя не зупинена або така авторизацiя не анульована, є пiдтвердженням вiдповiдностi пiдприємства критерiям, визначеним абзацом сьомим або восьмим цiєї частини вiдповiдно.

     4. Авторизацiя АЕО надається безоплатно та дiє безстроково. У випадках, визначених статтями 17 та 18 цього Кодексу, дiя авторизацiї АЕО може бути зупинена або авторизацiя АЕО може бути анульована.

     5. Центральний орган виконавчої влади, що реалiзує державну митну полiтику, веде Єдиний державний реєстр авторизованих економiчних операторiв та забезпечує його оприлюднення на своєму офiцiйному веб-сайтi.

     6. Рiшення про надання, вiдмову в наданнi, зупинення (поновлення) дiї або анулювання авторизацiї АЕО оформлюється наказом центрального органу виконавчої влади, що реалiзує державну митну полiтику.

     Центральний орган виконавчої влади, що реалiзує державну митну полiтику, невiдкладно, але не пiзнiше нiж на наступний робочий день з дня прийняття рiшення:

     1) надсилає пiдприємству з використанням iнформацiйних технологiй копiю вiдповiдного наказу в електроннiй формi з накладенням квалiфiкованого електронного пiдпису;

     2) вносить вiдомостi про надання, зупинення (поновлення) дiї або анулювання авторизацiї АЕО до єдиної автоматизованої iнформацiйної системи органiв доходiв i зборiв;

     3) вносить вiдомостi про надання або анулювання авторизацiї АЕО до Єдиного державного реєстру авторизованих економiчних операторiв.

     7. Пiдприємство, яке отримало авторизацiю АЕО, має право застосовувати спецiальнi спрощення та користуватися перевагами в порядку та на умовах, визначених цим Кодексом.

     8. Пiсля отримання авторизацiї АЕО-С або АЕО-Б пiдприємство повинно не допускати випадкiв невiдповiдностi критерiям, визначеним абзацом сьомим або восьмим частини третьої цiєї статтi вiдповiдно. Органи доходiв i зборiв здiйснюють монiторинг вiдповiдностi пiдприємства критерiям АЕО.

     9. Кабiнет Мiнiстрiв України затверджує:

     1) форму заяви пiдприємства про надання авторизацiї АЕО;

     2) форму анкети самооцiнки пiдприємства;

     3) форму звiту про результати оцiнки (повторної оцiнки) дотримання пiдприємством умов вiдповiдностi критерiю АЕО;

     4) форму висновку про вiдповiднiсть (невiдповiднiсть) пiдприємства критерiям АЕО;

     5) форму заяви пiдприємства про надання дозволу на застосування спецiального спрощення;

     6) форму дозволу на застосування спецiального спрощення;

     7) форму, опис та правила використання нацiонального логотипа АЕО;

     8) форму сертифiката АЕО;

     9) порядок проведення органами доходiв i зборiв оцiнки (повторної оцiнки) вiдповiдностi пiдприємства критерiям АЕО;

     10) форму плану, порядок планування та проведення органами доходiв i зборiв монiторингу вiдповiдностi пiдприємства критерiям АЕО;

     11) порядок ведення Єдиного державного реєстру авторизованих економiчних операторiв.

     10. Для цiлей застосування цiєї глави оцiнцi (повторнiй оцiнцi) вiдповiдностi та монiторингу вiдповiдностi пiдприємства критерiям АЕО пiдлягають виключно критерiї АЕО для вiдповiдного типу авторизацiї АЕО, визначенi абзацом сьомим або восьмим частини третьої цiєї статтi.

     Стаття 13. Спецiальнi спрощення та переваги

     1. Пiдприємство, яке отримало авторизацiю АЕО-С, має право у порядку та на умовах, визначених цим Кодексом, застосовувати такi спецiальнi спрощення:

     1) загальна фiнансова гарантiя;

     2) самостiйне накладення пломб спецiального типу;

     3) процедура спрощеного декларування;

     4) процедура випуску за мiсцезнаходженням.

     2. Пiдприємство, яке отримало авторизацiю АЕО-С, користується такими перевагами:

     1) виконання митних формальностей щодо товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення в першочерговому порядку;

     2) зниження автоматизованою системою митного оформлення ступеня ризику для визначення перелiку митних формальностей пiд час здiйснення митного оформлення товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення;

     3) використання спецiально визначеної (за наявностi) смуги руху в пунктi пропуску через державний кордон України для перемiщення автомобiльних транспортних засобiв комерцiйного призначення;

     4) використання нацiонального логотипа АЕО.

     3. Пiдприємство, яке отримало авторизацiю АЕО-Б, має право у порядку та на умовах, визначених цим Кодексом, застосовувати спецiальне спрощення "самостiйне накладення пломб спецiального типу".

     4. Пiдприємство, яке отримало авторизацiю АЕО-Б, користується такими перевагами:

     1) отримання повiдомлення органу доходiв i зборiв про те, що вiдповiднi товари i транспортнi засоби комерцiйного призначення на основi результатiв аналiзу ризикiв за загальною декларацiєю прибуття обрано для проведення митного огляду в пунктi пропуску (пунктi контролю) через державний кордон України до моменту їх перемiщення через митний кордон України;

     2) виконання митних формальностей щодо товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення в першочерговому порядку;

     3) зниження автоматизованою системою митного оформлення ступеня ризику для визначення перелiку митних формальностей пiд час здiйснення митного оформлення товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення;

     4) використання спецiально визначеної (за наявностi) смуги руху в пунктi пропуску через державний кордон України для перемiщення автомобiльних транспортних засобiв комерцiйного призначення;

     5) використання нацiонального логотипа АЕО.

     За результатами застосування системи управлiння ризиками, якщо направлення повiдомлення, передбаченого пунктом 1 цiєї частини, може вплинути на результати митного огляду, посадовi особи органу доходiв i зборiв мають право проводити митний огляд без надсилання такого повiдомлення.

     5. Пiдприємства-нерезиденти мають право користуватися перевагами, визначеними цiєю статтею, вiдповiдно до мiжнародних договорiв України, що передбачають взаємне визнання пiдприємств, яким надано авторизацiю АЕО, та пiдприємств, що виконують вимоги законодавства країни їх реєстрацiї, еквiвалентнi вимогам для надання авторизацiї АЕО згiдно з цим Кодексом.

     Стаття 131. Дозволи на застосування спецiальних спрощень

     1. Дозволи на застосування спецiальних спрощень надаються безоплатно протягом 15 робочих днiв з дня реєстрацiї вiдповiдної заяви пiдприємства, яке отримало авторизацiю АЕО.

     2. Дозвiл на застосування спецiальних спрощень, визначених пунктами 1 i 2 частини першої статтi 13 цього Кодексу, надається митницею за мiсцезнаходженням пiдприємства.

     3. Дозволи на застосування спецiальних спрощень, визначених пунктами 3 i 4 частини першої статтi 13 цього Кодексу, надаються митницею, в зонi дiяльностi якої розташований вiдповiдний об'єкт АЕО (будiвля, споруда, вiдкритий чи закритий майданчик тощо).

     4. Для застосування кожного окремого спецiального спрощення, визначеного пунктами 1 i 2 частини першої статтi 13 цього Кодексу, надається окремий дозвiл. Для застосування спецiальних спрощень, визначених пунктами 3 i 4 частини першої статтi 13 цього Кодексу, для кожного об'єкта АЕО (будiвлi, споруди, вiдкритого або закритого майданчику тощо) надається окремий дозвiл. Вiдомостi про такий об'єкт АЕО зазначаються у дозволi.

     5. Дозволи на застосування спецiальних спрощень дiють безстроково.

     У випадках, визначених цим Кодексом, дiю дозволу на застосування спецiального спрощення може бути зупинено або дозвiл може бути анульовано.

     6. АЕО зобов'язаний невiдкладно iнформувати митницю, якою надано дозвiл на застосування вiдповiдного спецiального спрощення, про всi подiї та обставини, що можуть мати вплив на дотримання АЕО умов, визначених таким дозволом.

     7. За письмовою заявою АЕО умови, визначенi вiдповiдним дозволом на застосування спецiального спрощення, можуть бути змiненi митницею, якою видано такий дозвiл. Розгляд вiдповiдної заяви АЕО здiйснюється митницею у строк, що не перевищує 10 робочих днiв з дня реєстрацiї такої заяви.

     8. У разi зупинення дiї чи анулювання авторизацiї АЕО дiя дозволу на застосування спецiального спрощення зупиняється чи анулюється автоматизованою системою митного оформлення в автоматичному режимi на пiдставi внесених до єдиної автоматизованої iнформацiйної системи органiв доходiв i зборiв вiдомостей про зупинення дiї чи анулювання авторизацiї АЕО.

     9. У разi поновлення дiї авторизацiї АЕО дiя дозволу, зупиненого вiдповiдно до частини восьмої цiєї статтi, поновлюється автоматизованою системою митного оформлення в автоматичному режимi на пiдставi внесених до єдиної автоматизованої iнформацiйної системи органiв доходiв i зборiв вiдомостей про поновлення дiї авторизацiї АЕО.

     10. Дозвiл на застосування спецiального спрощення анулюється митницею, якою такий дозвiл надано, якщо АЕО бiльше двох разiв протягом одного календарного року допущено порушення умов, визначених таким дозволом.

     11. Митниця вiдмовляє у наданнi дозволу на застосування спецiального спрощення у разi, якщо не минуло одного року з дати анулювання ранiше наданого дозволу на застосування такого спрощення.

     12. Митниця протягом одного робочого дня з дня надання дозволу на застосування спецiального спрощення, внесення до нього змiн щодо умов застосування такого спрощення або анулювання дозволу вiдповiдно до частини десятої цiєї статтi вносить вiдомостi про це до єдиної автоматизованої iнформацiйної системи органiв доходiв i зборiв.

     Стаття 14. Умови вiдповiдностi пiдприємства критерiям АЕО

     1. Пiдприємство вiдповiдає критерiю, визначеному пунктом 1 частини третьої статтi 12 цього Кодексу, у разi дотримання таких умов:

     1) кiнцевi бенефiцiарнi власники (контролери), власники iстотної участi, члени правлiння або iншого виконавчого органу пiдприємства, члени наглядової ради, керiвник, головний бухгалтер, керiвник пiдроздiлу по роботi з митницею, уповноваженi особи пiдприємства, вiдомостi про яких внесенi до облiкової картки осiб, якi пiд час провадження своєї дiяльностi є учасниками вiдносин, що регулюються законодавством України з питань митної справи, не мають не погашеної або не знятої в установленому законом порядку судимостi за вчинення:

     а) контрабанди наркотичних засобiв, психотропних речовин, їх аналогiв чи прекурсорiв або фальсифiкованих лiкарських засобiв;

     б) злочинiв у сферi господарської дiяльностi;

     в) злочинiв у сферi службової дiяльностi та професiйної дiяльностi, пов'язаної iз наданням публiчних послуг;

     2) на осiб пiдприємства, зазначених у пунктi 1 цiєї частини, агентiв з митного оформлення iнших пiдприємств (митних брокерiв), а також посадових осiб iнших пiдприємств у зв'язку з виконанням ними дiй, пов'язаних iз здiйсненням митних формальностей щодо товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення в iнтересах такого пiдприємства, протягом календарного року, в якому здiйснюється оцiнка вiдповiдностi пiдприємства цьому критерiю, та будь-якого з попереднiх трьох календарних рокiв не були накладенi адмiнiстративнi стягнення за порушення митних правил, що належать до систематичних або серйозних порушень митних правил вiдповiдно до цiєї статтi.

     Для цiлей оцiнки вiдповiдностi пiдприємства цьому критерiю:

     систематичними порушеннями митних правил вважаються три та бiльше порушень митних правил, вчиненi однiєю або кiлькома особами, зазначеними в пунктi 1 цiєї частини, протягом календарного року. При цьому вчинення однiєю або кiлькома iз зазначених осiб двох i бiльше порушень митних правил, пов'язаних iз здiйсненням митних формальностей щодо товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення при їх одночасному перемiщеннi через митний кордон України у межах однiєї зовнiшньоекономiчної операцiї, вважається вчиненням одного порушення митних правил;

     серйозними порушеннями митних правил вважаються порушення митних правил, за вчинення яких накладено адмiнiстративне стягнення у виглядi штрафу або у виглядi конфiскацiї товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення - безпосереднiх предметiв порушення митних правил, якщо загальний розмiр таких накладених штрафiв та/або вартiсть конфiскованих предметiв правопорушень протягом календарного року перевищує:

     а) 0,5 вiдсотка загальної фактурної вартостi товарiв, перемiщених пiдприємством через митний кордон України за вiдповiдний рiк; або

     б) суму в розмiрi, визначеному законом для квалiфiкацiї ухилення вiд сплати податкiв i зборiв як кримiнального правопорушення для вiдповiдного року.

     2. Пiдприємство вiдповiдає критерiю, визначеному пунктом 2 частини третьої статтi 12 цього Кодексу, у разi дотримання таких умов:

     1) система облiку пiдприємства:

     а) вiдповiдає основним принципам бухгалтерського облiку та фiнансової звiтностi в Українi;

     б) забезпечує фiксування у хронологiчному порядку всiх господарських операцiй, що дає змогу органам доходiв i зборiв прослiдкувати факт реєстрацiї господарської операцiї вiд її виникнення в первинному облiковому документi та до внесення такої операцiї до вiдповiдних облiкових та/або звiтних документiв, а також перевiрити правильнiсть та достовiрнiсть облiкових записiв шляхом вивчення послiдовностi зафiксованих фактiв здiйснення господарських операцiй;

     в) забезпечує можливiсть виокремлення вiдомостей про товари з рiзним митним статусом (для авторизацiї АЕО-С);

     г) забезпечує фiзичний та/або iз застосуванням iнформацiйно-телекомунiкацiйних технологiй доступ посадових осiб органiв доходiв i зборiв до первинних облiкових документiв i регiстрiв бухгалтерського та складського облiку;

     2) органiзацiйно-штатна структура пiдприємства, впровадженi на ньому процедури щодо прийняття i виконання управлiнських рiшень вiдповiдають змiсту i масштабам його дiяльностi, забезпечують управлiння i контроль за операцiями з товарами, а також попередження та виявлення несанкцiонованих дiй i правопорушень;

     3) пiдприємством запроваджено процедури для забезпечення контролю за здiйсненням передбачених законом заходiв тарифного та нетарифного регулювання зовнiшньоекономiчної дiяльностi;

     4) пiдприємством вжито всiх необхiдних заходiв для запобiгання несанкцiонованому та непомiтному виправленню записiв у первинних облiкових документах i регiстрах бухгалтерського та складського облiку;

     5) пiдприємством запроваджено процедури для забезпечення належного зберiгання, попередження втрати та захисту облiкових записiв, документiв та iнформацiї щодо його господарської дiяльностi;

     6) працiвникiв пiдприємства зобов'язано (посадовими iнструкцiями, настановами тощо) iнформувати органи доходiв i зборiв про випадки порушення вимог податкового законодавства та законодавства України з питань митної справи;

     7) пiдприємством вжито всiх необхiдних заходiв для захисту первинних облiкових та iнших документiв, регiстрiв бухгалтерського та складського облiку, iнформацiйно-телекомунiкацiйних i комп'ютерних систем вiд несанкцiонованого доступу до них.

     3. Пiдприємство вiдповiдає критерiю, визначеному пунктом 3 частини третьої статтi 12 цього Кодексу, у разi дотримання таких умов:

     1) пiдприємство не перебуває у процедурi санацiї боржника до вiдкриття провадження у справi про банкрутство, а також щодо такого пiдприємства не вiдкрито провадження у справi про банкрутство;

     2) протягом календарного року, в якому проводиться оцiнка вiдповiдностi пiдприємства цьому критерiю, та попереднiх трьох календарних рокiв пiдприємство не мало податкового боргу iз сплати митних платежiв, а також не має податкового боргу iз сплати iнших податкiв, що не належать до митних платежiв, на момент прийняття рiшення щодо вiдповiдностi пiдприємства цьому критерiю;

     3) розрахунковi показники (коефiцiєнти) платоспроможностi (фiнансової стiйкостi) та лiквiдностi пiдприємства за даними рiчної (промiжної) фiнансової звiтностi вiдповiдають нормативним значенням, встановленим Кабiнетом Мiнiстрiв України;

     4) пiдприємство не має вiд'ємних чистих активiв за даними рiчної (промiжної) фiнансової звiтностi.

     У разi якщо пiдприємство зареєстроване менше трьох рокiв, оцiнка виконання умов, передбачених цiєю частиною, проводиться за перiод з дати його реєстрацiї.

     4. Пiдприємство вiдповiдає критерiю, визначеному пунктом 4 частини третьої статтi 12 цього Кодексу, у разi дотримання будь-якої з таких умов:

     1) пiдприємство має досвiд здiйснення дiяльностi в межах мiжнародного ланцюга постачання товарiв протягом календарного року, в якому проводиться оцiнка вiдповiдностi пiдприємства цьому критерiю, та попереднiх трьох календарних рокiв, а також має працiвника, вiдповiдального за митнi питання;

     2) пiдприємство має працiвника, вiдповiдального за митнi питання, який має досвiд практичної роботи за напрямом здiйснення митних формальностей не менше трьох рокiв.

     Крiм вищезазначеного, для забезпечення вiдповiдностi пiдприємства цьому критерiю:

     1) працiвник, вiдповiдальний за митнi питання, повинен пiдтвердити свою квалiфiкацiю в порядку, визначеному Кабiнетом Мiнiстрiв України, у тому числi за результатами успiшного проходження спецiального курсу на знання законодавства України з питань митної справи;

     2) на працiвника, вiдповiдального за митнi питання, повиннi бути покладенi, зокрема, але не виключно, такi обов'язки:

     а) взаємодiя з органами доходiв i зборiв з питань вiдповiдностi пiдприємства критерiям АЕО;

     б) проведення самостiйного контролю за дотриманням пiдприємством вiдповiдностi критерiям АЕО та дотриманням умов, визначених наданими пiдприємству дозволами на застосування спецiальних спрощень;

     в) невiдкладне iнформування органiв доходiв i зборiв про змiни в дiяльностi пiдприємства, що мають значення для проведення оцiнки вiдповiдностi, у тому числi щодо втрати або передання iншiй особi права користування вiдповiдним об'єктом (будiвлею, спорудою, вiдкритим або закритим майданчиком тощо), виникнення подiй та/або обставин, що можуть мати вплив на дотримання пiдприємством вiдповiдностi критерiям АЕО та умов, визначених наданими пiдприємству дозволами на застосування спецiальних спрощень.

     5. Пiдприємство вiдповiдає критерiю, визначеному пунктом 5 частини третьої статтi 12 цього Кодексу, у разi дотримання таких умов:

     1) конструкцiя та облаштування об'єктiв (будiвель, споруд, вiдкритих або закритих майданчикiв тощо), що використовуються пiдприємством та мають значення для оцiнки вiдповiдностi, забезпечують захист вiд протиправного проникнення до таких об'єктiв;

     2) пiдприємством запровадженi та виконуються задокументованi (у виглядi iнструкцiй, порядкiв, полiтик тощо) процедури для:

     а) унеможливлення несанкцiонованого доступу до об'єктiв (будiвель, споруд, вiдкритих або закритих майданчикiв тощо), що використовуються пiдприємством та мають значення для оцiнки вiдповiдностi;

     б) виявлення i попередження несанкцiонованих дiй з товарами, транспортними засобами комерцiйного призначення, що пiдлягають або пiдлягатимуть митному контролю;

     в) iдентифiкацiї контрагентiв, а також включення у договори (контракти) положень щодо забезпечення такими контрагентами безпеки у мiжнародному ланцюзi постачання товарiв;

     г) забезпечення контролю безпечного доступу на об'єкти (будiвлi, споруди, вiдкритi або закритi майданчики тощо), що використовуються пiдприємством, осiб, якi надають такому пiдприємству послуги на договiрнiй основi;

     ґ) перевiрки дiлових якостей та доброчесностi кандидатiв на посади, пов'язанi iз безпекою та надiйнiстю пiдприємства, а також перiодичної перевiрки дiлових та особистих якостей працiвникiв, якi обiймають такi посади;

     д) регулярного пiдвищення квалiфiкацiї працiвникiв, вiдповiдальних за безпеку на пiдприємствi;

     3) пiдприємство має працiвника, на якого покладений обов'язок iз взаємодiї з органами доходiв i зборiв з питань безпеки та надiйностi.

     Пiдприємство вiдповiдає критерiю, визначеному пунктом 5 частини третьої статтi 12 цього Кодексу, за наявностi у нього сертифiката про дотримання стандартiв безпеки та надiйностi, отриманого вiдповiдно до мiжнародних договорiв України або мiжнародних стандартiв, у разi якщо умови отримання такого сертифiката еквiвалентнi умовам, встановленим цiєю частиною.

     Стаття 15. Оцiнка вiдповiдностi пiдприємства критерiям АЕО

     1. Для надання пiдприємству авторизацiї АЕО центральним органом виконавчої влади, що реалiзує державну митну полiтику, проводиться оцiнка вiдповiдностi пiдприємства критерiям АЕО (далi - оцiнка вiдповiдностi).

     2. Для отримання авторизацiї АЕО пiдприємство подає до центрального органу виконавчої влади, що реалiзує державну митну полiтику, заяву про надання авторизацiї АЕО та анкету самооцiнки у формi електронних документiв, на якi накладено квалiфiкований електронний пiдпис.

     3. Центральний орган виконавчої влади, що реалiзує державну митну полiтику, у строк, що не перевищує 30 днiв з дня реєстрацiї документiв, визначених частиною другою цiєї статтi, здiйснює їх попереднiй розгляд, за результатами якого приймає рiшення про проведення оцiнки вiдповiдностi або про вiдмову в проведеннi оцiнки вiдповiдностi.

     У рiшеннi про проведення оцiнки вiдповiдностi визначаються посадова особа центрального органу виконавчої влади, що реалiзує державну митну полiтику, вiдповiдальна за органiзацiю та проведення оцiнки вiдповiдностi, посадовi особи центрального органу виконавчої влади, що реалiзує державну митну полiтику, та митниць, якi проводитимуть оцiнку вiдповiдностi за вiдповiдними критерiями АЕО.

     Центральний орган виконавчої влади, що реалiзує державну митну полiтику, залучає до проведення оцiнки вiдповiдностi пiдприємства критерiям АЕО посадових осiб митниць з урахуванням мiсця реєстрацiї такого пiдприємства та/або мiсця здiйснення ним операцiй з товарами та мiсцезнаходження об'єктiв пiдприємства, якi ним використовуються та мають значення для оцiнки вiдповiдностi.

     Копiя рiшення про проведення оцiнки вiдповiдностi або про вiдмову в проведеннi оцiнки вiдповiдностi надсилається пiдприємству невiдкладно, але не пiзнiше наступного робочого дня пiсля дня його прийняття, в електроннiй формi з накладенням квалiфiкованого електронного пiдпису.

     4. Центральний орган виконавчої влади, що реалiзує державну митну полiтику, вiдмовляє пiдприємству в проведеннi оцiнки вiдповiдностi, якщо:

     1) подано не всi документи, визначенi частиною другою цiєї статтi, або до таких документiв внесено вiдомостi не в повному обсязi з урахуванням обраного типу авторизацiї АЕО та ролi пiдприємства в мiжнародному ланцюзi постачання товарiв;

     2) пiдприємство не перебуває на облiку в органах доходiв i зборiв згiдно iз статтею 455 цього Кодексу;

     3) пiдприємство перебуває у процедурi санацiї боржника до вiдкриття провадження у справi про банкрутство або щодо такого пiдприємства вiдкрито провадження у справi про банкрутство;

     4) пiдприємство перебуває у процесi припинення;

     5) не минуло шести мiсяцiв з дати вiдмови в наданнi авторизацiї АЕО;

     6) не минуло трьох рокiв з дати анулювання наданої пiдприємству авторизацiї АЕО, крiм випадкiв, якщо така авторизацiя АЕО анульована:

     а) за заявою пiдприємства;

     б) у зв'язку з невiдповiднiстю пiдприємства критерiю АЕО, якщо вiдповiднiсть такому критерiю не вимагається для отримання авторизацiї АЕО iншого типу, щодо якого подано заяву.

     У рiшеннi про вiдмову в проведеннi оцiнки вiдповiдностi зазначаються пiдстави такої вiдмови з посиланням на норми законодавства, а також строк i порядок оскарження такого рiшення.

     5. Оцiнка вiдповiдностi проводиться протягом 120 днiв з дня прийняття рiшення про її проведення.

     Строк проведення оцiнки вiдповiдностi може бути продовжений:

     1) за заявою пiдприємства, але не бiльше нiж на 30 днiв;

     2) за рiшенням посадової особи центрального органу виконавчої влади, що реалiзує державну митну полiтику, вiдповiдальної за органiзацiю та проведення оцiнки вiдповiдностi, на 30 днiв у разi повiдомлення пiдприємством про усунення виявленої невiдповiдностi критерiям АЕО до завершення строку проведення оцiнки вiдповiдностi;

     3) на час розгляду проекту звiту про результати оцiнки дотримання пiдприємством умов вiдповiдностi критерiю АЕО згiдно з частиною тринадцятою цiєї статтi.

     6. Оцiнка вiдповiдностi у частинi дотримання умов, визначених частинами другою i п'ятою статтi 14 цього Кодексу, проводиться з обов'язковим виїздом на вiдповiднi об'єкти пiдприємства.

     7. Посадовi особи органiв доходiв i зборiв пiд час проведення оцiнки вiдповiдностi для з'ясування питань, пов'язаних з такою оцiнкою, мають право:

     1) здiйснювати перевiрку вiдомостей, зазначених пiдприємством у анкетi самооцiнки;

     2) отримувати доступ до грошових, фiнансових i бухгалтерських документiв, звiтiв, контрактiв, декларацiй, калькуляцiй, iнших документiв та вiдомостей, в тому числi наявних у розпорядженнi пiдприємства в електронному виглядi;

     3) отримувати безоплатно вiд пiдприємства iнформацiю, пояснення, письмовi довiдки з питань, що виникають пiд час проведення оцiнки вiдповiдностi, копiї документiв, засвiдченi пiдписом керiвника пiдприємства або уповноваженою ним особою, електроннi (сканованi) копiї паперових документiв, на якi накладено квалiфiкований електронний пiдпис керiвника пiдприємства або уповноваженої ним особи;

     4) отримувати доступ до iнформацiйних, телекомунiкацiйних, iнформацiйно-телекомунiкацiйних систем та програмного забезпечення для ведення бухгалтерського облiку, комерцiйної та транспортної документацiї, що використовує пiдприємство;

     5) отримувати доступ та проводити огляд об'єктiв (будiвель, споруд, вiдкритих або закритих майданчикiв тощо), що використовуються пiдприємством та мають значення для оцiнки вiдповiдностi, з вiдображенням результатiв такого огляду у вiдповiдному актi;

     6) здiйснювати опитування працiвникiв та посадових осiб пiдприємства;

     7) надсилати запити до державних органiв, пiдприємств, установ та органiзацiй незалежно вiд форми власностi, уповноважених органiв iноземних держав, у розпорядженнi яких перебуває або може перебувати iнформацiя, що потребує пiдтвердження;

     8) використовувати iнформацiю, отриману вiд митних та iнших державних органiв, пiдприємств, установ та органiзацiй незалежно вiд їх форм власностi, уповноважених органiв iноземних держав вiдповiдно до законодавства;

     9) використовувати висновки або iншi документи, наданi фахiвцями або експертами;

     10) брати до уваги сертифiкати про дотримання стандартiв безпеки та надiйностi, отриманi пiдприємством вiдповiдно до мiжнародних договорiв або мiжнародних стандартiв;

     11) користуватися iншими правами, передбаченими цим Кодексом та iншими законами України.

     8. Посадовi особи органiв доходiв i зборiв пiд час проведення оцiнки вiдповiдностi зобов'язанi:

     1) користуватися правами, передбаченими частиною сьомою цiєї статтi, та використовувати iнформацiю, отриману пiд час проведення оцiнки вiдповiдностi, виключно з метою та в обсягах, необхiдних для проведення оцiнки вiдповiдностi;

     2) дотримуватися вимог щодо конфiденцiйностi iнформацiї вiдповiдно до статтi 11 цього Кодексу, забезпечувати збереження документiв, отриманих та складених пiд час проведення оцiнки вiдповiдностi, не розголошувати їх змiст без згоди пiдприємства (крiм випадкiв, передбачених законодавством);

     3) поважати права та законнi iнтереси працiвникiв пiдприємства, iнформувати посадових осiб пiдприємства про їхнi права та обов'язки пiд час проведення оцiнки вiдповiдностi;

     4) невiдкладно повiдомляти пiдприємство про виявлення невiдповiдностi пiдприємства критерiям АЕО;

     5) надавати на вимогу посадових осiб пiдприємства iнформацiю щодо положень законодавства, якi стосуються питань оцiнки вiдповiдностi;

     6) здiйснювати виїзд на об'єкти пiдприємства вiдповiдно до графiка, узгодженого з керiвником пiдприємства або уповноваженою ним особою;

     7) не порушувати нормального режиму роботи пiдприємства, не допускати заподiяння пiдприємству шкоди неправомiрними рiшеннями, дiями або бездiяльнiстю;

     8) продовжувати строки подання пiдприємством документiв та строки проведення оцiнки вiдповiдностi у випадках, передбачених частиною п'ятою цiєї статтi;

     9) виконувати iншi обов'язки, передбаченi цим Кодексом та законами України.

     9. Посадовi особи пiдприємства пiд час проведення оцiнки вiдповiдностi мають право:

     1) вимагати вiд посадових осiб органiв доходiв i зборiв, якi проводитимуть оцiнку вiдповiдностi, пред'явлення їхнiх службових посвiдчень, а також надання копiї рiшення про проведення оцiнки вiдповiдностi;

     2) надавати посадовим особам органiв доходiв i зборiв, якi проводять оцiнку вiдповiдностi, зауваження, письмовi заяви, пояснення та iншi документи, вимагати їх розгляду посадовими особами органiв доходiв i зборiв по сутi;

     3) запитувати у посадових осiб органiв доходiв i зборiв та отримувати вiд них iнформацiю щодо положень законодавства, що стосуються питань оцiнки вiдповiдностi;

     4) вимагати вiд посадових осiб органiв доходiв i зборiв, якi проводять оцiнку вiдповiдностi, перевiрки вiдомостей та фактiв, що можуть свiдчити на користь пiдприємства;

     5) звертатися до посадової особи центрального органу виконавчої влади, що реалiзує державну митну полiтику, вiдповiдальної за органiзацiю та проведення оцiнки вiдповiдностi, з клопотанням про продовження строку подання документiв, строку проведення оцiнки вiдповiдностi;

     6) користуватися iншими правами, передбаченими цим Кодексом та законами України.

     10. Посадовi особи пiдприємства пiд час проведення оцiнки вiдповiдностi зобов'язанi:

     1) не перешкоджати законнiй дiяльностi посадових осiб органiв доходiв i зборiв, якi проводять оцiнку вiдповiдностi, та виконувати законнi вимоги таких осiб;

     2) забезпечувати вiдповiдно до графiка, узгодженого з посадовою особою центрального органу виконавчої влади, що реалiзує державну митну полiтику, вiдповiдальною за проведення оцiнки вiдповiдностi, безперешкодний доступ посадових осiб органiв доходiв i зборiв, якi проводять оцiнку вiдповiдностi, на об'єкти пiдприємства та забезпечувати умови для виконання ними своїх обов'язкiв;

     3) забезпечувати, у разi необхiдностi, посадових осiб органiв доходiв i зборiв робочим мiсцем на пiдприємствi, комп'ютерною та iншою оргтехнiкою (за наявностi);

     4) визначати осiб, вiдповiдальних за надання iнформацiї посадовим особам органiв доходiв i зборiв, якi проводять оцiнку вiдповiдностi, не пiзнiше трьох робочих днiв з дня початку такої оцiнки;

     5) виконувати iншi обов'язки, передбаченi цим Кодексом та законами України.

     11. Пiдприємство зобов'язане надавати посадовим особам органiв доходiв i зборiв, якi проводять оцiнку вiдповiдностi, на їхнi запити усi вiдомостi та документи, необхiднi для проведення оцiнки вiдповiдностi, протягом 10 робочих днiв з дня отримання такого запиту.

     Надання на запит посадової особи органу доходiв i зборiв, яка проводить оцiнку вiдповiдностi, вiдомостей та/або документiв, що мiстять розбiжностi або не мiстять всiх вiдомостей, необхiдних для проведення оцiнки вiдповiдностi, є пiдставою для повторного запиту про надання необхiдних вiдомостей та/або документiв.

     У разi ненадання пiдприємством на запит посадової особи органу доходiв i зборiв, яка проводить оцiнку вiдповiдностi, вiдомостей або документiв, необхiдних для проведення оцiнки вiдповiдностi, а також перешкоджання у здiйсненнi заходiв щодо оцiнки вiдповiдностi приймається рiшення про вiдмову в наданнi авторизацiї АЕО.

     12. У разi якщо пiд час проведення оцiнки вiдповiдностi посадовою особою органу доходiв i зборiв, яка проводила оцiнку вiдповiдностi, виявлено невiдповiднiсть пiдприємства умовам вiдповiдностi критерiю АЕО, така посадова особа в письмовому виглядi iнформує про виявлену невiдповiднiсть посадову особу центрального органу виконавчої влади, що реалiзує державну митну полiтику, вiдповiдальну за органiзацiю та проведення оцiнки вiдповiдностi, iз зазначенням детального опису виявленої невiдповiдностi.

     Посадова особа центрального органу виконавчої влади, що реалiзує державну митну полiтику, вiдповiдальна за органiзацiю та проведення оцiнки вiдповiдностi, надсилає пiдприємству копiю такого повiдомлення в електронному виглядi з накладенням квалiфiкованого електронного пiдпису у строк, що не перевищує трьох робочих днiв з дня його отримання вiд посадової особи органу доходiв i зборiв, яка проводить оцiнку вiдповiдностi.

     Пiдприємство має право усунути виявлену невiдповiднiсть та повiдомити про це посадову особу центрального органу виконавчої влади, що реалiзує державну митну полiтику, вiдповiдальну за органiзацiю та проведення оцiнки вiдповiдностi, до завершення строку проведення оцiнки.

     Посадовi особи органiв доходiв i зборiв, якi проводять оцiнку вiдповiдностi, зобов'язанi пересвiдчитися, що пiдприємством усунуто виявлену невiдповiднiсть, у строк, що не перевищує 30 днiв з дня отримання повiдомлення вiд пiдприємства.

     13. Кожна посадова особа органу доходiв i зборiв, яка проводила оцiнку вiдповiдностi, складає проект звiту про результати оцiнки дотримання пiдприємством умов вiдповiдностi критерiю АЕО та надає його для ознайомлення посадовiй особi центрального органу виконавчої влади, що реалiзує державну митну полiтику, вiдповiдальнiй за органiзацiю та проведення оцiнки вiдповiдностi.

     У разi якщо згiдно з проектом звiту про результати оцiнки дотримання пiдприємством умов вiдповiдностi критерiю АЕО пiдприємство вiдповiдає умовам вiдповiдностi такому критерiю, посадова особа центрального органу виконавчої влади, що реалiзує державну митну полiтику, вiдповiдальна за органiзацiю та проведення оцiнки вiдповiдностi, повертає такий проект звiту вiдповiднiй посадовiй особi органу доходiв i зборiв, яка проводила оцiнку вiдповiдностi, для його пiдписання.

     У разi якщо згiдно з проектом звiту про результати оцiнки дотримання пiдприємством умов вiдповiдностi критерiю АЕО пiдприємство не вiдповiдає умовам вiдповiдностi критерiю АЕО, посадова особа центрального органу виконавчої влади, що реалiзує державну митну полiтику, вiдповiдальна за органiзацiю та проведення оцiнки вiдповiдностi, надсилає пiдприємству копiю такого проекту звiту в електронному виглядi з накладенням квалiфiкованого електронного пiдпису у строк, що не перевищує трьох робочих днiв з дня його отримання вiд посадової особи органу доходiв i зборiв, яка проводила оцiнку вiдповiдностi.

     Пiдприємство має право у строк, що не перевищує 30 днiв з дня отримання проекту звiту, подати письмовi заперечення та вiдповiднi документи на їх обґрунтування.

     Посадовi особи органiв доходiв i зборiв зобов'язанi розглянути поданi пiдприємством заперечення у строк, що не перевищує 30 днiв з дня їх отримання, та внести змiни до проекту звiту про результати оцiнки дотримання пiдприємством умов вiдповiдностi критерiю АЕО, якщо заперечення пiдприємства є обґрунтованими.

     Якщо пiдприємством протягом строку, передбаченого абзацом четвертим цiєї частини, не подано письмових заперечень або якщо за результатами їх розгляду встановлено, що такi заперечення є необґрунтованими, посадова особа органу доходiв i зборiв, яка проводила оцiнку вiдповiдностi, надає пiдписаний звiт про результати оцiнки дотримання пiдприємством умов вiдповiдностi критерiю АЕО посадовiй особi центрального органу виконавчої влади, що реалiзує державну митну полiтику, вiдповiдальнiй за органiзацiю та проведення оцiнки вiдповiдностi.

     14. Посадова особа центрального органу виконавчої влади, що реалiзує державну митну полiтику, вiдповiдальна за органiзацiю та проведення оцiнки вiдповiдностi, на основi звiтiв про результати оцiнки дотримання пiдприємством умов вiдповiдностi критерiю АЕО, наданих посадовими особами органiв доходiв i зборiв, якi проводили оцiнку вiдповiдностi, до завершення строку проведення оцiнки вiдповiдностi складає висновок про вiдповiднiсть (невiдповiднiсть) пiдприємства критерiям АЕО.

     У разi якщо згiдно з висновком про вiдповiднiсть (невiдповiднiсть) пiдприємства критерiям АЕО пiдприємство вiдповiдає критерiям АЕО, центральний орган виконавчої влади, що реалiзує державну митну полiтику, у строк, що не перевищує семи робочих днiв з дня пiдписання такого висновку, приймає рiшення про надання авторизацiї АЕО.

     У разi якщо згiдно з висновком про вiдповiднiсть (невiдповiднiсть) пiдприємства критерiям АЕО пiдприємство не вiдповiдає хоча б одному з критерiїв АЕО, центральний орган виконавчої влади, що реалiзує державну митну полiтику, у строк, що не перевищує семи робочих днiв з дня пiдписання такого висновку, приймає рiшення про вiдмову в наданнi авторизацiї АЕО.

     У рiшеннi про вiдмову в наданнi авторизацiї АЕО зазначаються пiдстави такої вiдмови з посиланням на норми законодавства, а також строк i порядок оскарження такого рiшення.

     15. Копiя рiшення про надання авторизацiї АЕО або рiшення про вiдмову в наданнi авторизацiї АЕО разом з копiями висновку та звiту з негативним результатом оцiнки вiдповiдностi пiдприємства вiдповiдному критерiю АЕО надсилається пiдприємству невiдкладно, але не пiзнiше, нiж на наступний робочий день пiсля дня його прийняття, в електронному виглядi з накладенням квалiфiкованого електронного пiдпису.

     16. За зверненням пiдприємства, якому надано авторизацiю АЕО, центральний орган виконавчої влади, що реалiзує державну митну полiтику, видає сертифiкат АЕО.

     Сертифiкат АЕО видається керiвнику пiдприємства або уповноваженiй ним особi або надсилається йому рекомендованим листом з повiдомленням про вручення.

     Стаття 16. Монiторинг та повторна оцiнка вiдповiдностi пiдприємства критерiям АЕО

     1. Пiсля надання пiдприємству авторизацiї АЕО органи доходiв i зборiв здiйснюють комплекс заходiв, що забезпечують систематичний контроль за вiдповiднiстю пiдприємства критерiям АЕО (монiторинг вiдповiдностi).

     2. Органiзацiя та виконання заходiв з монiторингу вiдповiдностi покладаються на митницю за мiсцезнаходженням АЕО та здiйснюються вiдповiдно до плану проведення заходiв з монiторингу вiдповiдностi.

     До виконання заходiв з монiторингу вiдповiдностi залучаються митницi, в зонi дiяльностi яких розташованi вiдповiднi об'єкти пiдприємства.

     3. Пiд час монiторингу вiдповiдностi посадовi особи органiв доходiв i зборiв:

     1) здiйснюють заходи в межах прав та обов'язкiв, визначених частинами сьомою та восьмою статтi 15 цього Кодексу;

     2) узагальнюють та аналiзують вiдомостi щодо дiяльностi пiдприємства, отриманi:

     а) пiд час проведення оцiнки (повторної оцiнки) вiдповiдностi та монiторингу вiдповiдностi;

     б) за результатами документальних перевiрок;

     в) пiд час здiйснення митних формальностей щодо товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення пiдприємства;

     г) з баз даних, якi використовують органи доходiв i зборiв;

     ґ) вiд державних органiв, пiдприємств, установ та органiзацiй незалежно вiд форми власностi, уповноважених органiв iноземних держав;

     д) вiд пiдприємства за результатами заходiв, вжитих ним для забезпечення вiдповiдностi критерiям АЕО пiсля зупинення дiї авторизацiї вiдповiдно до статтi 17 цього Кодексу;

     е) у вiдповiдь на письмовий запит до пiдприємства щодо обставин, якi можуть свiдчити про невiдповiднiсть пiдприємства критерiям АЕО.

     4. Заходи з монiторингу вiдповiдностi здiйснюються органами доходiв i зборiв на пiдставi результатiв застосування системи управлiння ризиками з урахуванням результатiв оцiнки (повторної оцiнки) вiдповiдностi та монiторингу вiдповiдностi, проведеного у попереднi перiоди, а також на пiдставi iнформацiї центрального органу виконавчої влади, що реалiзує державну митну полiтику.

     У разi якщо пiдприємство зареєстроване менше трьох рокiв, протягом першого року пiсля надання авторизацiї АЕО пiд час здiйснення заходiв з монiторингу вiдповiдностi застосовується пiдвищений рiвень ризику.

     Вiдомостi про результати монiторингу вiдповiдностi вносяться уповноваженою посадовою особою вiдповiдного органу доходiв i зборiв до єдиної автоматизованої iнформацiйної системи органiв доходiв i зборiв.

     5. Пiдприємство зобов'язане невiдкладно з використанням iнформацiйних технологiй повiдомляти митницю за своїм мiсцезнаходженням про:

     1) змiну вiдомостей, зазначених у заявi про надання авторизацiї АЕО та/або анкетi самооцiнки пiдприємства;

     2) подiї та/або обставини, що перешкоджають дотриманню вiдповiдностi критерiям АЕО, та час, необхiдний для їх усунення та забезпечення дотримання вiдповiдностi критерiям АЕО.

     6. Якщо за результатами монiторингу вiдповiдностi виявлено невiдповiднiсть пiдприємства хоча б одному з критерiїв АЕО, митниця за мiсцезнаходженням АЕО невiдкладно направляє до центрального органу виконавчої влади, що реалiзує державну митну полiтику, подання про зупинення дiї авторизацiї АЕО.

     Якщо за результатами монiторингу вiдповiдностi виявленi обставини, якi дають пiдстави вважати, що пiдприємство може не вiдповiдати хоча б одному з критерiїв АЕО, митниця за мiсцезнаходженням АЕО невiдкладно направляє до центрального органу виконавчої влади, що реалiзує державну митну полiтику, подання про проведення повторної оцiнки вiдповiдностi пiдприємства критерiям АЕО (повторна оцiнка вiдповiдностi).

     7. Повторна оцiнка вiдповiдностi проводиться центральним органом виконавчої влади, що реалiзує державну митну полiтику:

     1) за заявою пiдприємства - у разi змiни вiдомостей, зазначених у заявi про надання авторизацiї АЕО та/або анкетi самооцiнки пiдприємства, якщо такi змiни дають пiдстави вважати, що пiдприємство може не вiдповiдати хоча б одному з критерiїв АЕО;

     2) за поданням митницi за мiсцезнаходженням АЕО про проведення повторної оцiнки - якщо за результатами монiторингу вiдповiдностi виявленi обставини, якi дають пiдстави вважати, що пiдприємство може не вiдповiдати хоча б одному з критерiїв АЕО;

     3) за рiшенням Кабiнету Мiнiстрiв України - у разi змiни законодавства України, що суттєво впливає на вiдповiднiсть пiдприємства критерiям АЕО.

     8. Центральний орган виконавчої влади, що реалiзує державну митну полiтику, у строк, що не перевищує семи робочих днiв з дня реєстрацiї документiв, визначених пунктом 1 або 2 частини сьомої цiєї статтi, приймає рiшення про проведення повторної оцiнки вiдповiдностi iз зазначенням пiдстав її проведення.

     У випадку, передбаченому пунктом 3 частини сьомої цiєї статтi, центральний орган виконавчої влади, що реалiзує державну митну полiтику, приймає рiшення про проведення повторної оцiнки вiдповiдностi у строк, визначений у вiдповiдному рiшеннi Кабiнету Мiнiстрiв України.

     У рiшеннi про проведення повторної оцiнки вiдповiдностi визначаються посадова особа центрального органу виконавчої влади, що реалiзує державну митну полiтику, вiдповiдальна за органiзацiю та проведення повторної оцiнки вiдповiдностi, посадовi особи центрального органу виконавчої влади, що реалiзує державну митну полiтику, та митниць, якi проводитимуть повторну оцiнку вiдповiдностi за вiдповiдними критерiями АЕО, а також дата початку проведення повторної оцiнки вiдповiдностi.

     Копiя рiшення про проведення повторної оцiнки вiдповiдностi надсилається пiдприємству невiдкладно, але не пiзнiше наступного робочого дня пiсля дня його прийняття, в електроннiй формi з накладенням квалiфiкованого електронного пiдпису.

     9. Повторна оцiнка вiдповiдностi проводиться центральним органом виконавчої влади, що реалiзує державну митну полiтику, згiдно з вимогами частин шостої - одинадцятої та тринадцятої статтi 15 цього Кодексу.

     У випадках, передбачених пунктами 1 i 2 частини сьомої цiєї статтi, повторнiй оцiнцi вiдповiдностi пiдлягають виключно умови вiдповiдностi критерiям АЕО, можлива невiдповiднiсть яким була виявлена пiдприємством або органом доходiв i зборiв за результатами монiторингу вiдповiдностi.

     У випадку, передбаченому пунктом 3 частини сьомої цiєї статтi, повторнiй оцiнцi вiдповiдностi пiдлягають виключно умови вiдповiдностi критерiям АЕО, на якi мали вплив вiдповiднi змiни законодавства України.

     Повторна оцiнка вiдповiдностi проводиться протягом 30 днiв з дня прийняття рiшення про її проведення. Пiд час проведення повторної оцiнки вiдповiдностi дiя авторизацiї АЕО не зупиняється.

     10. У разi якщо згiдно з висновком про вiдповiднiсть (невiдповiднiсть) пiдприємства критерiям АЕО пiдприємство вiдповiдає критерiям АЕО, центральний орган виконавчої влади, що реалiзує державну митну полiтику, надсилає пiдприємству копiю такого висновку в електроннiй формi з накладенням квалiфiкованого електронного пiдпису у строк, що не перевищує трьох робочих днiв з дня пiдписання такого висновку.

     У разi якщо згiдно з висновком про вiдповiднiсть (невiдповiднiсть) пiдприємства критерiям АЕО пiдприємство не вiдповiдає хоча б одному з критерiїв АЕО, центральний орган виконавчої влади, що реалiзує державну митну полiтику, у строк, що не перевищує семи робочих днiв з дня пiдписання такого висновку, приймає рiшення про зупинення авторизацiї АЕО вiдповiдно до статтi 17 цього Кодексу.

     Копiя рiшення про зупинення авторизацiї АЕО надсилається пiдприємству невiдкладно, але не пiзнiше наступного робочого дня пiсля дня його прийняття, разом з висновком про вiдповiднiсть (невiдповiднiсть) пiдприємства критерiям АЕО в електроннiй формi з накладенням квалiфiкованого електронного пiдпису.

     Стаття 17. Зупинення дiї авторизацiї АЕО

     1. Дiя авторизацiї АЕО зупиняється центральним органом виконавчої влади, що реалiзує державну митну полiтику:

     1) за заявою пiдприємства - у разi настання подiй та/або обставин, що перешкоджають дотриманню вiдповiдностi критерiям АЕО;

     2) за поданням митницi за мiсцезнаходженням АЕО про зупинення дiї авторизацiї АЕО - якщо за результатами монiторингу вiдповiдностi виявлено невiдповiднiсть пiдприємства хоча б одному з критерiїв АЕО;

     3) якщо за результатами проведення повторної оцiнки вiдповiдностi складено висновок про вiдповiднiсть (невiдповiднiсть) критерiям АЕО, згiдно з яким пiдприємство не вiдповiдає хоча б одному критерiю АЕО.

     2. Центральний орган виконавчої влади, що реалiзує державну митну полiтику, у строк, що не перевищує семи робочих днiв з дня реєстрацiї документiв, визначених частиною першою цiєї статтi, приймає рiшення про зупинення дiї авторизацiї АЕО iз зазначенням пiдстави та строку, на який зупинено її дiю, що визначається згiдно з пунктами 1, 2 частини третьої цiєї статтi.

     3. Строк зупинення дiї авторизацiї АЕО:

     1) у випадку, визначеному пунктом 1 частини першої цiєї статтi, вiдповiдає строку, визначеному пiдприємством у заявi, але не може перевищувати 90 днiв;

     2) у випадках, визначених пунктами 2 i 3 частини першої цiєї статтi, становить 30 днiв.

     У разi повiдомлення пiдприємством про вжиття заходiв для забезпечення вiдповiдностi критерiям АЕО вiдповiдно до частини п'ятої цiєї статтi строк зупинення дiї авторизацiї АЕО продовжується до моменту прийняття рiшення про поновлення дiї авторизацiї АЕО або рiшення про анулювання авторизацiї АЕО.

     4. Протягом строку зупинення дiї авторизацiї АЕО пiдприємство не має права застосовувати спецiальнi спрощення та/або користуватися перевагами, передбаченими статтею 13 цього Кодексу.

     Митнi формальностi щодо транспортних засобiв комерцiйного призначення та товарiв, що ними перемiщуються, розпочатi iз застосуванням спецiальних спрощень, передбачених статтею 13 цього Кодексу, та не завершенi до початку строку зупинення дiї авторизацiї АЕО, завершуються на умовах таких спецiальних спрощень.

     5. Протягом строку зупинення дiї авторизацiї АЕО пiдприємство має право вжити заходiв для забезпечення вiдповiдностi критерiям АЕО та письмово повiдомити про такi заходи центральний орган виконавчої влади, що реалiзує державну митну полiтику.

     Центральний орган виконавчої влади, що реалiзує державну митну полiтику, у строк, що не перевищує семи робочих днiв з дня отримання повiдомлення, передбаченого абзацом першим цiєї частини, приймає рiшення про проведення оцiнки вжитих заходiв для забезпечення вiдповiдностi пiдприємства критерiям АЕО (оцiнка вжитих заходiв).

     У рiшеннi про проведення оцiнки вжитих заходiв визначаються посадова особа центрального органу виконавчої влади, що реалiзує державну митну полiтику, вiдповiдальна за органiзацiю та проведення оцiнки вжитих заходiв, посадовi особи органiв доходiв i зборiв, якi проводитимуть оцiнку вжитих заходiв, з урахуванням мiсця реєстрацiї пiдприємства та/або мiсця здiйснення ним операцiй з товарами, а також дата початку такої оцiнки.

     Копiя рiшення про проведення оцiнки вжитих заходiв надсилається пiдприємству невiдкладно, але не пiзнiше наступного робочого дня пiсля дня прийняття рiшення, в електроннiй формi з накладенням квалiфiкованого електронного пiдпису.

     Якщо до завершення строку зупинення дiї авторизацiї АЕО пiдприємство не повiдомило про заходи, вжитi для забезпечення вiдповiдностi критерiям АЕО, центральний орган виконавчої влади, що реалiзує державну митну полiтику, приймає рiшення про анулювання авторизацiї АЕО вiдповiдно до статтi 18 цього Кодексу.

     6. Оцiнка вжитих заходiв проводиться органами доходiв i зборiв згiдно з вимогами частин шостої - одинадцятої та тринадцятої статтi 15 цього Кодексу виключно в межах оцiнки дотримання пiдприємством конкретних умов вiдповiдностi критерiям АЕО, невiдповiднiсть яким призвела до зупинення дiї авторизацiї АЕО.

     Оцiнка вжитих заходiв проводиться протягом 30 днiв з дня прийняття рiшення про її проведення.

     7. Кожна посадова особа органу доходiв i зборiв, яка проводила оцiнку вжитих заходiв, складає проект звiту про результати оцiнки дотримання пiдприємством умов вiдповiдностi критерiю АЕО та надає його для ознайомлення посадовiй особi центрального органу виконавчої влади, що реалiзує державну митну полiтику, вiдповiдальнiй за органiзацiю та проведення оцiнки вжитих заходiв.

     У разi якщо згiдно з проектом звiту про результати оцiнки дотримання пiдприємством умов вiдповiдностi критерiю АЕО пiдприємство вiдповiдає умовам вiдповiдностi такого критерiю, посадова особа центрального органу виконавчої влади, що реалiзує державну митну полiтику, вiдповiдальна за органiзацiю та проведення оцiнки вiдповiдностi, повертає такий проект звiту вiдповiднiй посадовiй особi органу доходiв i зборiв, яка проводила оцiнку вжитих заходiв, для його пiдписання.

     У разi якщо згiдно з проектом звiту про результати оцiнки дотримання пiдприємством умов вiдповiдностi критерiю АЕО пiдприємство не вiдповiдає умовам вiдповiдностi критерiю АЕО, посадова особа центрального органу виконавчої влади, що реалiзує державну митну полiтику, вiдповiдальна за органiзацiю та проведення оцiнки вжитих заходiв, надсилає пiдприємству копiю такого проекту звiту в електронному виглядi з накладенням квалiфiкованого електронного пiдпису у строк, що не перевищує трьох робочих днiв з дня його отримання вiд посадової особи органу доходiв i зборiв, яка проводила оцiнку вжитих заходiв.

     Пiдприємство має право у строк, що не перевищує 30 днiв з дня отримання проекту звiту, подати письмовi заперечення та вiдповiднi документи на їх обґрунтування.

     Посадовi особи органiв доходiв i зборiв зобов'язанi розглянути поданi пiдприємством заперечення у строк, що не перевищує 30 днiв з дня їх отримання, та внести змiни до проекту висновку про вiдповiднiсть (невiдповiднiсть) пiдприємства критерiям АЕО, якщо заперечення пiдприємства є обґрунтованими.

     Якщо пiдприємством протягом строку, передбаченого абзацом четвертим цiєї частини, не подано письмових заперечень або якщо за результатами їх розгляду встановлено, що такi заперечення є необґрунтованими, посадова особа органу доходiв i зборiв, яка проводила оцiнку вжитих заходiв, надає пiдписаний звiт про результати оцiнки дотримання пiдприємством умов вiдповiдностi критерiю АЕО посадовiй особi центрального органу виконавчої влади, що реалiзує державну митну полiтику, вiдповiдальнiй за органiзацiю та проведення вжитих заходiв.

     8. Посадова особа центрального органу виконавчої влади, що реалiзує державну митну полiтику, вiдповiдальна за органiзацiю та проведення оцiнки вжитих заходiв, на основi звiтiв про результати оцiнки дотримання пiдприємством умов вiдповiдностi критерiю АЕО, наданих посадовими особами органiв доходiв i зборiв, якi проводили оцiнку вжитих заходiв, до завершення строку проведення оцiнки вжитих заходiв складає висновок про вiдповiднiсть (невiдповiднiсть) пiдприємства критерiям АЕО.

     У разi якщо згiдно з висновком про вiдповiднiсть (невiдповiднiсть) пiдприємства критерiям АЕО пiдприємство вiдповiдає критерiям АЕО, центральний орган виконавчої влади, що реалiзує державну митну полiтику, у строк, що не перевищує семи робочих днiв з дня пiдписання такого висновку, приймає рiшення про поновлення дiї авторизацiї АЕО.

     У разi якщо згiдно з висновком про вiдповiднiсть (невiдповiднiсть) пiдприємства критерiям АЕО пiдприємство не вiдповiдає хоча б одному з критерiїв АЕО, центральний орган виконавчої влади, що реалiзує державну митну полiтику, у строк, що не перевищує семи робочих днiв з дня пiдписання такого висновку, приймає рiшення про анулювання авторизацiї АЕО вiдповiдно до статтi 18 цього Кодексу.

     9. Копiя рiшення про поновлення дiї авторизацiї АЕО або рiшення про анулювання авторизацiї АЕО разом з копiями висновку та звiту з негативним результатом оцiнки вiдповiдностi пiдприємства вiдповiдному критерiю АЕО надсилається пiдприємству невiдкладно, але не пiзнiше наступного робочого дня пiсля дня прийняття такого рiшення, в електронному виглядi з накладенням квалiфiкованого електронного пiдпису.

     Стаття 18. Анулювання авторизацiї АЕО

     1. Авторизацiя АЕО анулюється центральним органом виконавчої влади, що реалiзує державну митну полiтику:

     1) за заявою пiдприємства - у строк, що не перевищує семи робочих днiв з дня реєстрацiї такої заяви;

     2) у разi якщо за результатами перевiрки вжитих заходiв для забезпечення вiдповiдностi пiдприємства критерiям АЕО встановлено, що пiдприємство не вiдповiдає хоча б одному з критерiїв АЕО, - у строк, що не перевищує семи робочих днiв з дня завершення строку, передбаченого абзацом третiм частини сьомої статтi 17 цього Кодексу, а в разi подання пiдприємством письмових заперечень - у строк, що не перевищує семи робочих днiв з дня завершення розгляду таких заперечень;

     3) у разi ненадання пiдприємством до завершення строку зупинення дiї авторизацiї АЕО повiдомлення про заходи, вжитi ним для забезпечення вiдповiдностi критерiям АЕО, - на наступний робочий день пiсля завершення строку зупинення дiї авторизацiї АЕО.

     У рiшеннi про анулювання авторизацiї АЕО зазначаються пiдстави такого анулювання з посиланням на норми законодавства, а також строк i порядок оскарження такого рiшення.

     2. Пiсля анулювання авторизацiї АЕО пiдприємство не має права застосовувати спецiальнi спрощення та/або користуватися перевагами, передбаченими статтею 13 цього Кодексу.

     Митнi формальностi щодо транспортних засобiв комерцiйного призначення та товарiв, що ними перемiщуються, розпочатi iз застосуванням спецiальних спрощень, передбачених статтею 13 цього Кодексу, та не завершенi до анулювання авторизацiї АЕО, завершуються на умовах таких спецiальних спрощень.

Глава 3. Iнформування, консультування та попереднi рiшення з питань митної справи

     Стаття 19. Iнформування про митнi правила

     1. Органи доходiв i зборiв iнформують заiнтересованих осiб про митнi правила у встановленому законом порядку.

     2. Для спрощення доступу заiнтересованих осiб до такої iнформацiї органи доходiв i зборiв застосовують iнформацiйнi технологiї.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 04.07.2013р. N 405-VII)

     Стаття 20. Iнформацiя щодо законодавства України з питань митної справи

     1. Iнформацiя щодо законодавства України з питань митної справи надається у встановленому законом порядку.

     2. Органи доходiв i зборiв надають не тiльки iнформацiю, яку запитувала заiнтересована особа, а й будь-яку iншу iнформацiю, яка стосується запиту, якщо її доведення до вiдома заiнтересованої особи вважається органом доходiв i зборiв доцiльним.

     3. Стислi довiдки щодо основних положень законодавства України з питань митної справи, у тому числi щодо пiльг, якi надаються при перемiщеннi товарiв через митний кордон України, розмiщуються для загального ознайомлення в мiсцях розташування органiв доходiв i зборiв. Довiдки друкуються українською мовою, офiцiйними мовами вiдповiдних сумiжних країн, а також iншими iноземними мовами, якi є мовами мiжнародного спiлкування.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 04.07.2013р. N 405-VII)

     Стаття 21. Консультування з питань митної справи

     1. За зверненнями пiдприємств та громадян, що перемiщують товари, транспортнi засоби комерцiйного призначення через митний кордон України або провадять дiяльнiсть, контроль за якою вiдповiдно до цього Кодексу покладено на органи доходiв i зборiв (заiнтересованих осiб), органи доходiв i зборiв безоплатно надають консультацiї з питань практичного застосування окремих норм законодавства України з питань митної справи.

     2. Консультацiї з питань практичного застосування окремих норм законодавства України з питань митної справи надаються митницями за мiсцем розташування пiдприємств (за мiсцем проживання або тимчасового перебування громадян) або центральним органом виконавчої влади, що реалiзує державну митну полiтику, в уснiй, письмовiй або, за бажанням заiнтересованої особи, електроннiй формi у строк, що не перевищує 30 календарних днiв, наступних за днем отримання вiдповiдного звернення. Консультацiї в письмовiй формi надаються у виглядi рiшень органiв доходiв i зборiв.

     3. Консультацiя з питань практичного застосування окремих норм законодавства України з питань митної справи має iндивiдуальний характер i може використовуватися виключно особою, якiй надано таку консультацiю.

     4. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну фiнансову полiтику, перiодично проводить узагальнення консультацiй з питань практичного застосування окремих норм законодавства України з питань митної справи, якi стосуються значної кiлькостi осiб або значних сум митних платежiв, та затверджує своїми наказами узагальненi консультацiї, якi пiдлягають оприлюдненню.

     5. Не може бути притягнуто до вiдповiдальностi особу, яка дiяла вiдповiдно до консультацiї з питань практичного застосування окремих норм законодавства України з питань митної справи, наданої в письмовiй або електроннiй формi, а також до узагальненої консультацiї, зокрема, на пiдставi того, що у подальшому такi консультацiї були змiненi або скасованi.

     6. Консультацiя з питань практичного застосування окремих норм законодавства України з питань митної справи може бути оскаржена до органу вищого рiвня в порядку, визначеному главою 4 цього Кодексу, або до суду як правовий акт iндивiдуальної дiї, якщо вона, на думку заiнтересованої особи, суперечить нормам вiдповiдного акта законодавства. Визнання судом такої консультацiї недiйсною є пiдставою для надання нової консультацiї з урахуванням висновкiв суду.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз законами України вiд 04.07.2013р. N 405-VII, вiд 02.10.2019р. N 141-IX)

     Стаття 22. Вiдповiдальнiсть за порушення порядку надання iнформацiї

     1. За надання недостовiрної iнформацiї, а також за неправомiрну вiдмову у наданнi вiдповiдної iнформацiї, несвоєчасне надання iнформацiї та iншi правопорушення у сферi iнформацiйних вiдносин посадовi особи органу доходiв i зборiв несуть вiдповiдальнiсть, передбачену законом.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 04.07.2013р. N 405-VII)

     Стаття 23. Попереднi рiшення

     1. За письмовими зверненнями декларантiв або уповноважених ними осiб органи доходiв i зборiв приймають попереднi рiшення щодо застосування окремих положень законодавства України з питань митної справи. Такi рiшення виносяться до початку перемiщення товарiв через митний кордон України.

     2. Попереднє рiшення є обов'язковим для виконання будь-яким органом доходiв i зборiв.

     3. Форма попереднього рiшення та порядок його прийняття визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну фiнансову полiтику.

     4. Попереднi рiшення можуть прийматися з питань:

     1) класифiкацiї товарiв (у тому числi комплектних об'єктiв, що постачаються в розiбраному станi декiлькома партiями протягом тривалого перiоду) згiдно з УКТ ЗЕД;

     2) визначення країни походження товарiв;

     3) надання у випадках, передбачених цим Кодексом, дозволу на помiщення товарiв в окремi митнi режими.

     5. Строк прийняття попереднiх рiшень з питань класифiкацiї товарiв згiдно з УКТ ЗЕД та надання дозволу на помiщення товарiв в окремi митнi режими становить 30 днiв з дня отримання органом доходiв i зборiв вiдповiдного звернення. Цей строк може бути продовжений керiвником органу доходiв i зборiв або уповноваженою ним особою, але не бiльше, нiж на 15 днiв, про що повiдомляється особi, яка подала звернення. Попереднє рiшення про визначення країни походження товару приймається в строк, що не перевищує 150 днiв з дня отримання органом доходiв i зборiв вiдповiдного звернення за умови, що декларантом або уповноваженою ним особою повiдомлено всi необхiднi для прийняття такого рiшення данi про товар.

     6. Строк дiї попереднього рiшення становить три роки з дати його винесення, якщо факти та умови (у тому числi правила визначення походження товарiв), на основi яких було прийнято це рiшення, залишатимуться незмiнними.

     7. Орган доходiв i зборiв, який прийняв попереднє рiшення, може його вiдкликати. Попереднє рiшення пiдлягає вiдкликанню, якщо воно:

     1) було прийняте на пiдставi поданих заявником недостовiрних документiв, наданої ним недостовiрної iнформацiї, та/або внаслiдок ненадання пiдприємством всiєї наявної у нього iнформацiї, необхiдної для прийняття зазначеного рiшення, що суттєво вплинуло на характер цього рiшення;

     2) вступило в суперечнiсть iз законодавством України з питань митної справи внаслiдок змiн в останньому;

     3) прийняте з порушенням вимог цього Кодексу.

     8. Якщо попереднє рiшення вiдкликано органом доходiв i зборiв з причини, зазначеної у пунктi 1 частини сьомої цiєї статтi, декларант або уповноважена ним особа несе передбачену цим Кодексом та iншими законами України вiдповiдальнiсть за негативнi наслiдки застосування такого рiшення з моменту його прийняття.

     9. Якщо попереднє рiшення вiдкликано органом доходiв i зборiв з причин, зазначених у пунктах 2 i 3 частини сьомої цiєї статтi, декларант або уповноважена ним особа не несе вiдповiдальностi за негативнi наслiдки застосування такого рiшення з моменту його прийняття i до моменту його вiдкликання.

     10. Попереднє рiшення вважається вiдкликаним з дня прийняття рiшення про його вiдкликання. Письмове повiдомлення про вiдкликання негайно направляється особi, за зверненням якої воно було прийняте.

     11. За необхiдностi внесення змiн до попереднього рiшення таке рiшення вiдкликається, а на його замiну приймається нове з обов'язковим посиланням у ньому на вiдкликане рiшення та зазначенням причин його вiдкликання. Нове попереднє рiшення не пiзнiше наступного робочого дня пiсля його прийняття надсилається особi, за зверненням якої було прийнято вiдкликане рiшення.

     12. Попереднi рiшення, за винятком iнформацiї, що є конфiденцiйною вiдповiдно до цього Кодексу, є загальнодоступними та оприлюднюються центральним органом виконавчої влади, що реалiзує державну митну полiтику.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз законами України вiд 04.07.2013р. N 405-VII, вiд 02.10.2019р. N 141-IX)

Глава 4. Оскарження рiшень, дiй або бездiяльностi органiв доходiв i зборiв, їх посадових осiб та iнших працiвникiв i вiдповiдальнiсть за них

(Назва глави iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 04.07.2013р. N 405-VII)

     Стаття 24. Право на оскарження

     1. Кожна особа має право оскаржити рiшення, дiї або бездiяльнiсть органiв доходiв i зборiв, їх посадових осiб та iнших працiвникiв, якщо вважає, що цими рiшеннями, дiями або бездiяльнiстю порушено її права, свободи чи iнтереси.

     2. Предметом оскарження є:

     1) рiшення - окремi акти, якими органи доходiв i зборiв або їх посадовi особи приймають рiшення з питань, передбачених законодавством України з питань митної справи, а також задовольняють скарги, заяви, клопотання конкретних фiзичних чи юридичних осiб або вiдмовляють у їх задоволеннi;

     2) дiї - вчинки посадових осiб та iнших працiвникiв органiв доходiв i зборiв, пов'язанi з виконанням ними обов'язкiв, покладених на них вiдповiдно до цього Кодексу та iнших актiв законодавства України;

     3) бездiяльнiсть - невиконання органами доходiв i зборiв, їх посадовими особами та iншими працiвниками обов'язкiв, покладених на них вiдповiдно до цього Кодексу та iнших актiв законодавства України, або неприйняття ними рiшень з питань, вiднесених до їх повноважень, протягом строку, визначеного законодавством.

     3. Правила цiєї глави застосовуються у всiх випадках оскарження рiшень, дiй або бездiяльностi органiв доходiв i зборiв, їх посадових осiб та iнших працiвникiв, крiм оскарження постанов по справах про порушення митних правил та випадкiв, коли законом встановлено iнший порядок оскарження зазначених рiшень, дiй чи бездiяльностi.

     4. У випадках, встановлених законом, iз скаргами або заявами про захист прав, свобод чи iнтересiв iнших осiб мають право звертатися Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, прокурор, органи державної влади, органи мiсцевого самоврядування, громадяни та пiдприємства.

     5. Оскарження податкових повiдомлень-рiшень органiв доходiв i зборiв здiйснюється у порядку, встановленому Податковим кодексом України.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 04.07.2013р. N 405-VII)

     Стаття 25. Порядок оскарження рiшень, дiй або бездiяльностi органiв доходiв i зборiв, їх посадових осiб та iнших працiвникiв до посадових осiб та органiв вищого рiвня

     1. Посадовими особами вищого рiвня стосовно посадових осiб та iнших працiвникiв органiв доходiв i зборiв є керiвники цих органiв.

     2. Органами вищого рiвня є:

     1) щодо митних постiв - митницi, структурними пiдроздiлами яких є цi митнi пости;

     2) щодо митниць, спецiалiзованих митних органiв, митних органiзацiй - центральний орган виконавчої влади, що реалiзує державну митну полiтику.

     3) виключено.

     3. Скарга на рiшення, дiї або бездiяльнiсть посадової особи або iншого працiвника органу доходiв i зборiв (включаючи заступника керiвника) подається керiвниковi цього органу, органiзацiї.

     4. Скарга на рiшення, дiї або бездiяльнiсть керiвника митного поста подається до митницi, структурним пiдроздiлом якої є цей митний пост.

     5. Скарга на рiшення, дiї або бездiяльнiсть керiвника митницi, спецiалiзованого митного органу, митної органiзацiї подається до центрального органу виконавчої влади, що реалiзує державну митну полiтику.

     6. Частину шосту виключено.

     7. Виконання оскаржуваного рiшення може бути зупинено повнiстю чи в певнiй частинi посадовою особою або органом, що розглядає скаргу. Посадова особа або орган, якi розглядають скаргу, зобов'язанi надати особi, яка подала скаргу, належним чином обґрунтовану письмову вiдповiдь у визначений законом строк. Виконання оскаржуваного податкового повiдомлення-рiшення здiйснюється у порядку, передбаченому Податковим кодексом України.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз законами України вiд 07.06.2012р. N 4915-VI, вiд 04.07.2013р. N 405-VII, вiд 02.10.2019р. N 141-IX)

     Стаття 26. Вимоги до форми та змiсту скарг, строки їх подання, порядок i строки їх розгляду

     1. Вимоги до форми та змiсту скарг громадян, строки їх подання, порядок i строки їх розгляду, а також вiдповiдальнiсть за протиправнi дiї, пов'язанi з поданням та розглядом скарг, визначаються Законом України "Про звернення громадян".

     2. Скарга пiдприємства повинна мiстити всi необхiднi реквiзити цього пiдприємства та бути пiдписана керiвником зазначеного пiдприємства або особою, яка виконує його обов'язки. Якщо iнше не передбачено законом, скарги пiдприємств подаються i розглядаються у такому самому порядку i в тi самi строки, що й скарги громадян.

     3. Скарга повинна мiстити конкретну iнформацiю про предмет оскарження i бути належним чином аргументованою. У разi якщо особа при поданнi скарги не може надати вiдповiдних доказiв, такi докази можуть бути представленi пiзнiше, але в межах строку, вiдведеного законом на розгляд скарги.

     Стаття 27. Особливостi задоволення скарг на рiшення, дiї або бездiяльнiсть органiв доходiв i зборiв або їх посадових осiб

     1. Якщо задоволення скарги на рiшення, дiї або бездiяльнiсть органiв доходiв i зборiв або їх посадових осiб пов'язане з виплатою грошових сум, їх виплата здiйснюється за рахунок державного бюджету органами, що здiйснюють казначейське обслуговування бюджетних коштiв, на пiдставi рiшення суду, органу чи посадової особи щодо задоволення скарги повнiстю або частково в порядку, визначеному законом.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 07.06.2012р. N 4915-VI, вiд 04.07.2013р. N 405-VII)

     Стаття 28. Перевiрка законностi та обґрунтованостi рiшень, дiй або бездiяльностi органiв доходiв i зборiв або їх посадових осiб у порядку контролю

     1. Центральний орган виконавчої влади, що реалiзує державну митну полiтику, має право в порядку контролю за дiяльнiстю пiдпорядкованих органiв доходiв i зборiв або їх посадових осiб скасовувати або змiнювати їхнi неправомiрнi рiшення, а також вживати передбачених законом заходiв за фактами неправомiрних рiшень, дiй або бездiяльностi зазначених органiв або осiб.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз законами України вiд 04.07.2013р. N 405-VII, вiд 02.10.2019р. N 141-IX)

     Стаття 29. Оскарження рiшень, дiй або бездiяльностi органiв доходiв i зборiв або їх посадових осiб у судовому порядку

     1. Рiшення, дiї або бездiяльнiсть органiв доходiв i зборiв або їх посадових осiб можуть бути оскарженi безпосередньо до суду в порядку, визначеному законом.

     2. Якщо рiшення, дiї або бездiяльнiсть органу доходiв i зборiв або його посадової особи одночасно оскаржуються до органу (посадової особи) вищого рiвня та до суду i суд вiдкриває провадження у справi, розгляд скарги органом (посадовою особою) вищого рiвня припиняється.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 04.07.2013р. N 405-VII)

     Стаття 30. Вiдповiдальнiсть органiв доходiв i зборiв, їх посадових осiб та iнших працiвникiв

     1. Посадовi особи та iншi працiвники органiв доходiв i зборiв, якi прийняли неправомiрнi рiшення, вчинили неправомiрнi дiї або допустили бездiяльнiсть, у тому числi в особистих корисливих цiлях або на користь третiх осiб, несуть кримiнальну, адмiнiстративну, дисциплiнарну та iншу вiдповiдальнiсть вiдповiдно до закону.

     2. Шкода, заподiяна особам та їх майну неправомiрними рiшеннями, дiями або бездiяльнiстю органiв доходiв i зборiв або їх посадових осiб чи iнших працiвникiв при виконаннi ними своїх службових (трудових) обов'язкiв, вiдшкодовується цими органами, органiзацiями у порядку, визначеному законом.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 04.07.2013р. N 405-VII)

Глава 5. Iнформацiйнi технологiї та iнформацiйнi ресурси у митнiй справi

     Стаття 31. Застосування iнформацiйних, телекомунiкацiйних та iнформацiйно-телекомунiкацiйних систем i засобiв їх забезпечення

     1. Митна справа здiйснюється з використанням iнформацiйних технологiй, у тому числi заснованих на iнформацiйних, телекомунiкацiйних та iнформацiйно-телекомунiкацiйних системах, i засобiв їх забезпечення, що функцiонують на нацiональному та/або мiжнародному рiвнi.

     2. Впровадження iнформацiйних, телекомунiкацiйних та iнформацiйно-телекомунiкацiйних систем здiйснюється вiдповiдно до мiжнародних стандартiв та стандартiв України. Пiд час їх впровадження органи доходiв i зборiв проводять консультацiї з усiма безпосередньо заiнтересованими сторонами.

     3. У митнiй справi можуть застосовуватися iнформацiйнi, телекомунiкацiйнi та iнформацiйно-телекомунiкацiйнi системи i засоби їх забезпечення, розробленi, виготовленi або придбанi органами доходiв i зборiв.

     4. Iнформацiйнi, телекомунiкацiйнi та iнформацiйно-телекомунiкацiйнi системи i засоби їх забезпечення, розробленi, виготовленi або придбанi органами доходiв i зборiв, є державною власнiстю i закрiплюються за вiдповiдними органами доходiв i зборiв.

     5. Можливiсть використання для здiйснення митної справи iнформацiйних, телекомунiкацiйних та iнформацiйно-телекомунiкацiйних систем i засобiв їх забезпечення, а також порядок i умови їх застосування визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну фiнансову полiтику.

     6. Створення та функцiонування єдиної автоматизованої iнформацiйної системи органiв доходiв i зборiв, автоматизованої системи митного оформлення та єдиного державного iнформацiйного веб-порталу "Єдине вiкно для мiжнародної торгiвлi" забезпечуються центральним органом виконавчої влади, що реалiзує державну податкову та митну полiтику.

     7. Власне розроблення програмного забезпечення для органiв доходiв i зборiв здiйснюється спецiалiзованим пiдроздiлом центрального органу виконавчої влади, що реалiзує державну податкову та митну полiтику.

     8. Для виконання передбачених цим Кодексом митних формальностей використовується автоматизована система митного оформлення, що входить до складу єдиної автоматизованої iнформацiйної системи органiв доходiв i зборiв України. У разi виходу з ладу автоматизованої системи митного оформлення або єдиної автоматизованої iнформацiйної системи органiв доходiв i зборiв митнi формальностi виконуються в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну фiнансову полiтику.

     9. З метою забезпечення взаємодiї мiж єдиною автоматизованою iнформацiйною системою органiв доходiв i зборiв та iнформацiйними системами декларантiв, митних брокерiв та iнших осiб у процесi здiйснення митних формальностей центральним органом виконавчої влади, що реалiзує державну митну полiтику, надається можливiсть використання вiдповiдних веб-сервiсiв та iнших електронних сервiсiв, доступних через мережу Iнтернет.

(Iз змiнами i доповненнями, внесеними згiдно iз законами України вiд 04.07.2013р. N 405-VII, вiд 06.09.2018р. N 2530-VIII, вiд 02.10.2019р. N 141-IX)

     Стаття 32. Вимоги щодо вiдповiдностi нацiональним стандартам iнформацiйних, телекомунiкацiйних та iнформацiйно-телекомунiкацiйних систем i засобiв їх забезпечення

     1. Вiдповiднiсть нацiональним стандартам iнформацiйних, телекомунiкацiйних та iнформацiйно-телекомунiкацiйних систем i засобiв їх забезпечення пiдтверджується вiдповiдно до законодавства.

     Стаття 33. Iнформацiйнi ресурси органiв доходiв i зборiв

     1. Iнформацiйнi ресурси органiв доходiв i зборiв складаються iз вiдомостей, що мiстяться у документах, якi надаються пiд час проведення митного контролю та митного оформлення товарiв, транспортних засобiв, та iнших документах.

     2. Iнформацiйнi ресурси органiв доходiв i зборiв - це сукупнiсть електронної iнформацiї, що включає електроннi данi, створенi, обробленi та накопиченi в iнформацiйних системах органiв доходiв i зборiв.

     3. Необхiднi для здiйснення митного контролю та митного оформлення товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення документи (крiм документiв, що мiстять таємну iнформацiю), подання яких органам доходiв i зборiв передбачено цим Кодексом та iншими законами України, надаються органам доходiв i зборiв iншими державними органами, установами та органiзацiями, уповноваженими на здiйснення дозвiльних або контрольних функцiй щодо перемiщення товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення через митний кордон України, з використанням механiзму "єдиного вiкна" вiдповiдно до цього Кодексу у формi електронних документiв, засвiдчених електронним цифровим пiдписом.

     Замiсть документа, що мiстить таємну iнформацiю, з використанням механiзму "єдиного вiкна" у формi електронного документа, засвiдченого електронним цифровим пiдписом, передаються вiдкритi вiдомостi про такий документ: назва (тип) документа, ким виданий (орган, установа, органiзацiя), ступiнь секретностi, дата видачi, реєстрацiйний номер.

     4. Порядок використання iнформацiйних ресурсiв, що знаходяться у вiданнi органiв доходiв i зборiв, визначається цим Кодексом та iншими законодавчими актами України.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз законами України вiд 04.07.2013р. N 405-VII, вiд 06.09.2018р. N 2530-VIII)

     Стаття 331. Реалiзацiя механiзму "єдиного вiкна"

     1. Взаємодiя мiж декларантами, їх представниками, iншими заiнтересованими особами та органами доходiв i зборiв, iншими державними органами, установами та органiзацiями, уповноваженими на здiйснення дозвiльних або контрольних функцiй щодо перемiщення товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення через митний кордон України, здiйснюється з використанням механiзму "єдиного вiкна" згiдно з цим Кодексом.

     2. Для здiйснення взаємодiї, передбаченої частиною першою цiєї статтi, використовується єдиний державний iнформацiйний веб-портал "Єдине вiкно для мiжнародної торгiвлi", що входить до складу iнформацiйно-телекомунiкацiйної системи органiв доходiв i зборiв. Адмiнiстратором та держателем єдиного державного iнформацiйного веб-порталу "Єдине вiкно для мiжнародної торгiвлi" є центральний орган виконавчої влади, що реалiзує державну податкову та митну полiтику.

     Для функцiонування єдиного державного iнформацiйного веб-порталу "Єдине вiкно для мiжнародної торгiвлi" iнформацiйно-телекомунiкацiйна система органiв доходiв i зборiв забезпечує можливiсть обмiну iнформацiєю з вiдповiдними iнформацiйно-телекомунiкацiйними системами iнших державних органiв, установ та органiзацiй, уповноважених на здiйснення дозвiльних або контрольних функцiй щодо перемiщення товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення через митний кордон України.

     3. Для забезпечення та контролю за дотриманням вимог щодо перемiщення товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення через митний кордон України, передбачених цим Кодексом та iншими законами України, органами доходiв i зборiв, iншими державними органами, установами та органiзацiями, уповноваженими на здiйснення дозвiльних або контрольних функцiй щодо перемiщення товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення через митний кордон України, використовується набiр гармонiзованих вiдомостей.

     4. Документи та вiдомостi, надання яких органам доходiв i зборiв передбачено цим Кодексом та iншими законами України вiд iнших державних органiв, установ та органiзацiй, уповноважених на здiйснення вiдповiдних дозвiльних або контрольних функцiй стосовно перемiщення товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення через митний кордон України, для здiйснення митних формальностей надаються одноразово у формi електронного документа, засвiдченого електронним цифровим пiдписом, через єдиний державний iнформацiйний веб-портал "Єдине вiкно для мiжнародної торгiвлi" та не потребують дублювання в паперовiй формi, крiм випадкiв надання вiдкритих вiдомостей про документи, що мiстять таємну iнформацiю. Надання органам доходiв i зборiв для здiйснення митних формальностей паперового примiрника документа, що мiстить таємну iнформацiю, здiйснюється у випадках та порядку, встановлених цим Кодексом та iншими законами України.

     5. Пiд час взаємодiї мiж декларантами, їх представниками, iншими заiнтересованими особами та органами доходiв i зборiв, iншими державними органами, установами та органiзацiями, уповноваженими на здiйснення дозвiльних або контрольних функцiй щодо перемiщення товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення через митний кордон України, з використанням механiзму "єдиного вiкна" забезпечується додержання вимог щодо конфiденцiйностi iнформацiї.

     Iнформацiя, надана декларантами, їх представниками, iншими заiнтересованими особами через єдиний державний iнформацiйний веб-портал "Єдине вiкно для мiжнародної торгiвлi", може використовуватися державними органами, установами та органiзацiями, уповноваженими на здiйснення дозвiльних або контрольних функцiй щодо перемiщення товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення через митний кордон України, виключно вiдповiдно до компетенцiї та не може розголошуватися без дозволу особи, якою надано таку iнформацiю, зокрема, передаватися третiм особам, у тому числi iншим державним органам, установам та органiзацiям, крiм випадкiв, визначених цим Кодексом.

     6. Гармонiзацiя вiдомостей, що надаються через єдиний державний iнформацiйний веб-портал "Єдине вiкно для мiжнародної торгiвлi", здiйснюється з метою уникнення необхiдностi неодноразового надання декларантом, його представником та iншою заiнтересованою особою одних i тих самих вiдомостей рiзним державним органам, установам та органiзацiям, уповноваженим на здiйснення дозвiльних або контрольних функцiй щодо перемiщення товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення через митний кордон України.

     Гармонiзацiю вiдомостей, що надаються через єдиний державний iнформацiйний веб-портал "Єдине вiкно для мiжнародної торгiвлi", здiйснює центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну фiнансову полiтику, вiдповiдно до рекомендацiй та на основi моделi даних Всесвiтньої митної органiзацiї.

     Для гармонiзацiї вiдомостей, що надаються через єдиний державний iнформацiйний веб-портал "Єдине вiкно для мiжнародної торгiвлi", центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну фiнансову полiтику, затверджує нормативно-технiчний документ - набiр гармонiзованих вiдомостей для надання через єдиний державний iнформацiйний веб-портал "Єдине вiкно для мiжнародної торгiвлi" та забезпечує його систематичний перегляд.

     Центральний орган виконавчої влади, що реалiзує державну податкову та митну полiтику, для забезпечення гармонiзацiї вiдомостей, що надаються через єдиний державний iнформацiйний веб-портал "Єдине вiкно для мiжнародної торгiвлi", здiйснює:

     1) збiр та узагальнення даних та супровiдних документiв, якi згiдно з цим Кодексом, iншими законами України, мiжнародними договорами України, згода на обов'язковiсть яких надана Верховною Радою України, а також нормативно-правовими актами, виданими на основi та на виконання цього Кодексу та iнших законiв України, пiдлягають поданню вiдповiдними особами до державних органiв, установ та органiзацiй, уповноважених на здiйснення дозвiльних або контрольних функцiй щодо перемiщення товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення через митний кордон України;

     2) обробку узагальнених даних вiдповiдно до рекомендацiй Всесвiтньої митної органiзацiї;

     3) зберiгання даних, що надаються через єдиний державний iнформацiйний веб-портал "Єдине вiкно для мiжнародної торгiвлi";

     4) визначення змiсту та формату даних для подання через єдиний державний iнформацiйний веб-портал "Єдине вiкно для мiжнародної торгiвлi" вiдповiдно до моделi даних Всесвiтньої митної органiзацiї;

     5) вiдстеження змiн i доповнень до моделi даних Всесвiтньої митної органiзацiї та рекомендацiй Всесвiтньої митної органiзацiї для подальшого їх використання;

     6) розмiщення на своєму офiцiйному сайтi iнформацiї про функцiонування єдиного державного iнформацiйного веб-порталу "Єдине вiкно для мiжнародної торгiвлi";

     7) iншi функцiї, передбаченi законодавством, необхiднi для забезпечення функцiонування єдиного державного iнформацiйного веб-порталу "Єдине вiкно для мiжнародної торгiвлi".

     7. Єдиний державний iнформацiйний веб-портал "Єдине вiкно для мiжнародної торгiвлi" забезпечує:

     1) обмiн документами та вiдомостями стосовно перемiщення товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення через митний кордон України мiж особами, зазначеними у частинi першiй цiєї статтi;

     2) передавання державними органами, установами i органiзацiями, уповноваженими на здiйснення дозвiльних або контрольних функцiй щодо перемiщення товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення через митний кордон України, вiдповiдних дозвiльних документiв та/або вiдомостей про включення (виключення) товару до (з) вiдповiдного реєстру органам доходiв i зборiв, декларантам, їх представникам та iншим заiнтересованим особам у формi електронних документiв, засвiдчених електронним цифровим пiдписом;

     3) передавання уповноваженими державними органами органам доходiв i зборiв, декларантам, їх представникам та iншим заiнтересованим особам iнформацiї про встановленi ними вiдповiдно до законiв чи мiжнародних договорiв України, згода на обов'язковiсть яких надана Верховною Радою України, заборон на перемiщення у вiдповiдному напрямку товарiв через митний кордон України;

     4) використання органами доходiв i зборiв вiдомостей з вiдповiдних реєстрiв та/або документiв для контролю за дотриманням встановлених заборон та/або обмежень на перемiщення товарiв через митний кордон України;

     5) надання уповноваженими органами, якi проводять заходи офiцiйного контролю щодо товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення, що ввозяться на митну територiю України (у тому числi з метою транзиту), вiдомостей про результати проведення таких заходiв органам доходiв i зборiв, декларантам, їх представникам та iншим заiнтересованим особам;

     6) використання органами доходiв i зборiв iнформацiї, наданої декларантами, їх представниками, iншими заiнтересованими особами та державними органами, установами та органiзацiями, уповноваженими на здiйснення дозвiльних або контрольних функцiй щодо перемiщення товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення через митний кордон України, для прийняття вiдповiдних рiшень щодо пропуску товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення через митний кордон України, їх випуску у вiдповiдний митний режим;

     7) регулярне iнформування вiдповiдних державних органiв, установ та органiзацiй, уповноважених на здiйснення дозвiльних або контрольних функцiй щодо перемiщення товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення через митний кордон України, про здiйснення митних формальностей на пiдставi вiдповiдних дозвiльних документiв або вiдомостей про наявнiсть (вiдсутнiсть) товару у вiдповiдному реєстрi, внесеному до єдиного державного iнформацiйного веб-порталу "Єдине вiкно для мiжнародної торгiвлi", шляхом надання iнформацiї про товари, перемiщенi через митний кордон України за вiдповiдний перiод (вiдомостi про дозвiльний документ або реєстр, митний режим, декларанта, вiдправника, одержувача, найменування країни походження товарiв (за наявностi), вiдправлення та призначення, найменування товару, код товару згiдно з УКТ ЗЕД, вiдомостi про кiлькiсть товару в кiлограмах (вага брутто та вага нетто) та в iнших одиницях вимiру);

     8) багаторазове використання одноразово внесеної iнформацiї;

     9) можливiсть координацiї органами доходiв i зборiв проведення заходiв офiцiйного контролю уповноваженими органами;

     10) можливiсть здiйснення декларантами, їх представниками, iншими заiнтересованими особами сплати вiдповiдних митних платежiв, єдиного збору, плати за здiйснення митних формальностей органами доходiв i зборiв, плати за проведення заходiв офiцiйного контролю уповноваженими органами;

     11) передавання декларантами, їх представниками та iншими заiнтересованими особами до органiв доходiв i зборiв передбачених законодавством України з питань митної справи документiв, вiдомостей, заяв, запитiв тощо та отримання зворотної iнформацiї та вiдповiдей вiд органiв доходiв i зборiв;

     12) розмежування доступу до iнформацiї згiдно з компетенцiєю державних органiв, iнших установ та органiзацiй, уповноважених на здiйснення дозвiльних або контрольних функцiй щодо перемiщення товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення через митний кордон України;

     13) безстрокове збереження iнформацiї, її архiвацiю та вiдновлення.

     8. Єдиний державний iнформацiйний веб-портал "Єдине вiкно для мiжнародної торгiвлi" працює постiйно (24 години щоденно), крiм часу, необхiдного для його технiчного обслуговування.

     Технiчне обслуговування єдиного державного iнформацiйного веб-порталу "Єдине вiкно для мiжнародної торгiвлi" проводиться у часовi промiжки з незначною кiлькiстю звернень до порталу декларантiв, їх представникiв, iнших заiнтересованих осiб.

     Iнформацiя про запланований час технiчного обслуговування єдиного державного iнформацiйного веб-порталу "Єдине вiкно для мiжнародної торгiвлi" розмiщується на офiцiйному веб-сайтi центрального органу виконавчої влади, що реалiзує державну податкову та митну полiтику, не пiзнiше, нiж за 24 години до початку його проведення.

     У разi виходу з ладу єдиного державного iнформацiйного веб-порталу "Єдине вiкно для мiжнародної торгiвлi" строки, визначенi цим Кодексом, що пов'язанi з його роботою, призупиняються на перiод до вiдновлення його роботи.

     Iнформацiя про вихiд з ладу єдиного державного iнформацiйного веб-порталу "Єдине вiкно для мiжнародної торгiвлi" та вiдновлення його роботи невiдкладно розмiщується на офiцiйному веб-сайтi центрального органу виконавчої влади, що реалiзує державну податкову та митну полiтику.

     9. Порядок взаємодiї мiж декларантами, їх представниками, iншими заiнтересованими особами та органами доходiв i зборiв, iншими державними органами, установами та органiзацiями, уповноваженими на здiйснення дозвiльних або контрольних функцiй щодо перемiщення товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення через митний кордон України, з використанням механiзму "єдиного вiкна" затверджується Кабiнетом Мiнiстрiв України.

(Доповнено статтею 331 згiдно iз Законом України вiд 06.09.2018р. N 2530-VIII)

     Стаття 34. Iнформацiйнi, телекомунiкацiйнi та iнформацiйно-телекомунiкацiйнi системи i засоби їх забезпечення, що використовуються суб'єктами зовнiшньоекономiчної дiяльностi

     1. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну фiнансову полiтику, встановлює вимоги до iнформацiйних, телекомунiкацiйних та iнформацiйно-телекомунiкацiйних систем i засобiв їх забезпечення, що використовуються:

     1) суб'єктами зовнiшньоекономiчної дiяльностi при застосуваннi спецiальних спрощень вiдповiдно до цього Кодексу;

     2) утримувачами складiв тимчасового зберiгання, митних складiв, митними брокерами, iншими суб'єктами господарювання за їх бажанням для подання документiв i вiдомостей, передбачених цим Кодексом.

     2. Використання для митних цiлей зазначених систем допускається тiльки пiсля перевiрки їх вiдповiдностi встановленим стандартам (вимогам) та проведення консультацiй за участю всiх безпосередньо заiнтересованих сторiн. Перевiрка органiзується центральним органом виконавчої влади, що реалiзує державну митну полiтику.

     3. Органи доходiв i зборiв та суб'єкти зовнiшньоекономiчної дiяльностi вiдповiдно до закону можуть обмiнюватися будь-якою iнформацiєю, обмiн якою прямо не передбачений законодавством України з питань митної справи, зокрема, з метою налагодження спiвробiтництва з питань iдентифiкацiї та протидiї ризикам. Такий обмiн може вiдбуватися на основi письмової угоди та передбачати доступ органiв доходiв i зборiв до електронних iнформацiйних систем суб'єкта господарювання. Будь-яка iнформацiя, що надається сторонами у ходi спiвробiтництва, є конфiденцiйною, якщо сторони не домовилися про iнше.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз законами України вiд 04.07.2013р. N 405-VII, вiд 02.10.2019р. N 141-IX)

     Стаття 35. Захист електронної iнформацiї в iнформацiйних системах органiв доходiв i зборiв та суб'єктiв, що беруть участь в iнформацiйних вiдносинах

     1. Захист електронної iнформацiї в iнформацiйних системах органiв доходiв i зборiв та суб'єктiв, що беруть участь в iнформацiйних вiдносинах, здiйснюється в порядку, визначеному законодавством.

     2. Контроль за здiйсненням захисту електронної iнформацiї в iнформацiйних системах органiв доходiв i зборiв, а також за дотриманням правил користування засобами захисту iнформацiї здiйснюють центральний орган виконавчої влади, що реалiзує державну митну полiтику, та iншi уповноваженi державнi органи.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз законами України вiд 04.07.2013р. N 405-VII, вiд 02.10.2019р. N 141-IX)

Роздiл II
КРАЇНА ПОХОДЖЕННЯ ТОВАРУ

Глава 6. Країна походження товару та критерiї достатньої переробки товару. Документи про походження товару

     Стаття 36. Визначення країни походження товару

     1. Країна походження товару визначається з метою оподаткування товарiв, що перемiщуються через митний кордон України, застосування до них заходiв нетарифного регулювання зовнiшньоекономiчної дiяльностi, заборон та/або обмежень щодо перемiщення через митний кордон України, а також забезпечення облiку цих товарiв у статистицi зовнiшньої торгiвлi.

     2. Країною походження товару вважається країна, в якiй товар був повнiстю вироблений або пiдданий достатнiй переробцi вiдповiдно до критерiїв, встановлених цим Кодексом.

     3. Пiд країною походження товару можуть розумiтися група країн, митнi союзи країн, регiон чи частина країни, якщо є необхiднiсть їх видiлення з метою визначення походження товару.

     4. Для цiлей визначення країни походження товару не враховується походження енергiї, машин та iнструментiв, що використовуються для його виробництва або переробки.

     5. Приладдя, запаснi частини та iнструменти, використовуванi в машинах, пристроях, агрегатах або транспортних засобах, вважаються такими, що походять з тiєї самої країни, що i цi машини, пристрої, агрегати або транспортнi засоби, за умови їх ввезення та продажу разом iз зазначеними машинами, пристроями, агрегатами або транспортними засобами i вiдповiдностi їх комплектацiї та кiлькостi звичайно використовуваним приладдю, запасним частинам та iнструментам.

     6. Положення цього Кодексу застосовуються для визначення походження товарiв, на якi при ввезеннi їх на митну територiю України поширюється режим найбiльшого сприяння (непреференцiйне походження), з метою застосування до таких товарiв передбачених законом заходiв тарифного та нетарифного регулювання зовнiшньоекономiчної дiяльностi.

     7. Повнiстю виробленi або пiдданi достатнiй переробцi товари преференцiйного походження визначаються на основi законiв України, а також мiжнародних договорiв України, згоду на обов'язковiсть яких надано Верховною Радою України.

     8. При iснуваннi встановлених правил прямого транспортування товарiв iз країни їхнього походження дозволяється вiдступати вiд них у випадках, коли таке транспортування неможливе в силу географiчного положення та/або якщо товари знаходяться пiд митним контролем у третiх країнах.

     9. Особливостi визначення країни походження товару, що ввозиться з територiй спецiальних (вiльних) економiчних зон, розташованих на територiї України, встановлюються законом.

     Стаття 37. Дотримання конфiденцiйностi iнформацiї при визначеннi країни походження товару

     1. Iнформацiя конфiденцiйного характеру або iнформацiя, надана в конфiденцiйному порядку для цiлей визначення країни походження товару, не може бути розголошена без спецiального дозволу особи чи уряду, якi надали таку iнформацiю, крiм випадкiв, коли це необхiдно для забезпечення розгляду справи в судi.

     Стаття 38. Товари, повнiстю виробленi у данiй країнi

     1. Товарами, повнiстю виробленими у данiй країнi, вважаються:

     1) кориснi копалини, добутi з надр цiєї країни, в її територiальних водах або на її морському днi;

     2) продукцiя рослинного походження, вирощена або зiбрана в цiй країнi;

     3) живi тварини, що народилися та вирощенi в цiй країнi;

     4) продукцiя, одержана вiд живих тварин у цiй країнi;

     5) продукцiя, одержана в результатi мисливського або рибальського промислу в цiй країнi;

     6) продукцiя морського рибальського промислу та iнша продукцiя морського промислу, одержана судном цiєї країни або судном, що орендоване (зафрахтоване) цiєю країною;

     7) продукцiя, одержана на борту переробного судна цiєї країни виключно з продукцiї, зазначеної у пунктi 6 цiєї статтi;

     8) продукцiя, одержана з морського дна або з морських надр за межами територiальних вод цiєї країни, за умови, що ця країна має виключне право на розробку цього морського дна або цих морських надр;

     9) брухт та вiдходи, одержанi в результатi виробничих або iнших операцiй з переробки в цiй країнi, а також вироби, що були у вжитку, зiбранi в цiй країнi та придатнi лише для переробки на сировину (утилiзацiї);

     10) електроенергiя, вироблена в цiй країнi;

     11) товари, виробленi в цiй країнi виключно з продукцiї, зазначеної у пунктах 1 - 10 цiєї статтi.

     Стаття 39. Особливостi визначення походження товарiв, повнiстю вироблених або достатньо перероблених у вiльних митних зонах на територiї України, пiд час випуску їх для вiльного обiгу на митнiй територiї України

     1. Товарами, повнiстю виробленими у вiльних митних зонах на територiї України, вважаються товари, визначенi у статтi 38 цього Кодексу.

     2. Товари вважаються достатньо переробленими у вiльних митних зонах, якщо:

     1) товари, що декларуються, класифiкуються в тарифнiй позицiї iншiй, нiж матерiали чи вироби, що походять з третiх країн i були використанi для їх виготовлення;

     2) у вартостi товарiв, що декларуються, частка доданої вартостi становить не менш як 50 вiдсоткiв.

     3. Критерiєм достатньої переробки наземних (дорожнiх) транспортних засобiв, що класифiкуються за товарними позицiями 8702, 8703, 8704 згiдно з УКТ ЗЕД, є обов'язкове виконання таких виробничих та технологiчних операцiй:

     1) виготовлення кузова (кабiни) транспортного засобу, коли з окремих елементiв, деталей або вузлiв методами нероз'ємного з'єднання виготовляється кузов (кабiна), призначений для подальшого фарбування i складання. При цьому у процесi виготовлення кузова (кабiни) складається в єдине цiле не менш як шiсть основних елементiв кузова (кабiни), серед яких повиннi бути дах, боковина лiва, боковина права, пiдлога;

     2) фарбування кузова (кабiни);

     3) спорядження кузова (кабiни);

     4) складання транспортного засобу.

     4. Не визнаються такими, що вiдповiдають критерiю достатньої переробки у вiльних митних зонах на територiї України, операцiї, визначенi частиною шостою статтi 40 цього Кодексу.

     Стаття 40. Критерiї достатньої переробки товару

     1. У разi якщо у виробництвi товару беруть участь двi або бiльше країн, країною походження товару вважається країна, в якiй були здiйсненi останнi операцiї з переробки, достатнi для того, щоб товар отримав основнi характернi риси повнiстю виготовленого товару, що вiдповiдають критерiям достатньої переробки згiдно з положеннями цiєї статтi.

     2. Критерiями достатньої переробки є:

     1) виконання виробничих або технологiчних операцiй, за результатами яких змiнюється класифiкацiйний код товару згiдно з УКТ ЗЕД на рiвнi будь-якого з перших чотирьох знакiв;

     2) змiна вартостi товару в результатi його переробки, коли вiдсоткова частка вартостi використаних матерiалiв або доданої вартостi досягає фiксованої частки у вартостi кiнцевого товару (правило адвалорної частки);

     3) виконання виробничих та/або технологiчних операцiй, якi в результатi переробки товару не ведуть до змiни його класифiкацiйного коду згiдно з УКТ ЗЕД або вартостi згiдно з правилом адвалорної частки, але з дотриманням певних умов вважаються достатнiми для визнання товару походженням iз тiєї країни, де такi операцiї мали мiсце.

     3. Критерiї достатньої переробки, визначенi в пунктах 2 i 3 частини другої цiєї статтi, для конкретних товарiв встановлюються та застосовуються у порядку, що визначається Кабiнетом Мiнiстрiв України.

     4. Якщо стосовно конкретного товару такi критерiї достатньої переробки, як правило адвалорної частки та виконання виробничих i технологiчних операцiй, не встановлено, то застосовується правило, згiдно з яким товар вважається пiдданим достатнiй переробцi, якщо в результатi його переробки змiнено класифiкацiйний код товару згiдно з УКТ ЗЕД на рiвнi будь-якого з перших чотирьох знакiв.

     5. У разi застосування правила адвалорної частки вартiсть товару, одержаного в результатi переробки в цiй країнi, визначається на базi цiни франко-завод виробника товару. Вартiсть складових цього товару, що походять з iнших країн, визначається за їх митною вартiстю, а тих складових, походження яких не визначено, - за встановленою цiною першого їх продажу в цiй країнi.

     6. Незалежно вiд положень цiєї статтi не вiдповiдають критерiю достатньої переробки:

     1) операцiї, пов'язанi iз забезпеченням збереження товарiв пiд час зберiгання чи транспортування;

     2) операцiї щодо пiдготовки товарiв до продажу та транспортування (роздрiбнення партiї, формування вiдправлень, сортування, перепакування);

     3) простi складальнi операцiї - операцiї, якi здiйснюються шляхом складання виробiв за допомогою простого крiпильного матерiалу (гвинтiв, гайок, болтiв тощо) чи клепання, склеювання або монтажу готових вузлiв за допомогою зварювання (за винятком виготовлення складних виробiв шляхом зварювання), а також iншi операцiї (регулювання, контроль, заправка робочою рiдиною тощо), необхiднi у процесi складання i не пов'язанi з переробкою (обробкою) товарiв, незалежно вiд кiлькостi та складностi таких операцiй;

     4) змiшування товарiв, якi походять з рiзних країн, якщо характеристики кiнцевої продукцiї суттєво не вiдрiзняються вiд характеристик товарiв, що змiшуються;

     5) забiй тварин;

     6) комбiнацiя двох чи бiльше вищезазначених операцiй.

     Стаття 41. Визначення країни походження товару, якщо товари поставляються партiями

     1. Товари у розiбраному чи незiбраному виглядi, що поставляються кiлькома партiями, у разi якщо за виробничими чи транспортними умовами неможливе їх вiдвантаження однiєю партiєю, а також у випадках, коли партiя товару роздрiбнена на кiлька партiй в результатi помилки, повиннi розглядатися за бажанням декларанта або уповноваженої ним особи як єдиний товар для цiлей визначення країни походження товару.

     2. Умовою застосування цього правила є:

     1) попереднє повiдомлення органу доходiв i зборiв про роздрiбнення партiї розiбраного чи незiбраного товару на кiлька партiй iз зазначенням причин такого роздрiбнення, наявнiсть докладної специфiкацiї кожної партiї iз зазначенням кодiв товарiв згiдно з УКТ ЗЕД, вартостi i країни походження товарiв, що входять до кожної партiї;

     2) документальне пiдтвердження помилковостi роздрiбнення однiєї партiї товару на кiлька партiй;

     3) поставка всiх партiй товарiв з однiєї країни одним постачальником;

     4) митне оформлення всiх партiй товарiв в одному органi доходiв i зборiв.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 04.07.2013р. N 405-VII)

     Стаття 42. Особливостi визначення країни походження упаковки

     1. Країна походження упаковки, в якiй товар ввозиться на митну територiю України, вважається тiєю ж, що i країна походження самого товару, крiм випадкiв, коли законодавство України передбачає її окреме декларування для тарифних цiлей. У таких випадках країна походження упаковки визначається окремо вiд країни походження товару.

     2. Для цiлей визначення країни походження товару, у тому числi при застосуваннi правила адвалорної частки, у тих випадках, коли упаковка, в якiй товар ввозиться на митну територiю України, вважається походженням з тiєї ж країни, що й сам товар, враховується лише та упаковка, в якiй товар звичайно реалiзується у роздрiбнiй торгiвлi.

Глава 7. Пiдтвердження країни походження товару

     Стаття 43. Документи, що пiдтверджують країну походження товару

     1. Документами, що пiдтверджують країну походження товару, є сертифiкат про походження товару, засвiдчена декларацiя про походження товару, декларацiя про походження товару, сертифiкат про регiональне найменування товару.

     2. Країна походження товару заявляється (декларується) органу доходiв i зборiв шляхом зазначення назви країни походження товару та вiдомостей про документи, що пiдтверджують походження товару, у митнiй декларацiї.

     3. Сертифiкат про походження товару - це документ, який однозначно свiдчить про країну походження товару i виданий компетентним органом даної країни або країни вивезення, якщо у країнi вивезення сертифiкат видається на пiдставi сертифiката, виданого компетентним органом у країнi походження товару.

     4. У разi втрати сертифiката приймається його офiцiйно завiрений дублiкат.

     5. Засвiдчена декларацiя про походження товару - це декларацiя про походження товару, засвiдчена державною органiзацiєю або компетентним органом, надiленим вiдповiдними повноваженнями.

     6. Декларацiя про походження товару - це письмова заява про країну походження товару, зроблена у зв'язку з вивезенням товару виробником, продавцем, експортером (постачальником) або iншою компетентною особою на комерцiйному рахунку чи будь-якому iншому документi, який стосується товару.

     7. Сертифiкат про регiональне найменування товару - це документ, який пiдтверджує, що товари вiдповiдають визначенню, характерному для вiдповiдного регiону країни, та виданий компетентним органом вiдповiдно до законодавства країни вивезення товару.

     8. У разi якщо в документах про походження товару є розбiжностi у вiдомостях про країну походження товару або органом доходiв i зборiв встановлено iншi вiдомостi про країну походження товару, нiж тi, що зазначенi у документах, декларант або уповноважена ним особа має право надати органу доходiв i зборiв для пiдтвердження вiдомостей про заявлену країну походження товару додатковi вiдомостi.

     9. Додатковими вiдомостями про країну походження товару є вiдомостi, що мiстяться в товарних накладних, пакувальних листах, вiдвантажувальних специфiкацiях, сертифiкатах (вiдповiдностi, якостi, фiтосанiтарних, ветеринарних тощо), митнiй декларацiї країни експорту, паспортах, технiчнiй документацiї, висновках-експертизах вiдповiдних органiв, iнших матерiалах, що можуть бути використанi для пiдтвердження країни походження товару.

     10. Документи, що пiдтверджують походження товару, зберiгаються в порядку та протягом строкiв, визначених статтею 355 цього Кодексу.

(Iз змiнами i доповненнями, внесеними згiдно iз законами України вiд 04.07.2013р. N 405-VII, вiд 02.10.2019р. N 141-IX)

     Стаття 44. Порядок пiдтвердження країни походження товару

     1. Для пiдтвердження країни походження товару орган доходiв i зборiв у передбачених законом випадках має право вимагати та отримувати оригiнали документiв про походження такого товару.

     2. У разi перемiщення товарiв через митний кордон України країна походження товару заявляється (декларується) органу доходiв i зборiв в обов'язковому порядку лише у разi, якщо це необхiдно для застосування митно-тарифних заходiв регулювання зовнiшньоекономiчної дiяльностi, кiлькiсних обмежень (квот), iнших заходiв економiчного або торговельного характеру, що здiйснюються в односторонньому порядку або вiдповiдно до двостороннiх чи багатостороннiх мiжнародних договорiв, укладених вiдповiдно до закону, або заходiв, що здiйснюються вiдповiдно до закону для забезпечення здоров'я населення чи суспiльного порядку, а також у разi, якщо в органу доходiв i зборiв є пiдстави для пiдозри в тому, що товар походить з країни, товари якої забороненi до перемiщення через митний кордон України згiдно iз законодавством України.

     3. У разi перемiщення товарiв через митний кордон України країна походження товару обов'язково заявляється (декларується) органу доходiв i зборiв шляхом зазначення в митнiй декларацiї назви країни походження товару та вiдомостей про сертифiкат про походження товару:

     1) на товари, до яких застосовуються преференцiйнi ставки ввiзного мита, встановленi Митним тарифом України;

     2) на товари, щодо ввезення яких в Україну застосовуються кiлькiснi обмеження (квоти) або заходи, вжитi органами державного регулювання зовнiшньоекономiчної дiяльностi в межах повноважень, визначених законами України "Про захист нацiонального товаровиробника вiд демпiнгового iмпорту", "Про захист нацiонального товаровиробника вiд субсидованого iмпорту", "Про застосування спецiальних заходiв щодо iмпорту в Україну", "Про зовнiшньоекономiчну дiяльнiсть";

     3) якщо це передбачено законами України та мiжнародними договорами України, згода на обов'язковiсть яких надана Верховною Радою України.

     4. Документи, якi пiдтверджують країну походження товару, не вимагаються у разi, якщо:

     1) товари, що перемiщуються через митний кордон України, не пiдлягають письмовому декларуванню вiдповiдно до цього Кодексу;

     2) товари ввозяться громадянами та оподатковуються за єдиною ставкою мита вiдповiдно до роздiлу XII цього Кодексу;

     3) товари ввозяться на митну територiю України в режимi тимчасового ввезення з умовним повним звiльненням вiд оподаткування;

     4) товари перемiщуються митною територiєю України в режимi транзиту;

     5) це передбачено мiжнародним договором, згоду на обов'язковiсть якого надано Верховною Радою України;

     6) через митний кордон України перемiщуються зразки флори, фауни, ґрунтiв, камiння тощо для наукових дослiджень, вiдiбранi на об'єктах України, якi розташованi в полярних регiонах або на островах у нейтральних водах Свiтового океану, що знаходяться у сферi наукових iнтересiв України.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз законами України вiд 07.06.2012р. N 4915-VI, вiд 04.07.2013р. N 405-VII, вiд 02.10.2019р. N 141-IX)

     Стаття 45. Перевiрка документiв, що пiдтверджують країну походження товару

     1. У разi виникнення сумнiвiв з приводу дiйсностi документiв про походження товару чи достовiрностi вiдомостей, що в них мiстяться, включаючи вiдомостi про країну походження товару, орган доходiв i зборiв може звернутися до компетентного органу, що видав документ, або до компетентних органiзацiй країни, зазначеної як країна походження товару, iз запитом про проведення перевiрки цих документiв про походження товару чи надання додаткових вiдомостей.

     2. Запит про проведення перевiрки повинен мiстити виклад обставин, що дали пiдстави для сумнiвiв з приводу достовiрностi задекларованої країни походження товару, посилання на правила визначення походження товарiв, що застосовуються в Українi, а також iншу необхiдну iнформацiю.

     3. До запиту додається документ, що пiдлягає перевiрцi, або його копiя, а також у разi необхiдностi iншi вiдомостi, що можуть сприяти проведенню перевiрки.

     4. Запит про проведення перевiрки надсилається протягом 1095 днiв з дня подання документа про походження товару, крiм випадкiв, коли така перевiрка iнiцiюється у зв'язку з кримiнальним провадженням.

     5. У випадках, визначених цiєю статтею, товар вважається таким, що походить з вiдповiдної країни, з моменту отримання органами доходiв i зборiв належним чином оформлених документiв про походження товару або затребуваних ними додаткових вiдомостей.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз законами України вiд 16.05.2013р. N 245-VII, вiд 04.07.2013р. N 405-VII)

     Стаття 46. Видача сертифiкатiв про походження товару з України

     1. У разi вивезення товарiв з митної територiї України сертифiкат про походження товару з України в тих випадках, коли вiн необхiдний i це вiдображено у нацiональних правилах країни ввезення чи передбачено мiжнародними договорами України, укладеними у встановленому законом порядку, видається органом або органiзацiєю, уповноваженими на це вiдповiдно до закону.

     2. Органи, якi видали сертифiкат про походження товару з України, зобов'язанi зберiгати його копiю та iншi документи, на пiдставi яких засвiдчено походження цього товару з України, не менше 1095 днiв вiд дня його видачi.

     Стаття 47. Верифiкацiя (перевiрка достовiрностi) сертифiкатiв про походження товару з України

     1. Верифiкацiя (перевiрка достовiрностi) сертифiкатiв про походження товару з України здiйснюється органами доходiв i зборiв у порядку, встановленому Кабiнетом Мiнiстрiв України.

     2. Органи та/або органiзацiї, уповноваженi видавати сертифiкати про походження товару з України, зобов'язанi за запитом органiв доходiв i зборiв безоплатно надавати їм iнформацiю, пов'язану з видачею таких сертифiкатiв i необхiдну для здiйснення їх верифiкацiї.

     3. З метою встановлення достовiрностi даних, зазначених у сертифiкатi про походження товару з України, органи доходiв i зборiв можуть затребувати та отримувати у пiдприємств - виробникiв товарiв або пiдприємств, якi одержали вiд уповноваженого органу сертифiкат про походження товару з України, документацiю, необхiдну для перевiрки даних, зазначених у такому сертифiкатi, а також здiйснювати у порядку, встановленому законом, безпосередньо на пiдприємствах перевiрку виробництва товарiв та первинної документацiї, пов'язаної з таким виробництвом.

     4. З метою встановлення достовiрностi даних, зазначених у сертифiкатi про походження товару з України, органи доходiв i зборiв можуть у порядку, встановленому цим кодексом, проводити дослiдження (аналiз, експертизу) проб (зразкiв) такого товару.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 04.07.2013р. N 405-VII)

     Стаття 48. Пiдстави для вiдмови у випуску товару

     1. Орган доходiв i зборiв вiдмовляє у випуску товару, якщо цей товар походить з країни, товари якої забороненi до перемiщення через митний кордон України згiдно iз законодавством України.

     2. Товари, походження яких достовiрно не встановлено, випускаються органом доходiв i зборiв у вiльний обiг на митнiй територiї України за умови сплати ввiзного мита за повними ставками Митного тарифу України.

     3. У разi неможливостi достовiрно встановити країну походження товарiв, щодо яких застосовуються особливi види мита (антидемпiнгове, компенсацiйне, спецiальне або додатковий iмпортний збiр), такi товари випускаються у вiльний обiг на митнiй територiї України за умови сплати особливих видiв мита.

     4. До товарiв застосовується (вiдновлюється) режим найбiльшого сприяння за умови одержання органом доходiв i зборiв не пiзнiше нiж через 365 днiв вiд дня здiйснення митного оформлення цих товарiв належним чином оформленого вiдповiдного документа про їх походження.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз законами України вiд 04.07.2013р. N 405-VII, вiд 28.12.2014р. N 74-VIII)

Роздiл III
МИТНА ВАРТIСТЬ ТОВАРIВ ТА МЕТОДИ ЇЇ ВИЗНАЧЕННЯ

Глава 8. Загальнi положення щодо митної вартостi

     Стаття 49. Митна вартiсть товарiв

     1. Митною вартiстю товарiв, якi перемiщуються через митний кордон України, є вартiсть товарiв, що використовується для митних цiлей, яка базується на цiнi, що фактично сплачена або пiдлягає сплатi за цi товари.

     Стаття 50. Цiлi використання вiдомостей про митну вартiсть товарiв

     1. Вiдомостi про митну вартiсть товарiв використовуються для:

     1) нарахування митних платежiв;

     2) застосування iнших заходiв державного регулювання зовнiшньоекономiчної дiяльностi України;

     3) ведення митної статистики;

     4) розрахунку податкового зобов'язання, визначеного за результатами документальної перевiрки.

     Стаття 51. Визначення митної вартостi товарiв, що перемiщуються через митний кордон України

     1. Митна вартiсть товарiв, що перемiщуються через митний кордон України, визначається декларантом вiдповiдно до норм цього Кодексу.

     2. Митна вартiсть товарiв, що ввозяться на митну територiю України вiдповiдно до митного режиму iмпорту, визначається вiдповiдно до глави 9 цього Кодексу.

     3. Визначення митної вартостi товарiв, що перемiщуються через митний кордон України у митних режимах, вiдмiнних вiд митного режиму iмпорту, здiйснюється згiдно з положеннями статей 65, 66 цього Кодексу.

     4. Пiд час визначення митної вартостi носiїв iнформацiї, якi iмпортуються, що мiстять програмне забезпечення для обладнання з обробки даних, ураховується лише вартiсть носiя iнформацiї за умови видiлення з цiни, що була фактично сплачена або пiдлягає сплатi за оцiнюванi товари, вартостi програмного забезпечення та/або вартостi носiя. Вiдомостi щодо вартостi програмного забезпечення та/або вартостi носiя повиннi базуватися на документально пiдтверджених даних.

     При цьому слiд ураховувати, що:

     1) термiн "носiй iнформацiї" не стосується iнтегральних мiкросхем, напiвпровiдникiв та iнших подiбних пристроїв чи виробiв, в якi iнкорпорованi такi iнтегральнi мiкросхеми чи пристрої;

     2) термiн "програмне забезпечення" не стосується звукових, кiно- та вiдеозаписiв.

     5. Проценти, що нараховуються за фiнансовими угодами (наприклад, угодою фiнансового лiзингу), якi укладенi покупцем i стосуються купiвлi iмпортованих товарiв, не будуть розглядатися як частина митної вартостi за умови, що:

     1) проценти видiленi з цiни, що була фактично сплачена або пiдлягає сплатi за товари;

     2) положення щодо фiнансування укладенi у письмовiй формi;

     3) покупець може продемонструвати, що:

     а) такi товари фактично проданi за цiною, задекларованою як цiна, що була фактично сплачена або пiдлягає сплатi;

     б) процентна ставка не перевищує рiвня ставок, якi звичайно застосовуються в країнi, де i коли таке фiнансування було надане.

     Цi положення застосовуються незалежно вiд того, чи було фiнансування надане саме продавцем, банком або iншою фiзичною чи юридичною особою. Вони також застосовуватимуться, якщо товари оцiнюватимуться за методом iншим, нiж метод за цiною договору (контракту).

     6. У випадках, встановлених цим Кодексом, митна вартiсть товарiв може бути визначена до перетину товаром митного кордону України.

     Стаття 52. Заявлення митної вартостi товарiв

     1. Заявлення митної вартостi товарiв здiйснюється декларантом або уповноваженою ним особою пiд час декларування товарiв у порядку, встановленому роздiлом VIII цього Кодексу та цiєю главою.

     2. Декларант або уповноважена ним особа, якi заявляють митну вартiсть товару, зобов'язанi:

     1) заявляти митну вартiсть, визначену ними самостiйно, у тому числi за результатами консультацiй з органом доходiв i зборiв;

     2) подавати органу доходiв i зборiв достовiрнi вiдомостi про визначення митної вартостi, якi повиннi базуватися на об'єктивних, документально пiдтверджених даних, що пiддаються обчисленню;

     3) нести всi додатковi витрати, пов'язанi з коригуванням митної вартостi або наданням органу доходiв i зборiв додаткової iнформацiї.

     3. Декларант або уповноважена ним особа, якi заявляють митну вартiсть товару, мають право:

     1) надавати митному органу (за наявностi) додатковi вiдомостi у разi потреби уточнення iнформацiї;

     2) на випуск у вiльний обiг товарiв, що декларуються:

     у разi визнання органом доходiв i зборiв заявленої митної вартостi товарiв - за умови сплати митних платежiв згiдно iз заявленою митною вартiстю;

     у разi згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рiшенням органу доходiв i зборiв про коригування митної вартостi товарiв - за умови сплати митних платежiв згiдно з митною вартiстю, визначеною органом доходiв i зборiв;

     у разi незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рiшенням органу доходiв i зборiв про коригування заявленої митної вартостi товарiв - за умови сплати митних платежiв згiдно iз заявленою митною вартiстю товарiв та надання гарантiй вiдповiдно до роздiлу X цього Кодексу в розмiрi, визначеному органом доходiв i зборiв вiдповiдно до частини сьомої статтi 55 цього Кодексу;

     3) проводити цiнову експертизу договору (контракту) шляхом залучення експертiв за власнi кошти;

     4) оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 цього Кодексу, рiшення органу доходiв i зборiв щодо коригування митної вартостi оцiнюваних товарiв та бездiяльнiсть органу доходiв i зборiв щодо неприйняття протягом строкiв, встановлених статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення, рiшення про визнання митної вартостi оцiнюваних товарiв;

     5) приймати самостiйне рiшення про необхiднiсть коригування митної вартостi пiсля випуску товарiв;

     6) отримувати вiд органу доходiв i зборiв iнформацiю щодо пiдстав, з яких орган доходiв i зборiв вважає, що взаємозв'язок продавця i покупця вплинув на цiну, що була фактично сплачена або пiдлягає сплатi за оцiнюванi товари;

     7) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати вiд органу доходiв i зборiв надання письмової iнформацiї про причини, за яких заявлена ними митна вартiсть не може бути визнана;

     8) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати вiд органу доходiв i зборiв надання письмової iнформацiї щодо порядку i методу визначення митної вартостi, застосованих при коригуваннi заявленої митної вартостi, а також щодо пiдстав для здiйснення такого коригування.

     4. У випадках, визначених цим Кодексом, для заявлення митної вартостi товарiв, що перемiщуються через митний кордон України вiдповiдно до митного режиму iмпорту, органу доходiв i зборiв, який проводить митне оформлення цих товарiв, разом з митною декларацiєю та iншими необхiдними для митного оформлення зазначених товарiв документами в установленому порядку подається декларацiя митної вартостi.

     5. Декларацiя митної вартостi подається у разi:

     1) якщо до цiни, що була фактично сплачена або пiдлягає сплатi за оцiнюванi товари, додаються витрати, зазначенi у частинi десятiй статтi 58 цього Кодексу, i якщо вони не включалися до цiни;

     2) якщо з цiни, що була фактично сплачена або пiдлягає сплатi за оцiнюванi товари, видiлено витрати, зазначенi у частинi одинадцятiй статтi 58 цього Кодексу;

     3) якщо покупець та продавець пов'язанi мiж собою.

     6. В iнших випадках декларацiя митної вартостi подається за власним бажанням декларанта або уповноваженої ним особи.

     7. Декларацiя митної вартостi не подається, у тому числi у випадках, передбачених частиною п'ятою цiєї статтi, у разi декларування партiй товарiв, митна вартiсть яких не перевищує 5000 євро.

     8. У декларацiї митної вартостi наводяться вiдомостi про метод визначення митної вартостi товарiв, числове значення митної вартостi товарiв та її складових, умови зовнiшньоекономiчного договору, що мають вiдношення до визначення митної вартостi товарiв, та наданi документи, що пiдтверджують зазначене.

     9. Вiдомостi, зазначенi у частинi восьмiй цiєї статтi, є вiдомостями, необхiдними для митних цiлей.

     10. Форма декларацiї митної вартостi та правила її заповнення встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну фiнансову полiтику.

     11. Заявлення митної вартостi товарiв, якi перемiщуються через митний кордон України в режимах, вiдмiнних вiд режиму iмпорту, здiйснюється при декларуваннi цих товарiв шляхом заявлення в митнiй декларацiї вiдомостей про числове значення їх митної вартостi та про документи, що його пiдтверджують.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз законами України вiд 07.06.2012р. N 4915-VI, вiд 04.04.2013р. N 183-VII, вiд 04.07.2013р. N 405-VII, вiд 02.10.2019р. N 141-IX)

     Стаття 53. Документи, що подаються декларантом для пiдтвердження заявленої митної вартостi

     1. У випадках, передбачених цим Кодексом декларант подає органу доходiв i зборiв документи, що пiдтверджують заявлену митну вартiсть товарiв i обраний метод її визначення.

     2. Документами, якi пiдтверджують митну вартiсть товарiв, є:

     1) декларацiя митної вартостi, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятiй i шостiй статтi 52 цього Кодексу, та документи, що пiдтверджують числовi значення складових митної вартостi, на пiдставi яких проводився розрахунок митної вартостi;

     2) зовнiшньоекономiчний договiр (контракт) або документ, який його замiнює, та додатки до нього у разi їх наявностi;

     3) рахунок-фактура (iнвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купiвлi-продажу);

     4) якщо рахунок сплачено, - банкiвськi платiжнi документи, що стосуються оцiнюваного товару;

     5) за наявностi - iншi платiжнi та/або бухгалтерськi документи, що пiдтверджують вартiсть товару та мiстять реквiзити, необхiднi для iдентифiкацiї ввезеного товару;

     6) транспортнi (перевiзнi) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включенi у вартiсть товару, а також документи, що мiстять вiдомостi про вартiсть перевезення оцiнюваних товарiв;

     7) лiцензiя на iмпорт товару, якщо iмпорт товару пiдлягає лiцензуванню;

     8) якщо здiйснювалося страхування, - страховi документи, а також документи, що мiстять вiдомостi про вартiсть страхування.

     3. У разi якщо документи, зазначенi у частинi другiй цiєї статтi, мiстять розбiжностi, якi мають вплив на правильнiсть визначення митної вартостi, наявнi ознаки пiдробки або не мiстять всiх вiдомостей, що пiдтверджують числовi значення складових митної вартостi товарiв, чи вiдомостей щодо цiни, що була фактично сплачена або пiдлягає сплатi за цi товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходiв i зборiв зобов'язанi протягом 10 календарних днiв надати (за наявностi) такi додатковi документи:

     1) договiр (угоду, контракт) iз третiми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарiв, митна вартiсть яких визначається;

     2) рахунки про здiйснення платежiв третiм особам на користь продавця, якщо такi платежi здiйснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

     3) рахунки про сплату комiсiйних, посередницьких послуг, пов'язаних iз виконанням умов договору (угоди, контракту);

     4) виписку з бухгалтерської документацiї;

     5) лiцензiйний чи авторський договiр покупця, що стосується оцiнюваних товарiв та є умовою продажу оцiнюваних товарiв;

     6) каталоги, специфiкацiї, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

     7) копiю митної декларацiї країни вiдправлення;

     8) висновки про якiснi та вартiснi характеристики товарiв, пiдготовленi спецiалiзованими експертними органiзацiями, та/або iнформацiя бiржових органiзацiй про вартiсть товару або сировини.

     4. У разi якщо орган доходiв i зборiв має обґрунтованi пiдстави вважати, що iснуючий взаємозв'язок мiж продавцем i покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартiсть, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходiв i зборiв, крiм документiв, зазначених у частинах другiй та третiй цiєї статтi, подає (за наявностi) такi документи:

     1) виписку з бухгалтерських та банкiвських документiв покупця, що стосуються вiдчуження оцiнюваних товарiв, iдентичних та/або подiбних (аналогiчних) товарiв на територiї України;

     2) довiдкову iнформацiю щодо вартостi у країнi-експортерi товарiв, що є iдентичними та/або подiбними (аналогiчними) оцiнюваним товарам;

     3) розрахунок цiни (калькуляцiю).

     5. Забороняється вимагати вiд декларанта або уповноваженої ним особи будь-якi iншi документи, вiдмiннi вiд тих, що зазначенi в цiй статтi.

     6. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додатковi наявнi у них документи для пiдтвердження заявленої ними митної вартостi товару.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз законами України вiд 07.06.2012р. N 4915-VI, вiд 04.07.2013р. N 405-VII, вiд 06.09.2018р. N 2530-VIII, вiд 02.10.2019р. N 141-IX)

     Стаття 54. Контроль правильностi визначення митної вартостi товарiв

     1. Контроль правильностi визначення митної вартостi товарiв здiйснюється органом доходiв i зборiв пiд час проведення митного контролю i митного оформлення шляхом перевiрки числового значення заявленої митної вартостi.

     2. Контроль правильностi визначення митної вартостi товарiв за основним методом - за цiною договору (контракту) щодо товарiв, якi ввозяться на митну територiю України вiдповiдно до митного режиму iмпорту (вартiсть операцiї), здiйснюється органом доходiв i зборiв шляхом перевiрки розрахунку, здiйсненого декларантом, за вiдсутностi застережень щодо застосування цього методу, визначених у частинi першiй статтi 58 цього Кодексу.

     3. За результатами здiйснення контролю правильностi визначення митної вартостi товарiв орган доходiв i зборiв визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартiсть чи приймає письмове рiшення про її коригування вiдповiдно до положень статтi 55 цього Кодексу.

     4. Орган доходiв i зборiв пiд час здiйснення контролю правильностi визначення митної вартостi товарiв зобов'язаний:

     1) здiйснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартостi товарiв шляхом перевiрки числового значення заявленої митної вартостi, наявностi в поданих зазначеними особами документах усiх вiдомостей, що пiдтверджують числовi значення складових митної вартостi товарiв, чи вiдомостей щодо цiни, що була фактично сплачена або пiдлягає сплатi за цi товари;

     2) надавати декларанту або уповноваженiй ним особi письмову iнформацiю про причини, за яких заявлена ними митна вартiсть не може бути визнана;

     3) надавати декларанту або уповноваженiй ним особi письмову iнформацiю щодо порядку i методу визначення митної вартостi, застосованих у разi коригування митної вартостi, а також щодо пiдстав здiйснення такого коригування;

     4) випускати у вiльний обiг товари, що декларуються:

     у разi визнання органом доходiв i зборiв заявленої митної вартостi товарiв - за умови сплати митних платежiв згiдно iз заявленою митною вартiстю;

     у разi згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рiшенням органу доходiв i зборiв про коригування митної вартостi товарiв - за умови сплати митних платежiв згiдно з митною вартiстю, визначеною органом доходiв i зборiв;

     у разi незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рiшенням органу доходiв i зборiв про коригування заявленої митної вартостi товарiв - за умови сплати митних платежiв згiдно iз заявленою митною вартiстю товарiв та надання гарантiй вiдповiдно до роздiлу X цього Кодексу в розмiрi, визначеному органом доходiв i зборiв вiдповiдно до частини сьомої статтi 55 цього Кодексу.

     5. Орган доходiв i зборiв з метою здiйснення контролю правильностi визначення митної вартостi товарiв має право:

     1) упевнюватися в достовiрностi або точностi будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цiлей визначення митної вартостi;

     2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати вiд декларанта або уповноваженої ним особи встановленi статтею 53 цього Кодексу додатковi документи та вiдомостi, якщо це необхiдно для прийняття рiшення про визнання заявленої митної вартостi;

     3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здiйснювати коригування заявленої митної вартостi товарiв;

     4) проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевiрки правильностi визначення митної вартостi товарiв пiсля їх випуску;

     5) звертатися до органiв доходiв i зборiв iнших країн iз запитами щодо надання вiдомостей, необхiдних для пiдтвердження достовiрностi заявленої митної вартостi;

     6) застосовувати iншi передбаченi цим Кодексом форми митного контролю.

     6. Орган доходiв i зборiв може вiдмовити у митному оформленнi товарiв за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартiстю виключно за наявностi обґрунтованих пiдстав вважати, що заявлено неповнi та/або недостовiрнi вiдомостi про митну вартiсть товарiв, у тому числi невiрно визначено митну вартiсть товарiв, у разi:

     1) невiрно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартостi;

     2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документiв згiдно з перелiком та вiдповiдно до умов, зазначених у частинах другiй - четвертiй статтi 53 цього Кодексу, або вiдсутностi у цих документах всiх вiдомостей, що пiдтверджують числовi значення складових митної вартостi товарiв, чи вiдомостей щодо цiни, що була фактично сплачена або пiдлягає сплатi за цi товари;

     3) невiдповiдностi обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартостi товару умовам, наведеним у главi 9 цього Кодексу;

     4) надходження до органу доходiв i зборiв документально пiдтвердженої офiцiйної iнформацiї органiв доходiв i зборiв iнших країн щодо недостовiрностi заявленої митної вартостi.

     7. У разi якщо пiд час проведення митного контролю орган доходiв i зборiв не може аргументовано довести, що заявлено неповнi та/або недостовiрнi вiдомостi про митну вартiсть товарiв, у тому числi невiрно визначено митну вартiсть товарiв, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартiсть вважається визнаною автоматично.

(Iз змiнами i доповненнями, внесеними згiдно iз законами України вiд 07.06.2012р. N 4915-VI, вiд 04.07.2013р. N 405-VII)

     Стаття 55. Коригування митної вартостi товарiв

     1. Рiшення про коригування заявленої митної вартостi товарiв, якi ввозяться на митну територiю України з помiщенням у митний режим iмпорту, приймається органом доходiв i зборiв у письмовiй формi пiд час здiйснення контролю правильностi визначення митної вартостi цих товарiв як до, так i пiсля їх випуску, якщо органом доходiв i зборiв у випадках, передбачених частиною шостою статтi 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповнi та/або недостовiрнi вiдомостi про митну вартiсть товарiв, у тому числi невiрно визначено митну вартiсть товарiв.

     2. Прийняте органом доходiв i зборiв письмове рiшення про коригування заявленої митної вартостi товарiв має мiстити:

     1) обґрунтування причин, через якi заявлену декларантом митну вартiсть не може бути визнано;

     2) наявну в митного органу iнформацiю (у тому числi щодо числових значень складових митної вартостi, митної вартостi iдентичних або подiбних (аналогiчних) товарiв, iнших умов, що могли вплинути на цiну товарiв), яка призвела до виникнення сумнiвiв у правильностi визначення митної вартостi та до прийняття рiшення про коригування митної вартостi, заявленої декларантом;

     3) вичерпний перелiк вимог щодо надання додаткових документiв, передбачених частиною третьою статтi 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартiсть може бути визнана органом доходiв i зборiв;

     4) обґрунтування числового значення митної вартостi товарiв, скоригованої органом доходiв i зборiв, та фактiв, якi вплинули на таке коригування;

     5) iнформацiю про:

     а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вiльний обiг товарiв, що декларуються:

     у разi згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рiшенням органу доходiв i зборiв про коригування митної вартостi товарiв - за умови сплати митних платежiв згiдно з митною вартiстю, визначеною органом доходiв i зборiв;

     у разi незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рiшенням органу доходiв i зборiв про коригування заявленої митної вартостi товарiв - за умови сплати митних платежiв згiдно iз заявленою митною вартiстю товарiв та надання гарантiй вiдповiдно до роздiлу X цього Кодексу в розмiрi, визначеному органом доходiв i зборiв вiдповiдно до частини сьомої цiєї статтi;

     б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рiшення про коригування заявленої митної вартостi до органу вищого рiвня вiдповiдно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

     3. Форма рiшення про коригування митної вартостi товарiв встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну фiнансову полiтику.

     4. Пiд час митного оформлення при прийняттi органом доходiв i зборiв письмового рiшення про коригування митної вартостi товарiв декларант або уповноважена ним особа може здiйснити коригування заявленої митної вартостi у строк, встановлений частиною другою статтi 263 цього Кодексу.

     5. Декларант може провести консультацiї з органом доходiв i зборiв з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартостi на пiдставi iнформацiї, яка наявна в органi доходiв i зборiв.

     6. На вимогу декларанта консультацiї проводяться у письмовому виглядi.

     7. У випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рiшенням органу доходiв i зборiв про коригування заявленої митної вартостi товарiв орган доходiв i зборiв за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вiльний обiг за умови сплати митних платежiв згiдно з митною вартiстю цих товарiв, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати рiзницi мiж сумою митних платежiв, обчисленою згiдно з митною вартiстю товарiв, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежiв, обчисленою згiдно з митною вартiстю товарiв, визначеною органом доходiв i зборiв, шляхом надання гарантiй вiдповiдно до роздiлу X цього Кодексу. Строк дiї таких гарантiй не може перевищувати 90 календарних днiв з дня випуску товарiв.

     8. Протягом 80 днiв з дня випуску товарiв декларант або уповноважена ним особа може надати органу доходiв i зборiв додатковi документи для пiдтвердження заявленої ним митної вартостi товарiв, що декларуються.

     9. У разi надання декларантом або уповноваженою ним особою додаткових документiв орган доходiв i зборiв розглядає поданi додатковi документи i протягом 5 робочих днiв з дати їх подання виносить письмове рiшення щодо визнання заявленої митної вартостi та скасовує рiшення про коригування заявленої митної вартостi або надає обґрунтовану вiдмову у визнаннi заявленої митної вартостi з урахуванням додаткових документiв. У такому випадку надана фiнансова гарантiя вiдповiдно повертається (вивiльняється) або реалiзується в порядку та у строки, визначенi цим Кодексом.

     10. Якщо орган доходiв i зборiв протягом строку, зазначеного у частинi дев'ятiй цiєї статтi, не надає обґрунтованої вiдмови у визнаннi заявленої митної вартостi з урахуванням додаткових документiв, вважається, що декларантом або уповноваженою ним особою митну вартiсть товарiв визначено правильно. У такому випадку орган доходiв i зборiв скасовує рiшення про коригування заявленої митної вартостi, а надана фiнансова гарантiя повертається (вивiльняється) у порядку та строки, визначенi цим Кодексом.

(Iз змiнами i доповненнями, внесеними згiдно iз законами України вiд 07.06.2012р. N 4915-VI, вiд 04.07.2013р. N 405-VII, вiд 02.10.2019р. N 141-IX)

     Стаття 56. Додержання вимог щодо конфiденцiйностi iнформацiї, що стосується митної вартостi товарiв

     1. Iнформацiя, що стосується митної вартостi товарiв, якi перемiщуються через митний кордон України, не може без спецiального дозволу особи чи органу, якi подають таку iнформацiю, розголошуватися або передаватися третiм особам, включаючи iншi органи державної влади, крiм подання її в порядку, визначеному цим Кодексом та iншими законами України.

Глава 9. Методи визначення митної вартостi товарiв, якi ввозяться на митну територiю України вiдповiдно до митного режиму iмпорту, та порядок їх застосування

     Стаття 57. Методи визначення митної вартостi товарiв, якi ввозяться на митну територiю України вiдповiдно до митного режиму iмпорту

     1. Визначення митної вартостi товарiв, якi ввозяться в Україну вiдповiдно до митного режиму iмпорту, здiйснюється за такими методами:

     1) основний - за цiною договору (контракту) щодо товарiв, якi iмпортуються (вартiсть операцiї);

     2) другоряднi:

     а) за цiною договору щодо iдентичних товарiв;

     б) за цiною договору щодо подiбних (аналогiчних) товарiв;

     в) на основi вiднiмання вартостi;

     г) на основi додавання вартостi (обчислена вартiсть);

     ґ) резервний.

     2. Основним методом визначення митної вартостi товарiв, якi ввозяться на митну територiю України вiдповiдно до митного режиму iмпорту, є перший метод - за цiною договору (вартiсть операцiї).

     3. Кожний наступний метод застосовується лише у разi, якщо митна вартiсть товарiв не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу вiдповiдно до норм цього Кодексу.

     4. Застосуванню другорядних методiв передує процедура консультацiй мiж органом доходiв i зборiв та декларантом з метою визначення основи вартостi згiдно з положеннями статей 59 i 60 цього Кодексу. Пiд час таких консультацiй орган доходiв i зборiв та декларант можуть здiйснити обмiн наявною у кожного з них iнформацiєю за умови додержання вимог щодо її конфiденцiйностi.

     5. У разi неможливостi визначення митної вартостi товарiв згiдно з положеннями статей 59 i 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або цiна, за якою iдентичнi або подiбнi (аналогiчнi) товари були проданi в Українi не пов'язаному iз продавцем покупцю вiдповiдно до статтi 62 цього Кодексу, або вартiсть товарiв, обчислена вiдповiдно до статтi 63 цього Кодексу.

     6. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартiсть товарiв не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

     7. Методи на основi вiднiмання та додавання вартостi (обчислена вартiсть) можуть застосовуватися у будь-якiй послiдовностi на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

     8. У разi якщо неможливо застосувати жоден iз зазначених методiв, митна вартiсть визначається за резервним методом вiдповiдно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 04.07.2013р. N 405-VII)

     Стаття 58. Метод визначення митної вартостi за цiною договору (контракту) щодо товарiв, якi iмпортуються (вартiсть операцiї)

     1. Метод визначення митної вартостi за цiною договору (контракту) щодо товарiв, якi ввозяться на митну територiю України вiдповiдно до митного режиму iмпорту, застосовується у разi, якщо:

     1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (iмпортера) на використання оцiнюваних товарiв, за винятком тих, що:

     а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Українi;

     б) обмежують географiчний регiон, у якому товари можуть бути перепроданi (вiдчуженi повторно);

     в) не впливають значною мiрою на вартiсть товару;

     2) щодо продажу оцiнюваних товарiв або їх цiни вiдсутнi будь-якi умови або застереження, якi унеможливлюють визначення вартостi цих товарiв;

     3) жодна частина виручки вiд будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарiв покупцем не надiйде прямо чи опосередковано продавцевi, якщо тiльки не буде зроблено вiдповiдне коригування з урахуванням положень частини десятої цiєї статтi;

     4) покупець i продавець не пов'язанi мiж собою особи або хоч i пов'язанi мiж собою особи, однак цi вiдносини не вплинули на цiну товарiв.

     2. Метод визначення митної вартостi товарiв за цiною договору (контракту) щодо товарiв, якi iмпортуються, не застосовується, якщо використанi декларантом або уповноваженою ним особою вiдомостi не пiдтвердженi документально або не визначенi кiлькiсно i достовiрнi та/або вiдсутня хоча б одна iз складових митної вартостi, яка є обов'язковою при її обчисленнi.

     3. У разi якщо митна вартiсть не може бути визначена за основним методом, застосовуються другоряднi методи, зазначенi у пунктi 2 частини першої статтi 57 цього Кодексу.

     4. Митною вартiстю товарiв, якi ввозяться на митну територiю України вiдповiдно до митного режиму iмпорту, є цiна, що була фактично сплачена або пiдлягає сплатi за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разi потреби з урахуванням положень частини десятої цiєї статтi.

     5. Цiна, що була фактично сплачена або пiдлягає сплатi, - це загальна сума всiх платежiв, якi були здiйсненi або повиннi бути здiйсненi покупцем оцiнюваних товарiв продавцю або на користь продавця через третiх осiб та/або на пов'язаних iз продавцем осiб для виконання зобов'язань продавця.

     6. Платежi можуть бути здiйсненi прямо чи опосередковано. Прикладом опосередкованого платежу може бути врегулювання покупцем повнiстю чи частково боргу продавця.

     7. Платежi необов'язково повиннi бути здiйсненi у виглядi переказу грошей (зокрема, але не виключно). Такi платежi можуть бути здiйсненi шляхом акредитива, iнкасування або за допомогою iнших розрахункiв (вексель, передача цiнних документiв тощо).

     8. Термiн "цiна, що була фактично сплачена або пiдлягає сплатi" стосується лише цiни оцiнюваних товарiв. Дивiденди або iншi платежi покупця на користь продавця, не пов'язанi з оцiнюваними товарами, не є частиною митної вартостi. Додавання, якщо вони не включалися до цiни, що була фактично сплачена або пiдлягає сплатi, згiдно з цiєю статтею робляться лише на основi об'єктивних даних, що пiдтверджуються документально та пiддаються обчисленню.

     9. Розрахунки згiдно iз цiєю статтею робляться лише на основi об'єктивних даних, що пiдтверджуються документально та пiддаються обчисленню.

     10. При визначеннi митної вартостi до цiни, що була фактично сплачена або пiдлягає сплатi за оцiнюванi товари, додаються такi витрати (складовi митної вартостi), якщо вони не включалися до цiни, що була фактично сплачена або пiдлягає сплатi:

     1) витрати, понесенi покупцем:

     а) комiсiйнi та брокерська винагорода, за винятком комiсiйних за закупiвлю, що є платою покупця своєму агентовi за надання послуг, пов'язаних iз представництвом його iнтересiв за кордоном для закупiвлi оцiнюваних товарiв;

     б) вартiсть ящикiв тари (контейнерiв), в яку упаковано товар, або iншої упаковки, що для митних цiлей вважаються єдиним цiлим з вiдповiдними товарами;

     в) вартiсть упаковки або вартiсть пакувальних матерiалiв та робiт, пов'язаних iз пакуванням;

     2) належним чином розподiлена вартiсть нижчезазначених товарiв та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цiнами для використання у зв'язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцiнюваних товарiв, якщо така вартiсть не включена до цiни, що була фактично сплачена або пiдлягає сплатi:

     а) сировини, матерiалiв, деталей, напiвфабрикатiв, комплектувальних виробiв тощо, якi увiйшли до складу оцiнюваних товарiв;

     б) iнструментiв, штампiв, шаблонiв та аналогiчних предметiв, використаних у процесi виробництва оцiнюваних товарiв;

     в) матерiалiв, витрачених у процесi виробництва оцiнюваних товарiв (мастильнi матерiали, паливо тощо);

     г) iнженерних та дослiдно-конструкторських робiт, дизайну, художнього оформлення, ескiзiв та креслень, виконаних за межами України i безпосередньо необхiдних для виробництва оцiнюваних товарiв;

     3) роялтi та iншi лiцензiйнi платежi, що стосуються оцiнюваних товарiв та якi покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцiнюваних товарiв, якщо такi платежi не включаються до цiни, що була фактично сплачена або пiдлягає сплатi.

     Зазначенi платежi можуть включати платежi, якi стосуються прав на лiтературнi та художнi твори, винаходи, кориснi моделi, промисловi зразки, торговельнi марки та iншi об'єкти права iнтелектуальної власностi.

     Витрати на право вiдтворення (тиражування) оцiнюваних товарiв в Українi не повиннi додаватися до цiни, що була фактично сплачена або пiдлягає сплатi за оцiнюванi товари.

     Порядок включення до цiни розрахунку роялтi та лiцензiйних платежiв визначається Кабiнетом Мiнiстрiв України;

     4) вiдповiдна частина виручки вiд будь-якого подальшого перепродажу товарiв, що оцiнюються, їх використання або розпорядження ними на митнiй територiї України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця;

     5) витрати на транспортування оцiнюваних товарiв до аеропорту, порту або iншого мiсця ввезення на митну територiю України;

     6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцiнюваних товарiв, пов'язанi з їх транспортуванням до аеропорту, порту або iншого мiсця ввезення на митну територiю України;

     7) витрати на страхування цих товарiв.

     11. При визначеннi митної вартостi до цiни, що була фактично сплачена або пiдлягає сплатi, не допускається включення нiяких iнших витрат, крiм тих, що передбаченi у цiй статтi. До митної вартостi не включаються нижчезазначенi витрати або кошти за умови видiлення їх з цiни, що була фактично сплачена або пiдлягає сплатi за оцiнюванi товари, що документально пiдтвердженi та якi пiддаються обчисленню:

     1) плата за будiвництво, спорудження, складення, технiчне обслуговування або технiчну допомогу, здiйсненi пiсля ввезення iмпортних товарiв, таких як промислова установка, машини або обладнання;

     2) витрати на транспортування пiсля ввезення;

     3) податки, якi справляються в Українi.

     12. Той факт, що продавець i покупець пов'язанi мiж собою особи, сам по собi не може бути пiдставою для розгляду вартостi операцiї як неприйнятної. У таких випадках необхiдно розглянути обставини продажу та прийняти вартiсть операцiї за умови, що взаємовiдносини покупця i продавця не вплинули на цiну оцiнюваних товарiв.

     13. За наявностi достатнiх пiдстав вважати, що вiдносини, зазначенi у частинi дванадцятiй цiєї статтi, вплинули на цiну оцiнюваних товарiв, орган доходiв i зборiв повинен надати декларанту або уповноваженiй ним особi свої письмовi обґрунтування, що такий вплив мав мiсце.

     14. У разi вiдсутностi обґрунтувань з боку органу доходiв i зборiв необхiдно вважати, що взаємовiдносини, зазначенi у частинi дванадцятiй цiєї статтi, не вплинули на цiну оцiнюваних товарiв.

     15. Декларант має право вiдповiдi та доказу вiдсутностi впливу взаємозв'язку продавця i покупця на цiну, що була фактично сплачена або пiдлягає сплатi за оцiнюванi товари.

     16. Для цiлей цього Кодексу особи вважаються пов'язаними мiж собою у випадках, зазначених у статтi 15 Угоди про застосування статтi VII Генеральної угоди з тарифiв i торгiвлi 1994 року.

     17. Особи, одна з яких є одноосiбним агентом, одноосiбним дистриб'ютором чи одноосiбним концесiонером iншої, як би це не називалося, вважаються пов'язаними для цiлей цього Кодексу, якщо вони пiдпадають хоча б пiд один iз критерiїв, визначених у статтi 15 Угоди про застосування статтi VII Генеральної угоди з тарифiв i торгiвлi 1994 року.

     18. При продажу товарiв мiж пов'язаними особами вартiсть операцiї береться за основу для визначення митної вартостi оцiнюваних товарiв за першим методом, якщо декларант покаже, що така вартiсть є близькою до вартостi однiєї з нижчезазначених операцiй, яка здiйснювалася одночасно або майже одночасно з операцiєю з оцiнюваними товарами:

     1) вартостi операцiї при продажу непов'язаним покупцям iдентичних або подiбних (аналогiчних) товарiв для експорту в Україну;

     2) митної вартостi iдентичних або подiбних (аналогiчних) товарiв, визначеної згiдно з положеннями статтi 62 цього Кодексу;

     3) митної вартостi iдентичних або подiбних (аналогiчних) товарiв, визначеної згiдно з положеннями статтi 63 цього Кодексу.

     19. У разi здiйснення вищезазначених порiвнянь враховується наявна у органу доходiв i зборiв або подана декларантом чи уповноваженою ним особою iнформацiя щодо рiзницi в комерцiйних рiвнях продажу, кiлькiсних показниках, елементах i витратах, зазначених у частинi десятiй цiєї статтi, та витратах, якi понесенi продавцем при продажу, коли продавець i покупець не пов'язанi мiж собою, i не понесенi продавцем при продажу, коли продавець i покупець пов'язанi мiж собою.

     20. Порiвняння з вартiстю операцiй, зазначених у пунктах 1 - 3 частини вiсiмнадцятої цiєї статтi, здiйснюється за iнiцiативою декларанта або уповноваженої ним особи. Вартiсть цих операцiй не може використовуватися замiсть вартостi операцiй з оцiнюваними товарами.

     21. Використанi декларантом або уповноваженою ним особою вiдомостi повиннi бути об'єктивними, пiддаватися обчисленню та пiдтверджуватися документально.

     22. Частину двадцять другу виключено.

     23. У випадках, передбачених частиною двадцять другою цiєї статтi, контроль правильностi визначення митної вартостi здiйснюється виключно пiсля завершення митного оформлення та пропуску товарiв через митний кордон України.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз законами України вiд 04.07.2013р. N 405-VII, вiд 02.10.2019р. N 141-IX)

     Стаття 59. Метод визначення митної вартостi за цiною договору щодо iдентичних товарiв

     1. У разi якщо митна вартiсть оцiнюваних товарiв не може бути визначена згiдно з положеннями статтi 58 цього Кодексу, за основу для її визначення береться вартiсть операцiї з iдентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тiєї ж країни i час експорту яких збiгається з часом експорту оцiнюваних товарiв або є максимально наближеним до нього.

     2. При застосуваннi цього методу визначення митної вартостi за основу береться прийнята органом доходiв i зборiв вартiсть операцiї з iдентичними товарами з дотриманням умов, зазначених у цiй статтi. При цьому пiд iдентичними розумiються товари, однаковi за всiма ознаками з оцiнюваними товарами, у тому числi за такими, як:

     1) фiзичнi характеристики;

     2) якiсть та репутацiя на ринку;

     3) країна виробництва;

     4) виробник.

     3. Незначнi зовнiшнi вiдмiнностi не можуть бути пiдставою для вiдмови у розглядi товарiв як iдентичних, якщо в цiлому такi товари вiдповiдають вимогам частини другої цiєї статтi.

     4. Цiна договору щодо iдентичних товарiв береться за основу для визначення митної вартостi товарiв, якщо цi товари ввезено приблизно в тiй же кiлькостi та на тих же комерцiйних рiвнях, що й оцiнюванi товари.

     5. У разi вiдсутностi такого продажу використовується вартiсть операцiї з iдентичними товарами, що продавалися в Україну в iншiй кiлькостi та/або на iнших комерцiйних рiвнях. При цьому їх цiна коригується з урахуванням зазначених розбiжностей незалежно вiд того, чи веде це до збiльшення або зменшення вартостi. Iнформацiя, що використовується при здiйсненнi коригування, повинна бути документально пiдтверджена.

     6. У разi якщо кошти та витрати, зазначенi в пунктах 5 - 7 частини десятої статтi 58 цього Кодексу, включаються у вартiсть операцiї, здiйснюється коригування для врахування значної рiзницi в таких коштах i витратах мiж оцiнюваними товарами та вiдповiдними iдентичними товарами, що зумовлено рiзницею у вiдстанях i способах транспортування.

     7. У разi якщо для цiлей застосування цього методу виявляється бiльш як одна вартiсть договору щодо iдентичних товарiв, для визначення митної вартостi оцiнюваних товарiв використовується найменша така вартiсть.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 04.07.2013р. N 405-VII)

     Стаття 60. Метод визначення митної вартостi за цiною договору щодо подiбних (аналогiчних) товарiв

     1. У разi якщо митна вартiсть оцiнюваних товарiв не може бути визначена згiдно з положеннями статей 58 i 59 цього Кодексу, за митну вартiсть береться прийнята органом доходiв i зборiв вартiсть операцiї з подiбними (аналогiчними) товарами, якi продано на експорт в Україну i час експорту яких збiгається з часом експорту оцiнюваних товарiв або є максимально наближеним до нього.

     2. Пiд подiбними (аналогiчними) розумiються товари, якi хоч i не однаковi за всiма ознаками, але мають схожi характеристики i складаються зi схожих компонентiв, завдяки чому виконують однаковi функцiї порiвняно з товарами, що оцiнюються, та вважаються комерцiйно взаємозамiнними.

     3. Для визначення, чи є товари подiбними (аналогiчними), враховуються якiсть товарiв, наявнiсть торгової марки та репутацiя цих товарiв на ринку.

     4. Цiна договору щодо подiбних (аналогiчних) товарiв береться за основу для визначення митної вартостi товарiв, якщо цi товари ввезено приблизно в тiй же кiлькостi i на тих же комерцiйних рiвнях, що й оцiнюванi товари.

     5. У разi якщо такого продажу не виявлено, використовується вартiсть операцiї з подiбними (аналогiчними) товарами, якi продавалися в Україну в iншiй кiлькостi та/або на iнших комерцiйних рiвнях. При цьому їх цiна коригується з урахуванням зазначених розбiжностей незалежно вiд того, чи веде це до збiльшення або зменшення вартостi. Iнформацiя, що використовується при здiйсненнi коригування, повинна бути документально пiдтверджена.

     6. У разi якщо кошти та витрати, зазначенi в пунктах 5 - 7 частини десятої статтi 58 цього Кодексу, включаються у вартiсть операцiї, здiйснюється коригування для врахування значної рiзницi у таких коштах i витратах мiж оцiнюваними товарами та вiдповiдними подiбними (аналогiчними) товарами, що зумовлено рiзницею у вiдстанях i способах транспортування.

     7. У разi якщо для цiлей застосування цього методу виявляється бiльш як одна вартiсть договору щодо подiбних (аналогiчних) товарiв, для визначення митної вартостi оцiнюваних товарiв використовується найменша така вартiсть.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 04.07.2013р. N 405-VII)

     Стаття 61. Застереження щодо умов застосування методiв визначення митної вартостi товарiв за цiною договору щодо iдентичних товарiв та за цiною договору щодо подiбних (аналогiчних) товарiв

     1. Товари не вважаються iдентичними або подiбними (аналогiчними) оцiнюваним, якщо вони не виробленi в тiй же країнi, що i товари, якi оцiнюються.

     2. Товари, виготовленi не виробником оцiнюваних товарiв, а iншою особою, беруться до уваги лише у разi, якщо немає нi iдентичних, нi подiбних (аналогiчних) товарiв, виготовлених особою - виробником товарiв, що оцiнюються.

     3. Товари не вважаються iдентичними чи подiбними (аналогiчними) оцiнюваним, якщо їх проектування, дослiдно-конструкторськi роботи, художнє оформлення, дизайн, ескiзи, креслення, а також iншi аналогiчнi роботи виконанi в Українi.

     Стаття 62. Метод визначення митної вартостi на основi вiднiмання вартостi

     1. У разi якщо митна вартiсть оцiнюваних товарiв не може бути визначена вiдповiдно до положень статей 58 - 61 цього Кодексу, їх митна вартiсть визначається згiдно з положеннями цiєї статтi на основi вiднiмання вартостi, крiм випадкiв, коли на вимогу декларанта або уповноваженої ним особи послiдовнiсть застосування цiєї статтi та статтi 63 цього Кодексу може бути зворотною.

     2. У разi якщо оцiнюванi або iдентичнi чи подiбнi (аналогiчнi) iмпортнi товари продаються (вiдчужуються) на митнiй територiї України у незмiнному станi, для визначення митної вартостi товарiв за цим методом за основу береться цiна одиницi товару, за якою оцiнюванi або iдентичнi чи подiбнi (аналогiчнi) iмпортованi товари продаються на територiї України у найбiльших загальних кiлькостях покупцю, який не є пов'язаною з продавцем особою, одночасно або у час, наближений до дати ввезення оцiнюваних товарiв, за умови вирахування, якщо вони можуть бути видiленi, таких компонентiв:

     1) витрат на виплату комiсiйних, що звичайно сплачуються або пiдлягають сплатi, чи звичайних торговельних надбавок, якi робляться для одержання прибутку та покриття загальних витрат у зв'язку з продажем на митнiй територiї України товарiв того ж класу та виду. Товарами одного класу та виду є товари, якi пiдпадають пiд групу або спектр товарiв, що виробляються конкретною галуззю чи сектором промисловостi та включають iдентичнi або подiбнi (аналогiчнi) товари. Термiн "товари того ж класу або виду" включає товари, iмпортованi з тiєї ж країни, що й оцiнюванi товари, а також товари, iмпортованi з iнших країн.

     Сума прибутку та загальних витрат, до яких належать прямi та непрямi витрати, пов'язанi iз збутом зазначених товарiв, повинна братися в цiлому. Числове значення витрат для цiлей вирахування цiєї суми визначається на основi iнформацiї, поданої декларантом або уповноваженою ним особою, якщо тiльки ця iнформацiя не є несумiсною з даними, одержаними при продажу в Українi ввезених (iмпортованих) товарiв того ж класу або виду. У разi якщо iнформацiя, надана декларантом або уповноваженою ним особою, є несумiсною з такими даними, сума для обчислення прибутку та загальних витрат може ґрунтуватися на iншiй вiдповiднiй iнформацiї, а не тiй, що надана декларантом або уповноваженою ним особою.

     При визначеннi комiсiйних або звичайних прибуткiв та загальних витрат вiднесення товарiв до "товарiв того ж класу або виду" повинно здiйснюватися у кожному конкретному випадку з посиланням на вiдповiднi обставини;

     2) звичайних витрат, понесених в Українi на навантаження, вивантаження, транспортування, страхування, та iнших пов'язаних з такими операцiями витрат;

     3) сум податкiв, що пiдлягають сплатi в Українi у зв'язку з ввезенням (iмпортом) чи продажем (вiдчуженням) товарiв.

     3. У разi якщо нi оцiнюванi, нi iдентичнi чи подiбнi (аналогiчнi) товари не продаються в Українi одночасно або в час, максимально наближений до дати ввезення оцiнюваних товарiв в Україну, митна вартiсть таких товарiв визначається на основi цiни одиницi товару, за якою вiдповiдно оцiнюванi або iдентичнi чи подiбнi (аналогiчнi) з оцiнюваними товари продаються в Українi в кiлькостi, достатнiй для встановлення цiни за одиницю такого товару, у такому ж станi, в якому вони були ввезенi, на найбiльш ранню дату пiсля ввезення товарiв, якi оцiнюються, але до сплину 90-денного строку.

     4. У разi вiдсутностi випадкiв продажу оцiнюваних, iдентичних чи подiбних (аналогiчних) товарiв у такому ж станi, в якому вони перебували на день ввезення в Україну, на вимогу декларанта або уповноваженої ним особи митна вартiсть таких товарiв визначається на основi цiни одиницi товару, за якою зазначенi товари продаються в Українi пiсля подальшої обробки (переробки) найбiльшою партiєю особам, не пов'язаним з особами, у яких вони купують такi товари. При цьому робляться вiдповiднi поправки на вартiсть, додану такою обробкою (переробкою), та вирахування, передбаченi пунктами 1 - 3 частини другої цiєї статтi.

     5. Вирахування вартостi, доданої подальшою обробкою (переробкою), повиннi ґрунтуватися на даних, якi є об'єктивними, пiдтверджуються документально, пiддаються обчисленню та належать до вартостi такої роботи. За основу для обчислень беруться прийнятi промисловi формули, рецепти, методи будiвництва та iнша галузева практика.

     6. Положення частини четвертої цiєї статтi не застосовуються у разi, якщо:

     1) у результатi подальшої обробки ввезенi товари втрачають свою iдентичнiсть, крiм випадкiв, коли, незважаючи на втрату iдентичностi ввезених товарiв, величина вартостi, доданої обробкою, може бути точно визначена;

     2) ввезенi товари зберiгають свою iдентичнiсть, але становлять настiльки незначний вiдсоток продажу їх в Українi, що використання цього методу оцiнювання буде невиправданим.

     7. Можливiсть застосування положень частини четвертої цiєї статтi визначається в кожному конкретному випадку залежно вiд конкретних обставин.

     Стаття 63. Метод визначення митної вартостi товарiв на основi додавання вартостi (обчислена вартiсть)

     1. Для визначення митної вартостi товарiв на основi додавання вартостi (обчислена вартiсть) за основу береться надана виробником товарiв, що оцiнюються, або вiд його iменi iнформацiя про їх вартiсть, яка повинна складатися iз сум:

     1) вартостi матерiалiв та витрат, понесених виробником при виробництвi оцiнюваних товарiв. Така iнформацiя повинна базуватися на комерцiйних рахунках виробника за умови, що такi рахунки сумiснi iз загальновизнаними принципами бухгалтерського облiку, якi застосовуються в країнi, де цi товари виробляються;

     2) обсягу прибутку та загальних витрат, що дорiвнює сумi, яка звичайно вiдображається при продажу товарiв того ж класу або виду, що й оцiнюванi товари, якi виготовляються виробниками у країнi експорту для експорту в Україну;

     3) загальних витрат при продажу в Україну з країни вивезення товарiв того ж класу або виду, тобто витрат на завантаження, розвантаження та обробку оцiнюваних товарiв, їх транспортування до аеропорту, порту або iншого мiсця ввезення на митну територiю України, витрат на страхування цих товарiв.

     2. Посадова особа органу доходiв i зборiв не може вимагати або примушувати будь-яку особу, яка не є резидентом, надавати для вивчення або дозволяти доступ до будь-якого рахунка чи iнших записiв для цiлей визначення обчисленої вартостi. Iнформацiя, подана виробником товарiв для цiлей визначення митної вартостi згiдно з положеннями цiєї статтi, може бути перевiрена в країнi - виробниковi товарiв уповноваженими органами України за згодою виробника i за умови повiдомлення заздалегiдь уряду країни - виробника товарiв та за вiдсутностi заперечень проти такої перевiрки.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 04.07.2013р. N 405-VII)

     Стаття 64. Резервний метод

     1. У разi якщо митна вартiсть товарiв не може бути визначена шляхом послiдовного використання методiв, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартiсть оцiнюваних товарiв визначається з використанням способiв, якi не суперечать законам України i є сумiсними з вiдповiдними принципами i положеннями Генеральної угоди з тарифiв i торгiвлi (GATT).

     2. Митна вартiсть, визначена згiдно з положеннями цiєї статтi, повинна ґрунтуватися на ранiше визнаних (визначених) органами доходiв i зборiв митних вартостях.

     3. Митна вартiсть iмпортних товарiв не визначається згiдно iз положеннями цiєї статтi на пiдставi:

     1) цiни товарiв українського походження на внутрiшньому ринку України;

     2) системи, яка передбачає прийняття для митних цiлей вищої з двох альтернативних вартостей;

     3) цiни товарiв на внутрiшньому ринку країни-експортера;

     4) вартостi виробництва, iншої, нiж обчислена вартiсть, визначена для iдентичних або подiбних (аналогiчних) товарiв вiдповiдно до положень статтi 63 цього Кодексу;

     5) цiни товарiв, що поставляються з країни-експортера до третiх країн;

     6) мiнiмальної митної вартостi;

     7) довiльної чи фiктивної вартостi.

     4. У разi якщо ця стаття застосовується органом доходiв i зборiв, вiн на вимогу декларанта або уповноваженої ним особи зобов'язаний письмово поiнформувати їх про митну вартiсть, визначену вiдповiдно до положень цiєї статтi, та про використаний при цьому метод.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 04.07.2013р. N 405-VII)

Глава 10. Визначення митної вартостi товарiв, що перемiщуються через митний кордон України в митних режимах, вiдмiнних вiд митного режиму iмпорту

     Стаття 65. Порядок визначення митної вартостi товарiв, що ввозяться на митну територiю України вiдповiдно до митних режимiв, вiдмiнних вiд митного режиму iмпорту

     1. Митною вартiстю товарiв, що ввозяться в Україну вiдповiдно до митних режимiв, вiдмiнних вiд режиму iмпорту, є цiна товару, зазначена у рахунку-фактурi чи рахунку-проформi. Визначення митної вартостi товарiв, що ввозяться на митну територiю України та помiщуються в митнi режими, вiдмiннi вiд режиму iмпорту (крiм митного режиму транзиту) зi справлянням митних платежiв, здiйснюється вiдповiдно до глави 9 цього Кодексу.

     2. При змiнi митного режиму митна вартiсть, визначена при першому помiщеннi товару в митний режим, пiдлягає замiнi митною вартiстю, визначеною вiдповiдно до наступного митного режиму.

     Стаття 66. Порядок визначення митної вартостi товарiв, що вивозяться за межi митної територiї України

     1. Митною вартiстю товарiв, що вивозяться за межi митної територiї України, є цiна товару, зазначена у рахунку-фактурi чи рахунку-проформi.

     2. Митна вартiсть товарiв, що вивозяться за межi митної територiї України, визначається при помiщеннi цих товарiв уперше в митний режим з наступним фактичним перемiщенням їх через митний кордон України. При змiнi митного режиму пiд час знаходження товарiв за межами митної територiї України митною вартiстю товарiв є митна вартiсть, визначена на день прийняття органом доходiв i зборiв митної декларацiї при їх першому помiщеннi в митний режим.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 04.07.2013р. N 405-VII)

Роздiл IV
УКРАЇНСЬКА КЛАСИФIКАЦIЯ ТОВАРIВ ЗОВНIШНЬОЕКОНОМIЧНОЇ ДIЯЛЬНОСТI

Глава 11. Ведення Української класифiкацiї товарiв зовнiшньоекономiчної дiяльностi, її структура та класифiкацiя товарiв

     Стаття 67. Структура та застосування Української класифiкацiї товарiв зовнiшньоекономiчної дiяльностi

     1. Українська класифiкацiя товарiв зовнiшньоекономiчної дiяльностi (УКТ ЗЕД) складається на основi Гармонiзованої системи опису та кодування товарiв та затверджується законом про Митний тариф України.

     2. В УКТ ЗЕД товари систематизовано за роздiлами, групами, товарними позицiями, товарними пiдпозицiями, найменування i цифровi коди яких унiфiковано з Гармонiзованою системою опису та кодування товарiв.

     3. Для докладнiшої товарної класифiкацiї використовується сьомий, восьмий, дев'ятий та десятий знаки цифрового коду.

     4. Структура десятизнакового цифрового кодового позначення товарiв в УКТ ЗЕД включає код групи (першi два знаки), товарної позицiї (першi чотири знаки), товарної пiдпозицiї (першi шiсть знакiв), товарної категорiї (першi вiсiм знакiв), товарної пiдкатегорiї (десять знакiв).

     Стаття 68. Ведення Української класифiкацiї товарiв зовнiшньоекономiчної дiяльностi

     1. Ведення УКТ ЗЕД здiйснює центральний орган виконавчої влади, що реалiзує державну митну полiтику, в порядку, встановленому Кабiнетом Мiнiстрiв України.

     2. Ведення УКТ ЗЕД передбачає:

     1) вiдстеження та облiк змiн i доповнень до Гармонiзованої системи опису та кодування товарiв, пояснень та iнших рiшень щодо її тлумачення, що приймаються Всесвiтньою митною органiзацiєю;

     2) пiдготовку пропозицiй щодо внесення змiн до УКТ ЗЕД;

     3) деталiзацiю УКТ ЗЕД на нацiональному рiвнi та введення додаткових одиниць вимiру;

     4) забезпечення однакового застосування всiма органами доходiв i зборiв правил класифiкацiї товарiв;

     5) прийняття рiшень щодо класифiкацiї та кодування товарiв в УКТ ЗЕД у складних випадках;

     6) розроблення пояснень i рекомендацiй до УКТ ЗЕД та забезпечення їх опублiкування;

     7) своєчасне ознайомлення суб'єктiв зовнiшньоекономiчної дiяльностi з рiшеннями та iнформацiєю (крiм тих, що є конфiденцiйними) щодо питань класифiкацiї товарiв та про застосування УКТ ЗЕД;

     8) здiйснення iнших функцiй, необхiдних для ведення УКТ ЗЕД.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз законами України вiд 04.07.2013р. N 405-VII, вiд 02.10.2019р. N 141-IX)

     Стаття 69. Класифiкацiя товарiв

     1. Товари при їх декларуваннi пiдлягають класифiкацiї, тобто у вiдношеннi товарiв визначаються коди вiдповiдно до класифiкацiйних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД.

     2. Органи доходiв i зборiв здiйснюють контроль правильностi класифiкацiї товарiв, поданих до митного оформлення, згiдно з УКТ ЗЕД.

     3. На вимогу посадової особи органу доходiв i зборiв декларант або уповноважена ним особа зобов'язанi надати усi наявнi вiдомостi, необхiднi для пiдтвердження заявлених ними кодiв товарiв, поданих до митного оформлення, а також зразки таких товарiв та/або технiко-технологiчну документацiю на них.

     4. У разi виявлення пiд час митного оформлення товарiв або пiсля нього порушення правил класифiкацiї товарiв орган доходiв i зборiв має право самостiйно класифiкувати такi товари.

     5. Пiд складним випадком класифiкацiї товару розумiється випадок, коли у процесi контролю правильностi заявленого декларантом або уповноваженою ним особою коду товару виникають суперечностi щодо тлумачення положень УКТ ЗЕД, вирiшення яких потребує додаткової iнформацiї, спецiальних знань, проведення дослiджень тощо.

     6. Штрафи та iншi санкцiї за несплату митних платежiв та за iншi порушення, виявленi у зв'язку з неправильною класифiкацiєю товарiв, застосовуються органами доходiв i зборiв виключно у разi, якщо прийняте органом доходiв i зборiв рiшення про класифiкацiю цих товарiв у складному випадку було прийнято на пiдставi поданих заявником недостовiрних документiв, наданої ним недостовiрної iнформацiї та/або внаслiдок ненадання заявником всiєї наявної у нього iнформацiї, необхiдної для прийняття зазначеного рiшення, що суттєво вплинуло на характер цього рiшення.

     7. Рiшення органiв доходiв i зборiв щодо класифiкацiї товарiв для митних цiлей є обов'язковими. Такi рiшення оприлюднюються у встановленому законодавством порядку. У разi незгоди з рiшенням органу доходiв i зборiв щодо класифiкацiї товару декларант або уповноважена ним особа має право оскаржити це рiшення до органу вищого рiвня вiдповiдно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

     8. Висновки iнших органiв, установ та органiзацiй щодо визначення кодiв товарiв згiдно з УКТ ЗЕД при митному оформленнi мають iнформацiйний або довiдковий характер.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 04.07.2013р. N 405-VII)

Роздiл V
МИТНI РЕЖИМИ

Глава 12. Загальнi положення щодо митних режимiв

     Стаття 70. Види митних режимiв

     1. З метою застосування законодавства України з питань митної справи запроваджуються такi митнi режими:

     1) iмпорт (випуск для вiльного обiгу);

     2) реiмпорт;

     3) експорт (остаточне вивезення);

     4) реекспорт;

     5) транзит;

     6) тимчасове ввезення;

     7) тимчасове вивезення;

     8) митний склад;

     9) вiльна митна зона;

     10) безмитна торгiвля;

     11) переробка на митнiй територiї;

     12) переробка за межами митної територiї;

     13) знищення або руйнування;

     14) вiдмова на користь держави.

     2. Митнi режими встановлюються виключно цим Кодексом.

     Стаття 71. Вибiр та змiна митного режиму

     1. Декларант має право обрати митний режим, у який вiн бажає помiстити товари, з дотриманням умов такого режиму та у порядку, що визначенi цим Кодексом.

     2. Помiщення товарiв у митний режим здiйснюється шляхом їх декларування та виконання митних формальностей, передбачених цим Кодексом.

     3. Митний режим, у який помiщено товари, може бути змiнено на iнший, обраний декларантом вiдповiдно до частини першої цiєї статтi, за умови дотримання заходiв тарифного та нетарифного регулювання зовнiшньоекономiчної дiяльностi, встановлених вiдповiдно до закону для товарiв, що помiщуються у такий iнший митний режим.

     Стаття 72. Митний статус товарiв, що помiщуються у митний режим

     1. За митним статусом товари подiляються на українськi та iноземнi.

     2. Усi товари на митнiй територiї України (за винятком територiй вiльних митних зон) вважаються такими, що мають статус українських товарiв, якщо вiдповiдно до цього Кодексу не встановлено, що такi товари не є українськими.

     Стаття 73. Регулювання питань, пов'язаних iз митним режимом

     1. Умови перебування товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення у вiдповiдному митному режимi, обмеження щодо їх використання, застосування заходiв тарифного та нетарифного регулювання зовнiшньоекономiчної дiяльностi визначаються цим Кодексом, iншими законодавчими актами України з питань митної справи та у сферi зовнiшньоекономiчної дiяльностi.

     2. Питання, пов'язанi з виконанням необхiдних митних формальностей та здiйсненням митного контролю товарiв, помiщених у вiдповiдний митний режим, регулюються цим Кодексом.

Глава 13. Iмпорт (випуск для вiльного обiгу)

     Стаття 74. Митний режим iмпорту (випуску для вiльного обiгу)

     1. Iмпорт (випуск для вiльного обiгу) - це митний режим, вiдповiдно до якого iноземнi товари пiсля сплати всiх митних платежiв, встановлених законами України на iмпорт цих товарiв, та виконання усiх необхiдних митних формальностей випускаються для вiльного обiгу на митнiй територiї України.

     Стаття 75. Умови помiщення товарiв у митний режим iмпорту

     1. Митний режим iмпорту може бути застосований до товарiв, що надходять на митну територiю України, та до товарiв, що зберiгаються пiд митним контролем або помiщенi в iнший митний режим, а також до продуктiв переробки товарiв, помiщених у митний режим переробки на митнiй територiї.

     2. Законодавством України з питань митної справи можуть бути визначенi документи, якi використовуються для декларування товарiв у митний режим iмпорту замiсть митної декларацiї.

     3. Для помiщення товарiв у митний режим iмпорту особа, на яку покладається дотримання вимог митного режиму, повинна:

     1) подати органу доходiв i зборiв, що здiйснює випуск товарiв, документи на такi товари;

     2) сплатити митнi платежi, якими вiдповiдно до законiв України обкладаються товари пiд час ввезення на митну територiю України в режимi iмпорту;

     3) виконати встановленi вiдповiдно до закону вимоги щодо заходiв нетарифного регулювання зовнiшньоекономiчної дiяльностi.

     4. Якщо iноземнi товари пiсля ввезення їх на митну територiю України були пошкодженi або втраченi внаслiдок аварiї чи дiї обставин непереборної сили або внаслiдок протиправних дiй третiх осiб, що пiдтверджується документально, за рiшенням декларанта вони можуть бути заявленi органу доходiв i зборiв у митний режим iмпорту в пошкодженому станi чи у фактичнiй кiлькостi з додержанням щодо них встановлених вiдповiдно до закону заходiв тарифного та нетарифного регулювання зовнiшньоекономiчної дiяльностi. У разi втрати товарiв пiсля ввезення їх на митну територiю України внаслiдок протиправних дiй третiх осiб митнi платежi, встановленi на iмпорт таких товарiв, пiдлягають сплатi в повному обсязi у порядку, встановленому цим Кодексом. За рiшенням декларанта або уповноваженої ним особи допускається помiщення пошкоджених товарiв в iншi митнi режими.

     5. У разi встановлення вiдповiдно до закону заборон чи обмежень щодо ввезення на митну територiю України вiдповiдних товарiв такi товари, випущенi у вiльний обiг на митнiй територiї України за попереднiми, тимчасовими або перiодичними митними декларацiями, пiдлягають помiщенню у митний режим iмпорту вiдповiдно до умов, якi дiяли на момент їх випуску у вiльний обiг.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 04.07.2013р. N 405-VII)

     Стаття 76. Митний статус товарiв, помiщених у митний режим iмпорту

     1. Товари, помiщенi у митний режим iмпорту, набувають статусу українських товарiв.

     2. Пiдтвердженням українського статусу товарiв, зазначених у частинi першiй цiєї статтi, є митна декларацiя, за якою цi товари випущено у вiльний обiг.

Глава 14. Реiмпорт

     Стаття 77. Митний режим реiмпорту

     1. Реiмпорт - це митний режим, вiдповiдно до якого товари, що були вивезенi або оформленi для вивезення за межi митної територiї України, випускаються у вiльний обiг на митнiй територiї України зi звiльненням вiд сплати митних платежiв, встановлених законами України на iмпорт цих товарiв, та без застосування заходiв нетарифного регулювання зовнiшньоекономiчної дiяльностi.

     Стаття 78. Умови помiщення товарiв у митний режим реiмпорту

     1. Митний режим реiмпорту може бути застосований до товарiв, що надходять на митну територiю України, та до товарiв, що зберiгаються пiд митним контролем або помiщенi в iнший митний режим.

     2. У митний режим реiмпорту можуть бути помiщенi товари, якi:

     1) були вивезенi за межi митної територiї України у митному режимi тимчасового вивезення та ввозяться на цю територiю до завершення строку дiї цього митного режиму у тому самому станi, в якому вони були вивезенi, крiм природних змiн їх якiсних та/або кiлькiсних характеристик за нормальних умов транспортування та зберiгання, а також змiн, що допускаються у разi використання таких товарiв у митному режимi тимчасового вивезення;

     2) були вивезенi за межi митної територiї України у митному режимi переробки за межами митної територiї та ввозяться на цю територiю до завершення строку дiї цього митного режиму у тому самому станi, в якому вони були вивезенi, крiм природних змiн їх якiсних та/або кiлькiсних характеристик за нормальних умов транспортування та зберiгання;

     3) були помiщенi у митний режим експорту (остаточного вивезення) i повертаються особi, яка їх експортувала, у зв'язку з невиконанням (неналежним виконанням) умов зовнiшньоекономiчного договору, згiдно з яким цi товари помiщувалися у митний режим експорту, або з iнших обставин, що перешкоджають виконанню цього договору, якщо цi товари:

     а) повертаються на митну територiю України у строк, що не перевищує шести мiсяцiв з дати вивезення їх за межi цiєї територiї у митному режимi експорту;

     б) перебувають у такому самому станi, в якому вони оформленi у митний режим експорту, крiм природних змiн їх якiсних та/або кiлькiсних характеристик за нормальних умов транспортування, зберiгання та використання (експлуатацiї), внаслiдок якого були виявленi недолiки, що спричинили реiмпорт товарiв.

     3. Товари, зазначенi в частинi другiй цiєї статтi, можуть бути також помiщенi у митний режим реiмпорту у разi, якщо:

     1) пiд час перебування таких товарiв за межами митної територiї України вони пiддавалися операцiям, необхiдним для їх збереження, а також технiчному обслуговуванню чи ремонту, необхiднiсть у яких виникла пiд час перебування за межами митної територiї України;

     2) стан таких товарiв змiнився внаслiдок аварiї або дiї обставин непереборної сили, за умови пiдтвердження факту аварiї або дiї обставин непереборної сили в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну фiнансову полiтику;

     3) у митний режим реiмпорту помiщується лише частина товарiв, ранiше випущених для вивезення за межi митної територiї України.

     4. Для помiщення товарiв у митний режим реiмпорту особа, на яку покладається обов'язок щодо дотримання вимог митного режиму, повинна:

     1) ввезти товари на митну територiю України не пiзнiше, нiж у встановлений законодавством строк пiсля їх вивезення за межi митної територiї України;

     2) подати органу доходiв i зборiв, що здiйснює випуск товарiв у митному режимi реiмпорту, документи на такi товари;

     3) надати органу доходiв i зборiв документи та вiдомостi, необхiднi для iдентифiкацiї товарiв, що реiмпортуються.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз законами України вiд 04.07.2013р. N 405-VII, вiд 02.10.2019р. N 141-IX)

     Стаття 79. Окремi положення щодо застосування митного режиму реiмпорту

     1. Застосування митного режиму реiмпорту можливе за умови можливостi iдентифiкацiї органом доходiв i зборiв товарiв, заявлених у цей митний режим, як таких, що були ранiше випущенi за межi митної територiї України.

     2. До товарiв, що вивозяться за межi митної територiї України з намiром подальшого реiмпорту, засоби забезпечення iдентифiкацiї можуть бути застосованi в момент їх випуску.

     3. Для забезпечення iдентифiкацiї товарiв, що реiмпортуються, можуть застосовуватися засоби, передбаченi частинами другою i третьою статтi 326 цього Кодексу.

     4. Не вимагається застосування засобiв забезпечення iдентифiкацiї до тари, пiддонiв та iнших подiбних товарiв, що не мають iндивiдуальних iдентифiкацiйних ознак.

     5. Реiмпорт товарiв, помiщених у митний режим експорту, згiдно з пунктом 3 частини другої статтi 78 цього Кодексу може бути здiйснений експортером цих товарiв або його правонаступником.

     6. В iнших випадках дозволяється застосування митного режиму реiмпорту при ввезеннi на митну територiю України товарiв iншою особою, нiж та, що їх вивезла, якщо це виправдано обставинами.

     7. Декларування товарiв у митний режим реiмпорту може здiйснюватися у будь-якому органi доходiв i зборiв.

     8. Замiсть митної декларацiї для декларування у митний режим реiмпорту упаковок, контейнерiв, пiддонiв та транспортних засобiв комерцiйного призначення використовуються документи, що пiдтверджують попереднє вивезення зазначених товарiв за межi митної територiї України.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 04.07.2013р. N 405-VII)

     Стаття 80. Митний статус товарiв, помiщених у митний режим реiмпорту

     1. Українськi товари, помiщенi у митний режим реiмпорту, зберiгають статус українських товарiв.

     2. Iноземнi товари, що реiмпортуються згiдно з пунктом 3 частини другої статтi 78 цього Кодексу, пiсля помiщення у митний режим реiмпорту набувають статусу українських товарiв.

     3. Пiдтвердженням українського статусу товарiв, зазначених у частинi другiй цiєї статтi, є митна декларацiя, за якою цi товари випущено у вiльний обiг.

     Стаття 81. Повернення сум вивiзного мита при реiмпортi товарiв

     1. Пiсля помiщення у митний режим реiмпорту товарiв згiдно з пунктом 3 частини другої статтi 78 цього Кодексу суми вивiзного мита, сплаченi при експортi цих товарiв, повертаються особам, якi їх сплачували, або їх правонаступникам, у порядку, передбаченому цим Кодексом. Акцизний податок i податок на додану вартiсть при помiщеннi товарiв згiдно з пунктом 3 частини другої статтi 78 цього Кодексу у митний режим реiмпорту справляються вiдповiдно до Податкового кодексу України.

Глава 15. Експорт

     Стаття 82. Митний режим експорту

     1. Експорт (остаточне вивезення) - це митний режим, вiдповiдно до якого українськi товари випускаються для вiльного обiгу за межами митної територiї України без зобов'язань щодо їх зворотного ввезення.

     Стаття 83. Умови помiщення товарiв у митний режим експорту

     1. Митний режим експорту може бути застосований до товарiв, що призначенi для вивезення за межi митної територiї України, та до товарiв, що вже вивезенi за межi цiєї територiї та перебувають пiд митним контролем, за винятком товарiв, заборонених до помiщення у цей митний режим вiдповiдно до законодавства.

     2. Для помiщення товарiв у митний режим експорту особа, на яку покладається дотримання вимог митного режиму, повинна:

     1) подати органу доходiв i зборiв, що здiйснює випуск товарiв у митному режимi експорту, документи на такi товари;

     2) сплатити митнi платежi, якими вiдповiдно до закону обкладаються товари пiд час вивезення за межi митної територiї України у митному режимi експорту;

     3) виконати вимоги щодо застосування передбачених законом заходiв нетарифного регулювання зовнiшньоекономiчної дiяльностi;

     4) у випадках, встановлених законодавством, подати органу доходiв i зборiв дозвiл на проведення зовнiшньоекономiчної операцiї з вивезення товарiв у третю країну (реекспорт).

     3. Органи доходiв i зборiв не вимагають обов'язкового пiдтвердження прибуття товарiв, що експортуються, у пункт призначення за межами митної територiї України.

     4. У разi встановлення актами законодавства заборон чи обмежень щодо вивезення вiдповiдних товарiв за межi митної територiї України товари, що:

     1) помiщенi в митний режим експорту, випускаються за межi митної територiї України вiдповiдно до умов, що дiяли на момент помiщення цих товарiв у зазначений митний режим;

     2) фактично випущенi за межi митної територiї України за перiодичними митними декларацiями, пiдлягають помiщенню у митний режим експорту вiдповiдно до умов, що дiяли на момент фактичного вивезення цих товарiв.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 04.07.2013р. N 405-VII)

     Стаття 84. Митний статус товарiв, помiщених у режим експорту

     1. Товари, помiщенi у митний режим експорту, втрачають статус українських товарiв з моменту їх фактичного вивезення за межi митної територiї України.

     2. Товари, що знаходяться за межами митної територiї України, втрачають статус українських товарiв з моменту помiщення їх у митний режим експорту.

Глава 16. Реекспорт

     Стаття 85. Митний режим реекспорту

     1. Реекспорт - це митний режим, вiдповiдно до якого товари, що були ранiше ввезенi на митну територiю України або на територiю вiльної митної зони, вивозяться за межi митної територiї України без сплати вивiзного мита та без застосування заходiв нетарифного регулювання зовнiшньоекономiчної дiяльностi.

     Стаття 86. Умови помiщення товарiв у митний режим реекспорту

     1. Митний режим реекспорту може бути застосований до товарiв, якi при ввезеннi на митну територiю України мали статус iноземних та:

     1) пiсля ввезення на митну територiю України перебували пiд митним контролем та не були помiщенi у митний режим (у тому числi у зв'язку з обмеженнями чи заборонами щодо ввезення таких товарiв на митну територiю України);

     2) були помiщенi у митний режим тимчасового ввезення та вивозяться за межi митної територiї України у тому самому станi, в якому вони були ввезенi на митну територiю України, крiм природних змiн їх якiсних та/або кiлькiсних характеристик за нормальних умов транспортування та зберiгання, а також змiн, що допускаються у разi використання таких товарiв у митному режимi тимчасового ввезення;

     3) були помiщенi у митний режим переробки на митнiй територiї та вивозяться за межi митної територiї України у тому самому станi, в якому вони були ввезенi на митну територiю України, крiм природних змiн їх якiсних та/або кiлькiсних характеристик за нормальних умов транспортування та зберiгання, або у виглядi продуктiв їх переробки;

     4) були помiщенi у митний режим митного складу та вивозяться за межi митної територiї України у тому самому станi, в якому вони були ввезенi на митну територiю України, крiм природних змiн їх якiсних та/або кiлькiсних характеристик за нормальних умов транспортування та зберiгання;

     5) були помiщенi у митний режим iмпорту i повертаються нерезиденту - сторонi зовнiшньоекономiчного договору, згiдно з яким цi товари помiщувалися у цей режим, у зв'язку з невиконанням (неналежним виконанням) умов цього договору або з iнших обставин, що перешкоджають його виконанню, якщо цi товари:

     а) вивозяться протягом шести мiсяцiв з дати помiщення їх у митний режим iмпорту;

     б) перебувають у тому самому станi, в якому вони були ввезенi на митну територiю України, крiм природних змiн їх якiсних та/або кiлькiсних характеристик за нормальних умов транспортування, зберiгання та використання (експлуатацiї), внаслiдок якої були виявленi недолiки, що спричинили реекспорт товарiв;

     6) визнанi помилково ввезеними на митну територiю України.

     2. Товари, зазначенi у частинi першiй цiєї статтi, можуть бути також помiщенi у митний режим реекспорту, якщо:

     1) пiд час перебування таких товарiв на митнiй територiї України вони пiддавалися операцiям, необхiдним для їх збереження, а також технiчному обслуговуванню чи ремонту, необхiднiсть у яких виникла пiд час перебування на митнiй територiї України;

     2) стан таких товарiв змiнився внаслiдок аварiї або дiї обставин непереборної сили за умови пiдтвердження факту аварiї або дiї обставин непереборної сили у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну фiнансову полiтику;

     3) у митний режим реекспорту помiщується лише частина товарiв, ранiше ввезених на митну територiю України.

     3. У митний режим реекспорту також помiщуються товари, що перебували у митному режимi вiльної митної зони, безмитної торгiвлi та вивозяться за межi митної територiї України.

     4. Для помiщення товарiв у митний режим реекспорту особа, на яку покладається дотримання вимог митного режиму, повинна:

     1) подати органу доходiв i зборiв, що здiйснює випуск товарiв, документи на такi товари;

     2) надати органу доходiв i зборiв документи та вiдомостi, необхiднi для iдентифiкацiї товарiв, що реекспортуються;

     3) у випадках, встановлених законодавством, подати органу доходiв i зборiв дозвiл на проведення зовнiшньоекономiчної операцiї з реекспорту цих товарiв.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз законами України вiд 04.07.2013р. N 405-VII, вiд 02.10.2019р. N 141-IX)

     Стаття 87. Окремi положення щодо застосування митного режиму реекспорту

     1. Застосування митного режиму реекспорту можливе за умови iдентифiкацiї органом доходiв i зборiв товарiв, заявлених у цей режим, як таких, що були ранiше ввезенi на митну територiю України.

     2. Для товарiв, що ввозяться з намiром подальшого реекспорту, засоби забезпечення iдентифiкацiї можуть бути застосованi на момент їх ввезення на митну територiю України.

     3. Для забезпечення iдентифiкацiї товарiв, що реекспортуються, можуть застосовуватися засоби, передбаченi частинами другою i третьою статтi 326 цього Кодексу.

     4. Не вимагається застосування засобiв забезпечення iдентифiкацiї до тари, пiддонiв та iнших подiбних товарiв, що не мають iндивiдуальних iдентифiкацiйних ознак.

     5. Реекспорт товарiв, помiщених у митний режим iмпорту, згiдно з пунктом 5 частини першої статтi 86 цього Кодексу може бути здiйснений iмпортером цих товарiв або його правонаступником.

     6. В iнших випадках дозволяється застосування митного режиму реекспорту при вивезеннi за межi митної територiї України товарiв iншою особою, нiж та, яка їх ввозила, якщо це виправдано обставинами.

     7. Декларування товарiв у митний режим реекспорту може здiйснюватися у будь-якому органi доходiв i зборiв, якщо iнше не передбачено цим Кодексом.

     8. Товари, що реекспортуються, можуть вивозитися за межi митної територiї України однiєю чи кiлькома партiями. Допускається вивезення товарiв, що реекспортуються, за межi митної територiї України не через той орган доходiв i зборiв, через який товари ввозилися на цю територiю.

     9. Замiсть митної декларацiї для декларування у митний режим реекспорту упаковок, контейнерiв, пiддонiв та транспортних засобiв комерцiйного призначення використовуються документи, що пiдтверджують попереднє ввезення зазначених товарiв на митну територiю України.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 04.07.2013р. N 405-VII)

     Стаття 88. Митний статус товарiв, що помiщуються у митний режим реекспорту

     1. Iноземнi товари, помiщенi у митний режим реекспорту, зберiгають статус iноземних товарiв.

     2. Товари, що набули статусу українських внаслiдок iмпорту та реекспортуються згiдно з пунктом 5 частини першої статтi 86 цього Кодексу, втрачають статус українських товарiв з моменту їх фактичного вивезення за межi митної територiї України.

     Стаття 89. Повернення сум ввiзного мита при реекспортi товарiв

     1. Пiсля помiщення товарiв у митний режим реекспорту згiдно iз пунктом 5 частини першої статтi 86 цього Кодексу суми ввiзного мита, сплаченi при iмпортi цих товарiв, повертаються особам, якi їх сплачували, або їх правонаступникам вiдповiдно до цього Кодексу. Акцизний податок i податок на додану вартiсть при помiщеннi товарiв згiдно з пунктом 5 частини першої статтi 86 цього Кодексу в митний режим реекспорту справляються вiдповiдно до Податкового кодексу України.

Глава 17. Транзит

     Стаття 90. Митний режим транзиту

     1. Транзит - це митний режим, вiдповiдно до якого товари та/або транспортнi засоби комерцiйного призначення перемiщуються пiд митним контролем мiж двома органами доходiв i зборiв України або в межах зони дiяльностi одного органу доходiв i зборiв без будь-якого використання цих товарiв, без сплати митних платежiв та без застосування заходiв нетарифного регулювання зовнiшньоекономiчної дiяльностi.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 04.07.2013р. N 405-VII)

     Стаття 91. Перемiщення товарiв i транспортних засобiв комерцiйного призначення в режимi транзиту

     1. Перемiщення товарiв у митному режимi транзиту здiйснюється як прохiдний або внутрiшнiй транзит, або каботаж.

     2. Митний режим транзиту застосовується до товарiв, якi перемiщуються:

     1) прохiдним транзитом вiд пункту ввезення (пропуску) на митну територiю України до пункту вивезення (пропуску) за межi митної територiї України (у тому числi в межах одного пункту пропуску через державний кордон України);

     2) внутрiшнiм транзитом або каботажем:

     а) вiд пункту ввезення (пропуску) на митну територiю України до органу доходiв i зборiв, розташованого на митнiй територiї України;

     б) вiд органу доходiв i зборiв, розташованого на митнiй територiї України, до пункту вивезення (пропуску) за межi митної територiї України;

     в) вiд одного пункту, розташованого на митнiй територiї України, до iншого пункту, розташованого на митнiй територiї України, у тому числi якщо частина цього перемiщення проходить за межами митної територiї України;

     г) вiд штучного острова, установки або споруди, створених у виключнiй (морськiй) економiчнiй зонi України, на якi поширюється виключна юрисдикцiя України, до органу доходiв i зборiв, розташованого на територiї України, зайнятiй сушею, та у зворотному напрямку.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 04.07.2013р. N 405-VII)

     Стаття 92. Умови помiщення товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення у митний режим транзиту

     1. Митний режим транзиту може бути застосований як до товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення, що безпосередньо ввозяться на митну територiю України, так i до таких, що перебувають на митнiй територiї України.

     2. У митний режим транзиту можуть бути помiщенi товари, транспортнi засоби комерцiйного призначення незалежно вiд їх митного статусу.

     3. У митний режим транзиту можуть бути помiщенi будь-якi товари, крiм заборонених законодавством для ввезення та/або транзиту через митну територiю України.

     4. Для помiщення товарiв та/або транспортних засобiв комерцiйного призначення у митний режим транзиту особа, на яку покладається дотримання вимог митного режиму, повинна:

     1) подати органу доходiв i зборiв митну декларацiю (документ, який вiдповiдно до статтi 94 цього Кодексу використовується замiсть митної декларацiї), товарно-транспортний документ на перевезення та рахунок-фактуру (iнвойс) або iнший документ, який визначає вартiсть товару;

     2) у випадках, визначених законодавством, надати органу доходiв i зборiв дозвiльний документ на транзит через митну територiю України, який видається вiдповiдними уповноваженими органами;

     3) у випадках, встановлених цим Кодексом, забезпечити виконання зобов'язання iз сплати митних платежiв вiдповiдно до роздiлу X цього Кодексу;

     4) у разi помiщення товарiв на пiдставi документа, зазначеного у частинi шостiй статтi 94 цього Кодексу, забезпечити виконання вимог та зобов'язань, визначених законодавством, яке встановлює основнi засади органiзацiї та здiйснення режиму спiльного транзиту товарiв.

     5. Для забезпечення iдентифiкацiї товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення, що помiшуються у митний режим транзиту, можуть застосовуватися засоби, передбаченi частинами другою i третьою статтi 326 цього Кодексу.

     6. Не вимагається застосування засобiв забезпечення iдентифiкацiї до тари, пiддонiв та iнших подiбних товарiв, що не мають iндивiдуальних iдентифiкацiйних ознак.

(Iз змiнами i доповненнями, внесеними згiдно iз законами України вiд 04.07.2013р. N 405-VII, вiд 02.10.2019р. N 141-IX)

     Стаття 93. Вимоги до перемiщення товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення у митному режимi транзиту

     1. Товари, транспортнi засоби комерцiйного призначення, що перемiщуються у митному режимi транзиту, повиннi:

     1) перебувати у незмiнному станi, крiм природних змiн їх якiсних та/або кiлькiсних характеристик за нормальних умов транспортування i зберiгання;

     2) не використовуватися з жодною iншою метою, крiм транзиту;

     3) бути доставленими у орган доходiв i зборiв призначення до закiнчення строку, визначеного статтею 95 цього Кодексу, а в разi помiщення товарiв на пiдставi документа, зазначеного у частинi шостiй статтi 94 цього Кодексу, - до закiнчення строку, визначеного вiдповiдно до законодавства, яке встановлює основнi засади органiзацiї та здiйснення режиму спiльного транзиту товарiв;

     4) мати неушкодженi засоби забезпечення iдентифiкацiї у разi їх застосування.

     2. Транспортнi засоби комерцiйного призначення, помiщенi у митний режим транзиту, можуть пiддаватися операцiям з технiчного обслуговування та ремонту, потреба в яких виникла пiд час перебування їх на митнiй територiї України.

     3. За умови забезпечення iдентифiкацiї товарiв, що перемiщуються у режимi транзиту, та дотримання iнших вимог, встановлених цим Кодексом, допускається перевезення зазначених товарiв транспортним засобом, який здiйснює перевезення в межах митної територiї України товарiв, якi не перебувають пiд митним контролем.

(Iз змiнами i доповненнями, внесеними згiдно iз законами України вiд 04.07.2013р. N 405-VII, вiд 02.10.2019р. N 141-IX)

     Стаття 94. Документи, що використовуються для декларування товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення у митний режим транзиту

     1. Для декларування у митний режим транзиту товарiв, що перемiщуються будь-яким видом транспорту, крiм випадкiв, визначених цiєю статтею, використовується митна декларацiя (у тому числi попередня митна декларацiя).

     2. У разi транзиту в межах одного пункту пропуску або для декларування товарiв, що не є пiдакцизними, залежно вiд виду транспорту замiсть митної декларацiї може використовуватися авiацiйна вантажна накладна (Air Waybill) або коносамент (Bill of Lading).

     3. Для декларування товарiв, що не є пiдакцизними, замiсть митної декларацiї залежно вiд виду транспорту може використовуватися накладна УМВС (СМГС), накладна ЦIМ (СIМ), накладна ЦIМ/УМВС (ЦИМ/СМГС, CIM/SMGS), книжка МДП (Carnet TIR).

     4. Незалежно вiд виду транспорту для декларування у митний режим транзиту товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення може використовуватися книжка А.Т.А. або книжка CPD.

     5. У випадках, передбачених мiжнародними договорами України, укладеними вiдповiдно до закону, для декларування у митний режим транзиту товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення використовуються документи, передбаченi такими договорами.

     6. Для декларування у митний режим транзиту товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення, що перемiщуються мiж Європейським Союзом, країнами - членами Європейської асоцiацiї вiльної торгiвлi, окремими країнами - членами Конвенцiї про процедуру спiльного транзиту та Україною, можуть використовуватися митнi декларацiї окремих типiв, що вiдповiдають типам митних декларацiй, запроваджених зазначеною Конвенцiєю.

(Iз доповненнями, внесеними згiдно iз Законом України вiд 02.10.2019р. N 141-IX)

     Стаття 95. Строки транзитних перевезень

     1. Встановлюються такi строки транзитних перевезень залежно вiд виду транспорту:

     1) для автомобiльного транспорту - 10 дiб (у разi перемiщення в зонi дiяльностi однiєї митницi - 5 дiб);

     2) для залiзничного транспорту - 28 дiб;

     3) для авiацiйного транспорту - 5 дiб;

     4) для морського та рiчкового транспорту - 20 дiб;

     5) для трубопровiдного транспорту - 31 доба;

     6) для трубопровiдного транспорту (з перевантаженням на iншi види транспорту) - 90 дiб.

     2. До строкiв, зазначених у частинi першiй цiєї статтi, не включається:

     1) час дiї обставин, зазначених у статтi 192 цього Кодексу;

     2) час зберiгання товарiв пiд митним контролем (за умови iнформування органу доходiв i зборiв, який контролює їх перемiщення);

     3) час, необхiдний для здiйснення iнших операцiй з товарами, у випадках, передбачених цим роздiлом (за умови iнформування органу доходiв i зборiв, який контролює перемiщення цих товарiв).

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 04.07.2013р. N 405-VII)

     Стаття 96. Застосування митного режиму транзиту при перевантаженнi товарiв

     1. Перевантаження товарiв, що перемiщуються у митному режимi транзиту, з одного транспортного засобу на iнший допускається з дозволу органу доходiв i зборiв, в зонi дiяльностi якого проводиться перевантаження.

     2. Якщо перевантаження може бути здiйснене без порушення митних пломб та iнших засобiв забезпечення iдентифiкацiї, таке перевантаження допускається без дозволу, але з попереднiм iнформуванням органу доходiв i зборiв.

     3. Проведення угрупування пакувальних мiсць, змiна упаковки, маркування, сортування, а також ремонт та замiна пошкодженої упаковки здiйснюються з дозволу органу доходiв i зборiв.

     4. Для отримання дозволу органу доходiв i зборiв особою, вiдповiдальною за дотримання вимог митного режиму, органу доходiв i зборiв подається тiльки товарно-транспортний документ на перевезення товару. У разi вiдмови у наданнi дозволу орган доходiв i зборiв зобов'язаний невiдкладно письмово або в електроннiй формi повiдомити особi, яка звернулася з проханням надати дозвiл, про причини i пiдстави такої вiдмови.

     5. Пiд час перемiщення товарiв у митному режимi транзиту дозволяється здiйснення замiни моторного транспортного засобу з попереднiм iнформуванням органу доходiв i зборiв призначення про причини такої замiни, якщо така замiна не потребує перевантаження товарiв.

     6. При вивезеннi за межi митної територiї України товарiв, помiщених у митнi режими експорту, реекспорту, тимчасового вивезення, переробки за межами митної територiї, положення цiєї глави застосовуються з моменту початку перемiщення зазначених товарiв з органу доходiв i зборiв вiдправлення i до моменту пред'явлення їх органу доходiв i зборiв призначення.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 04.07.2013р. N 405-VII)

     Стаття 97. Каботажнi перевезення

     1. Пiд каботажем розумiється перевезення українських та iноземних товарiв шляхом завантаження їх на морське (рiчкове) судно в одному пунктi на митнiй територiї України i транспортування в iнший пункт територiї України, де здiйснюватиметься їх вивантаження. При цьому товари, ввезенi на митну територiю України морським (рiчковим) судном, допускаються до каботажного перевезення мiж органами доходiв i зборiв або в межах зони дiяльностi одного органу доходiв i зборiв пiсля їх перевантаження на iнше морське (рiчкове) судно, що ходить пiд прапором України, або, за умови отримання на це дозволу центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi транспорту, на iноземне судно.

     2. Iноземнi товари перебувають пiд митним контролем протягом усього часу каботажу.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 04.07.2013р. N 405-VII)

     Стаття 98. Розмiщення товарiв на борту морських (рiчкових) суден для каботажного перевезення

     1. Каботажнi перевезення iноземних товарiв на борту морського (рiчкового) судна разом з українськими товарами здiйснюються за умови їх надiйної iдентифiкацiї.

     2. Якщо забезпечення надiйної iдентифiкацiї товарiв неможливе, українськi товари розмiщуються на борту судна окремо вiд iноземних товарiв.

     Стаття 99. Навантаження та вивантаження товарiв, що перевозяться каботажем

     1. Навантаження на судна товарiв, що перевозяться каботажем, та їх вивантаження з цих суден здiйснюються в морських (рiчкових) портах за мiсцем розташування органiв доходiв i зборiв.

     2. Дозволи на навантаження та/або вивантаження товарiв надаються органами доходiв i зборiв невiдкладно пiсля отримання вiдповiдного звернення. У разi вiдмови у наданнi дозволу органи доходiв i зборiв зобов'язанi невiдкладно письмово або в електроннiй формi повiдомити особi, яка звернулася за отриманням дозволу, про причини та пiдстави такої вiдмови.

     3. У разi одночасного каботажного перевезення iноземних та українських товарiв орган доходiв i зборiв дозволяє навантаження або вивантаження українських товарiв у найкоротший строк пiсля прибуття судна в мiсце завантаження або розвантаження.

     4. За письмовим зверненням власника товарiв, що перемiщуються каботажем, чи уповноваженої ним особи орган доходiв i зборiв дозволяє здiйснити пiд контролем посадових осiб цього органу та на умовах, визначених цим Кодексом, навантаження та/або вивантаження зазначених товарiв в iншому пунктi, нiж це було спочатку заплановано, у тому числi поза мiсцем розташування органiв доходiв i зборiв, а також поза робочим часом, встановленим для органiв доходiв i зборiв, зi справлянням вiдповiдної плати, передбаченої цим Кодексом.

     5. Якщо судно, що здiйснює каботажне перевезення товарiв, внаслiдок аварiї, стихiйного лиха або iнших обставин, що мають характер непереборної сили, не в змозi досягти одного з мiсць здiйснення митного контролю на митнiй територiї України, вивантаження з нього товарiв допускається в мiсцях, де немає органiв доходiв i зборiв. У таких випадках капiтан судна повинен вжити всiх необхiдних заходiв для забезпечення зберiгання цих товарiв та iнформування органiв доходiв i зборiв. При цьому товари продовжують перебувати в каботажi.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 04.07.2013р. N 405-VII)

     Стаття 100. Документи, необхiднi для допуску товарiв до каботажного перевезення

     1. Для каботажного перевезення товарiв органу доходiв i зборiв подається документ, що мiстить перелiк товарiв, призначених для такого перевезення, вiдомостi про судно, що здiйснюватиме таке перевезення, а також назву українського порту або портiв, де повинно здiйснюватися вивантаження зазначених товарiв. Цей документ пiсля виконання митних формальностей є пiдставою для здiйснення одного каботажного перевезення зазначених у ньому товарiв. Орган доходiв i зборiв, що виконав митнi формальностi, повiдомляє про це органи доходiв i зборiв призначення. При вивантаженнi товарiв у пунктi призначення органу доходiв i зборiв подається перелiк товарiв, що пiдлягають вивантаженню в цьому пунктi.

     2. Якщо судно регулярно здiйснює каботажнi перевезення iдентичних товарiв мiж одними й тими самими пунктами, документ, зазначений у частинi першiй цiєї статтi, є пiдставою для здiйснення перевезень протягом визначеного перевiзником та погодженого органом доходiв i зборiв строку. Орган доходiв i зборiв, що виконав митнi формальностi, повiдомляє про це органи доходiв i зборiв призначення. У такому випадку перед навантаженням товарiв на судно органу доходiв i зборiв подається тiльки перелiк цих товарiв, а при вивантаженнi - тiльки перелiк товарiв, що вивантажуються.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 04.07.2013р. N 405-VII)

     Стаття 101. Митний статус товарiв, що помiщуються у митний режим транзиту

     1. Iноземнi товари, помiщенi у митний режим транзиту, зберiгають статус iноземних товарiв.

     2. Українськi товари, помiщенi у митний режим транзиту, зберiгають статус українських товарiв.

     Стаття 102. Завершення митного режиму транзиту

     1. Митний режим транзиту завершується вивезенням товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення, помiщених у цей митний режим, за межi митної територiї України. Таке вивезення здiйснюється пiд контролем органу доходiв i зборiв призначення.

     2. При вивезеннi за межi митної територiї України товарiв, помiщених у митний режим транзиту, окремими партiями митний режим транзиту вважається завершеним пiсля фактичного вивезення за межi митної територiї України останньої з таких окремих партiй.

     3. При ввезеннi товарiв на митну територiю України з метою подальшого їх помiщення у вiдповiдний митний режим митний режим транзиту завершується фактичним доставленням товарiв до визначеного органом доходiв i зборiв або узгодженого з ним мiсця доставки.

     4. Митний режим транзиту також завершується помiщенням товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення в iнший митний режим при дотриманнi вимог, встановлених цим Кодексом.

     5. Для завершення митного режиму транзиту особою, вiдповiдальною за дотримання вимог митного режиму, до закiнчення строку, визначеного статтею 95 цього Кодексу, органу доходiв i зборiв призначення повиннi бути представленi товари, помiщенi у митний режим транзиту, та митна декларацiя або iнший документ, визначений статтею 94 цього Кодексу.

     6. Орган доходiв i зборiв призначення пiсля представлення товарiв, помiщених у митний режим транзиту, та митної декларацiї або iншого документа, визначеного статтею 94 цього Кодексу, перевiряє дотримання вимог, встановлених законодавством України з питань митної справи до перемiщення товарiв у митному режимi транзиту, та виконує митнi формальностi, необхiднi для завершення митного режиму транзиту.

     7. Українськi товари, що перемiщувалися у митному режимi транзиту згiдно з положеннями пiдпунктiв "в" та "г" пункту 2 частини другої статтi 91 цього Кодексу, випускаються з-пiд митного контролю пiсля фактичного доставлення цих товарiв до вiдповiдного розташованого на митнiй територiї України пункту, визначеного органом доходiв i зборiв або узгодженого з ним.

     8. Митний режим транзиту також припиняється у разi конфiскацiї товарiв, їх повної втрати внаслiдок аварiї або дiї обставин непереборної сили, за умови пiдтвердження факту аварiї або дiї обставин непереборної сили у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну фiнансову полiтику.

     9. У разi припинення митного режиму транзиту згiдно з частиною восьмою цiєї статтi вивезення товарiв за межi митної територiї України не вимагається, а гарантiї, наданi вiдповiдно до пункту 3 частини четвертої статтi 92 цього Кодексу, пiдлягають поверненню (вивiльненню).

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз законами України вiд 04.07.2013р. N 405-VII, вiд 02.10.2019р. N 141-IX)

Глава 18. Тимчасове ввезення

     Стаття 103. Митний режим тимчасового ввезення

     1. Тимчасове ввезення - це митний режим, вiдповiдно до якого iноземнi товари, транспортнi засоби комерцiйного призначення ввозяться для конкретних цiлей на митну територiю України з умовним повним або частковим звiльненням вiд оподаткування митними платежами та без застосування заходiв нетарифного регулювання зовнiшньоекономiчної дiяльностi i пiдлягають реекспорту до завершення встановленого строку без будь-яких змiн, за винятком звичайного зносу в результатi їх використання.

     Стаття 104. Умови помiщення товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення у митний режим тимчасового ввезення

     1. Митний режим тимчасового ввезення може бути застосований до товарiв, що надходять на митну територiю України, та до товарiв, що зберiгаються пiд митним контролем або помiщенi в iнший митний режим, який передбачає їх перебування пiд митним контролем.

     2. Законодавством України з питань митної справи можуть бути визначенi документи, якi використовуються для декларування товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення в митний режим тимчасового ввезення замiсть митної декларацiї.

     3. Орган доходiв i зборiв, що здiйснює випуск товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення у митному режимi тимчасового ввезення, повинен пересвiдчитися у можливостi iдентифiкацiї цих товарiв, транспортних засобiв при їх реекспортi.

     4. Для iдентифiкацiї товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення, що помiщуються у митний режим тимчасового ввезення, можуть застосовуватися засоби, передбаченi частинами другою i третьою статтi 326 цього Кодексу. Зазначенi засоби застосовуються органами доходiв i зборiв тiльки у тих випадках, коли комерцiйнi способи забезпечення iдентифiкацiї є недостатнiми.

     5. Не вимагається застосування засобiв забезпечення iдентифiкацiї до тари, пiддонiв та iнших подiбних товарiв, що не мають iндивiдуальних iдентифiкацiйних ознак.

     6. Для помiщення товарiв у митний режим тимчасового ввезення особа, вiдповiдальна за дотримання митного режиму, повинна:

     1) подати органу доходiв i зборiв, що здiйснює випуск товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення у режимi тимчасового ввезення, документи на такi товари, транспортнi засоби, що пiдтверджують мету їх тимчасового ввезення;

     2) у випадках, передбачених законодавством, надати органу доходiв i зборiв зобов'язання про реекспорт товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення, якi тимчасово ввозяться, у строки, встановленi органом доходiв i зборiв;

     3) подати органу доходiв i зборiв дозвiл вiдповiдного компетентного органу на тимчасове ввезення товарiв, якщо отримання такого дозволу передбачено законодавством;

     4) сплатити митнi платежi вiдповiдно до статтi 106 цього Кодексу або забезпечити виконання зобов'язання iз сплати митних платежiв вiдповiдно до роздiлу X цього Кодексу.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 04.07.2013р. N 405-VII)

     Стаття 105. Товари, транспортнi засоби, якi можуть бути помiщенi у митний режим тимчасового ввезення з умовним повним звiльненням вiд оподаткування митними платежами

     1. У митний режим тимчасового ввезення з умовним повним звiльненням вiд оподаткування митними платежами помiщуються виключно товари, транспортнi засоби комерцiйного призначення, зазначенi у статтi 189 цього Кодексу та в Додатках B.1 - B.9, C, D до Конвенцiї про тимчасове ввезення (м. Стамбул, 1990 рiк), на умовах, визначених цими Додатками, а також повiтрянi судна, якi ввозяться на митну територiю України українськими авiакомпанiями за договорами оперативного лiзингу.

(з 01.01.2021р. до частини першої статтi 105 будуть внесенi змiни, передбаченi пунктом 1 роздiлу I Закону України вiд 20.12.2016р. N 1796-VIII)

     2. У разi порушення умов митного режиму тимчасового ввезення особа, вiдповiдальна за дотримання режиму, зобов'язана сплатити суму податкового зобов'язання та пеню вiдповiдно до Податкового кодексу України.

     Стаття 106. Товари, що можуть помiщуватися у митний режим тимчасового ввезення з умовним частковим звiльненням вiд оподаткування митними платежами

     1. У митний режим тимчасового ввезення з умовним частковим звiльненням вiд оподаткування митними платежами вiдповiдно до положень Додатка Е до Конвенцiї про тимчасове ввезення (м. Стамбул, 1990 рiк) можуть помiщуватися товари (за винятком пiдакцизних), не зазначенi у статтях 105, 189 цього Кодексу, а також у Додатках B.1 - B.9, C, D до Конвенцiї про тимчасове ввезення (м. Стамбул, 1990 рiк), або такi, що не вiдповiдають вимогам зазначених Додаткiв.

     2. У разi тимчасового ввезення товарiв з умовним частковим звiльненням вiд оподаткування митними платежами за кожний повний або неповний календарний мiсяць заявленого строку перебування на митнiй територiї України сплачується 3 вiдсотки суми митних платежiв, яка пiдлягала б сплатi у разi випуску цих товарiв у вiльний обiг на митнiй територiї України, розрахованої на дату помiщення їх у митний режим тимчасового ввезення.

     3. Сума митних платежiв сплачується при помiщеннi товарiв у митний режим тимчасового ввезення та розраховується за встановлений органом доходiв i зборiв строк дiї цього митного режиму.

     4. У такому ж порядку сплачуються митнi платежi у разi продовження строку тимчасового ввезення зазначених товарiв вiдповiдно до статтi 108 цього Кодексу.

     5. Загальна сума митних платежiв, яка пiдлягає сплатi за час перебування товарiв у митному режимi тимчасового ввезення з умовним частковим звiльненням вiд оподаткування митними платежами, не повинна перевищувати суми, яка пiдлягала б сплатi у разi випуску цих товарiв у вiльний обiг на митнiй територiї України, розрахованої на дату помiщення їх у митний режим тимчасового ввезення.

     6. Сума митних платежiв, сплачена на пiдставi умовного часткового звiльнення вiд оподаткування митними платежами, поверненню не пiдлягає.

     7. У разi випуску товарiв, помiщених у митний режим тимчасового ввезення з умовним частковим звiльненням вiд оподаткування митними платежами, у вiльний обiг на митнiй територiї України або передачi таких товарiв у користування iншiй особi митнi платежi сплачуються в обсязi, передбаченому законом для ввезення цих товарiв на митну територiю України у митному режимi iмпорту, за вiдрахуванням суми, вже сплаченої на пiдставi умовного часткового звiльнення цих товарiв вiд оподаткування митними платежами. При цьому за перiод, коли застосовувалося таке звiльнення, пiдлягають сплатi проценти з сум податкових зобов'язань, що пiдлягали б сплатi у разi, якщо б щодо таких сум надавалося розстрочення податкових зобов'язань вiдповiдно до роздiлу II Податкового кодексу України.

     8. Кабiнет Мiнiстрiв України може встановлювати перелiк товарiв, якi не можуть бути помiщенi у митний режим тимчасового ввезення з умовним частковим звiльненням вiд оподаткування митними платежами. Змiст такого перелiку повiдомляється Депозитарiю Конвенцiї про тимчасове ввезення (м. Стамбул, 1990 рiк).

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 04.07.2013р. N 405-VII)

     Стаття 107. Операцiї з транспортними засобами, помiщеними в митний режим тимчасового ввезення

     1. Транспортнi засоби комерцiйного призначення, помiщенi в митний режим тимчасового ввезення, можуть пiддаватися операцiям технiчного обслуговування та ремонту, необхiднiсть в яких виникла протягом строку перебування в митному режимi тимчасового ввезення.

     Стаття 108. Строки тимчасового ввезення

     1. Строк тимчасового ввезення товарiв встановлюється органом доходiв i зборiв у кожному конкретному випадку, але не повинен перевищувати трьох рокiв з дати помiщення товарiв у митний режим тимчасового ввезення.

     2. Строк тимчасового ввезення транспортних засобiв комерцiйного призначення встановлюється органом доходiв i зборiв з урахуванням того, що цi транспортнi засоби повиннi бути вивезенi за межi митної територiї України пiсля закiнчення транспортних операцiй, для яких вони були ввезенi.

     3. З урахуванням мети ввезення товарiв та/або транспортних засобiв комерцiйного призначення, особливостей транспортних операцiй та iнших обставин попередньо встановлений строк тимчасового ввезення товарiв вiдповiдно до частини першої цiєї статтi та/або транспортних засобiв комерцiйного призначення вiдповiдно до частини другої цiєї статтi за письмовою заявою власника цих товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення або уповноваженої ним особи може бути продовжений вiдповiдним органом доходiв i зборiв. У разi вiдмови у продовженнi строку тимчасового ввезення орган доходiв i зборiв зобов'язаний невiдкладно письмово або в електроннiй формi повiдомити особi, яка звернулася iз заявою про продовження строку тимчасового ввезення, про причини та пiдстави такої вiдмови.

     4. Якщо товари, помiщенi у митний режим тимчасового ввезення, не можуть бути своєчасно вивезенi за межi митної територiї України внаслiдок накладення на них арешту (за винятком арешту внаслiдок позовiв приватних осiб) або вилучення у справi про порушення митних правил, перебiг строку тимчасового ввезення зупиняється на час такого арешту (вилучення).

     Якщо транспортнi засоби комерцiйного призначення, помiщенi у митний режим тимчасового ввезення, не можуть бути своєчасно вивезенi за межi митної територiї України: внаслiдок дiї обставин, зазначених у статтi 192 цього Кодексу; у разi зберiгання таких транспортних засобiв пiд митним контролем (за умови iнформування органу доходiв i зборiв, який контролює їх перемiщення); у разi здiйснення iнших операцiй з такими транспортними засобами у випадках, передбачених цим Кодексом (за умови iнформування органу доходiв i зборiв, який контролює їх перемiщення); у разi накладення на них арешту (за винятком арешту внаслiдок позовiв приватних осiб) або вилучення у справi про порушення митних правил, перебiг строку тимчасового ввезення зупиняється на час дiї таких обставин, зберiгання, арешту (вилучення) або здiйснення таких операцiй.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз законами України вiд 04.07.2013р. N 405-VII, вiд 08.11.2018р. N 2612-VIII)

     Стаття 109. Передача права на тимчасове ввезення

     1. За заявою особи, вiдповiдальної за дотримання митного режиму тимчасового ввезення, орган доходiв i зборiв надає дозвiл на передачу права використання режиму тимчасового ввезення щодо товарiв будь-якiй iншiй особi за умови, що така iнша особа:

     1) вiдповiдає вимогам, встановленим цим Кодексом; та

     2) приймає на себе зобов'язання особи, вiдповiдальної за дотримання митного режиму тимчасового ввезення.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 04.07.2013р. N 405-VII)

     Стаття 110. Забезпечення дотримання вимог митного режиму тимчасового ввезення

     1. Забезпечення дотримання вимог митного режиму тимчасового ввезення здiйснюється шляхом:

     1) застосування мiжнародного митного документа (книжки А.Т.А. або книжки CPD), що мiстить чинну мiжнародну гарантiю сплати митних платежiв, встановлених законом на iмпорт товарiв;

     2) надання фiнансової гарантiї у порядку, передбаченому роздiлом X цього Кодексу.

     2. Фiнансова гарантiя повертається (вивiльняється) у порядку, передбаченому роздiлом X цього Кодексу, пiсля завершення режиму тимчасового ввезення.

     3. Гарантiя дотримання вимог митного режиму тимчасового ввезення не вимагається щодо:

     1) устаткування для пiдготовки радiо- чи телепередач i репортажiв, а також транспортних засобiв, спецiально пристосованих для використання для цiлей радiо- чи телепередач;

     2) контейнерiв, пiддонiв та упаковок;

     3) наукового i педагогiчного устаткування та матерiалiв для забезпечення добробуту мореплавцiв, що використовуються на борту суден;

     4) особистих речей;

     5) товарiв, ввезених для спортивних цiлей;

     6) товарiв, що ввозяться в рамках прикордонного обiгу;

     7) медичного, хiрургiчного i лабораторного устаткування, а також будь-яких товарiв, таких як автомобiлi чи iншi транспортнi засоби, ковдри, намети, збiрнi будинки, iнших товарiв першої необхiдностi, вiдправлених як допомога потерпiлим вiд стихiйного лиха чи подiбних катастроф;

     8) транспортних засобiв комерцiйного призначення;

     9) тяглових тварин, тварин, ввезених для перегону на нове пасовисько чи випасання на землях, розташованих у прикордоннiй смузi (контрольованому прикордонному районi);

     10) товарiв, якi тимчасово ввозяться на митну територiю України з умовним частковим звiльненням вiд оподаткування митними платежами;

     11) повiтряних суден, якi ввозяться на митну територiю України українськими авiакомпанiями за договорами оперативного лiзингу;

     12) товарiв, якi тимчасово ввозяться на митну територiю України суб'єктами лiтакобудування, що пiдпадають пiд дiю статтi 2 Закону України "Про розвиток лiтакобудiвної промисловостi", з метою проведення дослiджень або випробувань.

     13) товарiв, якi тимчасово ввозяться на митну територiю України суб'єктами космiчної дiяльностi, що пiдпадають пiд дiю законiв України "Про державну пiдтримку космiчної дiяльностi" та "Про космiчну дiяльнiсть", з метою проведення дослiджень або випробувань.

(Iз доповненнями, внесеними згiдно iз законами України вiд 20.12.2016р. N 1796-VIII, вiд 06.09.2018р. N 2530-VIII)

     Стаття 111. Митний статус товарiв, помiщених у митний режим тимчасового ввезення

     1. Iноземнi товари, помiщенi у митний режим тимчасового ввезення, зберiгають статус iноземних товарiв.

     Стаття 112. Завершення митного режиму тимчасового ввезення

     1. Митний режим тимчасового ввезення завершується шляхом реекспорту товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення, помiщених у цей митний режим, або шляхом помiщення їх в iнший митний режим, що допускається цим Кодексом, а також у випадках, передбачених частиною третьою цiєї статтi.

     2. Якщо заборони або обмеження щодо iмпорту, що дiяли на момент тимчасового ввезення товарiв, скасовано протягом їх перебування у митному режимi тимчасового ввезення, дозволяється завершення митного режиму тимчасового ввезення шляхом випуску товарiв для вiльного обiгу на митнiй територiї України.

     3. Митний режим тимчасового ввезення припиняється органом доходiв i зборiв у разi конфiскацiї товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення, їх повної втрати внаслiдок аварiї або дiї обставин непереборної сили за умови пiдтвердження факту аварiї або дiї обставин непереборної сили у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну фiнансову полiтику.

     4. У разi припинення митного режиму тимчасового ввезення згiдно з частиною третьою цiєї статтi реекспорт товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення не вимагається, а гарантiї, наданi вiдповiдно до статтi 110 цього Кодексу, пiдлягають поверненню (вивiльненню).

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз законами України вiд 04.07.2013р. N 405-VII, вiд 02.10.2019р. N 141-IX)

Глава 19. Тимчасове вивезення

     Стаття 113. Митний режим тимчасового вивезення

     1. Тимчасове вивезення - це митний режим, вiдповiдно до якого українськi товари або транспортнi засоби комерцiйного призначення вивозяться за межi митної територiї України з умовним повним звiльненням вiд оподаткування митними платежами та без застосування заходiв нетарифного регулювання зовнiшньоекономiчної дiяльностi i пiдлягають реiмпорту до завершення встановленого строку без будь-яких змiн, за винятком звичайного зносу в результатi їх використання.

     Стаття 114. Умови помiщення товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення у митний режим тимчасового вивезення

     1. Митний режим тимчасового вивезення може бути застосований до товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення, що безпосередньо вивозяться за межi митної територiї України.

     2. Законодавством України з питань митної справи можуть бути визначенi документи, якi використовуються для декларування товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення у митний режим тимчасового вивезення замiсть митної декларацiї.

     3. Орган доходiв i зборiв, що здiйснює випуск товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення у митному режимi тимчасового вивезення, повинен пересвiдчитися у можливостi iдентифiкацiї цих товарiв, транспортних засобiв при їх реiмпортi.

     4. Для забезпечення iдентифiкацiї товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення, що помiщуються у митний режим тимчасового вивезення, можуть застосовуватися засоби, передбаченi частинами другою i третьою статтi 326 цього Кодексу. Органи доходiв i зборiв застосовують зазначенi засоби тiльки у тих випадках, коли комерцiйнi способи iдентифiкацiї є недостатнiми.

     5. Не вимагається застосування засобiв забезпечення iдентифiкацiї до тари, пiддонiв та iнших подiбних товарiв, що не мають iндивiдуальних iдентифiкацiйних ознак.

     6. Для помiщення товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення у митний режим тимчасового вивезення особа, вiдповiдальна за дотримання митного режиму, повинна:

     1) подати органу доходiв i зборiв, що здiйснює випуск товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення у режимi тимчасового вивезення, документи на такi товари, транспортнi засоби, що пiдтверджують мету їх тимчасового вивезення;

     2) у випадках, передбачених законодавством, надати органу доходiв i зборiв зобов'язання про реiмпорт товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення, якi тимчасово вивозяться, у строки, встановленi органом доходiв i зборiв;

     3) подати органу доходiв i зборiв дозвiл вiдповiдного компетентного органу на тимчасове вивезення товарiв, якщо отримання такого дозволу передбачено законодавством.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз законами України вiд 07.06.2012р. N 4915-VI, вiд 04.07.2013р. N 405-VII)

     Стаття 115. Операцiї з транспортними засобами комерцiйного призначення, помiщеними у митний режим тимчасового вивезення

     1. Транспортнi засоби комерцiйного призначення, помiщенi у митний режим тимчасового вивезення, можуть пiддаватися операцiям технiчного обслуговування та ремонту, необхiднiсть в яких виникла протягом строку перебування у митному режимi тимчасового вивезення.

     Стаття 116. Строки тимчасового вивезення

     1. Строк тимчасового вивезення товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення встановлюється органом доходiв i зборiв у кожному конкретному випадку, але не повинен перевищувати трьох рокiв з дати помiщення товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення у зазначений митний режим.

     2. З урахуванням мети тимчасового вивезення товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення та iнших обставин строк, зазначений у частинi першiй цiєї статтi, може бути продовжений вiдповiдним органом доходiв i зборiв.

     3. У разi якщо товари, транспортнi засоби комерцiйного призначення помiщенi у митний режим тимчасового вивезення, не можуть бути своєчасно реiмпортованi внаслiдок накладення на них арешту, перебiг строку тимчасового вивезення зупиняється на час такого арешту.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 04.07.2013р. N 405-VII)

     Стаття 117. Передача права на тимчасове вивезення

     1. За заявою особи, вiдповiдальної за дотримання митного режиму тимчасового вивезення, орган доходiв i зборiв надає дозвiл на передачу права використання режиму тимчасового вивезення щодо товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення будь-якiй iншiй особi за умови, що така iнша особа:

     1) вiдповiдає вимогам, встановленим цим Кодексом; та

     2) бере на себе зобов'язання особи, вiдповiдальної за дотримання митного режиму тимчасового вивезення.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 04.07.2013р. N 405-VII)

     Стаття 118. Звiльнення вiд оподаткування митними платежами в митному режимi тимчасового вивезення

     1. При помiщеннi товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення у митний режим тимчасового вивезення та їх реiмпортi до закiнчення строку, встановленого органом доходiв i зборiв, до цих товарiв, транспортних засобiв застосовується умовне повне звiльнення вiд оподаткування митними платежами.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 04.07.2013р. N 405-VII)

     Стаття 119. Митний статус товарiв, помiщених у митний режим тимчасового вивезення

     1. Українськi товари, помiщенi в митний режим тимчасового вивезення, зберiгають статус українських товарiв.

     Стаття 120. Завершення митного режиму тимчасового вивезення

     1. Митний режим тимчасового вивезення завершується шляхом реiмпорту товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення, помiщених у цей митний режим, або помiщення їх в iнший митний режим, що допускається цим Кодексом, а також у випадках, передбачених частиною третьою цiєї статтi.

     2. Якщо заборони або обмеження щодо експорту, що дiяли на момент тимчасового вивезення товарiв, скасовано протягом їх перебування у митному режимi тимчасового вивезення, дозволяється завершення митного режиму тимчасового вивезення шляхом випуску товарiв у митному режимi експорту.

     3. Митний режим тимчасового вивезення припиняється органом доходiв i зборiв у разi конфiскацiї товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення, їх повної втрати внаслiдок аварiї або дiї обставин непереборної сили, за умови пiдтвердження факту аварiї або дiї обставин непереборної сили у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну фiнансову полiтику.

     4. У разi припинення митного режиму тимчасового вивезення товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення згiдно з частиною третьою цiєї статтi їх реiмпорт не вимагається.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз законами України вiд 04.07.2013р. N 405-VII, вiд 02.10.2019р. N 141-IX)

Глава 20. Митний склад

     Стаття 121. Митний режим митного складу

     1. Митний склад - це митний режим, вiдповiдно до якого iноземнi або українськi товари зберiгаються пiд митним контролем iз умовним повним звiльненням вiд оподаткування митними платежами та без застосування заходiв нетарифного регулювання зовнiшньоекономiчної дiяльностi.

     Стаття 122. Умови помiщення товарiв у митний режим митного складу

     1. У митний режим митного складу можуть помiщатися будь-якi товари, за винятком:

     1) товарiв, заборонених до ввезення в Україну, вивезення з України та транзиту через територiю України;

     2) товарiв, строк придатностi для споживання або використання яких закiнчився;

     3) товарiв, що надходять в Україну як гуманiтарна допомога;

     4) живих тварин;

     5) електроенергiї, що перемiщується лiнiями електропередачi.

     2. Для помiщення товарiв у митний режим митного складу органу доходiв i зборiв подаються митна декларацiя, товарно-транспортний документ на перевезення та рахунок (iнвойс) або iнший документ, який визначає вартiсть товару. Товари, що помiщуються у митний режим митного складу, декларуються органу доходiв i зборiв утримувачем митного складу.

     3. Розмiщення на митному складi товарiв, помiщених в iншi, нiж митний склад, митнi режими (транзиту, тимчасового ввезення, переробки на митнiй територiї, експорту, тимчасового вивезення, переробки за межами митної територiї) для їх зберiгання, перевантаження або дозавантаження транспортного засобу здiйснюється на пiдставi митної декларацiї, ранiше оформленої вiдповiдно до таких iнших митних режимiв, або документа, що її замiнював, - накладної УМВС (СМГС), накладної ЦIМ (СIМ), накладної ЦIМ/УМВС (ЦИМ/СМГС, CIM/SMGS), книжки МДП (Carnet TIR) тощо. У цьому разi помiщення таких товарiв у митний режим митного складу не вiдбувається. Товари, що вивантажуються на митний склад i призначенi для зберiгання бiльше нiж на 90 днiв, пiдлягають помiщенню у митний режим митного складу.

     4. У разi надходження товарiв у складi консолiдованих вантажiв з метою подальшої доставки в орган доходiв i зборiв призначення при перевантаженнi таких товарiв з одного транспортного засобу на iнший їх розмiщення на митному складi або помiщення у митний режим митного складу не є обов'язковим.

     5. Органам доходiв i зборiв для помiщення товарiв у митний режим митного складу забороняється вимагати:

     1) подання iнших, нiж передбаченi у частинах другiй i третiй цiєї статтi, документiв (у тому числi документiв, якi видаються державними органами для здiйснення митного контролю та митного оформлення товарiв);

     2) проведення заходiв офiцiйного контролю.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз законами України вiд 04.07.2013р. N 405-VII, вiд 06.09.2018р. N 2530-VIII)

     Стаття 123. Умови помiщення у митний режим митного складу товарiв, розмiщених на митних складах, розташованих на територiях морських i рiчкових портiв, аеропортiв, залiзничних станцiй, в межах яких є пункти пропуску через державний кордон України, та їх реекспорту

     1. Товари, що ввозяться на митну територiю України i розмiщуються на митних складах, розташованих на територiях морських i рiчкових портiв, аеропортiв, залiзничних станцiй, в межах яких є пункти пропуску через державний кордон України, помiщуються у митний режим митного складу на пiдставi електронного повiдомлення утримувача митного складу, що мiстить кiлькiсть та опис товарiв, пiдписаного електронним цифровим пiдписом.

     2. Електронне повiдомлення надсилається органу доходiв i зборiв протягом чотирьох годин з моменту фактичного розмiщення товарiв на митному складi. Орган доходiв i зборiв надсилає утримувачу митного складу пiдтвердження дати та часу отримання електронного повiдомлення. Розмiщення товарiв на митному складi дозволу органу доходiв i зборiв не потребує.

     3. Помiщення у митний режим реекспорту товарiв, розмiщених на митних складах, зазначених у частинi першiй цiєї статтi, здiйснюється на пiдставi електронного повiдомлення утримувача митного складу, що мiстить кiлькiсть та опис товарiв, пiдписаного електронним цифровим пiдписом.

     4. Електронне повiдомлення надсилається органу доходiв i зборiв не пiзнiше, нiж за чотири години до моменту фактичного випуску товарiв з митного складу. Орган доходiв i зборiв надсилає утримувачу митного складу пiдтвердження дати та часу отримання електронного повiдомлення.

     5. Якщо протягом двох годин з моменту отримання електронного повiдомлення про реекспорт товарiв орган доходiв i зборiв не повiдомив утримувача митного складу про намiр здiйснити митний огляд таких товарiв, дозволяється випускати цi товари з митного складу з метою їх реекспорту.

     6. Форми електронних повiдомлень, передбачених цiєю статтею, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну фiнансову полiтику, i ґрунтуються на звичайних правилах складського облiку.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз законами України вiд 04.07.2013р. N 405-VII, вiд 02.10.2019р. N 141-IX)

     Стаття 124. Умови розмiщення товарiв, що перемiщуються у складi консолiдованих вантажiв, на митному складi та подальшого розпорядження ними

     1. Пiд консолiдованим вантажем розумiється вантаж, що перевозиться одним транспортним засобом i складається з двох i бiльше партiй товарiв для рiзних одержувачiв або для одного одержувача вiд рiзних вiдправникiв.

     2. Перемiщення консолiдованих вантажiв, що ввозяться на митну територiю України, вiд органу доходiв i зборiв вiдправлення на кордонi до органу доходiв i зборiв призначення з промiжним розмiщенням цих вантажiв на митному складi здiйснюється на пiдставi договорiв на перевезення.

     3. Для здiйснення контролю за перемiщенням консолiдованих вантажiв, що ввозяться на митну територiю України, з органу доходiв i зборiв вiдправлення на кордонi до органу доходiв i зборiв, в зонi дiяльностi якого розташований митний склад, а також для помiщення товарiв, що перемiщуються у складi цих вантажiв, у митний режим митного складу використовується попередня митна декларацiя, що складається на весь обсяг консолiдованого вантажу.

     4. Контроль за перемiщенням товарiв з органу доходiв i зборiв, в зонi дiяльностi якого розташований митний склад, до органу доходiв i зборiв призначення для кiнцевого одержувача здiйснюється на пiдставi поданих утримувачем складу нових митних декларацiй або документiв, що їх замiнюють, для внутрiшнього транзиту товарiв.

     5. Кiнцевий одержувач товару має право на повторне помiщення цього товару у митний режим митного складу.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 04.07.2013р. N 405-VII)

     Стаття 125. Строк зберiгання товарiв у митному режимi митного складу

     1. Строк зберiгання товарiв у митному режимi митного складу не може перевищувати 1095 днiв вiд дня помiщення цих товарiв у зазначений митний режим.

     2. Строк зберiгання в митному режимi митного складу пiдакцизних товарiв, iноземних товарiв, якi були попередньо помiщенi у митнi режими транзиту, тимчасового ввезення або переробки на митнiй територiї України, а також продуктiв переробки не може перевищувати 365 днiв вiд дня помiщення їх у митний режим митного складу.

     3. Iноземнi товари, що зберiгаються в митному режимi митного складу, до закiнчення строку їх придатностi або строкiв зберiгання, установлених частинами першою i другою цiєї статтi, повиннi бути задекларованi для ввезення на митну територiю України в iншому митному режимi або реекспортованi. Якщо iноземнi товари пiд час зберiгання в митному режимi митного складу були зiпсованi або ушкодженi внаслiдок аварiї чи дiї обставин непереборної сили, такi товари за умови належного пiдтвердження зазначених фактiв дозволяється декларувати для вiльного обiгу на митнiй територiї України так, нiби вони були ввезенi в зiпсованому (ушкодженому) станi.

     4. Строк зберiгання у митному режимi митного складу товарiв, призначених для експорту, не може перевищувати одного року з дати помiщення їх у цей режим. До закiнчення зазначеного строку такi товари повиннi бути вивезенi за межi митної територiї України.

     5. У разi невиконання вимог частин першої - четвертої цiєї статтi щодо розпорядження товарами, що зберiгаються в митному режимi митного складу, утримувач митного складу повинен протягом 30 днiв пiсля закiнчення строку зберiгання цих товарiв у митному режимi митного складу передати їх на склад органу доходiв i зборiв, а в разi закiнчення строку придатностi зазначених товарiв - задекларувати їх у митний режим знищення або руйнування.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 04.07.2013р. N 405-VII)

     Стаття 126. Митний статус товарiв, помiщених у митний режим митного складу

     1. Iноземнi товари, помiщенi в митний режим митного складу, зберiгають статус iноземних товарiв.

     2. Українськi товари, помiщенi в митний режим митного складу, втрачають статус українських товарiв з моменту вiдшкодування сум податку на додану вартiсть вiдповiдно до положень Податкового кодексу України.

     Стаття 127. Операцiї з товарами, що зберiгаються на митному складi

     1. З товарами, що зберiгаються на митному складi, без дозволу органу доходiв i зборiв можуть проводитися простi складськi операцiї, необхiднi для забезпечення збереження цих товарiв:

     1) перемiщення товарiв у межах складу з метою рацiонального розмiщення;

     2) чищення;

     3) провiтрювання;

     4) створення оптимального температурного режиму зберiгання;

     5) сушiння (у тому числi iз створенням потоку тепла);

     6) захист вiд корозiї;

     7) боротьба iз шкiдниками;

     8) iнвентаризацiя.

     2. Власник товарiв, що зберiгаються в митному режимi митного складу на митному складi, або уповноважена ним особа з дозволу органу доходiв i зборiв може проводити пiдготовку таких товарiв до продажу (вiдчуження) та транспортування: консолiдацiя та подрiбнення партiй, формування вiдправлень, сортування, пакування, перепакування, маркування, навантаження, вивантаження, перевантаження, взяття проб i зразкiв товарiв та iншi подiбнi операцiї.

     3. Операцiї, що проводяться з товарами, що зберiгаються в митному режимi митного складу на митному складi, не повиннi змiнювати характеристик, за якими цi товари були класифiкованi згiдно з Українською класифiкацiєю товарiв зовнiшньоекономiчної дiяльностi.

     4. З дозволу органу доходiв i зборiв та за умови надання фiнансової гарантiї вiдповiдно до роздiлу X цього Кодексу товари, помiщенi у митний режим митного складу, можуть тимчасово з наступним поверненням вивозитися з митного складу на строк, обумовлений метою такого вивезення, але не бiльший нiж 45 днiв. Не пiдлягають тимчасовому випуску з наступним поверненням товари, що використовуватимуться для виробництва, упаковки, експлуатацiї природних ресурсiв, будiвництва, ремонту чи обслуговування, виконання земляних або iнших подiбних робiт.

     5. У разi вiдмови у наданнi дозволу на здiйснення з товарами, що зберiгаються в митному режимi митного складу на митному складi, операцiй, передбачених частинами другою та четвертою цiєї статтi, орган доходiв i зборiв зобов'язаний невiдкладно письмово або в електроннiй формi повiдомити особi, яка звернулася за отриманням дозволу, про причини i пiдстави такої вiдмови.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 04.07.2013р. N 405-VII)

     Стаття 128. Передача права власностi на товари, помiщенi у митний режим митного складу

     1. Допускається передача права власностi на iноземнi товари, помiщенi у митний режим митного складу. Iнформацiя про власника таких товарiв надається органу доходiв i зборiв пiд час випуску зазначених товарiв з митного складу. Якщо змiна власника товару передбачає вивезення товару з територiї України, таке вивезення здiйснюється на пiдставi нових товаросупровiдних документiв i митної декларацiї (документа, що її замiнює).

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 04.07.2013р. N 405-VII)

     Стаття 129. Завершення митного режиму митного складу

     1. Митний режим митного складу завершується шляхом помiщення товарiв, помiщених у цей митний режим, в iнший митний режим, що допускається цим Кодексом, а також у випадках, передбачених частиною третьою цiєї статтi.

     2. Якщо встановленi законом заборони або обмеження щодо iмпорту чи експорту вiдповiдних товарiв, що дiяли пiд час перебування цих товарiв у митному режимi митного складу, скасовано, дозволяється завершення митного режиму митного складу шляхом експорту зазначених товарiв або випуску їх для вiльного обiгу на митнiй територiї України.

     3. Митний режим митного складу припиняється органом доходiв i зборiв у разi:

     1) передачi товарiв на склад органу доходiв i зборiв у зв'язку iз закiнченням строкiв зберiгання в режимi митного складу;

     2) конфiскацiї товарiв;

     3) повної втрати товарiв унаслiдок аварiї або дiї обставин непереборної сили, за умови пiдтвердження факту аварiї або дiї обставин непереборної сили у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну фiнансову полiтику.

     4. У разi припинення митного режиму митного складу згiдно з частиною третьою цiєї статтi помiщення цих товарiв у iнший митний режим не вимагається, а фiнансовi гарантiї, наданi вiдповiдно до частини четвертої статтi 127 цього Кодексу, пiдлягають поверненню (вивiльненню).

     5. Пiсля перебування на митному складi товари, оформленi у митнi режими експорту, реекспорту, транзиту, тимчасового вивезення, переробки за межами митної територiї України, повиннi бути в установлений вiдповiдно до цього Кодексу строк вивезенi за межi митної територiї України або помiщенi в iнший митний режим, який дозволяється щодо таких товарiв.

     6. У разi помiщення товарiв, що зберiгаються на митному складi в митному режимi митного складу, в iнший митний режим та у випадках, визначених частиною п'ятою цiєї статтi, орган доходiв i зборiв встановлює строк для вивезення зазначених товарiв з митного складу, виходячи з наявних транспортних засобiв та навантажувально-розвантажувальної технiки, але не менший, нiж п'ять робочих днiв.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз законами України вiд 04.07.2013р. N 405-VII, вiд 02.10.2019р. N 141-IX)

Глава 21. Вiльна митна зона

     Стаття 130. Митний режим вiльної митної зони

     1. Вiльна митна зона - це митний режим, вiдповiдно до якого iноземнi товари ввозяться на територiю вiльної митної зони та вивозяться з цiєї територiї за межi митної територiї України iз звiльненням вiд оподаткування митними платежами та без застосування заходiв нетарифного регулювання зовнiшньоекономiчної дiяльностi, а українськi товари ввозяться на територiю вiльної митної зони iз оподаткуванням митними платежами та застосуванням заходiв нетарифного регулювання.

     2. Товари, помiщенi в митний режим вiльної митної зони, протягом усього строку перебування у цьому режимi перебувають пiд митним контролем.

     Стаття 131. Операцiї з товарами, помiщеними у митний режим вiльної митної зони

     1. Операцiї з помiщеними у митний режим вiльної митної зони товарами, що знаходяться на територiях вiльних митних зон комерцiйного типу, обмежуються лише простими складськими операцiями, необхiдними для забезпечення збереження цих товарiв: перемiщення товарiв у межах вiльної митної зони з метою рацiонального розмiщення, чищення, провiтрювання, створення оптимального температурного режиму зберiгання, сушiння (у тому числi iз створенням потоку тепла), захист вiд корозiї, боротьба iз шкiдниками, iнвентаризацiя. Також допускаються подрiбнення партiй, формування вiдправлень, сортування, пакування, перепакування, маркування, навантаження, вивантаження, перевантаження та iншi подiбнi операцiї.

     2. З помiщеними у митний режим вiльної митної зони товарами, що знаходяться на територiях вiльних митних зон сервiсного типу, дозволяється здiйснення операцiй, пов'язаних iз ремонтом, модернiзацiєю, будiвництвом повiтряних, морських i рiчкових суден, iнших плавучих засобiв, їх складових частин, а також операцiй, зазначених у частинi першiй цiєї статтi, необхiднiсть у яких виникла у зв'язку з експлуатацiєю вiльної митної зони цього типу.

     3. Перелiки видiв товарiв, якi можуть бути помiщенi у митний режим вiльної митної зони з метою розмiщення на територiях вiльних митних зон промислового типу, та виробничих операцiй, якi можуть здiйснюватися з такими товарами, визначаються окремими законами України для кожної такої зони.

     Стаття 132. Умови помiщення товарiв у митний режим вiльної митної зони

     1. Помiщення українських товарiв у митний режим вiльної митної зони для цiлей оподаткування вважається експортом цих товарiв.

     2. Iноземнi товари, що ввозяться на територiю вiльної митної зони, допускаються на зазначену територiю з умовним повним звiльненням вiд оподаткування митними платежами.

     3. Помiщення товарiв у митний режим вiльної митної зони, а також змiна цього митного режиму здiйснюються органом доходiв i зборiв, у зонi дiяльностi якого знаходиться така зона.

     4. Для помiщення iноземних товарiв у митний режим вiльної митної зони та розмiщення їх на територiях вiльних митних зон комерцiйного типу, що розташованi в морських, рiчкових портах чи аеропортах, в межах яких є пункти пропуску через державний кордон України, використовуються транспортнi або комерцiйнi документи, якi мiстять опис таких товарiв та супроводжують їх при ввезеннi.

     5. Для допуску товарiв на територiю вiльної митної зони гарантiї, передбаченi роздiлом X цього Кодексу, не застосовуються. Гарантiї щодо перемiщення iноземних товарiв мiж органами доходiв i зборiв або в межах зони дiяльностi одного органу доходiв i зборiв у зв'язку з необхiднiстю їх ввезення на територiю вiльної митної зони (випуску з такої територiї) застосовуються вiдповiдно до норм цього Кодексу.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 04.07.2013р. N 405-VII)

     Стаття 133. Строки перебування товарiв у митному режимi вiльної митної зони на територiї вiльної митної зони

     1. Товари можуть перебувати в митному режимi вiльної митної зони на територiї вiльної митної зони протягом усього часу функцiонування вiдповiдної вiльної митної зони.

     Стаття 134. Передача права власностi на товари, помiщенi у митний режим вiльної митної зони

     1. Дозволяється передача права власностi на товари, помiщенi у митний режим вiльної митної зони. Iнформацiя про власника таких товарiв надається органу доходiв i зборiв пiд час помiщення зазначених товарiв в iнший митний режим вiдповiдно до частини першої статтi 137 цього Кодексу.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 04.07.2013р. N 405-VII)

     Стаття 135. Перемiщення товарiв мiж територiями вiльних митних зон

     1. Товари, що перебувають на територiї вiльної митної зони у митному режимi вiльної митної зони, або товари, виробленi на територiї цiєї зони, можуть бути вивезенi повнiстю або частково на територiю iншої вiльної митної зони, за умови виконання митних формальностей, передбачених цим роздiлом для митних режимiв транзиту та вiльної митної зони.

     Стаття 136. Митний статус товарiв, що помiщуються в митний режим вiльної митної зони

     1. Iноземнi товари, помiщенi у митний режим вiльної митної зони, зберiгають статус iноземних товарiв.

     2. Товари, виготовленi (виробленi, одержанi) у вiльнiй митнiй зонi, мають статус iноземних товарiв та вважаються такими, що помiщенi у митний режим вiльної митної зони.

     3. Українськi товари, помiщенi у митний режим вiльної митної зони, отримують статус iноземних товарiв.

     4. Українськi товари, що не використовуються у виробничих та iнших господарських операцiях i необхiднi для забезпечення функцiонування пiдприємств, розташованих на територiї вiльної митної зони, а також українськi товари, що використовуються у виробничих та iнших господарських операцiях i не витрачаються при цьому, допускаються на такi територiї (випускаються з них) з письмовим iнформуванням органу доходiв i зборiв без змiни їх митного статусу та помiщення у митнi режими.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 04.07.2013р. N 405-VII)

     Стаття 137. Завершення митного режиму вiльної митної зони

     1. Митний режим вiльної митної зони завершується шляхом реекспорту товарiв, помiщених у цей митний режим, або помiщення їх у iнший митний режим, а також у випадках, передбачених частиною четвертою цiєї статтi.

     2. Для реекспорту iноземних товарiв, помiщених у митний режим вiльної митної зони вiдповiдно до частини четвертої статтi 132 цього Кодексу, використовуються транспортнi або комерцiйнi документи, якi мiстять опис таких товарiв та супроводжують їх при вивезеннi.

     3. Якщо встановленi законом заборони або обмеження щодо iмпорту вiдповiдних товарiв, якi дiяли пiд час перебування цих товарiв у митному режимi вiльної митної зони, скасовано, дозволяється завершення митного режиму вiльної митної зони шляхом випуску зазначених товарiв для вiльного обiгу на митнiй територiї України.

     4. Митний режим вiльної митної зони припиняється органом доходiв i зборiв у разi:

     1) конфiскацiї товарiв;

     2) повної втрати товарiв унаслiдок аварiї або дiї обставин непереборної сили, за умови пiдтвердження факту аварiї або дiї обставин непереборної сили у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну фiнансову полiтику.

     5. Випуск у вiльний обiг продуктiв переробки товарiв, помiщених у митний режим вiльної митної зони, здiйснюється зi сплатою митних платежiв та процентiв, що пiдлягали б сплатi у разi перенесення строкiв сплати митних платежiв у зв'язку з наданням розстрочення або вiдстрочення їх сплати вiдповiдно до статтi 100 Податкового кодексу України.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз законами України вiд 04.07.2013р. N 405-VII, вiд 02.10.2019р. N 141-IX)

     Стаття 138. Вiдходи (залишки), що утворилися в результатi здiйснення операцiй з товарами у вiльнiй митнiй зонi

     1. Вiдходи (залишки), що утворилися в результатi здiйснення операцiй з iноземними товарами у вiльнiй митнiй зонi i мають господарську цiннiсть та/або можуть бути утилiзованi, у разi вивезення за межi вiльної митної зони пiдлягають помiщенню в цьому станi у вiдповiдний митний режим.

     2. За бажанням декларанта вiдходи (залишки), зазначенi в частинi першiй цiєї статтi, можуть декларуватися за одним класифiкацiйним кодом згiдно з УКТ ЗЕД за умови, що цьому коду вiдповiдає найбiльша ставка мита. Якщо до окремих товарiв, якi входять до зазначеної партiї, застосовуються передбаченi законом заходи нетарифного регулювання зовнiшньоекономiчної дiяльностi, такий спосiб декларування не звiльняє декларанта вiд додержання зазначених заходiв щодо цих товарiв.

     3. Iншi вiдходи, нiж зазначенi у частинi першiй цiєї статтi, з дозволу органу доходiв i зборiв пiдлягають видаленню вiдповiдно до законодавства України.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 04.07.2013р. N 405-VII)

     Стаття 139. Розпорядження товарами, що знаходяться на територiї вiльної митної зони промислового типу, в разi скасування на її територiї митного режиму вiльної митної зони

     1. Протягом 90 днiв вiд дати скасування митного режиму вiльної митної зони на територiї вiльної митної зони промислового типу помiщенi в митний режим вiльної митної зони товари, що знаходяться на територiї цiєї зони, повиннi бути перемiщенi власником або уповноваженою ним особою на територiю iншої вiльної митної зони, реекспортованi чи задекларованi до iншого митного режиму.

     2. Законами України можуть визначатися бiльш тривалi строки розпорядження товарами, зазначеними у частинi першiй цiєї статтi.

Глава 22. Безмитна торгiвля

     Стаття 140. Митний режим безмитної торгiвлi

     1. Безмитна торгiвля - це митний режим, вiдповiдно до якого товари, не призначенi для вiльного обiгу на митнiй територiї України, знаходяться та реалiзуються для вивезення за межi митної територiї України пiд митним контролем у пунктах пропуску (пунктах контролю) через державний кордон України, вiдкритих для мiжнародного сполучення, та на повiтряних, водних або залiзничних транспортних засобах комерцiйного призначення, що виконують мiжнароднi рейси, з умовним звiльненням вiд оподаткування митними платежами, установленими на iмпорт та експорт таких товарiв, та без застосування до них заходiв нетарифного регулювання зовнiшньоекономiчної дiяльностi, а також без проведення заходiв офiцiйного контролю.

(Iз змiнами i доповненнями, внесеними згiдно iз законами України вiд 19.09.2013р. N 588-VII, вiд 06.09.2018р. N 2530-VIII)

     Стаття 141. Помiщення товарiв у митний режим безмитної торгiвлi

     1. У митний режим безмитної торгiвлi помiщуються iноземнi та українськi товари, якi ввозяться з-за меж митної територiї України або вивозяться з митної територiї України.

     2. У митний режим безмитної торгiвлi помiщуються будь-якi товари, крiм товарiв, заборонених до ввезення в Україну, вивезення з України i транзиту через територiю України, товарiв, що надходять в Україну як гуманiтарна допомога, живих тварин.

     3. Iноземнi товари помiщуються у митний режим безмитної торгiвлi з умовним звiльненням вiд оподаткування митними платежами.

     4. Помiщення українських товарiв у митний режим безмитної торгiвлi для цiлей оподаткування вважається експортом цих товарiв.

     5. Для помiщення товарiв у митний режим безмитної торгiвлi забезпечення виконання обов'язку iз сплати митних платежiв вiдповiдно до роздiлу X цього Кодексу не вимагається. Забезпечення виконання обов'язку iз сплати митних платежiв при перемiщеннi iноземних товарiв мiж органами доходiв i зборiв або мiж рiзними пунктами пропуску в межах зони дiяльностi одного органу доходiв i зборiв у зв'язку з необхiднiстю їх ввезення у примiщення магазину безмитної торгiвлi або випуску з такого примiщення здiйснюється вiдповiдно до роздiлу X цього Кодексу.

     6. Помiщення товарiв у митний режим безмитної торгiвлi, а також змiна цього митного режиму здiйснюється органом доходiв i зборiв, у зонi дiяльностi якого розташований вiдповiдний магазин безмитної торгiвлi.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 04.07.2013р. N 405-VII)

     Стаття 142. Умови перебування товарiв у митному режимi безмитної торгiвлi

     1. Товари можуть перебувати в митному режимi безмитної торгiвлi протягом всього строку їх придатностi для споживання та/або використання.

     2. Товари, помiщенi в митний режим безмитної торгiвлi, протягом всього строку перебування у цьому режимi знаходяться пiд митним контролем.

     Стаття 143. Особливостi здiйснення митного контролю товарiв, що постачаються магазинами безмитної торгiвлi на повiтрянi та воднi транспортнi засоби комерцiйного призначення, якi виконують мiжнароднi рейси, для реалiзацiї пасажирам цих рейсiв

     1. Постачання товарiв магазинами безмитної торгiвлi на повiтрянi, воднi або залiзничнi транспортнi засоби комерцiйного призначення, що виконують мiжнароднi рейси, для реалiзацiї пасажирам цих рейсiв здiйснюється за письмовою заявою утримувача магазину безмитної торгiвлi на iм'я керiвника органу доходiв i зборiв, у зонi дiяльностi якого розташований магазин, або особи, яка виконує його обов'язки, та на пiдставi вiдповiдного договору мiж утримувачем магазину безмитної торгiвлi та пiдприємством - експлуатантом зазначених транспортних засобiв або iншим пiдприємством, уповноваженим експлуатантом на укладання таких договорiв. Умови зазначеного договору не повиннi передбачати перехiд права власностi на товари, що постачаються на транспортний засiб. Засвiдчена утримувачем магазину безмитної торгiвлi копiя такого договору додається до заяви.

     2. Постачання товарiв магазином безмитної торгiвлi на борт повiтряного (водного або залiзничного) транспортного засобу комерцiйного призначення, що виконує мiжнародний рейс, здiйснюється пiд контролем посадових осiб органу доходiв i зборiв в контейнерах пiд митним забезпеченням та/або забезпеченням утримувача магазину безмитної торгiвлi. Посадовiй особi органу доходiв i зборiв, яка здiйснює митний контроль та митне оформлення зазначених товарiв, подаються товаросупровiднi документи на цi товари та звiт про товари, поставленi, реалiзованi та не реалiзованi на повiтряному (водному або залiзничному) транспортному засобi, форма якого затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну фiнансову полiтику.

     3. Посадова особа органу доходiв i зборiв перевiряє вiдповiднiсть накладеного на контейнер забезпечення утримувача магазину безмитної торгiвлi та товарiв у контейнерi вiдомостям, наведеним у звiтi про товари, та за вiдсутностi зауважень погоджує постачання товарiв на повiтряний (водний або залiзничний) транспортний засiб комерцiйного призначення шляхом проставляння на звiтi вiдбитка особистої номерної печатки. Посадова особа органу доходiв i зборiв має право перевiрити вмiст контейнера на будь-якому етапi постачання товарiв магазином безмитної торгiвлi на повiтряний (водний або залiзничний) транспортний засiб комерцiйного призначення та повернення цих товарiв з транспортного засобу до зазначеного магазину.

     4. Пiсля завершення повiтряним (водним або залiзничним) транспортним засобом комерцiйного призначення мiжнародного рейсу в прямому та зворотному напрямках товари, що не були реалiзованi, повертаються з цього транспортного засобу в контейнерах пiд контролем посадових осiб органу доходiв i зборiв до магазину безмитної торгiвлi, який постачав їх на зазначений транспортний засiб. Якщо мiжнароднi рейси виконуються повiтряним транспортним засобом через нетривалi промiжки часу, товари пiсля закiнчення чергового мiжнародного рейсу можуть залишатися на такому транспортному засобi пiд забезпеченням утримувача магазину безмитної торгiвлi до наступного мiжнародного рейсу.

     5. Облiк товарiв, що постачаються магазинами безмитної торгiвлi на повiтрянi (воднi або залiзничнi) транспортнi засоби комерцiйного призначення, що виконують мiжнароднi рейси, та повертаються з цих транспортних засобiв до магазинiв, якi постачали цi товари, ведеться утримувачами магазинiв безмитної торгiвлi окремо вiд облiку iнших товарiв, що реалiзуються зазначеними магазинами.

     6. Орган доходiв i зборiв, у зонi дiяльностi якого розташований магазин безмитної торгiвлi, затверджує технологiчну схему постачання товарiв зазначеним магазином на повiтрянi (воднi або залiзничнi) транспортнi засоби комерцiйного призначення, що виконують мiжнароднi рейси.

     7. Постачання товарiв магазинами безмитної торгiвлi на борт повiтряного транспортного засобу комерцiйного призначення, що виконуватиме мiжнародний рейс з iншого пункту пропуску через державний кордон України, нiж той, де розташований магазин безмитної торгiвлi, здiйснюється пiд контролем посадових осiб органу доходiв i зборiв за мiсцем розташування магазину безмитної торгiвлi у контейнерах пiд митним забезпеченням та/або забезпеченням утримувача магазину безмитної торгiвлi.

     8. Посадовiй особi органу доходiв i зборiв, яка здiйснює митний контроль та митне оформлення товарiв, зазначених у частинi сьомiй цiєї статтi, подаються товаросупровiднi документи на такi товари iз зазначенням пункту пропуску, з якого планується виконання мiжнародного рейсу, та звiт про товари, поставленi, реалiзованi та не реалiзованi на повiтряному транспортному засобi, форма якого затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну фiнансову полiтику.

     9. Посадова особа органу доходiв i зборiв перевiряє вiдповiднiсть накладеного на контейнер забезпечення утримувача магазину безмитної торгiвлi i товарiв у контейнерi вiдомостям, наведеним у звiтi про товари, та за вiдсутностi зауважень погоджує постачання товарiв на повiтряний транспортний засiб комерцiйного призначення шляхом проставляння на звiтi штампу "Пiд митним контролем" i робить запис "направлено до...", де зазначається орган доходiв i зборiв, в зонi дiяльностi якого розташований пункт пропуску через державний кордон України для авiацiйного сполучення, з якого виконуватиметься мiжнародний рейс.

     10. Пiсля прибуття повiтряного транспортного засобу до пункту пропуску через державний кордон України для авiацiйного сполучення, з якого виконуватиметься мiжнародний рейс, командир повiтряного транспортного засобу повiдомляє орган доходiв i зборiв, в зонi дiяльностi якого розташований зазначений пункт пропуску, про розмiщення на борту повiтряного транспортного засобу комерцiйного призначення товарiв магазину безмитної торгiвлi, призначених для реалiзацiї пасажирам на борту судна пiд час виконання мiжнародного рейсу.

     11. Посадова особа органу доходiв i зборiв, яка здiйснює митний контроль та митне оформлення повiтряного транспортного засобу комерцiйного призначення, що виконує мiжнародний рейс, перевiряє товаросупровiднi документи на зазначенi товари, звiт, митне забезпечення та/або забезпечення утримувача магазину безмитної торгiвлi, накладене на контейнер з товарами, та за вiдсутностi зауважень погоджує постачання товарiв на повiтряний транспортний засiб комерцiйного призначення шляхом проставляння на звiтi вiдбитка особистої номерної печатки.

     12. Посадова особа органу доходiв i зборiв має право перевiрити вмiст контейнера на будь-якому етапi постачання товарiв магазином безмитної торгiвлi на повiтряний транспортний засiб комерцiйного призначення та повернути такi товари з транспортного засобу до зазначеного магазину.

     13. Пiсля завершення виконання повiтряним транспортним засобом комерцiйного призначення мiжнародного рейсу у прямому та зворотному напрямках нереалiзованi товари повертаються iз зазначеного транспортного засобу в контейнерах пiд контролем посадових осiб органу доходiв i зборiв до магазину безмитної торгiвлi, який здiйснив їх поставку на зазначений транспортний засiб.

     14. У разi прибуття повiтряного транспортного засобу пiсля завершення виконання мiжнародного рейсу до iншого пункту пропуску через державний кордон України для авiацiйного сполучення, нiж той, де розташований магазин безмитної торгiвлi, посадова особа органу доходiв i зборiв, яка здiйснює митний контроль та митне оформлення повiтряного транспортного засобу комерцiйного призначення, що виконав мiжнародний рейс, перевiряє звiт, в якому зазначаються кiлькiсть реалiзованих товарiв, виручка та фактична кiлькiсть нереалiзованих товарiв, i надає дозвiл на направлення з метою повернення таких товарiв до пункту пропуску через державний кордон України для авiацiйного сполучення, де розташований магазин безмитної торгiвлi, шляхом проставляння на звiтi штампу "Пiд митним контролем", робить запис "направлено до...", де зазначається орган доходiв i зборiв, в зонi дiяльностi якого розташований зазначений пункт пропуску, та накладає на контейнер з товарами митне забезпечення та/або забезпечення утримувача магазину безмитної торгiвлi.

     15. Пiсля прибуття повiтряного транспортного засобу комерцiйного призначення до пункту пропуску через державний кордон України для авiацiйного сполучення, де розташований магазин безмитної торгiвлi, командир повiтряного транспортного засобу повiдомляє орган доходiв i зборiв, в зонi дiяльностi якого розташований зазначений магазин, про розмiщення на борту повiтряного транспортного засобу товарiв магазину безмитної торгiвлi, що повертаються до зазначеного магазину.

     16. Посадова особа органу доходiв i зборiв, яка здiйснює митний контроль та митне оформлення зазначених товарiв, перевiряє вiдповiднiсть накладеного на контейнер митного забезпечення та/або забезпечення утримувача магазину безмитної торгiвлi i товарiв у контейнерi вiдомостям, наведеним у звiтi про товари, та за вiдсутностi зауважень погоджує повернення товарiв до магазину безмитної торгiвлi шляхом проставляння на звiтi вiдбитка особистої номерної печатки.

     17. У разi постачання товарiв магазином безмитної торгiвлi на борт повiтряного транспортного засобу комерцiйного призначення, що виконуватиме мiжнародний рейс з iншого пункту пропуску через державний кордон України для авiацiйного сполучення, нiж той, де розташований магазин безмитної торгiвлi, та у разi повернення таких товарiв у зворотному напрямку забезпечення виконання обов'язку iз сплати митних платежiв для перемiщення таких товарiв на борту повiтряного транспортного засобу комерцiйного призначення мiж зазначеними пунктами пропуску вiдповiдно до роздiлу X цього Кодексу не вимагається.

     18. Для декларування таких товарiв у митний режим транзиту використовується звiт про товари, поставленi, реалiзованi та не реалiзованi на повiтряному транспортному засобi.

     19. Постачання товарiв магазинами безмитної торгiвлi на залiзничнi транспортнi засоби комерцiйного призначення, що виконують мiжнароднi рейси, для реалiзацiї пасажирам зазначених рейсiв здiйснюється за умови, що такi транспортнi засоби не робитимуть пiд час здiйснення рейсу зупинок на залiзничних станцiях, розташованих на митнiй територiї України.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз законами України вiд 04.07.2013р. N 405-VII, вiд 19.09.2013р. N 588-VII, вiд 02.10.2019р. N 141-IX)

     Стаття 144. Перемiщення товарiв мiж магазинами безмитної торгiвлi

     1. Товари, помiщенi у митний режим безмитної торгiвлi, можуть бути вивезенi повнiстю або частково в iнший магазин безмитної торгiвлi за умови виконання митних формальностей, передбачених цим роздiлом для митних режимiв транзиту та безмитної торгiвлi.

     Стаття 145. Митний статус товарiв, що помiщуються у митний режим безмитної торгiвлi

     1. Iноземнi товари, помiщенi у митний режим безмитної торгiвлi, зберiгають статус iноземних товарiв.

     2. Українськi товари, помiщенi у митний режим безмитної торгiвлi, отримують статус iноземних товарiв.

     3. Українськi товари, що не призначенi для реалiзацiї в магазинi безмитної торгiвлi та необхiднi для забезпечення його функцiонування, допускаються у примiщення такого магазину (випускаються з нього) з письмовим iнформуванням органу доходiв i зборiв без змiни їх митного статусу та помiщення у митнi режими.

     4. Українськi та iноземнi товари, якi використовуються магазином безмитної торгiвлi в рекламних та/або презентацiйних цiлях i не призначенi для реалiзацiї зазначеним магазином, розмiщуються у магазинi безмитної торгiвлi у тому ж порядку та на тих же умовах, що й товари, призначенi для реалiзацiї.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 04.07.2013р. N 405-VII)

     Стаття 146. Завершення митного режиму безмитної торгiвлi

     1. Митний режим безмитної торгiвлi завершується шляхом реекспорту товарiв, помiщених у цей митний режим, або помiщення їх у iнший митний режим, що допускається цим Кодексом, а також у випадках, передбачених частиною четвертою цiєї статтi.

     2. У разi псування товарiв, помiщених у митний режим безмитної торгiвлi, цi товари пiдлягають помiщенню у митний режим знищення або руйнування утримувачем магазину безмитної торгiвлi.

     3. Якщо встановленi законом заборони або обмеження щодо iмпорту вiдповiдних товарiв, якi дiяли пiд час перебування цих товарiв у режимi безмитної торгiвлi, скасовано, дозволяється завершення режиму безмитної торгiвлi шляхом випуску зазначених товарiв для вiльного обiгу на митнiй територiї України.

     4. Митний режим безмитної торгiвлi припиняється органом доходiв i зборiв у разi:

     1) конфiскацiї товарiв;

     2) повної втрати товарiв унаслiдок аварiї або дiї обставин непереборної сили, за умови пiдтвердження факту аварiї або дiї обставин непереборної сили у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну фiнансову полiтику;

     3) списання товарiв (крiм пiдакцизних), що використовуються магазином безмитної торгiвлi виключно в рекламних та/або презентацiйних цiлях i не призначенi для реалiзацiї, на пiдставi документiв бухгалтерського облiку. Граничнi обсяги товарiв, щодо яких митний режим безмитної торгiвлi може бути припинений органом доходiв i зборiв, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну фiнансову полiтику.

(Iз змiнами i доповненнями, внесеними згiдно iз законами України вiд 04.07.2013р. N 405-VII, вiд 02.10.2019р. N 141-IX)

Глава 23. Переробка на митнiй територiї

     Стаття 147. Митний режим переробки на митнiй територiї

     1. Переробка на митнiй територiї - це митний режим, вiдповiдно до якого iноземнi товари пiддаються у встановленому законодавством порядку переробцi без застосування до них заходiв нетарифного регулювання зовнiшньоекономiчної дiяльностi, за умови подальшого реекспорту продуктiв переробки.

     Стаття 148. Гарантування дотримання умов перебування товарiв у митному режимi переробки на митнiй територiї та обмеження щодо помiщення окремих товарiв у цей митний режим

     1. Помiщення товарiв у митний режим переробки на митнiй територiї здiйснюється з умовним повним звiльненням вiд оподаткування митними платежами. Заходи гарантування додержання митного режиму переробки на митнiй територiї застосовуються до товарiв, визначених Кабiнетом Мiнiстрiв України вiдповiдно до пункту 1 частини третьої цiєї статтi.

     2. У процесi переробки iноземних товарiв не допускається використання українських товарiв (крiм палива та енергiї), на якi законом встановлено вивiзне мито.

     3. Обмеження або заборони щодо ввезення окремих видiв товарiв на митну територiю України з метою переробки встановлюються законом. За обґрунтованої необхiдностi Кабiнет Мiнiстрiв України має право визначати:

     1) товари, при помiщеннi яких у митний режим переробки на митнiй територiї застосовуються фiнансовi гарантiї вiдповiдно до роздiлу X цього Кодексу;

     2) продукти переробки та/або товари, продукти переробки яких пiдлягають обов'язковому реекспорту за межi митної територiї України;

     3) мiнiмальне спiввiдношення вартостi iноземних та українських товарiв для окремих категорiй товарiв, що пiддаються операцiям з переробки;

     4) перелiк товарiв, якi не можуть бути допущенi до переробки для вiльного обiгу на митнiй територiї України;

     5) товари, помiщення яких у митний режим переробки на митнiй територiї забороняється.

     4. У разi встановлення вiдповiдно до частини третьої цiєї статтi заборон чи обмежень щодо переробки вiдповiдних товарiв на митнiй територiї України переробка таких товарiв, помiщених у митний режим переробки на митнiй територiї, завершується на умовах, що дiяли на момент помiщення цих товарiв у зазначений митний режим.

     Стаття 149. Дозвiл на переробку товарiв на митнiй територiї України

     1. Помiщення товарiв у митний режим переробки на митнiй територiї допускається з письмового дозволу органу доходiв i зборiв за заявою власника цих товарiв або уповноваженої ним особи.

     2. Разом iз заявою власник товарiв або уповноважена ним особа подає органу доходiв i зборiв такi документи:

     1) зовнiшньоекономiчнi договори або документи, що їх замiнюють, на пiдставi яких зазначенi в заявi товари були чи будуть ввезенi на митну територiю України, i якi повиннi мiстити, зокрема, вiдомостi про обов'язковий обсяг виходу продуктiв переробки, конкретний обсяг робiт i строк їх виконання. Якщо зовнiшньоекономiчний договiр або документ, що його замiнює, не мiстить зазначених вiдомостей, такi вiдомостi подаються окремим документом;

     2) технологiчнi схеми переробки (крiм випадкiв ввезення товарiв з метою ремонту, у тому числi модернiзацiї, вiдновлення та регулювання), в яких повиннi бути зазначенi вiдомостi про всi етапи переробки та процесу перетворення товарiв, помiщених у митний режим переробки на митнiй територiї, на продукти переробки, кiлькiснi показники товарiв, помiщених у митний режим переробки на митнiй територiї, та iнших товарiв, що витрачаються пiдприємством на здiйснення операцiй з переробки, з обґрунтуванням виробничих втрат товарiв на кожному етапi, а також вiдомостi про найменування та кiлькiсть вiдходiв переробки;

     3) договори на переробку товарiв з iншими пiдприємствами, якщо окремi операцiї (або повний цикл) з переробки товарiв здiйснюватимуться такими iншими пiдприємствами;

     4) iншi документи за бажанням власника товарiв або уповноваженої ним особи - висновки державних органiв, експертних установ, органiзацiй, державнi стандарти й стандарти пiдприємства, технiчнi умови, описи чи креслення зразкiв, вiдповiдно до яких здiйснюватиметься переробка, тощо.

     3. Дозвiл на переробку товарiв на митнiй територiї України видається органом доходiв i зборiв пiдприємству безоплатно протягом п'яти робочих днiв вiд дати реєстрацiї вiдповiдної заяви.

     4. Якщо зовнiшньоекономiчний договiр або документ, що його замiнює, на пiдставi якого зазначенi в заявi товари будуть ввезенi на митну територiю України, передбачає ввезення товарiв з метою переробки окремими партiями протягом певного перiоду часу на однакових умовах, дозвiл видається на обсяг товарiв i строк, визначенi зовнiшньоекономiчним договором, але не бiльше нiж на строк, передбачений статтею 151 цього Кодексу.

     5. Виникнення або виявлення органом доходiв i зборiв обставин, якi не вiдображенi у документах пiдприємства i якi впливають на найменування та обсяги виходу продуктiв переробки, а також встановлення законодавством України заборон чи обмежень щодо переробки вiдповiдних товарiв на митнiй територiї України є пiдставою для надання вiдмови в митному оформленнi наступних партiй товарiв, що ввозяться на митну територiю України з метою переробки. Якщо такi обставини не мають впливу на найменування та обсяги виходу продуктiв переробки, то вiдомостi про такi обставини вносяться до ранiше виданого дозволу.

     6. У дозволi на переробку товарiв на митнiй територiї України зазначається перелiк операцiй з переробки та спосiб їх здiйснення.

     7. У видачi дозволу на переробку товарiв на митнiй територiї України не може бути вiдмовлено з огляду на:

     1) країну походження, країну вiдправлення або країну призначення цих товарiв;

     2) наявнiсть на митнiй територiї України товарiв, iдентичних за описом, якiстю та технiчними характеристиками товарам, що ввозяться для переробки;

     3) вид зовнiшньоекономiчного договору, на пiдставi якого цi товари були чи будуть ввезенi на митну територiю України, за винятком договорiв, якi забороненi законами України;

     4) форму розрахунку за зовнiшньоекономiчним договором, на пiдставi якого цi товари були чи будуть ввезенi на митну територiю України, крiм форм розрахунку, заборонених законодавством України.

     8. Рiшення про вiдмову у видачi дозволу на переробку товарiв на митнiй територiї України приймається, якщо:

     1) вiдомостей, зазначених у поданих заявником документах, недостатньо для визначення обов'язкового обсягу виходу продуктiв переробки, що утворюються в результатi переробки товарiв;

     2) орган доходiв i зборiв виявив невiдповiдностi у вiдомостях, що мiстяться у поданих заявником документах, або недостовiрнiсть цих вiдомостей;

     3) органом доходiв i зборiв встановлено вiдсутнiсть належного технологiчного обладнання, примiщень, умов для облiку i зберiгання товарiв, що ввозяться з метою переробки;

     4) пiдприємством не дотримано встановлених законодавством України заборон чи обмежень щодо переробки товарiв на митнiй територiї України.

     9. Дозвiл на переробку товарiв на митнiй територiї України може бути змiнено або вiдкликано органом доходiв i зборiв, якщо його видано на пiдставi недостовiрних даних, що мали iстотне значення для прийняття рiшення про його видачу, або якщо пiдприємство, якому видано такий дозвiл, не дотримується положень цього Кодексу та iнших актiв законодавства України з питань митної справи.

     10. За письмовою заявою власника товарiв або уповноваженої ним особи органом доходiв i зборiв може бути винесено попереднє рiшення щодо можливостi помiщення товарiв у митний режим переробки товарiв на митнiй територiї.

     11. Вимоги до iдентифiкацiї окремих товарiв, що ввозяться на митну територiю України з метою переробки, можуть встановлюватися центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну фiнансову полiтику, з урахуванням характеру операцiй з переробки та особливостей технологiчного процесу.

     12. Якщо органи доходiв i зборiв не можуть забезпечити iдентифiкацiю товарiв, що ввозяться на митну територiю України з метою переробки, вiдповiдно до статтi 326 цього Кодексу можуть бути застосованi iншi способи забезпечення iдентифiкацiї з урахуванням характеру операцiй з переробки та особливостей технологiчного процесу, наприклад, такi як:

     1) посилання на опис спецiального виробничого маркування або номерiв;

     2) пломби, печатки, штампи або iнше iндивiдуальне маркування;

     3) зразки, iлюстрацiї чи технiчний опис;

     4) проби;

     5) документальне пiдтвердження, яке стосується передбачених операцiй (такi як контракти, рахунки-проформи, комерцiйна переписка), якi свiдчать про те, що продукти переробки виробленi з товарiв, якi ввозяться для переробки.

     13. Можливiсть встановлення наявностi ввезених товарiв у продуктах переробки не є обов'язковою для допуску товарiв для переробки на митнiй територiї України у випадках, якщо:

     1) такi товари можуть бути iдентифiкованi шляхом представлення докладних даних про витраченi ресурси та технологiї виробництва продуктiв переробки чи шляхом здiйснення митного контролю пiд час проведення операцiй з переробки; або

     2) митний режим переробки на митнiй територiї завершується реекспортом продуктiв переробки товарiв, iдентичних за описом, якiстю та технiчними характеристиками товарам, допущеним для переробки на митнiй територiї України.

(Iз змiнами i доповненнями, внесеними згiдно iз законами України вiд 04.07.2013р. N 405-VII, вiд 13.03.2018р. N 2321-VIII, вiд 06.09.2018р. N 2530-VIII, вiд 02.10.2019р. N 141-IX)

     Стаття 150. Операцiї з переробки товарiв

     1. Кiлькiсть операцiй з переробки товарiв у митному режимi переробки на митнiй територiї не обмежується.

     2. Операцiї з переробки товарiв можуть включати:

     1) власне переробку товарiв, у тому числi: обробку, монтаж, демонтаж, використання окремих товарiв, якi сприяють чи полегшують процес виготовлення продуктiв переробки;

     2) ремонт товарiв, у тому числi модернiзацiю, вiдновлення та регулювання, калiбрування.

     3. Окремi операцiї з переробки товарiв або повний цикл переробки за дорученням пiдприємства, якому видано дозвiл на переробку товарiв на митнiй територiї України, та з дозволу органу доходiв i зборiв можуть здiйснюватися iншими пiдприємствами. При цьому вiдповiдальнiсть перед органами доходiв i зборiв за порушення визначеного порядку переробки товарiв несе пiдприємство, якому видано дозвiл на проведення операцiй з переробки товарiв на митнiй територiї України. Дозволи на виконання окремих операцiй з переробки або повного циклу переробки надаються одночасно з дозволом на переробку товарiв на митнiй територiї України або, за необхiдностi, - на пiдставi заяви вiдповiдної особи пiсля надання цього дозволу та вiдображаються у ньому.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 04.07.2013р. N 405-VII)

     Стаття 151. Строки переробки товарiв на митнiй територiї України

     1. Строк переробки товарiв на митнiй територiї України встановлюється органом доходiв i зборiв у кожному випадку пiд час видачi дозволу пiдприємству, виходячи з тривалостi процесу переробки товарiв та розпорядження продуктами їх переробки. Зазначений строк обчислюється, починаючи з дня завершення митного оформлення органом доходiв i зборiв iноземних товарiв для переробки. За заявою пiдприємства, якому видано дозвiл на переробку товарiв, з причин, пiдтверджених документально, строк переробки товарiв на митнiй територiї України продовжується зазначеним органом, але загальний строк переробки не може перевищувати 365 днiв, крiм випадкiв, передбачених частинами другою i третьою цiєї статтi.

     2. Законами України може визначатися бiльший строк переробки товарiв, а для пiдприємств суднобудiвної промисловостi (в межах класу 30.11 групи 30.1 роздiлу 30, класу 33.15 групи 33.1 роздiлу 33 КВЕД ДК 009:2010) загальний строк переробки не може перевищувати 730 днiв.

     3. Виходячи з технологiчних особливостей переробки окремих товарiв, попередньо встановлений строк їх переробки за письмовою заявою пiдприємства, якому видано дозвiл на переробку, може бути продовжений органом доходiв i зборiв, яким видано вiдповiдний дозвiл на переробку, у тому числi понад строк, передбачений частиною першою цiєї статтi. У разi вiдмови у продовженнi такого строку орган доходiв i зборiв зобов'язаний невiдкладно письмово або в електроннiй формi повiдомити особi, яка звернулася iз заявою про його продовження, про причини та пiдстави такої вiдмови.

     4. Якщо товари, помiщенi у митний режим переробки на митнiй територiї, не можуть бути своєчасно реекспортованi внаслiдок накладення на них арешту (крiм арешту внаслiдок позовiв приватних осiб), вилучення у справi про порушення митних правил, аварiї або дiї обставин непереборної сили, за умови пiдтвердження факту такої аварiї або дiї обставин у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну фiнансову полiтику, строк переробки на митнiй територiї зупиняється на час такого арешту (вилучення, аварiї, дiї обставин непереборної сили).

(Iз змiнами i доповненнями, внесеними згiдно iз законами України вiд 04.07.2013р. N 405-VII, вiд 13.03.2018р. N 2321-VIII, вiд 02.10.2019р. N 141-IX)

     Стаття 152. Перевiрка органами доходiв i зборiв дотримання митного режиму переробки на митнiй територiї

     1. Товари, помiщенi в митний режим переробки на митнiй територiї, а також продукти їх переробки протягом всього строку перебування в цьому режимi знаходяться пiд митним контролем.

     2. Органи доходiв i зборiв можуть проводити перевiрку товарiв, ввезених для переробки на митнiй територiї України, а також продуктiв їх переробки у будь-якої особи, яка здiйснює операцiї з переробки таких товарiв.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 04.07.2013р. N 405-VII)

     Стаття 153. Обсяг виходу продуктiв переробки

     1. Органи доходiв i зборiв здiйснюють контроль за обов'язковим обсягом виходу продуктiв переробки, що утворюються в результатi переробки товарiв на митнiй територiї України. Данi про обов'язковий обсяг виходу продуктiв переробки зазначаються в зовнiшньоекономiчному договорi (контрактi) на переробку товарiв або в окремому документi, що подається органу доходiв i зборiв пiдприємством для отримання дозволу на переробку товарiв на митнiй територiї України.

     2. Для пiдтвердження даних про обсяг виходу продуктiв переробки центральний орган виконавчої влади, що реалiзує державну митну полiтику, може звертатися до iнших центральних органiв виконавчої влади або експертних установ. Такi звернення не є пiдставою для вiдмови у видачi дозволу на переробку товарiв на митнiй територiї України або для зупинення дiї ранiше виданих дозволiв протягом всього перiоду їх розгляду.

     3. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну фiнансову полiтику, може встановлювати обов'язковi норми виходу продуктiв переробки у випадках, коли операцiї з переробки на митнiй територiї України здiйснюються за типовими (однаковими) технiчними умовами, а товари та продукти їх переробки мають постiйнi характеристики.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз законами України вiд 04.07.2013р. N 405-VII, вiд 02.10.2019р. N 141-IX)

     Стаття 154. Порядок митного оформлення продуктiв переробки

     1. Пiд час реекспорту продуктiв переробки вони пiдлягають декларуванню органам доходiв i зборiв з поданням перелiку українських товарiв, витрачених пiд час здiйснення операцiй з переробки iноземних товарiв, iз зазначенням їх кiлькостi та вартостi.

     2. Декларант має право заявити українськi товари (крiм палива та енергiї), що повнiстю використанi пiд час переробки iноземних товарiв, у митний режим експорту. Митне оформлення в такому випадку здiйснюється у порядку, встановленому цим Кодексом та iншими законами України для митного оформлення експорту українських товарiв.

     3. Продукти переробки можуть реекспортуватися однiєю чи кiлькома партiями. Допускається вивезення продуктiв переробки за межi митної територiї України не через той орган доходiв i зборiв, через який товари ввозилися на цю територiю для переробки.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 04.07.2013р. N 405-VII)

     Стаття 155. Умови реалiзацiї продуктiв переробки на митнiй територiї України

     1. Якщо умовами переробки iноземних товарiв на митнiй територiї України передбачено проведення розрахункiв частиною продуктiв їх переробки, такi продукти пiдлягають митному оформленню вiдповiдно до митного режиму iмпорту з оподаткуванням митними платежами та застосуванням заходiв нетарифного регулювання зовнiшньоекономiчної дiяльностi, передбачених законом.

     2. Реалiзацiя на митнiй територiї України продуктiв переробки, власником яких є нерезидент, здiйснюється через зареєстроване в Українi його представництво, на яке покладається обов'язок з декларування цих продуктiв переробки для вiльного обiгу.

     3. Продукти переробки також можуть бути реалiзованi пiдприємству, яке їх виготовило.

(Iз змiнами i доповненнями, внесеними згiдно iз Законами України вiд 04.07.2013р. N 405-VII, вiд 13.03.2018р. N 2321-VIII, вiд 06.09.2018р. N 2530-VIII)

     Стаття 156. Переробка товарiв для вiльного обiгу на митнiй територiї України

     1. Якщо умовами переробки iноземних товарiв на митнiй територiї України передбачено проведення розрахункiв частиною продуктiв їх переробки, такi продукти пiдлягають митному оформленню вiдповiдно до митного режиму iмпорту з оподаткуванням митними платежами та застосуванням заходiв нетарифного регулювання зовнiшньоекономiчної дiяльностi, передбачених законом.

     2. Реалiзацiя на митнiй територiї України продуктiв переробки, власником яких є нерезидент, здiйснюється через зареєстроване в Українi його представництво, на яке покладається обов'язок з декларування цих продуктiв переробки для вiльного обiгу.

     3. Продукти переробки також можуть бути реалiзованi пiдприємству, яке їх виготовило.

     4. Реалiзацiя на митнiй територiї України продуктiв переробки, виготовлених з товарiв, власником яких є пiдприємство-резидент, якому органом доходiв i зборiв надано дозвiл на їх переробку, здiйснюється пiсля помiщення зазначеним пiдприємством таких продуктiв переробки в митний режим iмпорту зi сплатою митних платежiв, якими вiдповiдно до законiв України оподатковуються товари пiд час ввезення на митну територiю України в режимi iмпорту, та iз застосуванням до таких продуктiв переробки встановлених вiдповiдно до закону заходiв нетарифного регулювання зовнiшньоекономiчної дiяльностi.

(Iз доповненнями, внесеними згiдно iз Законом України вiд 06.09.2018р. N 2530-VIII)

     Стаття 157. Залишки i вiдходи, що утворилися в результатi переробки товарiв

     1. Залишки або вiдходи, що утворилися в результатi здiйснення операцiй з переробки iноземних товарiв i мають господарську цiннiсть та/або можуть бути утилiзованi, пiдлягають помiщенню в цьому станi у вiдповiдний митний режим до закiнчення строку переробки товарiв.

     2. За бажанням декларанта або уповноваженої ним особи залишки або вiдходи, зазначенi в частинi першiй цiєї статтi, можуть декларуватися за одним класифiкацiйним кодом згiдно з УКТ ЗЕД, за умови, що цьому коду вiдповiдає найбiльша ставка мита. Якщо до окремих товарiв, якi входять до зазначеної партiї, застосовуються передбаченi законом заходи нетарифного регулювання зовнiшньоекономiчної дiяльностi, такий спосiб декларування не звiльняє декларанта вiд додержання зазначених заходiв щодо цих товарiв.

     3. Iншi вiдходи, нiж зазначенi в частинi першiй цiєї статтi, з дозволу органу доходiв i зборiв пiдлягають видаленню вiдповiдно до законодавства України до закiнчення строку переробки товарiв.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 04.07.2013р. N 405-VII)

     Стаття 158. Еквiвалентна компенсацiя

     1. Продукти, отриманi в результатi переробки еквiвалентних товарiв, для цiлей застосування цiєї глави вважаються продуктами переробки iноземних товарiв.

     2. Пiд еквiвалентними товарами розумiються українськi та iноземнi товари, якi є iдентичними за описовими, кiлькiсними i технiчними характеристиками iноземним товарам, якi вони замiнюють, ввезеним для операцiй з переробки на митнiй територiї України.

     3. Дозволяється здiйснення реекспорту продуктiв переробки, одержаних з використанням еквiвалентних товарiв, до ввезення товарiв для переробки на митнiй територiї України або до завершення операцiй з їх переробки.

     Стаття 159. Митний статус товарiв, що помiщуються у митний режим переробки на митнiй територiї

     1. Iноземнi товари, помiщенi у митний режим переробки на митнiй територiї, зберiгають статус iноземних товарiв.

     2. Продукти переробки, залишки (вiдходи), виготовленi (одержанi) в процесi здiйснення операцiй з переробки iноземних товарiв, мають статус iноземних товарiв та вважаються такими, що помiщенi у митний режим переробки на митнiй територiї.

     3. Українськi товари, що використовувалися в процесi переробки iноземних товарiв на митнiй територiї України, отримують статус iноземних товарiв у момент вивезення продуктiв переробки за межi митної територiї України.

     Стаття 160. Завершення митного режиму переробки на митнiй територiї

     1. Митний режим переробки на митнiй територiї завершується шляхом реекспорту продуктiв переробки чи помiщення їх в iнший митний режим, а також у випадках, передбачених частиною другою цiєї статтi.

     2. Митний режим переробки на митнiй територiї припиняється органом доходiв i зборiв у разi:

     1) конфiскацiї товарiв;

     2) повної втрати товарiв унаслiдок аварiї або дiї обставин непереборної сили, за умови пiдтвердження факту такої аварiї або дiї обставин у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну фiнансову полiтику.

     3. У разi припинення митного режиму переробки на митнiй територiї згiдно з частиною другою цiєї статтi реекспорт товарiв та продуктiв їх переробки не вимагається, а фiнансовi гарантiї, наданi вiдповiдно до статтi 148 цього Кодексу, пiдлягають поверненню.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз законами України вiд 04.07.2013р. N 405-VII, вiд 02.10.2019р. N 141-IX)

     Стаття 161. Розпорядження товарами, що помiщенi у митний режим переробки на митнiй територiї, у разi вiдкликання дозволу на переробку

     1. Протягом 20 днiв вiд дати вiдкликання дозволу на переробку товарiв на митнiй територiї України пiдприємство повинно завершити розпочатi операцiї з переробки, а товари, помiщенi в митний режим переробки на митнiй територiї, у строк до 30 днiв з дати вiдкликання дозволу на переробку товарiв повиннi бути вивезенi за межi митної територiї України або заявленi в iнший митний режим в порядку, визначеному цим Кодексом. Якщо завершення розпочатих операцiй з переробки протягом 20 днiв є неможливим без спричинення безповоротної шкоди товарам або технологiчному обладнанню, переробка зазначених товарiв завершується вiдповiдно до технологiчної схеми переробки. У такому разi товари протягом 10 днiв з дати фактичного завершення їх переробки пiдлягають вивезенню за межi митної територiї України або помiщенню в iнший митний режим.

     2. У разi невиконання пiдприємством вимог частини першої цiєї статтi зобов'язання, забезпеченi фiнансовою гарантiєю (якщо така гарантiя надавалася вiдповiдно до частини третьої статтi 148 цього Кодексу), пiдлягають виконанню.

Глава 24. Переробка за межами митної територiї

     Стаття 162. Митний режим переробки за межами митної територiї

     1. Переробка за межами митної територiї - це митний режим, вiдповiдно до якого українськi товари пiддаються у встановленому законодавством порядку переробцi за межами митної територiї України без застосування заходiв нетарифного регулювання зовнiшньоекономiчної дiяльностi, за умови повернення цих товарiв або продуктiв їх переробки на митну територiю України у митному режимi iмпорту.

     Стаття 163. Операцiї щодо переробки товарiв за межами митної територiї

     1. Пiд час переробки товарiв за межами митної територiї України можуть здiйснюватися операцiї, зазначенi у частинi другiй статтi 150 цього Кодексу.

     Стаття 164. Гарантування дотримання умов перебування товарiв у митному режимi переробки за межами митної територiї та обмеження щодо помiщення окремих товарiв у цей митний режим

     1. Товари, помiщенi в митний режим переробки за межами митної територiї, протягом всього строку перебування у цьому режимi перебувають пiд митним контролем.

     2. Помiщення товарiв у митний режим переробки за межами митної територiї в установлених законом випадках здiйснюється зi сплатою вивiзного мита.

     3. Не пiдлягають помiщенню у митний режим переробки за межами митної територiї товари (крiм тих, що вивозяться з метою ремонту), якi при iмпортi були звiльненi вiд оподаткування митними платежами вiдповiдно до цього Кодексу та Податкового кодексу України.

     4. За обґрунтованої необхiдностi Кабiнет Мiнiстрiв України має право визначати:

     1) продукти переробки, залишки переробки, а також товари, продукти переробки чи залишки переробки яких пiдлягають обов'язковому поверненню на митну територiю України i випуску у вiльний обiг;

     2) мiнiмальне спiввiдношення вартостi українських та iноземних товарiв для окремих категорiй товарiв, що пiддаються операцiям з переробки за межами митної територiї України.

     5. Товари, продукти переробки яких визначенi Кабiнетом Мiнiстрiв України як обов'язковi до повернення на митну територiю України, вивозяться у митному режимi переробки за межами митної територiї iз застосуванням заходiв гарантування на суму їх вартостi в порядку, визначеному Кабiнетом Мiнiстрiв України.

     6. У разi встановлення законами України заборон чи обмежень щодо переробки вiдповiдних товарiв за межами митної територiї України переробка таких товарiв, помiщених у режим переробки за межами митної територiї, завершується на умовах, якi дiяли на момент помiщення цих товарiв у зазначений митний режим.

     7. Якщо умовами переробки товарiв за межами митної територiї України передбачено проведення розрахункiв частиною товарiв, призначених для переробки, така частина товарiв при вивезеннi за межi митної територiї України декларується у митному режимi експорту.

     Стаття 165. Дозвiл на вивезення товарiв для переробки за межами митної територiї України

     1. Помiщення товарiв у митний режим переробки за межами митної територiї допускається з письмового дозволу органу доходiв i зборiв за заявою власника цих товарiв або уповноваженої ним особи.

     2. Разом iз заявою власник товарiв або уповноважена ним особа подає органу доходiв i зборiв такi документи:

     1) зовнiшньоекономiчнi договори або документи, що їх замiнюють, на пiдставi яких здiйснюватиметься переробка товарiв i якi повиннi мiстити, зокрема, вiдомостi про обов'язковий обсяг виходу продуктiв переробки, конкретний обсяг робiт i строк їх виконання. Якщо зовнiшньоекономiчний договiр або документ, що його замiнює, не мiстить зазначених вiдомостей, такi вiдомостi подаються окремим документом;

     2) технологiчнi схеми переробки (крiм випадкiв вивезення товарiв з метою ремонту, у тому числi модернiзацiї, вiдновлення та регулювання), в яких повиннi бути зазначенi вiдомостi про всi етапи переробки i процесу перетворення товарiв, помiщених у митний режим переробки за межами митної територiї, на продукти переробки, кiлькiснi показники товарiв, помiщених у митний режим переробки за межами митної територiї, та iнших товарiв, що витрачаються на здiйснення операцiй з переробки, з обґрунтуванням виробничих втрат товарiв на кожному етапi, а також вiдомостi про найменування та кiлькiсть вiдходiв переробки;

     3) iншi документи за бажанням власника товарiв або уповноваженої ним особи, такi як висновки державних органiв, експертних установ, органiзацiй, державнi стандарти i стандарти пiдприємства, технiчнi умови, описи чи креслення зразкiв, вiдповiдно до яких здiйснюватиметься переробка, тощо.

     3. Дозвiл на переробку товарiв за межами митної територiї України видається пiдприємству органом доходiв i зборiв безоплатно протягом п'яти робочих днiв з дати реєстрацiї вiдповiдної заяви.

     4. Якщо зовнiшньоекономiчний договiр, на пiдставi якого здiйснюватиметься переробка, передбачає вивезення товарiв з метою переробки окремими партiями протягом певного перiоду часу на однакових умовах, дозвiл видається на обсяг товарiв i строк, визначенi зовнiшньоекономiчним договором, але не бiльш як на один рiк.

     5. Виникнення або виявлення органом доходiв i зборiв обставин, якi не вiдображенi у документах пiдприємства, але якi впливають на найменування та обсяг виходу продуктiв переробки, а також встановлення законодавством України заборон чи обмежень щодо переробки вiдповiдних товарiв за межами митної територiї України є пiдставою для надання вiдмови у митному оформленнi наступних партiй товарiв, що вивозяться за межi митної територiї України з метою переробки. Якщо такi обставини не мають впливу на найменування та обсяг виходу продуктiв переробки, вiдомостi про них вносяться до ранiше виданого дозволу.

     6. У дозволi на переробку товарiв за межами митної територiї України зазначається перелiк операцiй з переробки та спосiб їх здiйснення.

     7. У видачi дозволу на переробку товарiв за межами митної територiї України не може бути вiдмовлено тiльки на тiй пiдставi, що переробка цих товарiв здiйснюватиметься у певнiй країнi.

     8. Рiшення про вiдмову у видачi дозволу на переробку товарiв за межами митної територiї України приймається, якщо:

     1) вiдомостей, зазначених у поданих заявником документах, недостатньо для визначення обов'язкового обсягу виходу продуктiв переробки, що утворюються в результатi переробки товарiв;

     2) орган доходiв i зборiв виявив невiдповiдностi у вiдомостях, що мiстяться у поданих заявником документах, або недостовiрнiсть цих вiдомостей;

     3) пiдприємством не дотримано встановлених законодавством України заборон чи обмежень щодо переробки товарiв за межами митної територiї України.

     9. Дозвiл на переробку товарiв за межами митної територiї України може бути змiнено або вiдкликано органом доходiв i зборiв, якщо його видано на пiдставi недостовiрних даних, що мали iстотне значення для прийняття рiшення про його видачу, або якщо пiдприємство, якому видано такий дозвiл, не дотримується положень цього Кодексу та iнших законодавчих актiв України.

     10. За письмовою заявою власника товарiв або уповноваженої ним особи органом доходiв i зборiв може бути винесено попереднє рiшення щодо можливостi помiщення товарiв у митний режим переробки товарiв за межами митної територiї.

     11. Вимоги до iдентифiкацiї окремих товарiв, що вивозяться за межi митної територiї України з метою переробки, можуть встановлюватися центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну фiнансову полiтику, з урахуванням характеру операцiй з переробки та особливостей технологiчного процесу.

     12. Якщо органи доходiв i зборiв не можуть забезпечити iдентифiкацiю товарiв, що вивозяться за межi митної територiї України з метою переробки, вiдповiдно до статтi 326 цього Кодексу, можуть бути застосованi iншi способи забезпечення iдентифiкацiї з урахуванням характеру операцiй з переробки та особливостей технологiчного процесу, зокрема:

     1) посилання на опис спецiального виробничого маркування або номерiв;

     2) пломби, печатки, штампи або iнше iндивiдуальне маркування;

     3) зразки, iлюстрацiї чи технiчний опис;

     4) проби;

     5) документальне пiдтвердження, яке стосується передбачених операцiй (такi, як контракти, рахунки-проформи, комерцiйна переписка), якi свiдчать про те, що продукти переробки виробленi з товарiв, що вивозяться для переробки.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз законами України вiд 04.07.2013р. N 405-VII, вiд 02.10.2019р. N 141-IX)

     Стаття 166. Строки переробки товарiв за межами митної територiї України

     1. Строк переробки товарiв за межами митної територiї України встановлюється органом доходiв i зборiв у кожному випадку пiд час надання дозволу пiдприємству-резиденту, виходячи з тривалостi процесу переробки товарiв та розпорядження продуктами їх переробки. Зазначений строк обчислюється, починаючи з дня завершення митного оформлення органом доходiв i зборiв українських товарiв для переробки. За заявою пiдприємства, якому видано дозвiл на переробку товарiв, з причин, пiдтверджених документально, строк переробки товарiв за межами митної територiї України продовжується зазначеним органом, але загальний строк переробки не може перевищувати 365 днiв, крiм випадкiв, передбачених частинами другою i третьою цiєї статтi.

     2. Законами України може визначатися iнший строк переробки товарiв.

     3. Виходячи з технологiчних особливостей переробки окремих товарiв, попередньо встановлений строк їх переробки за письмовою заявою пiдприємства, якому видано дозвiл на переробку, може бути продовжений органом доходiв i зборiв, яким видано вiдповiдний дозвiл на переробку, у тому числi понад строк, передбачений частиною першою цiєї статтi. У разi вiдмови у продовженнi такого строку орган доходiв i зборiв зобов'язаний невiдкладно письмово або в електроннiй формi повiдомити особi, яка звернулася iз заявою про його продовження, про причини та пiдстави такої вiдмови.

     4. Якщо товари, помiщенi у митний режим переробки за межами митної територiї, не можуть бути своєчасно реiмпортованi внаслiдок накладення на них арешту, аварiї або дiї обставин непереборної сили, за умови пiдтвердження факту такої аварiї або дiї обставин у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну фiнансову полiтику, строк переробки за межами митної територiї зупиняється на час такого арешту (аварiї, дiї обставин непереборної сили).

(Iз змiнами i доповненнями, внесеними згiдно iз законами України вiд 04.07.2013р. N 405-VII, вiд 02.10.2019р. N 141-IX)

     Стаття 167. Обсяг виходу продуктiв переробки

     1. Органи доходiв i зборiв здiйснюють контроль за обов'язковим обсягом виходу продуктiв переробки, що утворюються в результатi переробки товарiв за межами митної територiї України. Данi про обов'язковий обсяг виходу продуктiв переробки зазначаються в договорi (контрактi) на переробку товарiв або в окремому документi, що подаються органу доходiв i зборiв пiдприємством для отримання дозволу на переробку товарiв за межами митної територiї України.

     2. Для пiдтвердження даних про обсяг виходу продуктiв переробки центральний орган виконавчої влади, що реалiзує державну митну полiтику, може звертатися до iнших центральних органiв виконавчої влади або експертних установ чи в порядку, встановленому мiжнародними договорами, укладеними вiдповiдно до закону, до органiв доходiв i зборiв iноземних країн. Такi звернення не є пiдставою для вiдмови у видачi дозволу на переробку товарiв за межами митної територiї України або для зупинення дiї ранiше виданих дозволiв протягом всього перiоду їх розгляду.

     3. Органи доходiв i зборiв можуть встановлювати обов'язковi норми виходу продуктiв переробки, якщо операцiї з переробки за межами митної територiї України здiйснюються за типовими (однаковими) технiчними умовами, а товари i продукти їх переробки мають постiйнi характеристики.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз законами України вiд 04.07.2013р. N 405-VII, вiд 02.10.2019р. N 141-IX)

     Стаття 168. Порядок митного оформлення та оподаткування продуктiв переробки

     1. Пiд час ввезення продуктiв переробки iноземнi товари, якi були витраченi у процесi переробки товарiв, що вивозилися, декларуванню не пiдлягають.

     2. Повне звiльнення вiд оподаткування митними платежами застосовується до товарiв, якi були помiщенi у митний режим переробки за межами митної територiї та в межах визначеного строку повертаються на митну територiю України:

     1) у тому самому станi, в якому вони були вивезенi за межi митної територiї України, з дотриманням умов, зазначених у статтi 78 цього Кодексу;

     2) у вiдремонтованому виглядi, якщо ремонт проведено в рамках гарантiйних зобов'язань.

     3. До продуктiв переробки (крiм зазначених у частинi другiй цiєї статтi) застосовується часткове звiльнення вiд оподаткування митними платежами, вiдповiдно до якого сплатi пiдлягає позитивна рiзниця мiж сумою митних платежiв, нарахованою на продукти переробки, та сумою митних платежiв, яка пiдлягала б сплатi у разi iмпорту вiдповiдних товарiв, якi були вивезенi за межi митної територiї України для переробки.

     4. Продукти переробки можуть ввозитися на митну територiю України однiєю чи кiлькома партiями. Допускається ввезення продуктiв переробки на митну територiю України через iнший орган доходiв i зборiв, нiж той, через який товари вивозилися для переробки.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 04.07.2013р. N 405-VII)

     Стаття 169. Умови реалiзацiї продуктiв переробки за межами митної територiї України

     1. Товари, помiщенi у митний режим переробки за межами митної територiї, та/або продукти їх переробки можуть бути реалiзованi за межами митної територiї України за умови митного оформлення товарiв, помiщених у митний режим переробки за межами митної територiї, у митний режим експорту з дотриманням вимог цього Кодексу та iнших законодавчих актiв України.

     Стаття 170. Залишки i вiдходи, що утворилися в результатi переробки товарiв

     1. Залишки i вiдходи, що утворилися в результатi здiйснення операцiй з переробки українських товарiв за межами митної територiї України i залишаються за межами цiєї територiї, митному контролю та митному оформленню не пiдлягають.

     Стаття 171. Еквiвалентна компенсацiя

     1. Продукти, отриманi в результатi переробки еквiвалентних товарiв, для цiлей застосування цiєї глави вважаються продуктами переробки українських товарiв.

     2. Пiд еквiвалентними товарами розумiються iноземнi товари, якi є iдентичними за описовими, кiлькiсними i технiчними характеристиками українським товарам, вивезеним для переробки за межами митної територiї України.

     3. Дозволяється ввезення продуктiв переробки еквiвалентних товарiв на митну територiю України до вивезення українських товарiв для переробки за межами митної територiї України або до завершення операцiй з їх переробки.

     Стаття 172. Митний статус товарiв, що помiщуються у митний режим переробки за межами митної територiї

     1. Українськi товари, помiщенi у митний режим переробки за межами митної територiї, отримують статус iноземних товарiв з моменту їх фактичного вивезення за межi митної територiї України.

     2. Продукти переробки, виготовленi (одержанi) у процесi здiйснення операцiй з переробки товарiв, мають статус iноземних товарiв та вважаються такими, що помiщенi у митний режим переробки за межами митної територiї.

     Стаття 173. Завершення режиму переробки за межами митної територiї

     1. Митний режим переробки за межами митної територiї завершується:

     1) шляхом iмпорту продуктiв переробки; або

     2) шляхом реiмпорту вiдповiдно до статтi 78 цього Кодексу товарiв, що вивозилися в режимi переробки за межами митної територiї; або

     3) шляхом експорту продуктiв переробки чи товарiв, що вивозилися в режимi переробки за межами митної територiї; або

     4) у випадках, передбачених частиною другою цiєї статтi.

     2. Митний режим переробки за межами митної територiї припиняється органом доходiв i зборiв у разi:

     1) конфiскацiї товарiв;

     2) повної втрати товарiв унаслiдок аварiї або дiї обставин непереборної сили, за умови пiдтвердження факту такої аварiї або дiї обставин у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну фiнансову полiтику.

     3. У разi припинення митного режиму переробки за межами митної територiї згiдно з частиною другою цiєї статтi повернення товарiв та продуктiв їх переробки на митну територiю України не вимагається, а гарантiї, наданi вiдповiдно до статтi 164 цього Кодексу, повертаються тiльки у разi повної втрати товарiв унаслiдок аварiї або дiї обставин непереборної сили.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз законами України вiд 04.07.2013р. N 405-VII, вiд 02.10.2019р. N 141-IX)

     Стаття 174. Розпорядження товарами, помiщеними у митний режим переробки за межами митної територiї, в разi вiдкликання дозволу на переробку

     1. Протягом 20 днiв вiд дати вiдкликання дозволу на переробку товарiв за межами митної територiї України товари, помiщенi в митний режим переробки за межами митної територiї, повиннi бути заявленi до iншого митного режиму в порядку, визначеному цим Кодексом.

     2. У разi невиконання пiдприємством вимог частини першої цiєї статтi зобов'язання, забезпеченi гарантiєю (якщо така гарантiя надавалася), пiдлягають виконанню.

Глава 25. Знищення або руйнування

     Стаття 175. Митний режим знищення або руйнування

     1. Знищення або руйнування - це митний режим, вiдповiдно до якого iноземнi товари пiд митним контролем знищуються або приводяться у стан, який виключає можливiсть їх використання, з умовним повним звiльненням вiд оподаткування митними платежами, установленими на iмпорт цих товарiв, та без застосування заходiв нетарифного регулювання зовнiшньоекономiчної дiяльностi.

     Стаття 176. Умови помiщення товарiв у митний режим знищення або руйнування

     1. Знищення або руйнування товарiв допускається з письмового дозволу органу доходiв i зборiв за заявою власника товарiв чи уповноваженої ним особи.

     2. Дозвiл на помiщення товарiв у митний режим знищення або руйнування видається органом доходiв i зборiв, якщо власником чи уповноваженою ним особою:

     1) укладено договiр на знищення (руйнування) товарiв з пiдприємством, уповноваженим вiдповiдно до законодавства України на знищення (руйнування) вiдповiдних категорiй товарiв;

     2) отримано дозволи на знищення (руйнування) товарiв вiд державних органiв, до повноважень яких належить контроль за перемiщенням таких товарiв.

     3. Дозвiл на помiщення товарiв у митний режим знищення або руйнування видається органом доходiв i зборiв безоплатно протягом трьох робочих днiв з дати реєстрацiї вiдповiдної заяви. У разi вiдмови у видачi дозволу орган доходiв i зборiв зобов'язаний у зазначений строк письмово або в електроннiй формi повiдомити особу, яка звернулася за отриманням дозволу, про пiдстави вiдмови.

     4. Не вважаються операцiями зi знищення або руйнування товарiв:

     1) використання для споживання тваринами товарiв, попередньо призначених для споживання людиною;

     2) проведення з товарами операцiй з переробки;

     3) отримання продуктiв переробки, включаючи монтаж, демонтаж, переробку або обробку товарiв;

     4) ремонт товарiв, включаючи їх вiдновлення;

     5) використання товарiв як таких, що полегшують процес виготовлення продуктiв переробки, якщо самi вони при цьому повнiстю витрачаються.

     5. Якщо товари, якi передбачається знищити або зруйнувати, можуть бути помiщенi у митний режим вiдмови на користь держави, орган доходiв i зборiв письмово пропонує декларантовi обрати цей митний режим. За згоди власника товарiв з пропозицiєю органу доходiв i зборiв цi товари помiщуються в митний режим вiдмови на користь держави.

     6. Помiщення товарiв у митний режим знищення або руйнування здiйснюється органом доходiв i зборiв, у зонi дiяльностi якого проводяться операцiї зi знищення або руйнування.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 04.07.2013р. N 405-VII)

     Стаття 177. Умови знищення або руйнування окремих категорiй товарiв

     1. Вiдповiдно до положень цього Кодексу та вимог, встановлених Кабiнетом Мiнiстрiв України чи центральними органами виконавчої влади вiдповiдно до їх повноважень, здiйснюється знищення або руйнування окремих категорiй товарiв, зокрема:

     1) лiкарських i наркотичних засобiв, психотропних речовин, їх аналогiв та прекурсорiв;

     2) неякiсної та небезпечної продукцiї;

     3) вiйськової, мисливської, спортивної вогнепальної зброї та боєприпасiв до неї;

     4) холодної i пневматичної зброї;

     5) вибухових речовин;

     6) спецiальних засобiв, заряджених речовинами сльозогiнної та дратiвної дiї, засобiв iндивiдуального захисту, засобiв активної оборони та засобiв для виконання спецiальних операцiй i оперативно-розшукових заходiв.

     Стаття 178. Витрати на знищення або руйнування товарiв

     1. Знищення або руйнування товарiв здiйснюється за рахунок їх власника, уповноваженої ним особи чи iнших заiнтересованих осiб.

     2. Якщо товари опинилися у станi, що виключає можливiсть їх декларування у будь-який iнший митний режим, нiж знищення або руйнування, у разi незгоди власника або уповноваженої ним особи самостiйно органiзувати та оплатити процедуру знищення або руйнування таких товарiв та за вiдсутностi iнших осiб, якi письмово заявили органу доходiв i зборiв про таке бажання, вартiсть навантажувально-розвантажувальних робiт, зберiгання, перевезення, знищення (руйнування), оформлення документiв та iншi витрати, пов'язанi з дотриманням митного режиму знищення або руйнування, а також пеня списуються (стягуються) з такого власника або уповноваженої ним особи у безакцептному порядку, а в разi неможливостi такого списання (стягнення) - вiдшкодовуються за рахунок коштiв державного бюджету.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 04.07.2013р. N 405-VII)

     Стаття 179. Вiдходи (залишки), що утворилися в результатi знищення або руйнування товарiв, та їх митний статус

     1. Залишки, що утворилися в результатi знищення або руйнування товарiв, у тому числi складовi товару, якi не були знищенi або зруйнованi, та отриманi в результатi знищення або руйнування товарiв вiдходи, якi мають господарську цiннiсть, пiдлягають помiщенню протягом 10 днiв вiд дати знищення товарiв у вiдповiдний митний режим як iноземнi товари, якi перебувають пiд митним контролем.

     2. Вiдходи, що утворилися в результатi знищення або руйнування товарiв i не мають господарської цiнностi та не можуть бути утилiзованi, пiдлягають видаленню вiдповiдно до законодавства України як українськi товари пiдприємством, яке здiйснило операцiї зi знищення (руйнування) товарiв.

     Стаття 180. Митний контроль товарiв, що помiщуються у митний режим знищення або руйнування

     1. Товари, помiщенi у митний режим знищення або руйнування, а також залишки та вiдходи, що утворилися в результатi здiйснення операцiй iз знищення (руйнування), перебувають пiд митним контролем.

     2. Орган доходiв i зборiв має право здiйснювати у будь-який час перевiрку товарiв, помiщених у митний режим знищення або руйнування (до моменту їх фактичного знищення), а також залишкiв i вiдходiв, одержаних у результатi здiйснення операцiй iз знищення або руйнування (до моменту їх декларування у вiдповiдний митний режим чи видалення вiдповiдно до законодавства України).

     3. Вiдповiднi посадовi особи органiв доходiв i зборiв та iнших державних органiв, до повноважень яких належить контроль за перемiщенням товарiв, що знищуються, мають право бути присутнiми пiд час здiйснення операцiй iз знищення (руйнування) таких товарiв.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 04.07.2013р. N 405-VII)

     Стаття 181. Завершення митного режиму знищення або руйнування

     1. Митний режим знищення або руйнування завершується пiсля виконання операцiй iз знищення або руйнування товарiв та декларування у вiдповiдний митний режим їх залишкiв.

     Стаття 182. Вiдповiдальнiсть осiб за недотримання митного режиму знищення або руйнування

     1. Вiдповiдальнiсть, передбачену цим Кодексом та iншими законодавчими актами України за недотримання умов митного режиму знищення або руйнування, несуть:

     1) власник товарiв (уповноважена особа) з моменту заявлення товарiв у цей митний режим до моменту їх передання пiдприємству, уповноваженому вiдповiдно до законодавства України на знищення (руйнування) вiдповiдних категорiй товарiв i яке фактично здiйснює таке знищення (руйнування), а також з моменту отримання вiд зазначеного пiдприємства залишкiв (вiдходiв) знищення (руйнування), якщо такi залишки утворюються, до моменту завершення митного оформлення цих залишкiв та видалення вiдходiв вiдповiдно до законодавства України;

     2) пiдприємство, уповноважене вiдповiдно до законодавства України на знищення (руйнування) вiдповiдних категорiй товарiв, з моменту прийняття для знищення (руйнування) товарiв, помiщених у митний режим знищення або руйнування, до моменту передання власнику товарiв (уповноваженiй особi) залишкiв, якщо вони утворилися в результатi здiйснення таких операцiй, а в разi якщо залишки за договором передаються у власнiсть цьому пiдприємству, - до моменту завершення митного оформлення цих залишкiв у вiдповiдний митний режим.

Глава 26. Вiдмова на користь держави

     Стаття 183. Митний режим вiдмови на користь держави

     1. Вiдмова на користь держави - це митний режим, вiдповiдно до якого власник вiдмовляється вiд iноземних товарiв на користь держави без будь-яких умов на свою користь.

     Стаття 184. Помiщення товарiв у митний режим вiдмови на користь держави

     1. У митний режим вiдмови на користь держави помiщуються iноземнi товари.

     2. Вiдмова вiд товарiв на користь держави здiйснюється за вiдповiдною письмовою заявою власника цих товарiв та з дозволу органу доходiв i зборiв.

     3. Кабiнет Мiнiстрiв України визначає перелiк товарiв, якi не можуть бути помiщенi у митний режим вiдмови на користь держави.

     4. Iноземнi товари помiщуються у митний режим вiдмови на користь держави iз звiльненням вiд оподаткування митними платежами та без застосування заходiв нетарифного регулювання зовнiшньоекономiчної дiяльностi.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 04.07.2013р. N 405-VII)

     Стаття 185. Завершення митного режиму вiдмови на користь держави

     1. Митний режим вiдмови на користь держави завершується пiсля розмiщення товарiв на складi органу доходiв i зборiв.

     2. Вiдповiдальнiсть за неправомiрне розпорядження товарами шляхом їх помiщення в митний режим вiдмови на користь держави несе декларант. Органи доходiв i зборiв не вiдшкодовують будь-якi майновi претензiї осiб, якi мають повноваження щодо товарiв, вiд яких декларант вiдмовився на користь держави.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 04.07.2013р. N 405-VII)

Роздiл VI
ПЕРЕМIЩЕННЯ I ПРОПУСК ТОВАРIВ, ТРАНСПОРТНИХ ЗАСОБIВ КОМЕРЦIЙНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ ЧЕРЕЗ МИТНИЙ КОРДОН УКРАЇНИ. МИТНI ФОРМАЛЬНОСТI ПРИ ПЕРЕМIЩЕННI ТОВАРIВ ЧЕРЕЗ МИТНИЙ КОРДОН УКРАЇНИ РIЗНИМИ ВИДАМИ ТРАНСПОРТУ

Глава 27. Загальнi положення щодо умов та порядку перемiщення i пропуску товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення через митний кордон України

     Стаття 186. Засоби та способи перемiщення товарiв

     1. Перемiщення товарiв через митний кордон України здiйснюється засобами авiацiйного, водного, автомобiльного, залiзничного, трубопровiдного транспорту та лiнiями електропередачi, а також змiшаними перевезеннями. Пiд змiшаним (комбiнованим) перевезенням розумiється мiжнародне перевезення вантажiв щонайменш двома рiзними видами транспорту вiдповiдно до договору змiшаного (комбiнованого) перевезення з мiсця в однiй країнi, де вантажi переходять у вiдання оператора такого перевезення, до визначеного мiсця доставки в iншiй країнi.

     2. Залежно вiд наявностi перевiзника, вiдправника, одержувача, а також договору на перевезення товари перемiщуються у:

     1) вантажних вiдправленнях;

     2) супроводжуваному багажi;

     3) несупроводжуваному багажi;

     4) ручнiй поклажi;

     5) мiжнародних поштових вiдправленнях;

     6) мiжнародних експрес-вiдправленнях.

     Стаття 187. Митнi формальностi на транспортi

     1. Транспортнi засоби комерцiйного призначення, якими перемiщуються пасажири та/або товари через митний кордон України, пiдлягають митному контролю та митному оформленню.

     2. Митнi формальностi, що здiйснюються пiд час митного контролю та митного оформлення транспортних засобiв комерцiйного призначення, якими перемiщуються пасажири та/або товари через митний кордон України, мають унiфiкований характер i не залежать вiд країни реєстрацiї або країни - власника транспортного засобу, країни, з якої прибув цей транспортний засiб, або країни, куди вiн прямує, крiм випадкiв, передбачених мiжнародними договорами України, укладеними вiдповiдно до закону, та вiдповiдними мiжнародними актами, в частинi застосування санкцiй та обмежень у торгiвлi з окремими країнами.

     3. Органи доходiв i зборiв виконують митнi формальностi в зонах митного контролю, створених вiдповiдно до положень глави 48 цього Кодексу, якщо iнше не передбачено цим Кодексом.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 04.07.2013р. N 405-VII)

     Стаття 188. Сприяння посадовим особам органiв доходiв i зборiв у виконаннi митних формальностей

     1. З метою прискорення виконання митних формальностей пiд час перемiщення транспортних засобiв комерцiйного призначення через митний кордон України працiвники водного, повiтряного, автомобiльного та залiзничного транспорту сприяють посадовим особам органiв доходiв i зборiв у виконаннi ними своїх службових обов'язкiв.

     2. Адмiнiстрацiя автомобiльних, морських i рiчкових портiв, мiжнародних аеропортiв, прикордонних залiзничних станцiй або iнших обладнаних мiсць, у межах яких дiють пункти пропуску через державний кордон України, на безоплатнiй основi забезпечує органи доходiв i зборiв необхiдними службовими примiщеннями, обладнанням, засобами зв'язку та створює їм належнi умови для роботи.

     3. Перелiк примiщень, зазначених у частинi другiй цiєї статтi, та вимоги до них визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну фiнансову полiтику, та центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi транспорту, вiдповiдно до обсягу та характеру мiжнародних перевезень.

     4. Мiсця розвантаження та завантаження транспортних засобiв комерцiйного призначення, посадки та висадки пасажирiв, а також мiсця стоянки для здiйснення митного контролю визначаються адмiнiстрацiєю автомобiльних, морських i рiчкових портiв, мiжнародних аеропортiв, прикордонних залiзничних станцiй або iнших обладнаних мiсць, у межах яких дiють пункти пропуску через державний кордон України, з урахуванням особливостей їх функцiональної i технологiчної дiяльностi та за поданням вiдповiдного органу доходiв i зборiв, погодженим з вiдповiдним органом охорони державного кордону.

     5. Змiна мiсця стоянки суден визначається адмiнiстрацiєю порту з обов'язковим iнформуванням вiдповiдного органу доходiв i зборiв та органу охорони державного кордону України.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз законами України вiд 04.07.2013р. N 405-VII, вiд 02.10.2019р. N 141-IX)

     Стаття 189. Тимчасовий пропуск транспортних засобiв комерцiйного призначення на митну територiю України

     1. Транспортнi засоби комерцiйного призначення, що використовуються для перемiщення товарiв та/або пасажирiв через митний кордон України, можуть тимчасово ввозитися на митну територiю України без справляння митних платежiв та без застосування заходiв нетарифного регулювання зовнiшньоекономiчної дiяльностi.

     2. Тимчасово ввезенi на митну територiю України транспортнi засоби комерцiйного призначення пiдлягають вивезенню без внесення в їх конструкцiю будь-яких змiн (без урахування природного зношення, витрати пально-мастильних матерiалiв та необхiдного ремонту).

     3. Тимчасове ввезення транспортних засобiв комерцiйного призначення на митну територiю України допускається за умови, що такi транспортнi засоби не використовуватимуться для внутрiшнiх перевезень на митнiй територiї України.

     4. Спецiальне обладнання, призначене для навантаження, вивантаження, захисту i зберiгання вантажу, яке перемiщується разом з транспортним засобом комерцiйного призначення через митний кордон України, пiдлягає пропуску в тому самому порядку, що i транспортний засiб, за умови використання такого обладнання за призначенням та зворотного вивезення (ввезення) разом з цим транспортним засобом. Ввезення спецiального обладнання на митну територiю України та вивезення його за межi цiєї територiї окремо вiд транспортного засобу комерцiйного призначення можливе на тих самих умовах, за умови пiдтвердження, що дане обладнання призначено для конкретного транспортного засобу комерцiйного призначення, ввезеного на митну територiю України (вивезеного за межi цiєї територiї) ранiше.

     5. Запаснi частини та обладнання, призначенi для використання у процесi ремонту чи технiчного обслуговування транспортних засобiв комерцiйного призначення, тимчасово ввезених на митну територiю України або тимчасово вивезених з неї, можуть ввозитися (вивозитися) пiд зобов'язання про їх зворотне вивезення (ввезення) без справляння митних платежiв та без застосування до них заходiв нетарифного регулювання зовнiшньоекономiчної дiяльностi. Орган доходiв i зборiв, що здiйснює пропуск таких запасних частин та обладнання, може вимагати застосування заходiв гарантування, передбачених цим Кодексом.

     6. Замiненi запаснi частини та обладнання можуть не вивозитися за межi митної територiї України (не ввозитися на неї), а з дозволу органу доходiв i зборiв:

     1) бути пред'явленi органу доходiв i зборiв та оформленi для вiльного обiгу на митнiй територiї України (за її межами); або

     2) бути знищенi пiд контролем органу доходiв i зборiв.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 04.07.2013р. N 405-VII)

     Стаття 190. Товари, помилково ввезенi на митну територiю України

     1. Товари можуть вважатися помилково ввезеними на митну територiю України, якщо орган доходiв i зборiв переконається в тому, що ввезення цих товарiв не є результатом умисних дiй. Помилкове ввезення товарiв не може вважатися порушенням митних правил.

     2. Помилково ввезеними на митну територiю України не можуть вважатися товари, умови та пiдстави ввезення яких були змiненi пiсля перетинання ними митного кордону України.

     3. Помилково ввезенi на митну територiю України товари вивозяться за межi цiєї територiї на пiдставi товаросупровiдних документiв, якщо такi товари не пропущенi на митну територiю України.

     4. Помилково ввезенi на митну територiю України товари, якi були пропущенi на митну територiю України i якi зберiгають статус iноземних товарiв, вивозяться за межi цiєї територiї у митному режимi реекспорту на пiдставi товаросупровiдних документiв, згiдно з якими цi товари були ввезенi.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 04.07.2013р. N 405-VII)

     Стаття 191. Права та обов'язки перевiзника

     1. Перевiзники мають право:

     1) не приймати для перевезення мiж органами доходiв i зборiв товари у разi оформлення митних та/або транспортних документiв з порушенням порядку, встановленого законодавством України;

     2) замiнювати моторний транспортний засiб, попередньо повiдомивши орган доходiв i зборiв призначення про причини такої замiни (технiчний стан, екологiчнi вимоги, економiчна доцiльнiсть);

     3) замiнювати уповноважену перевiзником особу (водiя), вiдповiдальну за доставку товарiв до органу доходiв i зборiв призначення, попередньо повiдомивши цей орган про причини такої замiни (стан здоров'я, вiзовi питання, вимоги Європейської угоди щодо роботи екiпажiв транспортних засобiв, якi виконують мiжнароднi автомобiльнi перевезення);

     4) з дозволу органу доходiв i зборiв призначення вивантажувати товар на склад цього органу, якщо доставленi перевiзником товари, що перебувають пiд митним контролем, протягом трьох дiб не будуть заявленi вiдповiдальною за це особою до жодного митного режиму. У такому разi витрати на вивантаження та зберiгання товару вiдшкодовуються його власником;

     5) отримувати роз'яснення причин вiдмови у митному оформленнi чи пропуску товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення через митний кордон України та перелiк заходiв, яких необхiдно вжити для їх усунення.

     2. Перевiзники зобов'язанi:

     1) пiд час прийняття товарiв до перевезення перевiряти точнiсть вiдомостей щодо кiлькостi вантажних мiсць, їх маркування, номери, зовнiшнiй стан товарiв та їх пакування. У разi неможливостi такої перевiрки вносити вiдповiдний запис до мiжнародної автомобiльної накладної (CMR);

     2) у строк, встановлений статтею 95 цього Кодексу, доставляти товари до органу доходiв i зборiв призначення, а також подавати передбаченi законодавством документи на них;

     3) не розпочинати вивантаження чи перевантаження товарiв без дозволу органу доходiв i зборiв;

     4) у разi прибуття до органу доходiв i зборiв призначення у неробочий час забезпечувати схороннiсть товарiв i вживати визначених органом доходiв i зборiв заходiв для недопущення їх несанкцiонованого вилучення з-пiд митного контролю.

(з 07.11.2020р. частину другу статтi 191 буде доповнено пунктом 5, передбаченим пунктом 20 роздiлу I Закону України вiд 02.10.2019р. N 141-IX)
(Iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 04.07.2013р. N 405-VII)

     Стаття 192. Заходи, що вживаються у разi аварiї чи дiї обставин непереборної сили пiд час перевезення товарiв

     1. Якщо пiд час перевезення товарiв транспортний засiб внаслiдок аварiї або дiї обставин непереборної сили не змiг прибути до органу доходiв i зборiв призначення, допускається вивантаження товарiв в iншому мiсцi. При цьому перевiзник зобов'язаний:

     1) вжити всiх необхiдних заходiв для забезпечення збереження товарiв та недопущення будь-якого їх використання;

     2) термiново повiдомити найближчий орган доходiв i зборiв про обставини подiї, мiсцезнаходження товарiв i транспортного засобу.

     2. Органи доходiв i зборiв не вiдшкодовують перевiзнику витрати, понесенi у зв'язку iз вжиттям заходiв, передбачених цiєю статтею.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 04.07.2013р. N 405-VII)

     Стаття 193. Вiдповiдальнiсть за порушення встановленого порядку перемiщення товарiв транзитом

     1. За порушення встановленого порядку перемiщення товарiв транзитом перевiзник притягується до адмiнiстративної вiдповiдальностi, передбаченої цим Кодексом.

     2. У разi втрати або видачi без дозволу органу доходiв i зборiв товарiв, що перебувають пiд митним контролем i перемiщуються транзитом, перевiзник зобов'язаний сплатити митнi платежi, встановленi законом на iмпорт зазначених товарiв. Порушення перевiзником встановлених цим Кодексом строкiв доставки товарiв, якщо виконано всi iншi вимоги, не створює для нього зобов'язання щодо сплати митних платежiв.

     3. Перевiзник звiльняється вiд зобов'язання щодо сплати митних платежiв лише у разi, якщо товари, що перебувають пiд митним контролем i перемiщуються транзитом, було знищено або безповоротно пошкоджено внаслiдок аварiї, дiї обставин непереборної сили або природних втрат за нормальних умов транспортування, за умови пiдтвердження факту аварiї або дiї обставин непереборної сили.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 04.07.2013р. N 405-VII)

Глава 28. Перемiщення товарiв через митний кордон України

     Стаття 194. Попереднє повiдомлення органiв доходiв i зборiв про намiр ввезти товари на митну територiю України

     1. У разi ввезення товарiв на митну територiю України декларант або уповноважена ним особа попередньо повiдомляють орган доходiв i зборiв, у зонi дiяльностi якого товари будуть пред'явленi для митного оформлення, про намiр ввезти цi товари.

     2. Попереднє повiдомлення про намiр ввезти товари на митну територiю України здiйснюється шляхом надання органу доходiв i зборiв, в зонi дiяльностi якого товари будуть пред'явленi для митного оформлення, попередньої митної декларацiї або iншого документа, що може використовуватися замiсть митної декларацiї вiдповiдно до статтi 94 цього Кодексу.

     3. Попереднє повiдомлення може здiйснюватися у формi електронних документiв. Формат таких документiв, кодування символiв, засоби пересилання визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну фiнансову полiтику.

     4. Пiд час надання органу доходiв i зборiв попереднього повiдомлення про намiр здiйснити перемiщення товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення через митний кордон України цьому органу доходiв i зборiв надаються документи та/або вiдомостi, у тому числi засобами iнформацiйних технологiй, передбаченi частиною четвертою статтi 335 цього Кодексу.

     5. Положення цiєї статтi не застосовуються до морських, рiчкових та повiтряних суден, якi пiд час перебування на митнiй територiї України не роблять зупинок у портах чи аеропортах, розташованих на цiй територiї.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз законами України вiд 04.07.2013р. N 405-VII, вiд 02.10.2019р. N 141-IX)
(з 05.05.2020р. цей Кодекс буде доповнено статтями 1941 i 1942 вiдповiдно до пункту 21 роздiлу I Закону України вiд 02.10.2019р. N 141-IX)

     Стаття 195. Пункти пропуску через державний кордон України, в яких товари перемiщуються через митний кордон

     1. Перемiщення товарiв через митний кордон України здiйснюється у пунктах пропуску через державний кордон України, перелiк яких визначається Кабiнетом Мiнiстрiв України вiдповiдно до мiжнародних договорiв України, укладених в установленому законом порядку.

     2. Перемiщення окремих видiв товарiв через митний кордон України може здiйснюватися у спецiально визначених пунктах пропуску через державний кордон України. Перелiки таких товарiв та пунктiв пропуску затверджуються Кабiнетом Мiнiстрiв України.

     Стаття 196. Заборона щодо перемiщення окремих товарiв через митний кордон України

     1. Не можуть бути пропущенi через митний кордон України:

     1) товари, перемiщення яких через митний кордон України заборонено законом або мiжнародним договором України, згода на обов'язковiсть якого надана Верховною Радою України, або вiдповiдно до закону чи мiжнародного договору України, згода на обов'язковiсть якого надана Верховною Радою України;

     2) товари (крiм товарiв для власного споживання, що ввозяться громадянами в обсязi та порядку, встановлених статтями 376 i 378 цього Кодексу), на пропуск яких вiдповiдно до закону потрiбнi документи державних органiв, установ та органiзацiй, уповноважених на їх видачу, - в разi вiдсутностi таких документiв;

     3) товари, що перемiщуються через митний кордон України з порушенням вимог цього Кодексу та iнших законiв України.

     2. Перевiзник зобов'язаний здiйснити зворотне вивезення товарiв, ввезення i транзит яких на митну територiю України заборонений.

     3. Центральний орган виконавчої влади, що реалiзує державну податкову та митну полiтику, визначає коди товарiв згiдно з УКТ ЗЕД, на перемiщення яких через митний кордон України у вiдповiдному напрямку встановлено заборону законом або мiжнародним договором України, згода на обов'язковiсть якого надана Верховною Радою України, або вiдповiдно до закону чи мiжнародного договору України, згода на обов'язковiсть якого надана Верховною Радою України, i розмiщує вiдповiдну iнформацiю на своєму офiцiйному веб-сайтi та в єдиному державному iнформацiйному веб-порталi "Єдине вiкно для мiжнародної торгiвлi".

(Iз змiнами i доповненнями, внесеними згiдно iз Законом України вiд 06.09.2018р. N 2530-VIII)

     Стаття 197. Обмеження щодо перемiщення окремих товарiв через митний кордон України

     1. У випадках, передбачених законом, на окремi товари встановлюються обмеження щодо їх перемiщення через митний кордон України. Пропуск таких товарiв через митний кордон України та/або їх випуск залежно вiд вимог вiдповiдного закону здiйснюються органами доходiв i зборiв на пiдставi отриманих вiд державних органiв, iнших установ та органiзацiй, уповноважених на здiйснення дозвiльних або контрольних функцiй щодо перемiщення товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення через митний кордон України, з використанням механiзму "єдиного вiкна" вiдповiдних дозвiльних документiв та/або вiдомостей про включення (виключення) товару до (з) вiдповiдного реєстру у формi електронних документiв, засвiдчених електронним цифровим пiдписом, якi пiдтверджують дотримання встановлених обмежень щодо перемiщення таких товарiв через митний кордон України, якщо використання таких дозвiльних документiв та/або вiдомостей для здiйснення митних формальностей передбачено законами України. У випадках, передбачених цим Кодексом, для здiйснення митних формальностей можуть використовуватися паперовi примiрники таких документiв, наданi декларантом або уповноваженою ним особою.

     2. Центральний орган виконавчої влади, що реалiзує державну податкову та митну полiтику, визначає коди товарiв згiдно з УКТ ЗЕД, на перемiщення яких через митний кордон України у вiдповiдному напрямку встановлено обмеження, та розмiщує вiдповiдну iнформацiю на своєму офiцiйному веб-сайтi та на єдиному державному iнформацiйному веб-порталi "Єдине вiкно для мiжнародної торгiвлi".

     3. Обмеження щодо ввезення на митну територiю України та вивезення за межi митної територiї України валютних цiнностей, а також порядок перемiщення їх через митний кордон України, у тому числi особливостi декларування валютних цiнностей (зокрема, визначення граничних сум валютних цiнностей, якi пiдлягають письмовому або усному декларуванню), можуть встановлюватися Нацiональним банком України.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз законами України вiд 04.07.2013р. N 405-VII, вiд 06.09.2018р. N 2530-VIII)

     Стаття 198. Подання документiв та вiдомостей органам доходiв i зборiв у пунктах пропуску через державний кордон України

     1. Органу доходiв i зборiв в пунктi пропуску через державний кордон України згiдно iз статтею 335 цього Кодексу подаються документи, що мiстять вiдомостi про товари, достатнi для їх iдентифiкацiї та необхiднi для прийняття рiшення про пропуск їх через митний кордон України.

     2. Товари, що перемiщуються через митний кордон України в режимi транзиту, у разi необхiдностi довантаження транспортного засобу або перевантаження з метою транзиту через митний склад можуть направлятися для митного оформлення в орган доходiв i зборiв, у зонi дiяльностi якого буде здiйснено таке перевантаження (довантаження). Органу доходiв i зборiв в такому разi подаються лише заява перевiзника i копiя договору, який є пiдставою для перевантаження (довантаження).

     3. Якщо за умовами перевезення митне оформлення товарiв у повному обсязi здiйснюється не в мiсцi перетину митного кордону, а перевезення здiйснюється iз змiною транспортного засобу у пунктi пропуску через державний кордон України, органу доходiв i зборiв у пунктi пропуску через державний кордон України подаються транспортнi, комерцiйнi та iншi супровiднi документи, що мiстять вiдомостi про товари, достатнi для їх iдентифiкацiї та необхiднi для прийняття рiшення про можливiсть їх пропуску через митний кордон України.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 04.07.2013р. N 405-VII)

     Стаття 199. Граничний строк перебування товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення у пунктах пропуску через державний кордон України

     1. Граничний строк перебування товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення у пунктах пропуску через державний кордон України не може перевищувати 30 днiв, а для автомобiльного транспорту - п'ять днiв з моменту прибуття у пункт пропуску через державний кордон України для здiйснення митних процедур.

     2. Граничний строк перебування товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення у пунктах пропуску через державний кордон України, встановлений частиною першою цiєї статтi, не застосовується до операцiй з накопичення в пунктах пропуску через державний кордон України суднових партiй товарiв, що вивозяться за межi митної територiї України, у тому числi в митному режимi транзиту.

(Iз доповненнями, внесеними згiдно iз Законом України вiд 04.04.2013р. N 183-VII)

     Стаття 200. Доставка товарiв та документiв у мiсце, визначене органом доходiв i зборiв

     1. Пiсля надання органом доходiв i зборiв дозволу на пропуск товарiв через митний кордон України власник товарiв або уповноважена ним особа зобов'язанi доставити товари та документи на них без будь-якої змiни їх стану у визначене органом доходiв i зборiв мiсце i забезпечити перебування їх у цьому мiсцi до прибуття посадових осiб органу доходiв i зборiв, якщо iнше не передбачено цим Кодексом.

     2. Доставка товарiв та документiв на них повинна бути здiйснена у строк, визначений статтею 95 цього Кодексу.

     3. Товари i транспортнi засоби, якими вони перевозяться, пiсля прибуття у мiсце доставки розмiщуються у зонах митного контролю.

     4. У мiсцi доставки товари i транспортнi засоби пред'являються, а документи на них передаються органу доходiв i зборiв у мiнiмально можливий строк пiсля їх прибуття, а в разi прибуття поза робочим часом, встановленим для органу доходiв i зборiв, - у мiнiмально можливий строк пiсля початку роботи цього органу. Якщо доставка товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення в межах спецiальних спрощень, наданих пiдприємству, яке отримало авторизацiю АЕО-С, здiйснюється до вiдповiдних об'єктiв АЕО (будiвель, споруд, вiдкритих або закритих майданчикiв тощо), визначених для застосування спецiального спрощення "процедура випуску за мiсцезнаходженням", подальшi митнi формальностi здiйснюються у порядку, визначеному для цього спецiального спрощення.

     5. Змiна мiсця стоянки (прибуття) транспортного засобу, вивантаження, перевантаження товарiв, розпакування, пакування чи перепакування товарiв, змiна, вилучення чи пошкодження засобiв забезпечення iдентифiкацiї допускаються лише з дозволу органу доходiв i зборiв, крiм випадкiв, передбачених главою 2 цього Кодексу. У разi вiдмови у наданнi дозволу органи доходiв i зборiв зобов'язанi невiдкладно, письмово або в електроннiй формi, повiдомити власника товару або уповноважену ним особу про причини i пiдстави такої вiдмови.

(Iз змiнами i доповненнями, внесеними згiдно iз законами України вiд 04.07.2013р. N 405-VII, вiд 02.10.2019р. N 141-IX)

Глава 29. Тимчасове зберiгання

     Стаття 201. Тимчасове зберiгання товарiв пiд митним контролем

     1. Товари з моменту пред'явлення їх органу доходiв i зборiв до помiщення їх у вiдповiдний митний режим можуть перебувати на тимчасовому зберiганнi пiд митним контролем. Тимчасове зберiгання товарiв пiд митним контролем здiйснюється на складах тимчасового зберiгання.

     2. Товари гуманiтарної допомоги для їх тимчасового зберiгання з дозволу вiдповiдного органу доходiв i зборiв можуть розмiщуватися на складах органiзацiй - отримувачiв гуманiтарної допомоги. При цьому керiвник органiзацiї - отримувача гуманiтарної допомоги забезпечує ведення облiку товарiв, що розмiщуються на складi цiєї органiзацiї та випускаються з нього, в порядку, передбаченому для складiв тимчасового зберiгання, та щоквартальне подання органу доходiв i зборiв звiту про рух товарiв на складi за формою, що встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну фiнансову полiтику. Орган доходiв i зборiв має право вимагати подання позачергового звiту.

     3. На складах тимчасового зберiгання утворюються постiйнi, а на складах органiзацiй - отримувачiв гуманiтарної допомоги - тимчасовi (на час тимчасового зберiгання на них пiд митним контролем товарiв гуманiтарної допомоги) зони митного контролю.

     4. На тимчасове зберiгання пiд митним контролем iз застосуванням положень цiєї глави товари також можуть розмiщуватися на митних складах або на складах органiв доходiв i зборiв.

     5. У разi втрати товарiв, що перебувають на тимчасовому зберiганнi пiд митним контролем, або видачi їх без дозволу органiв доходiв i зборiв утримувач складу тимчасового зберiгання, утримувач митного складу, керiвник органiзацiї - отримувача гуманiтарної допомоги несуть адмiнiстративну вiдповiдальнiсть, передбачену цим Кодексом. Крiм того, у таких випадках на цих осiб покладається обов'язок щодо сплати митних платежiв, установлених законом на iмпорт зазначених товарiв.

     6. Утримувач складу тимчасового зберiгання, утримувач митного складу, керiвник органiзацiї - отримувача гуманiтарної допомоги звiльняються вiд вiдповiдальностi за втрату товарiв, що перебувають на тимчасовому зберiганнi пiд митним контролем, та зобов'язання щодо сплати митних платежiв, установлених законом на iмпорт цих товарiв, лише у разi, якщо цi товари були знищенi або безповоротно пошкодженi внаслiдок аварiї, дiї обставин непереборної сили або природних втрат за нормальних умов зберiгання.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз законами України вiд 04.07.2013р. N 405-VII, вiд 02.10.2019р. N 141-IX)

     Стаття 202. Документи, необхiднi для розмiщення товарiв на складi тимчасового зберiгання

     1. Єдиним документом, необхiдним для розмiщення товарiв на тимчасове зберiгання пiд митним контролем, є унiфiкований документ за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну фiнансову полiтику, що мiстить опис цих товарiв на пiдставi товаросупровiдних документiв.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз законами України вiд 04.07.2013р. N 405-VII, вiд 02.10.2019р. N 141-IX)

     Стаття 203. Операцiї з товарами, що перебувають на тимчасовому зберiганнi пiд митним контролем

     1. Власник товарiв, що перебувають на тимчасовому зберiганнi пiд митним контролем, або уповноважена ним особа з дозволу органу доходiв i зборiв можуть проводити з цими товарами такi операцiї:

     1) простi складськi операцiї, необхiднi для забезпечення збереження цих товарiв: перемiщення товарiв у межах складу з метою рацiонального розмiщення, чищення, провiтрювання, створення оптимального температурного режиму зберiгання, сушiння (у тому числi iз створенням потоку тепла), захист вiд корозiї, боротьба iз шкiдниками, iнвентаризацiя;

     2) огляд та вимiрювання;

     3) усунення пошкодження упаковки;

     4) взяття проб та зразкiв;

     5) пiдготовка товарiв до продажу (вiдчуження) i транспортування: сортування, пакування, перепакування, маркування, навантаження, вивантаження, перевантаження та iншi подiбнi операцiї.

     2. У разi вiдмови у наданнi дозволу на проведення операцiй, зазначених у частинi першiй цiєї статтi, органи доходiв i зборiв зобов'язанi невiдкладно, письмово або в електроннiй формi, повiдомити власника товару або уповноважену ним особу про причини та пiдстави такої вiдмови.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 04.07.2013р. N 405-VII)

     Стаття 204. Строк тимчасового зберiгання товарiв

     1. Загальний строк тимчасового зберiгання товарiв пiд митним контролем становить 90 календарних днiв.

     2. Товари, якi швидко псуються або мають обмежений строк зберiгання, можуть перебувати на тимчасовому зберiганнi пiд митним контролем у межах строку збереження їх якостей, якi дають можливiсть використовувати такi товари за призначенням, але не бiльше строку, встановленого частиною першою цiєї статтi.

     3. Строк тимчасового зберiгання товарiв, зазначений у частинi першiй цiєї статтi, за заявою власника або уповноваженої ним особи може бути продовжений (але не бiльше нiж на 30 днiв) органом доходiв i зборiв, за дозволом якого товари були розмiщенi на складi. Якщо особа, яка зберiгає товари на складi тимчасового зберiгання вiдкритого типу або митному складi вiдкритого типу, не є утримувачем цього складу, її заява про продовження строку тимчасового зберiгання зазначених товарiв попередньо погоджується з утримувачем складу. У разi вiдмови у продовженнi строку тимчасового зберiгання орган доходiв i зборiв зобов'язаний невiдкладно, письмово або в електроннiй формi, повiдомити власника товару або уповноважену ним особу про причини i пiдстави такої вiдмови.

     4. До закiнчення строкiв зберiгання, зазначених у частинах першiй - третiй цiєї статтi, товари, що перебувають на тимчасовому зберiганнi пiд митним контролем, повиннi бути:

     1) задекларованi власником або уповноваженою ним особою до вiдповiдного митного режиму; або

     2) переданi власником або уповноваженою ним особою, утримувачем складу тимчасового зберiгання, митного складу, органiзацiєю - отримувачем гуманiтарної допомоги вiдповiдному органу доходiв i зборiв для зберiгання та/або розпорядження вiдповiдно до цього Кодексу; або

     3) вiдправленi пiд митним контролем до iнших органiв доходiв i зборiв для їх подальшого митного оформлення; або

     4) вивезенi за межi митної територiї України.

     5. Якщо товари, що перебувають на тимчасовому зберiганнi пiд митним контролем, декларувалися органу доходiв i зборiв, але щодо них пiсля закiнчення строкiв зберiгання, зазначених у частинах першiй - третiй цiєї статтi, двiчi надавалася вiдмова у митному оформленнi в порядку, встановленому цим Кодексом, такi товари пiдлягають обов'язковiй передачi власником або уповноваженою ним особою, утримувачем складу тимчасового зберiгання, митного складу, органiзацiєю - отримувачем гуманiтарної допомоги на склад органу доходiв i зборiв.

     6. Орган доходiв i зборiв встановлює строк для вивезення товарiв iз складу, виходячи з можливостей наявних засобiв для транспортування цих товарiв та навантажувально-розвантажувальної технiки.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 04.07.2013р. N 405-VII)

     Стаття 205. Митне оформлення товарiв, якi протягом строку тимчасового зберiгання пiд митним контролем стали непридатними, були зiпсованi чи пошкодженi внаслiдок аварiї або дiї обставин непереборної сили

     1. Товари, якi протягом строку тимчасового зберiгання пiд митним контролем стали непридатними, були зiпсованi чи пошкодженi внаслiдок аварiї або дiї обставин непереборної сили, що пiдтверджується вiдповiдними документами, пiдлягають митному оформленню як такi, що надiйшли на митну територiю України у непридатному, зiпсованому або пошкодженому станi.

     Стаття 206. Тимчасове зберiгання товарiв на складах, розташованих поза межами пунктiв пропуску через державний кордон України на територiях аеропортiв, морських та/або рiчкових портiв

     1. У випадках, коли доставка товарiв кiнцевому одержувачу через умови перевезення (або з будь-яких iнших причин) переривається, товари можуть розмiщуватися на складах тимчасового зберiгання, якi розташованi поза межами пунктiв пропуску через державний кордон України на територiях аеропортiв, морських та/або рiчкових портiв та у яких здiйснюються прийняття, навантаження, перевантаження, вивантаження та видача товарiв, що перемiщуються через митний кордон України. Дозволом для розмiщення товарiв на такому складi тимчасового зберiгання є дозвiл органу доходiв i зборiв на вивантаження товару з транспортного засобу.

     2. Товари, розмiщенi на складах тимчасового зберiгання, розташованих поза межами пунктiв пропуску через державний кордон України на територiях аеропортiв, морських та/або рiчкових портiв, до їх випуску iз складу вважаються такими, що не пропущенi на митну територiю України.

     3. Вивезення товарiв iз складiв тимчасового зберiгання, розташованих на територiях аеропортiв, морських та/або рiчкових портiв, у межах яких є пункти пропуску через державний кордон України, здiйснюється на пiдставi рiшення органу доходiв i зборiв про пропуск цих товарiв на митну територiю України або про вiдмову в такому пропуску, крiм випадкiв, зазначених у частинi п'ятiй цiєї статтi.

     4. У разi прийняття органом доходiв i зборiв рiшення про пропуск товарiв, розмiщених на складi тимчасового зберiгання, розташованому поза межами пунктiв пропуску через державний кордон України на територiях аеропортiв, морських та/або рiчкових портiв, на митну територiю України цьому органу з метою забезпечення контролю за доставкою зазначених товарiв до органу доходiв i зборiв призначення подаються транспортнi документи, що мiстять вiдомостi про цi товари, та комерцiйнi документи (за їх наявностi).

     5. Вивезення за межi митної територiї України товарiв, розмiщених на складi тимчасового зберiгання, розташованому поза межами пунктiв пропуску через державний кордон України на територiях аеропортiв, морських та/або рiчкових портiв, у разi якщо органом доходiв i зборiв прийнято рiшення про вiдмову в пропуску таких товарiв на митну територiю України, здiйснюється перевiзником, який здiйснював ввезення зазначених товарiв. Випуск товарiв зi складу тимчасового зберiгання за межi митної територiї України здiйснюється на пiдставi товаросупровiдних документiв та дозволу, який надавав орган доходiв i зборiв на вивантаження товару з транспортного засобу.

     6. З дозволу органу доходiв i зборiв з товарами, розмiщеними на складах тимчасового зберiгання, розташованих поза межами пунктiв пропуску через державний кордон України на територiях аеропортiв, морських та/або рiчкових портiв, дозволяється здiйснювати тiльки простi складськi операцiї, необхiднi для забезпечення збереження цих товарiв: перемiщення товарiв у межах складу з метою рацiонального розмiщення, чищення, провiтрювання, створення оптимального температурного режиму зберiгання, сушiння (у тому числi iз створенням потоку тепла), захист вiд корозiї, боротьба iз шкiдниками, iнвентаризацiя.

     7. Перемiщення товарiв, розмiщених на складах тимчасового зберiгання, розташованих поза межами пунктiв пропуску через державний кордон України на територiях аеропортiв, морських та/або рiчкових портiв, мiж складами тимчасового зберiгання в межах однiєї зони митного контролю здiйснюється з повiдомленням та пiд контролем органу доходiв i зборiв.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 04.07.2013р. N 405-VII)

Глава 30. Митнi формальностi на морському i рiчковому транспортi

     Стаття 207. Тривалiсть перебування суден закордонного плавання пiд митним контролем

     1. Судно закордонного плавання протягом усього часу стоянки в порту перебуває пiд митним контролем. Орган доходiв i зборiв має право в цей перiод здiйснювати огляд i переогляд судна, пломбування та опечатування його окремих трюмiв i примiщень, де розмiщенi товари, пiдстави для ввезення на митну територiю України, вивезення за межi митної територiї України чи транзит через територiю України яких вiдсутнi.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 04.07.2013р. N 405-VII)

     Стаття 208. Строк та черговiсть митного оформлення суден закордонного плавання

     1. Залежно вiд водотоннажностi i призначення суден закордонного плавання їх митне оформлення проводиться у строк, який визначається керiвником органу доходiв i зборiв за погодженням з керiвником вiдповiдного органу охорони державного кордону України та iншими контрольними службами.

     2. Митне оформлення суден закордонного плавання здiйснюється цiлодобово у такiй черговостi:

     1) аварiйнi судна;

     2) пасажирськi судна;

     3) вантажно-пасажирськi судна;

     4) лiнiйнi судна;

     5) танкернi судна;

     6) iншi судна у порядку їх прибуття.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 04.07.2013р. N 405-VII)

     Стаття 209. Мiсця здiйснення митного контролю на морському та рiчковому транспортi

     1. Органи доходiв i зборiв здiйснюють митний контроль на морському та рiчковому транспортi в зонах митного контролю на територiях морських та рiчкових портiв, а також в акваторiях портiв, вiдкритих для мiжнародних перевезень.

     2. Якщо судно закордонного плавання внаслiдок аварiї, стихiйного лиха або iнших обставин, що мають характер непереборної сили, не в змозi досягти одного з мiсць здiйснення митного контролю на митнiй територiї України, вивантаження з нього товарiв допускається у мiсцях, де немає органiв доходiв i зборiв. У таких випадках капiтан судна повинен вжити всiх необхiдних заходiв для забезпечення зберiгання цих товарiв та пред'явлення їх найближчому органу доходiв i зборiв.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 04.07.2013р. N 405-VII)

     Стаття 210. Митний контроль за вантажними операцiями у водному сполученнi

     1. Вивантаження товарiв iз суден закордонного плавання та навантаження товарiв на зазначенi судна здiйснюються з дозволу органу доходiв i зборiв та пiд його контролем згiдно з документами, передбаченими статтею 335 цього Кодексу. Дозвiл надається невiдкладно пiсля перевiрки поданих документiв та встановлення їх вiдповiдностi вимогам цього Кодексу. У разi вiдмови у наданнi дозволу орган доходiв i зборiв зобов'язаний невiдкладно, письмово або в електроннiй формi, повiдомити власника товарiв або уповноважену ним особу про причини i пiдстави такої вiдмови.

     2. Товари, вивантаженi з судна в зону митного контролю на територiї морського, рiчкового порту, для митних цiлей вважаються такими, що перебувають на складi тимчасового зберiгання. При цьому договiр на зберiгання товарiв не вимагається.

     3. У разi втрати товарiв, що перебувають у зонi митного контролю на територiї морського, рiчкового порту (крiм природних втрат за нормальних умов зберiгання), або видачi їх без дозволу органу доходiв i зборiв обов'язок iз сплати митних платежiв, установлених законом на iмпорт цих товарiв, покладається на адмiнiстрацiю порту.

     4. Вивезення за межi митної територiї України товарiв, вивантажених iз судна закордонного плавання на тимчасове зберiгання у разi транзиту в межах одного пункту пропуску, а також у разi вiдмови у пропуску товарiв через митний кордон України чи у разi визнання товарiв такими, що ввезенi помилково, здiйснюється перевiзником i окремого дозволу органу доходiв i зборiв не потребує. Здiйснювати будь-якi iншi операцiї з такими товарами без дозволу органу доходiв i зборiв забороняється.

     5. З метою надання органам доходiв i зборiв можливостi оцiнити ризики при ввезеннi товарiв на митну територiю України морськими (рiчковими) суднами перевiзник може надавати органу доходiв i зборiв вiдомостi щодо цих товарiв в електронному виглядi у форматi мiжнародних стандартiв обмiну електронною iнформацiєю.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 04.07.2013р. N 405-VII)

     Стаття 211. Митний контроль суден закордонного плавання, що прибувають на митну територiю України на нетривалий час

     1. Судно закордонного плавання, яке заходить у вiдкритий для мiжнародних водних перевезень порт для поповнення запасiв води, палива, продовольства, проведення термiнових ремонтних робiт на строк до п'яти дiб, митному оформленню не пiдлягає, але перебуває пiд митним контролем до його вiдправлення.

     2. Товари (крiм припасiв), якi навантажуються на це судно, пiдлягають митному оформленню на загальних пiдставах.

     Стаття 212. Митне оформлення рибної продукцiї, виробленої українськими суднами в межах Азово-Чорноморського басейну

     1. Митне оформлення рибної продукцiї, виробленої українськими суднами в межах Азово-Чорноморського басейну, здiйснюється без оформлення митної декларацiї. Оподаткування зазначеної продукцiї здiйснюється вiдповiдно до Податкового кодексу України та цього Кодексу.

     Стаття 213. Митне оформлення суден, побудованих чи придбаних за кордоном або проданих за кордон

     1. Митне оформлення придбаного або побудованого резидентом за межами митної територiї України судна здiйснюється в режимi iмпорту пiд час його першого заходу в один з українських портiв пiсля набуття резидентом права власностi на таке судно.

     2. Митне оформлення придбаного нерезидентом на митнiй територiї України судна здiйснюється в режимi експорту, якщо таке судно вивозиться за межi митної територiї України.

     Стаття 214. Дозвiл органу доходiв i зборiв на вiдправлення судна закордонного плавання

     1. Органи управлiння портом не дозволяють капiтановi судна закордонного плавання виходити з акваторiї порту без вiдмiтки органу доходiв i зборiв на вiдповiдному судновому документi.

     2. Для тимчасового вiдходу судна з порту у зв'язку з дiєю обставин непереборної сили, стихiйним лихом, а також з метою рятування людей дозвiл органу доходiв i зборiв не обов'язковий.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 04.07.2013р. N 405-VII)

Глава 31. Митнi формальностi на авiатранспортi

     Стаття 215. Документи для контролю за повiтряним судном

     1. Командир повiтряного судна зобов'язаний подати органу доходiв i зборiв для здiйснення митного контролю документи, передбаченi статтею 335 цього Кодексу.

     2. Дозвiл органу доходiв i зборiв на вивантаження товарiв з повiтряного судна або завантаження товарiв на нього надається пiсля перевiрки поданих документiв та встановлення їх вiдповiдностi вимогам цього Кодексу.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 04.07.2013р. N 405-VII)

     Стаття 216. Вимушена посадка

     1. Командир повiтряного судна, який здiйснив вимушену посадку за межами мiжнародного аеропорту, зобов'язаний вжити необхiдних заходiв для забезпечення збереження товарiв, якi пiдлягають митному контролю, та протягом доби повiдомити найближчий мiжнародний аеропорт про мiсце посадки судна.

     2. Адмiнiстрацiя мiжнародного аеропорту пiсля одержання такого повiдомлення зобов'язана забезпечити перевезення посадових осiб органу доходiв i зборiв до мiсця посадки судна або доставити пасажирiв, екiпаж i товари, що пiдлягають митному контролю, до органу доходiв i зборiв.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 04.07.2013р. N 405-VII)

     Стаття 217. Товари, що перевозяться транзитними авiапасажирами

     1. Товари, що перевозяться транзитними авiапасажирами (крiм товарiв, заборонених до транзиту), не пiдлягають оподаткуванню митними платежами та безперешкодно перемiщуються в межах зони митного контролю мiжнародного аеропорту.

Глава 32. Митнi формальностi на залiзничному транспортi

     Стаття 218. Здiйснення митного контролю на залiзничному транспортi

     1. Строки здiйснення митних формальностей щодо залiзничного рухомого складу визначаються керiвником органу доходiв i зборiв за погодженням з iншими контролюючими органами та адмiнiстрацiєю залiзницi, а в пунктi пропуску (пунктi контролю) через державний кордон України - крiм того, з керiвником вiдповiдного органу охорони державного кордону України.

     2. Розвантажувальнi, навантажувальнi, перевантажувальнi та iншi операцiї, необхiднi для здiйснення митного контролю та митного оформлення товарiв, проводяться пiдприємствами залiзницi за рахунок власникiв товарiв або уповноважених ними осiб.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 04.07.2013р. N 405-VII)

     Стаття 219. Вiдповiдальнiсть за втрату чи неналежну доставку товарiв до органу доходiв i зборiв призначення

     1. Залiзниця несе передбачену цим Кодексом та iншими законодавчими актами України вiдповiдальнiсть за втрату чи неналежну доставку товарiв, що перебувають пiд митним контролем, до органу доходiв i зборiв призначення.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 04.07.2013р. N 405-VII)

     Стаття 220. Мiсце здiйснення митних формальностей у мiжнародному залiзничному сполученнi

     1. Митний контроль товарiв у мiжнародному залiзничному сполученнi здiйснюється в зонах митного контролю. Пасажири поїздiв мiжнародного сполучення можуть проходити митний контроль також в iнших мiсцях, визначених уздовж маршруту руху поїзда за погодженням мiж центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну фiнансову полiтику, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалiзацiю державної полiтики у сферi захисту державного кордону, та центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi транспорту.

     2. З метою запобiгання порушенню розкладу руху поїздiв митний контроль може здiйснюватися поза пунктами пропуску через державний кордон або в мiсцях, визначених керiвником органу доходiв i зборiв за погодженням з керiвниками залiзничної станцiї та органу охорони державного кордону України.

     3. У виняткових випадках, перелiк яких визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну фiнансову полiтику, на вимогу органу доходiв i зборiв окремi вагони, локомотиви, iншi елементи рухомого складу для здiйснення митного контролю можуть бути виключенi зi складу поїзда, якщо проведення такого контролю у складi поїзда неможливе.

     4. Вiдправлення залiзничних транспортних засобiв з мiсць стоянки здiйснюється з дозволу органу доходiв i зборiв та органу охорони державного кордону України.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз законами України вiд 04.07.2013р. N 405-VII, вiд 02.10.2019р. N 141-IX)

Глава 33. Митнi формальностi на автомобiльному транспортi

     Стаття 221. Порядок декларування автотранспортних засобiв комерцiйного призначення, якi перевозять товари через митний кордон України

     1. Автотранспортний засiб комерцiйного призначення, що використовується для перемiщення товарiв через митний кордон України, не потребує окремої митної декларацiї, якщо пiд час такого перемiщення декларуються товари, якi перевозяться цим автотранспортним засобом.

     2. Вiдомостi про автотранспортний засiб комерцiйного призначення, що перевозить товари, вносяться до митної декларацiї, за якою оформлено цi вантажi, книжки МДП, передбаченої Митною конвенцiєю про мiжнародне перевезення вантажiв iз застосуванням книжки МДП 1975 року, товарно-транспортних накладних, дорожнього листа, провiзних та iнших супровiдних документiв, передбачених законодавством.

     Стаття 222. Порядок декларування порожнiх автотранспортних засобiв комерцiйного призначення та автотранспортних засобiв комерцiйного призначення, якi перевозять пасажирiв через митний кордон України

     1. Порожнi автотранспортнi засоби комерцiйного призначення та автотранспортнi засоби, якi перевозять пасажирiв через митний кордон України, декларуються шляхом подання нацiональних реєстрацiйних документiв.

     Стаття 2221. Документальний контроль у сферi мiжнародних автомобiльних перевезень

     1. У пунктах пропуску через державний кордон України органи доходiв i зборiв здiйснюють контроль за дотриманням автомобiльними перевiзниками законодавства України щодо мiжнародних автомобiльних перевезень згiдно iз Законом України "Про автомобiльний транспорт". Порядок проведення такого контролю затверджується Кабiнетом Мiнiстрiв України.

(Доповнено статтею 2221 згiдно iз Законом України вiд 06.09.2018р. N 2530-VIII)

Глава 34. Митнi формальностi щодо припасiв

     Стаття 223. Загальнi положення щодо порядку перемiщення припасiв через митний кордон України

     1. Припаси при дотриманнi умов, установлених цим Кодексом, перемiщуються через митний кордон України iз звiльненням вiд оподаткування митними платежами та без застосування до них заходiв нетарифного регулювання зовнiшньоекономiчної дiяльностi.

     2. Передбаченi цiєю главою дозволи на видачу припасiв або на здiйснення iнших операцiй з припасами надаються органами доходiв i зборiв протягом однiєї години з моменту отримання вiдповiдного звернення. У разi вiдмови у наданнi дозволу органи доходiв i зборiв зобов'язанi невiдкладно, письмово або в електроннiй формi, повiдомити особу, яка звернулася за отриманням дозволу, про причини i пiдстави такої вiдмови.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 04.07.2013р. N 405-VII)

     Стаття 224. Умови звiльнення вiд оподаткування митними платежами припасiв, якi ввозяться на митну територiю України

     1. Припаси, якi ввозяться на митну територiю України морськими, рiчковими та повiтряними суднами, звiльняються вiд оподаткування митними платежами за умови, що вони залишаються на борту цих суден.

     2. Припаси, якi ввозяться на митну територiю України засобами залiзничного та автомобiльного транспорту, що здiйснюють мiжнароднi перевезення товарiв та/або пасажирiв, i призначенi для споживання особами, якi перебувають на борту цих транспортних засобiв, звiльняються вiд оподаткування митними платежами за умови, що:

     1) вони придбанi тiльки в країнах, територiю яких перетинав вiдповiдний транспортний засiб;

     2) всi належнi митнi платежi щодо них сплачено в країнах, де вони були придбанi.

     3. Припаси, необхiднi для експлуатацiї i технiчного обслуговування транспортних засобiв, якi прибувають на митну територiю України, звiльняються вiд оподаткування митними платежами за умови, що вони залишаються на борту цих транспортних засобiв пiд час їх перебування на цiй територiї.

     Стаття 225. Декларування припасiв, якi ввозяться на митну територiю України

     1. Iнформацiя, що зазначається у митнiй декларацiї на припаси, якi ввозяться на митну територiю України, обмежується мiнiмумом вiдомостей, необхiдних для здiйснення їх митного контролю. Допускається використання замiсть митної декларацiї на припаси облiкових документiв про рух товарiв у вагонах-ресторанах, кафе-барах тощо.

     2. У митнiй декларацiї на припаси або в документi, що її замiнює, якi подаються пiд час прибуття транспортного засобу на митну територiю України, повинна враховуватися кiлькiсть припасiв, якi видаються з дозволу органу доходiв i зборiв з числа припасiв, що знаходяться на борту цього засобу, при цьому на зазначену кiлькiсть припасiв окрема митна декларацiя або документ, що її замiнює, не подаються.

     3. У митнiй декларацiї на припаси або в документi, що її замiнює, зазначається кiлькiсть припасiв, доставлених на транспортний засiб пiд час його перебування на митнiй територiї України.

     4. Окрема митна декларацiя або документ, що її замiнює, на припаси, якi залишаються на борту транспортного засобу, не подається.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 04.07.2013р. N 405-VII)

     Стаття 226. Видача припасiв

     1. Органи доходiв i зборiв повиннi дозволяти видачу припасiв, ввезених на митну територiю України морським (рiчковим) судном або доставлених на це судно пiд час його перебування на митнiй територiї України, для споживання пасажирами та членами екiпажу пiд час перебування зазначеного судна на митнiй територiї України, з урахуванням кiлькостi пасажирiв i членiв екiпажу та тривалостi перебування судна на цiй територiї.

     2. Органи доходiв i зборiв повиннi дозволяти видачу припасiв, ввезених на митну територiю України морським (рiчковим) судном або доставлених на борт цього судна пiд час його перебування на митнiй територiї України, для споживання членами екiпажу зазначеного судна пiд час його ремонту у доцi або на верфi за умови, що тривалiсть перебування цього судна у доцi або на верфi визнана обґрунтованою.

     3. У разi якщо повiтряне судно має зробити посадку в одному чи кiлькох аеропортах на митнiй територiї України, органи доходiв i зборiв повиннi дозволяти видачу припасiв, якi знаходяться на борту або доставленi на борт пiд час перебування цього судна на митнiй територiї України, для споживання пiд час стоянки повiтряного судна в таких промiжних аеропортах та пiд час перельоту мiж ними.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 04.07.2013р. N 405-VII)

     Стаття 227. Iншi операцiї з припасами

     1. Припаси, ввезенi на митну територiю України засобами водного, авiацiйного та залiзничного транспорту, дозволяється:

     1) випускати для вiльного обiгу на митнiй територiї України або помiщати в iнший митний режим, за умови дотримання вимог цього Кодексу та iнших законодавчих актiв України;

     2) перевантажувати з попереднього дозволу органу доходiв i зборiв на iншi засоби вiдповiдно водного, авiацiйного чи залiзничного транспорту, що виконують мiжнароднi рейси.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 04.07.2013р. N 405-VII)

     Стаття 228. Забезпечення схоронностi припасiв

     1. Перевiзники зобов'язанi вживати необхiдних заходiв для запобiгання будь-якому недозволеному використанню припасiв.

     2. Органи доходiв i зборiв з метою забезпечення схоронностi припасiв можуть у разi потреби накладати на них митне забезпечення.

     3. У випадках, визначених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну фiнансову полiтику, органи доходiв i зборiв вправi вимагати вилучення припасiв з транспортних засобiв, якi здiйснюють мiжнароднi перевезення, для зберiгання їх в iншому мiсцi пiд час перебування цих транспортних засобiв на митнiй територiї України.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз законами України вiд 04.07.2013р. N 405-VII, вiд 02.10.2019р. N 141-IX)

     Стаття 229. Декларування припасiв, що вивозяться за межi митної територiї України

     1. Митне оформлення та контроль за перемiщенням припасiв на транспортнi засоби комерцiйного призначення здiйснюються в порядку, що встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну фiнансову полiтику. Пропуск припасiв на транспортнi засоби комерцiйного призначення здiйснюється на пiдставi оформлених товаросупровiдних документiв. Декларування експорту припасiв здiйснюється на пiдставi товаросупровiдних документiв з накладеним митним забезпеченням та вiдмiткою адмiнiстрацiї транспортного засобу комерцiйного призначення про одержання припасiв протягом не бiльше 30 календарних днiв вiд дати накладення митного забезпечення.

     2. Пiд час вiдбуття транспортного засобу комерцiйного призначення за межi митної територiї України окрема митна декларацiя або документ, що її замiнює, на припаси, що знаходилися на такому транспортному засобi на момент його прибуття на митну територiю України, не вимагаються.

     3. У разi якщо орган доходiв i зборiв вимагає митну декларацiю або документ, що її замiнює, на припаси, завантаженi на транспортний засiб, який вiдбуває за межi митної територiї України, iнформацiя, що зазначається у такiй декларацiї (такому документi), обмежується мiнiмумом вiдомостей, необхiдних для здiйснення митного контролю зазначених припасiв.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз законами України вiд 04.07.2013р. N 405-VII, вiд 02.10.2019р. N 141-IX)

     Стаття 230. Обмеження щодо пропуску алкогольних напоїв i тютюнових виробiв через митний кордон України на борту транспортного засобу

     1. На борту транспортного засобу, що здiйснює мiжнародний рейс i прибуває на митну територiю України або вiдбуває з неї, дозволяється ввозити та вивозити для споживання особами, якi перебувають на його борту, алкогольнi напої i тютюновi вироби з розрахунку споживання однiєю особою на добу за нормами, що встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну фiнансову полiтику.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз законами України вiд 07.06.2012р. N 4915-VI, вiд 04.07.2013р. N 405-VII, вiд 02.10.2019р. N 141-IX)

Глава 35. Митнi формальностi на трубопровiдному транспортi та лiнiях електропередачi

     Стаття 231. Мiсця здiйснення митного контролю товарiв, що перемiщуються трубопровiдним транспортом та лiнiями електропередачi

     1. Митний контроль товарiв, що перемiщуються через митний кордон України трубопровiдним транспортом та лiнiями електропередачi, у тому числi з метою транзиту через митну територiю України, здiйснюється в мiсцях митного контролю, якi визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну фiнансову полiтику.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз законами України вiд 04.07.2013р. N 405-VII, вiд 02.10.2019р. N 141-IX)

     Стаття 232. Порядок i строки митного контролю та митного оформлення товарiв, що перемiщуються трубопровiдним транспортом та лiнiями електропередачi

     1. Порядок i строки митного контролю та митного оформлення товарiв, що перемiщуються трубопровiдним транспортом та лiнiями електропередачi, строки сплати митних платежiв визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну фiнансову полiтику, виходячи з особливостей перемiщення зазначених товарiв через митний кордон України.

     2. Митний контроль та митне оформлення обсягiв природного газу за операцiями iз замiщення природного газу (бекхол) здiйснюється вiдповiдно до заявленого митного режиму на пiдставi документiв, передбачених пунктом 5 частини першої статтi 335 цього Кодексу, а також акта приймання-передачi природного газу мiж перевiзниками - операторами газотранспортних систем України та сумiжної iноземної держави (окремо за кожним пунктом приймання-передачi газу) та/або перевiзником - оператором газотранспортної системи України та оператором газосховища, що мiстить iнформацiю про обсяги природного газу за операцiями бекхолу.

     Порядок здiйснення митного контролю за обсягами природного газу за операцiями бекхолу визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну фiнансову полiтику.

     Пiд операцiєю бекхолу розумiється операцiя, пiд час якої здiйснюється приймання-передача природного газу шляхом документального оформлення зустрiчних потокiв:

     природного газу, що знаходиться в сумiжних газотранспортних системах, - перевiзниками - операторами газотранспортних систем України та сумiжної iноземної держави за кожним пунктом приймання-передачi газу окремо без його перемiщення трубопровiдним транспортом через митний кордон України;

     природного газу, що знаходиться в газотранспортнiй системi та/або у газосховищах України пiд митним контролем, - перевiзником - оператором газотранспортної системи України та оператором газосховища без його фiзичного закачування/вiдбору в/з газосховища.

     Вiдповiдальнiсть за декларування обсягiв природного газу за операцiями бекхолу несе декларант. Органи доходiв i зборiв не вiдшкодовують будь-якi майновi претензiї осiб, якi мають повноваження стосовно вiдповiдних обсягiв природного газу.

     3. Митне оформлення природного газу, перемiщеного трубопровiдним транспортом через митний кордон України за зовнiшньоекономiчними договорами (контрактами), здiйснюється на пiдставi даних актiв приймання-передачi природного газу мiж сторонами зовнiшньоекономiчних договорiв (контрактiв) та оперативного балансового рахунку за звiтний перiод (мiсяць), мiж перевiзниками - операторами газотранспортних систем України та сумiжної iноземної держави.

     Пiд оперативним балансовим рахунком (ОБР) розумiється документ, у якому оператори газотранспортних систем України та сумiжної iноземної держави зазначають обсяги балансування природного газу за звiтний перiод за кожним пунктом приймання-передачi газу.

     Обсяги балансування природного газу, перемiщеного трубопровiдним транспортом через митний кордон України, облiк яких ведеться вiдповiдно до ОБР, пiдлягають митному оформленню у вiдповiдний митний режим протягом 30 днiв пiсля закiнчення дiї угоди (договору) мiж перевiзниками - операторами газотранспортних систем України та сумiжної iноземної держави.

     Пiд обсягом балансування природного газу (для цiлей ОБР) розумiється позитивна або негативна величина, що становить рiзницю мiж обсягами природного газу, що були заявленi до перевезення та пiдтвердженi перевiзниками - операторами газотранспортних систем (пiдтверджена номiнацiя), та обсягами природного газу, що були перемiщенi трубопровiдним транспортом через митний кордон України, яка розраховується операторами газотранспортних систем України та сумiжної iноземної держави.

     4. Митне оформлення у вiдповiдний митний режим балансуючих обсягiв природного газу здiйснюється протягом 30 днiв пiсля закiнчення дiї угоди (договору) мiж сторонами зовнiшньоекономiчних договорiв (контрактiв).

     Пiд балансуючим обсягом природного газу у звiтному перiодi розумiється позитивна або негативна величина, що становить рiзницю мiж обсягами природного газу в точках входу та в точках виходу, що розташованi на митному кордонi України, яка вiдображається у загальному актi приймання-передачi природного газу мiж сторонами зовнiшньоекономiчного договору (контракту) за результатами перемiщення трубопровiдним транспортом природного газу через митний кордон України.

(Iз змiнами i доповненнями, внесеними згiдно iз законами України вiд 04.07.2013р. N 405-VII, вiд 04.02.2016р. N 994-VIII, вiд 02.10.2019р. N 141-IX)

Глава 36. Перемiщення (пересилання) товарiв через митний кордон України у мiжнародних поштових та експрес-вiдправленнях

     Стаття 233. Загальнi правила перемiщення (пересилання) мiжнародних поштових та експрес-вiдправлень через митний кордон України

     1. При перемiщеннi (пересиланнi) мiжнародних поштових та експрес-вiдправлень через митний кордон України забезпечення сплати митних платежiв, передбачене роздiлом X цього Кодексу, не застосовується.

     2. Ввезення експрес-перевiзником мiжнародних експрес-вiдправлень на митну територiю України або їх вивезення за межi цiєї територiї через пункти пропуску, розташованi у мiжнародних аеропортах, а також їх перевантаження здiйснюються безпосередньо пiд бортом повiтряного судна або з зони митного контролю пункту пропуску. Перевантаження здiйснюється в присутностi посадової особи органу доходiв i зборiв та вiдповiдних службових осiб аеропорту та перевiзника.

     3. Орган доходiв i зборiв, у зонi дiяльностi якого розташований пункт пропуску через державний кордон України, здiйснює пропуск вантажу експрес-перевiзника на митну територiю України на пiдставi поданого експрес-перевiзником єдиного транспортного документа, який одночасно є документом контролю доставки з пункту пропуску через державний кордон України до центральної сортувальної станцiї, та направляє його пiд митним контролем до органу доходiв i зборiв призначення.

     4. У пунктi пропуску (пунктi контролю) через державний кордон України до товарiв, якi перемiщуються (пересилаються) у мiжнародних поштових та експрес-вiдправленнях, контроль за дотриманням заходiв нетарифного регулювання зовнiшньоекономiчної дiяльностi не здiйснюється, а заходи офiцiйного контролю не проводяться. Митнi формальностi щодо таких товарiв проводяться в найкоротший строк.

     5. Операцiї з мiжнародними поштовими та експрес-вiдправленнями (розпакування, перепакування, пред'явлення для огляду, у тому числi при здiйсненнi заходiв офiцiйного контролю тощо) та їх зберiгання до випуску у вiльний обiг чи повернення вiдправникам здiйснюються пiд митним контролем в мiсцях, якi визначаються та обладнуються вiдповiдними операторами поштового зв'язку та експрес-перевiзниками за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалiзує державну митну полiтику.

     6. Строк зберiгання мiжнародних експрес-вiдправлень пiд митним контролем не може перевищувати 30 днiв. Цей строк за письмовою заявою декларанта (повiреного) може бути продовжений (але не бiльше нiж на 15 днiв) органом доходiв i зборiв, у зонi дiяльностi якого розташованi мiсця зберiгання мiжнародних експрес-вiдправлень, або органом доходiв i зборiв, що здiйснює митне оформлення вiдправлення за мiсцем розташування одержувача. У разi вiдмови у продовженнi строку зберiгання орган доходiв i зборiв зобов'язаний невiдкладно, письмово або в електроннiй формi, повiдомити декларанта (повiреного) про причини i пiдстави такої вiдмови.

     7. Мiжнароднi поштовi (крiм тих, що перемiщуються через територiю України транзитом) та експрес-вiдправлення перемiщуються через митний кордон України пiсля здiйснення митного контролю i митного оформлення товарiв, що знаходяться в цих вiдправленнях.

     8. Оператори поштового зв'язку та експрес-перевiзники на вимогу органу доходiв i зборiв пред'являють вiдправлення для здiйснення митного огляду. Способи такого пред'явлення визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну фiнансову полiтику. Як правило, при проведеннi митного огляду товарiв, що перемiщуються (пересилаються) в мiжнародних поштових та експрес-вiдправленнях, органи доходiв i зборiв використовують технiчнi засоби митного контролю.

     9. Органи доходiв i зборiв не вимагають пред'явлення для митного контролю листiв, поштових карток та секограм. За наявностi достатнiх пiдстав вважати, що в зазначених вiдправленнях мiстяться товари, щодо яких законодавством встановлено заборони та/або обмеження щодо перемiщення через митний кордон України, а також за результатами проведення митного огляду на пiдставi вибiркових або випадкових перевiрок органи доходiв i зборiв мають право вимагати пред'явлення зазначених вiдправлень. Вичерпний перелiк вiдповiдних пiдстав визначається Кабiнетом Мiнiстрiв України.

     10. У разi письмової вiдмови одержувача вiд отримання мiжнародного експрес-вiдправлення експрес-перевiзник пiсля закiнчення строку зберiгання, зазначеного в частинi шостiй цiєї статтi, повертає таке мiжнародне експрес-вiдправлення вiдправниковi або передає його на склад органу доходiв i зборiв.

     11. При надходженнi мiжнародного експрес-вiдправлення до митницi призначення посадова особа цiєї митницi здiйснює пiдтвердження з вiдмiткою на супровiдних документах, що експрес-перевiзник виконав узятi на себе зобов'язання щодо доставки та пред'явлення цього експрес-вiдправлення. Допускається з дозволу органу доходiв i зборiв та пiд його контролем зберiгання експрес-перевiзником або його повiреним експрес-вiдправлень до завершення їх митного оформлення.

     12. Оператори поштового зв'язку, експрес-перевiзники чи їх повiренi зобов'язанi за свiй рахунок пред'являти органам доходiв i зборiв для здiйснення митного контролю мiжнароднi поштовi та експрес-вiдправлення, що перемiщуються через митний кордон України.

     13. Митний контроль i митне оформлення товарiв, що перемiщуються (пересилаються) через митний кордон України в мiжнародних поштових вiдправленнях, здiйснюються в мiсцях мiжнародного поштового обмiну, якi визначаються операторами поштового зв'язку за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування i реалiзує державну полiтику у сферi надання послуг поштового зв'язку, та центральним органом виконавчої влади, що реалiзує державну митну полiтику, або за мiсцем розташування (проживання) одержувача або вiдправника.

     14. Митний контроль i митне оформлення товарiв, що перемiщуються (пересилаються) через митний кордон України в мiжнародних експрес-вiдправленнях, здiйснюються в центральних (регiональних) сортувальних станцiях або за мiсцем розташування (проживання) одержувача (вiдправника).

(Iз змiнами i доповненнями, внесеними згiдно iз законами України вiд 04.04.2013р. N 183-VII, вiд 04.07.2013р. N 405-VII, вiд 06.09.2018р. N 2530-VIII, вiд 02.10.2019р. N 141-IX)

     Стаття 234. Оподаткування митними платежами товарiв, що перемiщуються (пересилаються) у мiжнародних поштових та експрес-вiдправленнях

     1. Товари (за винятком пiдакцизних), що перемiщуються (пересилаються) на адресу одного одержувача (юридичної або фiзичної особи) в однiй депешi вiд одного вiдправника у мiжнародних поштових вiдправленнях, на адресу одного одержувача (юридичної або фiзичної особи) в одному вантажi експрес-перевiзника вiд одного вiдправника у мiжнародних експрес-вiдправленнях, якщо їх сумарна фактурна вартiсть не перевищує еквiвалент 150 євро, не є об'єктом оподаткування митними платежами.

     2. Товари (за винятком пiдакцизних), що перемiщуються (пересилаються) на адресу одного одержувача (юридичної або фiзичної особи) в однiй депешi вiд одного вiдправника у мiжнародних поштових вiдправленнях, на адресу одного одержувача (юридичної або фiзичної особи) в одному вантажi експрес-перевiзника вiд одного вiдправника у мiжнародних експрес-вiдправленнях, якщо їх сумарна фактурна вартiсть перевищує еквiвалент 150 євро, оподатковуються митом вiдповiдно до цього Кодексу та податком на додану вартiсть вiдповiдно до Податкового кодексу України.

     3. Пiдакцизнi товари, перемiщення (пересилання) яких через митний кордон України не заборонено законом, незалежно вiд вартостi оподатковуються митом вiдповiдно до цього Кодексу, а також iншими податками вiдповiдно до Податкового кодексу України.

(Iз доповненнями, внесеними згiдно iз законами України вiд 07.06.2012р. N 4915-VI, вiд 10.04.2014р. N 1201-VII)

     Стаття 235. Заборони та обмеження щодо перемiщення (пересилання) окремих видiв товарiв у мiжнародних поштових та експрес-вiдправленнях

     1. Забороняється перемiщення (пересилання) в мiжнародних поштових та експрес-вiдправленнях:

     1) товарiв, заборонених цим Кодексом та iншими законодавчими актами України вiдповiдно до ввезення на митну територiю України або вивезення з цiєї територiї;

     2) товарiв, вiдправлених з порушенням митних правил;

     3) товарiв, щодо яких вiдсутнi вiдповiднi дозвiльнi документи, у разi застосування заходiв нетарифного регулювання зовнiшньоекономiчної дiяльностi;

     4) товарiв, якi за результатами проведення заходiв офiцiйного контролю не можуть бути випущенi у заявлений митний режим вiдповiдно до мети їх ввезення в Україну;

     5) товарiв (одяг, взуття тощо), що були у використаннi та перебувають у брудному станi, якi за своїми ознаками можуть становити небезпеку для працiвникiв поштового зв'язку, без документiв про проведену фумiгацiю;

     6) товарiв, що пiдпадають пiд визначення 1 - 24 груп УКТ ЗЕД, якi перемiщуються (пересилаються) на адресу громадян, крiм продуктiв харчування загальною вагою не бiльше 10 кiлограмiв в упаковцi виробника.

     2. Забороняється перемiщення (пересилання) в мiжнародних поштових вiдправленнях товарiв, заборонених до пересилання вiдповiдно до актiв Всесвiтнього поштового союзу, а також товарiв, вiдправлених з порушенням вимог нормативно-правових актiв з питань надання послуг поштового зв'язку.

     3. Розпорядження товарами, на пересилання яких у мiжнародних поштових вiдправленнях встановлено заборони та/або обмеження, здiйснюється вiдповiдно до законодавства України.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 06.09.2018р. N 2530-VIII)

     Стаття 236. Декларування товарiв, що перемiщуються (пересилаються) через митний кордон України у мiжнародних поштових та експрес-вiдправленнях

     1. Декларування товарiв, що перемiщуються (пересилаються) через митний кордон України у мiжнародних поштових та експрес-вiдправленнях, здiйснюється оператором поштового зв'язку, експрес-перевiзником чи декларантом або уповноваженою ним особою. При цьому товари, якi не є об'єктом оподаткування митними платежами, а також кореспонденцiя, поштовi листи та листiвки, лiтература для слiпих, друкованi матерiали, мiжнароднi експрес-вiдправлення документарного характеру декларуються в уснiй формi на пiдставi товаросупровiдних документiв. Iншi товари, що перемiщуються (пересилаються) через митний кордон України у мiжнародних поштових та експрес-вiдправленнях, пiдлягають письмовому декларуванню.

     Стаття 237. Порядок та умови здiйснення митного та iнших видiв контролю товарiв, що перемiщуються (пересилаються) у мiжнародних поштових та експрес-вiдправленнях

     1. Порядок та умови здiйснення митного контролю та митного оформлення товарiв, що перемiщуються (пересилаються) через митний кордон України в мiжнародних поштових та експрес-вiдправленнях, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну фiнансову полiтику.

     2. Якщо товари, ввезенi на митну територiю України у мiжнародних поштових та експрес-вiдправленнях, пiдлягають заходам офiцiйного контролю, органи доходiв i зборiв залучають посадових осiб вiдповiдних уповноважених органiв для проведення таких заходiв.

     3. Перемiщення (пересилання) через митний кордон України в мiжнародних поштових та експрес-вiдправленнях товарiв, що вiдповiдно до цього Кодексу та Податкового кодексу України не є об'єктом оподаткування митними платежами, здiйснюється без подання документiв та/або вiдомостей, що пiдтверджують дотримання встановлених обмежень щодо перемiщення через митний кордон України, та без проведення заходiв офiцiйного контролю.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз законами України вiд 04.07.2013р. N 405-VII, вiд 06.09.2018р. N 2530-VIII, вiд 02.10.2019р. N 141-IX)

Роздiл VII
ЗБЕРIГАННЯ ТОВАРIВ, ТРАНСПОРТНИХ ЗАСОБIВ КОМЕРЦIЙНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ НА СКЛАДАХ ОРГАНIВ ДОХОДIВ I ЗБОРIВ ТА РОЗПОРЯДЖЕННЯ НИМИ

(Назва роздiлу iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 04.07.2013р. N 405-VII)

Глава 37. Зберiгання товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення на складах органiв доходiв i зборiв

(Назва глави iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 04.07.2013р. N 405-VII)

     Стаття 238. Товари, транспортнi засоби комерцiйного призначення, що зберiгаються органами доходiв i зборiв

     1. Обов'язковiй передачi органу доходiв i зборiв для зберiгання пiдлягають:

     1) товари, не пропущенi пiд час ввезення на митну територiю України внаслiдок установлених законодавством заборон чи обмежень на їх ввезення в Україну або транзит через територiю України i не вивезенi з територiї України у день їх ввезення;

     2) товари, що ввозяться громадянами на митну територiю України i пiдлягають оподаткуванню митними платежами, якщо вони не сплаченi;

     3) товари, якi до закiнчення встановлених статтею 204 цього Кодексу строкiв тимчасового зберiгання пiд митним контролем на складах тимчасового зберiгання, складах органiзацiй - отримувачiв гуманiтарної допомоги, митних складах не були задекларованi власником або уповноваженою ним особою до вiдповiдного митного режиму або такi, що декларувалися, але щодо яких пiсля закiнчення строкiв зберiгання пiд митним контролем двiчi надавалася вiдмова у митному оформленнi в порядку, встановленому цим Кодексом;

     4) товари, граничний строк перебування яких пiд митним контролем на територiї зони митного контролю закiнчився;

     5) товари, транспортнi засоби комерцiйного призначення, якi перебувають пiд митним контролем i за якими власник або уповноважена ним особа не звернулися до закiнчення граничних строкiв, встановлених статтею 199 цього Кодексу;

     6) товари, заявленi у режим вiдмови на користь держави вiдповiдно до глави 26 цього Кодексу;

     7) товари, якi були виявленi (знайденi) пiд час здiйснення митного контролю в зонах митного контролю та/або у транспортних засобах, що перетинають митний кордон України, i власник яких невiдомий;

     8) зразки товарiв i технiко-технологiчна документацiя, взятi органами доходiв i зборiв для проведення класифiкацiї товарiв вiдповiдно до статтi 356 цього Кодексу;

     9) зразки товарiв та документацiя, одержанi органами доходiв i зборiв пiд час здiйснення верифiкацiї сертифiкатiв походження товару вiдповiдно до статтi 47 цього Кодексу;

     10) проби та зразки товарiв, необхiднi для проведення експертизи у справах про порушення митних правил, взятi вiдповiдно до статтi 517 цього Кодексу.

     11) виключено.

     2. Товари, якi пiдлягають обов'язковiй передачi для зберiгання органу доходiв i зборiв (крiм валютних цiнностей, а також дорогоцiнних металiв, дорогоцiнного камiння, дорогоцiнного камiння органогенного утворення, напiвдорогоцiнного камiння), зберiгаються на складах органiв доходiв i зборiв.

     3. Якщо товари, що пiдлягають обов'язковiй передачi для зберiгання органу доходiв i зборiв, втратили свої споживчi властивостi у зв'язку iз закiнченням строку їх придатностi або з iнших причин, вони пiдлягають знищенню без передачi на склад органу доходiв i зборiв.

     4. Валютнi цiнностi, переданi органу доходiв i зборiв на зберiгання, депонуються в уповноважених банках України. Дорогоцiннi метали, дорогоцiнне камiння, дорогоцiнне камiння органогенного утворення та напiвдорогоцiнне камiння зберiгаються в порядку, визначеному законодавством.

     5. Крiм товарiв, зазначених у частинi першiй цiєї статтi, на складах органiв доходiв i зборiв можуть зберiгатися:

     1) товари, що знаходяться на тимчасовому зберiганнi пiд митним контролем вiдповiдно до глави 29 цього Кодексу;

     2) товари, транспортнi засоби комерцiйного призначення, що перемiщуються через митний кордон України, якщо їх митне оформлення не може бути завершено у день пред'явлення органу доходiв i зборiв, а також в iнших випадках на прохання власникiв таких товарiв, транспортних засобiв або уповноважених ними осiб;

     3) товари, що вивозяться за межi митної територiї України та пiсля закiнчення митного оформлення зберiгаються пiд митним контролем до фактичного їх вивезення;

     4) товари, якi перебувають у митному режимi транзиту вiдповiдно до статтi 90 цього Кодексу;

     5) товари, якi перебувають у митному режимi митного складу вiдповiдно до статтi 121 цього Кодексу;

     6) товари, транспортнi засоби комерцiйного призначення, вилученi вiдповiдно до статтi 511 цього Кодексу;

     7) товари, доставленi перевiзником до органу доходiв i зборiв призначення вiдповiдно до пункту 4 частини першої статтi 191 цього Кодексу;

     8) товари, митне оформлення яких призупинено вiдповiдно до статей 399, 400 i 4011 цього Кодексу.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз законами України вiд 04.07.2013р. N 405-VII, вiд 17.10.2019р. N 202-IX)

     Стаття 239. Склади органiв доходiв i зборiв

     1. Пiд складами органiв доходiв i зборiв розумiються складськi примiщення, резервуари, критi та вiдкритi майданчики, холодильнi чи морозильнi камери, якi належать органам доходiв i зборiв або використовуються ними i спецiально обладнанi для зберiгання товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення.

     2. Товари, заявленi у рiзнi митнi режими, повиннi зберiгатися на складах органiв доходiв i зборiв окремо, з дотриманням порядку, встановленого цим Кодексом для вiдповiдних митних режимiв.

     3. Прийняття органами доходiв i зборiв товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення для зберiгання на складах цих органiв може здiйснюватися iз заповненням унiфiкованої митної квитанцiї, форма та порядок застосування якої затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну фiнансову полiтику.

     4. Порядок роботи складу органу доходiв i зборiв визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну фiнансову полiтику.

     5. Товари, якi через свої властивостi не можуть зберiгатися на складi органу доходiв i зборiв, за рiшенням керiвника органу доходiв i зборiв або особи, яка виконує його обов'язки, можуть передаватися органами доходiв i зборiв на зберiгання пiдприємствам, на складах яких створено необхiднi умови для належного зберiгання таких товарiв. Для цiлей цього Кодексу таке зберiгання вважається зберiганням на складi органу доходiв i зборiв.

     6. Органи доходiв i зборiв несуть передбачену законом вiдповiдальнiсть за втрату або пошкодження товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення, що зберiгаються ними. Витрати органiв доходiв i зборiв на зберiгання товарiв, митне оформлення яких призупинено вiдповiдно до статей 399, 400 i 4011 цього Кодексу, вiдшкодовуються правовласником. У випадку, передбаченому частиною четвертою цiєї статтi, таку вiдповiдальнiсть несе адмiнiстрацiя пiдприємств, на складах яких розмiщуються товари, переданi органами доходiв i зборiв цим пiдприємствам на зберiгання.

     7. Витрати органiв доходiв i зборiв на зберiгання товарiв, транспортних засобiв, зазначених у пунктах 1 - 5 частини першої та у частинi п'ятiй статтi 238 цього Кодексу, вiдшкодовуються власниками цих товарiв, транспортних засобiв або уповноваженими ними особами. При цьому вiдшкодування витрат на зберiгання товарiв, транспортних засобiв, зазначених у пунктi 6 частини п'ятої статтi 238 цього Кодексу, здiйснюється з урахуванням положень частини третьої статтi 243 та частини третьої статтi 541 цього Кодексу. Розмiр суми, що пiдлягає вiдшкодуванню, визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну фiнансову полiтику, i розраховується в порядку, передбаченому для визначення собiвартостi платних послуг. Готiвковi кошти на вiдшкодування витрат на зберiгання товарiв, транспортних засобiв на складах органiв доходiв i зборiв можуть прийматися цими органами iз заповненням унiфiкованої митної квитанцiї, яка видається власникам зазначених товарiв, транспортних засобiв або уповноваженим ними особам.

(Iз змiнами i доповненнями, внесеними згiдно iз законами України вiд 04.07.2013р. N 405-VII, вiд 02.10.2019р. N 141-IX, вiд 17.10.2019р. N 202-IX)

     Стаття 240. Строки зберiгання товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення органами доходiв i зборiв

     1. Товари, транспортнi засоби комерцiйного призначення, зазначенi у пунктах 1 - 3, 5 частини першої та у пунктах 1 - 4, 7 частини п'ятої статтi 238 цього Кодексу, можуть зберiгатися на складах органiв доходiв i зборiв протягом 90 днiв, за винятком випадкiв, передбачених частиною сьомою цiєї статтi.

     2. Товари, зазначенi у пунктах 4 i 6 частини першої статтi 238 цього Кодексу, зберiгаються на складах органiв доходiв i зборiв протягом строкiв, необхiдних для органiзацiї процедури розпорядження ними, але не бiльше 90 днiв.

     3. Товари, зазначенi у пунктi 5 частини п'ятої статтi 238 цього Кодексу, можуть зберiгатися на складах органiв доходiв i зборiв протягом строкiв, установлених статтею 125 цього Кодексу.

     4. Товари, транспортнi засоби комерцiйного призначення, зазначенi у пунктi 6 частини п'ятої статтi 238 цього Кодексу, що пiдлягають поверненню власнику, можуть зберiгатися на складах органiв доходiв i зборiв протягом 90 днiв з дня набрання законної сили вiдповiдним рiшенням.

     5. Товари, зазначенi у пунктi 7 частини першої статтi 238 цього Кодексу, можуть зберiгатися на складах органiв доходiв i зборiв протягом 180 днiв.

     6. Товари i документацiя, зазначенi у пунктах 8 - 11 частини першої та у пунктi 8 частини п'ятої статтi 238 цього Кодексу, зберiгаються на складах органiв доходiв i зборiв протягом строкiв, визначених законодавством.

     7. Валюта України та iноземна валюта, депонованi в уповноважених банках, можуть зберiгатися в них протягом 1095 днiв.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 04.07.2013р. N 405-VII)

     Стаття 241. Операцiї з товарами, що зберiгаються на складах органiв доходiв i зборiв пiдприємствами

     1. Власники товарiв, що зберiгаються на складах органiв доходiв i зборiв пiд митним контролем, або уповноваженi ними особи можуть з дозволу та пiд контролем цих органiв здiйснювати iз зазначеними товарами операцiї, передбаченi статтею 325 цього Кодексу, а також:

     1) пiдготовку товарiв до продажу (вiдчуження, транспортування, консолiдацiю, подрiбнення партiй, маркування, формування вiдправлень, сортування, зберiгання у цiлях транзиту);

     2) змiшування товарiв (компонентiв) без надання одержанiй продукцiї характеристик i властивостей, що iстотно вiдрiзняють її вiд вихiдних складових;

     3) простi складськi операцiї, необхiднi для забезпечення збереження цих товарiв (перемiщення товарiв у межах складу з метою рацiонального розмiщення; чищення; провiтрювання; створення оптимального температурного режиму зберiгання; сушiння, у тому числi iз створенням потоку тепла; захист вiд корозiї; боротьба iз шкiдниками; iнвентаризацiя);

     4) взяття проб та зразкiв.

     2. У разi вiдмови у наданнi дозволу на здiйснення визначених частиною першою цiєї статтi операцiй з товарами органи доходiв i зборiв зобов'язанi невiдкладно, письмово або в електроннiй формi, повiдомити особу, яка звернулася за дозволом, про причини i пiдстави такої вiдмови.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 04.07.2013р. N 405-VII)

     Стаття 242. Видача товарiв iз складiв органiв доходiв i зборiв

     1. Товари, що зберiгаються на складах органiв доходiв i зборiв пiд митним контролем, можуть бути виданi їх власникам або уповноваженим ними особам, а також особам, до яких протягом строку зберiгання перейшло право власностi на цi товари або право володiння ними, лише пiсля митного оформлення зазначених товарiв, вiдшкодування витрат органiв доходiв i зборiв на їх зберiгання та сплати вiдповiдних митних платежiв.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 04.07.2013р. N 405-VII)

Глава 38. Розпорядження товарами, транспортними засобами комерцiйного призначення та коштами

     Стаття 243. Розпорядження товарами, транспортними засобами комерцiйного призначення

     1. Товари, транспортнi засоби комерцiйного призначення, що зберiгаються на складах органiв доходiв i зборiв, за якими власник або уповноважена ним особа не звернулися до закiнчення строкiв зберiгання, встановлених цим Кодексом, пiдлягають реалiзацiї, а у випадках, передбачених законодавством, - безоплатнiй передачi у володiння i користування або переробцi, утилiзацiї чи знищенню, про що вiдповiдний орган доходiв i зборiв повiдомляє власника зазначених товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення або уповноважену ним особу не пiзнiш як за 15 днiв до закiнчення строкiв зберiгання. Таке повiдомлення не направляється пiсля закiнчення строкiв зберiгання, зазначених у частинах другiй та п'ятiй статтi 240 цього Кодексу.

     2. Товари, транспортнi засоби, зазначенi у пунктi 3 статтi 461 цього Кодексу, конфiскованi за рiшенням суду, пiдлягають реалiзацiї, а у випадках, передбачених законодавством, - безоплатнiй передачi у володiння i користування або переробцi, утилiзацiї чи знищенню у строки, встановленi законодавством для виконання судових рiшень.

     3. Якщо за рiшенням суду по справi до особи, яка вчинила порушення митних правил, не буде застосовано стягнення у виглядi конфiскацiї товарiв, транспортних засобiв, зазначених у пунктi 3 статтi 461 цього Кодексу, або провадження у справi про порушення митних правил буде припинено, цi товари, транспортнi засоби можуть бути виданi власниковi або уповноваженiй ним особi лише пiсля здiйснення їх митного оформлення зi сплатою вiдповiдних митних платежiв, якщо таке оформлення не було попередньо здiйснено, а митнi платежi не сплачувалися. При цьому у разi припинення провадження у справi про порушення митних правил за вiдсутнiстю подiї i складу адмiнiстративного правопорушення витрати органу доходiв i зборiв на зберiгання зазначених вище товарiв, транспортних засобiв власником цих товарiв, транспортних засобiв або уповноваженою ним особою не вiдшкодовуються.

     4. Товари, якi були виявленi (знайденi) пiд час здiйснення митного контролю в зонах митного контролю та/або у транспортних засобах, що перетинають митний кордон України, i власник яких невiдомий, пiсля закiнчення строку зберiгання, встановленого частиною п'ятою статтi 240 цього Кодексу, пiдлягають реалiзацiї, а у випадках, передбачених законодавством, - безоплатнiй передачi у володiння i користування або переробцi, утилiзацiї чи знищенню. Iнформацiя про знайденi (виявленi) товари протягом трьох днiв розмiщується для загального ознайомлення в мiсцях розташування органiв доходiв i зборiв на весь строк зберiгання таких товарiв, а iнформацiя про знайденi (виявленi) транспортнi засоби, крiм того, направляється до територiальних органiв Нацiональної полiцiї.

     5. Товари, помiщенi у режим вiдмови на користь держави, та товари, граничний строк перебування яких пiд митним контролем закiнчився, пiдлягають реалiзацiї, а у випадках, передбачених законодавством, - безоплатнiй передачi у володiння i користування або переробцi, утилiзацiї чи знищенню.

     6. Товари, якi швидко псуються або мають обмежений строк зберiгання, у тому числi товари - безпосереднi предмети порушення митних правил, вилученi вiдповiдно до цього Кодексу, пiдлягають реалiзацiї з урахуванням термiну їх придатностi, а у випадках, передбачених законодавством, - переробцi, утилiзацiї чи знищенню.

     7. Товари, зазначенi у пунктi 1 частини першої статтi 238 цього Кодексу (крiм валютних цiнностей), не вивезенi власником або уповноваженою ним особою за межi митної територiї України до закiнчення строку зберiгання, зазначеного у частинi першiй статтi 240 цього Кодексу, пiдлягають знищенню в порядку, встановленому законодавством.

     8. Товари, конфiскованi за рiшенням суду вiдповiдно до статтi 476 цього Кодексу, у строки, встановленi законодавством для виконання судових рiшень, пiдлягають безоплатнiй передачi для потреб лiкувальних, навчальних закладiв, закладiв та установ соцiально-культурної сфери, iнших закладiв та установ, що фiнансуються за рахунок державного чи мiсцевих бюджетiв, або переробцi, утилiзацiї чи знищенню.

     9. Товари, зазначенi у частинах першiй, другiй, четвертiй - шостiй цiєї статтi, реалiзуються в порядку, встановленому законодавством, на митних аукцiонах, редукцiонах або за договором комiсiї за цiнами, визначеними згiдно iз законодавством України про оцiнку майна, майнових прав та професiйну оцiночну дiяльнiсть та Податковим кодексом України.

     10. Порядок розпорядження окремими видами товарiв, якi не пiдлягають реалiзацiї, а також товарами, документацiєю та зразками, зазначеними у пунктах 8 - 11 частини першої статтi 238 цього Кодексу, встановлюється Кабiнетом Мiнiстрiв України.

     11. Переробка, утилiзацiя та знищення товарiв здiйснюються за кошти державного бюджету.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз законами України вiд 04.07.2013р. N 405-VII, вiд 22.06.2017р. N 2114-VIII)

     Стаття 244. Розпорядження коштами, одержаними вiд реалiзацiї товарiв

     1. Кошти, одержанi вiд реалiзацiї товарiв, зазначених у пунктах 2 - 5 частини першої, пунктах 1 - 5, 7 частини п'ятої статтi 238 та частинi четвертiй статтi 240 цього Кодексу, пiсля вирахування сум належних митних платежiв, виплати комiсiйної винагороди пiдприємству торгiвлi, яке реалiзувало зазначенi товари, а також пiсля вiдшкодування витрат на зберiгання цих товарiв, їх оцiнку, сертифiкацiю, транспортування, проведення, у разi необхiдностi, аналiзiв та експертиз, розукомплектування, надсилання їх власникам вiдповiдних повiдомлень зберiгаються на рахунку вiдповiдного органу доходiв i зборiв.

     2. Якщо товари - безпосереднi предмети порушення митних правил, якi швидко псуються або мають обмежений строк зберiгання, реалiзуються до винесення судом рiшення по справi про порушення митних правил, усi кошти, одержанi вiд їх реалiзацiї, вилучаються для забезпечення вiдповiдно до цього Кодексу стягнення вартостi цих товарiв у разi їх конфiскацiї.

     3. Якщо за рiшенням суду по справi до особи, яка вчинила порушення митних правил, не буде застосовано стягнення у виглядi конфiскацiї товарiв, зазначених у частинi другiй цiєї статтi, або провадження у справi про порушення митних правил буде припинено, кошти, одержанi вiд реалiзацiї зазначених товарiв, зберiгаються на рахунку вiдповiдного органу доходiв i зборiв пiсля вирахування сум належних митних платежiв. Витрати, зазначенi у частинi першiй цiєї статтi, при цьому не вiдшкодовуються i комiсiйна винагорода пiдприємству торгiвлi не виплачується.

     4. Якщо за рiшенням суду по справi до особи, яка вчинила порушення митних правил, буде застосовано тiльки стягнення у виглядi штрафу, частина коштiв, одержаних вiд реалiзацiї товарiв, зазначених у частинi другiй цiєї статтi, може вилучатися для забезпечення цього стягнення.

     5. Кошти, одержанi вiд реалiзацiї товарiв, транспортних засобiв, конфiскованих за рiшенням суду, а також товарiв, помiщених у режим вiдмови на користь держави, i товарiв, якi були виявленi (знайденi) пiд час здiйснення митного контролю в зонах митного контролю та/або у транспортних засобах, що перетинають митний кордон України, i власник яких невiдомий, пiсля вiдшкодування витрат, зазначених у частинi першiй цiєї статтi, перераховуються до державного бюджету.

     6. Власник товарiв, зазначених у частинi першiй цiєї статтi, або уповноважена ним особа може отримати з рахунку органу доходiв i зборiв залишок коштiв, одержаних вiд їх реалiзацiї, протягом трьох рокiв з дня реалiзацiї товарiв, а у випадках, зазначених у частинах третiй та четвертiй цiєї статтi, - з дня набрання законної сили рiшенням суду по справi. Кошти, не отриманi протягом цього строку, перераховуються до державного бюджету. Вiдсотки на суми коштiв, одержаних вiд реалiзацiї товарiв, не нараховуються.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 04.07.2013р. N 405-VII)

     Стаття 245. Розпорядження валютними цiнностями, дорогоцiнними металами та дорогоцiнним камiнням

     1. Валюта України, iноземна валюта, конфiскована за рiшенням суду, перераховується до державного бюджету у строки, встановленi законодавством для виконання судових рiшень.

     2. Валюта України, iноземна валюта, за якою власник або уповноважена ним особа не звернулися протягом строкiв зберiгання, визначених цим Кодексом, перераховується до державного бюджету.

     3. Банкiвськi та дорогоцiннi метали, дорогоцiнне камiння, дорогоцiнне камiння органогенного утворення, напiвдорогоцiнне камiння, що переходять у власнiсть держави, передаються органами, якi здiйснили їх вилучення або зберiгають їх, до Державного фонду дорогоцiнних металiв i дорогоцiнного камiння України в порядку, визначеному законодавством.

Роздiл VIII
МИТНЕ ОФОРМЛЕННЯ

Глава 39. Загальнi положення щодо митного оформлення

     Стаття 246. Мета митного оформлення

     1. Метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку перемiщення товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного облiку ввезення на митну територiю України, вивезення за її межi i транзиту через її територiю товарiв.

     2. Порядок виконання митних формальностей при здiйсненнi митного оформлення визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну фiнансову полiтику, якщо iнше не передбачено цим Кодексом.

     3. Для виконання митних формальностей при здiйсненнi митного оформлення товарiв i транспортних засобiв комерцiйного призначення застосовується автоматизована система митного оформлення, яка згiдно з цим Кодексом в автоматичному режимi з урахуванням результатiв аналiзу ризикiв та залежно вiд типу митної декларацiї, митного режиму, особливостей, засобiв i способiв перемiщення товарiв через митний кордон України визначає перелiк таких митних формальностей та необхiднiсть участi у їх виконаннi посадової особи органу доходiв i зборiв.

     У разi якщо автоматизованою системою митного оформлення або посадовою особою органу доходiв i зборiв за результатами застосування системи управлiння ризиками не визначено необхiдностi участi у виконаннi митних формальностей щодо товарiв i транспортних засобiв комерцiйного призначення посадової особи органу доходiв i зборiв, такi митнi формальностi виконуються автоматизованою системою митного оформлення в автоматичному режимi.

     Iнформацiя про виконання митних формальностей автоматизованою системою митного оформлення в автоматичному режимi вноситься до єдиної автоматизованої iнформацiйної системи органiв доходiв i зборiв України та передається декларанту або уповноваженiй ним особi.

(Iз змiнами i доповненнями, внесеними згiдно iз законами України вiд 04.07.2013р. N 405-VII, вiд 02.10.2019р. N 141-IX)

     Стаття 247. Мiсце i час здiйснення митного оформлення

     1. Митне оформлення здiйснюється в мiсцях розташування вiдповiдних пiдроздiлiв органiв доходiв i зборiв протягом робочого часу, встановленого для цих органiв.

     2. Вiдповiдно до мiжнародних договорiв, укладених вiдповiдно до закону, митне оформлення у пунктах пропуску через державний кордон України здiйснюється цiлодобово.

     3. Митне оформлення товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення здiйснюється в будь-якому органi доходiв i зборiв з пред'явленням їх цьому органу, якщо iнше не передбачено цим Кодексом.

     4. Митне оформлення товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення, що перемiщуються через територiю України в митному режимi транзиту, здiйснюється органом доходiв i зборiв, у зонi дiяльностi якого починається транзитне перемiщення. Оформлення митної декларацiї (у тому числi попередньої митної декларацiї) для перемiщення товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення внутрiшнiм транзитом вiд пункту ввезення (пропуску) на митну територiю України до органу доходiв i зборiв, розташованого на митнiй територiї України, може також здiйснюватися органом доходiв i зборiв, у зонi дiяльностi якого закiнчується таке транзитне перемiщення.

     5. Мiсця митного оформлення товарiв, що перемiщуються трубопроводами та лiнiями електропередачi, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну фiнансову полiтику.

     6. Мiсця здiйснення митного оформлення товарiв, що перемiщуються через митний кордон України громадянами, визначаються вiдповiдно до роздiлу XII цього Кодексу.

     7. За письмовим зверненням декларанта або уповноваженої ним особи митнi формальностi можуть виконуватися органами доходiв i зборiв поза мiсцем розташування цих органiв, а також поза робочим часом, установленим для них, на умовах, визначених цим Кодексом. Форма письмового звернення визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну фiнансову полiтику.

     8. За виконання митних формальностей органами доходiв i зборiв поза мiсцем розташування органiв доходiв i зборiв або поза робочим часом, установленим для них, iз заiнтересованих осiб справляється плата у розмiрах, установлених Кабiнетом Мiнiстрiв України, та в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну фiнансову полiтику. Така плата може справлятися iз заповненням унiфiкованої митної квитанцiї. Така плата не справляється за виконання органами доходiв i зборiв митних формальностей поза мiсцем розташування органiв доходiв i зборiв у межах спецiальних спрощень, наданих пiдприємству, яке отримало авторизацiю АЕО-С (крiм випадкiв виклику посадової особи органiв доходiв i зборiв таким АЕО).

     9. У разi оголошення надзвичайного стану в окремих регiонах України можуть визначатися органи доходiв i зборiв, в яких здiйснюватиметься митне оформлення товарiв.

     10. За рiшенням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну фiнансову полiтику, митне оформлення пiдакцизних товарiв, природного газу, товарiв, якi вiдповiдно до законодавства пiдлягають клеймуванню державним пробiрним клеймом, а також лiкарських засобiв може здiйснюватися у спецiально визначених для цього органах доходiв i зборiв.

(Iз змiнами i доповненнями, внесеними згiдно iз законами України вiд 04.07.2013р. N 405-VII, вiд 02.10.2019р. N 141-IX)

     Стаття 248. Початок митного оформлення

     1. Митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходiв i зборiв декларантом або уповноваженою ним особою митної декларацiї або документа, який вiдповiдно до законодавства її замiнює, та документiв, необхiдних для митного оформлення, а в разi електронного декларування - з моменту отримання органом доходiв i зборiв вiд декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларацiї або електронного документа, який вiдповiдно до законодавства замiнює митну декларацiю.

     2. Засвiдчення органом доходiв i зборiв прийняття товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення та документiв на них до митного оформлення здiйснюється шляхом проставляння вiдбиткiв вiдповiдних митних забезпечень (у тому числi за допомогою iнформацiйних технологiй), iнших вiдмiток на митнiй декларацiї або документi, який вiдповiдно до законодавства її замiнює, а також на товаросупровiдних та товарно-транспортних документах у разi їх подання на паперовому носiї.

     3. Для виконання митних формальностей пiд час здiйснення митного оформлення товарiв i транспортних засобiв комерцiйного призначення застосовується автоматизована система митного оформлення, яка згiдно з цим Кодексом в автоматичному режимi здiйснює:

     1) отримання митних декларацiй та їх реєстрацiю;

     2) визначення перелiку митних формальностей, обов'язкових для виконання за митною декларацiєю, залежно вiд типу митної декларацiї, митного режиму, особливостей, засобiв i способiв перемiщення товарiв через митний кордон України та з урахуванням результатiв аналiзу ризикiв;

     3) визначення необхiдностi участi посадової особи органу доходiв i зборiв у виконаннi митних формальностей за митною декларацiєю;

     4) призначення посадової особи органу доходiв i зборiв для виконання митних формальностей за митною декларацiєю;

     5) надання декларанту iнформацiї про стан обробки митної декларацiї, перелiк митних формальностей, визначених обов'язковими для виконання за такою декларацiєю, та посадову особу органу доходiв i зборiв, призначену для їх виконання (у разi її призначення).

     4. У разi якщо автоматизованою системою митного оформлення або посадовою особою органу доходiв i зборiв за результатами застосування системи управлiння ризиками не визначено необхiдностi участi у виконаннi митних формальностей щодо товарiв i транспортних засобiв комерцiйного призначення посадової особи органу доходiв i зборiв, такi митнi формальностi виконуються автоматизованою системою митного оформлення в автоматичному режимi.

     Iнформацiя про виконання митних формальностей автоматизованою системою митного оформлення в автоматичному режимi в установленому порядку вноситься до єдиної автоматизованої iнформацiйної системи органiв доходiв i зборiв України та передається декларанту або уповноваженiй ним особi.

(Iз змiнами i доповненнями, внесеними згiдно iз законами України вiд 04.07.2013р. N 405-VII, вiд 02.10.2019р. N 141-IX)

     Стаття 249. Присутнiсть декларантiв або уповноважених ними осiб пiд час митного оформлення

     1. Декларанти або уповноваженi ними особи можуть бути присутнiми пiд час митного оформлення товарiв, якi пред'являються ними для такого оформлення.

     2. У разi застосування заходiв, передбачених статтями 338 i 339 цього Кодексу, а також на вимогу органу доходiв i зборiв присутнiсть декларантiв або уповноважених ними осiб пiд час митного оформлення є обов'язковою.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 04.07.2013р. N 405-VII)

     Стаття 2491. Процедура випуску за мiсцезнаходженням

     1. Пiдприємство, яке отримало авторизацiю АЕО-С, має право отримати дозвiл на застосування спецiального спрощення "процедура випуску за мiсцезнаходженням".

     2. Обов'язковою умовою надання дозволу на застосування спецiального спрощення "процедура випуску за мiсцезнаходженням" є наявнiсть у АЕО:

     1) дозволу на застосування спецiального спрощення "загальна фiнансова гарантiя" (при ввезеннi товарiв на митну територiю України та/або вивезеннi за межi митної територiї України товарiв, якi оподатковуються вивiзним митом);

     2) дозволу на застосування спецiального спрощення "самостiйне накладення пломб спецiального типу" (при вивезеннi товарiв за межi митної територiї України).

     3. Процедура випуску за мiсцезнаходженням може застосовуватися виключно щодо товарiв, пред'явлених на вiдповiдному об'єктi пiдприємства, яке отримало авторизацiю АЕО-С, визначеному в дозволi на застосування такого спецiального спрощення.

     4. Процедура випуску за мiсцезнаходженням застосовується щодо:

     1) товарiв, ввезених на митну територiю України, що помiщуються в митнi режими:

     а) iмпорту;

     б) митного складу;

     в) переробки на митнiй територiї;

     г) тимчасового ввезення;

     ґ) вiльної митної зони;

     д) реiмпорту;

     2) товарiв, що для вивезення за межi митної територiї України помiщуються у митнi режими:

     а) експорту;

     б) реекспорту;

     в) тимчасового вивезення;

     г) переробки за межами митної територiї.

     5. Для застосування процедури випуску за мiсцезнаходженням на кожний об'єкт (будiвлю, споруду, вiдкритий чи закритий майданчик тощо), що використовується пiдприємством, яке отримало авторизацiю АЕО-С, видається окремий дозвiл.

     6. У дозволi на застосування спецiального спрощення "процедура випуску за мiсцезнаходженням" зазначаються вiдомостi про:

     1) митницю (митнi пости або iншi структурнi пiдроздiли митницi), якою (якими) здiйснюватимуться митнi формальностi пiд час застосування процедури випуску за мiсцезнаходженням;

     2) адресу та географiчнi координати об'єкта (будiвлi, споруди, вiдкритого або закритого майданчика тощо), що використовуватиметься для декларування та випуску в заявлений митний режим товарiв;

     3) митнi режими, в якi можуть помiщуватися товари iз застосуванням процедури випуску за мiсцезнаходженням;

     4) способи забезпечення сплати митних платежiв (у разi застосування);

     5) порядок iнформацiйного обмiну мiж пiдприємством, яке отримало авторизацiю АЕО-С, митницею, яка видала дозвiл, та єдиною автоматизованою iнформацiйною системою органiв доходiв i зборiв iз використанням вiдповiдних веб-сервiсiв та iнших електронних сервiсiв, доступних через мережу Iнтернет;

     6) порядок iнформацiйного обмiну мiж пiдприємством, яке отримало авторизацiю АЕО-С, та митницею, яка видала дозвiл, у разi виходу з ладу єдиної автоматизованої iнформацiйної системи органiв доходiв i зборiв, вiдповiдних веб-сервiсiв та iнших електронних сервiсiв, доступних через мережу Iнтернет;

     7) перелiк товарiв, щодо яких надається дозвiл, iз зазначенням їх кодiв на рiвнi товарної пiдкатегорiї (10 знакiв) згiдно з УКТ ЗЕД, найменування та звичайного торговельного опису, що дає змогу iдентифiкувати та класифiкувати цi товари;

     8) перелiк засобiв та способи перемiщення товарiв, щодо яких надається дозвiл;

     9) максимальнi строки для надання митницею пiдприємству, яке отримало авторизацiю АЕО-С, повiдомлення про заборону зняття митного забезпечення або вчинення iнших дiй;

     10) iншi вiдомостi, визначенi формою такого дозволу.

     7. Об'єкт пiдприємства, яке отримало авторизацiю АЕО-С, зазначений у дозволi на застосування спецiального спрощення "процедура випуску за мiсцезнаходженням", може використовуватися для розмiщення товарiв для тимчасового зберiгання та/або у митний режим митного складу. Товари, що помiщуються у митний режим митного складу на такому об'єктi, декларуються пiдприємством, яке отримало авторизацiю АЕО-С та застосовує процедуру випуску за мiсцезнаходженням.

     Протягом часу перебування товарiв на об'єктi пiдприємства, яке отримало авторизацiю АЕО-С, зазначеному в дозволi на застосування спецiального спрощення "процедура випуску за мiсцезнаходженням", у тому числi як таких, що зберiгаються на складi тимчасового зберiгання та/або у митному режимi митного складу, сплата митних платежiв пiдлягає забезпеченню загальною фiнансовою гарантiєю пiдприємства, яке отримало авторизацiю АЕО-С.

     8. Об'єкт пiдприємства, яке отримало авторизацiю АЕО-С, зазначений у дозволi на застосування спецiального спрощення "процедура випуску за мiсцезнаходженням", є мiсцем доставки.

     Пiдприємство, яке отримало авторизацiю АЕО-С, пiд час застосування процедури випуску за мiсцезнаходженням пiсля прибуття товарiв до об'єкта (будiвлi, споруди, вiдкритого або закритого майданчика тощо), зазначеного у такому дозволi, зобов'язане:

     1) невiдкладно надiслати митницi, яка видала такий дозвiл, електронне повiдомлення про прибуття товарiв та про доступнiсть їх для митного контролю;

     2) iнформувати митницю про всi непередбачуванi подiї та/або обставини, що виникли пiд час доставки транспортного засобу комерцiйного призначення та товарiв, що ним перемiщуються, до визначеного у дозволi на застосування спецiального спрощення "процедура випуску за мiсцезнаходженням" об'єкта та якi стали йому вiдомi вiд перевiзника;

     3) забезпечити цiлiснiсть митного забезпечення, якщо таке накладалося, не здiйснювати розвантаження та забезпечити перебування транспортного засобу комерцiйного призначення та товарiв, що ним перемiщуються, на визначеному дозволом об'єктi пiдприємства, яке отримало авторизацiю АЕО-С, до отримання вiд митницi дозволу на їх розвантаження або до завершення максимального строку для надання митницею повiдомлення про заборону зняття митного забезпечення, якщо таке накладалося, та розвантаження товарiв, а в разi отримання вiд митницi такого повiдомлення - до прибуття посадових осiб митницi;

     4) невiдкладно пiсля розвантаження надiслати митницi електронне повiдомлення про результати розвантаження iз зазначенням усiх виявлених розбiжностей щодо перемiщуваних товарiв, якщо такi виявлено. З моменту надiслання митницi повiдомлення про результати розвантаження товари набувають статусу таких, що зберiгаються на складi тимчасового зберiгання;

     5) надати на вимогу митницi доступ до транспортного засобу комерцiйного призначення, товарiв, що ним перемiщувалися, та товаротранспортних i товаросупровiдних документiв, на пiдставi яких здiйснювалося транзитне перемiщення таких товарiв;

     6) iнформувати митницю про всi подiї та обставини, що можуть мати вплив на дотримання ним умов дозволу на застосування спецiального спрощення "процедура випуску за мiсцезнаходженням".

     9. Пiд час доставки товарiв iз застосуванням процедури випуску за мiсцезнаходженням до об'єкта пiдприємства, яке отримало авторизацiю АЕО-С, процедури доставки товарiв вважаються завершеними, якщо:

     1) транспортний засiб комерцiйного призначення та товари, що ним перемiщуються, товаротранспортнi i товаросупровiднi документи доставленi протягом встановленого строку до об'єкта пiдприємства, яке отримало авторизацiю АЕО-С i застосовує процедуру випуску за мiсцезнаходженням;

     2) пiдприємством, яке отримало авторизацiю АЕО-С i застосовує процедуру випуску за мiсцезнаходженням, надiслано до митницi електронне повiдомлення про результати розвантаження та про вiдсутнiсть розбiжностей щодо товарiв, доставлених до вiдповiдного об'єкта та розмiщених на ньому, з вiдомостями, що мiстяться у вiдповiдних документах контролю за доставкою та товаротранспортних i товаросупровiдних документах.

     10. У разi використання процедури випуску за мiсцезнаходженням для помiщення товарiв у митнi режими, зазначенi у пунктi 2 частини четвертої цiєї статтi, такi товари повиннi бути завантаженi на транспортний засiб комерцiйного призначення iз накладенням пломб спецiального типу, у разi можливостi їх застосування, до моменту декларування товарiв у вiдповiдний митний режим.

     Пiдприємство, яке отримало авторизацiю АЕО-С i застосовує процедуру випуску за мiсцезнаходженням, до отримання дозволу митницi на вiдправлення товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення з вiдповiдного об'єкта (будiвлi, споруди, вiдкритого або закритого майданчика тощо), визначеного у такому дозволi, зобов'язане:

     1) не здiйснювати пiсля подання митної декларацiї будь-яких операцiй з транспортними засобами комерцiйного призначення та товарами, що ними перемiщуються, до отримання повiдомлення про помiщення товарiв у вiдповiдний митний режим;

     2) надати на вимогу митницi доступ до транспортного засобу комерцiйного призначення, задекларованих товарiв та документiв, на пiдставi яких здiйснювалося декларування таких товарiв;

     3) iнформувати митницю про всi подiї та обставини, що можуть мати вплив на дотримання ним умов, визначених дозволом на застосування спецiального спрощення "процедура випуску за мiсцезнаходженням".

     11. Митнi формальностi пiд час застосування спецiального спрощення "процедура випуску за мiсцезнаходженням" виконуються iз застосуванням автоматизованої системи митного оформлення. У разi якщо автоматизованою системою митного оформлення або посадовою особою органу доходiв i зборiв за результатами застосування системи управлiння ризиками не визначено необхiднiсть участi посадових осiб органiв доходiв i зборiв у виконаннi митних формальностей при застосуваннi процедури випуску за мiсцезнаходженням, такi митнi формальностi виконуються автоматизованою системою митного оформлення в автоматичному режимi. Особливостi виконання митних формальностей пiд час застосування спецiального спрощення "процедура випуску за мiсцезнаходженням" визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну фiнансову полiтику.

(Доповнено статтею 2491 згiдно iз Законом України вiд 02.10.2019р. N 141-IX)

     Стаття 250. Митне оформлення товарiв, що перемiщуються через митний кордон України у складi вантажiв з допомогою

     1. Пiд товарами, що перемiщуються через митний кордон України у складi вантажiв з допомогою, у цiй статтi розумiються:

     1) товари, у тому числi транспортнi засоби, продукти харчування, медикаменти, одяг, ковдри, намети, збiрнi будинки, пристрої для очищення та збереження води, iншi товари першої необхiдностi, що направляються як допомога потерпiлим вiд катастрофи природного та/або техногенного походження;

     2) транспортнi засоби, iнструменти та устаткування, спецiально навченi тварини, продукти харчування, припаси, особистi речi та iншi товари для осiб, якi виконують завдання з лiквiдацiї наслiдкiв катастрофи, необхiднi їм для роботи та проживання на територiї, яка зазнала впливу цiєї катастрофи, протягом усього часу виконання зазначених завдань.

     2. Митне оформлення товарiв, що перемiщуються через митний кордон України у складi вантажiв з допомогою, здiйснюється першочергово.

     3. На товари, що перемiщуються через митний кордон України у складi вантажiв з допомогою, допускається подання попередньої або тимчасової декларацiї за правилами, встановленими цим Кодексом.

     4. Плата за виконання митних формальностей поза мiсцем розташування органiв доходiв i зборiв або поза робочим часом, установленим для них, щодо товарiв, що перемiщуються через митний кордон України у складi вантажiв з допомогою, не справляється.

     5. Товари, що вивозяться за межi митної територiї України у складi вантажiв з допомогою, пропускаються через митний кордон України без сплати митних платежiв.

     6. Товари, отриманi уповноваженими органiзацiями у складi вантажiв з допомогою та призначенi для використання або безоплатного розповсюдження на митнiй територiї України цими органiзацiями чи пiд їх наглядом, пропускаються на митну територiю України без сплати митних платежiв.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 04.07.2013р. N 405-VII)

     Стаття 251. Порядок митного оформлення iноземних iнвестицiй

     1. Митне оформлення товарiв, що ввозяться в Україну як внесок iноземного iнвестора до статутного фонду пiдприємства з iноземними iнвестицiями, здiйснюється в першочерговому порядку.

     Стаття 252. Митне оформлення вiйськової технiки

     1. Вiйськова технiка, укомплектована повнiстю вiйськовою командою (бойовi та вiйськово-транспортнi повiтрянi судна, вiйськовi кораблi та судна забезпечення Вiйськово-Морських Сил тощо), яка перетинає митний кордон України, пiдлягає митному оформленню. Порядок такого оформлення встановлюється Кабiнетом Мiнiстрiв України.

     2. Митне оформлення вiйськової технiки iноземних держав здiйснюється органом доходiв i зборiв за участю представникiв Мiнiстерства оборони України, а в разi якщо заходи, в рамках яких перемiщуються такi товари, належать до повноважень iншого центрального органу виконавчої влади, - представникiв цього центрального органу виконавчої влади.

     3. Товари, що перемiщуються через борти iноземних вiйськових кораблiв та повiтряних суден на митну територiю України або у зворотному напрямку, пiдлягають митному оформленню в порядку, визначеному цим Кодексом.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 04.07.2013р. N 405-VII)

     Стаття 253. Подання органам доходiв i зборiв актiв, складених пiдприємствами

     1. Пiдприємства, що перемiщують товари через митний кордон України, у присутностi посадової особи органу доходiв i зборiв складають акти про невiдповiднiсть цих товарiв вiдомостям, зазначеним у документах, необхiдних для здiйснення їх митного контролю, про пошкодження товарiв, їх упаковки чи маркування або про їх втрату. Зазначенi акти подаються вiдповiдним органам доходiв i зборiв.

     2. Форма акта встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну фiнансову полiтику.

     3. При перемiщеннi товарiв через митний кордон залiзничним транспортом органу доходiв i зборiв замiсть акта про невiдповiднiсть може подаватися комерцiйний акт, складений вiдповiдно до мiжнародних договорiв, укладених вiдповiдно до закону.

     4. Невiдповiднiсть фактичних вагових характеристик товарiв вiдомостям, зазначеним у товаросупровiдних документах, пов'язана з особливостями транспортування, зберiгання, специфiчними характеристиками певних товарiв, допускається в межах норм природного убутку та норм списання втрат таких товарiв вiдповiдно до законодавства України.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз законами України вiд 04.07.2013р. N 405-VII, вiд 02.10.2019р. N 141-IX)

     Стаття 254. Мова документiв, якi подаються для здiйснення митного контролю та митного оформлення

     1. Документи, необхiднi для здiйснення митного контролю та митного оформлення товарiв, що перемiщуються через митний кордон України при здiйсненнi зовнiшньоекономiчних операцiй, подаються органу доходiв i зборiв українською мовою, офiцiйною мовою митних союзiв, членом яких є Україна, або iншою iноземною мовою мiжнародного спiлкування. Органи доходiв i зборiв вимагають переклад українською мовою документiв, складених iншою мовою, нiж офiцiйна мова митних союзiв, членом яких є Україна, або iншою iноземною мовою мiжнародного спiлкування, тiльки у разi, якщо данi, якi мiстяться в них, є необхiдними для перевiрки або пiдтвердження вiдомостей, зазначених у митнiй декларацiї. У такому разi декларант забезпечує переклад зазначених документiв за власний рахунок.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 04.07.2013р. N 405-VII)

     Стаття 255. Завершення митного оформлення

     1. Митне оформлення завершується протягом чотирьох робочих годин з моменту пред'явлення органу доходiв i зборiв товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення, що пiдлягають митному оформленню (якщо згiдно з цим Кодексом товари, транспортнi засоби комерцiйного призначення пiдлягають пред'явленню), подання митної декларацiї або документа, який вiдповiдно до законодавства її замiнює, та всiх необхiдних документiв i вiдомостей, передбачених статтями 257 i 335 цього Кодексу.

     2. Строк, зазначений у частинi першiй цiєї статтi, може бути перевищений на час виконання вiдповiдних формальностей виключно у разi:

     1) виконання митних формальностей поза мiсцем розташування органу доходiв i зборiв вiдповiдно до статтi 247 цього Кодексу;

     2) пiдтвердженого письмово бажання декларанта або уповноваженої ним особи подати вiдповiдно до цього Кодексу додатковi документи чи вiдомостi про зовнiшньоекономiчну операцiю або характеристики товару;

     3) проведення дослiджень (аналiзу, експертизи) проб i зразкiв товарiв, якщо товари не випускаються вiдповiдно до частини двадцять першої статтi 356 цього Кодексу;

     4) виявлення порушень митних правил, якщо товари не випускаються вiдповiдно до частини шостої цiєї статтi;

     5) зупинення митного оформлення вiдповiдно до Закону України "Про державний ринковий нагляд i контроль нехарчової продукцiї";

     6) подання додаткових документiв вiдповiдно до частини третьої статтi 53 цього Кодексу в межах передбаченого нею строку, перебiг якого припиняється з моменту отримання митницею (митним постом) таких документiв чи письмової вiдмови декларанта або уповноваженої ним особи у їх наданнi;

     7) призупинення митного оформлення вiдповiдно до статей 399 i 400 цього Кодексу.

     3. У разi якщо товар декларується з використанням попередньої або перiодичної митних декларацiй, митне оформлення за цими декларацiями завершується у строк, що не перевищує чотирьох робочих годин з моменту їх подання.

     4. Не допускається перевищення строку, зазначеного у частинi першiй цiєї статтi, у зв'язку з проведенням правоохоронними органами та пiдроздiлами внутрiшньої безпеки органiв доходiв i зборiв спецiальних операцiй, перевiрок та iнших заходiв, якi не є операцiями, що здiйснюються в рамках виконання процедур митного контролю.

     5. Митне оформлення вважається завершеним пiсля виконання всiх митних формальностей, визначених цим Кодексом вiдповiдно до заявленого митного режиму, що засвiдчується органом доходiв i зборiв шляхом проставлення вiдповiдних митних забезпечень (у тому числi за допомогою iнформацiйних технологiй), iнших вiдмiток на митнiй декларацiї або документi, який вiдповiдно до законодавства її замiнює, а також на товаросупровiдних та товарно-транспортних документах у разi їх подання на паперовому носiї.

     6. При виявленнi порушення митних правил орган доходiв i зборiв здiйснює випуск товарiв до завершення розгляду справи про таке порушення за умови, що:

     1) такi товари не пiдлягають конфiскацiї i не будуть потрiбнi надалi у процесi провадження у справi як докази;

     2) декларант сплачує всi митнi платежi або забезпечує їх сплату вiдповiдно до роздiлу X цього Кодексу.

(Iз змiнами i доповненнями, внесеними згiдно iз законами України вiд 04.04.2013р. N 183-VII, вiд 04.07.2013р. N 405-VII, вiд 06.09.2018р. N 2530-VIII)

     Стаття 256. Вiдмова у митному оформленнi та обов'язки органу доходiв i зборiв щодо роз'яснення вимог, виконання яких забезпечує можливiсть митного оформлення

     1. Вiдмова у митному оформленнi - це письмове вмотивоване рiшення органу доходiв i зборiв про неможливiсть здiйснення митного оформлення товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом.

     2. У рiшеннi про вiдмову у митному оформленнi повиннi бути зазначенi причини вiдмови та наведенi вичерпнi роз'яснення вимог, виконання яких забезпечує можливiсть митного оформлення товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення. Зазначене рiшення повинно також мiстити iнформацiю про порядок його оскарження.

     3. Рiшення про вiдмову у митному оформленнi приймається в межах строку, вiдведеного статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення. Неприйняття такого рiшення протягом зазначеного строку є бездiяльнiстю, яка може бути оскаржена в порядку, встановленому главою 4 цього Кодексу.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 04.07.2013р. N 405-VII)

Глава 40. Декларування

     Стаття 257. Процедура декларування

     1. Декларування здiйснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дiй) точних вiдомостей про товари, мету їх перемiщення через митний кордон України, а також вiдомостей, необхiдних для здiйснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуваннi письмової форми декларування можуть використовуватися як електроннi документи, так i документи на паперовому носiї або їх електроннi (сканованi) копiї, засвiдченi електронним цифровим пiдписом декларанта або уповноваженої ним особи.

     2. Електронне декларування здiйснюється з використанням електронної митної декларацiї, засвiдченої електронним цифровим пiдписом, та iнших електронних документiв або їх реквiзитiв у встановлених законом випадках, а також електронних (сканованих) копiй паперових документiв, засвiдчених електронним цифровим пiдписом декларанта або уповноваженої ним особи.

     3. Митна декларацiя та iншi документи, подання яких органам доходiв i зборiв передбачено цим Кодексом, оформленi на паперовому носiї та у виглядi електронних документiв, мають однакову юридичну силу.

     4. Частину четверту виключено.

     5. Формат митних декларацiй, що подаються як електроннi документи, базується на мiжнародних стандартах електронного обмiну даними.

     6. Умови та порядок декларування, перелiк вiдомостей, необхiдних для здiйснення митного контролю та митного оформлення, визначаються цим Кодексом. Положення про митнi декларацiї та форми цих декларацiй затверджуються Кабiнетом Мiнiстрiв України, а порядок заповнення таких декларацiй та iнших документiв, що застосовуються пiд час митного оформлення товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення, - центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну фiнансову полiтику.

     7. Перелiк вiдомостей, що пiдлягають внесенню до митних декларацiй, обмежується лише тими вiдомостями, якi є необхiдними для цiлей справляння митних платежiв, формування митної статистики, а також для забезпечення додержання вимог цього Кодексу та iнших законодавчих актiв.

     8. Митне оформлення товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення здiйснюється органами доходiв i зборiв на пiдставi митної декларацiї, до якої декларантом залежно вiд митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимiв, та заявленої мети перемiщення вносяться такi вiдомостi, у тому числi у виглядi кодiв:

     1) заявлений митний режим, тип декларацiї та вiдомостi про особливостi перемiщення;

     2) вiдомостi про декларанта, уповноважену особу, яка склала декларацiю, вiдправника, одержувача, перевiзника товарiв i сторони зовнiшньоекономiчного договору (контракту) або iншого документа, що використовується в мiжнароднiй практицi замiсть договору (контракту), а в разi якщо зовнiшньоекономiчний договiр (контракт) укладено на пiдставi посередницького договору, - також про iншу, крiм сторони зовнiшньоекономiчного договору (контракту), сторону такого посередницького договору;

     3) вiдомостi про найменування країн вiдправлення та призначення;

     4) вiдомостi про транспортнi засоби комерцiйного призначення, що використовуються для мiжнародного перевезення товарiв та/або їх перевезення митною територiєю України пiд митним контролем, та контейнери;

     5) вiдомостi про товари:

     а) найменування;

     б) звичайний торговельний опис, що дає змогу iдентифiкувати та класифiкувати товар;

     в) торговельна марка та виробник товарiв (за наявностi у товаросупровiдних та комерцiйних документах);

     г) код товару згiдно з УКТ ЗЕД;

     ґ) найменування країни походження товарiв (за наявностi);

     д) опис упаковки (кiлькiсть, вид);

     е) кiлькiсть у кiлограмах (вага брутто та вага нетто) та iнших одиницях вимiру;

     є) фактурна вартiсть товарiв;

     ж) митна вартiсть товарiв та метод її визначення;

     з) вiдомостi про уповноваженi банки декларанта;

     и) статистична вартiсть товарiв;

     6) вiдомостi про нарахування митних та iнших платежiв, а також про застосування заходiв гарантування їх сплати:

     а) ставки митних платежiв;

     б) застосування пiльг зi сплати митних платежiв;

     в) суми митних платежiв;

     г) офiцiйний курс валюти України до iноземної валюти, у якiй складенi рахунки, визначений вiдповiдно до статтi 31 цього Кодексу;

     ґ) спосiб i особливостi нарахування та сплати митних платежiв;

     д) спосiб забезпечення сплати митних платежiв (у разi застосування заходiв гарантування їх сплати);

     7) вiдомостi про зовнiшньоекономiчний договiр (контракт) або iнший документ, що використовується в мiжнароднiй практицi замiсть договору (контракту), та його основнi умови;

     8) вiдомостi, що пiдтверджують дотримання встановлених законодавством заборон та обмежень щодо перемiщення товарiв через митний кордон України;

     9) вiдомостi про документи, передбаченi частиною третьою статтi 335 цього Кодексу;

     10) довiдковий номер декларацiї (за бажанням декларанта).

     До спрощеної митної декларацiї вносяться вiдомостi про дозволи на застосування спецiальних спрощень, визначених частиною першою статтi 13 цього Кодексу, якi застосованi для подання такої спрощеної митної декларацiї, а також вiдомостi, визначенi такими пунктами цiєї частини:

     пунктами 1 - 3;

     пунктом 4 (тiльки щодо виду транспорту на кордонi та в межах країни);

     пунктом 5 (тiльки згiдно з пiдпунктами "а", "б" (тiльки щодо звичайного торговельного опису, що дає змогу iдентифiкувати товар), "г" (на рiвнi товарної пiдпозицiї згiдно з УКТ ЗЕД), "д", "е" (тiльки кiлькiсть у кiлограмах (у разi ввезення - вага нетто та вага брутто, а в разi вивезення - вага брутто) та "є";

     пунктом 6 (тiльки згiдно з пiдпунктом "д");

     пунктами 7 - 10.

     9. Органам доходiв i зборiв забороняється вимагати внесення до митної декларацiї iнших вiдомостей, нiж зазначенi у цiй статтi.

     10. Перелiк товарiв, що не пiдлягають обов'язковому письмовому декларуванню, встановлюється цим Кодексом та iншими законодавчими актами України.

(Iз змiнами i доповненнями, внесеними згiдно iз законами України вiд 04.04.2013р. N 183-VII, вiд 04.07.2013р. N 405-VII, вiд 10.04.2014р. N 1201-VII, вiд 06.09.2018р. N 2530-VIII, вiд 02.10.2019р. N 141-IX)

     Стаття 258. Митна декларацiя, заповнена у звичайному порядку

     1. Пiд митною декларацiєю, заповненою у звичайному порядку, розумiється митна декларацiя, що мiстить обсяг вiдомостей (даних), достатнiй для завершення митного оформлення товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення у заявлений митний режим. Оформлення органом доходiв i зборiв митної декларацiї, заповненої у звичайному порядку, є випуском товарiв у заявлений митний режим.

     2. За рiшенням органу доходiв i зборiв митне оформлення та випуск товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення вiдповiдно до митного режиму експорту може здiйснюватися без їх пред'явлення органу доходiв i зборiв, якому подано митну декларацiю, заповнену у звичайному порядку. Рiшення про можливiсть випуску товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення без їх пред'явлення органу доходiв i зборiв або про необхiднiсть такого пред'явлення приймається органом доходiв i зборiв на основi результатiв аналiзу ризикiв у строк не бiльше чотирьох робочих годин з моменту прийняття митної декларацiї, заповненої у звичайному порядку вiдповiдно до митного режиму експорту.

(з 07.11.2022р. частина друга статтi 258 втратить чиннiсть вiдповiдно до пункту 2 роздiлу II Закону України вiд 02.10.2019р. N 141-IX)
(Iз змiнами i доповненнями, внесеними згiдно iз законами України вiд 04.07.2013р. N 405-VII, вiд 02.10.2019р. N 141-IX)

     Стаття 259. Попередня митна декларацiя

     1. Попередня митна декларацiя (iнший документ, що може використовуватися замiсть митної декларацiї вiдповiдно до статтi 94 цього Кодексу) подається до ввезення в Україну товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення (у тому числi з метою транзиту) або пiсля їх ввезення, якщо цi товари, транспортнi засоби перебувають на територiї пункту пропуску через державний кордон України.

     2. Попередня митна декларацiя подається декларантом або уповноваженою ним особою органу доходiв i зборiв, в зонi дiяльностi якого товари, транспортнi засоби комерцiйного призначення будуть пред'явленi для митного оформлення, з метою проведення аналiзу ризикiв та прискорення виконання митних формальностей.

     3. Попередня митна декларацiя повинна мiстити вiдомостi, достатнi для:

     1) ввезення товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення на митну територiю України та забезпечення доставки їх до органу доходiв i зборiв призначення; або

     2) випуску товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення вiдповiдно до заявленого митного режиму за попередньою митною декларацiєю, яка мiстить всю необхiдну для цього iнформацiю, пiсля пропуску цих товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення через митний кордон України та без пред'явлення їх органу доходiв i зборiв, яким оформлена така попередня митна декларацiя; або

(з 07.11.2022р. пiдпункт 2 частини третьої статтi 259 втратить чиннiсть вiдповiдно до пункту 2 роздiлу II Закону України вiд 02.10.2019р. N 141-IX)

     3) випуску товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення вiдповiдно до заявленого митного режиму за попередньою митною декларацiєю, яка мiстить всю необхiдну для цього iнформацiю, пiсля пред'явлення їх органу доходiв i зборiв, яким оформлена така попередня митна декларацiя.

(з 07.11.2022р. пiдпункт 3 частини третьої статтi 259 втратить чиннiсть вiдповiдно до пункту 2 роздiлу II Закону України вiд 02.10.2019р. N 141-IX)

     4. За рiшенням органу доходiв i зборiв, яким оформлена попередня митна декларацiя, випуск товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення вiдповiдно до заявленого митного режиму за попередньою митною декларацiєю, яка мiстить всю необхiдну для цього iнформацiю, може бути здiйснено пiсля перемiщення цих товарiв, транспортних засобiв через митний кордон України без пред'явлення їх цьому органу доходiв i зборiв.

(з 07.11.2022р. частина четверта статтi 259 втратить чиннiсть вiдповiдно до пункту 2 роздiлу II Закону України вiд 02.10.2019р. N 141-IX)

     5. Рiшення про випуск товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення вiдповiдно до заявленого митного режиму без пред'явлення їх органу доходiв i зборiв за попередньою митною декларацiєю, яка мiстить всю необхiдну для цього iнформацiю, приймається органом доходiв i зборiв, яким оформлена така попередня митна декларацiя, на основi результатiв аналiзу ризикiв у строк не бiльше чотирьох робочих годин з моменту пропуску цих товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення через митний кордон України.

(з 07.11.2022р. частина п'ята статтi 259 втратить чиннiсть вiдповiдно до пункту 2 роздiлу II Закону України вiд 02.10.2019р. N 141-IX)

     6. При ввезеннi на митну територiю України пiдакцизних товарiв подання попередньої митної декларацiї, доставка та пред'явлення цих товарiв органу доходiв i зборiв, яким оформлена така попередня митна декларацiя, є обов'язковими.

     7. При поданнi попередньої митної декларацiї вiдповiдальнiсть декларанта або уповноваженої ним особи за достовiрнiсть вiдомостей, наведених в цiй декларацiї, настає з моменту:

     1) випуску товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення вiдповiдно до заявленого митного режиму без пред'явлення їх органу доходiв i зборiв, яким оформлена така попередня митна декларацiя; або

     2) випуску товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення вiдповiдно до заявленого митного режиму пiсля пред'явлення їх органу доходiв i зборiв, яким оформлена така попередня митна декларацiя, але без проведення митного огляду цим органом доходiв i зборiв; або

     3) надання декларанту або уповноваженiй ним особi органом доходiв i зборiв, яким оформлена така попередня митна декларацiя, iнформацiї про проведення митного огляду пред'явлених товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення.

(з 07.11.2022р. частина сьома статтi 259 втратить чиннiсть вiдповiдно до пункту 2 роздiлу II Закону України вiд 02.10.2019р. N 141-IX)

     8. Попередня митна декларацiя приймається органом доходiв i зборiв, якщо її перевiркою встановлено, що вона мiстить необхiднi вiдомостi щодо товару i до неї додано необхiднi документи або їх копiї, у тому числi у виглядi електронного документа, або електронної (сканованої) копiї паперового документа, засвiдченої електронним цифровим пiдписом декларанта або уповноваженої ним особи. У разi вiдсутностi на момент подання попередньої митної декларацiї оригiналiв документiв дозволяється подання їх копiй. Факт прийняття декларацiї засвiдчується посадовою особою органу доходiв i зборiв, яка її прийняла, шляхом проставлення на нiй вiдбитка вiдповiдного митного забезпечення та iнших вiдмiток (номера декларацiї, дати та часу її прийняття тощо), у тому числi з використанням iнформацiйних технологiй.

     9. Орган доходiв i зборiв не має права вiдмовити в прийняттi попередньої митної декларацiї, якщо виконано всi умови, встановленi цим Кодексом.

     10. Вiдмова органу доходiв i зборiв в прийняттi попередн