МИТНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ

Iз змiнами i доповненнями, внесеними
Законами України
вiд 7 червня 2012 року N 4915-VI,
вiд 21 червня 2012 року N 4999-VI,
вiд 21 червня 2012 року N 5018-VI,
вiд 4 липня 2012 року N 5043-VI,
вiд 5 липня 2012 року N 5076-VI,
вiд 6 вересня 2012 року N 5210-VI,
вiд 18 вересня 2012 року N 5288-VI,
вiд 2 жовтня 2012 року N 5406-VI,
вiд 4 квiтня 2013 року N 183-VII,
вiд 16 травня 2013 року N 245-VII,
вiд 4 липня 2013 року N 405-VII,
вiд 19 вересня 2013 року N 588-VII,
вiд 10 квiтня 2014 року N 1201-VII,
вiд 1 липня 2014 року N 1560-VII,
вiд 12 серпня 2014 року N 1636-VII,
вiд 2 вересня 2014 року N 1657-VII,
вiд 14 жовтня 2014 року N 1697-VII,
вiд 25 грудня 2014 року N 53-VIII,
вiд 28 грудня 2014 року N 74-VIII,
вiд 2 березня 2015 року N 214-VIII,
(змiни, внесенi Законом України вiд 2 березня 2015 року N 214-VIII,
дiють до 31 грудня 2015 року включно),
вiд 2 березня 2015 року N 222-VIII,
вiд 23 квiтня 2015 року N 365-VIII,
вiд 4 червня 2015 року N 512-VIII,
вiд 30 червня 2015 року N 556-VIII,
вiд 23 грудня 2015 року N 902-VIII,
вiд 4 лютого 2016 року N 994-VIII,
вiд 6 грудня 2016 року N 1771-VIII,
вiд 20 грудня 2016 року N 1796-VIII,
вiд 18 травня 2017 року N 2042-VIII,
вiд 22 червня 2017 року N 2114-VIII,
вiд 7 листопада 2017 року N 2177-VIII,
вiд 13 березня 2018 року N 2321-VIII,
вiд 22 березня 2018 року N 2375-VIII,
вiд 19 червня 2018 року N 2464-VIII,
вiд 6 вересня 2018 року N 2530-VIII,
вiд 8 листопада 2018 року N 2612-VIII,
вiд 16 травня 2019 року N 2725-VIII,
вiд 12 вересня 2019 року N 73-IX,
вiд 2 жовтня 2019 року N 141-IX,
вiд 17 жовтня 2019 року N 202-IX,
вiд 19 грудня 2019 року N 395-IX,
вiд 14 сiчня 2020 року N 440-IX,
вiд 17 березня 2020 року N 530-IX,
вiд 30 березня 2020 року N 540-IX,
вiд 2 червня 2020 року N 641-IX,
вiд 29 вересня 2020 року N 924-IX,
вiд 2 березня 2021 року N 1294-IX,
вiд 15 квiтня 2021 року N 1403-IX,
вiд 1 червня 2021 року N 1492-IX,
вiд 1 липня 2021 року N 1619-IX,
вiд 15 липня 2021 року N 1661-IX,
вiд 25 сiчня 2022 року N 1999-IX,
вiд 16 лютого 2022 року N 2058-IX,
вiд 17 лютого 2022 року N 2083-IX,
вiд 3 березня 2022 року N 2118-IX,
вiд 15 березня 2022 року N 2120-IX,
вiд 24 березня 2022 року N 2142-IX,
вiд 1 квiтня 2022 року N 2173-IX,
вiд 21 червня 2022 року N 2325-IX,
вiд 21 червня 2022 року N 2331-IX,
вiд 27 липня 2022 року N 2445-IX,
вiд 27 липня 2022 року N 2458-IX,
вiд 15 серпня 2022 року N 2510-IX,
вiд 16 листопада 2022 року N 2760-IX,
вiд 13 грудня 2022 року N 2837-IX,
вiд 6 лютого 2023 року N 2907-IX,
вiд 7 лютого 2023 року N 2919-IX,
вiд 24 лютого 2023 року N 2957-IX,
вiд 10 квiтня 2023 року N 3020-IX,
вiд 2 травня 2023 року N 3069-IX,
вiд 29 травня 2023 року N 3124-IX,
вiд 13 липня 2023 року N 3229-IX,
вiд 14 липня 2023 року N 3261-IX,
вiд 28 липня 2023 року N 3288-IX,
вiд 9 серпня 2023 року N 3295-IX,
вiд 10 серпня 2023 року N 3324-IX,
вiд 10 серпня 2023 року N 3326-IX,
вiд 23 серпня 2023 року N 3345-IX,
вiд 21 листопада 2023 року N 3475-IX

(Дiю пунктiв 92, 93 роздiлу XXI вiдновлено до 31 грудня 2019 року включно вiдповiдно до пункту 94 роздiлу XXI цього Кодексу, враховуючи змiни, внесенi Законом України вiд 12 вересня 2019 року N 73-IX)

(У текстi Кодексу слова "Державна митна справа", "державна митна справа" в усiх вiдмiнках замiнено словами вiдповiдно "Митна справа", "митна справа" у вiдповiдному вiдмiнку згiдно iз Законом України вiд 2 жовтня 2019 року N 141-IX)

(У текстi Кодексу слова "орган доходiв i зборiв" у всiх вiдмiнках та числах замiнено словами "митний орган" у вiдповiдному вiдмiнку та числi згiдно iз Законом України вiд 14 сiчня 2020 року N 440-IX)

(У текстi Кодексу слова "засвiдчений електронним пiдписом" в усiх вiдмiнках i числах замiнено словами "на який накладено електронний пiдпис" у вiдповiдному вiдмiнку i числi згiдно iз Законом України вiд 7 лютого 2023 року N 2919-IX)

Роздiл I
ЗАГАЛЬНI ПОЛОЖЕННЯ

Глава 1. Основи митної справи

     Стаття 1. Законодавство України з питань митної справи

     1. Законодавство України з питань митної справи складається з Конституцiї України, цього Кодексу, iнших законiв України, що регулюють питання, зазначенi у статтi 7 цього Кодексу, з мiжнародних договорiв України, згода на обов'язковiсть яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актiв, виданих на основi та на виконання цього Кодексу та iнших законодавчих актiв.

     2. Вiдносини, пов'язанi iз справлянням митних платежiв, регулюються цим Кодексом, Податковим кодексом України та iншими законами України з питань оподаткування.

     3. Якщо мiжнародним договором України, згода на обов'язковiсть якого надана Верховною Радою України, встановлено iншi правила, нiж тi, що передбаченi цим Кодексом та iншими законами України, застосовуються правила мiжнародного договору України.

     Стаття 2. Особливостi набрання чинностi законами України та iншими нормативно-правовими актами з питань митної справи

     1. Закони України з питань митної справи, нормативно-правовi акти з питань митної справи, виданi Кабiнетом Мiнiстрiв України та центральним органом виконавчої влади, набирають чинностi через 45 днiв з дня їх офiцiйного опублiкування, якщо iнше не передбачено самим законом або нормативно-правовим актом, але не ранiше дня їх офiцiйного опублiкування.

     2. Офiцiйним опублiкуванням закону України з питань митної справи, нормативно-правового акта з питань митної справи, виданого Кабiнетом Мiнiстрiв України, центральним органом виконавчої влади, вважається опублiкування його повного тексту в одному з перiодичних друкованих видань, визначених законодавством України як офiцiйнi. Днем офiцiйного опублiкування закону України з питань митної справи, нормативно-правового акта з питань митної справи, виданого Кабiнетом Мiнiстрiв України, центральним органом виконавчої влади, вважається день виходу в свiт номера того офiцiйного друкованого видання, в якому повний текст зазначеного закону України або нормативно-правового акта опублiковано ранiше, нiж в iнших офiцiйних друкованих виданнях. Якщо опублiкування закону України з питань митної справи, нормативно-правового акта з питань митної справи, виданого Кабiнетом Мiнiстрiв України, центральним органом виконавчої влади, здiйснювалося частинами, днем його офiцiйного опублiкування вважається день виходу в свiт того номера офiцiйного друкованого видання, в якому ранiше, нiж в iнших офiцiйних друкованих виданнях, опублiковано останню частину зазначеного закону або нормативно-правового акта.

     3. Закон України або iнший нормативно-правовий акт з питань митної справи, який набирає чинностi з дня офiцiйного опублiкування, вважається чинним з 0 годин дня, наступного за днем офiцiйного опублiкування зазначеного закону України або нормативно-правового акта.

     4. Якщо для набрання чинностi законом України або iншим нормативно-правовим актом з питань митної справи встановлено певний строк з дня його офiцiйного опублiкування, визначений днями, цей строк починається з 0 годин дня, наступного за днем офiцiйного опублiкування зазначеного закону або акта, i закiнчується о 24 годинi останнього дня вiдповiдного строку.

     5. Якщо день набрання чинностi законом України або iншим нормативно-правовим актом з питань митної справи визначено конкретною датою, цей закон або акт вважається чинним з 0 годин зазначеної дати.

     6. Частину шосту виключено.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 07.06.2012р. N 4915-VI)

     Стаття 3. Особливостi застосування законiв України та iнших нормативно-правових актiв з питань митної справи

     1. При здiйсненнi митного контролю та митного оформлення товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення, що перемiщуються через митний кордон України, застосовуються виключно норми законiв України та iнших нормативно-правових актiв з питань митної справи, чиннi на день прийняття митної декларацiї митним органом України.

     2. У разi якщо законодавством України передбачена можливiсть виконання митних формальностей без подання митної декларацiї, застосовуються норми законiв України та iнших нормативно-правових актiв з питань митної справи, чиннi на день виконання таких формальностей.

     3. Норми законiв України, якi пом'якшують або скасовують вiдповiдальнiсть особи за порушення митних правил, передбаченi цим Кодексом, мають зворотну дiю в часi, тобто їх норми поширюються i на правопорушення, вчиненi до прийняття цих законiв. Норми законiв України, якi встановлюють або посилюють вiдповiдальнiсть за такi правопорушення, зворотної дiї в часi не мають.

     4. У разi якщо норми законiв України чи iнших нормативно-правових актiв з питань митної справи допускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язкiв пiдприємств i громадян, якi перемiщують товари, транспортнi засоби комерцiйного призначення через митний кордон України або здiйснюють операцiї з товарами, що перебувають пiд митним контролем, чи прав та обов'язкiв посадових осiб митних органiв, внаслiдок чого є можливiсть прийняття рiшення як на користь таких пiдприємств та громадян, так i на користь митного органу, рiшення повинно прийматися на користь зазначених пiдприємств i громадян.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 04.07.2013р. N 405-VII)

     Стаття 31. Особливостi застосування валютних курсiв

     1. Для цiлей здiйснення митних формальностей щодо товарiв i транспортних засобiв комерцiйного призначення застосовується офiцiйний курс валюти України до iноземної валюти, встановлений Нацiональним банком України, що дiє на 0 годин дня подання митної декларацiї, або дня здiйснення митних формальностей, якщо вони здiйснюються без подання митної декларацiї.

(Доповнено статтею 31 згiдно iз Законом України вiд 10.04.2014р. N 1201-VII)

     Стаття 4. Визначення основних термiнiв i понять

     1. У цьому Кодексi наведенi нижче термiни i поняття вживаються в такому значеннi:

     1) авторизований економiчний оператор (далi - АЕО) - пiдприємство, якому митними органами надано авторизацiю АЕО згiдно з цим Кодексом;

     11) валютнi цiнностi:

     а) валюта України - грошовi знаки у виглядi банкнотiв, казначейських бiлетiв, монет та в iнших формах, що перебувають в обiгу та є законним платiжним засобом на територiї України, а також вилученi з обiгу або такi, що вилучаються з нього, але пiдлягають обмiновi на грошовi знаки, якi перебувають в обiгу;

     б) iноземна валюта - iноземнi грошовi знаки у виглядi банкнотiв, казначейських бiлетiв, монет, що перебувають в обiгу та є законним платiжним засобом на територiї вiдповiдної iноземної держави, а також вилученi з обiгу або такi, що вилучаються з нього, але пiдлягають обмiновi на грошовi знаки, якi перебувають в обiгу;

     в) платiжнi документи та цiннi папери (акцiї, облiгацiї, купони до них, векселi (тратти), борговi розписки, акредитиви, чеки, банкiвськi накази, депозитнi сертифiкати, iншi фiнансовi та банкiвськi документи), вираженi у валютi України, в iноземнiй валютi або банкiвських металах;

     г) банкiвськi метали - золото, срiбло, платина, метали платинової групи, доведенi (афiнованi) до найвищих проб, у зливках i порошках, що мають сертифiкат якостi, а також монети, виробленi з дорогоцiнних металiв;

     2) вантаж експрес-перевiзника - консолiдованi за транспортним (перевiзним) документом (авiацiйна вантажна накладна (Air Waybill), автомобiльна вантажна накладна (CMR), коносамент (Bill of Lading) тощо) мiжнароднi експрес-вiдправлення чи мiжнароднi експрес-вiдправлення, що не увiйшли до складу цих консолiдованих мiжнародних експрес-вiдправлень за своїм характером, розмiрами або з iнших причин, що перемiщуються (пересилаються) експрес-перевiзником через митний кордон України;

     3) вантажне вiдправлення - товари, що надходять в Україну на адресу осiб або вiдправляються ними за межi України, або перемiщуються транзитом через митну територiю України, крiм товарiв, що належать громадянам та перемiщуються ними у ручнiй поклажi, супроводжуваному та несупроводжуваному багажi;

     4) ввезення товарiв, транспортних засобiв на митну територiю України, вивезення товарiв, транспортних засобiв за межi митної територiї України - сукупнiсть дiй, пов'язаних iз перемiщенням товарiв, транспортних засобiв через митний кордон України у будь-який спосiб у вiдповiдному напрямку;

     5) випуск товарiв - надання митним органом права на користування та/або розпорядження товарами, щодо яких здiйснюється митне оформлення, вiдповiдно до заявленої мети;

     51) вiзуальне iнспектування - дiї посадової особи митних органiв, що передбачають зняття засобiв забезпечення iдентифiкацiї, накладених на транспортний засiб комерцiйного призначення, без вивантаження товарiв та без їх розпакування, з метою виявлення ознак псування цих товарiв;

     6) вiльний обiг - обiг товарiв, який здiйснюється без обмежень з боку митних органiв України;

     7) громадяни - фiзичнi особи: громадяни України, iноземцi, особи без громадянства;

     8) декларант - особа, яка самостiйно здiйснює декларування або вiд iменi якої здiйснюється декларування;

     9) декларацiя митної вартостi - документ встановленої форми, що подається декларантом i мiстить вiдомостi щодо митної вартостi товарiв, якi перемiщуються через митний кордон України чи стосовно яких змiнюється митний режим;

     91) виключено;

     92) депеша - згрупованi мiжнароднi поштовi вiдправлення, що вiдправляються одночасно з мiсця мiжнародного поштового обмiну однiєї країни до iншої згiдно з планом направлення мiжнародної пошти та/або планом направлення пошти EMS за однiєю письмовою картою CN 31, CN 32 або посилковою картою CP 87 та перемiщуються через митний кордон України оператором поштового зв'язку;

     10) дозвiл митного органу - надання особi митним органом усно, письмово (паперовим або електронним документом) чи шляхом проставляння вiдбитка особистої номерної печатки на супровiдних документах (декларацiях, вiдомостях) права на вчинення певних дiй;

     11) дорогоцiннi метали, дорогоцiнне камiння, дорогоцiнне камiння органогенного утворення, напiвдорогоцiнне камiння - термiни вживаються у значеннi, наведеному в Законi України "Про державне регулювання видобутку, виробництва i використання дорогоцiнних металiв i дорогоцiнного камiння та контроль за операцiями з ними";

     12) експрес-перевiзник - перевiзник, який на виконання угоди (угод) з iноземним оператором про обмiн мiжнародними експрес-вiдправленнями здiйснює прискорене перевезення мiжнародних експрес-вiдправлень з використанням будь-якого виду транспорту, забезпечує приймання, обробку, пред'явлення таких вiдправлень митним органам для митного контролю та митного оформлення, видачу одержувачам (повернення вiдправникам), а також використовує iнформацiйнi, телекомунiкацiйнi, iнформацiйно-телекомунiкацiйнi системи для вiдстеження проходження мiжнародних експрес-вiдправлень протягом усього часу перемiщення вiд вiдправника до одержувача, електронну систему облiку та зберiгання вiдправлень;

     121) загальна декларацiя прибуття - повiдомлення про товари, призначенi для ввезення на митну територiю України, у тому числi з метою транзиту, що мiстить вiдомостi, необхiднi для проведення аналiзу ризикiв з метою оцiнки безпеки та надiйностi, надане митному органу у встановленi порядок i строки;

     122) електроннi iнформацiйнi ресурси митних органiв - систематизована iнформацiя, що включає данi в електронному виглядi, право на володiння, використання або розпорядження якими належить митним органам вiдповiдно до закону та якi створенi, отриманi (у тому числi з вiдомостей, що мiстяться у документах, якi надаються пiд час здiйснення митного контролю та митного оформлення товарiв, транспортних засобiв, а також iнших документах, у тому числi отриманих вiдповiдно до мiжнародних договорiв України), облiкованi, обробленi та зберiгаються на матерiальних носiях та/або вiдображенi за допомогою iнформацiйних технологiй;

     13) заходи нетарифного регулювання зовнiшньоекономiчної дiяльностi - не пов'язанi iз застосуванням мита до товарiв, що перемiщуються через митний кордон України, встановленi вiдповiдно до закону заборони та/або обмеження, спрямованi на захист внутрiшнього ринку, громадського порядку та безпеки, суспiльної моралi, на охорону здоров'я та життя людей i тварин, охорону навколишнього природного середовища, захист прав споживачiв товарiв, що ввозяться в Україну, а також на охорону нацiональної культурної та iсторичної спадщини;

     131) заходи офiцiйного контролю - фiтосанiтарний контроль, ветеринарно-санiтарний контроль, державний контроль за дотриманням законодавства про харчовi продукти, корми, побiчнi продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин, що проводяться згiдно iз законодавством України;

     14) зона митного контролю - мiсце, визначене митними органами в пунктах пропуску через державний кордон України або в iнших мiсцях митної територiї України, в межах якого митнi органи здiйснюють митнi формальностi;

     15) iноземнi товари - товари, що не є українськими вiдповiдно до пункту 61 цiєї статтi, а також товари, що втратили митний статус українських товарiв вiдповiдно до цього Кодексу;

     16) контейнер - транспортне обладнання (клiтка, знiмна цистерна або подiбний засiб), що:

     а) являє собою повнiстю або частково закриту ємнiсть, призначену для помiщення в неї вантажiв;

     б) має постiйний характер i завдяки цьому є достатньо мiцним, щоб слугувати для багаторазового використання;

     в) спецiально сконструйоване для полегшення перевезення вантажiв одним або кiлькома видами транспорту без промiжного перевантаження;

     г) сконструйоване таким чином, щоб полегшити його перевантаження, зокрема з одного виду транспорту на iнший;

     ґ) сконструйоване таким чином, щоб його можна було легко завантажувати та розвантажувати;

     д) що має внутрiшнiй об'єм не менше одного метра кубiчного.

     Термiн "контейнер" включає приладдя та обладнання, необхiднi для цього типу контейнера, за умови, що вони перевозяться разом iз контейнером. Знiмнi кузови прирiвнюються до контейнерiв;

     17) контрафактнi товари:

     а) товари, що є предметами порушення прав iнтелектуальної власностi на торговельну марку в Українi, на яких без дозволу мiститься позначення, тотожне iз охоронюваною в Українi торговельною маркою стосовно одного й того самого виду товарiв, або яке є схожим настiльки, що його можна сплутати з такою торговельною маркою;

     б) товари, що є предметами порушення прав iнтелектуальної власностi на географiчне зазначення в Українi й мiстять назву чи термiн або описуються за допомогою назви чи термiна, якi захищенi таким географiчним зазначенням;

     в) будь-яка упаковка, етикетка, налiпка, брошура, iнструкцiя з експлуатацiї, гарантiя чи iнший документ такого типу, навiть якщо вони представленi окремо, якi є предметами порушення прав iнтелектуальної власностi на торговельну марку або географiчне зазначення, якi мiстять позначення, назву або термiн, тотожнi iз охоронюваною в Українi торговельною маркою чи географiчним зазначенням, або якi є схожими настiльки, що їх можна сплутати з такою торговельною маркою чи географiчним зазначенням, та якi можуть використовуватися стосовно одного й того самого виду товарiв, щодо якого охороняється торговельна марка в Українi чи географiчне зазначення;

     18) культурнi цiнностi - об'єкти матерiальної та духовної культури, що мають художнє, iсторичне, етнографiчне та наукове значення i пiдлягають збереженню, вiдтворенню та охоронi вiдповiдно до законодавства України;

     19) моторнi транспортнi засоби - транспортнi засоби, що рухаються за допомогою встановленого на них двигуна;

     191) механiзм "єдиного вiкна" - механiзм взаємодiї декларантiв, їх представникiв та iнших заiнтересованих осiб з митними органами, iншими державними органами, установами та органiзацiями, уповноваженими на здiйснення дозвiльних або контрольних функцiй щодо перемiщення товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення через митний кордон України, який забезпечує можливiсть одноразового подання в електронному виглядi через єдиний державний iнформацiйний веб-портал "Єдине вiкно для мiжнародної торгiвлi" документiв та/або вiдомостей з метою дотримання вимог щодо перемiщення товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення через митний кордон України, передбачених цим Кодексом, iншими законами України, мiжнародними договорами України, згода на обов'язковiсть яких надана Верховною Радою України, а також нормативно-правовими актами, виданими на основi та на виконання цього Кодексу та iнших законiв України;

     20) митна декларацiя - заява встановленої форми, в якiй особою зазначено митну процедуру, що пiдлягає застосуванню до товарiв, та передбаченi законодавством вiдомостi про товари, умови i способи їх перемiщення через митний кордон України та щодо нарахування митних платежiв, необхiдних для застосування цiєї процедури;

     21) митна процедура - зумовленi метою перемiщення товарiв через митний кордон України сукупнiсть митних формальностей та порядок їх виконання;

     22) митне забезпечення - одноразовi номернi запiрно-пломбовi пристрої, пломби, печатки, штампи, голографiчнi мiтки, засоби електронного пiдпису чи печатки та iншi засоби iдентифiкацiї, що використовуються митними органами для вiдображення та закрiплення результатiв митного контролю та митного оформлення;

     23) митне оформлення - виконання митних формальностей, необхiдних для випуску товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення;

     24) митний контроль - сукупнiсть заходiв, що здiйснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законiв та iнших нормативно-правових актiв з питань митної справи, мiжнародних договорiв України, укладених у встановленому законом порядку;

     25) митний режим - комплекс взаємопов'язаних правових норм, що вiдповiдно до заявленої мети перемiщення товарiв через митний кордон України визначають митну процедуру щодо цих товарiв, їх правовий статус, умови оподаткування i обумовлюють їх використання пiсля митного оформлення;

     26) митний статус товарiв - належнiсть товарiв до українських або iноземних;

     27) митнi платежi:

     а) мито;

     б) акцизний податок iз ввезених на митну територiю України пiдакцизних товарiв (продукцiї);

     в) податок на додану вартiсть iз ввезених на митну територiю України товарiв (продукцiї);

     28) митнi правила - встановлений цим Кодексом та iншими актами законодавства України порядок перемiщення товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здiйснення операцiй з товарами, що перебувають пiд митним контролем, або контроль за якими покладено на митнi органи цим Кодексом та iншими законами України;

     29) митнi формальностi - сукупнiсть дiй, що пiдлягають виконанню вiдповiдними особами i митними органами, а також автоматизованою системою митного оформлення з метою дотримання вимог законодавства України з питань митної справи;

     30) мiжнародний транспортний документ - номерний товаросупровiдний документ, який є договором на перевезення кожного окремого мiжнародного експрес-вiдправлення;

     31) мiжнароднi поштовi вiдправлення - упакованi та оформленi вiдповiдно до вимог актiв Всесвiтнього поштового союзу та Правил надання послуг поштового зв'язку листи, поштовi картки, бандеролi, спецiальнi мiшки з позначкою "М", дрiбнi пакети, вiдправлення з оголошеною цiннiстю, поштовi посилки, згрупованi поштовi вiдправлення з позначкою "Консигнацiя", вiдправлення мiжнародної прискореної пошти "EMS", якi приймаються для пересилання за межi України, доставляються в Україну або перемiщуються через територiю України транзитом операторами поштового зв'язку;

     32) мiжнароднi експрес-вiдправлення - належним чином упакованi мiжнароднi вiдправлення з документами чи товарним вкладенням, якi приймаються, обробляються, перевозяться будь-яким видом транспорту за мiжнародним транспортним документом з метою доставки одержувачу прискореним способом у визначений строк;

     33) нерезиденти:

     а) юридичнi особи, утворенi вiдповiдно до законодавства iнших держав, якi здiйснюють свою дiяльнiсть за межами України, а також їх вiдокремленi пiдроздiли з мiсцезнаходженням на територiї України, якi не здiйснюють господарську дiяльнiсть вiдповiдно до законодавства України;

     б) розташованi на територiї України дипломатичнi представництва, консульськi установи, iншi офiцiйнi представництва iноземних держав та мiжнародних органiзацiй, якi мають дипломатичнi привiлеї та iмунiтет;

     в) фiзичнi особи: iноземцi та особи без громадянства, громадяни України, якi мають постiйне мiсце проживання за межами України, у тому числi тi, якi тимчасово перебувають на територiї України;

     34) несупроводжуваний багаж - товари, що вiдправляються їх власниками - громадянами з оформленням багажних або iнших перевiзних документiв та перемiщуються через митний кордон України окремо вiд цих громадян;

     341) митнi органи - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну податкову i митну полiтику, митницi та митнi пости;

     35) особи - юридичнi та фiзичнi особи;

     36) особистi речi - товари, новi i такi, що були у вжитку, призначенi для забезпечення звичайних повсякденних потреб фiзичної особи, якi вiдповiдають метi перебування зазначеної особи вiдповiдно в Українi або за кордоном, перемiщуються через митний кордон України у ручнiй поклажi, супроводжуваному та несупроводжуваному багажi i не призначенi для пiдприємницької дiяльностi, вiдчуження або передачi iншим особам;

     37) перевiзник - особа, яка перемiщує товари або бере на себе зобов'язання та вiдповiдальнiсть за перемiщення товарiв через митний кордон України та/або митною територiєю України, зокрема:

     для змiшаного (комбiнованого) перевезення - особа, яка використовує (експлуатує) транспортний засiб, що безпосередньо приводить у рух або перевозить розмiщенi на ньому iншi транспортнi засоби як активний транспортний засiб;

     для морського чи повiтряного перевезення за договором чартеру (фрахтування) судна - особа, яка укладає договiр i видає авiацiйну вантажну накладну (Air Waybill) або коносамент (Bill of Lading) з метою безпосереднього перевезення товарiв;

     38) пiдприємство - будь-яка юридична особа, а також громадянин-пiдприємець;

     381) пiратськi товари - товари, що є предметами порушення авторського права та/або сумiжних прав або права iнтелектуальної власностi на зареєстрований промисловий зразок в Українi та якi являють собою або мiстять копiї, зробленi без згоди правовласника авторського права i сумiжних прав або права iнтелектуальної власностi на промисловий зразок чи особи, уповноваженої таким правовласником у країнi виробництва;

     39) платник податкiв - особа, на яку вiдповiдно до цього Кодексу, Податкового кодексу України та iнших законiв України покладено обов'язок зi сплати митних платежiв;

     40) повiрений - особа, яка дiє на пiдставi договору доручення з експрес-перевiзником i здiйснює пред'явлення мiжнародних експрес-вiдправлень митного органу за мiсцезнаходженням одержувача (вiдправника);

     41) попереднє повiдомлення - завчасне повiдомлення митного органу про намiр ввезти товари на митну територiю України або вивезти їх за її межi;

     42) попереднiй документальний контроль - форма здiйснення заходiв офiцiйного контролю, яка полягає у проведеннi в пунктах пропуску (пунктах контролю) через державний кордон України посадовими особами митних органiв перевiрки вiдповiдних документiв i вiдомостей, а в разi потреби, за результатами застосування автоматизованої системи управлiння ризиками - вiзуального iнспектування товарiв, транспортних засобiв, якi ввозяться на митну територiю України або помiщуються в митний режим транзиту;

     43) посадовi особи пiдприємств - керiвники та iншi працiвники пiдприємств (резиденти та нерезиденти), якi в силу постiйно або тимчасово виконуваних ними трудових (службових) обов'язкiв вiдповiдають за додержання такими пiдприємствами вимог, встановлених цим Кодексом, законами та iншими нормативно-правовими актами України, а також мiжнародними договорами України, укладеними у встановленому законом порядку;

     44) посадовi особи представництв iноземних держав та мiжнародних органiзацiй - акредитованi в Українi глави дипломатичних представництв та члени дипломатичного персоналу, посадовi особи консульських установ, представники iноземних держав при мiжнародних органiзацiях, посадовi особи мiжнародних органiзацiй;

     45) постiйне мiсце проживання - мiсце проживання на територiї будь-якої держави не менше одного року громадянина, який не має постiйного мiсця проживання на територiї iнших держав i має намiр проживати на територiї цiєї держави протягом будь-якого строку, не обмежуючи таке проживання певною метою, i за умови, що таке проживання не є наслiдком виконання цим громадянином службових обов'язкiв або зобов'язань за договором (контрактом);

     46) об'єкти права iнтелектуальної власностi - об'єкти авторського права i сумiжних прав, винаходи, промисловi зразки, торговельнi марки, географiчнi зазначення, сорти рослин, компонування напiвпровiдникових виробiв;

     47) правовласник - особа, якiй вiдповiдно до закону належать майновi права на об'єкт права iнтелектуальної власностi, або особа, яка дiє вiд її iменi в межах наданих повноважень;

     48) припаси:

     а) товари, призначенi для споживання пасажирами та членами екiпажiв (бригад) на борту транспортних засобiв, незалежно вiд того, продаються цi товари чи нi;

     б) товари, необхiднi для експлуатацiї i технiчного обслуговування транспортних засобiв на шляху прямування та у пунктах промiжних стоянок чи зупинок (у тому числi пально-мастильнi матерiали), крiм запасних частин та устаткування, якi знаходяться у транспортних засобах на момент прибуття на митну територiю України або доставляються на них пiд час перебування на цiй територiї;

     в) товари, якi призначаються для продажу на винос пасажирам та членам екiпажiв (бригад) транспортних засобiв i знаходяться у цих транспортних засобах на момент прибуття на митну територiю України або доставляються на них пiд час перебування на цiй територiї;

     49) пропуск товарiв через митний кордон України - надання митним органом вiдповiднiй особi дозволу на перемiщення товарiв через митний кордон України з урахуванням заявленої мети такого перемiщення;

     50) резиденти:

     а) юридичнi особи, якi утворенi та провадять свою дiяльнiсть вiдповiдно до законодавства України, з мiсцезнаходженням на її територiї, а також їх вiдокремленi пiдроздiли за кордоном, що не здiйснюють господарської дiяльностi;

     б) дипломатичнi представництва, консульськi установи та iншi офiцiйнi представництва України за кордоном, якi мають дипломатичнi привiлеї та iмунiтет;

     в) фiзичнi особи: громадяни України, iноземцi та особи без громадянства, якi мають постiйне мiсце проживання в Українi, у тому числi тi, якi тимчасово перебувають за кордоном;

     г) вiдокремленi пiдроздiли iноземних юридичних осiб з мiсцезнаходженням на територiї України, якi здiйснюють господарську дiяльнiсть вiдповiдно до законодавства України;

     ґ) iнвестор (оператор) за угодою про розподiл продукцiї, у тому числi постiйне представництво iнвестора-нерезидента;

     51) ремонт - операцiї, що здiйснюються для усунення недолiкiв товарiв, приведення їх у робочий стан, вiдновлення ресурсу або характеристик та не призводять до змiни коду цих товарiв згiдно з Українською класифiкацiєю товарiв зовнiшньоекономiчної дiяльностi;

     511) рiшення митного органу - акт митного органу (посадової особи або осiб митного органу), що стосується застосування законодавства України з питань митної справи у конкретному випадку та що має юридичнi наслiдки для заiнтересованої особи чи заiнтересованих осiб;

     52) ручна поклажа - товари, що належать громадянам i перемiщуються через митний кордон України разом з цими громадянами або уповноваженими ними особами без оформлення багажних чи iнших перевiзних документiв;

     521) системи, що забезпечують функцiонування електронних iнформацiйних ресурсiв митних органiв - сукупнiсть iнформацiйних (автоматизованих), електронних комунiкацiйних та iнформацiйно-комунiкацiйних, iнформацiйно-телекомунiкацiйних, та/або телекомунiкацiйних систем, що забезпечують функцiонування електронних iнформацiйних ресурсiв митних органiв;

     53) спецiально виготовлене сховище (тайник) - сховище, виготовлене з метою незаконного перемiщення товарiв через митний кордон України, а також обладнанi та пристосованi з цiєю метою конструктивнi ємностi чи предмети, якi попередньо пiддавалися розбиранню, монтажу тощо;

     54) судно закордонного плавання - українське або iноземне судно, яке здiйснює мiжнароднi перевезення товарiв та/або пасажирiв та прибуває на митну територiю України або вибуває за її межi;

     55) супроводжуваний багаж - товари, що належать громадянам i перемiщуються через митний кордон України у багажних вiддiленнях транспортних засобiв, якими прямують цi громадяни, з оформленням багажних або iнших перевiзних документiв;

     56) тарифна квота - визначений обсяг товару, в межах якого ввезення або вивезення такого товару здiйснюється за пiльговою ставкою мита або без застосування мита;

     57) товари - будь-якi рухомi речi, у тому числi тi, на якi законом поширено режим нерухомої речi (крiм транспортних засобiв комерцiйного призначення), валютнi цiнностi, культурнi цiнностi, а також електроенергiя, що перемiщується лiнiями електропередачi;

     571) товари, що пiдозрюються у порушеннi прав iнтелектуальної власностi:

     а) товари з ознаками порушення авторського права i сумiжних прав, прав iнтелектуальної власностi на винаходи, промисловi зразки, торговельнi марки, географiчнi зазначення, сорти рослин, компонування напiвпровiдникових виробiв, прав, що надаються за сертифiкатами додаткової охорони на лiкарськi засоби та засоби захисту рослин;

     б) пристрої, продукти або компоненти, призначенi, виготовленi або адаптованi головним чином для забезпечення або полегшення обходу технологiї, пристрою або компонента, що у звичайному режимi функцiонування попереджують або обмежують дiї, не дозволенi правовласником авторського права i сумiжних прав;

     в) будь-яка форма або матриця, яка спецiально призначена або адаптована для виробництва товарiв, що є предметом порушення прав iнтелектуальної власностi;

     58) транспортнi засоби - транспортнi засоби комерцiйного призначення, транспортнi засоби особистого користування, трубопроводи та лiнiї електропередачi;

     59) транспортнi засоби комерцiйного призначення - будь-яке судно (у тому числi самохiднi та несамохiднi лiхтери та баржi, а також судна на пiдводних крилах), судно на повiтрянiй подушцi, повiтряне судно, автотранспортний засiб (моторнi транспортнi засоби, причепи, напiвпричепи) чи рухомий склад залiзницi, що використовуються в мiжнародних перевезеннях для платного транспортування осiб або для платного чи безоплатного промислового чи комерцiйного транспортування товарiв разом з їхнiми звичайними запасними частинами, приладдям та устаткуванням, а також мастилами та паливом, що мiстяться в їхнiх звичайних баках упродовж їхнього транспортування разом iз транспортними засобами комерцiйного призначення;

     60) транспортнi засоби особистого користування - наземнi транспортнi засоби товарних позицiй 8702, 8703, 8704 (загальною масою до 3,5 тонни), 8711 згiдно з УКТ ЗЕД та причепи до них товарної позицiї 8716 згiдно з УКТ ЗЕД, плавучi засоби та повiтрянi судна, що зареєстрованi на територiї вiдповiдної країни, перебувають у власностi або тимчасовому користуваннi вiдповiдного громадянина та ввозяться або вивозяться цим громадянином у кiлькостi не бiльше однiєї одиницi на кожну товарну позицiю виключно для особистого користування, а не для промислового або комерцiйного транспортування товарiв чи пасажирiв за плату або безоплатно;

     61) українськi товари - товари:

     а) якi повнiстю отриманi (виробленi) на митнiй територiї України та якi не мiстять товарiв, ввезених iз-за меж митної територiї України. Товари, повнiстю отриманi (виробленi) на митнiй територiї України, не мають митного статусу українських товарiв, якщо вони отриманi (виробленi) з товарiв, якi не перебувають у вiльному обiгу на митнiй територiї України;

     б) ввезенi на митну територiю України та випущенi для вiльного обiгу на цiй територiї;

     в) отриманi (виробленi) на митнiй територiї України виключно з товарiв, зазначених у пiдпунктi "б", або з товарiв, зазначених у пiдпунктах "а" i "б" цього пункту;

     62) умовне звiльнення вiд оподаткування митними платежами - звiльнення вiд сплати нарахованого податкового зобов'язання у разi помiщення товарiв у митнi режими, що передбачають звiльнення вiд оподаткування митними платежами за умови дотримання вимог митного режиму;

     621) унiфiкована митна квитанцiя - документ встановленої форми, що у випадках, передбачених цим Кодексом, засвiдчує факт справляння митним органом грошових коштiв, прийняття грошової застави, передачi йому товарiв, транспортних засобiв на зберiгання;

     63) уповноважена особа (представник) - особа, яка на пiдставi договору або належно оформленого доручення, виданого декларантом, надiлена правом вчиняти дiї, пов'язанi з проведенням митних формальностей, щодо товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення вiд iменi декларанта;

     64) виключено;

     65) Форма 302 - документ, що використовується для декларування вiйськової технiки та iнших товарiв:

     а) пiдроздiлiв збройних сил держав - членiв Європейського Союзу, держав - членiв Органiзацiї Пiвнiчноатлантичного договору та iнших держав, якi у встановленому законом порядку допущенi на територiю України;

     б) пiдроздiлiв Збройних Сил України, направлених згiдно iз законом до iнших держав.

     2. Термiни "iстотна участь" та "кiнцевий бенефiцiарний власник (контролер)" у цьому Кодексi вживаються у значеннях, наведених в Законi України "Про запобiгання та протидiю легалiзацiї (вiдмиванню) доходiв, одержаних злочинним шляхом, фiнансуванню тероризму та фiнансуванню розповсюдження зброї масового знищення".

(Iз змiнами i доповненнями, внесеними згiдно iз законами України вiд 07.06.2012р. N 4915-VI, вiд 02.10.2012р. N 5406-VI, вiд 04.07.2013р. N 405-VII, вiд 10.04.2014р. N 1201-VII, вiд 18.05.2017р. N 2042-VIII, вiд 06.09.2018р. N 2530-VIII, вiд 02.10.2019р. N 141-IX, вiд 17.10.2019р. N 202-IX, вiд 25.01.2022р. N 1999-IX, вiд 15.08.2022р. N 2510-IX, вiд 07.02.2023р. N 2919-IX, вiд 23.08.2023р. N 3345-IX)

     Стаття 5. Державна митна полiтика

     1. Державна митна полiтика - це система принципiв та напрямiв дiяльностi держави у сферi захисту митних iнтересiв та забезпечення митної безпеки України, регулювання зовнiшньої торгiвлi, захисту внутрiшнього ринку, розвитку економiки України та її iнтеграцiї до свiтової економiки. Державна митна полiтика є складовою частиною державної економiчної полiтики.

(У редакцiї Закону України вiд 04.07.2013р. N 405-VII)

     Стаття 6. Митнi iнтереси та митна безпека

     1. Митнi iнтереси України - це нацiональнi iнтереси України, забезпечення та реалiзацiя яких досягається шляхом здiйснення митної справи.

     2. Митна безпека - це стан захищеностi митних iнтересiв України.

     Стаття 7. Митна справа

     1. Встановленi порядок i умови перемiщення товарiв через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення, застосування механiзмiв тарифного i нетарифного регулювання зовнiшньоекономiчної дiяльностi, справляння митних платежiв, ведення митної статистики, обмiн митною iнформацiєю, ведення Української класифiкацiї товарiв зовнiшньоекономiчної дiяльностi, здiйснення вiдповiдно до закону державного контролю нехарчової продукцiї при її ввезеннi на митну територiю України, запобiгання та протидiя контрабандi, боротьба з порушеннями митних правил, органiзацiя i забезпечення дiяльностi митних органiв та iншi заходи, спрямованi на реалiзацiю державної митної полiтики, становлять митну справу.

     2. Митна справа здiйснюється з додержанням прийнятих у мiжнароднiй практицi форм декларування товарiв, методiв визначення митної вартостi товарiв, систем класифiкацiї та кодування товарiв та системи митної статистики, iнших загальновизнаних у свiтi норм i стандартiв.

     3. Засади митної справи, зокрема, правовий статус митних органiв, митна територiя та митний кордон України, процедури митного контролю та митного оформлення товарiв, що перемiщуються через митний кордон України, митнi режими та умови їх застосування, заборони та/або обмеження щодо ввезення в Україну, вивезення з України та перемiщення через територiю України транзитом окремих видiв товарiв, умови та порядок справляння митних платежiв, митнi пiльги, визначаються цим Кодексом та iншими законами України.

     4. Безпосереднє керiвництво здiйсненням митної справи покладається на центральний орган виконавчої влади, що реалiзує державну митну полiтику.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз законами України вiд 04.07.2013р. N 405-VII, вiд 02.10.2019р. N 141-IX)

     Стаття 8. Принципи здiйснення митної справи

     1. Митна справа здiйснюється на основi принципiв:

     1) виключної юрисдикцiї України на її митнiй територiї;

     2) виключних повноважень митних органiв України щодо здiйснення митної справи;

     3) законностi та презумпцiї невинуватостi;

     4) єдиного порядку перемiщення товарiв, транспортних засобiв через митний кордон України;

     5) спрощення законної торгiвлi;

     6) визнання рiвностi та правомiрностi iнтересiв усiх суб'єктiв господарювання незалежно вiд форми власностi;

     7) додержання прав та охоронюваних законом iнтересiв осiб;

     8) заохочення доброчесностi;

     9) гласностi та прозоростi;

     10) вiдповiдальностi всiх учасникiв вiдносин, що регулюються цим Кодексом.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 04.07.2013р. N 405-VII)

     Стаття 9. Митна територiя України

     1. Територiя України, зайнята сушею, територiальне море, внутрiшнi води i повiтряний простiр, а також територiї вiльних митних зон, штучнi острови, установки i споруди, створенi у виключнiй (морськiй) економiчнiй зонi України, на якi поширюється виключна юрисдикцiя України, становлять митну територiю України.

     2. Для цiлей застосування положень роздiлiв V i IX цього Кодексу територiї вiльних митних зон вважаються такими, що знаходяться поза межами митної територiї України.

     Стаття 10. Митний кордон України

     1. Межi митної територiї України є митним кордоном України. Митний кордон України збiгається з державним кордоном України, крiм меж штучних островiв, установок i споруд, створених у виключнiй (морськiй) економiчнiй зонi України, на якi поширюється виключна юрисдикцiя України. Межi територiї зазначених островiв, установок i споруд становлять митний кордон України.

     Стаття 11. Додержання вимог щодо конфiденцiйностi iнформацiї

     1. Iнформацiя, що стосується митної справи, отримана митними органами, може використовуватися ними виключно для митних цiлей i не може розголошуватися без дозволу суб'єкта, осiб чи органу, що надав таку iнформацiю, зокрема, передаватися третiм особам, у тому числi iншим органам державної влади, крiм випадкiв, визначених цим Кодексом та iншими законами України.

     2. Iнформацiя щодо пiдприємств, громадян, а також товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення, що перемiщуються ними через митний кордон України, що збирається, використовується та формується митними органами, вноситься до iнформацiйних баз даних i використовується з урахуванням обмежень, передбачених для iнформацiї з обмеженим доступом. Обробка персональних даних осiб, вiдомостi про яких отриманi митними органами, здiйснюється без згоди таких осiб.

     3. За розголошення iнформацiї, зазначеної у цiй статтi, посадовi особи митних органiв несуть вiдповiдальнiсть згiдно iз законом.

     4. Не належать до iнформацiї з обмеженим доступом i не можуть становити комерцiйної таємницi вiдомостi щодо конкретних експортно-iмпортних операцiй, згоду на оприлюднення яких надано декларантом (крiм випадкiв вiднесення таких вiдомостей до державної таємницi) за формою, визначеною центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну фiнансову полiтику, а також вiдомостi, внесенi декларантами до митної декларацiї вiдповiдно до частини восьмої статтi 257 цього Кодексу, за виключенням пунктiв 2, 4, пiдпунктiв "б", "в", "д", "є", "з" пункту 5, пунктiв 6, 7 i 9 частини восьмої зазначеної статтi.

     5. Не вважається розголошенням iнформацiї з обмеженим доступом надання або оприлюднення знеособленої зведеної iнформацiї для статистичних цiлей, знеособленої аналiтичної iнформацiї, знеособленої iнформацiї щодо конкретних експортно-iмпортних операцiй, внесених декларантами до митної декларацiї вiдповiдно до частини восьмої статтi 257 цього Кодексу, за виключенням пунктiв 2, 4, пiдпунктiв "б", "в", "д", "є", "з" пункту 5, пунктiв 6, 7 i 9 частини восьмої зазначеної статтi, включаючи iнформацiю, що стосується митної вартостi товарiв, знеособленої iнформацiї щодо загальних питань роботи митного органу, знеособленої iнформацiї, яка стосується правопорушень, а також публiчне обговорення в засобах масової iнформацiї та суспiльствi питань, що стосуються митної справи.

     Надання та оприлюднення такої iнформацiї здiйснюються центральним органом виконавчої влади, що реалiзує державну митну полiтику, на безоплатнiй основi та у формi вiдкритих даних в обсягах, що не суперечать мiжнародним договорам України, згода на обов'язковiсть яких надана Верховною Радою України, та в порядку, що визначається Кабiнетом Мiнiстрiв України.

(Iз змiнами i доповненнями, внесеними згiдно iз законами України вiд 04.07.2013р. N 405-VII, вiд 02.10.2019р. N 141-IX, вiд 14.01.2020р. N 440-IX)

Глава 2. Авторизований економiчний оператор. Спрощення та переваги

(Глава iз змiнами i доповненнями, внесеними згiдно iз законами України вiд 07.06.2012р. N 4915-VI, вiд 16.05.2013р. N 245-VII, вiд 04.07.2013р. N 405-VII, у редакцiї законiв України вiд 02.10.2019р. N 141-IX, вiд 15.08.2022р. N 2510-IX)

     Стаття 12. Статус авторизованого економiчного оператора

     1. Пiдприємство-резидент, що виконує будь-яку роль в мiжнародному ланцюзi постачання товарiв (виробник, експортер, iмпортер, митний представник, перевiзник, експедитор, утримувач складу) та отримало авторизацiю вiдповiдно до вимог цiєї глави, набуває статус авторизованого економiчного оператора (АЕО).

     Для цiлей визначення ролi пiдприємства в мiжнародному ланцюзi постачання товарiв термiни вживаються у такому значеннi:

     1) виробник - пiдприємство, яке безпосередньо виготовляє товари, призначенi для експорту;

     2) експортер (iмпортер) - пiдприємство, яке на пiдставi укладених ним безпосередньо або через посередника (комiсiонера, агента, консигнатора тощо) зовнiшньоекономiчних договорiв (контрактiв) здiйснює експорт (iмпорт) товарiв з перемiщенням їх через митний кордон України, незалежно вiд митного режиму, в який помiщуються такi товари;

     3) митний представник - пiдприємство, яке виступає посередником (митним брокером, комiсiонером, агентом, консигнатором тощо) пiд час виконання зовнiшньоекономiчного договору (контракту);

     4) перевiзник - у значеннi, наведеному в цьому Кодексi;

     5) експедитор - у значеннi, наведеному в Законi України "Про транспортно-експедиторську дiяльнiсть";

     6) утримувач складу - пiдприємство, у власностi чи користуваннi якого перебуває митний склад, об'єкти складу тимчасового зберiгання, об'єкти вiльної митної зони.

     2. Авторизацiя АЕО може бути таких типiв:

     1) про надання права на застосування спрощень (далi - АЕО-С);

     2) про пiдтвердження безпеки та надiйностi (далi - АЕО-Б).

     Пiдприємство самостiйно обирає тип авторизацiї, передбачений цiєю частиною, та може одночасно мати авторизацiї обох типiв.

     Авторизацiя АЕО визнається на всiй територiї України.

     Визнання митними адмiнiстрацiями iноземних держав авторизацiї АЕО, отриманої пiдприємствами-резидентами, здiйснюється вiдповiдно до мiжнародних договорiв України.

     3. Для надання авторизацiй застосовуються такi критерiї:

     1) дотримання вимог митного та податкового законодавства України, а також вiдсутнiсть фактiв притягнення до кримiнальної вiдповiдальностi;

     2) належна система ведення бухгалтерського облiку, комерцiйної та транспортної документацiї;

     3) стiйкий фiнансовий стан;

     4) забезпечення практичних стандартiв компетенцiї або професiйної квалiфiкацiї вiдповiдальної посадової особи пiдприємства;

     5) дотримання стандартiв безпеки та надiйностi.

     Авторизацiя АЕО-С надається за умови пiдтвердження вiдповiдностi пiдприємства критерiям, визначеним пунктами 1 - 4 цiєї частини.

     Авторизацiя АЕО-Б надається за умови пiдтвердження вiдповiдностi пiдприємства критерiям, визначеним пунктами 1 - 3 та 5 цiєї частини.

     Авторизацiя АЕО-С або АЕО-Б, за умови, що її дiя не зупинена або така авторизацiя не анульована, є пiдтвердженням вiдповiдностi пiдприємства критерiям, визначеним абзацом сьомим або восьмим цiєї частини вiдповiдно.

     4. Для надання авторизацiї АЕО пiдприємство подає до центрального органу виконавчої влади, що реалiзує державну митну полiтику, заяву про надання авторизацiї АЕО та анкету самооцiнки в порядку, визначеному статтею 194 цього Кодексу.

     5. Центральний орган виконавчої влади, що реалiзує державну митну полiтику, веде Єдиний державний реєстр авторизованих економiчних операторiв та забезпечує його оприлюднення на своєму офiцiйному веб-сайтi.

     6. Рiшення про надання, вiдмову в наданнi, зупинення (поновлення), внесення змiн, скасування або анулювання авторизацiї АЕО оформлюється наказом центрального органу виконавчої влади, що реалiзує державну митну полiтику.

     Центральний орган виконавчої влади, що реалiзує державну митну полiтику, невiдкладно, але не пiзнiше нiж на наступний робочий день з дня прийняття рiшення вносить вiдомостi про надання, скасування або анулювання авторизацiї АЕО до Єдиного державного реєстру авторизованих економiчних операторiв.

     1) виключено;

     2) виключено;

     3) виключено.

     7. Частину сьому виключено.

     8. Пiсля отримання авторизацiї АЕО-С або АЕО-Б пiдприємство повинно не допускати випадкiв невiдповiдностi критерiям, визначеним абзацом сьомим або восьмим частини третьої цiєї статтi вiдповiдно. Митнi органи здiйснюють монiторинг вiдповiдностi пiдприємства зазначеним критерiям.

     9. Кабiнет Мiнiстрiв України затверджує:

     1) форму, опис та правила використання нацiонального логотипа АЕО;

     2) форму сертифiката АЕО;

     3) порядок ведення Єдиного державного реєстру авторизованих економiчних операторiв.

     За зверненням пiдприємства, якому надано авторизацiю АЕО, центральний орган виконавчої влади, що реалiзує державну митну полiтику, видає сертифiкат АЕО.

     Сертифiкат АЕО видається керiвнику пiдприємства або уповноваженiй ним особi чи надсилається пiдприємству рекомендованим листом з повiдомленням про вручення.

     10. Частину десяту виключено.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 15.08.2022р. N 2510-IX)

     Стаття 13. Спрощення та переваги

     1. Пiдприємство має право в порядку та на умовах, визначених цим Кодексом, застосовувати такi спрощення:

     1) загальна гарантiя;

     2) загальна гарантiя iз зменшенням розмiру забезпечення базової суми на 50 вiдсоткiв;

     3) загальна гарантiя iз зменшенням розмiру забезпечення базової суми на 70 вiдсоткiв;

     4) звiльнення вiд гарантiї;

     5) самостiйне накладання пломб спецiального типу;

     6) процедура спрощеного декларування;

     7) процедура випуску за мiсцезнаходженням.

     2. Пiдприємство має право застосовувати транзитнi спрощення, передбаченi статтею 911 цього Кодексу, та iншi спрощення, передбаченi мiжнародними договорами України, згода на обов'язковiсть яких надана Верховною Радою України, у порядку та на умовах, визначених такими мiжнародними договорами та законодавством України з питань митної справи.

     3. Пiдприємство, яке отримало авторизацiю АЕО-С, користується такими перевагами:

     1) виконання митних формальностей щодо товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення в першочерговому порядку;

     2) зменшення автоматизованою системою управлiння ризиками форм та обсягiв митного контролю пiд час здiйснення митного оформлення товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення;

     3) використання спецiально визначеної (за наявностi) смуги руху в пунктi пропуску через державний кордон України для перемiщення автомобiльних транспортних засобiв комерцiйного призначення;

     4) використання нацiонального логотипа АЕО.

     4. Пiдприємство, яке отримало авторизацiю АЕО-Б, користується такими перевагами:

     1) отримання вiд митного органу повiдомлення про те, що вiдповiднi товари i транспортнi засоби комерцiйного призначення на основi результатiв аналiзу ризикiв за загальною декларацiєю прибуття обрано для проведення митного огляду в пунктi пропуску (пунктi контролю) через державний кордон України до моменту їх перемiщення через митний кордон України;

     2) виконання митних формальностей щодо товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення в першочерговому порядку;

     3) зменшення автоматизованою системою управлiння ризиками форм та обсягiв митного контролю пiд час здiйснення митного оформлення товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення;

     4) використання спецiально визначеної (за наявностi) смуги руху в пунктi пропуску через державний кордон України для перемiщення автомобiльних транспортних засобiв комерцiйного призначення;

     5) використання нацiонального логотипа АЕО.

     Якщо за результатами застосування системи управлiння ризиками виявлено, що надсилання повiдомлення, передбаченого пунктом 1 цiєї частини, може вплинути на результати митного огляду, посадовi особи митного органу мають право проводити митний огляд без надсилання такого повiдомлення.

     5. Для надання авторизацiї на застосування спрощення пiдприємство подає до центрального органу виконавчої влади, що реалiзує державну митну полiтику, заяву про надання авторизацiї на застосування спрощення та анкету самооцiнки в порядку, передбаченому статтею 194 цього Кодексу.

     6. На застосування кожного окремого спрощення, визначеного пунктами 1 - 6 частини першої цiєї статтi, надається окрема авторизацiя. На застосування спрощення, визначеного пунктом 7 частини першої цiєї статтi, для кожного об'єкта пiдприємства (будiвлi, споруди, вiдкритого або закритого майданчика тощо) надається окрема авторизацiя. Вiдомостi про такий об'єкт пiдприємства зазначаються в авторизацiї.

     7. Рiшення про надання, вiдмову в наданнi, зупинення (поновлення), внесення змiн, скасування або анулювання авторизацiї на застосування спрощення оформлюється наказом центрального органу виконавчої влади, що реалiзує державну митну полiтику.

     8. Пiсля отримання авторизацiї на застосування спрощення пiдприємство має дотримуватися умов, визначених вiдповiдною авторизацiєю, а також не допускати випадкiв невiдповiдностi критерiям та/або умовам надання авторизацiї на застосування спрощення.

     9. Пiдприємства-нерезиденти мають право користуватися перевагами, визначеними цiєю статтею, вiдповiдно до мiжнародних договорiв України, що передбачають взаємне визнання пiдприємств, яким надано авторизацiю АЕО, та пiдприємств, що виконують вимоги законодавства країни їх реєстрацiї, еквiвалентнi вимогам для надання авторизацiї АЕО згiдно з цим Кодексом.

(Iз змiнами i доповненнями, внесеними згiдно iз законами України вiд 15.08.2022р. N 2510-IX, вiд 13.07.2023 р. N 3229-IX)

     Стаття 131. Виключена.

(згiдно iз Законом України вiд 15.08.2022р. N 2510-IX)

     Стаття 14. Умови вiдповiдностi пiдприємства критерiям надання авторизацiї

     1. Пiдприємство вiдповiдає критерiю, визначеному пунктом 1 частини третьої статтi 12 цього Кодексу, у разi дотримання таких умов:

     1) кiнцевi бенефiцiарнi власники (контролери), власники iстотної участi, члени правлiння або iншого виконавчого органу пiдприємства, члени наглядової ради, керiвник, головний бухгалтер, керiвник пiдроздiлу по роботi з митницею, працiвник, вiдповiдальний за митнi питання, зазначений у частинi четвертiй цiєї статтi, уповноваженi особи пiдприємства, вiдомостi про яких внесенi до облiкової картки осiб, якi пiд час провадження своєї дiяльностi є учасниками вiдносин, що регулюються законодавством України з питань митної справи, не мають не погашеної або не знятої в установленому законом порядку судимостi за вчинення:

     а) контрабанди наркотичних засобiв, психотропних речовин, їх аналогiв чи прекурсорiв або фальсифiкованих лiкарських засобiв;

     б) кримiнальних правопорушень у сферi господарської дiяльностi;

     в) кримiнальних правопорушень у сферi службової дiяльностi та професiйної дiяльностi, пов'язаної iз наданням публiчних послуг;

     2) на осiб пiдприємства, зазначених у пунктi 1 цiєї частини, агентiв з митного оформлення iнших пiдприємств (митних брокерiв), перевiзникiв у зв'язку з виконанням ними дiй, пов'язаних iз здiйсненням митних формальностей щодо товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення в iнтересах такого пiдприємства, протягом календарного року, в якому здiйснюється оцiнка вiдповiдностi пiдприємства цьому критерiю, та будь-якого з попереднiх трьох календарних рокiв не були накладенi адмiнiстративнi стягнення за порушення митних правил, що належать до систематичних або серйозних порушень митних правил вiдповiдно до цiєї статтi.

     Для цiлей оцiнки вiдповiдностi пiдприємства цьому критерiю:

     систематичними порушеннями митних правил вважаються п'ять i бiльше порушень митних правил, вчинених однiєю або кiлькома особами протягом календарного року. При цьому вчинення однiєю або кiлькома особами двох i бiльше порушень митних правил, пов'язаних iз здiйсненням митних формальностей щодо товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення при їх одночасному перемiщеннi через митний кордон України в межах однiєї зовнiшньоекономiчної операцiї, вважається вчиненням одного порушення митних правил;

     серйозними порушеннями митних правил вважаються порушення митних правил, за вчинення яких накладено адмiнiстративне стягнення у виглядi штрафу або у виглядi конфiскацiї товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення - безпосереднiх предметiв порушення митних правил, якщо загальний розмiр таких накладених штрафiв та/або вартiсть конфiскованих предметiв правопорушень протягом календарного року перевищує:

     а) 0,5 вiдсотка загальної фактурної вартостi товарiв, перемiщених пiдприємством через митний кордон України за вiдповiдний рiк; або

     б) суму в розмiрi, визначеному законом для квалiфiкацiї ухилення вiд сплати податкiв i зборiв як кримiнального правопорушення для вiдповiдного року.

     2. Пiдприємство вiдповiдає критерiю, визначеному пунктом 2 частини третьої статтi 12 цього Кодексу, у разi дотримання таких умов:

     1) система облiку пiдприємства:

     а) вiдповiдає основним принципам бухгалтерського облiку та фiнансової звiтностi в Українi;

     б) забезпечує фiксування у хронологiчному порядку всiх господарських операцiй, що дає змогу митним органам прослiдкувати факт реєстрацiї господарської операцiї вiд її виникнення в первинному облiковому документi та до внесення такої операцiї до вiдповiдних облiкових та/або звiтних документiв, а також перевiрити правильнiсть та достовiрнiсть облiкових записiв шляхом вивчення послiдовностi зафiксованих фактiв здiйснення господарських операцiй;

     в) забезпечує можливiсть виокремлення вiдомостей про товари з рiзним митним статусом (для авторизацiй АЕО-С, авторизацiй на застосування спрощень, визначених пунктами 4 - 7 частини першої статтi 13 цього Кодексу, та авторизацiй на застосування процедури кiнцевого використання товарiв);

     г) забезпечує фiзичний та/або iз застосуванням iнформацiйно-комунiкацiйних технологiй доступ посадових осiб митних органiв до первинних облiкових документiв i регiстрiв бухгалтерського та складського облiку;

     2) органiзацiйно-штатна структура пiдприємства, впровадженi на ньому процедури щодо прийняття i виконання управлiнських рiшень вiдповiдають змiсту i масштабам його дiяльностi, забезпечують управлiння i контроль за операцiями з товарами, а також попередження та виявлення несанкцiонованих дiй i правопорушень;

     3) пiдприємством запроваджено процедури для забезпечення контролю за здiйсненням передбачених законом заходiв тарифного та нетарифного регулювання зовнiшньоекономiчної дiяльностi;

     4) пiдприємством вжито всiх необхiдних заходiв для запобiгання несанкцiонованому та непомiтному виправленню записiв у первинних облiкових документах i регiстрах бухгалтерського та складського облiку;

     5) пiдприємством запроваджено процедури для забезпечення належного зберiгання, попередження втрати та захисту облiкових записiв, документiв та iнформацiї щодо його господарської дiяльностi;

     6) працiвникiв пiдприємства зобов'язано (посадовими iнструкцiями, настановами тощо) iнформувати митнi органи про випадки порушення вимог податкового законодавства та законодавства України з питань митної справи;

     7) пiдприємством вжито всiх необхiдних заходiв для захисту первинних облiкових та iнших документiв, регiстрiв бухгалтерського та складського облiку, iнформацiйно-комунiкацiйних та iнформацiйних (автоматизованих) систем вiд несанкцiонованого доступу до них.

     3. Пiдприємство вiдповiдає критерiю, визначеному пунктом 3 частини третьої статтi 12 цього Кодексу, у разi дотримання таких умов:

     1) пiдприємство не перебуває у процедурi санацiї боржника до вiдкриття провадження у справi про банкрутство, а також щодо такого пiдприємства не вiдкрито провадження у справi про банкрутство;

     2) протягом календарного року, в якому проводиться оцiнка вiдповiдностi пiдприємства цьому критерiю, та попереднiх трьох календарних рокiв пiдприємство не мало податкового боргу iз сплати митних платежiв, а також не має податкового боргу iз сплати iнших податкiв, що не належать до митних платежiв, на момент прийняття рiшення щодо вiдповiдностi пiдприємства цьому критерiю;

     3) протягом календарного року, в якому проводиться оцiнка вiдповiдностi пiдприємства зазначеному критерiю, та попереднiх трьох календарних рокiв данi бухгалтерського облiку та фiнансової звiтностi пiдприємства пiдтверджують, що таке пiдприємство перебуває у стiйкому фiнансовому станi, який дає змогу забезпечити зобов'язання пiдприємства, в тому числi пов'язанi iз сплатою митних платежiв. Стiйкий фiнансовий стан пiдприємства означає вiдповiднiсть розрахункових показникiв пiдприємства коефiцiєнтам платоспроможностi (фiнансової стiйкостi) та лiквiдностi, а також вiдсутнiсть вiд'ємних чистих активiв, крiм випадкiв, коли такi вiд'ємнi чистi активи можуть бути забезпеченi.

     Кабiнетом Мiнiстрiв України визначаються способи забезпечення вiд'ємних чистих активiв, коефiцiєнти платоспроможностi (фiнансової стiйкостi) та лiквiдностi пiдприємства, а також порядок перевiрки вiдповiдностi пiдприємства критерiю, визначеному пунктом 3 частини третьої статтi 12 цього Кодексу, у тому числi залежно вiд авторизацiї, щодо надання якої подано заяву;

     4) виключено.

     У разi якщо пiдприємство зареєстроване менше трьох рокiв, оцiнка виконання умов, передбачених цiєю частиною, проводиться за перiод з дати його реєстрацiї.

     4. Пiдприємство вiдповiдає критерiю, визначеному пунктом 4 частини третьої статтi 12 цього Кодексу, у разi дотримання будь-якої з таких умов:

     1) пiдприємство має досвiд здiйснення дiяльностi в межах мiжнародного ланцюга постачання товарiв протягом календарного року, в якому проводиться оцiнка вiдповiдностi пiдприємства цьому критерiю, та попереднiх трьох календарних рокiв, а також має працiвника, вiдповiдального за митнi питання;

     2) пiдприємство має працiвника, вiдповiдального за митнi питання, який має досвiд практичної роботи за напрямом здiйснення митних формальностей не менше трьох рокiв.

     Крiм вищезазначеного, для забезпечення вiдповiдностi пiдприємства цьому критерiю:

     1) виключено;

     2) на працiвника, вiдповiдального за митнi питання, повиннi бути покладенi, зокрема, але не виключно, такi обов'язки:

     а) взаємодiя з митними органами з питань вiдповiдностi пiдприємства критерiям та/або умовам надання авторизацiї;

     б) проведення самостiйного контролю за дотриманням пiдприємством вiдповiдностi критерiям та/або умовам надання авторизацiї та умовам, визначеним такою авторизацiєю;

     в) невiдкладне iнформування митних органiв про змiни в дiяльностi пiдприємства, що мають значення для проведення оцiнки вiдповiдностi, у тому числi щодо втрати або передання iншiй особi права користування вiдповiдним об'єктом (будiвлею, спорудою, вiдкритим або закритим майданчиком тощо), виникнення подiй та/або обставин, що можуть мати вплив на дотримання пiдприємством вiдповiдностi критерiям та/або умовам надання авторизацiї, та умов, визначених такою авторизацiєю.

     5. Пiдприємство вiдповiдає критерiю, визначеному пунктом 5 частини третьої статтi 12 цього Кодексу, у разi дотримання таких умов:

     1) конструкцiя та облаштування об'єктiв (будiвель, споруд, вiдкритих або закритих майданчикiв тощо), що використовуються пiдприємством та мають значення для оцiнки вiдповiдностi, забезпечують захист вiд протиправного проникнення до таких об'єктiв;

     2) пiдприємством запровадженi та виконуються задокументованi (у виглядi iнструкцiй, порядкiв, полiтик тощо) процедури для:

     а) унеможливлення несанкцiонованого доступу до об'єктiв (будiвель, споруд, вiдкритих або закритих майданчикiв тощо), що використовуються пiдприємством та мають значення для оцiнки вiдповiдностi;

     б) виявлення i попередження несанкцiонованих дiй з товарами, транспортними засобами комерцiйного призначення, що пiдлягають або пiдлягатимуть митному контролю;

     в) iдентифiкацiї контрагентiв, а також включення у договори (контракти) положень щодо забезпечення такими контрагентами безпеки у мiжнародному ланцюзi постачання товарiв;

     г) забезпечення контролю безпечного доступу на об'єкти (будiвлi, споруди, вiдкритi або закритi майданчики тощо), що використовуються пiдприємством, осiб, якi надають такому пiдприємству послуги на договiрнiй основi;

     ґ) перевiрки дiлових якостей та доброчесностi кандидатiв на посади, пов'язанi iз безпекою та надiйнiстю пiдприємства, а також перiодичної перевiрки дiлових та особистих якостей працiвникiв, якi обiймають такi посади;

     д) регулярного пiдвищення квалiфiкацiї працiвникiв, вiдповiдальних за безпеку на пiдприємствi;

     3) пiдприємство має працiвника, на якого покладений обов'язок iз взаємодiї з митними органами з питань безпеки та надiйностi.

     Пiдприємство вiдповiдає критерiю, визначеному пунктом 5 частини третьої статтi 12 цього Кодексу, за наявностi у нього сертифiката про дотримання стандартiв безпеки та надiйностi, отриманого вiдповiдно до мiжнародних договорiв України або мiжнародних стандартiв, у разi якщо умови отримання такого сертифiката еквiвалентнi умовам, встановленим цiєю частиною.

(Iз змiнами i доповненнями, внесеними згiдно iз законами України вiд 29.09.2020р. N 924-IX, вiд 15.08.2022р. N 2510-IX)

     Стаття 15. Виключена.

(згiдно iз Законом України вiд 15.08.2022р. N 2510-IX)

     Стаття 16. Виключена.

(згiдно iз Законом України вiд 15.08.2022р. N 2510-IX)

     Стаття 17. Виключена.

(згiдно iз Законом України вiд 15.08.2022р. N 2510-IX)

     Стаття 18. Виключена.

(згiдно iз Законом України вiд 15.08.2022р. N 2510-IX)

Глава 3. Рiшення митних органiв. Iнформування та консультування з питань митної справи

(Назва глави у редакцiї Закону України вiд 15.08.2022р. N 2510-IX)

     Стаття 19. Загальнi положення щодо рiшень митних органiв

     1. Митнi органи приймають рiшення:

     1) за заявою пiдприємства;

     2) пiд час виконання митних формальностей;

     3) у справах про порушення митних правил;

     4) пiд час розгляду скарг на рiшення, дiї або бездiяльнiсть митних органiв;

     5) в iнших випадках, передбачених законодавством України з питань митної справи.

     2. Рiшення митних органiв можуть бути оскарженi вiдповiдно до глави 4 цього Кодексу".

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 04.07.2013р. N 405-VII, у редакцiї Закону Українивiд 15.08.2022р. N 2510-IX)

     Стаття 191. Форми рiшень митних органiв

     1. Митнi органи приймають рiшення у встановленiй цим Кодексом формi (письмово, усно або шляхом вчинення дiй).

     2. Письмовi рiшення оформлюються в паперовiй або електроннiй формi.

     Рiшення в електроннiй формi оформлюються як окремий електронний документ або шляхом внесення вiдмiток, вiдомостей про прийняте рiшення до вiдповiдних систем, що забезпечують функцiонування електронних iнформацiйних ресурсiв митних органiв.

(Доповнено статтею 191 згiдно iз Законом України вiд 15.08.2022р. N 2510-IX)

     Стаття 192. Види рiшень митних органiв

     1. За заявою пiдприємства митнi органи приймають рiшення щодо:

     1) авторизацiї АЕО;

     2) авторизацiї на застосування спрощення;

     3) реєстрацiї гаранта;

     4) дозволу на провадження виду дiяльностi, визначеного статтею 404 цього Кодексу;

     5) авторизацiї на застосування процедури кiнцевого використання товарiв;

     6) зобов'язуючої iнформацiї;

     7) iншi рiшення вiдповiдно до законiв України.

     Положення статей 193 - 1918 цього Кодексу застосовуються виключно для рiшень, визначених пунктами 1 - 6 цiєї частини.

     2. Рiшення митних органiв, визначенi пунктами 1 - 6 частини першої цiєї статтi, надаються безоплатно та дiють безстроково, якщо iнше не передбачено цим Кодексом.

     3. Рiшення митних органiв, визначенi пунктами 1 - 6 частини першої цiєї статтi, можуть бути таких видiв:

     1) про розгляд заяви;

     2) про вiдмову в розглядi заяви;

     3) про продовження строку прийняття рiшення;

     4) про запит документiв та/або iнформацiї;

     5) про надання рiшення;

     6) про вiдмову в наданнi рiшення;

     7) про внесення змiн до рiшення;

     8) про перегляд рiшення;

     9) про зупинення рiшення;

     10) про оцiнку вжитих заходiв;

     11) про поновлення рiшення;

     12) про скасування рiшення;

     13) про анулювання рiшення;

     14) про залишення рiшення без змiн.

     4. Митнi органи приймають рiшення, визначенi пунктами 1 - 4 частини третьої цiєї статтi, пiд час розгляду будь-яких заяв, поданих вiдповiдно до цiєї глави.

     Митнi органи приймають рiшення, визначенi пунктами 5 - 6 частини третьої цiєї статтi, за результатами розгляду заяви про надання рiшення.

     Митнi органи приймають рiшення, визначенi пунктами 7 - 14 частини третьої цiєї статтi, пiсля прийняття та щодо рiшень, визначених пунктом 5 частини третьої цiєї статтi.

     Митнi органи не приймають рiшення, визначенi пунктами 7 - 11, 14 частини третьої цiєї статтi, стосовно рiшень щодо зобов'язуючої iнформацiї.

     Митнi органи, крiм рiшень, визначених пунктами 1 - 14 частини третьої цiєї статтi, приймають iншi рiшення у випадках, передбачених законодавством України з питань митної справи.

     5. Митний орган невiдкладно, але не пiзнiше нiж на наступний робочий день з дня прийняття рiшення, визначеного частиною третьою цiєї статтi:

     1) надсилає пiдприємству в паперовiй або електроннiй формi iнформацiю про прийняте рiшення (за наявностi - таке рiшення та копiю наказу щодо такого рiшення, у разi якщо оформлення наказу передбачено законодавством України з питань митної справи);

     2) вносить вiдомостi про прийняте рiшення до систем, що забезпечують функцiонування електронних iнформацiйних ресурсiв митних органiв;

     3) здiйснює iншi заходи, визначенi законодавством України з питань митної справи для виконання митними органами пiсля прийняття вiдповiдного рiшення.

     6. У рiшеннях, визначених пунктами 2 i 3, 6 - 9, 12 i 13 частини третьої цiєї статтi, зазначаються пiдстави та причини прийняття такого рiшення з посиланням на норми законодавства, а також строк i порядок оскарження рiшення.

     7. У разi прийняття рiшень, визначених пунктами 6, 9, 12 i 13 частини третьої цiєї статтi, митний орган разом з рiшенням надсилає копiї документiв (за наявностi), на пiдставi яких було прийнято вiдповiдне рiшення.

     8. Порядок прийняття рiшень митним органом визначається цим Кодексом та iншим законодавством України з питань митної справи.

(Доповнено статтею 192 згiдно iз Законом України вiд 15.08.2022р. N 2510-IX, iз доповненнями, внесеними згiдно iз Законом України вiд 13.07.2023р. N 3229-IX)

     Стаття 193. Митний орган, уповноважений приймати рiшення

     1. Митними органами, уповноваженими приймати рiшення, є:

     1) щодо авторизацiї АЕО - центральний орган виконавчої влади, що реалiзує державну митну полiтику;

     2) щодо авторизацiї на застосування спрощення - центральний орган виконавчої влади, що реалiзує державну митну полiтику;

     3) щодо реєстрацiї гаранта - центральний орган виконавчої влади, що реалiзує державну митну полiтику;

     4) щодо дозволу на провадження видiв дiяльностi, визначених статтею 404 цього Кодексу:

     а) на здiйснення митної брокерської дiяльностi - центральний орган виконавчої влади, що реалiзує державну митну полiтику;

     б) на вiдкриття та експлуатацiю магазину безмитної торгiвлi - центральний орган виконавчої влади, що реалiзує державну митну полiтику, разом iз центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалiзацiю державної полiтики у сферi захисту державного кордону;

     в) на провадження видiв дiяльностi, визначених пунктами 3 - 6 статтi 404 цього Кодексу, - митниця, у зонi дiяльностi якої розташованi вiдповiднi територiї, примiщення, резервуари, холодильнi чи морозильнi камери, критi чи вiдкритi майданчики, що можуть використовуватися пiд час провадження таких видiв дiяльностi;

     5) щодо авторизацiї на застосування процедури кiнцевого використання товарiв - митниця, в зонi дiяльностi якої буде розпочато зазначенi у заявi про надання авторизацiї операцiї з товарами, до яких буде застосовано процедуру кiнцевого використання товарiв;

     6) щодо зобов'язуючої iнформацiї - митний орган, визначений центральним органом виконавчої влади, що реалiзує державну митну полiтику.

(Доповнено статтею 193 згiдно iз Законом України вiд 15.08.2022р. N 2510-IX)

     Стаття 194. Подання заяви для прийняття рiшення

     1. Для прийняття митним органом рiшень, визначених пунктами 3, 5, 7 - 9, 12 частини третьої статтi 192 цього Кодексу, пiдприємство подає до вiдповiдного митного органу заяву та у випадках, встановлених законодавством України з питань митної справи, анкету самооцiнки, а також iншi документи, їх копiї та/або iнформацiю, необхiднi для прийняття рiшення митного органу.

     У разi якщо пiдприємство має дiючу авторизацiю, для надання якої пiдтверджено вiдповiднiсть пiдприємства критерiю та/або умовi, дотримання яких необхiдно для надання авторизацiї, щодо якої подано заяву, анкета самооцiнки не заповнюється в тiй частинi, в якiй вiдповiднiсть пiдприємства критерiю та/або умовi вже пiдтверджено.

     У разi якщо пiдприємство має дiючу авторизацiю, для надання якої пiдтверджено вiдповiднiсть пiдприємства всiм критерiям та/або умовам, дотримання яких необхiдно для надання авторизацiї, щодо якої подано заяву, анкета самооцiнки не подається.

     2. Заява для прийняття рiшення митним органом та анкета самооцiнки, iншi документи або їх копiї, що додаються до заяви, подаються одним iз таких способiв:

     1) у паперовiй формi - особисто або поштовим вiдправленням з описом вкладення;

     2) в електроннiй формi - з використанням систем, що забезпечують функцiонування електронних iнформацiйних ресурсiв митних органiв iз дотриманням вимог законодавства у сферах електронного документообiгу, електронних довiрчих послуг та захисту iнформацiї.

     3. Заява для прийняття рiшення митним органом складається державною мовою та пiдписується керiвником пiдприємства або уповноваженою ним особою.

     4. Кабiнет Мiнiстрiв України затверджує:

     1) форми заяв про надання авторизацiї;

     2) форму анкети самооцiнки пiдприємства;

     3) форму звiту про результати оцiнки (повторної оцiнки) вiдповiдностi пiдприємства критерiю та/або умовi надання авторизацiї;

     4) форму звiту про результати застосування процедури кiнцевого використання товарiв;

     5) форму висновку про вiдповiднiсть (невiдповiднiсть) пiдприємства критерiям та/або умовам надання авторизацiї;

     6) форми авторизацiй;

     7) порядок проведення митними органами оцiнки (повторної оцiнки) вiдповiдностi пiдприємства критерiям та/або умовам надання авторизацiї;

     8) форму плану, порядок планування та проведення митними органами монiторингу вiдповiдностi пiдприємства критерiям та/або умовам надання авторизацiї.

(Доповнено статтею 194 згiдно iз Законом України вiд 15.08.2022р. N 2510-IX)

     Стаття 195. Попереднiй розгляд заяви

     1. Митний орган здiйснює попереднiй розгляд заяви та документiв, поданих для прийняття ним рiшення, з метою перевiрки дотримання пiдприємством умов, необхiдних для прийняття такої заяви до розгляду.

     2. Митний орган здiйснює попереднiй розгляд заяви та документiв, поданих для прийняття ним рiшення, визначеного пунктом 5 частини третьої статтi 192 цього Кодексу, у такi строки:

     1) щодо авторизацiї АЕО - протягом 30 днiв;

     2) щодо авторизацiї на застосування спрощення - протягом 15 днiв;

     3) щодо реєстрацiї гаранта - протягом 15 днiв;

     4) щодо дозволу на провадження видiв дiяльностi, визначених статтею 404 цього Кодексу:

     а) на здiйснення митної брокерської дiяльностi - протягом одного робочого дня;

     б) на провадження видiв дiяльностi, визначених пунктами 2 - 6 статтi 404 цього Кодексу, - протягом 10 днiв;

     5) щодо авторизацiї на застосування процедури кiнцевого використання товарiв - протягом 15 днiв;

     6) щодо зобов'язуючої iнформацiї - протягом 15 днiв.

     У разi якщо пiдприємство має дiючу авторизацiю, для надання якої пiдтверджено вiдповiднiсть пiдприємства всiм критерiям та/або умовам, дотримання яких необхiдно для надання авторизацiї, щодо якої подано заяву, митний орган здiйснює попереднiй розгляд заяви та документiв протягом п'яти робочих днiв.

     3. Митний орган здiйснює попереднiй розгляд заяви та документiв, поданих для прийняття ним рiшень, визначених пунктами 3, 7 - 9, 12 частини третьої статтi 192 цього Кодексу, протягом п'яти робочих днiв.

     4. Перебiг строкiв, визначених частинами другою i третьою цiєї статтi, починається з дня, наступного за днем реєстрацiї заяви митним органом.

     5. За результатами попереднього розгляду митний орган приймає одне з таких рiшень:

     1) про розгляд заяви - якщо митним органом встановлено дотримання умов, необхiдних для прийняття заяви до розгляду;

     2) про вiдмову в розглядi заяви - якщо митним органом встановлено недотримання хоча б однiєї з умов, необхiдних для прийняття заяви до розгляду.

     6. У разi якщо протягом строку, встановленого частиною другою або третьою цiєї статтi, митний орган не повiдомив про прийняття рiшення, визначеного частиною п'ятою цiєї статтi, заява, подана для прийняття ним рiшення, вважається прийнятою митним органом до розгляду.

     7. Умови, необхiднi для прийняття заяви пiдприємства до розгляду, вважаються недотриманими, у разi якщо:

     1) пiдприємство не перебуває на облiку в митних органах згiдно iз статтею 455 цього Кодексу;

     2) пiдприємство є нерезидентом;

     3) документи, визначенi частиною першою статтi 194 цього Кодексу, подано до митного органу, який не має повноважень щодо їх розгляду та прийняття вiдповiдного рiшення;

     4) подано не всi документи, необхiднi для прийняття митним органом рiшення, або до таких документiв внесено вiдомостi не в повному обсязi з урахуванням виду рiшення митного органу, щодо якого подано заяву;

     5) заяву складено не за встановленою формою (за наявностi вiдповiдної форми) або пiдписано особою, яка не має на це повноважень;

     6) заяву подано для надання авторизацiї АЕО того самого типу, що була ранiше надана пiдприємству та протягом трьох рокiв до дня подання заяви скасована на пiдставi невiдповiдностi пiдприємства критерiю, дотримання якого необхiдно для надання авторизацiї АЕО;

     7) заяву подано для надання того самого рiшення (крiм авторизацiї АЕО), що було надано ранiше пiдприємству та протягом року до дня подання заяви скасовано на пiдставi недотримання пiдприємством умов, визначених рiшенням, або невiдповiдностi пiдприємства критерiям та/або умовам для надання рiшення;

     8) заяву подано для надання того самого рiшення, що було надано ранiше пiдприємству та протягом трьох рокiв до дня подання заяви анульовано з пiдстав, передбачених статтею 1918 цього Кодексу.

     8. Митний орган приймає рiшення про вiдмову у розглядi заяви, поданої для прийняття ним рiшення, визначеного пунктом 5 частини третьої статтi 192 цього Кодексу, у випадках, передбачених частиною сьомою, а також у разi, якщо:

     1) стосовно пiдприємства введено процедуру санацiї до вiдкриття провадження у справi про банкрутство або щодо такого пiдприємства вiдкрито провадження у справi про банкрутство;

     2) пiдприємство перебуває у процесi припинення;

     3) до пiдприємства застосовано санкцiї вiдповiдно до Закону України "Про санкцiї".

(Доповнено статтею 195 згiдно iз Законом України вiд 15.08.2022р. N 2510-IX)

     Стаття 196. Строки розгляду заяви та прийняття рiшень

     1. Митний орган здiйснює розгляд заяви та документiв, поданих для прийняття ним рiшення, визначеного пунктом 5 частини третьої статтi 192 цього Кодексу, у такi строки:

     1) щодо авторизацiї АЕО - протягом 120 днiв;

     2) щодо авторизацiї на застосування спрощення - протягом 120 днiв;

     3) щодо реєстрацiї гаранта - протягом 30 днiв;

     4) щодо дозволу на провадження видiв дiяльностi, визначених статтею 404 цього Кодексу:

     а) на здiйснення митної брокерської дiяльностi - протягом трьох робочих днiв;

     б) на провадження видiв дiяльностi, визначених пунктами 2 - 6 статтi 404 цього Кодексу, - протягом 20 днiв;

     5) щодо авторизацiї на застосування процедури кiнцевого використання товарiв - протягом 30 днiв;

     6) щодо зобов'язуючої iнформацiї - протягом 30 днiв.

     У разi якщо пiдприємство має дiючу авторизацiю, необхiдною умовою надання якої є вiдповiднiсть усiм критерiям та/або умовам, дотримання яких необхiдно для надання авторизацiї, щодо якої подано заяву, митний орган здiйснює розгляд заяви та документiв протягом 15 днiв.

     2. Митний орган здiйснює розгляд заяви та документiв, поданих для прийняття ним рiшень, визначених пунктами 3, 7 - 9, 12 частини третьої статтi 192 цього Кодексу протягом 15 днiв.

     3. Прийняття митним органом рiшень за його iнiцiативою здiйснюється невiдкладно, але не пiзнiше 30 днiв з дня виявлення пiдстав для прийняття таких рiшень, крiм випадкiв, передбачених статтями 199 - 1910 цього Кодексу.

     4. Перебiг строкiв, визначених частинами першою i другою цiєї статтi, починається з дня прийняття митним органом рiшення про розгляд заяви.

     5. Строк прийняття рiшення, визначений частиною першою або другою цiєї статтi, може бути продовжений:

     1) за заявою пiдприємства, але не бiльше нiж на 30 днiв;

     2) за рiшенням митного органу, але не бiльше нiж на 30 днiв, якщо iнше не передбачено законодавством України з питань митної справи, для кожного з таких випадкiв:

     а) направлення запиту про надання додаткових документiв та/або iнформацiї;

     б) направлення повiдомлення, передбаченого статтею 199 цього Кодексу;

     в) отримання вiд пiдприємства письмових заперечень вiдповiдно до статтi 199 цього Кодексу;

     г) отримання вiд пiдприємства повiдомлення про усунення виявленої невiдповiдностi критерiям та/або умовам надання рiшення;

     ґ) отримання вiд пiдприємства повiдомлення про заходи, вжитi для забезпечення дотримання пiдприємством умов, визначених рiшенням, та вiдповiдностi критерiям та/або умовам надання рiшення.

     6. У випадку, передбаченому пунктом 1 частини п'ятої цiєї статтi, митний орган продовжує строк прийняття рiшення на строк, зазначений у заявi пiдприємства.

     У випадку, передбаченому пунктом 2 частини п'ятої цiєї статтi, митний орган продовжує строк прийняття рiшення та повiдомляє пiдприємство про таке продовження до закiнчення строку, визначеного частиною першою або другою цiєї статтi.

     Рiшення про продовження строку прийняття рiшення має мiстити iнформацiю про причини та строк, на який продовжено прийняття рiшення.

     7. Пiдприємство, яке протягом строку, визначеного частиною першою або другою цiєї статтi, не отримало рiшення митного органу за своєю заявою, або не отримало вiдповiдно до частини шостої цiєї статтi iнформацiї про продовження строку прийняття рiшення, має право на оскарження бездiяльностi митних органiв у порядку, передбаченому главою 4 цього Кодексу.

(Доповнено статтею 196 згiдно iз Законом України вiд 15.08.2022р. N 2510-IX)

     Стаття 197. Розгляд заяви

     1. Пiд час розгляду заяви та документiв, поданих для прийняття рiшення, визначеного пунктом 5 частини третьої статтi 192 цього Кодексу, митний орган здiйснює перевiрку вiдповiдностi пiдприємства критерiям та/або умовам надання рiшення. У випадках, передбачених цим Кодексом, така перевiрка може здiйснюватися шляхом проведення оцiнки вiдповiдностi.

     2. У разi якщо пiдприємство має дiючу авторизацiю, окремi критерiї та/або умови надання якої вiдповiдають критерiям та/або умовам авторизацiї, щодо надання якої подано заяву, такi окремi критерiї та/або умови вважаються дотриманими та для цiлей оцiнки вiдповiдностi критерiям та/або умовам надання рiшення, щодо якого подано заяву, оцiнцi не пiдлягають.

     3. До розгляду заяви пiдприємства можуть бути залученi посадовi особи митниць з урахуванням мiсця реєстрацiї пiдприємства, мiсця здiйснення ним операцiй з товарами, мiсцезнаходження об'єктiв пiдприємства, мiсцезнаходження документiв бухгалтерського облiку, комерцiйної та транспортної документацiї, що мають значення для розгляду заяви.

     4. Пiд час розгляду заяви пiдприємства посадовi особи митних органiв та пiдприємства користуються правами та повиннi виконувати обов'язки, передбаченi статтею 198 цього Кодексу.

     5. У разi якщо пiд час розгляду заяви пiдприємства митним органом встановлено, що для прийняття рiшення необхiдно отримати вiд заявника додатковi документи та/або iнформацiю, митний орган зобов'язаний прийняти рiшення про запит документiв та/або iнформацiї.

     Пiдприємство зобов'язане надавати посадовим особам митних органiв, якi здiйснюють розгляд заяви, на їх запити документи та iнформацiю, необхiднi для розгляду заяви, протягом 30 днiв з дня отримання такого запиту.

     Надання на запит митного органу документiв та/або iнформацiї, що мiстять розбiжностi або не мiстять всiх вiдомостей, необхiдних для прийняття рiшення, є пiдставою для повторного запиту про надання необхiдних документiв та/або iнформацiї.

     6. За результатами розгляду заяви, поданої для прийняття рiшення, визначеного пунктом 5 частини третьої статтi 192 цього Кодексу, митний орган приймає одне з таких рiшень:

     1) про надання рiшення - якщо митним органом пiдтверджено вiдповiднiсть пiдприємства критерiям та/або умовам надання рiшення;

     2) про вiдмову в наданнi рiшення - якщо митним органом пiдтверджено невiдповiднiсть пiдприємства критерiям та/або умовам надання рiшення або якщо протягом строку, визначеного абзацом другим частини п'ятої цiєї статтi, пiдприємством не надано документiв та/або iнформацiї, зазначених у запитi митного органу.

     7. За результатами розгляду заяв, поданих для прийняття рiшень, визначених пунктами 3, 7 - 9, 12 частини третьої статтi 192 цього Кодексу, митний орган протягом строку, визначеного частиною другою статтi 196 цього Кодексу, приймає вiдповiдне рiшення.

(Доповнено статтею 197 згiдно iз Законом України вiд 15.08.2022р. N 2510-IX)

     Стаття 198. Права та обов'язки посадових осiб митних органiв та посадових осiб пiдприємства пiд час розгляду заяви пiдприємства, оцiнки вiдповiдностi та монiторингу вiдповiдностi

     1. Посадовi особи митних органiв пiд час розгляду заяви пiдприємства мають право:

     здiйснювати перевiрку вiдомостей, зазначених пiдприємством у заявi та iнших документах, та/або iнформацiї, поданих для прийняття рiшення митного органу;

     отримувати безоплатно вiд пiдприємства iнформацiю, пояснення, письмовi довiдки з питань, що виникають пiд час розгляду заяви, копiї документiв, засвiдченi пiдписом керiвника пiдприємства або уповноваженої ним особи, електроннi (сканованi) копiї паперових документiв;

     подавати запити до державних органiв, пiдприємств, установ та органiзацiй незалежно вiд форми власностi, уповноважених органiв iноземних держав, у розпорядженнi яких перебуває або може перебувати iнформацiя, що потребує пiдтвердження;

     використовувати iнформацiю, отриману вiд iнших державних органiв, пiдприємств, установ та органiзацiй незалежно вiд форми власностi, уповноважених органiв iноземних держав вiдповiдно до законодавства;

     використовувати висновки або iншi документи, наданi фахiвцями, експертами;

     користуватися iншими правами, передбаченими цим Кодексом та iншими законами України.

     Пiд час проведення оцiнки вiдповiдностi та монiторингу вiдповiдностi посадовi особи митних органiв, крiм прав, визначених абзацами другим - сьомим цiєї частини, також мають право:

     отримувати доступ до фiнансових i бухгалтерських документiв, звiтiв, контрактiв, декларацiй, калькуляцiй, iнших документiв та вiдомостей, у тому числi наявних у розпорядженнi пiдприємства в електронному виглядi;

     отримувати доступ до iнформацiйних, електронних комунiкацiйних, iнформацiйно-комунiкацiйних систем та програмного забезпечення для ведення бухгалтерського облiку, комерцiйної та транспортної документацiї, що використовує пiдприємство;

     отримувати доступ та проводити огляд об'єктiв (будiвель, споруд, вiдкритих або закритих майданчикiв тощо), що використовуються пiдприємством та мають значення для оцiнки вiдповiдностi або монiторингу вiдповiдностi, з вiдображенням результатiв такого огляду у вiдповiдному актi;

     здiйснювати опитування працiвникiв та посадових осiб пiдприємства.

     2. Посадовi особи митних органiв пiд час розгляду заяви пiдприємства зобов'язанi:

     використовувати iнформацiю, отриману вiд пiдприємства, виключно з метою розгляду заяви;

     дотримуватися вимог щодо конфiденцiйностi iнформацiї вiдповiдно до статтi 11 цього Кодексу, забезпечувати зберiгання документiв, отриманих вiд пiдприємства, не розголошувати їх змiст без згоди пiдприємства (крiм випадкiв, передбачених законодавством);

     поважати права та законнi iнтереси працiвникiв пiдприємства, iнформувати посадових осiб пiдприємства про їхнi права та обов'язки;

     невiдкладно повiдомляти пiдприємству про виявлення невiдповiдностi пiдприємства критерiям та/або умовам надання рiшення;

     надавати на вимогу посадових осiб пiдприємства iнформацiю про положення законодавства, що стосуються питань розгляду заяви;

     продовжувати строки розгляду заяви пiдприємства у випадках, передбачених статтею 196 цього Кодексу;

     виконувати iншi обов'язки, передбаченi цим Кодексом та законами України.

     Пiд час проведення оцiнки вiдповiдностi та монiторингу вiдповiдностi посадовi особи митних органiв, крiм обов'язкiв, визначених абзацами другим - восьмим цiєї частини, також зобов'язанi:

     здiйснювати виїзд на об'єкти пiдприємства вiдповiдно до графiка, узгодженого з керiвником пiдприємства або уповноваженою ним особою;

     не порушувати нормального режиму роботи пiдприємства, не допускати заподiяння пiдприємству шкоди неправомiрними рiшеннями, дiями або бездiяльнiстю.

     3. Посадовi особи пiдприємства пiд час розгляду заяви пiдприємства мають право:

     вимагати вiд посадових осiб митних органiв, якi здiйснюють розгляд заяви, пред'явлення їх службових посвiдчень;

     надавати посадовим особам митних органiв, якi здiйснюють розгляд заяви, зауваження, письмовi заяви, пояснення та iншi документи, вимагати їх розгляду посадовими особами митних органiв по сутi;

     запитувати в посадових осiб митних органiв та отримувати вiд них iнформацiю про положення законодавства, що стосуються питань розгляду заяви;

     вимагати вiд посадових осiб митних органiв, якi здiйснюють розгляд заяви, перевiрки вiдомостей i фактiв, що можуть свiдчити на користь пiдприємства;

     користуватися iншими правами, передбаченими цим Кодексом та законами України.

     4. Посадовi особи пiдприємства пiд час розгляду заяви пiдприємства зобов'язанi:

     не перешкоджати законнiй дiяльностi посадових осiб митних органiв, якi здiйснюють розгляд заяви, та виконувати законнi вимоги таких осiб;

     визначити осiб, вiдповiдальних за надання iнформацiї посадовим особам митних органiв, якi здiйснюють розгляд заяви, не пiзнiше трьох робочих днiв з дня початку такого розгляду;

     виконувати iншi обов'язки, передбаченi цим Кодексом та законами України.

     Пiд час проведення оцiнки вiдповiдностi та монiторингу вiдповiдностi посадовi особи пiдприємства, крiм обов'язкiв, визначених абзацами другим - четвертим цiєї частини, також зобов'язанi забезпечувати:

     вiдповiдно до графiка, узгодженого з посадовою особою митного органу, безперешкодний доступ посадових осiб митних органiв на об'єкти пiдприємства та умови для виконання ними своїх обов'язкiв;

     посадових осiб митних органiв у разi потреби робочим мiсцем, комп'ютерною та iншою оргтехнiкою (за наявностi).

(Доповнено статтею 198 згiдно iз Законом України вiд 15.08.2022р. N 2510-IX)

     Стаття 199. Право бути почутим

     1. У разi якщо митний орган має намiр прийняти рiшення, що може мати несприятливий вплив на права заiнтересованої особи (несприятливе рiшення), така особа має право подати письмовi заперечення та додатковi документи чи вiдомостi.

     2. Для цiлей цього Кодексу несприятливими рiшеннями є рiшення, визначенi пунктами 7, 9, 12 i 13 частини третьої статтi 192 цього Кодексу, прийнятi за iнiцiативою митного органу, а також рiшення, визначенi пунктом 6 частини третьої статтi 192, пунктом 2 частини другої статтi 764 цього Кодексу.

     3. Перед прийняттям несприятливого рiшення митнi органи надсилають заiнтересованiй особi повiдомлення про намiр прийняти несприятливе рiшення.

     4. Повiдомлення про намiр прийняти несприятливе рiшення має мiстити:

     1) iнформацiю про змiст такого несприятливого рiшення та пiдстави, на яких митнi органи мають намiр прийняти рiшення, iз посиланням на вiдповiднi документи та iнформацiю, що пiдтверджують виникнення таких пiдстав;

     2) строк, протягом якого заiнтересована особа має право скористатися правом бути почутою;

     3) iнформацiю про право заiнтересованої особи ознайомитися з документами та iнформацiєю, зазначеними в пунктi 1 цiєї частини.

     5. Повiдомлення про намiр прийняти несприятливе рiшення оформлюється в електроннiй формi та надсилається заiнтересованiй особi з використанням систем, що забезпечують функцiонування електронних iнформацiйних ресурсiв митних органiв.

     6. Заiнтересована особа має право протягом 30 днiв з дня отримання повiдомлення митного органу про намiр прийняти несприятливе рiшення подати письмовi заперечення та додатковi документи чи вiдомостi.

     7. Посадовi особи митних органiв зобов'язанi розглянути поданi заiнтересованою особою письмовi заперечення протягом 30 днiв з дня отримання таких заперечень.

     8. У разi якщо за результатами розгляду поданих письмових заперечень встановлено, що такi заперечення є обґрунтованими, посадова особа митного органу не приймає несприятливе рiшення.

     9. У разi якщо митним органом протягом строку, передбаченого частиною шостою цiєї статтi, не отримано письмових заперечень або за результатами їх розгляду встановлено, що такi заперечення є необґрунтованими, посадова особа митного органу приймає несприятливе рiшення.

     10. У разi надсилання заiнтересованiй особi повiдомлення про намiр прийняти несприятливе рiшення строк прийняття митним органом вiдповiдного рiшення продовжується на 30 днiв.

     Пiсля отримання вiд заiнтересованої особи письмових заперечень строк прийняття рiшення може бути продовжений митним органом на строк, необхiдний для розгляду поданих заiнтересованою особою документiв, але не бiльше нiж на 30 днiв.

     11. Митнi органи повiдомляють заiнтересовану особу про прийняте рiшення в межах строку, визначеного статтею 196 цього Кодексу.

(Доповнено статтею 199 згiдно iз Законом України вiд 15.08.2022р. N 2510-IX)

     Стаття 1910. Особливостi застосування права бути почутим

     1. Право бути почутим не застосовується у разi, якщо:

     1) несприятливе рiшення, яке мають намiр прийняти митнi органи, спрямоване на забезпечення виконання iншого рiшення, щодо якого передбачено застосування права бути почутим, i повiдомлення, передбачене статтею 199 цього Кодексу, було направлено пiдприємству ранiше;

     2) якщо несприятливе рiшення, яке мають намiр прийняти митнi органи, приймається вiдповiдно до частини шостої або сьомої статтi 1915 цього Кодексу;

     3) реалiзацiя права бути почутим створює загрозу заподiяння значної шкоди нацiональнiй безпецi, життю та здоров'ю людей, навколишньому природному середовищу, правам споживачiв товарiв;

     4) несприятливе рiшення, яке мають намiр прийняти митнi органи, стосується рiшення щодо зобов'язуючої iнформацiї;

     5) пiдприємству вiдмовлено у прийняттi заяви до розгляду;

     6) у разi зняття пiдприємства з облiку в митних органах;

     7) несприятливе рiшення приймається на виконання рiшення суду;

     8) несприятливе рiшення приймається у зв'язку iз застосуванням до пiдприємства санкцiй вiдповiдно до Закону України "Про санкцiї";

     9) в iнших випадках, передбачених законами України.

(Доповнено статтею 1910 згiдно iз Законом України вiд 15.08.2022р. N 2510-IX)

     Стаття 1911. Набрання чинностi рiшенням митного органу

     1. Рiшення митного органу набирає чинностi з дня його отримання пiдприємством, крiм випадкiв, передбачених частиною четвертою цiєї статтi.

     2. Днем отримання рiшення митного органу є:

     1) у разi надсилання рiшення в електроннiй формi - дата надсилання електронного повiдомлення, яким надiслано рiшення митного органу;

     2) у разi надсилання рiшення в паперовiй формi - дата отримання рекомендованого листа, зазначена поштовою службою в повiдомленнi про вручення, а у разi неотримання листа - дата повернення вiдправнику рекомендованого листа, зазначена поштовою службою.

     3. Рiшення митного органу набирає чинностi з дня, вiдмiнного вiд дня його отримання пiдприємством, у разi якщо:

     1) iнше зазначено в рiшеннi або iнше передбачено законодавством України з питань митної справи;

     2) пiдприємство визначило в заявi або окремому клопотаннi бажаний день набрання чинностi рiшенням, що настає пiсля закiнчення строку прийняття рiшення вiдповiдно до статтi 196 цього Кодексу, - рiшення набирає чинностi з дня, зазначеного в заявi;

     3) метою прийняття митним органом рiшення є продовження строку дiї рiшення, прийнятого таким митним органом на обмежений строк - рiшення набирає чинностi з наступного дня пiсля закiнчення строку чинностi попередньо прийнятого рiшення.

     4. Рiшення митного органу пiдлягає виконанню митними органами та пiдприємствами з дня набрання ним чинностi, крiм випадкiв зупинення виконання рiшення митного органу вiдповiдно до статтi 264 цього Кодексу.

(Доповнено статтею 1911 згiдно iз Законом України вiд 15.08.2022р. N 2510-IX)

     Стаття 1912. Монiторинг вiдповiдностi

     1. Пiсля надання авторизацiї, дозволу на провадження виду дiяльностi, визначеного статтею 404 цього Кодексу, реєстрацiї гаранта, пiдприємство має дотримуватися умов, визначених вiдповiдним рiшенням, а також не допускати випадкiв невiдповiдностi критерiям та/або умовам надання рiшення.

     2. Пiдприємство зобов'язане невiдкладно з використанням iнформацiйних технологiй повiдомляти митний орган, уповноважений приймати рiшення, про:

     1) змiну вiдомостей, зазначених у заявi про надання рiшення та/або документах, наданих для прийняття рiшення, що може вплинути на строк дiї та/або змiст рiшення;

     2) подiї та/або обставини, що перешкоджають дотриманню умов, визначених рiшенням, або вiдповiдностi критерiям та/або умовам надання рiшення, а також час, необхiдний для їх усунення та забезпечення вiдповiдностi критерiям та/або умовам надання рiшення.

     3. Митнi органи здiйснюють комплекс заходiв, що забезпечують систематичний контроль за дотриманням пiдприємством умов, визначених рiшенням, та вiдповiднiстю критерiям та/або умовам надання рiшення (монiторинг вiдповiдностi).

     4. Органiзацiю та здiйснення заходiв з монiторингу вiдповiдностi забезпечує митний орган, уповноважений приймати рiшення, вiдповiдно до статтi 193 цього Кодексу, якщо iнше не передбачено законами України.

     До здiйснення заходiв з монiторингу вiдповiдностi можуть залучатися:

     1) митниця за мiсцезнаходженням пiдприємства;

     2) митниця, у зонi дiяльностi якої розташованi об'єкти пiдприємства;

     3) митниця, у зонi дiяльностi якої пiдприємство здiйснює операцiї з товарами;

     4) митниця, у зонi дiяльностi якої пiдприємство зберiгає документи бухгалтерського облiку, комерцiйну та транспортну документацiю, що мають значення для монiторингу вiдповiдностi.

     Монiторинг вiдповiдностi щодо реєстрацiї гаранта проводиться з урахуванням особливостей, встановлених статтею 316 цього Кодексу.

     Монiторинг вiдповiдностi щодо дозволiв на вiдкриття та експлуатацiю магазину безмитної торгiвлi проводиться центральним органом виконавчої влади, що реалiзує державну митну полiтику.

     5. Пiд час проведення монiторингу вiдповiдностi посадовi особи митних органiв:

     1) здiйснюють заходи в межах прав та обов'язкiв, визначених частинами першою та другою статтi 198 цього Кодексу;

     2) узагальнюють та аналiзують вiдомостi щодо дiяльностi пiдприємства, отриманi:

     а) пiд час розгляду заяви про надання рiшення, перегляду рiшення та монiторингу вiдповiдностi;

     б) за результатами документальних перевiрок;

     в) пiд час здiйснення митних формальностей щодо товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення пiдприємства;

     г) з баз даних, що використовують митнi органи;

     ґ) вiд державних органiв, пiдприємств, установ та органiзацiй незалежно вiд форми власностi, уповноважених органiв iноземних держав;

     д) вiд пiдприємства за результатами оцiнки вжитих заходiв вiдповiдно до статтi 1915 цього Кодексу;

     е) у вiдповiдь на письмовий запит до пiдприємства щодо обставин, якi можуть свiдчити про недотримання пiдприємством умов, визначених рiшенням, або про невiдповiднiсть пiдприємства критерiям та/або умовам надання рiшення.

     6. Заходи з монiторингу вiдповiдностi здiйснюються митними органами на пiдставi результатiв застосування системи управлiння ризиками з урахуванням результатiв розгляду заяви про надання рiшення та iнформацiї, отриманої вiдповiдно до частини другої та пункту 2 частини п'ятої цiєї статтi.

     У разi якщо пiдприємство зареєстроване менше трьох рокiв, протягом першого року пiсля надання рiшення митного органу пiд час здiйснення заходiв з монiторингу вiдповiдностi застосовується пiдвищений рiвень ризику.

     Вiдомостi про результати монiторингу вiдповiдностi вносяться уповноваженою посадовою особою вiдповiдного митного органу до систем, що забезпечують функцiонування електронних iнформацiйних ресурсiв митних органiв.

     7. За результатами монiторингу вiдповiдностi митнi органи можуть приймати рiшення, визначенi пунктами 7 - 9, 12 - 14 частини третьої статтi 192 цього Кодексу.

(Доповнено статтею 1912 згiдно iз Законом України вiд 15.08.2022р. N 2510-IX)

     Стаття 1913. Внесення змiн до рiшення митного органу

     1. Митний орган приймає рiшення про внесення змiн до рiшення в таких випадках:

     1) за заявою пiдприємства - у разi змiни вiдомостей, зазначених у заявi про надання рiшення та/або документах, наданих для прийняття рiшення, або якщо такi змiни стосуються умов, визначених рiшенням, та якщо такi змiни не впливають на вiдповiднiсть пiдприємства критерiям та/або умовам надання рiшення;

     2) у разi якщо за результатами монiторингу вiдповiдностi, перегляду рiшення або оцiнки вжитих заходiв виявлено недотримання умов, визначених рiшенням, i дотримання таких умов може бути забезпечено шляхом внесення змiн до рiшення;

     3) у разi якщо митним органом встановлено невiдповiднiсть рiшення вимогам законодавства України з питань митної справи i вiдповiднiсть таким вимогам може бути забезпечено шляхом внесення змiн до рiшення.

     2. У випадку, передбаченому пунктом 1 частини першої цiєї статтi, митний орган за результатами розгляду заяви про внесення змiн до рiшення приймає одне з таких рiшень:

     1) про внесення змiн до рiшення;

     2) про залишення рiшення без змiн.

     3. У випадках, передбачених пунктами 2 i 3 частини першої цiєї статтi, до прийняття рiшення про внесення змiн до рiшення митний орган застосовує правила, передбаченi статтями 199 i 1910 цього Кодексу.

     4. Внесення змiн до рiшення здiйснюється у строк, передбачений частиною другою статтi 196 цього Кодексу.

     Строк внесення змiн до рiшення може бути продовжений у випадках, визначених частиною п'ятою статтi 196 цього Кодексу.

(Доповнено статтею 1913 згiдно iз Законом України вiд 15.08.2022р. N 2510-IX)

     Стаття 1914. Перегляд рiшення митного органу

     1. Митний орган приймає рiшення про перегляд рiшення у таких випадках:

     1) за заявою пiдприємства - у разi змiни вiдомостей, зазначених у заявi про надання рiшення та/або документах, наданих для прийняття рiшення, якщо такi змiни дають пiдстави вважати, що пiдприємство може не дотримуватися умов, визначених рiшенням, або пiдприємство може не вiдповiдати критерiям та/або умовам надання рiшення;

     2) у разi якщо за результатами монiторингу вiдповiдностi виявлено обставини, що дають пiдстави вважати, що пiдприємство може не дотримуватися умов, визначених рiшенням, або пiдприємство може не вiдповiдати критерiям та/або умовам надання рiшення;

     3) у разi якщо змiни до законодавства України впливають на строк дiї та/або змiст рiшення або на вiдповiднiсть пiдприємства критерiям та/або умовам надання рiшення.

     2. Перегляд рiшення здiйснюється шляхом проведення повторної оцiнки вiдповiдностi пiдприємства критерiям та/або умовам надання рiшення.

     3. Перегляд рiшення здiйснюється митним органом згiдно з вимогами частин третьої - п'ятої статтi 197 цього Кодексу.

     4. У випадках, передбачених пунктами 1 i 2 частини першої цiєї статтi, перегляду пiдлягають виключно умови, визначенi рiшенням, критерiї та/або умови надання рiшення, можливе недотримання яких або невiдповiднiсть яким були виявленi пiдприємством або митним органом за результатами монiторингу вiдповiдностi.

     У випадку, передбаченому пунктом 3 частини першої цiєї статтi, перегляду пiдлягають виключно критерiї та/або умови надання рiшення, на якi мали вплив вiдповiднi обставини або вiдповiднi змiни до законодавства України.

     5. Пiд час перегляду рiшення дiя рiшення не зупиняється.

     6. Перегляд рiшення здiйснюється протягом 30 днiв з дня прийняття митним органом рiшення про перегляд рiшення.

     7. За результатами перегляду рiшення митний орган приймає одне з таких рiшень:

     1) про залишення рiшення без змiн - у разi якщо митним органом пiдтверджено дотримання пiдприємством умов, визначених рiшенням, та/або вiдповiднiсть пiдприємства критерiям та/або умовам надання рiшення;

     2) про внесення змiн до рiшення - у разi якщо митним органом пiдтверджено недотримання пiдприємством умов, визначених рiшенням, i дотримання таких умов може бути забезпечено шляхом внесення змiн до рiшення;

     3) про зупинення рiшення - у разi якщо за результатами перегляду рiшення пiдтверджено недотримання пiдприємством умов, визначених рiшенням, або невiдповiднiсть пiдприємства критерiям та/або умовам надання рiшення, крiм випадкiв наявностi пiдстав для прийняття митним органом рiшення про скасування або анулювання рiшення;

     4) про скасування рiшення - у разi якщо митним органом встановлено пiдстави для прийняття такого рiшення вiдповiдно до статтi 1917 цього Кодексу;

     5) про анулювання рiшення - у разi якщо митним органом встановлено пiдстави для прийняття такого рiшення вiдповiдно до статтi 1918 цього Кодексу.

(Доповнено статтею 1914 згiдно iз Законом України вiд 15.08.2022р. N 2510-IX)

     Стаття 1915. Зупинення рiшення митного органу

     1. Митний орган приймає рiшення про зупинення рiшення у таких випадках:

     1) за заявою пiдприємства - у разi настання подiй та/або обставин, що перешкоджають дотриманню умов, визначених рiшенням, або вiдповiдностi критерiям та/або умовам надання рiшення;

     2) у разi якщо за результатами монiторингу вiдповiдностi виявлено невiдповiднiсть пiдприємства критерiям та/або умовам надання рiшення, крiм випадкiв наявностi пiдстав для прийняття митним органом рiшення про скасування або анулювання рiшення;

     3) у разi, якщо за результатами перегляду рiшення пiдтверджено недотримання пiдприємством умов, визначених рiшенням, або невiдповiднiсть пiдприємства критерiям та/або умовам надання рiшення, крiм випадкiв наявностi пiдстав для прийняття митним органом рiшення про скасування або анулювання рiшення.

     2. У випадках, передбачених пунктами 2 i 3 частини першої цiєї статтi, до прийняття рiшення про зупинення рiшення митний орган застосовує правила, передбаченi статтями 199 i 1910 цього Кодексу.

     3. Протягом строку зупинення рiшення пiдприємство має право вжити заходiв для забезпечення дотримання пiдприємством умов, визначених рiшенням, забезпечення вiдповiдностi пiдприємства критерiям та/або умовам надання рiшення та письмово повiдомити про вжитi заходи митний орган, який прийняв рiшення про зупинення рiшення.

     Митний орган протягом семи робочих днiв з дня отримання повiдомлення, передбаченого абзацом першим цiєї частини, приймає рiшення про оцiнку вжитих заходiв для забезпечення дотримання пiдприємством умов, визначених рiшенням, вiдповiдностi пiдприємства критерiям та/або умовам надання рiшення.

     4. Оцiнка вжитих заходiв проводиться митним органом згiдно з вимогами частин третьої - п'ятої статтi 197 цього Кодексу виключно в межах оцiнки дотримання пiдприємством конкретних умов, визначених рiшенням, вiдповiдностi пiдприємства критерiям та/або умовам надання рiшення, недотримання яких або невiдповiднiсть яким призвело до зупинення рiшення.

     5. Оцiнка вжитих заходiв проводиться протягом 30 днiв з дня прийняття митним органом рiшення про оцiнку вжитих заходiв.

     6. За результатами оцiнки вжитих заходiв митний орган приймає одне з таких рiшень:

     1) про поновлення рiшення - у разi якщо митним органом пiдтверджено дотримання пiдприємством умов, визначених рiшенням, та вiдповiднiсть пiдприємства критерiям та/або умовам надання рiшення;

     2) про скасування рiшення - у разi якщо митним органом пiдтверджено недотримання пiдприємством умов, визначених рiшенням, та/або невiдповiднiсть пiдприємства критерiям та/або умовам надання рiшення, крiм випадкiв наявностi пiдстав для прийняття митним органом рiшення про анулювання рiшення;

     3) про внесення змiн до рiшення - у разi якщо митним органом пiдтверджено недотримання пiдприємством умов, визначених рiшенням, i дотримання таких умов може бути забезпечено шляхом внесення змiн до рiшення;

     4) про анулювання рiшення - у разi якщо митним органом встановлено пiдстави для прийняття такого рiшення вiдповiдно до статтi 1918 цього Кодексу.

     7. У разi якщо до завершення строку зупинення рiшення митним органом не отримано вiд пiдприємства повiдомлення про заходи, вжитi для забезпечення дотримання пiдприємством умов, визначених рiшенням, забезпечення вiдповiдностi пiдприємства критерiям та/або умовам надання рiшення, митний орган приймає рiшення про скасування рiшення вiдповiдно до статтi 1917 цього Кодексу.

(Доповнено статтею 1915 згiдно iз Законом України вiд 15.08.2022р. N 2510-IX)

     Стаття 1916. Строк зупинення рiшення митного органу

     1. Рiшення митного органу зупиняється:

     1) у випадку, визначеному пунктом 1 частини першої статтi 1915 цього Кодексу, - на строк, визначений пiдприємством у заявi, але не бiльше 90 днiв;

     2) у випадках, визначених пунктами 2 i 3 частини першої статтi 1915 цього Кодексу, - на 30 днiв.

     2. Строк зупинення рiшення може бути продовжений:

     1) за заявою пiдприємства, але не бiльше нiж на 30 днiв;

     2) за рiшенням митного органу, але не бiльше нiж на 30 днiв у разi отримання вiд пiдприємства повiдомлення про вжиття заходiв для забезпечення дотримання пiдприємством умов, визначених рiшенням, забезпечення вiдповiдностi пiдприємства критерiям та/або умовам надання рiшення.

     У разi повiдомлення пiдприємством про вжиття заходiв для забезпечення дотримання пiдприємством умов, визначених рiшенням, забезпечення вiдповiдностi пiдприємства критерiям та/або умовам надання рiшення, вiдповiдно до частини третьої статтi 1915 цього Кодексу строк зупинення рiшення продовжується до дня набрання чинностi рiшенням, визначеним частиною шостою статтi 1915 цього Кодексу.

     3. Протягом строку зупинення рiшення митного органу пiдприємство:

     1) не має права провадити дiяльнiсть, визначену таким рiшенням, крiм випадкiв, передбачених цим Кодексом;

     2) не має права застосовувати спрощення та/або користуватися перевагами, що застосовуються на пiдставi рiшення, яке було зупинено.

     Митнi формальностi щодо транспортних засобiв комерцiйного призначення та товарiв, що ними перемiщуються, розпочатi iз застосуванням рiшення митного органу та не завершенi до початку строку зупинення такого рiшення, завершуються на умовах, визначених рiшенням, з урахуванням особливостей, визначених цим Кодексом.

(Доповнено статтею 1916 згiдно iз Законом України вiд 15.08.2022р. N 2510-IX, iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 13.07.2023р. N 3229-IX)

     Стаття 1917. Скасування рiшення митного органу

     1. Митний орган приймає рiшення про скасування рiшення у таких випадках:

     1) за заявою пiдприємства;

     2) якщо за результатами монiторингу вiдповiдностi, перегляду рiшення або оцiнки вжитих заходiв встановлено, що:

     а) пiдприємство не перебуває на облiку в митних органах згiдно iз статтею 455 цього Кодексу;

     б) набрало чинностi рiшення про скасування iншої авторизацiї та/або дозволу, наявнiсть якого є необхiдною умовою для надання рiшення;

     3) якщо до завершення строку зупинення рiшення митним органом вiд пiдприємства не отримано повiдомлення про заходи, вжитi для забезпечення дотримання пiдприємством умов, визначених рiшенням, забезпечення вiдповiдностi пiдприємства критерiям та/або умовам надання рiшення;

     4) якщо за результатами оцiнки вжитих заходiв пiдтверджено недотримання пiдприємством умов, визначених рiшенням, або невiдповiднiсть пiдприємства критерiям та/або умовам надання рiшення, крiм випадкiв наявностi пiдстав для прийняття митним органом рiшення про анулювання рiшення;

     5) якщо митним органом встановлено невiдповiднiсть рiшення вимогам законодавства України з питань митної справи i вiдповiднiсть таким вимогам не може бути забезпечено шляхом внесення змiн до рiшення.

     2. У випадках, передбачених пунктами 2 i 5 частини першої цiєї статтi, до прийняття рiшення про скасування рiшення митний орган застосовує правила, передбаченi статтями 199 i 1910 цього Кодексу.

     3. Рiшення митного органу про скасування рiшення набирає чинностi вiдповiдно до статтi 1911 цього Кодексу.

     4. Рiшення, що скасовується, втрачає чиннiсть з дня набрання чинностi рiшенням митного органу про скасування рiшення або у випадках, визначених законодавством України з питань митної справи, з iншої дати, визначеної митним органом.

     5. Пiсля скасування рiшення митного органу пiдприємство:

     1) не має права провадити дiяльнiсть, визначену таким рiшенням, крiм випадкiв, визначених цим Кодексом;

     2) не має права застосовувати спрощення та/або користуватися перевагами, що застосовуються на пiдставi рiшення, яке було скасовано.

     Митнi формальностi щодо транспортних засобiв комерцiйного призначення та товарiв, що ними перемiщуються, розпочатi iз застосуванням рiшення митного органу та не завершенi до скасування такого рiшення, завершуються на умовах, визначених таким рiшенням, з урахуванням особливостей, визначених цим Кодексом.

     6. У разi прийняття митним органом рiшення про скасування рiшення вiдповiдно до пунктiв 2 - 4 частини першої цiєї статтi пiдприємство не має права отримати таке саме рiшення протягом одного року з дня прийняття рiшення про скасування.

     У разi прийняття митним органом рiшення про скасування авторизацiї АЕО вiдповiдно до пунктiв 2 - 4 частини першої цiєї статтi пiдприємство не має права отримати авторизацiю АЕО того самого типу протягом трьох рокiв з дня прийняття рiшення про скасування авторизацiї АЕО.

     7. Скасування рiшення митного органу щодо зобов'язуючої iнформацiї здiйснюється з урахуванням особливостей, визначених статтею 23 цього Кодексу.

(Доповнено статтею 1917 згiдно iз Законом України вiд 15.08.2022р. N 2510-IX, iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 13.07.2023р. N 3229-IX)

     Стаття 1918. Анулювання рiшення

     1. Митний орган приймає рiшення про анулювання рiшення за наявностi сукупностi таких умов:

     1) рiшення прийнято на пiдставi недостовiрної та/або неповної iнформацiї;

     2) пiдприємству було вiдомо або мало бути вiдомо про те, що iнформацiя, на пiдставi якої прийнято рiшення, є недостовiрною та/або неповною;

     3) митний орган прийняв би iнше рiшення у разi, якщо б iнформацiя була достовiрною та/або повною.

     2. До прийняття рiшення про анулювання рiшення митний орган застосовує правила, передбаченi статтями 199 i 1910 цього Кодексу.

     3. Рiшення митного органу про анулювання рiшення набирає чинностi вiдповiдно до статтi 1911 цього Кодексу.

     4. Рiшення, що анулюється, вважається недiйсним з дня набрання ним чинностi.

     5. У разi анулювання рiшення митного органу пiдприємство несе передбачену цим Кодексом та iншими законами України вiдповiдальнiсть за негативнi наслiдки застосування такого рiшення з дня його прийняття.

     6. У разi анулювання рiшення митного органу пiдприємство не має права отримати таке саме рiшення протягом трьох рокiв з дня прийняття рiшення про анулювання.

(Доповнено статтею 1918 згiдно iз Законом України вiд 15.08.2022р. N 2510-IX)

     Стаття 20. Iнформацiя щодо законодавства України з питань митної справи

     1. Iнформацiя щодо законодавства України з питань митної справи надається у встановленому законом порядку.

     Митнi органи iнформують заiнтересованих осiб про митнi правила. Для спрощення доступу заiнтересованих осiб до такої iнформацiї митнi органи застосовують iнформацiйнi технологiї.

     2. Митнi органи надають не тiльки iнформацiю, яку запитувала заiнтересована особа, а й будь-яку iншу iнформацiю, яка стосується запиту, якщо її доведення до вiдома заiнтересованої особи вважається митним органом доцiльним.

     3. Стислi довiдки щодо основних положень законодавства України з питань митної справи, у тому числi щодо пiльг, якi надаються при перемiщеннi товарiв через митний кордон України, розмiщуються для загального ознайомлення в мiсцях розташування митних органiв. Довiдки друкуються українською мовою, офiцiйними мовами вiдповiдних сумiжних країн, а також iншими iноземними мовами, якi є мовами мiжнародного спiлкування.

(Iз змiнами i доповненнями, внесеними згiдно iз законами України вiд 04.07.2013р. N 405-VII, вiд 15.08.2022р. N 2510-IX)

     Стаття 21. Консультування з питань митної справи

     1. За зверненнями пiдприємств та громадян, що перемiщують товари, транспортнi засоби комерцiйного призначення через митний кордон України або провадять дiяльнiсть, контроль за якою вiдповiдно до цього Кодексу покладено на митнi органи (заiнтересованих осiб), митнi органи безоплатно надають консультацiї з питань практичного застосування окремих норм законодавства України з питань митної справи.

     2. Консультацiї з питань практичного застосування окремих норм законодавства України з питань митної справи надаються митницями за мiсцем розташування пiдприємств (за мiсцем проживання або тимчасового перебування громадян) або центральним органом виконавчої влади, що реалiзує державну митну полiтику, в уснiй, письмовiй або, за бажанням заiнтересованої особи, електроннiй формi у строк, що не перевищує 30 календарних днiв, наступних за днем отримання вiдповiдного звернення. Консультацiї в письмовiй формi надаються у виглядi рiшень митних органiв.

     3. Консультацiя з питань практичного застосування окремих норм законодавства України з питань митної справи має iндивiдуальний характер i може використовуватися виключно особою, якiй надано таку консультацiю.

     4. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну фiнансову полiтику, перiодично проводить узагальнення консультацiй з питань практичного застосування окремих норм законодавства України з питань митної справи, якi стосуються значної кiлькостi осiб або значних сум митних платежiв, та затверджує своїми наказами узагальненi консультацiї, якi пiдлягають оприлюдненню на офiцiйному веб-сайтi центрального органу виконавчої влади, що реалiзує державну митну полiтику.

     5. Не може бути притягнуто до вiдповiдальностi особу, яка дiяла вiдповiдно до консультацiї з питань практичного застосування окремих норм законодавства України з питань митної справи, наданої в письмовiй або електроннiй формi, а також до узагальненої консультацiї, зокрема, на пiдставi того, що у подальшому такi консультацiї були змiненi або скасованi.

     6. Консультацiя з питань практичного застосування окремих норм законодавства України з питань митної справи може бути оскаржена до органу вищого рiвня в порядку, визначеному главою 4 цього Кодексу, або до суду як правовий акт iндивiдуальної дiї, якщо вона, на думку заiнтересованої особи, суперечить нормам вiдповiдного акта законодавства. Визнання судом такої консультацiї недiйсною є пiдставою для надання нової консультацiї з урахуванням висновкiв суду.

(Iз змiнами i доповненнями, внесеними згiдно iз законами України вiд 04.07.2013р. N 405-VII, вiд 02.10.2019р. N 141-IX, вiд 14.01.2020р. N 440-IX)

     Стаття 22. Вiдповiдальнiсть за порушення порядку надання iнформацiї

     1. За надання недостовiрної iнформацiї, а також за неправомiрну вiдмову у наданнi вiдповiдної iнформацiї, несвоєчасне надання iнформацiї та iншi правопорушення у сферi iнформацiйних вiдносин посадовi особи митного органу несуть вiдповiдальнiсть, передбачену законом.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 04.07.2013р. N 405-VII)

     Стаття 23. Рiшення щодо зобов'язуючої iнформацiї

     1. За заявою пiдприємства митнi органи приймають рiшення щодо зобов'язуючої iнформацiї з питань:

     1) класифiкацiї товарiв (у тому числi комплектних об'єктiв, що постачаються в розiбраному станi декiлькома партiями протягом тривалого перiоду);

     2) визначення країни походження товарiв.

     2. Рiшення щодо зобов'язуючої iнформацiї є обов'язковим для виконання пiдприємством, за заявою якого таке рiшення прийнято, та будь-яким митним органом.

     3. Рiшення щодо зобов'язуючої iнформацiї застосовується до товарiв, яких стосується таке рiшення та щодо яких митнi формальностi виконуються пiсля набрання чинностi таким рiшенням.

     4. Строк дiї рiшення щодо зобов'язуючої iнформацiї становить три роки з дати його прийняття.

     5. Рiшення щодо зобов'язуючої iнформацiї не може бути змiнено.

     6. Рiшення щодо зобов'язуючої iнформацiї не може бути скасовано митним органом за заявою пiдприємства.

     7. Митний орган приймає рiшення про скасування рiшення щодо зобов'язуючої iнформацiї у разi, якщо митним органом встановлено, що:

     1) рiшення не вiдповiдає законодавству України з питань митної справи внаслiдок внесення змiн до законодавства;

     2) факти та умови, на основi яких було прийнято таке рiшення, змiнилися;

     3) рiшення прийнято з порушенням законодавства України з питань митної справи;

     4) отримано рекомендацiї, пояснення та iншi рiшення, що приймаються Всесвiтньою митною органiзацiєю щодо класифiкацiї товарiв, вiдповiдно до яких змiнюється класифiкацiя товарiв, щодо яких прийнято таке рiшення.

     8. У випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої цiєї статтi, рiшення щодо зобов'язуючої iнформацiї втрачають чиннiсть з дня набрання чинностi вiдповiдними змiнами до законодавства України з питань митної справи.

     9. Митний орган зазначає дату втрати чинностi рiшенням щодо зобов'язуючої iнформацiї в рiшеннi про його скасування.

     10. Рiшення щодо зобов'язуючої iнформацiї оприлюднюються центральним органом виконавчої влади, що реалiзує державну митну полiтику, з додержанням вимог щодо конфiденцiйностi iнформацiї.

     11. Порядок прийняття та оприлюднення рiшень щодо зобов'язуючої iнформацiї визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну фiнансову полiтику.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз законами України вiд 04.07.2013р. N 405-VII, вiд 02.10.2019р. N 141-IX, у редакцiї Закону України вiд 15.08.2022р. N 2510-IX)

     Стаття 231. Дослiдження проб та зразкiв товарiв пiд час прийняття рiшень щодо зобов'язуючої iнформацiї

     1. У випадках класифiкацiї, визначення країни походження товарiв, якщо для прийняття рiшення щодо зобов'язуючої iнформацiї необхiдне проведення дослiдження (аналiзу, експертизи) проб (зразкiв) таких товарiв, митний орган має право призначити таке дослiдження (аналiз, експертизу), за умови отримання попередньої згоди пiдприємства.

     2. У разi вiдсутностi згоди пiдприємства на проведення дослiдження (аналiзу, експертизи) проб (зразкiв) товарiв митний орган приймає рiшення щодо зобов'язуючої iнформацiї з урахуванням наявних у нього документiв та/або iнформацiї або приймає рiшення про вiдмову в наданнi рiшення щодо зобов'язуючої iнформацiї.

     3. Дослiдження (аналiз, експертиза) проб (зразкiв) товарiв для прийняття рiшення щодо зобов'язуючої iнформацiї проводиться за рахунок пiдприємства спецiалiзованим органом з питань експертизи та дослiджень центрального органу виконавчої влади, що реалiзує державну митну полiтику, або iншою експертною установою (органiзацiєю).

     4. Строк прийняття рiшення, передбачений пунктом 6 частини першої статтi 196 цього Кодексу, продовжується на строк проведення дослiдження (аналiзу, експертизи) проб (зразкiв) товарiв.

(Доповнено статтею 231 згiдно iз Законом України вiд 15.08.2022р. N 2510-IX)

     Стаття 232. Продовження строку використання рiшень щодо зобов'язуючої iнформацiї

     1. У разi якщо рiшення щодо зобов'язуючої iнформацiї з питань класифiкацiї товарiв або визначення країни походження товарiв було скасовано, за зверненням пiдприємства митний орган може продовжити строк його використання на умовах, визначених цим рiшенням, але не бiльше шести мiсяцiв з дня скасування такого рiшення.

     2. Продовження строку використання рiшення щодо зобов'язуючої iнформацiї, передбачене частиною першої цiєї статтi, застосовується до товарiв, яких стосується скасоване рiшення та якi перемiщувалися (чи будуть перемiщенi) через митний кордон України за зовнiшньоекономiчними договорами (контрактами), укладеними до дати скасування такого рiшення.

     3. Звернення пiдприємства про продовження строку використання рiшення щодо зобов'язуючої iнформацiї подається до митного органу, який скасував таке рiшення, у строк не пiзнiше 15 днiв з дня скасування такого рiшення.

     4. Рiшення про продовження строку використання рiшення щодо зобов'язуючої iнформацiї приймається митним органом протягом 15 днiв з дня отримання звернення пiдприємства, передбаченого частиною третьою цiєї статтi.

     5. Продовження строку використання рiшення щодо зобов'язуючої iнформацiї не застосовується до рiшень щодо зобов'язуючої iнформацiї з питань визначення країни походження товарiв, якi вивозяться за межi митної територiї України.

     6. Порядок розгляду звернення пiдприємства про продовження строку використання рiшення щодо зобов'язуючої iнформацiї визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну фiнансову полiтику.

(Доповнено статтею 232 згiдно iз Законом України вiд 15.08.2022р. N 2510-IX)

Глава 4. Оскарження рiшень, дiй або бездiяльностi митних органiв

(Назва глави iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 04.07.2013р. N 405-VII, у редакцiї законiв України вiд 14.01.2020р. N 440-IX, вiд 15.08.2022р. N 2510-IX)

     Стаття 24. Право на оскарження

     1. Будь-яка особа має право оскаржити рiшення, дiї або бездiяльнiсть митних органiв до митного органу вищого рiвня або до суду, якщо вважає, що такими рiшеннями, дiями або бездiяльнiстю порушено її права, свободи чи iнтереси, створено перешкоди для їх реалiзацiї або на неї незаконно покладено будь-якi обов'язки.

     2. Для цiлей застосування цiєї глави:

     1) предмет оскарження - рiшення, дiї або бездiяльнiсть митних органiв, якi оскаржуються;

     2) дiї митних органiв - вчинки посадових осiб та iнших працiвникiв митних органiв, пов'язанi з виконанням обов'язкiв, покладених на них вiдповiдно до цього Кодексу та iнших актiв законодавства України;

     3) бездiяльнiсть митних органiв - невиконання посадовими особами та iншими працiвниками митних органiв обов'язкiв, покладених на них вiдповiдно до цього Кодексу та iнших актiв законодавства України, або неприйняття ними рiшень з питань, вiднесених до їхнiх повноважень, протягом строку, визначеного законодавством;

     4) митний орган вищого рiвня - центральний орган виконавчої влади, що реалiзує державну митну полiтику;

     5) митний орган, якого стосується предмет оскарження, - митний орган, який прийняв оскаржуване рiшення, вчинив оскаржуванi дiї або допустив бездiяльнiсть.

     3. Положення цiєї глави застосовуються у всiх випадках оскарження пiдприємствами або громадянами рiшень, дiй або бездiяльностi митних органiв, крiм випадкiв, якщо законом встановлено iнший порядок оскарження таких рiшень, дiй або бездiяльностi.

     4. Положення цiєї глави не застосовуються у випадках оскарження постанов у справах про порушення митних правил, податкових повiдомлень - рiшень митних органiв.

     5. Оскарження постанов у справах про порушення митних правил здiйснюється в порядку, встановленому главою 72 цього Кодексу. Оскарження податкових повiдомлень-рiшень митних органiв здiйснюється в порядку, встановленому Податковим кодексом України.

     6. Пiд час оскарження громадянами рiшень, дiй або бездiяльностi митних органiв положення Закону України "Про звернення громадян" застосовуються в частинi, що не суперечить цiй главi.

     7. Процедура оскарження, передбачена цiєю главою, вважається досудовим порядком вирiшення спору.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 04.07.2013р. N 405-VII, у редакцiї Закону України вiд 15.08.2022р. N 2510-IX)

     Стаття 25. Виключена.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз законами України вiд 07.06.2012р. N 4915-VI, вiд 04.07.2013р. N 405-VII, вiд 02.10.2019р. N 141-IX, виключена згiдно iз Законом України вiд 15.08.2022р. N 2510-IX)

     Стаття 26. Подання скарги

     1. Скарга до митного органу вищого рiвня подається в один iз таких способiв:

     1) у паперовiй формi - нарочно або поштовим вiдправленням з описом вкладення;

     2) в електроннiй формi - за допомогою систем, що забезпечують функцiонування електронних iнформацiйних ресурсiв митних органiв, з накладенням електронного пiдпису.

     2. Скарга складається державною мовою та пiдписується особою, яка її подає, або уповноваженою нею особою.

     У разi якщо скарга пiдписується уповноваженою особою, до неї долучається оригiнал або належним чином завiрена копiя документа, що засвiдчує повноваження такої уповноваженої особи.

     3. Скарга має мiстити:

     1) найменування митного органу, до якого подається скарга;

     2) контактнi данi особи, яка подає скаргу (прiзвище, власне iм'я, по батьковi (за наявностi) або найменування особи, адреса мiсця проживання/перебування, мiсцезнаходження, номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти тощо), а в разi подання скарги уповноваженою особою - також контактнi данi такої уповноваженої особи;

     3) iнформацiю про предмет оскарження та обставини, якими обґрунтовується порушення прав особи, яка подає скаргу;

     4) вимоги особи, яка подає скаргу;

     5) дату складення скарги;

     6) поштову адресу або адресу електронної пошти, на яку слiд надiслати рiшення, прийняте за результатами розгляду скарги;

     7) перелiк документiв, що додаються до скарги.

     4. Особа, яка подає скаргу, може додати до скарги документи та/або iнформацiю, якi вона вважає за необхiдне подати.

     У разi якщо особа пiд час подання скарги не може подати вiдповiднi документи та/або iнформацiю, такi документи та/або iнформацiя можуть бути поданi пiзнiше, але в межах строку розгляду скарги, передбаченого статтею 263 цього Кодексу.

     5. Скарга, оформлена без дотримання вимог, зазначених у частинах першiй - третiй цiєї статтi, повертається особi, яка її подала, на пiдставi мотивованого рiшення митного органу вищого рiвня не пiзнiш як через 10 днiв з дня її надходження.

     Повернення скарги не позбавляє особу права на повторне її подання у встановленому цим Кодексом порядку.

     Перебiг строку подання скарги зупиняється з дня подання скарги до дня її повернення особi, яка її подала.

(У редакцiї законiв України вiд 14.01.2020р. N 440-IX, вiд 15.08.2022р. N 2510-IX)

     Стаття 261. Строки подання скарг

     1. Скарга може бути подана протягом 30 днiв з дня, коли особа дiзналася або повинна була дiзнатися про порушення своїх прав унаслiдок рiшення, дiї чи бездiяльностi митного органу, але не пiзнiше шести мiсяцiв з дня прийняття вiдповiдного рiшення, вчинення дiї або бездiяльностi.

     У разi якщо останнiй день строку, зазначеного в абзацi першому цiєї частини, припадає на вихiдний або святковий день, останнiм днем такого строку вважається перший робочий день, що настає за вихiдним або святковим днем.

     Строк подання скарги не вважається пропущеним, якщо до його закiнчення скаргу подано до установи зв'язку чи направлено засобами електронних комунiкацiй.

     2. У разi пропуску строку подання скарги такий строк за заявою особи може бути поновлений, якщо митний орган вищого рiвня визнає причини такого пропуску поважними.

     3. Заява про поновлення пропущеного строку подання скарги та документи, що пiдтверджують поважнiсть причин пропуску такого строку (за наявностi), подаються разом iз скаргою.

     4. Митний орган вищого рiвня приймає скаргу до розгляду у разi, якщо причини пропуску строку подання скарги будуть визнанi поважними.

     5. У разi пропуску особою строку подання скарги, встановленого частиною першою цiєї статтi, або якщо причини для поновлення строку подання скарги визнанi неповажними, митний орган вищого рiвня залишає скаргу без розгляду та повiдомляє про це особу, яка подала скаргу, а також про пiдстави визнання причин такого пропуску неповажними.

(Доповнено статтею 261 згiдно iз Законом України вiд 15.08.2022р. N 2510-IX)

     Стаття 262. Права особи, яка подала скаргу

     1. Особа, яка подала скаргу, має право:

     1) брати участь у розглядi скарги особисто або через уповноважену особу, у тому числi в режимi вiдеоконференцiї;

     2) подавати заяви, надавати пояснення, наводити свої доводи з питань, що виникають пiд час розгляду скарги, i заперечення проти заяв та доводiв iнших осiб;

     3) надавати додатковi документи та/або iнформацiю або наполягати на їх запитi митним органом, який розглядає скаргу;

     4) до прийняття рiшення за результатами розгляду скарги вiдкликати її шляхом направлення письмової заяви до митного органу, який розглядає скаргу;

     5) отримувати iнформацiю про розгляд скарги та одержувати рiшення за результатами розгляду скарги;

     6) висловлювати усно або письмово вимогу щодо забезпечення конфiденцiйностi та нерозголошення певних вiдомостей пiд час розгляду скарги;

     7) вимагати вiдшкодування збиткiв, якщо вони завданi внаслiдок порушення встановленого порядку розгляду скарг;

     8) користуватися iншими правами, визначеними законодавством.

(Доповнено статтею 262 згiдно iз Законом України вiд 15.08.2022р. N 2510-IX)

     Стаття 263. Розгляд скарг

     1. Пiд час розгляду скарги митний орган вищого рiвня перевiряє правомiрнiсть та обґрунтованiсть оскаржуваного рiшення митного органу, правомiрнiсть вчинених дiй або вiдсутнiсть факту бездiяльностi митного органу.

     2. Митний орган вищого рiвня за заявою особи, яка подала скаргу, залучає до розгляду скарги митний орган, якого стосується предмет оскарження.

     3. Скарга розглядається митним органом вищого рiвня протягом 30 днiв з дня її отримання.

     4. За необхiдностi отримання позицiї щодо предмета оскарження вiд митного органу, якого стосується предмет оскарження, митний орган вищого рiвня може направити до митного органу, якого стосується предмет оскарження, копiї скарги та доданих до неї документiв (у разi їх подання).

     У разi отримання копiї скарги вiдповiдно до абзацу першого цiєї частини митний орган, якого стосується предмет оскарження, зобов'язаний надiслати до митного органу вищого рiвня свою позицiю та наявнi в нього документи щодо предмета оскарження протягом п'яти робочих днiв з дня отримання копiї скарги.

     5. У разi якщо пiд час розгляду скарги встановлено, що в митному органi вищого рiвня вiдсутнi документи та/або iнформацiя, що мають значення для розгляду скарги, митний орган вищого рiвня має право направити особi, яка подала скаргу, запит iз зазначенням документiв та/або iнформацiї, якi необхiдно надати.

     Особа, яка подала скаргу, зобов'язана надати митному органу вищого рiвня на його запит документи та iнформацiю, необхiднi для розгляду скарги, протягом 15 днiв з дня отримання такого запиту.

     6. У разi направлення запиту, передбаченого частиною п'ятою цiєї статтi, строк розгляду скарги зупиняється до надання митному органу вищого рiвня документiв та/або iнформацiї, зазначених у запитi, але не бiльше нiж на 20 днiв з дня направлення такого запиту.

     7. У разi якщо особа, яка подала скаргу, не надала документiв та/або iнформацiї на запит митного органу вищого рiвня, рiшення за результатами розгляду скарги приймається з урахуванням наявних у такого органу документiв та/або iнформацiї.

     8. Строк розгляду скарги, зазначений у частинi третiй цiєї статтi, може бути продовжений за рiшенням митного органу вищого рiвня, але не бiльше нiж на 20 днiв.

     9. Повiдомлення про продовження строку розгляду скарги надсилається особi, яка подала скаргу, у паперовiй або електроннiй формi.

     10. У разi якщо рiшення, дiї або бездiяльнiсть митного органу одночасно оскаржуються до митного органу вищого рiвня та до суду i суд вiдкриває провадження у справi, розгляд скарги митним органом вищого рiвня припиняється.

(Доповнено статтею 263 згiдно iз Законом України вiд 15.08.2022р. N 2510-IX)

     Стаття 264. Зупинення виконання рiшень митних органiв

     1. Подання скарги не призводить до зупинення виконання оскаржуваного рiшення.

     2. За заявою особи, яка подала скаргу, митний орган вищого рiвня на час розгляду скарги має право зупинити повнiстю або частково виконання оскаржуваного рiшення у разi, якщо є обґрунтованi пiдстави вважати, що оскаржуване рiшення не вiдповiдає законодавству України з питань митної справи або що iснує ризик заподiяння значної шкоди особi, яка подала скаргу.

     3. У випадку, визначеному частиною другою цiєї статтi, якщо внаслiдок виконання оскаржуваного рiшення в особи, яка подала скаргу, виникає зобов'язання iз сплати митних платежiв, виконання такого рiшення може бути зупинено, за умови надання забезпечення сплати митних платежiв вiдповiдно до роздiлу X цього Кодексу. Забезпечення сплати митних платежiв надається на суму митних платежiв, зобов'язання iз сплати яких виникає внаслiдок виконання оскаржуваного рiшення.

     4. За результатами розгляду скарги забезпечення сплати митних платежiв, надане вiдповiдно до частини третьої цiєї статтi, повертається (вивiльняється) або використовується для сплати вiдповiдних митних платежiв у порядку та строки, визначенi цим Кодексом.

(Доповнено статтею 264 згiдно iз Законом України вiд 15.08.2022р. N 2510-IX)

     Стаття 265. Рiшення за результатами розгляду скарги

     1. За результатами розгляду скарги митний орган вищого рiвня приймає одне з таких рiшень, яким:

     1) повнiстю задовольняє скаргу;

     2) частково задовольняє скаргу;

     3) залишає скаргу без задоволення.

     2. У разi прийняття рiшення, передбаченого пунктом 1 або 2 частини першої цiєї статтi, митний орган вищого рiвня:

     1) скасовує оскаржуване рiшення повнiстю або частково; або

     2) скасовує оскаржуване рiшення та самостiйно приймає нове рiшення; або

     3) скасовує оскаржуване рiшення та зобов'язує вiдповiдний митний орган прийняти нове рiшення вiдповiдно до законодавства; або

     4) вносить змiни до оскаржуваного рiшення; або

     5) визнає дiї або факт бездiяльностi вiдповiдного митного органу неправомiрними та зобов'язує цей митний орган вжити заходiв, спрямованих на усунення виявлених порушень.

     3. Рiшення за результатами розгляду скарги складається iз вступної, описової, мотивувальної та резолютивної частин.

     У рiшеннi за результатами розгляду скарги також зазначається про право особи, яка подала скаргу, у разi її незгоди з прийнятим рiшенням оскаржити його в судовому порядку.

     4. Рiшення за результатами розгляду скарги приймається вiд iменi митного органу вищого рiвня та пiдписується керiвником цього митного органу або уповноваженою ним посадовою особою цього органу.

     5. Рiшення за результатами розгляду скарги протягом трьох робочих днiв з дати його прийняття надсилається особi, яка подала скаргу, у паперовiй або електроннiй формi на адресу, зазначену у скарзi.

     6. У разi прийняття рiшень, передбачених пунктами 3 i 5 частини другої цiєї статтi, митний орган, якого стосується предмет оскарження, зобов'язаний прийняти нове рiшення або вжити заходiв, спрямованих на усунення виявлених порушень, у найкоротший можливий строк, але не бiльше п'яти робочих днiв з дати прийняття рiшення за результатами розгляду скарги.

     7. Митний орган вищого рiвня, який прийняв рiшення за результатами розгляду скарги, залишає без розгляду повторнi скарги, поданi тiєю самою особою щодо того самого предмета оскарження, та повiдомляє особу про таке прийняте рiшення.

(Доповнено статтею 265 згiдно iз Законом України вiд 15.08.2022р. N 2510-IX)

     Стаття 27. Особливостi задоволення скарг на рiшення, дiї або бездiяльнiсть митних органiв

     1. У разi якщо задоволення скарги на рiшення, дiї або бездiяльнiсть митних органiв пов'язано з виплатою грошових сум, їх виплата здiйснюється за рахунок державного бюджету органами, що здiйснюють казначейське обслуговування бюджетних коштiв, на пiдставi рiшення суду або рiшення митного органу вищого рiвня про задоволення скарги повнiстю або частково в порядку, визначеному законом.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 07.06.2012р. N 4915-VI, вiд 04.07.2013р. N 405-VII, у редакцiї Закону України вiд 15.08.2022р. N 2510-IX)

     Стаття 28. Перевiрка законностi та обґрунтованостi рiшень, дiй або бездiяльностi митних органiв у порядку контролю

     1. Центральний орган виконавчої влади, що реалiзує державну митну полiтику, має право в порядку контролю за дiяльнiстю пiдпорядкованих митних органiв або їх посадових осiб скасовувати або змiнювати їхнi неправомiрнi рiшення, а також вживати передбачених законом заходiв за фактами неправомiрних рiшень, дiй або бездiяльностi зазначених органiв або осiб.

     2. Керiвник митницi має право в порядку контролю за дiяльнiстю пiдпорядкованих структурних пiдроздiлiв та митних постiв, якi входять до складу митницi, скасовувати або змiнювати їхнi неправомiрнi рiшення, а також вживати передбачених законом заходiв за фактами неправомiрних рiшень, дiй або бездiяльностi зазначених органiв.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз законами України вiд 04.07.2013р. N 405-VII, вiд 02.10.2019р. N 141-IX, у редакцiї Закону України вiд 15.08.2022р. N 2510-IX)

     Стаття 29. Виключена.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 04.07.2013р. N 405-VII, виключена згiдно iз Законом України вiд 15.08.2022р. N 2510-IX)

     Стаття 30. Вiдповiдальнiсть митних органiв, їх посадових осiб та iнших працiвникiв

     1. Посадовi особи та iншi працiвники митних органiв, якi прийняли неправомiрнi рiшення, вчинили неправомiрнi дiї або допустили бездiяльнiсть при виконаннi ними своїх службових (трудових) обов'язкiв, у тому числi в особистих корисливих цiлях або на користь третiх осiб, несуть кримiнальну, адмiнiстративну, дисциплiнарну та iншу вiдповiдальнiсть вiдповiдно до закону.

     2. Шкода, заподiяна особам та їхньому майну неправомiрними рiшеннями, дiями або бездiяльнiстю митних органiв, вiдшкодовується у порядку, визначеному законом.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз законами України вiд 04.07.2013р. N 405-VII, вiд 15.08.2022р. N 2510-IX)

Глава 5. Iнформацiйнi технологiї та електроннi iнформацiйнi ресурси у ми

(Назва глави iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 15.08.2022р. N 2510-IX)

     Стаття 31. Застосування систем, що забезпечують функцiонування електронних iнформацiйних ресурсiв митних органiв, i засобiв їх забезпечення

     1. Митна справа здiйснюється з використанням iнформацiйних технологiй, у тому числi заснованих на системах, що забезпечують функцiонування електронних iнформацiйних ресурсiв митних органiв, i засобiв їх забезпечення, що функцiонують на нацiональному та/або мiжнародному рiвнi.

     2. Впровадження систем, що забезпечують функцiонування електронних iнформацiйних ресурсiв митних органiв, здiйснюється вiдповiдно до законодавства. Пiд час їх впровадження митнi органи проводять консультацiї з усiма безпосередньо заiнтересованими сторонами.

     3. У митнiй справi можуть застосовуватися системи, що забезпечують функцiонування електронних iнформацiйних ресурсiв митних органiв, i засоби їх забезпечення, розробленi, виготовленi або придбанi митними органами.

     4. Системи, що забезпечують функцiонування електронних iнформацiйних ресурсiв митних органiв, i засоби їх забезпечення, розробленi, виготовленi або придбанi митними органами, є державною власнiстю i закрiплюються за вiдповiдними митними органами.

     5. Можливiсть використання для здiйснення митної справи систем, що забезпечують функцiонування електронних iнформацiйних ресурсiв митних органiв, i засобiв їх забезпечення, а також порядок i умови їх застосування визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну фiнансову полiтику.

     6. Створення та функцiонування єдиної автоматизованої iнформацiйної системи митних органiв, автоматизованої системи митного оформлення та єдиного державного iнформацiйного веб-порталу "Єдине вiкно для мiжнародної торгiвлi" забезпечуються центральним органом виконавчої влади, що реалiзує державну митну полiтику.

     Центральний орган виконавчої влади, що реалiзує державну митну полiтику, також забезпечує функцiонування на нацiональному рiвнi електронної транзитної системи та їх складових, що використовуються для цiлей процедури спiльного транзиту, передбаченої Конвенцiєю про процедуру спiльного транзиту.

     7. Власне розроблення програмного забезпечення для митних органiв здiйснюється спецiалiзованим пiдроздiлом центрального органу виконавчої влади, що реалiзує державну митну полiтику.

     8. Для виконання передбачених цим Кодексом митних формальностей використовується автоматизована система митного оформлення, що входить до складу єдиної автоматизованої iнформацiйної системи митних органiв України. У разi виходу з ладу автоматизованої системи митного оформлення або єдиної автоматизованої iнформацiйної системи митних органiв митнi формальностi виконуються в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну фiнансову полiтику.

     Для виконання митних формальностей, передбачених Конвенцiєю про процедуру спiльного транзиту, обмiну iнформацiєю та взаємодiї мiж митними органами, у тому числi iноземних держав, використовується електронна транзитна система, що входить до складу iнформацiйних систем митних органiв.

     Електронна транзитна система, що функцiонує на нацiональному рiвнi, може використовуватися для виконання митних формальностей та забезпечення контролю за перемiщенням товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення внутрiшнiм транзитом.

     9. З метою забезпечення взаємодiї мiж єдиною автоматизованою iнформацiйною системою митних органiв та iнформацiйними системами декларантiв, митних брокерiв та iнших осiб у процесi здiйснення митних формальностей центральний орган виконавчої влади, що реалiзує державну митну полiтику, надає можливiсть використання вiдповiдних веб-сервiсiв та iнших електронних сервiсiв, доступних через мережу Iнтернет.

(Iз змiнами i доповненнями, внесеними згiдно iз законами України вiд 04.07.2013р. N 405-VII, вiд 06.09.2018р. N 2530-VIII, вiд 02.10.2019р. N 141-IX, вiд 14.01.2020р. N 440-IX, вiд 15.08.2022р. N 2510-IX, вiд 13.07.2023р. N 3229-IX)

     Стаття 311. Застосування електронних документiв та електронного документообiгу в митнiй справi

     1. Заяви, звернення, запити, скарги, iншi документи, подання яких до митних органiв передбачено цим Кодексом, можуть подаватися в електронному виглядi.

     2. У випадках, якщо цим Кодексом встановлено вимогу щодо накладення електронного пiдпису на необхiднi для здiйснення митного контролю та митного оформлення товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення документи, подання яких митним органам передбачено цим Кодексом в електроннiй формi, таке накладення здiйснюється шляхом використання квалiфiкованого або удосконаленого електронного пiдпису, що базується на квалiфiкованому сертифiкатi електронного пiдпису, вiдповiдно до вимог Закону України "Про електронну iдентифiкацiю та електроннi довiрчi послуги".

     При цьому електронна iдентифiкацiя користувачiв систем, що забезпечують функцiонування електронних iнформацiйних ресурсiв митних органiв, для отримання ними електронних послуг, доступу до сервiсiв може бути виконана з використанням електронного пiдпису або iншого засобу електронної iдентифiкацiї вiдповiдно до вимог Закону України "Про електронну iдентифiкацiю та електроннi довiрчi послуги" та мiжнародних договорiв України, згода на обов'язковiсть яких надана Верховною Радою України.

     3. Рiшення та iншi документи, передбаченi цим Кодексом, якi створюються митними органами пiд час реалiзацiї повноважень, можуть видаватися у виглядi електронних документiв вiдповiдно до Закону України "Про електроннi документи та електронний документообiг".

     У випадках, встановлених законодавством з питань митної справи, електроннi документи перетворюються у вiзуальну форму, придатну для сприйняття її змiсту людиною, у форматi, що унеможливлює у подальшому внесення змiн до них. Рiшення та iншi документи, що надаються митними органами в електроннiй формi у випадках, передбачених цим Кодексом, пiдлягають засвiдченню уповноваженою посадовою особою митного органу шляхом накладення квалiфiкованого або удосконаленого електронного пiдпису, що базується на квалiфiкованому сертифiкатi електронного пiдпису уповноваженої особи, вiдповiдно до вимог Закону України "Про електронну iдентифiкацiю та електроннi довiрчi послуги".

     4. Формати, структура документiв, зазначених у частинах першiй i другiй цiєї статтi, протоколи обмiну даними та iншi технiчнi специфiкацiї визначаються центральним органом виконавчої влади, що реалiзує державну митну полiтику, з оприлюдненням вiдповiдної iнформацiї на своєму офiцiйному веб-сайтi.

     5. Митнi органи та їх посадовi особи для виконання завдань, визначених цим Кодексом, мають право на безоплатне отримання квалiфiкованих електронних довiрчих послуг, якi надаються центральним органом виконавчої влади, що реалiзує державну податкову полiтику, в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну фiнансову полiтику.

(Доповнено статтею 311 згiдно iз Законом України вiд 14.01.2020р. N 440-IX, iз змiнами, внесеними згiдно iз законами України вiд 15.08.2022р. N 2510-IX, вiд 07.02.2023р. N 2919-IX)

     Стаття 32. Пiдтвердження вiдповiдностi систем, що забезпечують функцiонування електронних iнформацiйних ресурсiв митних органiв, i засобiв їх забезпечення

     1. Пiдтвердження вiдповiдностi систем, що забезпечують функцiонування електронних iнформацiйних ресурсiв митних органiв, i засобiв їх забезпечення здiйснюється вiдповiдно до законодавства.

     2. За експлуатацiю в митних органах систем, що забезпечують функцiонування електронних iнформацiйних ресурсiв митних органiв, без застосування комплексної системи захисту iнформацiї або системи управлiння iнформацiйною безпекою з пiдтвердженою вiдповiднiстю вiдповiдно до вимог законодавства про захист iнформацiї в iнформацiйно-комунiкацiйних системах та про забезпечення кiбербезпеки, керiвник центрального органу виконавчої влади, що реалiзує державну митну полiтику, несе вiдповiдальнiсть згiдно iз законом.

(Iз змiнами i доповненнями, внесеними згiдно iз законами України вiд 15.08.2022р. N 2510-IX, вiд 13.07.2023р. N 3229-IX)

     Стаття 33. Електроннi iнформацiйнi ресурси митних органiв

     1. Частину першу виключено.

     2. Частину другу виключено.

     3. Необхiднi для здiйснення митного контролю та митного оформлення товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення документи (крiм документiв, що мiстять таємну iнформацiю), подання яких митним органам передбачено цим Кодексом та iншими законами України, надаються митним органам iншими державними органами, установами та органiзацiями, уповноваженими на здiйснення дозвiльних або контрольних функцiй щодо перемiщення товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення через митний кордон України, з використанням механiзму "єдиного вiкна" вiдповiдно до цього Кодексу у формi електронних документiв, на якi накладено електронний пiдпис.

     Замiсть документа, що мiстить таємну iнформацiю, з використанням механiзму "єдиного вiкна" у формi електронного документа, на який накладено електронний пiдпис, передаються вiдкритi вiдомостi про такий документ: назва (тип) документа, ким виданий (орган, установа, органiзацiя), ступiнь секретностi, дата видачi, реєстрацiйний номер.

     4. Порядок використання електронних iнформацiйних ресурсiв митних органiв визначається цим Кодексом та iншими законодавчими актами України.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз законами України вiд 04.07.2013р. N 405-VII, вiд 06.09.2018р. N 2530-VIII, вiд 15.08.2022р. N 2510-IX)

     Стаття 331. Реалiзацiя механiзму "єдиного вiкна"

     1. Взаємодiя мiж декларантами, їх представниками, iншими заiнтересованими особами та митними органами, iншими державними органами, установами та органiзацiями, уповноваженими на здiйснення дозвiльних або контрольних функцiй щодо перемiщення товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення через митний кордон України, здiйснюється з використанням механiзму "єдиного вiкна" згiдно з цим Кодексом.

     2. Для здiйснення взаємодiї, передбаченої частиною першою цiєї статтi, використовується єдиний державний iнформацiйний веб-портал "Єдине вiкно для мiжнародної торгiвлi", що входить до складу систем, що забезпечують функцiонування електронних iнформацiйних ресурсiв митних органiв. Адмiнiстратором та держателем єдиного державного iнформацiйного веб-порталу "Єдине вiкно для мiжнародної торгiвлi" є центральний орган виконавчої влади, що реалiзує державну митну полiтику.

     Для функцiонування єдиного державного iнформацiйного веб-порталу "Єдине вiкно для мiжнародної торгiвлi" iнформацiйно-комунiкацiйна система митних органiв забезпечує можливiсть обмiну iнформацiєю з вiдповiдними iнформацiйними, електронними комунiкацiйними, iнформацiйно-комунiкацiйними та iнформацiйно-телекомунiкацiйними системами iнших державних органiв, установ та органiзацiй, уповноважених на здiйснення дозвiльних або контрольних функцiй щодо перемiщення товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення через митний кордон України.

     3. Для забезпечення та контролю за дотриманням вимог щодо перемiщення товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення через митний кордон України, передбачених цим Кодексом та iншими законами України, митними органами, iншими державними органами, установами та органiзацiями, уповноваженими на здiйснення дозвiльних або контрольних функцiй щодо перемiщення товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення через митний кордон України, використовується набiр гармонiзованих вiдомостей.

     4. Документи та вiдомостi, надання яких митним органам передбачено цим Кодексом та iншими законами України вiд iнших державних органiв, установ та органiзацiй, уповноважених на здiйснення вiдповiдних дозвiльних або контрольних функцiй стосовно перемiщення товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення через митний кордон України, для здiйснення митних формальностей надаються одноразово у формi електронного документа, на який накладено електронний пiдпис, через єдиний державний iнформацiйний веб-портал "Єдине вiкно для мiжнародної торгiвлi" та не потребують дублювання в паперовiй формi, крiм випадкiв надання вiдкритих вiдомостей про документи, що мiстять таємну iнформацiю. Надання митним органам для здiйснення митних формальностей паперового примiрника документа, що мiстить таємну iнформацiю, здiйснюється у випадках та порядку, встановлених цим Кодексом та iншими законами України.

     5. Пiд час взаємодiї мiж декларантами, їх представниками, iншими заiнтересованими особами та митними органами, iншими державними органами, установами та органiзацiями, уповноваженими на здiйснення дозвiльних або контрольних функцiй щодо перемiщення товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення через митний кордон України, з використанням механiзму "єдиного вiкна" забезпечується додержання вимог щодо конфiденцiйностi iнформацiї.

     Iнформацiя, надана декларантами, їх представниками, iншими заiнтересованими особами через єдиний державний iнформацiйний веб-портал "Єдине вiкно для мiжнародної торгiвлi", може використовуватися державними органами, установами та органiзацiями, уповноваженими на здiйснення дозвiльних або контрольних функцiй щодо перемiщення товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення через митний кордон України, виключно вiдповiдно до компетенцiї та не може розголошуватися без дозволу особи, якою надано таку iнформацiю, зокрема, передаватися третiм особам, у тому числi iншим державним органам, установам та органiзацiям, крiм випадкiв, визначених цим Кодексом.

     6. Гармонiзацiя вiдомостей, що надаються через єдиний державний iнформацiйний веб-портал "Єдине вiкно для мiжнародної торгiвлi", здiйснюється з метою уникнення необхiдностi неодноразового надання декларантом, його представником та iншою заiнтересованою особою одних i тих самих вiдомостей рiзним державним органам, установам та органiзацiям, уповноваженим на здiйснення дозвiльних або контрольних функцiй щодо перемiщення товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення через митний кордон України.

     Гармонiзацiю вiдомостей, що надаються через єдиний державний iнформацiйний веб-портал "Єдине вiкно для мiжнародної торгiвлi", здiйснює центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну фiнансову полiтику, вiдповiдно до рекомендацiй та на основi моделi даних Всесвiтньої митної органiзацiї.

     Для гармонiзацiї вiдомостей, що надаються через єдиний державний iнформацiйний веб-портал "Єдине вiкно для мiжнародної торгiвлi", центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну фiнансову полiтику, затверджує нормативно-технiчний документ - набiр гармонiзованих вiдомостей для надання через єдиний державний iнформацiйний веб-портал "Єдине вiкно для мiжнародної торгiвлi" та забезпечує його систематичний перегляд.

     Центральний орган виконавчої влади, що реалiзує державну митну полiтику, для забезпечення гармонiзацiї вiдомостей, що надаються через єдиний державний iнформацiйний веб-портал "Єдине вiкно для мiжнародної торгiвлi", здiйснює:

     1) збiр та узагальнення даних та супровiдних документiв, якi згiдно з цим Кодексом, iншими законами України, мiжнародними договорами України, згода на обов'язковiсть яких надана Верховною Радою України, а також нормативно-правовими актами, виданими на основi та на виконання цього Кодексу та iнших законiв України, пiдлягають поданню вiдповiдними особами до державних органiв, установ та органiзацiй, уповноважених на здiйснення дозвiльних або контрольних функцiй щодо перемiщення товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення через митний кордон України;

     2) обробку узагальнених даних вiдповiдно до рекомендацiй Всесвiтньої митної органiзацiї;

     3) зберiгання даних, що надаються через єдиний державний iнформацiйний веб-портал "Єдине вiкно для мiжнародної торгiвлi";

     31) передавання Мiнiстерством оборони України iнформацiї про вiйськову технiку та iншi товари пiдроздiлiв збройних сил, перемiщення яких через митний кордон здiйснюється з використанням Форми 302;

     4) визначення змiсту та формату даних для подання через єдиний державний iнформацiйний веб-портал "Єдине вiкно для мiжнародної торгiвлi" вiдповiдно до моделi даних Всесвiтньої митної органiзацiї;

     5) вiдстеження змiн i доповнень до моделi даних Всесвiтньої митної органiзацiї та рекомендацiй Всесвiтньої митної органiзацiї для подальшого їх використання;

     6) розмiщення на своєму офiцiйному сайтi iнформацiї про функцiонування єдиного державного iнформацiйного веб-порталу "Єдине вiкно для мiжнародної торгiвлi";

     7) iншi функцiї, передбаченi законодавством, необхiднi для забезпечення функцiонування єдиного державного iнформацiйного веб-порталу "Єдине вiкно для мiжнародної торгiвлi".

     7. Єдиний державний iнформацiйний веб-портал "Єдине вiкно для мiжнародної торгiвлi" забезпечує:

     1) обмiн документами та вiдомостями стосовно перемiщення товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення через митний кордон України мiж особами, зазначеними у частинi першiй цiєї статтi;

     2) передавання державними органами, установами i органiзацiями, уповноваженими на здiйснення дозвiльних або контрольних функцiй щодо перемiщення товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення через митний кордон України, вiдповiдних дозвiльних документiв та/або вiдомостей про включення (виключення) товару до (з) вiдповiдного реєстру митним органам, декларантам, їх представникам та iншим заiнтересованим особам у формi електронних документiв, на якi накладено електронний пiдпис;

     3) передавання уповноваженими державними органами митним органам, декларантам, їх представникам та iншим заiнтересованим особам iнформацiї про встановленi ними вiдповiдно до законiв чи мiжнародних договорiв України, згода на обов'язковiсть яких надана Верховною Радою України, заборон на перемiщення у вiдповiдному напрямку товарiв через митний кордон України;

     4) використання митними органами вiдомостей з вiдповiдних реєстрiв та/або документiв для контролю за дотриманням встановлених заборон та/або обмежень на перемiщення товарiв через митний кордон України;

     5) надання уповноваженими органами, якi проводять заходи офiцiйного контролю щодо товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення, що ввозяться на митну територiю України (у тому числi з метою транзиту), вiдомостей про результати проведення таких заходiв митним органам, декларантам, їх представникам та iншим заiнтересованим особам;

     6) використання митними органами iнформацiї, наданої декларантами, їх представниками, iншими заiнтересованими особами та державними органами, установами та органiзацiями, уповноваженими на здiйснення дозвiльних або контрольних функцiй щодо перемiщення товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення через митний кордон України, для прийняття вiдповiдних рiшень щодо пропуску товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення через митний кордон України, їх випуску у вiдповiдний митний режим;

     7) регулярне iнформування вiдповiдних державних органiв, установ та органiзацiй, уповноважених на здiйснення дозвiльних або контрольних функцiй щодо перемiщення товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення через митний кордон України, про здiйснення митних формальностей на пiдставi вiдповiдних дозвiльних документiв або вiдомостей про наявнiсть (вiдсутнiсть) товару у вiдповiдному реєстрi, внесеному до єдиного державного iнформацiйного веб-порталу "Єдине вiкно для мiжнародної торгiвлi", шляхом надання iнформацiї про товари, перемiщенi через митний кордон України за вiдповiдний перiод (вiдомостi про дозвiльний документ або реєстр, митний режим, декларанта, вiдправника, одержувача, назву країни походження товарiв (за наявностi), вiдправлення та призначення, найменування товару, код товару згiдно з УКТ ЗЕД, вiдомостi про кiлькiсть товару в кiлограмах (вага брутто та вага нетто) та в iнших одиницях вимiру);

     8) багаторазове використання одноразово внесеної iнформацiї;

     9) можливiсть координацiї митними органами проведення заходiв офiцiйного контролю уповноваженими органами;

     10) можливiсть здiйснення декларантами, їх представниками, iншими заiнтересованими особами сплати вiдповiдних митних платежiв, єдиного збору, плати за здiйснення митних формальностей митними органами, плати за проведення заходiв офiцiйного контролю уповноваженими органами;

     11) передавання декларантами, їх представниками та iншими заiнтересованими особами до митних органiв передбачених законодавством України з питань митної справи документiв, вiдомостей, заяв, запитiв тощо та отримання зворотної iнформацiї та вiдповiдей вiд митних органiв;

     12) розмежування доступу до iнформацiї згiдно з компетенцiєю державних органiв, iнших установ та органiзацiй, уповноважених на здiйснення дозвiльних або контрольних функцiй щодо перемiщення товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення через митний кордон України;

     13) безстрокове збереження iнформацiї, її архiвацiю та вiдновлення.

     8. Єдиний державний iнформацiйний веб-портал "Єдине вiкно для мiжнародної торгiвлi" працює постiйно (24 години щоденно), крiм часу, необхiдного для його технiчного обслуговування.

     Технiчне обслуговування єдиного державного iнформацiйного веб-порталу "Єдине вiкно для мiжнародної торгiвлi" проводиться у часовi промiжки з незначною кiлькiстю звернень до порталу декларантiв, їх представникiв, iнших заiнтересованих осiб.

     Iнформацiя про запланований час технiчного обслуговування єдиного державного iнформацiйного веб-порталу "Єдине вiкно для мiжнародної торгiвлi" розмiщується на офiцiйному веб-сайтi центрального органу виконавчої влади, що реалiзує державну митну полiтику, не пiзнiше, нiж за 24 години до початку його проведення.

     У разi виходу з ладу єдиного державного iнформацiйного веб-порталу "Єдине вiкно для мiжнародної торгiвлi" строки, визначенi цим Кодексом, що пов'язанi з його роботою, призупиняються на перiод до вiдновлення його роботи.

     Iнформацiя про вихiд з ладу єдиного державного iнформацiйного веб-порталу "Єдине вiкно для мiжнародної торгiвлi" та вiдновлення його роботи невiдкладно розмiщується на офiцiйному веб-сайтi центрального органу виконавчої влади, що реалiзує державну митну полiтику.

     9. Порядок взаємодiї мiж декларантами, їх представниками, iншими заiнтересованими особами та митними органами, iншими державними органами, установами та органiзацiями, уповноваженими на здiйснення дозвiльних або контрольних функцiй щодо перемiщення товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення через митний кордон України, з використанням механiзму "єдиного вiкна" затверджується Кабiнетом Мiнiстрiв України.

(Доповнено статтею 331 згiдно iз Законом України вiд 06.09.2018р. N 2530-VIII, iз змiнами, внесеними згiдно iз законами України вiд 14.01.2020р. N 440-IX, вiд 15.08.2022р. N 2510-IX, вiд 14.07.2023р. N 3261-IX, вiд 23.08.2023р. N 3345-IX)

     Стаття 34. Iнформацiйнi, електроннi комунiкацiйнi та iнформацiйно-комунiкацiйнi системи i засоби їх забезпечення, що використовуються суб'єктами зовнiшньоекономiчної дiяльностi

     1. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну фiнансову полiтику, встановлює вимоги до iнформацiйних, електронних комунiкацiйних та iнформацiйно-комунiкацiйних систем i засобiв їх забезпечення, що використовуються:

     1) суб'єктами зовнiшньоекономiчної дiяльностi при застосуваннi спрощень вiдповiдно до цього Кодексу;

     2) утримувачами складiв тимчасового зберiгання, митних складiв, митними брокерами, iншими суб'єктами господарювання за їх бажанням для подання документiв i вiдомостей, передбачених цим Кодексом.

     2. Використання для митних цiлей зазначених систем допускається тiльки пiсля проведення перевiрки вiдповiдностi таких систем вимогам, визначеним частиною першою цiєї статтi, а також пiсля проведення консультацiй за участю всiх безпосередньо заiнтересованих сторiн. Перевiрка органiзується центральним органом виконавчої влади, що реалiзує державну митну полiтику.

     3. Митнi органи та суб'єкти зовнiшньоекономiчної дiяльностi вiдповiдно до закону можуть обмiнюватися будь-якою iнформацiєю, обмiн якою прямо не передбачений законодавством України з питань митної справи, зокрема, з метою налагодження спiвробiтництва з питань iдентифiкацiї та протидiї ризикам. Такий обмiн може вiдбуватися на основi письмової угоди та передбачати доступ митних органiв до електронних iнформацiйних систем суб'єкта господарювання. Будь-яка iнформацiя, що надається сторонами у ходi спiвробiтництва, є конфiденцiйною, якщо сторони не домовилися про iнше.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз законами України вiд 04.07.2013р. N 405-VII, вiд 02.10.2019р. N 141-IX, вiд 15.08.2022р. N 2510-IX)

     Стаття 35. Захист електронної iнформацiї в системах, що забезпечують функцiонування електронних iнформацiйних ресурсiв митних органiв, та в iнформацiйних системах суб'єктiв, що беруть участь в iнформацiйних вiдносинах

     1. Захист електронної iнформацiї в системах, що забезпечують функцiонування електронних iнформацiйних ресурсiв митних органiв, та в iнформацiйних системах суб'єктiв, що беруть участь в iнформацiйних вiдносинах, здiйснюється в порядку, визначеному законодавством.

     2. Обробка iнформацiї в системах, що забезпечують функцiонування електронних iнформацiйних ресурсiв митних органiв, здiйснюється iз застосуванням комплексної системи захисту iнформацiї з пiдтвердженою вiдповiднiстю.

     Обробка iнформацiї в системах, що забезпечують функцiонування електронних iнформацiйних ресурсiв митних органiв, може здiйснюватися без застосування комплексної системи захисту iнформацiї лише у разi виконання умов, визначених Законом України "Про захист iнформацiї в iнформацiйно-комунiкацiйних системах", та дотримання iнших вимог законодавства про захист iнформацiї в iнформацiйно-комунiкацiйних системах та про забезпечення кiбербезпеки.

     3. Контроль за здiйсненням захисту електронної iнформацiї в системах, що забезпечують функцiонування електронних iнформацiйних ресурсiв митних органiв, а також за дотриманням правил користування засобами захисту iнформацiї здiйснюють центральний орган виконавчої влади, що реалiзує державну митну полiтику, та iншi уповноваженi державнi органи.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз законами України вiд 04.07.2013р. N 405-VII, вiд 02.10.2019р. N 141-IX, у редакцiї Закону України вiд 13.07.2023р. N 3229-IX)

Роздiл II
КРАЇНА ПОХОДЖЕННЯ ТОВАРУ

(Iз змiнами, i доповненнями внесеними згiдно iз законами України вiд 07.06.2012р. N 4915-VI, вiд 16.05.2013р. N 245-VII, вiд 04.07.2013р. N 405-VII, вiд 28.12.2014р. N 74-VIII, вiд 02.10.2019р. N 141-IX, у редакцiї Закону України вiд 14.07.2023р. N 3261-IX)

Глава 6. Країна походження товару та критерiї достатньої переробки товару. Документи про походження товару

     Стаття 36. Визначення країни походження товару

     1. Положення цього Кодексу встановлюють непреференцiйнi правила щодо визначення країни походження товарiв, що перемiщуються через митний кордон України, з метою застосування:

     1) ставок мита, правил щодо його справляння до товарiв, яким надається режим найбiльшого сприяння, крiм тарифних пiльг (преференцiй), встановлених мiжнародними договорами України, згода на обов'язковiсть яких надана Верховною Радою України;

     2) заходiв нетарифного регулювання зовнiшньоекономiчної дiяльностi;

     3) iнших заходiв вiдповiдно до вимог Свiтової органiзацiї торгiвлi, пов'язаних iз визначенням країни походження товару.

     2. Країною походження товару вважається країна, в якiй:

     1) товар був повнiстю отриманий;

     2) товар був пiдданий останнiм економiчно обґрунтованим виробничим та технологiчним операцiям з переробки, що призвели до виробництва нового товару або є важливою стадiєю виробництва, за умови виконання в цiй країнi критерiїв достатньої переробки, перелiк яких встановлюється Кабiнетом Мiнiстрiв України.

     3. Якщо стосовно конкретного товару критерiї достатньої переробки не встановлено, застосовується правило, згiдно з яким країна походження товару визначається за країною походження використаних при переробцi матерiалiв з найбiльшою вартiстю.

     4. Пiд країною походження товару можуть розумiтися група країн, митнi союзи країн, регiон, територiя чи частина країни, якщо є необхiднiсть їх видiлення з метою визначення походження товару.

     5. Повнiстю отриманi або пiдданi достатнiй переробцi товари преференцiйного походження визначаються вiдповiдно до законiв України, а також мiжнародних договорiв України, згода на обов'язковiсть яких надана Верховною Радою України.

     6. Особливостi визначення країни походження товару, що ввозиться з територiй спецiальних (вiльних) економiчних зон, розташованих на територiї України, встановлюються законом.

     Стаття 37. Товари, повнiстю отриманi в країнi походження

     1. Товарами, повнiстю отриманими в країнi походження, вважаються:

     1) мiнеральна продукцiя (кориснi копалини), добута з надр цiєї країни, в її територiальних водах або на її морському днi;

     2) продукцiя рослинного походження, вирощена або зiбрана в цiй країнi;

     3) живi тварини, що народилися та вирощенi в цiй країнi;

     4) продукцiя, отримана вiд живих тварин, вирощених у цiй країнi;

     5) продукцiя, отримана в результатi мисливства або рибальства в цiй країнi;

     6) продукцiя морського рибальського промислу та iнша продукцiя, отримана судном, що зареєстроване в цiй країнi та ходить пiд прапором цiєї країни за межами територiальних вод будь-якої країни;

     7) продукцiя, отримана або вироблена на борту переробного судна цiєї країни виключно з продукцiї, зазначеної у пунктi 6 цiєї частини, за умови, що таке переробне судно зареєстровано у цiй країнi та ходить пiд її прапором;

     8) продукцiя, отримана з морського дна або з морських надр за межами територiальних вод цiєї країни, за умови, що ця країна має виключне право на розробку цього морського дна або цих морських надр;

     9) брухт та вiдходи, отриманi в результатi виробничих операцiй з переробки в цiй країнi, а також вироби, що були в ужитку, зiбранi в цiй країнi та придатнi виключно для вiдновлення сировинних матерiалiв;

     10) товари, отриманi в цiй країнi виключно з продукцiї, зазначеної в пунктах 1 - 9 цiєї частини.

     Стаття 38. Виробничi та технологiчнi операцiї, що є економiчно необґрунтованими

     1. Виробничi та технологiчнi операцiї вважаються економiчно необґрунтованими в певнiй країнi, якщо такi операцiї здiйснено з метою ухилення вiд застосування заходiв, зазначених у частинi першiй статтi 36 цього Кодексу.

     2. Незалежно вiд положень пункту 2 частини другої статтi 36 цього Кодексу не вiдповiдають критерiям достатньої переробки та вважаються економiчно необґрунтованими для цiлей отримання товаром статусу походження:

     1) операцiї, пов'язанi iз забезпеченням збереження товарiв у належному станi пiд час транспортування або зберiгання (вентиляцiя, роздiлення, сушiння, видалення пошкоджених частин та подiбнi операцiї), або операцiї, що спрощують процедуру постачання або транспортування;

     2) простi операцiї з видалення пилу, просiювання, вiдбору або очищення, сортування, класифiкацiї, упорядкування, пiдбору, прасування, рiзання;

     3) змiна упаковки, роздрiбнення та формування партiй, простi операцiї з помiщення у пляшки, консервнi банки, фляги, мiшки (пакети), коробки, ящики, фiксацiя на листах картону або на дошках i всi iншi простi пакувальнi операцiї;

     4) формування товарiв у набори або комплекти чи операцiї щодо пiдготовки товарiв до продажу;

     5) нанесення знакiв, написiв або iнших подiбних розпiзнавальних знакiв на товари або їх упаковку;

     6) просте складання компонентiв (складових частин) продукту для отримання цiлого продукту;

     7) розбирання або змiна цiльового використання продукту;

     8) поєднання двох або бiльше операцiй, зазначених у цiй частинi.

     Стаття 39. Визначення країни походження приладдя, запасних частин або iнструментiв

     1. Приладдя, запаснi частини або iнструменти, що поставляються разом i є складовими частинами товарiв, якi класифiкуються в роздiлах XVI, XVII i XVIII УКТ ЗЕД, вважаються такими, що походять з тiєї самої країни, що i зазначенi товари.

     2. Основнi запаснi частини для використання з будь-якими товарами, якi класифiкуються в роздiлах XVI, XVII i XVIII УКТ ЗЕД та ранiше випущенi у вiльний обiг, вважаються такими, що походять з тiєї самої країни, що i зазначенi товари, якщо включення основних запасних частин на стадiї виробництва не змiнює їх походження.

     3. Для цiлей частин першої i другої цiєї статтi основними запасними частинами вважаються частини, якi є компонентами (складовими частинами), що забезпечують роботу частин машин, пристроїв, агрегатiв або транспортних засобiв, якi випущенi у вiльний обiг чи ранiше експортувалися, властивi для цих товарiв, а також призначенi для забезпечення їх роботи та замiни iдентичних запасних частин цих товарiв, пошкоджених або непридатних для роботи.

     Стаття 40. Нейтральнi елементи та пакувальнi матерiали i контейнери, якi не враховуються пiд час визначення країни походження товару

     1. Для цiлей визначення країни походження товару не враховується походження таких нейтральних елементiв:

     1) енергiя та пальне;

     2) устаткування та обладнання;

     3) машини та iнструменти;

     4) матерiали, що не входять та не призначенi для кiнцевого складу товару.

     2. У разi якщо вiдповiдно до п'ятого основного правила iнтерпретацiї УКТ ЗЕД, встановленого Митним тарифом України, пакувальнi матерiали та контейнери пiд час класифiкацiї розглядаються як частина товару, вони не враховуються пiд час визначення країни походження товару, крiм випадкiв, якщо критерiй, встановлений для таких товарiв у перелiку критерiїв достатньої переробки, визначеному вiдповiдно до пункту 2 частини другої статтi 36 цього Кодексу, ґрунтується на вiдсотку доданої вартостi.

Глава 7. Пiдтвердження країни походження товару

     Стаття 41. Документи, що пiдтверджують країну походження товару

     1. Документами, що пiдтверджують країну походження товару, є сертифiкат про походження товару або засвiдчена декларацiя про походження товару, або декларацiя про походження товару, або сертифiкат про регiональне найменування товару.

     Електроннi документи про непреференцiйне походження товару, створенi, переданi, збереженi або перетворенi електронними засобами у вiзуальну форму, можуть використовуватися як документи про походження товару на паперовому носiї з дотриманням законодавства у сферi електронних документiв та електронного документообiгу, а також у сферi електронних довiрчих послуг.

     У разi якщо декларант створює iдентичнi за документарною iнформацiєю та реквiзитами електронний документ про походження товару та документ на паперовому носiї, кожен iз цих документiв є оригiналом i має однакову юридичну силу.

     2. Країна походження товару заявляється (декларується) митному органу шляхом зазначення назви країни походження товару та вiдомостей про документи, що пiдтверджують походження товару, у митнiй декларацiї, крiм випадкiв, якщо обов'язкове подання оригiналу такого документа для цiлей визначення країни походження товару передбачено законами України або мiжнародними договорами України, згода на обов'язковiсть яких надана Верховною Радою України.

     3. Сертифiкат про походження товару - це документ, який однозначно свiдчить про країну походження товару i виданий компетентним органом цiєї країни або країни вивезення, якщо у країнi вивезення сертифiкат видається на пiдставi сертифiката, виданого компетентним органом у країнi походження товару.

     4. У разi втрати сертифiката приймається його офiцiйно завiрений дублiкат.

     5. Засвiдчена декларацiя про походження товару - це декларацiя про походження товару, засвiдчена державною органiзацiєю або компетентним органом, надiленим вiдповiдними повноваженнями.

     6. Декларацiя про походження товару - це письмова заява про країну походження товару, зроблена у зв'язку з вивезенням товару виробником, продавцем, експортером (постачальником) або iншою компетентною особою на комерцiйному рахунку чи будь-якому iншому документi, що стосується товару.

     7. Сертифiкат про регiональне найменування товару - це документ, який пiдтверджує, що товари вiдповiдають визначенню, характерному для вiдповiдного регiону країни, виданий компетентним органом вiдповiдно до законодавства країни вивезення товару.

     8. У разi якщо в документах про походження товару є розбiжностi у вiдомостях про країну походження товару або митним органом встановлено iншi вiдомостi про країну походження товару, нiж тi, що зазначенi в документах, декларант або уповноважена ним особа має право надати митному органу для пiдтвердження вiдомостей про заявлену країну походження товару додатковi вiдомостi.

     9. Додатковими вiдомостями про країну походження товару є вiдомостi, що мiстяться в товарних накладних, пакувальних листах, вивантажувальних специфiкацiях, сертифiкатах (вiдповiдностi, якостi, фiтосанiтарних, ветеринарних тощо), митнiй декларацiї країни експорту, паспортах, технiчнiй документацiї, висновках-експертизах вiдповiдних органiв, iнших матерiалах, що можуть бути використанi для пiдтвердження країни походження товару.

     10. Документи, що пiдтверджують походження товару, зберiгаються в порядку та протягом строкiв, визначених статтею 355 цього Кодексу.

     Стаття 42. Порядок пiдтвердження країни походження товару

     1. У разi перемiщення товару через митний кордон України країна походження товару обов'язково заявляється (декларується) митному органу шляхом зазначення в митнiй декларацiї назви країни походження товару та вiдомостей про сертифiкат про походження товару:

     1) на товари, до яких залежно вiд їх країни походження застосовуються кiлькiснi обмеження (квоти) або заходи, вжитi органами державного регулювання зовнiшньоекономiчної дiяльностi в межах повноважень, визначених законами України "Про захист нацiонального товаровиробника вiд демпiнгового iмпорту", "Про захист нацiонального товаровиробника вiд субсидованого iмпорту", "Про застосування спецiальних заходiв щодо iмпорту в Україну", "Про зовнiшньоекономiчну дiяльнiсть";

     2) якщо митним органом встановлено, що товар походить з країни, товари якої забороненi до перемiщення через митний кордон України згiдно iз законодавством України;

     3) якщо для цiлей визначення країни походження товару це передбачено законами України та мiжнародними договорами України, згода на обов'язковiсть яких надана Верховною Радою України.

     2. Документи, якi пiдтверджують країну походження товару, не вимагаються в разi, якщо:

     1) товари, що перемiщуються через митний кордон України, не пiдлягають письмовому декларуванню вiдповiдно до цього Кодексу;

     2) товари ввозяться громадянами;

     3) товари ввозяться на митну територiю України в режимi тимчасового ввезення з умовним повним звiльненням вiд оподаткування;

     4) товари перемiщуються митною територiєю України в режимi транзиту;

     5) це передбачено мiжнародними договорами України, згода на обов'язковiсть яких надана Верховною Радою України;

     6) через митний кордон України перемiщуються зразки флори, фауни, ґрунтiв, камiння тощо для наукових дослiджень, вiдiбранi на об'єктах України, розташованих у полярних регiонах або на островах у нейтральних водах Свiтового океану, що становлять науковий iнтерес для України.

     Стаття 43. Перевiрка документiв, що пiдтверджують країну походження товару, пiсля завершення митного оформлення

     1. Перевiрка документiв, що пiдтверджують країну походження товару, зазначених у статтi 41 цього Кодексу, здiйснюється вiдповiдно до цiєї статтi пiсля завершення митного оформлення.

     2. У разi виникнення сумнiвiв щодо дiйсностi документiв про походження товару та/або правильностi вiдомостей, що в них мiстяться, зокрема щодо вiдомостей про країну походження товару, митний орган може перевiрити факт видачi сертифiката та/або його змiст на веб-сайтi компетентного органу (органiзацiї), що видав сертифiкат, або звернутися у паперовiй або електроннiй формi до такого компетентного органу (органiзацiї) iз запитом про проведення перевiрки автентичностi документа про походження товару та вiдповiдностi походження товару правилам походження, встановленим цим Кодексом.

     3. Запит про проведення перевiрки повинен мiстити виклад обставин, що дали пiдстави для сумнiвiв щодо достовiрностi задекларованої країни походження товару, посилання на правила щодо визначення походження товарiв, що застосовуються в Українi, а також iншу необхiдну iнформацiю.

     4. До запиту додається оригiнал документа, що пiдлягає перевiрцi, або його копiя, а також у разi необхiдностi iншi документи та вiдомостi, що можуть сприяти проведенню перевiрки.

     5. Запит про проведення перевiрки надсилається протягом 1095 днiв з дня подання документа про походження товару, крiм випадкiв, якщо така перевiрка iнiцiюється у зв'язку з кримiнальним провадженням.

     Стаття 44. Видача сертифiкатiв про походження товару з України

     1. У разi вивезення товарiв з митної територiї України сертифiкат про походження товару з України у випадку, якщо це необхiдно i вiдображено в нацiональних правилах країни ввезення чи передбачено мiжнародними договорами України, згода на обов'язковiсть яких надана Верховною Радою України, видається компетентним органом (органiзацiєю), уповноваженим на це вiдповiдно до закону, правил походження, встановлених цим Кодексом, або правил походження країни призначення товарiв.

     2. Компетентний орган (органiзацiя), що видав сертифiкат про походження товару з України, зобов'язаний зберiгати його копiю на паперовому носiї або електронний примiрник та iншi документи, на пiдставi яких засвiдчено походження такого товару з України, не менше 1095 днiв вiд дня його видачi.

     Стаття 45. Верифiкацiя (перевiрка достовiрностi) сертифiкатiв i декларацiй про походження товару з України

     1. Верифiкацiя (перевiрка достовiрностi) сертифiкатiв i декларацiй про походження товару з України здiйснюється митними органами в порядку, встановленому Кабiнетом Мiнiстрiв України.

     2. Компетентний орган (органiзацiя), уповноважений видавати сертифiкати про походження товару з України, пiдприємства-виробники та/або експортери товару, якi оформили декларацiї про походження товару з України, зобов'язанi за запитом митних органiв безоплатно надавати їм iнформацiю, пов'язану з видачею сертифiкатiв або оформленням декларацiй, необхiдну для здiйснення їх верифiкацiї.

     3. З метою встановлення достовiрностi даних, зазначених у сертифiкатi i декларацiї про походження товару з України, митнi органи можуть затребувати та отримувати вiд пiдприємств-виробникiв та/або експортерiв товару, якi одержали вiд уповноваженого органу сертифiкат про походження товару з України або оформили декларацiю про походження товару з України, документацiю, необхiдну для перевiрки даних, зазначених у такому сертифiкатi або декларацiї, а також здiйснювати безпосередньо на пiдприємствах перевiрку виробництва товару та первинної документацiї, пов'язаної з таким виробництвом, у порядку, встановленому законом.

     4. З метою встановлення достовiрностi даних, зазначених у сертифiкатi i декларацiї про походження товару з України, митнi органи можуть проводити дослiдження (аналiз, експертизу) проб (зразкiв) такого товару у порядку, встановленому цим Кодексом.

     Стаття 46. Пiдстави для вiдмови у випуску товару

     1. Митний орган вiдмовляє у випуску товару, якщо цей товар походить з країни, товари якої забороненi до перемiщення через митний кордон України згiдно iз законодавством України.

     2. Товари, походження яких достовiрно не встановлено, випускаються митним органом у вiльний обiг на митнiй територiї України, за умови сплати ввiзного мита за повними ставками Митного тарифу України.

     3. У разi неможливостi достовiрно встановити країну походження товарiв, щодо яких застосовуються особливi види мита (антидемпiнгове, компенсацiйне, спецiальне або додатковий iмпортний збiр), такi товари випускаються у вiльний обiг на митнiй територiї України, за умови сплати особливих видiв мита.

     4. До товарiв застосовується (вiдновлюється) режим найбiльшого сприяння, за умови одержання митним органом не пiзнiше нiж через 1095 днiв з дня здiйснення митного оформлення цих товарiв належним чином оформленого вiдповiдного документа про їх походження.

Роздiл III
МИТНА ВАРТIСТЬ ТОВАРIВ ТА МЕТОДИ ЇЇ ВИЗНАЧЕННЯ

Глава 8. Загальнi положення щодо митної вартостi

     Стаття 49. Митна вартiсть товарiв

     1. Митною вартiстю товарiв, якi перемiщуються через митний кордон України, є вартiсть товарiв, що використовується для митних цiлей, яка базується на цiнi, що фактично сплачена або пiдлягає сплатi за цi товари.

     Стаття 50. Цiлi використання вiдомостей про митну вартiсть товарiв

     1. Вiдомостi про митну вартiсть товарiв використовуються для:

     1) нарахування митних платежiв;

     2) застосування iнших заходiв державного регулювання зовнiшньоекономiчної дiяльностi України;

     3) ведення митної статистики;

     4) розрахунку податкового зобов'язання, визначеного за результатами документальної перевiрки.

     Стаття 51. Визначення митної вартостi товарiв, що перемiщуються через митний кордон України

     1. Митна вартiсть товарiв, що перемiщуються через митний кордон України, визначається декларантом вiдповiдно до норм цього Кодексу.

     2. Митна вартiсть товарiв, що ввозяться на митну територiю України вiдповiдно до митного режиму iмпорту, визначається вiдповiдно до глави 9 цього Кодексу.

     3. Визначення митної вартостi товарiв, що перемiщуються через митний кордон України у митних режимах, вiдмiнних вiд митного режиму iмпорту, здiйснюється згiдно з положеннями статей 65, 66 цього Кодексу.

     4. Пiд час визначення митної вартостi носiїв iнформацiї, якi iмпортуються, що мiстять програмне забезпечення для обладнання з обробки даних, ураховується лише вартiсть носiя iнформацiї за умови видiлення з цiни, що була фактично сплачена або пiдлягає сплатi за оцiнюванi товари, вартостi програмного забезпечення та/або вартостi носiя. Вiдомостi щодо вартостi програмного забезпечення та/або вартостi носiя повиннi базуватися на документально пiдтверджених даних.

     При цьому слiд ураховувати, що:

     1) термiн "носiй iнформацiї" не стосується iнтегральних мiкросхем, напiвпровiдникiв та iнших подiбних пристроїв чи виробiв, в якi iнкорпорованi такi iнтегральнi мiкросхеми чи пристрої;

     2) термiн "програмне забезпечення" не стосується звукових, кiно- та вiдеозаписiв.

     5. Проценти, що нараховуються за фiнансовими угодами (наприклад, угодою фiнансового лiзингу), якi укладенi покупцем i стосуються купiвлi iмпортованих товарiв, не будуть розглядатися як частина митної вартостi за умови, що:

     1) проценти видiленi з цiни, що була фактично сплачена або пiдлягає сплатi за товари;

     2) положення щодо фiнансування укладенi у письмовiй формi;

     3) покупець може продемонструвати, що:

     а) такi товари фактично проданi за цiною, задекларованою як цiна, що була фактично сплачена або пiдлягає сплатi;

     б) процентна ставка не перевищує рiвня ставок, якi звичайно застосовуються в країнi, де i коли таке фiнансування було надане.

     Цi положення застосовуються незалежно вiд того, чи було фiнансування надане саме продавцем, банком або iншою фiзичною чи юридичною особою. Вони також застосовуватимуться, якщо товари оцiнюватимуться за методом iншим, нiж метод за цiною договору (контракту).

     6. У випадках, встановлених цим Кодексом, митна вартiсть товарiв може бути визначена до перетину товаром митного кордону України.

     Стаття 52. Заявлення митної вартостi товарiв

     1. Заявлення митної вартостi товарiв здiйснюється декларантом або уповноваженою ним особою пiд час декларування товарiв у порядку, встановленому роздiлом VIII цього Кодексу та цiєю главою.

     2. Декларант або уповноважена ним особа, якi заявляють митну вартiсть товару, зобов'язанi:

     1) заявляти митну вартiсть, визначену ними самостiйно, у тому числi за результатами консультацiй з митним органом;

     2) подавати митному органу достовiрнi вiдомостi про визначення митної вартостi, якi повиннi базуватися на об'єктивних, документально пiдтверджених даних, що пiддаються обчисленню;

     3) нести всi додатковi витрати, пов'язанi з коригуванням митної вартостi або наданням митного органу додаткової iнформацiї.

     3. Декларант або уповноважена ним особа, якi заявляють митну вартiсть товару, мають право:

     1) надавати митному органу (за наявностi) додатковi вiдомостi у разi потреби уточнення iнформацiї;

     2) на випуск у вiльний обiг товарiв, що декларуються:

     у разi визнання митним органом заявленої митної вартостi товарiв - за умови сплати митних платежiв згiдно iз заявленою митною вартiстю;

     у разi згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рiшенням митного органу про коригування митної вартостi товарiв - за умови сплати митних платежiв згiдно з митною вартiстю, визначеною митним органом;

     у разi незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рiшенням митного органу про коригування заявленої митної вартостi товарiв - за умови сплати митних платежiв згiдно iз заявленою митною вартiстю товарiв та надання гарантiй вiдповiдно до роздiлу X цього Кодексу в розмiрi, визначеному митним органом вiдповiдно до частини сьомої статтi 55 цього Кодексу;

     3) проводити цiнову експертизу договору (контракту) шляхом залучення експертiв за власнi кошти;

     4) оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 цього Кодексу, рiшення митного органу щодо коригування митної вартостi оцiнюваних товарiв та бездiяльнiсть митного органу щодо неприйняття протягом строкiв, встановлених статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення, рiшення про визнання митної вартостi оцiнюваних товарiв;

     5) приймати самостiйне рiшення про необхiднiсть коригування митної вартостi пiсля випуску товарiв;

     6) отримувати вiд митного органу iнформацiю щодо пiдстав, з яких митний орган вважає, що взаємозв'язок продавця i покупця вплинув на цiну, що була фактично сплачена або пiдлягає сплатi за оцiнюванi товари;

     7) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати вiд митного органу надання письмової iнформацiї про причини, за яких заявлена ними митна вартiсть не може бути визнана;

     8) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати вiд митного органу надання письмової iнформацiї щодо порядку i методу визначення митної вартостi, застосованих при коригуваннi заявленої митної вартостi, а також щодо пiдстав для здiйснення такого коригування.

     4. У випадках, визначених цим Кодексом, для заявлення митної вартостi товарiв, що перемiщуються через митний кордон України вiдповiдно до митного режиму iмпорту, митного органу, який проводить митне оформлення цих товарiв, разом з митною декларацiєю та iншими необхiдними для митного оформлення зазначених товарiв документами в установленому порядку подається декларацiя митної вартостi.

     5. Декларацiя митної вартостi подається у разi:

     1) якщо до цiни, що була фактично сплачена або пiдлягає сплатi за оцiнюванi товари, додаються витрати, зазначенi у частинi десятiй статтi 58 цього Кодексу, i якщо вони не включалися до цiни;

     2) якщо з цiни, що була фактично сплачена або пiдлягає сплатi за оцiнюванi товари, видiлено витрати, зазначенi у частинi одинадцятiй статтi 58 цього Кодексу;

     3) якщо покупець та продавець пов'язанi мiж собою.

     6. В iнших випадках декларацiя митної вартостi подається за власним бажанням декларанта або уповноваженої ним особи.

     7. Декларацiя митної вартостi не подається, у тому числi у випадках, передбачених частиною п'ятою цiєї статтi, у разi декларування партiй товарiв, митна вартiсть яких не перевищує 5000 євро.

     8. У декларацiї митної вартостi наводяться вiдомостi про метод визначення митної вартостi товарiв, числове значення митної вартостi товарiв та її складових, умови зовнiшньоекономiчного договору, що мають вiдношення до визначення митної вартостi товарiв, та наданi документи, що пiдтверджують зазначене.

     9. Вiдомостi, зазначенi у частинi восьмiй цiєї статтi, є вiдомостями, необхiдними для митних цiлей.

     10. Форма декларацiї митної вартостi та правила її заповнення встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну фiнансову полiтику.

     11. Заявлення митної вартостi товарiв, якi перемiщуються через митний кордон України в режимах, вiдмiнних вiд режиму iмпорту, здiйснюється при декларуваннi цих товарiв шляхом заявлення в митнiй декларацiї вiдомостей про числове значення їх митної вартостi та про документи, що його пiдтверджують.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз законами України вiд 07.06.2012р. N 4915-VI, вiд 04.04.2013р. N 183-VII, вiд 04.07.2013р. N 405-VII, вiд 02.10.2019р. N 141-IX)

     Стаття 53. Документи, що подаються декларантом для пiдтвердження заявленої митної вартостi

     1. У випадках, передбачених цим Кодексом декларант подає митного органу документи, що пiдтверджують заявлену митну вартiсть товарiв i обраний метод її визначення.

     2. Документами, якi пiдтверджують митну вартiсть товарiв, є:

     1) декларацiя митної вартостi, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятiй i шостiй статтi 52 цього Кодексу, та документи, що пiдтверджують числовi значення складових митної вартостi, на пiдставi яких проводився розрахунок митної вартостi;

     2) зовнiшньоекономiчний договiр (контракт) або документ, який його замiнює, та додатки до нього у разi їх наявностi;

     3) рахунок-фактура (iнвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купiвлi-продажу);

     4) якщо рахунок сплачено, - банкiвськi платiжнi документи, що стосуються оцiнюваного товару;

     5) за наявностi - iншi платiжнi та/або бухгалтерськi документи, що пiдтверджують вартiсть товару та мiстять реквiзити, необхiднi для iдентифiкацiї ввезеного товару;

     6) транспортнi (перевiзнi) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включенi у вартiсть товару, а також документи, що мiстять вiдомостi про вартiсть перевезення оцiнюваних товарiв;

     7) лiцензiя на iмпорт товару, якщо iмпорт товару пiдлягає лiцензуванню;

     8) якщо здiйснювалося страхування, - страховi документи, а також документи, що мiстять вiдомостi про вартiсть страхування.

     3. У разi якщо документи, зазначенi у частинi другiй цiєї статтi, мiстять розбiжностi, якi мають вплив на правильнiсть визначення митної вартостi, наявнi ознаки пiдробки або не мiстять всiх вiдомостей, що пiдтверджують числовi значення складових митної вартостi товарiв, чи вiдомостей щодо цiни, що була фактично сплачена або пiдлягає сплатi за цi товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язанi протягом 10 календарних днiв надати (за наявностi) такi додатковi документи:

     1) договiр (угоду, контракт) iз третiми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарiв, митна вартiсть яких визначається;

     2) рахунки про здiйснення платежiв третiм особам на користь продавця, якщо такi платежi здiйснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

     3) рахунки про сплату комiсiйних, посередницьких послуг, пов'язаних iз виконанням умов договору (угоди, контракту);

     4) виписку з бухгалтерської документацiї;

     5) лiцензiйний чи авторський договiр покупця, що стосується оцiнюваних товарiв та є умовою продажу оцiнюваних товарiв;

     6) каталоги, специфiкацiї, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

     7) копiю митної декларацiї країни вiдправлення;

     8) висновки про якiснi та вартiснi характеристики товарiв, пiдготовленi спецiалiзованими експертними органiзацiями, та/або iнформацiя бiржових органiзацiй про вартiсть товару або сировини.

     4. У разi якщо митний орган має обґрунтованi пiдстави вважати, що iснуючий взаємозв'язок мiж продавцем i покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартiсть, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крiм документiв, зазначених у частинах другiй та третiй цiєї статтi, подає (за наявностi) такi документи:

     1) виписку з бухгалтерських та банкiвських документiв покупця, що стосуються вiдчуження оцiнюваних товарiв, iдентичних та/або подiбних (аналогiчних) товарiв на територiї України;

     2) довiдкову iнформацiю щодо вартостi у країнi-експортерi товарiв, що є iдентичними та/або подiбними (аналогiчними) оцiнюваним товарам;

     3) розрахунок цiни (калькуляцiю).

     5. Забороняється вимагати вiд декларанта або уповноваженої ним особи будь-якi iншi документи, вiдмiннi вiд тих, що зазначенi в цiй статтi.

     6. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додатковi наявнi у них документи для пiдтвердження заявленої ними митної вартостi товару.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз законами України вiд 07.06.2012р. N 4915-VI, вiд 04.07.2013р. N 405-VII, вiд 06.09.2018р. N 2530-VIII, вiд 02.10.2019р. N 141-IX)

     Стаття 54. Контроль правильностi визначення митної вартостi товарiв

     1. Контроль правильностi визначення митної вартостi товарiв здiйснюється митним органом пiд час проведення митного контролю i митного оформлення шляхом перевiрки числового значення заявленої митної вартостi.

     2. Контроль правильностi визначення митної вартостi товарiв за основним методом - за цiною договору (контракту) щодо товарiв, якi ввозяться на митну територiю України вiдповiдно до митного режиму iмпорту (вартiсть операцiї), здiйснюється митним органом шляхом перевiрки розрахунку, здiйсненого декларантом, за вiдсутностi застережень щодо застосування цього методу, визначених у частинi першiй статтi 58 цього Кодексу.

     3. За результатами здiйснення контролю правильностi визначення митної вартостi товарiв митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартiсть чи приймає письмове рiшення про її коригування вiдповiдно до положень статтi 55 цього Кодексу.

     4. Митний орган пiд час здiйснення контролю правильностi визначення митної вартостi товарiв зобов'язаний:

     1) здiйснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартостi товарiв шляхом перевiрки числового значення заявленої митної вартостi, наявностi в поданих зазначеними особами документах усiх вiдомостей, що пiдтверджують числовi значення складових митної вартостi товарiв, чи вiдомостей щодо цiни, що була фактично сплачена або пiдлягає сплатi за цi товари;

     2) надавати декларанту або уповноваженiй ним особi письмову iнформацiю про причини, за яких заявлена ними митна вартiсть не може бути визнана;

     3) надавати декларанту або уповноваженiй ним особi письмову iнформацiю щодо порядку i методу визначення митної вартостi, застосованих у разi коригування митної вартостi, а також щодо пiдстав здiйснення такого коригування;

     4) випускати у вiльний обiг товари, що декларуються:

     у разi визнання митним органом заявленої митної вартостi товарiв - за умови сплати митних платежiв згiдно iз заявленою митною вартiстю;

     у разi згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рiшенням митного органу про коригування митної вартостi товарiв - за умови сплати митних платежiв згiдно з митною вартiстю, визначеною митним органом;

     у разi незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рiшенням митного органу про коригування заявленої митної вартостi товарiв - за умови сплати митних платежiв згiдно iз заявленою митною вартiстю товарiв та надання гарантiй вiдповiдно до роздiлу X цього Кодексу в розмiрi, визначеному митним органом вiдповiдно до частини сьомої статтi 55 цього Кодексу.

     5. Митний орган з метою здiйснення контролю правильностi визначення митної вартостi товарiв має право:

     1) упевнюватися в достовiрностi або точностi будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цiлей визначення митної вартостi;

     2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати вiд декларанта або уповноваженої ним особи встановленi статтею 53 цього Кодексу додатковi документи та вiдомостi, якщо це необхiдно для прийняття рiшення про визнання заявленої митної вартостi;

     3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здiйснювати коригування заявленої митної вартостi товарiв;

     4) проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевiрки правильностi визначення митної вартостi товарiв пiсля їх випуску;

     5) звертатися до митних органiв iнших країн iз запитами щодо надання вiдомостей, необхiдних для пiдтвердження достовiрностi заявленої митної вартостi;

     6) застосовувати iншi передбаченi цим Кодексом форми митного контролю.

     6. митний орган може вiдмовити у митному оформленнi товарiв за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартiстю виключно за наявностi обґрунтованих пiдстав вважати, що заявлено неповнi та/або недостовiрнi вiдомостi про митну вартiсть товарiв, у тому числi невiрно визначено митну вартiсть товарiв, у разi:

     1) невiрно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартостi;

     2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документiв згiдно з перелiком та вiдповiдно до умов, зазначених у частинах другiй - четвертiй статтi 53 цього Кодексу, або вiдсутностi у цих документах всiх вiдомостей, що пiдтверджують числовi значення складових митної вартостi товарiв, чи вiдомостей щодо цiни, що була фактично сплачена або пiдлягає сплатi за цi товари;

     3) невiдповiдностi обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартостi товару умовам, наведеним у главi 9 цього Кодексу;

     4) надходження до митного органу документально пiдтвердженої офiцiйної iнформацiї митних органiв iнших країн щодо недостовiрностi заявленої митної вартостi.

     7. У разi якщо пiд час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповнi та/або недостовiрнi вiдомостi про митну вартiсть товарiв, у тому числi невiрно визначено митну вартiсть товарiв, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартiсть вважається визнаною автоматично.

(Iз змiнами i доповненнями, внесеними згiдно iз законами України вiд 07.06.2012р. N 4915-VI, вiд 04.07.2013р. N 405-VII)

     Стаття 55. Коригування митної вартостi товарiв

     1. Рiшення про коригування заявленої митної вартостi товарiв, якi ввозяться на митну територiю України з помiщенням у митний режим iмпорту, приймається митним органом у письмовiй формi пiд час здiйснення контролю правильностi визначення митної вартостi цих товарiв як до, так i пiсля їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статтi 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповнi та/або недостовiрнi вiдомостi про митну вартiсть товарiв, у тому числi невiрно визначено митну вартiсть товарiв.

     2. Прийняте митним органом письмове рiшення про коригування заявленої митної вартостi товарiв має мiстити:

     1) обґрунтування причин, через якi заявлену декларантом митну вартiсть не може бути визнано;

     2) наявну в митного органу iнформацiю (у тому числi щодо числових значень складових митної вартостi, митної вартостi iдентичних або подiбних (аналогiчних) товарiв, iнших умов, що могли вплинути на цiну товарiв), яка призвела до виникнення сумнiвiв у правильностi визначення митної вартостi та до прийняття рiшення про коригування митної вартостi, заявленої декларантом;

     3) вичерпний перелiк вимог щодо надання додаткових документiв, передбачених частиною третьою статтi 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартiсть може бути визнана митним органом;

     4) обґрунтування числового значення митної вартостi товарiв, скоригованої митним органом, та фактiв, якi вплинули на таке коригування;

     5) iнформацiю про:

     а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вiльний обiг товарiв, що декларуються:

     у разi згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рiшенням митного органу про коригування митної вартостi товарiв - за умови сплати митних платежiв згiдно з митною вартiстю, визначеною митним органом;

     у разi незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рiшенням митного органу про коригування заявленої митної вартостi товарiв - за умови сплати митних платежiв згiдно iз заявленою митною вартiстю товарiв та надання забезпечення сплати митних платежiв вiдповiдно до роздiлу X цього Кодексу в розмiрi, визначеному митним органом вiдповiдно до частини сьомої цiєї статтi;

     б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рiшення про коригування заявленої митної вартостi до органу вищого рiвня вiдповiдно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

     3. Форма рiшення про коригування митної вартостi товарiв встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну фiнансову полiтику.

     4. Пiд час митного оформлення при прийняттi митним органом письмового рiшення про коригування митної вартостi товарiв декларант або уповноважена ним особа може здiйснити коригування заявленої митної вартостi у строк, встановлений частиною другою статтi 263 цього Кодексу.

     5. Декларант може провести консультацiї з митним органом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартостi на пiдставi iнформацiї, яка наявна в митному органi.

     6. На вимогу декларанта консультацiї проводяться у письмовому виглядi.

     7. У випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рiшенням митного органу про коригування заявленої митної вартостi товарiв митний орган за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вiльний обiг за умови сплати митних платежiв згiдно з митною вартiстю цих товарiв, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати рiзницi мiж сумою митних платежiв, обчисленою згiдно з митною вартiстю товарiв, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежiв, обчисленою згiдно з митною вартiстю товарiв, визначеною митним органом, шляхом надання забезпечення сплати митних платежiв вiдповiдно до роздiлу X цього Кодексу на строк 90 днiв з дня випуску товарiв.

     8. Протягом 80 днiв з дня випуску товарiв декларант або уповноважена ним особа може надати митному органу додатковi документи для пiдтвердження заявленої ним митної вартостi товарiв, що декларуються.

     9. У разi надання декларантом або уповноваженою ним особою додаткових документiв митний орган розглядає поданi додатковi документи i протягом 5 робочих днiв з дати їх подання виносить письмове рiшення щодо визнання заявленої митної вартостi та скасовує рiшення про коригування заявленої митної вартостi або надає обґрунтовану вiдмову у визнаннi заявленої митної вартостi з урахуванням додаткових документiв. У такому разi надане забезпечення сплати митних платежiв вiдповiдно повертається (вивiльняється) або використовується для сплати вiдповiдних митних платежiв.

     10. Якщо митний орган протягом строку, зазначеного у частинi дев'ятiй цiєї статтi, не надає обґрунтованої вiдмови у визнаннi заявленої митної вартостi з урахуванням додаткових документiв, вважається, що декларантом або уповноваженою ним особою митну вартiсть товарiв визначено правильно. У такому разi митний орган скасовує рiшення про коригування заявленої митної вартостi, а надане забезпечення сплати митних платежiв повертається (вивiльняється) у порядку та строки, визначенi цим Кодексом.

     11. У разi якщо митним органом протягом строку, зазначеного у частинi дев'ятiй цiєї статтi, надано обґрунтовану вiдмову у визнаннi заявленої митної вартостi з урахуванням додаткових документiв або якщо протягом строку, зазначеного у частинi восьмiй цiєї статтi, декларант або уповноважена ним особа не надала митному органу додатковi документи для пiдтвердження заявленої ним митної вартостi товарiв, що декларуються, кошти, внесенi/переказанi як грошова застава у розмiрi суми митних платежiв, перераховуються до державного бюджету в рахунок сплати вiдповiдних митних платежiв наступного робочого дня пiсля закiнчення строку, визначеного у частинi сьомiй цiєї статтi.

(Iз змiнами i доповненнями, внесеними згiдно iз законами України вiд 07.06.2012р. N 4915-VI, вiд 04.07.2013р. N 405-VII, вiд 02.10.2019р. N 141-IX, вiд 15.08.2022р. N 2510-IX)

     Стаття 56. Додержання вимог щодо конфiденцiйностi iнформацiї, що стосується митної вартостi товарiв

     1. Iнформацiя, що стосується митної вартостi товарiв, якi перемiщуються через митний кордон України, не може без спецiального дозволу особи чи органу, якi подають таку iнформацiю, розголошуватися або передаватися третiм особам, включаючи iншi органи державної влади, крiм подання її в порядку, визначеному цим Кодексом та iншими законами України.

     2. Не вважається розголошенням iнформацiї з обмеженим доступом, конфiденцiйної iнформацiї та комерцiйної таємницi та не потребує спецiального дозволу особи чи органу, якi подають таку iнформацiю, оприлюднення митним органом знеособленої iнформацiї щодо конкретних експортно-iмпортних операцiй, внесених декларантами до митної декларацiї вiдповiдно до частини восьмої статтi 257 цього Кодексу, за виключенням пунктiв 2, 4, пiдпунктiв "б", "в", "д", "є", "з" пункту 5, пунктiв 6, 7 i 9 частини восьмої зазначеної статтi, у тому числi iнформацiї, що стосується митної вартостi товарiв, якi перемiщуються через митний кордон України в обсягах, що не суперечать мiжнародним договорам України, згода на обов'язковiсть яких надана Верховною Радою України.

(Iз доповненнями, внесеними згiдно iз Законом України вiд 14.01.2020р. N 440-IX)

Глава 9. Методи визначення митної вартостi товарiв, якi ввозяться на митну територiю України вiдповiдно до митного режиму iмпорту, та порядок їх застосування

     Стаття 57. Методи визначення митної вартостi товарiв, якi ввозяться на митну територiю України вiдповiдно до митного режиму iмпорту

     1. Визначення митної вартостi товарiв, якi ввозяться в Україну вiдповiдно до митного режиму iмпорту, здiйснюється за такими методами:

     1) основний - за цiною договору (контракту) щодо товарiв, якi iмпортуються (вартiсть операцiї);

     2) другоряднi:

     а) за цiною договору щодо iдентичних товарiв;

     б) за цiною договору щодо подiбних (аналогiчних) товарiв;

     в) на основi вiднiмання вартостi;

     г) на основi додавання вартостi (обчислена вартiсть);

     ґ) резервний.

     2. Основним методом визначення митної вартостi товарiв, якi ввозяться на митну територiю України вiдповiдно до митного режиму iмпорту, є перший метод - за цiною договору (вартiсть операцiї).

     3. Кожний наступний метод застосовується лише у разi, якщо митна вартiсть товарiв не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу вiдповiдно до норм цього Кодексу.

     4. Застосуванню другорядних методiв передує процедура консультацiй мiж митним органом та декларантом з метою визначення основи вартостi згiдно з положеннями статей 59 i 60 цього Кодексу. Пiд час таких консультацiй митний орган та декларант можуть здiйснити обмiн наявною у кожного з них iнформацiєю за умови додержання вимог щодо її конфiденцiйностi.

     5. У разi неможливостi визначення митної вартостi товарiв згiдно з положеннями статей 59 i 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або цiна, за якою iдентичнi або подiбнi (аналогiчнi) товари були проданi в Українi не пов'язаному iз продавцем покупцю вiдповiдно до статтi 62 цього Кодексу, або вартiсть товарiв, обчислена вiдповiдно до статтi 63 цього Кодексу.

     6. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартiсть товарiв не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

     7. Методи на основi вiднiмання та додавання вартостi (обчислена вартiсть) можуть застосовуватися у будь-якiй послiдовностi на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

     8. У разi якщо неможливо застосувати жоден iз зазначених методiв, митна вартiсть визначається за резервним методом вiдповiдно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 04.07.2013р. N 405-VII)

     Стаття 58. Метод визначення митної вартостi за цiною договору (контракту) щодо товарiв, якi iмпортуються (вартiсть операцiї)

     1. Метод визначення митної вартостi за цiною договору (контракту) щодо товарiв, якi ввозяться на митну територiю України вiдповiдно до митного режиму iмпорту, застосовується у разi, якщо:

     1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (iмпортера) на використання оцiнюваних товарiв, за винятком тих, що:

     а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Українi;

     б) обмежують географiчний регiон, у якому товари можуть бути перепроданi (вiдчуженi повторно);

     в) не впливають значною мiрою на вартiсть товару;

     2) щодо продажу оцiнюваних товарiв або їх цiни вiдсутнi будь-якi умови або застереження, якi унеможливлюють визначення вартостi цих товарiв;

     3) жодна частина виручки вiд будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарiв покупцем не надiйде прямо чи опосередковано продавцевi, якщо тiльки не буде зроблено вiдповiдне коригування з урахуванням положень частини десятої цiєї статтi;

     4) покупець i продавець не пов'язанi мiж собою особи або хоч i пов'язанi мiж собою особи, однак цi вiдносини не вплинули на цiну товарiв.

     2. Метод визначення митної вартостi товарiв за цiною договору (контракту) щодо товарiв, якi iмпортуються, не застосовується, якщо використанi декларантом або уповноваженою ним особою вiдомостi не пiдтвердженi документально або не визначенi кiлькiсно i достовiрнi та/або вiдсутня хоча б одна iз складових митної вартостi, яка є обов'язковою при її обчисленнi.

     3. У разi якщо митна вартiсть не може бути визначена за основним методом, застосовуються другоряднi методи, зазначенi у пунктi 2 частини першої статтi 57 цього Кодексу.

     4. Митною вартiстю товарiв, якi ввозяться на митну територiю України вiдповiдно до митного режиму iмпорту, є цiна, що була фактично сплачена або пiдлягає сплатi за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разi потреби з урахуванням положень частини десятої цiєї статтi.

     5. Цiна, що була фактично сплачена або пiдлягає сплатi, - це загальна сума всiх платежiв, якi були здiйсненi або повиннi бути здiйсненi покупцем оцiнюваних товарiв продавцю або на користь продавця через третiх осiб та/або на пов'язаних iз продавцем осiб для виконання зобов'язань продавця.

     6. Платежi можуть бути здiйсненi прямо чи опосередковано. Прикладом опосередкованого платежу може бути врегулювання покупцем повнiстю чи частково боргу продавця.

     7. Платежi необов'язково повиннi бути здiйсненi у виглядi переказу грошей (зокрема, але не виключно). Такi платежi можуть бути здiйсненi шляхом акредитива, iнкасування або за допомогою iнших розрахункiв (вексель, передача цiнних документiв тощо).

     8. Термiн "цiна, що була фактично сплачена або пiдлягає сплатi" стосується лише цiни оцiнюваних товарiв. Дивiденди або iншi платежi покупця на користь продавця, не пов'язанi з оцiнюваними товарами, не є частиною митної вартостi. Додавання, якщо вони не включалися до цiни, що була фактично сплачена або пiдлягає сплатi, згiдно з цiєю статтею робляться лише на основi об'єктивних даних, що пiдтверджуються документально та пiддаються обчисленню.

     9. Розрахунки згiдно iз цiєю статтею робляться лише на основi об'єктивних даних, що пiдтверджуються документально та пiддаються обчисленню.

     10. При визначеннi митної вартостi до цiни, що була фактично сплачена або пiдлягає сплатi за оцiнюванi товари, додаються такi витрати (складовi митної вартостi), якщо вони не включалися до цiни, що була фактично сплачена або пiдлягає сплатi:

     1) витрати, понесенi покупцем:

     а) комiсiйнi та брокерська винагорода, за винятком комiсiйних за закупiвлю, що є платою покупця своєму агентовi за надання послуг, пов'язаних iз представництвом його iнтересiв за кордоном для закупiвлi оцiнюваних товарiв;

     б) вартiсть ящикiв тари (контейнерiв), в яку упаковано товар, або iншої упаковки, що для митних цiлей вважаються єдиним цiлим з вiдповiдними товарами;

     в) вартiсть упаковки або вартiсть пакувальних матерiалiв та робiт, пов'язаних iз пакуванням;

     2) належним чином розподiлена вартiсть нижчезазначених товарiв та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цiнами для використання у зв'язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцiнюваних товарiв, якщо така вартiсть не включена до цiни, що була фактично сплачена або пiдлягає сплатi:

     а) сировини, матерiалiв, деталей, напiвфабрикатiв, комплектувальних виробiв тощо, якi увiйшли до складу оцiнюваних товарiв;

     б) iнструментiв, штампiв, шаблонiв та аналогiчних предметiв, використаних у процесi виробництва оцiнюваних товарiв;

     в) матерiалiв, витрачених у процесi виробництва оцiнюваних товарiв (мастильнi матерiали, паливо тощо);

     г) iнженерних та дослiдно-конструкторських робiт, дизайну, художнього оформлення, ескiзiв та креслень, виконаних за межами України i безпосередньо необхiдних для виробництва оцiнюваних товарiв;

     3) роялтi та iншi лiцензiйнi платежi, що стосуються оцiнюваних товарiв та якi покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцiнюваних товарiв, якщо такi платежi не включаються до цiни, що була фактично сплачена або пiдлягає сплатi.

     Зазначенi платежi можуть включати платежi, якi стосуються прав на лiтературнi та художнi твори, винаходи, кориснi моделi, промисловi зразки, торговельнi марки та iншi об'єкти права iнтелектуальної власностi.

     Витрати на право вiдтворення (тиражування) оцiнюваних товарiв в Українi не повиннi додаватися до цiни, що була фактично сплачена або пiдлягає сплатi за оцiнюванi товари.

     Порядок включення до цiни розрахунку роялтi та лiцензiйних платежiв визначається Кабiнетом Мiнiстрiв України;

     4) вiдповiдна частина виручки вiд будь-якого подальшого перепродажу товарiв, що оцiнюються, їх використання або розпорядження ними на митнiй територiї України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця;

     5) витрати на транспортування оцiнюваних товарiв до аеропорту, порту або iншого мiсця ввезення на митну територiю України;

     6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцiнюваних товарiв, пов'язанi з їх транспортуванням до аеропорту, порту або iншого мiсця ввезення на митну територiю України;

     7) витрати на страхування цих товарiв.

     11. При визначеннi митної вартостi до цiни, що була фактично сплачена або пiдлягає сплатi, не допускається включення нiяких iнших витрат, крiм тих, що передбаченi у цiй статтi. До митної вартостi не включаються нижчезазначенi витрати або кошти за умови видiлення їх з цiни, що була фактично сплачена або пiдлягає сплатi за оцiнюванi товари, що документально пiдтвердженi та якi пiддаються обчисленню:

     1) плата за будiвництво, спорудження, складення, технiчне обслуговування або технiчну допомогу, здiйсненi пiсля ввезення iмпортних товарiв, таких як промислова установка, машини або обладнання;

     2) витрати на транспортування пiсля ввезення;

     3) податки, якi справляються в Українi.

     12. Той факт, що продавець i покупець пов'язанi мiж собою особи, сам по собi не може бути пiдставою для розгляду вартостi операцiї як неприйнятної. У таких випадках необхiдно розглянути обставини продажу та прийняти вартiсть операцiї за умови, що взаємовiдносини покупця i продавця не вплинули на цiну оцiнюваних товарiв.

     13. За наявностi достатнiх пiдстав вважати, що вiдносини, зазначенi у частинi дванадцятiй цiєї статтi, вплинули на цiну оцiнюваних товарiв, митний орган повинен надати декларанту або уповноваженiй ним особi свої письмовi обґрунтування, що такий вплив мав мiсце.

     14. У разi вiдсутностi обґрунтувань з боку митного органу необхiдно вважати, що взаємовiдносини, зазначенi у частинi дванадцятiй цiєї статтi, не вплинули на цiну оцiнюваних товарiв.

     15. Декларант має право вiдповiдi та доказу вiдсутностi впливу взаємозв'язку продавця i покупця на цiну, що була фактично сплачена або пiдлягає сплатi за оцiнюванi товари.

     16. Для цiлей цього Кодексу особи вважаються пов'язаними мiж собою у випадках, зазначених у статтi 15 Угоди про застосування статтi VII Генеральної угоди з тарифiв i торгiвлi 1994 року.

     17. Особи, одна з яких є одноосiбним агентом, одноосiбним дистриб'ютором чи одноосiбним концесiонером iншої, як би це не називалося, вважаються пов'язаними для цiлей цього Кодексу, якщо вони пiдпадають хоча б пiд один iз критерiїв, визначених у статтi 15 Угоди про застосування статтi VII Генеральної угоди з тарифiв i торгiвлi 1994 року.

     18. При продажу товарiв мiж пов'язаними особами вартiсть операцiї береться за основу для визначення митної вартостi оцiнюваних товарiв за першим методом, якщо декларант покаже, що така вартiсть є близькою до вартостi однiєї з нижчезазначених операцiй, яка здiйснювалася одночасно або майже одночасно з операцiєю з оцiнюваними товарами:

     1) вартостi операцiї при продажу непов'язаним покупцям iдентичних або подiбних (аналогiчних) товарiв для експорту в Україну;

     2) митної вартостi iдентичних або подiбних (аналогiчних) товарiв, визначеної згiдно з положеннями статтi 62 цього Кодексу;

     3) митної вартостi iдентичних або подiбних (аналогiчних) товарiв, визначеної згiдно з положеннями статтi 63 цього Кодексу.

     19. У разi здiйснення вищезазначених порiвнянь враховується наявна у митного органу або подана декларантом чи уповноваженою ним особою iнформацiя щодо рiзницi в комерцiйних рiвнях продажу, кiлькiсних показниках, елементах i витратах, зазначених у частинi десятiй цiєї статтi, та витратах, якi понесенi продавцем при продажу, коли продавець i покупець не пов'язанi мiж собою, i не понесенi продавцем при продажу, коли продавець i покупець пов'язанi мiж собою.

     20. Порiвняння з вартiстю операцiй, зазначених у пунктах 1 - 3 частини вiсiмнадцятої цiєї статтi, здiйснюється за iнiцiативою декларанта або уповноваженої ним особи. Вартiсть цих операцiй не може використовуватися замiсть вартостi операцiй з оцiнюваними товарами.

     21. Використанi декларантом або уповноваженою ним особою вiдомостi повиннi бути об'єктивними, пiддаватися обчисленню та пiдтверджуватися документально.

     22. Частину двадцять другу виключено.

     23. У випадках, передбачених частиною двадцять другою цiєї статтi, контроль правильностi визначення митної вартостi здiйснюється виключно пiсля завершення митного оформлення та пропуску товарiв через митний кордон України.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз законами України вiд 04.07.2013р. N 405-VII, вiд 02.10.2019р. N 141-IX)

     Стаття 59. Метод визначення митної вартостi за цiною договору щодо iдентичних товарiв

     1. У разi якщо митна вартiсть оцiнюваних товарiв не може бути визначена згiдно з положеннями статтi 58 цього Кодексу, за основу для її визначення береться вартiсть операцiї з iдентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тiєї ж країни i час експорту яких збiгається з часом експорту оцiнюваних товарiв або є максимально наближеним до нього.

     2. При застосуваннi цього методу визначення митної вартостi за основу береться прийнята митним органом вартiсть операцiї з iдентичними товарами з дотриманням умов, зазначених у цiй статтi. При цьому пiд iдентичними розумiються товари, однаковi за всiма ознаками з оцiнюваними товарами, у тому числi за такими, як:

     1) фiзичнi характеристики;

     2) якiсть та репутацiя на ринку;

     3) країна виробництва;

     4) виробник.

     3. Незначнi зовнiшнi вiдмiнностi не можуть бути пiдставою для вiдмови у розглядi товарiв як iдентичних, якщо в цiлому такi товари вiдповiдають вимогам частини другої цiєї статтi.

     4. Цiна договору щодо iдентичних товарiв береться за основу для визначення митної вартостi товарiв, якщо цi товари ввезено приблизно в тiй же кiлькостi та на тих же комерцiйних рiвнях, що й оцiнюванi товари.

     5. У разi вiдсутностi такого продажу використовується вартiсть операцiї з iдентичними товарами, що продавалися в Україну в iншiй кiлькостi та/або на iнших комерцiйних рiвнях. При цьому їх цiна коригується з урахуванням зазначених розбiжностей незалежно вiд того, чи веде це до збiльшення або зменшення вартостi. Iнформацiя, що використовується при здiйсненнi коригування, повинна бути документально пiдтверджена.

     6. У разi якщо кошти та витрати, зазначенi в пунктах 5 - 7 частини десятої статтi 58 цього Кодексу, включаються у вартiсть операцiї, здiйснюється коригування для врахування значної рiзницi в таких коштах i витратах мiж оцiнюваними товарами та вiдповiдними iдентичними товарами, що зумовлено рiзницею у вiдстанях i способах транспортування.

     7. У разi якщо для цiлей застосування цього методу виявляється бiльш як одна вартiсть договору щодо iдентичних товарiв, для визначення митної вартостi оцiнюваних товарiв використовується найменша така вартiсть.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 04.07.2013р. N 405-VII)

     Стаття 60. Метод визначення митної вартостi за цiною договору щодо подiбних (аналогiчних) товарiв

     1. У разi якщо митна вартiсть оцiнюваних товарiв не може бути визначена згiдно з положеннями статей 58 i 59 цього Кодексу, за митну вартiсть береться прийнята митним органом вартiсть операцiї з подiбними (аналогiчними) товарами, якi продано на експорт в Україну i час експорту яких збiгається з часом експорту оцiнюваних товарiв або є максимально наближеним до нього.

     2. Пiд подiбними (аналогiчними) розумiються товари, якi хоч i не однаковi за всiма ознаками, але мають схожi характеристики i складаються зi схожих компонентiв, завдяки чому виконують однаковi функцiї порiвняно з товарами, що оцiнюються, та вважаються комерцiйно взаємозамiнними.

     3. Для визначення, чи є товари подiбними (аналогiчними), враховуються якiсть товарiв, наявнiсть торгової марки та репутацiя цих товарiв на ринку.

     4. Цiна договору щодо подiбних (аналогiчних) товарiв береться за основу для визначення митної вартостi товарiв, якщо цi товари ввезено приблизно в тiй же кiлькостi i на тих же комерцiйних рiвнях, що й оцiнюванi товари.

     5. У разi якщо такого продажу не виявлено, використовується вартiсть операцiї з подiбними (аналогiчними) товарами, якi продавалися в Україну в iншiй кiлькостi та/або на iнших комерцiйних рiвнях. При цьому їх цiна коригується з урахуванням зазначених розбiжностей незалежно вiд того, чи веде це до збiльшення або зменшення вартостi. Iнформацiя, що використовується при здiйсненнi коригування, повинна бути документально пiдтверджена.

     6. У разi якщо кошти та витрати, зазначенi в пунктах 5 - 7 частини десятої статтi 58 цього Кодексу, включаються у вартiсть операцiї, здiйснюється коригування для врахування значної рiзницi у таких коштах i витратах мiж оцiнюваними товарами та вiдповiдними подiбними (аналогiчними) товарами, що зумовлено рiзницею у вiдстанях i способах транспортування.

     7. У разi якщо для цiлей застосування цього методу виявляється бiльш як одна вартiсть договору щодо подiбних (аналогiчних) товарiв, для визначення митної вартостi оцiнюваних товарiв використовується найменша така вартiсть.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 04.07.2013р. N 405-VII)

     Стаття 61. Застереження щодо умов застосування методiв визначення митної вартостi товарiв за цiною договору щодо iдентичних товарiв та за цiною договору щодо подiбних (аналогiчних) товарiв

     1. Товари не вважаються iдентичними або подiбними (аналогiчними) оцiнюваним, якщо вони не виробленi в тiй же країнi, що i товари, якi оцiнюються.

     2. Товари, виготовленi не виробником оцiнюваних товарiв, а iншою особою, беруться до уваги лише у разi, якщо немає нi iдентичних, нi подiбних (аналогiчних) товарiв, виготовлених особою - виробником товарiв, що оцiнюються.

     3. Товари не вважаються iдентичними чи подiбними (аналогiчними) оцiнюваним, якщо їх проектування, дослiдно-конструкторськi роботи, художнє оформлення, дизайн, ескiзи, креслення, а також iншi аналогiчнi роботи виконанi в Українi.

     Стаття 62. Метод визначення митної вартостi на основi вiднiмання вартостi

     1. У разi якщо митна вартiсть оцiнюваних товарiв не може бути визначена вiдповiдно до положень статей 58 - 61 цього Кодексу, їх митна вартiсть визначається згiдно з положеннями цiєї статтi на основi вiднiмання вартостi, крiм випадкiв, коли на вимогу декларанта або уповноваженої ним особи послiдовнiсть застосування цiєї статтi та статтi 63 цього Кодексу може бути зворотною.

     2. У разi якщо оцiнюванi або iдентичнi чи подiбнi (аналогiчнi) iмпортнi товари продаються (вiдчужуються) на митнiй територiї України у незмiнному станi, для визначення митної вартостi товарiв за цим методом за основу береться цiна одиницi товару, за якою оцiнюванi або iдентичнi чи подiбнi (аналогiчнi) iмпортованi товари продаються на територiї України у найбiльших загальних кiлькостях покупцю, який не є пов'язаною з продавцем особою, одночасно або у час, наближений до дати ввезення оцiнюваних товарiв, за умови вирахування, якщо вони можуть бути видiленi, таких компонентiв:

     1) витрат на виплату комiсiйних, що звичайно сплачуються або пiдлягають сплатi, чи звичайних торговельних надбавок, якi робляться для одержання прибутку та покриття загальних витрат у зв'язку з продажем на митнiй територiї України товарiв того ж класу та виду. Товарами одного класу та виду є товари, якi пiдпадають пiд групу або спектр товарiв, що виробляються конкретною галуззю чи сектором промисловостi та включають iдентичнi або подiбнi (аналогiчнi) товари. Термiн "товари того ж класу або виду" включає товари, iмпортованi з тiєї ж країни, що й оцiнюванi товари, а також товари, iмпортованi з iнших країн.

     Сума прибутку та загальних витрат, до яких належать прямi та непрямi витрати, пов'язанi iз збутом зазначених товарiв, повинна братися в цiлому. Числове значення витрат для цiлей вирахування цiєї суми визначається на основi iнформацiї, поданої декларантом або уповноваженою ним особою, якщо тiльки ця iнформацiя не є несумiсною з даними, одержаними при продажу в Українi ввезених (iмпортованих) товарiв того ж класу або виду. У разi якщо iнформацiя, надана декларантом або уповноваженою ним особою, є несумiсною з такими даними, сума для обчислення прибутку та загальних витрат може ґрунтуватися на iншiй вiдповiднiй iнформацiї, а не тiй, що надана декларантом або уповноваженою ним особою.

     При визначеннi комiсiйних або звичайних прибуткiв та загальних витрат вiднесення товарiв до "товарiв того ж класу або виду" повинно здiйснюватися у кожному конкретному випадку з посиланням на вiдповiднi обставини;

     2) звичайних витрат, понесених в Українi на навантаження, вивантаження, транспортування, страхування, та iнших пов'язаних з такими операцiями витрат;

     3) сум податкiв, що пiдлягають сплатi в Українi у зв'язку з ввезенням (iмпортом) чи продажем (вiдчуженням) товарiв.

     3. У разi якщо нi оцiнюванi, нi iдентичнi чи подiбнi (аналогiчнi) товари не продаються в Українi одночасно або в час, максимально наближений до дати ввезення оцiнюваних товарiв в Україну, митна вартiсть таких товарiв визначається на основi цiни одиницi товару, за якою вiдповiдно оцiнюванi або iдентичнi чи подiбнi (аналогiчнi) з оцiнюваними товари продаються в Українi в кiлькостi, достатнiй для встановлення цiни за одиницю такого товару, у такому ж станi, в якому вони були ввезенi, на найбiльш ранню дату пiсля ввезення товарiв, якi оцiнюються, але до сплину 90-денного строку.

     4. У разi вiдсутностi випадкiв продажу оцiнюваних, iдентичних чи подiбних (аналогiчних) товарiв у такому ж станi, в якому вони перебували на день ввезення в Україну, на вимогу декларанта або уповноваженої ним особи митна вартiсть таких товарiв визначається на основi цiни одиницi товару, за якою зазначенi товари продаються в Українi пiсля подальшої обробки (переробки) найбiльшою партiєю особам, не пов'язаним з особами, у яких вони купують такi товари. При цьому робляться вiдповiднi поправки на вартiсть, додану такою обробкою (переробкою), та вирахування, передбаченi пунктами 1 - 3 частини другої цiєї статтi.

     5. Вирахування вартостi, доданої подальшою обробкою (переробкою), повиннi ґрунтуватися на даних, якi є об'єктивними, пiдтверджуються документально, пiддаються обчисленню та належать до вартостi такої роботи. За основу для обчислень беруться прийнятi промисловi формули, рецепти, методи будiвництва та iнша галузева практика.

     6. Положення частини четвертої цiєї статтi не застосовуються у разi, якщо:

     1) у результатi подальшої обробки ввезенi товари втрачають свою iдентичнiсть, крiм випадкiв, коли, незважаючи на втрату iдентичностi ввезених товарiв, величина вартостi, доданої обробкою, може бути точно визначена;

     2) ввезенi товари зберiгають свою iдентичнiсть, але становлять настiльки незначний вiдсоток продажу їх в Українi, що використання цього методу оцiнювання буде невиправданим.

     7. Можливiсть застосування положень частини четвертої цiєї статтi визначається в кожному конкретному випадку залежно вiд конкретних обставин.

     Стаття 63. Метод визначення митної вартостi товарiв на основi додавання вартостi (обчислена вартiсть)

     1. Для визначення митної вартостi товарiв на основi додавання вартостi (обчислена вартiсть) за основу береться надана виробником товарiв, що оцiнюються, або вiд його iменi iнформацiя про їх вартiсть, яка повинна складатися iз сум:

     1) вартостi матерiалiв та витрат, понесених виробником при виробництвi оцiнюваних товарiв. Така iнформацiя повинна базуватися на комерцiйних рахунках виробника за умови, що такi рахунки сумiснi iз загальновизнаними принципами бухгалтерського облiку, якi застосовуються в країнi, де цi товари виробляються;

     2) обсягу прибутку та загальних витрат, що дорiвнює сумi, яка звичайно вiдображається при продажу товарiв того ж класу або виду, що й оцiнюванi товари, якi виготовляються виробниками у країнi експорту для експорту в Україну;

     3) загальних витрат при продажу в Україну з країни вивезення товарiв того ж класу або виду, тобто витрат на завантаження, розвантаження та обробку оцiнюваних товарiв, їх транспортування до аеропорту, порту або iншого мiсця ввезення на митну територiю України, витрат на страхування цих товарiв.

     2. Посадова особа митного органу не може вимагати або примушувати будь-яку особу, яка не є резидентом, надавати для вивчення або дозволяти доступ до будь-якого рахунка чи iнших записiв для цiлей визначення обчисленої вартостi. Iнформацiя, подана виробником товарiв для цiлей визначення митної вартостi згiдно з положеннями цiєї статтi, може бути перевiрена в країнi - виробниковi товарiв уповноваженими органами України за згодою виробника i за умови повiдомлення заздалегiдь уряду країни - виробника товарiв та за вiдсутностi заперечень проти такої перевiрки.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 04.07.2013р. N 405-VII)

     Стаття 64. Резервний метод

     1. У разi якщо митна вартiсть товарiв не може бути визначена шляхом послiдовного використання методiв, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартiсть оцiнюваних товарiв визначається з використанням способiв, якi не суперечать законам України i є сумiсними з вiдповiдними принципами i положеннями Генеральної угоди з тарифiв i торгiвлi (GATT).

     2. Митна вартiсть, визначена згiдно з положеннями цiєї статтi, повинна ґрунтуватися на ранiше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.

     3. Митна вартiсть iмпортних товарiв не визначається згiдно iз положеннями цiєї статтi на пiдставi:

     1) цiни товарiв українського походження на внутрiшньому ринку України;

     2) системи, яка передбачає прийняття для митних цiлей вищої з двох альтернативних вартостей;

     3) цiни товарiв на внутрiшньому ринку країни-експортера;

     4) вартостi виробництва, iншої, нiж обчислена вартiсть, визначена для iдентичних або подiбних (аналогiчних) товарiв вiдповiдно до положень статтi 63 цього Кодексу;

     5) цiни товарiв, що поставляються з країни-експортера до третiх країн;

     6) мiнiмальної митної вартостi;

     7) довiльної чи фiктивної вартостi.

     4. У разi якщо ця стаття застосовується митним органом, вiн на вимогу декларанта або уповноваженої ним особи зобов'язаний письмово поiнформувати їх про митну вартiсть, визначену вiдповiдно до положень цiєї статтi, та про використаний при цьому метод.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 04.07.2013р. N 405-VII)

Глава 10. Визначення митної вартостi товарiв, що перемiщуються через митний кордон України в митних режимах, вiдмiнних вiд митного режиму iмпорту

     Стаття 65. Порядок визначення митної вартостi товарiв, що ввозяться на митну територiю України вiдповiдно до митних режимiв, вiдмiнних вiд митного режиму iмпорту

     1. Митною вартiстю товарiв, що ввозяться в Україну вiдповiдно до митних режимiв, вiдмiнних вiд режиму iмпорту, є цiна товару, зазначена у рахунку-фактурi чи рахунку-проформi. Визначення митної вартостi товарiв, що ввозяться на митну територiю України та помiщуються в митнi режими, вiдмiннi вiд режиму iмпорту (крiм митного режиму транзиту) зi справлянням митних платежiв, здiйснюється вiдповiдно до глави 9 цього Кодексу.

     2. При змiнi митного режиму митна вартiсть, визначена при першому помiщеннi товару в митний режим, пiдлягає замiнi митною вартiстю, визначеною вiдповiдно до наступного митного режиму.

     Стаття 66. Порядок визначення митної вартостi товарiв, що вивозяться за межi митної територiї України

     1. Митною вартiстю товарiв, що вивозяться за межi митної територiї України, є цiна товару, зазначена у рахунку-фактурi чи рахунку-проформi.

     2. Митна вартiсть товарiв, що вивозяться за межi митної територiї України, визначається при помiщеннi цих товарiв уперше в митний режим з наступним фактичним перемiщенням їх через митний кордон України. При змiнi митного режиму пiд час знаходження товарiв за межами митної територiї України митною вартiстю товарiв є митна вартiсть, визначена на день прийняття митним органом митної декларацiї при їх першому помiщеннi в митний режим.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 04.07.2013р. N 405-VII)

Роздiл IV
УКРАЇНСЬКА КЛАСИФIКАЦIЯ ТОВАРIВ ЗОВНIШНЬОЕКОНОМIЧНОЇ ДIЯЛЬНОСТI

Глава 11. Ведення Української класифiкацiї товарiв зовнiшньоекономiчної дiяльностi, її структура та класифiкацiя товарiв

     Стаття 67. Структура та застосування Української класифiкацiї товарiв зовнiшньоекономiчної дiяльностi

     1. Українська класифiкацiя товарiв зовнiшньоекономiчної дiяльностi (УКТ ЗЕД) складається на основi Гармонiзованої системи опису та кодування товарiв та затверджується законом про Митний тариф України.

     2. В УКТ ЗЕД товари систематизовано за роздiлами, групами, товарними позицiями, товарними пiдпозицiями, найменування i цифровi коди яких унiфiковано з Гармонiзованою системою опису та кодування товарiв.

     3. Для докладнiшої товарної класифiкацiї використовується сьомий, восьмий, дев'ятий та десятий знаки цифрового коду.

     4. Структура десятизнакового цифрового кодового позначення товарiв в УКТ ЗЕД включає код групи (першi два знаки), товарної позицiї (першi чотири знаки), товарної пiдпозицiї (першi шiсть знакiв), товарної категорiї (першi вiсiм знакiв), товарної пiдкатегорiї (десять знакiв).

     Стаття 68. Ведення Української класифiкацiї товарiв зовнiшньоекономiчної дiяльностi

     1. Ведення УКТ ЗЕД здiйснює центральний орган виконавчої влади, що реалiзує державну митну полiтику, в порядку, встановленому Кабiнетом Мiнiстрiв України.

     2. Ведення УКТ ЗЕД передбачає:

     1) вiдстеження та облiк змiн i доповнень до Гармонiзованої системи опису та кодування товарiв, пояснень та iнших рiшень щодо її тлумачення, що приймаються Всесвiтньою митною органiзацiєю;

     2) пiдготовку пропозицiй щодо внесення змiн до УКТ ЗЕД;

     3) деталiзацiю УКТ ЗЕД на нацiональному рiвнi та введення додаткових одиниць вимiру;

     4) забезпечення однакового застосування всiма митними органами правил класифiкацiї товарiв;

     5) прийняття рiшень щодо класифiкацiї та кодування товарiв в УКТ ЗЕД у складних випадках;

     6) розроблення пояснень i рекомендацiй до УКТ ЗЕД та забезпечення їх опублiкування;

     7) своєчасне ознайомлення суб'єктiв зовнiшньоекономiчної дiяльностi з рiшеннями та iнформацiєю (крiм тих, що є конфiденцiйними) щодо питань класифiкацiї товарiв та про застосування УКТ ЗЕД;

     8) здiйснення iнших функцiй, необхiдних для ведення УКТ ЗЕД.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз законами України вiд 04.07.2013р. N 405-VII, вiд 02.10.2019р. N 141-IX)

     Стаття 69. Класифiкацiя товарiв

     1. Товари при їх декларуваннi пiдлягають класифiкацiї, тобто у вiдношеннi товарiв визначаються коди вiдповiдно до класифiкацiйних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД.

     2. Митнi органи здiйснюють контроль правильностi класифiкацiї товарiв, поданих до митного оформлення, згiдно з УКТ ЗЕД.

     3. На вимогу посадової особи митного органу декларант або уповноважена ним особа зобов'язанi надати усi наявнi вiдомостi, необхiднi для пiдтвердження заявлених ними кодiв товарiв, поданих до митного оформлення, а також зразки таких товарiв та/або технiко-технологiчну документацiю на них.

     4. У разi виявлення пiд час митного оформлення товарiв або пiсля нього порушення правил класифiкацiї товарiв митний орган має право самостiйно класифiкувати такi товари.

     5. Для цiлей класифiкацiї товарiв пiд складним випадком класифiкацiї товару розумiється випадок, коли у процесi контролю правильностi заявленого декларантом або уповноваженою ним особою коду товару виникають суперечностi щодо тлумачення положень УКТ ЗЕД, вирiшення яких потребує додаткової iнформацiї, спецiальних знань, проведення дослiджень тощо.

     Для цiлей класифiкацiї товарiв пiд товарами з iдентичними характеристиками розумiються товари, якi мають однаковi характернi для них ознаки (фiзичнi характеристики, хiмiчний склад, призначення та порядок застосування тощо) i вiдмiнностi мiж цими товарами не впливають на характеристики, визначальнi для класифiкацiї таких товарiв за одним класифiкацiйним кодом згiдно з УКТ ЗЕД.

     6. Штрафи та iншi санкцiї за несплату митних платежiв та за iншi порушення, виявленi у зв'язку з неправильною класифiкацiєю товарiв, застосовуються митними органами виключно у разi, якщо прийняте митним органом рiшення про класифiкацiю цих товарiв у складному випадку було прийнято на пiдставi поданих заявником недостовiрних документiв, наданої ним недостовiрної iнформацiї та/або внаслiдок ненадання заявником всiєї наявної у нього iнформацiї, необхiдної для прийняття зазначеного рiшення, що суттєво вплинуло на характер цього рiшення.

     7. Рiшення митних органiв щодо класифiкацiї товарiв для митних цiлей є обов'язковими. Такi рiшення оприлюднюються у встановленому законодавством порядку. У разi незгоди з рiшенням митного органу щодо класифiкацiї товару декларант або уповноважена ним особа має право оскаржити це рiшення вiдповiдно до глави 4 цього Кодексу.

     Наявнiсть рiшення митних органiв щодо класифiкацiї товарiв не є пiдставою для вiдмови у прийняттi рiшення щодо зобов'язуючої iнформацiї з питань класифiкацiї товарiв.

     У разi якщо рiшення щодо класифiкацiї товарiв суперечить рiшенню щодо зобов'язуючої iнформацiї з питань класифiкацiї товарiв щодо товарiв з iдентичними характеристиками, рiшення щодо класифiкацiї товарiв пiдлягає скасуванню. У такому разi рiшення щодо класифiкацiї товарiв втрачає чиннiсть з моменту набрання чинностi рiшенням щодо зобов'язуючої iнформацiї з питань класифiкацiї товарiв, а пiдприємство не несе вiдповiдальностi за негативнi наслiдки застосування рiшення щодо класифiкацiї товарiв з моменту його прийняття до моменту його скасування.

     8. Висновки iнших органiв, установ та органiзацiй щодо визначення кодiв товарiв згiдно з УКТ ЗЕД при митному оформленнi мають iнформацiйний або довiдковий характер.

(Iз змiнами i доповненнями, внесеними згiдно iз законами України вiд 04.07.2013р. N 405-VII, вiд 15.08.2022р. N 2510-IX)

Роздiл V
МИТНI РЕЖИМИ

Глава 12. Загальнi положення щодо митних режимiв

     Стаття 70. Види митних режимiв

     1. З метою застосування законодавства України з питань митної справи запроваджуються такi митнi режими:

     1) iмпорт (випуск для вiльного обiгу);

     2) реiмпорт;

     3) експорт (остаточне вивезення);

     4) реекспорт;

     5) транзит;

     6) тимчасове ввезення;

     7) тимчасове вивезення;

     8) митний склад;

     9) вiльна митна зона;

     10) безмитна торгiвля;

     11) переробка на митнiй територiї;

     12) переробка за межами митної територiї;

     13) знищення або руйнування;

     14) вiдмова на користь держави.

     2. Митнi режими встановлюються виключно цим Кодексом.

     Стаття 71. Вибiр та змiна митного режиму

     1. Декларант має право обрати митний режим, у який вiн бажає помiстити товари, з дотриманням умов такого режиму та у порядку, що визначенi цим Кодексом.

     2. Помiщення товарiв у митний режим здiйснюється шляхом їх декларування та виконання митних формальностей, передбачених цим Кодексом.

     3. Митний режим, у який помiщено товари, може бути змiнено на iнший, обраний декларантом вiдповiдно до частини першої цiєї статтi, за умови дотримання заходiв тарифного та нетарифного регулювання зовнiшньоекономiчної дiяльностi, встановлених вiдповiдно до закону для товарiв, що помiщуються у такий iнший митний режим.

     Стаття 72. Митний статус товарiв, що помiщуються у митний режим

     1. За митним статусом товари подiляються на українськi та iноземнi.

     2. Усi товари на митнiй територiї України (за винятком територiй вiльних митних зон) вважаються такими, що мають статус українських товарiв, якщо вiдповiдно до цього Кодексу не встановлено, що такi товари не є українськими.

     3. Товари, помiщенi у митний режим транзиту на умовах Конвенцiї про процедуру спiльного транзиту, зберiгають митний статус товарiв, визначений вiдповiдно до положень зазначеної Конвенцiї.

(Iз доповненнями, внесеними згiдно iз Законом України вiд 15.08.2022р. N 2510-IX)

     Стаття 73. Регулювання питань, пов'язаних iз митним режимом

     1. Умови перебування товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення у вiдповiдному митному режимi, обмеження щодо їх використання, застосування заходiв тарифного та нетарифного регулювання зовнiшньоекономiчної дiяльностi визначаються цим Кодексом, iншими законодавчими актами України з питань митної справи та у сферi зовнiшньоекономiчної дiяльностi.

     2. Питання, пов'язанi з виконанням необхiдних митних формальностей та здiйсненням митного контролю товарiв, помiщених у вiдповiдний митний режим, регулюються цим Кодексом.

Глава 13. Iмпорт (випуск для вiльного обiгу)

     Стаття 74. Митний режим iмпорту (випуску для вiльного обiгу)

     1. Iмпорт (випуск для вiльного обiгу) - це митний режим, вiдповiдно до якого iноземнi товари пiсля сплати всiх митних платежiв, встановлених законами України на iмпорт цих товарiв, та виконання усiх необхiдних митних формальностей випускаються для вiльного обiгу на митнiй територiї України.

     Стаття 75. Умови помiщення товарiв у митний режим iмпорту

     1. Митний режим iмпорту може бути застосований до товарiв, що надходять на митну територiю України, та до товарiв, що зберiгаються пiд митним контролем або помiщенi в iнший митний режим, а також до продуктiв переробки товарiв, помiщених у митний режим переробки на митнiй територiї.

     2. Законодавством України з питань митної справи можуть бути визначенi документи, якi використовуються для декларування товарiв у митний режим iмпорту замiсть митної декларацiї.

     3. Для помiщення товарiв у митний режим iмпорту особа, на яку покладається дотримання вимог митного режиму, повинна:

     1) подати митному органу, що здiйснює випуск товарiв, документи на такi товари;

     2) сплатити митнi платежi, якими вiдповiдно до законiв України обкладаються товари пiд час ввезення на митну територiю України в режимi iмпорту;

     3) виконати встановленi вiдповiдно до закону вимоги щодо заходiв нетарифного регулювання зовнiшньоекономiчної дiяльностi.

     4. Якщо iноземнi товари пiсля ввезення їх на митну територiю України були пошкодженi або втраченi внаслiдок аварiї чи дiї обставин непереборної сили або внаслiдок протиправних дiй третiх осiб, що пiдтверджується документально, за рiшенням декларанта вони можуть бути заявленi митного органу у митний режим iмпорту в пошкодженому станi чи у фактичнiй кiлькостi з додержанням щодо них встановлених вiдповiдно до закону заходiв тарифного та нетарифного регулювання зовнiшньоекономiчної дiяльностi. У разi втрати товарiв пiсля ввезення їх на митну територiю України внаслiдок протиправних дiй третiх осiб митнi платежi, встановленi на iмпорт таких товарiв, пiдлягають сплатi в повному обсязi у порядку, встановленому цим Кодексом. За рiшенням декларанта або уповноваженої ним особи допускається помiщення пошкоджених товарiв в iншi митнi режими.

     5. У разi встановлення вiдповiдно до закону заборон чи обмежень щодо ввезення на митну територiю України вiдповiдних товарiв такi товари, випущенi у вiльний обiг на митнiй територiї України за попереднiми, тимчасовими або перiодичними митними декларацiями, пiдлягають помiщенню у митний режим iмпорту вiдповiдно до умов, якi дiяли на момент їх випуску у вiльний обiг.

     6. У разi наявностi авторизацiї на застосування процедури кiнцевого використання товарiв та дотримання умов процедури кiнцевого використання товарiв окремi iноземнi товари можуть бути випущенi у вiльний обiг на митнiй територiї України за зниженими ставками ввiзного мита, встановленими Митним тарифом України (далi - процедура кiнцевого використання).

     Пiд час застосування процедури кiнцевого використання сплата рiзницi мiж сумою ввiзного мита, визначеного за повними ставками Митного тарифу України, та сумою ввiзного мита, визначеного за зниженими ставками Митного тарифу України, забезпечується вiдповiдно до роздiлу X цього Кодексу.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 04.07.2013р. N 405-VII, вiд 15.08.2022р. N 2510-IX)

     Стаття 76. Митний статус товарiв, помiщених у митний режим iмпорту

     1. Товари, помiщенi у митний режим iмпорту, набувають статусу українських товарiв.

     2. Пiдтвердженням українського статусу товарiв, зазначених у частинi першiй цiєї статтi, є митна декларацiя, за якою цi товари випущено у вiльний обiг.

     Стаття 761. Авторизацiя на застосування процедури кiнцевого використання

     1. Процедура кiнцевого використання застосовується за умови наявностi у пiдприємства авторизацiї на застосування процедури кiнцевого використання, яка видається митним органом.

     2. Для надання авторизацiї на застосування процедури кiнцевого використання пiдприємство подає до митного органу заяву про надання авторизацiї та анкету самооцiнки у порядку, передбаченому статтею 194 цього Кодексу.

     3. Рiшення про надання авторизацiї на застосування процедури кiнцевого використання приймаються в порядку, передбаченому главою 3 цього Кодексу.

     Рiшення про надання, вiдмову в наданнi, зупинення (поновлення), внесення змiн, скасування або анулювання авторизацiї на застосування процедури кiнцевого використання оформлюється наказом митницi.

     4. Необхiдною умовою для отримання авторизацiї на застосування процедури кiнцевого використання є вiдповiднiсть пiдприємства критерiю, визначеному пунктом 2 частини третьої статтi 12 цього Кодексу.

     5. В авторизацiї на застосування процедури кiнцевого використання визначаються умови процедури кiнцевого використання, зокрема:

     1) перелiк товарiв, щодо яких пiдприємство має право застосовувати процедуру кiнцевого використання, та їх кiлькiсть (якщо законом така кiлькiсть обмежена);

     2) умови, за яких товари вважаються використаними за кiнцевим (цiльовим) призначенням;

     3) строк, протягом якого товари, до яких застосовано процедуру кiнцевого використання, повиннi бути використаннi за кiнцевим (цiльовим) призначенням;

     4) операцiї, якi передбачається здiйснювати з товарами, до яких застосовано процедуру кiнцевого використання, для забезпечення їх використання за кiнцевим (цiльовим) призначенням, у тому числi операцiї з виробництва або переробки товарiв;

     5) найменування та обов'язковий обсяг виходу продуктiв виробництва або переробки (якщо процедура кiнцевого використання передбачає операцiї з виробництва або переробки товарiв);

     6) строк, протягом якого пiдприємство пiдлягає монiторингу вiдповiдностi у випадку, визначеному частиною п'ятою статтi 764 цього Кодексу;

     7) перелiк пiдприємств, яким можуть передаватися права та обов'язки в межах авторизацiї на застосування процедури кiнцевого використання, iз зазначенням прав та обов'язкiв, якi передаються;

     8) перелiк еквiвалентних товарiв, використання яких допускається пiд час здiйснення операцiй з товарами, до яких застосовано процедуру кiнцевого використання, (за наявностi);

     9) перелiк iнформацiї, яка має мiститися у звiтi про результати застосування процедури кiнцевого використання, та документiв, що додаються до звiту.

     6. Пiсля випуску товарiв у вiльний обiг на митнiй територiї України вiдповiдно до частини шостої статтi 75 цього Кодексу пiдприємство має право вiдмовитися вiд використання таких товарiв за кiнцевим (цiльовим) призначенням, за умови:

     1) сплати митних платежiв у порядку i розмiрах, визначених цим Кодексом; або

     2) вивезення товарiв за межi митної територiї України.

(Доповнено статтею 761 згiдно iз Законом України вiд 15.08.2022р. N 2510-IX)

     Стаття 762. Передача прав та обов'язкiв на застосування процедури кiнцевого використання

     1. Права та обов'язки пiдприємства, якому надано авторизацiю на застосування процедури кiнцевого використання, можуть бути повнiстю або частково переданi iншому пiдприємству, крiм обов'язкiв, визначених частиною четвертою цiєї статтi.

     2. Перелiк пiдприємств, яким планується передати права та обов'язки в межах авторизацiї на застосування процедури кiнцевого використання, iз зазначенням прав та обов'язкiв, якi передаються, зазначається в заявi про надання авторизацiї на застосування процедури кiнцевого використання або пiсля отримання такої авторизацiї шляхом внесення змiн до цiєї авторизацiї.

     3. Передача прав та обов'язкiв пiдприємством, якому надано авторизацiю на застосування процедури кiнцевого використання, iншому пiдприємству здiйснюється у разi наявностi такого iншого пiдприємства у перелiку, зазначеному в авторизацiї, та в межах, визначених у такiй авторизацiї прав та обов'язкiв.

     4. Обов'язки щодо надання забезпечення сплати митних платежiв та подання звiту про результати застосування процедури кiнцевого використання не можуть бути переданi iншому пiдприємству та виконуються виключно пiдприємством, якому надано авторизацiю на застосування процедури кiнцевого використання.

     5. Пiдприємство, якому надано авторизацiю на застосування процедури кiнцевого використання, несе вiдповiдальнiсть за недотримання умов процедури кiнцевого використання, визначених в авторизацiї, пiдприємством, якому передано права та обов'язки за такою авторизацiєю.

(Доповнено статтею 762 згiдно iз Законом України вiд 15.08.2022р. N 2510-IX)

     Стаття 763. Строки використання товарiв за кiнцевим (цiльовим) призначенням

     1. Строк, протягом якого товари, до яких застосовано процедуру кiнцевого використання, повиннi бути використанi за кiнцевим (цiльовим) призначенням, встановлюється митним органом в авторизацiї на застосування процедури кiнцевого використання, виходячи з конкретних особливостей використання товарiв за кiнцевим (цiльовим) призначенням, у тому числi тривалостi процесу виробництва або переробки товарiв. Зазначений строк не може перевищувати 180 днiв з дня завершення митного оформлення товарiв, до яких застосовано процедуру кiнцевого використання.

     2. За обґрунтованим зверненням пiдприємства, якому надано авторизацiю на застосування процедури кiнцевого використання, строк, встановлений вiдповiдно до частини першої цiєї статтi, продовжується митним органом, але не бiльше 180 днiв.

(Доповнено статтею 763 згiдно iз Законом України вiд 15.08.2022р. N 2510-IX)

     Стаття 764. Завершення процедури кiнцевого використання

     1. Використання товарiв за кiнцевим (цiльовим) призначенням пiдтверджується пiдприємством, якому надано авторизацiю на застосування процедури кiнцевого використання, шляхом подання до митного органу звiту про результати застосування процедури кiнцевого використання. Такий звiт подається в межах строку, визначеного вiдповiдно до частини першої статтi 763 цього Кодексу, та має мiстити iнформацiю про фактичне використання товарiв, до яких застосовано процедуру кiнцевого використання, за кiнцевим (цiльовим) призначенням.

     2. Митний орган розглядає звiт про результати застосування процедури кiнцевого використання та приймає рiшення:

     1) про завершення процедури кiнцевого використання - якщо пiдприємством забезпечено дотримання умов процедури кiнцевого використання, визначених у авторизацiї на застосування процедури кiнцевого використання, та товари використано за кiнцевим (цiльовим) призначенням; або

     2) про вiдмову у завершеннi процедури кiнцевого використання - якщо пiдприємством не забезпечено дотримання умов процедури кiнцевого використання, визначених в авторизацiї на застосування процедури кiнцевого використання, та/або товари не використано за кiнцевим (цiльовим) призначенням.

     3. У випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої цiєї статтi, до прийняття рiшення про вiдмову у завершеннi процедури кiнцевого використання митний орган застосовує правила, передбаченi статтями 199 та 1910 цього Кодексу.

     4. Рiшення, передбаченi частиною другою цiєї статтi, митний орган приймає протягом 15 днiв пiсля отримання звiту про результати застосування процедури кiнцевого використання.

     5. У разi якщо товари, до яких застосовано процедуру кiнцевого використання, є товарами, якi за своїми характеристиками придатнi для багаторазового (повторного) використання, пiдприємство пiдлягає монiторингу вiдповiдностi щодо дотримання умови щодо використання таких товарiв за кiнцевим (цiльовим) призначенням протягом двох рокiв пiсля прийняття митним органом рiшення про завершення процедури кiнцевого використання.

     6. У разi якщо митний орган прийняв рiшення, визначене пунктом 1 частини другої цiєї статтi, забезпечення сплати митних платежiв, надане вiдповiдно до частини шостої статтi 75 цього Кодексу, повертається (вивiльняється).

     У разi якщо митний орган прийняв рiшення, визначене пунктом 2 частини другої цiєї статтi, забезпечення сплати митних платежiв, надане вiдповiдно до частини шостої статтi 75 цього Кодексу, використовується для сплати вiдповiдних митних платежiв у порядку та строки, визначенi цим Кодексом.

     7. У разi неподання пiдприємством звiту про результати застосування процедури кiнцевого використання в межах строку, визначеного вiдповiдно до частини першої статтi 763 цього Кодексу, митний орган приймає рiшення про вiдмову у завершеннi процедури кiнцевого використання та рiшення про зупинення авторизацiї на застосування процедури кiнцевого використання вiдповiдно до статтi 1915 цього Кодексу.

     8. У разi встановлення митним органом пiд час монiторингу вiдповiдностi порушення використання товарiв за кiнцевим (цiльовим) призначенням пiдприємство, якому надано авторизацiю на застосування процедури кiнцевого використання, зобов'язано сплатити митнi платежi у порядку та строки, визначенi цим Кодексом.

     9. Залишки та вiдходи, що утворилися в результатi здiйснення операцiй з виробництва або переробки товарiв, до яких застосовано процедуру кiнцевого використання, а також природнi втрати таких товарiв за нормальних умов зберiгання вважаються продуктами виробництва або переробки товарiв, до яких застосовано процедуру кiнцевого використання, та митному контролю, митному оформленню не пiдлягають.

(Доповнено статтею 764 згiдно iз Законом України вiд 15.08.2022р. N 2510-IX)

     Стаття 765. Еквiвалентна компенсацiя

     1. На пiдставi авторизацiї на застосування процедури кiнцевого використання допускається використання еквiвалентних товарiв пiд час здiйснення операцiй з товарами, до яких застосовано процедуру кiнцевого використання.

     2. Пiд еквiвалентними товарами розумiються українськi товари, якi є iдентичними за описовими, кiлькiсними i технiчними характеристиками iноземним товарам, якi вони замiнюють, ввезеним для застосування процедури кiнцевого використання на митнiй територiї України.

     3. Про намiр використання еквiвалентних товарiв пiдприємством зазначається у заявi про надання авторизацiї на застосування процедури кiнцевого використання або пiсля отримання авторизацiї на застосування процедури кiнцевого використання шляхом внесення змiн до авторизацiї на застосування процедури кiнцевого використання вiдповiдно до статтi 1913 цього Кодексу.

(Доповнено статтею 765 згiдно iз Законом України вiд 15.08.2022р. N 2510-IX)

     Стаття 766. Особливостi монiторингу вiдповiдностi дотримання умов процедури кiнцевого використання

     1. У разi передачi прав та обов'язкiв вiдповiдно до статтi 762 цього Кодексу митнi органи здiйснюють монiторинг вiдповiдностi дотримання пiдприємством, якому передано такi права та обов'язки, умов процедури кiнцевого використання, визначених в авторизацiї на застосування процедури кiнцевого використання, в обсязi переданих прав та обов'язкiв.

     2. Митнi органи мають право здiйснювати виїзд на об'єкти пiдприємств, яким надано авторизацiю на застосування процедури кiнцевого використання та/або передано права та обов'язки, визначенi у такiй авторизацiї, з метою перевiрки дотримання умов процедури кiнцевого використання, у тому числi проводити перевiрку товарiв, випущених у вiльний обiг на митнiй територiї України вiдповiдно до частини шостої статтi 75 цього Кодексу, їх облiку, внесення записiв про здiйснення операцiй з такими товарами, найменування та обов'язкового обсягу виходу продуктiв виробництва або переробки (якщо процедура кiнцевого використання передбачає операцiї з виробництва або переробки товарiв), фактичного використання товарiв за кiнцевим (цiльовим) призначенням, у тому числi продовження використання товарiв за кiнцевим (цiльовим) призначенням (якщо процедура кiнцевого використання застосовується до товарiв, якi за своїми характеристиками придатнi для багаторазового (повторного) використання).

     3. Монiторинг вiдповiдностi дотримання пiдприємством умов процедури кiнцевого використання, визначених в авторизацiї на застосування процедури кiнцевого використання, завершується у разi:

     1) якщо товари, до яких застосовано процедуру кiнцевого використання, були використанi за кiнцевим (цiльовим) призначенням та митним органом прийнято рiшення про завершення процедури кiнцевого використання (крiм випадку, передбаченого частиною п'ятою статтi 764 цього Кодексу);

     2) закiнчення строку, визначеного частиною п'ятою статтi 764 цього Кодексу;

     3) виконання умов, передбачених частиною шостою статтi 761 цього Кодексу.

(Доповнено статтею 766 згiдно iз Законом України вiд 15.08.2022р. N 2510-IX)

     Стаття 767. Розпорядження товарами, до яких застосовано процедуру кiнцевого використання, у разi зупинення, скасування або анулювання авторизацiї на застосування процедури кiнцевого використання

     1. У разi зупинення, скасування або анулювання авторизацiї на застосування процедури кiнцевого використання застосування процедури кiнцевого використання до нових партiй товарiв забороняється.

     2. У разi якщо товари були випущенi у вiльний обiг на митнiй територiї України вiдповiдно до частини шостої статтi 75 цього Кодексу, але не використанi за кiнцевим (цiльовим) призначенням, протягом 30 днiв з дня набрання чинностi рiшенням про скасування або анулювання авторизацiї на застосування процедури кiнцевого використання пiдприємство, якому надано таку авторизацiю, повинно:

     1) сплатити митнi платежi у порядку i розмiрах, визначених цим Кодексом; або

     2) вивезти товари за межi митної територiї України.

     3. У разi якщо товари були випущенi у вiльний обiг на митнiй територiї України вiдповiдно до частини шостої статтi 75 цього Кодексу та використанi за кiнцевим (цiльовим) призначенням, протягом п'яти днiв з дня набрання чинностi рiшенням про скасування або анулювання авторизацiї на застосування процедури кiнцевого використання пiдприємство повинно подати до митного органу звiт про результати застосування процедури кiнцевого використання, пiсля отримання якого митний орган розглядає такий звiт та приймає рiшення вiдповiдно до частини другої статтi 764 цього Кодексу.

     4. У разi невиконання пiдприємством вимог, передбачених частиною другою або третьою цiєї статтi, забезпечення сплати митних платежiв, надане вiдповiдно до частини шостої статтi 75 цього Кодексу, використовується для сплати вiдповiдних митних платежiв у порядку та строки, визначенi цим Кодексом.

(Доповнено статтею 767 згiдно iз Законом України вiд 15.08.2022р. N 2510-IX)

Глава 14. Реiмпорт

     Стаття 77. Митний режим реiмпорту

     1. Реiмпорт - це митний режим, вiдповiдно до якого товари, що були вивезенi або оформленi для вивезення за межi митної територiї України, випускаються у вiльний обiг на митнiй територiї України зi звiльненням вiд сплати митних платежiв, встановлених законами України на iмпорт цих товарiв, та без застосування заходiв нетарифного регулювання зовнiшньоекономiчної дiяльностi.

     Стаття 78. Умови помiщення товарiв у митний режим реiмпорту

     1. Митний режим реiмпорту може бути застосований до товарiв, що надходять на митну територiю України, та до товарiв, що зберiгаються пiд митним контролем або помiщенi в iнший митний режим.

     2. У митний режим реiмпорту можуть бути помiщенi товари, якi:

     1) були вивезенi за межi митної територiї України у митному режимi тимчасового вивезення та ввозяться на цю територiю до завершення строку дiї цього митного режиму у тому самому станi, в якому вони були вивезенi, крiм природних змiн їх якiсних та/або кiлькiсних характеристик за нормальних умов транспортування та зберiгання, а також змiн, що допускаються у разi використання таких товарiв у митному режимi тимчасового вивезення;

     2) були вивезенi за межi митної територiї України у митному режимi переробки за межами митної територiї та ввозяться на цю територiю до завершення строку дiї цього митного режиму у тому самому станi, в якому вони були вивезенi, крiм природних змiн їх якiсних та/або кiлькiсних характеристик за нормальних умов транспортування та зберiгання;

     3) були помiщенi у митний режим експорту (остаточного вивезення) i повертаються особi, яка їх експортувала, у зв'язку з невиконанням (неналежним виконанням) умов зовнiшньоекономiчного договору, згiдно з яким цi товари помiщувалися у митний режим експорту, або з iнших обставин, що перешкоджають виконанню цього договору, якщо цi товари:

     а) повертаються на митну територiю України у строк, що не перевищує шести мiсяцiв з дати вивезення їх за межi цiєї територiї у митному режимi експорту;

     б) перебувають у такому самому станi, в якому вони оформленi у митний режим експорту, крiм природних змiн їх якiсних та/або кiлькiсних характеристик за нормальних умов транспортування, зберiгання та використання (експлуатацiї), внаслiдок якого були виявленi недолiки, що спричинили реiмпорт товарiв.

     3. Товари, зазначенi в частинi другiй цiєї статтi, можуть бути також помiщенi у митний режим реiмпорту у разi, якщо:

     1) пiд час перебування таких товарiв за межами митної територiї України вони пiддавалися операцiям, необхiдним для їх збереження, а також технiчному обслуговуванню чи ремонту, необхiднiсть у яких виникла пiд час перебування за межами митної територiї України;

     2) стан таких товарiв змiнився внаслiдок аварiї або дiї обставин непереборної сили, за умови пiдтвердження факту аварiї або дiї обставин непереборної сили в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну фiнансову полiтику;

     3) у митний режим реiмпорту помiщується лише частина товарiв, ранiше випущених для вивезення за межi митної територiї України.

     4. Для помiщення товарiв у митний режим реiмпорту особа, на яку покладається обов'язок щодо дотримання вимог митного режиму, повинна:

     1) ввезти товари на митну територiю України не пiзнiше, нiж у встановлений законодавством строк пiсля їх вивезення за межi митної територiї України;

     2) подати митному органу, що здiйснює випуск товарiв у митному режимi реiмпорту, документи на такi товари;

     3) надати митному органу документи та вiдомостi, необхiднi для iдентифiкацiї товарiв, що реiмпортуються.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз законами України вiд 04.07.2013р. N 405-VII, вiд 02.10.2019р. N 141-IX)

     Стаття 79. Окремi положення щодо застосування митного режиму реiмпорту

     1. Застосування митного режиму реiмпорту можливе за умови можливостi iдентифiкацiї митним органом товарiв, заявлених у цей митний режим, як таких, що були ранiше випущенi за межi митної територiї України.

     2. До товарiв, що вивозяться за межi митної територiї України з намiром подальшого реiмпорту, засоби забезпечення iдентифiкацiї можуть бути застосованi в момент їх випуску.

     3. Для забезпечення iдентифiкацiї товарiв, що реiмпортуються, можуть застосовуватися засоби, передбаченi частинами другою i третьою статтi 326 цього Кодексу.

     4. Не вимагається застосування засобiв забезпечення iдентифiкацiї до тари, пiддонiв та iнших подiбних товарiв, що не мають iндивiдуальних iдентифiкацiйних ознак.

     5. Реiмпорт товарiв, помiщених у митний режим експорту, згiдно з пунктом 3 частини другої статтi 78 цього Кодексу може бути здiйснений експортером цих товарiв або його правонаступником.

     6. В iнших випадках дозволяється застосування митного режиму реiмпорту при ввезеннi на митну територiю України товарiв iншою особою, нiж та, що їх вивезла, якщо це виправдано обставинами.

     7. Декларування товарiв у митний режим реiмпорту може здiйснюватися у будь-якому митному органi.

     8. Замiсть митної декларацiї для декларування у митний режим реiмпорту упаковок, контейнерiв, пiддонiв та транспортних засобiв комерцiйного призначення використовуються документи, що пiдтверджують попереднє вивезення зазначених товарiв за межi митної територiї України.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 04.07.2013р. N 405-VII)

     Стаття 80. Митний статус товарiв, помiщених у митний режим реiмпорту

     1. Українськi товари, помiщенi у митний режим реiмпорту, зберiгають статус українських товарiв.

     2. Iноземнi товари, що реiмпортуються згiдно з пунктом 3 частини другої статтi 78 цього Кодексу, пiсля помiщення у митний режим реiмпорту набувають статусу українських товарiв.

     3. Пiдтвердженням українського статусу товарiв, зазначених у частинi другiй цiєї статтi, є митна декларацiя, за якою цi товари випущено у вiльний обiг.

     Стаття 81. Повернення сум вивiзного мита при реiмпортi товарiв

     1. Пiсля помiщення у митний режим реiмпорту товарiв згiдно з пунктом 3 частини другої статтi 78 цього Кодексу суми вивiзного мита, сплаченi при експортi цих товарiв, повертаються особам, якi їх сплачували, або їх правонаступникам, у порядку, передбаченому цим Кодексом. Акцизний податок i податок на додану вартiсть при помiщеннi товарiв згiдно з пунктом 3 частини другої статтi 78 цього Кодексу у митний режим реiмпорту справляються вiдповiдно до Податкового кодексу України.

Глава 15. Експорт

     Стаття 82. Митний режим експорту

     1. Експорт (остаточне вивезення) - це митний режим, вiдповiдно до якого українськi товари випускаються для вiльного обiгу за межами митної територiї України без зобов'язань щодо їх зворотного ввезення.

     Стаття 83. Умови помiщення товарiв у митний режим експорту

     1. Митний режим експорту може бути застосований до товарiв, що призначенi для вивезення за межi митної територiї України, та до товарiв, що вже вивезенi за межi цiєї територiї та перебувають пiд митним контролем, за винятком товарiв, заборонених до помiщення у цей митний режим вiдповiдно до законодавства.

     2. Для помiщення товарiв у митний режим експорту особа, на яку покладається дотримання вимог митного режиму, повинна:

     1) подати митному органу, що здiйснює випуск товарiв у митному режимi експорту, документи на такi товари;

     2) сплатити митнi платежi, якими вiдповiдно до закону обкладаються товари пiд час вивезення за межi митної територiї України у митному режимi експорту;

     3) виконати вимоги щодо застосування передбачених законом заходiв нетарифного регулювання зовнiшньоекономiчної дiяльностi;

     4) у випадках, встановлених законодавством, подати митному органу дозвiл на проведення зовнiшньоекономiчної операцiї з вивезення товарiв у третю країну (реекспорт).

     3. Митнi органи не вимагають обов'язкового пiдтвердження прибуття товарiв, що експортуються, у пункт призначення за межами митної територiї України.

     4. У разi встановлення актами законодавства заборон чи обмежень щодо вивезення вiдповiдних товарiв за межi митної територiї України товари, що:

     1) помiщенi в митний режим експорту, випускаються за межi митної територiї України вiдповiдно до умов, що дiяли на момент помiщення цих товарiв у зазначений митний режим;

     2) фактично випущенi за межi митної територiї України за перiодичними митними декларацiями, пiдлягають помiщенню у митний режим експорту вiдповiдно до умов, що дiяли на момент фактичного вивезення цих товарiв.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 04.07.2013р. N 405-VII)

     Стаття 84. Митний статус товарiв, помiщених у режим експорту

     1. Товари, помiщенi у митний режим експорту, втрачають статус українських товарiв з моменту їх фактичного вивезення за межi митної територiї України.

     2. Товари, що знаходяться за межами митної територiї України, втрачають статус українських товарiв з моменту помiщення їх у митний режим експорту.

Глава 16. Реекспорт

     Стаття 85. Митний режим реекспорту

     1. Реекспорт - це митний режим, вiдповiдно до якого товари, що були ранiше ввезенi на митну територiю України або на територiю вiльної митної зони, вивозяться за межi митної територiї України без сплати вивiзного мита та без застосування заходiв нетарифного регулювання зовнiшньоекономiчної дiяльностi.

     Стаття 86. Умови помiщення товарiв у митний режим реекспорту

     1. Митний режим реекспорту може бути застосований до товарiв, якi при ввезеннi на митну територiю України мали статус iноземних та:

     1) пiсля ввезення на митну територiю України перебували пiд митним контролем та не були помiщенi у митний режим (у тому числi у зв'язку з обмеженнями чи заборонами щодо ввезення таких товарiв на митну територiю України);

     2) були помiщенi у митний режим тимчасового ввезення та вивозяться за межi митної територiї України у тому самому станi, в якому вони були ввезенi на митну територiю України, крiм природних змiн їх якiсних та/або кiлькiсних характеристик за нормальних умов транспортування та зберiгання, а також змiн, що допускаються у разi використання таких товарiв у митному режимi тимчасового ввезення;

     3) були помiщенi у митний режим переробки на митнiй територiї та вивозяться за межi митної територiї України у тому самому станi, в якому вони були ввезенi на митну територiю України, крiм природних змiн їх якiсних та/або кiлькiсних характеристик за нормальних умов транспортування та зберiгання, або у виглядi продуктiв їх переробки;

     4) були помiщенi у митний режим митного складу та вивозяться за межi митної територiї України у тому самому станi, в якому вони були ввезенi на митну територiю України, крiм природних змiн їх якiсних та/або кiлькiсних характеристик за нормальних умов транспортування та зберiгання;

     5) були помiщенi у митний режим iмпорту i повертаються нерезиденту - сторонi зовнiшньоекономiчного договору, згiдно з яким цi товари помiщувалися у цей режим, у зв'язку з невиконанням (неналежним виконанням) умов цього договору або з iнших обставин, що перешкоджають його виконанню, якщо цi товари:

     а) вивозяться протягом шести мiсяцiв з дати помiщення їх у митний режим iмпорту;

     б) перебувають у тому самому станi, в якому вони були ввезенi на митну територiю України, крiм природних змiн їх якiсних та/або кiлькiсних характеристик за нормальних умов транспортування, зберiгання та використання (експлуатацiї), внаслiдок якої були виявленi недолiки, що спричинили реекспорт товарiв;

     6) визнанi помилково ввезеними на митну територiю України.

     2. Товари, зазначенi у частинi першiй цiєї статтi, можуть бути також помiщенi у митний режим реекспорту, якщо:

     1) пiд час перебування таких товарiв на митнiй територiї України вони пiддавалися операцiям, необхiдним для їх збереження, а також технiчному обслуговуванню чи ремонту, необхiднiсть у яких виникла пiд час перебування на митнiй територiї України;

     2) стан таких товарiв змiнився внаслiдок аварiї або дiї обставин непереборної сили за умови пiдтвердження факту аварiї або дiї обставин непереборної сили у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну фiнансову полiтику;

     3) у митний режим реекспорту помiщується лише частина товарiв, ранiше ввезених на митну територiю України.

     3. У митний режим реекспорту також помiщуються товари, що перебували у митному режимi вiльної митної зони, безмитної торгiвлi та вивозяться за межi митної територiї України.

     4. Для помiщення товарiв у митний режим реекспорту особа, на яку покладається дотримання вимог митного режиму, повинна:

     1) подати митному органу, що здiйснює випуск товарiв, документи на такi товари;

     2) надати митному органу документи та вiдомостi, необхiднi для iдентифiкацiї товарiв, що реекспортуються;

     3) у випадках, встановлених законодавством, подати митному органу дозвiл на проведення зовнiшньоекономiчної операцiї з реекспорту цих товарiв.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз законами України вiд 04.07.2013р. N 405-VII, вiд 02.10.2019р. N 141-IX)

     Стаття 87. Окремi положення щодо застосування митного режиму реекспорту

     1. Застосування митного режиму реекспорту можливе за умови iдентифiкацiї митним органом товарiв, заявлених у цей режим, як таких, що були ранiше ввезенi на митну територiю України.

     2. Для товарiв, що ввозяться з намiром подальшого реекспорту, засоби забезпечення iдентифiкацiї можуть бути застосованi на момент їх ввезення на митну територiю України.

     3. Для забезпечення iдентифiкацiї товарiв, що реекспортуються, можуть застосовуватися засоби, передбаченi частинами другою i третьою статтi 326 цього Кодексу.

     4. Не вимагається застосування засобiв забезпечення iдентифiкацiї до тари, пiддонiв та iнших подiбних товарiв, що не мають iндивiдуальних iдентифiкацiйних ознак.

     5. Реекспорт товарiв, помiщених у митний режим iмпорту, згiдно з пунктом 5 частини першої статтi 86 цього Кодексу може бути здiйснений iмпортером цих товарiв або його правонаступником.

     6. В iнших випадках дозволяється застосування митного режиму реекспорту при вивезеннi за межi митної територiї України товарiв iншою особою, нiж та, яка їх ввозила, якщо це виправдано обставинами.

     7. Декларування товарiв у митний режим реекспорту може здiйснюватися у будь-якому митному органi, якщо iнше не передбачено цим Кодексом.

     8. Товари, що реекспортуються, можуть вивозитися за межi митної територiї України однiєю чи кiлькома партiями. Допускається вивезення товарiв, що реекспортуються, за межi митної територiї України не через той митний орган, через який товари ввозилися на цю територiю.

     9. Замiсть митної декларацiї для декларування у митний режим реекспорту упаковок, контейнерiв, пiддонiв та транспортних засобiв комерцiйного призначення використовуються документи, що пiдтверджують попереднє ввезення зазначених товарiв на митну територiю України.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 04.07.2013р. N 405-VII)

     Стаття 88. Митний статус товарiв, що помiщуються у митний режим реекспорту

     1. Iноземнi товари, помiщенi у митний режим реекспорту, зберiгають статус iноземних товарiв.

     2. Товари, що набули статусу українських внаслiдок iмпорту та реекспортуються згiдно з пунктом 5 частини першої статтi 86 цього Кодексу, втрачають статус українських товарiв з моменту їх фактичного вивезення за межi митної територiї України.

     Стаття 89. Повернення сум ввiзного мита при реекспортi товарiв

     1. Пiсля помiщення товарiв у митний режим реекспорту згiдно iз пунктом 5 частини першої статтi 86 цього Кодексу суми ввiзного мита, сплаченi при iмпортi цих товарiв, повертаються особам, якi їх сплачували, або їх правонаступникам вiдповiдно до цього Кодексу. Акцизний податок i податок на додану вартiсть при помiщеннi товарiв згiдно з пунктом 5 частини першої статтi 86 цього Кодексу в митний режим реекспорту справляються вiдповiдно до Податкового кодексу України.

Глава 17. Транзит

     Стаття 90. Митний режим транзиту

     1. Транзит - це митний режим, вiдповiдно до якого товари та/або транспортнi засоби комерцiйного призначення перемiщуються пiд митним контролем мiж митними органами однiєї чи кiлькох країн або в межах зони дiяльностi одного митного органу без будь-якого використання цих товарiв, без сплати митних платежiв та без застосування заходiв нетарифного регулювання зовнiшньоекономiчної дiяльностi.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз законами України вiд 04.07.2013р. N 405-VII, вiд 15.08.2022р. N 2510-IX)

     Стаття 91. Перемiщення товарiв i транспортних засобiв комерцiйного призначення в режимi транзиту

     1. Перемiщення товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення у митному режимi транзиту митною територiєю України здiйснюється як прохiдний або внутрiшнiй транзит, або каботаж.

     2. Митний режим транзиту застосовується до товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення, якi перемiщуються:

     1) прохiдним транзитом вiд пункту ввезення (пропуску) на митну територiю України до пункту вивезення (пропуску) за межi митної територiї України (у тому числi в межах одного пункту пропуску через державний кордон України);

     2) внутрiшнiм транзитом або каботажем:

     а) вiд пункту ввезення (пропуску) на митну територiю України до митного органу, розташованого на митнiй територiї України;

     б) вiд митного органу, розташованого на митнiй територiї України, до пункту вивезення (пропуску) за межi митної територiї України;

     в) вiд одного пункту, розташованого на митнiй територiї України, до iншого пункту, розташованого на митнiй територiї України, у тому числi якщо частина цього перемiщення проходить за межами митної територiї України;

     г) вiд штучного острова, установки або споруди, створених у виключнiй (морськiй) економiчнiй зонi України, на якi поширюється виключна юрисдикцiя України, до митного органу, розташованого на територiї України, зайнятiй сушею, та у зворотному напрямку.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз законами України вiд 04.07.2013р. N 405-VII, вiд 15.08.2022р. N 2510-IX)

     Стаття 911. Транзитнi спрощення

     1. Пiдприємство має право в порядку та на умовах, визначених цим Кодексом, застосовувати такi транзитнi спрощення:

     1) статус авторизованого вантажовiдправника МДП, що дозволяє пiдприємству помiщувати товари в митний режим транзиту на умовах Митної конвенцiї про мiжнародне перевезення вантажiв iз застосуванням книжки МДП (Конвенцiї МДП) 1975 року на об'єктi пiдприємства, визначеному в авторизацiї на застосування цього транзитного спрощення, з метою початку операцiї МДП без пред'явлення таких товарiв та книжки МДП митному органу вiдправлення;

     2) статус авторизованого вантажоодержувача МДП, що дозволяє пiдприємству отримувати товари, якi перемiщувалися транзитом на умовах Митної конвенцiї про мiжнародне перевезення вантажiв iз застосуванням книжки МДП (Конвенцiї МДП) 1975 року на об'єктi пiдприємства, визначеному в авторизацiї на застосування цього транзитного спрощення, з метою припинення операцiї МДП без пред'явлення таких товарiв та книжки МДП митному органу призначення.

     Пiдприємство також може застосовувати iншi транзитнi спрощення, передбаченi мiжнародними договорами України, згода на обов'язковiсть яких надана Верховною Радою України, у порядку та на умовах, визначених такими мiжнародними договорами та законодавством України з питань митної справи.

     2. Пiдприємство, якому надано авторизацiю на застосування транзитного спрощення, передбаченого Конвенцiєю про процедуру спiльного транзиту, може застосовувати таке спрощення для цiлей внутрiшнього транзиту.

     3. Авторизацiя на застосування транзитного спрощення, визначеного пунктом 1 або 2 частини першої цiєї статтi, надається пiдприємству, яке:

     1) є резидентом;

     2) заявляє про намiр регулярно здiйснювати операцiї, пов'язанi з транзитним перемiщенням товарiв за операцiями МДП;

     3) вiдповiдає критерiям, зазначеним у пунктах 1, 2 та 4 частини третьої статтi 12 цього Кодексу.

     4. Обов'язковою умовою надання авторизацiї на застосування транзитного спрощення "статус авторизованого вантажовiдправника МДП", додатково до умов, визначених частиною третьою цiєї статтi, є наявнiсть у пiдприємства авторизацiї на застосування спрощення, визначеного пунктом 5 частини першої статтi 13 цього Кодексу, або аналогiчного спрощення, передбаченого Конвенцiєю про процедуру спiльного транзиту.

     5. Порядок виконання митних формальностей пiд час застосування транзитних спрощень визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну фiнансову полiтику.

(Доповнено статтею 911 згiдно iз Законом України вiд 13.07.2023р. N 3229-IX)

     Стаття 92. Умови помiщення товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення у митний режим транзиту

     1. Митний режим транзиту може бути застосований як до товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення, що безпосередньо ввозяться на митну територiю України, так i до таких, що перебувають на митнiй територiї України.

     2. У митний режим транзиту можуть бути помiщенi товари, транспортнi засоби комерцiйного призначення незалежно вiд їх митного статусу.

     3. У митний режим транзиту можуть бути помiщенi будь-якi товари, крiм заборонених законодавством для ввезення та/або транзиту через митну територiю України.

     4. Для помiщення товарiв та/або транспортних засобiв комерцiйного призначення у митний режим транзиту особа, на яку покладається дотримання вимог митного режиму, повинна:

     1) подати митному органу митну декларацiю (документ, який вiдповiдно до статтi 94 цього Кодексу використовується замiсть митної декларацiї), товарно-транспортний документ на перевезення та рахунок-фактуру (iнвойс) або iнший документ, який визначає вартiсть товару;

     2) у випадках, визначених законодавством, надати митному органу дозвiльний документ на транзит через митну територiю України, який видається вiдповiдними уповноваженими органами;

     3) у випадках, встановлених цим Кодексом, надати забезпечення сплати митних платежiв вiдповiдно до роздiлу X цього Кодексу;

     4) забезпечити виконання вимог та зобов'язань, визначених мiжнародними договорами України, згода на обов'язковiсть яких надана Верховною Радою України.

     5. Пiд час помiщення товарiв у митний режим транзиту забезпечується iдентифiкацiя товарiв шляхом накладання пломб, у тому числi пломб спецiального типу, вiдповiдно до частини другої статтi 326 цього Кодексу.

     Опломбуванню пiдлягає:

     1) простiр, що мiстить товари, якщо транспортний засiб або контейнер був визнаний митним органом вiдправлення придатним для пломбування; або

     2) кожне окреме паковання.

     Якщо накладання пломб, передбачене пунктами 1 i 2 цiєї частини, неможливе через непридатнiсть для пломбування транспортного засобу, контейнера або кожного окремого паковання, митний орган вiдправлення приймає рiшення про неопломбування товарiв, покладаючись на опис товарiв у митнiй декларацiї чи у товаросупровiдних документах (якщо такий опис є достатнiм для забезпечення надiйної iдентифiкацiї товарiв, зокрема, мiстить iнформацiю про їх кiлькiсть i будь-якi специфiчнi ознаки), або застосовує iншi засоби забезпечення iдентифiкацiї товарiв вiдповiдно до частини другої статтi 326 цього Кодексу.

     6. Митний орган вiдправлення визнає транспортнi засоби комерцiйного призначення та контейнери придатними до пломбування за таких умов:

     1) пломби можуть накладатися на транспортний засiб або контейнер у простий та надiйний спосiб;

     2) транспортний засiб або контейнер сконструйований так, що у разi вилучення або пiдкладання товарiв таке вилучення або пiдкладання залишає видимi слiди, пломби ламаються чи залишаються ознаки втручання, або електронна система монiторингу реєструє вилучення або пiдкладання;

     3) транспортний засiб або контейнер не мiстить прихованих просторiв, у яких можуть бути схованi товари;

     4) призначений для товарiв простiр є легкодоступним для здiйснення огляду митними органами.

     Автотранспортнi засоби (моторнi транспортнi засоби, причепи, напiвпричепи) та контейнери, допущенi до перевезення товарiв пiд митними пломбами вiдповiдно до мiжнародних договорiв України, згода на обов'язковiсть яких надана Верховною Радою України, або вiдповiдно до порядку, визначеного центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну фiнансову полiтику, вважаються придатними для пломбування.

(Iз змiнами i доповненнями, внесеними згiдно iз законами України вiд 04.07.2013р. N 405-VII, вiд 02.10.2019р. N 141-IX, вiд 15.08.2022р. N 2510-IX, вiд 13.07.2023р. N 3229-IX)

     Стаття 921. Митна декларацiя та транспортнi засоби комерцiйного призначення

     1. Для помiщення товарiв у митний режим транзиту подається митна декларацiя виключно щодо товарiв, якi перемiщуються або будуть перемiщуватися в одному транспортному засобi (контейнерi чи пакованнi) вiд одного митного органу вiдправлення до одного митного органу призначення.

     Одна митна декларацiя для помiщення товарiв у митний режим транзиту може включати товари, якi перемiщуються або будуть перемiщуватися вiд одного митного органу вiдправлення до одного митного органу призначення бiльше нiж в одному контейнерi або бiльше нiж в одному пакованнi, за умови що такi контейнери або паковання завантаженi та перемiщуються одним транспортним засобом.

     2. Пiд одним транспортним засобом, за умови що товари, якi перевозяться, вiдправляються разом, розумiється таке:

     1) автотранспортний засiб разом iз причепом (причепами) або напiвпричепом (напiвпричепами);

     2) склад зчеплених разом залiзничних транспортних засобiв або вагонiв;

     3) судна, що становлять зчалену групу.

     3. Якщо використання транспортного засобу для цiлей транзиту передбачає завантаження товарiв у бiльше нiж одному митному органi вiдправлення та/або розвантаження товарiв у бiльше нiж одному митному органi призначення (у тому числi консолiдованих вiдправлень/вантажiв), для кожного такого вiдправлення подаються окремi митнi декларацiї.

(Доповнено статтею 921 згiдно iз Законом України вiд 13.07.2023р. N 3229-IX)

     Стаття 93. Вимоги до перемiщення товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення у митному режимi транзиту

     1. Товари, транспортнi засоби комерцiйного призначення, що перемiщуються у митному режимi транзиту, повиннi:

     1) перебувати у незмiнному станi, крiм природних змiн їх якiсних та/або кiлькiсних характеристик за нормальних умов транспортування i зберiгання;

     2) не використовуватися з жодною iншою метою, крiм транзиту;

     3) бути доставленими у митний орган призначення до закiнчення строку, встановленого статтею 95 цього Кодексу, або строку, встановленого митним органом країни вiдправлення вiдповiдно до положень Конвенцiї про процедуру спiльного транзиту;

     4) мати неушкодженi засоби забезпечення iдентифiкацiї у разi їх застосування.

     2. Транспортнi засоби комерцiйного призначення, помiщенi у митний режим транзиту, можуть пiддаватися операцiям з технiчного обслуговування та ремонту, потреба в яких виникла пiд час перебування їх на митнiй територiї України.

     3. За умови забезпечення iдентифiкацiї товарiв, що перемiщуються у режимi транзиту, та дотримання iнших вимог, встановлених цим Кодексом, допускається перевезення зазначених товарiв транспортним засобом, який здiйснює перевезення в межах митної територiї України товарiв, якi не перебувають пiд митним контролем.

(Iз змiнами i доповненнями, внесеними згiдно iз законами України вiд 04.07.2013р. N 405-VII, вiд 02.10.2019р. N 141-IX, вiд 15.08.2022р. N 2510-IX)

     Стаття 94. Документи, що використовуються для декларування товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення у митний режим транзиту

     1. Для декларування у митний режим транзиту товарiв, що перемiщуються будь-яким видом транспорту, крiм випадкiв, визначених цiєю статтею, використовується митна декларацiя (у тому числi попередня митна декларацiя).

     2. У разi транзиту в межах одного пункту пропуску або для декларування товарiв, що не є пiдакцизними, залежно вiд виду транспорту замiсть митної декларацiї може використовуватися авiацiйна вантажна накладна (Air Waybill) або коносамент (Bill of Lading).

     3. Для декларування товарiв, що не є пiдакцизними, замiсть митної декларацiї залежно вiд виду транспорту може використовуватися накладна УМВС (СМГС), накладна ЦIМ (СIМ), накладна ЦIМ/УМВС (ЦИМ/СМГС, CIM/SMGS), книжка МДП (Carnet TIR).

     4. Незалежно вiд виду транспорту для декларування у митний режим транзиту товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення може використовуватися книжка А.Т.А. або книжка CPD.

     5. У випадках, передбачених мiжнародними договорами України, укладеними вiдповiдно до закону, для декларування у митний режим транзиту товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення використовуються документи, передбаченi такими договорами.

     6. Для декларування у митний режим транзиту товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення, що перемiщуються мiж Європейським Союзом, країнами - членами Європейської асоцiацiї вiльної торгiвлi, окремими країнами - членами Конвенцiї про процедуру спiльного транзиту та Україною, можуть використовуватися митнi декларацiї окремих типiв, що вiдповiдають типам митних декларацiй, запроваджених зазначеною Конвенцiєю.

     7. Для декларування товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення, що перемiщуються внутрiшнiм транзитом, може використовуватися електронна транзитна декларацiя, що вiдповiдає формату та набору даних, встановленим Конвенцiєю про процедуру спiльного транзиту. У такому разi забезпечення сплати митних платежiв надається вiдповiдно до роздiлу X цього Кодексу iз застосуванням гарантiй, передбачених Конвенцiєю про процедуру спiльного транзиту.

     8. Незалежно вiд виду транспорту для декларування у митний режим транзиту вiйськової технiки та iнших товарiв пiдроздiлiв збройних сил держав - членiв Європейського Союзу, держав - членiв Органiзацiї Пiвнiчноатлантичного договору та iнших держав, якi у встановленому законом порядку допущенi на територiю України, замiсть митної декларацiї може використовуватися Форма 302 за формою держави, з якої направляються такi пiдроздiли.

(Iз змiнами i доповненнями, внесеними згiдно iз законами України вiд 02.10.2019р. N 141-IX, вiд 15.08.2022р. N 2510-IX, вiд 13.07.2023р. N 3229-IX, вiд 23.08.2023р. N 3345-IX)

     Стаття 95. Строки транзитних перевезень

     1. Встановлюються такi строки транзитних перевезень до митного органу призначення в Українi залежно вiд виду транспорту, якщо iнше не передбачено цiєю статтею:

     1) для автомобiльного транспорту - 10 дiб (у разi перемiщення в зонi дiяльностi однiєї митницi - 5 дiб);

     2) для залiзничного транспорту - 28 дiб;

     3) для авiацiйного транспорту - 5 дiб;

     4) для морського та рiчкового транспорту - 20 дiб;

     5) для трубопровiдного транспорту - 31 доба;

     6) для трубопровiдного транспорту (з перевантаженням на iншi види транспорту) - 90 дiб.

     2. До строкiв, зазначених у частинi першiй цiєї статтi, не включається:

     1) час дiї обставин, зазначених у статтi 192 цього Кодексу;

     2) час зберiгання товарiв пiд митним контролем (за умови iнформування митного органу, який контролює їх перемiщення);

     3) час, необхiдний для здiйснення iнших операцiй з товарами, у випадках, передбачених цим роздiлом (за умови iнформування митного органу, який контролює перемiщення цих товарiв);

     4) час, протягом якого товари, транспортнi засоби комерцiйного призначення, помiщенi у митний режим транзиту, не можуть бути своєчасно доставленi до митного органу призначення внаслiдок накладення на них арешту (за винятком арешту внаслiдок позовiв приватних осiб) або вилучення у справi про порушення митних правил.

     3. Пiд час помiщення товарiв у митний режим транзиту на умовах Конвенцiї про процедуру спiльного транзиту строки транзитних перевезень встановлюються митним органом країни вiдправлення вiдповiдно до положень зазначеної Конвенцiї.

     Строки транзитних перевезень, встановленi митними органами країни вiдправлення вiдповiдно до положень Конвенцiї про процедуру спiльного транзиту, є незмiнними.

(Iз змiнами i доповненнями, внесеними згiдно iз законами України вiд 04.07.2013р. N 405-VII, вiд 15.08.2022р. N 2510-IX, вiд 13.07.2023р. N 3229-IX, вiд 21.11.2023р. N 3475-IX)

     Стаття 96. Застосування митного режиму транзиту при перевантаженнi товарiв

     1. Перевантаження товарiв, що перемiщуються у митному режимi транзиту, з одного транспортного засобу на iнший допускається з дозволу митного органу, в зонi дiяльностi якого проводиться перевантаження.

     2. Якщо перевантаження може бути здiйснене без порушення митних пломб та iнших засобiв забезпечення iдентифiкацiї, таке перевантаження допускається без дозволу, але з попереднiм iнформуванням митного органу.

     3. Проведення угрупування пакувальних мiсць, змiна упаковки, маркування, сортування, а також ремонт та замiна пошкодженої упаковки здiйснюються з дозволу митного органу.

     4. Для отримання дозволу митного органу особою, вiдповiдальною за дотримання вимог митного режиму, митного органу подається тiльки товарно-транспортний документ на перевезення товару. У разi вiдмови у наданнi дозволу митний орган зобов'язаний невiдкладно письмово або в електроннiй формi повiдомити особi, яка звернулася з проханням надати дозвiл, про причини i пiдстави такої вiдмови.

     5. Пiд час перемiщення товарiв у митному режимi транзиту дозволяється здiйснення замiни моторного транспортного засобу з попереднiм iнформуванням митного органу призначення про причини такої замiни, якщо така замiна не потребує перевантаження товарiв.

     6. При вивезеннi за межi митної територiї України товарiв, помiщених у митнi режими експорту, реекспорту, тимчасового вивезення, переробки за межами митної територiї, положення цiєї глави застосовуються з моменту початку перемiщення зазначених товарiв з митного органу вiдправлення i до моменту пред'явлення їх митного органу призначення.

     7. Перевантаження та iншi операцiї з товарами, що перемiщуються у митному режимi транзиту на умовах Конвенцiї про процедуру спiльного транзиту, здiйснюються вiдповiдно до положень зазначеної Конвенцiї.

(Iз змiнами i доповненнями, внесеними згiдно iз законами України вiд 04.07.2013р. N 405-VII, вiд 15.08.2022р. N 2510-IX)

     Стаття 97. Каботажнi перевезення

     1. Пiд каботажем розумiється перевезення українських та iноземних товарiв шляхом завантаження їх на морське (рiчкове) судно в одному пунктi на митнiй територiї України i транспортування в iнший пункт територiї України, де здiйснюватиметься їх вивантаження. При цьому товари, ввезенi на митну територiю України морським (рiчковим) судном, допускаються до каботажного перевезення мiж митними органами або в межах зони дiяльностi одного митного органу пiсля їх перевантаження на iнше морське (рiчкове) судно, що ходить пiд прапором України, або, за умови отримання на це дозволу центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi транспорту, на iноземне судно.

     2. Iноземнi товари перебувають пiд митним контролем протягом усього часу каботажу.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 04.07.2013р. N 405-VII)

     Стаття 98. Розмiщення товарiв на борту морських (рiчкових) суден для каботажного перевезення

     1. Каботажнi перевезення iноземних товарiв на борту морського (рiчкового) судна разом з українськими товарами здiйснюються за умови їх надiйної iдентифiкацiї.

     2. Якщо забезпечення надiйної iдентифiкацiї товарiв неможливе, українськi товари розмiщуються на борту судна окремо вiд iноземних товарiв.

     Стаття 99. Навантаження та вивантаження товарiв, що перевозяться каботажем

     1. Навантаження на судна товарiв, що перевозяться каботажем, та їх вивантаження з цих суден здiйснюються в морських (рiчкових) портах за мiсцем розташування митних органiв.

     2. Дозволи на навантаження та/або вивантаження товарiв надаються митними органами невiдкладно пiсля отримання вiдповiдного звернення. У разi вiдмови у наданнi дозволу митнi органи зобов'язанi невiдкладно письмово або в електроннiй формi повiдомити особi, яка звернулася за отриманням дозволу, про причини та пiдстави такої вiдмови.

     3. У разi одночасного каботажного перевезення iноземних та українських товарiв митний орган дозволяє навантаження або вивантаження українських товарiв у найкоротший строк пiсля прибуття судна в мiсце завантаження або розвантаження.

     4. За письмовим зверненням власника товарiв, що перемiщуються каботажем, чи уповноваженої ним особи митний орган дозволяє здiйснити пiд контролем посадових осiб цього органу та на умовах, визначених цим Кодексом, навантаження та/або вивантаження зазначених товарiв в iншому пунктi, нiж це було спочатку заплановано, у тому числi поза мiсцем розташування митних органiв, а також поза робочим часом, встановленим для митних органiв, зi справлянням вiдповiдної плати, передбаченої цим Кодексом.

     5. Якщо судно, що здiйснює каботажне перевезення товарiв, внаслiдок аварiї, стихiйного лиха або iнших обставин, що мають характер непереборної сили, не в змозi досягти одного з мiсць здiйснення митного контролю на митнiй територiї України, вивантаження з нього товарiв допускається в мiсцях, де немає митних органiв. У таких випадках капiтан судна повинен вжити всiх необхiдних заходiв для забезпечення зберiгання цих товарiв та iнформування митних органiв. При цьому товари продовжують перебувати в каботажi.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 04.07.2013р. N 405-VII)

     Стаття 100. Документи, необхiднi для допуску товарiв до каботажного перевезення

     1. Для каботажного перевезення товарiв митного органу подається документ, що мiстить перелiк товарiв, призначених для такого перевезення, вiдомостi про судно, що здiйснюватиме таке перевезення, а також назву українського порту або портiв, де повинно здiйснюватися вивантаження зазначених товарiв. Цей документ пiсля виконання митних формальностей є пiдставою для здiйснення одного каботажного перевезення зазначених у ньому товарiв. Митний орган, що виконав митнi формальностi, повiдомляє про це митнi органи призначення. При вивантаженнi товарiв у пунктi призначення митного органу подається перелiк товарiв, що пiдлягають вивантаженню в цьому пунктi.

     2. Якщо судно регулярно здiйснює каботажнi перевезення iдентичних товарiв мiж одними й тими самими пунктами, документ, зазначений у частинi першiй цiєї статтi, є пiдставою для здiйснення перевезень протягом визначеного перевiзником та погодженого митним органом строку. Митний орган, що виконав митнi формальностi, повiдомляє про це митнi органи призначення. У такому випадку перед навантаженням товарiв на судно митного органу подається тiльки перелiк цих товарiв, а при вивантаженнi - тiльки перелiк товарiв, що вивантажуються.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 04.07.2013р. N 405-VII)

     Стаття 101. Митний статус товарiв, що помiщуються у митний режим транзиту

     1. Iноземнi товари, помiщенi у митний режим транзиту, зберiгають статус iноземних товарiв.

     2. Українськi товари, помiщенi у митний режим транзиту, зберiгають статус українських товарiв.

     Стаття 102. Завершення митного режиму транзиту

     1. Митний режим транзиту завершується вивезенням товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення, помiщених у цей митний режим, за межi митної територiї України. Таке вивезення здiйснюється пiд контролем митного органу призначення.

     2. При вивезеннi за межi митної територiї України товарiв, помiщених у митний режим транзиту, окремими партiями митний режим транзиту вважається завершеним пiсля фактичного вивезення за межi митної територiї України останньої з таких окремих партiй.

     3. При ввезеннi товарiв на митну територiю України з метою подальшого їх помiщення у вiдповiдний митний режим митний режим транзиту завершується фактичним доставленням товарiв до визначеного митним органом або узгодженого з ним мiсця доставки.

     4. Митний режим транзиту також завершується помiщенням товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення в iнший митний режим при дотриманнi вимог, встановлених цим Кодексом.

     5. Для завершення митного режиму транзиту особою, вiдповiдальною за дотримання вимог митного режиму, до закiнчення строку, встановленого статтею 95 цього Кодексу, митному органу призначення повиннi бути представленi товари, помiщенi у митний режим транзиту, та митна декларацiя або iнший документ, визначений статтею 94 цього Кодексу.

     6. Митний орган призначення пiсля представлення товарiв, помiщених у митний режим транзиту, та митної декларацiї або iншого документа, визначеного статтею 94 цього Кодексу, перевiряє дотримання вимог, встановлених законодавством України з питань митної справи до перемiщення товарiв у митному режимi транзиту, та виконує митнi формальностi, необхiднi для завершення митного режиму транзиту.

     7. Українськi товари, що перемiщувалися у митному режимi транзиту згiдно з положеннями пiдпунктiв "в" та "г" пункту 2 частини другої статтi 91 цього Кодексу, випускаються з-пiд митного контролю пiсля фактичного доставлення цих товарiв до вiдповiдного розташованого на митнiй територiї України пункту, визначеного митним органом або узгодженого з ним.

     8. Митний режим транзиту припиняється митним органом у разi:

     1) конфiскацiї товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення;

     2) повної втрати товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення внаслiдок аварiї або дiї обставин непереборної сили, за умови пiдтвердження факту аварiї або дiї обставин непереборної сили у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну фiнансову полiтику;

     3) примусового вiдчуження або вилучення товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення вiдповiдно до законiв України "Про правовий режим воєнного стану" та "Про передачу, примусове вiдчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану";

     4) реалiзацiї товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення, на якi накладено арешт у кримiнальному провадженнi, у тому числi тих, якi вiдповiдно до кримiнального процесуального законодавства України переданi Нацiональному агентству України з питань виявлення, розшуку та управлiння активами, одержаними вiд корупцiйних та iнших злочинiв, для реалiзацiї у порядку та на умовах, визначених Законом України "Про Нацiональне агентство України з питань виявлення, розшуку та управлiння активами, одержаними вiд корупцiйних та iнших злочинiв", та пiсля надходження на рахунки, вiдкритi для зарахування надходжень державного бюджету, контроль за справлянням яких покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалiзує державну митну полiтику, коштiв у сумi митних платежiв, що пiдлягали б сплатi при випуску таких товарiв у вiльний обiг на митнiй територiї України.

     9. Митний режим транзиту також припиняється за рiшенням митного органу у разi надання декларантом або уповноваженою ним особою:

     митної декларацiї або документа, що її замiнює, оформлених у країнi, в якiй товари помiщенi пiд митну процедуру; або

     будь-якого iншого документального доказу того, що товари, транспортнi засоби комерцiйного призначення перебувають за межами митної територiї України, засвiдченого митним органом iноземної держави.

     10. У разi припинення митного режиму транзиту згiдно з частиною восьмою цiєї статтi вивезення товарiв за межi митної територiї України не вимагається.

     У разi припинення митного режиму транзиту згiдно з частинами восьмою i дев'ятою цiєї статтi забезпечення сплати митних платежiв, надане вiдповiдно до пункту 3 частини четвертої статтi 92 цього Кодексу, пiдлягає поверненню (вивiльненню).

     11. Завершення митного режиму транзиту товарiв, помiщених у митний режим транзиту на умовах Конвенцiї про процедуру спiльного транзиту, здiйснюється вiдповiдно до положень зазначеної Конвенцiї.

(Iз змiнами i доповненнями, внесеними згiдно iз законами України вiд 04.07.2013р. N 405-VII, вiд 02.10.2019р. N 141-IX, вiд 15.08.2022р. N 2510-IX, вiд 21.11.2023р. N 3475-IX)

     Стаття 1021. Особливостi застосування процедури спiльного транзиту

     1. Встановлення факту та мiсця виникнення обов'язку iз сплати митних платежiв щодо товарiв, помiщених у митний режим транзиту на умовах Конвенцiї про процедуру спiльного транзиту, визначення осiб, на яких покладається обов'язок iз сплати митних платежiв, розрахунок суми митних платежiв, пред'явлення вимог та контроль за сплатою суми митних платежiв (у тому числi на користь iнших країн), здiйснюються вiдповiдно до положень зазначеної Конвенцiї.

     2. Митнi органи приймають та визнають вiдомостi, документи та iншу iнформацiю, незалежно вiд формату, отриману вiд компетентних органiв iнших країн вiдповiдно до Конвенцiї про процедуру спiльного транзиту.

(Доповнено статтею 1021 згiдно iз Законом України вiд 15.08.2022р. N 2510-IX)

Глава 18. Тимчасове ввезення

     Стаття 103. Митний режим тимчасового ввезення

     1. Тимчасове ввезення - це митний режим, вiдповiдно до якого iноземнi товари, транспортнi засоби комерцiйного призначення ввозяться для конкретних цiлей на митну територiю України з умовним повним або частковим звiльненням вiд оподаткування митними платежами та без застосування заходiв нетарифного регулювання зовнiшньоекономiчної дiяльностi i пiдлягають реекспорту до завершення встановленого строку без будь-яких змiн, за винятком звичайного зносу в результатi їх використання.

     Стаття 104. Умови помiщення товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення у митний режим тимчасового ввезення

     1. Митний режим тимчасового ввезення може бути застосований до товарiв, що надходять на митну територiю України, та до товарiв, що зберiгаються пiд митним контролем або помiщенi в iнший митний режим, який передбачає їх перебування пiд митним контролем.

     2. Законодавством України з питань митної справи можуть бути визначенi документи, якi використовуються для декларування товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення в митний режим тимчасового ввезення замiсть митної декларацiї.

     3. Митний орган, що здiйснює випуск товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення у митному режимi тимчасового ввезення, повинен пересвiдчитися у можливостi iдентифiкацiї цих товарiв, транспортних засобiв при їх реекспортi.

     4. Для iдентифiкацiї товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення, що помiщуються у митний режим тимчасового ввезення, можуть застосовуватися засоби, передбаченi частинами другою i третьою статтi 326 цього Кодексу. Зазначенi засоби застосовуються митними органами тiльки у тих випадках, коли комерцiйнi способи забезпечення iдентифiкацiї є недостатнiми.

     5. Не вимагається застосування засобiв забезпечення iдентифiкацiї до тари, пiддонiв та iнших подiбних товарiв, що не мають iндивiдуальних iдентифiкацiйних ознак.

     6. Для помiщення товарiв у митний режим тимчасового ввезення особа, вiдповiдальна за дотримання митного режиму, повинна:

     1) подати митному органу, що здiйснює випуск товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення у режимi тимчасового ввезення, документи на такi товари, транспортнi засоби, що пiдтверджують мету їх тимчасового ввезення;

     2) у випадках, передбачених законодавством, надати митному органу зобов'язання про реекспорт товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення, якi тимчасово ввозяться, у строки, встановленi митним органом;

     3) подати митному органу дозвiл вiдповiдного компетентного органу на тимчасове ввезення товарiв, якщо отримання такого дозволу передбачено законодавством;

     4) сплатити митнi платежi вiдповiдно до статтi 106 цього Кодексу або забезпечити виконання зобов'язання iз сплати митних платежiв вiдповiдно до роздiлу X цього Кодексу.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 04.07.2013р. N 405-VII)

     Стаття 105. Товари, транспортнi засоби, якi можуть бути помiщенi у митний режим тимчасового ввезення з умовним повним звiльненням вiд оподаткування митними платежами

     1. У митний режим тимчасового ввезення з умовним повним звiльненням вiд оподаткування митними платежами помiщуються виключно:

     товари, транспортнi засоби комерцiйного призначення, зазначенi у статтi 189 цього Кодексу та в Додатках B.1 - B.9, C, D до Конвенцiї про тимчасове ввезення (м. Стамбул, 1990 рiк), на умовах, визначених цими Додатками;

     повiтрянi судна, якi ввозяться на митну територiю України українськими авiакомпанiями за договорами оперативного лiзингу, крiм лiтакiв масою порожнього обладнаного апарата понад 10000 кг, але не бiльше 30000 кг та максимальною пасажиромiсткiстю вiд 44 до 110 мiсць;

     вiйськова технiка та iншi товари пiдроздiлiв збройних сил держав - членiв Європейського Союзу, держав - членiв Органiзацiї Пiвнiчноатлантичного договору та iнших держав, якi у встановленому законом порядку допущенi на територiю України.

     2. У разi порушення умов митного режиму тимчасового ввезення особа, вiдповiдальна за дотримання режиму, зобов'язана сплатити суму податкового зобов'язання та пеню вiдповiдно до Податкового кодексу України.

(Iз змiнами i доповненнями, внесеними згiдно iз законами України вiд 20.12.2016р. N 1796-VIII, вiд 23.08.2023р. N 3345-IX)

     Стаття 106. Товари, що можуть помiщуватися у митний режим тимчасового ввезення з умовним частковим звiльненням вiд оподаткування митними платежами

     1. У митний режим тимчасового ввезення з умовним частковим звiльненням вiд оподаткування митними платежами вiдповiдно до положень Додатка E до Конвенцiї про тимчасове ввезення (м. Стамбул, 1990 рiк) можуть помiщуватися товари (за винятком пiдакцизних), не зазначенi у статтях 105, 189 цього Кодексу, а також у Додатках B.1 - B.9, C, D до Конвенцiї про тимчасове ввезення (м. Стамбул, 1990 рiк), або такi, що не вiдповiдають вимогам зазначених Додаткiв.

     2. У разi тимчасового ввезення товарiв з умовним частковим звiльненням вiд оподаткування митними платежами за кожний повний або неповний календарний мiсяць заявленого строку перебування на митнiй територiї України сплачується 3 вiдсотки суми митних платежiв, яка пiдлягала б сплатi у разi випуску цих товарiв у вiльний обiг на митнiй територiї України, розрахованої на дату помiщення їх у митний режим тимчасового ввезення.

     3. Сума митних платежiв сплачується при помiщеннi товарiв у митний режим тимчасового ввезення та розраховується за встановлений митним органом строк дiї цього митного режиму.

     4. У такому ж порядку сплачуються митнi платежi у разi продовження строку тимчасового ввезення зазначених товарiв вiдповiдно до статтi 108 цього Кодексу.

     5. Загальна сума митних платежiв, яка пiдлягає сплатi за час перебування товарiв у митному режимi тимчасового ввезення з умовним частковим звiльненням вiд оподаткування митними платежами, не повинна перевищувати суми, яка пiдлягала б сплатi у разi випуску цих товарiв у вiльний обiг на митнiй територiї України, розрахованої на дату помiщення їх у митний режим тимчасового ввезення.

     6. Сума митних платежiв, сплачена на пiдставi умовного часткового звiльнення вiд оподаткування митними платежами, поверненню не пiдлягає.

     7. У разi випуску товарiв, помiщених у митний режим тимчасового ввезення з умовним частковим звiльненням вiд оподаткування митними платежами, у вiльний обiг на митнiй територiї України або передачi таких товарiв у користування iншiй особi митнi платежi сплачуються в обсязi, передбаченому законом для ввезення цих товарiв на митну територiю України у митному режимi iмпорту, за вiдрахуванням суми, вже сплаченої на пiдставi умовного часткового звiльнення цих товарiв вiд оподаткування митними платежами. При цьому за перiод, коли застосовувалося таке звiльнення, пiдлягають сплатi проценти з сум податкових зобов'язань, що пiдлягали б сплатi у разi, якщо б щодо таких сум надавалося розстрочення податкових зобов'язань вiдповiдно до роздiлу II Податкового кодексу України.

     8. Кабiнет Мiнiстрiв України може встановлювати перелiк товарiв, якi не можуть бути помiщенi у митний режим тимчасового ввезення з умовним частковим звiльненням вiд оподаткування митними платежами. Змiст такого перелiку повiдомляється Депозитарiю Конвенцiї про тимчасове ввезення (м. Стамбул, 1990 рiк).

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 04.07.2013р. N 405-VII)

     Стаття 107. Операцiї з транспортними засобами, помiщеними в митний режим тимчасового ввезення

     1. Транспортнi засоби комерцiйного призначення, помiщенi в митний режим тимчасового ввезення, можуть пiддаватися операцiям технiчного обслуговування та ремонту, необхiднiсть в яких виникла протягом строку перебування в митному режимi тимчасового ввезення.

     Стаття 108. Строки тимчасового ввезення

     1. Строк тимчасового ввезення товарiв встановлюється митним органом у кожному конкретному випадку, але не повинен перевищувати трьох рокiв з дати помiщення товарiв у митний режим тимчасового ввезення.

     2. Строк тимчасового ввезення транспортних засобiв комерцiйного призначення встановлюється митним органом з урахуванням того, що цi транспортнi засоби повиннi бути вивезенi за межi митної територiї України пiсля закiнчення транспортних операцiй, для яких вони були ввезенi.

     3. З урахуванням мети ввезення товарiв та/або транспортних засобiв комерцiйного призначення, особливостей транспортних операцiй та iнших обставин попередньо встановлений строк тимчасового ввезення товарiв вiдповiдно до частини першої цiєї статтi та/або транспортних засобiв комерцiйного призначення вiдповiдно до частини другої цiєї статтi за письмовою заявою власника цих товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення або уповноваженої ним особи може бути продовжений вiдповiдним митним органом. У разi вiдмови у продовженнi строку тимчасового ввезення митний орган зобов'язаний невiдкладно письмово або в електроннiй формi повiдомити особi, яка звернулася iз заявою про продовження строку тимчасового ввезення, про причини та пiдстави такої вiдмови.

     4. Якщо товари, помiщенi у митний режим тимчасового ввезення, не можуть бути своєчасно вивезенi за межi митної територiї України внаслiдок накладення на них арешту (за винятком арешту внаслiдок позовiв приватних осiб) або вилучення у справi про порушення митних правил, перебiг строку тимчасового ввезення зупиняється на час такого арешту (вилучення).

     Якщо транспортнi засоби комерцiйного призначення, помiщенi у митний режим тимчасового ввезення, не можуть бути своєчасно вивезенi за межi митної територiї України: внаслiдок дiї обставин, зазначених у статтi 192 цього Кодексу; у разi зберiгання таких транспортних засобiв пiд митним контролем (за умови iнформування митного органу, який контролює їх перемiщення); у разi здiйснення iнших операцiй з такими транспортними засобами у випадках, передбачених цим Кодексом (за умови iнформування митного органу, який контролює їх перемiщення); у разi накладення на них арешту (за винятком арешту внаслiдок позовiв приватних осiб) або вилучення у справi про порушення митних правил, перебiг строку тимчасового ввезення зупиняється на час дiї таких обставин, зберiгання, арешту (вилучення) або здiйснення таких операцiй.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз законами України вiд 04.07.2013р. N 405-VII, вiд 08.11.2018р. N 2612-VIII)

     Стаття 109. Передача права на тимчасове ввезення

     1. За заявою особи, вiдповiдальної за дотримання митного режиму тимчасового ввезення, митний орган надає дозвiл на передачу права використання режиму тимчасового ввезення щодо товарiв будь-якiй iншiй особi за умови, що така iнша особа:

     1) вiдповiдає вимогам, встановленим цим Кодексом; та

     2) приймає на себе зобов'язання особи, вiдповiдальної за дотримання митного режиму тимчасового ввезення.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 04.07.2013р. N 405-VII)

     Стаття 110. Забезпечення дотримання вимог митного режиму тимчасового ввезення

     1. Забезпечення дотримання вимог митного режиму тимчасового ввезення здiйснюється шляхом надання забезпечення сплати митних платежiв вiдповiдно до роздiлу X цього Кодексу.

     2. Забезпечення сплати митних платежiв повертається (вивiльняється) у порядку та строки, визначенi роздiлом X цього Кодексу, пiсля завершення режиму тимчасового ввезення.

     3. Надання забезпечення сплати митних платежiв для митного режиму тимчасового ввезення не вимагається щодо:

     1) устаткування для пiдготовки радiо- чи телепередач i репортажiв, а також транспортних засобiв, спецiально пристосованих для використання для цiлей радiо- чи телепередач;

     2) контейнерiв, пiддонiв та упаковок;

     3) наукового i педагогiчного устаткування та матерiалiв для забезпечення добробуту мореплавцiв, що використовуються на борту суден;

     4) особистих речей;

     5) товарiв, ввезених для спортивних цiлей;

     6) товарiв, що ввозяться в рамках прикордонного обiгу;

     7) медичного, хiрургiчного i лабораторного устаткування, а також будь-яких товарiв, таких як автомобiлi чи iншi транспортнi засоби, ковдри, намети, збiрнi будинки, iнших товарiв першої необхiдностi, вiдправлених як допомога потерпiлим вiд стихiйного лиха чи подiбних катастроф;

     8) транспортних засобiв комерцiйного призначення;

     9) тяглових тварин, тварин, ввезених для перегону на нове пасовисько чи випасання на землях, розташованих у прикордоннiй смузi (контрольованому прикордонному районi);

     10) товарiв, якi тимчасово ввозяться на митну територiю України з умовним частковим звiльненням вiд оподаткування митними платежами;

     11) повiтряних суден, якi ввозяться на митну територiю України українськими авiакомпанiями за договорами оперативного лiзингу;

     12) товарiв, якi тимчасово ввозяться на митну територiю України суб'єктами лiтакобудування, що пiдпадають пiд дiю статтi 2 Закону України "Про розвиток лiтакобудiвної промисловостi", з метою проведення дослiджень або випробувань;

     13) товарiв, якi тимчасово ввозяться на митну територiю України суб'єктами космiчної дiяльностi, що пiдпадають пiд дiю законiв України "Про державну пiдтримку космiчної дiяльностi" та "Про космiчну дiяльнiсть", з метою проведення дослiджень або випробувань;

     14) вiйськової технiки та iнших товарiв, зазначених у частинi першiй статтi 2521 цього Кодексу.

(Iз змiнами i доповненнями, внесеними згiдно iз законами України вiд 20.12.2016р. N 1796-VIII, вiд 06.09.2018р. N 2530-VIII, вiд 15.08.2022р. N 2510-IX, вiд 23.08.2023р. N 3345-IX)

     Стаття 111. Митний статус товарiв, помiщених у митний режим тимчасового ввезення

     1. Iноземнi товари, помiщенi у митний режим тимчасового ввезення, зберiгають статус iноземних товарiв.

     Стаття 112. Завершення митного режиму тимчасового ввезення

     1. Митний режим тимчасового ввезення завершується шляхом реекспорту товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення, помiщених у цей митний режим, або шляхом помiщення їх в iнший митний режим, що допускається цим Кодексом, а також у випадках, передбачених частинами третьою та п'ятою цiєї статтi.

     2. Якщо заборони або обмеження щодо iмпорту, що дiяли на момент тимчасового ввезення товарiв, скасовано протягом їх перебування у митному режимi тимчасового ввезення, дозволяється завершення митного режиму тимчасового ввезення шляхом випуску товарiв для вiльного обiгу на митнiй територiї України.

     3. Митний режим тимчасового ввезення припиняється митним органом у разi:

     1) конфiскацiї товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення;

     2) повної втрати товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення внаслiдок аварiї або дiї обставин непереборної сили, за умови пiдтвердження факту аварiї або дiї обставин непереборної сили у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну фiнансову полiтику;

     3) примусового вiдчуження або вилучення товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення вiдповiдно до законiв України "Про правовий режим воєнного стану" та "Про передачу, примусове вiдчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану";

     4) реалiзацiї товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення, на якi накладено арешт у кримiнальному провадженнi, у тому числi тих, якi вiдповiдно до кримiнального процесуального законодавства України переданi Нацiональному агентству України з питань виявлення, розшуку та управлiння активами, одержаними вiд корупцiйних та iнших злочинiв, для реалiзацiї у порядку та на умовах, визначених Законом України "Про Нацiональне агентство України з питань виявлення, розшуку та управлiння активами, одержаними вiд корупцiйних та iнших злочинiв", та пiсля надходження на рахунки, вiдкритi для зарахування надходжень державного бюджету, контроль за справлянням яких покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалiзує державну митну полiтику, коштiв у сумi митних платежiв, що пiдлягали б сплатi при випуску таких товарiв у вiльний обiг на митнiй територiї України.

     4. У разi припинення митного режиму тимчасового ввезення згiдно з частинами третьою та п'ятою цiєї статтi реекспорт товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення не вимагається, а забезпечення сплати митних платежiв, надане вiдповiдно до статтi 110 цього Кодексу, пiдлягає поверненню (вивiльненню).

     5. Митний режим тимчасового ввезення товарiв вiйськового призначення та подвiйного використання, ввезених на митну територiю України з використанням дозвiльного документа центрального органу виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi державного експортного контролю, якi використанi (спожитi) або знищенi, припиняється на пiдставi погодження зазначеного органу, отриманого митним органом з використанням механiзму "єдиного вiкна" вiдповiдно до цього Кодексу.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз законами України вiд 04.07.2013р. N 405-VII, вiд 02.10.2019р. N 141-IX, вiд 15.08.2022р. N 2510-IX, вiд 23.08.2023р. N 3345-IX, вiд 21.11.2023р. N 3475-IX)

Глава 19. Тимчасове вивезення

     Стаття 113. Митний режим тимчасового вивезення

     1. Тимчасове вивезення - це митний режим, вiдповiдно до якого українськi товари або транспортнi засоби комерцiйного призначення вивозяться за межi митної територiї України з умовним повним звiльненням вiд оподаткування митними платежами та без застосування заходiв нетарифного регулювання зовнiшньоекономiчної дiяльностi i пiдлягають реiмпорту до завершення встановленого строку без будь-яких змiн, за винятком звичайного зносу в результатi їх використання.

     Стаття 114. Умови помiщення товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення у митний режим тимчасового вивезення

     1. Митний режим тимчасового вивезення може бути застосований до товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення, що безпосередньо вивозяться за межi митної територiї України.

     2. Законодавством України з питань митної справи можуть бути визначенi документи, якi використовуються для декларування товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення у митний режим тимчасового вивезення замiсть митної декларацiї.

     3. Митний орган, що здiйснює випуск товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення у митному режимi тимчасового вивезення, повинен пересвiдчитися у можливостi iдентифiкацiї цих товарiв, транспортних засобiв при їх реiмпортi.

     4. Для забезпечення iдентифiкацiї товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення, що помiщуються у митний режим тимчасового вивезення, можуть застосовуватися засоби, передбаченi частинами другою i третьою статтi 326 цього Кодексу. Митнi органи застосовують зазначенi засоби тiльки у тих випадках, коли комерцiйнi способи iдентифiкацiї є недостатнiми.

     5. Не вимагається застосування засобiв забезпечення iдентифiкацiї до тари, пiддонiв та iнших подiбних товарiв, що не мають iндивiдуальних iдентифiкацiйних ознак.

     6. Для помiщення товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення у митний режим тимчасового вивезення особа, вiдповiдальна за дотримання митного режиму, повинна:

     1) подати митному органу, що здiйснює випуск товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення у режимi тимчасового вивезення, документи на такi товари, транспортнi засоби, що пiдтверджують мету їх тимчасового вивезення;

     2) у випадках, передбачених законодавством, надати митному органу зобов'язання про реiмпорт товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення, якi тимчасово вивозяться, у строки, встановленi митним органом;

     3) подати митному органу дозвiл вiдповiдного компетентного органу на тимчасове вивезення товарiв, якщо отримання такого дозволу передбачено законодавством.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз законами України вiд 07.06.2012р. N 4915-VI, вiд 04.07.2013р. N 405-VII)

     Стаття 115. Операцiї з транспортними засобами комерцiйного призначення, помiщеними у митний режим тимчасового вивезення

     1. Транспортнi засоби комерцiйного призначення, помiщенi у митний режим тимчасового вивезення, можуть пiддаватися операцiям технiчного обслуговування та ремонту, необхiднiсть в яких виникла протягом строку перебування у митному режимi тимчасового вивезення.

     Стаття 116. Строки тимчасового вивезення

     1. Строк тимчасового вивезення товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення встановлюється митним органом у кожному конкретному випадку, але не повинен перевищувати трьох рокiв з дати помiщення товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення у зазначений митний режим.

     2. З урахуванням мети тимчасового вивезення товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення та iнших обставин строк, зазначений у частинi першiй цiєї статтi, може бути продовжений вiдповiдним митним органом.

     3. У разi якщо товари, транспортнi засоби комерцiйного призначення помiщенi у митний режим тимчасового вивезення, не можуть бути своєчасно реiмпортованi внаслiдок накладення на них арешту, перебiг строку тимчасового вивезення зупиняється на час такого арешту.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 04.07.2013р. N 405-VII)

     Стаття 117. Передача права на тимчасове вивезення

     1. За заявою особи, вiдповiдальної за дотримання митного режиму тимчасового вивезення, митний орган надає дозвiл на передачу права використання режиму тимчасового вивезення щодо товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення будь-якiй iншiй особi за умови, що така iнша особа:

     1) вiдповiдає вимогам, встановленим цим Кодексом; та

     2) бере на себе зобов'язання особи, вiдповiдальної за дотримання митного режиму тимчасового вивезення.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 04.07.2013р. N 405-VII)

     Стаття 118. Звiльнення вiд оподаткування митними платежами в митному режимi тимчасового вивезення

     1. При помiщеннi товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення у митний режим тимчасового вивезення та їх реiмпортi до закiнчення строку, встановленого митним органом, до цих товарiв, транспортних засобiв застосовується умовне повне звiльнення вiд оподаткування митними платежами.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 04.07.2013р. N 405-VII)

     Стаття 119. Митний статус товарiв, помiщених у митний режим тимчасового вивезення

     1. Українськi товари, помiщенi в митний режим тимчасового вивезення, зберiгають статус українських товарiв.

     Стаття 120. Завершення митного режиму тимчасового вивезення

     1. Митний режим тимчасового вивезення завершується шляхом реiмпорту товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення, помiщених у цей митний режим, або помiщення їх в iнший митний режим, що допускається цим Кодексом, а також у випадках, передбачених частинами третьою та п'ятою цiєї статтi.

     2. Якщо заборони або обмеження щодо експорту, що дiяли на момент тимчасового вивезення товарiв, скасовано протягом їх перебування у митному режимi тимчасового вивезення, дозволяється завершення митного режиму тимчасового вивезення шляхом випуску товарiв у митному режимi експорту.

     3. Митний режим тимчасового вивезення припиняється митним органом у разi конфiскацiї товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення, їх повної втрати внаслiдок аварiї або дiї обставин непереборної сили, за умови пiдтвердження факту аварiї або дiї обставин непереборної сили у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну фiнансову полiтику.

     4. У разi припинення митного режиму тимчасового вивезення товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення згiдно з частинами третьою та п'ятою цiєї статтi їх реiмпорт не вимагається.

     5. Митний режим тимчасового вивезення товарiв вiйськового призначення та подвiйного використання, вивезених за межi митної територiї України з використанням дозвiльного документа центрального органу виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi державного експортного контролю, якi використанi (спожитi) або знищенi, припиняється на пiдставi погодження зазначеного органу, отриманого митним органом з використанням механiзму "єдиного вiкна" вiдповiдно до цього Кодексу.

(Iз змiнами i доповненнями, внесеними згiдно iз законами України вiд 04.07.2013р. N 405-VII, вiд 02.10.2019р. N 141-IX, вiд 23.08.2023р. N 3345-IX)

Глава 20. Митний склад

     Стаття 121. Митний режим митного складу

     1. Митний склад - це митний режим, вiдповiдно до якого iноземнi або українськi товари зберiгаються пiд митним контролем iз умовним повним звiльненням вiд оподаткування митними платежами та без застосування заходiв нетарифного регулювання зовнiшньоекономiчної дiяльностi.

     Стаття 122. Умови помiщення товарiв у митний режим митного складу

     1. У митний режим митного складу можуть помiщатися будь-якi товари, за винятком:

     1) товарiв, заборонених до ввезення в Україну, вивезення з України та транзиту через територiю України;

     2) товарiв, строк придатностi для споживання або використання яких закiнчився;

     3) товарiв, що надходять в Україну як гуманiтарна допомога;

     4) живих тварин;

     5) електроенергiї, що перемiщується лiнiями електропередачi.

     2. Для помiщення товарiв у митний режим митного складу митного органу подаються митна декларацiя, товарно-транспортний документ на перевезення та рахунок (iнвойс) або iнший документ, який визначає вартiсть товару. Товари, що помiщуються у митний режим митного складу, декларуються митному органу утримувачем митного складу.

     3. Розмiщення на митному складi товарiв, помiщених в iншi, нiж митний склад, митнi режими (транзиту, тимчасового ввезення, переробки на митнiй територiї, експорту, тимчасового вивезення, переробки за межами митної територiї) для їх зберiгання, перевантаження або дозавантаження транспортного засобу здiйснюється на пiдставi митної декларацiї, ранiше оформленої вiдповiдно до таких iнших митних режимiв, або документа, що її замiнював, - накладної УМВС (СМГС), накладної ЦIМ (СIМ), накладної ЦIМ/УМВС (ЦИМ/СМГС, CIM/SMGS), книжки МДП (Carnet TIR) тощо. У цьому разi помiщення таких товарiв у митний режим митного складу не вiдбувається. Товари, що вивантажуються на митний склад i призначенi для зберiгання бiльше нiж на 90 днiв, пiдлягають помiщенню у митний режим митного складу.

     4. У разi надходження товарiв у складi консолiдованих вантажiв з метою подальшої доставки в митний орган призначення при перевантаженнi таких товарiв з одного транспортного засобу на iнший їх розмiщення на митному складi або помiщення у митний режим митного складу не є обов'язковим.

     5. Митним органам для помiщення товарiв у митний режим митного складу забороняється вимагати:

     1) подання iнших, нiж передбаченi у частинах другiй i третiй цiєї статтi, документiв (у тому числi документiв, якi видаються державними органами для здiйснення митного контролю та митного оформлення товарiв);

     2) проведення заходiв офiцiйного контролю.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз законами України вiд 04.07.2013р. N 405-VII, вiд 06.09.2018р. N 2530-VIII)

     Стаття 123. Умови помiщення у митний режим митного складу товарiв, розмiщених на митних складах, розташованих на територiях морських i рiчкових портiв, аеропортiв, залiзничних станцiй, в межах яких є пункти пропуску через державний кордон України, та їх реекспорту

     1. Товари, що ввозяться на митну територiю України i розмiщуються на митних складах, розташованих на територiях морських i рiчкових портiв, аеропортiв, залiзничних станцiй, в межах яких є пункти пропуску через державний кордон України, помiщуються у митний режим митного складу на пiдставi електронного повiдомлення утримувача митного складу, що мiстить кiлькiсть та опис товарiв, на яке накладено електронний пiдпис.

     2. Електронне повiдомлення надсилається митному органу протягом чотирьох годин з моменту фактичного розмiщення товарiв на митному складi. Митний орган надсилає утримувачу митного складу пiдтвердження дати та часу отримання електронного повiдомлення. Розмiщення товарiв на митному складi дозволу митного органу не потребує.

     3. Помiщення у митний режим реекспорту товарiв, розмiщених на митних складах, зазначених у частинi першiй цiєї статтi, здiйснюється на пiдставi електронного повiдомлення утримувача митного складу, що мiстить кiлькiсть та опис товарiв, на яке накладено електронний пiдпис.

     4. Електронне повiдомлення надсилається митному органу не пiзнiше, нiж за чотири години до моменту фактичного випуску товарiв з митного складу. Митний орган надсилає утримувачу митного складу пiдтвердження дати та часу отримання електронного повiдомлення.

     5. Якщо протягом двох годин з моменту отримання електронного повiдомлення про реекспорт товарiв митний орган не повiдомив утримувача митного складу про намiр здiйснити митний огляд таких товарiв, дозволяється випускати цi товари з митного складу з метою їх реекспорту.

     6. Форми електронних повiдомлень, передбачених цiєю статтею, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну фiнансову полiтику, i ґрунтуються на звичайних правилах складського облiку.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз законами України вiд 04.07.2013р. N 405-VII, вiд 02.10.2019р. N 141-IX, вiд 15.08.2022р. N 2510-IX, вiд 07.02.2023р. N 2919-IX)

     Стаття 124. Умови розмiщення товарiв, що перемiщуються у складi консолiдованих вантажiв, на митному складi та подальшого розпорядження ними

     1. Пiд консолiдованим вантажем розумiється вантаж, що перевозиться одним транспортним засобом i складається з двох i бiльше партiй товарiв для рiзних одержувачiв або для одного одержувача вiд рiзних вiдправникiв.

     2. Перемiщення консолiдованих вантажiв, що ввозяться на митну територiю України, вiд митного органу вiдправлення на кордонi до митного органу призначення з промiжним розмiщенням цих вантажiв на митному складi здiйснюється на пiдставi договорiв на перевезення.

     3. Для здiйснення контролю за перемiщенням консолiдованих вантажiв, що ввозяться на митну територiю України, з митного органу вiдправлення на кордонi до митного органу, в зонi дiяльностi якого розташований митний склад, а також для помiщення товарiв, що перемiщуються у складi цих вантажiв, у митний режим митного складу використовується попередня митна декларацiя, що складається на весь обсяг консолiдованого вантажу.

     4. Контроль за перемiщенням товарiв з митного органу, в зонi дiяльностi якого розташований митний склад, до митного органу призначення для кiнцевого одержувача здiйснюється на пiдставi поданих утримувачем складу нових митних декларацiй або документiв, що їх замiнюють, для внутрiшнього транзиту товарiв.

     5. Кiнцевий одержувач товару має право на повторне помiщення цього товару у митний режим митного складу.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 04.07.2013р. N 405-VII)

     Стаття 125. Строк зберiгання товарiв у митному режимi митного складу

     1. Строк зберiгання товарiв у митному режимi митного складу не може перевищувати 1095 днiв вiд дня помiщення цих товарiв у зазначений митний режим.

     2. Строк зберiгання в митному режимi митного складу пiдакцизних товарiв, iноземних товарiв, якi були попередньо помiщенi у митнi режими транзиту, тимчасового ввезення або переробки на митнiй територiї України, а також продуктiв переробки не може перевищувати 365 днiв вiд дня помiщення їх у митний режим митного складу.

     3. Iноземнi товари, що зберiгаються в митному режимi митного складу, до закiнчення строку їх придатностi або строкiв зберiгання, установлених частинами першою i другою цiєї статтi, повиннi бути задекларованi для ввезення на митну територiю України в iншому митному режимi або реекспортованi. Якщо iноземнi товари пiд час зберiгання в митному режимi митного складу були зiпсованi або ушкодженi внаслiдок аварiї чи дiї обставин непереборної сили, такi товари за умови належного пiдтвердження зазначених фактiв дозволяється декларувати для вiльного обiгу на митнiй територiї України так, нiби вони були ввезенi в зiпсованому (ушкодженому) станi.

     4. Строк зберiгання у митному режимi митного складу товарiв, призначених для експорту, не може перевищувати одного року з дати помiщення їх у цей режим. До закiнчення зазначеного строку такi товари повиннi бути вивезенi за межi митної територiї України.

     5. У разi невиконання вимог частин першої - четвертої цiєї статтi щодо розпорядження товарами, що зберiгаються в митному режимi митного складу, утримувач митного складу повинен протягом 30 днiв пiсля закiнчення строку зберiгання цих товарiв у митному режимi митного складу передати їх на склад митного органу, а в разi закiнчення строку придатностi зазначених товарiв - задекларувати їх у митний режим знищення або руйнування.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 04.07.2013р. N 405-VII)

     Стаття 126. Митний статус товарiв, помiщених у митний режим митного складу

     1. Iноземнi товари, помiщенi в митний режим митного складу, зберiгають статус iноземних товарiв.

     2. Українськi товари, помiщенi в митний режим митного складу, втрачають статус українських товарiв з моменту вiдшкодування сум податку на додану вартiсть вiдповiдно до положень Податкового кодексу України.

     Стаття 127. Операцiї з товарами, що зберiгаються на митному складi

     1. З товарами, що зберiгаються на митному складi, без дозволу митного органу можуть проводитися простi складськi операцiї, необхiднi для забезпечення збереження цих товарiв:

     1) перемiщення товарiв у межах складу з метою рацiонального розмiщення;

     2) чищення;

     3) провiтрювання;

     4) створення оптимального температурного режиму зберiгання;

     5) сушiння (у тому числi iз створенням потоку тепла);

     6) захист вiд корозiї;

     7) боротьба iз шкiдниками;

     8) iнвентаризацiя.

     2. Власник товарiв, що зберiгаються в митному режимi митного складу на митному складi, або уповноважена ним особа з дозволу митного органу може проводити пiдготовку таких товарiв до продажу (вiдчуження) та транспортування: консолiдацiя та подрiбнення партiй, формування вiдправлень, сортування, пакування, перепакування, маркування, навантаження, вивантаження, перевантаження, взяття проб i зразкiв товарiв та iншi подiбнi операцiї.

     3. Операцiї, що проводяться з товарами, що зберiгаються в митному режимi митного складу на митному складi, не повиннi змiнювати характеристик, за якими цi товари були класифiкованi згiдно з Українською класифiкацiєю товарiв зовнiшньоекономiчної дiяльностi.

     4. З дозволу митного органу та за умови надання забезпечення сплати митних платежiв вiдповiдно до роздiлу X цього Кодексу товари, помiщенi у митний режим митного складу, можуть тимчасово з наступним поверненням вивозитися з митного складу на строк, обумовлений метою такого вивезення, але не бiльший нiж 45 днiв. Не пiдлягають тимчасовому випуску з наступним поверненням товари, що використовуватимуться для виробництва, упаковки, експлуатацiї природних ресурсiв, будiвництва, ремонту чи обслуговування, виконання земляних або iнших подiбних робiт.

     5. У разi вiдмови у наданнi дозволу на здiйснення з товарами, що зберiгаються в митному режимi митного складу на митному складi, операцiй, передбачених частинами другою та четвертою цiєї статтi, митний орган зобов'язаний невiдкладно письмово або в електроннiй формi повiдомити особi, яка звернулася за отриманням дозволу, про причини i пiдстави такої вiдмови.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз законами України вiд 04.07.2013р. N 405-VII, вiд 15.08.2022р. N 2510-IX)

     Стаття 128. Передача права власностi на товари, помiщенi у митний режим митного складу

     1. Допускається передача права власностi на iноземнi товари, помiщенi у митний режим митного складу. Iнформацiя про власника таких товарiв надається митному органу пiд час випуску зазначених товарiв з митного складу. Якщо змiна власника товару передбачає вивезення товару з територiї України, таке вивезення здiйснюється на пiдставi нових товаросупровiдних документiв i митної декларацiї (документа, що її замiнює).

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 04.07.2013р. N 405-VII)

     Стаття 129. Завершення митного режиму митного складу

     1. Митний режим митного складу завершується шляхом помiщення товарiв, помiщених у цей митний режим, в iнший митний режим, що допускається цим Кодексом, а також у випадках, передбачених частиною третьою цiєї статтi.

     2. Якщо встановленi законом заборони або обмеження щодо iмпорту чи експорту вiдповiдних товарiв, що дiяли пiд час перебування цих товарiв у митному режимi митного складу, скасовано, дозволяється завершення митного режиму митного складу шляхом експорту зазначених товарiв або випуску їх для вiльного обiгу на митнiй територiї України.

     3. Митний режим митного складу припиняється митним органом у разi:

     1) передачi товарiв на склад митного органу у зв'язку iз закiнченням строкiв зберiгання в режимi митного складу;

     2) конфiскацiї товарiв;

     3) повної втрати товарiв унаслiдок аварiї або дiї обставин непереборної сили, за умови пiдтвердження факту аварiї або дiї обставин непереборної сили у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну фiнансову полiтику;

     4) примусового вiдчуження або вилучення товарiв вiдповiдно до законiв України "Про правовий режим воєнного стану" та "Про передачу, примусове вiдчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану";

     5) реалiзацiї товарiв, на якi накладено арешт у кримiнальному провадженнi, у тому числi тих, якi вiдповiдно до кримiнального процесуального законодавства України переданi Нацiональному агентству України з питань виявлення, розшуку та управлiння активами, одержаними вiд корупцiйних та iнших злочинiв, для реалiзацiї у порядку та на умовах, визначених Законом України "Про Нацiональне агентство України з питань виявлення, розшуку та управлiння активами, одержаними вiд корупцiйних та iнших злочинiв", та пiсля надходження на рахунки, вiдкритi для зарахування надходжень державного бюджету, контроль за справлянням яких покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалiзує державну митну полiтику, коштiв у сумi митних платежiв, що пiдлягали б сплатi при випуску таких товарiв у вiльний обiг на митнiй територiї України.

     4. У разi припинення митного режиму митного складу згiдно з частиною третьою цiєї статтi помiщення цих товарiв у iнший митний режим не вимагається, а забезпечення сплати митних платежiв, надане вiдповiдно до частини четвертої статтi 127 цього Кодексу, пiдлягає поверненню (вивiльненню).

     5. Пiсля перебування на митному складi товари, оформленi у митнi режими експорту, реекспорту, транзиту, тимчасового вивезення, переробки за межами митної територiї України, повиннi бути в установлений вiдповiдно до цього Кодексу строк вивезенi за межi митної територiї України або помiщенi в iнший митний режим, який дозволяється щодо таких товарiв.

     6. У разi помiщення товарiв, що зберiгаються на митному складi в митному режимi митного складу, в iнший митний режим та у випадках, визначених частиною п'ятою цiєї статтi, митний орган встановлює строк для вивезення зазначених товарiв з митного складу, виходячи з наявних транспортних засобiв та навантажувально-розвантажувальної технiки, але не менший, нiж п'ять робочих днiв.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз законами України вiд 04.07.2013р. N 405-VII, вiд 02.10.2019р. N 141-IX, вiд 15.08.2022р. N 2510-IX, вiд 21.11.2023р. N 3475-IX)

Глава 21. Вiльна митна зона

     Стаття 130. Митний режим вiльної митної зони

     1. Вiльна митна зона - це митний режим, вiдповiдно до якого iноземнi товари ввозяться на територiю вiльної митної зони та вивозяться з цiєї територiї за межi митної територiї України iз звiльненням вiд оподаткування митними платежами та без застосування заходiв нетарифного регулювання зовнiшньоекономiчної дiяльностi, а українськi товари ввозяться на територiю вiльної митної зони iз оподаткуванням митними платежами та застосуванням заходiв нетарифного регулювання.

     2. Товари, помiщенi в митний режим вiльної митної зони, протягом усього строку перебування у цьому режимi перебувають пiд митним контролем.

     Стаття 131. Операцiї з товарами, помiщеними у митний режим вiльної митної зони

     1. Операцiї з помiщеними у митний режим вiльної митної зони товарами, що знаходяться на територiях вiльних митних зон комерцiйного типу, обмежуються лише простими складськими операцiями, необхiдними для забезпечення збереження цих товарiв: перемiщення товарiв у межах вiльної митної зони з метою рацiонального розмiщення, чищення, провiтрювання, створення оптимального температурного режиму зберiгання, сушiння (у тому числi iз створенням потоку тепла), захист вiд корозiї, боротьба iз шкiдниками, iнвентаризацiя. Також допускаються подрiбнення партiй, формування вiдправлень, сортування, пакування, перепакування, маркування, навантаження, вивантаження, перевантаження та iншi подiбнi операцiї.

     2. З помiщеними у митний режим вiльної митної зони товарами, що знаходяться на територiях вiльних митних зон сервiсного типу, дозволяється здiйснення операцiй, пов'язаних iз ремонтом, модернiзацiєю, будiвництвом повiтряних, морських i рiчкових суден, iнших плавучих засобiв, їх складових частин, а також операцiй, зазначених у частинi першiй цiєї статтi, необхiднiсть у яких виникла у зв'язку з експлуатацiєю вiльної митної зони цього типу.

     3. Перелiки видiв товарiв, якi можуть бути помiщенi у митний режим вiльної митної зони з метою розмiщення на територiях вiльних митних зон промислового типу, та виробничих операцiй, якi можуть здiйснюватися з такими товарами, визначаються окремими законами України для кожної такої зони.

     Стаття 132. Умови помiщення товарiв у митний режим вiльної митної зони

     1. Помiщення українських товарiв у митний режим вiльної митної зони для цiлей оподаткування вважається експортом цих товарiв.

     2. Iноземнi товари, що ввозяться на територiю вiльної митної зони, допускаються на зазначену територiю з умовним повним звiльненням вiд оподаткування митними платежами.

     3. Помiщення товарiв у митний режим вiльної митної зони, а також змiна цього митного режиму здiйснюються митним органом, у зонi дiяльностi якого знаходиться така зона.

     4. Для помiщення iноземних товарiв у митний режим вiльної митної зони та розмiщення їх на територiях вiльних митних зон комерцiйного типу, що розташованi в морських, рiчкових портах чи аеропортах, в межах яких є пункти пропуску через державний кордон України, використовуються транспортнi або комерцiйнi документи, якi мiстять опис таких товарiв та супроводжують їх при ввезеннi.

     5. Для допуску товарiв на територiю вiльної митної зони забезпечення сплати митних платежiв, передбачене роздiлом X цього Кодексу, не застосовується. Забезпечення сплати митних платежiв щодо перемiщення iноземних товарiв мiж митними органами або в межах зони дiяльностi одного митного органу у зв'язку з необхiднiстю їх ввезення на територiю вiльної митної зони (випуску з такої територiї) застосовується вiдповiдно до норм цього Кодексу.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз законами України вiд 04.07.2013р. N 405-VII, вiд 15.08.2022р. N 2510-IX)

     Стаття 133. Строки перебування товарiв у митному режимi вiльної митної зони на територiї вiльної митної зони

     1. Товари можуть перебувати в митному режимi вiльної митної зони на територiї вiльної митної зони протягом усього часу функцiонування вiдповiдної вiльної митної зони.

     Стаття 134. Передача права власностi на товари, помiщенi у митний режим вiльної митної зони

     1. Дозволяється передача права власностi на товари, помiщенi у митний режим вiльної митної зони. Iнформацiя про власника таких товарiв надається митному органу пiд час помiщення зазначених товарiв в iнший митний режим вiдповiдно до частини першої статтi 137 цього Кодексу.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 04.07.2013р. N 405-VII)

     Стаття 135. Перемiщення товарiв мiж територiями вiльних митних зон

     1. Товари, що перебувають на територiї вiльної митної зони у митному режимi вiльної митної зони, або товари, виробленi на територiї цiєї зони, можуть бути вивезенi повнiстю або частково на територiю iншої вiльної митної зони, за умови виконання митних формальностей, передбачених цим роздiлом для митних режимiв транзиту та вiльної митної зони.

     Стаття 136. Митний статус товарiв, що помiщуються в митний режим вiльної митної зони

     1. Iноземнi товари, помiщенi у митний режим вiльної митної зони, зберiгають статус iноземних товарiв.

     2. Товари, виготовленi (виробленi, одержанi) у вiльнiй митнiй зонi, мають статус iноземних товарiв та вважаються такими, що помiщенi у митний режим вiльної митної зони.

     3. Українськi товари, помiщенi у митний режим вiльної митної зони, отримують статус iноземних товарiв.

     4. Українськi товари, що не використовуються у виробничих та iнших господарських операцiях i необхiднi для забезпечення функцiонування пiдприємств, розташованих на територiї вiльної митної зони, а також українськi товари, що використовуються у виробничих та iнших господарських операцiях i не витрачаються при цьому, допускаються на такi територiї (випускаються з них) з письмовим iнформуванням митного органу без змiни їх митного статусу та помiщення у митнi режими.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 04.07.2013р. N 405-VII)

     Стаття 137. Завершення митного режиму вiльної митної зони

     1. Митний режим вiльної митної зони завершується шляхом реекспорту товарiв, помiщених у цей митний режим, або помiщення їх у iнший митний режим, а також у випадках, передбачених частиною четвертою цiєї статтi.

     2. Для реекспорту iноземних товарiв, помiщених у митний режим вiльної митної зони вiдповiдно до частини четвертої статтi 132 цього Кодексу, використовуються транспортнi або комерцiйнi документи, якi мiстять опис таких товарiв та супроводжують їх при вивезеннi.

     3. Якщо встановленi законом заборони або обмеження щодо iмпорту вiдповiдних товарiв, якi дiяли пiд час перебування цих товарiв у митному режимi вiльної митної зони, скасовано, дозволяється завершення митного режиму вiльної митної зони шляхом випуску зазначених товарiв для вiльного обiгу на митнiй територiї України.

     4. Митний режим вiльної митної зони припиняється митним органом у разi:

     1) конфiскацiї товарiв;

     2) повної втрати товарiв унаслiдок аварiї або дiї обставин непереборної сили, за умови пiдтвердження факту аварiї або дiї обставин непереборної сили у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну фiнансову полiтику;

     3) примусового вiдчуження або вилучення товарiв вiдповiдно до законiв України "Про правовий режим воєнного стану" та "Про передачу, примусове вiдчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану";

     4) реалiзацiї товарiв, на якi накладено арешт у кримiнальному провадженнi, у тому числi тих, якi вiдповiдно до кримiнального процесуального законодавства України переданi Нацiональному агентству України з питань виявлення, розшуку та управлiння активами, одержаними вiд корупцiйних та iнших злочинiв, для реалiзацiї у порядку та на умовах, визначених Законом України "Про Нацiональне агентство України з питань виявлення, розшуку та управлiння активами, одержаними вiд корупцiйних та iнших злочинiв", та пiсля надходження на рахунки, вiдкритi для зарахування надходжень державного бюджету, контроль за справлянням яких покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалiзує державну митну полiтику, коштiв у сумi митних платежiв, що пiдлягали б сплатi при випуску таких товарiв у вiльний обiг на митнiй територiї України.

     5. Випуск у вiльний обiг продуктiв переробки товарiв, помiщених у митний режим вiльної митної зони, здiйснюється зi сплатою митних платежiв та процентiв, що пiдлягали б сплатi у разi перенесення строкiв сплати митних платежiв у зв'язку з наданням розстрочення або вiдстрочення їх сплати вiдповiдно до статтi 100 Податкового кодексу України.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз законами України вiд 04.07.2013р. N 405-VII, вiд 02.10.2019р. N 141-IX, вiд 21.11.2023р. N 3475-IX)

     Стаття 138. Вiдходи (залишки), що утворилися в результатi здiйснення операцiй з товарами у вiльнiй митнiй зонi

     1. Вiдходи (залишки), що утворилися в результатi здiйснення операцiй з iноземними товарами у вiльнiй митнiй зонi i мають господарську цiннiсть та/або можуть бути утилiзованi, у разi вивезення за межi вiльної митної зони пiдлягають помiщенню в цьому станi у вiдповiдний митний режим.

     2. За бажанням декларанта вiдходи (залишки), зазначенi в частинi першiй цiєї статтi, можуть декларуватися за одним класифiкацiйним кодом згiдно з УКТ ЗЕД за умови, що цьому коду вiдповiдає найбiльша ставка мита. Якщо до окремих товарiв, якi входять до зазначеної партiї, застосовуються передбаченi законом заходи нетарифного регулювання зовнiшньоекономiчної дiяльностi, такий спосiб декларування не звiльняє декларанта вiд додержання зазначених заходiв щодо цих товарiв.

     3. Iншi вiдходи, нiж зазначенi у частинi першiй цiєї статтi, з дозволу митного органу пiдлягають видаленню вiдповiдно до законодавства України.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 04.07.2013р. N 405-VII)

     Стаття 139. Розпорядження товарами, що знаходяться на територiї вiльної митної зони промислового типу, в разi скасування на її територiї митного режиму вiльної митної зони

     1. Протягом 90 днiв вiд дати скасування митного режиму вiльної митної зони на територiї вiльної митної зони промислового типу помiщенi в митний режим вiльної митної зони товари, що знаходяться на територiї цiєї зони, повиннi бути перемiщенi власником або уповноваженою ним особою на територiю iншої вiльної митної зони, реекспортованi чи задекларованi до iншого митного режиму.

     2. Законами України можуть визначатися бiльш тривалi строки розпорядження товарами, зазначеними у частинi першiй цiєї статтi.

Глава 22. Безмитна торгiвля

     Стаття 140. Митний режим безмитної торгiвлi

     1. Безмитна торгiвля - це митний режим, вiдповiдно до якого товари, не призначенi для вiльного обiгу на митнiй територiї України, знаходяться та реалiзуються для вивезення за межi митної територiї України пiд митним контролем у пунктах пропуску (пунктах контролю) через державний кордон України, вiдкритих для мiжнародного сполучення, та на повiтряних, водних або залiзничних транспортних засобах комерцiйного призначення, що виконують мiжнароднi рейси, з умовним звiльненням вiд оподаткування митними платежами, установленими на iмпорт та експорт таких товарiв, та без застосування до них заходiв нетарифного регулювання зовнiшньоекономiчної дiяльностi, а також без проведення заходiв офiцiйного контролю.

(Iз змiнами i доповненнями, внесеними згiдно iз законами України вiд 19.09.2013р. N 588-VII, вiд 06.09.2018р. N 2530-VIII)

     Стаття 141. Помiщення товарiв у митний режим безмитної торгiвлi

     1. У митний режим безмитної торгiвлi помiщуються iноземнi та українськi товари, якi ввозяться з-за меж митної територiї України або вивозяться з митної територiї України.

     2. У митний режим безмитної торгiвлi помiщуються будь-якi товари, крiм товарiв, заборонених до ввезення в Україну, вивезення з України i транзиту через територiю України, товарiв, що надходять в Україну як гуманiтарна допомога, живих тварин.

     3. Iноземнi товари помiщуються у митний режим безмитної торгiвлi з умовним звiльненням вiд оподаткування митними платежами.

     4. Помiщення українських товарiв у митний режим безмитної торгiвлi для цiлей оподаткування вважається експортом цих товарiв.

     5. Для помiщення товарiв у митний режим безмитної торгiвлi забезпечення виконання обов'язку iз сплати митних платежiв вiдповiдно до роздiлу X цього Кодексу не вимагається. Забезпечення виконання обов'язку iз сплати митних платежiв при перемiщеннi iноземних товарiв мiж митними органами або мiж рiзними пунктами пропуску в межах зони дiяльностi одного митного органу у зв'язку з необхiднiстю їх ввезення у примiщення магазину безмитної торгiвлi або випуску з такого примiщення здiйснюється вiдповiдно до роздiлу X цього Кодексу.

     6. Помiщення товарiв у митний режим безмитної торгiвлi, а також змiна цього митного режиму здiйснюється митним органом, у зонi дiяльностi якого розташований вiдповiдний магазин безмитної торгiвлi.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 04.07.2013р. N 405-VII)

     Стаття 142. Умови перебування товарiв у митному режимi безмитної торгiвлi

     1. Товари можуть перебувати в митному режимi безмитної торгiвлi протягом всього строку їх придатностi для споживання та/або використання.

     2. Товари, помiщенi в митний режим безмитної торгiвлi, протягом всього строку перебування у цьому режимi знаходяться пiд митним контролем.

     Стаття 143. Особливостi здiйснення митного контролю товарiв, що постачаються магазинами безмитної торгiвлi на повiтрянi та воднi транспортнi засоби комерцiйного призначення, якi виконують мiжнароднi рейси, для реалiзацiї пасажирам цих рейсiв

     1. Постачання товарiв магазинами безмитної торгiвлi на повiтрянi, воднi або залiзничнi транспортнi засоби комерцiйного призначення, що виконують мiжнароднi рейси, для реалiзацiї пасажирам цих рейсiв здiйснюється за письмовою заявою утримувача магазину безмитної торгiвлi на iм'я керiвника митного органу, у зонi дiяльностi якого розташований магазин, або особи, яка виконує його обов'язки, та на пiдставi вiдповiдного договору мiж утримувачем магазину безмитної торгiвлi та пiдприємством - експлуатантом зазначених транспортних засобiв або iншим пiдприємством, уповноваженим експлуатантом на укладання таких договорiв. Умови зазначеного договору не повиннi передбачати перехiд права власностi на товари, що постачаються на транспортний засiб. Засвiдчена утримувачем магазину безмитної торгiвлi копiя такого договору додається до заяви.

     2. Постачання товарiв магазином безмитної торгiвлi на борт повiтряного (водного або залiзничного) транспортного засобу комерцiйного призначення, що виконує мiжнародний рейс, здiйснюється пiд контролем посадових осiб митного органу в контейнерах пiд митним забезпеченням та/або забезпеченням утримувача магазину безмитної торгiвлi. Посадовiй особi митного органу, яка здiйснює митний контроль та митне оформлення зазначених товарiв, подаються товаросупровiднi документи на цi товари та звiт про товари, поставленi, реалiзованi та не реалiзованi на повiтряному (водному або залiзничному) транспортному засобi, форма якого затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну фiнансову полiтику.

     3. Посадова особа митного органу перевiряє вiдповiднiсть накладеного на контейнер забезпечення утримувача магазину безмитної торгiвлi та товарiв у контейнерi вiдомостям, наведеним у звiтi про товари, та за вiдсутностi зауважень погоджує постачання товарiв на повiтряний (водний або залiзничний) транспортний засiб комерцiйного призначення шляхом проставляння на звiтi вiдбитка особистої номерної печатки. Посадова особа митного органу має право перевiрити вмiст контейнера на будь-якому етапi постачання товарiв магазином безмитної торгiвлi на повiтряний (водний або залiзничний) транспортний засiб комерцiйного призначення та повернення цих товарiв з транспортного засобу до зазначеного магазину.

     4. Пiсля завершення повiтряним (водним або залiзничним) транспортним засобом комерцiйного призначення мiжнародного рейсу в прямому та зворотному напрямках товари, що не були реалiзованi, повертаються з цього транспортного засобу в контейнерах пiд контролем посадових осiб митного органу до магазину безмитної торгiвлi, який постачав їх на зазначений транспортний засiб. Якщо мiжнароднi рейси виконуються повiтряним транспортним засобом через нетривалi промiжки часу, товари пiсля закiнчення чергового мiжнародного рейсу можуть залишатися на такому транспортному засобi пiд забезпеченням утримувача магазину безмитної торгiвлi до наступного мiжнародного рейсу.

     5. Облiк товарiв, що постачаються магазинами безмитної торгiвлi на повiтрянi (воднi або залiзничнi) транспортнi засоби комерцiйного призначення, що виконують мiжнароднi рейси, та повертаються з цих транспортних засобiв до магазинiв, якi постачали цi товари, ведеться утримувачами магазинiв безмитної торгiвлi окремо вiд облiку iнших товарiв, що реалiзуються зазначеними магазинами.

     6. Митний орган, у зонi дiяльностi якого розташований магазин безмитної торгiвлi, затверджує технологiчну схему постачання товарiв зазначеним магазином на повiтрянi (воднi або залiзничнi) транспортнi засоби комерцiйного призначення, що виконують мiжнароднi рейси.

     7. Постачання товарiв магазинами безмитної торгiвлi на борт повiтряного транспортного засобу комерцiйного призначення, що виконуватиме мiжнародний рейс з iншого пункту пропуску через державний кордон України, нiж той, де розташований магазин безмитної торгiвлi, здiйснюється пiд контролем посадових осiб митного органу за мiсцем розташування магазину безмитної торгiвлi у контейнерах пiд митним забезпеченням та/або забезпеченням утримувача магазину безмитної торгiвлi.

     8. Посадовiй особi митного органу, яка здiйснює митний контроль та митне оформлення товарiв, зазначених у частинi сьомiй цiєї статтi, подаються товаросупровiднi документи на такi товари iз зазначенням пункту пропуску, з якого планується виконання мiжнародного рейсу, та звiт про товари, поставленi, реалiзованi та не реалiзованi на повiтряному транспортному засобi, форма якого затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну фiнансову полiтику.

     9. Посадова особа митного органу перевiряє вiдповiднiсть накладеного на контейнер забезпечення утримувача магазину безмитної торгiвлi i товарiв у контейнерi вiдомостям, наведеним у звiтi про товари, та за вiдсутностi зауважень погоджує постачання товарiв на повiтряний транспортний засiб комерцiйного призначення шляхом проставляння на звiтi штампу "Пiд митним контролем" i робить запис "направлено до...", де зазначається митний орган, в зонi дiяльностi якого розташований пункт пропуску через державний кордон України для авiацiйного сполучення, з якого виконуватиметься мiжнародний рейс.

     10. Пiсля прибуття повiтряного транспортного засобу до пункту пропуску через державний кордон України для авiацiйного сполучення, з якого виконуватиметься мiжнародний рейс, командир повiтряного транспортного засобу повiдомляє митний орган, в зонi дiяльностi якого розташований зазначений пункт пропуску, про розмiщення на борту повiтряного транспортного засобу комерцiйного призначення товарiв магазину безмитної торгiвлi, призначених для реалiзацiї пасажирам на борту судна пiд час виконання мiжнародного рейсу.

     11. Посадова особа митного органу, яка здiйснює митний контроль та митне оформлення повiтряного транспортного засобу комерцiйного призначення, що виконує мiжнародний рейс, перевiряє товаросупровiднi документи на зазначенi товари, звiт, митне забезпечення та/або забезпечення утримувача магазину безмитної торгiвлi, накладене на контейнер з товарами, та за вiдсутностi зауважень погоджує постачання товарiв на повiтряний транспортний засiб комерцiйного призначення шляхом проставляння на звiтi вiдбитка особистої номерної печатки.

     12. Посадова особа митного органу має право перевiрити вмiст контейнера на будь-якому етапi постачання товарiв магазином безмитної торгiвлi на повiтряний транспортний засiб комерцiйного призначення та повернути такi товари з транспортного засобу до зазначеного магазину.

     13. Пiсля завершення виконання повiтряним транспортним засобом комерцiйного призначення мiжнародного рейсу у прямому та зворотному напрямках нереалiзованi товари повертаються iз зазначеного транспортного засобу в контейнерах пiд контролем посадових осiб митного органу до магазину безмитної торгiвлi, який здiйснив їх поставку на зазначений транспортний засiб.

     14. У разi прибуття повiтряного транспортного засобу пiсля завершення виконання мiжнародного рейсу до iншого пункту пропуску через державний кордон України для авiацiйного сполучення, нiж той, де розташований магазин безмитної торгiвлi, посадова особа митного органу, яка здiйснює митний контроль та митне оформлення повiтряного транспортного засобу комерцiйного призначення, що виконав мiжнародний рейс, перевiряє звiт, в якому зазначаються кiлькiсть реалiзованих товарiв, виручка та фактична кiлькiсть нереалiзованих товарiв, i надає дозвiл на направлення з метою повернення таких товарiв до пункту пропуску через державний кордон України для авiацiйного сполучення, де розташований магазин безмитної торгiвлi, шляхом проставляння на звiтi штампу "Пiд митним контролем", робить запис "направлено до...", де зазначається митний орган, в зонi дiяльностi якого розташований зазначений пункт пропуску, та накладає на контейнер з товарами митне забезпечення та/або забезпечення утримувача магазину безмитної торгiвлi.

     15. Пiсля прибуття повiтряного транспортного засобу комерцiйного призначення до пункту пропуску через державний кордон України для авiацiйного сполучення, де розташований магазин безмитної торгiвлi, командир повiтряного транспортного засобу повiдомляє митний орган, в зонi дiяльностi якого розташований зазначений магазин, про розмiщення на борту повiтряного транспортного засобу товарiв магазину безмитної торгiвлi, що повертаються до зазначеного магазину.

     16. Посадова особа митного органу, яка здiйснює митний контроль та митне оформлення зазначених товарiв, перевiряє вiдповiднiсть накладеного на контейнер митного забезпечення та/або забезпечення утримувача магазину безмитної торгiвлi i товарiв у контейнерi вiдомостям, наведеним у звiтi про товари, та за вiдсутностi зауважень погоджує повернення товарiв до магазину безмитної торгiвлi шляхом проставляння на звiтi вiдбитка особистої номерної печатки.

     17. У разi постачання товарiв магазином безмитної торгiвлi на борт повiтряного транспортного засобу комерцiйного призначення, що виконуватиме мiжнародний рейс з iншого пункту пропуску через державний кордон України для авiацiйного сполучення, нiж той, де розташований магазин безмитної торгiвлi, та у разi повернення таких товарiв у зворотному напрямку забезпечення виконання обов'язку iз сплати митних платежiв для перемiщення таких товарiв на борту повiтряного транспортного засобу комерцiйного призначення мiж зазначеними пунктами пропуску вiдповiдно до роздiлу X цього Кодексу не вимагається.

     18. Для декларування таких товарiв у митний режим транзиту використовується звiт про товари, поставленi, реалiзованi та не реалiзованi на повiтряному транспортному засобi.

     19. Постачання товарiв магазинами безмитної торгiвлi на залiзничнi транспортнi засоби комерцiйного призначення, що виконують мiжнароднi рейси, для реалiзацiї пасажирам зазначених рейсiв здiйснюється за умови, що такi транспортнi засоби не робитимуть пiд час здiйснення рейсу зупинок на залiзничних станцiях, розташованих на митнiй територiї України.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз законами України вiд 04.07.2013р. N 405-VII, вiд 19.09.2013р. N 588-VII, вiд 02.10.2019р. N 141-IX)

     Стаття 144. Перемiщення товарiв мiж магазинами безмитної торгiвлi

     1. Товари, помiщенi у митний режим безмитної торгiвлi, можуть бути вивезенi повнiстю або частково в iнший магазин безмитної торгiвлi за умови виконання митних формальностей, передбачених цим роздiлом для митних режимiв транзиту та безмитної торгiвлi.

     Стаття 145. Митний статус товарiв, що помiщуються у митний режим безмитної торгiвлi

     1. Iноземнi товари, помiщенi у митний режим безмитної торгiвлi, зберiгають статус iноземних товарiв.

     2. Українськi товари, помiщенi у митний режим безмитної торгiвлi, отримують статус iноземних товарiв.

     3. Українськi товари, що не призначенi для реалiзацiї в магазинi безмитної торгiвлi та необхiднi для забезпечення його функцiонування, допускаються у примiщення такого магазину (випускаються з нього) з письмовим iнформуванням митного органу без змiни їх митного статусу та помiщення у митнi режими.

     4. Українськi та iноземнi товари, якi використовуються магазином безмитної торгiвлi в рекламних та/або презентацiйних цiлях i не призначенi для реалiзацiї зазначеним магазином, розмiщуються у магазинi безмитної торгiвлi у тому ж порядку та на тих же умовах, що й товари, призначенi для реалiзацiї.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 04.07.2013р. N 405-VII)

     Стаття 146. Завершення митного режиму безмитної торгiвлi

     1. Митний режим безмитної торгiвлi завершується шляхом реекспорту товарiв, помiщених у цей митний режим, або помiщення їх у iнший митний режим, що допускається цим Кодексом, а також у випадках, передбачених частиною четвертою цiєї статтi.

     2. У разi псування товарiв, помiщених у митний режим безмитної торгiвлi, цi товари пiдлягають помiщенню у митний режим знищення або руйнування утримувачем магазину безмитної торгiвлi.

     3. Якщо встановленi законом заборони або обмеження щодо iмпорту вiдповiдних товарiв, якi дiяли пiд час перебування цих товарiв у режимi безмитної торгiвлi, скасовано, дозволяється завершення режиму безмитної торгiвлi шляхом випуску зазначених товарiв для вiльного обiгу на митнiй територiї України.

     4. Митний режим безмитної торгiвлi припиняється митним органом у разi:

     1) конфiскацiї товарiв;

     2) повної втрати товарiв унаслiдок аварiї або дiї обставин непереборної сили, за умови пiдтвердження факту аварiї або дiї обставин непереборної сили у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну фiнансову полiтику;

     3) списання товарiв (крiм пiдакцизних), що використовуються магазином безмитної торгiвлi виключно в рекламних та/або презентацiйних цiлях i не призначенi для реалiзацiї, на пiдставi документiв бухгалтерського облiку. Граничнi обсяги товарiв, щодо яких митний режим безмитної торгiвлi може бути припинений митним органом, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну фiнансову полiтику;

     4) примусового вiдчуження або вилучення товарiв вiдповiдно до законiв України "Про правовий режим воєнного стану" та "Про передачу, примусове вiдчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану";

     5) реалiзацiї товарiв, на якi накладено арешт у кримiнальному провадженнi, у тому числi тих, якi вiдповiдно до кримiнального процесуального законодавства України переданi Нацiональному агентству України з питань виявлення, розшуку та управлiння активами, одержаними вiд корупцiйних та iнших злочинiв, для реалiзацiї у порядку та на умовах, визначених Законом України "Про Нацiональне агентство України з питань виявлення, розшуку та управлiння активами, одержаними вiд корупцiйних та iнших злочинiв", та пiсля надходження на рахунки, вiдкритi для зарахування надходжень державного бюджету, контроль за справлянням яких покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалiзує державну митну полiтику, коштiв у сумi митних платежiв, що пiдлягали б сплатi при випуску таких товарiв у вiльний обiг на митнiй територiї України.

(Iз змiнами i доповненнями, внесеними згiдно iз законами України вiд 04.07.2013р. N 405-VII, вiд 02.10.2019р. N 141-IX, вiд 21.11.2023р. N 3475-IX)

Глава 23. Переробка на митнiй територiї

     Стаття 147. Митний режим переробки на митнiй територiї

     1. Переробка на митнiй територiї - це митний режим, вiдповiдно до якого iноземнi товари пiддаються у встановленому законодавством порядку переробцi без застосування до них заходiв нетарифного регулювання зовнiшньоекономiчної дiяльностi, за умови подальшого реекспорту продуктiв переробки.

     Стаття 148. Забезпечення дотримання умов перебування товарiв у митному режимi переробки на митнiй територiї та обмеження щодо помiщення окремих товарiв у цей митний режим

     1. Помiщення товарiв у митний режим переробки на митнiй територiї здiйснюється з умовним повним звiльненням вiд оподаткування митними платежами. Забезпечення сплати митних платежiв вiдповiдно до роздiлу X цього Кодексу надається щодо товарiв, визначених Кабiнетом Мiнiстрiв України вiдповiдно до пункту 1 частини третьої цiєї статтi.

     2. У процесi переробки iноземних товарiв не допускається використання українських товарiв (крiм палива та енергiї), на якi законом встановлено вивiзне мито.

     3. Обмеження або заборони щодо ввезення окремих видiв товарiв на митну територiю України з метою переробки встановлюються законом. За обґрунтованої необхiдностi Кабiнет Мiнiстрiв України має право визначати:

     1) товари, при помiщеннi яких у митний режим переробки на митнiй територiї надається забезпечення сплати митних платежiв вiдповiдно до роздiлу X цього Кодексу;

     2) продукти переробки та/або товари, продукти переробки яких пiдлягають обов'язковому реекспорту за межi митної територiї України;

     3) мiнiмальне спiввiдношення вартостi iноземних та українських товарiв для окремих категорiй товарiв, що пiддаються операцiям з переробки;

     4) перелiк товарiв, якi не можуть бути допущенi до переробки для вiльного обiгу на митнiй територiї України;

     5) товари, помiщення яких у митний режим переробки на митнiй територiї забороняється.

     4. У разi встановлення вiдповiдно до частини третьої цiєї статтi заборон чи обмежень щодо переробки вiдповiдних товарiв на митнiй територiї України переробка таких товарiв, помiщених у митний режим переробки на митнiй територiї, завершується на умовах, що дiяли на момент помiщення цих товарiв у зазначений митний режим.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 15.08.2022р. N 2510-IX)

     Стаття 149. Дозвiл на переробку товарiв на митнiй територiї України

     1. Помiщення товарiв у митний режим переробки на митнiй територiї допускається з письмового дозволу митного органу за заявою власника цих товарiв або уповноваженої ним особи.

     2. Разом iз заявою власник товарiв або уповноважена ним особа подає митному органу такi документи:

     1) зовнiшньоекономiчнi договори або документи, що їх замiнюють, на пiдставi яких зазначенi в заявi товари були чи будуть ввезенi на митну територiю України, i якi повиннi мiстити, зокрема, вiдомостi про обов'язковий обсяг виходу продуктiв переробки, конкретний обсяг робiт i строк їх виконання. Якщо зовнiшньоекономiчний договiр або документ, що його замiнює, не мiстить зазначених вiдомостей, такi вiдомостi подаються окремим документом;

     2) технологiчнi схеми переробки (крiм випадкiв ввезення товарiв з метою ремонту, у тому числi модернiзацiї, вiдновлення та регулювання), в яких повиннi бути зазначенi вiдомостi про всi етапи переробки та процесу перетворення товарiв, помiщених у митний режим переробки на митнiй територiї, на продукти переробки, кiлькiснi показники товарiв, помiщених у митний режим переробки на митнiй територiї, та iнших товарiв, що витрачаються пiдприємством на здiйснення операцiй з переробки, з обґрунтуванням виробничих втрат товарiв на кожному етапi, а також вiдомостi про найменування та кiлькiсть вiдходiв переробки;

     3) договори на переробку товарiв з iншими пiдприємствами, якщо окремi операцiї (або повний цикл) з переробки товарiв здiйснюватимуться такими iншими пiдприємствами;

     4) iншi документи за бажанням власника товарiв або уповноваженої ним особи (висновки державних органiв, експертних установ, органiзацiй, стандарти, кодекси усталеної практики, технiчнi умови, описи чи креслення зразкiв, вiдповiдно до яких здiйснюватиметься переробка, тощо);

     3. Дозвiл на переробку товарiв на митнiй територiї України видається митним органом пiдприємству безоплатно протягом п'яти робочих днiв вiд дати реєстрацiї вiдповiдної заяви.

     4. Якщо зовнiшньоекономiчний договiр або документ, що його замiнює, на пiдставi якого зазначенi в заявi товари будуть ввезенi на митну територiю України, передбачає ввезення товарiв з метою переробки окремими партiями протягом певного перiоду часу на однакових умовах, дозвiл видається на обсяг товарiв i строк, визначенi зовнiшньоекономiчним договором, але не бiльше нiж на строк, передбачений статтею 151 цього Кодексу.

     5. Виникнення або виявлення митним органом обставин, якi не вiдображенi у документах пiдприємства i якi впливають на найменування та обсяги виходу продуктiв переробки, а також встановлення законодавством України заборон чи обмежень щодо переробки вiдповiдних товарiв на митнiй територiї України є пiдставою для надання вiдмови в митному оформленнi наступних партiй товарiв, що ввозяться на митну територiю України з метою переробки. Якщо такi обставини не мають впливу на найменування та обсяги виходу продуктiв переробки, то вiдомостi про такi обставини вносяться до ранiше виданого дозволу.

     6. У дозволi на переробку товарiв на митнiй територiї України зазначається перелiк операцiй з переробки та спосiб їх здiйснення.

     7. У видачi дозволу на переробку товарiв на митнiй територiї України не може бути вiдмовлено з огляду на:

     1) країну походження, країну вiдправлення або країну призначення цих товарiв;

     2) наявнiсть на митнiй територiї України товарiв, iдентичних за описом, якiстю та технiчними характеристиками товарам, що ввозяться для переробки;

     3) вид зовнiшньоекономiчного договору, на пiдставi якого цi товари були чи будуть ввезенi на митну територiю України, за винятком договорiв, якi забороненi законами України;

     4) форму розрахунку за зовнiшньоекономiчним договором, на пiдставi якого цi товари були чи будуть ввезенi на митну територiю України, крiм форм розрахунку, заборонених законодавством України.

     8. Рiшення про вiдмову у видачi дозволу на переробку товарiв на митнiй територiї України приймається, якщо:

     1) вiдомостей, зазначених у поданих заявником документах, недостатньо для визначення обов'язкового обсягу виходу продуктiв переробки, що утворюються в результатi переробки товарiв;

     2) митний орган виявив невiдповiдностi у вiдомостях, що мiстяться у поданих заявником документах, або недостовiрнiсть цих вiдомостей;

     3) митним органом встановлено вiдсутнiсть належного технологiчного обладнання, примiщень, умов для облiку i зберiгання товарiв, що ввозяться з метою переробки;

     4) пiдприємством не дотримано встановлених законодавством України заборон чи обмежень щодо переробки товарiв на митнiй територiї України.

     9. Дозвiл на переробку товарiв на митнiй територiї України може бути змiнено або вiдкликано митним органом, якщо його видано на пiдставi недостовiрних даних, що мали iстотне значення для прийняття рiшення про його видачу, або якщо пiдприємство, якому видано такий дозвiл, не дотримується положень цього Кодексу та iнших актiв законодавства України з питань митної справи.

     10. Частину десяту виключено.

     11. Вимоги до iдентифiкацiї окремих товарiв, що ввозяться на митну територiю України з метою переробки, можуть встановлюватися центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну фiнансову полiтику, з урахуванням характеру операцiй з переробки та особливостей технологiчного процесу.

     12. Якщо митнi органи не можуть забезпечити iдентифiкацiю товарiв, що ввозяться на митну територiю України з метою переробки, вiдповiдно до статтi 326 цього Кодексу можуть бути застосованi iншi способи забезпечення iдентифiкацiї з урахуванням характеру операцiй з переробки та особливостей технологiчного процесу, наприклад, такi як:

     1) посилання на опис спецiального виробничого маркування або номерiв;

     2) пломби, печатки, штампи або iнше iндивiдуальне маркування;

     3) зразки, iлюстрацiї чи технiчний опис;

     4) проби;

     5) документальне пiдтвердження, яке стосується передбачених операцiй (такi як контракти, рахунки-проформи, комерцiйна переписка), якi свiдчать про те, що продукти переробки виробленi з товарiв, якi ввозяться для переробки.

     13. Можливiсть встановлення наявностi ввезених товарiв у продуктах переробки не є обов'язковою для допуску товарiв для переробки на митнiй територiї України у випадках, якщо:

     1) такi товари можуть бути iдентифiкованi шляхом представлення докладних даних про витраченi ресурси та технологiї виробництва продуктiв переробки чи шляхом здiйснення митного контролю пiд час проведення операцiй з переробки; або

     2) митний режим переробки на митнiй територiї завершується реекспортом продуктiв переробки товарiв, iдентичних за описом, якiстю та технiчними характеристиками товарам, допущеним для переробки на митнiй територiї України.

(Iз змiнами i доповненнями, внесеними згiдно iз законами України вiд 04.07.2013р. N 405-VII, вiд 13.03.2018р. N 2321-VIII, вiд 06.09.2018р. N 2530-VIII, вiд 02.10.2019р. N 141-IX, вiд 15.08.2022р. N 2510-IX, вiд 07.02.2023р. N 2919-IX)

     Стаття 150. Операцiї з переробки товарiв

     1. Кiлькiсть операцiй з переробки товарiв у митному режимi переробки на митнiй територiї не обмежується.

     2. Операцiї з переробки товарiв можуть включати:

     1) власне переробку товарiв, у тому числi: обробку, монтаж, демонтаж, використання окремих товарiв, якi сприяють чи полегшують процес виготовлення продуктiв переробки;

     2) ремонт товарiв, у тому числi модернiзацiю, вiдновлення та регулювання, калiбрування.

     3. Окремi операцiї з переробки товарiв або повний цикл переробки за дорученням пiдприємства, якому видано дозвiл на переробку товарiв на митнiй територiї України, та з дозволу митного органу можуть здiйснюватися iншими пiдприємствами. При цьому вiдповiдальнiсть перед митними органами за порушення визначеного порядку переробки товарiв несе пiдприємство, якому видано дозвiл на проведення операцiй з переробки товарiв на митнiй територiї України. Дозволи на виконання окремих операцiй з переробки або повного циклу переробки надаються одночасно з дозволом на переробку товарiв на митнiй територiї України або, за необхiдностi, - на пiдставi заяви вiдповiдної особи пiсля надання цього дозволу та вiдображаються у ньому.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 04.07.2013р. N 405-VII)

     Стаття 151. Строки переробки товарiв на митнiй територiї України

     1. Строк переробки товарiв на митнiй територiї України встановлюється митним органом у кожному випадку пiд час видачi дозволу пiдприємству, виходячи з тривалостi процесу переробки товарiв та розпорядження продуктами їх переробки. Зазначений строк обчислюється, починаючи з дня завершення митного оформлення митним органом iноземних товарiв для переробки. За заявою пiдприємства, якому видано дозвiл на переробку товарiв, з причин, пiдтверджених документально, строк переробки товарiв на митнiй територiї України продовжується зазначеним органом, але загальний строк переробки не може перевищувати 365 днiв, крiм випадкiв, передбачених частинами другою i третьою цiєї статтi.

     2. Законами України може визначатися бiльший строк переробки товарiв, а для пiдприємств суднобудiвної промисловостi (в межах класу 30.11 групи 30.1 роздiлу 30, класу 33.15 групи 33.1 роздiлу 33 КВЕД ДК 009:2010) загальний строк переробки не може перевищувати 730 днiв.

     3. Виходячи з технологiчних особливостей переробки окремих товарiв, попередньо встановлений строк їх переробки за письмовою заявою пiдприємства, якому видано дозвiл на переробку, може бути продовжений митним органом, яким видано вiдповiдний дозвiл на переробку, у тому числi понад строк, передбачений частиною першою цiєї статтi. У разi вiдмови у продовженнi такого строку митний орган зобов'язаний невiдкладно письмово або в електроннiй формi повiдомити особi, яка звернулася iз заявою про його продовження, про причини та пiдстави такої вiдмови.

     4. Якщо товари, помiщенi у митний режим переробки на митнiй територiї, не можуть бути своєчасно реекспортованi внаслiдок накладення на них арешту (крiм арешту внаслiдок позовiв приватних осiб), вилучення у справi про порушення митних правил, аварiї або дiї обставин непереборної сили, за умови пiдтвердження факту такої аварiї або дiї обставин у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну фiнансову полiтику, строк переробки на митнiй територiї зупиняється на час такого арешту (вилучення, аварiї, дiї обставин непереборної сили).

(Iз змiнами i доповненнями, внесеними згiдно iз законами України вiд 04.07.2013р. N 405-VII, вiд 13.03.2018р. N 2321-VIII, вiд 02.10.2019р. N 141-IX)

     Стаття 152. Перевiрка митними органами дотримання митного режиму переробки на митнiй територiї

     1. Товари, помiщенi в митний режим переробки на митнiй територiї, а також продукти їх переробки протягом всього строку перебування в цьому режимi знаходяться пiд митним контролем.

     2. Митнi органи можуть проводити перевiрку товарiв, ввезених для переробки на митнiй територiї України, а також продуктiв їх переробки у будь-якої особи, яка здiйснює операцiї з переробки таких товарiв.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 04.07.2013р. N 405-VII)

     Стаття 153. Обсяг виходу продуктiв переробки

     1. Митнi органи здiйснюють контроль за обов'язковим обсягом виходу продуктiв переробки, що утворюються в результатi переробки товарiв на митнiй територiї України. Данi про обов'язковий обсяг виходу продуктiв переробки зазначаються в зовнiшньоекономiчному договорi (контрактi) на переробку товарiв або в окремому документi, що подається митного органу пiдприємством для отримання дозволу на переробку товарiв на митнiй територiї України.

     2. Для пiдтвердження даних про обсяг виходу продуктiв переробки центральний орган виконавчої влади, що реалiзує державну митну полiтику, може звертатися до iнших центральних органiв виконавчої влади або експертних установ. Такi звернення не є пiдставою для вiдмови у видачi дозволу на переробку товарiв на митнiй територiї України або для зупинення дiї ранiше виданих дозволiв протягом всього перiоду їх розгляду.

     3. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну фiнансову полiтику, може встановлювати обов'язковi норми виходу продуктiв переробки у випадках, коли операцiї з переробки на митнiй територiї України здiйснюються за типовими (однаковими) технiчними умовами, а товари та продукти їх переробки мають постiйнi характеристики.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз законами України вiд 04.07.2013р. N 405-VII, вiд 02.10.2019р. N 141-IX)

     Стаття 154. Порядок митного оформлення продуктiв переробки

     1. Пiд час реекспорту продуктiв переробки вони пiдлягають декларуванню митним органам з поданням перелiку українських товарiв, витрачених пiд час здiйснення операцiй з переробки iноземних товарiв, iз зазначенням їх кiлькостi та вартостi.

     2. Декларант має право заявити українськi товари (крiм палива та енергiї), що повнiстю використанi пiд час переробки iноземних товарiв, у митний режим експорту. Митне оформлення в такому випадку здiйснюється у порядку, встановленому цим Кодексом та iншими законами України для митного оформлення експорту українських товарiв.

     3. Продукти переробки можуть реекспортуватися однiєю чи кiлькома партiями. Допускається вивезення продуктiв переробки за межi митної територiї України не через той митний орган, через який товари ввозилися на цю територiю для переробки.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 04.07.2013р. N 405-VII)

     Стаття 155. Умови реалiзацiї продуктiв переробки на митнiй територiї України

     1. Якщо умовами переробки iноземних товарiв на митнiй територiї України передбачено проведення розрахункiв частиною продуктiв їх переробки, такi продукти пiдлягають митному оформленню вiдповiдно до митного режиму iмпорту з оподаткуванням митними платежами та застосуванням заходiв нетарифного регулювання зовнiшньоекономiчної дiяльностi, передбачених законом.

     2. Реалiзацiя на митнiй територiї України продуктiв переробки, власником яких є нерезидент, здiйснюється через зареєстроване в Українi його представництво, на яке покладається обов'язок з декларування цих продуктiв переробки для вiльного обiгу.

     3. Продукти переробки також можуть бути реалiзованi пiдприємству, яке їх виготовило.

     4. Реалiзацiя на митнiй територiї України продуктiв переробки, виготовлених з товарiв, власником яких є пiдприємство-резидент, якому митним органом надано дозвiл на їх переробку, здiйснюється пiсля помiщення зазначеним пiдприємством таких продуктiв переробки в митний режим iмпорту зi сплатою митних платежiв, якими вiдповiдно до законiв України оподатковуються товари пiд час ввезення на митну територiю України в режимi iмпорту, та iз застосуванням до таких продуктiв переробки встановлених вiдповiдно до закону заходiв нетарифного регулювання зовнiшньоекономiчної дiяльностi.

(Iз доповненнями, внесеними згiдно iз Законом України вiд 06.09.2018р. N 2530-VIII)

     Стаття 156. Переробка товарiв для вiльного обiгу на митнiй територiї України

     1. Дозволяється ввезення товарiв для переробки на митнiй територiї України з метою подальшого митного оформлення продуктiв переробки для вiльного обiгу на цiй територiї.

     2. Товари можуть бути допущенi до переробки для вiльного обiгу на митнiй територiї України за умови, що:

     1) митний орган може впевнитися в тому, що продукти переробки були отриманi саме з цих товарiв; та

     2) товари пiсля переробки не можуть бути економiчно вигiдно вiдновленi у первинному станi.

     3. Переробка товарiв для вiльного обiгу на митнiй територiї України завершується шляхом помiщення продуктiв їх переробки у митний режим iмпорту. За рiшенням декларанта або уповноваженої ним особи допускається помiщення зазначених продуктiв в iншi митнi режими.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 04.07.2013р. N 405-VII)

     Стаття 157. Залишки i вiдходи, що утворилися в результатi переробки товарiв

     1. Залишки або вiдходи, що утворилися в результатi здiйснення операцiй з переробки iноземних товарiв i мають господарську цiннiсть та/або можуть бути утилiзованi, пiдлягають помiщенню в цьому станi у вiдповiдний митний режим до закiнчення строку переробки товарiв.

     2. За бажанням декларанта або уповноваженої ним особи залишки або вiдходи, зазначенi в частинi першiй цiєї статтi, можуть декларуватися за одним класифiкацiйним кодом згiдно з УКТ ЗЕД, за умови, що цьому коду вiдповiдає найбiльша ставка мита. Якщо до окремих товарiв, якi входять до зазначеної партiї, застосовуються передбаченi законом заходи нетарифного регулювання зовнiшньоекономiчної дiяльностi, такий спосiб декларування не звiльняє декларанта вiд додержання зазначених заходiв щодо цих товарiв.

     3. Iншi вiдходи, нiж зазначенi в частинi першiй цiєї статтi, з дозволу митного органу пiдлягають видаленню вiдповiдно до законодавства України до закiнчення строку переробки товарiв.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 04.07.2013р. N 405-VII)

     Стаття 158. Еквiвалентна компенсацiя

     1. Продукти, отриманi в результатi переробки еквiвалентних товарiв, для цiлей застосування цiєї глави вважаються продуктами переробки iноземних товарiв.

     2. Пiд еквiвалентними товарами розумiються українськi та iноземнi товари, якi є iдентичними за описовими, кiлькiсними i технiчними характеристиками iноземним товарам, якi вони замiнюють, ввезеним для операцiй з переробки на митнiй територiї України.

     3. Дозволяється здiйснення реекспорту продуктiв переробки, одержаних з використанням еквiвалентних товарiв, до ввезення товарiв для переробки на митнiй територiї України або до завершення операцiй з їх переробки.

     Стаття 159. Митний статус товарiв, що помiщуються у митний режим переробки на митнiй територiї

     1. Iноземнi товари, помiщенi у митний режим переробки на митнiй територiї, зберiгають статус iноземних товарiв.

     2. Продукти переробки, залишки (вiдходи), виготовленi (одержанi) в процесi здiйснення операцiй з переробки iноземних товарiв, мають статус iноземних товарiв та вважаються такими, що помiщенi у митний режим переробки на митнiй територiї.

     3. Українськi товари, що використовувалися в процесi переробки iноземних товарiв на митнiй територiї України, отримують статус iноземних товарiв у момент вивезення продуктiв переробки за межi митної територiї України.

     Стаття 160. Завершення митного режиму переробки на митнiй територiї

     1. Митний режим переробки на митнiй територiї завершується шляхом реекспорту продуктiв переробки чи помiщення їх в iнший митний режим, а також у випадках, передбачених частиною другою цiєї статтi.

     2. Митний режим переробки на митнiй територiї припиняється митним органом у разi:

     1) конфiскацiї товарiв;

     2) повної втрати товарiв унаслiдок аварiї або дiї обставин непереборної сили, за умови пiдтвердження факту такої аварiї або дiї обставин у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну фiнансову полiтику;

     3) примусового вiдчуження або вилучення товарiв вiдповiдно до законiв України "Про правовий режим воєнного стану" та "Про передачу, примусове вiдчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану";

     4) реалiзацiї товарiв, на якi накладено арешт у кримiнальному провадженнi, у тому числi тих, якi вiдповiдно до кримiнального процесуального законодавства України переданi Нацiональному агентству України з питань виявлення, розшуку та управлiння активами, одержаними вiд корупцiйних та iнших злочинiв, для реалiзацiї у порядку та на умовах, визначених Законом України "Про Нацiональне агентство України з питань виявлення, розшуку та управлiння активами, одержаними вiд корупцiйних та iнших злочинiв", та пiсля надходження на рахунки, вiдкритi для зарахування надходжень державного бюджету, контроль за справлянням яких покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалiзує державну митну полiтику, коштiв у сумi митних платежiв, що пiдлягали б сплатi при випуску таких товарiв у вiльний обiг на митнiй територiї України.

     3. У разi припинення митного режиму переробки на митнiй територiї згiдно з частиною другою цiєї статтi реекспорт товарiв та продуктiв їх переробки не вимагається, а забезпечення сплати митних платежiв, надане вiдповiдно до статтi 148 цього Кодексу, пiдлягає поверненню (вивiльненню).

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз законами України вiд 04.07.2013р. N 405-VII, вiд 02.10.2019р. N 141-IX, вiд 15.08.2022р. N 2510-IX, вiд 21.11.2023р. N 3475-IX)

     Стаття 161. Розпорядження товарами, що помiщенi у митний режим переробки на митнiй територiї, у разi вiдкликання дозволу на переробку

     1. Протягом 20 днiв вiд дати вiдкликання дозволу на переробку товарiв на митнiй територiї України пiдприємство повинно завершити розпочатi операцiї з переробки, а товари, помiщенi в митний режим переробки на митнiй територiї, у строк до 30 днiв з дати вiдкликання дозволу на переробку товарiв повиннi бути вивезенi за межi митної територiї України або заявленi в iнший митний режим в порядку, визначеному цим Кодексом. Якщо завершення розпочатих операцiй з переробки протягом 20 днiв є неможливим без спричинення безповоротної шкоди товарам або технологiчному обладнанню, переробка зазначених товарiв завершується вiдповiдно до технологiчної схеми переробки. У такому разi товари протягом 10 днiв з дати фактичного завершення їх переробки пiдлягають вивезенню за межi митної територiї України або помiщенню в iнший митний режим.

     2. У разi невиконання пiдприємством вимог частини першої цiєї статтi забезпечення сплати митних платежiв, надане вiдповiдно до частини третьої статтi 148 цього Кодексу, використовується для сплати вiдповiдних митних платежiв у порядку та строки, визначенi цим Кодексом.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 15.08.2022р. N 2510-IX)

Глава 24. Переробка за межами митної територiї

     Стаття 162. Митний режим переробки за межами митної територiї

     1. Переробка за межами митної територiї - це митний режим, вiдповiдно до якого українськi товари пiддаються у встановленому законодавством порядку переробцi за межами митної територiї України без застосування заходiв нетарифного регулювання зовнiшньоекономiчної дiяльностi, за умови повернення цих товарiв або продуктiв їх переробки на митну територiю України у митному режимi iмпорту.

     Стаття 163. Операцiї щодо переробки товарiв за межами митної територiї

     1. Пiд час переробки товарiв за межами митної територiї України можуть здiйснюватися операцiї, зазначенi у частинi другiй статтi 150 цього Кодексу.

     Стаття 164. Забезпечення дотримання умов перебування товарiв у митному режимi переробки за межами митної територiї та обмеження щодо помiщення окремих товарiв у цей митний режим

     1. Товари, помiщенi в митний режим переробки за межами митної територiї, протягом всього строку перебування у цьому режимi перебувають пiд митним контролем.

     2. Помiщення товарiв у митний режим переробки за межами митної територiї в установлених законом випадках здiйснюється зi сплатою вивiзного мита.

     3. Не пiдлягають помiщенню у митний режим переробки за межами митної територiї товари (крiм тих, що вивозяться з метою ремонту), якi при iмпортi були звiльненi вiд оподаткування митними платежами вiдповiдно до цього Кодексу та Податкового кодексу України.

     4. За обґрунтованої необхiдностi Кабiнет Мiнiстрiв України має право визначати:

     1) продукти переробки, залишки переробки, а також товари, продукти переробки чи залишки переробки яких пiдлягають обов'язковому поверненню на митну територiю України i випуску у вiльний обiг;

     2) мiнiмальне спiввiдношення вартостi українських та iноземних товарiв для окремих категорiй товарiв, що пiддаються операцiям з переробки за межами митної територiї України.

     5. Товари, продукти переробки яких визначенi Кабiнетом Мiнiстрiв України як обов'язковi до повернення на митну територiю України, вивозяться у митному режимi переробки за межами митної територiї iз наданням забезпечення на суму їх вартостi в порядку, визначеному Кабiнетом Мiнiстрiв України.

     6. У разi встановлення законами України заборон чи обмежень щодо переробки вiдповiдних товарiв за межами митної територiї України переробка таких товарiв, помiщених у режим переробки за межами митної територiї, завершується на умовах, якi дiяли на момент помiщення цих товарiв у зазначений митний режим.

     7. Якщо умовами переробки товарiв за межами митної територiї України передбачено проведення розрахункiв частиною товарiв, призначених для переробки, така частина товарiв при вивезеннi за межi митної територiї України декларується у митному режимi експорту.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 15.08.2022р. N 2510-IX)

     Стаття 165. Дозвiл на вивезення товарiв для переробки за межами митної територiї України

     1. Помiщення товарiв у митний режим переробки за межами митної територiї допускається з письмового дозволу митного органу за заявою власника цих товарiв або уповноваженої ним особи.

     2. Разом iз заявою власник товарiв або уповноважена ним особа подає митному органу такi документи:

     1) зовнiшньоекономiчнi договори або документи, що їх замiнюють, на пiдставi яких здiйснюватиметься переробка товарiв i якi повиннi мiстити, зокрема, вiдомостi про обов'язковий обсяг виходу продуктiв переробки, конкретний обсяг робiт i строк їх виконання. Якщо зовнiшньоекономiчний договiр або документ, що його замiнює, не мiстить зазначених вiдомостей, такi вiдомостi подаються окремим документом;

     2) технологiчнi схеми переробки (крiм випадкiв вивезення товарiв з метою ремонту, у тому числi модернiзацiї, вiдновлення та регулювання), в яких повиннi бути зазначенi вiдомостi про всi етапи переробки i процесу перетворення товарiв, помiщених у митний режим переробки за межами митної територiї, на продукти переробки, кiлькiснi показники товарiв, помiщених у митний режим переробки за межами митної територiї, та iнших товарiв, що витрачаються на здiйснення операцiй з переробки, з обґрунтуванням виробничих втрат товарiв на кожному етапi, а також вiдомостi про найменування та кiлькiсть вiдходiв переробки;

     3) iншi документи за бажанням власника товарiв або уповноваженої ним особи (висновки державних органiв, експертних установ, органiзацiй, стандарти, кодекси усталеної практики, технiчнi умови, описи чи креслення зразкiв, вiдповiдно до яких здiйснюватиметься переробка, тощо).

     3. Дозвiл на переробку товарiв за межами митної територiї України видається пiдприємству митним органом безоплатно протягом п'яти робочих днiв з дати реєстрацiї вiдповiдної заяви.

     4. Якщо зовнiшньоекономiчний договiр, на пiдставi якого здiйснюватиметься переробка, передбачає вивезення товарiв з метою переробки окремими партiями протягом певного перiоду часу на однакових умовах, дозвiл видається на обсяг товарiв i строк, визначенi зовнiшньоекономiчним договором, але не бiльш як на один рiк.

     5. Виникнення або виявлення митним органом обставин, якi не вiдображенi у документах пiдприємства, але якi впливають на найменування та обсяг виходу продуктiв переробки, а також встановлення законодавством України заборон чи обмежень щодо переробки вiдповiдних товарiв за межами митної територiї України є пiдставою для надання вiдмови у митному оформленнi наступних партiй товарiв, що вивозяться за межi митної територiї України з метою переробки. Якщо такi обставини не мають впливу на найменування та обсяг виходу продуктiв переробки, вiдомостi про них вносяться до ранiше виданого дозволу.

     6. У дозволi на переробку товарiв за межами митної територiї України зазначається перелiк операцiй з переробки та спосiб їх здiйснення.

     7. У видачi дозволу на переробку товарiв за межами митної територiї України не може бути вiдмовлено тiльки на тiй пiдставi, що переробка цих товарiв здiйснюватиметься у певнiй країнi.

     8. Рiшення про вiдмову у видачi дозволу на переробку товарiв за межами митної територiї України приймається, якщо:

     1) вiдомостей, зазначених у поданих заявником документах, недостатньо для визначення обов'язкового обсягу виходу продуктiв переробки, що утворюються в результатi переробки товарiв;

     2) митний орган виявив невiдповiдностi у вiдомостях, що мiстяться у поданих заявником документах, або недостовiрнiсть цих вiдомостей;

     3) пiдприємством не дотримано встановлених законодавством України заборон чи обмежень щодо переробки товарiв за межами митної територiї України.

     9. Дозвiл на переробку товарiв за межами митної територiї України може бути змiнено або вiдкликано митним органом, якщо його видано на пiдставi недостовiрних даних, що мали iстотне значення для прийняття рiшення про його видачу, або якщо пiдприємство, якому видано такий дозвiл, не дотримується положень цього Кодексу та iнших законодавчих актiв України.

     10. Частину десяту виключено.

     11. Вимоги до iдентифiкацiї окремих товарiв, що вивозяться за межi митної територiї України з метою переробки, можуть встановлюватися центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну фiнансову полiтику, з урахуванням характеру операцiй з переробки та особливостей технологiчного процесу.

     12. Якщо митнi органи не можуть забезпечити iдентифiкацiю товарiв, що вивозяться за межi митної територiї України з метою переробки, вiдповiдно до статтi 326 цього Кодексу, можуть бути застосованi iншi способи забезпечення iдентифiкацiї з урахуванням характеру операцiй з переробки та особливостей технологiчного процесу, зокрема:

     1) посилання на опис спецiального виробничого маркування або номерiв;

     2) пломби, печатки, штампи або iнше iндивiдуальне маркування;

     3) зразки, iлюстрацiї чи технiчний опис;

     4) проби;

     5) документальне пiдтвердження, яке стосується передбачених операцiй (такi, як контракти, рахунки-проформи, комерцiйна переписка), якi свiдчать про те, що продукти переробки виробленi з товарiв, що вивозяться для переробки.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз законами України вiд 04.07.2013р. N 405-VII, вiд 02.10.2019р. N 141-IX, вiд 15.08.2022р. N 2510-IX, вiд 07.02.2023р. N 2919-IX)

     Стаття 166. Строки переробки товарiв за межами митної територiї України

     1. Строк переробки товарiв за межами митної територiї України встановлюється митним органом у кожному випадку пiд час надання дозволу пiдприємству-резиденту, виходячи з тривалостi процесу переробки товарiв та розпорядження продуктами їх переробки. Зазначений строк обчислюється, починаючи з дня завершення митного оформлення митним органом українських товарiв для переробки. За заявою пiдприємства, якому видано дозвiл на переробку товарiв, з причин, пiдтверджених документально, строк переробки товарiв за межами митної територiї України продовжується зазначеним органом, але загальний строк переробки не може перевищувати 365 днiв, крiм випадкiв, передбачених частинами другою i третьою цiєї статтi.

     2. Законами України може визначатися iнший строк переробки товарiв.

     3. Виходячи з технологiчних особливостей переробки окремих товарiв, попередньо встановлений строк їх переробки за письмовою заявою пiдприємства, якому видано дозвiл на переробку, може бути продовжений митним органом, яким видано вiдповiдний дозвiл на переробку, у тому числi понад строк, передбачений частиною першою цiєї статтi. У разi вiдмови у продовженнi такого строку митний орган зобов'язаний невiдкладно письмово або в електроннiй формi повiдомити особi, яка звернулася iз заявою про його продовження, про причини та пiдстави такої вiдмови.

     4. Якщо товари, помiщенi у митний режим переробки за межами митної територiї, не можуть бути своєчасно реiмпортованi внаслiдок накладення на них арешту, аварiї або дiї обставин непереборної сили, за умови пiдтвердження факту такої аварiї або дiї обставин у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну фiнансову полiтику, строк переробки за межами митної територiї зупиняється на час такого арешту (аварiї, дiї обставин непереборної сили).

(Iз змiнами i доповненнями, внесеними згiдно iз законами України вiд 04.07.2013р. N 405-VII, вiд 02.10.2019р. N 141-IX)

     Стаття 167. Обсяг виходу продуктiв переробки

     1. Митнi органи здiйснюють контроль за обов'язковим обсягом виходу продуктiв переробки, що утворюються в результатi переробки товарiв за межами митної територiї України. Данi про обов'язковий обсяг виходу продуктiв переробки зазначаються в договорi (контрактi) на переробку товарiв або в окремому документi, що подаються митного органу пiдприємством для отримання дозволу на переробку товарiв за межами митної територiї України.

     2. Для пiдтвердження даних про обсяг виходу продуктiв переробки центральний орган виконавчої влади, що реалiзує державну митну полiтику, може звертатися до iнших центральних органiв виконавчої влади або експертних установ чи в порядку, встановленому мiжнародними договорами, укладеними вiдповiдно до закону, до митних органiв iноземних країн. Такi звернення не є пiдставою для вiдмови у видачi дозволу на переробку товарiв за межами митної територiї України або для зупинення дiї ранiше виданих дозволiв протягом всього перiоду їх розгляду.

     3. Митнi органи можуть встановлювати обов'язковi норми виходу продуктiв переробки, якщо операцiї з переробки за межами митної територiї України здiйснюються за типовими (однаковими) технiчними умовами, а товари i продукти їх переробки мають постiйнi характеристики.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз законами України вiд 04.07.2013р. N 405-VII, вiд 02.10.2019р. N 141-IX)

     Стаття 168. Порядок митного оформлення та оподаткування продуктiв переробки

     1. Пiд час ввезення продуктiв переробки iноземнi товари, якi були витраченi у процесi переробки товарiв, що вивозилися, декларуванню не пiдлягають.

     2. Повне звiльнення вiд оподаткування митними платежами застосовується до товарiв, якi були помiщенi у митний режим переробки за межами митної територiї та в межах визначеного строку повертаються на митну територiю України:

     1) у тому самому станi, в якому вони були вивезенi за межi митної територiї України, з дотриманням умов, зазначених у статтi 78 цього Кодексу;

     2) у вiдремонтованому виглядi, якщо ремонт проведено в рамках гарантiйних зобов'язань.

     3. До продуктiв переробки (крiм зазначених у частинi другiй цiєї статтi) застосовується часткове звiльнення вiд оподаткування митними платежами, вiдповiдно до якого сплатi пiдлягає позитивна рiзниця мiж сумою митних платежiв, нарахованою на продукти переробки, та сумою митних платежiв, яка пiдлягала б сплатi у разi iмпорту вiдповiдних товарiв, якi були вивезенi за межi митної територiї України для переробки.

     4. Продукти переробки можуть ввозитися на митну територiю України однiєю чи кiлькома партiями. Допускається ввезення продуктiв переробки на митну територiю України через iнший митний орган, нiж той, через який товари вивозилися для переробки.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 04.07.2013р. N 405-VII)

     Стаття 169. Умови реалiзацiї продуктiв переробки за межами митної територiї України

     1. Товари, помiщенi у митний режим переробки за межами митної територiї, та/або продукти їх переробки можуть бути реалiзованi за межами митної територiї України за умови митного оформлення товарiв, помiщених у митний режим переробки за межами митної територiї, у митний режим експорту з дотриманням вимог цього Кодексу та iнших законодавчих актiв України.

     Стаття 170. Залишки i вiдходи, що утворилися в результатi переробки товарiв

     1. Залишки i вiдходи, що утворилися в результатi здiйснення операцiй з переробки українських товарiв за межами митної територiї України i залишаються за межами цiєї територiї, митному контролю та митному оформленню не пiдлягають.

     Стаття 171. Еквiвалентна компенсацiя

     1. Продукти, отриманi в результатi переробки еквiвалентних товарiв, для цiлей застосування цiєї глави вважаються продуктами переробки українських товарiв.

     2. Пiд еквiвалентними товарами розумiються iноземнi товари, якi є iдентичними за описовими, кiлькiсними i технiчними характеристиками українським товарам, вивезеним для переробки за межами митної територiї України.

     3. Дозволяється ввезення продуктiв переробки еквiвалентних товарiв на митну територiю України до вивезення українських товарiв для переробки за межами митної територiї України або до завершення операцiй з їх переробки.

     Стаття 172. Митний статус товарiв, що помiщуються у митний режим переробки за межами митної територiї

     1. Українськi товари, помiщенi у митний режим переробки за межами митної територiї, отримують статус iноземних товарiв з моменту їх фактичного вивезення за межi митної територiї України.

     2. Продукти переробки, виготовленi (одержанi) у процесi здiйснення операцiй з переробки товарiв, мають статус iноземних товарiв та вважаються такими, що помiщенi у митний режим переробки за межами митної територiї.

     Стаття 173. Завершення режиму переробки за межами митної територiї

     1. Митний режим переробки за межами митної територiї завершується:

     1) шляхом iмпорту продуктiв переробки; або

     2) шляхом реiмпорту вiдповiдно до статтi 78 цього Кодексу товарiв, що вивозилися в режимi переробки за межами митної територiї; або

     3) шляхом експорту продуктiв переробки чи товарiв, що вивозилися в режимi переробки за межами митної територiї; або

     4) у випадках, передбачених частиною другою цiєї статтi.

     2. Митний режим переробки за межами митної територiї припиняється митним органом у разi:

     1) конфiскацiї товарiв;

     2) повної втрати товарiв унаслiдок аварiї або дiї обставин непереборної сили, за умови пiдтвердження факту такої аварiї або дiї обставин у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну фiнансову полiтику.

     3. У разi припинення митного режиму переробки за межами митної територiї згiдно з частиною другою цiєї статтi повернення товарiв та продуктiв їх переробки на митну територiю України не вимагається, а забезпечення, надане вiдповiдно до статтi 164 цього Кодексу, повертається (вивiльняється) тiльки у разi повної втрати товарiв унаслiдок аварiї або дiї обставин непереборної сили.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз законами України вiд 04.07.2013р. N 405-VII, вiд 02.10.2019р. N 141-IX, вiд 15.08.2022р. N 2510-IX)

     Стаття 174. Розпорядження товарами, помiщеними у митний режим переробки за межами митної територiї, в разi вiдкликання дозволу на переробку

     1. Протягом 20 днiв вiд дати вiдкликання дозволу на переробку товарiв за межами митної територiї України товари, помiщенi в митний режим переробки за межами митної територiї, повиннi бути заявленi до iншого митного режиму в порядку, визначеному цим Кодексом.

     2. У разi невиконання пiдприємством вимог частини першої цiєї статтi забезпечення, надане вiдповiдно до частини п'ятої статтi 164 цього Кодексу, пiдлягає використанню для сплати забезпеченої суми.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 15.08.2022р. N 2510-IX)

Глава 25. Знищення або руйнування

     Стаття 175. Митний режим знищення або руйнування

     1. Знищення або руйнування - це митний режим, вiдповiдно до якого iноземнi товари пiд митним контролем знищуються або приводяться у стан, який виключає можливiсть їх використання, з умовним повним звiльненням вiд оподаткування митними платежами, установленими на iмпорт цих товарiв, та без застосування заходiв нетарифного регулювання зовнiшньоекономiчної дiяльностi.

     Стаття 176. Умови помiщення товарiв у митний режим знищення або руйнування

     1. Знищення або руйнування товарiв допускається з письмового дозволу митного органу за заявою власника товарiв чи уповноваженої ним особи.

     2. Дозвiл на помiщення товарiв у митний режим знищення або руйнування видається митним органом, якщо власником чи уповноваженою ним особою:

     1) укладено договiр на знищення (руйнування) товарiв з пiдприємством, уповноваженим вiдповiдно до законодавства України на знищення (руйнування) вiдповiдних категорiй товарiв;

     2) отримано дозволи на знищення (руйнування) товарiв вiд державних органiв, до повноважень яких належить контроль за перемiщенням таких товарiв.

     3. Дозвiл на помiщення товарiв у митний режим знищення або руйнування видається митним органом безоплатно протягом трьох робочих днiв з дати реєстрацiї вiдповiдної заяви. У разi вiдмови у видачi дозволу митний орган зобов'язаний у зазначений строк письмово або в електроннiй формi повiдомити особу, яка звернулася за отриманням дозволу, про пiдстави вiдмови.

     4. Не вважаються операцiями зi знищення або руйнування товарiв:

     1) використання для споживання тваринами товарiв, попередньо призначених для споживання людиною;

     2) проведення з товарами операцiй з переробки;

     3) отримання продуктiв переробки, включаючи монтаж, демонтаж, переробку або обробку товарiв;

     4) ремонт товарiв, включаючи їх вiдновлення;

     5) використання товарiв як таких, що полегшують процес виготовлення продуктiв переробки, якщо самi вони при цьому повнiстю витрачаються.

     5. Якщо товари, якi передбачається знищити або зруйнувати, можуть бути помiщенi у митний режим вiдмови на користь держави, митний орган письмово пропонує декларантовi обрати цей митний режим. За згоди власника товарiв з пропозицiєю митного органу цi товари помiщуються в митний режим вiдмови на користь держави.

     6. Помiщення товарiв у митний режим знищення або руйнування здiйснюється митним органом, у зонi дiяльностi якого проводяться операцiї зi знищення або руйнування.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 04.07.2013р. N 405-VII)

     Стаття 177. Умови знищення або руйнування окремих категорiй товарiв

     1. Вiдповiдно до положень цього Кодексу та вимог, встановлених Кабiнетом Мiнiстрiв України чи центральними органами виконавчої влади вiдповiдно до їх повноважень, здiйснюється знищення або руйнування окремих категорiй товарiв, зокрема:

     1) лiкарських i наркотичних засобiв, психотропних речовин, їх аналогiв та прекурсорiв;

     2) неякiсної та небезпечної продукцiї;

     3) вiйськової, мисливської, спортивної вогнепальної зброї та боєприпасiв до неї;

     4) холодної i пневматичної зброї;

     5) вибухових речовин;

     6) спецiальних засобiв, заряджених речовинами сльозогiнної та дратiвної дiї, засобiв iндивiдуального захисту, засобiв активної оборони та засобiв для виконання спецiальних операцiй i оперативно-розшукових заходiв.

     Стаття 178. Витрати на знищення або руйнування товарiв

     1. Знищення або руйнування товарiв здiйснюється за рахунок їх власника, уповноваженої ним особи чи iнших заiнтересованих осiб.

     2. Якщо товари опинилися у станi, що виключає можливiсть їх декларування у будь-який iнший митний режим, нiж знищення або руйнування, у разi незгоди власника або уповноваженої ним особи самостiйно органiзувати та оплатити процедуру знищення або руйнування таких товарiв та за вiдсутностi iнших осiб, якi письмово заявили митного органу про таке бажання, вартiсть навантажувально-розвантажувальних робiт, зберiгання, перевезення, знищення (руйнування), оформлення документiв та iншi витрати, пов'язанi з дотриманням митного режиму знищення або руйнування, а також пеня списуються (стягуються) з такого власника або уповноваженої ним особи у безакцептному порядку, а в разi неможливостi такого списання (стягнення) - вiдшкодовуються за рахунок коштiв державного бюджету.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 04.07.2013р. N 405-VII)

     Стаття 179. Вiдходи (залишки), що утворилися в результатi знищення або руйнування товарiв, та їх митний статус

     1. Залишки, що утворилися в результатi знищення або руйнування товарiв, у тому числi складовi товару, якi не були знищенi або зруйнованi, та отриманi в результатi знищення або руйнування товарiв вiдходи, якi мають господарську цiннiсть, пiдлягають помiщенню протягом 10 днiв вiд дати знищення товарiв у вiдповiдний митний режим як iноземнi товари, якi перебувають пiд митним контролем.

     2. Вiдходи, що утворилися в результатi знищення або руйнування товарiв i не мають господарської цiнностi та не можуть бути утилiзованi, пiдлягають видаленню вiдповiдно до законодавства України як українськi товари пiдприємством, яке здiйснило операцiї зi знищення (руйнування) товарiв.

     Стаття 180. Митний контроль товарiв, що помiщуються у митний режим знищення або руйнування

     1. Товари, помiщенi у митний режим знищення або руйнування, а також залишки та вiдходи, що утворилися в результатi здiйснення операцiй iз знищення (руйнування), перебувають пiд митним контролем.

     2. Митний орган має право здiйснювати у будь-який час перевiрку товарiв, помiщених у митний режим знищення або руйнування (до моменту їх фактичного знищення), а також залишкiв i вiдходiв, одержаних у результатi здiйснення операцiй iз знищення або руйнування (до моменту їх декларування у вiдповiдний митний режим чи видалення вiдповiдно до законодавства України).

     3. Вiдповiднi посадовi особи митних органiв та iнших державних органiв, до повноважень яких належить контроль за перемiщенням товарiв, що знищуються, мають право бути присутнiми пiд час здiйснення операцiй iз знищення (руйнування) таких товарiв.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 04.07.2013р. N 405-VII)

     Стаття 181. Завершення митного режиму знищення або руйнування

     1. Митний режим знищення або руйнування завершується пiсля виконання операцiй iз знищення або руйнування товарiв та декларування у вiдповiдний митний режим їх залишкiв.

     Стаття 182. Вiдповiдальнiсть осiб за недотримання митного режиму знищення або руйнування

     1. Вiдповiдальнiсть, передбачену цим Кодексом та iншими законодавчими актами України за недотримання умов митного режиму знищення або руйнування, несуть:

     1) власник товарiв (уповноважена особа) з моменту заявлення товарiв у цей митний режим до моменту їх передання пiдприємству, уповноваженому вiдповiдно до законодавства України на знищення (руйнування) вiдповiдних категорiй товарiв i яке фактично здiйснює таке знищення (руйнування), а також з моменту отримання вiд зазначеного пiдприємства залишкiв (вiдходiв) знищення (руйнування), якщо такi залишки утворюються, до моменту завершення митного оформлення цих залишкiв та видалення вiдходiв вiдповiдно до законодавства України;

     2) пiдприємство, уповноважене вiдповiдно до законодавства України на знищення (руйнування) вiдповiдних категорiй товарiв, з моменту прийняття для знищення (руйнування) товарiв, помiщених у митний режим знищення або руйнування, до моменту передання власнику товарiв (уповноваженiй особi) залишкiв, якщо вони утворилися в результатi здiйснення таких операцiй, а в разi якщо залишки за договором передаються у власнiсть цьому пiдприємству, - до моменту завершення митного оформлення цих залишкiв у вiдповiдний митний режим.

Глава 26. Вiдмова на користь держави

     Стаття 183. Митний режим вiдмови на користь держави

     1. Вiдмова на користь держави - це митний режим, вiдповiдно до якого власник вiдмовляється вiд iноземних товарiв на користь держави без будь-яких умов на свою користь.

     Стаття 184. Помiщення товарiв у митний режим вiдмови на користь держави

     1. У митний режим вiдмови на користь держави помiщуються iноземнi товари.

     2. Вiдмова вiд товарiв на користь держави здiйснюється за вiдповiдною письмовою заявою власника цих товарiв та з дозволу митного органу.

     3. Кабiнет Мiнiстрiв України визначає перелiк товарiв, якi не можуть бути помiщенi у митний режим вiдмови на користь держави.

     4. Iноземнi товари помiщуються у митний режим вiдмови на користь держави iз звiльненням вiд оподаткування митними платежами та без застосування заходiв нетарифного регулювання зовнiшньоекономiчної дiяльностi.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 04.07.2013р. N 405-VII)

     Стаття 185. Завершення митного режиму вiдмови на користь держави

     1. Митний режим вiдмови на користь держави завершується пiсля розмiщення товарiв на складi митного органу.

     2. Вiдповiдальнiсть за неправомiрне розпорядження товарами шляхом їх помiщення в митний режим вiдмови на користь держави несе декларант. Митнi органи не вiдшкодовують будь-якi майновi претензiї осiб, якi мають повноваження щодо товарiв, вiд яких декларант вiдмовився на користь держави.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 04.07.2013р. N 405-VII)

Роздiл VI
ПЕРЕМIЩЕННЯ I ПРОПУСК ТОВАРIВ, ТРАНСПОРТНИХ ЗАСОБIВ КОМЕРЦIЙНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ ЧЕРЕЗ МИТНИЙ КОРДОН УКРАЇНИ. МИТНI ФОРМАЛЬНОСТI ПРИ ПЕРЕМIЩЕННI ТОВАРIВ ЧЕРЕЗ МИТНИЙ КОРДОН УКРАЇНИ РIЗНИМИ ВИДАМИ ТРАНСПОРТУ

Глава 27. Загальнi положення щодо умов та порядку перемiщення i пропуску товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення через митний кордон України

     Стаття 186. Засоби та способи перемiщення товарiв

     1. Перемiщення товарiв через митний кордон України здiйснюється засобами авiацiйного, водного, автомобiльного, залiзничного, трубопровiдного транспорту та лiнiями електропередачi, а також змiшаними перевезеннями. Пiд змiшаним (комбiнованим) перевезенням розумiється мiжнародне перевезення вантажiв щонайменш двома рiзними видами транспорту вiдповiдно до договору змiшаного (комбiнованого) перевезення з мiсця в однiй країнi, де вантажi переходять у вiдання оператора такого перевезення, до визначеного мiсця доставки в iншiй країнi.

     2. Залежно вiд наявностi перевiзника, вiдправника, одержувача, а також договору на перевезення товари перемiщуються у:

     1) вантажних вiдправленнях;

     2) супроводжуваному багажi;

     3) несупроводжуваному багажi;

     4) ручнiй поклажi;

     5) мiжнародних поштових вiдправленнях;

     6) мiжнародних експрес-вiдправленнях.

     Стаття 187. Митнi формальностi на транспортi

     1. Транспортнi засоби комерцiйного призначення, якими перемiщуються пасажири та/або товари через митний кордон України, пiдлягають митному контролю та митному оформленню.

     2. Митнi формальностi, що здiйснюються пiд час митного контролю та митного оформлення транспортних засобiв комерцiйного призначення, якими перемiщуються пасажири та/або товари через митний кордон України, мають унiфiкований характер i не залежать вiд країни реєстрацiї або країни - власника транспортного засобу, країни, з якої прибув цей транспортний засiб, або країни, куди вiн прямує, крiм випадкiв, передбачених мiжнародними договорами України, укладеними вiдповiдно до закону, та вiдповiдними мiжнародними актами, в частинi застосування санкцiй та обмежень у торгiвлi з окремими країнами.

     3. Митнi органи виконують митнi формальностi в зонах митного контролю, створених вiдповiдно до положень глави 48 цього Кодексу, якщо iнше не передбачено цим Кодексом.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 04.07.2013р. N 405-VII)

     Стаття 188. Сприяння посадовим особам митних органiв у виконаннi митних формальностей

     1. З метою прискорення виконання митних формальностей пiд час перемiщення транспортних засобiв комерцiйного призначення через митний кордон України працiвники водного, повiтряного, автомобiльного та залiзничного транспорту сприяють посадовим особам митних органiв у виконаннi ними своїх службових обов'язкiв.

     2. Адмiнiстрацiя автомобiльних, морських i рiчкових портiв, мiжнародних аеропортiв, прикордонних залiзничних станцiй або iнших обладнаних мiсць, у межах яких дiють пункти пропуску через державний кордон України, на безоплатнiй основi забезпечує митнi органи необхiдними службовими примiщеннями, обладнанням, засобами зв'язку та створює їм належнi умови для роботи.

     3. Перелiк примiщень, зазначених у частинi другiй цiєї статтi, та вимоги до них визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну фiнансову полiтику, та центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi транспорту, вiдповiдно до обсягу та характеру мiжнародних перевезень.

     4. Мiсця розвантаження та завантаження транспортних засобiв комерцiйного призначення, посадки та висадки пасажирiв, а також мiсця стоянки для здiйснення митного контролю визначаються адмiнiстрацiєю автомобiльних, морських i рiчкових портiв, мiжнародних аеропортiв, прикордонних залiзничних станцiй або iнших обладнаних мiсць, у межах яких дiють пункти пропуску через державний кордон України, з урахуванням особливостей їх функцiональної i технологiчної дiяльностi та за поданням вiдповiдного митного органу, погодженим з вiдповiдним органом охорони державного кордону.

     5. Змiна мiсця стоянки суден визначається адмiнiстрацiєю порту з обов'язковим iнформуванням вiдповiдного митного органу та органу охорони державного кордону України.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз законами України вiд 04.07.2013р. N 405-VII, вiд 02.10.2019р. N 141-IX)

     Стаття 189. Тимчасовий пропуск транспортних засобiв комерцiйного призначення на митну територiю України

     1. Транспортнi засоби комерцiйного призначення, що використовуються для перемiщення товарiв та/або пасажирiв через митний кордон України, можуть тимчасово ввозитися на митну територiю України без справляння митних платежiв та без застосування заходiв нетарифного регулювання зовнiшньоекономiчної дiяльностi.

     2. Тимчасово ввезенi на митну територiю України транспортнi засоби комерцiйного призначення пiдлягають вивезенню без внесення в їх конструкцiю будь-яких змiн (без урахування природного зношення, витрати пально-мастильних матерiалiв та необхiдного ремонту).

     3. Тимчасове ввезення транспортних засобiв комерцiйного призначення на митну територiю України допускається за умови, що такi транспортнi засоби не використовуватимуться для внутрiшнiх перевезень на митнiй територiї України.

     4. Спецiальне обладнання, призначене для навантаження, вивантаження, захисту i зберiгання вантажу, яке перемiщується разом з транспортним засобом комерцiйного призначення через митний кордон України, пiдлягає пропуску в тому самому порядку, що i транспортний засiб, за умови використання такого обладнання за призначенням та зворотного вивезення (ввезення) разом з цим транспортним засобом. Ввезення спецiального обладнання на митну територiю України та вивезення його за межi цiєї територiї окремо вiд транспортного засобу комерцiйного призначення можливе на тих самих умовах, за умови пiдтвердження, що дане обладнання призначено для конкретного транспортного засобу комерцiйного призначення, ввезеного на митну територiю України (вивезеного за межi цiєї територiї) ранiше.

     5. Запаснi частини та обладнання, призначенi для використання у процесi ремонту чи технiчного обслуговування транспортних засобiв комерцiйного призначення, тимчасово ввезених на митну територiю України або тимчасово вивезених з неї, можуть ввозитися (вивозитися) пiд зобов'язання про їх зворотне вивезення (ввезення) без справляння митних платежiв та без застосування до них заходiв нетарифного регулювання зовнiшньоекономiчної дiяльностi. Митний орган, що здiйснює пропуск таких запасних частин та обладнання, може вимагати надання забезпечення сплати митних платежiв вiдповiдно до роздiлу X цього Кодексу.

     6. Замiненi запаснi частини та обладнання можуть не вивозитися за межi митної територiї України (не ввозитися на неї), а з дозволу митного органу:

     1) бути пред'явленi митного органу та оформленi для вiльного обiгу на митнiй територiї України (за її межами); або

     2) бути знищенi пiд контролем митного органу.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз законами України вiд 04.07.2013р. N 405-VII, вiд 15.08.2022р. N 2510-IX)

     Стаття 190. Товари, помилково ввезенi на митну територiю України

     1. Товари можуть вважатися помилково ввезеними на митну територiю України, якщо митний орган переконається в тому, що ввезення цих товарiв не є результатом умисних дiй. Помилкове ввезення товарiв не може вважатися порушенням митних правил.

     2. Помилково ввезеними на митну територiю України не можуть вважатися товари, умови та пiдстави ввезення яких були змiненi пiсля перетинання ними митного кордону України.

     3. Помилково ввезенi на митну територiю України товари вивозяться за межi цiєї територiї на пiдставi товаросупровiдних документiв, якщо такi товари не пропущенi на митну територiю України.

     4. Помилково ввезенi на митну територiю України товари, якi були пропущенi на митну територiю України i якi зберiгають статус iноземних товарiв, вивозяться за межi цiєї територiї у митному режимi реекспорту на пiдставi товаросупровiдних документiв, згiдно з якими цi товари були ввезенi.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 04.07.2013р. N 405-VII)

     Стаття 191. Права та обов'язки перевiзника

     1. Перевiзники мають право:

     1) не приймати для перевезення мiж митними органами товари у разi оформлення митних та/або транспортних документiв з порушенням порядку, встановленого законодавством України;

     2) замiнювати моторний транспортний засiб, попередньо повiдомивши митний орган призначення про причини такої замiни (технiчний стан, екологiчнi вимоги, економiчна доцiльнiсть);

     3) замiнювати уповноважену перевiзником особу (водiя), вiдповiдальну за доставку товарiв до митного органу призначення, попередньо повiдомивши цей орган про причини такої замiни (стан здоров'я, вiзовi питання, вимоги Європейської угоди щодо роботи екiпажiв транспортних засобiв, якi виконують мiжнароднi автомобiльнi перевезення);

     4) з дозволу митного органу призначення вивантажувати товар на склад цього органу, якщо доставленi перевiзником товари, що перебувають пiд митним контролем, протягом трьох дiб не будуть заявленi вiдповiдальною за це особою до жодного митного режиму. У такому разi витрати на вивантаження та зберiгання товару вiдшкодовуються його власником;

     5) отримувати роз'яснення причин вiдмови у митному оформленнi чи пропуску товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення через митний кордон України та перелiк заходiв, яких необхiдно вжити для їх усунення.

     2. Перевiзники зобов'язанi:

     1) пiд час прийняття товарiв до перевезення перевiряти точнiсть вiдомостей щодо кiлькостi вантажних мiсць, їх маркування, номери, зовнiшнiй стан товарiв та їх пакування. У разi неможливостi такої перевiрки вносити вiдповiдний запис до мiжнародної автомобiльної накладної (CMR);

     2) у строк, встановлений статтею 95 цього Кодексу або встановлений митним органом країни вiдправлення вiдповiдно до положень Конвенцiї про процедуру спiльного транзиту, доставляти товари до митного органу призначення, а також подавати передбаченi законодавством документи на них;

     3) не розпочинати вивантаження чи перевантаження товарiв без дозволу митного органу;

     4) у разi прибуття до митного органу призначення у неробочий час забезпечувати схороннiсть товарiв i вживати визначених митним органом заходiв для недопущення їх несанкцiонованого вилучення з-пiд митного контролю;

     5) у строки, встановленi статтею 1942 цього Кодексу, подавати в установленому цим Кодексом порядку до митного органу загальну декларацiю прибуття.

     3. У разi помiщення товарiв у митний режим транзиту на умовах Конвенцiї про процедуру спiльного транзиту перевiзники зобов'язанi виконувати обов'язки, визначенi зазначеною Конвенцiєю.

(Iз змiнами i доповненнями, внесеними згiдно iз законами України вiд 04.07.2013р. N 405-VII, вiд 02.10.2019р. N 141-IX, вiд 15.08.2022р. N 2510-IX)

     Стаття 192. Заходи, що вживаються у разi аварiї чи дiї обставин непереборної сили пiд час перевезення товарiв

     1. Якщо пiд час перевезення товарiв транспортний засiб внаслiдок аварiї або дiї обставин непереборної сили не змiг прибути до митного органу призначення, допускається вивантаження товарiв в iншому мiсцi. При цьому перевiзник зобов'язаний:

     1) вжити всiх необхiдних заходiв для забезпечення збереження товарiв та недопущення будь-якого їх використання;

     2) термiново повiдомити найближчий митний орган про обставини подiї, мiсцезнаходження товарiв i транспортного засобу.

     2. Митнi органи не вiдшкодовують перевiзнику витрати, понесенi у зв'язку iз вжиттям заходiв, передбачених цiєю статтею.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 04.07.2013р. N 405-VII)

     Стаття 193. Вiдповiдальнiсть за порушення встановленого порядку перемiщення товарiв транзитом

     1. За порушення встановленого порядку перемiщення товарiв транзитом перевiзник притягується до адмiнiстративної вiдповiдальностi, передбаченої цим Кодексом.

     2. У разi втрати або видачi без дозволу митного органу товарiв, що перебувають пiд митним контролем i перемiщуються транзитом, перевiзник зобов'язаний сплатити митнi платежi, встановленi законом на iмпорт зазначених товарiв. Порушення перевiзником строку транзитних перевезень (доставки) товарiв, встановленого статтею 95 цього Кодексу або встановленого митним органом країни вiдправлення вiдповiдно до положень Конвенцiї про процедуру спiльного транзиту, якщо виконано всi iншi вимоги, не створює для нього зобов'язання щодо сплати митних платежiв.

     3. Перевiзник звiльняється вiд зобов'язання щодо сплати митних платежiв лише у разi, якщо товари, що перебувають пiд митним контролем i перемiщуються транзитом, було знищено або безповоротно пошкоджено внаслiдок аварiї, дiї обставин непереборної сили або природних втрат за нормальних умов транспортування, за умови пiдтвердження факту аварiї або дiї обставин непереборної сили.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз законами України вiд 04.07.2013р. N 405-VII, вiд 15.08.2022р. N 2510-IX)

Глава 28. Перемiщення товарiв через митний кордон України

     Стаття 194. Попереднє повiдомлення митних органiв про намiр ввезти товари на митну територiю України

     1. У разi ввезення товарiв на митну територiю України декларант або уповноважена ним особа попередньо повiдомляють митний орган, у зонi дiяльностi якого товари будуть пред'явленi для митного оформлення, про намiр ввезти цi товари.

     2. Попереднє повiдомлення про намiр ввезти товари на митну територiю України здiйснюється шляхом надання митного органу, в зонi дiяльностi якого товари будуть пред'явленi для митного оформлення, попередньої митної декларацiї або iншого документа, що може використовуватися замiсть митної декларацiї вiдповiдно до статтi 94 цього Кодексу.

     3. Попереднє повiдомлення може здiйснюватися у формi електронних документiв. Формат таких документiв, кодування символiв, засоби пересилання визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну фiнансову полiтику.

     4. Пiд час надання митного органу попереднього повiдомлення про намiр здiйснити перемiщення товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення через митний кордон України цьому митному органу надаються документи та/або вiдомостi, у тому числi засобами iнформацiйних технологiй, передбаченi частиною четвертою статтi 335 цього Кодексу.

     5. Положення цiєї статтi не застосовуються:

     1) до морських, рiчкових та повiтряних суден, якi пiд час перебування на митнiй територiї України не роблять зупинок у портах чи аеропортах, розташованих на цiй територiї;

     2) до товарiв, що перемiщуються транзитом на умовах Конвенцiї про процедуру спiльного транзиту.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз законами України вiд 04.07.2013р. N 405-VII, вiд 02.10.2019р. N 141-IX, вiд 15.08.2022р. N 2510-IX)

     Стаття 1941. Загальна декларацiя прибуття

     1. Загальна декларацiя прибуття подається до органу доходiв i зборiв, у зонi дiяльностi якого розташовано пункт пропуску через державний кордон України, де товари вперше перетнуть митний кордон України, до прибуття таких товарiв на митну територiю України, у тому числi в митному режимi транзиту, з дотриманням строкiв, встановлених статтею 1942 цього Кодексу.

     Якщо загальна декларацiя прибуття була подана до iншого митного органу, системи, що забезпечують функцiонування електронних iнформацiйних ресурсiв митних органiв, невiдкладно надають доступ до вiдомостей загальної декларацiї прибуття митному органу, у зонi дiяльностi якого розташовано пункт пропуску через державний кордон України, в якому товари вперше перетнуть митний кордон України.

     Загальна декларацiя прибуття не подається до митного органу, зазначеного в абзацi першому цiєї частини, на товари, якщо на такi товари до завершення строкiв, встановлених статтею 1942 цього Кодексу, вже було подано митну декларацiю (у тому числi митну декларацiю вiдповiдно до положень Конвенцiї про процедуру спiльного транзиту), за умови що така митна декларацiя мiстить вiдомостi, визначенi для загальної декларацiї прибуття. Така митна декларацiя використовується як загальна декларацiя прибуття.

     2. Загальна декларацiя прибуття не подається у разi ввезення:

     1) товарiв, що перемiщуються морськими, рiчковими та повiтряними суднами, якi пiд час перебування на митнiй територiї України не роблять зупинок у портах чи аеропортах, розташованих на цiй територiї;

     2) товарiв, що перемiщуються трубопровiдним транспортом та лiнiями електропередачi;

     3) листiв, поштових карток та секограм;

     4) товарiв, що перемiщуються вiдповiдно до вимог актiв Всесвiтнього поштового союзу;

     5) вiйськової технiки та iнших товарiв, передбачених статтею 252 цього Кодексу;

     6) товарiв, що ввозяться на митну територiю України особами, яким надано митнi пiльги, передбаченi статтями 382 - 386, 388, 389, 391 i 392 цього Кодексу, та якi ввозяться на митну територiю України у зв'язку з наданням таких пiльг;

     7) товарiв, що перемiщуються iз застосуванням книжки (карнета) А.Т.А.;

     8) товарiв, що перемiщуються громадянами для особистих, сiмейних та iнших потреб, не пов'язаних iз провадженням пiдприємницької дiяльностi, у ручнiй поклажi або в супроводжуваному багажi;

     9) товарiв, що ввозяться для спортивних цiлей учасниками офiцiйних спортивних змагань;

     10) припасiв, якi знаходяться на борту транспортного засобу, що прибуває на митну територiю України;

     11) транспортних засобiв особистого користування;

     12) товарiв, необхiдних для подолання наслiдкiв стихiйного лиха, аварiй, катастроф, епiдемiй;

     13) органiв та iнших анатомiчних матерiалiв людини для потреб трансплантацiї;

     14) вiйськової технiки та iнших товарiв, зазначених у частинах першiй та другiй статтi 2521 цього Кодексу.

     3. Загальна декларацiя прибуття подається до митного органу перевiзником або вiд його iменi iншою особою - iмпортером, одержувачем товарiв або iншою особою, уповноваженою доставити товари до митного органу, зазначеного в абзацi першому частини першої цiєї статтi.

     У випадку змiшаного (комбiнованого) перевезення загальна декларацiя прибуття подається до митного органу особою, уповноваженою доставити товари до митного органу на транспортному засобi, розмiщеному на активному транспортному засобi, або вiд її iменi iншою особою.

     4. Загальна декларацiя прибуття подається до митного органу у виглядi електронного повiдомлення, на який накладено електронний пiдпис, або через iнтерфейс для подання такої декларацiї з використанням засобiв iнтегрованої системи електронної iдентифiкацiї, розмiщений на офiцiйному веб-сайтi центрального органу виконавчої влади, що реалiзує державну митну полiтику.

     У випадках, визначених Кабiнетом Мiнiстрiв України, для подання загальної декларацiї прибуття можуть використовуватися комерцiйнi, портовi або транспортнi iнформацiйнi системи, за умови що такi системи забезпечують передачу вiдомостей загальних декларацiй прибуття до митних органiв у строки, встановленi статтею 1942 цього Кодексу.

     5. Загальна декларацiя прибуття реєструється автоматизованою системою митного оформлення в автоматичному режимi пiсля її отримання. Присвоєний загальнiй декларацiї прибуття реєстрацiйний номер надсилається особi, яка подавала таку декларацiю, автоматизованою системою митного оформлення в автоматичному режимi.

     6. Перелiк вiдомостей та їх формат, необхiдних для проведення аналiзу ризикiв з метою оцiнки безпеки та надiйностi, що вносяться до загальної декларацiї прибуття залежно вiд засобу та способу перемiщення товарiв через митний кордон України, наявностi авторизацiї АЕО, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну фiнансову полiтику, з урахуванням вимог митного законодавства Європейського Союзу.

     7. З моменту пред'явлення митному органу товарiв, що ввозяться на митну територiю України на пiдставi загальної декларацiї прибуття, така декларацiя є документом, що засвiдчує факти, якi мають юридичне значення, а перевiзник несе адмiнiстративну вiдповiдальнiсть вiдповiдно до цього Кодексу. Вiдомостi, зазначенi у загальнiй декларацiї прибуття, можуть бути змiненi особою, яка подала таку декларацiю, крiм випадкiв, якщо:

     1) митним органом повiдомлено про намiри проведення митних формальностей, пов'язаних iз фiзичною перевiркою товарiв;

     2) митним органом виявлено помилки у вiдомостях, зазначених у загальнiй декларацiї прибуття;

     3) товари вже були пред'явленi митному органу.

     8. Митний орган, зазначений у частинi першiй цiєї статтi, здiйснює аналiз ризикiв за загальною декларацiєю прибуття протягом однiєї години з моменту її отримання та виконує митнi формальностi, визначенi за результатами такого аналiзу, пiсля прибуття товарiв у перший пункт пропуску (пункт контролю) через державний кордон України.

     9. У разi визначення за результатами аналiзу ризикiв необхiдностi виконання митних формальностей митний орган невiдкладно, але не ранiше нiж пiсля прибуття товарiв у перший пункт пропуску (пункт контролю) через державний кордон України, повiдомляє про такi митнi формальностi перевiзника.

     10. Якщо товари, зазначенi у загальнiй декларацiї прибуття, не були ввезенi на митну територiю України, загальну декларацiю прибуття може бути анульовано за письмовим зверненням особи, зазначеної в частинi третiй цiєї статтi.

     Якщо протягом 200 днiв з дня реєстрацiї загальної декларацiї прибуття товари не були ввезенi, а письмове звернення про анулювання загальної декларацiї прибуття не було подано, така декларацiя анулюється автоматизованою системою митного оформлення в автоматичному режимi.

     11. Вiдсутнiсть на момент здiйснення митних формальностей у пунктi пропуску через державний кордон України загальної декларацiї прибуття на товари або митної декларацiї, яка мiстить необхiднi вiдомостi для проведення аналiзу ризикiв з метою оцiнки безпеки та надiйностi, є пiдставою для вiдмови у пропуску через митний кордон України товарiв i транспортних засобiв комерцiйного призначення, що їх перевозять.

     Пропуск через митний кордон України товарiв та транспортних засобiв комерцiйного призначення, що їх перевозять, здiйснюється пiсля подання загальної декларацiї прибуття або митної декларацiї, яка мiстить необхiднi вiдомостi для проведення аналiзу ризикiв з метою оцiнки безпеки та надiйностi, та виконання необхiдних митних формальностей. Виконання митних формальностей, визначених за результатами аналiзу ризикiв за загальною декларацiєю прибуття або митною декларацiєю, яка мiстить необхiднi вiдомостi для проведення аналiзу ризикiв з метою оцiнки безпеки та надiйностi, є однiєю з пiдстав надання дозволу на пропуск через митний кордон України товарiв та транспортних засобiв комерцiйного призначення, що їх перевозять.

     Вимоги абзацiв першого i другого цiєї частини не застосовуються до випадкiв, визначених частиною другою цiєї статтi.

(Доповнено статтею 1941 згiдно iз Законом України вiд 02.10.2019р. N 141-IX, iз змiнами i доповненнями, внесеними згiдно iз законами України вiд 25.01.2022р. N 1999-IX, вiд 15.08.2022р. N 2510-IX, вiд 23.08.2023р. N 3345-IX)

     Стаття 1942. Строки подання загальної декларацiї прибуття

     1. Залежно вiд засобiв та способiв перемiщення товарiв через митний кордон України загальна декларацiя прибуття подається з дотриманням таких строкiв:

     1) для перевезення товарiв морським та/або рiчковим транспортним засобом:

     а) у контейнерi - не менш як за 24 години до розмiщення контейнера на суднi, яке буде здiйснювати перевезення товарiв до першого порту прибуття на митну територiю України;

     б) розмiщених в iнший спосiб на суднi - не менш як за 4 години до прибуття товарiв у перший порт на митнiй територiї України;

     в) тривалiстю менше 24 годин - не менш як за 2 години до прибуття товарiв у перший порт на митнiй територiї України;

     2) для перевезення товарiв повiтряним транспортним засобом:

     а) тривалiстю 4 години i бiльше - не менш як за 4 години до прибуття товарiв у перший аеропорт на митнiй територiї України;

     б) тривалiстю менше 4 годин - не пiзнiше моменту фактичного вильоту повiтряного судна;

     3) для перевезення товарiв залiзничним транспортним засобом:

     а) тривалiстю 2 години i бiльше мiж прикордонними станцiями - не менш як за 2 години до прибуття товарiв у перший пункт пропуску на митнiй територiї України;

     б) тривалiстю менше 2 годин мiж прикордонними станцiями - не менш як за 1 годину до прибуття товарiв у перший пункт пропуску на митнiй територiї України;

     4) для перевезення товарiв автомобiльним транспортним засобом - не менш як за 1 годину до прибуття товарiв у перший пункт пропуску на митнiй територiї України;

     5) у випадку змiшаного (комбiнованого) перевезення - у строк, встановлений для вiдповiдного активного транспортного засобу.

(Доповнено статтею 1942 згiдно iз Законом України вiд 02.10.2019р. N 141-IX, у редакцiї Закону України вiд 15.08.2022р. N 2510-IX)

     Стаття 195. Пункти пропуску через державний кордон України, в яких товари перемiщуються через митний кордон

     1. Перемiщення товарiв через митний кордон України здiйснюється у пунктах пропуску через державний кордон України, перелiк яких визначається Кабiнетом Мiнiстрiв України вiдповiдно до мiжнародних договорiв України, укладених в установленому законом порядку.

     2. Перемiщення окремих видiв товарiв через митний кордон України може здiйснюватися у спецiально визначених пунктах пропуску через державний кордон України. Перелiки таких товарiв та пунктiв пропуску затверджуються Кабiнетом Мiнiстрiв України.

     Стаття 196. Заборона щодо перемiщення окремих товарiв через митний кордон України

     1. Не можуть бути пропущенi через митний кордон України:

     1) товари, перемiщення яких через митний кордон України заборонено законом або мiжнародним договором України, згода на обов'язковiсть якого надана Верховною Радою України, або вiдповiдно до закону чи мiжнародного договору України, згода на обов'язковiсть якого надана Верховною Радою України;

     2) товари (крiм товарiв для власного споживання, що ввозяться громадянами в обсязi та порядку, встановлених статтями 376 i 378 цього Кодексу), на пропуск яких вiдповiдно до закону потрiбнi документи державних органiв, установ та органiзацiй, уповноважених на їх видачу, - в разi вiдсутностi таких документiв;

     3) товари, що перемiщуються через митний кордон України з порушенням вимог цього Кодексу та iнших законiв України.

     2. Перевiзник зобов'язаний здiйснити зворотне вивезення товарiв, ввезення i транзит яких на митну територiю України заборонений.

     3. Центральний орган виконавчої влади, що реалiзує державну митну полiтику, визначає коди товарiв згiдно з УКТ ЗЕД, на перемiщення яких через митний кордон України у вiдповiдному напрямку встановлено заборону законом або мiжнародним договором України, згода на обов'язковiсть якого надана Верховною Радою України, або вiдповiдно до закону чи мiжнародного договору України, згода на обов'язковiсть якого надана Верховною Радою України, i розмiщує вiдповiдну iнформацiю на своєму офiцiйному веб-сайтi та в єдиному державному iнформацiйному веб-порталi "Єдине вiкно для мiжнародної торгiвлi".

(Iз змiнами i доповненнями, внесеними згiдно iз законами України вiд 06.09.2018р. N 2530-VIII, вiд 14.01.2020р. N 440-IX)

     Стаття 197. Обмеження щодо перемiщення окремих товарiв через митний кордон України

     1. У випадках, передбачених законом, на окремi товари встановлюються обмеження щодо їх перемiщення через митний кордон України. Пропуск таких товарiв через митний кордон України та/або їх випуск залежно вiд вимог вiдповiдного закону здiйснюються митними органами на пiдставi отриманих вiд державних органiв, iнших установ та органiзацiй, уповноважених на здiйснення дозвiльних або контрольних функцiй щодо перемiщення товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення через митний кордон України, з використанням механiзму "єдиного вiкна" вiдповiдних дозвiльних документiв та/або вiдомостей про включення (виключення) товару до (з) вiдповiдного реєстру у формi електронних документiв, на якi накладено електронний пiдпис, якi пiдтверджують дотримання встановлених обмежень щодо перемiщення таких товарiв через митний кордон України, якщо використання таких дозвiльних документiв та/або вiдомостей для здiйснення митних формальностей передбачено законами України. У випадках, передбачених цим Кодексом, для здiйснення митних формальностей можуть використовуватися паперовi примiрники таких документiв, наданi декларантом або уповноваженою ним особою.

     2. Центральний орган виконавчої влади, що реалiзує державну податкову та митну полiтику, визначає коди товарiв згiдно з УКТ ЗЕД, на перемiщення яких через митний кордон України у вiдповiдному напрямку встановлено обмеження, та розмiщує вiдповiдну iнформацiю на своєму офiцiйному веб-сайтi та на єдиному державному iнформацiйному веб-порталi "Єдине вiкно для мiжнародної торгiвлi".

     3. Перемiщення валюти України, iноземної валюти, банкiвських металiв через митний кордон України здiйснюється з урахуванням вимог Закону України "Про валюту i валютнi операцiї".

     4. Пропуск на митну територiю України та/або випуск вiдповiдно до заявленої мети на митнiй територiї України товарiв, якi за кодом згiдно з УКТЗЕД та описом можуть належати, але за своїми характеристиками та фiзико-хiмiчними властивостями не належать до: культурних цiнностей; наркотичних засобiв, психотропних речовин i прекурсорiв; радiоелектронних засобiв та випромiнювальних пристроїв, заборонених до ввезення та застосування на територiї України; товарiв вiйськового призначення чи товарiв подвiйного використання; небезпечних вiдходiв; агрохiмiкатiв та пестицидiв, що пiдлягають державнiй реєстрацiї; об'єктiв, торгiвля якими пiдпадає пiд регулювання Конвенцiї про мiжнародну торгiвлю видами дикої фауни i флори, що перебувають пiд загрозою зникнення; генетично модифiкованих органiзмiв або продукцiї, виробленої iз застосуванням генетично модифiкованих органiзмiв; таких, що мiстять озоноруйнiвнi речовини, здiйснюються митними органами на пiдставi заяви декларанта або уповноваженої ним особи про незастосування до таких товарiв встановлених вiдповiдними законами заборон та/або обмежень.

     Зазначена в абзацi першому цiєї частини заява вноситься декларантом або уповноваженою ним особою до митної декларацiї у виглядi коду, визначеного центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну фiнансову полiтику, та засвiдчує факти, якi мають юридичне значення.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз законами України вiд 04.07.2013р. N 405-VII, вiд 06.09.2018р. N 2530-VIII, вiд 14.01.2020р. N 440-IX, вiд 24.03.2022р. N 2142-IX, вiд 15.08.2022р. N 2510-IX)

     Стаття 198. Подання документiв та вiдомостей митним органам у пунктах пропуску через державний кордон України

     1. Митному органу в пунктi пропуску через державний кордон України згiдно iз статтею 335 цього Кодексу подаються документи, що мiстять вiдомостi про товари, достатнi для їх iдентифiкацiї та необхiднi для прийняття рiшення про пропуск їх через митний кордон України.

     2. Товари, що перемiщуються через митний кордон України в режимi транзиту, у разi необхiдностi довантаження транспортного засобу або перевантаження з метою транзиту через митний склад можуть направлятися для митного оформлення в митний орган, у зонi дiяльностi якого буде здiйснено таке перевантаження (довантаження). Митному органу в такому разi подаються лише заява перевiзника i копiя договору, який є пiдставою для перевантаження (довантаження).

     3. Якщо за умовами перевезення митне оформлення товарiв у повному обсязi здiйснюється не в мiсцi перетину митного кордону, а перевезення здiйснюється iз змiною транспортного засобу у пунктi пропуску через державний кордон України, митного органу у пунктi пропуску через державний кордон України подаються транспортнi, комерцiйнi та iншi супровiднi документи, що мiстять вiдомостi про товари, достатнi для їх iдентифiкацiї та необхiднi для прийняття рiшення про можливiсть їх пропуску через митний кордон України.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 04.07.2013р. N 405-VII)

     Стаття 199. Граничний строк перебування товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення у пунктах пропуску через державний кордон України

     1. Граничний строк перебування товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення у пунктах пропуску через державний кордон України не може перевищувати 30 днiв, а для автомобiльного транспорту - п'ять днiв з моменту прибуття у пункт пропуску через державний кордон України для здiйснення митних процедур.

     2. Граничний строк перебування товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення у пунктах пропуску через державний кордон України, встановлений частиною першою цiєї статтi, не застосовується до операцiй з накопичення в пунктах пропуску через державний кордон України суднових партiй товарiв, що вивозяться за межi митної територiї України, у тому числi в митному режимi транзиту.

(Iз доповненнями, внесеними згiдно iз Законом України вiд 04.04.2013р. N 183-VII)

     Стаття 200. Доставка товарiв та документiв у мiсце, визначене митним органом

     1. Пiсля надання митним органом дозволу на пропуск товарiв через митний кордон України власник товарiв або уповноважена ним особа зобов'язанi доставити товари та документи на них без будь-якої змiни їх стану у визначене митним органом мiсце i забезпечити перебування їх у цьому мiсцi до прибуття посадових осiб митного органу, якщо iнше не передбачено цим Кодексом.

     2. Доставка товарiв та документiв на них повинна бути здiйснена у строк, встановлений статтею 95 цього Кодексу або встановлений митним органом країни вiдправлення вiдповiдно до положень Конвенцiї про процедуру спiльного транзиту.

     3. Товари i транспортнi засоби, якими вони перевозяться, пiсля прибуття у мiсце доставки розмiщуються у зонах митного контролю.

     4. У мiсцi доставки товари i транспортнi засоби пред'являються, а документи на них передаються митному органу у мiнiмально можливий строк пiсля їх прибуття, а в разi прибуття поза робочим часом, встановленим для митного органу, - у мiнiмально можливий строк пiсля початку роботи цього органу. У разi якщо доставка товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення в межах спрощень, наданих пiдприємству, здiйснюється до об'єктiв пiдприємства (будiвель, споруд, вiдкритих або закритих майданчикiв пiдприємств тощо), визначених для застосування спрощень, подальшi митнi формальностi здiйснюються у порядку, визначеному для вiдповiдних спрощень.

     5. Змiна мiсця стоянки (прибуття) транспортного засобу, вивантаження, перевантаження товарiв, розпакування, пакування чи перепакування товарiв, змiна, вилучення чи пошкодження засобiв забезпечення iдентифiкацiї допускаються лише з дозволу митного органу, крiм випадкiв, передбачених главою 2 цього Кодексу. У разi вiдмови у наданнi дозволу митнi органи зобов'язанi невiдкладно, письмово або в електроннiй формi, повiдомити власника товару або уповноважену ним особу про причини i пiдстави такої вiдмови.

(Iз змiнами i доповненнями, внесеними згiдно iз законами України вiд 04.07.2013р. N 405-VII, вiд 02.10.2019р. N 141-IX, вiд 15.08.2022р. N 2510-IX)

Глава 29. Тимчасове зберiгання

     Стаття 201. Тимчасове зберiгання товарiв пiд митним контролем

     1. Товари з моменту пред'явлення їх митному органу до помiщення їх у вiдповiдний митний режим можуть перебувати на тимчасовому зберiганнi пiд митним контролем.

     Товари, ввезенi на митну територiю України в митному режимi транзиту на умовах Конвенцiї про процедуру спiльного транзиту, пiсля їх пред'явлення на територiї об'єкта пiдприємства, зазначеного в авторизацiї на застосування спрощення, перебувають на тимчасовому зберiганнi на територiї цього об'єкта.

     Тимчасове зберiгання товарiв пiд митним контролем здiйснюється на складах тимчасового зберiгання або на територiї об'єктiв пiдприємств (будiвель, споруд, вiдкритих або закритих майданчикiв тощо), визначених для застосування спрощень, якщо iнше не передбачено цим Кодексом.

     2. Товари гуманiтарної допомоги для їх тимчасового зберiгання з дозволу вiдповiдного митного органу можуть розмiщуватися на складах органiзацiй - отримувачiв гуманiтарної допомоги. При цьому керiвник органiзацiї - отримувача гуманiтарної допомоги забезпечує ведення облiку товарiв, що розмiщуються на складi цiєї органiзацiї та випускаються з нього, в порядку, передбаченому для складiв тимчасового зберiгання, та щоквартальне подання митному органу звiту про рух товарiв на складi за формою, що встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну фiнансову полiтику. Митний орган має право вимагати подання позачергового звiту.

     3. На складах тимчасового зберiгання утворюються постiйнi, а на складах органiзацiй - отримувачiв гуманiтарної допомоги - тимчасовi (на час тимчасового зберiгання на них пiд митним контролем товарiв гуманiтарної допомоги) зони митного контролю.

     Тимчасове зберiгання товарiв на територiї об'єктiв пiдприємств, зазначених в авторизацiях на застосування спрощень, якi не є складами тимчасового зберiгання, здiйснюється без створення зони митного контролю, за умови що утримувач об'єкта є пiдприємством, яке має дiючу авторизацiю на застосування вiдповiдного спрощення.

     4. На тимчасове зберiгання пiд митним контролем iз застосуванням положень цiєї глави товари також можуть розмiщуватися на митних складах або на складах митних органiв.

     5. У разi втрати товарiв, що перебувають на тимчасовому зберiганнi пiд митним контролем, або видачi їх без дозволу митних органiв утримувач складу тимчасового зберiгання, утримувач митного складу, керiвник органiзацiї - отримувача гуманiтарної допомоги, утримувач об'єкта, зазначеного в авторизацiї на застосування спрощення, несуть адмiнiстративну вiдповiдальнiсть, передбачену цим Кодексом. Крiм того, у таких випадках на цих осiб покладається обов'язок щодо сплати митних платежiв, установлених законом на iмпорт зазначених товарiв.

     6. Утримувач складу тимчасового зберiгання, утримувач митного складу, керiвник органiзацiї - отримувача гуманiтарної допомоги, утримувач об'єкта, зазначеного в авторизацiї на застосування спрощення, звiльняються вiд вiдповiдальностi за втрату товарiв, що перебувають на тимчасовому зберiганнi пiд митним контролем, та зобов'язання щодо сплати митних платежiв, установлених законом на iмпорт цих товарiв, лише у разi, якщо цi товари були знищенi або безповоротно пошкодженi внаслiдок аварiї, дiї обставин непереборної сили або природних втрат за нормальних умов зберiгання.

     7. Утримувач об'єкта, зазначеного в авторизацiї на застосування спрощення, надає митним органам забезпечення сплати митних платежiв вiдповiдно до роздiлу X цього Кодексу щодо товарiв, якi перебувають на тимчасовому зберiганнi, на час такого зберiгання на цьому об'єктi.

(Iз змiнами i доповненнями, внесеними згiдно iз законами України вiд 04.07.2013р. N 405-VII, вiд 02.10.2019р. N 141-IX, вiд 15.08.2022р. N 2510-IX)

     Стаття 202. Документи, необхiднi для розмiщення товарiв на тимчасове зберiгання

     1. Єдиним документом, необхiдним для розмiщення товарiв на тимчасове зберiгання пiд митним контролем, є унiфiкований документ за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну фiнансову полiтику, що мiстить опис цих товарiв на пiдставi товаросупровiдних документiв.

     2. У разi ввезення товарiв на митну територiю України у митному режимi транзиту на умовах Конвенцiї про процедуру спiльного транзиту та розмiщення таких товарiв на тимчасове зберiгання на територiї об'єктiв пiдприємств, зазначених в авторизацiях на застосування спрощень, замiсть унiфiкованого документа використовується митна декларацiя, за якою цi товари були ввезенi на митну територiю України.

(Iз змiнами i доповненнями, внесеними згiдно iз законами України вiд 04.07.2013р. N 405-VII, вiд 02.10.2019р. N 141-IX, вiд 15.08.2022р. N 2510-IX)

     Стаття 203. Операцiї з товарами, що перебувають на тимчасовому зберiганнi пiд митним контролем

     1. Власник товарiв, що перебувають на тимчасовому зберiганнi пiд митним контролем, або уповноважена ним особа з дозволу митного органу можуть проводити з цими товарами такi операцiї:

     1) простi складськi операцiї, необхiднi для забезпечення збереження цих товарiв: перемiщення товарiв у межах складу з метою рацiонального розмiщення, чищення, провiтрювання, створення оптимального температурного режиму зберiгання, сушiння (у тому числi iз створенням потоку тепла), захист вiд корозiї, боротьба iз шкiдниками, iнвентаризацiя;

     2) огляд та вимiрювання;

     3) усунення пошкодження упаковки;

     4) взяття проб та зразкiв;

     5) пiдготовка товарiв до продажу (вiдчуження) i транспортування: сортування, пакування, перепакування, маркування, навантаження, вивантаження, перевантаження та iншi подiбнi операцiї.

     2. У разi вiдмови у наданнi дозволу на проведення операцiй, зазначених у частинi першiй цiєї статтi, митнi органи зобов'язанi невiдкладно, письмово або в електроннiй формi, повiдомити власника товару або уповноважену ним особу про причини та пiдстави такої вiдмови.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 04.07.2013р. N 405-VII)

     Стаття 204. Строк тимчасового зберiгання товарiв

     1. Загальний строк тимчасового зберiгання товарiв пiд митним контролем становить 90 календарних днiв.

     2. Товари, якi швидко псуються або мають обмежений строк зберiгання, можуть перебувати на тимчасовому зберiганнi пiд митним контролем у межах строку збереження їх якостей, якi дають можливiсть використовувати такi товари за призначенням, але не бiльше строку, встановленого частиною першою цiєї статтi.

     3. Строк тимчасового зберiгання товарiв, зазначений у частинi першiй цiєї статтi, за заявою власника або уповноваженої ним особи, або утримувача об'єкта, зазначеного в авторизацiї на застосування спрощення, може бути продовжений, але не бiльш як на 30 днiв. Якщо особа, яка зберiгає товари на складi тимчасового зберiгання вiдкритого типу або митному складi вiдкритого типу, не є утримувачем цього складу, її заява про продовження строку тимчасового зберiгання зазначених товарiв попередньо погоджується з утримувачем складу. У разi вiдмови у продовженнi строку тимчасового зберiгання митний орган зобов'язаний невiдкладно, письмово або в електроннiй формi, повiдомити власника товару або уповноважену ним особу про причини i пiдстави такої вiдмови.

     4. До закiнчення строкiв зберiгання, зазначених у частинах першiй - третiй цiєї статтi, товари, що перебувають на тимчасовому зберiганнi пiд митним контролем, повиннi бути:

     1) задекларованi до вiдповiдного митного режиму; або

     2) переданi вiдповiдному митному органу для зберiгання та/або розпорядження вiдповiдно до цього Кодексу; або

     3) вiдправленi пiд митним контролем до iнших митних органiв для їх подальшого митного оформлення; або

     4) вивезенi за межi митної територiї України.

     5. Якщо товари, що перебувають на тимчасовому зберiганнi пiд митним контролем, декларувалися митному органу, але щодо них пiсля закiнчення строкiв зберiгання, зазначених у частинах першiй - третiй цiєї статтi, двiчi надавалася вiдмова у митному оформленнi в порядку, встановленому цим Кодексом, такi товари пiдлягають обов'язковiй передачi власником або уповноваженою ним особою, утримувачем складу тимчасового зберiгання, митного складу, органiзацiєю - отримувачем гуманiтарної допомоги на склад митного органу.

     6. Митний орган встановлює строк для вивезення товарiв iз складу, виходячи з можливостей наявних засобiв для транспортування цих товарiв та навантажувально-розвантажувальної технiки.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз законами України вiд 04.07.2013р. N 405-VII, вiд 15.08.2022р. N 2510-IX)

     Стаття 205. Митне оформлення товарiв, якi протягом строку тимчасового зберiгання пiд митним контролем стали непридатними, були зiпсованi чи пошкодженi внаслiдок аварiї або дiї обставин непереборної сили

     1. Товари, якi протягом строку тимчасового зберiгання пiд митним контролем стали непридатними, були зiпсованi чи пошкодженi внаслiдок аварiї або дiї обставин непереборної сили, що пiдтверджується вiдповiдними документами, пiдлягають митному оформленню як такi, що надiйшли на митну територiю України у непридатному, зiпсованому або пошкодженому станi.

     Стаття 206. Тимчасове зберiгання товарiв на складах, розташованих поза межами пунктiв пропуску через державний кордон України на територiях аеропортiв, морських та/або рiчкових портiв

     1. У випадках, коли доставка товарiв кiнцевому одержувачу через умови перевезення (або з будь-яких iнших причин) переривається, товари можуть розмiщуватися на складах тимчасового зберiгання, якi розташованi поза межами пунктiв пропуску через державний кордон України на територiях аеропортiв, морських та/або рiчкових портiв та у яких здiйснюються прийняття, навантаження, перевантаження, вивантаження та видача товарiв, що перемiщуються через митний кордон України. Дозволом для розмiщення товарiв на такому складi тимчасового зберiгання є дозвiл митного органу на вивантаження товару з транспортного засобу.

     2. Товари, розмiщенi на складах тимчасового зберiгання, розташованих поза межами пунктiв пропуску через державний кордон України на територiях аеропортiв, морських та/або рiчкових портiв, до їх випуску iз складу вважаються такими, що не пропущенi на митну територiю України.

     3. Вивезення товарiв iз складiв тимчасового зберiгання, розташованих на територiях аеропортiв, морських та/або рiчкових портiв, у межах яких є пункти пропуску через державний кордон України, здiйснюється на пiдставi рiшення митного органу про пропуск цих товарiв на митну територiю України або про вiдмову в такому пропуску, крiм випадкiв, зазначених у частинi п'ятiй цiєї статтi.

     4. У разi прийняття митним органом рiшення про пропуск товарiв, розмiщених на складi тимчасового зберiгання, розташованому поза межами пунктiв пропуску через державний кордон України на територiях аеропортiв, морських та/або рiчкових портiв, на митну територiю України цьому органу з метою забезпечення контролю за доставкою зазначених товарiв до митного органу призначення подаються транспортнi документи, що мiстять вiдомостi про цi товари, та комерцiйнi документи (за їх наявностi).

     5. Вивезення за межi митної територiї України товарiв, розмiщених на складi тимчасового зберiгання, розташованому поза межами пунктiв пропуску через державний кордон України на територiях аеропортiв, морських та/або рiчкових портiв, у разi якщо митним органом прийнято рiшення про вiдмову в пропуску таких товарiв на митну територiю України, здiйснюється перевiзником, який здiйснював ввезення зазначених товарiв. Випуск товарiв зi складу тимчасового зберiгання за межi митної територiї України здiйснюється на пiдставi товаросупровiдних документiв та дозволу, який надавав митний орган на вивантаження товару з транспортного засобу.

     6. З дозволу митного органу з товарами, розмiщеними на складах тимчасового зберiгання, розташованих поза межами пунктiв пропуску через державний кордон України на територiях аеропортiв, морських та/або рiчкових портiв, дозволяється здiйснювати тiльки простi складськi операцiї, необхiднi для забезпечення збереження цих товарiв: перемiщення товарiв у межах складу з метою рацiонального розмiщення, чищення, провiтрювання, створення оптимального температурного режиму зберiгання, сушiння (у тому числi iз створенням потоку тепла), захист вiд корозiї, боротьба iз шкiдниками, iнвентаризацiя.

     7. Перемiщення товарiв, розмiщених на складах тимчасового зберiгання, розташованих поза межами пунктiв пропуску через державний кордон України на територiях аеропортiв, морських та/або рiчкових портiв, мiж складами тимчасового зберiгання в межах однiєї зони митного контролю здiйснюється з повiдомленням та пiд контролем митного органу.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 04.07.2013р. N 405-VII)

Глава 30. Митнi формальностi на морському i рiчковому транспортi

     Стаття 207. Тривалiсть перебування суден закордонного плавання пiд митним контролем

     1. Судно закордонного плавання протягом усього часу стоянки в порту перебуває пiд митним контролем. Митний орган має право в цей перiод здiйснювати огляд i переогляд судна, пломбування та опечатування його окремих трюмiв i примiщень, де розмiщенi товари, пiдстави для ввезення на митну територiю України, вивезення за межi митної територiї України чи транзит через територiю України яких вiдсутнi.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 04.07.2013р. N 405-VII)

     Стаття 208. Строк та черговiсть митного оформлення суден закордонного плавання

     1. Залежно вiд водотоннажностi i призначення суден закордонного плавання їх митне оформлення проводиться у строк, який визначається керiвником митного органу за погодженням з керiвником вiдповiдного органу охорони державного кордону України та iншими контрольними службами.

     2. Митне оформлення суден закордонного плавання здiйснюється цiлодобово у такiй черговостi:

     1) аварiйнi судна;

     2) пасажирськi судна;

     3) вантажно-пасажирськi судна;

     4) лiнiйнi судна;

     5) танкернi судна;

     6) iншi судна у порядку їх прибуття.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 04.07.2013р. N 405-VII)

     Стаття 209. Мiсця здiйснення митного контролю на морському та рiчковому транспортi

     1. Митнi органи здiйснюють митний контроль на морському та рiчковому транспортi в зонах митного контролю на територiях морських та рiчкових портiв, а також в акваторiях портiв, вiдкритих для мiжнародних перевезень.

     2. Якщо судно закордонного плавання внаслiдок аварiї, стихiйного лиха або iнших обставин, що мають характер непереборної сили, не в змозi досягти одного з мiсць здiйснення митного контролю на митнiй територiї України, вивантаження з нього товарiв допускається у мiсцях, де немає митних органiв. У таких випадках капiтан судна повинен вжити всiх необхiдних заходiв для забезпечення зберiгання цих товарiв та пред'явлення їх найближчому митному органу.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 04.07.2013р. N 405-VII)

     Стаття 210. Митний контроль за вантажними операцiями у водному сполученнi

     1. Вивантаження товарiв iз суден закордонного плавання та навантаження товарiв на зазначенi судна здiйснюються з дозволу митного органу та пiд його контролем згiдно з документами, передбаченими статтею 335 цього Кодексу. Дозвiл надається невiдкладно пiсля перевiрки поданих документiв та встановлення їх вiдповiдностi вимогам цього Кодексу. У разi вiдмови у наданнi дозволу митний орган зобов'язаний невiдкладно, письмово або в електроннiй формi, повiдомити власника товарiв або уповноважену ним особу про причини i пiдстави такої вiдмови.

     2. Товари, вивантаженi з судна в зону митного контролю на територiї морського, рiчкового порту, для митних цiлей вважаються такими, що перебувають на складi тимчасового зберiгання. При цьому договiр на зберiгання товарiв не вимагається.

     3. У разi втрати товарiв, що перебувають у зонi митного контролю на територiї морського, рiчкового порту (крiм природних втрат за нормальних умов зберiгання), або видачi їх без дозволу митного органу обов'язок iз сплати митних платежiв, установлених законом на iмпорт цих товарiв, покладається на адмiнiстрацiю порту.

     4. Вивезення за межi митної територiї України товарiв, вивантажених iз судна закордонного плавання на тимчасове зберiгання у разi транзиту в межах одного пункту пропуску, а також у разi вiдмови у пропуску товарiв через митний кордон України чи у разi визнання товарiв такими, що ввезенi помилково, здiйснюється перевiзником i окремого дозволу митного органу не потребує. Здiйснювати будь-якi iншi операцiї з такими товарами без дозволу митного органу забороняється.

     5. З метою надання митним органам можливостi оцiнити ризики при ввезеннi товарiв на митну територiю України морськими (рiчковими) суднами перевiзник може надавати митного органу вiдомостi щодо цих товарiв в електронному виглядi у форматi мiжнародних стандартiв обмiну електронною iнформацiєю.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 04.07.2013р. N 405-VII)

     Стаття 211. Митний контроль суден закордонного плавання, що прибувають на митну територiю України на нетривалий час

     1. Судно закордонного плавання, яке заходить у вiдкритий для мiжнародних водних перевезень порт для поповнення запасiв води, палива, продовольства, проведення термiнових ремонтних робiт на строк до п'яти дiб, митному оформленню не пiдлягає, але перебуває пiд митним контролем до його вiдправлення.

     2. Товари (крiм припасiв), якi навантажуються на це судно, пiдлягають митному оформленню на загальних пiдставах.

     Стаття 212. Митне оформлення рибної продукцiї, отриманої або виробленої українськими суднами в межах Азово-Чорноморського басейну

     1. Митне оформлення рибної продукцiї, отриманої або виробленої українськими суднами в межах Азово-Чорноморського басейну, здiйснюється без оформлення митної декларацiї. Оподаткування зазначеної продукцiї здiйснюється вiдповiдно до Податкового кодексу України та цього Кодексу.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 14.07.2023р. N 3261-IX)

     Стаття 213. Митне оформлення суден, побудованих чи придбаних за кордоном або проданих за кордон

     1. Митне оформлення придбаного або побудованого резидентом за межами митної територiї України судна здiйснюється в режимi iмпорту пiд час його першого заходу в один з українських портiв пiсля набуття резидентом права власностi на таке судно.

     2. Митне оформлення придбаного нерезидентом на митнiй територiї України судна здiйснюється в режимi експорту, якщо таке судно вивозиться за межi митної територiї України.

     Стаття 214. Дозвiл митного органу на вiдправлення судна закордонного плавання

     1. Органи управлiння портом не дозволяють капiтановi судна закордонного плавання виходити з акваторiї порту без вiдмiтки митного органу на вiдповiдному судновому документi.

     2. Для тимчасового вiдходу судна з порту у зв'язку з дiєю обставин непереборної сили, стихiйним лихом, а також з метою рятування людей дозвiл митного органу не обов'язковий.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 04.07.2013р. N 405-VII)

Глава 31. Митнi формальностi на авiатранспортi

     Стаття 215. Документи для контролю за повiтряним судном

     1. Командир повiтряного судна зобов'язаний подати митного органу для здiйснення митного контролю документи, передбаченi статтею 335 цього Кодексу.

     2. Дозвiл митного органу на вивантаження товарiв з повiтряного судна або завантаження товарiв на нього надається пiсля перевiрки поданих документiв та встановлення їх вiдповiдностi вимогам цього Кодексу.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 04.07.2013р. N 405-VII)

     Стаття 216. Вимушена посадка

     1. Командир повiтряного судна, який здiйснив вимушену посадку за межами мiжнародного аеропорту, зобов'язаний вжити необхiдних заходiв для забезпечення збереження товарiв, якi пiдлягають митному контролю, та протягом доби повiдомити найближчий мiжнародний аеропорт про мiсце посадки судна.

     2. Адмiнiстрацiя мiжнародного аеропорту пiсля одержання такого повiдомлення зобов'язана забезпечити перевезення посадових осiб митного органу до мiсця посадки судна або доставити пасажирiв, екiпаж i товари, що пiдлягають митному контролю, до митного органу.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 04.07.2013р. N 405-VII)

     Стаття 217. Товари, що перевозяться транзитними авiапасажирами

     1. Товари, що перевозяться транзитними авiапасажирами (крiм товарiв, заборонених до транзиту), не пiдлягають оподаткуванню митними платежами та безперешкодно перемiщуються в межах зони митного контролю мiжнародного аеропорту.

Глава 32. Митнi формальностi на залiзничному транспортi

     Стаття 218. Здiйснення митного контролю на залiзничному транспортi

     1. Строки здiйснення митних формальностей щодо залiзничного рухомого складу визначаються керiвником митного органу за погодженням з iншими контролюючими органами та адмiнiстрацiєю залiзницi, а в пунктi пропуску (пунктi контролю) через державний кордон України - крiм того, з керiвником вiдповiдного органу охорони державного кордону України.

     2. Розвантажувальнi, навантажувальнi, перевантажувальнi та iншi операцiї, необхiднi для здiйснення митного контролю та митного оформлення товарiв, проводяться пiдприємствами залiзницi за рахунок власникiв товарiв або уповноважених ними осiб.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 04.07.2013р. N 405-VII)

     Стаття 219. Вiдповiдальнiсть за втрату чи неналежну доставку товарiв до митного органу призначення

     1. Залiзниця несе передбачену цим Кодексом та iншими законодавчими актами України вiдповiдальнiсть за втрату чи неналежну доставку товарiв, що перебувають пiд митним контролем, до митного органу призначення.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 04.07.2013р. N 405-VII)

     Стаття 220. Мiсце здiйснення митних формальностей у мiжнародному залiзничному сполученнi

     1. Митний контроль товарiв у мiжнародному залiзничному сполученнi здiйснюється в зонах митного контролю. Пасажири поїздiв мiжнародного сполучення можуть проходити митний контроль також в iнших мiсцях, визначених уздовж маршруту руху поїзда за погодженням мiж центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну фiнансову полiтику, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалiзацiю державної полiтики у сферi захисту державного кордону, та центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi транспорту.

     2. З метою запобiгання порушенню розкладу руху поїздiв митний контроль може здiйснюватися поза пунктами пропуску через державний кордон або в мiсцях, визначених керiвником митного органу за погодженням з керiвниками залiзничної станцiї та органу охорони державного кордону України.

     3. У виняткових випадках, перелiк яких визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну фiнансову полiтику, на вимогу митного органу окремi вагони, локомотиви, iншi елементи рухомого складу для здiйснення митного контролю можуть бути виключенi зi складу поїзда, якщо проведення такого контролю у складi поїзда неможливе.

     4. Вiдправлення залiзничних транспортних засобiв з мiсць стоянки здiйснюється з дозволу митного органу та органу охорони державного кордону України.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз законами України вiд 04.07.2013р. N 405-VII, вiд 02.10.2019р. N 141-IX)

Глава 33. Митнi формальностi на автомобiльному транспортi

     Стаття 221. Порядок декларування автотранспортних засобiв комерцiйного призначення, якi перевозять товари через митний кордон України

     1. Автотранспортний засiб комерцiйного призначення, що використовується для перемiщення товарiв через митний кордон України, не потребує окремої митної декларацiї, якщо пiд час такого перемiщення декларуються товари, якi перевозяться цим автотранспортним засобом.

     2. Вiдомостi про автотранспортний засiб комерцiйного призначення, що перевозить товари, вносяться до митної декларацiї, за якою оформлено цi вантажi, книжки МДП, передбаченої Митною конвенцiєю про мiжнародне перевезення вантажiв iз застосуванням книжки МДП 1975 року, товарно-транспортних накладних, дорожнього листа, провiзних та iнших супровiдних документiв, передбачених законодавством.

     Стаття 222. Порядок декларування порожнiх автотранспортних засобiв комерцiйного призначення та автотранспортних засобiв комерцiйного призначення, якi перевозять пасажирiв через митний кордон України

     1. Порожнi автотранспортнi засоби комерцiйного призначення та автотранспортнi засоби, якi перевозять пасажирiв через митний кордон України, декларуються шляхом подання нацiональних реєстрацiйних документiв.

     Стаття 2221. Документальний контроль у сферi мiжнародних автомобiльних перевезень

     1. У пунктах пропуску через державний кордон України та в мультимодальних термiналах митнi органи здiйснюють контроль за дотриманням автомобiльними перевiзниками законодавства України щодо мiжнародних автомобiльних перевезень згiдно iз Законом України "Про автомобiльний транспорт". Порядок проведення такого контролю затверджується Кабiнетом Мiнiстрiв України.

(Доповнено статтею 2221 згiдно iз Законом України вiд 06.09.2018р. N 2530-VIII, iз доповненнями, внесеними згiдно iз Законом України вiд 01.04.2022р. N 2173-IX)

Глава 34. Митнi формальностi щодо припасiв

     Стаття 223. Загальнi положення щодо порядку перемiщення припасiв через митний кордон України

     1. Припаси при дотриманнi умов, установлених цим Кодексом, перемiщуються через митний кордон України iз звiльненням вiд оподаткування митними платежами та без застосування до них заходiв нетарифного регулювання зовнiшньоекономiчної дiяльностi.

     2. Передбаченi цiєю главою дозволи на видачу припасiв або на здiйснення iнших операцiй з припасами надаються митними органами протягом однiєї години з моменту отримання вiдповiдного звернення. У разi вiдмови у наданнi дозволу митнi органи зобов'язанi невiдкладно, письмово або в електроннiй формi, повiдомити особу, яка звернулася за отриманням дозволу, про причини i пiдстави такої вiдмови.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 04.07.2013р. N 405-VII)

     Стаття 224. Умови звiльнення вiд оподаткування митними платежами припасiв, якi ввозяться на митну територiю України

     1. Припаси, якi ввозяться на митну територiю України морськими, рiчковими та повiтряними суднами, звiльняються вiд оподаткування митними платежами за умови, що вони залишаються на борту цих суден.

     2. Припаси, якi ввозяться на митну територiю України засобами залiзничного та автомобiльного транспорту, що здiйснюють мiжнароднi перевезення товарiв та/або пасажирiв, i призначенi для споживання особами, якi перебувають на борту цих транспортних засобiв, звiльняються вiд оподаткування митними платежами за умови, що:

     1) вони придбанi тiльки в країнах, територiю яких перетинав вiдповiдний транспортний засiб;

     2) всi належнi митнi платежi щодо них сплачено в країнах, де вони були придбанi.

     3. Припаси, необхiднi для експлуатацiї i технiчного обслуговування транспортних засобiв, якi прибувають на митну територiю України, звiльняються вiд оподаткування митними платежами за умови, що вони залишаються на борту цих транспортних засобiв пiд час їх перебування на цiй територiї.

     Стаття 225. Декларування припасiв, якi ввозяться на митну територiю України

     1. Iнформацiя, що зазначається у митнiй декларацiї на припаси, якi ввозяться на митну територiю України, обмежується мiнiмумом вiдомостей, необхiдних для здiйснення їх митного контролю. Допускається використання замiсть митної декларацiї на припаси облiкових документiв про рух товарiв у вагонах-ресторанах, кафе-барах тощо.

     2. У митнiй декларацiї на припаси або в документi, що її замiнює, якi подаються пiд час прибуття транспортного засобу на митну територiю України, повинна враховуватися кiлькiсть припасiв, якi видаються з дозволу митного органу з числа припасiв, що знаходяться на борту цього засобу, при цьому на зазначену кiлькiсть припасiв окрема митна декларацiя або документ, що її замiнює, не подаються.

     3. У митнiй декларацiї на припаси або в документi, що її замiнює, зазначається кiлькiсть припасiв, доставлених на транспортний засiб пiд час його перебування на митнiй територiї України.

     4. Окрема митна декларацiя або документ, що її замiнює, на припаси, якi залишаються на борту транспортного засобу, не подається.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 04.07.2013р. N 405-VII)

     Стаття 226. Видача припасiв

     1. Митнi органи повиннi дозволяти видачу припасiв, ввезених на митну територiю України морським (рiчковим) судном або доставлених на це судно пiд час його перебування на митнiй територiї України, для споживання пасажирами та членами екiпажу пiд час перебування зазначеного судна на митнiй територiї України, з урахуванням кiлькостi пасажирiв i членiв екiпажу та тривалостi перебування судна на цiй територiї.

     2. Митнi органи повиннi дозволяти видачу припасiв, ввезених на митну територiю України морським (рiчковим) судном або доставлених на борт цього судна пiд час його перебування на митнiй територiї України, для споживання членами екiпажу зазначеного судна пiд час його ремонту у доцi або на верфi за умови, що тривалiсть перебування цього судна у доцi або на верфi визнана обґрунтованою.

     3. У разi якщо повiтряне судно має зробити посадку в одному чи кiлькох аеропортах на митнiй територiї України, митнi органи повиннi дозволяти видачу припасiв, якi знаходяться на борту або доставленi на борт пiд час перебування цього судна на митнiй територiї України, для споживання пiд час стоянки повiтряного судна в таких промiжних аеропортах та пiд час перельоту мiж ними.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 04.07.2013р. N 405-VII)

     Стаття 227. Iншi операцiї з припасами

     1. Припаси, ввезенi на митну територiю України засобами водного, авiацiйного та залiзничного транспорту, дозволяється:

     1) випускати для вiльного обiгу на митнiй територiї України або помiщати в iнший митний режим, за умови дотримання вимог цього Кодексу та iнших законодавчих актiв України;

     2) перевантажувати з попереднього дозволу митного органу на iншi засоби вiдповiдно водного, авiацiйного чи залiзничного транспорту, що виконують мiжнароднi рейси.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 04.07.2013р. N 405-VII)

     Стаття 228. Забезпечення схоронностi припасiв

     1. Перевiзники зобов'язанi вживати необхiдних заходiв для запобiгання будь-якому недозволеному використанню припасiв.

     2. Митнi органи з метою забезпечення схоронностi припасiв можуть у разi потреби накладати на них митне забезпечення.

     3. У випадках, визначених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну фiнансову полiтику, митнi органи вправi вимагати вилучення припасiв з транспортних засобiв, якi здiйснюють мiжнароднi перевезення, для зберiгання їх в iншому мiсцi пiд час перебування цих транспортних засобiв на митнiй територiї України.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз законами України вiд 04.07.2013р. N 405-VII, вiд 02.10.2019р. N 141-IX)

     Стаття 229. Декларування припасiв, що вивозяться за межi митної територiї України

     1. Митне оформлення та контроль за перемiщенням припасiв на транспортнi засоби комерцiйного призначення здiйснюються в порядку, що встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну фiнансову полiтику. Пропуск припасiв на транспортнi засоби комерцiйного призначення здiйснюється на пiдставi оформлених товаросупровiдних документiв. Декларування експорту припасiв здiйснюється на пiдставi товаросупровiдних документiв з накладеним митним забезпеченням та вiдмiткою адмiнiстрацiї транспортного засобу комерцiйного призначення про одержання припасiв протягом не бiльше 30 календарних днiв вiд дати накладення митного забезпечення.

     2. Пiд час вiдбуття транспортного засобу комерцiйного призначення за межi митної територiї України окрема митна декларацiя або документ, що її замiнює, на припаси, що знаходилися на такому транспортному засобi на момент його прибуття на митну територiю України, не вимагаються.

     3. У разi якщо митний орган вимагає митну декларацiю або документ, що її замiнює, на припаси, завантаженi на транспортний засiб, який вiдбуває за межi митної територiї України, iнформацiя, що зазначається у такiй декларацiї (такому документi), обмежується мiнiмумом вiдомостей, необхiдних для здiйснення митного контролю зазначених припасiв.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз законами України вiд 04.07.2013р. N 405-VII, вiд 02.10.2019р. N 141-IX)

     Стаття 230. Обмеження щодо пропуску алкогольних напоїв i тютюнових виробiв через митний кордон України на борту транспортного засобу

     1. На борту транспортного засобу, що здiйснює мiжнародний рейс i прибуває на митну територiю України або вiдбуває з неї, дозволяється ввозити та вивозити для споживання особами, якi перебувають на його борту, алкогольнi напої i тютюновi вироби з розрахунку споживання однiєю особою на добу за нормами, що встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну фiнансову полiтику.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз законами України вiд 07.06.2012р. N 4915-VI, вiд 04.07.2013р. N 405-VII, вiд 02.10.2019р. N 141-IX)

Глава 35. Митнi формальностi на трубопровiдному транспортi та лiнiях електропередачi

     Стаття 231. Мiсця здiйснення митного контролю товарiв, що перемiщуються трубопровiдним транспортом та лiнiями електропередачi

     1. Митний контроль товарiв, що перемiщуються через митний кордон України трубопровiдним транспортом та лiнiями електропередачi, у тому числi з метою транзиту через митну територiю України, здiйснюється в мiсцях митного контролю, якi визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну фiнансову полiтику.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз законами України вiд 04.07.2013р. N 405-VII, вiд 02.10.2019р. N 141-IX)

     Стаття 232. Порядок i строки митного контролю та митного оформлення товарiв, що перемiщуються трубопровiдним транспортом та лiнiями електропередачi

     1. Порядок i строки митного контролю та митного оформлення товарiв, що перемiщуються трубопровiдним транспортом та лiнiями електропередачi, строки сплати митних платежiв визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну фiнансову полiтику, виходячи з особливостей перемiщення зазначених товарiв через митний кордон України.

     2. Митний контроль та митне оформлення обсягiв природного газу за операцiями iз замiщення природного газу (бекхол) здiйснюється вiдповiдно до заявленого митного режиму на пiдставi документiв, передбачених пунктом 5 частини першої статтi 335 цього Кодексу, а також акта приймання-передачi природного газу мiж перевiзниками - операторами газотранспортних систем України та сумiжної iноземної держави (окремо за кожним пунктом приймання-передачi газу) та/або перевiзником - оператором газотранспортної системи України та оператором газосховища, що мiстить iнформацiю про обсяги природного газу за операцiями бекхолу.

     Порядок здiйснення митного контролю за обсягами природного газу за операцiями бекхолу визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну фiнансову полiтику.

     Пiд операцiєю бекхолу розумiється операцiя, пiд час якої здiйснюється приймання-передача природного газу шляхом документального оформлення зустрiчних потокiв:

     природного газу, що знаходиться в сумiжних газотранспортних системах, - перевiзниками - операторами газотранспортних систем України та сумiжної iноземної держави за кожним пунктом приймання-передачi газу окремо без його перемiщення трубопровiдним транспортом через митний кордон України;

     природного газу, що знаходиться в газотранспортнiй системi та/або у газосховищах України пiд митним контролем, - перевiзником - оператором газотранспортної системи України та оператором газосховища без його фiзичного закачування/вiдбору в/з газосховища.

     Вiдповiдальнiсть за декларування обсягiв природного газу за операцiями бекхолу несе декларант. Митнi органи не вiдшкодовують будь-якi майновi претензiї осiб, якi мають повноваження стосовно вiдповiдних обсягiв природного газу.

     3. Митне оформлення природного газу, перемiщеного трубопровiдним транспортом через митний кордон України за зовнiшньоекономiчними договорами (контрактами), здiйснюється на пiдставi даних актiв приймання-передачi природного газу мiж сторонами зовнiшньоекономiчних договорiв (контрактiв) та оперативного балансового рахунку за звiтний перiод (мiсяць), мiж перевiзниками - операторами газотранспортних систем України та сумiжної iноземної держави.

     Пiд оперативним балансовим рахунком (ОБР) розумiється документ, у якому оператори газотранспортних систем України та сумiжної iноземної держави зазначають обсяги балансування природного газу за звiтний перiод за кожним пунктом приймання-передачi газу.

     Обсяги балансування природного газу, перемiщеного трубопровiдним транспортом через митний кордон України, облiк яких ведеться вiдповiдно до ОБР, пiдлягають митному оформленню у вiдповiдний митний режим протягом 30 днiв пiсля закiнчення дiї угоди (договору) мiж перевiзниками - операторами газотранспортних систем України та сумiжної iноземної держави.

     Пiд обсягом балансування природного газу (для цiлей ОБР) розумiється позитивна або негативна величина, що становить рiзницю мiж обсягами природного газу, що були заявленi до перевезення та пiдтвердженi перевiзниками - операторами газотранспортних систем (пiдтверджена номiнацiя), та обсягами природного газу, що були перемiщенi трубопровiдним транспортом через митний кордон України, яка розраховується операторами газотранспортних систем України та сумiжної iноземної держави.

     4. Митне оформлення у вiдповiдний митний режим балансуючих обсягiв природного газу здiйснюється протягом 30 днiв пiсля закiнчення дiї угоди (договору) мiж сторонами зовнiшньоекономiчних договорiв (контрактiв).

     Пiд балансуючим обсягом природного газу у звiтному перiодi розумiється позитивна або негативна величина, що становить рiзницю мiж обсягами природного газу в точках входу та в точках виходу, що розташованi на митному кордонi України, яка вiдображається у загальному актi приймання-передачi природного газу мiж сторонами зовнiшньоекономiчного договору (контракту) за результатами перемiщення трубопровiдним транспортом природного газу через митний кордон України.

(Iз змiнами i доповненнями, внесеними згiдно iз законами України вiд 04.07.2013р. N 405-VII, вiд 04.02.2016р. N 994-VIII, вiд 02.10.2019р. N 141-IX)

Глава 36. Перемiщення (пересилання) товарiв через митний кордон України у мiжнародних поштових та експрес-вiдправленнях

     Стаття 233. Загальнi правила перемiщення (пересилання) мiжнародних поштових та експрес-вiдправлень через митний кордон України

     1. Частину першу виключено.

     2. Ввезення експрес-перевiзником мiжнародних експрес-вiдправлень на митну територiю України або їх вивезення за межi цiєї територiї через пункти пропуску, розташованi у мiжнародних аеропортах, а також їх перевантаження здiйснюються безпосередньо пiд бортом повiтряного судна або з зони митного контролю пункту пропуску. Перевантаження здiйснюється в присутностi посадової особи митного органу та вiдповiдних службових осiб аеропорту та перевiзника.

     3. Митний орган, у зонi дiяльностi якого розташований пункт пропуску через державний кордон України, здiйснює пропуск вантажу експрес-перевiзника на митну територiю України на пiдставi поданих експрес-перевiзником вiдповiдно до вимог статтi 1941 цього Кодексу загальної декларацiї прибуття та митної декларацiї, передбаченої частиною першою статтi 94 цього Кодексу, яка одночасно є документом контролю доставки з пункту пропуску через державний кордон України до центральної сортувальної станцiї, та направляє його пiд митним контролем до митного органу призначення.

     Вивезення вантажу експрес-перевiзника, а також його пропуск за межi митної територiї України та контроль доставки вiд центральної сортувальної станцiї до пункту пропуску через державний кордон України здiйснюються на пiдставi поданої експрес-перевiзником митної декларацiї, передбаченої частиною першою статтi 94 цього Кодексу.

     4. Пропуск на митну територiю України депеш та контроль їх доставки до митного органу, в зонi дiяльностi якого знаходиться мiсце мiжнародного поштового обмiну, здiйснюються митним органом, у зонi дiяльностi якого розташований пункт пропуску через державний кордон України, на пiдставi супровiдних поштових документiв CN 37, CN 38, CN 41, що використовуються як документ контролю доставки.

     Вивезення депеш, а також їх пропуск за межi митної територiї України та контроль доставки вiд мiсця мiжнародного поштового обмiну до пункту пропуску через державний кордон України здiйснюються на пiдставi супровiдних поштових документiв CN 37, CN 38, CN 41.

     5. У пунктi пропуску (пунктi контролю) через державний кордон України до товарiв, якi перемiщуються (пересилаються) у мiжнародних поштових та експрес-вiдправленнях, контроль за дотриманням заходiв нетарифного регулювання зовнiшньоекономiчної дiяльностi не здiйснюється, а заходи офiцiйного контролю не проводяться. Митнi формальностi щодо таких товарiв проводяться в найкоротший строк.

     6. Операцiї з мiжнародними поштовими та експрес-вiдправленнями (розпакування, перепакування, пред'явлення для огляду, у тому числi при здiйсненнi заходiв офiцiйного контролю тощо) та їх зберiгання до випуску у вiльний обiг чи повернення вiдправникам здiйснюються пiд митним контролем у мiсцях мiжнародного поштового обмiну та на центральних (регiональних) сортувальних станцiях.

     Порядок визначення та обладнання мiсць мiжнародного поштового обмiну встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування i реалiзує державну полiтику у сферi надання послуг поштового зв'язку, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну фiнансову полiтику.

     Порядок визначення та обладнання центральних (регiональних) сортувальних станцiй встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну фiнансову полiтику.

     7. Строк зберiгання мiжнародних експрес-вiдправлень пiд митним контролем не може перевищувати 30 днiв. Цей строк за письмовою заявою експрес-перевiзника чи його повiреного або декларанта чи уповноваженої ним особи може бути продовжений (але не бiльш як на 15 днiв) митним органом, у зонi дiяльностi якого розташована центральна (регiональна) сортувальна станцiя, або митним органом, що здiйснює митне оформлення товарiв, що перемiщуються (пересилаються) у вiдправленнi, за мiсцем розташування (проживання) одержувача. У разi вiдмови у продовженнi строку зберiгання митний орган зобов'язаний невiдкладно повiдомити, письмово або в електроннiй формi, експрес-перевiзника чи його повiреного або декларанта чи уповноважену ним особу про причини i пiдстави такої вiдмови.

     8. Мiжнароднi поштовi (крiм тих, що перемiщуються через територiю України транзитом) та експрес-вiдправлення перемiщуються через митний кордон України пiсля здiйснення митного контролю i митного оформлення товарiв, що знаходяться в цих вiдправленнях.

     9. Оператори поштового зв'язку, експрес-перевiзники або їх повiренi, декларанти чи уповноваженi ними особи на вимогу митного органу пред'являють вiдправлення для здiйснення митного огляду.

     При проведеннi митного контролю товарiв, що перемiщуються (пересилаються) у мiжнародних поштових та експрес-вiдправленнях, митнi органи використовують технiчнi та спецiальнi засоби митного контролю, а також службових собак.

     10. Частину десяту виключено.

     11. У разi письмової вiдмови одержувача вiд отримання мiжнародного експрес-вiдправлення або на вимогу вiдправника про його повернення експрес-перевiзник протягом строку зберiгання, зазначеного в частинi сьомiй цiєї статтi, повертає таке мiжнародне експрес-вiдправлення вiдправниковi.

     Пiсля закiнчення строку зберiгання мiжнародного експрес-вiдправлення, зазначеного в частинi сьомiй цiєї статтi, експрес-перевiзник повертає таке мiжнародне експрес-вiдправлення вiдправниковi або передає його на склад митного органу.

     12. Частину дванадцяту виключено.

     13. Оператори поштового зв'язку, експрес-перевiзники чи їх повiренi зобов'язанi за свiй рахунок пред'являти митним органам для здiйснення митного контролю мiжнароднi поштовi та експрес-вiдправлення, що перемiщуються через митний кордон України.

     14. Митний контроль i митне оформлення товарiв, що перемiщуються (пересилаються) через митний кордон України в мiжнародних поштових вiдправленнях, здiйснюються в мiсцях мiжнародного поштового обмiну, якi визначаються операторами поштового зв'язку за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування i реалiзує державну полiтику у сферi надання послуг поштового зв'язку, та центральним органом виконавчої влади, що реалiзує державну митну полiтику, або за мiсцем розташування (проживання) одержувача або вiдправника.

     15. Митний контроль i митне оформлення товарiв, що перемiщуються (пересилаються) через митний кордон України в мiжнародних експрес-вiдправленнях, здiйснюються в центральних (регiональних) сортувальних станцiях або за мiсцем розташування (проживання) одержувача (вiдправника).

(Iз змiнами i доповненнями, внесеними згiдно iз законами України вiд 04.04.2013р. N 183-VII, вiд 04.07.2013р. N 405-VII, вiд 06.09.2018р. N 2530-VIII, вiд 02.10.2019р. N 141-IX, вiд 14.01.2020р. N 440-IX, вiд 25.01.2022р. N 1999-IX, вiд 15.08.2022р. N 2510-IX)

     Стаття 234. Оподаткування митними платежами товарiв, що перемiщуються (пересилаються) у мiжнародних поштових та експрес-вiдправленнях

     1. Товари (крiм пiдакцизних), що перемiщуються (пересилаються) на адресу одного одержувача - пiдприємства в однiй депешi вiд одного вiдправника у мiжнародних поштових вiдправленнях, на адресу одного одержувача - пiдприємства в одному вантажi експрес-перевiзника вiд одного вiдправника у мiжнародних експрес-вiдправленнях, якщо їх сумарна митна вартiсть не перевищує еквiвалент 150 євро, не є об'єктом оподаткування митними платежами.

     2. Товари (крiм пiдакцизних), що перемiщуються (пересилаються) на адресу одного одержувача - пiдприємства в однiй депешi вiд одного вiдправника у мiжнародних поштових вiдправленнях, на адресу одного одержувача - пiдприємства в одному вантажi експрес-перевiзника вiд одного вiдправника у мiжнародних експрес-вiдправленнях, якщо їх сумарна митна вартiсть перевищує еквiвалент 150 євро, оподатковуються митом вiдповiдно до цього Кодексу та податком на додану вартiсть за ставкою, встановленою Податкового кодексу України.

     3. Товари (крiм пiдакцизних), що перемiщуються (пересилаються) на адресу одного одержувача - громадянина в однiй депешi вiд одного вiдправника у мiжнародних поштових вiдправленнях, на адресу одного одержувача - громадянина в одному вантажi експрес-перевiзника вiд одного вiдправника у мiжнародних експрес-вiдправленнях, якщо їх сумарна фактурна вартiсть не перевищує еквiвалент 150 євро, не є об'єктом оподаткування митними платежами.

     4. Товари (крiм пiдакцизних), що перемiщуються (пересилаються) на адресу одного одержувача - громадянина в однiй депешi вiд одного вiдправника у мiжнародних поштових вiдправленнях, на адресу одного одержувача - громадянина в одному вантажi експрес-перевiзника вiд одного вiдправника у мiжнародних експрес-вiдправленнях, якщо їх сумарна фактурна вартiсть перевищує еквiвалент 150 євро, оподатковуються митними платежами у порядку, встановленому статтею 374 цього Кодексу.

     5. Товари, що пересилаються громадянами за межi митної територiї України у мiжнародних поштових та експрес-вiдправленнях, оподатковуються митними платежами у порядку, встановленому статтею 371 цього Кодексу.

     6. Пiдакцизнi товари, перемiщення (пересилання) яких через митний кордон України не заборонено законом, незалежно вiд вартостi оподатковуються митом вiдповiдно до цього Кодексу, а також iншими податками вiдповiдно до Податкового кодексу України.

(Iз доповненнями, внесеними згiдно iз законами України вiд 07.06.2012р. N 4915-VI, вiд 10.04.2014р. N 1201-VII, вiд 25.01.2022р. N 1999-IX)

     Стаття 235. Заборони та обмеження щодо перемiщення (пересилання) окремих видiв товарiв у мiжнародних поштових та експрес-вiдправленнях

     1. Забороняється перемiщення (пересилання) в мiжнародних поштових та експрес-вiдправленнях:

     1) товарiв, заборонених цим Кодексом та iншими законодавчими актами України вiдповiдно до ввезення на митну територiю України або вивезення з цiєї територiї;

     2) товарiв, вiдправлених з порушенням митних правил;

     3) товарiв, щодо яких вiдсутнi вiдповiднi дозвiльнi документи, у разi застосування заходiв нетарифного регулювання зовнiшньоекономiчної дiяльностi;

     4) товарiв, якi за результатами проведення заходiв офiцiйного контролю не можуть бути випущенi у заявлений митний режим вiдповiдно до мети їх ввезення в Україну;

     5) товарiв (одяг, взуття тощо), що були у використаннi та перебувають у брудному станi, якi за своїми ознаками можуть становити небезпеку для працiвникiв поштового зв'язку, без документiв про проведену фумiгацiю;

     6) товарiв, що класифiкуються в 1 - 24 групах згiдно з УКТ ЗЕД, що перемiщуються (пересилаються) на адресу громадян або вiдправляються громадянами, крiм харчових продуктiв загальною вагою не бiльше 10 кiлограмiв в упаковцi виробника;

     7) алкогольних напоїв та/або тютюнових виробiв, що перемiщуються (пересилаються) на адресу громадян або вiдправляються громадянами, незалежно вiд вартостi.

     2. Забороняється перемiщення (пересилання) в мiжнародних поштових вiдправленнях товарiв, заборонених до пересилання вiдповiдно до законодавства України та актiв Всесвiтнього поштового союзу, а також товарiв, вiдправлених з порушенням вимог нормативно-правових актiв з питань надання послуг поштового зв'язку.

     3. Розпорядження товарами, на пересилання яких у мiжнародних поштових вiдправленнях встановлено заборони та/або обмеження, здiйснюється вiдповiдно до законодавства України.

(Iз змiнами i доповненнями, внесеними згiдно iз законами України вiд 06.09.2018р. N 2530-VIII, вiд 25.01.2022р. N 1999-IX)

     Стаття 236. Декларування товарiв, що перемiщуються (пересилаються) через митний кордон України у мiжнародних поштових та експрес-вiдправленнях

     1. Декларування товарiв, що перемiщуються (пересилаються) через митний кордон України у мiжнародних поштових та експрес-вiдправленнях, здiйснюється оператором поштового зв'язку, експрес-перевiзником чи декларантом або уповноваженою ним особою. Кореспонденцiя, поштовi листи та листiвки, лiтература для слiпих, друкованi матерiали, мiжнароднi експрес-вiдправлення документарного характеру декларуються в уснiй формi на пiдставi товаросупровiдних документiв. Iншi товари, що перемiщуються (пересилаються) через митний кордон України у мiжнародних поштових та експрес-вiдправленнях, пiдлягають письмовому декларуванню.

     2. Декларування товарiв, зазначених у частинi першiй статтi 234 цього Кодексу, здiйснюється декларантом або уповноваженою ним особою шляхом подання заяви за формою, встановленою Кабiнетом Мiнiстрiв України, у тому числi з використанням iнформацiйних технологiй, або оператором поштового зв'язку чи експрес-перевiзником шляхом подання реєстрiв (тимчасових та/або додаткових) мiжнародних поштових та експрес-вiдправлень.

     3. Товари, що перемiщуються (пересилаються) на адресу одного одержувача - громадянина в однiй депешi вiд одного вiдправника у мiжнародних поштових вiдправленнях, сумарна фактурна вартiсть яких не перевищує еквiвалент 150 євро, декларуються оператором поштового зв'язку шляхом подання реєстрiв (тимчасових та/або додаткових) мiжнародних поштових вiдправлень з урахуванням вiдомостей та документiв, передбачених актами Всесвiтнього поштового союзу.

     4. Товари, що перемiщуються (пересилаються) на адресу одного одержувача - громадянина в одному вантажi експрес-перевiзника вiд одного вiдправника у мiжнародних експрес-вiдправленнях, сумарна фактурна вартiсть яких не перевищує еквiвалент 150 євро, декларуються експрес-перевiзником шляхом подання реєстрiв (тимчасових та/або додаткових) мiжнародних експрес-вiдправлень.

     Громадянин (уповноважена ним особа) має право самостiйно декларувати такi товари у порядку, встановленому для громадян, шляхом подання митної декларацiї за формою, встановленою Кабiнетом Мiнiстрiв України, у тому числi з використанням iнформацiйних технологiй.

     5. Товари, що перемiщуються (пересилаються) для одного одержувача - громадянина в однiй депешi вiд одного вiдправника у мiжнародних поштових вiдправленнях, сумарна фактурна вартiсть яких перевищує еквiвалент 150 євро, але не перевищує еквiвалент 10000 євро, декларуються оператором поштового зв'язку шляхом подання:

     реєстрiв (тимчасових та/або додаткових) мiжнародних поштових вiдправлень з урахуванням вiдомостей та документiв, передбачених актами Всесвiтнього поштового союзу; або

     документiв, встановлених актами Всесвiтнього поштового союзу.

     6. Товари, що перемiщуються (пересилаються) для одного одержувача - громадянина в одному вантажi експрес-перевiзника вiд одного вiдправника у мiжнародних експрес-вiдправленнях, сумарна фактурна вартiсть яких перевищує еквiвалент 150 євро, але не перевищує еквiвалент 10000 євро, декларуються:

     експрес-перевiзником шляхом подання реєстрiв (тимчасових та/або додаткових) мiжнародних експрес-вiдправлень; або

     громадянином (уповноваженою ним особою) у порядку, встановленому для громадян, шляхом подання митної декларацiї за формою, встановленою Кабiнетом Мiнiстрiв України, у тому числi з використанням iнформацiйних технологiй.

     7. Для цiлей цього Кодексу реєстри (тимчасовi та додатковi) мiжнародних поштових та експрес-вiдправлень замiнюють митнi декларацiї.

     До тимчасових реєстрiв оператор поштового зв'язку, експрес-перевiзник вносить вiдомостi про:

     1) вид вiдправлення;

     2) унiкальний номер вiдправлення;

     3) декларанта, вiдправника, одержувача товарiв у вiдправленнi;

     4) найменування країни вiдправлення (призначення);

     5) товари у вiдправленнi (найменування, звичайний торговельний опис, торговельна марка та виробник товарiв (за наявностi у товаросупровiдних та комерцiйних документах), код товару згiдно з УКТ ЗЕД, кiлькiсть, фактурна та/або митна вартiсть);

     6) вiдомостi про нарахування митних платежiв (суми митних платежiв, спосiб i особливостi їх нарахування та сплати, офiцiйний курс валюти України до iноземної валюти);

     7) транспортнi, комерцiйнi та iншi супровiднi документи на товари.

     До додаткових реєстрiв крiм вiдомостей, що вносяться до тимчасових реєстрiв, оператором поштового зв'язку, експрес-перевiзником вносяться вiдомостi про:

     1) номер i дату вiдповiдного тимчасового реєстру (за наявностi);

     2) суми митних платежiв, що пiдлягають сплатi за цим реєстром;

     3) повернення вiдправлення вiдправнику.

     Форма реєстрiв (тимчасового та додаткового) мiжнародних поштових та експрес-вiдправлень затверджується Кабiнетом Мiнiстрiв України. Порядок заповнення таких реєстрiв, у тому числi порядок внесення змiн до них, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну фiнансову полiтику, з урахуванням актiв Всесвiтнього поштового союзу.

     8. Оператор поштового зв'язку, експрес-перевiзник подає митному органу тимчасовий реєстр пiд зобов'язання про подання додаткового реєстру (додаткових реєстрiв) та сплату митних платежiв за товари, якi є об'єктом оподаткування, у строк не бiльше 30 днiв з дати оформлення вiдповiдного тимчасового реєстру.

     9. Для випуску товарiв за тимчасовим реєстром застосовуються курси валют, визначенi вiдповiдно до статтi 31 цього Кодексу, чиннi на дату подання до митного органу такого тимчасового реєстру для оформлення.

     Митнi платежi сплачуються за додатковим реєстром з урахуванням курсу валют, чинного на дату подання до митного органу тимчасового реєстру, що йому передував.

     Дозволяється подання оператором поштового зв'язку, експрес-перевiзником додаткових реєстрiв та сплата митних платежiв за товари, якi є об'єктами оподаткування, без подання тимчасових реєстрiв. У такому разi митнi платежi нараховуються за курсом валют, чинним на дату подання митному органу такого додаткового реєстру для оформлення.

     10. У разi декларування товарiв оператором поштового зв'язку, експрес-перевiзником шляхом подання реєстрiв (тимчасових та/або додаткових) суми митних платежiв сплачуються оператором поштового зв'язку, експрес-перевiзником до або на день подання митному органу вiдповiдних додаткових реєстрiв для оформлення.

     Декларування на пiдставi додаткових реєстрiв та митне оформлення товарiв, якi пiсля ввезення на митну територiю України повертаються за її межi вiдправникам протягом 30 днiв з дати оформлення тимчасових реєстрiв, припиняє зобов'язання оператора поштового зв'язку, експрес-перевiзника iз сплати митних платежiв за такi товари.

     11. Порушення оператором поштового зв'язку, експрес-перевiзником зобов'язання, передбаченого частиною восьмою цiєї статтi, є пiдставою для вiдмови митним органом у прийняттi нових тимчасових реєстрiв до моменту виконання такого зобов'язання.

(У редакцiї Закону України вiд 25.01.2022р. N 1999-IX)

     Стаття 237. Порядок та умови здiйснення митного та iнших видiв контролю товарiв, що перемiщуються (пересилаються) у мiжнародних поштових та експрес-вiдправленнях

     1. Порядок та умови здiйснення митного контролю та митного оформлення товарiв, що перемiщуються (пересилаються) через митний кордон України в мiжнародних поштових та експрес-вiдправленнях, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну фiнансову полiтику.

     2. Якщо товари, ввезенi на митну територiю України у мiжнародних поштових та експрес-вiдправленнях, пiдлягають заходам офiцiйного контролю, митнi органи залучають посадових осiб вiдповiдних уповноважених органiв для проведення таких заходiв.

     3. Перемiщення (пересилання) через митний кордон України в мiжнародних поштових та експрес-вiдправленнях товарiв, що вiдповiдно до цього Кодексу та Податкового кодексу України не є об'єктом оподаткування митними платежами, здiйснюється без подання документiв та/або вiдомостей, що пiдтверджують дотримання встановлених обмежень щодо перемiщення через митний кордон України, та без проведення заходiв офiцiйного контролю.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз законами України вiд 04.07.2013р. N 405-VII, вiд 06.09.2018р. N 2530-VIII, вiд 02.10.2019р. N 141-IX)

Роздiл VII
ЗБЕРIГАННЯ ТОВАРIВ, ТРАНСПОРТНИХ ЗАСОБIВ КОМЕРЦIЙНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ НА СКЛАДАХ МИТНИХ ОРГАНIВ ТА РОЗПОРЯДЖЕННЯ НИМИ

(Назва роздiлу iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 04.07.2013р. N 405-VII)

Глава 37. Зберiгання товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення на складах митних органiв

(Назва глави iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 04.07.2013р. N 405-VII)

     Стаття 238. Товари, транспортнi засоби комерцiйного призначення, що зберiгаються митними органами

     1. Обов'язковiй передачi митному органу для зберiгання пiдлягають:

     1) товари, не пропущенi пiд час ввезення на митну територiю України внаслiдок установлених законодавством заборон чи обмежень на їх ввезення в Україну або транзит через територiю України i не вивезенi з територiї України у день їх ввезення;

     2) товари, що ввозяться громадянами на митну територiю України i пiдлягають оподаткуванню митними платежами, якщо вони не сплаченi;

     3) товари, якi до закiнчення встановлених статтею 204 цього Кодексу строкiв тимчасового зберiгання пiд митним контролем на складах тимчасового зберiгання, складах органiзацiй - отримувачiв гуманiтарної допомоги, митних складах не були задекларованi власником або уповноваженою ним особою до вiдповiдного митного режиму або такi, що декларувалися, але щодо яких пiсля закiнчення строкiв зберiгання пiд митним контролем двiчi надавалася вiдмова у митному оформленнi в порядку, встановленому цим Кодексом;

     4) товари, граничний строк перебування яких пiд митним контролем на територiї зони митного контролю закiнчився;

     5) товари, транспортнi засоби комерцiйного призначення, якi перебувають пiд митним контролем i за якими власник або уповноважена ним особа не звернулися до закiнчення граничних строкiв, встановлених статтею 199 цього Кодексу;

     6) товари, заявленi у режим вiдмови на користь держави вiдповiдно до глави 26 цього Кодексу;

     7) товари, якi були виявленi (знайденi) пiд час здiйснення митного контролю в зонах митного контролю та/або у транспортних засобах, що перетинають митний кордон України, i власник яких невiдомий;

     8) зразки товарiв i технiко-технологiчна документацiя, взятi митними органами для проведення класифiкацiї товарiв вiдповiдно до статтi 356 цього Кодексу;

     9) зразки товарiв та документацiя, одержанi митними органами пiд час здiйснення верифiкацiї сертифiкатiв i декларацiй про походження товару вiдповiдно до статтi 45 цього Кодексу;

     10) проби та зразки товарiв, необхiднi для проведення експертизи у справах про порушення митних правил, взятi вiдповiдно до статтi 517 цього Кодексу.

     11) виключено.

     2. Товари, якi пiдлягають обов'язковiй передачi для зберiгання митному органу (крiм валютних цiнностей, а також дорогоцiнних металiв, дорогоцiнного камiння, дорогоцiнного камiння органогенного утворення, напiвдорогоцiнного камiння), зберiгаються на складах митних органiв.

     3. Якщо товари, що пiдлягають обов'язковiй передачi для зберiгання митному органу, втратили свої споживчi властивостi у зв'язку iз закiнченням строку їх придатностi або з iнших причин, вони пiдлягають знищенню без передачi на склад митного органу.

     4. Валютнi цiнностi, переданi митному органу на зберiгання, депонуються в уповноважених банках України. Дорогоцiннi метали, дорогоцiнне камiння, дорогоцiнне камiння органогенного утворення та напiвдорогоцiнне камiння зберiгаються в порядку, визначеному законодавством.

     5. Крiм товарiв, зазначених у частинi першiй цiєї статтi, на складах митних органiв можуть зберiгатися:

     1) товари, що знаходяться на тимчасовому зберiганнi пiд митним контролем вiдповiдно до глави 29 цього Кодексу;

     2) товари, транспортнi засоби комерцiйного призначення, що перемiщуються через митний кордон України, якщо їх митне оформлення не може бути завершено у день пред'явлення митному органу, а також в iнших випадках на прохання власникiв таких товарiв, транспортних засобiв або уповноважених ними осiб;

     3) товари, що вивозяться за межi митної територiї України та пiсля закiнчення митного оформлення зберiгаються пiд митним контролем до фактичного їх вивезення;

     4) товари, якi перебувають у митному режимi транзиту вiдповiдно до статтi 90 цього Кодексу;

     5) товари, якi перебувають у митному режимi митного складу вiдповiдно до статтi 121 цього Кодексу;

     6) товари, транспортнi засоби комерцiйного призначення, вилученi вiдповiдно до статтi 511 цього Кодексу;

     7) товари, доставленi перевiзником до митного органу призначення вiдповiдно до пункту 4 частини першої статтi 191 цього Кодексу;

     8) товари, митне оформлення яких призупинено вiдповiдно до статей 399, 400 i 4011 цього Кодексу.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз законами України вiд 04.07.2013р. N 405-VII, вiд 17.10.2019р. N 202-IX, вiд 14.07.2023р. N 3261-IX)

     Стаття 239. Склади митних органiв

     1. Пiд складами митних органiв розумiються складськi примiщення, резервуари, критi та вiдкритi майданчики, холодильнi чи морозильнi камери, якi належать митним органам або використовуються ними i спецiально обладнанi для зберiгання товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення.

     2. Товари, заявленi у рiзнi митнi режими, повиннi зберiгатися на складах митних органiв окремо, з дотриманням порядку, встановленого цим Кодексом для вiдповiдних митних режимiв.

     3. Прийняття митними органами товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення для зберiгання на складах цих органiв може здiйснюватися iз заповненням унiфiкованої митної квитанцiї, форма та порядок застосування якої затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну фiнансову полiтику.

     4. Порядок роботи складу митного органу визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну фiнансову полiтику.

     5. Товари, якi через свої властивостi не можуть зберiгатися на складi митного органу, за рiшенням керiвника митного органу або його заступника можуть передаватися митними органами на зберiгання пiдприємствам, на складах яких створено необхiднi умови для належного зберiгання таких товарiв. Для цiлей цього Кодексу таке зберiгання вважається зберiганням на складi митного органу.

     6. Митнi органи несуть передбачену законом вiдповiдальнiсть за втрату або пошкодження товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення, що зберiгаються ними. Витрати митних органiв на зберiгання товарiв, митне оформлення яких призупинено вiдповiдно до статей 399, 400 i 4011 цього Кодексу, вiдшкодовуються правовласником. У випадку, передбаченому частиною четвертою цiєї статтi, таку вiдповiдальнiсть несе адмiнiстрацiя пiдприємств, на складах яких розмiщуються товари, переданi митними органами цим пiдприємствам на зберiгання.

     7. Витрати митних органiв на зберiгання товарiв, транспортних засобiв, зазначених у пунктах 1 - 5 частини першої та у частинi п'ятiй статтi 238 цього Кодексу, вiдшкодовуються власниками цих товарiв, транспортних засобiв або уповноваженими ними особами. При цьому вiдшкодування витрат на зберiгання товарiв, транспортних засобiв, зазначених у пунктi 6 частини п'ятої статтi 238 цього Кодексу, здiйснюється з урахуванням положень частини третьої статтi 243 та частини третьої статтi 541 цього Кодексу. Розмiр суми, що пiдлягає вiдшкодуванню, визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну фiнансову полiтику, i розраховується в порядку, передбаченому для визначення собiвартостi платних послуг. Готiвковi кошти на вiдшкодування витрат на зберiгання товарiв, транспортних засобiв на складах митних органiв можуть прийматися цими органами iз заповненням унiфiкованої митної квитанцiї, яка видається власникам зазначених товарiв, транспортних засобiв або уповноваженим ними особам.

(Iз змiнами i доповненнями, внесеними згiдно iз законами України вiд 04.07.2013р. N 405-VII, вiд 02.10.2019р. N 141-IX, вiд 17.10.2019р. N 202-IX, вiд 14.01.2020р. N 440-IX)

     Стаття 240. Строки зберiгання товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення митними органами

     1. Товари, транспортнi засоби комерцiйного призначення, зазначенi у пунктах 1 - 3, 5 частини першої та у пунктах 1 - 4, 7 частини п'ятої статтi 238 цього Кодексу, можуть зберiгатися на складах митних органiв протягом 90 днiв, за винятком випадкiв, передбачених частиною сьомою цiєї статтi.

     2. Товари, зазначенi у пунктах 4 i 6 частини першої статтi 238 цього Кодексу, зберiгаються на складах митних органiв протягом строкiв, необхiдних для органiзацiї процедури розпорядження ними, але не бiльше 90 днiв.

     3. Товари, зазначенi у пунктi 5 частини п'ятої статтi 238 цього Кодексу, можуть зберiгатися на складах митних органiв протягом строкiв, установлених статтею 125 цього Кодексу.

     4. Товари, транспортнi засоби комерцiйного призначення, зазначенi у пунктi 6 частини п'ятої статтi 238 цього Кодексу, що пiдлягають поверненню власнику, можуть зберiгатися на складах митних органiв протягом 90 днiв з дня набрання законної сили вiдповiдним рiшенням.

     5. Товари, зазначенi у пунктi 7 частини першої статтi 238 цього Кодексу, можуть зберiгатися на складах митних органiв протягом 180 днiв.

     6. Товари i документацiя, зазначенi у пунктах 8 - 11 частини першої та у пунктi 8 частини п'ятої статтi 238 цього Кодексу, зберiгаються на складах митних органiв протягом строкiв, визначених законодавством.

     7. Валюта України та iноземна валюта, депонованi в уповноважених банках, можуть зберiгатися в них протягом 1095 днiв.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 04.07.2013р. N 405-VII)

     Стаття 241. Операцiї з товарами, що зберiгаються на складах митних органiв пiдприємствами

     1. Власники товарiв, що зберiгаються на складах митних органiв пiд митним контролем, або уповноваженi ними особи можуть з дозволу та пiд контролем цих органiв здiйснювати iз зазначеними товарами операцiї, передбаченi статтею 325 цього Кодексу, а також:

     1) пiдготовку товарiв до продажу (вiдчуження, транспортування, консолiдацiю, подрiбнення партiй, маркування, формування вiдправлень, сортування, зберiгання у цiлях транзиту);

     2) змiшування товарiв (компонентiв) без надання одержанiй продукцiї характеристик i властивостей, що iстотно вiдрiзняють її вiд вихiдних складових;

     3) простi складськi операцiї, необхiднi для забезпечення збереження цих товарiв (перемiщення товарiв у межах складу з метою рацiонального розмiщення; чищення; провiтрювання; створення оптимального температурного режиму зберiгання; сушiння, у тому числi iз створенням потоку тепла; захист вiд корозiї; боротьба iз шкiдниками; iнвентаризацiя);

     4) взяття проб та зразкiв.

     2. У разi вiдмови у наданнi дозволу на здiйснення визначених частиною першою цiєї статтi операцiй з товарами митнi органи зобов'язанi невiдкладно, письмово або в електроннiй формi, повiдомити особу, яка звернулася за дозволом, про причини i пiдстави такої вiдмови.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 04.07.2013р. N 405-VII)

     Стаття 242. Видача товарiв iз складiв митних органiв

     1. Товари, що зберiгаються на складах митних органiв пiд митним контролем, можуть бути виданi їх власникам або уповноваженим ними особам, а також особам, до яких протягом строку зберiгання перейшло право власностi на цi товари або право володiння ними, лише пiсля митного оформлення зазначених товарiв, вiдшкодування витрат митних органiв на їх зберiгання та сплати вiдповiдних митних платежiв.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 04.07.2013р. N 405-VII)

Глава 38. Розпорядження товарами, транспортними засобами комерцiйного призначення та коштами

     Стаття 243. Розпорядження товарами, транспортними засобами комерцiйного призначення

     1. Товари, транспортнi засоби комерцiйного призначення, що зберiгаються на складах митних органiв, за якими власник або уповноважена ним особа не звернулися до закiнчення строкiв зберiгання, встановлених цим Кодексом, пiдлягають реалiзацiї, а у випадках, передбачених законодавством, - безоплатнiй передачi у володiння i користування або переробцi, утилiзацiї чи знищенню, про що вiдповiдний митний орган повiдомляє власника зазначених товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення або уповноважену ним особу не пiзнiш як за 15 днiв до закiнчення строкiв зберiгання. Таке повiдомлення не направляється пiсля закiнчення строкiв зберiгання, зазначених у частинах другiй та п'ятiй статтi 240 цього Кодексу.

     2. Товари, транспортнi засоби, зазначенi у пунктi 3 статтi 461 цього Кодексу, конфiскованi за рiшенням суду, пiдлягають реалiзацiї, а у випадках, передбачених законодавством, - безоплатнiй передачi у володiння i користування або переробцi, утилiзацiї чи знищенню у строки, встановленi законодавством для виконання судових рiшень.

     3. Якщо за рiшенням суду по справi до особи, яка вчинила порушення митних правил, не буде застосовано стягнення у виглядi конфiскацiї товарiв, транспортних засобiв, зазначених у пунктi 3 статтi 461 цього Кодексу, або провадження у справi про порушення митних правил буде припинено, цi товари, транспортнi засоби можуть бути виданi власниковi або уповноваженiй ним особi лише пiсля здiйснення їх митного оформлення зi сплатою вiдповiдних митних платежiв, якщо таке оформлення не було попередньо здiйснено, а митнi платежi не сплачувалися. При цьому у разi припинення провадження у справi про порушення митних правил за вiдсутнiстю подiї i складу адмiнiстративного правопорушення витрати митного органу на зберiгання зазначених вище товарiв, транспортних засобiв власником цих товарiв, транспортних засобiв або уповноваженою ним особою не вiдшкодовуються.

     4. Товари, якi були виявленi (знайденi) пiд час здiйснення митного контролю в зонах митного контролю та/або у транспортних засобах, що перетинають митний кордон України, i власник яких невiдомий, пiсля закiнчення строку зберiгання, встановленого частиною п'ятою статтi 240 цього Кодексу, пiдлягають реалiзацiї, а у випадках, передбачених законодавством, - безоплатнiй передачi у володiння i користування або переробцi, утилiзацiї чи знищенню. Iнформацiя про знайденi (виявленi) товари протягом трьох днiв розмiщується для загального ознайомлення в мiсцях розташування митних органiв на весь строк зберiгання таких товарiв, а iнформацiя про знайденi (виявленi) транспортнi засоби, крiм того, направляється до територiальних органiв Нацiональної полiцiї.

     5. Товари, помiщенi у режим вiдмови на користь держави, та товари, граничний строк перебування яких пiд митним контролем закiнчився, пiдлягають реалiзацiї, а у випадках, передбачених законодавством, - безоплатнiй передачi у володiння i користування або переробцi, утилiзацiї чи знищенню.

     6. Товари, якi швидко псуються або мають обмежений строк зберiгання, у тому числi товари - безпосереднi предмети порушення митних правил, вилученi вiдповiдно до цього Кодексу, пiдлягають реалiзацiї з урахуванням термiну їх придатностi, а у випадках, передбачених законодавством, - переробцi, утилiзацiї чи знищенню.

     7. Товари, зазначенi у пунктi 1 частини першої статтi 238 цього Кодексу (крiм валютних цiнностей), не вивезенi власником або уповноваженою ним особою за межi митної територiї України до закiнчення строку зберiгання, зазначеного у частинi першiй статтi 240 цього Кодексу, пiдлягають знищенню в порядку, встановленому законодавством.

     8. Товари, конфiскованi за рiшенням суду вiдповiдно до статтi 476 цього Кодексу, у строки, встановленi законодавством для виконання судових рiшень, пiдлягають безоплатнiй передачi для потреб лiкувальних, навчальних закладiв, закладiв та установ соцiально-культурної сфери, iнших закладiв та установ, що фiнансуються за рахунок державного чи мiсцевих бюджетiв, або переробцi, утилiзацiї чи знищенню.

     9. Товари, зазначенi у частинах першiй, другiй, четвертiй - шостiй цiєї статтi, реалiзуються в порядку, встановленому законодавством, на митних аукцiонах, редукцiонах або за договором комiсiї за цiнами, визначеними згiдно iз законодавством України про оцiнку майна, майнових прав та професiйну оцiночну дiяльнiсть та Податковим кодексом України.

     10. Порядок розпорядження окремими видами товарiв, якi не пiдлягають реалiзацiї, а також товарами, документацiєю та зразками, зазначеними у пунктах 8 - 11 частини першої статтi 238 цього Кодексу, встановлюється Кабiнетом Мiнiстрiв України.

     11. Переробка, утилiзацiя та знищення товарiв здiйснюються за кошти державного бюджету.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз законами України вiд 04.07.2013р. N 405-VII, вiд 22.06.2017р. N 2114-VIII)

     Стаття 244. Розпорядження коштами, одержаними вiд реалiзацiї товарiв

     1. Кошти, одержанi вiд реалiзацiї товарiв, зазначених у пунктах 2 - 5 частини першої, пунктах 1 - 5, 7 частини п'ятої статтi 238 та частинi четвертiй статтi 240 цього Кодексу, пiсля вирахування сум належних митних платежiв, виплати комiсiйної винагороди пiдприємству торгiвлi, яке реалiзувало зазначенi товари, а також пiсля вiдшкодування витрат на зберiгання цих товарiв, їх оцiнку, сертифiкацiю, транспортування, проведення, у разi необхiдностi, аналiзiв та експертиз, розукомплектування, надсилання їх власникам вiдповiдних повiдомлень зберiгаються на рахунку вiдповiдного митного органу.

     2. Якщо товари - безпосереднi предмети порушення митних правил, якi швидко псуються або мають обмежений строк зберiгання, реалiзуються до винесення судом рiшення по справi про порушення митних правил, усi кошти, одержанi вiд їх реалiзацiї, вилучаються для забезпечення вiдповiдно до цього Кодексу стягнення вартостi цих товарiв у разi їх конфiскацiї.

     3. Якщо за рiшенням суду по справi до особи, яка вчинила порушення митних правил, не буде застосовано стягнення у виглядi конфiскацiї товарiв, зазначених у частинi другiй цiєї статтi, або провадження у справi про порушення митних правил буде припинено, кошти, одержанi вiд реалiзацiї зазначених товарiв, зберiгаються на рахунку вiдповiдного митного органу пiсля вирахування сум належних митних платежiв. Витрати, зазначенi у частинi першiй цiєї статтi, при цьому не вiдшкодовуються i комiсiйна винагорода пiдприємству торгiвлi не виплачується.

     4. Якщо за рiшенням суду по справi до особи, яка вчинила порушення митних правил, буде застосовано тiльки стягнення у виглядi штрафу, частина коштiв, одержаних вiд реалiзацiї товарiв, зазначених у частинi другiй цiєї статтi, може вилучатися для забезпечення цього стягнення.

     5. Кошти, одержанi вiд реалiзацiї товарiв, транспортних засобiв, конфiскованих за рiшенням суду, а також товарiв, помiщених у режим вiдмови на користь держави, i товарiв, якi були виявленi (знайденi) пiд час здiйснення митного контролю в зонах митного контролю та/або у транспортних засобах, що перетинають митний кордон України, i власник яких невiдомий, пiсля вiдшкодування витрат, зазначених у частинi першiй цiєї статтi, перераховуються до державного бюджету.

     6. Власник товарiв, зазначених у частинi першiй цiєї статтi, або уповноважена ним особа може отримати з рахунку митного органу залишок коштiв, одержаних вiд їх реалiзацiї, протягом трьох рокiв з дня реалiзацiї товарiв, а у випадках, зазначених у частинах третiй та четвертiй цiєї статтi, - з дня набрання законної сили рiшенням суду по справi. Кошти, не отриманi протягом цього строку, перераховуються до державного бюджету. Вiдсотки на суми коштiв, одержаних вiд реалiзацiї товарiв, не нараховуються.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 04.07.2013р. N 405-VII)

     Стаття 245. Розпорядження валютними цiнностями, дорогоцiнними металами та дорогоцiнним камiнням

     1. Валюта України, iноземна валюта, конфiскована за рiшенням суду, перераховується до державного бюджету у строки, встановленi законодавством для виконання судових рiшень.

     2. Валюта України, iноземна валюта, за якою власник або уповноважена ним особа не звернулися протягом строкiв зберiгання, визначених цим Кодексом, перераховується до державного бюджету.

     3. Банкiвськi та дорогоцiннi метали, дорогоцiнне камiння, дорогоцiнне камiння органогенного утворення, напiвдорогоцiнне камiння, що переходять у власнiсть держави, передаються органами, якi здiйснили їх вилучення або зберiгають їх, до Державного фонду дорогоцiнних металiв i дорогоцiнного камiння України в порядку, визначеному законодавством.

Роздiл VIII
МИТНЕ ОФОРМЛЕННЯ

Глава 39. Загальнi положення щодо митного оформлення

     Стаття 246. Мета митного оформлення

     1. Метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку перемiщення товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного облiку ввезення на митну територiю України, вивезення за її межi i транзиту через її територiю товарiв.

     2. Порядок виконання митних формальностей при здiйсненнi митного оформлення визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну фiнансову полiтику, якщо iнше не передбачено цим Кодексом.

     3. Для виконання митних формальностей при здiйсненнi митного оформлення товарiв i транспортних засобiв комерцiйного призначення застосовуються автоматизована система митного оформлення, електронна транзитна система, якi згiдно з цим Кодексом в автоматичному режимi з урахуванням результатiв аналiзу ризикiв та залежно вiд типу митної декларацiї, митного режиму, особливостей, засобiв i способiв перемiщення товарiв через митний кордон України, наявностi вiдповiдних авторизацiй на застосування спрощень визначають перелiк таких митних формальностей та необхiднiсть участi у їх виконаннi посадової особи митного органу.

     Абзац другий виключено.

     У разi якщо автоматизованою системою митного оформлення, електронною транзитною системою або посадовою особою митного органу за результатами застосування системи управлiння ризиками не визначено необхiдностi участi у виконаннi митних формальностей щодо товарiв i транспортних засобiв комерцiйного призначення посадової особи митного органу, такi митнi формальностi виконуються автоматизованою системою митного оформлення або електронною транзитною системою в автоматичному режимi.

     Iнформацiя про виконання митних формальностей автоматизованою системою митного оформлення або електронною транзитною системою в автоматичному режимi вноситься до єдиної автоматизованої iнформацiйної системи митних органiв України та передається декларанту або уповноваженiй ним особi.

(Iз змiнами i доповненнями, внесеними згiдно iз законами України вiд 04.07.2013р. N 405-VII, вiд 02.10.2019р. N 141-IX, вiд 15.08.2022р. N 2510-IX, вiд 13.07.2023р. N 3229-IX)

     Стаття 247. Мiсце i час здiйснення митного оформлення

     1. Митне оформлення здiйснюється в мiсцях розташування вiдповiдних пiдроздiлiв митних органiв протягом робочого часу, встановленого для цих органiв.

     У випадках, що визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну фiнансову полiтику, митнi формальностi, якi виконуються автоматизованою системою митного оформлення в автоматичному режимi, здiйснюються цiлодобово.

     2. Вiдповiдно до мiжнародних договорiв, укладених вiдповiдно до закону, митне оформлення у пунктах пропуску через державний кордон України здiйснюється цiлодобово.

     3. Митне оформлення товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення здiйснюється в будь-якому митному органi з пред'явленням їх цьому органу, якщо iнше не передбачено цим Кодексом.

     У випадках та в порядку, що визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну фiнансову полiтику, окремi або всi митнi формальностi, що пiдлягають виконанню митними органами, можуть виконуватися посадовими особами iншого митного органу, нiж митний орган, якому пред'явленi товари, транспортнi засоби комерцiйного призначення, або автоматизованою системою митного оформлення.

     4. Митне оформлення товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення, що перемiщуються через територiю України в митному режимi транзиту, здiйснюється митним органом, у зонi дiяльностi якого починається транзитне перемiщення. Оформлення митної декларацiї (у тому числi попередньої митної декларацiї) для перемiщення товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення внутрiшнiм транзитом вiд пункту ввезення (пропуску) на митну територiю України до митного органу, розташованого на митнiй територiї України, може також здiйснюватися митним органом, у зонi дiяльностi якого закiнчується таке транзитне перемiщення.

     5. Мiсця митного оформлення товарiв, що перемiщуються трубопроводами та лiнiями електропередачi, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну фiнансову полiтику.

     6. Мiсця здiйснення митного оформлення товарiв, що перемiщуються через митний кордон України громадянами, визначаються вiдповiдно до роздiлу XII цього Кодексу.

     7. За письмовим зверненням декларанта або уповноваженої ним особи митнi формальностi можуть виконуватися митними органами поза мiсцем розташування цих органiв, а також поза робочим часом, установленим для них, на умовах, визначених цим Кодексом. Форма письмового звернення визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну фiнансову полiтику.

     8. За виконання митних формальностей митними органами поза мiсцем розташування митних органiв або поза робочим часом, установленим для них, iз заiнтересованих осiб справляється плата у розмiрах, установлених Кабiнетом Мiнiстрiв України, та в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну фiнансову полiтику. Така плата може справлятися iз заповненням унiфiкованої митної квитанцiї. Така плата не справляється за виконання митними органами митних формальностей поза мiсцем розташування митних органiв у межах спрощень, наданих пiдприємству, крiм випадкiв:

     1) виклику посадової особи митного органу таким пiдприємством;

     2) здiйснення посадовою особою митного органу митних формальностей безпосередньо на об'єктi пiдприємства, зазначеному в авторизацiї на застосування спрощення "процедура випуску за мiсцезнаходженням", вiдповiдно до частини третьої статтi 2491 цього Кодексу.

     9. У разi оголошення надзвичайного стану в окремих регiонах України можуть визначатися митнi органи, в яких здiйснюватиметься митне оформлення товарiв.

     10. За рiшенням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну фiнансову полiтику, митне оформлення пiдакцизних товарiв, природного газу, товарiв, якi вiдповiдно до законодавства пiдлягають клеймуванню державним пробiрним клеймом, а також лiкарських засобiв може здiйснюватися у спецiально визначених для цього митних органах.

(Iз змiнами i доповненнями, внесеними згiдно iз законами України вiд 04.07.2013р. N 405-VII, вiд 02.10.2019р. N 141-IX, вiд 14.01.2020р. N 440-IX, вiд 15.08.2022р. N 2510-IX, вiд 13.07.2023р. N 3229-IX)

     Стаття 248. Початок митного оформлення

     1. Митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларацiї або документа, який вiдповiдно до законодавства її замiнює, та документiв, необхiдних для митного оформлення, а в разi електронного декларування - з моменту отримання митним органом вiд декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларацiї або електронного документа, який вiдповiдно до законодавства замiнює митну декларацiю.

     2. Засвiдчення митним органом прийняття товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення та документiв на них до митного оформлення здiйснюється шляхом проставляння вiдбиткiв вiдповiдних митних забезпечень (у тому числi за допомогою iнформацiйних технологiй), iнших вiдмiток на митнiй декларацiї або документi, який вiдповiдно до законодавства її замiнює, а також на товаросупровiдних та товарно-транспортних документах у разi їх подання на паперовому носiї.

     3. Для виконання митних формальностей пiд час здiйснення митного оформлення товарiв i транспортних засобiв комерцiйного призначення застосовується автоматизована система митного оформлення, яка згiдно з цим Кодексом в автоматичному режимi здiйснює:

     1) отримання митних декларацiй та їх реєстрацiю;

     2) визначення перелiку митних формальностей, обов'язкових для виконання за митною декларацiєю, залежно вiд типу митної декларацiї, митного режиму, особливостей, засобiв i способiв перемiщення товарiв через митний кордон України та з урахуванням результатiв аналiзу ризикiв;

     3) визначення необхiдностi участi посадової особи митного органу у виконаннi митних формальностей за митною декларацiєю;

     4) призначення посадової особи митного органу для виконання митних формальностей за митною декларацiєю;

     5) надання декларанту iнформацiї про стан обробки митної декларацiї, перелiк митних формальностей, визначених обов'язковими для виконання за такою декларацiєю, та посадову особу митного органу, призначену для їх виконання (у разi її призначення).

     4. У разi якщо автоматизованою системою митного оформлення або посадовою особою митного органу за результатами застосування системи управлiння ризиками не визначено необхiдностi участi у виконаннi митних формальностей щодо товарiв i транспортних засобiв комерцiйного призначення посадової особи митного органу, такi митнi формальностi виконуються автоматизованою системою митного оформлення в автоматичному режимi.

     Iнформацiя про виконання митних формальностей автоматизованою системою митного оформлення в автоматичному режимi в установленому порядку вноситься до єдиної автоматизованої iнформацiйної системи митних органiв України та передається декларанту або уповноваженiй ним особi.

(Iз змiнами i доповненнями, внесеними згiдно iз законами України вiд 04.07.2013р. N 405-VII, вiд 02.10.2019р. N 141-IX)

     Стаття 249. Присутнiсть декларантiв або уповноважених ними осiб пiд час митного оформлення

     1. Декларанти або уповноваженi ними особи можуть бути присутнiми пiд час митного оформлення товарiв, якi пред'являються ними для такого оформлення.

     2. У разi застосування заходiв, передбачених статтями 338 i 339 цього Кодексу, а також на вимогу митного органу присутнiсть декларантiв або уповноважених ними осiб пiд час митного оформлення є обов'язковою.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 04.07.2013р. N 405-VII)

     Стаття 2491. Процедура випуску за мiсцезнаходженням

     1. Процедура випуску за мiсцезнаходженням може використовуватися пiдприємством, якому надано авторизацiю на застосування спрощення "процедура випуску за мiсцезнаходженням".

     Авторизацiя на застосування спрощення "процедура випуску за мiсцезнаходженням" надається пiдприємству, яке вiдповiдає критерiям, визначеним пунктами 1, 2 та 4 частини третьої статтi 12 цього Кодексу.

     2. Процедура випуску за мiсцезнаходженням застосовується до товарiв, декларантом яких є пiдприємство, якому надано авторизацiю на застосування такого спрощення.

     Такi товари можуть бути пред'явленi митному органу:

     1) на об'єктi пiдприємства, визначеному в авторизацiї на застосування спрощення "процедура випуску за мiсцезнаходженням"; або

     2) на об'єктi iншого пiдприємства, визначеному в авторизацiї на застосування спрощення, яке застосовується для ввезення або вивезення товарiв у митному режимi транзиту на умовах Конвенцiї про процедуру спiльного транзиту; або

     3) на об'єктi iншого пiдприємства, визначеному в авторизацiї на застосування спрощення вiдповiдно до пунктiв 1 i 2 частини першої статтi 911 цього Кодексу.

     У разi пред'явлення товарiв на об'єктi, визначеному у пунктi 2 або 3 цiєї частини, вiдповiднi митнi формальностi згiдно iз цiєю статтею здiйснюються митним органом, що вiдповiдає за здiйснення митних формальностей на такому об'єктi, пiдприємством, об'єкт якого зазначений у пунктi 2 або 3 цiєї частини, та пiдприємством, якому надано авторизацiю на застосування спрощення "процедура випуску за мiсцезнаходженням". На об'єкти, визначенi у пунктах 2 i 3 цiєї частини, поширюється дiя частини сьомої цiєї статтi щодо товарiв, до яких застосовується процедура випуску за мiсцезнаходженням.

     З метою перемiщення товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення внутрiшнiм транзитом до/з об'єкта, зазначеного у пунктi 2 цiєї частини, вiдповiдно до частини сьомої статтi 94 цього Кодексу декларування таких товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення може здiйснювати:

     пiдприємство, визначене в авторизацiї на застосування спрощення "процедура випуску за мiсцезнаходженням" (декларант);

     особа, уповноважена декларантом, об'єкт якої зазначений у пунктi 2 цiєї частини. Пiдприємство, об'єкт якого зазначений у пунктi 2 цiєї частини, має право декларувати товари, транспортнi засоби комерцiйного призначення як особа, уповноважена декларантом, для перемiщення внутрiшнiм транзитом до/з цього об'єкта вiдповiдно до частини сьомої статтi 94 цього Кодексу.

     3. Процедура випуску за мiсцезнаходженням може застосовуватися до товарiв, декларантом яких не є пiдприємство, якому надано авторизацiю на застосування спрощення "процедура випуску за мiсцезнаходженням", з дотриманням умов, визначених цiєю частиною.

     Положення цiєї частини застосовуються лише до товарiв, якi:

     1) перемiщуються через митний кордон України iз застосуванням транзитних спрощень вiдповiдно до статтi 911 цього Кодексу;

     2) пред'являються митному органу та розмiщуються вiдповiдно до частини сьомої цiєї статтi для тимчасового зберiгання на об'єктi, зазначеному в авторизацiї на застосування спрощення "процедура випуску за мiсцезнаходженням". Такий об'єкт має розмiщуватися у радiусi не бiльше 30 кiлометрiв вiд фактичного мiсця розташування вiдповiдного структурного пiдроздiлу митного органу, який вiдповiдає за здiйснення митних формальностей на такому об'єктi;

     3) декларуються утримувачем об'єкта, зазначеного в авторизацiї на застосування спрощення, який має дозвiл на здiйснення митної брокерської дiяльностi.

     Товари, ввезенi на митну територiю України у складi однiєї партiї та розмiщенi для тимчасового зберiгання на об'єктi, зазначеному в авторизацiї на застосування спрощення "процедура випуску за мiсцезнаходженням", можуть декларуватися у митнi режими, передбаченi пiдпунктами "а", "в" - "д" пункту 1 частини четвертої цiєї статтi, за кiлькома митними декларацiями тiльки пiсля їх помiщення у митний режим митного складу вiдповiдно до частини сьомої цiєї статтi.

     На особу, яка декларує товари, покладається обов'язок iз сплати митних платежiв солiдарно з декларантом.

     Митне оформлення товарiв вiдповiдно до цiєї частини здiйснюється в робочий час, установлений для митних органiв.

     Положення цiєї частини застосовуються до товарiв, зазначених у частинi четвертiй цiєї статтi, крiм товарiв, що класифiкуються у групi 27 (загальною вагою брутто понад 200 кiлограмiв), у товарних позицiях 2203 - 2208, 2401 - 2404 та за кодами 2103 90 30 00, 2106 90, 1601 00 91 10, 1601 00 99 10, 1602 10 00 19, 1602 90 99 19 згiдно з УКТ ЗЕД.

     4. Процедура випуску за мiсцезнаходженням застосовується щодо:

     1) товарiв, ввезених на митну територiю України, що помiщуються в митнi режими:

     а) iмпорту;

     б) митного складу;

     в) переробки на митнiй територiї;

     г) тимчасового ввезення;

     ґ) вiльної митної зони;

     д) реiмпорту;

     2) товарiв, що для вивезення за межi митної територiї України помiщуються у митнi режими:

     а) експорту;

     б) реекспорту;

     в) тимчасового вивезення;

     г) переробки за межами митної територiї.

     5. Для застосування спрощення "процедура випуску за мiсцезнаходженням" на кожний об'єкт (будiвлю, споруду, вiдкритий чи закритий майданчик тощо), що використовується пiдприємством, надається окрема авторизацiя.

     Допускається застосування спрощення "процедура випуску за мiсцезнаходженням" на вiдповiдних об'єктах, передбачених пунктом 2 частини другої цiєї статтi, без внесення вiдомостей про такi об'єкти до авторизацiї на застосування спрощення "процедура випуску за мiсцезнаходженням".

     6. В авторизацiї на застосування спрощення "процедура випуску за мiсцезнаходженням" зазначаються вiдомостi про:

     1) митницю (митнi пости або iншi структурнi пiдроздiли митницi), якою (якими) здiйснюватимуться митнi формальностi пiд час застосування процедури випуску за мiсцезнаходженням;

     2) адресу та географiчнi координати об'єкта (будiвлi, споруди, вiдкритого або закритого майданчика тощо), що використовуватиметься для декларування та випуску в заявлений митний режим товарiв;

     3) митнi режими, в якi можуть помiщуватися товари iз застосуванням процедури випуску за мiсцезнаходженням;

     4) способи забезпечення сплати митних платежiв (у разi застосування);

     5) виключено;

     6) порядок iнформацiйного обмiну мiж пiдприємством та митницею у разi виходу з ладу єдиної автоматизованої iнформацiйної системи митних органiв, вiдповiдних веб-сервiсiв та iнших електронних сервiсiв, доступних через мережу Iнтернет;

     7) перелiк товарiв, щодо яких надається авторизацiя, iз зазначенням їх кодiв на рiвнi товарної пiдпозицiї (6 знакiв) згiдно з УКТ ЗЕД;

     8) перелiк засобiв та способи перемiщення товарiв, щодо яких надається авторизацiя;

     9) максимальнi строки для надання митницею пiдприємству повiдомлення про заборону зняття митного забезпечення або вчинення iнших дiй;

     10) iншi вiдомостi, визначенi формою такої авторизацiї.

     7. Об'єкт пiдприємства, зазначений в авторизацiї на застосування спрощення "процедура випуску за мiсцезнаходженням", є мiсцем доставки та використовується для розмiщення товарiв на тимчасове зберiгання та/або у митний режим митного складу. Товари, що помiщуються у митний режим митного складу на такому об'єктi, декларуються пiдприємством, яке застосовує спрощення "процедура випуску за мiсцезнаходженням". Облiк усiх товарiв, що перебувають на об'єктi, зазначеному в частинi другiй цiєї статтi, ведеться утримувачем такого об'єкта з використанням звичайних правил складського облiку.

     Пiд час тимчасового зберiгання товарiв та/або їх перебування у митному режимi митного складу на об'єктi пiдприємства, зазначеному в авторизацiї на застосування спрощення "процедура випуску за мiсцезнаходженням", сплата митних платежiв пiдлягає забезпеченню в один iз способiв, передбачених пунктами 3 - 6 частини першої статтi 308 цього Кодексу.

     8. Пiдприємство пiд час застосування спрощення "процедура випуску за мiсцезнаходженням" пiсля прибуття товарiв до об'єкта (будiвлi, споруди, вiдкритого або закритого майданчика тощо), зазначеного в такiй авторизацiї, зобов'язане:

     1) невiдкладно, не пiзнiше наступного робочого дня, надiслати митницi електронне повiдомлення про прибуття товарiв та про доступнiсть їх для митного контролю;

     2) iнформувати митницю про всi непередбачуванi подiї та/або обставини, що виникли пiд час доставки транспортного засобу комерцiйного призначення та товарiв, що ним перемiщуються, до визначеного в авторизацiї на застосування спрощення "процедура випуску за мiсцезнаходженням" об'єкта, та якi стали йому вiдомi вiд перевiзника;

     3) забезпечити цiлiснiсть митного забезпечення, якщо таке накладалося, не здiйснювати розвантаження та забезпечити перебування транспортного засобу, комерцiйного призначення та товарiв, що ним перемiщуються, на визначеному в авторизацiї об'єктi пiдприємства до отримання вiд митницi дозволу на їх розвантаження або до завершення максимального строку для надання митницею повiдомлення про заборону зняття митного забезпечення, якщо таке накладалося, та розвантаження товарiв, а в разi отримання вiд митницi такого повiдомлення - до прибуття посадових осiб митницi;

     4) невiдкладно, не пiзнiше наступного робочого дня пiсля розвантаження, надiслати митницi електронне повiдомлення про результати розвантаження iз зазначенням усiх виявлених розбiжностей щодо перемiщуваних товарiв, якщо такi виявлено;

     5) надати на вимогу митницi доступ до транспортного засобу комерцiйного призначення, товарiв, що ним перемiщувалися, та товаротранспортних i товаросупровiдних документiв, на пiдставi яких здiйснювалося транзитне перемiщення таких товарiв;

     6) iнформувати митницю про всi подiї та обставини, що можуть мати вплив на дотримання пiдприємством умов авторизацiї на застосування спрощення "процедура випуску за мiсцезнаходженням".

     9. Процедура доставки товарiв до об'єкта пiдприємства, зазначеного в частинi другiй цiєї статтi, вважається завершеною, якщо:

     1) транспортний засiб комерцiйного призначення та товари, що ним перемiщуються, товаротранспортнi i товаросупровiднi документи доставленi до такого об'єкта; та

     2) митним органом за результатами опрацювання електронного повiдомлення пiдприємства про результати розвантаження внесено до систем, що забезпечують функцiонування електронних iнформацiйних ресурсiв митних органiв, вiдомостi про результати контролю розвантажених товарiв та надiслано вiдповiдне електронне повiдомлення пiдприємству.

     З моменту надiслання пiдприємству електронного повiдомлення про результати контролю розвантажених товарiв такi товари перебувають на тимчасовому зберiганнi.

     10. У разi використання процедури випуску за мiсцезнаходженням для помiщення товарiв у митнi режими, зазначенi у пунктi 2 частини четвертої цiєї статтi, такi товари повиннi бути завантаженi на транспортний засiб комерцiйного призначення iз накладенням пломб спецiального типу, у разi можливостi їх застосування, до моменту декларування товарiв у вiдповiдний митний режим.

     Вимоги, передбаченi абзацом першим цiєї частини, не застосовуються, якщо вивезення товарiв, зазначених в абзацi першому цiєї частини, здiйснюватиметься з використанням транзитної декларацiї, оформленої вiдповiдно до Конвенцiї про процедуру спiльного транзиту.

     Пiдприємство, яке застосовує процедуру випуску за мiсцезнаходженням, до отримання дозволу митницi на вiдправлення товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення з вiдповiдного об'єкта (будiвлi, споруди, вiдкритого або закритого майданчика тощо), визначеного у такiй авторизацiї, зобов'язане:

     1) не здiйснювати пiсля подання митної декларацiї будь-яких операцiй з транспортними засобами комерцiйного призначення та товарами, що ними перемiщуються, до отримання повiдомлення про помiщення товарiв у вiдповiдний митний режим;

     2) надати на вимогу митницi доступ до транспортного засобу комерцiйного призначення, задекларованих товарiв та документiв, на пiдставi яких здiйснювалося декларування таких товарiв;

     3) iнформувати митницю про всi подiї та обставини, що можуть мати вплив на дотримання ним умов, визначених в авторизацiї на застосування спрощення "процедура випуску за мiсцезнаходженням".

     11. Митнi формальностi пiд час застосування спрощення "процедура випуску за мiсцезнаходженням" виконуються iз застосуванням автоматизованої системи митного оформлення. У разi якщо автоматизованою системою митного оформлення або посадовою особою митного органу за результатами застосування системи управлiння ризиками не визначено необхiднiсть участi посадових осiб митних органiв у виконаннi митних формальностей при застосуваннi процедури випуску за мiсцезнаходженням до товарiв, декларантом яких є пiдприємство, якому надано авторизацiю на застосування такого спрощення, такi митнi формальностi виконуються автоматизованою системою митного оформлення в автоматичному режимi. Особливостi виконання митних формальностей пiд час застосування спрощення "процедура випуску за мiсцезнаходженням" визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну фiнансову полiтику.

(Доповнено статтею 2491 згiдно iз Законом України вiд 02.10.2019р. N 141-IX, iз змiнами, внесеними згiдно iз законами України вiд 15.08.2022р. N 2510-IX, вiд 13.07.2023р. N 3229-IX)

     Стаття 250. Митне оформлення товарiв, що перемiщуються через митний кордон України у складi вантажiв з допомогою

     1. Пiд товарами, що перемiщуються через митний кордон України у складi вантажiв з допомогою, у цiй статтi розумiються:

     1) товари, у тому числi транспортнi засоби, продукти харчування, медикаменти, одяг, ковдри, намети, збiрнi будинки, пристрої для очищення та збереження води, iншi товари першої необхiдностi, що направляються як допомога потерпiлим вiд катастрофи природного та/або техногенного походження;

     2) транспортнi засоби, iнструменти та устаткування, спецiально навченi тварини, продукти харчування, припаси, особистi речi та iншi товари для осiб, якi виконують завдання з лiквiдацiї наслiдкiв катастрофи, необхiднi їм для роботи та проживання на територiї, яка зазнала впливу цiєї катастрофи, протягом усього часу виконання зазначених завдань.

     2. Митне оформлення товарiв, що перемiщуються через митний кордон України у складi вантажiв з допомогою, здiйснюється першочергово.

     3. На товари, що перемiщуються через митний кордон України у складi вантажiв з допомогою, допускається подання попередньої або тимчасової декларацiї за правилами, встановленими цим Кодексом.

     4. Плата за виконання митних формальностей поза мiсцем розташування митних органiв або поза робочим часом, установленим для них, щодо товарiв, що перемiщуються через митний кордон України у складi вантажiв з допомогою, не справляється.

     5. Товари, що вивозяться за межi митної територiї України у складi вантажiв з допомогою, пропускаються через митний кордон України без сплати митних платежiв.

     6. Товари, отриманi уповноваженими органiзацiями у складi вантажiв з допомогою та призначенi для використання або безоплатного розповсюдження на митнiй територiї України цими органiзацiями чи пiд їх наглядом, пропускаються на митну територiю України без сплати митних платежiв.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 04.07.2013р. N 405-VII)

     Стаття 251. Порядок митного оформлення iноземних iнвестицiй

     1. Митне оформлення товарiв, що ввозяться в Україну як внесок iноземного iнвестора до статутного фонду пiдприємства з iноземними iнвестицiями, здiйснюється в першочерговому порядку.

     Стаття 252. Митне оформлення вiйськової технiки

     1. Вiйськова технiка, укомплектована повнiстю вiйськовою командою (бойовi та вiйськово-транспортнi повiтрянi судна, вiйськовi кораблi та судна забезпечення Вiйськово-Морських Сил тощо), яка перетинає митний кордон України, пiдлягає митному оформленню. Порядок такого оформлення встановлюється Кабiнетом Мiнiстрiв України.

     2. Митне оформлення вiйськової технiки iноземних держав здiйснюється митним органом за участю представникiв Мiнiстерства оборони України, а в разi якщо заходи, в рамках яких перемiщуються такi товари, належать до повноважень iншого центрального органу виконавчої влади, - представникiв цього центрального органу виконавчої влади.

     3. Товари, що перемiщуються через борти iноземних вiйськових кораблiв та повiтряних суден на митну територiю України або у зворотному напрямку, пiдлягають митному оформленню в порядку, визначеному цим Кодексом.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 04.07.2013р. N 405-VII)

     Стаття 2521. Митне оформлення вiйськової технiки та iнших товарiв пiдроздiлiв збройних сил iз застосуванням Форми 302

     1. Для помiщення вiйськової технiки та iнших товарiв пiдроздiлiв збройних сил держав - членiв Європейського Союзу, держав - членiв Органiзацiї Пiвнiчноатлантичного договору та iнших держав, якi у встановленому законом порядку допущенi на територiю України:

     1) у митнi режими тимчасового ввезення або реекспорту замiсть митної декларацiї може використовуватися Форма 302 за формою держави, з якої направляються або направлялися такi пiдроздiли;

     2) у митний режим транзиту замiсть митної декларацiї може використовуватися Форма 302 за формою держави, з якої направляються такi пiдроздiли.

     2. Для помiщення вiйськової технiки та iнших товарiв пiдроздiлiв Збройних Сил України, направлених згiдно iз законом до iнших держав, у митнi режими тимчасового вивезення та реiмпорту замiсть митної декларацiї можуть використовуватися:

     Форма 302, форма якої та положення про яку, а також порядок її заповнення встановлюються Кабiнетом Мiнiстрiв України; або

     Форма 302 за формою держави, до якої направляються пiдроздiли Збройних Сил України, допущенi до перебування на територiї такої держави.

     3. У разi вiдсутностi в митного органу отриманої вiдповiдно до пункту 31 частини сьомої статтi 331 цього Кодексу iнформацiї про вiйськову технiку та iншi товари, якi перемiщуються з використанням Форми 302, iнформацiя про такi товари подається разом iз Формою 302 окремим документом, що мiстить перелiк таких товарiв.

     4. Строк тимчасового ввезення, тимчасового вивезення вiйськової технiки та iнших товарiв, зазначених у частинах першiй та другiй цiєї статтi, встановлюється митним органом вiдповiдно до статей 108 та 116 цього Кодексу.

     5. У разi використання (споживання) або знищення вiйськової технiки та iнших товарiв, помiщених у митний режим тимчасового ввезення, тимчасового вивезення з використанням Форми 302, вони вважаються такими, що помiщенi вiдповiдно у митний режим реекспорту, реiмпорту.

     6. Тимчасово ввезенi на митну територiю України або тимчасово вивезенi за межi митної територiї України вiйськова технiка та iншi товари, якi не були помiщенi у митнi режими реекспорту або реiмпорту, крiм зазначених у частинi п'ятiй цiєї статтi, до завершення строку їх тимчасового ввезення або тимчасового вивезення пiдлягають помiщенню в iнший митний режим у порядку та на умовах, встановлених цим Кодексом та iншими законами України.

     7. Порядок виконання митних формальностей пiд час здiйснення митного контролю та митного оформлення вiйськової технiки та iнших товарiв, що перемiщуються з використанням Форми 302, встановлюється Кабiнетом Мiнiстрiв України.

(Доповнено статтею 2521 згiдно iз Законом України вiд 23.08.2023р. N 3345-IX)

     Стаття 253. Подання митним органам актiв, складених пiдприємствами

     1. Пiдприємства, що перемiщують товари через митний кордон України, у присутностi посадової особи митного органу складають акти про невiдповiднiсть цих товарiв вiдомостям, зазначеним у документах, необхiдних для здiйснення їх митного контролю, про пошкодження товарiв, їх упаковки чи маркування або про їх втрату. Зазначенi акти подаються вiдповiдним митним органам.

     2. Форма акта встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну фiнансову полiтику.

     3. При перемiщеннi товарiв через митний кордон залiзничним транспортом митного органу замiсть акта про невiдповiднiсть може подаватися комерцiйний акт, складений вiдповiдно до мiжнародних договорiв, укладених вiдповiдно до закону.

     4. Невiдповiднiсть фактичних вагових характеристик товарiв вiдомостям, зазначеним у товаросупровiдних документах, пов'язана з особливостями транспортування, зберiгання, специфiчними характеристиками певних товарiв, допускається в межах норм природного убутку та норм списання втрат таких товарiв вiдповiдно до законодавства України.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз законами України вiд 04.07.2013р. N 405-VII, вiд 02.10.2019р. N 141-IX)

     Стаття 254. Мова документiв, якi подаються для здiйснення митного контролю та митного оформлення

     1. Документи, необхiднi для здiйснення митного контролю та митного оформлення товарiв, що перемiщуються через митний кордон України при здiйсненнi зовнiшньоекономiчних операцiй, подаються митному органу українською мовою, офiцiйною мовою митних союзiв, членом яких є Україна, або iншою iноземною мовою мiжнародного спiлкування. Митнi органи вимагають переклад українською мовою документiв, складених iншою мовою, нiж офiцiйна мова митних союзiв, членом яких є Україна, або iншою iноземною мовою мiжнародного спiлкування, тiльки у разi, якщо данi, якi мiстяться в них, є необхiдними для перевiрки або пiдтвердження вiдомостей, зазначених у митнiй декларацiї. У такому разi декларант забезпечує переклад зазначених документiв за власний рахунок.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 04.07.2013р. N 405-VII)

     Стаття 255. Завершення митного оформлення

     1. Митне оформлення завершується в найкоротший можливий строк, але не бiльше нiж чотири робочих години з моменту пред'явлення митному органу товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення, що пiдлягають митному оформленню (якщо згiдно з цим Кодексом товари, транспортнi засоби комерцiйного призначення пiдлягають пред'явленню), подання митної декларацiї або документа, який вiдповiдно до законодавства її замiнює, та всiх необхiдних документiв i вiдомостей, передбачених статтями 257 i 335 цього Кодексу.

     2. Строк, зазначений у частинi першiй цiєї статтi, може бути перевищений на час виконання вiдповiдних формальностей виключно у разi:

     1) виконання митних формальностей поза мiсцем розташування митного органу вiдповiдно до статтi 247 цього Кодексу;

     2) пiдтвердженого письмово бажання декларанта або уповноваженої ним особи подати вiдповiдно до цього Кодексу додатковi документи чи вiдомостi про зовнiшньоекономiчну операцiю або характеристики товару;

     3) проведення дослiджень (аналiзу, експертизи) проб i зразкiв товарiв, якщо товари не випускаються вiдповiдно до заявленого митного режиму за тимчасовою митною декларацiєю згiдно з цим Кодексом;

     4) виявлення порушень митних правил, якщо товари не випускаються вiдповiдно до частини шостої цiєї статтi;

     5) зупинення митного оформлення вiдповiдно до Закону України "Про державний ринковий нагляд i контроль нехарчової продукцiї";

     6) подання додаткових документiв вiдповiдно до частини третьої статтi 53 цього Кодексу в межах передбаченого нею строку, перебiг якого припиняється з моменту отримання митницею (митним постом) таких документiв чи письмової вiдмови декларанта або уповноваженої ним особи у їх наданнi;

     7) призупинення митного оформлення вiдповiдно до статей 399 i 400 цього Кодексу.

     3. У разi якщо товар декларується з використанням попередньої або перiодичної митних декларацiй, митне оформлення за цими декларацiями завершується у строк, що не перевищує чотирьох робочих годин з моменту їх подання.

     4. Не допускається перевищення строку, зазначеного у частинi першiй цiєї статтi, у зв'язку з проведенням правоохоронними органами та пiдроздiлами внутрiшньої безпеки митних органiв спецiальних операцiй, перевiрок та iнших заходiв, якi не є операцiями, що здiйснюються в рамках виконання процедур митного контролю.

     5. Митне оформлення вважається завершеним пiсля виконання всiх митних формальностей, визначених цим Кодексом вiдповiдно до заявленого митного режиму, що засвiдчується митним органом шляхом проставлення вiдповiдних митних забезпечень (у тому числi за допомогою iнформацiйних технологiй), iнших вiдмiток на митнiй декларацiї або документi, який вiдповiдно до законодавства її замiнює, а також на товаросупровiдних та товарно-транспортних документах у разi їх подання на паперовому носiї.

     6. При виявленнi порушення митних правил митний орган здiйснює випуск товарiв до завершення розгляду справи про таке порушення за умови, що:

     1) такi товари не пiдлягають конфiскацiї i не будуть потрiбнi надалi у процесi провадження у справi як докази;

     2) декларант сплачує всi митнi платежi або забезпечує їх сплату вiдповiдно до роздiлу X цього Кодексу.

(Iз змiнами i доповненнями, внесеними згiдно iз законами України вiд 04.04.2013р. N 183-VII, вiд 04.07.2013р. N 405-VII, вiд 06.09.2018р. N 2530-VIII, вiд 14.01.2020р. N 440-IX)

     Стаття 256. Вiдмова у митному оформленнi та обов'язки митного органу щодо роз'яснення вимог, виконання яких забезпечує можливiсть митного оформлення

     1. Вiдмова у митному оформленнi - це письмове вмотивоване рiшення митного органу про неможливiсть здiйснення митного оформлення товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом.

     2. У рiшеннi про вiдмову у митному оформленнi повиннi бути зазначенi причини вiдмови та наведенi вичерпнi роз'яснення вимог, виконання яких забезпечує можливiсть митного оформлення товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення. Зазначене рiшення повинно також мiстити iнформацiю про порядок його оскарження.

     3. Рiшення про вiдмову у митному оформленнi приймається в межах строку, вiдведеного статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення. Неприйняття такого рiшення протягом зазначеного строку є бездiяльнiстю, яка може бути оскаржена в порядку, встановленому главою 4 цього Кодексу.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 04.07.2013р. N 405-VII)

Глава 40. Декларування

     Стаття 257. Процедура декларування

     1. Декларування здiйснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дiй) точних вiдомостей про товари, мету їх перемiщення через митний кордон України, а також вiдомостей, необхiдних для здiйснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуваннi письмової форми декларування можуть використовуватися як електроннi документи, так i документи на паперовому носiї або їх електроннi (сканованi) копiї, на якi накладено електронний пiдпис декларанта або уповноваженої ним особи.

     2. Електронне декларування здiйснюється з використанням електронної митної декларацiї, на яку накладено електронний пiдпис, та iнших електронних документiв або їх реквiзитiв у встановлених законом випадках, а також електронних (сканованих) копiй паперових документiв, на якi накладено електронний пiдпис декларанта або уповноваженої ним особи.

     3. Митна декларацiя та iншi документи, подання яких митним органам передбачено цим Кодексом, оформленi на паперовому носiї та у виглядi електронних документiв, мають однакову юридичну силу.

     4. Частину четверту виключено.

     5. Формат митних декларацiй, що подаються як електроннi документи, базується на мiжнародних стандартах електронного обмiну даними.

     6. Умови та порядок декларування, перелiк вiдомостей, необхiдних для здiйснення митного контролю та митного оформлення, визначаються цим Кодексом та мiжнародними договорами України, згода на обов'язковiсть яких надана Верховною Радою України. Положення про митнi декларацiї та форми цих декларацiй затверджуються Кабiнетом Мiнiстрiв України, а порядок заповнення таких декларацiй та iнших документiв, що застосовуються пiд час митного оформлення товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення, - центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну фiнансову полiтику.

     Форми митних декларацiй для декларування товарiв, що перемiщуються через митний кордон України пiдприємствами шляхом ввезення, вивезення або транзиту, а також для декларування товарiв, що перемiщуються через митний кордон України громадянами та декларуються за митною декларацiєю, передбаченою для пiдприємств, визначаються Конвенцiєю про спрощення формальностей у торгiвлi товарами та Конвенцiєю про процедуру спiльного транзиту.

     Умови та порядок декларування, перелiк вiдомостей, необхiдних для здiйснення митного контролю та митного оформлення товарiв, що помiщуються у митний режим транзиту на умовах Конвенцiї про процедуру спiльного транзиту, визначаються вiдповiдно до положень зазначеної Конвенцiї.

     7. Перелiк вiдомостей, що пiдлягають внесенню до митних декларацiй, обмежується лише тими вiдомостями, якi є необхiдними для цiлей справляння митних платежiв, формування митної статистики, а також для забезпечення додержання вимог цього Кодексу та iнших законодавчих актiв.

     8. Митне оформлення товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення здiйснюється митними органами на пiдставi митної декларацiї, до якої декларантом залежно вiд митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимiв, та заявленої мети перемiщення вносяться такi вiдомостi, у тому числi у виглядi кодiв:

     1) заявлений митний режим, тип декларацiї та вiдомостi про особливостi перемiщення;

     2) вiдомостi про декларанта, уповноважену особу, яка склала декларацiю, вiдправника, одержувача, перевiзника товарiв i сторони зовнiшньоекономiчного договору (контракту) або iншого документа, що використовується в мiжнароднiй практицi замiсть договору (контракту), а в разi якщо зовнiшньоекономiчний договiр (контракт) укладено на пiдставi посередницького договору, - також про iншу, крiм сторони зовнiшньоекономiчного договору (контракту), сторону такого посередницького договору;

     3) вiдомостi про найменування країн вiдправлення та призначення;

     4) вiдомостi про транспортнi засоби комерцiйного призначення, що використовуються для мiжнародного перевезення товарiв та/або їх перевезення митною територiєю України пiд митним контролем, та контейнери;

     5) вiдомостi про товари:

     а) найменування;

     б) звичайний торговельний опис, що дає змогу iдентифiкувати та класифiкувати товар;

     в) торговельна марка та виробник товарiв (за наявностi у товаросупровiдних та комерцiйних документах);

     г) код товару згiдно з УКТ ЗЕД;

     ґ) назва країни походження товарiв (за наявностi);

     д) опис упаковки (кiлькiсть, вид);

     е) кiлькiсть у кiлограмах (вага брутто та вага нетто) та iнших одиницях вимiру;

     є) фактурна вартiсть товарiв;

     ж) митна вартiсть товарiв та метод її визначення;

     з) вiдомостi про уповноваженi банки декларанта;

     и) статистична вартiсть товарiв;

     6) вiдомостi про нарахування митних та iнших платежiв, а також про надання забезпечення сплати митних платежiв:

     а) ставки митних платежiв;

     б) застосування пiльг зi сплати митних платежiв;

     в) суми митних платежiв;

     г) офiцiйний курс валюти України до iноземної валюти, у якiй складенi рахунки, визначений вiдповiдно до статтi 31 цього Кодексу;

     ґ) спосiб i особливостi нарахування та сплати митних платежiв;

     д) спосiб забезпечення сплати митних платежiв (у разi надання забезпечення сплати митних платежiв);

     7) вiдомостi про зовнiшньоекономiчний договiр (контракт) або iнший документ, що використовується в мiжнароднiй практицi замiсть договору (контракту), та його основнi умови;

     8) вiдомостi, що пiдтверджують дотримання встановлених законодавством заборон та обмежень щодо перемiщення товарiв через митний кордон України;

     9) вiдомостi про документи, передбаченi частиною третьою статтi 335 цього Кодексу;

     10) довiдковий номер декларацiї (за бажанням декларанта).

     До спрощеної митної декларацiї вносяться вiдомостi про авторизацiї на застосування спрощень, визначених частиною першою статтi 13 цього Кодексу, якi застосованi для подання такої спрощеної митної декларацiї, а також вiдомостi, визначенi такими пунктами цiєї частини:

     пунктами 1 - 3;

     пунктом 4 (тiльки щодо виду транспорту на кордонi та в межах країни);

     пунктом 5 (тiльки згiдно з пiдпунктами "а", "б" (тiльки щодо звичайного торговельного опису, що дає змогу iдентифiкувати товар), "г" (на рiвнi товарної пiдпозицiї згiдно з УКТ ЗЕД), "д", "е" (тiльки кiлькiсть у кiлограмах (у разi ввезення - вага нетто та вага брутто, а в разi вивезення - вага брутто) та "є";

     пунктом 6 (тiльки згiдно з пiдпунктом "д");

     пунктами 7 - 10.

     9. Митним органам забороняється вимагати внесення до митної декларацiї iнших вiдомостей, нiж зазначенi у цiй статтi.

     10. Перелiк товарiв, що не пiдлягають обов'язковому письмовому декларуванню, встановлюється цим Кодексом та iншими законодавчими актами України.

     11. Частину одинадцяту виключено.

(Iз змiнами i доповненнями, внесеними згiдно iз законами України вiд 04.04.2013р. N 183-VII, вiд 04.07.2013р. N 405-VII, вiд 10.04.2014р. N 1201-VII, вiд 06.09.2018р. N 2530-VIII, вiд 02.10.2019р. N 141-IX, вiд 14.01.2020р. N 440-IX, вiд 15.08.2022р. N 2510-IX, вiд 14.07.2023р. N 3261-IX)

     Стаття 258. Митна декларацiя, заповнена у звичайному порядку

     1. Пiд митною декларацiєю, заповненою у звичайному порядку, розумiється митна декларацiя, що мiстить обсяг вiдомостей (даних), достатнiй для завершення митного оформлення товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення у заявлений митний режим. Оформлення митним органом митної декларацiї, заповненої у звичайному порядку, є випуском товарiв у заявлений митний режим.

     2. Частина друга втратила чиннiсть.

(Iз змiнами i доповненнями, внесеними згiдно iз законами України вiд 04.07.2013р. N 405-VII, вiд 02.10.2019р. N 141-IX, враховуючи змiни, внесенi Законом України вiд 01.04.2022р. N 2173-IX)

     Стаття 259. Попередня митна декларацiя

     1. Попередня митна декларацiя подається до ввезення в Україну товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення або пiсля їх ввезення, якщо цi товари, транспортнi засоби перебувають на територiї пункту пропуску через державний кордон України.

     2. Попередня митна декларацiя подається декларантом або уповноваженою ним особою митного органу, в зонi дiяльностi якого товари, транспортнi засоби комерцiйного призначення будуть пред'явленi для митного оформлення, з метою проведення аналiзу ризикiв та прискорення виконання митних формальностей.

     3. Попередня митна декларацiя повинна мiстити вiдомостi, достатнi для:

     1) ввезення товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення на митну територiю України та забезпечення доставки їх до митного органу призначення; або

     2) втратив чиннiсть

     3) втратив чиннiсть.

     4. Частина четверта втратила чиннiсть.

     5. Частина п'ята втратила чиннiсть.

     6. При ввезеннi на митну територiю України пiдакцизних товарiв подання попередньої митної декларацiї, доставка та пред'явлення цих товарiв митного органу, яким оформлена така попередня митна декларацiя, є обов'язковими.

     7. Частина сьома втратила чиннiсть.

     8. Попередня митна декларацiя приймається митним органом, якщо її перевiркою встановлено, що вона мiстить необхiднi вiдомостi щодо товару i до неї додано необхiднi документи або їх копiї, у тому числi у виглядi електронного документа, або електронної (сканованої) копiї паперового документа, на яку накладено електронний пiдпис декларанта або уповноваженої ним особи. У разi вiдсутностi на момент подання попередньої митної декларацiї оригiналiв документiв дозволяється подання їх копiй. Факт прийняття декларацiї засвiдчується посадовою особою митного органу, яка її прийняла, шляхом проставлення на нiй вiдбитка вiдповiдного митного забезпечення та iнших вiдмiток (номера декларацiї, дати та часу її прийняття тощо), у тому числi з використанням iнформацiйних технологiй.

     9. Митний орган не має права вiдмовити в прийняттi попередньої митної декларацiї, якщо виконано всi умови, встановленi цим Кодексом.

     10. Вiдмова митного органу в прийняттi попередньої митної декларацiї повинна бути вмотивованою, а про причини вiдмови має бути письмово повiдомлено декларанта.

     11. Ввезення товару на територiю України за попередньою митною декларацiєю дозволяється протягом 30 днiв з дати її оформлення митним органом.

     12. Частина дванадцята втратила чиннiсть.

     13. Якщо попередня митна декларацiя мiстить лише вiдомостi, достатнi для ввезення товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення на митну територiю України та забезпечення їх доставки до митного органу призначення, або пiсля оформлення попередньої митної декларацiї змiнюються заходи нетарифного регулювання зовнiшньоекономiчної дiяльностi, для випуску товарiв декларантом або уповноваженою ним особою подається додаткова декларацiя.

     14. Попередня митна декларацiя, за якою митним органом здiйснено випуск товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення вiдповiдно до заявленого митного режиму без пред'явлення їх цьому митному органу вiдповiдно до частини п'ятої цiєї статтi, або попередня митна декларацiя разом з додатковою декларацiєю, поданою вiдповiдно до частини тринадцятої цiєї статтi, становлять митну декларацiю, заповнену в звичайному порядку.

     15. Положення цiєї статтi не застосовуються до:

     1) товарiв, що перемiщуються у митному режимi транзиту на умовах Конвенцiї про процедуру спiльного транзиту або на пiдставi електронної транзитної декларацiї, що вiдповiдає формату та набору даних, встановленим Конвенцiєю про процедуру спiльного транзиту, вiдповiдно до частини сьомої статтi 94 цього Кодексу; або

     2) товарiв, що перемiщуються у митному режимi транзиту на умовах Митної конвенцiї про мiжнародне перевезення вантажiв iз застосуванням книжки МДП (Конвенцiї МДП) 1975 року (крiм алкогольних напоїв та тютюнових виробiв) iз здiйсненням контролю за перемiщенням таких товарiв з використанням електронної транзитної системи; або

     3) вiйськової технiки та iнших товарiв, зазначених у частинах першiй та другiй статтi 2521 цього Кодексу.

(Iз змiнами i доповненнями, внесеними згiдно iз законами України вiд 04.07.2013р. N 405-VII, вiд 10.04.2014р. N 1201-VII, вiд 06.09.2018р. N 2530-VIII, вiд 02.10.2019р. N 141-IX, враховуючи змiни, внесенi Законом України вiд 01.04.2022р. N 2173-IX, вiд 15.08.2022р. N 2510-IX, вiд 13.07.2023р. N 3229-IX, вiд 23.08.2023р. N 3345-IX)

     Стаття 260. Тимчасова та перiодична митнi декларацiї

     1. Якщо декларант або уповноважена ним особа не володiє точними вiдомостями про характеристики товарiв, необхiднi для заповнення митної декларацiї у звичайному порядку, вона може подати митного органу тимчасову митну декларацiю на такi товари за умови, що вона мiстить данi, достатнi для помiщення їх у заявлений митний режим, та пiд зобов'язання про подання додаткової декларацiї у строк не бiльше 45 днiв з дати оформлення тимчасової митної декларацiї.

     2. Оформлення митним органом тимчасової митної декларацiї є випуском товарiв у заявлений митний режим. Якщо пiд час митного оформлення товарiв митним органом бралися проби (зразки) цих товарiв для проведення їх дослiдження (аналiзу, експертизи), випуск таких товарiв до одержання результатiв вiдповiдних дослiджень (аналiзу, експертиз), якщо вони не пiдпадають пiд дiю встановлених законодавством України заборон та/або обмежень щодо перемiщення через митний кордон України, може бути здiйснений митним органом за тимчасовою митною декларацiєю у порядку та на умовах, встановлених Кабiнетом Мiнiстрiв України.

     3. Для випуску товарiв вiдповiдно до заявленого митного режиму за тимчасовою митною декларацiєю застосовуються курси валют, визначенi вiдповiдно до статтi 31 цього Кодексу, заходи тарифного та нетарифного регулювання зовнiшньоекономiчної дiяльностi, чиннi на дату прийняття митним органом тимчасової митної декларацiї для оформлення. Якщо декларант не володiє точними вiдомостями, необхiдними для визначення ставок митних платежiв, для нарахування сум митних платежiв за тимчасовою митною декларацiєю застосовується найбiльша ставка митних платежiв з тих, пiд яку може пiдпадати товар.

     4. Перiодична митна декларацiя може подаватися на регулярне перемiщення через митний кордон України товарiв однiєю i тiєю ж особою на одних i тих же умовах та пiдставах протягом не бiльше 180 днiв та пiд зобов'язання про подання додаткової декларацiї на товари, перемiщенi за перiодичною митною декларацiєю протягом попереднього календарного мiсяця, у порядку та на умовах, встановлених Кабiнетом Мiнiстрiв України.

     5. При ввезеннi товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення в Україну, у тому числi з метою транзиту, перiодична митна декларацiя використовується замiсть попередньої митної декларацiї.

     6. Для випуску товарiв вiдповiдно до заявленого митного режиму, що ввозяться на митну територiю України за перiодичною митною декларацiєю, застосовуються курси валют, визначенi вiдповiдно до статтi 31 цього Кодексу, заходи тарифного та нетарифного регулювання зовнiшньоекономiчної дiяльностi, чиннi на день прийняття митним органом додаткової декларацiї на товари, перемiщенi за перiодичною митною декларацiєю протягом попереднього календарного мiсяця.

     7. Для пропуску товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення вiдповiдно до заявленого митного режиму, що вивозяться за межi митної територiї України за перiодичною митною декларацiєю, застосовуються заходи тарифного й нетарифного регулювання зовнiшньоекономiчної дiяльностi, чиннi на день пропуску цих товарiв через митний кордон України.

     8. Митний орган не має права вiдмовити в прийняттi тимчасової або перiодичної митної декларацiї, якщо виконано всi умови, встановленi цим Кодексом.

     9. Вiдмова митного органу в прийняттi тимчасової або перiодичної митної декларацiї повинна бути вмотивованою, а про причини вiдмови має бути письмово повiдомлено декларанта.

     10. Оформлення митним органом тимчасової або перiодичної митної декларацiї передбачає необхiднiсть виконання вимог цього Кодексу, передбачених для помiщення товарiв в обраний митний режим та сплати митних платежiв або забезпечення їх сплати вiдповiдно до роздiлу X цього Кодексу.

(Iз змiнами i доповненнями, внесеними згiдно iз законами України вiд 04.07.2013р. N 405-VII, вiд 10.04.2014р. N 1201-VII, вiд 02.10.2019р. N 141-IX)

     Стаття 2601. Спрощена митна декларацiя

     1. Спрощена митна декларацiя використовується для декларування та випуску в заявлений митний режим товарiв, декларантом яких є пiдприємство, яке має авторизацiю на застосування спрощення "процедура спрощеного декларування".

     Авторизацiя на застосування спрощення "процедура спрощеного декларування" надається пiдприємству, яке вiдповiдає критерiям, визначеним пунктами 1, 2 та 4 частини третьої статтi 12 цього Кодексу.

     Спрощення "процедура спрощеного декларування" може бути застосовано за умови пред'явлення товарiв, що декларуються, митному органу:

     1) у разi наявностi авторизацiї на застосування спрощення "процедура випуску за мiсцезнаходженням" - на об'єктi пiдприємства, визначеному в авторизацiї на застосування спрощення "процедура випуску за мiсцезнаходженням";

     2) у разi вiдсутностi авторизацiї на застосування спрощення "процедура випуску за мiсцезнаходженням" - на об'єктi iншого пiдприємства, визначеному в авторизацiї на застосування спрощення, яке застосовується для ввезення або вивезення товарiв в митному режимi транзиту на умовах Конвенцiї про процедуру спiльного транзиту.

     У разi пред'явлення товарiв на об'єктах, визначених у пунктi 2 цiєї частини, митнi формальностi здiйснюються митним органом, що вiдповiдає за здiйснення митних формальностей на такому об'єктi.

     2. Спрощена митна декларацiя може подаватися безпосередньо пiдприємством, яке має авторизацiю на застосування спрощення "процедура спрощеного декларування", або вiд його iменi пiдприємством, яке отримало авторизацiю АЕО-Б i має дозвiл на здiйснення митної брокерської дiяльностi.

     3. Обов'язковою умовою отримання авторизацiї на застосування спрощення "процедура спрощеного декларування" у випадках, зазначених у пунктах 1 i 2 частини п'ятої цiєї статтi, є наявнiсть у пiдприємства авторизацiї на застосування одного зi спрощень, передбачених пунктами 1 - 4 частини першої статтi 13 цього Кодексу.

     4. Спрощена митна декларацiя вiдповiдно до вимог, установлених митним законодавством Європейського Союзу, мiстить зменшений обсяг вiдомостей (порiвняно з митною декларацiєю, заповненою у звичайному порядку), який є достатнiм для iдентифiкацiї товарiв. Разом iз спрощеною митною декларацiєю до митного органу подається лише рахунок або iнший документ, який визначає вартiсть товару.

     5. Спрощена митна декларацiя подається для декларування:

     1) товарiв, якi перемiщувалися у вантажних вiдправленнях автомобiльним або залiзничним транспортом, та декларуються у митнi режими:

     а) iмпорту;

     б) митного складу;

     в) переробки на митнiй територiї;

     г) тимчасового ввезення;

     ґ) вiльної митної зони;

     д) реiмпорту;

     2) товарiв, що помiщуються у митний режим iмпорту пiсля помiщення в митний режим митного складу згiдно з пiдпунктом "б" пункту 1 цiєї частини;

     3) товарiв, якi для вивезення за межi митної територiї України у вантажних вiдправленнях авiацiйним, водним, автомобiльним або залiзничним транспортом декларуються у митнi режими:

     а) експорту;

     б) реекспорту;

     в) тимчасового вивезення;

     г) переробки за межами митної територiї.

     6. Митнi формальностi пiд час застосування процедури спрощеного декларування виконуються iз застосуванням автоматизованої системи митного оформлення. У разi якщо автоматизованою системою митного оформлення або посадовою особою митного органу за результатами застосування системи управлiння ризиками не визначено необхiднiсть участi посадових осiб митних органiв у виконаннi митних формальностей за спрощеною митною декларацiєю, митнi формальностi за такою спрощеною митною декларацiєю виконуються автоматизованою системою митного оформлення в автоматичному режимi протягом 15 хвилин з моменту її реєстрацiї. Особливостi виконання митних формальностей пiд час застосування процедури спрощеного декларування визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну фiнансову полiтику.

     7. Оформлення спрощеної митної декларацiї є випуском товарiв у заявлений митний режим.

     Оформлення спрощеної митної декларацiї вiдповiдно до пунктiв 1, 2 та пiдпунктiв "а", "г" пункту 3 частини п'ятої цiєї статтi здiйснюється за умови надання митному органу забезпечення сплати митних платежiв.

     Строк подання додаткової декларацiї до спрощеної декларацiї залежно вiд строку використання пiдприємством процедури спрощеного декларування становить:

     1) 15 днiв - у разi, якщо строк використання пiдприємством процедури спрощеного декларування не перевищує одного року;

     2) 30 днiв - у разi, якщо строк використання пiдприємством процедури спрощеного декларування перевищує один рiк.

     8. Для оформлення товарiв за спрощеною митною декларацiєю застосовуються заходи нетарифного регулювання зовнiшньоекономiчної дiяльностi, чиннi на дату прийняття такої спрощеної митної декларацiї митним органом, а заходи тарифного регулювання зовнiшньоекономiчної дiяльностi та курси валют, визначенi вiдповiдно до статтi 31 цього Кодексу, - чиннi на дату прийняття митним органом додаткової митної декларацiї на товари, оформленi за такою спрощеною митною декларацiєю.

     9. В авторизацiї на застосування спрощення "процедура спрощеного декларування" зазначаються вiдомостi про:

     1) митницю (митнi пости або iншi структурнi пiдроздiли митницi), якою здiйснюватимуться митнi формальностi пiд час застосування спрощення "процедура спрощеного декларування";

     2) митнi режими, в якi можуть помiщуватися товари iз застосуванням спрощення "процедура спрощеного декларування";

     3) способи забезпечення сплати митних платежiв (у разi застосування);

     4) перелiк товарiв, щодо яких надається авторизацiя, iз зазначенням їх кодiв на рiвнi товарної пiдкатегорiї (10 знакiв) згiдно з УКТ ЗЕД, найменування та звичайного торговельного опису, що дає змогу iдентифiкувати та класифiкувати цi товари;

     5) перелiк засобiв та способи перемiщення товарiв, щодо яких надається авторизацiя;

     6) порядок iнформацiйного обмiну мiж пiдприємством, митницею та єдиною автоматизованою iнформацiйною системою митних органiв iз використанням вiдповiдних веб-сервiсiв та iнших електронних сервiсiв, доступних через мережу Iнтернет;

     7) порядок iнформацiйного обмiну мiж пiдприємством та митницею у разi виходу з ладу єдиної автоматизованої iнформацiйної системи митних органiв, вiдповiдних веб-сервiсiв та iнших електронних сервiсiв, доступних через мережу Iнтернет;

     8) iншi вiдомостi, визначенi формою такої авторизацiї.

(Доповнено статтею 2601 згiдно iз Законом України вiд 02.10.2019р. N 141-IX, iз змiнами, внесеними згiдно iз законами України вiд 15.08.2022р. N 2510-IX, вiд 13.07.2023р. N 3229-IX)

     Стаття 261. Додаткова декларацiя

     1. У разi подання вiдповiдно до статей 259 - 2601 цього Кодексу попередньої, тимчасової, спрощеної або перiодичної митної декларацiї декларант або уповноважена ним особа повиннi протягом строкiв, визначених вiдповiдно до цього Кодексу, подати митного органу додаткову декларацiю, яка мiстить точнi вiдомостi про товари, задекларованi за попередньою, тимчасовою, спрощеною або перiодичною митною декларацiєю, що подавалися б у разi декларування цих товарiв за митною декларацiєю, заповненою у звичайному порядку.

     2. У разi вiдсутностi iнформацiї, необхiдної для визначення числових значень складових митної вартостi товарiв, яка стане вiдомою пiсля випуску товарiв у вiльний обiг та сплати роялтi, лiцензiйних платежiв, iнших складових вартостi, якi визначаються залежно вiд обсягiв продажу або прибутку вiд продажу, декларант або уповноважена ним особа має право подати додаткову декларацiю протягом 180 днiв з дати випуску товарiв.

     3. У разi випуску товарiв за спрощеною митною декларацiєю пiдприємство зобов'язане подати до митного органу, який здiйснив такий випуск, додаткову декларацiю (додатковi декларацiї) на такi товари та сплатити митнi та iншi платежi, якими вiдповiдно до законодавства України обкладаються товари пiд час помiщення їх у вiдповiдний митний режим, протягом строкiв, визначених вiдповiдно до цього Кодексу.

     4. Додаткова декларацiя також може бути подана для сплати мита на товари, що ввезенi на митну територiю України та випущенi у вiдповiдний митний режим iз звiльненням або умовним звiльненням вiд сплати мита i використанi у виробництвi iнших товарiв, та якщо така сплата є умовою набуття виробленими в Українi товарами походження з України та це передбачено законами України та/або мiжнародними договорами України, згода на обов'язковiсть яких надана Верховною Радою України.

     5. У разi якщо значення цiни товару в зовнiшньоекономiчному договорi визначається за формулою i на дату декларування невiдоме, декларант або уповноважена ним особа має право подати додаткову декларацiю протягом 90 днiв з дати випуску товарiв.

     6. Додаткова декларацiя подається до вiдповiдного митного органу, яким була оформлена вiдповiдна попередня, тимчасова, спрощена або перiодична митна декларацiя.

     7. Дозволяється подання однiєї додаткової декларацiї до кiлькох попереднiх, тимчасових, спрощених або перiодичних митних декларацiй, що були оформленi одним митним органом в межах одного зовнiшньоекономiчного договору та одного митного режиму, за умови дотримання строкiв подання додаткової декларацiї, визначених вiдповiдно до цього Кодексу.

     8. У межах строкiв подання додаткової декларацiї, визначених вiдповiдно до цього Кодексу, дозволяється подання кiлькох додаткових декларацiй до однiєї попередньої, тимчасової, спрощеної, перiодичної митної декларацiї або митної декларацiї, заповненої у звичайному порядку.

(Iз змiнами i доповненнями, внесеними згiдно iз законами України вiд 04.07.2013р. N 405-VII, вiд 02.10.2019р. N 141-IX, вiд 15.08.2022р. N 2510-IX)

     Стаття 262. Мiсце декларування

     1. Товари, що перемiщуються через митний кордон України, декларуються митного органу, який здiйснює митне оформлення цих товарiв.

     2. Транспортнi засоби, що використовуються для перемiщення товарiв, декларуються одночасно з цими товарами, крiм випадкiв, передбачених частиною третьою цiєї статтi.

     3. Морськi, рiчковi та повiтрянi судна декларуються митному органу в порту чи аеропорту прибуття на митну територiю України або в порту чи аеропорту вiдправлення з митної територiї України.

     4. Порожнi транспортнi засоби i транспортнi засоби, що перевозять пасажирiв, декларуються в мiсцi перетину митного кордону України.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 04.07.2013р. N 405-VII)

     Стаття 263. Строки декларування

     1. Митна декларацiя подається митного органу, який здiйснює митне оформлення товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення, протягом 10 робочих днiв з дати доставлення цих товарiв, транспортних засобiв до зазначеного органу.

     2. У разi вiдмови у прийняттi митної декларацiї або в митному оформленнi товарiв, у тому числi у зв'язку з прийняттям митним органом рiшення про коригування митної вартостi товарiв нова митна декларацiя подається митного органу, який здiйснює митне оформлення товарiв, не пiзнiше 10 робочих днiв з дати такої вiдмови, якщо товари протягом зазначеного часу не розмiщено на складi тимчасового зберiгання чи на складi митного органу.

     3. Товари, якi протягом 30 днiв з дня доставлення їх у митний орган призначення не помiщенi у митний режим або не розмiщенi на складi тимчасового зберiгання чи складi митного органу, набувають статусу таких, що зберiгаються на складi митного органу.

     4. Строки, зазначенi у частинах першiй та другiй цiєї статтi, продовжуються митними органами на прохання декларанта:

     1) у разi хвороби власника товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення або уповноваженої ним особи, що настала пiсля прибуття у мiсця, встановленi митними органами для здiйснення митного контролю, що пiдтверджується документом, виданим медичним закладом;

     2) коли процедура контролю, який здiйснюється iншими державними органами пiд час перемiщення товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення через митний кордон України, потребує додаткового часу, що пiдтверджується довiдкою вiдповiдного органу;

     3) якщо виникли обставини та/або сталися подiї, що перешкоджають поданню митного органу митної декларацiї, зокрема:

     а) стихiйне лихо (пожежа, повiнь тощо), введення воєнного чи надзвичайного стану в Українi або в окремих її мiсцевостях у зонi митного контролю, iншi надзвичайнi та невiдворотнi за даних умов подiї (обставини непереборної сили);

     б) протиправнi дiї третiх осiб, спрямованi проти перевiзника, транспортного засобу комерцiйного призначення чи товарiв, що пiдлягають декларуванню;

     в) неможливiсть подальшого руху транспортного засобу внаслiдок зсуву, пошкодження або розпакування товару, що унеможливлює пред'явлення митного органу товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення.

     5. Залежно вiд характеру обставин i подiй, зазначених у частинi четвертiй цiєї статтi, документи, що пiдтверджують їх наявнiсть i тривалiсть дiї, видаються державними органами та iншими суб'єктами вiдповiдно до їх компетенцiї.

     6. Для продовження строкiв пред'явлення або декларування митному органу товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення власник або уповноважена ним особа звертається до митного органу з письмовою заявою, у тому числi в електроннiй формi. До заяви додаються вiдповiднi документи, якi пiдтверджують обставини та подiї, зазначенi у частинi четвертiй цiєї статтi.

     7. Митний орган на пiдставi заяви та доданих до неї документiв продовжує строк декларування товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення на час, необхiдний для усунення причин, що не дали змоги своєчасно задекларувати цi товари, транспортнi засоби.

     8. Декларування товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення може здiйснюватися до прибуття їх на митну територiю України або до митного органу призначення згiдно з порядком та умовами, визначеними статтею 259 цього Кодексу.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз законами України вiд 07.06.2012р. N 4915-VI, вiд 04.07.2013р. N 405-VII)

     Стаття 264. Прийняття митної декларацiї

     1. Митна декларацiя реєструється та приймається митним органом у порядку, що визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну фiнансову полiтику.

     Подання та прийняття митної декларацiї на товари, що декларуються для помiщення товарiв у митний режим транзиту на умовах Конвенцiї про процедуру спiльного транзиту, здiйснюються вiдповiдно до положень зазначеної Конвенцiї".

     2. Митна декларацiя та iншi документи подаються митного органу в електронному виглядi з дотриманням вимог цього Кодексу або на паперових носiях. Митна декларацiя на паперовому носiї супроводжується її електронною копiєю. Разом з митною декларацiєю митному органу подаються рахунок або iнший документ, що визначає вартiсть товару, та, у випадках, встановлених цим Кодексом, - декларацiя митної вартостi. Вiдомостi про документи, визначенi частиною третьою статтi 335 цього Кодексу, зазначаються декларантом або уповноваженою ним особою у встановленому порядку в митнiй декларацiї. На вимогу митного органу декларант або уповноважена ним особа зобов'язанi надати митному органу оригiнали таких документiв або засвiдченi в установленому порядку їх копiї, якщо законодавством не передбачено подання оригiналiв.

     Митним органам забороняється вимагати надання декларантом або уповноваженою ним особою документiв та/або вiдомостей, якщо цим Кодексом та iншими законами України передбачено надання таких документiв (вiдомостей) митним органам державними органами, установами та органiзацiями, уповноваженими на здiйснення дозвiльних або контрольних функцiй щодо перемiщення товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення через митний кордон України, через єдиний державний iнформацiйний веб-портал "Єдине вiкно для мiжнародної торгiвлi", а також приймати i використовувати такi документи та/або вiдомостi, наданi декларантом або уповноваженою ним особою, для здiйснення митних формальностей, крiм випадкiв, визначених цим Кодексом.

     У разi виходу з ладу єдиного державного iнформацiйного веб-порталу "Єдине вiкно для мiжнародної торгiвлi" на строк бiльше двох годин митний орган зобов'язаний приймати документи та/або вiдомостi, зазначенi в абзацi другому цiєї частини, у разi надання їх декларантом або уповноваженою ним особою у виглядi електронних документiв або документiв на паперовому носiї або їх електронних (сканованих) копiй, на якi накладено електронний пiдпис декларанта або уповноваженої ним особи.

     3. Дата та час подання митної декларацiї фiксується митним органом шляхом її реєстрацiї, у тому числi з використанням iнформацiйних технологiй. Митний орган не має права вiдмовити в реєстрацiї митної декларацiї.

     4. Митний орган зобов'язаний надати декларанту або уповноваженiй ним особi можливiсть самостiйного фiксування в електроннiй системi митного оформлення факту i часу подачi митного органу митної декларацiї або документа, який вiдповiдно до законодавства її замiнює, та документiв, необхiдних для митного оформлення, на паперовому носiї, а в разi електронного декларування - можливiсть одержання вiд митного органу повiдомлення про дату i час отримання цим органом електронної митної декларацiї або документа, який вiдповiдно до законодавства її замiнює. Ненадання митним органом такої можливостi є бездiяльнiстю, яка може бути оскаржена вiдповiдно до глави 4 цього Кодексу.

     5. З метою визначення правильностi заповнення поданої митної декларацiї та вiдповiдностi доданих до неї документiв установленим вимогам митний орган здiйснює перевiрку митної декларацiї.

     6. Митна декларацiя приймається для митного оформлення, якщо вона подана за встановленою формою, пiдписана особою, яка її подала, i перевiркою цiєї декларацiї встановлено, що вона мiстить всi необхiднi вiдомостi i до неї додано всi документи, визначенi цим Кодексом. Факт прийняття митної декларацiї засвiдчується посадовою особою митного органу, яка її прийняла, шляхом проставлення на нiй вiдбитка вiдповiдного митного забезпечення та iнших вiдмiток (номера декларацiї, дати та часу її прийняття тощо), у тому числi з використанням iнформацiйних технологiй.

     7. У випадках, коли з причин, визнаних митним органом обґрунтованими, окремi документи, визначенi цим Кодексом, не можуть бути представленi разом з митною декларацiєю, дозволяється подання таких документiв протягом часу, що визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну фiнансову полiтику.

     8. З моменту прийняття митним органом митної декларацiї вона є документом, що засвiдчує факти, якi мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе вiдповiдальнiсть за подання недостовiрних вiдомостей, наведених у цiй декларацiї.

     9. Митний орган не має права вiдмовити у прийняттi митної декларацiї, якщо виконано всi умови, встановленi цим Кодексом.

     10. Вiдмова митного органу у прийняттi митної декларацiї повинна бути вмотивованою, а про причини вiдмови має бути письмово повiдомлено декларанта.

     11. Митний орган вiдмовляє у прийняттi митної декларацiї виключно з таких пiдстав:

     1) митна декларацiя не мiстить усiх вiдомостей або подана без документiв, передбачених статтею 335 цього Кодексу;

     2) електронна митна декларацiя не мiстить встановлених законодавством обов'язкових реквiзитiв;

     3) митну декларацiю подано з порушенням iнших вимог, встановлених цим Кодексом.

     12. У разi вiдмови у прийняттi митної декларацiї посадовою особою митного органу заповнюється картка вiдмови у прийняттi митної декларацiї за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну фiнансову полiтику. Один примiрник зазначеної картки невiдкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженiй ним особi. Iнформацiя про вiдмову у прийняттi для оформлення електронної митної декларацiї надсилається декларанту електронним повiдомленням, на яке накладено електронний пiдпис посадової особи митного органу.

     13. Документи, вiдомостi про якi зазначенi в митнiй декларацiї, повиннi зберiгатися декларантом протягом не менше нiж 1095 днiв, крiм документiв на паперових носiях, що наданi митному органу для здiйснення митних формальностей та не поверненi митним органом пiсля їх виконання. Декларант та уповноважена ним особа несуть установлену цим Кодексом та iншими законами України вiдповiдальнiсть за подання недостовiрних вiдомостей, внесених ними до митної декларацiї, за знищення або втрату документiв, вiдомостi про якi зазначенi в митнiй декларацiї, до закiнчення строку зберiгання, передбаченого цiєю частиною.

(Iз змiнами i доповненнями, внесеними згiдно iз законами України вiд 04.07.2013р. N 405-VII, вiд 06.09.2018р. N 2530-VIII, вiд 02.10.2019р. N 141-IX, вiд 15.08.2022р. N 2510-IX)

     Стаття 265. Декларанти

     1. Декларантами мають право виступати:

     1) при перемiщеннi товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення через митний кордон України або при змiнi митного режиму щодо товарiв на пiдставi зовнiшньоекономiчного договору, укладеного резидентом, - резидент, яким або вiд iменi якого укладено цей договiр;

     2) в iнших випадках - особа, яка вiдповiдно до законодавства України має право вчиняти щодо товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення юридично значущi дiї вiд свого iменi.

     2. Декларантами можуть бути тiльки резиденти, крiм випадкiв перемiщення через митний кордон України:

     1) громадянами - особистих речей, транспортних засобiв особистого користування та iнших товарiв для особистих, сiмейних чи iнших потреб, не пов'язаних iз здiйсненням пiдприємницької дiяльностi;

     2) особами, якi мають пiльги згiдно iз статтями 383 - 386, 388, 389, 391, 392 цього Кодексу, - товарiв, у зв'язку iз ввезенням яких на митну територiю України та вивезенням їх за межi цiєї територiї такi пiльги надаються;

     3) представництвами iноземних фiрм - товарiв, що не пiдлягають вiдчуженню та призначенi для службового користування цих представництв при декларуваннi у митнi режими тимчасового ввезення, реекспорту, транзиту, а також iмпорту щодо товарiв, ввезених для власних потреб таких представництв;

     4) iноземними перевiзниками - товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення, що перемiщуються територiєю України прохiдним транзитом;

     5) iнших випадкiв, коли вiдповiдно до законодавства України нерезидент має право розпоряджатися товарами на митнiй територiї України.

     3. Пiдприємства можуть бути декларантами, за умови перебування їх на облiку в митних органах України.

     4. Громадяни можуть бути декларантами пiсля досягнення ними 16-рiчного вiку.

     5. Декларант може здiйснювати декларування товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення самостiйно або уповноважувати iнших осiб на здiйснення декларування вiд свого iменi.

     6. Декларування товарiв, що належать громадянам, може здiйснюватися цими громадянами або iншими громадянами, уповноваженими на це власниками зазначених товарiв нотарiально посвiдченими дорученнями.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 04.07.2013р. N 405-VII)

     Стаття 266. Обов'язки, права та вiдповiдальнiсть декларанта та уповноваженої ним особи

     1. Декларант зобов'язаний:

     1) здiйснити декларування товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення вiдповiдно до порядку, встановленого цим Кодексом;

     2) на вимогу митного органу пред'явити товари, транспортнi засоби комерцiйного призначення для митного контролю i митного оформлення;

     3) надати митному органу передбаченi законодавством документи i вiдомостi, необхiднi для виконання митних формальностей;

     4) у випадках, визначених цим Кодексом та Податковим кодексом України, сплатити митнi платежi або забезпечити їх сплату вiдповiдно до роздiлу X цього Кодексу;

     5) у випадках, визначених цим Кодексом та iншими законами України, сплатити iншi платежi, контроль за справлянням яких покладено на митнi органи.

     2. Перед подачею митної декларацiї декларант має право з дозволу митного органу здiйснювати фiзичний огляд товарiв з метою перевiрки їх вiдповiдностi опису (вiдомостям), зазначеному у товаросупровiдних документах, брати проби та зразки товарiв.

     3. У випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, декларант має право вимагати вiд митного органу випуску товарiв, за умови забезпечення сплати митних платежiв вiдповiдно до роздiлу X цього Кодексу.

     4. У разi самостiйного декларування товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення декларантом передбачену цим Кодексом вiдповiдальнiсть за вчинення порушення митних правил у повному обсязi несе декларант.

     5. Особа, уповноважена на декларування товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення вiд iменi декларанта, має такi самi обов'язки, права i несе таку саму вiдповiдальнiсть, що й декларант.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 04.07.2013р. N 405-VII)

     Стаття 267. Декларування товарiв з партiї, якi класифiкуються у межах однiєї товарної позицiї згiдно з УКТ ЗЕД

     1. У разi якщо до партiї товарiв входять товари, якi класифiкуються у межах однiєї товарної позицiї згiдно з УКТ ЗЕД, вони за бажанням декларанта або уповноваженої ним особи можуть декларуватися для вiльного обiгу на митнiй територiї України або за її межами за одним класифiкацiйним кодом згiдно з УКТ ЗЕД, за умови що цьому коду вiдповiдає найбiльша ставка ввiзного або вивiзного мита у межах однiєї товарної позицiї згiдно з УКТ ЗЕД. Якщо до окремих товарiв, якi входять до зазначеної партiї, застосовуються передбаченi законом заходи нетарифного регулювання зовнiшньоекономiчної дiяльностi, такий спосiб декларування не звiльняє декларанта або уповноважену ним особу вiд додержання зазначених заходiв щодо цих товарiв.

     2. З метою перевiрки додержання декларантом умов, зазначених у частинi першiй цiєї статтi, митний орган має право вимагати бiльш детальну iнформацiю щодо окремих товарiв, якi декларуються.

     3. Положення цiєї статтi не поширюються на:

     1) пiдакцизнi товари;

     2) товари, до яких застосовуються рiзнi ставки податку на додану вартiсть;

     3) товари, на якi вiдповiдно до законодавства встановленi кiлькiснi обмеження iмпорту або експорту;

     4) товари, щодо яких встановлено особливi види мита.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 04.07.2013р. N 405-VII, у редакцiї Закону України вiд 27.07.2022р. N 2458-IX)

     Стаття 268. Помилки у митнiй декларацiї

     1. Допущення у митнiй декларацiї помилок, якi не призвели до неправомiрного звiльнення вiд сплати митних платежiв або зменшення їх розмiру, до незабезпечення дотримання заходiв тарифного та/або нетарифного регулювання зовнiшньоекономiчної дiяльностi, не тягне за собою застосування санкцiй, передбачених цим Кодексом та iншими законодавчими актами України.

     2. У випадках, передбачених частиною першою цiєї статтi, посадовi особи митних органiв надають декларантам або уповноваженим ним особам можливiсть виправити помилки, допущенi в митнiй декларацiї.

     3. Частину третю виключено.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз законами України вiд 04.07.2013р. N 405-VII, вiд 15.08.2022р. N 2510-IX)

     Стаття 269. Змiна, вiдкликання та визнання митної декларацiї недiйсною

     1. Вiдповiдно до положень цiєї статтi за письмовим зверненням декларанта або уповноваженої ним особи та з дозволу митного органу вiдомостi, зазначенi в митнiй декларацiї, можуть бути змiненi або митна декларацiя може бути вiдкликана. У разi вiдмови у наданнi такого дозволу митний орган зобов'язаний невiдкладно, письмово або в електронному виглядi, повiдомити декларанта про причини i пiдстави такої вiдмови.

     2. Внесення змiн до митної декларацiї, прийнятої митним органом, допускається до моменту завершення митного оформлення товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення вiдповiдно до заявленого митного режиму, а також протягом трьох рокiв з дня завершення їх митного оформлення. Змiни повиннi стосуватися лише товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення, зазначених у митнiй декларацiї.

     3. Якщо пiсля випуску у вiльний обiг товарiв, митний контроль яких здiйснювався без проведення митного огляду, декларантом виявленi товари, перемiщенi через митний кордон України i не зазначенi в митнiй декларацiї, за письмовим зверненням декларанта та з дозволу митного органу допускається внесення до митної декларацiї змiн щодо збiльшення кiлькостi товарiв, випущених у вiльний обiг на митнiй територiї України, у зв'язку з виявленням незадекларованих товарiв.

     4. Внесення до митної декларацiї змiн, якi впливають на застосування до товарiв заходiв тарифного та/або нетарифного регулювання зовнiшньоекономiчної дiяльностi, здiйснюється за умови дотримання таких заходiв.

     5. Вiдкликання митної декларацiї допускається лише до моменту завершення митного оформлення товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення вiдповiдно до заявленого митного режиму.

     6. Якщо товари, транспортнi засоби комерцiйного призначення, оформленi за декларацiєю для вивезення за межi митної територiї України, не перетнули державний кордон України протягом 180 днiв, митний орган визнає цю митну декларацiю недiйсною. Зазначений строк може бути зменшений за письмовим зверненням декларанта або уповноваженої ним особи.

     7. Порядок внесення змiн до митних декларацiй, їх вiдкликання та визнання недiйсними визначається Кабiнетом Мiнiстрiв України.

     8. Пiсля вiдкликання або визнання недiйсною митної декларацiї товари, транспортнi засоби комерцiйного призначення, що в нiй задекларованi, повиннi бути виданi з-пiд митного контролю за заявою декларанта або уповноваженої ним особи, якщо до початку митного оформлення цих товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення вони перебували у вiльному обiгу на митнiй територiї України, або задекларованi протягом 10 днiв до обраного митного режиму.

     9. Посадовi особи митних органiв не мають права заповнювати митну декларацiю, змiнювати вiдомостi, зазначенi в митнiй декларацiї, крiм внесення до неї вiдомостей, що належать до повноважень митних органiв.

     10. У разi виявлення порушень митних правил щодо задекларованих у митнiй декларацiї товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення внесення змiн, вiдкликання та визнання недiйсною цiєї декларацiї до закiнчення провадження у вiдповiдних справах забороняються. Не порушується провадження у справах про порушення митних правил у випадках, якщо декларант або уповноважена ним особа самостiйно звернулися до митного органу з проханням про внесення змiн до митної декларацiї вiдповiдно до частин другої - четвертої цiєї статтi.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 04.07.2013р. N 405-VII)

Роздiл IX
МИТНI ПЛАТЕЖI

Глава 41. Загальнi положення щодо митних платежiв

     Стаття 270. Оподаткування митними платежами товарiв, що перемiщуються через митний кордон України

     1. Правила оподаткування товарiв, що перемiщуються через митний кордон України, митом, крiм особливих видiв мита, встановлюються цим Кодексом та мiжнародними договорами, згода на обов'язковiсть яких надана Верховною Радою України. Правила оподаткування особливими видами мита встановлюються законами України "Про захист нацiонального товаровиробника вiд демпiнгового iмпорту", "Про захист нацiонального товаровиробника вiд субсидованого iмпорту", "Про застосування спецiальних заходiв щодо iмпорту в Україну", окремим законом щодо встановлення додаткового iмпортного збору.

     2. Правила оподаткування товарiв, що перемiщуються через митний кордон України, iншими (крiм мита) митними платежами встановлюються Податковим кодексом України з урахуванням особливостей, що визначаються цим Кодексом.

     3. Особливостi оподаткування митними платежами товарiв, помiщених у вiдповiдний митний режим, визначенi у статтi 286 та роздiлi V цього Кодексу, а також у роздiлах V i VI Податкового кодексу України.

(Iз доповненнями, внесеними згiдно iз Законом України вiд 28.12.2014р. N 74-VIII)

Глава 42. Мито

     Стаття 271. Мито та його види

     1. Мито - це загальнодержавний податок, встановлений Податковим кодексом України та цим Кодексом, який нараховується та сплачується вiдповiдно до цього Кодексу, законiв України та мiжнародних договорiв, згода на обов'язковiсть яких надана Верховною Радою України.

     2. В Українi застосовуються такi види мита:

     1) ввiзне мито;

     2) вивiзне мито;

     3) сезонне мито;

     4) особливi види мита: спецiальне, антидемпiнгове, компенсацiйне, додатковий iмпортний збiр.

     3. Забороняється застосовувати iншi види мита, крiм тих, що встановленi цим Кодексом.

(Iз доповненнями, внесеними згiдно iз Законом України вiд 28.12.2014р. N 74-VIII)

     Стаття 272. Ввiзне мито

     1. Ввiзне мито встановлюється на товари, що ввозяться на митну територiю України.

     2. Встановлення нових та змiна дiючих ставок ввiзного мита, визначених Митним тарифом України, здiйснюються Верховною Радою України шляхом прийняття законiв України.

     Стаття 273. Вивiзне мито

     1. Вивiзне мито встановлюється законом на українськi товари, що вивозяться за межi митної територiї України.

     Стаття 274. Сезонне мито

     1. На окремi товари законом може встановлюватися сезонне мито на строк не менше 60 та не бiльше 120 послiдовних календарних днiв з дня встановлення сезонного мита.

     Стаття 275. Особливi види мита

     1. У випадках, передбачених законами України (якщо iнше не передбачено мiжнародними договорами, згода на обов'язковiсть яких надана Верховною Радою України), з метою захисту економiчних iнтересiв України та українських товаровиробникiв у разi ввезення товарiв на митну територiю України, незалежно вiд iнших видiв мита, можуть застосовуватися особливi види мита:

     1) спецiальне мито;

     2) антидемпiнгове мито;

     3) компенсацiйне мито;

     4) додатковий iмпортний збiр.

     2. Виключено.

     3. Спецiальне мито встановлюється вiдповiдно до Закону України "Про застосування спецiальних заходiв щодо iмпорту в Україну":

     1) як засiб захисту нацiонального товаровиробника, у разi якщо товари ввозяться на митну територiю України в обсягах та/або за таких умов, що їх ввезення заподiює або створює загрозу заподiяння значної шкоди нацiональному товаровиробнику;

     2) як заходи у вiдповiдь на дискримiнацiйнi та/або недружнi дiї iнших держав, митних союзiв та економiчних угруповань, якi обмежують реалiзацiю законних прав та iнтересiв суб'єктiв зовнiшньоекономiчної дiяльностi України.

     4. Антидемпiнгове мито встановлюється вiдповiдно до Закону України "Про захист нацiонального товаровиробника вiд демпiнгового iмпорту" у разi ввезення на митну територiю України товарiв, якi є об'єктом демпiнгу, що заподiює шкоду або створює загрозу заподiяння шкоди нацiональному товаровиробнику.

     5. Компенсацiйне мито встановлюється вiдповiдно до Закону України "Про захист нацiонального товаровиробника вiд субсидованого iмпорту" у разi ввезення на митну територiю України товарiв, якi є об'єктом субсидованого iмпорту, що заподiює шкоду або створює загрозу заподiяння шкоди нацiональному товаровиробнику.

     6. Додатковий iмпортний збiр встановлюється законом вiдповiдно до статтi XII Генеральної угоди з тарифiв i торгiвлi 1994 року (далi - ГАТТ-1994) та Домовленостi про положення ГАТТ-1994 щодо платiжного балансу у разi значного погiршення стану платiжного балансу або iстотного скорочення золотовалютних резервiв, або досягнення ними мiнiмального розмiру з метою забезпечення рiвноваги платiжного балансу та збiльшення розмiру золотовалютних резервiв.

(Iз змiнами i доповненнями, внесеними згiдно iз Законом України вiд 28.12.2014р. N 74-VIII)

     Стаття 276. Платники мита

     1. Платниками мита є:

     1) особа, яка ввозить товари на митну територiю України чи вивозить товари з митної територiї України у порядку та на умовах, встановлених цим Кодексом;

     2) особа, на адресу якої надходять товари, що перемiщуються (пересилаються) у мiжнародних поштових або експрес-вiдправленнях, несупроводжуваному багажi, вантажних вiдправленнях;

     3) особа, на яку покладається обов'язок дотримання вимог митних режимiв, якi передбачають звiльнення вiд оподаткування митом, у разi порушення таких вимог;

     4) особа, яка використовує товари, митне оформлення яких було здiйснено з умовним звiльненням вiд оподаткування, не за цiльовим призначенням та/або всупереч умовам чи цiлям такого звiльнення згiдно з цим Кодексом, iншими законами України, а також будь-якi iншi особи, якi безпiдставно використовують звiльнення вiд оподаткування митом (податкову пiльгу);

     5) особа, яка реалiзує або передає у володiння, користування чи розпорядження товари, що були випущенi у вiльний обiг на митнiй територiї України iз звiльненням вiд оподаткування митними платежами, до закiнчення строку, визначеного законом;

     6) особа, яка реалiзує товари, транспортнi засоби вiдповiдно до статтi 243 цього Кодексу.

     Стаття 277. Об'єкти оподаткування митом

     1. Об'єктами оподаткування митом є:

     1) товари, митна вартiсть яких перевищує еквiвалент 150 євро, що ввозяться на митну територiю України або вивозяться за межi митної територiї України пiдприємствами;

     2) товари, що ввозяться (пересилаються) на митну територiю України в обсягах, якi пiдлягають оподаткуванню митними платежами вiдповiдно до роздiлу XII цього Кодексу, а також роздiлiв V та VI Податкового кодексу України;

     3) товари, транспортнi засоби, що реалiзуються вiдповiдно до статтi 243 цього Кодексу.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 10.04.2014р. N 1201-VII)

     Стаття 278. Дата виникнення податкових зобов'язань

     1. Датою виникнення податкових зобов'язань iз сплати мита у разi ввезення товарiв на митну територiю України чи вивезення товарiв з митної територiї України є дата подання митного органу митної декларацiї для митного оформлення або дата нарахування такого податкового зобов'язання митним органом у випадках, визначених цим Кодексом та законами України.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 04.07.2013р. N 405-VII)

     Стаття 279. База оподаткування митом

     1. Базою оподаткування митом товарiв, що перемiщуються через митний кордон України, є:

     1) для товарiв, на якi законом встановлено адвалорнi ставки мита, - митна вартiсть товарiв;

     2) для товарiв, на якi законом встановлено специфiчнi ставки мита, - кiлькiсть таких товарiв у встановлених законом одиницях вимiру.

     Для товарiв, на якi законом встановлено комбiнованi ставки мита, база оподаткування визначається вiдповiдно до пунктiв 1 i 2 цiєї частини.

     2. База оподаткування митом товарiв, що перемiщуються (пересилаються) через митний кордон України в мiжнародних поштових та експрес-вiдправленнях, визначається вiдповiдно до статтi 234 цього Кодексу.

     3. База оподаткування митом товарiв, що перемiщуються через митний кордон України громадянами, визначається вiдповiдно до цього Кодексу.

     Стаття 280. Ставки мита

     1. В Українi застосовуються такi види ставок мита:

     1) адвалорна - у вiдсотках до встановленої статтею 279 цього Кодексу бази оподаткування;

     2) специфiчна - у грошовому розмiрi на одиницю бази оподаткування, встановлену статтею 279 цього Кодексу;

     3) комбiнована, що складається з адвалорної та специфiчної ставок мита.

     2. Забороняється застосовувати iншi, нiж встановленi у частинi першiй цiєї статтi, види ставок мита.

     3. Ставки мита, крiм сезонного та особливих видiв мита, встановлюються виключно законами України з питань оподаткування.

     4. Ввiзне мито на товари, митне оформлення яких здiйснюється в порядку, встановленому для пiдприємств, нараховується за ставками, встановленими Митним тарифом України.

     5. Ввiзне мито є диференцiйованим щодо товарiв, що походять з держав, якi спiльно з Україною входять до митних союзiв або утворюють з нею зони вiльної торгiвлi. У разi встановлення будь-якого спецiального преференцiйного митного режиму згiдно з мiжнародними договорами, згода на обов'язковiсть яких надана Верховною Радою України, застосовуються преференцiйнi ставки ввiзного мита, встановленi Митним тарифом України.

     До товарiв, що походять з України або з держав - членiв Свiтової органiзацiї торгiвлi, або з держав, з якими Україна уклала двостороннi або регiональнi угоди щодо режиму найбiльшого сприяння, застосовуються пiльговi ставки ввiзного мита, встановленi Митним тарифом України, якщо iнше не встановлено законом.

     До решти товарiв застосовуються повнi ставки ввiзного мита, встановленi Митним тарифом України.

     6. Ввiзне мито на товари, митне оформлення яких здiйснюється в порядку, встановленому для громадян, нараховується вiдповiдно до роздiлу XII цього Кодексу.

     7. Вивiзне мито нараховується за ставками, встановленими законом.

     8. Сезонне мито нараховується за ставками, встановленими Законом України "Про державне регулювання iмпорту сiльськогосподарської продукцiї".

     9. Особливi види мита нараховуються за ставками, встановленими рiшеннями Мiжвiдомчої комiсiї з мiжнародної торгiвлi про застосування антидемпiнгових, компенсацiйних або спецiальних заходiв, вiдповiдно до законiв України "Про захист нацiонального товаровиробника вiд демпiнгового iмпорту", "Про захист нацiонального товаровиробника вiд субсидованого iмпорту", "Про застосування спецiальних заходiв щодо iмпорту в Україну".

     10. У разi декларування товарiв вiдповiдно до статтi 267 цього Кодексу, до яких застосовуються специфiчнi ставки мита з однаковими одиницями вимiру, мито нараховується за найбiльшою специфiчною ставкою, яка вiдповiдає класифiкацiйному коду у межах однiєї товарної позицiї згiдно з УКТ ЗЕД.

     11. У разi декларування товарiв вiдповiдно до статтi 267 цього Кодексу, до яких застосовуються специфiчнi ставки мита з рiзними одиницями вимiру, найбiльша специфiчна ставка мита визначається для кожного такого товару з партiї шляхом перерахунку їх в адвалорнi ставки мита.

     Адвалорний еквiвалент специфiчної ставки мита перераховується як вiдсоток розрахованої суми специфiчного мита для кожного з таких товарiв вiд їх митної вартостi.

     Мито нараховується за найбiльшою адвалорною ставкою, яка вiдповiдає класифiкацiйному коду у межах однiєї товарної позицiї згiдно з УКТ ЗЕД, перерахованою iз специфiчних ставок мита. Базою оподаткування митом для таких товарiв є їх сумарна митна вартiсть.

     12. У разi декларування товарiв вiдповiдно до статтi 267 цього Кодексу, до яких застосовуються як адвалорнi, так i специфiчнi ставки мита, найбiльша специфiчна ставка, визначена вiдповiдно до частин десятої та одинадцятої цiєї статтi, для кожного такого товару з партiї перераховується в адвалорну. Мито нараховується за найбiльшою адвалорною ставкою, яка вiдповiдає класифiкацiйному коду у межах однiєї товарної позицiї згiдно з УКТ ЗЕД, пiсля перерахунку специфiчних ставок мита в адвалорнi.

(Iз доповненнями, внесеними згiдно iз Законом України вiд 27.07.2022р. N 2458-IX)

     Стаття 281. Тарифнi пiльги (тарифнi преференцiї)

     1. Допускається встановлення тарифних пiльг (тарифних преференцiй) щодо ставок Митного тарифу України у виглядi звiльнення вiд оподаткування ввiзним митом, зниження ставок ввiзного мита або встановлення тарифних квот вiдповiдно до законодавства України та для ввезення товарiв, що походять з держав, з якими укладено вiдповiднi мiжнароднi договори.

     Кабiнет Мiнiстрiв України затверджує концепцiю "походження товарiв" i методи адмiнiстративного спiвробiтництва вiдповiдно до Угоди про асоцiацiю мiж Україною, з однiєї сторони, та Європейським Союзом, Європейським спiвтовариством з атомної енергiї i їхнiми державами-членами, з iншої сторони, якi пiдлягають застосуванню з дня набрання чинностi вiдповiдним рiшенням Пiдкомiтету з питань митного спiвробiтництва, утвореного вiдповiдно до статтi 83 глави 5 роздiлу IV зазначеної Угоди, що оприлюднюється вiдповiдно до процедури, встановленої Кабiнетом Мiнiстрiв України.

     2. Тарифнi квоти у виглядi встановлення обсягiв окремих товарiв, призначених для ввезення на митну територiю України у визначений перiод зi зниженням ставки ввiзного мита, встановлюються окремими законами.

     3. Ввезення товарiв на митну територiю України поза тарифними квотами здiйснюється без зниження ставок ввiзного мита.

     4. Забороняється знижувати ставки ввiзного мита для окремих осiб i за окремими контрактами.

     5. У разi якщо iмпорт товару є об'єктом антидемпiнгових, компенсацiйних або спецiальних заходiв, тарифнi пiльги (тарифнi преференцiї) не встановлюються або зупиняються чи припиняються, якщо iнше не передбачено мiжнародними договорами, згода на обов'язковiсть яких надана Верховною Радою України.

     6. У вiдповiдь на дружнi дiї держав щодо реалiзацiї законних прав та iнтересiв суб'єктiв зовнiшньоекономiчної дiяльностi України, держав, з якими Україною укладено мiжнароднi договори про вiльну торгiвлю, як захiд з нацiональної безпеки, що запроваджується вiдповiдно до статтi XXI Генеральної угоди з тарифiв i торгiвлi 1994 року, Кабiнет Мiнiстрiв України вiдповiдно до статтi 291 Закону України "Про зовнiшньоекономiчну дiяльнiсть" може прийняти рiшення про тимчасове застосування аналогiчних заходiв - встановлення тарифних пiльг (тарифних преференцiй) у виглядi звiльнення вiд оподаткування ввiзним митом, зниження ставок ввiзного мита або встановлення тарифних квот - до товарiв, що походять з держав, якi здiйснили дружнi дiї щодо реалiзацiї законних прав та iнтересiв суб'єктiв зовнiшньоекономiчної дiяльностi України, держав, з якими Україною укладено мiжнароднi договори про вiльну торгiвлю, та якi в односторонньому порядку застосували тарифнi пiльги (тарифнi преференцiї) до товарiв, що походять з України.

(Iз доповненнями, внесеними згiдно iз законами України вiд 21.06.2022р. N 2325-IX, вiд 14.07.2023р. N 3261-IX)

     Стаття 282. Звiльнення вiд оподаткування митом (податковi пiльги)

     1. У випадках, встановлених цим Кодексом та iншими законами з питань оподаткування, при ввезеннi на митну територiю України або вивезеннi за її межi вiд оподаткування митом звiльняються:

     1) транспортнi засоби комерцiйного призначення, що здiйснюють регулярнi мiжнароднi перевезення товарiв та/або пасажирiв, а також предмети матерiально-технiчного постачання i спорядження, паливо, продовольство та iнше майно, необхiднi для їх нормальної експлуатацiї на час перебування в дорозi, в пунктах промiжної зупинки, або придбанi за кордоном у зв'язку з лiквiдацiєю наслiдкiв аварiї (поломки) даних транспортних засобiв;

     2) предмети матерiально-технiчного постачання та спорядження, паливо, сировина для промислової переробки, продовольство та iнше майно, що вивозяться за межi митної територiї України для забезпечення виробничої дiяльностi українських та орендованих (зафрахтованих) українськими пiдприємствами i органiзацiями суден, якi ведуть морський промисел, а також продукцiя їх промислу, що ввозиться на митну територiю України;

     3) валюта України, iноземна валюта, цiннi папери та банкiвськi метали;

     4) товари, право власностi на якi набувається державою у випадках, передбачених цим Кодексом та iншими законами України;

     5) товари, що ввозяться в Україну або вивозяться з України для офiцiйного i особистого користування особами, якi вiдповiдно до мiжнародних договорiв, згода на обов'язковiсть яких надана Верховною Радою України, i законiв України користуються правом ввезення в Україну та вивезення з України таких товарiв зi звiльненням вiд сплати мита;

     6) товари, що ввозяться на митну територiю України в рамках мiжнародної технiчної допомоги вiдповiдно до мiжнародних договорiв, згода на обов'язковiсть яких надана Верховною Радою України;

     7) товари, що походять з iншої територiї, за якi було сплачено мито при первiсному ввезеннi на митну територiю України, тимчасово, у тому числi з метою ремонту, вивозилися за її межi та знову ввозяться на митну територiю України;

     8) товари, що походять з митної територiї України, за якi було сплачено мито при первiсному вивезеннi за межi цiєї територiї, тимчасово ввозилися на цю територiю та знову вивозяться за її межi;

     9) документи та видання, якi надсилаються в рамках мiжнародного обмiну до архiвних установ, освiтнiх, наукових або культурних закладiв, у тому числi бiблiотек. Перелiк цих установ та закладiв визначається Кабiнетом Мiнiстрiв України;

     10) на перiод виконання робiт щодо пiдготовки до зняття i зняття енергоблокiв Чорнобильської АЕС з експлуатацiї та перетворення об'єкта "Укриття" на екологiчно безпечну систему - товари (сировина, матерiали, устаткування та обладнання), що надходять в Україну в рамках мiжнародної технiчної допомоги, яка надається на безоплатнiй та безповоротнiй основi для подальшої експлуатацiї, пiдготовки до зняття i зняття енергоблокiв Чорнобильської АЕС з експлуатацiї, перетворення об'єкта "Укриття" на екологiчно безпечну систему та забезпечення соцiального захисту персоналу Чорнобильської АЕС;

     11) товари, включаючи продукцiю, обладнання, устаткування, транспортнi засоби та iншi речi майнового характеру, призначенi для виконання угоди про розподiл продукцiї, а також продукцiя, видобута у виключнiй (морськiй) економiчнiй зонi України, що ввозяться на митну територiю України при виконаннi угоди про розподiл продукцiї, а також товари (крiм майна та матерiальних цiнностей, вартiсть яких була вiдшкодована iнвестору компенсацiйною продукцiєю i якi перейшли у власнiсть держави) та видобута продукцiя, що вивозяться iнвестором з України вiдповiдно до Закону України "Про угоди про розподiл продукцiї" та угоди про розподiл продукцiї;

     12) архiвнi документи, придбанi з метою внесення їх до Нацiонального архiвного фонду;

     13) фармацевтична продукцiя, сполуки, що використовуються для її виготовлення, якi не виробляються в Українi та класифiкуються за товарними групами 28, 29, 30 УКТ ЗЕД, перелiк яких затверджується Кабiнетом Мiнiстрiв України;

     14) устаткування, яке працює на вiдновлюваних джерелах енергiї, енергозберiгаюче обладнання i матерiали, засоби вимiрювання, контролю та управлiння витратами паливно-енергетичних ресурсiв, обладнання та матерiали для виробництва альтернативних видiв палива або для виробництва енергiї з вiдновлюваних джерел енергiї за умови, що цi товари застосовуються платником податкiв для власного виробництва та якщо iдентичнi товари з аналогiчними якiсними показниками не виробляються в Українi. Перелiк таких товарiв iз зазначенням кодiв УКТ ЗЕД встановлюється Кабiнетом Мiнiстрiв України;

     15) технiка, устаткування, майно i матерiали, що ввозяться на митну територiю України та вивозяться за межi цiєї територiї, призначенi для власного використання розвiдувальними органами України;

     16) матерiали, устаткування та комплектуючi, що використовуються для виробництва:

     а) устаткування, що працює на вiдновлюваних джерелах енергiї;

     б) матерiалiв, сировини, устаткування та комплектуючих, що будуть використовуватися у виробництвi альтернативних видiв палива або виробництвi енергiї з вiдновлюваних джерел енергiї;

     в) енергозберiгаючого обладнання i матерiалiв, виробiв, експлуатацiя яких забезпечує економiю та рацiональне використання паливно-енергетичних ресурсiв;

     г) засобiв вимiрювання, контролю та управлiння витратами паливно-енергетичних ресурсiв;

     ґ) матерiалiв, сировини та устаткування, що будуть використовуватися у нанотехнологiчних виробництвах або працювати з використанням нанотехнологiй.

     Зазначенi у цьому пунктi товари звiльняються вiд оподаткування за умови, що вони застосовуються платником податкiв для власного виробництва та якщо iдентичнi товари з аналогiчними якiсними показниками не виробляються в Українi. Перелiк таких товарiв iз зазначенням кодiв згiдно з УКТ ЗЕД встановлюється Кабiнетом Мiнiстрiв України;

     17) технiчнi та транспортнi засоби, у тому числi самохiднi сiльськогосподарськi машини, що працюють на бiопаливi та класифiкуються за кодами згiдно з УКТ ЗЕД, визначеними статтею 7 Закону України "Про альтернативнi види палива", якщо такi товари не виробляються в Українi. Порядок ввезення зазначених технiчних та транспортних засобiв, у тому числi самохiдних сiльськогосподарських машин, визначається Кабiнетом Мiнiстрiв України;

     18) бланки книжок МДП та книжок (карнетiв) А.Т.А., що перемiщуються мiж нацiональним гарантiйним об'єднанням та iноземними гарантiйними об'єднаннями, що є їх кореспондентами, або мiжнародними органiзацiями.

     19) з 1 сiчня 2013 року товари та/або предмети, оплаченi за рахунок грантiв (субгрантiв), наданих вiдповiдно до програм Глобального фонду для боротьби iз СНIДом, туберкульозом та малярiєю в Українi, що виконуються вiдповiдно до закону.

     У разi порушення вимог щодо цiльового використання зазначених товарiв та/або предметiв платник податку зобов'язаний сплатити мито та пеню у порядку i розмiрах, визначених цим Кодексом;

     20) товари оборонного призначення, визначенi такими згiдно з пунктом 29 частини першої статтi 1 Закону України "Про обороннi закупiвлi", що класифiкуються за такими групами, товарними позицiями та пiдкатегорiями УКТ ЗЕД:

     3601 00 00 00 (тiльки для порохiв, що використовуються в оборонних цiлях), 3602 00 00 00 (тiльки для вибухових речовин, що використовуються в оборонних цiлях), 3603 (тiльки для ударних капсулiв, детонаторiв, запалiв до гранат та метальних зарядiв, що використовуються в оборонних цiлях), 3604 90 00 00 (тiльки для освiтлювальних та сигнальних ракет, що використовуються в оборонних цiлях);

     8543 20 00 00 (тiльки для засобiв радiоелектронної розвiдки та радiоелектронної боротьби, що використовуються в оборонних цiлях);

     8702 - 8705 (тiльки для автомобiлiв спецiального призначення, радiолокацiйних станцiй та причепiв до них, що класифiкуються в товарнiй позицiї 8716 згiдно з УКТ ЗЕД, мобiльних ремонтних майстерень, якi використовуються в оборонних цiлях; пасажирських та вантажних автомобiлiв звичайного типу, якi використовуються в оборонних цiлях, та мають легку броню або обладнанi з'ємною бронею);

     8710 00 00 00;

     8806;

     8807 (тiльки для частин безпiлотних лiтальних апаратiв);

     8804 00 00 00 (тiльки для парашутiв та iнших пристроїв, призначених для десантування вiйськовослужбовцiв та/або вiйськової технiки);

     8906 (тiльки для вiйськових кораблiв, катерiв та їх складових, безпiлотних морських систем, що використовуються в оборонних цiлях);

     групи 90 (тiльки для бiноклiв, приладiв нiчного бачення, тепловiзорiв, захисних окулярiв, телескопiчних прицiлiв та iнших оптичних пристроїв для вiйськової зброї, якщо вони не поставленi разом iз вiйськовою зброєю, для якої вони призначенi, iнших оптичних, навiгацiйних та топографiчних приладiв та iнструментiв, що використовуються в оборонних цiлях);

     групи 93, крiм включених до товарної позицiї 9303 та товарної пiдкатегорiї 9304 00 00 00, а також 9305 (лише призначених для виробiв товарних позицiй 9303 - 9304), 9306 90 90 00 та 9307 00 00 00;

     тепловiзiйнi бiноклi, монокуляри та бiнокуляри, прилади нiчного бачення (бiноклi та монокуляри), що класифiкуються у товарних пiдкатегорiях 8525 89 00 10, 8525 89 00 90 згiдно з УКТ ЗЕД;

     далекомiри, що класифiкуються у товарнiй пiдкатегорiї 9015 10 00 00 згiдно з УКТ ЗЕД;

     портативнi радiоелектроннi засоби виявлення та протидiї безпiлотним лiтальним апаратам (антидроновi рушницi), що класифiкуються у товарнiй позицiї 8543 згiдно з УКТ ЗЕД;

     21) науковi прилади, обладнання, запаснi частини i витратнi матерiали до них, реактиви, зразки, наукова лiтература, що ввозяться в Україну державними науковими установами, державними закладами вищої освiти для забезпечення власної освiтньої, наукової та науково-технiчної дiяльностi, що класифiкуються за такими кодами згiдно з УКТ ЗЕД:

     0701 10 00 00, 1302 20 10 00, 1302 31 00 00, 2504, 2804 61 00 00, 2818 20 00 00, 2818 30 00 00, 2823 00 00 00, 2825 10 00 00, 2825 60 00 00, 2825 90 40 00, 2825 90 85 00, 2827 (крiм 2827 39 85 10), 2835 22 00 00, 2836 99 17 00, 2839 11 00 00, 2841 70 00 00, 2841 90 30 00, 2842 90 10 00, 2844, 2846, 2849, 2902 11 00 00, 2903 12 00 00, 2903 13 00 00, 2905 19 00 00, 2906 13 90 00, 2906 29 00 00, 2907 11 00 00, 2908 99 00 00, 2912, 2915 31 00 00, 2916 20 00 00, 2917 11 00 00, 2918, 2921 44 00 00, 2923 20 00 00, 2926 40 00 00, 2926 90 70 00, 2931 90 00 90, 2932 11 00 00, 2933 59 95 00, 2940 00 00 00, 3002 49 00 00 (тiльки культури мiкроорганiзмiв), 3501 10 90 00, 3502 90 70 00, 3502 90 90 00, 3504 00 90 00, 3506 91 90 90, 3801, 3821 00 00, 3822 12 00 00 (крiм реагентiв дiагностичних або лабораторних у виглядi наборiв на основi iмунологiчних продуктiв), 3822 19 00 00 (крiм реагентiв дiагностичних або лабораторних у виглядi наборiв на основi iмунологiчних продуктiв), 3822 90 00 00 (крiм реагентiв дiагностичних або лабораторних у виглядi наборiв на основi iмунологiчних продуктiв), 3907 30 00 00, 3910 00 00 90, 3921 19 00 00, 3926 90 97 90 (крiм виготовлених з листiв товарiв), 3926 90 60 00 (захиснi прозорi лицьовi щитки (екрани), не виготовленi з листiв), 4905 (крiм глобусiв, що класифiкуються за кодом 4905 90 00 00), 4906 00 00 00, 4911 99 00 00, 6804 21 00 00, 6815 11 00 00, 6815 12 00 00, 6815 13 00 00, 6903 20 90 00, 6909 11 00 00, 7006 00 90 00, 7017 10 00 00, 7020 00 10 90, 7320 90 90 90, 7410 21 00 00, 7612 90 80 00, 8101 (крiм 8101 97 00 00), 8102 (крiм 8102 97 00 00), 8103 20 00 00, 8103 99 10 00, 8108 (крiм 8108 30 00 00), 8109 (крiм 8109 31 00 00, 8109 39 00 00), 8112 12 00 00, 8112 19 00 00, 8401 30 00 00, 8414 10 25 00, 8414 10 89 90, 8414 30 20 90, 8414 30 81 90, 8414 30 89 90, 8414 60 00 00, 8414 70 00 10, 8414 80 80 00, 8414 70 00 90, 8417 80 30 00, 8417 80 50 00, 8419 20 00 00, 8419 39 00, 8419 33 00 00 (крiм апаратiв, установок, призначених для лiофiльного сушiння сiльськогосподарських продуктiв та для деревини, целюлози, паперу або картону), 8419 50 80 00, 8419 89 98 00, 8419 90 15 00, 8421 19 20 00, 8421 21 00 00, 8463 90 00 00, 8485 10 00 00, 8464 20 11 00, 8479 89 97 90, 8479 83 00 90, 8485 30 90 90, 8485 80 00 90 (крiм машин для пошарового нарощування паперовою масою), 8481 80 87 00, 8501 40 20 90, 8505 90 29 10, 8514 11 00 00, 8514 19 80 00, 8514 20 10 00, 8514 31 90 00, 8514 32 90 00, 8514 39 90 90, 8514 90 70 00, 8537 10 91 00, 8540 20 80 00, 8541 42 00 00, 8541 43 00 00, 8541 49 00 00, 8541 59 00 10, 8541 51 00 00, 8541 59 00 90, 8542 31 11 00, 8542 39 11 00, 8542 39 19 00, 8543 20 00 00, 8543 70 02 00, 8543 70 90 00, 9001 90 00 90, 9002 20 00 00, 9002 90 00 90, 9006 30 00 00, 9006 91 00 00, 9011, 9012 10 00, 9012 90 00 10, 9013 20 00 00, 9013 80 00 00, 8529 90 18 00, 9013 90 80 00, 9016 00, 9017 10 90 00, 9018 (крiм 9018 31, 9018 32, 9018 39 00 00, 9018 41 00 00, 9018 49, 9018 50, 9018 90 10 00, 9018 90 20 00, 9018 90 30 00, 9018 90 40 00, 9018 90 50 00, 9018 90 60 00), 9022 19 00 00, 9022 21 00 00 (тiльки апаратура, що використовує iнше iонiзуюче випромiнювання, крiм рентгенiвського, альфа-, бета-, гамма випромiнювання), 9022 29 00 00, 9024 10 20 10, 9024 10 40, 9024 80 00 00 (тiльки електроннi машини та пристрої для випробування текстильних матерiалiв, паперу або картону), 9024 90 00 00, 9025 19 00 90 (крiм електронних термометрiв та пiрометрiв), 9025 80 40 90, 9026 10 29 00, 9026 20 20 00, 9027 10, 9027 20 00 00, 9027 30 00 00, 9027 50 00 00, 9027 89 30 00 (тiльки електроннi pH-метри, rH-метри та iншi апарати для вимiрювання електропровiдностi), 9027 89 90 00 (тiльки неелектроннi вiскозиметри, прилади для вимiрювання пористостi та розширення), 9027 90 00 00 (крiм частин та приладдя для мiкротомiв та апаратури для аналiзу газу або диму), 9030 10 00 00, 9030 20 00 00, 9030 31 00 00, 9030 32 00 00, 9030 33 20 00, 9030 82 00 00, 9030 90 00 00, 9031 20 00 00, 9031 41 00 00, 9031 80 80 00, 9033 00 90 00, 9617 00 00 00.

     Обсяги, порядок ввезення та цiльового використання таких товарiв визначаються Кабiнетом Мiнiстрiв України.

     Положення цього пункту не поширюються на пiдакцизнi товари, а також товари, що мають походження з країни, визнаної державою-окупантом згiдно iз законом та/або державою-агресором щодо України згiдно iз законодавством, або ввозяться з територiї держави-окупанта (агресора) та/або з окупованої територiї України, визначеної такою згiдно iз законом.

     Термiни "державнi науковi установи", "наукова дiяльнiсть", "науково-технiчна дiяльнiсть" вживаються у значеннi, наведеному в Законi України "Про наукову i науково-технiчну дiяльнiсть"; термiни "заклад вищої освiти", "освiтня дiяльнiсть" - у значеннi, наведеному в Законi України "Про вищу освiту".

     2. Звiльняються вiд оподаткування особливими видами мита товари, зазначенi у пунктах 6, 10, 19 частини першої статтi 282, частинах першiй та четвертiй статтi 287 цього Кодексу.

     3. У разi порушення пiдприємствами порядку цiльового використання товарiв, звiльнених вiд оподаткування, або умов, за яких надається умовне повне або часткове звiльнення вiд оподаткування митом, до цих пiдприємств, незалежно вiд притягнення їх посадових осiб до адмiнiстративної вiдповiдальностi, передбаченої цим Кодексом, застосовуються норми пункту 30.8 статтi 30 та статтi 123 Податкового кодексу України.

     4. Забороняється звiльняти окремих юридичних та фiзичних осiб вiд сплати мита i переносити для них строки його сплати.

(Iз змiнами i доповненнями, внесеними згiдно iз законами України вiд 21.06.2012р. N 4999-VI, вiд 02.09.2014р. N 1657-VII, вiд 28.12.2014р. N 74-VIII, вiд 04.06.2015р. N 512-VIII, вiд 17.02.2022р. N 2083-IX, вiд 15.03.2022р. N 2120-IX, вiд 10.04.2023р. N 3020-IX, вiд 02.05.2023р. N 3069-IX, вiд 28.07.2023р. N 3288-IX)

     Стаття 283. Звiльнення вiд оподаткування митом залежно вiд обраного митного режиму

     1. За умови дотримання вимог та обмежень, встановлених роздiлом V цього Кодексу, звiльняються вiд оподаткування:

     1) ввiзним митом, додатковим iмпортним збором - товари, помiщенi у митнi режими реiмпорту та вiдмови на користь держави;

     2) вивiзним митом - товари, помiщенi у митний режим реекспорту.

(Iз доповненнями, внесеними згiдно iз Законом України вiд 28.12.2014р. N 74-VIII)

     Стаття 284. Умовне повне звiльнення вiд оподаткування митом

     1. За умови дотримання вимог та обмежень, встановлених роздiлом V цього Кодексу, застосовується умовне повне звiльнення вiд оподаткування:

     1) ввiзним митом - до товарiв, помiщених у митнi режими транзиту, тимчасового ввезення, митного складу, вiльної митної зони, безмитної торгiвлi, переробки на митнiй територiї, знищення або руйнування;

     2) вивiзним митом - до товарiв, помiщених у митнi режими транзиту, тимчасового вивезення.

     Стаття 285. Умовне часткове звiльнення вiд оподаткування ввiзним митом

     1. Умовне часткове звiльнення вiд оподаткування ввiзним митом застосовується до товарiв, зазначених у статтi 106 цього Кодексу, помiщених у митний режим тимчасового ввезення, за умови дотримання вимог та обмежень, встановлених главою 18 цього Кодексу.

     2. Порядок застосування умовного часткового звiльнення вiд оподаткування ввiзним митом визначено статтею 106 цього Кодексу.

     Стаття 286. Оподаткування митом товарiв при перемiщеннi через митний кордон України залежно вiд обраного митного режиму

     1. Товари, помiщенi у митний режим iмпорту, оподатковуються ввiзним митом, якщо iнше не передбачено законом, при дотриманнi умов та обмежень, встановлених главою 13 цього Кодексу.

     У випадках, встановлених законами України, товари, помiщенi у митний режим iмпорту, оподатковуються сезонним митом та/або особливими видами мита.

     2. Товари, помiщенi у митний режим реiмпорту, звiльняються вiд оподаткування ввiзним митом, якщо iнше не передбачено законом, при дотриманнi вимог та обмежень, встановлених главою 14 цього Кодексу.

     3. У разi помiщення товарiв у митний режим реiмпорту вiдповiдно до пункту 3 частини другої статтi 78 цього Кодексу суми вивiзного мита, сплаченi при експортi цих товарiв, повертаються особам, якi їх сплачували, або їх правонаступникам вiдповiдно до цього Кодексу та в порядку, визначеному Податковим кодексом України.

     4. Товари, помiщенi у митний режим експорту, оподатковуються вивiзним митом у випадках, встановлених законом.

     5. Товари, помiщенi у митний режим реекспорту, звiльняються вiд оподаткування вивiзним митом, якщо iнше не передбачено законом, при дотриманнi вимог та обмежень, встановлених главою 16 цього Кодексу.

     Пiсля помiщення товарiв у митний режим реекспорту суми ввiзного мита, сплаченi при iмпортi цих товарiв, повертаються особам, якi їх сплачували, або їх правонаступникам вiдповiдно до цього Кодексу та в порядку, встановленому Податковим кодексом України.

     6. До товарiв, помiщених у митний режим транзиту, застосовується умовне повне звiльнення вiд оподаткування ввiзним митом, якщо iнше не передбачено законом, при дотриманнi вимог та обмежень, встановлених главою 17 цього Кодексу.

     7. До товарiв, помiщених у митний режим тимчасового ввезення, застосовується умовне часткове звiльнення вiд оподаткування ввiзним митом у порядку, визначеному главою 18 цього Кодексу.

     У разi випуску товарiв, помiщених у митний режим тимчасового ввезення з умовним частковим звiльненням вiд оподаткування ввiзним митом, у вiльний обiг на митнiй територiї України або передачi таких товарiв у користування iншiй особi ввiзне мито сплачується у порядку, визначеному частиною сьомою статтi 106 цього Кодексу.

     8. До товарiв, помiщених у митний режим тимчасового вивезення, застосовується умовне повне звiльнення вiд оподаткування вивiзним митом при дотриманнi вимог та обмежень, встановлених главою 19 цього Кодексу.

     9. До товарiв, помiщених у митний режим митного складу, застосовується умовне повне звiльнення вiд оподаткування ввiзним митом при дотриманнi вимог та обмежень, встановлених главою 20 цього Кодексу.

     10. До товарiв, помiщених у митний режим вiльної митної зони, застосовується умовне повне звiльнення вiд оподаткування ввiзним митом при дотриманнi вимог та обмежень, встановлених главою 21 цього Кодексу.

     11. До товарiв, помiщених у митний режим безмитної торгiвлi, застосовується умовне повне звiльнення вiд оподаткування ввiзним митом при дотриманнi вимог та обмежень, встановлених главою 22 цього Кодексу.

     12. До товарiв, помiщених у митний режим переробки на митнiй територiї, застосовується умовне повне звiльнення вiд оподаткування ввiзним митом при дотриманнi вимог та обмежень, встановлених главою 23 цього Кодексу.

     У разi випуску у вiльний обiг продуктiв переробки, отриманих з товарiв, помiщених у митний режим переробки на митнiй територiї, сплата ввiзного мита здiйснюється у порядку, визначеному статтею 155 цього Кодексу.

     13. Товари, помiщенi у митний режим переробки за межами митної територiї, оподатковуються вивiзним митом вiдповiдно до глави 24 цього Кодексу.

     До товарiв, помiщених у митний режим переробки за межами митної територiї, та продуктiв їх переробки, зазначених у частинi другiй статтi 168 цього Кодексу, що в межах визначеного строку повертаються в Україну, застосовується умовне повне звiльнення вiд оподаткування ввiзним митом у порядку, визначеному статтею 168 цього Кодексу.

     До продуктiв переробки (крiм зазначених у частинi другiй статтi 168 цього Кодексу) застосовується часткове звiльнення вiд оподаткування ввiзним митом, вiдповiдно до якого сплатi пiдлягає позитивна рiзниця мiж сумою ввiзного мита, нарахованою на продукти переробки, та сумою ввiзного мита, яка пiдлягала б сплатi в разi iмпорту вiдповiдних товарiв, що були вивезенi за межi митної територiї України для переробки.

     14. До товарiв, помiщених у митний режим знищення або руйнування, застосовується умовне повне звiльнення вiд оподаткування ввiзним митом при дотриманнi вимог та обмежень, встановлених главою 25 цього Кодексу.

     15. Товари, помiщенi у митний режим вiдмови на користь держави, звiльняються вiд оподаткування ввiзним митом, якщо iнше не передбачено законом, при дотриманнi вимог та обмежень, встановлених главою 26 цього Кодексу.

     Стаття 287. Особливостi оподаткування митом деяких товарiв

     1. При ввезеннi (пересиланнi) на митну територiю України товари, визначенi вiдповiдно до Закону України "Про гуманiтарну допомогу" Комiсiєю з питань гуманiтарної допомоги при Кабiнетi Мiнiстрiв України як гуманiтарна допомога, звiльняються вiд оподаткування ввiзним митом.

     Гуманiтарна допомога, що надається Україною, при її вивезеннi за межi митної територiї України звiльняється вiд сплати вивiзного мита.

     2. Товари (крiм товарiв для реалiзацiї або використання з метою, безпосередньо не пов'язаною з провадженням пiдприємницької дiяльностi), що ввозяться на митну територiю України на строк не менше трьох рокiв iноземними iнвесторами вiдповiдно до Закону України "Про режим iноземного iнвестування" з метою iнвестування на пiдставi зареєстрованих договорiв (контрактiв) або як внесок iноземного iнвестора до статутного капiталу пiдприємства з iноземними iнвестицiями, звiльняються вiд сплати ввiзного мита. При вiдчуженнi таких товарiв ранiше трьох рокiв з часу зарахування їх на баланс ввiзне мито сплачується на загальних пiдставах.

     Абзац другий виключено.

     3. Наукове, лабораторне i дослiдницьке обладнання, а також комплектуючi та матерiали, передбаченi проектом наукового парку, зареєстрованого згiдно з Законом України "Про науковi парки", що ввозяться на митну територiю України науковим парком та партнерами наукового парку в межах реалiзацiї такого проекту наукового парку, звiльняються вiд сплати ввiзного мита.

     Перелiк таких товарiв iз визначенням кодiв згiдно з УКТ ЗЕД та обсяги ввезення таких товарiв визначаються Кабiнетом Мiнiстрiв України.

     Звiльнення вiд сплати ввiзного мита надається на весь строк реалiзацiї проекту наукового парку, але не бiльше нiж на два роки для обладнання та не бiльше нiж на один рiк для комплектуючих i матерiалiв з дня затвердження зазначеного перелiку та обсягiв товарiв.

     4. Товари, що ввозяться на митну територiю України на адресу Товариства Червоного Хреста України, його органiв та мiсцевих органiзацiй вiдповiдно до Закону України "Про Товариство Червоного Хреста України" як гуманiтарна чи доброчинна допомога, звiльняються вiд оподаткування ввiзним митом.

     5. Устаткування, обладнання та комплектуючi, а також матерiали, якi не виробляються в Українi i ввозяться на митну територiю України технологiчними парками, їх учасниками та спiльними пiдприємствами, що виконують проекти технологiчних паркiв, для реалiзацiї таких проектiв технологiчних паркiв вiдповiдно до Закону України "Про спецiальний режим iнновацiйної дiяльностi технологiчних паркiв", оподатковуються ввiзним митом на загальних пiдставах.

     Нарахованi суми ввiзного мита не перераховуються до бюджету, а зараховуються на спецiальнi рахунки технологiчних паркiв, їх учасникiв та спiльних пiдприємств у порядку, встановленому Законом України "Про спецiальний режим iнновацiйної дiяльностi технологiчних паркiв".

     6. При ввезеннi на митну територiю України вiд оподаткування митом звiльняються нове устаткування (обладнання) та комплектуючi вироби до нього, що ввозяться учасниками iндустрiальних паркiв, включених до Реєстру iндустрiальних паркiв, якi класифiкуються за такими кодами згiдно з УКТ ЗЕД: 8402 - 8405, 8406 81 00 00, 8406 82 00 10, 8406 82 00 90, 8406 90 10 00, 8406 90 90 00, 8411, 8412, 8413 40 00 00, 8413 50, 8413 60 20 00, 8413 60 31 00, 8413 60 39 00, 8413 60 61 00, 8413 60 69 00, 8413 60 70 00, 8413 60 80 00, 8413 70 21 00, 8413 70 29 00, 8413 70 30 00, 8413 70 35 00, 8413 70 45 00, 8413 70 51 00, 8413 70 59 00, 8413 70 65 00, 8413 81 00 00, 8413 82 00 00, 8414 10, 8414 40 90 00, 8414 80, 8414 70 00 90, 8416 (тiльки тi, що призначенi для використання у промисловостi), 8417, 8418 (крiм 8418 10 20 10, 8418 10 80 10, 8418 21, 8418 29 00 00, 8418 50, 8418 91 00 00, 8418 99 та крiм комбiнованих холодильникiв-морозильникiв, якi оснащенi окремими висувними ящиками або комбiнацiєю дверей з висувними ящиками та класифiкуються за кодами 8418 10 20 98 та 8418 10 80 98), 8419 (крiм 8419 81), 8420, 8421, 8422 (крiм 8422 11 00 00), 8423 (крiм 8423 10 10 00, 8423 81 25 00, 8423 90), 8424 89 40 00, 8424 89 70 00, 8424 90 80 00, 8425, 8426 91 10 00, 8427, 8428, 8431, 8433 60 00 00, 8434, 8435 (тiльки машини та механiзми для виробництва сокiв або аналогiчних напоїв), 8436 - 8442, 8443 (крiм 8443 13 10 00), 8444 00, 8445 - 8448, 8449 00 00 00, 8451, 8452 (крiм 8452 10, 8452 30 00 00, 8452 90 00 00), 8453, 8456 - 8466, 8485 10 00 00, 8485 90 90 10, 8468 20 00 00, 8468 80 00 00, 8471 41 00 00 (тiльки тi, що використовуються як частини автоматизованих систем управлiння виробництвом, крiм персональних комп'ютерiв), 8471 49 00 00 (тiльки тi, що використовуються як частини автоматизованих систем управлiння виробництвом, крiм персональних комп'ютерiв), 8474, 8485 30 10 00, 8485 90 10 00, 8475, 8485 30 90 10, 8485 90 90 20, 8477, 8485 20 00 00, 8479 (крiм 8479 10 00 00), 8485 30 90 90, 8485 80 00 90, 8485 90 90 90, 8481 (крiм 8481 80), 8483, 8486, 8487 (крiм 8487 10), 8501, 8502, 8503 00, 8504, 8506, 8507, 8511, 8514, 8515, 8537, 8538 10 00 00, 8543, 8709, 9006 30 00 00 (тiльки для фотокамер, призначених для медичного та хiрургiчного обстеження внутрiшнiх органiв), 9008, 9010 50 00 00, 9010 90 20 00, 9011, 9012, 9013 20 00 00, 9013 80 00 00, 8524 11 00 90 (крiм плоских дисплейних модулiв для приладiв та апаратури, що класифiкуються за кодами 8517, 8522, 8529, 8528 42 00 00, 8528 52 10 00, 8528 62 00 00), 8524 91 00 90 (крiм плоских дисплейних модулiв для приладiв та апаратури, що класифiкуються за кодами 8517, 8522, 8529, 8528 42 00 00, 8528 52 10 00, 8528 62 00 00), 9018 (крiм 9018 31, 9018 32, 9018 39 00 00, 9018 41 00 00, 9018 49, 9018 50, 9018 90), 9020 00 10 00, 9020 00 90 00, 9022, 9023 00, 9024, 9026, 9027, 9030 - 9032, 9033 00.

     Таке звiльнення надається за умови, що зазначене устаткування (обладнання) та комплектуючi вироби до нього:

     є новими (з дати виготовлення до дати ввезення на митну територiю України пройшло не бiльше трьох рокiв);

     не були у використаннi;

     ввозяться учасниками iндустрiальних паркiв виключно для власного використання на територiї (у межах) iндустрiального парку без права вiдчуження, передання в оренду, лiзинг чи iнше право користування третiм особам на будь-яких умовах ранiше п'яти рокiв з дати їх ввезення на митну територiю України;

     не мають походження з країни, визнаної державою-окупантом згiдно iз законом та/або державою-агресором щодо України згiдно iз законодавством, та/або не ввозяться з територiї держави-окупанта (агресора) та/або з окупованої територiї України, визначеної такою згiдно iз законом.

     Порядок ввезення та цiльового використання зазначених товарiв визначається Кабiнетом Мiнiстрiв України.

     Центральний орган виконавчої влади, що реалiзує державну митну полiтику, i центральний орган виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику щодо створення i функцiонування iндустрiальних паркiв на територiї України, здiйснюють автоматичний обмiн iнформацiєю, що мiститься/має мiститися в Реєстрi iндустрiальних паркiв, у тому числi щодо перелiку учасникiв iндустрiальних паркiв, втрати суб'єктом господарювання статусу учасника iндустрiального парку, в обсязi та порядку, визначених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну фiнансову полiтику, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну iнвестицiйну полiтику.

     Втрата статусу учасника iндустрiального парку ранiше п'яти рокiв з дати ввезення на митну територiю України у порядку, визначеному цiєю частиною, устаткування (обладнання) та комплектуючих виробiв до нього тягне за собою виникнення обов'язку iз сплати ввiзного мита та пенi у строки та порядку, встановленi цим Кодексом.

     До положень цiєї частини встановленi статтею 102 Податкового кодексу України строки давностi не застосовуються.

     7. Порушення вимог i умов, визначених у частинах першiй - четвертiй, шостiй та восьмiй цiєї статтi, тягне за собою виникнення обов'язку зi сплати ввiзного мита та пенi у строки та у порядку, визначенi цим Кодексом.

     8. Звiльняються вiд оподаткування ввiзним митом складовi (матерiали, вузли, агрегати, устаткування та комплектувальнi вироби) (далi - товари), що ввозяться на митну територiю України в митному режимi iмпорту для використання у виробництвi товарiв оборонного призначення, визначених такими згiдно з пунктом 29 частини першої статтi 1 Закону України "Про обороннi закупiвлi", якщо замовником такої продукцiї є державний замовник у сферi оборони, визначений Кабiнетом Мiнiстрiв України, за такими кодами товарiв згiдно з УКТ ЗЕД:

     3907 40 00 00, 3919 90 80 38, 3919 90 20 00, 3919 90 80 90, 3920 51 00 00, 3920 91 00 90, 3921 13 10 19, 3921 90 30 00, 3921 90 90 00, 3926 90 97 90 (крiм виготовлених з листiв товарiв), 3926 90 60 00 (захиснi прозорi лицьовi щитки (екрани), не виготовленi з листiв), 9620 00 91 00, 4011 20, 4011 30 00, 5515 91 10 00, 7003, 7004, 7005, 7006 00 10 00, 7014 00 00 00, 7207 19 80 00, 7208 90 80 00, 7211 29 00 00, 7212, 7214 99 39 00, 7215 50 11 00, 7215 90 00 00, 7217 10 90 00, 7218 91 80 00, 7219 21 10 00, 7219 21 90 00, 7219 22 90 00, 7219 24 00 00, 7219 32, 7219 33, 7219 34, 7220 12 00 00, 7220 20, 7220 90, 7222 11 11 00, 7222 11 19 00, 7222 11 81 00, 7222 11 89 00, 7222 19, 7222 20 11 00, 7222 20 19 00, 7222 20 29 00, 7222 20 31 00, 7222 20 39 00, 7222 20 81 00, 7222 20 89 00, 7222 30, 7222 40, 7223 00, 7224 90 07 00, 7224 90 14 00, 7224 90 18 00, 7225, 7226 19 80 00, 7226 92 00 00, 7226 99 10 00, 7226 99 30 00, 7226 99 70 00, 7228 10 20 00, 7228 10 50 00, 7228 10 90 00, 7228 20, 7228 30 49 00, 7228 30 69 00, 7228 30 70 00, 7228 30 89 00, 7228 60, 7228 40, 7228 50 69 00, 7228 70, 7229 90 90 00, 8407, 8408, 8409, 8411 11 00 00, 8411 12 10 00, 8411 12 30 00, 8411 22, 8411 81 00 00, 8411 91 00 00, 8411 99 00 00, 8412 10 00 90, 8412 29 89 90, 8413 19 00 00, 8413 60 20 00, 8413 60 31 00, 8413 70 81 00, 8413 81 00 00, 8413 82 00 00, 8413 91 00 90, 8414, 8415 20 00, 8421 23 00, 8421 29 20 00, 8421 29 80 00, 8421 39 15 20, 8421 39 25 00, 8421 39 15 91, 8421 39 85 10, 8421 39 15 99, 8421 39 85 90, 8421 32 00 90, 8421 39 15 59, 8421 39 35 90, 8421 32 00 19, 8421 99 10 00, 8421 99 90 00, 8425 31 00 00, 8425 39 00 00, 8481 10 19 00, 8481 10 99 00, 8481 20 10 00, 8481 20 90 00, 8481 30, 8481 40 10 00, 8481 80 59 00, 8481 80 63 00, 8481 80 69 00, 8481 80 73 00, 8482 10, 8482 20 00 00, 8482 30 00 00, 8482 40 00 00, 8482 50 00 00, 8482 80 00 00, 8482 91 90 00, 8482 99 00 00, 8483 20 00 00, 8483 30 38, 8483 30 80, 8483 40 59 00, 8501 10 10 00, 8501 10 99, 8501 20 00, 8501 31 00 98, 8501 71 00 90, 8501 72 00 20 (тiльки фотоелектричнi генератори постiйного струму потужнiстю не бiльш як 750 Вт), 8501 33 00 10, 8501 72 00 10 (тiльки фотоелектричнi генератори постiйного струму потужнiстю понад 75 кВт, але не бiльш як 375 кВт), 8501 52 20 10, 8501 52 20 90, 8501 61 20, 8501 61 80, 8501 80 00 20, 8501 62 00 10, 8501 80 00 10 (тiльки фотоелектричнi генератори змiнного струму потужнiстю понад 75 кВ·А, але не бiльш як 375 кВ·А), 8502 11 20 90, 8502 11 80 90, 8502 12 00 90, 8502 13 20 90, 8502 13 40 90, 8502 13 80 90, 8502 40 00 90, 8504 31 29 00, 8504 33 00 90, 8504 32 00 90, 8504 40 90 00, 8505 11 00 00, 8505 90 21 00, 8505 90 29 10, 8505 90 90 00, 8506 30 00 00, 8506 50, 8506 80 80 00, 8507 10, 8507 20 80 90, 8507 30 80 00, 8507 50 00 00, 8507 80 00 00 (крiм залiзо-нiкелевих акумуляторiв), 8511 10 00 10, 8511 10 00 98, 8511 40 00 98, 8511 50 00 98, 8512 20 00 90, 8518 10 00 99, 8518 21 00 90, 8525 50 00, 8525 60 00 00, 8526 10 00, 8526 91 20, 8526 91 80, 8526 92 00, 8528 52 99 90, 8528 59 00 90, 8528 62 00 00, 8529 10 30 00 (крiм зовнiшнiх антен для приймання через супутник), 8529 10 69 10, 8529 10 69 90, 8529 10 80 10, 8529 90 20 00, плоскi дисплейнi модулi, якi класифiкуються за кодами 8524 11 00 90, 8524 12 00 90, 8524 19 00 90, 8524 91 00 90, 8524 92 00 90, 8524 99 00 90 (що призначенi тiльки для апаратури товарних пiдкатегорiй 8528 42 00 00, 8528 52 10 00, 8528 62 00 00), 8529 90 40 00 (крiм дерев'яних корпусiв та шаф), 8529 90 65 00, 8529 90 15 00, 8529 90 91 00, 8529 90 97 90, 9620 00 10 30, 8531 20 20 10, 8531 20 40 10, 8531 20 95 10, 8531 20 40 91, 8532 10 00 00, 8532 21 00 00, 8532 22 00 00, 8532 24 00 00, 8532 25 00 00, 8532 29 00 00, 8533 10 00 00, 8533 21 00 00, 8533 31 00 00, 8533 40 90 00, 8534 00 11 00, 8535 30 10 00, 8535 40 00 00, 8536 41 90 90, 8536 50 11 90, 8536 50 19 90, 8536 50 80 00, 8539 39 20 00, 8539 39 80 00, 8540 20 80 00, 8540 71 00 00, 8540 79 00 10, 8540 79 00 90, 8540 81 00 00, 8541 10 00 90, 8541 21 00 90, 8541 29 00, 8541 41 00 00, 8541 42 00 00, 8541 43 00 00, 8541 49 00 00, 8542, 8543 20 00 00, 8543 70 30 00, 8543 70 60 00, 8539 52 00 00, 8543 70 01 00, 8543 70 02 00, 8543 70 03 00, 8543 70 04 00, 8543 70 05 00, 8543 70 06 00, 8543 70 07 00, 8543 70 08 00, 8543 70 09 00, 8543 70 90 00, 8543 90 00 10, 8544 30 00 10, 8544 42 90 91, 8701 30 00 00, 8703 33 19 00, 8703 33 90 10, 8703 33 90 30, 8703 50 00 00, 8703 70 00 00, 8704 (крiм товарних пiдкатегорiй 8704 10 10 10, 8704 21 10 00, 8704 41 10 00, 8704 22 10 00, 8704 42 10 00, 8704 23 10 00, 8704 43 10 00, 8704 31 10 00, 8704 51 10 00, 8704 32 10 00, 8704 52 10 00 та товарної категорiї 8704 10 90), 8706 00, 8708, 8710 00 00 00, 8807 10 00, 8807 20 00, 8807 30 00, 9001 90 00 90, 9002 19 00 00, 9005 90 00 00, 9013 90 05 00, 9013 90 80 00, 9014 10 00 90, 9014 20 80 90, 9014 80 00 00, 9014 90 00 90, 9015 10 00 00 (тiльки електроннi далекомiри), 9015 80 20 00, 9015 90 00 00, 9620 00 10 90, 9020 00 10 00, 9020 00 90 00, 9025, 9026, 9029 10 00 90, 9030 33 20 00, 9030 33 70 00 (тiльки електроннi прилади та апарати), 9030 84 00 00, 9031 80 80 00, 9032, 9401 20 00 00, 9301, 9305 91 00.

     Порядок ввезення та цiльового використання товарiв, зазначених у цiй частинi, визначається Кабiнетом Мiнiстрiв України.

     Зазначенi у цiй частинi товари не звiльняються вiд оподаткування ввiзним митом, якщо вони мають походження з країни, визнаної державою-окупантом згiдно iз законом та/або визнаної державою-агресором щодо України згiдно iз законодавством, або ввозяться з територiї держави-окупанта (агресора) та/або з окупованої територiї України, визначеної такою згiдно iз законом.

     9. Особливостi оподаткування ввiзним митом товарiв, що ввозяться (пересилаються) на митну територiю України громадянами, визначаються роздiлом XII цього Кодексу.

(Iз змiнами i доповненнями, внесеними згiдно iз законами України вiд 21.06.2012р. N 5018-VI, вiд 04.04.2013р. N 183-VII, вiд 19.09.2013р. N 588-VII, вiд 23.04.2015р. N 365-VIII, вiд 15.03.2022р. N 2120-IX, вiд 21.06.2022р. N 2331-IX, вiд 02.05.2023р. N 3069-IX, вiд 29.05.2023р. N 3124-IX)

     Стаття 288. Особливостi оподаткування особливими видами мита

     1. Особливi види мита застосовуються незалежно вiд iнших видiв мита на умовах, визначених законом.

     2. Частину другу виключено.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз законами України вiд 07.06.2012р. N 4915-VI, вiд 28.12.2014р. N 74-VIII)

Глава 43. Справляння митних платежiв

     Стаття 289. Виникнення обов'язку iз сплати митних платежiв

     1. Обов'язок iз сплати митних платежiв виникає:

     1) у разi ввезення товарiв на митну територiю України - з моменту фактичного ввезення цих товарiв на митну територiю України;

     2) при незаконному перемiщеннi товарiв, що перебувають на територiї вiльної митної зони або на митному складi, - з моменту такого перемiщення товарiв;

     3) у разi вивезення товарiв з митної територiї України:

     а) при оформленнi товарiв вiдповiдно до митного режиму експорту з моменту прийняття митним органом митної декларацiї;

     б) при вивезеннi товарiв за межi митної територiї України без оформлення митної декларацiї та при незаконному вивезеннi товарiв за межi митної територiї України - з моменту фактичного вивезення товарiв за межi митної територiї України;

     в) при невиконаннi умов, установлених щодо товарiв, якi вивозилися за межi митної територiї України iз звiльненням вiд оподаткування вивiзним митом, - з моменту, коли цi товари прибули до iншого мiсця призначення, нiж те, у зв'язку з яким надавалося таке звiльнення;

     4) пiсля завершення митного оформлення товарiв та їх випуску, якщо внаслiдок перевiрки митної декларацiї чи за результатами документальної перевiрки митний орган самостiйно визначає платнику податкiв додатковi податковi зобов'язання;

     5) в iнших випадках, встановлених Податковим кодексом України.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 04.07.2013р. N 405-VII)

     Стаття 290. Припинення обов'язку iз сплати митних платежiв

     1. Обов'язок iз сплати митних платежiв припиняється:

     1) при виконаннi обов'язку iз сплати митних платежiв;

     2) якщо товари до їх випуску виявилися знищеними або безповоротно втраченими внаслiдок аварiї або дiї обставин непереборної сили за нормальних умов транспортування, зберiгання або використання (експлуатацiї) та за вiдсутностi порушень вимог та умов, установлених цим Кодексом, а також внаслiдок природних втрат, якi пiдтверджуються вiдповiдними актами;

     3) якщо товари знищуються або передаються у власнiсть держави вiдповiдно до цього Кодексу;

     4) якщо товари конфiскуються вiдповiдно до цього Кодексу;

     5) при виконаннi умов вiдповiдного митного режиму або митних формальностей, що дозволяють завершити митний режим або операцiю з товарами;

     6) якщо пiсля випуску товарiв у вiльний обiг на митнiй територiї України вiдповiдно до частини шостої статтi 75 цього Кодексу пiдприємство вiдмовилося вiд використання таких товарiв за кiнцевим (цiльовим) призначенням i товари були вивезенi за межi митної територiї України;

     7) якщо товари, транспортнi засоби комерцiйного призначення примусово вiдчуженi або вилученi вiдповiдно до законiв України "Про правовий режим воєнного стану" та "Про передачу, примусове вiдчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану";

     8) у разi надходження на рахунки, вiдкритi для зарахування надходжень державного бюджету, контроль за справлянням яких покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалiзує державну митну полiтику, коштiв (у сумi митних платежiв, що пiдлягали б сплатi при випуску товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення у вiльний обiг на митнiй територiї України), одержаних вiд реалiзацiї товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення, визначених частиною сьомою статтi 293 цього Кодексу.

     2. Щодо товарiв, випущених у вiльний обiг на митнiй територiї України або вивезених з цiєї територiї без сплати митних платежiв, обов'язок з їх сплати припиняється також у випадках, передбачених цим Кодексом, Податковим кодексом України та iншими законами України.

(Iз доповненнями, внесеними згiдно iз законами України вiд 15.08.2022р. N 2510-IX, вiд 21.11.2023р. N 3475-IX)

     Стаття 291. Виконання обов'язку iз сплати митних платежiв

     1. Обов'язок iз сплати митних платежiв вважається виконаним (митнi платежi вважаються сплаченими):

     1) у разi здiйснення особою, вiдповiдальною за сплату митних платежiв, розпорядження про використання коштiв авансових платежiв:

     а) при здiйсненнi митного оформлення товарiв - з моменту закiнчення митного оформлення;

     б) якщо сплата не пов'язана iз здiйсненням митного оформлення товарiв, - з моменту списання коштiв з авансового рахунку при перерахуваннi їх до державного бюджету;

     2) у разi сплати коштiв безпосередньо до державного бюджету у випадках, визначених законодавством України, - з моменту:

     а) списання коштiв з рахунку платника податкiв у банку;

     б) внесення готiвкових коштiв у касу банку;

     3) з моменту сплати гарантом, гарантiйним об'єднанням або iншою органiзацiєю вiдповiдно до наданого забезпечення сплати митних платежiв коштiв до державного бюджету в рахунок сплати митних платежiв;

     4) з моменту списання коштiв, що перебували у грошовiй заставi, з вiдповiдного рахунку митницi при перерахуваннi цих коштiв до державного бюджету в рахунок сплати митних платежiв;

     5) з моменту настання iнших обставин, визначених Податковим кодексом України.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 15.08.2022р. N 2510-IX)

     Стаття 292. Випадки, коли митнi платежi не сплачуються

     1. Митнi платежi не сплачуються у разi, якщо вiдповiдно до цього Кодексу, Податкового кодексу України, iнших законiв України, а також мiжнародних договорiв, згода на обов'язковiсть яких надана Верховною Радою України:

     1) товари не є об'єктом оподаткування митними платежами;

     2) щодо товарiв надано звiльнення або повне умовне звiльнення вiд сплати митних платежiв - у перiод дiї такого звiльнення i при дотриманнi умов, у зв'язку з якими його надано;

     3) при ввезеннi товарiв на митну територiю України або вивезеннi товарiв з митної територiї України товари були помiщенi у митний режим, який вiдповiдно до положень цього Кодексу не передбачає сплату митних платежiв, - на перiод дiї цього режиму та при виконаннi умов, що випливають з такого режиму;

     4) коли загальна фактурна вартiсть товарiв, що ввозяться на митну територiю України або вивозяться за межi митної територiї України громадянами, не перевищує обсягiв, якi не є об'єктом оподаткування митними платежами вiдповiдно до роздiлу XII цього Кодексу.

     Стаття 293. Особи, на яких покладається обов'язок iз сплати митних платежiв

     1. Особою, на яку покладається обов'язок iз сплати митних платежiв, є декларант. Якщо декларування товарiв здiйснюється особою, уповноваженою на це декларантом, на таку особу покладається обов'язок iз сплати митних платежiв солiдарно з декларантом.

     У разi якщо декларування товарiв, що перемiщуються (пересилаються) на митну територiю України у мiжнародних поштових та експрес-вiдправленнях, здiйснюється оператором поштового зв'язку, експрес-перевiзником шляхом подання реєстрiв (тимчасових та/або додаткових), особою, на яку покладається обов'язок iз сплати митних платежiв, є оператор поштового зв'язку, експрес-перевiзник.

     2. Особою, на яку покладається обов'язок iз сплати донарахованих митних платежiв - грошового зобов'язання, визначеного за результатами документальної перевiрки, є вiдповiдний платник податкiв.

     3. Крiм осiб, зазначених у частинах першiй i другiй цiєї статтi, особами, на яких покладається обов'язок iз сплати митних платежiв, є:

     1) у разi незаконного ввезення товарiв на митну територiю України, незаконного вивезення товарiв за межi митної територiї України - особа, яка незаконно ввезла (вивезла) товари, а також особи, якi брали участь у незаконному ввезеннi (вивезеннi) товарiв, якщо вони знали або повиннi були знати про незаконнiсть такого ввезення (вивезення), та особи, якi придбали у власнiсть або у володiння незаконно ввезенi товари, якщо в момент придбання вони знали або повиннi були знати про незаконнiсть ввезення, що належним чином доведено в порядку, встановленому законодавством України;

     2) у разi вилучення товарiв, що тимчасово зберiгаються пiд митним контролем, з порушенням вимог цього Кодексу та iнших нормативно-правових актiв - особа, яка незаконно вилучила такi товари, а також особи, якi брали участь у незаконному вилученнi таких товарiв, зберiгали та придбали такi товари, або особа, яка вiдповiдає за забезпечення схоронностi зазначених товарiв;

     3) у разi недотримання положень цього Кодексу щодо користування та розпорядження товарами або виконання iнших вимог i умов, установлених цим Кодексом для застосування митних режимiв, що передбачають умовне повне або часткове звiльнення вiд сплати митних платежiв, - особи, вiдповiдальнi за дотримання митного режиму;

     4) у разi невиконання зобов'язань щодо використання чи споживання товарiв, що випливають з умов цiльового використання, за яких надається податкова пiльга при випуску товарiв для вiльного обiгу, - особа, на яку покладається обов'язок щодо виконання таких умов;

     5) у разi заявлення товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення до митного режиму транзиту - особа, яка зобов'язана доставити цi товари, транспортнi засоби до митного органу призначення;

     6) у разi застосування загальної гарантiї або звiльнення вiд гарантiї для забезпечення сплати митних платежiв - пiдприємство, якому надано авторизацiю на застосування вiдповiдного спрощення;

     7) у разi недотримання умов процедури кiнцевого використання, визначених в авторизацiї на застосування процедури кiнцевого використання, порушення використання товарiв за кiнцевим (цiльовим) призначенням, - пiдприємство, якому надано авторизацiю на застосування процедури кiнцевого використання.

     4. У разi якщо вiдповiдно до норм цього Кодексу обов'язок iз сплати митних платежiв покладається на кiлькох осiб, такi особи виконують зазначений обов'язок солiдарно.

     У разi якщо будь-яка з осiб, на яких покладено обов'язок iз сплати митних платежiв, виконала такий обов'язок у повному обсязi, обов'язок iз сплати митних платежiв iнших осiб вважається виконаним та припиняється.

     5. У разi невиконання або неповного виконання особами, зазначеними у частинах першiй i третiй цiєї статтi, протягом строку, визначеного частиною третьою статтi 3171 цього Кодексу, обов'язку iз сплати митних платежiв, забезпеченого у спосiб, визначений пунктами 2 - 5 статтi 308 цього Кодексу, обов'язок iз сплати митних платежiв покладається на гаранта в межах суми наданого забезпечення.

     6. Особи, на яких покладається обов'язок iз сплати митних платежiв, є вiдповiдальними за сплату митних платежiв.

     7. У разi реалiзацiї iноземних товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення, що перебувають на митнiй територiї України пiд митним контролем та за якi не сплаченi митнi платежi, а також таких, що незаконно ввезенi на митну територiю України, на якi накладено арешт у кримiнальному провадженнi, у тому числi тих, якi вiдповiдно до кримiнального процесуального законодавства України переданi Нацiональному агентству України з питань виявлення, розшуку та управлiння активами, одержаними вiд корупцiйних та iнших злочинiв, для реалiзацiї у порядку та на умовах, визначених Законом України "Про Нацiональне агентство України з питань виявлення, розшуку та управлiння активами, одержаними вiд корупцiйних та iнших злочинiв", особою, на яку покладається обов'язок iз сплати митних платежiв, є особа, яка реалiзує такi iноземнi товари, транспортнi засоби комерцiйного призначення.

(Iз змiнами i доповненнями, внесеними згiдно iз законами України вiд 04.07.2013р. N 405-VII, вiд 02.10.2019р. N 141-IX, вiд 25.01.2022р. N 1999-IX, вiд 15.08.2022р. N 2510-IX, вiд 21.11.2023р. N 3475-IX)

     Стаття 294. Об'єкт та база оподаткування митними платежами

     1. Об'єкт та база оподаткування митними платежами пiд час перемiщення товарiв через митний кордон України визначаються вiдповiдно до цього Кодексу, Податкового кодексу України та iнших законiв України.

     2. Особливостi визначення бази оподаткування митними платежами пiд час реалiзацiї товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення вiдповiдно до кримiнального процесуального законодавства України визначаються статтею 2951 цього Кодексу.

(Iз доповненнями, внесеними згiдно iз Законом України вiд 21.11.2023р. N 3475-IX)

     Стаття 295. Нарахування митних платежiв

     1. Митнi платежi нараховуються декларантом або iншими особами, на яких покладено обов'язок iз сплати митних платежiв, самостiйно, крiм випадкiв, якщо обов'язок щодо нарахування митних платежiв вiдповiдно до цього Кодексу, Податкового кодексу України та iнших законiв України покладається на митнi органи.

     2. Нарахування сум митних платежiв здiйснюється у валютi України.

     3. Для цiлей нарахування митних платежiв застосовуються ставки, що дiють на день подання митному органу митної декларацiї на товари, а в разi якщо митне оформлення здiйснюється без подання митної декларацiї, - на день його здiйснення.

     4. У разi якщо для цiлей обчислення митних платежiв, у тому числi визначення митної вартостi товарiв, необхiдно зробити перерахування iноземної валюти, застосовуються курси валют, визначенi вiдповiдно до статтi 31 цього Кодексу.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз законами України вiд 04.07.2013р. N 405-VII, вiд 10.04.2014р. N 1201-VII)

     Стаття 2951. Особливостi нарахування та сплати митних платежiв пiд час реалiзацiї товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення вiдповiдно до кримiнального процесуального законодавства України

     1. Пiд час реалiзацiї товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення, зазначених у частинi сьомiй статтi 293 цього Кодексу, до їхньої вартостi, визначеної на пiдставi звiту про їх оцiнку, включається сума митних платежiв, що пiдлягали б сплатi при випуску таких товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення у вiльний обiг на митнiй територiї України.

     2. Центральний орган виконавчої влади, що реалiзує державну митну полiтику, не пiзнiше трьох робочих днiв з дня отримання запиту вiд Нацiонального агентства України з питань виявлення, розшуку та управлiння активами, одержаними вiд корупцiйних та iнших злочинiв, надає доручення митницi, якою здiйснюється контроль за цими товарами, транспортними засобами комерцiйного призначення, здiйснити розрахунок загальної суми митних платежiв, що пiдлягають сплатi, з одночасним iнформуванням Нацiонального агентства України з питань виявлення, розшуку та управлiння активами, одержаними вiд корупцiйних та iнших злочинiв, про таке доручення.

     3. Вiдповiдна митниця не пiзнiше 15 календарних днiв, а для товарiв, що швидко псуються або мають обмежений строк зберiгання, - не пiзнiше п'яти календарних днiв з дня отримання доручення, зазначеного в частинi другiй цiєї статтi, надсилає до Нацiонального агентства України з питань виявлення, розшуку та управлiння активами, одержаними вiд корупцiйних та iнших злочинiв, довiдку про загальну суму митних платежiв, що пiдлягали б сплатi при випуску таких товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення у вiльний обiг на митнiй територiї України.

     До довiдки, зазначеної в абзацi першому цiєї частини, вносяться вiдомостi про:

     1) назву митницi, якою складено довiдку;

     2) посадових осiб, якi заповнювали та пiдписали довiдку;

     3) номер та дату запиту Нацiонального агентства України з питань виявлення, розшуку та управлiння активами, одержаними вiд корупцiйних та iнших злочинiв;

     4) товари, транспортнi засоби комерцiйного призначення (найменування та стислий опис, код згiдно з УКТ ЗЕД, кiлькiсть, одиниця їх вимiру);

     5) вiдомостi про нарахування митних платежiв (база оподаткування, ставки та суми митних платежiв, спосiб i особливостi їх нарахування, офiцiйний курс валюти України до iноземної валюти, встановлений Нацiональним банком України);

     6) реквiзити рахункiв для перерахування сум митних платежiв пiсля реалiзацiї товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення.

     4. Розрахунок суми митних платежiв здiйснюється виходячи з бази оподаткування, за ставками та з урахуванням офiцiйного курсу валюти України до iноземної валюти, встановленого Нацiональним банком України, що визначенi на дату здiйснення такого розрахунку.

     5. Якщо визначити суму належних до сплати митних платежiв неможливо внаслiдок ненадання/вiдсутностi у митницi точних вiдомостей про характер товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення, їх назву, кiлькiсть, країну походження i митну вартiсть, сума митних платежiв визначається виходячи з найбiльшої величини ставок митних платежiв, кiлькостi чи вартостi товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення, що можуть бути визначенi на пiдставi наявних вiдомостей.

     6. Нарахування ввiзного мита здiйснюється за повними ставками Митного тарифу України. Нарахування акцизного податку та податку на додану вартiсть здiйснюється за ставками, встановленими Податковим кодексом України.

     7. Нацiональне агентство України з питань виявлення, розшуку та управлiння активами, одержаними вiд корупцiйних та iнших злочинiв, забезпечує перерахування на рахунки, вiдкритi для зарахування надходжень державного бюджету, контроль за справлянням яких покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалiзує державну митну полiтику, коштiв (у сумi митних платежiв, що пiдлягали б сплатi при випуску товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення у вiльний обiг на митнiй територiї України), одержаних вiд реалiзацiї товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення, зазначених у частинi сьомiй статтi 293 цього Кодексу, протягом п'яти робочих днiв з дня зарахування таких коштiв на поточнi рахунки.

     8. Розрахунок суми митних платежiв, що пiдлягали б сплатi при випуску товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення у вiльний обiг на митнiй територiї України, якщо такi митнi платежi не були попередньо сплаченi, щодо товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення, зазначених у частинi сьомiй статтi 293 цього Кодексу, що передаються вiдповiдно до кримiнального процесуального законодавства України для реалiзацiї у порядку, встановленому Кабiнетом Мiнiстрiв України, здiйснюється у порядку, визначеному цiєю статтею. Кошти у сумi митних платежiв, одержанi вiд реалiзацiї таких товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення, пiдлягають перерахуванню особою, яка реалiзувала такi товари, транспортнi засоби комерцiйного призначення, на рахунки, вiдкритi для зарахування надходжень державного бюджету, контроль за справлянням яких покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалiзує державну митну полiтику, у строк, визначений законодавством.

     9. Щокварталу до 10 числа мiсяця, наступного за звiтним кварталом, мiж Нацiональним агентством України з питань виявлення, розшуку та управлiння активами, одержаними вiд корупцiйних та iнших злочинiв, та центральним органом виконавчої влади, що реалiзує державну митну полiтику, проводиться звiрка вiдомостей щодо реалiзацiї товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення, зазначених у частинi сьомiй статтi 293 цього Кодексу, а також сум митних платежiв, що надiйшли на рахунки, вiдкритi для зарахування надходжень державного бюджету, контроль за справлянням яких покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалiзує державну митну полiтику, вiд реалiзацiї таких товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення.

     10. Товари, транспортнi засоби комерцiйного призначення, зазначенi у частинi сьомiй статтi 293 цього Кодексу, набувають статусу українських товарiв пiсля перерахування особою, яка їх реалiзувала, на рахунки, вiдкритi для зарахування надходжень державного бюджету, контроль за справлянням яких покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалiзує державну митну полiтику, сум митних платежiв, що пiдлягали б сплатi при випуску таких товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення у вiльний обiг на митнiй територiї України.

(Доповнено статтею 2951 згiдно iз Законом України вiд 21.11.2023р. N 3475-IX)

     Стаття 296. Особливостi застосування ставок митних платежiв пiд час незаконного перемiщення товарiв через митний кордон України та використання товарiв з порушенням встановлених обмежень

     1. У разi незаконного ввезення товарiв на митну територiю України або вивезення їх з цiєї територiї суми належних до сплати митних платежiв нараховуються за ставками, встановленими на день перемiщення цих товарiв через митний кордон України, а якщо такий день встановити неможливо, - на день виявлення факту такого ввезення (вивезення).

     2. У разi втрати, недоставки чи видачi без дозволу митних органiв товарiв, що перебувають пiд митним контролем та перемiщуються транзитом або знаходяться на тимчасовому зберiганнi, митнi платежi нараховуються за ставками, встановленими на день прийняття цих товарiв для перевезення або розмiщення їх на тимчасове зберiгання.

     3. У разi незаконного ввезення товарiв на митну територiю України базою оподаткування є митна вартiсть цих товарiв, їх кiлькiсть або iншi показники, встановленi законом, що використовуються для визначення бази оподаткування, на день нарахування митних платежiв, вiдповiдно до частини першої цiєї статтi. Якщо визначити суму належних до сплати митних платежiв неможливо внаслiдок ненадання митному органу точних вiдомостей про характер товарiв, їх назву, кiлькiсть, країну походження i митну вартiсть, сума митних платежiв визначається виходячи з найбiльшої величини ставок митних платежiв, кiлькостi чи вартостi товарiв, що можуть бути визначенi на пiдставi наявних вiдомостей.

     4. У разi нецiльового використання товарiв, щодо яких було надано умовне звiльнення вiд оподаткування, а також порушення умов митних режимiв, помiщення в якi передбачає умовне звiльнення вiд оподаткування, застосовуються ставки митних платежiв, що дiють на день прийняття митним органом митної декларацiї для митного оформлення. Митна вартiсть товарiв, їх кiлькiсть чи iншi характеристики, що використовуються для визначення бази оподаткування, визначаються на день застосування ставок митних платежiв.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 04.07.2013р. N 405-VII)

     Стаття 297. Строки сплати (виконання обов'язку зi сплати) митних платежiв

     1. У разi ввезення товарiв на митну територiю України суми митних платежiв, нарахованi декларантом (уповноваженою ним особою) або митним органом, пiдлягають сплатi до Державного бюджету України платником податкiв до або на день подання митному органу митної декларацiї для митного оформлення, крiм випадкiв, якщо вiдповiдно до цього Кодексу товари ввозяться на митну територiю України iз звiльненням вiд оподаткування митними платежами або випускаються у вiдповiдний митний режим за спрощеною декларацiєю в межах спрощень, наданих пiдприємству.

     2. У разi випуску товарiв у вiдповiдний митний режим за спрощеною митною декларацiєю в межах спрощень, наданих пiдприємству, митнi платежi повиннi бути сплаченi не пiзнiше дня подання до митного органу вiдповiдної додаткової декларацiї до такої спрощеної декларацiї.

     3. У разi розмiщення товарiв на тимчасове зберiгання митнi платежi мають бути сплаченi не пiзнiше дня закiнчення строку тимчасового зберiгання. Якщо до закiнчення строку тимчасового зберiгання цi товари помiщуються у митний режим, який передбачає сплату митних платежiв, митнi платежi мають бути сплаченi не пiзнiше випуску товарiв вiдповiдно до цього режиму.

     4. У разi вивезення товарiв з митної територiї України вивiзне мито має бути сплачене не пiзнiше дня прийняття митним органом митної декларацiї для митного оформлення, якщо iнше не встановлено цим Кодексом.

     5. У разi змiни митного режиму митнi платежi мають бути сплаченi не пiзнiше дня випуску товарiв у наступному митному режимi.

     6. Для цiлей обчислення пенi строком сплати митних платежiв вважається:

     1) у разi використання товарiв, ввезених на митну територiю України з умовним звiльненням вiд оподаткування митними платежами, в iнших цiлях, нiж тi, у зв'язку з якими було надано таке звiльнення, - перший день, коли особа порушила обмеження щодо користування та/або розпорядження зазначеними товарами. Якщо такий день установити неможливо, строком сплати митних платежiв вважається день прийняття митним органом митної декларацiї на такi товари для митного оформлення;

     2) у разi порушення вимог i умов митних режимiв, що вiдповiдно до цього Кодексу тягне за собою виникнення обов'язку iз сплати митних платежiв, - день вчинення такого порушення. Якщо такий день установити неможливо, строком сплати митних платежiв вважається день початку дiї вiдповiдного митного режиму;

     3) в iнших випадках - день виникнення обов'язку iз сплати митних платежiв.

     7. Строки сплати митних платежiв при перемiщеннi (пересиланнi) товарiв через митний кордон України громадянами, при перемiщеннi (пересиланнi) товарiв у мiжнародних поштових та експрес-вiдправленнях, при перемiщеннi товарiв через митний кордон України трубопровiдним транспортом та лiнiями електропередачi, при тимчасовому ввезеннi товарiв на митну територiю України з умовним частковим звiльненням вiд оподаткування митними платежами, а також при незаконному перемiщеннi товарiв через митний кордон України визначаються цим Кодексом та Податковим кодексом України.

(Iз змiнами i доповненнями, внесеними згiдно iз законами України вiд 04.07.2013р. N 405-VII, вiд 02.10.2019р. N 141-IX, вiд 25.01.2022р. N 1999-IX, вiд 15.08.2022р. N 2510-IX)

     Стаття 298. Порядок i форми сплати митних платежiв

     1. Суми митних платежiв, нарахованi митним органом, пiдлягають сплатi до державного бюджету платником податкiв безпосередньо на єдиний казначейський рахунок.

     2. Суми митних платежiв сплачуються в готiвковiй формi через касу митного органу чи фiнансової установи або у безготiвковiй формi через фiнансову установу, крiм випадкiв, передбачених цим Кодексом та законами України.

     3. Перерахування сум митних платежiв до Державного бюджету України iз зазначених рахункiв митного органу здiйснюється цим митним органом.

     4. Митнi платежi сплачуються у валютi України. В окремих випадках, перелiк яких встановлюється Кабiнетом Мiнiстрiв України, митнi платежi можуть бути сплаченi в iноземнiй валютi за курсом, визначеним вiдповiдно до статтi 31 цього Кодексу.

     5. Перерахунок сум митних платежiв, визначених у валютi України, в iноземну валюту для цiлей сплати митних платежiв здiйснюється за курсом, визначеним вiдповiдно до статтi 31 цього Кодексу.

     6. Митнi платежi можуть бути сплаченi в будь-якiй iншiй формi, передбаченiй законом.

     7. Порядок нарахування, облiку та перерахування до державного бюджету сум митних платежiв визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну податкову i митну полiтику.

     8. На вимогу платника податкiв митнi органи зобов'язанi видати пiдтвердження сплати митних платежiв у письмовiй формi.

(Iз змiнами i доповненнями, внесеними згiдно iз законами України вiд 04.07.2013р. N 405-VII, вiд 10.04.2014р. N 1201-VII, вiд 02.10.2019р. N 141-IX)

     Стаття 299. Авансовi платежi (передоплата)

     1. Сплата митних платежiв може здiйснюватися iз застосуванням авансових платежiв (передоплати).

     2. Авансовими платежами (передоплатою) є грошовi кошти, внесенi платником податкiв за власним бажанням на рахунки, вiдкритi на iм'я митних органiв в органах, що здiйснюють казначейське обслуговування бюджетних коштiв, як попереднє грошове забезпечення сплати майбутнiх митних платежiв.

     3. Авансовi платежi вносяться у валютi України.

     4. Кошти авансових платежiв не вважаються митними платежами, доки особа, яка внесла такi платежi, не зробить розпорядження про це митного органу та не будуть виконанi вiдповiднi митнi формальностi. З моменту початку виконання таких митних формальностей кошти авансових платежiв у сумi, на яку зроблено розпорядження, не пiдлягають використанню на будь-якi iншi цiлi. Пiсля завершення митних формальностей кошти у сумi, на яку зроблено розпорядження, перераховуються митним органом до державного бюджету. У разi вiдмови вiд завершення митних формальностей сумi авансових платежiв, на яку зроблено розпорядження, повертається статус авансових платежiв.

     5. Повернення коштiв авансових платежiв здiйснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну фiнансову полiтику, якщо заяву про повернення подано до митного органу протягом 1095 днiв з дня внесення таких коштiв на рахунок митного органу. При цьому вiдсотки на суму коштiв, унесених як авансовi платежi, не нараховуються.

     6. Кошти авансових платежiв, що перебувають на рахунку митного органу без розпорядження про використання протягом 1095 днiв з дня їх внесення, пiдлягають перерахуванню до державного бюджету у строк до 30 днiв.

     7. На вимогу платника податкiв митний орган зобов'язаний надати йому письмову iнформацiю про використання коштiв, унесених ним як авансовi платежi, не пiзнiше 30 днiв з дня отримання такої вимоги. У разi незгоди платника податкiв з iнформацiєю митного органу здiйснюється спiльна звiрка використання зазначених коштiв. Результати такої звiрки оформлюються актом за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну фiнансову полiтику. Один примiрник такого акта пiсля його пiдписання надається платнику податкiв.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз законами України вiд 07.06.2012р. N 4915-VI, вiд 04.07.2013р. N 405-VII, вiд 02.10.2019р. N 141-IX, вiд 15.08.2022р. N 2510-IX)

     Стаття 300. Звiльнення (умовне звiльнення) вiд оподаткування митними платежами

     1. Умови надання звiльнення (умовного звiльнення) вiд оподаткування митними платежами визначаються цим Кодексом, Податковим кодексом України, iншими законами України та мiжнародними договорами, згоду на обов'язковiсть яких надано Верховною Радою України.

     2. Порядок надання документiв, необхiдних для пiдтвердження права на звiльнення (умовне звiльнення) вiд оподаткування митними платежами, визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну податкову i митну полiтику.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз законами України вi 04.07.2013р. N 405-VII, вiд 02.10.2019р. N 141-IX)

     Стаття 301. Повернення помилково та/або надмiру сплачених сум митних платежiв

     1. Повернення помилково та/або надмiру сплачених сум митних платежiв здiйснюється вiдповiдно до Бюджетного та Податкового кодексiв України.

     2. У разi виявлення факту помилкової та/або надмiрної сплати митних платежiв митний орган не пiзнiше одного мiсяця з дня виявлення такого факту зобов'язаний повiдомити платника податкiв про суми надмiру сплачених митних платежiв.

     3. Помилково та/або надмiру зарахованi до державного бюджету суми митних платежiв повертаються з державного бюджету в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну фiнансову полiтику.

     4. Якщо надмiрна сплата сум митних платежiв сталася внаслiдок помилки з боку посадових осiб митного органу, повернення надмiру сплачених сум митних платежiв здiйснюється у першочерговому порядку.

     5. Повернення сум вiдповiдних митних платежiв здiйснюється також у разi, якщо:

     1) законом передбачено повернення сум сплаченого мита при помiщеннi товарiв у митний режим реiмпорту або у митний режим реекспорту вiдповiдно до роздiлу V цього Кодексу, а також в iнших випадках, визначених цим Кодексом;

     2) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, здiйснюється змiна ранiше заявленого митного режиму, якщо суми митних платежiв, належних до сплати при помiщеннi товарiв у новий митний режим, є меншими, нiж суми митних платежiв, сплачених при помiщеннi їх у попереднiй митний режим;

     3) вiдновлюється режим найбiльшого сприяння, вiльної торгiвлi;

     4) митну декларацiю змiнено або визнано недiйсною;

     5) у товарах, що ввозяться на митну територiю України або вивозяться за її межi, виявлено дефекти або вони якимось iншим чином не вiдповiдають погодженим специфiкацiям, за умови, що цi товари не ремонтувалися i не використовувалися вiдповiдно на територiї України та за її межами (крiм операцiй, необхiдних для виявлення дефектiв або невiдповiдностi) i повертаються протягом строку, визначеного пiдпунктом "а" пункту 3 частини другої статтi 78 цього Кодексу;

     6) платником податкiв подано митного органу документи, якi пiдтверджують наявнiсть у нього на день подання митного органу митної декларацiї для митного оформлення права на звiльнення вiд сплати митних платежiв.

     6. Повернення сум митних платежiв у випадках, передбачених частиною п'ятою цiєї статтi, здiйснюється у тому самому порядку, що i повернення помилково та/або надмiру сплачених сум митних платежiв за заявою платника податкiв за умови, що така заява подається не пiзнiше одного року з дня, наступного за днем виникнення обставин, що тягнуть за собою повернення сплачених сум митних платежiв.

     7. Повернення сплачених сум митних платежiв здiйснюється у валютi України. Якщо сплата або стягнення митних платежiв здiйснювалося в iноземнiй валютi, повернення сум митних платежiв здiйснюється за курсом валюти, визначеним вiдповiдно до статтi 31 цього Кодексу, на день, коли вiдбулася їх сплата.

     8. Повернення не здiйснюється:

     1) якщо сума митних платежiв, що пiдлягає поверненню, не перевищує 20 гривень;

     2) в iнших випадках, встановлених Податковим кодексом України.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз законами України вiд 04.07.2013р. N 405-VII, вiд 10.04.2014р. N 1201-VII, вiд 02.10.2019р. N 141-IX)

     Стаття 302. Пеня

     1. Пiсля закiнчення встановлених цим Кодексом та Податковим кодексом України строкiв сплати митних платежiв на суму податкового боргу нараховується пеня у розмiрi та порядку, визначених Податковим кодексом України.

     2. У разi направлення гаранту вимог (претензiй) щодо сплати митних платежiв пеня нараховується з дня, наступного за днем закiнчення строку виконання зобов'язань, забезпечених гарантiєю.

     3. Пiд час здiйснення перевезень за процедурою МДП нарахування пенi призупиняється на строк до трьох мiсяцiв з дня отримання вимоги (претензiї) гарантiйним об'єднанням i поновлюється, якщо пiсля закiнчення цього строку вимога (претензiя) залишається неврегульованою.

     4. Пеня сплачується незалежно вiд застосування iнших заходiв вiдповiдальностi за порушення вимог законодавства України, визначених цим Кодексом, Податковим кодексом України та iншими законами України.

     5. Пеня нараховується платником податкiв самостiйно та сплачується одночасно зi сплатою митних платежiв.

     6. Сплата, стягнення та повернення пенi здiйснюються за правилами, встановленими законом для сплати, стягнення та повернення митних платежiв.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз законами України вiд 04.07.2013р. N 405-VII, вiд 15.08.2022р. N 2510-IX)

     Стаття 303. Стягнення митних платежiв

     1. У разi несплати або неповної сплати митних платежiв у встановлений строк такi платежi стягуються в порядку та строки, визначенi Податковим кодексом України.

     2. Належнi до сплати суми митних платежiв стягуються з осiб, вiдповiдальних за їх сплату.

     3. Стягнення митних платежiв не здiйснюється та платнику податкiв не направляється податкове повiдомлення-рiшення, якщо розмiр несплачених сум митних платежiв з товарiв, зазначених в однiй митнiй декларацiї, або з товарiв, вiдправлених протягом дня одним вiдправником на адресу одного одержувача, становить менш як 20 гривень, та в iнших випадках, встановлених Податковим кодексом України.

     Стаття 304. Розстрочення та вiдстрочення сплати митних платежiв

     1. За наявностi обставин, що свiдчать про iснування загрози виникнення або накопичення податкового боргу, i доказiв iснування таких обставин, перелiк яких визначається Кабiнетом Мiнiстрiв України, на пiдставi письмової заяви платника податкiв центральний орган виконавчої влади, що реалiзує державну митну полiтику, чи визначений ним митний орган згiдно iз Податковим кодексом України можуть вiдстрочити або розстрочити сплату митних платежiв.

     2. Порядок надання розстрочення та вiдстрочення сплати митних платежiв затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну фiнансову полiтику.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз законами України вiд 04.07.2013р. N 405-VII, вiд 02.10.2019р. N 141-IX)

Роздiл X
ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СПЛАТИ МИТНИХ ПЛАТЕЖIВ

Глава 44. Загальнi положення щодо забезпечення сплати митних платежiв

     Стаття 305. Забезпечення сплати митних платежiв

     1. У випадках, визначених цим Кодексом, виконання обов'язку iз сплати митних платежiв забезпечується шляхом надання митним органам забезпечення сплати митних платежiв у способи, встановленi статтею 308 цього Кодексу.

     2. Надання митним органам забезпечення сплати митних платежiв є обов'язковим, якщо iнше не передбачено цим Кодексом, при ввезеннi на митну територiю України та/або перемiщеннi територiєю України транзитом товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення.

     3. У випадках, передбачених цим Кодексом, забезпечення сплати митних платежiв надається митним органам пiд час перебування товарiв пiд митним контролем або декларування товарiв у митнi режими, що передбачають сплату митних платежiв.

     4. Забезпечення сплати митних платежiв надається особами, на яких покладається або може покладатися обов'язок iз сплати митних платежiв, вiдповiдно до частин першої та третьої статтi 293 цього Кодексу.

     У порядку та на умовах, визначених мiжнародними договорами, згода на обов'язковiсть яких надана Верховною Радою України, забезпечення сплати митних платежiв може бути надано будь-якою iншою особою на користь особи, на яку покладається обов'язок iз сплати митних платежiв.

     5. Митнi органи здiйснюють облiк та контроль застосування забезпечення сплати митних платежiв.

     6. У разi невиконання обов'язку iз сплати митних платежiв забезпечення сплати митних платежiв використовується для сплати вiдповiдних митних платежiв у порядку та строки, визначенi цим Кодексом.

     7. Забезпечення сплати митних платежiв не надається щодо:

     1) товарiв, що перемiщуються органами державної влади України, органами мiсцевого самоврядування, Збройними Силами України та iншими утвореними вiдповiдно до закону вiйськовими формуваннями, розвiдувальними органами України безпосередньо для виконання своїх повноважень або на їх користь iншими установами, органiзацiями, отримувачами (розпорядниками) мiжнародної технiчної допомоги в рамках зареєстрованих у встановленому законодавством порядку проектiв (програм);

     2) товарiв, що перемiщуються особами, яким надано митнi пiльги, передбаченi статтями 382 - 386, 388, 389, 391 i 392 цього Кодексу;

     3) товарiв, що перемiщуються трубопровiдним транспортом та лiнiями електропередачi, якщо iнше не передбачено Кабiнетом Мiнiстрiв України;

     4) товарiв, щодо яких не вимагається надання забезпечення сплати митних платежiв вiдповiдно до частини третьої статтi 110 цього Кодексу;

     5) товарiв, що перемiщуються транзитом повiтряним транспортом, для декларування яких замiсть митної декларацiї використовується електронний перевiзний документ як спрощення, надане вiдповiдно до положень Конвенцiї про процедуру спiльного транзиту;

     6) товарiв, що не є об'єктом оподаткування митними платежами або щодо яких сума митних платежiв не перевищує суму, еквiвалентну 1000 євро, крiм випадкiв надання забезпечення сплати митних платежiв згiдно з главами 8, 20 i частиною третьою статтi 306 цього Кодексу;

     7) товарiв, що надходять в Україну як гуманiтарна допомога, за умови включення їх отримувача до Єдиного реєстру отримувачiв гуманiтарної допомоги, або перемiщуються у складi вантажiв з допомогою, визначених частиною першою статтi 250 цього Кодексу;

     8) товарiв, що перемiщуються транзитом митною територiєю України морським, рiчковим або повiтряним транспортом i пiд час зберiгання залишаються в межах одного пункту пропуску чи зони митного контролю морського (рiчкового) порту, аеропорту;

     9) товарiв, що перемiщуються (пересилаються) в мiжнародних поштових вiдправленнях через митний кордон України;

     10) вiйськової технiки та iнших товарiв, зазначених у частинi першiй статтi 2521 цього Кодексу.

     8. Порядок забезпечення сплати митних платежiв встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну фiнансову полiтику.

(Iз доповненнями, внесеними згiдно iз Законом України вiд 23.08.2023р. N 3345-IX)

     Стаття 306. Розмiр забезпечення сплати митних платежiв

     1. Забезпечення сплати митних платежiв, якщо iнше не передбачено цим Кодексом, має бути не меншим, нiж сума митних платежiв, що пiдлягають сплатi при випуску таких товарiв у вiльний обiг на митнiй територiї України.

     Розрахунок суми забезпечення сплати митних платежiв здiйснюється виходячи з повних ставок митних платежiв, без урахування будь-яких тарифних пiльг (тарифних преференцiй), податкових пiльг, встановлених законодавством України для операцiй з ввезення таких товарiв на митну територiю України.

     За наявностi документального пiдтвердження, що товари не є об'єктом оподаткування особливими видами мита, вiдповiднi види мита не пiдлягають врахуванню при розрахунку суми забезпечення сплати митних платежiв.

     2. У разi якщо суму митних платежiв, що пiдлягає забезпеченню, неможливо точно визначити через ненадання митним органам точних вiдомостей про характер, найменування, кiлькiсть, країну походження, митну вартiсть, код товарiв згiдно з УКТ ЗЕД, така сума визначається митним органом виходячи з найбiльшої величини ставок податкiв, вартостi та/або кiлькостi товарiв, що можуть бути визначенi на пiдставi наявних вiдомостей.

     3. Для перемiщення мiжнародних експрес-вiдправлень розмiр забезпечення сплати митних платежiв для одного вантажу експрес-перевiзника визначається на рiвнi суми митних платежiв, еквiвалентної 10000 євро.

     4. Митнi органи перевiряють правильнiсть визначення суми митних платежiв, що пiдлягає забезпеченню, наявнiсть, чиннiсть та достатнiсть забезпечення сплати митних платежiв пiд час митного оформлення товарiв.

     5. У разi якщо митними органами встановлено, що надане забезпечення сплати митних платежiв не є достатнiм для забезпечення сплати митних платежiв, особа, на яку покладається обов'язок iз сплати митних платежiв, на вимогу митного органу зобов'язана надати додаткове забезпечення або замiнити ранiше надане забезпечення новим, на вибiр такої особи.

     Стаття 307. Електронна система управлiння гарантiями

     1. Для електронного обмiну даними та зберiгання iнформацiї щодо забезпечення сплати митних платежiв використовується електронна система управлiння гарантiями, яка входить до складу систем, що забезпечують функцiонування електронних iнформацiйних ресурсiв митних органiв.

     2. Iнформацiйна взаємодiя мiж гарантами та митними органами здiйснюється за допомогою засобiв електронного зв'язку шляхом надсилання повiдомлень в електроннiй формi, на якi накладено електронний пiдпис гаранта та/або посадової особи митного органу (якщо iнше не передбачено мiжнародними договорами, згода на обов'язковiсть яких надана Верховною Радою України), або з використанням засобiв iнтегрованої системи електронної iдентифiкацiї.

     3. Порядок iнформацiйної взаємодiї мiж гарантами та митними органами затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну фiнансову полiтику.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 07.02.2023р. N 2919-IX)

     Стаття 308. Способи забезпечення сплати митних платежiв

     1. Способами забезпечення сплати митних платежiв є:

     1) грошова застава;

     2) iндивiдуальна гарантiя;

     3) забезпечення сплати митних платежiв на умовах спрощення "загальна гарантiя";

     4) забезпечення сплати митних платежiв на умовах спрощення "загальна гарантiя iз зменшенням розмiру забезпечення базової суми на 50 вiдсоткiв";

     5) забезпечення сплати митних платежiв на умовах спрощення "загальна гарантiя iз зменшенням розмiру забезпечення базової суми на 70 вiдсоткiв";

     6) забезпечення сплати митних платежiв на умовах спрощення "звiльнення вiд гарантiї";

     7) забезпечення сплати митних платежiв на умовах Митної конвенцiї про мiжнародне перевезення вантажiв iз застосуванням книжки МДП (Конвенцiї МДП) 1975 року;

     8) забезпечення сплати митних платежiв на умовах Конвенцiї про тимчасове ввезення (Стамбул, 1990 рiк) iз застосуванням книжки (карнета) А.Т.А. або книжки (карнета) CPD.

     2. Спосiб забезпечення сплати митних платежiв обирається особою, на яку покладається обов'язок iз сплати митних платежiв.

     3. Митнi органи вiдмовляють у застосуваннi обраного способу забезпечення сплати митних платежiв, якщо такий спосiб не призначений для застосування при помiщеннi товарiв у вiдповiдний митний режим.

     Стаття 309. Грошова застава

     1. Грошовою заставою є кошти, внесенi/переказанi на рахунки, вiдкритi в установленому порядку на iм'я митних органiв, для забезпечення сплати митних платежiв.

     2. Внесення/переказ коштiв як грошової застави здiйснюється у нацiональнiй валютi України.

     3. Внесення/переказ коштiв як грошової застави в iноземнiй валютi може здiйснюватися пiдприємством-нерезидентом або уповноваженою ним особою для перемiщення товарiв територiєю України транзитом за курсом валюти, визначеним вiдповiдно до статтi 31 цього Кодексу, на день внесення/переказу грошової застави.

     4. Прийняття митним органом коштiв як грошової застави в готiвковiй формi здiйснюється iз заповненням унiфiкованої митної квитанцiї.

     5. Вiдсотки на суму коштiв, внесених/переказаних як грошова застава, не нараховуються.

     6. Кошти, внесенi як грошова застава, пiдлягають вивiльненню вiдповiдно до статтi 3154 цього Кодексу.

     7. Кошти, внесенi/переказанi як грошова застава, пiсля їх вивiльнення за заявою особи, яка їх внесла/переказала, або уповноваженої нею особи в порядку, визначеному законодавством, можуть бути:

     1) повторно використанi як грошова застава;

     2) використанi для сплати митних платежiв за iншим зобов'язанням особи перед митними органами;

     3) поверненi особi, яка їх внесла/переказала.

     8. Повернення коштiв, внесених/переказаних як грошова застава, пiсля їх вивiльнення може здiйснюватися у будь-якому митному органi у строк, що не перевищує три робочi днi з дня реєстрацiї вiдповiдної заяви.

     9. Кошти, внесенi/переказанi як грошова застава, що перебувають на рахунку митного органу без розпорядження про їх використання протягом 1095 днiв з дня їх внесення/переказу, протягом 30 днiв пiдлягають перерахуванню до державного бюджету.

     10. У разi невиконання обов'язку, забезпеченого грошовою заставою, сума грошових коштiв, внесених/переказаних як грошова застава, перераховується до державного бюджету в рахунок сплати суми митних платежiв наступного робочого дня пiсля завершення строку сплати митних платежiв вiдповiдно до частини третьої статтi 3171 цього Кодексу, крiм випадкiв, передбачених частиною одинадцятою статтi 55 цього Кодексу.

     Стаття 310. Гарантiя

     1. Гарантiя є зобов'язанням гаранта щодо виплати на вимогу митного органу коштiв у межах розмiру гарантiї та в порядку i строки, визначенi цим Кодексом, у разi невиконання особою обов'язку iз сплати митних платежiв.

     2. Гарантiї можуть бути таких видiв:

     1) iндивiдуальна гарантiя, яка забезпечує суму митних платежiв щодо товарiв, що пiдлягають митному оформленню за однiєю митною декларацiєю;

     2) загальна гарантiя, яка забезпечує суму митних платежiв щодо товарiв, що пiдлягають митному оформленню за декiлькома митними декларацiями.

     3. Гарантiя видається гарантом особi, на яку покладається обов'язок iз сплати митних платежiв, у формi документа.

     4. Гарантiї надаються митним органам у паперовiй або електроннiй формi.

     Гарантiї у паперовiй формi застосовуються з дозволу митного органу у випадку тимчасової вiдмови у роботi електронної системи управлiння гарантiями або iнших систем, що забезпечують функцiонування електронних iнформацiйних ресурсiв митних органiв.

     5. При помiщеннi товарiв у митний режим транзиту на умовах Конвенцiї про процедуру спiльного транзиту, помiщеннi товарiв у митний режим транзиту вiдповiдно до частини сьомої статтi 94 цього Кодексу гарантiї надаються митним органам вiдповiдно до положень та за формами, встановленими цiєю Конвенцiєю.

     При помiщеннi товарiв у митний режим транзиту вiдповiдно до частини сьомої статтi 94 цього Кодексу гарантом має виступати фiнансова установа, зареєстрована як гарант вiдповiдно до статтi 316 цього Кодексу.

     Зобов'язання гаранта, надане вiдповiдно до положень та за формами, встановленими Конвенцiєю про процедуру спiльного транзиту, щодо гарантування процедури спiльного транзиту також поширюється на митний режим транзиту вiдповiдно до частини сьомої статтi 94 цього Кодексу.

     6. Гарантiї у паперовiй формi оформлюються гарантом вiдповiдно до форм бланкiв iндивiдуальної гарантiї, загальної гарантiї, якi затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну фiнансову полiтику.

     Гарантiї в електроннiй формi оформлюються гарантом у формi електронного документа.

     7. Гарантiї дiють на всiй митнiй територiї України та на територiї iнших країн у випадках, визначених мiжнародними договорами України, згода на обов'язковiсть яких надана Верховною Радою України.

     У разi оформлення гарантiї, яка дiє на територiї iнших країн, гарант зобов'язаний зазначити в гарантiї iнформацiю про уповноважених осiб, якi представляють iнтереси гаранта в кожнiй iз країн, в яких гарантiя може бути застосована.

     8. Гарантiї зберiгаються митними органами протягом 1095 днiв з дати завершення строку їх дiї.

     9. Митний орган може скасувати реєстрацiю гарантiї вiдповiдно до статтi 3152 цього Кодексу. Гарантiя може бути вiдкликана гарантом вiдповiдно до статтi 3153 цього Кодексу.

     10. Зобов'язання гаранта за гарантiєю, якщо iнше не передбачено цим Кодексом, є чинним з моменту реєстрацiї гарантiї митним органом до моменту настання будь-якої з таких подiй:

     1) сплата гарантом на користь митних органiв суми, що дорiвнює розмiру гарантiї;

     2) закiнчення строку дiї гарантiї;

     3) набрання чинностi рiшенням про вiдкликання або скасування реєстрацiї гарантiї.

     Зобов'язання гаранта за гарантiєю щодо товарiв, помiщених у митний режим, або товарiв, якi перебувають пiд митним контролем на момент закiнчення строку дiї гарантiї чи на момент набрання чинностi рiшенням про вiдкликання або скасування реєстрацiї гарантiї, продовжують бути чинними та пiдлягають виконанню.

     11. До правовiдносин, пов'язаних з наданням гарантiй та виконанням гарантом своїх обов'язкiв, застосовуються також положення Цивiльного кодексу України, законодавства України про банки i банкiвську дiяльнiсть, про страхування та страхову дiяльнiсть, положення законодавства з питань регулювання ринкiв фiнансових послуг в частинi, що не врегульована цим Кодексом.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 13.07.2023р. N 3229-IX)

     Стаття 311. Загальна гарантiя

     1. Загальна гарантiя може бути застосована, за умови наявностi у пiдприємства дiючої авторизацiї на застосування одного iз спрощень:

     1) "загальна гарантiя";

     2) "загальна гарантiя iз зменшенням розмiру забезпечення базової суми на 50 вiдсоткiв";

     3) "загальна гарантiя iз зменшенням розмiру забезпечення базової суми на 70 вiдсоткiв".

     2. Пiд зменшенням розмiру забезпечення базової суми загальної гарантiї на 50 вiдсоткiв або на 70 вiдсоткiв розумiється застосування визначеної базової суми загальної гарантiї, але з фактичним забезпеченням цiєї базової суми загальною гарантiєю, виданою гарантом, на 50 вiдсоткiв або на 30 вiдсоткiв вiдповiдно.

     3. Для застосування спрощення, передбаченого пунктами 1 - 3 частини першої цiєї статтi, пiдприємство зобов'язано надати митному органу загальну гарантiю, видану гарантом, як забезпечення вiдповiдної частини базової суми.

     4. Для застосування кожного окремого спрощення, визначеного пунктами 1 - 3 частини першої цiєї статтi, надається окрема загальна гарантiя.

     5. Розмiр загальної гарантiї, виданої гарантом, не може бути меншим за частину базової суми загальної гарантiї, що пiдлягає забезпеченню.

     6. Для цiлей застосування загальної гарантiї у випадку тимчасової вiдмови у роботi електронної системи управлiння гарантiями або iнших систем, що забезпечують функцiонування електронних iнформацiйних ресурсiв митних органiв, за зверненням пiдприємства митний орган видає один або декiлька сертифiкатiв загальної гарантiї за формою, яка затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну фiнансову полiтику.

     Стаття 312. Звiльнення вiд гарантiї

     1. Звiльнення вiд гарантiї може бути застосовано за умови наявностi у пiдприємства дiючої авторизацiї на застосування спрощення "звiльнення вiд гарантiї".

     2. Пiд звiльненням вiд гарантiї розумiється використання визначеної базової суми звiльнення вiд гарантiї, але з фактичним звiльненням вiд забезпечення базової суми гарантiєю, виданою гарантом.

     3. Для цiлей застосування звiльнення вiд гарантiї у випадку тимчасової вiдмови у роботi електронної системи управлiння гарантiями або iнших систем, що забезпечують функцiонування електронних iнформацiйних ресурсiв митних органiв, за зверненням пiдприємства митний орган видає один або декiлька сертифiкатiв звiльнення вiд гарантiї за формою, яка затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну фiнансову полiтику.

     Стаття 3121. Авторизацiя на застосування спрощень "загальна гарантiя", "загальна гарантiя iз зменшенням розмiру забезпечення базової суми на 50 вiдсоткiв", "загальна гарантiя iз зменшенням розмiру забезпечення базової суми на 70 вiдсоткiв", "звiльнення вiд гарантiї"

     1. Авторизацiя на застосування спрощення "загальна гарантiя" надається пiдприємству, яке:

     1) вiдповiдає критерiю, визначеному пунктом 1 частини третьої статтi 12 цього Кодексу;

     2) вiдповiдає критерiю, визначеному пунктом 4 частини третьої статтi 12 цього Кодексу, або регулярно виступає декларантом (протягом попереднiх 12 мiсяцiв митними органами здiйснено митне оформлення не менше 50 митних декларацiй для помiщення товарiв у митнi режими).

     2. Авторизацiя на застосування спрощення "загальна гарантiя iз зменшенням розмiру забезпечення базової суми на 50 вiдсоткiв" надається пiдприємству, яке додатково до умов, визначених частиною першою цiєї статтi, вiдповiдає критерiю, визначеному пунктом 3 частини третьої статтi 12 цього Кодексу, та умовам, визначеним пiдпунктами "а" та "б" пункту 1, пунктами 2 i 4 частини другої статтi 14 цього Кодексу.

     3. Авторизацiя на застосування спрощення "загальна гарантiя iз зменшенням розмiру забезпечення базової суми на 70 вiдсоткiв" надається пiдприємству, яке додатково до умов, визначених частинами першою i другою цiєї статтi, вiдповiдає умовi, визначенiй пунктом 6 частини другої статтi 14 цього Кодексу.

     4. Авторизацiя на застосування спрощення "звiльнення вiд гарантiї" надається пiдприємству, яке додатково до умов, визначених частинами першою, другою i третьою цiєї статтi, вiдповiдає умовам, визначеним пiдпунктами "в" та "г" пункту 1 та пунктами 3, 5, 7 частини другої статтi 14 цього Кодексу.

     5. Авторизацiя на застосування спрощень, передбачених пунктами 1 - 4 частини першої статтi 13 цього Кодексу, повинна, зокрема, визначати:

     1) базову суму загальної гарантiї або звiльнення вiд гарантiї;

     2) розмiр забезпечення базової суми загальної гарантiї або звiльнення вiд гарантiї;

     3) перелiк товарiв iз зазначенням їх кодiв згiдно з УКТ ЗЕД, засоби та способи їх перемiщення, щодо яких загальна гарантiя або звiльнення вiд гарантiї не застосовуються (у разi встановлення обмежень щодо застосування загальної гарантiї або звiльнення вiд гарантiї);

     4) обов'язок пiдприємства iнформувати митницю про всi подiї та обставини, що можуть впливати або мають вплив на дотримання ним умов, визначених в авторизацiї на застосування спрощення.

     6. Пiдприємство може мати окремi авторизацiї на застосування спрощень, передбачених пунктами 1 - 4 частини першої статтi 13 цього Кодексу.

     Стаття 3122. Базова сума загальної гарантiї або звiльнення вiд гарантiї

     1. Загальна гарантiя або звiльнення вiд гарантiї використовується в межах базової суми такої загальної гарантiї або звiльнення вiд гарантiї, зазначеної у вiдповiднiй авторизацiї на застосування спрощення.

     2. Базова сума загальної гарантiї або звiльнення вiд гарантiї повинна бути не меншою загальної суми митних платежiв, яка може пiдлягати сплатi, одночасно за всiма операцiями з товарами, щодо яких надається загальна гарантiя або звiльнення вiд гарантiї, протягом всього часу перебування товарiв пiд митним контролем.

     3. Розрахунок базової суми загальної гарантiї або звiльнення вiд гарантiї здiйснюється пiдприємством самостiйно, зазначається у заявi про надання авторизацiї на застосування вiдповiдного спрощення та додається до такої заяви.

     За винятком випадку розрахунку базової суми загальної гарантiї для застосування спрощення, визначеного пунктом 1 частини першої статтi 311 цього Кодексу, розрахунок базової суми загальної гарантiї або звiльнення вiд гарантiї здiйснюється з урахуванням обсягу минулих операцiй з товарами у розмiрi суми митних платежiв за одночасними операцiями, пов'язаними iз забезпеченням сплати митних платежiв, яка облiковувалася в митних органах станом на будь-яку дату протягом 365 днiв, що передують дню подання заяви про надання авторизацiї на застосування вiдповiдного спрощення.

     Базова сума загальної гарантiї або звiльнення вiд гарантiї, розрахована вiдповiдно до абзацу другого цiєї частини, може бути збiльшена на 50 вiдсоткiв з урахуванням обсягу передбачуваних майбутнiх операцiй, що пiдтверджується комерцiйною документацiєю пiдприємства.

     Розрахунок базової суми для спрощення, визначеного пунктом 1 частини першої статтi 13 цього Кодексу, може здiйснюватися без урахування обсягу попереднiх операцiй з товарами, виходячи з обсягу передбачуваних майбутнiх операцiй, що пiдтверджується комерцiйною документацiєю пiдприємства.

     Розрахунок базової суми для спрощень, визначених пунктами 2 - 4 частини першої статтi 13 цього Кодексу, здiйснюється з урахуванням попередньо наданих авторизацiй на застосування спрощень, наданих вiдповiдно до цих пунктiв (у разi їх надання).

     4. За заявою пiдприємства базова сума загальної гарантiї або звiльнення вiд гарантiї може бути змiнена.

     Стаття 3123. Монiторинг базової суми загальної гарантiї та звiльнення вiд гарантiї

     1. Пiдприємство зобов'язано забезпечити, щоб загальна сума митних платежiв, яка може пiдлягати сплатi одночасно за всiма операцiями з товарами, щодо яких надається загальна гарантiя або звiльнення вiд гарантiї, не перевищувала базову суму загальної гарантiї або звiльнення вiд гарантiї, зазначену у вiдповiднiй авторизацiї на застосування спрощення.

     2. У разi недостатностi базової суми загальної гарантiї або звiльнення вiд гарантiї для митного оформлення товарiв пiдприємство має право надати додаткове забезпечення на суму, що не покривається базовою сумою загальної гарантiї або звiльнення вiд гарантiї, або замiнити ранiше надане забезпечення новим.

     3. Митнi органи iз застосуванням електронної системи управлiння гарантiями здiйснюють монiторинг базової суми загальної гарантiї та звiльнення вiд гарантiї щодо кожної операцiї з товарами з моменту застосування до моменту вивiльнення вiдповiдної частини базової суми загальної гарантiї або звiльнення вiд гарантiї.

     4. У разi якщо неодноразово мають мiсце випадки недостатностi базової суми загальної гарантiї або звiльнення вiд гарантiї для здiйснення митного оформлення товарiв, митний орган рекомендує пiдприємству переглянути розмiр базової суми.

     Стаття 313. Забезпечення сплати митних платежiв на умовах Митної конвенцiї про мiжнародне перевезення вантажiв iз застосуванням книжки МДП (Конвенцiї МДП) 1975 року

     1. Забезпечення сплати митних платежiв на умовах Митної конвенцiї про мiжнародне перевезення вантажiв iз застосуванням книжки МДП (Конвенцiї МДП) 1975 року застосовується для транзитного перемiщення товарiв (крiм алкогольних напоїв та тютюнових виробiв), що перебувають пiд митним контролем, за умови що такi товари пiд час транзитного перемiщення перетинають митний кордон України та перемiщуються на всьому маршрутi або на його частинi автомобiльним транспортом.

     2. У разi якщо сума митних платежiв перевищує суму забезпечення сплати митних платежiв за Конвенцiєю МДП, застосовуються iншi способи забезпечення сплати митних платежiв, передбаченi цим Кодексом.

     Стаття 314. Забезпечення сплати митних платежiв на умовах Конвенцiї про тимчасове ввезення (Стамбул, 1990 рiк) iз застосуванням книжки (карнета) А.Т.А. або книжки (карнета) CPD

     1. Пiд час перевезення товарiв, транспортних засобiв на умовах Конвенцiї про тимчасове ввезення (Стамбул, 1990 рiк) застосовуються книжка (карнет) А.Т.А. або книжка (карнет) CPD - унiфiкованi мiжнароднi митнi документи, що використовуються як митна декларацiя для митного оформлення товарiв, транспортних засобiв, та документ про забезпечення сплати митних платежiв у порядку та на умовах, визначених цiєю Конвенцiєю.

Глава 45. Застосування гарантiй, звiльнення вiд гарантiї

     Стаття 315. Прийняття та реєстрацiя гарантiй, реєстрацiя звiльнення вiд гарантiї

     1. Гарантiя надається митному органу у формi електронного документа шляхом надсилання гарантом електронного повiдомлення, що мiстить данi про гарантiю, видану для забезпечення сплати митних платежiв.

     2. Прийняття та реєстрацiя гарантiй в електроннiй формi здiйснюються митними органами за допомогою електронної системи управлiння гарантiями.

     Прийняття та реєстрацiя гарантiй у паперовiй формi здiйснюються митними органами у разi тимчасової вiдмови у роботi електронної системи управлiння гарантiями або iнших систем, що забезпечують функцiонування електронних iнформацiйних ресурсiв митних органiв.

     3. Реєстрацiя гарантiї здiйснюється пiсля проведення перевiрки iнформацiї, яку мiстить така гарантiя, у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну фiнансову полiтику.

     4. За результатами перевiрки, передбаченої частиною третьою цiєї статтi, митний орган реєструє гарантiю в електроннiй системi управлiння гарантiями або вiдмовляє в реєстрацiї гарантiї та надсилає вiдповiдне електронне повiдомлення гаранту iз зазначенням причини вiдмови.

     5. Реєстрацiю звiльнення вiд гарантiї здiйснює митний орган шляхом внесення iнформацiї про звiльнення вiд гарантiї, що мiститься в авторизацiї на застосування спрощення "звiльнення вiд гарантiї", до електронної системи управлiння гарантiями не пiзнiше наступного дня пiсля набрання чинностi авторизацiєю на застосування спрощення "звiльнення вiд гарантiї".

     6. Пiд час реєстрацiї гарантiї або звiльнення вiд гарантiї електронна система управлiння гарантiями присвоює реєстрацiйний номер, що використовується для їх iдентифiкацiї.

     7. Пiсля реєстрацiї гарантiї або звiльнення вiд гарантiї митний орган повiдомляє про це пiдприємство.

     8. Пiсля реєстрацiї гарантiї або звiльнення вiд гарантiї в електроннiй системi управлiння гарантiями така гарантiя або звiльнення вiд гарантiї можуть бути застосованi.

     Стаття 3151. Застосування гарантiї, звiльнення вiд гарантiї

     1. Застосування гарантiї, звiльнення вiд гарантiї здiйснюється шляхом зазначення декларантом вiдповiдних вiдомостей у митнiй декларацiї або документi, який вiдповiдно до законодавства її замiнює.

     2. Застосування гарантiї, звiльнення вiд гарантiї здiйснюється пiсля проведення перевiрки iнформацiї щодо можливостi застосування такої гарантiї або звiльнення вiд гарантiї.

     3. За результатами перевiрки, передбаченої частиною другою цiєї статтi, митний орган дозволяє застосування або вiдмовляє у застосуваннi гарантiї або звiльнення вiд гарантiї та надсилає вiдповiдне електронне повiдомлення пiдприємству iз зазначенням причини вiдмови.

     4. Iндивiдуальна гарантiя вважається застосованою пiсля завершення митного оформлення товарiв.

     Загальна гарантiя або звiльнення вiд гарантiї вважаються застосованими пiсля резервування частини базової суми загальної гарантiї або звiльнення вiд гарантiї та завершення митного оформлення товарiв.

     5. Гарантiя не може бути застосована у випадках, визначених статтями 3152, 3153, частиною другою статтi 3154 цього Кодексу, а також за наявностi вiдповiдно до частини четвертої статтi 3172 цього Кодексу податкового боргу гаранта.

     Стаття 3152. Скасування реєстрацiї гарантiї, звiльнення вiд гарантiї

     1. Митний орган скасовує реєстрацiю гарантiї у разi, якщо:

     1) реєстрацiю гаранта скасовано або анульовано;

     2) авторизацiю на застосування спрощення, передбаченого пунктами 1 - 3 частини першої статтi 13 цього Кодексу, скасовано або анульовано.

     2. Митний орган зобов'язаний невiдкладно повiдомити гаранта та пiдприємство про скасування реєстрацiї гарантiї, а також внести вiдповiдну iнформацiю до електронної системи управлiння гарантiями iз зазначенням дати набрання чинностi рiшенням про скасування реєстрацiї гарантiї.

     3. Скасування реєстрацiї звiльнення вiд гарантiї митний орган здiйснює шляхом внесення iнформацiї про скасування реєстрацiї звiльнення вiд гарантiї до електронної системи управлiння гарантiями невiдкладно пiсля набрання чинностi рiшенням про скасування або анулювання авторизацiї на застосування спрощення "звiльнення вiд гарантiї".

     Митний орган невiдкладно надсилає пiдприємству, якому надано авторизацiю на застосування спрощення "звiльнення вiд гарантiї", вiдповiдне електронне повiдомлення.

     4. Рiшення про скасування реєстрацiї гарантiї набирає чинностi на шiстнадцятий день з дня направлення повiдомлення про скасування реєстрацiї гарантiї або звiльнення вiд гарантiї.

     5. Пiсля внесення до електронної системи управлiння гарантiями iнформацiї про скасування реєстрацiї гарантiї застосування такої гарантiї не дозволяється.

     Стаття 3153. Вiдкликання гарантiї

     1. Гарант має право в будь-який час вiдкликати гарантiю. Про таке вiдкликання гарант зобов'язаний повiдомити митний орган.

     2. Пiсля отримання повiдомлення про вiдкликання гарантiї митний орган невiдкладно вносить iнформацiю про вiдкликання гарантiї до електронної системи управлiння гарантiями iз зазначенням дати набрання чинностi рiшенням гаранта про вiдкликання гарантiї.

     3. Рiшення гаранта про вiдкликання гарантiї набирає чинностi на шiстнадцятий день з дня отримання митницею гарантiї повiдомлення про вiдкликання гарантiї.

     4. Пiсля внесення до електронної системи управлiння гарантiями iнформацiї про вiдкликання гарантiї застосування такої гарантiї не дозволяється.

     Стаття 3154. Вивiльнення iндивiдуальної гарантiї, базової суми загальної гарантiї або звiльнення вiд гарантiї

     1. Митний орган вивiльняє iндивiдуальну гарантiю, зарезервовану частину базової суми загальної гарантiї або звiльнення вiд гарантiї невiдкладно, не пiзнiше двох годин з моменту отримання митним органом пiдтвердження фактичного виконання зобов'язань, забезпечених гарантiєю, або пiдтвердження факту припинення обов'язку iз сплати митних платежiв вiдповiдно до статтi 290 цього Кодексу.

     2. Пiсля вивiльнення iндивiдуальної гарантiї така iндивiдуальна гарантiя не може бути повторно застосована.

     Пiсля вивiльнення зарезервованої частини базової суми загальної гарантiї або звiльнення вiд гарантiї така частина базової суми зараховується до незарезервованої частини базової суми загальної гарантiї або звiльнення вiд гарантiї та може бути повторно застосована.

     3. Вивiльнення iндивiдуальної гарантiї у разi часткового надходження товарiв здiйснюється:

     пiсля завершення перемiщення усiєї кiлькостi товарiв, зазначених у митнiй декларацiї;

     на пiдставi заяви декларанта про вiдсутнiсть подальшого перемiщення товарiв, зазначених у митнiй декларацiї.

     Вивiльнення зарезервованої частини базової суми загальної гарантiї або звiльнення вiд гарантiї у разi часткового надходження товарiв здiйснюється:

     пiсля завершення перемiщення усiєї кiлькостi товарiв, зазначених у митнiй декларацiї;

     на пiдставi заяви декларанта про вивiльнення вiдповiдної частини базової суми загальної гарантiї або звiльнення вiд гарантiї щодо товарiв, якi частково надiйшли, якщо митним органом отримано пiдтвердження фактичного виконання зобов'язань, забезпечених гарантiєю, щодо товарiв, якi частково надiйшли, або якщо обов'язок iз сплати митних платежiв щодо товарiв, якi частково надiйшли, припинено вiдповiдно до статтi 290 цього Кодексу, крiм випадкiв, якщо неможливо зробити вiдповiдний розрахунок митних платежiв.

     4. Митнi органи пiсля вивiльнення iндивiдуальної гарантiї, частини базової суми загальної гарантiї або звiльнення вiд гарантiї мають право здiйснити перевiрку iнформацiї та документiв, що були наданi для митного оформлення, з метою перевiрки їх автентичностi та достовiрностi шляхом здiйснення митного контролю у формах, визначених статтею 336 цього Кодексу.

     Стаття 3155. Облiк iндивiдуальних гарантiй, облiк резервування та вивiльнення базової суми загальної гарантiї або звiльнення вiд гарантiї

     1. Митнi органи здiйснюють комплекс заходiв, що забезпечують облiк iндивiдуальних гарантiй, облiк резервування та вивiльнення частин базової суми загальної гарантiї або звiльнення вiд гарантiї.

     2. Облiк iндивiдуальних гарантiй, облiк резервування та вивiльнення частин базової суми загальної гарантiї або звiльнення вiд гарантiї здiйснює митний орган за допомогою електронної системи управлiння гарантiями шляхом автоматичного запису вiдповiдної iнформацiї.

     3. Облiк резервування та вивiльнення частин базової суми загальної гарантiї або звiльнення вiд гарантiї здiйснює пiдприємство, якому надано авторизацiю на застосування спрощення, шляхом:

     1) облiку кожної митної декларацiї, поданої iз застосуванням загальної гарантiї або звiльнення вiд гарантiї;

     2) облiку суми митних платежiв за кожною митною декларацiєю, поданою iз застосуванням загальної гарантiї або звiльнення вiд гарантiї;

     3) розрахунку поточного стану базової суми загальної гарантiї або звiльнення вiд гарантiї.

     4. За запитом пiдприємства електронною системою управлiння гарантiями автоматично формується звiт про застосування iндивiдуальних гарантiй, резервування та вивiльнення частин базової суми загальної гарантiї або звiльнення вiд гарантiї.

     У разi незгоди пiдприємства з iнформацiєю, яка мiститься у звiтi, здiйснюється спiльна звiрка. Результати такої звiрки оформлюються актом за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну фiнансову полiтику. Один примiрник акта звiрки пiсля його пiдписання надається пiдприємству.

Глава 451. Гарант

     Стаття 316. Реєстрацiя гаранта

     1. Гарантом можуть виступати такi фiнансовi установи:

     1) банки;

     2) страховики, крiм страховикiв, якi здiйснюють страхування життя;

     3) фiнансовi компанiї, якi мають право на провадження дiяльностi з надання гарантiй.

     2. Фiнансова установа, що претендує на отримання статусу гаранта, має вiдповiдати таким умовам:

     1) бути резидентом України;

     2) провадити дiяльнiсть з надання фiнансових послуг протягом кожного кварталу упродовж останнiх 36 мiсяцiв;

     3) не мати податкового боргу;

     4) не мати простроченої заборгованостi перед митними органами за виданими гарантiями, у тому числi заборгованостi, що оскаржується в судовому або адмiнiстративному порядку;

     5) для банку:

     а) мати чинну банкiвську лiцензiю;

     б) не мати випадкiв застосування протягом останнiх 12 мiсяцiв Нацiональним банком України заходiв впливу у виглядi обмеження, зупинення чи припинення здiйснення окремих видiв операцiй, у тому числi операцiй iз пов'язаними з банком особами, вiднесення банку до категорiї проблемних або неплатоспроможних, вiдкликання банкiвської лiцензiї чи лiквiдацiї банку;

     в) не мати випадкiв застосування протягом останнiх 12 мiсяцiв до банку або до власникiв iстотної участi в банку, або до пов'язаних iз банком осiб санкцiй Україною, iноземними державами (крiм держави, визнаної державою - агресором вiдповiдно до законодавства), мiждержавними об'єднаннями, мiжнародними органiзацiями;

     г) дотримуватися економiчних нормативiв, встановлених Нацiональним банком України, протягом останнiх шести мiсяцiв;

     6) для страховика:

     а) мати чинну лiцензiю на здiйснення страхової дiяльностi за видом страхування вiдповiдальностi перед третiми особами (крiм цивiльної вiдповiдальностi власникiв наземного транспорту, вiдповiдальностi власникiв повiтряного транспорту, вiдповiдальностi власникiв водного транспорту (включаючи вiдповiдальнiсть перевiзника);

     б) дотримуватися обов'язкових критерiїв i нормативiв достатностi капiталу та платоспроможностi, лiквiдностi, прибутковостi, якостi активiв та ризиковостi операцiй страховика протягом останнiх 36 мiсяцiв;

     в) мати сформованi страховi резерви у порядку та обсягах, визначених законодавством, протягом останнiх 36 мiсяцiв;

     г) не перебувати у процедурi санацiї боржника до порушення провадження у справi про банкрутство протягом останнiх 36 мiсяцiв;

     ґ) не мати випадкiв порушення провадження у справi про банкрутство протягом останнiх 36 мiсяцiв;

     д) не мати випадкiв застосування протягом останнiх 36 мiсяцiв Нацiональним банком України заходiв впливу за недотримання нормативiв достатностi капiталу та платоспроможностi, лiквiдностi, прибутковостi, якостi активiв та ризиковостi операцiй страховика;

     7) для фiнансової компанiї:

     а) мати чинну лiцензiю фiнансової компанiї, що надає право на провадження дiяльностi з надання гарантiй;

     б) дотримуватися критерiїв та вимог до дiяльностi фiнансової компанiї, встановлених Нацiональним банком України, протягом останнiх 36 мiсяцiв;

     в) дотримуватися обов'язкових нормативiв та/або пруденцiйних вимог до фiнансових компанiй, якi надають гарантiї, встановлених Нацiональним банком України, протягом останнiх 36 мiсяцiв;

     г) не мати випадкiв порушення провадження у справi про банкрутство протягом останнiх 36 мiсяцiв;

     ґ) не перебувати у процедурi санацiї боржника до порушення провадження у справi про банкрутство протягом останнiх 36 мiсяцiв.

     Для цiлей застосування пункту 2 цiєї частини до досвiду провадження господарської дiяльностi з надання фiнансових послуг не враховується досвiд провадження професiйної дiяльностi на ринках капiталу та органiзованих товарних ринках або дiяльностi ломбарду.

     3. Гарант набуває право на провадження дiяльностi з видачi гарантiй з моменту його внесення до реєстру гарантiв, якщо вiн виконує умови, визначенi частиною другою цiєї статтi.

     4. Подання фiнансовими установами заяви про реєстрацiю гаранта, її розгляд, зупинення, поновлення, скасування або анулювання реєстрацiї гаранта здiйснюються вiдповiдно до глави 3 цього Кодексу.

     Форма заяви про реєстрацiю гаранта затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну фiнансову полiтику.

     5. Центральний орган виконавчої влади, що реалiзує державну митну полiтику, веде реєстр гарантiв, забезпечує його регулярне оновлення та оприлюднення на своєму офiцiйному веб-сайтi.

     6. Включення гаранта до реєстру гарантiв здiйснюється не пiзнiше наступного робочого дня пiсля прийняття рiшення про реєстрацiю гаранта.

     7. Центральний орган виконавчої влади, що реалiзує державну митну полiтику, здiйснює оцiнку вiдповiдностi та монiторинг вiдповiдностi фiнансової установи умовам, визначеним пунктами 1, 3, 4 частини другої цiєї статтi.

     Нацiональний банк України з метою оцiнки вiдповiдностi фiнансової установи вимогам, визначеним цiєю статтею для включення до реєстру гарантiв, у межах компетенцiї надає iнформацiю щодо виконання фiнансовою установою умов, визначених пунктами 2, 5, 6, 7 частини другої цiєї статтi, за запитом центрального органу виконавчої влади, що реалiзує державну митну полiтику.

     Нацiональний банк України у разi виявлення невiдповiдностi фiнансової установи, включеної до реєстру гарантiв, умовам, визначеним пунктами 2, 5, 6, 7 частини другої цiєї статтi, iнформує про це центральний орган виконавчої влади, що реалiзує державну митну полiтику, невiдкладно, але не пiзнiше 10 робочих днiв з дня виявлення.

     8. Iнформацiйний обмiн щодо оцiнки вiдповiдностi та монiторингу вiдповiдностi фiнансової установи умовам, визначеним частиною другою цiєї статтi, реєстрацiї гаранта, її зупинення, поновлення, скасування та анулювання здiйснюється центральним органом виконавчої влади, що реалiзує державну митну полiтику, та Нацiональним банком України iз застосуванням електронних сервiсiв.

     Стаття 3161. Зупинення, скасування та анулювання реєстрацiї гаранта

     1. Зупинення, скасування та анулювання реєстрацiї гаранта здiйснюється вiдповiдно до статей 1915 - 1918 цього Кодексу.

     2. Протягом строку зупинення реєстрацiї гаранта, а також пiсля скасування або анулювання реєстрацiї гаранта митнi органи не мають права приймати новi гарантiї та застосовувати ранiше прийнятi гарантiї, виданi таким гарантом.

     3. Зупинення, скасування та анулювання реєстрацiї гаранта не звiльняє гаранта вiд зобов'язань за гарантiями, виданими до моменту прийняття вiдповiдного рiшення.

     4. Центральний орган виконавчої влади, що реалiзує державну митну полiтику, зобов'язаний невiдкладно повiдомити гаранта про зупинення, поновлення, скасування та анулювання реєстрацiї гаранта, а також внести вiдповiдну iнформацiю до реєстру гарантiв та електронної системи управлiння гарантiями iз зазначенням дати набрання чинностi вiдповiдним рiшенням.

Глава 46. Запит iнформацiї та пред'явлення вимог про сплату митних платежiв

     Стаття 317. Запит iнформацiї

     1. Процедура запиту iнформацiї здiйснюється митним органом, який здiйснив випуск товарiв, у разi встановлення обставин або виникнення подiй, що можуть свiдчити про невиконання умов митного режиму або митних формальностей, необхiдних для завершення митного режиму.

     2. Запит iнформацiї надсилається:

     1) митному органу, в зонi дiяльностi якого встановленi такi обставини та/або подiї;

     2) декларанту;

     3) iншим митним органам (за необхiдностi).

     3. Митний орган, в зонi дiяльностi якого встановленi обставини та/або виникли подiї, що можуть свiдчити про невиконання умов митного режиму або митних формальностей, зобов'язаний протягом 10 днiв з дня отримання запиту з'ясувати всi обставини, викладенi у такому запитi, та повiдомити про це митний орган, який здiйснив випуск товарiв.

     4. Декларант зобов'язаний надати вiдповiдь на запит iнформацiї вiд митного органу протягом 10 днiв з дати отримання запиту.

     5. Якщо iнформацiя, надана у вiдповiдь на запит митного органу, є недостатньою, а додаткова iнформацiя може бути отримана вiд iнших митних органiв, митний орган, який здiйснив випуск товарiв, направляє запит iнформацiї до вiдповiдних митних органiв.

     6. Митний орган, який отримав запит iнформацiї, зобов'язаний протягом 10 днiв з дня направлення запиту з'ясувати всi обставини, викладенi у такому запитi, та повiдомити митний орган, який здiйснив випуск товарiв.

     7. У разi встановлення факту невиконання умов митного режиму або митних формальностей, необхiдних для завершення митного режиму:

     1) митний орган, який встановив такий факт, iнформує про це митний орган, який здiйснив випуск товарiв, з наданням вiдповiдних пiдтверджуючих документiв (за наявностi);

     2) митний орган, який здiйснив випуск товарiв, невiдкладно вживає заходiв для встановлення факту виникнення обов'язку iз сплати митних платежiв.

     8. У разi встановлення факту виникнення обов'язку iз сплати митних платежiв митний орган, який здiйснив випуск товарiв, вживає заходiв для iдентифiкацiї осiб, на яких покладається обов'язок iз сплати митних платежiв.

     9. Митним органом, вiдповiдальним за здiйснення контролю сплати митних платежiв, є митний орган, який здiйснив випуск товарiв.

     10. Митнi органи здiйснюють обмiн iнформацiєю пiд час процедури запиту iнформацiї з використанням iнформацiйних технологiй.

     11. При перемiщеннi товарiв у митному режимi транзиту на умовах Конвенцiї про процедуру спiльного транзиту:

     1) процедура запиту iнформацiї здiйснюється центральним органом виконавчої влади, що реалiзує державну митну полiтику;

     2) митним органом, вiдповiдальним за здiйснення контролю сплати митних платежiв, є центральний орган виконавчої влади, що реалiзує державну митну полiтику, та/або iншi визначенi ним митнi органи.

     Стаття 3171. Пред'явлення вимог особам, на яких покладається обов'язок iз сплати митних платежiв

     1. Митний орган, вiдповiдальний за здiйснення контролю сплати митних платежiв, на пiдставi наявної iнформацiї, документiв та вiдомостей, у тому числi вiдомостей щодо результатiв контролю товарiв пiд час їх помiщення в митний режим та/або пiд час завершення такого режиму, визначає момент виникнення обов'язку iз сплати митних платежiв вiдповiдно до статтi 289 цього Кодексу та здiйснює розрахунок суми митних платежiв вiдповiдно до законодавства України з питань митної справи.

     2. Митний орган, вiдповiдальний за здiйснення контролю сплати митних платежiв, не пiзнiше трьох робочих днiв пiсля розрахунку суми митних платежiв складає та направляє вимогу про сплату митних платежiв за формою, що затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну фiнансову полiтику, кожнiй особi, на яку покладається обов'язок iз сплати митних платежiв, вiдповiдно до частин першої i третьої статтi 293 цього Кодексу.

     Вимога, зазначена в абзацi першому цiєї частини, не направляється у разi, якщо розмiр несплаченої суми митних платежiв щодо товарiв, зазначених в однiй митнiй декларацiї, становить менше 20 гривень, та в iнших випадках, встановлених Податковим кодексом України.

     3. Особа, на яку покладається обов'язок iз сплати митних платежiв вiдповiдно до частин першої i третьої статтi 293 цього Кодексу, протягом 10 робочих днiв з дня отримання вимоги про сплату митних платежiв вiдповiдно до частини другої цiєї статтi зобов'язана перерахувати належну суму митних платежiв до державного бюджету.

     4. У разi невиконання обов'язку iз сплати митних платежiв, забезпеченого грошовою заставою, сума грошових коштiв, внесених як грошова застава, перераховується до державного бюджету в рахунок сплати суми митних платежiв наступного робочого дня пiсля завершення строку сплати митних платежiв вiдповiдно до частини третьої цiєї статтi.

     У разi невиконання обов'язку iз сплати митних платежiв, забезпеченого гарантiєю, митнi органи вживають заходiв вiдповiдно до статтi 3172 цього Кодексу.

     5. Митнi формальностi у разi невиконання обов'язку iз сплати митних платежiв, забезпеченого на умовах Митної конвенцiї про мiжнародне перевезення вантажiв iз застосуванням книжки МДП (Конвенцiї МДП) 1975 року або на умовах Конвенцiї про тимчасове ввезення (Стамбул, 1990 рiк) iз застосуванням книжок (карнетiв) А.Т.А. чи книжок (карнетiв) CPD, здiйснюються вiдповiдно до положень зазначених конвенцiй.

     6. Особа, на яку покладається обов'язок iз сплати митних платежiв, має право оскаржити рiшення, дiї або бездiяльнiсть митних органiв вiдповiдно до глави 4 цього Кодексу.

     Стаття 3172. Пред'явлення вимог гаранту

     1. У разi невиконання обов'язку iз сплати митних платежiв протягом строку, визначеного частиною третьою статтi 3171 цього Кодексу, митний орган, вiдповiдальний за здiйснення контролю сплати митних платежiв, не пiзнiше трьох робочих днiв складає та направляє гаранту, який видав гарантiю, вимогу про сплату митних платежiв разом з iншими документами щодо вiдповiдної операцiї з товарами.

     У разi якщо протягом строку, визначеного частиною третьою статтi 3171 цього Кодексу, особа, на яку покладається обов'язок iз сплати митних платежiв, частково виконала такий обов'язок, вимога про сплату митних платежiв направляється гаранту на суму несплаченої частини митних платежiв.

     2. Гарант протягом 30 днiв, наступних за днем отримання вимоги про сплату митних платежiв вiдповiдно до частини першої цiєї статтi, зобов'язаний перерахувати належну суму митних платежiв до державного бюджету.

     3. Гарант має право оскаржити рiшення, дiї або бездiяльнiсть митних органiв вiдповiдно до глави 4 цього Кодексу. Таке оскарження не звiльняє гаранта вiд обов'язку iз сплати митних платежiв, забезпеченого гарантiєю, у строки, визначенi частиною другою цiєї статтi.

     4. У разi несплати або неповної сплати гарантом суми митних платежiв у строки, визначенi цiєю статтею, несплачена сума митних платежiв вважається податковим боргом гаранта та стягується в порядку та строки, визначенi Податковим кодексом України.

(Роздiл iз змiнами i доповненнями, внесеними згiдно iз законами України вi 06.09.2012р. N 5210-VI, вiд 04.04.2013р. N 183-VII, вiд 04.07.2013р. N 405-VII, вiд 10.04.2014р. N 1201-VII, вiд 02.10.2019р. N 141-IX, вiд 14.01.2020р. N 440-IX, у редакцiї Закону України вiд 15.08.2022р. N 2510-IX)

Роздiл XI
МИТНИЙ КОНТРОЛЬ

Глава 47. Органiзацiя митного контролю

     Стаття 318. Загальнi принципи здiйснення митного контролю

     1. Митному контролю пiдлягають усi товари, транспортнi засоби комерцiйного призначення, якi перемiщуються через митний кордон України.

     2. Митний контроль здiйснюється виключно митними органами вiдповiдно до цього Кодексу та iнших законiв України.

     3. Митний контроль передбачає виконання митними органами мiнiмуму митних формальностей, необхiдних для забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.

     4. Митний контроль товарiв, транспортних засобiв у пунктах пропуску через державний кордон України здiйснюється вiдповiдно до типових технологiчних схем митного контролю, що затверджуються Кабiнетом Мiнiстрiв України.

     5. Розклад руху транспортних засобiв, що здiйснюють регулярнi мiжнароднi рейси, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi транспорту, за погодженням iз центральним органом виконавчої влади, що реалiзує державну митну полiтику, та центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалiзацiю державної полiтики у сферi захисту державного кордону.

     6. З метою пiдвищення ефективностi митного контролю митнi органи взаємодiють з учасниками зовнiшньоекономiчної дiяльностi, АЕО, iншими особами, дiяльнiсть яких пов'язана iз здiйсненням зовнiшньої торгiвлi, та з їх професiйними об'єднаннями (асоцiацiями).

     7. Для забезпечення здiйснення митного контролю митними органами використовуються системи, що забезпечують функцiонування електронних iнформацiйних ресурсiв митних органiв.

(Iз змiнами i доповненнями, внесеними згiдно iз законами України вiд 04.07.2013р. N 405-VII, вiд 06.09.2018р. N 2530-VIII, вiд 02.10.2019р. N 141-IX, вiд 15.08.2022р. N 2510-IX)

     Стаття 319. Взаємодiя митних органiв з iншими уповноваженими органами пiд час перемiщення товарiв через митний кордон України

     1. Товари, що ввозяться на митну територiю України (у тому числi з метою транзиту), можуть пiдлягати заходам офiцiйного контролю.

     Вичерпний перелiк товарiв (з описом та кодом згiдно з УКТ ЗЕД), якi в разi ввезення на митну територiю України (у тому числi з метою транзиту) пiдлягають заходам офiцiйного контролю, затверджується Кабiнетом Мiнiстрiв України.

     2. Заходи офiцiйного контролю проводяться:

     1) у пунктах пропуску (пунктах контролю) через державний кордон України - в обсязi, необхiдному для надання дозволу на пропуск товарiв через митний кордон України для їх перемiщення до пунктiв призначення на територiї України чи до пункту вивезення (пропуску) за межi митної територiї України або випуску їх у заявлений митний режим вiдповiдно до мети їх ввезення в Україну у пунктi пропуску (пунктi контролю) через державний кордон України;

     2) у пунктах призначення на територiї України - в обсязi, необхiдному для надання дозволу на випуск товарiв у заявлений митний режим вiдповiдно до мети їх ввезення в Україну.

     3. Заходи офiцiйного контролю у пунктах пропуску (пунктах контролю) через державний кордон України проводяться митними органами шляхом попереднього документального контролю.

     Перелiк документiв i вiдомостей, що пiдлягають перевiрцi пiд час попереднього документального контролю, затверджується Кабiнетом Мiнiстрiв України.

     4. Попереднiй документальний контроль розпочинається пiсля пред'явлення митного органу товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення i документiв на такi товари в пунктi пропуску (пунктi контролю) через державний кордон України.

     Протягом двох годин з моменту пред'явлення товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення посадова особа митного органу пiд час проведення попереднього документального контролю зобов'язана:

     1) прийняти одне з таких рiшень про:

     надання дозволу на пропуск товарiв через митний кордон України за результатами попереднього документального контролю для перемiщення їх до пункту призначення на територiї України чи до пункту вивезення (пропуску) за межi митної територiї України;

     припинення попереднього документального контролю та залучення для проведення заходiв офiцiйного контролю посадової особи вiдповiдного уповноваженого органу;

     2) внести до єдиної автоматизованої iнформацiйної системи митних органiв України iнформацiю про прийняте рiшення.

     5. Попереднiй документальний контроль припиняється посадовою особою митного органу у разi:

     1) встановленої законом вимоги щодо проведення вiдповiдного заходу офiцiйного контролю вiдповiдним уповноваженим органом;

     2) ввезення на митну територiю України (у тому числi з метою транзиту) живих тварин (ссавцiв, птахiв, бджiл, комах, риб, ракоподiбних, молюскiв, жаб, амфiбiй та рептилiй);

     3) ввезення на митну територiю України (у тому числi з метою транзиту) живих рослин;

     4) проведення у пунктах пропуску (пунктах контролю) через державний кордон України вiдповiдних санiтарних заходiв у зв'язку iз загрозою занесення збудникiв хвороб тварин на територiю України;

     5) наявностi в єдинiй автоматизованiй iнформацiйнiй системi митних органiв України iнформацiї уповноваженого органу про встановлення ним заборони на ввезення вiдповiдних товарiв на митну територiю України (у тому числi з метою транзиту) з вiдповiдної країни;

     6) вiдсутностi документiв чи вiдомостей, необхiдних для здiйснення попереднього документального контролю;

     7) отримання звернення декларанта або уповноваженої ним особи щодо проведення заходiв офiцiйного контролю у пунктi пропуску (пунктi контролю) через державний кордон вiдповiдним уповноваженим органом;

     8) виявлення пiд час вiзуального iнспектування ознак псування товарiв.

     У разi припинення попереднього документального контролю для проведення вiдповiдної перевiрки посадовою особою митного органу невiдкладно залучається посадова особа вiдповiдного уповноваженого органу.

     6. Протягом двох годин з моменту залучення до проведення заходiв офiцiйного контролю у пунктi пропуску (пунктi контролю) через державний кордон України посадова особа вiдповiдного уповноваженого органу зобов'язана:

     1) прийняти одне або кiлька рiшень про:

     надання дозволу на пропуск товарiв через митний кордон України для перемiщення їх до пункту призначення на територiї України чи до пункту вивезення (пропуску) за межi митної територiї України;

     надання дозволу на випуск товарiв у заявлений митний режим вiдповiдно до мети їх ввезення в Україну в пунктi пропуску (пунктi контролю) через державний кордон України;

     заборону ввезення товарiв на митну територiю України;

     необхiднiсть проведення огляду (iнспектування) товарiв;

     необхiднiсть взяття проб (зразкiв) товарiв для проведення їх дослiдження (аналiзу, експертизи);

     необхiднiсть проведення додаткової обробки товарiв (фумiгацiї, знезараження, нанесення вiдповiдного маркування тощо);

     2) внести до єдиного державного iнформацiйного веб-порталу "Єдине вiкно для мiжнародної торгiвлi" iнформацiю про прийняте рiшення, про посадову особу, яка прийняла таке рiшення, та про посадову особу, яка безпосередньо виконуватиме процедури, зазначенi в абзацах п'ятому - сьомому пункту 1 цiєї частини.

     Посадова особа вiдповiдного уповноваженого державного органу, призначена для виконання процедур, зазначених в абзацах п'ятому - сьомому пункту 1 цiєї частини, протягом 12 годин з моменту внесення вiдповiдної iнформацiї до єдиного державного iнформацiйного веб-порталу "Єдине вiкно для мiжнародної торгiвлi" зобов'язана виконати такi процедури та внести до єдиного державного iнформацiйного веб-порталу "Єдине вiкно для мiжнародної торгiвлi" iнформацiю про їх виконання.

     Єдиний державний iнформацiйний веб-портал "Єдине вiкно для мiжнародної торгiвлi" в автоматичному режимi формує та надсилає декларанту (уповноваженiй ним особi), митного органу та вiдповiдному уповноваженому державному органу повiдомлення про:

     невнесення протягом встановленого строку до єдиного державного iнформацiйного веб-порталу "Єдине вiкно для мiжнародної торгiвлi" iнформацiї згiдно з пунктом 2 цiєї частини iз зазначенням вiдомостей про вiдповiдний уповноважений державний орган та посадову особу, яка повинна була внести таку iнформацiю;

     невнесення протягом встановленого строку до єдиного державного iнформацiйного веб-порталу "Єдине вiкно для мiжнародної торгiвлi" iнформацiї про виконання процедур, зазначених в абзацах п'ятому - сьомому пункту 1 цiєї частини, iз зазначенням вiдомостей про вiдповiдний уповноважений державний орган та посадову особу, яка повинна була виконати такi процедури.

     7. Пропуск через митний кордон України товарiв, якi в разi ввезення на митну територiю України (у тому числi з метою транзиту) пiдлягають заходам офiцiйного контролю, здiйснюється на пiдставi iнформацiї, що мiститься в єдинiй автоматизованiй iнформацiйнiй системi митних органiв, про надання дозволу на:

     пропуск таких товарiв через митний кордон України для перемiщення їх до пункту призначення на територiї України чи до пункту вивезення (пропуску) за межi митної територiї України; або

     випуск таких товарiв у заявлений митний режим вiдповiдно до мети їх ввезення в Україну в пунктi пропуску (пунктi контролю) через державний кордон України.

     8. Документи та вiдомостi для проведення заходiв офiцiйного контролю, крiм документiв i вiдомостей, якi згiдно з цим Кодексом та iншими законами України вносяться до єдиного державного iнформацiйного веб-порталу "Єдине вiкно для мiжнародної торгiвлi" державними органами, установами та органiзацiями, уповноваженими на здiйснення вiдповiдних дозвiльних або контрольних функцiй стосовно перемiщення товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення через митний кордон України, вносяться до єдиного державного iнформацiйного веб-порталу "Єдине вiкно для мiжнародної торгiвлi" декларантом (уповноваженою ним особою) до або одночасно з поданням митної декларацiї з метою випуску товарiв у обраний митний режим.

     9. Посадова особа вiдповiдного уповноваженого органу, який проводить заходи офiцiйного контролю товарiв у пунктi їх призначення на територiї України, протягом двох робочих годин з моменту внесення декларантом (уповноваженою ним особою) до єдиного державного iнформацiйного веб-порталу "Єдине вiкно для мiжнародної торгiвлi" документiв та вiдомостей про такi товари для проведення заходiв офiцiйного контролю зобов'язана:

     1) прийняти одне або кiлька рiшень про:

     надання дозволу на випуск товарiв у заявлений митний режим вiдповiдно до мети їх ввезення в Україну;

     заборону випуску товарiв у заявлений митний режим вiдповiдно до мети їх ввезення в Україну;

     необхiднiсть перевiрки оригiналiв документiв на такi товари;

     необхiднiсть проведення огляду (iнспектування) товарiв;

     необхiднiсть взяття проб (зразкiв) товарiв для проведення їх дослiдження (аналiзу, експертизи);

     необхiднiсть проведення додаткової обробки товарiв (фумiгацiї, знезараження, нанесення вiдповiдного маркування тощо);

     2) внести до єдиного державного iнформацiйного веб-порталу "Єдине вiкно для мiжнародної торгiвлi" iнформацiю про прийняте рiшення, посадову особу, яка прийняла таке рiшення, та посадову особу, яка безпосередньо виконуватиме процедури, зазначенi в абзацах четвертому - сьомому пункту 1 цiєї частини.

     У разi внесення декларантом (уповноваженою ним особою) до єдиного державного iнформацiйного веб-порталу "Єдине вiкно для мiжнародної торгiвлi" документiв та вiдомостей для проведення заходiв офiцiйного контролю до прибуття товарiв на митну територiю України посадова особа вiдповiдного уповноваженого органу, яка проводить заходи офiцiйного контролю товарiв у пунктi їх призначення на територiї України, приймає вiдповiдне рiшення згiдно з пунктом 1 цiєї частини протягом двох робочих годин з моменту пропуску товарiв на митну територiю України.

     У разi якщо законодавством України передбачено здiйснення в рамках заходiв офiцiйного контролю окремих процедур, не зазначених у пунктi 1 цiєї частини, за поданням вiдповiдного уповноваженого органу центральний орган виконавчої влади, що реалiзує державну митну полiтику, забезпечує можливiсть внесення iнформацiї про такi процедури до єдиного державного iнформацiйного веб-порталу "Єдине вiкно для мiжнародної торгiвлi" з їх однозначною iдентифiкацiєю.

     У разi якщо посадовою особою вiдповiдного уповноваженого органу, яка проводить заходи офiцiйного контролю товарiв у пунктi їх призначення на територiї України, внесено до єдиного державного iнформацiйного веб-порталу "Єдине вiкно для мiжнародної торгiвлi" iнформацiю про необхiднiсть проведення огляду (iнспектування) товарiв, взяття проб (зразкiв) товарiв для проведення їх дослiдження (аналiзу, експертизи), проведення додаткової обробки товарiв (фумiгацiї, знезараження, нанесення вiдповiдного маркування тощо), термiн проведення вiдповiдних процедур у рамках заходiв офiцiйного контролю узгоджується з використанням механiзму "єдиного вiкна" мiж декларантом (уповноваженою ним особою), вiдповiдним уповноваженим органом та митним органом за принципом вибору найближчого можливого термiну, але не пiзнiше нiж через вiсiм робочих годин вiд термiну, запропонованого декларантом (уповноваженою ним особою).

     Пiсля завершення заходiв офiцiйного контролю товарiв у пунктi їх призначення на територiї України посадова особа вiдповiдного уповноваженого органу, яка їх здiйснювала, зобов'язана невiдкладно внести iнформацiю про прийняте рiшення до єдиного державного iнформацiйного веб-порталу "Єдине вiкно для мiжнародної торгiвлi".

     10. Випуск у вiдповiдний митний режим (крiм митного режиму транзиту) товарiв, якi в разi ввезення на митну територiю України пiдлягають заходам офiцiйного контролю, здiйснюється за умови наявностi в єдинiй автоматизованiй iнформацiйнiй системi митних органiв України iнформацiї про надання дозволу на випуск цих товарiв у заявлений митний режим вiдповiдно до мети їх ввезення в Україну за результатами проведення таких заходiв вiдповiдними уповноваженими органами, крiм випадкiв, визначених абзацом другим цiєї частини.

     Якщо на момент закiнчення встановлених статтею 255 цього Кодексу строкiв митного оформлення в єдинiй автоматизованiй iнформацiйнiй системi митних органiв України вiдсутня iнформацiя про надання певним (одним чи кiлькома) уповноваженим органом за результатами проведення заходiв офiцiйного контролю дозволу на випуск товарiв у заявлений митний режим вiдповiдно до мети їх ввезення в Україну та про заборону цим же (одним чи кiлькома) уповноваженим органом випуску товарiв у заявлений митний режим вiдповiдно до мети їх ввезення в Україну, митний орган завершує митне оформлення цих товарiв iз дотриманням строкiв, встановлених статтею 255 цього Кодексу. Заходи офiцiйного контролю щодо зазначених товарiв у такому разi проводяться вiдповiдними уповноваженими органами незалежно вiд завершення їх митного оформлення в порядку, встановленому законодавством України. Положення цього абзацу не застосовуються до товарiв, визнаних гуманiтарною допомогою вiдповiдно до Закону України "Про гуманiтарну допомогу".

     Якщо випуск товарiв здiйснюється в межах спрощень вiдповiдно до статтi 2491 або 2601 цього Кодексу, обов'язок з отримання вiд уповноважених органiв за результатами проведення заходiв офiцiйного контролю дозволiв на випуск товарiв у заявлений митний режим вiдповiдно до мети їх ввезення в Україну покладається на таке пiдприємство, яке отримало вiдповiдну авторизацiю та застосовує спрощення "процедура випуску за мiсцезнаходженням" або "процедура спрощеного декларування".

     Випуск у митний режим транзиту товарiв, якi в разi ввезення на митну територiю України пiдлягають заходам офiцiйного контролю, здiйснюється на пiдставi iнформацiї, що мiститься в єдинiй автоматизованiй iнформацiйнiй системi митних органiв, про надання дозволу на:

     пропуск таких товарiв через митний кордон України для перемiщення їх до пункту призначення на територiї України чи до пункту вивезення (пропуску) за межi митної територiї України; або

     випуск таких товарiв у заявлений митний режим вiдповiдно до мети їх ввезення в Україну в пунктi пропуску (пунктi контролю) через державний кордон України.

     Iнформацiя про випуск товарiв у вiдповiдний митний режим вноситься до єдиного державного iнформацiйного веб-порталу "Єдине вiкно для мiжнародної торгiвлi" автоматизованою системою митного оформлення в автоматичному режимi.

     11. Митнi органи координують роботу вiдповiдних уповноважених органiв щодо проведення заходiв офiцiйного контролю у пунктах пропуску (пунктах контролю) через державний кордон України i в зонах митного контролю на митнiй територiї України в порядку, встановленому цим Кодексом та iншими актами законодавства України.

     Режим роботи уповноважених органiв, якi проводять заходи офiцiйного контролю у пунктах пропуску (пунктах контролю) через державний кордон України i в зонах митного контролю на митнiй територiї України, повинен бути узгоджений з режимом роботи вiдповiдного пiдроздiлу митного органу.

     12. Центральний орган виконавчої влади, що реалiзує державну митну полiтику, здiйснює ведення перелiку пунктiв пропуску (пунктiв контролю) через державний кордон України, мiсць доставки, мiсць митного оформлення товарiв на митнiй територiї України в порядку та за формою, затвердженими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну фiнансову полiтику, а також розмiщує цей перелiк на своєму офiцiйному сайтi та в єдиному державному iнформацiйному веб-порталi "Єдине вiкно для мiжнародної торгiвлi".

     До перелiку, зазначеного в абзацi першому цiєї частини, за iнформацiєю, наданою уповноваженими органами, вносяться вiдомостi про орiєнтовний строк прибуття до кожного пункту пропуску (пункту контролю) через державний кордон України, мiсця доставки, мiсця митного оформлення товарiв на митнiй територiї України посадових осiб вiдповiдних уповноважених органiв для здiйснення заходiв офiцiйного контролю, а також про режим їх роботи. Уповноваженi органи, що здiйснюють заходи офiцiйного контролю, зобов'язанi своєчасно iнформувати центральний орган виконавчої влади, що реалiзує державну митну полiтику, про необхiднiсть внесення змiн i доповнень до перелiку, зазначеного у цiй частинi.

(Iз змiнами i доповненнями, внесеними згiдно iз законами України вiд 04.07.2013р. N 405-VII, вiд 18.05.2017р. N 2042-VIII, вiд 06.09.2018р. N 2530-VIII, вiд 02.10.2019р. N 141-IX, вiд 15.08.2022р. N 2510-IX)

     Стаття 320. Вибiрковiсть митного контролю

     1. Форми та обсяги митного контролю обираються:

     1) посадовими особами митних органiв на пiдставi результатiв застосування системи управлiння ризиками; та/або

     2) автоматизованою системою управлiння ризиками.

     Не допускається визначення форм та обсягiв митного контролю iншими органами державної влади, а також участь їх посадових осiб у здiйсненнi митного контролю.

     2. Форми та обсяг митного контролю пiсля завершення митного оформлення, визначаються в порядку, встановленому цим Кодексом. На вимогу власника товарiв, щодо яких визначено форму та обсяг митного контролю, або уповноваженої ним особи митнi органи зобов'язанi письмово повiдомити про це протягом години, якщо iнший строк повiдомлення не визначено цим Кодексом.

     3. Якщо автоматизованою системою управлiння ризиками або посадовою особою митного органу за результатами застосування системи управлiння ризиками не визначено необхiдностi проведення митного огляду товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення, митне оформлення та випуск цих товарiв, транспортних засобiв здiйснюється без проведення їх митного огляду.

     4. Форми та обсяги митного контролю, визначенi вiдповiдно до пункту 2 частини першої цiєї статтi, є обов'язковими для виконання посадовими особами митних органiв. Прийняття цими посадовими особами рiшення щодо нездiйснення митного контролю у зазначених формах та обсягах не допускається.

     Визначенi вiдповiдно до пункту 2 частини першої цiєї статтi форми та обсяги митного контролю можуть бути змiненi або скасованi у випадках та в порядку, що визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну фiнансову полiтику.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз законами України вiд 04.07.2013р. N 405-VII, вiд 06.09.2018р. N 2530-VIII, вiд 02.10.2019р. N 141-IX, вiд 14.01.2020р. N 440-IX)

     Стаття 321. Тривалiсть перебування пiд митним контролем

     1. Товари, транспортнi засоби комерцiйного призначення перебувають пiд митним контролем з моменту його початку i до закiнчення згiдно iз заявленим митним режимом.

     2. У разi ввезення на митну територiю України товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення митний контроль розпочинається з моменту перетинання ними митного кордону України.

     3. У разi вивезення товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення за межi митної територiї України митний контроль розпочинається з моменту пред'явлення товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення для митного оформлення та їх декларування в установленому цим Кодексом порядку.

     4. Граничний строк перебування товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення пiд митним контролем до моменту помiщення цих товарiв, транспортних засобiв у вiдповiдний митний режим не може перевищувати 180 календарних днiв.

     5. Товари, транспортнi засоби комерцiйного призначення, якi перебувають пiд митним контролем i за якими власник або уповноважена ним особа не звернулися до закiнчення граничного строку, встановленого цiєю статтею, набувають статусу таких, що зберiгаються на складi митного органу.

     6. Перебування товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення пiд митним контролем закiнчується:

     1) у разi ввезення на митну територiю України - пiсля закiнчення митного оформлення товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення, що перемiщуються через митний кордон України, за винятком митних режимiв, якi передбачають перебування пiд митним контролем протягом усього часу дiї митного режиму;

     2) у разi вивезення за межi митної територiї України - пiсля здiйснення митного оформлення товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення та перетинання ними митного кордону України, за винятком митних режимiв, якi передбачають перебування пiд митним контролем протягом усього часу дiї митного режиму.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз законами України вiд 04.04.2013р. N 183-VII, вiд 04.07.2013р. N 405-VII)

     Стаття 322. Строки пред'явлення митного органу товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення, що перемiщуються через митний кордон України

     1. Товари, що перемiщуються через митний кордон України, разом з їх упаковкою та маркуванням, транспортнi засоби комерцiйного призначення, якими вони перемiщуються через митний кордон України, пред'являються у незмiнному станi для митного контролю, а документи на цi товари, транспортнi засоби подаються митним органам у пунктах пропуску через державний кордон України та в iнших мiсцях на митнiй територiї України, встановлених митними органами для здiйснення митного контролю та митного оформлення, не пiзнiше нiж через три години пiсля прибуття зазначених товарiв у пункт пропуску через державний кордон України або iнше визначене митними органами мiсце.

     2. Особа, яка доставила товари, транспортнi засоби комерцiйного призначення у мiсце, визначене митними органами, зобов'язана повiдомити про це вiдповiдний митний орган у мiнiмально можливий строк, а в разi прибуття поза робочим часом, встановленим для митного органу, - у мiнiмально можливий строк пiсля початку роботи цього органу.

     3. Порожнi транспортнi засоби i транспортнi засоби, в яких перевозяться пасажири, у разi в'їзду на митну територiю України декларуються митного органу не пiзнiше нiж через три години з моменту прибуття у пункт пропуску через державний кордон України, а в разi виїзду за межi митної територiї - не пiзнiше нiж за три години до перетинання митного кордону України.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 04.07.2013р. N 405-VII)

     Стаття 323. Доступ посадових осiб митних органiв на територiю чи в примiщення пiдприємств для здiйснення митного контролю

     1. Посадовi особи митних органiв у випадках, передбачених цим Кодексом та iншими законами України, з метою здiйснення митного контролю мають право безперешкодного доступу на територiю чи в примiщення будь-якого пiдприємства незалежно вiд форми власностi та сфери управлiння, де знаходяться або можуть знаходитися товари, що пiдлягають митному контролю.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 04.07.2013р. N 405-VII)

     Стаття 324. Використання для здiйснення митного контролю технiчних та спецiальних засобiв i службових собак

     1. З метою скорочення часу проведення митного контролю та пiдвищення його ефективностi митнi органи можуть використовувати технiчнi та спецiальнi засоби, а також службових собак.

     2. Застосування для здiйснення митного контролю технiчних та спецiальних засобiв повинно бути безпечним для життя i здоров'я людини, тваринного та рослинного свiту i не завдавати шкоди товарам, транспортним засобам.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 04.07.2013р. N 405-VII)

     Стаття 325. Операцiї з товарами, транспортними засобами комерцiйного призначення, митне оформлення яких не закiнчено

     1. За письмовою заявою власника товарiв або уповноваженої ним особи та з дозволу митного органу можуть здiйснюватися навантаження, вивантаження, перевантаження, усунення пошкоджень упаковки, розпакування, упакування, перепакування, зважування та визначення iнших iстотних характеристик товарiв, що перебувають пiд митним контролем, взяття проб та зразкiв таких товарiв, змiна iдентифiкацiйних знакiв чи маркування на цих товарах або їх упаковцi, транспортних засобах комерцiйного призначення, а також замiна транспортного засобу комерцiйного призначення. Зазначенi операцiї здiйснюються за рахунок власника товарiв, що перемiщуються через митний кордон України, або уповноваженої ним особи. У разi вiдмови у наданнi дозволу на здiйснення зазначених операцiй митний орган зобов'язаний невiдкладно письмово повiдомити особу, яка звернулася iз заявою про надання такого дозволу, про причини i пiдстави вiдмови.

     2. У встановлених цим Кодексом випадках митнi органи з власної iнiцiативи або з iнiцiативи правоохоронних органiв мають право у письмовiй формi вимагати вiд осiб, якi перемiщують товари, транспортнi засоби комерцiйного призначення через митний кордон України, проведення операцiй, передбачених частиною першою цiєї статтi. У такому разi витрати на проведення зазначених операцiй вiдшкодовуються органом, з iнiцiативи якого вони проводилися. Якщо в результатi проведення таких операцiй виявлено порушення законодавства України, витрати на проведення зазначених операцiй вiдшкодовуються власником товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення або уповноваженими ними особами.

     3. Користування та розпорядження товарами, транспортними засобами комерцiйного призначення, якi перебувають пiд митним контролем, забороняються, крiм випадкiв, передбачених цим Кодексом та iншими законами України.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 04.07.2013р. N 405-VII)

     Стаття 326. Забезпечення iдентифiкацiї товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення, примiщень та iнших мiсць пiд час здiйснення митного контролю

     1. До товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення, що перебувають пiд митним контролем, примiщень, де знаходяться товари, що пiдлягають митному контролю, а також до приладiв облiку енергоносiїв, електричної, теплової та iнших видiв енергiї митними органами застосовуються засоби забезпечення iдентифiкацiї.

     2. Забезпечення iдентифiкацiї здiйснюється шляхом накладання митних забезпечень: одноразових номерних запiрно-пломбових пристроїв, пломб, печаток, голографiчних мiток, нанесення цифрового, лiтерного чи iншого маркування, iдентифiкацiйних знакiв, проставляння штампiв, взяття проб i зразкiв, складання опису товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення, креслень, масштабних зображень, виготовлення фотографiй, iлюстрацiй, використання товаросупровiдної документацiї тощо. При цьому накладання одноразових номерних запiрно-пломбових пристроїв, пломб, печаток на транспортнi засоби комерцiйного призначення може здiйснюватися без проведення митного огляду товарiв, що перемiщуються зазначеними транспортними засобами через митний кордон України, про що робиться вiдповiдна вiдмiтка в товаросупровiдних документах.

     Забезпечення iдентифiкацiї може здiйснюватися пiдприємством, що отримало авторизацiю на застосування спрощення "самостiйне накладання пломб спецiального типу", шляхом самостiйного накладання таких пломб.

     3. Крiм засобiв, визначених у частинi другiй цiєї статтi, для забезпечення iдентифiкацiї товарiв, що помiщуються у митний режим, можуть використовуватися маркування, у тому числi у виглядi мiкро- або iнших електронних пристроїв, або серiйнi номери, проставленi на товарах або їх частинах виробником, iншi комерцiйнi способи iдентифiкацiї; експортнi (iмпортнi) сертифiкати; копiї документiв, на пiдставi яких митним органом було здiйснено випуск товарiв у попереднiй митний режим i якi дають можливiсть однозначно iдентифiкувати товари; iншi подiбнi документи.

     4. У випадках, передбачених мiжнародними договорами, укладеними вiдповiдно до закону, митнi органи України визнають митнi забезпечення митних служб iнших держав, а також визнають як митнi забезпечення iдентифiкацiйнi пристрої та iншi забезпечення, зазначенi в частинах другiй i третiй цiєї статтi, якщо визнають їх достатньо надiйними.

     5. Засоби забезпечення iдентифiкацiї можуть змiнюватися чи знищуватися тiльки митними органами, або з їх дозволу iншими органами, або декларантом чи уповноваженою ним особою, крiм випадкiв, коли iснує реальна загроза знищення, безповоротної втрати чи iстотного псування товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення. У такому разi митний орган термiново сповiщається про змiну, вилучення чи знищення засобiв забезпечення iдентифiкацiї з наданням документальних доказiв iснування зазначеної загрози.

     6. Вимоги до характеристик митних пломб встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну фiнансову полiтику.

(Iз змiнами i доповненнями, внесеними згiдно iз законами України вiд 04.07.2013р. N 405-VII, вiд 02.10.2019р. N 141-IX, вiд 15.08.2022р. N 2510-IX, вiд 13.07.2023р. N 3229-IX)

     Стаття 3261. Самостiйне накладання пломб спецiального типу

     1. Самостiйне накладання пломб спецiального типу може використовуватися пiдприємством, якому надано авторизацiю на застосування спрощення "самостiйне накладання пломб спецiального типу".

     Авторизацiя на застосування спрощення "самостiйне накладання пломб спецiального типу" надається:

     1) пiдприємству, яке має дiючу авторизацiю АЕО-С; або

     2) пiдприємству, яке вiдповiдає критерiям, визначеним пунктами 1, 2 та 4 частини третьої статтi 12 цього Кодексу.

     2. Умови самостiйного накладання пломб спецiального типу для забезпечення iдентифiкацiї товарiв зазначаються в авторизацiї на застосування такого спрощення.

     3. Пломби спецiального типу накладаються на товари, окремi вантажнi мiсця або iншi пакунки, контейнери, транспортнi засоби комерцiйного призначення до моменту подання до митного органу митної декларацiї. Вiдомостi про такi пломби вносяться до митної декларацiї.

     4. Вимоги до характеристик пломб спецiального типу, ведення їх облiку та зберiгання встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну фiнансову полiтику.

(Доповнено статтею 3261 згiдно iз Законом України вiд 02.10.2019р. N 141-IX, iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 15.08.2022р. N 2510-IX)

     Стаття 327. Залучення спецiалiстiв та експертiв для участi у здiйсненнi митного контролю

     1. У разi потреби для участi у здiйсненнi митного контролю можуть залучатися спецiалiсти та експерти.

     2. Залучення спецiалiстiв та експертiв здiйснюється керiвником митного органу або його заступником за погодженням з керiвником пiдприємства, установи, органiзацiї, де працює спецiалiст чи експерт.

     3. Спецiалiсти та експерти, якi залучаються до участi у здiйсненнi митного контролю, мають право на вiдшкодування витрат, пов'язаних з їхньою участю у здiйсненнi митного контролю, за ними зберiгається середня заробiтна плата за мiсцем роботи на час такої участi.

     4. Виплати, пов'язанi iз залученням митним органом спецiалiстiв та експертiв, включаючи витрати на проїзд, добовi за час перебування у вiдрядженнi для участi у здiйсненнi митного контролю та винагороду за виконану спецiалiстами та експертами роботу, здiйснюються за рахунок коштiв державного бюджету в порядку, що визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну фiнансову полiтику.

     5. У разi необхiдностi за власним бажанням залучення спецiалiстiв та експертiв може здiйснювати декларант (власник товару та/або транспортного засобу). У такому разi вiдшкодування витрат, пов'язаних з участю спецiалiстiв та експертiв у здiйсненнi митного контролю, здiйснюється декларантом (власником товару та/або транспортного засобу) на пiдставi укладеної угоди.

(Iз змiнами i доповненнями, внесеними згiдно iз законами України вiд 04.07.2013р. N 405-VII, вiд 02.10.2019р. N 141-IX)

     Стаття 328. Спiльний митний контроль

     1. На пiдставi мiжнародних договорiв України, укладених вiдповiдно до закону, у пунктах пропуску через державний кордон України може здiйснюватися спiльний митний контроль з митними органами сумiжних держав.

Глава 48. Зони митного контролю

     Стаття 329. Мiсця розташування зон митного контролю

     1. З метою забезпечення здiйснення митними органами митного контролю товарiв, транспортних засобiв, що перемiщуються через митний кордон України, проведення заходiв, пов'язаних з виявленням, попередженням та припиненням контрабанди i порушень митних правил, у пунктах пропуску через державний кордон України, на територiях морських i рiчкових портiв, аеропортiв, на залiзничних станцiях та на територiях пiдприємств, вiльних митних зон, митних складiв, складiв тимчасового зберiгання, а також в iнших мiсцях, визначених вiдповiдно до цього Кодексу, створюються зони митного контролю.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 04.07.2013р. N 405-VII)

     Стаття 330. Порядок створення зон митного контролю

     1. Порядок створення зони митного контролю визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну фiнансову полiтику.

     2. Межi зон митного контролю у пунктах пропуску через державний кордон України визначаються митними органами за погодженням з вiдповiдними органами охорони державного кордону та адмiнiстрацiями морських (рiчкових) портiв, аеропортiв, залiзничних станцiй. В iнших мiсцях на митнiй територiї України митнi органи у зонах своєї дiяльностi самостiйно визначають межi зон митного контролю.

     3. Зони митного контролю можуть бути постiйними, у разi регулярного розмiщення на їх територiї товарiв, що пiдлягають митному контролю, або тимчасовими, якi утворюються на час здiйснення митного контролю.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз законами України вiд 04.07.2013р. N 405-VII, вiд 02.10.2019р. N 141-IX)

     Стаття 331. Розмiщення споруд та об'єктiв у зонах митного контролю, створених у межах пунктiв пропуску через державний кордон України

     1. Споруди та об'єкти, що належать державним органам, уповноваженим проводити заходи офiцiйного контролю, розмiщуються у зонах митного контролю, створених у межах пунктiв пропуску через державний кордон України, з дозволу центрального органу виконавчої влади, що реалiзує державну митну полiтику, центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалiзацiю державної полiтики у сферi захисту державного кордону, та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi транспорту.

     2. У разi вiдмови у видачi дозволу орган, що прийняв таке рiшення, у мiсячний строк письмово або в електроннiй формi повiдомляє про це вiдповiдний державний орган iз зазначенням причини вiдмови.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз законами України вiд 04.07.2013р. N 405-VII, вiд 06.09.2018р. N 2530-VIII, вiд 02.10.2019р. N 141-IX)

     Стаття 332. Режим зони митного контролю. Забезпечення законностi та правопорядку в зонi митного контролю

     1. Режим зони митного контролю - це встановленi законодавством України з питань митної справи приписи, заборони та/або обмеження щодо перебування в зонi митного контролю товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення та громадян, розташування в нiй споруд та об'єктiв, а також проведення у цiй зонi господарських робiт.

     2. Проведення господарських робiт у зонi митного контролю, перемiщення через межi зони митного контролю i в межах цiєї зони товарiв, транспортних засобiв, громадян, якi не перетинають митний кордон України, посадових осiб iнших державних органiв, якi не проводять заходи офiцiйного контролю, вiдбуваються з дотриманням режиму зони митного контролю i допускаються тiльки з письмового дозволу керiвника вiдповiдної митницi (митного поста) або його заступника, а в зонах митного контролю, розташованих у пунктах пропуску через державний кордон України, - крiм того, за погодженням з начальником вiдповiдного органу охорони державного кордону. Особам, допущеним у зону митного контролю, забороняється втручатися у дiї посадових осiб митницi (митного поста), якi здiйснюють митний контроль та митне оформлення, а також вчиняти будь-якi дiї щодо товарiв, транспортних засобiв, а також iнших осiб, якi знаходяться у зонi митного контролю, якщо iнше не передбачено законом.

     3. Забезпечення схоронностi товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення, що перемiщуються через митний кордон України, дотримання режиму зони митного контролю, забезпечення безпеки громадян, законностi та правопорядку у зонi митного контролю покладаються на вiдповiднi митницi (митнi пости).

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз законами України вiд 04.07.2013р. N 405-VII, вiд 06.09.2018р. N 2530-VIII, вiд 02.10.2019р. N 141-IX, вiд 14.01.2020р. N 440-IX)

     Стаття 333. Права митних органiв щодо забезпечення режиму зони митного контролю

     1. Митнi органи у межах своїх повноважень, визначених цим Кодексом, мають право застосовувати примусовi заходи до порушникiв режиму зони митного контролю.

     2. Митнi органи мають право у примусовому порядку зупиняти i повертати в зони митного контролю транспортнi засоби та громадян, якi без дозволу митних органiв увiйшли iз зони митного контролю на митну територiю України, а також морськi та рiчковi судна, якi без дозволу митних органiв вийшли iз зони митного контролю за межi митної територiї України i не перебувають у територiальних водах iнших держав.

     3. Перелiк примусових заходiв, а також порядок їх застосування встановлюються цим Кодексом та iншими законами України.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 04.07.2013р. N 405-VII)

Глава 49. Здiйснення митного контролю

     Стаття 334. Документи та вiдомостi, необхiднi для здiйснення митного контролю

     1. Митнi органи вимагають вiд осiб, якi перемiщують товари, транспортнi засоби комерцiйного призначення через митний кордон України чи провадять дiяльнiсть, контроль за якою цим Кодексом покладено на митнi органи, тiльки тi документи та вiдомостi, якi необхiднi для здiйснення митного контролю та встановленi цим Кодексом.

     2. Особи, зазначенi у частинi першiй цiєї статтi, зобов'язанi надавати митним органам документи та вiдомостi, необхiднi для здiйснення митного контролю, в уснiй, письмовiй та/або електроннiй формi.

     3. Вiдомостi з офiцiйних документiв, наданих для митного контролю та/або митного оформлення, не потребують додаткового пiдтвердження.

     4. Правоохороннi органи, фiнансовi установи та iншi контролюючi органи України вiдповiдно до законодавства на письмовi запити митних органiв або з власної iнiцiативи iнформують митнi органи про наявнi вiдомостi, необхiднi для здiйснення митного контролю.

     5. З метою здiйснення митного контролю пiсля випуску товарiв митнi органи мають право направляти письмовi запити та отримувати документи або їх засвiдченi копiї, iнформацiю (у тому числi в електроннiй формi), що стосуються перемiщення товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення через митний кордон України, випуску товарiв та їх використання на митнiй територiї України або за її межами.

     6. Документи та вiдомостi, у тому числi в електроннiй формi, що надавалися митним органам декларантами, їх представниками, iншими заiнтересованими особами, а також державними органами, установами та органiзацiями, уповноваженими на здiйснення дозвiльних або контрольних функцiй щодо перемiщення товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення через митний кордон України, у тому числi через єдиний державний iнформацiйний веб-портал "Єдине вiкно для мiжнародної торгiвлi", для здiйснення митних формальностей, зберiгаються митними органами не менш як протягом 1095 днiв з дня завершення митних процедур.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз законами України вiд 04.07.2013р. N 405-VII, вiд 06.09.2018р. N 2530-VIII)

     Стаття 335. Подання документiв та вiдомостей, необхiдних для митного контролю

     1. Пiд час перемiщення товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення через митний кордон України декларант, уповноважена ним особа або перевiзник залежно вiд виду транспорту, яким здiйснюється перевезення товарiв, надають митному органу в паперовiй або електроннiй формi такi документи та вiдомостi:

     1) при перевезеннi автомобiльним транспортом:

     а) документи на транспортний засiб, зокрема тi, що мiстять вiдомостi про його державну реєстрацiю (нацiональну належнiсть);

     б) транспортнi (перевiзнi) документи (мiжнароднi товаротранспортнi накладнi);

     в) визначений актами Всесвiтнього поштового союзу документ, що супроводжує мiжнароднi поштовi вiдправлення (за їх наявностi);

     г) комерцiйнi документи (за наявностi) на товари, що перевозяться, якi мiстять вiдомостi, зокрема, про найменування та адресу перевiзника, найменування країни вiдправлення та країни призначення товарiв, найменування та адреси вiдправника (або продавця) та отримувача товарiв;

     ґ) вiдомостi про кiлькiсть вантажних мiсць та вид упаковки;

     д) найменування товарiв;

     е) вага брутто товарiв (у кiлограмах) або об'єм товарiв (у метрах кубiчних), крiм великогабаритних вантажiв;

     2) при перевезеннi водним транспортом:

     а) генеральна декларацiя, що мiстить, зокрема, найменування та опис судна, вiдомостi про його реєстрацiю та нацiональну належнiсть, прiзвище капiтана, прiзвище та адресу суднового агента;

     б) декларацiя про вантаж, яка мiстить, зокрема, вiдомостi про найменування портiв вiдправки, портiв заходу судна, завантаження та вивантаження товарiв, першого порту вiдправки товарiв, порту вивантаження товарiв, що залишаються на борту, перелiк коносаментiв або iнших документiв, що пiдтверджують наявнiсть та змiст договору морського (рiчкового) перевезення, кiлькiсть вантажних мiсць товару, опис та вид упаковки товарiв, якi пiдлягають вивантаженню у даному порту;

     в) декларацiя про припаси (судновi припаси), яка мiстить, зокрема, вiдомостi про найменування суднових припасiв, що є в наявностi на суднi, та їх кiлькiсть;

     г) декларацiя про особистi речi екiпажу судна;

     ґ) суднова роль, що мiстить вiдомостi про кiлькiсть i склад членiв екiпажу пiд час прибуття i вiдправлення судна, зокрема, прiзвища, iмена, громадянство, звання або посаду, дату i мiсце народження, вид i номер документа, що посвiдчує особу;

     д) список пасажирiв, що мiстить вiдомостi про пасажирiв пiд час прибуття i вiдправлення судна, зокрема, кiлькiсть пасажирiв на суднi, прiзвища, iмена, громадянство, дату i мiсце народження, порти посадки i висадки;

     е) визначений актами Всесвiтнього поштового союзу документ, що супроводжує мiжнароднi поштовi вiдправлення (за їх наявностi);

     є) транспортнi (перевiзнi) документи на товари (за наявностi), якi мiстять, зокрема, вiдомостi про загальну кiлькiсть товарiв, кiлькiсть вантажних мiсць, найменування товарiв, вид упаковки;

     ж) комерцiйнi документи (за наявностi) на товари та вiдомостi про розмiщення товарiв на борту судна;

     з) вiдомостi про наявнiсть (вiдсутнiсть) на борту судна товарiв, ввезення яких на митну територiю України заборонено або обмежено, включаючи валютнi цiнностi, наявнi у членiв екiпажу, лiкарськi засоби, до складу яких входять наркотичнi, сильнодiючi засоби, психотропнi та отруйнi речовини;

     и) вiдомостi про наявнiсть (вiдсутнiсть) на борту судна небезпечних товарiв, зброї, боєприпасiв;

     3) при перевезеннi повiтряним транспортом:

     а) стандартний документ перевiзника, передбачений укладеними вiдповiдно до закону мiжнародними договорами в галузi цивiльної авiацiї (генеральна декларацiя);

     б) документи, що мiстять вiдомостi про товари, якi перевозяться на борту (вантажнi вiдомостi, авiацiйнi вантажнi накладнi);

     в) документ, що мiстить вiдомостi про припаси (бортовi припаси) та про кiлькiсть припасiв (бортових припасiв), завантажених на борт судна та вивантажених з нього;

     г) транспортнi (перевiзнi) документи;

     ґ) комерцiйнi документи (за наявностi їх у перевiзника) на товари, що перевозяться;

     д) визначений актами Всесвiтнього поштового союзу документ, що супроводжує мiжнароднi поштовi вiдправлення (за їх наявностi);.

     е) вiдомостi про знаки нацiональної належностi та реєстрацiйнi знаки судна, номер рейсу, маршрут польоту, пункт вильоту та пункт прибуття судна;

     є) вiдомостi про найменування пiдприємства (органiзацiї, установи), що експлуатує судно, та кiлькiсть членiв екiпажу;

     ж) список пасажирiв iз зазначенням їх кiлькостi на суднi, прiзвищ та iнiцiалiв, пунктiв посадки та висадки; вiдомостi щодо багажу пасажирiв (пасажирська вiдомiсть);

     з) найменування товарiв, номери вантажних накладних, кiлькiсть мiсць за кожною накладною, пунктiв завантаження та пунктiв вивантаження товарiв;

     и) вiдомостi про наявнiсть (вiдсутнiсть) на борту судна товарiв, ввезення яких на митну територiю України заборонено або обмежено, включаючи валютнi цiнностi, наявнi у членiв екiпажу, лiкарськi засоби, до складу яких входять наркотичнi, сильнодiючi засоби, психотропнi та отруйнi речовини;

     i) вiдомостi про наявнiсть (вiдсутнiсть) на борту судна небезпечних товарiв, зброї, боєприпасiв;

     4) при перевезеннi залiзничним транспортом:

     а) транспортнi (перевiзнi) документи;

     б) передатну вiдомiсть на залiзничний рухомий склад;

     в) документ, що засвiдчує наявнiсть припасiв (за наявностi припасiв);

     г) визначений актами Всесвiтнього поштового союзу документ, що супроводжує мiжнароднi поштовi вiдправлення (за їх наявностi);

     ґ) комерцiйнi документи (за наявностi їх у перевiзника) на товари, що перевозяться;

     5) при перемiщеннi трубопровiдним транспортом та лiнiями електропередачi:

     а) зовнiшньоекономiчний договiр (контракт) або iншi документи, що пiдтверджують право володiння, користування та/або розпорядження товарами;

     б) акт прийому-передачi товарiв або довiдка, що пiдтверджує кiлькiсть товарiв;

     в) комерцiйнi та супровiднi документи (за наявностi їх у власника трубопровiдного транспорту, лiнiї електропередачi) на товари, що перемiщуються через митний кордон України, а на момент митного оформлення - рахунок-фактуру;

     г) найменування та адреса вiдправника товарiв;

     ґ) найменування та адреса отримувача товарiв;

     д) документи (дозволи, сертифiкати), що пiдтверджують показники товару.

     2. Незалежно вiд виду транспорту, яким здiйснюється перемiщення товарiв, пiд час прибуття товарiв у пункт пропуску через державний кордон України надаються документи (вiдомостi) або їх реквiзити, у тому числi засобами iнформацiйних технологiй (або у виглядi електронного документа), якi пiдтверджують дотримання заборон та/або обмежень згiдно iз законами України щодо пропуску товарiв через митний кордон України, крiм тих, що необхiднi виключно для помiщення товарiв у митний режим.

     Якщо цим Кодексом та iншими законами України передбачено надання таких документiв (вiдомостей) митним органам державними органами, установами та органiзацiями, уповноваженими на здiйснення дозвiльних або контрольних функцiй щодо перемiщення товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення через митний кордон України, у формi електронних документiв, на якi накладено електронний пiдпис, через єдиний державний iнформацiйний веб-портал "Єдине вiкно для мiжнародної торгiвлi", митним органам забороняється вимагати надання таких документiв (вiдомостей) декларантом, уповноваженою ним особою, перевiзником чи iншою заiнтересованою особою.

     3. Разом з митною декларацiєю митному органу подаються рахунок або iнший документ, який визначає вартiсть товару, та, у випадках, встановлених цим Кодексом, декларацiя митної вартостi. У встановленому цим Кодексом порядку в митнiй декларацiї декларантом або уповноваженою ним особою зазначаються вiдомостi про:

     1) документи, що пiдтверджують повноваження особи, яка подає митну декларацiю;

     2) зовнiшньоекономiчний договiр (контракт) або iншi документи, що пiдтверджують право володiння, користування та/або розпорядження товарами;

     3) транспортнi (перевiзнi) документи;

     4) комерцiйнi документи, наявнi у особи, яка подає декларацiю;

     5) у разi необхiдностi - документи, що пiдтверджують дотримання заходiв нетарифного регулювання зовнiшньоекономiчної дiяльностi;

     6) документи, що пiдтверджують дотримання обмежень, якi виникають у зв'язку iз застосуванням захисних, антидемпiнгових та компенсацiйних заходiв (за наявностi таких обмежень);

     7) у випадках, передбачених цим Кодексом, - документи, що пiдтверджують країну походження товару;

     8) у разi необхiдностi - документи, що пiдтверджують сплату та/або забезпечення сплати митних платежiв;

     9) у разi необхiдностi - документи, що пiдтверджують право на пiльги iз сплати митних платежiв, на застосування повного чи часткового звiльнення вiд сплати митних платежiв вiдповiдно до обраного митного режиму;

     10) у разi необхiдностi - документи, що пiдтверджують змiну термiнiв сплати митних платежiв;

     11) у разi необхiдностi - документи, що пiдтверджують заявлену митну вартiсть товарiв та обраний метод її визначення вiдповiдно до статтi 53 цього Кодексу.

     У спрощенiй митнiй декларацiї, яка використовується для декларування та митного оформлення товарiв, декларантом яких є пiдприємство, яке отримало авторизацiю на застосування спрощення "процедура спрощеного декларування", зазначаються вiдомостi лише згiдно з такими пунктами цiєї частини:

     пунктами 1 - 7;

     пунктом 8 (тiльки щодо документiв, що пiдтверджують забезпечення сплати митних платежiв).

     4. Пiд час надання митному органу попереднього повiдомлення про намiр здiйснити перемiщення товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення через митний кордон України митному органу надаються такi документи та/або вiдомостi, у тому числi засобами iнформацiйних технологiй:

     1) для ввезення товарiв на митну територiю України:

     а) заява встановленої форми про намiр здiйснити ввезення товарiв на митну територiю України (попереднє повiдомлення або попередня митна декларацiя);

     б) вiдомостi про найменування, обсяг (кiлькiсть) та вартiсть товарiв, якi планується ввезти на митну територiю України;

     в) вид транспорту, яким планується здiйснити ввезення товарiв на митну територiю України;

     г) назва пункту пропуску через державний кордон України (митного органу), через який планується ввезення товарiв;

     ґ) вiдомостi про документи, що пiдтверджують дотримання встановлених вiдповiдно до закону заборон та/або обмежень щодо пропуску товарiв через митний кордон України;

     2) для вивезення товарiв з митної територiї України - митна декларацiя на товари або супровiднi документи на товари у випадках, встановлених цим Кодексом, якi подаються митному органу для митного контролю.

(Iз змiнами i доповненнями, внесеними згiдно iз законами України вiд 04.07.2013р. N 405-VII, вiд 06.09.2018р. N 2530-VIII, вiд 02.10.2019р. N 141-IX, вiд 15.08.2022р. N 2510-IX)

     Стаття 336. Форми митного контролю

     1. Митний контроль здiйснюється безпосередньо посадовими особами митних органiв шляхом:

     1) перевiрки документiв та вiдомостей, якi вiдповiдно до статтi 335 цього Кодексу надаються митним органам пiд час перемiщення товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення через митний кордон України;

     2) митного огляду (огляду та переогляду товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення, огляду та переогляду ручної поклажi та багажу, особистого огляду громадян);

     3) облiку товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення, що перемiщуються через митний кордон України;

     4) усного опитування громадян та посадових осiб пiдприємств;

     5) огляду територiй та примiщень складiв тимчасового зберiгання, митних складiв, вiльних митних зон, магазинiв безмитної торгiвлi та iнших мiсць, де знаходяться товари, транспортнi засоби комерцiйного призначення, що пiдлягають митному контролю, чи провадиться дiяльнiсть, контроль за якою вiдповiдно до цього Кодексу та iнших законiв України покладено на митнi органи;

     6) перевiрки облiку товарiв, що перемiщуються через митний кордон України та/або перебувають пiд митним контролем;

     7) проведення документальних перевiрок дотримання вимог законодавства України з питань митної справи, у тому числi своєчасностi, достовiрностi, повноти нарахування та сплати митних платежiв;

     8) направлення запитiв до iнших державних органiв, установ та органiзацiй, уповноважених органiв iноземних держав для встановлення автентичностi документiв, поданих митного органу;

     9) пост-митний контроль.

(Iз змiнами i доповненнями, внесеними згiдно iз законами України вiд 04.07.2013р. N 405-VII, вiд 02.10.2019р. N 141-IX)

     Стаття 337. Перевiрка документiв та вiдомостей, якi подаються митним органам пiд час перемiщення товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення через митний кордон України

     1. Перевiрка документiв та вiдомостей, якi вiдповiдно до статтi 335 цього Кодексу подаються митним органам пiд час перемiщення товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення через митний кордон України, здiйснюється вiзуально, iз застосуванням iнформацiйних технологiй (шляхом проведення формато-логiчного контролю, контролю спiвставлення, контролю iз застосуванням системи управлiння ризиками) та в iншi способи, передбаченi цим Кодексом.

     2. Формато-логiчний контроль - це автоматизована перевiрка правильностi заповнення даних митних декларацiй та повернення результатiв перевiрки; перевiрка митних декларацiй та iнших документiв на достовiрнiсть та законнiсть; здiйснення статистичного, валютного контролю, контролю нарахованих митних платежiв, контролю правильностi застосування заходiв нетарифного регулювання зовнiшньоекономiчної дiяльностi.

     3. Контроль спiвставлення - це автоматизоване порiвняння даних, якi мiстяться в митних декларацiях або iнших документах, поданих для митного контролю або митного оформлення, з даними, якi мiстяться в електронних копiях митних декларацiй та iнших документах, що надходять з митних та правоохоронних органiв сумiжних держав; в унiфiкованих електронних дозвiльних документах, що надходять з iнших державних органiв, iнших електронних документах, пов'язаних з перевiркою достовiрностi даних, що перевiряються.

     4. Контроль iз застосуванням системи управлiння ризиками - це оцiнка ризику шляхом аналiзу (у тому числi з використанням iнформацiйних технологiй) поданих документiв у конкретному випадку перемiщення товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення через митний кордон України з метою обрання форм та обсягу митного контролю, достатнiх для забезпечення додержання вимог законодавства України з питань митної справи.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 04.07.2013р. N 405-VII)

     Стаття 3371. Пост-митний контроль

     1. Для цiлей пост-митного контролю митнi органи мають право перевiряти точнiсть i повноту iнформацiї, що мiститься у митнiй декларацiї, загальнiй декларацiї прибуття, та наявнiсть, точнiсть i правильнiсть документiв, на пiдставi яких здiйснено випуск товарiв, у тому числi достовiрнiсть iнформацiї, викладеної в заявi декларанта або уповноваженої ним особи до митної декларацiї, про те, що задекларованi товари за своєю характеристикою та фiзико-хiмiчними властивостями не належать до культурних цiнностей, наркотичних засобiв, психотропних речовин i прекурсорiв, радiоелектронних засобiв та випромiнювальних пристроїв, заборонених до ввезення та застосування на територiї України, товарiв вiйськового призначення або товарiв подвiйного використання, небезпечних вiдходiв, агрохiмiкатiв та пестицидiв, що пiдлягають державнiй реєстрацiї, об'єктiв, торгiвля якими пiдпадає пiд регулювання Конвенцiї про мiжнародну торгiвлю видами дикої фауни i флори, що перебувають пiд загрозою зникнення, генетично модифiкованими органiзмами або продукцiєю, виробленою iз застосуванням генетично модифiкованих органiзмiв, не мiстять озоноруйнiвних речовин.

     Пост-митний контроль здiйснюється за результатами застосування системи управлiння ризиками та може бути iнiцiйований пiд час митного оформлення або протягом 30 календарних днiв з дня випуску товарiв.

     Пост-митний контроль здiйснюється виключно тим митним органом, що здiйснював митне оформлення товарiв.

     Митний орган надсилає декларанту в електроннiй формi повiдомлення з перелiком документiв, якi необхiдно надати для здiйснення пост-митного контролю.

     Декларант зобов'язаний надати документи, зазначенi у повiдомленнi митного органу для здiйснення пост-митного контролю, протягом 15 календарних днiв з дати отримання такого повiдомлення, у виглядi оригiналiв або засвiдчених в установленому порядку копiй на паперовому носiї або електронних (сканованих) копiй, на якi накладено електронний пiдпис декларанта або уповноваженої ним особи, якщо законодавством не передбачено подання оригiналiв таких документiв.

     Пост-митний контроль здiйснюється у примiщеннi митного органу.

     Вiдомостi про перелiк документiв, зазначених у повiдомленнi декларанту для здiйснення пост-митного контролю, та про результати його здiйснення вносяться до єдиної автоматизованої iнформацiйної системи митних органiв.

     Про результати пост-митного контролю митний орган повiдомляє декларанта в письмовiй або електроннiй формi.

     Результати пост-митного контролю пiдприємства враховуються системою управлiння ризиками, що застосовується митними органами, та пiд час планування i проведення документальних перевiрок.

     Пiсля завершення проведення пост-митного контролю митний орган повертає оригiнали документiв декларанту (у разi їх надання).

(Доповнено статтею 3371 згiдно iз Законом України вiд 02.10.2019р. N 141-IX, iз змiнами i доповненнями, внесеними згiдно iз законами України вiд 24.03.2022р. N 2142-IX, вiд 15.08.2022р. N 2510-IX)

     Стаття 338. Огляд та переогляд товарiв, транспортних засобiв

     1. Огляд товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення, пред'явлених митного органу (у тому числi для перерахунку та зважування), проводиться в можливо короткий строк пiсля прийняття рiшення про його проведення.

     2. За результатами застосування системи управлiння ризиками огляд товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення може бути iдентифiкацiйним - без розкриття пакувальних мiсць i без обстеження транспортного засобу, частковим - з розкриттям до 20 вiдсоткiв пакувальних мiсць i вибiрковим обстеженням транспортного засобу та повним - з розкриттям до 100 вiдсоткiв пакувальних мiсць та поглибленим обстеженням транспортного засобу.

     3. За письмовим рiшенням керiвника митного органу або його заступника огляд товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення може також проводитися, якщо:

     1) митна декларацiя не подана декларантом протягом строку, встановленого статтею 263 цього Кодексу, за наявностi достатнiх пiдстав вважати, що цi товари перемiщуються через митний кордон України з порушенням норм цього Кодексу та iнших законiв з питань митної справи;

     2) товари виявлено (знайдено) пiд час здiйснення митного контролю в зонах митного контролю та/або транспортних засобах, що перетинають митний кордон України, i їх власник невiдомий;

     3) декларантом не виконуються обов'язки, встановленi статтею 266 цього Кодексу.

     4. Переогляд товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення проводиться у разi виявлення пошкодження або втрати митного забезпечення, накладеного на зазначенi товари, транспортнi засоби, чи за наявностi iнших видимих ознак можливого несанкцiонованого доступу до товарiв, що перебувають пiд митним контролем. Витрати, пов'язанi з проведенням такого переогляду, несе власник зазначених товарiв, транспортних засобiв або уповноважена ним особа.

     5. Крiм випадкiв, зазначених у частинах другiй - четвертiй цiєї статтi, огляд (переогляд) товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення може проводитися за наявностi достатнiх пiдстав вважати, що перемiщення цих товарiв, транспортних засобiв через митний кордон України здiйснюється поза митним контролем або з приховуванням вiд митного контролю. Отримана вiд правоохоронних органiв офiцiйна iнформацiя опрацьовується митними органами самостiйно iз застосуванням системи управлiння ризиками. Вичерпний перелiк вiдповiдних пiдстав визначається Кабiнетом Мiнiстрiв України. З метою проведення огляду (переогляду) товарiв посадовi особи митних органiв самостiйно вживають заходiв, передбачених цим Кодексом, на всiй митнiй територiї України, включаючи зупинення транспортних засобiв для проведення їх огляду (переогляду) в межах контрольованого прикордонного району та прикордонної смуги. Такий огляд (переогляд) проводиться за рахунок органу, з iнiцiативи або на пiдставi iнформацiї якого прийнято рiшення про його проведення. Якщо в результатi проведення огляду (переогляду) виявлено факт незаконного перемiщення товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення через митний кордон України, витрати, пов'язанi з проведенням огляду (переогляду), вiдшкодовуються власником зазначених товарiв, транспортних засобiв або уповноваженою ним особою.

     6. Огляд (переогляд) товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення здiйснюється у присутностi особи, яка перемiщує цi товари, транспортнi засоби через митний кордон України чи зберiгає товари пiд митним контролем, а у разi її вiдсутностi - за умови залучення не менше нiж двох понятих. Як понятi запрошуються особи, не заiнтересованi у результатах огляду (переогляду). Працiвники митних органiв не можуть бути понятими.

     7. Порядок проведення огляду та переогляду товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну фiнансову полiтику.

     8. За результатами митного огляду (переогляду) складається акт огляду (переогляду) у двох примiрниках, в якому зазначаються вiдомостi про:

     1) посадових осiб митного органу, якi здiйснювали огляд (переогляд), та осiб, якi були присутнi пiд час його проведення;

     2) пiдстави проведення огляду (переогляду) за вiдсутностi особи, яка перемiщує товари, транспортнi засоби комерцiйного призначення через митний кордон України чи зберiгає товари пiд митним контролем;

     3) обсяг здiйснення огляду (переогляду) та результати його проведення;

     4) iншi вiдомостi, що стосуються товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення, огляд (переогляд) яких проводився.

     9. Акт огляду (переогляду) засвiдчується вiдбитком особистої номерної печатки посадової особи митного органу, яка проводила огляд (переогляд).

     10. Один примiрник акта передається (надсилається) особi, яка перемiщує товари через митний кордон України чи зберiгає товари пiд митним контролем.

     11. Форма акта огляду (переогляду) товарiв, транспортних засобiв, ручної поклажi та багажу затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну фiнансову полiтику.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз законами України вiд 04.07.2013р. N 405-VII, вiд 02.10.2019р. N 141-IX, вiд 14.01.2020р. N 440-IX, вiд 25.01.2022р. N 1999-IX)

     Стаття 339. Огляд та переогляд ручної поклажi, багажу

     1. Якщо є пiдстави вважати, що в ручнiй поклажi або багажi громадянина перемiщуються через митний кордон України, у тому числi транзитом, товари, якi пiдлягають облiку i заходам офiцiйного контролю, чи товари, при митному оформленнi яких справляються митнi платежi, а також товари, перемiщення яких через митний кордон України заборонено або обмежено, митний орган має право провести огляд, а в разi необхiдностi - i переогляд ручної поклажi та багажу з їх розпакуванням.

     2. Огляд та переогляд ручної поклажi, багажу громадянина здiйснюються в присутностi цього громадянина чи уповноваженої ним особи.

     3. Огляд та переогляд ручної поклажi, багажу за вiдсутностi громадянина чи уповноваженої ним особи здiйснюються:

     1) якщо є пiдстави вважати, що несупроводжуваний багаж мiстить товари, якi становлять небезпеку для життя i здоров'я людей, тварин та рослин, а також довкiлля;

     2) якщо громадянин або уповноважена ним особа не з'явилися протягом одного мiсяця з дня надходження до митницi призначення несупроводжуваного багажу;

     3) у разi залишення на територiї України ручної поклажi, багажу з порушенням зобов'язання про їх транзит через територiю України.

     4. Огляд та переогляд ручної поклажi, багажу за вiдсутностi громадянина чи його уповноваженого представника здiйснюються в присутностi представникiв пiдприємства, що здiйснює перевезення, пересилання ручної поклажi та багажу чи їх зберiгання.

     5. Про здiйснення огляду та переогляду складається акт, форму якого встановлює центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну фiнансову полiтику.

     6. Один примiрник акта огляду (переогляду) передається громадянину або уповноваженiй ним особi або представнику пiдприємства, що здiйснює перевезення, пересилання ручної поклажi та багажу чи їх зберiгання.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз законами України вiд 04.07.2013р. N 405-VII, вiд 06.09.2018р. N 2530-VIII, вiд 02.10.2019р. N 141-IX)

     Стаття 340. Особистий огляд

     1. Особистий огляд як виняткова форма митного контролю проводиться за письмовим рiшенням керiвника митного органу або його заступника, якщо є достатнi пiдстави вважати, що громадянин, який прямує через митний кордон України чи перебуває в зонi митного контролю або у транзитнiй зонi мiжнародного аеропорту, приховує предмети контрабанди чи товари, якi є безпосереднiми предметами порушення митних правил або забороненi для ввезення в Україну, вивезення з України чи транзиту через територiю України.

     2. Перед початком огляду посадова особа митного органу повинна пред'явити громадянину письмове рiшення керiвника митного органу або його заступника ознайомити громадянина з його правами та обов'язками пiд час проведення такого огляду i запропонувати добровiльно видати прихованi та/або не задекларованi товари.

     3. Факт ознайомлення громадянина з рiшенням про проведення особистого огляду засвiдчується посадовою особою митного органу вiдповiдним написом на рiшеннi про проведення такого огляду. У разi вiдмови громадянина вiд добровiльної видачi прихованих та/або не задекларованих товарiв на рiшеннi про проведення особистого огляду робиться вiдповiдний запис, завiрений пiдписом посадової особи митного органу, яка пред'являла зазначене рiшення громадяниновi.

     4. Громадянин, стосовно якого здiйснюється особистий огляд, має право:

     1) до початку проведення особистого огляду ознайомитися з рiшенням про проведення особистого огляду та порядком його проведення;

     2) ознайомитися iз своїми правами та обов'язками пiд час проведення особистого огляду;

     3) надавати пояснення та заявляти клопотання;

     4) добровiльно видати товари, що перемiщуються ним через митний кордон України з порушенням вимог законодавства з питань митної справи;

     5) робити заяви з обов'язковим внесенням їх посадовою особою митного органу, яка проводить особистий огляд, до протоколу проведення такого огляду;

     6) користуватися рiдною мовою та послугами перекладача;

     7) ознайомитися з актом проведення особистого огляду пiсля його складення та зробити заяву, яка пiдлягає внесенню до акта;

     8) оскаржувати рiшення, дiї митного органу щодо проведення такого огляду.

     5. Особистий огляд проводиться в iзольованому примiщеннi, що вiдповiдає встановленим санiтарно-гiгiєнiчним вимогам, посадовою особою митного органу однiєї статi з громадянином, стосовно якого проводиться особистий огляд, у присутностi не менш як двох понятих тiєї самої статi. Як понятi запрошуються особи, не заiнтересованi у результатах огляду. Понятими не можуть бути родичi особи, яка пiдлягає особистому огляду, та працiвники митних органiв. Доступ до примiщення, де проводиться огляд, громадян, якi не беруть участi в ньому, i можливiсть спостерiгати за проведенням огляду з боку таких громадян мають бути виключенi. Обстеження органiв тiла громадянина, який пiдлягає особистому огляду, проводиться виключно медичним працiвником.

     6. Пiд час проведення особистого огляду складається протокол за формою, що встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну фiнансову полiтику.

     7. Протокол пiдписується посадовою особою митного органу, яка проводила огляд, громадянином, який пройшов особистий огляд, понятими, якi були присутнi пiд час огляду, а в разi обстеження медичним працiвником - i цим працiвником. Громадянин, який пройшов особистий огляд, має право зробити заяву з обов'язковим занесенням її до протоколу.

     8. Копiя протоколу надається громадяниновi.

     9. Особистому огляду не пiдлягають Президент України, Голова Верховної Ради України, народнi депутати України, Прем'єр-мiнiстр України, Перший вiце-прем'єр-мiнiстр України, Голова та суддi Верховного Суду, Голова та суддi Конституцiйного Суду України, Мiнiстр закордонних справ України, Генеральний прокурор та члени їхнiх сiмей, якi прямують разом з ними.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз законами України вiд 04.07.2013р. N 405-VII, вiд 02.10.2019р. N 141-IX, вiд 14.01.2020р. N 440-IX, вiд 02.06.2020р. N 641-IX)

     Стаття 341. Облiк товарiв, транспортних засобiв, що перемiщуються через митний кордон України

     1. Облiк товарiв, транспортних засобiв, що перемiщуються через митний кордон України, здiйснюється митним органом з метою проведення їх митного контролю.

     2. Облiк товарiв, транспортних засобiв, що перемiщуються через митний кордон України, здiйснюється на пiдставi митних декларацiй на товари та нацiональних реєстрацiйних документiв транспортних засобiв.

     3. Облiк товарiв, що перемiщуються через митний кордон України трубопровiдним транспортом та лiнiями електропередачi, здiйснюється з використанням вiдповiдних приладiв облiку.

     4. Частину четверту виключено.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз законами України вiд 04.07.2013р. N 405-VII, вiд 02.10.2019р. N 141-IX, вiд 15.08.2022р. N 2510-IX)

     Стаття 342. Усне опитування громадян та посадових осiб пiдприємств

     1. Для забезпечення митного контролю посадовими особами митного органу може проводитися усне опитування громадян та посадових осiб пiдприємств.

     2. Усне опитування громадян та посадових осiб пiдприємств пiд час здiйснення митного контролю - це отримання посадовою особою митного органу iнформацiї, що має значення для здiйснення митного контролю, вiд осiб, якi володiють такою iнформацiєю.

     3. У разi необхiдностi пiд час проведення усного опитування складається протокол, форма якого затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну фiнансову полiтику. Про складення протоколу особа, яка опитується, попереджається перед початком опитування.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз законами України вiд 04.07.2013р. N 405-VII, вiд 02.10.2019р. N 141-IX)

     Стаття 343. Огляд територiй та примiщень складiв тимчасового зберiгання, митних складiв, магазинiв безмитної торгiвлi, територiй вiльних митних зон та iнших мiсць, де знаходяться товари, транспортнi засоби комерцiйного призначення, що пiдлягають митному контролю, чи провадиться дiяльнiсть, контроль за якою покладено на митнi органи

     1. Огляд територiй та примiщень складiв тимчасового зберiгання, митних складiв, магазинiв безмитної торгiвлi, територiй вiльних митних зон та iнших мiсць, де знаходяться товари, транспортнi засоби комерцiйного призначення, що пiдлягають митному контролю, чи провадиться дiяльнiсть, контроль за якою покладено на митнi органи (крiм житла громадян), може здiйснюватися посадовими особами митного органу за письмовим рiшенням керiвника цього органу або особи, яка виконує його обов'язки, з метою:

     1) перевiрки законностi ввезення товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення на митну територiю України, дотримання порядку їх ввезення, а також правильностi нарахування та повноти сплати митних платежiв;

     2) перевiрки вiдповiдностi фактичної кiлькостi ввезених товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення вiдомостям, заявленим у митнiй декларацiї;

     3) перевiрки дотримання встановлених цим Кодексом та iншими законами України правил провадження дiяльностi, контроль за якою покладено на митнi органи.

     2. Огляд проводиться пiсля пред'явлення особi, у володiннi (користуваннi) якої перебуває територiя, особi, вiдповiдальнiй за експлуатацiю складу органiзацiї - отримувача гуманiтарної допомоги, утримувачевi складу тимчасового зберiгання, митного складу, магазину безмитної торгiвлi, вiльної митної зони або уповноваженiй ним особi вiдповiдного рiшення та службового посвiдчення посадової особи митного органу.

     3. Огляд повинен здiйснюватися не бiльш як протягом одного дня, якщо iнше не встановлено законодавством.

     4. За результатами огляду складається акт, один примiрник якого вручається вiдповiдно особi, у володiннi (користуваннi) якої перебуває територiя, особi, вiдповiдальнiй за експлуатацiю складу органiзацiї - отримувача гуманiтарної допомоги, утримувачевi складу тимчасового зберiгання, митного складу, магазину безмитної торгiвлi або уповноваженiй ним особi, керiвниковi чи заступнику керiвника органу управлiння вiдповiдної спецiальної (вiльної) економiчної зони. Форма такого акта затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну фiнансову полiтику.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз законами України вiд 04.07.2013р. N 405-VII, вiд 02.10.2019р. N 141-IX)

     Стаття 344. Перевiрка облiку товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення, що перемiщуються через митний кордон України та/або перебувають пiд митним контролем

     1. Перевiрка облiку товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення, що перемiщуються через митний кордон України та/або перебувають пiд митним контролем, - це проведення митними органами дiй щодо встановлення вiдповiдностi документацiї про зазначенi товари, транспортнi засоби комерцiйного призначення вимогам, встановленим цим Кодексом та iншими законами України з питань митної справи.

     2. Перевiрка облiку товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення, що перебувають пiд митним контролем, як форма митного контролю здiйснюється стосовно:

     1) пiдприємств, якi здiйснюють види дiяльностi, зазначенi у статтi 404 цього Кодексу;

     2) пiдприємств, якi застосовують спрощення вiдповiдно до цього Кодексу;

     3) пiдприємств, якi здiйснюють операцiї з товарами, помiщеними у митний режим, що передбачає ведення облiку таких товарiв.

     3. За результатами перевiрки облiку товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення, що перебувають пiд митним контролем, посадовими особами митного органу складається акт, один примiрник якого надається керiвнику пiдприємства, що перевiрялося.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз законами України вiд 04.07.2013р. N 405-VII, вiд 15.08.2022р. N 2510-IX)

     Стаття 345. Документальнi перевiрки дотримання вимог законодавства України з питань митної справи, у тому числi своєчасностi, достовiрностi, повноти нарахування та сплати митних платежiв

     1. Документальна перевiрка - це сукупнiсть заходiв, за допомогою яких митнi органи переконуються у правильностi заповнення митних декларацiй, декларацiй митної вартостi та в достовiрностi зазначених у них даних, законностi ввезення (пересилання) товарiв на митну територiю України або на територiю вiльної митної зони, вивезення (пересилання) товарiв за межi митної територiї України або за межi територiї вiльної митної зони, а також своєчасностi, достовiрностi, повноти нарахування та сплати митних та iнших платежiв, а також пенi, контроль за справлянням яких покладено на митнi органи.

     2. Документальнi перевiрки дотримання вимог законодавства України з питань митної справи, у тому числi своєчасностi, достовiрностi, повноти нарахування та сплати митних платежiв, проводяться митними органами з урахуванням строкiв давностi, визначених статтею 102 Податкового кодексу України.

     3. Митнi органи мають право здiйснювати митний контроль шляхом проведення документальних виїзних (планових або позапланових) та документальних невиїзних перевiрок дотримання законодавства України з питань митної справи щодо:

     1) правильностi визначення бази оподаткування, своєчасностi, достовiрностi, повноти нарахування та сплати митних платежiв;

     2) обґрунтованостi та законностi надання (отримання) пiльг i звiльнення вiд оподаткування, застосування знижених ставок ввiзного мита;

     3) правильностi класифiкацiї згiдно з УКТ ЗЕД товарiв, щодо яких проведено митне оформлення;

     4) вiдповiдностi фактичного використання перемiщених через митний кордон України товарiв заявленiй метi такого перемiщення та/або умовам процедури кiнцевого використання, та/або вiдповiдностi фiнансових i бухгалтерських документiв, звiтiв, договорiв (контрактiв), калькуляцiй, iнших документiв пiдприємства, що перевiряється, iнформацiї, зазначенiй у митнiй декларацiї, декларацiї митної вартостi, за якими проведено митне оформлення товарiв у вiдповiдному митному режимi;

     5) законностi перемiщення товарiв через митний кордон України, у тому числi ввезення товарiв на територiю вiльної митної зони або їх вивезення з цiєї територiї.

     4. Пiд час проведення документальної перевiрки посадовi особи митного органу повиннi реалiзовувати визначенi цим Кодексом повноваження виключно в обсязi, необхiдному для з'ясування питань перевiрки.

     5. Вiдшкодування збиткiв та/або шкоди, заподiяних посадовими особами митного органу пiдприємству пiд час проведення перевiрки, здiйснюється у порядку, встановленому законом.

     6. Результати перевiрки оформлюються актом (довiдкою) та є пiдставою для самостiйного визначення митним органом суми податкового зобов'язання пiдприємства щодо сплати митних платежiв, застосування заходiв, передбачених законами України.

     7. У разi виявлення митним органом пiд час проведення перевiрки ознак порушень митних правил або контрабанди посадовi особи митного органу вживають передбачених законом заходiв.

     8. У разi скасування, змiни за результатами документальної перевiрки рiшень щодо класифiкацiї товарiв для митних цiлей, прийнятих митними органами вiдповiдно до статтi 69 цього Кодексу, або рiшень про коригування заявленої митної вартостi товарiв, прийнятих митними органами вiдповiдно до роздiлу III цього Кодексу, дiї, вчиненi пiдприємством на виконання таких рiшень, не тягнуть за собою застосування штрафних (фiнансових) санкцiй, нарахування пенi, накладення адмiнiстративних стягнень, крiм випадкiв, якщо зазначенi рiшення були прийнятi на пiдставi поданих пiдприємством недостовiрних документiв, недостовiрної iнформацiї та/або внаслiдок ненадання пiдприємством всiєї наявної у нього iнформацiї, необхiдної для прийняття зазначених рiшень, що суттєво вплинуло на характер цих рiшень.

(Iз змiнами i доповненнями, внесеними згiдно iз законами України вiд 04.07.2013р. N 405-VII, вiд 02.10.2019р. N 141-IX, вiд 15.08.2022р. N 2510-IX)

     Стаття 346. Пiдстави та порядок проведення митними органами документальних виїзних перевiрок

     1. Документальнi виїзнi перевiрки проводяться за наказом вiдповiдного митного органу з урахуванням обставин i пiдстав, установлених цим Кодексом.

     2. Документальною плановою виїзною перевiркою вважається перевiрка, яка передбачена в планi-графiку митного органу та проводиться за мiсцезнаходженням пiдприємства, що перевiряється. У разi вiдсутностi на пiдприємствi належних умов для роботи посадових осiб митного органу перевiрка такого пiдприємства, за згодою його керiвника, може проводитися у примiщеннi митного органу.

     3. Проведення документальних планових виїзних перевiрок здiйснюється митними органами на пiдставi квартальних планiв, якi формуються ними самостiйно, виходячи з результатiв аналiзу зовнiшньоекономiчних операцiй пiдприємств iз застосуванням системи управлiння ризиками. Порядок планування митними органами виїзних перевiрок визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну податкову i митну полiтику.

     4. Документальна планова виїзна перевiрка одного й того самого пiдприємства може проводитися не частiше одного разу на 12 мiсяцiв.

     5. У разi планування митними та iншими контролюючими органами проведення планової виїзної перевiрки одного й того самого пiдприємства така перевiрка проводиться зазначеними органами одночасно. Порядок координацiї проведення планових виїзних перевiрок центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну податкову i митну полiтику, визначається Кабiнетом Мiнiстрiв України.

     6. Право на проведення документальної планової перевiрки пiдприємства надається лише за умови, що керiвнику цього пiдприємства або уповноваженiй ним особi не пiзнiше нiж за 10 календарних днiв до дня проведення зазначеної перевiрки вручено пiд розписку або надiслано рекомендованим листом з повiдомленням про вручення копiю наказу про проведення документальної планової перевiрки та письмове повiдомлення iз зазначенням дати початку проведення такої перевiрки.

     7. Документальною позаплановою виїзною перевiркою вважається перевiрка пiдприємства, яка не передбачена планами роботи митного органу i може проводитися за наявностi хоча б однiєї з таких обставин:

     1) центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну податкову i митну полiтику, в порядку контролю здiйснено перевiрку матерiалiв документальної перевiрки, проведеної митним органом, i виявлено невiдповiднiсть висновкiв акта перевiрки вимогам законодавства або неповне з'ясування пiд час перевiрки питань, що повиннi бути з'ясованi пiд час перевiрки для винесення об'єктивного висновку щодо дотримання пiдприємством вимог законодавства з питань митної справи. Проведення такої позапланової документальної виїзної перевiрки може iнiцiюватися центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну податкову i митну полiтику, тiльки за умови, що стосовно посадових осiб митного органу, якi проводили таку перевiрку, розпочато службове розслiдування або кримiнальне провадження. У такому разi центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну податкову i митну полiтику, визначає митний орган, що проводитиме таку перевiрку;

     2) виявлено факти або отримано документальну iнформацiю, якi свiдчать про порушення пiдприємством вимог законодавства з питань митної справи, якщо пiдприємство не надасть пояснення та їх документальнi пiдтвердження на обов'язковий письмовий запит митного органу протягом 10 робочих днiв з дня отримання такого запиту;

     3) пiдприємством не подано в установлений строк митну декларацiю;

     4) розпочато процедуру припинення пiдприємства (крiм перетворення), порушено провадження у справi про визнання пiдприємства банкрутом;

     5) пiдприємством подано в установленому порядку митного органу заперечення до акта перевiрки або скаргу на прийняте за її результатами податкове повiдомлення-рiшення, в яких вимагається повний або частковий перегляд результатiв вiдповiдної перевiрки чи скасування прийнятого за її результатами податкового повiдомлення-рiшення i зазначаються обставини, якi не були дослiдженi пiд час перевiрки та об'єктивний розгляд яких неможливий без проведення перевiрки. Така перевiрка проводиться виключно з питань, що стали предметом оскарження.

     8. Тривалiсть документальної виїзної перевiрки не повинна перевищувати 30 робочих днiв. У зазначений строк не включаються:

     1) перiод часу мiж врученням керiвнику пiдприємства, що перевiряється, або уповноваженiй ним особi письмової вимоги про надання документiв та вiдомостей, необхiдних для з'ясування питань перевiрки, та наданням таких документiв та вiдомостей;

     2) час, необхiдний для вiдновлення втрачених, пошкоджених або достроково знищених документiв, необхiдних для з'ясування питань перевiрки, у випадках, передбачених Податковим кодексом України;

     3) час, необхiдний для вiдновлення бухгалтерського облiку, у разi виявлення невiдповiдностi показникiв у документах бухгалтерського облiку та/або фiнансової звiтностi;

     4) час, необхiдний для складення акта (довiдки) про результати перевiрки.

     9. Строк проведення документальної виїзної перевiрки може бути продовжений наказом вiдповiдного митного органу, але не бiльше нiж на 15 робочих днiв. Пiдставами для продовження строку проведення планової виїзної перевiрки є:

     1) заява пiдприємства (у разi необхiдностi подання ним документiв, що стосуються питань перевiрки);

     2) змiнний режим роботи або пiдсумований облiк робочого часу пiдприємства та/або його господарських об'єктiв;

     3) випадки, передбаченi абзацом третiм пункту 44.7 статтi 44 Податкового кодексу України;

     4) випадки, коли в перiод проведення документальної виїзної перевiрки на письмовий запит посадової особи митного органу, уповноваженої на проведення перевiрки, пiдприємством, яке перевiряється, не наданi документи, необхiднi для з'ясування питань такої перевiрки.

     10. Встановленi цiєю статтею строки, пiдстави та порядок проведення документальних виїзних перевiрок пiдприємств не поширюються на перевiрки, що проводяться за заявою самого пiдприємства (у тому числi за заявою про надання авторизацiї), а також на перевiрки, що проводяться вiдповiдно до кримiнального процесуального закону або у процесi провадження в адмiнiстративнiй справi про порушення митних правил стосовно посадової особи цього пiдприємства.

     11. Документальну виїзну (планову чи позапланову) перевiрку пiдприємства може бути зупинено наказом вiдповiдного митного органу, копiя якого не пiзнiше наступного робочого дня надсилається пiдприємству рекомендованим листом з повiдомленням про вручення або вручається пiд розписку керiвнику пiдприємства чи уповноваженiй ним особi, з подальшим поновленням її проведення на невикористаний строк за наявностi хоча б однiєї з таких пiдстав:

     1) необхiднiсть вiдновлення пiдприємством втрачених документiв або обґрунтованої потреби в додатковому часi для надання документiв, визначених у запитi посадової особи митного органу;

     2) необхiднiсть проведення митної експертизи;

     3) необхiднiсть проведення зустрiчної звiрки;

     4) необхiднiсть отримання iнформацiї вiд iнших державних органiв України або уповноважених органiв iноземних держав.

     12. Зупинення документальної виїзної (планової чи позапланової) перевiрки перериває перебiг строку проведення перевiрки за умови вручення пiд розписку керiвнику пiдприємства чи уповноваженiй ним особi або надiслання пiдприємству рекомендованим листом з повiдомленням про вручення копiї наказу про зупинення такої перевiрки. При цьому перевiрка може бути зупинена на загальний строк, що не перевищує 30 робочих днiв, а в разi необхiдностi проведення митної експертизи, отримання iнформацiї вiд iнших державних органiв України або уповноважених органiв iноземних держав, завершення розгляду судом позовiв з питань, пов'язаних з предметом перевiрки, вiдновлення пiдприємством втрачених документiв перевiрка може бути зупинена на строк, необхiдний для завершення таких процедур.

     13. Рiшення про зупинення та поновлення документальної перевiрки пiдприємства приймає керiвник митного органу або особа, яка виконує його обов'язки, за письмовим поданням посадової особи, яка проводить таку перевiрку, або за обґрунтованим зверненням пiдприємства, що перевiряється.

     14. Посадовим особам митного органу, уповноваженим на проведення перевiрки, забороняється перебувати на територiї пiдприємства в перiод зупинення перевiрки, крiм випадкiв, коли виникає необхiднiсть зняття або замiни митного забезпечення, накладеного вiдповiдно до пункту 14 частини першої статтi 347 цього Кодексу.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз законами України вiд 07.06.2012р. N 4915-VI, вiд 16.05.2013р. N 245-VII, вiд 04.07.2013р. N 405-VII, вiд 02.10.2019р. N 141-IX, вiд 15.08.2022р. N 2510-IX)

     Стаття 347. Права та обов'язки посадових осiб митних органiв пiд час проведення документальних виїзних перевiрок

     1. Посадовим особам митних органiв пiд час проведення документальної виїзної перевiрки для з'ясування питань, пов'язаних з перевiркою, надається право:

     1) здiйснювати перевiрку грошових, фiнансових i бухгалтерських документiв, звiтiв, контрактiв, декларацiй, калькуляцiй, iнших документiв, якi можуть бути пов'язанi з операцiями iз ввезення (пересилання) товарiв на митну територiю України або територiю вiльної митної зони чи вивезення (пересилання) товарiв за межi митної територiї України або територiї вiльної митної зони, у тому числi iнформацiї, необхiдної для з'ясування питань перевiрки, яка є в розпорядженнi пiдприємства, що перевiряється, в електронному виглядi;

     2) отримувати безоплатно вiд пiдприємств, що перевiряються, iнформацiю, пояснення, письмовi довiдки з питань, що виникають пiд час проведення перевiрки, копiї документiв, засвiдченi пiдписом керiвника пiдприємства або уповноваженою ним особою та скрiпленi печаткою (за наявностi);

     3) проводити огляд виробничих, складських, торговельних та iнших примiщень пiдприємства, що перевiряється, з вiдображенням результатiв такого огляду у вiдповiдному актi;

     4) вiдбирати проби та/або зразки товарiв, якщо є така можливiсть;

     5) проводити у порядку, встановленому Кабiнетом Мiнiстрiв України, контрольнi аналiзи сировини, матерiалiв i готової продукцiї, контрольнi запуски у виробництво сировини та матерiалiв, якi перебували або перебувають пiд митним контролем чи використовувалися пiдприємством, що перевiряється, у виробництвi готової продукцiї, виготовленої iз сировини та матерiалiв, помiщених у вiдповiдний митний режим, або призначати проведення зазначених дiй уповноваженими експертами; призначати проведення уповноваженими експертами контрольних обмiрiв обсягiв будiвельних, монтажних, ремонтних та iнших робiт;

     6) проводити зустрiчнi звiрки на пiдприємствах;

     7) вимагати вiд керiвникiв та iнших посадових осiб пiдприємства, що перевiряється, припинення дiй, що перешкоджають здiйсненню повноважень посадовими особами митних органiв;

     8) вимагати вiд керiвникiв пiдприємства, що перевiряється, проведення iнвентаризацiї основних фондiв, товарно-матерiальних цiнностей, якi перебували або перебувають пiд митним контролем чи використовувалися цим пiдприємством разом iз товарами, якi були помiщенi у вiдповiдний митний режим, бути присутнiми при її проведеннi, а в разi вiдмови вiд проведення такої iнвентаризацiї - звертатися до суду в установленому законом порядку з вимогою зобов'язати пiдприємство, що перевiряється, до проведення зазначеної iнвентаризацiї;

     9) у разi недопущення посадових осiб митних органiв до проведення огляду територiй та виробничих, складських, торговельних чи iнших примiщень, здiйснення контрольних аналiзiв, визначених у цiй статтi, звертатися до суду iз поданням про зупинення видаткових операцiй пiдприємства на рахунках такого пiдприємства шляхом накладення арешту на кошти та iншi цiнностi такого пiдприємства, що знаходяться у банку (крiм операцiй з видачi заробiтної плати, сплати митних платежiв та iнших податкiв i зборiв, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соцiальне страхування, а також визначених контролюючим органом грошових зобов'язань пiдприємства);

     10) складати протоколи про порушення митних правил у порядку, визначеному цим Кодексом;

     11) визначати суми податкових зобов'язань пiдприємства в порядку, визначеному цим Кодексом;

     12) отримувати вiд страхових компанiй та банкiвських установ iнформацiю в порядку та обсязi, визначених законом;

     13) користуватися у службових справах засобами зв'язку, якi належать пiдприємствам, що перевiряються, з дозволу посадових осiб цих пiдприємств;

     14) накладати на час з'ясування питань, якi пiдлягають перевiрцi, митне забезпечення на комп'ютери, сейфи (шафи), архiви та iншi мiсця, де зберiгаються документи, у тому числi в електроннiй формi, необхiднi для проведення перевiрки, а також на складськi, виробничi, торговельнi примiщення, якщо iснує вiрогiднiсть несанкцiонованого вилучення, знищення, пiдмiни, змiни стану або якiсних характеристик товарiв, якi знаходяться в цих примiщеннях, що може мати вплив на прийняття рiшення за результатами перевiрки;

     15) iншi права, передбаченi цим Кодексом та законами України.

     2. Посадовi особи митних органiв пiд час проведення документальної виїзної перевiрки пiдприємства зобов'язанi:

     1) проводити перевiрку вiдповiдно до її програми, що затверджується наказом вiдповiдного митного органу про призначення перевiрки;

     2) поважати права та законнi iнтереси працiвникiв пiдприємства, що перевiряється, не допускати заподiяння пiдприємству шкоди неправомiрними рiшеннями, дiями або бездiяльнiстю;

     3) не порушувати нормального режиму роботи пiдприємства, що перевiряється;

     4) використовувати будь-яку iнформацiю, отриману пiд час проведення перевiрки, виключно у митних цiлях;

     5) не розголошувати iнформацiю, яка була отримана пiд час проведення перевiрки i становить державну, банкiвську або комерцiйну таємницю, що охороняється законом;

     6) надавати на вимогу посадових осiб пiдприємства, що перевiряється, необхiдну iнформацiю щодо положень законодавства, якi стосуються питань перевiрки;

     7) забезпечувати збереження документiв, отриманих та складених у ходi перевiрки, не розголошувати їх змiст без згоди пiдприємства, що перевiряється, крiм випадкiв, передбачених цим Кодексом;

     8) iнформувати посадових осiб пiдприємства, що перевiряється, про їхнi права та обов'язки пiд час проведення митного контролю пiсля випуску товарiв, про призначення та проведення експертизи (дослiдження), взяття проб та зразкiв;

     9) видавати керiвнику пiдприємства, що перевiряється, або особi, яка виконує його обов'язки, примiрник акта або довiдки, складених за результатами перевiрки;

     10) виконувати iншi обов'язки, передбаченi цим Кодексом та iншими законами України.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 04.07.2013р. N 405-VII)

     Стаття 348. Проведення зустрiчних звiрок

     1. Посадовi особи митних органiв пiд час проведення документальних виїзних перевiрок пiдприємств з метою з'ясування питань перевiрки мають право проводити зустрiчнi звiрки.

     2. Пiдставою для проведення зустрiчної звiрки є потреба у перевiрцi вiдомостей, отриманих вiд особи, безпосередньо або опосередковано залученої до операцiй з товарами, перемiщеними через митний кордон України, у тому числi ввезеними на територiю вiльної митної зони або вивезеними з цiєї територiї, чи вiд будь-якої iншої особи, яка може володiти документами та даними, необхiдними для прийняття рiшення за результатами перевiрки, якщо така особа не надасть пояснень та необхiдних документальних пiдтверджень на письмовий запит митного органу протягом трьох робочих днiв з дати отримання запиту.

     3. Пiд час зустрiчної звiрки перевiряються дотримання вимог законодавства при здiйсненнi зовнiшньоторговельних операцiй, iнформацiя, яка мiститься у митнiй декларацiї, декларацiї митної вартостi, а також вид та обсяг операцiй з товарами i здiйснених розрахункiв за них для з'ясування їх реальностi та достовiрностi.

     4. Результати зустрiчної звiрки можуть бути використанi виключно для пiдтвердження або спростування iнформацiї, що мiститься у митнiй декларацiї, декларацiї митної вартостi, а також доданих до них комерцiйних та iнших документах.

     5. Зустрiчнi звiрки не є перевiрками i проводяться в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну фiнансову полiтику.

     6. За результатами зустрiчної звiрки складається довiдка, яка у десятиденний строк пiсля завершення звiрки надається для пiдписання керiвнику пiдприємства, на якому проводилася звiрка.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз законами України вiд 04.07.2013р. N 405-VII, вiд 02.10.2019р. N 141-IX)

     Стаття 349. Умови допуску посадових осiб митних органiв до проведення документальних (планових чи позапланових) виїзних перевiрок та зустрiчних звiрок

     1. Посадовi особи митного органу мають право приступити до проведення документальної (планової чи позапланової) виїзної перевiрки декларанта чи зустрiчної звiрки на пiдприємствi за наявностi пiдстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення керiвнику вiдповiдного пiдприємства або уповноваженiй ним особi пiд розписку посвiдчення на право проведення перевiрки, в якому зазначаються дата його видачi, назва митного органу, мета проведення перевiрки, вид (планова чи позапланова) та пiдстави її проведення, дати початку та закiнчення перевiрки, посади, спецiальнi звання та прiзвища посадових осiб митного органу, якi проводитимуть перевiрку, пред'явлення службових посвiдчень зазначених осiб, а також надання копiї наказу митного органу про проведення перевiрки.

     2. Посвiдчення на право проведення перевiрки є дiйсним за умови наявностi пiдпису керiвника митного органу, скрiпленого печаткою митного органу.

     3. Ненадання керiвнику пiдприємства або уповноваженiй ним особi копiї наказу митного органу про проведення перевiрки, непред'явлення службових посвiдчень посадових осiб митного органу, якi проводитимуть перевiрку, та посвiдчення на право проведення перевiрки або їх надання (пред'явлення) з порушенням вимог, установлених частинами першою i другою цiєї статтi, є пiдставою для недопуску посадових осiб митного органу до проведення перевiрки.

     4. Недопущення посадових осiб митного органу до проведення перевiрки з iнших пiдстав, нiж тi, що визначенi у частинi третiй цiєї статтi, не дозволяється.

     5. При пред'явленнi посвiдчення на право проведення перевiрки керiвник пiдприємства або уповноважена ним особа розписується у посвiдченнi iз зазначенням свого прiзвища, iм'я, по батьковi, посади, дати i часу ознайомлення.

     6. У разi вiдмови керiвника пiдприємства або уповноваженої ним особи розписатися в посвiдченнi на право проведення перевiрки посадовими особами митного органу складається акт, який засвiдчує факт вiдмови. Акт про вiдмову вiд пiдпису в посвiдченнi на право проведення перевiрки є пiдставою для початку проведення такої перевiрки.

     7. У разi вiдмови керiвника пiдприємства або уповноваженої ним особи у допуску посадових осiб митного органу до проведення перевiрки складається акт.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 04.07.2013р. N 405-VII)

     Стаття 350. Права та обов'язки посадових осiб пiдприємства, що перевiряється, пiд час проведення документальних перевiрок

     1. Посадовi особи пiдприємства, що перевiряється, мають право:

     1) вимагати вiд посадових осiб митного органу повiдомлення пiдстав для проведення перевiрки, пред'явлення посвiдчення на право проведення перевiрки, службових посвiдчень посадових осiб митних органiв, якi проводитимуть перевiрку, а також надання копiї наказу митного органу про проведення перевiрки;

     2) надавати посадовим особам митного органу, якi проводять перевiрку, письмовi заяви, зауваження, пояснення з питань, що стосуються перевiрки;

     3) запитувати у посадових осiб митного органу та отримувати вiд них iнформацiю щодо положень законодавства, що стосуються питань перевiрки;

     4) надавати посадовим особам митного органу всi наявнi у їх розпорядженнi документи та вiдомостi, що пiдтверджують процедури декларування та митного оформлення товарiв до вiдповiдного митного режиму, а також дотримання вимог законодавства з питань митної справи;

     5) вимагати вiд посадових осiб митного органу перевiрки вiдомостей та фактiв, що можуть свiдчити на користь пiдприємства;

     6) звертатися до митного органу, посадовi особи якого проводять перевiрку, з клопотанням про продовження строку подання документiв, строку проведення перевiрки;

     7) подавати письмовi зауваження або заперечення до акта перевiрки у разi незгоди з викладеними в ньому фактами та обставинами, вимагати розгляду цих зауважень або заперечень посадовими особами митного органу по сутi та долучати їх до акта, що складається за результатами перевiрки;

     8) отримувати у посадових осiб митного органу пiсля закiнчення перевiрки примiрник акта (довiдки), що складається за результатами перевiрки;

     9) оскаржувати рiшення, прийняте митним органом за результатами перевiрки;

     10) складати розрахунок збиткiв та/або шкоди, заподiяних пiдприємству у зв'язку з проведенням документальної перевiрки, та вимагати в установленому законом порядку вiдшкодування таких збиткiв та/або шкоди, а також долучати зазначений розрахунок до акта, що складається за результатами перевiрки, як його невiд'ємний додаток;

     11) користуватися iншими правами, що передбаченi цим Кодексом та iншими законами України.

     2. Посадовi особи пiдприємства, що перевiряється, зобов'язанi:

     1) не перешкоджати законнiй дiяльностi посадових осiб митного органу пiд час проведення перевiрки та виконувати законнi вимоги зазначених осiб, у тому числi отриманi в письмовiй формi, якi стосуються надання до перевiрки документiв, їх копiй, iнформацiї, у тому числi, за наявностi - в електроннiй формi, проведення iнвентаризацiй, оглядiв та реалiзацiї iнших прав посадових осiб митних органiв, передбачених цим Кодексом та Податковим кодексом України;

     2) забезпечувати у робочий час безперешкодний доступ посадових осiб митного органу, якi здiйснюють перевiрку, на об'єкти пiдприємства, що перевiряється, та забезпечувати умови для виконання ними своїх обов'язкiв;

     3) забезпечувати у разi необхiдностi посадових осiб митного органу робочим мiсцем на пiдприємствi, що перевiряється, комп'ютерною та iншою оргтехнiкою (за наявностi);

     4) робити запис про ознайомлення на посвiдченнi про проведення перевiрки;

     5) визначати осiб, вiдповiдальних за надання iнформацiї посадовим особам митного органу, якi здiйснюють перевiрку, не пiзнiше двох робочих днiв з дня початку перевiрки;

     6) забезпечувати збереження документiв, необхiдних для з'ясування питань перевiрки, протягом строкiв, передбачених пунктом 44.3 статтi 44 Податкового кодексу України, та їх вiдновлення у разi втрати чи передчасного знищення;

     7) виконувати iншi обов'язки, передбаченi цим Кодексом та iншими законами України.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 04.07.2013р. N 405-VII)

     Стаття 351. Документальнi невиїзнi перевiрки

     1. Предметом документальних невиїзних перевiрок є данi про своєчаснiсть, достовiрнiсть, повноту нарахування та сплати митних платежiв при перемiщеннi товарiв через митний кордон України пiдприємствами, а також при перемiщеннi товарiв через митний кордон України громадянами з поданням митної декларацiї, передбаченої законодавством України для пiдприємств.

     2. Документальна невиїзна перевiрка проводиться у разi:

     1) виявлення ознак, що свiдчать про можливе порушення законодавства України з питань митної справи, за результатами аналiзу електронних копiй митних декларацiй, iнформацiї, що стосується товарiв, митне оформлення яких завершено, отриманої вiд суб'єктiв зовнiшньоекономiчної дiяльностi та виробникiв таких товарiв, з висновкiв акредитованих вiдповiдно до законодавства експертiв;

     2) надходження вiд уповноважених органiв iноземних держав документально пiдтвердженої iнформацiї про непiдтвердження автентичностi поданих митному органовi документiв щодо товарiв, митне оформлення яких завершено, недостовiрнiсть вiдомостей, що в них мiстяться, а також запитiв стосовно надання iнформацiї про зовнiшньоекономiчнi операцiї, якi здiйснювалися за участю суб'єктiв зовнiшньоекономiчної дiяльностi - резидентiв України.

     3. Документальна невиїзна перевiрка проводиться на пiдставi наказу митного органу.

     4. Документальна невиїзна перевiрка проводиться посадовими особами митного органу в примiщеннi цього органу за умови направлення керiвнику вiдповiдного пiдприємства або вiдповiдному громадянину рекомендованим листом з повiдомленням про вручення або особистого вручення зазначеним особам чи уповноваженим ними представникам пiд розписку письмового повiдомлення про дату початку та мiсце проведення перевiрки.

     5. Присутнiсть уповноважених посадових осiб пiдприємства або громадянина, що перевiряється, пiд час проведення невиїзної документальної перевiрки не обов'язкова.

     6. Тривалiсть проведення перевiрки визначається у вiдповiдному наказi митного органу та не може перевищувати строки, встановленi частиною восьмою статтi 346 цього Кодексу для проведення документальних виїзних перевiрок. Продовження строку проведення перевiрки можливе на строк та з пiдстав, визначених частиною дев'ятою статтi 346 цього Кодексу.

     7. Про продовження строкiв проведення перевiрки митний орган iнформує пiдприємство (громадянина) в порядку, визначеному частиною четвертою цiєї статтi.

     8. Посадовi особи митного органу пiд час проведення перевiрки не мають права:

     1) перевiряти данi, якi не є предметом перевiрки;

     2) вимагати вiд пiдприємства, що перевiряється, надання документiв або iнформацiї, що не стосуються предмета перевiрки;

     3) розголошувати вiдомостi про пiдприємство, що перевiряється, якi становлять конфiденцiйну iнформацiю, державну, комерцiйну чи банкiвську таємницю та стали вiдомi пiд час виконання такими особами службових обов'язкiв.

     9. Оформлення результатiв невиїзної документальної перевiрки здiйснюється в порядку, визначеному цим Кодексом.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 04.07.2013р. N 405-VII)

     Стаття 352. Матерiали, якi можуть бути використанi для пiдготовки висновкiв за результатами перевiрок

     1. Посадовими особами митних органiв пiд час проведення перевiрок можуть бути використанi:

     1) документи, визначенi цим Кодексом;

     2) податкова iнформацiя;

     3) експертнi висновки;

     4) судовi рiшення;

     5) отриманi вiд уповноважених органiв iноземних держав документально пiдтвердженi вiдомостi щодо вартiсних, кiлькiсних або якiсних характеристик, країни походження, складу та iнших характеристик, якi мають значення для оподаткування товарiв, їх ввезення (пересилання) на митну територiю України або на територiю вiльної митної зони чи вивезення (пересилання) за межi митної територiї України або територiї вiльної митної зони, якi вiдрiзняються вiд задекларованих пiд час митного оформлення;

     6) iншi матерiали, отриманi в порядку та спосiб, передбаченi цим Кодексом або iншими законами України.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 04.07.2013р. N 405-VII)

     Стаття 353. Надання документiв посадовими особами пiдприємства, що перевiряється

     1. Забороняється витребування документiв вiд посадових осiб пiдприємства будь-якими посадовими особами митного органу у випадках, не передбачених цим Кодексом.

     2. Пiдприємство, що перевiряється, зобов'язане не пiзнiше першого робочого дня, наступного за днем початку документальної перевiрки, надати у повному обсязi посадовим особам митного органу, якi проводять перевiрку, всi документи, у тому числi в електроннiй формi, що належать до предмета перевiрки або пов'язанi з ним, можуть мати вiдношення до перемiщення товарiв через митний кордон України, у тому числi до ввезення товарiв на територiю вiльної митної зони або їх вивезення з цiєї територiї.

     3. Документи, що мiстять комерцiйну таємницю або є конфiденцiйними, передаються посадовiй особi митного органу окремо вiд iнших документiв. Передача таких документiв для їх огляду, вивчення та їх повернення оформлюються актами довiльної форми, якi пiдписує посадова особа митного органу та уповноважена посадова особа пiдприємства, що перевiряється. Забороняється вилучення оригiналiв первинних фiнансово-господарських, бухгалтерських та iнших документiв, крiм випадкiв, передбачених Кримiнальним процесуальним кодексом України.

     4. Пiд час проведення перевiрки посадовi особи митного органу, якi проводять перевiрку, для отримання документiв (їх копiй), пояснень, довiдок подають керiвнику пiдприємства або уповноваженiй ним особi письмовi запити пiд особистий пiдпис на другому примiрнику таких запитiв iз зазначенням перелiку документiв (їх копiй), пояснень, довiдок, необхiдних для перевiрки, та строку їх надання. Такi запити можуть бути поданi не пiзнiше нiж за п'ять робочих днiв до закiнчення строку перевiрки (у тому числi продовженого).

     5. У разi вiдмови керiвника пiдприємства або уповноваженої ним особи надати зазначенi у запитi матерiали посадовiй особi митного органу, уповноваженiй на проведення перевiрки, така особа складає акт у довiльнiй формi, що засвiдчує факт вiдмови, iз зазначенням посади, прiзвища, iменi, по батьковi керiвника пiдприємства або уповноваженої ним особи та перелiку документiв, якi йому запропоновано подати, а також причин такої вiдмови стосовно кожного документа. Зазначений акт пiдписується посадовою особою митного органу та керiвником пiдприємства або уповноваженою ним особою. У разi вiдмови керiвника пiдприємства або уповноваженої ним особи вiд пiдписання зазначеного акта в ньому робиться вiдповiдний запис.

     6. Керiвник пiдприємства або уповноважена ним особа має право звернутися до керiвника митного органу, яким призначено перевiрку, з письмовою заявою щодо продовження строку надання документiв (їх копiй), зазначених у письмовому запитi посадової особи митного органу, але не бiльше нiж на 15 робочих днiв.

     7. За наявностi об'єктивних обставин керiвник пiдприємства або уповноважена ним особа має право подавати таку заяву стосовно кожного письмового запиту посадової особи митного органу.

     8. Керiвник митного органу або його заступник протягом двох робочих днiв вiд дати отримання заяви пiдприємства щодо продовження строку надання документiв (їх копiй) зобов'язаний прийняти вмотивоване рiшення за результатами її розгляду.

     9. У разi прийняття рiшення про продовження строку надання вiдповiдних документiв (їх копiй) пiдприємству надсилається вiдповiдь.

     10. Посадова особа митного органу, уповноважена на проведення перевiрки, у випадках, передбачених цим Кодексом, має право отримувати вiд пiдприємства копiї документiв, що стосуються предмета перевiрки. Такi копiї повиннi бути засвiдченi пiдписом керiвника пiдприємства або уповноваженої ним особи та скрiпленi печаткою (за наявностi). Отримання копiй документiв оформляється описом. Копiя опису, складеного посадовими особами митного органу, вручається пiд особистий пiдпис керiвнику пiдприємства, що перевiряється, або уповноваженiй ним особi. Якщо керiвник пiдприємства або уповноважений ним представник вiдмовляється вiд пiдпису про отримання копiї опису, то посадовi особи митного органу, якi отримують копiї, роблять в описi вiдмiтку про вiдмову вiд пiдпису.

     11. Якщо до початку або пiд час проведення перевiрки оригiнали первинних документiв, облiкових та iнших регiстрiв, фiнансової та статистичної звiтностi, iнших документiв з питань обчислення i сплати митних платежiв, а також з iнших питань, що стосуються митної справи, були вилученi правоохоронними та iншими органами, цi органи зобов'язанi надати для проведення перевiрки митного органу копiї зазначених документiв. Такi копiї повиннi бути наданi протягом трьох робочих днiв з дня отримання письмового запиту митного органу та засвiдченi печаткою i пiдписами посадових осiб правоохоронних та iнших органiв, якими здiйснено вилучення оригiналiв документiв.

(Iз змiнами i доповненнями, внесеними згiдно iз законами України вiд 16.05.2013р. N 245-VII, вiд 04.07.2013р. N 405-VII, вiд 14.01.2020р. N 440-IX)

     Стаття 354. Оформлення результатiв перевiрок

     1. Результати перевiрок оформлюються у формi акта або довiдки, якi пiдписуються посадовими особами митного органу та керiвником пiдприємства, що перевiрялося, або уповноваженою ним особою. У разi встановлення пiд час перевiрки порушень складається акт. Якщо такi порушення вiдсутнi, складається довiдка. За результатами зустрiчної звiрки складається довiдка.

     2. Акт (довiдка) про результати перевiрки складається у двох примiрниках, пiдписується посадовими особами митного органу, якi проводили перевiрку, та реєструється в митному органi протягом 10 робочих днiв з дня, що настає за днем закiнчення встановленого для проведення перевiрки строку. Такий акт (довiдка) пiсля реєстрацiї в митному органi протягом трьох робочих днiв вручається для пiдписання керiвнику пiдприємства або уповноваженiй ним особi чи надсилається пiдприємству в порядку, встановленому Податковим кодексом України для надсилання (вручення) податкових повiдомлень-рiшень.

     3. Строк складення акта (довiдки) про результати перевiрки не зараховується до строку проведення перевiрки, встановленого цим Кодексом.

     4. Керiвник пiдприємства, що перевiрялося, або уповноважена ним особа протягом п'яти робочих днiв з дня, що настає за днем отримання акта (довiдки), зобов'язанi повернути митного органу пiдписаний примiрник акта (довiдки). Другий примiрник акта (довiдки) залишається на пiдприємствi.

     5. У разi вiдмови керiвника пiдприємства або уповноваженої ним особи вiд пiдписання акта або довiдки про результати документальної перевiрки посадовими особами митного органу складається вiдповiдний акт, що засвiдчує факт такої вiдмови. Один примiрник акта або довiдки у день їх складення вручається або надсилається керiвниковi пiдприємства, що перевiрялося.

     6. У разi вiдмови керiвника пiдприємства або уповноваженої ним особи вiд отримання примiрника акта або довiдки про результати перевiрки чи неможливостi його вручення та пiдписання у зв'язку з вiдсутнiстю пiдприємства за мiсцезнаходженням такий акт або довiдка надсилається зазначеному пiдприємству в порядку, визначеному Податковим кодексом України для надсилання (вручення) податкових повiдомлень-рiшень. У таких випадках митним органом складається вiдповiдний акт.

     7. Вiдмова керiвника пiдприємства, що перевiрялося, або уповноваженої ним особи вiд пiдписання акта про результати перевiрки або вiд отримання його примiрника не звiльняє пiдприємство вiд обов'язку сплатити суми коштiв вiдповiдно до грошових зобов'язань, визначених митним органом за результатами перевiрки.

     8. У разi незгоди керiвника пiдприємства або уповноваженої ним особи з висновками перевiрки чи фактами та даними, викладеними в актi або довiдцi про результати перевiрки, вони зобов'язанi пiдписати акт або довiдку з запереченнями, якi вони мають право подати протягом п'яти робочих днiв з дня отримання акта або довiдки. Такi заперечення є невiд'ємною частиною акта або довiдки про результати перевiрки. Заперечення розглядаються митним органом протягом п'яти робочих днiв, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевiрки, проведеної у зв'язку з необхiднiстю з'ясування обставин, що не були дослiдженi пiд час перевiрки та зазначенi у зауваженнях). За результатами розгляду пiдприємству надсилається вiдповiдь у порядку, визначеному Податковим кодексом України для надсилання (вручення) податкових повiдомлень-рiшень. Керiвник пiдприємства або уповноважена ним особа має право брати участь у розглядi заперечень. Про своє бажання взяти участь у розглядi заперечень цi особи зазначають у запереченнях.

     9. Якщо керiвник пiдприємства або уповноважена ним особа виявили бажання взяти участь у розглядi заперечень до акта або довiдки про результати перевiрки, митний орган зобов'язаний повiдомити зазначених осiб про мiсце i час проведення такого розгляду. Таке повiдомлення надсилається керiвнику пiдприємства або уповноваженiй ним особi не пiзнiше наступного робочого дня з дня отримання заперечень, але не пiзнiше нiж за два робочих днi до дня їх розгляду.

     10. Участь керiвника митного органу або його заступника у розглядi заперечень пiдприємства до акта або довiдки про результати перевiрки є обов'язковою.

     11. Рiшення про визначення грошових зобов'язань пiдприємства, що перевiрялося, приймається керiвником митного органу або його заступником з урахуванням результатiв розгляду заперечень пiдприємства (у разi їх наявностi). Керiвник пiдприємства або уповноважена ним особа можуть бути присутнi пiд час прийняття такого рiшення.

     12. Податкове повiдомлення-рiшення приймається керiвником митного органу або особою, яка виконує його обов'язки, з урахуванням розгляду заперечень до акта (у разi їх наявностi) протягом десяти робочих днiв з дня, наступного за днем вручення або надiслання пiдприємству акта про результати перевiрки у порядку, передбаченому Податковим кодексом України для надсилання (вручення) податкових повiдомлень-рiшень, а за наявностi заперечень пiдприємства до акта про результати перевiрки - приймається з урахуванням висновку за результатами розгляду заперечень до акта про результати перевiрки протягом трьох робочих днiв, наступних за днем розгляду заперечень i надання (надсилання) письмової вiдповiдi пiдприємству.

     13. У разi якщо грошове зобов'язання розраховується митним органом за результатами перевiрки, призначеної вiдповiдно до кримiнального процесуального закону, податкове повiдомлення-рiшення за результатами такої перевiрки не виноситься до дня набрання законної сили вiдповiдним вироком суду. Матерiали перевiрки разом з висновками митного органу передаються правоохоронному органу, що призначив перевiрку, для використання матерiалiв вiдповiдно до вимог кримiнального процесуального закону. Статус матерiалiв перевiрки та висновкiв митного органу визначається кримiнальним процесуальним законом.

     14. В актi перевiрки зазначаються факти заниження i факти завищення податкових зобов'язань пiдприємства. Рiшення щодо правильностi визначення заявлених у митних декларацiях кодiв товарiв згiдно з УКТ ЗЕД, їх митної вартостi та країни походження, пiдстав для звiльнення вiд оподаткування окремими документами не оформляються, а зазначаються в актi про результати перевiрки.

     15. Доводи стосовно незгоди з рiшеннями митного органу щодо правильностi визначення заявлених у митних декларацiях кодiв товарiв згiдно з УКТ ЗЕД, їх митної вартостi та країни походження, пiдстав для звiльнення вiд оподаткування викладаються пiдприємством пiд час апеляцiйного оскарження податкових повiдомлень-рiшень про визначення суми грошового зобов'язання, винесених за результатами документальної перевiрки, у порядку, передбаченому статтею 56 Податкового кодексу України.

     16. Положення цiєї статтi поширюються також на громадян, щодо яких проводилася документальна невиїзна перевiрка вiдповiдно до статтi 351 цього Кодексу.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз законами України вiд 16.05.2013р. N 245-VII, вiд 04.07.2013р. N 405-VII, вiд 14.01.2020р. N 440-IX)

     Стаття 355. Обов'язок щодо зберiгання документiв

     1. Пiдприємства зобов'язанi забезпечувати збереження митних декларацiй, документiв, передбачених статтею 335 цього Кодексу, фiнансово-господарських, бухгалтерських та iнших документiв, необхiдних для проведення документальних перевiрок дотримання вимог законодавства України з питань митної справи, у тому числi своєчасностi, достовiрностi, повноти нарахування та сплати митних платежiв, протягом строкiв, передбачених пунктами 44.3 та 44.4 статтi 44 Податкового кодексу України, та їх вiдновлення у строки i в порядку, визначенi пунктом 44.5 зазначеної статтi, у разi їх втрати чи передчасного знищення. У разi невиконання цього обов'язку до пiдприємств застосовуються норми статтi 121 Податкового кодексу України.

     2. Положення частини першої цiєї статтi не стосуються документiв на паперових носiях, що були наданi пiдприємством митному органу для здiйснення митних формальностей та не були поверненi митним органом пiсля їх виконання, а також документiв та вiдомостей, якi згiдно з цим Кодексом та iншими законами України повиннi надаватися митним органам державними органами, установами та органiзацiями, уповноваженими на здiйснення дозвiльних або контрольних функцiй щодо перемiщення товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення через митний кордон України через єдиний державний iнформацiйний веб-портал "Єдине вiкно для мiжнародної торгiвлi".

     3. Пiдприємство зобов'язано забезпечувати збереження митних декларацiй, документiв, передбачених статтею 335 цього Кодексу, фiнансово-господарських, бухгалтерських та iнших документiв, пов'язаних iз застосуванням кiнцевого використання, за допомогою будь-яких засобiв, доступних i прийнятних для митних органiв, протягом не менше як 1095 днiв з останнього дня року, в якому митним органом прийнято рiшення про завершення кiнцевого використання товарiв.

(Iз доповненнями, внесеними згiдно iз законами України вiд 06.09.2018р. N 2530-VIII, вiд 15.08.2022р. N 2510-IX)

Глава 50. Митнi експертизи

     Стаття 356. Взяття проб (зразкiв) товарiв

     1. Взяття проб (зразкiв) товарiв здiйснюється посадовими особами митного органу в рамках процедур митного контролю та митного оформлення, а також пiд час прийняття рiшень щодо зобов'язуючої iнформацiї з метою встановлення характеристик, визначальних для:

     1) класифiкацiї товарiв згiдно з УКТ ЗЕД;

     2) перевiрки задекларованої митної вартостi товарiв;

     3) встановлення країни походження товарiв;

     4) встановлення належностi товарiв до наркотичних засобiв, психотропних речовин, їх аналогiв, прекурсорiв, сильнодiючих чи отруйних речовин;

     5) встановлення належностi товарiв до предметiв, що мають художню, iсторичну чи археологiчну цiннiсть;

     6) встановлення належностi товарiв до таких, що виготовленi з використанням об'єктiв права iнтелектуальної власностi, що охороняються вiдповiдно до закону.

     2. Взяття проб (зразкiв) товарiв проводиться уповноваженими посадовими особами митного органу на пiдставi вмотивованого письмового рiшення керiвника цього митного органу або його заступника.

     3. У разi проведення огляду i переогляду ручної поклажi та багажу за вiдсутностi громадянина чи уповноваженої ним особи взяття проб (зразкiв) повинно здiйснюватися у присутностi двох понятих.

     4. З дозволу митного органу можуть також братися проби (зразки) товарiв, що зберiгаються на митному складi, складi тимчасового зберiгання.

     5. При вивезеннi товарiв з митної територiї України взяття проб (зразкiв) товарiв може здiйснюватися тiльки в митному органi вiдправлення. При цьому проби (зразки) можуть братися до завантаження товарiв у транспортний засiб, за умови забезпечення надiйної iдентифiкацiї всiх товарiв, призначених для завантаження.

     6. Взяття проб (зразкiв) товарiв, що перебувають пiд митним контролем, посадовими особами iнших державних органiв, а також декларантами або уповноваженими ними особами здiйснюється спiльно з посадовими особами вiдповiдного митного органу.

     7. Декларанти або уповноваженi ними особи мають право бути присутнiми пiд час взяття проб (зразкiв) товарiв посадовими особами митного органу та iнших державних органiв.

     8. Митнi органи повиннi бути ознайомленi з результатами проведених дослiджень (аналiзiв, експертиз) проб (зразкiв) товарiв, взятих iншими державними органами, декларантами або уповноваженими ними особами, не пiзнiше наступного робочого дня пiсля їх отримання зазначеними органами та особами, а також отримати примiрники результатiв таких дослiджень (аналiзiв, експертиз).

     9. Декларанти або уповноваженi ними особи сприяють посадовим особам митних органiв пiд час взяття проб (зразкiв) товарiв i здiйснюють вантажнi та iншi необхiднi операцiї.

     10. Окрема митна декларацiя на проби (зразки) товарiв не подається за умови, що вiдомостi про них будуть наведенi в митнiй декларацiї, яка подається щодо всiх товарiв, якi перемiщуються через митний кордон України.

     11. Для великогабаритних i технiчно складних товарiв (машини, технологiчнi лiнiї, промисловi конструкцiї тощо) митнi органи можуть вимагати вiд суб'єктiв зовнiшньоекономiчної дiяльностi надання тiльки технiко-технологiчної документацiї.

     12. Достовiрною технiко-технологiчною документацiєю вважаються офiцiйно виданi книги, стандарти, кодекси усталеної практики, технiчнi умови, специфiкацiї, каталоги, креслення i паспортнi данi на вирiб виробника.

     13. Проби (зразки) товарiв, крiм великогабаритних i технiчно складних (машини, технологiчнi лiнiї, промисловi конструкцiї тощо), беруться в мiнiмальнiй кiлькостi у двох примiрниках (дослiджуваний та контрольний), кожен з яких є достатнiм для проведення дослiдження.

     14. У разi якщо взяття контрольних проб (зразкiв) товарiв з об'єктивних причин не видається можливим (одиничний товар, обмежена кiлькiсть, вмiст поштового вiдправлення тощо), проби (зразки) товарiв беруться в одному примiрнику (дослiджуваному).

     15. Нормативи взяття проб (зразкiв) товарiв установлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну фiнансову полiтику.

     16. Взяття проб (зразкiв) здiйснюється з обов'язковим додержанням правил технiки безпеки та пожежної безпеки.

     17. Про взяття проб (зразкiв) товарiв складається акт за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну фiнансову полiтику.

     18. На кожну взяту пробу (зразок) накладається окреме митне забезпечення.

     19. Декларанти або уповноваженi ними особи повиннi бути ознайомленi з результатами проведеного дослiдження (аналiзу, експертизи) проб та зразкiв товарiв i отримати вiд митного органу, яким призначено таке дослiдження (аналiз, експертизу), примiрники цих результатiв не пiзнiше наступного робочого дня пiсля проведення дослiдження (аналiзу, експертизи) спецiалiзованим органом з питань експертизи та дослiджень центрального органу виконавчої влади, що реалiзує державну митну полiтику, чи його вiдокремленим пiдроздiлом або пiсля отримання митним органом примiрникiв результатiв такого дослiдження (аналiзу, експертизи) вiд iнших державних органiв. Ненадання примiрникiв результатiв дослiджень у зазначений термiн є порушенням службових обов'язкiв посадовими особами митного органу.

     20. Митнi органи не вiдшкодовують витрат, здiйснених декларантом або уповноваженою ним особою внаслiдок взяття проб (зразкiв) товарiв, що перебувають пiд митним контролем. Витрати на проведення дослiдження (аналiзу, експертизи) проб (зразкiв) товарiв, здiйсненi митними органами, не вiдшкодовуються декларантом або уповноваженою ним особою, крiм випадкiв, коли таке дослiдження (аналiз, експертиза) проводиться з iнiцiативи зазначених осiб або для прийняття митним органом рiшень щодо зобов'язуючої iнформацiї.

     21. Частину двадцять першу виключено.

     22. З метою встановлення характеристик товару, необхiдних для його митного оформлення, митнi органи можуть письмово, у тому числi з використанням засобiв iнформацiйних технологiй, затребувати з пiдприємств-виробникiв, суб'єктiв зовнiшньоекономiчної дiяльностi та громадян наявну у них технiко-технологiчну документацiю про склад, фiзико-хiмiчнi властивостi товарiв, iнформацiю про основнi технологiчнi стадiї їх виробництва та призначення.

(Iз змiнами i доповненнями, внесеними згiдно iз законами України вiд 04.07.2013р. N 405-VII, вiд 02.10.2019р. N 141-IX, вiд 14.01.2020р. N 440-IX, вiд 15.08.2022р. N 2510-IX, вiд 07.02.2023р. N 2919-IX)

     Стаття 357. Операцiї iз взятими пробами (зразками) товарiв

     1. Взятi проби (зразки) товарiв пiд митним забезпеченням разом з актом про їх взяття у строк, що не перевищує трьох календарних днiв пiсля їх взяття, надсилаються поштою або доставляються посадовою особою митного органу до спецiалiзованого органу з питань експертизи та дослiджень центрального органу виконавчої влади, що реалiзує державну митну полiтику, чи до його вiдокремленого пiдроздiлу або до iншої експертної установи (органiзацiї) для проведення їх дослiдження (аналiзу, експертизи). Проби (зразки) товарiв, що швидко псуються або мають обмежений строк зберiгання, доставляються для проведення їх дослiдження (аналiзу, експертизи) не пiзнiше наступного дня пiсля їх взяття.

     2. Дослiдження (аналiзи, експертизи) проводяться експертами спецiалiзованого органу з питань експертизи та дослiджень центрального органу виконавчої влади, що реалiзує державну митну полiтику, чи його вiдокремленого пiдроздiлу або iнших експертних установ (органiзацiй), призначених митним органом. Зазначенi дослiдження (аналiзи, експертизи) проводяться з метою забезпечення здiйснення митного контролю та митного оформлення i не є судовими експертизами.

     3. Призначення дослiдження (аналiзу, експертизи) в iнших установах (органiзацiях) допускається лише у разi неможливостi проведення дослiдження (аналiзу, експертизи) спецiалiзованим органом з питань експертизи та дослiджень центрального органу виконавчої влади, що реалiзує державну митну полiтику, чи його вiдокремленим пiдроздiлом або за заявою декларанта чи уповноваженої ним особи для пiдтвердження чи спростування результатiв проведеного дослiдження (аналiзу, експертизи).

     4. Дослiдження (аналiз, експертиза) проб (зразкiв) проводиться протягом 10 днiв пiсля їх надходження до спецiалiзованого органу з питань експертизи та дослiджень центрального органу виконавчої влади, що реалiзує державну митну полiтику, чи його вiдокремленого пiдроздiлу або iншої експертної установи (органiзацiї). У разi потреби цей строк може бути продовжено за рiшенням керiвника спецiалiзованого органу з питань експертизи та дослiджень центрального органу виконавчої влади, що реалiзує державну митну полiтику, керiвника митного органу або його заступника за мiсцем розташування вiдокремленого пiдроздiлу зазначеного спецiалiзованого органу або керiвника вiдповiдної експертної установи (органiзацiї), але не бiльше нiж на 20 днiв.

     5. Дослiдження (аналiзи, експертизи) проб (зразкiв) товарiв, якi швидко псуються або мають обмежений строк зберiгання, проводяться невiдкладно.

     6. Строк проведення дослiджень (аналiзiв, експертиз) проб (зразкiв) призупиняється у разi наявностi клопотання експерта перед митним органом, який призначив дослiдження (аналiз, експертизу), про надання йому додаткових матерiалiв. Додатковi матерiали повиннi бути наданi у строк, що не перевищує 10 днiв з дня отримання такого клопотання. У разi ненадання додаткових матерiалiв у зазначений строк керiвник спецiалiзованого органу з питань експертизи та дослiджень центрального органу виконавчої влади, що реалiзує державну митну полiтику, керiвник митного органу або його заступник за мiсцем розташування вiдокремленого пiдроздiлу зазначеного спецiалiзованого органу або керiвник вiдповiдної експертної установи (органiзацiї) приймає рiшення про проведення часткового дослiдження (аналiзу, експертизи) або про вiдмову у проведеннi дослiдження (аналiзу, експертизи).

     7. У разi порушення встановлених цiєю статтею строкiв проведення дослiджень (аналiзiв, експертиз) чи у разi неможливостi їх проведення митний орган зобов'язаний повiдомити про це декларанта або уповноважену ним особу. Збитки, завданi декларанту або уповноваженiй ним особi внаслiдок порушення встановлених цiєю статтею строкiв проведення дослiджень (аналiзiв, експертиз), вiдшкодовуються митними органами в установленому законом порядку.

     8. За результатами проведених дослiджень (аналiзiв, експертиз) експерт готує висновок за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну фiнансову полiтику.

     9. У висновку про результати дослiдження (аналiзу, експертизи) зазначаються:

     1) мiсце i дата проведення дослiдження (аналiзу, експертизи);

     2) ким i на пiдставi якого документа проводилося дослiдження (аналiз, експертиза);

     3) запитання, поставленi перед експертом;

     4) об'єкти дослiдження (аналiзу, експертизи);

     5) матерiали i документи, наданi експерту;

     6) змiст та результати дослiдження (аналiзу, експертизи) iз зазначенням методiв їх проведення;

     7) оцiнка результатiв дослiдження (аналiзу, експертизи), висновки та їх обґрунтування.

     10. Якщо експерт пiд час проведення дослiдження (аналiзу, експертизи) виявить iстотнi обставини, з приводу яких йому не було поставлено запитань, вiн може включити їх до висновку.

     11. У разi недостатньої ясностi та повноти висновку експерта може бути призначено додаткове дослiдження (аналiз, експертиза), яке доручається тому самому або iншому експертовi.

     12. У разi необґрунтованостi висновку або виникнення сумнiвiв у його правильностi може бути призначено повторне дослiдження (аналiз, експертиза), проведення якого доручається iншому експерту.

     13. Додатковi та повторнi дослiдження (аналiзи, експертизи) призначаються на загальних пiдставах.

     14. Контрольнi проби (зразки), а також залишки дослiджених проб та пошкодженi пiд час проведення дослiджень (аналiзiв, експертиз) зразки зберiгаються у спецiалiзованому органi з питань експертизи та дослiджень центрального органу виконавчої влади, що реалiзує державну митну полiтику, (його вiдокремленому пiдроздiлi) протягом 60 днiв з дня їх надходження. Протягом цього строку декларант або уповноважена ним особа має право оскаржити рiшення митного органу, прийняте на пiдставi результатiв проведеного дослiдження (аналiзу, експертизи), в установленому цим Кодексом порядку.

     15. Проби (зразки) товарiв, якi швидко псуються або мають обмежений строк зберiгання, зберiгаються протягом строку їх зберiгання.

     16. Проби (зразки) товарiв, у складi яких за результатами їх дослiдження (аналiзу, експертизи) виявлено наркотичнi засоби, психотропнi речовини, їх аналоги чи прекурсори, сильнодiючi або отруйнi речовини, а також проби (зразки) товарiв, взятi в одному примiрнику, одразу пiсля проведення їх дослiдження (аналiзу, експертизи) та надання висновку передаються митного органу, який призначив таке дослiдження (аналiз, експертизу), за актом, форма якого затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну фiнансову полiтику.

     17. Проби (зразки) товарiв, у тому числi пошкодженi, i технiко-технологiчна документацiя належать їх власникам. Пiсля закiнчення дослiдження (аналiзу, експертизи) проби (зразки) з урахуванням встановленого частиною чотирнадцятою цiєї статтi строку зберiгання повертаються декларанту або уповноваженiй ним особi на їх письмову вимогу з оформленням вiдповiдного акта, форма якого затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну фiнансову полiтику.

     18. Проби (зразки) товарiв, не затребуванi власником або уповноваженою ним особою протягом встановленого частиною чотирнадцятою цiєї статтi строку зберiгання, знищуються з оформленням вiдповiдного акта, форма якого затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну фiнансову полiтику. При цьому вартiсть зазначених проб (зразкiв) власниковi або уповноваженiй ним особi не вiдшкодовується.

     19. Технiко-технологiчна документацiя та iншi документи з iнформацiєю про характеристики товару, проби (зразки) якого вiдбиралися для проведення дослiджень (аналiзiв, експертиз), повертаються власнику товарiв або уповноваженiй ним особi пiсля закiнчення митного оформлення цих товарiв або пiсля надання митного органу засвiдчених в установленому порядку копiй зазначених документiв, якi залишаються у справах митного органу.

     20. Оплата проведення дослiджень (аналiзiв, експертиз) проб (зразкiв) товарiв здiйснюється за рахунок коштiв державного бюджету.

     21. Порядок вiдшкодування коштiв за проведення дослiджень (аналiзiв, експертиз) проб (зразкiв) товарiв для прийняття митним органом рiшень щодо зобов'язуючої iнформацiї встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну фiнансову полiтику.

(Iз змiнами i доповненнями, внесеними згiдно iз законами України вiд 04.07.2013р. N 405-VII, вiд 02.10.2019р. N 141-IX, вiд 14.01.2020р. N 440-IX, вiд 15.08.2022р. N 2510-IX)

Глава 51. Особливi процедури митного контролю

     Стаття 358. Звiльнення вiд окремих форм митного контролю

     1. Звiльнення вiд окремих форм митного контролю встановлюється цим Кодексом, iншими законами України, а також мiжнародними договорами, згода на обов'язковiсть яких надана Верховною Радою України.

     2. Незастосування окремих форм митного контролю не означає звiльнення вiд обов'язкового дотримання порядку перемiщення товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення через митний кордон України.

     Стаття 359. Звiльнення вiд митного огляду

     1. Митному огляду не пiдлягає ручна поклажа та супроводжуваний багаж Президента України, Голови Верховної Ради України, народних депутатiв України, Прем'єр-мiнiстра України, Першого вiце-прем'єр-мiнiстра України, Голови та суддiв Верховного Суду України, Голови та суддiв Конституцiйного Суду України, Мiнiстра закордонних справ України, Генерального прокурора України та членiв їхнiх сiмей, якi прямують разом з ними.

     2. Митному огляду не пiдлягають засоби залiзничного та повiтряного транспорту, якi перевозять офiцiйнi державнi делегацiї. Пiдставою для звiльнення транспортного засобу вiд митного огляду є подання митному органу офiцiйного повiдомлення Мiнiстерства закордонних справ України.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз законами України вiд 04.07.2013р. N 405-VII, вiд 02.06.2020р. N 641-IX)

     Стаття 360. Здiйснення митного контролю деяких видiв товарiв у першочерговому порядку

     1. У разi перемiщення через митний кордон України товарiв, необхiдних для подолання наслiдкiв стихiйного лиха, аварiй, катастроф, епiдемiй, а також живих тварин, органiв та iнших анатомiчних матерiалiв людини для потреб трансплантацiї, товарiв, що мають обмежений строк чи особливий режим зберiгання, товарiв вiйськового призначення, радiоактивних матерiалiв, фото-, аудiо- i вiдеоматерiалiв для засобiв масової iнформацiї, товарiв мiжнародної технiчної та гуманiтарної допомоги, товарiв, що перемiщуються в рамках угод про виробничу кооперацiю, товарiв, що перемiщуються на умовах Митної конвенцiї про мiжнародне перевезення вантажiв iз застосуванням книжки МДП (Конвенцiї МДП) 1975 року або на умовах Конвенцiї про процедуру спiльного транзиту, митний контроль таких товарiв здiйснюється першочергово.

     2. Огляд (переогляд) товарiв, зазначених у частинi першiй цiєї статтi, а також взяття проб та зразкiв таких товарiв здiйснюються тiльки за виключних обставин.

     3. Законами України можуть визначатися iншi категорiї товарiв, митний контроль яких здiйснюється у першочерговому порядку.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 13.07.2023р. N 3229-IX)

Глава 52. Система управлiння ризиками

     Стаття 361. Цiлi застосування системи управлiння ризиками

     1. Управлiння ризиками - це робота митних органiв з аналiзу ризикiв, виявлення та оцiнки ризикiв, розроблення та практичної реалiзацiї заходiв, спрямованих на мiнiмiзацiю ризикiв, оцiнки ефективностi та контролю застосування цих заходiв. Пiд ризиком розумiється ймовiрнiсть недотримання вимог законодавства України з питань митної справи.

     2. Митнi органи застосовують систему управлiння ризиками для визначення товарiв, транспортних засобiв, документiв i осiб, якi пiдлягають митному контролю, форм митного контролю, що застосовуються до таких товарiв, транспортних засобiв, документiв i осiб, а також обсягу митного контролю.

     3. Цiлями застосування системи управлiння ризиками є:

     1) запобiгання, прогнозування i виявлення порушень законодавства України з питань митної справи;

     2) забезпечення бiльш ефективного використання наявних у митних органiв ресурсiв та зосередження їх уваги на окремих згрупованих об'єктах аналiзу ризику, щодо яких є потреба у застосуваннi окремих форм митного контролю або їх сукупностi, а також у пiдвищеннi ефективностi митного контролю (областях ризику);

     3) забезпечення в межах повноважень митних органiв заходiв iз захисту нацiональної безпеки, життя i здоров'я людей, тварин, рослин, довкiлля, iнтересiв споживачiв;

     4) прискорення митного оформлення товарiв, що перемiщуються через митний кордон України.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 04.07.2013р. N 405-VII)

     Стаття 362. Аналiз ризику та його об'єкти

     1. Аналiз ризику - це систематичне використання митними органами наявної у них iнформацiї для визначення обставин та умов виникнення ризикiв, їх iдентифiкацiї i оцiнки ймовiрних наслiдкiв недотримання вимог законодавства України з питань митної справи.

     2. До об'єктiв аналiзу ризику належать:

     1) характеристики товарiв, транспортних засобiв, що перемiщуються через митний кордон України;

     2) характер зовнiшньоекономiчної операцiї;

     3) характеристика суб'єктiв, що беруть участь у зовнiшньоекономiчнiй операцiї.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 04.07.2013р. N 405-VII)

     Стаття 363. Дiяльнiсть митних органiв з оцiнки та управлiння ризиками

     1. Дiяльнiсть митних органiв з оцiнки та управлiння ризиками полягає у виконаннi таких завдань:

     1) формування iнформацiйної бази даних системи управлiння ризиками митних органiв;

     2) аналiз, виявлення та оцiнка ризикiв, у тому числi з використанням iнформацiйних технологiй, що включають систематичне:

     а) виявлення умов i факторiв, що впливають на виникнення ризикiв;

     б) визначення областей ризику;

     в) визначення критерiїв iз заданими наперед параметрами, використання яких дає можливiсть здiйснювати вибiр об'єкта контролю, що становить ризик (iндикаторiв ризику);

     г) здiйснення оцiнки iмовiрностi виникнення ризикiв та можливої шкоди у разi їх проявлення;

     3) розроблення i реалiзацiя практичних заходiв з управлiння ризиками з урахуванням:

     а) результатiв аналiзу та оцiнки ризикiв;

     б) результатiв аналiзу необхiдних ресурсiв та очiкуваних результатiв реалiзацiї запланованих заходiв;

     4) аналiз результатiв та коригування вжитих заходiв з управлiння ризиками, що включає:

     а) здiйснення контролю за практичною реалiзацiєю заходiв;

     б) збiр, оброблення та аналiз iнформацiї про результати вжитих заходiв з метою їх коригування та вдосконалення системи управлiння ризиками.

     2. Порядок здiйснення аналiзу та оцiнки ризикiв, розроблення i реалiзацiї заходiв з управлiння ризиками визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну фiнансову полiтику.

     3. Автоматизована система управлiння ризиками, що застосовується митними органами, є складовою частиною єдиної автоматизованої iнформацiйної системи митних органiв.

     Автоматизована система управлiння ризиками функцiонує на центральному рiвнi та передбачає застосування випадкового вiдбору.

     Автоматизована система управлiння ризиками забезпечує визначення обсягу та форм митного контролю товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення незалежно вiд того, якому митного органу подано митну декларацiю (iнший документ, що може використовуватися замiсть митної декларацiї вiдповiдно до цього Кодексу), для здiйснення митних формальностей.

     У разi якщо посадовою особою митного органу за результатами застосування системи управлiння ризиками прийнято рiшення про необхiднiсть проведення певної митної формальностi щодо товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення, iнформацiя про прийняття такого рiшення невiдкладно вноситься такою посадовою особою до автоматизованої системи управлiння ризиками.

     4. Якщо товари, транспортнi засоби комерцiйного призначення, що перемiщуються пiдприємством через митний кордон України, у 25 i бiльше вiдсотках випадкiв такого перемiщення протягом року пiддавалися митному контролю внаслiдок застосування системи управлiння ризиками, що спричинило затримку митного оформлення понад 4 робочi години, i при цьому фактiв порушення митних правил виявлено не було, це пiдприємство має право знати причини та пiдстави застосування до зазначених товарiв, транспортних засобiв вiдповiдних форм митного контролю.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз законами України вiд 04.07.2013р. N 405-VII, вiд 06.09.2018р. N 2530-VIII, вiд 02.10.2019р. N 141-IX, вiд 14.01.2020р. N 440-IX)

Роздiл XII
ОСОБЛИВОСТI ПРОПУСКУ ТА ОПОДАТКУВАННЯ ТОВАРIВ, ЩО ПЕРЕМIЩУЮТЬСЯ (ПЕРЕСИЛАЮТЬСЯ) ЧЕРЕЗ МИТНИЙ КОРДОН УКРАЇНИ ГРОМАДЯНАМИ

Глава 53. Загальнi положення щодо пропуску та оподаткування товарiв, що перемiщуються (пересилаються) через митний кордон України громадянами

     Стаття 364. Питання, що регулюються цим роздiлом

     1. Цей роздiл регулює умови та порядок пропуску та оподаткування товарiв, що перемiщуються (пересилаються) через митний кордон України громадянами для особистих, сiмейних та iнших потреб, не пов'язаних зi здiйсненням пiдприємницької дiяльностi.

     2. У випадку перемiщення громадянами-пiдприємцями через митний кордон України товарiв, пов'язаних зi здiйсненням ними пiдприємницької дiяльностi, митне оформлення здiйснюється в порядку, встановленому цим Кодексом та iншими законодавчими актами України для пiдприємств. Положення цього роздiлу в такому випадку не застосовуються.

     3. Положення цього роздiлу не поширюються на товари, що перемiщуються особами, якi користуються митними пiльгами згiдно iз роздiлом XIII цього Кодексу, крiм випадкiв, установлених цим Кодексом.

     Стаття 365. Порядок перемiщення громадянами товарiв через митний кордон України та мiсця митного оформлення таких товарiв

     1. Громадяни за умови дотримання вимог цього Кодексу та iнших актiв законодавства України можуть перемiщувати через митний кордон України будь-якi товари, крiм тих, що забороненi до ввезення в Україну (у тому числi з метою транзиту) та вивезення з України.

     2. Громадянам, якi в'їжджають на територiю України або виїжджають з неї засобами автомобiльного та залiзничного транспорту, а також транспортними засобами особистого користування, дозволяється здiйснювати декларування товарiв, що перемiщуються ними через митний кордон України, не залишаючи цих транспортних засобiв.

     3. Стосовно транзитних пасажирiв, якi не залишають транзитної зони, митний контроль не проводиться, однак митнi органи мають право вживати передбачених цим Кодексом заходiв у разi пiдозри щодо вчинення такими пасажирами порушення митних правил або контрабанди.

     4. Митне оформлення товарiв, що вивозяться за межi митної територiї України громадянами, може здiйснюватися у будь-якому митному органi на всiй митнiй територiї України.

     5. Митне оформлення товарiв, що ввозяться на митну територiю України громадянами (крiм товарiв, що перемiщуються у несупроводжуваному багажi та у вантажних вiдправленнях, а також товарiв за товарними позицiями 8701 - 8707, 8711, 8716 згiдно з УКТ ЗЕД, якi пiдлягають державнiй реєстрацiї), здiйснюється у пунктах пропуску через державний кордон України.

     6. Митне оформлення товарiв, якi ввозяться на митну територiю України громадянами у несупроводжуваному багажi та вантажних вiдправленнях, здiйснюється в митних органах за мiсцем проживання або тимчасового перебування зазначених громадян, у мiсцi кiнцевого призначення транспортного засобу, що здiйснював перевезення цих товарiв, або, за заявою громадянина, - у пунктах пропуску через державний кордон України.

     7. Митне оформлення товарiв, ввезених на митну територiю України громадянами, за товарними позицiями 8701 - 8707, 8711, 8716 згiдно з УКТ ЗЕД, що пiдлягають державнiй реєстрацiї, здiйснюється у будь-якому митному органi на всiй митнiй територiї України з пред'явленням їх цьому органу.

     При митному оформленнi таких товарiв подання попередньої митної декларацiї, доставка та пред'явлення цих товарiв митного органу, яким оформлена така попередня митна декларацiя, є обов'язковими. При митному оформленнi таких товарiв у пунктi пропуску через державний кордон України попередня митна декларацiя не подається.

     8. Перемiщення громадянами через митний кордон України трун з тiлами (урн з прахом) чи останкiв померлих здiйснюється на пiдставi письмової заяви цих громадян довiльної форми та документiв, визначених Законом України "Про поховання та похоронну справу".

     9. При здiйсненнi митних формальностей щодо товарiв, якi перемiщуються через митний кордон України громадянами, митнi органи використовують документи та/або вiдомостi, отриманi через єдиний державний iнформацiйний веб-портал "Єдине вiкно для мiжнародної торгiвлi" або виданi на паперових носiях державними органами, установами та органiзацiями, уповноваженими на здiйснення вiдповiдних дозвiльних або контрольних функцiй стосовно перемiщення товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення через митний кордон України.

(Iз змiнами i доповненнями, внесеними згiдно iз законами України вiд 04.07.2013р. N 405-VII, вiд 06.09.2018р. N 2530-VIII, вiд 08.11.2018р. N 2612-VIII)

     Стаття 366. Двоканальна система митного контролю товарiв, транспортних засобiв, що перемiщуються через митний кордон України громадянами

     1. Двоканальна система - це спрощена система митного контролю, яка дає громадянам змогу здiйснювати декларування, обираючи один з двох каналiв проходу (проїзду транспортними засобами особистого користування) через митний кордон України.

     2. Канал, позначений символами зеленого кольору ("зелений коридор"), призначений для декларування шляхом вчинення дiй громадянами, якi перемiщують через митний кордон України товари в обсягах, що не пiдлягають оподаткуванню митними платежами та не пiдпадають пiд встановленi законодавством заборони або обмеження щодо ввезення на митну територiю України або вивезення за межi цiєї територiї i не пiдлягають письмовому декларуванню.

     3. Канал, позначений символами червоного кольору ("червоний коридор"), призначений для всiх iнших громадян.

     4. Громадянин самостiйно обирає вiдповiдний канал ("зелений коридор" або "червоний коридор") для проходження митного контролю за двоканальною системою.

     5. Початок проходження (проїзду транспортними засобами особистого користування) громадянином каналом, позначеним символами зеленого кольору ("зелений коридор"), є декларуванням шляхом вчинення дiй цим громадянином про те, що перемiщуванi ним через митний кордон України товари не пiдлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не пiдпадають пiд встановленi законодавством заборони та/або обмеження щодо ввезення на митну територiю України або вивезення за межi цiєї територiї. Таке декларування свiдчить про факти, що мають юридичне значення.

     6. Громадяни, якi проходять (проїжджають транспортними засобами особистого користування) через "зелений коридор", звiльняються вiд подання письмової митної декларацiї. Звiльнення вiд подання письмової митної декларацiї не означає звiльнення вiд обов'язку дотримання порядку перемiщення товарiв через митний кордон України та вiд адмiнiстративної вiдповiдальностi за порушення митних правил, передбачених цим Кодексом.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 16.02.2022р. N 2058-IX)

     Стаття 367. Умови пересилання громадянами товарiв через митний кордон України у мiжнародних поштових та експрес-вiдправленнях

     1. Громадяни мають право пересилати товари через митний кордон України у мiжнародних поштових та експрес-вiдправленнях у порядку, встановленому главою 36 цього Кодексу, крiм товарiв, заборонених до такого пересилання.

     2. Обмеження щодо вартостi та обсягiв товарiв, а також перелiк товарiв, заборонених до пересилання у мiжнародних поштових та експрес-вiдправленнях, встановлюються цим Кодексом та iншими законами України.

     Стаття 368. Визначення вартостi товарiв, що перемiщуються (пересилаються) громадянами через митний кордон України, для цiлей нарахування митних платежiв

     1. Для цiлей оподаткування товарiв, що перемiщуються (пересилаються) громадянами через митний кордон України, застосовується фактурна вартiсть цих товарiв, зазначена в касових або товарних чеках, ярликах, банкiвських виписках, електронних повiдомленнях з iнтернет-магазинiв, iнших документах, якi мiстять вiдомостi про вартiсть таких товарiв.

     У разi перемiщення (пересилання) товарiв у мiжнародних поштових вiдправленнях для цiлей оподаткування додатково може застосовуватися фактурна вартiсть цих товарiв, зазначена у товаросупровiдних документах, складених вiдповiдно до актiв Всесвiтнього поштового союзу.

     2. При визначеннi фактурної вартостi товарiв, якi перемiщуються у несупроводжуваному багажi та вантажному вiдправленнi, крiм вартостi самих товарiв враховується вартiсть їх страхування та перевезення (фрахту) до моменту перетинання ними митного кордону України.

     3. Особа, яка декларує товари, вправi довести достовiрнiсть вiдомостей, представлених для визначення їх фактурної вартостi.

     4. У разi наявностi доказiв недостовiрностi заявленої фактурної вартостi товарiв митнi органи визначають їх вартiсть самостiйно, на пiдставi цiни на iдентичнi або подiбнi (аналогiчнi) товари вiдповiдно до вимог цього Кодексу шляхом прийняття письмового рiшення за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну фiнансову полiтику.

(Iз змiнами i доповненнями, внесеними згiдно iз законами України вiд 04.07.2013р. N 405-VII, вiд 25.01.2022р. N 1999-IX)

     Стаття 369. Перемiщення (пересилання) особистих речей громадянами через митний кордон України

     1. Особистi речi, що перемiщуються (пересилаються) громадянами через митний кордон України у ручнiй поклажi, супроводжуваному та несупроводжуваному багажi, пiдлягають декларуванню шляхом учинення дiй, усно або, за бажанням власника чи на вимогу митного органу, письмово, не оподатковуються митними платежами та звiльняються вiд проведення заходiв офiцiйного контролю, а також вiд подання документiв та/або вiдомостей, що пiдтверджують дотримання встановлених заборон та/або обмежень щодо перемiщення товарiв через митний кордон України.

     2. У мiжнародних поштових та експрес-вiдправленнях особистi речi перемiщуються (пересилаються) через митний кордон України у порядку та на умовах, встановлених для перемiщення (пересилання) товарiв.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз законами України вiд 04.07.2013р. N 405-VII, вiд 10.04.2014р. N 1201-VII, вiд 06.09.2018р. N 2530-VIII, вiд 16.02.2022р. N 2058-IX)

     Стаття 370. Перелiк товарiв, якi можуть бути вiднесенi до особистих речей громадян

     1. Особистими речами вважаються:

     1) товари особистої гiгiєни та iндивiдуальнi косметичнi засоби у кiлькостi, що забезпечує потреби однiєї особи на перiод поїздки;

     2) одяг, бiлизна, взуття, що мають суто особистий характер, призначенi виключно для власного користування i мають ознаки таких, що були у користуваннi;

     3) особистi прикраси, у тому числi з дорогоцiнних металiв та камiння, що мають ознаки таких, що були в користуваннi;

     4) iндивiдуальне письмове та канцелярське приладдя;

     5) один фотоапарат, одна кiно-, вiдеокамера разом з обґрунтованою кiлькiстю фото-, вiдео-, кiноплiвок та додаткового приладдя;

     6) один переносний проектор та аксесуари до нього разом з обґрунтованою кiлькiстю дiапозитивiв та/або кiноплiвок;

     7) бiнокль;

     8) переноснi музичнi iнструменти у кiлькостi не бiльше двох штук;

     9) один переносний звуковiдтворювальний пристрiй (у тому числi магнiтофон, диктофон, програвач компакт-дискiв тощо) з обґрунтованою кiлькiстю плiвок, платiвок, дискiв;

     10) один переносний радiоприймач;

     11) стiльниковi (мобiльнi) телефони у кiлькостi не бiльше двох штук, пейджери;

     12) один переносний телевiзор;

     13) переноснi персональнi комп'ютери у кiлькостi не бiльше двох штук i периферiйне обладнання та приладдя до них; флеш-карти у кiлькостi не бiльше трьох штук;

     14) одна переносна друкарська машина;

     15) калькулятори, електроннi книжки у кiлькостi не бiльше двох штук;

     16) iндивiдуальнi вироби медичного призначення для забезпечення життєдiяльностi людини та контролю за її станом з ознаками таких, що були в користуваннi;

     17) звичайнi та/або прогулянковi дитячi коляски у кiлькостi, що вiдповiдає кiлькостi дiтей, якi перетинають кордон разом iз громадянином, а у разi вiдсутностi дiтей - у кiлькостi не бiльше однiєї штуки;

     18) одне крiсло колiсне для осiб з iнвалiднiстю на кожну особу з iнвалiднiстю, яка перетинає митний кордон України, а в разi вiдсутностi такої особи - у кiлькостi не бiльше однiєї штуки;

     19) лiкарськi засоби, що перемiщуються (пересилаються) через митний кордон України в порядку та обсягах, визначених Кабiнетом Мiнiстрiв України;

     20) годинники у кiлькостi не бiльше двох штук;

     21) 0,5 лiтра туалетної води та/або 100 грамiв парфумiв;

     22) спортивне спорядження - велосипед, вудка рибальська, комплект альпiнiстського спорядження, комплект спорядження для пiдводного плавання, комплект лиж, комплект тенiсних ракеток, дошка для серфiнгу, вiндсерфiнгу, комплект спорядження для гольфу, iнше аналогiчне спорядження, призначене для використання однiєю особою;

     23) спецiальне дитяче харчування для дiтей, хворих на фенiлкетонурiю або iнше захворювання, що потребує спецiального харчування, яке не виробляється (не реалiзується) в Українi, що перемiщується (пересилається) через митний кордон України в порядку та обсягах, визначених Кабiнетом Мiнiстрiв України;

     24) iншi товари, призначенi для забезпечення повсякденних потреб громадянина, перелiк i гранична кiлькiсть яких визначаються законами України.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 19.06.2018р. N 2464-VIII)

Глава 54. Пропуск та оподаткування товарiв, що вивозяться (пересилаються) громадянами за межi митної територiї України

     Стаття 371. Умови вивезення (пересилання) громадянами товарiв за межi митної територiї України

     1. Товари, сумарна фактурна вартiсть яких не перевищує еквiвалент 10000 євро (крiм зазначених у частинi другiй цiєї статтi), не пiдлягають письмовому декларуванню при вивезеннi (пересиланнi) їх громадянами за межi митної територiї України.

     2. Товари, сумарна фактурна вартiсть яких не перевищує еквiвалент 10000 євро та на якi законом встановлено вивiзне мито та/або якщо вiдповiдно до закону державними органами видаються документи, необхiднi для здiйснення митного контролю та митного оформлення таких товарiв, що перемiщуються (пересилаються) через митний кордон України громадянами, пiдлягають письмовому декларуванню в порядку, встановленому для громадян, iз сплатою у випадках, визначених законами України, вивiзного мита та з поданням вiдповiдних документiв, виданих державними органами.

     3. Товари, сумарна фактурна вартiсть яких перевищує еквiвалент 10000 євро (крiм зазначених у частинi четвертiй цiєї статтi), при вивезеннi (пересиланнi) їх громадянами за межi митної територiї України пiдлягають письмовому декларуванню з поданням митної декларацiї, передбаченої законодавством України для пiдприємств, зi сплатою вивiзного мита у випадках, встановлених законами України, та з поданням вiдповiдних документiв, якi пiдтверджують дотримання встановлених заборон та/або обмежень згiдно iз законами України щодо вивезення (пересилання) товарiв за межi митної територiї України.

     4. Товари, сумарна фактурна вартiсть яких перевищує еквiвалент 10000 євро, при вивезеннi (пересиланнi) громадянами за межi митної територiї України пiдлягають письмовому декларуванню в порядку, встановленому для громадян, та звiльняються вiд подання документiв (крiм документiв, що пiдтверджують право вивезення за межi митної територiї України культурних цiнностей), що пiдтверджують дотримання встановлених заборон та/або обмежень щодо вивезення (пересилання) громадянами товарiв за межi митної територiї України, за умови, що цi товари:

     1) вивозяться у зв'язку з виїздом за межi України на постiйне мiсце проживання;

     2) входять до складу спадщини, оформленої в Українi на користь громадянина-нерезидента, за умови пiдтвердження складу спадщини органами, що вчиняють нотарiальнi дiї;

     3) тимчасово вивозяться громадянами-резидентами за межi митної територiї України пiд письмове зобов'язання про їх зворотне ввезення;

     4) були тимчасово ввезенi на митну територiю України пiд зобов'язання про їх зворотне вивезення, що пiдтверджується вiдповiдними документами;

     5) були одержанi громадянами-нерезидентами у виглядi призiв i нагород за участь у змаганнях, конкурсах, фестивалях тощо, якi проводяться на територiї України, що пiдтверджується вiдповiдними документами.

     5. Товари, придбанi громадянами-нерезидентами на територiї України, загальна фактурна вартiсть яких не перевищує суми iноземної валюти, ввезеної цими громадянами в Україну, та товари, що вивозяться громадянами-нерезидентами у зв'язку з остаточним виїздом за межi України, на суму доходу, одержаного за час роботи чи навчання в Українi, що пiдтверджується вiдповiдними документами, пiдлягають письмовому декларуванню в порядку, встановленому для громадян, зi сплатою у випадках, встановлених законами України, вивiзного мита, та поданням документiв, необхiдних для здiйснення митного контролю та митного оформлення, якi при перемiщеннi (пересиланнi) громадянами таких товарiв через митний кордон України видаються вiдповiдними державними органами.

(Iз змiнами i доповненнями, внесеними згiдно iз Законом України вiд 06.09.2018р. N 2530-VIII)

     Стаття 372. Особливостi тимчасового вивезення (пересилання) громадянами-резидентами товарiв за межi митної територiї України

     1. Тимчасове вивезення (пересилання) громадянами-резидентами товарiв за межi митної територiї України здiйснюється з наданням митного органу зобов'язання про зворотне ввезення.

     2. Дiя частини першої цiєї статтi не поширюється на тимчасове вивезення (пересилання) за межi митної територiї України товарiв, сумарна фактурна вартiсть яких не перевищує еквiвалент 10000 євро (крiм культурних цiнностей), особистих речей i транспортних засобiв особистого користування, на яких громадяни перетинають митний кордон.

     3. У разi вiдсутностi книжки (карнету) А.Т.А., що використовується вiдповiдно до Конвенцiї про тимчасове ввезення (Стамбул, 1990 рiк), тимчасове вивезення громадянами-резидентами товарiв (крiм транспортних засобiв особистого користування) за межi митної територiї України здiйснюється на умовах, установлених частинами першою та другою цiєї статтi.

     4. Зобов'язання щодо зворотного ввезення товарiв, якi тимчасово вивозяться (пересилаються) за межi митної територiї України i сумарна фактурна вартiсть яких не перевищує еквiвалент 10000 євро, може надаватися за бажанням громадянина.

     5. У разi надання громадянином зобов'язання про зворотне ввезення товарiв митний орган вживає заходiв для забезпечення iдентифiкацiї цих товарiв з метою їх зворотного ввезення без письмового декларування та без оподаткування митними платежами.

     6. Тимчасове вивезення (пересилання) громадянами-резидентами за межi митної територiї України культурних цiнностей здiйснюється з поданням вiдповiдних документiв, якi пiдтверджують право вивезення за межi митної територiї України культурних цiнностей та дотримання заборон та/або обмежень згiдно iз законами України щодо тимчасового вивезення таких товарiв за межi митної територiї України.

(Iз змiнами i доповненнями, внесеними згiдно iз законами України вiд 04.07.2013р. N 405-VII, вiд 06.09.2018р. N 2530-VIII)

     Стаття 373. Обмеження щодо вивезення (пересилання) громадянами за межi митної територiї України окремих товарiв

     1. Не допускається вивезення (пересилання) громадянами за межi митної територiї України товарiв, незалежно вiд їх загальної фактурної вартостi, згiдно з перелiком, визначеним Кабiнетом Мiнiстрiв України.

     2. Порядок вивезення (пересилання) громадянами за межi митної територiї України дорогоцiнних металiв (за винятком банкiвських металiв, пам'ятних та ювiлейних монет України iз дорогоцiнних металiв), дорогоцiнного камiння та виробiв iз них, а також культурних цiнностей з метою їх вiдчуження визначається Кабiнетом Мiнiстрiв України.

     3. Порядок вивезення (пересилання) за межi митної територiї України банкiвських металiв, пам'ятних та ювiлейних монет України iз дорогоцiнних металiв визначається Нацiональним банком України.

     4. Не допускається вивезення за межi митної територiї України алкогольних напоїв та тютюнових виробiв громадянами, якi не досягли 18-рiчного вiку.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 07.06.2012р. N 4915-VI)

Глава 55. Пропуск та оподаткування товарiв, якi ввозяться (пересилаються) громадянами на митну територiю України

     Стаття 374. Умови ввезення (пересилання) громадянами товарiв на митну територiю України

     1. Товари (за винятком пiдакцизних), сумарна фактурна вартiсть яких не перевищує еквiвалент 1000 євро, що ввозяться громадянами на митну територiю України у ручнiй поклажi та/або у супроводжуваному багажi через пункти пропуску через державний кордон України, вiдкритi для повiтряного сполучення, та товари (крiм пiдакцизних), сумарна фактурна вартiсть яких не перевищує еквiвалент 500 євро та/або сумарна вага яких не перевищує 50 кг, що ввозяться громадянами на митну територiю України у ручнiй поклажi та/або у супроводжуваному багажi через iншi, нiж вiдкритi для повiтряного сполучення, пункти пропуску через державний кордон України, не пiдлягають письмовому декларуванню (за винятком товарiв, на якi вiдповiдно до статтi 197 цього Кодексу встановлено обмеження щодо перемiщення громадянами через митний кордон України, i випадкiв, передбачених частиною другою цiєї статтi) та не є об'єктами оподаткування митними платежами.

     2. Норма частини першої цiєї статтi застосовується у разi, якщо особа, яка ввозить товари на митну територiю України, в'їжджає в Україну не частiше одного разу протягом однiєї доби. З метою забезпечення дотримання цiєї умови посадовi особи органiв охорони державного кордону, якi здiйснюють паспортний контроль у пунктах пропуску через державний кордон України, безпосередньо в процесi здiйснення такого контролю iнформують посадових осiб митних органiв про громадян, якi в'їжджають в Україну частiше одного разу протягом однiєї доби. У разi якщо товари в обсягах, що не перевищують обмежень, встановлених у частинi першiй цiєї статтi, ввозяться на митну територiю України особою, яка в'їжджає в Україну частiше одного разу протягом однiєї доби, такi товари пiдлягають письмовому декларуванню в порядку, встановленому для громадян, з поданням документiв, якi видаються державними органами для здiйснення митного контролю та митного оформлення таких товарiв, та оподатковуються ввiзним митом за ставкою 10 вiдсоткiв i податком на додану вартiсть за ставкою, встановленою Податковим кодексом України.

     3. У разi якщо товари, зазначенi у частинi першiй цiєї статтi, пiдлягають державнiй реєстрацiї на територiї України, такi товари пiдлягають письмовому декларуванню в порядку, встановленому для громадян, з поданням документiв, що видаються державними органами для здiйснення митного контролю та митного оформлення таких товарiв при перемiщеннi (пересиланнi) їх через митний кордон України громадянами, та звiльняються вiд оподаткування митними платежами.

     4. Товари (крiм пiдакцизних), що ввозяться громадянами у ручнiй поклажi та/або у супроводжуваному багажi, сумарна фактурна вартiсть та/або загальна вага яких перевищують обмеження, встановленi частиною першою цiєї статтi, але загальна фактурна вартiсть яких не перевищує еквiвалент 10000 євро, пiдлягають письмовому декларуванню в порядку, встановленому для громадян, з поданням документiв, що видаються державними органами для здiйснення митного контролю та митного оформлення таких товарiв, та оподатковуються ввiзним митом за ставкою 10 вiдсоткiв i податком на додану вартiсть за ставкою, встановленою Податковим кодексом України, в частинi, що перевищує еквiвалент 1000 євро (при ввезеннi товарiв на митну територiю України через пункти пропуску через державний кордон України, вiдкритi для повiтряного сполучення) та еквiвалент 500 євро або вартiсть товарiв, обчислена пропорцiйно до ваги, що перевищує 50 кг (при ввезеннi через iншi пункти пропуску через державний кордон України). Базою оподаткування таких товарiв є частина їх сумарної фактурної вартостi, що перевищує еквiвалент 1000 євро (при ввезеннi товарiв на митну територiю України через пункти пропуску через державний кордон України, вiдкритi для повiтряного сполучення) та еквiвалент 500 євро або вартiсть товарiв, обчислена пропорцiйно до ваги, що перевищує 50 кг (при ввезеннi через iншi пункти пропуску через державний кордон України).

     5. Культурнi цiнностi за кодами 9701 21 00 00, 9701 22 00 00, 9701 29 00 00, 9701 91 00 00, 9701 92 00 00, 9701 99 00 00, 9702 10 00 00, 9702 90 00 00, 9703 10 00 00, 9703 90 00 00, 9704 00 00 00, 9705 10 00 00, 9705 21 00 00, 9705 22 00 00, 9705 29 00 00, 9705 31 00 00, 9705 39 00 00, 9706 10 00 00, 9706 90 00 00 згiдно з УКТ ЗЕД, виготовленi 50 i бiльше рокiв тому, незалежно вiд їх вартостi та способу перемiщення через митний кордон України, пiдлягають письмовому декларуванню в порядку, встановленому для пiдприємств.

     6. Товари (крiм пiдакцизних), що перемiщуються на митну територiю України у несупроводжуваному багажi, сумарна фактурна вартiсть яких не перевищує еквiвалент 150 євро, пiдлягають усному декларуванню на пiдставi товаросупровiдних документiв та не є об'єктами оподаткування митними платежами.

     Товари (крiм пiдакцизних), що перемiщуються у несупроводжуваному багажi, сумарна фактурна вартiсть яких перевищує еквiвалент 150 євро, але не перевищує еквiвалент 10000 євро, пiдлягають письмовому декларуванню в порядку, встановленому для громадян, та оподатковуються ввiзним митом за ставкою 10 вiдсоткiв та податком на додану вартiсть за ставкою, встановленою Податковим кодексом України. Базою оподаткування для таких товарiв є частина їх сумарної фактурної вартостi, що перевищує еквiвалент 150 євро.

     7. Товари (крiм пiдакцизних та зазначених у частинi п'ятiй цiєї статтi), що перемiщуються (пересилаються) на митну територiю України у мiжнародних поштових та експрес-вiдправленнях, сумарна фактурна вартiсть яких не перевищує еквiвалент 150 євро, декларуються оператором поштового зв'язку, експрес-перевiзником чи громадянином або уповноваженою ним особою в порядку, визначеному статтею 236 цього Кодексу, та не є об'єктами оподаткування митними платежами.

     Товари (крiм пiдакцизних та зазначених у частинi п'ятiй цiєї статтi), що перемiщуються (пересилаються) на митну територiю України у мiжнародних поштових та експрес-вiдправленнях, сумарна фактурна вартiсть яких перевищує еквiвалент 150 євро, але не перевищує еквiвалент 10000 євро, пiдлягають письмовому декларуванню оператором поштового зв'язку, експрес-перевiзником чи громадянином або уповноваженою ним особою в порядку, визначеному статтею 236 цього Кодексу, та оподатковуються ввiзним митом за ставкою 10 вiдсоткiв та податком на додану вартiсть за ставкою, встановленою Податковим кодексом України. Базою оподаткування для таких товарiв є частина їх сумарної фактурної вартостi, що перевищує еквiвалент 150 євро.

     8. Товари (крiм пiдакцизних), сумарна фактурна вартiсть яких перевищує еквiвалент 10000 євро, що пересилаються (перемiщуються) на митну територiю України в мiжнародних поштових вiдправленнях, мiжнародних експрес-вiдправленнях, у ручнiй поклажi, супроводжуваному та несупроводжуваному багажi, а також товари (крiм пiдакцизних), незалежно вiд їх фактурної вартостi, що перемiщуються на митну територiю України у вантажних вiдправленнях, пiдлягають декларуванню та митному оформленню з поданням митної декларацiї, передбаченої законодавством України для пiдприємств, а також дозволiв (лiцензiй), сертифiкатiв вiдповiдностi чи свiдоцтв про визнання вiдповiдностi у випадках, установлених законодавством України для суб'єктiв зовнiшньоекономiчної дiяльностi, та оподатковуються ввiзним митом за повними ставками Митного тарифу України i податком на додану вартiсть за ставкою, встановленою Податковим кодексом України.

     9. Помiщення товарiв, ввезених на митну територiю України громадянами, у митнi режими вiдмови на користь держави чи знищення або руйнування здiйснюється в порядку, встановленому цим Кодексом.

     10. При ввезеннi (пересиланнi) на митну територiю України громадянами звiльняються вiд оподаткування митними платежами:

     1) особистi речi, визначенi статтею 370 цього Кодексу;

     2) культурнi цiнностi за кодами 9701 21 00 00, 9701 22 00 00, 9701 29 00 00, 9701 91 00 00, 9701 92 00 00, 9701 99 00 00, 9702 10 00 00, 9702 90 00 00, 9703 10 00 00, 9703 90 00 00, 9704 00 00 00, 9705 10 00 00, 9705 21 00 00, 9705 22 00 00, 9705 29 00 00, 9705 31 00 00, 9705 39 00 00, 9706 10 00 00, 9706 90 00 00 згiдно з УКТ ЗЕД, виготовленi 50 i бiльше рокiв тому;

     3) товари, призначенi для забезпечення звичайних повсякденних потреб громадянина та початкового облаштування, що ввозяться (пересилаються) громадянами у зв'язку з переселенням на постiйне мiсце проживання в Україну протягом шести мiсяцiв з дня видачi документа, що пiдтверджує право громадянина на постiйне проживання в Українi, за умови документального пiдтвердження того, що до дня видачi цього документа громадянин проживав на територiї країни, з якої вiн прибув, не менше трьох рокiв:

     а) товари, призначенi для забезпечення звичайних повсякденних потреб громадянина та початкового облаштування (крiм товарiв, що класифiкуються за товарною позицiєю 8806 або одним iз кодiв 8903 21 00 00, 8903 22 90 00, 8903 23 90 00, 8903 32 90 00, 8903 33 90 00, 8903 99 99 00 згiдно з УКТ ЗЕД);

     б) транспортнi засоби особистого користування, що класифiкуються в однiй iз товарних позицiй 8702, 8703, 8704 (загальною масою до 3,5 тонни), 8711 згiдно з УКТ ЗЕД (у кiлькостi однiєї одиницi на кожного громадянина, який досяг 18-рiчного вiку), за умови документального пiдтвердження того, що до дня видачi документа, що пiдтверджує право на постiйне проживання в Українi, громадянин був власником (або спiввласником) такого транспортного засобу не менше одного року, а транспортний засiб перебував за ним на постiйному облiку (реєстрацiї) у вiдповiдних реєстрацiйних органах країни постiйного мiсця попереднього проживання громадянина не менше одного року, якщо даний транспортний засiб пiдлягає реєстрацiї в цiй країнi;

     в) товари, що класифiкуються в товарнiй позицiї 8716 згiдно з УКТ ЗЕД (у кiлькостi однiєї одиницi на кожного повнолiтнього громадянина) за умови одночасного ввезення з транспортними засобами особистого користування, що класифiкуються в однiй iз товарних позицiй 8702, 8703, 8704 (загальною масою до 3,5 тонни), 8711 згiдно з УКТ ЗЕД.

     У разi пропуску внаслiдок аварiї, дiї обставин непереборної сили, хвороби або з iнших поважних причин, що пiдтверджується вiдповiдними документами, встановленого цим пунктом строку ввезення (пересилання) товарiв на митну територiю України iз звiльненням вiд оподаткування митними платежами цей строк може бути продовжений вiдповiдним митним органом, але не бiльш як до двох рокiв з дня видачi документа, що пiдтверджує право громадянина на постiйне проживання в Українi;

     4) товари, що належать громадянам i перемiщуються транзитом через митну територiю України;

     5) товари, що входять до складу спадщини за законом, вiдкритої за межами України на користь резидента (у тому числi в кiлькостi однiєї одиницi за кожною товарною позицiєю 8702, 8703, 8704 (загальною масою до 3,5 тонни), 8711 згiдно з УКТ ЗЕД), у разi пiдтвердження її складу органами, що вчиняють нотарiальнi дiї у країнi її вiдкриття. Зазначене пiдтвердження пiдлягає засвiдченню або легалiзацiї у вiдповiднiй закордоннiй консульськiй установi України, якщо iнше не передбачено мiжнародними договорами, згоду на обов'язковiсть яких надано Верховною Радою України;

     6) товари, одержанi громадянами-резидентами у виглядi нагород i призiв на мiжнародних змаганнях, конкурсах за межами митної територiї України (у тому числi не бiльше одного товару за товарними позицiями 8702, 8703, 8704 (загальною масою до 3,5 тонни), 8711 згiдно з УКТ ЗЕД), за умови документального пiдтвердження факту нагородження нотарiальними органами вiдповiдної країни. Зазначене пiдтвердження пiдлягає засвiдченню або легалiзацiї у вiдповiднiй закордоннiй консульськiй установi України, якщо iнше не передбачено мiжнародними договорами, згоду на обов'язковiсть яких надано Верховною Радою України;

     7) товари (включаючи транспортнi засоби особистого користування), що були попередньо вивезенi громадянами-резидентами за межi митної територiї України i зворотно ввозяться на митну територiю України, за наявностi вiдповiдного пiдтвердження факту попереднього вивезення таких товарiв;

     8) транспортнi засоби особистого користування, що тимчасово ввозяться на митну територiю України громадянами-нерезидентами;

     9) товари (крiм транспортних засобiв), якi мають ознаки таких, що були у користуваннi та призначенi для власного облаштування житла i забезпечення життєдiяльностi громадян, якi перебували за кордоном у вiдрядженнях (на навчаннi), за умови, що такi товари ввозяться (пересилаються) протягом шести мiсяцiв з дня повернення таких громадян в Україну пiсля закiнчення строку вiдрядження (навчання);

     10) товари (крiм транспортних засобiв), якi мають ознаки таких, що були у користуваннi та призначенi для власного облаштування житла i забезпечення життєдiяльностi iноземних громадян, якi за офiцiйним запрошенням прибувають у довготермiнове вiдрядження в Україну, за умови, що такi товари ввозяться (пересилаються) безпосередньо таким громадянином в Україну на адресу свого тимчасового перебування протягом перших шести мiсяцiв його перебування в довготермiновому вiдрядженнi в Українi пiд зобов'язання про їх зворотне вивезення;

     11) виключено

     12) пальне, що мiститься у стандартних баках транспортного засобу особистого користування, та пальне, що мiститься у переноснiй канiстрi обсягом не бiльше 20 лiтрiв, що перемiщується разом iз таким транспортним засобом.

     11. Товари за товарними позицiями 8702, 8703, 8704 (загальною масою до 3,5 тонни), 8711, 8716 згiдно з УКТ ЗЕД, що ввозяться на митну територiю України громадянами у зв'язку з переселенням на постiйне мiсце проживання в Україну iз звiльненням вiд оподаткування митними платежами вiдповiдно до цього Кодексу, пiдлягають постановцi на тимчасовий облiк в державних реєстрацiйних органах на строк до двох рокiв з оформленням документiв на право тимчасового користування такими товарами та можуть бути вiдчуженi або переданi у володiння, користування чи розпорядження iншим особам (крiм членiв сiмей таких громадян) упродовж двох рокiв з дня ввезення на митну територiю України лише пiсля сплати особами, якi ввезли їх в Україну, всiх митних платежiв за ставками, чинними на день подання митної декларацiї.

     12. Документи на право постiйного користування (з правом вiдчуження) товарами, зазначеними у частинi одинадцятiй цiєї статтi, можуть бути виданi громадянам - власникам цих товарiв пiсля постiйного проживання їх на територiї України протягом двох рокiв з дня митного оформлення таких товарiв.

(Iз змiнами i доповненнями, внесеними згiдно iз законами України вiд 07.06.2012р. N 4915-VI, вiд 04.07.2013р. N 405-VII, вiд 10.04.2014р. N 1201-VII, вiд 25.01.2022р. N 1999-IX, вiд 15.08.2022р. N 2510-IX, вiд 02.05.2023р. N 3069-IX)

     Стаття 375. Ввезення громадянами на митну територiю України домашнiх тварин

     1. Домашнi тварини, що ввозяться громадянами на митну територiю України, пiдлягають письмовому декларуванню та застосуванню до них заходiв контролю, визначених законом.

     Стаття 376. Ввезення на митну територiю України громадянами алкогольних напоїв та тютюнових виробiв

     1. Ввезення на митну територiю України алкогольних напоїв та тютюнових виробiв громадянами, якi не досягли 18-рiчного вiку, не допускається.

     2. Громадяни, якi досягли 18-рiчного вiку, можуть ввозити алкогольнi напої та тютюновi вироби на митну територiю України в ручнiй поклажi або супроводжуваному багажi без сплати митних платежiв та без письмового декларування у таких кiлькостях iз розрахунку на одну особу:

     1) 200 сигарет або 50 сигар чи 250 грамiв тютюну, або цi вироби в наборi загальною вагою, що не перевищує 250 грамiв;

     2) 5 лiтрiв пива, 2 лiтри вина, 1 лiтр мiцних (iз вмiстом спирту бiльш як 22 %) алкогольних напоїв.

     3. Алкогольнi напої та тютюновi вироби незалежно вiд їх кiлькостi не звiльняються вiд оподаткування митними платежами, якщо особа, яка ввозить їх на митну територiю України, була вiдсутня в Українi менш нiж 24 години.

     Стаття 377. Особливостi митного оформлення окремих товарiв, що ввозяться громадянами на митну територiю України для вiльного обiгу

     1. Товари за товарними позицiями 8701 - 8707, 8711, 8716 згiдно з УКТ ЗЕД, якi пiдлягають державнiй реєстрацiї, при ввезеннi громадянами на митну територiю України або надходженнi на митну територiю України на адресу громадян у несупроводжуваному багажi або вантажних вiдправленнях для вiльного обiгу, незалежно вiд їх вартостi, пiдлягають письмовому декларуванню та митному оформленню в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну податкову i митну полiтику, з оподаткуванням ввiзним митом за повними ставками Митного тарифу України, акцизним податком i податком на додану вартiсть за ставками, встановленими Податковим кодексом України.

     2. Частину другу виключено.

     3. Ввезенi громадянами на митну територiю України для вiльного обiгу товари, зазначенi у частинi першiй цiєї статтi, що пiдлягають державнiй реєстрацiї уповноваженими органами України, забороняється вiдчужувати або передавати у володiння, користування чи розпорядження iншим особам до здiйснення державної реєстрацiї цих товарiв.

     4. З метою запобiгання незаконному обiгу транспортних засобiв на територiї України мiж центральним органом виконавчої влади, що реалiзує державну митну полiтику, та державними органами з безпеки дорожнього руху здiйснюється автоматизований обмiн iнформацiєю про транспортнi засоби, що перетинають державний кордон України, стосовно митного оформлення та державної реєстрацiї таких транспортних засобiв.

     5. Кузови (включаючи кабiни) для моторних транспортних засобiв товарних позицiй 8701 - 8705, що класифiкуються в товарнiй позицiї 8707, шасi з установленими двигунами для товарiв товарних позицiй 8701 - 8705, що класифiкуються в товарнiй позицiї 8706 згiдно з УКТ ЗЕД, пiдлягають митному оформленню як зiбранi транспортнi зароби. Оподаткування їх здiйснюється за повними ставками ввiзного мита вiдповiдно до Митного тарифу України, акцизним податком i податком на додану вартiсть за ставками, встановленими Податковим кодексом України.

     6. Товари, зазначенi у частинах першiй та п'ятiй цiєї статтi, що були зареєстрованi у вiдповiдних реєстрацiйних органах iноземних держав i ввозяться в Україну для вiльного обiгу, повиннi бути знятi з облiку в цих органах.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз законами України вiд 07.06.2012р. N 4915-VI, вiд 04.07.2013р. N 405-VII, вiд 02.10.2019р. N 141-IX, вiд 07.02.2023р. N 2919-IX)

     Стаття 378. Обмеження щодо ввезення громадянами товарiв на митну територiю України

     1. Пропуск на митну територiю України товарiв, що класифiкуються в 1 - 24 групах УКТ ЗЕД та ввозяться громадянами для вiльного обiгу, в будь-яких обсягах не дозволяється.

     2. Обмеження, встановлене частиною першою цiєї статтi, не поширюється на:

     1) алкогольнi та тютюновi вироби, що ввозяться громадянами в кiлькостях та у способи, зазначенi у частинi другiй статтi 376 цього Кодексу;

     2) харчовi продукти вагою до 10 кг в упаковцi виробника, що надходять на адресу громадян у мiжнародних поштових або експрес-вiдправленнях;

     3) харчовi продукти для власного споживання на суму, яка не перевищує еквiвалент 200 євро, що ввозяться в порядку та обсягах, визначених Кабiнетом Мiнiстрiв України;

     4) домашнiх тварин.

     3. Не пiдлягають перемiщенню на митну територiю України в несупроводжуваному багажi продукти харчування без упаковки виробника.

     Стаття 379. Умови тимчасового ввезення та ввезення з метою транзиту товарiв на митну територiю України громадянами

     1. Громадяни мають право ввозити тимчасово або з метою транзиту товари, сумарна фактурна вартiсть та загальна вага яких не перевищують критерiї, встановленi частиною першою статтi 374 цього Кодексу, за умови усного або, за бажанням власника цих товарiв чи на вимогу посадової особи митного органу, письмового декларування в порядку, передбаченому для громадян.

     2. Пропуск через митний кордон України товарiв (крiм транспортних засобiв особистого користування), сумарна фактурна вартiсть та/або загальна вага яких перевищують критерiї, встановленi частиною першою статтi 374 цього Кодексу, що ввозяться громадянами на митну територiю України тимчасово або з метою транзиту, здiйснюється в порядку, передбаченому для пiдприємств, пiд письмове зобов'язання про їх зворотне вивезення (транзит).

     3. Частину третю виключено.

     4. Пропуск через митний кордон України товарiв (крiм транспортних засобiв особистого користування), що ввозяться на митну територiю тимчасово, мають ознаки таких, що були у користуваннi, та призначенi для власного облаштування i забезпечення життєдiяльностi громадян-нерезидентiв, якi за офiцiйним запрошенням прибувають у довготермiнове вiдрядження в Україну, здiйснюється пiд письмове зобов'язання про їх зворотне вивезення та без надання забезпечення сплати митних платежiв вiдповiдно до роздiлу X цього Кодексу.

     5. Дозволяється тимчасове ввезення на митну територiю України домашнiх тварин в кiлькостi не бiльше 3 ссавцiв, 6 птахiв, 20 акварiумних риб без надання забезпечення сплати митних платежiв вiдповiдно до роздiлу X цього Кодексу та з поданням митним органам документiв, якi видаються державними органами для здiйснення митного контролю та митного оформлення товарiв, що перемiщуються громадянами через митний кордон України.

     6. Строки тимчасового ввезення громадянами товарiв на митну територiю України (крiм випадкiв, передбачених статтею 380 цього Кодексу) встановлюються вiдповiдно до статтi 108 цього Кодексу, а строки ввезення з метою транзиту - вiдповiдно до статтi 95 цього Кодексу або митним органом країни вiдправлення вiдповiдно до положень Конвенцiї про процедуру спiльного транзиту.

     7. Частину сьому виключено.

     8. Частину восьму виключено.

     9. Частину дев'яту виключено.

(Iз змiнами i доповненнями, внесеними згiдно iз законами України вiд 07.06.2012р. N 4915-VI, вiд 04.07.2013р. N 405-VII, вiд 02.10.2019р. N 141-IX, вiд 15.08.2022р. N 2510-IX)

     Стаття 380. Особливостi тимчасового ввезення громадянами транспортних засобiв особистого користування та транспортних засобiв комерцiйного призначення на митну територiю України

     1. Тимчасове ввезення громадянами-нерезидентами на митну територiю України транспортних засобiв особистого користування дозволяється на строк до одного року. Цей строк може бути продовжено митними органами з урахуванням дiї обставин непереборної сили та особистих обставин громадян, якi ввезли такi транспортнi засоби, за умови документального пiдтвердження цих обставин, але не бiльш як на 60 днiв. Обов'язковою умовою допуску зазначених транспортних засобiв до тимчасового ввезення на митну територiю України є реєстрацiя цих транспортних засобiв в уповноважених органах iноземних держав, що пiдтверджується вiдповiдним документом.

     2. Транспортнi засоби особистого користування, що тимчасово ввозяться на митну територiю України громадянами-нерезидентами, не пiдлягають письмовому декларуванню та звiльняються вiд проведення заходiв офiцiйного контролю, а також вiд подання документiв та/або вiдомостей, що пiдтверджують дотримання встановлених заборон та/або обмежень щодо перемiщення транспортних засобiв особистого користування через митний кордон України. Пропуск таких транспортних засобiв через митний кордон України здiйснюється без надання забезпечення сплати митних платежiв вiдповiдно до роздiлу X цього Кодексу. Пальне, що мiститься у звичайних (встановлених заводом-виробником) баках зазначених транспортних засобiв, не пiдлягає письмовому декларуванню та не є об'єктом оподаткування митними платежами.

     3. Тимчасове ввезення громадянами-нерезидентами транспортних засобiв особистого користування, що класифiкуються за товарними позицiями 8702, 8703, 8704 (загальною масою до 3,5 тонни), 8711 згiдно з УКТ ЗЕД, та причепiв до них, що класифiкуються за товарною позицiєю 8716 згiдно з УКТ ЗЕД, у кiлькостi бiльше однiєї одиницi на кожну товарну позицiю дозволяється за умови письмового декларування в порядку, передбаченому законодавством України для громадян, та наданням забезпечення сплати митних платежiв вiдповiдно до роздiлу X цього Кодексу.

     4. Тимчасове ввезення громадянами-резидентами транспортних засобiв особистого користування, що класифiкуються за товарними позицiями 8702, 8703, 8704 (загальною масою до 3,5 тонни), 8711 згiдно з УКТ ЗЕД та причепiв до них товарної позицiї 8716 дозволяється на строк до одного року пiд письмове зобов'язання про їх зворотне вивезення за умови письмового декларування в порядку, передбаченому законодавством України для громадян, пiсля сплати всiх митних платежiв, якi вiдповiдно до закону пiдлягають сплатi при iмпортi таких транспортних засобiв.

     Тимчасове ввезення громадянами-резидентами на митну територiю України iнших транспортних засобiв особистого користування дозволяється на строк до одного року пiд письмове зобов'язання про їх зворотне вивезення за умови письмового декларування в порядку, передбаченому законодавством України для громадян, та наданням забезпечення сплати митних платежiв вiдповiдно до роздiлу X цього Кодексу.

     Транспортнi засоби, що класифiкуються за товарними позицiями 8702, 8703, 8704 (загальною масою до 3,5 тонни), 8711 згiдно з УКТ ЗЕД, та причепи до них, що класифiкуються за товарною позицiєю 8716 згiдно з УКТ ЗЕД, якi ввозяться громадянами-резидентами у зв'язку з виконанням своїх обов'язкiв за укладеними трудовими договорами з пiдприємствами-нерезидентами, що пiдтверджується документами вiдповiдних компетентних органiв країни реєстрацiї пiдприємства-нерезидента, для цiлей цього Кодексу вважаються транспортними засобами особистого користування. Тимчасове ввезення громадянами-резидентами на митну територiю України таких транспортних засобiв дозволяється на строк до 10 дiб за умови письмового декларування в порядку, передбаченому законодавством України для громадян, та наданням забезпечення сплати митних платежiв вiдповiдно до роздiлу X цього Кодексу.

     Строки, передбаченi абзацами першим, другим, третiм та п'ятим цiєї частини, можуть бути продовженi митними органами з урахуванням дiї обставин непереборної сили та особистих обставин громадян, якi ввезли транспортнi засоби, за умови документального пiдтвердження цих обставин, але не бiльш як на 60 днiв.

     Громадяни-резиденти, якi перебувають на тимчасовому консульському облiку в консульськiй установi України за кордоном, мають право тимчасово ввозити на митну територiю України пiд письмове зобов'язання про зворотне вивезення за умови письмового декларування в порядку, передбаченому законодавством України для громадян, один транспортний засiб особистого користування, що класифiкується за товарною позицiєю 8703 (крiм товарної пiдпозицiї 8703 10) згiдно з УКТ ЗЕД, та причiп до нього, що класифiкується за товарною пiдпозицiєю 8716 10 згiдно з УКТ ЗЕД (за умови ввезення разом iз транспортним засобом), на строк, що не перевищує 60 днiв протягом одного календарного року (який може бути як безперервним, так i з перервами), без сплати митних платежiв, якi вiдповiдно до закону пiдлягають сплатi при iмпортi таких транспортних засобiв. Зазначенi транспортнi засоби можуть бути тимчасово ввезенi на митну територiю України за умови подання митного органу документiв, що пiдтверджують право власностi громадянина на такi транспортнi засоби та їх реєстрацiю на територiї вiдповiдної країни.

     5. Тимчасово ввезенi транспортнi засоби особистого користування можуть використовуватися на митнiй територiї України виключно громадянами, якi ввезли зазначенi транспортнi засоби в Україну, для їхнiх особистих потреб.

     Транспортнi засоби особистого користування, що класифiкуються за товарною позицiєю 8903 згiдно з УКТ ЗЕД, можуть використовуватися громадянами, якi ввезли їх в Україну, а також громадянами-резидентами та громадянами-нерезидентами, якi мають належний дозвiл користувача права на тимчасове ввезення, за умови використання транспортного засобу вiд iменi i згiдно з iнструкцiями користувача права на тимчасове ввезення.

     Такi транспортнi засоби не можуть використовуватися для цiлей пiдприємницької дiяльностi та/або отримання доходiв в Українi, бути розкомплектованi чи переданi у володiння, користування або розпорядження iншим особам.

     6. Тимчасово ввезенi транспортнi засоби особистого користування повиннi бути вивезенi за межi митної територiї України з дотриманням строкiв, установлених вiдповiдно до вимог цього Кодексу, або помiщенi у митнi режими вiдмови на користь держави, знищення або руйнування чи можуть бути оформленi для вiльного обiгу на митнiй територiї України за умови сплати митних платежiв, якi вiдповiдно до закону пiдлягають сплатi при iмпортi таких транспортних засобiв.

     7. У разi втрати чи повного зiпсування тимчасово ввезених транспортних засобiв особистого користування внаслiдок аварiї або дiї обставин непереборної сили перебiг строку тимчасового ввезення зупиняється за умови надання митним органам власниками таких транспортних засобiв достатнiх доказiв їх втрати чи зiпсування. Дозволяється помiщення таких транспортних засобiв у митний режим знищення або руйнування.

     8. Транспортнi засоби особистого користування, тимчасово ввезенi на митну територiю України громадянами бiльш як на 30 дiб, пiдлягають державнiй реєстрацiї.

     Порядок державної реєстрацiї транспортних засобiв особистого користування, тимчасово ввезених на митну територiю України громадянами, встановлюється Кабiнетом Мiнiстрiв України.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 07.06.2012р. N 4915-VI, вiд 04.07.2013р. N 405-VII, вiд 19.09.2013р. N 588-VII, вiд 06.09.2018р. N 2530-VIII, вiд 08.11.2018р. N 2612-VIII, вiд 15.08.2022р. N 2510-IX)

     Стаття 381. Особливостi перемiщення громадянами транспортних засобiв особистого користування в митному режимi транзиту через митну територiю України

     1. Громадянам дозволяється помiщувати у митний режим транзиту транспортнi засоби особистого користування з метою прохiдного транзиту через митну територiю України за умови їх письмового декларування в порядку, передбаченому для громадян, та внесення на рахунок митного органу, що здiйснив пропуск таких транспортних засобiв на митну територiю України, грошової застави в розмiрi митних платежiв, що пiдлягають сплатi при ввезеннi таких транспортних засобiв на митну територiю України з метою вiльного обiгу. Зазначенi вимоги не поширюються на транспортнi засоби, постiйно зареєстрованi у вiдповiдних реєстрацiйних органах iноземної держави, що пiдтверджується вiдповiдним документом, та перемiщуються громадянами-нерезидентами.

     Перемiщення транспортних засобiв особистого користування з метою прохiдного транзиту через митну територiю України здiйснюється у строки, встановленi статтею 95 цього Кодексу, або встановленi митним органом країни вiдправлення вiдповiдно до положень Конвенцiї про процедуру спiльного транзиту.

     2. У разi порушення зобов'язання про прохiдний транзит через митну територiю України транспортних засобiв особистого користування, за винятком випадкiв, коли таке порушення сталося внаслiдок аварiї або дiї обставин непереборної сили, що пiдтверджується вiдповiдними документами, внесена грошова застава використовується в порядку, визначеному статтею 309 цього Кодексу.

     3. У разi знищення чи повного зiпсування помiщених у митний режим транзиту транспортних засобiв особистого користування, що перемiщуються з метою прохiдного транзиту через митну територiю України, внаслiдок аварiї або дiї обставин непереборної сили перебiг строку їх транзиту зупиняється, а внесена грошова застава повертається особi, яка внесла заставу, її спадкоємцю або уповноваженiй ними особi, за умови надання такою особою митним органам достатнiх доказiв знищення чи повного зiпсування таких транспортних засобiв.

(Iз змiнами i доповненнями, внесеними згiдно iз законами України вiд вiд 04.07.2013р. N 405-VII, вiд 08.11.2018р. N 2612-VIII, вiд 15.08.2022р. N 2510-IX)

Роздiл XIII
ОСОБЛИВОСТI ПРОПУСКУ ТА ОПОДАТКУВАННЯ ТОВАРIВ, ЩО ПЕРЕМIЩУЮТЬСЯ ЧЕРЕЗ МИТНИЙ КОРДОН УКРАЇНИ ПРЕДСТАВНИЦТВАМИ IНОЗЕМНИХ ДЕРЖАВ, МIЖНАРОДНИМИ ОРГАНIЗАЦIЯМИ ТА ОФIЦIЙНИМИ ОСОБАМИ, А ТАКОЖ ДИПЛОМАТИЧНИМИ ПРЕДСТАВНИЦТВАМИ УКРАЇНИ, ЩО ЗНАХОДЯТЬСЯ ЗА КОРДОНОМ

Глава 56. Особливостi пропуску та оподаткування товарiв, що ввозяться на митну територiю України представництвами iноземних держав, мiжнародними органiзацiями та офiцiйними особами, а також дипломатичними представництвами України, що знаходяться за кордоном

     Стаття 382. Особливостi пропуску та оподаткування товарiв, що ввозяться на митну територiю України дипломатичними представництвами iноземних держав в Українi

     1. Дипломатичнi представництва iноземних держав в Українi за умови дотримання встановленого цим Кодексом порядку перемiщення товарiв через митний кордон України (у тому числi вимог, передбачених статтею 319 цього Кодексу) можуть ввозити на митну територiю України та вивозити з її митної територiї товари, призначенi для офiцiйного (службового) користування цих представництв iз звiльненням вiд митного огляду та сплати митних платежiв.

     2. Моторнi транспортнi засоби, призначенi для офiцiйного (службового) користування дипломатичних представництв iноземних держав в Українi, можуть ввозитися цими представництвами на умовах, зазначених у частинi першiй цiєї статтi, в кiлькостi, необхiднiй для забезпечення їх функцiонування, але не бiльше вiд кiлькостi членiв дипломатичного персоналу представництва, а також двох додаткових транспортних засобiв.

     Стаття 383. Особливостi пропуску та оподаткування товарiв, що ввозяться на митну територiю України главою дипломатичного представництва iноземної держави, членами дипломатичного персоналу представництва та членами їх сiмей

     1. Глава дипломатичного представництва iноземної держави та члени дипломатичного персоналу представництва, а також члени їхнiх сiмей, якi проживають разом з ними, за умови, що вони не є громадянами України та не проживають в Українi постiйно, можуть ввозити в Україну товари, призначенi для особистого користування, включаючи предмети початкового облаштування, та вивозити з України товари, призначенi для особистого користування, включаючи придбанi на митнiй територiї України, з дотриманням встановленого цим Кодексом порядку їх перемiщення через митний кордон України (у тому числi вимог, передбачених статтею 319 цього Кодексу) та зi звiльненням вiд сплати митних платежiв.

     2. Особистий багаж глави дипломатичного представництва iноземної держави, членiв дипломатичного персоналу представництва, а також членiв їхнiх сiмей, якi проживають разом з ними, звiльняється вiд митного огляду, якщо немає достатнiх пiдстав вважати, що вiн мiстить товари, не призначенi для особистого користування, або товари, ввезення (вивезення) яких заборонене законом або регулюється карантинними та iншими спецiальними правилами. Такий огляд повинен здiйснюватися тiльки в присутностi зазначених у цiй статтi осiб або їх уповноважених представникiв та за письмовим розпорядженням керiвника вiдповiдного митного органу або його заступника.

     3. Особи, зазначенi в частинi першiй цiєї статтi, можуть ввозити в Україну моторнi транспортнi засоби, призначенi для особистого користування, з дотриманням встановленого цим Кодексом порядку їх перемiщення через митний кордон України та зi звiльненням вiд сплати митних платежiв у кiлькостi, що не перевищує:

     1) двох одиниць для глави представництва;

     2) однiєї одиницi для кожного члена дипломатичного персоналу представництва;

     3) однiєї одиницi для кожного повнолiтнього члена сiм'ї глави представництва та членiв дипломатичного персоналу.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз законами України вiд 04.07.2013р. N 405-VII, вiд 14.01.2020р. N 440-IX)

     Стаття 384. Особливостi пропуску та оподаткування товарiв, що ввозяться на митну територiю України членами адмiнiстративно-технiчного персоналу дипломатичного представництва iноземної держави та членами їх сiмей

     1. Члени адмiнiстративно-технiчного персоналу дипломатичного представництва iноземної держави та члени їхнiх сiмей, якi проживають разом з ними, якщо вони не є громадянами України та не проживають в Українi постiйно, можуть ввозити в Україну товари, призначенi для початкового облаштування, з дотриманням встановленого цим Кодексом порядку їх перемiщення через митний кордон України (у тому числi вимог, передбачених статтею 319 цього Кодексу) та iз звiльненням вiд сплати митних платежiв. Перелiк товарiв, якi можуть бути вiднесенi до таких, що призначенi для початкового облаштування, встановлюється Кабiнетом Мiнiстрiв України.

     2. Особи, зазначенi у частинi першiй цiєї статтi, можуть ввозити в Україну в установленому цим Кодексом порядку моторнi транспортнi засоби, призначенi для особистого користування, iз звiльненням вiд сплати митних платежiв у кiлькостi не бiльше одного моторного транспортного засобу на сiм'ю.

     Стаття 385. Поширення митних пiльг, що надаються згiдно з цим Кодексом членам дипломатичного персоналу представництва iноземної держави, на членiв адмiнiстративно-технiчного персоналу цього представництва та на членiв їхнiх сiмей

     1. З урахуванням принципу взаємностi стосовно кожної окремої держави митнi пiльги, що надаються згiдно з цим Кодексом членам дипломатичного персоналу представництва iноземної держави, можуть поширюватися на членiв адмiнiстративно-технiчного персоналу цього представництва, а також на членiв їхнiх сiмей, якi не є громадянами України та не проживають в Українi постiйно.

     Стаття 386. Особливостi пропуску та оподаткування товарiв, що ввозяться на митну територiю України консульськими установами iноземних держав та членами їх персоналу

     1. Консульським установам iноземних держав, консульським посадовим особам, включаючи главу консульської установи та консульських службовцiв, а також членiв їхнiх сiмей, надаються митнi пiльги, передбаченi цим Кодексом для дипломатичних представництв iноземних держав або вiдповiдного персоналу дипломатичного представництва.

     2. З урахуванням принципу взаємностi стосовно кожної окремої держави на працiвникiв обслуговуючого персоналу консульської установи, а також на членiв їхнiх сiмей, якщо вони не є громадянами України та не проживають в Українi постiйно, можуть поширюватися митнi пiльги, що надаються згiдно з цим Кодексом вiдповiдному персоналу дипломатичного представництва iноземної держави.

     Стаття 387. Перемiщення дипломатичної пошти та консульської валiзи iноземних держав через митний кордон України

     1. Дипломатична пошта та консульська валiза iноземних держав, що перемiщуються через митний кордон України, не пiдлягають нi розпечатуванню, нi затриманню. За наявностi достатнiх пiдстав вважати, що консульська валiза мiстить товари, не зазначенi в частинi третiй цiєї статтi, митний орган може зажадати розпечатання валiзи уповноваженими особами цiєї iноземної держави у присутностi посадових осiб митного органу. У разi вiдмови вiд розпечатання така валiза повертається до мiсця вiдправлення.

     2. Усi мiсця, що становлять дипломатичну пошту та консульську валiзу, повиннi мати видимi зовнiшнi ознаки, що свiдчать про їх характер.

     3. Дипломатична пошта може мiстити виключно дипломатичнi документи та товари, призначенi для офiцiйного користування, а консульська валiза - тiльки офiцiйну кореспонденцiю та документи або товари, призначенi виключно для офiцiйного користування.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 04.07.2013р. N 405-VII)

     Стаття 388. Особливостi пропуску та оподаткування товарiв, що ввозяться на митну територiю України iноземними дипломатичними i консульськими кур'єрами

     1. Iноземнi дипломатичнi та консульськi кур'єри можуть ввозити в Україну та вивозити з України товари, призначенi для їх особистого користування, iз звiльненням на основi взаємностi вiд митного огляду та сплати митних платежiв.

     Стаття 389. Особливостi пропуску та оподаткування товарiв, що ввозяться на митну територiю України представниками та членами делегацiй iноземних держав

     1. Представникам iноземних держав, членам парламентських та урядових делегацiй, а також на основi взаємностi членам делегацiй iноземних держав, якi приїздять в Україну для участi в мiжнародних переговорах, мiжнародних конференцiях та нарадах або з iншими офiцiйними дорученнями, надаються митнi пiльги, передбаченi цим Кодексом для дипломатичного персоналу представництв iноземних держав. Такi пiльги надаються також членам сiмей цих осiб, якi їх супроводжують.

     2. Дипломатичному персоналу, консульським посадовим особам представництв iноземних держав, членам їхнiх сiмей, а також особам, зазначеним у частинi першiй цiєї статтi, якi прямують з тiєю ж метою транзитом через територiю України, надаються митнi пiльги, передбаченi цим Кодексом для дипломатичного персоналу представництв iноземних держав.

     Стаття 390. Застосування умов взаємностi

     1. У разi надання закордонному дипломатичному представництву України або його персоналу iноземною державою менш сприятливого режиму, нiж передбачено цим роздiлом, до дипломатичного представництва такої iноземної держави в Українi та його персоналу застосовуватиметься аналогiчний режим на умовах взаємностi.

     2. Iнформацiя про надання митних пiльг дипломатичним установам України за кордоном та їх персоналу для визначення умов взаємностi вiдповiдно до цього роздiлу стосовно кожної окремої iноземної держави надається Мiнiстерством закордонних справ України центральному органу виконавчої влади, що реалiзує державну митну полiтику, в порядку, визначеному Кабiнетом Мiнiстрiв України.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз законами України вiд 04.07.2013р. N 405-VII, вiд 02.10.2019р. N 141-IX)

     Стаття 391. Особливостi пропуску та оподаткування товарiв, що ввозяться на митну територiю України мiжнародними органiзацiями, представництвами iноземних держав при них, а також їх персоналом

     1. Митнi пiльги для мiжнародних органiзацiй та представництв iноземних держав при них, а також для персоналу цих органiзацiй i представництв та членiв сiмей персоналу визначаються мiжнародними договорами України, укладеними вiдповiдно до закону.

     Стаття 392. Особливостi пропуску та оподаткування товарiв, що ввозяться на митну територiю України посадовими особами представництв iноземних держав та мiжнародних органiзацiй в Українi

     1. Кожна посадова особа, яка має пiльги згiдно iз статтями 383 - 386, 388, 389, 391 цього Кодексу, користується ними у разi прямування в Україну для зайняття вiдповiдної посади з моменту перетину митного кордону України, а у разi знаходження на територiї України - з того часу, коли ця посадова особа офiцiйно приступила до виконання своїх обов'язкiв.

     2. Члени сiмей посадових осiб, зазначених у частинi першiй цiєї статтi, якщо вони не є громадянами України та не проживають в Українi постiйно, мають тi самi пiльги, що i цi посадовi особи.

     Стаття 393. Припинення надання митних пiльг посадовим особам представництв iноземних держав та мiжнародних органiзацiй в Українi

     1. Пiсля залишення посадовими особами представництв iноземних держав та мiжнародних органiзацiй митної територiї України надання їм митних пiльг, передбачених статтею 383, частиною другою статтi 384, статтями 385, 386, 388, 389, 391 цього Кодексу, припиняється.

     Стаття 394. Декларування товарiв представництв iноземних держав та мiжнародних органiзацiй в Українi

     1. Товари (крiм моторних транспортних засобiв), призначенi для офiцiйного (службового) користування представництв iноземних держав та мiжнародних органiзацiй в Українi, пiдлягають декларуванню митним органам та пропускаються в Україну в режимi iмпорту (випуску для вiльного обiгу).

     2. Моторнi транспортнi засоби, призначенi для офiцiйного (службового) користування представництвами iноземних держав та мiжнародних органiзацiй в Українi, пiдлягають декларуванню митним органам за мiсцем акредитацiї цих представництв та пропускаються в Україну в режимi тимчасового ввезення на строк, визначений зазначеними представництвами, але не бiльший, нiж строк їх акредитацiї. При здiйсненнi митного оформлення таких транспортних засобiв застосовуються засоби забезпечення їх iдентифiкацiї.

     3. Моторнi транспортнi засоби, зазначенi у частинi другiй цiєї статтi, можуть бути вiдчуженi на митнiй територiї України пiсля змiни митного режиму, в якому вони перебувають, з тимчасового ввезення на iмпорт. Це правило не поширюється на випадки вiдчуження зазначених транспортних засобiв вiдповiдно до статтi 109 цього Кодексу iншим особам, якi мають митнi пiльги, передбаченi статтею 383, частиною другою статтi 384, статтями 385, 386, 388, 389, 391 цього Кодексу.

     4. Одночасно в користуваннi представництва можуть перебувати моторнi транспортнi засоби, ввезенi в режимi тимчасового ввезення iз звiльненням вiд сплати митних платежiв, у кiлькостi, зазначенiй у частинi другiй статтi 382 цього Кодексу.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 04.07.2013р. N 405-VII)

     Стаття 395. Декларування товарiв, що належать членам персоналу представництв iноземних держав та мiжнародних органiзацiй в Українi

     1. Товари (крiм моторних транспортних засобiв), призначенi для особистого користування членiв персоналу представництв iноземних держав та мiжнародних органiзацiй в Українi, декларуються митним органам за мiсцем акредитацiї чи перебування цих осiб у порядку, встановленому цим Кодексом для громадян, та пропускаються в Україну в режимi iмпорту (випуску для вiльного обiгу).

     2. Моторнi транспортнi засоби, призначенi для особистого користування членiв персоналу представництв iноземних держав та мiжнародних органiзацiй в Українi, пiдлягають декларуванню митним органам за мiсцем перебування цих осiб у порядку, встановленому цим Кодексом для громадян, i пропускаються в Україну в режимi тимчасового ввезення на визначений цими особами строк, але не бiльше, нiж на строк їх акредитацiї. При здiйсненнi митного оформлення таких транспортних засобiв застосовуються засоби забезпечення їх iдентифiкацiї.

     3. Моторнi транспортнi засоби, зазначенi у частинi другiй цiєї статтi, можуть бути вiдчуженi на митнiй територiї України пiсля змiни митного режиму, в якому вони перебувають, з тимчасового ввезення на iмпорт. Це правило не поширюється на випадки вiдчуження зазначених транспортних засобiв вiдповiдно до статтi 109 цього Кодексу iншим особам, якi мають митнi пiльги, передбаченi статтею 383, частиною другою статтi 384, статтями 385, 386, 388, 389, 391 цього Кодексу.

     4. Особи, зазначенi у цiй статтi, можуть одночасно мати на територiї України моторнi транспортнi засоби, ввезенi в режимi тимчасового ввезення iз звiльненням вiд сплати митних платежiв, у кiлькостi, що не перевищує двох одиниць для глави представництва та одної одиницi для кожного члена персоналу представництва.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 04.07.2013р. N 405-VII)

     Стаття 396. Порядок перемiщення через митний кордон України товарiв закордонних дипломатичних установ України та товарiв, призначених для особистого користування працiвникiв дипломатичної служби України, якi направляються у довготермiновi вiдрядження або для проходження дипломатичної служби за кордон

     1. Закордоннi дипломатичнi установи України, за умови дотримання ними встановленого порядку перемiщення товарiв через митний кордон України, можуть вивозити з України товари, призначенi для службового користування та матерiально-технiчного забезпечення функцiонування установи, у тому числi представницьку продукцiю, iз звiльненням вiд сплати митних платежiв.

     2. Працiвники дипломатичної служби України, якi направляються у довготермiновi вiдрядження або для проходження дипломатичної служби за кордон, можуть вивозити з України товари, призначенi для особистого користування, включаючи предмети початкового облаштування, з дотриманням встановленого цим Кодексом порядку їх перемiщення через митний кордон України та зi звiльненням вiд сплати митних платежiв.

     3. Товари, призначенi для офiцiйного (службового) користування закордонних дипломатичних установ України, та товари, призначенi для особистого користування працiвникiв дипломатичної служби України, якi направляються у довготермiновi вiдрядження або для проходження дипломатичної служби за кордон, включаючи предмети початкового облаштування, пiдлягають декларуванню та пропускаються за межi України вiдповiдно на весь строк акредитацiї зазначених установ та перебування зазначених працiвникiв за кордоном.

Роздiл XIV
СПРИЯННЯ ЗАХИСТУ ПРАВ IНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТI ПIД ЧАС ПЕРЕМIЩЕННЯ ТОВАРIВ ЧЕРЕЗ МИТНИЙ КОРДОН УКРАЇНИ

Глава 57. Заходи митних органiв щодо сприяння захисту прав iнтелектуальної власностi пiд час перемiщення товарiв через митний кордон України

(Назва глави iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 04.07.2013р. N 405-VII)

     Стаття 397. Порядок митного контролю i митного оформлення товарiв, що мiстять об'єкти права iнтелектуальної власностi

     1. До товарiв, що пiдозрюються у порушеннi прав iнтелектуальної власностi, митнi органи застосовують такi заходи щодо сприяння захисту прав iнтелектуальної власностi:

     1) призупинення митного оформлення товарiв на пiдставi даних митного реєстру об'єктiв права iнтелектуальної власностi, якi охороняються вiдповiдно до закону, вiдповiдно до статтi 399 цього Кодексу;

     2) призупинення митного оформлення товарiв за iнiцiативою митного органу вiдповiдно до статтi 400 цього Кодексу;

     3) знищення товарiв, митне оформлення яких призупинено за пiдозрою у порушеннi прав iнтелектуальної власностi, вiдповiдно до статтi 401 цього Кодексу;

     4) призупинення митного оформлення та знищення невеликих партiй товарiв, що перемiщуються (пересилаються) через митний кордон України у мiжнародних поштових та експрес-вiдправленнях, вiдповiдно до статтi 4011 цього Кодексу;

     5) змiна маркування на товарах та їх упаковцi вiдповiдно до статтi 402 цього Кодексу.

     За винятком випадкiв, передбачених частиною третьою цiєї статтi, такi заходи застосовуються у разi пiдозри у порушеннi прав iнтелектуальної власностi щодо:

     1) товарiв, що перемiщуються громадянами на митну територiю України або за її межi;

     2) товарiв пiд час їх ввезення на митну територiю України (у тому числi з метою транзиту) або вивезення за межi митної територiї України;

     3) товарiв, що помiщуються в митнi режими iмпорту, реiмпорту, експорту, реекспорту, тимчасового ввезення, тимчасового вивезення, митного складу, вiльної митної зони, переробки на митнiй територiї, переробки за межами митної територiї.

     У разi пiдозри у порушеннi прав iнтелектуальної власностi щодо товарiв, митнi формальностi щодо яких здiйснюються без подання митної декларацiї, митними органами призупиняється виконання митних формальностей щодо таких товарiв згiдно з положеннями статей 399 або 400, або 4011 цього Кодексу.

     Порядок застосування заходiв щодо сприяння захисту прав iнтелектуальної власностi та взаємодiї митних органiв з правовласниками, декларантами та iншими заiнтересованими особами визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну фiнансову полiтику.

     2. Митний контроль i митне оформлення товарiв, що мiстять об'єкти права iнтелектуальної власностi, якi охороняються вiдповiдно до закону, та ввозяться на митну територiю України або вивозяться з митної територiї України, здiйснюються в загальному порядку з урахуванням особливостей, встановлених цим Кодексом та iншими законами України.

     3. Заходи щодо сприяння захисту прав iнтелектуальної власностi, передбаченi частиною першою цiєї статтi, не застосовуються до:

     1) оригiнальних товарiв, тобто товарiв, якi були виготовленi за згодою правовласника, або товарiв, виготовлених особою, належним чином уповноваженою правовласником на виробництво певної кiлькостi товарiв, у тому числi у кiлькостi, що перевищує обумовлену мiж цiєю особою i правовласником;

     2) особистих речей;

     3) товарiв, що ввозяться громадянами на митну територiю України у ручнiй поклажi та/або у супроводжуваному багажi для власного використання i не призначенi для виробничої чи iншої пiдприємницької дiяльностi, сумарна фактурна вартiсть та/або вага яких не перевищує обмежень, встановлених частиною першою статтi 374 цього Кодексу.

     4. Вивезення з митної територiї у незмiнному виглядi товарiв, митне оформлення яких призупинено за пiдозрою у порушеннi прав iнтелектуальної власностi, забороняється до завершення процедури такого призупинення.

     5. У разi якщо товари, що мiстять об'єкти права iнтелектуальної власностi, перемiщувалися через митний кордон України з порушенням прав iнтелектуальної власностi та митними органами не було застосовано заходiв щодо сприяння захисту прав iнтелектуальної власностi, правовласник не має права на вiдшкодування вiд митних органiв будь-яких матерiальних збиткiв у зв'язку з тим, що таких заходiв не було застосовано пiд час перемiщення товарiв через митний кордон України.

     6. У разi призупинення митного оформлення товарiв вiдповiдно до статей 399, 400 i 4011 цього Кодексу вiдшкодування витрат, пов'язаних iз зберiганням цих товарiв, здiйснюється за рахунок правовласника.

     Зберiгання на складi митного органу товарiв, митне оформлення яких призупинено вiдповiдно до статей 399, 400 i 4011 цього Кодексу, є платним, починаючи з наступного календарного дня за днем їх розмiщення на такому складi.

     Правовласник, якому повiдомлено про призупинення митного оформлення товарiв, що пiдозрюються у порушеннi прав iнтелектуальної власностi, має право за запитом отримати вiд митних органiв iнформацiю про розмiр очiкуваних витрат, пов'язаних зi зберiганням цих товарiв на складi митного органу.

     Правовласник має право вимагати компенсацiю таких витрат вiд власника товарiв, що є предметом порушення його прав iнтелектуальної власностi, або iнших осiб вiдповiдно до законодавства України.

(Iз змiнами i доповненнями, внесеними згiдно iз законами України вiд 04.07.2013р. N 405-VII, вiд 17.10.2019р. N 202-IX)

     Стаття 398. Митний реєстр об'єктiв права iнтелектуальної власностi

     1. Центральний орган виконавчої влади, що реалiзує державну митну полiтику, веде митний реєстр об'єктiв права iнтелектуальної власностi, якi охороняються вiдповiдно до закону, на пiдставi заяв правовласникiв.

     2. Правовласник, який має пiдстави вважати, що пiд час перемiщення товарiв через митний кордон України порушуються чи можуть бути порушенi його права на об'єкт права iнтелектуальної власностi, має право безоплатно подати до центрального органу виконавчої влади, що реалiзує державну митну полiтику, заяву про сприяння захисту належних йому майнових прав на об'єкт права iнтелектуальної власностi з метою реєстрацiї такого об'єкта у митному реєстрi об'єктiв права iнтелектуальної власностi, якi охороняються вiдповiдно до закону.

     3. Порядок реєстрацiї у митному реєстрi об'єктiв права iнтелектуальної власностi, якi охороняються вiдповiдно до закону, включаючи форму заяви, перелiк iнформацiї та документiв, якi додаються до заяви, порядок подання i розгляду заяви, внесення iнформацiї до зазначеного реєстру та його ведення визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну фiнансову полiтику.

     4. Iнформацiя про об'єкти права iнтелектуальної власностi, зареєстрованi в митному реєстрi об'єктiв права iнтелектуальної власностi, якi охороняються вiдповiдно до закону, доводиться до митних органiв через єдину автоматизовану iнформацiйну систему митних органiв. Для забезпечення iдентифiкацiї товарiв, що пiдозрюються у порушеннi прав iнтелектуальної власностi, митнi органи можуть використовувати додатковi iнформацiйнi ресурси в межах, що не суперечать законодавству.

     5. Пiсля реєстрацiї об'єкта права iнтелектуальної власностi в митному реєстрi об'єктiв права iнтелектуальної власностi, якi охороняються вiдповiдно до закону, митнi органи застосовують заходи щодо сприяння захисту прав iнтелектуальної власностi на пiдставi даних такого реєстру.

     6. Центральний орган виконавчої влади, що реалiзує державну митну полiтику, забезпечує оприлюднення iнформацiї щодо об'єктiв права iнтелектуальної власностi, зареєстрованих у митному реєстрi об'єктiв права iнтелектуальної власностi, якi охороняються вiдповiдно до закону, на своєму офiцiйному сайтi.

     7. Правовласник зобов'язаний повiдомити центральний орган виконавчої влади, що реалiзує державну митну полiтику, про припинення чинностi чи визнання недiйсним права iнтелектуальної власностi, а також про часткову або повну передачу прав на об'єкт права iнтелектуальної власностi, вiдомостi щодо якого внесенi до митного реєстру об'єктiв права iнтелектуальної власностi, якi охороняються вiдповiдно до закону.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз законами України вiд 04.07.2013р. N 405-VII, вiд 02.10.2019р. N 141-IX, вiд 17.10.2019р. N 202-IX)

     Стаття 399. Призупинення митного оформлення товарiв на пiдставi даних митного реєстру

     1. У разi якщо пiд час проведення митного контролю митний орган на пiдставi даних митного реєстру об'єктiв права iнтелектуальної власностi, якi охороняються вiдповiдно до закону, виявляє товари, що пiдозрюються у порушеннi прав iнтелектуальної власностi, їх митне оформлення призупиняється, а товари пiдлягають розмiщенню на складi цього органу.

     За зверненням декларанта митним органом може бути надано дозвiл на зберiгання товарiв, митне оформлення яких призупинено, без їх розмiщення на складi митного органу. При цьому зберiгання товарiв, митне оформлення яких призупинено, без їх розмiщення на складi митного органу здiйснюється за рахунок власника таких товарiв.

     У разi отримання митним органом iнформацiї вiд правовласника про наявнiсть ознак порушення його прав iнтелектуальної власностi розмiщення i зберiгання товарiв, митне оформлення яких призупинено, на складi митного органу є обов'язковим.

     2. Рiшення про призупинення митного оформлення товарiв на строк до 10 робочих днiв i в разi необхiдностi продовження цього строку не бiльш як на 10 робочих днiв приймає керiвник митного органу або його заступник.

     3. У день прийняття рiшення про призупинення митного оформлення товарiв митний орган засобами факсимiльного та/або електронного зв'язку повiдомляє правовласника про факт пред'явлення цих товарiв до митного оформлення, а декларанта - про причини призупинення їх митного оформлення, а також повiдомляє декларантовi найменування та адресу правовласника. У повiдомленнi правовласнику зазначаються: митне оформлення яких саме товарiв призупинено, їх кiлькiсть, причини та строк призупинення, найменування та адреса власника товарiв, а також iнша необхiдна iнформацiя.

     4. У разi призупинення митного оформлення швидкопсувних товарiв строк призупинення становить три робочi днi та не може бути продовжений. Пiд швидкопсувними товарами розумiються товари, строк придатностi для споживання або використання яких у разi призупинення їх митного оформлення закiнчиться протягом 20 днiв з дня такого призупинення.

     5. Використання правовласником iнформацiї, отриманої ним вiд митного органу, можливе лише для цiлей, пов'язаних iз призупиненням митного оформлення товарiв.

     6. Датою отримання повiдомлення правовласником вважається день, коли митним органом таке повiдомлення надiслано засобами факсимiльного та/або електронного зв'язку.

     7. У разi якщо протягом перших 10 робочих днiв пiсля отримання повiдомлення про призупинення митного оформлення товарiв правовласник письмово не поiнформує митний орган, що призупинив митне оформлення таких товарiв, про звернення до суду з метою забезпечення захисту прав iнтелектуальної власностi або не звернеться до такого митного органу з письмовим вмотивованим клопотанням про продовження строку призупинення митного оформлення, то за вiдсутностi ознак порушення митних правил товари, митне оформлення яких було призупинено, пiдлягають митному оформленню в установленому порядку.

     8. У разi якщо протягом перших 10 робочих днiв пiсля отримання повiдомлення про призупинення митного оформлення товарiв правовласник письмово поiнформує митний орган про звернення до суду з метою забезпечення захисту прав iнтелектуальної власностi або звернеться до такого митного органу з письмовим вмотивованим клопотанням про продовження строку призупинення митного оформлення, то призупинення митного оформлення вказаних товарiв може бути продовжено митним органом, але не бiльш як на 10 робочих днiв.

     9. У разi якщо протягом строкiв, зазначених у частинi другiй цiєї статтi, правовласник подасть митного органу, що призупинив митне оформлення товарiв, ухвалу суду про забезпечення позову щодо заборони вчинення певних дiй у справi про порушення прав iнтелектуальної власностi або iнше рiшення з цього питання, винесене (прийняте) iншими уповноваженими державними органами, митний орган продовжує призупинення митного оформлення товарiв на строк, встановлений цими органами.

     10. У разi якщо протягом строкiв, зазначених у частинi другiй цiєї статтi, до митного органу, що призупинив митне оформлення товарiв, не буде подано ухвалу суду про заборону вчинення певних дiй у справi про порушення прав iнтелектуальної власностi або вiдповiдне рiшення iншого уповноваженого державного органу, то за вiдсутностi ознак порушення митних правил товари, щодо яких було прийнято рiшення про призупинення митного оформлення, пiдлягають митному оформленню в установленому порядку. У такому разi вiдшкодування декларанту та iншим особам витрат та збиткiв, спричинених призупиненням митного оформлення, здiйснюється за рахунок правовласника.

     11. У разi призупинення митним органом митного оформлення товарiв, що мiстять об'єкти права iнтелектуальної власностi, правовласник протягом строкiв, зазначених у частинi другiй цiєї статтi, може звернутися до митного органу з письмовою заявою про надання згоди на поновлення виконання митних формальностей щодо таких товарiв або поновлення їх митного оформлення. У такому разi правовласник не має права вимагати знищення такого товару вiд його власника.

     12. Правовласник та/або декларант можуть з дозволу митного органу брати проби (зразки) товарiв, щодо яких прийнято рiшення про призупинення митного оформлення, i передавати їх на експертизу. Один примiрник висновку, отриманого за результатами експертизи, подається митного органу.

     13. Зразки товарiв разом iз примiрником висновку їх експертизи повиннi бути поверненi митного органу до завершення строкiв, зазначених у частинi другiй цiєї статтi. Правовласник зобов'язаний забезпечити проведення такої експертизи.

     14. У разi якщо протягом строкiв, зазначених у частинi другiй цiєї статтi, порушення прав iнтелектуальної власностi пiд час перемiщення через митний кордон України товарiв, щодо яких прийнято рiшення про призупинення митного оформлення, буде пiдтверджене висновком експертизи, проведеної вiдповiдним уповноваженим органом, то в установленому цим Кодексом порядку митний орган порушує справу про порушення митних правил, а товари - безпосереднi предмети правопорушення вилучаються.

     15. Частину п'ятнадцяту виключено.

(Iз змiнами i доповненнями, внесеними згiдно iз законами України вiд 04.07.2013р. N 405-VII, вiд 17.10.2019р. N 202-IX, вiд 14.01.2020р. N 440-IX)

     Стаття 400. Призупинення митного оформлення товарiв за iнiцiативою митного органу

     1. У разi пiдозри, що внаслiдок перемiщення через митний кордон України товарiв, щодо яких правовласником не подано заяву про сприяння захисту належних йому майнових прав на об'єкт права iнтелектуальної власностi вiдповiдно до статтi 398 цього Кодексу, можуть бути порушенi такi права, митний орган може за власною iнiцiативою призупинити митне оформлення зазначених товарiв, за винятком швидкопсувних.

     2. Митний орган вживає заходiв щодо призупинення за власною iнiцiативою митного оформлення товарiв, що мiстять об'єкти права iнтелектуальної власностi, якi охороняються вiдповiдно до закону, виключно за умови наявностi вiдомостей про правовласника.

     3. У разi ввезення на митну територiю України або вивезення за її межi товарiв, зазначених у частинi першiй цiєї статтi, митний орган, що здiйснює митне оформлення таких товарiв, у той же день засобами факсимiльного та/або електронного зв'язку надсилає правовласнику та декларанту повiдомлення, зазначене у частинi третiй статтi 399 цього Кодексу. Датою отримання правовласником та декларантом повiдомлення вважається день, коли таке повiдомлення надiслано митним органом.

     4. Перед повiдомленням правовласника про можливе порушення його прав митний орган може запросити у правовласника будь-яку iнформацiю, яка може допомогти у пiдтвердженнi або спростуваннi наявностi зазначеного порушення. Такий запит може мiстити виключно iнформацiю щодо фактичної або очiкуваної кiлькостi товарiв, їх характеру, походження, а також зображення таких товарiв.

     5. Якщо правовласник протягом трьох робочих днiв подасть митному органу, що надiслав йому повiдомлення, заяву про сприяння захисту належних йому майнових прав на об'єкт права iнтелектуальної власностi, то митне оформлення таких товарiв призупиняється на строк, передбачений частиною другою статтi 399 цього Кодексу, а декларант невiдкладно iнформується про причини призупинення, пiсля чого вчиняються дiї згiдно з положеннями частин сьомої - п'ятнадцятої статтi 399 цього Кодексу.

     6. Частину шосту виключено.

     7. У разi якщо правовласник у визначений частиною п'ятою цiєї статтi строк не подасть митного органу заяву про сприяння захисту належних йому майнових прав на об'єкт права iнтелектуальної власностi, то митне оформлення товарiв, що мiстять такий об'єкт права iнтелектуальної власностi, здiйснюється в установленому порядку.

(Iз змiнами i доповненнями, внесеними згiдно iз законами України вiд 04.07.2013р. N 405-VII, вiд 17.10.2019р. N 202-IX)

     Стаття 4001. Достроковий випуск товарiв, митне оформлення яких призупинено за пiдозрою у порушеннi прав iнтелектуальної власностi

     1. Протягом строку призупинення митного оформлення товарiв за пiдозрою у порушеннi прав iнтелектуальної власностi власник товарiв або уповноважена ним особа може звернутися до митного органу iз заявою про випуск товарiв, митне оформлення яких призупинено, до закiнчення встановленого (у тому числi продовженого) строку призупинення.

     2. Рiшення про достроковий випуск товарiв, митне оформлення яких призупинено за пiдозрою у порушеннi прав iнтелектуальної власностi, приймає керiвник митного органу або його заступник за дотримання таких умов:

     призупинено митне оформлення товарiв, що мiстять такi об'єкти права iнтелектуальної власностi, як промисловi зразки, винаходи, сорти рослин або компонування напiвпровiдникових виробiв;

     в митних органах вiдсутня iнформацiя щодо рiшень вiдповiдних державних органiв про заборону вчинення певних дiй щодо таких товарiв або застосування iнших заходiв щодо запобiгання їх використанню;

     декларантом або власником товарiв надано митного органу документальне пiдтвердження досягнення згоди мiж правовласником та власником товарiв щодо їх дострокового випуску;

     виконано митнi формальностi, необхiднi для випуску таких товарiв.

(Доповнено статтею 4001 згiдно iз Законом України вiд 17.10.2019р. N 202-IX, iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 14.01.2020р. N 440-IX)

     Стаття 401. Знищення товарiв, митне оформлення яких призупинено за пiдозрою у порушеннi прав iнтелектуальної власностi

     1. У разi призупинення за пiдозрою у порушеннi прав iнтелектуальної власностi митного оформлення товарiв, що перемiщуються через митний кордон України, такi товари можуть бути знищенi пiд митним контролем без необхiдностi встановлення порушення прав iнтелектуальної власностi.

     2. Зазначена у частинi першiй цiєї статтi процедура застосовується у разi, якщо протягом 10 робочих днiв або трьох робочих днiв (у випадку швидкопсувних товарiв) пiсля отримання повiдомлення про призупинення митного оформлення товарiв:

     правовласник у письмовому виглядi поiнформує митний орган, який призупинив митне оформлення, про те, що наявнi ознаки порушення його права iнтелектуальної власностi, та свiй намiр застосувати процедуру знищення таких товарiв; та

     декларант у письмовому виглядi надасть митного органу згоду власника товарiв на їх знищення або не надасть заперечення власника товарiв щодо їх знищення вiдповiдно до частини третьої цiєї статтi.

     3. У разi якщо протягом строку, зазначеного у частинi другiй цiєї статтi, декларант у письмовому виглядi не надав митному органу, який призупинив митне оформлення, заперечення власника товарiв щодо їх знищення, митний орган вправi вважати, що тим самим надано згоду власника товарiв на їх знищення.

     4. За рiшенням правовласника перед знищенням товарiв може здiйснюватися взяття їх проб (зразкiв), якi можуть бути використанi в навчальних цiлях. Взяття проб (зразкiв) таких товарiв здiйснюється митним органом спiльно з правовласником.

     5. Знищення товарiв здiйснюється шляхом помiщення їх у митний режим знищення або руйнування вiдповiдно до цього Кодексу. Органiзацiя та оплата процедури знищення, у тому числi вартiсть зберiгання, перевезення, знищення, оформлення документiв та iншi витрати, пов'язанi з дотриманням митного режиму знищення або руйнування, здiйснюються за рахунок правовласника та пiд його вiдповiдальнiсть.

     6. Помiщення товарiв, митне оформлення яких призупинено за пiдозрою у порушеннi прав iнтелектуальної власностi, у митний режим знищення або руйнування здiйснюється власником товарiв або уповноваженою ним особою у строк до 10 робочих днiв з дня надання митного органу згоди власника товарiв на їх знищення або пiсля закiнчення строку для надання заперечення власника товарiв щодо їх знищення вiдповiдно до частини третьої цiєї статтi.

     7. Для цiлей цiєї статтi допускається знищення товарiв, митне оформлення яких призупинено за пiдозрою у порушеннi прав iнтелектуальної власностi, пiдприємствами за межами зони дiяльностi митного органу, який здiйснив таке призупинення.

     8. У разi фактичного знищення товарiв, митне оформлення яких призупинено за пiдозрою у порушеннi прав iнтелектуальної власностi, власник таких товарiв звiльняється вiд адмiнiстративної вiдповiдальностi, передбаченої статтею 476 цього Кодексу.

     9. У разi вiдмови власника товарiв, митне оформлення яких призупинено за пiдозрою у порушеннi прав iнтелектуальної власностi, вiд помiщення таких товарiв у митний режим знищення або руйнування пiсля надання митного органу згоди на їх знищення або ненадання заперечення щодо їх знищення вiдповiдно до частини третьої цiєї статтi, у тому числi недотримання строку, встановленого частиною шостою цiєї статтi, правовласник вважається таким, що уповноважений власником товарiв на помiщення таких товарiв у митний режим знищення або руйнування.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 04.07.2013р. N 405-VII, у редакцiї Закону України вiд 17.10.2019р. N 202-IX)

     Стаття 4011. Особливостi призупинення митного оформлення та знищення невеликих партiй товарiв, що перемiщуються (пересилаються) через митний кордон України у мiжнародних поштових та експрес-вiдправленнях

     1. У разi призупинення митного оформлення невеликої партiї товарiв, що перемiщуються (пересилаються) через митний кордон України у мiжнародних поштових та експрес-вiдправленнях, за пiдозрою у порушеннi прав iнтелектуальної власностi, такi товари можуть бути знищенi за процедурою, визначеною цiєю статтею, у разi дотримання таких умов:

     є пiдозра, що такi товари можуть бути контрафактними або пiратськими;

     товари не є швидкопсувними;

     iнформацiю про об'єкт права iнтелектуальної власностi, товари, що його мiстять, та згоду правовласника на застосування процедури знищення невеликих партiй товарiв внесено до митного реєстру об'єктiв права iнтелектуальної власностi, якi охороняються вiдповiдно до закону.

     2. Пiд невеликою партiєю товарiв, щодо яких застосовується процедура знищення, визначена цiєю статтею, розумiються товари, що перемiщуються (пересилаються) через митний кордон України в однiй депешi вiд одного вiдправника у мiжнародних поштових вiдправленнях, в одному вантажi експрес-перевiзника вiд одного вiдправника у мiжнародних експрес-вiдправленнях, у кiлькостi не бiльше трьох одиниць за кожною товарною пiдкатегорiєю згiдно з УКТ ЗЕД або загальною вагою брутто не бiльше двох кiлограмiв.

     3. У разi наявностi пiдстав та дотримання умов, визначених частинами першою та другою цiєї статтi, рiшення про призупинення митного оформлення та намiр застосувати процедуру знищення невеликих партiй товарiв, визначену цiєю статтею, приймає керiвник митного органу або його заступник.

     4. У день прийняття рiшення, визначеного частиною третьою цiєї статтi, митний орган засобами факсимiльного та/або електронного зв'язку повiдомляє декларанта про причини такого призупинення, намiр застосувати процедуру знищення невеликих партiй товарiв, визначену цiєю статтею, та надає роз'яснення положень, зазначених у цiй статтi.

     5. У разi якщо протягом 10 робочих днiв пiсля отримання повiдомлення про призупинення митного оформлення товарiв декларант у письмовому виглядi надасть митного органу згоду власника товарiв на їх знищення, знищення таких товарiв здiйснюється у порядку, визначеному частиною десятою цiєї статтi.

     6. Якщо протягом 10 робочих днiв пiсля отримання повiдомлення про призупинення митного оформлення товарiв декларант у письмовому виглядi не надав митного органу заперечення власника товарiв щодо їх знищення, митний орган вправi вважати, що тим самим надано згоду власника товарiв на їх знищення.

     7. У разi якщо протягом 10 робочих днiв пiсля отримання повiдомлення про призупинення митного оформлення товарiв декларант у письмовому виглядi надасть митного органу заперечення власника товарiв щодо їх знищення, митний орган у той самий день повiдомляє правовласника про вiдправника, одержувача, декларанта, власника товарiв, їхнi адреси, найменування, кiлькiсть, напрямок перемiщення, країну походження, країну вiдправлення товарiв, митне оформлення яких призупинено за пiдозрою у порушеннi прав iнтелектуальної власностi, та надає зображення таких товарiв.

     8. У разi якщо протягом 10 робочих днiв пiсля отримання повiдомлення iз запереченням власника товарiв щодо їх знищення правовласником не буде подано митного органу ухвалу суду про забезпечення позову щодо заборони вчинення певних дiй у справi про порушення прав iнтелектуальної власностi або iнше рiшення з цього питання, винесене (прийняте) iншими уповноваженими державними органами, то за вiдсутностi ознак порушення митних правил товари, щодо яких було прийнято рiшення про призупинення митного оформлення, пiдлягають митному оформленню в установленому порядку.

     9. Датою отримання повiдомлень декларантом та/або правовласником вважається день, коли митним органом такi повiдомлення надiслано засобами факсимiльного та/або електронного зв'язку.

     10. Органiзацiя та оплата процедури знищення, у тому числi вартiсть зберiгання, перевезення, знищення, оформлення документiв та iншi витрати, пов'язанi зi знищенням, здiйснюються за рахунок правовласника та пiд його вiдповiдальнiсть.

     Про проведення знищення товарiв правовласник iнформує митний орган шляхом надання документiв, що пiдтверджують таке знищення.

(Доповнено статтею 4011 згiдно iз Законом України вiд 17.10.2019р. N 202-IX, iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 14.01.2020р. N 440-IX)

     Стаття 402. Змiна маркування на товарах та їх упаковцi

     1. У процесi здiйснення митного оформлення допускається змiна iдентифiкацiйних знакiв чи маркування на товарах або їх упаковцi з метою усунення ознак порушень прав iнтелектуальної власностi за умови узгодження таких операцiй з правовласником або на його вимогу. Такi операцiї здiйснюються за рахунок правовласника або iнших осiб за домовленiстю з ними.

     2. За результатами операцiй, зазначених у частинi першiй цiєї статтi, складається акт про вiдсутнiсть ознак порушення прав iнтелектуальної власностi, який пiдписується, у тому числi правовласником.

     Стаття 403. Взаємодiя митних органiв з iншими органами державної влади у сферi захисту права iнтелектуальної власностi

     1. При здiйсненнi контролю за перемiщенням через митний кордон України товарiв, що мiстять об'єкти права iнтелектуальної власностi, митнi органи взаємодiють з iншими державними органами, уповноваженими у сферi захисту права iнтелектуальної власностi, в порядку, визначеному законодавством України.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 04.07.2013р. N 405-VII)

Роздiл XV
ЗДIЙСНЕННЯ МИТНИМИ ОРГАНАМИ КОНТРОЛЮ ЗА ОКРЕМИМИ ВИДАМИ ДIЯЛЬНОСТI ПIДПРИЄМСТВ

(Назва роздiлу iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 04.07.2013р. N 405-VII)

Глава 58. Загальнi положення щодо здiйснення митними органами контролю за окремими видами дiяльностi пiдприємств

(Назва глави iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 04.07.2013р. N 405-VII)

     Стаття 404. Види дiяльностi, контроль за провадженням яких здiйснюється митними органами

     1. До видiв дiяльностi, контроль за провадженням яких здiйснюється митними органами, належать:

     1) митна брокерська дiяльнiсть;

     2) вiдкриття та експлуатацiя магазину безмитної торгiвлi;

     3) вiдкриття та експлуатацiя митного складу;

     4) вiдкриття та експлуатацiя вiльної митної зони комерцiйного або сервiсного типу;

     5) вiдкриття та експлуатацiя складу тимчасового зберiгання;

     6) вiдкриття та експлуатацiя вантажного митного комплексу.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 04.07.2013р. N 405-VII)

     Стаття 405. Дозволи, що надаються пiдприємствам

     1. На провадження видiв дiяльностi, зазначених у статтi 404 цього Кодексу, надаються дозволи. Пiдприємства, якi отримали такi дозволи, включаються до вiдповiдних реєстрiв, якi ведуться центральним органом виконавчої влади, що реалiзує державну митну полiтику, вiдповiдно до статтi 415 цього Кодексу. Таким пiдприємствам видаються витяги iз зазначених реєстрiв.

     2. Набуття права на провадження видiв дiяльностi, зазначених у статтi 404 цього Кодексу, без отримання вiдповiдного дозволу не допускається.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз законами України вiд 04.07.2013р. N 405-VII, вiд 02.03.2015р. N 222-VIII, вiд 02.10.2019р. N 141-IX)

     Стаття 406. Виключена.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз законами України вiд 07.06.2012р. N 4915-VI, вiд 04.07.2013р. N 405-VII, вiд 02.03.2015р. N 222-VIII, вiд 02.10.2019р. N 141-IX, виключена згiдно iз Законом України вiд 15.08.2022р. N 2510-IX)

     Стаття 407. Порядок надання дозволiв i контролю за дiяльнiстю пiдприємств, якi отримали дозвiл

     1. Порядок надання, перегляду, зупинення, поновлення, внесення змiн, скасування та анулювання дозволiв на провадження видiв дiяльностi, зазначених у статтi 404 цього Кодексу, встановлюється цим Кодексом.

     2. Порядок розгляду, перелiк та вимоги до документiв та/або iнформацiї, необхiдних для прийняття рiшення митного органу щодо надання дозволу на провадження видiв дiяльностi, визначених статтею 404 цього Кодексу, а також правила провадження зазначених видiв дiяльностi та порядок контролю за їх провадженням затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну фiнансову полiтику, якщо iнше не передбачено цим Кодексом.

     3. Вимоги до територiй, примiщень, резервуарiв, холодильних чи морозильних камер, критих чи вiдкритих майданчикiв, якi можуть використовуватися при провадженнi видiв дiяльностi, визначених статтею 404 цього Кодексу, встановлюються цим Кодексом та нормативно-правовими актами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну фiнансову полiтику.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз законами України вiд 04.07.2013р. N 405-VII, вiд 02.03.2015р. N 222-VIII, вiд 02.10.2019р. N 141-IX, вiд 15.08.2022р. N 2510-IX)

     Стаття 408. Особливi умови отримання дозволiв

     1. Необхiдною умовою для отримання дозволу на вiдкриття та експлуатацiю вантажного митного комплексу є наявнiсть у пiдприємства дозволу на здiйснення митної брокерської дiяльностi, дозволiв на вiдкриття та експлуатацiю складу тимчасового зберiгання вiдкритого типу та на вiдкриття та експлуатацiю митного складу вiдкритого типу.

     2. Виключено.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 02.03.2015р. N 222-VIII)

     Стаття 409. Виключена.

(згiдно iз Законом України вiд 15.08.2022р. N 2510-IX)

     Стаття 410. Виключена.

(згiдно iз Законом України вiд 15.08.2022р. N 2510-IX)

     Стаття 411. Виключена.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 02.03.2015р. N 222-VIII, виключена згiдно iз Законом України вiд 15.08.2022р. N 2510-IX)

     Стаття 412. Виключена.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз законами України вiд 04.04.2013р. N 183-VII, вiд 04.07.2013р. N 405-VII, вiд 02.03.2015р. N 222-VIII, вiд 02.10.2019р. N 141-IX, виключена згiдно iз Законом України вiд 15.08.2022р. N 2510-IX)

     Стаття 413. Виключена.

(згiдно iз Законом України вiд 15.08.2022р. N 2510-IX)

     Стаття 414. Виключена.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 02.03.2015р. N 222-VIII, виключена згiдно iз Законом України вiд 15.08.2022р. N 2510-IX)

     Стаття 415. Реєстри пiдприємств, яким надаються дозволи

     1. Центральний орган виконавчої влади, що реалiзує державну митну полiтику, веде реєстри пiдприємств, якi провадять види дiяльностi, зазначенi у статтi 404 цього Кодексу, та забезпечує їх оприлюднення.

     2. За зверненням пiдприємства, якому надано дозвiл на провадження видiв дiяльностi, зазначених у статтi 404 цього Кодексу, митнi органи видають витяг з вiдповiдного реєстру у паперовiй або електроннiй формi протягом п'яти робочих днiв з дня реєстрацiї вiдповiдного звернення.

(Iз змiнами i доповненнями, внесеними згiдно iз законами України вiд 04.07.2013р. N 405-VII, вiд 02.03.2015р. N 222-VIII, вiд 02.10.2019р. N 141-IX, вiд 15.08.2022р. N 2510-IX)

Глава 59. Митна брокерська дiяльнiсть

     Стаття 416. Митний брокер

     1. Митний брокер - це пiдприємство, що надає послуги з декларування товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення, якi перемiщуються через митний кордон України.

     2. Митний брокер провадить митну брокерську дiяльнiсть у будь-якому митному органi України.

     3. У разi зупинення, скасування або анулювання дозволу на митну брокерську дiяльнiсть прийняття митних декларацiй, поданих цим митним брокером, забороняється.

     4. За вчинення правопорушень, пов'язаних з провадженням митної брокерської дiяльностi, митний брокер несе вiдповiдальнiсть, встановлену цим Кодексом та iншими законами України.

(Iз змiнами i доповненнями, внесеними згiдно iз законами України вiд 04.07.2013р. N 405-VII, вiд 15.08.2022р. N 2510-IX)

     Стаття 417. Правове регулювання взаємовiдносин митного брокера з особою, iнтереси якої вiн представляє

     1. Взаємовiдносини митного брокера з особою, яку вiн представляє, визначаються вiдповiдним договором.

     Стаття 418. Агент з митного оформлення

     1. Агент з митного оформлення - це фiзична особа - резидент, що перебуває в трудових вiдносинах з митним брокером i безпосередньо виконує в iнтересах особи, яку представляє митний брокер, дiї, пов'язанi з пред'явленням митного органу товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення, а також документiв, потрiбних для здiйснення їх митного контролю та митного оформлення.

     2. Агент з митного оформлення має право виконувати свої функцiї з пред'явлення митного органу товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення, а також документiв, потрiбних для їх митного контролю та митного оформлення, у будь-якому митному органi України.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 04.07.2013р. N 405-VII)

     Стаття 419. Iнформацiя, отримана митним брокером та його працiвниками - агентами з митного оформлення вiд особи, яку представляє митний брокер

     1. Iнформацiя, отримана митним брокером та його працiвниками - агентами з митного оформлення вiд особи, яку представляє митний брокер, у процесi виконання митних формальностей, може використовуватися виключно для цiлей виконання цих формальностей.

     2. За розголошення iнформацiї, що становить комерцiйну таємницю або є конфiденцiйною, митний брокер та його працiвники - агенти з митного оформлення несуть вiдповiдальнiсть вiдповiдно до закону.

Глава 60. Вiдкриття та експлуатацiя магазину безмитної торгiвлi

     Стаття 420. Магазин безмитної торгiвлi

     1. Магазин безмитної торгiвлi - це спецiалiзований торговельний заклад, розташований у пунктi пропуску через державний кордон України, вiдкритому для мiжнародного сполучення, а також на повiтряному або водному транспортному засобi комерцiйного призначення, що виконує мiжнароднi рейси, та призначений для реалiзацiї товарiв, помiщених у митний режим безмитної торгiвлi.

     2. Магазини безмитної торгiвлi здiйснюють продаж товарiв громадянам, якi виїжджають за межi митної територiї України, а також пасажирам мiжнародних рейсiв, якi виконуються повiтряними та водними транспортними засобами комерцiйного призначення, що експлуатуються резидентами. Реалiзацiя магазинами безмитної торгiвлi товарiв, помiщених у митний режим безмитної торгiвлi, пiдприємствам забороняється.

     3. Частину третю виключено.

     4. Магазини безмитної торгiвлi в установленому порядку здiйснюють торгiвлю всiма видами продовольчих i непродовольчих товарiв, крiм товарiв, якi вiдповiдно до закону забороненi до ввезення в Україну, вивезення з України та транзиту через територiю України, та товарiв за товарними позицiями 2701 - 2716 згiдно з УКТ ЗЕД. Правила продажу товарiв магазинами безмитної торгiвлi громадянам затверджуються Кабiнетом Мiнiстрiв України.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 07.06.2012р. N 4915-VI)

     Стаття 421. Вимоги до облаштування та розташування магазину безмитної торгiвлi

     1. Примiщення магазину безмитної торгiвлi може включати в себе:

     1) торговельний зал (зали), у тому числi бари та пункти громадського харчування;

     2) допомiжнi примiщення;

     3) склади магазину, в тому числi склади для товарiв, що реалiзуються в торговельних залах, розташованих у рiзних пунктах пропуску, та перемiщуються мiж ними виключно пiд митним контролем, та для майна, яке використовується у таких залах для реалiзацiї зазначених товарiв.

     2. Розташування магазинiв безмитної торгiвлi та умови реалiзацiї в них товарiв повиннi виключати можливiсть безпосереднього ввезення цих товарiв для споживання на митнiй територiї України.

     3. У примiщеннi магазину безмитної торгiвлi створюється зона митного контролю.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 07.06.2012р. N 4915-VI)

     Стаття 422. Права, обов'язки та вiдповiдальнiсть утримувача магазину безмитної торгiвлi

     1. Утримувач магазину безмитної торгiвлi зобов'язаний:

     1) своєчасно декларувати митного органу, в зонi дiяльностi якого знаходиться магазин, товари, що надходять до магазину чи вибувають з магазину, у тому числi товарнi нестачi, що виникли не внаслiдок умисних дiй утримувача магазину, та подавати всi документи, необхiднi для здiйснення митного контролю та митного оформлення цих товарiв;

     2) виключити можливiсть надходження товарiв до магазину та вживати всiх можливих заходiв щодо запобiгання вилученню товарiв з магазину поза митним контролем, у тому числi виникненню товарних нестач;

     3) дотримуватися положень цього Кодексу та iнших законодавчих актiв України щодо умов дiяльностi магазинiв безмитної торгiвлi;

     4) вести облiк товарiв, що надходять до магазину безмитної торгiвлi та реалiзуються ним, i щоквартально подавати митному органу, в зонi дiяльностi якого знаходиться магазин, звiт про рух товарiв у магазинi за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну фiнансову полiтику.

     2. Утримувачi магазинiв безмитної торгiвлi можуть у порядку, передбаченому цим Кодексом, отримати дозвiл на вiдкриття та експлуатацiю митного складу або складу тимчасового зберiгання закритого типу для зберiгання та наступного постачання в цi магазини всiх видiв товарiв, у тому числi пiдакцизних, крiм товарiв, ввезення яких на митну територiю України, вивезення за межi митної територiї України та/або перемiщення митною територiєю України транзитом заборонено законом.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз законами України вiд 04.07.2013р. N 405-VII, вiд 02.10.2019р. N 141-IX)

     Стаття 423. Розпорядження товарами, якi знаходяться в магазинi безмитної торгiвлi, у разi зупинення, скасування або анулювання дозволу на вiдкриття та експлуатацiю цього магазину

     1. У разi зупинення, скасування або анулювання дозволу на вiдкриття та експлуатацiю магазину безмитної торгiвлi продаж (постачання) товарiв цим магазином та розмiщення у ньому нових партiй товарiв забороняються.

     2. Протягом 30 днiв з дня набрання чинностi рiшенням про скасування або анулювання дозволу на вiдкриття та експлуатацiю магазину безмитної торгiвлi товари, якi знаходяться у цьому магазинi та перебувають в митному режимi безмитної торгiвлi, пiдлягають декларуванню утримувачем магазину до iншого митного режиму вiдповiдно до частини першої статтi 146 цього Кодексу або розмiщенню в порядку, встановленому цим Кодексом, в iншому магазинi безмитної торгiвлi.

     3. Передбачену цим Кодексом адмiнiстративну вiдповiдальнiсть за порушення встановлених частиною другою цiєї статтi порядку та строкiв розпорядження товарами, розмiщеними у магазинi безмитної торгiвлi, у разi зупинення, скасування або анулювання дозволу на його вiдкриття та експлуатацiю несе утримувач цього магазину.

(Iз змiнами i доповненнями, внесеними згiдно iз Законом України вiд 15.08.2022р. N 2510-IX)

Глава 61. Вiдкриття та експлуатацiя митного складу

     Стаття 424. Митний склад

     1. Митний склад - це вiдповiдним чином облаштованi складське примiщення, резервуар, холодильна чи морозильна камера, критий чи вiдкритий майданчик, призначенi для зберiгання товарiв пiд митним контролем.

     2. Митний склад може бути закритого або вiдкритого типу.

     3. Митний склад закритого типу призначається виключно для зберiгання пiд митним контролем товарiв, що перемiщуються через митний кордон України згiдно iз зовнiшньоекономiчними договорами (контрактами), що укладаються утримувачем цього складу або учасниками об'єднання пiдприємств, учасником якого є утримувач складу.

     4. Митний склад вiдкритого типу призначається для зберiгання пiд митним контролем товарiв, що перемiщуються через митний кордон України згiдно iз зовнiшньоекономiчними договорами (контрактами), укладеними як утримувачем цього складу, так i будь-якими iншими особами.

     Стаття 425. Правове регулювання взаємовiдносин утримувача митного складу з iншими особами та митними органами

     1. Взаємовiдносини утримувача митного складу вiдкритого типу з особами, якi розмiщують товари на цьому складi, визначаються вiдповiдним договором.

     2. Взаємовiдносини утримувача митного складу з митним органом визначаються затвердженою керiвником митного органу або його заступником та погодженою утримувачем митного складу процедурою експлуатацiї такого складу, яка встановлює:

     1) перелiк посадових осiб, якi мають право доступу на митний склад;

     2) особу керуючого митним складом;

     3) мiнiмальну кiлькiсть посадових осiб митного органу, якi будуть залученi до здiйснення митного контролю та митного оформлення;

     4) режим роботи складу;

     5) термiни подання утримувачем митного складу звiтiв про рух товарiв на складi;

     6) особливостi функцiонування митного складу (за наявностi).

     3. У разi розмiщення товарiв на митних складах з iнiцiативи митного органу взаємовiдносини власника митного складу з митними органами визначаються у вiдповiдному договорi, укладеному згiдно з цивiльним законодавством України.

(Iз змiнами i доповненнями, внесеними згiдно iз законами України вiд 04.07.2013р. N 405-VII, вiд 14.01.2020р. N 440-IX)

     Стаття 426. Розмiщення товарiв на митних складах

     1. На митному складi можуть розмiщуватися товари:

     1) помiщенi у митний режим митного складу (у тому числi консолiдованi вантажi);

     2) помiщенi у митнi режими транзиту, тимчасового ввезення, переробки на митнiй територiї, експорту, тимчасового вивезення, переробки за межами митної територiї (без змiни цих митних режимiв на митний режим митного складу);

     3) призначенi для тимчасового зберiгання пiд митним контролем (на умовах, встановлених цим Кодексом для складiв тимчасового зберiгання).

     Стаття 427. Зберiгання товарiв на митному складi

     1. Товари, помiщенi в рiзнi митнi режими, що знаходяться на одному митному складi, зберiгаються на ньому окремо.

     2. Товари можуть бути розмiщенi на митному складi без вивантаження їх з транспортних засобiв за згодою утримувача такого складу та за умови погодження власником товару (або уповноваженою ним особою) таких дiй iз особою, вiдповiдальною за транспортний засiб.

     3. Небезпечнi товари, товари, що можуть зашкодити iншим товарам, або товари, що вимагають спецiальних умов зберiгання, не можуть розмiщуватися на митних складах, якi не забезпечують вiдповiднi умови для зберiгання таких товарiв.

     Стаття 428. Облiк товарiв на митному складi

     1. Утримувач митного складу веде облiк товарiв, що розмiщуються на цьому складi та випускаються з нього, та щоквартально подає митного органу звiт про рух товарiв на складi за попереднiй квартал за формою, що встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну податкову i митну полiтику. Митний орган має право вимагати подання позачергового звiту не частiше, нiж один раз на рiк.

     2. Облiк товарiв на митному складi ведеться утримувачем митного складу з використанням звичайних правил складського облiку.

     3. Утримувач митного складу несе передбачену цим Кодексом та iншими законами України вiдповiдальнiсть:

     1) за недодержання порядку зберiгання товарiв на митному складi та здiйснення з цими товарами операцiй, крiм випадкiв, передбачених частинами другою i третьою статтi 127 цього Кодексу;

     2) за видачу товарiв без дозволу митного органу;

     3) за втрату товарiв, крiм втрати при здiйсненнi з цими товарами операцiй, передбачених частиною другою статтi 127 цього Кодексу.

     4. Власник товарiв або уповноважена ним особа несе передбачену цим Кодексом та iншими законами України вiдповiдальнiсть:

     1) за недодержання порядку здiйснення з товарами операцiй, передбачених частиною другою статтi 127 цього Кодексу;

     2) за втрату товарiв при здiйсненнi операцiй, передбачених частиною другою статтi 127 цього Кодексу.

     5. У разi втрати чи видачi без дозволу митного органу товарiв, крiм втрати товарiв при здiйсненнi операцiй, передбачених частиною другою статтi 127 цього Кодексу, утримувач митного складу зобов'язаний сплатити митнi платежi, установленi законом на iмпорт цих товарiв.

     6. У разi втрати товарiв при здiйсненнi операцiй, передбачених частиною другою статтi 127 цього Кодексу, власник товарiв зобов'язаний сплатити митнi платежi, установленi законом на iмпорт цих товарiв.

     7. Зазначенi особи звiльняються вiд обов'язку зi сплати митних платежiв, установлених законом на iмпорт товарiв, якщо товари, що зберiгаються на митному складi, втрачено внаслiдок аварiї, дiї обставин непереборної сили, що пiдтверджено в установленому порядку, а також у разi природних втрат за нормальних умов зберiгання.

     8. Особи, якi брали проби чи зразки товарiв, несуть передбачену цим Кодексом та iншими законами України вiдповiдальнiсть за недодержання встановленого законодавством порядку взяття проб та зразкiв товарiв.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз законами України вiд 04.07.2013р. N 405-VII, вiд 02.10.2019р. N 141-IX)

     Стаття 429. Розпорядження товарами, якi зберiгаються на митному складi, в разi зупинення, скасування або анулювання дозволу на вiдкриття та експлуатацiю митного складу

     1. У разi зупинення, скасування або анулювання дозволу на вiдкриття та експлуатацiю митного складу розмiщення нових партiй товарiв на цьому складi не дозволяється.

     2. Протягом 30 днiв з дня набрання чинностi рiшенням про скасування або анулювання дозволу на вiдкриття та експлуатацiю митного складу товари, якi зберiгаються на цьому складi, повиннi бути перемiщенi пiд митним контролем їх власником, уповноваженою ним особою або утримувачем митного складу на iнший митний склад, на склад митного органу чи заявленi в iнший митний режим.

     3. Передбачену цим Кодексом адмiнiстративну вiдповiдальнiсть за порушення встановленого частиною другою цiєї статтi строку розпорядження товарами, якi зберiгаються на митному складi, у разi скасування або анулювання дозволу на його вiдкриття та експлуатацiю несуть власник зазначених товарiв, уповноважена ним особа або утримувач складу.

(Iз змiнами i доповненнями, внесеними згiдно iз законами України вiд 04.07.2013р. N 405-VII, вiд 15.08.2022р. N 2510-IX)

Глава 62. Вiдкриття та експлуатацiя вiльної митної зони комерцiйного або сервiсного типу

     Стаття 430. Вiльна митна зона

     1. Вiльна митна зона - це вiдповiдним чином облаштована територiя або склад, що призначенi для зберiгання товарiв пiд митним контролем, їх переробки та/або виробництва нових товарiв.

     2. Вiльнi митнi зони можуть бути комерцiйного, сервiсного та промислового типiв.

     3. Вiльнi митнi зони комерцiйного типу створюються з метою забезпечення вiльного зберiгання товарiв без обмеження строкiв.

     4. Вiльнi митнi зони сервiсного типу створюються з метою забезпечення вiльної дiяльностi пiдприємств з ремонту, модернiзацiї, будiвництва повiтряних, морських i рiчкових суден, iнших плавучих засобiв, їх складових частин.

     5. Вiльнi митнi зони промислового типу створюються для цiлей переробки (виробництва) товарiв на територiях вiдповiдних типiв спецiальних (вiльних) економiчних зон.

     6. Вiльнi митнi зони можуть створюватися у пунктах пропуску через державний кордон України, на територiях морських i рiчкових портiв, аеропортiв, на залiзничних станцiях та на територiях пiдприємств, а також в iнших мiсцях, у яких можливо забезпечити режим вiльної митної зони вiдповiдно до цього Кодексу.

     7. Вiдкриття вiльних митних зон комерцiйного та сервiсного типiв здiйснюється вiдповiдно до положень цього роздiлу.

     8. Вiдкриття вiльних митних зон промислового типу здiйснюється окремими законами України.

     Стаття 431. Правове регулювання дiяльностi вiльної митної зони комерцiйного або сервiсного типу

     1. Вимоги до облаштування вiльних митних зон комерцiйного та сервiсного типiв установлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну фiнансову полiтику.

     2. Взаємовiдносини утримувача вiльної митної зони комерцiйного або сервiсного типу з особами, якi розмiщують товари у цих зонах, визначаються вiдповiдним договором.

     3. Взаємовiдносини утримувача вiльної митної зони комерцiйного або сервiсного типу з митним органом визначаються затвердженою керiвником митного органу або його заступником та погодженою утримувачем вiльної митної зони процедурою експлуатацiї такої зони, що встановлює:

     1) перелiк категорiй посадових осiб, якi мають право доступу у вiльну митну зону;

     2) особу керуючого вiльною митною зоною;

     3) мiнiмальну кiлькiсть посадових осiб митного органу, якi будуть залученi до здiйснення митного контролю та митного оформлення;

     4) режим роботи вiльної митної зони;

     5) термiни подання утримувачем вiльної митної зони звiтiв про рух товарiв у вiльнiй митнiй зонi;

     6) iншi вимоги та умови, пов'язанi з функцiонуванням вiльної митної зони.

(Iз змiнами i доповненнями, внесеними згiдно iз законами України вiд 04.07.2013р. N 405-VII, вiд 02.10.2019р. N 141-IX, вiд 14.01.2020р. N 440-IX)

     Стаття 432. Повноваження митних органiв щодо встановлення вимог до облаштування та органiзацiї роботи вiльних митних зон

     1. Митний орган, у зонi дiяльностi якого знаходиться вiльна митна зона, з метою належної органiзацiї митного контролю вимагає вiд утримувача вiльної митної зони та органiв управлiння вiдповiдної спецiальної (вiльної) економiчної зони забезпечення:

     1) спорудження огорожi по периметру територiї вiльної митної зони та належного обладнання пропускних пунктiв (крiм вiльних митних зон сервiсного типу);

     2) встановлення обмежень щодо порядку та засобiв доступу на зазначену територiю, вiдповiдних годин, протягом яких дозволяється доступ на цю територiю;

     3) охорони територiї вiльної митної зони.

     2. Будiвництво (ремонт) господарських об'єктiв на територiї вiльної митної зони здiйснюється на пiдставi дозволу митного органу. У разi вiдмови у наданнi зазначеного дозволу митний орган зобов'язаний невiдкладно, письмово або в електроннiй формi, повiдомити особу, яка звернулася за отриманням дозволу, про причини i пiдстави такої вiдмови.

(Iз доповненнями, внесеними згiдно iз Законом України вiд 04.04.2013р. N 183-VII, вiд 04.07.2013р. N 405-VII)

     Стаття 433. Забезпечення митного контролю на територiях вiльних митних зон

     1. З метою забезпечення належного митного контролю на територiях вiльних митних зон митнi органи мають право:

     1) здiйснювати постiйний нагляд за межами зазначених територiй, а також за доступом на цi територiї;

     2) вимагати вiд утримувача вiльної митної зони ведення облiку товарiв, що знаходяться на територiї вiльної митної зони, та подання звiтiв про рух цих товарiв;

     3) проводити перевiрку товарiв, що перемiщуються через межi територiї вiльної митної зони з метою забезпечення здiйснення передбачених цим Кодексом операцiй та недопущення перемiщення заборонених товарiв;

     4) здiйснювати у будь-який час перевiрки товарiв, що знаходяться на територiях вiльних митних зон;

     5) здiйснювати iншi передбаченi цим Кодексом заходи, спрямованi на забезпечення контролю за операцiями з товарами, що перебувають пiд митним контролем.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 04.07.2013р. N 405-VII)

     Стаття 434. Допуск товарiв на територiю вiльної митної зони

     1. На територiю вiльної митної зони можуть ввозитися iноземнi та українськi товари як iз-за меж митної територiї України, так i з митної територiї України.

     2. На територiю вiльної митної зони можуть ввозитися будь-якi товари, крiм товарiв, заборонених до ввезення в Україну, вивезення з України та транзиту через територiю України, товарiв, що надходять в Україну як гуманiтарна допомога, а також товарiв, перелiк яких визначається Кабiнетом Мiнiстрiв України.

     3. Небезпечнi товари, товари, що можуть зашкодити iншим товарам, або товари, що вимагають спецiальних умов зберiгання, допускаються на територiю вiльної митної зони тiльки за наявностi на нiй вiдповiдних умов для зберiгання таких товарiв.

     4. Товари можуть бути розмiщенi у вiльних митних зонах комерцiйного типу без вивантаження їх з транспортних засобiв.

     5. Реалiзацiя та/або споживання iноземних товарiв на територiї вiльної митної зони забороняється.

     Стаття 435. Облiк товарiв, що знаходяться на територiї вiльної митної зони

     1. Утримувач вiльної митної зони або особи, якi здiйснюють операцiї з товарами на територiї цiєї зони, ведуть облiк всiх iноземних та українських товарiв, що перебувають у зазначенiй зонi, i щомiсячно подають митним органам звiт про рух товарiв у вiльнiй митнiй зонi за попереднiй мiсяць за формою, що встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну фiнансову полiтику. Будь-якi змiни, що вiдбуваються з товарами в межах територiї вiльної митної зони, повиннi вiдображатися в облiкових документах. Митнi органи мають право вимагати подання позачергового звiту не частiше, нiж один раз на рiк.

     2. Облiк товарiв у вiльнiй митнiй зонi ведеться з використанням звичайних правил складського облiку.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз законами України вiд 04.07.2013р. N 405-VII, вiд 02.10.2019р. N 141-IX)

     Стаття 436. Розпорядження товарами, що перебувають у вiльнiй митнiй зонi комерцiйного або сервiсного типу, в разi зупинення, скасування або анулювання дозволу на вiдкриття та експлуатацiю вiльної митної зони

     1. У разi зупинення, скасування або анулювання дозволу на вiдкриття та експлуатацiю вiльної митної зони комерцiйного або сервiсного типу розмiщення нових партiй товарiв у цiй зонi не дозволяється.

     2. Протягом 90 днiв з дня набрання чинностi рiшенням про скасування або анулювання дозволу на вiдкриття та експлуатацiю вiльної митної зони комерцiйного або сервiсного типу товари, якi перебувають у цiй зонi, повиннi бути перемiщенi пiд митним контролем їх власником, уповноваженою ним особою або утримувачем вiльної митної зони в iншу вiльну митну зону чи заявленi в iнший митний режим.

     3. Передбачену цим Кодексом адмiнiстративну вiдповiдальнiсть за порушення встановленого частиною другою цiєї статтi строку розпорядження товарами, розмiщеними у вiльнiй митнiй зонi комерцiйного або сервiсного типу, у разi скасування або анулювання дозволу на його вiдкриття та експлуатацiю несе власник зазначених товарiв, уповноважена ним особа або утримувач вiльної митної зони.

(Iз змiнами i доповненнями, внесеними згiдно iз Законом України вiд 15.08.2022р. N 2510-IX)

Глава 63. Вiдкриття та експлуатацiя складу тимчасового зберiгання

     Стаття 437. Склад тимчасового зберiгання

     1. Склад тимчасового зберiгання - це вiдповiдним чином облаштованi примiщення та/або критi чи вiдкритi майданчики, резервуари, холодильнi чи морозильнi камери, призначенi для тимчасового зберiгання товарiв пiд митним контролем до помiщення їх у митний режим.

     2. Склад тимчасового зберiгання може бути закритого та вiдкритого типу.

     3. Склад тимчасового зберiгання закритого типу призначається виключно для зберiгання утримувачем складу товарiв, що належать йому.

     4. Склад тимчасового зберiгання вiдкритого типу призначається для зберiгання товарiв, що належать будь-яким особам.

     5. Товари можуть бути розмiщенi на складi тимчасового зберiгання без вивантаження їх з транспортних засобiв.

     6. Порядок розмiщення, зберiгання та облiку товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення на складi тимчасового зберiгання, а також випуску їх iз цього складу визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну фiнансову полiтику.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз законами України вiд 04.07.2013р. N 405-VII, вiд 02.10.2019р. N 141-IX)

     Стаття 438. Правове регулювання взаємовiдносин утримувача складу тимчасового зберiгання вiдкритого типу з особами, якi розмiщують товари на складi

     1. Взаємовiдносини утримувача складу тимчасового зберiгання вiдкритого типу з особами, якi розмiщують товари на цьому складi, визначаються вiдповiдним договором, крiм випадкiв, передбачених цим Кодексом.

     Стаття 439. Обмеження щодо розмiщення товарiв на складах тимчасового зберiгання

     1. На складах тимчасового зберiгання можуть розмiщуватися будь-якi товари. Однак небезпечнi товари, товари, що можуть зашкодити iншим товарам, або товари, що потребують спецiальних умов зберiгання, можуть розмiщуватися тiльки на складах тимчасового зберiгання, якi мають вiдповiднi умови для зберiгання таких товарiв.

     2. Не допускається розмiщення на складах тимчасового зберiгання товарiв, якi швидко псуються або мають обмежений строк зберiгання, якщо до закiнчення строку їх придатностi залишається менше одного мiсяця.

     3. Не пiдлягають передачi на тимчасове зберiгання пiдприємствам товари, що зберiгаються виключно митними органами вiдповiдно до частини першої статтi 238 цього Кодексу.

     4. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну фiнансову полiтику, може визначати також перелiк окремих видiв товарiв, якi передаються на тимчасове зберiгання пiд митним контролем лише на склади митних органiв.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз законами України вiд 04.07.2013р. N 405-VII, вiд 02.10.2019р. N 141-IX)

     Стаття 440. Забезпечення схоронностi товарiв, розмiщених на складi тимчасового зберiгання

     1. Утримувач складу тимчасового зберiгання веде облiк товарiв, що розмiщуються на цьому складi та випускаються з нього, та щомiсячно подає митного органу звiт про рух товарiв на складi за попереднiй мiсяць за формою, що встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну фiнансову полiтику. Митний орган має право вимагати подання позачергового звiту.

     2. Облiк товарiв на складi тимчасового зберiгання ведеться утримувачем цього складу з використанням звичайних правил складського облiку.

     3. Утримувач складу тимчасового зберiгання несе передбачену цим Кодексом вiдповiдальнiсть за втрату чи пошкодження товарiв, розмiщених на складi тимчасового зберiгання.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз законами України вiд 04.07.2013р. N 405-VII, вiд 02.10.2019р. N 141-IX)

     Стаття 441. Розпорядження товарами, якi зберiгаються на складi тимчасового зберiгання пiд митним контролем, у разi зупинення, скасування або анулювання дозволу на вiдкриття та експлуатацiю складу тимчасового зберiгання

     1. У разi зупинення, скасування або анулювання дозволу на вiдкриття та експлуатацiю складу тимчасового зберiгання розмiщення нових партiй товарiв на цьому складi не дозволяється.

     2. Протягом 30 днiв з дня набрання чинностi рiшенням про скасування або анулювання дозволу на вiдкриття та експлуатацiю складу тимчасового зберiгання товари, якi зберiгаються на цьому складi пiд митним контролем, повиннi бути перемiщенi пiд митним контролем їх власником, уповноваженою ним особою або утримувачем складу тимчасового зберiгання на iнший склад тимчасового зберiгання або на склад митного органу чи заявленi у вiдповiдний митний режим.

     3. Передбачену цим Кодексом адмiнiстративну вiдповiдальнiсть за порушення встановленого частиною другою цiєї статтi строку розпорядження товарами, якi зберiгаються на складi тимчасового зберiгання пiд митним контролем, у разi скасування або анулювання дозволу на його вiдкриття та експлуатацiю несе власник зазначених товарiв, уповноважена ним особа або утримувач складу тимчасового зберiгання.

(Iз змiнами i доповненнями, внесеними згiдно iз законами України вiд 04.07.2013р. N 405-VII, вiд 15.08.2022р. N 2510-IX)

Глава 64. Вiдкриття та експлуатацiя вантажного митного комплексу

     Стаття 442. Вантажний митний комплекс

     1. Вантажний митний комплекс - це дiлянка територiї з комплексом будiвель, споруд, iнженерно-технiчних засобiв i комунiкацiй, необхiдних для здiйснення митного контролю та митного оформлення товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення, що перемiщуються через митний кордон України.

     Стаття 443. Послуги, якi надаються утримувачем вантажного митного комплексу особам, що перемiщують товари через митний кордон України

     1. Утримувач вантажного митного комплексу повинен обов'язково забезпечувати:

     1) надання посередницьких послуг з декларування товарiв, що перемiщуються через митний кордон України;

     2) надання послуг iз зберiгання товарiв, що перемiщуються через митний кордон України, i транспортних засобiв комерцiйного призначення;

     3) виконання навантажувально-розвантажувальних робiт.

     2. На вантажному митному комплексi також можуть бути обладнанi мiсця для надання додаткових послуг.

     Стаття 444. Правове регулювання взаємовiдносин утримувача вантажного митного комплексу з особами, якi користуються послугами комплексу, та митними органами

     1. Взаємовiдносини утримувача вантажного митного комплексу з особами, якi користуються послугами комплексу, та митними органами визначаються вiдповiдними договорами.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 04.07.2013р. N 405-VII)

     Стаття 445. Вимоги до облаштування вантажного митного комплексу

     1. Вимоги до облаштування вантажного митного комплексу встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну фiнансову полiтику.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз законами України вiд 04.07.2013р. N 405-VII, вiд 14.01.2020р. N 440-IX)

     Стаття 446. Обов'язки утримувача вантажного митного комплексу

     1. Утримувач вантажного митного комплексу зобов'язаний:

     1) дотримуватися положень цього Кодексу, виконувати умови дозволу на вiдкриття та експлуатацiю вантажного митного комплексу та вимоги щодо конструкцiї, облаштування i функцiонування комплексу;

     2) забезпечити безоплатний вхiд та в'їзд на територiю комплексу та безоплатне перебування на його територiї протягом перших чотирьох годин;

     3) виключити можливiсть несанкцiонованого доступу на територiю комплексу стороннiх осiб, а також вилучення з його територiї товарiв, що перебувають пiд митним контролем, i транспортних засобiв комерцiйного призначення;

     4) забезпечувати безперешкодний доступ посадових осiб митного органу до товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення, що перебувають пiд митним контролем на територiї комплексу, та документiв на такi товари, створювати цим особам належнi умови для роботи;

     5) безкоштовно надати на договiрнiй основi у користування облаштованi примiщення для розмiщення на територiї комплексу посадових осiб митного органу та облаштованi робочi мiсця для посадових осiб всiх державних органiв, якi здiйснюють iншi види контролю;

     6) вести облiк товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення, що обслуговуються комплексом, i щоквартально подавати вiдповiдному митного органу звiт про такi товари, транспортнi засоби за формою та у порядку, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну фiнансову полiтику;

     7) забезпечити наявнiсть та функцiонування електронного облiку товарiв i транспортних засобiв комерцiйного призначення, що перемiщуються територiєю вантажного митного комплексу, i безперешкодний доступ до системи такого облiку посадових осiб митних органiв;

     8) забезпечити наявнiсть та функцiонування контрольно-пропускної системи при в'їздi на територiю вантажного митного комплексу та при виїздi з неї, обладнаної шлагбаумами, засобами автоматичної фiксацiї даних реєстрацiйних номерних знакiв транспортних засобiв та електронними вагами, з можливiстю автоматичного внесення iнформацiї про реєстрацiйний номер транспортного засобу та його загальну вагу до системи електронного облiку товарiв i транспортних засобiв;

     9) забезпечити наявнiсть та функцiонування системи вiдеоспостереження за входом (в'їздом) на територiю комплексу та виходом (виїздом) з неї, процедурою здiйснення митного контролю з фiксацiєю такого вiдображення для ведення вiдповiдного архiву, а також безперешкодний доступ посадових осiб митних органiв до зазначеної системи вiдеоспостереження.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз законами України вiд 04.07.2013р. N 405-VII, вiд 02.10.2019р. N 141-IX)

Роздiл XVI
МИТНА СТАТИСТИКА

Глава 65. Митна статистика

     Стаття 447. Завдання митної статистики

     1. Завданнями митної статистики є:

     1) об'єктивний та достовiрний облiк даних про перемiщення товарiв через митний кордон України; збирання, формування, опрацювання, узагальнення, всебiчний аналiз та зберiгання статистичної iнформацiї з питань митної справи та зовнiшньої торгiвлi товарами;

     2) подання статистичної, довiдкової, аналiтичної iнформацiї з питань митної справи та зовнiшньої торгiвлi товарами органам державної влади в порядку, встановленому законом;

     3) надання вiдповiдної iнформацiї мiжнародним органiзацiям та митним органам iнших країн згiдно з укладеними вiдповiдно до закону мiжнародними договорами України та законами України;

     4) захист статистичної iнформацiї, яка вiдповiдно до закону не пiдлягає розголошенню.

     Стаття 448. Система митної статистики

     1. Митна статистика є складовою частиною загальнодержавної системи статистичного облiку i звiтностi.

     2. Статистична iнформацiя, яка формується, узагальнюється i аналiзується митними органами, використовується в iнтересах змiцнення зовнiшньоекономiчних зв'язкiв, полiпшення митно-тарифного та нетарифного регулювання зовнiшньоекономiчної дiяльностi, подальшої iнтеграцiї України у загальносвiтову систему економiчних вiдносин.

     3. Забороняється вимагати вiд митних органiв статистичну iнформацiю, не передбачену державною статистичною звiтнiстю, цим Кодексом та iншими законами України.

     4. Митна статистика складається з митної статистики зовнiшньої торгiвлi i спецiальної митної статистики.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 04.07.2013р. N 405-VII)

     Стаття 449. Митна статистика зовнiшньої торгiвлi

     1. Митна статистика зовнiшньої торгiвлi являє собою узагальнену та вiдповiдним чином систематизовану iнформацiю про перемiщення товарiв через митний кордон України.

     2. Митна статистика зовнiшньої торгiвлi формується, узагальнюється та аналiзується центральним органом виконавчої влади, що реалiзує державну митну полiтику, на основi даних, якi мiстяться у митних декларацiях.

     3. Данi митної статистики зовнiшньої торгiвлi в установленому законодавством порядку використовуються вiдповiдними органами державної влади для здiйснення контролю за надходженням митних платежiв до державного бюджету, валютного контролю, аналiзу стану зовнiшньої торгiвлi України, її торговельного i платiжного балансiв та економiки в цiлому.

     4. Ведення митної статистики здiйснюється за методологiєю, яка забезпечує порiвняннiсть даних митної статистики зовнiшньої торгiвлi України з даними державної статистики iнших держав.

     5. Центральний орган виконавчої влади, що реалiзує державну митну полiтику, забезпечує регулярне оприлюднення даних митної статистики зовнiшньої торгiвлi, а також оприлюднення iнформацiї, передбаченої частиною п'ятою статтi 11 цього Кодексу.

(Iз змiнами i доповненнями, внесеними згiдно iз законами України вiд 04.07.2013р. N 405-VII, вiд 02.10.2019р. N 141-IX, вiд 14.01.2020р. N 440-IX)

     Стаття 450. Спецiальна митна статистика

     1. Спецiальна митна статистика - це система збирання, опрацювання, аналiзу, поширення, збереження, захисту та використання статистичної iнформацiї, що вiдображає дiяльнiсть митних органiв при здiйсненнi ними митної справи.

     2. Спецiальна митна статистика ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалiзує державну митну полiтику, з метою забезпечення завдань, покладених на митнi органи вiдповiдно до законодавства.

     3. Порядок ведення спецiальної митної статистики визначається законодавством.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз законами України вiд 04.07.2013р. N 405-VII, вiд 02.10.2019р. N 141-IX)

     Стаття 451. Документи та вiдомостi, що використовуються для формування митної статистики

     1. Для формування митної статистики використовуються документи та вiдомостi, що подаються до митних органiв центральними та мiсцевими органами виконавчої влади, органами мiсцевого самоврядування, юридичними та фiзичними особами згiдно з нормами цього Кодексу, якими визначається порядок здiйснення митного контролю та митного оформлення.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 04.07.2013р. N 405-VII)

     Стаття 452. Використання iнформацiї, що надається митним органам

     1. Iнформацiя щодо обсягiв експорту та iмпорту конкретних видiв товарiв надається центральним органам виконавчої влади за їх вмотивованим запитом (одноразово), на пiдставi мiжвiдомчих угод про iнформацiйний обмiн (регулярно) або шляхом автоматизованого обмiну iнформацiєю у випадках, встановлених законом.

     Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну фiнансову полiтику, має доступ на правах користувача до автоматизованих iнформацiйних i довiдкових систем центрального органу виконавчої влади, що реалiзує державну митну полiтику, в яких мiститься iнформацiя про товари, транспортнi засоби комерцiйного призначення, що перемiщуються через митний кордон України.

     Обробка такої iнформацiї здiйснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну фiнансову полiтику, iз додержанням вимог щодо конфiденцiйностi iнформацiї.

     2. Iнформацiя щодо експортно-iмпортних операцiй конкретних суб'єктiв зовнiшньоекономiчної дiяльностi може надаватися лише органам досудового розслiдування у зв'язку iз здiйсненням ними кримiнального провадження, а також за письмовими вмотивованими запитами - державному уповноваженому Антимонопольного комiтету України та головi територiального вiддiлення Антимонопольного комiтету України у зв'язку з розглядом справ про порушення законодавства про захист економiчної конкуренцiї.

     3. Центральний орган виконавчої влади, що реалiзує державну митну полiтику, надає у випадках та в порядку, встановлених законом, iншим органам, уповноваженим вiдповiдно до закону на здiйснення валютного контролю, державного експортного контролю, iнформацiю, необхiдну для здiйснення таких видiв контролю.

     4. Обмеження, встановленi частинами першою - третьою цiєї статтi, не застосовуються до iнформацiйного обмiну, що здiйснюється мiж декларантами, їх представниками, iншими заiнтересованими особами, митними органами, iншими державними органами, установами та органiзацiями, уповноваженими на здiйснення вiдповiдних дозвiльних або контрольних функцiй стосовно перемiщення товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення через митний кордон України, з використанням механiзму "єдиного вiкна" згiдно з цим Кодексом.

     За запитом, на який накладено електронний пiдпис посадової особи пiдприємства, з використанням механiзму "єдиного вiкна" згiдно з цим Кодексом центральний орган виконавчої влади, що реалiзує державну митну полiтику, надає iнформацiю щодо митних декларацiй, поданих таким пiдприємством або вiд iменi такого пiдприємства та оформлених митними органами.

     Iнформацiя складається з вiдомостей, що мiстяться в оформлених митних декларацiях (з урахуванням внесених змiн, якщо такi змiни вносилися), за перiод, зазначений у запитi, але не бiльше нiж за поточний рiк та три календарнi роки, що передували року подання запиту.

     5. З метою контролю за використанням на територiї України транспортних засобiв особистого користування, тимчасово ввезених на митну територiю України та/або помiщених у митний режим транзиту, мiж митними органами, Державною прикордонною службою України та органами Нацiональної полiцiї здiйснюється автоматизований обмiн iнформацiєю про такi транспортнi засоби та громадян, якi їх ввозили чи помiщували в митний режим транзиту.

     6. З метою здiйснення митними органами облiку товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення, зазначених у частинi сьомiй статтi 293 цього Кодексу, забезпечення правильностi нарахування митних платежiв та контролю за станом їх надходження на рахунки, вiдкритi для зарахування надходжень державного бюджету, контроль за справлянням яких покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалiзує державну митну полiтику, вiд реалiзацiї таких товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення, Нацiональне агентство України з питань виявлення, розшуку та управлiння активами, одержаними вiд корупцiйних та iнших злочинiв, та митнi органи здiйснюють обмiн iнформацiєю про такi товари, транспортнi засоби комерцiйного призначення на пiдставi мiжвiдомчих угод про iнформацiйний обмiн, укладених з центральним органом виконавчої влади, що реалiзує державну митну полiтику.

(Iз змiнами i доповненнями, внесеними згiдно iз законами України вiд 16.05.2013р. N 245-VII, вiд 04.07.2013р. N 405-VII, вiд 06.09.2018р. N 2530-VIII, вiд 08.11.2018р. N 2612-VIII, вiд 02.10.2019р. N 141-IX, вiд 14.01.2020р. N 440-IX, вiд 13.07.2023р. N 3229-IX, вiд 09.08.2023р. N 3295-IX, вiд 23.08.2023р. N 3345-IX, вiд 21.11.2023р. N 3475-IX)

     Стаття 453. Використання статистичної iнформацiї з питань зовнiшньої торгiвлi

     1. Статистична iнформацiя з питань зовнiшньої торгiвлi використовується для:

     1) визначення стратегiї, тактики та основних напрямiв розвитку зовнiшньоекономiчної дiяльностi;

     2) аналiзу та прогнозування зовнiшньоекономiчної полiтики i ситуацiї, що склалася чи складатиметься на свiтовому ринку;

     3) проведення переговорiв з торговельно-економiчних питань;

     4) застосування заходiв митно-тарифного та нетарифного регулювання зовнiшньоекономiчної дiяльностi;

     5) складання торговельного та платiжного балансiв України, планування i проведення валютно-фiнансової полiтики;

     6) визначення ринкiв збуту товарiв;

     7) формування статистики зовнiшньоекономiчних зв'язкiв України.

     Стаття 454. Вiдомчi класифiкатори

     1. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну фiнансову полiтику, затверджує нормативно-технiчнi документи, якi використовуються для оформлення митних декларацiй та виконання iнших митних формальностей, визначених цим Кодексом, - вiдомчi класифiкатори iнформацiї з питань митної справи - та встановлює порядок їх ведення.

     2. Центральний орган виконавчої влади, що реалiзує державну митну полiтику, здiйснює впровадження класифiкаторiв, зазначених у частинi першiй цiєї статтi.

     3. Класифiкатори, зазначенi у частинi першiй цiєї статтi, використовуються виключно для цiлей, передбачених цим Кодексом.

     4. Центральний орган виконавчої влади, що реалiзує державну митну полiтику, iнформує державнi органи та суб'єктiв зовнiшньоекономiчної дiяльностi про змiни, внесенi до класифiкаторiв, зазначених у частинi першiй цiєї статтi, не пiзнiше нiж за 10 днiв до дня набрання чинностi такими змiнами, а якщо внесення змiн до таких класифiкаторiв здiйснюється з метою реалiзацiї актiв законодавства, що набирають чинностi менш як за 10 днiв з дня їх опублiкування, - не пiзнiше наступного робочого дня з дня внесення таких змiн до класифiкаторiв.

(Iз змiнами i доповненнями, внесеними згiдно iз законами України вiд 04.07.2013р. N 405-VII, вiд 02.10.2019р. N 141-IX, вiд 13.07.2023р. N 3229-IX)

     Стаття 455. Облiк осiб, якi пiд час провадження своєї дiяльностi є учасниками вiдносин, що регулюються законодавством України з питань митної справи

     1. Центральний орган виконавчої влади, що реалiзує державну митну полiтику, веде централiзований облiк осiб (резидентiв та нерезидентiв): декларантiв, перевiзникiв, гарантiв, АЕО, iнших пiдприємств, контроль за дiяльнiстю яких здiйснюється митними органами.

     Вимога абзацу першого цiєї частини не поширюється на:

     громадян, якi перемiщують через митний кордон України особистi речi, транспортнi засоби особистого користування та iншi товари для особистих, сiмейних чи iнших потреб, не пов'язаних iз провадженням пiдприємницької дiяльностi;

     осiб, якi мають пiльги згiдно iз статтями 383 - 386, 388, 389, 391 i 392 цього Кодексу та перемiщують товари, у зв'язку iз ввезенням яких на митну територiю України та вивезенням їх за межi цiєї територiї такi пiльги надаються;

     осiб, якi здiйснюють перемiщення товарiв iз використанням книжки (карнета) А.Т.А.;

     осiб, якi перемiщують товари, необхiднi для подолання наслiдкiв стихiйного лиха, аварiй, катастроф, епiдемiй, у рамках мiжнародних договорiв України та товари, визначенi вiдповiдно до Закону України "Про гуманiтарну допомогу" гуманiтарною допомогою;

     осiб-нерезидентiв, якi перемiщують порожнi транспортнi засоби комерцiйного призначення прохiдним транзитом.

     2. Взяття на облiк осiб, якi пiд час провадження своєї дiяльностi є учасниками вiдносин, що регулюються законодавством України з питань митної справи, здiйснюється одноразово:

     1) за зверненнями таких осiб, у тому числi засобами електронного зв'язку, до вiдповiдних митних органiв;

     2) при першому здiйсненнi такими особами операцiй з товарами, контроль за якими вiдповiдно до цього Кодексу та iнших актiв законодавства України покладено на митнi органи.

     3. Взяття на облiк осiб, якi пiд час провадження своєї дiяльностi є учасниками вiдносин, що регулюються законодавством України з питань митної справи, здiйснюється митними органами шляхом присвоєння таким особам облiкового номера.

     4. Митний орган невiдкладно iнформує особу про взяття її на облiк та повiдомляє її облiковий номер.

     5. Облiковий номер особи є дiйсним на всiй митнiй територiї України. Такий самий облiковий номер не може бути присвоєно iншiй особi.

     6. Подвiйний облiк осiб у рiзних митних органах забороняється.

     7. Порядок облiку осiб, якi пiд час провадження своєї дiяльностi є учасниками вiдносин, що регулюються законодавством України з питань митної справи, визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну фiнансову полiтику.

     8. Неперебування на облiку в митних органах осiб, визначених частиною першою цiєї статтi, є пiдставою для вiдмови у прийняттi митної декларацiї, митному оформленнi, випуску чи пропуску товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення.

(Iз змiнами i доповненнями, внесеними згiдно iз законами України вiд 04.07.2013р. N 405-VII, вiд 02.10.2019р. N 141-IX)

Роздiл XVII
ЗАПОБIГАННЯ ТА ПРОТИДIЯ КОНТРАБАНДI

Глава 66. Заходи щодо запобiгання та протидiї контрабандi

     Стаття 456. Контрольованi поставки наркотичних засобiв, психотропних речовин i прекурсорiв

     1. Вiдповiдно до законiв України митнi органи з метою виявлення джерел i каналiв незаконного обiгу наркотичних засобiв, психотропних речовин i прекурсорiв, осiб, якi беруть участь у цьому, разом з iншими державними органами, що мають право здiйснювати оперативно-розшукову дiяльнiсть, можуть використовувати метод контрольованої поставки зазначених засобiв, речовин i прекурсорiв.

     2. Порядок проведення контрольованої поставки визначається цим Кодексом i вiдповiдним нормативно-правовим актом центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну фiнансову полiтику, Мiнiстерства внутрiшнiх справ України, Служби безпеки України, центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалiзацiю державної полiтики у сферi захисту державного кордону, погодженим iз Генеральною прокуратурою України та зареєстрованим у Мiнiстерствi юстицiї України.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз законами України вiд 04.07.2013р. N 405-VII, вiд 02.10.2019р. N 141-IX)

     Стаття 457. Перемiщення товарiв пiд негласним контролем

     1. З метою виявлення та притягнення до вiдповiдальностi осiб, причетних до вчинення контрабанди, а також з метою вилучення товарiв, щодо яких є пiдозра в незаконному перемiщеннi через митний кордон України, перемiщення таких товарiв може здiйснюватися пiд негласним контролем та оперативним наглядом правоохоронних органiв.

     2. Порядок проведення негласного контролю за перемiщенням товарiв визначається цим Кодексом i вiдповiдним нормативно-правовим актом центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну фiнансову полiтику, Мiнiстерства внутрiшнiх справ України, Служби безпеки України, центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалiзацiю державної полiтики у сферi захисту державного кордону, погодженим з Генеральною прокуратурою України та зареєстрованим у Мiнiстерствi юстицiї України.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз законами України вiд 04.07.2013р. N 405-VII, вiд 02.10.2019р. N 141-IX)

Роздiл XVIII
ПОРУШЕННЯ МИТНИХ ПРАВИЛ ТА ВIДПОВIДАЛЬНIСТЬ ЗА НИХ

Глава 67. Загальнi положення щодо порушень митних правил та вiдповiдальностi за них

     Стаття 458. Порушення митних правил

     1. Порушення митних правил є адмiнiстративним правопорушенням, яке являє собою протиправнi, виннi (умиснi або з необережностi) дiї чи бездiяльнiсть, що посягають на встановлений цим Кодексом та iншими актами законодавства України порядок перемiщення товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здiйснення операцiй з товарами, що перебувають пiд митним контролем або контроль за якими покладено на митнi органи цим Кодексом чи iншими законами України, i за якi цим Кодексом передбачена адмiнiстративна вiдповiдальнiсть.

     2. Адмiнiстративна вiдповiдальнiсть за правопорушення, передбаченi цим Кодексом, настає у разi, якщо цi правопорушення не тягнуть за собою кримiнальну вiдповiдальнiсть.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 04.07.2013р. N 405-VII)

     Стаття 459. Вiдповiдальнiсть за порушення митних правил

     1. Адмiнiстративна вiдповiдальнiсть за порушення митних правил встановлюється цим Кодексом.

     2. Суб'єктами адмiнiстративної вiдповiдальностi за порушення митних правил можуть бути громадяни, якi на момент вчинення такого правопорушення досягли 16-рiчного вiку, а при вчиненнi порушень митних правил пiдприємствами - посадовi особи цих пiдприємств.

     Стаття 460. Особливостi вiдповiдальностi за деякi види порушень митних правил

     1. Вчинення порушень митних правил, передбачених частиною третьою статтi 469, статтею 470, частиною третьою статтi 478, статтею 481 цього Кодексу, внаслiдок аварiї, дiї обставин непереборної сили або протиправних дiй третiх осiб, що пiдтверджується вiдповiдними документами, а також допущення у митнiй декларацiї помилок, якi не призвели до неправомiрного звiльнення вiд сплати митних платежiв або зменшення їх розмiру, до незабезпечення дотримання заходiв тарифного та/або нетарифного регулювання зовнiшньоекономiчної дiяльностi, якщо такi помилки не допускаються систематично (стаття 268 цього Кодексу), не тягне за собою адмiнiстративної вiдповiдальностi, передбаченої цим Кодексом.

     2. Перевiзники несуть вiдповiдальнiсть за перемiщення або дiї, спрямованi на перемiщення товарiв через митний кордон України з приховуванням вiд митного контролю шляхом подання митного органу як пiдстави для перемiщення цих товарiв документiв, що мiстять неправдивi вiдомостi (стаття 483 цього Кодексу), виключно у разi якщо цi вiдомостi стосуються кiлькостi вантажних мiсць, їх маркування та номерiв, а перевiзниками не вжито заходiв до перевiрки правдивостi зазначених вiдомостей або у разi неможливостi такої перевiрки не внесено вiдповiдного запису до мiжнародної автомобiльної накладної (CMR).

(Iз доповненнями, внесеними згiдно iз законами України вiд 07.06.2012р. N 4915-VI, вiд 04.07.2013р. N 405-VII)

     Стаття 461. Види адмiнiстративних стягнень за порушення митних правил

     1. За порушення митних правил можуть бути накладенi такi адмiнiстративнi стягнення:

     1) попередження;

     2) штраф;

     3) конфiскацiя товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення - безпосереднiх предметiв порушення митних правил, товарiв, транспортних засобiв iз спецiально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування товарiв - безпосереднiх предметiв порушення митних правил вiд митного контролю (крiм транспортних засобiв комерцiйного призначення, якi використовуються виключно для перевезення пасажирiв i товарiв через митний кордон України за визначеними маршрутами та рейсами, що здiйснюються вiдповiдно до розкладу руху на пiдставi мiжнародних договорiв, укладених вiдповiдно до закону), а також транспортних засобiв, що використовувалися для перемiщення товарiв - безпосереднiх предметiв порушення митних правил через митний кордон України поза мiсцем розташування митного органу.

     Стаття 462. Основнi та додатковi адмiнiстративнi стягнення

     1. Попередження та штраф можуть застосовуватися тiльки як основнi адмiнiстративнi стягнення за порушення митних правил.

     2. Конфiскацiя товарiв, транспортних засобiв, зазначених у пунктi 3 статтi 461 цього Кодексу, може застосовуватися як основне i як додаткове адмiнiстративне стягнення.

     3. За одне i те саме порушення митних правил може накладатися тiльки основне або основне i додаткове адмiнiстративнi стягнення. Якщо статтею, якою встановлюється адмiнiстративна вiдповiдальнiсть за порушення митних правил, передбачається основне i додаткове адмiнiстративнi стягнення, застосування лише додаткового адмiнiстративного стягнення без основного не допускається, крiм випадку, передбаченого частиною третьою статтi 467 цього Кодексу.

     Стаття 463. Попередження

     1. Попередження як адмiнiстративне стягнення за порушення митних правил є офiцiйним попередженням правопорушника стосовно недопустимостi таких дiянь у майбутньому. Попередження виноситься у формi постанови про накладення адмiнiстративного стягнення.

     Стаття 464. Штраф

     1. Штраф як адмiнiстративне стягнення за порушення митних правил полягає у покладеннi на особу, яка притягується до адмiнiстративної вiдповiдальностi за таке правопорушення, обов'язку сплатити до державного бюджету грошовi кошти у сумi, яка визначається цим Кодексом залежно вiд виду та характеру вчиненого правопорушення.

     2. Сплата штрафу, якщо при цьому не застосовується адмiнiстративне стягнення у виглядi конфiскацiї товарiв, транспортних засобiв, зазначених у пунктi 3 статтi 461 цього Кодексу, не звiльняє особу, яка вчинила порушення митних правил, вiд сплати митних платежiв, крiм випадкiв, передбачених цим Кодексом.

     Стаття 465. Конфiскацiя

     1. Конфiскацiя як адмiнiстративне стягнення за порушення митних правил полягає у примусовому вилученнi товарiв, транспортних засобiв, зазначених у пунктi 3 статтi 461 цього Кодексу, i безоплатнiй передачi їх у власнiсть держави. При цьому моторнi транспортнi засоби та несамохiднi транспортнi засоби, що буксируються ними, розглядаються як самостiйнi об'єкти конфiскацiї.

     2. Конфiскацiя може бути застосована виключно за рiшенням суду у випадках, обсязi та порядку, що визначаються цим Кодексом та iншими законами України.

     3. Конфiскацiя товарiв, транспортних засобiв, зазначених у пунктi 3 статтi 461 цього Кодексу, застосовується незалежно вiд того, чи є цi товари, транспортнi засоби власнiстю особи, яка вчинила правопорушення.

     Стаття 466. Забезпечення законностi у разi застосування адмiнiстративних стягнень до порушникiв митних правил

     1. Адмiнiстративнi стягнення за порушення митних правил не може бути застосовано iнакше, як на пiдставi та в порядку, що встановленi цим Кодексом та iншими законами України.

     2. Додержання митними органами вимог закону в разi застосування адмiнiстративних стягнень за порушення митних правил забезпечується здiйсненням систематичного контролю з боку органiв вищого рiвня та їх посадових осiб, правом оскарження постанов у справах про порушення митних правил та iншими заходами, передбаченими законодавством України.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 04.07.2013р. N 405-VII)

     Стаття 467. Строки накладення адмiнiстративних стягнень у справах про порушення митних правил

     1. Якщо справи про порушення митних правил вiдповiдно до статтi 522 цього Кодексу розглядаються митними органами або судами (суддями), адмiнiстративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пiзнiше нiж через шiсть мiсяцiв з дня виявлення правопорушення. Строк накладення адмiнiстративних стягнень у справах про порушення митних правил зупиняється на час розгляду таких справ судом.

     2. Частину другу виключено

     3. У разi закриття кримiнального провадження, але за наявностi в дiях правопорушника ознак порушення митних правил, адмiнiстративнi стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пiзнiше нiж через три мiсяцi з дня прийняття рiшення про закриття кримiнального провадження, але не пiзнiше нiж через два роки з дня вчинення правопорушення.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз законами України вiд 07.06.2012р. N 4915-VI, вiд 18.09.2012р. N 5288-VI, вiд 04.07.2013р. N 405-VII, вiд 08.11.2018р. N 2612-VIII)

Глава 68. Види порушень митних правил та вiдповiдальнiсть за такi правопорушення

     Стаття 468. Порушення режиму зони митного контролю

     1. Проведення господарських робiт у зонi митного контролю, перемiщення через межi зони митного контролю i в межах цiєї зони товарiв, транспортних засобiв, перетинання меж зони митного контролю громадянами, якi не перетинають митний кордон України, та посадовими особами державних органiв, якi не проводять заходи офiцiйного контролю, та їх пересування в межах цiєї зони з порушенням порядку, встановленого статтею 332 цього Кодексу, -

     тягнуть за собою попередження або накладення штрафу в розмiрi двадцяти неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 06.09.2018р. N 2530-VIII)

     Стаття 469. Неправомiрнi операцiї з товарами, митне оформлення яких не закiнчено, або з товарами, що перебувають на тимчасовому зберiганнi пiд митним контролем, або з транспортними засобами особистого користування, тимчасово ввезеними на митну територiю України чи помiщеними у митний режим транзиту

     1. Проведення з товарами, митне оформлення яких не закiнчено, або з товарами, що перебувають на тимчасовому зберiганнi пiд митним контролем на складi тимчасового зберiгання, на складi органiзацiї - отримувача гуманiтарної допомоги або на митному складi, операцiй, не передбачених статтями 203, 325 цього Кодексу, або проведення операцiй, передбачених зазначеними статтями, без дозволу митного органу, -

     тягнуть за собою попередження або накладення штрафу в розмiрi двадцяти неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян.

     2. Змiна стану товарiв, митне оформлення яких не закiнчено, або товарiв, що перебувають на тимчасовому зберiганнi пiд митним контролем на складi тимчасового зберiгання, на складi органiзацiї - отримувача гуманiтарної допомоги або на митному складi, користування та розпорядження ними без дозволу митного органу, а так само невжиття передбачених частиною четвертою статтi 204 цього Кодексу заходiв щодо товарiв, строк тимчасового зберiгання яких пiд митним контролем на складi тимчасового зберiгання, на складi органiзацiї - отримувача гуманiтарної допомоги або на митному складi закiнчився, -

     тягнуть за собою накладення штрафу в розмiрi п'ятисот неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян.

     3. Видача без дозволу митного органу або втрата товарiв, митне оформлення яких не закiнчено, або товарiв, що перебувають на тимчасовому зберiганнi пiд митним контролем на складi тимчасового зберiгання, на складi органiзацiї - отримувача гуманiтарної допомоги або на митному складi, -

     тягнуть за собою накладення штрафу в розмiрi однiєї тисячi неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян.

     4. Передача транспортного засобу особистого користування, тимчасово ввезеного на митну територiю України чи помiщеного у митний режим транзиту, у володiння, користування або розпорядження особi, яка безпосередньо не ввозила такий транспортний засiб на митну територiю України чи не помiщувала його у митний режим транзиту, за винятком випадкiв, коли в транспортному засобi знаходиться особа, яка безпосередньо ввозила такий транспортний засiб на митну територiю України чи помiщувала його у митний режим транзиту, а так само використання такого транспортного засобу для цiлей пiдприємницької дiяльностi та/або отримання доходiв в Українi -

     тягнуть за собою накладення штрафу в розмiрi двох тисяч неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян.

(Iз змiнами i доповненнями, внесеними згiдно iз Законом України вiд 04.07.2013р. N 405-VII, вiд 08.11.2018р. N 2612-VIII)

     Стаття 470. Перевищення строку транзитних перевезень (доставки) товарiв, у тому числi транспортних засобiв особистого користування, транспортних засобiв комерцiйного призначення та документiв до митного органу призначення в Українi, видача їх без дозволу митного органу або втрата

     1. Перевищення встановленого статтею 95 цього Кодексу або встановленого митним органом країни вiдправлення вiдповiдно до положень Конвенцiї про процедуру спiльного транзиту строку транзитних перевезень (доставки) товарiв, у тому числi транспортних засобiв особистого користування, транспортних засобiв комерцiйного призначення, що перебувають пiд митним контролем, до митного органу призначення в Українi (а при перемiщеннi в межах зони дiяльностi однiєї митницi - вiд одного пiдроздiлу цiєї митницi до iншого), митних або iнших документiв на цi товари, транспортнi засоби не бiльше нiж на одну добу -

     тягне за собою попередження або накладення штрафу в розмiрi десяти неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян.

     2. Вчинення правопорушення, передбаченого частиною першою цiєї статтi, особою, яка протягом року притягалася до вiдповiдальностi за вчинення такого правопорушення, а так само перевищення встановленого статтею 95 цього Кодексу або встановленого митним органом країни вiдправлення вiдповiдно до положень Конвенцiї про процедуру спiльного транзиту строку транзитних перевезень (доставки) товарiв, у тому числi транспортних засобiв особистого користування, транспортних засобiв комерцiйного призначення, митних або iнших документiв на цi товари, транспортнi засоби бiльше нiж на одну добу, але не бiльше нiж на десять дiб -

     тягнуть за собою накладення штрафу в розмiрi двохсот неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян.

     3. Перевищення встановленого статтею 95 цього Кодексу або встановленого митним органом країни вiдправлення вiдповiдно до положень Конвенцiї про процедуру спiльного транзиту строку транзитних перевезень (доставки) товарiв, у тому числi транспортних засобiв особистого користування, транспортних засобiв комерцiйного призначення бiльше нiж на десять дiб, але не бiльше нiж на двадцять дiб, митних або iнших документiв на цi товари бiльше нiж на десять дiб, а так само втрата цих документiв -

     тягнуть за собою накладення штрафу в розмiрi п'ятисот неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян.

     4. Перевищення встановленого статтею 95 цього Кодексу або встановленого митним органом країни вiдправлення вiдповiдно до положень Конвенцiї про процедуру спiльного транзиту строку транзитних перевезень (доставки) товарiв, крiм транспортних засобiв особистого користування, бiльше нiж на двадцять дiб, а так само втрата цих товарiв чи видача їх без дозволу митного органу -

     тягнуть за собою накладення штрафу в розмiрi однiєї тисячi неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян.

     5. Перевищення встановленого статтею 95 цього Кодексу або встановленого митним органом країни вiдправлення вiдповiдно до положень Конвенцiї про процедуру спiльного транзиту строку транзитних перевезень (доставки) транспортних засобiв особистого користування та транспортних засобiв комерцiйного призначення бiльше нiж на двадцять дiб, але не бiльше нiж на тридцять дiб, а так само видача їх без дозволу митного органу -

     тягнуть за собою накладення штрафу в розмiрi п'яти тисяч неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян.

     6. Перевищення встановленого статтею 95 цього Кодексу або встановленого митним органом країни вiдправлення вiдповiдно до положень Конвенцiї про процедуру спiльного транзиту строку транзитних перевезень (доставки) транспортних засобiв особистого користування та транспортних засобiв комерцiйного призначення бiльше нiж на тридцять дiб, а так само втрата цих транспортних засобiв, у тому числi їх розкомплектування, -

     тягнуть за собою накладення штрафу в розмiрi десяти тисяч неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян або конфiскацiю таких транспортних засобiв.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 04.07.2013р. N 405-VII, у редакцiї Закону України вiд 08.11.2018р. N 2612-VIII, iз змiнами, внесеними згiдно iз законами України вiд 15.08.2022р. N 2510-IX, вiд 13.07.2023р. N 3229-IX)

     Стаття 471. Недекларування товарiв, що перемiщуються через митний кордон України громадянами

     1. Недекларування валютних цiнностей, що перемiщуються громадянами через митний кордон України, в сумi, що перевищує дозволену законодавством України для їх перемiщення без письмового декларування, -

     тягне за собою накладення штрафу в розмiрi 20 вiдсоткiв суми, що перевищує дозволену законодавством України для перемiщення валютних цiнностей без письмового декларування, згiдно з офiцiйним курсом Нацiонального банку України на день вчинення порушення митних правил.

     2. Недекларування товарiв (крiм зазначених у частинах першiй та/або третiй цiєї статтi), що перемiщуються через митний кордон України громадянами, -

     тягне за собою накладення штрафу в розмiрi 30 вiдсоткiв вартостi цих товарiв.

     3. Недекларування товарiв (крiм валютних цiнностей), що пiдпадають пiд встановленi законодавством заборони та/або обмеження щодо ввезення на митну територiю України або вивезення за межi цiєї територiї та якi перемiщуються громадянами, -

     тягне за собою накладення штрафу у розмiрi трьохсот неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян з конфiскацiєю таких товарiв або без такої.

     Примiтка. Недекларуванням у цiй статтi вважається незаявлення громадянином за встановленою формою точних та достовiрних вiдомостей, перелiк яких визначений цим Кодексом, про товари, якi перемiщуються (пересилаються) таким громадянином через митний кордон України (у тому числi при проходженнi (проїздi) ним каналом, позначеним символами зеленого кольору ("зелений коридор").

(У редакцiї Закону України вiд 16.02.2022р. N 2058-IX)

     Стаття 472. Недекларування товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення

     1. Недекларування товарiв (крiм тих, що перемiщуються через митний кордон України громадянами), транспортних засобiв комерцiйного призначення, що перемiщуються через митний кордон України, тобто незаявлення за встановленою формою точних та достовiрних вiдомостей (наявнiсть, найменування або назва, кiлькiсть тощо) про товари, транспортнi засоби комерцiйного призначення, якi пiдлягають обов'язковому декларуванню у разi перемiщення через митний кордон України, -

     тягне за собою накладення штрафу в розмiрi 100 вiдсоткiв вартостi цих товарiв, транспортних засобiв з конфiскацiєю зазначених товарiв, транспортних засобiв.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 16.02.2022р. N 2058-IX)

     Стаття 473. Пересилання через митний кордон України у мiжнародних поштових та експрес-вiдправленнях товарiв, заборонених до такого пересилання

     1. Пересилання через митний кордон України в мiжнародних експрес-вiдправленнях товарiв, заборонених до такого пересилання законодавством України, а також пересилання у мiжнародних поштових вiдправленнях товарiв, заборонених до пересилання законодавством України та актами Всесвiтнього поштового союзу, -

     тягне за собою конфiскацiю цих товарiв.

(Iз доповненнями, внесеними згiдно iз Законом України вiд 25.01.2022р. N 1999-IX)

     Стаття 474. Перешкоджання посадовiй особi митного органу в доступi до товарiв, транспортних засобiв, документiв

     1. Перешкоджання посадовiй особi митного органу пiд час здiйснення нею митного контролю або провадження в справi про контрабанду чи порушення митних правил у доступi до товарiв, транспортних засобiв, документiв -

     тягне за собою накладення штрафу в розмiрi ста неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян.

     2. Вчинення правопорушення, передбаченого частиною першою цiєї статтi, особою, яка протягом року притягалася до вiдповiдальностi за вчинення такого правопорушення, а так само перешкоджання посадовiй особi митного органу, невиконання її вимог пiд час проведення перевiрки облiку товарiв, що перемiщуються через митний кордон України та/або перебувають пiд митним контролем, чи документальної перевiрки дотримання вимог законодавства України з питань митної справи -

     тягнуть за собою накладення штрафу в розмiрi п'ятисот неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 04.07.2013р. N 405-VII)

     Стаття 475. Неподання митного органу звiтностi щодо товарiв, якi перебувають пiд митним контролем

     1. Неподання утримувачем магазину безмитної торгiвлi, складу тимчасового зберiгання, митного складу, вантажного митного комплексу, особою, вiдповiдальною за експлуатацiю складу органiзацiї - отримувача гуманiтарної допомоги, митному органу звiту про рух товарiв, а також порушення порядку ведення облiку таких товарiв -

     тягнуть за собою накладення штрафу в розмiрi п'ятдесяти неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 04.07.2013р. N 405-VII)

     Стаття 476. Перемiщення товарiв через митний кордон України з порушенням прав iнтелектуальної власностi

     1. Ввезення на митну територiю України або вивезення за межi цiєї територiї товарiв, призначених для виробничої або iншої пiдприємницької дiяльностi, з порушенням охоронюваних законом прав iнтелектуальної власностi -

     тягнуть за собою накладення штрафу в розмiрi однiєї тисячi неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян з конфiскацiєю товарiв, що перемiщуються з порушенням права iнтелектуальної власностi.

     Стаття 477. Порушення встановленого законодавством порядку ввезення товарiв на територiю вiльної митної зони, вивезення товарiв за межi цiєї територiї та/або встановленого законодавством порядку проведення операцiй з товарами, помiщеними в режим вiльної митної зони

     1. Порушення встановленого законодавством порядку ввезення товарiв на територiю вiльної митної зони, вивезення товарiв з цiєї територiї, проведення операцiй з товарами, помiщеними в режим вiльної митної зони, а так само порушення встановленого частиною другою статтi 436 цього Кодексу строку розпорядження товарами, розмiщеними у вiльнiй митнiй зонi, у разi скасування чи анулювання дозволу на вiдкриття та експлуатацiю цiєї зони -

     тягнуть за собою накладення штрафу в розмiрi однiєї тисячi неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 15.08.2022р. N 2510-IX)

     Стаття 478. Порушення порядку зберiгання товарiв на митних складах та здiйснення операцiй iз цими товарами

     1. Проведення з товарами, що зберiгаються в режимi митного складу на митних складах, операцiй, передбачених частиною другою статтi 127 цього Кодексу, без дозволу митного органу -

     тягне за собою накладення штрафу в розмiрi двадцяти неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян.

     2. Змiна стану товарiв, що зберiгаються в режимi митного складу на митних складах, без дозволу митного органу, невжиття передбачених частиною п'ятою статтi 129 цього Кодексу заходiв щодо товарiв, строк зберiгання яких в режимi митного складу закiнчився, а так само порушення встановленого частиною другою статтi 429 цього Кодексу строку розпорядження товарами, якi зберiгаються на митному складi, у разi скасування чи анулювання дозволу на вiдкриття та експлуатацiю цього складу -

     тягнуть за собою накладення штрафу в розмiрi п'ятисот неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян.

     3. Видача без дозволу митного органу або втрата товарiв, що зберiгаються в режимi митного складу на митних складах, -

     тягнуть за собою накладення штрафу в розмiрi однiєї тисячi неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз законами України вiд 04.07.2013р. N 405-VII, вiд 15.08.2022р. N 2510-IX)

     Стаття 479. Порушення порядку або строкiв розпорядження товарами, розмiщеними у магазинi безмитної торгiвлi

     1. Порушення встановлених цим Кодексом порядку або строкiв розпорядження товарами, розмiщеними у магазинi безмитної торгiвлi, у разi лiквiдацiї магазину або зупинення, скасування чи анулювання дозволу на його вiдкриття та експлуатацiю -

     тягнуть за собою накладення штрафу в розмiрi однiєї тисячi неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 15.08.2022р. N 2510-IX)

     Стаття 4791. Перевищення магазином безмитної торгiвлi встановлених законом обсягiв реалiзацiї тютюнових виробiв та/або алкогольних напоїв однiй особi протягом однiєї доби

     1. Перевищення магазином безмитної торгiвлi встановлених цим Кодексом обсягiв реалiзацiї тютюнових виробiв та/або алкогольних напоїв однiй особi протягом однiєї доби, вчинене у перiод дiї воєнного стану в Українi, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Українi" вiд 24 лютого 2022 року N 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Українi" вiд 24 лютого 2022 року N 2102-IX, -

     тягне за собою накладення штрафу в розмiрi вiд вiсiмсот до однiєї тисячi неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян.

(Доповнено статтею 4791 згiдно iз Законом України вiд 10.08.2023р. N 3326-IX)

     Стаття 480. Порушення порядку здiйснення операцiй з переробки товарiв

     1. Порушення встановленого цим Кодексом та iншими актами законодавства України порядку здiйснення операцiй з переробки товарiв, у тому числi невивезення за межi митної територiї України (неввезення на митну територiю України) товарiв, що перемiщувалися через митний кордон України з метою переробки, та/або продуктiв їх переробки пiсля закiнчення строку переробки, -

     тягне за собою накладення штрафу в розмiрi однiєї тисячi неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян.

     Стаття 481. Перевищення строку тимчасового ввезення товарiв, у тому числi транспортних засобiв особистого користування, транспортних засобiв комерцiйного призначення або строку тимчасового вивезення товарiв чи втрата транспортних засобiв

     1. Перевищення встановленого вiдповiдно до цього Кодексу строку тимчасового ввезення товарiв, у тому числi транспортних засобiв особистого користування, транспортних засобiв комерцiйного призначення на митну територiю України або строку тимчасового вивезення товарiв, крiм транспортних засобiв особистого користування, за межi митної територiї України не бiльше нiж на три доби -

     тягне за собою попередження або накладення штрафу в розмiрi п'ятдесяти неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян.

     2. Вчинення правопорушення, передбаченого частиною першою цiєї статтi, особою, яка протягом року притягалася до вiдповiдальностi за вчинення такого правопорушення, а так само перевищення строку тимчасового ввезення товарiв, у тому числi транспортних засобiв особистого користування, транспортних засобiв комерцiйного призначення на митну територiю України або строку тимчасового вивезення товарiв, крiм транспортних засобiв особистого користування, за межi митної територiї України бiльше нiж на три доби, але не бiльше нiж на десять дiб -

     тягнуть за собою накладення штрафу в розмiрi трьохсот неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян.

     3. Перевищення строку тимчасового ввезення товарiв, у тому числi транспортних засобiв особистого користування, та транспортних засобiв комерцiйного призначення на митну територiю України або строку тимчасового вивезення товарiв, крiм транспортних засобiв особистого користування, за межi митної територiї України бiльше нiж на десять дiб, але не бiльше нiж на двадцять дiб -

     тягне за собою накладення штрафу в розмiрi однiєї тисячi неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян.

     4. Перевищення строку тимчасового ввезення товарiв, крiм транспортних засобiв особистого користування, на митну територiю України або строку тимчасового вивезення товарiв, крiм транспортних засобiв особистого користування, за межi митної територiї України бiльше нiж на двадцять дiб -

     тягне за собою накладення штрафу в розмiрi двох тисяч неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян.

     5. Перевищення строку тимчасового ввезення транспортних засобiв особистого користування та транспортних засобiв комерцiйного призначення на митну територiю України бiльше нiж на двадцять дiб, але не бiльше нiж на тридцять дiб -

     тягне за собою накладення штрафу в розмiрi п'яти тисяч неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян.

     6. Перевищення строку тимчасового ввезення транспортних засобiв особистого користування та транспортних засобiв комерцiйного призначення на митну територiю України бiльше нiж на тридцять дiб, а так само втрата цих транспортних засобiв, у тому числi їх розкомплектування, -

     тягнуть за собою накладення штрафу в розмiрi десяти тисяч неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян або конфiскацiю таких транспортних засобiв.

(У редакцiї Закону України вiд 08.11.2018р. N 2612-VIII, враховуючи змiни, внесенi Законом України вiд 16.05.2019р. N 2725-VIII)

     Стаття 482. Перемiщення або дiї, спрямованi на перемiщення товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення через митний кордон України поза митним контролем

     1. Перемiщення або дiї, спрямованi на перемiщення товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення через митний кордон України поза митним контролем, тобто поза мiсцем розташування митного органу або поза робочим часом, установленим для нього, i без виконання митних формальностей, або з незаконним звiльненням вiд митного контролю внаслiдок зловживання службовим становищем посадовими особами митного органу -

     тягнуть за собою накладення штрафу в розмiрi 100 вiдсоткiв вартостi товарiв, транспортних засобiв - безпосереднiх предметiв порушення митних правил з конфiскацiєю цих товарiв, транспортних засобiв i транспортних засобiв, що використовувалися для перемiщення товарiв - безпосереднiх предметiв порушення митних правил через митний кордон України поза митним контролем.

     2. Дiї, передбаченi частиною першою цiєї статтi, вчиненi особою, яка протягом року притягалася до вiдповiдальностi за вчинення правопорушення, передбаченого цiєю статтею або статтею 483 цього Кодексу, -

     тягнуть за собою накладення штрафу в розмiрi 200 вiдсоткiв вартостi товарiв, транспортних засобiв - безпосереднiх предметiв порушення митних правил з конфiскацiєю цих товарiв, транспортних засобiв i транспортних засобiв, що використовувалися для перемiщення товарiв - безпосереднiх предметiв порушення митних правил через митний кордон України поза митним контролем.

(Iз змiнами i доповненнями, внесеними згiдно iз законами України вiд 07.06.2012р. N 4915-VI, вiд 04.07.2013р. N 405-VII)

     Стаття 483. Перемiщення або дiї, спрямованi на перемiщення товарiв через митний кордон України з приховуванням вiд митного контролю

     1. Перемiщення або дiї, спрямованi на перемiщення товарiв через митний кордон України з приховуванням вiд митного контролю, тобто з використанням спецiально виготовлених сховищ (тайникiв) та iнших засобiв або способiв, що утруднюють виявлення таких товарiв, або шляхом надання одним товарам вигляду iнших, або з поданням митному органу як пiдстави для перемiщення товарiв пiдроблених документiв чи документiв, одержаних незаконним шляхом, або таких, що мiстять неправдивi вiдомостi щодо найменування товарiв, їх ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберiгання i транспортування) або кiлькостi, країни походження, вiдправника та/або одержувача, кiлькостi вантажних мiсць, їх маркування та номерiв, неправдивi вiдомостi, необхiднi для визначення коду товару згiдно з УКТ ЗЕД та його митної вартостi, -

     тягнуть за собою накладення штрафу в розмiрi вiд 50 до 100 вiдсоткiв вартостi товарiв - безпосереднiх предметiв порушення митних правил з конфiскацiєю товарiв, транспортних засобiв iз спецiально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування товарiв - безпосереднiх предметiв порушення митних правил вiд митного контролю, або з конфiскацiєю товарiв - безпосереднiх предметiв порушення митних правил, а також товарiв, транспортних засобiв iз спецiально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування товарiв - безпосереднiх предметiв порушення митних правил вiд митного контролю.

     2. Дiї, передбаченi частиною першою цiєї статтi, вчиненi особою, яка протягом року притягалася до вiдповiдальностi за вчинення правопорушення, передбаченого цiєю статтею або статтею 482 цього Кодексу, -

     тягнуть за собою накладення штрафу в розмiрi вiд 150 до 200 вiдсоткiв вартостi товарiв - безпосереднiх предметiв порушення митних правил з конфiскацiєю цих товарiв, а також товарiв, транспортних засобiв iз спецiально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування товарiв - безпосереднiх предметiв порушення митних правил вiд митного контролю.

(Iз змiнами i доповненнями, внесеними згiдно iз законами України вiд 07.06.2012р. N 4915-VI, вiд 04.07.2013р. N 405-VII, вiд 21.11.2023р. N 3475-IX)

     Стаття 484. Зберiгання, перевезення чи придбання товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення, ввезених на митну територiю України поза митним контролем або з приховуванням вiд митного контролю

     1. Зберiгання, перевезення, придбання чи використання товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення, ввезених на митну територiю України поза митним контролем або з приховуванням вiд митного контролю, -

     тягнуть за собою накладення штрафу в розмiрi 100 вiдсоткiв вартостi цих товарiв, транспортних засобiв або їх конфiскацiю.

     Стаття 485. Дiї, спрямованi на неправомiрне звiльнення вiд сплати митних платежiв чи зменшення їх розмiру, а також iншi протиправнi дiї, спрямованi на ухилення вiд сплати митних платежiв

     1. Заявлення в митнiй декларацiї з метою неправомiрного звiльнення вiд сплати митних платежiв чи зменшення їх розмiру неправдивих вiдомостей щодо iстотних умов зовнiшньоекономiчного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберiгання i транспортування) або кiлькостi, країни походження, вiдправника та/або одержувача товару, неправдивих вiдомостей, необхiдних для визначення коду товару згiдно з УКТ ЗЕД та його митної вартостi, та/або надання з цiєю ж метою митному органу документiв, що мiстять такi вiдомостi, або несплата митних платежiв у строк, встановлений законом, або iншi протиправнi дiї, спрямованi на ухилення вiд сплати митних платежiв, а так само використання товарiв, стосовно яких надано пiльги щодо сплати митних платежiв, в iнших цiлях, нiж тi, у зв'язку з якими було надано такi пiльги,

     - тягнуть за собою накладення штрафу в розмiрi вiд 50 до 150 вiдсоткiв несплаченої суми митних платежiв.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз законами України вiд 07.06.2012р. N 4915-VI, вiд 16.05.2013р. N 245-VII, вiд 04.07.2013р. N 405-VII, у редакцiї Закону України вiд 16.11.2022р. N 2760-IX)

Роздiл XIX
ПРОВАДЖЕННЯ У СПРАВАХ ПРО ПОРУШЕННЯ МИТНИХ ПРАВИЛ

Глава 69. Порядок провадження у справах про порушення митних правил

     Стаття 486. Завдання та змiст провадження у справi про порушення митних правил

     1. Завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебiчне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирiшення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобiгання таким правопорушенням.

     2. Провадження у справi про порушення митних правил включає в себе виконання процесуальних дiй, зазначених у статтi 508 цього Кодексу, розгляд справи, винесення постанови та її перегляд у зв'язку з оскарженням.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз законами України вiд 18.09.2012р. N 5288-VI, вiд 14.10.2014р. N 1697-VII)

     Стаття 487. Правове забезпечення провадження у справах про порушення митних правил

     1. Провадження у справах про порушення митних правил здiйснюється вiдповiдно до цього Кодексу, а в частинi, що не регулюється ним, - вiдповiдно до законодавства України про адмiнiстративнi правопорушення.

     Стаття 488. Порушення справи про порушення митних правил

     1. Провадження у справi про порушення митних правил вважається розпочатим з моменту складення протоколу про порушення митних правил.

     Стаття 489. Обставини, що пiдлягають з'ясуванню при розглядi справи про порушення митних правил

     1. Посадова особа при розглядi справи про порушення митних правил зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адмiнiстративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненнi, чи пiдлягає вона адмiнiстративнiй вiдповiдальностi, чи є обставини, що пом'якшують та/або обтяжують вiдповiдальнiсть, чи є пiдстави для звiльнення особи, що вчинила правопорушення, вiд адмiнiстративної вiдповiдальностi, а також з'ясувати iншi обставини, що мають значення для правильного вирiшення справи.

     Стаття 490. Посадовi особи, уповноваженi складати протоколи про порушення митних правил

     1. Протокол про порушення митних правил мають право складати:

     1) посадовi особи, якi вiдповiдно до посадових iнструкцiй уповноваженi здiйснювати митний контроль, митне оформлення i пропуск товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення через митний кордон України i якi безпосередньо виявили порушення митних правил;

     2) посадовi особи митних органiв, якi згiдно з посадовими обов'язками мають таке право;

     3) iншi посадовi особи, уповноваженi керiвником центрального органу виконавчої влади, що реалiзує державну митну полiтику, або керiвником митницi.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз законами України вiд 04.07.2013р. N 405-VII, вiд 02.10.2019р. N 141-IX)

     Стаття 491. Пiдстави для порушення справи про порушення митних правил

     1. Пiдставами для порушення справи про порушення митних правил є:

     1) безпосереднє виявлення посадовими особами митного органу порушення митних правил;

     2) офiцiйнi письмовi повiдомлення про вчинення особою порушення митних правил, отриманi вiд правоохоронних органiв, а також органiв, що проводять заходи офiцiйного контролю;

     3) офiцiйнi письмовi повiдомлення про вчинення порушення митних правил, отриманi вiд митних та правоохоронних органiв iноземних держав, а також вiд мiжнародних органiзацiй.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз законами України вiд 04.07.2013р. N 405-VII, вiд 06.09.2018р. N 2530-VIII)

     Стаття 492. Мова, якою здiйснюється провадження у справi про порушення митних правил

     1. Провадження у справi про порушення митних правил здiйснюється державною мовою.

     2. Особи, якi беруть участь у провадженнi у справi про порушення митних правил i не володiють або недостатньо володiють державною мовою, мають право робити заяви, давати пояснення, подавати клопотання рiдною мовою, а також користуватися послугами перекладача.

     Стаття 493. Посадовi особи митних органiв, якi здiйснюють провадження у справi про порушення митних правил

     1. Провадження у справi про порушення митних правил здiйснюють, крiм випадкiв, передбачених частинами другою i третьою цiєї статтi, посадовi особи митницi, в зонi дiяльностi якої було вчинено або виявлено таке порушення. Окремi процесуальнi дiї у справi про порушення митних правил можуть вчинятися посадовими особами, уповноваженими складати протоколи про порушення митних правил вiдповiдно до статтi 490 цього Кодексу, а у випадку, передбаченому статтею 518 цього Кодексу, - також посадовими особами iншого митного органу.

     2. Керiвник центрального органу виконавчої влади, що реалiзує державну митну полiтику, або його заступник має право передавати справу про порушення митних правил для здiйснення провадження з однiєї митницi до iншої.

     3. Посадовi особи центрального органу виконавчої влади, що реалiзує державну митну полiтику, можуть здiйснювати провадження у будь-якiй справi про порушення митних правил, порушенiй будь-яким митним органом України.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз законами України вiд 04.07.2013р. N 405-VII, вiд 02.10.2019р. N 141-IX, вiд 14.01.2020р. N 440-IX)

     Стаття 494. Протокол про порушення митних правил

     1. Про кожний випадок виявлення порушення митних правил уповноважена посадова особа митного органу, яка виявила таке порушення, невiдкладно складає протокол за формою, установленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну фiнансову полiтику.

     2. Протокол про порушення митних правил повинен мiстити такi данi:

     1) дату i мiсце його складення;

     2) посаду, прiзвище, iм'я, по батьковi посадової особи, яка склала протокол;

     3) необхiднi для розгляду справи вiдомостi про особу, яка притягується до вiдповiдальностi за порушення митних правил, якщо її встановлено;

     4) мiсце, час вчинення, вид та характер порушення митних правил;

     5) посилання на статтю цього Кодексу, що передбачає адмiнiстративну вiдповiдальнiсть за таке порушення;

     6) прiзвища та адреси свiдкiв, якщо вони є;

     7) вiдомостi щодо товарiв, у тому числi транспортних засобiв особистого користування, транспортних засобiв комерцiйного призначення та документiв, вилучених згiдно iз статтею 511 цього Кодексу;

     8) iншi необхiднi для вирiшення справи вiдомостi.

     3. Протокол пiдписується посадовою особою, яка його склала. Якщо при складеннi протоколу була присутня особа, яка притягується до адмiнiстративної вiдповiдальностi за порушення митних правил, протокол пiдписується i цiєю особою, а за наявностi свiдкiв - i свiдками.

     4. Якщо особа, яка притягується до адмiнiстративної вiдповiдальностi за порушення митних правил, вiдмовляється пiдписати протокол, до протоколу вноситься вiдповiдний запис. Особа, яка притягується до адмiнiстративної вiдповiдальностi за порушення митних правил, має право дати пояснення та висловити зауваження щодо змiсту протоколу, а також письмово викласти мотиви своєї вiдмови вiд пiдписання протоколу. Власноручно викладенi цiєю особою пояснення додаються до протоколу, про що до протоколу вноситься вiдповiдний запис iз зазначенням кiлькостi аркушiв, на яких подано такi пояснення.

     5. У разi складення протоколу особi, яка притягується до адмiнiстративної вiдповiдальностi за порушення митних правил, роз'яснюються її права, передбаченi статтею 498 цього Кодексу, та повiдомляється про можливiсть припинення провадження у справi про порушення митних правил шляхом компромiсу, про що до протоколу вноситься вiдмiтка, яка пiдписується цiєю особою.

     6. У разi потреби в протоколi зазначаються також мiсце, дата i час розгляду справи про порушення митних правил.

     7. Протокол складається у двох примiрниках, один з яких вручається пiд розписку особi, яка притягується до адмiнiстративної вiдповiдальностi за порушення митних правил.

     8. У разi вiдмови особи, яка притягується до адмiнiстративної вiдповiдальностi за порушення митних правил, одержати примiрник протоколу до протоколу вноситься вiдповiдний запис, який пiдписується посадовою особою митного органу, яка склала протокол, та свiдками, якщо вони є, пiсля чого зазначений примiрник протягом трьох робочих днiв надсилається особi, яка притягується до адмiнiстративної вiдповiдальностi за порушення митних правил, за повiдомленою нею або наявною в митних органах адресою (мiсце проживання або фактичного перебування).

     9. Якщо при складеннi протоколу особа, яка притягується до адмiнiстративної вiдповiдальностi за порушення митних правил, не була присутня, до протоколу вноситься вiдповiдний запис, який пiдписується посадовою особою митного органу, яка склала протокол, та свiдками, якщо вони є, пiсля чого один примiрник протягом трьох робочих днiв надсилається особi, яка притягується до адмiнiстративної вiдповiдальностi за порушення митних правил, за повiдомленою нею або наявною в митних органах адресою (мiсце проживання або фактичного перебування).

     10. Протокол вважається врученим у тому числi у разi, якщо особа, яка притягується до адмiнiстративної вiдповiдальностi за порушення митних правил, не перебувала за повiдомленою нею або наявною в митних органах адресою або мiсце проживання чи фактичного перебування, повiдомлене такою особою, є недостовiрним.

     11. Протокол, а також вилученi товари, у тому числi транспортнi засоби особистого користування, транспортнi засоби комерцiйного призначення та документи, зазначенi в протоколi, передаються до митницi, в зонi якої виявлено порушення митних правил, а в разi якщо провадження у справi здiйснюється iншим митним органом, - до такого органу.

(Iз змiнами i доповненнями, внесеними згiдно iз законами України вiд 04.07.2013р. N 405-VII, вiд 08.11.2018р. N 2612-VIII, вiд 14.01.2020р. N 440-IX)

     Стаття 495. Докази у справi про порушення митних правил

     1. Доказами у справi про порушення митних правил є будь-якi фактичнi данi, на основi яких у визначеному законом порядку встановлюються наявнiсть або вiдсутнiсть порушення митних правил, виннiсть особи у його вчиненнi та iншi обставини, що мають значення для правильного вирiшення справи. Такi данi встановлюються:

     1) протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дiй, додатками до зазначених протоколiв;

     2) поясненнями свiдкiв;

     3) поясненнями особи, яка притягується до вiдповiдальностi;

     4) висновком експерта;

     5) iншими документами (належним чином завiреними їх копiями або витягами з них) та iнформацiєю, у тому числi тими, що перебувають в електронному виглядi, а також товарами - безпосереднiми предметами порушення митних правил, товарами iз спецiально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосереднiх предметiв порушення митних правил вiд митного контролю, транспортними засобами, що використовувалися для перемiщення безпосереднiх предметiв порушення митних правил через митний кордон України.

     2. Посадова особа митного органу, яка здiйснює провадження у справi про порушення митних правил, оцiнює докази за своїм внутрiшнiм переконанням, що ґрунтується на всебiчному, повному i об'єктивному дослiдженнi всiх обставин справи в їх сукупностi, керуючись законом та правосвiдомiстю.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 04.07.2013р. N 405-VII)

     Стаття 496. Провадження у справi про порушення митних правил за матерiалами, одержаними вiд правоохоронних органiв

     1. У разi закриття кримiнального провадження про контрабанду за наявностi в дiях особи ознак порушення митних правил матерiали про таке порушення передаються до митного органу або до суду для притягнення зазначеної особи до адмiнiстративної вiдповiдальностi. Постанова по такiй справi виноситься у строк, передбачений частиною другою статтi 467 цього Кодексу.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз законами України вiд 16.05.2013р. N 245-VII, вiд 04.07.2013р. N 405-VII)

     Стаття 497. Особи, якi беруть участь у провадженнi у справах про порушення митних правил

     1. У провадженнi у справах про порушення митних правил беруть участь:

     1) особи, якi притягуються до адмiнiстративної вiдповiдальностi за порушення митних правил;

     2) власники товарiв, транспортних засобiв, зазначених у пунктi 3 статтi 461 цього Кодексу (заiнтересованi особи);

     3) представники осiб, якi притягуються до адмiнiстративної вiдповiдальностi за порушення митних правил, та заiнтересованих осiб (законнi представники, представники, якi дiють на пiдставi довiреностi, доручення);

     4) захисники;

     5) представники митних органiв;

     6) свiдки;

     7) експерти;

     8) перекладачi;

     9) понятi.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 04.07.2013р. N 405-VII)

     Стаття 498. Права та обов'язки осiб, якi притягуються до адмiнiстративної вiдповiдальностi за порушення митних правил, та заiнтересованих осiб

     1. Особи, якi притягуються до адмiнiстративної вiдповiдальностi за порушення митних правил, та власники товарiв, транспортних засобiв, зазначених у пунктi 3 статтi 461 цього Кодексу (заiнтересованi особи), пiд час розгляду справи про порушення митних правил у митному органi або судi мають право знайомитися з матерiалами справи, робити з них витяги, одержувати копiї рiшень, постанов та iнших документiв, що є у справi, бути присутнiми пiд час розгляду справи у митному органi та брати участь у судових засiданнях, подавати докази, брати участь у їх дослiдженнi, заявляти клопотання та вiдводи, пiд час розгляду справи користуватися юридичною допомогою захисника, виступати рiдною мовою i користуватися послугами перекладача, давати уснi i письмовi пояснення, подавати свої доводи, мiркування та заперечення, оскаржувати постанови митного органу, суду (суддi), а також користуватися iншими правами, наданими їм законом. Зазначенi в цiй статтi особи зобов'язанi добросовiсно користуватися належними їм процесуальними правами.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 04.07.2013р. N 405-VII)

     Стаття 499. Представники осiб, якi притягуються до адмiнiстративної вiдповiдальностi за порушення митних правил, та заiнтересованих осiб

     1. Представниками осiб, якi притягуються до адмiнiстративної вiдповiдальностi за порушення митних правил, а також власникiв товарiв, транспортних засобiв, зазначених у пунктi 3 статтi 461 цього Кодексу (заiнтересованих осiб), можуть бути:

     1) законнi представники: батьки, усиновителi, опiкуни або пiклувальники на пiдставi документiв, що посвiдчують їх повноваження, - у справах осiб, якi є неповнолiтнiми або особами, що через свої фiзичнi або психiчнi вади не можуть самi здiйснювати свої права у справах про порушення митних правил. Законнi представники можуть доручити участь у справi iншiй особi, обранiй ними як представник;

     2) iншi особи - на пiдставi нотарiально посвiдченої довiреностi. Довiренiсть громадянина на участь у справi може бути посвiдчена посадовою особою органiзацiї, в якiй довiритель працює, перебуває на стацiонарному лiкуваннi, або за мiсцем його проживання; вiйськовослужбовця - командиром вiйськової частини; особи, яка проживає в населеному пунктi, де немає нотарiусiв, - уповноваженою на це посадовою особою органу мiсцевого самоврядування.

     2. Особиста участь у справi громадянина не позбавляє його права мати у цiй справi представника.

     3. Законнi представники користуються пiд час участi у справi всiма правами, зазначеними у статтi 498 цього Кодексу. Повноваження iнших представникiв на участь у справi дають їм право на вчинення вiд iменi осiб, яких вони представляють, усiх дiй, зазначених у статтi 498 цього Кодексу, крiм передачi повноважень iншiй особi (передоручення), оскарження постанови митного органу або суду (суддi), одержання товарiв або грошових сум у разi їх повернення. Повноваження представника на вчинення кожної iз зазначених дiй повиннi бути спецiально обумовленi у виданiй йому довiреностi.

     4. Не можуть бути представниками осiб, якi притягуються до адмiнiстративної вiдповiдальностi за порушення митних правил, та заiнтересованих осiб:

     1) особи, якi не досягли 18-рiчного вiку;

     2) особи, над якими встановлено опiку, пiклування;

     3) адвокати, якi прийняли доручення про надання юридичної допомоги з порушенням правил, встановлених законодавством України про адвокатуру.

     5. Посадовi особи митних органiв, а також суддi, прокурори, слiдчi та працiвники пiдроздiлу, який здiйснює оперативно-розшукову дiяльнiсть, не можуть бути представниками осiб, якi притягуються до адмiнiстративної вiдповiдальностi за порушення митних правил, та заiнтересованих осiб, крiм випадкiв, коли вони дiють як батьки, усиновителi, опiкуни, пiклувальники цих осiб.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз законами України вiд 16.05.2013р. N 245-VII, вiд 04.07.2013р. N 405-VII)

     Стаття 500. Захисник у справi про порушення митних правил

     1. Захисником є особа, яка в порядку, встановленому законом, уповноважена здiйснювати захист прав i законних iнтересiв особи, яка притягується до адмiнiстративної вiдповiдальностi за порушення митних правил, а у разi необхiдностi - свiдка та надавати їм необхiдну юридичну допомогу.

     2. Як захисники допускаються адвокати та iншi фахiвцi у галузi права, якi згiдно iз законом мають право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи. Захисниками можуть бути також близькi родичi особи, яка притягується до адмiнiстративної вiдповiдальностi за порушення митних правил, свiдка, їх опiкуни або пiклувальники.

     3. Повноваження захисника на участь у справi пiдтверджується:

     1) адвоката - документами, що посвiдчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, вiдповiдно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську дiяльнiсть".

     2) виключено;

     3) iнших фахiвцiв у галузi права, якi згiдно iз законом мають право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, - угодою або дорученням юридичної особи;

     4) близьких родичiв, опiкунiв або пiклувальникiв - заявою особи, яка притягується до адмiнiстративної вiдповiдальностi за порушення митних правил, свiдка про їх допуск до участi у справi як захисникiв.

     4. Захисник допускається до участi у справi на будь-якiй стадiї провадження.

     5. Як захисники свiдка, запрошенi ним для надання правової допомоги пiд час опитування чи проведення iнших процесуальних дiй за участю свiдка, допускаються особи, якi вiдповiдають вимогам частин другої i третьої цiєї статтi.

     6. Захисник пiд час участi у справi користується усiма правами, зазначеними у статтi 498 цього Кодексу, крiм процесуальних прав, реалiзацiя яких здiйснюється безпосередньо особою, яка притягується до адмiнiстративної вiдповiдальностi за порушення митних правил, i не може бути доручена захиснику.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз законами України вiд 05.07.2012р. N 5076-VI, вiд 14.01.2020р. N 440-IX)

     Стаття 501. Представник митного органу

     1. Представник митного органу, посадовi особи якого здiйснювали провадження у справi про порушення митних правил, пiдтримує позицiю цього органу щодо притягнення до адмiнiстративної вiдповiдальностi особи, яка вчинила правопорушення, пiд час розгляду зазначеної справи судом.

     2. Представник митного органу здiйснює свої повноваження в судi на пiдставi належно оформленої довiреностi, виданої митним органом.

     3. Представник митного органу має право ознайомлюватися з документами, долученими до справи, робити з них витяги або знiмати копiї, одержувати копiї рiшень, постанов, ухвал суду, брати участь у судових засiданнях, подавати докази, брати участь у дослiдженнi доказiв, ставити запитання iншим особам, якi беруть участь у справi, заявляти клопотання та вiдводи, давати уснi та письмовi пояснення суду, подавати свої доводи, мiркування щодо питань, якi виникають пiд час судового розгляду, i заперечення проти клопотань, доводiв i мiркувань iнших осiб, якi беруть участь у справi, ознайомлюватися з журналом судового засiдання, знiмати з нього копiї та подавати письмовi зауваження з приводу його неправильностi чи неповноти, прослуховувати запис фiксування судового засiдання технiчними засобами, робити з нього копiї, подавати письмовi зауваження з приводу його неправильностi чи неповноти, оскаржувати рiшення, постанови i ухвали суду, користуватися iншими процесуальними правами, встановленими законом.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 04.07.2013р. N 405-VII)

     Стаття 502. Експерт

     1. Експертом може бути особа, яка має необхiднi знання для надання вiдповiдного висновку.

     2. Експерт призначається посадовою особою митного органу, в провадженнi якої перебуває справа про порушення митних правил, у разi потреби в спецiальних знаннях.

     3. Експерт зобов'язаний надати об'єктивнi висновки з поставлених перед ним питань.

     4. Експерт має право:

     1) ознайомлюватися з матерiалами справи, якi стосуються предмета експертизи;

     2) заявляти клопотання про надання йому додаткових матерiалiв, необхiдних для надання висновкiв.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 04.07.2013р. N 405-VII)

     Стаття 503. Перекладач

     1. Перекладачем може бути особа, яка володiє мовою, знання якої необхiдне для здiйснення перекладу пiд час провадження у справi про порушення митних правил.

     2. Перекладач зобов'язаний точно i в повному обсязi здiйснювати доручений йому переклад, у разi необхiдностi брати участь у проведеннi процесуальних дiй у справi про порушення митних правил.

     3. Як перекладач може виступати посадова особа митного органу.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 04.07.2013р. N 405-VII)

     Стаття 504. Свiдок у справi про порушення митних правил

     1. Свiдком може бути будь-яка особа, якщо є пiдстави вважати, що їй вiдомi обставини, що пiдлягають встановленню у справi про порушення митних правил.

     2. За викликом органу, посадова особа якого здiйснює провадження у справi про порушення митних правил, свiдок зобов'язаний з'явитися у призначений час до цього органу i дати детальнi та правдивi пояснення, повiдомити все вiдоме йому у справi та вiдповiсти на поставленi запитання.

     3. Свiдок має право:

     1) давати показання рiдною мовою або iншою мовою, якою вiн вiльно володiє, i користуватися допомогою перекладача;

     2) заявляти вiдвiд перекладачу;

     3) знати, у зв'язку з чим i в якiй справi вiн опитується;

     4) власноручно викладати свої показання в протоколi опитування;

     5) обирати за власним бажанням захисника пiд час опитування чи проведення iнших процесуальних дiй за своєю участю вiдповiдно до цього Кодексу та на iншу правову допомогу в порядку, встановленому законом, а також вiдмовитися вiд запрошеного ним захисника. Захисник може запрошуватися свiдком, його законним представником, а також iншими особами на його прохання чи за його згодою;

     6) користуватися нотатками i документами при дачi пояснень у тих випадках, коли показання стосуються будь-яких розрахункiв та iнших даних, якi йому важко тримати в пам'ятi;

     7) вiдмовитися давати пояснення щодо себе, членiв сiм'ї та близьких родичiв, а також у разi, якщо у нього немає можливостi вiльно, без неправомiрних обмежень, отримати правову допомогу в обсязi i формах, як вiн того потребує, в тому числi запросити захисника;

     8) знайомитися з протоколом опитування i клопотати про внесення до нього змiн, доповнень i зауважень, власноручно робити такi доповнення i зауваження;

     9) оскаржувати дiї посадової особи митного органу, яка проводила опитування, в порядку, встановленому цим Кодексом;

     10) одержувати вiдшкодування витрат, пов'язаних з викликом для дачi пояснень.

     4. У разi наявностi вiдповiдних пiдстав свiдок має право на забезпечення безпеки шляхом застосування заходiв, передбачених законом.

     Стаття 505. Понятi у справi про порушення митних правил

     1. Понятими є особи, якi залучаються до участi у проведеннi процесуальних дiй у справi про порушення митних правил.

     2. Як понятi запрошуються особи, не заiнтересованi у справi. Понятим не може бути родич особи, яка притягується до адмiнiстративної вiдповiдальностi за порушення митних правил, її представника, а також працiвники митних органiв.

     3. Понятi, присутнi при проведеннi процесуальних дiй, засвiдчують своїми пiдписами вiдповiднiсть записiв у протоколi проведеним дiям.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 04.07.2013р. N 405-VII)

     Стаття 506. Обставини, що виключають можливiсть здiйснення посадовою особою митного органу провадження у справi про порушення митних правил

     1. Посадова особа митного органу не може здiйснювати провадження у справi про порушення митних правил, якщо вона є родичем особи, яка притягується до адмiнiстративної вiдповiдальностi за це правопорушення, її представника, iнших осiб, якi беруть участь у провадженнi у справi, а також коли iснують iншi обставини, якi дають пiдстави вважати, що ця посадова особа може бути особисто заiнтересована у вирiшеннi справи.

     2. Питання про передачу такої справи iншiй посадовiй особi митного органу вирiшується керiвником цього органу або його заступником.

     3. Якщо керiвник митного органу, в якому здiйснюється провадження у справi про порушення митних правил, є родичем особи, яка притягується до адмiнiстративної вiдповiдальностi за порушення митних правил, її представника, iнших осiб, якi беруть участь у провадженнi у справi, а також якщо iснують iншi обставини, якi дають пiдстави вважати, що керiвник зазначеного органу може бути особисто заiнтересованим у розглядi справи, справа пiдлягає передачi iншому митного органу.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 04.07.2013р. N 405-VII)

Глава 70. Адмiнiстративне затримання

     Стаття 507. Мета i порядок застосування адмiнiстративного затримання

     1. З метою припинення порушення митних правил, встановлення особи, яка вчинила порушення митних правил, а також для складення протоколу про порушення митних правил, якщо його неможливо скласти на мiсцi вчинення правопорушення, допускається адмiнiстративне затримання особи, яка вчинила таке порушення, на строк до трьох годин.

     2. Адмiнiстративне затримання здiйснюється посадовою особою митного органу за вмотивованим письмовим рiшенням керiвника цього органу або його заступника, а в разi їх вiдсутностi (в нiчний час, у вихiднi та святковi днi тощо) - старшого чергової змiни.

     3. Працiвники правоохоронних органiв та вiйськовослужбовцi повиннi надавати допомогу посадовим особам митного органу, якi здiйснюють адмiнiстративне затримання, в разi вчинення опору або спроби втечi особи, яка пiдлягає затриманню, з мiсця подiї.

     4. Строк адмiнiстративного затримання обчислюється з моменту доставлення особи до службового примiщення митного органу або до iншого примiщення, де проведення необхiдних дiй з метою, визначеною в частинi першiй цiєї статтi, є можливим.

     5. У разi виявлення порушення митних правил, за яке цим Кодексом передбачено застосування адмiнiстративного стягнення у виглядi конфiскацiї товарiв, транспортних засобiв, строк адмiнiстративного затримання особи, яка знаходиться у службовому примiщеннi митного органу або в iншому примiщеннi у зв'язку з проведенням митного контролю або митного оформлення таких товарiв, транспортних засобiв, обчислюється з моменту винесення вмотивованого письмового рiшення про її адмiнiстративне затримання. Митний контроль та митне оформлення товарiв, транспортних засобiв при цьому зупиняються. У разi виявлення iнших порушень митних правил строк адмiнiстративного затримання обчислюється з моменту завершення митного контролю та митного оформлення.

     6. Про адмiнiстративне затримання складається протокол, форма якого затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну фiнансову полiтику. У протоколi обов'язково зазначаються: дата i мiсце його складення; посада, прiзвище, iм'я та по батьковi особи, яка склала протокол; вiдомостi про особу затриманого, час i пiдстави затримання, робиться вiдмiтка про застосування фiзичної сили або спецiальних засобiв, якщо таке мало мiсце.

     7. Протокол пiдписується посадовою особою, яка його склала, i затриманою особою. У разi вiдмови затриманої особи вiд пiдписання протоколу в протоколi робиться запис про це. Копiя протоколу вручається затриманiй особi.

     8. Митний орган, який здiйснив тимчасове затримання особи, невiдкладно повiдомляє про це її родичiв, а якщо затриманий громадянин-нерезидент не має родичiв на територiї України - дипломатичне представництво або консульську установу вiдповiдної iноземної держави.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз законами України вiд 16.05.2013р. N 245-VII, вiд 04.07.2013р. N 405-VII, вiд 02.10.2019р. N 141-IX)

Глава 71. Процесуальнi дiї у справi про порушення митних правил та порядок їх проведення

     Стаття 508. Проведення процесуальних дiй

     1. У справi про порушення митних правил процесуальнi дiї проводяться з метою отримання доказiв, необхiдних для правильного вирiшення цiєї справи.

     2. До процесуальних дiй належать:

     1) складення протоколу про порушення митних правил;

     2) опитування осiб, якi притягаються до адмiнiстративної вiдповiдальностi за порушення митних правил, свiдкiв, iнших осiб;

     3) витребування документiв, необхiдних для провадження у справi про порушення митних правил, або належним чином завiрених їх копiй чи витягiв з них;

     4) тимчасове вилучення товарiв, транспортних засобiв, зазначених у пунктi 3 статтi 461 цього Кодексу, та документiв на них;

     5) митне обстеження;

     6) пред'явлення товарiв, транспортних засобiв i документiв для впiзнання;

     7) експертиза;

     8) взяття проб та зразкiв для проведення дослiдження (аналiзу, експертизи).

     3. Пiд час проведення процесуальних дiй, зазначених у пунктах 2, 4 - 6, 8 частини другої цiєї статтi, складаються протоколи, форми яких встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну фiнансову полiтику.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз законами України вiд 04.07.2013р. N 405-VII, вiд 02.10.2019р. N 141-IX)

     Стаття 509. Опитування осiб, якi притягуються до адмiнiстративної вiдповiдальностi за порушення митних правил, свiдкiв, iнших осiб

     1. Посадова особа митного органу, у провадженнi якої знаходиться справа про порушення митних правил, може опитувати особу, яка притягується до адмiнiстративної вiдповiдальностi за це правопорушення, а також свiдкiв, iнших осiб.

     2. Особи, якi викликаються для опитування, повиннi з'явитися на виклик митного органу i правдиво повiдомити все, що їм вiдомо про обставини, якi стосуються справи про порушення митних правил.

     3. Особи, якi пiдлягають опитуванню у справi, викликаються повiсткою, яка вручається їм пiд розписку, або телефонограмою, телеграмою чи за допомогою iнших засобiв зв'язку.

     4. У повiстцi зазначаються прiзвище, iм'я, по батьковi особи, яка викликається для опитування, посада, прiзвище, iм'я, по батьковi посадової особи митного органу, у провадженнi якої знаходиться справа про порушення митних правил, мiсце та час явки.

     5. Про проведення опитування складається протокол за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну фiнансову полiтику.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз законами України вiд 04.07.2013р. N 405-VII, вiд 02.10.2019р. N 141-IX)

     Стаття 510. Витребування документiв, необхiдних для провадження у справi про порушення митних правил

     1. Посадова особа митного органу, у провадженнi якої знаходиться справа про порушення митних правил, може витребувати документи, необхiднi для розгляду справи, у тому числi матерiали фото- i кiнозйомки, звуко- i вiдеозапису, iнформацiйних баз та банкiв даних, а також iншi носiї iнформацiї.

     2. Особа, якiй адресовано вимогу про подання документiв, зобов'язана не пiзнiш як у п'ятиденний строк надiслати їх посадовiй особi митного органу, яка вимагає подати документи.

     3. У разi якщо вiдсутнiсть документiв може призвести до порушення господарської дiяльностi пiдприємства або неможливостi пiдготовки та подання установленої законодавством звiтностi, особа, якiй адресовано вимогу про подання документiв, надає належним чином завiренi копiї таких документiв або витяги з них з письмовим обґрунтуванням неможливостi надання оригiналiв документiв.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 04.07.2013р. N 405-VII)

     Стаття 511. Тимчасове вилучення товарiв, транспортних засобiв i документiв

     1. Товари - безпосереднi предмети порушення митних правил та вiдповiднi документи, необхiднi як докази у справi про порушення митних правил, можуть тимчасово вилучатися. Документи, якi перебувають в електронному виглядi, вилучаються разом з вiдповiдними носiями.

     2. У разi виявлення порушень митних правил, передбачених частиною шостою статтi 470, частиною третьою статтi 471, статтями 472, 473, 476, частиною шостою статтi 481, статтями 482 - 484 цього Кодексу, тимчасове вилучення товарiв, у тому числi транспортних засобiв особистого користування, транспортних засобiв комерцiйного призначення, якi пiдлягають конфiскацiї вiдповiдно до цих статей, а також вiдповiдних документiв є обов'язковим.

     3. У разi вчинення порушення митних правил особою, яка не має в Українi постiйного мiсця проживання або адреси, допускається тимчасове вилучення товарiв, транспортних засобiв у кiлькостi, необхiднiй для забезпечення стягнення штрафу або вартостi товарiв, транспортних засобiв вiдповiдно до частини другої статтi 541 цього Кодексу.

     4. Тимчасово вилученi товари, у тому числi транспортнi засоби особистого користування, транспортнi засоби комерцiйного призначення та документи повиннi бути перелiченi у протоколi, що складається в передбачених цим Кодексом випадках, або в доданому до нього описi з точним зазначенням кiлькостi, мiри, ваги та особливих ознак цих товарiв, транспортних засобiв та документiв, а також вартостi товарiв, транспортних засобiв.

(Iз змiнами i доповненнями, внесеними згiдно iз законами України вiд 08.11.2018р. N 2612-VIII, вiд 16.02.2022р. N 2058-IX)

     Стаття 512. Оскарження тимчасового вилучення товарiв, транспортних засобiв

     1. Тимчасове вилучення товарiв, транспортних засобiв та документiв, зазначених у частинi першiй статтi 511 цього Кодексу, може бути оскаржено в порядку, встановленому главою 4 цього Кодексу та iншими законами України.

     2. Подання скарги на рiшення про застосування тимчасового вилучення товарiв, транспортних засобiв та документiв, зазначених у частинi першiй статтi 511 цього Кодексу, не зупиняє дiю такого рiшення.

     Стаття 513. Проведення митних обстежень

     1. Посадова особа митного органу, у провадженнi якої знаходиться справа про порушення митних правил i яка має достатнi пiдстави вважати, що на територiї або в примiщеннях пiдприємств, або в транспортних засобах, що їм належать, знаходяться товари, що є безпосереднiми предметами порушення митних правил, або товари iз спецiально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосереднiх предметiв порушення митних правил вiд митного контролю, транспортнi засоби, що використовувалися для перемiщення безпосереднiх предметiв порушення митних правил через митний кордон України, а також документи та iнформацiя, у тому числi тi, що перебувають в електронному виглядi, необхiднi для розгляду справи про порушення митних правил, може проводити митне обстеження таких територiй, примiщень або транспортних засобiв.

     2. Митне обстеження проводиться з метою виявлення товарiв, документiв, iнформацiї, зазначених у частинi першiй цiєї статтi, та їх тимчасового вилучення вiдповiдно до статтi 511 цього Кодексу.

     3. Митне обстеження проводиться у присутностi посадових осiб пiдприємств, зазначених у частинi першiй цiєї статтi.

     4. Посадовi особи митних органiв мають право запросити до участi у митному обстеженнi спецiалiстiв.

     5. Про проведення митного обстеження складається протокол за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну фiнансову полiтику.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз законами України вiд 04.07.2013р. N 405-VII, вiд 02.10.2019р. N 141-IX)

     Стаття 514. Пред'явлення товарiв, транспортних засобiв, документiв для впiзнання

     1. За рiшенням посадової особи митного органу, у провадженнi якої знаходиться справа про порушення митних правил, особi, яка вчинила це порушення, а також свiдку можуть бути пред'явленi товари, транспортнi засоби, документи для впiзнання.

     2. Особу, яка бере участь у впiзнаннi, спочатку опитують про обставини, за яких вона бачила товари, транспортнi засоби, документи, зазначенi у частинi першiй цiєї статтi, та ознаки, за якими вона може провести впiзнання.

     3. Товари, транспортнi засоби, документи пред'являються в групi однорiдних товарiв, транспортних засобiв, документiв.

     4. Пред'явлення для впiзнання проводиться в присутностi понятих.

     5. Про пред'явлення товарiв, транспортних засобiв, документiв для впiзнання складається протокол за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну фiнансову полiтику.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз законами України вiд 04.07.2013р. N 405-VII, вiд 02.10.2019р. N 141-IX)

     Стаття 515. Експертиза та висновок експерта

     1. Експертиза призначається, якщо для з'ясування питань, що виникають у справi про порушення митних правил, виникла потреба у спецiальних знаннях з окремих галузей науки, технiки, мистецтва, релiгiї тощо. Зазначена експертиза не є судовою експертизою.

     2. Експертиза проводиться експертами спецiалiзованого органу з питань експертизи та дослiджень центрального органу виконавчої влади, що реалiзує державну митну полiтику, його вiдокремлених пiдроздiлiв та iнших установ або окремими спецiалiстами, якi призначаються посадовою особою митного органу, у провадженнi якої знаходиться справа про порушення митних правил. Особа, щодо якої порушено зазначену справу, має право на проведення за її рахунок незалежної експертизи.

     3. Поставленi перед експертом питання та його висновок не повиннi виходити за межi спецiальних знань експерта. Експерт надає висновок у письмовiй формi вiд свого iменi. У висновку викладаються суть проведеної ним експертизи та обґрунтування вiдповiдi на поставленi запитання.

     4. Якщо експерт пiд час проведення експертизи встановить обставини, що мають значення для справи, з приводу яких йому не було поставлено запитань, вiн має право викласти цi обставини у своєму висновку.

     5. Висновок експерта не є обов'язковим для посадової особи митного органу, у провадженнi якої знаходиться справа про порушення митних правил. У разi незгоди цiєї особи з висновком експерта у постановi, яка виноситься у справi, повинно мiститися обґрунтування такої незгоди.

     6. У разi неналежної якостi або повноти висновку експерта може бути призначена повторна експертиза, проведення якої доручається iншому експерту (експертам).

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз законами України вiд 04.07.2013р. N 405-VII, вiд 02.10.2019р. N 141-IX)

     Стаття 516. Порядок призначення експертизи

     1. Визнавши за необхiдне проведення експертизи, посадова особа митного органу, у провадженнi якої знаходиться справа про порушення митних правил, виносить постанову, у якiй визначаються пiдстави для призначення експертизи, прiзвище експерта або найменування спецiалiзованого органу з питань експертизи та дослiджень центрального органу виконавчої влади, що реалiзує державну митну полiтику, його вiдокремленого пiдроздiлу чи iншої вiдповiдної установи, в якiй має проводитися експертиза. У цiй же постановi ставляться конкретнi питання, якi мають бути вирiшенi пiд час проведення експертизи, а також визначаються матерiали, що передаються у розпорядження експерта.

     2. До призначення експерта з'ясовуються необхiднi вiдомостi про його професiоналiзм та компетентнiсть.

     3. Рiшення про призначення експертизи є обов'язковим для експерта, а також для посадових осiб пiдприємства, де працює експерт.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз законами України вiд 04.07.2013р. N 405-VII, вiд 02.10.2019р. N 141-IX)

     Стаття 517. Одержання проб та зразкiв для проведення експертизи

     1. Посадова особа митного органу, у провадженнi якої знаходиться справа про порушення митних правил, має право вiдбирати в осiб, якi притягуються до вiдповiдальностi за порушення митних правил, зразки пiдпису, почерку, а також брати проби та зразки товарiв, необхiднi для проведення експертизи.

     2. Особа, щодо якої порушено справу про порушення митних правил, її представники, захисник, мають право клопотатися перед митним органом, посадова особа якого здiйснює провадження у зазначенiй справi, про взяття проб та зразкiв для проведення експертизи. У разi вiдмови у задоволеннi такого клопотання митний орган повинен письмово повiдомити про це особу, яка подала клопотання, з вмотивованим обґрунтуванням причин вiдмови.

     3. У разi потреби взяття проб та зразкiв може проводитися також в осiб, не зазначених у частинi першiй цiєї статтi, свiдчення та участь яких у вивченнi та оцiнцi обставин порушення митних правил можуть мати iстотне значення для провадження i розгляду справи.

     4. Посадова особа митного органу, у провадженнi або на розглядi якої знаходиться справа про порушення митних правил, виносить постанову про взяття проб та зразкiв.

     5. До взяття проб та зразкiв у разi потреби може залучатися експерт.

     6. Про взяття проб та зразкiв складається протокол.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 04.07.2013р. N 405-VII)

     Стаття 518. Доручення на проведення окремих процесуальних дiй

     1. Посадова особа митного органу, у провадженнi якої знаходиться справа про порушення митних правил, має право доручити проведення конкретних процесуальних дiй посадовiй особi iншого митного органу.

     2. Доручення повинно бути виконано не бiльш як у п'ятиденний строк з дня його одержання.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 04.07.2013р. N 405-VII)

     Стаття 519. Витрати у справi про порушення митних правил

     1. Витрати у справi про порушення митних правил складаються з видаткiв на iнвентаризацiю, зберiгання, перевезення (пересилання) товарiв, транспортних засобiв, зазначених у пунктi 3 статтi 461 цього Кодексу, а також з iнших понесених митними органами витрат на провадження або розгляд справи.

     2. До витрат у справi про порушення митних правил належать також кошти, що виплачуються експерту за виконання його обов'язкiв та за роботу, виконану за дорученням митного органу, виплати добових, компенсацiї на проїзд до митного органу i назад та наймання примiщення, а також кошти, одержанi свiдком на вiдшкодування витрат, пов'язаних з викликом для дачi пояснень.

     3. За робiтниками та службовцями, якi викликаються до митного органу як свiдки, експерти, перекладачi, зберiгається середнiй мiсячний заробiток за мiсцем основної роботи. Особи, якi не є робiтниками та службовцями, отримують у зв'язку з таким викликом грошову компенсацiю, яку виплачує митний орган.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 04.07.2013р. N 405-VII)

     Стаття 520. Вiдшкодування витрат у справi про порушення митних правил

     1. Витрати у справi про порушення митних правил вiдшкодовуються особою, щодо якої винесено постанову про накладення адмiнiстративного стягнення. Витрати на оплату послуг перекладача вiдшкодовуються з державного бюджету.

     2. Посадова особа митного органу, в провадженнi якої знаходиться справа про порушення митних правил, а також посадова особа, яка здiйснює розгляд цiєї справи, зобов'язанi зiбрати та додати до справи документи про понесенi у справi витрати.

     3. Порядок вiдшкодування витрат у справi про порушення митних правил, обчислення сум, що пiдлягають вiдшкодуванню, а також порядок розпорядження отриманими коштами встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну фiнансову полiтику.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз законами України вiд 04.07.2013р. N 405-VII, вiд 02.10.2019р. N 141-IX)

     Стаття 521. Компромiс у справi про порушення митних правил

     1. За вiдсутностi в дiях особи, яка вчинила порушення митних правил, ознак кримiнального правопорушення провадження у справi про це правопорушення може бути припинено шляхом компромiсу. Компромiс полягає в укладеннi мирової угоди мiж зазначеною особою та митним органом, посадова особа якого здiйснює провадження у справi.

     2. За умовами мирової угоди особа, яка вчинила порушення митних правил, у визначений у мировiй угодi строк, який не може перевищувати 30 днiв, зобов'язана:

     1) внести до державного бюджету кошти в розмiрi, що дорiвнює сумi штрафу, передбаченого санкцiєю вiдповiдної статтi цього Кодексу, а у разi якщо санкцiєю статтi встановлено нижню та верхню межу розмiру штрафу, особа, яка вчинила порушення митних правил, зобов'язана внести до державного бюджету кошти в розмiрi, що дорiвнює нижнiй межi розмiру штрафу, передбаченого санкцiєю вiдповiдної статтi, та

     2) у разi якщо санкцiєю вiдповiдної статтi цього Кодексу передбачена конфiскацiя товарiв, транспортних засобiв - безпосереднiх предметiв порушення митних правил, помiстити такi товари, транспортнi засоби у митний режим:

     а) вiдмови на користь держави, або

     б) знищення або руйнування - у тому числi якщо за висновком митного органу зазначенi товари, транспортнi засоби не можуть бути помiщенi у митний режим вiдмови на користь держави або випущенi у вiльний обiг, або

     в) iмпорту або експорту - з обов'язковим дотриманням заходiв тарифного та нетарифного регулювання, в тому числi сплатою належних митних платежiв. При цьому до розмiру коштiв, передбачених пунктом 1 частини другої цiєї статтi, застосовується коефiцiєнт 1,3.

     Транспортнi засоби, що використовувалися для перемiщення товарiв - безпосереднiх предметiв порушення митних правил через митний кордон України поза митним контролем, а також товари та/або транспортнi засоби iз спецiально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для перемiщення товарiв - безпосереднiх предметiв порушення митних правил через митний кордон України, можуть бути помiщенi виключно в митний режим вiдмови на користь держави чи знищення або руйнування.

     3. За умовами мирової угоди митний орган зобов'язаний припинити провадження у справi про порушення митних правил щодо особи, яка вчинила порушення митних правил, та здiйснити митне оформлення задекларованих нею товарiв, транспортних засобiв вiдповiдно до заявленого митного режиму.

     4. Товари, транспортнi засоби, зазначенi у частинi другiй цiєї статтi, можуть бути предметом мирової угоди лише за умови, що особа, яка вчинила порушення митних правил, є власником цих товарiв, транспортних засобiв або уповноважена розпоряджатися ними.

     5. Особа, яка вчинила порушення митних правил, звертається до керiвника митного органу iз заявою довiльної форми з проханням про припинення справи про це порушення митних правил шляхом компромiсу. Факт подання такої заяви фiксується у порядку, визначеному частинами третьою i четвертою статтi 264 цього Кодексу. У разi вiдсутностi законних пiдстав для припинення справи про порушення митних правил шляхом компромiсу митний орган протягом одного робочого дня, наступного за днем подання заяви, надає заявнику вмотивовану вiдповiдь про причини незастосування процедури компромiсу.

     6. Мирова угода укладається у письмовiй формi. Право її пiдписання вiд iменi митниць надається керiвникам цих митниць або їх заступникам, а вiд iменi центрального органу виконавчої влади, що реалiзує державну митну полiтику, - посадовим особам, уповноваженим на це вiдповiдно до посадових iнструкцiй. Типова мирова угода затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну фiнансову полiтику.

     7. У разi невиконання особою, яка вчинила порушення митних правил, у визначений мировою угодою строк, який не може перевищувати 30 днiв, дiй, зазначених у частинi другiй цiєї статтi, угода вважається недiйсною i провадження у справi про порушення митних правил поновлюється.

     8. Мирова угода у справi про порушення митних правил оскарженню не пiдлягає.

     9. У разi припинення провадження у справi про порушення митних правил шляхом компромiсу особа, яка вчинила це правопорушення, вважається такою, що не була притягнута за нього до адмiнiстративної вiдповiдальностi.

(Iз змiнами i доповненнями, внесеними згiдно iз законами України вiд 16.05.2013р. N 245-VII, вiд 04.07.2013р. N 405-VII, вiд 02.10.2019р. N 141-IX, вiд 16.02.2022р. N 2058-IX, вiд 16.11.2022р. N 2760-IX)

     Стаття 522. Органи, уповноваженi розглядати справи про порушення митних правил

     1. Справи про порушення митних правил, передбаченi статтями 468, 469, частинами першою - п'ятою статтi 470, частинами першою i другою статтi 471, статтями 474, 475, 477 - 480, частинами першою - п'ятою статтi 481 цього Кодексу, розглядаються митними органами.

     2. Справи про порушення митних правил, передбаченi частиною шостою статтi 470, частиною третьою статтi 471, статтями 472, 473, 476, частиною шостою статтi 481, статтями 482 - 485 цього Кодексу, а також усi справи про порушення митних правил, вчиненi особами, якi не досягли 18-рiчного вiку, розглядаються районними, районними у мiстi, мiськими чи мiськрайонними судами (суддями).

(Iз змiнами i доповненнями, внесеними згiдно iз законами України вiд 04.07.2013р. N 405-VII, вiд 08.11.2018р. N 2612-VIII, вiд 16.02.2022р. N 2058-IX, вiд 16.11.2022р. N 2760-IX)

     Стаття 523. Повноваження посадових осiб митних органiв щодо розгляду справ про порушення митних правил

     1. Вiд iменi митниць справи про порушення митних правил розглядаються керiвниками цих митниць або їх заступниками, а вiд iменi центрального органу виконавчої влади, що реалiзує державну митну полiтику, - посадовими особами, уповноваженими на це вiдповiдно до посадових iнструкцiй, або iншими особами, уповноваженими на це керiвником центрального органу виконавчої влади, що реалiзує державну митну полiтику.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз законами України вiд 04.07.2013р. N 405-VII, вiд 02.10.2019р. N 141-IX)

     Стаття 524. Мiсце розгляду справи про порушення митних правил

     1. Справа про порушення митних правил розглядається за мiсцезнаходженням митного органу, посадовi особи якого здiйснювали провадження у цiй справi.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 04.07.2013р. N 405-VII)

     Стаття 525. Строк розгляду справи про порушення митних правил

     1. Справа про порушення митних правил розглядається у п'ятнадцятиденний строк з дня отримання посадовою особою митного органу або судом (суддею) матерiалiв, необхiдних для вирiшення справи.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 04.07.2013р. N 405-VII)

     Стаття 526. Присутнiсть пiд час розгляду справи особи, яка притягується до адмiнiстративної вiдповiдальностi за порушення митних правил, або її представника

     1. Справа про порушення митних правил розглядається в присутностi особи, яка притягується до адмiнiстративної вiдповiдальностi за це правопорушення, та/або її представника.

     2. Про час та мiсце розгляду справи про порушення митних правил митним органом цей орган iнформує особу, яка притягується до адмiнiстративної вiдповiдальностi за порушення митних правил, поштовим вiдправленням з повiдомленням про вручення, якщо це не було зроблено пiд час вручення зазначенiй особi копiї протоколу про порушення митних правил.

     3. У разi розгляду справи про порушення митних правил у судi про час та мiсце розгляду справи суд (суддя) повiдомляє особу, яка притягується до адмiнiстративної вiдповiдальностi за це правопорушення, а також вiдповiдний митний орган.

     4. Справа про порушення митних правил може бути розглянута за вiдсутностi особи, яка притягується до адмiнiстративної вiдповiдальностi за це правопорушення, лише у випадках, якщо є данi про своєчасне її сповiщення про мiсце i час розгляду справи i якщо вiд неї не надiйшло клопотання про перенесення розгляду справи.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 04.07.2013р. N 405-VII)

     Стаття 527. Види постанов у справi про порушення митних правил

     1. У справi про порушення митних правил митний орган або суд (суддя), що розглядає справу, виносить одну з таких постанов:

     1) про проведення додаткової перевiрки;

     2) про накладення адмiнiстративного стягнення;

     3) про закриття провадження у справi.

     2. У постановi про проведення додаткової перевiрки зазначаються конкретнi суб'єкти, завдання та строки перевiрки. Цi дiї не повиннi порушувати права громадянина, шкодити господарськiй дiяльностi юридичної особи.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 04.07.2013р. N 405-VII)

     Стаття 528. Особливостi розгляду судом справ про порушення митних правил

     1. Справа про порушення митних правил розглядається суддею одноособово.

     2. У справi про порушення митних правил суд (суддя) виносить одну з постанов, передбачених частиною першою статтi 527 цього Кодексу.

     3. У разi якщо за результатами перевiрки законностi та обґрунтованостi постанови суду у справi про порушення митних правил ця постанова буде скасована, а справа закрита, або адмiнiстративне стягнення за порушення митних правил буде змiнено, конфiскованi товари, транспортнi засоби, сума штрафу або її вiдповiдна частина повертаються особi, яка притягалася до адмiнiстративної вiдповiдальностi за порушення митних правил, або її представниковi. Якщо конфiскованi товари, транспортнi засоби неможливо повернути в натурi, повертається їхня вартiсть за вирахуванням сум належних митних платежiв за ставками, що дiяли на день конфiскацiї. Повернення грошових коштiв, зазначених у цiй частинi, здiйснюється органами, що здiйснюють казначейське обслуговування бюджетних коштiв, з державного бюджету.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 07.06.2012р. N 4915-VI)

Глава 72. Оскарження постанов у справах про порушення митних правил

     Стаття 529. Порядок оскарження постанов у справах про порушення митних правил

     1. Постанова митницi у справi про порушення митних правил може бути оскаржена до центрального органу виконавчої влади, що реалiзує державну митну полiтику, або до мiсцевого загального суду як адмiнiстративного суду в порядку, передбаченому Кодексом адмiнiстративного судочинства України.

     2. Якщо постанова митницi одночасно оскаржується до центрального органу виконавчої влади, що реалiзує державну митну полiтику, та до суду i суд приймає адмiнiстративний позов до розгляду, розгляд скарги центральним органом виконавчої влади, що реалiзує державну митну полiтику, припиняється.

     3. Постанова центрального органу виконавчої влади, що реалiзує державну митну полiтику, у справi про порушення митних правил, а також його постанова по скарзi на постанову митницi у такiй справi можуть бути оскарженi до мiсцевого загального суду як адмiнiстративного суду в порядку, передбаченому Кодексом адмiнiстративного судочинства України.

     4. Скарга (адмiнiстративний позов) на постанову митного органу у справi про порушення митних правил подається у строк, встановлений Кодексом України про адмiнiстративнi правопорушення. У разi пропуску цього строку з поважних причин вiн за заявою особи, яка подає скаргу (адмiнiстративний позов), може бути поновлений вiдповiдно митницею, центральним органом виконавчої влади, що реалiзує державну митну полiтику, або судом.

     5. Постанова суду (суддi) у справi про порушення митних правил може бути оскаржена особою, стосовно якої вона винесена, представником такої особи або митним органом, який здiйснював провадження у цiй справi. Порядок оскарження постанови суду (суддi) у справi про порушення митних правил визначається Кодексом України про адмiнiстративнi правопорушення та iншими законами України.

(Iз змiнами i доповненнями, внесеними згiдно iз законами України вiд 18.09.2012р. N 5288-VI, вiд 04.07.2013р. N 405-VII, вiд 14.10.2014р. N 1697-VII, вiд 02.10.2019р. N 141-IX)

     Стаття 530. Перевiрка законностi та обґрунтованостi постанови у справi про порушення митних правил

     1. Законнiсть та обґрунтованiсть постанови митницi у справi про порушення митних правил можуть бути перевiренi судом або центральним органом виконавчої влади, що реалiзує державну митну полiтику, а постанови центрального органу виконавчої влади, що реалiзує державну митну полiтику, - судом у зв'язку з поданням адмiнiстративного позову або в порядку контролю.

     2. За результатами перевiрки центральний орган виконавчої влади, що реалiзує державну митну полiтику, що проводив перевiрку, приймає одне з таких рiшень:

     1) про залишення постанови без змiн, а скарги - без задоволення;

     2) про скасування постанови i надiслання справи на новий розгляд;

     3) про скасування постанови та закриття справи;

     4) про змiну виду адмiнiстративного стягнення в межах вiдповiдальностi, передбаченої за вiдповiдне порушення митних правил, з тим, однак, щоб це стягнення не було посилено.

     3. Центральним органом виконавчої влади, що реалiзує державну митну полiтику, рiшення, зазначенi у частинi другiй цiєї статтi, приймаються шляхом винесення постанов.

     4. Копiя рiшення по скарзi на постанову у справi про порушення митних правил протягом трьох днiв з дня його винесення надсилається центральним органом виконавчої влади, що реалiзує державну митну полiтику, особi, стосовно якої винесено постанову, поштовим вiдправленням з повiдомленням про вручення.

     5. У разi скасування постанови у справi про порушення митних правил суми штрафiв повертаються особам, якi притягалися до адмiнiстративної вiдповiдальностi за це правопорушення, або уповноваженим ними особам з державного бюджету органами, що здiйснюють казначейське обслуговування бюджетних коштiв, за поданням вiдповiдних митних органiв.

     6. Перевiрка законностi та обґрунтованостi постанови у справi про порушення митних правил судом здiйснюється у порядку, встановленому Кодексом адмiнiстративного судочинства України.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз законами України вiд 07.06.2012р. N 4915-VI, вiд 18.09.2012р. N 5288-VI, вiд 04.07.2013р. N 405-VII, вiд 14.10.2014р. N 1697-VII, вiд 02.10.2019р. N 141-IX)

     Стаття 531. Пiдстави для скасування або змiни постанови про накладення адмiнiстративного стягнення за порушення митних правил

     1. Пiдставами для скасування постанови про накладення адмiнiстративного стягнення за порушення митних правил або про припинення провадження у справi про порушення митних правил є:

     1) вiдсутнiсть у дiях особи, яка притягується до вiдповiдальностi, ознак порушення митних правил;

     2) необ'єктивнiсть або неповнота провадження у справi або необ'єктивнiсть її розгляду;

     3) невiдповiднiсть викладених у постановi висновкiв фактичним обставинам справи;

     4) винесення постанови неправомочною особою, безпiдставне недопущення до участi в розглядi справи особи, притягнутої до вiдповiдальностi, або її представника, а також iнше обмеження прав учасникiв провадження у справi про порушення митних правил та її розгляду;

     5) неправильна або неповна квалiфiкацiя вчиненого правопорушення;

     6) накладення стягнення, не передбаченого цим Кодексом.

     2. Пiдставами для скасування чи змiни постанови про накладення адмiнiстративного стягнення за порушення митних правил або про припинення провадження у справi про порушення митних правил можуть бути визнанi й iншi визначенi законами обставини.

     Стаття 532. Строки розгляду скарги (адмiнiстративного позову) на постанову у справi про порушення митних правил

     1. Скарга (адмiнiстративний позов) на постанову у справi про порушення митних правил розглядається у строки, встановленi законом.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз законами України вiд 18.09.2012р. N 5288-VI, вiд 14.10.2014р. N 1697-VII)

     Стаття 533. Наслiдки подання скарги (адмiнiстративного позову)

     1. Подання скарги (адмiнiстративного позову) зупиняє виконання постанови у справi про порушення митних правил до закiнчення розгляду скарги (адмiнiстративного позову).

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 18.09.2012р. N 5288-VI, вiд 14.10.2014р. N 1697-VII)

Глава 73. Виконання постанов митних органiв про накладення адмiнiстративних стягнень за порушення митних правил

(Назва глави iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 04.07.2013р. N 405-VII)

     Стаття 534. Обов'язковiсть постанов митних органiв про накладення адмiнiстративних стягнень за порушення митних правил

     1. Постанови митних органiв про накладення адмiнiстративних стягнень за порушення митних правил є обов'язковими для виконання.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 04.07.2013р. N 405-VII)

     Стаття 535. Загальнi положення щодо порядку виконання постанови митного органу про накладення адмiнiстративного стягнення за порушення митних правил

     1. Постанова митного органу про накладення адмiнiстративного стягнення за порушення митних правил пiдлягає виконанню пiсля закiнчення строку оскарження, зазначеного у статтi 529 цього Кодексу.

     2. Митний орган, який винiс постанову про накладення адмiнiстративного стягнення за порушення митних правил, виконує її самостiйно або через державного виконавця.

     3. У разi винесення митним органом кiлькох постанов про накладення адмiнiстративних стягнень за порушення митних правил щодо однiєї особи кожна постанова виконується окремо.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 04.07.2013р. N 405-VII)

     Стаття 536. Давнiсть виконання постанови митного органу про накладення адмiнiстративного стягнення за порушення митних правил

     1. Не пiдлягає виконанню постанова митного органу про накладення адмiнiстративного стягнення за порушення митних правил, якщо її не було звернуто до виконання протягом трьох мiсяцiв з дня винесення.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 04.07.2013р. N 405-VII)

     Стаття 537. Контроль за виконанням постанови митного органу про накладення адмiнiстративного стягнення за порушення митних правил

     1. Контроль за правильним i своєчасним виконанням постанови митного органу про накладення адмiнiстративного стягнення за порушення митних правил здiйснюється митним органом, який винiс постанову.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 04.07.2013р. N 405-VII)

     Стаття 538. Порядок виконання постанови митного органу про винесення попередження

     1. Постанова митного органу про накладення адмiнiстративного стягнення за порушення митних правил у виглядi попередження виконується митним органом, який винiс постанову, шляхом оголошення постанови особi, яка притягується до адмiнiстративної вiдповiдальностi, з врученням їй копiї такої постанови.

     2. Якщо постанова митного органу про накладення адмiнiстративного стягнення у виглядi попередження виноситься за вiдсутностi особи, яка притягується до адмiнiстративної вiдповiдальностi, копiя постанови протягом трьох днiв з дня її винесення висилається зазначенiй особi поштовим вiдправленням з повiдомленням про вручення.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 04.07.2013р. N 405-VII)

     Стаття 539. Порядок виконання постанови митного органу про накладення штрафу

     1. Штраф повинен бути сплачений особою, яка вчинила порушення митних правил, не пiзнiше 15 днiв з дня вручення або надiслання їй копiї постанови митного органу про накладення штрафу, а в разi оскарження постанови - не пiзнiше 15 днiв з дня залишення скарги (адмiнiстративного позову) без задоволення.

     2. Сума штрафу вноситься особою, яка вчинила порушення митних правил, до державного бюджету у порядку, встановленому законодавством України.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз законами України вiд 18.09.2012р. N 5288-VI, вiд 04.07.2013р. N 405-VII, вiд 14.10.2014р. N 1697-VII)

     Стаття 540. Примусове виконання постанови митного органу або суду про накладення штрафу

     1. У разi якщо штраф не буде сплачено у строки, встановленi статтею 539 цього Кодексу, постанова митного органу або суду (суддi) надсилається для примусового виконання до вiддiлу державної виконавчої служби за мiсцем проживання або роботи порушника або за мiсцезнаходженням його майна.

     2. Постанова митного органу або суду (суддi), по якiй стягнення штрафу проведено повнiстю, з вiдмiткою про виконання повертається до митного органу або до суду, що винiс постанову.

     3. Штраф вноситься до державного бюджету.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 04.07.2013р. N 405-VII)

     Стаття 541. Виконання постанови суду (суддi) про конфiскацiю

     1. Постанова суду (суддi) про накладення адмiнiстративного стягнення за порушення митних правил у частинi конфiскацiї виконується державним виконавцем в установленому законом порядку.

     2. У разi неможливостi конфiскацiї товарiв, транспортних засобiв, зазначених у пунктi 3 статтi 461 цього Кодексу, з осiб, якi вчинили порушення митних правил, державним виконавцем за рiшенням суду в установленому законом порядку може стягуватися вартiсть цих товарiв, транспортних засобiв.

     3. Витрати митного органу, пов'язанi iз зберiганням товарiв, транспортних засобiв, щодо яких прийнято постанову про конфiскацiю, до моменту винесення такої постанови повиннi бути вiдшкодованi особою, яка вчинила порушення митних правил. Порядок вiдшкодування зазначених витрат встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну фiнансову полiтику. Розмiр суми, що пiдлягає вiдшкодуванню, розраховується в порядку, передбаченому законодавством України для визначення собiвартостi платних послуг.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз законами України вiд 04.07.2013р. N 405-VII, вiд 02.10.2019р. N 141-IX)

     Стаття 542. Виконання постанови митного органу про накладення адмiнiстративного стягнення за порушення митних правил на осiб, якi проживають або перебувають за межами України

     1. Постанова митного органу про накладення адмiнiстративного стягнення за порушення митних правил на осiб, якi проживають або перебувають за межами України, виконується за рахунок майна цих осiб, що знаходиться на територiї України.

     2. У разi вiдсутностi в Українi майна, що належить зазначеним у частинi першiй цiєї статтi особам, порядок виконання постанови митного органу про накладення на них адмiнiстративних стягнень за порушення митних правил визначається законодавством України та укладеними вiдповiдно до закону мiжнародними договорами України з державами, на територiї яких проживають або перебувають цi особи.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 04.07.2013р. N 405-VII)

Роздiл XX
МИТНI ОРГАНИ

(Назва роздiлу iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 04.07.2013р. N 405-VII)

Глава 74. Структура та органiзацiя дiяльностi митних органiв

(Назва глави iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 04.07.2013р. N 405-VII)

     Стаття 543. Здiйснення митної справи

     1. Безпосереднє здiйснення митної справи покладається на митнi органи.

(У редакцiї Закону України вiд 04.07.2013р. N 405-VII)

     Стаття 544. Призначення та основнi завдання митних органiв

     1. Призначенням митних органiв є створення сприятливих умов для розвитку зовнiшньоекономiчної дiяльностi, забезпечення безпеки суспiльства, захист митних iнтересiв України.

     2. Здiйснюючи митну справу, митнi органи виконують такi основнi завдання:

     1) забезпечення правильного застосування, неухильного дотримання та запобiгання невиконанню вимог законодавства України з питань митної справи;

     2) забезпечення виконання зобов'язань, передбачених мiжнародними договорами України з питань митної справи, укладеними вiдповiдно до закону;

     3) створення сприятливих умов для полегшення торгiвлi, сприяння транзиту, збiльшення товарообiгу та пасажиропотоку через митний кордон України, здiйснення разом з митними органами iнших держав заходiв щодо удосконалення процедури пропуску товарiв, транспортних засобiв через митний кордон України, їх митного контролю та митного оформлення;

     4) здiйснення митного контролю та виконання митних формальностей щодо товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення, що перемiщуються через митний кордон України, у тому числi на пiдставi електронних документiв (електронне декларування), за допомогою технiчних засобiв контролю тощо;

     5) аналiз та управлiння ризиками з метою визначення форм та обсягiв митного контролю;

     6) забезпечення справляння митних платежiв, контроль правильностi обчислення, своєчасностi та повноти їх сплати, застосування заходiв щодо їх примусового стягнення у межах повноважень, визначених цим Кодексом, Податковим кодексом України та iншими актами законодавства України, органiзацiя застосування забезпечення сплати митних платежiв, взаємодiя з гарантами, що надають гарантiї;

     7) застосування передбачених законом заходiв митно-тарифного та нетарифного регулювання зовнiшньоекономiчної дiяльностi, здiйснення контролю за дотриманням усiма суб'єктами зовнiшньоекономiчної дiяльностi та громадянами встановлених законодавством заборон та обмежень щодо перемiщення окремих видiв товарiв через митний кордон України; здiйснення заходiв щодо недопущення перемiщення через митний кордон України товарiв, на якi встановленi заборони та/або обмеження щодо перемiщення через митний кордон України, а також товарiв, якi не вiдповiдають вимогам якостi та безпеки;

     71) здiйснення державного експортного контролю в межах повноважень, покладених на митнi органи вiдповiдно до цього Кодексу та iнших законiв України;

     8) здiйснення контролю за дотриманням правил перемiщення валютних цiнностей через митний кордон України;

     9) сприяння захисту прав iнтелектуальної власностi, вжиття заходiв щодо запобiгання перемiщенню через митний кордон України товарiв з порушеннями охоронюваних законом прав iнтелектуальної власностi, недопущення перемiщення через митний кордон України контрафактних товарiв;

     10) запобiгання та протидiя контрабандi, боротьба з порушеннями митних правил на всiй митнiй територiї України;

     11) здiйснення в межах повноважень, визначених цим Кодексом, контролю за дiяльнiстю пiдприємств, якi надають послуги з декларування товарiв, перевезення та зберiгання товарiв, що перемiщуються через митний кордон України чи перебувають пiд митним контролем, та здiйснюють iншi операцiї з такими товарами, надання дозволiв на здiйснення зазначених видiв дiяльностi; надання авторизацiй;

     12) ведення Української класифiкацiї товарiв зовнiшньоекономiчної дiяльностi;

     13) ведення митної статистики та обмiн даними митної статистики з митними органами iнших країн;

     14) проведення верифiкацiї (встановлення достовiрностi) сертифiкатiв i декларацiй про походження товару з України та видача у випадках, встановлених чинними мiжнародними договорами, сертифiкатiв походження;

     15) здiйснення обмiну документами та iнформацiєю (у тому числi електронною) з iншими державними органами України, митними, правоохоронними та iншими органами iноземних держав;

     16) впровадження, розвиток та технiчне супроводження систем, що забезпечують функцiонування електронних iнформацiйних ресурсiв митних органiв, i технологiй у митнiй справi, автоматизацiя митних процедур, а також захист електронних iнформацiйних ресурсiв митних органiв вiдповiдно до законодавства про захист iнформацiї в iнформацiйно-комунiкацiйних системах та про забезпечення кiбербезпеки;

     17) здiйснення мiжнародного спiвробiтництва у сферi митної справи, залучення зовнiшнiх ресурсiв для забезпечення дiяльностi митних органiв;

     18) кiнологiчне забезпечення дiяльностi митних органiв;

     19) управлiння об'єктами iнфраструктури митних органiв, розбудова митного кордону;

     20) здiйснення iнших визначених законом повноважень, покладених на митнi органи.

(Iз змiнами i доповненнями, внесеними згiдно iз законами України вiд 04.07.2013р. N 405-VII, вiд 02.03.2015р. N 222-VIII, вiд 02.10.2019р. N 141-IX, вiд 14.01.2020р. N 440-IX, вiд 15.08.2022р. N 2510-IX, вiд 13.07.2023р. N 3229-IX, вiд 14.07.2023р. N 3261-IX)

     Стаття 545. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну податкову i митну полiтику

     1. Центральний орган виконавчої влади, що реалiзує державну митну полiтику, спрямовує, координує та контролює дiяльнiсть митниць, здiйснює iншi повноваження, передбаченi цим Кодексом та iншими законами України, в межах своїх повноважень видає накази, органiзує та контролює їх виконання.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз законами України вiд 07.06.2012р. N 4915-VI, вiд 04.07.2013р. N 405-VII, вiд 02.10.2019р. N 141-IX)

     Стаття 546. Митниця

     1. Митниця є митним органом, який у зонi своєї дiяльностi забезпечує виконання завдань, покладених на митнi органи.

     2. Митниця є територiальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалiзує державну митну полiтику, має окремий баланс, рахунки в органах, що здiйснюють казначейське обслуговування бюджетних коштiв, печатку та бланк iз зображенням Державного Герба України та iз своїм найменуванням i дiє вiдповiдно до Конституцiї України, цього Кодексу, iнших нормативно-правових актiв та на пiдставi положення, яке затверджується наказом центрального органу виконавчої влади, що реалiзує державну митну полiтику.

     3. Керiвник центрального органу виконавчої влади, що реалiзує державну митну полiтику, може делегувати керiвникам митниць окремi повноваження, визначенi цим Кодексом, законодавством про державну службу, iншими законами та положенням про центральний орган виконавчої влади, що реалiзує державну митну полiтику.

     Перелiк делегованих повноважень визначається положенням про митницю, яке пiдлягає погодженню з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну фiнансову полiтику.

     Керiвники митниць призначаються на посади та звiльняються з посади керiвником центрального органу виконавчої влади, що реалiзує державну митну полiтику, вiдповiдно до законодавства про державну службу.

     4. Митниця здiйснює свою дiяльнiсть на територiї однiєї, двох чи бiльше адмiнiстративно-територiальних одиниць України. Зони дiяльностi митниць визначаються положеннями про цi митницi.

     5. Створення, реорганiзацiя та лiквiдацiя митниць здiйснюються в порядку, визначеному законом.

     6. Частину шосту виключено.

     7. Частину сьому виключено.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз законами України вiд 07.06.2012р. N 4915-VI, вiд 04.07.2013р. N 405-VII, вiд 02.10.2019р. N 141-IX, вiд 14.01.2020р. N 440-IX)

     Стаття 547. Митний пост

     1. Митний пост є митним органом, який входить до складу митницi як структурний пiдроздiл i в зонi своєї дiяльностi забезпечує виконання завдань, покладених на митнi органи.

     2. Зони дiяльностi митних постiв визначаються положеннями про цi пости.

     3. Положення про митнi пости затверджуються керiвниками вiдповiдних митниць за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалiзує державну митну полiтику.

     4. Створення, реорганiзацiя та лiквiдацiя митних постiв здiйснюються центральним органом виконавчої влади, що реалiзує державну митну полiтику, в порядку, визначеному законодавством.

     5. Керiвники митних постiв призначаються на посади i звiльняються з посад керiвником центрального органу виконавчої влади, що реалiзує державну митну полiтику, в порядку, визначеному законодавством.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз законами України вiд 04.07.2013р. N 405-VII, вiд 02.10.2019р. N 141-IX, у редакцiї Закону України вiд 14.01.2020р. N 440-IX)

     Стаття 548. Виключена.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 07.06.2012р. N 4915-VI, виключена згiдно iз Законом України вiд 04.07.2013р. N 405-VII)

     Стаття 549. Виключена.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 07.06.2012р. N 4915-VI, виключена згiдно iз Законом України вiд 04.07.2013р. N 405-VII)

     Стаття 550. Спецiалiзованi навчальнi заклади та науково-дослiдна установа митних органiв

     1. З метою пiдготовки, перепiдготовки та пiдвищення квалiфiкацiї фахiвцiв з митної справи, а також проведення наукових дослiджень у сферi забезпечення митних iнтересiв України в системi центрального органу виконавчої влади, що реалiзує державну митну полiтику, можуть створюватися спецiалiзованi навчальнi заклади та науково-дослiдна установа.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз законами України вiд 04.07.2013р. N 405-VII, вiд 02.10.2019р. N 141-IX)

Глава 75. Атрибутика митних органiв

(Назва глави змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 04.07.2013р. N 405-VII)

     Стаття 551. Емблеми та прапори митних органiв

     1. Митнi органи мають емблему та прапор, опис та порядок використання яких встановлюються Президентом України.

     2. Митницi, спецiалiзованi навчальнi заклади та науково-дослiдна установа митних органiв можуть мати свої емблеми та прапори.

(У редакцiї Закону України вiд 04.07.2013р. N 405-VII)

     Стаття 552. Формений одяг працiвникiв митних органiв

     1. Працiвники митних органiв мають формений одяг з вiдповiдними знаками розрiзнення, який видається безоплатно. Допускається пошив форменого одягу працiвниками митних органiв за власнi кошти з вiдшкодуванням витрат на такий пошив у межах норм забезпечення форменим одягом за рахунок коштiв, передбачених у державному бюджетi на утримання митних органiв.

     2. Зразки форменого одягу, норми забезпечення ним та строки його експлуатацiї затверджуються Кабiнетом Мiнiстрiв України, а правила носiння - центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну фiнансову полiтику.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз законами України вiд 04.07.2013р. N 405-VII, вiд 02.10.2019р. N 141-IX)

     Стаття 553. Службовi посвiдчення працiвникiв митних органiв

     1. Працiвникам митних органiв видаються службовi посвiдчення. Положення про службове посвiдчення працiвника митних органiв та його зразок затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну фiнансову полiтику.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз законами України вiд 04.07.2013р. N 405-VII, вiд 02.10.2019р. N 141-IX)

     Стаття 554. Заохочувальнi вiдзнаки митних органiв

     1. Для заохочення за значнi особистi досягнення у здiйсненнi митної справи, активнiсть та iнiцiативнiсть, виявленi пiд час виконання службових (трудових) обов'язкiв, установлюються заохочувальнi вiдзнаки митних органiв у виглядi медалей, нагрудних знакiв, значкiв, грамот.

     2. Положення про заохочувальнi вiдзнаки митних органiв затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну фiнансову полiтику.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз законами України вiд 04.07.2013р. N 405-VII, вiд 02.10.2019р. N 141-IX)

Глава 76. Майно, фiнансування та матерiально-технiчне забезпечення митних органiв

(Назва глави iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 04.07.2013р. N 405-VII)

     Стаття 555. Майно митних органiв

     1. Майно митних органiв, а також спецiалiзованих навчальних закладiв та науково-дослiдної установи митних органiв є державною власнiстю. Управлiння цим майном здiйснюється в порядку, встановленому Кабiнетом Мiнiстрiв України вiдповiдно до закону.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 04.07.2013р. N 405-VII)

     Стаття 556. Земельнi дiлянки, службовi та побутовi примiщення, обладнання та засоби електронних комунiкацiй митних органiв, а також спецiалiзованих навчальних закладах та науково-дослiдних установах митних органiв

     1. Надання митним органам, а також спецiалiзованим навчальним закладам та науково-дослiдним установам митних органiв у користування земельних дiлянок для службових потреб, вiдшкодування власникам зазначених дiлянок та землекористувачам вартостi цих дiлянок та збиткiв, завданих їх вилученням, здiйснюються вiдповiдно до Земельного кодексу України.

     2. У разi якщо митне оформлення товарiв здiйснюється митними органами безпосередньо на територiях або в примiщеннях пiдприємств, зазначенi пiдприємства, незалежно вiд форми власностi та пiдпорядкування, зобов'язанi безоплатно надавати митним органам у тимчасове користування вiдповiднi службовi та побутовi примiщення, а також обладнання, засоби та канали електронних комунiкацiй.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз законами України вiд 04.07.2013р. N 405-VII, вiд 15.08.2022р. N 2510-IX)

     Стаття 557. Фiнансування, матерiально-технiчне забезпечення та розвиток iнфраструктури митних органiв

     1. Фiнансування, матерiально-технiчне забезпечення та розвиток iнфраструктури митних органiв здiйснюються за рахунок державного бюджету.

     2. У межах пунктiв пропуску через державний кордон України для автомобiльного сполучення митнi органи як балансоутримувачi земельних дiлянок, нерухомого майна та службових примiщень можуть надавати у тимчасове користування вiдповiднi примiщення та земельнi дiлянки для службових потреб пiдприємствам, дiяльнiсть яких пов'язана iз забезпеченням функцiонування пунктiв пропуску, та пiдприємствам сфери обслуговування вiдповiдно до закону.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз законами України вiд 04.07.2013р. N 405-VII, вiд 14.01.2020р. N 440-IX)

Глава 77. Взаємовiдносини митних органiв з iншими органами державної влади, органами мiсцевого самоврядування, суб'єктами пiдприємницької дiяльностi

(Назва глави iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 04.07.2013р. N 405-VII)

     Стаття 558. Взаємодiя митних органiв з правоохоронними органами

     1. Митнi органи при виконаннi покладених на них завдань взаємодiють, у тому числi шляхом обмiну iнформацiєю, з правоохоронними органами в порядку, встановленому законодавством.

     2. У разi виявлення пiд час здiйснення митного контролю та iнших заходiв, що здiйснюються митними органами вiдповiдно до цього Кодексу та iнших актiв законодавства України, ознак правопорушень, розслiдування яких не належить до повноважень митних органiв, митнi органи зобов'язанi письмово повiдомляти про це вiдповiднi правоохороннi органи.

     3. Правоохороннi органи зобов'язанi письмово повiдомляти митнi органи про виявленi ними порушення митних правил або контрабанду.

     4. Правоохороннi органи зобов'язанi письмово повiдомляти митнi органи про наявнiсть оперативної iнформацiї щодо можливих випадкiв перемiщення товарiв, у тому числi транспортних засобiв особистого користування, транспортних засобiв комерцiйного призначення з порушенням норм законодавства України. У разi наявностi такої оперативної iнформацiї вiд правоохоронних органiв митний контроль та митне оформлення здiйснюються за письмовим рiшенням керiвника митного органу, який отримав цю оперативну iнформацiю, або його заступника в обсягах та у формах, передбачених цим Кодексом.

     5. Митнi органи зобов'язанi надавати Державнiй прикордоннiй службi України доручення щодо iнформування митних органiв про факт намiру перетинання державного кордону України особами, стосовно яких митними органами було виявлено порушення митних правил, якщо особи, якi притягуються до адмiнiстративної вiдповiдальностi за порушення митних правил, не були присутнi при складеннi протоколу про порушення митних правил.

     6. Митнi органи зобов'язанi передавати Державнiй прикордоннiй службi України та органам Нацiональної полiцiї iнформацiю щодо транспортних засобiв та осiб, стосовно яких митними органами виявлено порушення строкiв тимчасового ввезення транспортних засобiв та/або строкiв перемiщення транспортних засобiв у митному режимi транзиту, якщо особи, якi притягуються до адмiнiстративної вiдповiдальностi за порушення митних правил, не були присутнi при складеннi протоколу про порушення митних правил.

     7. З метою контролю за державною реєстрацiєю транспортних засобiв особистого користування, тимчасово ввезених на митну територiю України громадянами, у строки, встановленi законодавством, а також контролю за цiльовим використанням та/або передачею транспортних засобiв особистого користування, тимчасово ввезених на митну територiю України чи помiщених у митний режим транзиту, у володiння, користування або розпорядження особам, якi не ввозили такi транспортнi засоби на митну територiю України або не помiщували в митний режим транзиту, митнi органи у автоматизованому режимi зобов'язанi передавати органам Нацiональної полiцiї iнформацiю щодо:

     транспортних засобiв особистого користування iз зазначенням строкiв їх тимчасового ввезення та/або перемiщення в митному режимi транзиту та iз зазначенням вiдомостей про осiб, якi тимчасово ввезли такi транспортнi засоби чи помiстили їх у митний режим транзиту;

     транспортних засобiв особистого користування, щодо яких порушено обмеження, встановленi Митним кодексом України, а саме порушено строки їх тимчасового ввезення та/або перемiщення в митному режимi транзиту, iз зазначенням вiдомостей про осiб, якi тимчасово ввезли цi транспортнi засоби чи помiстили їх у митний режим транзиту.

(Iз змiнами i доповненнями, внесеними згiдно iз законами України вiд 04.07.2013р. N 405-VII, вiд 08.11.2018р. N 2612-VIII, вiд 14.01.2020р. N 440-IX)

     Стаття 559. Взаємодiя митних органiв з Нацiональним банком України, Рахунковою палатою, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi фiнансiв, державну полiтику у сферi казначейського обслуговування бюджетних коштiв та у сферi фiнансового контролю

     1. Митнi органи взаємодiють iз Нацiональним банком України, Рахунковою палатою, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi фiнансiв, державну полiтику у сферi казначейського обслуговування бюджетних коштiв та у сферi фiнансового контролю в порядку, визначеному законодавством України.

(У редакцiї Закону України вiд 04.07.2013р. N 405-VII)

     Стаття 560. Взаємодiя митних органiв з мiсцевими державними адмiнiстрацiями та органами мiсцевого самоврядування

     1. Мiсцевi державнi адмiнiстрацiї та органи мiсцевого самоврядування сприяють дiяльностi митних органiв та взаємодiють з ними в межах повноважень, установлених законом.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 04.07.2013р. N 405-VII)

     Стаття 561. Взаємодiя митних органiв з iншими органами виконавчої влади

     1. Митнi органи пiд час виконання завдань, покладених на них вiдповiдно до цього Кодексу та iнших актiв законодавства України, взаємодiють iз мiнiстерствами, iншими центральними органами виконавчої влади.

     2. Митнi органи здiйснюють контроль за перемiщенням культурних цiнностей через митний кордон України у взаємодiї з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферах охорони культурної спадщини, вивезення, ввезення i повернення культурних цiнностей, та центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалiзацiю державної полiтики у сферi архiвної справи, дiловодства та створення i функцiонування державної системи страхового фонду документацiї.

     3. Митнi органи для цiлей iдентифiкацiї особи пiд час перевiрки дiйсностi поданих документiв мають право безоплатно отримувати iнформацiю з наявних державних та єдиних реєстрiв, iнших iнформацiйних баз, що перебувають у власностi держави або пiдприємств, установ та органiзацiй.

     Пiд час пропуску та оподаткування товарiв, що перемiщуються (пересилаються) через митний кордон України громадянами, митнi органи для цiлей здiйснення митного контролю мають доступ до iнформацiї Єдиного державного демографiчного реєстру щодо реквiзитiв другого паспорта громадянина України для виїзду за кордон.

(Iз змiнами i доповненнями, внесеними згiдно iз законами України вiд 04.07.2013р. N 405-VII, вiд 06.09.2018р. N 2530-VIII, вiд 15.08.2022р. N 2510-IX)

     Стаття 562. Взаємодiя митних органiв з суб'єктами господарювання

     1. Митнi органи встановлюють та пiдтримують офiцiйнi вiдносини консультативного характеру з суб'єктами господарювання. Цi вiдносини включають в себе укладення меморандумiв про взаєморозумiння з метою розвитку спiвробiтництва, забезпечення участi зазначених осiб у вдосконаленнi митного контролю та оптимiзацiї методiв роботи митних органiв.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 04.07.2013р. N 405-VII)

Глава 78. Мiжнародне спiвробiтництво з питань митної справи

     Стаття 563. Участь України у мiжнародному спiвробiтництвi з питань митної справи

     1. Участь України у мiжнародному спiвробiтництвi з питань митної справи є складовою частиною її зовнiшньополiтичної дiяльностi.

     Стаття 564. Мiжнародна дiяльнiсть центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну податкову i митну полiтику

     1. Мiжнародна дiяльнiсть центрального органу виконавчої влади, що реалiзує державну митну полiтику, спрямовується i координується Президентом України, Кабiнетом Мiнiстрiв України та здiйснюється за погодженням з Мiнiстерством закордонних справ України.

     2. За дорученням Кабiнету Мiнiстрiв України центральний орган виконавчої влади, що реалiзує державну митну полiтику, може в обсязi наданих вiдповiдно до закону повноважень вести переговори та консультативну роботу, пов'язану з пiдготовкою мiжнародних договорiв з питань митної справи.

     3. Центральний орган виконавчої влади, що реалiзує державну митну полiтику, з метою вдосконалення митного контролю пiдтримує зв'язки з митними адмiнiстрацiями iноземних держав, в установленому законом порядку укладає з ними вiдповiднi мiжвiдомчi договори.

     4. Центральний орган виконавчої влади, що реалiзує державну митну полiтику, представляє Україну у Всесвiтнiй митнiй органiзацiї, iнших мiжнародних органiзацiях.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз законами України вiд 04.07.2013р. N 405-VII, вiд 02.10.2019р. N 141-IX)

     Стаття 565. Спiвробiтництво митних органiв України з митними органами сумiжних держав

     1. Вiдповiдно до мiжнародних договорiв, укладених вiдповiдно до закону, митними органами України спiльно з митними органами сумiжних держав може здiйснюватися:

     1) проведення спiльного митного контролю у пунктах пропуску через державний кордон України;

     2) узгодження в установленому законом порядку часу здiйснення митного контролю у пунктах пропуску через державний кордон України, процедур митного контролю, митного оформлення та взаємне визнання документiв, що використовуються митними органами для виконання митних формальностей;

     3) проведення спiльних заходiв, спрямованих на запобiгання, виявлення i припинення контрабанди та порушень митних правил;

     4) проведення в установленому законом порядку спiльних заходiв, спрямованих на запобiгання, виявлення i припинення правопорушень у сферi службової дiяльностi працiвникiв митних органiв України та митних служб сумiжних держав;

     5) проведення iнших спiльних одноразових чи постiйних заходiв з питань, що вiдповiдно до цього Кодексу та iнших актiв законодавства України належать до повноважень митних органiв;

     6) обмiн iнформацiєю, у тому числi з використанням iнформацiйних технологiй та систем.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 04.07.2013р. N 405-VII)

     Стаття 566. Пiдтримання оперативного зв'язку мiж митними органами України i митними органами сумiжних iноземних держав

     1. З метою вирiшення невiдкладних питань щодо пропуску товарiв, виявлення та припинення контрабанди i порушення митних правил, забезпечення законностi i правопорядку в пунктах пропуску через державний кордон України керiвнику митницi та його заступникам надається право проведення робочих зустрiчей з представниками митного органу сумiжної iноземної держави.

     2. Про час, умови i мету таких зустрiчей керiвник митницi або особа, яка виконує його обов'язки, повiдомляє керiвника вiдповiдного органу охорони державного кордону України.

     3. Порядок проведення таких зустрiчей визначається Кабiнетом Мiнiстрiв України, якщо iнше не передбачено мiжнародним договором України, укладеним вiдповiдно до закону.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 04.07.2013р. N 405-VII)

     Стаття 567. Взаємодiя митних органiв України з митними та iншими уповноваженими органами iноземних держав, а також з мiжнародними органiзацiями з питань боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил

     1. Взаємодiя митних органiв України з митними та iншими уповноваженими органами iноземних держав, а також з мiжнародними органiзацiями з питань боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил здiйснюється в порядку, передбаченому мiжнародними договорами України, укладеними вiдповiдно до закону.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 04.07.2013р. N 405-VII)

Глава 79. Проходження служби в митних органах

(Назва глави iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 04.07.2013р. N 405-VII)

     Стаття 568. Виключена.

(згiдно iз Законом України вiд 04.07.2013р. N 405-VII)

     Стаття 569. Посадовi особи митних органiв

     1. Працiвники митних органiв, на яких покладено виконання завдань, зазначених у статтi 544 цього Кодексу, здiйснення органiзацiйного, юридичного, кадрового, фiнансового, матерiально-технiчного забезпечення дiяльностi цих органiв, є посадовими особами. Посадовi особи митних органiв є державними службовцями.

     2. Особи, вперше прийнятi на службу до митних органiв на посади, якi передбачають виконання завдань, зазначених у статтi 544 цього Кодексу, здiйснення органiзацiйного, юридичного, кадрового, фiнансового, матерiально-технiчного забезпечення дiяльностi цих органiв, приймають Присягу державних службовцiв, якщо ранiше вони не приймали такої Присяги.

     3. Правове становище посадових осiб митних органiв визначається цим Кодексом, а в частинi, не врегульованiй ним, - законодавством про державну службу та iншими актами законодавства України.

(У редакцiї Закону України вiд 04.07.2013р. N 405-VII)

     Стаття 570. Особливостi прийняття на службу до митних органiв

     1. На службу до митних органiв приймаються громадяни України, якi досягли 18-рiчного вiку i здатнi за своїми дiловими та моральними якостями, освiтнiм рiвнем i станом здоров'я виконувати завдання, покладенi на цi органи. З прийняттям на службу може бути встановлено випробування строком вiдповiдно до Закону України "Про державну службу".

     2. Прийняття на службу до митних органiв України здiйснюється на конкурснiй основi, якщо iнше не передбачено законом. Порядок проведення конкурсу визначається Кабiнетом Мiнiстрiв України. Прийняття та службу до митних органiв на посади, перебування на яких не пов'язане з проходженням державної служби, здiйснюється в порядку, визначеному законодавством України про працю, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

     3. На службу до митних органiв не можуть бути прийнятi особи, визнанi в установленому порядку недiєздатними або обмеженими у дiєздатностi, особи, якi мають судимiсть за вчинення умисного кримiнального правопорушення, а також особи, якi протягом року, що передував їх зверненню до митних органiв з приводу працевлаштування, притягувалися до адмiнiстративної вiдповiдальностi за вчинення корупцiйних дiянь та iнших правопорушень, пов'язаних з корупцiєю.

     4. Керiвник митницi у разi делегування йому окремих повноважень керiвника центрального органу виконавчої влади, що реалiзує державну митну полiтику, та у межах, визначених положенням про митницю, здiйснює вiдповiднi повноваження керiвника, передбаченi законодавством про працю, державну службу та iншими законодавчими актами.

     5. З особами, якi призначаються на службу до митних органiв на посади державної служби, можуть укладатися контракти про проходження державної служби вiдповiдно до законодавства про державну службу з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

     Рiшення про вiднесення посади державної служби до посад, призначення на якi здiйснюється з укладанням контракту про проходження державної служби, приймається до проведення конкурсу керiвником центрального органу виконавчої влади, що реалiзує державну митну полiтику, або керiвником митницi у разi делегування йому вiдповiдних повноважень.

     Контракт про проходження державної служби укладається з особами у разi необхiдностi забезпечення органiзацiї та виконання завдань, що мають як тимчасовий, так i постiйний характер.

     Чисельнiсть посад державної служби в митному органi, на якi здiйснюється призначення з укладанням контракту про проходження державної служби, не обмежується.

     Контракт про проходження державної служби укладається на строк до трьох рокiв.

     Дiя контракту про проходження державної служби за умови належного його виконання державним службовцем може бути продовжена за угодою сторiн на той самий або бiльший строк, але не бiльше нiж на три роки шляхом пiдписання сторонами вiдповiдних змiн до контракту.

(Iз змiнами i доповненнями, внесеними згiдно iз законами України вiд 04.07.2013р. N 405-VII, вiд 14.01.2020р. N 440-IX, вiд 29.09.2020р. N 924-IX)

     Стаття 571. Виключена.

(згiдно iз Законом України вiд 04.07.2013р. N 405-VII)

     Стаття 572. Обмеження, пов'язанi з проходженням державної служби посадовими особами митних органiв

     1. Обмеження, пов'язанi з проходженням державної служби посадовими особами митних органiв, визначаються законом.

     2. Посадовi особи митних органiв не можуть обiймати посади, перебування на яких передбачає прийняття рiшень з питань дiяльностi пiдприємств, контроль за дiяльнiстю яких вiдповiдно до роздiлу XV цього Кодексу покладено на митнi органи, а також службовi зносини з такими пiдприємствами, якщо у штатi цих пiдприємств перебувають близькi родичi зазначених посадових осiб.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 04.07.2013р. N 405-VII)

     Стаття 573. Спецiальнi звання посадових осiб митних органiв

     1. Посадовим особам митних органiв присвоюються такi спецiальнi звання:

     1) дiйсний державний радник митної служби;

     2) державний радник митної служби I рангу;

     3) державний радник митної служби II рангу;

     4) державний радник митної служби III рангу;

     5) радник митної служби I рангу;

     6) радник митної служби II рангу;

     7) радник митної служби III рангу;

     8) iнспектор митної служби I рангу;

     9) iнспектор митної служби II рангу;

     10) iнспектор митної служби III рангу;

     11) iнспектор митної служби IV рангу;

     12) молодший iнспектор митної служби.

     2. Положення про спецiальнi звання посадових осiб митних органiв, порядок присвоєння цих звань та їх спiввiдношення з рангами державних службовцiв, а також розмiри надбавок до посадового окладу за спецiальнi звання затверджуються Кабiнетом Мiнiстрiв України.

     3. Спецiальнi звання митної служби присвоюються довiчно. Позбавлення спецiальних звань здiйснюється виключно за вироком суду у випадках, передбачених Кримiнальним кодексом України.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз законами України вiд 04.07.2013р. N 405-VII, вiд 14.01.2020р. N 440-IX)

     Стаття 574. Робочий час посадових осiб митних органiв

     1. Тривалiсть та режим роботи, час вiдпочинку посадових осiб митних органiв встановлюються вiдповiдно до законодавства України про працю з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

     2. Для виконання митних формальностей поза робочим часом, установленим для митних органiв, а також для виконання невiдкладних або непередбачуваних заходiв з митного контролю, митного оформлення, боротьби з контрабандою i порушеннями митних правил та iнших службових завдань посадовi особи митних органiв на пiдставi наказу (розпорядження) керiвника митного органу або iншої уповноваженої ним особи зобов'язанi з'явитися на службу i працювати понад установлену тривалiсть робочого дня, а також у вихiднi, святковi та неробочi днi, у нiчний час.

     Залучення до роботи понад установлену тривалiсть робочого дня, а також у вихiднi, святковi та неробочi днi, у нiчний час окремих категорiй посадових осiб митних органiв здiйснюється з урахуванням обмежень, встановлених законодавством.

     За роботу в зазначенi днi (час) посадовим особам митних органiв надається грошова компенсацiя у розмiрi та порядку, визначених законодавством, або протягом мiсяця надаються вiдповiднi днi вiдпочинку.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 04.07.2013р. N 405-VII, вiд 14.01.2020р. N 440-IX)

Глава 80. Професiйна освiта та науково-дослiдна дiяльнiсть у сферi митної справи

     Стаття 575. Система професiйної освiти у сферi митної справи

     1. Система професiйної освiти у сферi митної справи включає:

     1) пiдготовку фахiвцiв з вищою освiтою;

     2) перепiдготовку працiвникiв митних органiв;

     3) пiдготовку наукових та науково-педагогiчних кадрiв;

     4) пiдвищення квалiфiкацiї працiвникiв митних органiв;

     5) органiзацiю навчання працiвникiв митних органiв без вiдриву вiд роботи.

     2. Пiдготовка, перепiдготовка i пiдвищення квалiфiкацiї працiвникiв митних органiв здiйснюються у спецiалiзованих навчальних закладах митних органiв та у спецiалiзованому органi з питань спецiалiзованої пiдготовки та кiнологiчного забезпечення центрального органу виконавчої влади, що реалiзує державну митну полiтику. Пiдготовка фахiвцiв з вищою освiтою для митних органiв за окремими напрямами може здiйснюватися також у вищих навчальних закладах iншого галузевого пiдпорядкування за державним замовленням.

     3. Спецiалiзованi навчальнi заклади митних органiв можуть надавати освiтнi послуги за кошти фiзичних та юридичних осiб згiдно iз законодавством.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз законами України вiд 04.07.2013р. N 405-VII, вiд 02.10.2019р. N 141-IX)

     Стаття 576. Науково-дослiдна дiяльнiсть у сферi митної справи

     1. Науково-дослiдна дiяльнiсть, спрямована на забезпечення митних iнтересiв України, розвитку митної справи та професiйної освiти в митних органах, здiйснюється науково-дослiдною установою митних органiв та науково-дослiдними пiдроздiлами спецiалiзованого вищого навчального закладу митних органiв.

     2. Координацiя науково-дослiдної дiяльностi у сферi митної справи здiйснюється центральним органом виконавчої влади, що реалiзує державну митну полiтику.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз законами України вiд 04.07.2013р. N 405-VII, вiд 02.10.2019р. N 141-IX)

     Стаття 577. Особливостi правового статусу осiб, якi навчаються у спецiалiзованому вищому навчальному закладi митних органiв

     1. Особам, якi навчаються у спецiалiзованому вищому навчальному закладi митних органiв за денною формою, на перiод навчання керiвником зазначеного навчального закладу присвоюються звання "курсант", "старший курсант".

     2. Особам, якi навчаються у спецiалiзованому вищому навчальному закладi митних органiв за денною формою, надається право носiння форменого одягу, встановленого для працiвникiв митних органiв, з вiдповiдними знаками розрiзнення.

     3. Особам, якi навчаються у спецiалiзованому вищому навчальному закладi митних органiв за денною формою, на весь перiод навчання вiдповiдно до закону надається вiдстрочка у призовi до Збройних Сил України.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 04.07.2013р. N 405-VII)

     Стаття 578. Фiнансування професiйної освiти та науково-дослiдної дiяльностi у сферi митної справи

     1. Фiнансування професiйної освiти та науково-дослiдної дiяльностi у сферi митної справи здiйснюється за рахунок коштiв Державного бюджету України, а також додаткових джерел фiнансування, не заборонених законодавством.

Глава 81. Правовий захист працiвникiв митних органiв

(Назва глави iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 04.07.2013р. N 405-VII)

     Стаття 579. Обов'язковiсть законних розпоряджень та вимог посадових осiб митних органiв

     1. Законнi розпорядження та вимоги посадових осiб митних органiв, наданi пiд час виконання ними службових обов'язкiв, є обов'язковими для виконання фiзичними та юридичними особами.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 04.07.2013р. N 405-VII)

     Стаття 580. Гарантування захисту життя, здоров'я i майна посадових осiб митних органiв

     1. Посадовi особи митних органiв перебувають пiд захистом закону. Захист життя, здоров'я, честi, гiдностi, майна цих посадових осiб та членiв їхнiх сiмей вiд кримiнально-протиправних посягань, iнших протиправних дiй здiйснюється вiдповiдно до Закону України "Про державний захист працiвникiв суду i правоохоронних органiв" та забезпечується мiрами вiдповiдальностi, передбаченими Кримiнальним кодексом України та Кодексом України про адмiнiстративнi правопорушення.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз законами України вiд 04.07.2013р. N 405-VII, вiд 29.09.2020р. N 924-IX)

Глава 82. Застосування фiзичної сили, спецiальних засобiв та зброї посадовими особами митних органiв

(Назва глави iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 04.07.2013р. N 405-VII)

     Стаття 581. Право посадових осiб митних органiв застосовувати фiзичну силу, спецiальнi засоби та вогнепальну зброю

     1. У випадках, передбачених цим Кодексом, посадовi особи митних органiв пiд час виконання службових обов'язкiв можуть застосовувати фiзичну силу, спецiальнi засоби та вогнепальну зброю.

     2. Для забезпечення правильного та ефективного застосування фiзичної сили, спецiальних засобiв, вогнепальної зброї з посадовими особами митних органiв проводяться заняття iз спецiальної пiдготовки та перiодичнi перевiрки придатностi до зазначених дiй. Порядок проведення таких занять та перевiрок затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну фiнансову полiтику.

     3. За неправомiрне застосування фiзичної сили, спецiальних засобiв, вогнепальної зброї посадовi особи митних органiв несуть вiдповiдальнiсть, передбачену законом.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз законами України вiд 04.07.2013р. N 405-VII, вiд 02.10.2019р. N 141-IX)

     Стаття 582. Застосування фiзичної сили

     1. Посадовi особи митних органiв пiд час виконання службових обов'язкiв мають право застосовувати фiзичну силу для:

     1) припинення порушень митних правил, затримання осiб, якi їх вчинили, подолання опору законним розпорядженням або вимогам посадових осiб митних органiв;

     2) забезпечення доступу до примiщень або на територiї, де знаходяться товари, що перебувають пiд митним контролем;

     3) припинення iнших дiй, що перешкоджають виконанню обов'язкiв, покладених на посадових осiб митних органiв, якщо ненасильницькi засоби впливу не забезпечують виконання цих обов'язкiв.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 04.07.2013р. N 405-VII)

     Стаття 583. Застосування спецiальних засобiв

     1. Посадовi особи митних органiв пiд час виконання службових обов'язкiв мають право застосовувати наручники, гумовi кийки, сльозоточивi речовини, обладнання для вiдкриття примiщень, засоби для примусової зупинки транспортних засобiв та iншi спецiальнi засоби для:

     1) вiдбиття нападу безпосередньо на них або на iнших осiб;

     2) вiдбиття нападу на будинки, будiвлi, споруди, транспортнi засоби, що належать митним органам, спецiалiзованим навчальним закладам та науково-дослiднiй установi митних органiв або використовуються ними, на пiдприємства, установи та органiзацiї, в примiщеннях та/або на територiї яких здiйснюється митний контроль, на товари, що перебувають пiд митним контролем, а також для звiльнення зазначених об'єктiв у разi їх захоплення;

     3) затримання правопорушникiв, їх доставки до службового примiщення митного органу, якщо цi особи чинять опiр та iншу протидiю або можуть завдати шкоди оточуючим чи собi;

     4) припинення фiзичного опору, що чиниться посадовiй особi митних органiв;

     5) проникнення до примiщень або на територiї, де можуть знаходитися предмети контрабанди або безпосереднi предмети порушення митних правил;

     6) зупинення транспортного засобу, водiй якого не виконав вимогу посадової особи митних органiв про зупинення.

     2. Забороняється застосовувати спецiальнi засоби до жiнок з явними ознаками вагiтностi, осiб з явними ознаками iнвалiдностi та малолiтнiх, крiм випадкiв вчинення ними збройного опору, вчинення групового нападу, який загрожує життю та здоров'ю людей, збереженню товарiв, що перебувають пiд митним контролем.

     3. За наявностi обставин, що не дають можливостi уникнути застосування спецiальних засобiв, вжитi заходи не повиннi перевищувати меж, необхiдних для забезпечення виконання завдань, покладених на митну службу України, i повиннi зводити до мiнiмуму можливiсть заподiяння шкоди здоров'ю правопорушникiв.

     4. Перелiк спецiальних засобiв, що використовуються посадовими особами митних органiв, та порядок їх застосування визначаються Кабiнетом Мiнiстрiв України.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 04.07.2013р. N 405-VII)

     Стаття 584. Зберiгання, носiння та застосування вогнепальної зброї

     1. Окремим категорiям посадових осiб митних органiв, перелiк яких встановлюється Кабiнетом Мiнiстрiв України, надається право пiд час виконання службових обов'язкiв зберiгати, носити та застосовувати вогнепальну зброю.

     2. Посадовi особи митних органiв пiд час виконання службових обов'язкiв мають право застосовувати вогнепальну зброю для:

     1) вiдбиття групового чи збройного нападу безпосередньо на них або iнших осiб, якщо їх життю та здоров'ю загрожує небезпека i запобiгти їй iншими засобами немає можливостi;

     2) вiдбиття групового чи збройного нападу на будiвлi, склади, iншi примiщення митних органiв, спецiалiзованих навчальних закладiв та науково-дослiдної установи митних органiв;

     3) вiдбиття групового чи збройного нападу на будинки, будiвлi, споруди, транспортнi засоби, що належать митним органам, спецiалiзованим навчальним закладам та науково-дослiднiй установi митних органiв або використовуються ними, на пiдприємства, установи, органiзацiї, в примiщеннях та/або на територiї яких здiйснюється митний контроль, на товари, що перебувають пiд митним контролем, а також для звiльнення зазначених об'єктiв у разi їх захоплення;

     4) зупинення транспортного засобу шляхом пошкодження, якщо його водiй у зонi митного контролю своїми дiями створює загрозу життю та здоров'ю людей;

     5) подання сигналу тривоги, виклику допомоги, знешкодження тварини, що загрожує життю та здоров'ю людини.

     3. Забороняється застосовувати вогнепальну зброю до жiнок з явними ознаками вагiтностi, осiб з явними ознаками iнвалiдностi та малолiтнiх, крiм випадкiв вчинення ними збройного опору, вчинення групового нападу, який загрожує життю та здоров'ю людей, збереженню товарiв, що перебувають пiд митним контролем.

     4. Забороняється також застосовувати вогнепальну зброю проти громадян з малолiтнiми дiтьми та у разi значного скупчення людей, якщо вiд цього можуть постраждати стороннi особи.

     5. За наявностi обставин, що не дають можливостi уникнути застосування вогнепальної зброї, вжитi заходи не повиннi перевищувати меж, необхiдних для забезпечення виконання завдань, покладених на митнi органи, i повиннi зводити до мiнiмуму можливiсть заподiяння шкоди здоров'ю правопорушникiв.

     6. Забороняється зберiгання, носiння та застосування посадовими особами митних органiв вогнепальної зброї та набоїв до неї не пiд час виконання службових обов'язкiв.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 04.07.2013р. N 405-VII)

Глава 83. Соцiальний захист працiвникiв митних органiв

(Назва глави iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 04.07.2013р. N 405-VII)

     Стаття 585. Оплата працi посадових осiб та працiвникiв митних органiв

     1. Держава забезпечує достатнiй рiвень оплати працi посадових осiб та працiвникiв митних органiв з метою створення матерiальних умов для незалежного i сумлiнного виконання ними службових обов'язкiв.

     2. Заробiтна плата посадової особи та працiвника митних органiв складається з:

     1) посадового окладу;

     2) надбавки за вислугу рокiв;

     3) надбавки за спецiальне звання посадових осiб митних органiв;

     4) виплати за додаткове навантаження у зв'язку з виконанням обов'язкiв тимчасово вiдсутньої посадової особи або працiвника у розмiрi 50 вiдсоткiв посадового окладу тимчасово вiдсутньої посадової особи або працiвника;

     5) надбавки за виконання особливо важливої роботи;

     6) надбавки за персональну квалiфiкацiю;

     7) надбавки за виконання особистих ключових показникiв ефективностi;

     8) командної премiї;

     9) премiї за значнi особистi досягнення.

     3. Схеми посадових окладiв посадових осiб митних органiв визначаються Кабiнетом Мiнiстрiв України та не включаються до загальної схеми посадових окладiв державних службовцiв. Порядок встановлення, призупинення, зменшення чи скасування надбавок та встановлення премiй, зазначених у пунктах 2, 3, 5 - 9 частини другої цiєї статтi, визначається Кабiнетом Мiнiстрiв України.

     Для iнших категорiй працiвникiв митних органiв умови оплати працi визначаються чинним законодавством, що встановлює умови оплати працi для вiдповiдних категорiй працiвникiв.

     4. Розмiр посадових окладiв посадових осiб та працiвникiв спецiалiзованого пiдроздiлу митних органiв, якi безпосередньо здiйснюють розроблення програмного забезпечення для митних органiв, встановлюється Кабiнетом Мiнiстрiв України за окремою схемою посадових окладiв.

     Надбавки до посадового окладу, премiї, доплати та iншi виплати встановлюються посадовим особам та працiвникам цього пiдроздiлу вiдповiдно до частин другої i третьої цiєї статтi.

(Iз змiнами i доповненнями, внесеними згiдно iз законами України вiд 04.07.2013р. N 405-VII, вiд 06.09.2018р. N 2530-VIII, вiд 02.10.2019р. N 141-IX, у редакцiї Закону України вiд 14.01.2020р. N 440-IX)

     Стаття 586. Житлове забезпечення посадових осiб митних органiв

     1. Посадовим особам митних органiв надається службове житло в порядку, визначеному Кабiнетом Мiнiстрiв України. Посадовим особам митних органiв, якi переводяться на роботу в iншу мiсцевiсть, а також випускникам вищих навчальних закладiв, якi одержали направлення на роботу до митних органiв, розташованих в iншiй мiсцевостi, службове житло надається невiдкладно.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 04.07.2013р. N 405-VII)

     Стаття 587. Медичне забезпечення та охорона здоров'я посадових осiб митних органiв та членiв їхнiх сiмей

     1. Посадовi особи митних органiв та члени їхнiх сiмей, якi проживають разом з ними, користуються правом на безоплатне медичне обслуговування у державних та комунальних закладах охорони здоров'я. Таке право зберiгається за посадовими особами митних органiв пiсля їх звiльнення з митних органiв у зв'язку з виходом на пенсiю або у вiдставку.

     2. Посадовi особи митних органiв щорiчно проходять профiлактичний медичний огляд.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 04.07.2013р. N 405-VII)

     Стаття 588. Пенсiйне забезпечення посадових осiб митних органiв

     1. Пенсiйне забезпечення посадових осiб митних органiв здiйснюється в порядку та на умовах, передбачених Законом України "Про державну службу". При цьому перiод роботи (служби) зазначених осiб (у тому числi тих, яким присвоєнi спецiальнi звання) в митних органах зараховується до стажу державної служби та до стажу роботи на посадах, вiднесених до категорiй посад державних службовцiв, що дає право на призначення пенсiї вiдповiдно до Закону України "Про державну службу", незалежно вiд мiсця роботи на час досягнення вiку, передбаченого зазначеним Законом.

     Пенсiйне забезпечення працiвникiв митних органiв, якi не є посадовими особами, здiйснюється на пiдставах та у порядку, встановлених законом.

     Посадовим особам митних органiв у перiод роботи в таких органах пенсiї, призначенi вiдповiдно до законодавства, не виплачуються.

(Iз змiнами i доповненнями, внесеними згiдно iз законами України вiд 04.07.2013р. N 405-VII, вiд 02.03.2015р. N 214-VIII, який дiє до 31.12.2015р. включно)

     Стаття 589. Гарантiї охорони працi посадових осiб та iнших працiвникiв митних органiв

     1. Держава вiдповiдно до законодавства гарантує забезпечення прав посадових осiб та iнших працiвникiв митних органiв на охорону працi пiд час виконання ними своїх службових (трудових) обов'язкiв, на проходження медичних оглядiв, а також на пiльги та компенсацiї за роботу у важких та шкiдливих умовах.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 04.07.2013р. N 405-VII)

     Стаття 590. Вiдшкодування державою шкоди, завданої посадовим особам митних органiв

     1. Працiвники митних органiв пiдлягають загальнообов'язковому державному соцiальному страхуванню вiдповiдно до законодавства про загальнообов'язкове державне соцiальне страхування.

     2. Частину другу виключено.

     3. Частину третю виключено.

     4. Частину четверту виключено.

     5. Частину п'яту виключено.

     6. Шкода, завдана майну посадової особи митних органiв або членiв її сiм'ї у зв'язку з виконанням нею службових обов'язкiв, вiдшкодовується в повному обсязi за рахунок коштiв державного бюджету з подальшим стягненням цiєї суми з винних осiб.

     7. Вiдшкодування шкоди, завданої майну посадової особи митних органiв або членiв її сiм'ї, проводиться на пiдставi рiшення суду.

     8. Для облiку фактичних витрат, пов'язаних з вiдшкодуванням шкоди, завданої майну посадових осiб митних органiв або членiв їх сiмей, для митних органiв в установах банкiв вiдкриваються спецiальнi рахунки.

(У редакцiї законами України вiд 04.07.2013р. N 405-VII, вiд 10.04.2014р. N 1201-VII, вiд 25.12.2014р. N 53-VIII, вiд 02.03.2015р. N 214-VIII, який дiє до 31.12.2015р. включно)

Роздiл XXI
ПРИКIНЦЕВI ТА ПЕРЕХIДНI ПОЛОЖЕННЯ

     1. Цей Кодекс набирає чинностi з першого числа другого мiсяця, що настає за мiсяцем, в якому його опублiковано, крiм пункту 10 цього роздiлу, який набирає чинностi з дня, наступного за днем опублiкування цього Кодексу.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 07.06.2012р. N 4915-VI)

     2. З дня набрання чинностi цим Кодексом втрачають чиннiсть:

     1) Митний кодекс України (Вiдомостi Верховної Ради України, 2002 р., N 38 - 39, ст. 288 iз наступними змiнами);

     2) Закон України "Про порядок ввезення (пересилання) в Україну, митного оформлення й оподаткування особистих речей, товарiв та транспортних засобiв, що ввозяться (пересилаються) громадянами на митну територiю України" (Вiдомостi Верховної Ради України, 2002 р., N 1, ст. 2; 2006 р., N 8, ст. 93; 2007 р., N 9, ст. 68; 2008 р., N 25, ст. 238; 2009 р., N 10 - 11, ст. 137, N 29, ст. 389; 2010 р., N 30, ст. 398; 2011 р., N 23, ст. 160);

     3) Закон України "Про внесення змiн до деяких законодавчих актiв України" (Вiдомостi Верховної Ради України, 2005 р., N 1, ст. 9);

     4) частина друга статтi 31 Закону України "Про дорожнiй рух" (Вiдомостi Верховної Ради України, 1993 р., N 31, ст. 338);

     5) пункт 2 роздiлу II "Прикiнцевi положення" Закону України "Про внесення змiн до деяких законiв України щодо фiнансування дорожнього господарства" (Вiдомостi Верховної Ради України, 1999 р., N 40, ст. 361);

     6) Закон України "Про Єдиний митний тариф" (Вiдомостi Верховної Ради України, 1992 р., N 19, ст. 259 iз наступними змiнами);

     7) Постанова Верховної Ради України "Про введення в дiю Закону України "Про Єдиний митний тариф" (Вiдомостi Верховної Ради України, 1992 р., N 19, ст. 260);

     8) стаття 2 Закону України "Про заходи щодо державної пiдтримки суднобудiвної промисловостi в Українi" (Вiдомостi Верховної Ради України, 2000 р., N 3, ст. 20);

     9) Закон України "Про внесення змiн до деяких законодавчих актiв України з питань митної справи" (Вiдомостi Верховної Ради України, 2000 р., N 13, ст. 109);

     10) Закон України "Про внесення змiн до деяких законiв України з питань оподаткування" (Вiдомостi Верховної Ради України, 2000 р., N 35, ст. 283);

     11) пункт 3 статтi 3 "Прикiнцевi положення" Закону України "Про визнання бронетанкової галузi однiєю з прiоритетних у промисловостi України та заходи щодо надання їй державної пiдтримки" (Вiдомостi Верховної Ради України, 2001 р., N 11, ст. 46);

     12) Закон України "Про внесення змiн до деяких законiв України з питань оподаткування" (Вiдомостi Верховної Ради України, 2001 р., N 30, ст. 143);

     13) пункт 3 статтi 4 "Прикiнцевi положення" Закону України "Про розвиток лiтакобудiвної промисловостi" (Вiдомостi Верховної Ради України, 2001 р., N 50, ст. 261);

     14) Закон України "Про внесення змiн до деяких законiв України з питань оподаткування" (Вiдомостi Верховної Ради України, 2002 р., N 5, ст. 31);

     15) пункт 2 роздiлу II "Прикiнцевi положення" Закону України "Про внесення змiн до Закону України "Про спецiальний режим iнвестицiйної та iнновацiйної дiяльностi технологiчних паркiв "Напiвпровiдниковi технологiї i матерiали, оптоелектронiка та сенсорна технiка", "Iнститут електрозварювання iменi Є. О. Патона", "Iнститут монокристалiв", "Вуглемаш" (Вiдомостi Верховної Ради України, 2002 р., N 33, ст. 238);

     16) пункт 3 статтi 2 "Прикiнцевi положення" Закону України "Про забезпечення реалiзацiї iнвестицiйних проектiв в Туркменистанi" (Вiдомостi Верховної Ради України, 2002 р., N 35, ст. 259);

     17) Закон України "Про внесення змiн до деяких законiв України з питань оподаткування" (Вiдомостi Верховної Ради України, 2003 р., N 14, ст. 99);

     18) пункт 3 роздiлу II "Прикiнцевi положення" Закону України "Про державну пiдтримку книговидавничої справи в Українi" (Вiдомостi Верховної Ради України, 2003 р., N 24, ст. 162);

     19) Закон України "Про внесення змiн до деяких законiв України з питань оподаткування" (Вiдомостi Верховної Ради України, 2004 р., N 25, ст. 346);

     20) Закон України "Про внесення змiн до деяких законодавчих актiв України" (Вiдомостi Верховної Ради України, 2006 р., N 15, ст. 130);

     21) пункт 4 роздiлу III "Прикiнцевi положення" Закону України "Про внесення змiн до Закону України "Про спецiальний режим iнновацiйної дiяльностi технологiчних паркiв" та iнших законiв України" (Вiдомостi Верховної Ради України, 2006 р., N 22, ст. 182);

     22) Закон України "Про внесення змiн до деяких законiв України з питань космiчної дiяльностi" (Вiдомостi Верховної Ради України, 2009 р., N 38, ст. 537);

     23) Закон України "Про внесення змiн до деяких законодавчих актiв України з питань оподаткування послуг з мiжнародних перевезень пасажирiв, багажу та вантажiв, мiжнародних вiдправлень, мiжнародного лiзингу та мiжнародного ремонту товарiв" (Вiдомостi Верховної Ради України, 2009 р., N 43, ст. 641);

     24) Декрет Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 11 сiчня 1993 року N 4-93 "Про Єдиний митний тариф України" (Вiдомостi Верховної Ради України, 1993 р., N 12, ст. 107 iз наступними змiнами);

     25) Декрет Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 20 травня 1993 року N 54-93 "Про лiбералiзацiю зовнiшньоекономiчної дiяльностi" (Вiдомостi Верховної Ради України, 1993 р., N 28, ст. 301);

     26) Закон України "Про внесення змiн до декретiв Кабiнету Мiнiстрiв України з питань митного регулювання" (Вiдомостi Верховної Ради України, 1994 р., N 20, ст. 117);

     27) пункт 2 статтi 5 "Прикiнцевi положення" Закону України "Про пiдтримку олiмпiйського, паралiмпiйського руху та спорту вищих досягнень в Українi" (Вiдомостi Верховної Ради України, 2000 р., N 43, ст. 370);

     28) Закон України "Про операцiї з давальницькою сировиною у зовнiшньоекономiчних вiдносинах" (Вiдомостi Верховної Ради України, 1995 р., N 32, ст. 255; 1999 р., N 38, ст. 344; 2001 р., N 41, ст. 203; 2002 р., N 6, ст. 40; 2004 р., N 52, ст. 565; 2005 р., NN 17 - 19, ст. 267, N 27, ст. 363, N 34, ст. 441; 2007 р., N 9, ст. 73; 2008 р., N 27 - 28, ст. 253; 2011 р., N 29, ст. 272; iз змiнами, внесеними законами України вiд 9 грудня 2011 року N 4099-VI та N 4100-VI);

     29) пункт 2 роздiлу II "Прикiнцевi положення" Закону України "Про внесення змiн до деяких законiв України щодо пiдтримки агропромислового комплексу в умовах свiтової фiнансової кризи" (Вiдомостi Верховної Ради України, 2010 р., N 9, ст. 85);

     30) Закон України "Про внесення змiн до деяких законiв України з метою полiпшення стану платiжного балансу України у зв'язку iз свiтовою фiнансовою кризою" (Вiдомостi Верховної Ради України, 2009 р., N 27, ст. 349).

     3. Закони України, акти Кабiнету Мiнiстрiв України, нормативно-правовi акти центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалiзацiю державної полiтики у сферi митної справи, та iнших центральних органiв виконавчої влади, прийнятi на виконання законiв України з питань митної справи до набрання чинностi цим Кодексом, та нормативно-правовi акти, якi використовуються при застосуваннi норм законiв з питань митної справи (у тому числi акти законодавства СРСР), застосовуються в частинi, що не суперечить цьому Кодексу, до прийняття вiдповiдних актiв згiдно з вимогами цього Кодексу.

     4. Тимчасово звiльняються вiд оподаткування ввiзним митом при ввезеннi на митну територiю України та помiщеннi в митний режим iмпорту:

     1) до 1 сiчня 2015 року - товари, якi не виробляються в Українi, крiм товарiв за кодами 4707 90 10 00, 4707 90 90 00 згiдно з УКТ ЗЕД, i ввозяться на митну територiю України для використання у видавничiй дiяльностi та дiяльностi з виготовлення книжкової продукцiї, яка виробляється в Українi, та мають такi коди згiдно з УКТ ЗЕД:

Код товару згiдно з УКТ ЗЕД Опис товару
3211 00 00 Готовi сикативи
3212 90 31 00,
3212 90 38 00
Пiгменти (включаючи металевi порошки та пластiвцi диспергованi у неводному середовищi у виглядi рiдини, пасти або густої маси, видiв, якi використовують для виробництва друкарських фарб (включаючи емалi)
3215 11 00 00 Фарба друкарська чорна
3215 19 00 00 Фарба друкарська, крiм чорної
3505 10 50 00,
3505 10 90 00
Модифiкованi крохмалi, якi використовуються в паперовiй промисловостi
3701 30 00 00 Тiльки пластини (алюмiнiєвi) iз нанесеним на них сенсибiлiзованим (свiтлочутливим) шаром та пластини, фотополiмеризацiйно придатнi для виготовлення друкарських форм у полiграфiї, довжина будь-якого боку яких перевищує 255 мм; пластини (магнiєвi) iз нанесеним на них сенсибiлiзованим (свiтлочутливим) шаром для виготовлення штампiв для тиснення в полiграфiї, довжина будь-якого боку яких перевищує 255 мм; фотоплiвки плоскi (листовi) для виготовлення фотоформ у полiграфiї, довжина будь-якого боку яких перевищує 255 мм
3702 42 00 00 Фотоплiвки рулоннi для виготовлення фотоформ у полiграфiї завширшки понад 610 мм i завдовжки бiльш як 200 м
3702 43 00 00 Фотоплiвки рулоннi для виготовлення фотоформ у полiграфiї завширшки понад 610 мм i завдовжки не бiльш як 200 м
3702 44 00 91 Фотоплiвки рулоннi для виготовлення фотоформ у полiграфiї завширшки бiльш як 105 мм, але не бiльш як 610 мм i завдовжки бiльш як 200 м для моментальної фотографiї
3702 44 00 99 Фотоплiвки рулоннi для виготовлення фотоформ у полiграфiї завширшки бiльш як 105 мм, але не бiльш як 610 мм i завдовжки бiльш як 200 м, iншi
3907 50 00 00 Смоли алкiднi
4008 21 90 00 Офсетнi гумовi пластини iз непористої гуми, крiм покриття для пiдлог i матiв
4703 21 00 00 Целюлоза деревинна, натронна чи сульфатна, крiм розчинних сортiв, напiввибiлена або вибiлена з хвойних порiд
4703 29 00 00 Целюлоза деревинна, натронна чи сульфатна, крiм розчинних сортiв, напiввибiлена або вибiлена з листяних порiд
4704 21 00 00 Целюлоза деревинна сульфiтна, крiм розчинних сортiв, напiввибiлена або вибiлена з хвойних порiд
4707 90 10 00 Несортованi вiдходи паперу i картону та макулатура
4707 90 90 00 Вiдсортованi вiдходи паперу i картону та макулатура
5901 10 00 00 Тiльки текстильнi матерiали, якi використовуються для виготовлення книжкових палiтурок
8439 10 00 00,
8439 20 00 00,
8439 30 00 00
Обладнання для виробництва паперової маси з волокнистих целюлозних матерiалiв або для виробництва чи обробки паперу або картону
8440 10 10 00
8440 10 20 00
8440 10 30 00
8440 10 40 00
8440 10 90 00
Обладнання для оправлення, включаючи брошурувальнi машини
8441 10 10 00
8441 10 20 00
8441 10 30 00
8441 10 40 00
8441 10 80 00
Машини рiзальнi
8443 11 00 00,
8443 13 10 00,
8443 13 31 00,
8443 13 35 00,
8443 13 39 00,
8443 13 90 00,
8443 91 91 10,
8443 91 99 10,
8443 91 99 90,
8443 99 90 10,
8443 99 90 90
Машини для офсетного друку та обладнання i частини до них, крiм товарних позицiй:
8443 19 40 00,
8443 91 10 00,
8443 99 10 00;

     2) до 1 сiчня 2016 року - товари, якi ввозяться суб'єктами лiтакобудування, що пiдпадають пiд дiю статтi 2 Закону України "Про розвиток лiтакобудiвної промисловостi", за такими кодами згiдно з УКТ ЗЕД: 2707 20 90 00, 2707 30 10 00, 2707 99 80 00, 2710 11 21 00, 2710 19 81 00, 2710 19 99 00, 2712 20 90 00, 2805 30 90 00, 2818 10 90 00, 2827, 2835, 3204 90 00 00, 3207 40 30 00, 3208, 3209, 3211 00 00, 3214 10 10 10, 3603 00, 3604 90 00 00, 3703 10 00 00, 3703 90 10 00, 3824 10 00 90, 3824 90 35 00, 3824 90 40 00, 3824 90 50, 3824 90 65 00, 3901, 3909, 3911, 3917, 3919, 3920, 3921, 4002, 4005, 4006 90 00, 4008, 4009, 4011 30 00 30, 4016, 4017 00, 7003, 7007, 7019, 7202, 7205 10 00 00, 7205 29 00 00, 7207, 7208, 7209, 7211, 7212, 7213, 7214, 7215, 7217, 7218, 7219, 7220, 7221 00 10 00, 7223 00, 7224 90 18 00, 7225, 7226, 7227, 7228, 7229, 7304, 7311 00 10 00, 7312, 7315, 7318, 7326, 7407, 7409, 7411, 7413 00, 7419, 7502, 7504 00 00 00, 7505, 7506, 7507, 7508, 7601, 7603, 7604, 7605, 7606, 7607 11 90 00, 7607 19 99 00, 7607 20 91 00, 7608, 7609 00 00 00, 7616, 8101, 8102, 8104, 8105, 8108, 8111 00 90 00, 8112, 8307, 8409 10 00 00, 8411 11 00 00, 8411 12, 8411 21 00 00, 8411 22 20 00, 8411 22 80 00, 8411 81 00 00, 8411 82, 8411 91 00 00, 8411 99 00 00, 8412 10 00 10, 8412 21 80 10, 8412 29 89 10, 8412 31 00 91, 8412 39 00 10, 8412 80 80 10, 8412 90 20 10, 8412 90 80 10, 8413 19 00 00, 8413 20 00 00, 8413 30 20 00, 8413 30 80 00, 8413 50 40 00, 8413 50 69 00, 8413 50 80 00, 8413 60 39 00, 8413 60 69 00, 8413 60 70 00, 8413 60 80 00, 8413 70 21 00, 8413 70 29 00, 8413 81 00 00, 8413 91 00 90, 8414 10 89 10, 8414 20 80 10, 8414 30 20 10, 8414 30 81 10, 8414 30 89 10, 8414 51 00 10, 8414 59 20 91, 8414 59 40 10, 8414 59 80 10, 8414 80 11 10, 8414 80 19 10, 8414 80 22 91, 8414 80 28 10, 8414 80 73 91, 8414 90 00 00, 8415 81 00 30, 8415 82 00 30, 8415 83 00 10, 8415 90 00 00, 8419 50 00 00, 8419 81 20 10, 8419 81 80 10, 8419 90 85 00, 8421 19 70 10, 8421 21 00 00, 8421 23 00 30, 8421 29 00 00, 8421 31 00 00, 8421 39 20 00, 8424, 8425 11 00 00, 8425 19 80 00, 8425 31 00 00, 8425 39 30 00, 8425 39 90 00, 8425 42 00 00, 8425 49 00 00, 8443 32 10 00, 8456, 8457, 8458, 8459, 8460, 8461, 8462, 8463, 8466, 8471 30 00 00, 8471 41 00 00, 8471 49 00 00, 8471 50 00 00, 8471 60 60 00, 8471 60 70 00, 8471 70, 8473 30, 8479 89 97 90, 8481, 8482, 8483, 8501 20 00 10, 8501 31 00 10, 8501 32 20 10, 8501 32 80 10, 8501 33 00 10, 8501 34 92 10, 8501 34 98 10, 8501 40 20 10, 8501 40 80 10, 8501 51 00 10, 8501 52 20 10, 8501 52 30 10, 8501 52 90 10, 8501 53 81 00, 8501 61 20 10, 8501 61 80 10, 8501 62 00 10, 8501 63 00 10, 8502 11 20 10, 8502 11 80 10, 8502 12 00 10, 8502 13 20 10, 8502 13 40 10, 8502 13 80 10, 8502 20 20 10, 8502 20 40 10, 8502 20 60 10, 8502 20 80 10, 8502 39 20 10, 8502 39 80 10, 8502 40 00 10, 8504 10 20 10, 8504 10 80 10, 8504 31 80 00, 8504 32 20 10, 8504 32 80 10, 8504 33 00 10, 8504 40 90 00, 8504 50 20 10, 8504 50 95 10, 8505, 8506, 8507 10 41 10, 8507 10 49 10, 8507 10 92 10, 8507 10 98 10, 8507 20 41 10, 8507 20 49 10, 8507 20 92 10, 8507 20 98 10, 8507 30 89 00, 8507 40 00 00, 8507 80 80 00, 8507 90 90 00, 8511 10 00 10, 8511 20 00 10, 8511 30 00 10, 8511 40 00 10, 8511 50 00 10, 8511 80 00 10, 8515, 8517 70 11 00, 8517 70 19 10, 8525 50 00 10, 8525 60 00 00, 8526 10 00 10, 8526 91 20, 8526 91 80, 8526 92 00 10, 8528 41 00 00, 8528 51 00 00, 8528 59 90 00, 8528 61 00 00, 8529 10 69 10, 8529 10 80 10, 8529 10 95 10, 8529 90 97 10, 8531 10 95 10, 8531 20 20 10, 8531 20 40 10, 8531 20 95 10, 8531 80 20 10, 8531 80 95 10, 8532, 8533, 8535, 8536, 8537, 8538 10 00 00, 8538 90 99 00, 8541, 8542, 8543, 8544, 8545, 8546, 9014 10 00 10, 9014 20 20 10, 9014 20 20 90, 9014 20 80 10, 9014 20 80 90, 9014 90 00 90, 9017 20, 9017 30, 9017 80, 9020 00 00 00, 9023 00, 9024, 9025 11 80 10, 9025 19 20 10, 9025 19 80 98, 9025 80 20 10, 9025 80 40 10, 9025 90 00 95, 9026 10, 9026 20, 9026 80, 9026 90 00 00, 9027, 9029 10 00 10, 9029 20 38 10, 9030 10 00 00, 9030 20 10 00, 9030 20 30 00, 9030 20 91 00, 9030 31 00 00, 9030 32 00 00, 9030 33, 9030 39 00 00, 9030 40 00 00, 9030 84 00 00, 9030 89 30 00, 9030 90 85 00, 9031 80 34 00, 9031 90 85 00, 9032 10, 9032 20 00 00, 9032 81 00 00, 9032 89 00 00, 9033 00 00 00. Порядок та обсяги ввезення зазначених товарiв визначаються Кабiнетом Мiнiстрiв України;

     3) до 1 вересня 2012 року:

     товари (крiм пiдакцизних), що не виробляються в Українi або виробляються, але не вiдповiдають технiчним характеристикам свiтового рiвня та вимогам мiжнародних спортивних органiзацiй, з метою їх використання для будiвництва i оснащення (придбання обладнання та iнвентарю) спортивних споруд, що є об'єктами чемпiонату Європи 2012 року з футболу. Перелiк та обсяги зазначених товарiв з визначенням їх кодiв згiдно з УКТ ЗЕД затверджуються Кабiнетом Мiнiстрiв України;

     товари (крiм пiдакцизних), що не виробляються в Українi або виробляються, але не вiдповiдають технiчним характеристикам свiтового рiвня та вимогам мiжнародних органiзацiй цивiльної авiацiї, що ввозяться на митну територiю України з метою їх використання для будiвництва та оснащення аеропортiв, якi є об'єктами фiнальної частини чемпiонату Європи 2012 року з футболу, за такими кодами товарiв згiдно з УКТ ЗЕД: 7326 90 98 90, 8405 10 00 00, 8414 40 90 00, 8428 33 00 00, 8428 90 95 00, 8429 19 00 00, 8429 20 00 00, 8429 51 99 00, 8430 20 00 00, 8504 40 90 00, 8530 80 00 00, 8704 22 91 00, 8704 23 91 00, 8705 30 00 90, 8705 90 90 90, 8709 19 90 00, 8716 80 00 00, 9015 80 11 00, 9024 80 99 00, 9405 40 10 00, 9405 99 00 90. Порядок та обсяги ввезення зазначених товарiв визначаються Кабiнетом Мiнiстрiв України;

     товари (крiм пiдакцизних), що ввозяться на митну територiю України УЄФА, призначеними УЄФА особами або учасниками чемпiонату (крiм збiрної України) вiдповiдно до статтi 11 Закону України "Про органiзацiю та проведення фiнальної частини чемпiонату Європи 2012 року з футболу в Українi". Обсяги та порядок ввезення таких товарiв встановлюються у спосiб, визначений Кабiнетом Мiнiстрiв України. Перелiк зазначених товарiв з визначенням їх кодiв згiдно з УКТ ЗЕД визначається окремим законом;

     4) до 1 сiчня 2023 року - товари, якi ввозяться резидентами - суб'єктами космiчної дiяльностi, що пiдпадають пiд дiю норм статтi 2 Закону України "Про державну пiдтримку космiчної дiяльностi", та класифiкуються за такими кодами згiдно з УКТ ЗЕД: 2710, 2811, 2818 10, 2901, 2928 00, 2929, 2931, 3207 20, 3208, 3209, 3210 00, 3214, 3403, 3506, 3603 00, 3604, 3812, 3814 00, 3815, 3901, 3904, 3907, 3909, 3917, 3920, 3921, 3926, 4005, 4008, 4016, 4901, 4906 00 00 00, 5208, 5401, 5404, 5407, 5607, 5906, 5907 00 00 00, 5911 90 90 90, 6815, 6815 10, 7019, 7202, 7205, 7208, 7209, 7211, 7214, 7215, 7217, 7218, 7219, 7220, 7222, 7223 00, 7224 - 7226, 7228, 7229, 7304, 7314, 7318, 7326, 7407, 7408, 7409 - 7411, 7413 00 00 00, 7419, 7504, 7505, 7506, 7508, 7601, 7604 - 7608, 7616, 8101, 8102, 8105, 8108, 8112, 8206 00 00 00, 8307, 8412, 8419, 8421, 8456, 8457, 8459, 8460, 8462, 8463, 8471, 8473, 8479, 8481, 8482, 8483 30 80, 8501, 8504, 8505, 8506, 8507, 8514, 8517, 8523, 8526, 8528, 8529, 8532, 8533, 8536 - 8538, 8540 - 8544, 8547, 8803, 9002, 9006, 9011, 9013, 9014, 9015, 9023 00, 9026, 9027, 9030 - 9032.

     Порядок, обсяги ввезення зазначених товарiв та перелiк резидентiв - суб'єктiв космiчної дiяльностi визначаються Кабiнетом Мiнiстрiв України";

     5) до 1 сiчня 2019 року - технiка, обладнання, устаткування, що використовуються для реконструкцiї iснуючих i будiвництва нових пiдприємств з виробництва бiопалив i для виготовлення та реконструкцiї технiчних i транспортних засобiв з метою споживання бiопалив, якi класифiкуються за кодами УКТ ЗЕД, визначеними статтею 7 Закону України "Про альтернативнi види палива", якщо такi товари не виробляються та не мають аналогiв в Українi. Порядок ввезення зазначених товарiв визначається Кабiнетом Мiнiстрiв України;

     6) до 1 сiчня 2016 року - устаткування, обладнання та комплектуючi, що не виробляються в Українi i ввозяться на митну територiю України вiтчизняними пiдприємствами суднобудiвної промисловостi (клас 35.11 група 35 КВЕД ДК 009:2005) для використання у господарськiй дiяльностi. Перелiк зазначених товарiв з визначенням їх кодiв згiдно з УКТ ЗЕД встановлюється Кабiнетом Мiнiстрiв України;

     7) протягом одного року, що передує дню початку кожних Олiмпiйських та Паралiмпiйських iгор, - товари, включаючи iнвентар, обладнання, екiпiровку, медико-бiологiчнi засоби, що ввозяться в Україну в порядку, визначеному Законом України "Про пiдтримку олiмпiйського, паралiмпiйського руху та спорту вищих досягнень в Українi", з метою використання для пiдготовки та участi членiв збiрних команд України в Олiмпiйських та Паралiмпiйських iграх. Перелiк зазначених товарiв з визначенням їх кодiв згiдно з УКТ ЗЕД встановлюється законом;

     8) до 1 сiчня 2017 року - матерiали, вузли, агрегати та/або комплектуючi вироби, що ввозяться на митну територiю України пiдприємствами вiтчизняного машинобудування для агропромислового комплексу, у разi якщо такi товари не виробляються в Українi. Зазначенi у цьому пiдпунктi товари звiльняються вiд оподаткування за умови, що цi товари використовуються платниками податку для виробництва технiки та/або обладнання для агропромислового комплексу, визначених пунктом 1 частини першої статтi 1 Закону України "Про стимулювання розвитку вiтчизняного машинобудування для агропромислового комплексу". Порядок ввезення, перелiк зазначених пiдприємств та товарiв з визначенням їх кодiв згiдно з УКТ ЗЕД встановлюються Кабiнетом Мiнiстрiв України. У разi порушення вимог щодо цiльового використання зазначених товарiв платник податку зобов'язаний сплатити ввiзне мито та пеню в порядку i розмiрах, визначених законом.

     9) тимчасово, на перiод реалiзацiї контракту, укладеного для реалiзацiї нацiонального проекту "Повiтряний експрес", затвердженого Кабiнетом Мiнiстрiв України, яким передбачено спорудження залiзничного пасажирського сполучення м. Київ - мiжнародний аеропорт "Бориспiль", будiвництво мiської кiльцевої автомобiльної дороги навколо м. Києва на дiлянцi Київ - Бориспiль, будiвництво дороги вiд Подiльського мостового переходу до проспекту Ватутiна у м. Києвi, товари (крiм пiдакцизних), що не виробляються в Українi або не вiдповiдають вимогам проекту, що ввозяться на митну територiю України у митному режимi iмпорту з метою їх використання для реалiзацiї нацiонального проекту "Повiтряний експрес" за такими кодами товарiв згiдно з УКТ ЗЕД: 6801 00 00 00, 6809 11 00 00, 6901 00 00 00, 7005 10 80 00, 7216 40 10 00, 7216 40 90 00, 7216 91 10 00, 7408 11 00 00, 7412 20 00 00, 8405 10 00 00, 8414 40 90 00, 8428 10 20 00, 8428 40 00 00, 8428 90 90 00 (крiм навантажувальних механiчних пристосувань для сипких матерiалiв), 8428 70 00 00, 8429 11 00 00, 8429 19 00 00, 8429 20 00 00, 8429 30 00 00, 8429 40 90 00, 8430 10 00 00, 8504 40 90 00, 8530 80 00 00, 8601 10 00 00, 8602 90 00 00, 8608 00 00 00 (крiм частин), 8704 22 91 00, 8704 42 91 00, 8704 23 91 00, 8704 43 91 00, 8705 30 00 90, 8705 90 80 90, 8716 80 00 00, 9015 40 00 00 (тiльки електроннi iнструменти та прилади), 9405 99 00 90, 8539 90 90 10, 8504 10 80 10.

     Порядок та обсяги ввезення таких товарiв визначаються Кабiнетом Мiнiстрiв України.

     10) до 1 сiчня 2018 року - устаткування (обладнання) та комплектуючi вироби до нього, що ввозяться суб'єктами господарювання виключно для реалiзацiї iнвестицiйних проектiв, схвалених вiдповiдно до Закону України "Про стимулювання iнвестицiйної дiяльностi у прiоритетних галузях економiки з метою створення нових робочих мiсць", за умови, що зазначенi товари:

     а) не є пiдакцизними;

     б) виготовленi не бiльше трьох рокiв до моменту державної реєстрацiї iнвестицiйного проекту та не були у використаннi;

     в) не виробляються в Українi та не мають аналогiв в Українi.

     Порядок ввезення, перелiк та обсяги зазначених товарiв з визначенням їх кодiв згiдно з УКТ ЗЕД затверджуються Кабiнетом Мiнiстрiв України разом iз схваленням кожного окремого iнвестицiйного проекту.

     У цьому пiдпунктi термiни вживаються в такому значеннi:

     устаткування (обладнання) - машини (крiм транспортних засобiв), механiзми, прилади, пристрої, призначенi для використання у технологiчному процесi, що здiйснюється пiд час реалiзацiї iнвестицiйного проекту;

     комплектуючi вироби до устаткування (обладнання) - частини, виготовленi згiдно iз самостiйним комплектом документiв i призначенi для застосування у складi такого устаткування (обладнання).

     У разi порушення вимог цього пункту щодо порядку цiльового використання товарiв, звiльнених вiд оподаткування митом, або умов, за яких надається умовне повне або часткове звiльнення вiд оподаткування митом, до вiдповiдних суб'єктiв господарювання, незалежно вiд притягнення їх посадових осiб до адмiнiстративної вiдповiдальностi, передбаченої цим Кодексом, застосовуються норми пункту 30.8 статтi 30 та статтi 123 Податкового кодексу України.

     11) на перiод реалiзацiї проектiв (програм) за рахунок мiжнародної технiчної допомоги, яка надається вiдповiдно до iнiцiативи країн Великої вiсiмки "Глобальне партнерство проти розповсюдження зброї та матерiалiв масового знищення", - товари (крiм пiдакцизних товарiв i товарiв груп 1 - 24 згiдно з УКТ ЗЕД), що не виробляються в Українi та ввозяться на митну територiю України у рамках реалiзацiї зазначених проектiв (програм).

     Перелiк та порядок ввезення таких товарiв визначаються Кабiнетом Мiнiстрiв України.

     У разi порушення вимог цього пункту щодо порядку цiльового використання товарiв, звiльнених вiд оподаткування митом, або умов, за яких надається умовне повне або часткове звiльнення вiд оподаткування митом, до вiдповiдних суб'єктiв господарювання, незалежно вiд притягнення їх посадових осiб до адмiнiстративної вiдповiдальностi, передбаченої цим Кодексом, застосовуються норми пункту 30.8 статтi 30 та статтi 123 Податкового кодексу України.

     12) товари (крiм пiдакцизних), що не виробляються в Українi або виробляються, але не вiдповiдають вимогам проекту модернiзацiї Бортницької станцiї очистки стiчних вод у рамках реалiзацiї проекту "Реконструкцiя споруд очистки стiчних каналiзацiйних вод i будiвництво технологiчної лiнiї по обробцi та утилiзацiї осадiв Бортницької станцiї аерацiї", затвердженого Кабiнетом Мiнiстрiв України (далi - Проект), якi ввозяться з метою реалiзацiї Проекту у перiод реалiзацiї Проекту.

     Порядок та обсяги ввезення таких товарiв з визначенням їх кодiв згiдно з УКТ ЗЕД встановлюються Кабiнетом Мiнiстрiв України.

     У разi порушення вимог цього пункту щодо порядку цiльового використання товарiв, звiльнених вiд оподаткування митом, або умов, за яких надається умовне повне або часткове звiльнення вiд оподаткування митом, до вiдповiдних суб'єктiв господарювання, незалежно вiд притягнення їх посадових осiб до адмiнiстративної вiдповiдальностi, передбаченої цим Кодексом, застосовуються норми пункту 30.8 статтi 30 та статтi 123 Податкового кодексу України.

     13) до 1 сiчня 2025 року - товари, якi ввозяться суб'єктами лiтакобудування, що пiдпадають пiд дiю статтi 2 Закону України "Про розвиток лiтакобудiвної промисловостi", за такими кодами згiдно з УКТ ЗЕД: 2707 20 00 90, 2707 30 00 10, 2707 99 80 00, 2710 19 81 00, 2710 19 99 00, 2712 20 90 00, 2805 30 20 00, 2805 30 30 00, 2805 30 40 00, 2805 30 80 00, 2818 10, 2827, 2835, 3204 90 00 00, 3208, 3209, 3211 00 00, 3214 10 10 10, 3403 99 00 10, 3506 10 00 10, 3506 10 00 98, 3506 91 10 00, 3506 91 90 90, 3506 99 00 90, 3814 00, 3824 10 00 90, 3824 99 92 10, 3824 99 96 30, 3824 99 96 60, 3824 99 50, 3824 99 65 00, 3901, 3907 30 00 00, 3909, 3911, 3917, 3919, 3920, 3921, 3926 90 97 30, 4002, 4005, 4006 90 00, 4008, 4009, 4011 30 00 30, 4011 30 00 90, 4016, 4017 00 00, 7003, 7007, 7018 20 00 00, 7019, 7202, 7205 10 00 00, 7205 29 00 00, 7207, 7208, 7209, 7211, 7212, 7213 10 00 00, 7213 20 00 00, 7213 91 41 00, 7213 91 49 00, 7213 91 70 00, 7213 91 90 00, 7213 99 10 00, 7213 99 90 00, 7214 10 00 00, 7214 20 00 00, 7214 30 00 00, 7214 91, 7214 99 31 00, 7214 99 39 00, 7214 99 50 00, 7214 99 71 00, 7214 99 79 00, 7214 99 95 00, 7215, 7216, 7217, 7218, 7219, 7220, 7221 00 10 00, 7221 00 90 00, 7222 11, 7222 19, 7222 20, 7222 30, 7222 40, 7223 00, 7224 90 18 00, 7224 90 38 00, 7225, 7226, 7227, 7228, 7229, 7304 31, 7304 39 50, 7304 39 82 10, 7304 39 82 90 (крiм труб необроблених, прямих, з рiвномiрною товщиною стiнки, призначених для використання головним чином у виробництвi труб i трубок iншого перерiзу та iншої товщини стiнки), 7304 41 00, труби необробленi, прямi, з рiвномiрною товщиною стiнки, призначенi для використання головним чином у виробництвi труб i трубок iншого перерiзу та iншої товщини стiнки (що класифiкуються за кодами 7304 49 85 00, 7304 49 89 10, 7304 49 89 90), 7304 49 83 00, 7304 59, 7304 90 00 00, 7306 40, 7306 50, 7307, 7312, 7318, 7320 90 90, 7326, 7407, 7409, 7411, 7412, 7413 00 00 00, 7419, 7502, 7504 00 00 00, 7505, 7506, 7507, 7508, 7601, 7603, 7604, 7605, 7606, 7607 11 90 00, 7607 19 90 00, 7607 20 91 00, 7607 20 99 00, 7608, 7609 00 00 00, 7616, 8101, 8102, 8104, 8105, 8108, 8111 00 90 00, 8112, 8302 10 00 10, 8302 20 00 10, 8302 60 00 10, 8307, 8409 10 00 00, 8411 11 00 00, 8411 12, 8411 21 00 00, 8411 22 20 00, 8411 22 80 00, 8411 81 00 00, 8411 82, 8411 91 00 00, 8411 99 00 00, 8412 10 00 10, 8412 21 80 10, 8412 29 89 10, 8412 31 00 91, 8412 39 00 10, 8412 80 80 10, 8412 90 20 10, 8412 90 80 10, 8413 19 00 00, 8413 20 00 00, 8413 30 20 00, 8413 30 80 00, 8413 50 40 00, 8413 50 69 00, 8413 50 80 00, 8413 60 31 00, 8413 60 39 00, 8413 60 69 00, 8413 60 70 00, 8413 60 80 00, 8413 70 21 00, 8413 70 29 00, 8413 81 00 00, 8413 91 00 90, 8414 10 89 10, 8414 20 80 10, 8414 30 20 10, 8414 30 81 10, 8414 30 89 10, 8414 51 00 10, 8414 59 25 91, 8414 59 35 10, 8414 59 95 10, 8414 80 11 10, 8414 80 19 10, 8414 80 22 91, 8414 80 28 10, 8414 80 73 91, 8414 90 00 00, 8415 81 00 30, 8415 81 00 90, 8415 82 00 30, 8415 83 00 10, 8415 90 00 00, 8418 69 00 10, 8419 50, 8419 81 20 10, 8419 81 80 10, 8419 90 85 00, 8421 19 70 10, 8421 21 00 00, 8421 23 00 30, 8421 29, 8421 31 00 00, 8421 39 15 20, 8421 39 25 00, 8424, 8425 11 00 00, 8425 19 00 00, 8425 31 00 00, 8425 39 00 00, 8425 42 00 00, 8425 49 00 00, 8431 10 00 00, 8456, 8457, 8458, 8459, 8460, 8461, 8462, 8463, 8485 10 00 00, 8466, 8485 90 90 10, 8468, 8471 30 00 00, 8471 41 00 00, 8471 49 00 00, 8471 50 00 00, 8471 60 60 00, 8471 60 70 00, 8471 70, 8471 80 00 00, 8471 90 00 00, 8473 30, 8477, 8485 20 00 00, 8485 90 90 90 (тiльки частини для машин для пошарового нарощування пластмас та гуми), 8479 89 97 90, 8479 89 70 00, 8479 83 00 90, 8485 30 90 90, 8485 80 00 90 (крiм машин для пошарового нарощування паперовою масою), 8481, 8482, 8483, 8501 10 99 90, 8501 20 00 10, 8501 20 00 90, 8501 31 00 10, 8501 71 00 10, 8501 72 00 10, 8501 32 00 10, 8501 33 00 10, 8501 34 00 20, 8501 40 20 10, 8501 40 80 10, 8501 51 00 10, 8501 52 20 10, 8501 52 30 10, 8501 52 90 10, 8501 53 81 00, 8501 61 20 10, 8501 61 80 10, 8501 62 00 10, 8501 80 00 10, 8501 63 00 10, 8502 11 20 10, 8502 11 80 10, 8502 12 00 10, 8502 13 20 10, 8502 13 40 10, 8502 13 80 10, 8502 20 20 10, 8502 20 40 10, 8502 20 60 10, 8502 20 80 10, 8502 39 20 10, 8502 39 80 10, 8502 40 00 10, 8503 00, 8504 10 20 10, 8504 10 80 10, 8504 31 80 00, 8504 32 00 10, 8504 33 00 10, 8504 40 90 00, 8504 50 00 20, 8505, 8506, 8507 10 20 10, 8507 10 80 10, 8507 20 20 10, 8507 20 80 10, 8507 80 00 00 (тiльки залiзо-нiкелевi акумулятори), 8507 90 80 00, 8511 10 00 10, 8511 20 00 10, 8511 30 00 10, 8511 40 00 10, 8511 50 00 10, 8511 80 00 10, 8512 20 00, 8512 40 00 30, 8514 11 00 00, 8514 19 80 00, 8514 20 10 00, 8514 40 00 00, 8514 90 30 00, 8514 90 70 00, 8515, 8516 80 20 10, 8517 69 30 10, 8517 71 00 11, 8517 71 00 17, 8525 50 00 10, 8525 60 00 00, 8526 10 00 10, 8526 91 20, 8526 91 80, 8526 92 00 10, 8528 42 00 00, 8528 52 10 00, 8528 62 00 00 (крiм проекторiв, що дiють за допомогою плоскопанельного дисплея (наприклад, пристрiй на рiдких кристалах), якi здатнi вiдображати цифрову iнформацiю, що створена машинами для автоматичного оброблення iнформацiї), 8529 10 69 10, 8529 10 80 10, 8529 10 95 10, 8529 90 97 10, 8531 10 95 10, 8531 20 20 10, 8531 20 40 10, 8531 20 95 10, 8531 80 70 10, 8531 80 40 10, 8532, 8533, 8535, 8536, 8537, 8538 10 00 00, 8538 90 99 00, 8541, 8542, 8543, 8544, 8545, 8546, 8807 10 00, 8807 20 00, 8807 30 00, 8807 90 90, 8805 29 00 00, 8907 10 00 00, 9014 10 00 10, 9014 20 20 10, 9014 20 20 90, 9014 20 80 10, 9014 20 80 90, 9014 80 00 00, 9014 90 00 10, 9014 90 00 90, 9017 20, 9017 30 00 00, 9017 80, 9020 00 10 00, 9020 00 90 00, 9023 00, 9024, 9025 11 80 10, 9025 19 00 10, 9025 19 00 90 (крiм електронних термометрiв та пiрометрiв, не об'єднаних з iншими приладами, та перетворювачiв термоелектричних для вимiрювання температури рiдкого розплаву металiв), 9025 80 20 10, 9025 80 40 10, 9025 90 00 95, 9026 10, 9026 20, 9026 80, 9026 90 00 00, 9027, 9029 10 00 10, 9029 20 38 10, 9029 90 00 30, 9029 90 00 90, 9030 10 00 00, 9030 20 00 00 (крiм неелектронних осцилоскопiв та осцилографiв), 9030 31 00 00, 9030 32 00 00, 9030 33, 9030 39 00 00, 9030 40 00 00, 9030 84 00 00, 9030 89 00 00 (тiльки електроннi прилади та апаратура), 9030 90 00 00 (крiм частин i приладдя для апаратури товарної пiдкатегорiї 9030 82 00 00), 9031 80 20 20, 9031 90 00 90, 9032 10, 9032 20 00 00, 9032 81 00 00, 9032 89 00 00,9032 90 00 00, 9033 00, 9620 00 10 90 (крiм монопод, двоног, триног та аналогiчних виробiв для апаратури товарної позицiї 8519 або 8521; бiноклiв, монокулярiв та iнших оптичних труб, iнших астрономiчних приладiв; приладiв та iнструментiв топографiчних (включаючи фотограмметричнi), гiдрографiчних, океанографiчних, гiдрологiчних, метеорологiчних або геофiзичних та далекомiрiв), 9104 00 00 10, 9401 10 00, 9405 19 40 10, 9405 11 40, 9405 19 40 90 (крiм люстр та iнших електричних освiтлювальних приладiв, якi пiдвiшуються або закрiплюються на стелi чи на стiнi, за винятком тих, що використовуються для освiтлення вiдкритих майданчикiв або транспортних магiстралей; з пластмаси, що призначенi для використання з лампами розжарювання), 8539 51 00 (тiльки свiтлодiоднi (LED) модулi для люстр та iнших електричних освiтлювальних приладiв, якi пiдвiшуються або закрiплюються на стелi чи на стiнi, за винятком тих, що використовуються для освiтлення вiдкритих майданчикiв або транспортних магiстралей; з керамiки; з пластмаси, якi не призначенi для використання з лампами розжарювання), 9405 61, 9405 69.

     Порядок та обсяги ввезення зазначених товарiв визначаються Кабiнетом Мiнiстрiв України.

     14) до 1 сiчня 2023 року - товари, що входять до складу нацiональної кiнематографiчної спадщини, та товари, призначенi для використання у кiнематографiчнiй дiяльностi, що ввозяться на митну територiю України суб'єктами кiнематографiї, яким вiдповiдно до Закону України "Про державну пiдтримку кiнематографiї в Українi" надається державна пiдтримка, за такими кодами згiдно з УКТ ЗЕД: 3706, 3920 73 10 00, 3923 40 10 00, 8525, 8529, 9002, 9007, 9010, 9405.

     Порядок та обсяги ввезення зазначених товарiв визначаються Кабiнетом Мiнiстрiв України.

     15) до 1 сiчня 2035 року - нове устаткування (обладнання) та комплектуючi вироби до нього, що ввозяться iнвестором iз значними iнвестицiями виключно для власного використання при реалiзацiї iнвестицiйного проекту iз значними iнвестицiями на виконання спецiального iнвестицiйного договору, укладеного вiдповiдно до Закону України "Про державну пiдтримку iнвестицiйних проектiв iз значними iнвестицiями в Українi", за умови що вiдповiднi товари виготовленi не ранiше нiж за три роки до дати їх ввезення на митну територiю України, не були у використаннi та класифiкуються за такими кодами згiдно з УКТ ЗЕД: 8402 - 8405, 8406 82 00 10, 8406 82 00 90, 8411, 8412, 8413 40 00 00, 8413 50, 8413 60 20 00, 8413 60 70 00, 8413 60 80 00, 8413 70 21 00, 8413 70 29 00, 8413 70 30 00, 8413 70 35 00, 8413 81 00 00, 8413 82 00 00, 8414 10, 8414 40 90 00, 8414 80, 8414 70 00 90, 8416, 8417, 8418 (крiм 8418 10 20 10, 8418 10 80 10, 8418 21, 8418 29 00 00, 8418 50, 8418 91 00 00, 8418 99 та крiм комбiнованих холодильникiв-морозильникiв, якi оснащенi окремими висувними ящиками або комбiнацiєю дверей з висувними ящиками та класифiкуються за кодами 8418 10 20 98 та 8418 10 80 98), 8419, 8420, 8421, 8422 (крiм 8422 11 00 00), 8423 (крiм 8423 10 10 00, 8423 81 25 00, 8423 90), 8424 10 00 90, 8425 (крiм 8425 41 00 00, 8425 42 00 00, 8425 49 00 00), 8426 - 8431, 8433 60 00 00, 8434, 8435 (тiльки машини та механiзми для виробництва сокiв або аналогiчних напоїв), 8436 - 8442, 8443 (крiм 8443 13 10 00), 8444 00, 8445 - 8448, 8449 00 00 00, 8451, 8452 (крiм 8452 10, 8452 30 00 00, 8452 90 00 00), 8453 - 8466, 8485 10 00 00, 8485 80 00 10, 8485 90 90 10, 8470 30 00 00, 8471 50 00 00, 8472 30 00 00, 8474, 8485 30 10 00, 8485 90 10 00, 8475, 8485 30 90 10, 8485 90 90 20, 8477, 8485 20 00 00, 8485 90 90 90, 8479, 8485 30 90 90, 8485 80 00 90, 8480, 8481 (крiм 8481 80), 8483, 8486, 8487, 8501, 8502, 8503 00, 8504, 8506, 8507, 8511, 8514, 8515, 8525, 8806 21 10 10, 8806 22 10 10, 8806 21 10 90, 8806 22 10 90, 8526, 8528, 8529, 8524 (тiльки модулi для апаратури товарних позицiй 8525 - 8528), 8530, 8537, 8538 10 00 00, 8543, 8607, 8608 00 00 00, 8709, 9006 30 00 00 (тiльки для фотокамер, призначених для медичного та хiрургiчного обстеження внутрiшнiх органiв), 9007, 9008, 9010 50 00 00, 9010 90 20 00, 9011, 9012, 9018 (крiм 9018 31, 9018 32, 9018 39 00 00), 9019, 9020 00 10 00, 9020 00 90 00, 9022, 9023 00, 9024, 9026, 9027, 9030, 9031, 9032. Перелiк та обсяги ввезення таких товарiв затверджуються Кабiнетом Мiнiстрiв України разом з укладенням спецiального iнвестицiйного договору.

     Порядок ввезення та цiльового використання зазначених товарiв визначається Кабiнетом Мiнiстрiв України.

     Звiльнення вiд оподаткування ввiзним митом надається в межах строку реалiзацiї iнвестицiйного проекту та невикористаного на момент митного оформлення товарiв загального обсягу надання державної пiдтримки, визначеного у спецiальному iнвестицiйному договорi, укладеному вiдповiдно до Закону України "Про державну пiдтримку iнвестицiйних проектiв iз значними iнвестицiями в Українi", з урахуванням даних реєстру iнвестицiйних проектiв iз значними iнвестицiями щодо обсягу такої пiдтримки, а також дати та часу внесення вiдповiдних вiдомостей до такого реєстру.

     Звiльнення вiд оподаткування ввiзним митом, передбачене цим пiдпунктом, надане до моменту отримання митними органами вiдомостей про досягнення/перевищення загального обсягу державної пiдтримки або про припинення надання такої пiдтримки вiдповiдно до реєстру iнвестицiйних проектiв iз значними iнвестицiями, не вважається порушенням митного та/або податкового законодавства i не тягне за собою виникнення обов'язку iз сплати ввiзного мита та/або пенi. Вiдшкодування таких сум ввiзного мита здiйснюється в порядку, передбаченому законодавством та вiдповiдним спецiальним iнвестицiйним договором, та на них не поширюються норми цього Кодексу та Податкового кодексу України щодо погашення податкового боргу.

     Центральний орган виконавчої влади, що реалiзує державну митну полiтику, та центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну iнвестицiйну полiтику, здiйснюють автоматичний обмiн iнформацiєю, що мiститься/має мiститися в реєстрi iнвестицiйних проектiв iз значними iнвестицiями, в тому числi щодо наданого iнвестору iз значними iнвестицiями звiльнення вiд сплати митних платежiв при митному оформленнi, в обсязi та порядку, визначених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну фiнансову полiтику, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну iнвестицiйну полiтику.

     Положення цього пiдпункту не поширюються на товари, що мають походження з країни, визнаної державою-окупантом згiдно iз законом та/або державою-агресором щодо України згiдно iз законодавством, або ввозяться з територiї держави-окупанта (агресора) та/або з окупованої територiї України, визначеної такою згiдно iз законом.

     Вiдчуження таких товарiв ранiше п'яти рокiв з дати ввезення їх на митну територiю України або дострокове припинення спецiального iнвестицiйного договору (крiм випадкiв дострокового припинення спецiального iнвестицiйного договору, яке зумовлене порушенням зобов'язань держави щодо надання державної пiдтримки за спецiальним iнвестицiйним договором або виникненням форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) тягне за собою виникнення обов'язку зi сплати ввiзного мита та пенi у строки та порядку, визначенi цим Кодексом.

     При цьому встановленi статтею 102 Податкового кодексу України строки давностi не застосовуються.

     Термiни "iнвестор iз значними iнвестицiями", "iнвестицiйний проект iз значними iнвестицiями", "спецiальний iнвестицiйний договiр" вживаються у значеннi, наведеному в Законi України "Про державну пiдтримку iнвестицiйних проектiв iз значними iнвестицiями в Українi".

     16) до 1 сiчня 2031 року - товари, що ввозяться на митну територiю України пiдприємствами, якi мають, створюють або модернiзують виробничi потужностi для промислового виробництва транспортних засобiв, за такими кодами згiдно з УКТ ЗЕД:

3926 30 00 10, 4016 99 52 10, 4016 99 57 10, 7007 11 10 10, 7007 21 20 10, 7009 10 00 10, 7304 31 80 10, 7304 31 80 90, 7304 41 00 10, 7304 41 00 90, 7311 00 13 00, 7311 00 19 00, 7311 00 30 00, 7311 00 91 00, 7311 00 99 00, 7613 00 00 00, 8302 30 00 10, 8302 30 00 90, 8302 60 00 90, 8407 33 20 00, 8407 33 80 00, 8407 34 10 00, 8407 34 91 10, 8407 34 99 10, 8413 30 20 00, 8413 30 80 00, 8413 60 20 00, 8413 60 31 00, 8413 81 00 00, 8414 80 73 10, 8414 80 75 00, 8415 20 00 10, 8415 20 00 90, 8415 90 00 00, 8483 10 50 90, 8483 40 23 00, 8483 90 81 00, 8501 10 99 10, 8501 33 00 90, 8501 72 00 30, 8501 52 20 90, 8501 52 30 90, 8501 52 90 90, 8501 53 50 00, 8504 40 55 00, 8504 40 82 00, 8504 40 84 00, 8504 40 88 00, 8504 50 00 90, 8504 90 90 90, 8505 20 00 00, 8507 50 00 00, 8507 60 00 00, 8507 80 00 00 (крiм залiзо-нiкелевих акумуляторiв), 8507 90 30 00, 8507 90 80 00, 8512 20 00 10, 8512 30 10 10, 8512 30 90 10, 8512 40 00 11, 8512 90 90 10, 8516 29 91 00, 8516 80 20 90, 8516 80 80 30, 8516 90 00 00, 8531 10 95 90, 8532 10 00 00, 8532 29 00 00, 8533 29 00 00, 8535 10 00 00, 8535 21 00 00, 8536 20 90 00, 8536 50 80 00, 8536 69 90 10, 8537 10 91 00, 8537 10 98 10, 8538 90 91 00, 8539 21 30 10, 8541 41 00 00, 8544 30 00 91, 8607 21 90 00, 8607 29 00 00, 8607 99 80 00, 8707 10 10 10, 8707 10 10 20, 8707 90 10 00, 8707 90 90 00, 8708 10 90 91, 8708 21 90 91, 8708 29 10 00, 8708 22 10 00, 8708 29 90 00, 8708 22 90 00, 8708 30 91 91, 8708 30 99 91, 8708 30 99 98, 8708 40 50 91, 8708 40 91 10, 8708 40 99 91, 8708 50 35 10, 8708 50 55 10, 8708 50 91 91, 8708 50 99 91, 8708 70 10 10, 8708 70 10 90, 8708 70 50 10, 8708 70 99 10, 8708 80 35 91, 8708 80 55 10, 8708 80 99 91, 8708 80 99 98, 8708 91 91 10, 8708 91 91 90, 8708 91 99 91, 8708 91 99 98, 8708 92 91 10, 8708 92 99 91, 8708 93 90 91, 8708 94 35 91, 8708 94 91 10, 8708 94 99 91, 8708 95 10 10, 8708 95 10 90, 8708 95 91 10, 8708 95 99 91, 8708 99 93 10, 8708 99 97 91, 9015 10 00 00 (тiльки електроннi далекомiри).

     Зазначенi у цьому пiдпунктi товари звiльняються вiд оподаткування ввiзним митом, якщо вони ввозяться пiдприємствами, визначеними абзацом першим цього пiдпункту, для власного виробництва:

     транспортних засобiв, оснащених виключно електричними двигунами (одним чи декiлькома), що класифiкуються в товарнiй позицiї 8603 (тiльки самохiднi вагони трамвайнi та вагони метро), товарнiй пiдпозицiї 8701 24, товарних позицiях 8702 - 8705 згiдно з УКТ ЗЕД;

     транспортних засобiв, оснащених двигунами внутрiшнього згоряння з iскровим запалюванням, що працюють виключно на стисненому природному газi метанi, зрiдженому природному газi метанi або бiогазi, що класифiкуються в товарнiй пiдпозицiї 8701 23, товарнiй категорiї 8701 29 00, товарних позицiях 8702 - 8705 згiдно з УКТ ЗЕД;

     несамохiдних трамвайних вагонiв та вагонiв метро, що класифiкуються в товарнiй пiдкатегорiї 8605 00 00 00 згiдно з УКТ ЗЕД.

     При цьому встановленi статтею 102 Податкового кодексу України строки давностi не застосовуються.

     Порядок ввезення та цiльового використання зазначених товарiв визначається Кабiнетом Мiнiстрiв України.

     Зазначенi у цьому пiдпунктi товари не звiльняються вiд оподаткування ввiзним митом, якщо вони мають походження з країни, визнаної державою-окупантом згiдно iз законом та/або визнаної державою-агресором щодо України згiдно iз законодавством, або ввозяться з територiї держави-окупанта (агресора) та/або з окупованої територiї України, визначеної такою згiдно iз законом.

     У цьому пiдпунктi термiни вживаються в такому значеннi:

     промислове виробництво транспортних засобiв - процес серiйного виробництва пiдприємствами транспортних засобiв товарних позицiй 8603 (тiльки самохiднi вагони трамвайнi та вагони метро), 8702 - 8705, товарної пiдпозицiї товарних пiдпозицiй 8701 21, 8701 22, 8701 23, 8701 24 та товарної категорiї 8701 29 00 (тiльки сiдельнi тягачi для автомобiльних напiвпричепiв), товарної пiдкатегорiї 8605 00 00 00 згiдно з УКТ ЗЕД, який включає виконання виробничих i технологiчних операцiй iз виготовлення кузова (кабiни) транспортного засобу, фарбування кузова (кабiни) транспортного засобу (тiльки сiдельнi тягачi для автомобiльних напiвпричепiв) та/або складання транспортного засобу. При цьому окремi роботи (технологiчнi операцiї) можуть проводитися на iнших вiтчизняних пiдприємствах на пiдставi договорiв. Для транспортних засобiв товарних позицiй 8704 i 8705 згiдно з УКТ ЗЕД замiсть виготовлення та фарбування кузова (кабiни) допускається виготовлення рами з пiдвiскою та мостами;

     пiдприємство, яке має виробничi потужностi для промислового виробництва транспортних засобiв, - суб'єкт господарювання, у власностi чи користуваннi якого перебуває обладнання для промислового виробництва транспортних засобiв товарних позицiй 8603 (тiльки самохiднi вагони трамвайнi та вагони метро), 8702 - 8705, товарних пiдпозицiй 8701 21, 8701 22, 8701 23, 8701 24 та товарної категорiї 8701 29 00 (тiльки сiдельнi тягачi для автомобiльних напiвпричепiв), товарної пiдкатегорiї 8605 00 00 00 згiдно з УКТ ЗЕД;

     пiдприємство, яке модернiзує виробничi потужностi для промислового виробництва транспортних засобiв, - суб'єкт господарювання, що вiдповiдно до програми створення (модернiзацiї) виробничих потужностей i робочих мiсць заявляє про намiр модернiзувати промислове виробництво транспортних засобiв для виготовлення моделей (моделi) транспортних засобiв, перелiк та марки яких (якої) визначенi зазначеною програмою, та розпочав роботи з модернiзацiї виробничих потужностей згiдно з положеннями програми;

     пiдприємство, яке створює виробничi потужностi для промислового виробництва транспортних засобiв, - суб'єкт господарювання, що вiдповiдно до програми створення (модернiзацiї) виробничих потужностей i робочих мiсць заявляє про намiр створити виробничi потужностi для промислового виробництва транспортних засобiв, марки та моделi яких визначенi зазначеною програмою, та розпочав роботи iз створення виробничих потужностей згiдно з положеннями програми;

     17) до 1 сiчня 2024 року - морськi судна для використання виключно як пошуково-рятувальнi одиницi з метою виконання мiжнародних договорiв України у сферi охорони людського життя на морi, оснащення, обладнання, спорядження, запаснi частини та агрегати таких суден, спорядження, оснащення та обладнання пошуково-рятувальних команд таких суден, що призначенi виключно для проведення операцiй з пошуку i рятування людей, якi зазнають лиха на морi у морському пошуково-рятувальному районi України, оплата вартостi яких здiйснюється за рахунок коштiв державного бюджету та якi класифiкуються за такими кодами згiдно з УКТ ЗЕД:

     6307 20 00 00, 8906 90 10 00, 8906 90 91 00, 8906 90 99 00, 9018 90 84 00 (тiльки дефiбрилятори), 9019 20, 9020 00, 9025 19 00 90 (електроннi тепловiзори), 9303 90 00 00 (тiльки лiнемети), 9402 90 00 00 (тiльки носилки).

     Положення цього пункту не поширюються на товари, що мають походження з країни, визнаної державою-окупантом згiдно iз законом або державою-агресором щодо України згiдно iз законодавством, або ввозяться з територiї держави-окупанта (держави-агресора) чи з тимчасово окупованої територiї України, визначеної такою згiдно iз законом.

     Термiни "пошуково-рятувальна одиниця", "пошук", "рятування" та "пошуково-рятувальний район" вживаються у значеннях, наведених у Мiжнароднiй конвенцiї про пошук i рятування на морi 1979 року. Термiн "пошуково-рятувальна команда" означає пiдготовлений персонал пошуково-рятувальної одиницi, забезпечений спорядженням, оснащенням та обладнанням, що призначенi для швидкого та ефективного проведення операцiй з пошуку i рятування людей, якi зазнають лиха на морi.

(Iз змiнами i доповненнями, внесеними згiдно iз законами України вiд 04.07.2012р. N 5043-VI, вiд 06.09.2012р. N 5210-VI, вiд 04.04.2013р. N 183-VII, вiд 28.12.2014р. N 74-VII, вiд 23.12.2015р. N 902-VIII, вiд 20.12.2016р. N 1796-VIII, вiд 07.11.2017р. N 2177-VIII, вiд 02.03.2021р. N 1294-IX, вiд 15.07.2021р. N 1661-IX, вiд 02.05.2023р. N 3069-IX, вiд 10.08.2023р. N 3324-IX)

     41. На перiод проведення антитерористичної операцiї та/або здiйснення заходiв iз забезпечення нацiональної безпеки i оборони, вiдсiчi i стримування збройної агресiї Росiйської Федерацiї та/або запровадження воєнного стану вiдповiдно до законодавства звiльняються вiд оподаткування ввiзним митом:

     спецiальнi засоби iндивiдуального захисту (каски, виготовленi вiдповiдно до вiйськових стандартiв або технiчних умов, чи їх еквiваленти, що класифiкуються у товарнiй пiдкатегорiї 6506 10 80 00 згiдно з УКТ ЗЕД та спецiально призначенi для них компоненти (тобто пiдшоломи, амортизатори, утримуючi системи тощо), що класифiкуються у товарнiй пiдкатегорiї 6507 00 00 00 згiдно з УКТ ЗЕД; бронежилети (у тому числi плитоноски), що класифiкуються у товарнiй пiдкатегорiї 6211 43 90 00 згiдно з УКТ ЗЕД), виготовленi вiдповiдно до вiйськових стандартiв або вiйськових умов для потреб правоохоронних органiв, Збройних Сил України та iнших вiйськових формувань, утворених вiдповiдно до законiв України, iнших суб'єктiв, що здiйснюють боротьбу з тероризмом вiдповiдно до закону та/або беруть участь у здiйсненнi заходiв iз забезпечення нацiональної безпеки i оборони, вiдсiчi i стримування збройної агресiї Росiйської Федерацiї; нитки та тканини (матерiали) для виготовлення бронежилетiв та шоломiв, що класифiкуються у товарних пiдкатегорiях 3920 10 89 90, 3920 61 00 00, 3921 90 60 00, 5402 11 00 00, 5407 10 00 00, 5603 14 10 00 та 6914 90 00 00 згiдно з УКТ ЗЕД. До таких товарiв не застосовуються заходи нетарифного регулювання зовнiшньої економiчної дiяльностi, встановленi цим Кодексом та законами України;

     лiкарськi засоби та медичнi вироби вiдповiдно до пiдпункту "в" пункту 193.1 статтi 193 Податкового кодексу України, що призначенi для використання закладами охорони здоров'я, учасниками антитерористичної операцiї, особами, якi беруть участь у здiйсненнi заходiв iз забезпечення нацiональної безпеки i оборони, вiдсiчi i стримування збройної агресiї Росiйської Федерацiї у Донецькiй та Луганськiй областях, що здiйснюються шляхом проведення операцiї Об'єднаних сил (ООС), для надання медичної допомоги фiзичним особам, якi у перiод проведення антитерористичної операцiї та/або здiйснення заходiв iз забезпечення нацiональної безпеки i оборони, вiдсiчi i стримування збройної агресiї Росiйської Федерацiї у Донецькiй та Луганськiй областях, що здiйснюються шляхом проведення операцiї Об'єднаних сил (ООС), та/або запровадження воєнного стану вiдповiдно до законодавства зазнали поранення, контузiї чи iншого ушкодження здоров'я. При цьому до таких товарiв iз заходiв нетарифного регулювання зовнiшньої економiчної дiяльностi, встановлених цим Кодексом та законами України, застосовується спрощений порядок надання разових дозволiв на ввезення лiкарських засобiв та медичних виробiв, який затверджується Кабiнетом Мiнiстрiв України;

     лiкарськi засоби та медичнi вироби без їх державної реєстрацiї та дозвiльних документiв щодо можливостi їх ввезення, що призначенi для використання закладами охорони здоров'я, учасниками антитерористичної операцiї, особами, якi беруть участь у здiйсненнi заходiв iз забезпечення нацiональної безпеки i оборони, вiдсiчi i стримування збройної агресiї Росiйської Федерацiї у Донецькiй та Луганськiй областях, що здiйснюються шляхом проведення операцiї Об'єднаних сил (ООС), для надання медичної допомоги фiзичним особам, якi у перiод проведення антитерористичної операцiї та/або здiйснення заходiв iз забезпечення нацiональної безпеки i оборони, вiдсiчi i стримування збройної агресiї Росiйської Федерацiї у Донецькiй та Луганськiй областях, що здiйснюються шляхом проведення операцiї Об'єднаних сил (ООС), та/або запровадження воєнного стану вiдповiдно до законодавства зазнали поранення, контузiї чи iншого ушкодження здоров'я, за перелiком та в обсягах, встановлених Кабiнетом Мiнiстрiв України;

     товари, кiнцевим отримувачем яких вiдповiдно до сертифiката кiнцевого споживача або згiдно з умовами договору визначено правоохороннi органи, Мiнiстерство оборони України, Збройнi Сили України та iншi вiйськовi формування, добровольчi формування територiальних громад, утворенi вiдповiдно до законiв України, iншi суб'єкти, що здiйснюють боротьбу з тероризмом вiдповiдно до закону та/або беруть участь у здiйсненнi заходiв iз забезпечення нацiональної безпеки i оборони, вiдсiчi i стримування збройної агресiї Росiйської Федерацiї проти України, пiдприємства, якi є виконавцями (спiввиконавцями) державних контрактiв (договорiв) з оборонних закупiвель:

     прокат плоский з iнших легованих сталей завширшки 600 мм або бiльше, що класифiкується у товарнiй пiдкатегорiї 7225 40 60 00 згiдно з УКТ ЗЕД;

     скло безпечне, включаючи скло змiцнене (загартоване) або багатошарове, що класифiкується у товарнiй позицiї 7007 згiдно з УКТ ЗЕД;

     оптичнi прилади для слiдкування, що класифiкуються у товарних пiдкатегорiях 9013 10 90 00, 9005 10 00 00, 9005 80 00 00 згiдно з УКТ ЗЕД;

     апаратура для передачi та приймання голосу, зображень та iншої iнформацiї, включаючи апаратуру для комунiкацiї в мережi дротового або бездротового зв'язку, апаратура прослуховування направленої дiї, радiостанцiї ультракороткохвильового i короткохвильового дiапазону вiйськового призначення, розвiдувально-сигнальна апаратура, їх частини i приладдя, що класифiкуються у товарнiй пiдпозицiї 8517 69 та у товарних пiдкатегорiях 8525 60 00 00, 8529 90 20 00, 8524 11 00 90, 8524 12 00 90, 8524 19 00 90, 8524 91 00 90, 8524 92 00 90, 8524 99 00 90 згiдно з УКТ ЗЕД;

     безпiлотнi лiтальнi апарати без озброєння та їх частини, що класифiкуються у товарних позицiях 8806, 8807 згiдно з УКТ ЗЕД;

     метеостанцiї, що класифiкуються у товарнiй пiдкатегорiї 9015 80 20 00 згiдно з УКТ ЗЕД;

     тепловiзiйнi бiноклi, монокуляри та бiнокуляри, прилади нiчного бачення (бiноклi та монокуляри), що класифiкуються у товарних пiдкатегорiях 8525 89 00 10, 8525 89 00 90 згiдно з УКТ ЗЕД;

     далекомiри, що використовуються в оборонних цiлях та класифiкуються у товарнiй пiдкатегорiї 9015 10 00 00 згiдно з УКТ ЗЕД;

     портативнi радiоелектроннi засоби виявлення та протидiї безпiлотним лiтальним апаратам (антидроновi рушницi), що класифiкуються у товарнiй позицiї 8543 згiдно з УКТ ЗЕД;

     броньованi автомобiлi, що класифiкуються за кодами 8702 10 19 90, 8702 90 11 00, 8703, 8705 90 80 90, 8710 00 00 00 згiдно з УКТ ЗЕД.

(Доповнено пунктом 41 згiдно iз Законом України вiд 01.07.2014р. N 1560-VII, iз змiнами, внесеними згiдно iз законами України вiд 30.06.2015р. N 556-VIII, вiд 06.12.2016р. N 1771-VIII, вiд 19.06.2018р. N 2464-VIII, вiд 24.03.2022р. N 2142-IX, вiд 01.04.2022р. N 2173-IX, вiд 10.04.2023р. N 3020-IX, вiд 28.07.2023р. N 3288-IX)

     42. Тимчасово, на перiод реалiзацiї проекту модернiзацiї Бортницької станцiї очистки стiчних вод у рамках реалiзацiї проекту "Реконструкцiя споруд очистки стiчних каналiзацiйних вод i будiвництво технологiчної лiнiї по обробцi та утилiзацiї осадiв Бортницької станцiї аерацiї", затвердженого Кабiнетом Мiнiстрiв України (далi - Проект), у митний режим тимчасового ввезення з умовним повним звiльненням вiд оподаткування митними платежами та без забезпечення виконання зобов'язань iз сплати митних платежiв вiдповiдно до роздiлу X цього Кодексу можуть бути помiщенi iноземнi товари, транспортнi засоби комерцiйного призначення, що належать на пiдставi права власностi або iнших речових прав японському суб'єкту з реалiзацiї Проекту та ввозяться таким суб'єктом для використання пiд час виконання робiт та/або надання послуг у рамках реалiзацiї Проекту. Обов'язковою умовою допуску зазначених транспортних засобiв комерцiйного призначення до тимчасового ввезення на митну територiю України є їх реєстрацiя в уповноважених органах iноземних держав, що пiдтверджується вiдповiдним документом.

     Порядок ввезення, перелiк та обсяги товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення з визначенням їх кодiв згiдно з УКТ ЗЕД, якi можуть бути помiщенi у митний режим тимчасового ввезення вiдповiдно до цього пункту, встановлюються Кабiнетом Мiнiстрiв України.

     У цьому пунктi пiд термiном "товари" розумiють технiку, обладнання, устаткування, машини, механiзми, прилади, пристрої, що ввозяться з метою виконання робiт з реконструкцiї наявних i будiвництва нових будiвель i споруд, що є об'єктами Бортницької станцiї аерацiї, а також для проведення робiт з їх оснащення, надання послуг у рамках реалiзацiї Проекту.

     Товари, транспортнi засоби комерцiйного призначення, помiщенi у митний режим тимчасового ввезення вiдповiдно до цього пункту, можуть без обмежень використовуватися пiд час виконання робiт та/або надання послуг у рамках реалiзацiї Проекту, за умови що право власностi чи iнше речове право японського суб'єкта з реалiзацiї Проекту, зазначене в абзацi першому цього пункту, не буде припинено.

     Строк тимчасового ввезення товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення вiдповiдно до цього пункту не може перевищувати строк реалiзацiї Проекту, що встановлюється з дати початку до дати завершення реалiзацiї Проекту.

     У разi технологiчної необхiдностi, у тому числi пов'язаної з демонтажем товарiв (технiки, обладнання, устаткування, машин, механiзмiв, приладiв, пристроїв), строк тимчасового ввезення таких товарiв може бути збiльшений на три мiсяцi за письмовою заявою власника таких товарiв або уповноваженої ним особи.

     Завершення митного режиму тимчасового ввезення здiйснюється вiдповiдно до статтi 112 цього Кодексу.

     У разi порушення вимог цього пункту щодо порядку цiльового використання товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення, умовно звiльнених вiд оподаткування митними платежами, або умов, за яких надається умовне повне звiльнення вiд оподаткування митними платежами, до вiдповiдних суб'єктiв господарювання незалежно вiд притягнення їх посадових осiб до адмiнiстративної вiдповiдальностi, передбаченої цим Кодексом, застосовуються норми пункту 30.8 статтi 30, статтi 123 Податкового кодексу України.

     Вiдповiдальнiсть за порушення митних правил встановлюється вiдповiдно до роздiлу XVIII цього Кодексу.

(Доповнено пунктом 42 згiдно iз Законом України вiд 23.12.2015р. N 902-VIII)

     43. Тимчасово, до 26 травня 2018 року:

     звiльняються вiд оподаткування ввiзним митом товари (крiм пiдакцизних), що ввозяться на митну територiю України в митному режимi iмпорту Союзом європейських футбольних асоцiацiй (далi - УЄФА), уповноваженими УЄФА особами, футбольними клубами/командами, якi беруть участь у фiнальних матчах Лiги чемпiонiв УЄФА та Лiги чемпiонiв УЄФА серед жiнок сезону 2017/2018 (далi - фiнальнi заходи Лiги чемпiонiв УЄФА 2018 року), необхiднi для забезпечення органiзацiї та проведення зазначених заходiв. Продаж таких товарiв на територiї України забороняється;

     товари, у тому числi транспортнi засоби, що класифiкуються в товарних позицiях 8702, 8703, 8704 згiдно з УКТ ЗЕД (далi у цьому пунктi - транспортнi засоби), якi тимчасово ввозяться на митну територiю України УЄФА, уповноваженими УЄФА особами, футбольними клубами/командами, якi беруть участь у фiнальних заходах Лiги чемпiонiв УЄФА 2018 року, для забезпечення органiзацiї та проведення зазначених заходiв, можуть бути помiщенi у митний режим тимчасового ввезення з умовним повним звiльненням вiд оподаткування митними платежами та без забезпечення виконання зобов'язань iз сплати митних платежiв, передбачених роздiлом X цього Кодексу, на строк до трьох мiсяцiв;

     пропуск через митний кордон, митний контроль та митне оформлення зазначених у цьому пунктi товарiв i транспортних засобiв здiйснюються за мiсцем проведення фiнальних заходiв Лiги чемпiонiв УЄФА 2018 року або митницею у пунктi пропуску через державний кордон України у першочерговому порядку;

     пропуск через митний кордон, митний контроль та митне оформлення зазначених у цьому пунктi товарiв i транспортних засобiв здiйснюються без подання документiв, що вiдповiдно до законодавства видаються органами державної влади i є передумовою здiйснення митного контролю та митного оформлення таких товарiв, зокрема документiв, що пiдтверджують факт проведення санiтарно-епiдемiологiчного, ветеринарно-санiтарного, фiтосанiтарного, екологiчного та радiологiчного видiв контролю; сертифiкатiв походження, якостi, вiдповiдностi; дозволiв, свiдоцтв, посвiдчень, лiцензiй, висновкiв та iнших рiшень уповноважених органiв державної влади.

     Декларантами зазначених у цьому пунктi товарiв i транспортних засобiв можуть бути УЄФА, уповноваженi УЄФА особи, футбольнi клуби/команди, якi беруть участь у фiнальних заходах Лiги чемпiонiв УЄФА 2018 року, або уповноваженi ними особи.

     Положення абзацiв другого i третього цього пункту застосовуються до товарiв i транспортних засобiв, що ввозяться уповноваженими УЄФА особами, за умови пiдтвердження УЄФА призначення цих товарiв.

     Зазначенi у цьому пунктi транспортнi засоби, тимчасово ввезенi на митну територiю України, дозволяється використовувати для задоволення потреб УЄФА, уповноважених УЄФА осiб, футбольних клубiв/команд, у тому числi для внутрiшнiх перевезень, з метою забезпечення органiзацiї та проведення фiнальних заходiв Лiги чемпiонiв УЄФА 2018 року.

(Доповнено пунктом 43 згiдно iз Законом України вiд 22.03.2018р. N 2375-VIII)

     44. Тимчасово, до 31 грудня 2024 року, можуть бути помiщенi у митний режим тимчасового ввезення з умовним повним звiльненням вiд оподаткування митними платежами та без забезпечення виконання зобов'язань iз сплати митних платежiв, передбаченого роздiлом X цього Кодексу, лiтаки масою порожнього обладнаного апарата понад 10000 кг, але не бiльше 30000 кг та максимальною пасажиромiсткiстю вiд 44 до 110 мiсць, якi ввозяться на митну територiю України українськими авiакомпанiями за договорами оперативного лiзингу.

     На перiод дiї цього пункту положення частини першої статтi 105 цього Кодексу в частинi обмеження помiщення у митний режим тимчасового ввезення з умовним повним звiльненням вiд оподаткування митними платежами лiтакiв масою порожнього обладнаного апарата понад 10000 кг, але не бiльше 30000 кг та максимальною пасажиромiсткiстю вiд 44 до 110 мiсць, якi ввозяться на митну територiю України українськими авiакомпанiями за договорами оперативного лiзингу, не застосовується.

(Доповнено пунктом 44 згiдно iз Законом України вiд 01.06.2021р. N 1492-IX)

     5. Заходи з митного контролю та виконання митних формальностей, розпочатi та не завершенi до дня набрання чинностi цим Кодексом, завершуються в порядку та на умовах, якi дiяли станом на останнiй день мiсяця, що настає за мiсяцем, в якому опублiковано цей Кодекс.

     51. На перiод дiї Закону України "Про забезпечення прав i свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованiй територiї України" норми цього Кодексу застосовуються з урахуванням цього закону.

     До закiнчення режиму тимчасової окупацiї Автономної Республiки Крим та мiста Севастополя митнi платежi, встановленi цим Кодексом, щодо товарiв, якi перемiщуються через митний кордон України з та на тимчасово окуповану територiю Автономної Республiки Крим та мiста Севастополя, не справляються.

(Доповнено пунктом 51 згiдно iз Законом України вiд 12.08.2014р. N 1636-VII, у редакцiї Закону України вiд 01.07.2021р. N 1619-IX)

     52. Тимчасово, на перiод дiї воєнного стану, звiльняються вiд оподаткування ввiзним митом соцiально значущi продукти харчування, лiкарськi засоби та медичнi вироби, на якi Кабiнетом Мiнiстрiв України встановлено фiксованi цiни у розумiннi Закону України "Про цiни та цiноутворення".

(Доповнено пунктом 52 згiдно iз Законом України вiд 03.03.2022р. N 2118-IX)

     6. Протягом трьох мiсяцiв з дня набрання чинностi цим Кодексом провадження видiв дiяльностi, зазначених у пунктах 2 - 6 статтi 404 цього Кодексу, може здiйснюватися на пiдставi вiдповiдних документiв дозвiльного характеру, чинних станом на останнiй день мiсяця, що настає за мiсяцем, в якому опублiковано цей Кодекс.

     До 1 грудня 2012 року допускається:

     одночасне використання документiв про облiк осiб, якi здiйснюють операцiї з товарами, виданих вiдповiдно до статтi 455 цього Кодексу, та облiкових карток суб'єктiв зовнiшньоекономiчної дiяльностi, якi були чинними станом на останнiй день мiсяця, що настав за мiсяцем, в якому опублiковано цей Кодекс;

     використання пiдприємствами iснуючих iнформацiйних, телекомунiкацiйних та iнформацiйно-телекомунiкацiйних систем i засобiв їх забезпечення, якi не пройшли перевiрку на вiдповiднiсть вимогам, встановленим вiдповiдно до статтi 34 цього Кодексу центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi фiнансiв.

(Iз доповненнями, внесеними згiдно iз Законом України вiд 07.06.2012р. N 4915-VI)

     61. Перебування на облiку в митних органах осiб-нерезидентiв вiдповiдно до частини першої статтi 455 цього Кодексу є обов'язковим з 1 липня 2021 року. Митнi органи розпочинають облiк осiб - нерезидентiв вiдповiдно до частини першої статтi 455 цього Кодексу через 180 днiв з дня набрання чинностi Законом України "Про внесення змiн до Митного кодексу України щодо деяких питань функцiонування авторизованих економiчних операторiв".

(Доповнено пунктом 61 згiдно iз Законом України вiд 02.10.2019р. N 141-IX)

     62. З метою напрацювання митними органами досвiду щодо проведення оцiнки вiдповiдностi пiдприємств критерiям АЕО, взаємодiї з АЕО та здiйснення контролю за їхньою дiяльнiстю установити таке:

     1) протягом першого року з дня набрання чинностi Законом України "Про внесення змiн до Митного кодексу України щодо деяких питань функцiонування авторизованих економiчних операторiв" центральний орган виконавчої влади, що реалiзує державну митну полiтику, проводить оцiнку вiдповiдностi критерiям АЕО щодо не бiльше нiж 10 пiдприємств одночасно;

     2) протягом другого та третього рокiв з дня набрання чинностi Законом України "Про внесення змiн до Митного кодексу України щодо деяких питань функцiонування авторизованих економiчних операторiв" центральний орган виконавчої влади, що реалiзує державну митну полiтику, одночасно проводить оцiнку вiдповiдностi критерiям АЕО щодо не бiльше нiж 20 та 30 пiдприємств вiдповiдно;

     3) протягом першого - третього рокiв з дня набрання чинностi Законом України "Про внесення змiн до Митного кодексу України щодо деяких питань функцiонування авторизованих економiчних операторiв":

     а) виключено;

     б) центральний орган виконавчої влади, що реалiзує державну митну полiтику, приймає вiдповiдне рiшення за результатами попереднього розгляду документiв, визначених частиною четвертою статтi 12 цього Кодексу, на тридцятий день з дня реєстрацiї зазначених документiв;

     в) для цiлей застосування пункту 1 частини першої, частин п'ятої та шостої статтi 196 цього Кодексу оцiнка вiдповiдностi проводиться у строк 120 днiв з дня прийняття рiшення про її проведення, який може бути продовжений у випадках та порядку, встановлених цим Кодексом;

     г) центральний орган виконавчої влади, що реалiзує державну митну полiтику, оприлюднює на своєму офiцiйному веб-сайтi актуальну знеособлену iнформацiю про стан проведення оцiнки вiдповiдностi пiдприємств критерiям АЕО та кiлькiсть зареєстрованих заяв пiдприємств про надання авторизацiї АЕО.

(Доповнено пунктом 62 згiдно iз Законом України вiд 02.10.2019р. N 141-IX, iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 15.08.2022р. N 2510-IX)

     63. Тимчасово, до набрання чинностi для України Конвенцiєю про процедуру спiльного транзиту, основнi засади органiзацiї та здiйснення режиму спiльного транзиту товарiв митною територiєю України, порядок i умови перемiщення таких товарiв пiдприємствами митною територiєю України у режимi спiльного транзиту, здiйснення митних формальностей, застосування механiзму гарантування сплати митного боргу, застосування спецiальних транзитних спрощень та iншi особливостi здiйснення операцiй режиму спiльного транзиту встановлюються окремим законом.

(Доповнено пунктом 63 згiдно iз Законом України вiд 02.10.2019р. N 141-IX)

     64. Установити, що у перiод дiї воєнного стану, введеного в Українi Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Українi" вiд 24 лютого 2022 року N 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Українi" вiд 24 лютого 2022 року N 2102-IX, та протягом одного року з дня його припинення чи скасування для оцiнки (повторної оцiнки, монiторингу) з метою надання авторизацiї АЕО в частинi вiдповiдностi розрахункових показникiв пiдприємства умовам, визначеним пунктом 3 частини третьої статтi 14 цього Кодексу, використовуються такi значення показникiв (коефiцiєнтiв) платоспроможностi (фiнансової стiйкостi) та лiквiдностi пiдприємства:

     коефiцiєнт покриття (Кпокр) > 0,2;

     коефiцiєнт платоспроможностi (автономiї) (Кплат) > 0,1;

     коефiцiєнт фiнансування (Кфiн) < 9.

     Пiдприємства, якi отримали авторизацiю АЕО з урахуванням положень цього пункту, до завершення сiмнадцятого мiсяця з дня припинення або скасування воєнного стану повиннi подати фiнансову звiтнiсть за останнiй вiдповiдний звiтний перiод (перший квартал, пiврiччя, дев'ять мiсяцiв, рiк) для пiдтвердження вiдповiдностi умовам авторизацiї АЕО вiдповiдно до частини третьої статтi 14 цього Кодексу.

     Центральний орган виконавчої влади, що реалiзує державну митну полiтику, протягом одного мiсяця пiсля завершення строку, визначеного абзацом п'ятим цього пункту, здiйснює монiторинг вiдповiдностi розрахункових показникiв таких пiдприємств показникам, встановленим вiдповiдно до пункту 3 частини третьої статтi 14 цього Кодексу.

(Доповнено пунктом 64 згiдно iз Законом України вiд 15.08.2022р. N 2510-IX)

     65. Установити, що обов'язок iз сплати митних платежiв та митний режим митного складу припиняються щодо лiкарських засобiв, що станом на 24 лютого 2022 року зберiгалися в митному режимi митного складу та в перiод з 24 лютого 2022 року по 1 травня 2022 року за розпорядженням власника таких лiкарських засобiв були безоплатно (без будь-якої грошової, матерiальної або iнших видiв компенсацiї) переданi безпосередньо або через громадське об'єднання для забезпечення потреб закладiв охорони здоров'я державної та комунальної форми власностi.

(Доповнено пунктом 65 згiдно iз Законом України вiд 21.11.2023р. N 3475-IX)

     7. До 1 сiчня 2017 року допускається надання на паперових носiях документiв, зазначених у частинi третiй статтi 33 цього Кодексу.

     71. Установити, що норми цього Кодексу щодо взаємодiї мiж декларантами, їх представниками, iншими заiнтересованими особами та митними органами, iншими державними органами, установами та органiзацiями, уповноваженими на здiйснення дозвiльних або контрольних функцiй щодо перемiщення товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення через митний кордон України, з використанням механiзму "єдиного вiкна" застосовуються з дня, наступного за днем опублiкування на офiцiйному веб-сайтi центрального органу виконавчої влади, що реалiзує державну митну полiтику, повiдомлення про початок передання згiдно з цим Кодексом вiдповiдним уповноваженим державним органом (установою, органiзацiєю) певного дозвiльного документа або вiдомостей з певного реєстру до єдиного державного iнформацiйного веб-порталу "Єдине вiкно для мiжнародної торгiвлi".

(Доповнено пунктом 71 згiдно iз Законом України вiд 06.09.2018р. N 2530-VIII, iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 14.01.2020р. N 440-IX)

     72. Протягом 180 днiв з дня набрання чинностi Законом України "Про внесення змiн до Митного кодексу України та деяких iнших законiв України щодо запровадження механiзму "єдиного вiкна" та оптимiзацiї здiйснення контрольних процедур при перемiщеннi товарiв через митний кордон України", але не пiзнiше дня, наступного за днем опублiкування на офiцiйному веб-сайтi центрального органу виконавчої влади, що реалiзує державну митну полiтику, повiдомлення, зазначеного в пунктi 71 цього роздiлу, для здiйснення митних формальностей щодо пропуску товарiв, транспортних засобiв через митний кордон України, їх випуску у вiдповiдний митний режим митним органам дозволяється використовувати паперовi примiрники дозвiльних документiв, виданi державними органами, установами та органiзацiями, уповноваженими на здiйснення дозвiльних або контрольних функцiй щодо перемiщення товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення через митний кордон України.

(Доповнено пунктом 72 згiдно iз Законом України вiд 06.09.2018р. N 2530-VIII, iз змiнами, внесеними згiдно iз законами України вiд 08.11.2018р. N 2612-VIII, вiд 14.01.2020р. N 440-IX)

     73. Тимчасово, до набрання чинностi для України Конвенцiєю про процедуру спiльного транзиту, у випадках, визначених Кабiнетом Мiнiстрiв України, для декларування у митний режим транзиту товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення, що перемiщуються мiж Європейським Союзом, країнами - членами Європейської асоцiацiї вiльної торгiвлi, окремими країнами - членами Конвенцiї про процедуру спiльного транзиту та Україною, використовуються митнi декларацiї окремих типiв, що вiдповiдають типам митних декларацiй, запроваджених зазначеною Конвенцiєю.

     Порядок виконання митних формальностей пiд час транзиту товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення, що перемiщуються мiж Європейським Союзом, країнами - членами Європейської асоцiацiї вiльної торгiвлi, окремими країнами - членами Конвенцiї про процедуру спiльного транзиту та Україною з використанням митних декларацiй, зазначених у цьому пунктi, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну фiнансову полiтику.

     Порядок заповнення митних декларацiй, зазначених у цьому пунктi, визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну фiнансову полiтику, з урахуванням положень Конвенцiї про спрощення формальностей у торгiвлi товарами.

     Для забезпечення виконання митними органами митних формальностей пiд час транзиту товарiв, що декларуються з використанням митних декларацiй, зазначених у цьому пунктi, застосовується нацiональна пiдсистема комп'ютеризованої транзитної системи Європейського Союзу.

     Класифiкатори, передбаченi Конвенцiєю про процедуру спiльного транзиту та Конвенцiєю про спрощення формальностей у торгiвлi товарами, що використовуються для заповнення митних декларацiй, зазначених у цьому пунктi, оприлюднюються центральним органом виконавчої влади, що реалiзує державну митну полiтику, на своєму офiцiйному веб-сайтi.

(Доповнено пунктом 73 згiдно iз Законом України вiд 06.09.2018р. N 2530-VIII, iз змiнами, внесеними згiдно iз законами України вiд 02.10.2019р. N 141-IX, вiд 14.01.2020р. N 440-IX)

     8. Повернення помилково або надмiру сплачених до дня набрання чинностi цим Кодексом сум митних платежiв здiйснюється у порядку, встановленому цим Кодексом та Податковим кодексом України.

     9. Змiни до цього Кодексу можуть вноситися виключно законами про внесення змiн до Митного кодексу України.

(Доповнено пунктом 9 згiдно iз Законом України вiд 07.06.2012р. N 4915-VI)

     91. У разi розроблення проекту закону, яким передбачається запровадження вiдповiдного дозвiльного документа або вiдомостей про наявнiсть чи вiдсутнiсть товару у вiдповiдному реєстрi як пiдстави для здiйснення вiдповiдних митних формальностей митним органом, такий проект закону обов'язково повинен мiстити норму щодо забезпечення передавання таких документiв (вiдомостей) до митних органiв у формi електронного документа, на який накладено електронний пiдпис, вiдповiдним уповноваженим державним органом, iншою установою чи органiзацiєю до єдиного державного iнформацiйного веб-порталу "Єдине вiкно для мiжнародної торгiвлi" згiдно з цим Кодексом в день видачi таких документiв або включення (виключення) вiдповiдної iнформацiї до (з) вiдповiдного реєстру.

(Доповнено пунктом 91 згiдно iз Законом України вiд 06.09.2018р. N 2530-VIII, iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 15.08.2022р. N 2510-IX)

     92. Тимчасово, протягом 270 днiв з дня набрання чинностi Законом України "Про внесення змiн до Митного кодексу України та деяких iнших законодавчих актiв України щодо ввезення транспортних засобiв на митну територiю України", митне оформлення транспортних засобiв для їх вiльного обiгу на митнiй територiї України, що класифiкуються за кодом товарної позицiї 8703 згiдно з УКТ ЗЕД та ввезенi на митну територiю України в перiод з 1 сiчня 2015 року до дня набрання чинностi цим Законом i перебувають у митних режимах тимчасового ввезення або транзиту, здiйснюється з виконанням митних формальностей вiдповiдно до тимчасового порядку, затвердженого Кабiнетом Мiнiстрiв України.

     До набрання чинностi тимчасовим порядком, визначеним абзацом першим цього пункту, митне оформлення транспортних засобiв для їх вiльного обiгу на митнiй територiї України, що класифiкуються за кодом товарної позицiї 8703 згiдно з УКТ ЗЕД, здiйснюється в порядку, передбаченому законодавством.

(Доповнено пунктом 92 згiдно iз Законом України вiд 08.11.2018р. N 2612-VIII, iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 16.05.2019р. N 2725-VIII, дiю пункту 92 роздiлу XXI вiдновлено до 31.12.2019р. включно вiдповiдно до пункту 94 роздiлу XXI цього Кодексу, враховуючи змiни, внесенi Законом України вiд 12.09.2019р. N 73-IX)

     93. Установити, що протягом 270 днiв з дня набрання чинностi Законом України "Про внесення змiн до Митного кодексу України та деяких iнших законодавчих актiв України щодо ввезення транспортних засобiв на митну територiю України" митне оформлення транспортного засобу, що класифiкується за кодом товарної позицiї 8703 згiдно з УКТ ЗЕД та щодо якого не дотриманi строки та умови (вимоги) митних режимiв тимчасового ввезення або транзиту, здiйснюється за умови сплати належних митних платежiв та добровiльної сплати до державного бюджету фiзичною особою, яка є власником такого транспортного засобу або уповноважена розпоряджатися ним та декларує такий транспортний засiб для вiльного обiгу на митнiй територiї України, коштiв у сумi, що дорiвнює розмiру п'ятисот неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян.

     Здiйснення митного оформлення транспортного засобу з дотриманням умов, визначених абзацом першим цього пункту, звiльняє осiб, вiдповiдальних за дотримання строкiв та умов (вимог) митних режимiв тимчасового ввезення або транзиту, вiд адмiнiстративної вiдповiдальностi, передбаченої статтями 470, 481 та 485 цього Кодексу, за порушення митних правил стосовно транспортного засобу, щодо якого не дотриманi строки та умови (вимоги) митних режимiв тимчасового ввезення або транзиту.

(Доповнено пунктом 93 згiдно iз Законом України вiд 08.11.2018р. N 2612-VIII, iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 16.05.2019р. N 2725-VIII, дiю пункту 93 роздiлу XXI вiдновлено до 31.12.2019р. включно вiдповiдно до пункту 94 роздiлу XXI цього Кодексу, враховуючи змiни, внесенi Законом України вiд 12.09.2019р. N 73-IX)

     94. Тимчасово, до 31 грудня 2019 року включно, вiдновити дiю пунктiв 92 та 93 цього роздiлу.

(Доповнено пунктом 94 згiдно iз Законом України вiд 12.09.2019р. N 73-IX)

     95. Установити, що:

     вчинення порушень митних правил, передбачених частинами п'ятою та шостою статтi 470 цього Кодексу, виявлених у перiод з 22 серпня по 31 грудня 2019 року включно, тягне за собою застосування адмiнiстративного стягнення, передбаченого частиною третьою зазначеної статтi;

     вчинення порушень митних правил, передбачених частинами п'ятою та шостою статтi 481 цього Кодексу, виявлених у перiод з 22 серпня по 31 грудня 2019 року включно, тягне за собою застосування адмiнiстративного стягнення, передбаченого частиною третьою зазначеної статтi.

(Доповнено пунктом 95 згiдно iз Законом України вiд 19.12.2019р. N 395-IX)

     96. Тимчасово, до 30 червня 2020 року, для здiйснення заходiв щодо запобiгання виникненню i поширенню коронавiрусної хвороби (COVID-19):

     звiльняються вiд сплати ввiзного мита товари (в тому числi лiкарськi засоби, медичнi вироби, медичне обладнання), необхiднi для виконання заходiв, спрямованих на запобiгання виникненню i поширенню, локалiзацiю та лiквiдацiю спалахiв, епiдемiй та пандемiй коронавiрусної хвороби (COVID-19), перелiк яких визначено Кабiнетом Мiнiстрiв України;

     митне оформлення товарiв, зазначених в абзацi другому цього пункту, здiйснюється першочергово;

     плата за виконання митних формальностей поза мiсцем розташування митних органiв або поза робочим часом, установленим для них, щодо товарiв, зазначених в абзацi другому цього пункту, не справляється.

(роздiл XXI доповнено пунктом 96 згiдно iз Законом України вiд 17.03.2020р. N 530-IX, змiни, внесенi пунктом 5 роздiлу I Закону України вiд 17.03.2020р. N 530-IX, дiють до 17.06.2020р., у редакцiї Закону України вiд 30.03.2020р. N 540-IX)

     97. Установити, що тимчасово, протягом 180 днiв з дня набрання чинностi Законом України "Про внесення змiн до Митного кодексу України щодо тимчасового спрощення митного оформлення транспортних засобiв, ввезених на митну територiю України", митне оформлення транспортних засобiв особистого користування, що були у використаннi та з року випуску яких минуло бiльше п'яти рокiв, якi класифiкуються за товарними позицiями 8703 (крiм транспортних засобiв, що класифiкуються за товарними пiдпозицiями 8703 10, 8703 40), 8704 (загальною масою до 3,5 тонни) згiдно з УКТ ЗЕД та станом на 31 грудня 2020 року перебували у митному режимi тимчасового ввезення або транзиту, здiйснюється у кiлькостi не бiльше однiєї одиницi на кожну товарну позицiю, за умови сплати належних митних платежiв з дотриманням особливостей, встановлених пунктом 77 пiдроздiлу 2 та пунктом 36 пiдроздiлу 5 роздiлу XX "Перехiднi положення" Податкового кодексу України.

     Здiйснення митного оформлення транспортного засобу особистого користування, щодо якого не дотриманi строки та умови (вимоги) митного режиму тимчасового ввезення або транзиту, з дотриманням умов, визначених абзацом першим цього пункту, та добровiльною сплатою до державного бюджету фiзичною особою, яка є власником такого транспортного засобу або уповноважена розпоряджатися ним та декларує такий транспортний засiб для вiльного обiгу на митнiй територiї України, коштiв у сумi, що дорiвнює розмiру п'ятисот неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян, звiльняє фiзичних осiб, вiдповiдальних за дотримання строкiв та умов (вимог) митного режиму тимчасового ввезення або транзиту, вiд адмiнiстративної вiдповiдальностi, передбаченої статтями 470, 481 та 485 цього Кодексу, за порушення митних правил стосовно транспортного засобу, щодо якого не дотриманi строки та умови (вимоги) митного режиму тимчасового ввезення або транзиту.

     Добровiльна сплата коштiв вiдповiдно до пункту 99 цього роздiлу звiльняє фiзичних осiб вiд добровiльної сплати коштiв, передбаченої абзацом другим цього пункту.

(Доповнено пунктом 97 згiдно iз Законом України вiд 15.04.2021р. N 1403-IX)

     98. Установити, що тимчасово, протягом 180 днiв з дня набрання чинностi Законом України "Про внесення змiн до Митного кодексу України щодо тимчасового спрощення митного оформлення транспортних засобiв, ввезених на митну територiю України", звiльняються вiд оподаткування ввiзним митом транспортнi засоби особистого користування (у кiлькостi не бiльше однiєї одиницi на кожну товарну позицiю), що були у використаннi та з року випуску яких минуло бiльше п'яти рокiв, якi класифiкуються за товарними позицiями 8703, 8704 (загальною масою до 3,5 тонни) згiдно з УКТ ЗЕД та станом на 31 грудня 2020 року перебували у митному режимi тимчасового ввезення або транзиту.

(Доповнено пунктом 98 згiдно iз Законом України вiд 15.04.2021р. N 1403-IX)

     99. Установити, що тимчасово, протягом 180 днiв з дня набрання чинностi Законом України "Про внесення змiн до Митного кодексу України щодо тимчасового спрощення митного оформлення транспортних засобiв, ввезених на митну територiю України", фiзична особа, яка є власником такого транспортного засобу або уповноважена розпоряджатися ним, має право вивезти за межi митної територiї України транспортний засiб особистого користування, що був у використаннi i класифiкується за товарними позицiями 8703, 8704 (загальною масою до 3,5 тонни) згiдно з УКТ ЗЕД, який перебував на митнiй територiї України станом на 31 грудня 2020 року у митному режимi тимчасового ввезення або транзиту, за умови добровiльної сплати до державного бюджету коштiв у сумi, що дорiвнює розмiру п'ятисот неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян.

     Вивезення транспортного засобу особистого користування з дотриманням умов, визначених абзацом першим цього пункту, звiльняє фiзичних осiб, вiдповiдальних за дотримання строкiв та умов (вимог) митного режиму тимчасового ввезення або транзиту, вiд адмiнiстративної вiдповiдальностi, передбаченої статтями 470, 481 та 485 цього Кодексу, за порушення митних правил стосовно транспортного засобу, щодо якого не дотриманi строки та умови (вимоги) митного режиму тимчасового ввезення або транзиту.

(Доповнено пунктом 99 згiдно iз Законом України вiд 15.04.2021р. N 1403-IX)

     910. Строк тимчасового спрощення митного оформлення транспортних засобiв, передбачений пунктами 97 - 99 цього роздiлу, для учасникiв бойових дiй, зазначених у пунктах 19 i 20 частини першої статтi 6 Закону України "Про статус ветеранiв вiйни, гарантiї їх соцiального захисту", за умови документального пiдтвердження їх перебування бiльш як 90 днiв з дня набрання чинностi Законом України "Про внесення змiн до Митного кодексу України щодо тимчасового спрощення митного оформлення транспортних засобiв, ввезених на митну територiю України" безпосередньо на територiї проведення операцiї Об'єднаних сил (ООС), становить 270 днiв.

(Доповнено пунктом 910 згiдно iз Законом України вiд 15.04.2021р. N 1403-IX)

     911. Установити, що тимчасово, на перiод з дня набрання чинностi Законом України "Про внесення змiн до Податкового кодексу України та iнших законодавчих актiв України щодо вдосконалення законодавства на перiод дiї воєнного стану", але не ранiше 1 квiтня 2022 року, до припинення чи скасування воєнного стану на територiї України, пропуск та митне оформлення товарiв, що ввозяться (пересилаються) на митну територiю України для вiльного обiгу, здiйснюється з урахуванням таких особливостей:

     1) абзац перший виключено;

     абзац другий виключено;

     абзац третiй виключено.

     абзац четвертий виключено;

     2) пiдпункт виключено;

     3) за рiшенням Кабiнету Мiнiстрiв України дозволяється пропуск через митний кордон України та/або випуск вiдповiдно до заявленої мети окремих товарiв, щодо яких вiдповiдними законами встановленi обмеження щодо їх перемiщення через митний кордон України, без надання вiдповiдних дозвiльних документiв та/або за вiдсутностi вiдомостей про включення (виключення) таких товарiв до (з) вiдповiдного реєстру у формi електронних документiв, засвiдчених електронним цифровим пiдписом, якi пiдтверджують дотримання встановлених обмежень щодо перемiщення таких товарiв через митний кордон України, якщо використання таких дозвiльних документiв та/або вiдомостей для здiйснення митних формальностей передбачено законами України. Звiльнення вiд подання дозвiльних документiв та/або вiдомостей, якi пiдтверджують дотримання встановлених обмежень щодо перемiщення таких товарiв через митний кордон України для здiйснення митних формальностей не означає звiльнення вiд дотримання встановлених вiдповiдними законами заборон та/або обмежень щодо використання та/або обiгу вiдповiдних товарiв на митнiй територiї України.

     Положення абзацу першого цього пiдпункту не застосовуються до товарiв, якi мають походження з країни, визнаної державою-окупантом згiдно iз законом та/або визнаної державою-агресором щодо України згiдно iз законодавством, або ввозяться з територiї держави-окупанта (агресора) та/або з окупованої територiї України, визначеної такою згiдно iз законом, наркотичних засобiв, психотропних речовин i прекурсорiв, товарiв вiйськового призначення або товарiв подвiйного використання, радiоактивних матерiалiв, небезпечних вiдходiв;

     4) пiдпункт виключено;

     5) плата за виконання митних формальностей митними органами поза мiсцем розташування митних органiв або поза робочим часом, установленим для них, iз заiнтересованих осiб не справляється.

(Доповнено пунктом 911 згiдно iз Законом України вiд 24.03.2022р. N 2142-IX, iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 21.06.2022р. N 2325-IX)

     912. Тимчасово, до припинення або скасування воєнного стану в Українi, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Українi" вiд 24 лютого 2022 року N 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Українi" вiд 24 лютого 2022 року N 2102-IX (крiм випадкiв, передбачених пiдпунктом 2 цього пункту):

     1) документальнi перевiрки дотримання вимог законодавства України з питань митної справи, у тому числi щодо своєчасностi, достовiрностi, повноти нарахування та сплати митних платежiв, не розпочинаються, а розпочатi перевiрки зупиняються. Акти (довiдки) про результати документальних перевiрок, зустрiчних звiрок, заперечення до актiв перевiрок та податковi повiдомлення-рiшення не надсилаються (не вручаються);

     2) зупиняється перебiг строкiв, визначених:

     частиною п'ятою статтi 43, частиною другою статтi 44, частиною четвертою статтi 46, статтями 125, 204, частиною тринадцятою статтi 264, частиною другою статтi 269, частинами п'ятою i шостою статтi 299, частиною дев'ятою статтi 309, частиною четвертою статтi 321, частиною шостою статтi 334 цього Кодексу;

     статтями 55, 240, частиною шостою статтi 244 цього Кодексу, перебiг яких поновлюється з 1 сiчня 2024 року. У разi якщо перебiг таких строкiв розпочався до набрання чинностi Законом України "Про внесення змiн до Податкового кодексу України та iнших законодавчих актiв України щодо вдосконалення законодавства на перiод дiї воєнного стану" вiд 24 березня 2022 року N 2142-IX, їх перебiг поновлюється з 1 сiчня 2024 року на невикористаний строк;

     3) митнi органи за заявою декларанта або уповноваженої ним особи можуть приймати рiшення про продовження строкiв (включаючи граничнi), визначених цим Кодексом, крiм тих, перебiг яких зупинено пiдпунктом 2 цього пункту;

     4) митнi формальностi, якi вiдповiдно до цього Кодексу пiдлягали чи пiдлягають виконанню митним органом, яким за рiшенням центрального органу виконавчої влади, що реалiзує державну митну полiтику, не виконуються завдання, покладенi на митнi органи, у зв'язку з веденням воєнного, надзвичайного стану, можуть виконуватися iншим митним органом, у тому числi без пред'явлення таких товарiв цьому митному органу, за координацiї центрального органу виконавчої влади, що реалiзує державну митну полiтику. Центральний орган виконавчої влади, що реалiзує державну митну полiтику, надає роз'яснення пiдприємствам i митним органам, координує роботу митних органiв щодо виконання таких формальностей iншими митними органами, у тому числi з питань застосування систем, що забезпечують функцiонування електронних iнформацiйних ресурсiв митних органiв, i засобiв їх забезпечення;

     5) Кабiнет Мiнiстрiв України може встановлювати:

     категорiї товарiв, щодо яких митними органами не здiйснюються заходи зi сприяння захисту прав iнтелектуальної власностi, передбаченi роздiлом XIV цього Кодексу;

     випадки, у яких заборони та обмеження, встановленi статтями 196 та 197 цього Кодексу, не застосовуються, крiм випадкiв, якщо такi заборони та обмеження встановленi мiжнародним договором України, згода на обов'язковiсть якого надана Верховною Радою України;

     особливостi здiйснення митного контролю та митного оформлення товарiв, якi пiдлягають державному експортному контролю;

     особливостi застосування статтi 319 цього Кодексу;

     6) перебування на облiку в митних органах осiб-нерезидентiв вiдповiдно до частини першої статтi 455 цього Кодексу не вимагається;

     7) митними органами не здiйснюється у пунктах пропуску через державний кордон України та в мультимодальних термiналах документальний контроль у сферi мiжнародних автомобiльних перевезень згiдно iз Законом України "Про автомобiльний транспорт";

     8) при здiйсненнi митного контролю та митного оформлення товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення дозволяється вчинення дiй посадовими особами митних органiв, декларантами та/або уповноваженими ними особами, iншими заiнтересованими особами з використанням засобiв електронного пiдпису або шляхом пiдключення через iнтегровану систему електронної iдентифiкацiї, яка забезпечує надiйну iдентифiкацiю таких осiб;

     9) дозволяється декларування, митне оформлення та випуск товарiв, визначених пунктом 20 частини першої статтi 282 та абзацами дев'ятим i дванадцятим пункту 41 роздiлу XXI "Прикiнцевi та перехiднi положення" цього Кодексу, ввезення яких на митну територiю України здiйснюється Мiнiстерством оборони України, на пiдставi митної декларацiї без внесення вiдомостей, передбачених пiдпунктами "а", "б" та "в" пункту 5 частини восьмої статтi 257 цього Кодексу. У таких випадках декларантом в митнiй декларацiї замiсть цих вiдомостей про товари зазначаються реквiзити рахунка-фактури (iнвойсу) або iншого документа, що його замiнює, який мiстить такi вiдомостi.

(Доповнено пунктом 912 згiдно iз Законом України вiд 24.03.2022р. N 2142-IX, iз змiнами iдоповненнями, внесеними згiдно iз законами України вiд 01.04.2022р. N 2173-IX, вiд 15.08.2022р. N 2510-IX, вiд 14.07.2023р. N 3261-IX, вiд 23.08.2023р. N 3345-IX, вiд 21.11.2023р. N 3475-IX)

     913. Установити, що тимчасово на перiод дiї воєнного, надзвичайного стану на територiї України продовження строку реєстрацiї об'єктiв права iнтелектуальної власностi у митному реєстрi об'єктiв права iнтелектуальної власностi здiйснюється вiдповiдним програмно-iнформацiйним комплексом єдиної автоматизованої iнформацiйної системи митних органiв України в автоматичному режимi.

(Доповнено пунктом 913 згiдно iз Законом України вiд 24.03.2022р. N 2142-IX)

     914. Тимчасово, на перiод до припинення чи скасування воєнного, надзвичайного стану на територiї України, декларування товарiв, зазначених у пунктi 41 пiдроздiлу 5 роздiлу XX "Перехiднi положення" Податкового кодексу України, що ввозяться на митну територiю України для вiльного обiгу, може здiйснюватися шляхом подання попередньої митної декларацiї, яка мiстить всю необхiдну iнформацiю для випуску товарiв вiдповiдно до частини п'ятої статтi 259 цього Кодексу. При цьому доставка та пред'явлення цих товарiв митному органу, яким оформлена така попередня митна декларацiя, не є обов'язковими.

(Доповнено пунктом 914 згiдно iз Законом України вiд 24.03.2022р. N 2142-IX)

     915. Тимчасово, на перiод, що закiнчується останнiм календарним днем мiсяця, в якому завершується дiя карантину, встановленого Кабiнетом Мiнiстрiв України на всiй територiї України з метою запобiгання поширенню на територiї України коронавiрусної хвороби (COVID-19), звiльняються вiд сплати ввiзного мита товари (у тому числi лiкарськi засоби, медичнi вироби, медичне обладнання), необхiднi для виконання заходiв, спрямованих на запобiгання виникненню i поширенню, локалiзацiю та лiквiдацiю спалахiв, епiдемiй та пандемiй коронавiрусної хвороби (COVID-19), перелiк яких визначено Кабiнетом Мiнiстрiв України.

     Митне оформлення товарiв, визначених абзацом першим цього пункту, здiйснюється першочергово. Плата за виконання митних формальностей щодо таких товарiв поза мiсцем розташування митних органiв або поза робочим часом, установленим для них, не справляється.

(Доповнено пунктом 915 згiдно iз Законом України вiд 25.01.2022р. N 1999-IX)

     916. Установити, що у перiод дiї воєнного стану, введеного в Українi Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Українi" вiд 24 лютого 2022 року N 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Українi" вiд 24 лютого 2022 року N 2102-IX, та протягом 30 днiв з дня його припинення чи скасування при ввезеннi на митну територiю України вiд оподаткування ввiзним митом звiльняються вироби та обладнання для зберiгання, перевезення, завантаження i розвантаження зернових та/або олiйних культур:

     полiмернi рукави та мiшки об'ємом не менше 0,8 метрiв кубiчних для зберiгання сiльськогосподарської продукцiї, що класифiкуються у товарних пiдкатегорiях 3917 31 00 90, 3917 32 00 90, 3917 39 00 90, 3923 21 00 00, 3923 29 90 00, 3923 90 00 00, 5407 20 11 00, 5407 20 19 00, 6305 32 11 00, 6305 32 19 00 згiдно з УКТ ЗЕД;

     причепи i напiвпричепи з самозавантаженням або саморозвантаженням для перевезення сiльськогосподарської продукцiї, що класифiкуються у товарнiй пiдкатегорiї 8716 20 00 00 згiдно з УКТ ЗЕД.

     Положення цього пункту не застосовуються до товарiв, що мають походження з держави, визнаної державою-окупантом згiдно iз законом та/або визнаної державою-агресором щодо України згiдно iз законодавством, або ввозяться з територiї держави-окупанта (агресора) та/або з окупованої територiї України, визначеної такою згiдно iз законом.

(Доповнено пунктом 916 згiдно iз Законом України вiд 27.07.2022р. N 2445-IX)

     916. Установити, що з 1 липня 2024 року послуги з видачi гарантiй у порядку та на умовах, визначених цим Кодексом та мiжнародними договорами України, згода на обов'язковiсть яких надана Верховною Радою України, надаються виключно фiнансовим установам, внесеним до реєстру гарантiв.

     Незалежний фiнансовий посередник, який до 1 липня 2024 року набув статусу фiнансової установи та отримав лiцензiю фiнансової компанiї, до якої включено право на провадження дiяльностi з надання гарантiй, продовжує провадити дiяльнiсть з надання гарантiй у порядку та на умовах, визначених цим Кодексом та мiжнародними договорами України, згода на обов'язковiсть яких надана Верховною Радою України.

     Незалежний фiнансовий посередник, який до 1 липня 2024 року не набув статусу фiнансової установи та не отримав лiцензiю фiнансової компанiї, до якої включено право на провадження дiяльностi з надання гарантiй, або набув статусу фiнансової установи та отримав лiцензiю фiнансової компанiї, до якої включено право на провадження дiяльностi з надання гарантiй, але не пройшов оцiнку вiдповiдностi, пiдлягає виключенню з реєстру гарантiв.

(Доповнено пунктом 916 згiдно iз Законом України вiд 15.08.2022р. N 2510-IX)

     917. Гарантам, внесеним до реєстру гарантiв вiдповiдно до Митного кодексу України до набрання чинностi Законом України "Про внесення змiн до Митного кодексу України та iнших законiв України щодо деяких питань виконання Глави 5 Роздiлу IV Угоди про асоцiацiю мiж Україною, з однiєї сторони, та Європейським Союзом, Європейським спiвтовариством з атомної енергiї i їхнiми державами-членами, з iншої сторони":

     1) до 1 липня 2024 року пiдтвердити вiдповiднiсть умовам реєстрацiї гаранта вiдповiдно до статтi 316 цього Кодексу;

     2) до пiдтвердження вiдповiдностi умовам реєстрацiї гаранта вiдповiдно до статтi 316 цього Кодексу продовжувати здiйснювати дiяльнiсть з видачi гарантiй у порядку та на умовах, визначених угодою, укладеною мiж центральним органом виконавчої влади, що реалiзує державну митну полiтику, та гарантом, у частинi, що не суперечить цьому Кодексу, та пiдтверджувати щороку, не пiзнiше 1 березня року, наступного за звiтним, виконання за попереднiй рiк таких умов:

     а) для банкiв:

     мати вiдповiдну чинну лiцензiю (дозвiл, витяг з реєстру) Нацiонального банку України;

     мати доведену за останнi три календарнi роки платоспроможнiсть шляхом пiдтвердження виконання встановлених нормативiв, якi забезпечують безумовне виконання платiжних зобов'язань перед державним бюджетом;

     протягом останнiх трьох календарних рокiв не бути об'єктом застосування Нацiональним банком України заходiв впливу за порушення нормативiв (критерiїв) у виглядi обмеження, зупинення чи припинення здiйснення окремих видiв дiяльностi, примусової реорганiзацiї установи, призначення тимчасової адмiнiстрацiї;

     б) для незалежних фiнансових посередникiв:

     мати вiдповiднi укладенi угоди з банками та/або страховими компанiями щодо фiнансового забезпечення гарантiй, що надаються цими юридичними особами;

     протягом останнiх трьох календарних рокiв не бути об'єктом застосування спецiальних санкцiй, передбачених Законом України "Про зовнiшньоекономiчну дiяльнiсть", i не мати випадкiв притягнення їх посадових осiб до адмiнiстративної вiдповiдальностi за порушення митних правил за статтями 472, 482 - 485 Митного кодексу України;

     не мати збитковостi за останнi три календарнi роки.

(Доповнено пунктом 917 згiдно iз Законом України вiд 15.08.2022р. N 2510-IX)

     918. Установити, що з дня набрання чинностi Законом України "Про внесення змiн до Митного кодексу України та iнших законiв України щодо деяких питань виконання Глави 5 Роздiлу IV Угоди про асоцiацiю мiж Україною, з однiєї сторони, та Європейським Союзом, Європейським спiвтовариством з атомної енергiї i їхнiми державами-членами, з iншої сторони":

     1) гаранти, якi до набрання чинностi Законом України "Про внесення змiн до Митного кодексу України та iнших законiв України щодо деяких питань виконання Глави 5 Роздiлу IV Угоди про асоцiацiю мiж Україною, з однiєї сторони, та Європейським Союзом, Європейським спiвтовариством з атомної енергiї i їхнiми державами-членами, з iншої сторони" були внесенi до реєстру гарантiв вiдповiдно до цього Кодексу, мають право провадити дiяльнiсть лише з видачi iндивiдуальних гарантiй для забезпечення сплати митних платежiв при помiщеннi товарiв в усi митнi режими, якi передбачають надання забезпечення сплати митних платежiв вiдповiдно до цього Кодексу, крiм процедури кiнцевого використання, а також крiм митного режиму транзиту на умовах Закону України "Про режим спiльного транзиту та запровадження нацiональної електронної транзитної системи" або на умовах Конвенцiї про процедуру спiльного транзиту.

     Вiдомостi про гарантiв, якi до набрання чинностi Законом України "Про внесення змiн до Митного кодексу України та iнших законiв України щодо деяких питань виконання Глави 5 Роздiлу IV Угоди про асоцiацiю мiж Україною, з однiєї сторони, та Європейським Союзом, Європейським спiвтовариством з атомної енергiї i їхнiми державами-членами, з iншої сторони" отримали статус гаранта вiдповiдно до цього Кодексу i одночасно мають статус фiнансового гаранта вiдповiдно до Закону України "Про режим спiльного транзиту та запровадження нацiональної електронної транзитної системи", виключаються з реєстру гарантiв одночасно з внесенням фiнансового гаранта до реєстру гарантiв вiдповiдно до пiдпункту 2 цього пункту;

     2) фiнансовi гаранти, якi до набрання чинностi Законом України "Про внесення змiн до Митного кодексу України та iнших законiв України щодо деяких питань виконання Глави 5 Роздiлу IV Угоди про асоцiацiю мiж Україною, з однiєї сторони, та Європейським Союзом, Європейським спiвтовариством з атомної енергiї i їхнiми державами-членами, з iншої сторони" були внесенi до реєстру фiнансових гарантiв вiдповiдно до Закону України "Про режим спiльного транзиту та запровадження нацiональної електронної транзитної системи", вносяться центральним органом виконавчої влади, що реалiзує державну митну полiтику, до реєстру гарантiв, передбаченого цим Кодексом, та мають право провадити дiяльнiсть з видачi гарантiй для забезпечення сплати митних платежiв вiдповiдно до законодавства України з питань митної справи. З моменту внесення таких гарантiв до реєстру гарантiв, передбаченого цим Кодексом, митнi органи здiйснюють монiторинг їх вiдповiдностi умовам частини другої статтi 316 цього Кодексу.

(Доповнено пунктом 918 згiдно iз Законом України вiд 15.08.2022р. N 2510-IX)

     919. Установити, що тимчасово, протягом одного року з дня набрання чинностi Законом України "Про внесення змiн до Митного кодексу України та iнших законiв України щодо деяких питань виконання Глави 5 Роздiлу IV Угоди про асоцiацiю мiж Україною, з однiєї сторони, та Європейським Союзом, Європейським спiвтовариством з атомної енергiї i їхнiми державами-членами, з iншої сторони" за результатами попереднього розгляду заяви пiдприємства додатково до випадкiв, визначених частиною сьомою статтi 195 цього Кодексу, митний орган приймає рiшення про вiдмову в розглядi заяви, якщо не минуло трьох мiсяцiв з дати вiдмови в наданнi такого самого рiшення, щодо якого подано заяву.

(Доповнено пунктом 919 згiдно iз Законом України вiд 15.08.2022р. N 2510-IX)

     920. Установити, що тимчасово, у перiод дiї воєнного стану, введеного в Українi Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Українi" вiд 24 лютого 2022 року N 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Українi" вiд 24 лютого 2022 року N 2102-IX, та протягом одного року з дня його припинення чи скасування забезпечення сплати митних платежiв, крiм випадкiв, визначених частиною сьомою статтi 305 цього Кодексу, не застосовується також до окремих товарiв, якi визначаються Кабiнетом Мiнiстрiв України (крiм товарiв, що перемiщуються на умовах Конвенцiї про процедуру спiльного транзиту).

(Доповнено пунктом 920 згiдно iз Законом України вiд 15.08.2022р. N 2510-IX)

     921.Тимчасово, на перiод дiї воєнного стану в Українi, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Українi" вiд 24 лютого 2022 року N 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Українi" вiд 24 лютого 2022 року N 2102-IX, але не бiльше нiж до 1 травня 2023 року, звiльняються вiд оподаткування ввiзним митом товари, що ввозяться на митну територiю України для вiльного обiгу пiдприємствами або громадянами, у тому числi перемiщуються (пересилаються) на митну територiю України у мiжнародних поштових та експрес-вiдправленнях, що класифiкуються за такими кодами згiдно з УКТ ЗЕД:

     2710 19 93 00, 3914 00 00 00, 7020 00 80 00, 7225 11 00 00, 7325 10 00 00, 7605 11 00 00, 7607 (тiльки для промислового використання), 8407 90 10 00, 8407 90 80 00, 8407 90 90 00, 8408 90 41 00, 8408 90 43 00, 8408 90 45 00, 8408 90 47 00, 8408 90 61 00, 8408 90 65 00, 8408 90 67 00, 8408 90 81 00, 8408 90 85 90, 8408 90 89 90, 8421 21 00 00, 8421 99 90 00, 8481 80 59 00, 8501 61 80 90, 8501 80 00 20 (тiльки фотоелектричнi генератори змiнного струму потужнiстю понад 7,5 кВ·А, але не бiльш як 75 кВ·А), 8501 62 00 90, 8501 80 00 30, 8501 63 00 90, 8501 64 00 00, 8501 80 00 90, 8502 (електрогенераторнi установки), 8503 00, 8504 (трансформатори, частини трансформаторiв, iнвертори, крiм 8504 21 00 00, 8504 22 10 00, 8504 22 90 00, 8504 23 00 00, 8504 31 21 00, 8504 31 29 00, 8504 31 80 00, 8504 32 00 90, 8504 50 00 90 та товарiв цивiльної авiацiї), 8507 20 (крiм товарiв цивiльної авiацiї), 8507 30, 8507 50 00 00, 8507 60 00 00, 8507 80 00 00, 8507 90 (крiм товарiв цивiльної авiацiї), 8517 62 00 00, 8517 69 90 00, 8517 79 00 00, 8524 (тiльки плоскi дисплейнi модулi, якi є частинами для товарiв позицiї 8517), 8535, 8536, 8537, 8546, 8547 90 00 00, 9014 80 00 00, 9025 19 00 90 (крiм електронних термометрiв та пiрометрiв, не об'єднаних з iншими приладами, та перетворювачiв термоелектричних для вимiрювання температури рiдкого розплаву металiв).

(Доповнено пунктом 921 згiдно iз Законом України вiд 13.12.2022р. N 2837-IX, iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 02.05.2023р. N 3069-IX)

     922. Установити, що на перiод дiї воєнного стану в Українi, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Українi" вiд 24 лютого 2022 року N 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Українi" вiд 24 лютого 2022 року N 2102-IX, звiльняються вiд оподаткування ввiзним митом товари (крiм товарiв, що класифiкуються за товарними позицiями 2203 - 2208, 2401 - 2404 та кодами 2103 90 30 00, 2106 90, 1601 00 91 10, 1601 00 99 10, 1602 10 00 19, 1602 90 99 19 згiдно з УКТ ЗЕД), що ввозяться на митну територiю України громадськими об'єднаннями та/або благодiйними органiзацiями, включеними до Реєстру неприбуткових установ та органiзацiй, для подальшої їх безоплатної (без будь-якої грошової, матерiальної або iнших видiв компенсацiї) передачi такими особами Збройним Силам України та добровольчим формуванням територiальних громад, Нацiональнiй гвардiї України, Службi безпеки України, Службi зовнiшньої розвiдки України, Державнiй прикордоннiй службi України, Мiнiстерству внутрiшнiх справ України, iншим утвореним вiдповiдно до законiв України вiйськовим формуванням, їх з'єднанням, вiйськовим частинам, пiдроздiлам.

     Пропуск через митний кордон, митний контроль та митне оформлення зазначених у цьому пунктi товарiв здiйснюються у першочерговому порядку.

     Плата за виконання митних формальностей щодо таких товарiв поза мiсцем розташування митних органiв або поза робочим часом, установленим для них, не справляється.

     Декларування зазначених у цьому пунктi товарiв може здiйснюватися шляхом подання попередньої митної декларацiї, яка мiстить всю необхiдну iнформацiю для випуску товарiв вiдповiдно до частини п'ятої статтi 259 цього Кодексу. При цьому доставка та пред'явлення цих товарiв митному органу, яким оформлена така попередня митна декларацiя, не є обов'язковими.

     Товари, зазначенi у цьому пунктi, якi були звiльненi вiд оподаткування ввiзним митом пiд час ввезення на митну територiю України, мають бути переданi отримувачам, зазначеним у цьому пунктi, не пiзнiше 45 календарних днiв з дня завершення митного оформлення таких товарiв, а в разi якщо щодо таких товарiв пiсля завершення їх митного оформлення здiйснювалося на територiї України пiдтверджене документально технiчне обслуговування та/або ремонт - не пiзнiше 90 календарних днiв з дня завершення їх митного оформлення.

     Порушення строку, визначеного цим пунктом, або нецiльове використання зазначених товарiв тягне за собою виникнення обов'язку iз сплати ввiзного мита та пенi у строки та порядку, визначенi цим Кодексом.

     Положення пунктiв 921 та 922 не застосовуються до товарiв, що мають походження з країни, визнаної державою-окупантом згiдно iз законом та/або державою-агресором щодо України згiдно iз законодавством, та/або ввозяться з територiї держави-окупанта (агресора) та/або з окупованої територiї України, визначеної такою згiдно iз законом.

(Доповнено пунктом 922 згiдно iз Законом України вiд 13.12.2022р. N 2837-IX, iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 02.05.2023р. N 3069-IX)

     923. Тимчасово, на перiод дiї воєнного стану в Українi, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Українi" вiд 24 лютого 2022 року N 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Українi" вiд 24 лютого 2022 року N 2102-IX, але не бiльше нiж до 1 травня 2023 року, звiльняються вiд оподаткування ввiзним митом товари, що безоплатно надаються Енергетичним спiвтовариством як допомога на користь суб'єктiв господарювання, що мають лiцензiї на окремi види господарської дiяльностi на ринку електричної енергiї (виробництво електричної енергiї, передача електричної енергiї, розподiл електричної енергiї), та ввозяться такими суб'єктами на митну територiю України для цiлей вiдновлення та ремонту iнфраструктури таких пiдприємств за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику в паливно-енергетичному комплексi, що класифiкуються за такими кодами згiдно з УКТ ЗЕД:

     4015 (крiм 4015 12 00 00), 6401, 7325 (крiм 7325 91 00 00), 7413 00 00 00, 7614, 8311, 8411 81 00 00 - 8411 82 80 00, 8411 99 00 00, 8479 81 00 00, 8479 83 00 10, 8501, 8502, 8504, 8507, 8515, 8535, 8536, 8537, 8538, 8544, 8546, 8547, 9027 (крiм мiкротомiв), 9028 30, 9028 90 10 00.

(Доповнено пунктом 923 згiдно iз Законом України вiд 13.12.2022р. N 2837-IX, iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 02.05.2023р. N 3069-IX)

     924. У перiод дiї воєнного стану в Українi, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Українi" вiд 24 лютого 2022 року N 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Українi" вiд 24 лютого 2022 року N 2102-IX, але не бiльше нiж до 1 сiчня 2025 року, звiльняються вiд оподаткування ввiзним митом безпiлотнi лiтальнi апарати, що класифiкуються в товарнiй позицiї 8806 згiдно з УКТ ЗЕД (крiм 8806 10, 8806 29 20 00, 8806 99 20 00), оптичнi прицiли, колiматорнi прицiли (колiматори), прицiли нiчного бачення або тепловiзiйнi прицiли, що класифiкуються у товарних пiдкатегорiях 9013 10 90 00, 9013 80 00 00 згiдно з УКТ ЗЕД, тепловiзiйнi бiноклi, монокуляри та бiнокуляри, прилади нiчного бачення (бiноклi та монокуляри), що класифiкуються у товарних пiдкатегорiях 8525 89 00 10, 8525 89 00 90, 9005 10 00 00, 9005 80 00 00 згiдно з УКТ ЗЕД, далекомiри, що використовуються в оборонних цiлях та класифiкуються у товарнiй пiдкатегорiї 9015 10 00 00 згiдно з УКТ ЗЕД, переноснi радiостанцiї, що класифiкуються у товарних пiдкатегорiях 8517 62 00 00, 8517 69 30 90, 8517 69 90 00 згiдно з УКТ ЗЕД, портативнi радiоелектроннi засоби виявлення та протидiї безпiлотним лiтальним апаратам (антидроновi рушницi), що класифiкуються у товарнiй позицiї 8543 згiдно з УКТ ЗЕД, що ввозяться на митну територiю України для вiльного обiгу юридичними та фiзичними особами, у тому числi перемiщуються (пересилаються) на митну територiю України у мiжнародних поштових та експрес-вiдправленнях.

     До зазначених у цьому пунктi товарiв, крiм товарiв вiйськового призначення, не застосовуються заходи нетарифного регулювання зовнiшньоекономiчної дiяльностi, у тому числi заходи державного експортного контролю.

     У разi нанесення виробником чи розробником вiдповiдного маркування на товар або упаковку або зазначення вiдомостей у супровiдних документах про те, що такий товар спецiально призначений або модифiкований для вiйськового використання, пропуск через митний кордон України та/або його випуск для вiльного обiгу здiйснюються за наявностi дозвiльного документа, виданого центральним органом виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi державного експортного контролю.

     Пропуск через митний кордон, митний контроль та митне оформлення зазначених у цьому пунктi товарiв здiйснюються у першочерговому порядку.

     Абзац п'ятий виключено.

     Положення цього пункту не застосовуються до товарiв, що мають походження з країни, визнаної державою-окупантом згiдно iз законом та/або державою-агресором щодо України згiдно iз законодавством, та/або ввозяться з територiї держави-окупанта (агресора) та/або з окупованої територiї України, визначеної такою згiдно iз законом.

(Доповнено пунктом 924 згiдно iз Законом України вiд 06.02.2023р. N 2907-IX, iз змiнами, внесеними згiдно iз законами України вiд 28.07.2023р. N 3288-IX, вiд 21.11.2023р. N 3475-IX)

     925. Установити, що тимчасово, до 31 грудня 2025 року включно, митною вартiстю товарiв, якi вивозяться за межi митної територiї України з помiщенням у митний режим експорту та на якi законом встановлено вивiзне мито, що нараховується за адвалорними ставками (крiм товарiв, щодо яких Кабiнетом Мiнiстрiв України вiдповiдно до статтi 191 Закону України "Про зовнiшньоекономiчну дiяльнiсть" запроваджено режим експортного забезпечення), є цiна товару, зазначена у рахунку-фактурi чи рахунку-проформi, але не нижче середньоарифметичного значення котирувань цiн на вiдповiднi товари на мiжнародних товарних бiржах.

     У разi якщо товари, зазначенi в абзацi першому цього пункту, не є об'єктами торгiвлi на мiжнародних товарних бiржах, митною вартiстю таких товарiв є цiна товару, зазначена у рахунку-фактурi чи рахунку-проформi, але не нижче за цiну товару, визначену з урахуванням середньоарифметичного значення котирувань цiн на мiжнародних товарних бiржах на компоненти таких товарiв або цiн на внутрiшньому ринку України (у разi вiдсутностi цiн на компоненти таких товарiв на мiжнародних товарних бiржах) у порядку, затвердженому Кабiнетом Мiнiстрiв України.

     Середньоарифметичне значення котирувань цiн на мiжнародних товарних бiржах на товари та/або їх компоненти, зазначенi в абзацах першому та другому цього пункту, що склалися за попереднiй календарний мiсяць, обчислюється центральним органом виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику економiчного розвитку, у доларах США та до 10 числа кожного календарного мiсяця розмiщується на його офiцiйному веб-сайтi, а також надається центральному органу виконавчої влади, що реалiзує державну митну полiтику.

     При цьому до розмiщення на офiцiйному веб-сайтi центрального органу виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику економiчного розвитку, оновленого середньоарифметичного значення котирувань цiн на вiдповiднi товари та/або їх компоненти на мiжнародних товарних бiржах застосовується попередньо розмiщене середньоарифметичне значення котирувань цiн на вiдповiднi товари та/або їх компоненти.

     Для цiлей цього пункту перелiк мiжнародних товарних бiрж затверджується Кабiнетом Мiнiстрiв України.

     У разi невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим пунктом, митний орган приймає рiшення про вiдмову у митному оформленнi вiдповiдних товарiв.

(Доповнено пунктом 925 згiдно iз Законом України вiд 24.02.2023р. N 2957-IX)

     926. Тимчасово, на перiод дiї воєнного стану, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Українi" вiд 24 лютого 2022 року N 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Українi" вiд 24 лютого 2022 року N 2102-IX, звiльняються вiд оподаткування ввiзним митом товари, що належать державi в особi Мiнiстерства оборони України, Збройних Сил України, а також iнших утворених вiдповiдно до законiв України вiйськових формувань, розвiдувальних органiв, державних органiв спецiального призначення з правоохоронними функцiями, на якi Конституцiєю та законами України покладено функцiї iз забезпечення оборони держави, помiщенi у митний режим переробки за межами митної територiї України, та/або продукти їх переробки, якi повертаються на митну територiю України у митному режимi iмпорту пiсля ремонту та/або обслуговування.

(Доповнено пунктом 926 згiдно iз Законом України вiд 10.04.2023р. N 3020-IX)

     927. Тимчасово, до припинення або скасування воєнного стану в Українi, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Українi" вiд 24 лютого 2022 року N 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Українi" вiд 24 лютого 2022 року N 2102-IX, звiльняються вiд оподаткування ввiзним митом складовi (матерiали, вузли, агрегати, устаткування та комплектувальнi вироби) безпiлотних систем (далi - товари), що класифiкуються за кодами згiдно з УКТ ЗЕД 3926, 4016, 6815, 7326, 8302, 8407, 8408 10 41 00, 8412 29 89 90, 8414, 8471, 8479 89 97 90, 8479 90 20 00, 8479 90 70 00, 8501, 8504, 8506, 8507 60 00 00, 8517 (крiм 8517 13 00 00), 8523, 8525, 8526, 8529, 8536, 8537, 8538 90 99 00, 8538 90 91 00, 8542, 8543 (крiм 8543 40 00 00, 8543 70 50 00), 8544, 8804 00 00 00, 8807, 9002 11 00 00, 9002 19 00 00, 9005, 9013, 9014, 9015 10 00 00, 9025, 9027, 9029, 9032 81 00 00, 9032 89 00 00, що ввозяться на митну територiю України (у тому числi перемiщуються (пересилаються) на митну територiю України у мiжнародних поштових та експрес-вiдправленнях) та помiщуються у митний режим iмпорту (у тому числi ранiше помiщених в iншi митнi режими) пiдприємствами для використання у власнiй виробничiй дiяльностi з виробництва та/або ремонту безпiлотних систем, що класифiкуються у товарних позицiях 8806, 8906 згiдно з УКТ ЗЕД.

     Центральний орган виконавчої влади, що реалiзує державну митну полiтику, формує перелiк пiдприємств, що помiщують у митний режим iмпорту зазначенi в абзацi першому цього пункту товари для використання у власнiй виробничiй дiяльностi з виробництва та/або ремонту безпiлотних систем, на пiдставi оформлених митних декларацiй. Зазначений перелiк щоквартально передається центральному органу виконавчої влади, що реалiзує державну податкову полiтику.

     Використання зазначених в абзацi першому цього пункту товарiв за цiльовим призначенням пiдтверджується пiдприємством, яким для виробництва та/або ремонту безпiлотних систем ввезено товари iз звiльненням вiд оподаткування ввiзним митом, шляхом подання митному органу за мiсцем розташування цього пiдприємства звiту про результати використання таких товарiв. Такий звiт складається кожним пiдприємством (з вiдображенням реквiзитiв такого пiдприємства) i подається в довiльнiй формi щокварталу до 15 числа мiсяця, що настає за звiтним перiодом, до повного використання ввезених вiдповiдно до цього пункту товарiв згiдно iз цiльовим призначенням та реалiзацiї безпiлотних систем, вироблених iз використанням таких товарiв. Зазначений звiт має мiстити iнформацiю про:

     залишок ввезених вiдповiдно до цього пункту товарiв на початок звiтного кварталу в розрiзi митних декларацiй, перелiку та кiлькостi вiдповiдних товарiв;

     перелiк та кiлькiсть товарiв, ввезених вiдповiдно до цього пункту протягом звiтного кварталу в розрiзi митних декларацiй;

     перелiк та кiлькiсть товарiв, ввезених вiдповiдно до цього пункту, якi були використанi у виробництвi та/або ремонтi безпiлотних систем протягом звiтного кварталу в розрiзi митних декларацiй;

     залишок ввезених вiдповiдно до цього пункту товарiв на кiнець звiтного кварталу в розрiзi митних декларацiй, перелiку та кiлькостi вiдповiдних товарiв;

     кiлькiсть вироблених i вiдремонтованих протягом звiтного кварталу безпiлотних систем iз використанням товарiв, ввезених вiдповiдно до цього пункту;

     кiлькiсть реалiзованих та нереалiзованих протягом звiтного кварталу безпiлотних систем, вироблених iз використанням товарiв, ввезених вiдповiдно до цього пункту.

     Такi показники повиннi вiдповiдати показникам товарних i виробничих звiтiв, складених на вiдповiдних пiдприємствах, що зобов'язанi вести бухгалтерський облiк.

     Неподання такого звiту пiдприємством у встановлений строк є пiдставою для вiдмови в подальшому митному оформленнi товарiв, що помiщуються в митний режим iмпорту таким пiдприємством iз застосуванням звiльнення вiд оподаткування ввiзним митом, передбаченого цим пунктом, та звiльнення вiд оподаткування податком на додану вартiсть, передбаченого пунктом 95 пiдроздiлу 2 роздiлу XX "Перехiднi положення" Податкового кодексу України, до моменту подання такого звiту за вiдповiдний звiтний перiод.

     Несвоєчасне подання або неподання звiту про результати використання таких товарiв вважається обставиною, визначеною пунктом 3 частини сьомої статтi 346 цього Кодексу.

     На запит контролюючого органу, визначеного пiдпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статтi 41 Податкового кодексу України, митний орган за мiсцем розташування пiдприємства, яким для виробництва та/або ремонту безпiлотних систем ввезено товари iз звiльненням вiд оподаткування ввiзним митом вiдповiдно до цього пункту, надає протягом 10 робочих днiв iнформацiю про обсяги ввезення таких товарiв та копiї отриманих звiтiв про їх цiльове використання.

     У разi нецiльового використання товарiв, визначених цим пунктом, пiдприємство зобов'язане сплатити суму ввiзного мита, що мала бути сплачена при ввезеннi на митну територiю України таких товарiв, а також сплатити пеню вiдповiдно до закону.

     Положення цього пункту не поширюються на товари, що мають походження з країни, визнаної державою-окупантом згiдно iз законом та/або державою-агресором щодо України згiдно iз законодавством, або ввозяться з територiї держави-окупанта (агресора) та/або з тимчасово окупованої територiї України, визначеної такою згiдно iз законом.

(Доповнено пунктом 927 згiдно iз Законом України вiд 29.05.2023р. N 3124-IX)

     928. Установити, що з 1 сiчня 2026 року митним органам забороняється здiйснювати обробку iнформацiї в системах, що забезпечують функцiонування електронних iнформацiйних ресурсiв митних органiв, без застосування комплексної системи захисту iнформацiї або системи управлiння iнформацiйною безпекою з пiдтвердженою вiдповiднiстю згiдно з вимогами законодавства про захист iнформацiї в iнформацiйно-комунiкацiйних системах та про забезпечення кiбербезпеки.

(Доповнено пунктом 928 згiдно iз Законом України вiд 13.07.2023р. N 3229-IX)

     929. У перiод дiї воєнного стану, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Українi" вiд 24 лютого 2022 року N 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Українi" вiд 24 лютого 2022 року N 2102-IX, за умови наявностi у преференцiйних правилах походження до мiжнародних договорiв про вiльну торгiвлю правил прямого транспортування товарiв з країни їх походження, дозволяється з урахуванням географiчних, транспортних, економiчних причин перемiщення товарiв, що походять з країн, з якими Україна уклала мiжнароднi договори про вiльну торгiвлю, через територiї третiх країн, крiм територiї країни, визнаної державою-окупантом згiдно iз законом та/або державою-агресором щодо України згiдно iз законодавством, у разi якщо такi товари знаходяться пiд митним контролем країни транзиту. При цьому товари повиннi бути в незмiнному станi та з ними не повиннi проводитися будь-якi операцiї, крiм операцiй iз забезпечення збереження i перевантаження товару.

     Пiдтвердження перебування товарiв пiд митним контролем у третiх країнах, якщо iнше не передбачено преференцiйними правилами походження до мiжнародних договорiв України про вiльну торгiвлю, здiйснюється шляхом надання на вибiр пiдприємства одного або декiлькох таких документiв:

     1) сертифiкати, виданi митними органами країн транзиту, що пiдтверджують умови перебування цих товарiв у країнi транзиту та мiстять:

     повний опис транспортованих товарiв;

     дати розвантаження та перевантаження товарiв;

     назви суден або iнших використаних транспортних засобiв (за необхiдностi);

     2) митнi декларацiї у митному режимi транзиту (при зберiганнi товару пiд митним контролем - митна декларацiя або iнший документ, оформлений при помiщеннi у митний режим митного складу, вiльної митної зони або на тимчасове зберiгання);

     3) книжка МДП (Carnet TIR), передбачена Митною конвенцiєю про мiжнародне перевезення вантажiв iз застосуванням книжки МДП (Конвенцiї МДП) 1975 року;

     4) лист-пiдтвердження на офiцiйному бланку митних органiв країн транзиту;

     5) єдиний транспортний документ, який регламентує перевезення товарiв з країни експорту через країну (країни) транзиту;

     6) товаросупровiднi документи, засвiдченi митним органом країни експорту, з вiдомостями про накладення митного забезпечення.

(Доповнено пунктом 929 згiдно iз Законом України вiд 14.07.2023р. N 3261-IX)

     930. До припинення чи скасування воєнного стану на територiї України, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Українi" вiд 24 лютого 2022 року N 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Українi" вiд 24 лютого 2022 року N 2102-IX, забороняються:

     1) помiщення у митний режим безмитної торгiвлi та продаж (постачання) магазинами безмитної торгiвлi, а також розмiщення у них вироблених в Українi товарiв, що класифiкуються у товарних позицiях 2401 - 2404 згiдно з УКТ ЗЕД.

     Протягом 30 днiв з дня набрання чинностi Законом України "Про внесення змiн до Митного кодексу України та iнших законiв України щодо протидiї незаконному обiгу тютюнових виробiв" товари, якi виробленi в Українi та класифiкуються за товарними позицiями 2401 - 2404 згiдно з УКТ ЗЕД, що знаходяться в магазинах безмитної торгiвлi та перебувають в митному режимi безмитної торгiвлi, пiдлягають декларуванню утримувачем вiдповiдного магазину безмитної торгiвлi до iншого митного режиму вiдповiдно до частини першої статтi 146 цього Кодексу.

     У разi невиконання у встановлений строк вимог, визначених цим пунктом, дозвiл на вiдкриття та експлуатацiю магазину безмитної торгiвлi пiдлягає зупиненню, при цьому положення статей 199 та 1910 цього Кодексу не застосовуються;

     2) продаж магазинами безмитної торгiвлi тютюнових виробiв однiй особi протягом однiєї доби в обсязi, що перевищує 50 сигарет або 10 сигар або 20 сигарил (вагою не бiльше 3 грамiв кожна) або 50 грамiв тютюну, або цi вироби в наборi загальною вагою понад 50 грамiв;

     3) продаж магазинами безмитної торгiвлi алкогольних напоїв однiй особi протягом однiєї доби в обсязi, що перевищує 2 лiтри алкогольних напоїв iз вмiстом спирту, що не перевищує 22 %, або 1 лiтр мiцних (iз вмiстом спирту бiльш як 22 %) алкогольних напоїв.

     Перевищення встановленого у пiдпунктах 2 i 3 цього пункту обсягу реалiзацiї тютюнових виробiв та/або алкогольних напоїв однiй особi протягом однiєї доби тягне за собою адмiнiстративну вiдповiдальнiсть, встановлену цим Кодексом.

     Розрахунковий документ про продаж магазинами безмитної торгiвлi товарiв, зазначених у пiдпунктах 2 i 3 цього пункту, повинен мiстити реквiзити паспортного документа громадянина - покупця таких товарiв, що в обов'язковому порядку передаються до системи облiку даних реєстраторiв розрахункових операцiй центрального органу виконавчої влади, що реалiзує державну податкову полiтику.

(Доповнено пунктом 930 згiдно iз Законом України вiд 10.08.2023р. N 3326-IX)

     931. До припинення або скасування воєнного стану в Українi, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Українi" вiд 24 лютого 2022 року N 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Українi" вiд 24 лютого 2022 року N 2102-IX, забороняється ввезення на митну територiю України товарiв товарних позицiй 2401 - 2404 згiдно з УКТ ЗЕД, що мають походження з Республiки Бiлорусь.

(Доповнено пунктом 931 згiдно iз Законом України вiд 10.08.2023р. N 3326-IX)

     932. Тимчасово, до припинення або скасування воєнного стану в Українi, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Українi" вiд 24 лютого 2022 року N 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Українi" вiд 24 лютого 2022 року N 2102-IX, у разi якщо органами державного регулювання зовнiшньоекономiчної дiяльностi в межах повноважень, визначених законами України "Про захист нацiонального товаровиробника вiд демпiнгового iмпорту", "Про захист нацiонального товаровиробника вiд субсидованого iмпорту", "Про застосування спецiальних заходiв щодо iмпорту в Україну" або частиною одинадцятою статтi 29 Закону України "Про зовнiшньоекономiчну дiяльнiсть", вжито заходiв до товарiв, що класифiкуються за товарними позицiями 2709, 2710 (крiм випадку, передбаченого абзацом четвертим цього пункту), 2711, 3102, 3103, 3104, 3105, 3901 згiдно з УКТ ЗЕД, ввезення на митну територiю України таких товарiв з будь-якої країни їх походження незалежно вiд країни вiдправлення здiйснюється з урахуванням таких особливостей.

     Крiм документiв, передбачених частиною першою статтi 42 цього Кодексу, декларант, уповноважена ним особа або перевiзник зобов'язанi надати митному органу в паперовiй або електроннiй формi документи, що пiдтверджують якiснi характеристики товару, наданi виробником товару, та документи i вiдомостi, визначенi статтею 335 цього Кодексу (залежно вiд виду транспорту, яким здiйснюється перемiщення товару), що пiдтверджують маршрут постачання товару вiд виробника до пiдприємства, що є одержувачем згiдно з зовнiшньоекономiчним договором (контрактом).

     У разi видачi компетентним органом країни вiдправлення товару сертифiката про походження товару, зазначеного у пунктi 1 частини першої статтi 42 цього Кодексу, в митнiй декларацiї зазначаються також вiдомостi про сертифiкат про походження товару, виданий компетентним органом у країнi походження товару.

     У разi перемiщення через митний кордон України у складi товарних партiй товарiв, що класифiкуються в таких товарних пiдкатегорiях згiдно з УКТ ЗЕД: 2710 19 81 00, 2710 19 83 00, 2710 19 85 00, 2710 19 87 00, 2710 19 91 00, 2710 19 93 00, 2710 19 99 00, сумарною вагою, що не перевищує 200 кг, в упаковцi виробника та призначених для роздрiбної торгiвлi, для цiлей абзацiв першого - третього цього пункту їх країна походження пiдтверджується на пiдставi одного з документiв про походження, визначених частиною першою статтi 41 цього Кодексу, якщо iнше не передбачено мiжнародним договором.

(Доповнено пунктом 932 згiдно iз Законом України вiд 23.08.2023р. N 3345-IX)

     10. Кабiнету Мiнiстрiв України:

     протягом мiсяця розробити та подати до Верховної Ради України проект закону про внесення змiн до Податкового кодексу України та iнших законодавчих актiв України у зв'язку з прийняттям цього Кодексу;

     до дня набрання чинностi цим Кодексом привести свої акти у вiдповiднiсть iз цим Кодексом та видати акти, що випливають iз цього Кодексу;

     до дня набрання чинностi цим Кодексом забезпечити приведення центральними органами виконавчої влади своїх нормативно-правових актiв у вiдповiднiсть iз цим Кодексом та видання ними нормативно-правових актiв, що випливають iз цього Кодексу;

     протягом трьох мiсяцiв розробити та подати до Верховної Ради України проект закону про порядок вiдшкодування шкоди, заподiяної особам та їх майну неправомiрними рiшеннями, дiями або бездiяльнiстю митних органiв, органiзацiй або їх посадових осiб чи iнших працiвникiв при виконаннi ними своїх службових (трудових) обов'язкiв;

     до 1 сiчня 2015 року забезпечити створення в митних органах автоматизованої системи митного оформлення та передбачити у проектах законiв про Державний бюджет України на 2013 та 2014 роки окремим рядком необхiднi для цього кошти.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 04.07.2013р. N 405-VII)
 
Президент України
В. ЯНУКОВИЧ

м. Київ
13 березня 2012 року
N 4495-VI

Copyright © 2024 НТФ «Интес»
Все права сохранены.