ЗАКОН  УКРАЇНИ

Про наукову i науково-технiчну дiяльнiсть

Iз змiнами i доповненнями, внесеними
Законами України
вiд 25 грудня 2015 року N 922-VIII,
вiд 6 грудня 2016 року N 1774-VIII,
вiд 5 вересня 2017 року N 2145-VIII,
вiд 3 жовтня 2017 року N 2148-VIII,
вiд 18 сiчня 2018 року N 2269-VIII,
вiд 18 жовтня 2018 року N 2597-VIII,
вiд 25 квiтня 2019 року N 2704-VIII,
вiд 19 вересня 2019 року N 114-IX,
вiд 20 вересня 2019 року N 124-IX,
вiд 4 березня 2020 року N 524-IX,
вiд 17 червня 2020 року N 720-IX,
вiд 3 вересня 2020 року N 870-IX

(З 1 сiчня 2023 року до цього Закону будуть внесенi змiни, передбаченi абзацом сьомим пункту 16 роздiлу I Закону України вiд 3 вересня 2020 року N 870-IX)

(У текстi Закону слова "вищий навчальний заклад" у всiх вiдмiнках та числах замiнено словами "заклад вищої освiти" у вiдповiдному вiдмiнку та числi згiдно iз Законом України вiд 3 вересня 2020 року N 870-IX)

     Цей Закон визначає правовi, органiзацiйнi та фiнансовi засади функцiонування i розвитку у сферi наукової i науково-технiчної дiяльностi, створює умови для провадження наукової i науково-технiчної дiяльностi, задоволення потреб суспiльства i держави у технологiчному розвитку шляхом взаємодiї освiти, науки, бiзнесу та влади.

     Рiвень розвитку науки i технiки є визначальним чинником прогресу суспiльства, пiдвищення добробуту громадян, їх духовного та iнтелектуального зростання. Цим зумовлена необхiднiсть прiоритетної державної пiдтримки розвитку науки як джерела економiчного зростання i невiд'ємної складової нацiональної культури та освiти, створення умов для реалiзацiї iнтелектуального потенцiалу громадян у сферi наукової i науково-технiчної дiяльностi, забезпечення використання досягнень вiтчизняної та свiтової науки i технiки для задоволення соцiальних, економiчних, культурних та iнших потреб.

Роздiл I
ЗАГАЛЬНI ПОЛОЖЕННЯ

     Стаття 1. Основнi термiни та їх визначення

     У цьому Законi наведенi нижче термiни вживаються у такому значеннi:

     1) ад'юнкт - вчений, який проводить науковi дослiдження у рамках пiдготовки в ад'юнктурi вищого вiйськового навчального закладу (закладу вищої освiти iз специфiчними умовами навчання) для здобуття ступеня доктора фiлософiї;

     2) аспiрант - вчений, який проводить фундаментальнi та (або) прикладнi науковi дослiдження у рамках пiдготовки в аспiрантурi у закладi вищої освiти / науковiй установi для здобуття ступеня доктора фiлософiї;

     3) виробничо-орiєнтована (галузева) наукова установа - наукова установа, науково-технiчний результат дiяльностi якої призначений для безпосереднього впровадження у виробництво та/або практичного використання на пiдприємствах i в установах;

     4) вчений - фiзична особа, яка проводить фундаментальнi та (або) прикладнi науковi дослiдження i отримує науковi та (або) науково-технiчнi (прикладнi) результати;

     5) грант - фiнансовi чи iншi ресурси, наданi на безоплатнiй i безповоротнiй основi державою, юридичними, фiзичними особами, у тому числi iноземними, та (або) мiжнародними органiзацiями для розвитку матерiально-технiчної бази для провадження наукової i науково-технiчної дiяльностi, проведення конкретних фундаментальних та (або) прикладних наукових дослiджень, науково-технiчних (експериментальних) розробок, зокрема на оплату працi наукових (науково-педагогiчних) працiвникiв у рамках їх виконання, за напрямами i на умовах, визначених надавачами гранту;

     6) державна дослiдницька iнфраструктура - об'єднання наукових установ та (або) закладiв вищої освiти державної форми власностi, що створюється з метою оптимального використання їхнiх ресурсiв (кадрiв, матерiалiв, устаткування, обчислювальних ресурсiв та зберiгання банкiв даних i знань) та координацiї їх ефективного використання для проведення наукових, науково-технiчних дослiджень i науково-технiчних розробок на найвищому рiвнi, а також забезпечення спiльного проведення заходiв щодо якiсної пiдготовки фахiвцiв у вiдповiдних галузях знань;

     7) докторант - вчений, який проходить пiдготовку в докторантурi наукової установи (закладу вищої освiти) для здобуття наукового ступеня доктора наук;

(пункт 7 статтi 1 у редакцiї Закону України вiд 03.09.2020р. N 870-IX)

     8) дослiдне виробництво - структурний пiдроздiл наукової установи, унiверситету, академiї, iнституту або юридична особа, основною дiяльнiстю якого є виготовлення та апробацiя дослiдних зразкiв, корисних моделей, нових продуктiв, технологiчних процесiв, надання вiдповiдних послуг, пов'язаних з цiєю дiяльнiстю, тощо;

     9) дослiдницька iнфраструктура - сукупнiсть засобiв, ресурсiв та пов'язаних з ними послуг, якi використовуються науковим спiвтовариством для проведення дослiджень на найвищому рiвнi, що охоплює найважливiшi об'єкти наукового устаткування та обладнання або набори приладiв, ресурси, що базуються на знаннях (колекцiї, архiви, депозитарiї або банки даних наукової iнформацiї), iнфраструктуру, засновану на технологiї комунiкацiй (грiд, комп'ютери, програмне забезпечення i мережевий зв'язок), та iншi структури унiкального характеру. Дослiдницькi iнфраструктури можуть бути локально розташованими, вiртуальними або розподiленими (органiзована мережа ресурсiв), державними або приватними. Дослiдницькi iнфраструктури можуть входити до мiжнародних мереж;

     10) Європейський дослiдницький простiр - система програм та полiтичних iнструментiв, що об'єднує iнституцiйне середовище дослiджень i розробок держав - учасниць Європейського Союзу та асоцiйованих членiв з метою розвитку мiжнародного науково-технiчного спiвробiтництва, вiльного трансферу знань, мобiльностi дослiдникiв;

     11) молодий вчений - вчений вiком до 35 рокiв включно, який має вищу освiту не нижче другого (магiстерського) рiвня, або вчений вiком до 40 рокiв включно, який має науковий ступiнь доктора наук;

(пункт 11 статтi 1 у редакцiї Закону України вiд 03.09.2020р. N 870-IX)

     12) наукова дiяльнiсть - iнтелектуальна творча дiяльнiсть, спрямована на одержання нових знань та (або) пошук шляхiв їх застосування, основними видами якої є фундаментальнi та прикладнi науковi дослiдження;

     13) наукова експедицiя - органiзацiйна форма наукових дослiджень, що передбачає подорож, поїздку, вiдрядження наукового працiвника (групи наукових працiвникiв) з метою здобуття емпiричних вiдомостей для отримання практичного досвiду та подальших теоретичних узагальнень у вiдповiднiй галузi наук;

     14) наукова (науково-технiчна) продукцiя - науковий та (або) науково-технiчний (прикладний) результат, призначений для реалiзацiї;

     15) наукова (науково-технiчна) робота - науковi дослiдження та науково-технiчнi (експериментальнi) розробки, проведенi з метою одержання наукового, науково-технiчного (прикладного) результату. Основними видами наукової (науково-технiчної) роботи є науково-дослiднi, дослiдно-конструкторськi, проектно-конструкторськi, дослiдно-технологiчнi, технологiчнi, пошуковi та проектно-пошуковi роботи, виготовлення дослiдних зразкiв або партiй науково-технiчної продукцiї, а також iншi роботи, пов'язанi з доведенням нових наукових i науково-технiчних знань до стадiї практичного використання;

     16) наукова (науково-дослiдна, науково-технологiчна, науково-технiчна, науково-практична) установа (далi - наукова установа) - юридична особа незалежно вiд органiзацiйно-правової форми та форми власностi, утворена в установленому законодавством порядку, для якої наукова та (або) науково-технiчна дiяльнiсть є основною;

     17) наукове видавництво - видавництво - юридична особа, основним видом дiяльностi якої є видавнича дiяльнiсть, спрямована на висвiтлення результатiв наукової, науково-технiчної, науково-педагогiчної, науково-органiзацiйної дiяльностi, оприлюднення наукових результатiв, представлення наукової (науково-технiчної) продукцiї, а також дослiджень у галузi теорiї та методики науково-видавничої справи;

     18) наукове видання - твiр (узагальнююча наукова праця, монографiя, збiрник наукових праць, збiрник документiв i матерiалiв, тези та матерiали наукових конференцiй, автореферат дисертацiї, препринт, словник, енциклопедiя, науковий довiдник або покажчик, наукове перiодичне видання тощо) наукового характеру, що пройшов процедуру наукового рецензування та затвердження до друку вченою (науковою, науково-технiчною, технiчною) радою наукової установи або закладу вищої освiти, редакцiйно-видавниче опрацювання, виготовлений шляхом друкування, тиснення або в iнший спосiб, мiстить iнформацiю про результати наукової, науково-технiчної, науково-педагогiчної, науково-органiзацiйної дiяльностi, теоретичних чи експериментальних дослiджень (науково-дослiдне видання); пiдготовленi науковцями до публiкацiї тексти пам'яток культури, iсторичних документiв чи лiтературних текстiв (археографiчне або джерелознавче видання); науково систематизованi данi чи матерiали, що вiдображають iсторiю науки та сучасний стан наукового знання (науково-довiдкове або науково-iнформацiйне видання), призначенi для поширення;

(пункт 18 статтi 1 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 20.09.2019р. N 124-IX)

     19) науковий пiдроздiл - структурний пiдроздiл юридичної особи, основним завданням якого є провадження наукової, науково-технiчної або науково-органiзацiйної дiяльностi, у штатi якого посади наукових працiвникiв становлять не менш як 50 вiдсоткiв. Типами наукового пiдроздiлу є iнститут, науково-дослiдна частина, управлiння, вiддiлення, комплекс, центр, вiддiл, лабораторiя, секцiя, сектор, бюро, група, фiлiал, дослiдна станцiя, дослiдне поле, ботанiчний сад, дендропарк, обсерваторiя, наукова (науково-технiчна) бiблiотека, науковий (науково-технiчний) музей;

     20) науковий працiвник - вчений, який має вищу освiту не нижче другого (магiстерського) рiвня, вiдповiдно до трудового договору (контракту) професiйно провадить наукову, науково-технiчну, науково-органiзацiйну, науково-педагогiчну дiяльнiсть та має вiдповiдну квалiфiкацiю незалежно вiд наявностi наукового ступеня або вченого звання, пiдтверджену результатами атестацiї у випадках, визначених законодавством;

     21) науковий (науково-технiчний) проект - комплекс заходiв, пов'язаних iз забезпеченням виконання та безпосереднiм проведенням наукових дослiджень та (або) науково-технiчних розробок з метою досягнення конкретного наукового або науково-технiчного (прикладного) результату;

     22) науковий результат - нове наукове знання, одержане в процесi фундаментальних або прикладних наукових дослiджень та зафiксоване на носiях iнформацiї. Науковий результат може бути у формi звiту, опублiкованої наукової статтi, наукової доповiдi, наукового повiдомлення про науково-дослiдну роботу, монографiчного дослiдження, наукового вiдкриття, проекту нормативно-правового акта, нормативного документа або науково-методичних документiв, пiдготовка яких потребує проведення вiдповiдних наукових дослiджень або мiстить наукову складову, тощо;

     23) науково-органiзацiйна дiяльнiсть - дiяльнiсть, спрямована на методичне, органiзацiйне забезпечення та координацiю наукової, науково-технiчної та науково-педагогiчної дiяльностi;

     24) науково-педагогiчна дiяльнiсть - педагогiчна дiяльнiсть в унiверситетах, академiях, iнститутах та закладах пiслядипломної освiти, що пов'язана з науковою та (або) науково-технiчною дiяльнiстю;

     25) науково-педагогiчний працiвник - вчений, який має вищу освiту не нижче другого (магiстерського) рiвня, вiдповiдно до трудового договору (контракту) в унiверситетi, академiї, iнститутi професiйно провадить педагогiчну та наукову або науково-педагогiчну дiяльнiсть та має вiдповiдну квалiфiкацiю незалежно вiд наявностi наукового ступеня або вченого звання, пiдтверджену результатами атестацiї у випадках, визначених законодавством;

     26) науково-технiчна дiяльнiсть - наукова дiяльнiсть, спрямована на одержання i використання нових знань для розв'язання технологiчних, iнженерних, економiчних, соцiальних та гуманiтарних проблем, основними видами якої є прикладнi науковi дослiдження та науково-технiчнi (експериментальнi) розробки;

     27) науково-технiчний (прикладний) результат - одержанi пiд час проведення прикладних наукових дослiджень, науково-технiчних (експериментальних) розробок новi або iстотно вдосконаленi матерiали, продукти, процеси, пристрої, технологiї, системи, новi або iстотно вдосконаленi послуги, введенi в дiю новi конструктивнi чи технологiчнi рiшення, завершенi випробування, розробки, що впровадженi або можуть бути впровадженi в суспiльну практику. Науково-технiчний (прикладний) результат може бути у формi ескiзного проекту, експериментального (дослiдного) зразка або його дiючої моделi, конструкторської або технологiчної документацiї на науково-технiчну продукцiю, дослiдного зразка, проекту нормативно-правового акта, нормативного документа або науково-методичних документiв тощо;

     28) науково-технiчнi (експериментальнi) розробки - науково-технiчна дiяльнiсть, що базується на наукових знаннях, отриманих у результатi наукових дослiджень чи практичного досвiду, та провадиться з метою доведення таких знань до стадiї практичного використання. Результатом науково-технiчних (експериментальних) розробок є новi або iстотно вдосконаленi матерiали, продукти, процеси, пристрої, технологiї, системи, об'єкти права iнтелектуальної власностi, новi або iстотно вдосконаленi послуги;

     29) основна дiяльнiсть наукових установ - проведення фундаментальних дослiджень, прикладних наукових дослiджень i науково-технiчних (експериментальних) розробок, надання науково-технiчних послуг, проведення наукової i науково-технiчної експертизи, пiдготовка наукових кадрiв, розвиток i збереження наукової iнфраструктури;

(пункт 29 статтi 1 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 03.09.2020р. N 870-IX)

     30) прикладнi науковi дослiдження - теоретичнi та експериментальнi науковi дослiдження, спрямованi на одержання i використання нових знань для практичних цiлей. Результатом прикладних наукових дослiджень є новi знання, призначенi для створення нових або вдосконалення iснуючих матерiалiв, продуктiв, пристроїв, методiв, систем, технологiй, конкретнi пропозицiї щодо виконання актуальних науково-технiчних та суспiльних завдань;

     31) принцип вiдповiдностi мiри впливу - принцип взаємодiї мiж рiзними рiвнями в iєрархiчнiй системi управлiння, який визначає, що на вищому рiвнi мають прийматися такi рiшення, що залишають нижчому рiвню найбiльшу свободу у процесi їх реалiзацiї;

     32) принцип субсидiарностi - принцип взаємодiї мiж рiзними рiвнями в iєрархiчнiй системi управлiння, за якої вищий рiвень приймає новi рiшення (правила та процедури) тiльки за умови їх вищої ефективностi, нiж вiдповiднi рiшення нижчого рiвня;

     33) фундаментальнi науковi дослiдження - теоретичнi та експериментальнi науковi дослiдження, спрямованi на одержання нових знань про закономiрностi органiзацiї та розвитку природи, суспiльства, людини, їх взаємозв'язкiв. Результатом фундаментальних наукових дослiджень є гiпотези, теорiї, новi методи пiзнання, вiдкриття законiв природи, невiдомих ранiше явищ i властивостей матерiї, виявлення закономiрностей розвитку суспiльства тощо, якi не орiєнтованi на безпосереднє практичне використання у сферi економiки.

     Стаття 2. Мета i завдання

     1. Метою цього Закону є врегулювання вiдносин, пов'язаних з провадженням наукової i науково-технiчної дiяльностi, та створення умов для пiдвищення ефективностi наукових дослiджень i використання їх результатiв для забезпечення розвитку всiх сфер суспiльного життя.

     2. Основними завданнями цього Закону є визначення:

     1) правового статусу суб'єктiв наукової i науково-технiчної дiяльностi, матерiальних та моральних стимулiв для забезпечення престижностi та прiоритетностi вiдповiдної сфери дiяльностi;

     2) економiчних, соцiальних та правових гарантiй наукової i науково-технiчної дiяльностi, свободи наукової творчостi;

     3) основних цiлей, напрямiв та принципiв державної полiтики у сферi наукової i науково-технiчної дiяльностi, мiжнародного науково-технiчного спiвробiтництва;

     4) повноважень органiв державної влади щодо здiйснення державного регулювання та управлiння у сферi наукової i науково-технiчної дiяльностi.

     Стаття 3. Законодавство України про наукову i науково-технiчну дiяльнiсть

     1. Законодавство України про наукову i науково-технiчну дiяльнiсть складається з цього Закону та iнших нормативно-правових актiв, що регулюють вiдносини у процесi провадження такої дiяльностi, та мiжнародних договорiв України, згода на обов'язковiсть яких надана Верховною Радою України.

     Стаття 31. Мова наукової та науково-технiчної дiяльностi

     1. Мовою у сферi наукової та науково-технiчної дiяльностi є державна мова.

(роздiл I доповнено статтею 31 згiдно iз Законом України вiд 25.04.2019р. N 2704-VIII)

Роздiл II
ПРАВОВИЙ СТАТУС СУБ'ЄКТIВ НАУКОВОЇ I НАУКОВО-ТЕХНIЧНОЇ ДIЯЛЬНОСТI

     Стаття 4. Суб'єкти наукової i науково-технiчної дiяльностi

     1. Суб'єктами наукової i науково-технiчної дiяльностi є науковi працiвники, науково-педагогiчнi працiвники, аспiранти, ад'юнкти i докторанти, iншi вченi, науковi установи, унiверситети, академiї, iнститути, музеї, iншi юридичнi особи незалежно вiд форми власностi, що мають вiдповiднi науковi пiдроздiли, та громадськi науковi органiзацiї.

     Стаття 5. Вчений

     1. Вчений є основним суб'єктом наукової i науково-технiчної дiяльностi.

     2. Вчений має право:

     1) обирати види, напрями i засоби наукової i науково-технiчної дiяльностi вiдповiдно до своїх iнтересiв, творчих можливостей та загальнолюдських цiнностей;

     2) об'єднуватися з iншими вченими в громадськi органiзацiї, постiйнi або тимчасовi науковi колективи для провадження спiльної наукової, науково-технiчної та науково-педагогiчної дiяльностi;

     3) брати участь у конкурсах на проведення наукових дослiджень, якi фiнансуються за рахунок коштiв державного бюджету та iнших джерел вiдповiдно до законодавства України;

     4) здобувати визнання авторства на науковi i науково-технiчнi результати своєї дiяльностi;

     5) публiкувати результати своїх дослiджень або оприлюднювати їх в iнший спосiб у порядку, встановленому законодавством України;

     6) брати участь у конкурсах на замiщення вакантних посад наукових i науково-педагогiчних працiвникiв;

     7) отримувати, передавати та поширювати вiдкриту науково-технiчну iнформацiю;

     8) отримувати належнi стимулювання та мотивацiю до наукової i науково-технiчної дiяльностi, орiєнтованi на об'єктивну оцiнку реалiзацiї конкретних завдань за кiнцевим результатом;

     9) здобувати державне i громадське визнання шляхом присвоєння йому наукових ступенiв, вчених звань, премiй, почесних звань за внесок у розвиток науки, технологiй, впровадження наукових, науково-технiчних результатiв у виробництво та за пiдготовку наукових кадрiв.

     3. Вчений пiд час провадження наукової, науково-технiчної, науково-органiзацiйної та науково-педагогiчної дiяльностi зобов'язаний:

     1) не завдавати шкоди здоров'ю та життю людини, навколишньому природному середовищу;

     2) додержуватися етичних норм наукового спiвтовариства, неухильно дотримуватися норм права iнтелектуальної власностi.

     Стаття 6. Науковий працiвник

     1. Науковий працiвник провадить наукову (науково-технiчну, науково-органiзацiйну, науково-педагогiчну) дiяльнiсть у наукових установах, закладах вищої освiти, наукових пiдроздiлах установ, органiзацiй, пiдприємств.

     2. Робочий час наукового працiвника визначається Кодексом законiв про працю України та iншими актами законодавства України, прийнятими вiдповiдно до нього.

     Для наукових працiвникiв i спецiалiстiв наукових установ та закладiв вищої освiти може встановлюватися гнучкий режим робочого часу, вiдповiдно до якого встановлюється режим працi iз саморегулюванням часу початку, закiнчення i тривалостi робочого часу впродовж робочого дня, з дотриманням вимог статей 50 - 52 i 56 Кодексу законiв про працю України.

     Для наукових працiвникiв i спецiалiстiв наукових установ та закладiв вищої освiти може запроваджуватися дистанцiйний режим працi.

     Можливiсть запровадження гнучкого режиму робочого часу та дистанцiйного режиму працi в науковiй установi (закладi вищої освiти) визначається в колективному договорi або рiшенням керiвника наукової установи (закладу вищої освiти) за погодженням з виборним органом первинної профспiлкової органiзацiї.

     Конкретний перелiк професiй i посад наукової установи (закладу вищої освiти), на яких можуть застосовуватися гнучкий режим робочого часу та дистанцiйний режим працi, погоджується вченою (науковою, науково-технiчною, технiчною) радою наукової установи (закладу вищої освiти).

     Порядок та умови застосування гнучкого режиму робочого часу та дистанцiйного режиму працi визначаються у правилах внутрiшнього трудового розпорядку наукової установи (закладу вищої освiти).

     Перелiк видiв наукової (науково-технiчної) роботи, а також методичної, експертної, консультацiйної, органiзацiйної роботи для наукових працiвникiв наукової установи (закладу вищої освiти) визначається керiвником вiдповiдної установи (закладу).

     3. Науковий працiвник має право:

     1) бути членом i брати участь у дiяльностi професiйних спiлок, громадських об'єднань i полiтичних партiй;

     2) прийняти вмотивоване рiшення про вiдмову вiд участi в науковiй (науково-технiчнiй) дiяльностi, результати якої можуть порушити права самого наукового працiвника або iншої людини, суспiльства, завдати шкоди навколишньому природному середовищу або порушити етичнi норми наукового спiвтовариства;

     3) на матерiальну пiдтримку виконуваних дослiджень за рахунок коштiв державного бюджету та iнших джерел фiнансування вiдповiдно до законодавства України;

     4) на iменнi та iншi стипендiї, а також премiї, що встановлюються державою, юридичними та фiзичними особами;

     5) на об'єктивну оцiнку своєї дiяльностi та отримання матерiальної винагороди вiдповiдно до квалiфiкацiї, наукових результатiв, якостi та складностi виконуваної роботи, а також на одержання доходу чи iншої винагороди вiд реалiзацiї наукового або науково-технiчного (прикладного) результату своєї дiяльностi;

     6) провадити науково-педагогiчну дiяльнiсть, надавати консультативну допомогу, а також бути експертом вiдповiдно до законодавства України;

     7) працювати за сумiсництвом, зокрема на керiвних наукових та науково-педагогiчних посадах, за умови забезпечення уникнення конфлiкту iнтересiв;

     8) провадити пiдприємницьку дiяльнiсть вiдповiдно до законодавства України;

     9) пiдвищувати свою квалiфiкацiю.

     4. Науковий працiвник зобов'язаний:

     1) проводити науковi дослiдження та (або) науково-технiчнi (експериментальнi) розробки вiдповiдно до укладених договорiв (контрактiв);

     2) представляти результати наукової i науково-технiчної дiяльностi шляхом наукових доповiдей, публiкацiй тощо;

     3) проходити в установленому порядку атестацiю на вiдповiднiсть займанiй посадi;

     4) постiйно пiдвищувати свою квалiфiкацiю;

     5) додержуватися етичних норм наукового спiвтовариства.

     5. Прийняття на роботу наукових працiвникiв здiйснюється на конкурсних засадах, крiм випадкiв, передбачених законодавством України.

     Примiрне положення про порядок проведення конкурсу на замiщення вакантних наукових посад державної наукової установи затверджується Кабiнетом Мiнiстрiв України.

     У разi неможливостi забезпечення проведення наукових дослiджень наявними штатними працiвниками за рiшенням вченої (наукової, науково-технiчної, технiчної) ради державної наукової установи (закладу вищої освiти) вакантнi посади наукових працiвникiв цiєї наукової установи (закладу вищої освiти) можуть замiщуватися науковими працiвниками вiдповiдної цим посадам квалiфiкацiї за строковими трудовими договорами до проведення конкурсного замiщення цих посад, але не бiльше нiж на шiсть мiсяцiв.

(частину п'яту статтi 6 доповнено новим абзацом третiм згiдно iз Законом України вiд 03.09.2020р. N 870-IX, у зв'язку з цим абзац третiй вважати абзацом четвертим)

     Порядок прийняття на вакантнi науковi посади науковими установами iншої форми власностi передбачається їх статутами (положеннями) чи iншими установчими документами.

     6. Науковий працiвник не може бути примушений до проведення наукових дослiджень, якщо вони або їх результати завдають чи можуть завдавати шкоди здоров'ю та життю людини, навколишньому природному середовищу, а також не може бути притягнутий до вiдповiдальностi за вiдмову вiд участi у таких дослiдженнях.

     Стаття 7. Наукова установа

     1. В Українi дiють науковi установи державної, комунальної та приватної форм власностi, якi мають рiвнi права у здiйсненнi наукової, науково-технiчної та iнших видiв дiяльностi.

     Комунальнi науковi установи утворюються у формi комунальних пiдприємств.

     Наукова установа дiє на пiдставi статуту (положення) чи iншого установчого документа, що затверджуються в установленому порядку.

     Наукова установа є юридичною особою та може мати статус неприбуткової органiзацiї.

     2. Утворення, реорганiзацiя та лiквiдацiя державних наукових установ здiйснюються в установленому Кабiнетом Мiнiстрiв України порядку.

     Нацiональна академiя наук України, нацiональнi галузевi академiї наук утворюють, реорганiзують, лiквiдують науковi установи, що перебувають у їх вiданнi, з урахуванням норм Закону України "Про особливостi правового режиму дiяльностi Нацiональної академiї наук України, нацiональних галузевих академiй наук та статусу їх майнового комплексу".

(абзац другий частини другої статтi 7 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 03.09.2020р. N 870-IX)

     Утворення, реорганiзацiя та лiквiдацiя iнших наукових установ здiйснюються за рiшенням їх засновникiв.

     3. Науковi установи за погодженням iз власником (власниками) або уповноваженим ним (ними) органом, або засновником можуть входити до об'єднань юридичних осiб з метою виконання своїх статутних завдань iз збереженням статусу юридичної особи та фiнансової самостiйностi.

     4. Складовими матерiально-технiчної бази наукових установ є будiвлi, споруди, земельнi дiлянки, комунiкацiї, обладнання, транспортнi засоби, службове житло та iншi матерiальнi цiнностi, нематерiальнi активи.

     Вiдповiдно до законодавства та з урахуванням органiзацiйно-правової форми наукової установи з метою забезпечення провадження її статутної дiяльностi засновником закрiплюються за нею на основi права оперативного управлiння чи господарського вiдання або передаються їй у власнiсть будiвлi, споруди, майновi комплекси, комунiкацiї, обладнання, транспортнi засоби та iнше майно.

     5. Землекористування та реалiзацiя прав власника земельних дiлянок (для приватних наукових установ), у тому числi набуття вiдповiдних прав на землю, здiйснюються науковими установами вiдповiдно до земельного законодавства.

     Земельнi дiлянки передаються державним i комунальним науковим установам у постiйне користування у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, i не можуть бути вилученi (припинено право постiйного користування земельною дiлянкою) за рiшенням органiв виконавчої влади або органiв мiсцевого самоврядування без згоди власника (власникiв) або уповноваженого ним (ними) органу чи Президiї Нацiональної академiї наук України або нацiональних галузевих академiй наук.

     Передача в оренду державними (комунальними) науковими установами закрiплених за ними на основi права оперативного управлiння або господарського вiдання об'єктiв власностi, а також земельних дiлянок здiйснюється без права їх викупу вiдповiдно до законодавства України.

     6. Наукова установа з метою перепiдготовки наукових працiвникiв та спецiалiстiв може здiйснювати навчання за програмами пiслядипломної освiти в установленому порядку, а також утворювати спiльно з унiверситетами, академiями, iнститутами спецiалiзованi кафедри для пiдготовки фахiвцiв за квалiфiкацiйним рiвнем магiстра та (або) доктора фiлософiї.

     Науковi установи, а також нацiональнi академiї наук мають право засновувати вищi начальнi заклади з вiдповiдних напрямiв наукової дiяльностi (галузi знань) у порядку, передбаченому Законом України "Про вищу освiту", брати участь у забезпеченнi навчального процесу та створювати на договiрних засадах науково-навчальнi об'єднання.

     Науковi установи мають право здiйснювати видавничу дiяльнiсть наукового, освiтнього та просвiтницького характеру, виступати в установленому порядку засновниками друкованих засобiв масової iнформацiї, наукових видавництв, наукових журналiв та наукових видань.

     7. Наукова установа вiдповiдно до договору, укладеного з iншою науковою установою або унiверситетом, академiєю, iнститутом, може розмiщувати структурнi пiдроздiли (лабораторiї), що провадять наукову i науково-технiчну дiяльнiсть, на базi цiєї наукової установи або такого навчального закладу з урахуванням освiтнiх програм та тематики наукових дослiджень.

     8. З метою незалежної оцiнки наукових результатiв дiяльностi державної наукової установи за рiшенням власника або засновника при такiй установi може створюватися наглядова рада, у тому числi iз залученням iноземних вчених. Типове положення про наглядову раду розробляється у порядку, визначеному цим Законом, та затверджується Кабiнетом Мiнiстрiв України.

     9. При науковiй установi можуть утворюватися спецiалiзованi вченi ради iз захисту дисертацiй за спецiальностями вiдповiдно до основних напрямiв дiяльностi цiєї наукової установи у порядку, передбаченому законодавством України.

     Наукова установа має право приймати остаточне рiшення щодо присудження наукових ступенiв акредитованими спецiалiзованими вченими радами.

     10. Наукова установа зобов'язана пiдтримувати та розвивати свою науково-дослiдну та дослiдно-експериментальну базу, оновлювати виробничi фонди.

     11. Управлiння науковою установою здiйснює її керiвник або iнший орган, визначений статутом чи iншим установчим документом.

     12. Основною структурною одиницею наукової установи є науковий пiдроздiл. Для вирiшення окремих завдань можуть утворюватися тимчасовi науковi (творчi) колективи.

     13. Керiвники структурних пiдроздiлiв наукової установи обираються на посади на конкурсних засадах на строк не бiльше п'яти рокiв з правом переобрання ще на один строк, якщо iнше не встановлено статутом (положенням) наукової установи.

     Керiвник структурного пiдроздiлу наукової установи в межах своїх повноважень несе вiдповiдальнiсть за дiяльнiсть структурного пiдроздiлу.

     14. Для забезпечення завершення науково-дослiдних або дослiдно-конструкторських робiт, пiдготовки проектно-конструкторської документацiї пiд час створення нових видiв продукцiї або технологiчних процесiв у структурi наукової установи, закладу вищої освiти може утворюватися дослiдне виробництво.

     15. До складу наукових установ медичного спрямування можуть входити клiнiки, лiкувально-дiагностичнi пiдроздiли.

     16. До виробничо-орiєнтованих наукових установ належать науково-дослiднi, дослiдно-конструкторськi, конструкторсько-технологiчнi, дослiдно-технологiчнi та проектно-конструкторськi пiдприємства та органiзацiї.

     Держава сприяє дiяльностi виробничо-орiєнтованих наукових установ шляхом їх державної пiдтримки та цiльового субсидiювання. Для державної пiдтримки виробничо-орiєнтованих наукових установ запроваджуються бюджетнi програми сприяння їх розвитку, кошти на якi щорiчно передбачаються у Державному бюджетi України.

     17. Наукова установа при виконаннi наукової (науково-технiчної) роботи самостiйно встановлює порядок використання коштiв вiдповiдних статей кошторису на виконання роботи.

     Стаття 8. Державнi науковi установи

     1. Державними науковими установами є науковi установи, заснованi на державнiй власностi.

     Майно, що становить матерiально-технiчну базу державної наукової установи, закрiплюється за такою установою на основi права оперативного управлiння або господарського вiдання вiдповiдно до органiзацiйно-правової форми.

     Абзац третiй частини першої статтi 8 виключено

(згiдно iз Законом України вiд 03.09.2020р. N 870-IX)

     2. Державнi комерцiйнi пiдприємства та казеннi пiдприємства, якi вiдповiдно до статтi 1 цього Закону належать до наукових установ, звiльняються вiд сплати до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) за результатами своєї фiнансово-господарської дiяльностi та зобов'язанi не менш як 50 вiдсоткiв чистого прибутку вiд своєї дiяльностi спрямовувати на провадження iнiцiативної наукової i науково-технiчної дiяльностi, фiнансування iнновацiй та розширення власної матерiально-технiчної бази.

     3. Державнi науковi установи, якi повнiстю або частково фiнансуються за рахунок державного бюджету, в порядку, встановленому Кабiнетом Мiнiстрiв України, можуть зараховувати власнi надходження, отриманi вiд плати за послуги, що надаються ними згiдно з основною дiяльнiстю, благодiйну допомогу, гранти (включаючи кошти, що надходять вiд вiтчизняних та iноземних замовникiв для реалiзацiї наукових, науково-технiчних та iнновацiйних проектiв) за рiшенням вченої ради на спецiальнi реєстрацiйнi рахунки, вiдкритi в територiальних органах центрального органу виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi казначейського обслуговування бюджетних коштiв, або на поточнi та/або вкладнi (депозитнi) рахунки, вiдкритi в установах банкiв державного сектору.

     Зазначенi доходи, а також вiдсотки, отриманi вiд розмiщення коштiв державної наукової установи на вкладних (депозитних) рахунках в установах банкiв державного сектору, включаються до фiнансового плану (кошторису) наукової установи i можуть використовуватися на оплату витрат, пов'язаних iз здiйсненням та популяризацiєю наукової дiяльностi, оплату працi, придбання майна i його обслуговування, капiтальне будiвництво та ремонт примiщень тощо у межах статутної дiяльностi наукової установи.

     Стаття 9. Керiвник наукової установи

     1. Керiвник наукової установи:

     1) вирiшує питання провадження науковою установою дiяльностi вiдповiдно до статутних завдань;

     представляє наукову установу в органах державної влади та органах мiсцевого самоврядування, установах, органiзацiях, пiдприємствах незалежно вiд форми власностi;

     2) вiдповiдає за результати дiяльностi наукової установи перед власником (власниками) або уповноваженим ним (ними) органом;

     3) видає вiдповiдно до своєї компетенцiї накази i розпорядження;

     4) визначає функцiональнi обов'язки працiвникiв;

     5) призначає частину складу вченої (наукової, науково-технiчної, технiчної) ради наукової установи;

     6) здiйснює iншi повноваження, передбаченi статутом (положенням) наукової установи.

     Керiвник наукової установи щороку звiтує перед колективом наукових працiвникiв про свою дiяльнiсть.

     2. Керiвник державної наукової установи обирається шляхом таємного голосування на зборах колективу наукових працiвникiв цiєї установи на строк до п'яти рокiв у межах строку, визначеного статутом (положенням) державної наукової установи, з правом бути переобраним i призначається на посаду власником (власниками) наукової установи або уповноваженим ним (ними) органом, або засновником у порядку, передбаченому цим Законом i статутом (положенням) державної наукової установи.

     3. Кандидат на посаду керiвника державної наукової установи має вiльно володiти державною мовою, мати науковий ступiнь доктора наук або доктора фiлософiї i стаж роботи на посадах наукових працiвникiв та (або) науково-педагогiчних працiвникiв не менш як 10 рокiв. Власник (власники) або уповноважений ним (ними) орган може (можуть) установити додатковi квалiфiкацiйнi та iншi вимоги до кандидата на посаду керiвника державної наукової установи, що випливають iз специфiки дiяльностi цiєї установи.

     Одна i та сама особа не може бути керiвником вiдповiдної державної наукової установи бiльш як два строки.

     Не може бути обрана, призначена на посаду керiвника (у тому числi виконувачем обов'язкiв керiвника) державної наукової установи (наукової органiзацiї) особа, яка:

     1) за рiшенням суду визнана недiєздатною або дiєздатнiсть якої обмежена;

     2) має судимiсть за вчинення кримiнального правопорушення, якщо така судимiсть не погашена або не знята в установленому законом порядку;

(пункт 2 частини третьої статтi 9 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 17.06.2020р. N 720-IX)

     3) згiдно з вироком суду позбавлена права обiймати вiдповiднi посади;

     4) за рiшенням суду визнана винною у вчиненнi корупцiйного правопорушення - протягом року з дня набрання вiдповiдним рiшенням суду законної сили;

     5) пiддавалася адмiнiстративному стягненню за правопорушення, пов'язане з корупцiєю, - протягом року з дня набрання вiдповiдним рiшенням суду законної сили.

(пункт 5 частини третьої статтi 9 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 04.03.2020р. N 524-IX)

     4. Власник (власники) або уповноважений ним (ними) орган зобов'язаний (зобов'язанi) оголосити конкурс на замiщення посади керiвника державної наукової установи не пiзнiше нiж за два мiсяцi до закiнчення строку контракту особи, яка обiймає цю посаду. У разi дострокового припинення повноважень керiвника державної наукової установи конкурс оголошується протягом тижня з дня утворення вакансiї.

     Власник (власники) або уповноважений ним (ними) орган протягом двох мiсяцiв з дня оголошення конкурсу на посаду керiвника державної наукової установи приймає (приймають) пропозицiї щодо претендентiв на посаду керiвника державної наукової установи i протягом 20 календарних днiв з дня закiнчення строку подання документiв на замiщення вакантної посади вносить (вносять) кандидатури претендентiв, якi вiдповiдають вимогам цього Закону та встановленим власником (власниками) додатковим вимогам, на розгляд зборiв колективу наукових працiвникiв державної наукової установи.

     Претенденти на посаду керiвника державної наукової установи розглядаються на зборах колективу наукових працiвникiв цiєї установи. Кожен член зборiв колективу наукових працiвникiв може голосувати лише за одну кандидатуру або не пiдтримувати жодної з кандидатур.

     Власник (власники) або уповноважений ним (ними) орган призначає (призначають) на посаду керiвника державної наукової установи, яка повнiстю або частково фiнансується за рахунок коштiв державного бюджету, кандидатуру, яка набрала бiльш як двi третини голосiв наукових працiвникiв, присутнiх на зборах колективу наукових працiвникiв цiєї державної наукової установи.

     Вибори вважаються такими, що вiдбулися, якщо на зборах колективу наукових працiвникiв були присутнi не менш як двi третини фактичної чисельностi штатних наукових працiвникiв цiєї державної наукової установи.

     Якщо кандидат на посаду керiвника державної наукової установи набрав бiльше 50 вiдсоткiв, але менше двох третин голосiв наукових працiвникiв, присутнiх на зборах колективу наукових працiвникiв цiєї державної наукової установи, власник (власники) або уповноважений ним (ними) орган може (можуть) призначити його на посаду або, за наявностi вмотивованих заперечень, оголосити новий конкурс, призначивши виконувача обов'язкiв керiвника державної наукової установи на строк не бiльш як шiсть мiсяцiв.

     Якщо жоден iз претендентiв на посаду керiвника державної наукової установи не набрав у першому турi бiльше 50 вiдсоткiв голосiв наукових працiвникiв, присутнiх на зборах колективу наукових працiвникiв цiєї державної наукової установи, проводиться другий тур голосування.

     До участi у другому турi допускаються два кандидати, якi в першому турi набрали найбiльшу кiлькiсть голосiв.

     Власник (власники) або уповноважений ним (ними) орган призначає (призначають) на посаду керiвника державної наукової установи особу, яка у другому турi набрала бiльш як двi третини голосiв наукових працiвникiв, присутнiх на зборах колективу наукових працiвникiв цiєї державної наукової установи.

     Вибори вважаються такими, що вiдбулися, якщо на зборах колективу наукових працiвникiв були присутнi не менш як двi третин фактичної чисельностi штатних наукових працiвникiв цiєї державної наукової установи.

     Якщо кандидат на посаду керiвника державної наукової установи у другому турi набрав бiльше 50 вiдсоткiв, але менше двох третин голосiв наукових працiвникiв, присутнiх на зборах колективу наукових працiвникiв цiєї державної наукової установи, власник (власники) або уповноважений ним (ними) орган має (мають) право призначити його на посаду або, за наявностi вмотивованих заперечень, оголосити новий конкурс, призначивши виконувача обов'язкiв керiвника державної наукової установи на строк не бiльш як шiсть мiсяцiв.

     Контракт з обраним керiвником державної наукової установи укладається власником (власниками) або уповноваженим ним (ними) органом в установленому порядку протягом одного мiсяця з дня обрання на строк, визначений статутом (положенням) цiєї державної наукової установи, але не бiльш як на п'ять рокiв.

(абзац дванадцятий частини четвертої статтi 9 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 03.09.2020р. N 870-IX)

     5. Керiвник державної наукової установи може бути звiльнений з посади власником (власниками) або уповноваженим ним (ними) органом з пiдстав, визначених законодавством про працю, а також за порушення умов контракту. Керiвник державної наукової установи також може бути звiльнений з посади у зв'язку з прийняттям рiшення про його вiдкликання зборами колективу наукових працiвникiв державної наукової установи. Пiдстави для вiдкликання керiвника державної наукової установи визначаються законодавством про працю та статутом (положенням) цiєї державної наукової установи.

     Подання про вiдкликання керiвника державної наукової установи може бути внесено на розгляд зборiв колективу наукових працiвникiв цiєї державної наукової установи не менш як половиною статутного складу наглядової або вченої (наукової, науково-технiчної, технiчної) ради цiєї наукової установи. Збори колективу наукових працiвникiв вважаються повноважними, якщо на них присутнi не менш як двi третини фактичної чисельностi штатних наукових працiвникiв цiєї державної наукової установи. Рiшення про вiдкликання керiвника приймається двома третинами голосiв наукових працiвникiв, присутнiх на зборах колективу наукових працiвникiв цiєї державної наукової установи.

     6. Методичнi рекомендацiї щодо особливостей обрання керiвника державної наукової установи та типова форма контракту з керiвником державної наукової установи затверджуються Кабiнетом Мiнiстрiв України.

     7. Дiя положень, передбачених частинами другою - шостою цiєї статтi, не поширюється на державнi комерцiйнi пiдприємства та казеннi пiдприємства, якi вiдповiдно до статтi 1 цього Закону належать до наукових установ. Для таких наукових установ конкурсний вiдбiр та призначення керiвника здiйснюються в порядку, визначеному Кабiнетом Мiнiстрiв України. Призначення на посаду керiвникiв наукових установ iнших форм власностi здiйснюється в порядку, встановленому статутом (положенням) цих наукових установ.

     8. Керiвники наукових установ, що належать до сфери управлiння центральних органiв виконавчої влади, можуть призначатися керiвниками вiдповiдних органiв виконавчої влади на конкурсних засадах.

     Особливостi призначення та звiльнення керiвникiв наукових установ, що входять до складу Нацiональної академiї наук України та нацiональних галузевих академiй наук, визначаються статутами вiдповiдних академiй наук.

     9. Засновник (засновники) новоутвореної державної наукової установи або уповноважений ним (ними) орган призначає (призначають) виконувача обов'язкiв керiвника державної наукової установи на строк не бiльш як шiсть мiсяцiв.

     Стаття 10. Вчена (наукова, науково-технiчна, технiчна) рада наукової установи

     1. Вчена (наукова, науково-технiчна, технiчна) рада наукової установи є колегiальним органом управлiння науковою i науково-технiчною дiяльнiстю наукової установи в частинi виключних повноважень, визначених цiєю статтею, та виконує консультативно-дорадчi функцiї щодо iнших питань наукової i науково-технiчної дiяльностi наукової установи.

(частина перша статтi 10 у редакцiї Закону України вiд 03.09.2020р. N 870-IX)

     2. Кiлькiсний склад членiв вченої (наукової, науково-технiчної, технiчної) ради наукової установи визначається статутом (положенням) наукової установи. Не менш як три чвертi складу вченої (наукової, науково-технiчної, технiчної) ради обираються таємним голосуванням зборiв наукових працiвникiв, а решта членiв призначаються наказом керiвника цiєї наукової установи. Для наукових установ Нацiональної академiї наук України, кiлькiсть працiвникiв яких перевищує 500 осiб або якi мають вiдокремленi вiддiлення, фiлiї, iншi структурнi пiдроздiли, нормативними документами Нацiональної академiї наук України може передбачатися особливий порядок обрання складу вченої ради.

     Керiвник наукової установи, його заступник з наукової роботи i вчений секретар наукової установи є членами вченої (наукової, науково-технiчної, технiчної) ради наукової установи за посадою.

     Голова, його заступники та вчений секретар вченої (наукової, науково-технiчної, технiчної) ради обираються таємним голосуванням з числа її членiв.

     До складу вченої (наукової, науково-технiчної, технiчної) ради наукової установи також входять голова ради молодих вчених або iншого об'єднання молодих вчених (представник молодих вчених) наукової установи та керiвник первинної профспiлкової органiзацiї (профспiлковий представник) наукової установи.

     3. До виключної компетенцiї вченої (наукової, науково-технiчної, технiчної) ради наукової установи належать питання щодо:

     1) визначення стратегiї розвитку наукової установи та перспективних напрямiв наукової i науково-технiчної дiяльностi;

     2) проведення наукової i науково-технiчної оцiнки тематики та результатiв науково-дослiдних робiт;

     3) затвердження поточних (щорiчних) планiв наукових дослiджень i науково-технiчних (експериментальних) розробок;

     4) удосконалення та розвитку структури наукової установи;

     5) затвердження тем дисертацiй здобувачiв вищої освiти на третьому (освiтньо-науковому) та науковому рiвнi вищої освiти i призначення наукових керiвникiв (консультантiв);

     6) затвердження результатiв атестацiї наукових працiвникiв, аспiрантiв, докторантiв, здобувачiв та результатiв конкурсу на вакантнi посади наукових працiвникiв;

     7) висування видатних наукових праць для присудження премiй, медалей та iнших видiв вiдзнак, у тому числi мiжнародних;

     8) присвоєння працiвникам наукової установи вчених звань професора та старшого дослiдника i подання вiдповiдних рiшень на затвердження до атестацiйної колегiї центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi наукової i науково-технiчної дiяльностi, порушення клопотання про присвоєння почесних звань;

     9) затвердження рiчних звiтiв про дiяльнiсть наукової установи та фiнансових планiв наукової установи;

     10) ухвалення рiшення про розмiщення власних надходжень у територiальних органах центрального органу виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi казначейського обслуговування бюджетних коштiв, або в банкiвських установах державного сектору;

     11) погодження перелiку професiй i посад наукової установи, на яких може застосовуватися гнучкий режим робочого часу та дистанцiйний режим працi.

     Стаття 11. Державна атестацiя наукових установ

     1. З метою визначення ефективностi дiяльностi наукових установ проводиться їх державна атестацiя.

     Для наукових установ державної, комунальної форм власностi, а також наукових установ, у статутних капiталах яких є частка, що належить державi, державна атестацiя проводиться в обов'язковому порядку не менше одного разу на п'ять рокiв, для новоутворених - не пiзнiш як через три роки пiсля утворення.

     Для наукових установ iнших форм власностi державна атестацiя може бути проведена за iнiцiативою таких установ.

     Порядок проведення державної атестацiї наукових установ розробляється в порядку, визначеному цим Законом, i затверджується Кабiнетом Мiнiстрiв України.

     2. Пiд час проведення державної атестацiї наукових установ здiйснюється їх оцiнювання за такими напрямами:

     1) забезпеченiсть науковими i науково-технiчними кадрами;

     2) стан матерiально-технiчної бази;

     3) якiсть наукової i науково-технiчної дiяльностi - на основi експертної оцiнки з використанням наукометричних та iнших показникiв, що використовуються в мiжнароднiй системi експертизи;

     4) оцiнка ефективностi наукової i науково-технiчної дiяльностi має здiйснюватися вiдповiдно до завдань наукової установи.

     3. Результати державної атестацiї наукових установ використовуються органами, до сфери управлiння (вiдання) яких належать науковi установи, пiд час:

     1) планування обсягу видаткiв державного бюджету для забезпечення дiяльностi таких наукових установ;

     2) формування тематики наукових дослiджень та науково-технiчних розробок таких наукових установ;

     3) розгляду питання продовження (дострокового розiрвання) контракту з керiвником наукової установи;

     4) розгляду питання щодо реорганiзацiї, лiквiдацiї наукової установи.

     Стаття 12. Державний реєстр наукових установ, яким надається пiдтримка держави

     1. Для надання державної пiдтримки науковим установам незалежно вiд форми власностi, дiяльнiсть яких має важливе значення для науки, економiки та виробництва, створюється Державний реєстр наукових установ, яким надається пiдтримка держави.

     Положення про Державний реєстр наукових установ, яким надається пiдтримка держави, розробляється у порядку, визначеному цим Законом, i затверджується Кабiнетом Мiнiстрiв України.

     Науковi установи незалежно вiд форми власностi, що включенi або претендують на включення до Державного реєстру наукових установ, яким надається пiдтримка держави, пiдлягають державнiй атестацiї.

     Науковi установи включаються до Державного реєстру наукових установ, яким надається пiдтримка держави, строком до п'яти рокiв у межах строку, визначеного за результатами державної атестацiї.

     Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi наукової i науково-технiчної дiяльностi, розмiщує перелiк наукових установ, включених до Державного реєстру наукових установ, яким надається пiдтримка держави, на своєму офiцiйному веб-сайтi та забезпечує безоплатний доступ до нього.

     2. Науковi установи, включенi до Державного реєстру наукових установ, яким надається пiдтримка держави:

     1) користуються податковими пiльгами вiдповiдно до законодавства України;

     2) не можуть змiнювати наукову i науково-технiчну дiяльнiсть на iншi види дiяльностi;

     3) зобов'язанi не менш як 50 вiдсоткiв доходу вiд своєї дiяльностi спрямовувати на провадження наукової та (або) науково-технiчної дiяльностi та розвиток матерiально-технiчної бази, необхiдної для проведення наукових дослiджень i науково-технiчних (експериментальних) розробок.

     3. Науковi установи, включенi до Державного реєстру наукових установ, яким надається пiдтримка держави, виключаються з нього у разi недодержання вимог, передбачених пунктами 2 i 3 частини другої цiєї статтi.

     Стаття 13. Центри колективного користування науковим обладнанням

     1. Центри колективного користування науковим обладнанням утворюються у формi структурного пiдроздiлу наукової установи, закладу вищої освiти або самостiйної юридичної особи незалежно вiд вiдомчого пiдпорядкування та форми власностi з метою надання доступу до унiкального обладнання для проведення наукових дослiджень i науково-технiчних (експериментальних) розробок вiтчизняними та iноземними вченими.

     Центрам колективного користування науковим обладнанням, що є юридичними особами державної форми власностi, може передаватися у тимчасове безоплатне користування наукове обладнання для надання послуг без права його вiдчуження.

     Положення про Центр колективного користування науковим обладнанням, регламент доступу до наукового обладнання та користування ним затверджуються засновником центру.

     2. Завданнями Центру колективного користування науковим обладнанням є:

     1) сприяння реалiзацiї державних цiльових наукових i науково-технiчних програм та наукових (науково-технiчних) проектiв за визначеними прiоритетними тематичними напрямами наукових дослiджень i науково-технiчних розробок;

     2) залучення студентiв, магiстрiв, аспiрантiв та молодих вчених до науково-дослiдних та дослiдно-конструкторських робiт;

     3) проведення спiльних наукових дослiджень вiтчизняними та iноземними науковими установами та закладами вищої освiти;

     4) сприяння мiжнародному науково-технiчному спiвробiтництву.

     3. Центри колективного користування науковим обладнанням можуть надавати доступ i право безоплатного користування приладами та обладнанням працiвникам наукової установи, унiверситету, академiї, iнституту, у структурi якого утворено центр, та iншим особам, якi проводять науково-дослiднi та дослiдно-конструкторськi роботи, вiдповiдно до умов, визначених у регламентi доступу до наукового обладнання та користування ним.

     4. Центри колективного користування науковим обладнанням можуть надавати платнi послуги в установленому законодавством порядку.

     5. Примiрне положення про Центр колективного користування науковим обладнанням розробляється у порядку, визначеному цим Законом, i затверджується Кабiнетом Мiнiстрiв України.

     Стаття 14. Нацiональний науковий центр

     1. Науковiй установi, унiверситету, об'єднанню наукових установ та (або) унiверситетiв, якi мають унiкальне дослiдно-експериментальне устаткування, науковцiв та фахiвцiв найвищої квалiфiкацiї, результати наукових дослiджень яких мають загальнодержавне значення та мiжнародне визнання, для реалiзацiї найбiльш важливих та актуальних для держави напрямiв розвитку науки i технiки та (або) iнновацiйної дiяльностi може бути надано статус нацiонального наукового центру.

     2. Статус нацiонального наукового центру надається вiдповiдно до законодавства України.

     3. Критерiї надання та позбавлення статусу нацiонального наукового центру, умови продовження строку дiї такого статусу та особливостi дiяльностi нацiональних наукових центрiв визначаються Положенням про нацiональний науковий центр, що затверджується Кабiнетом Мiнiстрiв України.

     Стаття 15. Державна ключова лабораторiя

     1. З метою пiдтримки та розвитку фундаментальних дослiджень на свiтовому рiвнi, нових перспективних мiждисциплiнарних напрямiв наукових дослiджень i науково-технiчних розробок, координацiї спiльної дiяльностi та ефективного використання фiнансових, матерiально-технiчних та кадрових ресурсiв за визначеним науковим напрямом можуть утворюватися державнi ключовi лабораторiї. Державнi ключовi лабораторiї можуть бути новою юридичною особою або об'єднанням наукових груп установ та (або) унiверситетiв, академiй, iнститутiв на основi договору про спiльну наукову дiяльнiсть у порядку, визначеному законом.

     2. Фiнансова пiдтримка наукової i науково-технiчної дiяльностi державних ключових лабораторiй здiйснюється за рахунок цiльових програм Нацiонального фонду дослiджень, iнших державних коштiв, фондiв пiдтримки наукової i науково-технiчної дiяльностi, мiжнародних грантiв, iнших джерел, не заборонених законодавством, та коштiв сторiн - учасникiв такої лабораторiї.

     3. Статус державної ключової лабораторiї з вiдповiдного напряму наукових дослiджень i науково-технiчних розробок надається з дня її державної реєстрацiї центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi наукової i науково-технiчної дiяльностi, у порядку, визначеному Кабiнетом Мiнiстрiв України.

     Статус державної ключової лабораторiї надається на визначений перiод (вiд п'яти до семи рокiв), який за результатами звiту про дiяльнiсть ключової лабораторiї може бути продовжений у порядку, визначеному Кабiнетом Мiнiстрiв України.

     4. Органом управлiння науковою i науково-технiчною дiяльнiстю державної ключової лабораторiї є наукова рада, що дiє на пiдставi вiдповiдного положення. При державнiй ключовiй лабораторiї може створюватися наглядова рада, до складу якої можуть входити iноземнi вченi.

     Примiрне положення про наукову та наглядову ради державної ключової лабораторiї затверджується Кабiнетом Мiнiстрiв України.

     5. Типове положення про державну ключову лабораторiю затверджується Кабiнетом Мiнiстрiв України.

     Стаття 16. Державний реєстр наукових об'єктiв, що становлять нацiональне надбання

     1. З метою збереження унiкальних наукових об'єктiв (колекцiй, iнформацiйних фондiв, дослiдних установок та обладнання, а також заповiдникiв i дендропаркiв, наукових полiгонiв тощо), якi мають виняткове значення для вiтчизняної та свiтової науки, створюється Державний реєстр наукових об'єктiв, що становлять нацiональне надбання.

     Науковий об'єкт, що становить нацiональне надбання, - це унiкальний об'єкт, що не пiддається вiдтворенню, втрата або руйнування якого матиме серйознi негативнi наслiдки для розвитку науки та суспiльства.

     До наукових об'єктiв, що становлять нацiональне надбання, можуть бути вiднесенi:

     1) унiкальнi об'єкти музейних, архiвних фондiв, колекцiї, особливо цiннi та рiдкiснi видання, iншi пам'ятки iсторiї та культури;

     2) iнформацiйнi фонди;

     3) дослiднi установки, обладнання, полiгони;

     4) природнi та бiосфернi заповiдники, нацiональнi природнi парки, заказники, пам'ятки природи, ботанiчнi сади, дендрологiчнi парки, iншi природнi територiї та об'єкти, штучно створенi об'єкти природно-заповiдного фонду, що потребують пiдтримки, не передбаченої Законом України "Про природно-заповiдний фонд України", або їх окремi частини, зокрема ботанiчнi, зоологiчнi, мiкробiологiчнi та iншi колекцiї;

     5) iншi унiкальнi науковi об'єкти.

     2. Державний реєстр наукових об'єктiв, що становлять нацiональне надбання, веде центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi наукової i науково-технiчної дiяльностi, у визначеному ним порядку.

     Положення про порядок визначення наукових об'єктiв, що становлять нацiональне надбання, затверджується Кабiнетом Мiнiстрiв України.

     3. Рiшення про надання науковому об'єкту статусу такого, що становить нацiональне надбання, та про позбавлення його цього статусу приймає Кабiнет Мiнiстрiв України за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi наукової i науково-технiчної дiяльностi.

     Науковому об'єкту надається статус такого, що становить нацiональне надбання, з дня його включення до Державного реєстру наукових об'єктiв, що становлять нацiональне надбання.

     Фiнансування заходiв з утримання, збереження i розвитку наукових об'єктiв, включених до Державного реєстру наукових об'єктiв, що становлять нацiональне надбання, здiйснюється за рахунок коштiв державного бюджету та iнших джерел, не заборонених законодавством.

     4. Науковi об'єкти, включенi до Державного реєстру наукових об'єктiв, що становлять нацiональне надбання, не пiдлягають приватизацiї.

     5. У разi реорганiзацiї, лiквiдацiї або приватизацiї установи, вiдповiдальної за збереження наукового об'єкта, включеного до Державного реєстру наукових об'єктiв, що становлять нацiональне надбання, для забезпечення його належного функцiонування Кабiнет Мiнiстрiв України приймає рiшення щодо подальшого збереження такого об'єкта.

     Стаття 17. Нацiональна академiя наук України

     1. Нацiональна академiя наук України є вищою науковою самоврядною органiзацiєю України. Нацiональна академiя наук України заснована на державнiй власностi i є державною органiзацiєю, створеною як неприбуткова державна бюджетна установа.

     Кадровий склад Нацiональної академiї наук України включає дiйсних членiв (академiкiв), кiлькiсть яких не може перевищувати 200 осiб, членiв-кореспондентiв, кiлькiсть яких не може перевищувати 400 осiб, iноземних членiв та працiвникiв наукових установ (органiзацiй, пiдприємств), що перебувають у її вiданнi.

     2. Нацiональна академiя наук України органiзує i здiйснює фундаментальнi та прикладнi науковi дослiдження з найважливiших проблем природничих, технiчних, суспiльних i гуманiтарних наук.

     При Нацiональнiй академiї наук України дiють:

     1) Мiжвiдомча рада з координацiї фундаментальних i прикладних дослiджень в Українi, що утворюється Нацiональною академiєю наук України спiльно з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi наукової i науково-технiчної дiяльностi, та нацiональними галузевими академiями наук для сприяння розвитку фундаментальних дослiджень та ефективному використанню їх результатiв у прикладних дослiдженнях i науково-технiчних розробках за прiоритетними напрямами розвитку науки i технiки. Положення про Мiжвiдомчу раду з координацiї фундаментальних i прикладних дослiджень в Українi та її склад затверджуються Кабiнетом Мiнiстрiв України на пiдставi пропозицiй Нацiональної академiї наук України та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi наукової i науково-технiчної дiяльностi, погоджених Нацiональною радою України з питань розвитку науки i технологiй;

(пункт 1 частини другої статтi 17 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 03.09.2020р. N 870-IX)

     2) Рада президентiв академiй наук України, яка є постiйно дiючим колегiальним органом, що об'єднує президентiв Нацiональної академiї наук України та нацiональних галузевих академiй наук України з метою координацiї наукової дiяльностi зазначених академiй.

     Нацiональна академiя наук України як вища наукова самоврядна органiзацiя України здiйснює незалежну наукову оцiнку проектiв стратегiчних, прогнозних та програмних документiв (доктрин, концепцiй, стратегiй тощо), а також за дорученням Президента України, Верховної Ради України, Кабiнету Мiнiстрiв України та/або з власної iнiцiативи розробляє пропозицiї щодо засад державної наукової i науково-технiчної полiтики, прогнози, iнформацiйно-аналiтичнi матерiали, пропозицiї, рекомендацiї щодо суспiльно-полiтичного, соцiально-економiчного, науково-технiчного, iнновацiйного та гуманiтарного розвитку держави, здiйснює наукову експертизу проектiв законiв, державних рiшень i програм.

     3. Нацiональна академiя наук України має у своїй структурi Президiю, апарат Президiї, секцiї, вiддiлення, якi координують дiяльнiсть науково-дослiдних iнститутiв та iнших наукових установ, органiзацiй, пiдприємств (обсерваторiй, ботанiчних садiв, дендропаркiв, заповiдникiв, бiблiотек, музеїв тощо), об'єктiв соцiальної сфери, що забезпечують дiяльнiсть i перебувають у вiданнi Нацiональної академiї наук України.

     4. Нацiональна академiя наук України надiлена правом управлiння своєю дiяльнiстю, володiє, користується i розпоряджається майном, що перебуває у державнiй власностi та належить їй на правах господарського вiдання, вiдповiдно до законодавства i Статуту Нацiональної академiї наук України.

     Державне майно передається Нацiональнiй академiї наук України у безстрокове безоплатне користування без права змiни його форми власностi та використовується вiдповiдно до законодавства i Статуту Нацiональної академiї наук України.

     Земельнi дiлянки надаються Нацiональнiй академiї наук України у постiйне користування вiдповiдно до земельного законодавства.

     5. Утворення, злиття, приєднання, подiл, перетворення та лiквiдацiя державних наукових установ (органiзацiй, пiдприємств), що перебувають у вiданнi Нацiональної академiї наук України, здiйснюються з урахуванням норм Закону України "Про особливостi правового режиму дiяльностi Нацiональної академiї наук України, нацiональних галузевих академiй наук та статусу їх майнового комплексу".

(абзац перший частини п'ятої статтi 17 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 03.09.2020р. N 870-IX)

     Науковi установи Нацiональної академiї наук України пiдлягають обов'язковiй державнiй атестацiї в порядку, встановленому цим Законом.

     Нацiональна академiя наук України i центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi наукової та науково-технiчної дiяльностi, iншi центральнi органи виконавчої влади можуть утворювати науковi установи подвiйного пiдпорядкування, а науковi установи Нацiональної академiї наук України разом з закладами вищої освiти - спiльнi науковi пiдроздiли.

     Нацiональна академiя наук України (та окремi науковi установи, що входять до її складу) має право засновувати заклади вищої освiти для пiдготовки фахiвцiв за рiзними квалiфiкацiйними рiвнями, у тому числi магiстра та доктора фiлософiї.

     6. Кошти на забезпечення дiяльностi Нацiональної академiї наук України щороку визначаються у Державному бюджетi України окремим рядком. Фiнансування Нацiональної академiї наук України може здiйснюватися за рахунок iнших джерел, не заборонених законодавством України.

     Нацiональна академiя наук України є головним розпорядником бюджетних коштiв.

     Нацiональна академiя наук України провадить свою дiяльнiсть вiдповiдно до законодавства України та Статуту Нацiональної академiї наук України, який ухвалюється загальними зборами Нацiональної академiї наук України i реєструється Мiнiстерством юстицiї України, за наявностi позитивного висновку центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi наукової та науково-технiчної дiяльностi.

     7. Державне управлiння науковою та науково-технiчною дiяльнiстю Нацiональної академiї наук України здiйснюється згiдно iз законодавством, не порушуючи її самоврядностi та свободи наукової творчостi.

     Самовряднiсть Нацiональної академiї наук України полягає у:

     1) самостiйному визначеннi тематики фундаментальних i прикладних наукових дослiджень i науково-технiчних (експериментальних) розробок, форм органiзацiї та проведення фундаментальних i прикладних наукових дослiджень i науково-технiчних (експериментальних) розробок, формуваннi своєї структури, вирiшеннi науково-органiзацiйних, господарських, кадрових питань, здiйсненнi мiжнародних наукових зв'язкiв у частинi, що не суперечить цьому Закону;

     2) виборностi та колегiальностi органiв управлiння, здiйсненнi загальними зборами Нацiональної академiї наук України функцiй найвищого органу управлiння.

     Нацiональна академiя наук України за рiшенням Кабiнету Мiнiстрiв України може представляти Україну у мiжнародних наукових органiзацiях (академiчних об'єднаннях, фахових союзах, товариствах) як нацiональний член i виконувати вiдповiднi членськi обов'язки, у тому числi фiнансовi - у межах видаткiв Державного бюджету України на забезпечення дiяльностi Нацiональної академiї наук України.

     Механiзм реалiзацiї принципу самоврядностi Нацiональної академiї наук України визначається Статутом Нацiональної академiї наук України у межах, що не суперечать цьому Закону та законодавству.

     Нацiональна академiя наук України подає Кабiнетовi Мiнiстрiв України разом з висновком Нацiональної ради України з питань розвитку науки i технологiй щорiчний звiт про результати своєї наукової i науково-технiчної дiяльностi, ефективнiсть управлiння державним майном, що належить їй на основi права господарського вiдання, та використання бюджетних коштiв.

     8. Найвищим органом самоврядування Нацiональної академiї наук України є загальнi збори, що складаються з дiйсних членiв (академiкiв) та членiв-кореспондентiв Нацiональної академiї наук України. У сесiях загальних зборiв (крiм питань, пов'язаних з виборами дiйсних членiв, членiв-кореспондентiв та iноземних членiв Нацiональної академiї наук України) беруть участь з правом ухвального голосу науковi працiвники, делегованi трудовими колективами наукових установ Нацiональної академiї наук України у кiлькостi, що становить не менше половини загального складу дiйсних членiв (академiкiв) та членiв-кореспондентiв Нацiональної академiї наук України. У сесiях загальних зборiв з правом дорадчого голосу можуть брати участь iноземнi члени Нацiональної академiї наук України, керiвники наукових установ Нацiональної академiї наук України та представники наукової громадськостi.

(абзац перший частини восьмої статтi 17 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 03.09.2020р. N 870-IX)

     До виключної компетенцiї загальних зборiв Нацiональної академiї наук України належать:

     1) ухвалення Статуту Нацiональної академiї наук України;

     2) обрання президента Нацiональної академiї наук України, першого вiце-президента, вiце-президентiв та головного ученого секретаря Нацiональної академiї наук України, iнших членiв Президiї Нацiональної академiї наук України;

     3) обрання дiйсних членiв (академiкiв), членiв-кореспондентiв та iноземних членiв Нацiональної академiї наук України;

     4) затвердження академiкiв - секретарiв вiддiлень Нацiональної академiї наук України;

     5) позбавлення статусу дiйсного члена (академiка), члена-кореспондента та iноземного члена Нацiональної академiї наук України з пiдстав, у випадках та порядку, визначених Статутом Нацiональної академiї наук України.

     9. Президент Нацiональної академiї наук України органiзовує її роботу, очолює Президiю Нацiональної академiї наук України, здiйснює управлiння майновим комплексом, представляє Нацiональну академiю наук України в органах державної влади, державних установах, органах мiсцевого самоврядування, громадських та iнших органiзацiях.

     10. Загальне науково-органiзацiйне керiвництво поточною дiяльнiстю Нацiональної академiї наук України здiйснює Президiя Нацiональної академiї наук України у складi президента, першого вiце-президента, вiце-президентiв, головного ученого секретаря, академiкiв - секретарiв вiддiлень, членiв Президiї, якi обираються на п'ять рокiв та не можуть обiймати своїх посад бiльш як два строки.

     Президiя Нацiональної академiї наук України має постiйно дiючий апарат, що забезпечує пiдготовку та виконання рiшень загальних зборiв, Президiї i президента Нацiональної академiї наук України, здiйснює науково-органiзацiйне, експертно-аналiтичне, правове, iнформацiйне та матерiально-технiчне забезпечення дiяльностi Президiї Нацiональної академiї наук України.

     Апарат Президiї Нацiональної академiї наук України очолює головний учений секретар Нацiональної академiї наук України.

     11. Президент, перший вiце-президент, вiце-президенти, головний учений секретар, члени Президiї Нацiональної академiї наук України обираються загальними зборами Нацiональної академiї наук України шляхом таємного голосування бiльшiстю голосiв вiд загального числа учасникiв загальних зборiв i виконують свої обов'язки до обрання нового складу Президiї Нацiональної академiї наук України.

     У разi якщо жоден iз кандидатiв на посаду президента Нацiональної академiї наук України не отримав пiд час голосування бiльшостi голосiв, проводиться другий тур за участю двох кандидатiв, якi отримали у першому турi найбiльшу кiлькiсть голосiв. У другому турi обраним вважається той кандидат, який отримав бiльшу порiвняно з iншим кандидатом кiлькiсть голосiв.

     Право висунення кандидата на посаду президента Нацiональної академiї наук України належить Президiї, науковим установам, дiйсним членам (академiкам) та членам-кореспондентам Нацiональної академiї наук України. На посаду президента може претендувати особа, яка є дiйсним членом (академiком) Нацiональної академiї наук України.

     Порядок обрання загальними зборами президента, першого вiце-президента, вiце-президентiв, головного ученого секретаря, членiв Президiї Нацiональної академiї наук України визначається Статутом Нацiональної академiї наук України.

     12. Академiки - секретарi вiддiлень обираються загальними зборами вiдповiдного вiддiлення Нацiональної академiї наук України, у сесiї яких беруть участь всi дiйснi члени (академiки) та члени-кореспонденти Нацiональної академiї наук України, якi входять до складу вiддiлення, а також делегованi представники (кандидати наук, доктори фiлософiї, доктори наук) наукових колективiв установ вiддiлення у кiлькостi, що дорiвнює половинi облiкового складу дiйсних членiв i членiв-кореспондентiв, якi беруть участь у роботi сесiї загальних зборiв вiддiлення.

     Право висування кандидатур академiкiв - секретарiв вiддiлень належить науковим установам, дiйсним членам (академiкам) та членам-кореспондентам Нацiональної академiї наук України, якi належать до вiдповiдного вiддiлення.

     На посаду першого вiце-президента, вiце-президента, головного ученого секретаря, академiка - секретаря вiддiлення може претендувати особа, яка є дiйсним членом (академiком) або членом-кореспондентом Нацiональної академiї наук України.

     На посаду члена Президiї може претендувати особа, яка є дiйсним членом (академiком) або членом-кореспондентом Нацiональної академiї наук України чи має науковий ступiнь доктора наук та працює за основним мiсцем роботи в науковiй установi Нацiональної академiї наук України.

     13. Обрання членiв-кореспондентiв Нацiональної академiї наук України здiйснюється таємним голосуванням усiх дiйсних членiв (академiкiв) та членiв-кореспондентiв Нацiональної академiї наук України. Обрання дiйсних членiв (академiкiв) Нацiональної академiї наук України здiйснюється таємним голосуванням усiх дiйсних членiв (академiкiв) Нацiональної академiї наук України.

(абзац перший частини тринадцятої статтi 17 у редакцiї Закону України вiд 03.09.2020р. N 870-IX)

     Перелiк вакансiй для обрання членiв-кореспондентiв та дiйсних членiв (академiкiв) Нацiональної академiї наук України встановлюється Президiєю Нацiональної академiї наук України з урахуванням пропозицiй наукових вiддiлень за результатами аналiзу тенденцiй розвитку свiтової та вiтчизняної науки, наявного кадрового потенцiалу для замiщення цих вакансiй, необхiдностi представлення в Нацiональнiй академiї наук України всiх секторiв вiтчизняної науки.

     Процедура виборiв дiйсних членiв (академiкiв), членiв-кореспондентiв, iноземних членiв Нацiональної академiї наук України визначається Статутом Нацiональної академiї наук України.

     Кандидатури для обрання членами-кореспондентами Нацiональної академiї наук України висуваються дiйсними членами та членами-кореспондентами, вченими (науковими, науково-технiчними) радами наукових установ, атестованих вiдповiдно до вимог цього Закону, та закладiв вищої освiти (унiверситетiв та академiй) з числа докторiв наук, якi мають визнаний вiтчизняною та свiтовою науковою спiльнотою науковий доробок, розв'язали наукову проблему, що має вагоме теоретичне чи практичне значення, провадять активну науково-громадську дiяльнiсть.

     Кандидатури для обрання дiйсними членами (академiками) Нацiональної академiї наук України висуваються дiйсними членами, вченими (науковими, науково-технiчними) радами наукових установ, атестованих вiдповiдно до вимог цього Закону, та закладiв вищої освiти (унiверситетiв та академiй) з числа членiв-кореспондентiв Нацiональної академiї наук України, якi створили визнанi вiтчизняною та свiтовою науковою спiльнотою науковi школи, запропонували пiдхiд до розв'язання наукових проблем, що мають велике теоретичне чи практичне значення, провадять активну науково-громадську дiяльнiсть.

     14. Порядок роботи та iншi повноваження загальних зборiв Нацiональної академiї наук України, Президiї Нацiональної академiї наук України визначаються Статутом Нацiональної академiї наук України.

     Стаття 18. Нацiональнi галузевi академiї наук

     1. Нацiональнi галузевi академiї наук - Нацiональна академiя аграрних наук України, Нацiональна академiя медичних наук України, Нацiональна академiя педагогiчних наук України, Нацiональна академiя правових наук України, Нацiональна академiя мистецтв України - це самовряднi науковi органiзацiї, заснованi на державнiй власностi, що є державними органiзацiями, створеними як неприбутковi державнi бюджетнi установи.

     2. Органiзацiйна побудова нацiональних галузевих академiй наук, їх матерiально-фiнансове забезпечення та гарантiї дiяльностi здiйснюються згiдно з положеннями, встановленими цим Законом для Нацiональної академiї наук України, з урахуванням специфiки дiяльностi та норм Закону України "Про особливостi правового режиму дiяльностi Нацiональної академiї наук України, нацiональних галузевих академiй наук та статусу їх майнового комплексу", а також статутiв вiдповiдних нацiональних галузевих академiй наук.

(частина друга статтi 18 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 03.09.2020р. N 870-IX)

     3. Нацiональнi галузевi академiї наук як самовряднi науковi органiзацiї України координують, органiзують i проводять дослiдження у вiдповiдних галузях науки i технiки, взаємодiють з вiдповiдними органами державної влади з метою виконання завдань, визначених державними прiоритетами у цих галузях.

     4. Дiяльнiсть нацiональних галузевих академiй наук у частинi, що не порушує їх самоврядностi, координується Кабiнетом Мiнiстрiв України.

     Нацiональнi галузевi академiї наук є головними розпорядниками бюджетних коштiв.

     Нацiональнi галузевi академiї наук України провадять свою дiяльнiсть вiдповiдно до законодавства України та їх статутiв, якi затверджуються загальними зборами нацiональних галузевих академiй наук i реєструються Мiнiстерством юстицiї України, за наявностi висновкiв центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у науковiй та науково-технiчнiй сферi, та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у вiдповiднiй сферi.

     5. Нацiональнi галузевi академiї наук подають Кабiнетовi Мiнiстрiв України щорiчний звiт про результати своєї наукової i науково-технiчної дiяльностi та використання коштiв, видiлених їм з державного бюджету, разом з висновком Нацiональної ради України з питань розвитку науки i технологiй.

     6. Використання державного майна, переданого нацiональним галузевим академiям наук, здiйснюється з урахуванням норм Закону України "Про особливостi правового режиму дiяльностi Нацiональної академiї наук України, нацiональних галузевих академiй наук та статусу їх майнового комплексу".

(абзац перший частини шостої статтi 18 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 03.09.2020р. N 870-IX)

     Земельнi дiлянки надаються нацiональним галузевим академiям наук у постiйне користування вiдповiдно до земельного законодавства.

     7. Створення, реорганiзацiя та лiквiдацiя державних наукових установ (органiзацiй, пiдприємств), що перебувають у вiданнi нацiональних галузевих академiй наук, здiйснюються у порядку, встановленому Кабiнетом Мiнiстрiв України.

     Науковi установи нацiональних галузевих академiй наук пiдлягають обов'язковiй державнiй атестацiї в порядку, встановленому цим Законом.

     Нацiональнi галузевi академiї наук i центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi наукової та науково-технiчної дiяльностi, iншi центральнi органи виконавчої влади можуть утворювати науковi установи подвiйного пiдпорядкування, а науковi установи нацiональних галузевих академiй наук разом з унiверситетами, академiями, iнститутами - спiльнi науковi пiдроздiли.

     Стаття 19. Наукова i науково-технiчна дiяльнiсть у системi вищої освiти

     1. Наукова та науково-технiчна дiяльнiсть у закладах вищої освiти є невiд'ємною складовою освiтньої дiяльностi i провадиться з метою iнтеграцiї наукової, освiтньої i виробничої дiяльностi в системi вищої освiти.

     2. Наукова i науково-технiчна дiяльнiсть у системi вищої освiти провадиться вiдповiдно до законiв України "Про освiту", "Про вищу освiту" та цього Закону.

     3. Заклади вищої освiти в частинi провадження ними наукової (науково-технiчної) дiяльностi пiдлягають державнiй атестацiї в порядку, визначеному Кабiнетом Мiнiстрiв України.

(частина третя статтi 19 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 03.09.2020р. N 870-IX)

     4. На заклади вищої освiти (унiверситети, академiї, iнститути), що пройшли державну атестацiю в частинi провадження ними наукової (науково-технiчної) дiяльностi, поширюються гарантiї забезпечення наукової (науково-технiчної) дiяльностi, визначенi цим Законом для наукових установ. На науково-педагогiчних працiвникiв таких закладiв вищої освiти поширюються гарантiї наукової (науково-технiчної) дiяльностi, визначенi цим Законом для наукових працiвникiв.

     Стаття 20. Нацiональна рада України з питань розвитку науки i технологiй

     1. Нацiональна рада України з питань розвитку науки i технологiй є постiйно дiючим консультативно-дорадчим органом, що утворюється при Кабiнетовi Мiнiстрiв України з метою забезпечення ефективної взаємодiї представникiв наукової громадськостi, органiв виконавчої влади та реального сектору економiки у формуваннi та реалiзацiї єдиної державної полiтики у сферi наукової i науково-технiчної дiяльностi.

     2. Нацiональна рада України з питань розвитку науки i технологiй складається з Наукового та Адмiнiстративного комiтетiв, що мають однаковий кiлькiсний склад.

     3. Положення про Нацiональну раду України з питань розвитку науки i технологiй та її персональний склад затверджує Кабiнет Мiнiстрiв України.

     4. Нацiональну раду України з питань розвитку науки i технологiй очолює Голова, яким за посадою є Прем'єр-мiнiстр України. Голова Нацiональної ради України з питань розвитку науки i технологiй має двох заступникiв, якими за посадами є голова Наукового комiтету та голова Адмiнiстративного комiтету. Голова Адмiнiстративного комiтету - керiвник центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi наукової та науково-технiчної дiяльностi. Спiльнi засiдання Наукового та Адмiнiстративного комiтетiв у разi вiдсутностi Голови Нацiональної ради України з питань розвитку науки i технологiй почергово проводять голови вiдповiдних комiтетiв.

     5. Секретар Нацiональної ради України з питань розвитку науки i технологiй призначається Головою Нацiональної ради України з питань розвитку науки i технологiй.

     6. Органiзацiйне, матерiально-технiчне, iнформацiйне та iнше забезпечення дiяльностi Нацiональної ради України з питань розвитку науки i технологiй здiйснює Секретарiат Кабiнету Мiнiстрiв України. Нацiональна рада України з питань розвитку науки i технологiй у роботi використовує бланк iз своїм найменуванням.

     7. Основними функцiями Нацiональної ради України з питань розвитку науки i технологiй є:

     1) пiдготовка та подання Кабiнетовi Мiнiстрiв України пропозицiй щодо формування засад державної полiтики у сферi наукової та науково-технiчної дiяльностi;

     2) пiдготовка пропозицiй щодо визначення прiоритетiв розвитку науки i технiки та заходiв з їх реалiзацiї;

     3) пiдготовка пропозицiй щодо iнтеграцiї вiтчизняної науки у свiтовий науковий простiр та Європейський дослiдницький простiр з урахуванням нацiональних iнтересiв;

     4) пiдготовка пропозицiй щодо засад функцiонування в Українi системи незалежної експертизи державних цiльових наукових та науково-технiчних програм, наукових проектiв, державної атестацiї наукових установ, присудження наукових ступенiв i присвоєння вчених звань;

     5) розгляд та надання висновкiв щодо проектiв концепцiй державних цiльових наукових та науково-технiчних програм та проектiв таких програм;

     6) надання Кабiнетовi Мiнiстрiв України рекомендацiй щодо формування державного бюджету в частинi визначення загальних обсягiв фiнансування наукової i науково-технiчної дiяльностi та його розподiлу мiж базовим та конкурсним фiнансуванням наукових дослiджень, а також у частинi визначення структури розподiлу мiж напрямами грантової пiдтримки Нацiонального фонду дослiджень України;

     7) заслуховування та оцiнювання звiтiв центральних органiв виконавчої влади, Нацiонального фонду дослiджень України, Нацiональної академiї наук України, нацiональних галузевих академiй наук та iнших головних розпорядникiв бюджетних коштiв, що здiйснюють наукову та науково-технiчну дiяльнiсть або є замовниками наукових дослiджень та розробок, про стан використання коштiв на наукову та науково-технiчну дiяльнiсть та отриманi результати i внесення пропозицiй за результатами їх розгляду;

     8) пiдготовка та оприлюднення щорiчної доповiдi про стан та перспективи розвитку сфери наукової та науково-технiчної дiяльностi України, а також про стан виконання Україною прiоритетiв Європейського дослiдницького простору та надання пропозицiй щодо плану їх реалiзацiї на наступний рiк;

     9) пiдготовка пропозицiй щодо принципiв створення та стратегiї розвитку державної дослiдницької iнфраструктури, системи державних ключових лабораторiй;

     10) взаємодiя в установленому порядку з вiдповiдними органами iноземних держав i мiжнародних органiзацiй;

     11) iнiцiювання i замовлення прогнозних та форсайтних дослiджень у галузi науки, технологiй, iнновацiй, органiзацiї та проведення наукової експертизи рiшень центральних органiв виконавчої влади, що стосуються наукової сфери, а також проектiв концепцiй державних цiльових наукових та науково-технiчних програм i проектiв таких програм;

     12) надання пропозицiй щодо принципiв наукової етики та механiзмiв контролю за їх дотриманням;

     13) розроблення спiльно з представниками реального та фiнансового секторiв економiки та iншими зацiкавленими сторонами пропозицiй щодо створення механiзмiв комерцiалiзацiї результатiв наукових дослiджень;

     14) внесення рекомендацiй щодо оптимальних шляхiв реалiзацiї проектiв i програм мiжнародної технiчної допомоги у сферi наукової i науково-технiчної дiяльностi;

     15) надання пропозицiй щодо розвитку наукової та науково-технiчної сфери в Українi;

     16) розроблення пропозицiй щодо стратегiї розвитку системи залучення та пiдготовки учнiвської молодi до наукової i науково-технiчної дiяльностi.

     8. Основною формою роботи Нацiональної ради України з питань розвитку науки i технологiй є спiльне засiдання Наукового та Адмiнiстративного комiтетiв, на якому Нацiональна рада України з питань розвитку науки i технологiй ухвалює рекомендацiї для Кабiнету Мiнiстрiв України з питань, що належать до її компетенцiї. Нацiональна рада України з питань розвитку науки i технологiй проводить спiльнi засiдання за потреби, але не менше чотирьох разiв на рiк.

     9. Головує на спiльних засiданнях Наукового та Адмiнiстративного комiтетiв Голова Нацiональної ради України з питань розвитку науки i технологiй або, за його дорученням, один iз заступникiв Голови. Спiльне засiдання Наукового та Адмiнiстративного комiтетiв є правомочним, якщо на ньому присутнi бiльше двох третин складу Нацiональної ради України з питань розвитку науки i технологiй. За результатами спiльного засiдання оформляється протокол, який пiдписують головуючий та секретар.

     10. Спiльнi засiдання Наукового та Адмiнiстративного комiтетiв Нацiональної ради України з питань розвитку науки i технологiй проходять вiдкрито, на них можуть бути присутнi суб'єкти наукової, науково-технiчної та iнновацiйної дiяльностi, представники засобiв масової iнформацiї та бiзнесу.

     11. Рiшення Нацiональної ради України з питань розвитку науки i технологiй вважається прийнятим, якщо за нього проголосували бiльш як двi третини присутнiх на засiданнi її членiв.

     12. Рiшення Нацiональної ради України з питань розвитку науки i технологiй, прийнятi в межах її повноважень, що стосуються окремих центральних органiв виконавчої влади, є обов'язковими для розгляду такими органами.

     13. Нацiональна рада України з питань розвитку науки i технологiй реалiзує свої функцiї, керуючись принципами субсидiарностi та пропорцiйностi мiри впливу.

     14. Нацiональна рада України з питань розвитку науки i технологiй для пiдготовки рiшень з питань, що належать до її компетенцiї, утворює постiйнi або тимчасовi робочi групи. Персональний склад робочих груп формується з числа членiв Нацiональної ради України з питань розвитку науки i технологiй з обов'язковим представництвом членiв Наукового та Адмiнiстративного комiтетiв, а також осiб, рекомендованих для участi в робочiй групi Головою Нацiональної ради України з питань розвитку науки i технологiй або його заступниками. До складу робочих груп можуть включатися вченi, викладачi закладiв вищої освiти, представники державного та приватного секторiв економiки, вiтчизнянi та iноземнi експерти.

     15. Робочi групи Нацiональної ради України з питань розвитку науки i технологiй дiють на принципах вiдкритостi та прозоростi. Розробленi робочими групами проекти документiв подаються на розгляд Наукового комiтету.

     16. Нацiональна рада України з питань розвитку науки i технологiй дiє на засадах вiдкритостi та гласностi. Про свою дiяльнiсть, проекти рiшень та прийнятi рiшення Нацiональна рада України з питань розвитку науки i технологiй систематично та завчасно iнформує громадськiсть на своєму офiцiйному веб-сайтi.

     Проекти рiшень Нацiональної ради України з питань розвитку науки i технологiй оприлюднюються, як правило, не менш як за два тижнi до їх розгляду на спiльному засiданнi Наукового та Адмiнiстративного комiтетiв.

     Стаття 21. Науковий та Адмiнiстративний комiтети Нацiональної ради України з питань розвитку науки i технологiй

     1. Науковий комiтет - це робочий колегiальний орган Нацiональної ради України з питань розвитку науки i технологiй, що представляє iнтереси наукової громадськостi.

     Склад Наукового комiтету формується iз 24 вчених, якi представляють наукову спiльноту, є науковими лiдерами, мають визначнi науковi здобутки, бездоганну наукову репутацiю та довiру в науковому середовищi.

     2. Науковий комiтет очолює голова, який має одного заступника. Голова Наукового комiтету та його заступник обираються членами Наукового комiтету з його складу.

     3. Члени Наукового комiтету обираються Iдентифiкацiйним комiтетом з питань науки, який керується тим, що склад Наукового комiтету має бути здатним реалiзувати наукове лiдерство, бути авторитетним i незалежним, збалансовано представляти всю наукову спiльноту.

     4. Персональний склад Наукового комiтету затверджується Кабiнетом Мiнiстрiв України.

     5. Члени Наукового комiтету виконують свої обов'язки на громадських засадах.

     Вiдшкодування витрат, пов'язаних з виконанням обов'язкiв членiв Нацiональної ради України з питань розвитку науки i технологiй, забезпечує Секретарiат Кабiнету Мiнiстрiв України.

     6. Членами Наукового комiтету не можуть бути керiвники наукових установ та органiзацiй, закладiв вищої освiти.

     Члени Наукового комiтету не можуть працювати в однiй науковiй установi, об'єднаннi наукових установ, пiдроздiлi (факультетi, iнститутi) вищого навчального закладу та не можуть бути близькими особами вiдповiдно до Закону України "Про запобiгання корупцiї".

     Не може бути обрана членом Наукового комiтету особа, яка:

     1) за рiшенням суду визнана недiєздатною або дiєздатнiсть якої обмежена;

     2) має судимiсть за вчинення кримiнального правопорушення, якщо така судимiсть не погашена або не знята в установленому законом порядку;

(пункт 2 частини шостої статтi 21 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 17.06.2020р. N 720-IX)

     3) за вироком суду позбавлена права обiймати вiдповiднi посади;

     4) за рiшенням суду визнана винною у вчиненнi корупцiйного правопорушення - протягом року з дня набрання вiдповiдним рiшенням суду законної сили;

     5) пiддавалася адмiнiстративному стягненню за правопорушення, пов'язане з корупцiєю, - протягом року з дня набрання вiдповiдним рiшенням суду законної сили;

(пункт 5 частини шостої статтi 21 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 04.03.2020р. N 524-IX)

     6) пiдпадає пiд дiю частин третьої i четвертої статтi 1 Закону України "Про очищення влади";

     7) вiдомостi про яку внесенi до Єдиного державного реєстру осiб, щодо яких застосовано положення Закону України "Про очищення влади";

     8) є керiвником наукової установи або органiзацiї, закладу вищої освiти.

     7. Строк повноважень кожного з членiв Наукового комiтету не може перевищувати чотирьох рокiв. Кожнi два роки має вiдбуватися оновлення не менше половини персонального складу Наукового комiтету. Одна i та сама особа не може бути членом Наукового комiтету бiльше двох строкiв.

     8. Науковий комiтет з метою реалiзацiї функцiй Нацiональної ради України з питань розвитку науки i технологiй:

     1) розглядає проекти документiв, розробленi робочими групами з питань, що належать до компетенцiї Нацiональної ради України з питань розвитку науки i технологiй, та приймає щодо них рiшення, якi вносяться на розгляд Нацiональної ради України з питань розвитку науки i технологiй;

     2) iнiцiює утворення постiйних або тимчасових робочих груп, а також експертних комiсiй з окремих питань;

     3) делегує своїх членiв та пропонує експертiв до складу робочих груп;

     4) виконує функцiї наглядової ради Нацiонального фонду дослiджень України;

     5) виконує функцiю Iдентифiкацiйного комiтету для Наукової ради Нацiонального фонду дослiджень України;

     6) проводить експертизу нормативно-правових актiв Кабiнету Мiнiстрiв України та центральних органiв виконавчої влади на предмет вiдповiдностi iнтересам та засадам державної полiтики у сферi наукової та науково-технiчної дiяльностi, надає вiдповiднi рекомендацiї.

     Проекти нормативно-правових актiв Кабiнету Мiнiстрiв України та центральних органiв виконавчої влади, що стосуються сфери наукової та науково-технiчної дiяльностi, в обов'язковому порядку направляються до Наукового комiтету Нацiональної ради України з питань розвитку науки i технологiй для проведення їх експертизи та пiдготовки вiдповiдних рекомендацiй.

     Науковий комiтет зобов'язаний розглянути направлений проект нормативно-правового акта на предмет вiдповiдностi iнтересам та засадам державної полiтики у сферi наукової та науково-технiчної дiяльностi та направити вiдповiднi рекомендацiї протягом термiну, встановленого головним розробником проекту, але не менш як за три днi i не бiльш як за 21 день iз дня отримання проекту.

     Якщо протягом зазначеного термiну Науковий комiтет не розглянув i не направив вiдповiдних рекомендацiй, такий проект нормативно-правового акта вважається погодженим Науковим комiтетом.

     9. Основною формою роботи Наукового комiтету є засiдання, якi проводяться за потреби, але не менше чотирьох разiв на рiк.

     Спiльному засiданню Наукового та Адмiнiстративного комiтетiв Нацiональної ради України з питань розвитку науки i технологiй обов'язково передує засiдання Наукового комiтету, який розглядає та готує проекти рiшень з питань порядку денного спiльного засiдання.

     Оголошення про скликання засiдання Наукового комiтету оприлюднюється за два тижнi до його початку на офiцiйному веб-сайтi Нацiональної ради України з питань розвитку науки i технологiй.

     10. Рiшення Наукового комiтету приймаються консенсусом. Якщо консенсусу досягти не вдається, рiшення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менше двох третин складу Наукового комiтету. У такому разi на розгляд Нацiональної ради України з питань розвитку науки i технологiй разом з рiшенням Наукового комiтету виноситься аргументована окрема думка членiв Наукового комiтету, якi не пiдтримали таке рiшення.

     11. Питання, що виносяться на розгляд спiльного засiдання Наукового та Адмiнiстративного комiтетiв Нацiональної ради України з питань розвитку науки i технологiй, проходять обов'язковий попереднiй розгляд у Науковому комiтетi.

     12. Адмiнiстративний комiтет - це робочий колегiальний орган Нацiональної ради України з питань розвитку науки i технологiй, персональний склад якого у кiлькостi 24 осiб призначається Кабiнетом Мiнiстрiв України.

     13. Члени Адмiнiстративного комiтету представляють центральнi органи виконавчої влади (не нижче заступникiв керiвникiв), Нацiональну академiю наук України та нацiональнi галузевi академiї наук (не нижче вiце-президентiв), обласнi (мiськi) державнi адмiнiстрацiї регiонiв, на територiї яких зосереджено значний науковий потенцiал (не нижче заступникiв голiв державних адмiнiстрацiй), державнi органи, що вiдповiдають за наукову сферу, великi наукоємнi пiдприємства, науковi установи, унiверситети, академiї, iнститути, iнновацiйнi структури.

     14. Головою Адмiнiстративного комiтету є керiвник центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi наукової та науково-технiчної дiяльностi. Голова має заступника, який за посадою є заступником керiвника центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi наукової i науково-технiчної дiяльностi.

     15. Адмiнiстративний комiтет з метою реалiзацiї функцiй Нацiональної ради України з питань розвитку науки i технологiй:

     1) iнiцiює утворення постiйних або тимчасових робочих груп, а також експертних комiсiй з окремих питань;

     2) делегує та координує участь членiв Адмiнiстративного комiтету в робочих групах, а також пропонує експертiв до складу робочих груп;

     3) надає пропозицiї Науковому комiтету щодо розгляду питань, пов'язаних з виконанням функцiй Нацiональної ради України з питань розвитку науки i технологiй.

     Стаття 22. Iдентифiкацiйний комiтет з питань науки

     1. Iдентифiкацiйний комiтет з питань науки (далi - Iдентифiкацiйний комiтет) - це дорадчий орган при Кабiнетовi Мiнiстрiв України, який на конкурснiй основi обирає персональний склад Наукового комiтету Нацiональної ради України з питань розвитку науки i технологiй. Кiлькiсний склад Iдентифiкацiйного комiтету становить дев'ять осiб.

     2. Iдентифiкацiйний комiтет розробляє Положення про конкурс щодо обрання членiв Наукового комiтету Нацiональної ради України з питань розвитку науки i технологiй, що затверджується Кабiнетом Мiнiстрiв України, та формує квалiфiкацiйнi вимоги до кандидатур.

     3. Iдентифiкацiйний комiтет формується з вiтчизняних та iноземних вчених, якi мають вагомi науковi здобутки, бездоганну наукову репутацiю та довiру в науковому середовищi.

     Не може входити до складу Iдентифiкацiйного комiтету особа, яка:

     1) за рiшенням суду визнана недiєздатною або дiєздатнiсть якої обмежена;

     2) має судимiсть за вчинення кримiнального правопорушення, якщо така судимiсть не погашена або не знята в установленому законом порядку;

(пункт 2 частини третьої статтi 22 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 17.06.2020р. N 720-IX)

     3) за вироком суду позбавлена права обiймати вiдповiднi посади;

     4) за рiшенням суду визнана винною у вчиненнi корупцiйного правопорушення - протягом року з дня набрання вiдповiдним рiшенням суду законної сили;

     5) пiддавалася адмiнiстративному стягненню за правопорушення, пов'язане з корупцiєю, - протягом року з дня набрання вiдповiдним рiшенням суду законної сили;

(пункт 5 частини третьої статтi 22 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 04.03.2020р. N 524-IX)

     6) пiдпадає пiд дiю частин третьої i четвертої статтi 1 Закону України "Про очищення влади";

     7) вiдомостi про яку внесенi до Єдиного державного реєстру осiб, щодо яких застосовано положення Закону України "Про очищення влади".

     4. Персональний склад Iдентифiкацiйного комiтету та Положення про Iдентифiкацiйний комiтет з питань науки затверджуються Кабiнетом Мiнiстрiв України. Строк повноважень членiв Iдентифiкацiйного комiтету становить сiм рокiв без права перезатвердження на другий строк. Регламент роботи Iдентифiкацiйного комiтету затверджується Iдентифiкацiйним комiтетом.

     5. Пропозицiї щодо кандидатiв у члени Iдентифiкацiйного комiтету надаються українськими та iноземними науковими установами, науковими органiзацiями, громадськими науковими органiзацiями, науковими фондами, а також мiжнародними та нацiональними радами з питань науки. Самовисування не допускається.

     До участi в конкурсi допускаються лише особи, якi є докторами наук (для iноземних вчених - докторами фiлософiї) та мають досвiд керiвництва мiжнародними проектами. Кандидатами у члени Iдентифiкацiйного комiтету не можуть бути керiвники українських наукових органiзацiй, наукових установ, закладiв вищої освiти.

     Для формування складу Iдентифiкацiйного комiтету центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi наукової i науково-технiчної дiяльностi, оприлюднює українською та англiйською мовами оголошення про конкурс на своєму офiцiйному веб-сайтi та надсилає на адресу наукових комiтетiв Європейської комiсiї, громадських наукових органiзацiй, що представляють вiтчизняну та свiтову наукову спiльноту, прохання подати пропозицiї щодо кандидатiв у члени Iдентифiкацiйного комiтету з урахуванням вимог, визначених цим Законом. Такi пропозицiї надсилаються суб'єктами подання на адресу центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi наукової i науково-технiчної дiяльностi, разом iз письмовою згодою кандидатiв працювати в Iдентифiкацiйному комiтетi.

     6. Остаточний рейтинговий список кандидатiв у члени Iдентифiкацiйного комiтету формується спецiальною конкурсною комiсiєю, до складу якої включаються першi 25 осiб рейтингу науковцiв України за iндексом Гiрша згiдно з однiєю з найчастiше використовуваних мiжнародних наукометричних баз даних, що мають вимоги до якостi публiкацiй та рецензування, яку визначає центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi наукової i науково-технiчної дiяльностi, якi є докторами наук та мають досвiд керiвництва мiжнародними проектами.

     Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi наукової i науково-технiчної дiяльностi, перевiряє, чи не мають члени спецiальної конкурсної комiсiї потенцiйного чи реального конфлiкту iнтересiв, не працюють в однiй науковiй установi, об'єднаннi наукових установ, пiдроздiлi закладу вищої освiти та чи не є близькими особами згiдно iз Законом України "Про запобiгання корупцiї". У разi виявлення у особи потенцiйного чи реального конфлiкту iнтересiв, який матиме постiйний характер i не зможе бути врегульований в iнший спосiб, зокрема шляхом позбавлення вiдповiдного приватного iнтересу, запрошується наступна за рейтингом особа.

(абзац другий частини шостої статтi 22 у редакцiї Закону України вiд 04.03.2020р. N 524-IX)

     Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi наукової i науково-технiчної дiяльностi, органiзовує процедуру рейтингового голосування i передає його результати Кабiнету Мiнiстрiв України для перевiрки наявностi потенцiйного чи реального конфлiкту iнтересiв, який матиме постiйний характер i не зможе бути врегульований в iнший спосiб, зокрема шляхом позбавлення вiдповiдного приватного iнтересу, у членiв спецiальної конкурсної комiсiї i запропонованих кандидатiв та для остаточного затвердження складу Iдентифiкацiйного комiтету. Особи, якi затверджуються як члени Iдентифiкацiйного комiтету, не повиннi мати потенцiйного чи реального конфлiкту iнтересiв, який матиме постiйний характер i не зможе бути врегульований в iнший спосiб, зокрема шляхом позбавлення вiдповiдного приватного iнтересу, не можуть працювати в однiй науковiй установi, об'єднаннi наукових установ, пiдроздiлi закладу вищої освiти та не можуть бути близькими особами згiдно iз Законом України "Про запобiгання корупцiї".

(абзац третiй частини шостої статтi 22 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 04.03.2020р. N 524-IX)

     7. Iдентифiкацiйний комiтет:

     1) пiсля консультацiй з вiтчизняними та iноземними науковими органiзацiями формує та оприлюднює квалiфiкацiйнi вимоги до кандидатiв у члени Наукового комiтету Нацiональної ради України з питань розвитку науки i технологiй та розробляє Положення про конкурс щодо обрання членiв Наукового комiтету, що затверджується Кабiнетом Мiнiстрiв України;

(пункт 1 частини сьомої статтi 22 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 03.09.2020р. N 870-IX)

     2) розглядає документи, поданi кандидатами у члени Наукового комiтету Нацiональної ради України з питань розвитку науки i технологiй;

     3) складає рейтинговий список кандидатiв у члени Наукового комiтету Нацiональної ради України з питань розвитку науки i технологiй;

     4) вiдбирає шляхом рейтингового голосування iз загального числа кандидатiв осiб, якi мають найкращi професiйний досвiд, знання i моральнi якостi для виконання обов'язкiв члена Наукового комiтету;

     5) оприлюднює перелiк кандидатiв, якi подали заяву на участь у конкурсi, а також перелiк осiб, обраних до складу Наукового комiтету;

     6) оприлюднює заяву про вiдсутнiсть конфлiкту iнтересiв у обраних членiв Наукового комiтету та членiв Iдентифiкацiйного комiтету, що зазначенi особи не працюють в однiй науковiй установi, об'єднаннi наукових установ, пiдроздiлi закладу вищої освiти i не є близькими особами згiдно iз Законом України "Про запобiгання корупцiї".

     8. Органiзацiйною формою роботи Iдентифiкацiйного комiтету є засiдання. Засiдання Iдентифiкацiйного комiтету є правомочним, якщо на ньому присутнi бiльше двох третин його загального кiлькiсного складу.

     9. Засiдання Iдентифiкацiйного комiтету проходять вiдкрито, на них можуть бути присутнi представники засобiв масової iнформацiї та наукової громадськостi. Iнформацiя про засiдання Iдентифiкацiйного комiтету оприлюднюється на офiцiйному веб-сайтi Кабiнету Мiнiстрiв України.

     Стаття 23. Громадськi науковi органiзацiї

     1. Громадськi науковi органiзацiї (громадськi академiї наук, науковi товариства, науковi асоцiацiї, спiлки, об'єднання тощо) - це об'єднання вчених для цiлеспрямованого розвитку вiдповiдних напрямiв науки, захисту фахових iнтересiв, координацiї науково-дослiдної роботи, обмiну досвiдом.

     Громадськi науковi органiзацiї пiдлягають реєстрацiї та дiють вiдповiдно до законодавства про громадськi об'єднання з урахуванням положень цього Закону.

     2. Громадськi науковi органiзацiї для виконання статутних завдань можуть утворювати тимчасовi науковi колективи, науково-дослiднi, проектно-конструкторськi, експертнi, консалтинговi, пошуковi органiзацiї, спiвпрацювати з iноземними та мiжнародними органiзацiями, бути колективними членами мiжнародних науково-фахових об'єднань, спiлок, товариств вiдповiдно до законодавства України.

     3. Громадськi науковi органiзацiї можуть:

     1) вносити до органiв державної влади пропозицiї щодо реалiзацiї та удосконалення державної полiтики у сферi наукової i науково-технiчної дiяльностi;

     2) пропонувати своїх представникiв до складу Iдентифiкацiйного комiтету, консультативно-дорадчих та експертних органiв, що утворюються при органах державної влади.

     4. Органи державної влади можуть залучати громадськi науковi органiзацiї та ради молодих вчених за їх згодою до участi у пiдготовцi та виконаннi рiшень стосовно наукової i науково-технiчної дiяльностi, наукової i науково-технiчної експертизи, науково-технiчних програм, проектiв i розробок та у взаємодiї з ними iнформувати населення про безпеку, екологiчну безпечнiсть, економiчну та соцiальну значущiсть, екологiчнi та соцiально-економiчнi наслiдки реалiзацiї вiдповiдних програм, проектiв i розробок.

     Стаття 24. Рада молодих вчених

     1. Рада молодих вчених є колегiальним виборним дорадчим органом, що утворюється для забезпечення захисту прав та iнтересiв молодих вчених.

     Ради молодих вчених можуть утворюватися при центральних органах виконавчої влади, Радi мiнiстрiв Автономної Республiки Крим, обласних, Київськiй та Севастопольськiй мiських державних адмiнiстрацiях, Нацiональнiй академiї наук України, нацiональних галузевих академiях наук, наукових центрах, ключових лабораторiях, закладах вищої освiти та наукових установах України.

     2. Представники ради молодих вчених входять до складу вищого колегiального керiвного органу установи чи органу влади, при якому створено раду молодих вчених.

     3. Центральнi органи виконавчої влади, Нацiональна академiя наук України, нацiональнi галузевi академiї наук, заклади вищої освiти, при яких створено раду молодих вчених, сприяють її дiяльностi та можуть фiнансувати заходи i проекти, що iнiцiюються радою молодих вчених.

     4. Типове положення про раду молодих вчених при органах виконавчої влади затверджується Кабiнетом Мiнiстрiв України.

     Стаття 25. Регiональнi науковi центри

     1. Регiональнi науковi центри створюються з метою пiдвищення ролi науки в розробленнi та реалiзацiї ефективної регiональної полiтики, її орiєнтацiї на поєднання загальнодержавних i регiональних iнтересiв, наукове забезпечення розв'язання актуальних проблем соцiально-економiчного розвитку регiонiв.

     2. Регiональнi науковi центри створюються Нацiональною академiєю наук України спiльно з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування i реалiзує державну полiтику у сферi наукової та науково-технiчної дiяльностi, за погодженням з вiдповiдними мiсцевими органами виконавчої влади.

     Галузевi регiональнi науковi центри створюються нацiональними галузевими академiями наук спiльно з центральними органами виконавчої влади та за участю або за погодженням з вiдповiдними мiсцевими органами виконавчої влади.

(частину другу статтi 25 доповнено абзацом другим згiдно iз Законом України вiд 03.09.2020р. N 870-IX)

     Стаття 26. Залучення учнiвської молодi до наукової i науково-технiчної дiяльностi

     1. Держава створює умови для залучення учнiвської молодi до наукової i науково-технiчної дiяльностi через систему спецiалiзованих загальноосвiтнiх i позашкiльних навчальних закладiв, зокрема, наукових лiцеїв i наукових лiцеїв-iнтернатiв, Малу академiю наук України або iншi подiбнi установи позашкiльної освiти. Пропозицiї щодо стратегiї розвитку, процедур реалiзацiї та форм пiдтримки дiяльностi, спрямованої на залучення учнiвської молодi до наукової i науково-технiчної дiяльностi, розробляє Нацiональна рада України з питань розвитку науки i технологiй.

     2. Науковий лiцей (науковий лiцей-iнтернат) здiйснює освiтню дiяльнiсть, спрямовану на залучення та пiдготовку учнiвської молодi до наукової i науково-технiчної дiяльностi.

     Науковий лiцей (науковий лiцей-iнтернат), заснований на державнiй або комунальнiй формi власностi, має статус бюджетної установи i фiнансується за рахунок коштiв вiдповiдних державного та/або мiсцевих бюджетiв. Фiнансування наукових лiцеїв (наукових лiцеїв-iнтернатiв) може здiйснюватися за рахунок iнших джерел, не заборонених законодавством України.

(абзац другий частини другої статтi 26 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 05.09.2017р. N 2145-VIII)

     3. Мала академiя наук України органiзує та забезпечує участь учнiвської молодi у дослiдницько-експериментальнiй, науковiй, конструкторськiй, винахiдницькiй та пошуковiй дiяльностi, сприяє формуванню iнтелектуального капiталу нацiї, вихованню майбутньої наукової змiни.

     Координацiю дiяльностi системи спецiалiзованих позашкiльних навчальних закладiв Малої академiї наук України здiйснює Нацiональний центр "Мала академiя наук України", який є державною органiзацiєю, кошти на забезпечення наукової, науково-технiчної дiяльностi якої щорiчно визначаються в Державному бюджетi України. Фiнансування Нацiонального центру "Мала академiя наук України" може здiйснюватися за рахунок iнших джерел, не заборонених законодавством України.

     Мала академiя наук України щорiчно подає звiт про свою дiяльнiсть та план роботи на наступний рiк на затвердження Науковому комiтету Нацiональної ради України з питань розвитку науки i технологiй.

Роздiл III
ДЕРЖАВНI ГАРАНТIЇ СОЦIАЛЬНО-ПРАВОВОГО СТАТУСУ ВЧЕНИХ, НАУКОВИХ ПРАЦIВНИКIВ

     Стаття 27. Пiдготовка наукових кадрiв та пiдвищення їхньої квалiфiкацiї

     1. Основними формами пiдготовки наукових кадрiв вищої квалiфiкацiї є аспiрантура, ад'юнктура та докторантура.

     Пiдготовка науково-педагогiчних i наукових кадрiв здiйснюється вiдповiдно до вимог Закону України "Про вищу освiту".

     2. Науковi установи можуть здiйснювати пiдготовку докторiв фiлософiї за власною освiтньо-науковою програмою згiдно з отриманою лiцензiєю на вiдповiдну освiтню дiяльнiсть або за освiтньо-науковою програмою, окремi елементи якої забезпечуються iншими науковими установами та/або закладами вищої освiти, та докторiв наук за науковими програмами вiдповiдно до Закону України "Про вищу освiту".

     Науковi установи Нацiональної академiї наук України та нацiональних галузевих академiй наук можуть здiйснювати пiдготовку магiстрiв за освiтньо-науковими програмами вiдповiдно до Закону України "Про вищу освiту".

     Освiтньо-науковi програми пiдготовки науковими установами докторiв фiлософiї пiдлягають акредитацiї Нацiональним агентством iз забезпечення якостi вищої освiти.

     З метою пiдвищення квалiфiкацiї лiкарiв-спецiалiстiв, якi пройшли пiдготовку в iнтернатурi та/або резидентурi за вiдповiдною лiкарською спецiальнiстю, у наукових установах може проводитися клiнiчна ординатура.

     Нацiональна академiя наук України та нацiональнi галузевi академiї наук можуть бути засновниками закладiв вищої освiти.

     3. Науковi працiвники пiдвищують свою квалiфiкацiю та проходять стажування в Українi i за кордоном.

     4. Наукова установа забезпечує науковому працiвниковi пiдвищення квалiфiкацiї не рiдше нiж один раз на п'ять рокiв iз збереженням середньої заробiтної плати.

     Результати пiдвищення квалiфiкацiї враховуються пiд час атестацiї наукових працiвникiв.

     Стаття 28. Науковi ступенi i вченi звання

     1. Вченi мають право на здобуття наукового ступеня доктора фiлософiї i доктора наук та присвоєння вчених звань старшого дослiдника, доцента i професора.

     Присудження наукових ступенiв та присвоєння вчених звань є державним визнанням рiвня квалiфiкацiї вченого. Присудження наукових ступенiв i присвоєння вчених звань здiйснюються вiдповiдно до Закону України "Про вищу освiту".

     Перелiк осiб, яким присуджено науковi ступенi та присвоєно вченi звання, розмiщується у вiдкритому доступi в мережi Iнтернет вiдповiдно до законодавства.

     Дисертацiї осiб, якi здобувають ступiнь доктора фiлософiї, та дисертацiї (або науковi доповiдi у разi захисту наукових досягнень, опублiкованих у виглядi монографiї, або сукупностi статей, опублiкованих у вiтчизняних та/або мiжнародних рецензованих фахових виданнях) осiб, якi здобувають ступiнь доктора наук, а також автореферати та вiдгуки опонентiв оприлюднюються на офiцiйних веб-сайтах вiдповiдних наукових установ (закладiв вищої освiти) згiдно iз законодавством.

     2. Наявнiсть вiдповiдного наукового ступеня або вченого звання може бути квалiфiкацiйною вимогою для зайняття науковим працiвником вiдповiдної посади.

(частина друга статтi 28 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 03.09.2020р. N 870-IX)

     Стаття 29. Атестацiя наукових працiвникiв

     1. Атестацiя наукових працiвникiв проводиться в наукових установах не рiдше одного разу на п'ять рокiв з метою:

     1) оцiнювання рiвня професiйної пiдготовки наукового працiвника, результативностi його роботи;

     2) визначення вiдповiдностi квалiфiкацiї наукового працiвника займанiй посадi;

     3) виявлення перспективи використання здiбностей наукового працiвника, стимулювання пiдвищення його професiйного рiвня;

     4) визначення потреби в пiдвищеннi квалiфiкацiї, професiйнiй пiдготовцi наукового працiвника.

     2. Положення про атестацiю наукових працiвникiв розробляється Нацiональною радою України з питань розвитку науки i технологiй та затверджується Кабiнетом Мiнiстрiв України за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi наукової i науково-технiчної дiяльностi.

     Стаття 30. Правовий режим наукового i науково-технiчного (прикладного) результату

     1. Правовий режим наукового i науково-технiчного (прикладного) результату як об'єкта iнтелектуальної власностi визначається законодавством України.

     Стаття 31. Посади наукових працiвникiв

     1. Основними посадами наукових працiвникiв наукових установ (їхнiх фiлiй, iнших вiдокремлених пiдроздiлiв), наукових пiдроздiлiв юридичних осiб державної та iнших форм власностi є:

     1) керiвник (президент, генеральний директор, генеральний конструктор, директор, начальник);

     2) заступник керiвника (перший вiце-президент, вiце-президент, заступники генерального директора, генерального конструктора, директора, начальника) з наукової роботи;

     3) радник при дирекцiї наукової установи;

     4) член Президiї Нацiональної академiї наук України або нацiональної галузевої академiї наук;

     5) радник Президiї Нацiональної академiї наук України або нацiональної галузевої академiї наук;

     6) академiк - секретар вiддiлення (його заступники);

     7) головний учений секретар, учений секретар (їх заступники);

     8) керiвник (завiдувач, секретар вiдповiдальний, головний редактор) та заступники керiвника (завiдувача, секретаря вiдповiдального, головного редактора) наукового пiдроздiлу, наукового видавництва, редакцiї наукового видання;

(пункт 8 частини першої статтi 31 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 03.09.2020р. N 870-IX)

     9) головний конструктор, головний iнженер, головний технолог з основного напряму дiяльностi наукової установи, органiзацiї, закладу та їх заступники;

     10) провiдний конструктор, провiдний iнженер, провiдний технолог з основного напряму дiяльностi наукової установи, органiзацiї, закладу;

     11) провiдний редактор наукового видавництва, перiодичного наукового видання;

     12) головний науковий спiвробiтник;

     13) провiдний науковий спiвробiтник;

     14) старший науковий спiвробiтник;

     15) науковий спiвробiтник;

     16) науковий спiвробiтник-консультант;

     17) молодший науковий спiвробiтник.

     18) пункт 18 частини першої статтi 31 виключено

(згiдно iз Законом України вiд 03.09.2020р. N 870-IX)

     2. До наукових працiвникiв належать також особи, якi мають науковий ступiнь i працюють за спецiальнiстю вiдповiдно до групи спецiальностей за галузями наук, за якою присуджено науковий ступiнь.

     Стаття 32. Посади науково-педагогiчних працiвникiв

     1. Основнi посади науково-педагогiчних працiвникiв унiверситетiв, академiй, iнститутiв визначаються вiдповiдно до Закону України "Про вищу освiту".

     Стаття 33. Наукове вiдрядження

     1. За рiшенням керiвництва науковий (науково-педагогiчний) працiвник може бути направлений у наукове вiдрядження.

     2. Науковим вiдрядженням вважається вiдрядження наукового (науково-педагогiчного) працiвника, аспiранта, ад'юнкта, докторанта на певний строк для проведення наукової або науково-педагогiчної роботи, участi в наукових конференцiях, симпозiумах, семiнарах, наукових школах, наукових експедицiях поза мiсцем його основної роботи (для аспiрантiв, ад'юнктiв, докторантiв - поза мiсцем навчання) за наявностi запрошення сторони, що приймає, або направлення установи, в якiй працює (навчається) вчений.

(частина друга статтi 33 у редакцiї Закону України вiд 03.09.2020р. N 870-IX)

     3. Термiн наукового вiдрядження не може перевищувати 90 днiв, крiм випадкiв, коли вiдрядження пов'язано з довготривалою науковою експедицiєю.

     4. Фiнансування витрат, пов'язаних iз науковим вiдрядженням, може здiйснюватися за рахунок коштiв загального та спецiального фонду наукової установи (закладу вищої освiти), що направляє особу у наукове вiдрядження, коштiв, передбачених у Державному бюджетi України за вiдповiдною бюджетною програмою, грантiв, коштiв сторони, що приймає, та iнших джерел, не заборонених законодавством.

     Абзац другий частини четвертої статтi 33 виключено

(згiдно iз Законом України вiд 03.09.2020р. N 870-IX)

     Стаття 34. Наукове стажування

     1. Науковi (науково-педагогiчнi) працiвники, аспiранти та докторанти можуть направлятися науковими установами (закладами вищої освiти) на наукове стажування, у тому числi довгострокове, до iнших наукових установ та закладiв вищої освiти, у тому числi за кордон.

     2. Направлення на наукове стажування може вiдбуватися за iнiцiативою наукового (науково-педагогiчного) працiвника або за iнiцiативою наукової установи чи закладу вищої освiти.

     3. Метою наукового стажування є пiдвищення рiвня теоретичної та практичної пiдготовки, проведення авторських дослiджень з використанням сучасного обладнання i технологiй, опанування новiтнiх унiкальних методiв, набуття досвiду провадження науково-дослiдної дiяльностi, забезпечення iнформацiйного обмiну та розширення наукових контактiв.

     4. Строк наукового стажування не може перевищувати двох рокiв.

     5. З особами, якi направляються на наукове стажування, укладається договiр про направлення їх на наукове стажування до iншої наукової установи, закладу вищої освiти.

     6. Фiнансування витрат, пов'язаних iз науковим стажуванням, може здiйснюватися за рахунок коштiв наукової установи (закладу вищої освiти), що направляє особу на наукове стажування, коштiв, передбачених у Державному бюджетi України за вiдповiдною бюджетною програмою, грантiв, коштiв сторони, що приймає, та iнших джерел, не заборонених законодавством.

     Стороною, що приймає, вважається наукова установа, iнша дослiдницька органiзацiя, заклад вищої освiти, яка надала запрошення на наукове стажування. Стороною, що приймає, може бути нерезидент України.

     7. Пiд час наукового стажування за науковим (науково-педагогiчним) працiвником, аспiрантом, ад'юнктом, докторантом зберiгається його основне мiсце роботи чи навчання (пiдготовки).

     8. Перiод наукового стажування зараховується до наукового стажу наукового та науково-педагогiчного працiвника.

     9. Науковi та науково-педагогiчнi працiвники протягом мiсяця пiсля завершення наукового стажування подають науковiй установi, керiвниковi навчального закладу (наукової установи), що направив їх на наукове стажування, письмовий звiт про результати навчання, стажування та виконання завдання, затвердженого в установленому порядку.

     Згiдно з рiшенням вченої (наукової, науково-технiчної, технiчної) ради наукової установи або вченої ради закладу вищої освiти наукове стажування може бути прирiвняне до пiдвищення квалiфiкацiї.

     Звiт пiдлягає затвердженню вченою радою закладу вищої освiти або вченою (науковою, науково-технiчною, технiчною) радою наукової установи.

     10. Положення про порядок наукового стажування затверджується Кабiнетом Мiнiстрiв України.

     Стаття 35. Стаж наукової роботи

     1. До стажу наукової роботи зараховується:

     1) час роботи на посадах наукових працiвникiв, визначених статтею 31 цього Закону;

(пункт 1 частини першої статтi 35 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 03.10.2017р. N 2148-VIII)

     2) час роботи на посадах науково-педагогiчних працiвникiв закладiв вищої освiти, визначених у Законi України "Про вищу освiту";

(пункт 2 частини першої статтi 35 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 03.09.2020р. N 870-IX)

     3) час роботи осiб, якi мають науковий ступiнь, за спецiальнiстю вiдповiдно до групи спецiальностей галузi науки, за якою присуджено науковий ступiнь, з дня зайняття посади за цiєю спецiальнiстю;

     4) час роботи наукових (науково-педагогiчних) працiвникiв на посадах, зазначених у статтi 118 Кодексу законiв про працю України, якщо цiй роботi безпосередньо передувала i пiсля неї слiдувала робота, передбачена пунктами 1 - 3 цiєї частини;

     5) час навчання в аспiрантурi, ад'юнктурi чи докторантурi за денною (очною) формою навчання випускникам аспiрантури, ад'юнктури, докторантури;

     6) час роботи на посадах науково-викладацького складу Нацiональної школи суддiв України;

     7) час навчання в аспiрантурi (докторськi програми) третього рiвня вищої освiти та наукової роботи за спецiальнiстю за кордоном, за умови збереження громадянства, сплати страхових внескiв вiдповiдно до Закону України "Про збiр та облiк єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соцiальне страхування" та перерви мiж завершенням навчання (роботи) за кордоном та вiдновленням навчання (роботи) в Українi не бiльше трьох мiсяцiв;

     8) час наукового стажування, у тому числi в iноземнiй науковiй установi (закладi вищої освiти), за умови сплати страхових внескiв вiдповiдно до Закону України "Про збiр та облiк єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соцiальне страхування".

     Стаття 36. Оплата i стимулювання працi (навчання) вчених

(назва статтi 36 у редакцiї Закону України вiд 03.09.2020р. N 870-IX)

     1. Оплата працi наукового працiвника повинна забезпечувати достатнi матерiальнi умови для його ефективної самостiйної творчої дiяльностi, пiдвищення престижностi професiї наукового працiвника, стимулювати залучення талановитої молодi до наукової i науково-технiчної дiяльностi та пiдвищення квалiфiкацiї наукових працiвникiв.

     Заробiтна плата наукових працiвникiв складається з посадових окладiв (ставок), премiй, доплат за науковi ступенi, вченi звання, надбавки за стаж наукової, науково-педагогiчної роботи та iнших надбавок, доплат та винагород, передбачених законодавством у сферi наукової i науково-технiчної дiяльностi. Аспiрантам, ад'юнктам i докторантам, зарахованим на навчання за державним замовленням, призначається стипендiя в розмiрi, визначеному Кабiнетом Мiнiстрiв України.

(абзац другий частини першої статтi 36 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 03.09.2020р. N 870-IX)

     Науковому працiвнику за виконання роботи у вiльний вiд основного навантаження час винагорода виплачується за договорами цивiльно-правового характеру та за роботу за сумiсництвом - на умовах трудового договору.

(абзац третiй частини першої статтi 36 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 03.09.2020р. N 870-IX)

     2. Держава гарантує встановлення ставок (окладiв) науковим працiвникам державних наукових установ (закладiв вищої освiти), виходячи з розрахунку посадового окладу молодшого наукового спiвробiтника на рiвнi не нижче подвiйної середньої заробiтної плати у промисловостi в цiлому по Українi.

(з 01.01.2023р. до абзацу першого частини другої статтi 23 будуть внесенi змiни, передбаченi абзацом сьомим пункту 16 роздiлу I Закону України вiд 03.09.2020р. N 870-IX)

     Умови оплати працi працiвникiв державних наукових установ, що фiнансуються з державного бюджету, визначаються Кабiнетом Мiнiстрiв України, а комунальних наукових установ, що фiнансуються з мiсцевого бюджету, встановлюються засновником вiдповiдно до законодавства України.

     Оплата працi наукових працiвникiв, якi виконують науково-дослiднi роботи за контрактом за рахунок коштiв вiтчизняних та iноземних замовникiв робiт та грантiв, визначається за угодою сторiн у межах коштiв на оплату працi, визначених замовником або надавачем гранту.

     3. Науковим працiвникам, якi зробили вагомий внесок у розвиток науки, можуть встановлюватися державнi стипендiї, а для пiдтримки наукової молодi - стипендiї для молодих вчених вiдповiдно до законодавства.

     Держава створює умови для мотивацiї (стимулювання та заохочення) молодих вчених, зокрема шляхом:

     1) збереження доплат за науковий ступiнь та вчене звання при визначеннi стипендiального забезпечення докторантiв;

     2) створення системи державних молодiжних стипендiй, премiй та грантiв;

     3) фiнансування стажування у провiдних наукових установах, у тому числi за кордоном;

     4) фiнансування наукових вiдряджень, у тому числi закордонних, для участi в наукових заходах.

     Дiйсним членам (академiкам) та членам-кореспондентам Нацiональної академiї наук України та нацiональних галузевих академiй наук встановлюється довiчна плата, розмiр якої визначається Кабiнетом Мiнiстрiв України.

     Вченi мають право в робочий час здiйснювати з дозволу керiвника наукової установи науково-педагогiчну дiяльнiсть у закладах вищої освiти не за мiсцем основної роботи обсягом до 240 годин протягом навчального року iз збереженням заробiтної плати за основним мiсцем роботи.

(абзац восьмий частини третьої статтi 36 у редакцiї Закону України вiд 03.09.2020р. N 870-IX)

     Тривалiсть щорiчної вiдпустки наукового працiвника залежить вiд посади, наукового ступеня та мiсця роботи i затверджується Кабiнетом Мiнiстрiв України.

     Стаття 37. Пенсiйне забезпечення наукових (науково-педагогiчних) працiвникiв

     1. Пенсiйне забезпечення наукових (науково-педагогiчних) працiвникiв здiйснюється вiдповiдно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсiйне страхування".

(стаття 37 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 06.12.2016р. N 1774-VIII, вiд 03.10.2017р. N 2148-VIII)

     Стаття 38. Соцiальний захист наукового працiвника

     1. Окремим категорiям наукових (науково-педагогiчних) працiвникiв за перелiком, визначеним Кабiнетом Мiнiстрiв України, можуть надаватися службовi житловi примiщення.

     2. Науковим працiвникам, якi мають науковий ступiнь доктора фiлософiї або доктора наук, для створення умов для провадження наукової дiяльностi надається в установленому законодавством порядку додаткова жила площа у виглядi кiмнати (кабiнету) або в розмiрi до 20 квадратних метрiв. Зазначена додаткова жила площа оплачується в одинарному розмiрi.

     3. Науковим (науково-педагогiчним) працiвникам за рiшенням уповноваженого органу управлiння, до сфери управлiння якого належить наукова установа або заклад вищої освiти, Нацiональної академiї наук України або нацiональних галузевих академiй наук може надаватися у постiйне користування житло за рахунок цiльового бюджетного фiнансування та iнших джерел.

     4. Держава забезпечує надання науковим (науково-педагогiчним) працiвникам на будiвництво (реконструкцiю) i придбання житла пiльгових довгострокових кредитiв, порядок надання яких визначається Кабiнетом Мiнiстрiв України. Кошти на зазначенi цiлi щорiчно передбачаються в Державному бюджетi України.

     5. Держава створює умови для забезпечення молодих вчених житлом шляхом прiоритетного пiльгового молодiжного кредитування на будiвництво (реконструкцiю) i придбання житла, першочергового надання службового житла.

Роздiл IV
ПОВНОВАЖЕННЯ СУБ'ЄКТIВ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ТА УПРАВЛIННЯ У СФЕРI НАУКОВОЇ I НАУКОВО-ТЕХНIЧНОЇ ДIЯЛЬНОСТI

     Стаття 39. Повноваження Верховної Ради України у сферi наукової i науково-технiчної дiяльностi

     1. Верховна Рада України:

     1) здiйснює державне регулювання у сферi наукової i науково-технiчної дiяльностi;

     2) затверджує основнi засади i напрями державної полiтики у сферi наукової i науково-технiчної дiяльностi;

     3) затверджує прiоритетнi напрями розвитку науки i технiки та загальнодержавнi програми науково-технiчного розвитку України;

     4) здiйснює iншi повноваження, якi вiдповiдно до Конституцiї України вiднесенi до її вiдання.

     Стаття 40. Повноваження Президента України у сферi наукової i науково-технiчної дiяльностi

     1. Президент України дiє у сферi наукової i науково-технiчної дiяльностi вiдповiдно до Конституцiї та законодавства України.

     Стаття 41. Повноваження Кабiнету Мiнiстрiв України у сферi наукової i науково-технiчної дiяльностi

     1. Кабiнет Мiнiстрiв України як вищий орган у системi органiв виконавчої влади:

     1) забезпечує реалiзацiю державної науково-технiчної полiтики, розвиток i змiцнення науково-технiчного потенцiалу України;

     2) затверджує Положення про Нацiональну раду України з питань розвитку науки i технологiй та її персональний склад;

     3) подає Верховнiй Радi України пропозицiї щодо визначення прiоритетних напрямiв розвитку науки i технiки;

     4) забезпечує розроблення i виконання державних цiльових наукових i науково-технiчних програм;

     5) затверджує вiдповiдно до своєї компетенцiї державнi цiльовi науковi i науково-технiчнi програми;

     6) забезпечує взаємодiю центральних органiв виконавчої влади з Нацiональної радою України з питань розвитку науки i технологiй;

     7) розглядає рекомендацiї Нацiональної ради України з питань розвитку науки i технологiй та приймає за ними рiшення;

     8) затверджує порядок використання коштiв Нацiонального фонду дослiджень України на основi пропозицiй Нацiональної ради України з питань розвитку науки i технологiй, а також затверджує порядок конкурсного вiдбору та фiнансування Нацiональним фондом дослiджень України проектiв з виконання наукових дослiджень i розробок;

(пункт 8 частини першої статтi 41 у редакцiї Закону України вiд 03.09.2020р. N 870-IX)

     9) затверджує Голову Нацiонального фонду дослiджень України;

     10) засновує гранти та премiї Кабiнету Мiнiстрiв України у сферi наукової i науково-технiчної дiяльностi та визначає порядок їх надання;

     11) вживає заходiв до вдосконалення державного регулювання та управлiння у сферi наукової i науково-технiчної дiяльностi;

     12) здiйснює iншi повноваження у сферi наукової i науково-технiчної дiяльностi вiдповiдно до закону.

     Стаття 42. Повноваження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi наукової i науково-технiчної дiяльностi

     1. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi наукової i науково-технiчної дiяльностi:

     1) розробляє засади наукового i науково-технiчного розвитку України та подає вiдповiднi пропозицiї Кабiнету Мiнiстрiв України та Президенту України;

     2) взаємодiє з Нацiональною радою України з питань розвитку науки i технологiй;

     3) координує реалiзацiю iншими центральними органами виконавчої влади, Нацiональною академiєю наук України та нацiональними галузевими академiями наук державної полiтики у сферi наукової i науково-технiчної дiяльностi;

     4) розробляє спiльно з Нацiональною радою України з питань розвитку науки i технологiй прiоритетнi напрями розвитку науки i технiки та вносить вiдповiднi пропозицiї на розгляд Кабiнету Мiнiстрiв України у встановленому законодавством порядку;

     5) забезпечує розвиток загальнодержавної системи науково-технiчної iнформацiї;

     6) здiйснює на засадах, розроблених Нацiональною радою України з питань розвитку науки i технологiй, керiвництво системою наукової i науково-технiчної експертизи;

     7) забезпечує iнтеграцiю вiтчизняної науки у свiтовий науковий простiр та Європейський дослiдницький простiр iз збереженням i захистом нацiональних прiоритетiв;

     8) здiйснює керiвництво системою державної атестацiї наукових установ;

     9) координує мiжнародне науково-технiчне спiвробiтництво, забезпечує дотримання i виконання зобов'язань, узятих за мiжнародними договорами України з питань, що належать до його компетенцiї;

     10) формує тематику державного замовлення на найважливiшi науково-технiчнi (експериментальнi) розробки та науково-технiчну продукцiю, здiйснює фiнансову пiдтримку виконання державного замовлення на найважливiшi науково-технiчнi (експериментальнi) розробки та науково-технiчну продукцiю;

     11) здiйснює фiнансову пiдтримку наукової i науково-технiчної дiяльностi закладiв вищої освiти, що належать до сфери його управлiння;

     12) забезпечує реєстрацiю та облiк науково-дослiдних i дослiдно-конструкторських робiт;

     13) забезпечує реалiзацiю мiжнародних науково-технiчних програм i проектiв вiдповiдно до мiжнародних договорiв;

     14) розробляє проекти мiждержавних програм для забезпечення виконання укладених мiжнародних договорiв у сферi наукової i науково-технiчної дiяльностi;

     15) укладає вiдповiдно до законодавства мiжнароднi договори про спiвробiтництво у сферi наукової i науково-технiчної дiяльностi;

     16) забезпечує виконання зобов'язань, що випливають iз членства України в мiжнародних органiзацiях у сферi наукової i науково-технiчної дiяльностi;

     17) взаємодiє в установленому порядку з вiдповiдними органами iноземних держав i мiжнародних органiзацiй;

     18) здiйснює iншi повноваження, передбаченi законом.

     Стаття 43. Повноваження iнших центральних органiв виконавчої влади у сферi наукової i науково-технiчної дiяльностi

     1. Iншi центральнi органи виконавчої влади в межах своїх повноважень:

     1) здiйснюють управлiння у сферi наукової та науково-технiчної дiяльностi вiдповiдних галузей;

     2) визначають спiльно з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi наукової i науково-технiчної дiяльностi, напрями розвитку наукового i науково-технологiчного потенцiалу вiдповiдних галузей, спрямовують i контролюють дiяльнiсть наукових установ, що належать до сфери їх управлiння;

     3) залучають науковi установи та заклади вищої освiти (за їх згодою) до розв'язання проблем науково-технiчного розвитку, беруть участь у визначеннi прiоритетних напрямiв розвитку науки i технiки в Українi, державних цiльових наукових та науково-технiчних програм i державного замовлення у сферi наукової i науково-технiчної дiяльностi;

     4) розробляють спiльно з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi наукової i науково-технiчної дiяльностi, програми науково-технiчного розвитку вiдповiдних галузей та заходи з їх виконання, органiзують їх виконання;

     5) сприяють розробленню, освоєнню та виробництву сучасної конкурентоспроможної продукцiї на основi використання нових високоефективних технологiй, устаткування, матерiалiв, iнформацiйного забезпечення;

     6) здiйснюють iншi повноваження, передбаченi законом.

     Стаття 44. Повноваження Верховної Ради Автономної Республiки Крим, мiсцевих рад, Ради мiнiстрiв Автономної Республiки Крим, мiсцевих органiв виконавчої влади у сферi наукової i науково-технiчної дiяльностi

     1. Верховна Рада Автономної Республiки Крим, мiсцевi ради, Рада мiнiстрiв Автономної Республiки Крим, мiсцевi органи виконавчої влади щодо наукової та науково-технiчної дiяльностi вiдповiдно до їх компетенцiї:

     1) забезпечують виконання державних цiльових наукових та науково-технiчних програм;

     2) органiзовують розроблення та виконання регiональних (територiальних) програм науково-технiчного розвитку;

     3) сприяють розвитку iнфраструктури наукової та науково-технiчної дiяльностi регiону;

     4) залучають вiдповiднi науковi установи (за їх згодою) до розв'язання проблем науково-технiчного розвитку регiону.

Роздiл V
ФОРМИ I МЕТОДИ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ТА УПРАВЛIННЯ У НАУКОВIЙ I НАУКОВО-ТЕХНIЧНIЙ ДIЯЛЬНОСТI

     Стаття 45. Цiлi та напрями державної полiтики у сферi наукової i науково-технiчної дiяльностi

     1. Основними цiлями державної полiтики у сферi наукової i науково-технiчної дiяльностi є:

     1) забезпечення наукового обґрунтування визначення стратегiчних завдань розвитку економiки та суспiльства;

     2) досягнення високого рiвня розвитку науки i технiки;

     3) примноження нацiонального багатства на основi використання наукових та науково-технiчних досягнень;

     4) створення умов для досягнення високого рiвня життя кожного громадянина, його фiзичного, духовного та iнтелектуального розвитку шляхом використання сучасних досягнень науки i технiки;

     5) змiцнення нацiональної безпеки на основi використання наукових та науково-технiчних досягнень;

     6) створення умов для реалiзацiї iнтелектуального потенцiалу громадян у сферi наукової i науково-технiчної дiяльностi;

     7) забезпечення вiльного розвитку наукової та науково-технiчної творчостi;

     8) сприяння розвитку наукової i науково-технiчної дiяльностi у пiдприємницькому секторi;

     9) iнтеграцiя вiтчизняного сектору наукових дослiджень i науково-технiчних (експериментальних) розробок у свiтовий науковий та Європейський дослiдницький простiр.

     2. Держава забезпечує:

     1) соцiально-економiчнi, органiзацiйнi, правовi умови для формування та ефективного використання наукового та науково-технiчного потенцiалу, включаючи державну пiдтримку суб'єктiв наукової i науково-технiчної дiяльностi;

     2) створення сучасної наукової iнфраструктури i системи iнформацiйного забезпечення наукової i науково-технiчної дiяльностi, iнтеграцiю освiти, науки i виробництва;

     3) пiдготовку кадрiв у сферi наукової i науково-технiчної дiяльностi закладами вищої освiти, закладами пiслядипломної освiти, науковими установами, а також спецiалiзованими загальноосвiтнiми навчальними закладами, якi взаємодiють мiж собою та з науковими установами;

     4) пiдвищення престижностi наукової i науково-технiчної дiяльностi, пiдтримку та заохочення молодих вчених;

     5) фiнансування та матерiальне забезпечення фундаментальних та прикладних дослiджень;

     6) органiзацiю прогнозування тенденцiй науково-технiчного розвитку на довгостроковий та середньостроковий перiоди;

     7) пiдтримку прiоритетних напрямiв розвитку науки i технiки, державних цiльових наукових i науково-технiчних програм та концентрацiю ресурсiв для їх реалiзацiї;

     8) створення ринку наукової i науково-технiчної продукцiї та впровадження досягнень науки i технiки в усi сфери суспiльного життя;

     9) правову охорону iнтелектуальної власностi та створення умов для її ефективного використання;

     10) органiзацiю i проведення статистичних спостережень у сферi наукової i науково-технiчної дiяльностi;

     11) проведення наукової i науково-технiчної експертизи виробництва, нових технологiй, технiки, результатiв дослiджень, наукових (науково-технiчних) програм i проектiв тощо;

     12) стимулювання наукової та науково-технiчної творчостi, винахiдництва;

     13) пропагування наукових та науково-технiчних досягнень, винаходiв, нових сучасних технологiй, внеску України у розвиток свiтової науки i технiки;

     14) встановлення взаємовигiдних зв'язкiв з iншими державами для iнтеграцiї вiтчизняної та свiтової науки, входження вiтчизняної науки у свiтовий науковий та Європейський дослiдницький простiр.

     Стаття 46. Основнi принципи державного управлiння та регулювання у сферi наукової i науково-технiчної дiяльностi

     1. Пiд час здiйснення державного управлiння та регулювання у сферi наукової i науково-технiчної дiяльностi держава керується такими принципами:

     1) єдностi науково-технiчного, економiчного, соцiального та духовного розвитку суспiльства;

     2) ефективного поєднання централiзацiї та децентралiзацiї управлiння у науковiй та науково-технiчнiй дiяльностi;

     3) додержання вимог екологiчної безпеки;

     4) визнання свободи наукової творчостi;

     5) збалансованостi розвитку фундаментальних i прикладних наукових дослiджень та науково-технiчних (експериментальних) розробок;

     6) використання досягнень свiтової науки, можливостей мiжнародного наукового спiвробiтництва;

     7) свободи поширення вiдкритої науково-технiчної iнформацiї;

     8) вiдкритостi для мiжнародного науково-технiчного спiвробiтництва, забезпечення iнтеграцiї української науки у свiтовий науковий та Європейський дослiдницький простiр iз забезпеченням захисту iнтересiв нацiональної безпеки;

     9) визнання певного обґрунтованого ризику отримання негативного результату у провадженнi наукової i науково-технiчної дiяльностi.

     Стаття 47. Фiнансово-кредитнi та податковi iнструменти державного регулювання у сферi наукової i науково-технiчної дiяльностi

     1. Держава застосовує фiнансово-кредитнi та податковi iнструменти для створення економiчно сприятливих умов для ефективного провадження наукової i науково-технiчної дiяльностi вiдповiдно до законодавства України, забезпечення до 2025 року збiльшення обсягу фiнансування науки за рахунок усiх джерел до 3 вiдсоткiв валового внутрiшнього продукту - показника, визначеного Лiсабонською стратегiєю Європейського Союзу.

     2. Державнi науковi установи та заклади вищої освiти звiльняються вiд сплати ввiзного мита та податку на додану вартiсть з наукових приладiв, обладнання, запасних частин i витратних матерiалiв до них, реактивiв, зразкiв, наукової лiтератури в паперовому та електронному виглядi, що ввозяться в Україну для забезпечення власної наукової та науково-технiчної дiяльностi (крiм пiдакцизних товарiв).

     Стаття 48. Фiнансове забезпечення наукової i науково-технiчної дiяльностi

     1. Фiнансове забезпечення наукової i науково-технiчної дiяльностi в Українi здiйснюється за рахунок коштiв державного та мiсцевих бюджетiв, коштiв установ, органiзацiй та пiдприємств, вiтчизняних та iноземних замовникiв робiт, грантiв, iнших джерел, не заборонених законом.

     Одним iз основних iнструментiв реалiзацiї державної полiтики у сферi наукової i науково-технiчної дiяльностi є бюджетне фiнансування. Бюджетне фiнансування наукової i науково-технiчної дiяльностi здiйснюється за рахунок коштiв державного бюджету.

     Обсяг коштiв державного бюджету, що спрямовується на наукову i науково-технiчну дiяльнiсть, щорiчно визначається у законi України про Державний бюджет України окремим рядком як частка валового внутрiшнього продукту (у вiдсотках).

(абзац третiй частини першої статтi 48 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 03.09.2020р. N 870-IX)

     2. Держава забезпечує бюджетне фiнансування наукової i науково-технiчної дiяльностi у розмiрi не менше 1,7 вiдсотка валового внутрiшнього продукту України. Частина фiнансування, що за рiшенням Нацiональної ради України з питань розвитку науки i технологiй спрямовується на конкурсне фiнансування проектiв через Нацiональний фонд дослiджень України, щорiчно збiльшується. Збiльшення обсягу грантового фiнансування не може вiдбуватися за рахунок зменшення базового фiнансування основної дiяльностi наукових установ, наукових органiзацiй та наукових дослiджень у закладах вищої освiти, рiвень якого враховує щорiчний iндекс iнфляцiї. Видатки на наукову i науково-технiчну дiяльнiсть за рахунок державного бюджету є захищеними статтями видаткiв бюджету.

     Кошти державного бюджету видiляються на пiдтримку основної дiяльностi державних наукових установ, що фiнансуються за рахунок коштiв державного бюджету, проведення наукових дослiджень та науково-технiчних (експериментальних) розробок унiверситетiв, академiй, iнститутiв, фiнансування окремих наукових i науково-технiчних програм, проектiв та надання грантiв.

     3. Бюджетне фiнансування наукової та (або) науково-технiчної дiяльностi за рахунок коштiв загального фонду державного бюджету спрямовується на забезпечення:

     1) основної дiяльностi державних наукових установ, що фiнансуються за рахунок коштiв державного бюджету, та наукових дослiджень унiверситетiв, академiй, iнститутiв;

     2) виконання окремих наукових i науково-технiчних програм, проектiв та надання грантiв.

     Фiнансування основної дiяльностi державних наукових установ, що фiнансуються за рахунок коштiв державного бюджету, наукових дослiджень закладiв вищої освiти здiйснюється у межах видаткiв, передбачених у кошторисах на зазначенi цiлi.

     Фiнансування окремих наукових i науково-технiчних програм, проектiв та надання грантiв здiйснюється на договiрних засадах, передбачає проведення конкурсного вiдбору за результатами наукової i науково-технiчної експертизи або процедури закупiвлi вiдповiдно до законодавства.

     Фiнансування головним розпорядником бюджетних коштiв окремих наукових i науково-технiчних програм та проектiв, виконавцями яких є установи, що належать до сфери його управлiння, а також надання їм грантiв здiйснюються у затвердженому ним порядку.

     4. Базове фiнансування основної дiяльностi державних наукових установ, що фiнансуються за рахунок коштiв державного бюджету, наукових дослiджень унiверситетiв, академiй, iнститутiв здiйснюється для:

     1) проведення фундаментальних наукових дослiджень;

     2) пiдтримки найважливiших для держави напрямiв прикладних наукових дослiджень i науково-технiчних розробок, зокрема в iнтересах нацiональної безпеки та оборони;

     3) розвитку iнфраструктури наукової i науково-технiчної дiяльностi;

     4) розвитку матерiально-технiчної бази для провадження наукової i науково-технiчної дiяльностi;

     5) збереження та розвитку наукових об'єктiв, що становлять нацiональне надбання;

     6) пiдготовки наукових кадрiв;

     7) розроблення наукових засад державної полiтики у вiдповiдних сферах та наукового забезпечення виконання завдань i функцiй, покладених на вiдповiднi органи виконавчої влади;

     8) забезпечення доступу до науково-технiчної iнформацiї та наукової лiтератури на всiх видах носiїв.

     5. Фiнансування окремих наукових i науково-технiчних програм, проектiв та надання грантiв здiйснюється на конкурснiй основi для:

     1) науково-технiчних програм i окремих розробок, спрямованих на реалiзацiю прiоритетних напрямiв розвитку науки i технiки;

     2) забезпечення проведення прикладних наукових дослiджень i науково-технiчних (експериментальних) розробок, якi виконуються за державним замовленням та в рамках державних цiльових наукових та науково-технiчних програм;

     3) реалiзацiї проектiв у межах мiжнародного науково-технiчного спiвробiтництва;

     4) розроблення наукових засад державної полiтики у вiдповiдних сферах, проведення наукової експертизи проектiв нормативно-правових актiв, державних програм;

     5) розвитку матерiально-технiчної бази для провадження наукової i науково-технiчної дiяльностi.

     6. Кошти бюджетних програм сприяння розвитку виробничо-орiєнтованих наукових установ спрямовуються на:

     1) фiнансування виробничо-орiєнтованих наукових установ для забезпечення проведення наукових дослiджень, здiйснення науково-технiчних (експериментальних) розробок;

     2) розвиток iнфраструктури та оновлення матерiально-технiчної бази наукової i науково-технiчної дiяльностi;

     3) повне або часткове безвiдсоткове кредитування iнновацiйних та iнвестицiйних проектiв виробничо-орiєнтованих наукових установ;

     4) повну або часткову компенсацiю вiдсоткiв, сплачених виробничо-орiєнтованими науковими установами комерцiйним банкам та iншим фiнансово-кредитним установам за кредитування iнновацiйних та iнвестицiйних проектiв виробничо-орiєнтованих (галузевих) наукових установ.

     Порядок використання коштiв бюджетних програм сприяння розвитку виробничо-орiєнтованих наукових установ для реалiзацiї їх iнновацiйних та iнвестицiйних проектiв затверджується Кабiнетом Мiнiстрiв України.

     7. Фiнансування шляхом надання грантiв здiйснюється на конкурснiй основi для:

     1) виконання наукових дослiджень i розробок;

     2) розвитку матерiально-технiчної бази наукових дослiджень i розробок високого рiвня;

     3) пiдтримки органiзацiї та проведення наукових конференцiй, симпозiумiв, наукових турнiрiв, конкурсiв наукової творчостi, iнших науково-комунiкативних заходiв та заходiв з популяризацiї науки;

     4) наукового стажування наукових працiвникiв;

     5) забезпечення доступу до науково-технiчної iнформацiї та наукової лiтератури на всiх видах носiїв.

     8. Фiнансування наукових, науково-технiчних робiт (цiльових проектiв) на конкурснiй основi (конкурсне фiнансування) здiйснюється за результатами конкурсного вiдбору пiсля проведення наукової та науково-технiчної експертизи заявок (запитiв), що подаються замовникам потенцiйними виконавцями таких робiт (проектiв), без застосування процедур закупiвлi.

     9. Порядок формування тематики наукових дослiджень i науково-технiчних (експериментальних) розробок, що фiнансуються за рахунок коштiв державного бюджету, затверджується Кабiнетом Мiнiстрiв України.

     10. Бюджетне фiнансування наукової i науково-технiчної дiяльностi здiйснюється вiдповiдно до законодавства України.

     Стаття 49. Статус та завдання Нацiонального фонду дослiджень України

     1. Нацiональний фонд дослiджень України утворюється з метою стимулювання фундаментальних та прикладних наукових дослiджень, реалiзацiї єдиної державної полiтики у сферi наукової та науково-технiчної дiяльностi в межах його повноважень, розвитку нацiонального дослiдницького простору та його iнтеграцiї до свiтового дослiдницького простору, розбудови дослiдницької iнфраструктури в Українi та її iнтеграцiї до свiтової дослiдницької iнфраструктури, сприяння налагодженню науково-технiчного спiвробiтництва мiж науковими установами, закладами вищої освiти та представниками реального сектора економiки i сфери послуг, сприяння мiжнародному обмiну iнформацiєю та вченими, сприяння дiяльностi, спрямованiй на залучення учнiвської та студентської молодi до наукової та науково-технiчної дiяльностi, сприяння виробничо-орiєнтованим (галузевим) науковим установам шляхом органiзацiї конкурсiв за запитом вiдповiдних мiнiстерств, iнших центральних органiв виконавчої влади або iнших замовникiв, за умови видiлення такими центральними органами виконавчої влади або замовниками вiдповiдних коштiв, популяризацiї наукової i науково-технiчної дiяльностi.

     Нацiональний фонд дослiджень України проводить оцiнку якостi та результативностi виконання пiдтриманих ним проектiв, створює i пiдтримує базу даних наукових розробок та дослiджень, що ним фiнансувалися.

     2. Нацiональний фонд дослiджень України є державною бюджетною установою, основним завданням якої є грантова пiдтримка:

     1) фундаментальних наукових дослiджень у галузi природничих, технiчних, суспiльних та гуманiтарних наук;

     2) прикладних наукових дослiджень i науково-технiчних (експериментальних) розробок за прiоритетними напрямами розвитку науки i технiки.

     3. Нацiональний фонд дослiджень України є юридичною особою, що утворена Кабiнетом Мiнiстрiв України.

     Нацiональний фонд дослiджень України має самостiйний баланс, свою печатку i штамп.

     4. Положення про Нацiональний фонд дослiджень України, а також змiни до нього розробляються наглядовою радою Нацiонального фонду дослiджень України та затверджується Кабiнетом Мiнiстрiв України.

     У своїй дiяльностi Нацiональний фонд дослiджень України керується законами України, своїм положенням, мiжнародними договорами, згода на обов'язковiсть яких надана Верховною Радою України, та iншими нормативно-правовими актами України.

     5. Нацiональний фонд дослiджень України є головним розпорядником бюджетних коштiв.

     Кошти Нацiонального фонду дослiджень України формуються за рахунок:

     1) коштiв державного бюджету;

     2) добровiльних внескiв юридичних i фiзичних осiб, у тому числi нерезидентiв України;

     3) iнших джерел, не заборонених законодавством України.

     Розмiр бюджетного фiнансування Нацiонального фонду дослiджень України щорiчно визначається у законi України про Державний бюджет України окремим рядком.

     Держава забезпечує фiнансування Нацiонального фонду дослiджень України згiдно з рекомендацiями Нацiональної ради України з питань розвитку науки i технологiй.

     6. Кошти, що розподiляються Нацiональним фондом дослiджень України для пiдтримки проектiв, є грантами i розподiляються на конкурснiй основi з урахуванням вимог, передбачених Законом України "Про публiчнi закупiвлi".

(частина шоста статтi 49 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 19.09.2019р. N 114-IX)

     7. Порядок конкурсного вiдбору та фiнансування Нацiональним фондом дослiджень України проектiв з виконання наукових дослiджень i розробок розробляється Науковою радою Нацiонального фонду дослiджень України, погоджується наглядовою радою Нацiонального фонду дослiджень України та затверджується Кабiнетом Мiнiстрiв України.

(частина сьома статтi 49 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 03.09.2020р. N 870-IX)

     8. Нацiональний фонд дослiджень України є некомерцiйною органiзацiєю i не має на метi отримання прибутку.

     Стаття 50. Основнi принципи та засади дiяльностi Нацiонального фонду дослiджень України

     1. Основними принципами дiяльностi Нацiонального фонду дослiджень України є:

     1) максимальна вiдкритiсть та прозорiсть;

     2) незалежнiсть та об'єктивнiсть наукової i науково-технiчної експертизи проектiв з виконання наукових дослiджень i розробок;

     3) дотримання засад доброчесної конкуренцiї.

     Запобiгання конфлiкту iнтересiв при виборi членiв органiв управлiння фонду та пiд час органiзацiї конкурсного вiдбору i фiнансування проектiв з виконання наукових дослiджень i розробок;

     4) повага i дотримання авторських та сумiжних прав, а також принципiв наукової етики.

     2. Нацiональний фонд дослiджень України має право:

     1) проводити конкурсний вiдбiр проектiв, що фiнансуватимуться за рахунок грантової пiдтримки, та визначати умови його проведення;

     2) укладати вiдповiдно до законодавства договори про виконання наукових дослiджень i розробок за рахунок грантової пiдтримки та здiйснювати контроль за їх виконанням;

     3) утворювати постiйнi або тимчасовi консультативнi, дорадчi та iншi допомiжнi органи з питань своєї дiяльностi, до яких можуть входити члени наукової та наглядової рад Нацiонального фонду дослiджень України та зовнiшнi експерти;

     4) залучати для проведення наукової i науково-технiчної експертизи проектiв з виконання наукових дослiджень i розробок провiдних вчених, представникiв центральних органiв виконавчої влади, закладiв вищої освiти, Нацiональної академiї наук України, нацiональних галузевих академiй наук як експертiв за їх згодою;

     5) брати участь у мiжнародному науково-технiчному спiвробiтництвi вiдповiдно до законодавства, зокрема у мiжнародних двостороннiх та багатостороннiх мiждержавних наукових програмах;

     6) надавати платнi послуги вiдповiдно до законодавства, зокрема, послуги з оцiнювання наукової та науково-технiчної дiяльностi, проведення наукової та науково-технiчної експертизи;

     7) розробляти програми конкурсiв та вимоги до проектiв, що подаються на конкурси;

     8) здiйснювати iншi повноваження вiдповiдно до Положення про Нацiональний фонд дослiджень України.

     3. Обов'язками Нацiонального фонду дослiджень України є:

     1) органiзацiя та проведення вiдкритого конкурсного вiдбору проектiв, що фiнансуватимуться за рахунок грантової пiдтримки, з обов'язковим проведенням незалежної та об'єктивної наукової i науково-технiчної експертизи, у тому числi iз залученням iноземних експертiв;

     2) забезпечення цiльового, ефективного та рацiонального використання коштiв фонду.

     Стаття 51. Види та напрями грантової пiдтримки Нацiонального фонду дослiджень України

     1. Нацiональний фонд дослiджень України здiйснює такi види грантової пiдтримки:

     1) iндивiдуальний грант;

     2) колективний грант;

     3) iнституцiйний грант.

     2. Напрямами грантової пiдтримки Нацiонального фонду дослiджень України є:

     1) виконання наукових дослiджень i розробок;

     2) розвиток матерiально-технiчної бази наукових дослiджень i розробок високого рiвня;

     3) розвиток наукової спiвпрацi, у тому числi наукова мобiльнiсть, органiзацiя, проведення та участь у конференцiях, симпозiумах, спiльнi дослiдження унiверситетiв та наукових установ тощо;

     4) наукове стажування наукових, науково-педагогiчних працiвникiв, аспiрантiв, ад'юнктiв, докторантiв, у тому числi за кордоном;

(пункт 4 частини другої статтi 51 у редакцiї Закону України вiд 03.09.2020р. N 870-IX)

     5) створення, функцiонування та розвиток дослiдницької iнфраструктури;

     6) трансфер знань та їх поширення;

     7) пiдтримка проектiв молодих вчених;

     8) пiдтримка дiяльностi, спрямованої на залучення учнiвської молодi до наукової та науково-технiчної дiяльностi;

     9) популяризацiя науки;

     10) iншi напрями, погодженi наглядовою радою Нацiонального фонду дослiджень України.

     Стаття 52. Органи управлiння Нацiонального фонду дослiджень України

     1. Нацiональний фонд дослiджень України очолює голова, якого обирає зi свого складу наукова рада фонду та який призначається на посаду Кабiнетом Мiнiстрiв України.

     2. Кандидатуру на посаду голови Нацiонального фонду дослiджень України погоджує наглядова рада фонду. У разi непогодження наукова рада подає iншу кандидатуру.

     3. Забезпечення координацiї та контролю за дiяльнiстю Нацiонального фонду дослiджень України здiйснює наглядова рада, функцiї якої покладаються на Науковий комiтет Нацiональної ради України з питань розвитку науки i технологiй.

     4. Колегiальним органом управлiння Нацiонального фонду дослiджень України є наукова рада, на яку покладається, зокрема, науково-експертне та науково-методичне забезпечення дiяльностi фонду. Члени наукової ради Нацiонального фонду дослiджень України виконують свої обов'язки на громадських засадах.

     5. Дирекцiя Нацiонального фонду дослiджень України здiйснює технiчну та органiзацiйну пiдтримку проведення та органiзацiї конкурсiв. Дирекцiя здiйснює свою дiяльнiсть вiдповiдно до положення, яке розробляє i затверджує наукова рада, та пiдпорядковується Радi Нацiонального фонду дослiджень України. Виконавчий директор та дирекцiя Нацiонального фонду дослiджень України щорiчно проходять процедуру пiдтвердження довiри з боку наукової ради фонду.

     6. Порядок формування та взаємодiї органiв управлiння фонду визначається Положенням про Нацiональний фонд дослiджень України.

     Стаття 53. Наглядова рада Нацiонального фонду дослiджень України

     1. Наглядова рада Нацiонального фонду дослiджень України:

     1) розробляє проект Положення Нацiонального фонду дослiджень України та вносить до нього змiни, якi подає на затвердження Кабiнету Мiнiстрiв України;

     2) затверджує загальну стратегiю роботи Нацiонального фонду дослiджень України;

     3) формує структуру Нацiонального фонду дослiджень України, зокрема визначає кiлькiсть секцiй фонду та напрями їх дiяльностi;

     4) виконує функцiї Iдентифiкацiйного комiтету Нацiонального фонду дослiджень України (далi - Iдентифiкацiйний комiтет фонду), зокрема визначає кiлькiсний та персональний склад наукових рад секцiй фонду;

     5) погоджує:

     щорiчний звiт про дiяльнiсть Нацiонального фонду дослiджень України;

     розподiл фiнансування мiж секцiями, план роботи та звiт Нацiонального фонду дослiджень України;

     рiшення наукової ради щодо обрання та вiдкликання голови, заступникiв голови наукової ради та виконавчого директора Нацiонального фонду дослiджень України;

     порядок розгляду та експертизи проектiв з виконання наукових дослiджень i розробок, що подаються Нацiональному фонду дослiджень України для участi в конкурсних вiдборах;

     Положення про дотримання принципiв наукової етики та запобiгання конфлiкту iнтересiв пiд час проведення Нацiональним фондом дослiджень України експертизи та конкурсних вiдборiв проектiв з виконання наукових дослiджень i розробок;

     6) має право iнiцiювати аудиторську перевiрку дiяльностi Нацiонального фонду дослiджень України;

     7) вирiшує питання щодо участi Нацiонального фонду дослiджень України в мiжнародних органiзацiях, що фiнансують дослiдження.

     Стаття 54. Наукова рада Нацiонального фонду дослiджень України

     1. Наукова рада Нацiонального фонду дослiджень України складається з усiх членiв наукових рад секцiй фонду, включно з головою Нацiонального фонду дослiджень України та його заступниками.

     Членiв наукової ради Нацiонального фонду дослiджень України затверджує Кабiнет Мiнiстрiв України за пропозицiєю Нацiональної ради України з питань розвитку науки i технологiй строком на чотири роки. Члени наукової ради фонду не можуть виконувати свої обов'язки бiльш як два строки. Персональний склад наукової ради фонду та наукових рад секцiй фонду кожнi два роки оновлюється не менш як на 50 вiдсоткiв.

     Наукову раду очолює голова Нацiонального фонду дослiджень України, якого обирає зi свого складу наукова рада фонду. Науковi ради секцiй фонду на своїх засiданнях обирають голiв наукових рад секцiй, якi є заступниками голови Нацiонального фонду дослiджень України за посадою. Голова Нацiонального фонду дослiджень України та його заступники вiдповiдають за проведення конкурсу з вiдбору експертiв, що входять до експертних комiсiй.

     Кiлькiсний та персональний склад наукових рад секцiй фонду формується наглядовою радою фонду, яка виконує функцiї Iдентифiкацiйного комiтету Нацiонального фонду дослiджень України.

     Iдентифiкацiйний комiтет фонду за результатами вiдкритих консультацiй iз свiтовими та вiтчизняними науковими органiзацiями визначає вимоги до кандидатiв, критерiї їх вiдбору, процедуру конкурсу та проводить його.

     Право на висування кандидатур мають Нацiональна академiя наук України, нацiональнi галузевi академiї наук, науковi установи, заклади вищої освiти, громадськi науковi органiзацiї. Зазначенi суб'єкти висувають вчених, якi мають вагомi науковi здобутки, бездоганну наукову репутацiю та довiру в науковому середовищi. Самовисування кандидатiв у члени наукової ради Нацiонального фонду дослiджень України не допускається.

     Iдентифiкацiйний комiтет фонду на вiдкритому засiданнi за участю представникiв громадськостi обирає трьох кандидатiв на кожне мiсце вiдповiдно до фаху. З трьох кандидатур таємним голосуванням двома третинами голосiв обирають члена наукової ради.

     Звiт Iдентифiкацiйного комiтету фонду щодо процедури та обрання членiв наукової ради подається Нацiональнiй радi України з питань розвитку науки i технологiй та оприлюднюється.

     2. З метою виконання своїх функцiй наукова рада Нацiонального фонду дослiджень України утворює секцiї.

     Для проведення конкурсiв наукова рада секцiї фонду обирає комiсiю конкурсу з числа визнаних вчених у галузi. Члени комiсiй конкурсiв не можуть бути членами наукової ради секцiї.

     Результати конкурсу оприлюднюються на офiцiйному веб-сайтi Нацiонального фонду дослiджень України у виглядi рейтингового списку проектiв, що брали участь у конкурсi.

     Не мають права брати участь у конкурсах Нацiонального фонду дослiджень України члени органiв управлiння та члени комiсiй конкурсiв фонду. Члени органiв управлiння фонду не мають права здiйснювати експертизу проектiв конкурсiв.

     Експерти, що здiйснюють експертизу проектiв конкурсiв фонду, i члени комiсiй конкурсу не повиннi мати конфлiкту iнтересiв. У разi виникнення конфлiкту iнтересiв вони зобов'язанi заявити самовiдвiд та вiдсторонюються головою Нацiонального фонду дослiджень України або науковою радою вiдповiдної секцiї фонду.

     3. Органiзацiйною формою роботи наукової ради Нацiонального фонду дослiджень України є засiдання, якi проводяться за потреби, але не рiдше одного разу на три мiсяцi.

     Засiдання наукової ради Нацiонального фонду дослiджень України є повноважним, якщо на ньому присутнi не менше двох третин загального складу наукової ради фонду.

     Рiшення наукової ради Нацiонального фонду дослiджень України вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менш як двi третини членiв наукової ради фонду, присутнiх на засiданнi.

     4. Наукова рада Нацiонального фонду дослiджень України:

     1) розробляє:

     проект загальної стратегiї роботи Нацiонального фонду дослiджень України;

     пропозицiї щодо перелiку напрямiв грантової пiдтримки Нацiонального фонду дослiджень України;

     порядок та методичне забезпечення проведення експертизи проектiв з виконання наукових дослiджень i розробок, що подаються Нацiональному фонду дослiджень України для участi в конкурсних вiдборах;

     Положення про дотримання наукових етичних принципiв та запобiгання конфлiкту iнтересiв пiд час проведення Нацiональним фондом дослiджень України експертизи та конкурсного вiдбору проектiв з виконання наукових дослiджень i розробок;

     2) затверджує:

     тематичнi напрями та умови проведення конкурсних вiдборiв Нацiональним фондом дослiджень України;

     результати конкурсного вiдбору Нацiональним фондом дослiджень України проектiв з виконання наукових дослiджень i розробок.

     Проекти рiшень наукової ради фонду, а також iнформацiя про поточну дiяльнiсть фонду та персональний склад наукової ради фонду оприлюднюються на офiцiйному веб-сайтi Нацiонального фонду дослiджень України.

     Стаття 55. Голова Нацiонального фонду дослiджень України

     1. Голова Нацiонального фонду дослiджень України:

     1) органiзовує роботу фонду вiдповiдно до Положення про Нацiональний фонд дослiджень України;

     2) очолює наукову раду Нацiонального фонду дослiджень України;

     3) представляє Нацiональний фонд дослiджень України у Нацiональнiй радi України з питань розвитку науки i технологiй, органах державної влади, органах мiсцевого самоврядування, установах, органiзацiях, пiдприємствах, а також у мiжнародних вiдносинах;

     4) координує роботу секцiй фонду;

     5) визначає функцiональнi обов'язки працiвникiв фонду;

     6) укладає договори за результатами проведення конкурсiв;

     7) звiтує перед Нацiональною радою України з питань розвитку науки i технологiй про дiяльнiсть Нацiонального фонду дослiджень України;

     8) видає накази вiдповiдно до своєї компетенцiї;

     9) вiдповiдає за дiяльнiсть фонду згiдно iз законодавством.

     2. Голова Нацiонального фонду дослiджень України призначається строком на три роки i може перебувати на посадi не бiльш як два строки.

     Стаття 56. Державнi цiльовi науковi та науково-технiчнi програми у сферi наукової i науково-технiчної дiяльностi

     1. Державнi цiльовi науковi та науково-технiчнi програми є основним засобом концентрацiї науково-технiчного потенцiалу держави для розв'язання найважливiших природничих, технiчних i гуманiтарних проблем та реалiзацiї прiоритетних напрямiв розвитку науки i технiки.

     2. Державнi цiльовi науковi та науково-технiчнi програми формуються i виконуються вiдповiдно до Закону України "Про державнi цiльовi програми".

     Стаття 57. Державне замовлення на найважливiшi науково-технiчнi (експериментальнi) розробки та науково-технiчну продукцiю

     1. Державне замовлення на найважливiшi науково-технiчнi (експериментальнi) розробки та науково-технiчну продукцiю формується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi наукової i науково-технiчної дiяльностi, у виглядi перелiку, що затверджується Кабiнетом Мiнiстрiв України вiдповiдно до законодавства.

     Стаття 58. Конкурсний вiдбiр наукових i науково-технiчних робiт

     1. Для визначення наукових i науково-технiчних робiт, що плануються до виконання за рахунок коштiв державного бюджету, та виконавцiв таких робiт може застосовуватися механiзм конкурсного вiдбору.

     2. Центральнi органи виконавчої влади та органи мiсцевого самоврядування, Нацiональна академiя наук України, нацiональнi галузевi академiї наук, Нацiональний фонд дослiджень України розмiщують iнформацiю про проведення конкурсу наукових i науково-технiчних робiт та умови його проведення на своїх офiцiйних веб-сайтах.

     3. Оголошення про проведення конкурсу наукових i науково-технiчних робiт повинно мiстити:

     1) тематику наукових i науково-технiчних робiт, що подаються на конкурс;

     2) умови та мiсце проведення конкурсу;

     3) зразок форми заявки на участь у конкурсi та рекомендацiї щодо її заповнення;

(пункт 3 частини третьої статтi 58 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 03.09.2020р. N 870-IX)

     4) вимоги до учасникiв конкурсу;

     5) вiдомостi про строки розгляду заявок на участь у конкурсi i пiдбиття пiдсумкiв конкурсу;

     6) iншi обов'язковi умови конкурсу.

     4. Строк подання заявок на участь у конкурсi не може встановлюватися меншим за 30 календарних днiв з дати оголошення конкурсу.

(частина четверта статтi 58 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 03.09.2020р. N 870-IX)

     5. Результати конкурсного вiдбору наукових i науково-технiчних робiт розмiщуються органом, що оголосив конкурс, на його офiцiйному веб-сайтi протягом 10 календарних днiв пiсля пiдбиття пiдсумкiв такого конкурсу.

(частина п'ята статтi 58 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 03.09.2020р. N 870-IX)

     6. Порядок проведення конкурсного вiдбору наукових i науково-технiчних робiт, а також випадки, для яких проведення конкурсного вiдбору наукових i науково-технiчних робiт є обов'язковим, встановлюються Кабiнетом Мiнiстрiв України.

     Стаття 59. Грантова пiдтримка наукової i науково-технiчної дiяльностi за рахунок коштiв державного бюджету

     1. Грантова пiдтримка наукової i науково-технiчної дiяльностi за рахунок коштiв державного бюджету запроваджується з метою пiдвищення рiвня наукових дослiджень i науково-технiчних (експериментальних) розробок, розвитку науково-технiчного потенцiалу та пiдвищення рiвня конкурентоспроможностi закладiв спецiалiзованої освiти наукового профiлю (наукових лiцеїв, наукових лiцеїв-iнтернатiв), наукових установ та закладiв вищої освiти, збереження та розвитку матерiально-технiчної бази для провадження наукової i науково-технiчної дiяльностi, наукового стажування наукових працiвникiв, у тому числi за кордоном, органiзацiї та проведення конференцiй, симпозiумiв, наукових турнiрiв, конкурсiв наукової творчостi, iнших науково-комунiкативних заходiв та заходiв з популяризацiї науки.

(частина перша статтi 59 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 05.09.2017р. N 2145-VIII)

     2. Грантова пiдтримка надається на безоплатнiй та безповоротнiй основi центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi наукової i науково-технiчної дiяльностi, iншими центральними органами виконавчої влади, до сфери управлiння яких належать бюджетнi науковi установи, унiверситети, академiї, iнститути, Нацiональною академiєю наук України, нацiональними галузевими академiями наук, Нацiональним фондом дослiджень України (далi - грантонадавачi).

     Грантова пiдтримка може надаватися кiлькома грантонадавачами на основi спiвфiнансування.

     3. Грантова пiдтримка надається виключно на конкурснiй основi.

     У конкурсi на отримання гранту на збереження та розвиток матерiально-технiчної бази для провадження наукової i науково-технiчної дiяльностi, органiзацiю та проведення конференцiй, симпозiумiв, наукових турнiрiв, конкурсiв наукової творчостi, iнших науково-комунiкативних заходiв та заходiв з популяризацiї науки можуть брати участь лише науковi установи та заклади вищої освiти, включенi до Державного реєстру наукових установ, яким надається пiдтримка держави, а також заклади спецiалiзованої освiти наукового профiлю (науковi лiцеї, науковi лiцеї-iнтернати).

(абзац другий частини третьої статтi 59 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 05.09.2017р. N 2145-VIII)

     4. Оголошення про проведення конкурсного вiдбору, його умови та результати пiдлягають обов'язковому оприлюдненню на офiцiйних веб-сайтах грантонадавача та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi наукової i науково-технiчної дiяльностi.

     5. Порядок надання грантової пiдтримки наукової i науково-технiчної дiяльностi за рахунок коштiв державного бюджету визначається Кабiнетом Мiнiстрiв України.

     6. Грантонадавач оголошує конкурсний вiдбiр, визначає його умови та переможцiв з урахуванням планових обсягiв видаткiв державного бюджету на вiдповiднi цiлi.

     7. Обладнання та устаткування, придбане за рахунок грантової пiдтримки в рамках виконання наукової (науково-технiчної) роботи, пiсля завершення роботи залишається у власностi виконавця.

     Стаття 60. Участь державних наукових установ, державних закладiв вищої освiти у створеннi господарських товариств з метою використання об'єктiв права iнтелектуальної власностi

     1. Державнi науковi установи (крiм державних наукових установ оборонно-промислового комплексу), державнi унiверситети, академiї, iнститути мають право бути засновниками та спiвзасновниками господарських товариств та беруть участь у формуваннi статутного капiталу такого господарського товариства виключно шляхом внесення до нього майнових прав iнтелектуальної власностi, виключнi майновi права на якi зберiгаються за державною науковою установою або державним унiверситетом, академiєю, iнститутом.

     Визначення вартостi майнових прав на об'єкти iнтелектуальної власностi, що вноситься до статутного капiталу господарського товариства, здiйснюється на пiдставi їх незалежної оцiнки.

     2. Державнi науковi установи, державнi унiверситети, академiї, iнститути направляють повiдомлення про створення господарського товариства органу, до сфери управлiння якого вони належать, та Фонду державного майна України протягом семи календарних днiв з дня державної реєстрацiї господарського товариства.

     Державнi науковi установи, державнi унiверситети, академiї, iнститути розпоряджаються корпоративними правами вiдповiдно до часток (акцiй) у статутному капiталi господарських товариств (крiм їх вiдчуження), спiвзасновниками яких вони є. Права учасника господарського товариства вiд iменi державної наукової установи, державного унiверситету, академiї, iнституту здiйснює її керiвник за рiшенням вченої ради наукової установи, унiверситету, академiї, iнституту.

     3. Доходи, отриманi у виглядi частини прибутку вiд дiяльностi господарського товариства (дивiденди), а також доходи, отриманi вiд розпорядження частками (акцiями) у статутних капiталах господарських товариств, отриманi державною науковою установою, державним унiверситетом, академiєю, iнститутом, що повнiстю фiнансується за рахунок коштiв державного бюджету, є власними надходженнями такої наукової установи, закладу вищої освiти та використовуються ними на виконання своїх статутних завдань та виплату винагороди творцям об'єктiв права iнтелектуальної власностi.

     4. У разi лiквiдацiї господарського товариства за рiшенням засновникiв (акцiонерiв) або на пiдставi рiшення суду, у тому числi про визнання господарського товариства банкрутом, майновi права iнтелектуальної власностi, виключнi майновi права на якi зберiгаються за державною науковою установою або державним унiверситетом, академiєю, iнститутом, не включаються до складу лiквiдацiйної маси i повертаються державнiй науковiй установi або закладу вищої освiти, що вносив його до статутного капiталу господарського товариства.

     Стаття 61. Забезпечення розвитку кадрового потенцiалу сфери наукової i науково-технiчної дiяльностi

     1. З метою постiйного поновлення iнтелектуального потенцiалу суспiльства, розвитку та поширення наукової i технiчної культури, розвитку новаторства, сприяння творчостi працiвникiв сфери наукової та науково-технiчної дiяльностi держава:

     1) забезпечує пiдвищення престижностi наукової та науково-технiчної дiяльностi;

     2) органiзує пiдготовку та пiдвищення квалiфiкацiї наукових i науково-педагогiчних кадрiв у державних наукових установах i закладах вищої освiти;

     3) забезпечує пошук i добiр талановитої молодi, сприяє її науковому стажуванню;

     4) сприяє пiдготовцi та перепiдготовцi наукових i науково-педагогiчних кадрiв за межами України;

     5) запроваджує систему атестацiї наукових кадрiв, сприяє визнанню документiв про вищу освiту, наукових ступенiв та вчених звань на мiжнародному рiвнi;

     6) визначає в освiтнiх програмах обов'язковий мiнiмум наукових та науково-технiчних знань для кожного рiвня освiти.

     Стаття 62. Наукова i науково-технiчна експертиза

     1. Наукова i науково-технiчна експертиза є невiд'ємним елементом державного регулювання та управлiння у сферi наукової i науково-технiчної дiяльностi та проводиться вiдповiдно до Закону України "Про наукову i науково-технiчну експертизу".

     Стаття 63. Система науково-технiчної iнформацiї

     1. Для забезпечення розвитку науки i сприяння науково-технiчнiй творчостi держава створює систему науково-технiчної iнформацiї, правовий режим якої визначається Законом України "Про науково-технiчну iнформацiю", iншими законами та мiжнародними договорами України, згода на обов'язковiсть яких надана Верховною Радою України.

     Стаття 64. Набуття, охорона та захист прав iнтелектуальної власностi

     1. Набуття, охорона та захист прав iнтелектуальної власностi на науковий та науково-технiчний (прикладний) результат здiйснюються вiдповiдно до законодавства.

     У разi порушення права iнтелектуальної власностi його захист здiйснюється у порядку, встановленому адмiнiстративним, цивiльним i кримiнальним законодавством.

     2. Передача майнових прав на об'єкти права iнтелектуальної власностi, створенi за рахунок коштiв державного бюджету, та виплата винагороди творцям за використання зазначених об'єктiв здiйснюються у порядку, встановленому Законом України "Про державне регулювання дiяльностi у сферi трансферу технологiй" щодо передачi прав на технологiї, створенi за бюджетнi кошти, та виплати винагороди авторам технологiй та (або) їх складових.

     Стаття 65. Метрологiчне забезпечення i сертифiкацiя у науковiй i науково-технiчнiй дiяльностi

(назва статтi 65 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 20.09.2019р. N 124-IX)

     1. Метрологiчне забезпечення i сертифiкацiя у науковiй i науково-технiчнiй дiяльностi здiйснюються вiдповiдно до законодавства України.

(стаття 65 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 20.09.2019р. N 124-IX)

     Стаття 66. Державна пiдтримка мiжнародного наукового та науково-технiчного спiвробiтництва

     1. Держава створює необхiднi правовi та економiчнi умови для здiйснення суб'єктами наукової i науково-технiчної дiяльностi вiльних та рiвноправних вiдносин з науковими та науково-технiчними органiзацiями, iноземними юридичними особами, мiжнародними науковими органiзацiями, iноземними та мiжнародними науковими товариствами та об'єднаннями, якщо цi вiдносини не суперечать законодавству України.

     2. Мiжнародне наукове та науково-технiчне спiвробiтництво здiйснюється шляхом:

     1) проведення спiльних наукових дослiджень, технiчних i технологiчних розробок на основi кооперацiї, спiльних науково-технiчних програм;

     2) проведення дослiджень та розробок за спiльними координацiйними угодами;

     3) виконання робiт, передбачених угодою, однiєю iз сторiн якої є органiзацiя iноземної держави або мiжнародна органiзацiя;

     4) проведення спiльних дослiджень та розробок з мiжнародними колективами спецiалiстiв, мiжнародними iнститутами та спiльними пiдприємствами, використання права власностi на науковий та науково-технiчний (прикладний) результат на основi договорiв мiж суб'єктами наукової i науково-технiчної дiяльностi;

     5) взаємного обмiну науковою та науково-технiчною iнформацiєю, використання об'єднаних мiжнародних iнформацiйних фондiв, банкiв даних;

     6) проведення мiжнародних конференцiй, конгресiв, симпозiумiв;

     7) взаємного обмiну науковими, науково-технiчними та науково-педагогiчними кадрами, студентами i аспiрантами, а також спiльної пiдготовки спецiалiстiв;

     8) участi у мiжнародних наукових програмах, зокрема в рамкових програмах Європейського Союзу з дослiджень та iнновацiй.

     3. Суб'єкти наукової i науково-технiчної дiяльностi можуть брати участь у виконаннi мiжнародних науково-технiчних програм i проектiв та укладати угоди з iноземними органiзацiями i юридичними особами, брати участь у дiяльностi iноземних та мiжнародних наукових товариств, асоцiацiй i союзiв на правах їх членiв, укладати контракти з iноземними органiзацiями та юридичними особами, брати участь у мiжнародних симпозiумах та iнших заходах вiдповiдно до законодавства України.

     4. Держава забезпечує iнтеграцiю нацiонального дослiдницького простору до Європейського дослiдницького простору шляхом реалiзацiї його прiоритетiв, зокрема:

     1) пiдвищення ефективностi нацiональної дослiдницької системи;

     2) оптимiзацiї мiжнародної спiвпрацi задля вирiшення глобальних викликiв, що стоять перед людством;

     3) забезпечення участi у рамкових та спiльних мiжнародних програмах Європейського Союзу;

     4) узгодження стратегiї створення державних дослiдницьких iнфраструктур з дорожньою картою Європейських дослiдницьких iнфраструктур;

     5) створення сприятливих умов для мобiльностi вчених;

     6) забезпечення гендерної рiвностi;

     7) повноцiнного обмiну, передачi та доступу до наукових знань.

     5. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi наукової i науково-технiчної дiяльностi, визначає порядок реєстрацiї мiжнародних науково-технiчних програм i проектiв, що виконуються в рамках мiжнародного науково-технiчного спiвробiтництва українськими вченими, а також грантiв, що надаються в рамках такого спiвробiтництва.

     6. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi наукової i науково-технiчної дiяльностi, проводить державну реєстрацiю мiжнародних науково-технiчних програм i проектiв, що виконуються в рамках мiжнародного науково-технiчного спiвробiтництва українськими вченими, а також грантiв, що надаються в рамках такого спiвробiтництва.

     7. Обмеження у сферi мiжнародного наукового та науково-технiчного спiвробiтництва встановлюються законодавством України.

     8. Звiльняються вiд обов'язкового продажу на мiжбанкiвському валютному ринку України надходження в iноземнiй валютi за мiжнародно-технiчними програмами i проектами, зареєстрованими вiдповiдно до частин п'ятої i шостої цiєї статтi.

     9. Оплата видаткiв, пов'язаних з реалiзацiєю мiжнародно-технiчних програм i проектiв, що їх виконують державнi науковi установи та заклади вищої освiти, здiйснюється у першочерговому порядку в повному обсязi.

     Строк перерахування зазначених коштiв органами Державної казначейської служби України не може перевищувати одного дня з дня реєстрацiї фiнансових зобов'язань державних наукових установ та закладiв вищої освiти.

Роздiл VI
ПРИКIНЦЕВI ТА ПЕРЕХIДНI ПОЛОЖЕННЯ

     1. Цей Закон набирає чинностi з дня, наступного за днем його опублiкування, крiм:

     абзацу першого частини другої статтi 36 цього Закону, який набирає чинностi з 1 сiчня 2020 року шляхом збiльшення з 1 сiчня 2017 року цiєї величини;

     частини шостої статтi 37 цього Закону, яка набирає чинностi з 1 сiчня 2017 року;

     частини другої статтi 47, яка набирає чинностi з дня введення в дiю змiн до Податкового кодексу України щодо звiльнення вiд оподаткування податком на додану вартiсть операцiй iз ввезення на митну територiю України державними науковими установами та закладами вищої освiти для забезпечення власної наукової та науково-технiчної дiяльностi наукових приладiв, обладнання, запасних частин i витратних матерiалiв до них, реактивiв, зразкiв, наукової лiтератури в паперовому та електронному виглядi;

     першого речення абзацу першого частини другої статтi 48 цього Закону, яке набирає чинностi з 1 сiчня 2020 року;

     частини четвертої статтi 60, яка набирає чинностi з дня введення в дiю змiн до Бюджетного кодексу України щодо вiднесення до власних надходжень та визначення напрямiв використання доходiв, отриманих державною науковою установою, закладами вищої освiти, що повнiстю фiнансуються за рахунок коштiв державного бюджету, у виглядi частини прибутку вiд дiяльностi господарського товариства (дивiдендiв), а також доходiв, отриманих ними вiд розпорядження частками (акцiями) у статутних капiталах господарських товариств.

     2. Визнати такими, що втратили чиннiсть:

     Закон України "Про наукову i науково-технiчну дiяльнiсть" (Вiдомостi Верховної Ради України, 1992 р., N 12, ст. 165 iз наступними змiнами);

     Постанову Верховної Ради України "Про порядок введення в дiю Закону України "Про основи державної полiтики у сферi науки i науково-технiчної дiяльностi" (Вiдомостi Верховної Ради України, 1992 р., N 12, ст. 166).

     3. Внести змiни до таких законодавчих актiв України:

     1) У Законi України "Про оплату працi" (Вiдомостi Верховної Ради України, 1995 р., N 17, ст. 121; 2005 р., N 4, ст. 92; 2013 р., N 15, ст. 97; 2014 р., N 6 - 7, ст. 80):

     частину третю статтi 2 пiсля слiв "системами i положеннями" доповнити словами "виплати в рамках грантiв";

     частину другу статтi 4 пiсля слiв "вiдповiдних бюджетiв" доповнити словом "грантiв";

     частину першу статтi 5 доповнити абзацом сьомим такого змiсту:

     "грантiв";

     статтю 6 доповнити частиною п'ятою такого змiсту:

     "Тарифна система оплати працi не поширюється на гранти";

     2) пiдпункт 2 пункту 3 роздiлу VI втратив чиннiсть

(у зв'язку з втратою чинностi Законом України вiд 04.03.92р. N 2163-XII згiдно iз Законом України вiд 18.01.2018р. N 2269-VIII)

     3) частину третю статтi 7 Закону України "Про оцiнку майна, майнових прав та професiйну оцiночну дiяльнiсть в Українi" (Вiдомостi Верховної Ради України, 2001 р., N 47, ст. 251; 2003 р., N 38, ст. 313) пiсля слiв "застави державного та комунального майна" доповнити словами "внесення державними науковими (науково-дослiдними, науково-технологiчними, науково-технiчними, науково-практичними) установами та державними унiверситетами, академiями, iнститутами майнових прав iнтелектуальної власностi як внеску до статутного капiталу господарських товариств";

     4) у Законi України "Про особливостi правового режиму дiяльностi Нацiональної академiї наук України, галузевих академiй наук та статусу їх майнового комплексу" (Вiдомостi Верховної Ради України, 2004 р., N 51, ст. 547):

     назву пiсля слiв "Нацiональної академiї наук України" доповнити словом "нацiональних";

     абзац перший преамбули викласти в такiй редакцiї:

     "Цей Закон визначає особливостi правового режиму дiяльностi Нацiональної академiї наук України, нацiональних галузевих академiй наук - Нацiональної академiї аграрних наук України, Нацiональної академiї медичних наук України, Нацiональної академiї педагогiчних наук України, Нацiональної академiї правових наук України, Нацiональної академiї мистецтв України - та особливостi управлiння державним майном, яке закрiплено за установами, органiзацiями та пiдприємствами, що перебувають у вiданнi Нацiональної академiї наук України та нацiональних галузевих академiй наук";

     у текстi Закону слова "галузева академiя наук" в усiх вiдмiнках i числах замiнити словами "нацiональна галузева академiя наук" у вiдповiдному вiдмiнку i числi;

     5) у Законi України "Про управлiння об'єктами державної власностi" (Вiдомостi Верховної Ради України, 2006 р., N 46, ст. 456; 2011 р., N 29, ст. 272; 2012 р., N 4, ст. 23, N 7, ст. 53; 2013 р., N 28, ст. 298, N 32, ст. 413):

     абзац перший частини другої статтi 3 доповнити словами "та корпоративнi права, що виникли внаслiдок участi державних наукових (науково-дослiдних, науково-технологiчних, науково-технiчних, науково-практичних) установ та державних унiверситетiв, академiй, iнститутiв у створеннi господарських товариств шляхом внесення до статутного капiталу такого товариства майнових прав iнтелектуальної власностi, що належать цим установам та навчальним закладам";

     у статтi 111:

     абзац перший частини першої пiсля слiв "Державного управлiння справами" доповнити словами i цифрою "державних комерцiйних пiдприємств та казенних пiдприємств, якi вiдповiдно до статтi 1 Закону України "Про наукову i науково-технiчну дiяльнiсть" належать до наукових установ, а також науково-технологiчних комплексiв, заснованих на державнiй власностi";

     частину другу доповнити абзацом четвертим такого змiсту:

     "Державнi комерцiйнi пiдприємства та казеннi пiдприємства, якi вiдповiдно до статтi 1 Закону України "Про наукову i науково-технiчну дiяльнiсть" належать до наукових установ, а також науково-технологiчнi комплекси, заснованi на державнiй власностi, зобов'язанi не менш як 50 вiдсоткiв чистого прибутку вiд своєї дiяльностi спрямовувати на провадження iнiцiативної наукової та науково-технiчної дiяльностi, фiнансування iнновацiй та розширення власної матерiально-технiчної бази";

     6) частину третю статтi 103 Регламенту Верховної Ради України, затвердженого Законом України "Про Регламент Верховної Ради України" (Вiдомостi Верховної Ради України, 2010 р., NN 14 - 17, ст. 133) викласти в такiй редакцiї:

     "3. Зареєстрованi законопроекти, якi мають системний характер для окремих галузей законодавства i необхiднiсть наукового опрацювання яких при пiдготовцi до першого читання встановив профiльний комiтет, направляються для одержання експертних висновкiв до Нацiональної академiї наук України. Окремi законопроекти також можуть направлятися для одержання експертних висновкiв до Кабiнету Мiнiстрiв України, вiдповiдних мiнiстерств, iнших державних органiв, установ i органiзацiй або окремих фахiвцiв";

     7) У Законi України "Про прiоритетнi напрями розвитку науки i технiки" (Вiдомостi Верховної Ради України, 2011 р., N 4, ст. 23; 2014 р., N 2 - 3, ст. 41):

     частину першу статтi 4 пiсля слiв "Кабiнет Мiнiстрiв України" доповнити словами "на пiдставi рекомендацiй Нацiональної ради України з питань розвитку науки i технологiй";

     частину четверту статтi 5 доповнити словами "згiдно з рекомендацiями Нацiональної ради України з питань розвитку науки i технологiй";

     8) пiдпункт 8 пункту 3 роздiлу VI втратив чиннiсть з 21.10.2019р.

(у зв'язку з втратою чинностi Законом України вiд 14.05.92р. N 2343-XII згiдно з Кодексом України з процедур банкрутства вiд 18.10.2018р. N 2597-VIII)

     9) частину першу статтi 48 Закону України "Про Кабiнет Мiнiстрiв України" (Вiдомостi Верховної Ради України, 2014 р., N 13, ст. 222) викласти в такiй редакцiї:

     "1. Кабiнет Мiнiстрiв України для забезпечення здiйснення своїх повноважень утворює Нацiональну раду України з питань розвитку науки i технологiй, тимчасовi консультативнi, дорадчi та iншi допомiжнi органи.

     Особливостi дiяльностi Нацiональної ради України з питань розвитку науки i технологiй визначаються Законом України "Про наукову i науково-технiчну дiяльнiсть";

     10) пiдпункт 10 пункту 3 роздiлу VI втратив чиннiсть

(у зв'язку з втратою чинностi Законом України вiд 10.04.2014р. N 1197-VII згiдно iз Законом України вiд 25.12.2015р. N 922-VIII)

     11) у Законi України "Про вищу освiту" (Вiдомостi Верховної Ради України, 2014 р., N 37 - 38, ст. 2004):

     у статтi 5:

     у частинi п'ятiй:

     абзаци перший i третiй пiсля слiв "вищим навчальним закладом" доповнити словами "(науковою установою)";

     доповнити абзацом четвертим такого змiсту:

     "Науковi установи Нацiональної академiї наук України та нацiональних галузевих академiй наук можуть здiйснювати пiдготовку магiстрiв за власною освiтньо-науковою програмою згiдно з отриманою лiцензiєю на вiдповiдну освiтню дiяльнiсть. Науковi установи можуть також здiйснювати пiдготовку магiстрiв за освiтньо-науковою програмою, узгодженою з вищим навчальним закладом. У такому разi наукова складова такої програми здiйснюється у науковiй установi, а освiтня складова - у вищому навчальному закладi";

     абзац четвертий частини шостої викласти в такiй редакцiї:

     "Науковi установи можуть здiйснювати пiдготовку докторiв фiлософiї за власною освiтньо-науковою програмою згiдно з отриманою лiцензiєю на вiдповiдну освiтню дiяльнiсть або за освiтньо-науковою програмою, окремi елементи якої забезпечуються iншими науковими установами та/або вищими навчальними закладами";

     абзац перший частини другої статтi 6 доповнити словами "(наукової установи)";

     частину третю статтi 7 пiсля слiв "вищого навчального закладу" доповнити словами "(наукової установи)";

     частину третю статтi 44 пiсля слiв "вищих навчальних закладiв" доповнити словами "(наукових установ)";

     12) статтю 1 Декрету Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 31 грудня 1992 року N 24-92 "Про впорядкування дiяльностi суб'єктiв пiдприємницької дiяльностi, створених за участю державних пiдприємств" (Вiдомостi Верховної Ради України, 1993 р., N 11, ст. 94, N 30, ст. 321) доповнити частиною другою такого змiсту:

     "Дозволити державним науковим (науково-дослiдним, науково-технологiчним, науково-технiчним, науково-практичним) установам та державним унiверситетам, академiям, iнститутам бути спiвзасновниками господарських товариств виключно шляхом внесення майнових прав iнтелектуальної власностi як внеску до статутного капiталу таких товариств".

     4. Перший склад наукового комiтету Нацiональної ради України з питань розвитку науки i технологiй затверджується Кабiнетом Мiнiстрiв України за пропозицiєю Iдентифiкацiйного комiтету в складi 24 осiб, з яких 12 осiб включаються строком на чотири роки, 12 осiб - на два роки.

     5. До 1 сiчня 2017 року рiзниця мiж сумою пенсiї, призначеної вiдповiдно до цього Закону, та сумою пенсiї iз солiдарної системи, обчисленої згiдно iз Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсiйне страхування", на яку має право науковий працiвник, фiнансується:

     для наукових (науково-педагогiчних) працiвникiв державних бюджетних наукових установ, органiзацiй та вищих навчальних закладiв - за рахунок коштiв державного бюджету;

     для наукових (науково-педагогiчних) працiвникiв iнших державних пiдприємств, установ, органiзацiй та вищих навчальних закладiв - за рахунок коштiв цих пiдприємств, установ, органiзацiй та закладiв, а також коштiв державного бюджету в порядку, визначеному Кабiнетом Мiнiстрiв України. При цьому за рахунок коштiв державного бюджету науковим (науково-педагогiчним) працiвникам оплачується з розрахунку на одну особу 50 вiдсоткiв рiзницi пенсiї, призначеної згiдно з цим Законом;

     для наукових (науково-педагогiчних) працiвникiв недержавних наукових установ, органiзацiй та вищих навчальних закладiв - за рахунок коштiв цих установ, органiзацiй та закладiв.

     6. Президенти, першi вiце-президенти, вiце-президенти, головнi ученi секретарi, академiки - секретарi вiддiлень та члени Президiї Нацiональної академiї наук України та нацiональних галузевих академiй наук, якi перебувають на своїх посадах на момент набрання чинностi цим Законом, мають право пiсля закiнчення строку своїх повноважень бути обраними ще на один строк.

     7. Керiвники наукових установ, якi перебувають на своїх посадах на момент набрання чинностi цим Законом, мають право пiсля закiнчення строку своїх повноважень бути обраними ще на один строк.

     8. Нацiональний фонд дослiджень України створюється на базi Державного фонду фундаментальних дослiджень i розпочинає роботу з початком нового бюджетного року пiсля ухвалення Кабiнетом Мiнiстрiв України Положення про Нацiональний фонд дослiджень України.

     9. Державний фонд фундаментальних дослiджень продовжує функцiонувати до моменту створення Нацiонального фонду дослiджень України.

     10. До приведення законодавства України у вiдповiднiсть iз цим Законом закони та iншi нормативно-правовi акти застосовуються в частинi, що не суперечить цьому Закону.

     11. Питання, не врегульованi цим Законом, вирiшуються вiдповiдно до законодавства України.

     12. Нацiональна академiя наук України, нацiональнi галузевi академiї наук у тримiсячний строк приводять свої статути i структуру керiвних органiв у вiдповiднiсть iз цим Законом.

     13. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi наукової i науково-технiчної дiяльностi:

     у мiсячний строк оприлюднює оголошення про конкурс щодо формування складу Iдентифiкацiйного комiтету на своєму веб-сайтi та надсилає на адресу наукових комiтетiв Європейської комiсiї, громадських наукових органiзацiй, що представляють вiтчизняну та свiтову наукову спiльноту, прохання подати свої пропозицiї щодо кандидатур членiв Iдентифiкацiйного комiтету з урахуванням вимог, визначених цим Законом;

     у двомiсячний строк затверджує одну з найчастiше використовуваних мiжнародних наукометричних баз даних i рейтинг по iндексу Хiрша вчених України згiдно з нею станом на дату затвердження, а також формує з її використанням спецiальну конкурсну комiсiю для формування Iдентифiкацiйного комiтету з урахуванням вимог, визначених цим законом;

     у мiсячний строк пiсля формування спецiальної конкурсної комiсiї (але не ранiше, нiж через мiсяць пiсля оголошення конкурсу щодо формування складу Iдентифiкацiйного комiтету) органiзовує процедуру рейтингового голосування спецiальною конкурсною комiсiєю з метою формування персонального складу Iдентифiкацiйного комiтету та передає його результати Кабiнету Мiнiстрiв України.

     14. Кабiнету Мiнiстрiв України:

     у шестимiсячний строк з дня прийняття цього Закону:

     забезпечити прийняття нормативно-правових актiв, необхiдних для реалiзацiї цього Закону;

     привести свої нормативно-правовi акти у вiдповiднiсть iз цим Законом;

     забезпечити приведення мiнiстерствами, iншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актiв у вiдповiднiсть iз цим Законом;

     у двомiсячний строк iз дня набрання чинностi цим Законом затвердити Положення про Iдентифiкацiйний комiтет;

     у мiсячний строк пiсля передачi результатiв голосування спецiальної рейтингової комiсiї затвердити персональний склад Iдентифiкацiйного комiтету з урахуванням вимог, визначених цим Законом;

     з моменту створення Iдентифiкацiйного комiтету з науки доручити йому в мiсячний строк оприлюднити вимоги до кандидатiв у члени наукового комiтету Нацiональної ради України з питань розвитку науки i технологiй та розробити Положення про конкурс щодо обрання членiв наукового комiтету Нацiональної ради України з питань розвитку науки i технологiй та регламент роботи Iдентифiкацiйного комiтету;

     у мiсячний строк пiсля подання Положення про конкурс щодо обрання членiв наукового комiтету Нацiональної ради України з питань розвитку науки i технологiй затвердити його;

     доручити Iдентифiкацiйному комiтету з науки у двомiсячний строк пiсля затвердження Положення про конкурс щодо обрання членiв наукового комiтету Нацiональної ради України з питань розвитку науки i технологiй сформувати пропозицiї щодо персонального складу наукового комiтету Нацiональної ради України з питань розвитку науки i технологiй;

     у мiсячний строк пiсля отримання вiд Iдентифiкацiйного комiтету з науки пропозицiй щодо персонального складу наукового комiтету Нацiональної ради України з питань розвитку науки i технологiй затвердити цей склад, а також склад адмiнiстративного комiтету Нацiональної ради України з питань розвитку науки i технологiй;

     у шестимiсячний строк затвердити Положення про Нацiональну раду України з питань розвитку науки i технологiй;

     з моменту створення Нацiональної ради України з питань розвитку науки i технологiй доручити науковому комiтету розробити в мiсячний строк Положення про Нацiональний фонд дослiджень України;

     з моменту створення Нацiональної ради України з питань розвитку науки i технологiй доручити науковому комiтету у тримiсячний строк сформувати персональний склад наукової ради Нацiонального фонду дослiджень України;

     у двомiсячний строк з моменту створення Нацiональної ради України з питань розвитку науки i технологiй затвердити Положення про Нацiональний фонд дослiджень України;

     у мiсячний строк з моменту подання науковим комiтетом Нацiональної ради України з питань розвитку науки i технологiй пропозицiй щодо персонального складу наукової ради Нацiонального фонду дослiджень України затвердити його;

     у шестимiсячний строк розробити та подати на розгляд Верховної Ради України проекти законiв України про внесення змiн до Податкового, Бюджетного та Господарського кодексiв України для забезпечення особливого статусу Нацiонального фонду дослiджень України.

     15. Рекомендувати Нацiональному банку України у тримiсячний строк з дня набрання чинностi цим Законом привести свої нормативно-правовi акти у вiдповiднiсть iз цим Законом у частинi звiльнення вiд обов'язкового продажу на мiжбанкiвському валютному ринку України надходжень в iноземнiй валютi за мiжнародно-технiчними програмами i проектами, зареєстрованими вiдповiдно до частин п'ятої i шостої статтi 66 цього Закону.

Президент України П. ПОРОШЕНКО

м. Київ
26 листопада 2015 року
N 848-VIII

Copyright © 2021 НТФ «Інтес»
Всі права захищені.