КОДЕКС УКРАЇНИ З ПРОЦЕДУР БАНКРУТСТВА

Iз змiнами i доповненнями, внесеними
Законами України
вiд 20 вересня 2019 року N 132-IX,
вiд 2 жовтня 2019 року N 145-IX,
вiд 3 жовтня 2019 року N 157-IX,
вiд 19 грудня 2019 року N 399-IX,
вiд 5 червня 2020 року N 686-IX,
вiд 18 червня 2020 року N 728-IX,
вiд 19 червня 2020 року N 738-IX,
вiд 16 вересня 2020 року N 895-IX,
вiд 13 квiтня 2021 року N 1381-IX,
вiд 13 квiтня 2021 року N 1382-IX,
вiд 15 липня 2021 року N 1667-IX

     Цей Кодекс встановлює умови та порядок вiдновлення платоспроможностi боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторiв, а також вiдновлення платоспроможностi фiзичної особи.

КНИГА ПЕРША. ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА

Роздiл I. ЗАГАЛЬНI ПОЛОЖЕННЯ

     Стаття 1. Визначення термiнiв

     1. Для цiлей цього Кодексу термiни вживаються в такому значеннi:

     арбiтражний керуючий - фiзична особа, яка отримала вiдповiдне свiдоцтво та iнформацiя про яку внесена до Єдиного реєстру арбiтражних керуючих України;

     банкрутство - визнана господарським судом неспроможнiсть боржника вiдновити свою платоспроможнiсть за допомогою процедури санацiї та реструктуризацiї i погасити встановленi у порядку, визначеному цим Кодексом, грошовi вимоги кредиторiв iнакше, нiж через застосування лiквiдацiйної процедури;

     боржник - юридична особа або фiзична особа, у тому числi фiзична особа - пiдприємець, неспроможна виконати свої грошовi зобов'язання, строк виконання яких настав;

     грошове зобов'язання - зобов'язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму вiдповiдно до цивiльно-правового правочину (договору) та на iнших пiдставах, передбачених законодавством України. До грошових зобов'язань належать також зобов'язання щодо сплати податкiв, зборiв (обов'язкових платежiв), страхових внескiв на загально-обов'язкове державне пенсiйне та iнше соцiальне страхування; зобов'язання, що виникають внаслiдок неможливостi виконання зобов'язань за договорами зберiгання, пiдряду, найму (оренди), ренти тощо та якi мають бути вираженi у грошових одиницях. До складу грошових зобов'язань боржника, у тому числi зобов'язань щодо сплати податкiв, зборiв (обов'язкових платежiв), страхових внескiв на загальнообов'язкове державне пенсiйне та iнше соцiальне страхування, не включаються неустойка (штраф, пеня) та iншi фiнансовi санкцiї, визначенi на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов'язання, що виникли внаслiдок заподiяння шкоди життю i здоров'ю громадян, зобов'язання з виплати авторської винагороди, зобов'язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участi. Склад i розмiр грошових зобов'язань, у тому числi розмiр заборгованостi за переданi товари, виконанi роботи i наданi послуги, сума кредитiв з урахуванням вiдсоткiв, якi зобов'язаний сплатити боржник, визначаються на день подання до господарського суду заяви про вiдкриття провадження у справi про банкрутство, якщо iнше не встановлено цим Кодексом. При поданнi заяви про вiдкриття провадження у справi про банкрутство розмiр грошових зобов'язань визначається на день подання до господарського суду такої заяви;

     заiнтересованi особи стосовно боржника - юридична особа, створена за участю боржника, юридична особа, що здiйснює контроль над боржником, юридична або фiзична особа, контроль над якою здiйснює боржник, юридична особа, з якою боржник перебуває пiд контролем третьої особи, власники (учасники, акцiонери) боржника, керiвник боржника, особи, якi входять до складу органiв управлiння боржника, головний бухгалтер (бухгалтер) боржника, у тому числi звiльненi з роботи за три роки до вiдкриття провадження у справi про банкрутство, а також особи, якi перебувають у родинних стосунках iз зазначеними особами та фiзичною особою - боржником, а саме: подружжя та їхнi дiти, батьки, брати, сестри, онуки, а також iншi особи, щодо яких наявнi обґрунтованi пiдстави вважати їх заiнтересованими; для цiлей цього Кодексу заiнтересованими особами стосовно арбiтражного керуючого чи кредиторiв визнаються особи в такому самому перелiку, як i заiнтересованi особи стосовно боржника;

     значнi правочини - правочини щодо майна (робiт, послуг), ринкова вартiсть яких на день вчинення правочину становить 10 i бiльше вiдсоткiв вартостi активiв боржника за даними останньої рiчної фiнансової звiтностi. Якщо замiсть кiлькох правочинiв боржник мiг вчинити один значний правочин, то кожен iз таких правочинiв вважається значним;

     керуючий реалiзацiєю - арбiтражний керуючий, призначений господарським судом у справi про неплатоспроможнiсть фiзичної особи для здiйснення реалiзацiї майна банкрута та задоволення вимог кредиторiв;

     керуючий реструктуризацiєю - арбiтражний керуючий, призначений господарським судом у справi про неплатоспроможнiсть фiзичної особи для здiйснення реструктуризацiї боргiв боржника;

     керуючий санацiєю - арбiтражний керуючий, а у випадках, передбачених цим Кодексом, - керiвник боржника, призначений господарським судом для здiйснення процедури санацiї боржника;

     кредитор - юридична або фiзична особа, а також контролюючий орган, уповноважений вiдповiдно до Податкового кодексу України здiйснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зi сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соцiальне страхування у межах своїх повноважень, та iншi державнi органи, якi мають вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, а також адмiнiстратор за випуском облiгацiй, який вiдповiдно до Закону України "Про ринки капiталу та органiзованi товарнi ринки" дiє в iнтересах власникiв облiгацiй, якi мають пiдтвердженi у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; забезпеченi кредитори - кредитори, вимоги яких до боржника або iншої особи забезпеченi заставою майна боржника; конкурснi кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до вiдкриття провадження у справi про банкрутство i виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточнi кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли пiсля вiдкриття провадження у справi про банкрутство;

     лiквiдатор - арбiтражний керуючий, призначений господарським судом для здiйснення лiквiдацiйної процедури;

     неплатоспроможнiсть - неспроможнiсть боржника виконати пiсля настання встановленого строку грошовi зобов'язання перед кредиторами не iнакше, як через застосування процедур, передбачених цим Кодексом;

     офiцiйне оприлюднення - оприлюднення вiдомостей про справу про банкрутство на офiцiйному веб-порталi судової влади України;

     погашенi вимоги кредиторiв - задоволенi вимоги кредиторiв, а також зобов'язання, щодо яких досягнуто згоди про припинення, у тому числi замiну або припинення зобов'язання в iнший спосiб;

     погашення боргiв боржника - судова процедура у справi про неплатоспроможнiсть фiзичної особи, що застосовується з метою задоволення вимог кредиторiв за рахунок реалiзацiї майна банкрута, визнаного банкрутом у порядку, встановленому цим Кодексом;

     правочини, щодо яких є заiнтересованiсть, - правочини, сторонами яких є заiнтересованi особи зi сторони боржника, арбiтражного керуючого чи кредиторiв;

     представник працiвникiв боржника - особа, уповноважена загальними зборами (конференцiєю), на яких присутнi не менш як двi третини штатної чисельностi працiвникiв боржника, або вiдповiдним рiшенням первинної профспiлкової органiзацiї боржника (а за наявностi кiлькох первинних органiзацiй - їх спiльним рiшенням) представляти iнтереси працiвникiв боржника пiд час провадження у справi про банкрутство з правом дорадчого голосу;

     реструктуризацiя боргiв боржника - судова процедура у справi про неплатоспроможнiсть фiзичної особи, що застосовується з метою вiдновлення платоспроможностi боржника шляхом змiни способу та порядку виконання його зобов'язань згiдно з планом реструктуризацiї боргiв боржника;

     розпорядник майна - арбiтражний керуючий, призначений господарським судом для здiйснення процедури розпорядження майном;

     спецiалiзована сторiнка веб-сайту - сторiнка офiцiйного веб-сайту державного органу з питань банкрутства в мережi Iнтернет, за допомогою якої забезпечується доступ до iнформацiї про боржника, передбаченої цим Кодексом. Право доступу до iнформацiї про боржника, що мiститься у закритiй частинi спецiалiзованої сторiнки веб-сайту державного органу з питань банкрутства, мають конкурснi кредитори, забезпеченi кредитори, iнвестори, а також поточнi кредитори (з моменту прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом) у порядку, визначеному державним органом з питань банкрутства;

     сторони у справi про банкрутство - конкурснi кредитори (представник комiтету кредиторiв), забезпеченi кредитори, боржник (банкрут);

     уповноважена особа засновникiв (учасникiв, акцiонерiв) боржника - особа, уповноважена вищим органом управлiння боржника представляти iнтереси засновникiв пiд час провадження у справi про банкрутство з правом дорадчого голосу;

     учасники у справi про банкрутство - сторони, арбiтражний керуючий, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, Нацiональна комiсiя з цiнних паперiв та фондового ринку, представник органу мiсцевого самоврядування, представник працiвникiв боржника, уповноважена особа засновникiв (учасникiв, акцiонерiв) боржника, а також у випадках, передбачених цим Кодексом, iншi учасники справи про банкрутство, щодо прав або обов'язкiв яких iснує спiр.

     Термiн "портал електронних сервiсiв юридичних осiб, фiзичних осiб - пiдприємцiв та громадських формувань" вживається у значеннi, наведеному в Законi України "Про державну реєстрацiю юридичних осiб, фiзичних осiб - пiдприємцiв та громадських формувань".

     Термiн "конфлiкт iнтересiв" вживається у значеннi, наведеному в Законi України "Про запобiгання корупцiї".

     Термiн "бюджетна установа" вживається у значеннi, наведеному в Бюджетному кодексi України.

     Термiни "адмiнiстратор за випуском облiгацiй", "деривативний контракт", "генеральна угода", "збори власникiв облiгацiй", "професiйний учасник ринкiв капiталу" та "професiйний учасник органiзованих товарних ринкiв" вживаються у цьому Кодексi у значеннях, наведених у Законi України "Про ринки капiталу та органiзованi товарнi ринки".

(Iз доповненнями, внесеними згiдно iз законами України вiд 05.06.2020р. N 686-IX, вiд 19.06.2020р. N 738-IX)

     Стаття 2. Законодавство, що регулює провадження у справах про банкрутство

     1. Провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, iншими законами України.

     2. Законодавство про вiдновлення платоспроможностi боржника або визнання його банкрутом не поширюється на банки, якi виводяться з ринку або лiквiдуються вiдповiдно до законiв України "Про банки i банкiвську дiяльнiсть" та "Про систему гарантування вкладiв фiзичних осiб".

     Провадження у справi про визнання емiтента iпотечних облiгацiй неплатоспроможним (банкрутом) здiйснюється у порядку, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням норм Закону України "Про iпотечнi облiгацiї".

     Провадження у справi про визнання iнституту спiльного iнвестування неплатоспроможним (банкрутом) здiйснюється у порядку, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням норм Закону України "Про iнститути спiльного iнвестування".

     Провадження у справi про визнання суб'єкта пiдприємницької дiяльностi, який є стороною договору щодо фiнансових iнструментiв та/або стороною одного або декiлькох деривативних контрактiв, неплатоспроможним (банкрутом) здiйснюється з урахуванням особливостей, передбачених законодавством.

     У разi якщо за випуском облiгацiй призначено адмiнiстратора за випуском облiгацiй, провадження у справах про банкрутство боржникiв, якi є емiтентами вiдповiдних облiгацiй, а також боржникiв, якi надають забезпечення за облiгацiями (далi - боржник, який має зобов'язання за облiгацiями), регулюється цим Кодексом з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про ринки капiталу та органiзованi товарнi ринки".

     3. Провадження у справах про банкрутство окремих категорiй боржникiв регулюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

     4. Провадження у справах про банкрутство боржникiв - казенних пiдприємств та бюджетних установ, а також санацiя таких боржникiв до вiдкриття провадження у справi про банкрутство не допускаються.

     5. Провадження у справах про банкрутство боржникiв, якi здiйснюють дiяльнiсть, пов'язану з державною таємницею, здiйснюється з урахуванням особливостей, передбачених законодавством про державну таємницю.

     6. Провадження у справах про банкрутство за участю кредиторiв-нерезидентiв регулюється цим Кодексом, якщо iнше не передбачено мiжнародними договорами України, згода на обов'язковiсть яких надана Верховною Радою України.

     7. Порядок виконання в Українi судових рiшень судiв iноземних держав у справах про банкрутство визначається мiжнародними договорами України, згода на обов'язковiсть яких надана Верховною Радою України.

     У разi вiдсутностi мiжнародних договорiв України рiшення судiв iноземних держав у справах про банкрутство визнаються на територiї України за принципом взаємностi, якщо iнше не передбачено законом.

(Iз змiнами i доповненнями, внесеними згiдно iз законами вiд 05.06.2020р. N 686-IX, вiд 19.06.2020р. N 738-IX)

     Стаття 3. Державний орган з питань банкрутства

     1. Державний орган з питань банкрутства:

     сприяє створенню органiзацiйних, економiчних, iнших умов, необхiдних для реалiзацiї процедур вiдновлення платоспроможностi боржника або визнання його банкрутом, у тому числi процедур банкрутства державних пiдприємств та пiдприємств, у статутному капiталi яких частка державної власностi перевищує 50 вiдсоткiв;

     органiзовує систему пiдготовки, перепiдготовки та пiдвищення квалiфiкацiї арбiтражних керуючих;

     встановлює вимоги для отримання свiдоцтва про право на здiйснення дiяльностi арбiтражного керуючого;

     формує Єдиний реєстр арбiтражних керуючих України, що є складовою частиною Єдиного державного реєстру юридичних осiб, фiзичних осiб - пiдприємцiв та громадських формувань;

     встановлює порядок подання арбiтражним керуючим державному реєстратору вiдомостей про юридичних осiб та фiзичних осiб - пiдприємцiв, щодо яких вiдкрито провадження у справi про банкрутство, необхiдних для ведення Єдиного державного реєстру юридичних осiб, фiзичних осiб - пiдприємцiв та громадських формувань;

     встановлює порядок здiйснення контролю за дiяльнiстю арбiтражних керуючих, перевiрки органiзацiї їх роботи, дотримання ними вимог законодавства з питань банкрутства;

     встановлює порядок проведення аналiзу фiнансово-господарського стану суб'єктiв господарювання щодо наявностi ознак фiктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стiйкої фiнансової неспроможностi, незаконних дiй у разi банкрутства i органiзовує проведення такого аналiзу при вiдкриттi провадження у справах про банкрутство державних пiдприємств i пiдприємств, у статутному капiталi яких частка державної власностi перевищує 50 вiдсоткiв;

     визначає та затверджує примiрну форму плану санацiї, реструктуризацiї;

     складає на запити суду, прокуратури або iншого уповноваженого органу висновки про наявнiсть ознак фiктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стiйкої фiнансової неспроможностi, незаконних дiй у разi банкрутства;

     абзац одинадцятий виключено;

     розробляє та затверджує типовi документи щодо проведення процедур банкрутства, методичнi рекомендацiї;

     визначає вимоги до форми та порядку ведення реєстру вимог кредиторiв;

     здiйснює iншi передбаченi законом повноваження.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 03.10.2019р. N 157-IX)

     Стаття 4. Заходи щодо запобiгання банкрутству боржника - юридичної особи та позасудовi процедури

     1. Засновники (учасники, акцiонери) боржника, власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, центральнi органи виконавчої влади, органи Автономної Республiки Крим, органи мiсцевого самоврядування в межах своїх повноважень зобов'язанi своєчасно вживати заходiв для запобiгання банкрутству боржника.

     2. У разi виникнення ознак банкрутства керiвник боржника зобов'язаний надiслати засновникам (учасникам, акцiонерам) боржника, власнику майна (органу, уповноваженому управляти майном) боржника вiдомостi щодо наявностi ознак банкрутства.

     3. Засновники (учасники, акцiонери) боржника, власники майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, кредитори боржника, iншi особи в межах заходiв щодо запобiгання банкрутству боржника можуть надати боржнику фiнансову допомогу в розмiрi, достатньому для погашення грошових зобов'язань боржника перед кредиторами, у тому числi зобов'язань щодо сплати податкiв i зборiв (обов'язкових платежiв), страхових внескiв на загальнообов'язкове державне пенсiйне та iнше соцiальне страхування i вiдновлення платоспроможностi боржника (санацiя боржника до вiдкриття провадження у справi про банкрутство).

     4. У разi отримання боржником фiнансової допомоги вiн бере на себе вiдповiднi зобов'язання перед особами, якi надали таку допомогу, в порядку, встановленому законом.

     5. Санацiя боржника до вiдкриття провадження у справi про банкрутство - це система заходiв щодо вiдновлення платоспроможностi боржника, якi може здiйснювати засновник (учасник, акцiонер) боржника, власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, iншi особи з метою запобiгання банкрутству боржника шляхом вжиття органiзацiйно-господарських, управлiнських, iнвестицiйних, технiчних, фiнансово-економiчних, правових заходiв вiдповiдно до законодавства до вiдкриття провадження у справi про банкрутство.

     6. Санацiя державних пiдприємств до вiдкриття провадження у справi про банкрутство здiйснюється за рахунок коштiв державного бюджету, державних пiдприємств та iнших джерел фiнансування. Обсяг коштiв для проведення санацiї державних пiдприємств за рахунок коштiв державного бюджету щороку встановлюється законом про Державний бюджет України.

     Умови та порядок проведення санацiї державних пiдприємств до вiдкриття провадження у справi про банкрутство за рахунок iнших джерел фiнансування погоджуються iз суб'єктом управлiння об'єктами державної власностi у порядку, встановленому Кабiнетом Мiнiстрiв України.

     Санацiя державних пiдприємств до вiдкриття провадження у справi про банкрутство здiйснюється згiдно з цим Кодексом.

     Стаття 5. Санацiя боржника до вiдкриття провадження у справi про банкрутство

     1. Боржник за рiшенням засновникiв (учасникiв, акцiонерiв) боржника має право iнiцiювати процедуру санацiї до вiдкриття провадження у справi про банкрутство.

     Санацiя боржника до вiдкриття провадження у справi про банкрутство здiйснюється вiдповiдно до плану санацiї боржника до вiдкриття провадження у справi про банкрутство (далi - план санацiї).

     2. У планi санацiї визначаються:

     розмiри, порядок i строки погашення вимог кредиторiв, якi беруть участь у санацiї;

     заходи щодо виконання плану санацiї та нагляду за виконанням плану санацiї;

     обсяг повноважень керуючого санацiєю (у разi його призначення).

     Планом санацiї може бути передбачено:

     подiл кредиторiв, якi беруть участь у санацiї, на категорiї залежно вiд виду вимог та наявностi (вiдсутностi) забезпечення вимог таких кредиторiв;

     рiзнi умови задоволення вимог для кредиторiв рiзних категорiй;

     заходи з отримання позик чи кредитiв;

     умови, передбаченi частиною другою статтi 51 цього Кодексу.

     До плану санацiї додається лiквiдацiйний аналiз, який свiдчить про вигiднiсть для кредиторiв виконання плану санацiї порiвняно з лiквiдацiєю боржника. До плану санацiї може додаватися фiнансовий аналiз, який пiдтверджує здатнiсть боржника виконувати умови плану санацiї.

     3. У разi якщо план санацiї передбачає розстрочення чи вiдстрочення або прощення (списання) боргiв чи їх частини, план санацiї вважається схваленим органом стягнення в частинi задоволення вимог з податкiв, зборiв (обов'язкових платежiв) на умовах плану санацiї без необхiдностi голосування органу стягнення. При цьому податковий борг, який виник у строк, що передував трьом рокам до дня проведення зборiв кредиторiв, визнається безнадiйним та списується, а податковий борг, який виник пiзнiше, розстрочується (вiдстрочується) або списується на умовах плану санацiї, що мають бути не гiршими, нiж умови задоволення вимог кредиторiв, якi проголосували за схвалення плану санацiї.

     Умови плану санацiї щодо задоволення вимог кредиторiв, якi не брали участi в голосуваннi або проголосували проти схвалення плану санацiї боржника, повиннi бути не гiршими, нiж умови задоволення вимог кредиторiв, якi проголосували за схвалення плану санацiї.

     До плану санацiї не включаються вимоги першої та другої черг задоволення вимог кредиторiв, визначених цим Кодексом.

     Вимоги кредиторiв, якi не були змiненi або реструктуризованi боржником, можуть бути виключенi боржником iз плану санацiї. Погодження та реалiзацiя плану санацiї не вважаються порушенням договору мiж боржником та будь-яким кредитором, який не бере участi в планi санацiї.

     4. Для схвалення плану санацiї боржник скликає збори кредиторiв шляхом письмового повiдомлення всiх кредиторiв, якi вiдповiдно до плану санацiї беруть участь у санацiї. Одночасно боржник надає цим кредиторам план санацiї та розмiщує оголошення про проведення зборiв кредиторiв на офiцiйному веб-порталi судової влади України. Збори кредиторiв скликаються не ранiше нiж через 10 днiв пiсля розмiщення такого оголошення.

     Якщо план санацiї передбачає участь у санацiї забезпечених кредиторiв, такий план санацiї має бути схвалений у кожнiй категорiї забезпеченими кредиторами, якi володiють двома третинами голосiв кредиторiв вiд загальної суми забезпечених вимог, включених до плану санацiї, у такiй категорiї. При цьому вимоги забезпечених кредиторiв, якi є заiнтересованими особами стосовно боржника, не враховуються для цiлей голосування при схваленнi плану санацiї.

     Якщо планом санацiї передбачається змiна прiоритету вимог забезпечених кредиторiв, план санацiї має бути схвалений кожним таким кредитором.

     За заявою забезпеченого кредитора до плану санацiї включається положення про вiдмову забезпеченого кредитора вiд забезпечення. Такий кредитор є незабезпеченим кредитором у частинi тих вимог, щодо яких вiн вiдмовився вiд забезпечення.

     План санацiї має бути схвалений у кожнiй категорiї незабезпеченими кредиторами, якi володiють бiльше нiж 50 вiдсотками вiд загальної суми незабезпечених вимог, включених до плану санацiї, у такiй категорiї. При цьому вимоги незабезпечених кредиторiв, якi є заiнтересованими особами стосовно боржника, не враховуються для цiлей голосування при схваленнi плану санацiї.

     Якщо план санацiї передбачає задоволення вимог окремого кредитора негайно пiсля затвердження плану санацiї, такi вимоги не враховуються для цiлей голосування при схваленнi плану санацiї.

     План санацiї не впливає на вимоги кредитора до третiх осiб, якщо кредитор з такими вимогами проголосував проти схвалення плану санацiї. Затвердження судом плану санацiї щодо первiсного зобов'язання не припиняє пов'язаних з ним додаткових зобов'язань згiдно зi статтею 604 Цивiльного кодексу України, якщо заставодержатель проголосував проти такого плану.

     5. Боржник протягом п'яти днiв з дня схвалення кредиторами плану санацiї подає до господарського суду за мiсцезнаходженням боржника заяву про затвердження плану санацiї.

     До заяви про затвердження плану санацiї додаються:

     план санацiї;

     документи, що пiдтверджують схвалення плану санацiї;

     список кредиторiв iз зазначенням їх найменування або iм'я, мiсцезнаходження або мiсця проживання чи перебування, iдентифiкацiйного коду або реєстрацiйного номера облiкової картки платника податкiв (за наявностi) та суми заборгованостi.

     За подання заяви про затвердження плану санацiї справляється судовий збiр.

     6. Господарський суд виносить ухвалу про прийняття або вiдмову у прийняттi заяви про затвердження плану санацiї протягом п'яти днiв з дня її отримання.

     В ухвалi про прийняття заяви до розгляду зазначаються час i мiсце проведення судового засiдання у справi та введення мораторiю на задоволення вимог кредиторiв, якi включенi до плану санацiї. Копiя ухвали надсилається боржнику, кредиторам та iнвесторам, якi вiдповiдно до плану санацiї беруть участь у санацiї.

     Ухвала про прийняття до розгляду заяви про затвердження плану санацiї оскарженню не пiдлягає.

     Господарський суд вiдмовляє у прийняттi заяви про затвердження плану санацiї, якщо:

     план санацiї не вiдповiдає вимогам цього Кодексу;

     справа не пiдсудна даному господарському суду;

     стосовно боржника вiдкрито провадження у справi про банкрутство;

     юридичну особу - боржника припинено в установленому законодавством порядку.

     Про вiдмову у прийняттi заяви про затвердження плану санацiї виноситься ухвала, яка надсилається заявнику разом iз заявою та доданими до неї документами.

     Господарський суд не пiзнiше п'яти днiв з дня надходження заяви про затвердження плану санацiї повертає її та доданi до неї документи без розгляду з пiдстав, передбачених статтею 174 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням вимог цього Кодексу.

     7. Господарський суд публiкує повiдомлення про прийняття до розгляду заяви про затвердження плану санацiї на офiцiйному веб-порталi судової влади України. Повiдомлення має мiстити найменування боржника i його iдентифiкацiйний код, номер справи, найменування господарського суду, у провадженнi якого перебуває справа, та дату судового засiдання у справi.

     За заявою боржника або кредитора господарський суд протягом п'яти днiв з дня прийняття заяви проводить судове засiдання у справi для розгляду питань про призначення керуючого санацiєю, вжиття заходiв вiдповiдно до статтi 40 цього Кодексу, обмеження дiї мораторiю на задоволення вимог кредиторiв.

     Господарський суд призначає керуючого санацiєю, якщо призначення такого керуючого та обсяг його повноважень визначенi планом санацiї. Кандидатура керуючого санацiєю обирається присутнiми на загальних зборах кредиторiв, чиї вимоги у сукупностi становлять бiльше 50 вiдсоткiв загальної суми вимог, включених до плану санацiї. Якщо керуючий санацiєю призначений до моменту постановлення ухвали щодо затвердження плану санацiї, а в затвердженнi плану санацiї вiдмовлено, повноваження керуючого санацiєю припиняються в момент постановлення ухвали про вiдмову в затвердженнi плану санацiї.

     Господарський суд може обмежити дiю мораторiю у виняткових випадках, якщо такий мораторiй може спричинити втрату предмета застави забезпеченого кредитора.

     8. Господарський суд розглядає заяву про затвердження плану санацiї не пiзнiше одного мiсяця з дня прийняття вiдповiдної заяви до розгляду.

     Господарський суд зобов'язаний заслухати кожного присутнього на засiданнi кредитора, який має заперечення щодо плану санацiї, навiть якщо такий кредитор проголосував за схвалення плану санацiї.

     За вiдсутностi пiдстав для вiдмови в затвердженнi плану санацiї господарський суд виносить ухвалу про затвердження плану санацiї. Цiєю ухвалою скасовується мораторiй. Ухвала про затвердження плану санацiї набирає чинностi з моменту її постановлення.

     Господарський суд постановляє ухвалу про вiдмову в затвердженнi плану санацiї, якщо:

     при схваленнi плану санацiї були допущенi порушення законодавства, що могли вплинути на результат голосування загальних зборiв кредиторiв;

     кредитор, який не брав участi в голосуваннi або проголосував проти схвалення плану санацiї, доведе, що в разi лiквiдацiї боржника у порядку, визначеному цим Кодексом, його вимоги були б задоволенi в розмiрi, що перевищує розмiр вимог, якi будуть задоволенi вiдповiдно до умов плану санацiї;

     боржником були наданi недостовiрнi вiдомостi, що є суттєвими для визначення успiшностi плану санацiї.

     Постановлення ухвали про вiдмову в затвердженнi плану санацiї не є перешкодою для повторного схвалення такого плану санацiї зборами кредиторiв вiдповiдно до вимог законодавства та звернення боржника до господарського суду iз заявою про затвердження плану санацiї.

     Ухвала господарського суду про вiдмову в затвердженнi плану санацiї скасовує мораторiй та всi iншi заходи, вжитi судом.

     Щодо задоволення забезпечених вимог кредиторiв за рахунок майна боржника, яке є предметом забезпечення, дiя мораторiю припиняється автоматично пiсля спливу 60 календарних днiв з дня прийняття до розгляду заяви про затвердження плану санацiї, якщо господарським судом протягом цього часу не розглянуто заяву про затвердження плану санацiї.

     9. Господарський суд вiдсторонює керуючого санацiєю вiд виконання ним своїх обов'язкiв за клопотанням боржника, кредитора або за власною iнiцiативою у разi:

     невиконання або неналежного виконання обов'язкiв, покладених на керуючого санацiєю;

     зловживання правами керуючого санацiєю;

     подання керуючим санацiєю до суду неправдивих вiдомостей;

     вiдмови в наданнi керуючому санацiєю допуску до державної таємницi або скасування ранiше наданого допуску;

     наявностi конфлiкту iнтересiв у керуючого санацiєю.

     Господарський суд вiдсторонює керуючого санацiєю вiд виконання ним своїх обов'язкiв за поданою керуючим санацiєю заявою.

     Господарський суд вiдсторонює керуючого санацiєю вiд виконання ним своїх обов'язкiв протягом п'яти днiв з дня, коли суду стало вiдомо про наявнiсть пiдстав для вiдсторонення, про що постановляє ухвалу.

     У разi вiдсторонення керуючого санацiєю господарський суд призначає iншого керуючого санацiєю в порядку, встановленому частиною сьомою цiєї статтi.

     Господарський суд замiнює керуючого санацiєю за клопотанням присутнiх на загальних зборах кредиторiв, чиї вимоги у сукупностi становлять бiльше 50 вiдсоткiв загальної суми вимог, включених до плану санацiї, в порядку, встановленому частиною сьомою цiєї статтi.

     10. Затверджений господарським судом план санацiї є обов'язковим для всiх кредиторiв, вимоги яких включенi до плану санацiї.

     Змiни до плану санацiї вносяться у порядку, встановленому для його затвердження.

     Боржник i кредитор шляхом укладення договору можуть змiнити свої права i обов'язки, передбаченi планом санацiї, зокрема, передбачити вiдстрочення чи розстрочення виконання, якщо така змiна не надає переваги кредитору порiвняно з умовами плану санацiї. Копiя такого договору надсилається керуючому санацiєю, кредиторам, якi беруть участь у санацiї, та iнвесторам.

     За заявою боржника або кредитора господарський суд може припинити процедуру санацiї у разi порушення виконання плану санацiї, за наявностi пiдстав вважати, що такий план санацiї не буде виконаний.

     Ухвала господарського суду про припинення процедури санацiї скасовує заходи, вжитi судом, а план санацiї вважається розiрваним. У такому разi вимоги кредиторiв вiдновлюються в повному розмiрi у незадоволенiй частинi.

     11. За результатами виконання плану санацiї боржник або керуючий санацiєю (у разi його призначення) подає до господарського суду заяву про затвердження звiту про виконання плану санацiї, до якої додаються:

     звiт про виконання плану санацiї;

     докази надсилання копiї заяви та звiту кредиторам, якi беруть участь у санацiї, iнвесторам та боржнику (якщо заява подана керуючим санацiєю).

     Господарський суд розглядає заяву про затвердження звiту про виконання плану санацiї протягом 10 днiв з дня її надходження. Ухвала про призначення судового засiдання для розгляду такої заяви надсилається кредиторам, якi беруть участь у санацiї, iнвесторам, боржнику та керуючому санацiєю.

     Про затвердження звiту про виконання плану санацiї або про вiдмову в затвердженнi такого звiту господарський суд постановляє ухвалу. Ухвала господарського суду про затвердження звiту про виконання плану санацiї скасовує всi заходи, вжитi судом.

     Стаття 6. Судовi процедури, якi застосовуються щодо боржника

     1. Вiдповiдно до цього Кодексу щодо боржника - юридичної особи застосовуються такi судовi процедури:

     розпорядження майном боржника;

     санацiя боржника;

     лiквiдацiя банкрута.

     2. Вiдповiдно до цього Кодексу щодо боржника - фiзичної особи застосовуються такi судовi процедури:

     реструктуризацiя боргiв боржника;

     погашення боргiв боржника.

     Процедура погашення боргiв боржника вводиться у справi про неплатоспроможнiсть разом з визнанням боржника банкрутом.

     3. Процедури санацiї боржника або лiквiдацiї банкрута здiйснюються з дотриманням вимог законодавства про захист економiчної конкуренцiї.

     Стаття 7. Порядок розгляду спорiв, стороною в яких є боржник

     1. Спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цiєю статтею.

     2. Господарський суд, у провадженнi якого перебуває справа про банкрутство, в межах цiєї справи вирiшує всi майновi спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недiйсними результатiв аукцiону; спори про визнання недiйсними будь-яких правочинiв, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або вiдшкодування його вартостi вiдповiдно; спори про стягнення заробiтної плати; спори про поновлення на роботi посадових та службових осiб боржника; спори щодо iнших вимог до боржника.

     Склад учасникiв розгляду спору визначається вiдповiдно до Господарського процесуального кодексу України.

     Господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними Господарським процесуальним кодексом України. За результатами розгляду спору суд ухвалює рiшення.

     У разi якщо вiдповiдачем у такому спорi є суб'єкт владних повноважень, суд керується принципом офiцiйного з'ясування всiх обставин у справi та вживає визначених законом заходiв, необхiдних для з'ясування всiх обставин у справi, у тому числi щодо виявлення та витребування доказiв, з власної iнiцiативи.

     3. Матерiали справи, в якiй стороною є боржник, щодо майнових спорiв з вимогами до боржника та його майна, провадження в якiй вiдкрито до вiдкриття провадження у справi про банкрутство, надсилаються до господарського суду, в провадженнi якого перебуває справа про банкрутство, який розглядає спiр по сутi в межах цiєї справи.

     Стаття 8. Юрисдикцiя, пiдсуднiсть, пiдстави для вiдкриття провадження у справi про банкрутство

     1. Справи про банкрутство розглядаються господарськими судами за мiсцезнаходженням боржника - юридичної особи, фiзичної особи або фiзичної особи - пiдприємця.

     2. Право на звернення до господарського суду iз заявою про вiдкриття провадження у справi про банкрутство мають боржник, кредитор.

     3. Провадження у справi про банкрутство вiдкривається господарським судом за заявою боржника також у разi загрози його неплатоспроможностi.

     4. Якщо справа не пiдсудна такому господарському суду, матерiали справи передаються господарським судом за встановленою пiдсуднiстю в порядку, визначеному Господарським процесуальним кодексом України.

     Стаття 9. Оскарження судових рiшень у процедурi банкрутства

     1. Ухвали господарського суду, постановленi у справi про банкрутство за результатами розгляду господарським судом заяв, клопотань та скарг, а також постанова про визнання боржника банкрутом та вiдкриття лiквiдацiйної процедури можуть бути оскарженi в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

     2. В апеляцiйному порядку можуть бути оскарженi постанова про визнання боржника банкрутом та вiдкриття лiквiдацiйної процедури/процедури погашення боргiв, усi ухвали мiсцевого господарського суду, прийнятi у справi про банкрутство, крiм випадкiв, передбачених Господарським процесуальним кодексом України та цим Кодексом.

     3. У касацiйному порядку не пiдлягають оскарженню постанови апеляцiйного господарського суду, прийнятi за результатами перегляду судових рiшень, крiм: ухвали про вiдкриття провадження у справi про банкрутство, ухвали за результатами розгляду грошових вимог кредиторiв, ухвали про закриття провадження у справi про банкрутство, а також постанови про визнання боржника банкрутом та вiдкриття лiквiдацiйної процедури.

     Скарги на постанови апеляцiйних господарських судiв, прийнятi за результатами оскарження ухвал господарського суду у справах про банкрутство, якi не пiдлягають оскарженню окремо, можуть включатися до касацiйної скарги на ухвали, постанови у справах про банкрутство, що пiдлягають оскарженню.

     4. Ухвали та постанова про визнання боржника банкрутом та вiдкриття лiквiдацiйної процедури, прийнятi господарським судом у справi про банкрутство, набирають законної сили з моменту їх прийняття, якщо iнше не передбачено цим Кодексом.

     5. Оскарження судових рiшень у процедурi банкрутства не зупиняє провадження у справi про банкрутство.

КНИГА ДРУГА. АРБIТРАЖНИЙ КЕРУЮЧИЙ

Роздiл I. АРБIТРАЖНИЙ КЕРУЮЧИЙ

     Стаття 10. Органiзацiя дiяльностi арбiтражного керуючого

     1. Арбiтражний керуючий є суб'єктом незалежної професiйної дiяльностi.

     2. Арбiтражний керуючий з моменту постановлення ухвали (постанови) про призначення його керуючим санацiєю або лiквiдатором до моменту припинення здiйснення ним повноважень прирiвнюється до службової особи пiдприємства-боржника.

     Одна й та сама особа може здiйснювати повноваження арбiтражного керуючого на всiх стадiях провадження у справi про банкрутство вiдповiдно до вимог цього Кодексу.

     3. Право на здiйснення дiяльностi арбiтражного керуючого надається особi, яка отримала вiдповiдне свiдоцтво у порядку, встановленому цим Кодексом, та внесена до Єдиного реєстру арбiтражних керуючих України.

     4. На пiдприємствах, що провадять дiяльнiсть, пов'язану з державною таємницею, арбiтражний керуючий повинен мати допуск до державної таємницi, а в разi його вiдсутностi - отримати такий допуск у встановленому законом порядку.

     Стаття 11. Вимоги до арбiтражного керуючого

     1. Арбiтражним керуючим може бути громадянин України, який має вищу юридичну або економiчну освiту другого (магiстерського) рiвня, загальний стаж роботи за фахом не менше трьох рокiв або не менше одного року пiсля отримання вiдповiдної вищої освiти на керiвних посадах, пройшов навчання та стажування протягом шести мiсяцiв у порядку, встановленому державним органом з питань банкрутства, володiє державною мовою та склав квалiфiкацiйний iспит.

     2. Не може бути арбiтражним керуючим особа:

     1) визнана судом обмеженою у цивiльнiй дiєздатностi або недiєздатною;

     2) яка має не зняту або не погашену в установленому законом порядку судимiсть;

     3) яка не здатна виконувати обов'язки арбiтражного керуючого за станом здоров'я;

     4) якiй заборонено обiймати керiвнi посади.

     3. Арбiтражний керуючий має посвiдчення та печатку, опис i порядок використання яких встановлює державний орган з питань банкрутства.

     4. Арбiтражний керуючий повинен один раз на два роки пiдвищувати квалiфiкацiю в порядку, встановленому державним органом з питань банкрутства.

     Стаття 12. Права та обов'язки арбiтражного керуючого

     1. Арбiтражний керуючий користується усiма правами розпорядника майна, керуючого санацiєю, керуючого реструктуризацiєю, керуючого реалiзацiєю, лiквiдатора вiдповiдно до законодавства, у тому числi має право:

     1) звертатися до господарського суду та суду загальної юрисдикцiї у випадках, передбачених цим Кодексом;

     2) скликати збори i комiтет кредиторiв та брати в них участь з правом дорадчого голосу;

     3) отримувати винагороду в розмiрi та порядку, передбачених цим Кодексом;

     4) залучати для забезпечення виконання своїх повноважень на договiрних засадах iнших осiб та спецiалiзованi органiзацiї з оплатою їхньої дiяльностi за рахунок боржника, якщо iнше не встановлено цим Кодексом чи угодою з кредиторами;

     5) запитувати та отримувати документи або їх копiї вiд юридичних осiб, органiв державної влади, органiв мiсцевого самоврядування та вiд фiзичних осiб за їхньою згодою;

     6) отримувати iнформацiю з державних реєстрiв;

     7) подавати до господарського суду заяву про дострокове припинення своїх повноважень;

     8) здiйснювати iншi повноваження, передбаченi цим Кодексом.

     2. Арбiтражний керуючий зобов'язаний:

     1) неухильно дотримуватися вимог законодавства;

     2) здiйснювати заходи щодо захисту майна боржника;

     3) проводити аналiз фiнансово-господарського стану, iнвестицiйної та iншої дiяльностi боржника та становища на ринках боржника та подавати результати такого аналiзу до господарського суду разом з документами, що пiдтверджують вiдповiдну iнформацiю;

     4) подавати вiдомостi, документи та iнформацiю щодо дiяльностi арбiтражного керуючого у порядку, встановленому законодавством;

     5) розкривати iнформацiю про фiнансовий стан боржника та хiд провадження у справi про банкрутство на спецiалiзованiй сторiнцi веб-сайту державного органу з питань банкрутства (у закритiй частинi сторiнки), до якої забезпечується доступ конкурсних i забезпечених кредиторiв, а також (з моменту прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом i вiдкриття лiквiдацiйної процедури) поточних кредиторiв, та забезпечувати оновлення такої iнформацiї не менше одного разу на мiсяць у порядку, визначеному державним органом з питань банкрутства. До iнформацiї про фiнансовий стан боржника та хiд провадження у справi про банкрутство належить iнформацiя про:

     значнi правочини чи правочини iз заiнтересованiстю, укладенi боржником або вiд його iменi (найменування сторiн, суть зобов'язань, вартiсть майна, що передається за правочином, строк виконання зобов'язань);

     iнвентаризацiю майна боржника (дати початку та закiнчення iнвентаризацiї);

     дебiторiв боржника, розмiр заборгованостi яких перевищує 5 вiдсоткiв сукупних вимог конкурсних кредиторiв (зазначається найменування або iм'я, мiсцезнаходження або мiсце проживання, iдентифiкацiйний код юридичної особи або реєстрацiйний номер облiкової картки платника податкiв (за наявностi) та розмiр заборгованостi);

     обтяження майна боржника (об'єкт обтяження, вид обтяження, орган або особа, в iнтересах якої накладено обтяження, пiдстави накладення обтяження);

     реєстр вимог кредиторiв;

     строки виконання плану санацiї (для керуючого санацiєю) або плану реструктуризацiї (для керуючого реструктуризацiєю);

     аналiз фiнансово-господарської дiяльностi боржника;

     дату, час i мiсце проведення зборiв кредиторiв та комiтету кредиторiв (зазначається не пiзнiше нiж за три робочi днi до дня проведення таких зборiв);

     тексти рiшень зборiв та комiтету кредиторiв (вносяться протягом трьох робочих днiв з дня прийняття вiдповiдного рiшення);

     текст затвердженого судом плану санацiї або плану реструктуризацiї (вноситься протягом трьох робочих днiв з дня затвердження плану судом);

     декларацiю про майновий стан боржника - фiзичної особи;

     6) створювати умови для проведення перевiрки додержання арбiтражним керуючим вимог законодавства;

     7) здiйснювати заходи щодо забезпечення охорони державної таємницi вiдповiдно до встановлених законодавством вимог;

     8) надавати державному реєстратору в електроннiй формi через веб-портал електронних сервiсiв вiдомостi, необхiднi для ведення Єдиного державного реєстру юридичних осiб, фiзичних осiб - пiдприємцiв та громадських формувань, у порядку, встановленому державним органом з питань банкрутства;

     9) вживати заходiв до недопущення будь-якої можливостi виникнення конфлiкту iнтересiв та невiдкладно повiдомляти суду про наявнiсть такого конфлiкту iнтересiв;

     10) надсилати до органiв Нацiональної полiцiї чи прокуратури повiдомлення про факти порушення законодавства, виявленi в дiяльностi працiвникiв пiдприємств та органiзацiй, що мiстять ознаки дiї (бездiяльностi), переслiдуваної у кримiнальному чи адмiнiстративному порядку;

     11) виконувати iншi повноваження, передбаченi законодавством.

     3. Пiд час реалiзацiї своїх прав та обов'язкiв арбiтражний керуючий зобов'язаний дiяти добросовiсно, розсудливо та з метою, з якою цi права та обов'язки надано (покладено).

     4. Пiд час реалiзацiї своїх прав та обов'язкiв арбiтражний керуючий зобов'язаний додержуватися вимог Закону України "Про запобiгання корупцiї" щодо обмеження використання своїх повноважень з метою одержання неправомiрної вигоди або прийняття пропозицiї такої вигоди для себе чи iнших осiб, одержання дарункiв (пожертв).

     5. Порушення арбiтражним керуючим вимог Закону України "Про запобiгання корупцiї", а також виникнення конфлiкту iнтересiв пiд час здiйснення арбiтражним керуючим повноважень є пiдставою для вiдсторонення його вiд виконання обов'язкiв арбiтражного керуючого пiд час провадження у справi про банкрутство, про що господарський суд виносить ухвалу.

     6. Арбiтражному керуючому забороняється розголошувати вiдомостi, що стали йому вiдомi у зв'язку з його дiяльнiстю, i використовувати їх у своїх iнтересах або iнтересах третiх осiб.

     Обов'язок збереження цiєї iнформацiї поширюється також на осiб, якi перебувають з арбiтражним керуючим у трудових вiдносинах, а також на iнших осiб, якi мають доступ до зазначеної iнформацiї.

     7. Iнформацiю, зазначену у пунктi 5 частини другої цiєї статтi, арбiтражний керуючий може надавати iншим особам лише у випадках i порядку, встановлених законом.

     8. Пiд час виконання повноважень арбiтражний керуючий має право на безпосереднiй доступ до iнформацiї про боржникiв, їхнє майно, доходи та кошти, у тому числi конфiденцiйної, що мiститься в державних базах даних i реєстрах, у тому числi електронних. Порядок доступу до такої iнформацiї з баз даних та реєстрiв встановлюється центральними органами виконавчої влади, якi забезпечують їх ведення.

     Стаття 13. Незалежнiсть арбiтражного керуючого

     1. Пiд час здiйснення своїх повноважень арбiтражний керуючий є незалежним.

     2. У разi затримання уповноваженим органом арбiтражного керуючого або повiдомлення йому про пiдозру у вчиненнi ним кримiнального правопорушення орган, що здiйснив затримання чи повiдомив про пiдозру у вчиненнi кримiнального правопорушення, зобов'язаний негайно повiдомити про це державний орган з питань банкрутства.

     3. Вилучення документiв у арбiтражного керуючого допускається лише за рiшенням суду в порядку, передбаченому законом.

     Стаття 14. Помiчник арбiтражного керуючого

     1. Арбiтражний керуючий може мати помiчника (помiчникiв) на пiдставi трудового договору (контракту).

     2. Помiчником арбiтражного керуючого може бути громадянин України, який має вищу юридичну або економiчну освiту не нижче першого рiвня та володiє державною мовою. На помiчника арбiтражного керуючого поширюються обмеження, передбаченi пунктами 1 - 4 частини другої статтi 11 цього Кодексу.

     3. Добiр i прийняття на роботу помiчника є виключним правом арбiтражного керуючого. При цьому арбiтражний керуючий зобов'язаний перевiрити вiдповiднiсть особи вимогам цiєї статтi.

     Права i обов'язки помiчника арбiтражного керуючого визначаються цим Кодексом та трудовим договором (контрактом), укладеним мiж арбiтражним керуючим та помiчником.

     4. Помiчник арбiтражного керуючого надає допомогу арбiтражному керуючому пiд час здiйснення ним заходiв щодо вiдновлення платоспроможностi боржника або визнання його банкрутом та виконує доручення арбiтражного керуючого для забезпечення реалiзацiї його повноважень.

     Стаж роботи помiчником арбiтражного керуючого прирiвнюється до строку стажування, передбаченого частиною першою статтi 11 цього Кодексу.

     Стаття 15. Квалiфiкацiйна комiсiя

     1. Квалiфiкацiйна комiсiя утворюється у встановленому державним органом з питань банкрутства порядку для перевiрки спецiальних знань осiб, якi претендують на здiйснення дiяльностi арбiтражного керуючого.

     2. До складу квалiфiкацiйної комiсiї входять сiм осiб, три з яких призначаються наказом керiвника державного органу з питань банкрутства, а чотири призначаються з'їздом арбiтражних керуючих. Строк повноважень членiв квалiфiкацiйної комiсiї становить два роки.

     3. Очолює квалiфiкацiйну комiсiю керiвник державного органу з питань банкрутства або визначена ним вiдповiдальна особа зазначеного органу.

     4. Квалiфiкацiйна комiсiя:

     розробляє та затверджує перелiк питань автоматизованого анонiмного тестування;

     розглядає документи, поданi особами, якi мають намiр здiйснювати дiяльнiсть арбiтражного керуючого, на вiдповiднiсть вимогам, визначеним цим Кодексом;

     формує графiк складення квалiфiкацiйних iспитiв;

     проводить квалiфiкацiйнi iспити та затверджує їх результати;

     розглядає скарги щодо результатiв квалiфiкацiйних iспитiв;

     приймає рiшення про видачу свiдоцтва про право на здiйснення дiяльностi арбiтражного керуючого.

     5. Рiшення квалiфiкацiйної комiсiї приймаються на її засiданнi шляхом голосування простою бiльшiстю голосiв присутнiх на засiданнi членiв комiсiї. Квалiфiкацiйна комiсiя вважається повноважною у разi присутностi не менше п'яти членiв комiсiї. Засiдання квалiфiкацiйної комiсiї є вiдкритим.

     6. Рiшення квалiфiкацiйної комiсiї оформлюється протоколом, який пiдписують усi присутнi на засiданнi члени комiсiї.

     Стаття 16. Квалiфiкацiйний iспит

     1. Особа, яка має намiр отримати свiдоцтво про право на здiйснення дiяльностi арбiтражного керуючого, подає квалiфiкацiйнiй комiсiї вiдповiдну заяву та документи, що пiдтверджують вiдповiднiсть зазначеним у цьому Кодексi вимогам до арбiтражного керуючого.

     2. Квалiфiкацiйна комiсiя проводить перевiрку достовiрностi документiв та вiдомостей, поданих особою, за результатами якої приймає рiшення про допуск чи вiдмову у допуску до складення квалiфiкацiйного iспиту.

     3. Квалiфiкацiйний iспит проводиться шляхом автоматизованого анонiмного тестування. Порядок складення квалiфiкацiйного iспиту затверджує державний орган з питань банкрутства. Рiшення квалiфiкацiйної комiсiї оформлюється протоколом, який пiдписують усi присутнi на засiданнi члени комiсiї.

     4. Особа, яка не склала квалiфiкацiйного iспиту, може оскаржити результати iспиту до квалiфiкацiйної комiсiї або подати заяву про його повторне складення не ранiше нiж через шiсть мiсяцiв.

     Стаття 17. Свiдоцтво про право на здiйснення дiяльностi арбiтражного керуючого

     1. За результатами квалiфiкацiйного iспиту квалiфiкацiйна комiсiя в десятиденний строк рекомендує державному органу з питань банкрутства видати особi, яка склала квалiфiкацiйний iспит, свiдоцтво про право на здiйснення дiяльностi арбiтражного керуючого.

     2. Державний орган з питань банкрутства не пiзнiше нiж на десятий день з дня надходження рекомендацiї квалiфiкацiйної комiсiї видає свiдоцтво про право на здiйснення дiяльностi арбiтражного керуючого та вносить запис до Єдиного реєстру арбiтражних керуючих України.

     3. Свiдоцтво про право на здiйснення дiяльностi арбiтражного керуючого видається без обмеження строку дiї.

     4. Арбiтражний керуючий має право розпочати здiйснення дiяльностi з дня внесення iнформацiї про нього до Єдиного реєстру арбiтражних керуючих України.

     Стаття 18. Єдиний реєстр арбiтражних керуючих України

     1. Єдиний реєстр арбiтражних керуючих України формується державним органом з питань банкрутства у складi Єдиного державного реєстру юридичних осiб, фiзичних осiб - пiдприємцiв та громадських формувань.

     2. У Єдиному реєстрi арбiтражних керуючих України мiстяться вiдомостi про:

     1) прiзвище, iм'я та по батьковi (за наявностi) арбiтражного керуючого;

     2) дату рiшення квалiфiкацiйної комiсiї про надання права на здiйснення дiяльностi арбiтражного керуючого;

     3) дату видачi та номер свiдоцтва про право на здiйснення дiяльностi арбiтражного керуючого;

     4) номер посвiдчення;

     5) дату видачi та номер свiдоцтва про проходження пiдготовки у справах про банкрутство страхових органiзацiй, строк його дiї;

     6) мiсцезнаходження контори (офiсу) арбiтражного керуючого та засоби зв'язку з арбiтражним керуючим (контактний телефон, адреса електронної пошти);

     7) дату та номер рiшення про притягнення арбiтражного керуючого до дисциплiнарної вiдповiдальностi та вид дисциплiнарного стягнення;

     8) дату та номер рiшення про припинення або тимчасове зупинення дiяльностi арбiтражного керуючого;

     9) прiзвище, iм'я та по батьковi помiчникiв арбiтражного керуючого (за наявностi).

     3. У разi змiни вiдомостей, що згiдно з цим Кодексом пiдлягають внесенню до Єдиного реєстру арбiтражних керуючих України, арбiтражний керуючий зобов'язаний не пiзнiше наступного робочого дня письмово повiдомити про це державний орган з питань банкрутства.

     4. Державний орган з питань банкрутства вносить iнформацiю до Єдиного реєстру арбiтражних керуючих України не пiзнiше наступного робочого дня з дня отримання вiдомостей, що згiдно з цим Кодексом пiдлягають внесенню до Єдиного реєстру арбiтражних керуючих України.

     Стаття 19. Дисциплiнарнi проступки арбiтражних керуючих

     1. Пiдставою для притягнення арбiтражного керуючого до дисциплiнарної вiдповiдальностi є вчинення ним дисциплiнарного проступку.

     2. Дисциплiнарним проступком є:

     1) факт зайняття дiяльнiстю, несумiсною з дiяльнiстю арбiтражного керуючого;

     2) порушення правил професiйної етики арбiтражного керуючого;

     3) невиконання або неналежне виконання своїх обов'язкiв;

     4) невиконання статуту та рiшень саморегулiвної органiзацiї арбiтражних керуючих.

     Стаття 20. Контроль за дiяльнiстю арбiтражних керуючих

     1. Контроль за дiяльнiстю арбiтражних керуючих здiйснюється державним органом з питань банкрутства або саморегулiвною органiзацiєю арбiтражних керуючих.

     Державний орган з питань банкрутства здiйснює контроль за дiяльнiстю арбiтражних керуючих шляхом проведення планових i позапланових перевiрок у встановленому ним порядку.

     2. Плановi перевiрки проводяться за певний перiод не бiльше одного разу на два роки за мiсцезнаходженням державного органу з питань банкрутства або суб'єкта, щодо якого арбiтражний керуючий здiйснює свої повноваження, або у примiщеннi контори (офiсу) арбiтражного керуючого з обов'язковим повiдомленням арбiтражного керуючого про час i мiсце проведення перевiрки. Арбiтражний керуючий зобов'язаний надати особам, уповноваженим на проведення перевiрки, вiдомостi, документи для огляду та їх копiї для залучення до матерiалiв перевiрки. Повторна перевiрка з питань, що вже були предметом перевiрки, не допускається. Попереднi перiоди, що перевiрялися ранiше, не можуть бути предметом наступних перевiрок, крiм перевiрки за зверненням фiзичної чи юридичної особи.

     3. Позаплановi виїзнi та невиїзнi перевiрки проводяться за зверненнями фiзичних чи юридичних осiб, якщо з таких звернень випливає необхiднiсть здiйснення додаткового контролю з боку державного органу з питань банкрутства. Для проведення невиїзної перевiрки державний орган з питань банкрутства надсилає арбiтражному керуючому письмовий запит у межах предмета звернення. У зазначений у запитi строк арбiтражний керуючий надсилає державному органу з питань банкрутства вмотивовану вiдповiдь та копiї вiдповiдних документiв.

     4. У перевiрках беруть участь представники державного органу з питань банкрутства та його територiальних органiв з можливiстю залучення найбiльш досвiдчених i висококвалiфiкованих арбiтражних керуючих у порядку, встановленому державним органом з питань банкрутства.

     5. У разi виявлення пiд час перевiрки дiяльностi арбiтражного керуючого порушень норм законодавства державний орган з питань банкрутства може зупинити дiяльнiсть арбiтражного керуючого та передати матерiали на розгляд дисциплiнарної комiсiї для застосування до порушника дисциплiнарного стягнення.

     6. Саморегулiвна органiзацiя арбiтражних керуючих має право за зверненням учасника справи про банкрутство або за власною iнiцiативою здiйснити перевiрку дiяльностi арбiтражного керуючого на предмет дотримання ним:

     1) статуту саморегулiвної органiзацiї арбiтражних керуючих;

     2) Кодексу професiйної етики арбiтражного керуючого;

     3) рiшень саморегулiвної органiзацiї арбiтражних керуючих, пов'язаних iз дiяльнiстю арбiтражних керуючих.

     7. Перевiрка саморегулiвною органiзацiєю арбiтражних керуючих дiяльностi арбiтражного керуючого здiйснюється в порядку, передбаченому частиною третьою цiєї статтi.

     8. Саморегулiвна органiзацiя арбiтражних керуючих зобов'язана протягом 10 робочих днiв з дня отримання пояснень арбiтражного керуючого, з часу, коли такi пояснення мали бути отриманi, у разi їх ненадання розглянути наданi матерiали на предмет наявностi ознак дисциплiнарного проступку та вирiшити питання щодо внесення до дисциплiнарної комiсiї подання про притягнення арбiтражного керуючого до дисциплiнарної вiдповiдальностi.

     Стаття 21. Вiдповiдальнiсть арбiтражних керуючих

     1. Арбiтражнi керуючi несуть за свої дiї та бездiяльнiсть цивiльно-правову, адмiнiстративну, дисциплiнарну та кримiнальну вiдповiдальнiсть у порядку та обсягах, встановлених законом.

     2. Арбiтражнi керуючi несуть дисциплiнарну вiдповiдальнiсть у порядку, встановленому цим Кодексом.

     3. Державний орган з питань банкрутства за поданням дисциплiнарної комiсiї застосовує до арбiтражних керуючих дисциплiнарнi стягнення.

     4. Рiшення про застосування дисциплiнарного стягнення приймається протягом двох мiсяцiв з дня виявлення дисциплiнарного проступку, але не пiзнiше одного року з дня його вчинення.

     5. Про застосування до арбiтражного керуючого дисциплiнарного стягнення вноситься запис до Єдиного реєстру арбiтражних керуючих України.

     Стаття 22. Дисциплiнарна комiсiя

     1. Дисциплiнарна комiсiя утворюється у встановленому державним органом з питань банкрутства порядку для розгляду питань щодо притягнення арбiтражних керуючих до дисциплiнарної вiдповiдальностi за вчинення дисциплiнарного проступку.

     2. До складу дисциплiнарної комiсiї входять сiм осiб, три з яких призначаються наказом керiвника державного органу з питань банкрутства, а чотири призначаються з'їздом арбiтражних керуючих. Строк повноважень членiв дисциплiнарної комiсiї становить два роки.

     3. Очолює дисциплiнарну комiсiю керiвник державного органу з питань банкрутства або визначена ним вiдповiдальна особа зазначеного органу.

     4. Дисциплiнарна комiсiя:

     розглядає подання державного органу з питань банкрутства, саморегулiвної органiзацiї арбiтражних керуючих про притягнення арбiтражного керуючого до дисциплiнарної вiдповiдальностi;

     у разi надходження звернень фiзичних i юридичних осiб щодо дiяльностi арбiтражних керуючих направляє вiдповiднi звернення на перевiрку до державного органу з питань банкрутства чи саморегулiвної органiзацiї арбiтражних керуючих;

     приймає рiшення на пiдставi подання державного органу з питань банкрутства чи саморегулiвної органiзацiї арбiтражних керуючих про застосування до арбiтражного керуючого дисциплiнарного стягнення.

     5. Рiшення дисциплiнарної комiсiї приймаються на її засiданнi шляхом голосування простою бiльшiстю голосiв присутнiх на засiданнi членiв комiсiї. Дисциплiнарна комiсiя вважається повноважною у разi присутностi на засiданнi не менше п'яти членiв комiсiї.

     6. Рiшення дисциплiнарної комiсiї оформлюється протоколом, який пiдписують усi присутнi на засiданнi члени комiсiї.

     Стаття 23. Дисциплiнарнi стягнення

     1. Дисциплiнарнi стягнення, що застосовуються до арбiтражного керуючого:

     1) попередження;

     2) догана;

     3) тимчасове зупинення права на здiйснення дiяльностi арбiтражного керуючого;

     4) позбавлення права на здiйснення дiяльностi арбiтражного керуючого.

     2. Пiд час визначення виду дисциплiнарного стягнення враховуються ступiнь вини арбiтражного керуючого, тяжкiсть вчиненого ним дисциплiнарного проступку, а також те, чи застосовувалися ранiше до арбiтражного керуючого дисциплiнарнi стягнення.

     Стаття 24. Страхування вiдповiдальностi арбiтражного керуючого

     1. Арбiтражний керуючий укладає iз страховиком договiр страхування професiйної вiдповiдальностi за шкоду, заподiяну внаслiдок неумисних дiй або помилки пiд час здiйснення повноважень арбiтражного керуючого.

     2. Страхування професiйної вiдповiдальностi здiйснюється арбiтражним керуючим протягом трьох робочих днiв з дня внесення до Єдиного реєстру арбiтражних керуючих України запису про надання йому права на здiйснення дiяльностi арбiтражного керуючого. Здiйснення дiяльностi арбiтражного керуючого без укладення договору страхування професiйної вiдповiдальностi забороняється.

     3. Мiнiмальний розмiр щорiчної страхової суми арбiтражного керуючого становить 300 розмiрiв прожиткового мiнiмуму для працездатних осiб.

     4. Порядок i умови страхування професiйної вiдповiдальностi арбiтражного керуючого встановлюються Кабiнетом Мiнiстрiв України.

     Стаття 25. Вiдшкодування шкоди, заподiяної з вини арбiтражного керуючого

     1. Шкода, заподiяна особi внаслiдок незаконних дiй арбiтражного керуючого, вiдшкодовується вiдповiдно до закону.

     2. Шкода, заподiяна особi внаслiдок неумисних дiй або помилки арбiтражного керуючого, вiдшкодовується за рахунок страхової виплати.

     3. Шкода, заподiяна особi внаслiдок умисних дiй чи бездiяльностi арбiтражного керуючого, вiдшкодовується арбiтражним керуючим.

     Стаття 26. Припинення дiяльностi арбiтражного керуючого

     1. Пiдставою для припинення дiяльностi арбiтражного керуючого є:

     1) письмова заява арбiтражного керуючого;

     2) неможливiсть виконувати повноваження за станом здоров'я;

     3) набрання законної сили обвинувальним вироком щодо арбiтражного керуючого;

     4) невiдповiднiсть арбiтражного керуючого вимогам, встановленим статтею 11 цього Кодексу;

     5) застосування дисциплiнарного стягнення у видi позбавлення права на здiйснення дiяльностi арбiтражного керуючого;

     6) подання неправдивих вiдомостей, необхiдних для отримання свiдоцтва про право на здiйснення дiяльностi арбiтражного керуючого;

     7) смерть арбiтражного керуючого.

     2. У разi припинення дiяльностi арбiтражного керуючого його свiдоцтво анулюється.

     Стаття 27. Порядок припинення дiяльностi арбiтражного керуючого

     1. За наявностi пiдстав, визначених статтею 26 цього Кодексу, державний орган з питань банкрутства приймає рiшення про позбавлення права на здiйснення дiяльностi арбiтражного керуючого та вносить до Єдиного реєстру арбiтражних керуючих України запис про припинення дiяльностi арбiтражного керуючого.

     2. Державний орган з питань банкрутства зобов'язаний не пiзнiше трьох днiв з дня прийняття рiшення повiдомити арбiтражного керуючого про припинення його дiяльностi.

     3. Дiяльнiсть арбiтражного керуючого припиняється з дня внесення до Єдиного реєстру арбiтражних керуючих України запису про припинення його дiяльностi.

     4. Рiшення державного органу з питань банкрутства про позбавлення права на здiйснення дiяльностi арбiтражного керуючого може бути оскаржено арбiтражним керуючим до суду. Оскарження рiшення не зупиняє його дiю.

     Стаття 28. Призначення та вiдсторонення арбiтражного керуючого

     1. Кандидатура арбiтражного керуючого для виконання повноважень розпорядника майна або керуючого реструктуризацiєю визначається судом шляхом автоматизованого вiдбору iз застосуванням Єдиної судової iнформацiйно-телекомунiкацiйної системи з числа арбiтражних керуючих, внесених до Єдиного реєстру арбiтражних керуючих України, за принципом випадкового вибору.

     Арбiтражний керуючий для виконання повноважень розпорядника майна або керуючого реструктуризацiєю, у разi вiдсторонення розпорядника майна або керуючого реструктуризацiєю, визначеного Єдиною судовою iнформацiйно-телекомунiкацiйною системою, вiд виконання повноважень, керуючий санацiєю, керуючий реалiзацiєю та лiквiдатор призначаються господарським судом за клопотанням комiтету кредиторiв.

     2. В ухвалi про прийняття заяви про вiдкриття провадження у справi господарський суд пропонує трьом визначеним шляхом автоматизованого вiдбору арбiтражним керуючим подати заяву про участь у цiй справi.

     У разi якщо заява про участь у справi надiйшла лише вiд одного арбiтражного керуючого, господарський суд призначає таку особу розпорядником майна/керуючим реструктуризацiєю.

     У разi якщо заява про участь у справi надiйшла вiд двох або трьох арбiтражних керуючих, визначених шляхом автоматизованого вiдбору, господарський суд призначає розпорядником майна/керуючим реструктуризацiєю особу, яка була першою визначена шляхом автоматизованого вiдбору.

     У разi якщо жоден iз арбiтражних керуючих, визначених шляхом автоматизованого вiдбору, не подав до господарського суду заяву про участь у справi, господарський суд призначає розпорядником майна/керуючого реструктуризацiєю арбiтражного керуючого за власною iнiцiативою.

     3. Розпорядником майна, керуючим реструктуризацiєю, керуючим санацiєю, лiквiдатором, керуючим реалiзацiєю не можуть бути призначенi арбiтражнi керуючi:

     1) якi є заiнтересованими особами у цiй справi;

     2) якi здiйснювали ранiше управлiння цим боржником - юридичною особою, крiм випадкiв, коли з дня вiдсторонення вiд управлiння зазначеним боржником минуло не менше трьох рокiв;

     3) яким вiдмовлено в допуску до державної таємницi, якщо такий допуск є необхiдним для виконання обов'язкiв, визначених цим Кодексом;

     4) якi мають конфлiкт iнтересiв;

     5) якi здiйснювали ранiше повноваження приватного виконавця щодо примусового виконання судових рiшень або рiшень iнших органiв (посадових осiб), у яких боржник був стороною виконавчого провадження;

     6) якi є близькими особами боржника - фiзичної особи.

     До призначення арбiтражним керуючим особа повинна подати до господарського суду заяву, в якiй зазначається, що вона не належить до осiб, зазначених у цiй частинi.

     4. Арбiтражний керуючий може бути вiдсторонений господарським судом вiд виконання повноважень розпорядника майна, керуючого реструктуризацiєю, керуючого санацiєю, лiквiдатора, керуючого реалiзацiєю за його заявою.

     Вiдсторонення арбiтражного керуючого вiд виконання повноважень здiйснюється господарським судом за клопотанням учасника провадження у справi або за власною iнiцiативою у разi:

     1) невиконання або неналежного виконання обов'язкiв, покладених на арбiтражного керуючого;

     2) зловживання правами арбiтражного керуючого;

     3) подання до суду неправдивих вiдомостей;

     4) вiдмови арбiтражному керуючому в наданнi допуску до державної таємницi або скасування ранiше наданого допуску;

     5) припинення дiяльностi арбiтражного керуючого;

     6) наявностi конфлiкту iнтересiв.

     Комiтет кредиторiв має право в будь-який час звернутися до господарського суду з клопотанням про вiдсторонення арбiтражного керуючого вiд виконання повноважень незалежно вiд наявностi пiдстав.

     За наявностi пiдстав для вiдсторонення арбiтражного керуючого вiд виконання повноважень або за клопотанням комiтету кредиторiв господарський суд протягом 14 днiв постановляє ухвалу про вiдсторонення арбiтражного керуючого вiд виконання повноважень.

     5. Арбiтражний керуючий зобов'язаний завчасно повiдомляти орган, уповноважений управляти державним майном, про час, мiсце i порядок денний зборiв кредиторiв та засiдань комiтету кредиторiв державного пiдприємства або пiдприємства, у статутному капiталi якого частка державної власностi перевищує 50 вiдсоткiв.

     6. Керуючий санацiєю щокварталу звiтує перед органом, уповноваженим управляти державним майном, про виконання плану санацiї державного пiдприємства або пiдприємства, у статутному капiталi якого частка державної власностi перевищує 50 вiдсоткiв.

     Звiт керуючого санацiєю державного пiдприємства або пiдприємства, у статутному капiталi якого частка державної власностi перевищує 50 вiдсоткiв, розглянутий комiтетом кредиторiв, та протокол засiдання комiтету кредиторiв не пiзнiше п'яти днiв з дня проведення засiдання арбiтражний керуючий надсилає до органу, уповноваженого управляти державним майном.

     Стаття 29. Тимчасове зупинення права на здiйснення дiяльностi арбiтражного керуючого

     1. Право на здiйснення дiяльностi арбiтражного керуючого тимчасово зупиняється на час дiї таких обставин:

     якщо арбiтражного керуючого обрано або призначено на посаду, що не сумiсна iз здiйсненням дiяльностi арбiтражного керуючого, - на весь строк перебування на вiдповiднiй посадi;

     якщо арбiтражний керуючий вважає за необхiдне зупинити дiю свiдоцтва про право на здiйснення дiяльностi арбiтражного керуючого за власним бажанням на строк, що сукупно не перевищує 30 днiв протягом календарного року, або на бiльший строк за наявностi поважних причин (вагiтнiсть, догляд за дитиною, тимчасова непрацездатнiсть (хвороба), працевлаштування за основним мiсцем роботи тощо);

     у разi застосування до арбiтражного керуючого як пiдозрюваного чи обвинуваченого у кримiнальному провадженнi запобiжних заходiв у видi домашнього арешту iз забороною залишати житло цiлодобово або у робочий час чи тримання пiд вартою - на час дiї запобiжного заходу, у разi застосування заходу забезпечення кримiнального провадження у видi тимчасового обмеження у користуваннi спецiальним правом - на час дiї такого заходу;

     у разi застосування до арбiтражного керуючого дисциплiнарного стягнення у видi тимчасового зупинення права на здiйснення дiяльностi арбiтражного керуючого - на строк, визначений у рiшеннi дисциплiнарної комiсiї про застосування дисциплiнарного стягнення.

     2. У разi настання обставин, передбачених абзацом третiм частини першої цiєї статтi, якщо дiяльнiсть арбiтражного керуючого зупиняється на строк бiльше трьох днiв, арбiтражний керуючий зобов'язаний не менш як за один робочий день до дня зупинення своєї дiяльностi письмово повiдомити про це вiдповiдному територiальному органу державного органу з питань банкрутства за мiсцезнаходженням контори (офiсу) арбiтражного керуючого iз зазначенням причин та строку тимчасового зупинення.

     3. Арбiтражний керуючий зобов'язаний зупинити свою дiяльнiсть з моменту внесення iнформацiї про тимчасове зупинення права на здiйснення дiяльностi арбiтражного керуючого до Єдиного реєстру арбiтражних керуючих України та повiдомити про це господарський суд, у провадженнi якого перебуває справа про банкрутство.

     4. У разi тимчасового зупинення права на здiйснення дiяльностi арбiтражного керуючого на строк понад 30 днiв господарський суд, у провадженнi якого перебуває справа про банкрутство, призначає iншого арбiтражного керуючого в порядку, встановленому цим Кодексом.

     До призначення у справi про банкрутство iншого арбiтражного керуючого арбiтражний керуючий, право на здiйснення дiяльностi якого тимчасово зупинено, не має права здiйснювати будь-якi повноваження, визначенi законодавством, крiм вжиття заходiв до забезпечення захисту та збереження майна боржника (банкрута), за винятком випадкiв, коли вжиття таких заходiв неможливе з поважних причин, та передачi документiв iншому арбiтражному керуючому.

     5. Порядок тимчасового зупинення права на здiйснення дiяльностi арбiтражного керуючого встановлюється державним органом з питань банкрутства.

     Стаття 30. Винагорода та вiдшкодування витрат арбiтражного керуючого

     1. Арбiтражний керуючий виконує повноваження за грошову винагороду.

     Грошова винагорода арбiтражного керуючого складається з основної та додаткової грошових винагород.

     2. Розмiр основної грошової винагороди арбiтражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна або лiквiдатора визначається в розмiрi середньомiсячної заробiтної плати керiвника боржника за останнiх 12 мiсяцiв його роботи до вiдкриття провадження у справi, але не менше трьох розмiрiв мiнiмальної заробiтної плати за кожний мiсяць виконання арбiтражним керуючим повноважень.

     Розмiр основної грошової винагороди арбiтражного керуючого за виконання ним повноважень керуючого санацiєю встановлюється зборами кредиторiв пiд час схвалення плану санацiї i не може бути меншим за чотири розмiри мiнiмальної заробiтної плати за кожний мiсяць виконання арбiтражним керуючим повноважень.

     Розмiр основної грошової винагороди арбiтражного керуючого за виконання ним повноважень керуючого реструктуризацiєю становить п'ять розмiрiв прожиткового мiнiмуму для працездатних осiб за кожен мiсяць виконання арбiтражним керуючим повноважень.

     Розмiр основної грошової винагороди арбiтражного керуючого за виконання ним повноважень керуючого реалiзацiєю становить три розмiри прожиткового мiнiмуму для працездатних осiб за кожний мiсяць виконання арбiтражним керуючим повноважень.

     Право вимоги основної грошової винагороди виникає в арбiтражного керуючого в останнiй день кожного календарного мiсяця виконання ним повноважень.

     Сплата основної винагороди арбiтражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна, лiквiдатора, керуючого санацiєю, керуючого реструктуризацiєю, керуючого реалiзацiєю здiйснюється за рахунок коштiв, авансованих заявником (кредитором або боржником) на депозитний рахунок господарського суду, який розглядає справу, до моменту подання заяви про вiдновлення вiдкриття провадження у справi.

     У разi якщо процедура триває пiсля закiнчення авансованих заявником коштiв, основна винагорода арбiтражного керуючого сплачується за рахунок коштiв, одержаних боржником - юридичною особою у результатi господарської дiяльностi, або коштiв, одержаних вiд продажу майна боржника, яке не перебуває в заставi.

     3. Додаткова грошова винагорода арбiтражного керуючого визначається в розмiрi:

     5 вiдсоткiв вартостi стягнутого на користь боржника майна, яке на день вiдкриття провадження у справi перебувало у третiх осiб;

     3 вiдсотки суми погашених вимог кредиторiв.

     Додаткова винагорода не сплачується арбiтражному керуючому у разi, якщо вимоги забезпеченого кредитора погашаються у зв'язку з продажем такому кредитору майна, що забезпечує його вимоги.

     Право вимоги додаткової грошової винагороди виникає в арбiтражного керуючого з дня фактичного надходження до боржника стягнутого на його користь майна, яке на день вiдкриття провадження у справi перебувало у третiх осiб, або з дня фактичного надходження коштiв на рахунок боржника, якi спрямовуються на погашення вимог кредиторiв.

     4. Витрати арбiтражного керуючого, пов'язанi з виконанням ним повноважень у справi, вiдшкодовуються в порядку, передбаченому цим Кодексом, крiм витрат на страхування його професiйної вiдповiдальностi за заподiяння шкоди, а також витрат, пов'язаних з виконанням таких повноважень у частинi, в якiй зазначенi витрати перевищують регульованi державою цiни (тарифи) на вiдповiднi товари, роботи, послуги чи ринковi цiни на день здiйснення вiдповiдних витрат або замовлення (придбання) товарiв, робiт, послуг.

     5. Кредитори можуть створювати фонд для авансування грошової винагороди та вiдшкодування витрат арбiтражного керуючого. Порядок формування фонду та порядок використання його коштiв визначаються рiшенням комiтету кредиторiв та затверджуються ухвалою господарського суду.

     Господарський суд за заявою кредитора має право зменшити розмiр грошової винагороди арбiтражного керуючого, у разi, якщо середньомiсячна заробiтна плата керiвника боржника є надмiрно високою порiвняно з мiнiмальним розмiром заробiтної плати.

     6. Арбiтражний керуючий не менше одного разу на два мiсяцi звiтує про нарахування та виплату грошової винагороди арбiтражного керуючого, здiйснення та вiдшкодування його витрат на засiданнях зборiв кредиторiв (у процедурi банкрутства фiзичної особи) чи комiтету кредиторiв (у процедурi банкрутства юридичної особи), а в частинi витрат, що стосуються заставного майна, - перед забезпеченим кредитором.

     Звiт арбiтражного керуючого про нарахування i виплату грошової винагороди, здiйснення та вiдшкодування витрат має бути схвалений зборами кредиторiв (у процедурi банкрутства фiзичної особи) чи комiтетом кредиторiв (у процедурi банкрутства юридичної особи), а в частинi витрат, що стосуються заставного майна, - забезпеченим кредитором.

     Звiт про нарахування та виплату грошової винагороди, здiйснення та вiдшкодування витрат за пiдсумками процедур розпорядження майном, санацiї, лiквiдацiї, реструктуризацiї заборгованостi, погашення боргiв подається арбiтражним керуючим до господарського суду за п'ять днiв до закiнчення вiдповiдної процедури, розглядається судом та затверджується ухвалою, що може бути оскаржена у встановленому порядку.

     Стаття 31. Правила ведення дiловодства та архiву арбiтражного керуючого

     1. Правила ведення дiловодства та архiву арбiтражного керуючого затверджує державний орган з питань банкрутства за погодженням iз центральним органом виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi архiвної справи та дiловодства.

     2. Арбiтражнi керуючi ведуть i подають статистичну звiтнiсть, оперативну звiтнiсть та iнформацiю в порядку, встановленому державним органом з питань банкрутства.

     3. У разi припинення повноважень арбiтражного керуючого його архiв передається до вiдповiдного державного архiву у встановленому законодавством порядку.

Роздiл II. САМОРЕГУЛIВНА ОРГАНIЗАЦIЯ АРБIТРАЖНИХ КЕРУЮЧИХ

     Стаття 32. Саморегулiвна органiзацiя арбiтражних керуючих

     1. Самоврядування арбiтражних керуючих ґрунтується на принципах виборностi, гласностi, пiдзвiтностi та обов'язковостi для виконання арбiтражними керуючими рiшень органiв саморегулiвної органiзацiї арбiтражних керуючих.

     Брати участь у роботi органiв самоврядування та бути обраними до їх складу можуть лише арбiтражнi керуючi, вiдомостi про яких внесенi до Єдиного реєстру арбiтражних керуючих України.

     2. Саморегулiвна органiзацiя арбiтражних керуючих є некомерцiйною професiйною органiзацiєю, що об'єднує всiх арбiтражних керуючих та утворюється з метою забезпечення реалiзацiї завдань самоврядування арбiтражних керуючих.

     Саморегулiвна органiзацiя арбiтражних керуючих є юридичною особою та дiє через органiзацiйнi форми самоврядування арбiтражних керуючих, передбаченi цим Кодексом.

     3. Саморегулiвна органiзацiя арбiтражних керуючих утворюється з'їздом арбiтражних керуючих України та не може бути реорганiзована. Саморегулiвна органiзацiя арбiтражних керуючих може бути лiквiдована лише на пiдставi закону.

     Статут саморегулiвної органiзацiї арбiтражних керуючих затверджується з'їздом арбiтражних керуючих України та є її установчим документом.

     4. З моменту державної реєстрацiї саморегулiвної органiзацiї арбiтражних керуючих її членами стають усi арбiтражнi керуючi, iнформацiя про яких внесена до Єдиного реєстру арбiтражних керуючих України.

     Арбiтражний керуючий стає членом саморегулiвної органiзацiї арбiтражних керуючих з дня внесення iнформацiї про нього до Єдиного реєстру арбiтражних керуючих України.

     Арбiтражний керуючий зобов'язаний сплачувати членськi внески саморегулiвної органiзацiї арбiтражних керуючих.

     Установлення органами самоврядування арбiтражних керуючих iнших обов'язкових внескiв, не передбачених цим Кодексом, забороняється.

     5. Органами саморегулiвної органiзацiї арбiтражних керуючих є:

     1) з'їзд арбiтражних керуючих регiону (Автономної Республiки Крим, областi, мiст Києва та Севастополя);

     2) рада арбiтражних керуючих регiону (Автономної Республiки Крим, областi, мiст Києва та Севастополя);

     3) голова ради арбiтражних керуючих регiону;

     4) Рада арбiтражних керуючих України;

     5) Голова Ради арбiтражних керуючих України;

     6) з'їзд арбiтражних керуючих України;

     7) ревiзiйна комiсiя.

     6. Саморегулiвна органiзацiя арбiтражних керуючих може утворювати iншi органи, необхiднi для виконання повноважень, визначених цим Кодексом.

     7. Вищим органом самоврядування арбiтражних керуючих є з'їзд арбiтражних керуючих України.

     З'їзд арбiтражних керуючих України скликається Радою арбiтражних керуючих України не менше одного разу на два роки.

     З'їзд арбiтражних керуючих України також може бути скликано на вимогу державного органу з питань банкрутства або не менше 10 вiдсоткiв загальної кiлькостi членiв саморегулiвної органiзацiї арбiтражних керуючих, або не менше однiєї третини рад арбiтражних керуючих регiонiв.

     Рада арбiтражних керуючих України зобов'язана скликати та органiзувати проведення з'їзду арбiтражних керуючих України протягом 30 днiв з дня отримання вимоги про скликання з'їзду арбiтражних керуючих України.

     Про день, час i мiсце початку роботи з'їзду арбiтражних керуючих України та про питання, що виносяться на обговорення, Рада арбiтражних керуючих України повiдомляє всiм членам не пiзнiш як за 14 днiв до дня початку роботи з'їзду, а також розмiщує вiдповiдну iнформацiю на веб-сайтi саморегулiвної органiзацiї арбiтражних керуючих.

     8. З'їзд арбiтражних керуючих України:

     1) утворює Раду арбiтражних керуючих України, обирає Голову Ради арбiтражних керуючих України та його заступникiв i достроково вiдкликає їх iз посад;

     2) затверджує статут саморегулiвної органiзацiї арбiтражних керуючих та вносить змiни до нього;

     3) затверджує Кодекс професiйної етики арбiтражного керуючого;

     4) утворює ревiзiйну комiсiю;

     5) призначає чотирьох членiв квалiфiкацiйної комiсiї та чотирьох членiв дисциплiнарної комiсiї;

     6) затверджує Положення про Раду арбiтражних керуючих України, Положення про ревiзiйну комiсiю;

     7) розглядає та затверджує звiти Ради арбiтражних керуючих України, висновки ревiзiйної комiсiї та звiти iнших органiв, утворених саморегулiвною органiзацiєю арбiтражних керуючих;

     8) затверджує кошториси саморегулiвної органiзацiї арбiтражних керуючих, її органiв, а також звiти про їх виконання;

     9) здiйснює iншi повноваження вiдповiдно до цього Кодексу та статуту саморегулiвної органiзацiї арбiтражних керуючих.

     9. Повноваження, склад та порядок формування iнших органiв та положення про такi органи визначаються статутом саморегулiвної органiзацiї арбiтражних керуючих.

     Стаття 33. Функцiї та повноваження саморегулiвної органiзацiї арбiтражних керуючих

     1. Саморегулiвна органiзацiя арбiтражних керуючих:

     1) здiйснює в порядку, передбаченому цим Кодексом, контроль за дiяльнiстю арбiтражних керуючих щодо дотримання цього Кодексу, Кодексу професiйної етики арбiтражного керуючого та iнших нормативно-правових актiв;

     2) бере участь у розробленнi нормативно-правових актiв та заходах з питань вiдновлення платоспроможностi боржника або визнання його банкрутом;

     3) представляє арбiтражних керуючих у вiдносинах з органами державної влади, органами мiсцевого самоврядування, їх посадовими i службовими особами, пiдприємствами, установами, органiзацiями незалежно вiд форми власностi, громадськими об'єднаннями та мiжнародними органiзацiями;

     4) захищає професiйнi права арбiтражних керуючих;

     5) забезпечує високий професiйний рiвень та розвиток професiї арбiтражних керуючих;

     6) забезпечує престижнiсть професiї арбiтражних керуючих;

     7) органiзовує перевiрку оприлюдненої iнформацiї, що принижує честь i гiднiсть, дiлову репутацiю арбiтражних керуючих, у разi її недостовiрностi вживає заходiв для її спростування;

     8) надає консультацiї, а також готує методичнi рекомендацiї з питань професiйної етики арбiтражних керуючих та застосування прогресивних практик;

     9) здiйснює iнформування суспiльства про практику та проблемнi питання у процедурах вiдновлення платоспроможностi;

     10) здiйснює iншi повноваження вiдповiдно до цього Кодексу.

КНИГА ТРЕТЯ. БАНКРУТСТВО ЮРИДИЧНИХ ОСIБ

Роздiл I. ПРОВАДЖЕННЯ У СПРАВI ПРО БАНКРУТСТВО

     Стаття 34. Заява про вiдкриття провадження у справi про банкрутство

     1. Заява про вiдкриття провадження у справi про банкрутство подається кредитором або боржником у письмовiй формi та повинна мiстити:

     найменування господарського суду, до якого подається заява;

     найменування боржника, його мiсцезнаходження, iдентифiкацiйний код юридичної особи;

     iм'я або найменування кредитора, його мiсцезнаходження або мiсце проживання, iдентифiкацiйний код юридичної особи або реєстрацiйний номер облiкової картки платника податкiв, або серiю та номер паспорта (для фiзичних осiб, якi через свої релiгiйнi переконання вiдмовляються вiд прийняття реєстрацiйного номера облiкової картки платника податкiв та повiдомили про це вiдповiдний контролюючий орган i мають вiдмiтку у паспортi);

     виклад обставин, що є пiдставою для звернення до суду;

     перелiк документiв, що додаються до заяви.

     2. До заяви кредитора про вiдкриття провадження у справi про банкрутство додаються:

     докази сплати судового збору, крiм випадкiв, коли згiдно iз законом судовий збiр не пiдлягає сплатi;

     довiренiсть чи iнший документ, що засвiдчує повноваження представника, якщо заяву пiдписано представником;

     докази авансування винагороди арбiтражному керуючому трьох розмiрiв мiнiмальної заробiтної плати за три мiсяцi виконання повноважень;

     докази надсилання боржнику копiї заяви i доданих до неї документiв.

     До заяви кредитора - контролюючого органу, уповноваженого вiдповiдно до Податкового кодексу України здiйснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зi сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соцiальне страхування у межах своїх повноважень, iншого органу, який вiдповiдно до закону здiйснює контроль за справлянням iнших обов'язкових платежiв на загальнообов'язкове державне соцiальне страхування, додаються докази вжиття заходiв щодо стягнення (погашення) податкового боргу або iншої заборгованостi у встановленому законодавством порядку.

     3. Заява кредитора, крiм вiдомостей, передбачених частиною першою цiєї статтi, повинна мiстити вiдомостi про розмiр вимог кредитора до боржника iз зазначенням окремо розмiру неустойки (штрафу, пенi), яка пiдлягає сплатi.

     Заява кредитора може ґрунтуватися на об'єднанiй заборгованостi боржника за сукупнiстю його рiзних зобов'язань перед цим кредитором.

     Кредитори мають право об'єднати свої вимоги до боржника i звернутися до суду з однiєю спiльною заявою. Таку заяву пiдписують усi кредитори, якi об'єднали свої вимоги до боржника.

     4. До заяви боржника про вiдкриття провадження у справi про банкрутство додаються:

     докази сплати судового збору, крiм випадкiв, коли згiдно iз законом судовий збiр не пiдлягає сплатi;

     довiренiсть чи iнший документ, що засвiдчує повноваження представника, якщо заяву пiдписано представником;

     докази загрози неплатоспроможностi;

     докази авансування винагороди арбiтражному керуючому трьох розмiрiв мiнiмальної заробiтної плати за три мiсяцi виконання повноважень;

     установчi документи боржника - юридичної особи;

     бухгалтерський баланс боржника на останню звiтну дату;

     перелiк кредиторiв боржника, вимоги яких визнаються боржником, iз зазначенням загальної суми грошових вимог усiх кредиторiв, а також щодо кожного кредитора - iм'я або найменування, мiсцезнаходження або мiсце проживання, iдентифiкацiйний код юридичної особи або реєстрацiйний номер облiкової картки платника податкiв, або серiя та номер паспорта (для фiзичних осiб, якi через свої релiгiйнi переконання вiдмовляються вiд прийняття реєстрацiйного номера облiкової картки платника податкiв та повiдомили про це вiдповiдний контролюючий орган i мають вiдмiтку у паспортi), сума грошових вимог (загальної суми заборгованостi, заборгованостi за основним зобов'язанням та суми неустойки (штрафу, пенi) окремо), пiдстави виникнення зобов'язань, а також строк їх виконання згiдно iз законом або договором;

     перелiк майна боржника iз зазначенням його балансової вартостi та мiсцезнаходження, а також загальна балансова вартiсть майна;

     перелiк майна, що перебуває у заставi або є обтяженим у iнший спосiб, його мiсцезнаходження, вартiсть, а також iнформацiя про кредиторiв, на користь яких вчинено обтяження майна боржника, - iм'я або найменування, мiсцезнаходження або мiсце проживання, iдентифiкацiйний код юридичної особи або реєстрацiйний номер облiкової картки платника податкiв, або серiя та номер паспорта (для фiзичних осiб, якi через свої релiгiйнi переконання вiдмовляються вiд прийняття реєстрацiйного номера облiкової картки платника податкiв та повiдомили про це вiдповiдний контролюючий орган i мають вiдмiтку у паспортi), сума грошових вимог, пiдстави виникнення зобов'язань, а також строк їх виконання згiдно iз законом або договором;

     довiдка органiв приватизацiї (органiв, уповноважених управляти об'єктами державної власностi) про наявнiсть або вiдсутнiсть на балансi пiдприємства, щодо якого подано заяву про вiдкриття провадження у справi, державного майна, що в процесi приватизацiї (корпоратизацiї) не увiйшло до його статутного капiталу;

     перелiк осiб, якi мають невиконанi зобов'язання перед боржником, iз зазначенням вартостi таких зобов'язань, строку виконання та пiдстав виникнення;

     вiдомостi про всi рахунки у депозитарних установах боржника, вiдкритi в банках та iнших фiнансово-кредитних установах, їх реквiзити;

     вiдомостi про всi рахунки, на яких ведеться облiк прав на цiннi папери, що належать боржнику, їх реквiзити;

     протокол загальних зборiв (конференцiї) працiвникiв боржника, вiдповiдне рiшення первинної профспiлкової органiзацiї боржника (за наявностi кiлькох первинних органiзацiй - їхнє спiльне рiшення) про обрання представника працiвникiв боржника для участi у справi, якщо такi збори (конференцiя) вiдбулися до подання заяви боржника до господарського суду;

     копiя спецiального дозволу на провадження дiяльностi, пов'язаної з державною таємницею, а в разi закiнчення строку дiї такого дозволу - довiдка про наявнiсть у боржника матерiальних носiїв секретної iнформацiї (технiчної документацiї, виробiв, дослiдних зразкiв тощо);

     рiшення вищого органу управлiння боржника, а щодо державних пiдприємств - власника майна (органу, уповноваженого управляти майном) боржника про звернення до господарського суду iз заявою про вiдкриття провадження у справi;

     довiренiсть чи iнший документ, що засвiдчує повноваження представника, якщо заяву пiдписано представником;

     iншi документи, що пiдтверджують неплатоспроможнiсть боржника.

     5. Боржник подає заяву до господарського суду за наявностi майна, достатнього для покриття витрат, пов'язаних з провадженням у справi, якщо iнше не передбачено цим Кодексом.

     6. Боржник зобов'язаний у мiсячний строк звернутися до господарського суду iз заявою про вiдкриття провадження у справi у разi, якщо задоволення вимог одного або кiлькох кредиторiв призведе до неможливостi виконання грошових зобов'язань боржника в повному обсязi перед iншими кредиторами (загроза неплатоспроможностi), та в iнших випадках, передбачених цим Кодексом.

     Якщо керiвник боржника допустив порушення цих вимог, вiн несе солiдарну вiдповiдальнiсть за незадоволення вимог кредиторiв. Питання порушення керiвником боржника зазначених вимог пiдлягає розгляду господарським судом пiд час здiйснення провадження у справi. У разi виявлення такого порушення про це зазначається в ухвалi господарського суду, що є пiдставою для подальшого звернення кредиторiв своїх вимог до зазначеної особи.

     Стаття 35. Прийняття заяви про вiдкриття провадження у справi про банкрутство

     1. У разi вiдсутностi пiдстав для вiдмови у прийняттi, залишення без руху або для повернення заяви про вiдкриття провадження у справi про банкрутство господарський суд приймає заяву до розгляду, про що не пiзнiше п'яти днiв з дня її надходження постановляє ухвалу, в якiй зазначаються:

     дата проведення пiдготовчого засiдання суду;

     прiзвище, iм'я та по батьковi арбiтражних керуючих, визначених шляхом автоматизованого вiдбору iз застосуванням Єдиної судової iнформацiйно-телекомунiкацiйної системи з числа осiб, внесених до Єдиного реєстру арбiтражних керуючих України.

     Ухвалою про прийняття заяви про вiдкриття провадження у справi господарський суд має право вирiшити питання про:

     зобов'язання заявника, боржника та iнших осiб надати суду додатковi вiдомостi, необхiднi для вирiшення питання про вiдкриття провадження у справi про банкрутство;

     вжиття заходiв для забезпечення вимог кредиторiв шляхом заборони власнику майна (органу, уповноваженому управляти майном) боржника та боржнику приймати рiшення про лiквiдацiю, реорганiзацiю боржника, а також вiдчужувати основнi засоби.

     2. Пiдготовче засiдання суду проводиться не пiзнiше 14 днiв з дня постановлення ухвали про прийняття заяви про вiдкриття провадження у справi, а за наявностi поважних причин (здiйснення сплати грошових зобов'язань кредиторам тощо) - не пiзнiше 20 днiв.

     3. Ухвала про прийняття заяви про вiдкриття провадження у справi надсилається сторонам та до органу державної виконавчої служби, приватному виконавцю, у якого перебуває виконавче провадження на виконаннi, державному реєстратору за мiсцезнаходженням (мiсцем проживання) боржника, до органу, уповноваженого управляти державним майном боржника, у статутному капiталi якого частка державної власностi перевищує 50 вiдсоткiв, арбiтражним керуючим, визначеним шляхом автоматизованого вiдбору iз застосуванням Єдиної судової iнформацiйно-телекомунiкацiйної системи з числа осiб, внесених до Єдиного реєстру арбiтражних керуючих України.

     Стаття 36. Вiдзив боржника

     1. Боржник до дати проведення пiдготовчого засiдання надає до господарського суду та заявнику вiдзив на заяву про вiдкриття провадження у справi. До вiдзиву боржника додаються докази вiдправлення заявнику копiї вiдзиву.

     2. Крiм вiдомостей, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, у вiдзивi боржника зазначаються:

     заперечення боржника щодо вимог заявника (заявникiв);

     загальна сума заборгованостi боржника перед кредиторами за зобов'язаннями, що передбачають виплату грошових коштiв, у тому числi зi сплати податкiв i зборiв (обов'язкових платежiв), з виплати заробiтної плати;

     вiдомостi про наявне у боржника майно, а також про всi рахунки боржника в установах банкiв та iнших фiнансово-кредитних установах, реквiзити рахункiв;

     вiдомостi про всi рахунки, на яких ведеться облiк прав на цiннi папери, що належать боржнику у депозитарних установах, їх реквiзити;

     вiдомостi про проведення боржником дiяльностi, пов'язаної з державною таємницею;

     докази необґрунтованостi вимог заявника (за наявностi).

     3. У вiдзивi боржника можуть зазначатися й iншi вiдомостi, що мають значення для розгляду справи.

     До вiдзиву боржника також можуть бути доданi клопотання боржника.

     До вiдзиву також додається довiдка органiв приватизацiї (органiв, уповноважених управляти об'єктами державної власностi) про наявнiсть або вiдсутнiсть на балансi пiдприємства, щодо якого вiдкрито провадження у справi, державного майна, що в процесi приватизацiї (корпоратизацiї) не увiйшло до статутного капiталу боржника.

     4. Вiдсутнiсть вiдзиву на заяву про вiдкриття провадження у справi не перешкоджає провадженню у справi.

     Стаття 37. Вiдмова у прийняттi заяви про вiдкриття провадження у справi, залишення заяви без руху

     1. Господарський суд не пiзнiше п'яти днiв з дня надходження заяви про вiдкриття провадження у справi вiдмовляє у прийняттi заяви про вiдкриття провадження у справi про банкрутство, якщо:

     провадження у справi про банкрутство боржника не допускається згiдно з цим Кодексом;

     заява надiйшла вiд кредитора, вимоги якого включенi до затвердженого плану санацiї вiдповiдно до статтi 5 цього Кодексу, i вiдсутнi докази невиконання зобов'язань за таким планом санацiї;

     стосовно боржника вiдкрито провадження у справi про банкрутство;

     юридичну особу - боржника припинено в установленому законом порядку.

     2. Про вiдмову у прийняттi заяви господарський суд постановляє ухвалу, яка надсилається заявнику разом iз заявою та доданими до неї документами.

     3. Господарський суд залишає без руху заяву про вiдкриття провадження у справi з пiдстав, передбачених статтею 174 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням вимог цього Кодексу.

     Стаття 38. Повернення, вiдкликання заяви про вiдкриття провадження у справi

     1. Господарський суд не пiзнiше п'яти днiв з дня надходження заяви про вiдкриття провадження у справi або закiнчення строку на усунення недолiкiв заяви повертає її та доданi до неї документи без розгляду, якщо:

     заяву подано особою, яка не має процесуальної дiєздатностi, не пiдписано або пiдписано особою, яка не має права її пiдписувати, або особою, посадове становище якої не вказано;

     до постановлення ухвали про вiдкриття провадження у справi вiд заявника надiйшла заява про вiдкликання заяви про вiдкриття провадження у справi;

     заявником до цього суду подано iншу заяву про вiдкриття провадження у справi про банкрутство щодо того самого боржника i щодо такої заяви на час вирiшення питання про вiдкриття провадження у справi, що розглядається, не постановлена ухвала про вiдкриття або вiдмову у вiдкриттi провадження у справi про банкрутство, повернення заяви про вiдкриття провадження у справi.

     2. Про повернення заяви про вiдкриття провадження у справi без розгляду господарський суд постановляє ухвалу.

     3. Повернення заяви про вiдкриття провадження у справi про банкрутство не перешкоджає повторному зверненню з такою заявою до господарського суду у встановленому порядку.

     4. У разi повернення заяви про вiдкриття провадження у справi про банкрутство з пiдстави, передбаченої абзацом четвертим частини першої цiєї статтi, судовий збiр, сплачений за подання заяви, не повертається.

     5. Якщо про вiдкриття провадження у справi про банкрутство подано декiлька заяв вiд рiзних заявникiв i одна з них повертається без розгляду, суддя розглядає iншi заяви про вiдкриття провадження у справi про банкрутство.

     6. Заява про вiдкриття провадження у справi про банкрутство може бути вiдкликана заявником (заявниками) до дати проведення пiдготовчого засiдання господарського суду.

     У разi вiдкликання заяви про вiдкриття провадження у справi про банкрутство до постановлення ухвали про її прийняття господарський суд постановляє ухвалу про повернення заяви про вiдкриття провадження у справi про банкрутство.

     У разi вiдкликання заяви про вiдкриття провадження у справi про банкрутство пiсля постановлення ухвали про її прийняття до дати проведення пiдготовчого засiдання суду господарський суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду.

     Господарський суд має право не прийняти вiдкликання заяви про вiдкриття провадження у справi, якщо це порушує права чи охоронюванi законом iнтереси будь-яких осiб або якщо до господарського суду надiйшла iнша заява (заяви) кредитора (кредиторiв) про вiдкриття провадження у справi про банкрутство.

     Боржник не має права вiдкликати заяву про вiдкриття провадження у справi, подану ним вiдповiдно до вимог частини шостої статтi 34 цього Кодексу.

     Стаття 39. Вiдкриття провадження у справi про банкрутство

     1. Перевiрка обґрунтованостi вимог заявника, а також з'ясування наявностi пiдстав для вiдкриття провадження у справi про банкрутство здiйснюються господарським судом у пiдготовчому засiданнi, яке проводиться в порядку, передбаченому цим Кодексом.

     Неявка у пiдготовче засiдання сторiн та представника державного органу з питань банкрутства, а також вiдсутнiсть вiдзиву боржника не перешкоджають проведенню засiдання.

     2. У пiдготовчому засiданнi господарський суд розглядає поданi документи, заслуховує пояснення сторiн, оцiнює обґрунтованiсть заперечень боржника, вирiшує iншi питання, пов'язанi з розглядом справи.

     3. Якщо провадження у справi вiдкривається за заявою кредитора, господарський суд перевiряє можливiсть боржника виконати майновi зобов'язання, строк яких настав. Боржник може надати пiдтвердження спроможностi виконати свої зобов'язання та погасити заборгованiсть.

     4. У разi якщо до господарського суду до дня пiдготовчого засiдання надiйшло кiлька заяв i одна з них прийнята судом до розгляду, iншi ухвалою господарського суду приєднуються до матерiалiв справи i розглядаються одночасно.

     У разi визнання вимог заявника необґрунтованими господарський суд оцiнює обґрунтованiсть вимог iнших заяв кредиторiв, приєднаних до матерiалiв справи, i вирiшує питання про вiдкриття провадження у справi у порядку, передбаченому цiєю статтею.

     5. За результатами розгляду заяви про вiдкриття провадження у справi та вiдзиву боржника господарський суд постановляє ухвалу про:

     вiдкриття провадження у справi;

     вiдмову у вiдкриттi провадження у справi.

     6. Господарський суд вiдмовляє у вiдкриттi провадження у справi, якщо:

     вимоги кредитора свiдчать про наявнiсть спору про право, який пiдлягає вирiшенню у порядку позовного провадження;

     вимоги кредитора (кредиторiв) задоволенi боржником у повному обсязi до пiдготовчого засiдання суду.

     7. Вiдмова у вiдкриттi провадження у справi про банкрутство не перешкоджає повторному зверненню до господарського суду iз заявою про вiдкриття провадження у справi про банкрутство за наявностi пiдстав, встановлених цим Кодексом.

     8. В ухвалi про вiдкриття провадження у справi про банкрутство зазначається про:

     вiдкриття провадження у справi про банкрутство;

     визнання вимог кредитора та їх розмiр;

     введення мораторiю на задоволення вимог кредиторiв;

     введення процедури розпорядження майном;

     призначення розпорядника майна, встановлення розмiру його винагороди та джерела її сплати;

     вжиття заходiв щодо забезпечення вимог кредиторiв шляхом заборони боржнику та власнику майна (органу, уповноваженому управляти майном) боржника приймати рiшення щодо лiквiдацiї, реорганiзацiї боржника, а також вiдчужувати основнi засоби та предмети застави;

     строк подання розпорядником майна до господарського суду вiдомостей про результати розгляду вимог кредиторiв, який не може перевищувати одного мiсяця та 20 днiв пiсля дати проведення пiдготовчого засiдання суду;

     дату попереднього засiдання суду, яке має вiдбутися не пiзнiше 70 календарних днiв, а в разi великої кiлькостi кредиторiв - не пiзнiше трьох мiсяцiв пiсля дати проведення пiдготовчого засiдання суду;

     строк проведення розпорядником майна iнвентаризацiї майна боржника, який не може перевищувати двох мiсяцiв, а в разi значного обсягу майна - трьох мiсяцiв пiсля дати проведення пiдготовчого засiдання суду.

     9. З метою виявлення кредиторiв та осiб, якi виявили бажання взяти участь у санацiї боржника, на офiцiйному веб-порталi судової влади України не пiзнiше наступного дня з дня постановлення ухвали суду про вiдкриття провадження у справi господарський суд оприлюднює повiдомлення про вiдкриття провадження у справi боржника (офiцiйне оприлюднення).

     Доступ до iнформацiї про провадження у справах, розмiщеної на офiцiйному веб-порталi судової влади України, є вiльним та безоплатним.

     Повiдомлення про вiдкриття провадження у справi про банкрутство повинне мiстити iм'я або найменування боржника, його мiсцезнаходження або мiсце проживання, iдентифiкацiйний код юридичної особи або реєстрацiйний номер облiкової картки платника податкiв, або серiю та номер паспорта (для фiзичних осiб, якi через свої релiгiйнi переконання вiдмовляються вiд прийняття реєстрацiйного номера облiкової картки платника податкiв та повiдомили про це вiдповiдний контролюючий орган i мають вiдмiтку у паспортi), найменування та адресу господарського суду, номер справи, дату офiцiйного оприлюднення повiдомлення, вiдомостi про розпорядника майна (iм'я, мiсцезнаходження), строк подання заяв кредиторiв з вимогами до боржника.

     Iнформацiя про вiдкриття провадження у справi про банкрутство додатково може оприлюднюватися на офiцiйному веб-сайтi державного органу з питань банкрутства, а також у будь-який iнший спосiб, не заборонений законом.

     10. Господарський суд в ухвалi про вiдкриття провадження у справi може зобов'язати боржника провести аудит. Якщо боржник не має для цього коштiв, господарський суд може призначити проведення аудиту за рахунок кредитора (кредиторiв) за його (їхньою) згодою.

     Вiдсутнiсть аудиторського висновку не перешкоджає провадженню у справi про банкрутство.

     11. Якщо в заявi боржника про вiдкриття провадження у справi або вiдзивi боржника мiститься iнформацiя про провадження ним дiяльностi, пов'язаної з державною таємницею, господарський суд постановляє та надсилає сторонам i державному органу з питань банкрутства ухвалу про вiдкладення проведення пiдготовчого засiдання суду на час, необхiдний для оформлення допуску до державної таємницi арбiтражному керуючому. Такий строк не може перевищувати 30 днiв.

     У разi вiдмови у наданнi допуску до державної таємницi зазначеному арбiтражному керуючому господарський суд призначає нового арбiтражного керуючого в порядку, встановленому цим Кодексом.

     12. Ухвала про вiдкриття провадження у справi про банкрутство набирає законної сили з моменту її постановлення.

     Текст ухвали про вiдкриття провадження у справi про банкрутство суб'єкта пiдприємницької дiяльностi, який є стороною договору щодо фiнансових iнструментiв, валютних цiнностей або стороною деривативного контракту чи товарної операцiї, у день її постановлення надсилається особi, яка провадить клiрингову дiяльнiсть, на офiцiйну електронну адресу такої особи, зареєстровану в Єдинiй судовiй iнформацiйно-телекомунiкацiйнiй системi.

     13. Процедура розпорядження майном вводиться господарським судом на строк, визначений частиною другою статтi 44 цього Кодексу, одночасно з постановленням ухвали про вiдкриття провадження у справi.

     14. З моменту вiдкриття провадження у справi:

     пред'явлення конкурсними та забезпеченими кредиторами вимог до боржника та їх задоволення можуть здiйснюватися лише у порядку, передбаченому цим Кодексом, та в межах провадження у справi;

     пред'явлення поточними кредиторами вимог до боржника та їх задоволення можуть здiйснюватися у випадку та порядку, передбачених цим Кодексом;

     арешт майна боржника чи iншi обмеження боржника щодо розпорядження належним йому майном можуть бути застосованi виключно господарським судом у межах провадження у справi про банкрутство;

     корпоративнi права засновникiв (учасникiв, акцiонерiв) боржника реалiзуються з урахуванням обмежень, встановлених цим Кодексом;

     задоволення вимог засновника (учасника) боржника - юридичної особи про видiлення частки у майнi боржника у зв'язку з виходом iз складу його учасникiв забороняється;

     рiшення про реорганiзацiю або лiквiдацiю юридичної особи - боржника приймається в порядку, визначеному цим Кодексом.

     15. Ухвала про вiдкриття провадження у справi про банкрутство не пiзнiше трьох днiв з дня її постановлення надсилається боржнику, кредитору (кредиторам) та iншим особам, якi беруть участь або мають взяти участь у цiй справi (власнику майна, органу, уповноваженому управляти майном боржника, тощо), до контролюючого органу, визначеного Податковим кодексом України, мiсцевого загального суду, вiдповiдного органу або особi, яка здiйснює примусове виконання судових рiшень, рiшень iнших органiв, за мiсцезнаходженням (мiсцем проживання) боржника.

     У разi вжиття заходiв щодо забезпечення вимог кредиторiв копiя ухвали надсилається також установам, що здiйснюють облiк нерухомого та рухомого майна (органам державної реєстрацiї речових прав, державним нотарiальним конторам, органам державної автомобiльної iнспекцiї за мiсцезнаходженням (мiсцем проживання) боржника), установам банкiв, що обслуговують рахунки боржника, депозитарним установам, якi ведуть облiк прав на цiннi папери, що належать боржнику, а також установi, що веде державнi реєстри обтяжень майна.

     16. При розглядi справи суб'єкта господарювання, який є учасником (тимчасовим учасником) Гарантiйного фонду виконання зобов'язань за складськими документами на зерно, до справи залучається Гарантiйний фонд виконання зобов'язань за складськими документами на зерно.

     17. Провадження у справi про банкрутство юридичної особи не пiдлягає зупиненню.

(Iз доповненнями, внесеними згiдно iз Законом України вiд 19.06.2020р. N 738-IX)

     Стаття 40. Забезпечення вимог кредиторiв

     1. Господарський суд має право за клопотанням сторiн або учасникiв справи чи за своєю iнiцiативою вжити заходiв до забезпечення вимог кредиторiв.

     Господарський суд за клопотанням розпорядника майна, кредиторiв або з власної iнiцiативи може заборонити боржнику вчиняти без згоди арбiтражного керуючого правочини, а також зобов'язати боржника передати цiннi папери, майно, iншi цiнностi на зберiгання третiм особам, вчинити чи утриматися вiд вчинення певних дiй або вжити iнших заходiв для збереження майна боржника (у тому числi шляхом позбавлення боржника права розпорядження його нерухомим майном або цiнними паперами без згоди розпорядника майна або суду, який розглядає справу про банкрутство; накладення арешту на конкретне рухоме майно боржника), про що виноситься ухвала.

     2. У процедурi розпорядження майном за клопотанням розпорядника майна, сторiн або iнших учасникiв справи про банкрутство, що мiстить пiдтвердженi вiдомостi про перешкоджання керiвником або органом управлiння боржника виконанню повноважень розпорядника майна, невжиття заходiв щодо забезпечення збереження майна боржника, а також про вчинення ними дiй, що порушують права та законнi iнтереси боржника або кредиторiв, господарський суд має право припинити повноваження керiвника або органу управлiння боржника та покласти виконання його обов'язкiв на розпорядника майна.

     Про припинення повноважень керiвника або органу управлiння боржника та покладання його обов'язкiв на розпорядника майна господарський суд виносить ухвалу.

     3. З дня постановлення господарським судом ухвали про припинення повноважень керiвника або органу управлiння боржника вiдповiднi посадовi особи боржника, повноваження яких припиненi ухвалою господарського суду, зобов'язанi протягом трьох днiв передати розпоряднику майна, а розпорядник майна - прийняти бухгалтерську та iншу документацiю боржника, його печатки i штампи, матерiальнi та iншi цiнностi.

     4. Заходи щодо забезпечення вимог кредиторiв дiють вiдповiдно до дня введення процедури санацiї i призначення керуючого санацiєю або до прийняття постанови про визнання боржника банкрутом, вiдкриття лiквiдацiйної процедури i призначення лiквiдатора, або до закриття провадження у справi.

     Господарський суд має право скасувати або змiнити заходи щодо забезпечення вимог кредиторiв до настання зазначених обставин, про що постановляє ухвалу.

     Стаття 41. Мораторiй на задоволення вимог кредиторiв

     1. Мораторiй на задоволення вимог кредиторiв - це зупинення виконання боржником грошових зобов'язань i зобов'язань щодо сплати податкiв i зборiв (обов'язкових платежiв), строк виконання яких настав до дня введення мораторiю, i припинення заходiв, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податкiв i зборiв (обов'язкових платежiв), застосованих до дня введення мораторiю.

     2. Мораторiй на задоволення вимог кредиторiв вводиться одночасно з вiдкриттям провадження у справi про банкрутство, про що зазначається в ухвалi господарського суду. Ухвала є пiдставою для зупинення вчинення виконавчих дiй. Про запровадження мораторiю розпорядник майна повiдомляє вiдповiдному органу або особi, яка здiйснює примусове виконання судових рiшень, рiшень iнших органiв, за мiсцезнаходженням (мiсцем проживання) боржника та мiсцезнаходженням його майна.

     3. Протягом дiї мораторiю на задоволення вимог кредиторiв:

     забороняється стягнення на пiдставi виконавчих та iнших документiв, що мiстять майновi вимоги, у тому числi на предмет застави, за якими стягнення здiйснюється в судовому або в позасудовому порядку вiдповiдно до законодавства, крiм випадкiв перебування виконавчого провадження на стадiї розподiлу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числi одержаних вiд продажу майна боржника), перебування майна на стадiї продажу з моменту оприлюднення iнформацiї про продаж, а також у разi виконання рiшень у немайнових спорах;

     забороняється виконання вимог, на якi поширюється мораторiй;

     не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються iншi фiнансовi санкцiї за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань iз задоволення всiх вимог, на якi поширюється мораторiй;

     зупиняється перебiг позовної давностi на перiод дiї мораторiю;

     не застосовується iндекс iнфляцiї за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання, три проценти рiчних вiд простроченої суми тощо.

     4. Мораторiй на задоволення вимог кредиторiв застосовується до вимог кредиторiв щодо вiдшкодування збиткiв, що виникли внаслiдок вiдмови боржника вiд виконання правочинiв (договорiв) у процедурi санацiї, у порядку, передбаченому цим Кодексом.

     5. Дiя мораторiю на задоволення вимог кредиторiв не поширюється на вимоги поточних кредиторiв, виплату заробiтної плати та нарахованих на цi суми страхових внескiв на загальнообов'язкове державне пенсiйне та iнше соцiальне страхування, вiдшкодування шкоди, заподiяної здоров'ю та життю громадян, виплату авторської винагороди, алiментiв, а також на вимоги за виконавчими документами немайнового характеру, що зобов'язують боржника вчинити певнi дiї чи утриматися вiд їх вчинення.

     Дiя мораторiю не поширюється на будь-якi дiї довiрчого власника щодо об'єкта довiрчої власностi, довiрчим засновником якої є боржник. Дiя мораторiю не поширюється на процедуру обов'язкового звернення стягнення на об'єкт довiрчої власностi.

     Дiя мораторiю не поширюється на задоволення вимог кредиторiв у разi одночасного задоволення вимог кредиторiв у процедурi розпорядження майном керуючим санацiєю згiдно з планом санацiї, а також лiквiдатором у лiквiдацiйнiй процедурi в порядку черговостi, встановленому цим Кодексом.

     Стягнення грошових коштiв за вимогами кредиторiв за зобов'язаннями, на якi не поширюється дiя мораторiю, крiм випадкiв, передбачених статтею 94 цього Кодексу, провадиться з рахунку боржника в установi банку. Контроль за такими стягненнями здiйснює арбiтражний керуючий.

     Дiя мораторiю не поширюється на задоволення вимог кредиторiв шляхом звернення стягнення на предмет обтяження, що забезпечує виконання зобов'язань суб'єкта пiдприємницької дiяльностi - сторони генеральної угоди вiдповiдно до вимог статтi 94 цього Кодексу.

     Звернення стягнення на майно боржника за вимогами, на якi не поширюється дiя мораторiю, здiйснюється виключно за ухвалою господарського суду, у провадженнi якого перебуває справа про банкрутство боржника, крiм випадкiв, передбачених статтею 94 цього Кодексу.

     6. Пiд час процедури розпорядження майном боржник має право задовольняти лише тi вимоги кредиторiв, на якi згiдно з частиною п'ятою цiєї статтi не поширюється дiя мораторiю.

     Задоволення забезпечених вимог кредиторiв за рахунок майна боржника, яке є предметом забезпечення, здiйснюється лише в межах провадження у справi про банкрутство.

     7. Боржник, власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, власник корпоративних прав боржника, а у випадках, передбачених законодавством, - третя особа протягом провадження у справi про банкрутство з метою погашення вимог кредиторiв та закриття провадження у справi мають право задовольнити всi вимоги конкурсних кредиторiв вiдповiдно до реєстру вимог кредиторiв, крiм неустойки (штрафу, пенi).

     Для одночасного погашення всiх вимог кредиторiв арбiтражний керуючий зобов'язаний надати особi, яка виявила намiр погасити вимоги кредиторiв, реєстр вимог кредиторiв.

     У разi задоволення всiх вимог кредиторiв, крiм неустойки (штрафу, пенi), господарський суд ухвалою закриває провадження у справi про банкрутство. Вимоги щодо неустойки (штрафу, пенi) вважаються погашеними, про що господарський суд зазначає в ухвалi.

     8. Дiя мораторiю припиняється з дня закриття провадження у справi про банкрутство.

     Щодо задоволення забезпечених вимог кредиторiв за рахунок майна боржника, яке є предметом забезпечення, дiя мораторiю припиняється автоматично пiсля спливу 170 календарних днiв з дня введення процедури розпорядження майном, якщо господарським судом протягом цього часу не було винесено постанову про визнання боржника банкрутом або ухвалу про введення процедури санацiї.

     Пiд час процедури санацiї боржника за клопотанням забезпеченого кредитора господарський суд може прийняти рiшення про припинення дiї мораторiю щодо майна боржника, яке є предметом забезпечення, якщо таке майно не задiяне у виконаннi плану санацiї боржника або є швидкозношуваним предметом чи товаром, що швидко псується.

     9. Правовi наслiдки дiї мораторiю на задоволення вимог кредиторiв не застосовуються, якщо провадження у справi закрито у зв'язку з тим, що господарським судом не виявленi ознаки неплатоспроможностi боржника.

     10. Активи боржника, що перебувають у податковiй заставi, можуть бути звiльненi господарським судом з податкової застави, про що виноситься ухвала у судовому засiданнi за участю контролюючого органу, уповноваженого вiдповiдно до Податкового кодексу України здiйснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зi сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соцiальне страхування у межах своїх повноважень.

(Iз доповненнями, внесеними згiдно iз законами України вiд 20.09.2019р. N 132-IX, вiд 19.06.2020р. N 738-IX)

     Стаття 42. Визнання недiйсними правочинiв боржника

     1. Правочини, вчиненi боржником пiсля вiдкриття провадження у справi про банкрутство або протягом трьох рокiв, що передували вiдкриттю провадження у справi про банкрутство, можуть бути визнанi недiйсними господарським судом у межах провадження у справi про банкрутство за заявою арбiтражного керуючого або кредитора, якщо вони завдали збиткiв боржнику або кредиторам, з таких пiдстав:

     боржник виконав майновi зобов'язання ранiше встановленого строку;

     боржник до вiдкриття провадження у справi про банкрутство взяв на себе зобов'язання, внаслiдок чого вiн став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед iншими кредиторами повнiстю або частково стало неможливим;

     боржник здiйснив вiдчуження або придбав майно за цiнами, вiдповiдно нижчими або вищими вiд ринкових, за умови що в момент прийняття зобов'язання або внаслiдок його виконання майна боржника було (стало) недостатньо для задоволення вимог кредиторiв;

     боржник оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторiв до боржника перевищувала вартiсть майна;

     боржник узяв на себе заставнi зобов'язання для забезпечення виконання грошових вимог.

     2. Правочини, вчиненi боржником протягом трьох рокiв, що передували вiдкриттю провадження у справi про банкрутство, можуть бути визнанi недiйсними господарським судом у межах провадження у справi про банкрутство за заявою арбiтражного керуючого або кредитора також з таких пiдстав:

     боржник безоплатно здiйснив вiдчуження майна, взяв на себе зобов'язання без вiдповiдних майнових дiй iншої сторони, вiдмовився вiд власних майнових вимог;

     боржник уклав договiр iз заiнтересованою особою;

     боржник уклав договiр дарування.

     3. У разi визнання недiйсними правочинiв боржника з пiдстав, передбачених частиною першою або другою цiєї статтi, кредитор зобов'язаний повернути до складу лiквiдацiйної маси майно, яке вiн отримав вiд боржника, а в разi неможливостi повернути майно в натурi - вiдшкодувати його вартiсть грошовими коштами за ринковими цiнами, що iснували на момент вчинення правочину.

     4. За результатами розгляду заяви арбiтражного керуючого або кредитора про визнання недiйсним правочину боржника господарський суд постановляє ухвалу.

     Стаття 43. Правонаступництво

     1. У разi вибуття чи замiни кредитора у справi про банкрутство господарський суд за заявою правонаступника або iншого учасника (учасникiв) справи здiйснює замiну такої сторони її правонаступником на будь-якiй стадiї провадження у справi.

     2. Усi дiї, вчиненi у справi про банкрутство до вступу у справу правонаступника, обов'язковi для нього так само, як вони були обов'язковi для особи, яку правонаступник замiнив.

Роздiл II. РОЗПОРЯДЖЕННЯ МАЙНОМ БОРЖНИКА

     Стаття 44. Введення процедури розпорядження майном боржника

     1. Пiд розпорядженням майном розумiється система заходiв щодо нагляду та контролю за управлiнням i розпорядженням майном боржника з метою забезпечення збереження, ефективного використання майнових активiв боржника, здiйснення аналiзу його фiнансового стану, а також визначення наступної процедури (санацiї чи лiквiдацiї).

     Про призначення розпорядника майна господарський суд постановляє ухвалу.

     2. Процедура розпорядження майном боржника вводиться строком до 170 календарних днiв.

     3. Розпорядник майна зобов'язаний:

     розглядати заяви кредиторiв з грошовими вимогами до боржника, що надiйшли в установленому цим Кодексом порядку;

     вести реєстр вимог кредиторiв;

     повiдомляти кредиторiв про результати розгляду їхнiх вимог;

     вживати заходiв для захисту майна боржника;

     проводити аналiз фiнансово-господарського стану, iнвестицiйної та iншої дiяльностi боржника та становища на ринках боржника;

     виявляти (за наявностi) ознаки фiктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стiйкої фiнансової неспроможностi, незаконних дiй у разi банкрутства;

     скликати збори i комiтет кредиторiв та органiзовувати проведення їх засiдань;

     надавати державному реєстратору в електроннiй формi через портал електронних сервiсiв юридичних осiб, фiзичних осiб - пiдприємцiв та громадських формувань вiдомостi, необхiднi для ведення Єдиного державного реєстру юридичних осiб, фiзичних осiб - пiдприємцiв та громадських формувань, у порядку, встановленому державним органом з питань банкрутства;

     надавати господарському суду та комiтету кредиторiв звiт про свою дiяльнiсть, а також здiйснювати розкриття кредиторам iнформацiї щодо фiнансового стану боржника та ходу провадження у справi;

     не пiзнiше двох мiсяцiв з дня вiдкриття провадження у справi про банкрутство провести iнвентаризацiю майна боржника та визначити його вартiсть;

     за можливостi проведення санацiї боржника розробити план санацiї боржника та подати його на розгляд зборам кредиторiв;

     виконувати iншi повноваження, передбаченi цим Кодексом.

     4. Розпорядник майна несе вiдповiдальнiсть за свої дiї та бездiяльнiсть вiдповiдно до закону.

     5. Протягом процедури розпорядження майном органи управлiння боржника не мають права приймати рiшення про:

     реорганiзацiю (злиття, приєднання, подiл, видiлення, перетворення) i лiквiдацiю боржника;

     створення господарських товариств або участь в iнших господарських товариствах;

     створення фiлiй та представництв;

     виплату дивiдендiв;

     проведення боржником емiсiї цiнних паперiв;

     вихiд зi складу учасникiв боржника юридичної особи, придбання в акцiонерiв ранiше випущених акцiй боржника;

     вiдчуження або обтяження нерухомого майна боржника, в тому числi його передачу в заставу, внесення зазначеного майна до статутного капiталу iншого пiдприємства або господарського товариства;

     надання позик (кредитiв), надання поруки, гарантiй, а також передачу в довiрче управлiння майна боржника.

     6. Господарський суд за заявою розпорядника майна скасовує арешти майна боржника чи iншi обмеження щодо розпорядження його майном у разi, якщо такi арешти чи обмеження перешкоджають господарськiй дiяльностi боржника та вiдновленню його платоспроможностi.

     7. Керiвник або орган управлiння боржника виключно за погодженням з розпорядником майна приймають рiшення про:

     участь боржника в об'єднаннях, асоцiацiях, спiлках, холдингових компанiях, промислово-фiнансових групах чи iнших об'єднаннях юридичних осiб;

     передачу нерухомого майна в оренду;

     одержання позик (кредитiв).

     У процедурi розпорядження майном боржник не має права без згоди комiтету кредиторiв (зборiв кредиторiв - до моменту формування комiтету кредиторiв) вчиняти значнi правочини, вчинення яких не заборонено цим Кодексом.

     8. У процедурi розпорядження майном боржник не має права без згоди комiтету кредиторiв (зборiв кредиторiв - до моменту обрання комiтету кредиторiв) здiйснювати продаж iстотних активiв боржника.

     9. Розпорядник майна має право на подання до господарського суду позову щодо визнання недiйсними правочинiв, у томi числi укладених боржником з порушенням порядку, встановленого цим Кодексом, а також позовiв щодо визнання недiйсними актiв, прийнятих у процедурi розпорядження майном щодо змiни органiзацiйно-правової форми боржника.

     10. Розпорядник майна не має права втручатися в оперативно-господарську дiяльнiсть боржника, крiм випадкiв, передбачених цим Кодексом.

     11. Призначення розпорядника майна не є пiдставою для припинення повноважень керiвника чи органу управлiння боржника.

     12. Повноваження керiвника боржника та виконавчих органiв його управлiння, покладенi на них вiдповiдно до законодавства чи установчих документiв, можуть бути припиненi в разi, якщо ними не вживаються заходи щодо забезпечення збереження майна боржника, створюються перешкоди дiям розпорядника майна чи допускаються iншi порушення законодавства.

     У разi виявлення обставин, передбачених абзацом першим цiєї частини, за клопотанням кредиторiв або iнших учасникiв справи ухвалою господарського суду повноваження керiвника та виконавчих органiв управлiння боржника припиняються, а виконання вiдповiдних обов'язкiв тимчасово покладається на розпорядника майна до призначення в порядку, визначеному законодавством та установчими документами, нового керiвника боржника та виконавчих органiв управлiння боржника.

     13. З дня постановлення господарським судом ухвали про припинення повноважень керiвника боржника або органiв управлiння боржника керiвник, повноваження якого припиненi ухвалою господарського суду, зобов'язаний протягом трьох днiв передати розпоряднику майна, а розпорядник майна - прийняти бухгалтерську та iншу документацiю боржника, його печатки i штампи, матерiальнi та iншi цiнностi.

     Стаття 45. Виявлення кредиторiв та осiб, якi мають бажання взяти участь у санацiї боржника

     1. Конкурснi кредитори за вимогами, що виникли до дня вiдкриття провадження у справi про банкрутство, зобов'язанi подати до господарського суду письмовi заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх пiдтверджують, протягом 30 днiв з дня офiцiйного оприлюднення оголошення про вiдкриття провадження у справi про банкрутство.

     Адмiнiстратор за випуском облiгацiй, який дiє як конкурсний кредитор, подає заяву з вимогами до боржника з урахуванням вимог статтi 931 цього Кодексу.

     Вiдлiк строку на заявлення грошових вимог кредиторiв до боржника починається з дня офiцiйного оприлюднення оголошення про вiдкриття провадження у справi про банкрутство.

     2. Кредитор, за заявою якого вiдкрито провадження у справi, має право заявити додатковi грошовi вимоги до боржника у межах строку, встановленого частиною першою цiєї статтi.

     Забезпеченi кредитори зобов'язанi подати заяву з грошовими вимогами до боржника пiд час провадження у справi про банкрутство в частинi вимог, що є незабезпеченими, або за умови вiдмови вiд забезпечення.

     Забезпеченi кредитори можуть повнiстю або частково вiдмовитися вiд забезпечення. Якщо вартостi застави недостатньо для покриття всiєї вимоги, кредитор повинен розглядатися як забезпечений лише в частинi вартостi предмета застави. Залишок вимог вважається незабезпеченим.

     Склад i розмiр грошових вимог кредиторiв визначаються в нацiональнiй валютi України. Якщо зобов'язання боржника визначенi в iноземнiй валютi, то склад i розмiр грошових вимог кредиторiв визначаються в нацiональнiй валютi за курсом, встановленим Нацiональним банком України на дату подання кредитором заяви з грошовими вимогами до боржника.

     Майновi вимоги кредиторiв до боржника мають бути вираженi в грошових одиницях i заявленi до господарського суду в порядку, встановленому цiєю статтею.

     Кредитори за вимогами щодо виплати заробiтної плати, авторської винагороди, алiментiв, а також за вимогами щодо вiдшкодування шкоди, заподiяної життю та здоров'ю громадян, сплати страхових внескiв на загальнообов'язкове державне пенсiйне та iнше соцiальне страхування мають право протягом 30 днiв з дня офiцiйного оприлюднення оголошення про вiдкриття провадження у справi про банкрутство подати до господарського суду письмовi заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх пiдтверджують.

     Копiї вiдповiдних заяв та доданих до них документiв кредитори надсилають боржнику та розпоряднику майна.

     3. Заява кредитора має мiстити:

     найменування господарського суду, до якого подається заява;

     найменування боржника, його мiсцезнаходження, iдентифiкацiйний код юридичної особи або реєстрацiйний номер облiкової картки платника податкiв, або серiю та номер паспорта (для фiзичних осiб, якi через свої релiгiйнi переконання вiдмовляються вiд прийняття реєстрацiйного номера облiкової картки платника податкiв та повiдомили про це вiдповiдний контролюючий орган i мають вiдмiтку у паспортi);

     iм'я або найменування кредитора, його мiсцезнаходження або мiсце проживання, iдентифiкацiйний код юридичної особи або реєстрацiйний номер облiкової картки платника податкiв, або серiю та номер паспорта (для фiзичних осiб, якi через свої релiгiйнi переконання вiдмовляються вiд прийняття реєстрацiйного номера облiкової картки платника податкiв та повiдомили про це вiдповiдний контролюючий орган i мають вiдмiтку у паспортi);

     розмiр вимог кредитора до боржника з окремим зазначенням суми неустойки (штрафу, пенi);

     виклад обставин, що пiдтверджують вимоги до боржника, та їх обґрунтування;

     вiдомостi про наявнiсть заставного майна боржника, яке є забезпеченням вимог;

     перелiк документiв, що додаються до заяви.

     До заяви в обов'язковому порядку додаються докази сплати судового збору, докази надсилання копiї заяви боржнику i розпоряднику майна, а також документи, що пiдтверджують грошовi вимоги до боржника.

     Заява пiдписується кредитором або його уповноваженим представником.

     Господарський суд зобов'язаний прийняти заяву кредитора, подану з дотриманням вимог цього Кодексу та Господарського процесуального кодексу України, про що постановляється ухвала, в якiй зазначається дата попереднього засiдання суду.

     4. Для кредиторiв, вимоги яких заявленi пiсля закiнчення строку, встановленого для їх подання, усi дiї, вчиненi у судовому процесi, є обов'язковими так само, як вони є обов'язковими для кредиторiв, вимоги яких були заявленi протягом встановленого строку.

     Вимоги кредиторiв, заявленi пiсля закiнчення строку, встановленого для їх подання, задовольняються в порядку черговостi, встановленої цим Кодексом.

     Кредитори, вимоги яких заявленi пiсля завершення строку, визначеного частиною першою цiєї статтi, є конкурсними, однак не мають права вирiшального голосу на зборах та комiтетi кредиторiв.

     Якщо кредитор заявив вимоги пiсля здiйснення розрахункiв з iншими кредиторами, то сплаченi таким кредиторам кошти поверненню не пiдлягають.

     5. Розпорядник майна не пiзнiше нiж на 10 день з дня закiнчення встановленого частиною першою цiєї статтi строку з урахуванням результатiв розгляду вимог кредиторiв боржником повнiстю або частково визнає їх або вiдхиляє з обґрунтуванням пiдстав визнання чи вiдхилення, про що письмово повiдомляє заявникiв i господарський суд, а також подає до суду письмовий звiт про надiсланi всiм кредиторам боржника повiдомлення про результати розгляду грошових вимог та їх отримання кредиторами разом з копiями повiдомлень про вручення поштового вiдправлення та описiв вкладення у поштове вiдправлення або iнших документiв, що пiдтверджують надсилання повiдомлення кредиторам.

     6. Кредитор має право отримувати вiд розпорядника майна iнформацiю щодо вимог iнших кредиторiв. Такий кредитор може подати розпоряднику майна, боржнику та суду заперечення щодо визнання вимог iнших кредиторiв.

     Заяви з вимогами конкурсних кредиторiв або забезпечених кредиторiв, поданi в межах строку, визначеного частиною першою цiєї статтi, розглядаються господарським судом у попередньому засiданнi суду.

     Вимоги кредиторiв, заявленi пiсля закiнчення строку, встановленого для їх подання, розглядаються господарським судом у порядку черговостi їх отримання у судовому засiданнi, яке проводиться пiсля попереднього засiдання господарського суду.

     За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи вiдхилення (повнiстю або частково) вимог таких кредиторiв.

     Ухвала господарського суду є пiдставою для внесення вiдомостей про таких кредиторiв до реєстру вимог кредиторiв.

     7. Заяви кредиторiв за вимогами щодо виплати заробiтної плати, авторської винагороди, алiментiв, а також за вимогами щодо вiдшкодування шкоди, заподiяної життю та здоров'ю громадян, стосовно яких є заперечення боржника, розглядаються згiдно з цим Кодексом.

     8. Розпорядник майна зобов'язаний окремо повiдомити господарський суд про вимоги кредиторiв, якi забезпеченi заставою майна боржника, згiдно з їхнiми заявами, а за вiдсутностi таких заяв - згiдно з даними облiку боржника, а також внести окремо до реєстру вiдомостi про майно боржника, яке є предметом застави згiдно з вiдповiдним державним реєстром.

     Розпорядник майна зобов'язаний окремо повiдомити господарський суд про вимоги щодо виплати заробiтної плати, авторської винагороди, алiментiв, а також про вимоги щодо вiдшкодування шкоди, заподiяної життю та здоров'ю громадян, згiдно iз заявами таких кредиторiв та/або даними облiку боржника.

     До визнання боржника банкрутом спори боржника з кредиторами, якi мають поточнi вимоги до боржника, вирiшуються в межах справи про банкрутство шляхом їх розгляду у позовному провадженнi господарським судом.

     9. Фiзичнi особи та/або юридичнi особи, якi бажають взяти участь у санацiї боржника (далi - iнвестори), можуть подати розпоряднику майна заяву про участь у санацiї боржника та свої пропозицiї щодо санацiї боржника (план санацiї тощо).

     10. У процедурi розпорядження майном розпорядник майна за участю боржника розробляє план санацiї боржника вiдповiдно до вимог цього Кодексу та подає його на розгляд зборiв кредиторiв.

(Iз доповненнями, внесеними згiдно iз Законом України вiд 19.06.2020р. N 738-IX)

     Стаття 46. Перевiрка вiдповiдностi заяви конкурсного кредитора вимогам цього Кодексу

     1. Господарський суд не пiзнiше п'яти днiв з дня надходження заяви конкурсного кредитора здiйснює перевiрку її вiдповiдностi вимогам цього Кодексу.

     У разi якщо заяву конкурсного кредитора подано без дотримання вимог цього Кодексу, господарський суд письмово повiдомляє заявника про недолiки заяви та строк, протягом якого вiн зобов'язаний їх усунути.

     2. Якщо конкурсний кредитор усунув недолiки заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до суду. В iншому разi господарський суд постановляє ухвалу про повернення заяви.

     3. Повернення заяви з пiдстав, передбачених цiєю статтею, не перешкоджає повторному зверненню до суду у цiй же справi, якщо порушення усунуто в межах строку, встановленого частиною першою статтi 45 цього Кодексу.

     Стаття 47. Попереднє засiдання господарського суду

     1. Попереднє засiдання господарського суду проводиться не пiзнiше 70 календарних днiв, а в разi великої кiлькостi кредиторiв - не пiзнiше трьох мiсяцiв з дня проведення пiдготовчого засiдання суду. Про попереднє засiдання суду повiдомляються сторони, а також iншi учасники провадження у справi про банкрутство, визнанi такими вiдповiдно до цього Кодексу.

     2. У попередньому засiданнi господарський суд розглядає всi вимоги кредиторiв, що надiйшли протягом строку, передбаченого частиною першою статтi 45 цього Кодексу, у тому числi щодо яких були заперечення боржника або розпорядника майна.

     У разi необхiдностi господарський суд може оголосити перерву в попередньому засiданнi.

     За результатами попереднього засiдання господарський суд постановляє ухвалу, в якiй зазначаються:

     розмiр та перелiк усiх визнаних судом вимог кредиторiв, що вносяться розпорядником майна до реєстру вимог кредиторiв;

     розмiр та перелiк не визнаних судом вимог кредиторiв;

     дата проведення зборiв кредиторiв та комiтету кредиторiв;

     дата пiдсумкового засiдання суду, на якому буде постановлено ухвалу про санацiю боржника чи постанову про визнання боржника банкрутом i вiдкриття лiквiдацiйної процедури, чи ухвалу про закриття провадження у справi про банкрутство, чи ухвалу про продовження строку процедури розпорядження майном та вiдкладення пiдсумкового засiдання суду, яке має вiдбутися у строки, встановленi частиною другою статтi 44 цього Кодексу.

     Розпорядник майна за результатами попереднього засiдання вносить до реєстру вимог кредиторiв вiдомостi про кожного кредитора, розмiр його вимог за грошовими зобов'язаннями, наявнiсть права вирiшального голосу в представницьких органах кредиторiв, черговiсть задоволення кожної вимоги.

     Неустойка (штраф, пеня) враховується в реєстрi вимог кредиторiв окремо вiд основних зобов'язань у шосту чергу.

     Погашення неустойки (штрафу, пенi) у справi про банкрутство можливе лише в лiквiдацiйнiй процедурi.

     Ухвала попереднього засiдання є пiдставою для визначення кiлькостi голосiв, якi належать кожному конкурсному кредитору пiд час прийняття рiшення на зборах (комiтетi) кредиторiв. Для визначення кiлькостi голосiв для участi у представницьких органах кредиторiв зi складу вимог конкурсних кредиторiв виключається неустойка (штраф, пеня).

     3. Ухвала господарського суду, постановлена за результатами попереднього засiдання, може бути оскаржена стороною у справi про банкрутство лише в частинi конкретних вимог кредиторiв.

     Стаття 48. Збори кредиторiв та комiтет кредиторiв

     1. Протягом 10 днiв з дня постановлення ухвали за результатами попереднього засiдання господарського суду розпорядник майна письмово повiдомляє кредиторiв згiдно з реєстром вимог кредиторiв, уповноважену особу працiвникiв боржника та уповноважену особу засновникiв (учасникiв, акцiонерiв) боржника про мiсце i час проведення зборiв кредиторiв та органiзовує їх проведення.

     Учасниками зборiв кредиторiв боржника з правом вирiшального голосу є конкурснi кредитори, визнанi господарським судом у попередньому засiданнi та внесенi розпорядником майна до реєстру вимог кредиторiв.

     У зборах кредиторiв боржника можуть брати участь iз правом дорадчого голосу:

     кредитори, вимоги яких забезпеченi заставою майна боржника;

     кредитори з вимогами щодо виплати заробiтної плати, авторської винагороди, алiментiв, а також щодо вiдшкодування шкоди, заподiяної життю та здоров'ю громадян;

     конкурснi кредитори, вимоги яких заявленi пiсля закiнчення строку, встановленого для їх подання;

     представник працiвникiв боржника;

     уповноважена особа засновникiв (учасникiв, акцiонерiв) боржника;

     представник органу, уповноваженого управляти державним майном;

     арбiтражний керуючий.

     2. Першi збори кредиторiв вважаються повноважними, якщо на них присутнi кредитори, якi мають не менше нiж двi третини голосiв. Якщо першi збори не вiдбулися через вiдсутнiсть кредиторiв iз необхiдною кiлькiстю голосiв, протягом двох тижнiв проводяться повторнi першi збори, якi вважаються повноважними у разi присутностi на них кредиторiв, що мають бiльше половини голосiв. Якщо ж i цi збори не вiдбулися через вiдсутнiсть кредиторiв iз необхiдною кiлькiстю голосiв, протягом двох тижнiв проводяться наступнi першi збори, якi вважаються повноважними у разi присутностi на них кредиторiв, що мають бiльше чвертi голосiв.

     Кiлькiсть голосiв кредиторiв на зборах визначається вiдповiдно до частини четвертої цiєї статтi.

     3. Збори кредиторiв у провадженнi у справi про банкрутство скликаються арбiтражним керуючим за його iнiцiативою, за iнiцiативою комiтету кредиторiв чи iнших кредиторiв, сума вимог яких становить не менше нiж третину всiх вимог, внесених до реєстру вимог кредиторiв, або за iнiцiативою однiєї третини кiлькостi голосiв кредиторiв.

     Збори кредиторiв на вимогу комiтету кредиторiв або окремих кредиторiв скликаються арбiтражним керуючим та проводяться протягом двох тижнiв з дня надходження письмової вимоги про їх скликання.

     У разi якщо арбiтражний керуючий не скликає збори кредиторiв, комiтет кредиторiв чи iншi кредитори, якi iнiцiюють скликання зборiв кредиторiв, мають право скликати збори кредиторiв самостiйно.

     Збори кредиторiв проводяться за мiсцезнаходженням боржника. Збори кредиторiв мають право визначити iнше мiсце проведення зборiв.

     4. Конкурснi кредитори мають на зборах кредиторiв кiлькiсть голосiв, пропорцiйну сумi вимог кредиторiв, включених до реєстру вимог кредиторiв за результатами попереднього засiдання господарського суду та кратну однiй тисячi гривень.

     Пiд час визначення кiлькостi голосiв кредиторiв з правом вирiшального голосу не враховуються суми неустойки (штрафу, пенi), iншi фiнансовi санкцiї, моральна шкода, судовий збiр у справi про банкрутство, заявленi або сплаченi кредиторами в провадженнi у справi про банкрутство.

     5. До компетенцiї зборiв кредиторiв належить прийняття рiшення про:

     1) визначення кiлькiсного складу та обрання членiв комiтету кредиторiв;

     2) дострокове припинення повноважень комiтету кредиторiв або окремих його членiв;

     3) схвалення плану санацiї боржника та схвалення внесення змiн до нього;

     4) звернення до господарського суду з клопотанням про введення наступної процедури у справi про банкрутство;

     5) обрання арбiтражного керуючого у разi вiдсторонення арбiтражного керуючого, визначеного Єдиною судовою iнформацiйно-телекомунiкацiйною системою, вiд виконання повноважень;

     6) iншi питання, передбаченi цим Кодексом, у тому числi вiднесенi до компетенцiї комiтету кредиторiв.

     6. На час дiї процедур банкрутства збори кредиторiв обирають комiтет кредиторiв у складi не бiльше нiж сiм осiб.

     Вибори комiтету кредиторiв проводяться вiдкритим голосуванням бiльшiстю голосiв присутнiх на зборах кредиторiв, визначених вiдповiдно до частини четвертої цiєї статтi.

     Кредитор, який має 25 i бiльше вiдсоткiв голосiв, автоматично включається до складу комiтету кредиторiв.

     Якщо загальна кiлькiсть кредиторiв не перевищує сiм осiб, усi кредитори автоматично включаються до складу комiтету кредиторiв.

     Пiд час проведення процедур банкрутства iнтереси всiх кредиторiв представляє комiтет кредиторiв, утворений вiдповiдно до цього Кодексу.

     7. Протокольне рiшення зборiв кредиторiв про утворення та склад комiтету кредиторiв подається до господарського суду.

     8. До компетенцiї комiтету кредиторiв належить прийняття рiшення про:

     1) обрання голови комiтету;

     2) скликання зборiв кредиторiв;

     3) звернення до господарського суду з вимогою про визнання правочинiв (договорiв) боржника недiйсними на будь-якiй стадiї процедури банкрутства;

     4) звернення до господарського суду з клопотанням про призначення арбiтражного керуючого, припинення повноважень арбiтражного керуючого та про призначення iншого арбiтражного керуючого;

     5) надання згоди на продаж майна боржника (крiм майна, що є предметом забезпечення) та погодження умов продажу майна боржника (крiм майна, що є предметом забезпечення) у процедурi санацiї вiдповiдно до плану санацiї або у процедурi лiквiдацiї банкрута;

     6) внесення пропозицiй господарському суду щодо продовження або скорочення строку процедур розпорядження майном боржника чи санацiї боржника;

     7) iншi питання, передбаченi цим Кодексом.

     У роботi комiтету мають право брати участь з правом дорадчого голосу арбiтражний керуючий, представник працiвникiв боржника, уповноважена особа засновникiв (учасникiв, акцiонерiв) боржника, забезпечений кредитор, у разi необхiдностi представник органу, уповноваженого управляти державним майном, i представник органу мiсцевого самоврядування.

     9. Рiшення зборiв (комiтету) кредиторiв вважається прийнятим, якщо за нього проголосувала бiльшiсть голосiв кредиторiв, присутнiх на зборах (комiтетi) кредиторiв.

     10. Проведення зборiв кредиторiв у зв'язку iз змiною реєстру вимог кредиторiв або обрання (переобрання) комiтету кредиторiв у змiненому чи новому складi не можуть бути самостiйною пiдставою для змiни або перегляду попередньо прийнятих зборами або комiтетом кредиторiв рiшень.

     11. Засiдання комiтету кредиторiв скликається та проводиться за правилами, визначеними для зборiв кредиторiв.

     Стаття 49. Закiнчення процедури розпорядження майном

     1. У пiдсумковому засiданнi суду у процедурi розпорядження майном боржника здiйснюється перехiд до наступної судової процедури (процедури санацiї, лiквiдацiї) або закривається провадження у справi.

     2. До закiнчення процедури розпорядження майном боржника збори кредиторiв приймають одне з таких рiшень:

     схвалити план санацiї та подати до господарського суду клопотання про введення процедури санацiї i затвердження плану санацiї;

     подати до господарського суду клопотання про визнання боржника банкрутом та вiдкриття лiквiдацiйної процедури.

     У разi наявностi обставин, що не дають зборам кредиторiв можливостi у встановленi строки прийняти одне з таких рiшень, збори кредиторiв можуть прийняти рiшення про звернення до господарського суду з клопотанням про продовження строку процедури розпорядження майном у межах граничних строкiв, визначених цим Кодексом.

     3. У пiдсумковому засiданнi господарський суд ухвалює одне з таких судових рiшень:

     ухвалу про продовження строку процедури розпорядження майном у межах граничних строкiв, визначених цим Кодексом;

     ухвалу про введення процедури санацiї та затвердження плану санацiї у разi схвалення плану санацiї боржника зборами кредиторiв та погодження його забезпеченими кредиторами в порядку, встановленому цим Кодексом;

     постанову про визнання боржника банкрутом i вiдкриття лiквiдацiйної процедури;

     ухвалу про закриття провадження у справi про банкрутство.

     4. У разi якщо зборами кредиторiв у межах строку дiї процедури розпорядження майном не прийнято жодного з передбачених цiєю статтею рiшень, господарський суд за наявностi ознак банкрутства протягом п'яти днiв пiсля закiнчення процедури розпорядження майном боржника приймає постанову про визнання боржника банкрутом та вiдкриття лiквiдацiйної процедури.

     5. Затверджуючи план санацiї, господарський суд перевiряє, чи дотримано порядок його схвалення.

     6. З дня визнання господарським судом боржника банкрутом та вiдкриття лiквiдацiйної процедури або введення процедури санацiї процедура розпорядження майном та повноваження розпорядника майна припиняються.

Роздiл III. САНАЦIЯ БОРЖНИКА

     Стаття 50. Введення процедури санацiї боржника

     1. Господарський суд затверджує схвалений план санацiї боржника i постановляє ухвалу про введення процедури санацiї.

     Пiд санацiєю розумiється система заходiв, що здiйснюються пiд час провадження у справi про банкрутство з метою запобiгання визнанню боржника банкрутом та його лiквiдацiї, спрямованих на оздоровлення фiнансово-господарського становища боржника, а також задоволення в повному обсязi або частково вимог кредиторiв шляхом реструктуризацiї пiдприємства, боргiв i активiв та/або змiни органiзацiйно-правової та виробничої структури боржника.

     2. Керуючий санацiєю боржника призначається господарським судом у порядку, встановленому цим Кодексом, з числа арбiтражних керуючих.

     3. Ухвала господарського суду про введення процедури санацiї та призначення керуючого санацiєю набирає законної сили з дня її постановлення.

     4. З моменту постановлення ухвали про введення процедури санацiї:

     члени виконавчого органу (керiвник) боржника звiльняються з посади у порядку, визначеному законодавством;

     управлiння боржником переходить до керуючого санацiєю;

     зупиняються повноваження органiв управлiння боржника - юридичної особи щодо управлiння та розпорядження майном боржника, повноваження органiв управлiння передаються керуючому санацiєю, крiм повноважень, передбачених планом санацiї.

     Органи управлiння боржника протягом 15 днiв з дня прийняття рiшення про введення процедури санацiї та призначення керуючого санацiєю зобов'язанi здiйснити передачу керуючому санацiєю бухгалтерської та iншої документацiї боржника, його печаток, штампiв, матерiальних та iнших цiнностей.

     Арешт на майно боржника та iншi обмеження дiй боржника щодо розпорядження його майном можуть бути накладенi лише в межах процедури санацiї, за умови що вони не перешкоджають виконанню плану санацiї та не суперечать iнтересам конкурсних кредиторiв. Не допускається арешт грошових коштiв, що знаходяться на банкiвських рахунках умовного зберiгання (ескроу), вiдкритих боржником у встановленому законодавством порядку.

     Господарський суд за заявою керуючого санацiєю знiмає арешт з майна боржника чи iншi обмеження щодо розпорядження його майном, якщо такi арешт чи обмеження перешкоджають виконанню плану санацiї, господарськiй дiяльностi боржника та вiдновленню його платоспроможностi.

     Офiцiйне оприлюднення повiдомлення про введення процедури санацiї здiйснюється на офiцiйному веб-порталi судової влади України.

     5. Керуючий санацiєю має право:

     звертатися до господарського суду в передбачених цим Кодексом та Господарським процесуальним кодексом України випадках;

     розпоряджатися майном боржника вiдповiдно до плану санацiї та з урахуванням обмежень, встановлених законодавством;

     укладати вiд iменi боржника цивiльно-правовi, трудовi та iншi правочини (договори);

     подавати заяви про визнання правочинiв (договорiв), укладених боржником, недiйсними.

     6. Керуючий санацiєю зобов'язаний:

     прийняти в господарське вiдання майно боржника;

     вiдкрити спецiальний рахунок для проведення санацiї та розрахункiв з кредиторами;

     забезпечити ведення боржником бухгалтерського облiку i статистичного звiту та фiнансової звiтностi;

     здiйснювати заходи щодо стягнення на користь боржника дебiторської заборгованостi, а також стягнення заборгованостi з осiб, якi вiдповiдно до закону або договору несуть з боржником субсидiарну чи солiдарну вiдповiдальнiсть;

     розглядати вимоги конкурсних кредиторiв;

     заявляти в установленому порядку заперечення щодо заявлених до боржника вимог конкурсних кредиторiв;

     повiдомляти у десятиденний строк з дня постановлення господарським судом вiдповiдної ухвали орган, уповноважений управляти державним майном, про своє призначення, закiнчення виконання плану санацiї, звiльнення вiд обов'язкiв;

     повiдомляти орган, уповноважений управляти державним майном, про реалiзацiю плану санацiї щодо боржника - державного пiдприємства або господарського товариства, у статутному капiталi якого частка державної власностi становить 50 i бiльше вiдсоткiв;

     надавати господарському суду на його вимогу iнформацiю про виконання плану санацiї;

     на перiод санацiї виступати представником сторони (власника) у колективному договорi;

     щокварталу звiтувати перед комiтетом кредиторiв та судом про виконання плану санацiї;

     здiйснювати iншi передбаченi законодавством повноваження.

     7. Затвердження звiту керуючого санацiєю або дострокове припинення процедури санацiї тягне за собою припинення повноважень арбiтражного керуючого як керуючого санацiєю, про що зазначається у вiдповiднiй ухвалi суду, якщо iнше не встановлено цим Кодексом.

     У разi закриття провадження у справi про банкрутство керуючий санацiєю протягом п'яти днiв з дня прийняття господарським судом вiдповiдного рiшення повiдомляє про це орган або посадову особу органу, до компетенцiї яких належить призначення керiвника (органiв управлiння) боржника, у разi необхiдностi скликає загальнi збори чи засiдання вiдповiдного органу i продовжує виконувати повноваження керiвника (органiв управлiння) боржника до призначення керiвника (органiв управлiння) в установленому порядку.

     8. Власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника не може обмежувати повноваження керуючого санацiєю щодо розпорядження майном боржника.

     Значнi правочини та правочини, щодо яких є заiнтересованiсть, укладаються керуючим санацiєю за згодою комiтету кредиторiв, якщо iнше не передбачено цим Кодексом або планом санацiї боржника.

     9. Керуючий санацiєю у тримiсячний строк з дня прийняття рiшення про санацiю має право вiдмовитися вiд правочинiв боржника (крiм вчинених правочинiв, якi є заходами плану санацiї та правочинiв, передбачених статтею 37 Закону України "Про ринки капiталу та органiзованi товарнi ринки"), вчинених до вiдкриття провадження у справi про банкрутство, не виконаних повнiстю або частково, якщо:

     виконання правочину завдає збиткiв боржнику;

     правочин є довгостроковим (понад один рiк) або розрахованим на одержання позитивних результатiв для боржника в довгостроковiй перспективi, крiм випадкiв випуску продукцiї з технологiчним циклом, що перевищує строки санацiї боржника;

     виконання правочину створює умови, що перешкоджають вiдновленню платоспроможностi боржника.

     Сторона правочину, щодо якого прийнято рiшення керуючим санацiєю про вiдмову вiд його виконання, має право у тридцятиденний строк з дня прийняття такого рiшення вимагати в установленому порядку вiдшкодування збиткiв, що виникли через вiдмову вiд виконання договору, у процедурi провадження у справi про банкрутство.

     10. У разi порушення сторонами умов правочинiв, вчинених згiдно з планом санацiї, пiд час проведення процедури санацiї захист порушеного права, що виникло через проведення процедури санацiї, здiйснюється у межах провадження у справi про банкрутство.

     11. Процедура санацiї боржника припиняється достроково в разi невиконання умов плану санацiї та/або в разi невиконання поточних зобов'язань боржника, у зв'язку з чим господарський суд визнає боржника банкрутом i вiдкриває лiквiдацiйну процедуру.

(Iз доповненнями, внесеними згiдно iз Законом України вiд 19.06.2020р. N 738-IX)

     Стаття 51. План санацiї боржника

     1. У планi санацiї обов'язково зазначається розмiр вимог кожного класу кредиторiв, якi були б задоволенi у разi введення процедури лiквiдацiї боржника.

     План санацiї може бути змiнений у порядку, встановленому для його затвердження.

     План санацiї має мiстити заходи щодо вiдновлення платоспроможностi боржника.

     План санацiї має передбачати строк вiдновлення платоспроможностi боржника. Платоспроможнiсть вважається вiдновленою за умови погашення вимог кредиторiв згiдно з реєстром вимог кредиторiв.

     План санацiї обов'язково повинен передбачати забезпечення погашення заборгованостi боржника з виплати заробiтної плати.

     2. Заходами щодо вiдновлення платоспроможностi боржника, якi мiстить план санацiї, можуть бути:

     реструктуризацiя пiдприємства;

     перепрофiлювання виробництва;

     закриття нерентабельних виробництв;

     вiдстрочення, розстрочення або прощення боргу чи його частини;

     виконання зобов'язання боржника третiми особами;

     задоволення вимог кредиторiв в iнший спосiб, що не суперечить цьому Кодексу;

     лiквiдацiя дебiторської заборгованостi;

     реструктуризацiя активiв боржника вiдповiдно до вимог цього Кодексу;

     продаж частини майна боржника;

     виконання зобов'язань боржника власником боржника та його вiдповiдальнiсть за невиконання взятих на себе зобов'язань;

     вiдчуження майна та погашення вимог кредиторiв шляхом замiщення активiв;

     звiльнення працiвникiв боржника, якi не можуть бути задiянi в процесi виконання плану санацiї;

     одержання кредиту для виплати вихiдної допомоги працiвникам боржника, якi звiльняються згiдно з планом санацiї, що вiдшкодовується вiдповiдно до вимог цього Кодексу позачергово за рахунок продажу майна боржника;

     одержання позик та кредитiв, придбання товарiв у кредит;

     iншi заходи з вiдновлення платоспроможностi боржника.

     3. Пiд реструктуризацiєю пiдприємства розумiється здiйснення органiзацiйно-господарських, фiнансово-економiчних, правових, технiчних заходiв, спрямованих на реорганiзацiю пiдприємства, зокрема шляхом його подiлу з переходом боргових зобов'язань до юридичної особи, що не пiдлягає санацiї, на змiну форми власностi, управлiння, органiзацiйно-правової форми, що сприятиме фiнансовому оздоровленню пiдприємства, пiдвищенню ефективностi виробництва, збiльшенню обсягiв випуску конкурентоспроможної продукцiї та повному або частковому задоволенню вимог кредиторiв.

     4. У разi якщо планом санацiї передбачено звiльнення працiвникiв, праця яких не може бути задiяна пiд час його виконання, керуючий санацiєю до передбачуваного звiльнення має подати первиннiй профспiлковiй органiзацiї вiдповiдну iнформацiю, а також провести консультацiї з профспiлками щодо вжиття заходiв для запобiгання звiльненню, зведення кiлькостi звiльнених працiвникiв до мiнiмальної або пом'якшення наслiдкiв звiльнення. Вихiдна допомога в такому разi виплачується за рахунок боржника або коштiв вiд продажу майна боржника, або кредиту, одержаного для цiєї мети.

     У разi провадження боржником дiяльностi, пов'язаної з державною таємницею, план санацiї має мiстити заходи iз забезпечення охорони державної таємницi.

     У разi якщо боржник є балансоутримувачем державного майна, яке не увiйшло до статутного капiталу господарського товариства у процесi приватизацiї (корпоратизацiї), таке майно не пiдлягає вiдчуженню у процедурi санацiї.

     5. План санацiї боржника повинен передбачати погашення вимог кредиторiв з урахуванням черговостi, встановленої цим Кодексом, якщо самi кредитори не схвалили рiшення про погiршення умов їхнього класу.

     6. План санацiї державних пiдприємств або пiдприємств, у статутному капiталi яких частка державної власностi перевищує 50 вiдсоткiв, має бути попередньо погоджений з органом, уповноваженим управляти державним майном.

     7. План санацiї не впливає на вимоги кредитора до третiх осiб, якщо кредитор з такими вимогами проголосував проти схвалення плану санацiї. Затвердження судом плану санацiї щодо первiсного зобов'язання не припиняє пов'язанi з ним додатковi зобов'язання згiдно iз статтею 604 Цивiльного кодексу України, якщо заставодержатель проголосував проти такого плану.

     Стаття 52. Розгляд плану санацiї кредиторами

     1. З метою прийняття рiшення про схвалення або вiдхилення плану санацiї усi конкурснi кредитори подiляються на класи. Кредитори, включенi до кожної черги, формують окремий клас кредиторiв. Кредитор, вимоги якого пiдлягають включенню до двох i бiльше черг, пiдлягає включенню вiдповiдно до двох i бiльше класiв кредиторiв.

     Вимоги забезпечених кредиторiв утворюють окремий клас, до якого включаються вимоги у тiй їх частинi, яка забезпечена заставою майна. У частинi вимог, не забезпечених заставою, вимоги таких кредиторiв пiдлягають включенню до класу незабезпечених кредиторiв.

     Якщо планом санацiї передбачається змiна прiоритету вимог забезпечених кредиторiв, план санацiї має бути схвалений кожним таким кредитором.

     2. План санацiї не може передбачати рiзний порядок задоволення вимог кредиторiв, включених до одного класу.

     3. Прийняття рiшення про схвалення або вiдхилення плану санацiї приймається кожним класом окремо шляхом голосування.

     У голосуваннi щодо схвалення плану санацiї не бере участi клас кредиторiв, розмiр та порядок задоволення вимог якого за планом санацiї не вiдрiзнятиметься вiд того, який був би застосований у разi введення процедури лiквiдацiї.

     У разi якщо план санацiї передбачає розстрочення чи вiдстрочення або прощення (списання) боргiв iз сплати податкiв, зборiв (обов'язкових платежiв) чи їх частини, план санацiї вважається схваленим органом стягнення в частинi задоволення вимог з податкiв, зборiв (обов'язкових платежiв) на умовах плану санацiї без необхiдностi голосування органом стягнення. При цьому податковий борг, який виник у строк, що передував трьом рокам до дня проведення зборiв кредиторiв, якi затверджують план санацiї, визнається безнадiйним та списується, а податковий борг, який виник пiзнiше, розстрочується (вiдстрочується) або списується на умовах плану санацiї, якi повиннi бути не гiршими, нiж умови задоволення вимог кредиторiв, якi голосували за схвалення плану санацiї, а також розмiр та порядок задоволення вимог, якi були б застосованi у разi введення процедури лiквiдацiї.

     4. План санацiї вважається схваленим класом незабезпечених кредиторiв, якщо за схвалення плану санацiї вiддано бiльше половини голосiв кредиторiв, включених до вiдповiдного класу, а також якщо за схвалення плану санацiї проголосувало не менше половини кредиторiв, якi мають право голосу у вiдповiдному класi.

     План санацiї вважається схваленим класом забезпечених кредиторiв, якщо за схвалення плану санацiї вiддано двi третини голосiв кредиторiв, включених до класу забезпечених кредиторiв, а також якщо за схвалення плану санацiї проголосувало не менше половини кредиторiв, якi мають право голосу в цьому класi.

     В iншому випадку вважається, що план санацiї вiдхилений вiдповiдним класом кредиторiв.

     5. Вимоги кредиторiв, якi є заiнтересованими особами стосовно боржника, не враховуються для цiлей голосування при схваленнi плану санацiї.

     Якщо план санацiї передбачає задоволення вимог окремого незабезпеченого кредитора негайно пiсля затвердження плану санацiї, такi вимоги не враховуються для цiлей голосування при схваленнi плану санацiї.

     План санацiї може мiстити умову про надання права одному або декiльком забезпеченим кредиторам звернути стягнення на заставлене майно пiсля затвердження плану санацiї господарським судом. У такому випадку такi забезпеченi кредитори (у межах вимог, забезпечених заставою) не беруть участi у голосуваннi щодо питання про схвалення, внесення змiн або вiдхилення плану санацiї.

     6. План санацiї та протоколи голосування кожного класу кредиторiв подаються розпорядником майна до господарського суду протягом одного робочого дня пiсля проведення голосування.

     7. Господарський суд постановляє ухвалу про затвердження плану санацiї боржника, якщо:

     план санацiї схвалений всiма класами конкурсних кредиторiв, розмiр та/або порядок задоволення вимог яких змiненi планом санацiї порiвняно з умовами, якi були б застосованi у разi введення процедури лiквiдацiї;

     план санацiї схвалений класом забезпечених кредиторiв;

     розмiр задоволених вимог кредиторiв, якi проголосували проти схвалення плану санацiї, не буде меншим у процедурi санацiї, нiж розмiр вимог, який був би задоволений у разi введення процедури лiквiдацiї.

     8. Господарський суд постановляє ухвалу про вiдмову у затвердженнi плану санацiї у разi, якщо план санацiї не вiдповiдає вимогам законодавства.

     Постановлення судом ухвали про вiдмову у затвердженнi плану санацiї не перешкоджає повторному поданню до суду схваленого зборами кредиторiв плану санацiї для його затвердження.

     9. Господарський суд ухвалює постанову про визнання боржника банкрутом i вiдкриття лiквiдацiйної процедури у разi, якщо план санацiї не затверджений судом у межах строку, встановленого цим Кодексом.

     Стаття 53. Збiльшення статутного капiталу боржника

     1. З метою вiдновлення платоспроможностi боржника планом санацiї може передбачатися збiльшення статутного капiталу боржника в розмiрi, встановленому планом санацiї.

     Емiсiя акцiй та облiгацiй акцiонерного товариства - боржника здiйснюється виключно для переведення зобов'язань товариства у цiннi папери в порядку, встановленому Нацiональною комiсiєю з цiнних паперiв та фондового ринку.

     2. Порядок збiльшення статутного капiталу, переважне право на придбання частки (додаткових акцiй у разi приватного розмiщення акцiй), розподiл часток, порядок сплати вартостi частки визначаються у планi санацiї.

     Ухвала господарського суду про затвердження плану санацiї та затверджений судом план санацiї є пiдставою для суб'єкта державної реєстрацiї для проведення державної реєстрацiї змiн вiдомостей про боржника, що мiстяться в Єдиному державному реєстрi юридичних осiб, фiзичних осiб - пiдприємцiв та громадських формувань.

     Продаж акцiй акцiонерного товариства у разi публiчного розмiщення акцiй здiйснюється вiдповiдно до закону.

     3. У разi визнання випуску додаткових акцiй боржника таким, що не вiдбувся, або недiйсним кошти, отриманi боржником вiд осiб, якi придбали додатковi акцiї боржника, повертаються таким особам поза черговiстю, встановленою цим Кодексом.

     Стаття 54. Продаж у процедурi санацiї майна боржника як єдиного майнового комплексу

     1. З метою вiдновлення платоспроможностi боржника та задоволення вимог кредиторiв план санацiї може передбачати продаж усього або частини майна боржника, якщо воно становить єдиний майновий комплекс чи кiлька єдиних майнових комплексiв.

     Змiна власника всього майна боржника у виглядi єдиного майнового комплексу вiдповiдно до плану санацiї не є пiдставою для переоформлення документiв та/або внесення змiн до документiв, що засвiдчують права такої юридичної особи на володiння, користування, розпорядження майном, переоформлення лiцензiї та iнших документiв дозвiльного характеру, внесення змiн до договору оренди та/або його переоформлення щодо землi та iншого майна боржника. У таких правовiдносинах покупець усього майна боржника у виглядi єдиного майнового комплексу є правонаступником боржника.

     У такому разi товариство має право продовжувати провадження певних дiй щодо здiйснення господарської дiяльностi або видiв господарської дiяльностi на пiдставi виданої ранiше такому товариству вiдповiдної чинної лiцензiї або документа дозвiльного характеру.

     2. Пiд час продажу майна боржника як єдиного майнового комплексу всi трудовi договори (контракти), укладенi до дати такого продажу, продовжують дiяти, при цьому права та обов'язки роботодавця переходять до покупця майна боржника.

     3. Сума, одержана вiд продажу майна боржника як єдиного майнового комплексу, включається до складу майнових активiв боржника.

     4. Продаж майна боржника як єдиного майнового комплексу провадиться на аукцiонi вiдповiдно до цього Кодексу.

     5. Якщо суми, отриманої вiд продажу майна боржника вiдповiдно до плану санацiї, недостатньо для задоволення вимог кредиторiв в обсязi, визначеному планом санацiї, керуючий санацiєю пропонує кредиторам внести змiни до плану санацiї.

     У разi якщо збори кредиторiв не схвалили змiни до плану санацiї, господарський суд визнає боржника банкрутом та вiдкриває лiквiдацiйну процедуру.

     Стаття 55. Вiдчуження у процедурi санацiї майна боржника шляхом замiщення активiв

     1. З метою вiдновлення платоспроможностi боржника та задоволення вимог кредиторiв план санацiї може передбачати вiдчуження всього або частини майна боржника, якщо воно становить єдиний майновий комплекс чи кiлька єдиних майнових комплексiв, шляхом замiщення активiв.

     Змiна власника всього майна боржника у виглядi єдиного майнового комплексу вiдповiдно до плану санацiї не є пiдставою для переоформлення документiв та/або внесення змiн до документiв, що засвiдчують права такої юридичної особи на володiння, користування, розпорядження майном, переоформлення лiцензiї та iнших документiв дозвiльного характеру, внесення змiн до договору оренди та/або його переоформлення щодо землi та iншого майна боржника. У таких правовiдносинах покупець усього майна боржника у виглядi єдиного майнового комплексу є правонаступником боржника.

     У такому разi товариство має право продовжувати провадження певних дiй щодо здiйснення господарської дiяльностi або видiв господарської дiяльностi на пiдставi виданої ранiше такому товариству вiдповiдної чинної лiцензiї або документа дозвiльного характеру.

     2. Єдиний майновий комплекс боржника може бути вiдчужений шляхом його передачi господарському товариству (крiм акцiонерного товариства), що утворюється боржником. Частки у статутному капiталi такого господарського товариства включаються до складу майна боржника (замiщення активiв).

     Пiд час утворення господарського товариства йому передаються майновi активи (майно та майновi права) боржника, у тому числi вiдступаються права вимоги, а також на нього переводяться борги за вимогами поточних кредиторiв, якi входять до складу єдиного майнового комплексу.

     Розмiр статутного капiталу створеного господарського товариства визначається як рiзниця мiж вартiстю майна, яке передається такому товариству, та розмiром вимог поточних кредиторiв.

     3. Пiд час вiдчуження майна боржника як єдиного майнового комплексу шляхом замiщення активiв усi трудовi договори (контракти), укладенi до дати такого вiдчуження, продовжують дiяти. При цьому права та обов'язки роботодавця переходять до новоствореного господарського товариства.

     4. У разi вiдчуження частини майна боржника та передачi вiдповiдної (пропорцiйної) частини його поточних зобов'язань шляхом замiщення активiв трудовi договори (контракти), укладенi з працiвниками, праця яких використовувалася у виробничих пiдроздiлах, майно яких пiдлягає передачi новоствореному господарському товариству, продовжують дiяти, а права та обов'язки роботодавця переходять до такого товариства.

     5. Вiдчуження часток у статутному капiталi новоствореного господарського товариства здiйснюється на аукцiонi в порядку, встановленому цим Кодексом.

     Якщо початкової цiни частини часток достатньо для задоволення вимог кредиторiв боржника, на аукцiон може бути виставлена вiдповiдна (менша) частина належних боржнику часток.

     6. До моменту формування органiв управлiння новоствореного господарського товариства пiсля продажу часток у його статутному капiталi повноваження органiв управлiння здiйснює керуючий санацiєю.

     7. Якщо суми, отриманої вiд продажу майна вiдповiдно до плану санацiї, недостатньо для задоволення вимог кредиторiв в обсязi, визначеному планом санацiї, керуючий санацiєю пропонує кредиторам внести змiни до плану санацiї.

     У разi якщо збори кредиторiв не схвалили змiни до плану санацiї, господарський суд визнає боржника банкрутом та вiдкриває лiквiдацiйну процедуру.

     Стаття 56. Продаж у процедурi санацiї частини майна боржника

     1. З метою вiдновлення платоспроможностi боржника та задоволення вимог кредиторiв план санацiї може також передбачати продаж частини iншого майна боржника, нiж визначеного статтями 54 i 55 цього Кодексу.

     Продажу у процедурi санацiї пiдлягає лише майно боржника, зазначене в затвердженому в установленому порядку планi санацiї.

     Заходи iз забезпечення вимог кредиторiв щодо частини майна боржника, яка пiдлягає продажу згiдно з планом санацiї, скасовуються ухвалою господарського суду.

     2. Продаж частини майна боржника у процедурi санацiї здiйснюється вiдповiдно до цього Кодексу.

     Стаття 57. Звiт керуючого санацiєю

     1. За 15 днiв до закiнчення строку проведення процедури санацiї, визначеного планом санацiї, а також за наявностi пiдстав для припинення процедури санацiї керуючий санацiєю зобов'язаний подати зборам кредиторiв письмовий звiт i повiдомити кредиторiв про час i мiсце проведення зборiв кредиторiв.

     2. Звiт керуючого санацiєю повинен мiстити:

     вiдомостi про виконання плану санацiї;

     баланс боржника на останню звiтну дату;

     розрахунок прибуткiв i збиткiв боржника;

     вiдомостi про наявнiсть у боржника грошових коштiв на рахунках та про стан розрахунку з кредиторами;

     вiдомостi про дебiторську заборгованiсть боржника на дату подання звiту та про нереалiзованi права вимоги боржника;

     вiдомостi про стан кредиторської заборгованостi боржника на дату подання звiту.

     3. До звiту керуючого санацiєю додаються докази задоволення вимог конкурсних кредиторiв згiдно з реєстром вимог кредиторiв.

     Одночасно iз звiтом керуючий санацiєю вносить одну з таких пропозицiй про:

     прийняття рiшення про припинення процедури санацiї у зв'язку з вiдновленням платоспроможностi боржника;

     звернення до закiнчення строку процедури санацiї до господарського суду з клопотанням про визнання боржника банкрутом i вiдкриття лiквiдацiйної процедури;

     звернення до господарського суду з клопотанням про затвердження схвалених зборами кредиторiв змiн до плану санацiї та продовження строку процедури санацiї.

     4. Звiт керуючого санацiєю має бути розглянутий зборами кредиторiв не пiзнiше 10 днiв з дня його надходження та не пiзнiше закiнчення строку процедури санацiї, визначеного в планi санацiї.

     5. За результатами розгляду звiту керуючого санацiєю збори кредиторiв приймають рiшення про звернення до господарського суду з клопотанням про:

     закриття провадження у справi у зв'язку з виконанням плану санацiї i вiдновленням платоспроможностi боржника;

     припинення процедури санацiї, визнання боржника банкрутом i вiдкриття лiквiдацiйної процедури;

     схвалення змiн до плану санацiї та продовження строку процедури санацiї.

     У разi виникнення обставин, що є пiдставою для припинення процедури санацiї, збори кредиторiв можуть прийняти вiдповiдне рiшення за вiдсутностi звiту керуючого санацiєю.

     6. Якщо зборами кредиторiв не прийнято жодного з рiшень, визначених частиною п'ятою цiєї статтi, або таке рiшення не подано до господарського суду протягом 15 днiв з дня закiнчення строку процедури санацiї, господарський суд розглядає питання про закриття провадження у справi про банкрутство або про визнання боржника банкрутом i вiдкриття лiквiдацiйної процедури.

     7. Звiт керуючого санацiєю, розглянутий зборами кредиторiв, i протокол зборiв кредиторiв не пiзнiше п'яти днiв з дня проведення таких зборiв надсилаються до господарського суду.

     До звiту керуючого санацiєю додаються реєстр вимог кредиторiв i скарги кредиторiв (за наявностi), якi проголосували проти прийнятого зборами кредиторiв рiшення або не брали участi в голосуваннi.

     8. Звiт керуючого санацiєю та скарги кредиторiв розглядаються на засiданнi господарського суду. Про час i мiсце такого розгляду повiдомляються керуючий санацiєю та кредитори, якi подали скарги.

     9. Якщо збори кредиторiв прийняли рiшення про закриття провадження у справi у зв'язку з виконанням плану санацiї i вiдновленням платоспроможностi боржника, звiт керуючого санацiєю пiдлягає затвердженню господарським судом.

     10. Про затвердження звiту керуючого санацiєю або про вiдмову в затвердженнi зазначеного звiту постановляється ухвала.

     11. У разi закiнчення строкiв процедури санацiї, передбачених планом санацiї, та за умови вiдсутностi клопотання зборiв кредиторiв про продовження строкiв процедури санацiї у зв'язку iз схваленням вiдповiдних змiн до плану санацiї господарський суд визнає боржника банкрутом i вiдкриває лiквiдацiйну процедуру.

     12. Продовження строку процедури санацiї здiйснюється господарським судом пiсля внесення вiдповiдних змiн (доповнень) до плану санацiї боржника. Змiни до плану санацiї схвалюються зборами кредиторiв та затверджуються господарським судом вiдповiдно до вимог цього Кодексу.

     13. Розрахунки з кредиторами проводяться керуючим санацiєю у порядку, встановленому планом санацiї.

     14. Копiї ухвали господарського суду та звiту керуючого санацiєю надсилаються сторонам у справi, iншим учасникам справи про банкрутство.

Роздiл IV. ЛIКВIДАЦIЙНА ПРОЦЕДУРА

     Стаття 58. Постанова про визнання боржника банкрутом i вiдкриття лiквiдацiйної процедури

     1. У випадках, передбачених цим Кодексом, господарський суд у судовому засiданнi за участю сторiн ухвалює постанову про визнання боржника банкрутом i вiдкриває лiквiдацiйну процедуру.

     Суд визначає строк, протягом якого лiквiдатор зобов'язаний здiйснити лiквiдацiю боржника. Цей строк не може перевищувати 12 мiсяцiв.

     Неявка у судове засiдання осiб, якi були належним чином повiдомленi про час i мiсце такого засiдання, не перешкоджає провадженню у справi.

     Стаття 59. Наслiдки визнання боржника банкрутом

     1. З дня ухвали господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом i вiдкриття лiквiдацiйної процедури:

     господарська дiяльнiсть банкрута завершується закiнченням технологiчного циклу з виготовлення продукцiї у разi можливостi її продажу, крiм укладення та виконання договорiв, що мають на метi захист майна банкрута або забезпечення його збереження (пiдтримання) у належному станi, договорiв оренди майна, яке тимчасово не використовується, на перiод до його продажу у процедурi лiквiдацiї тощо;

     строк виконання всiх грошових зобов'язань банкрута вважається таким, що настав;

     у банкрута не виникає жодних додаткових зобов'язань, у тому числi зi сплати податкiв i зборiв (обов'язкових платежiв), крiм витрат, безпосередньо пов'язаних iз здiйсненням лiквiдацiйної процедури;

     припиняється нарахування неустойки (штрафу, пенi), процентiв та iнших економiчних санкцiй за всiма видами заборгованостi банкрута;

     вiдомостi про фiнансове становище банкрута перестають бути конфiденцiйними чи становити комерцiйну таємницю;

     продаж майна банкрута допускається в порядку, передбаченому цим Кодексом;

     скасовуються арешт, накладений на майно боржника, визнаного банкрутом, та iншi обмеження щодо розпорядження майном такого боржника. Накладення нових арештiв або iнших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається;

     припиняються повноваження органiв управлiння банкрута щодо управлiння банкрутом та розпорядження його майном, якщо цього не було зроблено ранiше, члени виконавчого органу (керiвник) банкрута звiльняються з роботи у зв'язку з банкрутством пiдприємства, а також припиняються повноваження власника (органу, уповноваженого управляти майном) майна банкрута.

     2. Протягом 15 днiв з дня призначення лiквiдатора вiдповiднi посадовi особи банкрута зобов'язанi передати бухгалтерську та iншу документацiю, печатки i штампи, матерiальнi та iншi цiнностi банкрута лiквiдатору. У разi ухилення вiд виконання зазначених обов'язкiв вiдповiднi посадовi особи банкрута несуть вiдповiдальнiсть вiдповiдно до закону. Лiквiдатор має право замовити виготовлення дублiкатiв печатки та штампiв у разi їх втрати.

     3. З метою виявлення кредиторiв з вимогами за зобов'язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли пiд час проведення процедур банкрутства, господарський суд здiйснює офiцiйне оприлюднення повiдомлення про визнання боржника банкрутом i вiдкриття лiквiдацiйної процедури на офiцiйному веб-порталi судової влади України.

     4. Повiдомлення про визнання боржника банкрутом i вiдкриття лiквiдацiйної процедури має мiстити:

     найменування та iншi реквiзити боржника, визнаного банкрутом;

     найменування господарського суду, у провадженнi якого знаходиться справа про банкрутство;

     дату ухвалення господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом i вiдкриття лiквiдацiйної процедури;

     вiдомостi про лiквiдатора.

     Стаття 60. Функцiї господарського суду у лiквiдацiйнiй процедурi

     1. У постановi про визнання боржника банкрутом та вiдкриття лiквiдацiйної процедури господарський суд призначає лiквiдатора банкрута з урахуванням вимог, установлених цим Кодексом, з числа арбiтражних керуючих, внесених до Єдиного реєстру арбiтражних керуючих України.

     2. Лiквiдатор виконує свої повноваження до завершення лiквiдацiйної процедури в порядку, встановленому цим Кодексом.

     3. У лiквiдацiйнiй процедурi господарський суд розглядає скарги на дiї (бездiяльнiсть) лiквiдатора та здiйснює iншi повноваження, передбаченi цим Кодексом.

     4. У лiквiдацiйнiй процедурi господарський суд розглядає заяви з вимогами поточних кредиторiв, якi надiйшли до господарського суду пiсля офiцiйного оприлюднення повiдомлення про визнання боржника банкрутом.

     Заяви з вимогами поточних кредиторiв розглядаються господарським судом у порядку черговостi їх надходження. За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд своєю ухвалою визнає чи вiдхиляє (повнiстю або частково) вимоги таких кредиторiв.

     Вимоги поточних кредиторiв погашаються в порядку черговостi, визначеної статтею 64 цього Кодексу.

     Якщо кредитор заявив вимоги пiсля здiйснення розрахункiв з iншими кредиторами, сплаченi таким кредиторам кошти поверненню не пiдлягають.

     Стаття 61. Повноваження лiквiдатора

     1. Лiквiдатор з дня свого призначення здiйснює такi повноваження:

     приймає у своє вiдання майно боржника, забезпечує його збереження;

     виконує функцiї з управлiння та розпорядження майном банкрута;

     проводить iнвентаризацiю та визначає початкову вартiсть майна банкрута;

     аналiзує фiнансовий стан банкрута;

     виконує повноваження керiвника (органiв управлiння) банкрута;

     формує лiквiдацiйну масу;

     заявляє до третiх осiб вимоги щодо повернення банкруту сум дебiторської заборгованостi;

     має право отримувати кредит для виплати вихiдної допомоги працiвникам, якi звiльняються внаслiдок лiквiдацiї банкрута, який вiдшкодовується згiдно з цим Кодексом позачергово за рахунок коштiв, одержаних вiд продажу майна банкрута;

     з дня визнання боржника банкрутом та вiдкриття лiквiдацiйної процедури повiдомляє працiвникiв банкрута про звiльнення та здiйснює його вiдповiдно до законодавства України про працю. Виплата вихiдної допомоги звiльненим працiвникам банкрута провадиться лiквiдатором у першу чергу за рахунок коштiв, одержаних вiд продажу майна банкрута, або отриманого для цiєї мети кредиту;

     заявляє в установленому порядку заперечення щодо заявлених до боржника вимог поточних кредиторiв за зобов'язаннями, якi виникли пiд час провадження у справi про банкрутство i є неоплаченими;

     подає до суду заяви про визнання недiйсними правочинiв (договорiв) боржника;

     вживає заходiв, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третiх осiб;

     передає в установленому порядку на зберiгання документи банкрута, якi вiдповiдно до нормативно-правових актiв пiдлягають обов'язковому зберiганню;

     продає майно банкрута для задоволення вимог, внесених до реєстру вимог кредиторiв, у порядку, передбаченому цим Кодексом;

     повiдомляє про своє призначення державний орган з питань банкрутства в десятиденний строк з дня прийняття рiшення господарським судом та надає державному реєстратору в електроннiй формi через портал електронних сервiсiв юридичних осiб, фiзичних осiб - пiдприємцiв та громадських формувань вiдомостi, необхiднi для внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осiб, фiзичних осiб - пiдприємцiв та громадських формувань, у порядку, встановленому державним органом з питань банкрутства;

     у разi провадження банкрутом дiяльностi, пов'язаної з державною таємницею, вживає заходiв з лiквiдацiї режимно-секретного органу;

     веде реєстр вимог кредиторiв;

     подає в установленому порядку та у випадках, передбачених Законом України "Про запобiгання та протидiю легалiзацiї (вiдмиванню) доходiв, одержаних злочинним шляхом, фiнансуванню тероризму та фiнансуванню розповсюдження зброї масового знищення", iнформацiю до центрального органу виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi запобiгання та протидiї легалiзацiї (вiдмиванню) доходiв, одержаних злочинним шляхом, фiнансуванню тероризму та фiнансуванню розповсюдження зброї масового знищення;

     здiйснює дiї щодо скасування реєстрацiї випуску акцiй, передбаченi законодавством, якщо органiзацiйно-правовою формою юридичної особи - банкрута є акцiонерне товариство;

     здiйснює iншi повноваження, передбаченi цим Кодексом.

     2. Пiд час здiйснення своїх повноважень лiквiдатор має право заявити вимоги до третiх осiб, якi вiдповiдно до законодавства несуть субсидiарну вiдповiдальнiсть за зобов'язаннями боржника у зв'язку з доведенням його до банкрутства. Розмiр зазначених вимог визначається з рiзницi мiж сумою вимог кредиторiв i лiквiдацiйною масою.

     У разi банкрутства боржника з вини його засновникiв (учасникiв, акцiонерiв) або iнших осiб, у тому числi з вини керiвника боржника, якi мають право давати обов'язковi для боржника вказiвки чи мають змогу iншим чином визначати його дiї, на засновникiв (учасникiв, акцiонерiв) боржника - юридичної особи або iнших осiб у разi недостатностi майна боржника може бути покладена субсидiарна вiдповiдальнiсть за його зобов'язаннями.

     Стягненi суми включаються до складу лiквiдацiйної маси i можуть бути використанi лише для задоволення вимог кредиторiв у порядку черговостi, встановленому цим Кодексом.

     3. Пiд час проведення лiквiдацiйної процедури лiквiдатор зобов'язаний використовувати лише один (лiквiдацiйний) рахунок боржника в банкiвськiй установi. Залишки коштiв на iнших рахунках перераховуються на лiквiдацiйний рахунок боржника.

     Кошти, що надходять при проведеннi лiквiдацiйної процедури, зараховуються на лiквiдацiйний рахунок боржника. Пiсля оплати витрат, пов'язаних з проведенням лiквiдацiйної процедури, та сплати основної i додаткової винагороди арбiтражного керуючого здiйснюються виплати кредиторам у порядку черговостi, встановленому цим Кодексом.

     Оплата витрат, пов'язаних з проведенням лiквiдацiйної процедури, здiйснюється у такому порядку:

     у першу чергу оплачуються витрати, пов'язанi з проведенням лiквiдацiйної процедури, та сплачується винагорода лiквiдатора;

     у другу чергу виконуються зобов'язання перед особами, якi пiсля вiдкриття провадження у справi про банкрутство боржника надавали кредитування, поставляли сировину, комплектуючi з вiдстроченням платежу.

     За рахунок коштiв, отриманих вiд реалiзацiї майна, що є предметом забезпечення, вiдшкодовуються витрати, пов'язанi з утриманням та збереженням такого майна, сплачується винагорода оператора електронного майданчика. Склад та розмiр таких витрат пiдлягають погодженню в порядку, визначеному цим Кодексом. Кошти, що залишилися пiсля здiйснення зазначених виплат, використовуються виключно для задоволення вимог кредиторiв за зобов'язаннями, якi забезпечує таке майно.

     4. Лiквiдатор не менш як один раз на мiсяць подає комiтету кредиторiв звiт про свою дiяльнiсть, iнформацiю про фiнансовий стан i майно боржника на день вiдкриття лiквiдацiйної процедури та пiд час проведення лiквiдацiйної процедури, про використання коштiв боржника, а також iншу iнформацiю на вимогу комiтету кредиторiв.

     5. Лiквiдатор зобов'язаний на вимогу господарського суду та державного органу з питань банкрутства надавати необхiднi вiдомостi щодо проведення лiквiдацiйної процедури.

     6. Дiї (бездiяльнiсть) лiквiдатора можуть бути оскарженi до господарського суду учасниками справи про банкрутство, права яких порушено такими дiями (бездiяльнiстю).

     7. У разi лiквiдацiї пiдприємства-банкрута, зобов'язаного згiдно iз законодавством передати територiальнiй громадi об'єкти житлового фонду, в тому числi гуртожитки, дитячi дошкiльнi заклади та об'єкти комунальної iнфраструктури, арбiтражний керуючий передає, а орган мiсцевого самоврядування приймає такi об'єкти без додаткових умов у порядку, встановленому законом.

     Стаття 62. Лiквiдацiйна маса

     1. Усi види майнових активiв (майно та майновi права) банкрута, якi належать йому на правi власностi або господарського вiдання, включаються до складу лiквiдацiйної маси.

     2. Майно, визначене родовими ознаками, що належить банкруту на правi володiння або користування, включається до складу лiквiдацiйної маси.

     3. Iндивiдуально визначене майно, що належить банкруту на пiдставi речових прав, крiм права власностi i господарського вiдання, не може бути включене до складу лiквiдацiйної маси.

     Об'єкт довiрчої власностi не може бути включено до лiквiдацiйної маси довiрчого власника або довiрчого засновника.

     4. За наявностi у складi майна банкрута майна, виключеного з обiгу, лiквiдатор зобов'язаний передати його вiдповiдним особам в установленому порядку.

     5. Лiквiдатор, виявивши частку, яка належить банкруту у спiльному майнi, з метою задоволення вимог кредиторiв у встановленому порядку порушує питання про видiлення цiєї частки.

     6. Активи, включенi до складу iпотечного покриття, не включаються до складу лiквiдацiйної маси емiтента таких облiгацiй та адмiнiстратора за випуском облiгацiй. Вiдчуження цих активiв, у тому числi примусове, здiйснюється в порядку, передбаченому Законом України "Про iпотечнi облiгацiї".

     Активи адмiнiстратора за випуском облiгацiй, отриманi ним вiд емiтента вiдповiдних облiгацiй, осiб, якi надають забезпечення за ними, у процесi стягнення заборгованостi за такими облiгацiями або в процедурi банкрутства, або лiквiдацiї таких осiб для подальшої передачi власникам облiгацiй як погашення та виплата доходiв за ними, не включаються до лiквiдацiйної маси такого адмiнiстратора за випуском облiгацiй. Вiдчуження цих активiв здiйснюється вiдповiдно до Закону України "Про ринки капiталу та органiзованi товарнi ринки".

     7. Майно, щодо якого боржник є користувачем, балансоутримувачем або зберiгачем, повертається його власнику вiдповiдно до закону або договору.

     8. Державне майно, яке не увiйшло до статутного капiталу господарського товариства у процесi приватизацiї (корпоратизацiї) та перебуває на балансi банкрута, не включається до складу лiквiдацiйної маси.

     Суб'єкт управлiння таким майном з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом i вiдкриття лiквiдацiйної процедури у встановлений частиною другою статтi 59 цього Кодексу строк приймає рiшення про подальше використання цього майна.

     9. Зерно банкрута, що зберiгається на його зерновому складi, включається до складу майна банкрута лише пiсля повного повернення зерна поклажодавцям за всiма складськими документами на зерно, виданими таким суб'єктом господарювання.

     10. Майновi права iнтелектуальної власностi, виключнi майновi права на якi зберiгаються за закладом вищої освiти державної форми власностi, не включаються до складу лiквiдацiйної маси i повертаються закладу вищої освiти державної форми власностi, що вносив їх до статутного капiталу господарського товариства.

(Iз змiнами i доповненнями, внесеними згiдно iз законами України вiд України вiд 20.09.2019р. N 132-IX, вiд 19.06.2020р. N 738-IX)

     Стаття 63. Продаж майна банкрута

     1. Пiсля проведення iнвентаризацiї та отримання згоди на продаж майна лiквiдатор здiйснює продаж майна банкрута на аукцiонi.

     Початковою вартiстю продажу майна банкрута є його вартiсть, визначена лiквiдатором.

     Лiквiдатор може здiйснювати безпосереднiй продаж або продаж на комiсiйних умовах через органiзацiю роздрiбної торгiвлi за розумною цiною товарiв, що швидко псуються.

     Лiквiдатор може здiйснювати безпосереднiй продаж або продаж на комiсiйних умовах через органiзацiю роздрiбної торгiвлi за розумною цiною також виробничих запасiв, малоцiнних та швидкозношуваних предметiв, ринкова вартiсть яких не перевищує однiєї мiнiмальної заробiтної плати.

     2. Лiквiдатор здiйснює продаж фiнансових iнструментiв у порядку, визначеному законодавством України, згiдно з договором, укладеним мiж лiквiдатором та iнвестицiйною фiрмою.

     3. Умови договорiв, укладених на реалiзацiю майна банкрута, не можуть передбачати розстрочення або вiдстрочення платежiв за придбане майно.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 19.06.2020р. N 738-IX)

     Стаття 64. Черговiсть задоволення вимог кредиторiв

     1. Кошти, одержанi вiд продажу майна банкрута, спрямовуються на задоволення вимог кредиторiв у порядку, встановленому цим Кодексом. При цьому:

     1) у першу чергу задовольняються:

     вимоги щодо виплати заборгованостi з оплати за виконанi роботи та/або наданi послуги, а також iншi кошти, належнi гiг-спецiалiстам за гiг-контрактами, укладеними згiдно iз Законом України "Про стимулювання розвитку цифрової економiки в Українi", та нарахованi на цi суми страховi внески на загальнообов'язкове державне пенсiйне страхування та iнше соцiальне страхування, у тому числi вiдшкодування кредиту, отриманого на цi цiлi;

     вимоги щодо виплати заборгованостi iз заробiтної плати працюючим та звiльненим працiвникам банкрута, грошовi компенсацiї за всi невикористанi днi щорiчної вiдпустки та додаткової вiдпустки працiвникам, якi мають дiтей, iншi кошти, належнi працiвникам у зв'язку з оплачуваною вiдсутнiстю на роботi (оплата часу простою не з вини працiвника, гарантiї на час виконання державних або громадських обов'язкiв, гарантiї i компенсацiї при службових вiдрядженнях, гарантiї для працiвникiв, якi направляються для пiдвищення квалiфiкацiї, гарантiї для донорiв, гарантiї для працiвникiв, якi направляються на обстеження до медичного закладу, соцiальнi виплати у зв'язку з тимчасовою втратою працездатностi за рахунок коштiв пiдприємства тощо), а також вихiдна допомога, належна працiвникам у зв'язку з припиненням трудових вiдносин, та нарахованi на цi суми страховi внески на загальнообов'язкове державне пенсiйне страхування та iнше соцiальне страхування, у тому числi вiдшкодування кредиту, отриманого на цi цiлi;

     вимоги щодо виплати заборгованостi iз компенсацiї збиткiв, завданих Державному бюджету України внаслiдок виконання рiшень Європейського суду з прав людини, постановлених проти України;

     вимоги кредиторiв за договорами страхування;

     витрати, пов'язанi з провадженням у справi про банкрутство в господарському судi;

     витрати кредиторiв на проведення аудиту, якщо аудит проводився за рiшенням господарського суду за рахунок їхнiх коштiв;

     2) у другу чергу задовольняються:

     вимоги iз зобов'язань, що виникли внаслiдок заподiяння шкоди життю та здоров'ю громадян, шляхом капiталiзацiї у лiквiдацiйнiй процедурi вiдповiдних платежiв, у тому числi до Фонду соцiального страхування України за громадян, якi застрахованi в цьому фондi, у порядку, встановленому Кабiнетом Мiнiстрiв України, зобов'язань iз сплати страхових внескiв на загальнообов'язкове державне пенсiйне страхування та iнше соцiальне страхування, крiм вимог, задоволених позачергово, з повернення невикористаних коштiв Фонду соцiального страхування України, а також вимоги громадян - довiрителiв (вкладникiв) довiрчих товариств або iнших суб'єктiв пiдприємницької дiяльностi, якi залучали майно (кошти) довiрителiв (вкладникiв);

     3) у третю чергу задовольняються:

     вимоги щодо сплати податкiв i зборiв (обов'язкових платежiв);

     вимоги центрального органу виконавчої влади, що здiйснює управлiння державним резервом;

     4) у четверту чергу задовольняються вимоги кредиторiв, не забезпеченi заставою;

     5) у п'яту чергу задовольняються вимоги щодо повернення внескiв членiв трудового колективу до статутного капiталу пiдприємства;

     6) у шосту чергу задовольняються iншi вимоги.

     2. Вимоги кожної наступної черги задовольняються у мiру надходження на рахунок коштiв вiд продажу майна банкрута пiсля повного задоволення вимог попередньої черги, крiм випадкiв, установлених цим Кодексом.

     3. У разi недостатностi коштiв, одержаних вiд продажу майна банкрута, для повного задоволення всiх вимог однiєї черги вимоги задовольняються пропорцiйно до суми вимог, що належить кожному кредитору однiєї черги.

     4. У разi вiдмови кредитора вiд задоволення визнаної в установленому порядку вимоги лiквiдатор не враховує суму грошових вимог цього кредитора.

     5. Погашення вимог кредиторiв шляхом залiку зустрiчних однорiдних вимог проводиться за згодою кредитора (кредиторiв), за умови що це не порушує майновi права iнших кредиторiв.

     6. Погашення вимог забезпечених кредиторiв за рахунок майна банкрута, що є предметом забезпечення, здiйснюється в порядку, передбаченому цим Кодексом, позачергово.

     7. Вимоги, не погашенi у зв'язку з недостатнiстю майна, вважаються погашеними.

(Iз доповненнями, внесеними згiдно iз Законом України вiд 15.07.2021р. N 1667-IX)

     Стаття 65. Звiт лiквiдатора

     1. Пiсля завершення всiх розрахункiв з кредиторами лiквiдатор подає до господарського суду звiт та лiквiдацiйний баланс, до якого додаються:

     вiдомостi за результатами iнвентаризацiї майна боржника та перелiк лiквiдацiйної маси;

     вiдомостi про реалiзацiю об'єктiв лiквiдацiйної маси з посиланням на укладенi договори купiвлi-продажу;

     копiї документiв, що пiдтверджують вiдчуження активiв боржника пiд час лiквiдацiйної процедури (у тому числi протоколи про проведення аукцiону, договори купiвлi-продажу, акти приймання-передачi майна, акти про придбання майна на аукцiонi тощо);

     реєстр вимог кредиторiв з даними про розмiри погашених вимог кредиторiв;

     документи, що пiдтверджують погашення вимог кредиторiв;

     довiдка архiвної установи про прийняття документiв, якi вiдповiдно до закону пiдлягають довгостроковому зберiганню;

     для акцiонерних товариств - розпорядження про скасування реєстрацiї випуску акцiй, видане Нацiональною комiсiєю з цiнних паперiв та фондового ринку;

     для емiтентiв боргових цiнних паперiв - звiт про результати погашення цiнних паперiв.

     Про час i мiсце судового засiдання, в якому мають розглядатися звiт i лiквiдацiйний баланс, господарський суд повiдомляє лiквiдатора та кредиторiв.

     Обов'язком лiквiдатора є здiйснення всiєї повноти дiй, спрямованих на виявлення та повернення активiв боржника.

     Господарський суд пiсля заслуховування звiту лiквiдатора та думки кредиторiв постановляє ухвалу про затвердження звiту лiквiдатора та лiквiдацiйного балансу.

     2. Якщо за результатами лiквiдацiйної процедури пiсля задоволення вимог кредиторiв не залишилося майна, господарський суд постановляє ухвалу про лiквiдацiю юридичної особи - банкрута. Копiя цiєї ухвали надсилається державному реєстратору для проведення державної реєстрацiї припинення юридичної особи - банкрута, а також власнику майна.

     3. Якщо лiквiдатор не виявив майнових активiв, що пiдлягають включенню до складу лiквiдацiйної маси, вiн зобов'язаний подати до господарського суду лiквiдацiйний баланс, який засвiдчує вiдсутнiсть у банкрута майна.

     4. У разi якщо господарський суд дiйшов висновку, що лiквiдатор не виявив або не реалiзував майновi активи банкрута у повному обсязi, суд постановляє ухвалу про призначення нового лiквiдатора в порядку, встановленому цим Кодексом.

     5. Якщо майна банкрута вистачило для задоволення вимог кредиторiв у повному обсязi, вiн вважається таким, що не має боргiв i може продовжувати свою пiдприємницьку дiяльнiсть. У такому разi лiквiдатор протягом п'яти днiв з дня прийняття господарським судом вiдповiдного рiшення повiдомляє про це орган або посадову особу органу, до компетенцiї яких належить призначення керiвника (органiв управлiння) боржника, та за потреби скликає загальнi збори чи засiдання вiдповiдного органу i продовжує виконувати повноваження керiвника (органiв управлiння) боржника до їх призначення в установленому порядку.

     Господарський суд може постановити ухвалу про лiквiдацiю юридичної особи, що звiльнилася вiд боргiв, лише у разi, якщо залишок її майнових активiв є меншим, нiж вимагається для продовження нею господарської дiяльностi згiдно iз законодавством.

     6. Лiквiдатор виконує свої повноваження до внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осiб, фiзичних осiб - пiдприємцiв та громадських формувань запису про припинення юридичної особи - банкрута.

     Стаття 66. Звiльнення працiвникiв боржника. Пiльги i компенсацiї звiльненим працiвникам

     1. Звiльнення працiвникiв боржника може здiйснюватися пiсля вiдкриття провадження у справi про банкрутство та призначення господарським судом розпорядника майна вiдповiдно до вимог законодавства про працю.

     2. Вихiдна допомога звiльненим працiвникам боржника виплачується арбiтражним керуючим у порядку та розмiрах, встановлених законодавством про працю та зайнятiсть населення.

     3. Питання про працевлаштування звiльнених працiвникiв вирiшується вiдповiдно до законодавства про працю та зайнятiсть населення.

     На звiльнених працiвникiв боржника поширюються гарантiї, встановленi законодавством про працю та зайнятiсть населення.

     Стаття 67. Зберiгання документiв

     1. Лiквiдатор забезпечує належне оформлення, упорядкування та зберiгання всiх, у тому числi фiнансово-господарських, документiв банкрута протягом лiквiдацiйної процедури.

     2. До постановлення господарським судом ухвали про лiквiдацiю юридичної особи - банкрута лiквiдатор зобов'язаний забезпечити збереженiсть архiвних документiв банкрута i за погодженням iз спецiально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сферi архiвної справи i дiловодства або з уповноваженою ним архiвною установою визначити мiсце їх подальшого зберiгання.

     3. Спецiально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сферi архiвної справи i дiловодства або уповноважена ним архiвна установа зобов'язанi прийняти архiвнi документи банкрута на зберiгання без додаткових умов.

     4. На пiдприємствах, що провадять дiяльнiсть, пов'язану з державною таємницею, лiквiдатор зобов'язаний забезпечити вилучення, належне оформлення, упорядкування та зберiгання матерiальних носiїв секретної iнформацiї, а також здiйснення iнших заходiв щодо охорони державної таємницi.

Роздiл V. ПРОДАЖ МАЙНА В ПРОВАДЖЕННI У СПРАВI ПРО БАНКРУТСТВО

     Стаття 68. Продаж майна на аукцiонi

     1. Продаж майна боржника на аукцiонi вiдбувається в електроннiй торговiй системi. Порядок функцiонування електронної торгової системи, органiзацiї та проведення електронних аукцiонiв, визначення розмiру, сплати, повернення гарантiйних внескiв та сплати винагороди операторiв електронних майданчикiв затверджується Кабiнетом Мiнiстрiв України.

     2. Авторизованим електронним майданчиком є апаратно-програмний комплекс, авторизований у порядку, встановленому Кабiнетом Мiнiстрiв України.

     3. Порядок надання доступу авторизованих електронних майданчикiв до електронної торгової системи та розмiр плати за такий доступ встановлюються Кабiнетом Мiнiстрiв України.

     4. Замовником аукцiону є арбiтражний керуючий, призначений господарським судом у порядку, встановленому цим Кодексом.

     5. Замовнику та операторам авторизованих електронних майданчикiв забороняється встановлювати вимоги, вчиняти дiї чи виявляти бездiяльнiсть, що будь-яким чином порушують рiвнiсть учасникiв аукцiону або допускають їх дискримiнацiю.

     Усiм учасникам аукцiону, а також спостерiгачам гарантується рiвний доступ до будь-якої iнформацiї про майно, виставлене для продажу, а також про хiд пiдготовки та проведення аукцiону.

     6. На аукцiонi не може бути застосовано переважне право купiвлi майна.

     Стаття 69. Електронна торгова система

     1. Електронна торгова система - це дворiвнева iнформацiйно-телекомунiкацiйна система, що складається з центральної бази даних та авторизованих електронних майданчикiв.

     Центральна база даних - це сукупнiсть технiчних та програмних засобiв у складi баз даних та модуля електронного аукцiону, що забезпечують можливiсть проведення аукцiону та гарантують рiвний доступ до iнформацiї учасникам аукцiону в електроннiй формi.

     2. Електронна торгова система повинна бути загальнодоступною, недискримiнацiйною та гарантувати рiвнi права та доступ до iнформацiї всiм бажаючим, а при обмiнi i збереженнi iнформацiї та документiв має забезпечуватися непорушнiсть даних про учасникiв пiд час проведення аукцiону та їх конфiденцiйнiсть до моменту завершення аукцiону.

     3. Електронна торгова система повинна забезпечувати:

     1) створення, зберiгання та оприлюднення всiєї iнформацiї про аукцiон;

     2) автоматичний обмiн iнформацiєю i документами з авторизованими електронними майданчиками;

     3) можливiсть здiйснення обмiну iнформацiєю з використанням Iнтернету;

     4) наявнiсть загальнодоступних засобiв телекомунiкацiї, що не обмежують участi в аукцiонi;

     5) наявнiсть системи електронного обмiну документами з використанням методiв iдентифiкацiї;

     6) здiйснення iдентифiкацiї учасникiв аукцiону, за умови вiдсутностi доступу до таких даних будь-яких осiб до завершення аукцiону;

     7) точне визначення часу i дати внесення учасником аукцiону пропозицiй щодо цiни;

     8) захист iнформацiї, отриманої вiд замовника та учасникiв аукцiону;

     9) безперебiйну роботу з проведення аукцiону;

     10) збереження даних та документiв, наданих замовниками та учасниками аукцiону протягом семи рокiв, автоматичне резервування та вiдновлення цих даних;

     11) забезпечення безперервностi проведення аукцiону;

     12) надсилання повiдомлень учасникам аукцiону в особистий кабiнет та на електронну пошту.

     Стаття 70. Строк проведення аукцiону

     1. Замовник аукцiону повинен оголосити про проведення першого аукцiону протягом 20 днiв з дня отримання згоди на продаж майна або визначення умов аукцiону судом вiдповiдно до цього Кодексу.

     Стаття 71. Авторизованi електроннi майданчики

     1. Перелiк авторизованих електронних майданчикiв iз зазначенням їх веб-адрес та операторiв мiститься в електроннiй торговiй системi.

     2. Авторизований електронний майданчик повинен забезпечувати:

     1) можливiсть пошуку iнформацiї за датою розмiщення оголошення, датою проведення аукцiону, видом майна, цiною, номером лота, мiсцезнаходженням майна, найменуванням боржника та замовника аукцiону;

     2) можливiсть анонiмного цiлодобового перегляду, копiювання та роздрукування iнформацiї на основi поширених веб-оглядачiв та редакторiв без необхiдностi застосування спецiально створених для цього технологiчних та програмних засобiв, без обмежень та стягнення плати;

     3) автоматичне розмiщення, отримання i передачу iнформацiї та документiв;

     4) користування сервiсами з автоматичним обмiном iнформацiєю;

     5) рiвний i вiльний доступ до аукцiону всiм учасникам та можливiсть здiйснювати перегляд проведення аукцiону в iнтерактивному режимi реального часу всiм заiнтересованим особам.

     3. Переможець аукцiону зобов'язаний сплатити оператору авторизованого електронного майданчика, через який переможець брав участь в аукцiонi, винагороду.

     Винагорода сплачується виключно переможцем аукцiону.

     Стаття 72. Скасування аукцiону

     1. Замовник аукцiону має право скасувати аукцiон лише у разi порушення встановленого порядку його пiдготовки до моменту початку торгiв.

     У такому разi замовник аукцiону протягом 10 робочих днiв зобов'язаний оголосити про проведення нового аукцiону.

     2. Скасування аукцiону здiйснюється шляхом внесення iнформацiї про це в електронну торгову систему через авторизований електронний майданчик, через який було подано оголошення про проведення аукцiону. В iнформацiї про скасування аукцiону зазначаються причини його скасування.

     3. У разi скасування аукцiону оператори авторизованих електронних майданчикiв повертають учасникам сплаченi ними гарантiйнi внески не пiзнiше трьох банкiвських днiв.

     Стаття 73. Визнання недiйсним правочину, вчиненого з порушенням порядку пiдготовки та проведення аукцiону

     1. Правочин щодо продажу майна, вчинений на аукцiонi, проведеному з порушенням встановленого порядку його пiдготовки або проведення, що перешкодило або могло перешкодити продажу майна за найвищою цiною, може бути визнаний недiйсним господарським судом у межах провадження у справi про банкрутство за заявою боржника, арбiтражного керуючого, кредитора або особи, iнтереси якої були при цьому порушенi.

     Стаття 74. Вiдповiдальнiсть перед особами, якi не змогли взяти участь або перемогти на аукцiонi

     1. У разi якщо порушення порядку пiдготовки та/або проведення аукцiону перешкодило особi взяти участь або перемогти на аукцiонi, порушник зобов'язаний сплатити такiй особi штраф у розмiрi гарантiйного внеску або у розмiрi 10 вiдсоткiв цiни, за якою майно було продане на аукцiонi, залежно вiд того, яка з цих сум є бiльшою.

     2. Посадовi особи оператора авторизованого електронного майданчика, виннi у порушеннi, передбаченому частиною першою цiєї статтi, несуть солiдарну вiдповiдальнiсть з оператором авторизованого електронного майданчика. Оператор авторизованого електронного майданчика, який сплатив штраф або його частину, має право на зворотну вимогу (регрес) до таких посадових осiб.

     Стаття 75. Визначення умов продажу

     1. Арбiтражний керуючий визначає умови продажу за погодженням з комiтетом кредиторiв та забезпеченим кредитором (щодо майна, яке є предметом забезпечення).

     2. До обов'язкових умов продажу належать:

     склад майна (лот);

     початкова цiна;

     крок аукцiону.

     3. Якщо продажу пiдлягає майно, яке є предметом забезпечення, до умов продажу належить також умова про витрати, пов'язанi з утриманням, збереженням та продажем цього майна, якi пiдлягають вiдшкодуванню з коштiв, отриманих вiд реалiзацiї такого майна.

     4. Арбiтражний керуючий зобов'язаний направити умови продажу членам комiтету кредиторiв та протягом 20 днiв з дня, коли вони одержали чи мали одержати умови продажу, скликати комiтет кредиторiв. Якщо майно є предметом забезпечення, арбiтражний керуючий зобов'язаний направити умови продажу забезпеченому кредитору.

     5. Якщо до складу майна може входити майно, яке не є предметом забезпечення, i майно, яке є предметом забезпечення, умови продажу розглядаються i комiтетом кредиторiв, i забезпеченими кредиторами. При цьому в початковiй цiнi окремо видiляється початкова цiна обох зазначених видiв майна. Кошти, отриманi вiд продажу такого лота, розподiляються мiж забезпеченими кредиторами та iншими кредиторами пропорцiйно до початкової цiни майна, що є предметом забезпечення, та iншого майна.

     6. Комiтет кредиторiв, забезпечений кредитор можуть прийняти рiшення про:

     надання згоди на продаж майна на запропонованих умовах;

     надання згоди на продаж майна, змiнивши умови продажу;

     вiдмову в наданнi згоди на продаж майна з обґрунтуванням причин.

     7. У разi якщо комiтет кредиторiв або забезпечений кредитор прийняв рiшення про вiдмову в наданнi згоди на продаж майна або не прийняв жодного рiшення на засiданнi комiтету кредиторiв чи протягом 20 днiв з дня, коли забезпечений кредитор одержав чи мав одержати умови продажу, або якщо арбiтражний керуючий не згоден з прийнятим комiтетом кредиторiв або забезпеченим кредитором рiшенням, арбiтражний керуючий зобов'язаний звернутися до суду. У такому разi умови аукцiону визначаються судом.

     Стаття 76. Порядок оголошення та повiдомлення про проведення аукцiону

     1. Пiд час продажу на аукцiонi права вимоги про проведення аукцiону також повiдомляється боржник.

     2. Пiд час продажу на аукцiонi нерухомого майна оголошення повинно бути розмiщено також на вiдповiдному нерухомому майнi.

     3. Замовник аукцiону забезпечує доступ до вiдомостей про майно, що пiдлягає продажу, а також можливiсть ознайомитися з майном за його мiсцезнаходженням.

     4. Доступ до iнформацiї, оприлюдненої в електроннiй торговiй системi, є безоплатним та вiльним.

     5. Додатковi умови оголошення та повiдомлення про проведення аукцiону встановлюються Кабiнетом Мiнiстрiв України.

     Стаття 77. Змiст оголошення про проведення аукцiону

     1. Оголошення про проведення аукцiону в електроннiй торговiй системi повинно мiстити вiдомостi про:

     майно, що продається, його характеристику та мiсцезнаходження;

     дату i час початку та закiнчення аукцiону;

     початкову цiну та вiдомостi про можливiсть її зниження на тому самому аукцiонi;

     розмiр гарантiйного внеску;

     крок аукцiону;

     продавця майна (найменування, мiсцезнаходження, засоби зв'язку);

     строк i час подання заявок на участь в аукцiонi;

     порядок передачi (вiдвантаження) рухомого майна, якщо воно є предметом аукцiону;

     замовника аукцiону (iм'я, мiсцезнаходження, засоби зв'язку);

     спосiб отримання додаткової iнформацiї про проведення аукцiону;

     можливiсть надання переможцю податкової накладної.

     2. Оголошення про проведення аукцiону на веб-сайтi авторизованого електронного майданчика, крiм вiдомостей, передбачених частиною першою цiєї статтi, повинно мiстити:

     розмiр винагороди оператора авторизованого електронного майданчика;

     реквiзити рахунку, на який вноситься гарантiйний внесок.

     3. Якщо аукцiон є повторним або проводиться у зв'язку з визнанням попереднього аукцiону таким, що не вiдбувся, про це повiдомляється в оголошеннi iз зазначенням адреси сторiнки веб-сайту, на якiй розмiщено вiдомостi про проведення попереднього аукцiону.

     4. Якщо продажу пiдлягає земельна дiлянка, у характеристицi майна зазначаються її розмiр, кадастровий номер, цiльове призначення, наявнiсть комунiкацiй тощо.

     5. Якщо продажу пiдлягає будiвля, споруда, примiщення, квартира, у характеристицi майна зазначаються план, загальна площа та жила площа, кiлькiсть кiмнат (примiщень), їх площа та призначення, матерiали стiн, кiлькiсть поверхiв, поверх або поверхи, на яких розташоване примiщення (квартира), iнформацiя про пiдсобнi примiщення та споруди, вiдомостi про земельну дiлянку, на якiй розташована будiвля, споруда, право на земельну дiлянку, що переходить до покупця будiвлi, споруди, примiщення, квартири тощо.

     6. Якщо продажу пiдлягає транспортний засiб, у характеристицi майна зазначаються марка, модель, рiк випуску, об'єм двигуна, вид пального, пробiг, комплектацiя, потреба у ремонтi, колiр тощо.

     7. Якщо продажу пiдлягають акцiї (частки) у статутному (складеному) капiталi господарського товариства, у характеристицi майна зазначаються назва господарського товариства, його iдентифiкацiйний код, мiсцезнаходження, засоби зв'язку, розмiр статутного (складеного) капiталу, кiлькiсть акцiй (розмiр часток), що пропонуються до продажу, номiнальна вартiсть однiєї акцiї, форма iснування акцiй, середньоспискова кiлькiсть працiвникiв, площа та правовий режим земельної дiлянки, що належить господарському товариству, балансова вартiсть основних фондiв, зношення основних фондiв, балансовий прибуток, дебiторська заборгованiсть, кредиторська заборгованiсть, основнi види продукцiї (робiт, послуг) та її обсяг, вiдомостi про реєстратора цiнних паперiв. За звiтний перiод при цьому береться останнiй фiнансовий рiк дiяльностi.

     8. Якщо продажу пiдлягає майнове право, право вимоги, в оголошеннi оприлюднюються копiї всiх документiв, необхiдних для визначення змiсту права.

     9. Оголошення має мiстити фотографiчнi зображення майна, що продається.

     10. Якщо майно, що продається, є обмеженим в оборотi, в оголошеннi зазначаються цi обмеження з посиланням на норми закону, якi їх встановлюють.

     Стаття 78. Порядок проведення аукцiону

     1. Державному органу з питань банкрутства, адмiнiстратору електронної торгової системи, замовнику та оператору авторизованого електронного майданчика заборонено вчиняти дiї, спрямованi на надання iншим особам вiдомостей про учасникiв аукцiону.

     2. Переможцем аукцiону є учасник, який запропонував найвищу цiну на час закiнчення аукцiону.

     Стаття 79. Особливостi проведення повторного та другого повторного аукцiону

     1. У разi закiнчення аукцiону без визначення переможця замовник аукцiону протягом одного мiсяця зобов'язаний оголосити про проведення повторного аукцiону.

     2. Початковою цiною повторного аукцiону є зменшена на 20 вiдсоткiв початкова цiна першого аукцiону.

     3. У разi закiнчення першого повторного аукцiону без визначення переможця замовник аукцiону протягом одного мiсяця (а якщо продається заставлене майно - протягом 45 днiв) зобов'язаний оголосити про проведення другого повторного аукцiону.

     4. Початковою цiною другого повторного аукцiону є зменшена на 25 вiдсоткiв початкова цiна першого повторного аукцiону.

     5. Комiтет кредиторiв, а щодо заставленого майна - забезпечений кредитор може своїм рiшенням встановити початкову цiну повторного аукцiону, другого повторного аукцiону меншу, нiж визначено частинами другою i четвертою цiєї статтi.

     Стаття 80. Особливостi проведення аукцiону з можливiстю зниження початкової цiни

     1. Перший аукцiон проводиться без можливостi зниження початкової цiни. Повторний аукцiон може проводитися з можливiстю зниження початкової вартостi лише за згодою забезпеченого кредитора щодо майна, яке є предметом забезпечення, або за згодою комiтету кредиторiв щодо iншого майна, яке пiдлягає продажу.

     2. Комiтет кредиторiв або забезпечений кредитор, надаючи згоду на проведення першого повторного аукцiону з можливiстю зниження початкової вартостi, має право визначити граничну цiну, до якої може бути знижено початкову вартiсть пiд час проведення аукцiону.

     3. Другий повторний аукцiон проводиться з можливiстю зниження початкової цiни.

     Стаття 81. Продаж майна забезпеченому кредитору

     1. Якщо майно боржника, що є предметом забезпечення, не продано на повторному аукцiонi, кредитор, вимоги якого воно забезпечує, має право протягом 20 днiв з дня закiнчення цього аукцiону звернутися до арбiтражного керуючого iз заявою про продаж йому непроданого майна.

     2. Арбiтражний керуючий протягом трьох днiв складає протокол про продаж забезпеченому кредитору майна за початковою вартiстю повторного аукцiону.

     3. Якщо майно боржника, що є предметом забезпечення, не продано на другому повторному аукцiонi, кредитор, вимоги якого воно забезпечує, має право протягом 20 днiв з дня закiнчення цього аукцiону звернутися до арбiтражного керуючого iз заявою про продаж йому непроданого майна.

     4. Арбiтражний керуючий протягом трьох днiв складає протокол про продаж забезпеченому кредитору майна за початковою цiною другого повторного аукцiону.

     5. Арбiтражний керуючий негайно оприлюднює в електроннiй торговiй системi вiдомостi про покупця.

     Стаття 82. Особливостi проведення аукцiону з продажу права вимоги

     1. При зарахуваннi права вимоги, що продається на аукцiонi, пiсля отримання боржником вiдповiдно до вимог цього Кодексу повiдомлення про проведення аукцiону заява про зарахування має бути зроблена замовнику аукцiону. Така заява пiдлягає негайному оприлюдненню в оголошеннi про проведення аукцiону.

     2. У разi якщо до початку аукцiону зобов'язання було частково виконане, початкова цiна права вимоги пропорцiйно зменшується, про що замовник вносить вiдповiдну iнформацiю в оголошення про проведення аукцiону. Якщо заборгованiсть погашена повнiстю, право вимоги знiмається з аукцiону.

     3. Умови договору купiвлi-продажу права вимоги боржника повиннi передбачати, що перехiд права вимоги здiйснюється лише пiсля його повної оплати.

     Стаття 83. Протокол про проведення аукцiону

     1. Негайно пiсля завершення аукцiону електронною торговою системою формується протокол про проведення аукцiону, який надсилається всiм учасникам та замовнику аукцiону.

     2. У протоколi зазначаються:

     майно, запропоноване для продажу;

     кiлькiсть учасникiв аукцiону;

     початкова вартiсть;

     цiна, запропонована переможцем аукцiону, або вiдомостi про те, що аукцiон закiнчився без визначення переможця;

     цiна або частина цiни, сплачена переможцем;

     найменування i мiсцезнаходження (для юридичної особи), прiзвище, iм'я, по батьковi i мiсце проживання (для фiзичної особи) переможця аукцiону;

     iнформацiя про авторизований електронний майданчик, через який переможцем аукцiону придбано майно;

     розмiр винагороди оператора авторизованого електронного майданчика;

     реквiзити, за якими мають бути перерахованi кошти за придбане майно.

     3. Оригiнал протоколу про проведення аукцiону пiдписується оператором авторизованого електронного майданчика та переможцем. Пiсля пiдписання протоколу оператор електронного майданчика не пiзнiше п'яти календарних днiв розмiщує його в електроннiй торговiй системi.

     4. Кожен учасник аукцiону може вимагати надання йому копiї протоколу, засвiдченої авторизованим електронним майданчиком, через який такий учасник брав участь в аукцiонi. Така копiя надається у день звернення.

     5. Iнформацiя про результати аукцiону негайно пiсля завершення аукцiону оприлюднюється в електроннiй торговiй системi, на веб-сайтах авторизованих електронних майданчикiв.

     Стаття 84. Повернення гарантiйних внескiв, сплаченої цiни та стягнення штрафу

     1. Гарантiйнi внески учасникiв аукцiону пiдлягають поверненню протягом трьох робочих днiв з дня закiнчення аукцiону, крiм випадкiв, передбачених частинами другою i третьою цiєї статтi.

     2. Гарантiйний внесок, сплачений переможцем аукцiону, зменшений на розмiр винагороди оператора авторизованого електронного майданчика, зараховується до цiни, що пiдлягає сплатi на рахунок боржника.

     3. Гарантiйний внесок не пiдлягає поверненню у разi, якщо аукцiон закiнчився без визначення переможця (крiм випадкiв виявлення недолiкiв майна, не зазначених в оголошеннi про проведення аукцiону), а також переможцю аукцiону, якщо вiн не виконав обов'язку щодо сплати цiни вiдповiдно до вимог цього Кодексу. Такi гарантiйнi внески (за вирахуванням винагороди оператора авторизованого електронного майданчика з гарантiйного внеску переможця) перераховуються боржнику у строк, передбачений частиною першою цiєї статтi.

     4. Оператор авторизованого електронного майданчика, який не повернув гарантiйного внеску або сплаченої цiни у встановлений строк, сплачує пеню в розмiрi 120 вiдсоткiв облiкової ставки Нацiонального банку України вiд суми боргу за перiод прострочення.

     Стаття 85. Порядок сплати цiни

     1. Покупець зобов'язаний сплатити запропоновану ним цiну (з урахуванням рiзницi мiж розмiром сплаченого гарантiйного внеску i розмiром винагороди оператора авторизованого електронного майданчика) на лiквiдацiйний рахунок боржника протягом 10 робочих днiв з дня оприлюднення в електроннiй торговiй системi iнформацiї про результати аукцiону.

     2. У разi якщо покупцем є кредитор, вимоги якого забезпеченi проданим майном, вiн зобов'язаний сплатити позитивну рiзницю мiж сумою, визначеною вiдповiдно до частини першої цiєї статтi, та розмiром вимог забезпеченого кредитора.

     Забезпечений кредитор зобов'язаний також оплатити витрати, пов'язанi з утриманням, збереженням та продажем предмета забезпечення, та сплатити винагороду арбiтражного керуючого за продаж майна, передбачену цим Кодексом.

     3. За умови сплати покупцем не менш як 50 вiдсоткiв належної до сплати суми строк оплати продовжується на 10 календарних днiв.

     4. Замовник зобов'язаний оприлюднити вiдомостi про сплату покупцем цiни в електроннiй торговiй системi та на веб-сайтах авторизованих електронних майданчикiв не пiзнiше нiж через три днi пiсля повної сплати та в той самий строк повiдомити про це власника майна. Авторизованi електроннi майданчики автоматично надсилають цю iнформацiю учасникам аукцiону.

     Стаття 86. Розiрвання правочину у разi невиконання обов'язку iз сплати цiни

     1. Якщо у встановлений строк покупець не внiс належної до сплати суми, аукцiон вважається таким, що не вiдбувся, а покупець втрачає гарантiйний внесок.

     2. Замовник зобов'язаний надати вiдомостi про визнання аукцiону таким, що не вiдбувся, для їх внесення до вiдомостей про проведення аукцiону в електроннiй торговiй системi та на веб-сайтах авторизованих електронних майданчикiв не пiзнiше нiж через три днi пiсля визнання аукцiону таким, що не вiдбувся, та в той самий строк повiдомити про це покупця i власника майна. Авторизованi електроннi майданчики автоматично надсилають цю iнформацiю учасникам аукцiону.

     3. Пiсля визнання аукцiону таким, що не вiдбувся, замовник зобов'язаний протягом 10 робочих днiв оголосити про проведення нового аукцiону. Авторизованi електроннi майданчики автоматично надсилають цю iнформацiю всiм учасникам попереднього аукцiону.

     Стаття 87. Передача майна, майнових прав та вiдступлення права вимоги

     1. Придбане на аукцiонi майно, майнове право передається, а право вимоги вiдступається покупцю пiсля повної сплати запропонованої ним цiни. Про передачу майна складається акт про придбання майна на аукцiонi.

     2. Замовник аукцiону, який не передав покупцю на його вимогу рухоме майно, майнове право або не вiдступив право вимоги пiсля повної сплати цiни, сплачує пеню у розмiрi 0,5 вiдсотка на день вiд цiни продажу за перiод прострочення.

     3. Протокол про проведення аукцiону та акт про придбання майна на аукцiонi є пiдставою для видачi нотарiусом свiдоцтва про придбання майна з прилюдних торгiв (аукцiонiв) та державної реєстрацiї права власностi або iншого майнового права на нерухоме майно в порядку, передбаченому законодавством. Послуги нотарiуса в такому разi оплачує покупець.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 05.06.2020р. N 686-IX)

     Стаття 88. Акт про придбання майна на аукцiонi

     1. В актi про придбання майна на аукцiонi зазначаються:

     iм'я (назва) та мiсце проживання (мiсцезнаходження) продавця та покупця, а також оператора авторизованого електронного майданчика;

     вiдомостi про майно, придбане на аукцiонi, та його цiна;

     адреса веб-сторiнки, на якiй розмiщено вiдомостi про проведення аукцiону;

     iнформацiя про повну сплату цiни за придбання майна на аукцiонi.

     2. Акт про придбання майна на аукцiонi складається у простiй письмовiй формi та не потребує нотарiального посвiдчення. Такий акт пiдписується продавцем та покупцем не пiзнiше трьох робочих днiв пiсля повної сплати переможцем запропонованої ним цiни. За несвоєчасне пiдписання продавцем акта чи несвоєчасне надання його покупцю продавець сплачує пеню у розмiрi 0,5 вiдсотка на день вiд цiни продажу за перiод прострочення.

     Стаття 89. Вiдповiдальнiсть за недолiки майна, проданого на аукцiонi

     1. Особа, у власностi якої перебувало майно до продажу на аукцiонi, замовник та органiзатор аукцiону не несуть вiдповiдальностi за недолiки майна, крiм випадкiв їх умисного приховування.

Роздiл VI. ЗАКРИТТЯ ПРОВАДЖЕННЯ У СПРАВI ПРО БАНКРУТСТВО

     Стаття 90. Закриття провадження у справi про банкрутство

     1. Господарський суд закриває провадження у справi про банкрутство, якщо:

     1) боржник - юридична особа не внесена до Єдиного державного реєстру юридичних осiб, фiзичних осiб - пiдприємцiв та громадських формувань;

     2) юридичну особу, яка є боржником, припинено в установленому законодавством порядку, про що є вiдповiдний запис в Єдиному державному реєстрi юридичних осiб, фiзичних осiб - пiдприємцiв та громадських формувань;

     3) у провадженнi господарського суду є справа про банкрутство того самого боржника;

     4) вiдновлено платоспроможнiсть боржника або погашенi всi вимоги кредиторiв згiдно з реєстром вимог кредиторiв;

     5) затверджено звiт керуючого санацiєю або лiквiдатора в порядку, передбаченому цим Кодексом;

     6) до боржника пiсля офiцiйного оприлюднення оголошення про вiдкриття провадження у справi про його банкрутство не висунуто вимог;

     7) справа не пiдлягає розгляду в господарських судах України;

     8) господарським судом не встановленi ознаки неплатоспроможностi боржника;

     9) в iнших випадках, передбачених законом.

     2. Провадження у справi про банкрутство може бути закрито у випадках, передбачених пунктами 1, 2, 5 i 7 частини першої цiєї статтi, на всiх стадiях провадження у справi про банкрутство (до та пiсля визнання боржника банкрутом), у випадках, передбачених пунктами 3, 4, 8 i 9 частини першої цiєї статтi, - лише до визнання боржника банкрутом, а у випадку, передбаченому пунктом 6 частини першої цiєї статтi, - лише пiсля визнання боржника банкрутом.

     3. Про закриття провадження у справi про банкрутство постановляється ухвала.

     4. У випадках, передбачених пунктами 4 - 6 частини першої цiєї статтi, господарський суд в ухвалi про закриття провадження у справi зазначає, що вимоги конкурсних кредиторiв, якi не були заявленi в установлений цим Кодексом строк або були вiдхиленi господарським судом, вважаються погашеними, а виконавчi документи за вiдповiдними вимогами визнаються такими, що не пiдлягають виконанню.

Роздiл VII. ОСОБЛИВОСТI ПРОВАДЖЕННЯ У СПРАВАХ ПРО БАНКРУТСТВО ОКРЕМИХ КАТЕГОРIЙ БОРЖНИКIВ

     Стаття 91. Загальнi положення

     1. Вiдносини, пов'язанi з провадженням у справах про банкрутство, визначених цим роздiлом, регулюються цим Кодексом з урахуванням особливостей, передбачених цим роздiлом.

     Стаття 92. Особливостi банкрутства страховикiв

     1. При розглядi справи про банкрутство страховика учасником провадження у справi про банкрутство визнається спецiально уповноважений центральний орган виконавчої влади у справах нагляду за страховою дiяльнiстю.

     Арбiтражний керуючий у справi про банкрутство страховика повинен скласти iспит за програмою пiдготовки арбiтражних керуючих у справах про банкрутство страхових органiзацiй.

     2. Заява про вiдкриття провадження у справi про банкрутство страховика може бути подана до господарського суду боржником, кредитором або iншим уповноваженим на це органом.

     3. Вiдчуження майна страховика-боржника як єдиного майнового комплексу (комплексiв) здiйснюється у процедурi санацiї за правилами, встановленими цим Кодексом.

     При проведеннi лiквiдацiйної процедури єдиний майновий комплекс страховика, який використовується для здiйснення страхової дiяльностi, може бути проданий тiльки у разi згоди покупця взяти на себе зобов'язання страховика-банкрута за договорами страхування, за якими страховий випадок не настав до дня визнання страховика банкрутом.

     4. Покупцем єдиного майнового комплексу страховика, який використовується для здiйснення страхової дiяльностi, може бути тiльки страховик.

     5. У разi продажу єдиного майнового комплексу страховика, який використовується для здiйснення страхової дiяльностi, у процедурi санацiї до покупця переходять всi права та обов'язки за договорами страхування, за якими на дату продажу майна страховика страховий випадок не настав.

     6. У разi визнання господарським судом страховика банкрутом i вiдкриття лiквiдацiйної процедури всi договори страхування, укладенi таким страховиком, за якими страховий випадок не настав до дати прийняття зазначеного рiшення, припиняються, крiм випадкiв, передбачених частиною третьою цiєї статтi.

     7. Страхувальники за договорами страхування, дiя яких припиняється з пiдстав, передбачених частиною шостою цiєї статтi, мають право вимагати повернення частини виплаченої страховику страхової премiї пропорцiйно до рiзницi мiж строком, на який був укладений договiр страхування, i строком, протягом якого фактично дiяв такий договiр страхування, якщо iнше не передбачено законодавством.

     8. Страхувальники за договорами страхування, за якими страховий випадок настав до дня прийняття господарським судом постанови про визнання страховика банкрутом та вiдкриття лiквiдацiйної процедури, мають право вимагати страховi виплати.

     9. У разi визнання господарським судом страховика банкрутом та вiдкриття лiквiдацiйної процедури вимоги кредиторiв за договорами страхування першої черги пiдлягають задоволенню в такому порядку:

     у першу чергу - вимоги за договорами особистого страхування, передбаченi частиною восьмою цiєї статтi;

     у другу чергу - вимоги фiзичних осiб за iншими договорами страхування, передбаченi частиною восьмою цiєї статтi;

     у третю чергу - вимоги юридичних осiб за iншими договорами страхування, передбаченi частиною восьмою цiєї статтi;

     у четверту чергу - вимоги за договорами особистого страхування, передбаченi частиною сьомою цiєї статтi;

     у п'яту чергу - вимоги фiзичних осiб за iншими договорами страхування, передбаченi частиною сьомою цiєї статтi;

     у шосту чергу - вимоги юридичних осiб за iншими договорами страхування, передбаченi частиною сьомою цiєї статтi.

     Стаття 93. Особливостi банкрутства професiйних учасникiв ринкiв капiталу та органiзованих товарних ринкiв

     1. Якщо законодавством не встановлено окрему процедуру банкрутства вiдповiдного професiйного учасника ринкiв капiталу та органiзованих товарних ринкiв, до такого учасника застосовуються положення цього Кодексу з урахуванням особливостей, встановлених цiєю статтею.

     Для цiлей цiєї статтi пiд термiном "клiєнт" розумiється iнвестор у фiнансовi iнструменти або емiтент цiнних паперiв, що уклав договiр андеррайтингу або договiр про органiзацiю розмiщення з гарантiєю, або договiр про органiзацiю розмiщення без надання гарантiї з професiйним учасником ринкiв капiталу, який вiдповiдно до цього Кодексу визнається боржником.

     2. Не врегульованi цiєю статтею особливостi процедури банкрутства професiйних учасникiв ринкiв капiталу та органiзованих товарних ринкiв, а також заходи щодо захисту прав та iнтересiв клiєнтiв установлюються Нацiональною комiсiєю з цiнних паперiв та фондового ринку за погодженням з державним органом з питань банкрутства.

     3. Порядок запобiгання банкрутству та проведення досудових процедур вiдновлення платоспроможностi професiйних учасникiв ринкiв капiталу та органiзованих товарних ринкiв встановлюється законодавством.

     4. Розпорядник майна, керуючий санацiєю, лiквiдатор професiйного учасника ринкiв капiталу та органiзованих товарних ринкiв повинен мати сертифiкат, що видається Нацiональною комiсiєю з цiнних паперiв та фондового ринку, на право вчинення дiй, пов'язаних з безпосереднiм провадженням вiдповiдного виду професiйної дiяльностi на ринках капiталу та органiзованих товарних ринках.

     5. Розпорядник майна зобов'язаний у десятиденний строк з дня його призначення надiслати офiцiйним каналом зв'язку, передбаченим Законом України "Про ринки капiталу та органiзованi товарнi ринки", Нацiональнiй комiсiї з цiнних паперiв та фондового ринку та розмiстити на веб-сайтi такого професiйного учасника ринкiв капiталу та органiзованих товарних ринкiв повiдомлення про вiдкриття провадження у справi про банкрутство та призначення розпорядника майна. У повiдомленнi зазначаються реквiзити сертифiката, виданого розпоряднику майна Нацiональною комiсiєю з цiнних паперiв та фондового ринку, а також клiєнтам пропонується або надати професiйному учаснику ринкiв капiталу та органiзованих товарних ринкiв, якi є боржником, розпорядження щодо дiй, якi необхiдно здiйснити з активами клiєнтiв, що перебувають у володiннi та/або користуваннi, та/або розпорядженнi такого професiйного учасника ринкiв капiталу та органiзованих товарних ринкiв, або подати до господарського суду заяву з вимогами до такого боржника, а також документи, що їх пiдтверджують, для внесення вiдомостей про такого клiєнта до реєстру вимог кредиторiв.

     6. Фiнансовi iнструменти, грошовi кошти та iнше майно, що належать клiєнтам професiйного учасника ринкiв капiталу та органiзованих товарних ринкiв та перебувають у володiннi та/або користуваннi, та/або розпорядженнi такого учасника, не включаються до складу лiквiдацiйної маси.

     7. Якщо вимоги клiєнтiв щодо повернення з володiння та/або користування, та/або розпорядження професiйного учасника ринкiв капiталу та органiзованих товарних ринкiв, що є боржником, належних клiєнтам цiнних паперiв на пред'явника, що мають однаковий мiжнародний iдентифiкацiйний номер, перевищують кiлькiсть таких цiнних паперiв, якi перебувають у фактичному володiннi професiйного учасника ринкiв капiталу, повернення таких цiнних паперiв клiєнтам здiйснюється пропорцiйно до їхнiх вимог.

     Вимоги клiєнтiв щодо повернення належних їм цiнних паперiв у незадоволенiй їх частинi визнаються грошовими зобов'язаннями i задовольняються вiдповiдно до черги (класу) кредитора, передбаченої цим Кодексом.

     8. Пiд час проведення санацiї професiйного учасника ринкiв капiталу керуючий санацiєю має право за згодою клiєнта передати цiннi папери, переданi у володiння та/або користування та/або розпорядження такому професiйному учаснику ринку капiталу клiєнтом, iншому суб'єкту пiдприємницької дiяльностi, який має лiцензiю на провадження вiдповiдного виду дiяльностi в межах професiйної дiяльностi на ринках капiталу.

     9. Фiнансовi iнструменти, що належать професiйному учасниковi ринкiв капiталу i допущенi до торгiв на органiзованих ринках капiталу, пiдлягають продажу на органiзованих ринках капiталу.

     У разi якщо зазначенi фiнансовi iнструменти не допущенi до торгiв на органiзованих ринках капiталу, вони пiдлягають продажу в порядку, встановленому цим Кодексом.

(У редакцiї Закону України вiд 19.06.2020р. N 738-IX)

     Стаття 931. Особливостi банкрутства боржника, який має зобов'язання за облiгацiями за участю адмiнiстратора за випуском облiгацiй

     1. Адмiнiстратор за випуском облiгацiй зазначає у заявi з вимогами до боржника єдину вимогу кредитора, що дорiвнює сумi усiх пiдтверджених вимог власникiв облiгацiй, в iнтересах яких дiє такий адмiнiстратор. При цьому зазначення в заявi кожного власника облiгацiй, вимога якого включена до єдиної вимоги кредитора, не вимагається.

     2. Передбаченi цим Кодексом права адмiнiстратора за випуском облiгацiй як кредитора у справi про банкрутство боржника, який має зобов'язання за облiгацiями, реалiзуються адмiнiстратором з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про ринки капiталу та органiзованi товарнi ринки".

     Виплати, отриманi адмiнiстратором за випуском облiгацiй у ходi процедур банкрутства боржника, який має зобов'язання за облiгацiями, розподiляються мiж власниками таких облiгацiй у порядку, передбаченому статтею 122 Закону України "Про ринки капiталу та органiзованi товарнi ринки".

(Доповнено статтею 931 згiдно iз Законом України вiд 19.06.2020р. N 738-IX)

     Стаття 94. Особливостi банкрутства суб'єкта пiдприємницької дiяльностi, який є стороною одного або кiлькох правочинiв, вчинених з посиланням на обов'язковiсть угоди щодо лiквiдацiйного неттiнгу

     1. Для цiлей цiєї статтi:

     1) термiн "правочин щодо фiнансових iнструментiв" вживається у значеннi, наведеному у частинi першiй статтi 2 Закону України "Про ринки капiталу та органiзованi товарнi ринки", а термiни "нетто-зобов'язання", "розрахунок вартостi зобов'язань", "сторони угоди щодо лiквiдацiйного неттiнгу", "угода щодо лiквiдацiйного неттiнгу" - у значеннях, наведених у частинi другiй статтi 40 Закону України "Про ринки капiталу та органiзованi товарнi ринки";

     2) пiд датою лiквiдацiйного неттiнгу розумiється дата прийняття рiшення, передбаченого пунктом 1 частини першої статтi 39 Закону України "Про ринки капiталу та органiзованi товарнi ринки".

     2. Лiквiдацiйний неттiнг - це здiйснення усiх таких дiй вiдповiдно до угоди щодо лiквiдацiйного неттiнгу:

     1) здiйснення особою, щодо якої в угодi щодо лiквiдацiйного неттiнгу зазначено про те, що вона є вiдповiдальною за проведення лiквiдацiйного неттiнгу (далi - особа, зазначена в угодi щодо лiквiдацiйного неттiнгу), розрахунку вартостi зобов'язань суб'єкта пiдприємницької дiяльностi - сторони угоди щодо лiквiдацiйного неттiнгу, щодо якого вiдкрито провадження у справi про банкрутство, а також зобов'язань кожного контрагента, який є iншою стороною такої угоди щодо лiквiдацiйного неттiнгу, за одним або кiлькома деривативними контрактами, що iснував (iснували) станом на дату лiквiдацiйного неттiнгу та був укладений (були укладенi) такими сторонами з посиланням на обов'язковiсть для них такої угоди щодо лiквiдацiйного неттiнгу. Порядок здiйснення такого розрахунку визначається угодою щодо лiквiдацiйного неттiнгу;

     2) припинення всiх iснуючих станом на дату лiквiдацiйного неттiнгу зобов'язань за одним або кiлькома деривативними контрактами незалежно вiд їх змiсту та/або строку (термiну) виконання, укладеним (укладеними) такими сторонами угоди щодо лiквiдацiйного неттiнгу з посиланням на обов'язковiсть угоди щодо лiквiдацiйного неттiнгу для таких сторiн, у такiй послiдовностi:

     замiна вiдповiдно до статтi 604 Цивiльного кодексу України зобов'язань, якi iснували станом на дату лiквiдацiйного неттiнгу, новими грошовими зобов'язаннями, сума яких дорiвнює вартостi зобов'язання, розрахованiй вiдповiдно до пункту 1 цiєї частини. При цьому вважається, що строк виконання вимог за такими новими грошовими зобов'язаннями настав;

     б) припинення нових грошових зобов'язань, передбачених пiдпунктом "а" цього пункту, шляхом зарахування зустрiчних однорiдних вимог за такими зобов'язаннями та визначення нетто-зобов'язання.

     3. Угода щодо лiквiдацiйного неттiнгу може передбачати вiдмiнний вiд частини другої цiєї статтi спосiб припинення iснуючих станом на дату лiквiдацiйного неттiнгу зобов'язань за одним або кiлькома деривативними контрактами, укладеним (укладеними) сторонами угоди щодо лiквiдацiйного неттiнгу.

     4. Лiквiдацiйний неттiнг не здiйснюється у таких випадках:

     1) вiдповiдна генеральна угода не передбачає можливостi проведення лiквiдацiйного неттiнгу;

     2) вiдповiдна угода щодо лiквiдацiйного неттiнгу укладена пiсля дати прийняття рiшення, зазначеного у пунктi 2 частини першої цiєї статтi;

     3) деривативний контракт, що мiстить посилання на обов'язковiсть вiдповiдної угоди щодо лiквiдацiйного неттiнгу, був укладений стороною - суб'єктом пiдприємницької дiяльностi пiсля дати прийняття рiшення, зазначеного у пунктi 2 частини першої цiєї статтi.

     5. Проведення особою, зазначеною в угодi щодо лiквiдацiйного неттiнгу, лiквiдацiйного неттiнгу та звернення стягнення на предмет обтяження, який забезпечує виконання зобов'язань суб'єкта пiдприємницької дiяльностi - сторони угоди щодо лiквiдацiйного неттiнгу, щодо якого прийнято рiшення, передбачене пунктом 2 частини першої цiєї статтi, за одним або кiлькома деривативними контрактами, зазначеними у пунктi 1 частини другої цiєї статтi, здiйснюються в позасудовому порядку та не потребують будь-якої згоди та/або затвердження такого суб'єкта пiдприємницької дiяльностi або будь-якої iншої особи.

     6. Положення цього Кодексу, що регулюють банкрутство юридичних осiб, застосовуються до процедур банкрутства суб'єкта пiдприємницької дiяльностi, який є стороною одного або кiлькох деривативних контрактiв, укладених з посиланням на обов'язковiсть вiдповiдної угоди щодо лiквiдацiйного неттiнгу, в частинi, що не суперечить положенням цiєї статтi. У разi суперечностi норм цього Кодексу, що регулюють банкрутство юридичних осiб, з нормами цiєї статтi, норми цiєї статтi мають перевагу.

     7. Положення цiєї статтi застосовуються також до:

     1) товарних операцiй, правочинiв щодо фiнансових iнструментiв, щодо валютних цiнностей, за умови вчинення таких операцiй (правочинiв) з посиланням на обов'язковiсть для них вiдповiдної угоди щодо лiквiдацiйного неттiнгу;

     2) правочинiв, вчинених з метою забезпечення виконання зобов'язань за деривативними контрактами та iншими правочинами, зазначеними у цiй частинi.

(У редакцiї Закону України вiд 19.06.2020р. N 738-IX)

     Стаття 95. Особливостi банкрутства фермерського господарства

     1. Пiдставою для визнання фермерського господарства банкрутом є його неспроможнiсть задовольнити протягом шести мiсяцiв пiсля закiнчення вiдповiдного перiоду сiльськогосподарських робiт вимоги кредиторiв за грошовими зобов'язаннями та/або виконати зобов'язання щодо сплати податкiв i зборiв (обов'язкових платежiв), страхових внескiв на загальнообов'язкове державне пенсiйне та iнше соцiальне страхування, повернення невикористаних коштiв Фонду соцiального страхування України.

     2. Заява голови фермерського господарства про вiдкриття провадження у справi про банкрутство подається до господарського суду за наявностi письмової згоди всiх членiв фермерського господарства.

     Заява пiдписується головою фермерського господарства.

     3. До заяви голови фермерського господарства про вiдкриття провадження у справi про банкрутство додаються документи, що мiстять вiдомостi про:

     склад i вартiсть майна фермерського господарства;

     склад i вартiсть майна, що належить членам фермерського господарства на правi власностi;

     розмiр доходiв, якi можуть бути одержанi фермерським господарством пiсля закiнчення вiдповiдного перiоду сiльськогосподарських робiт.

     Зазначенi документи додаються головою фермерського господарства до вiдзиву на подану кредитором заяву про вiдкриття провадження у справi про банкрутство.

     4. Головою фермерського господарства у двомiсячний строк з дня прийняття господарським судом заяви про вiдкриття провадження у справi про банкрутство фермерського господарства може бути подано до господарського суду план вiдновлення платоспроможностi фермерського господарства.

     5. У разi якщо здiйснення заходiв, передбачених планом вiдновлення платоспроможностi фермерського господарства, дасть змогу фермерському господарству, зокрема за рахунок доходiв, якi можуть бути одержанi пiсля закiнчення вiдповiдного перiоду сiльськогосподарських робiт, погасити вимоги за грошовими зобов'язаннями, господарським судом вводиться процедура розпорядження майном фермерського господарства.

     Про введення процедури розпорядження майном фермерського господарства господарський суд постановляє ухвалу.

     6. Процедура розпорядження майном фермерського господарства вводиться на строк закiнчення вiдповiдного перiоду сiльськогосподарських робiт з урахуванням часу, необхiдного для реалiзацiї вирощеної (виробленої та переробленої) сiльськогосподарської продукцiї. Зазначений строк не може перевищувати 15 мiсяцiв.

     7. Для проведення процедури розпорядження майном фермерського господарства господарський суд призначає розпорядника майна в порядку, встановленому цим Кодексом.

     8. Процедура розпорядження майном фермерського господарства може бути достроково припинена господарським судом за заявою розпорядника майна чи будь-кого iз кредиторiв у разi:

     невиконання заходiв, передбачених планом вiдновлення платоспроможностi фермерського господарства;

     наявностi iнших обставин, якi свiдчать про неможливiсть вiдновлення платоспроможностi фермерського господарства.

     Пiсля дострокового припинення процедури розпорядження майном фермерського господарства господарський суд визнає фермерське господарство банкрутом i вiдкриває лiквiдацiйну процедуру.

     9. У разi визнання господарським судом фермерського господарства банкрутом i вiдкриття лiквiдацiйної процедури до складу лiквiдацiйної маси фермерського господарства включаються нерухоме майно, яке перебуває у спiльнiй власностi членiв фермерського господарства, у тому числi насадження, господарськi та iншi будiвлi, мелiоративнi та iншi споруди, продуктивна i робоча худоба, птиця, сiльськогосподарська та iнша технiка i обладнання, транспортнi засоби, iнвентар, та iнше майно, набуте для фермерського господарства на загальнi кошти його членiв, а також право оренди земельної дiлянки та iншi майновi права, якi належать фермерському господарству i мають грошову оцiнку.

     10. У разi банкрутства фермерського господарства земельна дiлянка, надана фермерському господарству в тимчасове користування, у тому числi на умовах оренди, використовується вiдповiдно до Земельного кодексу України.

     11. Майно, що належить головi та членам фермерського господарства на правi приватної власностi, а також iнше майно, щодо якого доведено, що воно набуто на доходи, якi не є у спiльнiй власностi членiв фермерського господарства, не включається до складу лiквiдацiйної маси.

     12. Нерухоме майно, а також майновi права щодо нерухомого майна, якi включаються до складу лiквiдацiйної маси фермерського господарства, можуть бути проданi лише на аукцiонi, обов'язковими умовами якого є збереження цiльового призначення сiльськогосподарських об'єктiв, що продаються.

     13. З дня прийняття постанови про визнання фермерського господарства банкрутом i вiдкриття лiквiдацiйної процедури дiяльнiсть фермерського господарства припиняється.

     14. Господарський суд надсилає копiю постанови про визнання фермерського господарства банкрутом до органу, який здiйснив державну реєстрацiю фермерського господарства, та до органу мiсцевого самоврядування за мiсцезнаходженням фермерського господарства.

     Стаття 96. Особливостi банкрутства державних пiдприємств та пiдприємств, у статутному капiталi яких частка державної власностi перевищує 50 вiдсоткiв

     1. Боржник зобов'язаний надати господарському суду докази, що пiдтверджують належнiсть боржника до державних пiдприємств або пiдприємств, у статутному капiталi яких частка державної власностi перевищує 50 вiдсоткiв.

     2. Кабiнет Мiнiстрiв України вживає заходiв для запобiгання банкрутству державних пiдприємств та пiдприємств, у статутному капiталi яких частка державної власностi перевищує 50 вiдсоткiв, визначає оптимальнi шляхи вiдновлення їх платоспроможностi та координує дiї вiдповiдних органiв виконавчої влади.

     3. Органи виконавчої влади приймають рiшення щодо:

     доцiльностi надання державної пiдтримки неплатоспроможним пiдприємствам;

     розроблення заходiв, спрямованих на забезпечення захисту iнтересiв держави i вибiр оптимальних шляхiв реструктуризацiї та погашення боргових зобов'язань;

     проведення аналiзу фiнансового стану боржника, його санацiї та погодження плану санацiї;

     доцiльностi виключення вiдповiдних суб'єктiв господарювання з перелiку пiдприємств, що є об'єктами права державної власностi, якi не пiдлягають приватизацiї, та застосування до них процедури санацiї чи лiквiдацiї.

     4. Державнi пiдприємства та пiдприємства, у статутному капiталi яких частка державної власностi перевищує 50 вiдсоткiв, подають на розгляд кредиторiв план санацiї, погоджений з органом (суб'єктом), уповноваженим управляти державним майном.

     5. З метою запобiгання банкрутству державних пiдприємств та пiдприємств, у статутному капiталi яких частка державної власностi перевищує 50 вiдсоткiв, може застосовуватися порука.

     6. Вiдкриття провадження у справi про банкрутство за заявою боржника не є пiдставою для припинення повноважень органу, уповноваженого управляти майном боржника, щодо управлiння вiдповiдним об'єктом державної власностi.

     7. У разi якщо боржник є державним пiдприємством або пiдприємством, у статутному капiталi якого частка державної власностi перевищує 50 вiдсоткiв, господарський суд залучає до участi у справi про банкрутство представникiв органу, уповноваженого управляти державним майном, з повiдомленням про вiдкриття провадження у справi про банкрутство такого пiдприємства.

     8. У разi вiдкриття провадження у справi про банкрутство державного пiдприємства або пiдприємства, у статутному капiталi якого частка державної власностi перевищує 50 вiдсоткiв, участь у зборах кредиторiв та роботi комiтету кредиторiв можуть брати з правом дорадчого голосу представники органу, уповноваженого управляти державним майном.

     9. Припинення, продовження повноважень та вiдсторонення вiд виконання обов'язкiв керуючих санацiєю, лiквiдаторiв державних пiдприємств та пiдприємств, у статутному капiталi яких частка державної власностi перевищує 50 вiдсоткiв, здiйснюються господарським судом за наявностi пiдстав та в порядку, встановленому цим Кодексом.

     10. Положення цiєї статтi не застосовуються до юридичних осiб - пiдприємств, що є об'єктами власностi Автономної Республiки Крим та комунальної власностi.

     11. Пiд час процедури санацiї державних пiдприємств та пiдприємств, у статутному капiталi яких частка державної власностi перевищує 50 вiдсоткiв, їх нерухоме майно може бути вiдчужене лише у випадках, передбачених планом санацiї.

     11. Початкова цiна майна, майнових прав державних пiдприємств або пiдприємств, у статутному капiталi яких частка державної власностi перевищує 50 вiдсоткiв, визначається вiдповiдно до Закону України "Про оцiнку майна, майнових прав та професiйну оцiночну дiяльнiсть в Українi".

     13. Копiї судових рiшень у провадженнях у справах про банкрутство державних пiдприємств або пiдприємств, у статутному капiталi яких частка державної власностi перевищує 50 вiдсоткiв або на балансi яких перебувають об'єкти державної власностi, що в процесi приватизацiї (корпоратизацiї) не увiйшли до статутних капiталiв цих пiдприємств, крiм iнших учасникiв, надсилаються органу, уповноваженому управляти державним майном.

(Iз змiнами i доповненнями, внесеними згiдно iз Законом України вiд 02.10.2019р. N 145-IX)

Роздiл VIII. ПРОВАДЖЕННЯ У СПРАВАХ ПРО БАНКРУТСТВО, ПОВ'ЯЗАНИХ З IНОЗЕМНОЮ ПРОЦЕДУРОЮ БАНКРУТСТВА

     Стаття 97. Застосування процедур банкрутства, пов'язаних з iноземною процедурою банкрутства

     1. Для цiлей цього роздiлу термiни вживаються в такому значеннi:

     iноземна процедура банкрутства - провадження у справi про банкрутство, що здiйснюється в iноземнiй державi згiдно iз правом цiєї держави;

     iноземний суд - державний або iнший уповноважений орган iноземної держави, компетентний здiйснювати провадження у справах про банкрутство;

     керуючий iноземною процедурою банкрутства - особа, призначена рiшенням iноземного суду в межах iноземної процедури банкрутства на певний час та уповноважена керувати господарською дiяльнiстю або реорганiзацiєю чи лiквiдацiєю боржника, вчиняти дiї в iнших державах.

     2. Процедури банкрутства, пов'язанi з iноземним провадженням, зазначенi в цьому роздiлi, якщо iнше не передбачено цим Кодексом або мiжнародним договором України, згода на обов'язковiсть якого надана Верховною Радою України, застосовуються за принципом взаємностi у разi, якщо:

     до господарського суду, у провадженнi якого знаходиться справа про банкрутство, iноземним арбiтражним керуючим подано заяву про визнання iноземного провадження та про надання судової допомоги або надiйшло звернення iноземного суду щодо здiйснення спiвпрацi у зв'язку з iноземним провадженням у справi про банкрутство;

     господарським судом, у провадженнi якого знаходиться справа про банкрутство, надiслано звернення чи арбiтражним керуючим подано заяву до iноземного суду про визнання провадження, вiдкритого вiдповiдно до цього Кодексу, а також про надання судової допомоги та здiйснення спiвпрацi у зв'язку з провадженням у справi про банкрутство, вiдкритим вiдповiдно до цього Кодексу;

     до господарського суду подано заяву керуючого iноземною процедурою банкрутства про визнання iноземної процедури банкрутства, а також про надання судової допомоги та здiйснення спiвпрацi у зв'язку з iноземною процедурою банкрутства у справi про банкрутство.

     Положення цього роздiлу не застосовуються до процедур банкрутства банкiв та iнших фiнансових установ.

     3. Принцип взаємностi вважається дотриманим, якщо буде встановлено, що мiжнародним договором України, згода на обов'язковiсть якого надана Верховною Радою України, передбачена можливiсть такого спiвробiтництва iноземної держави з Україною.

     4. Господарський суд вiдмовляє у застосуваннi мiжнародних аспектiв банкрутства, якщо їх застосування суперечить публiчному порядку, суверенiтету та основним принципам законодавства України.

     5. Господарський суд має право вiдмовити у застосуваннi положень цього роздiлу, якщо вiдповiдний iноземний суд вiдмовився спiвпрацювати з господарським судом чи арбiтражним керуючим України.

     6. Пiд час провадження у справi про банкрутство господарський суд виходить з того, що:

     провадження у справi про банкрутство боржника, який створений та здiйснює дiяльнiсть вiдповiдно до законодавства України, має мiсцезнаходження на територiї України, є основним провадженням щодо будь-якого iншого iноземного провадження;

     провадження у справi про банкрутство боржника - постiйного представництва суб'єкта пiдприємницької дiяльностi України в iноземнiй державi є похiдним iноземним провадженням щодо основного провадження в Українi;

     провадження у справi про банкрутство боржника, який створений та здiйснює дiяльнiсть вiдповiдно до права iноземної держави, має мiсцезнаходження за межами України, вiдкрите в iноземнiй державi, є основним iноземним провадженням;

     провадження у справi про банкрутство боржника - постiйного представництва в iноземнiй державi суб'єкта пiдприємницької дiяльностi, який створений та здiйснює дiяльнiсть вiдповiдно до права iноземної держави та має мiсцезнаходження за межами України, є похiдним iноземним провадженням.

     7. Визнання iноземної процедури банкрутства включає визнання судових рiшень, прийнятих iноземним судом пiд час провадження у справi про банкрутство, а також рiшень про призначення, звiльнення чи замiну iноземного арбiтражного керуючого, рiшень щодо перебiгу iноземного провадження, його зупинення чи завершення.

     Стаття 98. Пiдстави для надання судової допомоги та здiйснення спiвпрацi

     1. Господарський суд або арбiтражний керуючий, який дiє на пiдставi цього Кодексу, зобов'язаний надавати допомогу керуючому iноземною процедурою банкрутства або здiйснювати спiвпрацю з iноземним судом вiдповiдно до цього Кодексу та мiжнародних договорiв України, згода на обов'язковiсть яких надана Верховною Радою України.

     Стаття 99. Керуючий iноземною процедурою банкрутства

     1. Керуючий iноземною процедурою банкрутства для реалiзацiї прав та обов'язкiв в Українi має пiдтвердити свої повноваження у встановленому цим Кодексом порядку.

     2. Керуючий iноземною процедурою банкрутства має повноваження, передбаченi вiдповiдним мiжнародним договором України, згода на обов'язковiсть якого надана Верховною Радою України.

     3. Пiд час здiйснення своїх повноважень в Українi керуючий iноземною процедурою банкрутства зобов'язаний дiяти сумлiнно та розумно.

     Невиконання або неналежне виконання обов'язкiв, покладених на керуючого iноземною процедурою банкрутства згiдно з цим Кодексом, що завдало значної шкоди кредиторам чи боржнику, може бути пiдставою для вiдсторонення його вiд провадження, про що господарський суд постановляє ухвалу, що надсилається особi, яку представляє керуючий iноземною процедурою банкрутства, а також для притягнення його до вiдповiдальностi вiдповiдно до цього Кодексу.

     4. Керуючий iноземною процедурою банкрутства зобов'язаний додавати до заяв та документiв їх переклад українською мовою, а пiд час здiйснення процедур у господарському судi користуватися послугами перекладача за власний рахунок.

     Стаття 100. Заява про визнання iноземної процедури банкрутства та керуючого iноземною процедурою банкрутства

     1. Керуючий iноземною процедурою банкрутства подає до господарського суду, який здiйснює провадження у справi про банкрутство, письмову заяву про визнання iноземної процедури банкрутства, у рамках якої вiн був призначений, до прийняття таким судом рiшення по сутi (затвердження плану санацiї, лiквiдацiї). Заява про визнання iноземної процедури банкрутства складається державною (офiцiйною) мовою держави, в якiй здiйснюється iноземне провадження у справi про банкрутство. До заяви додається її переклад українською мовою.

     Заява про визнання iноземної процедури банкрутства, якщо iнше не передбачено мiжнародним договором України, повинна мiстити:

     найменування господарського суду, до якого вона подається;

     iм'я (найменування) керуючого iноземною процедурою банкрутства, який подає заяву, iз зазначенням його мiсця проживання (перебування) або мiсцезнаходження;

     iм'я (найменування) боржника, зазначення його мiсця проживання (перебування) або мiсцезнаходження чи мiсцезнаходження його майна в Українi;

     змiст та мотиви подання заяви.

     2. У разi якщо мiжнародним договором України не визначено перелiк документiв, що додаються до заяви про визнання iноземної процедури банкрутства, або за вiдсутностi такого договору до заяви додаються:

     засвiдчена в установленому порядку копiя рiшення iноземного суду про вiдкриття iноземної процедури банкрутства та призначення керуючого iноземною процедурою банкрутства;

     документ про набрання законної сили рiшенням iноземного суду (якщо це не зазначено в самому рiшеннi);

     документ, який засвiдчує, що боржник, стосовно якого прийнято рiшення iноземного суду про вiдкриття iноземної процедури банкрутства та який не брав участi в судовому процесi, був належним чином поiнформований про час i мiсце розгляду справи;

     документ, що посвiдчує повноваження керуючого iноземною процедурою банкрутства;

     вiдомостi про iншi iноземнi процедури банкрутства стосовно боржника, про якi вiдомо керуючому iноземною процедурою банкрутства;

     належним чином засвiдчений переклад документiв, зазначених у цiй частинi, українською мовою.

     3. Господарський суд, встановивши, що заяву та доданi до неї документи не оформлено вiдповiдно до вимог, передбачених цiєю статтею, або що до заяви не додано всi необхiднi документи, залишає заяву без розгляду та повертає її разом iз доданими документами керуючому iноземною процедурою банкрутства не пiзнiш як на п'ятий день з дня її надходження.

     Повернення заяви не позбавляє керуючого iноземною процедурою банкрутства права на її повторне подання до господарського суду пiсля усунення причин повернення.

     4. Господарський суд, встановивши, що заяву та доданi до неї документи оформлено вiдповiдно до встановлених вимог, не пiзнiш як на третiй день з дня надходження заяви постановляє ухвалу про прийняття її до розгляду.

     5. Iноземнi офiцiйнi документи, що подаються до господарського суду вiдповiдно до частини другої цiєї статтi, суд приймає за умови їх легалiзацiї, якщо iнше не передбачено мiжнародним договором України.

     Стаття 101. Судова допомога, що може бути надана пiсля подання заяви про визнання iноземної процедури банкрутства

     1. З дня подання заяви про визнання iноземної процедури банкрутства i до постановлення вiдповiдної ухвали господарський суд на пiдставi письмової заяви керуючого iноземною процедурою банкрутства вживає заходiв для захисту активiв боржника або iнтересiв кредиторiв, зокрема щодо забезпечення збирання доказiв або витребування iнформацiї про активи, дiловi операцiї, права, обов'язки або вiдповiдальнiсть боржника.

     2. Господарський суд може вiдмовити у наданнi судової допомоги згiдно з цiєю статтею, якщо така допомога перешкоджатиме здiйсненню основного провадження у справi про банкрутство в Українi.

     Стаття 102. Розгляд заяви про визнання iноземної процедури банкрутства

     1. Про надходження заяви про визнання iноземної процедури банкрутства господарський суд повiдомляє боржника письмово у триденний строк з дня її надходження i встановлює тридцятиденний строк для подання можливих заперечень проти поданої заяви.

     2. Пiсля подання боржником заперечень у письмовiй формi або якщо у встановлений строк з дня повiдомлення боржника заперечень не подано, суддя постановляє ухвалу, в якiй визначає час i мiсце судового розгляду заяви, про що керуючий iноземною процедурою банкрутства i боржник повiдомляються письмово протягом трьох днiв з дня постановлення ухвали.

     3. За заявою керуючого iноземною процедурою банкрутства або боржника i за наявностi поважних причин господарський суд може перенести час розгляду заяви, про що повiдомляє сторони.

     4. Неявка без поважних причин у судове засiдання керуючого iноземною процедурою банкрутства, боржника або його представникiв, яким було своєчасно вручено повiдомлення про виклик до господарського суду, не перешкоджає розгляду заяви, якщо будь-якою iз сторiн не заявлено про перенесення її розгляду.

     5. Розглянувши поданi документи та вислухавши пояснення сторiн, господарський суд постановляє ухвалу про визнання iноземної процедури банкрутства або про вiдмову в задоволеннi заяви. Копiя ухвали надсилається господарським судом керуючому iноземною процедурою банкрутства та боржнику у триденний строк з дня її постановлення.

     Стаття 103. Пiдстави для вiдмови в задоволеннi заяви про визнання iноземної процедури банкрутства

     1. Заява про визнання iноземної процедури банкрутства не задовольняється у випадках, передбачених мiжнародними договорами України. Якщо мiжнародними договорами України такi випадки не передбаченi, у задоволеннi заяви може бути вiдмовлено у разi, якщо:

     рiшення iноземного суду щодо вiдкриття iноземної процедури банкрутства згiдно iз правом вiдповiдної iноземної держави не набрало законної сили;

     сторона, стосовно якої вiдкрито iноземну процедуру банкрутства у справi про банкрутство, не була належним чином повiдомлена про розгляд справи;

     господарський суд України вже постановив ухвалу щодо заяви про визнання iноземної процедури банкрутства на тих самих пiдставах, яка набрала законної сили;

     iноземна процедура банкрутства стосується боржника, створеного вiдповiдно до законодавства України;

     в Українi вже закiнчено провадження про банкрутство, щодо якого надiйшла заява;

     пропущено встановлений законодавством України строк пред'явлення рiшення iноземного суду до виконання в Українi;

     виконання рiшення iноземного суду суперечить публiчному порядку, суверенiтету та основним принципам законодавства України.

     2. У разi якщо обставини, якi стали пiдставою для вiдмови в задоволеннi заяви про визнання iноземної процедури банкрутства, змiнилися, керуючий iноземною процедурою банкрутства може повторно звернутися до господарського суду з вiдповiдною заявою.

     Стаття 104. Ухвала господарського суду про визнання iноземної процедури банкрутства

     1. В ухвалi господарського суду про визнання iноземної процедури банкрутства зазначаються:

     повне найменування або iм'я боржника, стосовно якого вiдкрито провадження у справi про банкрутство, його мiсцезнаходження або мiсце проживання;

     найменування iноземного суду, який вiдкрив провадження у справi про банкрутство;

     повне найменування або iм'я керуючого iноземною процедурою банкрутства, його мiсцезнаходження або мiсце проживання;

     статус iноземної процедури банкрутства вiдповiдно до положень цього Кодексу.

     2. Ухвала про визнання iноземної процедури банкрутства або про вiдмову в задоволеннi заяви про визнання iноземної процедури банкрутства може бути оскаржена в порядку i строки, передбаченi Господарським процесуальним кодексом України.

     3. Копiя ухвали надається або надсилається господарським судом керуючому iноземною процедурою банкрутства та боржнику у триденний строк з дня постановлення ухвали.

     Стаття 105. Пiдстави для змiни чи скасування ухвали господарського суду про визнання iноземної процедури банкрутства

     1. Пiдставами для змiни чи скасування ухвали господарського суду про визнання iноземної процедури банкрутства є неправильне застосування норм матерiального та процесуального права, а також змiна чи припинення обставин, якими господарський суд керувався пiд час її постановлення.

     Стаття 106. Судова допомога, що може бути надана пiсля визнання iноземної процедури банкрутства

     1. Пiсля визнання iноземної процедури банкрутства, крiм випадкiв, передбачених цим Кодексом, для захисту активiв боржника або iнтересiв кредиторiв господарський суд на пiдставi заяви керуючого iноземною процедурою банкрутства може надати таку судову допомогу:

     1) зупинення провадження у справi про банкрутство або iншi процесуальнi дiї щодо активiв, прав, зобов'язань або вiдповiдальностi боржника, за умови що вжито всiх необхiдних заходiв щодо гарантiї задоволення iнтересiв кредиторiв в Українi;

     2) зупинення права розпорядження будь-якими активами боржника;

     3) продовження надання судової допомоги, що надавалася вiдповiдно до цього Кодексу;

     4) надання додаткової судової допомоги вiдповiдно до законодавства або мiжнародних договорiв України.

     2. Надання судової допомоги припиняється з дня включення вимог кредиторiв за iноземним провадженням до реєстру вимог кредиторiв, затвердженого у провадженнi у справi про банкрутство боржника, вiдкритому вiдповiдно до цього Кодексу, про що господарський суд постановляє вiдповiдну ухвалу.

     3. Внесення змiн до плану санацiї боржника пiсля визнання господарським судом iноземного провадження здiйснюється вiдповiдно до положень цього Кодексу.

     Стаття 107. Заява про надання судової допомоги

     1. Заява про надання судової допомоги складається державною (офiцiйною) мовою держави, вiд iменi якої виступає керуючий iноземною процедурою банкрутства. До заяви додається її переклад українською мовою.

     Заява про надання судової допомоги подається в письмовiй формi i повинна мiстити:

     найменування господарського суду, до якого подається заява;

     iм'я (найменування) керуючого iноземною процедурою банкрутства, який подає заяву, iз зазначенням його мiсця проживання (перебування) або мiсцезнаходження;

     назву справи, у якiй подано заяву;

     суть клопотання i необхiдну для його виконання iнформацiю, у тому числi щодо осiб, яких можуть стосуватися заходи судової допомоги;

     необхiднiсть забезпечення конфiденцiйностi подання заяви та вiдомостей, одержаних пiд час надання судової допомоги;

     перелiк процесуальних дiй, що їх належить вчинити.

     2. Пiд час розгляду заяви про надання судової допомоги та в разi прийняття рiшення про надання такої допомоги господарський суд застосовує законодавство України.

     3. За результатами розгляду заяви про надання судової допомоги господарський суд постановляє ухвалу, копiю якої надсилає керуючому iноземною процедурою банкрутства протягом трьох днiв з дня постановлення ухвали.

     Стаття 108. Захист речових прав кредиторiв та iнших заiнтересованих осiб

     1. Пiд час прийняття рiшення про надання судової допомоги, про вiдмову в задоволеннi заяви або про припинення надання судової допомоги господарський суд повинен пересвiдчитися в тому, що не будуть порушенi права власностi та iншi речовi права кредиторiв та iнших заiнтересованих осiб, включаючи боржника.

     2. Господарський суд на пiдставi заяви керуючого iноземною процедурою банкрутства може змiнити обсяг чи припинити надання судової допомоги.

     Стаття 109. Спiвпраця з iноземними судами та керуючими iноземною процедурою банкрутства

     1. Пiд час провадження у справi про банкрутство, яке є основним чи похiдним щодо iншого iноземного провадження:

     господарський суд за принципом взаємностi повинен спiвпрацювати з iноземними судами або керуючими iноземною процедурою банкрутства шляхом надання судових доручень арбiтражному керуючому;

     арбiтражний керуючий має право пiд час виконання своїх функцiй спiвпрацювати з iноземними судами та керуючими iноземною процедурою банкрутства;

     арбiтражний керуючий зобов'язаний невiдкладно письмово повiдомляти господарський суд про свою спiвпрацю з iноземним судом чи керуючим iноземною процедурою банкрутства.

     2. Спiвпраця з iноземними судами та керуючими iноземною процедурою банкрутства здiйснюється шляхом:

     1) вчинення дiй в iноземнiй державi;

     2) передачi iнформацiї iноземному суду чи керуючому iноземною процедурою банкрутства, якщо передача такої iнформацiї не заборонена законом;

     3) координацiї дiй з управлiння активами та господарською дiяльнiстю боржника;

     4) координацiї дiй з надання судової допомоги пiд час здiйснення проваджень у справах про банкрутство стосовно одного й того самого боржника.

     3. У разi якщо дiї, що вчиняються вiдповiдно до частини другої цiєї статтi, можуть заподiяти шкоду iнтересам кредиторiв чи боржника у провадженнi, що здiйснюється вiдповiдно до цього Кодексу, господарський суд за власною iнiцiативою чи за заявою будь-якої iз сторiн може зупинити чи заборонити вiдповiднi дiї, про що постановляє ухвалу.

     Стаття 110. Координацiя надання судової допомоги пiд час одночасного здiйснення провадження у справi про банкрутство, вiдкритого вiдповiдно до цього Кодексу, та iноземної процедури банкрутства

     1. Якщо iноземна процедура банкрутства та провадження у справi про банкрутство, вiдкрите вiдповiдно до цього Кодексу, є взаємопов'язаними, господарський суд надає судову допомогу, дотримуючись таких вимог:

     якщо заява про визнання iноземної процедури банкрутства подається пiсля вiдкриття провадження у справi про банкрутство вiдповiдно до цього Кодексу, надання судової допомоги вiдповiдно до вимог цього Кодексу не повинно виключати можливiсть задоволення вимог кредиторiв України;

     якщо провадження у справi про банкрутство вiдкривається вiдповiдно до цього Кодексу пiсля визнання чи подання заяви про визнання iноземної процедури банкрутства, судова допомога, надана вiдповiдно до вимог цього Кодексу, переглядається, змiнюється або припиняється, якщо вона несумiсна iз провадженням у справi про банкрутство, вiдкритим вiдповiдно до цього Кодексу.

     Стаття 111. Надання судової допомоги у разi здiйснення кiлькох iноземних процедур банкрутства

     1. У разi визнання кiлькох iноземних процедур банкрутства стосовно одного й того самого боржника господарський суд надає судову допомогу, дотримуючись таких вимог:

     надання судової допомоги керуючому iноземною процедурою банкрутства, яка є похiдною, має бути узгоджене з наданням судової допомоги пiд час основної iноземної процедури банкрутства;

     якщо пiсля визнання похiдної iноземної процедури банкрутства визнається iнша похiдна iноземна процедура банкрутства, господарський суд надає, змiнює або припиняє надання судової допомоги з метою узгодження таких проваджень.

     Стаття 112. Виплати в рамках проваджень, що проводяться одночасно

     1. Кредитор, який отримав часткове вiдшкодування за своєю вимогою в рамках iноземної процедури банкрутства, не може отримати вiдшкодування за тiєю самою вимогою в рамках провадження у справi про банкрутство, вiдкритого вiдповiдно до цього Кодексу, стосовно того самого боржника, доки вiдшкодування iншим кредиторам тiєї самої черги буде у пропорцiйному вiдношеннi меншим, нiж вiдшкодування, вже отримане таким кредитором.

КНИГА ЧЕТВЕРТА. ВIДНОВЛЕННЯ ПЛАТОСПРОМОЖНОСТI ФIЗИЧНОЇ ОСОБИ

Роздiл I. ЗАГАЛЬНI ПОЛОЖЕННЯ

     Стаття 113. Особливостi провадження у справi про неплатоспроможнiсть фiзичних осiб

     1. Провадження у справах про неплатоспроможнiсть боржника - фiзичної особи, фiзичної особи - пiдприємця здiйснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осiб, з урахуванням особливостей, встановлених цiєю Книгою.

     Стаття 114. Арбiтражний керуючий у справах про неплатоспроможнiсть фiзичної особи

     1. Арбiтражний керуючий у справi про неплатоспроможнiсть фiзичної особи користується всiма правами арбiтражного керуючого вiдповiдно до законодавства, у тому числi має право:

     1) запитувати та отримувати документи або їх копiї вiд юридичних осiб, органiв державної влади, органiв мiсцевого самоврядування та вiд фiзичних осiб за їхньою згодою щодо майна боржника - фiзичної особи, у тому числi якi мiстять конфiденцiйну iнформацiю та/або банкiвську таємницю;

     2) отримувати iнформацiю з державних реєстрiв, у тому числi з бюро кредитних iсторiй, у порядку, передбаченому законодавством;

     3) здiйснювати огляд майна боржника;

     4) отримувати iнформацiю про рух коштiв на рахунках боржника вiдповiдно до Закону України "Про банки i банкiвську дiяльнiсть".

     2. Арбiтражний керуючий у справi про неплатоспроможнiсть фiзичної особи зобов'язаний:

     1) органiзувати виявлення та складання опису майна боржника (проведення iнвентаризацiї), визначити його вартiсть;

     2) брати участь у розробленнi плану реструктуризацiї боргiв боржника, забезпечити його розгляд зборами кредиторiв та подання на затвердження до господарського суду;

     3) вiдкрити спецiальний рахунок для розрахункiв з кредиторами;

     4) погашати вимоги кредиторiв згiдно з черговiстю у процедурi погашення боргiв боржника, а якщо планом реструктуризацiї передбачено продаж майна боржника - вiдповiдно до плану реструктуризацiї за рахунок коштiв, отриманих вiд продажу такого майна;

     5) якщо планом реструктуризацiї передбачено продаж майна боржника, звiтувати перед господарським судом та зборами кредиторiв про результати продажу майна боржника протягом трьох робочих днiв з дати такого продажу;

     6) виконувати функцiї з управлiння та розпорядження майном боржника;

     7) здiйснювати iншi повноваження вiдповiдно до законодавства.

     3. У разi вiдсторонення арбiтражного керуючого вiд виконання повноважень установи банкiв, в яких вiдкрито спецiальний рахунок для розрахункiв з кредиторами, зобов'язанi переказати кошти з такого рахунку на рахунок нового арбiтражного керуючого, призначеного господарським судом для виконання повноважень керуючого реструктуризацiєю або керуючого реалiзацiєю майна боржника.

     Банк переказує кошти на спецiальний рахунок для розрахункiв з кредиторами, вiдкритий новим арбiтражним керуючим на пiдставi платiжної вимоги такого арбiтражного керуючого.

     4. Кредитори мають право за рахунок власних коштiв встановити арбiтражному керуючому додаткову винагороду.

     5. Для забезпечення виконання повноважень керуючого реструктуризацiєю та/або керуючого реалiзацiєю майна боржника арбiтражний керуючий може залучати на договiрних засадах iнших осiб та спецiалiзованi органiзацiї з оплатою їхньої дiяльностi за рахунок боржника, а за вiдсутностi коштiв у боржника - на пiдставi рiшення зборiв кредиторiв за рахунок кредиторiв. Дозвiл на залучення таких осiб надає господарський суд на пiдставi мотивованої заяви арбiтражного керуючого про необхiднiсть їх участi у справi, в якiй зазначається розмiр оплати їх послуг.

     Стаття 115. Пiдстави для вiдкриття провадження у справi про неплатоспроможнiсть

     1. Провадження у справi про неплатоспроможнiсть боржника - фiзичної особи або фiзичної особи - пiдприємця може бути вiдкрито лише за заявою боржника.

     2. Боржник має право звернутися до господарського суду iз заявою про вiдкриття провадження у справi про неплатоспроможнiсть у разi, якщо:

     1) розмiр прострочених зобов'язань боржника перед кредитором (кредиторами) становить не менше 30 розмiрiв мiнiмальної заробiтної плати;

     2) боржник припинив погашення кредитiв чи здiйснення iнших планових платежiв у розмiрi бiльше 50 вiдсоткiв мiсячних платежiв за кожним з кредитних та iнших зобов'язань упродовж двох мiсяцiв;

     3) ухвалено постанову у виконавчому провадженнi про вiдсутнiсть у фiзичної особи майна, на яке може бути звернено стягнення;

     4) iснують iншi обставини, якi пiдтверджують, що найближчим часом боржник не зможе виконати грошовi зобов'язання чи здiйснювати звичайнi поточнi платежi (загроза неплатоспроможностi).

     3. До складу грошових вимог, у тому числi щодо сплати податкiв, зборiв (обов'язкових платежiв), не включаються неустойка (штраф, пеня) та iншi фiнансовi санкцiї.

Роздiл II. ВIДКРИТТЯ ПРОВАДЖЕННЯ У СПРАВI ПРО НЕПЛАТОСПРОМОЖНIСТЬ

     Стаття 116. Заява про вiдкриття провадження у справi про неплатоспроможнiсть

     1. Заява про вiдкриття провадження у справi про неплатоспроможнiсть подається боржником за наявностi пiдстав, передбачених цим Кодексом.

     2. У заявi про вiдкриття провадження у справi про неплатоспроможнiсть зазначаються:

     1) найменування господарського суду, до якого подається заява;

     2) iм'я боржника, його мiсце проживання, реєстрацiйний номер облiкової картки платника податкiв та номер паспорта (для фiзичних осiб, якi через свої релiгiйнi переконання вiдмовляються вiд прийняття реєстрацiйного номера облiкової картки платника податкiв та офiцiйно повiдомили про це вiдповiдний контролюючий орган i мають вiдмiтку в паспортi), номер засобу зв'язку боржника, його адреса електронної пошти (за наявностi);

     3) виклад обставин, що стали пiдставою для звернення до суду;

     4) перелiк документiв, що додаються до заяви.

     3. До заяви про вiдкриття провадження у справi про неплатоспроможнiсть додаються:

     1) довiренiсть чи iнший документ, що засвiдчує повноваження представника, якщо заяву пiдписано представником;

     2) документи, що пiдтверджують наявнiсть (вiдсутнiсть) у боржника статусу фiзичної особи - пiдприємця;

     3) конкретизований список кредиторiв i боржникiв iз зазначенням загальної суми грошових вимог кредиторiв (боржникiв), а також щодо кожного кредитора (боржника) - його iменi або найменування, його мiсцезнаходження або мiсця проживання, iдентифiкацiйного коду юридичної особи або реєстрацiйного номера облiкової картки платника податкiв та номера паспорта (для фiзичних осiб, якi через свої релiгiйнi переконання вiдмовляються вiд прийняття реєстрацiйного номера облiкової картки платника податкiв та офiцiйно повiдомили про це вiдповiдний контролюючий орган i мають вiдмiтку в паспортi), суми грошових вимог (загальної суми заборгованостi, заборгованостi за основним зобов'язанням та суми неустойки (штрафу, пенi) окремо), пiдстав виникнення зобов'язань, а також строку їх виконання згiдно iз законом або договором;

     4) опис майна боржника, що належить йому на правi власностi, iз зазначенням мiсцезнаходження або мiсця зберiгання майна;

     5) копiї документiв, що пiдтверджують право власностi боржника на майно;

     6) перелiк майна, що перебуває у заставi (iпотецi) або є обтяженим в iнший спосiб, його мiсцезнаходження, вартiсть, а також iнформацiя про кожного кредитора, на користь якого вчинено обтяження майна боржника, - iм'я або найменування, мiсцезнаходження або мiсце проживання, iдентифiкацiйний код юридичної особи або реєстрацiйний номер облiкової картки платника податкiв та номер паспорта (для фiзичних осiб, якi через свої релiгiйнi переконання вiдмовляються вiд прийняття реєстрацiйного номера облiкової картки платника податкiв та офiцiйно повiдомили про це вiдповiдний контролюючий орган i мають вiдмiтку в паспортi), сума грошових вимог, пiдстава виникнення зобов'язань, а також строк їх виконання згiдно iз законом або договором;

     7) копiї документiв про вчиненi боржником (протягом року до дня подання заяви про вiдкриття провадження у справi про неплатоспроможнiсть) правочини щодо належного йому нерухомого майна, цiнних паперiв, часток у статутному капiталi, транспортних засобiв та угоди на суму не менше 30 розмiрiв мiнiмальної заробiтної плати;

     8) вiдомостi про всi наявнi рахунки боржника (у тому числi депозитнi рахунки), вiдкритi в банках та iнших фiнансово-кредитних установах в Українi та за кордоном, їх реквiзити, iз зазначенням сум грошових коштiв на таких рахунках;

     9) копiя трудової книжки (за наявностi);

     10) вiдомостi про роботодавця (роботодавцiв) боржника;

     11) декларацiя про майновий стан боржника за формою, затвердженою державним органом з питань банкрутства;

     12) докази авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацiєю за три мiсяцi виконання повноважень;

     13) iнформацiя про наявнiсть (вiдсутнiсть) непогашеної судимостi за економiчнi злочини;

     14) iншi документи, що пiдтверджують наявнiсть пiдстав, визначених статтею 115 цього Кодексу.

     4. Разом iз заявою про вiдкриття провадження у справi про неплатоспроможнiсть боржник зобов'язаний подати пропозицiї щодо реструктуризацiї боргiв (проект плану реструктуризацiї боргiв).

     5. Декларацiя про майновий стан подається боржником за три роки (за кожен рiк окремо), що передували поданню до суду заяви про вiдкриття провадження у справi про неплатоспроможнiсть. Декларацiя повинна мiстити iнформацiю щодо майна, доходiв та витрат боржника i членiв його сiм'ї, що перевищують 30 розмiрiв мiнiмальної заробiтної плати.

     До членiв сiм'ї боржника належать особи, якi перебувають у шлюбi з боржником (у тому числi якщо шлюб розiрвано протягом трьох рокiв до дня подання декларацiї), а також їхнi дiти, у тому числi повнолiтнi, батьки, особи, якi перебувають пiд опiкою чи пiклуванням боржника, iншi особи, якi спiльно з ним проживають, пов'язанi спiльним побутом, мають взаємнi права та обов'язки (крiм осiб, взаємнi права та обов'язки яких з боржником не мають характеру сiмейних), у тому числi особи, якi спiльно проживають, але не перебувають у шлюбi.

     Стаття 117. Прийняття заяви про вiдкриття провадження у справi про неплатоспроможнiсть

     1. У разi вiдсутностi пiдстав для вiдмови у прийняттi заяви про вiдкриття провадження у справi про неплатоспроможнiсть або для повернення такої заяви господарський суд не пiзнiше п'яти днiв з дня надходження заяви постановляє ухвалу про прийняття заяви до розгляду, в якiй зазначаються:

     1) дата пiдготовчого засiдання, яке має вiдбутися не пiзнiше 15 робочих днiв з дня постановлення ухвали;

     2) прiзвище, iм'я та по батьковi арбiтражних керуючих, визначених автоматизованим вiдбором для призначення керуючого реструктуризацiєю.

     2. Ухвалою про прийняття заяви про вiдкриття провадження у справi про неплатоспроможнiсть боржника до розгляду господарський суд має право вирiшити питання про:

     1) зобов'язання заявника, боржника та iнших осiб подати до суду додатковi вiдомостi, необхiднi для вирiшення питання про вiдкриття провадження у справi про неплатоспроможнiсть;

     2) вжиття заходiв для забезпечення вимог кредиторiв шляхом заборони боржнику вiдчужувати майно.

     3. Ухвала про прийняття заяви про вiдкриття провадження у справi про неплатоспроможнiсть боржника до розгляду надсилається сторонам, арбiтражним керуючим, визначеним автоматизованим вiдбором, до органу державної виконавчої служби, приватному виконавцю, у якого виконавче провадження перебуває на виконаннi, до контролюючого органу, визначеного Податковим кодексом України за мiсцем проживання боржника, до державного органу з питань банкрутства.

     Стаття 118. Забезпечення вимог кредиторiв

     1. Господарський суд має право за вмотивованим клопотанням сторiн у справi про неплатоспроможнiсть чи за своєю iнiцiативою вжити заходiв для забезпечення вимог кредиторiв.

     Заходи для забезпечення вимог кредиторiв вживаються господарським судом у порядку та на умовах, визначених у Книзi третiй цього Кодексу.

     2. До заходiв для забезпечення вимог кредиторiв належать, зокрема:

     заборона боржнику укладати правочини (договори);

     зобов'язання боржника передати майно, iншi цiнностi на зберiгання третiм особам;

     вчинення або утримання вiд вчинення певних дiй;

     заборона боржнику розпоряджатися його нерухомим майном та цiнними паперами;

     накладення арешту на конкретне майно боржника;

     iншi заходи для збереження майна боржника;

     заборона виїзду боржника за кордон.

     Стаття 119. Вiдкриття провадження у справi про неплатоспроможнiсть

     1. У пiдготовчому засiданнi господарський суд розглядає поданi документи, з'ясовує наявнiсть пiдстав для вiдкриття провадження у справi про неплатоспроможнiсть, а також вирiшує iншi питання, пов'язанi з розглядом заяви.

     2. Пiдготовче засiдання проводиться у порядку, передбаченому цим Кодексом.

     3. За наслiдками пiдготовчого засiдання господарський суд постановляє ухвалу про вiдкриття провадження у справi про неплатоспроможнiсть або про вiдмову у вiдкриттi провадження у справi про неплатоспроможнiсть.

     4. Господарський суд постановляє ухвалу про вiдмову у вiдкриттi провадження у справi про неплатоспроможнiсть, якщо:

     1) вiдсутнi пiдстави для вiдкриття провадження у справi про неплатоспроможнiсть;

     2) боржник виконав зобов'язання перед кредитором (кредиторами) у повному обсязi до пiдготовчого засiдання суду;

     3) боржника притягнуто до адмiнiстративної або кримiнальної вiдповiдальностi за неправомiрнi дiї, пов'язанi з неплатоспроможнiстю;

     4) боржника визнано банкрутом протягом попереднiх п'яти рокiв.

     5. В ухвалi про вiдкриття провадження у справi про неплатоспроможнiсть боржника господарський суд зазначає про:

     1) вiдкриття провадження у справi про неплатоспроможнiсть боржника;

     2) введення процедури реструктуризацiї боргiв боржника;

     3) введення мораторiю на задоволення вимог кредиторiв;

     4) призначення керуючого реструктуризацiєю;

     5) вжиття заходiв для забезпечення вимог кредиторiв;

     6) строк подання арбiтражним керуючим до господарського суду вiдомостей про результати розгляду вимог кредиторiв, який не може перевищувати 30 днiв з дня проведення пiдготовчого засiдання суду;

     7) проведення арбiтражним керуючим виявлення, складання опису майна боржника (проведення iнвентаризацiї) та визначення його вартостi;

     8) строк пiдготовки та подання до господарського суду плану реструктуризацiї боргiв боржника, який не може перевищувати трьох мiсяцiв з дня проведення пiдготовчого засiдання суду;

     9) зобов'язання контролюючого органу, визначеного Податковим кодексом України, надати керуючому реструктуризацiєю та суду iнформацiю про доходи боржника та членiв його сiм'ї i про майно, задеклароване такими особами при перетинi кордону;

     10) зобов'язання органу державної прикордонної служби надати керуючому реструктуризацiєю та суду iнформацiю про перетинання боржником та членами його сiм'ї державного кордону за останнi три роки;

     11) зобов'язання банкiв надати керуючому реструктуризацiєю та суду iнформацiю про залишок коштiв на рахунках боржника.

     6. З метою виявлення всiх кредиторiв здiйснюється офiцiйне оприлюднення оголошення про вiдкриття провадження у справi про неплатоспроможнiсть боржника у порядку, визначеному цим Кодексом.

     7. Ухвала про вiдкриття провадження у справi про неплатоспроможнiсть не пiзнiше трьох днiв з дня її постановлення надсилається боржнику до контролюючого органу, визначеного Податковим кодексом України, та iнших органiв, якi здiйснюють контроль за правильнiстю та своєчаснiстю справляння податкiв i зборiв (обов'язкових платежiв), страхових внескiв на загальнообов'язкове державне пенсiйне та iнше соцiальне страхування, до мiсцевих судiв загальної юрисдикцiї та органу державної виконавчої служби, приватному виконавцю, у якого перебуває виконавче провадження на виконаннi, до органу державної прикордонної служби, державного органу з питань банкрутства, а також iншим учасникам справи та особам, якi мають право взяти участь у такiй справi.

     У разi вжиття заходiв для забезпечення вимог кредиторiв копiя ухвали надсилається також установам, що здiйснюють облiк нерухомого та рухомого майна, органам державної автомобiльної iнспекцiї за мiсцем проживання боржника, установам банкiв, що обслуговують рахунки боржника, депозитарним установам, якi ведуть облiк прав на цiннi папери, що належать боржнику, а також органам державної прикордонної служби.

     8. Ухвала про вiдкриття провадження у справi про неплатоспроможнiсть боржника набирає законної сили з моменту її постановлення.

     Стаття 120. Наслiдки вiдкриття провадження у справi про неплатоспроможнiсть боржника

     1. З моменту вiдкриття провадження у справi про неплатоспроможнiсть боржника:

     1) пред'явлення кредиторами вимог до боржника та задоволення таких вимог може вiдбуватися лише в межах провадження у справi про неплатоспроможнiсть та у порядку, передбаченому цим Кодексом;

     2) арешт майна боржника та iншi обмеження боржника щодо розпорядження належним йому майном можуть бути застосованi виключно господарським судом у межах провадження у справi про неплатоспроможнiсть, а попередньо накладенi арешти та обмеження можуть бути знятi на пiдставi ухвали господарського суду;

     3) припиняється нарахування штрафiв та iнших фiнансових санкцiй, а також вiдсоткiв за зобов'язаннями боржника;

     4) здiйснення корпоративних прав боржника та реалiзацiя майнових прав вiдбуваються з урахуванням обмежень, встановлених цим Кодексом;

     5) вводиться мораторiй на задоволення вимог кредиторiв;

     6) строк виконання всiх грошових зобов'язань боржника вважається таким, що настав;

     7) будь-яке вiдчуження та розпорядження майном боржника здiйснюються виключно в порядку, передбаченому цим Кодексом.

     2. Господарський суд за клопотанням арбiтражного керуючого або з власної iнiцiативи може прийняти рiшення про тимчасову заборону боржнику без дозволу суду виїжджати за кордон на перiод здiйснення провадження у справi про неплатоспроможнiсть, якщо боржник вчиняє дiї, спрямованi на перешкоджання проведенню стосовно нього процедур, передбачених цим Кодексом.

     Стаття 121. Мораторiй на задоволення вимог кредиторiв

     1. Мораторiй на задоволення вимог кредиторiв вводиться строком на 120 днiв, з моменту вiдкриття провадження у справi про неплатоспроможнiсть. Ухвала про вiдкриття провадження у справi про неплатоспроможнiсть є пiдставою для зупинення вчинення виконавчих дiй стосовно боржника.

     2. Протягом дiї мораторiю на задоволення вимог кредиторiв:

     1) зупиняється виконання боржником грошових зобов'язань, у тому числi зобов'язань щодо сплати податкiв i зборiв (обов'язкових платежiв), термiн виконання яких настав до вiдкриття провадження у справi про неплатоспроможнiсть;

     2) зупиняється стягнення з боржника за всiма виконавчими документами, крiм виконавчих документiв за вимогами про стягнення алiментiв чи про вiдшкодування шкоди, завданої калiцтвом, iншим ушкодженням здоров'я або смертю фiзичної особи, а також крiм випадкiв перебування виконавчого провадження на стадiї розподiлу стягнутих з боржника грошових сум, у тому числi одержаних вiд продажу майна боржника, або перебування майна на стадiї продажу з моменту оприлюднення iнформацiї про продаж;

     3) не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються iншi фiнансовi санкцiї за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань iз задоволення вимог, на якi поширюється мораторiй;

     4) зупиняється перебiг позовної давностi щодо вимог до боржника;

     5) не застосовується iндекс iнфляцiї за весь час прострочення виконання грошових зобов'язань боржника.

     3. Мораторiй не поширюється на:

     1) вiдшкодування шкоди, завданої калiцтвом, iншим ушкодженням здоров'я або смертю фiзичної особи;

     2) виплату та стягнення алiментiв;

     3) виконання вимог за виконавчими документами немайнового характеру, що зобов'язують боржника вчинити певнi дiї чи утриматися вiд їх вчинення;

     4) задоволення вимог кредиторiв у процедурi реструктуризацiї боргiв боржника вiдповiдно до затвердженого плану та у процедурi погашення боргiв боржника вiдповiдно до цього Кодексу.

     4. Задоволення вимог кредиторiв за рахунок майна боржника, яке є предметом забезпечення, допускається лише в межах провадження у справi про неплатоспроможнiсть, крiм випадкiв перебування виконавчого провадження на стадiї розподiлу стягнутих з боржника грошових сум, у тому числi одержаних вiд продажу майна боржника, або перебування майна на стадiї продажу з моменту оприлюднення iнформацiї про продаж.

     5. Дiя мораторiю припиняється з дня закриття провадження у справi про неплатоспроможнiсть.

     Дiя мораторiю щодо задоволення забезпечених вимог кредиторiв за рахунок майна боржника, яке є предметом забезпечення, припиняється пiсля спливу 120 днiв з дня вiдкриття провадження у справi про неплатоспроможнiсть, якщо господарський суд протягом цього часу не ухвалив постанову про визнання боржника банкрутом або постановив ухвалу про затвердження плану реструктуризацiї боргiв.

     Стаття 122. Виявлення кредиторiв та попереднє засiдання суду

     1. Подання кредиторами грошових вимог до боржника та їх розгляд керуючим реструктуризацiєю здiйснюються в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осiб.

     2. Попереднє засiдання суду проводиться не пiзнiше 60 днiв з дня вiдкриття провадження у справi про неплатоспроможнiсть.

     3. Керуючий реструктуризацiєю не пiзнiше нiж за 10 днiв до дня попереднього засiдання суду зобов'язаний направити суду, кредиторам та боржнику звiт про результати перевiрки декларацiї боржника.

     4. В ухвалi за результатами попереднього засiдання суду, зокрема, зазначаються:

     1) обов'язок керуючого реструктуризацiєю провести збори кредиторiв, якi мають вiдбутися не пiзнiше 14 днiв з дня постановлення такої ухвали;

     2) дата засiдання господарського суду, яке має вiдбутися не пiзнiше 60 днiв з дня постановлення такої ухвали, на якому буде розглянуто погоджений кредиторами план реструктуризацiї боргiв або прийнято рiшення про перехiд до процедури погашення боргiв чи про закриття провадження у справi.

     Стаття 123. Збори кредиторiв

     1. Протягом трьох робочих днiв пiсля постановлення ухвали за результатами попереднього засiдання господарського суду арбiтражний керуючий згiдно з цiєю ухвалою письмово повiдомляє кредиторiв про мiсце i час проведення зборiв кредиторiв та органiзовує їх проведення.

     Участь кредиторiв у зборах кредиторiв, визначення кiлькостi голосiв кредиторiв з правом вирiшального голосу та учасникiв зборiв кредиторiв з правом дорадчого голосу здiйснюються в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осiб.

     2. Основними завданнями зборiв кредиторiв у процедурi реструктуризацiї боргiв боржника є:

     1) розгляд звiту керуючого реструктуризацiєю про результати перевiрки декларацiї про майновий стан боржника;

     2) розгляд проекту плану реструктуризацiї боргiв боржника;

     3) прийняття рiшення про схвалення плану реструктуризацiї боргiв боржника або про звернення з клопотанням до господарського суду про перехiд до процедури погашення боргiв боржника або про закриття провадження у справi про неплатоспроможнiсть.

     3. Проведення зборiв кредиторiв та голосування на них здiйснюються в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осiб.

     4. Збори кредиторiв скликаються за потреби, але не менше одного разу на три мiсяцi, якщо iнше рiшення не прийнято зборами кредиторiв.

     Разом з повiдомленням про проведення зборiв кредиторiв арбiтражний керуючий надсилає кредиторам порядок денний цих зборiв.

     Кредитори мають право до дня надсилання повiдомлення про проведення зборiв кредиторiв вносити арбiтражному керуючому пропозицiї щодо включення питань до порядку денного. Питання, запропонованi кредиторами, є обов'язковими до включення арбiтражним керуючим до порядку денного зборiв кредиторiв.

     5. Рiшення про затвердження плану реструктуризацiї боргiв приймається конкурсними та забезпеченими кредиторами окремо.

     План реструктуризацiї боргiв та змiни до нього вважаються схваленими, якщо їх пiдтримали всi забезпеченi кредитори та не менше 50 вiдсоткiв конкурсних кредиторiв.

     Голоси заiнтересованих осiб не враховуються для визначення необхiдної бiльшостi голосiв.

     6. Кредитор має право проголосувати заочно в письмовiй формi щодо кожного питання порядку денного зборiв кредиторiв. Якщо iнший порядок заочного голосування не затверджено зборами кредиторiв, кредитор, який голосує заочно, зобов'язаний надiслати результати свого голосування в письмовiй формi на адресу арбiтражного керуючого не менш як за п'ять днiв до дати проведення зборiв кредиторiв.

     Результат голосування такого кредитора оголошується арбiтражним керуючим iншим кредиторам на зборах кредиторiв та враховується при визначеннi результатiв голосування щодо кожного питання порядку денного.

     7. Суд приймає рiшення про закриття провадження у справi за клопотанням зборiв кредиторiв, сторони у справi або з власної iнiцiативи, якщо:

     1) боржником у декларацiї про майновий стан зазначена неповна та/або недостовiрна iнформацiя про майно, доходи та витрати боржника та членiв його сiм'ї, якщо боржник упродовж семи днiв пiсля отримання звiту керуючого реструктуризацiєю про результати перевiрки такої декларацiї не надав суду виправлену декларацiю про майновий стан з повною та достовiрною iнформацiєю щодо майна, доходiв та витрат боржника та членiв його сiм'ї;

     2) майно членiв сiм'ї боржника було придбано за кошти боржника та/або зареєстровано на iншого члена сiм'ї з метою ухилення боржника вiд погашення боргу перед кредиторами;

     3) судовим рiшенням, що набрало законної сили та не було скасоване, боржник був притягнутий до адмiнiстративної або кримiнальної вiдповiдальностi за неправомiрнi дiї, пов'язанi з неплатоспроможнiстю.

     4) виключено.

     Господарський суд протягом одного року з дня закриття провадження у справi про неплатоспроможнiсть з пiдстав, визначених цiєю частиною, не може вiдкрити провадження у новiй справi про неплатоспроможнiсть щодо того самого боржника.

     8. До компетенцiї зборiв кредиторiв належить прийняття рiшення про:

     1) схвалення плану реструктуризацiї боргiв боржника;

     2) вiдмову у схваленнi плану реструктуризацiї боргiв та звернення до господарського суду з клопотанням про визнання боржника банкрутом та введення процедури погашення боргiв боржника або з клопотанням про закриття провадження у справi про неплатоспроможнiсть;

     3) звернення у випадках, передбачених цим Кодексом, до господарського суду з клопотанням про призначення керуючого реструктуризацiєю або керуючого реалiзацiєю;

     4) звернення до господарського суду з клопотанням про закриття процедури реструктуризацiї боргiв у зв'язку з невиконанням або неможливiстю виконання плану реструктуризацiї боргiв та введення процедури погашення боргiв боржника;

     5) звернення до господарського суду з клопотанням про припинення повноважень арбiтражного керуючого;

     6) iншi питання, передбаченi законодавством.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 13.04.2021р. N 1382-IX)

Роздiл III. РЕСТРУКТУРИЗАЦIЯ БОРГIВ БОРЖНИКА

     Стаття 124. План реструктуризацiї боргiв

     1. План реструктуризацiї боргiв боржника розробляється з метою вiдновлення платоспроможностi боржника.

     2. У планi реструктуризацiї боргiв боржника зазначаються:

     1) обставини, якi спричинили неплатоспроможнiсть боржника;

     2) iнформацiя про визнанi судом вимоги кредиторiв iз зазначенням їх розмiру та черговостi задоволення;

     3) iнформацiя про майновий стан боржника за результатами проведених заходiв з виявлення та складання опису майна боржника (проведення iнвентаризацiї);

     4) iнформацiя про всi доходи боржника, у тому числi доходи, якi боржник розраховує отримати протягом процедури реструктуризацiї боргiв;

     5) розмiр суми, яка щомiсяця буде видiлятися для погашення вимог кредиторiв;

     6) вимоги кредиторiв до боржника, якi будуть прощенi (списанi) у разi виконання плану реструктуризацiї боргiв;

     7) розмiр суми, яка щомiсяця залишатиметься боржнику на задоволення побутових потреб, у розмiрi не менше одного прожиткового мiнiмуму на боржника та на кожну особу, яка перебуває на його утриманнi.

     3. План реструктуризацiї боргiв боржника може мiстити положення про:

     1) реалiзацiю в процедурi реструктуризацiї боргiв частини майна боржника, у тому числi того, що є предметом забезпечення, черговiсть, строки реалiзацiї такого майна та кошти, якi планується отримати вiд його реалiзацiї;

     2) змiну способу та порядку виконання зобов'язань, у тому числi розмiру та строкiв погашення боргiв;

     3) вiдстрочення чи розстрочення або прощення (списання) боргiв чи їх частини;

     4) виконання зобов'язань боржника третiми особами, зокрема шляхом укладення договору поруки, гарантiї та iнших правочинiв згiдно з цивiльним законодавством;

     5) iншi заходи, спрямованi на покращення майнового стану боржника та задоволення вимог кредиторiв (переквалiфiкацiя, працевлаштування тощо).

     4. Задоволення вимог кредиторiв здiйснюється арбiтражним керуючим пропорцiйно за рахунок коштiв, отриманих вiд виконання плану реструктуризацiї боргiв, у черговостi, визначенiй цим Кодексом.

     У разi реалiзацiї в процедурi реструктуризацiї боргiв майна боржника, яке є предметом забезпечення, план реструктуризацiї боргiв має передбачати позачергове задоволення вимог кредитора за зобов'язаннями, якi таке майно забезпечує.

     Кошти, що залишилися пiсля реалiзацiї майна боржника, яке є предметом забезпечення, спрямовуються на задоволення вимог кредиторiв згiдно iз затвердженим господарським судом планом реструктуризацiї боргiв у черговостi, визначенiй цим Кодексом.

     5. Особа, яка виявила бажання взяти участь у планi реструктуризацiї боргiв боржника як поручитель (гарант), має право брати участь в обговореннi умов реструктуризацiї боргiв такого боржника.

     6. Строк виконання плану реструктуризацiї боргiв боржника у справi про неплатоспроможнiсть не може перевищувати п'ять рокiв.

     У разi погашення боргiв за кредитами, отриманими боржником на придбання житла, строк виконання плану реструктуризацiї боргiв боржника не може перевищувати 10 рокiв.

     За вмотивованим клопотанням боржника та за умови погашення понад 80 вiдсоткiв вимог кредиторiв господарський суд може продовжити строк виконання плану реструктуризацiї боргiв боржника понад граничний строк.

     Стаття 125. Борги, що не пiдлягають реструктуризацiї

     1. Не пiдлягають реструктуризацiї борги боржника щодо сплати алiментiв, вiдшкодування шкоди, завданої калiцтвом, iншим ушкодженням здоров'я або смертю фiзичної особи, щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соцiальне страхування та щодо сплати iнших обов'язкових платежiв на загальнообов'язкове державне соцiальне страхування.

     2. Податковий борг, що виник протягом трьох рокiв до дня постановлення ухвали про вiдкриття провадження у справi про неплатоспроможнiсть боржника, визнається безнадiйним та списується у процедурi реструктуризацiї боргiв боржника.

     3. План реструктуризацiї боргiв боржника затверджується господарським судом лише пiсля повного погашення боргiв боржника щодо сплати алiментiв, вiдшкодування шкоди, завданої калiцтвом, iншим ушкодженням здоров'я або смертю фiзичної особи, щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соцiальне страхування та щодо сплати iнших обов'язкових платежiв на загальнообов'язкове державне соцiальне страхування, якщо така заборгованiсть iснує.

     Стаття 126. Затвердження плану реструктуризацiї боргiв боржника

     1. Керуючий реструктуризацiєю протягом трьох днiв з дня схвалення зборами кредиторiв погодженого з боржником плану реструктуризацiї боргiв подає до господарського суду заяву про затвердження плану реструктуризацiї боргiв.

     2. До заяви про затвердження плану реструктуризацiї боргiв боржника додаються:

     1) план реструктуризацiї боргiв боржника;

     2) протокол засiдання зборiв кредиторiв;

     3) письмовi заперечення кредиторiв, якi не брали участi в голосуваннi чи проголосували проти схвалення плану реструктуризацiї боргiв боржника (за наявностi).

     3. Господарський суд розглядає заяву про затвердження плану реструктуризацiї боргiв боржника протягом 10 днiв з дня її отримання.

     Про дату розгляду заяви про затвердження плану реструктуризацiї боргiв господарський суд повiдомляє боржника, кредиторiв, керуючого реструктуризацiєю, а також третiх осiб, якщо план реструктуризацiї передбачає виконання зобов'язань боржника такими особами.

     4. Господарський суд заслуховує кожного присутнього на засiданнi кредитора, який має заперечення щодо плану реструктуризацiї боргiв.

     5. Явка кредиторiв, якi не брали участi в голосуваннi чи проголосували проти схвалення плану реструктуризацiї боргiв боржника, а також третiх осiб, якщо план реструктуризацiї передбачає виконання зобов'язань боржника такими особами, є обов'язковою.

     У разi вiдсутностi зазначених у цiй частинi кредиторiв господарський суд призначає нове засiдання суду для затвердження плану реструктуризацiї боргiв боржника.

     Повторна неявка в судове засiдання кредиторiв, якi не брали участi в голосуваннi чи проголосували проти схвалення плану реструктуризацiї боргiв боржника, а також третiх осiб, якщо план реструктуризацiї передбачає виконання зобов'язань боржника такими особами, не перешкоджає розгляду справи.

     6. Неявка в судове засiдання належно повiдомлених про таке засiдання боржника, кредиторiв, якi схвалили план реструктуризацiї боргiв, або керуючого реструктуризацiєю не перешкоджає розгляду справи.

     7. Господарський суд зобов'язаний затвердити план реструктуризацiї боргiв боржника, якщо такий план схвалений кредиторами та боржником.

     Господарський суд має право за вмотивованим клопотанням боржника чи кредитора змiнити план погашення боргiв у частинi збiльшення чи зменшення строку його виконання або розмiру суми, яка щомiсяця буде видiлятися для погашення вимог кредиторiв, чи суми, яка щомiсяця залишається боржнику на задоволення побутових потреб (не менше розмiру, встановленого статтею 124 цього Кодексу).

     8. Господарський суд постановляє ухвалу про вiдмову у затвердженнi плану реструктуризацiї боргiв боржника у справi про неплатоспроможнiсть, якщо:

     1) порушено порядок розроблення та погодження плану реструктуризацiї боргiв, встановлений цим Кодексом;

     2) умови реструктуризацiї боргiв суперечать законодавству;

     3) при схваленнi плану реструктуризацiї боргiв були допущенi порушення законодавства, що вплинули на результат голосування;

     4) кредитор, який не брав участi в голосуваннi чи проголосував проти схвалення плану реструктуризацiї боргiв, доведе, що в разi визнання боржника банкрутом у порядку, визначеному цим Кодексом, його вимоги були б задоволенi у розмiрi, що перевищує розмiр вимог, якi будуть задоволенi вiдповiдно до умов плану реструктуризацiї боргiв;

     5) боржник не погасив борги щодо сплати алiментiв, вiдшкодування шкоди, завданої калiцтвом, iншим ушкодженням здоров'я або смертю фiзичної особи, сплати страхових внескiв на загальнообов'язкове державне пенсiйне та iнше соцiальне страхування до початку виконання плану реструктуризацiї боргiв боржника;

     6) боржник вчиняє дiї, спрямованi на перешкоджання проведенню стосовно нього процедур, передбачених цим Кодексом;

     7) план реструктуризацiї боргiв не погоджено боржником.

     9. Постановлення ухвали про вiдмову у затвердженнi плану реструктуризацiї боргiв боржника не є перешкодою для повторного звернення до суду iз заявою про затвердження плану реструктуризацiї боргiв боржника у разi усунення обставин, якi перешкоджали його затвердженню судом.

     10. У разi постановлення господарським судом ухвали про вiдмову у затвердженнi плану реструктуризацiї боргiв боржник, збори кредиторiв мають право звернутися до суду з клопотанням про визнання боржника банкрутом або про закриття провадження у справi про неплатоспроможнiсть.

     11. Якщо протягом трьох мiсяцiв з дня постановлення ухвали про вiдкриття провадження у справi про неплатоспроможнiсть i введення процедури реструктуризацiї боргiв боржника до господарського суду не поданий погоджений боржником i схвалений кредиторами план реструктуризацiї боргiв боржника, господарський суд має право прийняти рiшення про визнання боржника банкрутом i вiдкриття процедури погашення боргiв боржника вiдповiдно до цього Кодексу або про закриття провадження у справi про неплатоспроможнiсть.

     Стаття 127. Наслiдки затвердження плану реструктуризацiї боргiв боржника

     1. План реструктуризацiї боргiв боржника набирає чинностi з дня його затвердження господарським судом i є обов'язковим для боржника та кредиторiв.

     2. З дня затвердження судом плану реструктуризацiї боргiв боржника вимоги, включенi до такого плану, можуть бути задоволенi лише у порядку i спосiб, визначенi в планi реструктуризацiї боргiв боржника.

     3. Крiм договорiв, якi передбаченi планом реструктуризацiї боргiв, боржник протягом реструктуризацiї не має права:

     1) здiйснювати правочини щодо вiдчуження або обтяження нерухомого та рухомого майна боржника, включаючи майновi i немайновi об'єкти, цiннi папери тощо, вартiсть яких перевищує 10 розмiрiв мiнiмальної заробiтної плати;

     2) укладати договори позики, довiчного утримання, уступки вимоги, переведення боргу, передачi в довiрче управлiння майна боржника;

     3) виступати поручителем за зобов'язаннями iнших осiб.

     4. Протягом дiї плану реструктуризацiї боргiв боржник повинен повiдомляти кредиторiв, включених до плану реструктуризацiї боргiв, про iстотнi змiни у своєму майновому станi, а також про отримання позик i кредитiв, у тому числi про придбання товарiв у кредит, повiдомляти iншi сторони перед укладенням таких договорiв про введення щодо нього процедури реструктуризацiї боргiв.

     5. З дня затвердження судом плану реструктуризацiї боргiв припиняються повноваження керуючого реструктуризацiєю, крiм випадкiв, якщо:

     1) планом реструктуризацiї боргiв передбачено подальшу участь керуючого реструктуризацiєю у виконаннi такого плану, його повноваження та джерела виплати йому основної винагороди;

     2) планом реструктуризацiї боргiв передбачено продаж майна боржника. У такому разi керуючий реструктуризацiєю продовжує виконувати свої повноваження до завершення продажу майна боржника, розподiлу отриманих вiд реалiзацiї майна коштiв, затвердження звiту про такий розподiл зборами кредиторiв та подання такого звiту до суду.

     6. План реструктуризацiї боргiв не впливає на вимоги кредитора до третiх осiб, якщо кредитор з такими вимогами проголосував проти схвалення плану реструктуризацiї боргiв боржника. Затвердження судом плану реструктуризацiї боргiв щодо первiсного зобов'язання не припиняє пов'язанi з ним додатковi зобов'язання згiдно iз статтею 604 Цивiльного кодексу України, якщо заставодержатель проголосував проти такого плану.

     Стаття 128. Виконання плану реструктуризацiї боргiв боржника

     1. З дня затвердження плану реструктуризацiї боргiв боржник починає погашення вимог кредиторiв згiдно з умовами такого плану.

     2. Затвердження господарським судом плану реструктуризацiї боргiв може бути пiдставою для переукладення цивiльно-правових договорiв боржника з новими умовами їх виконання.

     3. У разi порушення боржником плану реструктуризацiї боргiв кредитори, вимоги яких включенi до такого плану, мають право звернутися до господарського суду з клопотанням про закриття провадження у справi або про введення процедури погашення боргiв боржника.

     У разi задоволення судом одного з таких клопотань вимоги кредиторiв, якi мали бути прощенi (списанi) на умовах плану реструктуризацiї боргiв, вiдновлюються в повному обсязi.

     Стаття 129. Завершення виконання плану реструктуризацiї боргiв боржника

     1. Не пiзнiше п'яти днiв пiсля закiнчення строку виконання плану реструктуризацiї боргiв боржника, а також за наявностi пiдстав для дострокового припинення процедури реструктуризацiї боргiв боржник зобов'язаний надати суду та кредиторам, включеним до плану реструктуризацiї боргiв, звiт про виконання плану реструктуризацiї боргiв.

     До звiту про виконання плану реструктуризацiї боргiв боржника додаються докази задоволення вимог кредиторiв згiдно з таким планом.

     2. Господарський суд у п'ятиденний строк пiсля отримання звiту про виконання плану реструктуризацiї боргiв боржника, але не пiзнiше 10 днiв пiсля закiнчення строку виконання такого плану, призначає судове засiдання для розгляду звiту про виконання плану реструктуризацiї боргiв. У цьому судовому засiданнi кредитори можуть висловити свої скарги на дiї боржника щодо виконання плану реструктуризацiї боргiв.

     3. За результатами розгляду звiту про виконання плану реструктуризацiї боргiв боржника, а також скарг кредиторiв господарський суд постановляє одне з таких рiшень:

     1) про закриття провадження у справi про неплатоспроможнiсть у зв'язку з виконанням боржником плану реструктуризацiї боргiв;

     2) про невиконання боржником плану реструктуризацiї боргiв, визнання боржника банкрутом i введення процедури погашення боргiв боржника.

     4. У разi закриття провадження у справi про неплатоспроможнiсть у зв'язку з виконанням плану реструктуризацiї боргiв настають наслiдки, передбаченi цим Кодексом, щодо звiльнення боржника вiд боргiв.

     5. У разi невиконання або неповного виконання умов плану реструктуризацiї боргiв боржника кредитори можуть пред'явити свої вимоги до боржника в невиконаному обсязi, передбаченому договорами.

Роздiл IV. ВИЗНАННЯ БОРЖНИКА БАНКРУТОМ I ВВЕДЕННЯ ПРОЦЕДУРИ ПОГАШЕННЯ БОРГIВ БОРЖНИКА

     Стаття 130. Визнання боржника банкрутом i введення процедури погашення боргiв боржника

     1. Господарський суд ухвалює постанову про визнання боржника банкрутом i введення процедури погашення боргiв боржника у разi, якщо протягом 120 днiв з дня вiдкриття провадження у справi про неплатоспроможнiсть зборами кредиторiв не прийнято рiшення про схвалення плану реструктуризацiї боргiв боржника або прийнято рiшення про перехiд до процедури погашення боргiв боржника.

     Постановою про визнання боржника банкрутом i введення процедури погашення боргiв боржника господарський суд також призначає керуючого реалiзацiєю майна в порядку, визначеному цим Кодексом.

     Повiдомлення про визнання боржника банкрутом i введення процедури погашення боргiв боржника офiцiйно оприлюднюється на офiцiйному веб-порталi судової влади України протягом трьох днiв з дня прийняття вiдповiдної постанови суду.

     2. Не пiзнiше 30 днiв з дня введення процедури погашення боргiв боржника керуючий реалiзацiєю майна спiльно з боржником проводить iнвентаризацiю майна боржника та визначає його вартiсть.

     Стаття 131. Майно боржника у процедурi погашення боргiв боржника

     1. Майно боржника, що пiдлягає реалiзацiї у процедурi погашення боргiв боржника, складає лiквiдацiйну масу.

     2. До складу лiквiдацiйної маси включається все майно боржника, що перебуває у його власностi, а також те, що буде отримано боржником у власнiсть пiсля визнання його банкрутом i до завершення процедури погашення боргiв боржника, крiм майна, визначеного частинами шостою i сьомою цiєї статтi та статтею 132 цього Кодексу.

     3. До складу лiквiдацiйної маси може бути включено майно, що є часткою боржника у спiльнiй власностi. У такому разi вiдбувається видiлення частки боржника iз спiльного майна за правилами, передбаченими цивiльним законодавством.

     4. З моменту визнання боржника банкрутом розпорядження усiма правами щодо майна, включеного до складу лiквiдацiйної маси, здiйснює керуючий реалiзацiєю вiд iменi боржника.

     5. З моменту визнання боржника банкрутом i до винесення судового рiшення про закриття процедури банкрутства реєстрацiя переходу права власностi вiд/до боржника та обтяжень майна боржника, включаючи нерухоме майно i цiннi папери, що iснують в бездокументарнiй формi, вiдбувається виключно на пiдставi заяви керуючого реалiзацiєю.

     6. До складу лiквiдацiйної маси не включається житло, яке є єдиним мiсцем проживання сiм'ї боржника (квартира загальною площею не бiльше 60 квадратних метрiв або житловою площею не бiльше 13,65 квадратного метра на кожного члена сiм'ї боржника чи житловий будинок загальною площею не бiльше 120 квадратних метрiв) та не є предметом забезпечення, а також iнше майно боржника, на яке згiдно iз законодавством не може бути звернено стягнення.

     7. До складу лiквiдацiйної маси не включаються кошти, що перебувають на рахунках боржника у пенсiйних фондах та фондах соцiального страхування.

     8. Продаж майна банкрута здiйснюється вiдповiдно до умов та в порядку, визначених цим Кодексом для юридичних осiб.

     Стаття 132. Виключення окремих майнових об'єктiв боржника iз складу лiквiдацiйної маси

     1. Господарський суд має право за вмотивованим клопотанням боржника та iнших учасникiв провадження у справi про неплатоспроможнiсть виключити iз складу лiквiдацiйної маси майно боржника, на яке згiдно iз законодавством може бути звернено стягнення, але воно є необхiдним для задоволення нагальних потреб боржника або членiв його сiм'ї.

     2. Господарський суд має право виключити iз складу лiквiдацiйної маси майновi об'єкти вартiстю не бiльше 10 розмiрiв мiнiмальної заробiтної плати, якi є нелiквiдними чи дохiд вiд реалiзацiї яких iстотно не вплине на задоволення вимог кредиторiв.

     3. Загальна вартiсть майна боржника, що виключається iз складу лiквiдацiйної маси вiдповiдно до положень цiєї статтi, не може перевищувати 30 розмiрiв мiнiмальної заробiтної плати.

     4. Перелiк майна, що виключається iз складу лiквiдацiйної маси згiдно з положеннями цiєї статтi, затверджується господарським судом, про що постановляється ухвала, яка може бути оскаржена в апеляцiйному чи касацiйному порядку.

     Стаття 133. Порядок задоволення вимог кредиторiв

     1. Для задоволення вимог кредиторiв кошти вiд продажу майна боржника вносяться на окремий банкiвський рахунок, вiдкритий керуючим реалiзацiєю.

     2. Витрати, пов'язанi з провадженням у справi про неплатоспроможнiсть (витрати на оплату судового збору, сплату винагороди i вiдшкодування витрат арбiтражного керуючого, пов'язаних з виконанням ним своїх повноважень, оплату послуг спецiалiстiв для проведення оцiнки майнових об'єктiв, що пiдлягають продажу, а також витрати на проведення аукцiону), вiдшкодовуються у повному обсязi до задоволення вимог кредиторiв.

     3. Вимоги кредиторiв за зобов'язаннями боржника, забезпеченими заставою майна фiзичної особи, задовольняються за рахунок такого майна.

     Кошти, отриманi вiд продажу майна банкрута, що є предметом забезпечення, пiсля покриття витрат, пов'язаних з утриманням, збереженням та продажем цього майна, та сплати додаткової винагороди арбiтражного керуючого вiдповiдно до положень статтi 30 цього Кодексу використовуються виключно для задоволення вимог кредитора за зобов'язаннями, якi таке майно забезпечує.

     4. Вимоги кредиторiв, включенi до реєстру вимог кредиторiв, задовольняються у такiй черговостi:

     1) у першу чергу задовольняються вимоги до боржника щодо сплати алiментiв, вiдшкодування шкоди, завданої калiцтвом, iншим ушкодженням здоров'я або смертю фiзичної особи, сплати страхових внескiв на загальнообов'язкове державне пенсiйне та iнше соцiальне страхування;

     2) у другу чергу задовольняються вимоги щодо сплати податкiв i зборiв (обов'язкових платежiв) та проводяться розрахунки з iншими кредиторами;

     3) у третю чергу сплачуються неустойки (штраф, пеня), внесенi до реєстру вимог кредиторiв.

     Вимоги кожної наступної черги задовольняються за рахунок коштiв вiд продажу майна боржника пiсля повного задоволення вимог попередньої черги, крiм випадкiв, встановлених цим Кодексом.

     У разi недостатностi коштiв, одержаних вiд продажу майна банкрута, для повного задоволення всiх вимог однiєї черги вимоги задовольняються пропорцiйно до суми вимог, що належить кожному кредиторовi однiєї черги.

     5. Не задоволенi за рахунок реалiзацiї предмета застави вимоги кредиторiв за зобов'язаннями боржника, забезпеченими заставою майна, задовольняються у другу чергу.

     6. Вимоги, не задоволенi через недостатнiсть майна боржника, вважаються погашеними, крiм випадкiв, передбачених цим Кодексом.

     7. Вимоги до боржника щодо сплати алiментiв, вiдшкодування шкоди, завданої калiцтвом, iншим ушкодженням здоров'я або смертю фiзичної особи, щодо сплати страхових внескiв на загальнообов'язкове державне пенсiйне та iнше соцiальне страхування, а також iншi вимоги особистого характеру, якi не були задоволенi або погашенi частково у процедурi задоволення вимог кредиторiв, можуть бути заявленi пiсля закiнчення провадження у справi про неплатоспроможнiсть фiзичної особи в порядку, встановленому цивiльним законодавством.

Роздiл V. НАСЛIДКИ ЗАКРИТТЯ ПРОВАДЖЕННЯ У СПРАВI ПРО БАНКРУТСТВО

     Стаття 134. Звiльнення вiд боргiв у справi про неплатоспроможнiсть

     1. Господарський суд при постановленнi ухвали про завершення процедури погашення боргiв боржника та закриття провадження у справi про неплатоспроможнiсть ухвалює рiшення про звiльнення боржника - фiзичної особи вiд боргiв.

     2. Фiзична особа не звiльняється вiд подальшого виконання вимог кредиторiв пiсля завершення судових процедур у справi про неплатоспроможнiсть та обов'язку повернення непогашених боргiв, а саме:

     1) вiдшкодування шкоди, завданої калiцтвом, iншим ушкодженням здоров'я або смертю фiзичної особи;

     2) сплати алiментiв;

     3) виконання iнших вимог, якi нерозривно пов'язанi з особистiстю фiзичної особи.

     Такi вимоги, що не були повнiстю погашенi у справi про неплатоспроможнiсть, можуть бути заявленi пiсля закiнчення провадження у справi про неплатоспроможнiсть у непогашенiй частинi.

     Стаття 135. Обмеження стосовно осiб, визнаних банкрутами

     1. Протягом п'яти рокiв пiсля визнання фiзичної особи банкрутом не може бути вiдкрито провадження у справi про неплатоспроможнiсть за її заявою, крiм випадку, якщо боржник погасив усi борги в повному обсязi у порядку, передбаченому цим Кодексом.

     2. Протягом п'яти рокiв пiсля визнання фiзичної особи банкрутом така особа зобов'язана перед укладенням договорiв позики, кредитних договорiв, договорiв поруки чи договорiв застави письмово повiдомляти про факт своєї неплатоспроможностi iншi сторони таких договорiв.

     Фiзична особа не може вважатися такою, яка має бездоганну дiлову репутацiю, протягом трьох рокiв пiсля визнання її банкрутом.

Роздiл VI. ПРОВАДЖЕННЯ У СПРАВАХ ПРО НЕПЛАТОСПРОМОЖНIСТЬ ОКРЕМИХ КАТЕГОРIЙ ФIЗИЧНИХ ОСIБ

     Стаття 136. Особливостi розгляду справи про неплатоспроможнiсть боржникiв, зайнятих у сiльському господарствi

     1. У разi вiдкриття провадження у справi про неплатоспроможнiсть стосовно боржника, який зайнятий у сiльському господарствi, план реструктуризацiї боргiв розробляється з урахуванням особливостей ведення такої дiяльностi - сезонностi сiльськогосподарського виробництва та його залежностi вiд природно-клiматичних умов, а також можливостi задоволення вимог кредиторiв за рахунок доходiв, якi можуть бути одержанi боржником вiд такої дiяльностi.

     2. У разi визнання боржника, який зайнятий у сiльському господарствi, банкрутом i введення процедури погашення боргiв боржника рiшення щодо земельних дiлянок, якi є власнiстю такого боржника або перебувають у постiйному чи тимчасовому користуваннi, приймається з урахуванням вимог Земельного кодексу України.

     Стаття 137. Особливостi розгляду справ про неплатоспроможнiсть фiзичних осiб - пiдприємцiв

     1. У разi вiдкриття провадження у справi про неплатоспроможнiсть фiзичної особи - пiдприємця до Єдиного державного реєстру юридичних осiб, фiзичних осiб - пiдприємцiв та громадських формувань вноситься вiдповiдний запис.

     2. Про закриття провадження у справi про неплатоспроможнiсть фiзичної особи - пiдприємця до Єдиного державного реєстру юридичних осiб, фiзичних осiб - пiдприємцiв та громадських формувань вноситься вiдповiдний запис.

     Ухвала про закриття провадження у справi про неплатоспроможнiсть фiзичної особи - пiдприємця надсилається державному реєстратору для внесення вiдповiдного запису.

ПРИКIНЦЕВI ТА ПЕРЕХIДНI ПОЛОЖЕННЯ

     1. Цей Кодекс набирає чинностi з дня, наступного за днем його опублiкування, та вводиться в дiю через шiсть мiсяцiв з дня набрання чинностi цим Кодексом.

     Положення, що визначають створення електронної торгової системи та авторизацiї електронних майданчикiв, вводяться в дiю через три мiсяцi з дня набрання чинностi цим Кодексом.

     11. Справи про банкрутство щодо Державного акцiонерного товариства "Чорноморнафтогаз" до 31 грудня 2022 року не порушуються, а порушенi провадження у справах про банкрутство Державного акцiонерного товариства "Чорноморнафтогаз" пiдлягають припиненню, крiм випадкiв, якщо лiквiдацiя вiдбувається за рiшенням власника.

(роздiл "Прикiнцевi та перехiднi положення" доповнено пунктом 11 згiдно iз Законом України вiд 19.12.2019р. N 399-IX)

     12. Установити, що тимчасово, на перiод дiї карантину, встановленого Кабiнетом Мiнiстрiв України з метою запобiгання поширенню коронавiрусної хвороби COVID-19:

     збори та комiтет кредиторiв можуть проводитися дистанцiйно в режимi вiдеоконференцiї, за умови забезпечення належної iдентифiкацiї та перевiрки повноважень представникiв кредиторiв. Носiй вiдеозапису вiдеоконференцiї є додатком до протоколу зборiв та комiтету кредиторiв. Протокол зборiв або комiтету кредиторiв пiдписується арбiтражним керуючим одноосiбно або кредитором, обраним головою зборiв чи комiтету кредиторiв - у разi їх проведення за вiдсутностi арбiтражного керуючого;

     збори та комiтет кредиторiв можуть проводитися шляхом опитування, за умови забезпечення належної iдентифiкацiї та перевiрки повноважень представникiв кредиторiв. Арбiтражний керуючий або кредитор, обраний головою зборiв чи комiтету кредиторiв - у разi їх проведення за вiдсутностi арбiтражного керуючого, надсилає всiм учасникам зборiв кредиторiв або членам комiтету кредиторiв боржника вiдповiдний запит з проектом рiшення iз запропонованого питання (питань). У такому запитi зазначаються адреса, на яку кредитори мають надiслати свою вiдповiдь iз прийнятим рiшенням (за, проти чи утримався), i строк, протягом якого вони мають це зробити. Надсилання кредиторам запитiв здiйснюється на адреси електронної пошти, зазначенi кредиторами в заявах з вимогами до боржника, заявах по сутi справи або заявах з процесуальних питань. У разi якщо в кредитора вiдсутня адреса електронної пошти запит може надсилатися поштовим вiдправленням. У такому разi строк проведення опитування має враховувати строки надходження поштової кореспонденцiї. Кредитор надсилає прийняте ним рiшення арбiтражному керуючому протягом строку, зазначеного в запитi. Рiшення кредитора має бути безумовним. Вiдповiдi, надiсланi пiсля закiнчення встановленого строку, або такi, змiст яких не дає змоги встановити волевиявлення кредитора щодо порушеного арбiтражним керуючим питання, не враховуються пiд час пiдрахунку результатiв голосування з такого питання. Арбiтражний керуючий або кредитор, обраний головою зборiв чи комiтету кредиторiв - у разi їх проведення за вiдсутностi арбiтражного керуючого, зобов'язаний викласти прийняте рiшення у формi протоколу, додати до нього копiї вiдповiдей усiх кредиторiв, якi взяли участь у голосуваннi, та надiслати всiм учасникам зборiв кредиторiв або членам комiтету кредиторiв у порядку, встановленому для надiслання запитiв, протягом 10 днiв з дня завершення строку на прийняття ним вiдповiдей вiд кредиторiв. Датою прийняття рiшення вважається останнiй день строку, протягом якого учасники мали надiслати свої вiдповiдi iнiцiатору письмового рiшення. Надiслана вiдповiдь кредитора з електронної пошти має бути засвiдчена електронним пiдписом;

     арбiтражний керуючий звiльняється вiд вiдповiдальностi за невчинення дiй, передбачених цим Кодексом, якщо вони не можуть бути вчиненi в умовах карантину, встановленого Кабiнетом Мiнiстрiв України з метою запобiгання поширенню коронавiрусної хвороби COVID-19, якщо арбiтражним керуючим буде доведено, що вони не можуть бути вчиненi в умовах карантину, а також за умови повiдомлення про це кредиторiв, обраних до складу комiтету кредиторiв, та кредиторiв, вимоги яких забезпеченi заставою майна боржника;

     продовжуються строки проведення попереднього засiдання суду у справi про банкрутство (неплатоспроможнiсть), звернення у межах провадження у справi про банкрутство (неплатоспроможнiсть) про визнання недiйсними правочинiв, вчинених боржником, дiї мораторiю на задоволення вимог кредиторiв, оголошення про проведення першого, повторного та/або другого повторного аукцiону, виконання плану санацiї чи реструктуризацiї боргiв боржника, процедури розпорядження майном, лiквiдацiї, реструктуризацiї боргiв боржника та погашення боргiв боржника.

     Установити, що тимчасово, на перiод дiї карантину, встановленого Кабiнетом Мiнiстрiв України з метою запобiгання поширенню коронавiрусної хвороби COVID-19, та протягом 90 днiв з дня скасування карантину:

     не допускається вiдкриття проваджень у справах про банкрутство боржникiв - юридичних осiб за заявою кредиторiв за вимогами до боржника, що виникли з 12 березня 2020 року;

     продовжується строк, визначений частиною шостою статтi 34 цього Кодексу, якщо боржник доведе, що неможливiсть дотримання мiсячного строку на звернення iз заявою про вiдкриття справи про банкрутство була спричинена поширенням коронавiрусної хвороби COVID-19 та/або заходами боротьби з поширенням цiєї хвороби;

     комiтет кредиторiв та забезпечений кредитор (щодо майна, яке є предметом забезпечення) мають право прийняти рiшення про зупинення проведення аукцiонiв з продажу майна боржника. У разi прийняття комiтетом кредиторiв та/або забезпеченим кредитором (щодо майна, яке є предметом забезпечення) такого рiшення витрати щодо збереження та утримання майна банкрута i всi ризики щодо втрати майна або зменшення його вартостi несуть кредитори, якi прийняли таке рiшення;

     зупиняється нарахування вiдсоткiв на зобов'язання боржника перед кредиторами, якi реструктиризованi планом санацiї чи реструктуризацiї боргiв боржника. Штрафнi санкцiї за невиконання боржником таких зобов'язань не нараховуються. Простроченi зобов'язання, передбаченi планом санацiї чи реструктуризацiї боргiв боржника, пiдлягають розстроченню на строк виконання плану санацiї чи реструктуризацiї боргiв боржника.

(Доповнено пунктом 12 згiдно iз Законом України вiд 18.06.2020р. N 728-IX)

     15. На перiод дiї Закону України "Про стимулювання розвитку цифрової економiки в Українi" у разi недостатностi для задоволення вимог усiх кредиторiв однiєї черги коштiв, одержаних вiд продажу майна резидента Дiя Сiтi - банкрута, спочатку задовольняються вимоги кредиторiв, якi мають щодо таких вимог переважнi права, передбаченi Законом України "Про стимулювання розвитку цифрової економiки в Українi", пропорцiйно до суми таких вимог.

(Доповнено пунктом 15 згiдно iз Законом України вiд 15.07.2021р. N 1667-IX)

     2. З дня введення в дiю цього Кодексу визнати такими, що втратили чиннiсть:

     Закон України "Про вiдновлення платоспроможностi боржника або визнання його банкрутом" (Вiдомостi Верховної Ради України, 1992 р., N 31, ст. 440 iз наступними змiнами);

     Постанову Верховної Ради України "Про введення в дiю Закону України "Про банкрутство" (Вiдомостi Верховної Ради України, 1992р., N 31, ст. 441).

     Абзац четвертий виключено.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз законами України вiд 16.09.2020р. N 895-IX, вiд 13.04.2021р. N 1381-IX)
(змiни, передбаченi пiдпунктом 2 пункту 1 роздiлу I Закону України вiд 13.04.2021р. N 1382-IX, внесенi не будуть у зв'язку з виключенням абзацу четвертого пункту 2 вiдповiдно до Закону України вiд 13.04.2021р. N 1381-IX)

     21. До дня початку функцiонування Єдиної судової iнформацiйно-телекомунiкацiйної системи призначення арбiтражного керуючого для виконання повноважень розпорядника майна або керуючого реструктуризацiєю у разi вiдкриття провадження у справi про банкрутство (неплатоспроможнiсть) здiйснюється з урахуванням особливостей, визначених цим пунктом.

     Заява iнiцiюючого кредитора або боржника - фiзичної особи про вiдкриття провадження у справi про банкрутство (неплатоспроможнiсть), крiм вiдомостей, передбачених частиною першою статтi 34, частиною другою статтi 116 цього Кодексу, повинна мiстити пропозицiю щодо кандидатури арбiтражного керуючого для виконання повноважень розпорядника майна або керуючого реструктуризацiєю.

     Iнiцiюючий кредитор або боржник - фiзична особа додає до заяви про вiдкриття провадження у справi про банкрутство (неплатоспроможнiсть) заяву арбiтражного керуючого, зазначеного в абзацi другому цього пункту, про участь у справi, яка повинна вiдповiдати вимогам, встановленим частиною третьою статтi 28 цього Кодексу.

     Господарський суд, вiдкриваючи провадження у справi про банкрутство (неплатоспроможнiсть), призначає арбiтражного керуючого, зазначеного в абзацi другому цього пункту, розпорядником майна або керуючим реструктуризацiєю.

     У разi якщо заява iнiцiюючого кредитора або боржника - фiзичної особи про вiдкриття провадження у справi про банкрутство (неплатоспроможнiсть) не мiстить пропозицiї щодо кандидатури арбiтражного керуючого для виконання повноважень розпорядника майна або керуючого реструктуризацiєю або до заяви про вiдкриття провадження у справi про банкрутство (неплатоспроможнiсть) не додано заяви цього арбiтражного керуючого про участь у справi, або з пiдстав, визначених частиною третьою статтi 28 цього Кодексу, цього арбiтражного керуючого не може бути призначено розпорядником майна або керуючим реструктуризацiєю, або заяву про вiдкриття провадження у справi про банкрутство подано боржником - юридичною особою, призначення арбiтражного керуючого для виконання повноважень розпорядника майна або керуючого реструктуризацiєю здiйснюється господарським судом самостiйно з числа осiб, внесених до Єдиного реєстру арбiтражних керуючих України, у порядку, що дiяв до дня введення цього Кодексу в дiю, шляхом застосування автоматизованої системи.

(Доповнено пунктом 21 згiдно iз Законом України вiд 05.06.2020р. N 686-IX)

     3. Внести змiни до таких законодавчих актiв України:

     1) абзац третiй частини першої статтi 212 Господарського кодексу України (Вiдомостi Верховної Ради України, 2003 р., NN 18 - 22, ст. 144) виключити;

     2) у Цивiльному кодексi України (Вiдомостi Верховної Ради України, 2003 р., NN 40 - 44, ст. 356):

     доповнити статтею 481 такого змiсту:

     "Стаття 481. Правовi наслiдки нездатностi фiзичної особи виконати свої майновi зобов'язання i погасити борги

     1. Стосовно фiзичної особи, яка є нездатною виконати свої майновi зобов'язання i погасити борги, може бути вiдкрито провадження у справi про неплатоспроможнiсть i введена процедура реструктуризацiї боргiв боржника або така особа може бути визнана банкрутом у справi про неплатоспроможнiсть iз застосуванням процедури задоволення вимог кредиторiв за правилами, передбаченими Кодексом України з процедур банкрутства";

     частину третю статтi 191 виключити;

     частину другу статтi 349 виключити;

     статтю 590 пiсля частини третьої доповнити новою частиною такого змiсту:

     "4. У разi схвалення судом вiдповiдно до законодавства про банкрутство плану санацiї чи реструктуризацiї боргiв боржника за основним зобов'язанням, якщо вiн вiдмiнний вiд заставодавця, заставодержатель, який голосував проти схвалення плану санацiї юридичної особи чи плану реструктуризацiї боргiв боржника - фiзичної особи, набуває право звернення стягнення на заставлене майно незалежно вiд настання строку виконання зобов'язання, забезпеченого заставою".

     У зв'язку з цим частини четверту та п'яту вважати вiдповiдно частинами п'ятою та шостою;

     частину четверту статтi 604 доповнити словами "крiм випадкiв, коли первiсне зобов'язання змiнене планом санацiї або реструктуризацiї згiдно з Кодексом України з процедур банкрутства i заставодержатель проголосував проти такого плану";

     3) статтю 337 Господарського процесуального кодексу України (Вiдомостi Верховної Ради України, 2017 р., N 48, ст. 436) доповнити частиною п'ятою такого змiсту:

     "5. Тимчасове обмеження фiзичної особи - боржника у правi виїзду за межi України може бути застосоване судом до закриття провадження у справi про неплатоспроможнiсть такої фiзичної особи в порядку, визначеному Кодексом України з процедур банкрутства";

     4) статтю 20 Закону України "Про заставу" (Вiдомостi Верховної Ради України, 1992 р., N 47, ст. 642 iз наступними змiнами) пiсля частини другої доповнити новою частиною такого змiсту:

     "У разi схвалення судом вiдповiдно до законодавства про банкрутство плану санацiї чи реструктуризацiї боргiв боржника за основним зобов'язанням, якщо вiн вiдмiнний вiд заставодавця, заставодержатель, який голосував проти схвалення плану санацiї юридичної особи чи плану реструктуризацiї боргiв боржника - фiзичної особи, набуває право звернення стягнення на заставлене майно незалежно вiд настання строку виконання зобов'язання, забезпеченого заставою".

     У зв'язку з цим частини третю - сьому вважати вiдповiдно частинами четвертою - восьмою;

     5) у пунктi 211 частини четвертої статтi 6 Закону України "Про страхування" (Вiдомостi Верховної Ради України, 2002 р., N 7, ст. 50 iз наступними змiнами) слова "(розпорядника майна, керуючого санацiєю, лiквiдатора)" виключити;

     6) у Законi України "Про iпотеку" (Вiдомостi Верховної Ради України, 2003 р., N 38, ст. 313; 2006 р., N 13, ст. 110; 2009 р., N 19, ст. 257; 2016 р., N 32, ст. 555):

     частину шосту статтi 5 виключити;

     у частинi третiй статтi 18 слова "вартостi предмета" замiнити словами "суми, на яку має бути застрахований предмет";

     статтю 33 пiсля частини другої доповнити новою частиною такого змiсту:

     "У разi схвалення судом вiдповiдно до законодавства про банкрутство плану санацiї чи реструктуризацiї боргiв боржника за основним зобов'язанням, якщо вiн вiдмiнний вiд iпотекодавця, iпотекодержатель, який голосував проти схвалення плану санацiї юридичної особи чи плану реструктуризацiї боргiв боржника - фiзичної особи, набуває право звернення стягнення на предмет iпотеки незалежно вiд настання строку виконання зобов'язання, забезпеченого iпотекою".

     У зв'язку з цим частини третю - п'яту вважати вiдповiдно частинами четвертою - шостою;

     абзац сьомий частини першої статтi 39 виключити;

     у текстi Закону слова "порушення провадження у справi про вiдновлення платоспроможностi" та "порушено справу про банкрутство" замiнити вiдповiдно словами "вiдкриття провадження у справi про банкрутство (неплатоспроможнiсть)" та "вiдкрито провадження у справi про банкрутство (неплатоспроможнiсть)";

     7) статтю 16 Закону України "Про оренду землi" (Вiдомостi Верховної Ради України, 2004 р., N 10, ст. 102; 2008 р., N 48, ст. 358; 2017 р., N 25, ст. 289) доповнити частиною п'ятою такого змiсту:

     "Змiна власника всього майна боржника у виглядi цiлiсного майнового комплексу вiдповiдно до затвердженого судом плану санацiї не є пiдставою для внесення змiн до договору оренди землi та/або його переоформлення";

     8) частину восьму статтi 41 Закону України "Про дозвiльну систему у сферi господарської дiяльностi" (Вiдомостi Верховної Ради України, 2005 р., N 48, ст. 483 iз наступними змiнами) пiсля абзацу третього доповнити новим абзацом такого змiсту:

     "Змiна власника всього майна боржника у виглядi цiлiсного майнового комплексу вiдповiдно до затвердженого судом плану санацiї не є пiдставою для переоформлення документiв дозвiльного характеру. У такому разi товариство має право продовжувати провадження певних дiй щодо здiйснення господарської дiяльностi або видiв господарської дiяльностi на пiдставi виданого ранiше такому товариству документа дозвiльного характеру".

     У зв'язку з цим абзаци четвертий - дванадцятий вважати вiдповiдно абзацами п'ятим - тринадцятим;

     9) у Законi України "Про судовий збiр" (Вiдомостi Верховної Ради України, 2012 р., N 14, ст. 87 iз наступними змiнами):

     пункт 2 частини другої статтi 3 виключити;

     у пунктi 2 частини другої статтi 4:

     у пiдпунктi 8 слова "санацiї до порушення" замiнити словами "санацiї, реструктуризацiї до вiдкриття";

     у пiдпунктi 9 слова "про порушення справи" замiнити словами "кредитора про вiдкриття провадження у справi";

     у текстi Закону слова "порушення справи про банкрутство" замiнити словами "вiдкриття провадження у справi про банкрутство (неплатоспроможнiсть)";

     10) частину сьому статтi 15 Закону України "Про лiцензування видiв господарської дiяльностi" (Вiдомостi Верховної Ради України, 2015 р., N 23, ст. 158; 2016 р., N 2, ст. 17; 2017 р., N 25, ст. 289) пiсля абзацу другого доповнити новим абзацом такого змiсту:

     "Змiна власника всього майна боржника у виглядi цiлiсного майнового комплексу вiдповiдно до затвердженого судом плану санацiї не є пiдставою для переоформлення лiцензiї. У такому разi товариство має право продовжувати провадження певних дiй щодо здiйснення господарської дiяльностi або видiв господарської дiяльностi на пiдставi виданої ранiше такому товариству вiдповiдної чинної лiцензiї".

     У зв'язку з цим абзаци третiй - сьомий вважати вiдповiдно абзацами четвертим - восьмим;

     11) у частинi першiй та абзацi першому частини третьої статтi 5 Закону України "Про державну реєстрацiю речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (Вiдомостi Верховної Ради України, 2016 р., N 1, ст. 9) слова "пiдприємства як єдинi майновi комплекси" та "пiдприємство як єдиний майновий комплекс" виключити;

     12) у статтi 9 Закону України "Про державну реєстрацiю юридичних осiб, фiзичних осiб - пiдприємцiв та громадських формувань" (Вiдомостi Верховної Ради України, 2016 р., N 2, ст. 17, N 47, ст. 800; 2018 р., N 37, ст. 276):

     пункт 28 частини другої доповнити словом "лiквiдатора";

     частину четверту доповнити пунктом 24 такого змiсту:

     "24) данi про перебування фiзичної особи - пiдприємця у процесi провадження у справi про неплатоспроможнiсть";

     у частинi шостiй слова "(розпорядника майна, керуючого санацiєю, лiквiдатора)" в усiх вiдмiнках i числах виключити;

     13) у Законi України "Про виконавче провадження" (Вiдомостi Верховної Ради України, 2016 р., N 30, ст. 542, N 51, ст. 839; 2017 р., N 48, ст. 436):

     у частинi першiй статтi 34:

     у пунктi 4 слова "за рiшеннями про виплату заробiтної плати, алiментiв, вiдшкодування шкоди, завданої калiцтвом, iншим ушкодженням здоров'я або смертю особи, авторської винагороди, повернення невикористаних та своєчасно неповернутих коштiв загальнообов'язкового державного соцiального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатностi, рiшеннями немайнового характеру" виключити;

     пункт 8 доповнити словами "якщо стягувач включений до плану санацiї";

     пункт 8 частини першої та частину п'яту статтi 39 виключити;

     в абзацi першому частини першої статтi 40 слова "офiцiйного оприлюднення повiдомлення про визнання боржника банкрутом i вiдкриття лiквiдацiйної процедури" виключити;

     у текстi Закону слова "порушення господарським судом провадження у справi про банкрутство" та "порушення провадження у справi про банкрутство" замiнити вiдповiдно словами "вiдкриття господарським судом провадження у справi про банкрутство (неплатоспроможнiсть)" та "вiдкриття провадження у справi про банкрутство (неплатоспроможнiсть)";

     14) Закон України "Про фiнансову реструктуризацiю" (Вiдомостi Верховної Ради України, 2016 р., N 32, ст. 555) доповнити статтею 251 такого змiсту:

     "Стаття 251. Спецiальнi положення, пов'язанi з досудовими процедурами санацiї

     1. Якщо пiд час проведення добровiльної фiнансової реструктуризацiї боржник пiдготував план реструктуризацiї, який не був схвалений залученими кредиторами у порядку, встановленому цим Законом, але був затверджений необхiдною кiлькiстю голосiв кредиторiв вiдповiдно до статтi 5 Кодексу України з процедур банкрутства для затвердження плану санацiї, боржник має право приєднати такий план реструктуризацiї як план санацiї до заяви про затвердження плану санацiї без проведення зборiв кредиторiв, за умови що такий план вiдповiдає вимогам статтi 5 Кодексу України з процедур банкрутства.

     2. План реструктуризацiї може включати положення про вiдмову вiд арбiтражного пiдтвердження плану в порядку, передбаченому частиною четвертою статтi 25 цього Закону, та встановлення обов'язкового пiдтвердження плану в порядку, передбаченому статтею 5 Кодексу України з процедур банкрутства. У разi якщо план реструктуризацiї затверджується голосуванням залучених кредиторiв, якi володiють понад двома третинами вимог залучених кредиторiв, боржник повинен подати заяву про затвердження плану реструктуризацiї до господарського суду за мiсцезнаходженням боржника протягом п'яти днiв пiсля схвалення плану. Господарський суд застосовує процедуру, передбачену статтею 5 Кодексу України з процедур банкрутства, для затвердження або вiдхилення плану реструктуризацiї без проведення зборiв кредиторiв, за умови що такий план вiдповiдає вимогам статтi 5 Кодексу України з процедур банкрутства. Для цiлей затвердження плану реструктуризацiї господарський суд використовує звiт незалежного експерта про проведення огляду фiнансово-господарської дiяльностi боржника, передбаченого статтею 11 цього Закону.

     3. Положення статей 8, 28, 29 та 30 цього Закону також застосовуються до процедур досудової санацiї, iнiцiйованих боржником вiдповiдно до цiєї статтi".

     4. Установити, що з дня введення в дiю цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здiйснюється вiдповiдно до положень цього Кодексу незалежно вiд дати вiдкриття провадження у справi про банкрутство, крiм справ про банкрутство, якi на день введення в дiю цього Кодексу перебувають на стадiї санацiї, провадження в яких продовжується вiдповiдно до Закону України "Про вiдновлення платоспроможностi боржника або визнання його банкрутом". Перехiд до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здiйснюється вiдповiдно до цього Кодексу.

     Реалiзацiя майна боржника здiйснюється вiдповiдно до вимог цього Кодексу, крiм майна боржника, оголошення про продаж якого опублiковане до дня введення в дiю цього Кодексу. У разi непродажу такого майна його подальша реалiзацiя здiйснюється вiдповiдно до вимог цього Кодексу.

     41. Установити, що на час дiї Закону України "Про заходи, спрямованi на врегулювання заборгованостi теплопостачальних та теплогенеруючих органiзацiй та пiдприємств централiзованого водопостачання i водовiдведення за спожитi енергоносiї" господарський суд вiдмовляє у вiдкриттi провадження у справi про банкрутство, якщо боржника включено до реєстру пiдприємств, що беруть участь у процедурi врегулювання заборгованостi вiдповiдно до вищезазначеного Закону.

(Доповнено пунктом 41 згiдно iз Законом України вiд 05.06.2020р. N 686-IX)

     5. Установити, що протягом п'яти рокiв з дня введення в дiю цього Кодексу заборгованiсть фiзичної особи, що виникла до дня введення в дiю цього Кодексу, за кредитом в iноземнiй валютi, який забезпечений iпотекою квартири або житлового будинку, що є єдиним мiсцем проживання сiм'ї боржника, реструктуризується за процедурою неплатоспроможностi фiзичної особи згiдно з планом реструктуризацiї або з мировою угодою з урахуванням особливостей, встановлених цим пунктом.

     У разi якщо єдиним кредитором у процедурi неплатоспроможностi фiзичної особи є забезпечений кредитор, а боржник володiє на правi власностi одним об'єктом нерухомостi (квартирою, житловим будинком), що є єдиним мiсцем проживання сiм'ї боржника i перебуває в iпотецi забезпеченого кредитора, такий боржник має право подати заяву про вiдкриття провадження у справi про неплатоспроможнiсть вiдповiдно до статтi 116 цього Кодексу, але без визначення особи арбiтражного керуючого та без надання доказiв авансування винагороди керуючому реструктуризацiєю, передбачених пунктом 12 частини третьої статтi 116 цього Кодексу, до якої додається проект плану реструктуризацiї, що вiдповiдає умовам реструктуризацiї, визначеним цим пунктом.

     Господарський суд надсилає ухвалу про прийняття заяви до розгляду забезпеченому кредитору, визначеному в заявi про вiдкриття провадження у справi про неплатоспроможнiсть, та встановлює строк для надання заперечень, що не може перевищувати 15 днiв.

     Господарський суд на пiдготовчому засiданнi розглядає план реструктуризацiї, доданий до заяви про вiдкриття провадження у справi про неплатоспроможнiсть, без застосування статтi 126 цього Кодексу та заперечення кредитора. За результатами розгляду на пiдготовчому засiданнi господарський суд постановляє ухвалу про вiдкриття провадження у справi про неплатоспроможнiсть з одночасним затвердженням плану реструктуризацiї, передбаченого цим пунктом, або про вiдмову у вiдкриттi провадження у справi про неплатоспроможнiсть через невiдповiднiсть поданої заяви умовам реструктуризацiї, визначеним цим пунктом.

     Зазначенi ухвали можуть бути оскарженi в апеляцiйному та касацiйному порядку вiдповiдно до Господарського процесуального кодексу України.

     Склад i розмiр грошових вимог забезпеченого кредитора за зобов'язаннями, якi виникли з кредиту в iноземнiй валютi, який забезпечений iпотекою квартири або житлового будинку, що є єдиним мiсцем проживання сiм'ї боржника, визначаються в нацiональнiй валютi за курсом, встановленим Нацiональним банком України на дату вiдкриття провадження у справi про неплатоспроможнiсть фiзичної особи. До розмiру вимог такого забезпеченого кредитора не включаються штрафнi санкцiї та пеня.

     Визнанi господарським судом вимоги забезпеченого кредитора погашаються боржником у розмiрi ринкової вартостi квартири або житлового будинку, що забезпечує вимоги такого кредитора, яка визначається оцiнювачем, визначеним кредитором. Залишок заборгованостi такого кредитора пiдлягає прощенню (списанню) в порядку, визначеному цим пунктом.

     У разi якщо боржник до вiдкриття провадження у справi про неплатоспроможнiсть частково виконав зобов'язання за кредитним договором, а саме частково сплатив кредит та вiдсотки за користування кредитом, розмiр вимог забезпеченого кредитора, якi пiдлягають погашенню вiдповiдно до цього пункту, зменшується на бiльшу з таких величин:

     вiдсоток основного боргу за кредитом, погашений боржником до вiдкриття провадження у справi про неплатоспроможнiсть;

     вiдсоток загальної вартостi кредиту для споживача, розрахованої вiдповiдно до законодавства про споживче кредитування на дату укладення договору про надання кредиту в iноземнiй валютi, погашений боржником до дня вiдкриття провадження у справi про неплатоспроможнiсть.

     У разi якщо загальна площа квартири, обтяженої iпотекою, не перевищує 60 квадратних метрiв або житлова площа такої квартири не перевищує 13,65 квадратного метра на кожного члена сiм'ї боржника, або якщо загальна площа житлового будинку, обтяженого iпотекою, не перевищує 120 квадратних метрiв:

     розмiр вимог забезпеченого кредитора, якi пiдлягають погашенню вiдповiдно до цього пункту, додатково зменшується на 10 вiдсоткiв, крiм випадкiв перевищення вартостi iпотеки над сумою заборгованостi за кредитним договором;

     на реструктуризоване вiдповiдно до цього пункту зобов'язання боржника встановлюється вiдсоткова ставка у розмiрi українського iндексу ставок за дванадцятимiсячними депозитами фiзичних осiб у гривнi, збiльшеного на 1 процентний пункт;

     строк погашення вимог забезпеченого кредитора становить 15 рокiв, якщо кредитором i боржником не погоджено iнший строк.

     У разi якщо загальна площа квартири, обтяженої iпотекою, перевищує 60 квадратних метрiв або житлова площа такої квартири перевищує 13,65 квадратного метра на кожного члена сiм'ї боржника, або якщо загальна площа будинку, обтяженого iпотекою, перевищує 120 квадратних метрiв:

     на реструктуризоване вiдповiдно до цього пункту зобов'язання боржника встановлюється вiдсоткова ставка у розмiрi українського iндексу ставок за дванадцятимiсячними депозитами фiзичних осiб у гривнi, збiльшеного на 3 процентнi пункти;

     строк погашення вимог забезпеченого кредитора становить 10 рокiв.

     План реструктуризацiї, що вiдповiдає вимогам цього пункту, вважається пiдтриманим забезпеченим кредитором у частинi вимог такого забезпеченого кредитора за зобов'язаннями, що виникли з кредиту в iноземнiй валютi, який забезпечений iпотекою квартири або житлового будинку, що є єдиним мiсцем проживання сiм'ї боржника.

     Боржник та забезпечений кредитор за погодженням можуть встановити в планi реструктуризацiї або мировiй угодi iншi умови та порядок погашення вимог забезпеченого кредитора, за умови, що вони є не гiршими для iнтересiв боржника, нiж тi, що встановленi цим пунктом. У разi недостатностi доходiв боржника для виконання умов реструктуризацiї, за умови проживання боржника в квартирi, обтяженiй iпотекою, загальна площа якої не перевищує 60 квадратних метрiв або житлова площа якої не перевищує 13,65 квадратного метра на кожного члена сiм'ї боржника, або проживання боржника в житловому будинку, обтяженому iпотекою, загальна площа якого не перевищує 120 квадратних метрiв, за рiшенням господарського суду може бути встановлена мiнiмальна сума щомiсячного виконання плану реструктуризацiї, яка не може бути меншою за половину мiнiмальної заробiтної плати, встановленої Кабiнетом Мiнiстрiв України на день ухвалення такого рiшення. Зобов'язання з доведення недостатностi доходiв покладається на боржника. Ринкова вартiсть майна, що перебуває у власностi або у спiльнiй сумiснiй власностi боржника та не є забезпеченням за кредитом, що пiдлягає реструктуризацiї, на яке може бути звернено стягнення, для цiлей цього пункту вважається доходом боржника.

     Прощення (списання) залишку заборгованостi за кредитним договором в iноземнiй валютi, забезпеченим iпотекою, що визначається як рiзниця мiж розмiром вимог забезпеченого кредитора, визнаних господарським судом у справi про неплатоспроможнiсть боржника, та розмiром вимог забезпеченого кредитора, якi пiдлягають погашенню вiдповiдно до цього пункту, здiйснюється пiсля повного виконання зобов'язань боржником за реструктуризованим зобов'язанням на пiдставi рiшення господарського суду, визначеного статтею 129 цього Кодексу.

     У разi якщо боржник не має фiнансових можливостей погашати вимоги забезпеченого кредитора на умовах, передбачених цим пунктом, господарський суд за клопотанням боржника вiдмовляє у затвердженнi плану реструктуризацiї, встановлює мiнiмальну суму щомiсячного виконання плану реструктуризацiї, яка не може бути меншою за половину мiнiмальної заробiтної плати, встановленої Кабiнетом Мiнiстрiв України на день ухвалення такого рiшення, до моменту повного погашення реструктуризованого зобов'язання або переходить до наступної процедури та закриває провадження у справi про неплатоспроможнiсть.

     Для цiлей цього пункту членами сiм'ї боржника вважаються батьки, чоловiк або дружина, дiти боржника, у тому числi усиновленi, якi проживають спiльно з боржником на дату вiдкриття провадження у справi про неплатоспроможнiсть.

(Iз змiнами i доповненнями, внесеними згiдно iз Законом України вiд 13.04.2021р. N 1382-IX)

     6. Кабiнету Мiнiстрiв України протягом шести мiсяцiв з дня набрання чинностi цим Кодексом:

     розробити та подати до Верховної Ради України проект закону про внесення змiн до деяких законодавчих актiв України у зв'язку з прийняттям цього Кодексу;

     забезпечити прийняття та приведення своїх нормативно-правових актiв у вiдповiднiсть iз цим Кодексом;

     забезпечити прийняття та приведення мiнiстерствами та iншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актiв у вiдповiднiсть iз цим Кодексом.

     7. Установити, що Мiнiстерство юстицiї України не пiзнiше як через мiсяць з дня введення в дiю цього Кодексу органiзовує проведення установчого з'їзду арбiтражних керуючих України та визначає порядок його проведення.

     Мiнiстерство юстицiї України розмiщує на своєму офiцiйному веб-сайтi iнформацiю про проведення установчого з'їзду арбiтражних керуючих України та не менш як за 10 днiв до дня його проведення повiдомляє про це кожного арбiтражного керуючого.

     На установчому з'їздi арбiтражних керуючих України головує найстарший за вiком арбiтражний керуючий, який бере участь у з'їздi. Головуючий на засiданнi обирає секретаря установчого з'їзду.

     Установчий з'їзд арбiтражних керуючих України утворює саморегулiвну органiзацiю арбiтражних керуючих та затверджує її статут, обирає Раду арбiтражних керуючих України та ревiзiйну комiсiю, затверджує положення про цi органи, призначає членiв квалiфiкацiйної комiсiї та дисциплiнарної комiсiї.

     Пiсля утворення органiв самоврядування арбiтражних керуючих змiна їх складу вiдбувається в порядку, передбаченому цим Кодексом.

     Реєстрацiя саморегулiвної органiзацiї арбiтражних керуючих здiйснюється вiдповiдно до Закону України "Про державну реєстрацiю юридичних осiб, фiзичних осiб - пiдприємцiв та громадських формувань".

Президент України П. ПОРОШЕНКО

м. Київ
18 жовтня 2018 року
N 2597-VIII

Copyright © 2021 НТФ «Інтес»
Всі права захищені.