ЗАКОН  УКРАЇНИ

Про внесення змiн до деяких законодавчих актiв України щодо стимулювання iнвестицiйної дiяльностi в Українi

     Верховна Рада України постановляє:

     I. Внести змiни до таких законодавчих актiв України:

     1. У Земельному кодексi України (Вiдомостi Верховної Ради України, 2002р., N 3 - 4, ст. 27):

     1) доповнити статтею 891 такого змiсту:

     Стаття 891. Особливостi набуття i реалiзацiя права довiрчої власностi на земельнi дiлянки

     1. Довiрчий власник земельної дiлянки має права та виконує обов'язки власника земельної дiлянки з урахуванням особливостей, передбачених цiєю статтею та Цивiльним кодексом України.

     2. З дня набуття особою права довiрчої власностi на земельну дiлянку до довiрчого власника переходять усi права та обов'язки власника земельної дiлянки за чинними договорами оренди, емфiтевзису, суперфiцiю, договорами про встановлення земельного сервiтуту.

     Довiрчий власник земельної дiлянки, якщо це передбачено договором, за яким встановлюється довiрча власнiсть, може передавати земельну дiлянку в користування третiм особам лише на правi оренди з такими особливостями:

     строк оренди землi припиняється з моменту звернення стягнення на земельну дiлянку;

     орендар не може здiйснювати на земельнiй дiлянцi будiвництво, видобування корисних копалин або здiйснювати полiпшення, якi неможливо вiдокремити вiд земельної дiлянки без завдання шкоди.

     Якщо це передбачено договором, за яким встановлюється довiрча власнiсть, довiрчий власник має право укладати договори про встановлення земельних сервiтутiв. Строк таких сервiтутiв припиняється з моменту звернення стягнення на земельну дiлянку.

     3. Довiрчий власник не має права без погодження iз засновником довiрчої власностi:

     здiйснювати подiл, об'єднання земельних дiлянок;

     погоджувати документацiю iз землеустрою;

     iнiцiювати питання щодо змiни цiльового призначення земельної дiлянки;

     вiдчужувати земельну дiлянку в порядку викупу її для суспiльних потреб.

     4. Земельнi дiлянки державної та комунальної власностi не можуть бути об'єктами права довiрчої власностi";

     2) пункт "а" частини першої статтi 90 доповнити словами "довiрчу власнiсть".

     2. У Цивiльному кодексi України (Вiдомостi Верховної Ради України, 2003р., NN 40 - 44, ст. 356):

     1) у частинi другiй статтi 316 слова "управлiння майном" виключити;

     2) частину першу статтi 546 доповнити словами "правом довiрчої власностi";

     3) главу 49 доповнити параграфом 8 такого змiсту:

"§ 8. Довiрча власнiсть

     Стаття 5971. Право довiрчої власностi як спосiб забезпечення виконання зобов'язання за кредитним договором

     1. За договором про встановлення довiрчої власностi одна сторона (довiрчий засновник) передає майно другiй сторонi (довiрчому власнику) на правi довiрчої власностi для забезпечення зобов'язання боржника за кредитним договором, договором позики.

     2. Право довiрчої власностi як спосiб забезпечення виконання зобов'язань (далi - довiрча власнiсть) є рiзновидом права власностi на майно, за яким кредитор, який отримав майно у довiрчу власнiсть (довiрчий власник), не має права самостiйно вiдчужувати таке майно, крiм як для звернення стягнення на нього, а також викупу його для суспiльних потреб у порядку, встановленому законом.

     3. З моменту встановлення довiрчої власностi право власностi особи, яка передала своє майно у довiрчу власнiсть, припиняється.

     4. До надання кредиту або позики, що забезпечується переданням нерухомого майна у довiрчу власнiсть, кредитор зобов'язаний запропонувати боржнику надання такого кредиту, позики, можливiсть забезпечити виконання цих зобов'язань iншим способом. Умови кредитного договору, договору позики, що забезпечується переданням майна у довiрчу власнiсть, можуть вiдрiзнятися вiд умов кредитного договору, договору позики, що забезпечується в iнший спосiб.

     Стаття 5972. Об'єкт довiрчої власностi

     1. Об'єктом довiрчої власностi може бути майно, яке може бути вiдчужено i на яке може бути звернено стягнення.

     2. Якщо законом не встановлено iнше, об'єктом довiрчої власностi не можуть бути цiннi папери та корпоративнi права.

     3. Режим довiрчої власностi не поширюється на плоди, продукцiю та доходи, одержанi вiд використання об'єкта довiрчої власностi, якщо iнше не зазначено у договорi про встановлення довiрчої власностi.

     Стаття 5973. Виникнення довiрчої власностi

     1. Довiрча власнiсть виникає на пiдставi договору, укладеного у письмовiй формi.

     2. Довiрчим засновником може бути боржник за основним зобов'язанням та/або iнша особа, яка передає своє майно у довiрчу власнiсть з метою забезпечення виконання зобов'язань боржника.

     3. Довiрчим власником є кредитор за основним зобов'язанням.

     4. Договiр про встановлення довiрчої власностi на нерухоме майно укладається у письмовiй формi i пiдлягає нотарiальному посвiдченню.

     5. Довiрча власнiсть на нерухоме майно виникає з моменту її реєстрацiї у Державному реєстрi речових прав на нерухоме майно.

     6. Довiрча власнiсть на рухоме майно виникає з моменту укладення договору про встановлення довiрчої власностi, якщо таким договором не встановлено iнше.

     Стаття 5974. Користування об'єктом довiрчої власностi

     1. Об'єктом довiрчої власностi має право користуватися довiрчий засновник (далi - користувач). Користувачем також може бути iнша особа, визначена договором про встановлення довiрчої власностi. Якщо об'єктом довiрчої власностi є земельна дiлянка, передача її в користування iншим особам здiйснюється в порядку, визначеному Земельним кодексом України.

     2. Договiр про встановлення довiрчої власностi може передбачати право користувача передавати об'єкт довiрчої власностi у тимчасове користування третiм особам.

     3. Користувач, який не є довiрчим власником, втрачає право користування об'єктом довiрчої власностi з дня отримання ним повiдомлення про прийняття довiрчим власником рiшення про звернення стягнення на такий об'єкт. Право користування об'єктом довiрчої власностi, який є житловим примiщенням, втрачається у порядку, встановленому статтею 5979 цього Кодексу.

     4. Довiрчий власник має право у будь-який час протягом строку дiї довiрчої власностi та за умови попереднього повiдомлення користувача перевiряти наявнiсть, стан, умови збереження та використання об'єкта довiрчої власностi. Договором може бути передбачено перiодичнiсть таких перевiрок, їх тривалiсть, обов'язковiсть попередження користувача про перевiрку, а також iншi умови здiйснення перевiрки об'єкта довiрчої власностi.

     5. Перiодичнiсть перевiрок об'єкта довiрчої власностi, що є житловим примiщенням, не може перевищувати одного разу на мiсяць, а тривалiсть однiєї перевiрки - двох годин.

     Стаття 5975. Обов'язки користувача

     1. Користувач зобов'язаний утримуватися вiд дiй, якi виходять за межi нормального зносу об'єкта довiрчої власностi та можуть iстотно знизити його вартiсть або завдати iншої шкоди.

     2. Користувач несе витрати на утримання об'єкта довiрчої власностi, якщо iнше не встановлено договором.

     3. Договором можуть бути встановленi iншi обов'язки користувача.

     Стаття 5976. Правовi наслiдки порушення зобов'язання боржником

     1. У разi прострочення виконання боржником основного зобов'язання довiрчий власник має право звернути стягнення на об'єкт довiрчої власностi за умови, що строк прострочення перевищує 20 календарних днiв. У разi прострочення боржником виконання частини основного зобов'язання довiрчий власник має право звернути стягнення на об'єкт довiрчої власностi, якщо прострочення виконання боржником основного зобов'язання триває бiльше 30 календарних днiв.

     2. Договором, яким встановлена довiрча власнiсть або на пiдставi якого виникло основне зобов'язання, можуть бути встановленi iншi пiдстави, з настанням яких у довiрчого власника виникає право звернути стягнення на об'єкт довiрчої власностi.

     3. У разi порушення боржником зобов'язань, зазначених у договорi про встановлення довiрчої власностi (крiм основного зобов'язання), довiрчий власник має право прийняти рiшення про необхiднiсть дострокового виконання основного зобов'язання та повiдомити про таке рiшення боржника. Якщо боржник не виконує рiшення довiрчого власника про дострокове виконання основного зобов'язання протягом 30 календарних днiв з моменту отримання такого повiдомлення (якщо iнший строк не встановлено договором), довiрчий власник має право звернути стягнення на об'єкт довiрчої власностi.

     4. У разi порушення користувачем обов'язкiв щодо збереження чи користування об'єктом довiрчої власностi довiрчий власник може скористатися правами, визначеними частиною другою цiєї статтi, та/або вжити заходiв для збереження чи страхування об'єкта довiрчої власностi у своїх iнтересах та за власний рахунок. Користувач зобов'язаний на вимогу довiрчого власника негайно вiдшкодувати останньому всi витрати, понесенi у зв'язку iз вжиттям заходiв щодо збереження та страхування об'єкта довiрчої власностi.

     Стаття 5977. Обов'язкове звернення стягнення на об'єкт довiрчої власностi

     1. Якщо iнше не передбачено договором про встановлення довiрчої власностi, довiрчий власник зобов'язаний звернути стягнення на об'єкт довiрчої власностi у разi настання однiєї з таких обставин:

     1) державної реєстрацiї рiшення про припинення юридичної особи - боржника за основним зобов'язанням або довiрчого власника;

     2) прийняття судом постанови про визнання боржника за основним зобов'язанням або довiрчого власника банкрутом та вiдкриття лiквiдацiйної процедури;

     3) смертi боржника за основним зобов'язанням, визнання його недiєздатним або померлим.

     2. Пiд час звернення стягнення на об'єкт довiрчої власностi у випадку, передбаченому пунктом 3 частини першої цiєї статтi, усi повiдомлення, якi вiдповiдно до цього Кодексу повиннi бути надiсланi довiрчому засновнику, надсилаються вiдповiдно опiкуну, спадкоємцям довiрчого засновника, виконавцю заповiту або особi, яка управляє спадщиною.

     Стаття 5978. Порядок звернення стягнення на об'єкт довiрчої власностi

     1. Якщо iнше не визначено договором про встановлення довiрчої власностi, звернення стягнення на об'єкт довiрчої власностi вiдбувається шляхом його продажу довiрчим власником будь-якiй особi-покупцевi. Довiрчий власник зобов'язаний не пiзнiше нiж за 30 днiв до укладення договору купiвлi-продажу письмово повiдомити боржника, користувача та довiрчого засновника про свiй намiр укласти цей договiр та мiнiмальну цiну продажу. У разi невиконання зазначеної вимоги довiрчий власник зобов'язаний вiдшкодувати таким особам завданi збитки.

     2. Протягом п'ятиденного строку з дня отримання повiдомлення, зазначеного у частинi першiй цiєї статтi, боржник (користувач, довiрчий засновник) має право письмово повiдомити довiрчого власника про свiй намiр придбати об'єкт довiрчої власностi та внести грошову суму в розмiрi мiнiмальної цiни продажу об'єкта довiрчої власностi, повiдомленої довiрчим власником, на депозит нотарiуса.

     З дня отримання довiрчим власником зазначеного повiдомлення та внесення вiдповiдної грошової суми на депозит нотарiуса боржник (користувач, довiрчий засновник) набуває переважне право на придбання об'єкта довiрчої власностi у довiрчого власника.

     3. Цiна продажу об'єкта довiрчої власностi встановлюється довiрчим власником одноособово та не може бути меншою за мiнiмальну цiну, повiдомлену боржниковi (користувачевi, довiрчому засновниковi).

     4. Сума перевищення цiни продажу об'єкта довiрчої власностi над розмiром заборгованостi боржника перед довiрчим власником сплачується довiрчим власником довiрчому засновнику, якщо iнше не передбачено договором про встановлення права довiрчої власностi.

     5. Довiрчий власник, який звернув стягнення на об'єкт довiрчої власностi, надсилає довiрчому засновнику та боржнику, якщо вiн не є довiрчим засновником, звiт про розподiл коштiв вiд продажу об'єкта довiрчої власностi.

     6. Договором про встановлення довiрчої власностi може бути передбачено iнший порядок звернення стягнення на об'єкт довiрчої власностi, мiнiмальна цiна продажу такого об'єкта довiрчим власником або ж право довiрчого власника отримати об'єкт довiрчої власностi у свою власнiсть (без обмежень на користування та розпорядження) у рахунок виконання зобов'язань боржника.

     7. За рахунок об'єкта довiрчої власностi довiрчий власник має право задовольнити у повному обсязi свою вимогу, розмiр якої визначається на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентiв, неустойки, вiдшкодування збиткiв, завданих порушенням зобов'язання, та необхiдних витрат на утримання об'єкта довiрчої власностi, якщо iнше не встановлено договором.

     Стаття 5979. Особливостi звернення стягнення на житловi примiщення

     1. Пiсля прийняття рiшення про звернення стягнення на житлове примiщення, що є об'єктом довiрчої власностi, всi мешканцi такого примiщення зобов'язанi на письмову вимогу довiрчого власника або особи, яка отримала право власностi на примiщення вiд довiрчого власника, звiльнити житлове примiщення протягом десяти днiв з дня отримання такої вимоги. Якщо мешканцi не звiльняють житлове примiщення у встановлений цим Кодексом або iнший погоджений сторонами строк, їх примусове виселення здiйснюється на пiдставi рiшення суду.

     Стаття 59710. Звернення стягнення на об'єкт довiрчої власностi на вимогу третiх осiб

     1. Звернення стягнення на об'єкт довiрчої власностi за зобов'язаннями довiрчого власника не допускається.

     2. Кредитор боржника, який повнiстю виконав основне зобов'язання боржника перед довiрчим власником, може вимагати звернення стягнення на об'єкт довiрчої власностi за зобов'язаннями довiрчого засновника.

     Стаття 59711. Припинення довiрчої власностi

     1. Протягом п'яти робочих днiв з дня припинення (у тому числi у зв'язку з його повним виконанням) основного зобов'язання довiрчий власник зобов'язаний передати право власностi на об'єкт довiрчої власностi довiрчому засновнику, якщо iнше не визначено договором про встановлення довiрчої власностi.

     2. Передача права власностi на об'єкт довiрчої власностi у випадку, встановленому частиною першою цiєї статтi, здiйснюється згiдно з актом приймання-передачi, який пiдписується довiрчим власником та особою, якiй передається об'єкт довiрчої власностi. Акт приймання-передачi нерухомого об'єкта довiрчої власностi пiдлягає нотарiальному посвiдченню.

     3. Якщо незважаючи на повне виконання боржником свого зобов'язання, довiрчий власник ухиляється вiд укладення та нотарiального посвiдчення акта приймання-передачi, боржник або iнша особа, яка має право на отримання права власностi на об'єкт довiрчої власностi, має право звернутися до суду з позовом про визнання свого права власностi на об'єкт довiрчої власностi або до нотарiуса за вчиненням виконавчого напису про витребування об'єкта довiрчої власностi у довiрчого власника.

     4. За результатами вiдчуження довiрчим власником об'єкта довiрчої власностi (внаслiдок звернення стягнення на такий об'єкт або внаслiдок його передачi за актом приймання-передачi довiрчому засновниковi чи iншiй особi) у набувача виникає право власностi на такий об'єкт, якщо iнше не встановлено законом або договором. Право власностi нового власника на нерухоме майно виникає з моменту реєстрацiї такого права у Державному реєстрi речових прав на нерухоме майно.

     Стаття 59712. Вiдступлення прав довiрчого власника

     1. У випадку вiдступлення довiрчим власником своїх прав за основним зобов'язанням третiй особi до такої третьої особи переходять права та обов'язки довiрчого власника за договором про встановлення довiрчої власностi, якщо довiрчий засновник надав згоду на такий перехiд та iнше не зазначено у договорi про встановлення довiрчої власностi. Пiдпис довiрчого засновника на заявi про надання згоди на перехiд права довiрчої власностi пiдлягає нотарiальному засвiдченню.

     2. Довiрча власнiсть у третьої особи (нового кредитора за основним зобов'язанням) виникає з моменту її реєстрацiї у Державному реєстрi речових прав на нерухоме майно.

     Стаття 59713. Придбання майна у довiрчу власнiсть в iнтересах iншої особи

     1. Довiрча власнiсть може виникнути на пiдставi договору, вiдповiдно до якого одна сторона за власний рахунок, але в iнтересах та за рекомендацiєю iншої сторони придбаває у третьої особи майно у довiрчу власнiсть. При цьому сторона, яка придбала майно у довiрчу власнiсть, отримує право вимоги до особи, за рекомендацiєю якої вiдбулося придбання, щодо сплати компенсацiї вартостi такого майна та/або процентiв за користування чужими грошовими коштами.

     2. У випадку, зазначеному в частинi першiй цiєї статтi, особа, яка придбала майно, набуває прав та обов'язкiв довiрчого власника, а особа, в iнтересах та за рекомендацiєю якої було придбане майно, - довiрчого засновника".

     3. У Господарському процесуальному кодексi України (Вiдомостi Верховної Ради України, 2017р., N 48, ст. 436):

     1) у статтi 75:

     перше речення частини першої викласти в такiй редакцiї:

     "1. Обставини, якi визнаються учасниками справи, не пiдлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих пiдстав вважати їх недостовiрними або визнаними у зв'язку з примусом";

     частини шосту i восьму викласти в такiй редакцiї:

     "6. Обвинувальний вирок суду в кримiнальному провадженнi або постанова суду, якою особу притягнуто до адмiнiстративної вiдповiдальностi у справi про адмiнiстративне правопорушення, якi набрали законної сили, є обов'язковими для господарського суду, що розглядає справу про правовi наслiдки дiй чи бездiяльностi особи, стосовно якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннi, чи мали мiсце цi дiї (бездiяльнiсть) та чи вчиненi вони цiєю особою";

     "8. Обставини, встановленi рiшенням третейського суду або мiжнародного комерцiйного арбiтражу, виправдувальним вироком суду у кримiнальному провадженнi, ухвалою про закриття кримiнального провадження i звiльнення особи вiд кримiнальної вiдповiдальностi, пiдлягають доказуванню в загальному порядку при розглядi справи господарським судом";

     2) частину першу статтi 78 викласти в такiй редакцiї:

     "1. Достовiрними є докази, створенi (отриманi) за вiдсутностi впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, якi мають значення для справи";

     3) статтю 79 викласти в такiй редакцiї:

     "Стаття 79. Вiрогiднiсть доказiв

     1. Наявнiсть обставини, на яку сторона посилається як на пiдставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, наданi на пiдтвердження такої обставини, є бiльш вiрогiдними, нiж докази, наданi на її спростування.

     2. Питання про вiрогiднiсть доказiв для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирiшує вiдповiдно до свого внутрiшнього переконання";

     4) у статтi 81:

     абзаци перший та другий частини другої викласти в такiй редакцiї:

     "2. У клопотаннi про витребування судом доказiв повинно бути зазначено:

     1) який доказ витребовується (крiм клопотання про витребування судом групи однотипних документiв як доказiв)";

     пiсля частини другої доповнити новою частиною такого змiсту:

     "3. У клопотаннi про витребування судом групи однотипних документiв як доказiв додатково зазначаються ознаки, що дозволяють iдентифiкувати вiдповiдну групу документiв".

     У зв'язку з цим частини третю - дев'яту вважати вiдповiдно частинами четвертою - десятою;

     5) у другому реченнi частини другої статтi 86 слово "достатнiсть" замiнити словом "вiрогiднiсть";

     6) пункти 1 i 2 частини четвертої статтi 238 замiнити чотирма новими пунктами такого змiсту:

     "1) перелiк обставин, якi є предметом доказування у справi;

     2) перелiк доказiв, якими сторони пiдтверджують або спростовують наявнiсть кожної обставини, яка є предметом доказування у справi;

     3) висновок суду про те, яка обставина, що є предметом доказування у справi, визнається судом встановленою або спростованою з огляду на бiльшу вiрогiднiсть вiдповiдних доказiв;

     4) мотиви визнання доказiв бiльш вiрогiдними щодо кожної обставини, яка є предметом доказування у справi".

     У зв'язку з цим пункти 3 - 6 вважати вiдповiдно пунктами 5 - 8;

     7) у частинi першiй статтi 277:

     у пунктi 1 слова "неповне з'ясування" замiнити словом "нез'ясування";

     пункт 3 пiсля слова "iнстанцiї" доповнити словом "встановленим".

     4. У Кодексi України з процедур банкрутства (Вiдомостi Верховної Ради України, 2019 p., N 19, ст. 74):

     1) частину п'яту статтi 41 пiсля абзацу першого доповнити новим абзацом такого змiсту:

     "Дiя мораторiю не поширюється на будь-якi дiї довiрчого власника щодо об'єкта довiрчої власностi, довiрчим засновником якої є боржник. Дiя мораторiю не поширюється на процедуру обов'язкового звернення стягнення на об'єкт довiрчої власностi".

     У зв'язку з цим абзаци другий - четвертий вважати вiдповiдно абзацами третiм - п'ятим;

     2) частину третю статтi 62 доповнити абзацом другим такого змiсту:

     "Об'єкт довiрчої власностi не може бути включено до лiквiдацiйної маси довiрчого власника або довiрчого засновника".

     5. Статтю 55 Закону України "Про нотарiат" (Вiдомостi Верховної Ради України, 1993р., N 39, ст. 383 iз наступними змiнами) доповнити частинами десятою та одинадцятою такого змiсту:

     "Договори про встановлення довiрчої власностi, об'єктом якої є нерухоме майно, яке належить третiм особам i стане власнiстю довiрчого засновника пiсля укладення такого договору, посвiдчуються до моменту оформлення встановленого законодавством документа про право власностi довiрчого засновника на нерухомiсть.

     Пiсля оформлення встановленого законодавством документа про право власностi довiрчого засновника на нерухомiсть, що є об'єктом довiрчої власностi, довiрчий власник реєструє в установленому законом порядку довiрчу власнiсть. Якщо договором про встановлення довiрчої власностi передбачено накладення заборони вiдчуження нерухомого майна, яке є об'єктом довiрчої власностi, нотарiус накладає таку заборону за повiдомленням довiрчого власника".

     6. Частину п'яту статтi 48 Закону України "Про банки i банкiвську дiяльнiсть" (Вiдомостi Верховної Ради України, 2001р., N 5-6, ст. 30) доповнити пунктом 4 такого змiсту:

     "4) майно, належне банку на правi довiрчої власностi".

     7. У Законi України "Про забезпечення вимог кредиторiв та реєстрацiю обтяжень" (Вiдомостi Верховної Ради України, 2004р., N 11, ст. 140; 2012р., N 21, ст. 197):

     1) друге речення частини першої статтi 5 пiсля слова "власностi" доповнити словами "довiрчої власностi";

     2) частину першу статтi 21 доповнити пунктом 31 такого змiсту:

     "31) право довiрчої власностi на рухоме майно";

     3) статтю 24 доповнити частиною четвертою такого змiсту:

     "Особливостi звернення стягнення на об'єкт права довiрчої власностi встановлюються законом";

     4) пункт 2 частини першої статтi 34 доповнити словами "або лiзингу";

     5) у статтi 42:

     друге речення частини другої пiсля слiв "є вiдкритими" доповнити словами "та загальнодоступними";

     пункт 3 частини третьої викласти в такiй редакцiї:

     "3) забезпечує будь-яким особам через мережу Iнтернет вiльний цiлодобовий доступ у режимi реального часу до внесених до Державного реєстру вiдомостей про обтяження з можливiстю їх безкоштовного пошуку за рiзними критерiями".

     8. У статтi 13 Закону України "Про оцiнку земель" (Вiдомостi Верховної Ради України, 2004р., N 15, ст. 229; 2013р., N 25, ст. 251; 2015р., N 1, ст. 2; 2018р., N 37, ст. 277):

     у частинi другiй:

     абзац третiй викласти в такiй редакцiї:

     "передачi в iпотеку земельної дiлянки державної чи комунальної власностi вiдповiдно до закону";

     абзац восьмий виключити;

     частину третю викласти в такiй редакцiї:

     "Грошова оцiнка земельних дiлянок може проводитися за згодою сторiн договору";

     доповнити частиною четвертою такого змiсту:

     "Органам державної влади, органам мiсцевого самоврядування, їх посадовим особам, а також особам, якi вiдповiдно до Закону України "Про запобiгання корупцiї" прирiвнюються до осiб, уповноважених на виконання функцiй держави або мiсцевого самоврядування, забороняється вимагати подання звiту експертної грошової оцiнки земельної дiлянки, якщо обов'язковiсть такої оцiнки не встановлена законом".

     9. У Законi України "Про органiзацiю формування та обiгу кредитних iсторiй" (Вiдомостi Верховної Ради України, 2005р., N 32, ст. 421; 2009р., N 29, ст. 394; 2012р., N 7, ст. 53):

     1) абзац дев'ятий частини першої статтi 3 пiсля слiв "договiр страхування" доповнити словами "або купiвлi-продажу майна з вiдстроченням платежу";

     2) у частинi першiй статтi 6 слова "якi надають послуги" замiнити словами "якi продають товари (послуги)".

     10. Абзац третiй частини десятої статтi 12 Закону України "Про комплексну реконструкцiю кварталiв (мiкрорайонiв) застарiлого житлового фонду" (Вiдомостi Верховної Ради України, 2007р., N 10, ст. 88) виключити.

     11. У Законi України "Про акцiонернi товариства" (Вiдомостi Верховної Ради України, 2008р., N 50 - 51, ст. 384 iз наступними змiнами):

     1) у пунктi 6 частини першої статтi 2 слова i цифри "пакет iз бiльше нiж 50 вiдсоткiв" замiнити словами i цифрами "пакет у розмiрi 50 i бiльше вiдсоткiв";

     2) частину другу статтi 33 доповнити пунктом 261 такого змiсту:

     "261) обрання аудитора (аудиторської фiрми) публiчного акцiонерного товариства для проведення аудиторської перевiрки за результатами поточного та/або минулого (минулих) року (рокiв)";

     3) пункт 13 частини другої статтi 52 викласти в такiй редакцiї:

     "13) обрання аудитора (аудиторської фiрми) приватного акцiонерного товариства для проведення аудиторської перевiрки за результатами поточного та/або минулого (минулих) року (рокiв); надання рекомендацiй загальним зборам щодо пiдбору, призначення, перепризначення та звiльнення зовнiшнього аудитора (аудиторської фiрми) публiчного акцiонерного товариства; визначення умов договору, що укладатиметься з аудитором (аудиторською фiрмою) товариства, встановлення розмiру оплати його (її) послуг";

     4) частину дев'яту статтi 65 доповнити пунктом 4 такого змiсту:

     "4) якщо внаслiдок набуття особою контрольного пакета акцiй у товариствi виникає два контрольних пакети акцiй, якi належать двом рiзним власникам (групам осiб, що дiють спiльно). Наглядова рада (виконавчий орган товариства, якщо утворення наглядової ради не передбачено статутом товариства) протягом десяти робочих днiв пiсля отримання товариством iнформацiї про набуття особою (особами, що дiють спiльно) контрольного пакета акцiй повiдомляє таку особу (осiб) про наявнiсть iншого власника (власникiв) контрольного пакета акцiй";

     5) у статтi 71:

     у пунктi 1 частини третьої слова "є членом виконавчого органу юридичної особи, яка є стороною" замiнити словами "здiйснює контроль над юридичною особою, яка є iншою стороною";

     у пунктi 3 частини сьомої слова i цифри "що є його предметом, перевищує 10 вiдсоткiв" замiнити словами i цифрами "що є предметом правочину, становить не менше 10 вiдсоткiв";

     частину одинадцяту викласти в такiй редакцiї:

     "11. Солiдарну вiдповiдальнiсть за шкоду, заподiяну товариству правочином, вчиненим з порушенням цiєї статтi, несуть особа, яка порушила вимоги цього Закону, та особа, заiнтересована у вчиненнi акцiонерним товариством такого правочину";

     доповнити частиною дванадцятою такого змiсту:

     "12. Правочин iз заiнтересованiстю, вчинений на умовах, якi за висновком залученої вiдповiдно до цiєї статтi особи (незалежного аудитора, суб'єкта оцiночної дiяльностi або iншої особи, яка має вiдповiдну квалiфiкацiю) є для товариства гiршими за звичайнi ринковi умови, може бути визнаний судом недiйсним за позовом акцiонера товариства.

     Збитки, завданi акцiонерному товариству внаслiдок вчинення такого правочину (у тому числi рiзниця мiж цiною правочину та ринковою цiною), вiдшкодовуються солiдарно особою, заiнтересованою у вчиненнi товариством такого правочину, а також членами наглядової ради товариства, якi проголосували за надання згоди на вчинення такого правочину (у разi надання наглядовою радою згоди на вчинення правочину)".

     12. У Законi України "Про запобiгання впливу свiтової фiнансової кризи на розвиток будiвельної галузi та житлового будiвництва" (Вiдомостi Верховної Ради України, 2009р., N 19, ст. 257 iз наступними змiнами):

     1) частину п'яту статтi 3 виключити;

     2) абзац третiй частини одинадцятої статтi 4 виключити.

     13. У Законi України "Про регулювання мiстобудiвної дiяльностi" (Вiдомостi Верховної Ради України, 2011р., N 34, ст. 343 iз наступними змiнами):

     1) статтю 7 доповнити частиною шостою такого змiсту:

     "6. Органам, що здiйснюють управлiння у сферi мiстобудiвної дiяльностi, архiтектурно-будiвельного контролю та нагляду, забороняється вимагати вiд замовника будiвництва надання будь-яких послуг, матерiальних або нематерiальних активiв, у тому числi здiйснення будiвництва об'єктiв";

     2) частину п'яту статтi 30 виключити;

     3) статтю 40 виключити.

     14. У Законi України "Про Державний земельний кадастр" (Вiдомостi Верховної Ради України, 2012р., N 8, ст. 61; 2014р., N 14, ст. 248):

     1) у частинi сьомiй статтi 9 слова "пов'язану iз здiйсненням державної реєстрацiї земельних дiлянок, забороняється" замiнити словами "забороняється, крiм випадкiв, встановлених цим Законом";

     2) частину другу статтi 39 викласти в такiй редакцiї:

     "2. Рiшення, дiї або бездiяльнiсть Державного кадастрового реєстратора можуть бути оскарженi:

     до територiального органу центрального органу виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi земельних вiдносин на територiї дiї повноважень вiдповiдного Державного кадастрового реєстратора, та до центрального органу виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi земельних вiдносин, у порядку, встановленому Кабiнетом Мiнiстрiв України;

     до суду в порядку, встановленому Кодексом адмiнiстративного судочинства України".

     15. У частинi першiй статтi 6 Закону України "Про судовий збiр" (Вiдомостi Верховної Ради України, 2012р., N 14, ст. 87; 2015р., N 33, ст. 323; 2017р., N 48, ст. 436):

     1) абзац перший викласти в такiй редакцiї:

     "1. Судовий збiр перераховується у безготiвковiй або готiвковiй формi, у тому числi з використанням електронного платiжного засобу або за допомогою платiжних пристроїв";

     2) пiсля абзацу першого доповнити двома новими абзацами такого змiсту:

     "Сплата судового збору за допомогою електронного платiжного засобу оформляється квитанцiєю платiжного термiнала, чеком банкомата, слiпом або iншими документами за операцiями з використанням електронних платiжних засобiв у паперовiй або електроннiй формi.

     Сплата судового збору за допомогою платiжного пристрою оформляється за допомогою касового документа (квитанцiї, чека тощо), який мiстить усi обов'язковi реквiзити касового документа".

     У зв'язку з цим абзаци другий - четвертий вважати вiдповiдно абзацами четвертим - шостим.

     16. У Законi України "Про систему гарантування вкладiв фiзичних осiб" (Вiдомостi Верховної Ради України, 2012р., N 50, ст. 564 iз наступними змiнами):

     1) частину шосту статтi 36 доповнити пунктом 7 такого змiсту:

     "7) обов'язкового звернення стягнення на об'єкт довiрчої власностi або передання такого об'єкта за актом приймання-передачi довiрчому засновниковi у випадках, встановлених законом";

     2) у статтi 50:

     друге речення абзацу першого частини другої пiсля слова "майно" доповнити словами "що є об'єктом довiрчої власностi, iнше майно";

     абзац перший частини п'ятої викласти в такiй редакцiї:

     "5. Iпотечнi активи, що перебувають в управлiннi банку або є забезпеченням виконання зобов'язань за сертифiкатами з фiксованою дохiднiстю, емiтентом яких є банк, об'єкти довiрчої власностi, а також кошти на рахунку фонду фiнансування будiвництва або майно фонду операцiй з нерухомiстю, у тому числi кошти на його рахунку, що перебувають в управлiннi банку, не включаються до лiквiдацiйної маси банку. Розпорядження такими активами здiйснюється вiдповiдно до Цивiльного кодексу України, законiв України "Про iпотечне кредитування, операцiї з консолiдованим iпотечним боргом та iпотечнi сертифiкати" та "Про фiнансово-кредитнi механiзми i управлiння майном при будiвництвi житла та операцiях з нерухомiстю".

     17. У Законi України "Про державну реєстрацiю речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (Вiдомостi Верховної Ради України, 2016р., N 1, ст. 9, N 47, ст. 800; 2017р., N 2, ст. 25; 2018р., N 12, ст. 68):

     1) у частинi першiй статтi 4:

     пункт 1 викласти в такiй редакцiї:

     "1) право власностi та право довiрчої власностi як спосiб забезпечення виконання зобов'язання";

     абзац десятий пункту 2 викласти в такiй редакцiї:

     "право довiрчої власностi (крiм права довiрчої власностi як способу забезпечення виконання зобов'язань)";

     2) пункт 2 частини третьої статтi 13 пiсля слiв "право власностi" доповнити словами "(довiрчої власностi)";

     3) частину першу статтi 27 доповнити пунктом 131 такого змiсту:

     "131) договору, яким встановлюється довiрча власнiсть на нерухоме майно, та акта приймання-передачi нерухомого майна, яке є об'єктом довiрчої власностi";

     4) абзаци перший та другий частини першої статтi 34 пiсля слiв "реєстрацiю права власностi" доповнити словами "(у тому числi довiрчої власностi як способу забезпечення виконання зобов'язань)".

     18. У Законi України "Про державну реєстрацiю юридичних осiб, фiзичних осiб - пiдприємцiв та громадських формувань" (Вiдомостi Верховної Ради України, 2016р., N 2, ст. 17 iз наступними змiнами):

     1) у статтi 8:

     у частинi першiй:

     пункти 1 - 4 замiнити шiстьома новими пунктами такого змiсту:

     "1) взаємодiю iз заявником у форматi "запитання - вiдповiдь" (з можливiстю вибору iнтерфейсу українською або англiйською мовою);

     2) подання документiв у електроннiй формi для державної реєстрацiї, лiцензування видiв господарської дiяльностi, видачi документiв дозвiльного характеру;

     3) контроль за повнотою та достовiрнiстю вiдомостей, що заповнюються заявником для державної реєстрацiї, лiцензування видiв господарської дiяльностi, видачi документiв дозвiльного характеру;

     4) перегляд стану розгляду поданих документiв та iнформування заявника в обраний ним спосiб про проходження етапiв розгляду вiдповiдних документiв;

     5) доступ до вiдомостей та документiв, визначених цим Законом;

     6) формування за визначеним алгоритмом цифрового коду модельного статуту, що дає змогу iдентифiкувати автоматичними засобами редакцiю модельного статуту, на пiдставi якого дiє юридична особа (якщо модельний статут є багатоварiантним)".

     У зв'язку з цим пункти 5 - 11 вважати вiдповiдно пунктами 7 - 13;

     пункт 9 доповнити словами "а також редакцiї модельного статуту, на пiдставi якого дiє юридична особа (якщо модельний статут є багатоварiантним)";

     частину другу викласти в такiй редакцiї:

     "2. Порядок функцiонування порталу електронних сервiсiв, яким визначається зокрема алгоритм формування цифрового коду модельного статуту, затверджується Мiнiстерством юстицiї України";

     2) пункт 16 частини другої статтi 9 доповнити словами "а також цифровий код модельного статуту (якщо модельний статут є багатоварiантним)";

     3) абзац другий пункту 1 частини другої статтi 11 пiсля слiв "про мiсцезнаходження" доповнити словами "адресу електронної пошти, цифровий код модельного статуту";

     4) в абзацi п'ятому частини другої статтi 13:

     слова "копiї заяви про обрання спрощеної системи оподаткування та/або реєстрацiйної заяви про добровiльну реєстрацiю як платника податку на додану вартiсть, та/або заява про включення до Реєстру неприбуткових установ та органiзацiй в електроннiй формi, якщо такi заяви були поданi як додаток до заяви про державну реєстрацiю" замiнити словами "вiдомостей iз заяви про державну реєстрацiю створення юридичної особи або державну реєстрацiю фiзичної особи пiдприємцем про обрання спрощеної системи оподаткування та/або добровiльну реєстрацiю як платника податку на додану вартiсть та/або включення до Реєстру неприбуткових установ та органiзацiй";

     5) у статтi 17:

     у частинi першiй:

     третє речення пункту 1 доповнити словами "а також прохання заявника про реєстрацiю юридичної особи платником податку на додану вартiсть та/або обрання спрощеної системи оподаткування, та/або включення до Реєстру неприбуткових установ та органiзацiй. Якщо модельний статут є багатоварiантним, у заявi про державну реєстрацiю створення юридичної особи приватного права зазначається редакцiя модельного статуту, на пiдставi якого вона дiє";

     пункт 2 виключити;

     частину сьому викласти в такiй редакцiї:

     "7. Для державної реєстрацiї переходу юридичної особи приватного права на дiяльнiсть на пiдставi модельного статуту подаються такi документи:

     1) заява про державну реєстрацiю переходу з власного установчого документа на дiяльнiсть на пiдставi модельного статуту. Якщо модельний статут є багатоварiантним, у заявi зазначається редакцiя модельного статуту, на пiдставi якого вона дiє;

     2) примiрник оригiналу (нотарiально засвiдчена копiя) рiшення уповноваженого органу управлiння юридичної особи приватного права про перехiд на дiяльнiсть на пiдставi модельного статуту";

     6) у частинi першiй статтi 18:

     пункт 1 доповнити словами "в якiй може зазначатися прохання про реєстрацiю такої особи платником податку на додану вартiсть та/або обрання спрощеної системи оподаткування";

     пункт 2 виключити;

     7) абзац шостий пункту 2 частини сьомої статтi 25 пiсля слiв "Законом" та "згоди" доповнити вiдповiдно словами "та неодержання вiд органiв державної податкової служби вiдомостей про наявнiсть заборгованостi iз сплати податкiв i зборiв та наявнiсть заборгованостi iз сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соцiальне страхування, вiд органiв Пенсiйного фонду України про наявнiсть заборгованостi iз сплати страхових коштiв до Пенсiйного фонду України та фондiв соцiального страхування" та "iз зазначенням органiв державної влади, вiд яких вiдповiднi вiдомостi не надiйшли";

     8) в абзацi восьмому пункту 11 частини першої статтi 28 слова "вiдсутнiй узгоджений план" замiнити словами "вiдсутнi вiдомостi про узгодження плану";

     9) у текстi Закону слова "через свої релiгiйнi переконання вiдмовилися вiд прийняття реєстрацiйного номера облiкової картки платника податкiв, повiдомили про це вiдповiдний контролюючий орган i" виключити.

     19. Текст статтi 55 Закону України "Про виконавче провадження" (Вiдомостi Верховної Ради України, 2016р., N 30, ст. 542) викласти в такiй редакцiї:

     "1. Не допускається звернення стягнення на об'єкт довiрчої власностi за зобов'язаннями довiрчого власника, а також на майно, зазначене в Додатку до цього Закону".

     20. Статтю 11 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою вiдповiдальнiстю" (Вiдомостi Верховної Ради України, 2018р., N 13, ст. 69) доповнити частинами сьомою - одинадцятою такого змiсту:

     "7. Положення частин другої - п'ятої цiєї статтi не застосовуються до модельних статутiв товариства.

     8. Модельний статут товариства є багатоварiантним та передбачає можливiсть обрання рiзних його редакцiй, у тому числi редакцiї "за замовчуванням", яка формується з положень, рекомендованих Кабiнетом Мiнiстрiв України.

     9. Найменування товариства, що дiє на пiдставi модельного статуту, склад засновникiв (учасникiв), розмiр статутного капiталу, розмiр часток у статутному капiталi кожного з учасникiв, спосiб внесення ними вкладiв (у грошовiй та/або негрошовiй формi) визначаються вiдповiдним рiшенням засновникiв (учасникiв) товариства.

     10. Рiшення засновникiв про створення товариства, що дiє на пiдставi модельного статуту, та рiшення учасникiв про провадження дiяльностi на пiдставi модельного статуту пiдписуються усiма засновниками (учасниками). Рiшення учасникiв про перехiд товариства з модельного статуту на дiяльнiсть на пiдставi статуту та рiшення учасникiв про змiну редакцiї модельного статуту, на пiдставi якого дiє товариство, пiдписуються учасниками, якi голосували за вiдповiдне рiшення. Справжнiсть пiдписiв засновникiв (учасникiв) або уповноваженої особи засвiдчується нотарiально, крiм рiшень, створених на порталi електронних сервiсiв та пiдписаних з використанням квалiфiкованого електронного пiдпису.

     11. Товариство має право у будь-який час змiнити редакцiю модельного статуту, на пiдставi якого воно дiє, обравши iнше альтернативне положення з числа тих, що передбаченi Кабiнетом Мiнiстрiв України. У разi прийняття загальними зборами учасникiв рiшення про змiну редакцiї модельного статуту, на пiдставi якого дiє товариство, положення нової редакцiї модельного статуту застосовуються з дня державної реєстрацiї вiдповiдних змiн".

     II. Прикiнцевi та перехiднi положення

     1. Цей Закон набирає чинностi з дня, наступного за днем його опублiкування, крiм:

     1) пункту 3 роздiлу I цього Закону, який набирає чинностi через один мiсяць з дня опублiкування цього Закону;

     2) пунктiв 10 - 13 роздiлу I цього Закону, якi набирають чинностi з 1 сiчня 2020 року;

     3) пiдпунктiв 1 - 7 пункту 18 роздiлу I цього Закону, якi набирають чинностi через п'ять мiсяцiв з дня опублiкування цього Закону.

     2. Договори про сплату пайової участi, укладенi до 1 сiчня 2020 року, є дiйсними та продовжують свою дiю до моменту їх повного виконання.

     Установити, що протягом 2020 року замовники будiвництва на земельнiй дiлянцi у населеному пунктi перераховують до вiдповiдного мiсцевого бюджету кошти для створення i розвитку iнфраструктури населеного пункту (далi - пайова участь) у такому розмiрi та порядку:

     1) розмiр пайової участi становить (якщо менший розмiр не встановлено рiшенням органу мiсцевого самоврядування, чинним на день набрання чинностi цим Законом):

     для нежитлових будiвель та споруд - 4 вiдсотки загальної кошторисної вартостi будiвництва об'єкта;

     для житлових будинкiв - 2 вiдсотки вартостi будiвництва об'єкта, що розраховується вiдповiдно до основних показникiв опосередкованої вартостi спорудження житла за регiонами України, затверджених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну житлову полiтику i полiтику у сферi будiвництва, архiтектури, мiстобудування;

     2) пайова участь не сплачується у разi будiвництва:

     об'єктiв будь-якого призначення на замовлення державних органiв або органiв мiсцевого самоврядування за рахунок коштiв державного або мiсцевих бюджетiв;

     будiвель навчальних закладiв, закладiв культури, фiзичної культури i спорту, медичного i оздоровчого призначення;

     будинкiв житлового фонду соцiального призначення та доступного житла;

     iндивiдуальних (садибних) житлових будинкiв, садових, дачних будинкiв загальною площею до 300 квадратних метрiв, господарських споруд, розташованих на вiдповiдних земельних дiлянках;

     об'єктiв комплексної забудови територiй, що здiйснюється за результатами iнвестицiйних конкурсiв або аукцiонiв;

     об'єктiв будiвництва за умови спорудження на цiй земельнiй дiлянцi об'єктiв соцiальної iнфраструктури;

     об'єктiв, що споруджуються замiсть тих, що пошкодженi або зруйнованi внаслiдок надзвичайних ситуацiй техногенного або природного характеру;

     об'єктiв, передбачених Державною цiльовою програмою пiдготовки та проведення в Українi фiнальної частини чемпiонату Європи 2012 року з футболу, за рахунок коштiв iнвесторiв;

     об'єктiв iнженерної, транспортної iнфраструктури, об'єктiв енергетики, зв'язку та дорожнього господарства (крiм об'єктiв дорожнього сервiсу);

     об'єктiв у межах iндустрiальних паркiв на замовлення iнiцiаторiв створення iндустрiальних паркiв, керуючих компанiй iндустрiальних паркiв, учасникiв iндустрiальних паркiв;

     об'єктiв, якi згiдно з державним класифiкатором будiвель та споруд належать до будiвель сiльськогосподарського призначення, лiсництва та рибного господарства;

     об'єктiв, якi згiдно з державним класифiкатором будiвель та споруд належать до будiвель промислових;

     об'єктiв, якi згiдно з державним класифiкатором будiвель та споруд належать до силосiв для зерна та складських майданчикiв (для зберiгання сiльськогосподарської продукцiї);

     3) замовник будiвництва зобов'язаний протягом 10 робочих днiв пiсля початку будiвництва об'єкта звернутися до вiдповiдного органу мiсцевого самоврядування iз заявою про визначення розмiру пайової участi щодо об'єкта будiвництва, до якої додаються документи, якi пiдтверджують вартiсть будiвництва об'єкта. Орган мiсцевого самоврядування протягом 15 робочих днiв з дня отримання зазначених документiв надає замовнику будiвництва розрахунок пайової участi щодо об'єкта будiвництва;

     4) пайова участь сплачується виключно грошовими коштами до прийняття вiдповiдного об'єкта будiвництва в експлуатацiю;

     5) кошти, отриманi як пайова участь, можуть використовуватися виключно для створення i розвитку iнженерно-транспортної та соцiальної iнфраструктури вiдповiдного населеного пункту;

     6) iнформацiя щодо сплати пайової участi зазначається у декларацiї про готовнiсть об'єкта до експлуатацiї або в актi готовностi об'єкта до експлуатацiї.

     3. Рiшення наглядової ради акцiонерних товариств щодо обрання аудитора (аудиторської фiрми) товариства для проведення аудиторської перевiрки дiють не довше нiж до 1 сiчня 2021 року.

     4. Довiрчою власнiстю не може бути забезпечено виконання зобов'язань за кредитним договором, який був укладений до набрання чинностi цим Законом, а так само зобов'язань, якi виникли внаслiдок змiни (реструктуризацiї, рефiнансування) зобов'язань за договором, укладеним до набрання чинностi цим Законом.

     5. Кабiнету Мiнiстрiв України у тримiсячний строк з дня набрання чинностi цим Законом:

     привести свої нормативно-правовi акти у вiдповiднiсть iз цим Законом;

     забезпечити приведення мiнiстерствами та iншими центральними органами виконавчої влади своїх нормативно-правових актiв у вiдповiднiсть iз цим Законом.

Президент України В. ЗЕЛЕНСЬКИЙ

м. Київ
20 вересня 2019 року
N 132-IX

Copyright © 2021 НТФ «Інтес»
Всі права захищені.