ЗАКОН  УКРАЇНИ

Про нотарiат

Iз змiнами i доповненнями, внесеними
Законами України
вiд 24 березня 1998 року N 210/98-ВР,
вiд 11 травня 2000 року N 1709-III,
вiд 19 жовтня 2000 року N 2056-III,
вiд 10 сiчня 2002 року N 2921-III,
вiд 15 травня 2003 року N 762-IV,
вiд 19 червня 2003 року N 980-IV,
вiд 18 листопада 2003 року N 1255-IV,
вiд 6 вересня 2005 року N 2798-IV,
вiд 15 грудня 2005 року N 3201-IV,
вiд 15 березня 2006 року N 3538-IV,
вiд 1 жовтня 2008 року N 614-VI,
вiд 3 березня 2009 року N 1054-VI,
вiд 14 квiтня 2009 року N 1254-VI,
вiд 16 квiтня 2009 року N 1276-VI,
вiд 1 липня 2010 року N 2398-VI,
вiд 21 вересня 2010 року N 2527-VI,
вiд 4 листопада 2010 року N 2677-VI,
вiд 7 квiтня 2011 року N 3205-VI,
вiд 21 квiтня 2011 року N 3271-VI,
вiд 12 сiчня 2012 року N 4314-VI,
вiд 13 квiтня 2012 року N 4652-VI,
вiд 17 травня 2012 року N 4709-VI,
вiд 17 травня 2012 року N 4711-VI,
вiд 3 липня 2012 року N 5029-VI,
вiд 4 липня 2012 року N 5037-VI,
вiд 6 вересня 2012 року N 5208-VI,
вiд 2 жовтня 2012 року N 5410-VI,
вiд 20 листопада 2012 року N 5492-VI,
вiд 14 травня 2013 року N 224-VII,
вiд 4 липня 2013 року N 406-VII,
вiд 15 квiтня 2014 року N 1206-VII,
вiд 16 квiтня 2014 року N 1219-VII,
вiд 14 жовтня 2014 року N 1702-VII,
вiд 20 жовтня 2014 року N 1709-VII,
вiд 5 березня 2015 року N 247-VIII,
вiд 26 листопада 2015 року N 834-VIII,
вiд 26 листопада 2015 року N 835-VIII,
вiд 23 грудня 2015 року N 901-VIII,
вiд 2 червня 2016 року N 1404-VIII,
вiд 6 жовтня 2016 року N 1666-VIII,
вiд 23 березня 2017 року N 1983-VIII,
вiд 3 жовтня 2017 року N 2148-VIII,
вiд 6 лютого 2018 року N 2275-VIII,
вiд 22 травня 2018 року N 2443-VIII,
вiд 3 липня 2018 року N 2475-VIII,
вiд 3 липня 2018 року N 2478-VIII,
вiд 25 квiтня 2019 року N 2704-VIII,
вiд 20 вересня 2019 року N 132-IX,
вiд 2 жовтня 2019 року N 140-IX,
вiд 3 жовтня 2019 року N 159-IX,
вiд 5 грудня 2019 року N 340-IX,
вiд 14 сiчня 2020 року N 440-IX,
вiд 13 травня 2020 року N 590-IX,
вiд 17 червня 2020 року N 720-IX,
вiд 14 липня 2020 року N 775-IX

(У текстi Закону слова "нотарiус та iнша посадова особа" i "нотарiус чи iнша посадова особа" в усiх вiдмiнках i числах замiнено словами "нотарiус або посадова особа" у вiдповiдному вiдмiнку i числi; слова "управлiння юстицiї Ради Мiнiстрiв Республiки Крим, обласних, Київської та Севастопольської мiських державних адмiнiстрацiй" в усiх вiдмiнках i числах замiнено словами "Головне управлiння юстицiї Мiнiстерства юстицiї України в Автономнiй Республiцi Крим, головнi управлiння юстицiї в областях, мiстах Києвi та Севастополi" у вiдповiдному вiдмiнку; слова "посадова особа виконавчого комiтету сiльської, селищної, мiської Ради народних депутатiв" в усiх вiдмiнках i числах замiнено словами "посадова особа органу мiсцевого самоврядування" у вiдповiдному вiдмiнку i числi згiдно iз Законом України вiд 1 жовтня 2008 року N 614-VI)

     Цей Закон встановлює порядок правового регулювання дiяльностi нотарiату в Українi.

РОЗДIЛ I
НОТАРIАТ В УКРАЇНI

ГЛАВА 1. ЗАГАЛЬНI ПОЛОЖЕННЯ

     Стаття 1. Поняття нотарiату. Органи i особи, якi вчиняють нотарiальнi дiї

(назва статтi 1 у редакцiї Закону України вiд 01.10.2008р. N 614-VI)

     Нотарiат в Українi - це система органiв i посадових осiб, на якi покладено обов'язок посвiдчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти iншi нотарiальнi дiї, передбаченi цим Законом, з метою надання їм юридичної вiрогiдностi.

     Вчинення нотарiальних дiй в Українi покладається на нотарiусiв, якi працюють в державних нотарiальних конторах, державних нотарiальних архiвах (державнi нотарiуси) або займаються приватною нотарiальною дiяльнiстю (приватнi нотарiуси).

     На нотарiусiв, якi працюють у державних нотарiальних конторах або займаються приватною нотарiальною дiяльнiстю, законом може бути покладено вчинення iнших дiй, вiдмiнних вiд нотарiальних, з метою надання їм юридичної вiрогiдностi.

(статтю 1 доповнено новою частиною третьою згiдно iз Законами України вiд 26.11.2015р. N 834-VIII, вiд 26.11.2015р. N 835-VIII, у зв'язку з цим частини третю - шосту вважати вiдповiдно частинами четвертою - сьомою)

     Документи, оформленi державними i приватними нотарiусами, мають однакову юридичну силу.

     У сiльських населених пунктах нотарiальнi дiї, передбаченi статтею 37 цього Закону, вчиняються уповноваженими на це посадовими особами органiв мiсцевого самоврядування.

(частина п'ята статтi 1 у редакцiї Закону України вiд 01.10.2008р. N 614-VI, iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 14.07.2020р. N 775-IX)

     Вчинення нотарiальних дiй за кордоном покладається на консульськi установи України, а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на дипломатичнi представництва України.

     Посвiдчення заповiтiв i довiреностей, прирiвняних до нотарiальних, може провадитись особами, вказаними у статтi 40 цього Закону.

(частина сьома статтi 1 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 14.07.2020р. N 775-IX)

     Стаття 2. Правова основа дiяльностi нотарiату

     Правовою основою дiяльностi нотарiату є Конституцiя України, цей Закон, iншi законодавчi акти України.

     Стаття 21. Державне регулювання нотарiальної дiяльностi

     Державне регулювання нотарiальної дiяльностi полягає у встановленнi умов допуску громадян до здiйснення нотарiальної дiяльностi, порядку зупинення i припинення приватної нотарiальної дiяльностi, анулювання свiдоцтва про право на зайняття нотарiальною дiяльнiстю; здiйсненнi контролю за органiзацiєю нотарiату, проведенням перевiрок органiзацiї нотарiальної дiяльностi нотарiусiв, дотримання ними порядку вчинення нотарiальних дiй та виконання правил нотарiального дiловодства; визначеннi органiв та осiб, якi вчиняють нотарiальнi дiї, здiйснюють контроль за органiзацiєю нотарiату, проводять перевiрки органiзацiї нотарiальної дiяльностi нотарiусiв, дотримання ними порядку вчинення нотарiальних дiй та виконання правил нотарiального дiловодства; визначеннi ставок державного мита, яке справляється державними нотарiусами; встановленнi перелiку додаткових послуг правового i технiчного характеру, якi не пов'язанi iз вчинюваними нотарiальними дiями, та встановленнi розмiрiв плати за їх надання державними нотарiусами; встановленнi правил професiйної етики нотарiусiв.

     Контроль за органiзацiєю нотарiату, перевiрка органiзацiї нотарiальної дiяльностi нотарiусiв, дотримання ними порядку вчинення нотарiальних дiй та виконання правил нотарiального дiловодства здiйснюються Мiнiстерством юстицiї України та його територiальними органами.

(частина друга статтi 21 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 14.07.2020р. N 775-IX)
(Закон доповнено статтею 21 згiдно iз Законом України вiд 01.10.2008р. N 614-VI, стаття 21 у редакцiї Закону України вiд 06.09.2012р. N 5208-VI)

     Стаття 3. Нотарiус

     Нотарiус - це уповноважена державою фiзична особа, яка здiйснює нотарiальну дiяльнiсть у державнiй нотарiальнiй конторi, державному нотарiальному архiвi або незалежну професiйну нотарiальну дiяльнiсть, зокрема посвiдчує права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняє iншi нотарiальнi дiї, передбаченi законом, з метою надання їм юридичної вiрогiдностi.

(частина перша статтi 3 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами України вiд 05.03.2015р. N 247-VIII, вiд 06.10.2016р. N 1666-VIII)

     Нотарiусом може бути громадянин України, якому присуджено ступiнь вищої юридичної освiти не нижче магiстра, який володiє державною мовою вiдповiдно до рiвня, визначеного Законом України "Про забезпечення функцiонування української мови як державної", має стаж роботи у сферi права не менш як шiсть рокiв, з них помiчником нотарiуса або консультантом державної нотарiальної контори - не менш як три роки, склав квалiфiкацiйний iспит i отримав свiдоцтво про право на зайняття нотарiальною дiяльнiстю. Не може бути нотарiусом особа, яка має судимiсть за вчинення злочину, якщо така судимiсть не погашена або не знята у встановленому законом порядку (крiм реабiлiтованої особи), особа, дiєздатнiсть якої обмежена, або особа, визнана недiєздатною.

(частина друга статтi 3 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 25.04.2019р. N 2704-VIII, у редакцiї Закону України вiд 14.07.2020р. N 775-IX)

     Нотарiусу забороняється використовувати свої повноваження з метою одержання неправомiрної вигоди або прийняття обiцянки чи пропозицiї такої вигоди для себе чи iнших осiб.

     Нотарiус не може займатися пiдприємницькою, адвокатською дiяльнiстю, бути засновником адвокатських об'єднань, перебувати на державнiй службi або службi в органах мiсцевого самоврядування, у штатi iнших юридичних осiб, а також виконувати iншу оплачувану роботу, крiм викладацької, наукової i творчої дiяльностi, а також дiяльностi у професiйному самоврядуваннi нотарiусiв.

(частина четверта статтi 3 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 14.07.2020р. N 775-IX)

     Реєстрацiйна справа приватного нотарiуса зберiгається i ведеться вiдповiдним територiальним органом Мiнiстерства юстицiї України.

(частина п'ята статтi 3 у редакцiї Закону України вiд 14.07.2020р. N 775-IX)
(стаття 3 у редакцiї Закону України вiд 01.10.2008р. N 614-VI, iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 17.05.2012р. N 4711-VI, у редакцiї Закону України вiд 06.09.2012р. N 5208-VI)

     Стаття 4. Права нотарiуса

     Нотарiус має право:

     витребовувати вiд фiзичних та юридичних осiб вiдомостi та документи, необхiднi для вчинення нотарiальних дiй;

(абзац другий статтi 4 у редакцiї Закону України вiд 14.07.2020р. N 775-IX)

     одержувати плату за надання додаткових послуг правового та технiчного характеру, якi не пов'язанi iз вчинюваними нотарiальними дiями, плату за вчинення iнших дiй, покладених на них вiдповiдно до закону, а також за вчинення приватними нотарiусами нотарiальних дiй;

(статтю 4 доповнено новим абзацом третiм згiдно iз Законом України вiд 01.10.2008р. N 614-VI, у зв'язку з цим абзац третiй вважати абзацом четвертим, абзац третiй статтi 4 у редакцiї Закону України вiд 06.09.2012р. N 5208-VI, iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами України вiд 26.11.2015р. N 834-VIII, вiд 26.11.2015р. N 835-VIII)

     складати проекти документiв, виготовляти копiї документiв та виписки з них, а також давати роз'яснення з питань вчинення нотарiальних дiй i консультацiї правового характеру. Чинним законодавством нотарiусу можуть бути наданi й iншi права.

(абзац четвертий статтi 4 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 14.07.2020р. N 775-IX)

     Стаття 5. Обов'язки нотарiуса

     Нотарiус зобов'язаний:

     здiйснювати свої професiйнi обов'язки вiдповiдно до цього Закону i принесеної присяги, дотримуватися правил професiйної етики;

(абзац другий статтi 5 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 06.09.2012р. N 5208-VI)

     сприяти фiзичним та юридичним особам у здiйсненнi їх прав та захистi законних iнтересiв, роз'яснювати права i обов'язки, попереджати про наслiдки вчинюваних нотарiальних дiй для того, щоб юридична необiзнанiсть не могла бути використана їм на шкоду;

(абзац третiй статтi 5 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 14.07.2020р. N 775-IX)

     зберiгати в таємницi вiдомостi, одержанi ним у зв'язку з вчиненням нотарiальних дiй;

     вiдмовити у вчиненнi нотарiальної дiї в разi її невiдповiдностi законодавству України або мiжнародним договорам;

     вести нотарiальне дiловодство та архiв нотарiуса вiдповiдно до встановлених правил;

(статтю 5 доповнено абзацом шостим згiдно iз Законом України вiд 01.10.2008р. N 614-VI)

     дбайливо ставитися до документiв нотарiального дiловодства та архiву нотарiуса, не допускати їх пошкодження чи знищення;

(статтю 5 доповнено абзацом сьомим згiдно iз Законом України вiд 01.10.2008р. N 614-VI)

     надавати документи, iнформацiю i пояснення на вимогу Мiнiстерства юстицiї України, його територiальних органiв при здiйсненнi ними повноважень щодо контролю за органiзацiєю дiяльностi та виконанням нотарiусами правил нотарiального дiловодства;

(абзац восьмий статтi 5 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 14.07.2020р. N 775-IX)

     постiйно пiдвищувати свiй професiйний рiвень, а у випадках, передбачених пунктом 3 частини першої статтi 291 цього Закону, проходити пiдвищення квалiфiкацiї;

(статтю 5 доповнено абзацом дев'ятим згiдно iз Законом України вiд 01.10.2008р. N 614-VI)

     виконувати iншi обов'язки, передбаченi законом.

(статтю 5 доповнено абзацом десятим згiдно iз Законом України вiд 01.10.2008р. N 614-VI)

     Стаття 6. Присяга нотарiуса

     Особа, якiй вперше надається право займатися нотарiальною дiяльнiстю, у вiдповiдному територiальному органi Мiнiстерства юстицiї України в урочистiй обстановцi складає присягу такого змiсту:

(абзац перший статтi 6 у редакцiї Закону України вiд 14.07.2020р. N 775-IX)

     "Урочисто присягаю виконувати обов'язки нотарiуса чесно i сумлiнно, згiдно з законом i совiстю, поважати права i законнi iнтереси фiзичних та юридичних осiб, зберiгати професiйну таємницю, скрiзь i завжди берегти чистоту високого звання нотарiуса".

(абзац другий статтi 6 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 14.07.2020р. N 775-IX)

     Стаття 7. Вчинення нотарiальних дiй

     Нотарiуси або посадовi особи, якi вчиняють нотарiальнi дiї, у своїй дiяльностi керуються Конституцiєю України, законами України, актами Президента України, Кабiнету Мiнiстрiв України, Мiнiстерства юстицiї України та його територiальних органiв, а в Автономнiй Республiцi Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради Автономної Республiки Крим i Ради мiнiстрiв Автономної Республiки Крим.

(частина перша статтi 7 у редакцiї Закону України вiд 14.07.2020р. N 775-IX)

     Нотарiуси у встановленому порядку в межах своєї компетенцiї вирiшують питання, що випливають з норм мiжнародного права, а також укладених Україною мiжнародних договорiв.

(частина друга статтi 7 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 14.07.2020р. N 775-IX)

     Стаття 8. Нотарiальна таємниця

     Нотарiальна таємниця - сукупнiсть вiдомостей, отриманих пiд час вчинення нотарiальної дiї або звернення до нотарiуса заiнтересованої особи, в тому числi про особу, її майно, особистi майновi та немайновi права i обов'язки тощо.

     Нотарiус та особи, зазначенi у статтi 1 цього Закону, а також помiчник нотарiуса зобов'язанi зберiгати нотарiальну таємницю, навiть якщо їх дiяльнiсть обмежується наданням правової допомоги чи ознайомленням з документами i нотарiальна дiя або дiя, яка прирiвнюється до нотарiальної, не вчинялась.

(частина друга статтi 8 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 06.09.2012р. N 5208-VI)

     Обов'язок дотримання нотарiальної таємницi поширюється також на осiб, яким про вчиненi нотарiальнi дiї стало вiдомо у зв'язку з виконанням ними службових обов'язкiв чи iншої роботи, на осiб, залучених для вчинення нотарiальних дiй у якостi свiдкiв, та на iнших осiб, яким стали вiдомi вiдомостi, що становлять предмет нотарiальної таємницi.

     Особи, виннi в порушеннi нотарiальної таємницi, несуть вiдповiдальнiсть у порядку, встановленому законом.

     Подання нотарiусом в установленому порядку та у випадках, передбачених Законом України "Про запобiгання та протидiю легалiзацiї (вiдмиванню) доходiв, одержаних злочинним шляхом, фiнансуванню тероризму та фiнансуванню розповсюдження зброї масового знищення", iнформацiї центральному органу виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi запобiгання та протидiї легалiзацiї (вiдмиванню) доходiв, одержаних злочинним шляхом, фiнансуванню тероризму та фiнансуванню розповсюдження зброї масового знищення, не є порушенням нотарiальної таємницi.

(статтю 8 доповнено новою частиною п'ятою згiдно iз Законом України вiд 14.10.2014р. N 1702-VII)

     Нотарiус не несе дисциплiнарної, адмiнiстративної, цивiльно-правової та кримiнальної вiдповiдальностi за подання центральному органу виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi запобiгання та протидiї легалiзацiї (вiдмиванню) доходiв, одержаних злочинним шляхом, фiнансуванню тероризму та фiнансуванню розповсюдження зброї масового знищення, iнформацiї про фiнансову операцiю, навiть якщо такими дiями завдано шкоди юридичним або фiзичним особам, та за iншi дiї, якщо вiн дiяв у межах виконання Закону України "Про запобiгання та протидiю легалiзацiї (вiдмиванню) доходiв, одержаних злочинним шляхом, фiнансуванню тероризму та фiнансуванню розповсюдження зброї масового знищення".

(статтю 8 доповнено новою частиною шостою згiдно iз Законом України вiд 14.10.2014р. N 1702-VII, у зв'язку з цим частини п'яту - одинадцяту вважати вiдповiдно частинами сьомою - тринадцятою)

     Довiдки про вчиненi нотарiальнi дiї та копiї документiв, що зберiгаються у нотарiуса, видаються нотарiусом виключно фiзичним та юридичним особам, за дорученням яких або щодо яких вчинялися нотарiальнi дiї. У разi смертi особи чи визнання її померлою такi довiдки видаються спадкоємцям померлого. У разi визнання особи безвiсно вiдсутньою опiкун, призначений для охорони майна безвiсно вiдсутнього, має право отримувати довiдки про вчиненi нотарiальнi дiї, якщо це необхiдно для збереження майна, над яким встановлена опiка.

     Довiдки про вчиненi нотарiальнi дiї та iншi документи надаються нотарiусом протягом десяти робочих днiв на обґрунтовану письмову вимогу суду, прокуратури, органiв, що здiйснюють оперативно-розшукову дiяльнiсть, органiв досудового розслiдування у зв'язку з кримiнальним провадженням, цивiльними, господарськими, адмiнiстративними справами, справами про адмiнiстративнi правопорушення, що знаходяться в провадженнi цих органiв, з обов'язковим зазначенням номера справи та прикладенням гербової печатки вiдповiдного органу, а також на обґрунтовану письмову вимогу державного виконавця, приватного виконавця за виконавчим провадженням з обов'язковим зазначенням номера виконавчого провадження та реквiзитiв виконавчого документа, на пiдставi якого здiйснюється виконавче провадження, Нацiональному агентству з питань запобiгання корупцiї на його письмовий запит, здiйснений з метою виконання повноважень, визначених Законом України "Про запобiгання корупцiї".

(частина восьма статтi 8 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 13.04.2012р. N 4652-VI, вiд 02.06.2016р. N 1404-VIII, змiни, внесенi Законом України вiд 02.06.2016р. N 1404-VIII, в частинi положень, що стосуються дiяльностi приватних виконавцiв, вводяться в дiю з 05.01.2017р., вiд 02.10.2019р. N 140-IX)

     Довiдки про суму нотарiально посвiдчених договорiв, якi необхiднi виключно для встановлення додержання законодавства з питань оподаткування, надаються нотарiусом протягом 10 робочих днiв на обґрунтовану письмову вимогу податкового органу, засвiдчену гербовою печаткою такого органу.

(частина дев'ята статтi 8 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами України вiд 04.07.2013р. N 406-VII, вiд 14.01.2020р. N 440-IX, вiд 14.07.2020р. N 775-IX)

     Витяг зi Спадкового реєстру про наявнiсть складеного заповiту видається тiльки заповiдачу, а пiсля смертi заповiдача - будь-якiй особi, яка пред'явила свiдоцтво про смерть або iнший документ, що пiдтверджує факт смертi заповiдача (одного iз заповiдачiв).

(частина десята статтi 8 у редакцiї Закону України вiд 21.09.2010р. N 2527-VI)

     Нотарiус не має права давати свiдчення в якостi свiдка щодо вiдомостей, якi становлять нотарiальну таємницю, крiм випадкiв, коли цього вимагають особи, за дорученням яких або щодо яких вчинялися нотарiальнi дiї.

     На вимогу Мiнiстерства юстицiї України та його територiальних органiв з метою регулювання органiзацiї нотарiальної дiяльностi нотарiуси видають пiдписанi ними копiї документiв та витяги з них, а також пояснення нотарiусiв у строк, встановлений цими органами.

(частина дванадцята статтi 8 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 14.07.2020р. N 775-IX)
(стаття 8 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 15.05.2003р. N 762-IV, у редакцiї Закону України вiд 01.10.2008р. N 614-VI)

     Нотарiус на письмовий запит податкових органiв, державного виконавця, приватного виконавця, Нацiонального агентства з питань запобiгання корупцiї надає iнформацiю про вступ фiзичної особи у права спадкоємця з обов'язковим зазначенням повних даних про таку особу та даних про майно, отримане за правом успадкування.

(статтю 8 доповнено частиною тринадцятою згiдно згiдно iз Законом України вiд 04.07.2013р. N 406-VII, частина тринадцята статтi 8 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 02.06.2016р. N 1404-VIII, змiни, внесенi Законом України вiд 02.06.2016р. N 1404-VIII, в частинi положень, що стосуються дiяльностi приватних виконавцiв, вводяться в дiю з 05.01.2017р., вiд 02.10.2019р. N 140-IX, вiд 14.01.2020р. N 440-IX)

     Надання нотарiусом в установленому порядку та у випадках, передбачених Законом України "Про виконавче провадження", iнформацiї органу державної виконавчої служби або приватному виконавцю не є порушенням нотарiальної таємницi.

(статтю 8 доповнено новою частиною чотирнадцятою згiдно iз Законом України вiд 03.07.2018р. N 2475-VIII, у зв'язку з цим частину чотирнадцяту вважати частиною п'ятнадцятою)

     Внесення нотарiусом у випадках, передбачених законодавством, iнформацiї до Єдиного реєстру довiреностей, Спадкового реєстру та iнших єдиних та державних реєстрiв, що функцiонують у системi Мiнiстерства юстицiї України, не є порушенням нотарiальної таємницi.

(статтю 8 доповнено новою частиною п'ятнадцятою згiдно iз Законом України вiд 03.10.2019р. N 159-IX, у зв'язку з цим частину п'ятнадцяту вважати частиною шiстнадцятою)

     Частину шiстнадцяту статтi 8 виключено

(статтю 8 доповнено частиною шiстнадцятою згiдно iз Законом України вiд 03.10.2017р. N 2148-VIII, частину шiстнадцяту статтi 8 виключено згiдно iз Законом України вiд 14.07.2020р. N 775-IX)

     Стаття 81. Гарантiї нотарiальної дiяльностi

     Держава гарантує i забезпечує рiвнi умови доступу громадянам до зайняття нотарiальною дiяльнiстю та рiвнi можливостi нотарiусам в органiзацiї та здiйсненнi ними нотарiальної дiяльностi.

     Будь-яке втручання в дiяльнiсть нотарiуса, зокрема з метою перешкоджання виконанню ним своїх обов'язкiв або спонукання до вчинення ним неправомiрних дiй, у тому числi вимагання вiд нього, його помiчника, iнших працiвникiв, якi знаходяться у трудових вiдносинах з нотарiусом, вiдомостей, що становлять нотарiальну таємницю, забороняється i тягне за собою вiдповiдальнiсть вiдповiдно до законодавства.

(частина друга статтi 81 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 06.09.2012р. N 5208-VI)

     Обшук, виїмка, огляд робочого мiсця (контори) провадяться на пiдставi та в порядку, встановленому законом.

     Вилучення (виїмка) реєстрiв нотарiальних дiй та документiв, що переданi нотарiусу на зберiгання в порядку, передбаченому цим Законом, а також печатки нотарiуса не допускається. Такi реєстри нотарiальних дiй, документи чи печатка нотарiуса можуть бути наданi суду за мотивованою постановою суду тiльки для огляду i повиннi бути повернутi судом негайно пiсля огляду.

(Закон доповнено статтею 81 згiдно iз Законом України вiд 01.10.2008р. N 614-VI)

     Стаття 9. Обмеження у правi вчинення нотарiальних дiй

     Нотарiус та посадова особа органу мiсцевого самоврядування, якi вчиняють нотарiальнi дiї, не вправi вчиняти нотарiальнi дiї на своє iм'я i вiд свого iменi, на iм'я i вiд iменi свого чоловiка чи своєї дружини, його (її) та своїх родичiв (батькiв, дiтей, онукiв, дiда, баби, братiв, сестер), а також на iм'я i вiд iменi працiвникiв даної нотарiальної контори, працiвникiв, що перебувають у трудових вiдносинах з приватним нотарiусом, або працiвникiв даного виконавчого комiтету. Посадовi особи органiв мiсцевого самоврядування не вправi вчиняти нотарiальнi дiї також на iм'я i вiд iменi даного виконавчого комiтету. У зазначених випадках нотарiальнi дiї вчиняються в будь-якiй iншiй державнiй нотарiальнiй конторi, у приватного нотарiуса чи у виконавчому комiтетi iншого органу мiсцевого самоврядування. Посадовi особи, перелiченi у статтi 40 цього Закону, не вправi посвiдчувати заповiти та довiреностi на своє iм'я i вiд свого iменi, на iм'я i вiд iменi свого чоловiка або своєї дружини, його (її) та своїх родичiв (батькiв, дiтей, онукiв, дiда, баби, братiв, сестер). Нотарiальнi i прирiвнянi до них дiї, вчиненi з порушенням встановлених цiєю статтею правил, є недiйсними.

(стаття 9 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 14.07.2020р. N 775-IX)

     Стаття 10. Вища квалiфiкацiйна комiсiя нотарiату та порядок її роботи

     Для визначення рiвня професiйної пiдготовленостi осiб, якi мають намiр займатися нотарiальною дiяльнiстю, та вирiшення питання про анулювання свiдоцтва про право на зайняття нотарiальною дiяльнiстю при Мiнiстерствi юстицiї України утворюється Вища квалiфiкацiйна комiсiя нотарiату. Персональний склад Вищої квалiфiкацiйної комiсiї нотарiату затверджується наказом Мiнiстерства юстицiї України.

     Строк повноважень персонального складу Вищої квалiфiкацiйної комiсiї нотарiату становить три роки, починаючи з дня його затвердження.

     Положення про Вищу квалiфiкацiйну комiсiю нотарiату затверджується Кабiнетом Мiнiстрiв України.

     За наявностi стажу роботи, визначеного у частинi другiй статтi 3 цього Закону, особи, якi мають намiр скласти квалiфiкацiйний iспит на право на зайняття нотарiальною дiяльнiстю, допускаються Вищою квалiфiкацiйною комiсiєю нотарiату до його складання на пiдставi подання вiдповiдного територiального органу Мiнiстерства юстицiї України.

(частина четверта статтi 10 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами України вiд 06.09.2012р. N 5208-VI, вiд 14.07.2020р. N 775-IX)

     Порядок допуску до складання квалiфiкацiйних iспитiв та їх проведення встановлюється Мiнiстерством юстицiї України.

     На пiдставi результатiв складеного iспиту Вища квалiфiкацiйна комiсiя нотарiату приймає рiшення про видачу (або вiдмову у видачi) Мiнiстерством юстицiї України свiдоцтва про право на зайняття нотарiальною дiяльнiстю.

     Особа, яка не склала квалiфiкацiйний iспит, допускається до наступного його складання не ранiш як через рiк за поданням вiдповiдного територiального органу Мiнiстерства юстицiї України за мiсцем постiйного проживання такої особи.

(частина сьома статтi 10 у редакцiї Законiв України вiд 06.09.2012р. N 5208-VI, вiд 14.07.2020р. N 775-IX)

     Особа, яка не здiйснювала приватну нотарiальну дiяльнiсть протягом трьох рокiв пiсля отримання свiдоцтва про право на зайняття нотарiальною дiяльнiстю, яка не працювала державним нотарiусом державної нотарiальної контори, державним нотарiусом державного нотарiального архiву, консультантом державної нотарiальної контори чи помiчником приватного нотарiуса, не була посадовою особою, яка здiйснює керiвництво та контроль за дiяльнiстю нотарiату, не працювала на виборнiй або iншiй посадi в Нотарiальнiй палатi України протягом трьох рокiв до подання заяви про реєстрацiю нотарiальної дiяльностi чи призначення на посаду державного нотарiуса державної нотарiальної контори, повинна пiдтвердити свою квалiфiкацiю шляхом складання нового квалiфiкацiйного iспиту в порядку, встановленому Мiнiстерством юстицiї України.

(частина восьма статтi 10 у редакцiї Закону України вiд 14.07.2020р. N 775-IX)

     Питання про анулювання свiдоцтва про право на зайняття нотарiальною дiяльнiстю розглядається Вищою квалiфiкацiйною комiсiєю нотарiату за поданням Мiнiстерства юстицiї України, його територiальних органiв або Нотарiальної палати України у випадках, визначених цим Законом.

(частина дев'ята статтi 10 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами України вiд 06.09.2012р. N 5208-VI, вiд 06.10.2016р. N 1666-VIII, вiд 14.07.2020р. N 775-IX)

     Порядок внесення Мiнiстерством юстицiї України, його територiальними органами або Нотарiальною палатою України подання про анулювання свiдоцтва про право на зайняття нотарiальною дiяльнiстю та його розгляд Вищою квалiфiкацiйною комiсiєю нотарiату встановлюється Мiнiстерством юстицiї України.

(частина десята статтi 10 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами України вiд 06.09.2012р. N 5208-VI, вiд 06.10.2016р. N 1666-VIII, вiд 14.07.2020р. N 775-IX)

     Рiшення Вищої квалiфiкацiйної комiсiї нотарiату може бути оскаржено до суду.

(стаття 10 у редакцiї Законiв України вiд 01.10.2008р. N 614-VI, вiд 21.04.2011р. N 3271-VI)

     Стаття 11. Свiдоцтво про право на заняття нотарiальною дiяльнiстю

     Свiдоцтво про право на заняття нотарiальною дiяльнiстю видається Мiнiстерством юстицiї України на пiдставi рiшення Вищої квалiфiкацiйної комiсiї нотарiату.

(частина перша статтi 11 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 21.04.2011р. N 3271-VI)

     Вiдмову у видачi свiдоцтва може бути оскаржено до суду.

(частина друга статтi 11 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 06.09.2012р. N 5208-VI)

     За видачу свiдоцтва про право на заняття нотарiальною дiяльнiстю вноситься плата, розмiр якої встановлюється Кабiнетом Мiнiстрiв України.

     Стаття 12. Анулювання свiдоцтва про право на заняття нотарiальною дiяльнiстю

     Свiдоцтво про право на заняття нотарiальною дiяльнiстю може бути анульовано Мiнiстерством юстицiї України:

     1) пункт 1 частини першої статтi 12 виключено

(згiдно iз Законом України вiд 06.09.2012р. N 5208-VI)

     2) за рiшенням Вищої квалiфiкацiйної комiсiї нотарiату, прийнятим на пiдставi подання Мiнiстерства юстицiї України, його територiальних органiв, у випадках:

(абзац перший пункту 2 частини першої статтi 12 у редакцiї Закону України вiд 21.04.2011р. N 3271-VI, iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами України вiд 06.10.2016р. N 1666-VIII, вiд 14.07.2020р. N 775-IX)

     а) втрати громадянства України або виїзду за межi України на постiйне проживання;

     б) винесення щодо нотарiуса обвинувального вироку суду, який набрав чинностi;

     в) винесення ухвали про застосування щодо нотарiуса примусових заходiв медичного характеру, що набрала законної сили;

     г) закриття кримiнального провадження щодо нотарiуса з нереабiлiтуючих пiдстав;

(пiдпункт "г" пункту 2 частини першої статтi 12 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами України вiд 13.04.2012р. N 4652-VI, вiд 06.09.2012р. N 5208-VI)

     д) винесення рiшення суду, що набрало законної сили, про обмеження дiєздатностi особи, яка виконує обов'язки нотарiуса, визнання її недiєздатною або безвiсно вiдсутньою, оголошення її померлою;

     е) неодноразового порушення нотарiусом законодавства або грубого порушення закону, яке завдало шкоди iнтересам держави, фiзичним та юридичним особам, при вчиненнi нотарiальних дiй та/або iнших дiй, покладених на нотарiуса вiдповiдно до закону, за умови що такi порушення встановленi рiшенням суду;

(пiдпункт "е" пункту 2 частини першої статтi 12 у редакцiї Законiв України вiд 06.10.2016р. N 1666-VIII, вiд 14.07.2020р. N 775-IX)

     є) невiдповiдностi нотарiуса займанiй посадi внаслiдок стану здоров'я, що перешкоджає нотарiальнiй дiяльностi;

     ж) порушення нотарiусом вимог, передбачених частиною четвертою статтi 3, частиною першою статтi 8 та статтею 9 цього Закону;

(пiдпункт "ж" пункту 2 частини першої статтi 12 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 06.09.2012р. N 5208-VI)

     з) набрання законної сили рiшенням суду про порушення нотарiусом вимог законодавства при вчиненнi ним нотарiальної дiї;

(пункт 2 частини першої статтi 12 доповнено пiдпунктом "з" згiдно iз Законом України вiд 01.10.2008р. N 614-VI)

     и) знищення чи втрати нотарiусом або з його вини архiву нотарiуса або окремих документiв;

(пункт 2 частини першої статтi 12 доповнено пiдпунктом "и" згiдно iз Законом України вiд 01.10.2008р. N 614-VI, пiдпункт "и" пункту 2 частини першої статтi 12 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 06.09.2012р. N 5208-VI)

     i) неодноразового порушення нотарiусом правил професiйної етики, затверджених Мiнiстерством юстицiї України;

(пункт 2 частини першої статтi 12 доповнено пiдпунктом "i" згiдно iз Законом України вiд 06.09.2012р. N 5208-VI)

     3) за рiшенням Вищої квалiфiкацiйної комiсiї нотарiату, прийнятим на пiдставi подання Нотарiальної палати України, у разi неодноразового порушення нотарiусом правил професiйної етики.

(частину першу статтi 12 доповнено пунктом 3 згiдно iз Законом України вiд 06.09.2012р. N 5208-VI)

     Рiшення про анулювання свiдоцтва про право на заняття нотарiальною дiяльнiстю може бути оскаржено до суду.

(частина друга статтi 12 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 06.09.2012р. N 5208-VI)

     Стаття 13. Помiчник нотарiуса

     Помiчником нотарiуса може бути громадянин України, який має вищу юридичну освiту, але не нижче першого рiвня (бакалавр), володiє державною мовою, має стаж роботи у сферi права не менш як три роки. Не може бути помiчником нотарiуса особа, яка має судимiсть, обмежена у дiєздатностi або визнана недiєздатною за рiшенням суду.

(частина перша статтi 13 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 06.10.2016р. N 1666-VIII)

     Помiчник нотарiуса не може займатися пiдприємницькою, адвокатською дiяльнiстю, бути засновником адвокатських об'єднань, перебувати на державнiй службi або службi в органах мiсцевого самоврядування, у штатi iнших юридичних осiб, а також виконувати iншу оплачувану роботу, крiм викладацької, наукової i творчої дiяльностi.

     Помiчнику нотарiуса забороняється використовувати свiй статус з метою одержання неправомiрної вигоди або прийняття обiцянки чи пропозицiї такої вигоди для себе чи iнших осiб.

     За дорученням нотарiуса помiчник нотарiуса бере участь у прийомi фiзичних осiб та представникiв юридичних осiб, складеннi проектiв правочинiв, свiдоцтв, iнших документiв, пов'язаних iз вчиненням нотарiальних дiй, i статистичних звiтiв; вносить записи до реєстру для реєстрацiї нотарiальних дiй, веде дiловодство та архiв нотарiуса, готує та надсилає за дорученням нотарiуса запити до юридичних осiб щодо вiдомостей та документiв, необхiдних для вчинення нотарiальних дiй, а також виконує iншу допомiжну i технiчну роботу. Помiчник нотарiуса не має права пiдписувати нотарiальнi документи та використовувати печатку нотарiуса.

(частина четверта статтi 13 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 14.07.2020р. N 775-IX)

     Помiчник нотарiуса зобов'язаний виконувати свої професiйнi обов'язки вiдповiдно до цього Закону та трудового договору, укладеного з нотарiусом; дотримуватися нотарiальної таємницi; дбайливо ставитися до документiв нотарiального дiловодства та архiву нотарiуса; постiйно пiдвищувати свiй професiйний рiвень.

     Добiр кандидатур i прийняття на роботу помiчника приватного нотарiуса є виключним правом нотарiуса. З помiчником нотарiуса укладається трудовий договiр. Нотарiус може мати одного помiчника.

(стаття 13 у редакцiї Законiв України вiд 01.10.2008р. N 614-VI, вiд 06.09.2012р. N 5208-VI)

     Стаття 131. Нотарiальний округ

     Нотарiальний округ - територiальна одиниця, в межах якої нотарiус здiйснює нотарiальну дiяльнiсть i в межах якого знаходиться державна нотарiальна контора, в якiй працює державний нотарiус, або робоче мiсце (контора) приватного нотарiуса.

     Нотарiальнi округи визначаються вiдповiдно до адмiнiстративно-територiального устрою України. У мiстах з районним подiлом округом дiяльностi нотарiуса є вся територiя мiста. У разi змiни адмiнiстративно-територiального подiлу України, в результатi якого розташування робочого мiсця (контори) приватного нотарiуса увiйшло до iншого нотарiального округу, нотарiальна дiяльнiсть вiдповiдних нотарiусiв повинна бути зареєстрована в цьому нотарiальному окрузi.

     Нотарiус не вправi здiйснювати нотарiальну дiяльнiсть за межами свого нотарiального округу, за винятком замiщення iнших нотарiусiв у випадках, передбачених цим Законом.

(Закон доповнено статтею 131 згiдно iз Законом України вiд 01.10.2008р. N 614-VI)

     Стаття 14. Нотарiальне дiловодство i звiтнiсть

     Правила ведення нотарiального дiловодства затверджуються Мiнiстерством юстицiї України за погодженням iз спецiально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сферi архiвної справи i дiловодства.

     Державнi нотарiальнi контори i приватнi нотарiуси ведуть встановлену статистичну та бухгалтерську звiтнiсть i подають її до вiдповiдних територiальних органiв Мiнiстерства юстицiї України.

(частина друга статтi 14 у редакцiї Закону України вiд 14.07.2020р. N 775-IX)

     Державнi нотарiальнi контори подають встановлену статистичну i бухгалтерську звiтнiсть, приватнi нотарiуси - статистичну звiтнiсть.

     Статистичний звiт про роботу державних нотарiальних контор та приватних нотарiусiв подається до Мiнiстерства юстицiї України його територiальними органами.

(частина четверта статтi 14 у редакцiї Закону України вiд 14.07.2020р. N 775-IX)

     Документи нотарiального дiловодства та архiв приватного нотарiуса є власнiстю держави i перебувають у володiннi та користуваннi приватного нотарiуса у зв'язку iз здiйсненням ним нотарiальної дiяльностi.

     Приватний нотарiус зобов'язаний забезпечити зберiгання документiв нотарiального дiловодства та архiву приватного нотарiуса протягом усього строку здiйснення ним нотарiальної дiяльностi.

     У разi припинення приватної нотарiальної дiяльностi документи нотарiального дiловодства та архiву приватного нотарiуса передаються ним до вiдповiдного державного нотарiального архiву в порядку, встановленому законодавством.

(стаття 14 у редакцiї Закону України вiд 01.10.2008р. N 614-VI)

     Уповноваженi посадовi особи органiв мiсцевого самоврядування забезпечують збереження та архiвування документiв нотарiального дiловодства та архiву, що стосуються нотарiальних дiй, вiдповiдно до вимог, встановлених для нотарiусiв.

(статтю 14 доповнено частиною восьмою згiдно iз Законом України вiд 20.10.2014р. N 1709-VII, частина восьма статтi 14 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 14.07.2020р. N 775-IX)

     Уповноваженi посадовi особи органiв мiсцевого самоврядування ведуть встановлену статистичну звiтнiсть та подають її до вiдповiдних територiальних органiв Мiнiстерства юстицiї України.

(статтю 14 доповнено частиною дев'ятою згiдно iз Законом України вiд 20.10.2014р. N 1709-VII, частина дев'ята статтi 14 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 14.07.2020р. N 775-IX)

     Стаття 15. Мова нотарiального дiловодства

     Мова нотарiального дiловодства визначається статтею 9 Закону України "Про забезпечення функцiонування української мови як державної".

(стаття 15 у редакцiї Закону України вiд 03.07.2012р. N 5029-VI, у редакцiї Закону України вiд 14.07.2020р. N 775-IX)

     Стаття 16. Професiйне самоврядування нотарiусiв

     Метою професiйного самоврядування нотарiусiв є об'єднання на професiйнiй основi зусиль нотарiусiв для виконання покладених на них цим Законом обов'язкiв i забезпечення їхнiх прав, представництво професiйних iнтересiв нотарiусiв у державних органах, органах мiсцевого самоврядування, у вiдносинах з iншими юридичними особами, захист професiйних iнтересiв та соцiальних прав нотарiусiв, сприяння пiдвищенню професiйного рiвня нотарiусiв та надання їм методичної допомоги, захисту iнтересiв фiзичних i юридичних осiб при заподiяннi їм шкоди внаслiдок незаконних дiй або недбалостi нотарiуса.

(частина перша статтi 16 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 14.07.2020р. N 775-IX)

     Професiйне самоврядування нотарiусiв здiйснюється через Нотарiальну палату України та її органи. Нотарiальна палата України є органiзацiєю, яка здiйснює професiйне самоврядування у сферi нотарiату.

     Нотарiальна палата України є неприбутковою юридичною особою, має свою печатку. Дiяльнiсть Нотарiальної палати України здiйснюється вiдповiдно до законодавства та її статуту. Повноваження Нотарiальної палати України визначаються цим Законом та її статутом.

     До повноважень Нотарiальної палати України належать: представлення iнтересiв нотарiальних палат та нотарiусiв у державних та iнших установах; забезпечення захисту соцiальних та професiйних прав нотарiусiв; участь у проведеннi експертиз законопроектiв з питань, пов'язаних з нотарiальною дiяльнiстю; забезпечення пiдвищення квалiфiкацiї нотарiусiв та їхнiх помiчникiв; контроль за дотриманням нотарiусами правил професiйної етики та iншi повноваження.

     Професiйне самоврядування нотарiусiв функцiонує на засадах законностi, гласностi, незалежностi, демократичностi, колегiальностi, виборностi, обов'язковостi членства нотарiусiв та виконання рiшень органiв професiйного самоврядування, прийнятих вiдповiдно до їх компетенцiї, забезпечення рiвних можливостей доступу нотарiусiв до участi в професiйному самоврядуваннi.

     Членами Нотарiальної палати України можуть бути особи, якi отримали свiдоцтво про право на зайняття нотарiального дiяльнiстю.

     Розмiр членських внескiв та iнших платежiв членiв Нотарiальної палати України, необхiдних для виконання її функцiй, визначає з'їзд нотарiусiв.

     Нотарiальна палата України реєструється в порядку, визначеному Законом України "Про державну реєстрацiю юридичних осiб, фiзичних осiб - пiдприємцiв та громадських формувань" з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.

(частина восьма статтi 16 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 06.10.2016р. N 1666-VIII)
(стаття 16 у редакцiї Закону України вiд 06.09.2012р. N 5208-VI)

ГЛАВА 2. ДЕРЖАВНI НОТАРIАЛЬНI КОНТОРИ I ДЕРЖАВНI НОТАРIАЛЬНI АРХIВИ

     Стаття 17. Органiзацiя роботи державних нотарiальних контор

     Державнi нотарiальнi контори створюються i лiквiдуються Мiнiстерством юстицiї України.

     Штати державних нотарiальних контор затверджуються територiальними органами Мiнiстерства юстицiї України в межах встановленої для державних нотарiальних контор штатної чисельностi i фонду заробiтної плати.

(частина друга статтi 17 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 14.07.2020р. N 775-IX)

     Державна нотарiальна контора є юридичною особою, яка створюється та реєструється у встановленому законом порядку. Очолює державну нотарiальну контору завiдуючий, який призначається iз числа осiб, якi мають свiдоцтво про право на зайняття нотарiальною дiяльнiстю.

     Призначення на посади державного нотарiуса, завiдуючого державною нотарiальною конторою та звiльнення з таких посад здiйснюються територiальними органами Мiнiстерства юстицiї України.

(частина четверта статтi 17 у редакцiї Закону України вiд 14.07.2020р. N 775-IX)
(стаття 17 у редакцiї Закону України вiд 01.10.2008р. N 614-VI)

     Стаття 18. Перевiрка органiзацiї роботи державних нотарiальних контор, державних нотарiальних архiвiв

     Мiнiстерство юстицiї України, його територiальнi органи проводять перевiрку органiзацiї роботи державних нотарiальних контор, державних нотарiальних архiвiв.

(частина перша статтi 18 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 14.07.2020р. N 775-IX)

     Проведення повторної перевiрки з питань, якi вже були предметом перевiрки, не допускається, крiм перевiрки за зверненням фiзичної чи юридичної особи в межах предмета звернення та вiдповiдно до повноважень Мiнiстерства юстицiї України, його територiальних органiв.

(статтю 18 доповнено новою частиною другою згiдно iз Законом України вiд 14.07.2020р. N 775-IX, у зв'язку з цим частину другу вважати частиною третьою)

     Порядок проведення перевiрки органiзацiї роботи державних нотарiальних контор, державних нотарiальних архiвiв затверджується Мiнiстерством юстицiї України.

(частина третя статтi 18 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 14.07.2020р. N 775-IX)
(стаття 18 у редакцiї Законiв України вiд 01.10.2008р. N 614-VI, вiд 06.09.2012р. N 5208-VI)

     Стаття 19. Оплата вчинюваних нотарiальних дiй

     За вчинення нотарiальних дiй державнi нотарiуси справляють державне мито у розмiрах, встановлених чинним законодавством.

     За надання державними нотарiусами додаткових послуг правового характеру, якi не пов'язанi iз вчинюваними нотарiальними дiями, а також технiчного характеру справляється окрема плата у розмiрах, що встановлюються територiальними органами Мiнiстерства юстицiї України. Кошти, одержанi вiд надання таких додаткових послуг, спрямовуються до Державного бюджету України.

(частина друга статтi 19 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами України вiд 11.05.2000р. N 1709-III, вiд 14.07.2020р. N 775-IX)

     Стаття 20. Утримання державних нотарiальних контор

     Державнi нотарiальнi контори утримуються за рахунок державного бюджету.

     Стаття 21. Вiдповiдальнiсть державного нотарiуса

     Шкода, заподiяна особi внаслiдок незаконних або недбалих дiй державного нотарiуса, вiдшкодовується в порядку, передбаченому законодавством України.

     Стаття 22. Печатка державного нотарiуса

     Державний нотарiус має печатку iз зображенням Державного герба України, найменуванням державної нотарiальної контори i вiдповiдним номером.

     Стаття 23. Державнi нотарiальнi архiви

     В обласних центрах, мiстах Києвi, Сiмферополi та Севастополi засновуються державнi нотарiальнi архiви, якi є складовою частиною Нацiонального архiвного фонду i здiйснюють тимчасове (до 75 рокiв) зберiгання нотарiальних документiв.

     Питання органiзацiї дiяльностi та компетенцiя державного нотарiального архiву визначаються положенням про нього, що затверджується Мiнiстерством юстицiї України.

(частина друга статтi 23 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 06.09.2012р. N 5208-VI)

     Державний нотарiальний архiв очолює завiдуючий, який призначається на посаду i звiльняється з неї вiдповiдним територiальним органом Мiнiстерства юстицiї України.

(частина третя статтi 23 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 14.07.2020р. N 775-IX)

     Мережа i штати державних нотарiальних архiвiв затверджуються в порядку, передбаченому для державних нотарiальних контор.

     Державний нотарiальний архiв є юридичною особою i має печатку iз зображенням Державного герба України та своїм найменуванням.

ГЛАВА 3. ПРИВАТНА НОТАРIАЛЬНА ДIЯЛЬНIСТЬ

     Стаття 24. Реєстрацiя приватної нотарiальної дiяльностi. Реєстрацiйне посвiдчення

     Реєстрацiя приватної нотарiальної дiяльностi провадиться вiдповiдними територiальними органами Мiнiстерства юстицiї України на пiдставi заяви особи, яка має свiдоцтво про право на зайняття нотарiальною дiяльнiстю, та акта про сертифiкацiю вiдповiдностi робочого мiсця (контори) приватного нотарiуса встановленим цим Законом умовам. У заявi зазначається назва нотарiального округу, в якому особа буде займатися нотарiальною дiяльнiстю.

(частина перша статтi 24 у редакцiї Закону України вiд 14.07.2020р. N 775-IX)

     Робоче мiсце (контора) приватного нотарiуса повинно розташовуватися в межах визначеного для нього нотарiального округу. Вимоги до робочого мiсця (контори) приватного нотарiуса встановлюються Мiнiстерством юстицiї України.

     До заяви про реєстрацiю приватної нотарiальної дiяльностi додаються:

     свiдоцтво про право на зайняття нотарiальною дiяльнiстю та його засвiдчена копiя;

     документ, що пiдтверджує право власностi або право оренди на примiщення для розташування робочого мiсця (контори) приватного нотарiуса, чи договiр про спiвпрацю з iншим приватним нотарiусом, який надає заявнику вiдповiдне примiщення, та його засвiдчена копiя;

     абзац четвертий частини третьої статтi 24 виключено

(згiдно iз Законом України вiд 06.09.2012р. N 5208-VI)

     абзац п'ятий частини третьої статтi 24 виключено

(згiдно iз Законом України вiд 06.09.2012р. N 5208-VI)

     двi фотокартки розмiром 3 х 4 см;

     паспорт громадянина України який подається особисто.

(абзац сьомий частини третьої статтi 24 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 06.09.2012р. N 5208-VI)

     Копiї зазначених документiв зберiгаються в реєстрацiйнiй справi нотарiуса.

(частина четверта статтi 24 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 06.09.2012р. N 5208-VI)

     Реєстрацiйне посвiдчення видається вiдповiдним територiальним органом Мiнiстерства юстицiї України у семиденний строк пiсля подання заяви. Вiдмова у реєстрацiї приватної нотарiальної дiяльностi допускається у разi, якщо поданi документи не вiдповiдають встановленим вимогам, а також з пiдстави, передбаченої пунктом 81 частини першої статтi 30 цього Закону. Про видачу реєстрацiйного посвiдчення територiальний орган Мiнiстерства юстицiї України повiдомляє податковий орган за мiсцем постiйного проживання приватного нотарiуса.

(частина п'ята статтi 24 у редакцiї Закону України вiд 06.09.2012р. N 5208-VI, iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами України вiд 04.07.2013р. N 406-VII, вiд 14.01.2020р. N 440-IX, у редакцiї Закону України вiд 14.07.2020р. N 775-IX)

     У реєстрацiйному посвiдченнi зазначаються нотарiальний округ та адреса робочого мiсця (контори) приватного нотарiуса.

     Приватний нотарiус зобов'язаний розпочати нотарiальну дiяльнiсть протягом 30 робочих днiв пiсля видачi реєстрацiйного посвiдчення.

     У разi якщо нотарiус не розпочав роботу у встановлений строк без поважних причин, його реєстрацiйне посвiдчення анулюється за наказом вiдповiдного територiального органу Мiнiстерства юстицiї України, який видав реєстрацiйне посвiдчення.

(частина восьма статтi 24 у редакцiї Закону України вiд 14.07.2020р. N 775-IX)

     Приватний нотарiус вправi мати контору, укладати цивiльно-правовi та трудовi договори, вiдкривати поточнi та вкладнi (депозитнi) рахунки в банках.

     Час прийому фiзичних осiб приватним нотарiусом повинен становити не менше п'яти годин на день i п'яти робочих днiв на тиждень за виключенням обставин, за яких нотарiус з незалежних вiд нього причин не може здiйснювати такий прийом.

(частина десята статтi 24 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 14.07.2020р. N 775-IX)
(стаття 24 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 10.01.2002р. N 2921-III, у редакцiї Закону України вiд 01.10.2008р. N 614-VI)

     Стаття 25. Робоче мiсце (контора) приватного нотарiуса

     Робоче мiсце (контора) приватного нотарiуса має знаходитись у межах нотарiального округу, в якому приватний нотарiус здiйснює нотарiальну дiяльнiсть.

     Робоче мiсце (контора) має вiдповiдати таким умовам:

     1) забезпечувати дотримання нотарiальної таємницi;

     2) давати можливiсть кожному приватному нотарiусу, який здiйснює нотарiальну дiяльнiсть, одночасно та незалежно вiд iншого приватного нотарiуса здiйснювати нотарiальну дiяльнiсть;

     3) бути захищеним вiд несанкцiонованого проникнення;

     4) бути забезпеченим сейфом для зберiгання печаток, штампiв, металевою шафою для зберiгання архiву нотарiуса;

     5) кiлькiсть кiмнат у примiщеннi, де знаходиться робоче мiсце (контора) приватного нотарiуса, не може бути меншою, нiж кiлькiсть приватних нотарiусiв, якi здiйснюють нотарiальну дiяльнiсть у його межах;

     6) бути пристосованим для роботи технiчного персоналу з документами у вiдокремленiй вiд нотарiуса кiмнатi.

     До початку здiйснення нотарiальної дiяльностi приватним нотарiусом, а також у разi змiни адреси розташування робочого мiсця (контори) приватного нотарiуса вiдповiдний територiальний орган Мiнiстерства юстицiї України протягом 15 днiв з дня отримання заяви про сертифiкацiю робочого мiсця (контори) приватного нотарiуса або заяви про змiну адреси розташування робочого мiсця (контори) приватного нотарiуса проводить перевiрку вiдповiдностi робочого мiсця (контори) приватного нотарiуса встановленим цим Законом умовам, за результатами якої вiдповiдний територiальний орган Мiнiстерства юстицiї України складає акт про сертифiкацiю вiдповiдностi робочого мiсця (контори) приватного нотарiуса або акт про вiдмову у сертифiкацiї вiдповiдностi робочого мiсця (контори) приватного нотарiуса.

(частина третя статтi 25 у редакцiї Закону України вiд 14.07.2020р. N 775-IX)

     Приватний нотарiус може здiйснювати нотарiальну дiяльнiсть лише за наявностi акта про сертифiкацiю вiдповiдностi робочого мiсця (контори) приватного нотарiуса або рiшення суду, яке набрало законної сили, яким визнано незаконним акт про вiдмову у сертифiкацiї вiдповiдностi робочого мiсця (контори) приватного нотарiуса.

(частина четверта статтi 25 у редакцiї Закону України вiд 14.07.2020р. N 775-IX)

     Про змiну адреси робочого мiсця (контори) приватний нотарiус зобов'язаний протягом трьох робочих днiв повiдомити вiдповiдний територiальний орган Мiнiстерства юстицiї України.

(частина п'ята статтi 25 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 14.07.2020р. N 775-IX)
(стаття 25 у редакцiї Закону України вiд 01.10.2008р. N 614-VI)

     Стаття 26. Печатка приватного нотарiуса

     Приватний нотарiус має печатку iз зображенням Державного Герба України, яка мiстить слова "приватний нотарiус", його прiзвище, iм'я та по батьковi, назву нотарiального округу.

     Печатка приватного нотарiуса виготовляється та знищується у порядку, встановленому Мiнiстерством юстицiї України.

(частина друга статтi 26 у редакцiї Закону України вiд 06.09.2012р. N 5208-VI)
(стаття 26 у редакцiї Закону України вiд 01.10.2008р. N 614-VI)

     Стаття 27. Вiдповiдальнiсть приватного нотарiуса

     Шкода, заподiяна особi внаслiдок незаконних дiй або недбалостi приватного нотарiуса, вiдшкодовується в повному розмiрi.

     Нотарiус не несе вiдповiдальностi у разi, якщо особа, яка звернулася до нотарiуса за вчиненням нотарiальної дiї:

     подала неправдиву iнформацiю щодо будь-якого питання, пов'язаного iз вчиненням нотарiальної дiї;

     подала недiйснi та/або пiдробленi документи;

     не заявила про вiдсутнiсть чи наявнiсть осiб, прав чи iнтересiв яких може стосуватися нотарiальна дiя, за вчиненням якої звернулася особа.

(стаття 27 у редакцiї Закону України вiд 06.09.2012р. N 5208-VI)

     Стаття 28. Страхування цивiльно-правової вiдповiдальностi приватного нотарiуса

     Для забезпечення вiдшкодування шкоди, заподiяної внаслiдок вчиненої нотарiальної дiї та/або iншої дiї, покладеної на нотарiуса вiдповiдно до закону, приватний нотарiус зобов'язаний до початку зайняття приватною нотарiальною дiяльнiстю укласти договiр страхування цивiльно-правової вiдповiдальностi.

(частина перша статтi 28 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 04.07.2012р. N 5037-VI, у редакцiї Закону України вiд 26.11.2015р. N 835-VIII)

     Держава не несе вiдповiдальностi за шкоду, заподiяну неправомiрними дiями приватного нотарiуса при здiйсненнi ним нотарiальної дiяльностi функцiй державного реєстратора прав на нерухоме майно.

(частина друга статтi 28 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 04.07.2012р. N 5037-VI)

     Приватний нотарiус не несе вiдповiдальностi по зобов'язаннях держави.

     Мiнiмальний розмiр страхової суми становить тисячу мiнiмальних розмiрiв заробiтної плати.

(частина четверта статтi 28 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 04.07.2012р. N 5037-VI)

     Розмiр вiдшкодування заподiяної шкоди визначається за згодою сторiн або в судовому порядку.

(стаття 28 у редакцiї Закону України вiд 01.10.2008р. N 614-VI)

     Стаття 29. Замiщення приватного нотарiуса

     Замiщення приватного нотарiуса можливе у разi зупинення його нотарiальної дiяльностi в порядку, визначеному цим Законом.

     Приватний нотарiус може укласти договiр про його замiщення з iншим приватним нотарiусом у порядку та в межах строкiв, визначених статтями 291, 292 цього Закону. У разi неможливостi укладення договору про замiщення приватний нотарiус повiдомляє про це вiдповiдний територiальний орган Мiнiстерства юстицiї України та додає до повiдомлення документи, що пiдтверджують неможливiсть його замiщення iншим приватним нотарiусом. Територiальний орган Мiнiстерства юстицiї України, отримавши повiдомлення нотарiуса про неможливiсть його замiщення, вживає вiдповiдних заходiв у межах компетенцiї.

(частина друга статтi 29 у редакцiї Закону України вiд 14.07.2020р. N 775-IX)

     Замiщення приватного нотарiуса проводиться до припинення обставин, з якими це замiщення пов'язане.

     Приватний нотарiус, який замiщує приватного нотарiуса, нотарiальна дiяльнiсть якого зупинена, вчиняє нотарiальнi дiї вiд свого iменi та прикладає свою особисту печатку.

     Приватний нотарiус, якого замiщують, не вправi здiйснювати нотарiальну дiяльнiсть пiд час цього замiщення, якщо iнше не передбачено цим Законом.

     У разi дострокового повернення приватного нотарiуса до здiйснення нотарiальної дiяльностi повноваження нотарiуса, який його замiщує, що виникли внаслiдок такого замiщення, автоматично припиняються.

(стаття 29 у редакцiї Закону України вiд 01.10.2008р. N 614-VI)

     Стаття 291. Пiдстави зупинення нотарiальної дiяльностi приватного нотарiуса

     Нотарiальна дiяльнiсть приватного нотарiуса тимчасово зупиняється на час дiї таких обставин:

     1) якщо приватний нотарiус не має примiщення для розмiщення робочого мiсця (контори) або це примiщення не вiдповiдає встановленим цим Законом умовам, - до усунення цих недолiкiв, але не бiльше 60 днiв з дня виявлення цього порушення;

(пункт 1 частини першої статтi 29 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 14.07.2020р. N 775-IX)

     2) якщо приватний нотарiус не уклав договiр про страхування цивiльно-правової вiдповiдальностi приватного нотарiуса або розмiр страхової суми не вiдповiдає вимогам цього Закону, - до усунення цих недолiкiв, але не бiльше 30 днiв з дня виявлення цього порушення;

     3) якщо приватний нотарiус при вчиненнi нотарiальних дiй неодноразово порушував правила нотарiального дiловодства, - до закiнчення строку проходження пiдвищення квалiфiкацiї (не бiльше двох тижнiв);

     4) у разi необґрунтованої вiдмови приватного нотарiуса вiд надання Мiнiстерству юстицiї України, його територiальному органу в порядку, передбаченому цим Законом, документiв для перевiрки органiзацiї нотарiальної дiяльностi та виконання правил нотарiального дiловодства - до усунення цiєї обставини;

(пункт 4 частини першої статтi 291 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами України вiд 06.09.2012р. N 5208-VI, вiд 14.07.2020р. N 775-IX)

     5) у разi замiщення приватного нотарiуса в порядку, передбаченому цим Законом, - на строк такого замiщення;

     6) у разi ненадання iнформацiї приватним нотарiусом органам та особам, зазначеним у частинах п'ятiй - восьмiй, десятiй статтi 8 цього Закону, - до усунення цiєї обставини;

     7) у разi обрання нотарiуса на посаду, зайняття якої несумiсне зi здiйсненням нотарiальної дiяльностi;

     8) у разi направлення територiальним органом до Мiнiстерства юстицiї України подання про анулювання свiдоцтва про право на зайняття нотарiальною дiяльнiстю - до вирiшення питання по сутi, але не бiльш як на шiсть мiсяцiв.

(пункт 8 частини першої статтi 291 у редакцiї Закону України вiд 14.07.2020р. N 775-IX)

     Приватний нотарiус вправi зупинити нотарiальну дiяльнiсть за власним бажанням на строк, що не перевищує двох мiсяцiв протягом календарного року, або на бiльший строк за наявностi поважних причин (вагiтнiсть, догляд за дитиною, хвороба тощо), подавши до територiального органу Мiнiстерства юстицiї України вiдповiдну заяву.

(частина друга статтi 291 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 14.07.2020р. N 775-IX)

     Про зупинення нотарiальної дiяльностi на строк бiльше трьох днiв приватний нотарiус зобов'язаний письмово повiдомити вiдповiдний територiальний орган Мiнiстерства юстицiї України iз зазначенням причин та строку, протягом якого вiн не здiйснюватиме нотарiальну дiяльнiсть, не пiзнiше нiж за один робочий день до дати зупинення.

(частина третя статтi 291 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 06.09.2012р. N 5208-VI, у редакцiї Закону України вiд 14.07.2020р. N 775-IX)
(Закон доповнено статтею 291 згiдно iз Законом України вiд 01.10.2008р. N 614-VI)

     Стаття 292. Порядок зупинення нотарiальної дiяльностi приватного нотарiуса

     Рiшення про тимчасове зупинення нотарiальної дiяльностi приватного нотарiуса у випадках, передбачених частиною першою статтi 291 цього Закону, приймає керiвник вiдповiдного територiального органу Мiнiстерства юстицiї України.

(частина перша статтi 292 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 14.07.2020р. N 775-IX)

     Вiдповiдний територiальний орган Мiнiстерства юстицiї України зобов'язаний протягом трьох робочих днiв з дня видання наказу про зупинення нотарiальної дiяльностi приватного нотарiуса письмово повiдомити приватного нотарiуса про зупинення його нотарiальної дiяльностi.

(частина друга статтi 292 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 14.07.2020р. N 775-IX)

     Наказ про зупинення нотарiальної дiяльностi приватного нотарiуса може бути оскаржений ним до Мiнiстерства юстицiї України або до суду.

     Приватний нотарiус зобов'язаний зупинити нотарiальну дiяльнiсть з моменту отримання копiї наказу про тимчасове зупинення його нотарiальної дiяльностi.

     При зупиненнi нотарiальної дiяльностi приватного нотарiуса вiн має право, а якщо строк зупинення бiльше одного мiсяця, - зобов'язаний, укласти договiр про його замiщення з iншим приватним нотарiусом за виключенням пiдстави, передбаченої пунктом 7 частини першої статтi 291.

     Приватний нотарiус, дiяльнiсть якого зупинена, за вiдсутностi замiщення його iншим приватним нотарiусом, має право: видавати з депозиту грошi та цiннi папери, документи, прийнятi на зберiгання, дублiкати та копiї документiв, що зберiгаються у справах приватного нотарiуса, а також видавати довiдки про вчиненi нотарiальнi дiї.

(частина шоста статтi 292 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 14.07.2020р. N 775-IX)
(Закон доповнено статтею 292 згiдно iз Законом України вiд 01.10.2008р. N 614-VI)

     Стаття 30. Пiдстави припинення нотарiальної дiяльностi приватного нотарiуса

     Пiдставами припинення нотарiальної дiяльностi приватного нотарiуса є:

     1) подання приватним нотарiусом письмової заяви про припинення нотарiальної дiяльностi;

     2) анулювання свiдоцтва про право на зайняття нотарiальною дiяльнiстю;

     3) неусунення приватним нотарiусом без поважних причин порушень, передбачених пунктами 1 i 2 частини першої статтi 291 цього Закону;

     4) смерть приватного нотарiуса або оголошення його померлим у порядку, встановленому законом;

     5) припинення громадянства України або виїзд за межi України на постiйне проживання;

     6) призначення приватного нотарiуса на посаду, зайняття якої несумiсне зi здiйсненням нотарiальної дiяльностi;

     7) невиконання приватним нотарiусом наказу Мiнiстерства юстицiї України або його територiального органу про зупинення його нотарiальної дiяльностi, за винятком випадкiв оскарження приватним нотарiусом такого наказу;

(пункт 7 частини першої статтi 30 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 14.07.2020р. N 775-IX)

     8) набрання законної сили обвинувальним вироком суду, яким приватний нотарiус засуджений за умисне кримiнальне правопорушення;

(пункт 8 статтi 30 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 17.06.2020р. N 720-IX)

     81) набрання законної сили судовим рiшенням, вiдповiдно до якого нотарiуса притягнуто до вiдповiдальностi за адмiнiстративне корупцiйне правопорушення, пов'язане з порушенням обмежень, передбачених Законом України "Про запобiгання корупцiї";

(статтю 30 доповнено пунктом 81 згiдно iз Законом України вiд 17.05.2012р. N 4711-VI, пункт 81 статтi 30 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами України вiд 14.05.2013р. N 224-VII, вiд 17.06.2020р. N 720-IX)

     9) набрання законної сили рiшенням суду про визнання приватного нотарiуса недiєздатним, обмеження його цивiльної дiєздатностi або про застосування до нього примусових заходiв медичного характеру;

(пункт 9 частини першої статтi 30 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 14.07.2020р. N 775-IX)

     10) набрання законної сили рiшенням суду про визнання приватного нотарiуса безвiсно вiдсутнiм.

(стаття 30 у редакцiї Закону України вiд 01.10.2008р. N 614-VI)

     Стаття 301. Порядок припинення нотарiальної дiяльностi приватного нотарiуса

     Припинення нотарiальної дiяльностi приватного нотарiуса здiйснюється вiдповiдним територiальним органом Мiнiстерства юстицiї України за наявностi пiдстав, передбачених цим Законом, шляхом видання наказу про припинення нотарiальної дiяльностi приватного нотарiуса.

(частина перша статтi 301 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 14.07.2020р. N 775-IX)

     У випадках, передбачених пунктами 1 - 3, 5 - 9 частини першої статтi 30 цього Закону, вiдповiдний територiальний орган Мiнiстерства юстицiї України зобов'язаний негайно передати приватному нотарiусу копiю наказу про припинення його нотарiальної дiяльностi.

(частина друга статтi 301 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 14.07.2020р. N 775-IX)

     Приватний нотарiус зобов'язаний припинити нотарiальну дiяльнiсть з моменту отримання копiї наказу про припинення його нотарiальної дiяльностi.

     Наказ про припинення нотарiальної дiяльностi може бути оскаржений приватним нотарiусом до Мiнiстерства юстицiї України або до суду. Оскарження цього наказу приватним нотарiусом зупиняє реалiзацiю положень, передбачених частинами п'ятою i шостою цiєї статтi.

     Особа, нотарiальна дiяльнiсть якої припинена, зобов'язана протягом одного мiсяця з дня одержання копiї наказу передати до вiдповiдного державного нотарiального архiву всi документи нотарiального дiловодства та архiву приватного нотарiуса. У разi якщо цей строк є недостатнiм, вiн може бути продовжений рiшенням вiдповiдного територiального органу Мiнiстерства юстицiї України, але лише один раз i не бiльше нiж на мiсяць.

(частина п'ята статтi 301 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 14.07.2020р. N 775-IX)

     У разi неможливостi або вiдмови приватного нотарiуса особисто здiйснити передачу документiв нотарiального дiловодства та архiву приватного нотарiуса у встановленi строки цей обов'язок покладається на вiдповiдний територiальний орган Мiнiстерства юстицiї України, яке в разi необхiдностi залучає до цього полiцейських.

(частина шоста статтi 301 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами України вiд 23.12.2015р. N 901-VIII, вiд 14.07.2020р. N 775-IX)

     Порядок та умови здачi i знищення особистої печатки приватного нотарiуса встановлюються i забезпечуються спецiально уповноваженими органами з питань дозвiльної системи.

     Припинення нотарiальної дiяльностi приватного нотарiуса означає припинення дiї реєстрацiйного посвiдчення.

(Закон доповнено статтею 301 згiдно iз Законом України вiд 01.10.2008р. N 614-VI)

     Стаття 31. Оплата вчинюваних нотарiальних дiй

     Приватнi нотарiуси за вчинення нотарiальних дiй справляють плату, розмiр якої визначається за домовленiстю мiж нотарiусом та фiзичною або юридичною особою.

(частина перша статтi 31 у редакцiї Закону України вiд 14.07.2020р. N 775-IX)

     Приватнi нотарiуси за вчинення iнших дiй, покладених на них вiдповiдно до закону, справляють плату, розмiр якої визначається законодавством у вiдповiднiй сферi.

(статтю 31 доповнено новою частиною другою згiдно iз Законами України вiд 26.11.2015р. N 834-VIII, вiд 26.11.2015р. N 835-VIII, у зв'язку з цим частину другу вважати частиною третьою)

     Оплата додаткових послуг правового характеру, що надаються приватними нотарiусами i не належать до вчинюваної нотарiальної дiї, провадиться за домовленiстю сторiн.

     Стаття 32. Сплата приватним нотарiусом податкiв

     Приватний нотарiус сплачує податки, встановленi Податковим кодексом України.

(стаття 32 у редакцiї Закону України вiд 06.09.2012р. N 5208-VI)

     Стаття 33. Перевiрка органiзацiї нотарiальної дiяльностi приватного нотарiуса, дотримання ним порядку вчинення нотарiальних дiй та виконання правил нотарiального дiловодства

     Мiнiстерство юстицiї України, його територiальнi органи проводять перевiрку органiзацiї нотарiальної дiяльностi приватного нотарiуса, дотримання ним порядку вчинення нотарiальних дiй та виконання правил нотарiального дiловодства за певний перiод. Проведення повторної перевiрки з тих питань, якi вже були предметом перевiрки, не допускається, крiм перевiрки за зверненням фiзичної чи юридичної особи в межах предмета звернення та вiдповiдно до повноважень Мiнiстерства юстицiї України, його територiальних органiв.

(частина перша статтi 33 у редакцiї Закону України вiд 14.07.2020р. N 775-IX)

     Перевiрка органiзацiї нотарiальної дiяльностi приватного нотарiуса, дотримання ним порядку вчинення нотарiальних дiй та виконання правил нотарiального дiловодства, крiм повторних перевiрок, передбачених цим Законом, проводиться не частiше одного разу на два роки виключно на робочому мiсцi (у конторi) приватного нотарiуса з обов'язковим повiдомленням його про проведення такої перевiрки за 10 днiв.

(частина друга статтi 33 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 14.07.2020р. N 775-IX)

     Приватний нотарiус зобов'язаний надавати посадовим особам, уповноваженим проводити перевiрку, вiдомостi i документи щодо органiзацiї нотарiальної дiяльностi, дотримання ним порядку вчинення нотарiальних дiй та виконання правил нотарiального дiловодства.

     У разi виявлення пiд час перевiрки порушень в органiзацiї нотарiальної дiяльностi приватного нотарiуса, порядку вчинення нотарiальних дiй або неодноразових порушень правил нотарiального дiловодства Мiнiстерство юстицiї України, його територiальний орган, якi проводили перевiрку, можуть зупинити або припинити нотарiальну дiяльнiсть приватного нотарiуса з пiдстав та в порядку, передбачених цим Законом.

(частина четверта статтi 33 у редакцiї Закону України вiд 14.07.2020р. N 775-IX)

     У разi виявлення пiд час перевiрки неодноразового грубого порушення порядку вчинення нотарiальних дiй свiдоцтво про право на зайняття нотарiальною дiяльнiстю приватного нотарiуса може бути анульовано у порядку та на пiдставах, передбачених цим Законом.

     Порядок проведення перевiрки органiзацiї нотарiальної дiяльностi приватних нотарiусiв, дотримання ними порядку вчинення нотарiальних дiй та виконання правил нотарiального дiловодства затверджується Мiнiстерством юстицiї України.

(стаття 33 у редакцiї Законiв України вiд 01.10.2008р. N 614-VI, вiд 06.09.2012р. N 5208-VI)

РОЗДIЛ II
ПОВНОВАЖЕННЯ ЩОДО ВЧИНЕННЯ НОТАРIАЛЬНИХ ДIЙ

     Стаття 34. Нотарiальнi дiї, що вчиняють нотарiуси

     Нотарiуси вчиняють такi нотарiальнi дiї:

     1) посвiдчують правочини (договори, заповiти, довiреностi, вимоги про нотарiальне посвiдчення правочину тощо);

(пункт 1 частини першої статтi 34 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 05.12.2019р. N 340-IX)

     2) вживають заходiв щодо охорони спадкового майна;

     3) видають свiдоцтва про право на спадщину;

     4) видають свiдоцтва про право власностi на частку в спiльному майнi подружжя (колишнього подружжя) на пiдставi спiльної заяви або в разi смертi одного з подружжя;

(пункт 4 частини першої статтi 34 у редакцiї Закону України вiд 14.07.2020р. N 775-IX)

     5) видають свiдоцтва про придбання майна з прилюдних торгiв (аукцiонiв);

     6) видають свiдоцтва про придбання майна з прилюдних торгiв (аукцiонiв), якщо прилюднi торги (аукцiони) не вiдбулися;

     7) провадять опис майна фiзичної особи, яка визнана безвiсно вiдсутньою або мiсце перебування якої невiдоме;

     8) видають дублiкати нотарiальних документiв, що зберiгаються у справах нотарiуса;

     9) накладають та знiмають заборону щодо вiдчуження нерухомого майна (майнових прав на нерухоме майно), що пiдлягає державнiй реєстрацiї;

(пункт 9 частини першої статтi 34 у редакцiї Закону України вiд 06.09.2012р. N 5208-VI, iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 14.07.2020р. N 775-IX)

     91) накладають заборону щодо вiдчуження грошових сум, що будуть зарахованi заявником вимоги, визначеним вiдповiдно до частини четвертої статтi 652 Закону України "Про акцiонернi товариства", на рахунок умовного зберiгання (ескроу), вiдкритий вiдповiдно до зазначеного закону;

(частину першу статтi 34 доповнено пiдпунктом 91 згiдно iз Законом України вiд 23.03.2017р. N 1983-VIII)

     10) засвiдчують вiрнiсть копiй (фотокопiй) документiв i виписок з них;

     11) засвiдчують справжнiсть пiдпису на документах;

     12) засвiдчують вiрнiсть перекладу документiв з однiєї мови на iншу;

     13) посвiдчують факт, що фiзична чи юридична особа є виконавцем заповiту;

     14) посвiдчують факт, що фiзична особа є живою;

     15) посвiдчують факт перебування фiзичної особи в певному мiсцi;

     16) посвiдчують час пред'явлення документiв;

     17) передають заяви фiзичних та юридичних осiб iншим фiзичним та юридичним особам;

     18) приймають у депозит грошовi суми та цiннi папери;

     19) вчиняють виконавчi написи;

     20) вчиняють протести векселiв;

     21) вчиняють морськi протести;

     22) приймають на зберiгання документи.

     На нотарiусiв може бути покладено вчинення iнших нотарiальних дiй згiдно iз законом.

     Тексти договорiв, заповiтiв, довiреностей, свiдоцтв, вимог про нотарiальне посвiдчення правочину, вимог про нотарiальне засвiдчення справжностi пiдписiв учасника пiд час прийняття ним рiшення з питань дiяльностi вiдповiдної юридичної особи, правочинiв про скасування таких вимог, актiв про морськi протести та протести векселiв, перекладiв у разi засвiдчення нотарiусом вiрностi перекладу документа з однiєї мови на iншу (крiм тих примiрникiв, що залишаються у справах нотарiуса), а також заяв, на яких нотарiусом засвiдчується справжнiсть пiдпису, дублiкатiв нотарiальних документiв, рiшень про створення юридичних осiб, рiшень органiв управлiння юридичних осiб, актiв приймання-передачi частки (частини частки) у статутному капiталi, актiв про передавання нерухомого майна до та iз статутних капiталiв юридичних осiб, передавальних актiв, розподiльчих балансiв, а також iнших документiв, визначених законом, викладаються на спецiальних бланках нотарiальних документiв. Зразок, опис, порядок використання, зберiгання, обiгу та звiтностi спецiальних бланкiв нотарiальних документiв встановлюються Кабiнетом Мiнiстрiв України.

(частина третя статтi 34 у редакцiї Законiв України вiд 03.10.2019р. N 159-IX, вiд 14.07.2020р. N 775-IX)
(стаття 34 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 19.06.2003р. N 980-IV, у редакцiї Закону України вiд 01.10.2008р. N 614-VI)

     Стаття 35. Нотарiальнi дiї, що вчиняються в державних нотарiальних архiвах

     Державнi нотарiуси в державних нотарiальних архiвах видають дублiкати i засвiдчують вiрнiсть копiй i виписок з документiв, якi зберiгаються в справах цих архiвiв.

     Стаття 36. Виключена.

(стаття 36 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 24.03.98р. N 210/98-ВР, виключено згiдно iз Законом України вiд 01.10.2008р. N 614-VI)

     Стаття 37. Нотарiальнi дiї, що вчиняються посадовими особами органiв мiсцевого самоврядування

     У населених пунктах, де немає нотарiусiв, уповноваженi на це посадовi особи органу мiсцевого самоврядування вчиняють такi нотарiальнi дiї:

     1) вживають заходiв щодо охорони спадкового майна;

     2) посвiдчують заповiти (крiм секретних);

     3) видають дублiкати посвiдчених ними документiв;

     4) засвiдчують вiрнiсть копiй (фотокопiй) документiв i виписок з них;

     5) засвiдчують справжнiсть пiдпису на документах.

(частина перша статтi 37 у редакцiї Закону України вiд 03.03.2009р. N 1054-VI)

     6) видають свiдоцтва про право на спадщину;

(частину першу статтi 37 доповнено пунктом 6 згiдно iз Законом України вiд 20.10.2014р. N 1709-VII)

     7) видають свiдоцтва про право власностi на частку в спiльному майнi подружжя в разi смертi одного з подружжя.

(частину першу статтi 37 доповнено пунктом 7 згiдно iз Законом України вiд 20.10.2014р. N 1709-VII)

     Дiї, передбаченi пунктами 6 i 7 частини першої цiєї статтi, вчиняють уповноваженi посадовi особи органу мiсцевого самоврядування, якi мають вищу юридичну освiту, досвiд роботи у галузi права не менше трьох рокiв, пройшли протягом року стажування у державнiй нотарiальнiй конторi або приватного нотарiуса, завершили навчання щодо роботи з єдиними та державними реєстрами, що функцiонують в системi Мiнiстерства юстицiї України, та склали iспит iз спадкового права у порядку, встановленому Мiнiстерством юстицiї України.

(статтю 37 доповнено новою частиною другою згiдно iз Законом України вiд 20.10.2014р. N 1709-VII)

     Контроль за органiзацiєю нотарiальної дiяльностi уповноважених на це посадових осiб органiв мiсцевого самоврядування, дотриманням ними порядку вчинення нотарiальних дiй та виконанням правил нотарiального дiловодства здiйснюється Мiнiстерством юстицiї України.

(статтю 37 доповнено новою частиною третьою згiдно iз Законом України вiд 20.10.2014р. N 1709-VII, у зв'язку з цим частину другу вважати частиною четвертою)

     Зазначенi посадовi особи органiв мiсцевого самоврядування не мають права на оформлення документiв, призначених для використання за межами державного кордону.

(стаття 37 у редакцiї Закону України вiд 01.10.2008р. N 614-VI)

     Стаття 38. Нотарiальнi дiї, вчинюванi консульськими установами України

     Консульськi установи України вчиняють такi нотарiальнi дiї:

     1) посвiдчують правочини (договори, заповiти, довiреностi тощо), крiм iпотечних договорiв, договорiв про вiдчуження та заставу жилих будинкiв, квартир, дач, садових будинкiв, гаражiв, земельних дiлянок, iншого нерухомого майна, що знаходиться в Українi, а також крiм договорiв оренди, суборенди, емфiтевзису земельних дiлянок сiльськогосподарського призначення;

(пункт 1 частини першої статтi 38 у редакцiї Закону України вiд 19.06.2003р. N 980-IV, iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 06.09.2012р. N 5208-VI, у редакцiї Закону України вiд 14.07.2020р. N 775-IX)

     2) вживають заходiв до охорони спадкового майна;

     3) видають свiдоцтва про право на спадщину;

     4) видають свiдоцтва про право власностi на частку в спiльному майнi подружжя у разi смертi одного з подружжя;

(пункт 4 частини першої статтi 38 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 06.09.2012р. N 5208-VI)

     5) засвiдчують вiрнiсть копiй документiв i виписок з них;

     6) засвiдчують справжнiсть пiдпису на документах;

     7) засвiдчують вiрнiсть перекладу документiв з однiєї мови на iншу;

     8) посвiдчують факт, що фiзична особа є живою;

(пункт 8 частини першої статтi 38 у редакцiї Закону України вiд 14.07.2020р. N 775-IX)

     9) посвiдчують факт перебування фiзичної особи в певному мiсцi;

(пункт 9 частини першої статтi 38 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 14.07.2020р. N 775-IX)

     10) посвiдчують тотожнiсть фiзичної особи з особою, зображеною на фотокартцi;

(пункт 10 частини першої статтi 38 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 14.07.2020р. N 775-IX)

     11) посвiдчують час пред'явлення документiв;

     12) приймають в депозит грошовi суми i цiннi папери;

     13) вчиняють виконавчi написи;

     14) приймають на зберiгання документи;

     15) вчиняють морськi протести;

     16) видають дублiкати посвiдчених ними документiв.

(частину першу статтi 38 доповнено пунктом 16 згiдно iз Законом України вiд 06.09.2012р. N 5208-VI)

     Законодавством України можуть бути передбаченi й iншi дiї, що вчиняються консульськими установами України.

     Стаття 39. Порядок вчинення нотарiальних дiй

     Порядок вчинення нотарiальних дiй нотарiусами та посадовими особами органiв мiсцевого самоврядування встановлюється цим Законом та iншими актами законодавства України.

     Порядок вчинення нотарiальних дiй консульськими установами встановлюється цим Законом, Консульським статутом України та iншими актами законодавства України.

     Стаття 40. Заповiти (крiм секретних) i довiреностi, прирiвнюванi до нотарiально посвiдчених

     До нотарiально посвiдчених заповiтiв (крiм секретних) прирiвнюються:

     1) заповiти осiб, якi перебувають на лiкуваннi у лiкарнi, госпiталi, iншому стацiонарному закладi охорони здоров'я, а також осiб, якi проживають у будинках для осiб похилого вiку та осiб з iнвалiднiстю, посвiдченi головними лiкарями, їх заступниками з медичної частини або черговими лiкарями цих лiкарень, госпiталiв, iнших стацiонарних закладiв охорони здоров'я, а також начальниками госпiталiв, директорами або головними лiкарями будинкiв для осiб похилого вiку та осiб з iнвалiднiстю;

(пункт 1 частини першої статтi 40 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 22.05.2018р. N 2443-VIII)

     2) заповiти осiб, якi перебувають пiд час плавання на морських, рiчкових суднах, що ходять пiд прапором України, посвiдченi капiтанами цих суден;

     3) заповiти осiб, якi перебувають у пошукових або iнших експедицiях, посвiдченi начальниками цих експедицiй;

     4) заповiти вiйськовослужбовцiв, а в пунктах дислокацiї вiйськових частин, з'єднань, установ, вiйськово-навчальних закладiв, де немає нотарiусiв чи посадових осiб органiв мiсцевого самоврядування, якi вчиняють нотарiальнi дiї, також заповiти працiвникiв, членiв їх сiмей i членiв сiмей вiйськовослужбовцiв, посвiдченi командирами (начальниками) цих частин, з'єднань, установ або вiйськово-навчальних закладiв;

     5) заповiти осiб, якi тримаються в установах виконання покарань, посвiдченi начальниками таких установ;

(пункт 5 частини першої статтi 40 у редакцiї Закону України вiд 14.04.2009р. N 1254-VI)

     6) заповiти осiб, якi тримаються у слiдчих iзоляторах, посвiдченi начальниками слiдчих iзоляторiв.

(пункт 6 частини першої статтi 40 у редакцiї Закону України вiд 14.04.2009р. N 1254-VI)

     До нотарiально посвiдчених довiреностей прирiвнюються:

     1) довiреностi вiйськовослужбовцiв або iнших осiб, якi перебувають на лiкуваннi в госпiталях, санаторiях та iнших вiйськово-лiкувальних закладах, посвiдченi начальниками цих закладiв, їх заступниками з медичної частини, старшими або черговими лiкарями;

     2) довiреностi вiйськовослужбовцiв, а в пунктах дислокацiї вiйськової частини, з'єднань, установ, вiйськово-навчальних закладiв, де немає нотарiуса чи посадових осiб органiв мiсцевого самоврядування, якi вчиняють нотарiальнi дiї, також довiреностi працiвникiв, членiв їх сiмей i членiв сiмей вiйськовослужбовцiв, посвiдченi командирами (начальниками) цих частин, з'єднань, установ або вiйськово-навчальних закладiв;

     3) довiреностi осiб, якi тримаються в установах виконання покарань чи слiдчих iзоляторах, посвiдченi начальниками таких установ чи слiдчих iзоляторiв;

(пункт 3 частини другої статтi 40 у редакцiї Закону України вiд 14.04.2009р. N 1254-VI)

     4) довiреностi осiб, якi проживають у населених пунктах, де немає нотарiусiв, посвiдченi уповноваженою на це посадовою особою органу мiсцевого самоврядування, крiм довiреностей на право розпорядження нерухомим майном, довiреностi на управлiння i розпорядження корпоративними правами та довiреностей на користування та розпорядження транспортними засобами.

(частина друга статтi 40 у редакцiї Закону України вiд 03.03.2009р. N 1054-VI)

     Посадовi особи, зазначенi в пунктi 1 частини першої цiєї статтi, зобов'язанi негайно передати по одному примiрнику посвiдчених ними заповiтiв у державний нотарiальний архiв за мiсцем проживання заповiдача.

(частина третя статтi 40 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 16.04.2009р. N 1276-VI)

     Капiтани морських суден зобов'язанi передати по одному примiрнику посвiдчених ними заповiтiв капiтановi морського порту або консуловi України в iноземному порту для подальшого надсилання їх до державного нотарiального архiву за мiсцем проживання заповiдача.

(частина четверта статтi 40 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами України вiд 16.04.2009р. N 1276-VI, вiд 17.05.2012р. N 4709-VI)

     Державний нотарiус державного нотарiального архiву зобов'язаний перевiрити законнiсть заповiту, що надiйшов на зберiгання, та залишити у себе отриманий ним примiрник заповiту з повiдомленням про це заповiдача та посадової особи, яка посвiдчила заповiт. У разi встановлення невiдповiдностi заповiту законовi державний нотарiус державного нотарiального архiву повiдомляє про це заповiдача i посадову особу, яка посвiдчила заповiт.

     У разi якщо заповiдач не мав мiсця проживання в Українi або мiсце проживання заповiдача невiдоме, заповiт надсилається до Київського державного нотарiального архiву.

(частина шоста статтi 40 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 16.04.2009р. N 1276-VI)

     Посвiдчення заповiтiв i довiреностей посадовими особами, зазначеними в цiй статтi, проводиться з дотриманням вимог цього Закону та iнших нормативно-правових актiв.

(стаття 40 у редакцiї Закону України вiд 01.10.2008р. N 614-VI)

     Стаття 401. Засвiдчення справжностi пiдпису на документах начальником установи виконання покарань

     Начальник установи виконання покарань засвiдчує справжнiсть пiдпису особи, яка перебуває в такiй установi, вiдповiдно до статтi 78 цього Закону.

     Засвiдчення начальником установи виконання покарань справжностi пiдпису на документах прирiвнюється до нотарiального засвiдчення справжностi пiдпису.

(роздiл II доповнено статтею 401 згiдно iз Законом України вiд 01.07.2010р. N 2398-VI)

РОЗДIЛ III
ПРАВИЛА ВЧИНЕННЯ НОТАРIАЛЬНИХ ДIЙ

ГЛАВА 4. ЗАГАЛЬНI ПРАВИЛА ВЧИНЕННЯ НОТАРIАЛЬНИХ ДIЙ

     Стаття 41. Мiсце вчинення нотарiальних дiй

     Нотарiальнi дiї можуть вчинятися будь-яким нотарiусом чи посадовою особою органу мiсцевого самоврядування, за винятком випадкiв, передбачених статтями 9, 55, 60, 65, 66, 71 - 73, 85 i 103 цього Закону, та iнших випадкiв, передбачених законодавством України.

(частина перша статтi 41 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами України вiд 01.10.2008р. N 614-VI, вiд 14.07.2020р. N 775-IX)

     Нотарiальнi дiї вчиняються в примiщеннi державної нотарiальної контори, в державному нотарiальному архiвi, у примiщеннi, яке є робочим мiсцем приватного нотарiуса, у примiщеннi органу мiсцевого самоврядування, у примiщеннi дипломатичного представництва або консульської установи. В окремих випадках, якщо особа не може з'явитися в зазначене примiщення, а також якщо того вимагають особливостi вчинюваної нотарiальної дiї, нотарiальнi дiї можуть бути вчиненi поза зазначеними примiщеннями.

(частина друга статтi 41 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 01.10.2008р. N 614-VI, у редакцiї Закону України вiд 14.07.2020р. N 775-IX)

     Стаття 42. Строки вчинення нотарiальних дiй

     Нотарiальнi дiї вчиняються пiсля їх оплати, а також у передбачених законом випадках пiсля сплати до бюджету податку з доходiв фiзичних осiб та в день подачi всiх необхiдних документiв.

     Вчинення нотарiальної дiї може бути вiдкладено в разi необхiдностi витребування додаткових вiдомостей або документiв вiд фiзичних та юридичних осiб або надсилання документiв на експертизу, а також якщо вiдповiдно до закону нотарiус повинен впевнитись у вiдсутностi у заiнтересованих осiб заперечень проти вчинення цiєї дiї.

     Строк, на який вiдкладається вчинення нотарiальної дiї в цих випадках, не може перевищувати одного мiсяця.

     За обґрунтованою письмовою заявою заiнтересованої особи, яка звернулася до суду та на пiдставi отриманого вiд суду повiдомлення про надходження позовної заяви заiнтересованої особи, яка оспорює право або факт, про посвiдчення якого просить iнша заiнтересована особа, вчинення нотарiальної дiї зупиняється до вирiшення справи судом.

     Законами України можуть бути встановленi також iншi пiдстави для вiдкладення або зупинення вчинення нотарiальних дiй.

(стаття 42 у редакцiї Закону України вiд 01.10.2008р. N 614-VI)

     Стаття 43. Установлення особи, яка звернулася за вчиненням нотарiальної дiї

     Не допускається вчинення нотарiальної дiї у разi вiдсутностi осiб - її учасникiв або їх уповноважених представникiв.

     При вчиненнi нотарiальної дiї нотарiуси, посадовi особи, якi вчиняють нотарiальнi дiї, встановлюють особу учасникiв цивiльних вiдносин, якi звернулися за вчиненням нотарiальної дiї.

(частина друга статтi 43 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 03.10.2019р. N 159-IX)

     Встановлення особи здiйснюється за паспортом громадянина України або за iншими документами, якi унеможливлюють виникнення будь-яких сумнiвiв щодо особи громадянина, який звернувся за вчиненням нотарiальної дiї (паспорт громадянина України, паспорт громадянина України для виїзду за кордон, дипломатичний чи службовий паспорт, посвiдчення особи моряка, посвiдчення члена екiпажу, посвiдка на проживання особи, яка мешкає в Українi, нацiональний паспорт iноземця або документ, що його замiнює, посвiдчення особи з iнвалiднiстю чи учасника Другої свiтової вiйни, посвiдчення, видане за мiсцем роботи фiзичної особи). Посвiдчення водiя, особи моряка, особи з iнвалiднiстю чи учасника Другої свiтової вiйни, посвiдчення, видане за мiсцем роботи фiзичної особи, не можуть бути використанi громадянином України для встановлення його особи пiд час укладення правочинiв.

(частина третя статтi 43 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами України вiд 20.11.2012р. N 5492-VI, вiд 22.05.2018р. N 2443-VIII)

     Частину четверту статтi 43 виключено

(згiдно iз Законом України вiд 03.10.2019р. N 159-IX)
(стаття 43 у редакцiї Закону України вiд 01.10.2008р. N 614-VI)

     Стаття 44. Визначення обсягу цивiльної дiєздатностi фiзичних осiб i перевiрка цивiльної правоздатностi та дiєздатностi юридичних осiб, перевiрка повноважень представника фiзичної або юридичної особи. Встановлення намiрiв сторiн вчиняти правочин

     Пiд час посвiдчення правочинiв визначається обсяг цивiльної дiєздатностi фiзичних осiб, якi беруть у них участь.

     Визначення обсягу цивiльної дiєздатностi фiзичної особи здiйснюється за паспортом громадянина України або iншими документами, передбаченими статтею 43 цього Закону (крiм посвiдчення водiя, особи моряка, особи з iнвалiднiстю чи учасника Другої свiтової вiйни, посвiдчення, виданого за мiсцем роботи фiзичної особи), якi унеможливлюють виникнення будь-яких сумнiвiв щодо обсягу цивiльної дiєздатностi фiзичної особи, яка звернулася за вчиненням нотарiальної дiї. У разi потреби нотарiусу надається довiдка про те, що особа не страждає на психiчний розлад, який може вплинути на її здатнiсть усвiдомлювати свої дiї та (або) керувати ними.

(частина друга статтi 44 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами України вiд 20.11.2012р. N 5492-VI, вiд 22.05.2018р. N 2443-VIII)

     У разi наявностi сумнiвiв щодо обсягу цивiльної дiєздатностi фiзичної особи, яка звернулася за вчиненням нотарiальної дiї, нотарiус зобов'язаний звернутися до органу опiки та пiклування за мiсцем проживання вiдповiдної фiзичної особи для встановлення факту вiдсутностi опiки або пiклування над такою фiзичною особою.

     При перевiрцi цивiльної правоздатностi та дiєздатностi юридичної особи нотарiус зобов'язаний ознайомитися з її установчими документами, iнформацiєю про таку особу, що мiститься в Єдиному державному реєстрi юридичних осiб, фiзичних осiб - пiдприємцiв та громадських формувань i перевiрити, чи вiдповiдає нотарiальна дiя, яка вчиняється, обсягу її цивiльної правоздатностi та дiєздатностi.

(частина четверта статтi 44 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами України вiд 07.04.2011р. N 3205-VI, вiд 02.10.2012р. N 5410-VI, вiд 06.10.2016р. N 1666-VIII)

     У разi наявностi у нотарiуса сумнiвiв щодо поданих документiв вiн може витребувати вiд цiєї юридичної особи, державного реєстратора, податкових органiв, iнших органiв, установ та фiзичних осiб додатковi вiдомостi або документи.

(частина п'ята статтi 44 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами України вiд 04.07.2013р. N 406-VII, вiд 14.01.2020р. N 440-IX)

     Нотарiус при посвiдченнi правочинiв, вчиненнi iнших нотарiальних дiй за участю уповноваженого представника встановлює його особу вiдповiдно до вимог статтi 43 цього Закону, а також перевiряє обсяг його повноважень.

     Нотарiусу подається довiренiсть або iнший документ, що надає повноваження представниковi. Дiйснiсть довiреностi, нотарiально посвiдченої вiдповiдно до законодавства України, перевiряється нотарiусом за допомогою Єдиного реєстру довiреностей.

(частина сьома статтi 44 у редакцiї Закону України вiд 03.10.2019р. N 159-IX)

     Якщо вiд iменi юридичної особи дiє колегiальний орган, нотарiусу подається документ, в якому закрiплено повноваження даного органу та розподiл обов'язкiв мiж його членами.

     У разi наявностi сумнiвiв щодо уповноваженого представника, а також його цивiльної дiєздатностi та правоздатностi нотарiус має право зробити запит до вiдповiдної фiзичної чи юридичної особи.

     Нотарiус зобов'язаний встановити дiйснi намiри кожної iз сторiн до вчинення правочину, який вiн посвiдчує, а також вiдсутнiсть у сторiн заперечень щодо кожної з умов правочину.

     Встановлення дiйсних намiрiв кожного з учасникiв правочину здiйснюється шляхом встановлення нотарiусом однакового розумiння сторонами значення, умов правочину та його правових наслiдкiв для кожної iз сторiн.

     Встановлення дiйсних намiрiв однiєї iз сторiн правочину може бути здiйснено нотарiусом за вiдсутностi iншої сторони з метою виключення можливостi стороннього впливу на її волевиявлення.

     Правочин посвiдчується нотарiусом, якщо кожна iз сторiн однаково розумiє значення, умови правочину та його правовi наслiдки, про що свiдчать особистi пiдписи сторiн на правочинi.

(стаття 44 у редакцiї Закону України вiд 01.10.2008р. N 614-VI)

     Стаття 45. Пiдписання нотарiально посвiдчуваних правочинiв, заяв та iнших документiв

     При посвiдченнi правочинiв i вчиненнi iнших нотарiальних дiй у випадках, передбачених законодавством, нотарiусом перевiряється справжнiсть пiдписiв учасникiв правочинiв та iнших осiб, якi звернулися за вчиненням нотарiальної дiї.

     Нотарiально посвiдчуванi правочини, а також заяви та iншi документи пiдписуються у присутностi нотарiуса. Якщо заява чи iнший документ пiдписанi за вiдсутностi нотарiуса, особа, яка звернулася за вчиненням нотарiальної дiї, повинна особисто пiдтвердити, що документ пiдписаний нею.

     Якщо фiзична особа внаслiдок фiзичної вади або хвороби не може власноручно пiдписати документ, то за її дорученням у її присутностi та в присутностi нотарiуса цей документ може пiдписати iнша особа. Про причини, з яких фiзична особа, яка звернулася за вчиненням нотарiальної дiї, не могла пiдписати документ, зазначається у посвiдчувальному написi. Правочин за особу, яка не може пiдписати його, не може пiдписувати особа, на користь або за участю якої його посвiдчено.

(стаття 45 у редакцiї Закону України вiд 01.10.2008р. N 614-VI)

     Стаття 46. Витребовування вiдомостей i документiв, необхiдних для вчинення нотарiальної дiї

     Нотарiуси або посадова особа, яка вчиняє нотарiальнi дiї, має право витребовувати вiд фiзичних та юридичних осiб вiдомостi та документи, необхiднi для вчинення нотарiальної дiї.

     Вiдомостi та документи, необхiднi для вчинення нотарiальних дiй, повиннi бути поданi в строк, визначений нотарiусом. Цей строк не може перевищувати одного мiсяця.

     Неподання вiдомостей та документiв на вимогу нотарiуса є пiдставою для вiдкладення, зупинення вчинення нотарiальної дiї або вiдмови у її вчиненнi.

(стаття 46 у редакцiї Закону України вiд 01.10.2008р. N 614-VI)

     Стаття 461. Використання вiдомостей єдиних та державних реєстрiв

     Нотарiус пiд час вчинення нотарiальних дiй обов'язково використовує вiдомостi єдиних та державних реєстрiв шляхом безпосереднього доступу до них.

     Нотарiус пiд час вчинення нотарiальних дiй обов'язково використовує вiдомостi Єдиного державного демографiчного реєстру, а також Державного реєстру актiв цивiльного стану громадян, Єдиного державного реєстру юридичних осiб, фiзичних осiб - пiдприємцiв та громадських формувань, iнших єдиних та державних реєстрiв, що функцiонують у системi Мiнiстерства юстицiї України.

     Нотарiус пiд час вчинення нотарiальних дiй з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будiвництва обов'язково використовує також вiдомостi Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Державного земельного кадастру.

     Iнформацiя з єдиних та державних реєстрiв, отримана нотарiусом пiд час вчинення нотарiальних дiй, залишається у вiдповiднiй справi державної нотарiальної контори чи приватного нотарiуса.

     Користування єдиними та державними реєстрами здiйснюється безпосередньо нотарiусом, який вчиняє вiдповiдну нотарiальну дiю.

(Закон доповнено статтею 461 згiдно iз Законом України вiд 04.07.2012р. N 5037-VI, стаття 461 у редакцiї Закону України вiд 16.04.2014р. N 1219-VII, iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 05.03.2015р. N 247-VIII, у редакцiї Законiв України вiд 26.11.2015р. N 834-VIII, вiд 06.10.2016р. N 1666-VIII)

     Стаття 47. Вимоги до документiв, що подаються для вчинення нотарiальної дiї

     Документи, викладенi на двох i бiльше аркушах, що подаються для вчинення нотарiальної дiї, повиннi бути прошитi у спосiб, що унеможливлює їх роз'єднання без порушення цiлiсностi, а аркушi пронумерованi (крiм випадкiв, коли такi документи виданi (отриманi) за допомогою єдиних та державних реєстрiв, вiдомостi яких обов'язково використовуються нотарiусом пiд час вчинення нотарiальної дiї).

(частина перша статтi 47 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами України вiд 15.04.2014р. N 1206-VII, вiд 06.10.2016р. N 1666-VIII)

     Тексти нотарiально посвiдчуваних правочинiв, заяв, засвiдчуваних копiй (фотокопiй) документiв i витягiв з них, тексти перекладiв та заяв повиннi бути написанi зрозумiло i чiтко, дати, що стосуються змiсту посвiдчуваних правочинiв, повиннi бути позначенi хоча б один раз словами, а назви юридичних осiб та їх iдентифiкацiйний код за даними Єдиного державного реєстру юридичних осiб, фiзичних осiб - пiдприємцiв та громадських формувань - без скорочень iз зазначенням їх мiсцезнаходження. Прiзвища, iмена та по батьковi фiзичних осiб, їх мiсце проживання та iдентифiкацiйний номер за даними Державного реєстру фiзичних осiб платникiв податкiв, крiм уповноважених представникiв юридичних осiб, повиннi бути написанi повнiстю, а у випадках, передбачених законами, - iз зазначенням дати їх народження.

(частина друга статтi 47 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 06.10.2016р. N 1666-VIII)

     Для вчинення нотарiальних дiй не приймаються документи, якi не вiдповiдають вимогам законодавства або мiстять вiдомостi, що принижують честь, гiднiсть та дiлову репутацiю фiзичної особи або дiлову репутацiю юридичної особи, якi мають пiдчистки або дописки, закресленi слова чи iншi незастережнi виправлення, документи, тексти яких неможливо прочитати внаслiдок пошкодження, а також документи, написанi олiвцем.

(стаття 47 у редакцiї Закону України вiд 01.10.2008р. N 614-VI)

     Стаття 48. Вчинення посвiдчувальних написiв та видача свiдоцтв

     При посвiдченнi правочинiв, засвiдченнi вiрностi копiй документiв i виписок iз них, справжностi пiдпису на документах, вiрностi перекладу документiв з однiєї мови на iншу, при видачi дублiката документа, накладеннi та зняттi заборони вiдчуження нерухомого майна (майнових прав на нерухоме майно), а також при посвiдченнi часу пред'явлення документа на вiдповiдних документах вчиняються посвiдчувальнi написи.

     На пiдтвердження права на спадщину, права власностi, пiдтвердження повноважень виконавця заповiту, посвiдчення фактiв, що фiзична особа є живою, про перебування її в певному мiсцi, про прийняття на зберiгання документiв, про передачу заяви видаються вiдповiднi свiдоцтва.

(стаття 48 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 06.09.2012р. N 5208-VI, у редакцiї Закону України вiд 14.07.2020р. N 775-IX)

     Стаття 49. Вiдмова у вчиненнi нотарiальних дiй

     Нотарiус або посадова особа, яка вчиняє нотарiальнi дiї, вiдмовляє у вчиненнi нотарiальної дiї, якщо:

     1) вчинення такої дiї суперечить законодавству України;

     2) не подано вiдомостi (iнформацiю) та документи, необхiднi для вчинення нотарiальної дiї;

     3) дiя пiдлягає вчиненню iншим нотарiусом або посадовою особою, яка вчиняє нотарiальнi дiї;

     4) є сумнiви у тому, що фiзична особа, яка звернулася за вчиненням нотарiальної дiї, усвiдомлює значення, змiст, правовi наслiдки цiєї дiї або ця особа дiє пiд впливом насильства;

     5) з проханням про вчинення нотарiальної дiї звернулась особа, яка в установленому порядку визнана недiєздатною, або уповноважений представник не має необхiдних повноважень;

     6) правочин, що укладається вiд iменi юридичної особи, суперечить цiлям, зазначеним у їх статутi чи положеннi, або виходить за межi їх дiяльностi;

     7) особа, яка звернулася з проханням про вчинення нотарiальної дiї, не внесла плату за її вчинення;

     8) особа, яка звернулася з проханням про вчинення нотарiальної дiї, не внесла встановленi законодавством платежi, пов'язанi з її вчиненням;

     81) особа, яка звернулася з проханням про вчинення нотарiальної дiї щодо вiдчуження належного їй майна, внесена до Єдиного реєстру боржникiв;

(частину першу статтi 49 доповнено пунктом 81 згiдно iз Законом України вiд 03.07.2018р. N 2475-VIII, пункт 81 частини першої статтi 49 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 14.07.2020р. N 775-IX)

     9) в iнших випадках, передбачених законом.

(пункт 9 частини першої статтi 49 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 14.10.2014р. N 1702-VII)

     Нотарiус або посадова особа, яка вчиняє нотарiальнi дiї, не приймає для вчинення нотарiальних дiй документи, якщо вони не вiдповiдають вимогам, встановленим у статтi 47 цього Закону, або мiстять вiдомостi, передбаченi частиною третьою статтi 47 цього Закону.

     Нотарiусу або посадовiй особi, яка вчиняє нотарiальнi дiї, забороняється безпiдставно вiдмовляти у вчиненнi нотарiальної дiї.

     На вимогу особи, якiй вiдмовлено у вчиненнi нотарiальної дiї, нотарiус або посадова особа, яка вчиняє нотарiальнi дiї, зобов'язанi викласти причини вiдмови в письмовiй формi i роз'яснити порядок її оскарження. Про вiдмову у вчиненнi нотарiальної дiї нотарiус протягом трьох робочих днiв виносить вiдповiдну постанову.

(стаття 49 у редакцiї Закону України вiд 01.10.2008р. N 614-VI)

     Стаття 50. Оскарження нотарiальних дiй або вiдмови у їх вчиненнi

     Нотарiальна дiя або вiдмова у її вчиненнi оскаржуються до суду.

(частина перша статтi 50 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 14.07.2020р. N 775-IX)

     Право на оскарження нотарiальної дiї або вiдмови у її вчиненнi має особа, прав та iнтересiв якої стосуються такi дiї.

(частина друга статтi 50 у редакцiї Закону України вiд 14.07.2020р. N 775-IX)
(стаття 50 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами України вiд 15.05.2003р. N 762-IV), вiд 15.03.2006р. N 3538-IV, у редакцiї Закону України вiд 01.10.2008р. N 614-VI)

     Стаття 51. Заходи, що вживаються нотарiусом або посадовою особою, яка вчиняє нотарiальнi дiї, при виявленнi порушення законодавства

     Нотарiус або посадова особа, яка вчиняє нотарiальнi дiї, у разi виявлення пiд час вчинення нотарiальних дiй порушення законодавства негайно повiдомляє про це вiдповiднi правоохороннi органи для вжиття необхiдних заходiв.

     Якщо справжнiсть поданого документа викликає сумнiв, нотарiус або посадова особа, якi вчиняють нотарiальнi дiї, вправi залишити цей документ i надiслати його до експертної установи (експерта) для проведення експертизи, оплата якої здiйснюється в установленому законом порядку.

     У разi виявлення нотарiусом або посадовою особою, якi вчиняють нотарiальнi дiї, що ними допущено помилку при вчиненнi нотарiальної дiї або вчинена нотарiальна дiя не вiдповiдає законодавству, нотарiус або посадова особа, якi вчиняють нотарiальнi дiї, зобов'язанi повiдомити про це сторони (осiб), стосовно яких вчинено нотарiальну дiю, для вжиття заходiв щодо скасування зазначеної нотарiальної дiї вiдповiдно до законодавства.

(стаття 51 у редакцiї Закону України вiд 01.10.2008р. N 614-VI)

     Стаття 52. Реєстрацiя нотарiальних дiй

     Про всi нотарiальнi дiї, вчиненi нотарiусами або посадовими особами органiв мiсцевого самоврядування, робиться запис у реєстрах для реєстрацiї нотарiальних дiй пiсля того, як нотарiус зробить посвiдчувальний напис на документi або пiдпише документ, що ним видається.

     Кожна нотарiальна дiя реєструється пiд окремим порядковим номером. Номер, пiд яким нотарiальна дiя зареєстрована, зазначається на документi, що видається нотарiусом, чи в посвiдчувальному написi.

     Реєстр для реєстрацiї нотарiальних дiй повинен бути прошнурований, аркушi пронумерованi. Кiлькiсть аркушiв у реєстрi повинна бути засвiдчена пiдписом посадової особи вiдповiдного територiального органу Мiнiстерства юстицiї України та його печаткою. Кожний нотарiус веде окремий реєстр.

(частина третя статтi 52 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 14.07.2020р. N 775-IX)

     Запис у реєстрi робиться чiтко, розбiрливо, iз заповненням усiх граф, передбачених за встановленою формою. Не допускаються пiдчистки, дописки, iншi незастережнi виправлення та запис олiвцем.

     Запис у реєстрi є доказом вчинення нотарiальної дiї.

     Порядок ведення реєстрiв для реєстрацiї нотарiальних дiй та їх форма встановлюються Мiнiстерством юстицiї України.

(стаття 52 у редакцiї Закону України вiд 01.10.2008р. N 614-VI)

     Стаття 53. Видача дублiката нотарiально посвiдченого документа

     У разi втрати або зiпсування документа, посвiдченого або виданого нотарiусом чи посадовою особою органу мiсцевого самоврядування за письмовою заявою осiб, за дорученням яких або щодо яких вчинялася нотарiальна дiя, нотарiусом чи посадовою особою органу мiсцевого самоврядування видається дублiкат втраченого або зiпсованого документа.

     Дублiкати документiв, посвiдчених або виданих нотарiусом, посадовою особою органу мiсцевого самоврядування, можуть бути виданi за письмовою заявою правонаступникiв осiб, за дорученням яких або щодо яких вчинялася нотарiальна дiя, а дублiкат iпотечного договору - в тому числi за письмовою заявою iпотекодержателя за iпотечним договором.

     Дублiкати документiв, посвiдчених або виданих нотарiусом, посадовою особою органу мiсцевого самоврядування, можуть бути виданi за письмовою заявою спадкоємцiв осiб, за дорученням яких або щодо яких вчинялася нотарiальна дiя, а також виконавця заповiту та на запит нотарiуса, яким заведено спадкову справу. У такому разi нотарiусу, крiм свiдоцтва про смерть таких осiб, подаються документи, що пiдтверджують родиннi вiдносини (свiдоцтво виконавця заповiту).

     Дублiкат заповiту може бути виданий зазначеним у заповiтi спадкоємцям, виконавцю заповiту пiсля подання ними свiдоцтва про смерть заповiдача. У разi смертi спадкоємцiв, зазначених у заповiтi, дублiкат може бути виданий їхнiм спадкоємцям пiсля подання ними свiдоцтва про смерть заповiдача i свiдоцтва про смерть померлого спадкоємця.

     До заяви про видачу дублiката заповiту або про видачу дублiката iншого документа спадкоємцям осiб, за дорученням яких або щодо яких вчинялася нотарiальна дiя, виконавцю заповiту нотарiус долучає засвiдчену ним копiю свiдоцтва про смерть та засвiдченi копiї iнших документiв, що пiдтверджують їхнi родиннi вiдносини (копiю свiдоцтва виконавця заповiту).

     Дублiкат секретного заповiту не видається.

     Дублiкати втрачених заповiтiв та довiреностей пiдлягають обов'язковiй реєстрацiї у Спадковому реєстрi, Єдиному реєстрi довiреностей.

     Дублiкат документа повинен мiстити весь текст посвiдченого або виданого документа, оригiнал якого вважається таким, що втратив чиннiсть.

     На дублiкатi документа робиться вiдмiтка про те, що вiн має силу оригiналу, i вчиняється посвiдчувальний напис. Крiм того, про видачу дублiката нотарiус робить вiдмiтку на примiрнику документа, який зберiгається у справах державної нотарiальної контори, державного нотарiального архiву чи приватного нотарiуса.

     Дублiкат аграрної розписки не видається.

(стаття 53 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 01.10.2008р. N 614-VI, у редакцiї Закону України вiд 14.07.2020р. N 775-IX)

ГЛАВА 5. ПОСВIДЧЕННЯ ПРАВОЧИНIВ

(назва глави 5 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 14.07.2020р. N 775-IX)

     Стаття 54. Правочини, що пiдлягають нотарiальному посвiдченню

     Нотарiуси посвiдчують правочини, якi згiдно iз законом пiдлягають обов'язковому нотарiальному посвiдченню. На вимогу фiзичної або юридичної особи будь-який правочин з її участю може бути нотарiально посвiдчений.

     Нотарiус при вчиненнi нотарiальної дiї перевiряє, чи вiдповiдає змiст посвiдчуваного ним правочину вимогам закону i дiйсним намiрам сторiн.

(стаття 54 у редакцiї Закону України вiд 14.07.2020р. N 775-IX)

     Стаття 55. Посвiдчення договорiв про вiдчуження та заставу майна

(назва статтi 55 у редакцiї Закону України вiд 14.07.2020р. N 775-IX)

     Договори про вiдчуження та заставу майна, що пiдлягає реєстрацiї, крiм випадкiв, встановлених статтею 38 Закону України "Про iпотеку", посвiдчуються за умови подання документiв, що пiдтверджують право власностi на майно, що вiдчужується або заставляється, або за наявностi державної реєстрацiї права власностi на таке майно у Державному реєстрi речових прав на нерухоме майно. У разi застави майбутнього майна або створення забезпечувального обтяження в майбутньому майнi нотарiусу надаються документи, що пiдтверджують наявнiсть прав на набуття такого майна у власнiсть у майбутньому.

(частина перша статтi 55 у редакцiї Закону України вiд 18.11.2003р. N 1255-IV, iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами України вiд 26.11.2015р. N 834-VIII, вiд 03.07.2018р. N 2478-VIII, вiд 14.07.2020р. N 775-IX)

     При посвiдченнi договорiв про вiдчуження або заставу жилого будинку, квартири, дачi, садового будинку, гаража, земельної дiлянки, iншого нерухомого майна, транспортних засобiв перевiряється вiдсутнiсть будь-якої заборони вiдчуження або арешту майна.

(частина друга статтi 55 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 03.07.2018р. N 2478-VIII, iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 14.07.2020р. N 775-IX)

     В разi наявностi заборони договiр про вiдчуження майна, обтяженого боргом, посвiдчується лише у разi згоди кредитора i набувача на укладення такої договору.

(частина третя статтi 55 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 03.07.2018р. N 2478-VIII, iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 14.07.2020р. N 775-IX)

     Посвiдчення договорiв щодо вiдчуження, iпотеки житлового будинку, квартири, дачi, садового будинку, гаража, земельної дiлянки, iншого нерухомого майна здiйснюється за мiсцезнаходженням такого майна або за мiсцезнаходженням юридичної особи, або за зареєстрованим мiсцем проживання фiзичної особи - однiєї iз сторiн вiдповiдного договору. Посвiдчення договорiв щодо вiдчуження, застави транспортних засобiв, що пiдлягають державнiй реєстрацiї, здiйснюється за мiсцезнаходженням юридичної особи або за зареєстрованим мiсцем проживання фiзичної особи - однiєї iз сторiн вiдповiдного договору.

(частина четверта статтi 55 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 15.12.2005р. N 3201-IV, у редакцiї Законiв України вiд 01.10.2008р. N 614-VI, вiд 14.07.2020р. N 775-IX)

     Договори про вiдчуження жилого будинку, стороною в яких є фiзична особа, та будiвництво якого не закiнчено i здiйснюється з використанням коштiв мiсцевих бюджетiв, посвiдчуються за наявностi рiшення виконавчого комiтету мiсцевої ради або вiдповiдної мiсцевої державної адмiнiстрацiї про згоду на таке вiдчуження.

(частина п'ята статтi 55 у редакцiїЗакону України вiд 19.06.2003р. N 980-IV, iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 14.07.2020р. N 775-IX)

     Iпотечнi договори, предметом iпотеки за якими є нерухомiсть, яка належить третiм особам i стане власнiстю iпотекодавця пiсля укладання такого договору, посвiдчуються до моменту оформлення встановленого законодавством документа про право власностi iпотекодавця на нерухомiсть.

(статтю 55 доповнено частиною шостою згiдно iз Законом України вiд 19.06.2003р. N 980-IV)

     Пiсля оформлення встановленого законодавством документа про право власностi iпотекодавця на нерухомiсть, що є предметом iпотеки, iпотекодержатель реєструє у встановленому законом порядку обтяження прав власника на нерухомiсть. Якщо iпотечним договором передбачено накладення заборони вiдчуження нерухомого майна, яке є предметом iпотеки, нотарiус накладає таку заборону за повiдомленням iпотекодержателя.

(статтю 55 доповнено частиною сьомою згiдно iз Законом України вiд 19.06.2003р. N 980-IV, частина сьома статтi 55 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 15.12.2005р. N 3201-IV)

     Iпотечнi договори, iпотекою за якими є майновi права на нерухомiсть, будiвництво якої не завершено, посвiдчуються за умови подання документiв, якi пiдтверджують майновi права на нерухомiсть.

(статтю 55 доповнено частиною восьмою згiдно iз Законом України вiд 19.06.2003р. N 980-IV)

     Пiсля закiнчення будiвництва збудована нерухомiсть продовжує бути предметом iпотеки вiдповiдно до умов iпотечного договору. У цьому разi iпотекодержатель на пiдставi документа про право власностi або, за наявностi державної реєстрацiї права власностi на таке майно у Державному реєстрi речових прав на нерухоме майно, на пiдставi вiдомостей з цього реєстру, реєструє у встановленому законом порядку обтяження прав власника на збудовану нерухомiсть. Якщо iпотечним договором передбачено, нотарiус накладає заборону на вiдчуження нерухомостi, яка є предметом iпотеки, за повiдомленням iпотекодержателя. У разi змiни характеристик нерухомостi, яка є предметом iпотеки (змiна площi нерухомостi, змiни у плануваннi примiщень тощо), нотарiус на пiдставi документа, який пiдтверджує право власностi на нерухомiсть або, за наявностi державної реєстрацiї права власностi на таке майно у Державному реєстрi речових прав на нерухоме майно, на пiдставi вiдомостей з цього реєстру, зобов'язаний зробити вiдмiтку на примiрнику iпотечного договору, що належить iпотекодержателю. При цьому нотарiус не має права вимагати додаткових документiв та згоди iпотекодавця.

(статтю 55 доповнено частиною дев'ятою згiдно iз Законом України вiд 19.06.2003р. N 980-IV, частина дев'ята статтi 55 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 26.11.2015р. N 834-VIII)

     Посвiдчення договорiв про вiдчуження майна (активiв) банкiв, що виводяться з ринку, з приймаючим або перехiдним банком здiйснюється вiдповiдно до цього Закону з урахуванням вимог Закону України "Про систему гарантування вкладiв фiзичних осiб".

(статтю 55 доповнено новою частиною десятою згiдно iз Законом України вiд 13.05.2020р. N 590-IX, у зв'язку з цим частини десяту i одинадцяту вважати вiдповiдно частинами одинадцятою i дванадцятою, частина десята статтi 55 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 14.07.2020р. N 775-IX)

     Договори про встановлення довiрчої власностi, об'єктом якої є нерухоме майно, яке належить третiм особам i стане власнiстю довiрчого засновника пiсля укладення такого договору, посвiдчуються до моменту оформлення встановленого законодавством документа про право власностi довiрчого засновника на нерухомiсть.

(статтю 55 доповнено частиною одинадцятою згiдно iз Законом України вiд 20.09.2019р. N 132-IX)

     Пiсля оформлення встановленого законодавством документа про право власностi довiрчого засновника на нерухомiсть, що є об'єктом довiрчої власностi, довiрчий власник реєструє в установленому законом порядку довiрчу власнiсть. Якщо договором про встановлення довiрчої власностi передбачено накладення заборони вiдчуження нерухомого майна, яке є об'єктом довiрчої власностi, нотарiус накладає таку заборону за повiдомленням довiрчого власника.

(статтю 55 доповнено частиною дванадцятою згiдно iз Законом України вiд 20.09.2019р. N 132-IX)

     Стаття 56. Посвiдчення заповiтiв

     Нотарiуси або посадовi особи, якi вчиняють нотарiальнi дiї, посвiдчують заповiти дiєздатних фiзичних осiб, складенi вiдповiдно до вимог законодавства України i особисто поданi ними нотарiусу або посадовiй особi, яка вчиняє нотарiальнi дiї, а також забезпечують державну реєстрацiю заповiтiв у Спадковому реєстрi вiдповiдно до порядку, затвердженого Кабiнетом Мiнiстрiв України.

(частина перша статтi 56 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами України вiд 21.09.2010р. N 2527-VI, вiд 14.07.2020р. N 775-IX)

     Посвiдчення заповiту через представника, а також одного заповiту вiд iменi кiлькох осiб не допускається.

     При посвiдченнi заповiту вiд заповiдача не вимагається подання доказiв, якi пiдтверджують його право на майно, що заповiдається.

     Стаття 57. Порядок змiни i скасування заповiтiв

     Нотарiус, завiдуючий державним нотарiальним архiвом, посадова особа органу мiсцевого самоврядування при одержаннi заяви про скасування чи змiну заповiту, а також при наявностi нового заповiту, який скасовує чи змiнює ранiше складений заповiт, роблять про це вiдмiтку на примiрнику заповiту, що зберiгається в державнiй нотарiальнiй конторi, у приватного нотарiуса, в державному нотарiальному архiвi чи у виконавчому комiтетi органу мiсцевого самоврядування, та в реєстрi для реєстрацiї нотарiальних дiй i забезпечують державну реєстрацiю нового заповiту, змiн до заповiту, скасування заповiту у Спадковому реєстрi вiдповiдно до порядку, затвердженого Кабiнетом Мiнiстрiв України.

(частина перша статтi 57 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами України вiд 21.09.2010р. N 2527-VI, вiд 14.07.2020р. N 775-IX)

     Справжнiсть пiдпису на заявi про скасування або змiну заповiту повинна бути нотарiально засвiдчена.

     Нотарiус, посадова особа органу мiсцевого самоврядування, яким в ходi посвiдчення заповiту стало вiдомо про наявнiсть ранiше складеного заповiту, повiдомляють про вчинену нотарiальну дiю державний нотарiальний архiв чи нотарiуса, виконавчий комiтет органу мiсцевого самоврядування, де зберiгається примiрник ранiше посвiдченого заповiту. Викладене стосується i державного нотарiуса, який одержав на зберiгання заповiт, посвiдчений однiєю iз посадових осiб, перелiчених у статтi 40 цього Закону.

(частина третя статтi 57 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 14.07.2020р. N 775-IX)

     Стаття 58. Посвiдчення довiреностей. Припинення дiї довiреностей

     Нотарiуси або посадовi особи, якi вчиняють нотарiальнi дiї, посвiдчують довiренiсть, що видається однiєю особою iншiй особi для представництва перед третiми особами.

     Строк, на який може бути видана довiренiсть, визначається цивiльним законодавством України.

     Довiренiсть, видана в порядку передоручення, пiдлягає нотарiальному посвiдченню пiсля подання основної довiреностi, в якiй застережено право на передоручення, або пiсля надання доказiв того, що представник за основною довiренiстю примушений до цього обставинами для охорони iнтересiв особи, яка видала довiренiсть.

     Довiренiсть, видана в порядку передоручення, не може мiстити в собi бiльший обсяг прав, нiж їх передано за основною довiренiстю. Строк дiї довiреностi, виданої в порядку передоручення, не може перевищувати строку основної довiреностi, на пiдставi якої вона видана.

     Припинення дiї довiреностi провадиться в порядку, передбаченому законом.

(стаття 58 у редакцiї Закону України вiд 14.07.2020р. N 775-IX)

     Стаття 59. Кiлькiсть примiрникiв документiв, в яких викладено змiст правочинiв, свiдоцтв

     Документи, в яких викладено змiст правочинiв (договори, заповiти, довiреностi тощо), свiдоцтва, що посвiдчуються нотарiально або видаються нотарiусом, виготовляються нотарiусом або посадовою особою органу мiсцевого самоврядування, яка вчиняє нотарiальнi дiї, не менше нiж у двох примiрниках, один iз яких залишається у справах державної нотарiальної контори, приватного нотарiуса, у виконавчому комiтетi органу мiсцевого самоврядування.

(стаття 59 у редакцiї Закону України вiд 14.07.2020р. N 775-IX)

ГЛАВА 6. ВЖИТТЯ ЗАХОДIВ ДО ОХОРОНИ СПАДКОВОГО МАЙНА

     Стаття 60. Охорона спадкового майна

     Нотарiус або в сiльських населених пунктах - посадова особа органу мiсцевого самоврядування, уповноважена на вчинення нотарiальних дiй, за мiсцем вiдкриття спадщини за заявою спадкоємцiв або за повiдомленням фiзичних та юридичних осiб, або на пiдставi рiшення суду про оголошення фiзичної особи померлою чи за своєю власною iнiцiативою вживає заходiв до охорони спадкового майна, коли це потрiбно в iнтересах спадкоємцiв, вiдказоодержувачiв, кредиторiв або держави. Цi заходи вживаються ними безпосередньо або шляхом доручення нотарiусам чи посадовим особам органiв мiсцевого самоврядування за мiсцезнаходженням майна.

(частина перша статтi 60 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами України вiд 06.09.2005р. N 2798-IV, вiд 01.10.2008р. N 614-VI, вiд 20.10.2014р. N 1709-VII, вiд 14.07.2020р. N 775-IX)

     Частину другу статтi 60 виключено

(частина друга статтi 60 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 01.10.2008р. N 614-VI, виключено згiдно iз Законом України вiд 20.10.2014р. N 1709-VII)

     За заявою спадкоємцiв або за повiдомленням фiзичних та юридичних осiб заходи щодо охорони спадкового майна можуть вживатися нотарiусами або посадовими особами органiв мiсцевого самоврядування, якi вчиняють нотарiальнi дiї, за мiсцезнаходженням цього майна з повiдомленням про вжитi заходи нотарiуса або посадової особи органу мiсцевого самоврядування, яка вчиняє нотарiальнi дiї, за мiсцем вiдкриття спадщини.

(частина третя статтi 60 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 01.10.2008р. N 614-VI, у редакцiї Закону України вiд 20.10.2014р. N 1709-VII, iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 14.07.2020р. N 775-IX)

     У разi одержання вiд суду рiшення про оголошення фiзичної особи померлою державний нотарiальний архiв передає це рiшення нотарiусу або посадовiй особi органу мiсцевого самоврядування, уповноваженiй на вчинення нотарiальних дiй, за мiсцем вiдкриття спадщини для вжиття заходiв з охорони спадкового майна.

(статтю 60 доповнено частиною четвертою згiдно iз Законом України вiд 06.09.2005р. N 2798-IV, частина четверта статтi 60 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 01.10.2008р. N 614-VI, у редакцiї Закону України вiд 20.10.2014р. N 1709-VII)

     Стаття 61. Опис спадкового майна i передача його на зберiгання

     Для охорони спадкового майна нотарiуси та посадовi особи органiв мiсцевого самоврядування провадять опис майна i передають його на зберiгання спадкоємцям або iншим особам.

(частина перша статтi 61 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 01.10.2008р. N 614-VI)

     Якщо у складi спадщини є майно, що потребує управлiння, а також у разi подання позову кредиторами спадкодавця до прийняття спадщини спадкоємцями нотарiус призначає хранителя майна. У мiсцевостi, де немає нотарiуса, посадова особа органу мiсцевого самоврядування призначає у цих випадках над спадковим майном опiкуна.

(частина друга статтi 61 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 01.10.2008р. N 614-VI)

     Якщо у складi спадщини є корпоративнi права для управлiння ними, нотарiус, а в сiльських населених пунктах - посадова особа органу мiсцевого самоврядування призначає управителя спадщини з числа спадкоємцiв або виконавцiв заповiту, а в разi їх вiдсутностi - укладає договiр на управлiння спадщиною з iншою особою.

(статтю 61 доповнено новою частиною третьою згiдно iз Законом України вiд 26.11.2015р. N 835-VIII, у зв'язку з цим частину третю вважати частиною четвертою, частина третя статтi 61 у редакцiї Закону України вiд 14.07.2020р. N 775-IX)

     Хранителi, опiкуни та iншi особи, яким передано на зберiгання спадкове майно, попереджаються про вiдповiдальнiсть за розтрату або приховування спадкового майна, а також про матерiальну вiдповiдальнiсть за заподiянi збитки.

     Стаття 62. Винагорода за зберiгання спадкового майна

     Хранителi, опiкуни та iншi особи, яким передано на зберiгання спадкове майно, якщо вони не є спадкоємцями, мають право одержати вiд спадкоємцiв винагороду за зберiгання спадкового майна в розмiрi, передбаченому чинним законодавством України.

     Вказанi особи також мають право на вiдшкодування необхiдних витрат по зберiганню i управлiнню спадковим майном, за вирахуванням фактично одержаної вигоди вiд використання цього майна.

     Стаття 63. Повiдомлення спадкоємцiв про вiдкриття спадщини

     Нотарiус або в сiльських населених пунктах - посадова особа органу мiсцевого самоврядування, уповноважена на вчинення нотарiальних дiй, отримавши вiд спадкоємцiв повiдомлення про вiдкриття спадщини, зобов'язана повiдомити про це тих спадкоємцiв, мiсце проживання або роботи яких вiдоме.

     Нотарiус або посадова особа органу мiсцевого самоврядування, уповноважена на вчинення нотарiальних дiй, також може зробити виклик спадкоємцiв шляхом публiчного оголошення або повiдомлення у пресi.

(стаття 63 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 01.10.2008р. N 614-VI, у редакцiї Закону України вiд 20.10.2014р. N 1709-VII)

     Стаття 64. Видача грошових сум iз спадкового майна

     Нотарiус або в сiльських населених пунктах - посадова особа органу мiсцевого самоврядування, уповноважена на вчинення нотарiальних дiй, до прийняття спадщини одним чи всiма спадкоємцями, а якщо спадщина переходить до держави, то до видачi державi свiдоцтва про право на спадщину дає розпорядження про видачу iз спадкового майна грошових сум на покриття витрат:

(абзац перший частини першої статтi 64 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами України вiд 01.10.2008р. N 614-VI, вiд 20.10.2014р. N 1709-VII)

     по догляду за спадкодавцем пiд час його хвороби, а також на його поховання;

     на утримання осiб, якi перебували на утриманнi спадкодавця;

     на задоволення претензiй, зумовлених законодавством про працю, та iнших претензiй, прирiвняних до них;

     на охорону спадкового майна i управлiння ним, а також витрат, пов'язаних iз повiдомленням спадкоємцiв про вiдкриття спадщини.

     За заявою громадської органiзацiї за мiсцем останньої роботи або проживання спадкодавця, родичiв чи iнших близьких осiб померлого, у якого не залишилось спадкоємцiв, про встановлення йому надгробка, нотарiус або посадова особа органу мiсцевого самоврядування, уповноважена на вчинення нотарiальних дiй, в разi наявностi грошового вкладу на iм'я померлого дає розпорядження банкiвськiй установi про переказ юридичнiй особi, що встановлює надгробок, його вартостi.

(частина друга статтi 64 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами України вiд 01.10.2008р. N 614-VI, вiд 20.10.2014р. N 1709-VII, вiд 14.07.2020р. N 775-IX)

     В разi вiдсутностi у складi спадкового майна грошових сум нотарiус або посадова особа органу мiсцевого самоврядування, уповноважена на вчинення нотарiальних дiй, дає розпорядження про видачу iз спадкового майна речей, вартiсть яких не повинна перевищувати суми фактично зроблених витрат на потреби, зазначенi у частинах першiй та другiй цiєї статтi.

(частина третя статтi 64 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами України вiд 01.10.2008р. N 614-VI, вiд 20.10.2014р. N 1709-VII)

     Стаття 65. Припинення охорони спадкового майна

     Охорона спадкового майна триває до прийняття спадщини всiма спадкоємцями, а якщо її не прийнято - до закiнчення строку, встановленого цивiльним законодавством України для прийняття спадщини.

     Про припинення охорони спадкового майна нотарiус або в сiльських населених пунктах - посадова особа органу мiсцевого самоврядування, уповноважена на вчинення нотарiальних дiй, за мiсцем вiдкриття спадщини попередньо повiдомляє спадкоємцiв, а в разi переходу майна за правом спадкоємства до держави - вiдповiднi фiнансовi органи.

(частина друга статтi 65 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами України вiд 01.10.2008р. N 614-VI, вiд 20.10.2014р. N 1709-VII)

ГЛАВА 7. ВИДАЧА СВIДОЦТВ ПРО ПРАВО НА СПАДЩИНУ

     Стаття 66. Свiдоцтво про право на спадщину та строки його видачi

     На майно, що переходить за правом спадкоємства до спадкоємцiв або держави, нотарiусом або в сiльських населених пунктах - посадовою особою органу мiсцевого самоврядування, яка вчиняє нотарiальнi дiї, за мiсцем вiдкриття спадщини видається свiдоцтво про право на спадщину.

(частина перша статтi 66 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами України вiд 01.10.2008р. N 614-VI, вiд 20.10.2014р. N 1709-VII)

     Видача свiдоцтва провадиться у строки, встановленi цивiльним законодавством України.

     Стаття 67. Порядок видачi свiдоцтва про право на спадщину

     Свiдоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємцiв, якi прийняли спадщину в порядку, встановленому цивiльним законодавством, на iм'я всiх спадкоємцiв або за їх бажанням кожному з них окремо.

     Спадкоємцi, якi пропустили строк для прийняття спадщини, можуть бути за згодою всiх iнших спадкоємцiв, якi прийняли спадщину, включенi до свiдоцтва про право на спадщину як такi, що прийняли спадщину. Така згода спадкоємцiв повинна бути викладена у письмовiй формi i подана нотарiусу або в сiльських населених пунктах - уповноваженiй на це посадовiй особi вiдповiдного органу мiсцевого самоврядування до видачi свiдоцтва про право на спадщину.

(частина друга статтi 67 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами України вiд 01.10.2008р. N 614-VI, вiд 20.10.2014р. N 1709-VII)

     Про видачу свiдоцтва про право на спадщину на iм'я неповнолiтнього чи недiєздатного спадкоємця нотарiус або уповноважена на це посадова особа вiдповiдного органу мiсцевого самоврядування повiдомляє органи опiки та пiклування за мiсцем проживання спадкоємця для охорони його майнових iнтересiв.

(частина третя статтi 67 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами України вiд 01.10.2008р. N 614-VI, вiд 20.10.2014р. N 1709-VII)

     Свiдоцтво про право на спадщину на земельну частку (пай) пiсля смертi фiзичних осiб, евакуйованих iз зони вiдчуження, вiдселених iз зони безумовного (обов'язкового) або зони гарантованого добровiльного вiдселення, а також громадян України, якi самостiйно переселилися з територiй, що зазнали радiоактивного забруднення, i на момент евакуацiї, вiдселення або самостiйного переселення були членами колективних або iнших сiльськогосподарських пiдприємств, а також пенсiонерiв з їх числа, якi проживали у сiльськiй мiсцевостi, може бути видане уповноваженою на це посадовою особою вiдповiдного органу мiсцевого самоврядування спадкоємцям першої та другої черги за законом (як у випадку спадкування ними за законом, так i у випадку спадкування ними за заповiтом) i за правом представлення на пiдставi трудової книжки члена колективного або iншого сiльськогосподарського пiдприємства чи засвiдченого належним чином витягу з неї, за наявностi в нiй вiдповiдного запису, чи рiшення суду, яке набрало законної сили, про членство в колективному або iншому сiльськогосподарському пiдприємствi, що розташовувалося на цiй територiї.

(статтю 67 доповнено новою частиною четвертою згiдно iз Законом України вiд 20.10.2014р. N 1709-VII)

     Свiдоцтво про право на спадщину на земельну частку (пай) пiсля смертi фiзичних осiб може бути видане уповноваженою на це посадовою особою вiдповiдного органу мiсцевого самоврядування спадкоємцям першої та другої черги за законом (як у випадку спадкування ними за законом, так i у випадку спадкування ними за заповiтом) i за правом представлення на пiдставi сертифiката на право на земельну частку (пай) чи договорiв купiвлi-продажу, дарування, мiни, чи свiдоцтва про право на спадщину, чи рiшення суду про визнання права на земельну частку (пай).

(статтю 67 доповнено новою частиною п'ятою згiдно iз Законом України вiд 20.10.2014р. N 1709-VII)

     Свiдоцтво про право на спадщину на земельну дiлянку може бути видане уповноваженою на це посадовою особою вiдповiдного органу мiсцевого самоврядування спадкоємцям першої та другої черги за законом (як у випадку спадкування ними за законом, так i у випадку спадкування ними за заповiтом) i за правом представлення на пiдставi правовстановлюючих документiв (правочинiв щодо вiдчуження земельної дiлянки, свiдоцтва про право на спадщину), державного акта на право власностi на землю.

(статтю 67 доповнено новою частиною шостою згiдно iз Законом України вiд 20.10.2014р. N 1709-VII, частина шоста статтi 67 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 14.07.2020р. N 775-IX)

     Свiдоцтво про право на спадщину на майно, що пiдлягає реєстрацiї, може бути видане уповноваженою на це посадовою особою вiдповiдного органу мiсцевого самоврядування спадкоємцям першої та другої черги за законом (як у випадку спадкування ними за законом, так i у випадку спадкування ними за заповiтом) i за правом представлення на пiдставi правовстановлюючих документiв.

(статтю 67 доповнено новою частиною сьомою згiдно iз Законом України вiд 20.10.2014р. N 1709-VII)

     Свiдоцтво про право на спадщину на нерухоме майно, що пiдлягає реєстрацiї (крiм земельної дiлянки), може бути видане уповноваженою на це посадовою особою вiдповiдного органу мiсцевого самоврядування спадкоємцям першої та другої черги за законом (як у випадку спадкування ними за законом, так i у випадку спадкування ними за заповiтом) i за правом представлення на пiдставi правовстановлюючих документiв та довiдки зазначеного органу мiсцевого самоврядування з викладенням характеристики будiвлi, на яку видається свiдоцтво.

(статтю 67 доповнено новою частиною восьмою згiдно iз Законом України вiд 20.10.2014р. N 1709-VII)

     Свiдоцтво про право на спадщину на грошовий вклад, щодо якого вкладник зробив розпорядження банку (фiнансовiй установi), а також на грошовий вклад, щодо якого немає заповiдального розпорядження, пiсля смертi вкладника може бути видане уповноваженою на це посадовою особою вiдповiдного органу мiсцевого самоврядування спадкоємцям першої та другої черги за законом (як у випадку спадкування ними за законом, так i у випадку спадкування ними за заповiтом) i за правом представлення на загальних пiдставах.

(статтю 67 доповнено новою частиною дев'ятою згiдно iз Законом України вiд 20.10.2014р. N 1709-VII)

     Свiдоцтво про право на спадщину видається пiсля закiнчення шести мiсяцiв з дня вiдкриття спадщини, а у випадках, передбачених частиною другою статтi 1270 i статтею 1276 Цивiльного кодексу України, - не ранiше зазначених у цих статтях строкiв.

(статтю 67 доповнено новою частиною десятою згiдно iз Законом України вiд 20.10.2014р. N 1709-VII)

     Видача свiдоцтва про право на спадщину спадкоємцям, якi прийняли спадщину, строком не обмежена.

(статтю 67 доповнено новою частиною одинадцятою згiдно iз Законом України вiд 20.10.2014р. N 1709-VII, у зв'язку з цим частину четверту вважати частиною дванадцятою)

     При переходi спадкового майна до держави свiдоцтво про право на спадщину видається вiдповiдному фiнансовому органовi.

     Стаття 68. Видача свiдоцтва про право на спадщину за законом

     Нотарiус або в сiльських населених пунктах - посадова особа вiдповiдного органу мiсцевого самоврядування, уповноважена на вчинення нотарiальних дiй, при видачi свiдоцтва про право на спадщину за законом перевiряє факт смертi спадкодавця, час i мiсце вiдкриття спадщини, наявнiсть пiдстав для закликання до спадкоємства за законом осiб, якi подали заяву про видачу свiдоцтва, та склад спадкового майна.

(частина перша статтi 68 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами України вiд 01.10.2008р. N 614-VI, вiд 20.10.2014р. N 1709-VII)

     Спадкоємцi за законом, якi позбавленi можливостi подати документи, що пiдтверджують наявнiсть пiдстав для закликання до спадкоємства, можуть бути за письмовою згодою всiх iнших спадкоємцiв, якi прийняли спадщину i подали докази родинних, шлюбних чи iнших вiдносин iз спадкодавцем, включенi до свiдоцтва про право на спадщину.

     Стаття 69. Видача свiдоцтва про право на спадщину за заповiтом

     Нотарiус або в сiльських населених пунктах - посадова особа вiдповiдного органу мiсцевого самоврядування, уповноважена на вчинення нотарiальних дiй, при видачi свiдоцтва про право на спадщину за заповiтом перевiряє факт смертi спадкодавця, наявнiсть заповiту, час i мiсце вiдкриття спадщини, склад спадкового майна.

(частина перша статтi 69 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами України вiд 01.10.2008р. N 614-VI, вiд 20.10.2014р. N 1709-VII)

     Нотарiус або посадова особа вiдповiдного органу мiсцевого самоврядування, уповноважена на вчинення нотарiальних дiй, також перевiряє коло осiб, якi мають право на обов'язкову частку в спадщинi.

(частина друга статтi 69 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами України вiд 01.10.2008р. N 614-VI, вiд 20.10.2014р. N 1709-VII)

ГЛАВА 8. ВИДАЧА СВIДОЦТВА ПРО ПРАВО ВЛАСНОСТI НА ЧАСТКУ В СПIЛЬНОМУ МАЙНI ПОДРУЖЖЯ

     Стаття 70. Виключена

(згiдно iз Законом України вiд 06.09.2012р. N 5208-VI)

     Стаття 70. Видача свiдоцтва про право власностi на частку в спiльному майнi подружжя (колишнього подружжя) на пiдставi спiльної заяви

     Нотарiус на пiдставi спiльної письмової заяви подружжя видає одному або кожному з них свiдоцтво про право власностi на частку в спiльному майнi подружжя, набутому ним за час шлюбу.

     Таке свiдоцтво може бути видано кожному з подружжя пiд час перебування у шлюбi або пiсля розiрвання шлюбу.

     Свiдоцтво про право власностi на житловий будинок, квартиру, дачу, садовий будинок, гараж, земельну дiлянку та iнше нерухоме майно видається нотарiусом за мiсцезнаходженням такого майна.

     Свiдоцтво про право власностi на частку в спiльному майнi подружжя видається за умови подання документiв, що пiдтверджують право власностi на таке майно, або за наявностi державної реєстрацiї права власностi на таке майно у Державному реєстрi речових прав на нерухоме майно.

     При видачi свiдоцтва нотарiус перевiряє факт належностi майна подружжю (колишньому подружжю) на правi спiльної сумiсної власностi.

(включено статтю 70 згiдно iз Законом України вiд 14.07.2020р. N 775-IX)

     Стаття 71. Видача свiдоцтва про право власностi на частку в спiльному майнi подружжя (колишнього подружжя) у разi смертi одного з подружжя (колишнього з подружжя)

     У разi смертi одного з подружжя (колишнього з подружжя) свiдоцтво про право власностi на частку в їхньому спiльному майнi видається нотарiусом на пiдставi письмової заяви другого з подружжя (колишнього з подружжя) з наступним повiдомленням спадкоємцiв померлого, якi прийняли спадщину. Таке свiдоцтво може бути видано на половину спiльного майна.

     На пiдставi письмової заяви спадкоємцiв, якi прийняли спадщину, за згодою другого з подружжя (колишнього з подружжя), що є живим, у свiдоцтвi про право власностi може бути визначена i частка померлого у спiльнiй власностi.

     Свiдоцтво про право власностi на частку в спiльному майнi подружжя у разi смертi одного з них видається нотарiусом за мiсцем вiдкриття спадщини.

     Свiдоцтво про право власностi на частку в спiльному майнi подружжя у разi смертi другого з подружжя видається за умови подання документiв, що пiдтверджують право власностi на таке майно, або за наявностi державної реєстрацiї права власностi на таке майно у Державному реєстрi речових прав на нерухоме майно.

     При видачi свiдоцтва нотарiус перевiряє факт належностi майна подружжю (колишньому подружжю) на правi спiльної сумiсної власностi.

(частина третя статтi 71 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 01.10.2008р. N 614-VI, у редакцiї Закону України вiд 14.07.2020р. N 775-IX)

ГЛАВА 9. ВИДАЧА СВIДОЦТВА ПРО ПРИДБАННЯ ЖИЛИХ БУДИНКIВ З ПРИЛЮДНИХ ТОРГIВ

     Стаття 72. Видача свiдоцтв про придбання майна з прилюдних торгiв (аукцiонiв), свiдоцтв про придбання майна з прилюдних торгiв (аукцiонiв), якщо вони не вiдбулися

     Придбання арештованого нерухомого майна з прилюдних торгiв (аукцiонiв) оформлюється нотарiусом за мiсцезнаходженням такого майна шляхом видачi набувачу вiдповiдного свiдоцтва на пiдставi документiв, визначених Законом України "Про виконавче провадження".

     Видача свiдоцтва про придбання заставленого майна, що складається лише з рухомого майна, здiйснюється за мiсцезнаходженням юридичної особи або за зареєстрованим мiсцем проживання фiзичної особи - набувача.

     Придбання нерухомого майна, що було предметом застави (iпотеки), оформлюється нотарiусом за мiсцезнаходженням такого нерухомого майна шляхом видачi набувачу вiдповiдного свiдоцтва на пiдставi документiв, визначених Законом України "Про iпотеку".

     Придбання нерухомого майна на аукцiонi при його продажу в провадженнi у справi про банкрутство оформлюється нотарiусом вiдповiдно до закону за мiсцезнаходженням такого майна шляхом видачi набувачу вiдповiдного свiдоцтва на пiдставi документiв, визначених Кодексом України з процедур банкрутства.

(стаття 72 у редакцiї Закону України вiд 19.06.2003р. N 980-IV, iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 15.12.2005р. N 3201-IV, у редакцiї Закону України вiд 14.07.2020р. N 775-IX)

ГЛАВА 10. НАКЛАДАННЯ ЗАБОРОНИ ВIДЧУЖЕННЯ НЕРУХОМОГО МАЙНА

     Стаття 73. Накладання заборони

     Нотарiус за мiсцезнаходженням житлового будинку, квартири, дачi, садового будинку, гаража, iншого нерухомого майна або за мiсцем розташування земельної дiлянки, або за мiсцезнаходженням однiєї iз сторiн правочину накладає заборону їх вiдчуження:

(абзац перший статтi 73 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами України вiд 15.12.2005р. N 3201-IV, вiд 12.01.2012р. N 4314-VI, у редакцiї Закону України вiд 14.07.2020р. N 775-IX)

     за повiдомленням установи банку, iншої юридичної особи про видачу фiзичнiй особi позики (кредиту) на будiвництво, капiтальний ремонт чи купiвлю жилого будинку (квартири);

(абзац другий статтi 73 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами України вiд 15.12.2005р. N 3201-IV, вiд 14.07.2020р. N 775-IX)

     за зверненням органу опiки та пiклування з метою захисту особистих i майнових прав та iнтересiв дитини, яка має право власностi або проживає у жилому будинку, квартирi, iншому примiщеннi, на вiдчуження якого накладається заборона;

(статтю 73 доповнено новим абзацом третiм згiдно iз Законом України вiд 12.01.2012р. N 4314-VI, у зв'язку з цим абзаци третiй - шостий вважати вiдповiдно абзацами четвертим - сьомим)

     при посвiдченнi договору довiчного утримання;

     при посвiдченнi договору про заставу жилого будинку, квартири, дачi, садового будинку, гаража, земельної дiлянки, iншого нерухомого майна;

     за повiдомленням iпотекодержателя;

(статтю 73 доповнено новим абзацом шостим згiдно iз Законом України вiд 19.06.2003р. N 980-IV, у зв'язку з цим абзац шостий вважати абзацом сьомим)

     в усiх iнших випадках, передбачених законом.

     Стаття 74. Зняття заборони

     Одержавши повiдомлення установи банку, iншої юридичної особи про погашення позики (кредиту), повiдомлення про припинення iпотечного договору або договору застави, а також припинення чи розiрвання договору довiчного утримання, звернення органiв опiки та пiклування про усунення обставин, що обумовили накладення заборони вiдчуження майна дитини, нотарiус знiмає заборону вiдчуження жилого будинку, квартири, дачi, садового будинку, гаража, земельної дiлянки, iншого нерухомого майна.

(стаття 74 у редакцiї Закону України вiд 19.06.2003р. N 980-IV, iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами України вiд 15.12.2005р. N 3201-IV, вiд 12.01.2012р. N 4314-VI, вiд 14.07.2020р. N 775-IX)

ГЛАВА 11. ЗАСВIДЧЕННЯ ВIРНОСТI КОПIЙ ДОКУМЕНТIВ I ВИПИСОК З НИХ, СПРАВЖНОСТI ПIДПИСIВ I ВIРНОСТI ПЕРЕКЛАДУ

     Стаття 75. Засвiдчення вiрностi копiй документiв

     Нотарiуси, посадовi особи органiв мiсцевого самоврядування та посадовi особи консульських установ України, якi вчиняють нотарiальнi дiї, засвiдчують вiрнiсть копiй документiв, виданих юридичними особами, за умови що цi документи не суперечать закону, мають юридичне значення i засвiдчення вiрностi їх копiй не заборонено законом.

     Вiрнiсть копiї документа, виданого фiзичною особою, засвiдчується у випадках, якщо справжнiсть пiдпису фiзичної особи на оригiналi цього документа засвiдчена нотарiусом, посадовою особою органу мiсцевого самоврядування, посадовою особою консульської установи України, начальником установи виконання покарань.

(стаття 75 у редакцiї Закону України вiд 14.07.2020р. N 775-IX)

     Стаття 76. Засвiдчення вiрностi копiї з копiї документа

     Вiрнiсть копiї з копiї документа може бути засвiдчена нотарiусом, посадовою особою органу мiсцевого самоврядування, посадовою особою консульської установи України, якщо вiрнiсть копiї засвiдчена в нотарiальному порядку або якщо ця копiя видана юридичною особою, що видала оригiнал документа. У такому разi копiя документа має бути викладена на бланку цiєї юридичної особи з вiдмiткою про те, що оригiнал документа знаходиться у цiєї юридичної особи.

(стаття 76 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами України вiд 15.04.2014р. N 1206-VII, вiд 14.07.2020р. N 775-IX)

     Стаття 77. Засвiдчення вiрностi виписки з документа

     Вiрнiсть виписки може бути засвiдчена лише у тому разi, коли її зроблено з документа, в якому мiститься рiшення кiлькох не зв'язаних мiж собою питань. Виписка повинна вiдтворювати повний текст частини документа з певного питання.

     Засвiдчення вiрностi виписки з документа здiйснюється за правилами, передбаченими статтями 75 i 76 цього Закону.

     Стаття 78. Засвiдчення справжностi пiдпису на документах

     Нотарiус, посадова особа органу мiсцевого самоврядування, посадовою особою консульської установи України, начальник установи виконання покарань засвiдчують справжнiсть пiдпису на документах, крiм тих, якi вiдповiдно до закону або за вимогою сторiн пiдлягають нотарiальному посвiдченню.

(частина перша статтi 78 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами України вiд 01.07.2010р. N 2398-VI, вiд 06.02.2018р. N 2275-VIII, вiд 14.07.2020р. N 775-IX)

     На документi може бути засвiдчена справжнiсть пiдпису особи, що пiдписалась за iншу особу, яка не могла це зробити власноручно внаслiдок фiзичної вади, хвороби або з iнших поважних причин.

(частина друга статтi 78 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 14.07.2020р. N 775-IX)

     Нотарiус, посадова особа органу мiсцевого самоврядування, посадова особа консульської установи України, начальник установи виконання покарань, засвiдчуючи справжнiсть пiдпису, не посвiдчують факти, викладенi у документi, а лише пiдтверджують, що пiдпис зроблено певною особою.

(частина третя статтi 78 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 14.07.2020р. N 775-IX)

     Нотарiус, посадова особа органу мiсцевого самоврядування, посадова особа консульської установи України, начальник установи виконання покарань не може засвiдчувати справжнiсть пiдпису фiзичної особи на документi, в якому стверджуються обставини, право посвiдчення яких належить лише вiдповiдному державному органу (час народження, шлюбу, смертi, наявнiсть хвороби, iнвалiдностi, права власностi на майно тощо). Справжнiсть пiдпису на такому документi може бути засвiдчена у випадку, якщо документ призначений для подання до компетентних органiв iншої держави.

(статтю 78 доповнено частиною четвертою згiдно iз Законом України вiд 14.07.2020р. N 775-IX)

     Стаття 79. Засвiдчення вiрностi перекладу

     Нотарiус засвiдчує вiрнiсть перекладу документа з однiєї мови на iншу, якщо вiн знає вiдповiднi мови.

     Якщо нотарiус не знає вiдповiдних мов, переклад документа може бути зроблено перекладачем, справжнiсть пiдпису якого засвiдчує нотарiус.

ГЛАВА 12. ПОСВIДЧЕННЯ ФАКТIВ

     Стаття 80. Посвiдчення факту, що фiзична особа є живою

     Нотарiус на прохання фiзичної особи посвiдчує факт, що така фiзична особа є живою.

     Посвiдчення факту, що малолiтня особа, недiєздатна фiзична особа є живою, здiйснюється за зверненням законних представникiв такої особи (батькiв, усиновлювачiв, опiкуна).

     Посвiдчення факту, що неповнолiтня особа, фiзична особа, цивiльна дiєздатнiсть якої обмежена, є живою, здiйснюється за зверненням такої особи i за згодою її законних представникiв (батькiв, усиновлювачiв, пiклувальника).

     На пiдтвердження зазначеної обставини нотарiус видає заiнтересованим особам свiдоцтво.

(стаття 80 у редакцiї Закону України вiд 14.07.2020р. N 775-IX)

     Стаття 81. Посвiдчення факту перебування фiзичної особи в певному мiсцi

     Нотарiус на прохання фiзичної особи посвiдчує факт її перебування в певному мiсцi.

     Посвiдчення факту перебування в певному мiсцi малолiтньої особи, недiєздатної особи здiйснюється за зверненням законних представникiв такої особи (батькiв, усиновлювачiв, опiкуна).

     Посвiдчення факту перебування в певному мiсцi неповнолiтньої особи, фiзичної особи, цивiльна дiєздатнiсть якої обмежена, здiйснюється за зверненням такої особи i за згодою її законних представникiв (батькiв, усиновлювачiв, пiклувальника).

     На пiдтвердження зазначеної обставини нотарiус видає заiнтересованим особам свiдоцтво.

(стаття 81 у редакцiї Закону України вiд 14.07.2020р. N 775-IX)

     Стаття 82. Виключена

(згiдно iз Законом України вiд 06.09.2012р. N 5208-VI)

     Стаття 83. Посвiдчення часу пред'явлення документа

     Нотарiус посвiдчує час пред'явлення йому документа. На пiдтвердження цiєї обставини нотарiус робить посвiдчувальний напис на документi з зазначенням особи, що його пред'явила.

     Стаття 84. Передача заяв фiзичних та юридичних осiб

(назва статтi 84 у редакцiї Закону України вiд 14.07.2020р. N 775-IX)

     Нотарiус передає заяви фiзичних та юридичних осiб iншим фiзичним та юридичним особам, якщо вони не суперечать закону та не мiстять вiдомостей, що порочать честь i гiднiсть людини. Заяви надсилаються поштовим вiдправленням з повiдомленням про вручення або передаються адресатам особисто пiд розписку. Заяви можуть передаватися також з використанням технiчних засобiв.

(частина перша статтi 84 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 14.07.2020р. N 775-IX)

     На прохання особи, що подала заяву, їй видається свiдоцтво про передачу заяви.

ГЛАВА 13. ПРИЙНЯТТЯ В ДЕПОЗИТ ГРОШОВИХ СУМ I ЦIННИХ ПАПЕРIВ

     Стаття 85. Прийняття в депозит грошових сум i цiнних паперiв

     Нотарiус у передбачених законодавством України випадках приймає вiд боржника в депозит грошовi суми i цiннi папери для передачi їх кредитору.

     Про надходження грошових сум i цiнних паперiв нотарiус повiдомляє кредитора i на його вимогу видає йому грошовi суми i цiннi папери.

     Прийняття нотарiусом грошових сум i цiнних паперiв провадиться за мiсцем виконання зобов'язання.

     Стаття 86. Повернення прийнятих у депозит грошових сум i цiнних паперiв

     Повернення грошових сум i цiнних паперiв особi, яка внесла їх у депозит (дебiтору), допускається лише за письмовою згодою на те особи, на користь якої було зроблено внесок (кредитора), або за рiшенням суду.

ГЛАВА 14. ВЧИНЕННЯ ВИКОНАВЧИХ НАПИСIВ

     Стаття 87. Стягнення грошових сум або витребування майна за виконавчим написом

     Для стягнення грошових сум або витребування вiд боржника майна нотарiуси вчиняють виконавчi написи на документах, що встановлюють заборгованiсть.

     Перелiк документiв, за якими стягнення заборгованостi провадиться у безспiрному порядку на пiдставi виконавчих написiв, встановлюється Кабiнетом Мiнiстрiв України.

     Стаття 88. Умови вчинення виконавчих написiв

     Нотарiус вчиняє виконавчi написи, якщо поданi документи пiдтверджують безспiрнiсть заборгованостi або iншої вiдповiдальностi боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не бiльше трьох рокiв.

(частина перша статтi 88 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 14.07.2020р. N 775-IX)

     Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено iнший строк давностi, виконавчий напис видається у межах цього строку.

     Стаття 89. Змiст виконавчого напису

     У виконавчому написi повиннi зазначатися:

     дата (рiк, мiсяць, число) його вчинення, посада, прiзвище, iм'я, по батьковi нотарiуса, який вчинив виконавчий напис;

     найменування та адреса стягувача;

     найменування, адреса, дата i мiсце народження боржника, мiсце роботи (для фiзичних осiб), номери рахункiв в установах банкiв (для юридичних осiб);

(абзац четвертий частини першої статтi 89 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 14.07.2020р. N 775-IX)

     строк, за який провадиться стягнення;

     суми, що пiдлягають стягненню, або предмети, якi пiдлягають витребуванню, в тому числi пеня, проценти, якщо такi належать до стягнення;

     розмiр плати, сума державного мита, сплачуваного стягувачем, або мита, яке пiдлягає стягненню з боржника;

     номер, за яким виконавчий напис зареєстровано;

     дата набрання юридичної сили;

(частину першу статтi 89 доповнено абзацом дев'ятим згiдно iз Законом України вiд 04.11.2010р. N 2677-VI)

     строк пред'явлення виконавчого напису до виконання.

(частину першу статтi 89 доповнено абзацом десятим згiдно iз Законом України вiд 04.11.2010р. N 2677-VI)

     Виконавчий напис скрiплюється пiдписом i печаткою нотарiуса.

(стаття 89 в редакцiї Закону України вiд 19.10.2000р. N 2056-III)

     Стаття 90. Порядок стягнення за виконавчим написом

     Стягнення за виконавчим написом провадиться в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

(стаття 90 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 19.10.2000р. N 2056-III)

     Стаття 91. Строк пред'явлення виконавчого напису

     Виконавчий напис може бути пред'явлено до примусового виконання протягом трьох рокiв з моменту його вчинення.

(частина перша статтi 91 у редакцiї Закону України вiд 04.11.2010р. N 2677-VI, iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 14.07.2020р. N 775-IX)

     Поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого напису здiйснюється вiдповiдно до Закону України "Про виконавче провадження".

(стаття 91 в редакцiї Закону України вiд 19.10.2000р. N 2056-III)

ГЛАВА 15. ВЧИНЕННЯ ПРОТЕСТIВ ВЕКСЕЛIВ

(назва глави 15 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 06.09.2012р. N 5208-VI)

     Стаття 92. Вчинення протестiв векселiв

     Протест векселiв про неоплату, неакцепт або недатування акцепту провадиться нотарiусами вiдповiдно до законодавства України про переказний i простий вексель.

     У разi пред'явлення нотарiусу для вчинення протесту векселя, щодо якого постановлено судом ухвалу про заборону будь-яких операцiй за ним, нотарiус зобов'язаний повiдомити вiдповiдний суд про пред'явлення такого векселя для вчинення протесту.

(статтю 92 доповнено частиною другою згiдно iз Законом України вiд 06.09.2005р. N 2798-IV)

     Стаття 93. Виключена

(згiдно iз Законом України вiд 06.09.2012р. N 5208-VI)

ГЛАВА 16. ВЧИНЕННЯ МОРСЬКИХ ПРОТЕСТIВ

     Стаття 94. Заява про морський протест

     Нотарiус приймає заяву капiтана судна про морський протест, якщо в перiод плавання або стоянки судна мала мiсце подiя, що може стати пiдставою для пред'явлення до судновласника майнових вимог.

     Заява про морський протест має бути подана нотарiусу в порту України в строки, встановленi чинним законодавством України.

     На пiдтвердження обставин, викладених у заявi про морський протест, нотарiусу в межах строкiв, установлених чинним законодавством, повинно бути подано на огляд судновий журнал i засвiдчену капiтаном виписку з суднового журналу.

     Стаття 95. Складання акта про морський протест

     Нотарiус на пiдставi заяви капiтана, даних суднового журналу, а також опиту самого капiтана i, по можливостi, не менше чотирьох свiдкiв з числа членiв суднової команди, в тому числi двох, що належать до осiб командного складу, складає акт про морський протест i засвiдчує його своїм пiдписом i печаткою. Примiрник акта видається капiтановi або уповноваженiй ним особi.

ГЛАВА 17. ПРИЙНЯТТЯ ДОКУМЕНТIВ НА ЗБЕРIГАННЯ

     Стаття 96. Зберiгання документiв нотарiусами

     Нотарiуси приймають на зберiгання документи за описом. Один примiрник опису залишається у нотарiуса, а другий - видається особi, яка здала документи на зберiгання.

     На прохання особи нотарiус може прийняти документи без опису, якщо вони належним чином упакованi в присутностi нотарiуса. Упаковка повинна бути скрiплена печаткою нотарiуса, його пiдписом i пiдписом особи, яка здала документи на зберiгання.

     Особi, яка здала документи на зберiгання, видається свiдоцтво за встановленою формою.

     Стаття 97. Повернення прийнятих на зберiгання документiв

     Прийнятi на зберiгання документи повертаються на вимогу особи, яка здала їх на зберiгання, або на вимогу уповноваженої нею особи при пред'явленнi свiдоцтва i примiрника опису чи за рiшенням суду.

РОЗДIЛ IV
ЗАСТОСУВАННЯ ЗАКОНОДАВСТВА IНОЗЕМНИХ ДЕРЖАВ. МIЖНАРОДНI ДОГОВОРИ

     Стаття 98. Застосування iноземного права

     Нотарiуси вiдповiдно до законодавства України, мiжнародних договорiв застосовують норми iноземного права.

     Нотарiуси приймають документи, складенi вiдповiдно до вимог iноземного права, а також вчиняють посвiдчувальнi написи за формою, передбаченою iноземним законодавством, якщо це не суперечить законодавству України.

     Стаття 99. Застосування права при охоронi спадкового майна та при видачi свiдоцтва про право на спадщину

     Дiї, пов'язанi з охороною майна, що залишилося пiсля смертi iноземця на територiї України, або майна, яке належить одержати iноземцю пiсля смертi громадянина України, а також з видачею свiдоцтва про право на спадщину щодо такого майна, здiйснюються вiдповiдно до законодавства України.

(стаття 99 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 14.07.2020р. N 775-IX)

     Стаття 100. Прийняття нотарiусами документiв, складених за кордоном

     Документи, якi складено за кордоном з участю iноземних органiв влади або якi вiд них виходять, приймаються нотарiусами за умови їх легалiзацiї органами Мiнiстерства закордонних справ України.

(частина перша статтi 100 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 14.07.2020р. N 775-IX)

     Без легалiзацiї такi документи приймаються нотарiусами у тих випадках, коли це передбачено законодавством України, мiжнародними договорами, в яких бере участь Україна.

     Стаття 101. Зносини нотарiусiв з iноземними органами юстицiї

     Порядок зносин нотарiусiв з iноземними органами юстицiї визначається законодавством України, мiжнародними договорами.

     Стаття 102. Забезпечення доказiв, необхiдних для ведення справ в органах iноземних держав

     Нотарiуси забезпечують докази, необхiднi для ведення справ в органах iноземних держав.

     Дiї для забезпечення доказiв провадяться вiдповiдно до цивiльного процесуального законодавства України.

     Стаття 103. Мiжнароднi договори

     Якщо мiжнародним договором встановлено iншi правила про нотарiальнi дiї, нiж тi, що їх мiстить законодавство України, то при вчиненнi нотарiальних дiй застосовуються правила мiжнародного договору.

     Якщо мiжнародний договiр вiдносить до компетенцiї нотарiусiв вчинення нотарiальної дiї, не передбаченої законодавством України, нотарiуси вчиняють цю нотарiальну дiю в порядку, встановлюваному Мiнiстерством юстицiї України.

Президент України Л. КРАВЧУК

м. Київ
2 вересня 1993 року
N 3425-XII

Copyright © 2020 НТФ «Інтес»
Всі права захищені.