ЗАКОН УКРАЇНИ
Про внесення змiн до деяких законодавчих актiв України щодо удосконалення механiзмiв регулювання банкiвської дiяльностi
Верховна Рада України постановляє:
I. Внести змiни до таких законодавчих актiв України:
1. У Цивiльному кодексi України (Вiдомостi Верховної Ради України, 2003 р., NN 40 - 44, ст. 356):
1) частину четверту статтi 22 викласти в такiй редакцiї:
"4. На вимогу особи, якiй завдано шкоди, та вiдповiдно до обставин справи майнова шкода може бути вiдшкодована i в iнший спосiб, зокрема, шкода, завдана майну, може вiдшкодовуватися в натурi (передання речi того ж роду та тiєї ж якостi, полагодження пошкодженої речi тощо), якщо iнше не встановлено законом";
2) абзац перший частини третьої статтi 23 викласти в такiй редакцiї:
"3. Якщо iнше не встановлено законом, моральна шкода вiдшкодовується грошовими коштами, iншим майном або в iнший спосiб";
3) перше речення частини другої статтi 393 викласти в такiй редакцiї:
"2. Якщо iнше не встановлено законом, власник майна, права якого порушенi внаслiдок видання правового акта органом державної влади, органом влади Автономної Республiки Крим або органом мiсцевого самоврядування, має право вимагати вiдновлення того становища, яке iснувало до видання цього акта";
4) статтю 1173 доповнити частиною другою такого змiсту:
"2. Особливостi вiдшкодування шкоди, завданої у результатi виведення неплатоспроможного банку з ринку / лiквiдацiї банку на пiдставi протиправних (незаконних) iндивiдуальних актiв Нацiонального банку України, Фонду гарантування вкладiв фiзичних осiб, Мiнiстерства фiнансiв України, Нацiональної комiсiї з цiнних паперiв та фондового ринку, рiшень Кабiнету Мiнiстрiв України особам, якi на дату прийняття таких iндивiдуальних актiв або рiшень, вiдповiдно, мали статус учасникiв такого банку, встановлюються Законом України "Про банки i банкiвську дiяльнiсть" та Законом України "Про систему гарантування вкладiв фiзичних осiб";
5) абзац перший частини першої статтi 1192 викласти в такiй редакцiї:
"1. Якщо iнше не встановлено законом, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпiлого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, вiдшкодувати її в натурi (передати рiч того ж роду i такої ж якостi, полагодити пошкоджену рiч тощо) або вiдшкодувати завданi збитки у повному обсязi".
2. Абзац другий частини першої статтi 173 Кримiнального процесуального кодексу України (Вiдомостi Верховної Ради України, 2013 р., NN 9 - 3, ст. 88) викласти у такiй редакцiї:
"Не допускається арешт майна/коштiв банку, вiднесеного до категорiї неплатоспроможних, банку, щодо якого прийнято рiшення про вiдкликання банкiвської лiцензiї та лiквiдацiю банку з пiдстав, визначених статтею 77 Закону України "Про банки i банкiвську дiяльнiсть" (крiм лiквiдацiї банку за рiшенням його власникiв), майна/коштiв Фонду гарантування вкладiв фiзичних осiб, а також заборона вчинення дiй iншим особам пiд час реалiзацiї Фондом гарантування вкладiв фiзичних осiб майна банку, вiднесеного до категорiї неплатоспроможних, та банку, що лiквiдується вiдповiдно до Закону України "Про систему гарантування вкладiв фiзичних осiб".
3. У Кодексi адмiнiстративного судочинства України (Вiдомостi Верховної Ради України, 2017 р., N 48, ст. 436):
1) частину четверту статтi 12 доповнити пунктом 6 такого змiсту:
"6) щодо оскарження iндивiдуальних актiв Нацiонального банку України, Фонду гарантування вкладiв фiзичних осiб, Мiнiстерства фiнансiв України, Нацiональної комiсiї з цiнних паперiв та фондового ринку, рiшень Кабiнету Мiнiстрiв України, визначених частиною першою статтi 2661 цього Кодексу";
2) частину другу статтi 72 доповнити абзацом п'ятим такого змiсту:
"Особливостi визначення шкоди, заподiяної протиправними (незаконними) iндивiдуальними актами та/або рiшеннями, зазначеними у частинi першiй статтi 2661 цього Кодексу, встановлюються Законом України "Про банки i банкiвську дiяльнiсть" та Законом України "Про систему гарантування вкладiв фiзичних осiб";
3) статтю 77 пiсля частини другої доповнити новою частиною такого змiсту:
"3. В адмiнiстративних справах, визначених частиною першою статтi 2661 цього Кодексу, обов'язок доказування шкоди, заподiяної протиправними (незаконними) iндивiдуальними актами Нацiонального банку України, Фонду гарантування вкладiв фiзичних осiб, Мiнiстерства фiнансiв України, Нацiональної комiсiї з цiнних паперiв та фондового ринку, рiшеннями Кабiнету Мiнiстрiв України, покладається на позивача".
У зв'язку з цим частини третю - п'яту вважати вiдповiдно частинами четвертою - шостою;
4) у частинi третiй статтi 151:
пункти 2 i 4 викласти в такiй редакцiї:
"2) зупинення рiшень Фонду гарантування вкладiв фiзичних осiб щодо призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладiв фiзичних осiб та щодо здiйснення тимчасової адмiнiстрацiї або лiквiдацiї банку, встановлення заборони або обов'язку вчиняти певнi дiї, обов'язку утримуватися вiд вчинення певних дiй уповноваженiй особi Фонду гарантування вкладiв фiзичних осiб або Фонду гарантування вкладiв фiзичних осiб, його посадовим особам при здiйсненнi тимчасової адмiнiстрацiї або лiквiдацiї банку, а також iншим особам пiд час реалiзацiї Фондом гарантування вкладiв фiзичних осiб майна банку, вiднесеного до категорiї неплатоспроможних, та банку, що лiквiдується вiдповiдно до Закону України "Про систему гарантування вкладiв фiзичних осiб";
"4) зупинення рiшень Нацiонального банку України, актiв Нацiонального банку України, а також встановлення для Нацiонального банку України, його посадових та службових осiб заборони або обов'язку вчиняти певнi дiї, обов'язку утримуватися вiд вчинення певних дiй";
доповнити пунктами 8 i 9 такого змiсту:
"8) зупинення дiї iндивiдуальних актiв Мiнiстерства фiнансiв України, прийнятих на виконання рiшень Кабiнету Мiнiстрiв України про участь держави у виведеннi неплатоспроможного банку з ринку, а також встановлення для Мiнiстерства фiнансiв України, його посадових та службових осiб заборони або обов'язку вчиняти певнi дiї, обов'язку утримуватися вiд вчинення певних дiй, що випливають з такого iндивiдуального акта;
9) зупинення дiї iндивiдуальних актiв Нацiональної комiсiї з цiнних паперiв та фондового ринку, прийнятих у процесi виведення неплатоспроможного банку з ринку, а також встановлення для Нацiональної комiсiї з цiнних паперiв та фондового ринку, її посадових та службових осiб заборони або обов'язку вчиняти певнi дiї, обов'язку утримуватися вiд вчинення певних дiй, що випливають з такого iндивiдуального акта";
5) пункт 1 частини першої статтi 264 пiсля слiв "Кабiнету Мiнiстрiв України" доповнити словами "(крiм рiшень Кабiнету Мiнiстрiв України, визначених частиною першою статтi 2661 цього Кодексу)";
6) доповнити статтею 2661 такого змiсту:
"Стаття 2661. Особливостi провадження у справах щодо оскарження iндивiдуальних актiв Нацiонального банку України, Фонду гарантування вкладiв фiзичних осiб, Мiнiстерства фiнансiв України, Нацiональної комiсiї з цiнних паперiв та фондового ринку та рiшень Кабiнету Мiнiстрiв України стосовно виведення банкiв з ринку
1. Правила цiєї статтi поширюються на розгляд адмiнiстративних справ щодо:
1) законностi iндивiдуальних актiв Нацiонального банку України про вiднесення банку до категорiї неплатоспроможних, про вiдкликання у банку банкiвської лiцензiї та лiквiдацiю банку, про затвердження пропозицiї Нацiонального банку України про участь держави у виведеннi неплатоспроможного банку з ринку;
2) законностi iндивiдуальних актiв Фонду гарантування вкладiв фiзичних осiб про запровадження тимчасової адмiнiстрацiї у банку, про початок процедури лiквiдацiї банку, про затвердження плану врегулювання та будь-яких iнших iндивiдуальних актiв, прийнятих на його виконання, а також iндивiдуальних актiв щодо призначення уповноважених осiб Фонду гарантування вкладiв фiзичних осiб, делегування їм повноважень;
3) законностi рiшень Кабiнету Мiнiстрiв України про участь держави у виведеннi неплатоспроможного банку з ринку;
4) законностi iндивiдуальних актiв Мiнiстерства фiнансiв України, прийнятих на виконання рiшень Кабiнету Мiнiстрiв України про участь держави у виведеннi неплатоспроможного банку з ринку;
5) законностi iндивiдуальних актiв Нацiональної комiсiї з цiнних паперiв та фондового ринку, прийнятих у процесi виведення неплатоспроможного банку з ринку.
2. Позовна заява про оскарження iндивiдуального акта/рiшення подається до суду протягом трьох мiсяцiв з дня оприлюднення такого акта/рiшення в порядку, визначеному законом. Зазначений строк є граничним i поновленню не пiдлягає.
3. Подання позовної заяви, а також вiдкриття провадження в адмiнiстративнiй справi не зупиняють дiю оскаржуваного iндивiдуального акта/рiшення.
4. Адмiнiстративнi справи, визначенi частиною першою цiєї статтi, розглядаються у порядку загального позовного провадження.
5. Пiд час розгляду адмiнiстративних справ, визначених частиною першою цiєї статтi, суд перевiряє, чи прийнятий iндивiдуальний акт або рiшення на пiдставi, у межах повноважень та у спосiб, що передбаченi Конституцiєю та законами України, якi визначають повноваження Нацiонального банку України, Фонду гарантування вкладiв фiзичних осiб, Нацiональної комiсiї з цiнних паперiв та фондового ринку, Кабiнету Мiнiстрiв України та Мiнiстерства фiнансiв України.
6. Пiд час розгляду адмiнiстративних справ, визначених частиною першою цiєї статтi, суд використовує як пiдставу для власної оцiнки та покладається на кiлькiснi, якiснi оцiнки та висновки, зробленi Нацiональним банком України, Фондом гарантування вкладiв фiзичних осiб, Кабiнетом Мiнiстрiв України, Мiнiстерством фiнансiв України, Нацiональною комiсiєю з цiнних паперiв та фондового ринку, на пiдставi яких були прийнятi вiдповiднi рiшення, крiм випадкiв, якщо:
1) оскаржуване рiшення/акт прийнято з iстотним порушенням встановленого порядку його прийняття (порушення, яке iстотно вплинуло на результат оцiнки);
2) кiлькiснi, якiснi оцiнки та висновки ґрунтуються на очевидно помилкових вiдомостях та/або не враховують суттєвих обставин (фактiв), за умови врахування яких оскаржуване рiшення/акт не могло бути прийнято;
3) наявнi очевиднi розбiжностi та/або логiчнi суперечностi мiж кiлькiсними, якiсними оцiнками та/або висновками;
4) оскаржуване рiшення/акт прийнято за вiдсутностi повноважень або з використанням повноважень всупереч метi, з якою вони наданi законом.
7. Суд за результатами розгляду адмiнiстративних справ, визначених частиною першою цiєї статтi, може прийняти рiшення про:
1) визнання протиправним (незаконним) та скасування iндивiдуального акта/рiшення, визначеного частиною першою цiєї статтi, або окремих його положень;
2) стягнення з вiдповiдача (вiдповiдачiв) коштiв на вiдшкодування шкоди, заподiяної його протиправним (незаконним) iндивiдуальним актом/рiшенням, якщо така вимога заявлена позивачем одночасно з вимогою про визнання протиправним (незаконним) та скасування iндивiдуального акта/рiшення;
3) вiдмову в задоволеннi позовних вимог (повнiстю або частково).
8. Особливостi визначення розмiру шкоди, заподiяної протиправними (незаконними) iндивiдуальними актами/рiшеннями, зазначеними у частинi першiй цiєї статтi, встановлюються Законом України "Про банки i банкiвську дiяльнiсть".
9. Визнання протиправним (незаконним) та скасування iндивiдуального акта/рiшення, визначеного частиною першою цiєї статтi, або окремих його положень:
1) не вiдновлює того становища банку, яке iснувало до прийняття такого акта/рiшення, включаючи правовий статус цього банку, та не вiдновлює становища/прав осiб, якi були учасниками банку на момент прийняття такого акта/рiшення;
2) не може бути пiдставою для визнання недiйсними, нечинними, протиправними та скасування будь-яких рiшень, правочинiв або iнших дiй / визнання протиправною бездiяльностi, прийнятих, вчинених або допущених у процедурi виведення неплатоспроможного банку з ринку / лiквiдацiї банку;
3) не породжує будь-яких прав осiб, якi були учасниками банку на момент прийняття такого iндивiдуального акта/рiшення, крiм права на вiдшкодування заподiяної шкоди.
10. Суд не може прийняти будь-яке iнше рiшення, що може мати наслiдком зупинення/припинення розпочатої процедури виведення неплатоспроможного банку з ринку та/або лiквiдацiї банку".
4. У Цивiльному процесуальному кодексi України (Вiдомостi Верховної Ради України, 2017 р., N 48, ст. 436):
1) статтю 5 доповнити частинами третьою i четвертою такого змiсту:
"3. Єдиним способом захисту прав осiб, якi є (були) учасниками банку i права та iнтереси яких були порушенi внаслiдок виведення неплатоспроможного банку з ринку або лiквiдацiї банку на пiдставi протиправного (незаконного) iндивiдуального акта Нацiонального банку України, Фонду гарантування вкладiв фiзичних осiб, Мiнiстерства фiнансiв України, Нацiональної комiсiї з цiнних паперiв та фондового ринку, рiшення Кабiнету Мiнiстрiв України, є вiдшкодування завданої шкоди у грошовiй формi.
4. Визнання протиправним (незаконним) iндивiдуального акта/рiшення, зазначеного в частинi третiй цiєї статтi, не може бути пiдставою для застосування способiв захисту у виглядi визнання недiйсними, нечинними, протиправними та скасування будь-яких рiшень, правочинiв або iнших дiй / визнання протиправною бездiяльностi, прийнятих, вчинених або допущених у процедурi виведення неплатоспроможного банку з ринку / лiквiдацiї банку";
2) частину другу статтi 76 доповнити абзацом п'ятим такого змiсту:
"Особливостi визначення шкоди, завданої у результатi виведення банку з ринку або лiквiдацiї банку на пiдставi протиправних (незаконних) iндивiдуальних актiв Нацiонального банку України, Фонду гарантування вкладiв фiзичних осiб, Мiнiстерства фiнансiв України, Нацiональної комiсiї з цiнних паперiв та фондового ринку, рiшень Кабiнету Мiнiстрiв України особам, якi на дату прийняття таких iндивiдуальних актiв або рiшень, вiдповiдно, мали статус учасникiв такого банку, встановлюються Законом України "Про банки i банкiвську дiяльнiсть" та Законом України "Про систему гарантування вкладiв фiзичних осiб";
3) у статтi 150:
у першому реченнi частини четвертої слова "на майно або грошовi кошти неплатоспроможного банку, а також на майно або грошовi кошти Фонду гарантування вкладiв фiзичних осiб" замiнити словами "на майно (активи) або грошовi кошти неплатоспроможного банку, банку, щодо якого прийнято рiшення про вiдкликання банкiвської лiцензiї та лiквiдацiю банку з пiдстав, визначених статтею 77 Закону України "Про банки i банкiвську дiяльнiсть" (крiм лiквiдацiї банку за рiшенням його власникiв), а також на майно (активи) або грошовi кошти Фонду гарантування вкладiв фiзичних осiб";
частини шосту - дев'яту викласти в такiй редакцiї:
"6. Не допускається забезпечення позову шляхом зупинення тимчасової адмiнiстрацiї або лiквiдацiї банку, заборони або встановлення обов'язку вчиняти певнi дiї, обов'язку утримуватися вiд вчинення певних дiй Фонду гарантування вкладiв фiзичних осiб, його посадовим особам, у тому числi уповноваженим особам Фонду гарантування вкладiв фiзичних осiб, при здiйсненнi тимчасової адмiнiстрацiї чи лiквiдацiї банку, а також зупинення дiї рiшень Кабiнету Мiнiстрiв України про участь держави у виведеннi неплатоспроможного банку з ринку, iндивiдуальних актiв Мiнiстерства фiнансiв України, прийнятих на виконання таких рiшень Кабiнету Мiнiстрiв України, iндивiдуальних актiв Нацiональної комiсiї з цiнних паперiв та фондового ринку, прийнятих у процесi виведення неплатоспроможного банку з ринку, а також шляхом встановлення для Кабiнету Мiнiстрiв України, Мiнiстерства фiнансiв України, Нацiональної комiсiї з цiнних паперiв та фондового ринку, їх посадових та службових осiб заборони або обов'язку вчиняти дiї, обов'язку утримуватися вiд вчинення певних дiй, що випливають з таких рiшень/актiв.
7. Не допускається забезпечення позову шляхом зупинення дiї рiшень (нормативно-правових актiв чи iндивiдуальних актiв) Нацiонального банку України, а також встановлення для Нацiонального банку України, його посадових та службових осiб заборони або обов'язку вчиняти певнi дiї, обов'язку утримуватися вiд вчинення певних дiй.
8. Не допускається забезпечення позову шляхом заборони вiдповiдачу вчиняти певнi дiї, обов'язку утримуватися вiд вчинення певних дiй за позовами власникiв або кредиторiв неплатоспроможного банку, банку, щодо якого прийнято рiшення про вiдкликання банкiвської лiцензiї та лiквiдацiю банку з пiдстав, визначених статтею 77 Закону України "Про банки i банкiвську дiяльнiсть" (крiм лiквiдацiї банку за рiшенням його власникiв), до таких банкiв або Фонду гарантування вкладiв фiзичних осiб.
9. Майно (активи) або грошовi кошти клiєнта неплатоспроможного банку або банку, щодо якого прийнято рiшення про вiдкликання банкiвської лiцензiї та лiквiдацiю банку з пiдстав, визначених статтею 77 Закону України "Про банки i банкiвську дiяльнiсть" (крiм лiквiдацiї банку за рiшенням його власникiв), на якi судом накладено арешт до дня вiднесення банку до категорiї неплатоспроможних або дня прийняття рiшення про вiдкликання банкiвської лiцензiї та лiквiдацiю банку з пiдстав, визначених статтею 77 Закону України "Про банки i банкiвську дiяльнiсть" (крiм лiквiдацiї банку за рiшенням його власникiв), можуть бути переданi приймаючому або перехiдному банку у встановленому законодавством про систему гарантування вкладiв фiзичних осiб порядку з письмовим повiдомленням Фондом гарантування вкладiв фiзичних осiб особи, в iнтересах якої накладено арешт. При цьому переданi майно (активи) або грошовi кошти залишаються обтяженими вiдповiдно до ухвали суду про накладення арешту".
5. У Господарському процесуальному кодексi України (Вiдомостi Верховної Ради України, 2017 р., N 48, ст. 436):
1) статтю 5 доповнити частинами третьою i четвертою такого змiсту:
"3. Єдиним способом захисту прав осiб, якi є (були) учасниками банку i права та iнтереси яких були порушенi внаслiдок виведення неплатоспроможного банку з ринку або лiквiдацiї банку на пiдставi протиправного (незаконного) iндивiдуального акта Нацiонального банку України, Фонду гарантування вкладiв фiзичних осiб, Мiнiстерства фiнансiв України, Нацiональної комiсiї з цiнних паперiв та фондового ринку, рiшення Кабiнету Мiнiстрiв України, є вiдшкодування завданої шкоди у грошовiй формi.
4. Визнання протиправним (незаконним) iндивiдуального акта/рiшення, зазначеного у частинi третiй цiєї статтi, не може бути пiдставою для застосування способiв захисту у виглядi визнання недiйсними, нечинними, протиправними та скасування будь-яких рiшень, правочинiв або iнших дiй / визнання протиправною бездiяльностi, прийнятих, вчинених або допущених у процедурi виведення неплатоспроможного банку з ринку / лiквiдацiї банку";
2) частину другу статтi 73 доповнити абзацом п'ятим такого змiсту:
"Особливостi визначення шкоди, завданої у результатi виведення банку з ринку або лiквiдацiї банку на пiдставi протиправних (незаконних) iндивiдуальних актiв Нацiонального банку України, Фонду гарантування вкладiв фiзичних осiб, Мiнiстерства фiнансiв України, Нацiональної комiсiї з цiнних паперiв та фондового ринку, рiшень Кабiнету Мiнiстрiв України особам, якi на дату прийняття таких iндивiдуальних актiв або рiшень, вiдповiдно, мали статус учасникiв такого банку, встановлюються Законом України "Про банки i банкiвську дiяльнiсть" та Законом України "Про систему гарантування вкладiв фiзичних осiб";
3) частини шосту - восьму статтi 137 викласти в такiй редакцiї:
"6. Не допускається забезпечення позову шляхом зупинення дiї рiшень (нормативно-правових актiв чи iндивiдуальних актiв) Нацiонального банку України, а також встановлення для Нацiонального банку України, його посадових та службових осiб заборони або обов'язку вчиняти певнi дiї, обов'язку утримуватися вiд вчинення певних дiй.
7. Не допускається забезпечення позову шляхом:
1) накладення арешту на майно (активи), у тому числi грошовi кошти, Фонду гарантування вкладiв фiзичних осiб або банку, вiднесеного до категорiї неплатоспроможних, або банку, що лiквiдується вiдповiдно до Закону України "Про систему гарантування вкладiв фiзичних осiб", яке належить або пiдлягає передачi чи сплатi Фонду гарантування вкладiв фiзичних осiб або банку, вiднесеному до категорiї неплатоспроможних, банку, що лiквiдується вiдповiдно до Закону України "Про систему гарантування вкладiв фiзичних осiб", i знаходиться у нього чи iнших осiб;
2) встановлення заборони або обов'язку Фонду гарантування вкладiв фiзичних осiб, банку, вiднесеному до категорiї неплатоспроможних, банку, що лiквiдується вiдповiдно до Закону України "Про систему гарантування вкладiв фiзичних осiб", їх посадовим особам, iншим особам пiд час реалiзацiї Фондом гарантування вкладiв фiзичних осiб майна (активiв) банку, вiднесеного до категорiї неплатоспроможних, вчиняти певнi дiї або встановлення обов'язку для таких осiб утримуватися вiд вчинення певних дiй;
3) зупинення дiї рiшень Кабiнету Мiнiстрiв України про участь держави у виведеннi неплатоспроможного банку з ринку, iндивiдуальних актiв Мiнiстерства фiнансiв України, прийнятих на виконання таких рiшень Кабiнету Мiнiстрiв України, iндивiдуальних актiв Нацiональної комiсiї з цiнних паперiв та фондового ринку, прийнятих у процесi виведення неплатоспроможного банку з ринку, а також встановлення для Кабiнету Мiнiстрiв України, Мiнiстерства фiнансiв України, Нацiональної комiсiї з цiнних паперiв та фондового ринку, їх посадових та службових осiб заборони або обов'язку вчиняти певнi дiї, обов'язку утримуватися вiд вчинення певних дiй, що випливають з таких рiшень/актiв.
8. Майно (активи), у тому числi грошовi кошти, клiєнта банку, на яке судом накладено арешт до дня вiднесення цього банку до категорiї неплатоспроможних або дня прийняття рiшення про вiдкликання банкiвської лiцензiї та лiквiдацiю банку з пiдстав, визначених статтею 77 Закону України "Про банки i банкiвську дiяльнiсть" (крiм лiквiдацiї банку за рiшенням його власникiв), може бути передано приймаючому або перехiдному банку у встановленому законодавством про систему гарантування вкладiв фiзичних осiб порядку з письмовим повiдомленням Фондом гарантування вкладiв фiзичних осiб особи, в iнтересах якої накладено арешт. При цьому передане майно (активи), у тому числi грошовi кошти, залишається обтяженим вiдповiдно до ухвали суду про накладення арешту";
4) статтю 141 доповнити частиною десятою такого змiсту:
"10. Зустрiчне забезпечення не застосовується щодо позовiв Фонду гарантування вкладiв фiзичних осiб, якi поданi ним у межах процедури виведення неплатоспроможного банку з ринку".
6. Статтю 55 Закону України "Про нотарiат" (Вiдомостi Верховної Ради України, 1993 р., N 39, ст. 383 iз наступними змiнами) пiсля частини дев'ятої доповнити новою частиною такого змiсту:
"Посвiдчення угод про вiдчуження майна (активiв) банкiв, що виводяться з ринку, з приймаючим або перехiдним банком здiйснюється вiдповiдно до цього Закону з урахуванням вимог Закону України "Про систему гарантування вкладiв фiзичних осiб".
У зв'язку з цим частини десяту i одинадцяту вважати вiдповiдно частинами одинадцятою i дванадцятою.
7. Статтю 74 Закону України "Про Нацiональний банк України" (Вiдомостi Верховної Ради України, 1999 р., N 29, ст. 238; 2015 р., N 32, ст. 315) викласти у такiй редакцiї:
"Стаття 74. Оскарження рiшень, дiй або бездiяльностi Нацiонального банку чи його посадових та службових осiб
Рiшення (нормативно-правовi акти чи iндивiдуальнi акти), дiї або бездiяльнiсть Нацiонального банку чи його посадових та службових осiб можуть бути оскарженi до суду виключно з метою встановлення їх законностi. Особливостi оскарження окремих рiшень Нацiонального банку встановлюються законом.
Оскарження рiшення, акта або дiї Нацiонального банку не зупиняє їх виконання. Забезпечення позову шляхом зупинення дiї рiшень Нацiонального банку, а також встановлення для Нацiонального банку, його посадових та службових осiб заборони або обов'язку вчиняти певнi дiї, обов'язку утримуватися вiд вчинення певних дiй, не допускаються".
8. У Законi України "Про банки i банкiвську дiяльнiсть" (Вiдомостi Верховної Ради України, 2001 р., N 5 - 6, ст. 30 iз наступними змiнами):
1) частину першу статтi 2 доповнити з урахуванням алфавiтного порядку термiном такого змiсту:
"професiйне судження - вмотивований, об'єктивний, неупереджений та обґрунтований висновок та/або оцiнка Нацiонального банку України щодо фактiв, подiй, обставин, осiб, що ґрунтується на знаннях i досвiдi службовцiв Нацiонального банку України, на комплексному та всебiчному аналiзi iнформацiї та документiв, поданих до Нацiонального банку України в межах передбачених законодавством процедур та отриманих Нацiональним банком України, у тому числi в результатi здiйснення ним банкiвського регулювання та нагляду, а також на iнформацiї з офiцiйних джерел";
2) у статтi 6:
друге речення частини третьої виключити;
доповнити частиною четвертою такого змiсту:
"У разi суперечностi норм цього Закону нормам iнших законодавчих актiв (включаючи кодекси) норми цього Закону мають перевагу";
3) частину дванадцяту статтi 42 викласти в такiй редакцiї:
"Голова правлiння банку, головний бухгалтер банку, голова та члени ради банку вступають на посаду пiсля їх погодження Нацiональним банком України. У разi якщо пiсля завершення строку розгляду повного пакета документiв Нацiональний банк України не повiдомив банк про рiшення щодо погодження на посаду голови або члена ради банку, кандидат вважається погодженим на вiдповiдну посаду";
4) у статтi 67:
пiсля частини другої доповнити шiстьма новими частинами такого змiсту:
"При здiйсненнi банкiвського нагляду та нагляду у сферi запобiгання та протидiї легалiзацiї (вiдмиванню) доходiв, одержаних злочинним шляхом, фiнансуванню тероризму та фiнансуванню розповсюдження зброї масового знищення Нацiональний банк України має право застосовувати професiйне судження.
Професiйне судження формується Нацiональним банком України з урахуванням таких принципiв:
рiвноцiнностi сутностi та форми (оцiнка правочинiв, операцiй, обставин та подiй з точки зору їх сутi та форми);
спiвмiрностi (пропорцiйностi) (урахування обставин та умов конкретної ситуацiї, щодо якої формується професiйне судження та приймається вiдповiдне рiшення (зокрема, розмiр банку, складнiсть, обсяг, види, характер здiйснюваних ним операцiй, органiзацiйна структура банку, профiль ризику банку, особливостi дiяльностi банку як системно важливого (за наявностi такого статусу), дiяльнiсть банкiвської групи, до складу якої входить банк, фiнансовий стан банку та власникiв iстотної участi в ньому);
обґрунтованого сумнiву (здiйснення додаткової/поглибленої перевiрки/аналiзу правочинiв, операцiй, обставин та/або подiй, щодо яких формується професiйне судження та приймається вiдповiдне рiшення, за наявностi обґрунтованого сумнiву щодо них);
комплексного аналiзу (дослiдження всiх обставин та умов конкретної ситуацiї при формуваннi професiйного судження та прийняттi вiдповiдного рiшення).
Професiйне судження може застосовуватися Нацiональним банком України пiд час будь-якої оцiнки осiб, правочинiв, операцiй, обставин, подiй (як за якiсними, так i за кiлькiсними показниками), що здiйснюється Нацiональним банком України в межах виконання покладених на нього наглядових функцiй (зокрема, оцiнки фiнансового стану банку, ризикiв, притаманних його дiяльностi, життєздатностi бiзнес-моделi банку, адекватностi капiталу та лiквiдностi банку ризикам, на якi наражається або може наражатися банк, якостi корпоративного управлiння в банку, ефективностi систем управлiння ризиками та внутрiшнього контролю, у тому числi у сферi запобiгання та протидiї легалiзацiї (вiдмиванню) доходiв, одержаних злочинним шляхом, фiнансуванню тероризму та фiнансуванню розповсюдження зброї масового знищення, впливу ризикiв i стрес-факторiв на ефективне, надiйне та розсудливе управлiння банком, фiнансову стабiльнiсть i захист iнтересiв вкладникiв та iнших кредиторiв банку).
Документи, у яких викладене професiйне судження, мають бути пiдписанi/затвердженi/погодженi/схваленi Головою Нацiонального банку України або уповноваженим(и) на такi дiї службовцем(ями) Нацiонального банку України.
Рiшення Правлiння Нацiонального банку України та Комiтету з питань нагляду та регулювання дiяльностi банкiв, нагляду (оверсайту) платiжних систем, прийнятi iз застосуванням професiйного судження, можуть бути оскарженi в судовому порядку.
Документ, у якому викладене професiйне судження, крiм рiшень Правлiння Нацiонального банку України та Комiтету з питань нагляду та регулювання дiяльностi банкiв, нагляду (оверсайту) платiжних систем, може бути переглянутий у встановленому Нацiональним банком України порядку Комiтетом з питань нагляду та регулювання дiяльностi банкiв, нагляду (оверсайту) платiжних систем за зверненням особи, якої вiн стосується. Особа має право клопотати про перегляд вiдповiдного документа протягом 15 робочих днiв з дня його отримання".
У зв'язку з цим частини третю - шiстнадцяту вважати вiдповiдно частинами дев'ятою - двадцять другою;
частину двадцяту виключити;
5) статтю 73 пiсля частини першої доповнити трьома новими частинами такого змiсту:
"Прийняття рiшення щодо застосування конкретного заходу впливу iз перелiку заходiв впливу, визначених частиною першою цiєї статтi, є виключною компетенцiєю Нацiонального банку України, визначеною законом.
Рiшення Нацiонального банку України про застосування заходу впливу обов'язково має мiстити:
вiдомостi про встановленi обставини (факти);
кiлькiснi, якiснi оцiнки та висновки Нацiонального банку України, включаючи висновки про наявнiсть ознак провадження банком ризикової дiяльностi, що загрожує iнтересам вкладникiв чи iнших кредиторiв банку, та обґрунтування адекватностi застосування вiдповiдного заходу впливу, що ґрунтуються на встановлених обставинах (фактах);
вiдомостi про результати розгляду пояснень/заперечень банку або iншої особи, яка стала об'єктом перевiрки Нацiонального банку України та щодо якої прийнято таке рiшення (у разi наявностi)".
Нацiональний банк України у разi розгляду питань щодо застосування заходiв впливу запрошує у визначеному ним порядку для надання пояснень/заперечень уповноважену (уповноважених) особу (осiб) банку або iншу особу, яка стала об'єктом перевiрки Нацiонального банку України та щодо якого (якої) має бути прийнято таке рiшення".
У зв'язку з цим частини другу - десяту вважати вiдповiдно частинами п'ятою - тринадцятою;
6) у статтi 75:
у частинi першiй:
пункт 1 викласти в такiй редакцiї:
"1) банк протягом 30 календарних днiв поспiль допустив порушення мiнiмального значення нормативу достатностi (адекватностi) регулятивного капiталу та/або нормативу достатностi основного капiталу, встановленого нормативно-правовими актами Нацiонального банку України, що розраховується щодекади - два i бiльше разiв";
пункти 2 i 3 виключити;
у пунктi 4:
в абзацi першому слова i цифру "звiтного мiсяця допустив зменшення на 5 i бiльше вiдсоткiв" замiнити цифрами i словами "30 календарних днiв поспiль допустив порушення";
доповнити абзацом четвертим такого змiсту:
"щомiсячно - один раз";
пункти 41 i 5 виключити;
у частинi шостiй цифри "180" замiнити цифрами "120";
у частинi сьомiй слово "семи" замiнити словами "семи робочих";
частину восьму викласти в такiй редакцiї:
"Нацiональний банк України має право прийняти рiшення про визнання дiяльностi банку такою, що вiдповiдає законодавству, або про вiднесення банку до категорiї неплатоспроможних у будь-який час протягом 120 днiв з дня вiднесення банку до категорiї проблемних";
у частинi дев'ятiй цифри "180" замiнити цифрами "120";
7) у статтi 76:
у частинi першiй:
абзац перший доповнити словами "наявностi хоча б однiєї з таких пiдстав";
у пунктi 1 цифри "180" замiнити цифрами "120";
пункт 2 викласти в такiй редакцiї:
"2) зменшення нормативу достатностi (адекватностi) регулятивного капiталу та/або нормативу достатностi основного капiталу на 50 i бiльше вiдсоткiв вiд мiнiмального рiвня, встановленого нормативно-правовими актами Нацiонального банку України";
пункт 3 виключити;
частину другу замiнити чотирма новими частинами такого змiсту:
"Нацiональний банк України має право прийняти рiшення про вiднесення банку до категорiї неплатоспроможних у разi, якщо банк не виконав у встановлений договором або визначений законодавством України строк свої зобов'язання перед вкладниками та iншими кредиторами через недостатнiсть коштiв.
Нацiональний банк України за наявностi пiдстав, визначених частиною першою цiєї статтi, приймає рiшення про вiднесення проблемного банку до категорiї неплатоспроможних у будь-який час незалежно вiд строку перебування банку в категорiї проблемних.
Нацiональний банк України не пiзнiше дня, наступного за днем прийняття рiшення про вiднесення банку до категорiї неплатоспроможних:
1) повiдомляє про це рiшення банк, учасникiв банку та Фонд гарантування вкладiв фiзичних осiб для вжиття ним заходiв, передбачених Законом України "Про систему гарантування вкладiв фiзичних осiб";
2) оприлюднює повний текст рiшення з обґрунтуванням його прийняття на сторiнках офiцiйного iнтернет-представництва Нацiонального банку України з урахуванням вимог Закону України "Про захист персональних даних" та надає для опублiкування в газетi "Голос України" або "Урядовий кур'єр" iнформацiю про оприлюднення повного тексту рiшення. З дня оприлюднення повного тексту рiшення на сторiнках офiцiйного iнтернет-представництва Нацiонального банку України банк, учасники банку, вкладники, iншi кредитори та контрагенти банку вважаються повiдомленими про прийняте Нацiональним банком України рiшення про вiднесення банку до категорiї неплатоспроможних.
Розпочата процедура виведення неплатоспроможного банку з ринку не може бути зупинена/припинена, у тому числi в разi визнання протиправними (незаконними) та скасування iндивiдуальних актiв Нацiонального банку України та/або Фонду гарантування вкладiв фiзичних осiб, що були пiдставою для її початку".
У зв'язку з цим частини третю - п'яту вважати вiдповiдно частинами шостою - восьмою;
8) у статтi 77:
частину п'яту викласти в такiй редакцiї:
"Нацiональний банк України не пiзнiше дня, наступного за днем прийняття рiшення про вiдкликання банкiвської лiцензiї та лiквiдацiю банку:
1) повiдомляє про це банк, учасникiв банку та надсилає рiшення до Фонду гарантування вкладiв фiзичних осiб;
2) оприлюднює повний текст рiшення з обґрунтуванням його прийняття на сторiнках офiцiйного iнтернет-представництва Нацiонального банку України з урахуванням вимог Закону України "Про захист персональних даних" та надає для опублiкування в газетi "Голос України" або "Урядовий кур'єр" iнформацiю про оприлюднення повного тексту рiшення. З дня оприлюднення повного тексту рiшення на сторiнках офiцiйного iнтернет-представництва Нацiонального банку України банк, учасники банку, вкладники, iншi кредитори та контрагенти банку вважаються повiдомленими про прийняте Нацiональним банком України рiшення про вiдкликання банкiвської лiцензiї та лiквiдацiю банку";
пiсля частини шостої доповнити новою частиною такого змiсту:
"Розпочата процедура лiквiдацiї банку не може бути зупинена/припинена, у тому числi в разi визнання протиправними (незаконними) та скасування iндивiдуальних актiв Нацiонального банку України та/або Фонду гарантування вкладiв фiзичних осiб, що були пiдставою для її початку".
У зв'язку з цим частини сьому i восьму вважати вiдповiдно частинами восьмою i дев'ятою;
у частинi восьмiй пiсля слова "банк" доповнити словами "як юридична особа", а слова "осiб та фiзичних осiб - пiдприємцiв" замiнити словами "осiб, фiзичних осiб - пiдприємцiв та громадських формувань";
у частинi дев'ятiй слова "рiшення про затвердження лiквiдацiйного балансу та звiту лiквiдатора" замiнити словами "звiту про виконання лiквiдацiйної процедури та лiквiдацiйний баланс";
9) статтю 79 викласти в такiй редакцiї:
"Стаття 79. Оскарження рiшень Нацiонального банку України
Банк або iншi особи, якi охоплюються наглядовою дiяльнiстю Нацiонального банку України, мають право оскаржити в судi в установленому законодавством порядку рiшення, дiї або бездiяльнiсть Нацiонального банку України чи його посадових та службових осiб.
Особливостi оскарження рiшень (iндивiдуальних актiв) Нацiонального банку України про вiднесення банку до категорiї неплатоспроможних, про вiдкликання у банку банкiвської лiцензiї та лiквiдацiю банку встановлюються Кодексом адмiнiстративного судочинства України.
Визнання протиправним (незаконним) та скасування iндивiдуального акта Нацiонального банку України, зазначеного в частинi другiй цiєї статтi, або окремих його положень:
не вiдновлює того становища банку, яке iснувало до прийняття такого акта/рiшення, включаючи вiдновлення правового статусу цього банку, та не вiдновлює становища/прав осiб, якi були учасниками банку на момент прийняття такого акта/рiшення;
не може бути пiдставою для визнання недiйсними, нечинними, протиправними та скасування будь-яких рiшень, правочинiв або iнших дiй / визнання протиправною бездiяльностi, прийнятих, вчинених або допущених у процедурi виведення неплатоспроможного банку з ринку / лiквiдацiї банку;
не породжує будь-яких прав у осiб, якi були учасниками банку на момент прийняття такого iндивiдуального акта/рiшення, крiм права на вiдшкодування завданої шкоди.
Застосування положень цiєї статтi та/або вiдшкодування шкоди, завданої учаснику (учасникам) банку внаслiдок протиправного (незаконного) вiднесення банку до категорiї неплатоспроможних, вiдкликання у банку банкiвської лiцензiї та лiквiдацiї банку, вiдповiдно до статтi 791 цього Закону не звiльняє такого учасника (учасникiв) вiд цивiльної, адмiнiстративної або кримiнальної вiдповiдальностi за свої дiї";
10) доповнити статтею 791 такого змiсту:
"Стаття 791. Вiдшкодування шкоди, завданої учаснику банку внаслiдок протиправного (незаконного) вiднесення банку до категорiї неплатоспроможних, вiдкликання у банку банкiвської лiцензiї та лiквiдацiї банку
У разi визнання протиправним (незаконним) та скасування рiшення (iндивiдуального акта) Нацiонального банку України, зазначеного у частинi другiй статтi 79 цього Закону, особа, яка була учасником банку на момент прийняття такого рiшення (iндивiдуального акта), має право на вiдшкодування шкоди, заподiяної таким рiшенням (iндивiдуальним актом), у порядку, встановленому законом, з урахуванням особливостей, встановлених цiєю статтею.
Обов'язок доказування завданої шкоди та її розмiру покладається на учасника банку.
Вiдшкодування упущеної вигоди здiйснюється у розмiрi доходiв, якi учасник банку мiг би реально одержати, але прийняте рiшення (iндивiдуальний акт) Нацiонального банку України стало єдиною i достатньою причиною, яка позбавила цього учасника можливостi їх отримати. Упущена вигода вiдшкодовується лише у разi, якщо така вигода не була врахована пiд час оцiнки реальних збиткiв (вартостi акцiй).
Реальнi збитки визначаються у розмiрi вартостi акцiй банку на день прийняття рiшення Нацiонального банку України про вiднесення банку до категорiї неплатоспроможних / вiдкликання банкiвської лiцензiї та лiквiдацiю банку (далi у цiй статтi - день врегулювання).
Вартiсть акцiй визначається у розмiрi суми, яку б покупець, який володiє усiєю необхiдною iнформацiєю та даними, сплатив би на день врегулювання за акцiї банку з урахуванням майбутнiх перспектив банку, враховуючи реальний фiнансовий стан банку (у тому числi його регулятивний капiтал, лiквiднiсть та якiсть активiв), бiзнес-модель банку та його структуру, а також ринковi умови (у тому числi доступнiсть лiквiдностi i вартiсть фiнансування) та макроекономiчну ситуацiю.
Вартiсть акцiй визначається у звiтi про стан фiнансово-господарської дiяльностi банку, що складається мiжнародно визнаною аудиторською фiрмою, яка вiдповiдає критерiям, визначеним Нацiональним банком України. Така оцiнка фiнансово-господарської дiяльностi банку та вартостi акцiй призначається судом, який розглядає справу про вiдшкодування завданої шкоди.
Суд покладає обов'язок з укладення договору з визначеною ним аудиторською фiрмою про проведення оцiнки фiнансово-господарської дiяльностi банку та вартостi акцiй на Нацiональний банк України.
Позивач зобов'язаний внести на депозитний рахунок суду попередньо визначену суму витрат, пов'язаних з проведенням оцiнки фiнансово-господарської дiяльностi банку та вартостi акцiй.
Звiт аудиторської фiрми про стан фiнансово-господарської дiяльностi банку не може бути вiдхилений судом.
Звiт аудиторської фiрми про стан фiнансово-господарської дiяльностi банку прирiвнюється до висновку експертизи, призначеної вiдповiдно до процесуального законодавства України. Такий звiт пiдлягає опублiкуванню на сторiнках офiцiйного iнтернет-представництва Нацiонального банку України.
Вартiсть акцiй визначається, ґрунтуючись на розсудливiй та реалiстичнiй оцiнцi вiдповiдно до мiжнародних стандартiв оцiнки з урахуванням особливостей функцiонування банкiв (включаючи вимоги до регулятивного капiталу, дотримання яких необхiдне для продовження дiяльностi банку).
У разi якщо фiнансовий стан банку на день врегулювання, визначений аудиторською фiрмою, свiдчить, що розмiр зобов'язань банку перевищував розмiр активiв банку, вважається, що банк не мiг дiяти безперервно (не мав перспектив продовжити дiяльнiсть) та матерiальна шкода не завдана. Якщо за результатами аудиту/оцiнки встановлено, що розмiр активiв банку перевищував розмiр зобов'язань банку, таке перевищення не є достатнiм доказом того, що матерiальна шкода завдана.
До процедури визначення вартостi акцiй та особи, яка проводитиме оцiнку, не застосовуються положення Закону України "Про оцiнку майна, майнових прав та професiйну оцiночну дiяльнiсть" та статтi 8 Закону України "Про акцiонернi товариства".
Пiд час оцiнки фiнансово-господарської дiяльностi банку на день врегулювання до уваги береться iнформацiя/данi, вiдомi станом на день проведення такої оцiнки, включаючи iнформацiю/данi, отриманi пiсля прийняття рiшення Нацiонального банку України про вiднесення банку до категорiї неплатоспроможних / вiдкликання банкiвської лiцензiї та лiквiдацiї банку.
З метою проведення аналiзу фiнансово-господарського стану банку на день врегулювання аудиторська фiрма застосовує мiжнароднi стандарти фiнансової звiтностi у частинi, яка застосовується щодо банкiв.
У разi якщо законодавство встановлювало спецiальний режим для реструктуризацiї або рекапiталiзацiї банкiв на обмежений перiод часу для стабiлiзацiї банкiвської та фiнансової систем, вiдповiднiсть банку таким зменшеним регуляторним вимогам протягом такого обмеженого перiоду, а також незастосування санкцiй за порушення вимог до регулятивного капiталу та/або iнших вимог i показникiв не можуть вважатися достатнiм доказом позитивної вартостi акцiй.
З метою уникнення безпiдставного збагачення учасникiв банку у результатi врахування фiнансової пiдтримки (лiквiдностi, поповнення капiталу, гарантiй тощо) банку, наданої/внесеної державою (Кабiнетом Мiнiстрiв України, Нацiональним банком України, Мiнiстерством фiнансiв України) до/пiсля дати врегулювання, оцiнка вартостi акцiй повинна базуватися на таких припущеннях:
1) у день врегулювання банк повинен негайно сплатити/повернути будь-яку фiнансову пiдтримку, включаючи стабiлiзацiйнi кредити, рефiнансування або iншi кредити, наданi Нацiональним банком України як кредитором останньої iнстанцiї, а фiнансовий стан банку повинен оцiнюватися з урахуванням фiнансових втрат банку, якi вiн зазнав би внаслiдок здiйснення таких платежiв. У разi якщо для здiйснення виплат банк був би вимушений продавати свої активи, а також за вiдсутностi будь-яких iнших ринкових iндикаторiв до вартостi таких активiв застосовуються коригуючi коефiцiєнти для майна/гарантiй, якi є прийнятними для забезпечення виконання зобов'язань за кредитом для екстреної пiдтримки лiквiдностi, та порядок їх врахування, встановлений Нацiональним банком України на день врегулювання;
2) пiсля дня врегулювання жодна пiдтримка лiквiднiстю (крiм доступу до стандартних iнструментiв регулювання лiквiдностi Нацiонального банку України), поповнення капiталу, гарантiї, програми викупу активiв чи iнша форма державної пiдтримки не будуть надаватися державними органами (включаючи Нацiональний банк України та Фонд гарантування вкладiв фiзичних осiб). У разi якщо у реальностi така пiдтримка була надана, оцiнка майбутнiх перспектив та показникiв банку повинна здiйснюватися, базуючись на припущеннi, що така пiдтримка не надавалася.
Будь-який платiж, отриманий учасником (учасниками) банку у процесi лiквiдацiї банку або внаслiдок виконання плану врегулювання, зменшує на вiдповiдну суму розмiр завданих реальних збиткiв.
Вiдшкодування шкоди здiйснюється виключно у грошовiй формi. Вiдшкодування шкоди в iнший спосiб, зокрема вiдшкодування в натурi (передання речi того ж роду та тiєї ж якостi тощо), не допускається".
9. У Законi України "Про акцiонернi товариства" (Вiдомостi Верховної Ради України, 2008 р., N 50 - 51, ст. 384 iз наступними змiнами):
1) частину шосту статтi 1 викласти в такiй редакцiї:
"6. Особливостi правового статусу, створення, дiяльностi, припинення, видiлу акцiонерних товариств, у тому числi неплатоспроможного банку, перехiдного банку, створеного Фондом гарантування вкладiв фiзичних осiб, що провадять дiяльнiсть на ринках фiнансових послуг, визначаються законами, що регулюють порядок надання фiнансових послуг, здiйснення банкiвської дiяльностi, дiяльнiсть системи гарантування вкладiв фiзичних осiб та виведення банкiв з ринку. У разi суперечностi норм цього Закону нормам законiв, що регулюють порядок надання фiнансових послуг, здiйснення банкiвської дiяльностi, дiяльнiсть системи гарантування вкладiв фiзичних осiб та виведення банкiв з ринку, норми законiв, що регулюють порядок надання фiнансових послуг, здiйснення банкiвської дiяльностi, дiяльнiсть системи гарантування вкладiв фiзичних осiб та виведення банкiв з ринку, мають перевагу";
2) частину першу статтi 22 доповнити абзацом четвертим такого змiсту:
"розмiщення акцiй пiд час виведення неплатоспроможного банку з ринку, у тому числi створення та приведення у вiдповiднiсть з вимогами банкiвського законодавства дiяльностi перехiдного банку".
10. У Законi України "Про систему гарантування вкладiв фiзичних осiб" (Вiдомостi Верховної Ради України, 2012 р., N 50, ст. 564 iз наступними змiнами):
1) у частинi першiй статтi 2:
пункт 5 викласти у такiй редакцiї:
"5) iнвестор - держава в особi Мiнiстерства фiнансiв України або в особi банку, в якому держава є власником частки понад 75 вiдсоткiв акцiй, - у разi прийняття рiшення Кабiнетом Мiнiстрiв України про участь держави у виведеннi неплатоспроможного банку з ринку або особа, яка виявила намiр i надала Фонду письмове зобов'язання про придбання акцiй неплатоспроможного банку або перехiдного банку у процесi виведення неплатоспроможного банку з ринку";
пункт 62 виключити;
пункти 11 i 13 викласти в такiй редакцiї:
"11) приймаючий банк - банк, що не належить до категорiї проблемного або неплатоспроможного, який бере участь у процесi виведення неплатоспроможного банку з ринку шляхом приймання вiд цього банку частини або всього майна (активiв) та зобов'язань";
"13) продаж банку - продаж iнвестору всiх або частини акцiй, якi йому не належать, перехiдного банку або неплатоспроможного банку";
2) у частинi другiй статтi 4:
пункт 8 викласти в такiй редакцiї:
"8) здiйснює заходи щодо:
пiдготовки до запровадження процедури виведення банку з ринку, у тому числi органiзацiйнi заходи щодо проведення вiдкритого конкурсу та визначення найменш витратного способу виведення банку з ринку;
проведення процедури виведення неплатоспроможного банку з ринку, у тому числi шляхом виконання плану врегулювання, здiйснення тимчасової адмiнiстрацiї та лiквiдацiї банку";
пункт 12 виключити;
3) у частинi п'ятiй статтi 12:
пункт 8 викласти в такiй редакцiї:
"8) погоджує умови вiдчуження всього або частини майна (активiв) та всiх або частини зобов'язань з урахуванням черговостi, визначеної статтею 52 цього Закону, приймаючому банку, умови продажу неплатоспроможного банку iнвестору або утворення перехiдного банку, передачу йому всього або частини майна (активiв) та всiх або частини зобов'язань з урахуванням черговостi, визначеної статтею 52 цього Закону, i його продажу iнвестору";
доповнити пунктом 91 такого змiсту:
"91) ухвалює рiшення про надання кредиту перехiдному банку вiдповiдно до частини дванадцятої статтi 411 цього Закону";
пункт 15 викласти в такiй редакцiї:
"15) затверджує лiквiдацiйний баланс та звiт про виконання лiквiдацiйної процедури";
4) у частинi першiй статтi 19:
пункт 101 виключити;
доповнити пунктом 131 такого змiсту:
"131) доходи, отриманi вiд надання кредиту перехiдному банку вiдповiдно до частини дванадцятої статтi 411 цього Закону";
5) у частинi другiй статтi 20:
у пунктi 2 слова "у тому числi витрат Фонду, передбачених частиною восьмою статтi 39 цього Закону" виключити;
пункт 7 викласти в такiй редакцiї:
"7) надання кредиту перехiдному банку, створеному з метою, визначеною пунктом 2 частини двадцятої статтi 42 цього Закону, на пiдставi рiшення Кабiнету Мiнiстрiв України про участь держави у виведеннi неплатоспроможного банку з ринку у спосiб, визначений пунктом 4 частини другої статтi 39 цього Закону, у порядку та на умовах, визначених нормативно-правовими актами Фонду";
у пунктi 8 слова "спецiалiзованої установи" виключити;
6) у частинi четвертiй статтi 22:
в абзацi першому слова "частини шiстнадцятої" замiнити словами "частини двадцятої";
в абзацi другому слова "частини шiстнадцятої" замiнити словами "частини двадцятої";
7) у пунктi 2 частини п'ятої статтi 35 слова "частиною дев'ятою" замiнити словами "частиною десятою";
8) у статтi 36:
частину четверту викласти в такiй редакцiї:
"4. Початок тимчасової адмiнiстрацiї або будь-якi дiї, що вживаються Фондом на виконання плану врегулювання, не є пiдставою для припинення, розiрвання або невиконання договорiв про надання послуг (виконання робiт), якi забезпечують операцiйну та господарську дiяльнiсть банку, зокрема договорiв з платiжними органiзацiями платiжних систем, про надання клiрингових, розрахункових послуг, про оренду рухомого та нерухомого майна, про надання комунальних послуг, послуг зв'язку, охорони тощо.
Приймаючий/перехiдний банк є правонаступником неплатоспроможного банку за такими переданими договорами з моменту вiдчуження/передачi майна (активiв) та зобов'язань неплатоспроможного банку. Такi договори виконуються на тих самих умовах, на яких вони були укладенi з банком до часу визнання його неплатоспроможним. У разi припинення, розiрвання або порушення умов таких договорiв з боку контрагентiв банку Фонд, приймаючий/перехiдний банк, неплатоспроможний банк мають право вимагати вiдшкодування збиткiв у порядку, встановленому законодавством України";
частину п'яту доповнити пунктами 21 i 6 такого змiсту:
"21) накладення нових обтяжень чи обмежень на майно (активи) (у тому числi арештiв, заборони прийняття рiшень про продаж або про вчинення iнших дiй)";
"6) замiна кредитора у зобов'язаннi банку на договiрнiй основi, крiм випадкiв передачi всього або частини майна (активiв) та всiх або частини зобов'язань приймаючому або перехiдному банку";
пункт 1 частини шостої викласти у такiй редакцiї:
"1) виплати коштiв за вкладами вкладникiв за договорами, строк яких закiнчився, та за договорами банкiвського рахунку вкладникiв. Зазначенi виплати здiйснюються в межах суми вiдшкодування, що гарантується Фондом, в нацiональнiй валютi України. Вклади в iноземнiй валютi перераховуються в нацiональну валюту України за офiцiйним курсом гривнi, встановленим Нацiональним банком України до iноземних валют на кiнець дня, що передує дню початку процедури виведення Фондом банку з ринку (у разi прийняття Нацiональним банком України рiшення про вiдкликання банкiвської лiцензiї та лiквiдацiю банку з пiдстав, визначених статтею 77 Закону України "Про банки i банкiвську дiяльнiсть", - станом на кiнець дня, що передує дню початку процедури лiквiдацiї Фондом банку)";
пiсля частини шостої доповнити новою частиною такого змiсту:
"7. Виконавча дирекцiя Фонду має право прийняти рiшення про незастосування обмежень, встановлених пунктами 1 i 5 частини п'ятої цiєї статтi, до зобов'язань (крiм зобов'язань перед пов'язаними з банком особами) системно важливого банку, вiднесеного Нацiональним банком України до категорiї неплатоспроможних (крiм випадкiв виведення неплатоспроможного банку з ринку за участю держави, передбачених статтею 411 цього Закону).
У разi якщо iнформацiя про проведенi операцiї свiдчить про перевищення фактичних залишкiв на рахунках клiєнтiв або встановлених лiмiтiв пiсля дати вiдчуження/передачi, приймаючий/перехiдний банк набуває право вимоги до вiдповiдного клiєнта, а клiєнт набуває зобов'язання повернути визначену банком суму коштiв.
У разi якщо iнформацiя про проведенi операцiї свiдчить про те, що зобов'язання приймаючого/перехiдного банку перед клiєнтом пiсля дати вiдчуження/передачi є бiльшими, нiж фактично переданi залишки на рахунках, приймаючий/перехiдний банк набуває зобов'язання повернути вiдповiдну суму коштiв клiєнту, а клiєнт набуває право вимоги до приймаючого/перехiдного банку на таку суму коштiв".
У зв'язку з цим частини сьому - дев'яту вважати вiдповiдно частинами восьмою - десятою;
частину дев'яту викласти у такiй редакцiї:
"9. Дiя Кодексу України з процедур банкрутства на банки не поширюється";
доповнити частинами одинадцятою та дванадцятою такого змiсту:
"11. Визнання банку неплатоспроможним є пiдставою для зупинення на строк запровадження тимчасової адмiнiстрацiї та/або до дати укладення договору купiвлi-продажу акцiй перехiдного банку внесення змiн до системи депозитарного облiку цiнних паперiв неплатоспроможного банку та/або перехiдного банку, та/або вiдповiдного власника цiнних паперiв неплатоспроможного банку, крiм дiй, якi здiйснюються на вимогу Фонду вiдповiдно до цього Закону. На вимогу Фонду з метою виконання плану врегулювання внесення необхiдних змiн до системи депозитарного облiку цiнних паперiв такого банку здiйснюється вiдповiдними депозитарними установами невiдкладно (негайно).
12. Вiдчуження або передача всього або частини майна (активiв) та всiх або частини зобов'язань неплатоспроможного банку на користь приймаючого/перехiдного банку пiсля затвердження плану врегулювання, що передбачає виведення неплатоспроможного банку з ринку у спосiб, визначений пунктами 2, 3 або 4 частини другої статтi 39 цього Закону, здiйснюється вiдповiдно до статей 40 i 42 цього Закону з такими особливостями:
1) дозволи, погодження, згоди, отримання яких передбачено законодавством та якi є необхiдними у процесi вiдчуження або передачi майна (активiв) на користь приймаючої сторони, крiм передбачених цим Законом, вважаються отриманими/наданими;
2) вимоги щодо обов'язкового нотарiального посвiдчення правочинiв з майном (активами) неплатоспроможного банку не застосовуються;
3) положення законодавства щодо обмеження строкiв внесення iнформацiї до державних реєстрiв про права на майно (актив) неплатоспроможного банку (у тому числi щодо накладених обтяжень на таке майно (активи) не застосовуються;
4) положення законодавства про переважне право на придбання частки не застосовуються;
5) приймаючий/перехiдний банк, якому вiдчуженi або переданi майно (активи) та зобов'язання неплатоспроможного банку, має провести верифiкацiю та iдентифiкацiю осiб, майно (активи) та зобов'язання яких переданi з неплатоспроможного банку, протягом 180 днiв з дня передачi;
6) майно (активи), включене до реєстрiв на передачу, але не було вiдчужене або передане на користь приймаючого/перехiдного банку на пiдставi договору (договорiв) (змiшаного договору / акта (актiв) приймання-передачi), може передаватися на пiдставi договору (договорiв) в управлiння приймаючому/перехiдному банку. У такому разi таке майно (активи) не включається до лiквiдацiйної маси неплатоспроможного банку протягом строку, визначеного таким (такими) договором (договорами). Приймаючий/перехiдний банк, Фонд i неплатоспроможний банк вживають заходiв для усунення причин, що перешкоджають вiдчуженню або передачi майна, та пiсля їх усунення вiдчужують або передають майно (активи) на користь приймаючого/перехiдного банку вiдповiдно до договору (договорiв) (змiшаного договору), укладеного вiдповiдно до статтi 40 цього Закону, або акта (актiв) приймання-передачi;
7) отримання приймаючим/перехiдним банком дозволу Антимонопольного комiтету України на концентрацiю у разi передачi майна (активiв) та зобов'язань не вимагається.
Положення цiєї частини не застосовуються у разi вiдчуження в подальшому приймаючим/перехiдним банком переданого майна (активiв)";
9) у статтi 39:
у пунктi 4 частини третьої слово "лiквiдацiї" замiнити словами "виконання лiквiдацiйної процедури";
частину четверту доповнити абзацом третiм такого змiсту:
"Кабiнет Мiнiстрiв України, Мiнiстерство фiнансiв України, Мiнiстерство юстицiї України, iншi мiнiстерства, державнi установи та пiдпорядкованi їм пiдприємства i органiзацiї, Нацiональна комiсiя з цiнних паперiв та фондового ринку, Центральний депозитарiй цiнних паперiв, Нацiональний банк України та Фонд зобов'язанi координувати свою дiяльнiсть, здiйснювати вiдповiднi дiї для забезпечення належної комунiкацiї мiж собою, iншими органами державної влади та установами (у тому числi учасниками депозитарної системи України), своєчасно пiдготувати документи та прийняти рiшення, необхiднi для забезпечення виконання вимог цього Закону, в межах своїх повноважень з метою виконання плану врегулювання, у тому числi у разi участi держави у виведеннi неплатоспроможного банку з ринку, Фонд має право здiйснювати всi необхiднi дiї для виконання плану врегулювання, незважаючи на положення iнших законiв та кодексiв";
частину шосту викласти в такiй редакцiї:
"6. Незалежно вiд положень iнших законiв, нормативно-правових актiв, статутiв, договорiв чи проспектiв емiсiї акцiй Фонд здiйснює свої повноваження та вживає необхiдних заходiв для виконання плану врегулювання, у тому числi за участю держави без повiдомлення та отримання згоди учасникiв, боржникiв, кредиторiв, контрагентiв неплатоспроможного або приймаючого/перехiдного банку за будь-якими договорами.
Учасники, кредитори банку, контрагенти банку за будь-якими договорами не мають права вимагати припинення або дострокового виконання зобов'язань банку та/або вiдшкодування їм збиткiв, понесених внаслiдок виконання плану врегулювання";
частину дев'яту виключити;
10) у статтi 391:
у частинi першiй цифри "3 - 5" замiнити цифрами "2 - 5", а пiсля слова "встановлюється" доповнити словами "нормативно-правовими";
частину сьому пiсля слова "серед" доповнити словами "банкiв, а також";
11) у статтi 40:
у назвi слова "активiв i" замiнити словами "майна (активiв) та";
частини п'яту i шосту викласти в такiй редакцiї:
"5. Зобов'язання неплатоспроможного банку передаються приймаючому банку за їхньою балансовою вартiстю на пiдставi договору про переведення боргу за реєстром зобов'язань. Договiр про переведення боргу укладається без необхiдностi отримання згоди кредиторiв (вкладникiв). При цьому внесення змiн до договорiв з кредиторами (вкладниками) не вимагається. Приймаючий банк набуває усiх прав та обов'язкiв боржника перед вiдповiдними кредиторами (вкладниками) неплатоспроможного банку.
6. Передача майна (активiв) неплатоспроможного банку здiйснюється на пiдставi договорiв про передачу майна (активiв) та/або договорiв про вiдступлення права вимоги за реєстром майна (активiв). При цьому згода вiдповiдних боржникiв не вимагається. Приймаючий банк набуває усiх прав та обов'язкiв кредитора щодо майна (активiв), яке передається вiдповiдно до договорiв про передачу майна (активiв) та/або договорiв про вiдступлення права вимоги, разом iз правами за договорами забезпечення таких вимог. Внесення змiн до договорiв з вiдповiдними боржниками не вимагається";
частину сьому доповнити абзацами другим та третiм такого змiсту:
"З моменту укладення таких договорiв приймаючий банк набуває всiх прав на майно (активи) та зобов'язання неплатоспроможного банку, права i обов'язки за якими передаються вiдповiдно до укладених договорiв.
Орган, що проводить державну реєстрацiю прав на майно (активи), у тому числi обтяжень на таке майно (активи) та обмежень на розпорядження (у тому числi арешт), здiйснює державну реєстрацiю на пiдставi таких договорiв або витягiв iз них, засвiдчених керiвником приймаючого банку. Орган, який проводить державну реєстрацiю прав на майно (активи), не має права вимагати для здiйснення реєстрацiї iншi документи, що пiдтверджують набуття права на майно (активи), нiж тi, що визначенi цим Законом";
у частинi десятiй:
в абзацi першому слова "завершення вiдчуження активiв i" замiнити словами "укладення договорiв вiдчуження майна (активiв) та";
абзаци другий i третiй викласти у такiй редакцiї:
"Пiсля укладення договорiв, визначених частинами п'ятою i шостою цiєї статтi:
1) учасники, боржники, кредитори (крiм Фонду) неплатоспроможного банку або його контрагенти за будь-якими договорами, у тому числi права i обов'язки щодо яких не переданi приймаючому банку, не можуть вимагати позбавлення приймаючого банку прав на передане йому майно (активи) або зменшення обсягу таких прав, та";
абзац п'ятий виключити;
12) у статтi 41:
частину третю викласти в такiй редакцiї:
"3. З дня затвердження плану врегулювання, яким передбачено продаж неплатоспроможного банку iнвестору:
1) Фонд вiдповiдно до закону набуває права розпорядження акцiями (паями) банку вiд iменi будь-якої особи, яка є учасником такого банку, пов'язаною з таким банком особою, без необхiдностi додаткового оформлення повноважень на продаж акцiй (паїв);
2) учаснику банку забороняється розпоряджатися акцiями (паями) банку у будь-який спосiб, у тому числi шляхом їх вiдчуження, передачi в забезпечення чи управлiння. Вiдомостi про таке обтяження акцiй на вимогу Фонду вносяться до системи облiку прав власностi на акцiї в депозитарнiй системi;
3) будь-якi правочини, вчиненi учасниками банку всупереч вимогам цiєї статтi, є нiкчемними;
4) Фонд зобов'язаний прийняти рiшення та вжити заходiв для зменшення розмiру статутного капiталу, визначення нової номiнальної вартостi акцiй банку та/або про деномiнацiю акцiй банку, якщо розмiр регулятивного капiталу банку є меншим за розмiр статутного капiталу банку. У такому разi статутний капiтал банку вважається таким, що дорiвнює 1 гривнi;
5) з метою визнання збиткiв Фонд має право прийняти рiшення про проведення додаткової емiсiї акцiй шляхом обмiну зобов'язань (конвертацiї зобов'язань) банку перед власниками коштiв за субординованим боргом, вимог кредиторiв банку, якi є пов'язаними з таким банком особами, вимог iнших кредиторiв у зворотному порядку черговостi, встановленої статтею 52 цього Закону, в акцiї банку, з вжиттям у подальшому заходiв, визначених пунктом 4 цiєї частини;
6) Фонд має право здiйснювати зменшення/збiльшення статутного капiталу у випадках, визначених цим Законом, у спрощеному порядку та з урахуванням таких особливостей:
повiдомлення акцiонерiв про скликання загальних зборiв не здiйснюється, проекти порядку денного не надсилаються i не розмiщуються, повноваження загальних зборiв виконуються Фондом одноосiбно. Рiшення Фонду з питань, що належать до компетенцiї загальних зборiв, оформлюється письмово (у формi рiшення). Таке рiшення Фонду має статус протоколу загальних зборiв акцiонерного товариства;
згода акцiонерiв, кредиторiв або контрагентiв неплатоспроможного банку за будь-якими договорами на зменшення/збiльшення статутного капiталу такого банку не вимагається;
положення законодавства щодо переважного права акцiонерiв на придбання акцiй, а також про максимальну кiлькiсть акцiонерiв приватного акцiонерного товариства не застосовуються;
аудитор (аудиторська фiрма) та суб'єкт оцiночної дiяльностi не залучаються;
положення законодавства про обов'язковiсть визначення ринкової вартостi майна (активiв) банку та акцiй банку не застосовуються;
копiя зареєстрованого проспекту емiсiї акцiй (або змiн до нього) акцiонерам та особам, якi є учасниками розмiщення акцiй, не надається;
банк звiльняється вiд сплати державного мита;
Фонд здiйснює конвертацiю зобов'язань неплатоспроможного банку перед визначеними цим Законом кредиторами в акцiї без визначення їхньої дiлової репутацiї та попереднього погодження набуття, збiльшення iстотної участi;
дата подання змiн до статуту неплатоспроможного банку на погодження до Нацiонального банку України та на реєстрацiю до державного реєстратора вважається датою погодження змiн Нацiональним банком України та реєстрацiї державним реєстратором;
дата фактичного подання документiв до Нацiональної комiсiї з цiнних паперiв та фондового ринку для реєстрацiї випуску акцiй вважається датою реєстрацiї випуску акцiй неплатоспроможного банку. Пiдтвердженням фактичного подання належних документiв вважається наявнiсть вiдмiтки Нацiональної комiсiї з цiнних паперiв та фондового ринку про прийняття документiв (реєстрацiйний iндекс);
дата подання належних документiв до Нацiонального банку України, державного реєстратора, Нацiональної комiсiї з цiнних паперiв та фондового ринку визначається за вiдмiткою вiдповiдного державного органу про прийняття документiв (реєстрацiйний iндекс);
усi реєстрацiйнi дiї здiйснюються державним реєстратором за мiсцезнаходженням Фонду";
абзац п'ятий частини шостої виключити;
доповнити частиною чотирнадцятою такого змiсту:
"14. Усi або частина повноважень Фонду, визначених цiєю статтею, можуть бути делегованi Фондом уповноваженiй особi Фонду";
13) статтю 411 викласти в такiй редакцiї:
"Стаття 411. Особливостi виведення неплатоспроможного банку з ринку за участю держави
1. Держава в особi Мiнiстерства фiнансiв України або в особi банку, в якому держава є власником частки понад 75 вiдсоткiв акцiй (далi для цiлей цiєї статтi - державний банк), має право брати участь у виведеннi з ринку неплатоспроможного банку, що вiдповiдає критерiям, визначеним Кабiнетом Мiнiстрiв України за погодженням iз Нацiональним банком України у спосiб, визначений пунктами 2 - 5 частини другої статтi 39 цього Закону та частини дванадцятої цiєї статтi.
Виведення неплатоспроможного банку з ринку за участю держави здiйснюється за рiшенням Кабiнету Мiнiстрiв України, у разi пiдтвердження рiшенням Ради з фiнансової стабiльностi наявностi ознак нестiйкого фiнансового стану банкiвської системи та обставин, що загрожують стабiльностi банкiвської та/або фiнансової системи України.
Заходи, визначенi планом врегулювання, в частинi передачi всього або частини майна (активiв) та всiх або частини зобов'язань неплатоспроможного банку до перехiдного/приймаючого банку, та продаж акцiй банку при виведеннi з ринку неплатоспроможного банку за участю держави здiйснюються у строк:
не бiльше семи календарних днiв з дня початку лiквiдацiї неплатоспроможного банку, який є днем, наступним за днем отримання Фондом рiшення Кабiнету Мiнiстрiв України про участь держави у виведеннi неплатоспроможного банку з ринку у спосiб, визначений пунктом 2 частини другої статтi 39 цього Закону;
не бiльше семи календарних днiв з дня, наступного за днем отримання Фондом рiшення Кабiнету Мiнiстрiв України про участь держави у виведеннi неплатоспроможного банку з ринку у спосiб, визначений пунктами 3 або 4 частини другої статтi 39 цього Закону;
не бiльше двох календарних днiв з дня, наступного за днем отримання Фондом рiшення Кабiнету Мiнiстрiв України про участь держави у виведеннi неплатоспроможного банку з ринку у спосiб, визначений пунктом 5 частини другої статтi 39 цього Закону.
2. Виведення неплатоспроможного банку з ринку за участю держави здiйснюється за рахунок коштiв державного бюджету та/або державного банку.
3. Вимоги, встановленi Нацiональним банком України щодо обов'язкових нормативiв, лiмiтiв валютної позицiї, нормативiв обов'язкового резервування на кореспондентському рахунку банку в Нацiональному банку України до банку, акцiї якого придбала держава вiдповiдно до цiєї статтi, а також до банку, який прийняв майно (активи) та зобов'язання неплатоспроможного банку вiдповiдно до цiєї статтi, застосовуються через три мiсяцi пiсля набуття державою права власностi на акцiї такого банку або пiсля прийняття майна (активiв) та зобов'язань таким банком.
4. Держава набуває право власностi на акцiї перехiдного/неплатоспроможного банку пiсля укладення договору купiвлi-продажу акцiй з оплатою акцiй на умовах вiдстрочення платежу в порядку, встановленому цiєю статтею.
5. Кабiнет Мiнiстрiв України, у разi якщо наступнi днi пiсля прийняття рiшення є вихiдними, забезпечує роботу протягом цих вихiдних днiв усiх юридичних та фiзичних осiб (у тому числi працiвникiв), необхiдних для пiдготовки та органiзацiї передачi всього або частини майна (активiв) та всiх або частини зобов'язань приймаючому/перехiдному банку та продажу акцiй банку державi.
6. У разi виведення неплатоспроможного банку з ринку за участю держави у спосiб, визначений пунктами 2 i 3 частини другої статтi 39 цього Закону, державний банк виступає приймаючим банком.
У разi виведення неплатоспроможного банку з ринку за участю держави у спосiб, визначений пунктами 4 або 5 частини другої статтi 39 цього Закону, держава в особi Мiнiстерства фiнансiв України виступає iнвестором.
7. У разi виведення неплатоспроможного банку з ринку за участю держави на зобов'язання банку не поширюються обмеження, встановленi пунктом 1 частини п'ятої статтi 36 цього Закону (крiм обмежень щодо зобов'язань перед пов'язаними з неплатоспроможним банком особами), у тому числi не зупиняється виконання розрахункових та касових банкiвських документiв банку в межах лiмiтiв, визначених виконавчою дирекцiєю Фонду (крiм операцiй iз пов'язаними з цим банком особами).
У разi виведення неплатоспроможного банку з ринку за участю держави Фонд має право на пiдставi окремого рiшення Кабiнету Мiнiстрiв України встановити за пропозицiєю Нацiонального банку України обмеження, визначенi пунктом 1 частини п'ятої статтi 36 цього Закону.
Не обмежуючи дiї статей 40 i 42 цього Закону, зокрема щодо набуття права власностi на переданi майно (активи) та зобов'язання, сторони, визначенi у договорi (договорах) (змiшаному договорi) / актах, укладених вiдповiдно до статей 40 i 42 цього Закону, забезпечують протягом двох мiсяцiв з дня вiдчуження/передачi внесення вiдповiдних змiн до укладених договорiв (змiшаного договору) / актiв, реєстрiв вiдчужених майна (активiв) та зобов'язань з урахуванням iнформацiї про проведенi операцiї, у тому числi отриманої вiд платiжних систем, та з урахуванням фактичних залишкiв на рахунках на дату їх вiдчуження. Узгодження iнформацiї про проведенi операцiї здiйснюється з урахуванням пiдходiв, визначених частиною сьомою статтi 36 цього Закону.
8. Виведення з ринку неплатоспроможного банку за участю держави здiйснюється з урахуванням такого:
1) активи неплатоспроможного банку передаються на користь приймаючого/перехiдного банку за вартiстю, визначеною з урахуванням результатiв оцiнки якостi активiв банку та прийнятностi забезпечення за кредитними операцiями, здiйсненої вiдповiдно до нормативно-правових актiв Нацiонального банку України;
2) зобов'язання неплатоспроможного банку передаються приймаючому/перехiдному банку з урахуванням черговостi, встановленої статтею 52 цього Закону;
3) не пiдлягають передачi до приймаючого/перехiдного банку:
зобов'язання неплатоспроможного банку перед особами, пов'язаними з цим банком, згiдно з перелiком, наданим Нацiональним банком України;
фiнансова допомога акцiонерiв, що включається до основного капiталу банку;
зобов'язання за субординованим боргом;
зобов'язання за капiтальним iнструментом з умовами списання/конверсiї, який включається до додаткового капiталу;
зобов'язання, на передачу яких встановлена заборона у законодавствi України, та/або зобов'язання, якi пiдпадають пiд регулювання законодавства iнших держав;
4) додаткова потреба приймаючого/перехiдного банку / неплатоспроможного банку (у разi його продажу в цiлому) у капiталi визначається з урахуванням аудиторського звiту мiжнародно визнаної аудиторської фiрми, залученої Фондом вiдповiдно до частини дев'ятої цiєї статтi;
5) для здiйснення Фондом заходiв щодо вiдчуження/передачi майна (активiв) та зобов'язань неплатоспроможного банку майно (активи), у тому числi грошовi кошти неплатоспроможного банку, на яке накладено обтяження (у тому числi публiчнi) та/або обмеження на розпорядження (у тому числi арешт) до дня вiднесення банку до категорiї неплатоспроможних, передається з письмовим повiдомленням особи, в iнтересах якої накладено обтяження та/або обмеження на розпорядження (у тому числi арешт), перехiдним/приймаючим банком. При цьому передане майно (активи), у тому числi грошовi кошти, залишається обтяженим;
6) вiдчуження майна (активiв) та зобов'язань здiйснюється на користь приймаючого банку вiдповiдно до статей 36 i 40 цього Закону, а передача майна (активiв) та зобов'язань перехiдному банку - вiдповiдно до статей 36 та 42 цього Закону, з урахуванням особливостей, визначених цiєю статтею;
7) висновок Нацiонального банку України щодо фiнансового стану приймаючого банку та його спроможностi виконати зобов'язання перед вкладниками i кредиторами не вимагається;
8) продаж акцiй неплатоспроможного/перехiдного банку Мiнiстерству фiнансiв України чи державному банку не потребує отримання iнвестором погодження Нацiонального банку України набуття iстотної участi в банку, а також дозволу Антимонопольного комiтету України на здiйснення узгоджених дiй та/або концентрацiю;
9) фiнансова пiдтримка приймаючому/перехiдному банку у разi виведення неплатоспроможного банку з ринку за участю держави Фондом не надається;
10) приймаючий/перехiдний банк, який отримав майно (активи) та зобов'язання неплатоспроможного банку, за результатами проведеної аудиторською фiрмою оцiнки, якщо ця оцiнка (вартiсть) виявилася нижчою за вартiсть, визначену з урахуванням результатiв оцiнки якостi активiв банку та прийнятностi забезпечення за кредитними операцiями, здiйсненої вiдповiдно до нормативно-правових актiв Нацiонального банку України, або стан майна (активу) погiршився у перiод проведення аудиторської перевiрки, має право звернутися до неплатоспроможного банку з пропозицiєю щодо повернення такого майна (активу) та отримання компенсацiї або замiни його на iнше.
Повернення такого майна (активу) та отримання компенсацiї або замiна його на iнше майно (актив) може бути здiйснено не пiзнiше двомiсячного строку пiсля отримання аудиторського висновку на пiдставi договору, що укладається мiж сторонами та погоджується Фондом. Розмiр компенсацiї визначається як рiзниця мiж вартiстю, визначеною з урахуванням результатiв оцiнки якостi активiв банку та прийнятностi забезпечення за кредитними операцiями, здiйсненої вiдповiдно до нормативно-правових актiв Нацiонального банку України, та вартiстю, визначеною аудиторською фiрмою. Повернення майна (активу) або замiна його на iнше є пiдставою для внесення змiн до укладених договорiв, актiв, лiквiдацiйної маси неплатоспроможного банку, при цьому обмеження, встановленi статтею 51 цього Закону, щодо майна (активiв), яке передається на замiну, не застосовуються;
11) Мiнiстерство фiнансiв України з моменту укладення договору купiвлi-продажу акцiй перехiдного/неплатоспроможного банку забезпечує контроль за дiяльнiстю такого банку, вiдповiдне корпоративне управлiння, звiтнiсть та контроль, а також безперебiйну операцiйну дiяльнiсть та виконання усiх чинних зобов'язань банку.
Фонд не призначає куратора у банк у разi виведення неплатоспроможного банку з ринку за участю держави. Пiсля продажу перехiдного/неплатоспроможного банку державi банкiвський нагляд за таким банком здiйснюється з урахуванням особливостей, встановлених нормативно-правовими актами Нацiонального банку України;
12) перехiдний банк втрачає статус перехiдного на наступний день пiсля пiдтвердження результатами iнспекцiйної перевiрки Нацiонального банку України iнформацiї про приведення показникiв капiталу та лiквiдностi банку у вiдповiднiсть iз вимогами банкiвського законодавства, про що Нацiональний банк України повiдомляє Фонд.
9. Не пiзнiше наступного дня пiсля прийняття Кабiнетом Мiнiстрiв України рiшення про участь держави у виведеннi неплатоспроможного банку з ринку копiї такого рiшення Кабiнету Мiнiстрiв України та пропозицiї Нацiонального банку України передаються до Фонду. Про прийняте рiшення Кабiнет Мiнiстрiв України також розмiщує iнформацiю на своєму офiцiйному веб-сайтi.
У день отримання такого рiшення Фонд у порядку, встановленому цим Законом та нормативно-правовими актами Фонду, затверджує план врегулювання для виведення неплатоспроможного банку з ринку у спосiб, визначений рiшенням Кабiнету Мiнiстрiв України, без пошуку iнших iнвесторiв та приймаючих банкiв.
Пiд час процедури виведення неплатоспроможного банку з ринку за участю держави Фонд приймає рiшення про залучення мiжнародно визнаної аудиторської фiрми для надання у тримiсячний строк аудиторського звiту, у тому числi висновкiв щодо фiнансового стану банку, визначення розмiру регулятивного капiталу банку та потреби у його додатковiй капiталiзацiї з урахуванням консервативних сценарiїв економiчного розвитку, визначених Нацiональним банком України.
Пiсля отримання звiту мiжнародно визнаної аудиторської фiрми, залученої Фондом, Кабiнет Мiнiстрiв України вживає заходiв з приведення дiяльностi банку у вiдповiднiсть з вимогами банкiвського законодавства України щодо дотримання нормативiв капiталу та лiквiдностi.
10. Рiшення про участь держави у виведеннi неплатоспроможного банку з ринку у спосiб, визначений пунктами 2 або 3 частини другої статтi 39 цього Закону, приймається Кабiнетом Мiнiстрiв України за пропозицiєю Нацiонального банку України, в якiй зазначаються:
1) банк, який має прийняти все або частину майна (активiв) та всi або частину зобов'язань;
2) вартiсть активiв з урахуванням результатiв оцiнки якостi активiв банку та прийнятностi забезпечення за кредитними операцiями, здiйсненої вiдповiдно до нормативно-правових актiв Нацiонального банку України;
3) iнформацiя про групи та обсяг майна (активiв) та обсяг зобов'язань, якi мають бути переданi приймаючому банку;
4) перелiк зобов'язань неплатоспроможного банку перед пов'язаними з цим банком особами;
5) розрахунок мiнiмальної потреби у капiталiзацiї державою приймаючого банку (за потреби).
Банк, визначений Кабiнетом Мiнiстрiв України як приймаючий, зобов'язаний забезпечити виконання такого рiшення Кабiнету Мiнiстрiв України.
11. Рiшення про участь держави у виведеннi неплатоспроможного банку з ринку у спосiб, визначений пунктом 4 частини другої статтi 39 цього Закону, приймається Кабiнетом Мiнiстрiв України за пропозицiєю Нацiонального банку України, в якiй зазначаються:
1) мета створення перехiдного банку;
2) вартiсть активiв з урахуванням результатiв оцiнки якостi активiв банку та прийнятностi забезпечення за кредитними операцiями, здiйсненої вiдповiдно до нормативно-правових актiв Нацiонального банку України;
3) iнформацiя про групи та обсяг майна (активiв) та обсяг зобов'язань, якi мають бути переданi перехiдному банку з урахуванням черговостi, встановленої статтею 52 цього Закону;
4) перелiк зобов'язань неплатоспроможного банку перед пов'язаними з цим банком особами;
5) розрахунки мiнiмальної потреби в капiталi;
6) розрахунок додаткової потреби перехiдного банку у капiталi з урахуванням консервативних сценарiїв економiчного розвитку, визначених Нацiональним банком України.
12. Кабiнет Мiнiстрiв України у разi пiдтвердження рiшенням Ради з фiнансової стабiльностi наявностi ознак нестiйкого фiнансового стану банкiвської системи, а також обставин, що загрожують стабiльностi банкiвської та/або фiнансової системи України, може прийняти рiшення та звернутися до Фонду з пропозицiєю про створення перехiдного банку для можливостi у подальшому застосування способу виведення неплатоспроможного банку з ринку, визначеного пунктом 4 частини другої статтi 39 цього Закону.
Пiсля отримання рiшення Кабiнету Мiнiстрiв України Фонд вживає заходiв для утворення перехiдного банку, реєстрацiї випуску акцiй, державної реєстрацiї юридичної особи, видачi банкiвської лiцензiї, вiдкриття рахункiв, пiдключення до платiжних систем, у тому числi мiжнародних, у строки i порядку, визначених статтею 42 цього Закону.
Рiшення, якi мають бути прийнятi Фондом, Нацiональним банком України, Нацiональною комiсiєю з цiнних паперiв та фондового ринку, iншими державними органами для створення та забезпечення в подальшому дiяльностi такого перехiдного банку, є банкiвською таємницею до дня визнання вiдповiдного банку неплатоспроможним.
Фонд, створивши перехiдний банк для можливостi в подальшому застосування способу виведення неплатоспроможного банку з ринку, визначеного пунктом 4 частини другої статтi 39 цього Закону, в день отримання рiшення Кабiнету Мiнiстрiв України про участь держави у виведеннi неплатоспроможного банку з ринку у спосiб, визначений пунктом 4 частини другої статтi 39 цього Закону, вживає заходiв для пiдготовки до передачi всього або частини майна (активiв) та всiх або частини зобов'язань неплатоспроможного банку до створеного перехiдного банку.
У такому разi держава придбаває акцiї перехiдного банку пiсля завершення двох календарних днiв з дня, наступного за днем початку процедури виведення неплатоспроможного банку з ринку, з оплатою акцiй на умовах вiдстрочення платежу в порядку, встановленому цiєю статтею.
Виконавча дирекцiя Фонду має право прийняти рiшення про надання кредиту перехiдному банку, створеному з метою, визначеною пунктом 2 частини двадцятої статтi 42 цього Закону на пiдставi рiшення Кабiнету Мiнiстрiв України про участь держави у виведеннi неплатоспроможного банку з ринку у спосiб, визначений пунктом 4 частини другої статтi 39 цього Закону, у порядку та на умовах, визначених нормативно-правовими актами Фонду.
13. Рiшення про участь держави у виведеннi неплатоспроможного банку з ринку у спосiб, визначений пунктом 5 частини другої статтi 39 цього Закону, приймається Кабiнетом Мiнiстрiв України за пропозицiєю Нацiонального банку України, в якiй зазначаються:
1) розмiр корпоративних прав (кiлькiсть акцiй) або розмiр частки у статутному капiталi, що не належить державi та має бути придбана державою;
2) рiшення про необхiднiсть обмiну необтяжених грошових зобов'язань перед пов'язаними з банком особами згiдно з перелiком, наданим Нацiональним банком України, та необтяжених грошових зобов'язань перед юридичними та фiзичними особами, якi не є пов'язаними з банком особами (крiм коштiв за поточними та депозитними рахунками таких осiб), на акцiї додаткової емiсiї;
3) розрахунки мiнiмальної потреби в капiталi з урахуванням можливостi обмiну необтяжених грошових зобов'язань банку перед пов'язаними особами, а також необтяжених грошових зобов'язань перед юридичними i фiзичними особами, якi не є пов'язаними з банком особами (крiм коштiв за поточними та депозитними рахунками таких осiб), на акцiї додаткової емiсiї;
4) розрахунок додаткової потреби банку у капiталi з урахуванням консервативних сценарiїв економiчного розвитку, визначених Нацiональним банком України.
Фонд не пiзнiше наступного дня пiсля отримання рiшення Кабiнету Мiнiстрiв України про участь держави у виведеннi неплатоспроможного банку з ринку у спосiб, визначений пунктом 5 частини другої статтi 39 цього Закону, забезпечує вжиття заходiв вiдповiдно до статтi 41 цього Закону з урахуванням особливостей, визначених цiєю статтею.
14. Прийняття Кабiнетом Мiнiстрiв України рiшення про участь держави у виведеннi неплатоспроможного банку з ринку є пiдставою для зупинення внесення змiн до системи депозитарного облiку цiнних паперiв неплатоспроможного банку та/або перехiдного банку, та/або вiдповiдного власника цiнних паперiв неплатоспроможного банку та/або перехiдного банку на строк, встановлений частиною першою цiєї статтi, крiм операцiй, передбачених цим Законом.
15. До здiйснення внеску до статутного капiталу неплатоспроможного банку Фонд:
1) зобов'язаний повнiстю сформувати резерви банку на покриття збиткiв за активними банкiвськими операцiями та визначити величину кредитного ризику за всiма активними банкiвськими операцiями, у тому числi з урахуванням ризикiв неповернення кредитiв особами, пов'язаними з цим банком, ґрунтуючись на пропозицiї, поданiй Нацiональним банком України до Кабiнету Мiнiстрiв України;
2) має право розпорядитися необтяженими грошовими зобов'язаннями банку перед учасниками та пов'язаними з банком особами, а також необтяженими грошовими зобов'язаннями перед юридичними i фiзичними особами, якi не є пов'язаними з банком особами (крiм коштiв за поточними та депозитними рахунками таких осiб), а також необтяженими грошовими зобов'язаннями банку перед пов'язаними з банком особами шляхом обмiну зазначених зобов'язань на акцiї додаткової емiсiї банку.
Якщо регулятивний капiтал банку, розрахований з урахуванням сформованих резервiв банку на покриття збиткiв за активними банкiвськими операцiями та визначеної Нацiональним банком України величини кредитного ризику за всiма активними банкiвськими операцiями, а також обмiну зобов'язань на акцiї додаткової емiсiї банку (у разi здiйснення такого обмiну), залишається вiд'ємним чи нульовим, Фонд продає акцiї неплатоспроможного банку Мiнiстерству фiнансiв України у повному обсязi (або частку, яка не належить державi) за 1 гривню. Кошти вiд продажу неплатоспроможного банку спрямовуються на поповнення коштiв Фонду.
Якщо регулятивний капiтал банку, розрахований з урахуванням сформованих Фондом резервiв на покриття збиткiв за активними банкiвськими операцiями та визначеної Нацiональним банком України величини кредитного ризику за всiма активними банкiвськими операцiями, а також обмiну зобов'язань на акцiї додаткової емiсiї банку (у разi здiйснення такого обмiну), є додатнiм, Фонд продає акцiї неплатоспроможного банку Мiнiстерству фiнансiв України у повному обсязi (або частку, яка не належить державi) за цiною, що дорiвнює розмiру розрахованого регулятивного капiталу, на умовах вiдстрочення платежу. У такому разi цiна акцiй коригується протягом трьох мiсяцiв пiсля отримання звiту мiжнародно визнаної аудиторської фiрми, залученої Фондом.
16. З моменту набуття державою права власностi на акцiї неплатоспроможного/перехiдного банку Мiнiстерство фiнансiв України зобов'язане надавати кошти та/або облiгацiї внутрiшньої державної позики для забезпечення своєчасного виконання банком своїх зобов'язань з їх подальшим обмiном на акцiї банку пiсля завершення всiх розрахункiв за акцiї банку з попереднiми власниками у разi, якщо капiтал банку є позитивним.
Пiсля набуття права власностi на акцiї неплатоспроможного/перехiдного банку державою банк протягом двох мiсяцiв проводить аналiз платоспроможностi позичальникiв з урахуванням:
прозоростi структури власностi позичальникiв та визначення їх кiнцевих бенефiцiарних власникiв (контролерiв) (за наявностi);
вiдповiдностi фiнансового стану юридичної особи - позичальника чи майнового стану фiзичної особи - позичальника, їх надходжень та доходiв обсягам отриманих кредитiв, а також iнших зобов'язань, у тому числi тих, що облiковуються на позабалансових рахунках;
прозоростi їх фiнансової та господарської дiяльностi;
лiквiдностi та вартостi застави.
Критерiї позичальникiв, щодо яких проводиться аналiз їх платоспроможностi, затверджуються радою банку протягом двох днiв з дня придбання державою акцiй такого банку.
Якщо в результатi аналiзу платоспроможностi позичальникiв банку не вдалося встановити кiнцевих бенефiцiарних власникiв (контролерiв) або джерела надходжень та доходiв для повернення кредитiв є непрозорими чи недостатнiми, або позичальники не надали банку достатньої iнформацiї для проведення аналiзу наведених даних, банк формує резерви пiд такi кредити у розмiрi до 100 вiдсоткiв i має право вимагати дострокового повернення зазначених кредитiв. Аудиторська фiрма пiд час проведення остаточної оцiнки вартостi акцiй банку зобов'язана врахувати необхiднiсть формування резервiв пiд зазначенi кредити.
У разi виявлення зобов'язань банку перед iншими особами, що не облiковувалися за балансовими та/або позабалансовими рахунками банку на момент набуття права власностi на акцiї банку державою, правочини, за якими виникають такi зобов'язання, вважаються нiкчемними, а зобов'язання не пiдлягають виконанню банком.
Правочини з обтяження грошових зобов'язань банку перед пов'язаними з банком особами, вчиненi протягом одного мiсяця до дати прийняття рiшення про участь держави у виведеннi неплатоспроможного банку з ринку, та в перiод з дати прийняття такого рiшення до дати набуття державою права власностi на акцiї неплатоспроможного або перехiдного банку включно, вважаються нiкчемними.
17. Держава може взяти участь у виведеннi неплатоспроможного банку з ринку шляхом сплати грошових внескiв до статутного капiталу банку або шляхом обмiну облiгацiй внутрiшньої державної позики, розмiщених на ринкових умовах, на акцiї неплатоспроможного/перехiдного чи державного банку, що бере участь у виведеннi з ринку неплатоспроможного банку.
Пiсля придбання державою акцiй банку банк iз залученням незалежних, у тому числi мiжнародних, експертiв чи аудиторiв розробляє план реструктуризацiї банку для забезпечення його подальшої прибуткової дiяльностi.
18. Мiнiстерство фiнансiв України i державнi банки вважаються належними iнвесторами та iнвесторами, що виконують вимоги Фонду, з дня прийняття Кабiнетом Мiнiстрiв України рiшення про участь держави у виведеннi неплатоспроможного банку з ринку.
19. Цiна перехiдного банку визначається у договорi про купiвлю-продаж акцiй перехiдного банку на рiвнi:
внескiв, здiйснених Фондом для формування статутного капiталу перехiдного банку, та
понесених Фондом витрат, пов'язаних з його створенням i дiяльнiстю, та
витрат Фонду, пов'язаних iз здiйсненням тимчасової адмiнiстрацiї та лiквiдацiйної процедури неплатоспроможного банку, в межах кошторису витрат банку, затвердженого Фондом (у разi, якщо вартiсть непереданого приймаючому/перехiдному банку майна (активiв) менша за розмiр витрат, визначений кошторисом витрат на лiквiдацiю неплатоспроможного банку).
20. Фонд у процесi утворення перехiдного банку за участi держави (крiм перехiдного банку, що створюється вiдповiдно до частини дванадцятої цiєї статтi) за поданням Мiнiстерства фiнансiв України призначає керiвникiв та органи управлiння та контролю перехiдного банку.
Мiнiстерство фiнансiв України у разi прийняття державою участi у виведеннi неплатоспроможного банку з ринку у спосiб, визначений пунктом 5 частини другої статтi 39 цього Закону, або у разi придбання державою перехiдного банку, створеного вiдповiдно до частини дванадцятої цiєї статтi, самостiйно призначає керiвникiв та органи управлiння та контролю банку пiсля укладення з Фондом договору купiвлi-продажу акцiй.
Мiнiстерство фiнансiв України у разi прийняття Кабiнетом Мiнiстрiв України рiшення про участь держави у виведеннi неплатоспроможного банку з ринку має право здiйснити вiдбiр кандидатiв на посади керiвникiв та до складу органiв управлiння та контролю банку з числа керiвникiв неплатоспроможного банку, який виводиться з ринку за участю держави.
Мiнiстерство фiнансiв України пропонує Фонду / самостiйно призначає таких кандидатiв на посади керiвникiв та створює органи управлiння та контролю банку, iнвестором якого є держава, за умови:
вiдсутностi фактiв, iнформацiї, що свiдчать про недобросовiсне виконання цими особами своїх посадових обов'язкiв та їх вплив на обставини, що призвели до вiднесення банку до категорiї неплатоспроможних;
якщо участь особи в управлiннi банком буде сприяти ефективностi його дiяльностi;
вiдсутностi iнформацiї про iстотнi та/або систематичнi порушення особою вимог банкiвського, фiнансового, валютного, податкового законодавства, законодавства з питань фiнансового монiторингу, законодавства про цiннi папери, акцiонернi товариства та фондовий ринок;
виконання особою фiнансових зобов'язань, вiдповiдностi дiяльностi особи стандартам дiлової практики та/або професiйної етики.
Фонд у разi наявностi iнформацiї, що свiдчить про невiдповiднiсть кандидата на посаду визначеним цiєю частиною умовам, має право звернутися до Мiнiстерства фiнансiв України з пропозицiєю щодо замiни запропонованої кандидатури.
Положення статтi 7 Закону України "Про банки i банкiвську дiяльнiсть" поширюються на банк, придбаний державою вiдповiдно до цiєї статтi, i застосовуються через один рiк пiсля набуття державою права власностi на акцiї такого банку.
21. Кабiнет Мiнiстрiв України за участi Нацiонального банку України та Фонду має право прийняти рiшення про змiну способу виведення неплатоспроможного банку з ринку за участю держави";
14) у статтi 42:
частину першу викласти в такiй редакцiї:
"1. Фонд приймає рiшення про утворення перехiдного банку з передачею всього або частини майна (активiв) i всiх або частини зобов'язань iз збереженням черговостi, визначеної статтею 52 цього Закону, одного або декiлькох неплатоспроможних банкiв на пiдставi:
плану врегулювання, складеного вiдповiдно до статтi 39 цього Закону;
плану врегулювання та рiшення Кабiнету Мiнiстрiв України про участь держави у виведеннi неплатоспроможного банку з ринку у спосiб, визначений пунктом 4 частини другої статтi 39 цього Закону;
рiшення Кабiнету Мiнiстрiв України з пропозицiєю про створення Фондом перехiдного банку для можливостi в подальшому застосування способу виведення неплатоспроможного банку з ринку, визначеного пунктом 4 частини другої статтi 39 цього Закону";
пiсля частини першої доповнити чотирма новими частинами такого змiсту:
"2. Фонд за погодженням з Нацiональним банком України у разi виявлення у дiяльностi системно важливого банку фактiв, якi свiдчать про можливiсть збiльшення у подальшому потенцiйних витрат Фонду в разi виведення такого банку з ринку, у порядку, встановленому нормативно-правовими актами Фонду, має право прийняти рiшення про утворення перехiдного банку для передачi всього або частини майна (активiв) та всiх або частини зобов'язань (iз збереженням черговостi, визначеної статтею 52 цього Закону), яка буде здiйснена пiсля офiцiйного отримання рiшення Нацiонального банку України про вiднесення банку до категорiї неплатоспроможних.
Рiшення, прийнятi Фондом, Нацiональним банком України, Нацiональною комiсiєю з цiнних паперiв та фондового ринку, iншими державними органами для створення та забезпечення в подальшому дiяльностi такого перехiдного банку, є банкiвською таємницею до часу визнання банку неплатоспроможним.
3. Перехiдний банк утворюється у формi акцiонерного товариства. Перехiдний банк провадить свою дiяльнiсть з дотриманням вимог цього Закону та у порядку, встановленому нормативно-правовими актами Фонду.
4. Фонд у разi створення перехiдного банку з метою, визначеною пунктом 1 частини двадцятої статтi 42 цього Закону (крiм випадкiв виведення неплатоспроможного банку з ринку за участю держави, передбачених статтею 411 цього Закону), призначає у такий банк керiвника (директора) та головного бухгалтера та їх заступникiв (у разi необхiдностi), якi виконують функцiї органiв управлiння та контролю банку.
Фонд у разi створення перехiдного банку, з метою, визначеною пунктом 2 частини двадцятої статтi 42 цього Закону (крiм випадкiв виведення неплатоспроможного банку з ринку за участю держави, передбачених статтею 411 цього Закону), призначає в такий банк керiвникiв та створює органи управлiння та контролю банку вiдповiдно до вимог банкiвського законодавства, крiм вимог щодо наявностi у складi ради банку незалежних директорiв та функцiй, якi мають належати до виключної компетенцiї ради та правлiння банку. Перелiк функцiй, виконання яких належить до компетенцiї ради та правлiння перехiдного банку, визначається статутом перехiдного банку.
Керiвники перехiдного банку, створеного Фондом, розпочинають виконання своїх посадових обов'язкiв без письмової згоди на це Нацiонального банку України.
Погодження Нацiонального банку України призначення та/або визначення професiйної придатностi та/або дiлової репутацiї кандидата на посади керiвникiв такого перехiдного банку, керiвника пiдроздiлу внутрiшнього аудиту, працiвника, вiдповiдального за проведення фiнансового монiторингу, не вимагається.
5. Для утворення перехiдного банку отримання Фондом погодження Нацiонального банку України набуття iстотної участi та дозволу Антимонопольного комiтету України на концентрацiю не вимагається".
У зв'язку з цим частини другу - двадцяту вважати вiдповiдно частинами шостою - двадцять четвертою;
у частинi шостiй слова "спiльно Фондом" замiнити словами "нормативно-правовим актом Фонду, погодженим з";
у частинi сьомiй слова "подання письмового клопотання" замiнити словами "отримання заяви";
у частинi десятiй слова та цифри "крiм випадкiв виведення неплатоспроможного банку з ринку за участю держави, передбачених статтею 411 цього Закону" замiнити словами та цифрами "(крiм випадкiв виведення неплатоспроможного банку з ринку за участю держави, передбачених статтею 411 цього Закону та частиною другою цiєї статтi)";
у першому реченнi частини дванадцятої слова та цифри "крiм випадкiв виведення неплатоспроможного банку з ринку за участю держави, передбачених статтею 411 цього Закону" замiнити словами та цифрами "(крiм випадкiв виведення неплатоспроможного банку з ринку за участю держави, передбачених статтею 411 цього Закону та утворення перехiдного банку як приймаючого банку з метою реалiзацiї способу виведення неплатоспроможного банку з ринку, передбаченого пунктами 2, 3 або 4 частини другої статтi 39 цього Закону)";
у частинi тринадцятiй:
в абзацi першому слова "пов'язаними особами банку, активи" замiнити словами "пов'язаними з банком особами, майно (активи)";
друге речення абзацу третього викласти в такiй редакцiї: "Такий порядок має передбачати дотримання iнвестором вимог законодавства у сферi запобiгання та протидiї легалiзацiї (вiдмиванню) доходiв, одержаних злочинним шляхом, фiнансуванню тероризму та фiнансуванню розповсюдження зброї масового знищення та вимог до дiлової репутацiї";
в абзацi четвертому слово "зобов'язання" замiнити словами "зобов'язань, визначених договором";
у частинi чотирнадцятiй:
абзац перший викласти в такiй редакцiї:
"14. Перехiдному банку передаються всi або визначенi вiдповiдно до плану врегулювання майно (активи) та зобов'язання неплатоспроможного банку / iншого перехiдного банку, передача яких не заборонена вiдповiдно до законодавства";
абзац другий пiсля слова "Закону" доповнити словами i цифрами "а також особливостей, встановлених статтею 411 цього Закону (у разi участi держави у виведеннi неплатоспроможного банку з ринку)";
доповнити абзацом третiм такого змiсту:
"Передача всього або частини майна (активiв) та всiх або частини зобов'язань неплатоспроможного банку до перехiдного банку / вiд перехiдного банку до перехiдного банку не потребує отримання Фондом дозволу Антимонопольного комiтету України на концентрацiю";
у частинi п'ятнадцятiй слова "активiв i зобов'язань" замiнити словами "вiд неплатоспроможного банку / iншого перехiдного банку або передачею iншому перехiдному банку всього або частини майна (активiв) та всiх або частини зобов'язань";
частину шiстнадцяту викласти в такiй редакцiї:
"16. Перехiдний банк у порядку правонаступництва набуває всiх прав за переданим йому майном (активами) (включаючи права за договорами забезпечення, у тому числi поруки), а також набуває обов'язкiв боржника за вимогами кредиторiв (вкладникiв) за переданими зобов'язаннями без необхiдностi внесення змiн до вiдповiдних договорiв. Фонд зобов'язаний повiдомити боржникiв i кредиторiв про передачу майна (активiв) та зобов'язань неплатоспроможного банку перехiдному банку шляхом розмiщення узагальненої iнформацiї на офiцiйних веб-сайтах Фонду, неплатоспроможного та перехiдного банку. Кожний боржник та/або кредитор має право отримати iнформацiю про себе у примiщеннi неплатоспроможного та перехiдного банкiв або за телефоном (пiсля iдентифiкацiї).
Перехiдний банк є правонаступником неплатоспроможного банку за переданими правочинами та договорами, якi забезпечували операцiйну та господарську дiяльнiсть неплатоспроможного банку, зокрема договорiв, укладених з працiвниками банку, договорiв про оренду нерухомого майна, лiцензiйних договорiв на нематерiальнi активи, надання комунальних послуг, послуг зв'язку, охорони тощо. У разi припинення, розiрвання або порушення умов таких договорiв з боку контрагентiв банку перехiдний банк має право вимагати вiдшкодування збиткiв у порядку, встановленому законодавством України.
Передача всiх або частини майна (активiв) та зобов'язань банку може здiйснюватися на пiдставi акта (актiв) приймання-передачi, що не пiдлягають нотарiальному посвiдченню, незалежно вiд того, чи укладалися договори, права та обов'язки за якими передаються в нотарiальнiй формi.
З моменту пiдписання акта (актiв) приймання-передачi перехiдний банк набуває всiх прав на майно (активи) неплатоспроможного банку, якi належали йому на момент передачi.
Орган, який проводить державну реєстрацiю прав на майно (активи), у тому числi обтяжень на таке майно або обмеження на розпорядження (у тому числi арешт), здiйснює державну реєстрацiю на пiдставi акта (актiв) приймання-передачi майна (активiв) та зобов'язань або витягу з нього, засвiдченого керiвником перехiдного банку. Орган, який проводить державну реєстрацiю прав на майно (активи), не має права вимагати для реєстрацiї iншi документи, що пiдтверджують набуття прав на майно (активи), нiж тi, якi визначенi цим Законом.
Пiсля укладення договору купiвлi-продажу акцiй перехiдного банку, якому переданi майно (активи) та зобов'язання неплатоспроможного банку / iншого перехiдного банку, та передачi таких акцiй iнвестору:
1) iнвестор не може бути позбавлений права власностi на придбанi ним акцiї перехiдного банку;
2) учасники, боржники, кредитори (крiм Фонду) неплатоспроможного банку або його контрагенти за будь-якими договорами, у тому числi права i обов'язки щодо яких не переданi перехiдному банку, банку, який втратив статус перехiдного, не можуть вимагати позбавлення такого банку прав на переданi йому майно (активи) або зменшення обсягу таких прав;
3) власник акцiй неплатоспроможного банку i неплатоспроможний банк не мають права вимагати вiд iнвестора та/або перехiдного банку або банку, який втратив статус перехiдного, вiдшкодування будь-яких збиткiв, понесених у результатi передачi на користь перехiдного банку майна (активiв) та зобов'язань неплатоспроможного банку, з пiдстав недiйсностi, скасування, анулювання або визнання протиправними та нечинними будь-яких рiшень, правочинiв або iнших дiй, прийнятих або вчинених у процесi визнання банку неплатоспроможним та його виведення з ринку";
у частинi сiмнадцятiй:
перше речення викласти в такiй редакцiї:
"17. Перехiдний банк, утворений у спосiб, передбачений пунктом 4 частини другої статтi 39 цього Закону, з метою, визначеною пунктом 1 частини двадцятої статтi 42 цього Закону, втрачає статус перехiдного пiсля виконання iнвестором усiх умов договору купiвлi-продажу акцiй перехiдного банку (крiм випадкiв виведення неплатоспроможного банку з ринку за участю держави, передбачених статтею 411 цього Закону), а у разi продажу перехiдного банку, утвореного як приймаючий, у спосiб, передбачений пунктами 2, 3 або 4 частини другої статтi 39 цього Закону, з метою, визначеною пунктом 2 частини двадцятої статтi 42 Закону, у день повiдомлення Фонду про набуття права власностi на акцiї перехiдного банку iнвестором";
у третьому реченнi слово "служби" замiнити словом "пiдроздiлу";
частину вiсiмнадцяту викласти в такiй редакцiї:
"18. Фонд наступного дня пiсля пiдписання акта (актiв) приймання-передачi майна (активiв) та зобов'язань на користь перехiдного банку подає Нацiональному банку України пропозицiю про вiдкликання банкiвської лiцензiї та лiквiдацiю неплатоспроможного банку";
у пунктi 2 частини двадцятої слова та цифри "пунктами 2 та 3" замiнити словами та цифрами "пунктами 2, 3 або 4";
частини двадцять першу i двадцять другу викласти в такiй редакцiї:
"21. У разi створення перехiдного банку з метою реалiзацiї способу виведення неплатоспроможного банку з ринку, передбаченого пунктом 4 частини другої статтi 39 цього Закону, такий банк дiє з такими особливостями:
1) статутний капiтал перехiдного банку утворюється у розмiрi, що вiдповiдає мiнiмальним вимогам до статутного капiталу акцiонерного товариства;
2) на нього не поширюються вимоги, встановленi Нацiональним банком України щодо обов'язкових економiчних нормативiв, лiмiтiв валютної позицiї, порядку формування та зберiгання обов'язкових резервiв, формування резервiв на покриття збиткiв за активними банкiвськими операцiями та визначення величини кредитного ризику за всiма активними банкiвськими операцiями;
3) його утворення здiйснюється пiсля отримання письмового зобов'язання iнвестора щодо придбання перехiдного банку та зарахування iнвестором - переможцем конкурсу коштiв у виглядi додаткового гарантiйного внеску на рахунок Фонду, вiдкритий у Нацiональному банку України, у розмiрi, визначеному Фондом (крiм випадкiв виведення неплатоспроможного банку з ринку за участю держави, передбачених статтею 411 цього Закону).
Пiсля укладення зазначеного договору Фонд повертає кошти у виглядi додаткового гарантiйного внеску або його залишок. Фонд може зараховувати кошти у виглядi додаткового гарантiйного внеску в рахунок виконання договору купiвлi-продажу акцiй перехiдного банку;
4) перехiдний банк звiльняється вiд сплати початкового внеску та регулярних внескiв до Фонду. Пiсля продажу перехiдного банку iнвестору цей банк сплачує регулярнi внески до Фонду на загальних пiдставах;
5) переможцем вiдкритого конкурсу є iнвестор, конкурсна пропозицiя якого вiдповiдає принципу виведення неплатоспроможного банку з ринку у найменш витратний для Фонду спосiб та який взяв на себе зобов'язання здiйснити заходи з приведення дiяльностi перехiдного банку у вiдповiднiсть з вимогами банкiвського законодавства України щодо дотримання нормативiв капiталу та лiквiдностi або здiйснити приєднання перехiдного банку до iснуючого платоспроможного банку (крiм випадкiв виведення неплатоспроможного банку з ринку за участю держави, передбачених статтею 411 цього Закону);
6) пiсля завершення процедури створення, видачi банкiвської лiцензiї та передачi йому майна (активiв) та зобов'язань Фонд укладає з iнвестором договiр купiвлi-продажу всiх акцiй перехiдного банку. Цей договiр є пiдставою для реєстрацiї права власностi iнвестора на акцiї перехiдного банку та здiйснення iнших облiкових операцiй з акцiями банку в депозитарнiй системi;
7) iнвестор зобов'язаний виконувати план заходiв з приведення дiяльностi перехiдного банку у вiдповiднiсть з вимогами банкiвського законодавства України щодо дотримання нормативiв капiталу та лiквiдностi, поданий до Фонду разом з конкурсною пропозицiєю, що передбачає придбання ним перехiдного банку (крiм випадкiв виведення неплатоспроможного банку з ринку за участю держави, передбачених статтею 411 цього Закону);
8) умовою договору купiвлi-продажу акцiй перехiдного банку є зобов'язання iнвестора у визначенi договором термiни (але у будь-якому разi не бiльше строку, на який його створено) здiйснити заходи з приведення дiяльностi перехiдного банку у вiдповiднiсть з вимогами банкiвського законодавства України щодо дотримання нормативiв капiталу та лiквiдностi (крiм випадкiв виведення неплатоспроможного банку з ринку за участю держави, передбачених статтею 411 цього Закону). Договiр має передбачати штрафнi санкцiї за неналежне виконання iнвестором цiєї умови. Її невиконання є пiдставою для розiрвання договору купiвлi-продажу акцiй перехiдного банку на вимогу Фонду.
Фонд зобов'язаний здiйснити продаж перехiдного банку, створеного вiдповiдно до пункту 1 частини двадцятої цiєї статтi, протягом одного мiсяця пiсля передачi майна (активiв) та зобов'язань неплатоспроможного банку (крiм випадкiв виведення неплатоспроможного банку з ринку за участю держави, передбачених статтею 411 цього Закону).
Якщо протягом зазначених у цiй частинi строкiв або строкiв, зазначених у статтi 411 цього Закону (у разi виведення банку з ринку за участю держави), перехiдний банк не продано iнвестору, Фонд має право передати все або частину майна (активiв) та всi або частину зобов'язань такого банку iншому перехiдному банку або не пiзнiше дня, наступного за днем закiнчення встановленого строку, вносить Нацiональному банку України пропозицiю про лiквiдацiю такого банку. Передача майна (активiв) та зобов'язань здiйснюється без необхiдностi отримання висновку Нацiонального банку України щодо фiнансового стану перехiдного банку як приймаючого банку та без надання фiнансової пiдтримки з боку Фонду.
Нацiональний банк України приймає рiшення про вiдкликання банкiвської лiцензiї та лiквiдацiю банку не пiзнiше нiж через п'ять днiв з дня отримання подання Фонду, пiдготовленого вiдповiдно до вимог Нацiонального банку України.
Фонд зобов'язаний забезпечити контроль за дiяльнiстю перехiдного банку до дня втрати ним статусу перехiдного (крiм випадкiв виведення неплатоспроможного банку з ринку за участю держави, передбачених статтею 411 цього Закону). Фонд зобов'язаний забезпечити безперебiйну операцiйну дiяльнiсть та виконання усiх чинних зобов'язань перехiдного банку до дня його продажу, вiдповiдне управлiння, формування та подання звiтностi у порядку, встановленому нормативно-правовими актами Фонду.
Пiсля реєстрацiї iнвестором прав власностi на акцiї такого банку в депозитарнiй системi Фонд припиняє керiвництво в такому банку.
Фонд з метою контролю за процесом виконання iнвестором договору купiвлi-продажу акцiй перехiдного банку призначає з числа своїх працiвникiв куратора такого банку (крiм випадкiв виведення неплатоспроможного банку з ринку за участю держави, передбачених статтею 411 цього Закону).
Куратор Фонду здiйснює свої функцiї, передбаченi цiєю частиною, у строк, що не перевищує один мiсяць з дня його призначення.
Куратор Фонду має право зупиняти, припиняти, обмежувати будь-якi операцiї, що здiйснюються перехiдним банком, крiм заборони використання в банку права голосу придбаних акцiй, без необхiдностi отримання на це згоди керiвникiв, органiв управлiння та контролю перехiдного банку, проданого iнвестору, а також контролює вiдповiднiсть всiх операцiй перехiдного банку вимогам законодавства.
Вимоги куратора Фонду є обов'язковими до виконання iнвестором, керiвниками, органами управлiння та контролю такого банку, а також працiвниками банку.
Куратор Фонду пiдзвiтний виконавчiй дирекцiї Фонду.
Iнвестор, керiвники, органи управлiння та контролю, працiвники перехiдного банку, проданого iнвестору, є пiдзвiтними куратору Фонду та надають йому будь-яку iнформацiю, у тому числi iнформацiю з обмеженим доступом.
Протягом строку виконання куратором Фонду передбачених цiєю статтею функцiй такий банк дiє вiдповiдно до плану врегулювання, а також на нього поширюються обмеження, визначенi частинами п'ятою i шостою статтi 36 цього Закону.
Пiсля здiйснення iнвестором вiдповiдно до умов договору заходiв з приведення перехiдного банку у вiдповiднiсть з вимогами банкiвського законодавства України щодо дотримання нормативiв капiталу та лiквiдностi Фонд повiдомляє Нацiональний банк України про необхiднiсть проведення iнспекцiйної перевiрки банку. Банк надає Нацiональному банку України необхiдну iнформацiю та документи для проведення iнспекцiйної перевiрки i пiдготовки обґрунтованих висновкiв.
Нацiональний банк України проводить iнспекцiйну перевiрку перехiдного банку та подає звiт про її результати не пiзнiше 15 робочих днiв з дня отримання Нацiональним банком України повiдомлення Фонду про необхiднiсть її проведення.
Фонд приймає рiшення про припинення повноважень куратора Фонду у перехiдному банку наступного дня пiсля отримання результатiв iнспекцiйної перевiрки Нацiонального банку України, яка пiдтвердила приведення дiяльностi перехiдного банку у вiдповiднiсть з вимогами банкiвського законодавства України щодо дотримання нормативiв капiталу та лiквiдностi, та повiдомляє про прийняте рiшення Нацiональний банк України.
У разi якщо результати iнспекцiйної перевiрки Нацiонального банку України не пiдтвердили приведення дiяльностi перехiдного банку у вiдповiднiсть з вимогами банкiвського законодавства України щодо дотримання нормативiв капiталу та лiквiдностi. Фонд вносить Нацiональному банку України пропозицiю про лiквiдацiю такого банку. Нацiональний банк України приймає рiшення про вiдкликання банкiвської лiцензiї та лiквiдацiю банку не пiзнiше нiж через п'ять днiв з дня отримання подання Фонду, пiдготовленого вiдповiдно до вимог Нацiонального банку України.
Пiсля прийняття Нацiональним банком України такого рiшення Фонд має право передати все або частину майна (активiв) та всi або частину зобов'язань iншому перехiдному банку. У такому випадку передача всього або частини майна (активiв) та всiх або частини зобов'язань здiйснюється без необхiдностi отримання висновку Нацiонального банку України щодо фiнансового стану перехiдного банку як приймаючого банку та без надання фiнансової пiдтримки з боку Фонду.
22. У разi утворення перехiдного банку як приймаючого з метою реалiзацiї способу виведення неплатоспроможного банку з ринку, передбаченого пунктами 2, 3 або 4 частини другої статтi 39 цього Закону, такий банк дiє з такими особливостями:
1) статутний капiтал перехiдного банку утворюється у розмiрi, що вiдповiдає вимогам Нацiонального банку України до статутного капiталу банку;
2) перехiдний банк утворюється за рiшенням виконавчої дирекцiї Фонду;
3) перехiдний банк має забезпечити дотримання вимог, встановлених Нацiональним банком України щодо нормативiв капiталу та лiквiдностi, через три мiсяцi пiсля його створення;
4) банкiвський нагляд за таким банком здiйснює Нацiональний банк України з урахуванням особливостей та в порядку, що встановленi нормативно-правовими актами Нацiонального банку України;
5) до перехiдного банку передаються все або частина майна (активiв) та всi або частина зобов'язань неплатоспроможного / iншого перехiдного банку без надання фiнансової пiдтримки з боку Фонду;
6) сума переданих перехiдному банку майна (активiв) та зобов'язань неплатоспроможного банку є тотожними (крiм випадкiв виведення неплатоспроможного банку з ринку за участю держави, передбачених статтею 411 цього Закону), а зобов'язання неплатоспроможного банку, що гарантуються Фондом, не можуть бути переданi частково;
7) перехiдному банку не передаються (крiм випадкiв передачi майна (активiв) та зобов'язань iншому перехiдному банку) майно (активи) та зобов'язання пов'язаних з неплатоспроможним банком осiб за перелiком, наданим Нацiональним банком України;
8) перехiдний банк звiльняється вiд сплати початкового та регулярного зборiв до Фонду. З дня втрати статусу перехiдного банку такий банк сплачує збори до Фонду на загальних пiдставах.
До перехiдного банку додатково на пiдставi планiв їх врегулювання у порядку та за умов, визначених цiєю частиною, можуть передаватися все або частина майна (активiв) та всi або частина зобов'язань системно важливих банкiв, а за окремим рiшенням виконавчої дирекцiї - iнших банкiв, що не мають статусу системно важливих.
Фонд зобов'язаний здiйснити продаж перехiдного банку протягом року з дня його створення. За наявностi обґрунтованих пiдстав цей строк може бути продовжений виконавчою дирекцiєю Фонду до одного року.
Якщо протягом зазначених у цiй частинi строкiв не виявлено намiру iнвестора купити перехiдний банк, Фонд має право передати все або частину майна (активiв) та всi або частину зобов'язань такого банку iншому приймаючому банку або не пiзнiше дня, наступного за днем закiнчення встановленого строку, вносить Нацiональному банку України пропозицiю про лiквiдацiю такого банку.
Нацiональний банк України приймає рiшення про вiдкликання банкiвської лiцензiї та лiквiдацiю банку не пiзнiше нiж через п'ять днiв з дня отримання подання Фонду, пiдготовленого вiдповiдно до вимог Нацiонального банку України";
абзац другий частини двадцять третьої викласти в такiй редакцiї:
"Фонд зобов'язаний забезпечити контроль за дiяльнiстю перехiдного банку до дня втрати ним статусу перехiдного (крiм випадкiв виведення неплатоспроможного банку з ринку за участю держави, передбачених статтею 411 цього Закону). Фонд зобов'язаний забезпечити безперебiйну операцiйну дiяльнiсть та виконання усiх чинних зобов'язань перехiдного банку до дня його продажу, вiдповiдне управлiння, формування та подання звiтностi у порядку, встановленому нормативно-правовими актами Фонду";
у другому реченнi абзацу першого частини двадцять четвертої слово "iнсайдерiв" замiнити словами "учасникiв, пов'язаних з банком осiб";
15) статтю 421 виключити;
16) у статтi 44:
частину п'яту викласти в такiй редакцiї:
"5. Фонд з дня початку процедури лiквiдацiї банку протягом трьох рокiв (у разi лiквiдацiї системно важливого банку - протягом п'яти рокiв) забезпечує виконання заходiв щодо управлiння майном (активами) банку та задоволення вимог кредиторiв.
Фонд має право прийняти рiшення про продовження строку управлiння майном (активами) банку та задоволення вимог кредиторiв у разi виникнення обставин, що унеможливлюють здiйснення продажу майна (активiв) банку та задоволення вимог кредиторiв, на весь час iснування таких обставин.
Пiдставами продовження Фондом строку є такi обставини:
неможливiсть доступу Фонду або уповноваженої особи Фонду до банку при здiйсненнi лiквiдацiї, до його майна (активiв), книг, записiв, документiв, баз даних;
набрання законної сили судовим рiшенням про скасування або визнання нечинним рiшення виконавчої дирекцiї Фонду про початок процедури лiквiдацiї банку, якщо Фонд оскаржує таке судове рiшення;
незадоволення вимог усiх кредиторiв банку за наявностi майна (активiв) банку, нереалiзованого з причин рiшень суду або iншого компетентного органу, яке мало наслiдком неможливiсть продажу майна (активiв) в порядку, визначеному частинами шостою - тринадцятою статтi 51 цього Закону, або з причини вiдмови в наданнi таких, що вимагаються законом, дозволу або згоди на вчинення правочину щодо вiдчуження майна (активiв)";
доповнити частинами шостою i сьомою такого змiсту:
"6. Фонд у разi вiдсутностi майна (активiв) або задоволення всiх вимог кредиторiв у порядку, встановленому нормативно-правовими актами Фонду, затверджує лiквiдацiйний баланс i звiт про виконання лiквiдацiйної процедури.
7. У двомiсячний строк з дня затвердження лiквiдацiйного балансу та звiту про виконання лiквiдацiйної процедури Фонд подає документи для внесення запису про припинення банку до Єдиного державного реєстру юридичних осiб, фiзичних осiб - пiдприємцiв та громадських формувань.
Фонд має право прийняти рiшення про продовження строку подання документiв для внесення запису про припинення банку до Єдиного державного реєстру юридичних осiб, фiзичних осiб - пiдприємцiв та громадських формувань у разi здiйснення заходiв, зазначених у частинi п'ятiй статтi 52 цього Закону, на час, необхiдний для їх повного здiйснення";
17) у частинi другiй статтi 46:
пункт 6 викласти в такiй редакцiї:
"6) Фонд здiйснює заходи iз виконання плану врегулювання, що передбачає виведення банку з ринку у спосiб, передбачений пунктом 2 частини другої статтi 39 цього Закону, та вiдчужує майно (активи) та зобов'язання вiдповiдно до статтi 40 цього Закону на користь приймаючого банку протягом 30 днiв з дня опублiкування вiдомостей вiдповiдно до частини другої статтi 45 цього Закону. Вчинення правочинiв, пов'язаних з вiдчуженням майна (активiв) банку чи передачею його майна третiм особам (крiм приймаючого банку), допускається в порядку, передбаченому статтею 51 цього Закону";
абзаци десятий - тринадцятий виключити;
18) частину п'яту статтi 48 викласти в такiй редакцiї:
"5. Фонд має право здiйснювати реструктуризацiю заборгованостi клiєнта банку, що лiквiдується, у порядку, встановленому нормативно-правовими актами Фонду, у тому числi шляхом:
1) змiни строку користування майном (активом) клiєнтом (клiєнтами) банку, у тому числi на строк, що перевищує строк лiквiдацiї банку;
2) часткового виконання зобов'язань;
3) змiни процентної ставки за кредитом;
4) змiни виду забезпечення, що збiльшить вартiсть майна (активу), що є забезпеченням виконання умов договору;
5) незастосування штрафних санкцiй/пенi, неустойки";
19) статтю 51 доповнити частиною вiсiмнадцятою такого змiсту:
"18. Не допускається забезпечення позову шляхом встановлення заборони або обов'язку Фонду, банку, вiднесеному до категорiї неплатоспроможних, банку, що лiквiдується вiдповiдно до цього Закону, їх посадовим особам, iншим особам пiд час реалiзацiї Фондом майна (активiв) банку, вiднесеного до категорiї неплатоспроможних, вчиняти певнi дiї або шляхом встановлення обов'язку для таких осiб утримуватися вiд вчинення певних дiй";
20) статтю 522 виключити;
21) у статтi 53:
частину першу викласти в такiй редакцiї:
"1. Для завершення лiквiдацiйної процедури банку Фонд має право виставити на реалiзацiю майно (активи) банку, що залишилися нереалiзованими, шляхом проведення вiдкритого конкурсу (аукцiону) без обмеження мiнiмальної цiни продажу, що передбачено цим Законом та нормативно-правовими актами Фонду";
частини третю - п'яту викласти в такiй редакцiї:
"3. Лiквiдацiйна процедура банку вважається завершеною з моменту затвердження лiквiдацiйного балансу, а банк лiквiдованим з моменту внесення запису про припинення банку до Єдиного державного реєстру юридичних осiб, фiзичних осiб - пiдприємцiв та громадських формувань.
4. У день внесення запису до Єдиного державного реєстру юридичних осiб, фiзичних осiб - пiдприємцiв та громадських формувань Фонд надсилає Нацiональному банку України звiт про виконання лiквiдацiйної процедури та лiквiдацiйний баланс.
5. Не пiзнiше наступного робочого дня пiсля внесення запису до Єдиного державного реєстру юридичних осiб, фiзичних осiб - пiдприємцiв та громадських формувань про припинення банку Фонд оприлюднює на офiцiйному веб-сайтi Фонду iнформацiю про завершення лiквiдацiйної процедури банку та припинення банку як юридичної особи";
22) у статтi 54:
частину першу пiсля слiв "Нацiональним банком України" доповнити словами "Кабiнетом Мiнiстрiв України, Мiнiстерством фiнансiв України, Нацiональною комiсiєю з цiнних паперiв та фондового ринку", а пiсля слiв "оскарженi до суду" словами "виключно з метою встановлення їх законностi";
доповнити частинами третьою - сьомою такого змiсту:
"3. Особливостi оскарження рiшень (iндивiдуальних актiв) Фонду про запровадження тимчасової адмiнiстрацiї у банку, про початок процедури лiквiдацiї банку, про затвердження плану врегулювання та будь-яких iнших рiшень (iндивiдуальних актiв), прийнятих на його виконання, а також рiшень (iндивiдуальних актiв) щодо призначення уповноважених осiб Фонду, делегування їм повноважень, рiшень (iндивiдуальних актiв) Нацiонального банку України про затвердження пропозицiї Нацiонального банку України про участь держави у виведеннi неплатоспроможного банку з ринку, рiшень Кабiнету Мiнiстрiв України про участь держави у виведеннi неплатоспроможного банку з ринку та рiшень (iндивiдуальних актiв) Мiнiстерства фiнансiв України, прийнятих на виконання таких рiшень Кабiнету Мiнiстрiв України, а також рiшень (iндивiдуальних актiв) Нацiональної комiсiї з цiнних паперiв та фондового ринку, прийнятих у процесi виведення неплатоспроможного банку з ринку, встановлюються Кодексом адмiнiстративного судочинства України.
4. Розпочата процедура виведення неплатоспроможного банку з ринку не може бути зупинена/припинена, у тому числi у разi визнання протиправними (незаконними) та скасування iндивiдуальних актiв Нацiонального банку України та/або Фонду, що були пiдставою для її початку.
5. Розпочата процедура лiквiдацiї банку не може бути зупинена/припинена, у тому числi у разi визнання протиправними (незаконними) та скасування iндивiдуальних актiв Нацiонального банку України та/або Фонду, що були пiдставою для її початку.
6. Визнання протиправними (незаконними) та скасування рiшень (iндивiдуальних актiв), визначених частиною третьою цiєї статтi, не вiдновлює того становища банку, яке iснувало до прийняття такого акта/рiшення, включаючи вiдновлення правового статусу цього банку та вiдновлення прав акцiонерiв на момент прийняття такого акта/рiшення; не може бути пiдставою для визнання недiйсними, нечинними, протиправними та скасування будь-яких рiшень, правочинiв або iнших дiй / визнання протиправною бездiяльностi, прийнятих, вчинених або допущених у процедурi виведення банку з ринку та лiквiдацiї; не породжує будь-яких прав у осiб, якi були учасниками банку на момент прийняття такого iндивiдуального акта/рiшення, крiм права на вiдшкодування завданої шкоди.
7. У разi визнання протиправним (незаконним) та скасування рiшення (iндивiдуального акта), зазначеного у частинi третiй цiєї статтi, особа має право вимагати вiдшкодування шкоди, завданої таким рiшенням (iндивiдуальним актом), у порядку, передбаченому законом. У разi прийняття Нацiональним банком України рiшення (iндивiдуального акта) про вiднесення банку до категорiї неплатоспроможних / вiдкликання банкiвської лiцензiї та лiквiдацiю банку або Фондом - рiшення, що розпочинає процедуру виведення банку з ринку або лiквiдацiю банку, а також iндивiдуальних актiв Кабiнету Мiнiстрiв України, Мiнiстерства фiнансiв України, Нацiональної комiсiї з цiнних паперiв та фондового ринку щодо виконання заходiв плану врегулювання, що припинили право власностi на акцiї, право учасникiв банку або осiб, якi були учасниками банку на дату прийняття такого рiшення (iндивiдуального акта) на вiдшкодування шкоди, завданої таким рiшенням (iндивiдуальним актом), повинно застосовуватися з урахуванням особливостей, встановлених статтею 791 Закону України "Про банки i банкiвську дiяльнiсть".
11. У Законi України "Про державну реєстрацiю речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (Вiдомостi Верховної Ради України, 2016 р., N 1, ст. 9 iз наступними змiнами):
1) частину першу статтi 27 доповнити пунктом 132 такого змiсту:
"132) актiв приймання-передачi нерухомого майна неплатоспроможного банку перехiдному банку, що створюється вiдповiдно до статтi 42 Закону України "Про систему гарантування вкладiв фiзичних осiб";
2) роздiл V доповнити статтею 313 такого змiсту:
"Стаття 313. Особливостi проведення реєстрацiйних дiй щодо нерухомого майна банкiв, що виводяться з ринку
1. Державна реєстрацiя права власностi на нерухоме майно банку, що виводиться з ринку вiдповiдно до Закону України "Про систему гарантування вкладiв фiзичних осiб", передане приймаючому або перехiдному банку, здiйснюється вiдповiдно до цього Закону з урахуванням вимог Закону України "Про систему гарантування вкладiв фiзичних осiб".
2. Реєстрацiйнi дiї щодо нерухомого майна, зазначеного у частинi першiй цiєї статтi, проводяться незалежно вiд мiсцезнаходження такого майна у строк, що не перевищує двох робочих днiв з дня подання вiдповiдної заяви органу або суб'єкту, що здiйснює повноваження у сферi державної реєстрацiї прав".
12. Частину четверту статтi 4 Закону України "Про виконавче провадження" (Вiдомостi Верховної Ради України, 2016 р., N 30, ст. 542; 2017 р., N 7 - 8, ст. 50) пiсля абзацу одинадцятого доповнити новим абзацом такого змiсту:
"11) Фондом гарантування вкладiв фiзичних осiб прийнято рiшення про початок процедури тимчасової адмiнiстрацiї або лiквiдацiї банку".
У зв'язку з цим абзаци дванадцятий та тринадцятий вважати вiдповiдно абзацами тринадцятим та чотирнадцятим.
II. Прикiнцевi та перехiднi положення
1. Цей Закон набирає чинностi з дня, наступного за днем його опублiкування.
2. Законодавчi та iншi нормативно-правовi акти, прийнятi до дня набрання чинностi цим Законом, застосовуються в частинi, що не суперечить цьому Закону.
3. Фонду гарантування вкладiв фiзичних осiб:
1) здiйснити (продовжити) процедури виведення неплатоспроможних банкiв з ринку, лiквiдацiю банкiв вiдповiдно до Закону України "Про систему гарантування вкладiв фiзичних осiб", пiдстави (iндивiдуальнi акти) для початку тимчасової адмiнiстрацiї, лiквiдацiї яких було визнано протиправними (незаконними) та скасовано до дня набрання чинностi цим Законом;
2) здiйснювати лiквiдацiю банку, процедура лiквiдацiї якого була розпочата або продовжена до дня набрання чинностi цим Законом, з дотриманням вимог цього Закону щодо здiйснення лiквiдацiйної процедури системно важливого банку;
3) забезпечувати з урахуванням вимог цього Закону органiзацiю роботи щодо вжиття заходiв для забезпечення задоволення вимог кредиторiв до банку / вiдшкодування заподiяної шкоди (збиткiв) на користь Фонду гарантування вкладiв фiзичних осiб для подальшого спрямування кредиторам (колишнiм кредиторам) банку, процедура лiквiдацiї якого була розпочата до дня набрання чинностi цим Законом:
а) у разi виявлення операцiй, що призвели до заподiяння шкоди банку та/або його кредиторам, та осiб, якi брали участь у таких операцiях та/або отримали вiд них майнову вигоду, i розмiру заподiяної шкоди;
б) вiд iменi та в iнтересах банку як iнвестора шляхом iнiцiювання процесiв, позовiв чи проваджень (цивiльних, адмiнiстративних, кримiнальних чи господарських) у будь-яких судах та/або арбiтражах належної юрисдикцiї (у тому числi в iноземних та мiжнародних судах) щодо шкоди (збиткiв), заподiяної банку фiзичними чи юридичними особами (приватного чи публiчного права) та державами, внаслiдок:
прямої чи непрямої нацiоналiзацiї або експропрiацiї майна (iнвестицiй) банку, здiйснення щодо таких iнвестицiй заходiв, що за наслiдками дорiвнюють експропрiацiї;
реквiзицiї, руйнування, заподiяння шкоди або знецiнення майна (iнвестицiй) банку внаслiдок воєнних дiй, збройних конфлiктiв, громадських заворушень або iнших подiбних дiй.
4. Банкам / юридичним особам, у яких Нацiональним банком України вiдкликано банкiвськi лiцензiї, але вiдомостi про якi наявнi в Державному реєстрi банкiв, пiдстави (iндивiдуальнi акти) для запровадження тимчасової адмiнiстрацiї, лiквiдацiї яких було визнано протиправними (незаконними) та скасовано до дня набрання чинностi цим Законом, забезпечити передачу уповноваженiй особi Фонду гарантування вкладiв фiзичних осiб печаток i штампiв, матерiальних та iнших цiнностей, бухгалтерської та iншої документацiї банку протягом строку, встановленого Фондом гарантування вкладiв фiзичних осiб в оголошеннi, опублiкованому на офiцiйному веб-сайтi Фонду гарантування вкладiв фiзичних осiб i в газетi "Урядовий кур'єр" або "Голос України".
5. Судовi провадження, розпочатi до набрання чинностi цим Законом, у яких на день набрання чинностi цим Законом не ухвалено остаточне рiшення, вирiшуються, розглядаються або переглядаються з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.
6. Судовi провадження в адмiнiстративних справах, визначених частиною першою статтi 2661 Кодексу адмiнiстративного судочинства України, в яких предметом спору є вимоги, що не вiдповiдають нормам частин сьомої - десятої статтi 2661 Кодексу адмiнiстративного судочинства України, i судовий розгляд яких станом на день набрання чинностi цим Законом не завершений у судах першої, апеляцiйної або касацiйної iнстанцiй шляхом постановлення рiшення (ухвали, постанови), пiдлягають закриттю у вiдповiднiй частинi судом, який розглядає справу.
7. Судовi провадження в господарських справах за позовом учасника та/або колишнього учасника банку про захист прав або iнтересiв, якi були порушенi внаслiдок виведення банку з ринку на пiдставi протиправного (незаконного) iндивiдуального акта Нацiонального банку України, Фонду гарантування вкладiв фiзичних осiб, Мiнiстерства фiнансiв України, Нацiональної комiсiї з цiнних паперiв та фондового ринку, рiшення Кабiнету Мiнiстрiв України, судовий розгляд яких станом на день набрання чинностi цим Законом не завершений у судах першої, апеляцiйної або касацiйної iнстанцiй шляхом ухвалення рiшення (ухвали, постанови), у разi невiдповiдностi обраних позивачем способiв захисту вимогам частин третьої, четвертої статтi 5 Господарського процесуального кодексу України пiдлягають закриттю у вiдповiднiй частинi судом, який розглядає справу.
8. Встановленi цим Законом правила визначення розмiру шкоди, завданої у результатi виведення банкiв з ринку на пiдставi протиправних (незаконних) iндивiдуальних актiв Нацiонального банку України, Фонду гарантування вкладiв фiзичних осiб, Мiнiстерства фiнансiв України, Нацiональної комiсiї з цiнних паперiв та фондового ринку, рiшень Кабiнету Мiнiстрiв України, застосовуються при вирiшеннi всiх судових спорiв, якi станом на день набрання чинностi цим Законом не завершенi в судах першої, апеляцiйної або касацiйної iнстанцiй шляхом ухвалення рiшення (ухвали, постанови).
9. Кабiнету Мiнiстрiв України у мiсячний строк з дня набрання чинностi цим Законом:
забезпечити прийняття актiв, необхiдних для реалiзацiї цього Закону;
привести свої нормативно-правовi акти у вiдповiднiсть iз цим Законом;
забезпечити приведення мiнiстерствами та iншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актiв у вiдповiднiсть iз цим Законом.
10. Нацiональному банку України, Нацiональнiй комiсiї з цiнних паперiв та фондового ринку та Фонду гарантування вкладiв фiзичних осiб:
забезпечити прийняття актiв, необхiдних для реалiзацiї цього Закону;
привести свої нормативно-правовi акти у вiдповiднiсть iз цим Законом.
Президент України | В. ЗЕЛЕНСЬКИЙ |
м. Київ
13 травня 2020 року
N 590-IX
Copyright © 2024 НТФ «Интес» Все права сохранены. |