ЗАКОН  УКРАЇНИ

Про страхування

     Цей Закон регулює вiдносини у сферi страхування, визначає загальнi правовi засади здiйснення дiяльностi iз страхування, надання посередницьких послуг i спрямований на посилення захисту прав та законних iнтересiв клiєнтiв, у тому числi споживачiв, шляхом встановлення вимог до системи управлiння, платоспроможностi страховикiв, фiлiй страховикiв-нерезидентiв на територiї України та розкриття ними iнформацiї, встановлює вимоги до порядку укладання, обслуговування та виконання договорiв страхування та перестрахування, врегульовує питання iнформацiйного забезпечення договорiв страхування та перестрахування i дiй, що передують їх укладанню, а також державне регулювання та нагляд у сферi страхування.

Роздiл I. ЗАГАЛЬНI ПОЛОЖЕННЯ

     Стаття 1. Визначення термiнiв

     1. У цьому Законi термiни вживаються в такому значеннi:

     1) актуарна дiяльнiсть у сферi страхування (перестрахування) - дiяльнiсть у сферi страхування щодо аналiзу та оцiнки ризикiв та/або пов'язаних з ними фiнансових зобов'язань, а також розроблення та оцiнка методiв управлiння фiнансовими наслiдками майбутнiх випадкових подiй з метою забезпечення реалiзацiї актуарної функцiї страховика;

     2) андеррайтинговий ризик - ризик виникнення збиткiв чи додаткових втрат або недоотримання запланованих доходiв, або виникнення несприятливої змiни вартостi страхових зобов'язань внаслiдок неадекватних припущень, здiйснених пiд час цiноутворення та резервування;

     3) ануїтет - визначенi в договорi страхування регулярнi послiдовнi страховi виплати;

     4) вигодонабувач - особа, яка має право на отримання страхової виплати згiдно з умовами договору страхування та/або вiдповiдно до законодавства;

     5) викупна сума - сума грошових коштiв, що виплачується страховиком страхувальнику (iншiй особi, визначенiй договором страхування або законодавством) у разi дострокового припинення дiї договору страхування, вiднесеного до класiв страхування життя;

     6) винагорода за реалiзацiю страхових та/або перестрахових продуктiв (далi - винагорода за реалiзацiю) - будь-яка комiсiя, оплата послуги, комiсiйна винагорода або iнший платiж, включаючи будь-яку економiчну вигоду або будь-якi iншi фiнансовi чи нефiнансовi вигоди або заохочення, що пропонуються або надаються за реалiзацiю страхових та/або перестрахових продуктiв;

     7) вихiдне перестрахування - правовiдносини з передачi перестрахувальником (цедентом, ретроцедентом) перестраховику (цесiонеру, ретроцесiонеру) в перестрахування повнiстю або частково ризику;

     8) вiдповiдальний актуарiй - особа, вiдповiдальна за виконання актуарної функцiї;

     9) внутрiшньогруповий договiр - будь-який договiр, за яким страховик прямо чи опосередковано набуває прав та обов'язкiв щодо iншої юридичної особи, що є членом цiєї ж групи, страхової холдингової компанiї або холдингової компанiї iз змiшаною дiяльнiстю, або щодо особи, яка є пов'язаною з юридичною особою, що належить до цiєї групи, страхової холдингової компанiї або холдингової компанiї iз змiшаною дiяльнiстю, щодо виконання договiрних чи недоговiрних зобов'язань, з оплатою чи без оплати;

     10) вхiдне перестрахування - правовiдносини з прийняття перестраховиком (цесiонером, ретроцесiонером) повнiстю або частково ризику, переданого в перестрахування перестрахувальником (цедентом, ретроцедентом);

     11) головний внутрiшнiй аудитор - особа, вiдповiдальна за виконання функцiї внутрiшнього аудиту, - керiвник пiдроздiлу внутрiшнього аудиту або особа, на яку покладено функцiю здiйснення внутрiшнього аудиту;

     12) головний комплаєнс-менеджер - особа, вiдповiдальна за виконання функцiї комплаєнс, - керiвник пiдроздiлу з контролю за дотриманням норм (комплаєнс) або особа, на яку покладено функцiю здiйснення такого контролю;

     13) головний ризик-менеджер - особа, вiдповiдальна за виконання функцiї ризик-менеджменту, - керiвник пiдроздiлу з управлiння ризиками або особа, на яку покладено функцiю здiйснення управлiння ризиками;

     14) додатковий страховий агент - фiзична особа - пiдприємець або юридична особа, яка включена до Реєстру посередникiв та здiйснює дiяльнiсть вiд iменi та в iнтересах страховика за винагороду за реалiзацiю страхових продуктiв на пiдставi договору iз страховиком, якщо одночасно виконуються всi такi умови:

     а) основним видом дiяльностi такої особи є здiйснення iншої господарської дiяльностi, нiж реалiзацiя страхових продуктiв;

     б) така особа реалiзує страховi продукти як доповнення до товару (послуги), що реалiзується (надається) нею в межах здiйснення основного виду її господарської дiяльностi;

     в) страховi продукти, що реалiзуються такою особою, не передбачають страхування за класами страхування 10 - 13, 19 - 23, крiм випадкiв, якщо такi страховi продукти є доповненням до товарiв або послуг, що реалiзуються такою особою в межах здiйснення основного виду її господарської дiяльностi;

     15) застрахована особа - фiзична особа, визначена страхувальником у договорi страхування, життя, здоров'я, працездатнiсть та/або пенсiйне забезпечення якої є об'єктом страхування за договором страхування;

     16) значимий страховик - страховик, який вiдповiдає критерiям значимостi, встановленим нормативно-правовими актами Регулятора;

     17) значний правочин страховика - правочин (крiм правочину з розмiщення акцiонерним товариством власних акцiй), вчинений страховиком, якщо ринкова вартiсть майна (робiт, послуг), що є його предметом, становить 10 i бiльше вiдсоткiв вартостi активiв страховика за даними останньої рiчної фiнансової звiтностi;

     18) iноземна фiлiя - фiлiя страховика (перестраховика) - резидента, розташована на територiї iноземної держави;

     19) iнструменти зниження ризику страхування - методи, якi надають можливiсть страховикам (перестраховикам) передати частину або всi свої ризики страхування iншiй сторонi;

     20) керiвники з реалiзацiї страхових та/або перестрахових продуктiв (далi - керiвники з реалiзацiї) - члени виконавчого органу страховика, до сфери вiдповiдальностi яких належить реалiзацiя страхових та/або перестрахових продуктiв, та/або керiвники вiдповiдних структурних чи вiдокремлених пiдроздiлiв страховика, страхового агента, страхового брокера, субагента, перестрахового брокера, особа, вiдповiдальна за дiяльнiсть з реалiзацiї страхових продуктiв додаткового страхового агента, якi мають необхiднi знання i навички та виконують трудовi обов'язки з управлiння реалiзацiєю страхових та/або перестрахових продуктiв;

     21) клiєнт - особа, яка звернулася за отриманням або користується страховою чи перестраховою послугою;

     22) ключовi функцiї - функцiї, що передбачають здiйснення дiяльностi з управлiння ризиками, дотримання норм (комплаєнс), актуарної функцiї та функцiї внутрiшнього аудиту;

     23) колективна придатнiсть - наявнiсть у членiв наглядової ради або виконавчого органу страховика спiльних/сукупних знань, навичок, професiйного та управлiнського досвiду в обсязi, необхiдному (достатньому) для розумiння всiх аспектiв дiяльностi страховика, адекватної оцiнки ризикiв, на якi страховик може наражатися, прийняття виважених рiшень, а також для забезпечення ефективного управлiння та контролю за дiяльнiстю страховика в цiлому з урахуванням функцiй, покладених на такий орган законом, статутом страховика та його внутрiшнiми документами;

     24) кредитний ризик - ризик виникнення збиткiв чи додаткових втрат або недоотримання запланованих доходiв, або виникнення несприятливих змiн у фiнансовому станi внаслiдок невиконання боржником/контрагентом взятих на себе зобов'язань вiдповiдно до умов договору;

     25) незалежний член наглядової ради (далi - незалежний директор) - фiзична особа, обрана членом наглядової ради страховика, яка вiдповiдає вимогам, встановленим до незалежних директорiв цим Законом, та на яку вiдсутнiй будь-який вплив з боку iнших осiб у процесi прийняття рiшень пiд час виконання обов'язкiв незалежного директора;

     26) об'єкти нагляду - страховики, перестраховики, надавачi супровiдних послуг на ринку страхування, об'єднання учасникiв ринку страхування, якi є саморегулiвними органiзацiями, власники iстотної участi у страховиках, учасники фiнансових груп (страхових груп, страхових пiдгруп), страховi групи, страховi пiдгрупи, керiвники страховикiв та особи, на яких покладено виконання ключових функцiй, нагляд за якими здiйснює Регулятор;

     27) операцiйний ризик - ризик виникнення збиткiв чи додаткових втрат або недоотримання запланованих доходiв внаслiдок допущення недолiкiв або помилок в органiзацiї внутрiшнiх процесiв, навмисних або ненавмисних дiй працiвникiв чи iнших осiб, збоїв у роботi iнформацiйних систем або внаслiдок впливу зовнiшнiх факторiв;

     28) передача страхового портфеля - перехiд всiх прав та обов'язкiв за страховим портфелем вiд одного страховика до iншого страховика, який визнається правонаступником за таким страховим портфелем (страховик-правонаступник);

     29) перестрахова виплата - грошовi кошти, що виплачуються страховиком (перестраховиком) вiдповiдно до умов договору перестрахування, прямо чи опосередковано пов'язанi з настанням обов'язку страховика за договором (договорами) страхування щодо здiйснення страхової виплати;

     30) перестрахова послуга - послуга, що надається перестраховиком для забезпечення потреби потенцiйного перестрахувальника у перестрахуваннi на пiдставi договору перестрахування (ковер-ноти, сертифiката, полiсу, свiдоцтва тощо);

     31) перестрахова премiя (перестраховий платiж, перестраховий внесок) - плата, яку перестрахувальник (цедент, ретроцедент) зобов'язаний сплатити на користь перестраховика (цесiонера, ретроцесiонера) згiдно з умовами договору перестрахування;

     32) перестраховий брокер - юридична особа або представництво перестрахового брокера - нерезидента, включенi до Реєстру посередникiв, що дiють вiд свого iменi та в iнтересах клiєнта i за винагороду за реалiзацiю здiйснюють дiяльнiсть з надання посередницьких послуг з перестрахування на пiдставi договору;

     33) перестраховий продукт - умови перестрахування, що задовольняють визначенi потреби та iнтереси клiєнтiв в отриманнi перестрахової послуги;

     34) перестраховик (цесiонер, ретроцесiонер) - страховик та страховик-нерезидент, який приймає ризик за договором перестрахування;

     35) перестрахувальник (цедент, ретроцедент) - страховик (перестраховик), який передає ризик за договором перестрахування;

     36) перестрахування (цесiя, ретроцесiя) - правовiдносини з передачi перестрахувальником (цедентом, ретроцедентом) та прийняття перестраховиком (цесiонером, ретроцесiонером) за плату ризику щодо виконання перестрахувальником (цедентом, ретроцедентом) частини своїх обов'язкiв перед страхувальником та вiдшкодування витрат (здiйснення виплат) на умовах, визначених договором перестрахування;

     37) працiвники з реалiзацiї страхових та/або перестрахових продуктiв (далi - працiвники з реалiзацiї) - фiзичнi особи, з якими вiдповiдно до законодавства оформленi трудовi вiдносини страховиком, страховим агентом, страховим брокером, субагентом, перестраховим брокером, якi виконують трудовi обов'язки з реалiзацiї страхових та/або перестрахових продуктiв;

     38) приписний капiтал фiлiї страховика-нерезидента - грошовi кошти в нацiональнiй валютi України, якi страховик-нерезидент розмiщує на депозитному рахунку у банку, який має чинну лiцензiю, видану Нацiональним банком України, та на дату розмiщення такого депозиту не вiднесений до категорiї неплатоспроможних, для забезпечення захисту вiд ризику невиконання зобов'язань за договорами страхування (перестрахування), укладеними пiд час дiяльностi фiлiї страховика-нерезидента на територiї України;

     39) пряме страхування - правовiдносини з передачi ризику вiд страхувальника страховику за плату на умовах, визначених договором страхування або законодавством, з метою захисту страхового iнтересу фiзичних та юридичних осiб;

     40) Регулятор - Нацiональний банк України;

     41) Реєстр страховикiв (далi - Реєстр) - реєстр, що ведеться Регулятором у визначеному ним порядку та мiстить вiдомостi про страховикiв, їх вiдокремленi пiдроздiли;

     42) Реєстр страхових посередникiв (далi - Реєстр посередникiв) - електронна автоматизована система збору, накопичення та обробки даних про страхових посередникiв;

     43) ретроактивна дата - дата, яка передує датi початку дiї договору страхування та включається до строку страхового покриття;

     44) ризик концентрацiї - ризики, пов'язанi з концентрацiєю активiв та зобов'язань, якi можуть призвести до виникнення збиткiв або додаткових втрат чи недоотримання запланованих доходiв;

     45) ризик лiквiдностi - ризик виникнення збиткiв чи додаткових втрат або недоотримання запланованих доходiв внаслiдок неспроможностi забезпечувати виконання своїх зобов'язань у належнi строки;

     46) ринковий ризик - ризик виникнення збиткiв чи додаткових втрат або недоотримання запланованих доходiв, або виникнення несприятливих змiн у фiнансовому станi, прямо чи опосередковано зумовлений змiною вартостi активiв та зобов'язань;

     47) споживач - фiзична особа, яка звернулася за отриманням або отримує страхову послугу для задоволення особистих потреб, не пов'язаних з пiдприємницькою або незалежною професiйною дiяльнiстю, а також iншi особи, визначенi договором страхування як застрахованi особи та/або вигодонабувачi, якi є фiзичними особами, або iншi фiзичнi особи, якi мають право на отримання страхової виплати;

     48) стандартний страховий продукт - страховий продукт iз стандартними (типовими) умовами, якi є незмiнними та однаковими для невизначеного кола клiєнтiв;

     49) страхова вартiсть - вартiсть страхового iнтересу, визначена договором страхування або законодавством;

     50) страхова виплата (страхове вiдшкодування) - грошовi кошти, що виплачуються страховиком у разi настання страхового випадку вiдповiдно до умов договору страхування та/або законодавства;

     51) страхова група - небанкiвська фiнансова група, у якiй страховики здiйснюють переважну дiяльнiсть, що складається з:

     страховика, який є контролером одного чи кiлькох резидентiв та/або iноземних дочiрнiх страховикiв, дочiрнiх та/або асоцiйованих юридичних осiб, якi є фiнансовими установами, або

     двох або бiльше страховикiв-резидентiв, iнших фiнансових установ, якi мають спiльного контролера, їх українських та/або iноземних дочiрнiх та/або асоцiйованих юридичних осiб, якi є фiнансовими установами.

     Переважна дiяльнiсть у групi здiйснюється страховиками, якщо середньоарифметичне значення активiв страховикiв за останнi чотири звiтнi квартали становить 50 i бiльше вiдсоткiв сукупного розмiру середньоарифметичних значень активiв усiх фiнансових установ, що входять до складу цiєї групи, за цей перiод.

     Страхова холдингова компанiя, а також юридична особа, для якої надання фiнансових послуг є переважним видом дiяльностi, та юридична особа з надання допомiжних послуг, якi мають спiльного контролера з учасниками страхової групи, входять до складу страхової групи.

     Юридична особа вважається такою, для якої надання фiнансових послуг є переважним видом дiяльностi, якщо частка її доходу вiд реалiзацiї фiнансових послуг за результатами попереднього звiтного року становить 50 i бiльше вiдсоткiв загального обсягу чистого доходу (виручки) вiд реалiзацiї продукцiї (товарiв, робiт, послуг);

     52) страхова послуга - вид фiнансової послуги, що надається страховиком для забезпечення потреби потенцiйного страхувальника у страховому захистi на пiдставi договору страхування;

     53) страхова премiя (страховий платiж, страховий внесок) - плата у грошовiй формi за страхування, яку страхувальник зобов'язаний сплатити страховику згiдно з договором страхування;

     54) страхова сума - грошова сума, в межах якої страховик вiдповiдно до умов договору страхування та/або законодавства зобов'язаний провести страхову виплату в разi настання страхового випадку;

     55) страхова холдингова компанiя - материнська компанiя, яка є фiнансовою холдинговою компанiєю, основна дiяльнiсть якої полягає у придбаннi та володiннi участю у дочiрнiх компанiях, за умови що цi дочiрнi компанiї переважно є страховиками i принаймнi одна з таких дочiрнiх компанiй є страховиком;

     56) страхове покриття - сукупнiсть строкових, територiальних та вартiсних складових страхового захисту, що надається вiдповiдно до договору або закону;

     57) страховий агент - фiзична особа, фiзична особа - пiдприємець або юридична особа, яка включена до Реєстру посередникiв, не є додатковим страховим агентом та здiйснює дiяльнiсть з реалiзацiї страхових продуктiв вiд iменi та в iнтересах страховика за винагороду за реалiзацiю страхових продуктiв на пiдставi договору iз страховиком;

     58) страховий брокер - фiзична особа - пiдприємець, юридична особа або постiйне представництво страхового брокера - нерезидента, включенi до Реєстру посередникiв, що дiють вiд свого iменi та в iнтересах клiєнта i за винагороду за реалiзацiю здiйснюють дiяльнiсть з надання посередницьких послуг у страхуваннi на пiдставi договору;

     59) страховий випадок - подiя, передбачена договором страхування або законодавством, ризик виникнення якої застрахований, з настанням якої виникає обов'язок страховика здiйснити страхову виплату страхувальнику або iншiй особi, визначенiй у договорi страхування або вiдповiдно до законодавства;

     60) страховий iнтерес - матерiальна заiнтересованiсть та/або потреба потенцiйного страхувальника (iншої особи, визначеної у договорi страхування) у страхуваннi ризикiв, пов'язаних з життям, здоров'ям, працездатнiстю та пенсiйним забезпеченням, з володiнням, користуванням i розпорядженням майном, з вiдшкодуванням страхувальником заподiяної ним шкоди особi або її майну, а також шкоди, заподiяної юридичнiй особi;

     61) страховий портфель - сукупнiсть прав та обов'язкiв страховика за договорами страхування (дiючими та припиненими) за одним або кiлькома класами (ризиками) страхування та/або за всiма договорами перестрахування (дiючими та припиненими), за якими такий страховик виступає перестраховиком та/або в межах окремого класу (ризику) страхування;

     62) страховий посередник - страховий брокер, страховий агент, субагент, перестраховий брокер, додатковий страховий агент;

     63) страховий продукт - умови страхування, якi задовольняють визначенi потреби та iнтереси клiєнтiв в отриманнi страхової послуги;

     64) страховий ризик - подiя, на випадок виникнення якої проводиться страхування, яка має ознаки ймовiрностi та випадковостi настання;

     65) страховий тариф - ставка страхової премiї з одиницi страхової суми за визначений строк страхового покриття;

     66) страховик - фiнансова установа або фiлiя страховика-нерезидента, якi мають право здiйснювати дiяльнiсть iз страхування на територiї України;

     67) страховик-нерезидент - юридична особа, зареєстрована згiдно iз законодавством iноземної держави, яка має право здiйснювати дiяльнiсть iз страхування на територiї України;

     68) страхувальник - особа, яка уклала iз страховиком договiр страхування або є страхувальником вiдповiдно до законодавства;

     69) страхування - правовiдносини щодо захисту страхових iнтересiв фiзичних та юридичних осiб (страховий захист) при страхуваннi ризикiв, пов'язаних з життям, здоров'ям, працездатнiстю та пенсiйним забезпеченням, з володiнням, користуванням i розпорядженням майном, з вiдшкодуванням страхувальником заподiяної ним шкоди особi або її майну, а також шкоди, заподiяної юридичнiй особi, у разi настання страхових випадкiв, визначених договором страхування, за рахунок коштiв фондiв, що формуються шляхом сплати страхувальниками страхових премiй (платежiв, внескiв), доходiв вiд розмiщення коштiв таких фондiв та iнших доходiв страховика, отриманих згiдно iз законодавством;

     70) строк страхового покриття - перiод, протягом якого дiє страхове покриття та в разi настання страхового випадку пiд час якого страховик зобов'язаний здiйснити страхову виплату (вiдшкодування) вiдповiдно до умов договору або законодавства;

     71) субагент - фiзична особа, фiзична особа - пiдприємець, юридична особа, яка включена до Реєстру посередникiв та здiйснює дiяльнiсть з реалiзацiї страхових продуктiв вiд iменi, в iнтересах страховика та за дорученням страхового агента за винагороду за реалiзацiю на пiдставi договору iз страховим агентом;

     72) субординований борг (позика) - позика, фiнансовi ресурси для якої залучаються за договором, умовами якого передбачено, що у разi банкрутства чи лiквiдацiї позичальника повернення коштiв за такою позикою здiйснюється лише пiсля виконання зобов'язань позичальника перед iншими кредиторами, та який вiдповiдає вимогам, встановленим нормативно-правовими актами Регулятора;

     73) таємниця страхування - сукупнiсть iнформацiї про клiєнта та його фiнансовий стан, яка стала вiдома страховику (перестраховику) або страховому посереднику у зв'язку з укладанням та/або виконанням договору страхування (перестрахування) та розголошення якої може заподiяти матерiальну чи моральну шкоду такому клiєнту. Таємниця страхування належить до таємницi фiнансової послуги;

     74) тантьєма - комiсiя з отриманого прибутку перестраховика, яку перестраховик щорiчно виплачує перестрахувальнику за результатами виконання договорiв перестрахування, або комiсiя з отриманого прибутку страховика, яку страховик щорiчно виплачує страхувальнику за результатами виконання договорiв страхування;

     75) учасники ринку страхування - страховики, перестраховики та надавачi супровiдних послуг на ринку страхування, їх об'єднання, клiєнти;

     76) фiлiя страховика-нерезидента - представництво у формi фiлiї страховика-нерезидента, яке має право на здiйснення дiяльностi iз страхування вiд iменi страховика-нерезидента вiдповiдно до вимог цього Закону;

     77) франшиза - частина збиткiв, що не вiдшкодовується страховиком згiдно з договором страхування та/або законодавством.

     2. Iншi термiни вживаються в цьому Законi у таких значеннях:

     термiн "товар" - у значеннi, наведеному у Законi України "Про зовнiшньоекономiчну дiяльнiсть";

     термiни "нацiональна валюта України", "iноземна валюта", "валютне регулювання" - у значеннях, наведених в Законi України "Про валюту i валютнi операцiї";

     термiни "асоцiйована особа", "банк", "депозит" - у значеннях, наведених у Законi України "Про банки i банкiвську дiяльнiсть";

     термiни "глобальний сертифiкат", "депозитарна установа", "Центральний депозитарiй цiнних паперiв" - у значеннях, наведених у Законi України "Про депозитарну систему України";

     термiни "бухгалтерський облiк", "консолiдована фiнансова звiтнiсть", "облiкова полiтика", "фiнансова звiтнiсть", "мiжнароднi стандарти фiнансової звiтностi", "власний капiтал" - у значеннях, наведених у Законi України "Про бухгалтерський облiк та фiнансову звiтнiсть в Українi";

     термiн "акцiонерне товариство" - у значеннi, наведеному в Законi України "Про акцiонернi товариства";

     термiн "товариство з додатковою вiдповiдальнiстю" - у значеннi, наведеному в Законi України "Про товариства з обмеженою та додатковою вiдповiдальнiстю";

     термiн "захист iнформацiї" - у значеннi, наведеному в Законi України "Про iнформацiю";

     термiни "суб'єкт аудиторської дiяльностi", "обов'язковий аудит фiнансової звiтностi", "аудиторськi послуги", "робочi документи аудитора", "аудиторський звiт", "мiжнароднi стандарти аудиту", "аудиторський комiтет" - у значеннях, наведених у Законi України "Про аудит фiнансової звiтностi та аудиторську дiяльнiсть";

     термiн "концентрацiя" (крiм вживання у значеннi ризику концентрацiї вiдповiдно до цього Закону) - у значеннi, наведеному в Законi України "Про захист економiчної конкуренцiї";

     термiни "iнформацiйно-телекомунiкацiйна система", "iнформацiйна (автоматизована) система" - у значеннях, наведених у Законi України "Про захист iнформацiї в iнформацiйно-телекомунiкацiйних системах";

     термiни "авторизацiя", "аутсорсинг", "афiлiйована особа", "дiлова репутацiя", "допомiжнi послуги", "дочiрня компанiя", "заходи раннього втручання", "значний вплив на управлiння або дiяльнiсть", "iстотна участь", "ключовий учасник", "контроль (вирiшальний вплив)", "комплаєнс", "контролер", "конфлiкт iнтересiв", "корпоративне управлiння", "материнська компанiя", "пов'язана особа", "професiйна придатнiсть", "професiйне судження", "профiль ризику", "пруденцiйнi вимоги", "ризик-орiєнтований пiдхiд", "система внутрiшнього контролю", "спорiднена особа", "супровiднi послуги", "структура власностi", "фiнансова група", "фiнансова послуга", "фiнансова установа" - у значеннях, наведених у Законi України "Про фiнансовi послуги та фiнансовi компанiї";

     термiн "бездоганна дiлова репутацiя" - у значеннi, наведеному в Законi України "Про запобiгання та протидiю легалiзацiї (вiдмиванню) доходiв, одержаних злочинним шляхом, фiнансуванню тероризму та фiнансуванню розповсюдження зброї масового знищення".

     Стаття 2. Сфера застосування Закону

     1. Цей Закон регулює загальнi засади функцiонування ринку страхування та дiяльностi його учасникiв, особливостi державного регулювання та нагляду за дiяльнiстю на ринку страхування, а також захисту прав та законних iнтересiв клiєнтiв.

     2. Дiя цього Закону не поширюється на:

     1) дiяльнiсть на ринку страхування в Українi мiжнародних, мiжурядових та/або мiждержавних органiзацiй;

     2) загальнообов'язкове державне соцiальне страхування;

     3) дiяльнiсть фiзичних осiб, фiзичних осiб - пiдприємцiв та юридичних осiб з реалiзацiї страхових продуктiв у разi одночасного виконання всiх таких умов:

     а) страхування є додатковим до товарiв (послуг), якi реалiзуються (надаються) такою особою, якщо таке страхування покриває:

     ризик пошкодження, поломки, знищення, втрати товару чи неможливостi отримати послугу; або

     ризик пошкодження, знищення та/або втрати багажу (вантажобагажу) чи iншi ризики, пов'язанi з подорожжю, яка органiзована такою особою;

     б) загальний розмiр страхової премiї, що сплачується за страховим продуктом, який реалiзується такою особою, не перевищує 1 вiдсоток розмiру прожиткового мiнiмуму для працездатних осiб, що дiє на день укладення договору страхування, за один день строку страхового покриття за таким страховим продуктом;

     в) як виняток iз положень пiдпункту "б" цього пункту, у випадку, якщо страхування є додатковим до послуг, якi надаються такою особою, i тривалiсть надання такої послуги не перевищує трьох мiсяцiв, загальний розмiр страхової премiї, що сплачується за договором страхування, не перевищує 150 вiдсоткiв розмiру прожиткового мiнiмуму для працездатних осiб, що дiє на день укладення договору страхування.

     У разi здiйснення дiяльностi з реалiзацiї страхових продуктiв особами, на яких не поширюється дiя цього Закону у зв'язку з тим, що вони вiдповiдають вимогам пункту 3 цiєї частини, страховик забезпечує, щоб до укладення договору страхування:

     клiєнт отримав iнформацiю, необхiдну для iдентифiкацiї такого страховика та такої особи вiдповiдно до статтi 87 цього Закону, а також iнформацiю про процедуру подання скарг та досудового врегулювання спорiв;

     iнтереси клiєнта були дотриманi шляхом виконання вимог статей 67 та 86 цього Закону;

     клiєнт отримав iнформацiйний документ про страховий продукт вiдповiдно до цього Закону.

     3. Страховикам забороняється здiйснювати дiяльнiсть за класом страхування 21, якщо це прямо не передбачено спецiальним законом з регулювання страхування за цим класом.

     Страховикам забороняється здiйснювати дiяльнiсть за класом страхування 22, якщо це прямо не передбачено спецiальним законом з регулювання страхування за цим класом.

     4. Дiяльнiсть товариств взаємного страхування забороняється, якщо така дiяльнiсть не врегульована спецiальним законом з регулювання дiяльностi товариств взаємного страхування.

Роздiл II. ДIЯЛЬНIСТЬ НА РИНКУ СТРАХУВАННЯ

     Стаття 3. Дiяльнiсть на ринку страхування

     1. Дiяльнiсть на ринку страхування включає дiяльнiсть iз страхування та дiяльнiсть з надання супровiдних послуг на ринку страхування.

     2. Дiяльнiсть з надання супровiдних послуг на ринку страхування включає дiяльнiсть з надання посередницьких та допомiжних послуг.

     3. Дiяльнiсть iз страхування на територiї України мають право здiйснювати виключно:

     1) страховики-резиденти, що отримали лiцензiю вiдповiдно до цього Закону;

     2) фiлiї страховикiв-нерезидентiв, що отримали лiцензiю вiдповiдно до цього Закону;

     3) страховики-нерезиденти з урахуванням положень статтi 6 цього Закону.

     4. Дiя положень цього Закону, що регулюють дiяльнiсть страховикiв (пряме страхування), поширюється також на фiлiї страховикiв-нерезидентiв та перестраховикiв (перестрахування), крiм випадкiв, прямо передбачених цим Законом.

     5. Дiяльнiсть iз страхування включає:

     1) пряме страхування за класами страхування, визначеними статтею 4 цього Закону;

     2) перестрахування за класами страхування, визначеними статтею 4 цього Закону;

     3) дiяльнiсть, пов'язану з управлiнням активами страховика;

     4) дiяльнiсть з реалiзацiї страхових продуктiв страховика вiдповiдно до цього Закону;

     5) iншу дiяльнiсть, пов'язану iз здiйсненням прямого страхування та/або перестрахування, визначену нормативно-правовими актами Регулятора.

     6. Виключним видом дiяльностi страховика є дiяльнiсть iз страхування, включаючи дiяльнiсть з надання гарантiй вiдповiдно до частини четвертої статтi 11 цього Закону, та дiяльнiсть з надання супровiдних послуг на ринку страхування.

     Страховик також може здiйснювати господарську дiяльнiсть для забезпечення власних потреб з урахуванням обмежень, встановлених цим Законом.

     7. Дiяльнiсть з надання посередницьких послуг на ринку страхування мають право здiйснювати страховики та страховi посередники у порядку, передбаченому цим Законом.

     8. Дiяльнiсть з надання посередницьких послуг на ринку страхування включає:

     1) дiяльнiсть з реалiзацiї страхових продуктiв;

     2) дiяльнiсть з реалiзацiї перестрахових продуктiв;

     3) дiяльнiсть з надання iнших посередницьких послуг, перелiк яких визначається нормативно-правовими актами Регулятора.

     9. Регулятор має право встановлювати вимоги до дiяльностi з надання окремих допомiжних послуг на ринку страхування, зокрема до актуарної дiяльностi, дiяльностi щодо визначення розмiру збиткiв, надання допомоги (асистуючих послуг), та вимоги до надавачiв допомiжних послуг.

     10. Регулятор має право створювати регуляторну платформу для тестування iнновацiйних послуг, технологiй та/або iнструментiв на ринку страхування з використанням iнновацiйних технологiй у випадках та у порядку, передбачених законодавством.

     Стаття 4. Класи страхування

     1. До класiв страхування iншого, нiж страхування життя, належать:

     1) клас 1 - страхування вiд нещасного випадку (у тому числi на випадок виробничої травми та професiйного захворювання);

     2) клас 2 - страхування на випадок хвороби (у тому числi медичне страхування);

     3) клас 3 - страхування наземних транспортних засобiв (крiм залiзничного рухомого складу);

     4) клас 4 - страхування залiзничного рухомого складу;

     5) клас 5 - страхування повiтряних суден;

     6) клас 6 - страхування водних суден (морських суден, суден внутрiшнього плавання та iнших самохiдних чи несамохiдних плавучих споруд);

     7) клас 7 - страхування майна, що перевозиться (включаючи вантаж, багаж (вантажобагаж);

     8) клас 8 - страхування майна вiд вогню та небезпечного впливу природних явищ;

     9) клас 9 - страхування майна вiд шкоди, заподiяної градом, морозом, iншими подiями (включаючи крадiжку, розбiй, грабiж, умисне пошкодження/знищення майна), крiм подiй, визначених у класi 8;

     10) клас 10 - страхування вiдповiдальностi, яка виникає внаслiдок використання наземного транспортного засобу (у тому числi вiдповiдальностi перевiзника);

     11) клас 11 - страхування вiдповiдальностi, яка виникає внаслiдок використання повiтряного судна (у тому числi вiдповiдальностi перевiзника);

     12) клас 12 - страхування вiдповiдальностi, яка виникає внаслiдок використання водного судна (у тому числi вiдповiдальностi перевiзника);

     13) клас 13 - страхування iншої вiдповiдальностi (крiм визначеної у класах 10, 11, 12);

     14) клас 14 - страхування кредитiв;

     15) клас 15 - страхування поруки (гарантiї);

     16) клас 16 - страхування iнших фiнансових ризикiв (крiм визначених класами 14, 15);

     17) клас 17 - страхування судових витрат;

     18) клас 18 - страхування витрат, пов'язаних з наданням допомоги (асистанс) особам, якi потрапили у скрутне становище пiд час здiйснення подорожi.

     2. До класiв страхування життя належать:

     1) клас 19 - страхування життя (iнше, нiж передбачено класами 20, 21, 22, 23);

     2) клас 20 - страхування життя до шлюбу та до народження дитини;

     3) клас 21 - iнвестицiйне страхування життя;

     4) клас 22 - безперервне страхування здоров'я;

     5) клас 23 - пенсiйне страхування.

     3. Перелiк ризикiв у межах класiв страхування, характеристики та класифiкацiйнi ознаки класiв страхування, ризикiв у межах класiв страхування, а також особливостi здiйснення дiяльностi iз страхування та укладання договорiв за класами страхування визначаються спецiальними законами з регулювання ринку страхування та нормативно-правовими актами Регулятора.

     Стаття 5. Вiдокремленi пiдроздiли страховика

     1. Страховик має право вiдкривати вiдокремленi пiдроздiли (фiлiї, представництва тощо) на територiї України у порядку та вiдповiдно до вимог цього Закону i нормативно-правових актiв Регулятора.

     2. Страховик має право здiйснювати дiяльнiсть iз страхування на територiї iноземних держав через свої вiдокремленi пiдроздiли, створенi у порядку, встановленому законодавством держави реєстрацiї таких вiдокремлених пiдроздiлiв, з дотриманням вимог, встановлених нормативно-правовими актами Регулятора.

     3. Страховики-нерезиденти здiйснюють дiяльнiсть iз страхування на територiї України у формi та порядку, встановлених цим Законом та нормативно-правовими актами Регулятора.

     4. Страховик зобов'язаний забезпечити вiдповiднiсть дiяльностi своїх вiдокремлених пiдроздiлiв вимогам закону та нормативно-правових актiв Регулятора.

     5. Вiдомостi про вiдокремленi пiдроздiли страховикiв включаються до Реєстру. Страховик може здiйснювати дiяльнiсть через вiдокремлений пiдроздiл лише пiсля включення вiдомостей про такий вiдокремлений пiдроздiл до Реєстру.

     6. Страховик зобов'язаний повiдомляти Регулятора про вiдкриття, змiни у дiяльностi або мiсцезнаходженнi (розташуваннi) чи припинення дiяльностi вiдокремленого пiдроздiлу у порядку та строки, встановленi нормативно-правовими актами Регулятора.

     Стаття 6. Дiяльнiсть страховика-нерезидента

     1. Страховик-нерезидент має право без отримання лiцензiї Регулятора на здiйснення дiяльностi iз страхування вiдповiдно до цього Закону здiйснювати на територiї України таку дiяльнiсть iз страхування:

     1) страхування за класами страхування 5, 6, 7, 11, 12;

     2) перестрахування.

     2. Страховик-нерезидент має право здiйснювати дiяльнiсть iз страхування на територiї України за таких умов:

     1) держава, в якiй зареєстрований страховик-нерезидент, є членом Свiтової органiзацiї торгiвлi. Ця вимога не застосовується до страховикiв-нерезидентiв, якi здiйснюють перестрахування на територiї України;

     2) до держави, в якiй зареєстровано страховика-нерезидента, не висунуто застережень мiжнародних органiв щодо виконання нею мiжнародних стандартiв у сферi запобiгання та протидiї легалiзацiї (вiдмиванню) доходiв, одержаних злочинним шляхом, фiнансуванню тероризму та фiнансуванню розповсюдження зброї масового знищення;

     3) законодавство держави реєстрацiї страховика-нерезидента передбачає здiйснення державного регулювання та нагляду за дiяльнiстю iз страхування;

     4) мiж Україною та державою, в якiй зареєстрований страховик-нерезидент, укладено мiжнародний договiр про запобiгання податковим ухиленням та уникнення подвiйного оподаткування;

     5) держава, в якiй зареєстрований страховик-нерезидент, не включена до перелiку офшорних зон, визначеного згiдно iз законодавством України;

     6) страховик-нерезидент має вiдповiдний дозвiл на здiйснення страхування (перестрахування) вiдповiдно до законодавства держави, в якiй вiн зареєстрований;

     7) рейтинг фiнансової надiйностi (стiйкостi) страховика-нерезидента, встановлений мiжнародним рейтинговим агентством, вiдповiдає вимогам, встановленим нормативно-правовими актами Регулятора;

     8) держава, в якiй зареєстрований страховик-нерезидент, не належить до держав, що здiйснюють збройну агресiю проти України, у значеннi, наведеному у статтi 1 Закону України "Про оборону України";

     9) страховик-нерезидент вiдповiдає iншим вимогам, встановленим нормативно-правовими актами Регулятора.

     3. За умови вiдповiдностi вимогам, передбаченим частиною другою цiєї статтi, страховик-нерезидент без вiдкриття свого представництва на територiї України, без отримання лiцензiї Регулятора на здiйснення дiяльностi iз страхування вiдповiдно до цього Закону та незалежно вiд територiї настання страхового випадку має право здiйснювати на територiї України таку зовнiшньоекономiчну дiяльнiсть:

     1) укладання та виконання договорiв страхування з резидентами щодо об'єкта страхування, з яким пов'язанi страховi iнтереси страхувальника або iншої особи, визначеної в договорi страхування, при страхуваннi ризикiв за класами страхування, зазначеними у пунктi 1 частини першої цiєї статтi;

     2) укладання та виконання договорiв перестрахування iз страховиками-резидентами.

     Стаття 7. Дiяльнiсть фiлiї страховика-нерезидента

     1. Страховик-нерезидент має право вiдкрити фiлiю в Українi за таких умов:

     1) страховик-нерезидент вiдповiдає вимогам частини другої статтi 6 цього Закону;

     2) законодавство держави, в якiй зареєстрований страховик-нерезидент, за оцiнкою Регулятора, здiйсненою у встановленому ним порядку, не мiстить положень, якi можуть перешкоджати/обмежувати взаємодiю Регулятора та наглядових/контролюючих органiв такої держави та/або перешкоджати Регулятору у здiйсненнi ним наглядових повноважень щодо такої фiлiї страховика-нерезидента;

     3) розмiр приписного капiталу фiлiї страховика-нерезидента на момент видачi їй лiцензiї на здiйснення дiяльностi iз страхування є не меншим за розмiр мiнiмального капiталу страховика, визначений вiдповiдно до частини третьої статтi 40 цього Закону;

     4) наявнiсть письмового безвiдкличного зобов'язання страховика-нерезидента про безумовне виконання ним зобов'язань, якi виникли у зв'язку з дiяльнiстю його фiлiї на територiї України;

     5) держава, в якiй зареєстрований страховик-нерезидент, не належить до держав, що здiйснюють збройну агресiю проти України, у значеннi, наведеному у статтi 1 Закону України "Про оборону України".

     2. Вимоги до приписного капiталу та умови дiяльностi на територiї України фiлiй страховикiв-нерезидентiв встановлюються цим Законом та нормативно-правовими актами Регулятора.

Роздiл III. ПОЧАТОК ДIЯЛЬНОСТI IЗ СТРАХУВАННЯ

     Стаття 8. Органiзацiйно-правова форма страховика

     1. Страховики в Українi створюються у формi акцiонерного товариства або товариства з додатковою вiдповiдальнiстю (крiм фiлiй страховикiв-нерезидентiв).

     2. Законодавство про акцiонернi товариства та про товариства з додатковою вiдповiдальнiстю застосовується до страховикiв з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом та нормативно-правовими актами Регулятора.

     3. У разi якщо положення iнших законiв суперечать положенням цього Закону, застосовуються положення цього Закону.

     Стаття 9. Найменування страховика

     1. Страховик має обов'язок i виключне право використовувати у своєму повному найменуваннi будь-яке iз слiв "страховик", "страхова", "страхова компанiя", "страхова органiзацiя" та похiднi вiд них, а також має право використовувати скорочення "СК".

     Найменування страховика, який отримав лiцензiю на здiйснення дiяльностi iз страхування, яка надає право здiйснювати дiяльнiсть iз страхування за класами страхування життя, або має намiр отримати таку лiцензiю, повинно мiстити слово "життя" або похiднi вiд нього.

     Слова "страховик", "страхова", "страхова компанiя", "страхова органiзацiя" та похiднi вiд них дозволяється використовувати у назвi лише тим юридичним особам, якi мають лiцензiю на здiйснення дiяльностi iз страхування або мають намiр отримати таку лiцензiю, а також об'єднанням таких юридичних осiб.

     2. Не дозволяється використовувати для найменування страховика назву, яка повторює iснуючу назву iншого страховика чи є подiбною такою мiрою, що може призвести до помилки у сприйняттi, або вводить в оману щодо дiяльностi, яку здiйснює страховик.

     3. Використовувати у своєму найменуваннi слова "нацiональний", "державний" або похiднi вiд них має право лише страховик, 100 вiдсоткiв статутного капiталу якого належить державi.

     4. Регулятор має право вiдмовити у розглядi питання про видачу лiцензiї або у змiнi найменування страховика, який має лiцензiю, у разi недотримання передбачених цiєю статтею вимог до найменування страховика.

     Стаття 10. Учасники страховика

     1. Учасниками страховика не можуть бути юридичнi особи, в яких страховик має iстотну участь, громадськi об'єднання, полiтичнi партiї, релiгiйнi та благодiйнi органiзацiї.

     2. Держава Україна може бути учасником страховика в особi Кабiнету Мiнiстрiв України або уповноважених ним органiв.

     3. Засновники та власники iстотної участi страховика зобов'язанi мати бездоганну дiлову репутацiю та задовiльний фiнансовий/майновий стан.

     Вимоги до дiлової репутацiї, фiнансового/майнового стану засновникiв страховика та власникiв iстотної участi у страховику, порядок їх оцiнки встановлюються нормативно-правовими актами Регулятора.

     Стаття 11. Лiцензування дiяльностi iз страхування

     1. Юридична особа набуває статусу страховика i право на здiйснення дiяльностi iз страхування виключно пiсля отримання лiцензiї на здiйснення дiяльностi iз страхування (далi - лiцензiя), яка видається Регулятором.

     2. Забороняється здiйснювати дiяльнiсть iз страхування без отримання лiцензiї, крiм випадкiв, визначених цим Законом.

     3. Лiцензiя може бути видана на здiйснення дiяльностi з:

     1) прямого страхування життя за обраними класами страхування (ризиками в межах вiдповiдного класу), визначеними частиною другою статтi 4 цього Закону, з урахуванням особливостей, передбачених частиною третьою статтi 4 цього Закону;

     2) прямого страхування, iншого, нiж страхування життя, за обраними класами страхування (ризиками в межах вiдповiдного класу), визначеними частиною першою статтi 4 цього Закону, з урахуванням особливостей, передбачених частиною третьою статтi 4 цього Закону;

     3) вхiдного перестрахування за обраними класами страхування (ризиками в межах вiдповiдного класу).

     4. Страховик за наявностi лiцензiї на здiйснення дiяльностi iз страхування та у випадках, визначених законом, має право надавати фiнансову послугу з надання гарантiй у порядку, визначеному нормативно-правовими актами Регулятора.

     5. Лiцензiя на здiйснення дiяльностi з прямого страхування за обраними класами страхування (ризиками в межах вiдповiдного класу) надає право укладати договори страхування та/або спiвстрахування, здiйснювати вихiдне перестрахування за зазначеними у лiцензiї класами страхування (ризиками в межах вiдповiдного класу), а також здiйснювати вхiдне перестрахування за такими класами страхування (ризиками в межах вiдповiдного класу), за умови що протягом календарного року сума валових премiй за договорами вхiдного перестрахування не перевищує 10 вiдсоткiв загальної суми валових страхових премiй, але в будь-якому разi становить не бiльше 7 мiльйонiв гривень.

     Право на здiйснення вхiдного перестрахування без дотримання обмежень, зазначених в абзацi першому цiєї частини, за обраними класами страхування (ризиками в межах вiдповiдного класу) надається страховику у разi отримання лiцензiї на здiйснення дiяльностi з вхiдного перестрахування з урахуванням частини шостої цiєї статтi та в порядку, визначеному статтею 14 цього Закону. Страховик, який має намiр здiйснювати дiяльнiсть з вхiдного перестрахування, у разi перевищення обсягу валових премiй за договорами вхiдного перестрахування, передбаченого абзацом першим цiєї частини, зобов'язаний отримати лiцензiю на здiйснення дiяльностi з вхiдного перестрахування у порядку, визначеному статтею 14 цього Закону.

     6. Лiцензiя на здiйснення дiяльностi з вхiдного перестрахування за обраними класами страхування (ризиками в межах вiдповiдного класу) надає право приймати ризики у перестрахування за класами страхування (ризиками в межах вiдповiдного класу), якi зазначенi у такiй лiцензiї, та передавати ризики у перестрахування за класами страхування (ризиками в межах вiдповiдного класу), якi зазначенi у лiцензiї (вихiдна ретроцесiя).

     7. Страховик не може одночасно мати лiцензiю на здiйснення дiяльностi з прямого страхування та/або вхiдного перестрахування за класами страхування iншого, нiж страхування життя, та за класами страхування життя, крiм таких випадкiв (далi - страхування здоров'я):

     1) страховик, який отримав лiцензiю на здiйснення дiяльностi з прямого страхування та/або вхiдного перестрахування виключно за класами страхування 1 та/або 2, може отримати лiцензiю на здiйснення дiяльностi з прямого страхування та/або вхiдного перестрахування за класами страхування життя;

     2) страховик, який отримав лiцензiю на здiйснення дiяльностi з прямого страхування та/або вхiдного перестрахування за класами страхування життя, може отримати лiцензiю на здiйснення дiяльностi з прямого страхування та/або вхiдного перестрахування за класами страхування 1 та/або 2.

     8. Страховик, який отримав лiцензiю на здiйснення дiяльностi з прямого страхування та/або вхiдного перестрахування за класами страхування життя (основних ризикiв), може без отримання лiцензiї на здiйснення страхування ризикiв, включених до класiв страхування 1 та/або 2, здiйснювати страхування цих допомiжних ризикiв при виконаннi таких умов:

     1) такi допомiжнi ризики стосуються об'єкта страхування, застрахованого за основним ризиком;

     2) такi допомiжнi ризики пов'язанi з основним ризиком, який належить до класу страхування, за яким страховик має лiцензiю;

     3) допомiжнi ризики страхуються за тим самим договором страхування, за яким страхується основний ризик;

     4) здiйснення страхування допомiжних ризикiв передбачено планом дiяльностi страховика, поданим до Регулятора для отримання лiцензiї на здiйснення дiяльностi iз страхування.

     9. Лiцензiя видається з урахуванням особливостей та/або обмежень до вiдповiдного класу страхування, визначених законодавством, та вимог, встановлених цим Законом.

     10. Юридична особа, яка має намiр здiйснювати дiяльнiсть iз страхування (далi - заявник), звертається до Регулятора за отриманням лiцензiї протягом 12 мiсяцiв з дати її державної реєстрацiї як юридичної особи.

     11. Засновникам заявника забороняється вiдчужувати та обтяжувати зобов'язаннями належнi їм акцiї (частки), а власникам опосередкованої iстотної участi забороняється вiдчужувати та обтяжувати зобов'язаннями належну їм участь у такiй юридичнiй особi з дати державної реєстрацiї юридичної особи до дня видачi лiцензiї.

     Правочин, вчинений з порушенням заборони, передбаченої абзацом першим цiєї частини, є нiкчемним. Регулятор iнформує заявника, сторони за таким правочином, а в разi створення страховика у формi акцiонерного товариства - депозитарнi установи, якi обслуговують рахунки в цiнних паперах сторiн за таким правочином, та Центральний депозитарiй цiнних паперiв про нiкчемнiсть такого правочину i розмiщує вiдповiдну iнформацiю на сторiнках офiцiйного iнтернет-представництва Регулятора не пiзнiше наступного робочого дня пiсля того, як йому стало вiдомо про вчинення такого правочину.

     12. Заявник зобов'язаний вжити заходiв щодо державної реєстрацiї припинення юридичної особи або змiнити своє найменування, виключивши з нього слова "страховик", "страхова", "страхова компанiя", "страхова органiзацiя" та похiднi вiд них згiдно з положеннями статтi 9 цього Закону, та внести змiни до видiв економiчної дiяльностi, виключивши з них тi, що стосуються дiяльностi iз страхування, якщо:

     1) за результатами розгляду пакета документiв, поданих заявником для отримання лiцензiї, Регулятор прийняв рiшення про:

     а) вiдмову у видачi лiцензiї, якщо заявник не усунув пiдстави для вiдмови у видачi лiцензiї i повторно не подав протягом шести мiсяцiв з дати такого рiшення новий пакет документiв для видачi лiцензiї або такий новий пакет документiв було подано протягом зазначеного строку, але за результатами його розгляду Регулятор повторно прийняв рiшення про вiдмову у видачi лiцензiї;

     б) залишення пакета документiв без розгляду та повернення його заявнику, i заявник не усунув пiдстави для залишення пакета документiв без розгляду i не подав протягом шести мiсяцiв з дати такого рiшення новий пакет документiв для видачi лiцензiї або такий новий пакет документiв було подано протягом зазначеного строку, але за результатами його розгляду Регулятор повторно прийняв рiшення про залишення пакета документiв без розгляду;

     2) заявник не звернувся до Регулятора у строк, визначений частиною десятою цiєї статтi, за отриманням лiцензiї.

     Заявник зобов'язаний вчинити дiї, передбаченi абзацом першим цiєї частини, у строк не бiльше одного мiсяця з дати:

     прийняття Регулятором рiшення про повторну вiдмову у видачi лiцензiї або повторне залишення пакета документiв без розгляду;

     спливу передбаченого пунктом 1 цiєї частини строку для повторного подання пакета документiв пiсля прийняття рiшення про вiдмову у видачi лiцензiї / рiшення про залишення пакета документiв без розгляду;

     спливу строку, передбаченого частиною десятою цiєї статтi.

     У разi якщо заявник не вчинив дiї, передбаченi цiєю частиною, Регулятор має право звернутися до суду з позовом про припинення державної реєстрацiї такої юридичної особи.

     13. Страховик не має права передавати лiцензiю третiм особам. Не є передачею лiцензiї аутсорсинг ключових функцiй страховика, який здiйснюється вiдповiдно до цього Закону, Закону України "Про фiнансовi послуги та фiнансовi компанiї", iнших спецiальних законiв та нормативно-правових актiв Регулятора.

     Стаття 12. Документи, якi подаються для отримання лiцензiї

     1. Заявник для отримання лiцензiї подає до Регулятора вiдповiдно до вимог, в порядку та за формою, що встановленi нормативно-правовими актами Регулятора, такi документи та iнформацiю:

     1) заява про видачу лiцензiї;

     2) стратегiя та план дiяльностi заявника на наступнi три роки;

     3) документи та iнформацiя для iдентифiкацiї та оцiнки дiлової репутацiї засновникiв (для засновника - юридичної особи - також членiв виконавчого органу та/або наглядової ради) та всiх осiб, якi здiйснюють опосередковане володiння iстотною участю у заявнику;

     4) документи та iнформацiя для:

     iдентифiкацiї та оцiнки вiдповiдностi квалiфiкацiйним вимогам керiвникiв заявника, головного ризик-менеджера, головного комплаєнс-менеджера, головного внутрiшнього аудитора, вiдповiдального актуарiя;

     оцiнки вiдповiдностi наглядової ради та виконавчого органу заявника вимогам щодо колективної придатностi, встановленим нормативно-правовими актами Регулятора;

     5) документи та iнформацiя для оцiнки:

     фiнансового стану засновникiв - юридичних осiб, майнового стану засновникiв - фiзичних осiб, а також фiнансового/майнового стану всiх осiб, якi здiйснюють опосередковане володiння iстотною участю в заявнику;

     джерел походження коштiв для формування статутного капiталу заявника;

     6) iнформацiя про:

     асоцiйованих осiб засновника - фiзичної особи;

     юридичних осiб, у яких засновник - фiзична особа є керiвником;

     юридичних осiб, у яких заявник володiє iстотною участю;

     7) iнформацiя про пов'язаних осiб заявника;

     8) iнформацiя про структуру власностi заявника;

     9) iнформацiя про систему управлiння заявником, у тому числi про систему корпоративного управлiння, систему внутрiшнього контролю, органiзацiйну структуру заявника;

     10) копiї полiтик та внутрiшнiх положень заявника, визначених законом та нормативно-правовими актами Регулятора;

     11) iнформацiя та документи, що пiдтверджують вiдповiднiсть заявника умовам здiйснення дiяльностi iз страхування, встановленим нормативно-правовими актами Регулятора;

     12) висновок (попереднiй висновок) Антимонопольного комiтету України стосовно концентрацiї та/або дозвiл Антимонопольного комiтету України на концентрацiю у випадках, передбачених законодавством;

     13) копiя свiдоцтва про реєстрацiю випуску акцiй (якщо страховик створюється у формi акцiонерного товариства) або довiдка банкiвської установи про формування статутного капiталу (якщо страховик створюється у формi товариства з додатковою вiдповiдальнiстю);

     14) копiя документа, що вiдповiдно до законодавства пiдтверджує внесення плати за розгляд пакета документiв для видачi лiцензiї, розмiр якої встановлюється нормативно-правовим актом Регулятора.

     2. Заявник зобов'язаний пiдтвердити Регулятору свою вiдповiднiсть вимогам, встановленим цим Законом, iншими законами України та нормативно-правовими актами Регулятора для здiйснення дiяльностi iз страхування.

     Засновники заявника та власники iстотної участi у заявнику зобов'язанi пiдтвердити Регулятору вiдповiднiсть свого фiнансового/майнового стану та дiлової репутацiї вимогам, встановленим законодавством України.

     Керiвники заявника, головний ризик-менеджер, головний комплаєнс-менеджер, головний внутрiшнiй аудитор, вiдповiдальний актуарiй зобов'язанi пiдтвердити Регулятору свою вiдповiднiсть квалiфiкацiйним вимогам, встановленим нормативно-правовими актами Регулятора.

     3. Заявник на день звернення за отриманням лiцензiї та протягом усього часу здiйснення дiяльностi iз страхування повинен вiдповiдати вимогам, встановленим цим Законом, iншими законами України та прийнятими вiдповiдно до них нормативно-правовими актами Регулятора.

     Регулятор має право проводити консультацiї з iншими органами державної влади, органами державної влади iноземних держав, а також iз дотриманням встановлених законом вимог обмiнюватися iнформацiєю щодо пiдтвердження вiдповiдностi заявника встановленим вимогам.

     4. Для отримання лiцензiї заявник подає до Регулятора одночасно всi документи та iнформацiю, визначенi цим Законом та нормативно-правовими актами Регулятора.

     У разi неподання заявником додаткової iнформацiї, документiв та/або пояснень та/або неусунення недолiкiв у строк, визначений Регулятором, пакет документiв вважається неповним та/або таким, що мiстить неповну iнформацiю.

     Стаття 13. Порядок розгляду пакета документiв та пiдстави для вiдмови у видачi лiцензiї

     1. Регулятор у порядку, встановленому цим Законом та його нормативно-правовими актами, розглядає пакет документiв для отримання лiцензiї, поданий заявником, i приймає рiшення за результатами його розгляду протягом трьох мiсяцiв з дати отримання повного пакета документiв.

     2. Протягом 10 робочих днiв з дати отримання пакета документiв вiд заявника Регулятор має право прийняти рiшення про залишення заяви про видачу лiцензiї без розгляду та повернути пакет документiв для отримання лiцензiї заявнику у разi, якщо:

     1) заявником подано неповний пакет документiв;

     2) документи оформлено з порушенням вимог, установлених нормативно-правовими актами Регулятора.

     У разi прийняття рiшення про залишення заяви про видачу лiцензiї без розгляду Регулятор надсилає заявнику повiдомлення про це в електроннiй формi iз зазначенням пiдстави прийняття такого рiшення.

     Пiсля усунення причин, що були пiдставою для прийняття рiшення про залишення заяви про видачу лiцензiї без розгляду, заявник має право повторно подати пакет документiв для отримання лiцензiї, який розглядається в порядку, встановленому цим Законом.

     3. Перебiг строку розгляду пакета документiв, визначений частиною першою цiєї статтi, зупиняється у разi надання Регулятором заявнику запиту про надання додаткової iнформацiї, документiв та пояснень або вимоги про усунення заявником порушень до дати отримання вiд заявника вiдповiдi / усунення недолiкiв, у тому числi щодо використання страховиком найменування, яке не вiдповiдає вимогам статтi 9 цього Закону, але не бiльше нiж на один мiсяць сукупно за всiма такими запитами Регулятора.

     4. У процесi розгляду пакета документiв Регулятор у визначеному ним порядку здiйснює оцiнку вiдповiдностi керiвникiв заявника, головного ризик-менеджера, головного комплаєнс-менеджера, головного внутрiшнього аудитора, вiдповiдального актуарiя вимогам цього Закону та нормативно-правових актiв Регулятора для погодження таких осiб на вiдповiднi посади.

     5. За результатами розгляду пакета документiв по сутi, у разi якщо вiн не був залишений без розгляду, Регулятор приймає рiшення про видачу заявнику лiцензiї або про вiдмову у видачi лiцензiї.

     6. У разi прийняття рiшення про видачу лiцензiї Регулятор протягом трьох робочих днiв з дня його прийняття вносить вiдомостi про заявника до Реєстру.

     7. Регулятор повiдомляє заявника про прийняте ним рiшення за результатами розгляду пакета документiв для отримання лiцензiї протягом трьох робочих днiв з дати його прийняття та надсилає заявнику копiю такого рiшення засобами електронного зв'язку.

     У рiшеннi про вiдмову у видачi лiцензiї зазначаються пiдстави вiдмови.

     У разi прийняття рiшення про видачу лiцензiї разом з повiдомленням про прийняте рiшення Регулятор надсилає заявнику витяг з Реєстру.

     8. Регулятор має право вiдмовити у видачi лiцензiї у разi, якщо:

     1) документи, поданi для отримання лiцензiї, мiстять неповну та/або недостовiрну iнформацiю та/або не вiдповiдають вимогам законодавства;

     2) керiвники заявника, головний ризик-менеджер, головний комплаєнс-менеджер, головний внутрiшнiй аудитор, вiдповiдальний актуарiй не вiдповiдають квалiфiкацiйним вимогам, установленим законом та/або нормативно-правовими актами Регулятора;

     3) виконавчий орган або наглядова рада страховика не вiдповiдають вимогам щодо колективної придатностi, встановленим законом та/або нормативно-правовими актами Регулятора;

     4) система управлiння та органiзацiйна структура заявника не вiдповiдають розмiру, обсягам, складностi видiв дiяльностi та характеру операцiй, якi заявник має намiр здiйснювати згiдно iз стратегiєю та/або планом дiяльностi;

     5) стратегiя та/або план дiяльностi заявника не обґрунтованi та/або не реалiстичнi (зокрема, складенi на пiдставi нереалiстичних даних i включають припущення та прогнози, якi неможливо пiдтвердити розрахунками);

     6) заявник не вiдповiдає умовам здiйснення дiяльностi iз страхування, установленим цим Законом, iншими законами або нормативно-правовими актами Регулятора;

     7) заявник не має полiтик та/або внутрiшнiх положень, наявнiсть яких передбачена законодавством, або такi документи не вiдповiдають вимогам законодавства;

     8) дiлова репутацiя засновника (для засновника - юридичної особи - також i членiв виконавчого органу та/або наглядової ради) або хоча б однiєї особи, яка здiйснює опосередковане володiння iстотною участю в заявнику, не вiдповiдає вимогам, встановленим нормативно-правовими актами Регулятора;

     9) фiнансовий стан засновника - юридичної особи та/або майновий стан засновника - фiзичної особи, та/або фiнансовий/майновий стан хоча б однiєї особи, яка здiйснює опосередковане володiння iстотною участю в заявнику, не вiдповiдає вимогам, встановленим нормативно-правовими актами Регулятора;

     10) структура власностi заявника та/або особи, яка прямо чи опосередковано володiє iстотною участю у заявнику, не вiдповiдає вимогам, встановленим нормативно-правовими актами Регулятора;

     11) зареєстрований статутний капiтал заявника не вiдповiдає вимогам щодо мiнiмального розмiру статутного капiталу, встановленим статтею 17 цього Закону;

     12) вiдсутнiй дозвiл Антимонопольного комiтету України на концентрацiю у випадках, якщо надання такого дозволу передбачено законом;

     13) заявник звернувся iз заявою про видачу лiцензiї пiсля спливу 12 мiсяцiв з дати його державної реєстрацiї як юридичної особи або пiсля спливу шести мiсяцiв з дня прийняття рiшення про вiдмову у видачi лiцензiї чи про залишення пакета документiв без розгляду, або у разi прийняття Регулятором повторного рiшення про вiдмову у видачi лiцензiї чи про залишення пакета документiв без розгляду;

     14) найменування заявника не вiдповiдає вимогам статтi 9 цього Закону;

     15) джерела походження коштiв засновникiв, якi використовуються для формування статутного капiталу заявника, не пiдтверджено;

     16) заявник не буде спроможний забезпечити мiнiмальний регулятивний капiтал протягом строку, зазначеного у планi дiяльностi заявника;

     17) заявник не буде спроможний забезпечити вiдповiднiсть вимогам платоспроможностi, встановленим законом, протягом строку, зазначеного у планi дiяльностi заявника.

     9. У разi вiдмови у видачi лiцензiї заявник має право подати до Регулятора нову заяву про видачу лiцензiї з новим пакетом документiв не ранiше нiж через три мiсяцi з дати прийняття рiшення про вiдмову у видачi лiцензiї, за умови усунення причин, що були пiдставою для вiдмови у видачi лiцензiї.

     10. Регулятор розмiщує iнформацiю про виданi лiцензiї, а також визначену ним iнформацiю про страховикiв на сторiнцi офiцiйного iнтернет-представництва.

     Стаття 14. Змiна обсягу лiцензiї

     1. Страховик з урахуванням обмежень, встановлених цим Законом, має право звернутися до Регулятора iз заявою про включення до лiцензiї (розширення обсягу лiцензiї) права на здiйснення:

     1) прямого страхування за обраними класами страхування (ризиками в межах вiдповiдного класу) - страховику, якому видано лiцензiю на здiйснення дiяльностi лише з вхiдного перестрахування;

     2) прямого страхування за класами страхування (ризиками в межах вiдповiдного класу), що є додатковими до вже зазначених у чиннiй лiцензiї, - страховику, якому видано лiцензiю на здiйснення дiяльностi з прямого страхування;

     3) вхiдного перестрахування за обраними класами страхування (ризиками в межах вiдповiдного класу) - страховику, якому видано лiцензiю на здiйснення дiяльностi лише з прямого страхування, з урахуванням положень абзацу першого частини п'ятої статтi 11 цього Закону;

     4) вхiдного перестрахування за класами страхування (ризиками в межах вiдповiдного класу), що є додатковими до вже зазначених у чиннiй лiцензiї, - страховику, якому видано лiцензiю на здiйснення дiяльностi з вхiдного перестрахування.

     2. Страховик з урахуванням обмежень, встановлених цим Законом, має право звернутися до Регулятора iз заявою про виключення з лiцензiї (звуження обсягу лiцензiї) права на здiйснення:

     1) прямого страхування - страховику, якому видано лiцензiю на здiйснення дiяльностi з прямого страхування та вхiдного перестрахування;

     2) прямого страхування за окремими класами страхування (ризиками в межах вiдповiдного класу), якi включенi до лiцензiї на здiйснення дiяльностi з прямого страхування;

     3) вхiдного перестрахування - страховику, якому видано лiцензiю на здiйснення дiяльностi з прямого страхування та вхiдного перестрахування;

     4) вхiдного перестрахування за окремими класами страхування (ризиками в межах вiдповiдного класу), якi включенi до лiцензiї на здiйснення дiяльностi з вхiдного перестрахування.

     У результатi звуження обсягу лiцензiї у страховика повинно залишитися право на здiйснення дiяльностi iз страхування принаймнi за одним iз класiв страхування (ризиком у межах вiдповiдного класу).

     3. Страховик, який має намiр розширити обсяг лiцензiї, подає до Регулятора заяву за встановленою нормативно-правовими актами Регулятора формою, а також:

     1) оновленi стратегiю та план дiяльностi страховика на наступнi три роки з урахуванням нового класу (класiв) страхування та/або ризикiв у межах наявного класу (класiв) страхування, та/або розширення лiцензiї на здiйснення дiяльностi з прямого страхування або вхiдного перестрахування;

     2) документи, що пiдтверджують наявнiсть фiнансових ресурсiв для забезпечення вимог щодо платоспроможностi, встановлених цим Законом, якщо розширення обсягу лiцензiї вимагає посилення таких вимог;

     3) iншi документи, визначенi нормативно-правовими актами Регулятора, що пiдтверджують спроможнiсть страховика приймати на себе новi ризики, щодо яких страховик звертається про розширення обсягу лiцензiї.

     4. Страховик, який має намiр звузити обсяг лiцензiї, подає до Регулятора заяву за встановленою нормативно-правовими актами Регулятора формою.

     5. Рiшення про надання погодження або про вiдмову у наданнi погодження на розширення обсягу лiцензiї приймається Регулятором протягом одного мiсяця з дня подання страховиком вiдповiдної заяви та повного пакета документiв у визначеному нормативно-правовими актами Регулятора порядку.

     6. Рiшення про надання погодження або про вiдмову у наданнi погодження на звуження обсягу лiцензiї приймається Регулятором протягом одного мiсяця з дня подання страховиком вiдповiдної заяви у визначеному нормативно-правовими актами Регулятора порядку.

     7. У визначених законом випадках Регулятор має право прийняти рiшення про звуження обсягу лiцензiї без подання вiдповiдної заяви страховиком.

     8. У разi прийняття рiшення про змiну обсягу лiцензiї Регулятор протягом трьох робочих днiв з дня його прийняття вносить вiдповiдний запис до Реєстру.

     9. Повiдомлення про погодження або про вiдмову у погодженнi розширення/звуження обсягу лiцензiї або про звуження обсягу лiцензiї без подання заяви страховика надсилається страховику в електроннiй формi протягом трьох робочих днiв з дня прийняття Регулятором вiдповiдного рiшення. У рiшеннi про вiдмову у погодженнi розширення/звуження обсягу лiцензiї зазначаються пiдстави такої вiдмови. У рiшеннi про звуження обсягу лiцензiї без подання заяви страховика зазначаються пiдстави його прийняття.

     Стаття 15. Лiцензування дiяльностi фiлiї страховика-нерезидента

     1. Фiлiя страховика-нерезидента набуває право на здiйснення дiяльностi iз страхування в Українi виключно пiсля отримання лiцензiї.

     2. Здiйснення дiяльностi iз страхування фiлiєю страховика-нерезидента без отримання лiцензiї забороняється.

     3. Порядок видачi фiлiї страховика-нерезидента лiцензiї на здiйснення дiяльностi iз страхування, а також перелiк документiв та iнформацiї, якi подаються для отримання такої лiцензiї, встановлюються законодавством.

     Стаття 16. Авторизацiя дiяльностi з надання супровiдних послуг

     1. Право на здiйснення дiяльностi з надання супровiдних послуг надається вiдповiдним особам виключно пiсля їх авторизацiї у випадках, встановлених законом.

     2. Вимоги до осiб, якi надають супровiднi послуги, порядок їх авторизацiї, особливостi здiйснення ними вiдповiдної дiяльностi та порядок здiйснення нагляду за ними встановлюються законом та/або нормативно-правовими актами Регулятора.

     3. Страховик може здiйснювати дiяльнiсть з надання супровiдних, зокрема посередницьких, послуг без додаткової авторизацiї, якщо така дiяльнiсть пов'язана з наданням фiнансової послуги страхування за класами страхування (ризиками в межах вiдповiдного класу), на якi такий страховик має лiцензiю.

Роздiл IV. ВИМОГИ ЩОДО ЗДIЙСНЕННЯ ДIЯЛЬНОСТI IЗ СТРАХУВАННЯ

     Стаття 17. Статутний капiтал страховика

     1. Розмiр статутного капiталу страховика не може бути меншим за розмiр мiнiмального капiталу страховика, визначений вiдповiдно до частини третьої статтi 40 цього Закону.

     2. Юридична особа, яка звертається до Регулятора за отриманням лiцензiї, зобов'язана вiдповiдати вимогам щодо статутного капiталу, установленим цiєю статтею.

     3. Статутний капiтал страховика формується та/або збiльшується виключно у грошовiй формi та зараховується на банкiвськi рахунки вiдповiдно до законодавства.

     Грошовi внески для формування та збiльшення статутного капiталу резиденти України здiйснюють у гривнi, а нерезиденти - в iноземнiй валютi або у гривнi.

     4. Статутний капiтал страховика та/або особи, яка має намiр здiйснювати дiяльнiсть iз страхування, повинен формуватися з пiдтверджених джерел. Вимоги до джерел походження грошових коштiв, за рахунок яких формується та збiльшується статутний капiтал, та порядок їх перевiрки встановлюються нормативно-правовими актами Регулятора.

     5. Регулятор у встановленому ним порядку погоджує змiну розмiру статутного капiталу страховика. Державна реєстрацiя змiни до статуту страховика у зв'язку iз змiною розмiру його статутного капiталу може бути проведена лише пiсля отримання згоди Регулятора на таку змiну.

     6. Юридична особа, яка має намiр здiйснювати дiяльнiсть iз страхування, до отримання лiцензiї має право витрачати грошовi кошти, що вносяться засновниками для формування її статутного капiталу, виключно з метою пiдготовки до здiйснення нею дiяльностi iз страхування.

     Стаття 18. Структура власностi та iстотна участь у страховику

     1. Структура власностi страховика повинна вiдповiдати вимогам щодо прозоростi та iншим вимогам, встановленим законодавством.

     2. Страховик зобов'язаний щорiчно подавати до Регулятора вiдомостi про свою структуру власностi, а також повiдомляти Регулятора про всi змiни у своїй структурi власностi у порядку, обсязi та строки, встановленi нормативно-правовими актами Регулятора.

     3. Власники iстотної участi та ключовi учасники страховика зобов'язанi надавати йому iнформацiю та документи, необхiднi для формування вiдомостей про структуру власностi страховика, у порядку, обсязi та строки, встановленi нормативно-правовими актами Регулятора.

     4. Страховик зобов'язаний оприлюднювати вiдомостi про свою структуру власностi та всi змiни до неї в обсязi та порядку, встановленi нормативно-правовими актами Регулятора. Вiдомостi про структуру власностi страховика оприлюднюються на сторiнках офiцiйного iнтернет-представництва Регулятора.

     5. Регулятор має право вживати заходiв для встановлення вiдповiдностi структури власностi страховика вимогам законодавства України, у тому числi запитувати iнформацiю та документи у страховика, його ключових учасникiв та власникiв iстотної участi, а також вимагати надання вiдповiдних пояснень.

     6. Страховик зобов'язаний призначити працiвника, вiдповiдального за контроль за виконанням вимог, передбачених цiєю статтею. Правовий статус, повноваження, пiдзвiтнiсть та пiдпорядкування такого працiвника, а також вимоги до нього визначаються нормативно-правовими актами Регулятора.

     7. Порядок здiйснення Регулятором контролю за дотриманням вимог щодо структури власностi страховика визначається нормативно-правовими актами Регулятора.

     8. Юридична або фiзична особа, яка має намiр набути iстотну участь у страховику або збiльшити її таким чином, що така особа буде прямо чи опосередковано, самостiйно чи спiльно з iншими особами володiти 10, 25 або 50 i бiльше вiдсотками статутного капiталу страховика чи правом голосу за акцiями (часткою) у статутному капiталi страховика та/або незалежно вiд формального володiння справляти значний вплив на управлiння або дiяльнiсть страховика, зобов'язана повiдомити про свої намiри цього страховика i Регулятора з одночасним поданням до Регулятора повного пакета документiв, визначених цим Законом i нормативно-правовими актами Регулятора, для погодження набуття або збiльшення iстотної участi у страховику.

     9. Набуття або збiльшення iстотної участi у страховику без погодження Регулятора не допускається, крiм випадкiв, визначених нормативно-правовими актами Регулятора, у яких допускається наступне погодження фактично набутої або збiльшеної iстотної участi у страховику.

     10. У визначених нормативно-правовими актами Регулятора випадках, особа зобов'язана звернутися до Регулятора за погодженням набутої або збiльшеної iстотної участi у страховику пiсля її фактичного набуття або збiльшення у строки та у порядку, що встановленi нормативно-правовими актами Регулятора. До прийняття вiдповiдного рiшення Регулятор має право тимчасово заборонити такiй особi використання права голосу щодо вiдповiдних акцiй (частки) страховика у порядку, визначеному статтями 121 - 122 цього Закону.

     11. Особа, яка має намiр передати iстотну участь у страховику будь-якiй iншiй особi або зменшити таку участь настiльки, що її частка у статутному капiталi страховика виявиться нижче рiвнiв, визначених частиною восьмою цiєї статтi, або передати контроль над страховиком iншiй особi, зобов'язана повiдомити про це страховика та Регулятора у встановленому нормативно-правовими актами Регулятора порядку.

     12. Регулятор має право заборонити власнику iстотної участi у страховику на строк до шести мiсяцiв вiдчужувати акцiї (частки) страховика, що йому належать, та/або частку у статутному капiталi (пакет акцiй) юридичної особи, через яку така особа володiє iстотною участю у страховику, у разi якщо до страховика застосовано захiд впливу у виглядi заборони укладати / продовжувати дiю договорiв страхування та/або здiйснювати операцiї з активами або якщо у Регулятора є пiдстави вважати, що вчинення такого правочину може створити суттєвi загрози належному управлiнню страховиком, iнтересам страхувальникiв, застрахованих осiб, вигодонабувачiв або перестрахувальникiв та iнших кредиторiв страховика та/або негативно вплинути на його фiнансовий стан.

     13. Страховик зобов'язаний повiдомити Регулятора про факти набуття або збiльшення iстотної участi в цьому страховику, а також про факти зменшення iстотної участi особи в цьому страховику настiльки, що розмiр участi такої особи у цьому страховику виявиться нижче рiвнiв, визначених частиною восьмою цiєї статтi, протягом трьох робочих днiв з дня, коли йому стало або мало стати про це вiдомо.

     14. Власник iстотної участi у страховику зобов'язаний повiдомляти Регулятора про всi змiни в iнформацiї, яку вiн надає згiдно з цим Законом, в обсязi та порядку, встановлених нормативно-правовими актами Регулятора.

     15. Регулятор має право визначати наявнiсть значного чи вирiшального впливу на управлiння або дiяльнiсть юридичної особи, у тому числi страховика, та визнавати особу власником iстотної участi у страховику у визначеному ним порядку. Ознаки наявностi значного чи вирiшального впливу на управлiння або дiяльнiсть юридичної особи, у тому числi страховика, визначаються нормативно-правовими актами Регулятора.

     16. У разi невiдповiдностi дiлової репутацiї та/або фiнансового/майнового стану власника iстотної участi у страховику вимогам цього Закону або нормативно-правових актiв Регулятора або якщо у Регулятора є пiдстави вважати, що володiння такою особою iстотною участю у страховику може створити суттєвi загрози належному управлiнню страховиком, iнтересам страхувальникiв, застрахованих осiб, вигодонабувачiв або перестрахувальникiв та iнших кредиторiв страховика та/або негативно вплинути на його фiнансовий/майновий стан, Регулятор має право тимчасово заборонити такому власнику iстотної участi використання права голосу. Регулятор розмiщує iнформацiю про прийняття вiдповiдного рiшення на сторiнцi свого офiцiйного iнтернет-представництва не пiзнiше наступного робочого дня пiсля його прийняття.

     Набуття або збiльшення iстотної участi у страховику не повинно здiйснюватися за рахунок коштiв з непiдтверджених джерел, майна, а також за рахунок коштiв, використання яких для формування статутного капiталу заборонено законом.

     17. Ринкова вартiсть майна у разi його оцiнки, зокрема у зв'язку з набуттям або збiльшенням iстотної участi у страховику та в iнших випадках, передбачених цим Законом, визначається на пiдставi незалежної оцiнки, що проводиться вiдповiдно до законодавства про оцiнку майна, майнових прав та професiйну оцiночну дiяльнiсть або в iншому порядку, передбаченому законом.

     Рiшення про залучення суб'єкта оцiночної дiяльностi - суб'єкта господарювання приймає Рада страховика (у процесi створення товариства - збори засновникiв, а в разi створення страховика однiєю особою - засновником особисто).

     Рада страховика затверджує ринкову вартiсть майна (включно з цiнними паперами). Затверджена вартiсть майна не може вiдрiзнятися бiльш як на 10 вiдсоткiв вiд вартостi, визначеної оцiнювачем. Якщо затверджена ринкова вартiсть майна вiдрiзняється вiд вартостi майна, визначеної вiдповiдно до законодавства про оцiнку майна, майнових прав та професiйну оцiночну дiяльнiсть, Рада страховика (у процесi створення страховика - установчi збори) повинна мотивувати своє рiшення.

     18. Вимоги до перелiку та порядку оприлюднення страховиком iнформацiї у разi набуття або збiльшення iстотної участi у страховику, а також у разi зменшення iстотної участi особи у страховику встановлюються Регулятором.

     19. Прийняття рiшення про вчинення значного правочину або правочину, щодо вчинення якого є заiнтересованiсть, здiйснюється у порядку, визначеному Законом України "Про акцiонернi товариства", - для страховикiв, створених у формi акцiонерного товариства, або у порядку, визначеному Законом України "Про товариства з обмеженою та додатковою вiдповiдальнiстю" та нормативно-правовими актами Регулятора, - для страховикiв, створених у формi товариства з додатковою вiдповiдальнiстю.

     Стаття 19. Порядок погодження набуття або збiльшення iстотної участi у страховику

     1. Особа, яка має намiр набути iстотну участь у страховику або збiльшити її з перевищенням граничних значень, визначених частиною восьмою статтi 18 цього Закону (далi в цiй статтi - заявник), подає до Регулятора:

     1) повiдомлення про намiр набути або збiльшити iстотну участь у страховику;

     2) документи та iнформацiю, визначенi Регулятором, необхiднi для iдентифiкацiї:

     заявника та всiх осiб, через яких здiйснюватиметься опосередковане володiння iстотною участю у страховику;

     всiх юридичних осiб, у яких заявник та особи, якi здiйснюватимуть володiння iстотною участю у страховику, є власниками iстотної участi та/або керiвниками;

     асоцiйованих осiб кожної фiзичної особи, яка володiтиме iстотною участю у страховику;

     3) документи та iнформацiю, визначенi Регулятором, що пiдтверджують вiдповiднiсть дiлової репутацiї заявника (для заявника - юридичної особи - також членiв виконавчого органу та/або наглядової ради) та всiх осiб, через яких здiйснюватиметься опосередковане володiння iстотною участю у страховику, вимогам, встановленим нормативно-правовими актами Регулятора;

     4) документи та iнформацiю, визначенi Регулятором, що пiдтверджують вiдповiднiсть фiнансового/майнового стану заявника та всiх осiб, через яких здiйснюватиметься опосередковане володiння iстотною участю у страховику, в тому числi про наявнiсть у заявника власних грошових коштiв для набуття або збiльшення iстотної участi у страховику та джерела їх походження, вимогам, встановленим нормативно-правовими актами Регулятора;

     5) схематичне зображення структури власностi страховика з урахуванням набуття або збiльшення iстотної участi у страховику;

     6) висновок (попереднiй висновок) Антимонопольного комiтету України стосовно концентрацiї та/або дозвiл Антимонопольного комiтету України на концентрацiю у випадках, передбачених законодавством;

     7) копiю договору або iншого документа (або його проекту), на пiдставi якого набуватиметься або збiльшуватиметься iстотна участь у страховику;

     8) план дiяльностi страховика на три роки, складений вiдповiдно до вимог, встановлених нормативно-правовими актами Регулятора (подається у разi, якщо внаслiдок набуття або збiльшення iстотної участi особа самостiйно чи спiльно з iншими особами набуватиме контроль над страховиком).

     2. Iноземна юридична особа, яка має намiр набути або збiльшити iстотну участь у страховику, додатково подає до Регулятора такi документи:

     1) копiя рiшення уповноваженого органу управлiння iноземної юридичної особи про участь у страховику-резидентi;

     2) письмовий дозвiл на участь iноземної юридичної особи у страховику-резидентi, виданий уповноваженим контролюючим органом держави, в якiй зареєстровано головний офiс iноземної юридичної особи, якщо законодавством такої держави вимагається отримання зазначеного дозволу, або письмове запевнення iноземної юридичної особи про вiдсутнiсть у законодавствi вiдповiдної держави вимог щодо отримання такого дозволу.

     3. Фiзична особа - iноземець, яка має намiр набути або збiльшити iстотну участь у страховику-резидентi, додатково подає до Регулятора письмовий дозвiл на участь у страховику-резидентi, виданий уповноваженим контролюючим органом держави, в якiй вона має постiйне мiсце проживання, якщо законодавством такої держави вимагається отримання зазначеного дозволу, або письмове запевнення про вiдсутнiсть у законодавствi вiдповiдної держави вимог щодо отримання такого дозволу.

     4. Особи, якi мають намiр набути або збiльшити iстотну участь у страховику, зобов'язанi пiдтвердити Регулятору вiдповiднiсть свого фiнансового/майнового стану, а також всiх осiб, через яких здiйснюватиметься опосередковане володiння iстотною участю у страховику, та своєї дiлової репутацiї (для юридичної особи - також членiв виконавчого органу та/або наглядової ради), а також всiх осiб, через яких здiйснюватиметься опосередковане володiння iстотною участю у страховику, вимогам, встановленим нормативно-правовими актами Регулятора.

     5. Регулятор погоджує набуття або збiльшення iстотної участi у страховику iноземної юридичної особи та фiзичної особи - iноземця за таких умов:

     1) до держави, в якiй зареєстровано страховика-нерезидента, не висунуто застережень мiжнародних органiв щодо виконання нею мiжнародних стандартiв у сферi запобiгання та протидiї легалiзацiї (вiдмиванню) доходiв, одержаних злочинним шляхом, фiнансуванню тероризму та фiнансуванню розповсюдження зброї масового знищення;

     2) держава, у якiй зареєстрований страховик-нерезидент, який набуває або збiльшує iстотну участь у страховику, за оцiнкою вiдповiдних мiжнародних органiв, загалом забезпечує здiйснення ефективного страхового нагляду;

     3) законодавство держави, в якiй зареєстрована / має постiйне мiсце проживання iноземна особа, за оцiнкою Регулятора, здiйсненою у встановленому ним порядку, не мiстить положень, якi можуть перешкоджати / обмежувати взаємодiю Регулятора та наглядових/контролюючих органiв такої держави та/або перешкоджати Регулятору у здiйсненнi ним наглядових повноважень;

     4) держава, в якiй зареєстрована iноземна юридична особа, не належить до держав, що здiйснюють збройну агресiю проти України, у значеннi, наведеному у статтi 1 Закону України "Про оборону України".

     6. Регулятор розглядає документи, поданi для погодження набуття або збiльшення iстотної участi у страховику, та приймає рiшення за результатами такого розгляду протягом двох мiсяцiв з дня отримання повного пакета вiдповiдних документiв у порядку, визначеному нормативно-правовими актами Регулятора. Вимоги до оформлення документiв, що подаються до Регулятора, визначаються нормативно-правовими актами Регулятора. Регулятор за результатами розгляду документiв приймає рiшення про погодження або вiдмову у погодженнi набуття або збiльшення iстотної участi у страховику.

     7. Особа для погодження набутої або збiльшеної iстотної участi у страховику пiсля її фактичного набуття або збiльшення подає документи, визначенi цiєю статтею. Регулятор за результатами розгляду документiв приймає рiшення про погодження набутої/збiльшеної iстотної участi або про вiдмову у погодженнi набутої/збiльшеної iстотної участi у страховику протягом двох мiсяцiв з дня отримання повного пакета вiдповiдних документiв у визначеному нормативно-правовими актами Регулятора порядку.

     8. Регулятор має право заборонити особi набувати або збiльшувати iстотну участь у страховику або вiдмовити у погодженнi набутої/збiльшеної iстотної участi у страховику пiсля її фактичного набуття або збiльшення, якщо:

     1) подано неповний пакет документiв, документи мiстять недостовiрну iнформацiю або не вiдповiдають вимогам законiв України та/або нормативно-правових актiв Регулятора, особою не розкрито Регулятору (приховано вiд Регулятора) iнформацiю, яка має iстотне значення для вирiшення питання про погодження набуття або збiльшення iстотної участi у страховику;

     2) дiлова репутацiя особи (для юридичної особи - також i членiв виконавчого органу та/або наглядової ради) або хоча б однiєї особи, через яку здiйснюватиметься опосередковане володiння iстотною участю у страховику, не вiдповiдає вимогам, встановленим нормативно-правовими актами Регулятора;

     3) фiнансовий стан юридичної особи та/або майновий стан фiзичної особи або хоча б однiєї особи, через яку здiйснюватиметься опосередковане володiння iстотною участю у страховику, не вiдповiдає вимогам, встановленим нормативно-правовими актами Регулятора;

     4) не пiдтверджено джерела походження грошових коштiв для набуття або збiльшення iстотної участi у страховику;

     5) набуття або збiльшення особою iстотної участi у страховику, за оцiнкою Регулятора, загрожуватиме iнтересам страхувальникiв, застрахованих осiб, вигодонабувачiв або перестрахувальникiв та iнших кредиторiв страховика та/або суперечитиме антимонопольному законодавству України, та/або може призвести до погiршення фiнансового стану страховика;

     6) структура власностi юридичної особи та/або структура власностi страховика пiсля набуття або збiльшення iстотної участi не вiдповiдає / не вiдповiдатиме вимогам щодо прозоростi, встановленим нормативно-правовими актами Регулятора;

     7) набуття або збiльшення особою iстотної участi у страховику, за оцiнкою Регулятора, може негативно вплинути на забезпечення належного управлiння страховиком;

     8) у разi невиконання хоча б однiєї з умов, передбачених частиною п'ятою цiєї статтi.

     9. Регулятор повiдомляє заявника про рiшення, прийняте за результатами розгляду поданого ним пакета документiв, у письмовiй формi (у паперовому або електронному виглядi вiдповiдно до вимог законодавства) та надає (надсилає) заявнику копiю такого рiшення не пiзнiше п'яти днiв з дня його прийняття. У рiшеннi Регулятора про заборону набуття або збiльшення iстотної участi у страховику, а також у рiшеннi про вiдмову у погодженнi набутої/збiльшеної iстотної участi у страховику пiсля її фактичного набуття або збiльшення зазначаються пiдстави для його прийняття.

     10. У разi якщо Регулятор не повiдомив заявника про заборону набувати або збiльшувати iстотну участь у страховику або про вiдмову у погодженнi набутої/збiльшеної iстотної участi у страховику у строк, визначений цiєю статтею, таке набуття або збiльшення вважається погодженим.

     11. Особа, набуття або збiльшення iстотної участi якої у страховику погоджено Регулятором, може реалiзувати свiй намiр протягом шести мiсяцiв з дня отримання такого погодження. Цей строк може бути подовжений Регулятором за обґрунтованим клопотанням такої особи, але не бiльш як на шiсть мiсяцiв. У разi спливу строку для реалiзацiї намiру щодо набуття або збiльшення iстотної участi у страховику особа зобов'язана повторно погодити таке набуття або збiльшення у порядку, встановленому цiєю статтею.

     12. Особа зобов'язана повiдомити страховика про погодження Регулятором набуття або збiльшення її iстотної участi у страховику та надати страховику iнформацiю про свою структуру власностi та розмiр iстотної участi у страховику.

     13. Регулятор зобов'язаний скасувати рiшення про погодження набуття або збiльшення iстотної участi у страховику та вимагати вiдчуження вiдповiдних акцiй (часток) страховика, якщо буде виявлено, що документи, поданi для такого погодження, мiстять недостовiрну iнформацiю, яка вплинула або могла вплинути на прийняття рiшення про погодження набуття або збiльшення iстотної участi у страховику.

     14. Регулятор розмiщує iнформацiю про прийнятi рiшення щодо погодження або заборони набуття або збiльшення iстотної участi у страховику, про погодження фактично набутої/збiльшеної iстотної участi або про вiдмову у погодженнi фактично набутої/збiльшеної iстотної участi у страховику на сторiнцi свого офiцiйного iнтернет-представництва не пiзнiше наступного робочого дня пiсля прийняття рiшення.

     Стаття 20. Наслiдки порушення порядку набуття або збiльшення iстотної участi у страховику

     1. Правочин, внаслiдок вчинення якого особа набула або збiльшила iстотну участь у страховику без погодження Регулятора, у тому числi всупереч заборонi Регулятора, крiм випадкiв, у яких допускається наступне погодження фактично набутої або збiльшеної iстотної участi у страховику згiдно з частиною дев'ятою статтi 18 цього Закону, є нiкчемним. Регулятор iнформує страховика, сторони за таким правочином, а в разi створення страховика у формi акцiонерного товариства - депозитарнi установи, якi обслуговують рахунки в цiнних паперах сторiн за таким правочином, та Центральний депозитарiй цiнних паперiв про нiкчемнiсть такого правочину, а також розмiщує вiдповiдну iнформацiю на сторiнцi свого офiцiйного iнтернет-представництва не пiзнiше наступного робочого дня пiсля дня, коли йому стало вiдомо про вчинення такого правочину.

     2. У разi якщо особа не звернулася до Регулятора за погодженням фактично набутої або збiльшеної iстотної участi у страховику у випадках та строки, визначенi нормативно-правовими актами Регулятора, або якщо Регулятор вiдмовив такiй особi у погодженнi набутої або збiльшеної iстотної участi у страховику, Регулятор має право тимчасово заборонити такому власнику iстотної участi використання права голосу та/або вимагати вiдчуження вiдповiдних акцiй (часток) страховика, про що Регулятор повiдомляє голову виконавчого органу страховика та щодо акцiй - депозитарнi установи, якi обслуговують рахунки в цiнних паперах сторiн за таким правочином, та Центральний депозитарiй цiнних паперiв.

     3. Правочин, вчинений особою за наявностi заборони Регулятора вiдчужувати акцiї (частки) страховика, що належать такiй особi, та/або частку у статутному капiталi (пакет акцiй) юридичної особи, через яку така особа володiє iстотною участю у страховику, є нiкчемним. Регулятор iнформує страховика, сторони за таким правочином, депозитарнi установи, якi обслуговують рахунки в цiнних паперах сторiн за таким правочином, та Центральний депозитарiй цiнних паперiв про нiкчемнiсть такого правочину, а також розмiщує вiдповiдну iнформацiю на сторiнцi свого офiцiйного Iнтернет-представництва не пiзнiше наступного робочого дня пiсля дня, коли йому стало вiдомо про вчинення такого правочину.

     Стаття 21. План дiяльностi страховика

     1. Юридична особа, яка має намiр здiйснювати дiяльнiсть iз страхування, складає план дiяльностi на наступнi три календарнi роки та наступнi квартали поточного року, починаючи з першого дня кварталу, наступного за кварталом, в якому до Регулятора подано пакет документiв на отримання лiцензiї.

     2. Змiни до плану дiяльностi або оновлений план дiяльностi на наступнi три календарнi роки подається страховиком до Регулятора у разi, якщо:

     1) страховик має намiр розширити/звузити обсяг лiцензiї;

     2) вiдбулося оновлення плану дiяльностi на наступнi три календарнi роки за результатами щорiчної оцiнки його виконання;

     3) страховик отримав повiдомлення вiдповiдно до частини дванадцятої статтi 19 цього Закону вiд особи, яка має намiр набути або збiльшити iстотну участь у страховику, якщо внаслiдок такого набуття або збiльшення (самостiйно чи спiльно з iншими особами) такий акцiонер (учасник) або iнша особа набуватиме контроль над страховиком.

     3. Перелiк iнформацiї, яку має мiстити план дiяльностi, вимоги до нього, перелiк документiв, що додаються до плану дiяльностi, та порядок подання плану дiяльностi (оновленого плану дiяльностi), змiн до нього визначаються нормативно-правовими актами Регулятора.

     4. Страховик зобов'язаний вживати заходiв для дотримання плану дiяльностi протягом усього перiоду, на який складено такий план.

     5. Страховик зобов'язаний щорiчно проводити оцiнку виконання складеного ним плану дiяльностi та оновлювати його на наступнi три календарнi роки.

Роздiл V. СИСТЕМА УПРАВЛIННЯ СТРАХОВИКА

     Стаття 22. Загальнi вимоги до системи управлiння страховика

     1. Страховик зобов'язаний мати ефективну систему управлiння, органiзовану з урахуванням розмiру, особливостей дiяльностi страховика, його плану дiяльностi, характеру та обсягiв страхових послуг, якi вiн надає, профiлю ризику, значимостi страховика та дiяльностi фiнансової групи, до якої вiн входить.

     2. Система управлiння страховика повинна вiдповiдати вимогам щодо:

     1) прозоростi органiзацiйної структури з чiтким розподiлом обов'язкiв та повноважень органiв управлiння та контролю;

     2) ефективностi системи внутрiшнього контролю (сукупнiсть заходiв з управлiння ризиками, контролю за дотриманням норм (комплаєнс), внутрiшнього аудиту та актуарної функцiї) вiдповiдно до вимог цього Закону, у тому числi у разi передачi таких функцiй на аутсорсинг;

     3) належного рiвня системи стримувань та противаг;

     4) забезпечення колективної придатностi колегiальних органiв управлiння страховика (наглядової ради та виконавчого органу);

     5) вiдповiдностi керiвникiв страховика та iнших осiб, визначених цим Законом, квалiфiкацiйним вимогам;

     6) високого рiвня корпоративної культури.

     3. Регулятор визначає вимоги до системи управлiння страховика та здiйснює контроль за їх дотриманням у порядку, визначеному нормативно-правовими актами Регулятора.

     4. Вимоги до системи внутрiшнього контролю страховика, системи управлiння ризиками, контролю за дотриманням норм (комплаєнс), внутрiшнього аудиту та актуарної функцiї встановлюються нормативно-правовими актами Регулятора.

     5. Наглядова рада страховика створює постiйно дiючi пiдроздiли з управлiння ризиками, контролю за дотриманням норм (комплаєнс) та внутрiшнього аудиту i забезпечує незалежне виконання ними функцiй шляхом:

     1) пiдпорядкування пiдроздiлiв з управлiння ризиками, контролю за дотриманням норм (комплаєнс) та внутрiшнього аудиту наглядовiй радi страховика;

     2) звiтування пiдроздiлiв з управлiння ризиками, контролю за дотриманням норм (комплаєнс) та внутрiшнього аудиту перед наглядовою радою страховика;

     3) органiзацiйного та функцiонального вiдокремлення пiдроздiлiв з управлiння ризиками, контролю за дотриманням норм (комплаєнс) та внутрiшнього аудиту вiд iнших пiдроздiлiв (керiвникiв пiдроздiлiв).

     6. Страховик, який не є значимим, має право не утворювати окремi пiдроздiли з управлiння ризиками, контролю за дотриманням норм (комплаєнс) та внутрiшнього аудиту, поклавши їхнi функцiї вiдповiдно на головного ризик-менеджера, головного комплаєнс-менеджера та головного внутрiшнього аудитора.

     У випадках, передбачених абзацом першим цiєї частини, дiя положень цього Закону щодо пiдроздiлiв з управлiння ризиками, контролю за дотриманням норм (комплаєнс) та внутрiшнього аудиту поширюється вiдповiдно на головного ризик-менеджера, головного комплаєнс-менеджера та головного внутрiшнього аудитора.

     7. Страховик, який не є значимим, у встановленому нормативно-правовими актами Регулятора порядку має право покласти на одну особу виконання обов'язкiв головного ризик-менеджера, головного комплаєнс-менеджера та вiдповiдального актуарiя.

     8. Головний ризик-менеджер, головний комплаєнс-менеджер, головний внутрiшнiй аудитор, вiдповiдальний актуарiй зобов'язанi вiдповiдати квалiфiкацiйним та iншим вимогам, установленим нормативно-правовими актами Регулятора.

     Головний ризик-менеджер, головний комплаєнс-менеджер, головний внутрiшнiй аудитор, вiдповiдальний актуарiй вступають на посаду пiсля погодження їх кандидатур Регулятором у визначеному нормативно-правовими актами Регулятора порядку.

     Регулятор має право вимагати замiни головного ризик-менеджера, головного комплаєнс-менеджера, головного внутрiшнього аудитора, вiдповiдального актуарiя, якщо така особа не вiдповiдає квалiфiкацiйним вимогам та/або не забезпечує належного виконання своїх посадових обов'язкiв, що призвело до порушення вимог законодавства України. Страховик зобов'язаний вжити заходiв для припинення повноважень такого головного ризик-менеджера, головного комплаєнс-менеджера, головного внутрiшнього аудитора, вiдповiдального актуарiя, а також забезпечити обрання/призначення iншої особи на вiдповiдну посаду, якщо така вимога передбачена законодавством.

     Страховик зобов'язаний повiдомити Регулятора про звiльнення головного ризик-менеджера, головного комплаєнс-менеджера, головного внутрiшнього аудитора, вiдповiдального актуарiя та пiдстави звiльнення протягом трьох робочих днiв з дня прийняття рiшення.

     9. Головний ризик-менеджер, головний комплаєнс-менеджер, головний внутрiшнiй аудитор, вiдповiдальний актуарiй мають право на ознайомлення з усiєю документацiєю страховика та дiяльнiстю будь-якого пiдроздiлу страховика, а також вимагати письмових пояснень вiд керiвникiв та iнших працiвникiв страховика з питань, що належать до їхньої компетенцiї.

     10. Страховик зобов'язаний на постiйнiй основi забезпечувати ефективнiсть своєї системи управлiння з урахуванням вимог, встановлених цим Законом та нормативно-правовими актами Регулятора.

     Стаття 23. Органи управлiння та контролю страховика

     1. Вищим органом управлiння страховика є загальнi збори акцiонерiв (учасникiв) страховика.

     2. Страховик зобов'язаний створити наглядову раду (далi - рада страховика).

     Рада страховика визначає стратегiю розвитку страховика, здiйснює контроль за дiяльнiстю виконавчого органу, забезпечує захист прав та iнтересiв клiєнтiв, iнших кредиторiв страховика, а також акцiонерiв (учасникiв) страховика, якщо це не суперечить правам та iнтересам страховика, клiєнтiв та iнших кредиторiв страховика.

     Рада страховика не бере участi в управлiннi поточною дiяльнiстю страховика.

     3. Виконавчим органом страховика, що здiйснює управлiння поточною дiяльнiстю, є правлiння (для страховика, створеного у формi акцiонерного товариства) або дирекцiя (для страховика, створеного у формi товариства з додатковою вiдповiдальнiстю).

     4. Рада страховика та виконавчий орган страховика повиннi мати колективну придатнiсть, яка вiдповiдає розмiру страховика, складностi, обсягам, видам, характеру здiйснюваних страховиком операцiй, органiзацiйнiй структурi та профiлю ризику страховика, а також враховує особливостi дiяльностi страховика як значимого та дiяльностi фiнансової групи, до складу якої вiн входить.

     5. Регулятор у визначеному його нормативно-правовими актами порядку визначає наявнiсть у ради страховика та виконавчого органу страховика колективної придатностi та здiйснює оцiнку забезпечення ними ефективного управлiння та контролю за дiяльнiстю страховика. Критерiї оцiнки колективної придатностi та ефективностi управлiння ради страховика та виконавчого органу страховика визначаються нормативно-правовими актами Регулятора.

     6. Регулятор має право вимагати змiни персонального складу ради та/або виконавчого органу страховика, якщо встановить, що колективна придатнiсть поточного складу цих органiв не вiдповiдає критерiям, визначеним Регулятором, та/або не забезпечує ефективне управлiння та/або контроль за дiяльнiстю страховика в межах повноважень зазначених органiв.

     Страховик зобов'язаний на вимогу Регулятора вжити заходiв для замiни персонального складу ради страховика та/або виконавчого органу страховика.

     7. Якщо страховиком було порушено, у тому числi в результатi вжиття заходiв, передбачених частиною шостою цiєї статтi, вимоги цього Закону до системи управлiння страховика, вiн зобов'язаний привести свою дiяльнiсть у вiдповiднiсть iз такими вимогами протягом шести мiсяцiв з дня прийняття Регулятором вiдповiдного рiшення.

     8. Члени ради страховика та виконавчого органу страховика несуть встановлену законодавством вiдповiдальнiсть за дiяльнiсть страховика у межах своїх повноважень.

     Система управлiння страховика повинна передбачати наявнiсть процедур, у результатi проведення яких члени ради страховика та виконавчого органу страховика, iншi керiвники страховика можуть бути притягнутi до вiдповiдальностi перед страховиком за дiї чи бездiяльнiсть, що мали для нього негативнi наслiдки.

     Стаття 24. Загальнi збори акцiонерiв (учасникiв) страховика

     1. До виключної компетенцiї загальних зборiв акцiонерiв (учасникiв) страховика (далi - загальнi збори) належить:

     1) визначення основних напрямiв дiяльностi страховика;

     2) внесення змiн до статуту страховика;

     3) прийняття рiшення про збiльшення/зменшення статутного капiталу страховика;

     4) затвердження положень про загальнi збори, раду страховика, виконавчий орган страховика, внесення змiн до них;

     5) затвердження положення (полiтики) про винагороду голови та членiв ради страховика, вимоги до якого встановлюються нормативно-правовими актами Регулятора;

     6) затвердження звiту про винагороду членiв ради страховика, вимоги до якого встановлюються нормативно-правовими актами Регулятора;

     7) затвердження рiчного звiту страховика;

     8) розгляд звiту ради страховика та затвердження заходiв за результатами його розгляду;

     9) розгляд звiту виконавчого органу страховика та затвердження заходiв за результатами його розгляду, крiм випадку, якщо статутом страховика питання про призначення i звiльнення голови та членiв виконавчого органу страховика вiднесено до виключної компетенцiї ради страховика;

     10) розгляд висновкiв зовнiшнього аудиту та затвердження заходiв за результатами його розгляду;

     11) розподiл прибутку i збиткiв страховика з урахуванням вимог, передбачених законом;

     12) затвердження розмiру рiчних дивiдендiв з урахуванням вимог, передбачених законом;

     13) прийняття рiшень з питань порядку проведення загальних зборiв;

     14) обрання голови та членiв ради страховика, затвердження умов цивiльно-правових договорiв, трудових договорiв (контрактiв), що укладатимуться з ними, встановлення розмiру їхньої винагороди, обрання особи, яка уповноважується на пiдписання договорiв (контрактiв) з головою та членами ради страховика з урахуванням особливостей, встановлених Регулятором;

     15) прийняття рiшення про припинення повноважень голови та членiв ради страховика, крiм випадкiв, передбачених цим Законом;

     16) прийняття рiшення про припинення страховика (крiм випадкiв, передбачених законом), про лiквiдацiю страховика, обрання лiквiдацiйної комiсiї, затвердження порядку та строкiв лiквiдацiї, порядку розподiлу мiж акцiонерами (учасниками) майна, що залишилося пiсля задоволення вимог кредиторiв, затвердження лiквiдацiйного балансу;

     17) обрання комiсiї з припинення страховика;

     18) прийняття рiшення за результатами розгляду звiту ради страховика, звiту виконавчого органу страховика;

     19) затвердження принципiв (кодексу) корпоративного управлiння страховика;

     20) прийняття рiшення про надання згоди на вчинення значного правочину або про попереднє надання згоди на вчинення такого правочину, про вчинення правочинiв iз заiнтересованiстю у випадках, передбачених цим Законом;

     21) вирiшення iнших питань, що належать до виключної компетенцiї загальних зборiв згiдно iз законом та/або статутом страховика.

     До виключної компетенцiї загальних зборiв страховика, створеного у формi акцiонерного товариства, також належать iншi функцiї, визначенi законодавством про акцiонернi товариства.

     До виключної компетенцiї загальних зборiв належать також питання призначення та припинення надання аудиторських послуг суб'єктом аудиторської дiяльностi у порядку, визначеному Законом України "Про аудит фiнансової звiтностi та аудиторську дiяльнiсть", для проведення аудиту, визначеного законодавством.

     До виключної компетенцiї загальних зборiв статутом страховика можуть бути вiднесенi також iншi питання, крiм тих, якi вiднесенi законом або статутом страховика до виключної компетенцiї ради страховика.

     2. Регулятор у визначених ним порядку та випадках має право вимагати скликання позачергового засiдання загальних зборiв.

     3. Рiшення загальних зборiв не має юридичної сили у разi його прийняття з використанням права голосу належних або контрольованих акцiй акцiонерiв (часток учасникiв), яким Регулятор у порядку та випадках, визначених цим Законом, заборонив користуватися правом голосу належних або контрольованих акцiй (часток).

     Стаття 25. Рада страховика

     1. Членами ради страховика можуть бути акцiонери (учасники) страховика - фiзичнi особи, представники акцiонерiв (учасникiв) страховика - фiзичнi особи, а також незалежнi директори. Обрання членiв ради страховика здiйснюється шляхом кумулятивного голосування (для страховикiв, створених у формi акцiонерного товариства) або у порядку, визначеному Законом України "Про товариства з обмеженою та додатковою вiдповiдальнiстю" та нормативно-правовими актами Регулятора (для страховикiв, створених у формi товариства з додатковою вiдповiдальнiстю).

     2. Кiлькiсний склад ради страховика визначається статутом страховика, але не може становити менше трьох осiб, а значимого страховика - менше п'яти осiб.

     3. Члени ради страховика не можуть входити до складу виконавчого органу цього страховика, а також обiймати iншi посади в цьому страховику на умовах трудового договору (контракту) або надавати iншi послуги страховику на пiдставi цивiльно-правового договору, крiм виконання обов'язкiв члена ради цього страховика.

     Головою ради страховика не може бути обрано особу, яка протягом попереднього року очолювала виконавчий орган страховика.

     4. Рада значимого страховика не менш як на одну третину має складатися з незалежних директорiв, при цьому кiлькiсть незалежних директорiв не може становити менше трьох осiб, крiм випадкiв, якщо для страховикiв, дiяльнiсть яких пiдпадає пiд дiю Закону України "Про управлiння об'єктами державної власностi", законом не встановленi iншi вимоги до кiлькостi незалежних директорiв.

     5. Незалежнi директори повиннi вiдповiдати вимогам щодо незалежностi директорiв страховика, встановленим частиною шостою цiєї статтi.

     Регулятор має право визначати додатковi вимоги до незалежних директорiв страховикiв.

     Страховик зобов'язаний забезпечувати контроль за вiдповiднiстю незалежних директорiв вимогам цього Закону, iнших законiв України, нормативно-правових актiв Регулятора, а в разi виявлення невiдповiдностi - забезпечити замiну таких незалежних директорiв.

     6. Не може вважатися незалежним директором особа, якщо вона:

     1) входила протягом попереднiх п'яти рокiв до складу органiв управлiння цього страховика та/або афiлiйованих з ним юридичних осiб;

     2) одержує та/або одержувала протягом попереднiх трьох рокiв вiд цього страховика та/або афiлiйованих з ним юридичних осiб додаткову винагороду в розмiрi, що перевищує 5 вiдсоткiв сукупного рiчного доходу такої особи за кожний з таких рокiв;

     3) володiє (прямо чи опосередковано) 5 i бiльше вiдсотками статутного капiталу страховика чи є посадовою особою або особою, яка здiйснює управлiнськi функцiї в такому страховику, а також є фiзичною особою - пiдприємцем, яка протягом минулого року мала iстотнi дiловi вiдносини iз страховиком та/або афiлiйованими з ним юридичними особами;

     4) є та/або була протягом попереднiх трьох рокiв незалежним аудитором цього страховика та/або афiлiйованих з ним юридичних осiб;

     5) є та/або була протягом попереднiх трьох рокiв працiвником аудиторської фiрми, яка протягом попереднiх трьох рокiв надавала аудиторськi послуги цьому страховику та/або афiлiйованим з ним юридичним особам;

     6) є та/або була протягом попереднiх трьох рокiв працiвником цього страховика та/або афiлiйованих з ним юридичних осiб;

     7) є акцiонером - власником контрольного пакета акцiй та/або є представником акцiонера - власника контрольного пакета акцiй цього страховика, створеного у формi акцiонерного товариства, в будь-яких цивiльних вiдносинах;

     8) була сукупно бiльш як 12 рокiв членом ради цього страховика;

     9) є близькою особою осiб, зазначених у пунктах 1 - 8 цiєї частини;

     10) не вiдповiдає додатковим критерiям, встановленим статутом або iншими внутрiшнiми документами страховика.

     Вимоги пунктiв 1, 2 та 6 цiєї частини не поширюються на випадки обiймання посади незалежного директора страховика та вiдносини, пов'язанi з цим.

     Для цiлей цiєї частини близькою особою є особи, якi спiльно проживають, пов'язанi спiльним побутом i мають взаємнi права та обов'язки iз суб'єктом, зазначеним у пунктi 9 цiєї частини (крiм осiб, взаємнi права та обов'язки яких iз суб'єктом не мають характеру сiмейних), у тому числi особи, якi спiльно проживають, але не перебувають у шлюбi, а також (незалежно вiд зазначених умов) чоловiк, дружина, батько, мати, вiтчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рiдний брат, рiдна сестра, дiд, баба, прадiд, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, зять, невiстка, тесть, теща, свекор, свекруха, усиновлювач чи усиновлений, опiкун чи пiклувальник, особа, яка перебуває пiд опiкою або пiклуванням зазначеного суб'єкта.

     Для цiлей пункту 3 цiєї частини пiд дiловими вiдносинами розумiється постачання страховику та/або афiлiйованим з ним юридичним особам товарiв або надання послуг (включаючи фiнансовi, юридичнi, консультацiйнi), або споживання поставлених страховиком та/або афiлiйованими з ним юридичними особами товарiв чи наданих ними послуг. Для цiлей цiєї частини iстотнiсть дiлових вiдносин, встановлена пунктом 3 цiєї частини, визначається статутом страховика або положенням про раду страховика.

     7. До виключної компетенцiї ради страховика належить:

     1) затвердження та контроль реалiзацiї стратегiї страховика, плану дiяльностi, плану дотримання умов платоспроможностi;

     2) затвердження внутрiшнiх положень, якими регулюється дiяльнiсть страховика, крiм тих, що вiднесенi до виключної компетенцiї загальних зборiв цим Законом, та тих, що рiшенням ради страховика переданi для затвердження виконавчому органу страховика;

     3) визначення та затвердження вiдповiдно до вимог нормативно-правових актiв Регулятора полiтики винагороди у страховику (крiм полiтики винагороди голови та членiв ради страховика) та забезпечення її щорiчного перегляду, а також здiйснення контролю за її реалiзацiєю;

     4) затвердження звiту про винагороду членiв виконавчого органу страховика, вимоги до якого встановлюються нормативно-правовими актами Регулятора;

     5) обрання та припинення повноважень осiб, якi входять до складу виконавчого органу страховика;

     6) затвердження умов контрактiв, що укладаються з членами виконавчого органу страховика, встановлення розмiру їхньої винагороди;

     7) прийняття рiшення про вiдсторонення голови або члена виконавчого органу страховика вiд здiйснення повноважень та обрання особи, яка тимчасово здiйснюватиме повноваження голови виконавчого органу страховика;

     8) розгляд звiту виконавчого органу страховика та затвердження заходiв за результатами його розгляду у разi вiднесення статутом страховика питання про призначення та звiльнення голови та членiв виконавчого органу страховика до виключної компетенцiї ради страховика;

     9) забезпечення органiзацiї ефективного корпоративного управлiння вiдповiдно до принципiв (кодексу) корпоративного управлiння, затверджених загальними зборами;

     10) затвердження та контроль за виконанням бюджету страховика, у тому числi фiнансування виконання функцiй управлiння ризиками, контролю за дотриманням норм (комплаєнс), внутрiшнього аудиту, актуарної функцiї;

     11) забезпечення функцiонування та контроль ефективностi комплексної та адекватної системи управлiння ризиками, системи внутрiшнього контролю страховика, контролю за дотриманням норм (комплаєнс), внутрiшнього аудиту та актуарної функцiї, в тому числi у разi передачi вiдповiдних функцiй на аутсорсинг;

     12) затвердження та контроль дотримання стратегiй i полiтик управлiння ризиками, декларацiї схильностi до ризикiв, перелiку лiмiтiв (обмежень) щодо ризикiв страховика;

     13) затвердження та контроль дотримання кодексу поведiнки (етики), полiтики виявлення, запобiгання та управлiння конфлiктами iнтересiв у страховику;

     14) запровадження та контроль функцiонування механiзму конфiденцiйного повiдомлення про неприйнятну поведiнку у страховику та реагування на такi повiдомлення;

     15) затвердження та контроль реалiзацiї плану вiдновлення страховика, плану фiнансування страховика та плану безперервної дiяльностi страховика вiдповiдно до вимог, визначених нормативно-правовими актами Регулятора;

     16) визначення джерел капiталiзацiї та iншого фiнансування страховика;

     17) затвердження органiзацiйної структури страховика, а також структури пiдроздiлiв з управлiння ризиками, контролю за дотриманням норм (комплаєнс), внутрiшнього аудиту, забезпечення актуарної функцiї (у разi їх створення);

     18) забезпечення вiдповiдностi вимогам законодавства обов'язкiв та повноважень ради страховика та виконавчого органу страховика;

     19) затвердження внутрiшнiх положень, що регламентують дiяльнiсть виконавчого органу страховика, комiтетiв ради страховика, вiдповiдального актуарiя, пiдроздiлiв (або осiб, якi виконують такi функцiї) з управлiння ризиками, з контролю за дотриманням норм (комплаєнс), внутрiшнього аудиту, у тому числi порядок звiтування перед радою страховика;

     20) призначення та припинення повноважень (звiльнення) головного ризик-менеджера, головного комплаєнс-менеджера, вiдповiдального актуарiя, головного внутрiшнього аудитора;

     21) визначення перелiку функцiй та/або процесiв, до виконання яких можуть залучатися iншi особи на умовах аутсорсингу, а також визначення вимог до таких осiб;

     22) затвердження умов трудових договорiв (контрактiв), що укладаються з керiвниками та працiвниками пiдроздiлiв з управлiння ризиками, з контролю за дотриманням норм (комплаєнс), внутрiшнього аудиту (або особами, якi виконують функцiї цих пiдроздiлiв), вiдповiдальним актуарiєм, встановлення розмiру їхньої оплати працi (винагороди), у тому числi заохочувальних та компенсацiйних виплат;

     23) здiйснення контролю за дiяльнiстю виконавчого органу страховика, головного ризик-менеджера, головного комплаєнс-менеджера, вiдповiдального актуарiя, головного внутрiшнього аудитора;

     24) здiйснення щорiчної оцiнки ефективностi дiяльностi, а також оцiнки вiдповiдностi квалiфiкацiйним вимогам виконавчого органу страховика загалом та кожної особи, яка входить до складу виконавчого органу страховика, зокрема, головного ризик-менеджера, головного комплаєнс-менеджера, вiдповiдального актуарiя, головного внутрiшнього аудитора, оцiнки колективної придатностi виконавчого органу страховика, а також вжиття заходiв з удосконалення дiяльностi виконавчого органу страховика, головного ризик-менеджера, головного комплаєнс-менеджера, вiдповiдального актуарiя, головного внутрiшнього аудитора за результатами оцiнки їхньої дiяльностi;

     25) визначення порядку роботи та затвердження планiв пiдроздiлу внутрiшнього аудиту;

     26) надання у встановлених законодавством України випадках пропозицiй загальним зборам акцiонерiв страховика щодо пiдбору, призначення, перепризначення та припинення надання аудиторських послуг суб'єктом аудиторської дiяльностi;

     27) розгляд аудиторського звiту, пiдготовленого суб'єктом аудиторської дiяльностi за результатами аудиту фiнансової звiтностi (консолiдованої фiнансової звiтностi) страховика, та пiдготовка рекомендацiй загальним зборам для прийняття рiшення щодо нього;

     28) контроль за усуненням недолiкiв, виявлених Регулятором, iншими органами, якi вiдповiдно до закону в межах своєї компетенцiї здiйснюють нагляд за дiяльнiстю страховика, та суб'єктом аудиторської дiяльностi за результатами проведення аудиту фiнансової звiтностi (консолiдованої фiнансової звiтностi) страховика;

     29) визначення дати складення перелiку осiб, якi мають право на отримання дивiдендiв, порядку та термiнiв виплати дивiдендiв у строк, що не перевищує шiсть мiсяцiв з дня прийняття загальними зборами рiшення про виплату дивiдендiв;

     30) вирiшення питань про участь страховика у промислово-фiнансових групах та iнших об'єднаннях;

     31) прийняття рiшень щодо створення, реорганiзацiї та лiквiдацiї юридичних осiб, акцiонером (учасником) яких є страховик, затвердження їх статутiв, а також щодо участi страховика в юридичних особах, якщо частка страховика у статутному капiталi таких осiб становить 10 i бiльше вiдсоткiв статутного капiталу;

     32) контроль за своєчаснiстю надання (опублiкування) страховиком достовiрної iнформацiї про його дiяльнiсть вiдповiдно до законодавства, iнформацiї про принципи (кодекс) корпоративного управлiння страховика;

     33) пiдготовка порядку денного загальних зборiв, прийняття рiшення про дату їх проведення та про включення пропозицiй до порядку денного, крiм скликання акцiонерами (учасниками) страховика позачергових загальних зборiв;

     34) затвердження ринкової вартостi майна у випадках, передбачених цим Законом;

     35) затвердження порядку здiйснення операцiй iз пов'язаними iз страховиком особами, який, зокрема, має мiстити вимоги щодо виявлення та контролю операцiй iз пов'язаними iз страховиком особами, та контроль за його дотриманням;

     36) затвердження форми i тексту бюлетеня для голосування (для страховикiв, створених у формi акцiонерного товариства);

     37) здiйснення щорiчної самооцiнки ефективностi дiяльностi ради страховика загалом та кожної особи, яка входить до складу ради страховика, зокрема, оцiнки ефективностi дiяльностi комiтетiв ради страховика, оцiнки вiдповiдностi колективної придатностi ради страховика, а також вжиття заходiв для удосконалення механiзмiв дiяльностi ради страховика за результатами такої оцiнки;

     38) вирiшення питань про створення, реорганiзацiю та/або лiквiдацiю структурних та/або вiдокремлених пiдроздiлiв страховика;

     39) вирiшення питань щодо злиття, приєднання, подiлу, видiлу або перетворення страховика;

     40) прийняття рiшення про обрання оцiнювача майна страховика та затвердження умов договору, що укладається з ним, встановлення розмiру оплати його послуг;

     41) затвердження проекту плану добровiльного виходу з ринку та/або проекту плану реорганiзацiї;

     42) здiйснення iнших повноважень, вiднесених до виключної компетенцiї ради страховика законодавством або статутом страховика.

     До виключної компетенцiї ради страховика, створеного у формi акцiонерного товариства, також належать iншi функцiї, визначенi законодавством про акцiонернi товариства.

     8. Голова та члени ради страховика для належного виконання своїх функцiональних обов'язкiв мають право на ознайомлення з документами та iнформацiєю з питань дiяльностi страховика, включаючи всi пiдроздiли страховика незалежно вiд їх мiсцезнаходження, та афiлiйованих осiб страховика, право на доступ до iнформацiйних систем операцiй страховика, на отримання iнформацiї вiд працiвникiв страховика та пояснень з питань, що виникають пiд час виконання ними своїх функцiональних обов'язкiв.

     9. Рада страховика має право утворювати постiйнi чи тимчасовi комiтети з числа осiб, якi входять до її складу, для попереднього вивчення i пiдготовки до розгляду на засiданнi питань, що належать до компетенцiї ради страховика.

     Рада значимого страховика зобов'язана утворити постiйно дiючi комiтети у складi не менше трьох осiб, що входять до складу ради страховика:

     1) комiтет з питань аудиту (аудиторський комiтет);

     2) комiтет з управлiння ризиками;

     3) комiтет з питань винагород та призначень.

     Комiтет з питань аудиту (аудиторський комiтет) створюється з урахуванням вимог до аудиторського комiтету, передбачених Законом України "Про аудит фiнансової звiтностi та аудиторську дiяльнiсть".

     Головою комiтету з питань аудиту (аудиторського комiтету), комiтету з управлiння ризиками, комiтету з питань винагород та призначень значимого страховика призначається незалежний директор.

     Голова ради страховика не може бути головою комiтету з питань аудиту (аудиторського комiтету), комiтету з управлiння ризиками.

     Одна й та сама особа не може бути одночасно головою комiтету з питань аудиту (аудиторського комiтету) та комiтету з управлiння ризиками.

     10. Предмети вiдання та вимоги до комiтетiв ради страховика, створеного у формi акцiонерного товариства, визначаються вiдповiдно до Закону України "Про акцiонернi товариства" з урахуванням вимог цього Закону.

     Предмети вiдання та вимоги до комiтетiв ради страховика, створеного у формi товариства з додатковою вiдповiдальнiстю, визначаються вiдповiдно до Закону України "Про акцiонернi товариства" з урахуванням вимог цього Закону та особливостями, встановленими нормативно-правовими актами Регулятора.

     11. Рада страховика зобов'язана у визначеному нею порядку вживати заходiв для запобiгання виникненню конфлiктiв iнтересiв у страховику та сприяти їх врегулюванню.

     12. Рада страховика зобов'язана забезпечувати пiдтримання взаємодiї з Регулятором.

     13. Регулятор у визначених його нормативно-правовими актами порядку та випадках має право вимагати позачергового скликання засiдання ради страховика.

     14. Страховик зобов'язаний на вимогу Регулятора надавати Регулятору iнформацiю про питання, що розглядалися на засiданнi (засiданнях) ради страховика, у тому числi щодо стану реалiзацiї стратегiї, плану дiяльностi, плану дотримання умов платоспроможностi, плану вiдновлення дiяльностi страховика, та прийнятi щодо них рiшення, список членiв ради страховика, присутнiх на засiданнi (засiданнях) ради страховика, копiї протоколiв таких засiдань.

     Стаття 26. Виконавчий орган страховика

     1. Виконавчий орган страховика, створеного у формi акцiонерного товариства (правлiння), очолює голова правлiння. Виконавчий орган страховика, створеного у формi товариства з додатковою вiдповiдальнiстю (дирекцiю), очолює генеральний директор. Голова правлiння (генеральний директор) керує роботою правлiння (дирекцiєю) страховика та має право представляти страховика без довiреностi.

     Кiлькiсний склад виконавчого органу страховика визначається статутом страховика, але не може становити менше трьох осiб.

     2. Заступники голови правлiння (генерального директора) страховика входять до складу правлiння (дирекцiї) страховика за посадою.

     3. Голова правлiння (генеральний директор) страховика несе персональну вiдповiдальнiсть за дiяльнiсть страховика.

     4. Голова правлiння (генеральний директор) страховика має право брати участь у засiданнях ради страховика з правом дорадчого голосу.

     Голова правлiння (генеральний директор) не може очолювати структурнi пiдроздiли страховика.

     До компетенцiї виконавчого органу страховика належить вирiшення всiх питань, пов'язаних з управлiнням поточною дiяльнiстю страховика, крiм питань, що належать до виключної компетенцiї загальних зборiв та ради страховика.

     5. Виконавчий орган страховика утворює такi постiйно дiючi комiтети:

     1) страховий комiтет;

     2) iнвестицiйний комiтет.

     6. Виконавчий орган страховика має право утворювати iншi комiтети.

     7. Комiтет виконавчого органу очолює член виконавчого органу страховика.

     Страховий комiтет виконавчого органу страховика не може очолювати головний ризик-менеджер, головний комплаєнс-менеджер, вiдповiдальний актуарiй та головний внутрiшнiй аудитор.

     8. Виконавчий орган страховика зобов'язаний iнформувати раду страховика про виявленi у дiяльностi страховика порушення законодавства, внутрiшнiх положень страховика та про рiвень ризикiв, що виникають у ходi дiяльностi страховика, несвоєчасне або неналежне виконання страховиком зобов'язань за договорами страхування (перестрахування).

     Стаття 27. Керiвники страховика

     1. Керiвниками страховика є голова ради страховика, його заступники та члени ради страховика, голова правлiння (генеральний директор) страховика, його заступники та члени правлiння (дирекцiї) страховика, головний бухгалтер страховика.

     2. Керiвники страховика зобов'язанi вiдповiдати квалiфiкацiйним вимогам. Квалiфiкацiйними вимогами є вимоги до дiлової репутацiї та професiйної придатностi, а стосовно незалежного директора страховика - також вимоги до незалежностi.

     3. Керiвники страховика зобов'язанi мати бездоганну дiлову репутацiю.

     4. Професiйна придатнiсть керiвника страховика визначається як сукупнiсть знань, професiйного та управлiнського досвiду особи, необхiдних для належного виконання посадових обов'язкiв керiвника страховика з урахуванням плану дiяльностi та стратегiї страховика, а також функцiонального навантаження та сфери вiдповiдальностi конкретного керiвника страховика.

     5. Керiвники страховика зобов'язанi мати вищу освiту.

     6. Головою правлiння (генеральним директором) страховика може бути призначена/обрана особа, яка має досвiд роботи у фiнансовому секторi не менше п'яти рокiв у сукупностi, у тому числi на керiвних посадах - не менше трьох рокiв.

     7. Членами виконавчого органу страховика, крiм голови правлiння (генерального директора), можуть бути призначенi/обранi особи, якi мають досвiд роботи у фiнансовому секторi не менше трьох рокiв.

     8. Не менше половини складу ради страховика, включаючи голову ради страховика, має бути сформовано з осiб, якi мають досвiд роботи у фiнансовому секторi не менше трьох рокiв.

     9. Головним бухгалтером страховика може бути призначена особа, яка має досвiд роботи за фахом у страховому та/або фiнансовому секторi у сукупностi не менше п'яти рокiв.

     10. Квалiфiкацiйнi вимоги до керiвникiв страховика встановлюються нормативно-правовими актами Регулятора.

     11. Регулятор у встановленому ним порядку погоджує на посади керiвникiв (кандидатiв на посади керiвникiв) страховика. Регулятор вiдмовляє у погодженнi керiвника страховика (кандидата на посаду керiвника страховика), якщо вiн не вiдповiдає або не доведе Регулятору свою вiдповiднiсть квалiфiкацiйним вимогам.

     12. Голова правлiння (генеральний директор), головний бухгалтер страховика, особи, якi входять до складу ради страховика, вступають на посаду пiсля їх погодження Регулятором.

     13. Страховик зобов'язаний подати до Регулятора документи для погодження iнших, нiж зазначенi в частинi дванадцятiй цiєї статтi, керiвникiв страховика не пiзнiше одного мiсяця з дня їх призначення/обрання на посади. Страховик має право звернутися до Регулятора для попереднього погодження кандидатiв на посади таких керiвникiв страховика до їх призначення/обрання на посади.

     14. Керiвники страховика протягом усього часу обiймання вiдповiдних посад повиннi вiдповiдати квалiфiкацiйним вимогам.

     15. Регулятор має право вимагати припинення повноважень будь-кого з керiвникiв страховика, якщо вiн не вiдповiдає квалiфiкацiйним вимогам та/або якщо керiвник страховика не забезпечує належного виконання своїх посадових обов'язкiв, що призвело до порушення вимог законодавства, виявленого пiд час здiйснення нагляду у порядку, визначеному цим Законом. Страховик зобов'язаний на вимогу Регулятора вжити заходiв для припинення повноважень такого керiвника страховика, а також для обрання/призначення iншої особи на вiдповiдну посаду, якщо це передбачено законодавством.

     16. Керiвник страховика, стосовно якого Регулятор висунув вимогу про припинення його повноважень у зв'язку з вiдмовою у погодженнi, зобов'язаний утриматися вiд вчинення дiй, прийняття рiшень та припинити виконання покладених на нього посадових обов'язкiв з дня отримання страховиком такої вимоги Регулятора.

     17. Особам, якi входять до складу виконавчого органу страховика, та головному бухгалтеру страховика забороняється займати посади в iнших юридичних особах (крiм материнських та дочiрнiх компанiй страховика, компанiй - учасникiв страхової групи, до якої входить страховик, об'єднань страховикiв, професiйних об'єднань на ринку страхування).

     18. Регулятор має право безоплатно одержувати вiд органiв державної влади та органiв мiсцевого самоврядування, iнших осiб iнформацiю, необхiдну для визначення вiдповiдностi керiвникiв страховика (кандидатiв на вiдповiднi посади) квалiфiкацiйним вимогам. Органи та особи, якi отримали такий запит Регулятора, зобов'язанi надати вiдповiдну iнформацiю протягом 10 робочих днiв з дня отримання запиту.

     19. При виконаннi своїх обов'язкiв вiдповiдно до вимог цього Закону керiвники страховика зобов'язанi дiяти в iнтересах страховика, дотримуватися вимог законодавства, положень статуту та iнших документiв страховика.

     Зокрема, керiвники страховика зобов'язанi:

     1) вiдповiдально ставитися до виконання своїх посадових обов'язкiв;

     2) приймати рiшення в межах своїх повноважень;

     3) не використовувати службове становище у власних iнтересах;

     4) забезпечувати збереження та передачу майна i документiв страховика у разi звiльнення з посади.

     20. Керiвники страховика несуть вiдповiдальнiсть перед страховиком за збитки, заподiянi страховику їхнiми дiями (бездiяльнiстю), згiдно iз законом. Якщо вiдповiдальнiсть згiдно з цiєю статтею несуть декiлька осiб, їхня вiдповiдальнiсть перед страховиком є солiдарною.

     21. Керiвники страховика зобов'язанi запобiгати виникненню конфлiктiв iнтересiв та сприяти їх врегулюванню. Керiвники страховика зобов'язанi утримуватися вiд вчинення дiй та/або прийняття рiшень, якщо це може призвести до виникнення конфлiкту iнтересiв та/або перешкоджати належному виконанню такими особами своїх посадових обов'язкiв в iнтересах страховика.

     Стаття 28. Система внутрiшнього контролю страховика

     1. Страховик створює комплексну, адекватну та ефективну систему внутрiшнього контролю, що включає систему управлiння ризиками, контроль за дотриманням норм (комплаєнс), актуарну функцiю та внутрiшнiй аудит, згiдно з вимогами, встановленими нормативно-правовими актами Регулятора.

     2. Система внутрiшнього контролю страховика має забезпечувати виконання ключових функцiй управлiння з урахуванням розмiру страховика, складностi, обсягiв, видiв, характеру здiйснюваних страховиком операцiй, органiзацiйної структури та профiлю ризику страховика, особливостей дiяльностi страховика як значимого (за наявностi такого статусу) та/або дiяльностi фiнансової групи, до складу якої входить страховик.

     3. Система внутрiшнього контролю страховика забезпечується на рiвнi:

     1) ради страховика та її комiтетiв;

     2) виконавчого органу страховика та його комiтетiв;

     3) пiдроздiлiв, безпосередньо залучених у процес надання страхових послуг (бiзнес-пiдроздiлiв) та пiдроздiлiв пiдтримки дiяльностi страховика;

     4) пiдроздiлу з управлiння ризиками;

     5) пiдроздiлу з контролю за дотриманням норм (комплаєнс);

     6) вiдповiдального актуарiя;

     7) пiдроздiлу внутрiшнього аудиту.

     Стаття 29. Управлiння ризиками

     1. Страховик утворює комплексну та адекватну систему управлiння ризиками, що має враховувати специфiку дiяльностi страховика та установленi Регулятором вимоги до такої системи, зокрема щодо виконання функцiї управлiння ризиками пiдроздiлом з управлiння ризиками та/або головним ризик-менеджером.

     2. Система управлiння ризиками страховика має забезпечувати виявлення, вимiрювання, монiторинг, контроль, звiтування та мiнiмiзацiю (зниження до контрольованого рiвня) всiх суттєвих ризикiв дiяльностi страховика з урахуванням розмiру страховика, складностi, обсягiв, видiв, характеру здiйснюваних страховиком операцiй, органiзацiйної структури та профiлю ризику страховика, особливостей дiяльностi страховика як значимого (за наявностi такого статусу) та/або дiяльностi фiнансової групи, до складу якої входить страховик.

     Система управлiння ризиками страховика має охоплювати такi напрями:

     1) андеррайтинг та формування технiчних резервiв;

     2) управлiння активами та зобов'язаннями;

     3) iнвестування;

     4) управлiння ризиком лiквiдностi;

     5) управлiння ризиком концентрацiй;

     6) управлiння операцiйним ризиком;

     7) перестрахування та iншi iнструменти зниження ризику;

     8) iншi визначенi нормативно-правовими актами Регулятора напрями.

     3. Страховик зобов'язаний утворити пiдроздiл з управлiння ризиками (крiм випадкiв, передбачених статтею 22 цього Закону, коли виконання вiдповiдної функцiї покладається на головного ризик-менеджера), який несе вiдповiдальнiсть за:

     1) забезпечення ефективного функцiонування системи управлiння ризиками;

     2) монiторинг системи управлiння ризиками;

     3) монiторинг профiлю ризику страховика;

     4) детальне звiтування про ризики, притаманнi дiяльностi страховика;

     5) виявлення та оцiнку ризикiв, що виникають у дiяльностi страховика;

     6) надання рекомендацiй щодо вжиття заходiв, спрямованих на уникнення та мiнiмiзацiю наслiдкiв виявлених ризикiв;

     7) визначення потреби у капiталi та дотримання iнших пруденцiйних вимог.

     4. Пiдроздiл з управлiння ризиками виконує покладену на нього функцiю шляхом розроблення та контролю за впровадженням i виконанням внутрiшнiх положень та процедур управлiння ризиками вiдповiдно до визначених радою страховика стратегiї та полiтики управлiння ризиками, декларацiї схильностi до ризикiв, перелiку лiмiтiв (обмежень) щодо ризикiв страховика.

     5. Пiдроздiл з управлiння ризиками дiє на пiдставi положення, що затверджується радою страховика, i пiдпорядковується головному ризик-менеджеру. Головний ризик-менеджер пiдпорядковується радi страховика та звiтує перед нею.

     Стаття 30. Контроль за дотриманням норм (комплаєнс)

     1. Страховик створює пiдроздiл з контролю за дотриманням норм (комплаєнс), на який покладається виконання функцiї з органiзацiї забезпечення вiдповiдностi дiяльностi страховика вимогам законодавства України, внутрiшнiм документам страховика, стандартам об'єднань страховикiв та професiйних об'єднань, дiя яких поширюється на страховика, та iнших функцiй, визначених нормативно-правовими актами Регулятора (крiм випадкiв, передбачених статтею 22 цього Закону, коли виконання вiдповiдної функцiї покладається на головного комплаєнс-менеджера).

     До функцiй такого пiдроздiлу, зокрема, включаються функцiї з оцiнювання можливого впливу будь-яких змiн, що вносяться до законодавства, на дiяльнiсть страховика, а також визначення i оцiнювання ризику недотримання норм.

     2. Страховик має право визначити головного комплаєнс-менеджера працiвником, вiдповiдальним за проведення фiнансового монiторингу та за виконання вимог до структури власностi та iстотної участi страховика.

     3. Пiдроздiл з контролю за дотриманням норм (комплаєнс) дiє на пiдставi положення, що затверджується радою страховика, i пiдпорядковується головному комплаєнс-менеджеру. Головний комплаєнс-менеджер пiдпорядковується радi страховика та звiтує перед нею.

     Стаття 31. Актуарна функцiя

     1. Страховик зобов'язаний забезпечити здiйснення актуарної функцiї у порядку, визначеному нормативно-правовими актами Регулятора, з урахуванням норм цього Закону та мiжнародних стандартiв фiнансової звiтностi.

     Виконання страховиком актуарної функцiї забезпечує контроль за актуарною дiяльнiстю у сферi страхування, яка здiйснюється вiдповiдно до вимог, встановлених цим Законом, нормативно-правовими актами Регулятора i нормами прийнятих мiжнародних та професiйних стандартiв.

     2. Виконання актуарної функцiї передбачає:

     1) координацiю процесу розрахунку технiчних резервiв;

     2) забезпечення адекватностi та прийнятностi методологiй i моделей, а також припущень у розрахунку технiчних резервiв;

     3) пiдтвердження розмiрiв сформованих технiчних резервiв;

     4) оцiнку достатностi i якостi даних, що використовуються для розрахунку технiчних резервiв;

     5) порiвняння найкращих оцiночних значень з практичними результатами дiяльностi;

     6) iнформування органiв управлiння страховика та Регулятора про надiйнiсть та достатнiсть розрахункiв технiчних резервiв;

     7) оцiнку та висловлення думки щодо процесу андеррайтингу;

     8) перевiрку адекватностi та прийнятностi механiзмiв i умов перестрахування;

     9) участь у впровадженнi ефективної системи управлiння ризиками, зокрема в частинi розрахунку капiталу платоспроможностi та мiнiмального капiталу;

     10) iншу дiяльнiсть, визначену нормативно-правовими актами Регулятора.

     3. Особою, вiдповiдальною за здiйснення актуарної функцiї у страховику, є вiдповiдальний актуарiй.

     Регулятор має право розробити та запровадити систему авторизацiї осiб, якi мають право здiйснювати актуарну дiяльнiсть у сферi страхування (перестрахування), та/або систему авторизацiї актуарiїв, якi вiдповiдають вимогам до осiб, якi можуть виконувати обов'язки вiдповiдального актуарiя, а також вести реєстр (реєстри) осiб, якi мають право здiйснювати актуарну дiяльнiсть у сферi страхування (перестрахування), актуарiїв, якi можуть виконувати обов'язки вiдповiдального актуарiя.

     Перелiк документiв, що подаються для авторизацiї актуарiїв, якi можуть виконувати обов'язки вiдповiдального актуарiя, порядок ведення записiв у реєстрi, порядок та строки авторизацiї актуарiїв, якi вiдповiдають вимогам до осiб, якi можуть виконувати обов'язки вiдповiдального актуарiя, порядок надання доступу до реєстру, порядок формування та зберiгання реєстрацiйних справ, порядок розгляду звернень щодо iнформацiї в цьому реєстрi, порядок, умови та строки виключення осiб з цього реєстру визначаються нормативно-правовими актами Регулятора.

     4. Вiдповiдальний актуарiй пiдпорядковується радi страховика та звiтує перед нею.

     5. У разi якщо страховик не забезпечив призначення вiдповiдального актуарiя, Регулятор з метою забезпечення виконання таким страховиком актуарної функцiї може самостiйно призначити вiдповiдального актуарiя для такого страховика до призначення страховиком вiдповiдального актуарiя, але не бiльше нiж на шiсть мiсяцiв. Оплату послуг призначеного Регулятором вiдповiдального актуарiя здiйснює страховик.

     6. Вiдповiдальний актуарiй складає актуарний звiт, до якого включаються, зокрема, вiдомостi про технiчнi резерви для оцiнки платоспроможностi та технiчнi резерви для цiлей фiнансової звiтностi, та подає його до Регулятора. Порядок подання, форма, строки та вимоги до актуарного звiту визначаються нормативно-правовими актами Регулятора.

     7. Вiдповiдальний актуарiй несе персональну вiдповiдальнiсть за неналежне виконання своїх обов'язкiв, передбачених цим Законом та нормативно-правовими актами Регулятора, зокрема за неналежне здiйснення актуарної функцiї у страховику та неналежну пiдготовку актуарного звiту.

     8. Вiдповiдальний актуарiй у разi виявлення ним пiд час виконання актуарної функцiї фактiв, що свiдчать про невiдповiднiсть законодавству у сферi страхування, зокрема щодо виконання вимог до платоспроможностi та можливостi здiйснення актуарної функцiї вiдповiдно до вимог законодавства, зобов'язаний протягом двох робочих днiв з дня виявлення повiдомити про це раду страховика та Регулятора.

     9. Страховик зобов'язаний враховувати у своїй дiяльностi виявленi вiдповiдальним актуарiєм недолiки та/або невiдповiдностi законодавству у сферi страхування, зокрема щодо виконання вимог до платоспроможностi та можливостi здiйснення актуарної функцiї вiдповiдно до вимог законодавства, та здiйснювати заходи для виконання його рекомендацiй щодо усунення таких недолiкiв та/або невiдповiдностей.

     Стаття 32. Внутрiшнiй аудит

     1. Страховик утворює постiйно дiючий пiдроздiл внутрiшнього аудиту (крiм випадкiв, передбачених статтею 22 цього Закону, коли виконання вiдповiдної функцiї покладається на головного внутрiшнього аудитора).

     Пiдроздiл внутрiшнього аудиту страховика здiйснює свою дiяльнiсть з дотриманням мiжнародних стандартiв професiйної практики внутрiшнього аудиту та законодавства.

     Мiжнародними стандартами професiйної практики внутрiшнього аудиту є документи (вимоги), прийнятi Радою з мiжнародних стандартiв внутрiшнього аудиту (International Internal Audit Standards Board - IIASB) та схваленi Наглядовою радою професiйної практики (International Professional Practices Framework Fversight Council - IPPFOC).

     2. Пiдроздiл внутрiшнього аудиту дiє на пiдставi положення, що затверджується радою страховика.

     3. Пiдроздiл внутрiшнього аудиту очолює головний внутрiшнiй аудитор, який пiдпорядковується радi страховика та звiтує перед нею.

     Головному внутрiшньому аудитору страховика забороняється займати посади в iнших страховиках, крiм посад внутрiшнього аудитора страховикiв, якi входять до однiєї фiнансової групи iз страховиком.

     Головний внутрiшнiй аудитор має право вимагати позачергового скликання засiдання ради страховика для розгляду питань, вiднесених до його компетенцiї.

     4. Виконання функцiї внутрiшнього аудиту не може поєднуватися з виконанням iнших ключових функцiй страховика.

     5. Органiзацiя та порядок роботи пiдроздiлу внутрiшнього аудиту встановлюються централiзовано материнською компанiєю - страховиком для своїх дочiрнiх компанiй - страховикiв. У дочiрнiх компанiях - страховиках функцiї внутрiшнього аудиту може виконувати пiдроздiл внутрiшнього аудиту материнської компанiї - страховика.

     6. Пiдроздiл внутрiшнього аудиту при виконаннi функцiї внутрiшнього аудиту:

     1) оцiнює ефективнiсть органiзацiї корпоративного управлiння у страховику, системи внутрiшнього контролю, системи управлiння ризиками, контролю за дотриманням норм (комплаєнс), внутрiшнього аудиту, актуарної функцiї та їх вiдповiднiсть розмiру страховика, складностi, обсягам, видам, характеру здiйснюваних страховиком операцiй, органiзацiйнiй структурi та профiлю ризику страховика з урахуванням особливостей дiяльностi страховика як значимого (за наявностi такого статусу) та/або дiяльностi фiнансової групи, до складу якої входить страховик;

     2) оцiнює ефективнiсть процесiв управлiння страховиком, у тому числi щодо дотримання вимог до платоспроможностi;

     3) оцiнює ефективнiсть процесiв перевiрки дотримання керiвниками, структурними пiдроздiлами та працiвниками страховика вимог законодавства України i внутрiшнiх положень страховика;

     4) оцiнює ефективнiсть процесiв перевiрки фiнансово-господарської дiяльностi страховика;

     5) оцiнює ефективнiсть процесiв перевiрки вiдповiдностi квалiфiкацiйним вимогам та виконання трудових обов'язкiв працiвниками страховика;

     6) оцiнює ефективнiсть процесiв виявлення та перевiрки випадкiв перевищення повноважень посадовими особами страховика, а також врегулювання конфлiкту iнтересiв посадових осiб та працiвникiв страховика;

     7) оцiнює ефективнiсть процесiв, що забезпечують достовiрнiсть та своєчаснiсть надання iнформацiї органам державної влади та управлiння, якi в межах компетенцiї здiйснюють нагляд за дiяльнiстю страховика;

     8) здiйснює iншу дiяльнiсть, визначену нормативно-правовими актами Регулятора.

     7. Пiдроздiл внутрiшнього аудиту проводить оцiнку ефективностi залучення iнших осiб на договiрнiй основi (аутсорсинг) для виконання окремих складових дiяльностi страховика.

     8. Пiдроздiл внутрiшнього аудиту за результатами проведеної роботи готує та подає радi страховика звiти, зокрема звiт про дiяльнiсть пiдроздiлу внутрiшнього аудиту, iншi документи за результатами внутрiшнього аудиту i пропозицiї щодо усунення виявлених порушень та пiдвищення ефективностi процесiв управлiння та контролю страховика.

     9. Страховик зобов'язаний у випадках та в порядку, визначених нормативно-правовими актами Регулятора, подавати Регулятору звiт про дiяльнiсть пiдроздiлу внутрiшнього аудиту та iншi документи за результатами внутрiшнього аудиту.

     10. Працiвники пiдроздiлу внутрiшнього аудиту пiд час виконання своїх функцiональних обов'язкiв мають право на ознайомлення з документами, iнформацiєю, письмовими поясненнями з питань дiяльностi страховика, включаючи дiяльнiсть всiх пiдроздiлiв страховика незалежно вiд їх мiсцезнаходження, та афiлiйованих осiб страховика, мають право на доступ у режимi перегляду до всiх iнформацiйних систем страховика, що необхiднi для проведення внутрiшнього аудиту, на вибiрку та вивантаження необхiдної iнформацiї для її подальшого аналiзу, консультацiйну пiдтримку з питань функцiонування таких систем та на отримання iнформацiї, документiв та письмових пояснень вiд керiвникiв i працiвникiв страховика з питань, що виникають пiд час проведення внутрiшнього аудиту та за його результатами.

     Стаття 33. Аутсорсинг

     1. Страховик вiдповiдно до Закону України "Про фiнансовi послуги та фiнансовi компанiї", цього Закону та нормативно-правових актiв Регулятора має право передавати на аутсорсинг виконання своїх функцiй, окремих завдань та процесiв у межах таких функцiй з урахуванням особливостей, визначених цiєю статтею.

     При передачi на аутсорсинг функцiї до особи, яка надає послуги за договором аутсорсингу, переходять права та обов'язки особи, вiдповiдальної у страховику за виконання такої функцiї. Вiдповiдальнiсть за належне виконання функцiй, переданих на аутсорсинг, несе страховик.

     2. До фiзичної особи - пiдприємця, який надає послуги за договором аутсорсингу, а якщо послуги за договором аутсорсингу надаються юридичною особою - до працiвника такої юридичної особи, застосовуються вимоги цього Закону та нормативно-правових актiв Регулятора стосовно особи, вiдповiдальної у страховику за виконання вiдповiдної функцiї.

     3. Страховик може передавати на аутсорсинг:

     1) актуарну функцiю та виконання окремих завдань чи процесiв у межах такої функцiї;

     2) окремi завдання або процеси у межах функцiй управлiння ризиками та контролю за дотриманням норм (комплаєнс);

     3) iншi свої функцiї, окремi завдання або процеси у межах таких функцiй, не забороненi законодавством.

     4. Страховик не може передавати на аутсорсинг функцiю внутрiшнього аудиту, крiм окремих завдань або процесiв у межах такої функцiї.

     Страховик не може передавати на аутсорсинг функцiї з управлiння ризиками та/або контролю за дотриманням норм (комплаєнс), крiм випадкiв, якщо страховик не є значимим, вiдповiдає встановленим нормативно-правовими актами Регулятора критерiям та отримав погодження Регулятора у встановленому його нормативно-правовими актами порядку на передачу на аутсорсинг функцiї з управлiння ризиками та/або контролю за дотриманням норм (комплаєнс).

     5. Страховик несе повну вiдповiдальнiсть за виконання вимог цього Закону, iнших законiв України та нормативно-правових актiв Регулятора при передачi на аутсорсинг будь-яких функцiй, окремих завдань або процесiв у межах таких функцiй.

     6. У разi якщо страховик передає на аутсорсинг виконання своїх функцiй (крiм аутсорсингу виконання окремих завдань та процесiв у межах таких функцiй), вiн призначає (покладає обов'язки) iз числа своїх працiвникiв особу (осiб), вiдповiдальну за аутсорсинг, яка повинна вiдповiдати вимогам, встановленим нормативно-правовими актами Регулятора.

     Перелiк повноважень та порядок взаємодiї такої особи з Регулятором встановлюється нормативно-правовими актами Регулятора.

     7. Страховик зобов'язаний повiдомити Регулятора у встановленому ним порядку про аутсорсинг своїх ключових функцiй (крiм аутсорсингу виконання окремих завдань та процесiв у межах таких функцiй), про призначення особи (осiб), вiдповiдальної (вiдповiдальних) за аутсорсинг, а також про всi змiни щодо такого аутсорсингу.

     8. Регулятор має право здiйснювати оцiнку роботи осiб, якi за договором аутсорсингу надають послуги з виконання ключових функцiй (виконання окремих завдань або процесiв у межах таких функцiй), та/або ефективностi виконання ключових функцiй страховика з урахуванням аутсорсингу. За результатами такої оцiнки Регулятор вiдповiдно до законодавства може вживати таких заходiв:

     1) вимагати дострокового припинення договору аутсорсингу з особою, яка надає послуги на умовах аутсорсингу;

     2) вимагати замiни особи (осiб), вiдповiдальної (вiдповiдальних) за аутсорсинг у страховику;

     3) вказувати на недолiки та надавати вказiвки щодо їх усунення в частинi виконання функцiї, окремих завдань або процесiв у межах такої функцiї.

     Страховик та особи, якi надають послуги за договором аутсорсингу, зобов'язанi виконувати вимоги та вказiвки Регулятора.

     9. Регулятор має право встановлювати обмеження та окремi вимоги для всiх або окремих категорiй страховикiв щодо передачi на аутсорсинг виконання ключових функцiй, окремих завдань та процесiв у межах таких функцiй.

     10. Вимоги цiєї статтi не поширюються на аутсорсинг завдань та процесiв, що не пов'язанi iз здiйсненням дiяльностi iз страхування та виконанням ключових функцiй, а також на вiдносини страховика з:

     1) об'єднанням страховикiв, що може здiйснювати частину дiяльностi страховика вiдповiдно до закону та членство в якому є обов'язковим вiдповiдно до закону;

     2) страховими посередниками, якi здiйснюють дiяльнiсть вiдповiдно до цього Закону та нормативно-правових актiв Регулятора.

     Стаття 34. Забезпечення безперервної дiяльностi страховика

     1. Для забезпечення безперервної дiяльностi страховика та пiдвищення його фiнансової стiйкостi Регулятор встановлює вимоги щодо складання та регулярного оновлення планiв:

     1) безперервної дiяльностi страховика;

     2) вiдновлення дiяльностi страховика (на випадок настання кризових ситуацiй, у тому числi у разi погiршення макроекономiчних умов, виникнення несприятливих ринкових подiй чи реалiзацiї у значних обсягах ризикiв, властивих дiяльностi страховика);

     3) фiнансування страховика.

     2. Порядок пiдготовки та оновлення, а також вимоги до структури та змiсту плану безперервної дiяльностi, плану вiдновлення дiяльностi страховика та плану фiнансування страховика встановлюються цим Законом та нормативно-правовими актами Регулятора.

     3. Страховик зобов'язаний забезпечувати безперервне виконання його ключових функцiй.

     Стаття 35. Обов'язок страховика щодо iнформування Регулятора

     1. Регулятор визначає обсяг, порядок та строки надання iнформацiї про дiяльнiсть страховика та iнших об'єктiв нагляду вiдповiдно до цього Закону.

     2. Страховик зобов'язаний надавати Регулятору iнформацiю про:

     1) основнi напрями дiяльностi страховика та змiни у них;

     2) стратегiю та план дiяльностi страховика та змiни до них;

     3) план безперервної дiяльностi страховика, план вiдновлення дiяльностi страховика, план фiнансування страховика та змiни до них;

     4) призначення/обрання та припинення повноважень керiвникiв страховика, головного ризик-менеджера, головного комплаєнс-менеджера, вiдповiдального актуарiя, головного внутрiшнього аудитора;

     5) змiну найменування та/або мiсцезнаходження страховика;

     6) вiдокремленi пiдроздiли та змiни у такiй iнформацiї;

     7) витрати за однiєю операцiєю та/або правочином на суму, що перевищує 15 вiдсоткiв регулятивного капiталу страховика;

     8) недотримання вимог до мiнiмального капiталу страховика або можливе (за оцiнками чи iнформацiєю страховика) недотримання вимог до мiнiмального капiталу протягом наступних трьох мiсяцiв;

     9) наявнiсть хоча б однiєї з пiдстав для вiднесення страховика до категорiї неплатоспроможних або для анулювання лiцензiї та лiквiдацiї страховика;

     10) припинення дiяльностi страховика;

     11) отримання повiдомлення про пред'явлення пiдозри у вчиненнi кримiнального правопорушення керiвнику страховика, головному ризик-менеджеру, головному комплаєнс-менеджеру, головному внутрiшньому аудитору, вiдповiдальному актуарiю, фiзичнiй особi - власнику iстотної участi у страховику або посадовiй особi юридичної особи, яка є власником iстотної участi у страховику;

     12) факти, якi стали вiдомi страховику щодо власника iстотної участi та свiдчать про його невiдповiднiсть встановленим нормативно-правовими актами Регулятора вимогам до дiлової репутацiї та/або фiнансового/майнового стану, а також про виявленi факти, якi свiдчать, що володiння такою особою iстотною участю у страховику загрожує iнтересам страхувальникiв, застрахованих осiб, вигодонабувачiв або перестрахувальникiв та iнших кредиторiв страховика;

     13) факти, якi стали вiдомi страховику щодо керiвникiв страховика, головного ризик-менеджера, головного комплаєнс-менеджера, головного внутрiшнього аудитора, вiдповiдального актуарiя та свiдчать про їх невiдповiднiсть квалiфiкацiйним вимогам, а також iнформацiю, яка може свiдчити чи свiдчить про можливий негативний вплив на виконання такими особами своїх функцiй;

     14) конфлiкт iнтересiв у страховику та заходи, вжитi для врегулювання конфлiкту iнтересiв;

     15) недолiки в дiяльностi ради страховика, виконавчого органу страховика, вiдповiдального актуарiя, а також головного ризик-менеджера, головного комплаєнс-менеджера, головного внутрiшнього аудитора.

     3. У разi виявлення недостовiрної iнформацiї у фiнансовiй звiтностi страховик самостiйно або на вимогу Регулятора протягом мiсяця з дня виявлення або з дня отримання такої вимоги Регулятора зобов'язаний спростувати таку звiтнiсть у той самий спосiб, у який вона була оприлюднена, та оприлюднити виправлену фiнансову звiтнiсть.

     4. У разi подання Регулятору та/або оприлюднення недостовiрної (неповної) фiнансової звiтностi, а також недотримання порядку спростування такої звiтностi голова правлiння (генеральний директор) страховика несе вiдповiдальнiсть, встановлену законодавством.

     Стаття 36. Пов'язанi iз страховиком особи

     1. Для цiлей цього Закону пов'язаними iз страховиком особами є:

     1) контролери страховика;

     2) особи, якi мають iстотну участь у страховику, та особи, через яких цi особи здiйснюють опосередковане володiння iстотною участю у страховику;

     3) керiвники страховика, головний ризик-менеджер, головний комплаєнс-менеджер, головний внутрiшнiй аудитор, вiдповiдальний актуарiй, керiвники та члени комiтетiв ради страховика та виконавчого органу страховика;

     4) спорiдненi та афiлiйованi особи страховика, у тому числi учасники страхової групи;

     5) власники iстотної участi у спорiднених та афiлiйованих особах страховика;

     6) керiвники юридичних осiб та керiвники страховикiв, якi є спорiдненими та афiлiйованими особами страховика, головний ризик-менеджер, головний комплаєнс-менеджер, головний внутрiшнiй аудитор, вiдповiдальний актуарiй цих осiб;

     7) асоцiйованi особи фiзичних осiб, зазначених у пунктах 1 - 6 цiєї частини;

     8) юридичнi особи, в яких фiзичнi особи, зазначенi в цiй частинi, є керiвниками або власниками iстотної участi;

     9) будь-яка особа, через яку проводиться операцiя в iнтересах осiб, зазначених у пунктах 1 - 8 цiєї частини.

     Особа вважається пов'язаною iз страховиком з моменту виникнення пiдстав для визначення такої особи пов'язаною iз страховиком вiдповiдно до вимог цiєї статтi.

     Страховик зобов'язаний з'ясовувати пов'язанiсть особи до встановлення договiрних вiдносин та/або проведення з такою особою операцiї, яка може змiнити обсяг операцiй страховика з пов'язаними особами та/або може бути здiйснена не на поточних ринкових умовах. Страховик зобов'язаний здiйснювати постiйний монiторинг проведених операцiй, що можуть змiнити обсяг операцiй страховика з пов'язаними особами.

     2. Страховик зобов'язаний визначати пов'язаних осiб, зазначених у частинi першiй цiєї статтi. Страховик зобов'язаний визначати пов'язаних осiб, зазначених у пунктi 9 частини першої цiєї статтi, iз застосуванням ознак, встановлених нормативно-правовими актами Регулятора, з урахуванням характеру взаємовiдносин, операцiй i наявностi iнших зв'язкiв iз страховиком. Страховик зобов'язаний подавати до Регулятора iнформацiю про пов'язаних iз страховиком осiб у порядку, встановленому нормативно-правовими актами Регулятора. Страховик зобов'язаний враховувати у своїй дiяльностi визначення особи пов'язаною iз страховиком з наступного робочого дня пiсля такого визначення.

     3. Правочини, що вчиняються страховиком iз пов'язаними з ним особами, не можуть передбачати iншi умови, нiж поточнi ринковi умови.

     4. Правочини, вчиненi страховиком iз пов'язаними з ним особами на iнших умовах, нiж поточнi ринковi умови, визнаються недiйсними з моменту їх укладення.

     5. Поточними ринковими умовами не вважаються, зокрема:

     1) придбання у пов'язаної iз страховиком особи майна низької якостi чи за завищеною цiною;

     2) здiйснення iнвестицiї в цiннi папери пов'язаної iз страховиком особи, яку страховик не здiйснив би в iншу юридичну особу;

     3) оплата товарiв, робiт i послуг пов'язаної iз страховиком особи за цiнами вищими, нiж звичайнi, або за обставин, коли такi самi товари, роботи чи послуги iншої особи взагалi не були б придбанi;

     4) продаж пов'язанiй iз страховиком особi майна за вартiстю, що є нижчою, нiж та, яку страховик отримав би вiд продажу такого майна iншiй особi.

     6. Страховику забороняється придбання цiнних паперiв, емiсiя яких здiйснена чи якi виданi пов'язаною iз страховиком особою, придбання активiв пов'язаної iз страховиком особи, крiм набуття права вимоги до перестраховикiв, придбання продукцiї, що виробляється пов'язаною iз страховиком особою, а також активiв такої пов'язаної особи при здiйсненнi страховиком господарської дiяльностi для забезпечення власних потреб, а також за винятком iнших випадкiв, передбачених цим Законом та нормативно-правовими актами Регулятора.

     7. Регулятор здiйснює контроль за правочинами, вчиненими страховиками iз пов'язаними особами, у порядку, визначеному нормативно-правовими актами Регулятора.

     Регулятор має право встановлювати обмеження на вчинення страховиками правочинiв та/або проведення операцiй iз пов'язаними особами.

Роздiл VI. ВИМОГИ ЩОДО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПЛАТОСПРОМОЖНОСТI ТА IНВЕСТИЦIЙНОЇ ДIЯЛЬНОСТI СТРАХОВИКА

     Стаття 37. Регулятивний капiтал страховика

     1. Страховик зобов'язаний на постiйнiй основi мати регулятивний капiтал, достатнiй для пiдтримання платоспроможностi.

     2. Регулятивний капiтал страховика складається з капiталу першого рiвня, капiталу другого рiвня та капiталу третього рiвня.

     3. Подiл складових регулятивного капiталу на рiвнi визначається з урахуванням таких критерiїв:

     1) доступностi складових для поглинання збиткiв з метою забезпечення безперервної дiяльностi та у разi припинення дiяльностi страховика;

     2) субординацiї - порядку та черговостi використання складових регулятивного капiталу для поглинання збиткiв страховика.

     4. Порядок розрахунку регулятивного капiталу, складовi регулятивного капiталу та методика оцiнки активiв i зобов'язань для цiлей розрахунку регулятивного капiталу визначаються нормативно-правовими актами Регулятора.

     5. До складу регулятивного капiталу страховика можуть включатися елементи власного капiталу, а також субординований борг.

     6. Для врахування у складi регулятивного капiталу субординований борг повинен вiдповiдати вимогам, встановленим нормативно-правовими актами Регулятора, i може бути врахований у складi регулятивного капiталу страховика тiльки пiсля отримання дозволу Регулятора. Порядок та умови отримання дозволу на врахування субординованого боргу у складi регулятивного капiталу визначаються нормативно-правовими актами Регулятора.

     Стаття 38. Вимоги до платоспроможностi страховика

     1. Страховик та кожний власник iстотної участi у страховику зобов'язанi пiдтримувати платоспроможнiсть страховика. Платоспроможнiсть страховика забезпечується шляхом дотримання вимог до капiталу платоспроможностi та мiнiмального капiталу.

     2. Страховик зобов'язаний на постiйнiй основi забезпечувати дотримання вимог до капiталу платоспроможностi.

     Вимоги до капiталу платоспроможностi, а також складовi та пропорцiї складових регулятивного капiталу, що є прийнятними для виконання вимог до капiталу платоспроможностi (далi - прийнятний регулятивний капiтал для виконання вимог до капiталу платоспроможностi), встановлюються нормативно-правовими актами Регулятора.

     Розмiр прийнятного регулятивного капiталу для виконання вимог до капiталу платоспроможностi повинен перевищувати розмiр капiталу платоспроможностi.

     3. Страховик зобов'язаний на постiйнiй основi забезпечувати дотримання вимог до мiнiмального капiталу.

     Вимоги до мiнiмального капiталу, а також складовi та пропорцiї складових регулятивного капiталу, що є прийнятними для виконання вимог до мiнiмального капiталу (далi - прийнятний регулятивний капiтал для виконання вимог до мiнiмального капiталу), встановлюються нормативно-правовими актами Регулятора.

     Розмiр прийнятного регулятивного капiталу для виконання вимог до мiнiмального капiталу повинен перевищувати мiнiмальний капiтал.

     Страховик, який отримав лiцензiю на здiйснення дiяльностi iз страхування життя та дiяльностi iз страхування iншого, нiж страхування життя (страхування здоров'я, що здiйснюється на пiдставi лiцензiй, передбачених пунктами 1 та/або 2 частини сьомої статтi 11 цього Закону), має здiйснювати оцiнку платоспроможностi в частинi дотримання вимог до мiнiмального капiталу окремо для дiяльностi iз страхування життя та окремо для дiяльностi iз страхування iншого, нiж страхування життя.

     4. Розрахунок капiталу платоспроможностi та мiнiмального капiталу здiйснюється за одним iз таких пiдходiв:

     1) базовий пiдхiд вiдповiдно до статей 39 i 40 цього Закону;

     2) спрощений пiдхiд вiдповiдно до статтi 41 цього Закону.

     5. Страховик зобов'язаний здiйснювати оцiнку платоспроможностi в частинi дотримання вимог до капiталу платоспроможностi та мiнiмального капiталу, розрахованих за базовим пiдходом (далi - оцiнка платоспроможностi за базовим пiдходом), у разi виконання щонайменше однiєї з таких умов:

     1) такий страховик отримав лiцензiю на здiйснення дiяльностi iз страхування за одним чи декiлькома класами страхування життя або за одним чи декiлькома з класiв 10, 11, 12, 13, 14, 15 страхування iншого, нiж страхування життя.

     Дана умова не включає дiяльнiсть iз страхування за класом страхування 13 за умови, що лiцензiя на здiйснення дiяльностi iз страхування страховика мiстить обмеження та/або особливостi до цього класу, визначенi нормативно-правовими актами Регулятора, якi можуть давати пiдстави для застосування спрощеного пiдходу для розрахунку капiталу платоспроможностi та мiнiмального капiталу;

     2) за умови виконання хоча б одного з таких критерiїв протягом трьох календарних рокiв поспiль:

     а) сума валових страхових премiй страховика протягом календарного року перевищує 200 мiльйонiв гривень;

     б) сума технiчних резервiв страховика з урахуванням вхiдного перестрахування та без вирахування вихiдного перестрахування на кiнець календарного року перевищує 700 мiльйонiв гривень;

     в) сума валових премiй страховика за договорами вхiдного перестрахування протягом календарного року перевищує 10 вiдсоткiв загальної суми валових страхових премiй страховика та/або 20 мiльйонiв гривень;

     г) сума технiчних резервiв за договорами вхiдного перестрахування страховика на кiнець календарного року перевищує 10 вiдсоткiв загальної суми технiчних резервiв страховика з урахуванням вхiдного перестрахування та без вирахування вихiдного перестрахування та/або 70 мiльйонiв гривень.

     Заявник, що отримує лiцензiю, страховик, що змiнює обсяг лiцензiї, зобов'язаний здiйснювати оцiнку платоспроможностi за базовим пiдходом, якщо вiдповiдно до його плану дiяльностi хоча б один iз передбачених пунктом 2 цiєї частини критерiїв буде виконуватися для нього протягом щонайменше одного з наступних трьох рокiв.

     Абсолютнi значення, зазначенi в цiй частинi, переглядаються Регулятором у встановленому його нормативно-правовими актами порядку кожнi п'ять рокiв та збiльшуються пропорцiйно до змiни iндексу споживчих цiн за вiдповiдний перiод. Розрахованi абсолютнi значення показникiв округлюються до числа, кратного 1 мiльйону гривень.

     Страховик-резидент зобов'язаний здiйснювати оцiнку платоспроможностi за базовим пiдходом, якщо вiн провадить дiяльнiсть на територiї iноземних держав через свої вiдокремленi пiдроздiли, у тому числi фiлiї, створенi у порядку, встановленому законодавством держав реєстрацiї таких вiдокремлених пiдроздiлiв, з дотриманням вимог цього Закону.

     6. Страховик має право змiнити пiдхiд до оцiнки платоспроможностi iз базового пiдходу на спрощений пiдхiд (дотримання вимог до капiталу платоспроможностi та мiнiмального капiталу, розрахованих за спрощеним пiдходом) виключно за умови отримання дозволу Регулятора, якщо жоден iз критерiїв, визначених частиною п'ятою цiєї статтi, не виконувався протягом останнiх трьох календарних рокiв та не буде виконуватися протягом наступних трьох рокiв вiдповiдно до його плану дiяльностi.

     7. Страховик, що не вiдповiдає критерiям, визначеним частиною п'ятою цiєї статтi, за власною iнiцiативою має право звернутися до Регулятора за дозволом на здiйснення розрахунку капiталу платоспроможностi та мiнiмального капiталу за базовим пiдходом.

     Порядок та умови отримання дозволу Регулятора на змiну пiдходу до розрахунку капiталу платоспроможностi та мiнiмального капiталу встановлюються нормативно-правовими актами Регулятора.

     8. Страховик, що не вiдповiдає критерiям, визначеним частиною п'ятою цiєї статтi, та не отримав дозвiл Регулятора на здiйснення розрахунку капiталу платоспроможностi та мiнiмального капiталу за базовим пiдходом, зобов'язаний здiйснювати такий розрахунок за спрощеним пiдходом.

     Стаття 39. Капiтал платоспроможностi при оцiнцi платоспроможностi страховика за базовим пiдходом

     1. Розрахунок розмiру капiталу платоспроможностi здiйснюється страховиком у порядку, встановленому нормативно-правовими актами Регулятора. Розмiр капiталу платоспроможностi розраховується таким чином, щоб забезпечити покриття неочiкуваних збиткiв вiд ризикiв, якi приймає на себе страховик у процесi дiяльностi, протягом наступних 12 мiсяцiв з рiвнем довiри, визначеним нормативно-правовим актом Регулятора, але який не перевищує 99,5 вiдсотка.

     2. При розрахунку розмiру капiталу платоспроможностi враховуються щонайменше такi ризики:

     1) андеррайтинговий ризик щодо страхування iншого, нiж страхування життя i страхування здоров'я;

     2) андеррайтинговий ризик щодо страхування життя;

     3) андеррайтинговий ризик щодо страхування здоров'я;

     4) ринковий ризик;

     5) кредитний ризик;

     6) операцiйний ризик.

     Розрахунок розмiру ризикiв повинен базуватися на актуальних даних та обґрунтованих припущеннях про показники дiяльностi страховика.

     3. Страховик розраховує капiтал платоспроможностi один раз на квартал або здiйснює позачерговий розрахунок та застосовує результат розрахунку з дня, наступного за днем розрахунку, до дня наступного розрахунку включно.

     Страховик зобов'язаний у порядку, встановленому нормативно-правовими актами Регулятора, вiдслiдковувати вiдхилення показникiв його дiяльностi вiд припущень, на яких базується розрахунок розмiру ризикiв при розрахунку капiталу платоспроможностi.

     Якщо показники дiяльностi страховика iстотно вiдхиляються вiд припущень, на яких базується розрахунок капiталу платоспроможностi, страховик повинен невiдкладно, але не пiзнiше 30 календарних днiв з дня виявлення такого вiдхилення, здiйснити позачерговий розрахунок капiталу платоспроможностi та повiдомити про це Регулятора протягом п'яти робочих днiв з дня розрахунку у порядку, встановленому нормативно-правовими актами Регулятора.

     Регулятор має право вимагати вiд страховика здiйснення перерахунку розмiру капiталу платоспроможностi, якщо, за iнформацiєю Регулятора, отриманою у процесi здiйснення ним нагляду, показники дiяльностi страховика суттєво вiдхиляються вiд припущень, на яких базується розрахунок розмiру капiталу платоспроможностi.

     Стаття 40. Мiнiмальний капiтал при оцiнцi платоспроможностi страховика за базовим пiдходом

     1. Розмiр мiнiмального капiталу розраховується таким чином, щоб забезпечити покриття неочiкуваних збиткiв вiд ризикiв, якi приймає на себе страховик у процесi дiяльностi iз страхування, протягом наступних 12 мiсяцiв з рiвнем довiри, визначеним нормативно-правовим актом Регулятора, але який не перевищує 85 вiдсоткiв.

     Розмiр мiнiмального капiталу розраховується в порядку, визначеному нормативно-правовими актами Регулятора, як лiнiйна комбiнацiя набору величин (обсяг технiчних резервiв, страхових (перестрахових) премiй, капiталу пiд ризиком, вiдстроченого податку та адмiнiстративних витрат) з використанням коефiцiєнтiв, встановлених такими нормативно-правовими актами Регулятора. Зазначенi складовi беруться до розрахунку за вирахуванням вихiдного перестрахування.

     2. Якщо розрахований вiдповiдно до частини першої цiєї статтi розмiр мiнiмального капiталу:

     1) становить не менше 25 вiдсоткiв i не бiльше 45 вiдсоткiв розмiру капiталу платоспроможностi - для цiлей оцiнки платоспроможностi страховика приймається результат розрахунку розмiру мiнiмального капiталу;

     2) становить менше 25 вiдсоткiв розмiру капiталу платоспроможностi - для цiлей оцiнки платоспроможностi страховика приймається розмiр мiнiмального капiталу, що становить 25 вiдсоткiв капiталу платоспроможностi;

     3) перевищує 45 вiдсоткiв розмiру капiталу платоспроможностi - для цiлей оцiнки платоспроможностi страховика приймається розмiр мiнiмального капiталу, що становить 45 вiдсоткiв капiталу платоспроможностi.

     3. Незалежно вiд результатiв розрахунку мiнiмального капiталу страховика, отриманих вiдповiдно до частин першої i другої цiєї статтi, для цiлей оцiнки платоспроможностi страховика розмiр мiнiмального капiталу страховика не може становити менше нiж мiнiмальне абсолютне значення:

     1) 32 мiльйони гривень - для страховика, який отримав лiцензiю на здiйснення дiяльностi з прямого страхування за одним чи декiлькома з класiв страхування iншого, нiж страхування життя, крiм класiв страхування, визначених у пунктi 2 цiєї частини;

     2) 48 мiльйонiв гривень - для страховика, який отримав лiцензiю на здiйснення дiяльностi з прямого страхування за одним чи декiлькома з класiв страхування 10, 11, 12, 13, 14, 15. Дана умова не включає дiяльнiсть iз прямого страхування за класом страхування 13, за умови що лiцензiя страховика на здiйснення дiяльностi iз страхування мiстить обмеження та/або особливостi для цього класу, визначенi нормативно-правовими актами Регулятора, якi можуть давати пiдстави для застосування спрощеного пiдходу для розрахунку капiталу платоспроможностi та мiнiмального капiталу;

     3) 48 мiльйонiв гривень - для страховика, який отримав лiцензiю на здiйснення дiяльностi з прямого страхування за одним чи декiлькома з класiв страхування життя;

     4) 48 мiльйонiв гривень - для страховика, лiцензiя якого включає право здiйснення дiяльностi з вхiдного перестрахування, крiм передбаченого абзацом першим частини п'ятої статтi 11 цього Закону.

     Абсолютнi значення, зазначенi в цiй частинi, переглядаються Регулятором кожнi п'ять рокiв та збiльшуються пропорцiйно до змiни iндексу споживчих цiн за вiдповiдний перiод. Розрахованi абсолютнi значення округлюються до числа, кратного 1 мiльйону гривень. Порядок перегляду абсолютних значень, зазначених у цiй частинi, та перiод, протягом якого дiяльнiсть страховикiв має бути приведена у вiдповiднiсть iз переглянутими значеннями, встановлюються нормативно-правовими актами Регулятора. Такий перiод не може становити менше шести мiсяцiв.

     4. Страховик розраховує розмiр мiнiмального капiталу не менше одного разу на квартал, використовуючи актуальнi данi станом на звiтну дату, та застосовує результат розрахунку з дня, наступного за днем розрахунку, до дня наступного розрахунку включно.

     Стаття 41. Спрощений пiдхiд до оцiнки платоспроможностi

     1. Розмiр капiталу платоспроможностi розраховується страховиком у порядку, встановленому нормативно-правовими актами Регулятора, на основi обсягiв страхових (перестрахових) премiй, страхових (перестрахових) виплат, технiчних резервiв та капiталу пiд ризиком з використанням коефiцiєнтiв, встановлених такими нормативно-правовими актами Регулятора.

     2. Для цiлей оцiнки платоспроможностi страховика мiнiмальний капiтал страховика визначається за бiльшою з таких величин:

     1) третина вiд розмiру капiталу платоспроможностi, розрахованого вiдповiдно до частини першої цiєї статтi;

     2) мiнiмальне абсолютне значення, передбачене частиною третьою статтi 40 цього Закону.

     3. Страховик розраховує капiтал платоспроможностi та мiнiмальний капiтал один раз на квартал або здiйснює позачерговий розрахунок та застосовує результат розрахунку з дня, наступного за днем розрахунку, до дня наступного розрахунку включно.

     Регулятор має право вимагати вiд страховика здiйснення перерахунку розмiру капiталу платоспроможностi та розмiру мiнiмального капiталу, якщо за iнформацiєю Регулятора, отриманою у процесi здiйснення ним нагляду, зазначенi в частинах першiй та другiй цiєї статтi показники дiяльностi страховика iстотно вiдхиляються вiд показникiв, на яких базуються розрахунки розмiру капiталу платоспроможностi та мiнiмального капiталу. Ознаки та критерiї iстотного вiдхилення показникiв дiяльностi страховика встановлюються нормативно-правовими актами Регулятора.

     Стаття 42. Додатковi вимоги до капiталу платоспроможностi

     1. Регулятор за результатами здiйснення нагляду за страховиком має право встановити додатковi вимоги до капiталу платоспроможностi понад розмiр капiталу платоспроможностi страховика, розрахований вiдповiдно до статтi 39 або статтi 41 цього Закону.

     У такому разi значення капiталу платоспроможностi, розраховане вiдповiдно до статтi 39 або статтi 41 цього Закону, збiльшується на суму, визначену в порядку, встановленому нормативно-правовими актами Регулятора.

     2. Додатковi вимоги до капiталу платоспроможностi можуть бути встановленi, якщо за висновками Регулятора, в тому числi iз застосовуванням професiйного судження:

     1) показники дiяльностi страховика суттєво вiдхиляються вiд припущень, на яких базується розрахунок капiталу платоспроможностi (з урахуванням здiйснення страховиком самостiйно та/або на вимогу Регулятора перерахунку розмiру капiталу платоспроможностi);

     2) система корпоративного управлiння страховика або система внутрiшнього контролю, система управлiння ризиками, контроль за дотриманням норм (комплаєнс), внутрiшнiй аудит, актуарна функцiя не вiдповiдає вимогам, встановленим законодавством України та нормативно-правовими актами Регулятора;

     3) страховику притаманнi суттєвi ризики, що не врахованi при розрахунку капiталу платоспроможностi.

     3. Порядок встановлення та скасування додаткових вимог до капiталу платоспроможностi понад розмiр капiталу платоспроможностi страховика, розрахований вiдповiдно до статтi 39 або статтi 41 цього Закону, та порядок розрахунку таких додаткових вимог до капiталу платоспроможностi встановлюються нормативно-правовими актами Регулятора.

     Стаття 43. Технiчнi резерви

     1. Страховик зобов'язаний формувати технiчнi резерви за всiма зобов'язаннями за договорами страхування (перестрахування), проводити оцiнювання розмiру сформованих технiчних резервiв та застосованих методiв, а також припущень для їх розрахунку, у тому числi з використанням статистичних даних, у порядку, встановленому нормативно-правовими актами Регулятора.

     2. Види технiчних резервiв, порядок та вимоги до їх розрахунку, вимоги до припущень, на яких базується розрахунок технiчних резервiв, методи оцiнювання припущень встановлюються нормативно-правовими актами Регулятора.

     3. Технiчнi резерви для оцiнки платоспроможностi вiдображають суму грошових коштiв, яку страховик мав би сплатити для передачi всiх зобов'язань за договорами страхування (перестрахування) iншому (умовно приймаючому) страховику.

     Розмiр технiчних резервiв розраховується як сума двох таких величин:

     1) найкраща оцiнка резервiв, що вiдповiдає середнiй величинi майбутнiх грошових потокiв за договорами страхування (перестрахування), зваженiй на ймовiрностi їх реалiзацiї з урахуванням вартостi грошей у часi (очiкувана теперiшня вартiсть майбутнiх грошових потокiв);

     2) маржа ризику, що забезпечує дотримання вимог до платоспроможностi приймаючим страховиком у разi негайної передачi йому зобов'язань за договорами страхування (перестрахування).

     Розрахунок розмiру технiчних резервiв може здiйснюватися за iншим (спрощеним) методом, нiж передбачений цiєю частиною, у випадках та порядку, встановлених нормативно-правовими актами Регулятора.

     Якщо за результатами проведеного страховиком оцiнювання розмiру технiчних резервiв, передбаченого частиною першою цiєї статтi, або за результатами здiйснення нагляду Регулятором встановлено, що застосування страховиком певних методiв розрахунку та/або припущень призводить до недостатностi розмiру сформованих вiдповiдних технiчних резервiв, страховик зобов'язаний здiйснити вiдповiдне коригування актуарних, статистичних та iнших методiв i припущень.

     4. На вимогу Регулятора страховик зобов'язаний надавати пiдтвердження, що розрахунок розмiру технiчних резервiв здiйснений ним у порядку, встановленому нормативно-правовими актами Регулятора, а також обґрунтування щодо застосованих ним актуарних, статистичних та iнших методiв, якостi даних (iнформацiї), що використовувалися для розрахунку розмiру вiдповiдних технiчних резервiв.

     Стаття 44. Вимоги до iнвестицiйної дiяльностi страховика

     1. Страховик зобов'язаний формувати активи з дотриманням принципу розсудливостi, а саме:

     1) страховик зобов'язаний iнвестувати лише в активи, ризики яких вiн може коректно визначати, вiдслiдковувати, оцiнювати, управляти ними та подавати звiти про них;

     2) кошти повиннi бути iнвестованi таким чином, щоб забезпечити належний рiвень безпеки, якостi, диверсифiкованостi, належну лiквiднiсть та прибутковiсть активiв.

     2. Регулятор має право встановлювати вимоги до активiв страховика, зокрема до активiв на покриття технiчних резервiв, обмеження на концентрацiю активiв та обмеження на активи, що мають вiдношення до пов'язаних iз страховиком осiб.

     Стаття 45. Покриття технiчних резервiв активами

     1. Страховик зобов'язаний постiйно мати обсяг прийнятних активiв для покриття технiчних резервiв. Перелiк, характеристики та вимоги до активiв, що є прийнятними для покриття технiчних резервiв, встановлюються нормативно-правовими актами Регулятора.

     2. Iнвестицiї в активи для покриття технiчних резервiв здiйснюються з метою забезпечення дотримання виконання зобов'язань за договорами страхування (перестрахування). Такi iнвестицiї мають максимально вiдповiдати сутi, валютi та строковостi зобов'язань за договорами страхування (перестрахування). Вимоги до якостi, лiквiдностi та диверсифiкованостi активiв для покриття технiчних резервiв встановлюються нормативно-правовими актами Регулятора.

     3. Активи, сформованi для покриття технiчних резервiв, не можуть бути обтяженi для забезпечення виконання iнших зобов'язань, нiж зобов'язання за договорами страхування (перестрахування).

     4. Активи, сформованi для покриття технiчних резервiв за договорами страхування за класами страхування життя (крiм iнвестицiйного страхування), не є власнiстю страховика i не можуть бути обтяженi для забезпечення виконання iнших зобов'язань, нiж зобов'язання за договорами страхування.

     5. Перелiк активiв для покриття технiчних резервiв страховика ведеться у виглядi окремого реєстру активiв, порядок ведення якого встановлюється нормативно-правовими актами Регулятора.

     Стаття 46. Особливостi здiйснення капiталiзацiї (збiльшення статутного капiталу) страховика за спрощеною процедурою

     1. Страховик має право здiйснити капiталiзацiю (збiльшення статутного капiталу) за спрощеною процедурою, визначеною цiєю статтею та нормативно-правовими актами Регулятора i Нацiональної комiсiї з цiнних паперiв та фондового ринку, за рiшенням загальних зборiв, за умови отримання попередньої згоди Регулятора. Страховик, створений у формi товариства з додатковою вiдповiдальнiстю, здiйснює вiдповiднi дiї, у тому числi щодо реалiзацiї переважного права учасника зробити додатковий вклад, за умови отримання попередньої згоди Регулятора, вiдповiдно до порядку збiльшення статутного капiталу за рахунок додаткових вкладiв згiдно iз Законом України "Про товариства з обмеженою та додатковою вiдповiдальнiстю".

     Капiталiзацiя страховикiв, частка держави у статутному капiталi яких перевищує 75 вiдсоткiв акцiй (часток), за участю мiжнародних фiнансових органiзацiй здiйснюється без надання попередньої згоди Регулятора.

     Страховик, частка держави у статутному капiталi якого перевищує 75 вiдсоткiв акцiй (часток), має право здiйснити капiталiзацiю за участю мiжнародної фiнансової органiзацiї за спрощеною процедурою за рахунок грошових коштiв або, за згодою страховика i мiжнародної фiнансової органiзацiї, за рахунок майнових прав, немайнових прав, що мають грошову вартiсть, цiнних паперiв, iншого майна.

     Для отримання попередньої згоди страховик подає до Регулятора визначенi ним документи, що дають змогу зробити висновок про джерела походження грошових коштiв, якi спрямовуються на збiльшення статутного капiталу. Регулятор приймає рiшення про надання страховику попередньої згоди або про вiдмову у наданнi попередньої згоди протягом 10 робочих днiв з дня подання повного пакета документiв, передбаченого цим Законом для отримання страховиком попередньої згоди на збiльшення статутного капiталу.

     Регулятор має право вiдмовити страховику у наданнi попередньої згоди виключно у разi:

     1) подання неповного пакета документiв;

     2) наявностi у документах недостовiрної iнформацiї;

     3) невiдповiдностi поданих документiв вимогам законодавства України;

     4) якщо джерела походження грошових коштiв, якi спрямовуються на збiльшення статутного капiталу, не пiдтверджено.

     Попередня згода Регулятора є пiдставою для страховика, органiв державної влади та iнших осiб вчиняти дiї згiдно з вимогами та у строки, визначенi цiєю статтею.

     Страховик має право здiйснити капiталiзацiю за спрощеною процедурою в обсязi та за рахунок грошових коштiв, джерела походження яких перевiрено Регулятором пiд час надання попередньої згоди, крiм випадкiв, визначених цим Законом.

     Страховик має право здiйснити капiталiзацiю за спрощеною процедурою протягом шести мiсяцiв з дня отримання попередньої згоди. Капiталiзацiя за спрощеною процедурою може бути подовжена Регулятором на строк до шести мiсяцiв на пiдставi клопотання страховика.

     2. Капiталiзацiя страховика за спрощеною процедурою передбачає, що:

     1) скликання та проведення загальних зборiв для прийняття рiшень, необхiдних для здiйснення капiталiзацiї, у тому числi про змiну розмiру статутного капiталу страховика згiдно з цим Законом, затвердження змiн до статуту страховика у зв'язку iз збiльшенням його статутного капiталу, здiйснюються за спрощеною процедурою, згiдно з якою:

     а) рада страховика приймає рiшення про скликання загальних зборiв, до порядку денного яких включаються лише питання про прийняття рiшень, необхiдних для здiйснення капiталiзацiї, у тому числi про змiну розмiру статутного капiталу страховика згiдно з цим Законом, затвердження змiн до статуту страховика у зв'язку iз збiльшенням його статутного капiталу, та процедурнi питання проведення загальних зборiв, а також затверджує порядок денний та повiдомлення про проведення загальних зборiв, яке не мiстить проектiв рiшень щодо кожного з питань, включених до порядку денного загальних зборiв, не пiзнiше нiж за 10 робочих днiв до дати їх проведення. Пропозицiї до порядку денного загальних зборiв не приймаються. Проекти рiшень щодо кожного з питань, включених до порядку денного загальних зборiв, форма i текст бюлетенiв для голосування затверджуються радою страховика не пiзнiше нiж за два робочi днi до дати проведення загальних зборiв;

     б) страховик не пiзнiше нiж за п'ять робочих днiв до дати проведення загальних зборiв розмiщує у базi даних особи, яка провадить дiяльнiсть з оприлюднення регульованої iнформацiї вiд iменi учасникiв ринкiв капiталу та професiйних учасникiв органiзованих товарних ринкiв, а також на власному веб-сайтi повiдомлення про проведення загальних зборiв, яке не мiстить проектiв рiшень щодо кожного з питань, включених до порядку денного загальних зборiв;

     в) матерiали загальних зборiв не надсилаються учасникам страховика засобами поштового зв'язку, а розмiщуються на веб-сайтi страховика та надаються для ознайомлення учасникам страховика на їх вимогу за мiсцезнаходженням страховика або за адресою, визначеною в повiдомленнi про проведення загальних зборiв;

     г) протокол загальних зборiв складається не пiзнiше наступного дня пiсля закриття загальних зборiв та пiдписується головою i секретарем загальних зборiв (головою загальних зборiв або iншою уповноваженою зборами особою - для страховикiв, створених у формi товариства з додатковою вiдповiдальнiстю);

     ґ) положення законодавства щодо необхiдностi надсилання учасникам страховика письмового повiдомлення про можливiсть реалiзацiї їхнього переважного права на придбання акцiй, що розмiщуються, не застосовуються;

     2) Регулятор визначає спрощений порядок погодження набуття або збiльшення iстотної участi у страховику. Учасники страховика та iнвестори, у тому числi мiжнароднi фiнансовi органiзацiї, якi мають намiр набути/збiльшити iстотну участь у страховику, у тому числi страховики, банки-нерезиденти чи страховi групи - нерезиденти, що беруть участь у збiльшеннi капiталу страховикiв - резидентiв України, власником чи одним iз власникiв яких вони є, звiльняються вiд обов'язку попередньо повiдомляти про свої намiри Регулятора.

     Власники iстотної участi у страховику, якi збiльшать iстотну участь у страховику в межах сумiжних порогових значень, встановлених частиною восьмою статтi 18 цього Закону, не погоджують у Регулятора таке збiльшення iстотної участi у страховику.

     Регулятор протягом 10 робочих днiв з дня отримання повного пакета документiв, наданого для погодження набуття або збiльшення iстотної участi у страховику, приймає рiшення про погодження набуття або збiльшення iстотної участi чи заборону набуття або збiльшення iстотної участi у страховику.

     Учасники страховика та iнвестори зобов'язанi вiдповiдати вимогам щодо бездоганної дiлової репутацiї та задовiльного фiнансового/майнового стану, встановленим нормативно-правовими актами Регулятора;

     3) учасникам страховика надається переважне право на придбання акцiй додаткової емiсiї страховикiв, створених у формi акцiонерного товариства, або переважне право на придбання часток у статутному капiталi страховикiв, створених у формi товариства з додатковою вiдповiдальнiстю (кожний учасник має переважне право зробити додатковий вклад у межах суми статутного капiталу пропорцiйно до його частки у статутному капiталi), крiм випадкiв, встановлених цим Законом.

     Страховик, створений у формi акцiонерного товариства, не пiзнiше наступного робочого дня пiсля проведення загальних зборiв розмiщує повiдомлення про можливiсть реалiзацiї переважного права на придбання акцiй додаткової емiсiї у процесi їх розмiщення, крiм випадкiв, встановлених цим Законом, на власному веб-сайтi та у базi даних особи, яка провадить дiяльнiсть з оприлюднення регульованої iнформацiї вiд iменi учасникiв ринкiв капiталу та професiйних учасникiв органiзованих товарних ринкiв;

     4) договори з учасниками страховика, створеного у формi акцiонерного товариства, та iнвесторами про придбання акцiй укладаються у строк до п'яти робочих днiв пiсля реєстрацiї Нацiональною комiсiєю з цiнних паперiв та фондового ринку випуску акцiй. Учасники та iнвестори зобов'язанi здiйснити повну оплату акцiй вiдповiдно до умов розмiщення у строк до п'яти робочих днiв з дати укладення договору про купiвлю-продаж акцiй.

     Договори про внесення додаткового вкладу з учасниками страховика, створеного у формi товариства з додатковою вiдповiдальнiстю, та iнвесторами укладаються протягом строку, встановленого рiшенням загальних зборiв. Учасники та iнвестори зобов'язанi здiйснити повну оплату часток (внести свiй вклад) протягом шести мiсяцiв з дати державної реєстрацiї страховика, якщо iнше не передбачено його статутом;

     5) Нацiональна комiсiя з цiнних паперiв та фондового ринку у встановленому її нормативно-правовими актами порядку розглядає заяву та всi необхiднi документи, визначенi законодавством, та у разi вiдсутностi передбачених законодавством пiдстав для вiдмови у реєстрацiї приймає рiшення про реєстрацiю випуску акцiй, звiту про результати емiсiї акцiй протягом трьох робочих днiв з дня подання до Нацiональної комiсiї з цiнних паперiв та фондового ринку вiдповiдних заяв та повного пакета документiв (не враховуючи день подання) або повертає документи емiтентовi без розгляду в разi подання їх не в повному обсязi або з порушенням встановлених Нацiональною комiсiєю з цiнних паперiв та фондового ринку вимог до їх оформлення у той самий строк iз зазначенням пiдстави. Виправлений пакет документiв подається до Нацiональної комiсiї з цiнних паперiв та фондового ринку протягом трьох робочих днiв та розглядається у той самий строк;

     6) Антимонопольний комiтет України надає попереднi висновки та/або приймає рiшення про надання дозволу на концентрацiю протягом 25 робочих днiв з дня подання повного пакета документiв.

     За вiдсутностi повного пакета документiв, доданих до заяви, Антимонопольний комiтет України повертає заяву заявнику протягом трьох робочих днiв з дня її отримання.

     Дата подання належних документiв до Регулятора, державного реєстратора, Нацiональної комiсiї з цiнних паперiв та фондового ринку визначається за вiдмiткою вiдповiдного органу державної влади про прийняття документiв (реєстрацiйним iндексом).

     3. Пiд час здiйснення капiталiзацiї страховика вiдповiдно до цiєї статтi не застосовуються положення законодавства щодо:

     1) необхiдностi вiдшкодування учасникам страховика збиткiв, пов'язаних iз змiною статутного капiталу страховика;

     2) обмеження щодо мiнiмальної номiнальної вартостi акцiї;

     3) обов'язкового викупу акцiй на вимогу учасникiв страховика;

     4) обов'язку особи, яка внаслiдок такої капiталiзацiї страховика збiльшує розмiр iстотної участi у страховику понад пороговi значення, передбаченi цим Законом i Законом України "Про захист економiчної конкуренцiї", отримувати погодження Регулятора на збiльшення iстотної участi у страховику i дозвiл Антимонопольного комiтету України на концентрацiю, якщо дотриманi обидвi такi умови:

     а) набуття такою особою iстотної участi у страховику ранiше було погоджено Регулятором;

     б) внаслiдок здiйснення такої капiталiзацiї розмiр статутного капiталу страховика залишається в межах граничного перевищення;

     5) переважного права акцiонерiв при здiйсненнi додаткової емiсiї акцiй або учасникiв при здiйсненнi додаткових вкладiв до статутного капiталу - у разi капiталiзацiї за участю мiжнародних фiнансових органiзацiй;

     6) розмiщення акцiй за цiною, не нижчою за їх номiнальну вартiсть.

     4. У разi здiйснення капiталiзацiї страховика, частка держави у статутному капiталi якого перевищує 75 вiдсоткiв акцiй, за участю мiжнародної фiнансової органiзацiї наглядова рада такого страховика затверджує ринкову вартiсть акцiй, визначену вiдповiдно до частини другої статтi 8 Закону України "Про акцiонернi товариства", станом на день, що передує дню розмiщення повiдомлення про скликання загальних зборiв, у порядку, встановленому цим Законом.

Роздiл VII. ОБЛIК, ЗВIТНIСТЬ, ЗОВНIШНIЙ АУДИТ, РОЗКРИТТЯ IНФОРМАЦIЇ

     Стаття 47. Облiк та звiтнiсть страховика

     1. Страховик зобов'язаний подавати до Регулятора фiнансову звiтнiсть, звiт про управлiння (консолiдовану фiнансову звiтнiсть, консолiдований звiт про управлiння - якщо страховик є материнською компанiєю), а також регуляторну звiтнiсть. До регуляторної звiтностi належить звiтнiсть, визначена нормативно-правовими актами Регулятора, а також звiт про платоспроможнiсть та фiнансовий стан страховика i страхової групи.

     Вiдповiдальна особа страхової групи зобов'язана подавати до Регулятора консолiдовану та субконсолiдовану звiтнiсть страхової групи.

     2. Регулятор встановлює для страховикiв, страхових груп:

     1) порядок ведення бухгалтерського облiку окремих господарських операцiй, пов'язаних з дiяльнiстю з надання страхових послуг, якi не визначенi мiжнародними стандартами фiнансової звiтностi, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi бухгалтерського облiку та аудиту;

     2) перелiк показникiв регуляторної звiтностi (у тому числi звiту про платоспроможнiсть та фiнансовий стан), порядок та строки її подання до Регулятора, вимоги до структури пояснювальних записок до звiтностi;

     3) перелiк показникiв звiту про управлiння (консолiдованого звiту про управлiння) за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi бухгалтерського облiку та аудиту;

     4) перелiк вiдомостей, склад, обсяги та форми розкриття iнформацiї, що пiдлягають обов'язковому оприлюдненню, особливостi та строки їх оприлюднення.

     3. Регулятор має право:

     1) вимагати вiд страховикiв та страхових груп подання разової, тимчасової регуляторної звiтностi та промiжної фiнансової звiтностi (промiжної консолiдованої фiнансової звiтностi) у випадках та в порядку, встановлених нормативно-правовими актами Регулятора;

     2) надавати методичнi рекомендацiї щодо облiкової полiтики, а також перелiк iнформацiї, що пiдлягає розкриттю у примiтках до фiнансової звiтностi страховикiв та страхових груп.

     4. Кожний власник iстотної участi у страховику, який є юридичною особою, зобов'язаний подати до Регулятора у встановлений його нормативно-правовими актами строк рiчний звiт про свою дiяльнiсть, який повинен мiстити такi вiдомостi:

     1) види дiяльностi, якi здiйснює юридична особа;

     2) iнформацiя щодо суб'єктiв господарювання, в яких така юридична особа має участь, що перевищує 10 вiдсоткiв (найменування та мiсцезнаходження суб'єкта господарювання, види його дiяльностi, розмiр частки, що знаходиться у власностi юридичної особи);

     3) фiнансова звiтнiсть цiєї юридичної особи на кiнець останнього звiтного року разом з аудиторським звiтом.

     Регулятор має право у випадках та в порядку, встановлених його нормативно-правовими актами, вимагати вiд власникiв iстотної участi у страховику подання iнших перiодичних звiтiв чи iнформацiї з метою здiйснення нагляду за безпекою i надiйнiстю фiнансового стану страховика та забезпечення дотримання положень цього Закону.

     5. Страховик забезпечує ведення облiку всiх укладених договорiв страхування (перестрахування) та заявлених вимог на здiйснення страхової виплати у порядку, визначеному таким страховиком з урахуванням вимог закону, мiжнародних стандартiв фiнансової звiтностi та нормативно-правових актiв Регулятора.

     Стаття 48. Звiт про платоспроможнiсть та фiнансовий стан страховика i страхової групи

     1. Страховик щороку складає та подає радi страховика звiт про платоспроможнiсть та фiнансовий стан страховика разом iз звiтом суб'єкта аудиторської дiяльностi за результатами надання аудиторських послуг.

     2. Вiдповiдальна особа страхової групи зобов'язана щороку складати та подавати радi страховика або радi вiдповiдальної особи страхової групи звiт про платоспроможнiсть та фiнансовий стан страхової групи разом iз звiтом суб'єкта аудиторської дiяльностi за результатами надання аудиторських послуг.

     3. Звiт про платоспроможнiсть та фiнансовий стан страховика разом iз звiтом суб'єкта аудиторської дiяльностi затверджується радою страховика.

     4. Звiт про платоспроможнiсть та фiнансовий стан страхової групи разом iз звiтом суб'єкта аудиторської дiяльностi затверджується:

     1) радою страховика, який є контролером iнших учасникiв страхової групи;

     2) радою вiдповiдальної особи страхової групи, якщо у страховiй групi вiдсутнiй страховик, який є контролером iнших учасникiв страхової групи.

     5. Учасники страхової групи зобов'язанi подавати вiдповiдальнiй особi страхової групи звiти та iнформацiю, необхiднi для складання звiту про платоспроможнiсть та фiнансовий стан страхової групи, у порядку, визначеному нормативно-правовими актами Регулятора.

     Стаття 49. Зовнiшнiй аудит страховика

     1. Страховик зобов'язаний подавати до Регулятора щорiчну фiнансову звiтнiсть (консолiдовану фiнансову звiтнiсть) разом з аудиторським звiтом. У випадках та в порядку, визначених нормативно-правовими актами Регулятора, регуляторна звiтнiсть, iнформацiя щодо дiяльностi страховика подається до Регулятора разом iз звiтом суб'єкта аудиторської дiяльностi. Звiт про платоспроможнiсть та фiнансовий стан страховика, звiт про платоспроможнiсть та фiнансовий стан страхової групи подається до Регулятора пiсля його затвердження вiдповiдно до частини третьої або четвертої статтi 48 цього Закону разом iз звiтом суб'єкта аудиторської дiяльностi.

     2. Регулятор має право:

     1) iз застосуванням ризик-орiєнтованого пiдходу та принципу спiвмiрностi (пропорцiйностi) встановлювати вимоги до страховика щодо подання ним регуляторної звiтностi разом iз звiтом (звiтами) суб'єкта аудиторської дiяльностi, складеним (складеними) вiдповiдно до мiжнародних стандартiв аудиту за результатами надання аудиторських послуг;

     2) встановлювати додатковi вимоги до iнформацiї, що стосується аудиту або огляду фiнансової звiтностi та має обов'язково мiститися в аудиторському звiтi за результатами обов'язкового аудиту або звiтi щодо огляду промiжної фiнансової iнформацiї (в окремому роздiлi вiдповiдного звiту) страховикiв i страхових груп;

     3) встановлювати вимогу подання додаткових звiтiв суб'єктiв аудиторської дiяльностi (звiтiв суб'єкта аудиторської дiяльностi за результатами надання iнших аудиторських послуг, передбачених мiжнародними стандартами аудиту) щодо страховикiв, страхових груп, а також перелiк таких звiтiв з визначенням видiв завдань, за результатами виконання яких подаються такi звiти, пiдстави та порядок подання суб'єктами аудиторської дiяльностi таких додаткових звiтiв до Регулятора.

     Порядок призначення та вiдсторонення суб'єкта аудиторської дiяльностi вiд надання аудиторських послуг, зазначених у цьому пунктi, порядок повiдомлення Регулятора про суб'єкта аудиторської дiяльностi, який надаватиме вiдповiднi послуги, а також порядок подання страховиком, страховою групою звiту суб'єкта аудиторської дiяльностi за результатами надання вiдповiдних аудиторських послуг встановлюються нормативно-правовими актами Регулятора.

     3. Страховик повiдомляє Регулятора про суб'єктiв аудиторської дiяльностi, якi надаватимуть послуги з обов'язкового аудиту фiнансової звiтностi страховика вiдповiдно до вимог закону, за формою, встановленою нормативно-правовими актами Регулятора. Вiдповiдальна особа страхової групи повiдомляє Регулятора про суб'єктiв аудиторської дiяльностi, якi надаватимуть послуги з обов'язкового аудиту консолiдованої фiнансової звiтностi страхової групи вiдповiдно до вимог закону, за формою, встановленою нормативно-правовими актами Регулятора.

     Безперервна тривалiсть виконання суб'єктом аудиторської дiяльностi завдання з обов'язкового аудиту фiнансової звiтностi страховика не може перевищувати 10 рокiв. Максимальна тривалiсть виконання завдання з обов'язкового аудиту фiнансової звiтностi страховика може бути продовжена вiдповiдно до Закону України "Про аудит фiнансової звiтностi та аудиторську дiяльнiсть".

     4. Суб'єкт аудиторської дiяльностi зобов'язаний невiдкладно, але не пiзнiше дня пiдписання аудиторського звiту або звiту суб'єкта аудиторської дiяльностi, iнформувати Регулятора у визначеному ним порядку про встановлення пiд час надання передбачених частиною першою цiєї статтi аудиторських послуг:

     1) суттєвого порушення законодавства з питань, що належать до компетенцiї Регулятора;

     2) суттєвої загрози або сумнiвiв щодо можливостi страховика продовжувати дiяльнiсть на безперервнiй основi;

     3) наявностi модифiкованої думки (думки iз застереженням, негативної думки або вiдмови вiд висловлення думки);

     4) недотримання вимог до мiнiмального капiталу, вимог до капiталу платоспроможностi (консолiдованого капiталу платоспроможностi).

     5. Керiвники страховика, вiдповiдальна особа страхової групи зобов'язанi забезпечити умови для надання аудиторських послуг у випадках, передбачених законом та нормативно-правовими актами Регулятора, та на вимогу суб'єкта аудиторської дiяльностi надати звiти про проведенi Регулятором перевiрки страховика, страхової групи, аудиторськi звiти i звiти внутрiшнього аудиту страховика, страхової групи, iншi необхiднi для здiйснення аудиторської перевiрки документи та iнформацiю.

     Для надання аудиторських послуг на вимогу закону або нормативно-правових актiв Регулятора страховик, страхова група зобов'язанi залучити до виконання таких завдань суб'єкта аудиторської дiяльностi, який має право проводити обов'язковий аудит фiнансової звiтностi пiдприємств, що становлять суспiльний iнтерес.

     6. Страховик, вiдповiдальна особа страхової групи та суб'єкт аудиторської дiяльностi зобов'язанi надавати Регулятору на його вимогу пояснення, в тому числi письмовi, за результатами надання аудиторських послуг страховику, страховiй групi. Суб'єкт аудиторської дiяльностi зобов'язаний надавати Регулятору на його вимогу доступ до робочих документiв з питань аудиту страховика, страхової групи.

     7. Суб'єкт аудиторської дiяльностi не несе вiдповiдальностi за розкриття Регулятору iнформацiї у випадках, визначених цiєю статтею.

     Стаття 50. Розкриття iнформацiї

     1. Страховик зобов'язаний мати власний веб-сайт та розмiщувати на ньому iнформацiю, визначену законами України, нормативно-правовими актами Регулятора, а також нормативно-правовими актами Нацiональної комiсiї з цiнних паперiв та фондового ринку. Страховик несе вiдповiдальнiсть за повноту, актуальнiсть та достовiрнiсть iнформацiї, розмiщеної на його веб-сайтi.

     2. Страховик зобов'язаний розкривати:

     1) щорiчну фiнансову звiтнiсть разом з аудиторським звiтом;

     2) промiжну фiнансову звiтнiсть;

     3) звiт про платоспроможнiсть та фiнансовий стан разом iз звiтом суб'єкта аудиторської дiяльностi вiдповiдно до вимог, встановлених нормативно-правовими актами Регулятора;

     4) iншу iнформацiю, визначену законом та нормативно-правовими актами Регулятора.

     3. Вiдповiдальна особа страхової групи зобов'язана розкривати:

     1) щорiчну консолiдовану та субконсолiдовану фiнансову звiтнiсть страхової групи разом iз звiтом суб'єкта аудиторської дiяльностi;

     2) консолiдовану та субконсолiдовану промiжну фiнансову звiтнiсть страхової групи;

     3) звiт про платоспроможнiсть та фiнансовий стан страхової групи разом iз звiтом суб'єкта аудиторської дiяльностi вiдповiдно до вимог, встановлених нормативно-правовими актами Регулятора;

     4) iншу iнформацiю, визначену законом та нормативно-правовими актами Регулятора.

     4. Iнформацiя, зазначена у частинах другiй i третiй цiєї статтi, оприлюднюється страховиком, страховою групою в обсязi, порядку та у строки, визначенi законом та нормативно-правовими актами Регулятора, крiм оприлюднення рiчної фiнансової звiтностi та рiчної консолiдованої фiнансової звiтностi, що оприлюднюється в порядку, передбаченому статтею 14 Закону України "Про бухгалтерський облiк та фiнансову звiтнiсть в Українi".

Роздiл VIII. РЕОРГАНIЗАЦIЯ СТРАХОВИКА

     Стаття 51. Загальнi умови реорганiзацiї страховика

     1. Страховики мають право здiйснювати реорганiзацiю шляхом подiлу, злиття або приєднання в порядку, визначеному законом, з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

     Здiйснення реорганiзацiї страховика шляхом видiлу забороняється.

     Учасниками процедури реорганiзацiї страховика можуть бути виключно страховики, якi мають однакову органiзацiйно-правову форму. Кiлькiсть учасникiв реорганiзацiї страховика не обмежується.

     2. Страховик, що реорганiзується, зобов'язаний подати до Регулятора проект плану реорганiзацiї, затверджений радою страховика.

     Процедура реорганiзацiї страховика може бути розпочата виключно за умови одержання попереднього висновку Регулятора про погодження плану реорганiзацiї в порядку та вiдповiдно до вимог, визначених цим Законом та нормативно-правовими актами Регулятора.

     3. Додатково до пiдстав, визначених статтею 62 цього Закону, Регулятор має право вiдмовити у наданнi попереднього висновку про погодження проекту плану реорганiзацiї виключно у разi, якщо:

     1) структура власностi хоча б одного iз страховикiв, що реорганiзується та не припиняє свою дiяльнiсть або створюється в результатi реорганiзацiї, не вiдповiдає вимогам щодо її прозоростi, встановленим нормативно-правовими актами Регулятора;

     2) внаслiдок реорганiзацiї фiнансовий стан страховика, що реорганiзується та не припиняє свою дiяльнiсть або створюється в результатi реорганiзацiї, не вiдповiдатиме вимогам, встановленим нормативно-правовими актами Регулятора, та/або такий страховик не буде спроможний виконувати зобов'язання перед страхувальниками та iншими кредиторами;

     3) розмiр статутного капiталу страховика, що реорганiзується та не припиняє свою дiяльнiсть або створюється в результатi реорганiзацiї, не вiдповiдатиме визначеним цим Законом вимогам щодо мiнiмального розмiру статутного капiталу.

     4. Попереднiй висновок Регулятора про погодження проекту плану реорганiзацiї є пiдставою для скликання та проведення страховиками, що реорганiзуються, загальних зборiв для прийняття рiшення про реорганiзацiю, затвердження плану реорганiзацiї, договору про реорганiзацiю та вирiшення iнших необхiдних питань щодо проведення реорганiзацiї.

     5. Страховики, що реорганiзуються, укладають договiр про реорганiзацiю страховика у письмовiй формi, крiм випадкiв, передбачених законом.

     У разi недотримання вимоги щодо письмової форми договору про реорганiзацiю страховика такий договiр є нiкчемним.

     Договiр про реорганiзацiю страховика має мiстити положення, що регулюють питання про:

     1) персональний склад комiсiї з реорганiзацiї;

     2) призначення суб'єкта аудиторської дiяльностi;

     3) строк проведення реорганiзацiї;

     4) склад ради страховика та виконавчого органу страховика пiсля реорганiзацiї.

     Права та обов'язки сторiн за договором про реорганiзацiю страховика виникають з дня затвердження такого договору загальними зборами кожного iз страховикiв, що реорганiзуються.

     Загальнi збори страховика, що реорганiзується, мають право уповноважити раду страховика на затвердження змiн до договору про реорганiзацiю страховика.

     6. Рада страховика, що реорганiзується, скликає загальнi збори для прийняття рiшення про реорганiзацiю, затвердження плану реорганiзацiї та договору про реорганiзацiю пiсля надання Регулятором попереднього висновку про погодження проекту плану реорганiзацiї.

     7. Регулятор має право проводити позапланову перевiрку (iнспекцiю) страховикiв, що реорганiзуються, протягом трьох мiсяцiв з дня передачi страхового портфеля.

     8. У разi добровiльного виходу з ринку шляхом реорганiзацiї страховик має дотримуватися вимог, визначених Цивiльним кодексом України, Господарським кодексом України, законами України "Про акцiонернi товариства" та "Про товариства з обмеженою та додатковою вiдповiдальнiстю", з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом, та отримати попереднiй висновок Регулятора про погодження плану реорганiзацiї i дозвiл на реорганiзацiю страховика.

     9. Iншi дiї щодо реорганiзацiї, включаючи отримання необхiдних дозвiльних документiв та рiшень уповноважених органiв державної влади, здiйснюються в порядку, встановленому законом та нормативно-правовими актами Регулятора.

     Стаття 52. Реорганiзацiя страховика шляхом приєднання за спрощеною процедурою

     1. Страховики мають право здiйснювати реорганiзацiю шляхом приєднання до iншого страховика за спрощеною процедурою, визначеною цим Законом та нормативно-правовими актами Регулятора i Нацiональної комiсiї з цiнних паперiв та фондового ринку.

     Реорганiзацiя страховика шляхом приєднання за спрощеною процедурою можлива за умови, якщо страховики-учасники є акцiонерними товариствами.

     2. Страховики-учасники зобов'язанi подати до Регулятора проект плану реорганiзацiї шляхом приєднання за спрощеною процедурою (далi - проект плану спрощеної реорганiзацiї), затверджений радою кожного страховика-учасника.

     3. Проект плану спрощеної реорганiзацiї має вiдповiдати вимогам, встановленим нормативно-правовими актами Регулятора, та передбачати порядок приєднання страховика, що приєднується, до iншого страховика (далi - страховик-правонаступник), основнi умови приєднання, порядок здiйснення конвертацiї акцiй (за необхiдностi), порядок передачi активiв i зобов'язань та визначення їх вартостi, а також iншi положення, необхiднi для здiйснення реорганiзацiї з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.

     4. Регулятор надає попереднiй висновок про погодження проекту плану спрощеної реорганiзацiї або вiдмовляє у наданнi такого висновку протягом 10 робочих днiв з дня отримання проекту плану спрощеної реорганiзацiї та повного пакета документiв, визначених нормативно-правовими актами Регулятора.

     Регулятор має право вiдмовити у наданнi попереднього висновку про погодження проекту плану спрощеної реорганiзацiї виключно у разi, якщо:

     1) проект плану спрощеної реорганiзацiї та/або поданi разом з ним документи не вiдповiдають вимогам законiв України та/або нормативно-правових актiв Регулятора;

     2) подано неповний пакет документiв;

     3) структура власностi хоча б одного iз страховикiв-учасникiв не вiдповiдає вимогам щодо її прозоростi, встановленим нормативно-правовими актами Регулятора;

     4) внаслiдок приєднання фiнансовий стан страховика-правонаступника не вiдповiдатиме вимогам, встановленим нормативно-правовими актами Регулятора, та/або страховик-правонаступник не буде спроможний виконувати зобов'язання перед страхувальниками та iншими кредиторами;

     5) розмiр статутного капiталу страховика-правонаступника не вiдповiдатиме визначеним цим Законом вимогам щодо мiнiмального розмiру статутного капiталу;

     6) проект плану спрощеної реорганiзацiї та/або поданi документи мiстять неповну та/або недостовiрну iнформацiю.

     5. Попереднiй висновок Регулятора про погодження проекту плану спрощеної реорганiзацiї є пiдставою для скликання та проведення страховиками-учасниками загальних зборiв для прийняття рiшення про приєднання, затвердження плану спрощеної реорганiзацiї та договору про приєднання, вирiшення iнших необхiдних питань щодо проведення реорганiзацiї шляхом приєднання за спрощеною процедурою, передбаченою цiєю статтею.

     6. Ради страховикiв-учасникiв скликають загальнi збори для прийняття рiшення про приєднання, затвердження плану спрощеної реорганiзацiї та договору про приєднання пiсля надання Регулятором попереднього висновку про погодження проекту плану спрощеної реорганiзацiї.

     Iншi дiї щодо приєднання, включаючи отримання необхiдних дозвiльних документiв та рiшень уповноважених органiв державної влади, здiйснюються в порядку, встановленому законом та нормативно-правовими актами Регулятора.

     7. Приєднання страховика за спрощеною процедурою передбачає, що:

     1) скликання та проведення загальних зборiв страховикiв-учасникiв для вирiшення необхiдних питань щодо приєднання (включаючи спiльнi загальнi збори страховикiв-учасникiв для внесення змiн до статуту страховика-правонаступника) здiйснюється за спрощеною процедурою, встановленою цiєю статтею, з урахуванням особливостей процедури приєднання;

     2) Регулятор визначає спрощений порядок погодження набуття або збiльшення iстотної участi у страховику. Регулятор приймає рiшення про погодження або заборону набуття (збiльшення) iстотної участi у страховику протягом 10 робочих днiв з дня отримання повного пакета документiв для погодження набуття або збiльшення iстотної участi у страховику;

     3) Регулятор надає дозвiл на реорганiзацiю, за умови затвердження плану спрощеної реорганiзацiї, або вiдмовляє в наданнi такого дозволу протягом трьох робочих днiв з дня отримання повного пакета документiв, визначених нормативно-правовими актами Регулятора. Дозвiл на реорганiзацiю є пiдставою для проведення реорганiзацiї шляхом приєднання за спрощеною процедурою, передбаченою цiєю статтею.

     Регулятор має право вiдмовити у наданнi дозволу на реорганiзацiю шляхом приєднання виключно у разi, якщо:

     а) поданi документи мiстять розбiжностi iз проектом плану спрощеної реорганiзацiї, щодо якого Регулятором надано попереднiй висновок про погодження;

     б) поданi документи не вiдповiдають вимогам законiв України та/або нормативно-правових актiв Регулятора;

     в) подано неповний пакет документiв, визначений нормативно-правовими актами Регулятора;

     г) фiнансовий стан страховика-правонаступника не вiдповiдатиме вимогам, встановленим нормативно-правовими актами Регулятора, та/або страховик-правонаступник не буде спроможний виконувати зобов'язання перед страхувальниками та iншими кредиторами;

     ґ) поданi документи мiстять неповну та/або недостовiрну iнформацiю;

     4) Нацiональна комiсiя з цiнних паперiв та фондового ринку розглядає заяву та документи, якi подаються страховиком, що приєднується, для зупинення обiгу його акцiй, та видає розпорядження про зупинення обiгу акцiй або про вiдмову в зупиненнi обiгу акцiй протягом трьох робочих днiв з дня отримання вiдповiдних заяви та повного пакета документiв;

     5) Нацiональна комiсiя з цiнних паперiв та фондового ринку розглядає заяву та документи, якi подаються страховиком-правонаступником для реєстрацiї випуску акцiй (у тому числi з метою деномiнацiї, якщо номiнальна вартiсть акцiй страховикiв-учасникiв вiдрiзняється та не дає змоги здiйснити конвертацiю акцiй для кожного з акцiонерiв страховика, що приєднується), та приймає рiшення про реєстрацiю або про вiдмову в реєстрацiї випуску акцiй страховика-правонаступника протягом трьох робочих днiв з дня отримання вiдповiдних заяви та повного пакета документiв.

     За наявностi пiдстав для повернення заяви та пакета документiв, якi подаються страховиком-правонаступником для реєстрацiї випуску акцiй, без розгляду Нацiональна комiсiя з цiнних паперiв та фондового ринку повертає вiдповiднi заяву та документи заявнику протягом трьох робочих днiв з дня їх отримання;

     6) депонування глобального / тимчасового глобального сертифiката випуску цiнних паперiв у Центральному депозитарiї цiнних паперiв здiйснюється у день подання страховиком-правонаступником до Центрального депозитарiю цiнних паперiв необхiдних документiв;

     7) конвертацiя акцiй страховика, що приєднується, в акцiї страховика-правонаступника здiйснюється без необхiдностi отримання згоди учасникiв.

     Усi простi та привiлейованi акцiї страховика, що приєднується, незалежно вiд класу конвертуються у простi акцiї страховика-правонаступника, крiм акцiй страховика, що приєднується, та/або страховика-правонаступника, якi не пiдлягають конвертацiї.

     Не пiдлягають конвертацiї та анулюються у порядку, встановленому Нацiональною комiсiєю з цiнних паперiв та фондового ринку:

     а) акцiї страховика, що приєднується, викупленi ним до прийняття загальними зборами рiшення про приєднання;

     б) акцiї страховика, що приєднується, власниками яких є учасники такого страховика, якi звернулися до нього з вимогою про обов'язковий викуп належних їм акцiй та отримали таке право до прийняття загальними зборами рiшення про приєднання;

     в) акцiї страховика, що приєднується, власником яких є страховик-правонаступник;

     г) акцiї страховика, що приєднується, власником яких є iнший страховик, що приєднується (у разi приєднання декiлькох страховикiв до одного страховика-правонаступника);

     ґ) акцiї страховика-правонаступника, власником яких був страховик, що приєднується;

     8) Нацiональна комiсiя з цiнних паперiв та фондового ринку розглядає заяву та документи, поданi страховиком-правонаступником для реєстрацiї звiту про результати розмiщення (обмiну) акцiй, i приймає рiшення про реєстрацiю або вiдмову в реєстрацiї звiту про результати розмiщення (обмiну) акцiй протягом трьох робочих днiв з дня отримання вiдповiдних заяви та документiв;

     9) Антимонопольний комiтет України надає дозвiл на концентрацiю протягом 10 робочих днiв з дня подання повного пакета документiв.

     За вiдсутностi повного пакета документiв, що додаються до заяви, Антимонопольний комiтет України повертає заяву заявнику протягом п'яти робочих днiв з дня її отримання;

     10) не застосовуються положення законодавства щодо:

     а) необхiдностi повiдомлення всiх кредиторiв страховика, що приєднується, про рiшення загальних зборiв щодо приєднання та задоволення вимог кредиторiв у зв'язку з приєднанням. Iнформацiя про початок процедури реорганiзацiї розмiщується на веб-сайтах страховикiв-учасникiв, у примiщеннях таких страховикiв та їх вiдокремлених пiдроздiлiв, в яких проводиться обслуговування клiєнтiв, а також на сторiнцi офiцiйного Iнтернет-представництва Регулятора;

     б) обов'язкового викупу акцiй на вимогу акцiонерiв страховикiв-учасникiв;

     в) визначення ринкової вартостi акцiй;

     г) завершення приєднання з дати державної реєстрацiї змiн до вiдомостей, що мiстяться в Єдиному державному реєстрi юридичних осiб, фiзичних осiб - пiдприємцiв та громадських формувань щодо правонаступництва страховика-правонаступника, а також одночасного подання документiв для державної реєстрацiї змiн до вiдомостей про страховика-правонаступника, що мiстяться у такому реєстрi, та документiв для державної реєстрацiї припинення страховика, що приєднується.

     Правонаступництво щодо майна, прав та обов'язкiв страховика, що приєднується, виникає у страховика-правонаступника з моменту, визначеного передавальним актом, затвердженим загальними зборами страховика, що приєднується, та страховика-правонаступника.

     Страховик-правонаступник у порядку правонаступництва набуває всiх прав за переданими йому активами (включаючи права за договорами забезпечення, у тому числi поруки), а також набуває обов'язкiв боржника за вимогами кредиторiв (страхувальникiв) за переданими зобов'язаннями без необхiдностi внесення змiн до вiдповiдних договорiв. Страховики-учасники повiдомляють клiєнтiв, у тому числi страхувальникiв та iнших кредиторiв страховика, що приєднується, про правонаступництво щодо його прав, обов'язкiв та майна шляхом розмiщення iнформацiї на веб-сайтах страховикiв-учасникiв, у примiщеннях цих страховикiв та їх вiдокремлених пiдроздiлiв, в яких проводиться обслуговування клiєнтiв, а також на сторiнцi офiцiйного Iнтернет-представництва Регулятора. Страховик-правонаступник приймає за передавальним актом вiд страховика, що приєднується, також майно та грошовi кошти, на якi накладено обтяження (у тому числi публiчнi) та обмеження на розпорядження (у тому числi арешти) iз збереженням таких обтяжень та обмежень на розпорядження. Страховик, що приєднується, зобов'язаний письмово повiдомити про таку передачу осiб, в iнтересах яких встановленi обтяження майна та грошових коштiв або обмеження на розпорядження, а також осiб, якими такi обтяження та обмеження на розпорядження встановленi;

     ґ) здiйснення податковими органами документальної позапланової перевiрки страховика, що припиняється шляхом приєднання до iншого страховика.

     З моменту, визначеного передавальним актом, затвердженим загальними зборами страховика, що приєднується, та страховика-правонаступника, страховик-правонаступник набуває усiх прав i обов'язкiв щодо погашення грошових зобов'язань чи податкового боргу страховика, що приєднався до нього, а страховик, що приєднується, вважається юридичною особою, у якої вiдсутня заборгованiсть iз сплати податкiв, зборiв та обов'язкових платежiв;

     11) усi документи страховика, що приєднується, передаються страховику-правонаступнику;

     12) страховик, що приєднується, зобов'язаний здiйснити заходи, спрямованi на виключення його з Реєстру, у порядку та строки, визначенi нормативно-правовими актами Регулятора;

     13) страховик, що приєднується, не пiзнiш як через сiм днiв пiсля державної реєстрацiї змiн до вiдомостей про страховика-правонаступника, що мiстяться в Єдиному державному реєстрi юридичних осiб, фiзичних осiб - пiдприємцiв та громадських формувань щодо правонаступництва, звертається до державного реєстратора для проведення державної реєстрацiї припинення страховика, що приєднується;

     14) загальнi збори кожного iз страховикiв-учасникiв мають право уповноважити ради таких страховикiв на затвердження змiн до плану спрощеної реорганiзацiї та/або договору про приєднання.

     8. Коефiцiєнт конвертацiї акцiй визначається у договорi про приєднання як спiввiдношення номiнальної вартостi акцiї страховика, що приєднується, до номiнальної вартостi акцiї страховика-правонаступника.

     9. Статутний капiтал страховика-правонаступника дорiвнює сумi розмiрiв статутних капiталiв страховикiв-учасникiв до приєднання (без урахування загальної номiнальної вартостi акцiй, що не пiдлягають конвертацiї та анулюються).

     10. Змiна розмiру статутних капiталiв страховикiв-учасникiв пiсля надання Регулятором попереднього висновку про погодження проекту плану спрощеної реорганiзацiї не допускається до моменту реєстрацiї звiту про результати розмiщення (обмiну) акцiй страховика-правонаступника.

     11. Обмеження щодо отримання iнформацiї, що мiстить таємницю страхування, передбаченi цим Законом, не поширюються на обмiн iнформацiєю мiж страховиком, що приєднується, та страховиком-правонаступником пiсля надання Регулятором попереднього висновку про погодження проекту плану спрощеної реорганiзацiї.

     12. У разi вiдмови страховику у вчиненнi дiй та/або поверненнi заяви та документiв без розгляду вiдповiдно до вимог цiєї статтi страховик має право повторно звернутися до Регулятора, Нацiональної комiсiї з цiнних паперiв та фондового ринку, Антимонопольного комiтету України iз заявою про вчинення вiдповiдної дiї пiсля усунення причин, що стали пiдставою для прийняття рiшення про вiдмову та/або повернення заяви та документiв без розгляду.

Роздiл IX. ПЕРЕДАЧА СТРАХОВОГО ПОРТФЕЛЯ

     Стаття 53. Умови передачi страхового портфеля

     1. Страховик має право передати страховий портфель страховику-правонаступнику з дотриманням вимог, передбачених цим Законом.

     2. Передача страхового портфеля, що включає перехiд прав та обов'язкiв за договорами страхування в межах окремих класiв страхування (ризикiв в межах вiдповiдного класу), не передбачає безумовного переходу прав та обов'язкiв за договорами перестрахування, за якими були переданi в перестрахування страховi ризики за такими договорами страхування.

     Стаття 54. Договiр про передачу страхового портфеля

     1. За договором про передачу страхового портфеля страховик передає, а страховик-правонаступник приймає страховий портфель за одним або кiлькома класами (ризиками) страхування та/або за договорами перестрахування, за якими такий страховик, що передає страховий портфель, виступає перестраховиком та/або в межах окремого класу (ризику) страхування, на умовах та у строки, визначенi таким договором.

     Договiр про передачу страхового портфеля укладається мiж страховиком, що передає страховий портфель, та страховиком-правонаступником у письмовiй формi. Недотримання письмової форми такого договору має наслiдком його нiкчемнiсть.

     Страховик-правонаступник за договором про передачу страхового портфеля зобов'язується виконувати всi зобов'язання в межах класу страхування, лiцензiю на який мав страховик, що передає страховий портфель, незалежно вiд зобов'язань за договорами страхування, зазначених у договорi про передачу страхового портфеля.

     2. У договорi про передачу страхового портфеля зазначаються:

     1) договори страхування (перестрахування) та класи страхування (ризики в межах вiдповiдного класу), за якими передається страховий портфель;

     2) порядок передачi iнформацiї з реєстрiв (баз даних) облiку договорiв страхування (перестрахування) страховика, що передає страховий портфель, вiдповiдно до вимог нормативно-правових актiв Регулятора;

     3) порядок передачi оригiналiв договорiв страхування (перестрахування), оригiналiв та копiй iнших документiв, необхiдних для реалiзацiї прав i виконання обов'язкiв за договором про передачу страхового портфеля та за страховим портфелем, що передається;

     4) призначення суб'єкта аудиторської дiяльностi (iншого, нiж суб'єкти аудиторської дiяльностi, з якими страховик, що передає страховий портфель, та страховик-правонаступник уклали договори про надання аудиторських послуг з обов'язкового аудиту фiнансової звiтностi);

     5) призначення незалежного актуарiя (iншого, нiж вiдповiдальнi актуарiї страховика, що передає страховий портфель, та страховика-правонаступника);

     6) строки передачi iнформацiї та документiв за страховим портфелем, що передається;

     7) дата переходу прав та обов'язкiв за страховим портфелем, що передається, та права власностi на активи, що передаються, вiд страховика, що передає страховий портфель, до страховика-правонаступника.

     Нормативно-правовими актами Регулятора можуть встановлюватися додатковi вимоги до договору про передачу страхового портфеля.

     3. Договором про передачу страхового портфеля може також передбачатися:

     1) передача активiв страховика, що передає страховий портфель;

     2) передача iнфраструктури для забезпечення здiйснення страхування за класом страхування, в межах якого здiйснюється передача страхового портфеля;

     3) переведення працiвникiв страховика, що передає страховий портфель, до страховика-правонаступника вiдповiдно до законодавства.

     4. Договiр про передачу страхового портфеля вважається укладеним з дня його пiдписання сторонами та вступає в дiю з дня отримання дозволу Регулятора на передачу страхового портфеля вiдповiдно до статтi 55 цього Закону.

     Дата переходу прав та обов'язкiв за страховим портфелем, що передається, визначається договором про передачу страхового портфеля.

     З дати укладення договору про передачу страхового портфеля страховику, що передає страховий портфель, забороняється укладення нових договорiв страхування за класом страхування, зазначеним у договорi про передачу страхового портфеля (договорiв перестрахування), та внесення змiн до дiючих договорiв у межах страхового портфеля, що передається.

     Договори, укладенi з порушенням вимоги, визначеної абзацом третiм цiєї частини, є нiкчемними. Вiдповiдальнiсть за повернення платежiв за такими договорами (угодами) покладається на страховика, що передає страховий портфель.

     Договiр про передачу страхового портфеля не може бути розiрваний або припинений з дня видачi Регулятором дозволу на передачу страхового портфеля.

     5. Страховик-правонаступник за договором про передачу страхового портфеля має право на одержання плати вiд страховика, що передає страховий портфель.

     6. Договiр про передачу страхового портфеля є пiдставою для реєстрацiї змiни власника майна (активiв), що передаються вiдповiдно до такого договору, у вiдповiдних реєстрах.

     Стаття 55. Дозвiл на передачу страхового портфеля

     1. Передача страхового портфеля здiйснюється виключно за умови отримання попереднього дозволу Регулятора на передачу страхового портфеля у порядку та вiдповiдно до вимог, визначених нормативно-правовими актами Регулятора.

     У разi передачi страхового портфеля для добровiльного виходу з ринку страховик зобов'язаний замiсть попереднього дозволу на передачу страхового портфеля отримати попереднiй висновок Регулятора про погодження плану виходу з ринку шляхом передачi страхового портфеля вiдповiдно до вимог роздiлу XI цього Закону.

     2. Страховиком-правонаступником за договором про передачу страхового портфеля може бути виключно страховик, лiцензiя якого включає класи страхування (перестрахування), передбаченi договором про передачу страхового портфеля.

     3. З метою отримання дозволу на передачу страхового портфеля страховик, що передає страховий портфель, та страховик-правонаступник на пiдставi рiшень їхнiх органiв управлiння, до повноважень яких статутами вiднесено прийняття такого рiшення, подають до Регулятора заяву про отримання дозволу на передачу страхового портфеля, форма та змiст якої визначаються Регулятором.

     До заяви про отримання дозволу на передачу страхового портфеля додаються документи, визначенi вiдповiдним нормативно-правовим актом Регулятора.

     4. Регулятор протягом 10 робочих днiв з дня одержання заяви про отримання дозволу на передачу страхового портфеля встановлює наявнiсть або вiдсутнiсть пiдстав для залишення її без розгляду.

     5. Пiдставою для залишення заяви про отримання дозволу на передачу страхового портфеля без розгляду є:

     1) подання документiв, що додаються до заяви, не в повному обсязi;

     2) пiдписання заяви або хоча б одного з документiв, що додаються до заяви, особою, яка не має на це повноважень;

     3) оформлення заяви або документiв, що додаються до заяви, iз порушенням вимог, встановлених нормативно-правовими актами Регулятора.

     6. У рiшеннi про залишення без розгляду заяви про отримання дозволу на передачу страхового портфеля зазначаються перелiк та опис пiдстав для прийняття такого рiшення.

     7. Пiсля усунення причин, що стали пiдставою для прийняття рiшення про залишення заяви про отримання дозволу на передачу страхового портфеля без розгляду, страховики мають право повторно подати заяву про отримання дозволу на передачу страхового портфеля.

     8. Пiсля встановлення вiдсутностi пiдстав для залишення заяви про отримання дозволу на передачу страхового портфеля без розгляду Регулятор розглядає таку заяву та доданi до неї документи з метою встановлення вiдсутностi або наявностi пiдстав для вiдмови у видачi дозволу на передачу страхового портфеля шляхом аналiзу пiдтвердних документiв та одержання iнформацiї з державних паперових та електронних iнформацiйних ресурсiв.

     Регулятор приймає рiшення про вiдмову у видачi дозволу на передачу страхового портфеля у разi встановлення наявностi пiдстав для такої вiдмови.

     9. Пiдставою для прийняття рiшення про вiдмову у видачi дозволу на передачу страхового портфеля є:

     1) висновок Регулятора про потенцiйне порушення страховиком, що передає страховий портфель, та/або страховиком-правонаступником пруденцiйних вимог пiсля завершення процедури передачi страхового портфеля вiдповiдно до порядку та вимог, визначених нормативно-правовими актами Регулятора;

     2) невiдповiднiсть страховика, що передає страховий портфель, та/або страховика-правонаступника вимогам, встановленим законом та/або нормативно-правовими актами Регулятора;

     3) виявлення недостовiрностi даних у пiдтвердних документах, поданих страховиком, що передає страховий портфель, та/або страховиком-правонаступником.

     10. У разi вiдмови у видачi дозволу на передачу страхового портфеля страховики - сторони договору про передачу страхового портфеля можуть подати до Регулятора нову заяву про отримання дозволу на передачу страхового портфеля пiсля усунення причин, що стали пiдставою для прийняття такого рiшення.

     11. У разi встановлення пiд час розгляду заяви про отримання дозволу на передачу страхового портфеля вiдсутностi пiдстав для вiдмови у видачi такого дозволу Регулятор приймає рiшення про видачу дозволу на передачу страхового портфеля.

     12. Строк прийняття рiшення про видачу дозволу на передачу страхового портфеля становить 30 робочих днiв з дня одержання заяви про отримання дозволу на передачу страхового портфеля.

     13. У разi передачi страхового портфеля за всiма класами страхування, визначеними лiцензiєю такого страховика та договорами перестрахування, страховик зобов'язаний у межах процедури та з дотриманням вимог цього роздiлу передати також портфель договорiв про надання iнших фiнансових послуг, нiж страхування, за якими такий страховик надавав фiнансовi послуги.

     14. Регулятор має право провести позапланову перевiрку (iнспекцiю) страховика, що передає страховий портфель, та/або страховика-правонаступника протягом трьох мiсяцiв з дня передачi страхового портфеля.

     15. Обмеження щодо отримання конфiденцiйної iнформацiї та персональних даних, визначенi законодавством України, не поширюються на обмiн iнформацiєю мiж страховиком, що передає страховий портфель, та страховиком-правонаступником пiсля надання Регулятором дозволу на передачу страхового портфеля.

     Стаття 56. Повiдомлення страхувальникiв про передачу страхового портфеля

     1. Страховик, що передає страховий портфель, та страховик-правонаступник публiкують на своїх веб-сайтах iнформацiю про видачу Регулятором дозволу на передачу страхового портфеля протягом трьох робочих днiв з дня прийняття такого рiшення.

     2. Страховик-правонаступник повiдомляє у письмовiй формi кожного страхувальника за страховим портфелем, що передається, про отримання дозволу на передачу страхового портфеля протягом 30 днiв з дня отримання такого дозволу. За наявностi обґрунтованих пiдстав за погодженням з Регулятором цей строк може бути подовжений до 60 днiв.

     При цьому спосiб повiдомлення страхувальника про отримання дозволу на передачу страхового портфеля повинен давати змогу встановити дату вiдправлення такого повiдомлення страхувальнику.

     3. Страхувальник має право достроково припинити дiю договору страхування, який входить до складу страхового портфеля, що передається, протягом трьох мiсяцiв з дати отримання повiдомлення, визначеного частиною другою цiєї статтi.

     Нормативно-правовими актами Регулятора можуть бути встановленi особливi умови дострокового припинення договорiв страхування (у тому числi обмеження на дострокове припинення) у зв'язку з передачею страхового портфеля.

Роздiл X. ТИМЧАСОВА АДМIНIСТРАЦIЯ

     Стаття 57. Запровадження тимчасової адмiнiстрацiї

     1. Тимчасова адмiнiстрацiя запроваджується Регулятором у страховику, щодо якого прийнято рiшення Регулятора про звернення до суду iз заявою про вiдкриття лiквiдацiйної процедури страховика.

     2. Порядок призначення, здiйснення та припинення тимчасової адмiнiстрацiї, а також вимоги до тимчасового адмiнiстратора i порядок прийняття рiшення про дострокове припинення його повноважень встановлюються нормативно-правовими актами Регулятора.

     3. Функцiї тимчасової адмiнiстрацiї може виконувати одна особа або група осiб. У разi виконання функцiй тимчасової адмiнiстрацiї групою осiб призначається керiвник такої групи з числа осiб, що входять до її складу. Керiвник групи осiб, яка виконує функцiї тимчасової адмiнiстрацiї, набуває всiх повноважень одноосiбного тимчасового адмiнiстратора та може делегувати свої повноваження iншим особам, що входять до складу такої групи, залишаючись при цьому вiдповiдальним за здiйснення тимчасової адмiнiстрацiї.

     4. У рiшеннi Регулятора про призначення тимчасової адмiнiстрацiї також зазначаються:

     1) пiдстава запровадження тимчасової адмiнiстрацiї;

     2) завдання тимчасової адмiнiстрацiї;

     3) повноваження тимчасової адмiнiстрацiї;

     4) строк дiї тимчасової адмiнiстрацiї;

     5) особа (група осiб, у тому числi керiвник групи), що виконує функцiї тимчасової адмiнiстрацiї (далi - тимчасовий адмiнiстратор);

     6) порядок оплати працi (винагороди) тимчасового адмiнiстратора.

     5. Завданням тимчасового адмiнiстратора є органiзацiя збереження активiв страховика, документiв, iнформацiї, систем облiку та реєстрацiї, баз даних, а також iншi завдання, визначенi рiшенням Регулятора про призначення тимчасової адмiнiстрацiї.

     6. Тимчасова адмiнiстрацiя призначається на строк до дня призначення господарським судом лiквiдатора для здiйснення лiквiдацiйної процедури страховика.

     7. Тимчасовий адмiнiстратор приступає до виконання своїх обов'язкiв негайно пiсля прийняття Регулятором рiшення про призначення тимчасової адмiнiстрацiї.

     8. Одночасно з рiшенням про призначення тимчасової адмiнiстрацiї Регулятор приймає рiшення про вiдсторонення органiв управлiння страховика вiд управлiння. Тимчасовий адмiнiстратор набуває прав вiдсторонених органiв управлiння.

     У рiшеннi про вiдсторонення органiв управлiння страховика вiд управлiння також зазначаються вiдомостi стосовно керiвникiв страховика, якi вiдсторонюються, та пiдстави їх вiдсторонення.

     Рiшення Регулятора про призначення тимчасової адмiнiстрацiї та вiдсторонення органiв управлiння страховика вiд управлiння є виконавчим документом.

     9. Регулятор публiкує iнформацiю про призначення у страховику тимчасової адмiнiстрацiї та вiдсторонення органiв управлiння страховика вiд управлiння на сторiнках свого офiцiйного iнтернет-представництва.

     10. Тимчасова адмiнiстрацiя припиняється на пiдставi рiшення Регулятора, а також з дня призначення господарським судом лiквiдатора для здiйснення лiквiдацiйної процедури.

     Стаття 58. Вимоги до тимчасового адмiнiстратора

     1. Тимчасовим адмiнiстратором може бути:

     1) незалежний експерт (за договором);

     2) службовець Регулятора.

     Регулятор встановлює квалiфiкацiйнi вимоги до осiб, якi можуть бути призначенi для виконання функцiй тимчасової адмiнiстрацiї.

     2. Тимчасовим адмiнiстратором не може бути особа, яка:

     1) є кредитором, пов'язаною особою або власником iстотної участi у страховику, в якому призначено тимчасову адмiнiстрацiю;

     2) має судимiсть, не погашену або не зняту в установленому законом порядку, або є обвинуваченою у кримiнальному провадженнi;

     3) має простроченi зобов'язання перед будь-якою фiнансовою установою;

     4) має конфлiкт iнтересiв iз страховиком, у якому призначено тимчасову адмiнiстрацiю.

     3. На тимчасового адмiнiстратора поширюються обмеження, передбаченi законодавством у сферi запобiгання корупцiї, у тому числi щодо запобiгання конфлiкту iнтересiв.

     4. Конфлiктом iнтересiв є наявнiсть у тимчасового адмiнiстратора або його подружжя, батька, матерi, дiтей, рiдних братiв чи сестер особистих або дiлових iнтересiв у страховику, в якому призначена тимчасова адмiнiстрацiя, зокрема:

     1) заборгованостi перед страховиком або заборгованостi страховика, володiння будь-якими майновими правами щодо майна страховика;

     2) володiння майном, яке конкурує з майном страховика;

     3) перебування у трудових вiдносинах iз страховиком протягом останнiх п'яти рокiв;

     4) iнших iнтересiв, що можуть зашкодити неупередженому виконанню функцiй тимчасової адмiнiстрацiї.

     5. Регулятор зобов'язаний переконатися у вiдсутностi конфлiкту iнтересiв у особи, яка призначається тимчасовим адмiнiстратором, у визначеному ним порядку. У разi виявлення обставин, що становлять конфлiкт iнтересiв, пiсля початку тимчасової адмiнiстрацiї Регулятор зобов'язаний негайно вiдсторонити тимчасового адмiнiстратора вiд виконання обов'язкiв i призначити нового тимчасового адмiнiстратора.

     6. Регулятор має право достроково припинити повноваження тимчасового адмiнiстратора в будь-який час протягом строку, на який його призначено, i призначити нового тимчасового адмiнiстратора.

     7. Невиконання або неналежне виконання тимчасовим адмiнiстратором своїх повноважень вiдповiдно до цього Закону та нормативно-правових актiв Регулятора, що завдало збиткiв страховику, кредиторам страховика, є пiдставою для припинення виконання ним повноважень тимчасового адмiнiстратора.

     8. Тимчасовий адмiнiстратор не несе вiдповiдальностi за будь-якi дiї чи бездiяльнiсть, якщо вiн дiяв на пiдставi, у межах повноважень та у спосiб, що передбаченi законодавством.

     Стаття 59. Права та обов'язки тимчасового адмiнiстратора

     1. Тимчасовий адмiнiстратор має право:

     1) звертатися до Регулятора за консультацiєю для прийняття рiшень, що належать до його компетенцiї;

     2) отримувати вiд страховика iнформацiю та доступ до документiв, необхiдних для виконання своїх повноважень;

     3) залучати до роботи у процесi здiйснення тимчасової адмiнiстрацiї на пiдставi цивiльно-правових договорiв iнших осiб (радникiв, аудиторiв, юристiв, оцiнювачiв та iнших). Такi договори можуть бути розiрванi за iнiцiативою адмiнiстратора в односторонньому порядку вiдповiдно до цивiльного законодавства у день повiдомлення другої сторони про таке розiрвання;

     4) здiйснювати постiйний контроль за проведенням страховиком будь-яких операцiй;

     5) отримувати винагороду за здiйснення функцiй тимчасової адмiнiстрацiї (крiм службовця Регулятора) за рахунок страховика, у якому призначено тимчасову адмiнiстрацiю;

     6) отримувати винагороду в розмiрi та порядку, передбачених цим Законом;

     7) запитувати та отримувати документи або їх копiї вiд юридичних осiб, органiв державної влади, органiв мiсцевого самоврядування та вiд фiзичних осiб за їхньою згодою;

     8) отримувати iнформацiю з державних реєстрiв;

     9) подавати до Регулятора заяву про дострокове припинення своїх повноважень;

     10) здiйснювати iншi повноваження, передбаченi цим Законом, нормативно-правовими актами Регулятора та рiшенням Регулятора про призначення тимчасової адмiнiстрацiї.

     2. Тимчасовий адмiнiстратор зобов'язаний:

     1) неухильно дотримуватися вимог законодавства;

     2) здiйснювати заходи щодо захисту майна страховика;

     3) проводити аналiз фiнансово-господарського стану, iнвестицiйної та iншої дiяльностi страховика та подавати результати такого аналiзу до Регулятора разом iз документами, що пiдтверджують вiдповiдну iнформацiю;

     4) звiтувати перед Регулятором, подавати вiдомостi, документи та iнформацiю щодо дiяльностi тимчасового адмiнiстратора у порядку, встановленому нормативно-правовими актами Регулятора;

     5) розкривати iнформацiю про фiнансовий стан страховика та хiд здiйснення тимчасової адмiнiстрацiї у порядку, встановленому нормативно-правовими актами Регулятора;

     6) вживати заходiв для забезпечення нерозголошення конфiденцiйної iнформацiї та захисту персональних даних вiдповiдно до встановлених законодавством вимог;

     7) надавати державному реєстратору в електроннiй формi через веб-портал електронних сервiсiв вiдомостi, необхiднi для ведення Єдиного державного реєстру юридичних осiб, фiзичних осiб - пiдприємцiв та громадських формувань, у порядку, встановленому законодавством;

     8) вживати заходiв для недопущення будь-якої можливостi виникнення конфлiкту iнтересiв та невiдкладно повiдомляти Регулятора про наявнiсть конфлiкту iнтересiв;

     9) надсилати до органiв Нацiональної полiцiї України чи прокуратури повiдомлення про факти порушення законодавства, виявленi в дiяльностi працiвникiв пiдприємств та органiзацiй, що мiстять ознаки дiї (бездiяльностi), що становлять адмiнiстративнi чи кримiнальнi порушення;

     10) виконувати iншi повноваження, передбаченi законодавством.

     3. Пiд час реалiзацiї своїх прав та обов'язкiв тимчасовий адмiнiстратор зобов'язаний дiяти добросовiсно, розсудливо та з метою, з якою цi права та обов'язки надано (покладено).

     4. Тимчасовому адмiнiстратору забороняється розголошувати вiдомостi, що стали йому вiдомi у зв'язку з його дiяльнiстю, i використовувати їх у своїх iнтересах або iнтересах третiх осiб.

     5. Контроль за дiяльнiстю тимчасового адмiнiстратора здiйснюється Регулятором шляхом аналiзу поданої ним звiтностi, вiдомостей, документiв та iнформацiї у порядку, встановленому нормативно-правовими актами Регулятора.

     Стаття 60. Страхування та оплата працi тимчасового адмiнiстратора

     1. Тимчасовий адмiнiстратор укладає iз страховиком (крiм страховика, у якому вiн здiйснює функцiї тимчасової адмiнiстрацiї) договiр страхування вiдповiдальностi перед третiми особами за шкоду, заподiяну внаслiдок неумисних дiй або помилки пiд час здiйснення повноважень тимчасового адмiнiстратора, та договiр страхування вiд нещасних випадкiв.

     2. Договори страхування укладаються тимчасовим адмiнiстратором протягом трьох робочих днiв з дня прийняття Регулятором рiшення про призначення тимчасової адмiнiстрацiї.

     3. Мiнiмальний розмiр страхової суми за кожним договором страхування, укладеним тимчасовим адмiнiстратором, становить 300 розмiрiв прожиткового мiнiмуму для працездатних осiб.

     4. Порядок i умови страхування тимчасового адмiнiстратора встановлюються нормативно-правовими актами Регулятора.

     5. Сплата страхових платежiв за договорами страхування, укладеними тимчасовим адмiнiстратором, здiйснюється за рахунок страховика, в якому призначено тимчасову адмiнiстрацiю. Якщо тимчасовим адмiнiстратором є службовець Регулятора, сплата страхових платежiв за такими договорами страхування здiйснюється за рахунок Регулятора.

     6. Оплата працi тимчасового адмiнiстратора (крiм службовця Регулятора) та залучених ним осiб здiйснюється за рахунок страховика, в якому призначено тимчасову адмiнiстрацiю. Розмiр винагороди тимчасового адмiнiстратора за один мiсяць установлюється з урахуванням полiтики винагород i оплати працi страховика, практики оплати працi в такому страховику та не може перевищувати максимальний розмiр винагороди (заробiтної плати) керiвника такого страховика за один мiсяць.

Роздiл XI. ВИХIД СТРАХОВИКА З РИНКУ

     Стаття 61. Способи виходу страховика з ринку

     1. Вихiд страховика з ринку (далi - вихiд з ринку) - це припинення страховиком здiйснення дiяльностi iз страхування.

     2. Вихiд з ринку здiйснюється за рiшенням:

     1) страховика (добровiльний вихiд з ринку);

     2) Регулятора (примусовий вихiд з ринку).

     3. Особливостi виходу з ринку, порядок здiйснення процедури виходу з ринку встановлюються цим Законом та нормативно-правовими актами Регулятора.

     Стаття 62. Добровiльний вихiд з ринку

     1. Добровiльний вихiд з ринку здiйснюється шляхом прийняття загальними зборами страховика одного з таких рiшень:

     1) про реорганiзацiю страховика вiдповiдно до роздiлу VIII цього Закону;

     2) про лiквiдацiю страховика;

     3) про передачу страхового портфеля;

     4) про виконання страхового портфеля.

     2. Добровiльний вихiд з ринку можливий за умови, що стосовно такого страховика Регулятором не прийнято рiшення про визнання його неплатоспроможним та/або про анулювання його лiцензiї.

     3. Процедура виходу з ринку включає такi етапи:

     1) затвердження радою страховика проекту плану виходу з ринку;

     2) отримання попереднього висновку про погодження Регулятором проекту плану виходу з ринку;

     3) затвердження загальними зборами страховика плану виходу з ринку;

     4) отримання дозволу Регулятора на вихiд з ринку i погодження плану виходу з ринку;

     5) виконання плану виходу з ринку;

     6) анулювання лiцензiї на здiйснення дiяльностi iз страхування та виключення з Реєстру.

     4. Проект плану виходу з ринку розробляється страховиком та затверджується радою страховика.

     Проект плану виходу з ринку повинен вiдповiдати вимогам, встановленим нормативно-правовими актами Регулятора залежно вiд обраного способу добровiльного виходу з ринку згiдно з частиною першою цiєї статтi, зокрема, має передбачати порядок та строки виходу з ринку, основнi умови виходу з ринку, порядок здiйснення конвертацiї акцiй (часток) (за необхiдностi), порядок передачi активiв i зобов'язань та визначення їх вартостi, порядок виконання зобов'язань за укладеними правочинами, а також iншi положення, необхiднi для здiйснення виходу з ринку, з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.

     У разi здiйснення добровiльного виходу з ринку шляхом реорганiзацiї або передачi страхового портфеля проект плану виходу з ринку погоджується також всiма страховиками, якi беруть у ньому участь.

     Затверджений радою страховика проект плану виходу з ринку упродовж одного мiсяця подається до Регулятора для отримання попереднього висновку Регулятора про його погодження.

     5. Регулятор надає попереднiй висновок про погодження проекту плану виходу з ринку або вiдмовляє у наданнi такого висновку протягом 30 робочих днiв з дня отримання проекту плану виходу з ринку та повного пакета документiв, визначених Регулятором.

     Регулятор має право вiдмовити у наданнi попереднього висновку про погодження проекту плану виходу з ринку виключно у разi, якщо:

     1) проект плану виходу з ринку та/або поданi документи не вiдповiдають вимогам законiв України та/або нормативно-правових актiв Регулятора;

     2) подано неповний пакет документiв;

     3) проект плану виходу з ринку та/або поданi документи мiстять недостовiрну iнформацiю;

     4) iснує загроза невиконання страховиком зобов'язань перед страхувальниками та iншими кредиторами;

     5) у результатi реорганiзацiї або передачi страхового портфеля фiнансовий стан страховика-правонаступника не вiдповiдатиме вимогам, встановленим нормативно-правовими актами Регулятора, та/або страховик-правонаступник не буде спроможний виконувати зобов'язання перед страхувальниками та iншими кредиторами;

     6) Регулятором прийнято рiшення про вiднесення страховика, задiяного у процедурi виходу з ринку, до категорiї неплатоспроможних або про анулювання його лiцензiї;

     7) з iнших пiдстав, передбачених цим Законом залежно вiд обраного способу добровiльного виходу з ринку згiдно з частиною першою цiєї статтi.

     У разi звернення страховика за отриманням попереднього висновку про погодження плану виходу з ринку Регулятор має право:

     а) у будь-який час та на будь-якому етапi процедури виходу з ринку пiсля отримання такого звернення до завершення процедури призначити позапланову виїзну iнспекцiйну перевiрку такого страховика та/або вимагати проведення аудиторської перевiрки за рахунок страховика, та/або вимагати складання актуарного звiту незалежним актуарiєм;

     б) зазначити у рiшеннi про попереднiй висновок про погодження плану виходу страховика з ринку, про лiквiдацiю, про передачу страхового портфеля або про виконання страхового портфеля (залежно вiд рiшення, прийнятого загальними зборами) обмеження щодо дiяльностi страховика протягом здiйснення процедури виходу з ринку.

     6. Пiсля надання Регулятором попереднього висновку про погодження проекту плану виходу з ринку рада страховика скликає загальнi збори страховика для прийняття рiшення про вихiд з ринку, затвердження плану виходу з ринку та iнших документiв (за необхiдностi).

     Загальнi збори страховика мають право прийняти одне з рiшень, передбачених частиною першою цiєї статтi, протягом двох мiсяцiв з дати отримання попереднього висновку про погодження Регулятором проекту плану виходу з ринку залежно вiд обраного способу виходу з ринку.

     Рiшення про добровiльний вихiд з ринку, прийняте загальними зборами страховика до одержання попереднього висновку Регулятора про погодження плану виходу з ринку або пiсля спливу строку, визначеного пунктом 1 частини сьомої цiєї статтi, є нiкчемним.

     7. Страховик, загальнi збори якого прийняли рiшення про добровiльний вихiд з ринку, зобов'язаний:

     1) протягом трьох робочих днiв з дня прийняття такого рiшення звернутися до Регулятора про надання дозволу на вихiд з ринку та погодження плану добровiльного виходу з ринку;

     2) дотримуватися всiх вимог законодавства та обмежень, визначених у попередньому висновку Регулятора про погодження плану добровiльного виходу з ринку;

     3) надавати на письмову вимогу Регулятора документи та iнформацiю, а також письмовi пояснення з питань, що стосуються процедури виходу з ринку, у строки, визначенi такими вимогами.

     Регулятор приймає рiшення про надання дозволу на вихiд з ринку або про вiдмову в наданнi такого дозволу протягом трьох робочих днiв з дня отримання повного пакета документiв, визначених нормативно-правовими актами Регулятора.

     Регулятор має право вiдмовити у наданнi дозволу на добровiльний вихiд з ринку виключно у разi, якщо:

     а) поданi документи мiстять розбiжностi з проектом плану виходу з ринку, щодо якого Регулятором надано попереднiй висновок про погодження;

     б) поданi документи не вiдповiдають вимогам законодавства та/або нормативно-правових актiв Регулятора;

     в) подано неповний пакет документiв, визначений Регулятором;

     г) поданi документи мiстять недостовiрну iнформацiю.

     Страховик має право звернутися до Регулятора iз заявою про внесення змiн до плану виходу з ринку у разi наявностi обґрунтованих пiдстав, якi перешкоджають виконанню погодженого плану виходу з ринку. Регулятор має право надати попереднiй висновок про погодження змiн до плану виходу з ринку, якщо вважатиме пiдстави, наведенi страховиком, достатньо обґрунтованими. Погодження та виконання змiн до плану виходу з ринку здiйснюються за процедурами погодження та виконання плану виходу з ринку.

     8. Страховик зобов'язаний протягом семи робочих днiв з дня завершення процедури добровiльного виходу з ринку повiдомити Регулятора про завершення такої процедури шляхом подання заяви про анулювання лiцензiї та виключення з Державного реєстру фiнансових установ, а також надати документи, передбаченi частиною дев'ятою цiєї статтi, що пiдтверджують завершення процедури добровiльного виходу з ринку.

     9. Завершення процедури добровiльного виходу страховика з ринку пiдтверджують такi документи:

     1) у разi реорганiзацiї страховика шляхом приєднання або злиття - передавальний акт;

     2) у разi реорганiзацiї страховика шляхом подiлу - розподiльний баланс;

     3) у разi лiквiдацiї страховика - лiквiдацiйний баланс;

     4) у разi передачi страхового портфеля - передавальний акт;

     5) у разi виконання страхового портфеля - звiтнiсть страховика.

     До документiв, зазначених у цiй частинi, додається звiт суб'єкта аудиторської дiяльностi, що пiдтверджує їх достовiрнiсть та повноту. Документи, що пiдтверджують завершення процедури добровiльного виходу з ринку, пiдписуються уповноваженими представниками сторiн цих документiв.

     10. Подання страховиком заяви про анулювання лiцензiї та виключення з Державного реєстру фiнансових установ пiсля завершення процедури добровiльного виходу з ринку разом iз документами, передбаченими частиною дев'ятою цiєї статтi, є пiдставою для прийняття Регулятором рiшення про анулювання лiцензiї та виключення страховика з Державного реєстру фiнансових установ.

     11. Регулятор протягом 30 днiв з дня отримання вiд страховика заяви про анулювання лiцензiї та виключення з Державного реєстру фiнансових установ i доданих до неї документiв приймає одне з таких рiшень:

     1) про анулювання лiцензiї страховика та виключення його з Державного реєстру фiнансових установ;

     2) про залишення заяви про анулювання лiцензiї та виключення з Державного реєстру фiнансових установ без розгляду.

     12. Регулятор приймає рiшення, передбачене пунктом 2 частини одинадцятої цiєї статтi, з таких пiдстав:

     1) страховиком не подано документи, що пiдтверджують належне виконання ним плану виходу з ринку;

     2) страховиком не оформлено документи, що пiдтверджують виконання ним плану виходу з ринку, вiдповiдно до вимог законодавства;

     3) до подання заяви про анулювання лiцензiї та виключення з Державного реєстру фiнансових установ Регулятором було прийнято рiшення про визнання такого страховика неплатоспроможним та/або про анулювання його лiцензiї;

     4) недотримання страховиком плану виходу з ринку.

     13. У разi прийняття Регулятором рiшення про залишення без розгляду заяви про анулювання лiцензiї та виключення з Державного реєстру фiнансових установ з пiдстав, визначених пунктами 1 та/або 2 частини дванадцятої цiєї статтi, страховик має право повторно звернутися до Регулятора iз заявою про анулювання лiцензiї та виключення з Державного реєстру фiнансових установ та подати документи, що додаються до такої заяви, вiдповiдно до вимог цього Закону (за умови усунення причин, що стали пiдставою для прийняття Регулятором вiдповiдного рiшення) протягом одного мiсяця з дати прийняття Регулятором рiшення про залишення без розгляду ранiше поданої заяви про анулювання лiцензiї та виключення з Державного реєстру фiнансових установ.

     14. Перелiк та вимоги до документiв, якi подаються страховиком до Регулятора в межах процедури добровiльного виходу з ринку, та порядок їх подання визначаються нормативно-правовими актами Регулятора.

     15. Пiсля виключення з Державного реєстру фiнансових установ вiдомостей про страховика, яким прийнято рiшення про добровiльний вихiд з ринку без припинення юридичної особи, юридична особа, яка припинила здiйснювати дiяльнiсть iз страхування, може здiйснювати iншi види дiяльностi, визначенi законодавством, за умови дотримання вимог та з урахуванням наслiдкiв, передбачених частиною дванадцятою статтi 11 цього Закону.

     16. Вихiд з ринку фiлiї страховика-нерезидента здiйснюється за рiшенням страховика-нерезидента, яким було прийнято рiшення про створення такої фiлiї, вiдповiдно до процедури, визначеної цим Законом та нормативно-правовими актами Регулятора.

     17. Процедура виходу з ринку страховика вважається завершеною з дня прийняття Регулятором рiшення про виключення страховика з Державного реєстру фiнансових установ.

     Стаття 63. Особливостi лiквiдацiї страховика за рiшенням його загальних зборiв

     1. Лiквiдацiя страховика за рiшенням його загальних зборiв здiйснюється у порядку, визначеному Цивiльним кодексом України, Господарським кодексом України, законами України "Про акцiонернi товариства" та "Про товариства з обмеженою та додатковою вiдповiдальнiстю", з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.

     2. Вихiд страховика з ринку шляхом прийняття рiшення загальними зборами про лiквiдацiю страховика здiйснюється за умови отримання страховиком дозволу Регулятора на вихiд з ринку шляхом лiквiдацiї та затвердження Регулятором порядку лiквiдацiї страховика.

     3. Лiквiдацiя страховика розпочинається пiсля отримання дозволу Регулятора на вихiд з ринку шляхом лiквiдацiї.

     4. Регулятор надає дозвiл чи вiдмовляє у наданнi дозволу на вихiд з ринку шляхом лiквiдацiї протягом одного мiсяця з дня отримання вiд страховика заяви про лiквiдацiю та документiв, що додаються до неї.

     5. Для отримання дозволу на вихiд з ринку шляхом лiквiдацiї страховик подає до Регулятора заяву про лiквiдацiю i такi документи та iнформацiю:

     1) рiшення загальних зборiв про лiквiдацiю страховика;

     2) порядок лiквiдацiї страховика;

     3) призначення суб'єкта аудиторської дiяльностi;

     4) призначення персонального складу лiквiдацiйної комiсiї;

     5) строки проведення лiквiдацiї;

     6) iншу iнформацiю та документи, передбаченi нормативно-правовими актами Регулятора.

     6. Регулятор має право вiдмовити у наданнi дозволу на вихiд з ринку шляхом лiквiдацiї, якщо:

     1) страховика вiднесено Регулятором до категорiї неплатоспроможних;

     2) подано неповний пакет документiв, передбачений нормативно-правовими актами Регулятора;

     3) документи, поданi для отримання дозволу, мiстять неповну та/або недостовiрну iнформацiю;

     4) документи, поданi для отримання дозволу, не вiдповiдають вимогам законiв України та нормативно-правових актiв Регулятора.

     7. Регулятор має право призначити позапланову виїзну перевiрку страховика протягом п'яти робочих днiв з дня отримання вiд страховика заяви про лiквiдацiю.

     Стаття 64. Особливостi передачi страхового портфеля в межах процедури добровiльного виходу з ринку

     1. Страховик, який має намiр добровiльно вийти з ринку шляхом передачi страхового портфеля, передає страховий портфель за всiма класами страхування, на якi вiн має лiцензiю, всiма договорами страхування та перестрахування вiдповiдно до положень роздiлу IX цього Закону, за умови отримання попереднього висновку Регулятора про погодження плану виходу з ринку шляхом передачi страхового портфеля та отримання дозволу на передачу страхового портфеля такого страховика.

     Стаття 65. Виконання страхового портфеля

     1. Виконання страхового портфеля передбачає виконання страховиком всiх зобов'язань, пов'язаних iз здiйсненням страхової дiяльностi, у тому числi перед застрахованими особами, вигодонабувачами, страхувальниками та iншими кредиторами страховика, крiм субординованого боргу.

     2. Страховик, який виходить з ринку шляхом виконання страхового портфеля, має право достроково виконати свої зобов'язання, пов'язанi iз здiйсненням страхової дiяльностi, включаючи право розiрвання договорiв в односторонньому порядку. У разi вiдсутностi страхувальника та iншого кредитора такого страховика у мiсцi виконання зобов'язання або ухилення його вiд прийняття виконання зобов'язання страховик, який виходить з ринку шляхом виконання страхового портфеля, перераховує суму, що пiдлягає сплатi страхувальнику (iншому кредитору страховика), у депозит нотарiуса, нотарiальної контори вiдповiдно до законодавства України. Перерахування таких грошових коштiв або цiнних паперiв здiйснюється страховиком, який виходить з ринку шляхом виконання страхового портфеля, у строк до 30 календарних днiв з дня повiдомлення страхувальника або iншого кредитора про дострокове припинення зобов'язання.

     У разi наявностi у страховика, який виходить з ринку шляхом виконання страхового портфеля, майна або грошових коштiв клiєнтiв, на якi накладено обтяження (у тому числi публiчнi) та обмеження на розпорядження (у тому числi арешти), такий страховик зобов'язаний звернутися до осiб, якими цi обтяження та обмеження на розпорядження встановленi, для вжиття ними вiдповiдних заходiв щодо таких майна та грошових коштiв, а також письмово повiдомити про це осiб, в iнтересах яких цi обтяження або обмеження на розпорядження встановленi.

     3. Вихiд з ринку шляхом виконання страхового портфеля здiйснюється за умови попереднього погодження Регулятором плану виходу з ринку шляхом виконання страхового портфеля та одержання страховиком дозволу Регулятора на вихiд з ринку шляхом виконання страхового портфеля в порядку та вiдповiдно до вимог, визначених цим Законом.

     4. Рiшення про вихiд з ринку шляхом виконання страхового портфеля, про затвердження плану виконання страхового портфеля приймається загальними зборами страховика бiльш як трьома чвертями голосiв учасникiв вiд їх загальної кiлькостi.

     5. Вихiд з ринку шляхом виконання страхового портфеля здiйснюється за умови отримання страховиком дозволу Регулятора на виконання страхового портфеля.

     Регулятор надає дозвiл чи вiдмовляє у наданнi дозволу на виконання страхового портфеля протягом одного мiсяця з дня отримання заяви про виконання страхового портфеля та документiв, що додаються до неї.

     6. Для отримання дозволу Регулятора на виконання страхового портфеля страховик подає до Регулятора заяву i такi документи та iнформацiю:

     1) рiшення загальних зборiв страховика про виконання страхового портфеля;

     2) план виконання страхового портфеля;

     3) призначення суб'єкта аудиторської дiяльностi та незалежного актуарiя;

     4) строки виконання страхового портфеля;

     5) iншу iнформацiю та документи, передбаченi нормативно-правовими актами Регулятора.

     Строк виконання страхового портфеля не може перевищувати 180 календарних днiв.

     7. Виконання плану виконання страхового портфеля розпочинається пiсля отримання дозволу Регулятора на виконання страхового портфеля.

     8. Регулятор має право вiдмовити у наданнi дозволу на виконання страхового портфеля, якщо:

     1) страховика вiднесено Регулятором до категорiї неплатоспроможних;

     2) подано неповний пакет документiв, передбачений нормативно-правовими актами Регулятора;

     3) документи, поданi для отримання дозволу, мiстять неповну та/або недостовiрну iнформацiю;

     4) документи, поданi для отримання дозволу, не вiдповiдають вимогам законiв України та нормативно-правових актiв Регулятора.

     9. Регулятор має право у рiшеннi про надання дозволу на виконання страхового портфеля встановити страховику, якому видано такий дозвiл, заборону надавати окремi послуги.

     Стаття 66. Вихiд з ринку за рiшенням Регулятора

     1. Лiквiдацiя страховика у разi прийняття Регулятором рiшення про застосування до страховика заходу впливу у виглядi анулювання лiцензiї страховика з пiдстав, не пов'язаних з вiднесенням страховика до категорiї неплатоспроможних, здiйснюється вiдповiдно до Цивiльного кодексу України.

     Прийняття Регулятором рiшення про застосування до страховика заходу впливу у виглядi анулювання лiцензiї страховика з пiдстав, визначених пунктами 2 - 13, 15 частини другої статтi 123 цього Закону, є пiдставою для звернення Регулятора до господарського суду з позовом про лiквiдацiю страховика.

     2. Лiквiдацiя страховика у разi прийняття Регулятором рiшення про вiднесення страховика до категорiї неплатоспроможних та про анулювання лiцензiї страховика здiйснюється вiдповiдно до Кодексу України з процедур банкрутства.

     Прийняття Регулятором рiшення про вiднесення страховика до категорiї неплатоспроможних та про анулювання лiцензiї страховика вiдповiдно до частини першої статтi 123 цього Закону є пiдставою для звернення Регулятора до господарського суду iз заявою про вiдкриття провадження у справi про банкрутство страховика.

     3. Регулятор, за умови вiдсутностi у страховика зобов'язань за договорами страхування (перестрахування, спiвстрахування), звертається до господарського суду з позовом про лiквiдацiю страховика вiдповiдно до пункту 3 частини першої статтi 110 Цивiльного кодексу України протягом одного мiсяця з дати прийняття Регулятором рiшення про анулювання лiцензiї страховика з пiдстав, визначених пунктами 2 - 13, 15 частини другої статтi 123 цього Закону.

     4. Регулятор, за умови наявностi у страховика зобов'язань за договорами страхування (перестрахування, спiвстрахування):

     1) одночасно з прийняттям рiшення про анулювання лiцензiї страховика з пiдстав, визначених пунктами 2 - 13, 15 частини другої статтi 123 цього Закону, призначає тимчасову адмiнiстрацiю;

     2) протягом одного мiсяця з дати прийняття Регулятором рiшення про анулювання лiцензiї страховика з пiдстав, визначених пунктами 2 - 13, 15 частини другої статтi 123 цього Закону, звертається до господарського суду з позовом про лiквiдацiю страховика вiдповiдно до пункту 3 частини першої статтi 110 Цивiльного кодексу України та з клопотанням про призначення лiквiдатора страховика з числа арбiтражних керуючих у справах про банкрутство фiнансових установ.

     5. Повноваження тимчасового адмiнiстратора припиняються з дня призначення господарським судом лiквiдатора страховика.

     6. Порядок встановлення факту вiдсутностi або наявностi у страховика зобов'язань за договорами страхування (перестрахування, спiвстрахування) визначається нормативно-правовими актами Регулятора.

     7. Регулятор звертається до господарського суду iз заявою про вiдкриття провадження у справi про банкрутство вiдповiдно до Кодексу України з процедур банкрутства протягом одного мiсяця з дати прийняття Регулятором рiшення про вiднесення страховика до категорiї неплатоспроможних з пiдстав, визначених статтею 124 цього Закону, та рiшення про анулювання лiцензiї такого страховика.

     8. Розпочата процедура лiквiдацiї страховика не може бути зупинена/припинена, у тому числi в разi визнання протиправними (незаконними) та скасування iндивiдуальних актiв Регулятора, що були пiдставою для її початку.

     9. Процедура лiквiдацiї страховика вважається завершеною, а страховик як юридична особа - лiквiдованою з дня внесення запису про це до Єдиного державного реєстру юридичних осiб, фiзичних осiб - пiдприємцiв та громадських формувань.

     10. Регулятор вносить запис до Реєстру про лiквiдацiю страховика на пiдставi отриманого вiд суду затвердженого ним звiту лiквiдатора та лiквiдацiйного балансу.

Роздiл XII. РЕАЛIЗАЦIЯ СТРАХОВИХ ТА ПЕРЕСТРАХОВИХ ПРОДУКТIВ

     Стаття 67. Загальнi засади здiйснення дiяльностi з реалiзацiї страхових та/або перестрахових продуктiв

     1. Страховики, страховi посередники, а також їх керiвники з реалiзацiї та працiвники з реалiзацiї зобов'язанi здiйснювати дiяльнiсть (виконувати трудовi обов'язки) з реалiзацiї страхових та/або перестрахових продуктiв з максимальним урахуванням вимог та потреб клiєнтiв у страхуваннi.

     2. Умови винагороди за реалiзацiю, яка виплачується страховим посередникам, не повиннi створювати конфлiкт iнтересiв, максимально враховуючи потреби клiєнтiв, зокрема, такi особи не повиннi пропонувати клiєнтам укладення договору страхування та/або перестрахування виходячи з розмiру винагороди за реалiзацiю у випадках, якщо така особа може запропонувати iнший страховий та/або перестраховий продукт, який краще вiдповiдатиме вимогам та потребам клiєнта у страхуваннi.

     3. Конфлiктом iнтересiв при здiйсненнi дiяльностi з реалiзацiї страхових та/або перестрахових продуктiв є наявнi та потенцiйнi суперечностi мiж професiйними, посадовими обов'язками та особистими iнтересами страхового посередника, страховика, керiвника з реалiзацiї, працiвника з реалiзацiї, що можуть вплинути на добросовiсне виконання ними своїх повноважень (трудових обов'язкiв), об'єктивнiсть та неупередженiсть прийняття рiшень щодо надання посередницьких послуг клiєнту через нерiвномiрнiсть володiння iнформацiєю про страховi та/або перестраховi продукти та умови їх реалiзацiї.

     Страховому посереднику забороняється здiйснювати дiяльнiсть з реалiзацiї страхових та/або перестрахових продуктiв у разi неможливостi врегулювання конфлiкту iнтересiв, що може призвести до порушення прав клiєнта.

     4. Не вважається дiяльнiстю з реалiзацiї страхових та перестрахових продуктiв:

     1) надання iнформацiї для рекламних цiлей при здiйсненнi iншої дiяльностi, якщо особа не вживає будь-яких додаткових заходiв для укладення чи виконання договору страхування або перестрахування;

     2) дiяльнiсть з оцiнки збиткiв, а також оцiнка розмiру збиткiв оцiнювачами та суб'єктами оцiночної дiяльностi;

     3) надання страховикам та страховим посередникам iнформацiї про клiєнтiв (крiм персональних даних), якщо особа, яка надає таку iнформацiю, не вживає будь-яких додаткових заходiв для укладення договору страхування або перестрахування;

     4) надання клiєнтам виключно iнформацiї про страховi або перестраховi продукти, страхового посередника, страховика або перестраховика, якщо особа, яка надає таку iнформацiю, не вживає будь-яких заходiв для укладення договору страхування або перестрахування.

     Стаття 68. Найменування страхового посередника

     1. Слова "страховий брокер", "перестраховий брокер", "страховий агент", "субагент", "додатковий страховий агент", "страховий посередник" та похiднi вiд них дозволяється використовувати у найменуваннi, документах, рекламi, в засобах масової iнформацiї, в iнформацiї для клiєнтiв, страхувальникiв, вигодонабувачiв, застрахованих осiб, для iнших учасникiв страхового ринку, у друкованих, електронних та iнших iнформацiйних матерiалах, вивiсках тощо лише вiдповiдно страховому брокеру, перестраховому брокеру, страховому агенту, субагенту, додатковому страховому агенту та об'єднанням таких осiб.

     2. Особа, яка не є страховим брокером, перестраховим брокером, страховим агентом, субагентом, додатковим страховим агентом або об'єднанням таких осiб, не має права використовувати у своєму найменуваннi українською або iншою мовою вiдповiдно слова "страховий брокер", "перестраховий брокер", "страховий агент", "субагент", "додатковий страховий агент", "страховий посередник" або похiднi вiд них. Такi дiї вважаються недобросовiсною рекламою.

     Стаття 69. Розрахунки за договорами страхування та перестрахування за участю страхових посередникiв

     1. Грошовi кошти, сплаченi клiєнтом страховому посереднику (страхова та/або перестрахова премiя) на виконання договору страхування та/або перестрахування, вважаються такими, що сплаченi страховику та/або перестраховику.

     2. Грошовi кошти, сплаченi страховиком та/або перестраховиком страховому посереднику (страхова та/або перестрахова виплата) на виконання договору страхування та/або перестрахування, не вважаються сплаченими клiєнту (або кiнцевому отримувачу страхової та/або перестрахової виплати за договором страхування та/або перестрахування) до моменту отримання їх такою особою.

     3. Страховий посередник, який отримує страховi та/або перестраховi премiї та страховi та/або перестраховi виплати вiд клiєнтiв та/або страховикiв, та/або перестраховикiв, зобов'язаний укласти договiр страхування вiдповiдальностi страхового посередника на умовах, визначених цим Законом, та мати такi окремi поточнi рахунки в банку:

     1) поточний рахунок для цiлей провадження господарської дiяльностi;

     2) поточний рахунок iз спецiальним режимом використання для цiлей зарахування та перерахування страхових та/або перестрахових премiй та страхових та/або перестрахових виплат за договорами страхування та/або перестрахування, винагороди за реалiзацiю страховому посереднику.

     4. Кошти на поточному рахунку iз спецiальним режимом використання страхового посередника зараховуються та списуються в порядку, визначеному нормативно-правовими актами Регулятора.

     Страховий посередник використовує кошти, що знаходяться на окремому поточному рахунку iз спецiальним режимом використання, виключно для здiйснення зарахування та перерахунку страхових та/або перестрахових премiй, зарахування та перерахування страхових та/або перестрахових премiй головному офiсу представництва брокера-нерезидента, страхових та/або перестрахових виплат клiєнту та/або вигодонабувачу, iнших платежiв, що пов'язанi з виконанням договору страхування (перестрахування), винагороди за реалiзацiю страховому посереднику як частини страхової/перестрахової премiї, яка може бути перерахована на банкiвський рахунок страхового посередника, призначений для провадження господарської дiяльностi.

     Використання зазначених коштiв для будь-яких iнших цiлей забороняється.

     5. На кошти, що надiйшли на поточний рахунок iз спецiальним режимом використання, не може бути накладено арешт та звернено стягнення за зобов'язаннями страхового посередника, а також цi кошти не включаються до складу лiквiдацiйної маси у разi визнання страхового посередника банкрутом (неплатоспроможним).

     Розпорядження коштами з поточних рахункiв iз спецiальним режимом використання у разi визнання страхового посередника банкрутом (неплатоспроможним) здiйснюється у порядку, встановленому законом.

     6. Страховий посередник зобов'язаний перерахувати отриманi страховi та/або перестраховi премiї страховику-резиденту та/або перестраховику-резиденту, страховi та/або перестраховi виплати клiєнту-резиденту у строк, визначений договором iз страховиком та/або перестраховиком чи клiєнтом, але не пiзнiше трьох робочих днiв з дня отримання таких коштiв.

     Страховий посередник зобов'язаний перерахувати отриманi страховi та/або перестраховi премiї страховику-нерезиденту та/або перестраховику-нерезиденту, страховi та/або перестраховi виплати клiєнту-нерезиденту у строк, визначений договором iз страховиком (перестраховиком), але не пiзнiше 30 робочих днiв з дня отримання таких коштiв.

     Стаття 70. Винагорода за реалiзацiю страхових та/або перестрахових продуктiв

     1. Страховий агент, додатковий страховий агент отримують винагороду за реалiзацiю вiд страховика.

     2. Страховий та/або перестраховий брокер отримує винагороду за реалiзацiю вiд клiєнта або вiд страховика, або вiд перестраховика.

     Страховому та/або перестраховому брокеру заборонено отримувати винагороду за реалiзацiю в межах одного договору страхування (перестрахування) одночасно вiд клiєнта та вiд страховика або перестраховика, з яким клiєнт укладає договiр страхування або перестрахування.

     Якщо страховий та/або перестраховий брокер отримує винагороду за реалiзацiю вiд страховика (перестраховика), в договорi страхування або перестрахування додатково зазначаються:

     1) iнформацiя, що такий договiр укладено за посередництва такого страхового та/або перестрахового брокера;

     2) найменування та iдентифiкацiйний код у Єдиному державному реєстрi пiдприємств та органiзацiй України - для страхового та/або перестрахового брокера - юридичної особи, представництва страхового або перестрахового брокера - нерезидента;

     3) прiзвище, iм'я, по батьковi та реєстрацiйний номер облiкової картки платника податкiв або серiя та номер паспорта / номер паспорта у формi картки (для фiзичних осiб, якi через свої релiгiйнi переконання вiдмовляються вiд прийняття реєстрацiйного номера платника податкiв, повiдомили про це вiдповiдний контролюючий орган i мають вiдмiтку в паспортi) - для страхового та/або перестрахового брокера - фiзичної особи - пiдприємця.

     На вимогу клiєнта в договорi страхування або перестрахування також зазначається розмiр винагороди за реалiзацiю, яку отримує страховий брокер вiд страховика.

     3. Якщо винагорода за реалiзацiю страховому посереднику визначається у виглядi грошових коштiв, такий посередник вiдповiдно до умов договору iз страховиком, перестраховиком або клiєнтом має право утримувати цю винагороду за рахунок коштiв, сплачених клiєнтом на виконання договору страхування або перестрахування.

     Стаття 71. Реалiзацiя страхових та/або перестрахових продуктiв

     1. Дiяльнiсть з реалiзацiї страхових продуктiв здiйснюється страховиком, страховим посередником (крiм перестрахового брокера) та включає такi напрями дiяльностi:

     1) рекламування та/або проведення маркетингових, рекламних та iнших пiдготовчих заходiв, спрямованих на укладення договорiв страхування, зокрема, але не виключно, надання iнформацiї про умови договору страхування вiдповiдно до критерiїв та/або потреб, визначених клiєнтами, проведення порiвняльного аналiзу за критерiями клiєнтiв, консультування щодо умов договору страхування вiдповiдно до критерiїв та/або потреб, визначених клiєнтами;

     2) пропонування, пропозицiя та консультування клiєнта щодо укладення договору страхування, проведення iншої роботи з пiдготовки до укладення договорiв страхування;

     3) укладення та внесення змiн до договору страхування, зокрема, але не виключно, залучення до оцiнювання страхового ризику, вiрогiдностi настання страхової подiї, оформлення документiв та розрахункiв щодо сплати страхової премiї;

     4) отримання страхової премiї вiд клiєнта та подальше її перерахування страховику;

     5) оформлення необхiдних документiв для своєчасного здiйснення страхової виплати та iнша дiяльнiсть, пов'язана з органiзацiєю врегулювання страхового випадку;

     6) отримання страхової виплати вiд страховика та подальше її перерахування клiєнту.

     Страховий агент, додатковий страховий агент, субагент може виконувати всi зазначенi у цiй частинi види дiяльностi або частину з них, що визначається договором iз страховиком, у тому числi щодо розмiру його винагороди, з урахуванням обмежень, визначених статтею 77 цього Закону.

     Страховик може залучати бiльше нiж одного страхового посередника (страхового агента, додаткового страхового агента, субагента) для реалiзацiї одного страхового продукту в межах одного договору страхування, за умови що такi страховi посередники виконують рiзнi види дiяльностi iз зазначених у частинi першiй цiєї статтi.

     2. Дiяльнiсть з реалiзацiї перестрахових продуктiв здiйснюється страховиком та/або перестраховим брокером та включає такi напрями:

     1) рекламування та/або проведення маркетингових, рекламних та iнших пiдготовчих заходiв, спрямованих на укладення договорiв перестрахування, зокрема, але не виключно, надання iнформацiї про умови договору перестрахування вiдповiдно до критерiїв та/або потреб, визначених перестрахувальниками;

     2) пропозицiя та консультування перестрахувальника щодо укладення договору перестрахування;

     3) укладення та внесення змiн до договору перестрахування (ковер-ноти, сертифiката, полiса, свiдоцтва тощо), зокрема, але не виключно, залучення до оцiнювання страхового ризику, вiрогiдностi настання страхової подiї, оформлення документiв та розрахункiв за договором перестрахування;

     4) отримання перестрахової премiї вiд перестрахувальника та подальше її перерахування перестраховику;

     5) оформлення необхiдних документiв для своєчасного здiйснення перестрахової виплати перестраховиком;

     6) отримання перестрахової виплати вiд перестраховика та подальше її перерахування перестрахувальнику.

     Стаття 72. Право на дiяльнiсть з реалiзацiї страхових та/або перестрахових продуктiв

     1. Право на дiяльнiсть (виконання трудових обов'язкiв, функцiй) з реалiзацiї страхових та/або перестрахових продуктiв мають особи, якi вiдповiдають вимогам, встановленим цим Законом, та включенi до вiдповiдних перелiкiв працiвникiв з реалiзацiї або до Реєстру посередникiв. До таких осiб належать:

     1) страховики через своїх працiвникiв з реалiзацiї та керiвникiв з реалiзацiї - за напрямами, визначеними частиною першою (крiм пiдпунктiв 4 - 6) статтi 71 цього Закону;

     2) страховi посередники:

     а) страховi агенти - фiзичнi особи - за напрямами, визначеними частиною першою (крiм пiдпунктiв 4 - 6) статтi 71 цього Закону;

     б) страховi агенти - фiзичнi особи - пiдприємцi - за напрямами, визначеними частиною першою (крiм пiдпунктiв 5 i 6) статтi 71 цього Закону;

     в) страховi агенти - юридичнi особи - за напрямами, визначеними частиною першою статтi 71 цього Закону;

     г) додатковi страховi агенти - за напрямами, визначеними частиною першою (крiм пiдпунктiв 5 i 6) статтi 71 цього Закону;

     ґ) субагенти - в межах повноважень, визначених частиною першою (крiм пiдпунктiв 4 - 6) статтi 71 цього Закону, та вiдповiдно до договору, укладеного iз страховим агентом;

     д) страховi брокери - за напрямами, визначеними частиною першою статтi 71 цього Закону;

     е) перестраховi брокери - за напрямами, визначеними частиною другою статтi 71 цього Закону.

     2. Право на дiяльнiсть з реалiзацiї страхових та/або перестрахових продуктiв також мають страховi брокери - нерезиденти та страховi агенти - нерезиденти, якi у встановленому порядку повiдомили Регулятора про намiр здiйснювати дiяльнiсть на територiї України.

     Стаття 73. Вимоги до осiб, якi здiйснюють дiяльнiсть (виконують трудовi обов'язки) з реалiзацiї страхових та/або перестрахових продуктiв

     1. Страховi посередники - фiзичнi особи та фiзичнi особи - пiдприємцi, працiвники з реалiзацiї та керiвники з реалiзацiї страховикiв, страхових посередникiв - юридичних осiб, представництв страхових та/або перестрахових брокерiв - нерезидентiв та страхових посередникiв - фiзичних осiб - пiдприємцiв до початку та впродовж всiєї дiяльностi (виконання трудових обов'язкiв) з реалiзацiї страхових та/або перестрахових продуктiв зобов'язанi мати:

     1) повну цивiльну дiєздатнiсть;

     2) пiдтвердження необхiдного рiвня знань вiдповiдно до статей 83 i 84 цього Закону;

     3) бездоганну дiлову репутацiю. Ознаками вiдсутностi бездоганної дiлової репутацiї є такi обставини:

     а) особа в установленому законодавством порядку позбавлена права займати посади або займатися професiйною дiяльнiстю, у тому числi особа, яка страховим посередником та за порушення вимог цього Закону була виключена з Реєстру посередникiв, - протягом трьох рокiв з дня прийняття такого рiшення Регулятором або страховиком;

     б) особа має судимiсть, не погашену або не зняту в установленому законом порядку, за кримiнальнi правопорушення у сферi господарської дiяльностi;

     в) особа була вiдповiдальною за виконання ключових функцiй або була власником iстотної участi у фiнансовiй установi не менше шести мiсяцiв протягом одного року, що передує прийняттю рiшення про застосування заходу впливу у виглядi:

     анулювання всiх лiцензiй фiнансової установи - протягом п'яти рокiв з дати прийняття рiшення вiдповiдного державного органу про анулювання лiцензiї;

     вiдсторонення керiвництва вiд управлiння фiнансовою установою та призначення тимчасової адмiнiстрацiї у фiнансовiй установi у разi встановлення порушення фiнансовою установою законiв та iнших нормативно-правових актiв, що регулюють дiяльнiсть з надання фiнансових послуг, - протягом п'яти рокiв з дати прийняття рiшення вiдповiдного державного органу про вiдсторонення керiвництва вiд управлiння фiнансовою установою та призначення тимчасової адмiнiстрацiї;

     г) особа була керiвником, головним бухгалтером або власником iстотної участi у фiнансовiй установi не менше шести мiсяцiв, якщо таку фiнансову установу в цей перiод або протягом одного року пiсля цього було визнано банкрутом та/або пiддано процедурi примусової лiквiдацiї, - протягом 10 рокiв з дня визнання фiнансової установи банкрутом або початку процедури примусової лiквiдацiї;

     ґ) особа включена до перелiку осiб, пов'язаних iз терористичною дiяльнiстю, або стосовно неї застосовано санкцiї вiдповiдно до Закону України "Про санкцiї" та/або мiжнароднi санкцiї, та/або дiї якої створюють умови для виникнення воєнного конфлiкту та застосування воєнної сили проти України;

     4) чинний договiр страхування вiдповiдальностi за класом страхування 13 вiдповiдно до статтi 74 цього Закону.

     Стаття 74. Договiр страхування вiдповiдальностi страхових посередникiв

     1. Предметом договору страхування вiдповiдальностi страхових посередникiв є страховi iнтереси страхувальника, що не суперечать законодавству України i пов'язанi з вiдшкодуванням майнової шкоди, заподiяної третiм особам внаслiдок помилки або необережностi такого страхового посередника у процесi дiяльностi з реалiзацiї страхових та/або перестрахових продуктiв, у тому числi при виконаннi положень статтi 69 цього Закону.

     2. Страхова сума за договором страхування вiдповiдальностi страхових посередникiв не може становити менше 4 вiдсоткiв суми отриманих страховим посередником страхових та перестрахових премiй за договорами страхування та/або перестрахування, укладеними протягом року, що минув, за сприяння такого посередника, та менше 170 розмiрiв мiнiмальної мiсячної заробiтної плати, встановленої законом на 1 сiчня року, в якому укладається договiр страхування, якщо iнше не передбачено законодавством.

     3. Страхове покриття за договором страхування вiдповiдальностi страхових посередникiв вiдповiдно до частин першої i другої цiєї статтi включає вiдповiдальнiсть за помилки або необережнiсть працiвникiв з реалiзацiї страхового посередника у процесi виконання трудових обов'язкiв з реалiзацiї страхових та/або перестрахових продуктiв.

     4. Страховий агент - фiзична особа - пiдприємець, страховий агент - юридична особа, страховий брокер та перестраховий брокер, якi отримують страховi та/або перестраховi премiї та страховi та/або перестраховi виплати, зобов'язанi мати чинний договiр страхування вiдповiдальностi страхових посередникiв, дiйсний на територiї України.

     У разi вiдсутностi такого договору страхування страховик та/або перестраховик несе вiдповiдальнiсть перед клiєнтами за майнову шкоду, заподiяну третiм особам внаслiдок помилки або необережностi страхового посередника у процесi здiйснення дiяльностi з реалiзацiї страхових та/або перестрахових продуктiв.

     5. Страховий агент - фiзична особа, додатковий страховий агент, субагент має право укласти договiр страхування вiдповiдальностi страхових посередникiв.

     У разi вiдсутностi такого договору страховик несе вiдповiдальнiсть за майнову шкоду, заподiяну третiм особам внаслiдок помилки або необережностi страхового агента - фiзичної особи, додаткового страхового агента, у тому числi при виконаннi положень статтi 69 цього Закону, якщо iнше не визначено договором з таким страховиком.

     6. У разi спiвпрацi страхового агента - фiзичної особи або додаткового страхового агента з бiльше нiж одним страховиком вiдповiдальнiсть перед клiєнтами за майнову шкоду, заподiяну третiм особам внаслiдок помилки або необережностi такого посередника, у тому числi при виконаннi положень статтi 69 цього Закону, несе страховик, страховi продукти якого реалiзує такий посередник, якщо iнше не визначено договором з таким страховиком.

     7. Договiр страхування професiйної вiдповiдальностi страхового або перестрахового брокера-нерезидента та представництва страхового або перестрахового брокера-нерезидента, оформлений у країнi його мiсцезнаходження чи мiсця реєстрацiї, мiсцезнаходження чи мiсця реєстрацiї його головного офiсу, вважається таким, що вiдповiдає вимогам цього Закону, якщо страхова сума (лiмiт вiдповiдальностi) за таким полiсом становить не менше суми, передбаченої частиною другою цiєї статтi, та його дiя (страхове покриття) поширюється на всю територiю України.

     Стаття 75. Виконання трудових обов'язкiв з реалiзацiї страхових та/або перестрахових продуктiв керiвниками з реалiзацiї страховика та страхового посередника

     1. Керiвники з реалiзацiї страховика, страхового посередника зобов'язанi забезпечувати виконання таким страховиком, страховим посередником вимог законодавства про реалiзацiю страхових продуктiв.

     2. Додатковий страховий агент повинен призначити особу, вiдповiдальну за дiяльнiсть з реалiзацiї страхових продуктiв, яка є керiвником з реалiзацiї такого посередника у розумiннi цього Закону.

     3. Керiвники з реалiзацiї повиннi мати знання та навички, необхiднi для реалiзацiї страхових та/або перестрахових продуктiв, та вiдповiдати вимогам, передбаченим статтею 73 цього Закону.

     4. Керiвники з реалiзацiї зобов'язанi:

     1) органiзовувати проходження навчання працiвниками з реалiзацiї вiдповiдного страховика, страхового посередника до початку їхньої дiяльностi з реалiзацiї страхових та/або перестрахових продуктiв у порядку, визначеному статтями 83 i 84 цього Закону;

     2) органiзовувати проходження працiвниками з реалiзацiї вiдповiдного страховика, страхового посередника пiдвищення квалiфiкацiї не менше одного разу на три роки у порядку, визначеному статтею 84 цього Закону;

     3) забезпечувати перевiрку вiдповiдностi працiвникiв з реалiзацiї вiдповiдного страховика, страхового посередника вимогам, передбаченим статтею 73 цього Закону;

     4) надавати працiвникам з реалiзацiї вiдповiдного страховика, страхового посередника консультацiї, роз'яснення з питань реалiзацiї страхових та/або перестрахових продуктiв;

     5) здiйснювати контроль за працiвниками з реалiзацiї вiдповiдного страховика, страхового посередника в частинi повноти надання клiєнту iнформацiї вiдповiдно до статей 85 - 88 цього Закону;

     6) встановлюти порядок забезпечення виконання та дотримання працiвниками з реалiзацiї вiдповiдного страховика, страхового посередника вимог законодавства, що регулює дiяльнiсть з реалiзацiї страхових та перестрахових продуктiв (комплаєнс);

     7) запобiгати порушенням законодавства, що регулює дiяльнiсть з реалiзацiї страхових та перестрахових продуктiв, працiвниками з реалiзацiї вiдповiдного страховика, страхового посередника;

     8) у разi виявлення порушень законодавства, що регулює дiяльнiсть з реалiзацiї страхових та перестрахових продуктiв, працiвниками з реалiзацiї вiдповiдного страховика, страхового посередника вживати заходiв для усунення таких порушень.

     Стаття 76. Виконання трудових обов'язкiв з реалiзацiї страхових та/або перестрахових продуктiв працiвниками з реалiзацiї страховика

     1. Страховик, який отримав лiцензiю на здiйснення дiяльностi iз страхування, має право на реалiзацiю вiдповiдних страхових та/або перестрахових продуктiв шляхом виконання його працiвниками трудових обов'язкiв з реалiзацiї вiдповiдних страхових продуктiв.

     2. Страховик зобов'язаний вести перелiки своїх керiвникiв з реалiзацiї та працiвникiв з реалiзацiї, працiвникiв з реалiзацiї страхового агента та субагента, якi реалiзують його страховi продукти.

     Перелiки працiвникiв з реалiзацiї страхового агента та субагента можуть надаватися страховиком шляхом розмiщення у своєму перелiку актуальних посилань на перелiки працiвникiв з реалiзацiї, що ведуться таким страховим агентом та субагентом на своїх веб-сайтах.

     Такi перелiки мають мiстити iнформацiю про працiвникiв з реалiзацiї, передбачену частинами п'ятою, шостою i сьомою цiєї статтi.

     Страховик зобов'язаний надавати на вимогу Регулятора документи, що пiдтверджують iнформацiю, передбачену частинами п'ятою, шостою i сьомою цiєї статтi.

     Порядок та вимоги щодо розкриття iнформацiї в перелiку працiвникiв з реалiзацiї визначаються Регулятором.

     3. Страховик несе вiдповiдальнiсть згiдно iз законодавством за достовiрнiсть, актуальнiсть та повноту перелiку своїх працiвникiв з реалiзацiї.

     Страховик здiйснює контроль актуальностi перелiку працiвникiв з реалiзацiї страхового агента та субагента, якi реалiзують його страховi продукти.

     4. Страховик має право на реалiзацiю страхових продуктiв iнших страховикiв вiдповiдно до укладеного договору з урахуванням вимог цього Закону.

     5. Страховик зобов'язаний перевiряти вiдповiднiсть своїх працiвникiв з реалiзацiї вимогам, передбаченим статтею 73 цього Закону.

     6. Страховик зобов'язаний забезпечувати органiзацiю навчання своїх керiвникiв з реалiзацiї та працiвникiв з реалiзацiї та пiдвищення їхньої квалiфiкацiї у порядку, визначеному статтями 83 i 84 цього Закону.

     7. Страховик зобов'язаний здiйснювати контроль за дотриманням своїми працiвниками з реалiзацiї вимог, визначених цим Законом, протягом усього строку дiї трудових вiдносин з такими особами.

     8. Страховик зобов'язаний затвердити, запровадити та регулярно переглядати внутрiшнi полiтики та процедури щодо реалiзацiї страхових та перестрахових продуктiв його керiвниками з реалiзацiї та працiвниками з реалiзацiї з метою забезпечення виконання вимог, передбачених частинами п'ятою, шостою i сьомою цiєї статтi.

     9. Страховик несе вiдповiдальнiсть перед клiєнтами за виконання умов договору страхування та/або перестрахування у разi допущення помилок або необережностi його працiвниками з реалiзацiї.

     Стаття 77. Здiйснення дiяльностi з реалiзацiї страхових продуктiв страховими агентами та додатковими страховими агентами

     1. Страховик має право реалiзовувати свої страховi продукти через страхового агента та додаткового страхового агента, якi внесенi до Реєстру посередникiв.

     2. Страховий агент, додатковий страховий агент здiйснює свою дiяльнiсть з реалiзацiї страхових продуктiв вiд iменi та в iнтересах страховика на пiдставi договору iз страховиком, укладеного вiдповiдно до законодавства, з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

     Страховий агент, додатковий страховий агент має право здiйснювати дiяльнiсть з реалiзацiї страхових продуктiв вiд iменi та в iнтересах кiлькох страховикiв на пiдставi договорiв, укладених з кожним iз страховикiв вiдповiдно до законодавства, з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

     При здiйсненнi дiяльностi з реалiзацiї страхових продуктiв страховим агентом його керiвник з реалiзацiї та працiвники з реалiзацiї повиннi вiдповiдати вимогам, передбаченим статтею 73 цього Закону.

     При здiйсненнi дiяльностi з реалiзацiї страхових продуктiв додатковим страховим агентом його керiвник з реалiзацiї повинен вiдповiдати вимогам, передбаченим статтею 73 цього Закону.

     3. У договорi, на пiдставi якого виникають повноваження страхового агента, додаткового страхового агента, зазначаються:

     1) iнформацiя про те, що особа є страховим агентом чи додатковим страховим агентом;

     2) перелiк повноважень, якi страховик передає страховому агенту, додатковому страховому агенту, iз зазначенням iнформацiї про повноваження страхового агента за дорученням страховика на вчинення дiй, пов'язаних iз внесенням записiв про своїх субагентiв, внесенням змiн до записiв та виключенням записiв iз Реєстру посередникiв;

     3) розмiр максимальної страхової суми щодо окремого предмета договору страхування чи окремої застрахованої особи, на яку страховий агент, додатковий страховий агент може укласти один договiр страхування;

     4) строки та порядок подання вiдомостей страховику про договори страхування, укладенi страховим агентом, додатковим страховим агентом;

     5) строки та порядок перерахування страховику страхових премiй, отриманих страховим агентом, додатковим страховим агентом (за наявностi);

     6) обов'язковi реквiзити для перерахування страхових премiй (за наявностi) iз зазначенням номера поточного рахунку iз спецiальним режимом використання страхового агента - фiзичної особи - пiдприємця, страхового агента - юридичної особи, додаткового страхового агента;

     7) вiдомостi про територiю дiї повноважень страхового агента, додаткового страхового агента;

     8) порядок розрахунку розмiру та строки сплати винагороди за реалiзацiю страхового агента, додаткового страхового агента;

     9) умова про те, хто несе вiдповiдальнiсть перед клiєнтами за збитки, заподiянi внаслiдок помилки або необережностi такого посередника, його керiвникiв з реалiзацiї та працiвникiв з реалiзацiї, у тому числi при виконаннi положень статтi 69 цього Закону;

     10) iншi умови за домовленiстю сторiн.

     Договiр починає дiяти не ранiше дати внесення запису про страхового агента, додаткового страхового агента до Реєстру посередникiв.

     4. Якщо територiя дiї повноважень страхового агента, додаткового страхового агента договором не визначена, повноваження такої особи поширюються на всю територiю України.

     5. Страховий агент - фiзична особа - пiдприємець, страховий агент - юридична особа, додатковий страховий агент має право отримувати страховi премiї вiд клiєнтiв за договорами страхування з подальшим перерахуванням їх страховику, якщо це визначено договором та за умови наявностi поточного рахунку iз спецiальним режимом використання i договору страхування вiдповiдальностi такого страхового посередника вiдповiдно до цього Закону.

     Страховим агентам - фiзичним особам заборонено отримувати страховi премiї за договорами страхування вiд клiєнтiв. У такому разi укладений договiр страхування вважається нiкчемним.

     6. Страховий агент за погодженням iз страховиком має право передати частину своїх зобов'язань щодо реалiзацiї страхових продуктiв субагенту на пiдставi договору.

     7. Страховик зобов'язаний здiйснювати контроль за вiдповiднiстю дiяльностi страхового агента, його керiвникiв з реалiзацiї та працiвникiв з реалiзацiї, додаткового страхового агента, його керiвникiв з реалiзацiї, субагента, його керiвникiв з реалiзацiї та працiвникiв з реалiзацiї вимогам цього Закону, iнших актiв законодавства, що регулюють дiяльнiсть з реалiзацiї страхових продуктiв, протягом строку дiї договору з таким посередником.

     8. Страховик зобов'язаний розробити, затвердити, запровадити та регулярно переглядати свої внутрiшнi полiтики (процедури, положення) щодо порядку взаємодiї та спiвпрацi iз страховими агентами, додатковими страховими агентами, субагентами.

     9. Внутрiшнi полiтики (процедури, положення) страховика, передбаченi частиною восьмою цiєї статтi, повиннi включати, зокрема:

     1) правила органiзацiї роботи страховика iз страховими агентами, додатковими страховими агентами, субагентами, порядок укладення та розiрвання договорiв з ними;

     2) порядок внесення записiв, внесення змiн до записiв та виключення записiв про страхових агентiв, додаткових страхових агентiв, субагентiв з Реєстру посередникiв;

     3) порядок монiторингу вiдповiдностi страхових агентiв, додаткових страхових агентiв, субагентiв вимогам цього Закону та порядок оновлення iнформацiї про них у Реєстрi посередникiв;

     4) порядок органiзацiї та проведення навчання страхових агентiв, додаткових страхових агентiв, субагентiв, їх керiвникiв з реалiзацiї та працiвникiв з реалiзацiї, пiдвищення їхньої квалiфiкацiї;

     5) порядок контролю за дотриманням страховими агентами, додатковими страховими агентами, субагентами вимог законодавства, що регулює дiяльнiсть з реалiзацiї страхових продуктiв, а також порядок реагування страховика на порушення умов дiяльностi, допущенi такими страховими посередниками;

     6) порядок нарахування та виплати винагороди за реалiзацiю страховим агентам та додатковим страховим агентам.

     10. Неналежний контроль страховика за дiяльнiстю страхових агентiв, додаткових страхових агентiв, субагентiв вiдповiдно до умов договору визнається Регулятором порушенням законодавства, що регулює дiяльнiсть з реалiзацiї страхових продуктiв.

     11. Страховий агент - фiзична особа - пiдприємець, страховий агент - юридична особа, субагент - фiзична особа - пiдприємець, субагент - юридична особа зобов'язанi вести перелiк своїх працiвникiв з реалiзацiї та надавати його страховику, страховi продукти якого реалiзує такий посередник. Такий перелiк може надаватися страховику у виглядi актуального посилання на перелiк працiвникiв з реалiзацiї, що ведеться таким страховим агентом, субагентом на своєму веб-сайтi.

     Перелiк працiвникiв з реалiзацiї має мiстити iнформацiю про вiдповiднiсть таких осiб вимогам, передбаченим статтями 73, 83 i 84 цього Закону.

     Страховик зобов'язаний надавати на вимогу Регулятора документи, що пiдтверджують iнформацiю, передбачену цiєю частиною.

     Порядок та вимоги щодо розкриття iнформацiї в перелiку працiвникiв з реалiзацiї страхового агента, субагента визначаються нормативно-правовими актами Регулятора.

     Стаття 78. Здiйснення дiяльностi з реалiзацiї страхових та/або перестрахових продуктiв страховими та перестраховими брокерами

     1. Страховi та/або перестраховi брокери здiйснюють дiяльнiсть з надання посередницьких послуг у страхуваннi та/або перестрахуваннi як виключний вид дiяльностi не ранiше дати внесення їх в Реєстр посередникiв.

     2. Дозволяється сумiщення дiяльностi страхового та перестрахового брокера однiєю юридичною особою, представництвом страхового або перестрахового брокера - нерезидента.

     3. Страховий та/або перестраховий брокер здiйснює дiяльнiсть вiд власного iменi та в iнтересах клiєнта на пiдставi договору, укладеного вiдповiдно до законодавства України та вимог мiжнародного права.

     Договiр з клiєнтом та/або страховиком, та/або перестраховиком починає дiяти не ранiше дня внесення запису про страхового та/або перестрахового брокера до Реєстру посередникiв.

     4. Страховий та/або перестраховий брокер має право надавати консультацiї та/або допомогу клiєнту при виконаннi страховиком та/або перестраховиком договору страхування та/або перестрахування, визначену в договорi.

     5. Страховий брокер при супроводженнi клiєнта у процесi врегулювання страхового випадку має право здiйснювати виплату клiєнту страхового вiдшкодування за рахунок власних коштiв (у перiод очiкування виплати страхового вiдшкодування страховиком) з подальшою компенсацiєю страховому брокеру цих виплат за рахунок коштiв, отриманих вiд страховика як страхове вiдшкодування.

     6. Страховий та/або перестраховий брокер має право надавати iншi посередницькi послуги, пов'язанi з реалiзацiєю страхових та/або перестрахових продуктiв, зокрема, але не виключно, з консультування, навчання, надання експертно-iнформацiйних послуг з питань оцiнки ризикiв та збиткiв, на пiдставi укладеного договору iз страховиком та/або перестраховиком за винагороду.

     7. Страховому та/або перестраховому брокеру забороняється:

     1) отримувати винагороду за реалiзацiю страхового (перестрахового) продукту за одним укладеним договором страхування (перестрахування) одночасно вiд клiєнта i вiд страховика (перестраховика);

     2) входити до складу виконавчого органу або ради страховика - керiвнику страхового та/або перестрахового брокера - юридичної особи, представництва страхового та/або перестрахового брокера - нерезидента, страховому брокеру - фiзичнiй особi - пiдприємцю;

     3) бути власником частки у статутному капiталi страховика;

     4) перебувати у правовiдносинах, якi можуть поставити пiд загрозу здiйснення дiяльностi з реалiзацiї страхових та перестрахових продуктiв в iнтересах клiєнта;

     5) мати у складi власникiв iстотної участi керiвникiв страховика, страховика та його пов'язаних осiб.

     У разi якщо страховий брокер, який є фiзичною особою - пiдприємцем, отримає у спадок частку у статутному капiталi страховика, страхового агента або додаткового страхового агента, вiн зобов'язаний вiдчужити таку частку протягом трьох мiсяцiв з дня отримання спадщини.

     У разi невiдчуження частки у статутному капiталi страховика, страхового агента, додаткового страхового агента протягом встановленого цiєю частиною строку такий страховий брокер виключається з Реєстру посередникiв.

     8. Пiд час здiйснення дiяльностi з реалiзацiї страхових та перестрахових продуктiв страховий та/або перестраховий брокер - фiзична особа - пiдприємець та керiвники з реалiзацiї страхового та/або перестрахового брокера - юридичної особи, представництва страхового та/або перестрахового брокера - нерезидента зобов'язанi дотримуватися таких вимог:

     1) мати знання, необхiднi для укладення договору страхування та/або перестрахування, а саме щодо загальних та спецiальних умов страхування та/або перестрахування, якi пропонуються страховиками та/або перестраховиками;

     2) провести порiвняльний аналiз загальних умов договорiв страхування двох або бiльше страховикiв та надати клiєнту iнформацiю, передбачену пунктом 9 частини першої статтi 88 цього Закону, надати клiєнту консультацiю щодо обґрунтованого вибору страховика та/або перестраховика, вiд iменi i за дорученням клiєнта домовитися про строки i умови укладення договору страхування та/або перестрахування, а також супроводжувати клiєнта у процесi врегулювання страхового випадку до дня отримання страхової виплати страхувальником та/або перестрахувальником або вигодонабувачем згiдно з договором страхування або iз законом, якщо це передбачено договором.

     9. При здiйсненнi дiяльностi з надання посередницьких послуг у страхуваннi та/або перестрахуваннi страховим та/або перестраховим брокером його керiвники з реалiзацiї та працiвники з реалiзацiї зобов'язанi вiдповiдати вимогам, передбаченим статтею 73 цього Закону.

     Страховий та/або перестраховий брокер зобов'язаний перевiряти iнформацiю щодо вiдповiдностi своїх керiвникiв з реалiзацiї та працiвникiв з реалiзацiї таким вимогам.

     10. Страховий та/або перестраховий брокер зобов'язаний забезпечувати органiзацiю навчання своїх керiвникiв з реалiзацiї та працiвникiв з реалiзацiї у порядку, визначеному статтями 83 i 84 цього Закону.

     11. Страховий та/або перестраховий брокер зобов'язаний вести перелiк своїх працiвникiв з реалiзацiї, до якого включається iнформацiя про вiдповiднiсть таких осiб вимогам, передбаченим статтями 73, 83 i 84 цього Закону.

     Страховий та/або перестраховий брокер зобов'язаний надавати на вимогу Регулятора документи, що пiдтверджують iнформацiю, передбачену цiєю частиною, частинами дев'ятою i десятою цiєї статтi.

     Порядок та вимоги щодо розкриття iнформацiї в перелiку працiвникiв з реалiзацiї страхового та перестрахового брокера визначаються нормативно-правовими актами Регулятора.

     Стаття 79. Система реєстрацiї страхових посередникiв

     1. Регулятор у визначеному його нормативно-правовими актами порядку створює та веде Реєстр посередникiв.

     2. Реєстр посередникiв складається з:

     1) Реєстру осiб, якi здiйснюють дiяльнiсть з надання посередницьких послуг, перелiк яких визначено у пунктi 2 частини першої статтi 72 цього Закону;

     2) електронного кабiнету адмiнiстратора системи Реєстру посередникiв;

     3) публiчних електронних кабiнетiв заявникiв для подання документiв в електроннiй формi.

     3. Адмiнiстратором Реєстру посередникiв є Регулятор.

     4. Реєстр посередникiв ведеться з метою забезпечення доступу до публiчної iнформацiї щодо страхових посередникiв.

     5. Реєстр посередникiв є публiчним, крiм iнформацiї з обмеженим доступом.

     6. Страховий посередник має право на отримання будь-якої iнформацiї про себе, внесеної до Реєстру посередникiв.

     7. Доступ до iнформацiї в Реєстрi посередникiв є безоплатним.

     8. Програмне забезпечення Реєстру посередникiв має передбачати:

     1) можливiсть подання документiв в електроннiй формi для реєстрацiї страхових посередникiв;

     2) можливiсть iдентифiкацiї осiб, якi подають документи для реєстрацiї страхових посередникiв;

     3) контроль за повнотою заповнення заявки на реєстрацiю страхового посередника;

     4) перегляд стану розгляду поданих документiв;

     5) публiчний доступ до iнформацiї, що мiститься в Реєстрi посередникiв, крiм iнформацiї з обмеженим доступом;

     6) ведення реєстрацiйних справ у Реєстрi посередникiв в електроннiй формi (внесення запису, внесення змiни до запису та виключення запису) та створення їх електронного архiву;

     7) зберiгання iнформацiї про страхових посередникiв протягом не менше трьох рокiв з дня виключення запису з Реєстру посередникiв та публiчний доступ до такої iнформацiї, крiм iнформацiї з обмеженим доступом;

     8) захист iнформацiї, у тому числi персональних даних, згiдно iз законодавством.

     9. Вичерпний перелiк документiв, що подаються для реєстрацiї в Реєстрi посередникiв, порядок ведення записiв у Реєстрi посередникiв, порядок та строки реєстрацiї страхових посередникiв, порядок надання доступу до Реєстру посередникiв, порядок формування та зберiгання реєстрацiйних справ, порядок розгляду звернень страховикiв та страхових посередникiв щодо iнформацiї, що мiститься в Реєстрi посередникiв, та перелiк вiдомостей, що належать до iнформацiї з обмеженим доступом, визначаються нормативно-правовими актами Регулятора.

     Стаття 80. Iнформацiя, що мiститься в Реєстрi посередникiв

     1. Запис про страхового посередника в Реєстрi посередникiв мiстить таку iнформацiю:

     1) вид особи, яка здiйснює дiяльнiсть з надання посередницьких послуг, перелiк яких визначено у пунктi 2 частини першої статтi 72 цього Закону;

     2) повне та скорочене (за наявностi) найменування - для юридичної особи та представництва страхового або перестрахового брокера - нерезидента або прiзвище, iм'я та по батьковi (за наявностi) - для фiзичної особи та фiзичної особи - пiдприємця;

     3) код у Єдиному державному реєстрi пiдприємств та органiзацiй України - для юридичної особи та представництва страхового або перестрахового брокера - нерезидента або реєстрацiйний номер облiкової картки платника податкiв або серiя та номер паспорта / номер паспорта у формi картки (для фiзичних осiб, якi через свої релiгiйнi переконання вiдмовляються вiд прийняття реєстрацiйного номера платника податкiв, повiдомили про це вiдповiдний контролюючий орган i мають вiдмiтку в паспортi) - для фiзичної особи та фiзичної особи - пiдприємця;

     4) мiсцезнаходження;

     5) адреса веб-сайту страхового посередника (за наявностi), номери телефонiв та адреси електронної пошти контактних осiб страхового посередника;

     6) перелiк страхових та перестрахових продуктiв за класами страхування, за якими страховий посередник має право здiйснювати дiяльнiсть з реалiзацiї страхових та/або перестрахових продуктiв;

     7) наявнiсть у страхового посередника договору страхування вiдповiдальностi страхового посередника (за наявностi), строк його дiї, а також найменування та код у Єдиному державному реєстрi пiдприємств та органiзацiй України страховика, з яким укладено такий договiр, або полiса професiйної вiдповiдальностi страхового або перестрахового брокера - нерезидента та страхового або перестрахового брокера - нерезидента, оформлений у країнi його мiсцезнаходження чи мiсця реєстрацiї, мiсцезнаходження чи мiсця реєстрацiї його головного офiсу, та строк його дiї, найменування та номер реєстрацiї страховика-нерезидента в реєстрi уповноваженого органу в країнi його реєстрацiї;

     8) платiжнi реквiзити поточного рахунку iз спецiальним режимом використання страхового посередника для цiлей зарахування та перерахування страхових та/або перестрахових премiй, страхових та/або перестрахових виплат за договорами страхування та/або перестрахування (за наявностi) та винагороди за реалiзацiю;

     9) наявнiсть та мiсцезнаходження вiдокремлених пiдроздiлiв страхового посередника;

     10) частка iстотної участi страхового агента, додаткового страхового агента, субагента у будь-якому страховику;

     11) частка iстотної участi будь-якого страховика у страховому посереднику;

     12) прiзвище, iм'я та по батьковi (за наявностi) та посада керiвникiв з реалiзацiї, iнформацiя про пiдтвердження необхiдного рiвня знань таких керiвникiв з реалiзацiї страхового посередника, дата такого пiдтвердження;

     13) заходи впливу, застосованi до страхового посередника, включаючи iнформацiю про оскарження таких заходiв впливу у судi iз зазначенням результату оскарження;

     14) найменування та код у Єдиному державному реєстрi пiдприємств та органiзацiй України страховикiв, реалiзацiю страхових та/або перестрахових продуктiв яких здiйснює страховий посередник;

     15) сумiщення дiяльностi страхового брокера з дiяльнiстю перестрахового брокера;

     16) дата внесення запису про страхового посередника до Реєстру посередникiв, дата внесення змiн до запису про страхового посередника в Реєстрi посередникiв, пiдстава та дата виключення запису про страхового посередника з Реєстру посередникiв.

     2. Зазначенi в Реєстрi посередникiв вiдомостi щодо реєстрацiйного номера облiкової картки платника податкiв або серiї та номера паспорта / номера паспорта у формi картки (для фiзичних осiб, якi через свої релiгiйнi переконання вiдмовляються вiд прийняття реєстрацiйного номера платника податкiв, повiдомили про це вiдповiдний контролюючий орган i мають вiдмiтку в паспортi), унiкального номера запису в Єдиному державному демографiчному реєстрi, мiсця проживання, дати народження фiзичних осiб, стосовно яких зазначається iнформацiя в Реєстрi посередникiв, їх мiсцезнаходження (крiм областi, району, населеного пункту), номера поточного рахунку iз спецiальним режимом використання є iнформацiєю з обмеженим доступом та не пiдлягають вiдображенню у вiдкритому доступi.

     Стаття 81. Реєстрацiя страхових посередникiв

     1. Реєстрацiю та внесення записiв про страхових агентiв, додаткових страхових агентiв, субагентiв до Реєстру посередникiв здiйснює страховик, реалiзацiю страхових продуктiв якого здiйснює такий посередник.

     Страховик має право уповноважити страхового агента на здiйснення дiй, пов'язаних з внесенням записiв про своїх субагентiв до Реєстру посередникiв вiдповiдно до пункту 2 частини третьої статтi 77 цього Закону, у порядку, передбаченому цiєю статтею та нормативно-правовими актами Регулятора.

     2. Страховик зобов'язаний:

     1) перевiряти iнформацiю про вiдповiднiсть страхового агента - фiзичної особи, страхового агента - фiзичної особи - пiдприємця, субагента - фiзичної особи - пiдприємця та керiвникiв з реалiзацiї страхового агента - фiзичної особи - пiдприємця, страхового агента - юридичної особи, додаткового страхового агента та субагента - юридичної особи вимогам, передбаченим статтею 73 цього Закону;

     2) перевiряти наявнiсть у Реєстрi посередникiв iнформацiї про страхового агента, субагента, додаткового страхового агента, за потреби вносити змiни та актуалiзувати iнформацiю;

     3) вносити до Реєстру посередникiв записи про страхового агента, додаткового страхового агента, субагента;

     4) вносити змiни до запису про страхового агента, додаткового страхового агента, субагента до Реєстру посередникiв у разi змiни iнформацiї, передбаченої статтею 80 цього Закону.

     3. Страховий агент, додатковий страховий агент зобов'язаний надавати страховику документи для пiдтвердження iнформацiї, передбаченої статтею 80 цього Закону.

     Субагент зобов'язаний надавати страховому агенту, з яким вiн уклав договiр, документи для пiдтвердження iнформацiї, передбаченої статтею 80 цього Закону.

     4. Страховий агент - фiзична особа - пiдприємець, страховий агент - юридична особа зобов'язаний надавати страховику актуальний перелiк своїх працiвникiв з реалiзацiї, субагентiв, їх працiвникiв з реалiзацiї та регулярно його оновлювати.

     5. Страховик несе вiдповiдальнiсть згiдно iз законодавством за достовiрнiсть, актуальнiсть та повноту записiв про страхового агента, додаткового страхового агента, субагента у Реєстрi посередникiв.

     6. Страховий агент, додатковий страховий агент має право звернутися до Регулятора щодо внесення змiн до запису в Реєстрi посередникiв про такого посередника, у тому числi про субагента, з яким спiвпрацює страховий агент, з наданням вiдповiдних документiв, що пiдтверджують цi змiни.

     7. Реєстрацiю страхових та перестрахових брокерiв та внесення вiдповiдних записiв до Реєстру посередникiв здiйснює Регулятор на пiдставi поданої ними електронної заявки через публiчний електронний кабiнет заявника у Реєстрi посередникiв.

     Заявка подається разом iз наданням копiй оригiналiв документiв, що пiдтверджують iнформацiю, передбачену статтею 80 цього Закону.

     8. Регулятор приймає рiшення та повiдомляє особу про її реєстрацiю як страхового та/або перестрахового брокера або про вiдмову у реєстрацiї, або про залишення заявки без розгляду.

     У повiдомленнi про вiдмову у реєстрацiї або про залишення заявки без розгляду зазначаються пiдстави прийняття такого рiшення.

     9. Пiдставою для прийняття рiшення про вiдмову у реєстрацiї особи страховим або перестраховим брокером є:

     1) невiдповiднiсть фiзичної особи - пiдприємця, керiвника з реалiзацiї юридичної особи, страхового або перестрахового брокера - нерезидента вимогам статтi 73 цього Закону;

     2) недостовiрнiсть iнформацiї у документах, поданих особою до Регулятора для внесення до Реєстру посередникiв.

     10. Заявка про реєстрацiю особи як страхового та/або перестрахового брокера може бути залишена без розгляду, якщо:

     1) особою не подано або подано не в повному обсязi документи, перелiк яких визначений нормативно-правовими актами Регулятора, на пiдтвердження вiдповiдностi вимогам цього Закону до страхових посередникiв;

     2) документи оформленi з порушенням вимог законодавства України;

     3) документи мiстять неправдиву або неповну iнформацiю, а особа не усунула недолiки, виявленi в поданих документах.

     11. Пiсля усунення причин, що були пiдставою для вiдмови у реєстрацiї або залишення заявки про реєстрацiю особи як страхового та/або перестрахового брокера без розгляду, особа може повторно подати таку заявку, яка розглядається у порядку, встановленому цiєю статтею.

     Стаття 82. Виключення запису з Реєстру посередникiв

     1. Право на здiйснення дiяльностi з реалiзацiї страхових та/або перестрахових продуктiв страховим посередником припиняється з дня виключення запису про таку особу з Реєстру посередникiв.

     2. Виключення запису з Реєстру посередникiв про страхового агента, субагента, додаткового страхового агента з пiдстав, визначених пунктами 1 - 9 частини четвертої цiєї статтi, здiйснює страховик.

     Про таке виключення страховик зобов'язаний повiдомити Регулятора iз зазначенням пiдстави виключення та наданням пiдтвердних документiв.

     Страховик має право уповноважити страхового агента на здiйснення дiй, пов'язаних з виключенням запису про свого субагента з Реєстру посередникiв вiдповiдно до пункту 2 частини третьої статтi 77 цього Закону, в порядку, передбаченому цiєю статтею та нормативно-правовими актами Регулятора.

     Виключення запису про страхового агента, субагента та додаткового страхового агента з Реєстру посередникiв з пiдстав, визначених пунктами 10 - 14 частини четвертої цiєї статтi, здiйснює Регулятор.

     3. Виключення запису про страхового та/або перестрахового брокера з Реєстру посередникiв здiйснює Регулятор.

     4. Виключення запису про страхового посередника з Реєстру посередникiв здiйснюється з таких пiдстав:

     1) невiдповiднiсть страхового посередника - фiзичної особи та фiзичної особи - пiдприємця, керiвникiв з реалiзацiї страхового посередника - юридичної особи та представництва страхового або перестрахового брокера - нерезидента, страхового посередника - фiзичної особи - пiдприємця вимогам, передбаченим статтею 73 цього Закону;

     2) встановлення фактiв подання страховим посередником недостовiрної iнформацiї у документах, на пiдставi яких запис про таку особу внесено до Реєстру посередникiв;

     3) наявнiсть заборони на здiйснення вiдповiдної дiяльностi фiзичною особою та фiзичною особою - пiдприємцем за рiшенням суду, що набрало законної сили;

     4) вiдсутнiсть iнформацiї про проходження страховим посередником - фiзичною особою та фiзичною особою - пiдприємцем, керiвником з реалiзацiї страхового посередника - юридичної особи, страхового або перестрахового брокера - нерезидента, фiзичної особи - пiдприємця навчання або пiдвищення квалiфiкацiї у строки, визначенi цим Законом;

     5) проведення державної реєстрацiї припинення страхового посередника як юридичної особи, представництва страхового або перестрахового брокера - нерезидента або державної реєстрацiї припинення пiдприємницької дiяльностi страхового посередника, який є фiзичною особою - пiдприємцем;

     6) смерть фiзичної особи, фiзичної особи - пiдприємця або визнання такої особи безвiсно вiдсутньою чи померлою за рiшенням суду;

     7) виявлення фактiв приймання страхових (перестрахових) премiй та страхових (перестрахових) виплат страховими посередниками без дотримання вимог щодо вiдкриття та ведення поточного рахунку iз спецiальним режимом використання, встановлених цим Законом;

     8) неподання повiдомлення про новий договiр страхування вiдповiдальностi страхового посередника, передбачений статтею 74 цього Закону (якщо страховий посередник отримує страховi та/або перестраховi премiї, страховi та/або перестраховi виплати);

     9) встановлення фактiв подання страховим посередником недостовiрної iнформацiї у документах, на пiдставi яких запис про таку особу та її керiвникiв з реалiзацiї внесено до Реєстру посередникiв;

     10) систематичне порушення страховим посередником та його керiвниками з реалiзацiї законодавства про реалiзацiю страхових та перестрахових продуктiв та/або про захист прав споживачiв;

     11) невиконання страховим посередником та його керiвниками з реалiзацiї розпорядження Регулятора про усунення порушень;

     12) порушення страховим посередником та його керiвниками з реалiзацiї вимог законодавства про запобiгання та протидiю легалiзацiї (вiдмиванню) доходiв, одержаних злочинним шляхом, фiнансуванню тероризму та фiнансуванню розповсюдження зброї масового знищення;

     13) нездiйснення страховим посередником дiяльностi з надання посередницьких послуг протягом останнiх 12 мiсяцiв;

     14) подання страховим посередником заяви про виключення запису про нього з Реєстру посередникiв.

     5. Виключення запису про страхового посередника з Реєстру посередникiв з пiдстав, визначених частиною четвертою цiєї статтi, здiйснюється лише за наявностi документiв, що пiдтверджують такi пiдстави.

     6. Регулятор веде та розмiщує на сторiнках свого офiцiйного iнтернет-представництва перелiк страхових посередникiв, якi втратили бездоганну дiлову репутацiю, записи про яких виключено з Реєстру посередникiв через порушення законодавства про реалiзацiю страхових та перестрахових продуктiв з пiдстав, визначених пунктами 1 - 4 i 7 - 12 частини четвертої цiєї статтi.

     7. Регулятор має право встановити строки та порядок, додатковi пiдстави для виключення записiв з Реєстру посередникiв.

     Стаття 83. Навчальнi програми, за якими здiйснюється пiдготовка та пiдвищення квалiфiкацiї страхових посередникiв

     1. Регулятор визначає вимоги до навчальних програм, за якими здiйснюється пiдготовка та пiдвищення квалiфiкацiї страхових посередникiв (далi - навчальнi програми), мiнiмального обсягу знань та навичок страхових посередникiв, керiвникiв з реалiзацiї та працiвникiв з реалiзацiї страховикiв та страхових посередникiв, необхiдного для здiйснення такими особами дiяльностi (виконання трудових обов'язкiв) з реалiзацiї страхових та/або перестрахових продуктiв.

     2. Навчальнi програми, завдання для тестування розробляються та затверджуються страховиком, страховим брокером, перестраховим брокером та/або закладами освiти з урахуванням вимог частини першої цiєї статтi.

     3. Навчальна програма має передбачати здобуття знань та навичок щодо:

     1) законодавства, яке регулює вiдносини у сферi страхування та пенсiйного забезпечення;

     2) стану та розвитку ринку страхування та iнших ринкiв фiнансових послуг;

     3) порядку та умов здiйснення страхування та перестрахування;

     4) порядку оцiнювання потреб клiєнта;

     5) порядку укладення договорiв страхування та перестрахування;

     6) порядку та умов здiйснення страхової виплати;

     7) захисту прав споживачiв (у тому числi вирiшення спорiв).

     4. Тривалiсть навчання має становити не менше 15 годин на рiк.

     Стаття 84. Навчання осiб, якi здiйснюють дiяльнiсть (виконують трудовi обов'язки) з реалiзацiї страхових та/або перестрахових продуктiв

     1. Керiвники з реалiзацiї та працiвники з реалiзацiї страховикiв та страхових посередникiв до початку своєї дiяльностi зобов'язанi пройти навчання за навчальними програмами вiдповiдно до вимог статтi 83 цього Закону та пiдтвердити необхiдний рiвень знань у порядку, визначеному нормативно-правовими актами Регулятора.

     2. Навчання страхових посередникiв може проводитися за будь-якою формою здобуття освiти, визначеною Законом України "Про освiту", у тому числi з використанням iнформацiйно-комунiкацiйних технологiй. Таке навчання можуть здiйснювати страховики, страховi посередники та/або суб'єкти надання освiтнiх послуг на рiвнях професiйної освiти.

     3. Органiзацiю навчання керiвникiв з реалiзацiї та працiвникiв з реалiзацiї страховика, страхових агентiв, додаткових страхових агентiв, субагентiв забезпечують страховики.

     Страховик може передати свої повноваження, передбаченi цiєю статтею, щодо субагента вiдповiдному страховому агенту, за умови дотримання таким страховим агентом вимог, передбачених цiєю статтею.

     4. Страховий агент, додатковий страховий агент повинен пройти навчання в частинi порядку та умов здiйснення страхування у кожного страховика, реалiзацiю продуктiв якого такий страховий посередник має намiр здiйснювати.

     5. Страховий, перестраховий брокер повинен забезпечити органiзацiю навчання своїх керiвникiв з реалiзацiї та працiвникiв з реалiзацiї.

     6. Особи, зазначенi в частинi першiй цiєї статтi, зобов'язанi не менше одного разу на три роки з дня реєстрацiї в Реєстрi посередникiв або внесення до перелiкiв працiвникiв з реалiзацiї проходити пiдвищення квалiфiкацiї за вiдповiдними програмами пiдвищення квалiфiкацiї та отримувати пiдтвердження необхiдного рiвня знань у порядку, визначеному нормативно-правовими актами Регулятора.

     7. Порядок проведення навчання осiб, якi здiйснюють дiяльнiсть з реалiзацiї страхових та/або перестрахових продуктiв, та пiдтвердження ними необхiдного рiвня знань розробляється Регулятором.

Роздiл XIII. ВИМОГИ ДО УКЛАДЕННЯ ТА ВИКОНАННЯ ДОГОВОРIВ СТРАХУВАННЯ

     Стаття 85. Переддоговiрнi вiдносини

     1. Страховий продукт, що пропонується клiєнту, має вiдповiдати вимогам та потребам клiєнта у страхуваннi.

     2. До укладення договору страхування страховик (страховий посередник) на пiдставi отриманої вiд клiєнта iнформацiї зобов'язаний з'ясувати потреби та вимоги цього клiєнта у страхуваннi.

     3. З метою визначення потреб та вимог клiєнта у страхуваннi страховик (страховий посередник) може запропонувати клiєнту заповнити заяву на страхування за встановленою страховиком формою або в iнший спосiб визначити потреби клiєнта у страхуваннi залежно вiд специфiки та складностi страхового продукту та/або типу клiєнта.

     4. Перед укладенням договору страхування життя страховик (страховий посередник) надає клiєнту безоплатну iндивiдуальну консультацiю щодо умов страхових продуктiв, що пропонуються, та рекомендацiї (пропозицiї), який страховий продукт максимально вiдповiдатиме вимогам та потребам клiєнта у страхуваннi, крiм випадкiв, якщо клiєнту пропонуються стандартнi страховi продукти та/або якщо клiєнт у письмовiй формi вiдмовився вiд такої консультацiї та/або рекомендацiй. Iндивiдуальна консультацiя та рекомендацiї (пропозицiї) щодо умов стандартних страхових продуктiв за класами страхування життя надаються за рiшенням страховика (страхового посередника) або на запит клiєнта.

     Страховик (страховий посередник) розробляє внутрiшнi положення (полiтики) щодо порядку надання iндивiдуальних консультацiй та формування рекомендацiй (пропозицiй) клiєнту стосовно страхування життя залежно вiд специфiки/складностi страхового продукту та типу клiєнта.

     При укладеннi договорiв страхування за класами страхування iншими, нiж страхування життя, така iндивiдуальна консультацiя надається за рiшенням страховика (страхового посередника) або на запит клiєнта.

     5. Перед укладенням договору страхування життя страховик (страховий посередник) зобов'язаний отримати пiдтвердження клiєнта у письмовiй формi про ознайомлення з iнформацiєю про страховий продукт та про те, що наданої iнформацiї достатньо для прийняття ним усвiдомленого рiшення про укладення вiдповiдного договору страхування.

     6. Перед укладенням договору страхування страховик (страховий посередник) зобов'язаний забезпечити клiєнта доступною та вичерпною iнформацiєю про страховий продукт, про страховика та страхового посередника, якщо страховий продукт реалiзується через страхового посередника, з метою прийняття клiєнтом усвiдомленого рiшення про укладення договору страхування.

     Стаття 86. Iнформацiя про страховий продукт, яка надається клiєнту до укладення договору страхування

     1. Страховик (страховий посередник) до укладення договору страхування надає клiєнту iнформацiю про страховий продукт, що пропонується, з урахуванням специфiки страхового продукту та потреб клiєнта.

     Форма та вимоги до надання iнформацiї про страховий продукт встановлюються нормативно-правовими актами Регулятора.

     2. До укладення договору страхування життя страховик (страховий посередник) зобов'язаний надати клiєнту iнформацiю про:

     1) порядок визначення та розмiр страхової суми та/або страхової виплати;

     2) страховi ризики;

     3) розмiр та порядок визначення можливих вигод, що перевищують встановленi договором страховi суми та/або страховi виплати;

     4) розмiри, строки та порядок сплати страхової премiї, а також умови редукування (зменшення) страхових сум та/або страхових виплат у разi несплати страхової премiї у визначенi договором розмiрi та строки;

     5) строк, на який може бути укладений договiр страхування;

     6) умови вiдмови вiд договору страхування, порядок дострокового припинення його дiї та визначення розмiру викупної суми;

     7) порядок оподаткування страхових виплат, порядок застосування податкових пiльг у разi укладення договору страхування життя;

     8) iншi умови залежно вiд особливостей/специфiки страхового продукту.

     Якщо страховик (страховий посередник) у зв'язку з пропозицiєю або укладенням договору страхування життя надає кiлькiсну iнформацiю про розмiр можливих вигод, що перевищують встановленi договором страховi суми та/або страховi виплати, вiн зобов'язаний надати таку пропозицiю з рiзними процентними ставками, на пiдставi яких буде визначено розмiр майбутнiх страхових сум та/або страхових виплат, включених до пропозицiї. Страховик (страховий посередник) повинен чiтко i зрозумiло повiдомити клiєнту, що такий розрахунок є лише розрахунковою моделлю, заснованою на припущеннях, i не може бути пiдставою для здiйснення страхових виплат у разi настання страхового випадку за договором страхування.

     3. Iнформацiю про стандартний страховий продукт страховик (страховий посередник) надає клiєнту у виглядi унiфiкованого (стандартизованого) документа, що мiстить загальну iнформацiю про такий продукт (далi - iнформацiйний документ про стандартний страховий продукт).

     4. Страховик розробляє та затверджує iнформацiйний документ про стандартний страховий продукт окремо щодо кожного страхового продукту та розмiщує такi iнформацiйнi документи на власному веб-сайтi.

     5. Iнформацiйний документ про стандартний страховий продукт має бути стислим, складається у чiткiй i доступнiй клiєнту формi та надається страховиком або страховим посередником клiєнтовi безоплатно.

     6. В iнформацiйному документi про стандартний страховий продукт зазначається така iнформацiя:

     1) назва "Iнформацiйний документ про стандартний страховий продукт" у верхнiй частинi першого аркуша iз зазначенням назви стандартного страхового продукту;

     2) iнформацiя про клас страхування (ризики в межах вiдповiдного класу), стислий опис стандартного страхового продукту;

     3) стислий опис страхових ризикiв та обмежень страхування, мiнiмальний та/або максимальний розмiр страхової суми (лiмiти вiдповiдальностi) та/або страхових виплат, застосування франшизи (вид та розмiр у разi її наявностi);

     4) вiдомостi про територiю, на яку поширюється дiя договору страхування;

     5) порядок та строки сплати страхової премiї;

     6) винятки iз страхових випадкiв та пiдстави для вiдмови у страховiй виплатi;

     7) обов'язки сторiн при укладеннi та протягом строку дiї договору страхування;

     8) порядок дiй у разi настання подiї, що має ознаки страхового випадку;

     9) порядок здiйснення страхових виплат;

     10) строк дiї договору страхування, включаючи iнформацiю про перiод страхування;

     11) пiдстави та порядок припинення дiї договору страхування;

     12) посилання на документи, в яких мiститься повна iнформацiя про стандартний страховий продукт та умови договору страхування;

     13) iнша iнформацiя залежно вiд особливостей страхового продукту.

     7. Додатковi вимоги до форми та змiсту iнформацiйного документа про стандартний страховий продукт встановлюються нормативно-правовими актами Регулятора.

     8. Iнформацiя про страховий продукт, у тому числi iнформацiйний документ про стандартний страховий продукт, надається клiєнту в паперовiй або електроннiй формi, у тому числi засобами електронної пошти та/або шляхом надання посилання на iнформацiю, що розмiщується на веб-сайтi страховика (страхового посередника), та/або шляхом надання доступу до такої iнформацiї через особистий кабiнет клiєнта чи програмний застосунок, або в iнший спосiб за домовленiстю з клiєнтом, за умови можливостi пiдтвердження факту надання iнформацiї.

     9. Якщо страховий продукт пропонується разом iз супутнiм/додатковим товаром, роботою або послугою, що не є страховою, як складова одного пакета або договору, страховик (страховий посередник) зобов'язаний:

     1) повiдомити клiєнта про наявнiсть можливостi отримання рiзних складових такого пакета окремо та, якщо є така можливiсть, надати клiєнту опис кожної складової такого пакета, а також iнформацiю про вартiсть та витрати за кожною з них;

     2) надати клiєнту iнформацiю про те, як придбання товару, роботи або послуги разом з укладенням договору страхування впливає на страхове покриття, якщо ступiнь страхового ризику, страхова сума, наявнiсть або розмiр франшизи, iншi складовi страхового покриття вiдрiзняються залежно вiд укладення договору страхування разом з придбанням додаткового товару, роботи або послуги чи окремо.

     10. Якщо товар, робота або послуга, що не є страховою, пропонується разом з додатковою страховою послугою як складовою одного пакета або договору, страховик (страховий посередник) зобов'язаний запропонувати клiєнту придбати такi товар, роботу або послугу окремо.

     11. У випадках, передбачених частинами дев'ятою i десятою цiєї статтi, страховик (страховий посередник) визначає вимоги та потреби клiєнта у страхуваннi, що є складовою зазначеного пакета або договору.

     12. Регулятор має право встановлювати додатковi вимоги до порядку реалiзацiї страхових продуктiв як додаткових до iнших товарiв, робiт i послуг, що не є страховими.

     Стаття 87. Iнформацiя про страховика, яка надається клiєнту до укладення договору страхування

     1. Перед укладенням договору страхування страховик зобов'язаний повiдомити клiєнту:

     1) найменування та мiсцезнаходження страховика (у тому числi вiдокремленого пiдроздiлу страховика, який укладає договiр страхування), його iдентифiкацiйний код у Єдиному державному реєстрi пiдприємств та органiзацiй України;

     2) вiдомостi про лiцензiю на здiйснення дiяльностi iз страхування та спосiб перевiрки її актуальностi;

     3) перелiк послуг iз страхування, якi можуть надаватися страховиком на запит клiєнта, порядок та умови консультування клiєнтiв щодо страхових послуг;

     4) вид винагороди, яку працiвник з реалiзацiї страховика (у разi залучення працiвника до реалiзацiї страхового продукту) отримає при укладеннi договору страхування, в тому числi порядок та умови її виплати;

     5) iнформацiю про будь-якi iншi платежi (крiм страхових премiй), якi клiєнт буде зобов'язаний сплатити у разi укладення договору страхування;

     6) iнформацiю про механiзми та способи захисту прав споживачiв фiнансових послуг (зокрема, про можливiсть та порядок позасудового розгляду скарг споживачiв фiнансових послуг, адресу страховика, за якою приймаються скарги клiєнтiв);

     7) iншу iнформацiю, визначену законами України та нормативно-правовими актами Регулятора.

     2. Iнформацiя, визначена цiєю статтею, надається клiєнту в паперовiй або електроннiй формi, у тому числi засобами електронної пошти або шляхом надання посилання на iнформацiю, що розмiщується на веб-сайтi страховика, та/або шляхом надання доступу до такої iнформацiї через особистий кабiнет клiєнта чи програмний застосунок, або в iнший спосiб за домовленiстю з клiєнтом, за умови можливостi пiдтвердження факту надання iнформацiї.

     Стаття 88. Iнформацiя про страхового посередника, яка надається клiєнту до укладення договору страхування

     1. Страховий агент, субагент або страховий брокер перед укладенням договору страхування зобов'язаний повiдомити клiєнту:

     1) своє повне та скорочене (за наявностi) найменування - для юридичної особи та представництва страхового або перестрахового брокера - нерезидента або прiзвище, iм'я та по батьковi (за наявностi) - для фiзичної особи та фiзичної особи - пiдприємця; iдентифiкацiйний код у Єдиному державному реєстрi пiдприємств та органiзацiй України - для юридичних осiб або реєстрацiйний номер облiкової картки платника податкiв або серiя та номер паспорта / номер паспорта у формi картки (для фiзичних осiб, якi через свої релiгiйнi переконання вiдмовляються вiд прийняття реєстрацiйного номера платника податкiв, повiдомили про це вiдповiдний контролюючий орган i мають вiдмiтку в паспортi) - для фiзичних осiб та фiзичних осiб - пiдприємцiв; мiсцезнаходження, адресу веб-сайту (за наявностi);

     2) про те, що вiн є страховим посередником, та свої повноваження вiдповiдно до договору iз страховиком (для субагента - також його договору iз страховим агентом) або договору про посередницькi послуги з клiєнтом;

     3) свiй номер запису в Реєстрi посередникiв, сторiнку в мережi Iнтернет з посиланням на Реєстр посередникiв для перевiрки факту його реєстрацiї;

     4) про можливiсть надання iндивiдуальної консультацiї щодо умов страхового продукту та рекомендацiї, який страховий продукт максимально вiдповiдатиме вимогам i потребам клiєнта у страхуваннi;

     5) про найменування, мiсцезнаходження страховикiв, страховi продукти яких вiн реалiзує, перелiк послуг, що надаються такими страховиками, сторiнку в мережi Iнтернет з посиланням на Реєстр;

     6) про те, чи є такий страховий посередник власником iстотної участi в будь-якому страховику;

     7) про те, чи є будь-який страховик власником iстотної участi у такому страховому посереднику;

     8) вид винагороди за укладення договору страхування, порядок та умови її виплати, в тому числi чи пропонується договiр страхування на умовах:

     а) платностi послуги страхового посередника (винагорода за реалiзацiю сплачується безпосередньо клiєнтом);

     б) отримання винагороди за реалiзацiю вiд страховика (винагорода входить до складу страхової премiї);

     в) отримання винагороди будь-якого iншого виду, включаючи економiчнi вигоди будь-якого виду, що пропонуються або надаються у зв'язку з укладенням договору страхування;

     г) комбiнацiї будь-яких видiв винагороди, зазначених у пiдпунктах "а", "б" i "в" цього пункту;

     9) про розмiр та спосiб оплати послуг страхового посередника, якщо оплата таких послуг здiйснюється безпосередньо клiєнтом;

     10) iнформацiю про будь-якi iншi платежi (крiм страхової премiї), якi клiєнт буде зобов'язаний сплатити вiдповiдно до умов договору страхування пiсля його укладення;

     11) iнформацiю про механiзми та способи захисту прав споживачiв фiнансових послуг (зокрема, про можливiсть та порядок позасудового розгляду скарг споживачiв фiнансових послуг, адресу страховика, за якою приймаються скарги клiєнтiв);

     12) iншу iнформацiю, визначену законами України та нормативно-правовими актами Регулятора.

     2. Перед укладенням договору страхування додатковий страховий агент зобов'язаний повiдомити клiєнту:

     1) своє повне та скорочене (за наявностi) найменування - для юридичної особи або прiзвище, iм'я та по батьковi (за наявностi) - для фiзичної особи - пiдприємця; iдентифiкацiйний код за Єдиним державним реєстром пiдприємств та органiзацiй України - для юридичних осiб; реєстрацiйний номер облiкової картки платника податкiв або серiя та номер паспорта / номер паспорта у формi картки (для фiзичних осiб, якi через свої релiгiйнi переконання вiдмовляються вiд прийняття реєстрацiйного номера платника податкiв, повiдомили про це вiдповiдний контролюючий орган i мають вiдмiтку в паспортi) - для фiзичних осiб - пiдприємцiв; мiсцезнаходження, адресу веб-сайту (за наявностi);

     2) про те, що вiн є страховим посередником, та свої повноваження вiдповiдно до договору iз страховиком;

     3) свiй номер запису в Реєстрi посередникiв, сторiнку в мережi Iнтернет з посиланням на Реєстр посередникiв для перевiрки факту його реєстрацiї;

     4) про найменування, мiсцезнаходження страховикiв, страховi продукти яких вiн реалiзує, перелiк послуг, що надаються такими страховиками, сторiнку в мережi Iнтернет з посиланням на Реєстр;

     5) про те, чи є такий додатковий страховий агент власником iстотної участi в будь-якому страховику;

     6) про те, чи є будь-який страховик власником iстотної участi у такому додатковому страховому посереднику;

     7) вид винагороди за укладення договору страхування;

     8) iнформацiю про механiзми та способи захисту прав споживачiв фiнансових послуг (зокрема, про можливiсть та порядок позасудового розгляду скарг споживачiв фiнансових послуг, адресу страховика, за якою приймаються скарги клiєнтiв);

     9) iншу iнформацiю, визначену законами України та нормативно-правовими актами Регулятора.

     3. Iнформацiя, визначена цiєю статтею, надається клiєнту в паперовiй або електроннiй формi, у тому числi засобами електронної пошти та/або шляхом надання посилання на iнформацiю, що розмiщується на веб-сайтi страхового посередника (за наявностi), та/або шляхом надання доступу до такої iнформацiї через особистий кабiнет клiєнта чи програмний застосунок, або в iнший спосiб за домовленiстю з клiєнтом, за умови можливостi пiдтвердження факту надання iнформацiї.

     Стаття 89. Договiр страхування

     1. Загальнi умови страхового продукту визначаються на пiдставi внутрiшньої полiтики з андеррайтингу та внутрiшньої полiтики з розроблення та впровадження страхових продуктiв, розроблених та затверджених страховиком вiдповiдно до вимог до розроблення таких полiтик, встановлених нормативно-правовими актами Регулятора.

     Страховик зобов'язаний розмiщувати та зберiгати на своєму веб-сайтi у вiдкритому доступi всi редакцiї загальних умов страхового продукту iз зазначенням строку їх дiї у порядку та протягом строку, встановлених нормативно-правовими актами Регулятора.

     Страхування здiйснюється на пiдставi договору страхування, який укладається вiдповiдно до загальних умов страхового продукту, якщо iнше не визначено законодавством України.

     Загальнi умови страхового продукту включають:

     1) визначення понять i термiнiв, що вживаються в договорi страхування;

     2) умови страхового покриття за договором страхування;

     3) права та обов'язки сторiн, вiдповiдальнiсть за невиконання та/або неналежне виконання умов договору;

     4) порядок внесення змiн, дострокового припинення чи розiрвання договору, їх правовi наслiдки;

     5) порядок вiдмови вiд договору страхування;

     6) порядок дiй у разi настання подiї, що має ознаки страхового випадку;

     7) порядок розрахунку та умови здiйснення страхових виплат;

     8) пiдстави вiдмови у страховiй виплатi;

     9) порядок укладення договору страхування;

     10) винятки iз страхових випадкiв та обмеження страхування;

     11) порядок вирiшення спорiв;

     12) контактнi данi для звернення у разi настання подiї, що має ознаки страхового випадку.

     2. У договорi страхування обов'язково зазначаються з урахуванням особливостей, визначених частиною третьою цiєї статтi:

     1) назва документа та страхового продукту (за наявностi);

     2) найменування та адреса страховика;

     3) прiзвище, iм'я, по батьковi, дата народження або найменування страхувальника;

     4) iнформацiя про предмет страхування;

     5) iнформацiя про об'єкт страхування;

     6) прiзвище, iм'я, по батьковi, дата народження або найменування вигодонабувача (за наявностi);

     7) розмiр страхової суми та/або лiмiти вiдповiдальностi за договором страхування за класами страхування iншими, нiж страхування життя;

     8) розмiр страхової суми та/або розмiри страхових виплат за договором страхування життя (крiм договорiв, у яких не визначається страхова сума та/або розмiри страхових виплат);

     9) перелiк страхових ризикiв;

     10) перелiк виняткiв iз страхових випадкiв та обмеження страхування;

     11) страховий тариф (крiм договорiв, у яких не визначається страховий тариф);

     12) строк дiї договору страхування, порядок вступу його в дiю, перiод (перiоди) страхування, територiя дiї договору страхування;

     13) розмiр страхової премiї, порядок та строки її сплати;

     14) порядок внесення змiн i припинення дiї договору страхування;

     15) порядок розрахунку, умови та строки здiйснення страхових виплат;

     16) причини вiдмови у страховiй виплатi;

     17) права та обов'язки сторiн i вiдповiдальнiсть за невиконання або неналежне виконання умов договору;

     18) порядок вирiшення спорiв;

     19) iншi умови за згодою сторiн.

     3. Додатково до вимог, визначених частиною другою цiєї статтi, у договорi страхування життя зазначаються:

     1) iнформацiя про застрахованих осiб, вигодонабувачiв за кожним страховим випадком, передбаченим договором страхування життя, у разi визначення рiзних осiб за рiзними страховими випадками;

     2) розмiр страхової суми та/або страхових виплат, страхового тарифу (крiм випадкiв, передбачених Регулятором, коли страховий тариф не визначається) та страхової премiї за кожним страховим ризиком та/або групою страхових ризикiв та за договором страхування життя в цiлому;

     3) мiнiмальний (гарантований) розмiр викупної суми на кiнець кожного року дiї договору страхування життя (або на коротший регулярний перiод) в абсолютнiй величинi та/або у вiдсотках вiд страхової суми за ризиком дожиття чи вiд сплачених страхових премiй за договором страхування життя за класами страхування 19, 20, що мiстить накопичувальну складову.

     Для договору страхування життя, що не мiстить накопичувальної складової, i договорiв, укладених за iншими класами страхування, обов'язковим є зазначення порядку розрахунку розмiру викупної суми;

     4) розмiр (величина) iнвестицiйного доходу, що застосовується для розрахунку страхового тарифу (розмiр гарантованого iнвестицiйного доходу), iз зазначенням, на яку суму вiн нараховується та як змiнюється пiсля цього страхова сума, - за договорами страхування життя, що передбачають таку умову;

     5) порядок нарахування та повiдомлення про бонуси та/або про результати участi у прибутках страховика - за договорами страхування життя, що передбачають або прямо не виключають такi умови;

     6) розмiр, умови та строки здiйснення страхових виплат у формi ануїтету - за договорами страхування життя, що передбачають страхову виплату у формi ануїтету;

     7) вичерпний перелiк документiв для отримання викупної суми, строк виплати викупної суми та вiдповiдальнiсть за несвоєчасне здiйснення виплати викупної суми вiдповiдно до Цивiльного кодексу України;

     8) форма, порядок розрахунку, умови та строки здiйснення страхової виплати за кожним окремим страховим випадком;

     9) умови перерахунку (змiни) розмiру страхової суми та/або ануїтету;

     10) порядок змiни страхувальника або страховика за договором страхування життя, зокрема порядок укладення тристоронньої угоди мiж страхувальником або страховиком, що змiнюється, та новим страхувальником або страховиком вiдповiдно.

     4. Предметом договору страхування є передача страхувальником за плату ризику, пов'язаного з об'єктом страхування, страховику на умовах, визначених договором страхування або законодавством України.

     5. Об'єктом страхування можуть бути:

     1) життя, здоров'я, працездатнiсть та/або пенсiйне забезпечення;

     2) майно на правi володiння, користування i розпорядження майном та/або можливi збитки чи витрати;

     3) вiдповiдальнiсть за заподiяну шкоду особi або її майну.

     6. Договором страхування визначаються конкретний об'єкт страхування, з яким пов'язанi страховi iнтереси страхувальника (iншої особи, визначеної у договорi страхування), та страховi ризики, що пов'язанi з цим об'єктом страхування та пiдлягають страхуванню за цим договором страхування.

     7. Якщо законом встановлений обов'язок особи укласти договiр страхування, об'єкт страхування визначається вiдповiдно до вимог закону.

     8. Договiр страхування, у якому вiдсутнiй об'єкт страхування, є нiкчемним.

     9. Укладення договору страхування має передбачати наявнiсть страхового iнтересу у потенцiйного страхувальника (iншої особи, визначеної у договорi страхування), крiм випадкiв укладення договорiв страхування, обов'язковiсть яких визначена законом.

     10. Не допускається страхування протиправних iнтересiв осiб, страхування для отримання неправомiрної вигоди та/або вчинення шахрайських дiй.

     11. Законом може бути передбачено, що страховик не має права вiдмовити страхувальнику в укладеннi договору страхування, обов'язковiсть укладення якого передбачена законом.

     12. Договiр страхування повинен мiстити iнформацiю про страхового посередника, якщо вiн укладається за посередництвом такої особи.

     Стаття 90. Сторони договору страхування та iншi особи, якi зазначаються в договорi страхування

     1. Сторонами договору страхування є страховик та страхувальник.

     Страхувальниками можуть бути дiєздатнi фiзичнi особи, фiзичнi особи - пiдприємцi, юридичнi особи, якi уклали iз страховиками договори страхування або є страхувальниками вiдповiдно до законодавства.

     2. У договорi страхування може бути зазначено як об'єкт страхування життя, здоров'я, працездатнiсть та/або пенсiйне забезпечення застрахованої особи, стосовно якої страхувальник здiйснює страхування (застрахована особа).

     Якщо договором страхування не передбачено iнше, страхувальник зобов'язаний повiдомити в будь-який спосiб, за умови можливостi пiдтвердження факту здiйснення такого повiдомлення, таку третю особу про укладений на її користь договiр страхування, i якщо така особа протягом 30 календарних днiв не повiдомила страховика про наявнiсть заперечень проти укладення договору страхування, такий договiр вважається укладеним на її користь.

     У випадках, визначених законодавством або договором страхування, надання застрахованою особою згоди на страхування є обов'язковим.

     3. Законом може бути передбачено обов'язок страхувальника забезпечити страхування третьої особи. У разi якщо страхувальник зобов'язаний забезпечити страхування третьої особи, вiн зобов'язаний повiдомити в будь-який спосiб, за умови можливостi пiдтвердження факту здiйснення такого повiдомлення, таку особу про укладений на її користь договiр страхування, а застрахована особа має право вимагати у страхувальника та/або страховика iнформацiю про виконання такого обов'язку, в тому числi вимагати надання документiв, що пiдтверджують страхування такої особи.

     Страхувальник, якщо iнше не передбачено договором страхування та/або законодавством, має право до настання страхового випадку змiнити застраховану особу за згодою страховика шляхом iнiцiювання внесення змiн до договору страхування. За договорами страхування, якими передбачається страхування страхових ризикiв, пов'язаних iз страхуванням життя та здоров'я, замiна застрахованої особи дозволяється за наявностi письмової згоди такої особи та страховика.

     4. Якщо умовами договору страхування на застраховану особу, яка не є страхувальником, покладено обов'язок щодо сплати страхової премiї за таким договором, страховик повинен отримати у письмовiй формi згоду такої застрахованої особи.

     5. Страхувальник може визначити iншу особу (вигодонабувача), яка вiдповiдно до договору страхування або законодавства має право на страхову виплату.

     6. Страхувальник, якщо iнше не передбачено договором страхування та/або законодавством, має право до настання страхового випадку змiнити вигодонабувача шляхом iнiцiювання внесення змiн до договору страхування.

     Стаття 91. Обов'язки страхувальника

     1. Страхувальник за договором страхування зобов'язаний:

     1) сплачувати страхову премiю у порядку та строки, встановленi договором страхування;

     2) протягом строку дiї договору страхування повiдомляти страховика про будь-яку змiну обставин, що мають iстотне значення для оцiнки страхового ризику (визначення ймовiрностi та вiрогiдностi настання страхового випадку та розмiру можливих збиткiв), та/або iнших обставин, що впливають на розмiр страхової премiї за договором страхування;

     3) iнформувати страховика про настання подiї, що має ознаки страхового випадку, у порядку та строки, визначенi договором страхування;

     4) вживати заходiв для запобiгання настанню страхового випадку та зменшення наслiдкiв страхового випадку;

     5) вживати заходiв для забезпечення страховику можливостi скористатися правом вимоги до особи, винної у заподiяннi збиткiв, надавати страховику всi необхiднi документи та повiдомляти iнформацiю, необхiдну для реалiзацiї страховиком права вимоги до винних осiб, що спричинили настання страхового випадку.

     2. Договором страхування або законом можуть бути передбаченi також iншi обов'язки страхувальника.

     3. При укладеннi договору страхування щодо страхування ризикiв, пов'язаних з життям, здоров'ям, працездатнiстю та/або пенсiйним забезпеченням, страхувальник зобов'язаний повiдомити страховику про наявнiсть страхового iнтересу, у тому числi стосовно застрахованої особи та/або вигодонабувача (в разi визначення такої особи у договорi страхування).

     4. При укладеннi договору страхування щодо страхування ризикiв, пов'язаних з володiнням, користуванням i розпорядженням майном та/або можливими збитками чи витратами, страхувальник зобов'язаний повiдомити страховику про наявнiсть на законних пiдставах або на пiдставi iнших правовiдносин страхового iнтересу щодо застрахованого майна, в тому числi у вигодонабувача (у разi визначення такої особи в договорi страхування).

     5. При укладеннi договору страхування щодо страхування ризикiв, пов'язаних з вiдшкодуванням заподiяної шкоди особi або її майну, страхувальник зобов'язаний повiдомити страховику при здiйсненнi страхової виплати про наявнiсть страхового iнтересу страхувальника або iншої особи, вiдповiдальнiсть якої застрахована (у разi визначення такої особи в договорi страхування).

     Стаття 92. Обов'язки страховика

     1. Страховик за договором страхування зобов'язаний:

     1) у разi настання страхового випадку здiйснити страхову виплату або виплату страхового вiдшкодування у передбачений договором або законом строк;

     2) у разi настання страхового випадку вiдшкодувати витрати, понесенi страхувальником для запобiгання настанню страхового випадку та зменшення наслiдкiв страхового випадку, якщо це передбачено умовами договору страхування;

     3) забезпечувати збереження iнформацiї, що становить таємницю страхування, з урахуванням вимог цього Закону.

     2. Договором страхування або законом можуть бути передбаченi також iншi обов'язки страховика.

     Стаття 93. Страховий ризик i страховий випадок

     1. Страховi ризики, якi визначаються договором страхування, мають вiдповiдати таким ознакам (крiм договорiв страхування життя лише з накопичувальною складовою):

     1) вiрогiднiсть та ймовiрнiсть настання;

     2) неможливiсть передбачити конкретний час, мiсце, обставини настання подiї, а також розмiр шкоди в разi настання страхового випадку;

     3) вiдсутнiсть ймовiрностi невiдворотностi настання подiї в перiод дiї договору страхування, про що страхувальник або страховик заздалегiдь були або мали бути повiдомленi;

     4) настання подiї спричинить негативнi матерiальнi наслiдки для страхового iнтересу страхувальника або iнших осiб, визначених у договорi страхування;

     5) настання подiї не пов'язано з навмисними дiями страхувальника або iнших осiб, визначених у договорi страхування (крiм випадкiв, визначених законом або мiжнародним звичаєм), i не передбачає отримання неправомiрної вигоди.

     2. При укладеннi договору страхування, за яким страхуються ризики, пов'язанi з майном, страховик має право провести огляд та оцiнку об'єкта (об'єктiв) страхування та за необхiдностi за власний рахунок здiйснити оцiнку з метою встановлення його (їх) реальної вартостi.

     3. При укладеннi договору страхування, за яким страхуються ризики, пов'язанi iз страхуванням життя та здоров'я, страховик має право призначити медичне обстеження застрахованої особи з метою оцiнки фактичного стану здоров'я такої особи, якщо такий огляд передбачено загальними умовами страхового продукту.

     Страховик має право вимагати проходження медичного обстеження застрахованою особою в закладi охорони здоров'я, визначеному таким страховиком, виключно у разi оплати страховиком всiх прямих та супутнiх витрат, пов'язаних з таким обстеженням.

     4. Нормативно-правовими актами Регулятора можуть встановлюватися вимоги до перелiку страхових ризикiв залежно вiд класу страхування, якi зазначаються в договорi страхування, у тому числi для договорiв страхування, обов'язковiсть укладення яких визначена законом.

     5. Договiр страхування має мiстити вичерпний перелiк виняткiв iз страхових випадкiв та обмеження страхування, на якi не поширюється дiя страхового захисту за договором страхування, якщо iнше не передбачено законом. Винятки iз страхових випадкiв та обмеження страхування викладаються зрозумiлою для страхувальника мовою, не повиннi мiстити суперечностей та допускати неоднозначне тлумачення змiсту.

     6. Страхове покриття за конкретним договором страхування включає сукупнiсть страхових ризикiв, на випадок настання яких здiйснюється страхування, об'єкт страхування, строк дiї, грошовий еквiвалент страхового захисту, а також територiю дiї страхового захисту.

     7. Перелiк страхових випадкiв визначається в договорi страхування за згодою сторiн, якщо iнше не передбачено законодавством.

     Стаття 94. Страхова сума, франшиза i страхова виплата

     1. Страхова сума може бути встановлена за окремим об'єктом страхування, страховим випадком, групою страхових випадкiв, договором страхування в цiлому.

     2. Розмiр страхової суми визначається за домовленiстю мiж страховиком та страхувальником або вiдповiдно до законодавства пiд час укладення договору страхування або внесення змiн до такого договору.

     У договорi страхування в межах страхової суми можуть визначатися лiмiти вiдповiдальностi страховика за окремим об'єктом страхування, страховим ризиком або страховим випадком, групою страхових ризикiв та/або страхових випадкiв тощо.

     3. При страхуваннi майна страхова сума встановлюється в межах дiйсної вартостi майна за цiнами i тарифами, що дiють на день укладення договору страхування або внесення змiн до такого договору, якщо iнше не передбачено договором страхування або законом.

     4. Договором страхування може передбачатися франшиза, яка може бути умовною та безумовною.

     У разi зазначення в договорi страхування умовної франшизи страховик не вiдшкодовує частину збитку, яка не перевищує розмiр франшизи, але вiдшкодовує збитки в повному обсязi, якщо збиток перевищує розмiр франшизи.

     У разi зазначення в договорi страхування безумовної франшизи страховик вираховує розмiр франшизи при здiйсненнi страхової виплати за кожним страховим випадком.

     5. Франшиза може встановлюватися у вiдсотках вiд страхової суми (страхової виплати), в абсолютному розмiрi або в iнших розрахункових одиницях, визначених договором страхування.

     Вид та розмiр франшизи зазначаються у договорi страхування.

     6. Страховi виплати здiйснюються у порядку, визначеному страховим продуктом та договором страхування, якщо iнше не передбачено законодавством України.

     7. Страхова виплата не може перевищувати розмiр прямого збитку, заподiяного страхувальнику та/або iншiй особi, передбаченiй договором страхування. Непрямi збитки вважаються застрахованими, якщо це передбачено договором страхування. У разi якщо страхова сума становить певну частку дiйсної вартостi застрахованого об'єкта страхування, страхова виплата виплачується у такiй самiй частцi дiйсної вартостi застрахованого об'єкта страхування, якщо iнше не передбачено умовами договору страхування.

     8. Якщо майно застраховано у кiлькох страховикiв i загальна страхова сума перевищує дiйсну вартiсть майна, страхова виплата, що виплачується всiма страховиками, не може перевищувати дiйсну вартiсть майна. При цьому кожний страховик здiйснює виплату пропорцiйно до розмiру страхової суми за укладеним ним договором страхування.

     Стаття 95. Страховий тариф, страхова премiя

     1. Страховi тарифи обчислюються страховиком математичними, статистичними та/або економiчними методами з урахуванням статистики настання страхових випадкiв та ймовiрного розмiру збиткiв, характеристик об'єкта страхування, розмiру франшизи та iнших умов страхування, а за страховими ризиками за класами страхування життя - також з урахуванням величини гарантованого iнвестицiйного доходу за цими ризиками, якщо це передбачено договором страхування життя.

     Методика розрахунку страхових тарифiв є складовою внутрiшньої полiтики з андеррайтингу та/або тарифної полiтики за окремим страховим продуктом, на пiдставi якого укладаються договори страхування, якi розробляються та затверджуються страховиком вiдповiдно до вимог до розроблення таких полiтик, встановлених нормативно-правовими актами Регулятора.

     2. Страховий тариф (брутто-тариф) складається з:

     1) нетто-тарифу, що включає оцiнку страхового ризику, який приймається на страхування за договором страхування, та призначений для формування технiчних резервiв;

     2) навантаження, яке включає, зокрема, витрати страховика, пов'язанi з укладенням (аквiзiцiйнi витрати) та виконанням договору страхування.

     3. Конкретний розмiр страхового тарифу може визначатися в договорi страхування за згодою сторiн або вiдповiдно до законодавства. Залежно вiд особливостей конкретного класу страхування або у випадках, передбачених законодавством, визначення страхового тарифу в договорi страхування не є обов'язковим.

     4. Страхувальник зобов'язаний сплатити страховику страхову премiю як плату за страхування згiдно з умовами договору страхування.

     5. Страхова премiя за договором страхування визначається шляхом помноження страхової суми та страхового тарифу (у разi його визначення).

     Страхова премiя за договором страхування, за яким не визначається страховий тариф, розраховується вiдповiдно до умов страхового продукту.

     6. Розмiр страхової премiї, порядок та строки її сплати визначаються договором страхування або законодавством.

     7. Розмiр страхової премiї протягом дiї договору страхування може бути змiнений за згодою сторiн у таких випадках:

     1) якщо протягом дiї договору страхування виявленi новi обставини, що зменшують ймовiрнiсть настання страхового випадку та/або зменшують розмiр потенцiйного збитку, страхувальник може вимагати вiд страховика вiдповiдного зменшення розмiру страхової премiї;

     2) якщо протягом дiї договору страхування виявленi новi обставини, що збiльшують ймовiрнiсть настання страхового випадку та/або збiльшують розмiр потенцiйного збитку, страховик може збiльшити розмiр страхової премiї без змiни розмiру страхової суми.

     У разi вiдмови страхувальника вiд внесення вiдповiдних змiн до договору страхування страховик має право достроково припинити договiр страхування у порядку, передбаченому абзацами четвертим i п'ятим частини четвертої статтi 105 цього Закону.

     8. Сплата страхової премiї згiдно з договором страхування може здiйснюватися одноразовим платежем або перiодичними платежами.

     Договором страхування можуть передбачатися наслiдки для страхувальника за несвоєчасну сплату наступної частини страхової премiї.

     9. Якщо страховий випадок настав до моменту сплати простроченої наступної частини страхової премiї, страховик може вирахувати суму несплаченої премiї при розрахунку страхової виплати.

     Стаття 96. Валюта договору страхування

     1. Страхувальники-резиденти мають право здiйснювати сплату страхової премiї:

     1) згiдно з укладеними договорами страхування за класами страхування iншими, нiж страхування життя, - лише в нацiональнiй валютi України;

     2) згiдно з укладеними договорами страхування життя - в нацiональнiй валютi України або в iноземнiй валютi (у випадках, передбачених законодавством, з урахуванням положень частини четвертої цiєї статтi).

     2. Страхувальники-нерезиденти здiйснюють сплату страхової премiї згiдно з укладеними договорами страхування в нацiональнiй валютi України або в iноземнiй валютi у випадках, передбачених законодавством України, з урахуванням положень частини п'ятої цiєї статтi при укладеннi договорiв страхування життя.

     3. Страхова виплата здiйснюється у тiй валютi, яка передбачена договором страхування, якщо iнше не встановлено законодавством України.

     4. Грошовi зобов'язання сторiн за договорами страхування життя за згодою сторiн можуть бути визначенi у нацiональнiй валютi України або в iноземнiй валютi чи у розрахункових величинах, що визначають фактичний розмiр зобов'язань страховика на дату виникнення або на дату виконання зобов'язань.

     5. Якщо дiя договору страхування поширюється на iноземну територiю вiдповiдно до укладених договорiв, порядок валютних розрахункiв регулюється вiдповiдно до вимог законодавства України про валютне регулювання.

     Стаття 97. Укладення договору страхування

     1. Договiр страхування укладається виключно в письмовiй формi з дотриманням вимог Цивiльного кодексу України, встановлених до письмової форми правочину, та оформляється у паперовiй формi або у формi електронного документа, створеного згiдно з вимогами, визначеними Законом України "Про електроннi документи та електронний документообiг", або в порядку, передбаченому законодавством про електронну комерцiю.

     Договiр страхування життя може бути укладений шляхом складання одного документа (договору страхування), який пiдписується сторонами, або шляхом обмiну листами, документами, якi пiдписуються стороною, що їх надсилає. У разi подання страхувальником письмової заяви за формою, встановленою страховиком, про намiр укласти договiр страхування такий договiр може бути укладений шляхом надсилання страхувальнику вiдповiдної переддоговiрної iнформацiї i документiв та видачi страхувальнику страхового свiдоцтва (полiса), що не мiстить розбiжностей з поданою заявою, крiм випадкiв, якщо страхувальник надав на це попередню згоду у заявi. Страхувальник має право вiдмовитися вiд договору страхування, якщо полiс мiстить розбiжностi iз заявою, протягом 45 днiв з дня його отримання, а страховик зобов'язаний повернути отриманi кошти за таким договором у повному обсязi.

     2. У разi недотримання письмової форми договiр страхування є нiкчемним.

     3. Страховик має право укладати договори страхування виключно на пiдставi лiцензiї на здiйснення дiяльностi iз страхування, отриманої за вiдповiдними класами (ризиками у межах вiдповiдного класу) страхування.

     4. Договори страхування укладаються з дотриманням вимог законодавства України про мови. Текст договору страхування має бути суцiльно пов'язаним, не повинен мiстити подвiйного тлумачення одних i тих самих положень, суперечностей або неузгодженостей мiж пунктами, у ньому не можуть використовуватися речення або словосполучення, що призводять до неоднозначного розумiння змiсту договору.

     У разi виникнення подвiйного тлумачення умов договору страхування такi неоднозначнi умови щодо обов'язкiв страхувальника тлумачаться на користь страхувальника.

     5. Укладення договору страхування може посвiдчуватися страховим полiсом, сертифiкатом.

     6. Законодавством можуть бути встановленi додатковi вимоги та особливостi порядку укладення договорiв страхування, iншi вимоги до змiсту та умов договору страхування залежно вiд класу страхування (окремих ризикiв, груп ризикiв, груп класiв), у тому числi для договорiв страхування, обов'язковiсть укладення яких визначена законом.

     7. У мiжнародних системах страхування, якi вимагають застосування унiфiкованих умов страхування, договори страхування укладаються у формi та вiдповiдно до таких умов страхування з урахуванням вимог, передбачених цим Законом.

     Стаття 98. Строк i територiя дiї договору страхування

     1. Строк дiї договору страхування встановлюється за згодою страховика i страхувальника та зазначається в договорi страхування.

     2. Якщо договором страхування або законодавством України не передбачено iнше, договiр страхування набирає чинностi з 0 годин дня, наступного за днем укладення договору та/або сплати страхової премiї чи її першої частини (у разi сплати страхової премiї частинами), та закiнчується о 24 годинi дати, що зазначена в договорi страхування як дата закiнчення строку дiї договору страхування.

     3. Страховий захист дiє протягом усього строку дiї договору страхування, якщо iнше не передбачено договором страхування або законодавством України.

     Дiя договору страхування закiнчується не ранiше дати закiнчення дiї страхового захисту щодо всiх об'єктiв страхування, зазначених у такому договорi страхування.

     4. Законодавством України та/або договором страхування можуть бути передбаченi часовi обмеження щодо дiї страхового захисту за договором страхування (перiоди страхування) в межах загального строку дiї договору.

     5. У разi визначення у договорi страхування ретроактивної дати у страховика виникає обов'язок здiйснити страхову виплату, якщо подiї, що призвели до настання страхового випадку, виникли пiсля ретроактивної дати або протягом строку дiї договору страхування.

     6. Дiя договору страхування не поширюється на подiї, що мають ознаки страхового випадку, якi настали до набрання чинностi договором страхування (крiм випадку застосування ретроактивної дати вiдповiдно до частини п'ятої цiєї статтi).

     7. У договорi страхування визначається територiя (географiчна зона), на яку поширюється страхове покриття за договором страхування, а також обмеження щодо конкретних територiй, на якi страхове покриття не поширюється.

     Стаття 99. Порядок дiй при укладеннi договору страхування

     1. Договiр страхування може укладатися iз поданням страхувальником заяви на страхування, в якiй зазначається перелiк обставин, що мають iстотне значення для оцiнки страхового ризику при укладеннi договору.

     2. Страхувальник перед укладенням договору страхування зобов'язаний поiнформувати страховика або страхового посередника про вiдомi йому обставини, що мають iстотне значення для оцiнки страхового ризику (визначення ймовiрностi та вiрогiдностi настання страхового випадку i розмiру можливих збиткiв), та/або надати йому iншу iнформацiю, що має iстотне значення для прийняття страховиком рiшення про укладення договору страхування, у тому числi про наявнiсть страхового iнтересу, та/або про розмiр страхової премiї за договором страхування.

     Страховик у загальних умовах страхового продукту визначає основнi критерiї та вимоги до iнформацiї, що має iстотне значення для оцiнки страхового ризику, яку надає страхувальник, у тому числi у заявi на страхування, а також iндивiдуальнi ознаки об'єкта страхування, необхiднi для оцiнки страхового ризику.

     3. У разi укладення договору страхування, в якому об'єктом страхування визначено життя, здоров'я, працездатнiсть та/або пенсiйне забезпечення застрахованої особи, у такому договорi зазначаються:

     1) iнформацiя для iдентифiкацiї кожної застрахованої особи, що дає змогу однозначно встановити таку особу вiдповiдно до законодавства України, крiм випадкiв, передбачених абзацом четвертим цiєї частини, та iнша iнформацiя, необхiдна для визначення страхового тарифу та/або страхової премiї щодо такої застрахованої особи;

     2) страхове покриття та страхова премiя щодо кожної застрахованої особи з урахуванням особливостей, встановлених законодавством для класу страхування (ризикiв, груп ризикiв, груп класiв), за яким укладено договiр страхування.

     Договори страхування за класами страхування 1 i 2 можуть укладатися без зазначення iнформацiї для iдентифiкацiї кожної застрахованої особи. У такому договорi страхування iнформацiя про застрахованих осiб зазначається в обсязi, достатньому для iдентифiкацiї таких осiб при настаннi страхового випадку та визначення розмiру страхової виплати для кожної застрахованої особи.

     Стаття 100. Замiна сторiн у договорi страхування

     1. У разi смертi страхувальника - фiзичної особи, який уклав договiр страхування майна, права i обов'язки страхувальника переходять до осiб, якi одержали це майно у спадок та/або у випадку, передбаченому Цивiльним кодексом України, вважаються такими, що прийняли спадщину. Страховик та/або спадкоємець має право iнiцiювати внесення змiн до договору страхування щодо замiни страхувальника.

     2. У разi смертi страхувальника, який уклав договiр страхування життя та здоров'я на користь третiх осiб, його права i обов'язки можуть перейти до цих осiб або до осiб, на яких вiдповiдно до закону покладено обов'язок щодо охорони прав i законних iнтересiв застрахованих.

     3. Якщо страхувальник - юридична особа припиняється з визначенням правонаступника (правонаступникiв), права та обов'язки страхувальника переходять до такого правонаступника (правонаступникiв) вiдповiдно до законодавства.

     4. Замiна страховика у договорi страхування може здiйснюватися шляхом укладення тристороннього договору мiж страховиком, який передає зобов'язання за договором страхування, страховиком, який приймає такi зобов'язання, та страхувальником або договору про передачу страхового портфеля вiдповiдно до положень роздiлу IX цього Закону.

     5. В iнших випадках права i обов'язки страхувальника можуть перейти до iншої фiзичної чи юридичної особи лише за згодою страховика, якщо iнше не передбачено договором страхування.

     Стаття 101. Наслiдки визнання фiзичної особи - страхувальника недiєздатною або обмежено дiєздатною

     1. У разi визнання судом фiзичної особи - страхувальника недiєздатною права i обов'язки такої особи за договором страхування переходять до її опiкуна, а дiя договору страхування вiдповiдальностi припиняється з дня визнання особи недiєздатною.

     2. У разi обмеження судом дiєздатностi фiзичної особи - страхувальника така особа здiйснює свої права i обов'язки страхувальника за договором страхування лише за згодою пiклувальника.

     Стаття 102. Порядок та умови здiйснення страхових виплат

     1. Договором страхування визначається перелiк документiв, що пiдтверджують факт та обставини настання страхового випадку i розмiр заподiяної шкоди (збитку), а також форма, спосiб та порядок подання таких документiв, якщо iнше не передбачено законодавством України.

     2. Обов'язок пiдтвердження факту настання подiї, яка може бути визнана страховим випадком за договором страхування, покладається на страхувальника або iншу особу, визначену договором страхування.

     3. У разi настання подiї, що має ознаки страхового випадку, страховик зобов'язаний встановити факт, причини та обставини такої подiї та прийняти з урахуванням умов договору страхування рiшення про визнання або невизнання випадку страховим.

     Здiйснення страхової виплати проводиться страховиком згiдно з договором страхування на пiдставi заяви страхувальника (його правонаступника або третiх осiб, визначених договором страхування) i рiшення страховика про визнання випадку страховим та здiйснення страхової виплати (страхового акта).

     4. У разi визнання випадку страховим страховик здiйснює страхову виплату страхувальнику (iншiй особi, визначенiй договором страхування або законодавством) вiдповiдно до умов договору страхування або законодавства.

     5. Страховик має право звертатися до органiв державної влади, органiв мiсцевого самоврядування, пiдприємств, установ та органiзацiй у порядку, визначеному статтями 103 та 113 цього Закону.

     6. Порядок визначення розмiру страхової виплати та строки її здiйснення визначаються договором страхування або законодавством.

     7. У разi нездiйснення страховиком страхової виплати вiдповiдно до умов договору страхування або законодавства страховик зобов'язаний сплатити неустойку (штраф, пеню) в розмiрi, встановленому договором страхування або законом.

     8. Розмiр страхової виплати не може перевищувати обсяг зобов'язань страховика, визначених договором страхування або вiдповiдно до законодавства.

     9. Страховi виплати за договорами страхування, об'єктом страхування за якими є життя, здоров'я, працездатнiсть та/або пенсiйне забезпечення, здiйснюються незалежно вiд суми, яку має отримати застрахована особа за загальнообов'язковим державним соцiальним страхуванням та соцiальним забезпеченням, чи страхової виплати за iншими договорами страхування або сум, отриманих вiд iнших осiб як вiдшкодування збиткiв.

     Стаття 103. Особливостi отримання страховиком, об'єднаннями страховикiв iнформацiї та вiдомостей, пов'язаних iз страховим випадком

     1. У разi необхiдностi страховик, об'єднання страховикiв або уповноваженi ними особи направляють запити про надання вiдомостей щодо подiї, що має ознаки страхового випадку, до органiв державної влади, органiв мiсцевого самоврядування, закладiв охорони здоров'я, юридичних осiб, якi володiють iнформацiєю про обставини подiї, що має ознаки страхового випадку, а також можуть самостiйно або iз залученням у встановленому законодавством порядку iнших осiб з'ясовувати причини, наслiдки та обставини подiї, що має ознаки страхового випадку.

     2. Органи державної влади, органи мiсцевого самоврядування, заклади охорони здоров'я, юридичнi особи, якi володiють iнформацiєю про обставини подiї, що має ознаки страхового випадку, зобов'язанi в порядку, встановленому законом, надсилати страховикам, об'єднанням страховикiв, уповноваженим ними особам вiдповiдi на запити про надання вiдомостей та копiй документiв, пов'язаних iз подiєю, що має ознаки страхового випадку, у тому числi данi, що мiстять iнформацiю з обмеженим доступом. При цьому страховик, об'єднання страховикiв, а також їх керiвники та/або їх посадовi та уповноваженi ними особи несуть передбачену законом адмiнiстративну, кримiнальну та цивiльно-правову вiдповiдальнiсть за розголошення iнформацiї з обмеженим доступом.

     3. Iнформацiя та вiдомостi надаються на запит страховика, об'єднання страховикiв, уповноважених ними осiб безоплатно протягом 30 календарних днiв з дня надходження вiдповiдного запиту.

     Стаття 104. Вiдмова у здiйсненнi страхових виплат

     1. Порядок прийняття страховиком рiшення про вiдмову у здiйсненнi страхової виплати визначається в договорi страхування або законодавством України.

     У разi прийняття рiшення про вiдмову у здiйсненнi страхової виплати страховик зобов'язаний протягом строку, передбаченого договором страхування або законодавством, повiдомити страхувальника (iншу особу, яка вiдповiдно до договору або законодавства має право на отримання страхової виплати) у письмовiй формi про прийняте рiшення з обґрунтуванням пiдстави вiдмови.

     2. Пiдставою для вiдмови страховика у здiйсненнi страхових виплат є:

     1) навмиснi дiї страхувальника або особи, на користь якої укладено договiр страхування, спрямованi на настання страхового випадку, крiм дiй, вчинених у станi крайньої необхiдностi або необхiдної оборони, або випадкiв, визначених законом чи мiжнародними звичаями;

     2) вчинення страхувальником або особою, на користь якої укладено договiр страхування, умисного кримiнального правопорушення, що призвело до настання страхового випадку;

     3) подання страхувальником неправдивих вiдомостей про об'єкт страхування, обставини, що мають iстотне значення для оцiнки страхового ризику, або про факт настання страхового випадку;

     4) одержання страхувальником повного вiдшкодування збиткiв вiд особи, яка їх заподiяла. Якщо збиток вiдшкодований частково, страхова виплата здiйснюється з вирахуванням суми, отриманої вiд зазначеної особи як вiдшкодування збиткiв;

     5) несвоєчасне повiдомлення страхувальником (особою, визначеною у договорi страхування або законодавством) про настання страхового випадку без поважних причин або невиконання iнших обов'язкiв, визначених договором страхування або законодавством, якщо це призвело до неможливостi страховика встановити факт, причини та обставини настання страхового випадку або розмiр заподiяної шкоди (збиткiв);

     6) наявнiсть обставин, якi є винятками iз страхових випадкiв та обмеженнями страхування, передбаченими договором страхування;

     7) наявнiсть iнших пiдстав, встановлених законодавством, у тому числi для договорiв страхування, обов'язковiсть укладення яких визначена законом.

     3. Умовами договору страхування можуть передбачатися також iншi пiдстави для вiдмови у здiйсненнi страхових виплат, якщо це не суперечить законодавству.

     4. Рiшення страховика про здiйснення або вiдмову у здiйсненнi страхової виплати може бути оскаржено страхувальником у судовому порядку.

     Стаття 105. Припинення договору страхування

     1. Дiя договору страхування припиняється та договiр втрачає чиннiсть за згодою сторiн, а також у разi:

     1) закiнчення строку дiї договору страхування;

     2) виконання страховиком зобов'язань перед страхувальником у повному обсязi;

     3) несплати страхувальником чергової частини страхової премiї у встановлений договором строк (у разi сплати страхової премiї частинами). При цьому договiр страхування вважається достроково припиненим з дня, наступного за встановленим у договорi страхування днем сплати чергової частини страхової премiї, якщо iнше не передбачено умовами договору;

     4) лiквiдацiї страхувальника - юридичної особи або смертi страхувальника - фiзичної особи (крiм випадкiв, передбачених статтею 100 цього Закону);

     5) лiквiдацiї страховика у порядку, встановленому законодавством України;

     6) набрання законної сили рiшенням суду про визнання договору страхування недiйсним;

     7) в iнших випадках, передбачених законодавством України та договором страхування.

     2. Дiя договору страхування може бути достроково припинена за вимогою страхувальника або страховика, якщо це передбачено умовами такого договору. Дiя договору страхування не може бути припинена страховиком достроково, якщо на це не надав згоду страхувальник, який виконує всi умови договору страхування, та якщо iнше не передбачено умовами такого договору та законодавством України.

     У разi припинення страховиком дiяльностi та виконання страхового портфеля страховик повертає страхувальнику сплаченi страховi премiї повнiстю, а за договором страхування життя виплачує викупну суму, яка є майновим правом страхувальника за таким договором, у порядку, встановленому нормативно-правовими актами Регулятора. У разi передачi страхового портфеля страховику-правонаступнику та припинення договору страхування вiдповiдно до частини третьої статтi 56 цього Закону за iнiцiативою страхувальника пiсля такої передачi страховик-правонаступник повертає страхувальнику страхову премiю за перiод, що залишився до закiнчення строку дiї договору страхування, або за договором страхування життя виплачує викупну суму, яка є майновим правом страхувальника за таким договором.

     3. Про намiр достроково припинити дiю договору страхування будь-яка сторона зобов'язана повiдомити iншу сторону не пiзнiш як за 30 календарних днiв до дати припинення дiї договору страхування, якщо iнше не передбачено договором страхування.

     4. У разi дострокового припинення дiї договору страхування, крiм договору страхування життя, за вимогою страхувальника страховик повертає йому страхову премiю за перiод, що залишився до закiнчення строку дiї договору, з вирахуванням витрат, пов'язаних безпосередньо з укладенням i виконанням цього договору страхування, та фактичних страхових виплат, що були здiйсненi за цим договором страхування.

     Якщо вимога страхувальника обумовлена порушенням страховиком умов договору страхування, страховик повертає страхувальнику сплачену ним страхову премiю повнiстю.

     У разi дострокового припинення дiї договору страхування, крiм страхування життя, за вимогою страховика страхувальнику повертається повнiстю сплачена ним страхова премiя.

     Якщо вимога страховика обумовлена невиконанням страхувальником умов договору страхування, страховик повертає йому страхову премiю за перiод, що залишився до закiнчення строку дiї договору, з вирахуванням витрат, пов'язаних безпосередньо з укладенням i виконанням цього договору страхування, та фактичних страхових виплат, що були здiйсненi за цим договором страхування.

     У разi дострокового припинення дiї договору страхування життя страховик виплачує страхувальнику викупну суму, яка є майновим правом страхувальника за таким договором.

     Вимоги до порядку розрахунку частини платежу до повернення страхувальнику, розрахунку викупної суми при достроковому припиненнi дiї договору страхування життя та порядку здiйснення страхових виплат у разi дострокового припинення договору страхування встановлюються нормативно-правовими актами Регулятора.

     5. У разi дострокового припинення дiї договору страхування не допускається повернення коштiв готiвкою, якщо страховi платежi здiйснювалися в безготiвковiй формi.

     6. Законом можуть передбачатися випадки, у яких дiя договору страхування не може бути достроково припинена, зокрема якщо:

     1) обов'язковiсть укладення договору страхування визначена законом;

     2) укладення договору страхування є реалiзацiєю iнших правовiдносин.

     Стаття 106. Недiйснiсть договору страхування

     1. Договiр страхування вважається недiйсним з моменту його укладення у випадках, передбачених Цивiльним кодексом України.

     2. Вiдповiдно до цього Закону договiр страхування визнається недiйсним також у разi, якщо:

     1) його укладено пiсля настання подiї, що має ознаки страхового випадку;

     2) вiдсутнiй об'єкт страхування або об'єктом страхування є майно, яке пiдлягає конфiскацiї на пiдставi судового вироку або рiшення, що набуло законної сили;

     3) страховиком доведено, що договiр страхування укладено з метою отримання неправомiрної вигоди та/або вчинення шахрайських дiй;

     4) у страхувальника (iншої особи, визначеної у договорi страхування) вiдсутнiй страховий iнтерес.

     3. Договiр страхування визнається недiйсним у судовому порядку.

     Стаття 107. Вiдмова вiд договору страхування

     1. У договорi страхування зазначається право страхувальника на вiдмову вiд договору страхування, порядок та строки повернення страховиком страхової премiї (її частини) в разi вiдмови страхувальника вiд договору страхування, а також iншi умови використання права на вiдмову вiд договору страхування.

     2. Страхувальник має право протягом 30 календарних днiв з дня укладення договору страхування вiдмовитися вiд такого договору без пояснення причин, крiм:

     1) договорiв страхування, строк дiї яких становить менше 30 календарних днiв;

     2) випадкiв, якщо повiдомлено про настання подiї, що має ознаки страхового випадку, за цим договором страхування;

     3) випадкiв, визначених абзацом другим частини першої статтi 97 цього Закону, у яких страхувальник має право вiдмовитися вiд договору страхування протягом 45 днiв.

     3. Про намiр вiдмовитися вiд договору страхування страхувальник повiдомляє страховика у письмовiй (електроннiй) формi.

     4. Страховик зобов'язаний повернути страхувальнику сплачену страхову премiю повнiстю, за умови що протягом цього перiоду не вiдбулася подiя, що має ознаки страхового випадку.

     Стаття 108. Перехiд до страховика прав страхувальника щодо особи, вiдповiдальної за заподiянi збитки

     1. Страховик, який здiйснив страхову виплату за договором страхування майна, має право вимоги до особи, вiдповiдальної за заподiянi збитки, у розмiрi здiйсненої страхової виплати та iнших пов'язаних iз нею фактичних витрат.

     2. Якщо договором страхування майна не передбачено iнше, до страховика, який здiйснив страхову виплату, в межах такої виплати переходить право вимоги (суброгацiя), яке страхувальник або iнша особа, визначена договором страхування або законом, що одержала страхову виплату, має до особи, вiдповiдальної за заподiянi збитки.

     Стаття 109. Особливостi договору страхування життя

     1. Договiр страхування життя за класами страхування життя може укладатися на визначений строк або дiяти протягом життя застрахованої особи (довiчно), передбачати рiзнi комбiнацiї ризикiв за класами страхування, форми страхових виплат, включати накопичувальну (страхування на випадок дожиття до визначеного вiку чи дати або вступу у шлюб, або народження дитини) та/або ризикову складову (страхування на випадок смертi та страхування на випадок допомiжних ризикiв, зокрема смертi в результатi нещасного випадку, травми, хвороби, тiлесних ушкоджень, тимчасової та/або постiйної (стiйкої) втрати працездатностi), передбачати гарантований iнвестицiйний дохiд та/або можливiсть участi у прибутках страховика, укладатися з фiксованим та/або змiнюваними розмiрами страхових сум, страхових виплат та/або страхових премiй.

     2. Договiр страхування життя може передбачати у разi настання страхового випадку рiзнi форми здiйснення страхової виплати:

     1) одноразової у розмiрi страхової суми або її частини чи з поверненням страхової премiї або її частини;

     2) у формi ануїтету - довiчно або протягом визначеного договором страхування перiоду.

     Умовами договору страхування життя може передбачатися звiльнення страхувальника - фiзичної особи вiд сплати чергових частин страхової премiї у разi настання визначеного страхового випадку (страхових випадкiв).

     3. Договiр страхування життя може передбачати перiод очiкування (перiод мiж завершенням перiоду сплати страхової премiї та очiкуваним настанням страхового випадку за ризиком дожиття або завершенням строку дiї договору), який визначається договором страхування життя.

     4. Якщо договором страхування життя передбачено страхування страхових ризикiв (комбiнацiї ризикiв), за якими страховi виплати встановленi у формi ануїтету, страхова сума та страховий тариф за такими ризиками в договорi не встановлюються.

     5. Страховик, який здiйснює страхування життя, зобов'язаний вести персонiфiкований (iндивiдуальний) облiк договорiв страхування життя в порядку та на умовах, визначених нормативно-правовими актами Регулятора.

     6. Умова гарантованого iнвестицiйного доходу може бути визначена лише у договорi страхування життя, який мiстить накопичувальну складову.

     Якщо договором страхування життя передбачено поєднання накопичувальної та ризикової складових, гарантований iнвестицiйний дохiд не визначається для страхування на випадок допомiжних ризикiв, зазначених у ризиковiй складовiй.

     При укладеннi договору страхування життя з гарантованим iнвестицiйним доходом за визначеними ризиками страховик зобов'язаний встановлювати страховi тарифи та формувати вiдповiднi технiчнi резерви за такими ризиками з урахуванням зазначеної в такому договорi ставки гарантованого iнвестицiйного доходу вiдповiдно до вимог нормативно-правових актiв Регулятора.

     7. Страхувальник за договором страхування життя має право на бонуси вiд розмiщення та управлiння активами, що покривають вiдповiднi технiчнi резерви, якщо iнше не передбачено договором страхування життя, якi визначаються страховиком з урахуванням вимог нормативно-правових актiв Регулятора.

     8. Договором страхування життя може бути передбачено збiльшення розмiру страхової суми та/або страхових виплат на суми, якi визначаються страховиком один раз на рiк за фiнансовими результатами його дiяльностi за рiк (участь у прибутках страховика) з урахуванням вимог нормативно-правових актiв Регулятора.

     9. Повiдомлення про бонуси та про результати участi у прибутках страховика, визначенi частинами сьомою i восьмою цiєї статтi, надсилаються страхувальнику один раз на рiк у письмовiй формi у спосiб, визначений договором страхування життя, який дає можливiсть встановити дату вiдправлення та отримання цього повiдомлення. Таке повiдомлення також має мiстити iнформацiю про змiну розмiру страхових сум, страхових виплат за окремими страховими ризиками та викупної суми.

     Iнформацiя про направлення страхувальнику повiдомлення про бонуси та про результати участi у прибутках страховика також розмiщується на веб-сайтi страховика. При цьому розмiр страхових сум, страхових виплат за окремими страховими ризиками та викупної суми з урахуванням бонусiв та результату участi у прибутку страховика не може бути в подальшому зменшений страховиком в односторонньому порядку.

     10. Договором страхування життя може бути передбачено право страховика у разi несплати страхувальником чергового страхового платежу в розмiрi та у строки, передбаченi договором страхування життя, в односторонньому порядку зменшити (редукувати) розмiр страхових сум та/або страхових виплат, про що страхувальник повiдомляється протягом 30 календарних днiв пiсля здiйснення такого зменшення (редукування) у письмовiй формi у спосiб, встановлений договором страхування, який дає можливiсть встановити дату вiдправлення та отримання повiдомлення, iз зазначенням нового розмiру страхових сум та/або страхових виплат.

     Страхувальник має право на редукування розмiрiв страхових сум та/або страхових виплат за договором страхування життя на кiнець поточного перiоду страхового покриття, за умови досягнення мiнiмальної страхової суми та/або страхової виплати, визначеної таким договором, або на викупну суму, розраховану вiдповiдно до умов такого договору.

     Умова редукування розмiру страхових сум та/або страхових виплат за договором страхування життя не впливає на право страхувальника на бонуси та участь у прибутках страховика, визначене законодавством.

     11. Договором страхування життя може бути передбачено iндексацiю (змiну), в тому числi за офiцiйним iндексом iнфляцiї, розмiрiв страхових сум та/або страхових виплат протягом дiї договору страхування життя, за умови вiдповiдної змiни розмiру страхової премiї.

     Така iндексацiя не може здiйснюватися за рахунок iнвестицiйного доходу та фiнансових результатiв дiяльностi страховика. Порядок та умови iндексацiї визначаються договором страхування життя.

     12. Страхувальник - фiзична особа, що уклав договiр страхування життя, має право в порядку та на умовах, визначених нормативно-правовими актами Регулятора, на отримання кредиту вiд страховика в межах викупної суми за таким договором з накопичувальною складовою на момент видачi кредиту та пiд заставу такої викупної суми. У такому разi кредит не може бути виданий ранiше, нiж через один рiк пiсля набрання чинностi договором страхування, та на строк, який перевищує перiод, що залишився до початку здiйснення страхової виплати (першої страхової виплати) у випадку дожиття до визначеного вiку чи дати або вступу у шлюб, або народження дитини.

     13. Регулятор має право встановлювати додатковi вимоги до договорiв страхування життя та порядку їх укладення, а також встановлювати вимоги до порядку визначення страхової премiї, редукування страхових сум та/або страхових виплат.

     14. Нормативно-правовими актами Регулятора можуть встановлюватися окремi вимоги до порядку встановлення розмiру гарантованого iнвестицiйного доходу, а також до порядку визначення, розподiлу та повiдомлення страхувальникiв про бонуси та результати участi у прибутку страховика, визначенi цiєю статтею.

     Стаття 110. Особливостi договору пенсiйного страхування

     1. Договiр пенсiйного страхування за класом страхування 23 (у тому числi страхування додаткової пенсiї) може передбачати:

     1) здiйснення рiвномiрних страхових виплат у формi ануїтету довiчно або протягом визначеного таким договором перiоду страхування у разi дожиття застрахованою особою до визначених таким договором вiку чи дати, за умови що такий вiк (або вiк застрахованої особи на визначену договором дату) не менш як на 10 рокiв менший за пенсiйний вiк, який надає право на пенсiю за загальнообов'язковим державним пенсiйним страхуванням;

     2) страхування довiчної пенсiї учасника недержавного пенсiйного фонду з урахуванням вимог законодавства у сферi недержавного пенсiйного забезпечення.

     2. Якщо договором пенсiйного страхування, у тому числi договором страхування довiчної пенсiї, передбачено здiйснення рiвномiрних страхових виплат у формi довiчного ануїтету, предмет договору має включати ризик настання смертi застрахованої особи протягом перiоду мiж початком дiї договору пенсiйного страхування та дожиттям застрахованою особою до визначених таким договором вiку чи дати.

     3. Перша страхова виплата з числа рiвномiрних виплат у формi ануїтету за договорами пенсiйного страхування у разi настання страхового випадку за ризиком дожиття здiйснюється страховиком протягом 30 календарних днiв з дня подання заяви та пiдтвердження настання страхового випадку.

     Перша страхова виплата з числа рiвномiрних виплат у формi довiчного ануїтету за договором пенсiйного страхування, зазначеним у пунктi 2 частини першої цiєї статтi, здiйснюється страховиком не ранiше дати перерахування страховику грошових коштiв учасника недержавного пенсiйного фонду для оплати договору пенсiйного страхування.

     4. За договором пенсiйного страхування вигодонабувачем щодо отримання страхових виплат за ризиком дожиття може бути лише застрахована особа.

     5. Договiр пенсiйного страхування може передбачати гарантований перiод виплат, який починається з дати настання страхового випадку за ризиком дожиття. У разi смертi застрахованої особи пiд час гарантованого перiоду виплат право на отримання страхових виплат на умовах, визначених таким договором, до кiнця дiї цього перiоду має вигодонабувач (вигодонабувачi) вiдповiдно до умов такого договору страхування.

     6. Страховик, який здiйснює пенсiйне страхування, зобов'язаний забезпечити ведення окремого персонiфiкованого (iндивiдуального) облiку договорiв пенсiйного страхування, страхових премiй за такими договорами, технiчних резервiв, сформованих щодо договорiв пенсiйного страхування, активiв, якi покривають такi резерви, та окреме розмiщення i управлiння такими активами.

     7. Страховик зобов'язаний один раз на рiк безоплатно надавати кожнiй застрахованiй особi за договором пенсiйного страхування повiдомлення про розмiр технiчних резервiв, сформованих щодо такої особи за договором пенсiйного страхування, у тому числi в перiод здiйснення страхових виплат у формi ануїтету за таким договором. Таке повiдомлення може надаватися страховиком разом з повiдомленнями про бонуси та про результати участi у прибутках страховика, передбаченими статтею 109 цього Закону.

     8. На склад та використання активiв, що покривають технiчнi резерви, сформованi за договорами пенсiйного страхування, а також на обмеження iнвестицiйної дiяльностi з такими активами поширюється дiя законодавства у сферi недержавного пенсiйного забезпечення та нормативно-правових актiв Регулятора.

     9. Страхувальник за договором пенсiйного страхування має право змiнити страховика. У такому разi страховик зобов'язаний передати новому страховику активи, якi покривають технiчнi резерви за таким договором пенсiйного страхування, у розмiрi, не меншому викупної суми за договором, розрахованої на визначену сторонами договору дату передачi активiв, вiдповiдно до вимог закону з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.

     Перерахування коштiв новому страховику чи суб'єкту системи недержавного пенсiйного забезпечення за вимогою страхувальника здiйснюється за рахунок страхувальника.

     10. Договiр пенсiйного страхування не може бути достроково припинений повнiстю або у частинi щодо окремої застрахованої особи до досягнення застрахованою особою вiку, визначеного у договорi, або дожиття до визначеної договором дати, крiм випадкiв:

     1) наявностi медично пiдтвердженого критичного стану здоров'я (онкологiчне захворювання, iнсульт тощо);

     2) встановлення застрахованiй особi iнвалiдностi;

     3) виїзду страхувальника та/або застрахованої особи на постiйне проживання за межi України.

     У разi дострокового припинення договору пенсiйного страхування страховик протягом п'яти робочих днiв з дати отримання вiдповiдної заяви виплачує застрахованiй особi викупну суму в розмiрi, що вiдповiдає набутим нею правам вiдповiдно до умов такого договору. Для отримання виплати застрахована особа подає страховику заяву довiльної форми, в якiй зазначаються реквiзити для здiйснення виплати, а також документи, що пiдтверджують право особи на дострокове припинення договору пенсiйного страхування.

     11. Страховик не має права надавати будь-якi кредити (позики) за рахунок коштiв технiчних резервiв за договорами пенсiйного страхування.

     12. Нормативно-правовими актами Регулятора можуть встановлюватися додатковi вимоги до дiяльностi з пенсiйного страхування та страховикiв, якi здiйснюють таку дiяльнiсть, а також до договорiв пенсiйного страхування та порядку їх укладення.

     Стаття 111. Договiр спiвстрахування

     1. Об'єкт договору страхування може бути застрахований двома або бiльше страховиками, кожен iз яких є спiвстраховиком. У такому разi в договорi визначається пропорцiя (частка) та сума участi кожного страховика (спiвстраховика) за одним договором страхування (договiр спiвстрахування).

     2. У договорi спiвстрахування повиннi мiститися умови, що визначають права i обов'язки кожного спiвстраховика.

     3. Вiдповiдальнiсть страховикiв за договором страхування (спiвстрахування) є окремою та не є спiльною i обмежується виключно iндивiдуальною пропорцiєю (часткою) участi страховика. Кожен iз зазначених у договорi страховикiв не несе вiдповiдальностi за пропорцiї (частки) участi iнших страховикiв, якi з будь-яких причин не виконують повнiстю або частково своїх зобов'язань.

     4. Якщо це прямо визначено договором спiвстрахування, один iз страховикiв може визначати умови страхування за договором спiвстрахування для решти страховикiв (страховик-лiдер) та брати участь у врегулюваннi страхових випадкiв вiд iменi iнших страховикiв з урахуванням того, що кожний спiвстраховик несе вiдповiдальнiсть виключно в межах своєї пропорцiї (частки), якщо iнше не зазначено у договорi.

     У разi лiквiдацiї страховика, що є стороною договору спiвстрахування, дiя такого договору припиняється щодо пропорцiї (частки) участi такого страховика у порядку, встановленому законодавством України.

     5. Регулятор має право встановлювати особливi умови укладення та виконання договорiв спiвстрахування, а також додатковi вимоги до таких договорiв та особливостi розрахунку технiчних резервiв за такими договорами.

     Стаття 112. Порядок укладення договору перестрахування

     1. Перестрахувальник має право передати повнiстю або частково свої зобов'язання за договором страхування перестраховику для вiдшкодування витрат перестраховиком шляхом укладення договору перестрахування вiдповiдно до полiтики перестрахування, розробленої та затвердженої страховиком згiдно з вимогами, встановленими нормативно-правовими актами Регулятора.

     Передача зобов'язань за договором страхування перестраховику здiйснюється в один з таких способiв або шляхом їх поєднання:

     1) перестрахувальник має право передати всi або окремi ризики за укладеним договором страхування, а перестраховик має право прийняти їх або вiдмовити в їх прийняттi (факультативне перестрахування);

     2) перестрахувальник зобов'язаний передати перестраховику в перестрахування всi або окремi ризики за договорами страхування, укладеними перестрахувальником, а перестраховик зобов'язаний їх прийняти вiдповiдно до умов договору перестрахування (облiгаторне перестрахування).

     Розмiр суми вiдповiдальностi, в межах якої перестрахувальник залишає за собою ризик виконання частини своїх зобов'язань за договором страхування вiдповiдно до полiтики перестрахування, розробленої та затвердженої страховиком згiдно з вимогами, встановленими нормативно-правовими актами Регулятора (власне утримання), визначається у договорi перестрахування.

     2. Факт прийняття ризику в перестрахування може посвiдчуватися сертифiкатом, полiсом, ковер-нотою тощо.

     Залежно вiд способу передачi зобов'язань за договором перестрахування сторони можуть врегульовувати взаємовiдносини шляхом обмiну iншими документами (слiп, бордеро премiй, бордеро збиткiв тощо).

     3. Страховик, який уклав договiр перестрахування, в якому вiн є перестрахувальником як сторона цього договору, залишається вiдповiдальним перед страхувальником у повному обсязi згiдно з договором страхування.

     У разi банкрутства страховика виплата в обсязi зобов'язань перестраховика за договором перестрахування може здiйснюватися перестраховиком безпосередньо страхувальнику, визначеному в договорi страхування, якщо такий обов'язок перестраховика визначено в договорi перестрахування.

     4. Перестраховик має право передати повнiстю або частково ризик, прийнятий у перестрахування, iншому перестраховику (ретроцесiя).

     5. Перестраховик, який уклав договiр перестрахування, в якому вiн є перестрахувальником як сторона цього договору, несе вiдповiдальнiсть перед перестрахувальником у повному обсязi згiдно з умовами основного договору перестрахування.

     6. Додатковi вимоги до порядку та умов укладення договорiв перестрахування, в тому числi укладених з нерезидентами, за окремими класами, ризиками та/або договорами страхування можуть встановлюватися нормативно-правовими актами Регулятора у випадках, визначених законом.

     7. Укладення, в тому числi продовження строку дiї, страховиками (перестрахувальниками) договорiв перестрахування iз страховиком-нерезидентом можливе лише в разi, якщо на момент укладення або продовження строку дiї договору перестрахування такий страховик-нерезидент вiдповiдає вимогам, встановленим законом.

     Якщо однiєю iз сторiн договору перестрахування є нерезидент, сторони договору перестрахування можуть самостiйно здiйснювати вибiр права, що пiдлягає застосуванню до договору перестрахування, з урахуванням положень цього Закону, iнших законiв, мiжнародних договорiв, згода на обов'язковiсть яких надана Верховною Радою України, та мiжнародних звичаїв.

     Незалежно вiд права, що пiдлягає застосуванню до договору перестрахування, iстотнi умови договору перестрахування повиннi вiдповiдати вимогам, встановленим цим Законом.

     8. До укладення договорiв перестрахування можуть залучатися, в тому числi укладати такi договори вiд свого iменi, перестраховi брокери, включенi до Реєстру посередникiв у порядку, визначеному законодавством України.

     9. Договором перестрахування може передбачатися винагорода перестрахувальнику як компенсацiя його витрат на укладення та супроводження договору страхування.

     10. Договором перестрахування може передбачатися винагорода перестрахувальнику (зокрема у формi тантьєми) шляхом сплати перестраховиком частини прибутку за укладеним мiж ними договором перестрахування або групою таких договорiв, укладених за певний перiод часу.

     11. Страховик (цедент, перестрахувальник) зобов'язаний повiдомляти перестраховика про всi змiни свого договору iз страхувальником, якi можуть вплинути на ступiнь ризику та потребують внесення змiн до договору перестрахування.

     Стаття 113. Таємниця страхування

     1. Страховику заборонено розкривати iнформацiю про надання послуги iз страхування, визначену вiдповiдно до Закону України "Про фiнансовi послуги та фiнансовi компанiї" (далi - таємниця страхування), якщо вiдповiдно до законодавства України вiн зобов'язаний не розголошувати таку iнформацiю. Страховик, особи, якi входять до складу органiв управлiння та контролю страховика, аудитори, вiдповiдальнi актуарiї, iншi особи, якi є працiвниками страховика, страховi посередники та їх працiвники зобов'язанi зберiгати таємницю страхування.

     2. Усi керiвники та/або працiвники страховика при вступi на посаду пiдписують зобов'язання щодо збереження таємницi страхування.

     Ця вимога поширюється також на страхових посередникiв та їх працiвникiв, iнших осiб, яким страховик доручив виконання частини дiяльностi iз страхування.

     3. Положення частини першої цiєї статтi щодо виконання обов'язку збереження таємницi страхування поширюються також на випадки припинення правових вiдносин мiж страховиком та особами, зазначеними у частинах першiй i другiй цiєї статтi.

     4. Iнформацiя, що становить таємницю страхування, розкривається страховиком:

     1) на письмовий запит або з письмового дозволу власника такої iнформацiї;

     2) на письмову вимогу (ухвалу) суддi, суду або за рiшенням суду;

     3) на письмову вимогу Нацiонального антикорупцiйного бюро України, Державного бюро розслiдувань, органiв прокуратури, Служби безпеки України, органiв внутрiшнiх справ України, центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної фiскальної полiтики, щодо проведення операцiй страхування (перестрахування) конкретної юридичної або фiзичної особи, фiзичної особи - пiдприємця за договором страхування (перестрахування) у разi початку кримiнального провадження стосовно такої фiзичної особи або посадових осiб юридичної особи з обов'язковим посиланням на розпочате кримiнальне провадження;

     4) на письмову вимогу центрального органу виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi запобiгання та протидiї легалiзацiї (вiдмиванню) доходiв, одержаних злочинним шляхом, фiнансуванню тероризму та фiнансуванню розповсюдження зброї масового знищення;

     5) на письмову вимогу органу Антимонопольного комiтету України в рамках виконання ним завдань, передбачених законодавством про захист економiчної конкуренцiї;

     6) на письмову вимогу Регулятора.

     5. Вимога державного органу на отримання iнформацiї, що становить таємницю страхування:

     1) викладається на бланку державного органу;

     2) подається за пiдписом керiвника державного органу (або його заступника), що скрiплюється гербовою печаткою такого державного органу;

     3) мiстить передбаченi цим Законом пiдстави отримання такої iнформацiї;

     4) мiстить посилання на норми закону, вiдповiдно до яких державний орган має право на отримання такої iнформацiї.

     6. Страховик має право надавати iнформацiю, що становить таємницю страхування, iншим страховикам у межах, необхiдних для укладення та/або виконання договору страхування (перестрахування), з дотриманням вимог законодавства щодо захисту персональних даних.

     7. Центральному органу виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi запобiгання та протидiї легалiзацiї (вiдмиванню) доходiв, одержаних злочинним шляхом, фiнансуванню тероризму та фiнансуванню розповсюдження зброї масового знищення, iнформацiя надається у випадках та в порядку, встановлених Законом України "Про запобiгання та протидiю легалiзацiї (вiдмиванню) доходiв, одержаних злочинним шляхом, фiнансуванню тероризму та фiнансуванню розповсюдження зброї масового знищення".

     8. Вимоги цiєї статтi поширюються на керiвникiв та/або працiвникiв об'єднань страховикiв, у разi якщо законодавством України такi об'єднання забезпечують укладення, припинення, виконання зобов'язань за договорами страхування страховиками, якi входять до таких об'єднань.

     9. Особливостi оброблення, зберiгання, захисту, використання, передавання та розкриття iнформацiї, що становить таємницю страхування, встановлюються нормативно-правовими актами Регулятора.

Роздiл XIV. ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ ТА НАГЛЯД ЗА ДIЯЛЬНIСТЮ НА РИНКУ СТРАХУВАННЯ

     Стаття 114. Державне регулювання та нагляд за дiяльнiстю на ринку страхування

     1. Регулятор здiйснює державне регулювання та нагляд за дiяльнiстю з надання страхових та супровiдних послуг на ринку страхування, а також у випадках, визначених спецiальними законами з регулювання страхування, за дiяльнiстю об'єднань страховикiв вiдповiдно до цього Закону, законiв України "Про фiнансовi послуги та фiнансовi компанiї", "Про Нацiональний банк України", iнших законодавчих актiв України та нормативно-правових актiв Регулятора.

     2. Метою державного регулювання та нагляду є забезпечення вiдповiдностi дiяльностi iз страхування законодавству України в цiлях захисту прав та законних iнтересiв клiєнтiв (у тому числi споживачiв, страхувальникiв, застрахованих осiб та вигодонабувачiв).

     3. При здiйсненнi державного регулювання та нагляду за страховою (перестраховою) дiяльнiстю Регулятор:

     1) розробляє i затверджує нормативно-правовi акти, обов'язковi до виконання органами державної влади, органами мiсцевого самоврядування, страховиками, їх об'єднаннями, страховими посередниками та особами, якi надають допомiжнi послуги, та контролює їх виконання;

     2) веде реєстри вiдповiдно до законодавства України та затверджує положення про них;

     3) здiйснює лiцензування страховикiв та авторизацiю страхових посередникiв, реєстрацiю фiлiй страховикiв-нерезидентiв та затверджує умови здiйснення дiяльностi iз страхування, здiйснення якої потребує вiдповiдної лiцензiї чи авторизацiї, та порядок контролю за їх додержанням;

     4) встановлює пруденцiйнi вимоги, в тому числi вимоги до розмiру регулятивного капiталу, критерiї i нормативи достатностi капiталу та платоспроможностi, лiквiдностi, прибутковостi, якостi активiв (в тому числi активiв на покриття технiчних резервiв для цiлей фiнансової звiтностi) та ризиковостi операцiй, додержання правил надання страхових послуг, а також правила формування i облiку технiчних резервiв;

     5) визначає критерiї вiднесення страховикiв до категорiї значимих страховикiв;

     6) встановлює розмiр плати за включення до вiдповiдних реєстрiв;

     7) затверджує умови авторизацiї страхових посередникiв;

     8) затверджує порядок проведення безвиїзного нагляду та iнспекцiйних перевiрок i оформлення їх результатiв, включаючи порядок проведення перевiрки афiлiйованих та спорiднених осiб об'єкта нагляду;

     9) здiйснює безвиїзний нагляд та iнспекцiйнi перевiрки страховикiв, страхових груп, фiлiй страховикiв-нерезидентiв та страхових посередникiв, а також iнших осiб, зазначених у частинi сьомiй статтi 21 Закону України "Про фiнансовi послуги та фiнансовi компанiї";

     10) здiйснює контроль за достовiрнiстю та повнотою iнформацiї, що надається Регулятору;

     11) проводить самостiйно чи разом з iншими державними органами перевiрку дiяльностi учасникiв ринку страхування (крiм клiєнтiв), а також юридичних осiб та фiзичних осiб, якi здiйснюють дiяльнiсть на ринку страхування, для яких законом встановленi вимоги щодо авторизацiї;

     12) у разi порушення законодавства про страхування, фiнансовi послуги та захист прав споживачiв, нормативно-правових актiв Регулятора застосовує заходи впливу, заходи раннього втручання та коригувальнi заходи, а також накладає адмiнiстративнi стягнення;

     13) звертається до суду з позовами (заявами) про лiквiдацiю страховика або у зв'язку з порушенням страховиком або страховим посередником законодавства про страхування;

     14) вимагає вiд учасникiв ринку страхування (крiм клiєнтiв та об'єднань учасникiв ринку страхування) надання необхiдних документiв, iнформацiї та пояснень;

     15) анулює лiцензiю на здiйснення дiяльностi iз страхування фiлiєю страховика-нерезидента, якщо страховика-нерезидента позбавлено лiцензiї на здiйснення дiяльностi iз страхування або якщо його лiквiдовано/оголошено банкрутом у країнi реєстрацiї;

     16) проводить тематичнi перевiрки дiяльностi страховикiв за результатами аналiзу макроекономiчних показникiв та аналiзу ризикiв, що мають вплив на дiяльнiсть страховикiв;

     17) встановлює порядок складання i подання звiтiв, звiтностi та iншої iнформацiї страховиками, а також отримує такi звiти, звiтнiсть, iншу iнформацiю та пояснення до них;

     18) надсилає матерiали до правоохоронних органiв щодо фактiв правопорушень, якi стали вiдомi пiд час здiйснення нагляду;

     19) надсилає органам Антимонопольного комiтету України матерiали у разi виявлення порушення законодавства про захист економiчної конкуренцiї;

     20) встановлює вимоги щодо захисту iнформацiї страховикiв;

     21) встановлює порядок розкриття iнформацiї учасниками ринку страхування вiдповiдно до законодавства України;

     22) визначає квалiфiкацiйнi вимоги до керiвникiв страховика, осiб, вiдповiдальних за ведення бухгалтерського облiку, та iнших осiб, вiдповiдальних за виконання ключових функцiй, у тому числi на умовах аутсорсингу, та може вимагати звiльнення з посади осiб, якi не вiдповiдають встановленим вимогам для зайняття такої посади, або розiрвання вiдповiдних договорiв;

     23) здiйснює перевiрку та оцiнку внутрiшнiх полiтик та положень страховикiв;

     24) погоджує вiдповiдно до законiв України документи учасникiв ринку страхування (крiм клiєнтiв), що визначають вимоги щодо надання страхових послуг;

     25) перевiряє полiтики з андеррайтингу страховикiв, а також полiтики врегулювання подiй, що мають ознаки страхового випадку;

     26) перевiряє та оцiнює полiтику перестрахування;

     27) перевiряє та оцiнює вiдповiднiсть розмiру сформованих технiчних резервiв, порядку їх формування та/або облiку, методiв розрахунку технiчних резервiв страховикiв та припущень вимогам, встановленим цим Законом та нормативно-правовими актами Регулятора;

     28) перевiряє та оцiнює виконання страховиками вимог до iнвестицiйної дiяльностi, встановлених законодавством;

     29) оприлюднює iнформацiю про страховикiв, якi здiйснюють страхування довiчних пенсiй за рахунок грошових коштiв накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсiйного страхування, у тому числi показники, якi вони застосовують для розрахунку довiчних пенсiй;

     30) встановлює умови та порядок проведення внутрiшнього аудиту (контролю) у страховику;

     31) встановлює порядок погодження набуття або збiльшення iстотної участi у страховику вiдповiдно до цього Закону;

     32) оприлюднює у порядку та вiдповiдно до встановлених ним критерiїв на сторiнках свого офiцiйного iнтернет-представництва iнформацiю про застосування заходiв впливу;

     33) забезпечує захист прав споживачiв страхових послуг;

     34) здiйснює контроль за додержанням вимог законодавства, що регулює дiяльнiсть учасникiв ринку страхування;

     35) погоджує у встановлених законом випадках умови страхування, визначенi вiдповiдним органом державної влади;

     36) бере участь у мiжнародному спiвробiтництвi у сферi страхування, здiйснює вивчення, узагальнення, поширення свiтового досвiду, органiзовує виконання мiжнародних договорiв України у сферi страхування;

     37) здiйснює iншi повноваження, передбаченi цим Законом та iншими законами України.

     4. Регулятор у визначеному ним порядку має право визначати величину ризикiв у дiяльностi страховика.

     Регулятор за результатами оцiнювання страховика, проведеного ним пiд час нагляду в порядку та спосiб, визначенi нормативно-правовими актами Регулятора, з урахуванням оцiнювання бiзнес-моделi страховика, ризикiв, притаманних його дiяльностi, якостi корпоративного управлiння та систем управлiння ризиками у страховику має право:

     1) встановлювати для страховика пiдвищенi значення економiчних нормативiв;

     2) вимагати вiд страховика, його керiвникiв, власникiв iстотної участi вжиття заходiв, спрямованих на полiпшення фiнансового стану страховика, пiдтримання на достатньому рiвнi капiталу та лiквiдностi для покриття усiх суттєвих ризикiв його дiяльностi, пiдвищення якостi корпоративного управлiння, у тому числi систем внутрiшнього контролю та управлiння ризиками.

     5. Для здiйснення контролю за достовiрнiстю та повнотою iнформацiї, що надається Регулятору страховиками, Регулятор має право вимагати проведення не бiльше одного разу на рiк за рахунок страховика:

     1) перевiрки суб'єктом аудиторської дiяльностi звiтностi, яка не подавалася до Регулятора разом iз звiтами, складеними за результатами надання аудиторських послуг, або повторного проведення аудиту фiнансової звiтностi (консолiдованої фiнансової звiтностi) чи повторної перевiрки регуляторної звiтностi, яка подавалася до Регулятора разом iз звiтами, складеними за результатами надання аудиторських послуг.

     Для повторного надання аудиторських послуг, передбаченого цим пунктом, не може призначатися суб'єкт аудиторської дiяльностi, який надавав страховику, страховiй групi аудиторськi послуги за вiдповiдний перiод;

     2) перевiрки розмiрiв сформованих технiчних резервiв та даних звiтностi, визначених у статтi 47 цього Закону, у тому числi наведених в актуарному звiтi, з визначенням незалежного актуарiя.

     6. Для оцiнки фiнансового стану страховика Регулятор має право екстраполювати результати аналiзу даних, отриманих пiд час здiйснення Регулятором нагляду або при проведеннi зовнiшнього аудиту.

     При виявленнi вiдхилення результатiв такої екстраполяцiї вiд встановлених законодавством вимог до розмiру капiталу Регулятор має право застосувати коригувальнi заходи та заходи раннього втручання у порядку, на умовах та з урахуванням вимог нормативно-правових актiв Регулятора.

     7. Регулятор для цiлей нагляду за дiяльнiстю на ринку страхування має право отримувати вiд державних органiв та iнших осiб iнформацiю, у тому числi конфiденцiйну, щодо фiнансового/майнового стану засновникiв страховика та осiб, якi набувають або збiльшують iстотну участь у страховику, їхньої дiлової репутацiї, джерел походження грошових коштiв, що використовуються для формування статутного капiталу страховика.

     Органи державної влади, органи мiсцевого самоврядування, пiдприємства, установи, органiзацiї зобов'язанi протягом 20 днiв з дня отримання запиту Регулятора безоплатно надати йому вiдповiдну iнформацiю.

     8. Регулятор пiд час здiйснення нагляду за установами, що здiйснюють дiяльнiсть iз страхування в iноземних державах, спiвпрацює з iншими державними органами, якi здiйснюють регулювання ринкiв фiнансових послуг в Українi, та з вiдповiдними органами нагляду за фiнансовими установами iноземних держав. Спiвпраця вiдбувається на пiдставi укладених договорiв, меморандумiв чи в iнших формах.

     Iнформацiя, що надається вiдповiдними органами нагляду iноземних держав, може використовуватися виключно з метою перевiрки:

     1) лiцензiї або iншого дозвiльного документа установи на право ведення господарської дiяльностi;

     2) права на здiйснення дiяльностi iз страхування.

     Стаття 115. Особливостi нагляду за страховими групами

     1. Регулятор здiйснює нагляд на консолiдованiй основi за страховими групами, переважна дiяльнiсть у яких здiйснюється фiнансовими установами, державне регулювання та нагляд за дiяльнiстю яких здiйснює Регулятор.

     2. У разi наявностi спiльного контролера з учасниками страхової групи до складу страхової групи включаються iншi юридичнi особи, якi не є фiнансовими установами (зокрема материнська компанiя), вiдповiдно до вимог, встановлених нормативно-правовими актами Регулятора.

     3. З метою здiйснення нагляду на консолiдованiй основi Регулятор має право визначати в межах страхової групи пiдгрупи, що складаються щонайменше з двох страховикiв, та здiйснювати за ними нагляд на субконсолiдованiй основi.

     4. Регулятор має право встановлювати вимоги до консолiдованого капiталу платоспроможностi для страхової групи, який повинен враховувати загальну диверсифiкацiю ризикiв, що iснують для всiх страховикiв у такiй групi, з метою коректного вiдображення ризикiв, яких зазнає така група.

     5. Учасники страхової групи зобов'язанi дотримуватися вимог до консолiдованого капiталу платоспроможностi на постiйнiй основi.

     6. Вимоги до консолiдованого капiталу платоспроможностi, а також складовi та пропорцiї складових регулятивного капiталу, що є прийнятними для виконання вимог до консолiдованого капiталу платоспроможностi, встановлюються нормативно-правовими актами Регулятора. Розмiр прийнятного регулятивного капiталу страхової групи для виконання вимог до консолiдованого капiталу платоспроможностi повинен перевищувати розмiр консолiдованого капiталу платоспроможностi.

     7. У разi якщо профiль ризику страхової групи суттєво вiдхиляється вiд припущень, що складають основу розрахунку необхiдного консолiдованого капiталу платоспроможностi, вiдповiдальна особа страхової групи повинна провести повторний розрахунок необхiдного консолiдованого капiталу платоспроможностi i повiдомити про результати Регулятора.

     Методи врахування дефiциту регулятивного капiталу, що є прийнятним для виконання вимог до консолiдованого капiталу платоспроможностi страхової групи, у вимогах до капiталу платоспроможностi страховика встановлюються нормативно-правовими актами Регулятора.

     8. У межах нагляду за страховими групами Регулятор:

     1) здiйснює нагляд за концентрацiєю ризику на груповому рiвнi. Страховики, якi є учасниками страхової групи, та вiдповiдальна особа такої страхової групи повиннi регулярно, щонайменше один раз на рiк, повiдомляти Регулятора про будь-яку суттєву концентрацiю ризику на рiвнi страхової групи;

     2) має право вимагати вiд страховикiв, якi є учасниками страхової групи, та вiдповiдальної особи такої страхової групи регулярно, щонайменше один раз на рiк, повiдомляти Регулятора про всi суттєвi внутрiшньогруповi договори мiж учасниками страхової групи, включаючи договори з пов'язаними iз страховиком особами.

     9. Нагляд за концентрацiєю ризикiв на груповому рiвнi, а також контроль за суттєвими внутрiшньогруповими договорами здiйснюється вiдповiдно до вимог, встановлених нормативно-правовими актами Регулятора. Нормативно-правовими актами Регулятора можуть встановлюватися також iншi особливостi здiйснення нагляду за страховими групами.

     Стаття 116. Iнспекцiйнi перевiрки

     1. Регулятор проводить iнспекцiйнi перевiрки страховикiв, фiлiй страховикiв-нерезидентiв, страхових посередникiв та страхових груп у порядку i вiдповiдно до вимог, встановлених цим Законом та нормативно-правовими актами Регулятора.

     2. Iнспекцiйнi перевiрки проводяться з метою визначення рiвня безпечностi i стабiльностi операцiй страховика та/або страхової групи, достовiрностi звiтностi страховика та/або страхової групи, дотримання вимог законодавства України у сферi фiнансових послуг, у тому числi нормативно-правових актiв Регулятора.

     3. Iнспекцiйнi перевiрки можуть бути плановими та позаплановими.

     4. Планова iнспекцiйна перевiрка проводиться вiдповiдно до плану, затвердженого Регулятором, не бiльше одного разу на рiк.

     Про проведення планової iнспекцiйної перевiрки Регулятор повiдомляє страховика не пiзнiше нiж за 10 календарних днiв до початку її проведення.

     5. Пiдставою для проведення позапланової iнспекцiйної перевiрки є:

     1) виявлення в документах, що подаються до Регулятора згiдно iз законодавством, iнформацiї, що свiдчить про недотримання страховиком/страховою групою вимог законодавства, у тому числi нормативно-правових актiв Регулятора, та/або надання страховиком недостовiрної iнформацiї;

     2) перевiрка виконання страховиком / страховою групою вимоги та/або рiшення Регулятора про усунення порушення законодавства, у тому числi нормативно-правових актiв Регулятора, висунутої (прийнятого) Регулятором за результатами здiйснення нагляду;

     3) неподання у встановлений законодавством строк страховиком / страховою групою звiтностi, iнших документiв та iнформацiї, подання яких вимагається вiдповiдно до законодавства та/або на вимогу Регулятора;

     4) результати аналiзу звернень клiєнтiв у частинi порушення законодавства про захист прав споживачiв фiнансових послуг, вчиненi страховиком, що заподiяло шкоду їхнiм правам та законним iнтересам, з доданими документами чи їх копiями, що пiдтверджують такi порушення;

     5) наявнiсть фактiв, якi свiдчать або можуть свiдчити про погiршення фiнансового стану страховика та/або пiдвищення ступеня ризику вiд здiйснюваної ним дiяльностi, або про здiйснення дiяльностi iз страхування без лiцензiї чи за iншими класами страхування (ризиками), нiж визначенi лiцензiєю;

     6) необхiднiсть перевiрки виконання страховиком встановлених Регулятором вимог i обмежень.

     Позаплановi iнспекцiйнi перевiрки можуть проводитися також з iнших обґрунтованих пiдстав, визначених нормативно-правовими актами Регулятора.

     Рiшення про проведення позапланової iнспекцiйної перевiрки пiдписується керiвником Регулятора або уповноваженою ним посадовою особою.

     Про проведення позапланової iнспекцiйної перевiрки Регулятор повiдомляє страховика не пiзнiше дня її початку.

     6. Страховик зобов'язаний забезпечити працiвникам Регулятора, уповноваженим на проведення iнспекцiйної перевiрки (далi в цiй статтi - уповноваженi особи), умови для проведення iнспекцiйної перевiрки та вiльний доступ у робочий час до всiх примiщень страховика.

     Керiвники страховика зобов'язанi забезпечити безоплатне надання уповноваженим особам доступ у режимi перегляду до всiх iнформацiйних систем страховика, необхiдних для проведення перевiрки, вибiрку та вивантаження необхiдної iнформацiї для її подальшого аналiзу, консультацiйну пiдтримку з питань функцiонування таких систем, а також iнформацiю, документи та письмовi пояснення з питань дiяльностi страховика. Керiвники страховика зобов'язанi забезпечити безоплатне надання уповноваженим особам iнформацiї, копiй документiв, у тому числi тих, що зберiгаються в iнформацiйних системах страховика, у порядку, встановленому нормативно-правовими актами Регулятора.

     Уповноваженi особи мають право одержувати вiд страховика iнформацiю, документи та їх копiї, письмовi пояснення з питань дiяльностi страховика, уснi пояснення керiвникiв та/або працiвникiв, вилучати (виносити за межi страховика) письмовi пояснення, а також виготовляти та вилучати (виносити за межi страховика) копiї документiв, у тому числi копiї документiв, що свiдчать про порушення законодавства України, у тому числi нормативно-правових актiв Регулятора. Не допускається надання Регулятором та уповноваженими ним особами матерiалiв iнспекцiйної перевiрки третiм особам, якщо в матерiалах iнспекцiйної перевiрки вiдсутнi данi про факти порушення законодавства, крiм випадкiв, визначених статтею 12 Закону України "Про фiнансовi послуги та фiнансовi компанiї".

     7. Пiд час проведення iнспекцiйної перевiрки уповноваженi особи мають право перевiряти будь-яку звiтнiсть афiлiйованої особи та спорiдненої особи страховика щодо взаємовiдносин iз страховиком з метою визначення впливу вiдносин з цiєю особою на стан страховика. Для цiлей такої перевiрки на афiлiйованих та спорiднених осiб страховика поширюються положення частини шостої цiєї статтi.

     Стаття 117. План вiдновлення дiяльностi страховика

     1. У разi якщо прийнятний регулятивний капiтал страховика для виконання вимог до капiталу платоспроможностi не перевищує 120 вiдсоткiв капiталу платоспроможностi та/або наявнi значнi ризики порушення вимог до капiталу платоспроможностi у наступнi три мiсяцi, страховик негайно повiдомляє про це Регулятора та протягом 30 днiв з дня виявлення вiдповiдних обставин складає план вiдновлення дiяльностi страховика або оновлює ранiше складений план вiдновлення дiяльностi страховика, якщо припущення, покладенi у його основу, є недiйсними, та подає його Регулятору для погодження.

     2. Регулятор у порядку та за умов, визначених його нормативно-правовими актами, погоджує або вiдхиляє план вiдновлення дiяльностi страховика або оновлений план вiдновлення дiяльностi страховика протягом 15 робочих днiв пiсля його надходження. У разi вiдхилення плану вiдновлення дiяльностi страховика Регулятор надає страховику вмотивованi пояснення такого вiдхилення. Страховик зобов'язаний подати Регулятору виправлений план вiдновлення дiяльностi страховика протягом 10 робочих днiв пiсля отримання повiдомлення Регулятора про вiдхилення плану вiдновлення дiяльностi страховика.

     3. План вiдновлення дiяльностi страховика повинен гарантувати вiдновлення фiнансового стану страховика та виконання ним вимог до капiталу платоспроможностi протягом не бiльше 180 днiв з дня встановлення порушення вимог до капiталу платоспроможностi.

     4. У разi вмотивованого звернення страховика за рiшенням Регулятора строк реалiзацiї плану вiдновлення дiяльностi страховика може бути подовжено, але не бiльш як на 90 днiв. Регулятор може вiдмовити у подовженнi строку, якщо страховик не виконує частково або повнiстю план вiдновлення дiяльностi страховика.

     5. Страховик починає реалiзацiю плану вiдновлення дiяльностi страховика у разi порушення вимог до капiталу платоспроможностi та/або наявностi значних ризикiв порушення вимог до капiталу платоспроможностi у наступнi три мiсяцi. Страховик подає Регулятору звiти про виконання плану вiдновлення дiяльностi страховика кожнi 30 днiв.

     6. Страховику забороняється виплачувати дивiденди чи розподiляти капiтал у будь-який iнший спосiб у разi недотримання вимог до капiталу платоспроможностi та/або наявностi значних ризикiв порушення вимог до капiталу платоспроможностi.

     Стаття 118. План фiнансування страховика

     1. У разi порушення вимог до мiнiмального капiталу та/або наявностi значних ризикiв порушення вимог до мiнiмального капiталу у наступнi три мiсяцi страховик негайно повiдомляє про це Регулятору та протягом 15 днiв з дня виявлення вiдповiдних обставин складає план фiнансування страховика та подає його до Регулятора для погодження.

     2. Регулятор у порядку та за умов, визначених його нормативно-правовими актами, погоджує або вiдхиляє план фiнансування страховика протягом 10 робочих днiв пiсля його надходження. У разi вiдхилення плану фiнансування страховика Регулятор надає страховику вмотивованi пояснення такого вiдхилення. Страховик зобов'язаний подати до Регулятора оновлений план фiнансування страховика протягом 10 робочих днiв пiсля отримання повiдомлення Регулятора про вiдхилення плану фiнансування.

     3. План фiнансування страховика повинен гарантувати вiдновлення фiнансового стану страховика та виконання ним вимог щонайменше до мiнiмального капiталу протягом не бiльше 90 днiв з дати, коли було встановлено порушення вимог до мiнiмального капiталу.

     4. Страховик починає реалiзацiю плану фiнансування страховика з дня його погодження. Страховик подає Регулятору звiти про виконання плану фiнансування страховика кожнi 15 днiв.

     5. У разi якщо страховик складає та подає Регулятору для погодження план фiнансування у процесi виконання плану вiдновлення дiяльностi, план фiнансування включається до плану вiдновлення дiяльностi. При цьому строки вiдновлення фiнансового стану страховика та виконання ним вимог до капiталу платоспроможностi не подовжуються, крiм випадкiв, передбачених частиною четвертою статтi 117 цього Закону.

     Стаття 119. Коригувальнi заходи

     1. У разi виявлення у дiяльностi страховика або iнших об'єктiв нагляду ознак, що свiдчать про потенцiйне порушення вимог законодавства України та/або про загрозу функцiонуванню страховика або його фiнансовому стану, Регулятор має право застосувати до страховика або iнших об'єктiв нагляду коригувальнi заходи. Перелiк таких ознак встановлюється нормативно-правовими актами Регулятора.

     2. Коригувальнi заходи полягають у наданнi Регулятором рекомендацiй щодо вчинення дiй та/або необхiдностi утримання вiд вчинення будь-яких дiй з метою усунення обставин та/або уникнення виявлених ризикiв.

     3. У рiшеннi Регулятора про застосування коригувального заходу зазначається строк виконання наданих рекомендацiй, а також застереження, що їх невиконання у такий строк є пiдставою для вiднесення страховика до бiльш ризикової категорiї з метою здiйснення нагляду вiдповiдно до ризик-орiєнтованого пiдходу.

     4. У разi виявлення пiд час здiйснення нагляду однотипних недолiкiв у дiяльностi чи однотипних порушень страховиками та/або iншими особами, якi можуть бути об'єктом нагляду Регулятора, вимог законодавства України Регулятор може видавати рекомендацiї необмеженому колу страховикiв та/або iнших осiб, якi можуть бути об'єктом нагляду Регулятора, що оприлюднюються шляхом розмiщення на сторiнцi офiцiйного iнтернет-представництва Регулятора у встановленому його нормативно-правовими актами порядку.

     Стаття 120. Заходи раннього втручання

     1. Регулятор має право застосувати один чи декiлька заходiв раннього втручання у разi настання хоча б однiєї з таких умов:

     1) прийнятний регулятивний капiтал страховика для виконання вимог до капiталу платоспроможностi не перевищує 120 вiдсоткiв капiталу платоспроможностi;

     2) прийнятний регулятивний капiтал страховика для виконання вимог до мiнiмального капiталу не перевищує 120 вiдсоткiв мiнiмального капiталу (якщо розмiр мiнiмального капiталу є вищим за розмiр капiталу платоспроможностi).

     2. До заходiв раннього втручання належать:

     1) тимчасове збiльшення частоти подання фiнансової та iнших видiв звiтностi або вимога надання додаткової iнформацiї;

     2) обмеження виплати змiнних винагород та бонусiв/премiй;

     3) встановлення обмеження на розподiл прибутку та iншi види розподiлу капiталу;

     4) вимога складання або оновлення плану вiдновлення дiяльностi страховика протягом 30 днiв, якщо припущення, якi лягли в основу дiючого плану вiдновлення, суттєво вiдхиляються вiд поточних обставин. Критерiї суттєвих вiдхилень визначаються нормативно-правовими актами Регулятора;

     5) вимога реалiзацiї окремих заходiв плану вiдновлення дiяльностi страховика;

     6) вимога реалiзацiї окремих заходiв плану фiнансування страховика;

     7) заборона приймати страховий портфель вiд iншого страховика;

     8) заборона здiйснювати вхiдне перестрахування;

     9) вимога коригування або перегляду стратегiї та/або плану дiяльностi страховика;

     10) встановлення пiдвищених вимог до системи внутрiшнього контролю страховика;

     11) встановлення пiдвищених вимог до складу активiв та правил формування технiчних резервiв;

     12) вимога здiйснення перерахунку розмiру капiталу платоспроможностi та технiчних резервiв для цiлей платоспроможностi, якщо показники дiяльностi страховика вiдхиляються вiд припущень, на яких базуються розрахунки;

     13) тимчасове, у тому числi до усунення виявлених порушень, встановлення для страховикiв, страхових груп обмежень щодо здiйснення окремих видiв операцiй;

     14) зупинення виплат дивiдендiв чи розподiлу капiталу в будь-якiй iншiй формi;

     15) скликання загальних зборiв безпосередньо Регулятором або на його вимогу органами управлiння страховика;

     16) тимчасове вiдсторонення вiд виконання обов'язкiв окремих членiв правлiння, головного ризик-менеджера, головного внутрiшнього аудитора, головного комплаєнс-менеджера або вiдповiдальних за виконання цих функцiй осiб.

     3. У разi порушення страховиком вимог щодо капiталу платоспроможностi Регулятор додатково може застосовувати такi заходи раннього втручання:

     1) заборона чи обмеження розпорядження та/або вiдчуження усiх або частини активiв;

     2) тимчасова, у тому числi до усунення виявлених порушень, заборона страховику укладати новi договори страхування (перестрахування) та/або продовжувати строк дiї укладених договорiв страхування (перестрахування), здiйснювати iншi операцiї з активами;

     3) вимога звiльнення окремих членiв правлiння, головного ризик-менеджера, головного внутрiшнього аудитора, вiдповiдального актуарiя, головного комплаєнс-менеджера або вiдповiдальних за виконання цих функцiй осiб.

     Стаття 121. Заходи впливу

     1. У разi порушення страховиками або iншими особами, якi вiдповiдно до цього Закону та Закону України "Про фiнансовi послуги та фiнансовi компанiї" є об'єктом нагляду Регулятора, вимог цього Закону i нормативно-правових актiв Регулятора, вимог, рiшень та/або розпоряджень Регулятора або здiйснення страховиками ризикової дiяльностi, яка загрожує iнтересам клiєнтiв чи iнших кредиторiв, або застосування iноземними державами або мiждержавними об'єднаннями чи мiжнародними органiзацiями до страховика санкцiй, що становлять загрозу iнтересам клiєнтiв чи iнших його кредиторiв та/або стабiльностi фiнансової системи, Регулятор адекватно до вчиненого порушення або рiвня загрози може застосовувати такi заходи впливу:

     1) письмове застереження про усунення порушень та/або вжиття заходiв для усунення причин та умов, що сприяли вчиненню порушень страховиком або iншою особою, яка може бути об'єктом нагляду Регулятора;

     2) скликання органiв управлiння страховика;

     3) укладення iз страховиком письмової угоди, за якою страховик зобов'язується сплатити визначене грошове зобов'язання та вжити заходiв для усунення та/або недопущення в подальшiй дiяльностi порушень, для полiпшення фiнансового стану страховика, пiдвищення ефективностi функцiонування системи управлiння ризиками тощо. У разi невиконання або неналежного виконання страховиком умов письмової угоди Регулятор має право застосувати до нього iншi заходи впливу, передбаченi цiєю частиною;

     4) укладення iз страховиком письмової угоди, за якою страховик зобов'язується вжити заходiв для усунення та/або недопущення в подальшiй дiяльностi порушень, для полiпшення фiнансового стану страховика, пiдвищення ефективностi функцiонування системи управлiння ризиками тощо. У разi невиконання або неналежного виконання страховиком умов письмової угоди Регулятор має право застосувати до нього iншi заходи впливу, передбаченi цiєю частиною;

     5) зупинення виплати дивiдендiв чи розподiлу капiталу в будь-якiй iншiй формi;

     6) встановлення для страховикiв, страхових груп обмежень щодо здiйснення окремих видiв операцiй, у тому числi дiяльностi за окремим класом / окремими класами страхування (ризиком/ризиками в межах вiдповiдного класу);

     7) тимчасова, у тому числi до усунення виявлених порушень, заборона страховику укладати новi договори страхування (перестрахування) та/або продовжувати строк дiї укладених договорiв страхування (перестрахування), у тому числi за окремим класом / окремими класами страхування (ризиком/ризиками в межах вiдповiдного класу), здiйснювати iншi операцiї з активами;

     8) накладення штрафiв у розмiрi:

     на страховика - згiдно з нормативно-правовим актом Регулятора щодо застосування санкцiй у виглядi штрафiв, яким встановленi розмiри штрафiв за певнi порушення, - не бiльше 5 вiдсоткiв розмiру мiнiмального капiталу страховика на останню звiтну дату;

     на власникiв iстотної участi у страховику за невиконання прийнятих на себе зобов'язань про надання необхiдної фiнансової допомоги страховику в рамках вжиття заходiв для приведення дiяльностi страховика у вiдповiднiсть iз вимогами законодавства - не бiльше 10 вiдсоткiв розмiру мiнiмального капiталу страховика на останню звiтну дату, зважену на частку iстотної участi, якою володiє власник iстотної участi у страховику;

     на особу, яка набула або збiльшила iстотну участь у страховику з порушенням вимог статтi 19 цього Закону, - не бiльше 10 вiдсоткiв:

     номiнальної вартостi придбаних акцiй (паїв, часток) страховика, якщо особа набула або збiльшила пряму iстотну участь у страховику;

     номiнальної вартостi акцiй (паїв, часток), якi належать акцiонеру (учаснику) страховика, через якого особа набула або збiльшила iстотну участь у страховику, якщо особа набула або збiльшила опосередковану iстотну участь у страховику.

     Штраф за порушення порядку набуття або збiльшення iстотної участi у страховику накладається на:

     особу, яка набула або збiльшила iстотну участь у страховику;

     будь-яку з осiб у структурi власностi страховика, через яку особа набула або збiльшила iстотну участь у страховику;

     iншу особу, яка може бути об'єктом нагляду Регулятора вiдповiдно до цього Закону, - не бiльше 1 вiдсотка розмiру активiв такого об'єкта нагляду на останню звiтну дату;

     9) накладення штрафiв на страховика та страхових посередникiв за такi порушення:

     а) здiйснення страховим посередником дiяльностi з реалiзацiї страхових та/або перестрахових продуктiв без реєстрацiї:

     на юридичних осiб - у розмiрi тридцяти п'яти мiнiмальних заробiтних плат;

     на фiзичних осiб та фiзичних осiб - пiдприємцiв - у розмiрi десяти мiнiмальних заробiтних плат;

     б) використання страховиком послуг з реалiзацiї страхових та/або перестрахових продуктiв, що надаються особами без їх реєстрацiї як страхових посередникiв або включення до перелiку працiвникiв з реалiзацiї, - у розмiрi тридцяти п'яти мiнiмальних заробiтних плат;

     в) неправомiрна реєстрацiя страховиком страхового агента, додаткового страхового агента, субагента або неправомiрне включення до перелiку працiвникiв з реалiзацiї страховика та страхового агента - у розмiрi тридцяти мiнiмальних заробiтних плат;

     г) реєстрацiя страхового посередника шляхом надання неправдивих вiдомостей або iншим незаконним шляхом - накладення штрафу:

     на юридичних осiб - у розмiрi тридцяти п'яти мiнiмальних заробiтних плат;

     на фiзичних осiб та фiзичних осiб - пiдприємцiв - у розмiрi десяти мiнiмальних заробiтних плат;

     ґ) неналежний нагляд страховика за дiяльнiстю його працiвникiв з реалiзацiї та керiвникiв з реалiзацiї, страхових агентiв, субагентiв та додаткових страхових агентiв - у розмiрi п'ятнадцяти мiнiмальних заробiтних плат;

     д) подання страховим або перестраховим брокером завiдомо недостовiрної iнформацiї Регулятору для внесення до Реєстру:

     на юридичних осiб - у розмiрi вiд п'яти до тридцяти п'яти мiнiмальних заробiтних плат;

     на фiзичних осiб - пiдприємцiв - у розмiрi вiд однiєї до десяти мiнiмальних заробiтних плат;

     е) невиконання страховим посередником вимоги щодо ведення окремих поточних рахункiв для отримання платежiв за договорами страхування (перестрахування):

     на юридичних осiб - у розмiрi тридцяти мiнiмальних заробiтних плат;

     на фiзичних осiб та фiзичних осiб - пiдприємцiв - у розмiрi тридцяти мiнiмальних заробiтних плат;

     є) здiйснення дiяльностi з реалiзацiї страхових продуктiв страховими посередниками, виконання функцiональних обов'язкiв щодо реалiзацiї страхових та перестрахових продуктiв керiвниками з реалiзацiї та працiвниками з реалiзацiї страховика та страхового посередника, якi не вiдповiдають вимогам, встановленим цим Законом до таких осiб:

     на юридичних осiб - у розмiрi тридцяти п'яти мiнiмальних заробiтних плат;

     на фiзичних осiб та фiзичних осiб - пiдприємцiв - у розмiрi десяти мiнiмальних заробiтних плат;

     ж) невиконання страховим агентом - фiзичною особою - пiдприємцем, страховим агентом - юридичною особою, страховим та/або перестраховим брокером вимоги про страхування вiдповiдальностi:

     за вiдсутнiсть договору не бiльше трьох робочих днiв - у розмiрi однiєї мiнiмальної заробiтної плати;

     за вiдсутнiсть договору не бiльше 14 календарних днiв - у розмiрi двох мiнiмальних заробiтних плат;

     за вiдсутнiсть договору бiльше 14 календарних днiв - у розмiрi чотирьох мiнiмальних заробiтних плат;

     з) невиконання страховиком, страховим посередником вимог щодо надання iнформацiї клiєнту до укладення договору страхування:

     на юридичних осiб - у розмiрi двох мiнiмальних заробiтних плат;

     на фiзичних осiб та фiзичних осiб - пiдприємцiв - у розмiрi однiєї мiнiмальної заробiтної плати;

     и) вiдмова страховика, страхового посередника вiд перевiрки Регулятора або перешкоджання такiй перевiрцi:

     на юридичних осiб - у розмiрi тридцяти п'яти мiнiмальних заробiтних плат;

     на фiзичних осiб та фiзичних осiб - пiдприємцiв - у розмiрi десяти мiнiмальних заробiтних плат;

     i) ухилення страховиком, страховим посередником вiд виконання або несвоєчасне виконання розпорядження про усунення порушення в дiяльностi з реалiзацiї страхових послуг:

     на юридичних осiб - у розмiрi вiд п'яти до тридцяти мiнiмальних заробiтних плат;

     на фiзичних осiб та фiзичних осiб - пiдприємцiв - у розмiрi вiд однiєї до десяти мiнiмальних заробiтних плат.

     Заходи впливу, визначенi пунктами 8 i 9 цiєї частини, можуть застосовуватися Регулятором одночасно iз заходом впливу, передбаченим пунктом 1 цiєї частини, або за факт вчинення порушення об'єктом нагляду, якщо порушення усунуто до моменту застосування заходу впливу;

     10) тимчасова заборона використання власником iстотної участi у страховику права голосу на загальних зборах страховика (тимчасова заборона права голосу);

     11) тимчасове вiдсторонення посадової особи об'єкта нагляду вiд виконання обов'язкiв;

     12) вiднесення страховика до категорiї неплатоспроможних;

     13) анулювання лiцензiї на здiйснення дiяльностi iз страхування;

     14) лiквiдацiя страховика;

     15) виключення з державних реєстрiв, якi ведуться Регулятором, у тому числi позбавлення статусу саморегулiвної органiзацiї та виключення осiб, якi здiйснюють дiяльнiсть з реалiзацiї страхових та перестрахових продуктiв.

     У разi невиконання або неналежного виконання страховиком, страховим посередником заходiв впливу Регулятор має право застосувати iншi заходи впливу, передбаченi цiєю статтею.

     2. Вибiр адекватних заходiв впливу, якi застосовуються до страховика або iншої особи, яка може бути об'єктом нагляду Регулятора, здiйснюється з урахуванням:

     1) характеру допущених порушень, повторностi та/або систематичностi їх вчинення;

     2) причин, якi зумовили виникнення виявлених порушень;

     3) особливостей виду дiяльностi на ринку фiнансових послуг, характеру i обсягiв послуг, якi надаються;

     4) загального фiнансового стану надавача фiнансових або супровiдних послуг чи iншої особи, яка може бути об'єктом нагляду Регулятора вiдповiдно до цього Закону;

     5) ступеня вiдповiдальностi надавача фiнансових або супровiдних послуг, рiвня його спiвпрацi з Регулятором, наявностi чи вiдсутностi у надавача фiнансових або супровiдних послуг випадкiв притягнення до вiдповiдальностi за вчинення порушення законодавства, а також заходiв, вжитих надавачем фiнансових або супровiдних послуг з метою запобiгання повторному вчиненню порушення;

     6) оцiнки можливих негативних наслiдкiв для клiєнтiв i кредиторiв надавача фiнансових або супровiдних послуг чи для фiнансової стабiльностi.

     3. Заходи впливу за порушення страховиком вимог законодавства у сферi запобiгання та протидiї легалiзацiї (вiдмиванню) доходiв, одержаних злочинним шляхом, фiнансуванню тероризму та фiнансуванню розповсюдження зброї масового знищення застосовуються Регулятором вiдповiдно до Закону України "Про запобiгання та протидiю легалiзацiї (вiдмиванню) доходiв, одержаних злочинним шляхом, фiнансуванню тероризму та фiнансуванню розповсюдження зброї масового знищення".

     4. Спецiальними законами з питань регулювання дiяльностi учасникiв ринку страхування можуть встановлюватися iншi (додатковi) заходи впливу.

     5. Рiшення Регулятора про застосування заходу впливу обов'язково має мiстити:

     1) вiдомостi про встановленi обставини (факти);

     2) кiлькiснi, якiснi оцiнки та висновки Регулятора, включаючи обґрунтування адекватностi застосування вiдповiдного заходу впливу на пiдставi встановлених обставин (фактiв);

     3) вiдомостi про результати розгляду заперечень (пояснень) страховика (iнших осiб, якi можуть бути об'єктом нагляду Регулятора) або посадової особи страховика (iнших осiб, якi можуть бути об'єктом нагляду Регулятора), який/яка став/стала об'єктом перевiрки Регулятора, щодо якого/якої прийнято рiшення (за їх наявностi).

     6. Рiшення Регулятора про застосування заходу впливу може бути оскаржено до суду вiдповiдно до законодавства України. Оскарження рiшення Регулятора не зупиняє його виконання.

     7. Особа, яку на пiдставi рiшення Регулятора вiдсторонено вiд посади (виконання повноважень), може бути поновлена на посадi (вiдновлено виконання повноважень) лише на пiдставi рiшення Регулятора або за рiшенням суду.

     Стаття 122. Порядок застосування коригувальних заходiв, заходiв раннього втручання та заходiв впливу

     1. Порядок застосування коригувальних заходiв, заходiв раннього втручання та заходiв впливу, встановлених статтями 119 - 121 цього Закону, визначається нормативно-правовими актами Регулятора, чинними на момент прийняття рiшення Регулятора про застосування вiдповiдних заходiв.

     2. Розмiр штрафiв, що застосовуються до страховикiв та iнших осiб, нагляд за дiяльнiстю яких здiйснює Регулятор, встановлюється законом та нормативно-правовими актами Регулятора.

     3. Заходи впливу, встановленi статтею 121 цього Закону, можуть бути застосованi Регулятором протягом шести мiсяцiв з дня виявлення порушення, але не пiзнiше нiж через три роки з дня його вчинення, якщо iнший строк не встановлений законом.

     4. Рiшення Регулятора про застосування до страховика заходу впливу у виглядi накладення штрафу набирає чинностi з робочого дня, наступного за днем прийняття такого рiшення. У разi якщо рiшення Регулятора про застосування до страховика заходу впливу у виглядi накладення штрафу протягом одного мiсяця з дня набрання ним чинностi не було виконано або не було оскаржено у судовому порядку, таке рiшення визнається виконавчим документом, пiдлягає оформленню Регулятором вiдповiдно до вимог Закону України "Про виконавче провадження" та передається до органiв державної виконавчої служби або приватному виконавцю для примусового виконання згiдно iз законом.

     Рiшення Регулятора про застосування до страховика заходу впливу у виглядi накладення штрафу може бути оскаржено в судовому порядку вiдповiдно до закону. У разi якщо зазначене рiшення протягом мiсяця з дня набрання ним чинностi було оскаржено в судовому порядку та адмiнiстративним судом було вiдкрито провадження у справi про оскарження зазначеного рiшення, таке рiшення визнається виконавчим документом з дня набрання законної сили вiдповiдним судовим рiшенням, яким пiдтверджено законнiсть i обґрунтованiсть рiшення Регулятора, пiдлягає оформленню Регулятором вiдповiдно до вимог Закону України "Про виконавче провадження" та передається до органiв державної виконавчої служби або приватному виконавцю для примусового виконання згiдно iз законом.

     5. Iнформацiя про застосованi Регулятором до страховикiв заходи впливу може оприлюднюватися Регулятором на сторiнках свого офiцiйного iнтернет-представництва у встановленому законом та нормативно-правовими актами Регулятора порядку.

     Стаття 123. Особливостi застосування заходу впливу у виглядi анулювання лiцензiї

     1. Регулятор приймає рiшення про анулювання лiцензiї страховика одночасно з рiшенням про вiднесення страховика до категорiї неплатоспроможних з пiдстав, визначених статтею 124 цього Закону.

     2. Регулятор має право прийняти рiшення про анулювання лiцензiї у разi наявностi хоча б однiєї з таких пiдстав:

     1) звернення страховика iз заявою про анулювання лiцензiї в межах процедури добровiльного виходу з ринку;

     2) наявнiсть недостовiрної iнформацiї у документах, поданих страховиком для отримання лiцензiї;

     3) невиконання страховиком розпорядження, рiшення Регулятора про усунення виявлених порушень або вимог, встановлених цим Законом та нормативно-правовими актами Регулятора, що регулюють умови лiцензування дiяльностi з надання фiнансових послуг;

     4) повторне порушення страховиком вимог, встановлених нормативно-правовими актами Регулятора, що регулюють умови лiцензування дiяльностi з надання фiнансових послуг. Повторним вважається порушення, вчинене протягом двох рокiв з дня прийняття Регулятором рiшення про застосування заходу впливу про порушення страховиком вимог, щодо яких було застосовано такий захiд впливу;

     5) виявлення факту здiйснення страховиком ризикової дiяльностi, що загрожує iнтересам його страхувальникiв та/або iнших кредиторiв страховика. Перелiк ознак, наявнiсть яких є пiдставою для висновку Регулятора про здiйснення страховиком ризикової дiяльностi, визначається нормативно-правовим актом Регулятора;

     6) страховик не розпочав здiйснення дiяльностi з надання фiнансових послуг протягом шести мiсяцiв з дати отримання лiцензiї;

     7) страховик не здiйснює дiяльностi з надання фiнансових послуг протягом шести мiсяцiв поспiль;

     8) встановлення (виявлення) порушення страховиком законодавства у сферi запобiгання та протидiї легалiзацiї (вiдмиванню) доходiв, одержаних злочинним шляхом, або фiнансуванню тероризму та фiнансуванню розповсюдження зброї масового знищення пiсля застосування Регулятором до страховика не менше двох заходiв впливу за порушення законодавства у цiй сферi протягом двох рокiв;

     9) вiдмова страховика у проведеннi перевiрки Регулятором, зокрема недопуск уповноважених осiб Регулятора до проведення перевiрки, ненадання документiв, iнформацiї щодо предмета перевiрки, вiдмова в доступi до примiщень, об'єктiв, що використовуються при наданнi фiнансових послуг, або вiдсутнiсть протягом першого дня перевiрки особи, уповноваженої представляти iнтереси страховика на час проведення перевiрки;

     10) виявлення двох та бiльше порушень страховиком вимог нормативно-правових актiв Регулятора щодо забезпечення реалiзацiї i монiторингу ефективностi застосованих вiдповiдно до Закону України "Про санкцiї" спецiальних економiчних та iнших обмежувальних заходiв (санкцiй);

     11) невиконання страховиком плану виходу з ринку та недотримання процедури виходу з ринку;

     12) незвернення страховика до Регулятора з повторною заявою про анулювання лiцензiї та виключення з Державного реєстру фiнансових установ вiдповiдно до положень та у строк, передбачений частиною тринадцятою статтi 62 цього Закону;

     13) непрозора структура власностi страховика;

     14) наявнiсть у Єдиному державному реєстрi юридичних осiб, фiзичних осiб - пiдприємцiв та громадських формувань вiдомостей про припинення юридичної особи;

     15) встановлення перевiркою факту вiдсутностi страховика за його мiсцезнаходженням, зазначеним в Єдиному державному реєстрi юридичних осiб, фiзичних осiб - пiдприємцiв та громадських формувань.

     3. Порядок анулювання лiцензiї страховика визначається нормативно-правовими актами Регулятора.

     4. Регулятор не пiзнiше дня, наступного за днем прийняття рiшення про анулювання лiцензiї страховика:

     1) надсилає страховику повiдомлення про таке рiшення у письмовiй формi (у паперовiй формi або у формi електронного документа, створеного згiдно з вимогами, визначеними Законом України "Про електроннi документи та електронний документообiг");

     2) оприлюднює повний текст рiшення з обґрунтуванням його прийняття на сторiнках свого офiцiйного iнтернет-представництва з дотриманням вимог Закону України "Про захист персональних даних" та надає для опублiкування в газетi "Голос України" або "Урядовий кур'єр" iнформацiю про оприлюднення повного тексту рiшення. З дня оприлюднення повного тексту рiшення на сторiнках офiцiйного iнтернет-представництва Регулятора страховик, рада страховика, страхувальники та iншi кредитори i контрагенти страховика вважаються повiдомленими про прийняте Регулятором рiшення про анулювання лiцензiї страховика.

     У разi анулювання лiцензiї страховика Регулятор має право iнформувати про це уповноважений орган нагляду за страховою дiяльнiстю iноземної держави, з яким пiдписано меморандум (укладено угоду) про обмiн iнформацiєю про припинення права страховика здiйснювати дiяльнiсть iз страхування на територiї iноземної держави.

     5. З дати прийняття рiшення про анулювання лiцензiї страховика зупиняється виконання страховиком грошових зобов'язань i зобов'язань щодо сплати податкiв i зборiв (обов'язкових платежiв), строк виконання яких настав, та припиняються заходи, спрямованi на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податкiв i зборiв (обов'язкових платежiв), крiм випадкiв виходу з ринку страховика без припинення юридичної особи.

     6. Правочини, вчиненi страховиком пiсля прийняття рiшення про анулювання його лiцензiї або протягом трьох рокiв, що передували прийняттю такого рiшення, можуть бути визнанi судом недiйсними, якщо вони завдали збиткiв страховику або його кредиторам, з таких пiдстав:

     1) страховик виконав майновi зобов'язання ранiше встановленого термiну або початку строку виконання зобов'язання;

     2) страховик до прийняття рiшення про анулювання лiцензiї прийняв на себе зобов'язання, у тому числi за правочинами, що вчиняються страховиком з пов'язаними особами, на умовах, що не вважаються поточними ринковими умовами, внаслiдок чого вiн став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед iншими кредиторами повнiстю або частково стало неможливим;

     3) страховик здiйснив вiдчуження або придбання майна за цiною, нижчою або вищою за ринкову цiну, за умови що в момент прийняття зобов'язання або внаслiдок його виконання майна страховика було (стало) недостатньо для задоволення вимог кредиторiв;

     4) страховик оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторiв до страховика перевищувала вартiсть майна;

     5) страховик прийняв на себе заставнi зобов'язання для забезпечення виконання грошових вимог.

     7. Правочини, вчиненi страховиком протягом трьох рокiв, що передували прийняттю рiшення про анулювання його лiцензiї, можуть бути визнанi недiйсними судом у межах лiквiдацiйної процедури за заявою Регулятора, лiквiдатора або кредитора також з таких пiдстав:

     1) страховик безоплатно здiйснив вiдчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без вiдповiдних майнових дiй iншої сторони, вiдмовився вiд власних майнових вимог;

     2) страховик уклав договiр з пов'язаною особою;

     3) страховик уклав договiр дарування.

     8. У разi визнання недiйсними правочинiв страховика з пiдстав, передбачених частиною шостою або сьомою цiєї статтi, кредитор зобов'язаний повернути до складу лiквiдацiйної маси майно, яке вiн отримав вiд страховика, а в разi неможливостi повернути майно в натурi - вiдшкодувати його вартiсть грошовими коштами за ринковими цiнами, що iснували на день вчинення правочину.

     9. У разi прийняття рiшення про анулювання лiцензiї страховика Регулятор має право:

     1) прийняти рiшення про заборону такому страховику проводити будь-якi операцiї / здiйснювати будь-яку дiяльнiсть;

     2) звернутися до банкiв, iнших установ (у тому числi фiнансових), державних реєстраторiв iз забороною проведення будь-яких операцiй з майном страховика.

     Стаття 124. Особливостi застосування заходу впливу у виглядi вiднесення страховика до категорiї неплатоспроможних

     1. Регулятор зобов'язаний прийняти рiшення про вiднесення страховика до категорiї неплатоспроможних у разi наявностi хоча б однiєї з таких пiдстав:

     1) зменшення розмiру прийнятного регулятивного капiталу для виконання вимог до мiнiмального капiталу на 50 i бiльше вiдсоткiв рiвня мiнiмального капiталу, встановленого нормативно-правовими актами Регулятора;

     2) неможливiсть виконати вимоги до мiнiмального капiталу протягом 90 днiв з дня, коли встановлено порушення таких вимог. Регулятор має право вiднести страховика до категорiї неплатоспроможних у будь-який момент протягом зазначеного 90-денного перiоду у разi часткового або повного невиконання плану фiнансування страховика;

     3) неможливiсть виконати вимоги до капiталу платоспроможностi протягом 180 днiв з дня, коли встановлено порушення таких вимог, якщо строк виконання не було подовжено вiдповiдно до цього Закону. Регулятор має право вiднести страховика до категорiї неплатоспроможних у будь-який момент протягом зазначеного 180-денного перiоду у разi часткового або повного невиконання плану вiдновлення дiяльностi страховика;

     4) неподання страховиком до Регулятора плану вiдновлення дiяльностi страховика та/або плану фiнансування страховика у встановленi цим Законом строки у разi порушення страховиком вимог до капiталу платоспроможностi та/або мiнiмального капiталу.

     2. Регулятор має право прийняти рiшення про вiднесення страховика до категорiї неплатоспроможних у разi наявностi хоча б однiєї з таких пiдстав:

     1) невиконання страховиком у встановлений договором або законодавством України строк своїх зобов'язань перед страхувальниками та iншими кредиторами, строк виконання яких настав, у тому числi через недостатнiсть / вiдсутнiсть грошових коштiв;

     2) повторне вiдхилення Регулятором плану вiдновлення дiяльностi страховика або плану фiнансування страховика;

     3) повторне порушення вимог до мiнiмального капiталу протягом 270 днiв з дня усунення порушення таких вимог та/або виконання плану фiнансування;

     4) повторне порушення вимог до капiталу платоспроможностi протягом 180 днiв з дня усунення порушення таких вимог та/або виконання плану вiдновлення дiяльностi;

     5) зменшення розмiру прийнятних активiв для покриття технiчних резервiв для цiлей фiнансової звiтностi нижче рiвня, встановленого нормативно-правовими актами Регулятора;

     6) систематичне неподання, критерiї якого встановленi нормативно-правовими актами Регулятора, страховиком фiнансової та iншої звiтностi, додаткової iнформацiї вiдповiдно до вимог, визначених законом та нормативно-правовими актами Регулятора.

Роздiл XV. ПРИКIНЦЕВI ТА ПЕРЕХIДНI ПОЛОЖЕННЯ

     1. Цей Закон набирає чинностi з дня, наступного за днем його опублiкування, та вводиться в дiю з 1 сiчня 2024 року, крiм:

     пiдпункту 29 та абзацiв другого - п'ятого i одинадцятого - тринадцятого пiдпункту 36 пункту 3, пункту 21, пунктiв 24 - 26 цього роздiлу, якi набирають чинностi та вводяться в дiю з дня, наступного за днем опублiкування цього Закону;

     роздiлу XII "Реалiзацiя страхових та перестрахових продуктiв", який вводиться в дiю з 1 сiчня 2025 року;

     частини четвертої статтi 25 в частинi запровадження незалежних директорiв, яка вводиться в дiю з 1 сiчня 2026 року.

     2. Визнати таким, що втратив чиннiсть з дня введення в дiю цього Закону, Закон України "Про страхування" (Вiдомостi Верховної Ради України, 1996 р., N 18, ст. 78 iз наступними змiнами).

     3. Внести змiни до таких законодавчих актiв України:

     1) у Кодексi торговельного мореплавства України (Вiдомостi Верховної Ради України, 1995 р., NN 47 - 52, ст. 349):

     у частинi другiй та пунктi "д" частини третьої статтi 14 слова "морського страхування" замiнити словами "страхування морських ризикiв";

     текст статтi 191 викласти в такiй редакцiї:

     "Судновласник (перевiзник, фрахтiвник) за договором морського перевезення зобов'язаний укласти договiр страхування вiдповiдальностi за шкоду, заподiяну життю та здоров'ю пасажирiв пiд час користування морським транспортом, за класом страхування 12, визначеним статтею 4 Закону України "Про страхування".

     Порядок та умови такого страхування можуть визначатися центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної полiтики у сферi транспорту, за погодженням з Нацiональним банком України";

     доповнити статтею 191¹ такого змiсту:

     "Стаття 191¹. Страхування морських ризикiв

     Судновласник (перевiзник, фрахтiвник) при здiйсненнi морських перевезень зобов'язаний у випадках, визначених законодавством, укласти:

     1) договiр страхування вiдповiдальностi перевiзника та виконавця робiт, пов'язаних з обслуговуванням морського транспорту, щодо вiдшкодування шкоди, заподiяної пасажирам, багажу, поштi, вантажу, iншим користувачам морського транспорту та третiм особам;

     2) договiр страхування засобiв водного транспорту;

     3) договiр страхування вiдповiдальностi суб'єктiв перевезення небезпечних вантажiв за шкоду, заподiяну життю i здоров'ю фiзичних осiб, навколишньому природному середовищу, майну фiзичних та юридичних осiб пiд час перевезення небезпечних вантажiв;

     4) договiр страхування вiдповiдальностi морського судновласника.

     Порядок та умови такого страхування можуть визначатися центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної полiтики у сферi транспорту, за погодженням з Нацiональним банком України";

     роздiл VIII виключити;

     2) частину п'яту статтi 57 Сiмейного кодексу України (Вiдомостi Верховної Ради України, 2002 р., N 21 - 22, ст. 135) викласти в такiй редакцiї:

     "5. Особистою приватною власнiстю дружини, чоловiка є виплати (страховi виплати та виплати викупних сум), одержанi за договорами страхування життя та здоров'я";

     3) у Господарському кодексi України (Вiдомостi Верховної Ради України, 2003 р., NN 18 - 22, ст. 144):

     у частинi першiй статтi 69 слова "гарантiї обов'язкового медичного" виключити;

     частину другу статтi 83 викласти в такiй редакцiї:

     "2. Особливостi реєстрацiї господарських товариств, якi здiйснюють банкiвську дiяльнiсть i дiяльнiсть iз страхування, а також професiйну дiяльнiсть на ринках капiталу та органiзованих товарних ринках, визначаються цим Кодексом та вiдповiдними законами";

     у статтi 200:

     у назвi слова "Банкiвська гарантiя" замiнити словом "Гарантiя";

     частину першу викласти в такiй редакцiї:

     "1. Гарантiя (банкiвська гарантiя) є специфiчним засобом забезпечення виконання господарських зобов'язань шляхом письмового пiдтвердження банком, iншою фiнансовою установою задоволення вимог управненої сторони в розмiрi повної грошової суми, зазначеної у письмовому пiдтвердженнi, якщо третя особа (зобов'язана сторона) не виконає зазначене у ньому певне зобов'язання або настануть iншi умови, передбаченi у вiдповiдному пiдтвердженнi";

     статтю 333 виключити;

     частину шосту статтi 344 викласти в такiй редакцiї:

     "6. Для здiйснення мiжнародних розрахункiв використовуються комерцiйнi документи: коносамент, накладна, рахунок-фактура, документи у сферi страхування (страховий полiс, сертифiкат, ковер-нота, бордеро, слiп тощо), документ про право власностi та iншi комерцiйнi документи. Фiнансовими документами, що використовуються для здiйснення мiжнародних розрахункiв, є простий вексель, переказний вексель, боргова розписка, чек та iншi документи, що використовуються для одержання платежу";

     статтю 352 викласти в такiй редакцiї:

     "Стаття 352. Страхування

     1. Страхування - це правовiдносини щодо захисту страхових iнтересiв фiзичних та юридичних осiб (страховий захист) при страхуваннi ризикiв, пов'язаних з життям, здоров'ям, працездатнiстю та пенсiйним забезпеченням, з володiнням, користуванням i розпорядженням майном, з вiдшкодуванням страхувальником заподiяної ним шкоди особi або її майну, а також шкоди, заподiяної юридичнiй особi у разi настання страхових випадкiв, визначених договором страхування, за рахунок коштiв фондiв, що формуються шляхом сплати страхувальниками страхових премiй (платежiв, внескiв), доходiв вiд розмiщення коштiв таких фондiв та iнших доходiв страховика, отриманих згiдно iз законодавством";

     статтi 353 - 355 виключити;

     4) у Цивiльному кодексi України (Вiдомостi Верховної Ради України, 2003 р., NN 40 - 44, ст. 356):

     частину сьому статтi 104 викласти в такiй редакцiї:

     "7. Особливостi припинення банку, страховика, кредитної спiлки як юридичної особи встановлюються законом";

     у частинi першiй статтi 560 слова "страхова органiзацiя" виключити;

     абзац перший частини першої статтi 581 викласти в такiй редакцiї:

     "1. Якщо предмет застави не пiдлягає страхуванню, вiн може бути застрахований за згодою сторiн на погоджену суму, якщо iнше не передбачено законом";

     статтi 979 - 981, 983 i 985 викласти в такiй редакцiї:

     "Стаття 979. Договiр страхування

     1. Договiр страхування укладається вiдповiдно до цього Кодексу, Закону України "Про страхування", iнших законодавчих актiв.

     2. Законом може бути встановлено обов'язок фiзичної або юридичної особи укласти договiр страхування (обов'язкове страхування).

     3. Вимоги щодо укладення договорiв страхування за окремими класами страхування / категорiями страхових ризикiв для врегулювання правовiдносин, за якими вимагається обов'язкова наявнiсть договору, можуть бути визначенi законодавством.

     Стаття 980. Предмет договору страхування

     1. Предметом договору страхування є передача страхувальником за плату ризику, пов'язаного з об'єктом страхування, страховику на умовах, визначених договором страхування або законодавством України.

     Об'єктом страхування можуть бути:

     життя, здоров'я, працездатнiсть та/або пенсiйне забезпечення;

     майно на правi володiння, користування i розпорядження та/або можливi збитки чи витрати;

     вiдповiдальнiсть за заподiяну шкоду особi або її майну.

     Стаття 981. Форма договору страхування

     1. Договiр страхування укладається в письмовiй формi з дотриманням вимог до письмової форми правочину, встановлених цим Кодексом.

     Факт укладення договору страхування може посвiдчуватися страховим полiсом (сертифiкатом).

     2. У разi недодержання письмової форми договору страхування такий договiр є нiкчемним";

     "Стаття 983. Момент набрання чинностi договором страхування

     1. Договiр страхування набирає чинностi з моменту, передбаченого договором страхування або законодавством.

     2. Дiя договору страхування не поширюється на подiї, що мають ознаки страхового випадку, якi настали до набрання чинностi договором страхування (крiм випадку застосування ретроактивної дати)";

     "Стаття 985. Укладення договору страхування на користь третьої особи

     1. Страхувальник має право укласти iз страховиком договiр страхування на користь третьої особи.

     Особливостi укладення договору страхування на користь третьої особи встановлюються законом";

     у статтi 986:

     у частинi першiй слова "За згодою страхувальника предмет договору страхування" замiнити словами "Об'єкт страхування";

     доповнити частиною третьою такого змiсту:

     "3. Вимоги, передбаченi для укладення договору страхування, поширюються на укладення договору спiвстрахування";

     статтi 987 - 991 виключити;

     текст статтi 993 викласти в такiй редакцiї:

     "1. До страховика, який здiйснив страхову виплату (вiдшкодування) за договором страхування майна, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або iнша особа, що одержала страхову виплату (вiдшкодування), має до особи, вiдповiдальної за завданi збитки";

     статтю 994 виключити;

     в абзацi другому частини першої статтi 996 слова "Договiр страхування вiдповiдальностi фiзичної особи" замiнити словами "Договiр страхування, за яким застрахована вiдповiдальнiсть фiзичної особи";

     частини другу - шосту статтi 997 виключити;

     частину першу статтi 998 викласти в такiй редакцiї:

     "1. Договiр страхування є нiкчемним або визнається недiйсним у випадках, встановлених законом";

     у назвi i текстi статтi 1194 слова "цивiльну", "страхового" та "страховим" виключити;

     у назвi i текстi статтi 1229 слова "страхового", "страхове" та "особистого" виключити;

     5) частину третю статтi 39 Кримiнально-виконавчого кодексу України (Вiдомостi Верховної Ради України, 2004 р., N 3 - 4, ст. 21) викласти в такiй редакцiї:

     "3. У разi ушкодження здоров'я внаслiдок нещасного випадку пiд час виконання громадських робiт вiдшкодування шкоди засудженому здiйснюється вiдповiдно до законодавства";

     6) у Повiтряному кодексi України (Вiдомостi Верховної Ради України, 2011 р., N 48 - 49, ст. 536):

     статтю 117 викласти в такiй редакцiї:

     "Стаття 117. Страхування цивiльної авiацiї

     1. Суб'єкти авiацiйної дiяльностi зобов'язанi укладати договори страхування ризикiв цивiльної авiацiї за класами страхування 1, 5, 11 та/або 13, визначеними статтею 4 Закону України "Про страхування".

     2. Порядок та умови здiйснення страхування ризикiв цивiльної авiацiї визначаються уповноваженим органом з питань цивiльної авiацiї за погодженням з Нацiональним банком України";

     у назвi статтi 118 слова "з авiацiйного страхування" замiнити словами "iз страхування ризикiв цивiльної авiацiї";

     абзац третiй пункту 1 частини першої статтi 127 викласти в такiй редакцiї:

     "порушення вимог статтi 118 цього Кодексу щодо страхування ризикiв цивiльної авiацiї";

     7) у Кодексi цивiльного захисту України (Вiдомостi Верховної Ради України, 2013 р., N 34 - 35, ст. 458):

     статтю 49 викласти в такiй редакцiї:

     "Стаття 49. Страхування

     1. Страхуванням у сферi цивiльного захисту є правовiдносини з передачi ризику вiд суб'єкта господарювання до страховика на умовах, визначених договором страхування, з метою захисту майнових iнтересiв фiзичних та юридичних осiб, пов'язаних з володiнням, користуванням i розпорядженням майном, з вiдшкодуванням заподiяної шкоди особi або її майну, а також шкоди, заподiяної юридичнiй особi внаслiдок надзвичайних ситуацiй, проведення робiт iз запобiгання чи лiквiдацiї наслiдкiв надзвичайних ситуацiй.

     2. Суб'єкти господарювання, у користуваннi яких є об'єкти пiдвищеної небезпеки, зобов'язанi укладати договори страхування вiдповiдальностi за шкоду, яку може бути заподiяно внаслiдок надзвичайних ситуацiй, у тому числi пожежами та аварiями на об'єктах пiдвищеної небезпеки, екологiчно небезпечними аварiями та надзвичайними ситуацiями техногенного та природного характеру, аварiями, що становлять загрозу санiтарному та епiдемiчному здоров'ю населення, за класом страхування 13, визначеним статтею 4 Закону України "Про страхування", в порядку, встановленому законодавством.

     Порядок та умови такого страхування можуть визначатися центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi цивiльного захисту, за погодженням з Нацiональним банком України";

     у статтi 63:

     у частинi шостiй слова "надходжень вiд страхових компанiй" виключити;

     доповнити частиною сьомою такого змiсту:

     "7. Суб'єкти господарювання зобов'язанi укладати договори страхування життя, здоров'я та працездатностi осiб, якi є членами добровiльної пожежної охорони, за класами страхування 1 i 2, визначеними статтею 4 Закону України "Про страхування". Порядок та умови такого страхування визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi цивiльного захисту, за погодженням з Нацiональним банком України";

     пiдпункт "м" пункту 2 частини першої статтi 69 викласти в такiй редакцiї:

     "м) вiдсутностi на об'єктi пiдвищеної небезпеки договору страхування вiдповiдальностi за шкоду, яку може бути заподiяно внаслiдок надзвичайних ситуацiй, у тому числi пожежами та аварiями на об'єктах пiдвищеної небезпеки, екологiчно небезпечними аварiями та надзвичайними ситуацiями техногенного та природного характеру, аварiями, що становлять загрозу санiтарному та епiдемiчному благополуччю населення";

     пункт 3 частини третьої статтi 84 викласти в такiй редакцiї:

     "3) виплат за договорами страхування, укладеними вiдповiдно до законодавства (в разi укладення)";

     частину третю статтi 86 викласти в такiй редакцiї:

     "3. Будiвництво або закупiвля житлових будинкiв чи квартир для постраждалих, якi проживали у приватному житловому фондi, здiйснюється за рахунок державних коштiв, якi видiляються на зазначенi цiлi, за вирахуванням коштiв, отриманих постраждалим за договором страхування (у разi укладення такого договору)";

     у назвi глави 25 слова "та страхування" виключити;

     8) у Кодексi України з процедур банкрутства (Вiдомостi Верховної Ради України, 2019 р., N 19, ст. 74):

     статтю 4 доповнити частиною сьомою такого змiсту:

     "7. Заходи щодо запобiгання банкрутству боржника-страховика вживаються у порядку, визначеному Законом України "Про страхування";

     статтю 24 викласти в такiй редакцiї:

     "Стаття 24. Страхування вiдповiдальностi арбiтражного керуючого

     1. Арбiтражний керуючий має право укласти iз страховиком договiр страхування вiдповiдальностi за шкоду, заподiяну внаслiдок неумисних дiй або помилки пiд час здiйснення повноважень арбiтражного керуючого, за класом страхування 13, визначеним статтею 4 Закону України "Про страхування".

     Порядок та умови здiйснення такого страхування можуть визначатися центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну правову полiтику, державну полiтику з питань банкрутства, за погодженням з Нацiональним банком України";

     частину другу статтi 25 викласти в такiй редакцiї:

     "2. Шкода, заподiяна особi внаслiдок неумисних дiй або помилки арбiтражного керуючого, вiдшкодовується за рахунок арбiтражного керуючого або страхових виплат у разi укладення ним договору страхування";

     абзац перший частини першої статтi 65 викласти в такiй редакцiї:

     "1. Пiсля завершення всiх розрахункiв з кредиторами лiквiдатор подає до господарського суду (а в разi лiквiдацiї страховика або кредитної спiлки - також до Нацiонального банку України) звiт та лiквiдацiйний баланс, до якого додаються";

     у статтi 92:

     частини першу - четверту викласти в такiй редакцiї:

     "1. При розглядi справи про банкрутство страховика учасником провадження у справi про банкрутство визнається Нацiональний банк України.

     Арбiтражний керуючий у справi про банкрутство страховика повинен скласти iспит за програмою пiдготовки арбiтражних керуючих у справах про банкрутство небанкiвських фiнансових установ.

     Пiдставою для звернення iз заявою про вiдкриття провадження у справi про банкрутство страховика є:

     вiднесення Нацiональним банком України страховика до категорiї неплатоспроможних та прийняття Нацiональним банком України рiшення про анулювання лiцензiї страховика;

     виявлення лiквiдатором страховика, який здiйснює лiквiдацiю страховика на пiдставi пункту 3 частини першої статтi 110 Цивiльного кодексу України, недостатностi вартостi майна такого страховика для задоволення вимог кредиторiв.

     2. Заява про вiдкриття провадження у справi про банкрутство страховика може бути подана до господарського суду боржником, вiд iменi якого виступає лiквiдатор страховика, призначений судом за клопотанням Нацiонального банку України згiдно з частиною третьою статтi 105 Цивiльного кодексу України, або Нацiональним банком України.

     Господарський суд у судовому засiданнi за участю сторiн ухвалює постанову про визнання страховика банкрутом i вiдкриває лiквiдацiйну процедуру у разi неплатоспроможностi страховика або у разi недостатностi вартостi майна страховика для задоволення вимог кредиторiв у межах процедури, передбаченої статтею 110 Цивiльного кодексу України.

     3. Санацiя страховика до вiдкриття провадження у справi про банкрутство не допускається.

     4. Вiдповiдно до цього Кодексу щодо боржника-страховика застосовуються такi судовi процедури:

     розпорядження майном страховика;

     лiквiдацiя страховика.

     Процедури, визначенi цим Кодексом щодо санацiї боржника пiсля вiдкриття провадження у справi про банкрутство, не застосовуються до страховика";

     частину п'яту виключити;

     частину шосту викласти в такiй редакцiї:

     "6. У разi визнання господарським судом страховика банкрутом i вiдкриття лiквiдацiйної процедури всi договори страхування, укладенi таким страховиком, за якими страховий випадок не настав до дати прийняття зазначеного рiшення, припиняються";

     доповнити статтею 92¹ такого змiсту:

     "Стаття 92¹. Особливостi банкрутства страхових посередникiв

     1. З дня визнання страхового посередника банкрутом i вiдкриття лiквiдацiйної процедури арбiтражний керуючий вiдповiдно до порядку, встановленого Нацiональним банком України, має право розпоряджатися коштами, що знаходяться на поточних рахунках iз спецiальним режимом використання страхового посередника, без платiжних доручень.

     2. Кошти, що знаходяться на поточних рахунках iз спецiальним режимом використання страхового посередника, перераховуються виключно:

     1) для виплати страхових премiй - страховикам, яким вони належнi вiдповiдно до договору iз страховиком;

     2) для здiйснення страхових виплат - страхувальникам, яким вони належнi вiдповiдно до договору страхування;

     3) для виплати винагороди за реалiзацiю страхових продуктiв - таким страховим посередникам";

     9) у Законi України "Про природно-заповiдний фонд України" (Вiдомостi Верховної Ради України, 1992 р., N 34, ст. 502; 2010 р., N 11, ст. 112; 2020 р., N 47, ст. 408):

     статтю 50 викласти в такiй редакцiї:

     "Стаття 50. Страхування природно-заповiдного фонду

     Для компенсацiї шкоди, заподiяної заiнтересованими пiдприємствами, установами та органiзацiями на територiях та об'єктах природно-заповiдного фонду, за рахунок коштiв таких пiдприємств, установ та органiзацiй укладаються договори страхування вiдповiдальностi за шкоду, заподiяну пожежами та аварiями територiї та об'єктам природно-заповiдного фонду. Порядок та умови такого страхування затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi охорони навколишнього природного середовища, за погодженням з Нацiональним банком України";

     частини другу i третю статтi 61¹ виключити;

     10) пункт "е" частини першої статтi 77 Основ законодавства України про охорону здоров'я (Вiдомостi Верховної Ради України, 1993 р., N 4, ст. 19) викласти в такiй редакцiї:

     "е) страхування за рахунок державного бюджету в порядку та на умовах, встановлених Кабiнетом Мiнiстрiв України, на випадок захворювання на iнфекцiйнi хвороби медичних та iнших працiвникiв державних i комунальних закладiв охорони здоров'я та державних наукових установ, пов'язаного з виконанням ними професiйних обов'язкiв в умовах пiдвищеного ризику зараження збудниками iнфекцiйних хвороб (надання медичної допомоги хворим на iнфекцiйнi хвороби, робота з живими збудниками та в осередках iнфекцiйних хвороб, проведення дезiнфекцiйних заходiв тощо)";

     11) абзац другий частини першої статтi 46 Закону України "Про дорожнiй рух" (Вiдомостi Верховної Ради України, 1993 р., N 31, ст. 338) викласти в такiй редакцiї:

     "органiзовувати за рахунок коштiв пiдприємства, установи чи органiзацiї страхування життя, здоров'я та працездатностi водiя вiд нещасних випадкiв за класом страхування 1, визначеним статтею 4 Закону України "Про страхування". Порядок та умови такого страхування визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi транспорту, за погодженням з Нацiональним банком України";

     12) у Законi України "Про нотарiат" (Вiдомостi Верховної Ради України, 1993 р., N 39, ст. 383 iз наступними змiнами):

     назву i частину першу статтi 28 викласти в такiй редакцiї:

     "Стаття 28. Страхування вiдповiдальностi приватного нотарiуса

     Для забезпечення вiдшкодування шкоди, заподiяної внаслiдок вчиненої нотарiальної дiї та/або iншої дiї, покладеної на нотарiуса вiдповiдно до закону, приватний нотарiус зобов'язаний до початку зайняття приватною нотарiальною дiяльнiстю укласти договiр страхування вiдповiдальностi";

     пункт 2 частини першої статтi 29¹ викласти в такiй редакцiї:

     "2) якщо приватний нотарiус не уклав договiр про страхування вiдповiдальностi приватного нотарiуса або розмiр страхової суми не вiдповiдає вимогам цього Закону, - до усунення порушення, але не бiльше 30 днiв з дня його виявлення";

     13) частину другу статтi 3 Закону України "Про державний захист працiвникiв суду i правоохоронних органiв" (Вiдомостi Верховної Ради України, 1994 р., N 11, ст. 50 iз наступними змiнами) виключити;

     14) у Законi України "Про транспорт" (Вiдомостi Верховної Ради України, 1994 р., N 51, ст. 446 iз наступними змiнами):

     частину першу статтi 12 доповнити абзацом одинадцятим такого змiсту:

     "укладення договорiв страхування вiдповiдальностi за шкоду, заподiяну життю та здоров'ю пасажирiв пiд час користування транспортом, та за шкоду, заподiяну вантажу, багажу при перевезеннi, за класами страхування 10, 11 та/або 12, визначеними статтею 4 Закону України "Про страхування";

     статтю 13 пiсля частини першої доповнити новою частиною такого змiсту:

     "Пiдприємство транспорту зобов'язано укласти договiр страхування вiдповiдальностi за шкоду, заподiяну життю та здоров'ю пасажирiв пiд час користування транспортом, та за шкоду, заподiяну вантажу, багажу при перевезеннi, за класами страхування 10, 11 та/або 12, визначеними статтею 4 Закону України "Про страхування". Порядок та умови такого страхування можуть визначатися центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi транспорту, дорожнього господарства, туризму та iнфраструктури, за погодженням з Нацiональним банком України".

     У зв'язку з цим частини другу - четверту вважати вiдповiдно частинами третьою - п'ятою;

     статтю 16² пiсля абзацу четвертого доповнити новим абзацом такого змiсту:

     "здiйснює контроль за укладенням договорiв страхування вiдповiдальностi суб'єктiв перевезення небезпечних вантажiв наземним транспортом".

     У зв'язку з цим абзаци п'ятий - дев'ятий вважати вiдповiдно абзацами шостим - десятим;

     статтю 19 викласти в такiй редакцiї:

     "Стаття 19. Страхування працiвникiв, якi здiйснюють експлуатацiю транспортних засобiв

     Життя, здоров'я та працездатнiсть працiвникiв, якi здiйснюють експлуатацiю транспортних засобiв, пiдлягають страхуванню за рахунок коштiв пiдприємства за класом страхування 1, визначеним статтею 4 Закону України "Про страхування". Порядок та умови такого страхування можуть визначатися центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi транспорту, дорожнього господарства, туризму та iнфраструктури, за погодженням з Нацiональним банком України";

     15) у Законi України "Про пестициди i агрохiмiкати" (Вiдомостi Верховної Ради України, 1995 р., N 14, ст. 91 iз наступними змiнами):

     частину п'яту статтi 9 викласти в такiй редакцiї:

     "Ризики дiяльностi суб'єктiв господарювання, пов'язанi з ввезенням на територiю України пестицидiв i агрохiмiкатiв, їх перевезенням, пiдлягають страхуванню в порядку, визначеному законодавством, при перевезеннi небезпечних вантажiв";

     частину четверту статтi 11 викласти в такiй редакцiї:

     "Суб'єкти господарювання, дiяльнiсть яких пов'язана iз зберiганням, застосуванням пестицидiв i агрохiмiкатiв та торгiвлею ними, зобов'язанi укласти договiр страхування вiдповiдальностi за шкоду, заподiяну життю i здоров'ю фiзичних осiб, навколишньому природному середовищу пiд час зберiгання та застосування пестицидiв i агрохiмiкатiв, за класом страхування 13, визначеним статтею 4 Закону України "Про страхування". Порядок та умови такого страхування затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi охорони навколишнього природного середовища, за погодженням з Нацiональним банком України";

     16) у частинi першiй статтi 23 Закону України "Про музеї та музейну справу" (Вiдомостi Верховної Ради України, 1995 р., N 25, ст. 191; 2010 р., N 5, ст. 45) слово "обов'язковому" виключити;

     17) у Законi України "Про поводження з радiоактивними вiдходами" (Вiдомостi Верховної Ради України, 1995 р., N 27, ст. 198; 2000 р., N 30, ст. 236):

     абзац десятий частини другої статтi 11 викласти в такiй редакцiї:

     "бути спроможними вiдшкодувати збитки вiд радiацiйних аварiй пiд час поводження з радiоактивними вiдходами за рахунок власних коштiв або за договорами страхування";

     абзац другий частини першої статтi 28 виключити;

     18) у Законi України "Про лiкарськi засоби" (Вiдомостi Верховної Ради України, 1996 р., N 22, ст. 86 iз наступними змiнами):

     частину другу статтi 2 доповнити абзацами сiмнадцятим i вiсiмнадцятим такого змiсту:

     "спонсор клiнiчного випробування - юридична або фiзична особа, яка несе вiдповiдальнiсть за iнiцiювання та органiзацiю клiнiчного випробування лiкарського засобу та/або фiнансування такого випробування;

     суб'єкт дослiдження (пацiєнт, здоровий доброволець) - особа, яка бере участь у клiнiчному випробуваннi або приймає дослiджуваний лiкарський засiб, або включається до групи контролю";

     статтю 8 доповнити частиною одинадцятою такого змiсту:

     "Спонсор клiнiчного випробування лiкарського засобу чи уповноважена спонсором особа зобов'язана перед початком клiнiчного випробування укласти договiр страхування вiдповiдальностi спонсора клiнiчного випробування перед третiми особами на випадок заподiяння шкоди життю та здоров'ю суб'єктiв дослiдження (пацiєнтiв, здорових добровольцiв) пiд час їх участi у клiнiчному випробуваннi за класом страхування 13 вiдповiдно до статтi 4 Закону України "Про страхування";

     19) статтю 22 Закону України "Про залiзничний транспорт" (Вiдомостi Верховної Ради України, 1996 р., N 40, ст. 183; 2012 р., N 49, ст. 554) доповнити частиною сьомою такого змiсту:

     "Перевiзники зобов'язанi укласти договiр страхування вiдповiдальностi за шкоду, заподiяну життю та здоров'ю пасажирiв, та за шкоду, заподiяну вантажу, багажу пiд час перевезення залiзничним транспортом, за класом страхування 10, визначеним статтею 4 Закону України "Про страхування". Порядок та умови такого страхування можуть визначатися центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi транспорту, за погодженням з Нацiональним банком України";

     20) статтю 24 Закону України "Про космiчну дiяльнiсть" (Вiдомостi Верховної Ради України, 1997 р., N 1, ст. 2) викласти в такiй редакцiї:

     "Стаття 24. Страхування ризикiв при здiйсненнi космiчної дiяльностi в Українi

     Порядок та умови страхування ризикiв при здiйсненнi космiчної дiяльностi в Українi можуть визначатися центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi космiчної дiяльностi, за погодженням з Нацiональним банком України";

     21) частину третю статтi 14 Закону України "Про видобування i переробку уранових руд" (Вiдомостi Верховної Ради України, 1998 р., N 11 - 12, ст. 39) викласти в такiй редакцiї:

     "Життя i здоров'я персоналу уранових об'єктiв має бути застраховано вiд впливу iонiзуючого випромiнювання та iнших негативних факторiв пiд час виробничої дiяльностi за рахунок коштiв пiдприємств за класами страхування 1 та/або 2, визначеними статтею 4 Закону України "Про страхування". Порядок та умови такого страхування затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi охорони здоров'я, за погодженням з Нацiональним банком України";

     22) у Законi України "Про вiдходи" (Вiдомостi Верховної Ради України, 1998 р., N 36 - 37, ст. 242; 2002 р., N 31, ст. 214):

     пункт "д" частини першої статтi 14 виключити;

     частини сьому i десяту статтi 34 викласти в такiй редакцiї:

     "Перевезення небезпечних вiдходiв здiйснюється за умови страхування вiдповiдальностi перевiзника за шкоду, заподiяну життю i здоров'ю фiзичних осiб, навколишньому природному середовищу, майну фiзичних та юридичних осiб пiд час перевезення небезпечних вантажiв, у порядку, визначеному законодавством";

     "Суб'єкти господарської дiяльностi, у власностi або у користуваннi яких є хоча б один об'єкт поводження з небезпечними вiдходами, зобов'язанi укладати договори страхування вiдповiдальностi за шкоду, яка може бути заподiяна аварiями на таких об'єктах життю, здоров'ю, майну фiзичних та/або юридичних осiб, навколишньому природному середовищу, за класом страхування 13, визначеним статтею 4 Закону України "Про страхування". Порядок та умови такого страхування затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзацiю державної полiтики у сферi охорони навколишнього природного середовища, за погодженням з Нацiональним банком України";

     у пунктi "з" частини першої статтi 38 слова "екологiчного страхування" виключити;

     23) статтю 28 Закону України "Про психiатричну допомогу" (Вiдомостi Верховної Ради України, 2000 р., N 19, ст. 143; 2017 р., N 51 - 52, ст. 448) викласти в такiй редакцiї:

     "Стаття 28. Страхування працiвникiв, якi беруть участь у наданнi психiатричної допомоги, здiйснюють догляд за особами, якi страждають на психiчнi розлади

     Працiвники, якi беруть участь у наданнi психiатричної допомоги, здiйснюють догляд за особами, якi страждають на психiчнi розлади, пiдлягають страхуванню за рахунок роботодавця або його власника на випадок заподiяння шкоди здоров'ю або смертi таких працiвникiв, пов'язаних з виконанням ними службових обов'язкiв, за класом страхування 1, визначеним статтею 4 Закону України "Про страхування". Порядок та умови такого страхування визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi охорони здоров'я, за погодженням з Нацiональним банком України";

     24) у Законi України "Про перевезення небезпечних вантажiв" (Вiдомостi Верховної Ради України, 2000 р., N 28, ст. 222; 2009 р., N 10 - 11, ст. 137; 2016 р., N 4, ст. 44):

     в абзацi десятому частини другої статтi 8 слово "обов'язкове" виключити;

     статтю 22 викласти в такiй редакцiї:

     "Стаття 22. Страхування вiдповiдальностi суб'єктiв перевезення небезпечних вантажiв i працiвникiв, якi беруть участь у перевезеннi таких вантажiв

     Суб'єкт перевезення небезпечних вантажiв зобов'язаний укласти договiр страхування вiдповiдальностi за шкоду, заподiяну життю i здоров'ю фiзичних осiб, навколишньому природному середовищу, майну фiзичних та юридичних осiб пiд час перевезення небезпечних вантажiв, за класами страхування 10, 11 та/або 12, визначеними статтею 4 Закону України "Про страхування". Порядок та умови такого страхування можуть визначатися компетентним органом України з перевезення небезпечних вантажiв за погодженням з Нацiональним банком України";

     25) частину першу статтi 39 Закону України "Про захист населення вiд iнфекцiйних хвороб" (Вiдомостi Верховної Ради України, 2000 р., N 29, ст. 228) викласти в такiй редакцiї:

     "Захворювання на iнфекцiйнi хвороби медичних та iнших працiвникiв, що пов'язанi з виконанням професiйних обов'язкiв в умовах пiдвищеного ризику зараження збудниками iнфекцiйних хвороб (надання медичної допомоги хворим на iнфекцiйнi хвороби, робота з живими збудниками та в осередках iнфекцiйних хвороб, проведення дезiнфекцiйних заходiв тощо), належать до професiйних захворювань. Зазначенi працiвники державних i комунальних закладiв охорони здоров'я та державних наукових установ пiдлягають страхуванню за рахунок державного бюджету на випадок захворювання на iнфекцiйну хворобу в порядку та на умовах, встановлених Кабiнетом Мiнiстрiв України";

     26) частину шосту статтi 3 Закону України "Про пiдтримку олiмпiйського, паралiмпiйського руху та спорту вищих досягнень в Українi" (Вiдомостi Верховної Ради України, 2000 p., N 43, ст. 370) викласти в такiй редакцiї:

     "6. Держава забезпечує соцiальний захист членiв збiрних команд України з олiмпiйських та паралiмпiйських видiв спорту. Життя та здоров'я спортсменiв вищих категорiй можуть бути застрахованi за класами страхування 1 та/або 2, визначеними статтею 4 Закону України "Про страхування". Порядок та умови такого страхування можуть визначатися центральним органом виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi фiзичної культури та спорту, за погодженням з Нацiональним банком України";

     27) частину першу статтi 8 Закону України "Про об'єкти пiдвищеної небезпеки" (Вiдомостi Верховної Ради України, 2001 р., N 15, ст. 73) доповнити абзацом шостим такого змiсту:

     "укладати договори страхування вiдповiдальностi за шкоду, яку може бути заподiяно внаслiдок надзвичайних ситуацiй, у тому числi внаслiдок пожежi, екологiчно небезпечної аварiї, надзвичайної ситуацiї техногенного чи природного характеру, аварiї, що становить загрозу санiтарному та епiдемiчному здоров'ю населення, за класом страхування 13, визначеним статтею 4 Закону України "Про страхування". Порядок та умови такого страхування затверджуються центральним органом виконавчої влади у сферi дiяльностi, пов'язаної з об'єктами пiдвищеної небезпеки, за погодженням з Нацiональним банком України";

     28) статтю 39 Закону України "Про нафту i газ" (Вiдомостi Верховної Ради України, 2001 р., N 50, ст. 262) викласти в такiй редакцiї:

     "Стаття 39. Страхування ризикiв при промисловiй розробцi родовищ нафти i газу

     При розробцi нафтогазоносних надр власники спецiального дозволу на користування нафтогазоносними надрами укладають договори страхування вiдповiдальностi за класом страхування 13, визначеним статтею 4 Закону України "Про страхування", за шкоду, яку може бути заподiяно:

     навколишньому природному середовищу у зв'язку з аварiєю чи технiчними неполадками при розробцi нафтогазового родовища;

     державному майну, що було надане у користування, протягом строку промислової розробки родовищ нафти i газу.

     Порядок та умови такого страхування затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi охорони навколишнього природного середовища, центральним органом виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi промислової безпеки та державного гiрничого нагляду, за погодженням з Нацiональним банком України.

     Власник спецiального дозволу на користування нафтогазоносними надрами має право укладати також iншi договори страхування";

     29) у Законi України "Про страхування" (Вiдомостi Верховної Ради України, 2002 р., N 7, ст. 50 iз наступними змiнами):

     частину третю статтi 6 викласти в такiй редакцiї:

     "Види добровiльного страхування, на якi видається лiцензiя, визначаються згiдно з прийнятими страховиком правилами (умовами) страхування";

     у статтi 17:

     частину першу викласти в такiй редакцiї:

     "Правила страхування розробляються страховиком для кожного виду страхування окремо";

     частини третю i четверту виключити;

     у статтi 25:

     частину першу викласти в такiй редакцiї:

     "Здiйснення страхових виплат i виплата страхового вiдшкодування проводяться страховиком згiдно з договором страхування на пiдставi заяви страхувальника (його правонаступника або третiх осiб, визначених умовами страхування) i страхового акта, що складається страховиком або уповноваженою ним особою у формi, визначенiй страховиком";

     частини другу i третю виключити;

     пункт 8 частини першої статтi 37 виключити;

     30) у Законi України "Про цивiльну вiдповiдальнiсть за ядерну шкоду та її фiнансове забезпечення" (Вiдомостi Верховної Ради України, 2002 р., N 14, ст. 96):

     у частинi другiй статтi 7:

     в абзацi другому слово "цивiльної" виключити;

     абзац четвертий викласти в такiй редакцiї:

     "Страхування вiдповiдальностi за ядерну шкоду, яку може бути заподiяно внаслiдок ядерного iнциденту, є обов'язковим у частинi, не покритiй iншими видами фiнансового забезпечення";

     статтi 8 i 9 викласти в такiй редакцiї:

     "Стаття 8. Страхування вiдповiдальностi оператора ядерної установки за ядерну шкоду, яку може бути заподiяно внаслiдок ядерного iнциденту

     1. Вiдповiдальнiсть оператора ядерної установки за ядерну шкоду, яку може бути заподiяно внаслiдок ядерного iнциденту на ядерних установках, пiдлягає страхуванню в обов'язковому порядку за класом страхування 13, визначеним статтею 4 Закону України "Про страхування".

     2. Страховим випадком при страхуваннi вiдповiдальностi за ядерну шкоду є набрання законної сили судовим рiшенням про вiдшкодування ядерної шкоди або укладення договору про вiдшкодування ядерної шкоди, стороною яких є вiдповiдний страховик.

     3. Страхова виплата здiйснюється у строк, що не перевищує одного мiсяця з дня настання страхового випадку.

     4. Порядок та умови страхування вiдповiдальностi оператора ядерної установки за ядерну шкоду визначаються органом, уповноваженим Кабiнетом Мiнiстрiв України на здiйснення виплат з вiдшкодування ядерної шкоди, за погодженням з Нацiональним банком України.

     5. Страховик, який здiйснює страхування вiдповiдальностi оператора ядерної установки, повинен мати лiцензiю на здiйснення дiяльностi iз страхування за вiдповiдним класом страхування та бути членом ядерного страхового пулу.

     Порядок утворення та функцiонування ядерного страхового пулу визначається законодавством.

     Стаття 9. Участь iноземних страховикiв у вiдносинах щодо страхування вiдповiдальностi за ядерну шкоду

     За договорами страхування вiдповiдальностi за ядерну шкоду страховики можуть укладати договори перестрахування iз перестраховиками-нерезидентами, за умови вiдповiдностi таких перестраховикiв вимогам законодавства та членства цих перестраховикiв-нерезидентiв у вiдповiдних iноземних ядерних страхових пулах";

     31) у Законi України "Про недержавне пенсiйне забезпечення" (Вiдомостi Верховної Ради України, 2003 р., N 47 - 48, ст. 372 iз наступними змiнами):

     абзац тридцять шостий частини першої статтi 1 викласти в такiй редакцiї:

     "страховик - фiнансова установа, яка отримала лiцензiю на здiйснення дiяльностi iз страхування за класами страхування життя";

     абзац третiй частини другої статтi 2 викласти в такiй редакцiї:

     "страховики, якi уклали договори пенсiйного страхування, страхування довiчної пенсiї з учасниками фонду, страхування ризику настання iнвалiдностi або смертi учасника фонду";

     у текстi Закону слова "страхова органiзацiя" у всiх вiдмiнках i числах замiнити словом "страховик" у вiдповiдному вiдмiнку i числi;

     32) у Законi України "Про загальнообов'язкове державне пенсiйне страхування" (Вiдомостi Верховної Ради України, 2003 р., NN 49 - 51, ст. 376 iз наступними змiнами):

     абзац тридцять восьмий частини першої статтi 1 викласти в такiй редакцiї:

     "страховик - фiнансова установа, яка отримала лiцензiю на здiйснення дiяльностi iз страхування за класами страхування життя та вiдповiдає вимогам, встановленим Законом України "Про страхування" та нормативно-правовими актами Нацiонального банку України";

     у текстi Закону слова "страхова органiзацiя" в усiх вiдмiнках i числах замiнити словом "страховик" у вiдповiдному вiдмiнку i числi;

     33) у Законi України "Про фiнансово-кредитнi механiзми i управлiння майном при будiвництвi житла та операцiях з нерухомiстю" (Вiдомостi Верховної Ради України, 2003 р., N 52, ст. 377 iз наступними змiнами):

     у частинi другiй статтi 3 слова "страховi компанiї" замiнити словом "страховики";

     у частинi п'ятiй статтi 11 слово "комерцiйного" виключити;

     у частинi першiй статтi 30 слово "фiнансової" виключити;

     у текстi Закону слова "страхове вiдшкодування" в усiх вiдмiнках i числах замiнити словами "страхова виплата (вiдшкодування)" у вiдповiдному вiдмiнку i числi;

     34) у Законi України "Про туризм" (Вiдомостi Верховної Ради України, 2004 р., N 13, ст. 180 iз наступними змiнами):

     статтю 16 викласти в такiй редакцiї:

     "Стаття 16. Страхування туристiв при здiйсненнi туристичних поїздок

     Суб'єкти туристичної дiяльностi на основi договорiв iз страховиками зобов'язанi забезпечити страхування життя та здоров'я туристiв (медичне та вiд нещасного випадку) за класами страхування 1 i 2, визначеними статтею 4 Закону України "Про страхування". Туристи вправi самостiйно укладати договори такого страхування. У такому разi вони зобов'язанi завчасно пiдтвердити туроператору чи турагенту наявнiсть належним чином укладеного договору страхування.

     Договiр страхування туриста повинен передбачати надання йому медичної допомоги i вiдшкодування його витрат у разi настання страхового випадку безпосередньо в країнi (мiсцi) тимчасового перебування.

     Iнформацiя про умови страхування туристiв має бути доведена до вiдома туриста до укладення договору на туристичне обслуговування.

     Страхування туриста (медичне та вiд нещасного випадку) здiйснюється один раз на весь перiод туристичної поїздки.

     За вимогою туриста туроператор чи турагент забезпечують страхування також iнших ризикiв, пов'язаних iз здiйсненням туристичної поїздки.

     За бажанням туриста з ним може бути укладено договiр страхування для покриття витрат, пов'язаних з анулюванням договору на туристичне обслуговування з iнiцiативи туриста, або договiр про страхування для покриття витрат, пов'язаних з передчасним поверненням до мiсця проживання у разi настання нещасного випадку або хвороби";

     пункт 9 частини четвертої статтi 19¹ викласти в такiй редакцiї:

     "9) порядок забезпечення туроператором страхування туристiв та умови такого страхування";

     пункт 9 частини четвертої статтi 20 викласти в такiй редакцiї:

     "9) страховик, що здiйснює страхування туристiв за бажанням туриста, iнших ризикiв, пов'язаних з наданням туристичних послуг";

     35) у статтi 13 Закону України "Про мiський електричний транспорт" (Вiдомостi Верховної Ради України, 2004 р., N 51, ст. 548; 2017 р., N 7 - 8, ст. 51):

     частину першу доповнити абзацом десятим такого змiсту:

     "забезпечувати укладення договорiв страхування вiдповiдальностi за шкоду, заподiяну життю та здоров'ю пасажирiв, та за шкоду, заподiяну багажу пiд час перевезення, за класом страхування 10, визначеним статтею 4 Закону України "Про страхування". Порядок та умови такого страхування визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi транспорту, за погодженням з Нацiональним банком України";

     абзац третiй частини третьої викласти в такiй редакцiї:

     "вiдшкодування шкоди, заподiяної здоров'ю i майну пасажирiв, а також довкiллю, згiдно iз законодавством, у тому числi шляхом укладення договорiв страхування вiдповiдальностi";

     36) у Законi України "Про обов'язкове страхування цивiльно-правової вiдповiдальностi власникiв наземних транспортних засобiв" (Вiдомостi Верховної Ради України, 2005 р., N 1, ст. 1 iз наступними змiнами):

     у статтi 34:

     у пунктi 34.3 слова "аварiйного комiсара або" виключити;

     у пунктi 34.4 слова "аварiйнi комiсари чи" виключити;

     у пунктi 40.3 статтi 40 слова "аварiйнi комiсари чи" виключити;

     пункти 49.1 i 49.2 статтi 49 викласти в такiй редакцiї:

     "49.1. Обов'язкове страхування цивiльно-правової вiдповiдальностi має право здiйснювати страховик, який:

     має лiцензiю на здiйснення дiяльностi iз страхування за вiдповiдними ризиками у межах вiдповiдного класу страхування;

     є членом МТСБУ.

     49.2. У разi припинення страховиком членства в МТСБУ Уповноважений орган зобов'язаний протягом одного мiсяця з дня такого припинення прийняти рiшення про звуження дiї лiцензiї страховика на здiйснення дiяльностi iз страхування за вiдповiдними ризиками у межах вiдповiдного класу страхування";

     статтю 52 доповнити пунктом 52.6 такого змiсту:

     "52.6. МТСБУ повiдомляє Уповноважений орган про припинення страховиком членства в МТСБУ не пiзнiше наступного робочого дня пiсля такого припинення";

     у текстi Закону слова "аварiйний сертифiкат", "рапорт", "аварiйний комiсар" у всiх вiдмiнках i числах виключити;

     37) у Законi України "Про поводження з вибуховими матерiалами промислового призначення" (Вiдомостi Верховної Ради України, 2005 р., N 6, ст. 138; 2013 р., N 48, ст. 682):

     абзац сьомий частини першої статтi 4 виключити;

     частину третю статтi 15 викласти в такiй редакцiї:

     "Суб'єкти господарювання, якi є виконавцями вибухових робiт, можуть укладати договори страхування вiдповiдальностi за шкоду, заподiяну третiм особам пiд час виконання таких робiт, за класом страхування 13, визначеним статтею 4 Закону України "Про страхування". Порядок та умови такого страхування можуть визначатися центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної полiтики у сферах промислової безпеки, охорони працi, державного гiрничого нагляду, поводження з вибуховими матерiалами, за погодженням з Нацiональним банком України";

     38) частину четверту статтi 29 Закону України "Про теплопостачання" (Вiдомостi Верховної Ради України, 2005 р., N 28, ст. 373; 2013 р., N 48, ст. 682) викласти в такiй редакцiї:

     "Персонал теплогенеруючих енергетичних установок, який перебуває в зонi впливу теплового i електромагнiтного випромiнювання, а також iнших шкiдливих факторiв, пiдлягає спецiальному медичному обстеженню за рахунок коштiв пiдприємств. Життя, здоров'я та працездатнiсть такого персоналу пiдлягають страхуванню за рахунок коштiв пiдприємства за класами страхування 1 та/або 2, визначеними статтею 4 Закону України "Про страхування". Перелiк таких спецiальностей i посад затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної полiтики у сферi житлово-комунального господарства, i погоджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi охорони здоров'я, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної полiтики у сферi охорони працi";

     39) у Законi України "Про автомобiльний транспорт" (Вiдомостi Верховної Ради України, 2006 р., N 32, ст. 273):

     статтю 12 викласти в такiй редакцiї:

     "Стаття 12. Страхування на автомобiльному транспортi

     Суб'єкти господарювання (перевiзники), що здiйснюють перевезення пасажирiв та/або вантажiв, зобов'язанi укласти договiр страхування вiдповiдальностi за шкоду, заподiяну життю та здоров'ю пасажирiв пiд час користування автомобiльним транспортом, та за шкоду, заподiяну вантажу, багажу при перевезеннi, за класом страхування 10, визначеним статтею 4 Закону України "Про страхування".

     Життя, здоров'я та працездатнiсть працiвникiв, якi здiйснюють експлуатацiю транспортних засобiв, пiдлягають страхуванню за рахунок коштiв пiдприємства за класом страхування 1, визначеним статтею 4 Закону України "Про страхування".

     Порядок та умови такого страхування можуть визначатися центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi автомобiльного транспорту, за погодженням з Нацiональним банком України";

     у частинi четвертiй статтi 59 слова "всi види обов'язкового страхування, передбаченi законодавством України" замiнити словами "укладення договорiв страхування вiдповiдно до вимог мiжнародних договорiв i законодавства iноземних держав";

     40) у Законi України "Про управлiння об'єктами державної власностi" (Вiдомостi Верховної Ради України, 2006 р., N 46, ст. 456 iз наступними змiнами):

     у пiдпунктi "х" пункту 18 частини другої статтi 5 слова "та правил страхування вiдповiдальностi" виключити;

     у частинi третiй статтi 14 слова "порядку та" виключити;

     41) пункти 9¹ i 9² частини другої статтi 33 Закону України "Про акцiонернi товариства" (Вiдомостi Верховної Ради України, 2008 р., N 50 - 51, ст. 384 iз наступними змiнами) викласти в такiй редакцiї:

     "9¹) затвердження положення про винагороду членiв наглядової ради акцiонерного товариства, вимоги до якого встановлюються Нацiональною комiсiєю з цiнних паперiв та фондового ринку, крiм вимог до положення про винагороду членiв наглядової ради акцiонерного товариства - банку, страховика, якi встановлюються Нацiональним банком України;

     9²) затвердження звiту про винагороду членiв наглядової ради акцiонерного товариства, вимоги до якого встановлюються Нацiональною комiсiєю з цiнних паперiв та фондового ринку, крiм вимог до звiту про винагороду членiв наглядової ради акцiонерного товариства - банку, страховика, якi встановлюються Нацiональним банком України";

     42) у статтi 16 Закону України "Про газ (метан) вугiльних родовищ" (Вiдомостi Верховної Ради України, 2009 р., N 40, ст. 578; 2019 р., N 46, ст. 295):

     абзац другий частини першої виключити;

     доповнити частиною шостою такого змiсту:

     "Суб'єкти господарювання можуть укладати договори страхування вiдповiдальностi користувача надр пiд час дослiдно-промислового та промислового видобування i використання газу (метану) вугiльних родовищ на випадок заподiяння шкоди навколишньому природному середовищу внаслiдок аварiй, пожеж чи технiчних неполадок за класом страхування 13, визначеним статтею 4 Закону України "Про страхування". Порядок та умови такого страхування можуть визначатися центральними органами виконавчої влади, що здiйснюють державне регулювання у сферi геологiчного вивчення, видобування та використання газу (метану) вугiльних родовищ, за погодженням з Нацiональним банком України";

     43) частину третю статтi 43 Закону України "Про фiзичну культуру i спорт" (Вiдомостi Верховної Ради України, 2010 р., N 7, ст. 50) виключити;

     44) частину шосту статтi 41 Закону України "Про регулювання мiстобудiвної дiяльностi" (Вiдомостi Верховної Ради України, 2011 р., N 34, ст. 343; 2017 р., N 9, ст. 68) виключити;

     45) в абзацi сьомому частини другої статтi 5 Закону України "Про волонтерську дiяльнiсть" (Вiдомостi Верховної Ради України, 2011 р., N 42, ст. 435; 2015 р., N 22, ст. 146) слова "вiдповiдно до Закону України "Про страхування" виключити;

     46) абзац п'ятий частини четвертої статтi 11 Закону України "Про екстрену медичну допомогу" (Вiдомостi Верховної Ради України, 2013 р., N 30, ст. 340; 2020 р., N 27, ст. 176) викласти в такiй редакцiї:

     "страхування, яке обов'язково забезпечується у порядку, визначеному законом";

     47) пункт 21 частини першої статтi 23 Закону України "Про Нацiональну полiцiю" (Вiдомостi Верховної Ради України, 2015 р., N 40 - 41, ст. 379 iз наступними змiнами) викласти в такiй редакцiї:

     "21) здiйснює контроль за дотриманням фiзичними та юридичними особами спецiальних правил та порядку зберiгання i використання зброї, спецiальних засобiв iндивiдуального захисту та активної оборони, боєприпасiв, вибухових речовин i матерiалiв, iнших предметiв, матерiалiв та речовин, на якi поширюється дозвiльна система органiв внутрiшнiх справ, у тому числi за наявнiстю договорiв страхування вiдповiдальностi осiб, якi мають у власностi чи iншому законному володiннi/користуваннi зброю, за шкоду, яку може бути заподiяно третiй особi внаслiдок володiння, зберiгання чи використання цiєї зброї, укладених за класом страхування 13, визначеним статтею 4 Закону України "Про страхування";

     48) частину першу статтi 27 Закону України "Про державну реєстрацiю речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (Вiдомостi Верховної Ради України, 2016 р., N 1, ст. 9 iз наступними змiнами) доповнити пунктом 13³ такого змiсту:

     "13³) договору про передачу страхового портфеля";

     49) у Законi України "Про державну реєстрацiю юридичних осiб, фiзичних осiб - пiдприємцiв та громадських формувань" (Вiдомостi Верховної Ради України, 2016 р., N 2, ст. 17):

     у частинi шостiй статтi 16 слова "юридичних осiб, якi мають лiцензiю на здiйснення страхової дiяльностi" замiнити словом "страховикiв";

     частину десяту статтi 17 доповнити пунктом 3 такого змiсту:

     "3) примiрник оригiналу (нотарiально засвiдчена копiя) рiшення Нацiонального банку України про надання дозволу на вихiд з ринку (лiквiдацiю, реорганiзацiю) страховика або кредитної спiлки";

     50) у текстi Закону України "Про органи та осiб, якi здiйснюють примусове виконання судових рiшень i рiшень iнших органiв" (Вiдомостi Верховної Ради України, 2016 р., N 29, ст. 535 iз наступними змiнами) слово "цивiльно-правова" в усiх вiдмiнках виключити;

     51) у пунктi 4 частини четвертої статтi 5 Закону України "Про виконавче провадження" (Вiдомостi Верховної Ради України, 2016 р., N 30, ст. 542 iз наступними змiнами) слово "цивiльно-правової" виключити;

     52) частину сьому статтi 12 Закону України "Про ринок електричної енергiї" (Вiдомостi Верховної Ради України, 2017 р., N 27 - 28, ст. 312) викласти в такiй редакцiї:

     "7. Персонал енергетичних установок, який перебуває в зонi впливу радiацiйного, теплового чи електромагнiтного випромiнювання, iнших шкiдливих i небезпечних факторiв, пiдлягає спецiальному медичному обстеженню за рахунок коштiв пiдприємства. Життя, здоров'я та працездатнiсть такого персоналу можуть бути застрахованi за рахунок коштiв пiдприємства за класами страхування 1 та/або 2, визначеними статтею 4 Закону України "Про страхування";

     53) у пунктi 3 частини першої статтi 11 Закону України "Про енергетичну ефективнiсть будiвель" (Вiдомостi Верховної Ради України, 2017 р., N 33, ст. 359) слово "професiйну" виключити;

     54) у Законi України "Про електроннi довiрчi послуги" (Вiдомостi Верховної Ради України, 2017 р., N 45, ст. 400 iз наступними змiнами):

     у частинi другiй статтi 36 слова "та цивiльно-правову" виключити;

     у текстi Закону слово "цивiльно-правова" в усiх вiдмiнках виключити;

     55) в абзацi другому частини другої статтi 4 Закону України "Про державнi фiнансовi гарантiї медичного обслуговування населення" (Вiдомостi Верховної Ради України, 2018 р., N 5, ст. 31) слово "добровiльного" виключити;

     56) частину другу статтi 1 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою вiдповiдальнiстю" (Вiдомостi Верховної Ради України, 2018 р., N 13, ст. 69) викласти в такiй редакцiї:

     "2. Правовий статус товариств з обмеженою вiдповiдальнiстю та товариств з додатковою вiдповiдальнiстю у сферi iнвестицiйної дiяльностi, в галузi виробництва сiльськогосподарської продукцiї, а також в iнших сферах дiяльностi, порядок їх створення, дiяльностi та припинення регулюються цим Законом з урахуванням особливостей, передбачених спецiальними законами. Особливостi правового статусу, створення, дiяльностi, припинення, видiлу страховикiв визначаються законами, що регулюють порядок надання фiнансових послуг та вiдносини у сферi страхування. У разi суперечностi норм цього Закону нормам законiв, що регулюють порядок надання фiнансових послуг та вiдносин у сферi страхування, застосовуються норми законiв, що регулюють порядок надання фiнансових послуг та вiдносини у сферi страхування";

     57) у Законi України "Про протимiнну дiяльнiсть в Українi" (Вiдомостi Верховної Ради України, 2019 р., N 6, ст. 39; iз змiнами, внесеними Законом України вiд 17 вересня 2020 року N 911-IX):

     частину другу статтi 7 викласти в такiй редакцiї:

     "2. Життя, здоров'я та працездатнiсть фахiвцiв у сферi протимiнної дiяльностi, якi залучаються операторами протимiнної дiяльностi до виконання заходiв у сферi протимiнної дiяльностi, можуть бути застрахованi за класом страхування 1, визначеним статтею 4 Закону України "Про страхування". Порядок та умови такого страхування можуть визначатися нацiональним органом з питань протимiнної дiяльностi за погодженням з Нацiональним банком України";

     статтю 31 викласти в такiй редакцiї:

     "Стаття 31. Страхування вiдповiдальностi пiд час здiйснення робiт з розмiнування

     1. Для забезпечення вiдшкодування шкоди, заподiяної внаслiдок виконання робiт з гуманiтарного розмiнування, оператор протимiнної дiяльностi до початку зайняття протимiнною дiяльнiстю зобов'язаний укласти договiр страхування вiдповiдальностi за шкоду, яку може бути заподiяно довкiллю та/або здоров'ю i майну третiх осiб, за класом страхування 13, визначеним статтею 4 Закону України "Про страхування". Порядок та умови такого страхування можуть визначатися нацiональним органом з питань протимiнної дiяльностi за погодженням з Нацiональним банком України.

     Договiр страхування укладається строком на перiод здiйснення протимiнної дiяльностi на конкретно визначенiй територiї та протягом 10 рокiв пiсля закiнчення такого перiоду.

     Мiнiмальний розмiр страхової суми за договором страхування вiдповiдальностi становить двiстi п'ятдесят розмiрiв мiнiмальної заробiтної плати. Розмiр вiдшкодування заподiяної шкоди визначається за згодою сторiн або у судовому порядку.

     2. Держава не несе вiдповiдальностi за шкоду, заподiяну неправомiрними дiями оператора протимiнної дiяльностi пiд час виконання ним робiт з гуманiтарного розмiнування за замовленням центрального органу виконавчої влади, основним завданням якого є забезпечення реалiзацiї державної полiтики у сферi протимiнної дiяльностi";

     58) у Законi України "Про ринки капiталу та органiзованi товарнi ринки" вiд 19 червня 2020 року N 738-IX:

     в абзацi десятому частини другої статтi 4 слова "страховими компанiями" замiнити словом "страховиками";

     у пунктi 5 частини першої статтi 6 слова "страховi компанiї" замiнити словом "страховики";

     статтю 35 доповнити частиною шостою такого змiсту:

     "6. Особливостi переходу прав на цiннi папери та прав за цiнними паперами при передачi страхового портфеля вiдповiдно до Закону України "Про страхування" встановлюються Нацiональною комiсiєю з цiнних паперiв та фондового ринку за погодженням з Нацiональним банком України, а також правочином";

     59) частину четверту статтi 88 Закону України "Про ветеринарну медицину" вiд 4 лютого 2021 року N 1206-IX викласти в такiй редакцiї:

     "4. Життя i здоров'я спецiалiстiв ветеринарної медицини пiдлягають страхуванню за рахунок роботодавцiв на випадок калiцтва або професiйного захворювання, одержаних пiд час роботи з тваринами, за класами страхування 1 та/або 2, визначеними статтею 4 Закону України "Про страхування". Порядок та умови такого страхування визначаються центральним органом виконавчої влади з питань аграрної полiтики за погодженням з Нацiональним банком України".

     4. Протягом трьох рокiв з дня введення в дiю цього Закону страховики, якi отримали лiцензiї на здiйснення страхової дiяльностi до введення в дiю цього Закону, мають право здiйснювати оцiнку платоспроможностi за спрощеним пiдходом вiдповiдно до вимог цього Закону.

     Страховики, якi вiдповiдають критерiям та умовам, визначеним статтею 39 цього Закону, здiйснюють оцiнку платоспроможностi за базовим пiдходом вiдповiдно до вимог цього Закону з 1 сiчня 2027 року.

     5. Установити, що з дня введення в дiю цього Закону i до дня введення в дiю роздiлу XII "Реалiзацiя страхових та перестрахових продуктiв" щодо дiяльностi страхових посередникiв застосовуються такi положення.

     Дiяльнiсть iз страхування може здiйснюватися за участю страхових посередникiв. Страховими посередниками можуть бути страховi або перестраховi брокери, страховi агенти.

     Посередницька дiяльнiсть страхових та перестрахових брокерiв на ринку страхування здiйснюється як виключний вид дiяльностi i може включати консультування, експертно-iнформацiйнi послуги, роботу, пов'язану з пiдготовкою, укладенням та виконанням договорiв страхування (перестрахування), у тому числi щодо врегулювання збиткiв у частинi одержання та перерахування страхових премiй, страхових виплат (вiдшкодувань) вiдповiдно до договорiв, укладених iз страхувальником або перестрахувальником.

     Страховi брокери - це юридичнi особи, постiйнi представництва брокерiв-нерезидентiв або фiзичнi особи - пiдприємцi, якi здiйснюють за винагороду посередницьку дiяльнiсть iз страхування вiд свого iменi на пiдставi брокерської угоди з особою, яка має потребу у страхуваннi як страхувальник. Страховi брокери - фiзичнi особи - пiдприємцi не мають права отримувати та перераховувати страховi платежi, страховi виплати (вiдшкодування).

     Перестраховi брокери - це юридичнi особи, постiйнi представництва брокерiв-нерезидентiв, якi здiйснюють за винагороду посередницьку дiяльнiсть з перестрахування вiд свого iменi на пiдставi брокерської угоди iз страховиком, який має потребу у перестрахуваннi як перестрахувальник.

     Дозволяється здiйснення дiяльностi страхового та перестрахового брокера однiєю юридичною особою, постiйним представництвом брокера-нерезидента, за умови виконання вимог щодо здiйснення дiяльностi страхового та перестрахового брокера.

     Порядок реєстрацiї та вимоги до страхових та перестрахових брокерiв (крiм страхових та перестрахових брокерiв - нерезидентiв) визначаються Нацiональним банком України.

     Страховi агенти - це фiзичнi особи, фiзичнi особи - пiдприємцi або юридичнi особи, якi дiють вiд iменi та за дорученням страховика i виконують частину його дiяльностi iз страхування, а саме укладають договори страхування, одержують страховi премiї, виконують роботи, пов'язанi iз здiйсненням страхових виплат (вiдшкодувань).

     Страховi агенти є представниками страховика i дiють у його iнтересах за винагороду на пiдставi договору доручення, укладеного iз страховиком.

     Страховик несе вiдповiдальнiсть за дiяльнiсть його страхових агентiв, зокрема порушення законодавства у сферi страхування такими агентами квалiфiкується як порушення страховиком законодавства у сферi страхування.

     Страховики мають право здiйснювати посередницьку дiяльнiсть як страховi агенти вiд iменi та за дорученням iнших страховикiв.

     Посередницька дiяльнiсть на територiї України з укладення договорiв страхування iз страховиками-нерезидентами може здiйснюватися вiдповiдно до порядку та вимог, встановлених Нацiональним банком України.

     Страховi та/або перестраховi брокери - нерезиденти зобов'язанi письмово повiдомити Нацiональний банк України за встановленою ним формою про намiр здiйснювати дiяльнiсть на територiї України.

     Нацiональний банк України протягом п'яти робочих днiв оприлюднює зазначену iнформацiю на сторiнках свого офiцiйного iнтернет-представництва.

     6. Страховi та/або перестраховi брокери, у тому числi нерезиденти, створенi до дня введення в дiю цього Закону, мають право здiйснювати посередницьку дiяльнiсть протягом одного року з дня введення в дiю цього Закону згiдно з вимогами пункту 8 цього роздiлу, їхнi свiдоцтва про включення до державного реєстру страхових та/або перестрахових брокерiв (крiм нерезидентiв), виданi до введення в дiю цього Закону, залишаються чинними.

     Пiсля введення в дiю роздiлу XII "Реалiзацiя страхових та перестрахових продуктiв" цього Закону страховi та/або перестраховi брокери (крiм страхових та перестрахових брокерiв - нерезидентiв), створенi до введення в дiю зазначеного роздiлу, за умови вiдповiдностi вимогам, встановленим цим Законом, зобов'язанi протягом трьох мiсяцiв зареєструватися у Реєстрi страхових посередникiв у порядку, визначеному цим Законом та нормативно-правовими актами Нацiонального банку України.

     Страховi та/або перестраховi брокери (крiм страхових та перестрахових брокерiв - нерезидентiв), якi не зареєструвалися у строк, визначений абзацом другим цього пункту, пiдлягають виключенню з державного реєстру страхових та/або перестрахових брокерiв.

     Страховi та/або перестраховi брокери - нерезиденти, якi повiдомили про свiй намiр здiйснювати дiяльнiсть на територiї України станом на введення в дiю роздiлу XII "Реалiзацiя страхових та перестрахових продуктiв" цього Закону, вважаються такими, що повiдомили про свiй намiр Нацiональний банк України вiдповiдно до вимог частини другої статтi 72 цього Закону.

     7. Пiсля введення в дiю роздiлу XII "Реалiзацiя страхових та перестрахових продуктiв" цього Закону особи, якi мають намiр здiйснювати реалiзацiю страхових та перестрахових продуктiв, за умови вiдповiдностi вимогам, встановленим цим Законом, зобов'язанi протягом трьох мiсяцiв зареєструватися у Реєстрi страхових посередникiв у порядку, визначеному цим Законом та нормативно-правовими актами Нацiонального банку України.

     8. Установити, що до введення в дiю роздiлу XII "Реалiзацiя страхових та перестрахових продуктiв" цього Закону положення роздiлу XIII "Вимоги до укладення та виконання договорiв страхування" цього Закону застосовуються з такими особливостями:

     1) iнформацiя, яка розкривається клiєнту вiдповiдно до статтi 88 цього Закону, розкривається з урахуванням пункту 5 цього роздiлу;

     2) страховi посередники зобов'язанi дотримуватися вимог роздiлу XIII "Вимоги до укладення та виконання договорiв страхування" в межах вимог до дiяльностi страхових посередникiв, визначених пункту 5 цього роздiлу.

     9. Особи, якi можуть займатися актуарними розрахунками та до введення в дiю цього Закону отримали свiдоцтво про вiдповiднiсть квалiфiкацiйним вимогам до осiб, якi можуть займатися актуарними розрахунками, вiдповiдно до законодавства, повиннi протягом двох рокiв з дня введення в дiю цього Закону здiйснити процедури щодо реєстрацiї, визначенi нормативно-правовими актами Нацiонального банку України, прийнятими для реалiзацiї цього Закону.

     10. Страховики, якi мали статус страховика до дня введення в дiю цього Закону, зобов'язанi протягом шести мiсяцiв з дня введення в дiю цього Закону (крiм випадкiв, передбачених пунктами 11 i 14 цього роздiлу) у визначеному Нацiональним банком України порядку привести свою дiяльнiсть у вiдповiднiсть з вимогами цього Закону та повiдомити про це Нацiональний банк України за встановленою ним формою.

     11. Вимоги статтi 9 цього Закону щодо найменування страховика застосовуються до страховикiв, створених пiсля введення в дiю цього Закону.

     12. З дня набрання чинностi цим Законом страховик створюється виключно у формi акцiонерного товариства.

     13. Протягом одного року з дня введення в дiю цього Закону страховики, якi за своєю органiзацiйно-правовою формою є товариствами з додатковою вiдповiдальнiстю, мають право здiйснити перетворення в акцiонерне товариство з урахуванням особливостей, встановлених цим пунктом. У випадках, встановлених Нацiональним банком України, строк на перетворення в акцiонерне товариство може бути подовжений.

     Змiна органiзацiйно-правової форми страховика не є пiдставою для виключення такого страховика з об'єднань страховикiв, обов'язковiсть членства в яких встановлена законодавством. Страховики, якi пройшли реорганiзацiю шляхом перетворення в акцiонерне товариство пiсля набрання чинностi цим Законом, не вважаються новоутвореними i зберiгають членство в таких об'єднаннях страховикiв.

     Дiя цього пункту не поширюється на страховикiв, створених в органiзацiйно-правовiй формi товариства з додатковою вiдповiдальнiстю, якi станом на день набрання чинностi цим Законом перебувають у процедурi лiквiдацiї, а також на страховикiв, мiсцезнаходженням яких є тимчасово окупована територiя України або територiя проведення операцiї Об'єднаних сил.

     14. Страховик при перетвореннi в акцiонерне товариство та змiнi його органiзацiйно-правової форми повинен здiйснювати таке перетворення вiдповiдно до вимог, встановлених цим Законом, iншими законами України та нормативно-правовими актами Нацiонального банку України.

     У разi наявностi порушень вимог законодавства у сферi фiнансових послуг та невиконаних заходiв впливу страховик може розпочати перетворення лише пiсля усунення порушень законодавства та виконання заходiв впливу.

     На будь-якому етапi здiйснення перетворення Нацiональний банк України має право вимагати вiд страховика, що перетворюється, а такий страховик зобов'язаний йому надати iнформацiю та документи про стан здiйснення перетворення та/або щодо його вiдповiдностi встановленим законодавством вимогам.

     У разi виявлення фактiв порушення страховиком, що перетворюється, встановлених законодавством вимог Нацiональний банк України має право прийняти рiшення про зупинення процедури перетворення страховика до усунення виявлених порушень.

     При здiйсненнi перетворення, передбаченого цим пунктом, не застосовуються положення законодавства щодо необхiдностi повiдомлення про процедуру перетворення кредиторiв страховика, що перетворюється, а також щодо задоволення вимог кредиторiв у процедурi перетворення.

     Страховик, що перетворюється, до дня затвердження загальними зборами учасникiв страховика, що перетворюється, передавального акта виконує свої зобов'язання та здiйснює дiяльнiсть страховика у звичайному порядку.

     Пiд час проведення процедури перетворення не допускається змiна складу учасникiв страховика, що перетворюється, крiм випадкiв, визначених Нацiональним банком України.

     Акцiонерне товариство, що створюється внаслiдок перетворення (далi - страховик-правонаступник), несе вiдповiдальнiсть за порушення законодавства, вчиненi страховиком, що перетворюється, у тому числi пiд час проведення процедури перетворення.

     Процедура перетворення страховика здiйснюється в такому порядку:

     1) проведення загальних зборiв учасникiв страховика, що перетворюється, та прийняття рiшень про:

     припинення страховика шляхом перетворення в акцiонерне товариство;

     утворення комiсiї з припинення страховика та обрання її персонального складу;

     порядок конвертацiї часток страховика, що перетворюється, в акцiї страховика-правонаступника;

     випуск акцiй з метою конвертацiї часток страховика, що перетворюється, в акцiї страховика-правонаступника.

     Прийняття рiшень на загальних зборах учасникiв здiйснюється бiльшiстю голосiв учасникiв товариства;

     2) не пiзнiше трьох робочих днiв з дня прийняття рiшення про перетворення страховика:

     оприлюднення iнформацiї про початок перетворення страховика в акцiонерне товариство на його веб-сайтi та у примiщеннях (у тому числi примiщеннях вiдокремлених пiдроздiлiв), в яких проводиться обслуговування клiєнтiв;

     письмове повiдомлення Нацiонального банку України про прийняте рiшення про припинення страховика шляхом перетворення в акцiонерне товариство та надання Нацiональному банку України копiї такого рiшення, засвiдченого головою комiсiї з припинення страховика;

     подання документiв для державної реєстрацiї припинення страховика;

     подання документiв до Нацiональної комiсiї з цiнних паперiв та фондового ринку на реєстрацiю випуску акцiй страховика-правонаступника та отримання тимчасового свiдоцтва про реєстрацiю випуску акцiй.

     Нацiональна комiсiя з цiнних паперiв та фондового ринку розглядає документи, поданi для реєстрацiї випуску акцiй та видачi тимчасового свiдоцтва про реєстрацiю випуску акцiй, i приймає рiшення про реєстрацiю або про вiдмову в реєстрацiї випуску акцiй, про видачу або про вiдмову у видачi тимчасового свiдоцтва про реєстрацiю випуску акцiй протягом трьох робочих днiв з дня отримання вiдповiдних документiв.

     За наявностi пiдстав для повернення документiв без розгляду Нацiональна комiсiя з цiнних паперiв та фондового ринку повертає вiдповiднi документи заявнику протягом трьох робочих днiв з дня їх отримання;

     подання документiв до Центрального депозитарiю цiнних паперiв та за результатами розгляду таких документiв:

     присвоєння акцiям мiжнародного iдентифiкацiйного номера цiнних паперiв;

     укладення договору про обслуговування випускiв цiнних паперiв;

     оформлення та депонування тимчасового глобального сертифiката;

     проведення конвертацiї часток у статутному капiталi в акцiї страховика-правонаступника.

     Депонування тимчасового глобального сертифiката здiйснюється у день подання необхiдних документiв;

     подання до Нацiонального банку України пакетiв документiв у порядку, визначеному цим Законом та нормативно-правовими актами Нацiонального банку України, для попереднього погодження членiв наглядової ради, голови та членiв виконавчого органу, осiб, якi виконують ключовi функцiї, та яких планується обрати на вiдповiднi посади у страховику-правонаступнику.

     Стосовно осiб, якi займають посади членiв наглядової ради, голови та членiв виконавчого органу у страховику, що перетворюється, та якi обираються на рiвнозначнi посади у страховику-правонаступнику, погодження Нацiонального банку України не вимагається;

     проведення комiсiєю з припинення iнвентаризацiї активiв та зобов'язань страховика, що перетворюється;

     3) протягом одного дня з дня прийняття рiшення про перетворення страховика:

     складення комiсiєю з припинення передавального акта та затвердження такого передавального акта загальними зборами учасникiв страховика, що перетворюється.

     Вимоги до передавального акта та супровiдних документiв до нього встановлюються Нацiональним банком України.

     Члени комiсiї з припинення несуть вiдповiдальнiсть за порушення вимог, встановлених цим Законом, iншими законами України та нормативно-правовими актами Нацiонального банку України;

     проведення установчих зборiв страховика-правонаступника та прийняття рiшення про:

     заснування акцiонерного товариства;

     затвердження результатiв розмiщення (обмiну) акцiй;

     затвердження статуту акцiонерного товариства (iз зазначенням у ньому iнформацiї щодо правонаступництва);

     обрання попередньо погоджених Нацiональним банком України (у встановлених цим пунктом випадках - без такого погодження) членiв наглядової ради, голови та членiв виконавчого органу, осiб, якi виконують ключовi функцiї в акцiонерному товариствi;

     вчинення iнших дiй, необхiдних для створення акцiонерного товариства;

     проведення державної реєстрацiї юридичної особи страховика - правонаступника та державної реєстрацiї припинення юридичної особи страховика, що перетворюється, в органах державної реєстрацiї.

     Органи державної реєстрацiї проводять державну реєстрацiю юридичної особи страховика - правонаступника та державну реєстрацiю припинення юридичної особи страховика, що перетворюється, у день подання необхiдних документiв;

     4) протягом п'яти робочих днiв з дати державної реєстрацiї страховика-правонаступника письмове повiдомлення Нацiонального банку України про проведення такої державної реєстрацiї.

     Протягом п'яти робочих днiв з дати отримання письмового повiдомлення про проведення державної реєстрацiї страховика-правонаступника Нацiональний банк України вносить змiни до Реєстру та видає страховику-правонаступнику витяг з Реєстру щодо такого страховика.

     До страховика-правонаступника переходять права на здiйснення дiяльностi страховика в обсязi, визначеному законодавством та лiцензiєю страховика, що припинився внаслiдок перетворення;

     5) проведення процедури реєстрацiї звiту про результати розмiщення (обмiну) акцiй у Нацiональнiй комiсiї з цiнних паперiв та фондового ринку та отримання свiдоцтва про реєстрацiю випуску акцiй страховика-правонаступника.

     Нацiональна комiсiя з цiнних паперiв та фондового ринку розглядає документи, поданi для реєстрацiї звiту про результати розмiщення (обмiну) акцiй та видачi свiдоцтва про реєстрацiю випуску акцiй, i приймає рiшення про реєстрацiю або про вiдмову в реєстрацiї звiту про результати розмiщення (обмiну) акцiй та видачу або про вiдмову у видачi свiдоцтва про реєстрацiю випуску акцiй протягом трьох робочих днiв з дня отримання вiдповiдних документiв.

     За наявностi пiдстав для повернення документiв без розгляду Нацiональна комiсiя з цiнних паперiв та фондового ринку повертає вiдповiднi документи заявнику протягом трьох робочих днiв з дня їх отримання;

     6) протягом 10 робочих днiв з дня прийняття Нацiональною комiсiєю з цiнних паперiв та фондового ринку рiшення про реєстрацiю звiту про результати розмiщення (обмiну) акцiй та видачу свiдоцтва про реєстрацiю випуску акцiй страховика-правонаступника подання до Нацiонального банку України засвiдчених копiй вiдповiдних документiв;

     7) оформлення та депонування у Центральному депозитарiї цiнних паперiв глобального сертифiката.

     Депонування глобального сертифiката здiйснюється у день подання необхiдних документiв.

     При перетвореннi до страховика-правонаступника переходить все майно, а також всi права та обов'язки страховика, що припинився внаслiдок перетворення. Внесення змiн до договорiв, права та обов'язки за якими перейшли до страховика-правонаступника, не вимагається.

     Страховик-правонаступник вважається членом об'єднань страховикiв, у яких був членом страховик, що припинився, з дати отримання витягу з Реєстру вiд Нацiонального банку України. Страховик-правонаступник має повiдомити об'єднання страховикiв, членом яких вiн є, про проведене перетворення.

     Оскарження до суду або iншого компетентного органу рiшень, пов'язаних з перетворенням, та iнших заходiв, передбачених цим пунктом, не зупиняють їх виконання.

     Протягом одного року з дати державної реєстрацiї юридичної особи страховика - правонаступника такий страховик-правонаступник зобов'язаний у порядку, визначеному нормативно-правовими актами Нацiонального банку України, привести свою дiяльнiсть, зокрема систему управлiння та внутрiшнi положення, у вiдповiднiсть з вимогами цього Закону, iнших законiв України та нормативно-правових актiв Нацiонального банку України.

     15. Протягом шести мiсяцiв з дня введення в дiю цього Закону страховики зобов'язанi подати до Нацiонального банку України плани дiяльностi на наступнi три роки, складенi вiдповiдно до вимог, встановлених цим Законом та нормативно-правовими актами Нацiонального банку України, або протягом шести мiсяцiв з дня набрання чинностi нормативно-правовими актами Регулятора, якими встановленi такi вимоги, - у разi прийняття таких нормативно-правових актiв Регулятора пiсля введення в дiю цього Закону.

     16. До процедур створення страховика, отримання лiцензiї на здiйснення дiяльностi iз страхування, внесення до реєстрiв, якi ведуться Нацiональним банком України вiдповiдно до законодавства, щодо набуття або збiльшення iстотної участi у страховику, що почалися i не завершилися до дня введення в дiю цього Закону, застосовуються положення цього Закону.

     Нацiональний банк України пiсля введення в дiю цього Закону залишає без розгляду документи, поданi для отримання лiцензiї на здiйснення страхової дiяльностi, внесення до реєстрiв, якi ведуться Нацiональним банком України вiдповiдно до законодавства, для набуття або збiльшення iстотної участi у страховику, що надiйшли до Нацiонального банку України до введення в дiю цього Закону та щодо яких Нацiональним банком України не прийнято вiдповiдне рiшення станом на день введення в дiю цього Закону.

     17. Установити, що лiцензiї страховикiв, якi дiють станом на день введення в дiю цього Закону, продовжують дiяти до їх переоформлення у лiцензiї на здiйснення дiяльностi iз страхування. Переоформлення лiцензiй здiйснюється шляхом внесення Нацiональним банком України протягом шести мiсяцiв з дня введення в дiю цього Закону запису до Реєстру щодо класу (класiв) страхування страховика вiдповiдно до правил, встановлених цим пунктом, та з урахуванням вимог цього Закону.

     Якщо протягом двох мiсяцiв з дня введення в дiю цього Закону страховик письмово не повiдомив Нацiональний банк України про намiр звузити обсяг лiцензiї щодо певних класiв страхування або ризикiв у межах таких класiв, лiцензiя переоформлюється вiдповiдно до правил, встановлених цим пунктом.

     До дня внесення запису до Реєстру страховики здiйснюють дiяльнiсть iз страхування вiдповiдно до лiцензiй, якi дiють станом на день введення в дiю цього Закону, з урахуванням вимог цього Закону.

     З дня внесення запису до Реєстру лiцензiї, якi дiяли станом на день введення в дiю цього Закону, анулюються, а страховики здiйснюють дiяльнiсть страховика на пiдставi лiцензiї на здiйснення дiяльностi iз страхування вiдповiдно до класу (класiв) страхування, iнформацiя щодо яких мiститься у Реєстрi.

     Нацiональний банк України надсилає страховику витяг з Реєстру щодо такого страховика протягом трьох робочих днiв з дня внесення запису до Реєстру.

     Якщо до дня внесення запису до Реєстру страховик має намiр вести дiяльнiсть за новими класами страхування (ризиками в межах вiдповiдних класiв), переоформлення лiцензiй здiйснюється одночасно з розглядом пакета документiв, що подаються для розширення обсягу лiцензiї вiдповiдно до цього Закону.

     18. Лiцензiї страховикiв, якi дiяли станом на день введення в дiю цього Закону, переоформлюються на передбаченi статтею 4 цього Закону класи страхування, якi включаються до лiцензiї на здiйснення дiяльностi iз страхування, що надає право укладати договори страхування та/або спiвстрахування, передавати ризики у перестрахування та приймати ризики у перестрахування за класами страхування, зазначеними у лiцензiї, з урахуванням такого спiввiдношення:

Види страхування	Класи страхування
Страхування вiд нещасних випадкiв	Страхування вiд нещасного випадку (у тому числi на випадок виробничої травми та професiйного захворювання)	1
Медичне страхування (безперервне страхування здоров'я)
Страхування медичних витрат
Медичне страхування
Страхування життя i здоров'я волонтерiв на перiод надання ними волонтерської допомоги
Страхування життя i здоров'я спецiалiстiв ветеринарної медицини
Особисте страхування працiвникiв вiдомчої (крiм тих, якi працюють в установах i органiзацiях, що фiнансуються з Державного бюджету України) та сiльської пожежної охорони i членiв добровiльних пожежних дружин (команд)
Страхування спортсменiв вищих категорiй
Страхування фiнансової вiдповiдальностi, життя i здоров'я тимчасового адмiнiстратора, лiквiдатора фiнансової установи та працiвникiв центрального органу виконавчої влади, що реалiзує державну фiнансову полiтику, якi визначенi ним для вирiшення питань щодо участi держави у капiталiзацiї банку
Страхування працiвникiв (крiм тих, якi працюють в установах i органiзацiях, що фiнансуються з Державного бюджету України), якi беруть участь у наданнi психiатричної допомоги, в тому числi здiйснюють догляд за особами, якi страждають на психiчнi розлади
Особисте страхування вiд нещасних випадкiв на транспортi
Страхування життя i здоров'я фахiвцiв у сферi протимiнної дiяльностi (крiм тих, якi працюють в установах i органiзацiях, що фiнансуються з Державного бюджету України) на перiод їхньої участi у виконаннi робiт з гуманiтарного розмiнування
Авiацiйне страхування цивiльної авiацiї
Медичне страхування (безперервне страхування здоров'я)	Страхування на випадок хвороби (у тому числi медичне страхування)	2
Страхування здоров'я на випадок хвороби
Медичне страхування
Страхування медичних витрат
Страхування життя i здоров'я волонтерiв на перiод надання ними волонтерської допомоги
Особисте страхування медичних i фармацевтичних працiвникiв (крiм тих, якi працюють в установах i органiзацiях, що фiнансуються з Державного бюджету України) на випадок iнфiкування вiрусом iмунодефiциту людини при виконаннi ними службових обов'язкiв
Страхування медичних та iнших працiвникiв державних i комунальних закладiв охорони здоров'я та державних наукових установ (крiм тих, якi працюють в установах i органiзацiях, що фiнансуються з Державного бюджету України) на випадок захворювання на iнфекцiйнi хвороби, пов'язаного з виконанням ними професiйних обов'язкiв в умовах пiдвищеного ризику зараження збудниками iнфекцiйних хвороб
Страхування життя i здоров'я спецiалiстiв ветеринарної медицини
Особисте страхування працiвникiв вiдомчої (крiм тих, якi працюють в установах i органiзацiях, що фiнансуються з Державного бюджету України) та сiльської пожежної охорони i членiв добровiльних пожежних дружин (команд)
Страхування спортсменiв вищих категорiй
Страхування фiнансової вiдповiдальностi, життя i здоров'я тимчасового адмiнiстратора, лiквiдатора фiнансової установи та працiвникiв центрального органу виконавчої влади, що реалiзує державну фiнансову полiтику, якi визначенi ним для вирiшення питань щодо участi держави у капiталiзацiї банку
Страхування наземного транспорту (крiм залiзничного)	Страхування наземних транспортних засобiв (крiм залiзничного рухомого складу)	3
Страхування залiзничного транспорту	Страхування залiзничного рухомого складу	4
Страхування повiтряного транспорту	Страхування повiтряних суден	5
Авiацiйне страхування цивiльної авiацiї
Страхування водного транспорту (морського внутрiшнього та iнших видiв водного транспорту)	Страхування водних суден (морських суден, суден внутрiшнього плавання та iнших самохiдних чи несамохiдних плавучих споруд)	6
Страхування засобiв водного транспорту
Страхування вантажiв та багажу (вантажобагажу)	Страхування майна, що перевозиться (включаючи вантаж, багаж (вантажобагаж)	7
Страхування вiд вогневих ризикiв та ризикiв стихiйних явищ	Страхування майна вiд вогню та небезпечного впливу природних явищ	8
Страхування тварин (крiм тих, що використовуються у цiлях сiльськогосподарського виробництва) на випадок загибелi, знищення, вимушеного забою, вiд хвороб, стихiйних лих та нещасних випадкiв у випадках та згiдно з перелiком тварин, встановленими Кабiнетом Мiнiстрiв України
Страхування сiльськогосподарської продукцiї
Страхування майнових ризикiв користувача надр пiд час дослiдно-промислового i промислового видобування та використання газу (метану) вугiльних родовищ
Страхування майнових ризикiв за угодою про розподiл продукцiї у випадках, передбачених Законом України "Про угоди про розподiл продукцiї"
Страхування лiнiй електропередач та перетворюючого обладнання передавачiв електроенергiї вiд пошкодження внаслiдок впливу стихiйних лих або техногенних катастроф та вiд протиправних дiй третiх осiб
Страхування предмета iпотеки вiд ризикiв випадкового знищення, випадкового пошкодження або псування
Страхування майна, переданого у концесiю
Страхування майна (iншого, нiж передбачено пунктами 5 - 9 статтi 6 Закону України "Про страхування" вiд 7 березня 1996 року N 85/96-ВР iз наступними змiнами)	Страхування майна вiд шкоди, заподiяної градом, морозом, iншими подiями (включаючи крадiжку, розбiй, грабiж, умисне пошкодження / знищення майна), крiм подiй, визначених у класi 8	9
Страхування сiльськогосподарської продукцiї
Страхування тварин (крiм тих, що використовуються у цiлях сiльськогосподарського виробництва) на випадок загибелi, знищення, вимушеного забою, вiд хвороб, стихiйних лих та нещасних випадкiв у випадках та згiдно з перелiком тварин, встановленими Кабiнетом Мiнiстрiв України
Страхування майнових ризикiв за угодою про розподiл продукцiї у випадках, передбачених Законом України "Про угоди про розподiл продукцiї"
Страхування майнових ризикiв користувача надр пiд час дослiдно-промислового i промислового видобування та використання газу (метану) вугiльних родовищ
Страхування майнових ризикiв при промисловiй розробцi родовищ нафти i газу у випадках, передбачених Законом України "Про нафту i газ"
Страхування лiнiй електропередач та перетворюючого обладнання передавачiв електроенергiї вiд пошкодження внаслiдок впливу стихiйних лих або техногенних катастроф та вiд протиправних дiй третiх осiб
Страхування предмета iпотеки вiд ризикiв випадкового знищення, випадкового пошкодження або псування
Страхування майна, переданого у концесiю
Страхування цивiльної вiдповiдальностi власникiв наземного транспорту (включаючи вiдповiдальнiсть перевiзника)	Страхування вiдповiдальностi, яка виникає внаслiдок використання наземного транспортного засобу (у тому числi вiдповiдальностi перевiзника)	10
Страхування цивiльно-правової вiдповiдальностi власникiв наземних транспортних засобiв
Страхування вiдповiдальностi суб'єктiв перевезення небезпечних вантажiв на випадок настання негативних наслiдкiв при перевезеннi небезпечних вантажiв
Страхування цивiльної вiдповiдальностi суб'єкта господарювання, що надає послуги iз транспортування та/або зберiгання транспортних засобiв у разi тимчасового затримання транспортних засобiв, за шкоду, яка може бути заподiяна транспортному засобу при здiйсненнi його транспортування та/або зберiгання
Страхування вiдповiдальностi експортера та особи, яка вiдповiдає за утилiзацiю (видалення) небезпечних вiдходiв, щодо вiдшкодування шкоди, яку може бути заподiяно здоров'ю людини, власностi та навколишньому природному середовищу пiд час транскордонного перевезення та утилiзацiї (видалення) небезпечних вiдходiв
Страхування вiдповiдальностi власникiв повiтряного транспорту (включаючи вiдповiдальнiсть перевiзника)	Страхування вiдповiдальностi, яка виникає внаслiдок використання повiтряного судна (у тому числi вiдповiдальностi перевiзника)	11
Страхування вiдповiдальностi суб'єктiв перевезення небезпечних вантажiв на випадок настання негативних наслiдкiв при перевезеннi небезпечних вантажiв
Страхування вiдповiдальностi експортера та особи, яка вiдповiдає за утилiзацiю (видалення) небезпечних вiдходiв, щодо вiдшкодування шкоди, яку може бути заподiяно здоров'ю людини, власностi та навколишньому природному середовищу пiд час транскордонного перевезення та утилiзацiї (видалення) небезпечних вiдходiв
Авiацiйне страхування цивiльної авiацiї
Страхування вiдповiдальностi власникiв водного транспорту (включаючи вiдповiдальнiсть перевiзника)	Страхування вiдповiдальностi, яка виникає внаслiдок використання водного судна (у тому числi вiдповiдальностi перевiзника)	12
Страхування вiдповiдальностi морського судновласника
Страхування вiдповiдальностi суб'єктiв перевезення небезпечних вантажiв на випадок настання негативних наслiдкiв при перевезеннi небезпечних вантажiв
Страхування вiдповiдальностi експортера та особи, яка вiдповiдає за утилiзацiю (видалення) небезпечних вiдходiв, щодо вiдшкодування шкоди, яку може бути заподiяно здоров'ю людини, власностi та навколишньому природному середовищу пiд час транскордонного перевезення та утилiзацiї (видалення) небезпечних вiдходiв
Страхування вiдповiдальностi морського перевiзника та виконавця робiт, пов'язаних iз обслуговуванням морського транспорту, щодо вiдшкодування збиткiв, завданих пасажирам, багажу, поштi, вантажу, iншим користувачам морського транспорту та третiм особам
Страхування вiдповiдальностi перед третiми особами (iншої, нiж передбачена пунктами 12 - 14 статтi 6 Закону України "Про страхування" вiд 7 березня 1996 року N 85/96-ВР iз наступними змiнами)	Страхування iншої вiдповiдальностi (нiж передбачена класами 10, 11, 12)	13
Страхування цивiльно-правової вiдповiдальностi арбiтражного керуючого за шкоду, яку може бути завдано у зв'язку з виконанням його обов'язкiв
Авiацiйне страхування цивiльної авiацiї
Страхування вiдповiдальностi морського перевiзника та виконавця робiт, пов'язаних iз обслуговуванням морського транспорту, щодо вiдшкодування збиткiв, завданих пасажирам, багажу, поштi, вантажу, iншим користувачам морського транспорту та третiм особам
Страхування цивiльної вiдповiдальностi суб'єкта господарювання, що надає послуги iз транспортування та/або зберiгання транспортних засобiв у разi тимчасового затримання транспортних засобiв, за шкоду, яка може бути заподiяна транспортному засобу при здiйсненнi його транспортування та/або зберiгання
Страхування цивiльної вiдповiдальностi суб'єктiв господарювання за шкоду, яку може бути заподiяно пожежами та аварiями на об'єктах пiдвищеної небезпеки, включаючи пожежовибухонебезпечнi об'єкти та об'єкти, господарська дiяльнiсть на яких може призвести до аварiй екологiчного та санiтарно-епiдемiологiчного характеру
Страхування цивiльної вiдповiдальностi iнвестора, в тому числi за шкоду, заподiяну довкiллю, здоров'ю людей, за угодою про розподiл продукцiї, якщо iнше не передбачено такою угодою
Страхування вiдповiдальностi експортера та особи, яка вiдповiдає за утилiзацiю (видалення) небезпечних вiдходiв, щодо вiдшкодування шкоди, яку може бути заподiяно здоров'ю людини, власностi та навколишньому природному середовищу пiд час транскордонного перевезення та утилiзацiї (видалення) небезпечних вiдходiв
Страхування цивiльної вiдповiдальностi суб'єктiв космiчної дiяльностi
Страхування вiдповiдальностi щодо ризикiв, пов'язаних з пiдготовкою до запуску космiчної технiки на космодромi, запуском та експлуатацiєю її у космiчному просторi
Страхування професiйної вiдповiдальностi осiб, дiяльнiсть яких може заподiяти шкоду третiм особам, за перелiком, встановленим Кабiнетом Мiнiстрiв України
Страхування вiдповiдальностi власникiв собак (за перелiком порiд, визначених Кабiнетом Мiнiстрiв України) щодо шкоди, яка може бути заподiяна третiм особам
Страхування цивiльної вiдповiдальностi громадян України, що мають у власностi чи iншому законному володiннi зброю, за шкоду, яка може бути заподiяна третiй особi або її майну внаслiдок володiння, зберiгання чи використання цiєї зброї
Страхування вiдповiдальностi виробникiв (постачальникiв) продукцiї тваринного походження, ветеринарних препаратiв, субстанцiй за шкоду, заподiяну третiм особам
Страхування цивiльної вiдповiдальностi суб'єктiв господарювання за шкоду, яку може бути заподiяно довкiллю або здоров'ю людей пiд час зберiгання та застосування пестицидiв i агрохiмiкатiв
Страхування цивiльної вiдповiдальностi суб'єкта господарювання за шкоду, яку може бути заподiяно третiм особам унаслiдок проведення вибухових робiт
Страхування цивiльно-правової вiдповiдальностi приватного нотарiуса
Страхування цивiльної вiдповiдальностi суб'єкта господарювання за шкоду, яку може бути заподiяно довкiллю та (або) здоров'ю i майну третiх осiб пiд час виконання робiт з гуманiтарного розмiнування
Страхування фiнансової вiдповiдальностi, життя i здоров'я тимчасового адмiнiстратора, лiквiдатора фiнансової установи та працiвникiв центрального органу виконавчої влади, що реалiзує державну фiнансову полiтику, якi визначенi ним для вирiшення питань щодо участi держави у капiталiзацiї банку
Страхування вiдповiдальностi суб'єктiв перевезення небезпечних вантажiв на випадок настання негативних наслiдкiв при перевезеннi небезпечних вантажiв
Страхування вiдповiдальностi суб'єктiв туристичної дiяльностi за шкоду, заподiяну життю чи здоров'ю туриста або його майну
Страхування цивiльної вiдповiдальностi оператора ядерної установки за ядерну шкоду, яка може бути заподiяна внаслiдок ядерного iнциденту
Страхування кредитiв (у тому числi вiдповiдальностi позичальника за непогашення кредиту)	Страхування кредитiв	14
Страхування виданих гарантiй (порук) та прийнятих гарантiй	Страхування поруки (гарантiї)	15
Страхування фiнансових ризикiв	Страхування iнших фiнансових ризикiв (крiм визначених класами 14, 15)	16
Страхування iнвестицiй
Страхування ризику невиплати гравцям призiв у разi неплатоспроможностi та/або банкрутства оператора державних лотерей
Страхування судових витрат	Страхування судових витрат	17
Страхування медичних витрат	Страхування витрат, пов'язаних з наданням допомоги (асистанс) особам, якi потрапили у скрутне становище пiд час здiйснення подорожi	18
Страхування фiнансових ризикiв
Страхування життя	Страхування життя (iнше, нiж передбачено класами 20, 21, 22, 23)	19
Страхування життя	Страхування життя до шлюбу та до народження дитини	20
Страхування життя	Iнвестицiйне страхування життя	21
Страхування життя	Безперервне страхування здоров'я	22
Страхування життя	Пенсiйне страхування	23.

     19. Установити такi особливостi дiї та виконання рiшень Нацiонального банку України про застосування заходiв впливу до страховикiв, прийнятих до дня введення в дiю цього Закону:

     1) повноваження тимчасової адмiнiстрацiї, призначеної Нацiональним банком України до дня введення в дiю цього Закону, не припиненi Нацiональним банком України станом на день, що передує дню введення в дiю цього Закону, продовжуються до скасування застосованого заходу впливу у виглядi вiдсторонення керiвництва вiд управлiння фiнансовою установою та призначення тимчасової адмiнiстрацiї або до закiнчення строку, визначеного в рiшеннi про призначення тимчасової адмiнiстрацiї;

     2) рiшення про застосування заходiв впливу у виглядi накладення штрафiв та прийнятi Нацiональним банком України та не виконанi станом на день, що передує дню введення в дiю цього Закону, залишаються чинними та пiдлягають виконанню пiсля введення в дiю цього Закону;

     3) строк виконання рiшень Нацiонального банку України про застосування заходiв впливу iнших, нiж передбаченi пiдпунктами 1 i 2 цього пункту, прийнятих Нацiональним банком України до дня введення в дiю цього Закону, та якi залишаються чинними станом на день, що передує дню введення в дiю цього Закону, вважається таким, що настав, станом на день введення в дiю цього Закону, а вiдповiднi заходи впливу пiдлягають виконанню не пiзнiше зазначеного дня;

     4) у разi якщо станом на день, що передує дню введення в дiю цього Закону, страховик не усунув порушення, що стало пiдставою для застосування до нього заходу впливу у виглядi тимчасового зупинення лiцензiї на провадження дiяльностi з надання фiнансових послуг, та не подав до Нацiонального банку України звiт про усунення порушення i документи, що пiдтверджують усунення вiдповiдного порушення, лiцензiя на провадження дiяльностi з надання фiнансових послуг, видана такому страховику, вважається анульованою з дня введення в дiю цього Закону. Такi страховики та вiдомостi про них виключаються з Державного реєстру фiнансових установ Нацiональним банком України у встановленому ним порядку з дня введення в дiю цього Закону;

     5) невиконання рiшень Нацiонального банку України про застосування заходiв впливу, що залишаються чинними станом на день, що передує дню введення в дiю цього Закону, з дня введення в дiю цього Закону тягне за собою правовi наслiдки, що виникають у разi невиконання заходiв впливу, застосованих Нацiональним банком України вiдповiдно до цього Закону, в тому числi можуть бути пiдставою для проведення Нацiональним банком України позапланової iнспекцiйної перевiрки;

     6) рiшення Нацiонального банку України про застосування заходiв впливу, не виконанi станом на день, що передує дню введення в дiю цього Закону, з дня введення в дiю цього Закону вважаються виконаними, якщо за результатами проведення заходiв безвиїзного нагляду та/або iнспекцiйних перевiрок Нацiональним банком України буде встановлена вiдповiднiсть страховика вимогам цього Закону та нормативно-правових актiв Нацiонального банку України.

     20. Вiдсутнiсть у страховика лiцензiї, чинної станом на день набрання чинностi цим Законом, є пiдставою для виключення Нацiональним банком України у встановленому ним порядку такого страховика та вiдомостей про нього з Державного реєстру фiнансових установ. Ця вимога не поширюється на страховикiв, включених Нацiональним банком України до Державного реєстру фiнансових установ протягом останнiх 12 мiсяцiв до дня набрання чинностi цим Законом.

     Вiдсутнiсть у страховика, включеного Нацiональним банком України до Державного реєстру фiнансових установ протягом останнiх 12 мiсяцiв до дня набрання чинностi цим Законом або у перiод мiж днем набрання чинностi цим Законом та днем введення в дiю цього Закону, чинної лiцензiї на провадження дiяльностi з надання фiнансових послуг є пiдставою для виключення Нацiональним банком України у встановленому ним порядку такого страховика та вiдомостей про нього з Державного реєстру фiнансових установ з дня введення в дiю цього Закону. Ця вимога не поширюється на страховикiв, якi подали до Нацiонального банку України документи для набуття страховиком статусу фiнансової установи та/або для отримання лiцензiї на провадження дiяльностi з надання фiнансових послуг до дня введення в дiю цього Закону та щодо яких Нацiональним банком України не прийнято рiшення про надання вiдповiдної лiцензiї або про вiдмову в наданнi такої лiцензiї станом на день введення в дiю цього Закону.

     21. З дня набрання чинностi цим Законом:

     1) вважаються анульованими лiцензiї на провадження дiяльностi з надання фiнансових послуг, виданi страховикам, мiсцезнаходження яких станом на день набрання чинностi цим Законом вiдповiдно до Єдиного державного реєстру юридичних осiб, фiзичних осiб - пiдприємцiв та громадських формувань є тимчасово окупована територiя України або територiя проведення операцiї Об'єднаних сил;

     2) Нацiональний банк України у встановленому ним порядку виключає страховикiв, зазначених у цьому пунктi, та вiдомостi про них з Державного реєстру фiнансових установ.

     Якщо станом на день, що передує дню введенню в дiю цього Закону, мiсцезнаходженням страховика, включеного Нацiональним банком України до Державного реєстру фiнансових установ протягом останнiх 12 мiсяцiв до дня набрання чинностi цим Законом або у перiод мiж днем набрання чинностi цим Законом та днем введення в дiю цього Закону, є тимчасово окупована територiя України або територiя проведення операцiї Об'єднаних сил, лiцензiї на провадження дiяльностi з надання фiнансових послуг, виданi такому страховику, вважаються анульованими з дня введення в дiю цього Закону. Такi страховики та вiдомостi про них виключаються Нацiональним банком України у встановленому ним порядку з Державного реєстру фiнансових установ з дня введення в дiю цього Закону.

     Вимога щодо надання витягу про виключення страховика з Державного реєстру фiнансових установ, передбачена частиною другою статтi 13 Закону України "Про фiнансовi послуги та державне регулювання ринкiв фiнансових послуг", не поширюється на страховикiв, зазначених у цьому пунктi.

     Установити, що на перiод тимчасової окупацiї територiї України та проведення операцiї Об'єднаних сил Нацiональний банк України вiдмовляє у включеннi до реєстрiв, якi ведуться Нацiональним банком України, та у видачi лiцензiї на здiйснення дiяльностi з надання фiнансових послуг заявнику, мiсцезнаходженням якого є тимчасово окупована територiя України або територiя проведення операцiї Об'єднаних сил.

     22. До договорiв страхування та перестрахування, що були укладенi до дня введення в дiю цього Закону i продовжують дiяти пiсля введення в дiю цього Закону, застосовуються вимоги цього Закону щодо пiдстав, порядку i наслiдкiв змiни або припинення (розiрвання) таких договорiв незалежно вiд дати їх укладення. При достроковому припиненнi (розiрваннi) дiї договору страхування життя, укладеного до введення в дiю цього Закону, який продовжує дiяти пiсля введення в дiю цього Закону, застосовується порядок розрахунку викупної суми, що виплачується страхувальнику при припиненнi (розiрваннi) договору страхування життя вiдповiдно до частини четвертої статтi 105 цього Закону, якщо у договорi, який достроково розривається, не визначено порядок розрахунку викупної суми та мiнiмальний розмiр викупної суми на кожний рiк дiї договору (або менший регулярний перiод) в абсолютнiй величинi та/або у вiдсотках вiд страхової суми за ризиком дожиття або вiд сплачених премiй за таким договором страхування життя.

     23. Процедури реорганiзацiї та лiквiдацiї страховикiв, розпочатi до дня введення в дiю цього Закону, завершуються згiдно з вимогами законодавства, яке дiяло станом на день введення в дiю цього Закону.

     Якщо станом на день введення в дiю цього Закону в Єдиному державному реєстрi юридичних осiб, фiзичних осiб - пiдприємцiв та громадських формувань мiститься iнформацiя про юридичних осiб, у найменуваннi яких використовуються слова "страховик", "страхова компанiя", "страхова органiзацiя" та похiднi вiд них, якi станом на день введення в дiю цього Закону виключенi з Державного реєстру фiнансових установ та не розпочали процедури реорганiзацiї та лiквiдацiї, Нацiональний банк України має право звернутися до господарського суду з позовом щодо зобов'язання вчинення реєстрацiйних дiй i виключення запису та iнформацiї про таку юридичну особу з Єдиного державного реєстру юридичних осiб, фiзичних осiб - пiдприємцiв та громадських формувань.

     Страховики мають право здiйснити реорганiзацiю шляхом приєднання до iншого страховика за спрощеною процедурою вiдповiдно до вимог цього Закону, але не ранiше дня введення в дiю цього Закону.

     У спрощених процедурах, визначених цим Законом, не можуть брати участь страховики, до яких застосовано спецiальнi економiчнi та iншi обмежувальнi заходи (санкцiї) на пiдставi Закону України "Про санкцiї", а також страховики, власниками прямої чи опосередкованої iстотної участi в яких є особи, до яких застосовано такi санкцiї.

     24. Кабiнету Мiнiстрiв України до дня введення в дiю цього Закону:

     забезпечити прийняття актiв, необхiдних для реалiзацiї цього Закону;

     привести свої нормативно-правовi акти у вiдповiднiсть iз цим Законом;

     забезпечити приведення мiнiстерствами та iншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актiв у вiдповiднiсть iз цим Законом.

     Кабiнету Мiнiстрiв України спiльно з Нацiональним банком України протягом шести мiсяцiв з дня набрання чинностi цим Законом розробити та внести на розгляд Верховної Ради України законопроекти з питань оподаткування та перелiк законодавчих актiв, до яких слiд внести змiни у зв'язку з набранням чинностi цим Законом.

     Кабiнету Мiнiстрiв України протягом шести мiсяцiв з дня набрання чинностi цим Законом:

     забезпечити розроблення нормативно-правових актiв, у тому числi щодо внесення змiн, що випливають iз цього Закону, в частинi замiни обов'язкового страхування на обов'язкову наявнiсть договору страхування або на безпосереднє здiйснення головними розпорядниками бюджетних коштiв компенсацiйної виплати потерпiлим з державного бюджету;

     забезпечити розроблення та перегляд мiнiстерствами та iншими центральними органами виконавчої влади за погодженням з Нацiональним банком України їх нормативно-правових актiв, що випливають iз цього Закону, в частинi замiни обов'язкового страхування на обов'язкову наявнiсть договору страхування або на безпосереднє здiйснення головними розпорядниками бюджетних коштiв компенсацiйної виплати з державного бюджету потерпiлим.

     25. Нацiональному банку України та Нацiональнiй комiсiї з цiнних паперiв та фондового ринку до дня введення в дiю цього Закону:

     привести свої нормативно-правовi акти у вiдповiднiсть iз цим Законом;

     забезпечити прийняття нормативно-правових актiв, необхiдних для реалiзацiї цього Закону.

     26. Нормативно-правовi акти Нацiонального банку України для реалiзацiї порядку проведення спрощених процедур, передбачених цим Законом, якi вiдповiдно до Закону України "Про засади державної регуляторної полiтики у сферi господарської дiяльностi" є регуляторними актами, розробляються, розглядаються, приймаються та оприлюднюються без урахування вимог Закону України "Про засади державної регуляторної полiтики у сферi господарської дiяльностi". Нормативно-правовi акти, прийнятi Нацiональною комiсiєю з цiнних паперiв та фондового ринку на виконання цього Закону, не пiдлягають державнiй реєстрацiї в Мiнiстерствi юстицiї України.

     Зазначенi у цьому пунктi нормативно-правовi акти Нацiональної комiсiї з цiнних паперiв та фондового ринку оприлюднюються на її офiцiйному веб-сайтi та в одному з перiодичних друкованих видань - "Офiцiйному вiснику України" або у газетi "Урядовий кур'єр", або у газетi "Голос України" i набирають чинностi з дня їх офiцiйного опублiкування, якщо бiльш пiзнiй строк набрання чинностi не передбачений таким актом.

Президент України

В. ЗЕЛЕНСЬКИЙ

м. Київ
18 листопада 2021 року
N 1909-IX