ЗАКОН  УКРАЇНИ

Про захист населення вiд iнфекцiйних хвороб

Iз змiнами i доповненнями, внесеними
Законами України
вiд 5 червня 2003 року N 913-IV,
вiд 9 лютого 2006 року N 3421-IV,
вiд 13 березня 2007 року N 723-V,
вiд 14 квiтня 2009 року N 1254-VI,
вiд 13 березня 2012 року N 4496-VI,
вiд 16 жовтня 2012 року N 5460-VI,
вiд 6 вересня 2018 року N 2530-VIII,
вiд 30 березня 2020 року N 540-IX,
вiд 13 квiтня 2020 року N 555-IX

(У текстi Закону слова "спецiально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань охорони здоров'я" у всiх вiдмiнках замiнено словами "центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної полiтики у сферi охорони здоров'я" у вiдповiдному вiдмiнку згiдно iз Законом України вiд 16 жовтня 2012 року N 5460-VI)

     Цей Закон визначає правовi, органiзацiйнi та фiнансовi засади дiяльностi органiв виконавчої влади, органiв мiсцевого самоврядування, пiдприємств, установ та органiзацiй, спрямованої на запобiгання виникненню i поширенню iнфекцiйних хвороб людини, локалiзацiю та лiквiдацiю їх спалахiв та епiдемiй, встановлює права, обов'язки та вiдповiдальнiсть юридичних i фiзичних осiб у сферi захисту населення вiд iнфекцiйних хвороб.

Роздiл I
ЗАГАЛЬНI ПОЛОЖЕННЯ

     Стаття 1. Визначення термiнiв

     У цьому Законi наведенi нижче термiни вживаються у такому значеннi:

     iнфекцiйнi хвороби - розлади здоров'я людей, що викликаються живими збудниками (вiрусами, бактерiями, рикетсiями, найпростiшими, грибками, гельмiнтами, клiщами, iншими патогенними паразитами), продуктами їх життєдiяльностi (токсинами), патогенними бiлками (прiонами), передаються вiд заражених осiб здоровим i схильнi до масового поширення;

(абзац другий статтi 1 у редакцiї Закону України вiд 05.06.2003 р. N 913-IV)

     небезпечнi iнфекцiйнi хвороби - iнфекцiйнi хвороби, що характеризуються важкими та (або) стiйкими розладами здоров'я в окремих хворих i становлять небезпеку для їх життя та здоров'я;

     особливо небезпечнi iнфекцiйнi хвороби - iнфекцiйнi хвороби (у тому числi карантиннi: чума, холера, жовта гарячка), що характеризуються важкими та (або) стiйкими розладами здоров'я у значної кiлькостi хворих, високим рiвнем смертностi, швидким поширенням цих хвороб серед населення;

     джерело збудника iнфекцiйної хвороби (далi - джерело iнфекцiї) - людина або тварина, зараженi збудниками iнфекцiйної хвороби;

     дезiнфекцiйнi заходи (дезiнфекцiя, дезiнсекцiя, дератизацiя) - заходи щодо знищення у середовищi життєдiяльностi людини збудникiв iнфекцiйних хвороб (дезiнфекцiя) та їх переносникiв - комах (дезiнсекцiя) i гризунiв (дератизацiя);

     епiдемiя - масове поширення iнфекцiйної хвороби серед населення вiдповiдної територiї за короткий промiжок часу;

     епiдемiчна ситуацiя - показник епiдемiчного благополуччя територiї (об'єкта) у певний час, що характеризується рiвнем i динамiкою захворювання людей на iнфекцiйнi хвороби, наявнiстю або вiдсутнiстю вiдповiдних факторiв передачi iнфекцiї та iншими обставинами, що впливають на поширення iнфекцiйних хвороб;

     благополучна епiдемiчна ситуацiя - iнфекцiйнi хвороби не реєструються або реєструються їх поодинокi випадки, вiдсутнi сприятливi умови для поширення цих хвороб;

     нестiйка епiдемiчна ситуацiя - рiвень захворювання людей на iнфекцiйнi хвороби не перевищує середнi багаторiчнi показники, проте є сприятливi умови для поширення цих хвороб;

     неблагополучна епiдемiчна ситуацiя - рiвень захворювання людей на iнфекцiйнi хвороби перевищує середнi багаторiчнi показники, реєструються спалахи iнфекцiйних хвороб;

     iнкубацiйний перiод - максимальний вiдрiзок часу, що минає вiд моменту зараження людини збудниками iнфекцiйної хвороби до появи перших симптомiв цiєї хвороби;

     самоiзоляцiя - перебування особи, стосовно якої є обґрунтованi пiдстави щодо ризику iнфiкування або поширення нею iнфекцiйної хвороби, у визначеному нею мiсцi (примiщеннi) з метою дотримання протиепiдемiчних заходiв на основi зобов'язання особи;

(абзац тринадцятий статтi 1 у редакцiї Закону України вiд 13.04.2020р. N 555-IX)

     обсерватор - спецiалiзований заклад, призначений для перебування осiб, якi пiдлягають обсервацiї, їх обстеження та здiйснення медичного нагляду за ними;

(абзац чотирнадцятий статтi 1 у редакцiї Закону України вiд 13.04.2020р. N 555-IX)

     календар профiлактичних щеплень (далi - календар щеплень) - нормативно-правовий акт центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної полiтики у сферi охорони здоров'я, яким встановлюються перелiк обов'язкових профiлактичних щеплень та оптимальнi строки їх проведення;

     контактнi особи - особи, якi перебували в контактi з джерелом iнфекцiї, внаслiдок чого вони вважаються зараженими iнфекцiйною хворобою;

     карантин - адмiнiстративнi та медико-санiтарнi заходи, що застосовуються для запобiгання поширенню особливо небезпечних iнфекцiйних хвороб;

     медичнi iмунобiологiчнi препарати - вакцини, анатоксини, iмуноглобулiни, сироватки, бактерiофаги, iншi лiкарськi засоби, що застосовуються в медичнiй практицi з метою специфiчної профiлактики iнфекцiйних хвороб;

     носiй збудника iнфекцiйної хвороби (далi - бактерiоносiй) - людина, в органiзмi якої виявлено збудникiв iнфекцiйної хвороби при вiдсутностi симптомiв цiєї хвороби;

     обмежувальнi протиепiдемiчнi заходи - медико-санiтарнi та адмiнiстративнi заходи, що здiйснюються в межах осередку iнфекцiйної хвороби з метою запобiгання її поширенню;

     осередок iнфекцiйної хвороби - мiсце (об'єкт, територiя), де виявлено джерело iнфекцiї та вiдповiднi фактори передачi iнфекцiї;

     санiтарно-протиепiдемiчнi правила i норми - нормативно-правовi акти (накази, iнструкцiї, правила, положення тощо) спецiально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань охорони здоров'я, вимоги яких спрямованi на запобiгання виникненню та поширенню iнфекцiйних хвороб;

     протиепiдемiчнi заходи - комплекс органiзацiйних, медико-санiтарних, ветеринарних, iнженерно-технiчних, адмiнiстративних та iнших заходiв, що здiйснюються з метою запобiгання поширенню iнфекцiйних хвороб, локалiзацiї та лiквiдацiї їх осередкiв, спалахiв та епiдемiй;

     профiлактичнi щеплення - введення в органiзм людини медичних iмунобiологiчних препаратiв для створення специфiчної несприйнятливостi до iнфекцiйних хвороб;

     поствакцинальнi ускладнення - важкi та (або) стiйкi розлади здоров'я, викликанi застосуванням медичних iмунобiологiчних препаратiв;

     спалах iнфекцiйної хвороби - декiлька захворювань на iнфекцiйну хворобу, пов'язаних мiж собою спiльним джерелом та (або) фактором передачi iнфекцiї;

     санiтарна охорона територiї України - система органiзацiйних, медико-санiтарних, санiтарно-гiгiєнiчних, лiкувально-профiлактичних та протиепiдемiчних заходiв, спрямованих на запобiгання занесенню та поширенню на територiї України особливо небезпечних iнфекцiйних хвороб, а в разi їх виникнення - на недопущення поширення цих хвороб за межi України, а також на запобiгання ввезенню на територiю України товарiв, хiмiчних, бiологiчних i радiоактивних речовин, вiдходiв та iнших вантажiв, небезпечних для життя та здоров'я людини;

     фактори передачi збудникiв iнфекцiйних хвороб (далi - фактори передачi iнфекцiї) - забрудненi збудниками iнфекцiйних хвороб об'єкти середовища життєдiяльностi людини (повiтря, грунт, вода, харчовi продукти, продовольча сировина, кров та iншi бiологiчнi препарати, медичнi iнструменти, предмети побуту тощо), а також зараженi збудниками iнфекцiйних хвороб живi органiзми, за участю яких вiдбувається перенесення збудникiв iнфекцiйних хвороб вiд джерела iнфекцiї до iнших осiб;

     обсервацiя - перебування особи, стосовно якої є ризик поширення iнфекцiйної хвороби, в обсерваторi з метою її обстеження та здiйснення медичного нагляду за нею.

(статтю 1 доповнено абзацом двадцять дев'ятим згiдно iз Законом України вiд 13.04.2020р. N 555-IX)

     Стаття 2. Законодавство про захист населення вiд iнфекцiйних хвороб

     Вiдносини у сферi захисту населення вiд iнфекцiйних хвороб регулюються Основами законодавства України про охорону здоров'я, законами України "Про забезпечення санiтарного та епiдемiчного благополуччя населення", "Про запобiгання захворюванню на синдром набутого iмунодефiциту (СНIД) та соцiальний захист населення", цим Законом, iншими нормативно-правовими актами.

Роздiл II
ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ ДIЯЛЬНОСТI У СФЕРI ЗАХИСТУ НАСЕЛЕННЯ ВIД IНФЕКЦIЙНИХ ХВОРОБ

     Стаття 3. Повноваження Кабiнету Мiнiстрiв України у сферi захисту населення вiд iнфекцiйних хвороб

     Кабiнет Мiнiстрiв України у сферi захисту населення вiд iнфекцiйних хвороб:

     розробляє i здiйснює вiдповiднi державнi цiльовi програми;

     забезпечує фiнансування та матерiально-технiчне постачання закладiв охорони здоров'я, органiв державної санiтарно-епiдемiологiчної служби, пiдприємств, установ та органiзацiй, залучених до проведення заходiв i робiт, пов'язаних з лiквiдацiєю епiдемiй, координує проведення цих заходiв i робiт;

     координує та спрямовує роботу мiнiстерств, iнших органiв виконавчої влади;

     укладає мiжурядовi договори;

     розробляє та затверджує перелiк товарiв протиепiдемiчного призначення, що необхiднi для запобiгання поширенню епiдемiй, пандемiй, у тому числi поширенню коронавiрусної хвороби (COVID-2019);

     розробляє та затверджує перелiк товарiв, що мають iстотну соцiальну значущiсть;

     встановлює граничнi цiни для оптової та роздрiбної торгiвлi товарами протиепiдемiчного призначення, що необхiднi для запобiгання поширенню епiдемiй, пандемiй, у тому числi поширенню коронавiрусної хвороби (COVID-19), та/або товарами, що мають iстотну соцiальну значущiсть, з урахуванням постачальницько-збутової надбавки та граничної торговельної (роздрiбної) надбавки;

     встановлює пiд час дiї карантину, встановленого Кабiнетом Мiнiстрiв України, заборону скуповування та перепродажу за цiнами, що перевищують встановленi граничнi цiни для оптової та роздрiбної торгiвлi, з урахуванням постачальницько-збутової надбавки та граничної торговельної (роздрiбної) надбавки товарiв протиепiдемiчного призначення, що необхiднi для запобiгання поширенню епiдемiй, пандемiй, та/або товарiв, що мають iстотну соцiальну значущiсть;

     вирiшує iншi питання у межах повноважень, визначених законом.

(стаття 3 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами України вiд 09.02.2006р. N 3421-IV, вiд 16.10.2012р. N 5460-VI, у редакцiї Закону України вiд 30.03.2020р. N 540-IX)

     Стаття 4. Повноваження Ради мiнiстрiв Автономної Республiки Крим i мiсцевих органiв виконавчої влади у сферi захисту населення вiд iнфекцiйних хвороб

     Рада мiнiстрiв Автономної Республiки Крим, мiсцевi органи виконавчої влади у сферi захисту населення вiд iнфекцiйних хвороб:

     реалiзують державну полiтику в галузi охорони здоров'я та щодо забезпечення санiтарного та епiдемiчного благополуччя населення, органiзовують розроблення i виконання регiональних i мiсцевих програм з питань захисту населення вiд iнфекцiйних хвороб, а також беруть участь у розробленнi та виконаннi державних цiльових програм;

(абзац другий статтi 4 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 09.02.2006 р. N 3421-IV)

     забезпечують проведення профiлактичних i протиепiдемiчних заходiв (благоустрiй, водопостачання та водовiдведення, прибирання та санiтарна очистка, боротьба з живими переносниками збудникiв iнфекцiйних хвороб тощо) на територiях населених пунктiв, у мiсцях масового вiдпочинку населення та рекреацiйних зонах, здiйснюють контроль за виконанням цих заходiв;

     здiйснюють контроль за додержанням юридичними i фiзичними особами санiтарно-гiгiєнiчних, санiтарно-протиепiдемiчних та ветеринарних правил i норм, правил торгiвлi та побутового обслуговування населення;

(абзац четвертий статтi 4 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 16.10.2012р. N 5460-VI)

     органiзовують проведення аналiзу епiдемiчної ситуацiї в регiонi та контролю за її станом;

     забезпечують комунальнi заклади охорони здоров'я, дiяльнiсть яких пов'язана з лiкуванням i профiлактикою iнфекцiйних хвороб, кадрами, фiнансовими та матерiально-технiчними ресурсами;

     iнформують населення через засоби масової iнформацiї про епiдемiчну ситуацiю в регiонi та здiйснюванi протиепiдемiчнi заходи;

     вирiшують питання фiнансового та матерiально-технiчного забезпечення лiкувально-профiлактичних i протиепiдемiчних заходiв та робiт, пов'язаних з лiквiдацiєю епiдемiй та спалахiв iнфекцiйних хвороб;

     вирiшують iншi питання у межах повноважень, визначених законом.

     Стаття 5. Повноваження органiв мiсцевого самоврядування у сферi захисту населення вiд iнфекцiйних хвороб

     Органи мiсцевого самоврядування у сферi захисту населення вiд iнфекцiйних хвороб:

     забезпечують проведення профiлактичних i протиепiдемiчних заходiв на територiях населених пунктiв, у мiсцях масового вiдпочинку населення та рекреацiйних зонах, а також робiт по лiквiдацiї епiдемiй та спалахiв iнфекцiйних хвороб i вирiшують питання фiнансового та матерiально-технiчного забезпечення цих заходiв i робiт;

     здiйснюють комплекснi заходи, спрямованi на лiквiдацiю епiдемiй, спалахiв iнфекцiйних хвороб та їх наслiдкiв;

     забезпечують участь у боротьбi з iнфекцiйними хворобами закладiв та установ охорони здоров'я усiх форм власностi, а також вдосконалення мережi спецiалiзованих закладiв та установ охорони здоров'я, дiяльнiсть яких пов'язана iз захистом населення вiд iнфекцiйних хвороб;

     забезпечують доступнiсть i безоплатнiсть надання медичної допомоги хворим на iнфекцiйнi хвороби у державних i комунальних закладах охорони здоров'я;

     забезпечують вiдповiдно до законодавства громадян пiльгових категорiй лiкарськими засобами та виробами медичного призначення для лiкування i профiлактики iнфекцiйних хвороб;

     вирiшують iншi питання у межах повноважень, визначених законом.

     Стаття 6. Повноваження центральних органiв виконавчої влади щодо захисту населення вiд iнфекцiйних хвороб

     Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної полiтики у сферi охорони здоров'я, щодо захисту населення вiд iнфекцiйних хвороб:

     затверджує санiтарно-протиепiдемiчнi правила i норми, методи обстеження та лiкування хворих, дiагностики та профiлактики iнфекцiйних хвороб, iншi нормативно-правовi акти;

     встановлює методи випробувань дезiнфекцiйних засобiв, контролю за їх вiдповiднiстю вимогам стандартiв, iнших нормативних документiв, регламентує застосування таких методiв;

     вносить на розгляд Кабiнету Мiнiстрiв України пропозицiї, спрямованi на профiлактику та зниження рiвня iнфекцiйних хвороб, на полiпшення епiдемiчної ситуацiї в Українi;

     встановлює допустимi рiвнi забруднення мiкроорганiзмами та iншими бiологiчними чинниками харчових продуктiв i продовольчої сировини, води, ґрунту, iнших об'єктiв середовища життєдiяльностi людини;

     вирiшує iншi питання у межах повноважень, визначених законом.

     Центральний орган виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi охорони здоров'я, щодо захисту населення вiд iнфекцiйних хвороб:

     здiйснює вiдповiдно до законодавства державну реєстрацiю медичних iмунобiологiчних препаратiв;

     бере участь у формуваннi державних замовлень на виробництво лiкарських засобiв, медичних iмунобiологiчних препаратiв та дезiнфекцiйних засобiв, необхiдних для здiйснення профiлактичних i протиепiдемiчних заходiв, а також на пiдготовку фахiвцiв iз профiлактики та лiкування iнфекцiйних хвороб;

     забезпечує створення, зберiгання та своєчасне оновлення необхiдного запасу лiкарських засобiв, медичних iмунобiологiчних препаратiв, дезiнфекцiйних засобiв тощо на випадок епiдемiй;

     вирiшує iншi питання у межах повноважень, визначених законом.

     Центральний орган виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi санiтарного та епiдемiчного благополуччя населення, щодо захисту населення вiд iнфекцiйних хвороб:

     розробляє санiтарнi норми, методи профiлактики iнфекцiйних хвороб, iншi нормативно-правовi акти;

     здiйснює нагляд за додержанням пiдприємствами, установами, органiзацiями незалежно вiд форми власностi та громадянами законодавства у сферi захисту населення вiд iнфекцiйних хвороб, контролює виконання вимог санiтарно-протиепiдемiчних правил i норм;

     здiйснює епiдемiологiчний нагляд за побiчною дiєю iмунобiологiчних препаратiв та їх епiдемiологiчною ефективнiстю;

     веде державний облiк iнфекцiйних хвороб;

     координує проведення закладами охорони здоров'я, органами державної санiтарно-епiдемiологiчної служби, науково-дослiдними установами, що належать до сфери його управлiння, заходiв, спрямованих на санiтарну охорону територiї України;

     аналiзує i прогнозує епiдемiчну ситуацiю в Українi та в окремих регiонах, розробляє та подає в установленому порядку обґрунтованi пропозицiї, спрямованi на профiлактику та зниження рiвня iнфекцiйних хвороб, на полiпшення епiдемiчної ситуацiї;

     органiзовує проведення наукових дослiджень, спрямованих на зниження рiвня iнфекцiйних хвороб, полiпшення епiдемiчної ситуацiї, пiдвищення ефективностi протиепiдемiчних заходiв;

     забезпечує створення, зберiгання та своєчасне оновлення необхiдного запасу дезiнфекцiйних засобiв на випадок епiдемiй;

     здiйснює мiжвiдомчу координацiю та забезпечує взаємодiю з iншими центральними та мiсцевими органами виконавчої влади у сферi захисту населення вiд iнфекцiйних хвороб;

     погоджує проекти рiшень, якими встановлюється порядок проведення профiлактичних i протиепiдемiчних заходiв;

     погоджує порядок проведення профiлактичних i протиепiдемiчних заходiв у межах пiдпорядкованих центральним органам виконавчої влади, що реалiзують державну полiтику у сферах оборони i вiйськового будiвництва, охорони громадського порядку, захисту державного кордону, виконання кримiнальних покарань, Службi безпеки України, територiй, об'єктiв, частин i пiдроздiлiв;

     органiзовує та координує роботи з проведення гiгiєнiчного навчання населення з питань запобiгання виникненню та поширенню iнфекцiйних хвороб, а також забезпечує медичнi служби мiнiстерств, iнших центральних i мiсцевих органiв виконавчої влади, органи державної санiтарно-епiдемiологiчної служби перiодичною iнформацiєю про епiдемiчну ситуацiю в Українi та у свiтi, щорiчно iнформує їх про прийнятi санiтарно-протиепiдемiчнi правила та iншi нормативно-правовi акти у сферi захисту населення вiд iнфекцiйних хвороб;

     вирiшує iншi питання у межах повноважень, визначених законом.

(стаття 6 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 14.04.2009р. N 1254-VI, у редакцiї Закону України вiд 16.10.2012р. N 5460-VI)

     Стаття 7. Лiкування хворих на iнфекцiйнi хвороби

     Лiкування хворих на iнфекцiйнi хвороби може проводитися в акредитованих у встановленому законодавством порядку державних i комунальних спецiалiзованих закладах (вiддiленнях) охорони здоров'я та клiнiках наукових установ, а також в акредитованих закладах охорони здоров'я, заснованих у встановленому законодавством порядку на приватнiй формi власностi. У разi якщо перебiг iнфекцiйної хвороби легкий, а епiдемiчна ситуацiя в осередку iнфекцiйної хвороби благополучна, лiкування такого хворого пiд систематичним медичним наглядом може здiйснюватися амбулаторно, крiм випадкiв, передбачених статтями 22, 27 i 31 цього Закону.

     Лiкуванням хворих на iнфекцiйнi хвороби можуть займатися особи, якi мають, медичну освiту та вiдповiдають квалiфiкацiйним вимогам, установленим центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної полiтики у сферi охорони здоров'я, у тому числi особи, якi в установленому порядку займаються приватною медичною практикою.

     Стаття 8. Фiнансування профiлактичних i протиепiдемiчних заходiв та лiкування хворих на iнфекцiйнi хвороби

     Фiнансування профiлактичних i протиепiдемiчних заходiв здiйснюється за рахунок коштiв Державного бюджету України та мiсцевих бюджетiв, а у випадках, передбачених законом, - за рахунок коштiв пiдприємств, установ i органiзацiй незалежно вiд форм власностi, а також коштiв фiзичних осiб.

     Профiлактичнi щеплення проти iнфекцiйних хвороб, включених до календаря щеплень, та профiлактичнi щеплення за епiдемiчними показаннями проводяться для громадян безоплатно за рахунок коштiв мiсцевих бюджетiв та iнших джерел, не заборонених законодавством. Поставки медичних iмунобiологiчних препаратiв для проведення профiлактичних щеплень, включених до календаря щеплень, у тому числi для профiлактики сказу, здiйснюються за рахунок коштiв Державного бюджету України, а для проведення щеплень за епiдемiчними показаннями - за рахунок коштiв мiсцевих бюджетiв, а також iнших джерел, не заборонених законодавством. Порядок забезпечення закладiв охорони здоров'я медичними iмунобiологiчними препаратами встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної полiтики у сферi охорони здоров'я.

(частина друга статтi 8 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 13.03.2007р. N 723-V)

     У державних i комунальних закладах охорони здоров'я та державних наукових установах лiкування, медичнi огляди та обстеження осiб, хворих на iнфекцiйнi хвороби, та бактерiоносiїв проводяться безоплатно (за рахунок коштiв вiдповiдних бюджетiв), а також можуть проводитися за рахунок iнших джерел, не заборонених законодавством.

     Профiлактичнi та поточнi дезiнфекцiйнi заходи проводяться за рахунок коштiв пiдприємств, установ i органiзацiй незалежно вiд форм власностi та за кошти фiзичних осiб.

     Стаття 9. Фiнансове та матерiально-технiчне забезпечення робiт, пов'язаних iз епiдемiологiчним обстеженням, лiквiдацiєю епiдемiй та спалахiв iнфекцiйних хвороб, порядок вiдшкодування понесених на це витрат

     Витрати, пов'язанi з епiдемiологiчним обстеженням i лiквiдацiєю епiдемiй та спалахiв iнфекцiйних хвороб, фiнансуються за рахунок коштiв Державного бюджету України та мiсцевих бюджетiв. У випадках, передбачених законом, для цього можуть залучатися кошти пiдприємств, установ i органiзацiй незалежно вiд форм власностi, а також кошти фiзичних осiб i громадських органiзацiй, у тому числi мiжнародних.

     У разi якщо епiдемiя чи спалах iнфекцiйної хвороби виникли з вини встановленої юридичної або фiзичної особи, витрати з Державного бюджету України та мiсцевих бюджетiв на локалiзацiю та лiквiдацiю зазначених епiдемiї чи спалаху iнфекцiйної хвороби можуть бути вiдшкодованi за рахунок винної особи в порядку, встановленому законом.

     У разi виникнення епiдемiї чи спалаху iнфекцiйної хвороби засоби масової iнформацiї незалежно вiд форм власностi сприяють органам виконавчої влади та органам мiсцевого самоврядування у проведеннi необхiдної роз'яснювальної роботи серед населення.

Роздiл III
ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ВIДНОСИН У СФЕРI ЗАХИСТУ НАСЕЛЕННЯ ВIД IНФЕКЦIЙНИХ ХВОРОБ

     Стаття 10. Основнi принципи профiлактики iнфекцiйних хвороб

     Основними принципами профiлактики iнфекцiйних хвороб є:

     визнання захисту населення вiд iнфекцiйних хвороб одним iз прiоритетних напрямiв дiяльностi органiв виконавчої влади та органiв мiсцевого самоврядування;

     дотримання пiдприємствами, установами, органiзацiями незалежно вiд форм власностi та громадянами санiтарно-гiгiєнiчних та санiтарно-протиепiдемiчних правил i норм при здiйсненнi будь-яких видiв дiяльностi;

     комплекснiсть проведення профiлактичних, протиепiдемiчних, соцiальних i освiтнiх заходiв, обов'язковiсть їх фiнансування;

     безоплатнiсть надання медичної допомоги особам, хворим на iнфекцiйнi хвороби, у державних i комунальних закладах охорони здоров'я та в державних наукових установах;

     соцiальний захист осiб, якi хворiють на iнфекцiйнi хвороби чи є бактерiоносiями;

     державна пiдтримка вiдповiдних наукових розробок i вiтчизняних виробникiв медичних iмунобiологiчних препаратiв, лiкарських i дезiнфекцiйних засобiв та виробiв медичного призначення, що застосовуються для профiлактики, дiагностики та лiкування iнфекцiйних хвороб.

     Стаття 11. Органiзацiя та проведення профiлактичних i протиепiдемiчних заходiв

     Органiзацiя та проведення профiлактичних i протиепiдемiчних заходiв, зокрема щодо санiтарної охорони територiї України, обмежувальних заходiв стосовно хворих на iнфекцiйнi хвороби та бактерiоносiїв, виробничого контролю, у тому числi лабораторних дослiджень i випробувань при виробництвi, зберiганнi, транспортуваннi та реалiзацiї харчових продуктiв i продовольчої сировини та iншої продукцiї, при виконаннi робiт i наданнi послуг, а також органiзацiя та проведення медичних оглядiв i обстежень, профiлактичних щеплень, гiгiєнiчного виховання та навчання громадян, iнших заходiв, передбачених санiтарно-гiгiєнiчними та санiтарно-протиепiдемiчними правилами i нормами, у межах встановлених законом повноважень покладаються на органи виконавчої влади, органи мiсцевого самоврядування, органи державної санiтарно-епiдемiологiчної служби, заклади охорони здоров'я, пiдприємства, установи та органiзацiї незалежно вiд форм власностi, а також на громадян.

(частина перша статтi 11 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 16.10.2012р. N 5460-VI)

     Органiзацiю та проведення профiлактичних i протиепiдемiчних заходiв у межах територiй, об'єктiв, частин i пiдроздiлiв, пiдпорядкованих центральним органам виконавчої влади, що реалiзують державну полiтику у сферах оборони i вiйськового будiвництва, охорони громадського порядку, виконання кримiнальних покарань, захисту державного кордону, Службi безпеки України, забезпечують зазначенi органи, пiдпорядкованi їм установи державної санiтарно-епiдемiологiчної служби, медичнi служби, а також керiвники зазначених об'єктiв, частин, пiдроздiлiв.

(частина друга статтi 11 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами України вiд 14.04.2009р. N 1254-VI, вiд 16.10.2012р. N 5460-VI)

     Проведення профiлактичних щеплень забезпечують центральний орган виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi охорони здоров'я, мiсцевi органи виконавчої влади, органи мiсцевого самоврядування та органи державної санiтарно-епiдемiологiчної служби.

(частина третя статтi 11 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 16.10.2012р. N 5460-VI)

     Стаття 12. Профiлактичнi щеплення

     Профiлактичнi щеплення проти дифтерiї, кашлюка, кору, полiомiєлiту, правця, туберкульозу є обов'язковими i включаються до календаря щеплень.

     Працiвники окремих професiй, виробництв та органiзацiй, дiяльнiсть яких може призвести до: зараження цих працiвникiв та (або) поширення ними iнфекцiйних хвороб, пiдлягають обов'язковим профiлактичним щепленням також проти iнших вiдповiдних iнфекцiйних хвороб. У разi вiдмови або ухилення вiд обов'язкових профiлактичних щеплень у порядку, встановленому законом, цi працiвники вiдсторонюються вiд виконання зазначених видiв робiт. Перелiк професiй, виробництв та органiзацiй, працiвники яких пiдлягають обов'язковим профiлактичним щепленням проти iнших вiдповiдних iнфекцiйних хвороб, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної полiтики у сферi охорони здоров'я.

(частина друга статтi 12 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 16.10.2012р. N 5460-VI)

     У разi загрози виникнення особливо небезпечної iнфекцiйної хвороби або масового поширення небезпечної iнфекцiйної хвороби на вiдповiдних територiях та об'єктах можуть проводитися обов'язковi профiлактичнi щеплення проти цiєї iнфекцiйної хвороби за епiдемiчними показаннями.

     Рiшення про проведення обов'язкових профiлактичних щеплень за епiдемiчними показаннями на вiдповiдних територiях та об'єктах приймають головний державний санiтарний лiкар України, головний державний санiтарний лiкар Автономної Республiки Крим, головнi державнi санiтарнi лiкарi областей, мiст Києва та Севастополя, головнi державнi санiтарнi лiкарi центральних органiв виконавчої влади, що реалiзують державну полiтику у сферах оборони i вiйськового будiвництва, охорони громадського порядку, виконання кримiнальних покарань, захисту державного кордону, Служби безпеки України.

(частина четверта статтi 12 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами України вiд 14.04.2009р. N 1254-VI, вiд 16.10.2012р. N 5460-VI)

     Медичнi працiвники, якi проводять профiлактичнi щеплення, повиннi мати вiдповiдну пiдготовку з питань їх проведення та зобов'язанi надати об'єктивну iнформацiю особам, яким проводиться щеплення, або їх законним представникам про ефективнiсть профiлактичних щеплень та про можливi поствакцинальнi ускладнення.

     Профiлактичнi щеплення проводяться пiсля медичного огляду особи в разi вiдсутностi у неї вiдповiдних медичних протипоказань. Повнолiтнiм дiєздатним громадянам профiлактичнi щеплення проводяться за їх згодою пiсля надання об'єктивної iнформацiї про щеплення, наслiдки вiдмови вiд них та можливi поствакцинальнi ускладнення. Особам, якi не досягли п'ятнадцятирiчного вiку чи визнанi у встановленому законом порядку недiєздатними, профiлактичнi щеплення проводяться за згодою їх об'єктивно iнформованих батькiв або iнших законних представникiв. Особам вiком вiд п'ятнадцяти до вiсiмнадцяти рокiв чи визнаним судом обмежено дiєздатними профiлактичнi щеплення проводяться за їх згодою пiсля надання об'єктивної iнформацiї та за згодою об'єктивно iнформованих батькiв або iнших законних представникiв цих осiб. Якщо особа та (або) її законнi представники вiдмовляються вiд обов'язкових профiлактичних щеплень, лiкар має право взяти у них вiдповiдне письмове пiдтвердження, а в разi вiдмови дати таке пiдтвердження - засвiдчити це актом у присутностi свiдкiв.

     Вiдомостi про профiлактичнi щеплення, поствакцинальнi ускладнення та про вiдмову вiд обов'язкових профiлактичних щеплень пiдлягають статистичному облiку i вносяться до вiдповiдних медичних документiв. Медичнi протипоказання, порядок проведення профiлактичних щеплень та реєстрацiї поствакцинальних ускладнень встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної полiтики у сферi охорони здоров'я.

     Стаття 13. Вимоги до медичних iмунобiологiчних препаратiв, контроль за їх якiстю та застосуванням

     Для профiлактичних щеплень застосовуються медичнi iмунобiологiчнi препарати вiтчизняного та зарубiжного виробництва, зареєстрованi в Українi в установленому законодавством порядку.

     Медичнi iмунобiологiчнi препарати можуть вiдпускатися громадянам за рецептами лiкарiв у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної полiтики у сферi охорони здоров'я.

     Державний контроль за якiстю, ефективнiстю, безпечнiстю та правильнiстю застосування вiтчизняних та зарубiжних медичних iмунобiологiчних препаратiв здiйснюється центральним органом виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi контролю якостi та безпеки лiкарських засобiв, у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної полiтики у сферi охорони здоров'я.

(частина третя статтi 13 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 16.10.2012р. N 5460-VI)

     Зберiгання, транспортування, а також знешкодження непридатних для використання медичних iмунобiологiчних препаратiв здiйснюється з додержанням санiтарно-гiгiєнiчних i санiтарно-протиепiдемiчних правил i норм. Контроль за дотриманням встановлених порядку та умов зберiгання, транспортування, а також знешкодження медичних iмунобiологiчних препаратiв здiйснюється центральним органом виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi контролю якостi та безпеки лiкарських засобiв.

(частина четверта статтi 13 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 16.10.2012р. N 5460-VI)

     Про кожний випадок поствакцинального ускладнення заклади та установи охорони, здоров'я незалежно вiд форм власностi зобов'язанi термiново повiдомити центральний орган виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi контролю якостi та безпеки лiкарських засобiв.

(частина п'ята статтi 13 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 16.10.2012р. N 5460-VI)

     Стаття 14. Створення нових та генетично змiнених мiкроорганiзмiв i бiологiчно активних речовин

     Пiдприємства, установи, органiзацiї незалежно вiд форм власностi, їх структурнi пiдроздiли (лабораторiї), в яких проводяться дослiдження, пов'язанi зi створенням нових та генетично змiнених мiкроорганiзмiв i бiологiчно активних речовин, пiдлягають обов'язковiй реєстрацiї в центральному органi виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi охорони здоров'я, з метою здiйснення державного контролю за проведенням таких дослiджень.

(стаття 14 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 16.10.2012р. N 5460-VI)

     Стаття 15. Запобiгання iнфекцiйним захворюванням у дитячих закладах

     Прийом дiтей до виховних, навчальних, оздоровчих та iнших дитячих закладiв проводиться за наявностi вiдповiдної довiдки закладу охорони здоров'я, в якому дитина перебуває пiд медичним наглядом. Довiдка видається на пiдставi даних медичного огляду дитини, якщо вiдсутнi медичнi протипоказання для її перебування у цьому закладi, а також якщо їй проведено профiлактичнi щеплення згiдно з календарем щеплень i вона не перебувала в контактi з хворими на iнфекцiйнi хвороби або бактерiоносiями.

     Дiтям, якi не отримали профiлактичних щеплень згiдно з календарем щеплень, вiдвiдування дитячих закладiв не дозволяється. У разi якщо профiлактичнi щеплення дiтям проведено з порушенням установлених строкiв у зв'язку з медичними протипоказаннями, при благополучнiй епiдемiчнiй ситуацiї за рiшенням консилiуму вiдповiдних лiкарiв вони можуть бути прийнятi до вiдповiдного дитячого закладу та вiдвiдувати його.

     Порядок проведення медичних оглядiв дiтей i форма довiдки для прийому їх до дитячих закладiв установлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної полiтики у сферi охорони здоров'я.

     Працiвники дитячих закладiв пiдлягають обов'язковим профiлактичним медичним оглядам з метою виявлення хворих на iнфекцiйнi хвороби та бактерiоносiїв у порядку, встановленому законодавством.

     Працiвники дитячих закладiв зобов'язанi:

     вести постiйне спостереження за станом здоров'я дiтей, а в разi виявлення хворого на iнфекцiйну хворобу - вжити заходiв для його iзоляцiї вiд здорових дiтей та негайно повiдомити про цей випадок вiдповiдний заклад охорони здоров'я;

     систематично проводити гiгiєнiчне навчання та виховання дiтей.

     Стаття 16. Захист населення вiд iнфекцiйних хвороб, спiльних для тварин i людей (зооантропонозних iнфекцiй)

     Захист населення вiд iнфекцiйних хвороб, спiльних для тварин i людей (зооантропонозних iнфекцiй), забезпечується проведенням ветеринарно-санiтарних, протиепiзоотичних, профiлактичних i протиепiдемiчних заходiв пiд час догляду за тваринами, виробництва, переробки та реалiзацiї продукцiї тваринництва, дотриманням усiма господарюючими суб'єктами вимог ветеринарних, санiтарно-гiгiєнiчних i санiтарно-протиепiдемiчних правил i норм, а також контролем мiсцевих органiв виконавчої влади та органiв мiсцевого самоврядування за їх дотриманням.

     З метою запобiгання виникненню та поширенню зооантропонозних iнфекцiй серед людей мiсцевi органи виконавчої влади та органи мiсцевого самоврядування:

     затверджують комплекснi програми i плани профiлактики та боротьби з цими iнфекцiями;

     затверджують правила утримання тварин у домашнiх умовах, видiляють i облаштовують на територiях населених пунктiв мiсця для їх вигулювання, забезпечують вiдлов, тимчасове утримання та регулювання чисельностi бродячих тварин;

     забезпечують систематичне проведення дератизацiї на територiях населених пунктiв, у мiсцях масового вiдпочинку населення та рекреацiйних зонах.

     Стаття 17. Права та обов'язки громадян та їх об'єднань у сферi захисту населення вiд iнфекцiйних хвороб

     Громадяни та їх об'єднання мають право на отримання достовiрної iнформацiї щодо епiдемiчної ситуацiї в Українi.

     Органи виконавчої влади та органи мiсцевого самоврядування, органи державної санiтарно-епiдемiологiчної служби та заклади охорони здоров'я зобов'язанi перiодично повiдомляти через засоби масової iнформацiї про епiдемiчну ситуацiю та здiйснюванi протиепiдемiчнi заходи.

(частина друга статтi 17 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 16.10.2012р. N 5460-VI)

     За вiдмову у наданнi iнформацiї, умисне перекручення або приховування об'єктивних даних про захворювання населення на iнфекцiйнi хвороби посадовi особи органiв та закладiв, зазначених у частинi другiй цiєї статтi, несуть вiдповiдальнiсть згiдно iз законом.

(частина третя статтi 17 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 16.10.2012р. N 5460-VI)

     Громадяни та їх об'єднання мають право брати участь в обговореннi питань щодо розмiщення та будiвництва об'єктiв, що можуть негативно впливати на епiдемiчну ситуацiю, проектiв державних цiльових, регiональних i мiсцевих програм з питань захисту населення вiд iнфекцiйних хвороб i вносити пропозицiї з цих питань до вiдповiдних органiв виконавчої влади та органiв мiсцевого самоврядування, установ i органiзацiй.

(частина четверта статтi 17 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 09.02.2006 р. N 3421-IV)

     Стаття 18. Права та обов'язки пiдприємств, установ i органiзацiй у сферi захисту населення вiд iнфекцiйних хвороб

     Права та обов'язки пiдприємств, установ i органiзацiй незалежно вiд форм власностi у сферi захисту населення вiд iнфекцiйних хвороб щодо забезпечення населення доброякiсними, безпечними для здоров'я харчовими продуктами, продовольчою сировиною та питною водою, запобiгання забрудненню збудниками iнфекцiйних хвороб вiдкритих водойм i грунту, утримання в належному санiтарному станi територiй населених пунктiв, мiсць масового вiдпочинку населення, рекреацiйних зон тощо визначенi законодавством.

     Юридичнi особи незалежно вiд форм власностi та громадяни забезпечують проведення профiлактичних дезiнфекцiйних заходiв у жилих, виробничих та iнших примiщеннях (будiвлях) i на земельних дiлянках, що належать їм на правi власностi чи наданi в користування, здiйснюють iншi заходи з метою недопущення розмноження гризунiв i комах у примiщеннях (будiвлях) i на земельних дiлянках.

     Власники, а також керiвники та iншi посадовi особи пiдприємств, установ i органiзацiй незалежно вiд форм власностi зобов'язанi в межах своїх повноважень сприяти медичним працiвникам у здiйсненнi заходiв щодо захисту населення вiд iнфекцiйних хвороб.

     Стаття 19. Права осiб, якi хворiють на iнфекцiйнi хвороби чи є бактерiоносiями

     Особи, якi хворiють на iнфекцiйнi хвороби чи є бактерiоносiями, мають право на:

     безоплатне лiкування у державних i комунальних закладах охорони здоров'я та державних наукових установах;

     отримання достовiрної iнформацiї про результати медичного огляду, обстеження та лiкування, а також на отримання рекомендацiй щодо запобiгання поширенню iнфекцiйних хвороб;

     звернення до суду з позовами про вiдшкодування шкоди, заподiяної їх здоров'ю та (або) майну внаслiдок порушення законодавства про захист населення вiд iнфекцiйних хвороб.

     Iноземцям та особам без громадянства, якi хворiють на iнфекцiйнi хвороби чи є бактерiоносiями, медична допомога надається в порядку, встановленому цим Законом та мiжнародними договорами України.

     Стаття 20. Обов'язки осiб, якi хворiють на iнфекцiйнi хвороби чи є бактерiоносiями

     Особи, якi хворiють на iнфекцiйнi хвороби чи є бактерiоносiями, зобов'язанi:

     вживати рекомендованих медичними працiвниками заходiв для запобiгання поширенню iнфекцiйних хвороб;

     виконувати вимоги та рекомендацiї медичних працiвникiв щодо порядку та умов лiкування, додержуватися режиму роботи закладiв охорони здоров'я та наукових установ, у яких вони лiкуються;

     проходити у встановленi строки необхiднi медичнi огляди та обстеження.

     Стаття 21. Обов'язковi профiлактичнi медичнi огляди

     Обов'язковi попереднi (до прийняття на роботу) та перiодичнi профiлактичнi медичнi огляди працiвникiв окремих професiй, виробництв та органiзацiй, дiяльнiсть яких пов'язана з обслуговуванням населення i може призвести до поширення iнфекцiйних хвороб, проводяться за рахунок роботодавцiв у порядку, встановленому законодавством.

     Обов'язковим профiлактичним медичним оглядам пiдлягають неповнолiтнi, учнi загальноосвiтнiх i професiйно-технiчних навчальних закладiв та студенти вищих навчальних закладiв, iншi категорiї осiб вiдповiдно до закону.

     У разi погiршення епiдемiчної ситуацiї за поданням вiдповiдного головного державного санiтарного лiкаря рiшеннями органiв виконавчої влади та органiв мiсцевого самоврядування для працiвникiв, зазначених у частинi першiй цiєї статтi, можуть проводитися позачерговi обов'язковi профiлактичнi медичнi огляди.

     Обов'язковим профiлактичним медичним оглядам i подальшому медичному нагляду пiдлягають також особи, якi перебували в контактi з хворими на особливо небезпечнi та небезпечнi iнфекцiйнi хвороби чи бактерiоносiями збудникiв цих хвороб:

     за мiсцем роботи, навчання, вiдпочинку тощо;

     у домашнiх умовах.

     Данi про результати обов'язкових профiлактичних медичних оглядiв працiвникiв, зазначених у частинi першiй цiєї статтi, заносяться до їх особистих медичних книжок та iнших медичних документiв i пiдлягають облiку у вiдповiдних органах державної санiтарно-епiдемiологiчної служби.

(частина п'ята статтi 21 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 16.10.2012р. N 5460-VI)

     Перелiк професiй, виробництв та органiзацiй, працiвники яких пiдлягають обов'язковим профiлактичним медичним оглядам, порядок проведення цих оглядiв та видачi особистих медичних книжок встановлюються Кабiнетом Мiнiстрiв України.

     Особи, якi вiдмовляються або ухиляються вiд проходження обов'язкових профiлактичних медичних оглядiв, вiдсторонюються вiд роботи, а неповнолiтнi, учнi та студенти - вiд вiдвiдування вiдповiдних закладiв.

     Стаття 22. Заходи щодо осiб, хворих на iнфекцiйнi хвороби, контактних осiб та бактерiоносiїв

     Особи, хворi на iнфекцiйнi хвороби, контактнi особи та бактерiоносiї, якi створюють пiдвищену небезпеку зараження оточуючих, пiдлягають своєчасному та якiсному лiкуванню, медичному нагляду та обстеженням. Особи, якi хворiють на особливо небезпечнi та небезпечнi iнфекцiйнi хвороби, є носiями збудникiв цих хвороб або перебували в контактi з такими хворими чи бактерiоносiями, а також хворi на iншi iнфекцiйнi хвороби у разi, якщо вони створюють реальну небезпеку зараження оточуючих, пiдлягають лiкуванню, медичному нагляду та обстеженням у стацiонарах вiдповiдних закладiв охорони здоров'я чи наукових установ.

     Порядок госпiталiзацiї, лiкування та медичного нагляду за хворими на iнфекцiйнi хвороби, контактними особами та бактерiоносiями, умови їх перебування у вiдповiдних закладах охорони здоров'я та наукових установах установлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної полiтики у сферi охорони здоров'я.

     Стаття 23. Вiдсторонення вiд роботи осiб, якi є бактерiоносiями

     У разi якщо бактерiоносiями є особи, робота яких пов'язана з обслуговуванням населення i може призвести до поширення iнфекцiйних хвороб, такi особи за їх згодою тимчасово переводяться на роботу, не пов'язану з ризиком поширення iнфекцiйних хвороб. Якщо зазначених осiб перевести на iншу роботу неможливо, вони вiдсторонюються вiд роботи в порядку, встановленому законом. На перiод вiдсторонення вiд роботи цим особам виплачується допомога у зв'язку з тимчасовою втратою працездатностi.

     Зазначенi в частинi першiй цiєї статтi особи можуть бути визнанi тимчасово або постiйно не придатними за станом здоров'я для виконання певних видiв робiт.

     Рiшення про тимчасову чи постiйну непридатнiсть осiб, якi є бактерiоносiями, для виконання певних видiв робiт приймається медико-соцiальними експертними комiсiями на пiдставi результатiв лiкування, даних медичних оглядiв тощо. Таке рiшення медико-соцiальної експертної комiсiї може бути в установленому порядку оскаржено до суду.

     Перелiк видiв робiт, для виконання яких особи, якi є бактерiоносiями, можуть бути визнанi тимчасово або постiйно не придатними, визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної полiтики у сферi охорони здоров'я.

Роздiл IV
ПРОФIЛАКТИКА ТА НАДАННЯ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ ХВОРИМ НА СОЦIАЛЬНО НЕБЕЗПЕЧНI IНФЕКЦIЙНI ХВОРОБИ (ТУБЕРКУЛЬОЗ, IНФЕКЦIЙНI ХВОРОБИ, ЩО ПЕРЕДАЮТЬСЯ СТАТЕВИМ ШЛЯХОМ, СНIД, ПРОКАЗА)

     Стаття 24. Надання медичної допомоги хворим на соцiально небезпечнi iнфекцiйнi хвороби

     Особи, якi хворiють на соцiально небезпечнi iнфекцiйнi хвороби, пiдлягають своєчасному та якiсному лiкуванню, перiодичним обстеженням i медичному нагляду.

     Лiкування, обстеження та медичний нагляд за хворими на соцiально небезпечнi iнфекцiйнi хвороби у державних i комунальних закладах охорони здоров'я та державних наукових установах проводяться безоплатно (за рахунок коштiв Державного бюджету України та мiсцевих бюджетiв).

     Iноземцям та особам без громадянства, якi на законних пiдставах перебувають в Українi i хворiють на соцiально небезпечнi iнфекцiйнi хвороби, медична допомога надається в порядку, встановленому цим Законом та мiжнародними договорами України.

     Дипломатичнi представництва та консульськi установи України видають вiзи на в'їзд в Україну iноземцям та особам без громадянства за умови пред'явлення документа про вiдсутнiсть у них туберкульозу в активнiй формi та ВIЛ-iнфекцiї, якщо iнше не встановлено мiжнародними договорами України.

     Стаття 25. Оздоровлення та соцiальний захист хворих на туберкульоз i членiв їх сiмей

     Оздоровлення хворих на туберкульоз проводиться у спецiалiзованих протитуберкульозних санаторiях безоплатно (за рахунок коштiв Державного бюджету України та мiсцевих бюджетiв).

     Особам працездатного вiку, в яких уперше виявлено захворювання на туберкульоз або стався його рецидив, листок непрацездатностi для проведення безперервного курсу лiкування та оздоровлення може видаватися на строк до 10 мiсяцiв. За такими особами протягом цього строку зберiгається мiсце роботи.

     Особи, якi хворiють на туберкульоз в активнiй формi, мають право на першочергове полiпшення житлових умов у порядку, встановленому законодавством.

     Члени сiм'ї хворого на туберкульоз, якi проживають разом з ним в однiй квартирi (кiмнатi), мають право на безоплатну хiмiопрофiлактику туберкульозу (за рахунок коштiв мiсцевих бюджетiв).

     Пiдприємства, установи, органiзацiї незалежно вiд форм власностi можуть витрачати власнi кошти на полiпшення умов працi, вiдпочинку, харчування тощо працiвникiв, якi хворiють на туберкульоз.

     Стаття 26. Лiкування та правовий захист хворих на iнфекцiйнi хвороби, що передаються статевим шляхом

     Особи, хворi на iнфекцiйнi хвороби, що передаються статевим шляхом, пiдлягають обов'язковому лiкуванню (за їх бажанням - анонiмно).

     Вiдомостi про зараження особи iнфекцiйною хворобою, що передається статевим шляхом, проведенi медичнi огляди та обстеження з цього приводу, данi iнтимного характеру, отриманi у зв'язку з виконанням професiйних обов'язкiв посадовими особами та медичними працiвниками закладiв охорони здоров'я, становлять лiкарську таємницю. Надання таких вiдомостей дозволяється у випадках, передбачених законами України.

     Стаття 27. Лiкування та реабiлiтацiя хворих на проказу

     Лiкування та постiйний медичний нагляд за хворими на проказу проводяться у спецiалiзованих лiкувально-профiлактичних закладах - лепрозорiях.

     У перiоди, коли перебiг хвороби не становить загрози зараження при близьких контактах, хворi на проказу можуть проживати на територiї лепрозорiю разом з членами своєї сiм'ї, якi пiдлягають постiйному медичному нагляду i перебувають на облiку в лепрозорiях.

     Вимоги щодо розмiщення та утримання лепрозорiїв, особливостi протиепiдемiчного, лiкувального та реабiлiтацiйного режиму у цих закладах установлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної полiтики у сферi охорони здоров'я.

     Лепрозорiям у встановленому законом порядку можуть надаватися земельнi дiлянки для ведення господарської дiяльностi хворими на проказу, яким така дiяльнiсть не протипоказана, та членами їх сiмей.

Роздiл V
САНIТАРНА ОХОРОНА ТЕРИТОРIЇ УКРАЇНИ, КАРАНТИН, ОБМЕЖУВАЛЬНI ПРОТИЕПIДЕМIЧНI ЗАХОДИ

     Стаття 28. Санiтарна охорона територiї України

     Санiтарна охорона територiї України забезпечується проведенням профiлактичних i протиепiдемiчних заходiв та санiтарно-епiдемiологiчним наглядом на всiй територiї України. Правила санiтарної охорони територiї України затверджуються Кабiнетом Мiнiстрiв України.

(частина перша статтi 28 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 06.09.2018р. N 2530-VIII)

     Санiтарно-епiдемiологiчний нагляд здiйснюють санiтарно-карантиннi пiдроздiли вiдповiдних органiв державної санiтарно-епiдемiологiчної служби.

(частина друга статтi 28 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами України вiд 16.10.2012р. N 5460-VI, вiд 06.09.2018р. N 2530-VIII)

     Пропуск через державний кордон України пасажирiв, екiпажiв, бригад тощо, серед яких є особи з симптомами iнфекцiйних хвороб, дозволяється пiсля проведення медичного огляду цих осiб.

     Частину четверту статтi 28 виключено

(частина четверта статтi 28 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 13.03.2012р. N 4496-VI, виключено згiдно iз Законом України вiд 06.09.2018р. N 2530-VIII)

     Частину п'яту статтi 28 виключено

(згiдно iз Законом України вiд 06.09.2018р. N 2530-VIII)

     Ввезення на територiю України товарiв не допускається у разi, якщо їх ввезення:

     заборонено законодавством у зв'язку з небезпекою для життя i здоров'я людей;

     може спричинити масовi iнфекцiйнi захворювання або отруєння людей.

(частина шоста статтi 28 у редакцiї Закону України вiд 06.09.2018р. N 2530-VIII)

     Дипломатичнi представництва, консульськi установи, торговельнi представництва України за кордоном у разi виникнення в країнах їх перебування особливо небезпечних iнфекцiйних хвороб термiново повiдомляють про це центральний орган виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi охорони здоров'я. З урахуванням епiдемiчної ситуацiї Кабiнет Мiнiстрiв України може встановити тимчасовi обмеження та особливi умови щодо транспортного сполучення з цими країнами, в'їзду в Україну iноземцiв та осiб без громадянства з цих країн, а також ввезення в Україну харчових продуктiв, продовольчої сировини, тварин, iнших вантажiв, товарiв i предметiв, що можуть бути факторами передачi iнфекцiї, а також виїзд громадян України до цих країн.

(частина сьома статтi 28 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 16.10.2012р. N 5460-VI)

     Виїзд громадян України до країн, перебування в яких пов'язане з високим ризиком захворювання на особливо небезпечнi та небезпечнi iнфекцiйнi хвороби, дозволяється пiсля проведення їм вiдповiдних профiлактичних щеплень.

     Стаття 29. Карантин

     Карантин встановлюється та вiдмiняється Кабiнетом Мiнiстрiв України.

(частина перша статтi 29 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 16.10.2012р. N 5460-VI)

     Питання про встановлення карантину порушує перед Кабiнетом Мiнiстрiв України центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної полiтики у сферi охорони здоров'я, за поданням головного державного санiтарного лiкаря України.

(статтю 29 доповнено новою частиною другою згiдно iз Законом України вiд 16.10.2012р. N 5460-VI, у зв'язку з цим частини другу - п'яту вважати вiдповiдно частинами третьою - шостою)

     Рiшення про встановлення карантину, а також про його вiдмiну негайно доводиться до вiдома населення вiдповiдної територiї через засоби масової iнформацiї.

     У рiшеннi про встановлення карантину зазначаються обставини, що призвели до цього, визначаються межi територiї карантину, затверджуються необхiднi профiлактичнi, протиепiдемiчнi та iншi заходи, їх виконавцi та термiни проведення, встановлюються тимчасовi обмеження прав фiзичних i юридичних осiб та додатковi обов'язки, що покладаються на них, пiдстави та порядок обов'язкової самоiзоляцiї, перебування особи в обсерваторi (обсервацiї), госпiталiзацiї до тимчасових закладiв охорони здоров'я (спецiалiзованих шпиталiв). Карантин встановлюється на перiод, необхiдний для лiквiдацiї епiдемiї чи спалаху особливо небезпечної iнфекцiйної хвороби. На цей перiод можуть змiнюватися режими роботи пiдприємств, установ, органiзацiй, вноситися iншi необхiднi змiни щодо умов їх виробничої та iншої дiяльностi.

(частина четверта статтi 29 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 13.04.2020р. N 555-IX)

     До вiдмiни карантину його територiю можуть залишити особи, якi пред'явили довiдку, що дає право на виїзд за межi територiї карантину.

     Органiзацiя та контроль за дотриманням встановленого на територiї карантину правового режиму, своєчасним i повним проведенням профiлактичних i протиепiдемiчних заходiв покладаються на мiсцевi органи виконавчої влади та органи мiсцевого самоврядування.

     Стаття 30. Повноваження мiсцевих органiв виконавчої влади та органiв мiсцевого самоврядування в умовах карантину

     На територiях, де встановлено карантин, мiсцевим органам виконавчої влади та органам мiсцевого самоврядування надається право:

     залучати пiдприємства, установи, органiзацiї незалежно вiд форм власностi до виконання заходiв з локалiзацiї та лiквiдацiї епiдемiї чи спалаху iнфекцiйної хвороби;

     залучати для тимчасового використання транспортнi засоби, будiвлi, споруди, обладнання, iнше майно пiдприємств, установ, органiзацiй незалежно вiд форм власностi, необхiдне для здiйснення профiлактичних i протиепiдемiчних заходiв, iз наступним повним вiдшкодуванням у встановленому законом порядку його вартостi або витрат, пов'язаних з його використанням;

     установлювати особливий режим в'їзду, виїзду на територiї карантину та окремих адмiнiстративно-територiальних одиниць громадян i транспортних засобiв, а у разi необхiдностi проводити санiтарний огляд речей, багажу, транспортних засобiв та вантажiв;

(абзац четвертий статтi 30 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 13.04.2020р. N 555-IX)

     запроваджувати бiльш жорсткi, нiж встановленi нормативно-правовими актами, вимоги щодо якостi, умов виробництва, виготовлення та реалiзацiї продуктiв харчування, режиму обробки та якостi питної води;

     установлювати особливий порядок проведення профiлактичних i протиепiдемiчних, у тому числi дезiнфекцiйних, та iнших заходiв;

     створювати на в'їздах, виїздах на територiї карантину та окремих адмiнiстративно-територiальних одиниць, що знаходяться на територiї карантину, контрольно-пропускнi пункти, залучати в установленому порядку для роботи в цих пунктах вiйськовослужбовцiв, працiвникiв, матерiально-технiчнi та транспортнi засоби пiдприємств, установ, органiзацiй незалежно вiд форм власностi, частин та пiдроздiлiв центральних органiв виконавчої влади, що реалiзують державну полiтику у сферах оборони i вiйськового будiвництва, охорони громадського порядку.

(абзац сьомий статтi 30 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами України вiд 16.10.2012р. N 5460-VI, вiд 13.04.2020р. N 555-IX)

     Стаття 31. Обсерватори, тимчасовi заклади охорони здоров'я (спецiалiзованi шпиталi)

     У разi встановлення карантину на час його дiї та вiдповiдно до потреби органи виконавчої влади, органи мiсцевого самоврядування утворюють на територiї карантину тимчасовi заклади охорони здоров'я (спецiалiзованi шпиталi), обсерватори. Тимчасовi заклади охорони здоров'я (спецiалiзованi шпиталi) утворюються за рiшенням органiв державної влади та органiв мiсцевого самоврядування з метою додаткового забезпечення надання медичної допомоги населенню з можливiстю використання примiщень i майна iнших закладiв i установ.

     Обов'язковiй госпiталiзацiї у спецiалiзованi лiкарнi пiдлягають хворi на особливо небезпечнi та небезпечнi iнфекцiйнi хвороби, а також особи з симптомами таких хвороб.

     Порядок облаштування та функцiонування обсерваторiв, тимчасових закладiв охорони здоров'я (спецiалiзованих шпиталiв) встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної полiтики у сферi охорони здоров'я.

     Обсервацiї та самоiзоляцiї пiдлягають особи, якi пiдпадають пiд критерiї, визначенi в рiшеннi про встановлення карантину.

     Особи, якi виявили бажання залишити територiю карантину до його вiдмiни, повиннi отримати довiдку про можливiсть виїзду iз зони карантину протягом iнкубацiйного перiоду хвороби, яка видається за результатами медичного обстеження в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної полiтики у сферi охорони здоров'я.

     На перiод перебування в самоiзоляцiї, обсервацiї, в тимчасових закладах охорони здоров'я (спецiалiзованих шпиталях) особi видається листок непрацездатностi, який оплачується в розмiрах i в порядку, встановлених законодавством для осiб, визнаних тимчасово непрацездатними внаслiдок захворювання.

(стаття 31 у редакцiї Закону України вiд 13.04.2020р. N 555-IX)

     Стаття 32. Обмежувальнi протиепiдемiчнi заходи

     Обмежувальнi протиепiдемiчнi заходи встановлюються мiсцевими органами виконавчої влади та органами мiсцевого самоврядування за поданням вiдповiдного головного державного санiтарного лiкаря у разi, коли в окремому населеному пунктi, у дитячому виховному, навчальному чи оздоровчому закладi виник спалах iнфекцiйної хвороби або склалася неблагополучна епiдемiчна ситуацiя, що загрожує поширенням iнфекцiйних хвороб. Обмеженням пiдлягають тi види господарської та iншої дiяльностi, що можуть сприяти поширенню iнфекцiйних хвороб.

     Види i тривалiсть обмежувальних протиепiдемiчних заходiв встановлюються залежно вiд особливостей перебiгу iнфекцiйної хвороби, стану епiдемiчної ситуацiї та обставин, що на неї впливають.

Роздiл VI
ДЕЗIНФЕКЦIЙНI ЗАХОДИ

     Стаття 33. Види i порядок проведення дезiнфекцiйних заходiв

     Дезiнфекцiйнi заходи подiляються на такi види:

     профiлактичнi дезiнфекцiйнi заходи - заходи, що проводяться у жилих, виробничих, навчальних, санiтарно-побутових та iнших примiщеннях, будiвлях i спорудах, на територiях населених пунктiв, у мiсцях масового вiдпочинку населення та рекреацiйних зонах, в iнших можливих мiсцях розмноження переносникiв збудникiв iнфекцiйних хвороб. Профiлактичнi дезiнфекцiйнi заходи проводяться не рiдше двох разiв на рiк - навеснi та восени.

     Профiлактичнi дезiнфекцiйнi заходи проводяться органами державної санiтарно-епiдемiологiчної служби, а також суб'єктами пiдприємницької дiяльностi на пiдставi вiдповiдних договорiв з пiдприємствами, установами, органiзацiями незалежно вiд форм власностi та громадянами;

(абзац третiй статтi 33 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 16.10.2012р. N 5460-VI)

     поточнi дезiнфекцiйнi заходи - заходи, що систематично проводяться у закладах охорони здоров'я, на об'єктах громадського харчування та на пiдприємствах харчової промисловостi, у примiщеннях масового перебування людей (пiдприємства побутового обслуговування населення, навчальнi та культурно-освiтнi заклади тощо), а також у жилих примiщеннях пiд час перебування в них iнфекцiйних хворих чи бактерiоносiїв. Поточнi дезiнфекцiйнi заходи проводяться по декiлька разiв на день залежно вiд епiдемiчної ситуацiї.

     Поточнi дезiнфекцiйнi заходи проводяться працiвниками вiдповiдних пiдприємств, установ, органiзацiй, а в жилих примiщеннях - хворими на iнфекцiйнi хвороби, бактерiоносiями, членами їх сiмей тощо;

     заключнi дезiнфекцiйнi заходи - заходи, що проводяться в осередку iнфекцiйної хвороби пiсля видалення з нього джерела iнфекцiї. Заключнi дезiнфекцiйнi заходи проводяться органами державної санiтарно-епiдемiологiчної служби.

(абзац шостий статтi 33 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 16.10.2012р. N 5460-VI)

     Порядок проведення профiлактичних, поточних i заключних дезiнфекцiйних заходiв встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної полiтики у сферi охорони здоров'я, з урахуванням особливостей збудникiв iнфекцiйних хвороб, факторiв передачi iнфекцiї тощо.

     Стаття 34. Дезiнфекцiйнi засоби

     Хiмiчнi речовини, бiологiчнi чинники та засоби медичного призначення, що застосовуються для проведення дезiнфекцiйних заходiв, пiдлягають гiгiєнiчнiй регламентацiї та державнiй реєстрацiї в порядку, встановленому законодавством.

     Виробництво, зберiгання, транспортування, застосування та реалiзацiя дезiнфекцiйних засобiв здiйснюються з дотриманням вимог вiдповiдних нормативно-правових актiв.

     Застосування дезiнфекцiйних засобiв, не зареєстрованих у встановленому порядку в Українi, а також тих, у процесi виготовлення, транспортування чи зберiгання яких було порушено вимоги технологiчних регламентiв та iнших нормативно-правових актiв, забороняється.

Роздiл VII
ОБЛIК ТА РЕЄСТРАЦIЯ IНФЕКЦIЙНИХ ХВОРОБ. ЕПIДЕМIОЛОГIЧНЕ ОБСТЕЖЕННЯ

     Стаття 35. Облiк та реєстрацiя iнфекцiйних хвороб

     Облiк iнфекцiйних хвороб базується на системi обов'язкової реєстрацiї кожного їх випадку незалежно вiд мiсця i обставин виявлення та оперативного (екстреного) повiдомлення про нього закладiв охорони здоров'я визначених, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної полiтики у сферi охорони здоров'я для здiйснення протиепiдемiчних заходiв.

(частина перша статтi 35 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами України вiд 16.10.2012р. N 5460-VI, вiд 13.04.2020р. N 555-IX)

     Заклади та установи охорони здоров'я незалежно вiд форм власностi, суб'єкти пiдприємницької дiяльностi, що займаються медичною практикою, ведуть реєстрацiю та облiк iнфекцiйних хвороб i подають вiдповiднi статистичнi звiти. Перелiк iнфекцiйних хвороб, що пiдлягають реєстрацiї, порядок ведення їх облiку та звiтностi встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної полiтики у сферi охорони здоров'я.

(частина друга статтi 35 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 16.10.2012р. N 5460-VI)

     У рiшеннi про встановлення карантину можуть визначатися особливий порядок облiку, реєстрацiї та обмiну iнформацiєю про випадки захворювання на перiод карантину. Особи, виннi в неправомiрному розголошеннi такої iнформацiї, притягаються до вiдповiдальностi в порядку, встановленому законом.

(статтю 35 доповнено частиною третьою згiдно iз Законом України вiд 13.04.2020р. N 555-IX)

     Стаття 36. Порядок епiдемiологiчного обстеження (розслiдування) епiдемiй та спалахiв iнфекцiйних хвороб

     Усi епiдемiї та спалахи iнфекцiйних хвороб пiдлягають епiдемiологiчному обстеженню (розслiдуванню) з метою встановлення причин їх виникнення, факторiв передачi iнфекцiї, визначення меж осередкiв iнфекцiйних хвороб та масштабiв поширення епiдемiї чи спалаху iнфекцiйної хвороби, вжиття заходiв щодо їх локалiзацiї та лiквiдацiї, а також виявлення осiб, винних у виникненнi епiдемiї чи спалаху iнфекцiйної хвороби.

     Порядок проведення епiдемiологiчного обстеження (розслiдування) епiдемiй та спалахiв iнфекцiйних хвороб встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної полiтики у сферi охорони здоров'я.

     Стаття 37. Робота в осередках iнфекцiйних хвороб

     Обов'язковому епiдемiологiчному обстеженню пiдлягає кожен випадок (осередок) особливо небезпечних i небезпечних iнфекцiйних хвороб незалежно вiд мiсця виникнення. У дитячих закладах обов'язковому епiдемiологiчному обстеженню пiдлягає кожен випадок будь-якої iнфекцiйної хвороби.

     Межi осередкiв iнфекцiйних хвороб визначаються фахiвцями державної санiтарно-епiдемiологiчної служби на пiдставi результатiв їх епiдемiологiчного обстеження.

     Роботи в осередках особливо небезпечних i небезпечних iнфекцiйних хвороб (епiдемiологiчне обстеження, лiкувальнi, профiлактичнi та протиепiдемiчнi заходи, у тому числi дезiнфекцiйнi) належать до робiт з особливо шкiдливими та шкiдливими умовами працi. Перелiк посад медичних та iнших працiвникiв, якi безпосередньо зайнятi на роботах iз шкiдливими та особливо шкiдливими умовами працi в осередках iнфекцiйних хвороб, визначається Кабiнетом Мiнiстрiв України. На цих працiвникiв поширюються встановленi законодавством умови оплати працi, заходи соцiального захисту, пiльги та компенсацiї.

     Власники (керiвники) закладiв та установ охорони здоров'я згiдно iз законодавством забезпечують працiвникiв, якi виконують роботи в осередках особливо небезпечних i небезпечних iнфекцiйних хвороб, спецiальним одягом, взуттям i захисними засобами з урахуванням особливостей iнфекцiйної хвороби, факторiв передачi iнфекцiї та виконуваної роботи.

     Мiсцевi органи виконавчої влади, органи мiсцевого самоврядування, пiдприємства, установи, органiзацiї незалежно вiд форм власностi зобов'язанi всебiчно сприяти проведенню робiт в осередках iнфекцiйних хвороб, оперативно надавати працiвникам, якi їх виконують, достовiрну iнформацiю щодо епiдемiчної ситуацiї, а в необхiдних випадках забезпечувати їх транспортом, засобами зв'язку, примiщеннями для роботи та вiдпочинку, продуктами харчування, спецiальним одягом, взуттям, захисними засобами та засобами для санiтарної обробки тощо.

Роздiл VIII
ПРАВА, ОБОВ'ЯЗКИ, СОЦIАЛЬНИЙ ЗАХИСТ МЕДИЧНИХ ТА IНШИХ ПРАЦIВНИКIВ, ЗАЙНЯТИХ У СФЕРI ЗАХИСТУ НАСЕЛЕННЯ ВIД IНФЕКЦIЙНИХ ХВОРОБ. ВIДПОВIДАЛЬНIСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА ПРО ЗАХИСТ НАСЕЛЕННЯ ВIД IНФЕКЦIЙНИХ ХВОРОБ

     Стаття 38. Обов'язки посадових осiб закладiв охорони здоров'я i медичних працiвникiв у разi виявлення хворого на iнфекцiйну хворобу

     Посадовi особи закладiв охорони здоров'я незалежно вiд форм власностi та медичнi працiвники у разi виявлення хворого на iнфекцiйну хворобу зобов'язанi вжити заходiв для його тимчасової iзоляцiї, надати невiдкладну медичну допомогу, за необхiдностi органiзувати проведення поточних дезiнфекцiйних заходiв, термiново повiдомити вiдповiдний орган державної санiтарно-епiдемiологiчної служби та органiзувати госпiталiзацiю хворого до вiдповiдного закладу охорони здоров'я.

(частина перша статтi 38 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 16.10.2012р. N 5460-VI)

     Медичнi працiвники зобов'язанi надавати хворим на iнфекцiйнi хвороби i бактерiоносiям та (або) їх законним представникам iнформацiю про небезпеку зараження оточуючих i про вимоги санiтарно-протиепiдемiчних правил i норм, яких слiд дотримуватися з метою недопущення поширення захворювання. Хворi на особливо небезпечнi та небезпечнi iнфекцiйнi хвороби та бактерiоносiї збудникiв цих хвороб, крiм того, повиннi бути попередженi про вiдповiдальнiсть за недотримання санiтарно-протиепiдемiчних правил i норм та зараження iнших осiб, про що в медичнi документи цих хворих i бактерiоносiїв вноситься вiдповiдний запис, який пiдписують лiкуючий лiкар, хворий чи бактерiоносiй та (або) його законний представник.

     Стаття 39. Заходи правового i соцiального захисту медичних та iнших працiвникiв, зайнятих у сферi захисту населення вiд iнфекцiйних хвороб

     Захворювання на iнфекцiйнi хвороби медичних та iнших працiвникiв, що пов'язанi з виконанням професiйних обов'язкiв в умовах пiдвищеного ризику зараження збудниками iнфекцiйних хвороб (надання медичної допомоги хворим на iнфекцiйнi хвороби, роботи з живими збудниками та в осередках iнфекцiйних хвороб, дезiнфекцiйнi заходи тощо), належать до професiйних захворювань. Зазначенi працiвники державних i комунальних закладiв охорони здоров'я та державних наукових установ пiдлягають обов'язковому державному страхуванню на випадок захворювання на iнфекцiйну хворобу в порядку та на умовах, установлених Кабiнетом Мiнiстрiв України.

     Стаття 40. Оплата працi медичних та iнших працiвникiв, зайнятих у сферi захисту населення вiд iнфекцiйних хвороб

     Умови i розмiри оплати працi медичних та iнших працiвникiв, якi надають медичну допомогу хворим на iнфекцiйнi хвороби, працюють iз живими збудниками iнфекцiйних хвороб та в осередках iнфекцiйних хвороб, виконують iншi роботи, пов'язанi з високим ризиком зараження збудниками iнфекцiйних хвороб, встановлюються вiдповiдно до законодавства.

     За перiод роботи по лiквiдацiї епiдемiй i спалахiв iнфекцiйних хвороб, а також в осередках особливо небезпечних i небезпечних iнфекцiйних хвороб посадовi оклади медичним та iншим працiвникам встановлюються в порядку i розмiрах, визначених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної полiтики у сферi трудових вiдносин та соцiального захисту населення.

(частина друга статтi 40 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 16.10.2012р. N 5460-VI)

     Стаття 41. Вiдповiдальнiсть за порушення законодавства про захист населення вiд iнфекцiйних хвороб

     Особи, виннi в порушеннi законодавства про захист населення вiд iнфекцiйних хвороб, несуть вiдповiдальнiсть згiдно iз законами України.

Роздiл IX
МIЖНАРОДНЕ СПIВРОБIТНИЦТВО

     Стаття 42. Мiжнародне спiвробiтництво України у сферi захисту населення вiд iнфекцiйних хвороб

     Мiжнародне спiвробiтництво України у сферi захисту населення вiд iнфекцiйних хвороб здiйснюється шляхом укладання мiжнародних договорiв, участi в мiжнародних програмах i проектах, обмiну iнформацiєю та досвiдом роботи, розвитку торгiвлi медичними iмунобiологiчними препаратами та iншими лiкарськими засобами, надання взаємодопомоги тощо.

     Стаття 43. Мiжнароднi договори

     Якщо мiжнародним договором України, згода на обов'язковiсть якого надана Верховною Радою України, встановлено iншi норми, нiж тi, що передбаченi цим Законом, то застосовуються норми цього мiжнародного договору.

Роздiл X
ПРИКIНЦЕВI ПОЛОЖЕННЯ

     1. Цей Закон набирає чинностi з дня його опублiкування, крiм частини другої статтi 8 в частинi поставок медичних iмунобiологiчних препаратiв для проведення профiлактичних щеплень за рахунок коштiв Державного бюджету України та статтi 39, якi набирають чинностi з 1 сiчня 2001 року.

     2. До приведення законодавства України у вiдповiднiсть iз цим Законом закони та iншi нормативно-правовi акти застосовуються в частинi, що не суперечить цьому Закону.

     21. Тимчасово, на час дiї карантину, запровадженого у зв'язку з поширенням коронавiрусної хвороби (COVID-19), та/або запровадження надзвичайного стану у зв'язку iз запобiганням виникненню i поширенню коронавiрусної хвороби (COVID-19) та з метою забезпечення виробництва дезiнфекцiйних засобiв, дозволити:

     виробництво дезiнфекцiйних засобiв (код згiдно з УКТ ЗЕД 3808 94 90 00) без їх державної реєстрацiї у встановленому законодавством порядку, за умови вiдсутностi у такому дезiнфекцiйному засобi дiючих речовин, небезпечних для здоров'я людини;

     застосування дезiнфекцiйних засобiв (код згiдно з УКТ ЗЕД 3808 94 90 00), не зареєстрованих у встановленому законодавством порядку, за умови вiдсутностi у такому дезiнфекцiйному засобi дiючих речовин, небезпечних для здоров'я людини.

(роздiл X доповнено пунктом 21 згiдно iз Законом України вiд 30.03.2020р. N 540-IX)

     22. Тимчасово, на перiод здiйснення заходiв щодо запобiгання виникненню i поширенню коронавiрусної хвороби (COVID-19), передбачених карантином, встановленим Кабiнетом Мiнiстрiв України, громадяни України, якi повертаються до України з країн, де виявлено особливо небезпечнi iнфекцiйнi хвороби, зобов'язанi виконувати обмежувальнi протиепiдемiчнi заходи, встановленi уповноваженими органами, у тому числi щодо перебування в iзоляцiї на визначений цими органами термiн.

(роздiл X доповнено пунктом 22 згiдно iз Законом України вiд 30.03.2020р. N 540-IX)

     23. Тимчасово, на перiод здiйснення заходiв щодо запобiгання виникненню i поширенню коронавiрусної хвороби (COVID-19), передбачених карантином, встановленим Кабiнетом Мiнiстрiв України, з урахуванням епiдемiчної ситуацiї, можуть бути запровадженi обмежувальнi протиепiдемiчнi заходи щодо фiзичних осiб.

     За порушення встановлених обмежувальних протиепiдемiчних заходiв особи несуть вiдповiдальнiсть згiдно iз законом.

(роздiл X доповнено пунктом 23 згiдно iз Законом України вiд 30.03.2020р. N 540-IX)

     3. Кабiнету Мiнiстрiв України протягом шести мiсяцiв пiсля набрання чинностi цим Законом:

     подати на розгляд Верховної Ради України пропозицiї щодо приведення законiв України у вiдповiднiсть з цим Законом;

     привести у вiдповiднiсть з цим Законом свої нормативно-правовi акти;

     забезпечити прийняття вiдповiдно до компетенцiї нормативно-правових актiв, що випливають з цього Закону;

     забезпечити перегляд i скасування мiнiстерствами, iншими центральними органами виконавчої влади України їх нормативно-правових актiв, що суперечать цьому Закону.

Президент України Л.КУЧМА

м. Київ
6 квiтня 2000 року
N 1645-III

Copyright © 2021 НТФ «Інтес»
Всі права захищені.