ЗАКОН  УКРАЇНИ

Про дорожнiй рух

Iз змiнами i доповненнями, внесеними
Законами України
вiд 10 листопада 1994 року N 234/94-ВР,
вiд 24 березня 1999 року N 557-XIV,
вiд 7 лютого 2002 року N 3033-III,
вiд 7 лютого 2002 року N 3047-III,
вiд 15 травня 2003 року N 743-IV,
вiд 10 липня 2003 року N 1096-IV,
вiд 19 лютого 2004 року N 1528-IV,
вiд 1 липня 2004 року N 1961-IV,
вiд 16 грудня 2004 року N 2249-IV,
вiд 19 сiчня 2006 року N 3370-IV,
вiд 24 вересня 2008 року N 586-VI,
вiд 2 грудня 2010 року N 2756-VI,
вiд 17 березня 2011 року N 3163-VI,
вiд 5 липня 2011 року N 3565-VI,
вiд 9 грудня 2011 року N 4103-VI,
вiд 20 березня 2012 року N 4555-VI,
вiд 22 березня 2012 року N 4621-VI,
вiд 5 липня 2012 року N 5081-VI,
вiд 5 липня 2012 року N 5085-VI,
вiд 2 жовтня 2012 року N 5316-VI,
вiд 16 жовтня 2012 року N 5459-VI,
вiд 20 листопада 2012 року N 5502-VI,
вiд 13 березня 2014 року N 877-VII,
вiд 9 квiтня 2014 року N 1193-VII,
вiд 29 травня 2014 року N 1283-VII,
вiд 3 червня 2014 року N 1303-VII,
вiд 28 грудня 2014 року N 71-VIII,
вiд 2 березня 2015 року N 222-VIII,
вiд 14 липня 2015 року N 596-VIII,
вiд 14 липня 2015 року N 597-VIII,
вiд 23 грудня 2015 року N 901-VIII,
вiд 4 квiтня 2017 року N 1993-VIII,
вiд 23 травня 2017 року N 2059-VIII,
вiд 7 грудня 2017 року N 2234-VIII,
вiд 21 грудня 2017 року N 2262-VIII,
вiд 3 липня 2018 року N 2475-VIII,
вiд 3 липня 2018 року N 2478-VIII,
вiд 2 жовтня 2018 року N 2581-VIII,
вiд 8 листопада 2018 року N 2612-VIII,
вiд 11 липня 2019 року N 2754-VIII,
вiд 20 вересня 2019 року N 124-IX,
вiд 17 жовтня 2019 року N 200-IX,
вiд 3 грудня 2019 року N 309-IX

(Змiни, передбаченi Законом України вiд 16 сiчня 2014 року N 723-VII, внесенi не будуть у зв'язку з втратою чинностi Законом України вiд 16 сiчня 2014 року N 723-VII згiдно iз Законом України вiд 28 сiчня 2014 року N 732-VII)

(У текстi Закону слова "дорожньо-транспортна подiя" в усiх вiдмiнках i числах замiнено словами "дорожньо-транспортна пригода" у вiдповiдному вiдмiнку i числi згiдно iз Законом України вiд 24 вересня 2008 року N 586-VI)

(У текстi Закону слова "уповноважений орган Мiнiстерства аграрної полiтики України" в усiх вiдмiнках замiнено словами "центральний орган виконавчої влади з питань нагляду (контролю) в агропромисловому комплексi" у вiдповiдному вiдмiнку згiдно iз Законом України вiд 5 липня 2011 року N 3565-VI)

(У текстi Закону слова "центральнi органи державної виконавчої влади", "центральнi органи державної виконавчої влади України", "пiдроздiли Державтоiнспекцiї Мiнiстерства внутрiшнiх справ України", "Державтоiнспекцiя Мiнiстерства внутрiшнiх справ України", "центральний орган виконавчої влади з питань нагляду (контролю) в агропромисловому комплексi", "Мiнiстерство охорони здоров'я України" в усiх вiдмiнках та числах замiнено вiдповiдно словами "центральнi органи виконавчої влади", "вiдповiднi пiдроздiли Мiнiстерства внутрiшнiх справ України, що забезпечують безпеку дорожнього руху", "Мiнiстерство внутрiшнiх справ України", "центральний орган виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi нагляду (контролю) в агропромисловому комплексi", "центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної полiтики у сферi охорони здоров'я" у вiдповiдному вiдмiнку та числi згiдно iз Законом України вiд 16 жовтня 2012 року N 5459-VI)

(У текстi Закону слова "спецiально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань автомобiльного транспорту" в усiх вiдмiнках замiнено словами "центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi транспорту" у вiдповiдному вiдмiнку згiдно iз Законом України вiд 20 листопада 2012 року N 5502-VI)

(У текстi Закону слова "нормативнi акти" в усiх вiдмiнках замiнено словами "нормативно-правовi акти" у вiдповiдному вiдмiнку, а слова "i стандарти" в усiх вiдмiнках виключено згiдно iз Законом України вiд 20 вересня 2019 року N 124-IX)

     Цей Закон визначає правовi та соцiальнi основи дорожнього руху з метою захисту життя та здоров'я громадян, створення безпечних i комфортних умов для учасникiв руху та охорони навколишнього природного середовища.

Роздiл I
ЗАГАЛЬНI ПОЛОЖЕННЯ

     Стаття 1. Завдання Закону України "Про дорожнiй рух"

     Закон регулює суспiльнi вiдносини у сферi дорожнього руху та його безпеки, визначає права, обов'язки i вiдповiдальнiсть суб'єктiв - учасникiв дорожнього руху, мiнiстерств, iнших центральних органiв виконавчої влади, об'єднань, пiдприємств, установ i органiзацiй незалежно вiд форм власностi та господарювання (далi - мiнiстерств, iнших центральних органiв виконавчої влади та об'єднань).

     Стаття 2. Законодавство про дорожнiй рух

     Законодавство про дорожнiй рух складається з цього Закону та актiв законодавства України, що видаються вiдповiдно до нього.

     Стаття 3. Державне управлiння у сферi дорожнього руху

     Державне управлiння у сферi дорожнього руху та його безпеки здiйснюється Кабiнетом Мiнiстрiв України, спецiально уповноваженими на це центральними органами виконавчої влади, органами виконавчої влади в Автономнiй Республiцi Крим, мiсцевими органами виконавчої влади, органами мiсцевого самоврядування.

     Частину другу статтi 3 виключено

(частина друга статтi 3 у редакцiї Закону України вiд 16.10.2012р. N 5459-VI, виключено згiдно iз Законом України вiд 23.12.2015р. N 901-VIII)
(стаття 3 у редакцiї Закону України вiд 24.09.2008р. N 586-VI)

Роздiл II
КОМПЕТЕНЦIЯ КАБIНЕТУ МIНIСТРIВ УКРАЇНИ, ОРГАНIВ ВЛАДИ АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛIКИ КРИМ, МIСЦЕВИХ ДЕРЖАВНИХ АДМIНIСТРАЦIЙ, ОРГАНIВ МIСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ, МIНIСТЕРСТВ, IНШИХ ЦЕНТРАЛЬНИХ ОРГАНIВ ВИКОНАВЧОЇ ВЛАДИ ТА ОБ'ЄДНАНЬ ГРОМАДЯН

     Стаття 4. Компетенцiя Кабiнету Мiнiстрiв України у сферi дорожнього руху

     До компетенцiї Кабiнету Мiнiстрiв України у сферi дорожнього руху належить:

     пiдготовка проектiв законiв, нормативно-правових актiв з питань дорожнього руху та його безпеки, а також вiдповiдальностi за їх порушення на територiї України;

     абзац третiй статтi 4 виключено

(згiдно iз Законом України вiд 16.10.2012р. N 5459-VI)

     абзац четвертий статтi 4 виключено

(згiдно iз Законом України вiд 16.10.2012р. N 5459-VI)

     розробка i затвердження державних програм розвитку дорожнього руху та його безпеки на автомобiльних дорогах, вулицях i залiзничних переїздах, вимог екологiчної безпеки, а також програм координацiї використання всiх видiв транспорту загального користування (автомобiльний, залiзничний, повiтряний, водний);

     фiнансування, керiвництво i контроль за виконанням державних програм розвитку дорожнього руху та його безпеки;

     координацiя дiяльностi мiнiстерств, iнших центральних органiв виконавчої влади, об'єднань та мiсцевого самоврядування у сферi дорожнього руху, а також вимог екологiчної безпеки;

     контроль за виконанням законодавства про дорожнiй рух;

     визначення єдиного порядку органiзацiї дорожнього руху та його безпеки;

     встановлення єдиних вимог щодо проектування, будiвництва, реконструкцiї, ремонту, утримання та охорони автомобiльних дорiг, вулиць i залiзничних переїздiв, затвердження програм їх будiвництва;

     встановлення єдиних вимог щодо конструкцiї та технiчного стану транспортних засобiв, що експлуатуються в Українi;

     визначення порядку видачi сертифiкатiв на здiйснення дiяльностi, пов'язаної з виготовленням, ремонтом i експлуатацiєю транспортних засобiв, перевезеннями вантажiв i пасажирiв, пiдготовкою водiїв, будiвництвом, реконструкцiєю, ремонтом i утриманням автомобiльних дорiг, вулиць i залiзничних переїздiв, iншими видами дiяльностi, що впливають на безпеку руху;

(абзац дванадцятий статтi 4 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 02.03.2015р. N 222-VIII)

     визначення порядку здiйснення державної реєстрацiї (перереєстрацiї), зняття з облiку транспортних засобiв, проведення їх обов'язкового технiчного контролю та визначення обсягiв перевiрки технiчного стану транспортних засобiв, визначення перелiку обладнання, необхiдного для одержання суб'єктами господарювання права на здiйснення обов'язкового технiчного контролю транспортних засобiв, призначених для експлуатацiї на вулично-дорожнiй мережi загального користування та зареєстрованих територiальними органами Мiнiстерства внутрiшнiх справ України (далi - суб'єкти проведення обов'язкового технiчного контролю), а також перелiку документiв, що подаються для одержання такого права та iншi повноваження, визначенi цим Законом;

(статтю 4 доповнено абзацом тринадцятим згiдно iз Законом України вiд 24.09.2008р. N 586-VI, абзац тринадцятий статтi 4 у редакцiї Закону України вiд 05.07.2011р. N 3565-VI, iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 23.12.2015р. N 901-VIII)

     визначення порядку оформлення i видачi погоджень та дозволiв, надання iнших послуг, пов'язаних iз забезпеченням безпеки дорожнього руху, а також визначення розмiру плати за оформлення i видачу таких погоджень та дозволiв, надання вiдповiдних послуг;

(статтю 4 доповнено абзацом чотирнадцятим згiдно iз Законом України вiд 24.09.2008р. N 586-VI)

встановлення правил приймання iспитiв iз знань Правил дорожнього руху i навичок керування транспортними засобами;

(статтю 4 доповнено абзацом п'ятнадцятим згiдно iз Законом України вiд 24.09.2008р. N 586-VI)

встановлення єдиних вимог i затвердження типових навчальних програм для учасникiв дорожнього руху, формування належної дорожньої культури та органiзацiя навчання рiзних груп населення правил дорожнього руху;

(статтю 4 доповнено абзацом шiстнадцятим згiдно iз Законом України вiд 24.09.2008р. N 586-VI)

     визначення порядку функцiонування системи фiксацiї правопорушень у сферi забезпечення безпеки дорожнього руху в автоматичному режимi;

(статтю 4 доповнено абзацом сiмнадцятим згiдно iз Законом України вiд 23.12.2015р. N 901-VIII)

     затвердження методики визначення економiчних втрат у зв'язку iз загибеллю або пораненням (травмуванням) людей внаслiдок дорожньо-транспортних пригод.

(статтю 4 доповнено новим абзацом вiсiмнадцятим згiдно iз Законом України вiд 17.10.2019р. N 200-IX, у зв'язку з цим абзац вiсiмнадцятий вважати абзацом дев'ятнадцятим)

     Джерелами фiнансування системи фiксацiї правопорушень у сферi забезпечення безпеки дорожнього руху в автоматичному режимi можуть бути кошти державного та мiсцевих бюджетiв, видiленi в порядку та обсягах, передбачених законодавством, кошти приватних iнвесторiв, у тому числi залученi за моделлю державно-приватного партнерства, залученi кошти, включаючи кредити банкiв та iнших фiнансово-кредитних установ, кошти з iнших джерел, не заборонених законодавством.

(статтю 4 доповнено абзацом дев'ятнадцятим згiдно iз Законом України вiд 23.12.2015р. N 901-VIII)

     Стаття 5. Компетенцiя органiв влади Автономної Республiки Крим, обласних, Київської та Севастопольської мiських рад, обласних, Київської та Севастопольської державних адмiнiстрацiй

(назва статтi 5 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 16.10.2012р. N 5459-VI)

     До компетенцiї органiв влади Автономної Республiки Крим, обласних, Київської та Севастопольської мiських рад, обласних, Київської та Севастопольської державних адмiнiстрацiй у сферi дорожнього руху належить:

(абзац перший статтi 5 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 16.10.2012р. N 5459-VI)

     прийняття нормативно-правових актiв з питань дорожнього руху та його безпеки, за винятком тих, що належать до компетенцiї Верховної Ради України, Кабiнету Мiнiстрiв України;

     затвердження регiональних програм розвитку дорожнього руху та його безпеки;

     державний нагляд та контроль за дотриманням законодавства про дорожнiй рух та його безпеку, за дiяльнiстю пiдприємств, установ, органiзацiй незалежно вiд форм власностi та господарювання щодо планування та виконання заходiв з безпеки дорожнього руху, вимог екологiчної безпеки;

     формування фондiв для фiнансування державних програм i окремих заходiв, спрямованих на розвиток дорожнього руху та його безпеки;

     забезпечення розвитку мережi мiсцевих автомобiльних дорiг, вулиць та залiзничних переїздiв, їх утримання та охорони;

     керiвництво дiяльнiстю по органiзацiї дорожнього руху;

     органiзацiя навчання населення Правил дорожнього руху, проведення виховних заходiв серед рiзних соцiально-вiкових груп населення щодо його безпеки;

     органiзацiя пiдготовки та пiдвищення квалiфiкацiї водiїв транспортних засобiв i розвиток мережi вiдповiдних навчальних закладiв;

     органiзацiя та здiйснення заходiв для своєчасного забезпечення потерпiлих внаслiдок дорожньо-транспортних пригод екстреною медичною допомогою безпосередньо на мiсцi подiї та їх транспортування для надання подальшої медичної допомоги до вiдповiдних закладiв охорони здоров'я;

     створення умов для виконання бригадами екстреної (швидкої) медичної допомоги встановленого Кабiнетом Мiнiстрiв України нормативу прибуття бригад екстреної (швидкої) медичної допомоги до пацiєнта;

(абзац десятий статтi 5 замiнено двома абзацами згiдно iз Законом України вiд 05.07.2012р. N 5081-VI, у зв'язку з цим абзаци одинадцятий - п'ятнадцятий вважати вiдповiдно абзацами дванадцятим - шiстнадцятим)

     органiзацiя та фiнансування заходiв, пов'язаних iз профiлактикою дитячого дорожньо-транспортного травматизму;

     керiвництво роботою по пропагандi безпеки дорожнього руху, вимог екологiчної безпеки;

     контроль за справлянням державних i мiсцевих податкiв, зборiв та iнших обов'язкових платежiв у сферi дорожнього руху;

     органiзацiя забезпечення iндивiдуальних власникiв транспортних засобiв платними стоянками та колективними гаражами;

     вирiшення iнших питань дорожнього руху.

     Стаття 6. Компетенцiя мiських рад та їх виконавчих органiв, районних рад та районних державних адмiнiстрацiй

(назва статтi 6 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 16.10.2012р. N 5459-VI)

     До компетенцiї мiських рад та їх виконавчих органiв, районних рад та районних державних адмiнiстрацiй у сферi дорожнього руху належить:

(абзац перший частини першої статтi 6 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 16.10.2012р. N 5459-VI)

     виконання вимог законодавства та рiшень органiв виконавчої влади про дорожнiй рух i його безпеку;

(абзац другий частини першої статтi 6 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 16.10.2012р. N 5459-VI)

     абзац третiй частини першої статтi 6 виключено

(згiдно iз Законом України вiд 16.10.2012р. N 5459-VI)

     розробка, затвердження та реалiзацiя мiських i районних програм розвитку дорожнього руху та його безпеки;

     формування мiських i районних фондiв, у тому числi позабюджетних, для фiнансування програм i окремих заходiв, спрямованих на розвиток дорожнього руху та його безпеки;

     контроль за органiзацiєю навчання рiзних соцiально-вiкових груп населення Правил дорожнього руху, планування заходiв, пов'язаних iз профiлактикою його безпеки, та контроль за їх виконанням;

     контроль за пiдготовкою i пiдвищенням квалiфiкацiї водiїв, технiчним обслуговуванням i ремонтом транспортних засобiв, забезпеченням розвитку сфери цих послуг;

     органiзацiя дорожнього руху на територiї мiста i району згiдно з вiдповiдними генеральними планами, проектами детального планування та забудови населених пунктiв, автоматизованих систем керування дорожнiм рухом, комплексних транспортних схем i схем органiзацiї дорожнього руху та з екологiчно безпечними умовами;

     здiйснення та фiнансування заходiв, пов'язаних iз профiлактикою дитячого дорожньо-транспортного травматизму;

     проведення роботи по пропагандi безпеки дорожнього руху;

     органiзацiя будiвництва, реконструкцiї, ремонту та утримання автомобiльних дорiг, вулиць, залiзничних переїздiв;

     встановлення порядку i здiйснення заходiв щодо забезпечення охорони транспортних засобiв на платних стоянках та в колективних гаражах;

     прийняття рiшень про розмiщення, обладнання та функцiонування майданчикiв для паркування транспортних засобiв та стоянок таксi на вулицях i дорогах населених пунктiв, здiйснення контролю за дотриманням визначених правилами паркування транспортних засобiв вимог щодо розмiщення, обладнання та функцiонування майданчикiв для паркування;

(частину першу статтi 6 доповнено новим абзацом тринадцятим згiдно iз Законом України вiд 29.05.2014р. N 1283-VII, у зв'язку з цим абзаци тринадцятий - сiмнадцятий вважати вiдповiдно абзацами чотирнадцятим - вiсiмнадцятим)

     керiвництво та контроль за дiяльнiстю пiдприємств, установ i органiзацiй незалежно вiд форм власностi та господарювання за виконанням вимог законодавства, рiшень органiв державної виконавчої влади про дорожнiй рух i його безпеку;

     контроль за виявленням дорожньо-транспортних пригод та впровадженням заходiв у мiсцях їх концентрацiї, на аварiйно-небезпечних дiлянках вулиць, дорiг та залiзничних переїздах;

     органiзацiя системи заходiв щодо медичного забезпечення безпеки дорожнього руху та контроль за їх реалiзацiєю;

     накладання у межах своєї компетенцiї адмiнiстративних стягнень за порушення законодавства у сферi дорожнього руху та його безпеки;

     керiвництво роботою по справлянню податкiв, зборiв та iнших обов'язкових платежiв у сферi дорожнього руху.

     До компетенцiї мiських рад та їх виконавчих органiв у сферi дорожнього руху також належить:

     затвердження вимог до облаштування майданчикiв для паркування транспортних засобiв з урахуванням норм, нормативiв, стандартiв у сферi благоустрою населених пунктiв, державних будiвельних норм, технiчних умов, Правил дорожнього руху та iнших нормативних документiв;

     впровадження в межах вiдповiдного населеного пункту автоматизованої системи контролю оплати вартостi послуг з паркування, затвердження технiчних вимог та завдання до цiєї системи;

     уповноваження iнспекторiв з паркування здiйснювати у випадках, визначених законом, розгляд справ про адмiнiстративнi правопорушення та проводити тимчасове затримання транспортних засобiв;

     визначення шляхiв стимулювання користування електромобiлями та iншими екологiчними видами транспорту.

(статтю 6 доповнено новою частиною другою згiдно iз Законом України вiд 21.12.2017р. N 2262-VIII, у зв'язку з цим частину другу вважати частиною третьою)

     Органи, визначенi частиною першою цiєї статтi, мають право розглядати i вирiшувати iншi питання, якi вiдповiдно до чинного законодавства належать до їх вiдання.

(частина третя статтi 6 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 16.10.2012р. N 5459-VI)

     Стаття 7. Компетенцiя сiльських, селищних рад, їх виконавчих органiв

(назва статтi 7 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 16.10.2012р. N 5459-VI)

     До компетенцiї сiльських, селищних рад, їх виконавчих органiв у сферi дорожнього руху належить:

(абзац перший статтi 7 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 16.10.2012р. N 5459-VI)

     забезпечення виконання вимог законодавства та рiшень центральних органiв виконавчої влади з питань дорожнього руху i його безпеки;

     розробка, затвердження та виконання мiсцевих програм безпеки дорожнього руху;

     створення позабюджетних фондiв для додаткового фiнансування заходiв щодо безпеки дорожнього руху;

     органiзацiя та контроль за дiяльнiстю пiдприємств з питань дорожнього руху i його безпеки;

     сприяння створенню на територiї вiдповiдного населеного пункту пiдприємств i органiзацiй для надання платних послуг, пов'язаних з пiдготовкою та пiдвищенням квалiфiкацiї водiїв, технiчним обслуговуванням i ремонтом транспортних засобiв;

(абзац шостий статтi 7 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 16.10.2012р. N 5459-VI)

     сприяння дiяльностi по утриманню у безпечному для дорожнього руху станi автомобiльних дорiг, вулиць, залiзничних переїздiв та їх облаштуванню об'єктами сервiсу;

     сприяння органiзацiї та здiйсненню медичної допомоги потерпiлим у дорожньо-транспортних пригодах та iнших заходiв щодо медичного забезпечення безпеки дорожнього руху;

     прийняття рiшень про розмiщення, обладнання та функцiонування майданчикiв для паркування транспортних засобiв та стоянок таксi на вулицях i дорогах населених пунктiв, здiйснення контролю за дотриманням визначених правилами паркування транспортних засобiв вимог щодо розмiщення, обладнання та функцiонування майданчикiв для паркування;

(статтю 7 доповнено новим абзацом восьмим згiдно iз Законом України вiд 29.05.2014р. N 1283-VII, у зв'язку з цим абзаци восьмий - одинадцятий вважати вiдповiдно абзацами дев'ятим - дванадцятим)

     затвердження вимог до облаштування майданчикiв для паркування транспортних засобiв з урахуванням норм, нормативiв, стандартiв у сферi благоустрою населених пунктiв, державних будiвельних норм, технiчних умов, Правил дорожнього руху та iнших нормативних документiв;

(статтю 7 доповнено новим абзацом дев'ятим згiдно iз Законом України вiд 21.12.2017р. N 2262-VIII)

     впровадження в межах вiдповiдного населеного пункту автоматизованої системи контролю оплати вартостi послуг з паркування, затвердження технiчних вимог та завдання до цiєї системи;

(статтю 7 доповнено новим абзацом десятим згiдно iз Законом України вiд 21.12.2017р. N 2262-VIII)

     уповноваження iнспекторiв з паркування здiйснювати у випадках, визначених законом, розгляд справ про адмiнiстративнi правопорушення та проводити тимчасове затримання транспортних засобiв;

(статтю 7 доповнено новим абзацом одинадцятим згiдно iз Законом України вiд 21.12.2017р. N 2262-VIII)

     визначення шляхiв стимулювання користування транспортними засобами, оснащеними електричними двигунами (одним чи декiлькома), та iншими екологiчними видами транспорту;

(статтю 7 доповнено новим абзацом дванадцятим згiдно iз Законом України вiд 21.12.2017р. N 2262-VIII, у зв'язку з цим абзаци дев'ятий - дванадцятий вважати вiдповiдно абзацами тринадцятим - шiстнадцятим, абзац дванадцятий статтi 7 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 11.07.2019р. N 2754-VIII)

     проведення серед рiзних соцiально-вiкових груп населення профiлактичних заходiв щодо безпеки дорожнього руху;

     навчання населення Правил дорожнього руху;

     здiйснення заходiв щодо профiлактики дитячого дорожньо-транспортного травматизму.

     Стаття 8. Виключена

(згiдно iз Законом України вiд 16.10.2012р. N 5459-VI)

     Стаття 9. Компетенцiя власникiв автомобiльних дорiг, вулиць та залiзничних переїздiв

     До компетенцiї власникiв автомобiльних дорiг, вулиць та залiзничних переїздiв або уповноважених ними органiв у сферi дорожнього руху належить:

     розробка програм та здiйснення заходiв щодо розвитку, удосконалення, ремонту та утримання у безпечному для дорожнього руху станi дорiг, вулиць та залiзничних переїздiв, зон вiдчуження;

     визначення структур управлiння, проектування, будiвництва та утримання дорiг, вулиць та залiзничних переїздiв;

     участь у розробцi положень про спецiальнi структури управлiння дорожнiм рухом;

     компенсацiя витрат власникам транспортних засобiв, якщо дорожньо-транспортнi пригоди сталися з причин незадовiльного експлуатацiйного утримання автомобiльних дорiг, вулиць та залiзничних переїздiв, за рiшеннями судових органiв;

     забезпечення безпечних, економiчних та комфортних умов дорожнього руху;

     органiзацiя i здiйснення заходiв, спрямованих на захист навколишнього природного середовища;

     забезпечення учасникiв дорожнього руху iнформацiєю з питань стану аварiйностi та дорожнього покриття, гiдрометеорологiчних та iнших умов;

     вирiшення питань експлуатацiї автомобiльних дорiг, вулиць та залiзничних переїздiв у надзвичайних ситуацiях;

     передача права на експлуатацiйне утримання дорiг, вулиць та залiзничних переїздiв iншим юридичним особам;

     визначення нормативiв та видiлення необхiдних коштiв на будiвництво, реконструкцiю, ремонт та утримання автомобiльних дорiг, вулиць та залiзничних переїздiв;

     передача права на будiвництво комунальних та iнших споруд, прокладання комунiкацiй, на захиснi роботи i споруди, сервiснi споруди та обладнання вiдповiдно до чинного законодавства;

     проведення робiт по створенню i утриманню придорожнiх зелених насаджень та iнше;

     термiнове усунення пошкоджень на автомобiльних дорогах, вулицях та залiзничних переїздах;

     влаштування мiсць для зупинок транспортних засобiв, стоянок i вiдпочинку учасникiв дорожнього руху та створення iнших об'єктiв дорожнього сервiсу;

     розробка та облаштування автомобiльних дорiг, вулиць та залiзничних переїздiв системами термiнового зв'язку для виклику Нацiональної полiцiї, екстреної медичної допомоги та технiчної допомоги;

(абзац шiстнадцятий статтi 9 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами України вiд 24.09.2008р. N 586-VI, вiд 05.07.2012р. N 5081-VI, вiд 23.12.2015р. N 901-VIII)

     обладнання дорiг, вулиць та залiзничних переїздiв технiчними засобами регулювання дорожнього руху та їх утримання;

     проведення лiнiйного аналiзу аварiйностi на пiдвiдомчих автомобiльних дорогах, вулицях та залiзничних переїздах;

     виявлення аварiйно-небезпечних дiлянок та мiсць концентрацiї дорожньо-транспортних пригод у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi дорожнього господарства;

(абзац дев'ятнадцятий статтi 9 у редакцiї Закону України вiд 17.10.2019р. N 200-IX)

     впровадження на аварiйно-небезпечних дiлянках та мiсцях концентрацiї дорожньо-транспортних пригод заходiв щодо удосконалення органiзацiї дорожнього руху;

(статтю 9 доповнено новим абзацом двадцятим згiдно iз Законом України вiд 17.10.2019р. N 200-IX, у зв'язку з цим абзаци двадцятий - двадцять четвертий вважати вiдповiдно абзацами двадцять першим - двадцять п'ятим)

     абзац двадцятий статтi 9 виключено

(згiдно iз Законом України вiд 09.04.2014р. N 1193-VII)

     забезпечення роботи спецiалiзованих служб по здiйсненню заходiв щодо органiзацiї дорожнього руху;

     своєчасне виявлення перешкод дорожньому руху та їх усунення, а у разi неможливостi - невiдкладне позначення дорожнiми знаками, огороджувальними i направляючими засобами;

     органiзацiя виконання встановлених вимог щодо забезпечення безпеки дорожнього руху;

     вирiшення iнших питань дорожнього руху згiдно з чинним законодавством.

     Стаття 10. Компетенцiя власникiв транспортних засобiв

     До компетенцiї власникiв транспортних засобiв належить:

     здiйснення заходiв щодо розвитку, експлуатацiї та утримання у справному технiчному станi транспортних засобiв;

(абзац другий статтi 10 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 05.07.2011р. N 3565-VI)

     розвиток мережi навчальних закладiв по пiдготовцi та пiдвищенню квалiфiкацiї водiїв транспортних засобiв;

     органiзацiя та здiйснення заходiв щодо медичного забезпечення безпеки дорожнього руху;

     органiзацiя та здiйснення заходiв щодо захисту навколишнього природного середовища вiд шкiдливого впливу транспорту;

     органiзацiя та фiнансування заходiв, пов'язаних iз профiлактикою дорожньо-транспортного травматизму;

     вирiшення питань експлуатацiї транспорту у надзвичайних ситуацiях;

     створення за наявностi бiльше п'ятнадцяти одиниць транспортних засобiв, що дислокуються в одному населеному пунктi, автотранспортного пiдприємства з вiдокремленою територiєю та комплексом вiдповiдних умов, iз введенням посад фахiвцiв з безпеки дорожнього руху, вiдповiдальних за зберiгання, технiчне обслуговування та експлуатацiю транспортних засобiв;

(статтю 10 доповнено абзацом восьмим згiдно iз Законом України вiд 24.09.2008р. N 586-VI)

     здiйснення облiку осiб, якi допускаються до керування транспортним засобом.

(статтю 10 доповнено абзацом дев'ятим згiдно iз Законом України вiд 14.07.2015р. N 596-VIII)

     Стаття 11. Участь мiнiстерств, iнших центральних органiв виконавчої влади та об'єднань у забезпеченнi безпеки дорожнього руху

     Мiнiстерства, iншi центральнi органи виконавчої влади та об'єднання у межах своєї компетенцiї забезпечують безпеку дорожнього руху, несуть вiдповiдальнiсть за виконання державних i галузевих програм у сферi дорожнього руху, видають нормативно-правовi акти про дорожнiй рух, що не суперечать законодавству про дорожнiй рух, сприяють пiдприємствам, установам та органiзацiям, що входять до їх складу, у здiйсненнi заходiв, спрямованих на забезпечення безпеки дорожнього руху.

     Частину другу статтi 11 виключено

(згiдно iз Законом України вiд 16.10.2012р. N 5459-VI)

     У мiнiстерствах, iнших центральних органах виконавчої влади та об'єднаннях, пiдприємствах та органiзацiях, що мають транспортнi засоби, при чисельностi зайнятих експлуатацiєю транспортних засобiв понад 50 чоловiк, вводиться посада фахiвця з безпеки дорожнього руху, а понад 500 чоловiк - створюється служба безпеки дорожнього руху. Положення про цю службу затверджує Кабiнет Мiнiстрiв України.

     Стаття 12. Участь пiдприємств, установ, органiзацiй у забезпеченнi безпеки дорожнього руху, обов'язки посадових осiб у цiй сферi

     1. Пiдприємства, установи та органiзацiї незалежно вiд форм власностi та господарювання розробляють i здiйснюють заходи для забезпечення безпеки дорожнього руху, проводять у трудових колективах профiлактичну роботу по дотриманню вимог законодавства про дорожнiй рух, за згодою з первинними профспiлковими органiзацiями включають до колективних договорiв вимоги щодо форм впливу на членiв трудового колективу у разi порушення ними обов'язкiв учасникiв дорожнього руху, встановлених чинним законодавством про дорожнiй рух.

(частина перша статтi 12 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 10.07.2003р. N 1096-IV)

     2. Посадовi особи, якi вiдповiдають за експлуатацiю i технiчний стан транспортних засобiв, зобов'язанi:

     забезпечувати добiр, пiдвищення квалiфiкацiї та професiйного рiвня водiїв, здiйснювати контроль за станом їх здоров'я i дотриманням режиму працi та вiдпочинку;

     забезпечувати належний технiчний стан транспортних засобiв та дотримання екологiчних вимог їх експлуатацiї;

     не випускати на лiнiю транспортнi засоби, технiчний стан яких не вiдповiдає нормативам з безпеки дорожнього руху та вимогам правил дорожнього руху, а також якщо вони не зареєстрованi у встановленому порядку, переобладнанi з порушенням вимог законодавства або не пройшли обов'язкового технiчного контролю.

(абзац четвертий частини другої статтi 12 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами України вiд 24.09.2008р. N 586-VI, вiд 20.09.2019р. N 124-IX)

     не випускати на лiнiю транспортнi засоби, технiчний стан яких не вiдповiдає вимогам державних стандартiв, правил дорожнього руху, а також якщо вони не зареєстрованi у встановленому порядку, переобладнанi з порушенням вимог законодавства або не пройшли обов'язкового технiчного контролю.

(абзац п'ятий частини другої статтi 12 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 05.07.2011р. N 3565-VI)

     3. Посадовi особи, якi вiдповiдають за будiвництво, реконструкцiю, ремонт, експлуатацiю та облаштування автомобiльних дорiг, вулиць та залiзничних переїздiв, мостiв, шляхопроводiв, iнших споруд, зобов'язанi:

     забезпечувати утримання їх у станi, що вiдповiдає встановленим вимогам щодо забезпечення безпеки дорожнього руху;

     при виникненнi умов, що створюють загрозу безпецi дорожнього руху, здiйснювати заходи для своєчасної заборони або обмеження руху, а також вiдновлення безпечних умов для руху;

     впроваджувати у повному обсязi заходи щодо безпеки дорожнього руху при здiйсненнi будiвництва, реконструкцiї та ремонту дорiг, вулиць та залiзничних переїздiв;

     позначати мiсця виконання робiт, мiсця, де залишено на дорозi, вулицi, залiзничному переїздi машини i механiзми, будiвельнi матерiали тощо, вiдповiдними дорожнiми знаками, огороджувальними i направляючими засобами, а в темний час доби i при туманi - сигнальними вогнями, передбаченими дiючими нормами;

     по закiнченнi робiт на дорозi, вулицi, залiзничному переїздi негайно привести їх у стан, що забезпечує безперешкодний i безпечний рух транспортних засобiв i пiшоходiв, та впорядкувати зони вiдчуження;

     у разi забруднення проїзної частини дорiг, вулиць, залiзничних переїздiв невiдкладно здiйснювати заходи для їх очищення i своєчасного попередження учасникiв дорожнього руху про загрозу безпецi руху, що виникла;

     обладнувати їх технiчними засобами регулювання дорожнього руху;

     виявляти аварiйно-небезпечнi дiлянки та мiсця концентрацiї дорожньо-транспортних пригод та забезпечувати здiйснення у таких мiсцях вiдповiдних заходiв щодо удосконалення умов та органiзацiї дорожнього руху для забезпечення його безпеки;

     своєчасно виявляти перешкоди дорожньому руху та забезпечувати їх усунення, а у разi неможливостi - невiдкладно позначати дорожнiми знаками, огороджувальними i направляючими засобами;

     щомiсяця проводити лiнiйний аналiз аварiйностi.

     4. Особи, якi вiдповiдають за експлуатацiю пiд'їзних i грунтових дорiг, а також власники транспортних засобiв зобов'язанi виключати можливiсть виносу транспортними засобами землi, камiння або iнших матерiалiв на автомобiльнi дороги, вулицi, залiзничнi переїзди.

     Стаття 13. Участь об'єднань громадян i громадян у здiйсненнi заходiв щодо безпеки дорожнього руху

     Об'єднання громадян i громадяни мають сприяти державним органам у здiйсненнi заходiв щодо безпеки дорожнього руху.

     Частину другу статтi 13 виключено

(згiдно iз Законом України вiд 24.09.2008р. N 586-VI)

     Мiнiстерства, iншi центральнi органи виконавчої влади та об'єднання зобов'язанi враховувати пропозицiї об'єднань громадян i громадян з питань безпеки дорожнього руху.

     Держава забезпечує проведення пiльгової податкової полiтики щодо об'єднань громадян, головною метою яких є проведення заходiв з безпеки дорожнього руху.

Роздiл III
ПРАВА ТА ОБОВ'ЯЗКИ УЧАСНИКIВ ДОРОЖНЬОГО РУХУ

     Стаття 14. Учасники дорожнього руху

     Учасниками дорожнього руху є особи, якi використовують автомобiльнi дороги, вулицi, залiзничнi переїзди або iншi мiсця, призначенi для пересування людей та перевезення вантажiв за допомогою транспортних засобiв.

     До учасникiв дорожнього руху належать водiї та пасажири транспортних засобiв, пiшоходи, особи, якi рухаються в крiслах колiсних, велосипедисти, погоничi тварин.

(частина друга статтi 14 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 03.12.2019р. N 309-IX)

     Учасники дорожнього руху мають право на:

     безпечнi умови дорожнього руху, на вiдшкодування збиткiв, завданих внаслiдок невiдповiдностi стану автомобiльних дорiг, вулиць, залiзничних переїздiв вимогам безпеки руху;

     вивчення норм i правил дорожнього руху;

     своєчасне забезпечення екстреною медичною допомогою;

(частину третю статтi 14 доповнено новим абзацом четвертим згiдно iз Законом України вiд 05.07.2012р. N 5081-VI, у зв'язку з цим абзац четвертий вважати абзацом п'ятим)

     отримання вiд гiдрометеорологiчних, дорожнiх, комунальних та iнших органiзацiй, а також вiдповiдних пiдроздiлiв Нацiональної полiцiї, вiйськової iнспекцiї безпеки дорожнього руху Вiйськової служби правопорядку у Збройних Силах України iнформацiї про умови дорожнього руху.

(абзац п'ятий частини третьої статтi 14 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами України вiд 15.05.2003р. N 743-IV, вiд 24.09.2008р. N 586-VI, вiд 23.12.2015р. N 901-VIII)

     Учасник дорожнього руху може оскаржити дiю працiвника вiдповiдних пiдроздiлiв Нацiональної полiцiї, вiйськової iнспекцiї безпеки дорожнього руху Вiйськової служби правопорядку у Збройних Силах України у разi порушення з його боку чинного законодавства.

(частина четверта статтi 14 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами України вiд 15.05.2003р. N 743-IV, вiд 24.09.2008р. N 586-VI, вiд 23.12.2015р. N 901-VIII)

     Учасники дорожнього руху зобов'язанi:

     знати i неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та iнших нормативно-правових актiв з питань безпеки дорожнього руху;

     створювати безпечнi умови для дорожнього руху, не завдавати своїми дiями або бездiяльнiстю шкоди пiдприємствам, установам, органiзацiям i громадянам;

     виконувати розпорядження органiв державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожнiй рух;

     не створювати перешкод для проїзду спецiалiзованого санiтарного транспорту бригад екстреної (швидкої) медичної допомоги, який рухається з включеними проблисковим маячком та спецiальним звуковим сигналом;

(частину п'яту статтi 14 доповнено абзацом п'ятим згiдно iз Законом України вiд 05.07.2012р. N 5081-VI)

     у випадках, визначених Законом України "Про екстрену медичну допомогу", надавати необхiдну домедичну допомогу та вживати всiх можливих заходiв для забезпечення надання екстреної медичної допомоги, у тому числi потерпiлим внаслiдок дорожньо-транспортних пригод.

(частину п'яту статтi 14 доповнено абзацом шостим згiдно iз Законом України вiд 05.07.2012р. N 5081-VI)

     Полiцейськi, працiвники вiйськової iнспекцiї безпеки дорожнього руху, Вiйськової служби правопорядку у Збройних Силах України, дорожньо-експлуатацiйних служб та бригад екстреної (швидкої) медичної допомоги при виконаннi службових обов'язкiв можуть вiдступати вiд окремих вимог Правил дорожнього руху лише у випадках i при виконаннi умов, викладених у них.

(частина шоста статтi 14 iз змiнами, внесеним згiдно iз Законами України вiд 24.03.99р. N 557-XIV, вiд 15.05.2003р. N 743-IV, вiд 05.07.2012р. N 5081-VI, вiд 23.12.2015р. N 901-VIII)

     Стаття 15. Основнi положення щодо допуску до керування транспортними засобами

     Кожний громадянин, який досяг визначеного цим Законом вiку, не має медичних протипоказань та пройшов повний курс навчання за вiдповiдними програмами, може в установленому порядку отримати право на керування транспортними засобами вiдповiдної категорiї.

     Право на керування транспортними засобами вiдповiдної категорiї може бути надано:

     мототранспортними засобами i мотоколясками (категорiї A1, A) - особам, якi досягли 16-рiчного вiку;

     автомобiлями, колiсними тракторами, самохiдними машинами, сiльськогосподарською технiкою, iншими механiзмами, якi експлуатуються на вулично-дорожнiй мережi, всiх типiв (категорiї B1, B, C1, C, T), за винятком автобусiв, трамваїв i тролейбусiв, - особам, якi досягли 18-рiчного вiку;

     автомобiлями з причепами або напiвпричепами (категорiї BE, C1E, CE), а також призначеними для перевезення великогабаритних, великовагових i небезпечних вантажiв, - особам, якi досягли 19-рiчного вiку;

     автобусами, трамваями i тролейбусами (категорiї D1, D, D1E, DE, T) - особам, якi досягли 21-рiчного вiку.

     Перелiк медичних протипоказань (захворювань i вад), за наявностi яких особа не може бути допущена до керування вiдповiдними транспортними засобами, визначається спецiально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань охорони здоров'я.

     Особа, яка бажає отримати право на керування транспортними засобами вiдповiдної категорiї чи типу, зобов'язана пройти медичний огляд, пiдготовку або перепiдготовку вiдповiдно до типової навчальної програми, успiшно скласти теоретичний i практичний iспити. Порядок пiдготовки, перепiдготовки i пiдвищення квалiфiкацiї водiїв транспортних засобiв визначається Кабiнетом Мiнiстрiв України.

     Пiдготовка, перепiдготовка i пiдвищення квалiфiкацiї водiїв транспортних засобiв здiйснюються в акредитованих закладах незалежно вiд форми власностi та пiдпорядкування, якi за результатами атестацiї отримали вiдповiдний атестат. Пiдготовка, перепiдготовка i пiдвищення квалiфiкацiї водiїв здiйснюються спецiалiстами, якi вiдповiдають визначеним квалiфiкацiйним вимогам центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi охорони здоров'я. Перелiк вимог до закладiв, квалiфiкацiйнi вимоги до спецiалiстiв, якi здiйснюють таку пiдготовку, визначаються спiльним актом Мiнiстерства внутрiшнiх справ України, центральних органiв виконавчої влади, що забезпечують формування державної полiтики у сферах освiти i науки, транспорту та охорони працi.

(частина п'ята статтi 15 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами України вiд 16.10.2012р. N 5459-VI, вiд 05.07.2012р. N 5081-VI)

     Мiнiстерство внутрiшнiх справ України створює та веде реєстр закладiв, якi здiйснюють пiдготовку, перепiдготовку i пiдвищення квалiфiкацiї водiїв транспортних засобiв, та здiйснює державний контроль за додержанням ними вимог законодавства у цiй сферi. Основною формою державного контролю у сферi безпеки дорожнього руху за дiяльнiстю закладiв незалежно вiд форми власностi i пiдпорядкування є державна акредитацiя закладу та атестацiя його викладачiв, яка проводиться не рiдше одного разу на п'ять рокiв у порядку, визначеному Кабiнетом Мiнiстрiв України.

     Центральний орган виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi нагляду (контролю) в агропромисловому комплексi, створює та веде реєстр закладiв, якi здiйснюють пiдготовку, перепiдготовку i пiдвищення квалiфiкацiї трактористiв-машинiстiв та здiйснює державний контроль за додержанням ними вимог законодавства у цiй сферi.

     Теоретичний i практичний iспити для отримання права на керування транспортними засобами вiдповiдної категорiї складаються в територiальних органах Мiнiстерства внутрiшнiх справ України, та в центральному органi виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi нагляду (контролю) в агропромисловому комплексi.

(частина восьма статтi 15 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами України вiд 16.10.2012р. N 5459-VI, вiд 23.12.2015р. N 901-VIII)

     Право на керування транспортними засобами вiдповiдної категорiї пiдтверджується посвiдченням водiя транспортного засобу з установленим термiном дiї. На територiї України вiдповiдно до Конвенцiї про дорожнiй рух дiють нацiональнi та мiжнароднi посвiдчення водiя. Порядок видачi, обмiну та встановлення термiну дiї таких посвiдчень визначається Кабiнетом Мiнiстрiв України.

(частина дев'ята статтi 15 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 17.03.2011р. N 3163-VI)

     Забороняється керування транспортними засобами особам, до яких застосовано адмiнiстративне стягнення чи кримiнальне покарання у видi позбавлення права керування транспортними засобами, протягом строку позбавлення, а також особам, щодо яких державним виконавцем встановлено тимчасове обмеження у правi керування транспортними засобами.

(частина десята статтi 15 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 07.12.2017р. N 2234-VIII)
(стаття 15 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 19.02.2004р. N 1528-IV, у редакцiї Закону України вiд 24.09.2008р. N 586-VI)

     Стаття 16. Основнi права та обов'язки водiя транспортного засобу

     Водiй має право:

     керувати транспортним засобом i перевозити пасажирiв або вантажi на дорогах, вулицях та в iнших мiсцях, де рух транспорту не заборонено у встановленому порядку;

     довiряти у встановленому порядку право користування i розпорядження приватним транспортним засобом iншiй особi, яка має вiдповiдне право на керування;

     знати причину зупинки транспортного засобу посадовою особою державного органу, яка здiйснює нагляд за дорожнiм рухом, а також прiзвище i посаду цiєї особи;

     вiдступати вiд вимог цього роздiлу Закону в умовах дiї непереборної сили або коли iншими засобами неможливо запобiгти власнiй загибелi чи калiцтву громадян;

     на вiдшкодування витрат у разi надання транспортного засобу полiцейським та працiвникам охорони здоров'я у випадках, передбачених цим Законом;

(абзац шостий частини першої статтi 16 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 23.12.2015р. N 901-VIII)

     на вiдшкодування збиткiв, завданих внаслiдок невiдповiдностi стану автомобiльних дорiг, вулиць, залiзничних переїздiв вимогам безпеки руху;

     одержувати необхiдну допомогу вiд посадових осiб, органiзацiй, що беруть участь у забезпеченнi безпеки дорожнього руху.

     Водiй зобов'язаний:

     мати при собi та на вимогу полiцейського, а водiї вiйськових транспортних засобiв - на вимогу посадових осiб вiйськової iнспекцiї безпеки дорожнього руху Вiйськової служби правопорядку у Збройних Силах України, пред'являти для перевiрки посвiдчення водiя, реєстрацiйний документ на транспортний засiб, а у випадках, передбачених законодавством, - страховий полiс (сертифiкат) про укладення договору обов'язкового страхування цивiльно-правової вiдповiдальностi власникiв наземних транспортних засобiв;

(абзац другий частини другої статтi 16 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами України вiд 15.05.2003р. N 743-IV, вiд 01.07.2004р. N 1961-IV, вiд 19.01.2006р. N 3370-IV, вiд 05.07.2011р. N 3565-VI, у редакцiї Закону України вiд 22.03.2012р. N 4621-VI, iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами України вiд 02.03.2015р. N 222-VIII, вiд 23.12.2015р. N 901-VIII)

     виконувати розпорядження полiцейського, а водiї вiйськових транспортних засобiв - посадових осiб вiйськової iнспекцiї безпеки дорожнього руху Вiйськової служби правопорядку у Збройних Силах України, що даються в межах їх компетенцiї, передбаченої чинним законодавством, Правилами дорожнього руху та iншими нормативно-правовими актами;

(абзац третiй частини другої статтi 16 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами України вiд 15.05.2003р. N 743-IV, вiд 23.12.2015р. N 901-VIII)

     вживати всiх можливих заходiв до забезпечення безпечних умов для пересування найбiльш уразливих учасникiв дорожнього руху - дiтей, осiб з iнвалiднiстю, велосипедистiв i людей похилого вiку;

(абзац четвертий частини другої статтi 16 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 02.10.2018р. N 2581-VIII)

     не допускати випадкiв керування транспортним засобом у станi алкогольного, наркотичного чи iншого сп'янiння, алкогольного, наркотичного чи iншого сп'янiння або пiд впливом лiкарських препаратiв, що знижують їх увагу та швидкiсть реакцiї, а також не передавати керування транспортним засобом особi, яка перебуває в такому станi або пiд впливом таких препаратiв;

(абзац п'ятий частини другої статтi 16 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 24.09.2008р. N 586-VI)

     не допускати випадкiв керування транспортним засобом, щодо якого порушено обмеження, встановленi Митним кодексом України, а саме: порушено строки його тимчасового ввезення та/або перемiщення в митному режимi транзиту; транспортний засiб використовується для цiлей пiдприємницької дiяльностi та/або отримання доходiв в Українi; транспортний засiб передано у володiння, користування або розпорядження особi, яка не ввозила його на митну територiю України або не помiщувала в митний режим транзиту.

(частину другу статтi 16 доповнено новим абзацом шостим згiдно iз Законом України вiд 08.11.2018р. N 2612-VIII, у зв'язку з цим абзаци шостий - тринадцятий вважати вiдповiдно абзацами сьомим - чотирнадцятим)

     перевiрити перед вирушенням у дорогу технiчний стан транспортного засобу та стежити за ним у дорозi;

     своєчасно подавати транспортний засiб, що пiдлягає обов'язковому технiчному контролю, на такий контроль;

(абзац восьмий частини другої статтi 16 у редакцiї Закону України вiд 05.07.2011р. N 3565-VI)

     пiд час руху на автомобiлi, обладнаному ременями безпеки, бути пристебнутим, а на мотоциклi - в застебнутому мотошоломi;

     надавати переважне право для проїзду транспортним засобам iз включеними синiми або червоними проблисковими маячками та спецiальними звуковими сигналами;

     абзац десятий частини другої статтi 16 виключено

(абзац одинадцятий частини другої статтi 16 у редакцiї Закону України вiд 02.12.2010р. N 2756-VI, виключено згiдно iз Законом України вiд 28.12.2014р. N 71-VIII)

     надавати переважне право руху пiшоходу, який знаходиться на пiшохiднiй дорiжцi (зебрi). У цьому разi водiй зобов'язаний надати можливiсть пiшоходу безпечно перейти дорогу, вулицю;

     вживати заходiв щодо збереження чистоти автомобiльних дорiг, вулиць, залiзничних переїздiв та смуги вiдчуження, у тому числi з боку пасажирiв;

     оплачувати вартiсть послуг з користування майданчиком для платного паркування транспортного засобу.

(частину другу статтi 16 доповнено абзацом чотирнадцятим згiдно iз Законом України вiд 21.12.2017р. N 2262-VIII)

     Надавати транспортний засiб:

     а) полiцейським та працiвникам охорони здоров'я для доставки у найближчий медичний заклад осiб, якi потребують невiдкладної медичної допомоги, а водiї вiйськових транспортних засобiв також i посадовим особам Вiйськової служби правопорядку у Збройних Силах України;

(пункт "а" частини третьої статтi 16 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами України вiд 15.05.2003р. N 743-IV, вiд 23.12.2015р. N 901-VIII)

     б) полiцейським, а водiї вiйськових транспортних засобiв також i посадовим особам Вiйськової служби правопорядку у Збройних Силах України для виконання непередбачених i невiдкладних службових обов'язкiв по затриманню правопорушникiв. При цьому водiй має право на вiдшкодування збиткiв згiдно з чинним законодавством.

(пункт "б" частини третьої статтi 16 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами України вiд 15.05.2003р. N 743-IV, вiд 23.12.2015р. N 901-VIII)

     Частину четверту статтi 16 виключено

(згiдно iз Законом України вiд 24.09.2008р. N 586-VI)

     Стаття 17. Основнi права i обов'язки пiшохода

     Пiшохiд, тобто особа, яка бере участь у дорожньому русi поза транспортними засобами i не виконує на дорозi будь-яку роботу (до пiшоходiв належать також особи, якi рухаються в крiслах колiсних iз швидкiстю пiшохода, ведуть велосипед, мопед чи мотоцикл, везуть санки, вiзок, дитячу коляску або крiсло колiсне), має право:

(абзац перший частини першої статтi 17 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 03.12.2019р. N 309-IX)

     на переважне перетинання проїзної частини по позначених пiшохiдних переходах;

     при вiдсутностi в зонi видимостi переходу чи перехрестя переходити дорогу, вулицю, залiзничний переїзд пiд прямим кутом до краю проїзної частини на дiльницi, де вона добре проглядається в обидвi сторони;

     вимагати вiд державних та мiсцевих органiв влади, власникiв автомобiльних дорiг, вулиць та залiзничних переїздiв створення необхiдних умов для забезпечення безпеки руху;

     Пiшохiд зобов'язаний:

     рухатися по тротуарах, пiшохiдних або велосипедних дорiжках, узбiччях, а в разi їх вiдсутностi - по краю проїзної частини автомобiльної дороги чи вулицi;

     перетинати проїзну частину автомобiльної дороги, вулицi по пiшохiдних переходах, а в разi їх вiдсутностi - на перехрестях по лiнiї тротуарiв i узбiч;

     керуватися сигналами регулювальника та свiтлофора в мiсцях, де дорожнiй рух регулюється;

     не затримуватися i не зупинятися без необхiдностi на проїзнiй частинi автомобiльної дороги, вулицi i залiзничному переїздi;

     не переходити проїзну частину автомобiльних дорiг, вулиць, залiзничних переїздiв безпосередньо перед транспортними засобами, що наближаються, поза пiшохiдними переходами при наявностi роздiльної смуги, а також у мiсцях, де встановленi пiшохiднi чи дорожнi огородження;

     стримуватися вiд переходу проїзної частини при наближеннi транспортного засобу з включеними проблисковим маячком та спецiальним звуковим сигналом;

     не виходити на проїзну частину iз-за нерухомого транспортного засобу або iншої перешкоди, що обмежує видимiсть, не переконавшись у вiдсутностi транспортних засобiв, що наближаються.

     Стаття 18. Основнi обов'язки та права пасажира

     Пасажир, тобто особа, яка користується транспортним засобом, але не причетна до керування ним, зобов'язаний:

     здiйснювати посадку в транспортний засiб лише iз спецiального майданчика, а в разi його вiдсутностi - з тротуару чи узбiччя;

     здiйснювати посадку i висадку лише пiсля повного припинення руху транспортного засобу;

     не вiдволiкати увагу водiя вiд керування транспортним засобом;

     пiд час руху на автомобiлi, обладнаному ременями безпеки, бути пристебнутим, а на мотоциклi - в застебнутому мотошоломi.

     Пасажир при користуваннi транспортним засобом має право на:

     безпечне перевезення себе i багажу;

     вiдшкодуваннязаподiяних збиткiв;

     своєчасну i точну iнформацiю про умови i порядок руху.

     Стаття 19. Основнi права i обов'язки велосипедистiв i погоничiв тварин

     Особи, якi керують велосипедами без двигунiв, мають право:

     їздити по спецiальних велосипедних дорiжках, а в разi їх вiдсутностi - по краю проїзної частини дороги, вулицi чи узбiччю.

     Вони зобов'язанi:

     використовувати технiчно справнi та належним чином обладнанi велосипеди;

     не перевозити вантажiв, що заважають керуванню;

     не перевозити пасажирiв, за винятком дiтей вiком до семи рокiв, на спецiально обладнаному сидiннi.

     Погоничi тварин зобов'язанi:

     не залишати тварин на проїзнiй частинi без догляду, не переганяти тварин через залiзничнi колiї та дороги, вулицi поза спецiально вiдведеними мiсцями, а також через проїзну частину в темний час доби i в умовах недостатньої видимостi.

     Вiзки (сани) повиннi бути обладнанi свiтловiдбиваючими пристроями, а

     в темний час доби - i лiхтарями.

     Стаття 191. Основнi права i обов'язки осiб, якi рухаються в крiслах колiсних

     Особи, якi рухаються в крiслах колiсних, мають право:

     рухатися по тротуарах, пiшохiдних або велосипедних дорiжках iз швидкiстю пiшохода;

     рухатися по краю проїзної частини дороги, вулицi чи по узбiччю.

     Особи, якi рухаються в крiслах колiсних iз швидкiстю пiшохода по тротуарах, пiшохiдних або велосипедних дорiжках, мають право на переважне перетинання проїзної частини дороги по позначених пiшохiдних переходах. Пiд час руху вони повиннi виконувати Правила дорожнього руху щодо обов'язкiв пiшоходiв.

     Особи, якi рухаються в крiслах колiсних по краю проїзної частини дороги, вулицi чи по узбiччю, повиннi пересуватися в напрямку руху транспортних засобiв по правiй крайнiй смузi, поворот лiворуч та розворот дозволяються на дорогах з однiєю смугою для руху в кожному напрямку i без трамвайної колiї посерединi. Пiд час руху вони повиннi виконувати Правила дорожнього руху щодо обов'язкiв велосипедистiв.

     Особи, якi рухаються в крiслах колiсних, зобов'язанi:

     використовувати технiчно справнi та належним чином обладнанi крiсла колiснi;

     не перевозити вантажi, що заважають керуванню;

     не буксирувати причепи;

     не перевозити пасажирiв.

     Крiсла колiснi повиннi бути обладнанi свiтловiдбивними пристроями, а пiд час руху в темний час доби по краю проїзної частини дороги, вулицi чи по узбiччю - зовнiшнiми свiтловими приладами.

(Закон доповнено статтею 191 згiдно iз Законом України вiд 03.12.2019р. N 309-IX)

     Стаття 20. Навчання рiзних груп населення Правил дорожнього руху

     Навчання громадян Правил дорожнього руху здiйснюється згiдно з типовими навчальними програмами, пiдготовленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної полiтики у сферi освiти i науки, погодженими з Мiнiстерством внутрiшнiх справ України i центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi транспорту, та затвердженими Кабiнетом Мiнiстрiв України.

(частина перша статтi 20 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 16.10.2012р. N 5459-VI)

     Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної полiтики у сферi освiти i науки, забезпечує вивчення Правил дорожнього руху в дошкiльних, позашкiльних, загальноосвiтнiх, професiйно-технiчних навчальних закладах, а також пiдготовку i перепiдготовку педагогiчних працiвникiв, дiяльнiсть яких пов'язана з навчанням громадян Правил дорожнього руху та пiдготовкою, перепiдготовкою i пiдвищенням квалiфiкацiї водiїв транспортних засобiв.

(частина друга статтi 20 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 16.10.2012р. N 5459-VI)

     Розвиток у дiтей навичок безпечної поведiнки на дорогах розпочинається в дошкiльних навчальних закладах iз трирiчного вiку. У загальноосвiтнiх, професiйно-технiчних навчальних закладах може проводитися навчання учнiв Правил дорожнього руху за програмами пiдготовки водiїв категорiй A1, A, B1, B.

     Мiнiстерство внутрiшнiх справ України, Нацiональна полiцiя, засоби масової iнформацiї надають допомогу у проведеннi профiлактичних заходiв i в навчаннi рiзних груп населення Правил дорожнього руху.

(частина четверта статтi 20 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 23.12.2015р. N 901-VIII)
(стаття 20 у редакцiї Закону України вiд 24.09.2008р. N 586-VI, )

Роздiл IV
АВТОМОБIЛЬНI ДОРОГИ, ВУЛИЦI

     Стаття 21. Автомобiльнi дороги, вулицi, їх подiл, користування ними

     Автомобiльна дорога, вулиця являє собою частину територiї, в тому числi в населеному пунктi, призначену для руху транспортних засобiв i пiшоходiв, з усiма розмiщеними на нiй спорудами.

     Автомобiльнi дороги, вулицi подiляються на: загального користування, вiдомчi та приватнi.

     Автомобiльнi (позамiськi) дороги загального користування подiляються на дороги державного та мiсцевого значення. Автомобiльнi дороги державного значення подiляються на магiстральнi та iншi.

     У мiстах вулицi та дороги подiляються на магiстральнi вулицi та дороги, дороги та вулицi мiсцевого значення.

     Порядок користування автомобiльними дорогами визначається Кабiнетом Мiнiстрiв України.

     Стаття 22. Основнi вимоги щодо проектування автомобiльних дорiг, вулиць та залiзничних переїздiв

     Органiзацiї та громадяни, якi здiйснюють розробку типових або iндивiдуальних проектiв на будiвництво, реконструкцiю i ремонт автомобiльних дорiг, вулиць та залiзничних переїздiв, зобов'язанi передбачати весь комплекс заходiв, пов'язаних iз забезпеченням безпеки дорожнього руху, екологiчних вимог, з урахуванням специфiчних потреб осiб з iнвалiднiстю (у тому числi встановлення автоматизованих систем керування дорожнiм рухом iз звуковим сигналом).

(частина перша статтi 22 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами України вiд 24.09.2008р. N 586-VI, вiд 02.10.2018р. N 2581-VIII)

     Зменшення капiтальних витрат за рахунок скорочення заходiв, що впливають на безпеку дорожнього руху, забороняється. Проекти на будiвництво, реконструкцiю i ремонт автомобiльних дорiг, вулиць та залiзничних переїздiв пiдлягають експертизi, погодженню в органах державного нагляду за дотриманням законодавства, правил, норм з безпеки дорожнього руху на вiдповiднiсть вимогам правил, нормативiв з безпеки дорожнього руху та оцiнцi впливу на довкiлля, а виявленi вiдхилення вiд їх вимог - усуненню.

(частина друга статтi 22 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами України вiд 23.05.2017р. N 2059-VIII, вiд 20.09.2019р. N 124-IX)

     Стаття 23. Основнi вимоги щодо будiвництва, реконструкцiї i ремонту автомобiльних дорiг, вулиць та залiзничних переїздiв

     Усi роботи по будiвництву, реконструкцiї i ремонту автомобiльних дорiг, вулиць та залiзничних переїздiв повиннi здiйснюватись згiдно з проектами та вимогами правил, нормативiв України з безпеки дорожнього руху.

     У разi виникнення умов, за яких неможливо реалiзувати окремi проектнi рiшення, виконавець робiт зобов'язаний повiдомити про це проектувальника i замовника з метою розробки додаткових заходiв по безпеки дорожнього руху.

     Приймання завершених будiвництвом, реконструкцiєю i ремонтом робiт на автомобiльних дорогах, вулицях та залiзничних переїздах проводиться за участю органiв державного нагляду за дотриманням законодавства, правил, норм з безпеки дорожнього руху пiсля виконання заходiв щодо забезпечення безпеки дорожнього руху.

(частина третя статтi 23 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 20.09.2019р. N 124-IX)

     Стаття 24. Основнi вимоги до дiяльностi власникiв дорiг, вулиць та залiзничних переїздiв

     Власники дорiг, вулиць та залiзничних переїздiв або уповноваженi ними органи несуть вiдповiдальнiсть за створення безпечних умов руху на дорогах, вулицях та залiзничних переїздах, що знаходяться у їх вiданнi.

     При виконаннi робiт по ремонту i утриманню автомобiльних дорiг, вулиць та залiзничних переїздiв дорожньо-експлуатацiйнi органiзацiї у першочерговому порядку повиннi здiйснювати заходи щодо безпеки дорожнього руху на основi облiку i аналiзу дорожньо-транспортних пригод, результатiв обстежень i огляду автомобiльних дорiг, вулиць та залiзничних переїздiв, i передусiм на аварiйних i небезпечних дiлянках та у мiсцях концентрацiї дорожньо-транспортних пригод.

     Власники дорiг, вулиць та залiзничних переїздiв або органи, уповноваженi ними здiйснювати експлуатацiйне утримання автомобiльних дорiг, вулиць та залiзничних переїздiв, мають право вимагати вiд користувачiв дотримання чинних законодавчих i нормативно-правових актiв стосовно дорожнього руху, правил ремонту i утримання дорiг, вулиць, залiзничних переїздiв, правил користування дорогами i дорожнiми спорудами та їх охорони.

     Єдинi правила ремонту i утримання автомобiльних дорiг, вулиць та залiзничних переїздiв, правила користування ними та їх охорони затверджуються Кабiнетом Мiнiстрiв України.

     Власники дорiг, вулиць та залiзничних переїздiв, керiвнi працiвники дорожньо-експлуатацiйних органiзацiй несуть вiдповiдальнiсть, в тому числi i кримiнальну, якщо дорожньо-транспортна пригода або несвоєчасне забезпечення екстреною медичною допомогою людини, яка перебуває у невiдкладному станi, сталася з їх вини.

(частина п'ята статтi 24 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 05.07.2012р. N 5081-VI)

     Стаття 25. Обладнання автомобiльних дорiг, вулиць та залiзничних переїздiв об'єктами сервiсу

     Рада мiнiстрiв Автономної Республiки Крим, мiсцевi державнi адмiнiстрацiї та органи мiсцевого самоврядування зобов'язанi разом з дорожнiми органами здiйснювати заходи щодо обладнання автомобiльних дорiг, вулиць та залiзничних переїздiв об'єктами автомобiльного сервiсу згiдно iз затвердженими нормативами проектування, планами будiвництва i генеральними схемами розмiщення таких об'єктiв, з дотриманням екологiчно безпечних умов, а також органiзувати їх роботу з метою максимального задоволення потреб учасникiв дорожнього руху. Автомобiльнi дороги, вулицi та залiзничнi переїзди з iнтенсивним рухом обладнуються засобами аварiйного зв'язку для виклику екстреної медичної допомоги, працiвникiв органiв внутрiшнiх справ i дорожньо-експлуатацiйних органiзацiй.

(частина перша статтi 25 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами України вiд 16.10.2012р. N 5459-VI, вiд 05.07.2012р. N 5081-VI)

     Виконавчi органи Київської, Севастопольської та Сiмферопольської мiських рад, мiських рад мiст, що є адмiнiстративними центрами областей, забезпечують розмiщення, обладнання та функцiонування в межах мiст майданчикiв для паркування, кiлькiсть мiсць для паркування на яких має становити не менш як 10 вiдсоткiв кiлькостi населення для мiста Києва та не менш як 5 вiдсоткiв кiлькостi населення для мiст Севастополя, Сiмферополя та мiст, що є обласними центрами.

(статтю 25 доповнено новою частиною другою згiдно iз Законом України вiд 29.05.2014р. N 1283-VII, у зв'язку з цим частину другу вважати частиною третьою)

     Частину третю статтi 25 виключено

(статтю 25 доповнено частиною третьою згiдно iз Законом України вiд 24.09.2008р. N 586-VI, частину третю статтi 25 виключено згiдно iз Законом України вiд 23.12.2015р. N 901-VIII)

     Стаття 26. Обмеження або заборона дорожнього руху при виконаннi робiт на автомобiльних дорогах, вулицях та залiзничних переїздах

     При виконаннi робiт в смузi вiдведення автомобiльної дороги, вулицi та залiзничного переїзду, якщо це загрожує безпечному чи безперебiйному руху транспорту i пiшоходiв, органiзацiї, що вiдповiдають за утримання автомобiльної дороги, вулицi та залiзничного переїзду, можуть закрити чи обмежити рух на основi погодженого з Нацiональною полiцiєю ордера, який видається вiдповiдним дорожнiм органом, а в мiстах - службою мiсцевого державного органу виконавчої влади та мiсцевого самоврядування. У ордерi викладаються умови заборони або обмеження руху, порядок iнформування про це учасникiв дорожнього руху, заходи щодо безпеки дорожнього руху i строки проведення робiт.

(частина перша статтi 26 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами України вiд 24.09.2008р. N 586-VI, вiд 23.12.2015р. N 901-VIII)

     Порушення цих вимог тягне за собою матерiальну вiдповiдальнiсть органiзацiй, що виконують роботи.

     Обмеження або заборона руху без ордера можливi лише у випадках, пов'язаних iз стихiйними явищами, а також з необхiднiстю виконання аварiйних робiт, про що повiдомляється мiсцевим органам державної виконавчої влади, органам мiсцевого самоврядування i вiдповiдним пiдроздiлам Нацiональної полiцiї.

(частина третя статтi 26 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами України вiд 24.09.2008р. N 586-VI, вiд 23.12.2015р. N 901-VIII)

     Стаття 261. Обмеження або заборона дорожнього руху пiд час проїзду окремих осiб, щодо яких здiйснюється державна охорона

     Тимчасово обмежувати або забороняти рух транспортних засобiв, пiшоходiв на окремих дiлянках вулиць, автомобiльних дорiг дозволяється пiд час проїзду автомобiльним транспортом Президента України, Голови Верховної Ради України, Прем'єр-мiнiстра України, а також глав iноземних держав, парламентiв i урядiв, керiвникiв мiжнародних мiжурядових органiзацiй та iноземних делегацiй, якi перебувають в Українi з офiцiйним вiзитом. Супроводження транспортних засобiв, у яких пересуваються глави iноземних держав, парламентiв i урядiв, керiвники мiжнародних мiжурядових органiзацiй та iноземних делегацiй, якi перебувають в Українi з офiцiйним вiзитом, здiйснюється з урахуванням принципу взаємностi.

(частина перша статтi 261 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 24.09.2008р. N 586-VI)

     Безпечний та безперешкодний проїзд транспортних засобiв з особами, зазначеними в частинi першiй цiєї статтi, забезпечується вiдповiдними пiдроздiлами Нацiональної полiцiї, Управлiння державної охорони України шляхом запровадження тимчасових обмежень, заборони руху iнших учасникiв дорожнього руху або його регулювання вiдповiдними пiдроздiлами Нацiональної полiцiї. Супроводження таких транспортних засобiв здiйснюється вiдповiдними пiдроздiлами Нацiональної полiцiї з використанням спецiальних автомобiлiв або мотоциклiв з розпiзнавальним фарбуванням i написами вiдповiдно до вимог нормативно-правових актiв та увiмкненими спецiальними свiтловими i в разi потреби звуковими сигнальними пристроями.

(частина друга статтi 261 у редакцiї Законiв України вiд 24.09.2008р. N 586-VI, вiд 23.12.2015р. N 901-VIII, вiд 20.09.2019р. N 124-IX)

     Тимчасове обмеження або заборона руху транспортних засобiв, пiшоходiв на окремих дiлянках вулиць, автомобiльних дорiг встановлюється не ранiше нiж за десять хвилин до та вiдмiняються не пiзнiше нiж через три хвилини пiсля проїзду осiб, зазначених у частинi першiй цiєї статтi.

     Пiд час проїзду автомобiльного транспорту з особами, зазначеними в частинi першiй цiєї статтi, дозволяється рух автомобiлiв спецiалiзованих санiтарних автомобiлiв бригад екстреної (швидкої) медичної допомоги, пожежної охорони, Нацiональної полiцiї, оперативно-рятувальних та iнших аварiйних служб, якi виконують невiдкладнi службовi завдання.

(частина четверта статтi 261 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами України вiд 05.07.2012р. N 5081-VI, вiд 23.12.2015р. N 901-VIII)

     Тимчасово обмежувати або забороняти рух транспортних засобiв, пiшоходiв на окремих дiлянках вулиць, автомобiльних дорiг пiд час проїзду автомобiльним транспортом iнших осiб, крiм зазначених у частинi першiй цiєї статтi, забороняється.

     Безперешкодний проїзд офiцiйних делегацiй та осiб, щодо яких здiйснюється супровiд кортежем (ескортом), забезпечується вiдповiдними пiдроздiлами Нацiональної полiцiї.

(частина шоста статтi 261 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами України вiд 24.09.2008р. N 586-VI, вiд 23.12.2015р. N 901-VIII)

     Такий супровiд здiйснюється за вiдповiдною технологiєю та в порядку, визначеному Мiнiстерством внутрiшнiх справ України i Управлiнням державної охорони України.

(Закон доповнено статтею 261 згiдно iз Законом України вiд 16.12.2004р. N 2249-IV)

     Стаття 27. Органiзацiя дорожнього руху на автомобiльних дорогах, вулицях та залiзничних переїздах

     Органiзацiя дорожнього руху на автомобiльних дорогах, вулицях та залiзничних переїздах здiйснюється iз застосуванням технiчних засобiв, iнформацiйно-телекомунiкацiйних та автоматизованих систем керування та нагляду за дорожнiм рухом вiдповiдно до правил i нормативiв, а також на основi проектiв i схем органiзацiї дорожнього руху, погоджених iз вiдповiдними пiдроздiлами Нацiональної полiцiї. До вказаних проектiв i схем за приписами вiдповiдних пiдроздiлiв Нацiональної полiцiї можуть бути внесенi змiни та доповнення.

(частина перша статтi 27 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами України вiд 14.07.2015р. N 596-VIII, вiд 23.12.2015р. N 901-VIII, вiд 20.09.2019р. N 124-IX)

     Органiзацiя дорожнього руху здiйснюється спецiалiзованими службами, що створюються вiдповiдними органами: на автомобiльних дорогах, що перебувають у власностi територiальних громад, - органами мiсцевого самоврядування; на iнших автомобiльних дорогах - центральним органом виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi дорожнього господарства та управлiння автомобiльними дорогами; на залiзничних переїздах - центральним органом виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi безпеки на залiзничному транспортi.

(частина друга статтi 27 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 16.10.2012р. N 5459-VI)

     Змiни в органiзацiї дорожнього руху з метою пiдвищення iнтенсивностi руху транспортних засобiв за рахунок зниження рiвня безпеки дорожнього руху не допускаються.

     У разi виникнення загрози безпецi дорожнього руху, перешкод у русi транспортних засобiв i пiшоходiв вiдповiднi посадовi особи Нацiональної полiцiї, дорожнiх i комунальних служб мають право вносити оперативнi змiни в органiзацiю дорожнього руху i вживати необхiдних заходiв щодо усунення перешкод.

(частина четверта статтi 27 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 23.12.2015р. N 901-VIII)

     При виникненнi мiсць концентрацiї дорожньо-транспортних пригод усi заходи щодо лiквiдацiї їх причин та умов виконуються позачергово.

(стаття 27 у редакцiї Закону України вiд 24.09.2008р. N 586-VI)

     Стаття 28. Органiзацiя руху велосипедистiв, осiб, якi рухаються в крiслах колiсних, гужового транспорту та прогону тварин

(назва статтi 28 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 03.12.2019р. N 309-IX)

     Рух велосипедистiв, осiб, якi рухаються в крiслах колiсних, гужового транспорту та прогiн погоничами домашнiх тварин органiзовуються з використанням дублюючих шляхiв, узбiч. На автомобiльних дорогах державного значення такий рух обмежується.

(стаття 28 у редакцiї Закону України вiд 24.09.2008р. N 586-VI, iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 03.12.2019р. N 309-IX)

Роздiл V
ТРАНСПОРТНI ЗАСОБИ

     Стаття 29. Допуск транспортних засобiв до участi у дорожньому русi

     До участi у дорожньому русi допускаються транспортнi засоби, конструкцiя i технiчний стан яких вiдповiдають вимогам дiючих в Українi правил, нормативiв, що мають сертифiкат на вiдповiднiсть цим вимогам, укомплектованi у встановленому порядку, а у разi, якщо транспортний засiб згiдно з цим Законом пiдлягає обов'язковому технiчному контролю, пройшов такий контроль.

(частина перша статтi 29 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами України вiд 24.09.2008р. N 586-VI, вiд 05.07.2011р. N 3565-VI)

     З метою збереження автомобiльних дорiг, вулиць та залiзничних переїздiв участь у дорожньому русi транспортних засобiв, ваговi або габаритнi параметри яких перевищують нормативнi, допускається за наявностi дозволу на участь у дорожньому русi таких транспортних засобiв. Порядок видачi дозволу на участь у дорожньому русi транспортних засобiв, ваговi або габаритнi параметри яких перевищують нормативнi, та розмiр плати за його отримання встановлюються Кабiнетом Мiнiстрiв України.

(частина друга статтi 29 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами України вiд 24.09.2008р. N 586-VI, вiд 20.11.2012р. N 5502-VI, у редакцiї Закону України вiд 09.04.2014р. N 1193-VII)

     Мiсце переїзду автомобiльних дорiг, вулиць та залiзничних переїздiв транспортними засобами на гусеничному ходу для виконання сiльськогосподарських робiт встановлюється власником дороги, вулицi та залiзничного переїзду.

(частина третя статтi 29 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 23.12.2015р. N 901-VIII)

     Пересування транспортних засобiв на гусеничному ходу дозволяється тiльки на мiсцевих шляхах без твердого покриття при мiнусовiй температурi атмосферного повiтря.

     Не допускається участь у дорожньому русi транспортних засобiв з правим розташуванням керма.

     Стаття 30. Основнi вимоги до виробництва i торгiвлi транспортними засобами та їх складовими частинами, що мають iдентифiкацiйнi номери

(назва статтi 30 у редакцiї Закону України вiд 24.09.2008р. N 586-VI)

     Конструкцiя транспортних засобiв повинна вiдповiдати вимогам сучасних правил, нормативiв, встановленим рiвням викидiв забруднюючих речовин в атмосферу та має бути вiдображена в нормативно-технiчнiй документацiї на транспортнi засоби.

(частина перша статтi 30 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 20.09.2019р. N 124-IX)

     Перед початком серiйного виробництва транспортних засобiв або їх складових частин проводяться спецiальнi випробування i за їх позитивними наслiдками видається сертифiкат встановленої форми. Сертифiкацiйнi випробування проводяться у порядку, встановленому Кабiнетом Мiнiстрiв України.

     Частину третю статтi 30 виключено

(частина третя статтi 30 у редакцiї Закону України вiд 19.01.2006р. N 3370-IV, iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 24.09.2008р. N 586-VI, виключено згiдно iз Законом України вiд 09.12.2011р. N 4103-VI)

     Пiдприємства, установи, органiзацiї та iншi суб'єкти господарювання незалежно вiд форм власностi, якi мають право здiйснювати оптову або роздрiбну торгiвлю та оформлення вiдповiдних документiв на реалiзацiю транспортних засобiв та їх складових частин, що мають iдентифiкацiйнi номери, зобов'язанi вести облiк реалiзованих транспортних засобiв та їх складових частин, що мають iдентифiкацiйнi номери. Порядок оптової та роздрiбної торгiвлi транспортними засобами та їх складовими частинами, що мають iдентифiкацiйнi номери, визначається Кабiнетом Мiнiстрiв України.

(статтю 30 доповнено частиною четвертою згiдно iз Законом України вiд 24.09.2008р. N 586-VI)

     Облiк пiдприємств, установ, органiзацiй та iнших суб'єктiв господарювання незалежно вiд форм власностi, якi здiйснюють оптову або роздрiбну торгiвлю i оформлення вiдповiдних документiв на реалiзацiю транспортних засобiв та їх складових частин, що мають iдентифiкацiйнi номери, здiйснюється територiальними органами Мiнiстерства внутрiшнiх справ України. Державтоiнспекцiя Мiнiстерства внутрiшнiх справ України створює та веде реєстр таких пiдприємств, установ, органiзацiй та iнших суб'єктiв господарювання.

(статтю 30 доповнено частиною п'ятою згiдно iз Законом України вiд 24.09.2008р. N 586-VI, частина п'ята статтi 30 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 23.12.2015р. N 901-VIII)

     Облiк пiдприємств, установ, органiзацiй та iнших суб'єктiв господарювання незалежно вiд форм власностi, якi здiйснюють оптову або роздрiбну торгiвлю i оформлення вiдповiдних документiв на реалiзацiю тракторiв, самохiдних шасi, самохiдних сiльськогосподарських, дорожньо-будiвельних i мелiоративних машин, сiльськогосподарської технiки, iнших механiзмiв та їх складових частин, що мають iдентифiкацiйнi номери, здiйснюється центральним органом виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi нагляду (контролю) в агропромисловому комплексi. Центральний орган виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi нагляду (контролю) в агропромисловому комплексi, створює та веде реєстр таких пiдприємств, установ, органiзацiй та iнших суб'єктiв господарювання.

(статтю 30 доповнено частиною шостою згiдно iз Законом України вiд 24.09.2008р. N 586-VI)

     Стаття 31. Основнi вимоги щодо ввезення на територiю України транспортних засобiв

     Транспортнi засоби, їх складовi частини i комплектуючi вироби, що ввозяться на територiю України, пiдлягають перевiрцi на вiдповiднiсть обов'язковим вимогам або повиннi мати сертифiкат, виданий уповноваженим на це Секретарiатом ЄЕК ООН Адмiнiстративним органом по сертифiкацiї дорожнiх транспортних засобiв.

(частина перша статтi 31 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 20.09.2019р. N 124-IX)

     Частина друга статтi 31 втратила чиннiсть

(згiдно з Митним кодексом України вiд 13.03.2012р. N 4495-VI)

     Тимчасово ввезенi транспортнi засоби особистого користування можуть використовуватися на митнiй територiї України виключно громадянами, якi ввезли зазначенi транспортнi засоби в Україну, для їхнiх особистих потреб.

(статтю 31 доповнено частиною третьою згiдно iз Законом України вiд 08.11.2018р. N 2612-VIII)

     Такi транспортнi засоби не можуть використовуватися для цiлей пiдприємницької дiяльностi та/або отримання доходiв в Українi, бути розкомплектованi чи переданi у володiння, користування або розпорядження iншим особам.

(статтю 31 доповнено частиною четвертою згiдно iз Законом України вiд 08.11.2018р. N 2612-VIII)

     Транспортнi засоби, зареєстрованi вiдповiдними органами iноземних держав, якi ввезенi на територiю України та перебувають пiд митним контролем, пiдлягають вивезенню або помiщенню в iнший митний режим у строки, визначенi законодавством з питань державної митної справи.

(статтю 31 доповнено частиною п'ятою згiдно iз Законом України вiд 08.11.2018р. N 2612-VIII)

     Стаття 32. Основнi вимоги щодо переобладнання транспортних засобiв

     Переобладнання транспортних засобiв, тобто змiна типу або марки (моделi), призначення чи параметрiв конструкцiї транспортних засобiв, що перебувають в експлуатацiї, шляхом установки кабiни, кузова чи їх деталей, спецiального обладнання i номерних агрегатiв, не передбачених нормативно-технiчною документацiєю на даний транспортний засiб, повинно вiдповiдати встановленим правилам i нормативам.

(частина перша статтi 32 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 20.09.2019р. N 124-IX)

     Не дозволяється без погодження з виробниками транспортних засобiв та їх складових частин або iншої спецiально уповноваженої на це Кабiнетом Мiнiстрiв України органiзацiї переобладнання, що призводить до змiни повної маси i її розподiлу по осях, розмiщення центру ваги, типу двигуна, його ваги i потужностi, колiсної бази чи колiсної формули, системи гальмового i рульового керування та трансмiсiї.

(частина друга статтi 32 в редакцiї Закону України вiд 10.11.94р. N 234/94-ВР)

     У разi переобладнання п'яти i бiльше транспортних засобiв протягом року суб'єкти господарювання, якi здiйснюють господарську дiяльнiсть з переобладнання транспортних засобiв, повиннi мати нормативно-технiчну документацiю на вiдповiдний вид переобладнання та свiдоцтво про погодження конструкцiї транспортного засобу щодо забезпечення безпеки дорожнього руху. Допуск до експлуатацiї переобладнаних транспортних засобiв здiйснюється лише шляхом проведення спецiальних випробувань та оформлення сертифiката на вiдповiднiсть вимогам чинних в Українi правил, нормативiв.

(частина третя статтi 32 у редакцiї Закону України вiд 09.12.2011р. N 4103-VI, iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 20.09.2019р. N 124-IX)

     Переобладнання, що призвело до змiни облiкових даних механiчного транспортного засобу, повинно бути вiдображено у його реєстрацiйних документах.

     Переобладнання транспортних засобiв здiйснюється в порядку, визначеному Кабiнетом Мiнiстрiв України.

(статтю 32 доповнено частиною п'ятою згiдно iз Законом України вiд 09.12.2011р. N 4103-VI)

     Стаття 33. Основнi вимоги щодо технiчного стану транспортних засобiв, що перебувають в експлуатацiї

     Технiчний стан транспортних засобiв, що перебувають в експлуатацiї, у частинi, що стосується безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього середовища, має вiдповiдати правилам, нормативам i стандартам, затвердженим у встановленому порядку.

     Обов'язок щодо забезпечення належного технiчного стану транспортних засобiв покладається на їх власникiв або iнших осiб, якi їх експлуатують, згiдно з чинним законодавством.

     Стаття 34. Реєстрацiя та облiк транспортних засобiв

     Державна реєстрацiя транспортного засобу полягає у здiйсненнi комплексу заходiв, пов'язаних iз перевiркою документiв, якi є пiдставою для здiйснення реєстрацiї, а також вiдсутностi будь-яких обтяжень, у тому числi за даними Державного реєстру обтяжень рухомого майна, звiркою i, за необхiдностi, дослiдженням iдентифiкацiйних номерiв складових частин та оглядом транспортного засобу, оформленням i видачею реєстрацiйних документiв та номерних знакiв.

(частина перша статтi 34 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 03.07.2018р. N 2478-VIII)

     Державний облiк зареєстрованих транспортних засобiв включає в себе процес реєстрацiї, накопичення, узагальнення, зберiгання та передачi iнформацiї про зареєстрованi транспортнi засоби та їх власникiв.

     Державнiй реєстрацiї та облiку пiдлягають призначенi для експлуатацiї на вулично-дорожнiй мережi загального користування транспортнi засоби усiх типiв: автомобiлi, автобуси, мотоцикли всiх типiв, марок i моделей, самохiднi машини, причепи та напiвпричепи до них, мотоколяски, iншi прирiвнянi до них транспортнi засоби та мопеди, що використовуються на автомобiльних дорогах державного значення.

     Державна реєстрацiя та облiк автомобiлiв, автобусiв, мотоциклiв та мопедiв усiх типiв, марок i моделей, самохiдних машин, причепiв та напiвпричепiв до них, мотоколясок, iнших прирiвняних до них транспортних засобiв здiйснюються територiальними органами Мiнiстерства внутрiшнiх справ України.

(частина четверта статтi 34 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами України вiд 05.07.2012р. N 5085-VI, вiд 23.12.2015р. N 901-VIII)

     У разi звернення особи, яка внесена до Єдиного реєстру боржникiв, для здiйснення перереєстрацiї, зняття з облiку транспортного засобу з метою його вiдчуження територiальнi органи Мiнiстерства внутрiшнiх справ України зобов'язанi вiдмовити у вчиненнi реєстрацiйної дiї, про що не пiзнiше наступного робочого дня повiдомити зазначений у Єдиному реєстрi боржникiв орган державної виконавчої служби або приватного виконавця iз зазначенням вiдомостей про такий транспортний засiб.

(статтю 34 доповнено новою частиною п'ятою згiдно iз Законом України вiд 03.07.2018р. N 2475-VIII, у зв'язку з цим частини п'яту - тринадцяту вважати вiдповiдно частинами шостою - чотирнадцятою)

     Для автоматизованого облiку транспортних засобiв, що використовуються на вулично-дорожнiй мережi загального користування i пiдлягають державнiй або вiдомчiй реєстрацiї, та вiдомостей про їх власникiв та належних користувачiв ведеться Єдиний державний реєстр транспортних засобiв, держателем якого є Мiнiстерство внутрiшнiх справ України.

(статтю 34 доповнено новою частиною шостою згiдно iз Законом України вiд 05.07.2012р. N 5085-VI, частина шоста статтi 34 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами України вiд 23.12.2015р. N 901-VIII, вiд 21.12.2017р. N 2262-VIII)

     Органи, якi здiйснюють вiдомчу реєстрацiю транспортних засобiв, що використовуються на вулично-дорожнiй мережi загального користування, пiсля реєстрацiї (внесення змiн у вiдомостi про реєстрацiю) транспортного засобу невiдкладно подають вiдомостi про нього до Мiнiстерства внутрiшнiх справ України для внесення їх до Єдиного державного реєстру.

(статтю 34 доповнено новою частиною сьомою згiдно iз Законом України вiд 05.07.2012р. N 5085-VI, у зв'язку з цим частини шосту - дванадцяту вважати вiдповiдно частинами восьмою - чотирнадцятою, частина сьома статтi 34 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 23.12.2015р. N 901-VIII)

     Вiдомчу реєстрацiю та облiк транспортних засобiв Збройних Сил України, Нацiональної гвардiї України, Державної прикордонної служби України, Державної спецiальної служби транспорту, Державної служби спецiального зв'язку та захисту iнформацiї України, Оперативно-рятувальної служби цивiльного захисту, житлово-комунального господарства, а також тих, що не пiдлягають експлуатацiї на вулично-дорожнiй мережi загального користування, здiйснюють:

(абзац перший частини восьмої статтi 34 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами України вiд 05.07.2012р. N 5085-VI, вiд 13.03.2014р. N 877-VII)

     транспортних засобiв, якi належать вiйськовим частинам, об'єднанням чи органiзацiям, що входять до складу Збройних Сил України, - уповноважений орган Мiнiстерства оборони України;

     транспортних засобiв, якi належать Нацiональнiй гвардiї України, - уповноважений пiдроздiл Головного органу вiйськового управлiння Нацiональної гвардiї України;

(частину восьму статтi 34 доповнено новим абзацом третiм згiдно iз Законом України вiд 05.07.2012р. N 5085-VI, абзац третiй частини восьмої статтi 34 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 13.03.2014р. N 877-VII)

     транспортних засобiв, якi належать Державнiй прикордоннiй службi України, - уповноважений пiдроздiл спецiально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у справах охорони державного кордону;

(частину восьму статтi 34 доповнено новим абзацом четвертим згiдно iз Законом України вiд 05.07.2012р. N 5085-VI)

     транспортних засобiв, якi належать Державнiй спецiальнiй службi транспорту, - уповноважений пiдроздiл органу управлiння Державної спецiальної служби транспорту;

(частину восьму статтi 34 доповнено новим абзацом п'ятим згiдно iз Законом України вiд 05.07.2012р. N 5085-VI)

     транспортних засобiв, якi належать Державнiй службi спецiального зв'язку та захисту iнформацiї України, - уповноважений орган спецiально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань органiзацiї спецiального зв'язку та захисту iнформацiї;

(частину восьму статтi 34 доповнено новим абзацом шостим згiдно iз Законом України вiд 05.07.2012р. N 5085-VI)

     транспортних засобiв, якi належать Оперативно-рятувальнiй службi цивiльного захисту, - уповноважений орган спецiально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань цивiльного захисту;

(частину восьму статтi 34 доповнено новим абзацом сьомим згiдно iз Законом України вiд 05.07.2012р. N 5085-VI, у зв'язку з цим абзаци третiй - шостий вважати вiдповiдно абзацами восьмим - одинадцятим)

     великотоннажних транспортних засобiв та iнших технологiчних транспортних засобiв - центральний орган виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi охорони працi;

(абзац восьмий частини восьму статтi 34 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 16.10.2012р. N 5459-VI)

     трамваїв i тролейбусiв - центральний орган виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi транспорту;

(абзац дев'ятий частини восьмої статтi 34 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 16.10.2012р. N 5459-VI)

     перегонових i спортивних транспортних засобiв - центральний орган виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi фiзичної культури i спорту;

(абзац десятий частини восьмої статтi 34 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 16.10.2012р. N 5459-VI)

     тракторiв, самохiдних шасi, самохiдних сiльськогосподарських, дорожньо-будiвельних i мелiоративних машин, сiльськогосподарської технiки, iнших механiзмiв - центральний орган виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi нагляду (контролю) в агропромисловому комплексi.

(абзац одинадцятий частини восьмої статтi 34 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 16.10.2012р. N 5459-VI)

     Порядок здiйснення вiдомчої реєстрацiї та ведення облiку транспортних засобiв визначається Кабiнетом Мiнiстрiв України. Для ведення вiдомчого облiку зареєстрованих транспортних засобiв вiдповiдними органами, якими вони зареєстрованi, створюються унiфiкованi автоматизованi електронно-облiковi системи. Вiдомостi вiдомчого облiку щодо зазначених транспортних засобiв є складовою частиною Єдиного державного реєстру. У разi наявностi будь-яких обтяжень, реєстрацiя (перереєстрацiя) транспортних засобiв здiйснюється виключно за умови надання згоди на це обтяжувачем (обтяжувачами).

(частина дев'ята статтi 34 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами України вiд 05.07.2012р. N 5085-VI, вiд 03.07.2018р. N 2478-VIII)

     Транспортнi засоби особистого користування, тимчасово ввезенi на митну територiю України громадянами бiльш як на 30 дiб, пiдлягають державнiй реєстрацiї протягом десяти дiб з моменту такого ввезення без змiни реєстрацiйних документiв та нацiональних номерних знакiв країни їх реєстрацiї у порядку, встановленому Кабiнетом Мiнiстрiв України.

(статтю 34 доповнено новою частиною десятою згiдно iз Законом України вiд 08.11.2018р. N 2612-VIII, у зв'язку з цим частини десяту - чотирнадцяту вважати вiдповiдно частинами одинадцятою - п'ятнадцятою)

     Власники транспортних засобiв та особи, якi використовують їх на законних пiдставах, зобов'язанi зареєструвати (перереєструвати) належнi їм транспортнi засоби протягом десяти дiб пiсля придбання, митного оформлення, одержання транспортних засобiв або виникнення обставин, що потребують внесення змiн до реєстрацiйних документiв.

     На транспортнi засоби оформляються та видаються реєстрацiйнi документи, зразки яких затверджуються Кабiнетом Мiнiстрiв України, та закрiплюються номернi знаки, якi вiдповiдають встановленим вимогам. Закупiвля за державнi кошти бланкiв реєстрацiйних документiв та номерних знакiв для транспортних засобiв здiйснюється вiдповiдно до вимог законодавства тими органами, на якi покладений обов'язок щодо їх реєстрацiї.

(частина дванадцята статтi 34 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 20.09.2019р. N 124-IX)

     Єдинi зразки державних номерних знакiв та вимоги до них, у тому числi тих, що виготовляються за iндивiдуальним замовленням, встановлюються Мiнiстерством внутрiшнiх справ України.

(частина тринадцята статтi 34 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 20.09.2019р. N 124-IX)

     Власники транспортних засобiв, зареєстрованих територiальними органами Мiнiстерства внутрiшнiх справ України, у порядку, визначеному Кабiнетом Мiнiстрiв України, можуть замовити один додатковий комплект номерних знакiв, який виготовляється за їх iндивiдуальним замовленням та вiдповiдає встановленим вимогам.

(частина чотирнадцята статтi 34 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами України вiд 23.12.2015р. N 901-VIII, вiд 20.09.2019р. N 124-IX)

     Частину п'ятнадцяту статтi 34 виключено

(згiдно iз Законом України вiд 20.03.2012р. N 4555-VI)
(стаття 34 у редакцiї Закону України вiд 24.09.2008р. N 586-VI, щодо державної реєстрацiї мопедiв набирає чинностi з 1 сiчня 2010 року)

     Стаття 341. Надання iнформацiї про зареєстрованi транспортнi засоби з Єдиного державного реєстру транспортних засобiв

     Iнформацiя про зареєстрованi транспортнi засоби та їх власникiв, належних користувачiв, що мiститься у Єдиному державному реєстрi транспортних засобiв, держателем якого є Мiнiстерство внутрiшнiх справ України, є вiдкритою та загальнодоступною.

     Для фiзичних та юридичних осiб iнформацiя з Єдиного державного реєстру транспортних засобiв надається шляхом пошуку за суб'єктом (власником транспортного засобу) в електроннiй формi через офiцiйний веб-сайт органу виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi реєстрацiї та облiку транспортних засобiв, за умови iдентифiкацiї такої особи (фiзичної або юридичної) з використанням електронного цифрового пiдпису чи iншого альтернативного засобу iдентифiкацiї особи, чи в паперовiй формi шляхом подання заяви особисто або направлення її поштою до органiв Мiнiстерства внутрiшнiх справ України. Iнформацiя з Єдиного державного реєстру транспортних засобiв надається у порядку i за формою, що встановлюються Кабiнетом Мiнiстрiв України.

     За запитом посадових осiб органiв державної влади, органiв мiсцевого самоврядування, судiв, органiв Нацiональної полiцiї, органiв прокуратури, органiв Служби безпеки України, адвокатiв, нотарiусiв, iнспекторiв з паркування iнформацiя з Єдиного державного реєстру транспортних засобiв у зв'язку iз здiйсненням ними повноважень, визначених законом, надається за суб'єктом (власником, належним користувачем транспортного засобу) чи за державним номерним знаком у письмовiй або електроннiй формi шляхом безпосереднього доступу до Єдиного державного реєстру транспортних засобiв, за умови iдентифiкацiї вiдповiдної посадової особи за допомогою електронного цифрового пiдпису. Порядок доступу до Єдиного державного реєстру транспортних засобiв встановлюється Кабiнетом Мiнiстрiв України.

     За заявою власника чи iншого правоволодiльця орган реєстрацiї та облiку транспортних засобiв надає iнформацiю про осiб, якi отримали вiдомостi про зареєстрований транспортний засiб, що йому належить.

     Iнформацiя про зареєстрований транспортний засiб чи його власника, належного користувача, отримана в електроннiй чи паперовiй формi вiдповiдно до законодавства за допомогою програмних засобiв ведення Єдиного державного реєстру транспортних засобiв, є офiцiйною та використовується вiдповiдно до законодавства.

(Закон доповнено статтею 341 згiдно iз Законом України вiд 14.07.2015р. N 597-VIII, стаття 341 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 23.12.2015р. N 901-VIII, у редакцiї Закону України вiд 21.12.2017р. N 2262-VIII)

     Стаття 35. Обов'язковий технiчний контроль транспортних засобiв

     Транспортнi засоби, що беруть участь у дорожньому русi та зареєстрованi територiальними органами Мiнiстерства внутрiшнiх справ України, пiдлягають обов'язковому технiчному контролю вiдповiдно до цiєї статтi.

(частина перша статтi 35 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 23.12.2015р. N 901-VIII)

     Обов'язковому технiчному контролю не пiдлягають:

     1) легковi автомобiлi усiх типiв, марок i моделей, причепи (напiвпричепи) до них (крiм таксi та автомобiлiв, що використовуються для перевезення пасажирiв або вантажiв з метою отримання прибутку), мотоцикли, мопеди, мотоколяски та iншi прирiвнянi до них транспортнi засоби - незалежно вiд строку експлуатацiї;

     2) легковi автомобiлi, що використовуються для перевезення пасажирiв або вантажiв з метою отримання прибутку, вантажнi автомобiлi незалежно вiд форми власностi вантажопiдйомнiстю до 3,5 тонни, причепи до них - iз строком експлуатацiї до двох рокiв;

     3) технiчнi засоби для агропромислового комплексу, визначенi Законом України "Про систему iнженерно-технiчного забезпечення агропромислового комплексу України".

(частину другу статтi 35 доповнено пунктом 3 згiдно iз Законом України вiд 03.06.2014р. N 1303-VII)

     Обов'язковий технiчний контроль транспортного засобу передбачає перевiрку технiчного стану транспортного засобу, а саме: системи гальмового i рульового керування, зовнiшнiх свiтлових приладiв, пневматичних шин та колiс, свiтлопропускання скла, газобалонного обладнання (за наявностi), iнших елементiв у частинi, що безпосередньо стосується безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього природного середовища.

     Порядок проведення обов'язкового технiчного контролю та обсяги перевiрки технiчного стану транспортних засобiв визначає Кабiнет Мiнiстрiв України.

     Обов'язковий технiчний контроль транспортних засобiв, призначених для експлуатацiї на вулично-дорожнiй мережi загального користування та зареєстрованих територiальними органами Мiнiстерства внутрiшнiх справ України, здiйснюють суб'єкти проведення обов'язкового технiчного контролю, якi мають на правах власностi або користування обладнання, що дає змогу перевiряти технiчний стан транспортних засобiв на вiдповiднiсть вимогам безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього середовища.

(частина п'ята статтi 35 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 23.12.2015р. N 901-VIII)

     Перелiк обладнання, необхiдного для одержання права на здiйснення обов'язкового технiчного контролю транспортних засобiв, а також документiв, що подаються суб'єктами проведення обов'язкового технiчного контролю для одержання такого права, визначаються Кабiнетом Мiнiстрiв України.

     Перiодичнiсть проходження обов'язкового технiчного контролю становить:

     для легкових автомобiлiв, що використовуються для перевезення пасажирiв або вантажiв з метою отримання прибутку, вантажних автомобiлiв (незалежно вiд форми власностi) вантажопiдйомнiстю до 3,5 тонни, причепiв до них iз строком експлуатацiї бiльше двох рокiв - кожнi два роки;

     для вантажних автомобiлiв вантажопiдйомнiстю бiльше 3,5 тонни, причепiв до них та таксi незалежно вiд строку експлуатацiї - щороку;

     для автобусiв та спецiалiзованих транспортних засобiв, що перевозять небезпечнi вантажi, незалежно вiд строку експлуатацiї - двiчi на рiк.

     На кожний транспортний засiб, що пройшов обов'язковий технiчний контроль i визнаний технiчно справним, суб'єкт проведення обов'язкового технiчного контролю складає протокол перевiрки його технiчного стану, який видається водiю транспортного засобу. У протоколi зазначається строк чергового проходження обов'язкового технiчного контролю транспортного засобу вiдповiдно до перiодичностi проходження, встановленої частиною восьмою цiєї статтi.

     Частину дев'яту статтi 35 виключено

(згiдно iз Законом України вiд 02.10.2012р. N 5316-VI)

     Технiчний опис та зразок протоколу перевiрки технiчного стану транспортного засобу затверджує Кабiнет Мiнiстрiв України.

     Забезпечення суб'єктiв проведення обов'язкового технiчного контролю бланками протоколiв перевiрки технiчного стану транспортного засобу, а також доступом до загальнодержавної бази даних про результати обов'язкового технiчного контролю транспортних засобiв здiйснюється на платнiй основi. Порядок забезпечення суб'єктiв проведення обов'язкового технiчного контролю бланками протоколiв, доступом до зазначеної загальнодержавної бази даних та розмiр плати за надання таких послуг встановлює Кабiнет Мiнiстрiв України.

     Обов'язковий технiчний контроль транспортних засобiв, якi належать вiйськовим формуванням, Мiнiстерству внутрiшнiх справ України, Нацiональнiй полiцiї, Державнiй прикордоннiй службi України, Державнiй спецiальнiй службi транспорту, Державнiй службi спецiального зв'язку та захисту iнформацiї України, Оперативно-рятувальнiй службi цивiльного захисту, покладається на цi формування та органи.

(частина дванадцята статтi 35 у редакцiї Закону України вiд 05.07.2012р. N 5085-VI, iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 23.12.2015р. N 901-VIII)

     Частину тринадцяту статтi 35 виключено

(згiдно iз Законом України вiд 03.06.2014р. N 1303-VII)

     Частину чотирнадцяту статтi 35 виключено

(згiдно iз Законом України вiд 03.06.2014р. N 1303-VII)

     Частину п'ятнадцяту статтi 35 виключено

(згiдно iз Законом України вiд 03.06.2014р. N 1303-VII)

     Порядок проведення обов'язкового технiчного контролю транспортних засобiв, зареєстрованих iншими уповноваженими державними органами, затверджує Кабiнет Мiнiстрiв України за поданням цих органiв.

(стаття 35 у редакцiї Законами України вiд 24.09.2008р. N 586-VI, вiд 02.12.2010р. N 2756-VI, у редакцiї Закону України вiд 05.07.2011р. N 3565-VI)

     Стаття 36. Основнi вимоги щодо технiчного обслуговування i ремонту транспортних засобiв

     Власники транспортних засобiв або особи, якi їх експлуатують, зобов'язанi забезпечувати своєчасне i в повному обсязi проведення робiт по їх технiчному обслуговуванню i ремонту згiдно з нормативами, встановленими виробниками вiдповiдних транспортних засобiв.

     Частину другу статтi 36 виключено

(згiдно iз Законом України вiд 19.01.2006р. N 3370-IV)

     Рада мiнiстрiв Автономної Республiки Крим, мiсцевi державнi адмiнiстрацiї та органи мiсцевого самоврядування повиннi органiзувати роботу i всiляко сприяти створенню мережi служб швидкої технiчної допомоги учасникам дорожнього руху безпосередньо на автомобiльних дорогах, вулицях та залiзничних переїздах.

(частина третя статтi 36 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 16.10.2012р. N 5459-VI)

     Стаття 37. Пiдстави для заборони експлуатацiї транспортних засобiв

     Забороняється експлуатацiя незареєстрованих (неперереєстрованих) транспортних засобiв, iдентифiкацiйнi номери складових частин яких не вiдповiдають записам у реєстрацiйних документах, знищенi чи пiдробленi, без номерного знака або з номерним знаком, що не належить цьому засобу чи не вiдповiдає встановленим вимогам, або з номерними знаками, якi закрiпленi у не встановлених для цього мiсцях, закритi iншими предметами чи забрудненi, що не дозволяє чiтко визначити символи номерного знака з вiдстанi 20 метрiв, перевернутi чи не освiтленi, а також транспортних засобiв, що пiдлягають обов'язковому технiчному контролю, але не пройшли його, та у випадках, передбачених законодавством, без чинного на територiї України полiса обов'язкового страхування цивiльно-правової вiдповiдальностi власникiв наземних транспортних засобiв (страхового сертифiката "Зелена картка").

(частина перша статтi 37 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами України вiд 05.07.2011р. N 3565-VI, вiд 20.09.2019р. N 124-IX)

     Експлуатацiя транспортних засобiв також забороняється в разi:

(абзац перший частини другої статтi 37 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 05.07.2011р. N 3565-VI)

     порушення вимог щодо їх переобладнання;

     порушення порядку встановлення i використання спецiальних свiтлових i звукових сигнальних пристроїв;

     виявлення технiчних несправностей i невiдповiдностi вимогам правил, норм, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також неукомплектованостi вiдповiдно до призначення.

(абзац четвертий частини другої статтi 37 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 20.09.2019р. N 124-IX)

     З метою недопущення негативного впливу на життя i здоров'я людей або в разi загрози погiршення екологiчної ситуацiї експлуатацiя транспортних засобiв може бути в установленому законодавством порядку обмежена або заборонена в окремiй мiсцевостi, оголошенiй зоною надзвичайної екологiчної ситуацiї.

(статтю 37 доповнено частиною другою згiдно iз Законом України вiд 07.02.2002р. N 3033-III, у редакцiї Закону України вiд 24.09.2008р. N 586-VI)

Роздiл VI
НОРМУВАННЯ ОРГАНIЗАЦIЇ ДОРОЖНЬОГО РУХУ

(назва роздiлу VI iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 20.09.2019р. N 124-IX)

     Стаття 38. Завдання нормування дорожнього руху

(назва статтi 38 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 20.09.2019р. N 124-IX)

     Нормування дорожнього руху провадяться з метою встановлення обов'язкових норм, правил, вимог щодо органiзацiї та безпеки дорожнього руху.

(стаття 38 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 20.09.2019р. N 124-IX)

     Стаття 39. Виключена

(згiдно iз Законом України вiд 20.09.2019р. N 124-IX)

     Стаття 40. Нормативи дорожнього руху

     Нормативи дорожнього руху повиннi вiдповiдати вимогам безпеки, економiчностi та комфортностi дорожнього руху, охорони навколишнього природного середовища та здоров'я людини.

     У разi необхiдностi для деяких категорiй дорiг i вулиць можуть, залежно вiд їх функцiонального призначення, встановлюватися окремi нормативи. Нормативи розробляються, вводяться i контролюються мiнiстерствами, iншими центральними органами виконавчої влади i пiдприємствами України та iншими уповноваженими органами вiдповiдно до чинного законодавства України.

(частина друга статтi 40 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 16.10.2012р. N 5459-VI)

     Стаття 41. Правила дорожнього руху

     В Українi встановлено правостороннiй рух транспортних засобiв.

     Перевага в русi на перехрестях, де органiзовано круговий рух, надається транспортним засобам, якi вже рухаються по колу.

(статтю 41 доповнено новою частиною другою згiдно iз Законом України вiд 04.04.2017р. N 1993-VIII, у зв'язку з цим частину другу вважати частиною третьою)

     Порядок початку руху, змiни руху за напрямком, розташування транспортних засобiв i пiшоходiв, осiб, якi рухаються в крiслах колiсних, вибору швидкостi руху та дистанцiї, обгону та стоянки, проїзду перехресть, пiшохiдних переходiв i залiзничних переїздiв, зупинок транспортних засобiв загального користування, користування зовнiшнiми свiтловими приладами, правила пересування пiшоходiв, осiб, якi рухаються в крiслах колiсних, проїзд велосипедистiв, а також питання органiзацiї руху та його безпеки регулюються Правилами дорожнього руху, що затверджуються Кабiнетом Мiнiстрiв України.

(частина третя статтi 41 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 03.12.2019р. N 309-IX)

Роздiл VII
ПЛАНУВАННЯ ТА ФIНАНСУВАННЯ ЗАХОДIВ ЩОДО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ БЕЗПЕКИ ДОРОЖНЬОГО РУХУ

     Стаття 42. Загальнi положення єдиної системи облiку показникiв дорожнього руху i його безпеки

     Частину першу статтi 42 виключено

(згiдно iз Законом України вiд 07.02.2002р. N 3047-III)

     Частину другу статтi 42 виключено

(згiдно iз Законом України вiд 07.02.2002р. N 3047-III)

     Рада мiнiстрiв Автономної Республiки Крим, обласнi, Київська та Севастопольська мiськi державнi адмiнiстрацiї можуть розширити перелiк статистичних показникiв, якщо це необхiдно для прийняття рiшень в межах компетенцiї, наданої цим Законом.

(частина третя статтi 42 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 16.10.2012р. N 5459-VI)

     Мiнiстерства, iншi центральнi органи виконавчої влади та об'єднання не вправi запроваджувати звiтнiсть, не передбачену єдиною системою державного облiку показникiв дорожнього руху i його безпеки.

     Стаття 43. Планування заходiв щодо забезпечення безпеки дорожнього руху

     Органами виконавчої влади та органами мiсцевого самоврядування в межах своєї компетенцiї здiйснюються пiдготовка, затвердження i реалiзацiя вiдповiдних програм забезпечення безпеки дорожнього руху. Розробка їх здiйснюється на основi рацiонального поєднання територiального та галузевого планування, формування взаємопов'язаних збалансованих показникiв з урахуванням соцiально-економiчних i екологiчних умов конкретного регiону, економiчних втрат у зв'язку iз загибеллю або пораненням (травмуванням) людей внаслiдок дорожньо-транспортних пригод, рiвня розвитку дорожньої мережi, стану аварiйностi та iнших показникiв єдиної системи державного облiку дорожнього руху.

(частина перша статтi 43 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами України вiд 16.10.2012р. N 5459-VI, вiд 17.10.2019р. N 200-IX)

     Програма забезпечення безпеки дорожнього руху повинна включати:

     аналiз стану безпеки дорожнього руху та прогноз на певний перiод;

     конкретнi обгрунтованi цiлi;

     заходи, реалiзацiя яких дозволить досягти намiчених цiлей;

     вартiсть програми та джерела її фiнансування;

     форми i перiодичнiсть контролю за виконанням програми.

     Стаття 44. Фiнансування заходiв щодо забезпечення безпеки дорожнього руху

     Фiнансування заходiв, передбачених програмами, а також iнших заходiв щодо забезпечення безпеки дорожнього руху здiйснюється за рахунок коштiв державного бюджету, вiдрахувань мiнiстерств, iнших центральних органiв державної виконавчої влади та об'єднань, мiсцевих бюджетiв, позабюджетних коштiв i фондiв.

Роздiл VIII
МЕДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ БЕЗПЕКИ ДОРОЖНЬОГО РУХУ

     Стаття 45. Медичний огляд i переогляд кандидатiв у водiї i водiїв транспортних засобiв

     Медичний огляд проводиться з метою визначення здатностi кандидатiв у водiї i водiїв до безпечного керування транспортними засобами. Зазначений огляд включає: попереднi, перiодичнi, щозмiннi передрейсовi i пiслярейсовi огляди, а також позачерговi огляди, зумовленi необхiднiстю. Перiодичнiсть оглядiв, порядок їх проведення i направлення водiїв на позачерговi огляди визначаються спiльним актом центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної полiтики у сферi охорони здоров'я, i Мiнiстерства внутрiшнiх справ України.

(стаття 45 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами України вiд 24.09.2008р. N 586-VI, вiд 16.10.2012р. N 5459-VI)

     Стаття 46. Обов'язки адмiнiстрацiї пiдприємств, установ i органiзацiй щодо охорони здоров'я i контролю за умовами працi водiїв транспортних засобiв

     Адмiнiстрацiя пiдприємств, установ i органiзацiй незалежно вiд форм власностi та господарювання, до штатiв яких входять водiї, зобов'язана:

     органiзовувати обов'язкове страхування кожного водiя на випадок нещасної подiї;

     органiзовувати роботу водiїв згiдно з чинним законодавством, режимом працi i вiдпочинку;

     запроваджувати заходи, спрямованi на зниження напруженостi працi i втомлюваностi водiїв;

     органiзовувати харчування водiїв у робочий час;

     забезпечувати водiїв санiтарно-побутовими примiщеннями i обладнанням, а також примiщеннями для здiйснення лiкувально-профiлактичних заходiв;

     органiзовувати з участю мiсцевих органiв охорони здоров'я роботу з водiями по вдосконаленню навичок подання першої медичної допомоги.

     Для медичного контролю обслуговування водiїв та їх оздоровлення пiдприємствами, установами, органiзацiями незалежно вiд форм власностi та господарювання при чисельностi водiїв 100 i бiльше чоловiк створюються вiдомчi спецiалiзованi медичнi, фельдшерськi та оздоровчi пункти, медико-санiтарнi частини, полiклiнiчнi вiддiлення та заклади охорони здоров'я, а при чисельностi водiїв менше 100 чоловiк - з територiальними медичними закладами укладаються договори на їх медичне обслуговування.

     Контроль за умовами працi водiїв, виконанням вимог органiв державного нагляду, мiжвiдомчого i вiдомчого контролю для усунення порушень дiючих правил по охоронi працi i безпеки працi на робочих мiсцях водiїв здiйснюють вiдповiднi служби мiнiстерств, вiдомств, концернiв, корпорацiй та iнших об'єднань, первиннi профспiлковi органiзацiї, а також органи санiтарно-епiдемiологiчної служби.

(частина третя статтi 46 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами України вiд 10.07.2003р. N 1096-IV, вiд 20.09.2019р. N 124-IX)

     Стаття 47. Органiзацiя медичного забезпечення безпеки дорожнього руху

     Органiзацiя забезпечення потерпiлих пiд час дорожньо-транспортних пригод екстреною медичною допомогою здiйснюється вiдповiдно до Закону України "Про екстрену медичну допомогу" та планiв, якi щорiчно розробляються та затверджуються обласними державними адмiнiстрацiями за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi охорони здоров'я, та вiдповiдними пiдроздiлами Нацiональної полiцiї.

(частина перша статтi 47 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 23.12.2015р. N 901-VIII)

     Забезпечення потерпiлих внаслiдок дорожньо-транспортних пригод та iнших учасникiв дорожнього руху екстреною медичною допомогою та iншою медичною допомогою здiйснюється закладами охорони здоров'я, якi вiдповiдно до затверджених планiв закрiпленi за конкретними ланками автомобiльних дорiг, вулиць, залiзничних переїздiв та мають можливiсть для надання такої допомоги у цiлодобовому режимi.

     На дiлянках дорiг, вулиць та на залiзничних переїздах встановлюються вiдповiднi дорожнi знаки з iнформацiєю про найближчий заклад охорони здоров'я, який може забезпечити надання екстреної медичної допомоги або iншої медичної допомоги, напрямок руху та вiдстань до нього, а також iнформацiя про телефоннi номери виклику екстреної медичної допомоги 103 та екстреного виклику 112.

     Iншi заклади охорони здоров'я, що знаходяться у безпосереднiй близькостi вiд автомобiльних дорiг, вулиць та залiзничних переїздiв, мають бути забезпеченi необхiдним медичним обладнанням згiдно з перелiком, затвердженим центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi охорони здоров'я, i позначенi дорожнiм знаком "Пункт медичної допомоги".

     Зазначенi заклади охорони здоров'я мають бути обладнанi засобами зв'язку. На магiстральних автомобiльних дорогах закрiпленi заклади охорони здоров'я та станцiї екстреної (швидкої) медичної допомоги забезпечуються також системою сигнально-викличного зв'язку.

((стаття 47 iз змiнами, iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 24.09.2008р. N 586-VI, у редакцiї Закону України вiд 05.07.2012р. N 5081-VI)

     Стаття 48. Медична пiдготовка водiїв полiцейських i посадових осiб вiйськової iнспекцiї безпеки дорожнього руху Вiйськової служби правопорядку у Збройних Силах України

назва статтi 48 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами України вiд 15.05.2003р. N 743-IV, вiд 23.12.2015р. N 901-VIII)

     Водiї транспортних засобiв, полiцейськi i вiдповiднi посадовi особи вiйськової iнспекцiї безпеки дорожнього руху Вiйськової служби правопорядку у Збройних Силах України зобов'язанi володiти практичними навичками з надання домедичної i медичної допомоги потерпiлим внаслiдок дорожньо-транспортних пригод, перiодично проходити вiдповiдну пiдготовку за програмами, що затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної полiтики у сферi охорони здоров'я.

(частина перша статтi 48 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами України вiд 15.05.2003р. N 743-IV, вiд 05.07.2012р. N 5081-VI, вiд 23.12.2015р. N 901-VIII)

     Водiї зобов'язанi стежити за наявнiстю на транспортних засобах спецiальних медичних аптечок, їх укомплектуванням.

     Полiцейськi, посадовi особи вiйськової iнспекцiї безпеки дорожнього руху Вiйськової служби правопорядку у Збройних Силах України, якi здiйснюють безпосереднiй нагляд за дорожнiм рухом, зобов'язанi стежити за укомплектуванням закрiплених за ними патрульних автомобiлiв i примiщень стацiонарних постiв медичним майном i медикаментами для надання домедичної i медичної допомоги потерпiлим внаслiдок дорожньо-транспортних пригод згiдно з перелiком, що встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної полiтики у сферi охорони здоров'я.

(частина третя статтi 48 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами України вiд 15.05.2003р. N 743-IV, вiд 05.07.2012р. N 5081-VI, вiд 23.12.2015р. N 901-VIII)

Роздiл IX
ОХОРОНА НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА

     Стаття 49. Охорона навколишнього природного середовища

     Мiнiстерства, iншi центральнi органи виконавчої влади та об'єднання, що здiйснюють проектування, виробництво та експлуатацiю механiчних транспортних засобiв, зобов'язанi вживати заходiв щодо запобiгання та зменшення викидiв вказаними засобами забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище, а також шуму i вiбрацiї.

     Не допускається виробництво та експлуатацiя автотранспортних засобiв, у викидах яких вмiст забруднюючих речовин перевищує встановленi нормативи.

     Керiвники транспортних органiзацiй, власники автомобiльних дорiг, вулиць, залiзничних переїздiв та транспортних засобiв несуть персональну вiдповiдальнiсть за додержання гранично допустимих нормативiв викидiв i скидiв забруднюючих речовин i гранично допустимих рiвнiв фiзичних впливiв на навколишнє природне середовище, встановлених для вiдповiдного типу транспорту.

     Пiдприємства, що виготовляють пальне, повиннi дотримувати обов'язкових вимог щодо якостi палива i мастильних матерiалiв.

(частина четверта статтi 49 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 20.09.2019р. N 124-IX)

     У разi виготовлення неякiсного палива пiдприємство притягається до вiдповiдальностi у виглядi штрафу.

     З метою запобiгання забрудненню грунту вiдпрацьованими нафтопродуктами автопiдприємства повиннi бути забезпеченi спецiальними мiсткостями для їх зберiгання.

     Стаття 50. Проектнi та науковi розробки

     Пiдприємства, установи i органiзацiї, що розробляють перспективнi програми, комплекснi схеми та проекти органiзацiї дорожнього руху, а також здiйснюють цi розробки, повиннi передбачати в них заходи, спрямованi на запобiгання та зменшення викидiв i скидiв забруднюючих речовин у навколишнє середовище, а також шуму i вiбрацiї.

Роздiл X
КОНТРОЛЬ У СФЕРI ДОРОЖНЬОГО РУХУ

     Стаття 51. Завдання контролю у сферi дорожнього руху

     Контроль у сферi дорожнього руху спрямований на забезпечення дотримання мiнiстерствами, iншими центральними органами державної виконавчої влади та об'єднаннями, а також громадянами вимог законодавства України про дорожнiй рух.

     Стаття 52. Органи, що здiйснюють контроль у сферi безпеки дорожнього руху

     Контроль у сферi безпеки дорожнього руху здiйснюється Кабiнетом Мiнiстрiв України, мiсцевими органами виконавчої влади та органами мiсцевого самоврядування, Нацiональною полiцiєю, iншими спецiально уповноваженими на те державними органами (державний контроль), а також мiнiстерствами, iншими центральними органами виконавчої влади (вiдомчий контроль).

(стаття 52 у редакцiї Закону України вiд 24.09.2008р. N 586-VI, iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 23.12.2015р. N 901-VIII)

     Стаття 521. Повноваження Мiнiстерства внутрiшнiх справ України у сферi забезпечення безпеки дорожнього руху

     До повноважень Мiнiстерства внутрiшнiх справ України у сферi забезпечення безпеки дорожнього руху належать:

     участь у формуваннi та реалiзацiї в межах своїх повноважень державної полiтики щодо забезпечення безпеки дорожнього руху, пiдготовка проектiв законiв та iнших нормативно-правових актiв, у тому числi правил, норм, державних i регiональних програм щодо забезпечення безпеки дорожнього руху та його учасникiв;

(абзац другий частини першої статтi 521 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 20.09.2019р. N 124-IX)

     здiйснення у випадках, передбачених законом, державної реєстрацiї та облiку транспортних засобiв, приймання iспитiв для отримання права керування транспортними засобами i видача вiдповiдних документiв;

     погодження конструкцiй транспортних засобiв у частинi дотримання вимог щодо забезпечення безпеки дорожнього руху;

(абзац четвертий частини першої статтi 521 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 20.09.2019р. N 124-IX)

     ведення автоматизованого облiку, накопичення, оброблення та використання вiдомостей про транспортнi засоби, що пiдлягають державнiй i вiдомчiй реєстрацiї, та про їхнiх власникiв;

     здiйснення у випадках, передбачених законом, контролю за внесенням обов'язкових платежiв власниками транспортних засобiв;

     забезпечення органiзацiї та здiйснення контролю за пiдготовкою, перепiдготовкою та пiдвищенням квалiфiкацiї водiїв транспортних засобiв, облiком суб'єктiв пiдприємницької дiяльностi всiх форм власностi, що провадять таку дiяльнiсть, а також за прийманням iспитiв з перевiрки знань правил перевезення небезпечних вантажiв автомобiльним транспортом та видачею вiдповiдних свiдоцтв установленого зразка;

     ведення облiку торговельних органiзацiй, пiдприємств-виробникiв та суб'єктiв пiдприємницької дiяльностi всiх форм власностi, що реалiзують транспортнi засоби або номернi складовi частини до них, видача їм у встановленому порядку бланкiв довiдок-рахункiв, актiв приймання-передавання транспортних засобiв, а також номерних знакiв для разових поїздок;

     ведення реєстру суб'єктiв здiйснення обов'язкового технiчного контролю та державного контролю за додержанням такими суб'єктами вимог законодавства у цiй сферi;

     ведення Реєстру адмiнiстративних правопорушень у сферi безпеки дорожнього руху, надання доступу до ресурсiв цього реєстру щодо порушень правил зупинки, стоянки та паркування транспортних засобiв, зафiксованих в автоматичному режимi або в режимi фотозйомки (вiдеозапису), посадовим особам, уповноваженим розглядати справи за такi правопорушення;

(абзац десятий статтi 521 у редакцiї Закону України вiд 21.12.2017р. N 2262-VIII)

     формування в порядку, визначеному Кабiнетом Мiнiстрiв України, загальнодержавної бази даних про результати обов'язкового технiчного контролю транспортних засобiв на пiдставi iнформацiї про результати перевiрки технiчного стану транспортного засобу, що надається суб'єктами проведення обов'язкового технiчного контролю, та iнформацiї про укладення договорiв обов'язкового страхування цивiльно-правової вiдповiдальностi власникiв наземних транспортних засобiв, що пiдлягають обов'язковому технiчному контролю, що надається страховиками.

(Закон доповнено статтею 521 згiдно iз Законом України вiд 24.09.2008р. N 586-VI, стаття 521 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами України вiд 05.07.2011р. N 3565-VI, вiд 05.07.2012р. N 5085-VI, вiд 09.04.2014р. N 1193-VII, вiд 29.05.2014р. N 1283-VII, вiд 02.03.2015р. N 222-VIII, вiд 14.07.2015р. N 596-VIII, у редакцiї Закону України вiд 23.12.2015р. N 901-VIII)

     Стаття 522. Оплата послуг з паркування транспортних засобiв та контроль за здiйсненням такої оплати

     При розмiщеннi транспортних засобiв на майданчику для платного паркування особи, якi розмiщують транспортнi засоби на такому майданчику, оплачують вартiсть послуг з користування майданчиком для платного паркування транспортного засобу згiдно з тарифом, встановленим органом мiсцевого самоврядування вiдповiдно до порядку формування тарифiв на послуги з користування майданчиками для платного паркування транспортних засобiв, затвердженого Кабiнетом Мiнiстрiв України. Iнспекторам з паркування забороняється приймати грошовi кошти у готiвковiй формi в рахунок оплати вартостi таких послуг та/або в рахунок оплати штрафiв, накладених на мiсцi вчинення правопорушення.

     Положення частини першої цiєї статтi не застосовуються у випадках, визначених частинами шостою та сьомою статтi 30 Закону України "Про основи соцiальної захищеностi осiб з iнвалiднiстю в Українi" щодо мiсць для безоплатного паркування, а також до осiб та транспортних засобiв, якi вiдповiдно до закону та/або рiшення вiдповiдної мiської, селищної, сiльської ради звiльняються вiд оплати вартостi послуг з користування майданчиками для платного паркування транспортних засобiв на спецiально вiдведених (позначених) на цих майданчиках мiсцях.

(частина друга статтi 522 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 02.10.2018р. N 2581-VIII)

     Мiськi, селищнi, сiльськi ради можуть прийняти рiшення про впровадження на територiї населеного пункту автоматизованої системи контролю оплати вартостi послуг з паркування, програмно-технiчний комплекс якої надає можливiсть в онлайн-режимi контролювати оплату послуг з користування майданчиками для платного паркування.

     У разi впровадження у вiдповiдному населеному пунктi автоматизованої системи контролю оплати вартостi послуг з паркування оплата послуг з користування майданчиками для платного паркування транспортних засобiв здiйснюється шляхом перерахування грошових коштiв через установи банкiв, платiжнi пристрої (банкiвськi автомати, платiжнi термiнали), паркувальнi автомати, засоби мобiльного зв'язку, за допомогою iнших програмно-технiчних комплексiв, призначених для автоматизованого зарахування грошових коштiв на вiдповiднi рахунки.

     Особи, якi розмiщують транспортнi засоби на майданчику для платного паркування в межах населеного пункту, в якому не впроваджено автоматизованої системи контролю оплати паркування, але фiксацiя обставин порушення правил паркування транспортних засобiв здiйснюється iнспекторами з паркування в режимi фотозйомки (вiдеозапису), зобов'язанi сплачувати вартiсть послуг з користування майданчиком для платного паркування транспортного засобу та залишати на час паркування пiд лобовим склом транспортного засобу вiдповiдний документ про оплату послуг з користування майданчиком для платного паркування.

(Закон доповнено статтею 522 згiдно iз Законом України вiд 29.05.2014р. N 1283-VII, стаття 522 у редакцiї Закону України вiд 21.12.2017р. N 2262-VIII)

     Стаття 523. Повноваження Нацiональної полiцiї у сферi забезпечення безпеки дорожнього руху

     До повноважень Нацiональної полiцiї у сферi забезпечення безпеки дорожнього руху належать:

     участь у реалiзацiї в межах своїх повноважень державної полiтики у сферi забезпечення безпеки дорожнього руху;

     забезпечення безпеки дорожнього руху;

     органiзацiя супроводження i забезпечення безпечного руху транспортних засобiв спецiального призначення;

     погодження вiдповiдно до вимог цього Закону, iнших законодавчих актiв проектiв на будiвництво, реконструкцiю i ремонт автомобiльних дорiг, залiзничних переїздiв, комплексiв дорожнього сервiсу та iнших споруд у межах вiдведення автомобiльних дорiг або червоних лiнiй мiських вулиць i дорiг;

     погодження поданих у встановленому порядку пропозицiй стосовно обладнання засобами органiзацiї дорожнього руху мiсць виконання дорожнiх робiт, проектiв та схем органiзацiї дорожнього руху, маршрутiв руху пасажирського транспорту, маршрутiв органiзованого руху громадян i мiсць їх збору, порядку проведення спортивних та iнших масових заходiв, якi можуть створити перешкоди дорожньому руху;

     видача в установленому порядку у випадках, передбачених законом, дозволiв на участь у дорожньому русi транспортних засобiв, ваговi або габаритнi параметри яких перевищують нормативнi;

     здiйснення контролю за безпекою дорожнього руху пiд час надання послуг з перевезення пасажирiв чи вантажiв, у тому числi небезпечних, додержанням законодавства у зазначенiй сферi, розробленням i видачею в установленому порядку документiв щодо погодження маршрутiв руху транспортних засобiв пiд час дорожнього перевезення небезпечних вантажiв;

     iнформування учасникiв дорожнього руху про фiксацiю фактiв правопорушень у сферi безпеки дорожнього руху в автоматичному режимi.

     Нацiональна полiцiя також здiйснює контроль за правомiрнiстю експлуатацiї транспортних засобiв на вулично-дорожнiй мережi, виконанням установлених Кабiнетом Мiнiстрiв України правил паркування транспортних засобiв у частинi забезпечення безпеки дорожнього руху на майданчиках для паркування, а у випадках та порядку, визначених законом, тимчасово затримує i доставляє транспортний засiб, у тому числi з використанням спецiальних транспортних засобiв (коли розмiщення затриманого транспортного засобу суттєво перешкоджає дорожньому руху), на спецiальнi майданчики чи стоянки для тимчасового зберiгання, вiдповiдно до закону тимчасово вилучає посвiдчення водiя.

(Закон доповнено статтею 523 згiдно iз Законом України вiд 23.12.2015р. N 901-VIII)

Роздiл XI
ВIДПОВIДАЛЬНIСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА ПРО ДОРОЖНIЙ РУХ

     Стаття 53. Вiдповiдальнiсть за порушення законодавства про дорожнiй рух

     Юридичнi та фiзичнi особи, виннi в порушеннi законодавства про дорожнiй рух, вiдповiдних правил, нормативiв, несуть вiдповiдальнiсть згiдно з законодавством України.

     Стаття 531. Вiдповiдальнiсть за правопорушення у сферi забезпечення безпеки дорожнього руху, зафiксованi в автоматичному режимi, та за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобiв, зафiксованi в режимi фотозйомки (вiдеозапису)

     Вiдповiдальнiсть за правопорушення у сферi забезпечення безпеки дорожнього руху, зафiксованi в автоматичному режимi, або порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобiв, зафiксованi в режимi фотозйомки (вiдеозапису), несе фiзична особа або керiвник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засiб, а в разi якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобiв внесено вiдомостi про належного користувача вiдповiдного транспортного засобу - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрi юридичних осiб, фiзичних осiб - пiдприємцiв та громадських формувань вiдсутнi на момент запиту вiдомостi про керiвника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засiб, - особа, яка виконує повноваження керiвника такої юридичної особи.

     Вiдповiдальна особа, зазначена у частинi першiй цiєї статтi, у разi притягнення її до вiдповiдальностi за правопорушення у сферi забезпечення безпеки дорожнього руху, зафiксованi в автоматичному режимi, або порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобiв, зафiксованi в режимi фотозйомки (вiдеозапису), має право зворотної вимоги до особи, яка керувала транспортним засобом у момент вчинення правопорушення.

     Порядок та особливостi притягнення до адмiнiстративної вiдповiдальностi за правопорушення у сферi забезпечення безпеки дорожнього руху, зафiксованi в автоматичному режимi, та порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобiв, зафiксованi в режимi фотозйомки (вiдеозапису), визначаються Кодексом України про адмiнiстративнi правопорушення.

(Закон доповнено статтею 531 згiдно iз Законом України вiд 14.07.2015р. N 596-VIII, стаття 531 у редакцiї Закону України вiд 21.12.2017р. N 2262-VIII)

Роздiл XII
МIЖНАРОДНI УГОДИ

     Стаття 54. Мiжнароднi угоди

     Якщо мiжнародною угодою України встановлено iншi правила, нiж тi, що мiстяться у законодавствi України про дорожнiй рух, то застосовуються правила мiжнародної угоди.

Президент України Л. КРАВЧУК

м. Київ
30 червня 1993 року
N 3353-XII

Copyright © 2020 НТФ «Інтес»
Всі права захищені.