ЗАКОН  УКРАЇНИ

Про оборону України

Iз змiнами i доповненнями, внесеними
Законами України
вiд 21 жовтня 1993 року N 3547-XII,
вiд 20 жовтня 1994 року N 221/94-ВР,
вiд 17 жовтня 1995 року N 387/95-ВР,
вiд 5 жовтня 2000 року N 2020-III
(Законом України вiд 5 жовтня 2000 року N 2020-III
цей Закон викладено у новiй редакцiї),
вiд 3 квiтня 2003 року N 662-IV,
вiд 19 червня 2003 року N 1003-IV,
вiд 9 лютого 2006 року N 3428-IV,
вiд 11 травня 2007 року N 1014-V,
вiд 28 грудня 2007 року N 107-VI,
вiд 25 грудня 2008 року N 803-VI,
вiд 21 вересня 2010 року N 2526-VI,
вiд 7 жовтня 2010 року N 2592-VI
(змiни, внесенi Законом України вiд 7 жовтня 2010 року N 2592-VI, втратили чиннiсть
у зв'язку з втратою чинностi Законом України вiд 7 жовтня 2010 року N 2592-VI
згiдно iз Законом України вiд 23 лютого 2014 року N 763-VII),
вiд 18 вересня 2012 року N 5286-VI,
вiд 2 жовтня 2012 року N 5404-VI,
вiд 17 березня 2014 року N 1127-VII,
вiд 8 квiтня 2014 року N 1190-VII,
вiд 9 квiтня 2014 року N 1194-VII,
вiд 3 лютого 2015 року N 133-VIII,
вiд 12 лютого 2015 року N 186-VIII,
вiд 23 грудня 2015 року N 901-VIII,
вiд 16 червня 2016 року N 1420-VIII,
вiд 7 липня 2016 року N 1437-VIII,
вiд 5 жовтня 2017 року N 2163-VIII,
вiд 5 квiтня 2018 року N 2396-VIII,
вiд 21 червня 2018 року N 2469-VIII
(змiни, внесенi пiдпунктами "б", "в" пiдпункту 4 пункту 4 роздiлу VI
Закону України вiд 21 червня 2018 року N 2469-VIII, набирають чинностi з 27 березня 2020 року,
враховуючи змiни, внесенi Законом України вiд 4 березня 2020 року N 522-IX),
вiд 2 жовтня 2018 року N 2581-VIII,
вiд 6 червня 2019 року N 2742-VIII,
вiд 20 вересня 2019 року N 133-IX

(З 1 сiчня 2021 року до цього Закону будуть внесенi змiни, передбаченi пiдпунктами "б", "в" пiдпункту 4 пункту 4 роздiлу VI Закону України вiд 21 червня 2018 року N 2469-VIII)

(У текстi Закону слова "миротворчих операцiях" замiнено словами "операцiях з пiдтримання миру i безпеки" згiдно iз Законом України вiд 18 вересня 2012 року N 5286-VI)

(У текстi Закону слово "iнвалiдами" замiнено словами "особами з iнвалiднiстю" згiдно iз Законом України вiд 2 жовтня 2018 року N 2581-VIII)

     Цей Закон встановлює засади оборони України, а також повноваження органiв державної влади, основнi функцiї та завдання органiв вiйськового управлiння, мiсцевих державних адмiнiстрацiй, органiв мiсцевого самоврядування, обов'язки пiдприємств, установ, органiзацiй, посадових осiб, права та обов'язки громадян України у сферi оборони.

Роздiл I
ЗАСАДИ ОБОРОНИ УКРАЇНИ ТА ПIДГОТОВКИ ДЕРЖАВИ ДО ОБОРОНИ

     Стаття 1. Визначення основних термiнiв

     У цьому Законi термiни вживаються у такому значеннi:

     оборона України - система полiтичних, економiчних, соцiальних, воєнних, наукових, науково-технiчних, iнформацiйних, правових, органiзацiйних, iнших заходiв держави щодо пiдготовки до збройного захисту та її захист у разi збройної агресiї або збройного конфлiкту;

     план оборони України - складова частина оборонного планування, що мiстить сукупнiсть документiв, якi визначають змiст, обсяги, виконавцiв, порядок i строки здiйснення полiтичних, економiчних, соцiальних, воєнних, наукових, науково-технiчних, iнформацiйних, правових, органiзацiйних, iнших заходiв держави щодо пiдготовки до збройного захисту та її захист у разi збройної агресiї або збройного конфлiкту;

(статтю 1 доповнено новим абзацом третiм згiдно iз Законом України вiд 20.09.2019р. N 133-IX, у зв'язку з цим абзаци третiй - двадцять другий вважати вiдповiдно абзацами четвертим - двадцять третiм)

     обороноздатнiсть держави - здатнiсть держави до захисту у разi збройної агресiї або збройного конфлiкту. Вона складається з матерiальних i духовних елементiв та є сукупнiстю воєнного, економiчного, соцiального та морально-полiтичного потенцiалу у сферi оборони та належних умов для його реалiзацiї;

     збройна агресiя - застосування iншою державою або групою держав збройної сили проти України. Збройною агресiєю проти України вважається будь-яка з таких дiй:

     вторгнення або напад збройних сил iншої держави або групи держав на територiю України, а також окупацiя або анексiя частини територiї України;

     блокада портiв, узбережжя або повiтряного простору, порушення комунiкацiй України збройними силами iншої держави або групи держав;

     напад збройних сил iншої держави або групи держав на вiйськовi сухопутнi, морськi чи повiтрянi сили або цивiльнi морськi чи повiтрянi флоти України;

     засилання iншою державою або вiд її iменi озброєних груп регулярних або нерегулярних сил, що вчиняють акти застосування збройної сили проти України, якi мають настiльки серйозний характер, що це рiвнозначно перелiченим в абзацах п'ятому - сьомому цiєї статтi дiям, у тому числi значна участь третьої держави у таких дiях;

     дiї iншої держави (держав), яка дозволяє, щоб її територiя, яку вона надала в розпорядження третьої держави, використовувалася цiєю третьою державою (державами) для вчинення дiй, зазначених в абзацах п'ятому - восьмому цiєї статтi;

     застосування пiдроздiлiв збройних сил iншої держави або групи держав, якi перебувають на територiї України вiдповiдно до укладених з Україною мiжнародних договорiв, проти третьої держави або групи держав, iнше порушення умов, передбачених такими договорами, або продовження перебування цих пiдроздiлiв на територiї України пiсля припинення дiї зазначених договорiв;

     особливий перiод - перiод, що настає з моменту оголошення рiшення про мобiлiзацiю (крiм цiльової) або доведення його до виконавцiв стосовно прихованої мобiлiзацiї чи з моменту введення воєнного стану в Українi або в окремих її мiсцевостях та охоплює час мобiлiзацiї, воєнний час i частково вiдбудовний перiод пiсля закiнчення воєнних дiй;

(абзац дванадцятий статтi 1 у редакцiї Закону України вiд 25.12.2008р. N 803-VI)

     воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Українi або в окремих її мiсцевостях у разi збройної агресiї чи загрози нападу, небезпеки державнiй незалежностi України, її територiальнiй цiлiсностi та передбачає надання вiдповiдним органам державної влади, вiйськовому командуванню та органам мiсцевого самоврядування повноважень, необхiдних для вiдвернення загрози та забезпечення нацiональної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституцiйних прав i свобод людини i громадянина та прав i законних iнтересiв юридичних осiб iз зазначенням строку дiї цих обмежень;

     вiйськове формування - створена вiдповiдно до законодавства України сукупнiсть вiйськових з'єднань i частин та органiв управлiння ними, якi комплектуються вiйськовослужбовцями i призначенi для оборони України, захисту її суверенiтету, державної незалежностi i нацiональних iнтересiв, територiальної цiлiсностi i недоторканностi у разi збройної агресiї, збройного конфлiкту чи загрози нападу шляхом безпосереднього ведення воєнних (бойових) дiй;

(абзац чотирнадцятий статтi 1 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 25.12.2008р. N 803-VI)

     пiдроздiл збройних сил iншої держави (далi - пiдроздiл збройних сил) - вiйськове формування iноземної держави, що має постiйну чи тимчасову органiзацiю, належить до сухопутних (наземних), морських, повiтряних або спецiальних вiйськ (сил) цiєї держави, оснащене легкою зброєю чи важкою бойовою технiкою, яка пiдпадає пiд дiю Договору про звичайнi збройнi сили в Європi, перебуває пiд командуванням особи, вiдповiдальної перед своєю державою i законами України за поведiнку своїх пiдлеглих, якi зобов'язанi дотримуватися внутрiшньої дисциплiни, законiв України, норм мiжнародного права, та яке направляється в Україну з конкретною метою, визначеною мiжнародним договором України;

     вiйськове командування - Генеральний штаб Збройних Сил України, Об'єднаний оперативний штаб Збройних Сил України, командування видiв Збройних Сил України, командування Сил спецiальних операцiй Збройних Сил України, командування Десантно-штурмових вiйськ Збройних Сил України, управлiння оперативних командувань, командування з'єднань, вiйськових частин Збройних Сил України та iнших утворених вiдповiдно до законiв України вiйськових формувань;

(абзац шiстнадцятий статтi 1 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 25.12.2008р. N 803-VI, у редакцiї Закону України вiд 16.06.2016р. N 1420-VIII, iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 05.04.2018р. N 2396-VIII)

     органи вiйськового управлiння - Мiнiстерство оборони України, iншi центральнi органи виконавчої влади, що здiйснюють керiвництво вiйськовими формуваннями, утвореними вiдповiдно до законiв України, Генеральний штаб Збройних Сил України, iншi штаби, командування, управлiння, постiйнi чи тимчасово утворенi органи у Збройних Силах України та iнших вiйськових формуваннях, призначенi для виконання функцiй з управлiння, в межах їх компетенцiї, вiйськами (силами), з'єднаннями, вiйськовими частинами, вiйськовими навчальними закладами, установами та органiзацiями, якi належать до сфери управлiння центральних органiв виконавчої влади, а також вiйськовi комiсарiати, що забезпечують виконання законодавства з питань вiйськового обов'язку i вiйськової служби, мобiлiзацiйної пiдготовки та мобiлiзацiї;

(абзац сiмнадцятий статтi 1 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами України вiд 11.05.2007р. N 1014-V, вiд 25.12.2008р. N 803-VI)

     спецiальна операцiя - сукупнiсть узгоджених i взаємопов'язаних за метою, завданнями, мiсцем та часом спецiальних дiй пiдроздiлiв Сил спецiальних операцiй Збройних Сил України, спрямованих на створення умов для досягнення стратегiчних (оперативних) цiлей, якi проводяться за єдиним задумом самостiйно або у взаємодiї з вiйськовими частинами, iншими пiдроздiлами Збройних Сил України, iнших вiйськових формувань, правоохоронних органiв України та iнших складових сил оборони для виконання завдань;

(статтю 1 доповнено абзацом вiсiмнадцятим згiдно iз Законом України вiд 06.06.2019р. N 2742-VIII)

     вiйськова стандартизацiя - дiяльнiсть, що полягає в установленнi положень для загального та неодноразового використання щодо наявних чи потенцiйних завдань i спрямована на досягнення оптимального ступеня упорядкування у сферi оборони;

(статтю 1 доповнено абзацом дев'ятнадцятим згiдно iз Законом України вiд 06.06.2019р. N 2742-VIII)

     вiйськовий стандарт - стандарт, прийнятий органом вiйськової стандартизацiї, що встановлює для загального i неодноразового використання правила та настанови щодо дiяльностi у сферi оборони i спрямований на досягнення оптимального ступеня упорядкування у зазначенiй сферi. Для цiлей цього Закону до вiйськових стандартiв також належать стандарти НАТО та стандарти у сферi оборони держави - члена НАТО;

(статтю 1 доповнено абзацом двадцятим згiдно iз Законом України вiд 06.06.2019р. N 2742-VIII)

     стандарт НАТО - стандарт, розроблений, прийнятий та опублiкований Органiзацiєю Пiвнiчноатлантичного договору;

(статтю 1 доповнено абзацом двадцять першим згiдно iз Законом України вiд 06.06.2019р. N 2742-VIII)

     стандарт у сферi оборони держави - члена НАТО - стандарт, розроблений, прийнятий та опублiкований державою - членом Органiзацiї Пiвнiчноатлантичного договору;

(статтю 1 доповнено абзацом двадцять другим згiдно iз Законом України вiд 06.06.2019р. N 2742-VIII)

     орган вiйськової стандартизацiї - орган вiйськового управлiння, до функцiй якого вiднесено розроблення, прийняття, внесення змiн, скасування, вiдновлення дiї, оприлюднення, запровадження та застосування вiйськових стандартiв.

(статтю 1 доповнено абзацом двадцять третiм згiдно iз Законом України вiд 06.06.2019р. N 2742-VIII)

     Стаття 2. Основи оборони України

     Оборона України базується на готовностi та здатностi органiв державної влади, усiх складових сектору безпеки i оборони України, органiв мiсцевого самоврядування, єдиної системи цивiльного захисту, нацiональної економiки до переведення, при необхiдностi, з мирного на воєнний стан та вiдсiчi збройнiй агресiї, лiквiдацiї збройного конфлiкту, а також готовностi населення i територiї держави до оборони.

(частина перша статтi 2 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами України вiд 25.12.2008р. N 803-VI, вiд 21.06.2018р. N 2469-VIII)

     Правовою основою оборони держави є Конституцiя України, цей Закон, iншi законодавчi акти України та вiдповiднi мiжнароднi договори, згода на обов'язковiсть яких надана Верховною Радою України.

     Для органiзацiї оборони держави Президент України за поданням Кабiнету Мiнiстрiв України затверджує структуру плану оборони України, план оборони України та вiйськово-адмiнiстративний подiл територiї України. Порядок розроблення плану оборони України визначається Кабiнетом Мiнiстрiв України.

(частина третя статтi 2 у редакцiї Закону України вiд 20.09.2019р. N 133-IX)

     З метою запобiгання збройнiй агресiї та збройному конфлiкту, забезпечення нацiональних iнтересiв i реалiзацiї власної воєнної полiтики Україна, дотримуючись норм вiдповiдальної i заснованої на спiвробiтництвi поведiнки в галузi безпеки, бере участь у мiжнародних системах безпеки та мiжнародному спiвробiтництвi у сферi оборони на пiдставi мiжнародних договорiв України та в порядку i на умовах, визначених законодавством України.

     Визначаючи способи забезпечення власної безпеки у процесi пiдготовки держави до оборони та пiд час воєнних дiй, Україна додержується принципiв i норм мiжнародного права, враховує законнi iнтереси безпеки iнших держав.

     Фiнансування потреб нацiональної оборони держави здiйснюється за рахунок i в межах коштiв, визначених у законi про Державний бюджет України на вiдповiдний рiк.

(частина шоста статтi 2 у редакцiї Закону України вiд 28.12.2007р. N 107-VI)
(частина шоста статтi 2 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 08.04.2014р. N 1190-VII)

     Фiнансування потреб нацiональної оборони держави може здiйснюватися додатково за рахунок благодiйних пожертв фiзичних та юридичних осiб у порядку, визначеному Кабiнетом Мiнiстрiв України.

(статтю 2 доповнено частиною сьомою згiдно iз Законом України вiд 08.04.2014р. N 1190-VII)

     Стаття 3. Пiдготовка держави до оборони

     Пiдготовка держави до оборони в мирний час включає:

     прогнозування та оцiнку воєнної небезпеки i воєнної загрози;

     проведення розвiдувальної та iнформацiйно-аналiтичної дiяльностi в iнтересах пiдготовки держави до оборони;

(статтю 3 доповнено новим абзацом третiм згiдно iз Законом України вiд 21.09.2010р. N 2526-VI, у зв'язку з цим абзаци третiй - шiстнадцятий вважати вiдповiдно абзацами четвертим - сiмнадцятим)

     здiйснення заходiв у зовнiшньополiтичнiй сферi, спрямованих на запобiгання збройному конфлiкту та вiдсiч збройнiй агресiї;

     формування та реалiзацiю воєнної, воєнно-економiчної, вiйськово-технiчної та вiйськово-промислової полiтики держави;

     удосконалення структури, уточнення завдань i функцiй Збройних Сил України та iнших вiйськових формувань, забезпечення необхiдної чисельностi їх особового складу, а також їх розвиток, пiдготовку i пiдтримання на належному рiвнi боєздатностi, бойової та мобiлiзацiйної готовностi до оборони держави, планування їх застосування;

     розвиток вiйськово-промислового комплексу, створення сприятливих умов для мобiлiзацiйного розгортання галузей нацiональної економiки з метою виробництва озброєння, вiйськової технiки i майна в необхiдних обсягах;

     забезпечення на особливий перiод Оперативно-рятувальної служби цивiльного захисту пiдготовленими кадрами, рятувальною та iншою технiкою, продовольством, речовим майном, iншими матерiальними та фiнансовими ресурсами;

(статтю 3 доповнено новим абзацом восьмим згiдно iз Законом України вiд 12.02.2015р. N 186-VIII)

     здiйснення заходiв з планування та пiдготовки руху опору;

(статтю 3 доповнено новим абзацом дев'ятим згiдно iз Законом України вiд 07.07.2016р. N 1437-VIII, у зв'язку з цим абзаци дев'ятий - дев'ятнадцятий вважати вiдповiдно абзацами десятим - двадцятим)

     забезпечення готовностi органiв державної влади, органiв мiсцевого самоврядування, єдиної державної системи цивiльного захисту до виконання завдань цивiльного захисту в особливий перiод;

(статтю 3 доповнено новим абзацом десятим згiдно iз Законом України вiд 12.02.2015р. N 186-VIII, у зв'язку з цим абзаци восьмий - сiмнадцятий вважати вiдповiдно абзацами десятим - дев'ятнадцятим)

     забезпечення Збройних Сил України, iнших вiйськових формувань, утворених вiдповiдно до законiв України, та правоохоронних органiв пiдготовленими кадрами, озброєнням, вiйськовою та iншою технiкою, продовольством, речовим майном, iншими матерiальними та фiнансовими ресурсами;

     розвиток вiйськово-технiчного спiвробiтництва з iншими державами з метою забезпечення Збройних Сил України, iнших вiйськових формувань, утворених вiдповiдно до законiв України, та правоохоронних органiв озброєнням, вiйськовою технiкою i майном, якi не виробляються в Українi;

     пiдготовку нацiональної економiки, територiї, органiв державної влади, органiв вiйськового управлiння, органiв мiсцевого самоврядування, а також населення до дiй в особливий перiод;

     створення державного матерiального резерву та резервних фондiв грошових коштiв;

     забезпечення охорони державного кордону України;

     вiйськово-патрiотичне виховання громадян України, пiдготовку молодi до служби в Збройних Силах України, забезпечення престижу вiйськової служби;

     забезпечення розвитку воєнної науки, формування науково-технiчного i технологiчного набутку для створення високоефективних засобiв збройної боротьби;

     захист iнформацiйного простору України та її входження у свiтовий iнформацiйний простiр, створення розвинутої iнфраструктури в iнформацiйнiй сферi;

     здiйснення вiйськової стандартизацiї;

(статтю 3 доповнено новим абзацом дев'ятнадцятим згiдно iз Законом України вiд 06.06.2019р. N 2742-VIII, у зв'язку з цим абзаци дев'ятнадцятий - двадцять перший вважати вiдповiдно абзацами двадцятим - двадцять другим)

     забезпечення вiдкритого та демократичного цивiльного контролю у сферi оборони в порядку, визначеному законодавством, та дотримання вимог щодо збереження державної таємницi;

     здiйснення заходiв з кiбероборони (активного кiберзахисту) для захисту суверенiтету держави та забезпечення її обороноздатностi, запобiгання збройному конфлiкту та вiдсiчi збройнiй агресiї;

(статтю 3 доповнено новим абзацом двадцять першим згiдно iз Законом України вiд 05.10.2017р. N 2163-VIII, у зв'язку з цим абзац двадцять перший вважати абзацом двадцять другим)

     iншi заходи, що впливають на стан обороноздатностi держави.

     Стаття 4. Вiдсiч збройнiй агресiї проти України

     У разi збройної агресiї проти України або загрози нападу на Україну Президент України приймає рiшення про загальну або часткову мобiлiзацiю, введення воєнного стану в Українi або окремих її мiсцевостях, застосування Збройних Сил України, iнших вiйськових формувань, утворених вiдповiдно до законiв України, подає його Верховнiй Радi України на схвалення чи затвердження, а також вносить до Верховної Ради України подання про оголошення стану вiйни.

     Органи державної влади та органи вiйськового управлiння, не чекаючи оголошення стану вiйни, вживають заходiв для вiдсiчi агресiї. На пiдставi вiдповiдного рiшення Президента України Збройнi Сили України разом з iншими вiйськовими формуваннями розпочинають воєннi дiї, у тому числi проведення спецiальних операцiй (розвiдувальних, iнформацiйно-психологiчних тощо) у кiберпросторi.

(частина друга статтi 4 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 05.10.2017р. N 2163-VIII)

     З моменту оголошення стану вiйни чи фактичного початку воєнних дiй настає воєнний час, який закiнчується у день i час припинення стану вiйни.

Роздiл II
ПОВНОВАЖЕННЯ ОРГАНIВ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ, ОСНОВНI ФУНКЦIЇ ТА ЗАВДАННЯ ОРГАНIВ ВIЙСЬКОВОГО УПРАВЛIННЯ, МIСЦЕВИХ ДЕРЖАВНИХ АДМIНIСТРАЦIЙ, ОРГАНIВ МIСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ, ПIДПРИЄМСТВ, УСТАНОВ I ОРГАНIЗАЦIЙ, ОБОВ'ЯЗКИ ПОСАДОВИХ ОСIБ, ПРАВА ТА ОБОВ'ЯЗКИ ГРОМАДЯН УКРАЇНИ У СФЕРI ОБОРОНИ

     Стаття 5. Верховна Рада України

     Верховна Рада України в межах повноважень, визначених Конституцiєю України, здiйснює законодавче регулювання питань сфери оборони.

     Стаття 6. Президент України

     Президент України здiйснює повноваження у сферi оборони вiдповiдно до Конституцiї України.

     Повноваження Верховного Головнокомандувача Збройних Сил України визначаються законами.

(частина друга статтi 6 у редакцiї Закону України вiд 25.12.2008р. N 803-VI)

     Для здiйснення повноважень у сферi оборони, визначених Конституцiєю та законами України, Президент України видає укази i розпорядження. Як Верховний Головнокомандувач Збройних Сил України Президент України видає накази i директиви з питань оборони.

(статтю 6 доповнено частиною третьою згiдно iз Законом України вiд 25.12.2008р. N 803-VI)

     Стаття 7. Рада нацiональної безпеки i оборони України

     Рада нацiональної безпеки i оборони України координує i контролює дiяльнiсть органiв виконавчої влади у сферi оборони в межах повноважень, визначених Конституцiєю України та Законом України "Про Раду нацiональної безпеки i оборони України".

     Стаття 8. Ставка Верховного Головнокомандувача

     Для забезпечення стратегiчного керiвництва Збройними Силами України, iншими вiйськовими формуваннями та правоохоронними органами в особливий перiод може створюватися Ставка Верховного Головнокомандувача як вищий колегiальний орган воєнного керiвництва обороною держави у цей перiод.

     Пропозицiї про утворення Ставки Верховного Головнокомандувача, її персонального складу та граничної чисельностi подаються Радою нацiональної безпеки i оборони України на розгляд Президенту України i вводяться в дiю Указом Президента України. Положення про Ставку Верховного Головнокомандувача затверджує Президент України.

     Стаття 9. Повноваження Кабiнету Мiнiстрiв України у сферi оборони

     Кабiнет Мiнiстрiв України:

     забезпечує в межах своєї компетенцiї державний суверенiтет України, здiйснення внутрiшньої та зовнiшньої полiтики держави, виконання Конституцiї i законiв України, актiв Президента України у сферi оборони держави;

     визначає потреби в оборонних витратах, забезпечує виконання затвердженого Верховною Радою України Державного бюджету України щодо фiнансування заходiв у сферi оборони у визначених обсягах;

     органiзовує розроблення i виконання державних програм розвитку Збройних Сил України, iнших вiйськових формувань та розвитку озброєння i вiйськової технiки, iнших програм (планiв) з питань оборони;

     здiйснює передбаченi законодавством заходи щодо формування, розмiщення, фiнансування та виконання державного оборонного замовлення на поставку (закупiвлю) продукцiї, виконання робiт, надання послуг для потреб Збройних Сил України, iнших вiйськових формувань;

     встановлює порядок надання Збройним Силам України, iншим вiйськовим формуванням у користування державного майна, в тому числi земельних (водних) дiлянок, iнших природних, енергетичних ресурсiв, фондiв, майна i послуг, використання повiтряного i водного простору, морських i рiчкових портiв, аеропортiв та аеродромiв (посадочних майданчикiв), засобiв зв'язку i радiочастотного ресурсу, комунiкацiй, iнших об'єктiв iнфраструктури держави, навiгацiйної, топогеодезичної, метеорологiчної, гiдрографiчної та iншої iнформацiї, ведення геодезичних i картографiчних робiт, необхiдних для належного виконання покладених на цi органи функцiй та завдань, як на платнiй, так i безоплатнiй основi, у грошовiй та iнших формах розрахункiв;

     здiйснює загальнодержавнi заходи щодо забезпечення живучостi об'єктiв нацiональної економiки та державного управлiння у воєнний час;

     забезпечує комплектування особовим складом Збройних Сил України, iнших вiйськових формувань та вiдповiдних правоохоронних органiв, здiйснює заходи, пов'язанi з пiдготовкою та проведенням призову громадян України на строкову вiйськову службу;

(абзац восьмий статтi 9 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 03.04.2003р. N 662-IV)

     з пiдготовкою та проведенням призову громадян України на строкову вiйськову службу;

     здiйснює згiдно iз законодавством України заходи з мобiлiзацiйної пiдготовки та мобiлiзацiї, створення державного матерiального резерву, резервного фонду грошових коштiв, iнших резервiв для забезпечення потреб оборони держави;

     органiзовує пiдготовку населення i територiї держави до оборони;

     вирiшує питання щодо врегулювання дiяльностi мiсцевих органiв вiйськового управлiння (вiйськових комiсарiатiв), допризовної та призовної пiдготовки, пiдготовки призовникiв з вiйськово-технiчних спецiальностей, ведення вiйськового облiку вiйськовозобов'язаних i призовникiв, виконання вiйськово-транспортного обов'язку;

     встановлює вiдповiдно до закону порядок i термiни повного вiдшкодування вартостi об'єктiв права приватної власностi, що згiдно iз законом вiдчужувалися у зв'язку iз здiйсненням заходiв правового режиму воєнного стану;

     утворює, реорганiзовує, лiквiдовує науково-дослiднi установи Збройних Сил України, iнших вiйськових формувань i вiйськовi навчальнi заклади та вiйськовi кафедри (вiддiлення, факультети) iнших державних вищих навчальних закладiв;

     забезпечує реалiзацiю права на соцiально-економiчний захист вiйськовослужбовцiв та осiб, звiльнених у запас або у вiдставку, членiв їх сiмей, а також членiв сiмей вiйськовослужбовцiв, якi загинули (померли), пропали безвiсти, стали особами з iнвалiднiстю пiд час проходження вiйськової служби або потрапили в полон у ходi бойових дiй (вiйни) чи пiд час участi в мiжнародних операцiях з пiдтримання миру i безпеки;

     здiйснює у визначених законом випадках регулювання господарської дiяльностi у Збройних Силах України та iнших вiйськових формуваннях;

     встановлює вiдповiдно до закону порядок реалiзацiї та утилiзацiї озброєння, вiйськової технiки, iншого майна Збройних Сил України та iнших вiйськових формувань i правоохоронних органiв, а також утилiзацiї металобрухту, який утворився в них;

     забезпечує здiйснення передбачених законодавством заходiв щодо цивiльного захисту України, надання вiйськової допомоги iншим державам, направлення пiдроздiлiв Збройних Сил України до iнших держав, допуску та умов перебування пiдроздiлiв збройних сил iнших держав на територiї України та участi України в мiжнародних операцiях з пiдтримання миру i безпеки;

(абзац сiмнадцятий частини першої статтi 9 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 25.12.2008р. N 803-VI)

     установлює порядок здiйснення заходiв щодо поводження з вiйськовополоненими та iнтернованими особами в особливий перiод вiдповiдно до норм мiжнародного права;

(статтю 9 доповнено новим абзацом вiсiмнадцятим згiдно iз Законом України вiд 03.02.2015р. N 133-VIII, у зв'язку з цим абзац вiсiмнадцятий вважати абзацом дев'ятнадцятим)

     контролює виконання законiв у сферi оборони, здiйснює вiдповiдно до законiв iншi заходи щодо забезпечення обороноздатностi України, координує i контролює їх виконання та несе, в межах своїх повноважень, вiдповiдальнiсть за забезпечення оборони України.

     Стаття 10. Основнi функцiї Мiнiстерства оборони України

     Мiнiстерство оборони України як центральний орган виконавчої влади забезпечує проведення в життя державної полiтики у сферi оборони, функцiонування, бойову та мобiлiзацiйну готовнiсть, боєздатнiсть i пiдготовку Збройних Сил України до здiйснення покладених на них функцiй i завдань.

     Мiнiстерство оборони України:

     бере участь у формуваннi та реалiзацiї державної полiтики з питань нацiональної безпеки у воєннiй сферi, оборони i вiйськового будiвництва, пiдготовцi проектiв законодавчих та iнших нормативних актiв у сферi оборони, забезпечує їх виконання у Збройних Силах України, у встановленому порядку координує дiяльнiсть державних органiв та органiв мiсцевого самоврядування щодо пiдготовки держави до оборони;

(абзац другий частини другої статтi 10 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 25.12.2008р. N 803-VI)

     провадить розвiдувальну та iнформацiйно-аналiтичну дiяльнiсть в iнтересах нацiональної безпеки та оборони держави, бере участь в аналiзi воєнно-полiтичної обстановки, прогнозуваннi, виявленнi та визначеннi рiвня воєнної загрози нацiональнiй безпецi України;

(абзац третiй частини другої статтi 10 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 25.12.2008р. N 803-VI)

     забезпечує належний рiвень боєздатностi, укомплектованостi, бойової та мобiлiзацiйної готовностi i пiдготовки Збройних Сил України;

     бере участь у формуваннi оборонного бюджету, звiтує перед Кабiнетом Мiнiстрiв України про використання видiлених коштiв;

     проводить державну вiйськову кадрову полiтику, забезпечує розвиток вiйськової освiти i науки, змiцнення дисциплiни, правопорядку та виховання особового складу;

     бере участь у забезпеченнi функцiонування нацiональної економiки та державного управлiння в особливий перiод, у плануваннi мобiлiзацiйної пiдготовки її галузей та контролi за пiдготовкою пiдприємств, установ та органiзацiй усiх форм власностi до виконання мобiлiзацiйних завдань та за їх виконанням;

     виступає, вiдповiдно до визначених Генеральним штабом Збройних Сил України потреб, вимог та прiоритетiв, замовником iз державного оборонного замовлення на розроблення, виробництво, постачання, ремонт, знищення та утилiзацiю озброєння, вiйськової технiки, вiйськового майна i металобрухту, виконання робiт i надання послуг, а також на поставку матерiальних цiнностей до мобiлiзацiйного резерву Збройних Сил України;

     здiйснює управлiння переданим Мiнiстерству оборони України вiйськовим майном i майном пiдприємств, установ та органiзацiй, що належать до сфери його управлiння;

     органiзовує накопичення озброєння, вiйськової технiки, iнших матерiальних ресурсiв у непорушному запасi та мобiлiзацiйному резервi, а також створення резерву вiйськовонавчених людських ресурсiв;

     забезпечує комплектування Збройних Сил України, iнших вiйськових формувань та вiдповiдних правоохоронних органiв особовим складом, здiйснює разом з мiнiстерствами та iншими центральними органами виконавчої влади, Радою мiнiстрiв Автономної Республiки Крим, мiсцевими державними адмiнiстрацiями, органами мiсцевого самоврядування заходи щодо пiдготовки громадян до вiйськової служби, їх призову на вiйськову службу або прийняття на вiйськову службу за контрактом, при мобiлiзацiї, звiльнення в запас вiйськовослужбовцiв, якi вислужили встановленi строки служби та у разi демобiлiзацiї, а також забезпечує їх вiдповiднi права i свободи;

(абзац одинадцятий частини другої статтi 10 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 03.04.2003р. N 662-IV)

     здiйснює заходи, спрямованi на реалiзацiю соцiально-економiчних i правових гарантiй вiйськовослужбовцям, членам їх сiмей та працiвникам Збройних Сил України, особам, звiльненим у запас або вiдставку, а також членам сiмей вiйськовослужбовцiв, якi загинули (померли), пропали безвiсти, стали особами з iнвалiднiстю пiд час проходження вiйськової служби або потрапили в полон у ходi бойових дiй (вiйни) чи пiд час участi в мiжнародних операцiях з пiдтримання миру i безпеки;

     забезпечує реалiзацiю заходiв демократичного цивiльного контролю за Збройними Силами України;

     забезпечує нормативно-правове регулювання вiдносин у сферi вiйськової стандартизацiї;

(частину другу статтi 10 доповнено новим абзацом чотирнадцятим згiдно iз Законом України вiд 06.06.2019р. N 2742-VIII)

     встановлює порядок розроблення, прийняття, внесення змiн, скасування, вiдновлення дiї, оприлюднення, запровадження та застосування вiйськових стандартiв;

(частину другу статтi 10 доповнено новим абзацом п'ятнадцятим згiдно iз Законом України вiд 06.06.2019р. N 2742-VIII)

     визначає орган вiйськової стандартизацiї з числа пiдпорядкованих органiв вiйськового управлiння;

(частину другу статтi 10 доповнено новим абзацом шiстнадцятим згiдно iз Законом України вiд 06.06.2019р. N 2742-VIII, у зв'язку з цим абзаци чотирнадцятий - шiстнадцятий вважати вiдповiдно абзацами сiмнадцятим - дев'ятнадцятим)

     здiйснює в межах своєї компетенцiї мiжнародне спiвробiтництво за воєнно-полiтичним, вiйськово-технiчним та iншими напрямами, а також з питань цивiльно-вiйськових вiдносин з вiдповiдними органами iнших держав та мiжнародними органiзацiями;

(абзац сiмнадцятий частини другої статтi 10 у редакцiї Закону України вiд 19.06.2003р. N 1003-IV)

     забезпечує виконання рiшень про участь пiдроздiлiв Збройних Сил України в мiжнародних операцiях з пiдтримання миру i безпеки та надання вiйськової допомоги iншим державам, направлення пiдроздiлiв Збройних Сил України до iнших держав, допуск та умови перебування пiдроздiлiв збройних сил iнших держав на територiї України;

     забезпечує взаємовiдносини Збройних Сил України з державними органами, громадськими органiзацiями та громадянами, реалiзує iншi повноваження, що випливають з цього та iнших законiв України, актiв Президента України, Кабiнету Мiнiстрiв України у сферi оборони.

     Положення про Мiнiстерство оборони України затверджує Кабiнет Мiнiстрiв України.

(частина третя статтi 10 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 25.12.2008р. N 803-VI, у редакцiї Закону України вiд 07.10.2010р. N 2592-VI, дiю попередньої редакцiї частини третьої статтi 10 вiдновлено у зв'язку з втратою чинностi Законом України вiд 07.10.2010р. N 2592-VI згiдно iз Законом України вiд 23.02.2014р. N 763-VII)

     Порядок органiзацiї розвiдувальної дiяльностi в iнтересах оборони держави визначається законом.

     Стаття 11. Основнi функцiї Генерального штабу Збройних Сил України

     Генеральний штаб Збройних Сил України є головним органом вiйськового управлiння з планування оборони держави, стратегiчного планування застосування Збройних Сил України та визначених сил i засобiв iнших складових сил оборони, координацiї i контролю за виконанням завдань у сферi оборони органами виконавчої влади, органами мiсцевого самоврядування та силами оборони у межах, визначених законами України, актами Президента України та Кабiнету Мiнiстрiв України.

(частина перша статтi 11 у редакцiї Закону України вiд 21.06.2018р. N 2469-VIII, враховуючи змiни, внесенi Законом України вiд 04.03.2020р. N 522-IX)

     Генеральний штаб Збройних Сил України в особливий перiод є робочим органом Ставки Верховного Головнокомандувача;

     Генеральний штаб Збройних Сил України:

     прогнозує тенденцiї розвитку форм i способiв воєнних дiй та засобiв збройної боротьби, бере участь у формуваннi та реалiзацiї державної полiтики у сферi оборони, стратегiї воєнної безпеки, обгрунтовує напрями розвитку Збройних Сил України;

     здiйснює стратегiчне планування застосування Збройних Сил України, iнших вiйськових формувань, утворених вiдповiдно до законiв України, та правоохоронних органiв для оборони держави;

     визначає потреби в особовому складi, озброєннi, вiйськовiй технiцi, матерiально-технiчних, енергетичних, фiнансових, iнформацiйних ресурсах, продовольствi, земельних i водних дiлянках, комунiкацiях, фондах та майнi, необхiдних для належного виконання завдань Збройними Силами України та iншими вiйськовими формуваннями, контролює повноту i якiсть їх отримання;

     здiйснює керiвництво у сферi оборони та забезпечення громадського порядку в Українi або в окремих її мiсцевостях, де введено воєнний стан у межах, визначених вiдповiдним законом;

     бере участь у створеннi та контролює стан системи управлiння державою в особливий перiод;

     доводить до Збройних Сил України, iнших вiйськових формувань, утворених вiдповiдно до законiв України, та правоохоронних органiв, а в особливий перiод - i до мiнiстерств та iнших центральних органiв виконавчої влади, рад оборони Автономної Республiки Крим та областей, мiст Києва та Севастополя директиви i накази Верховного Головнокомандувача Збройних Сил України з питань оборони, органiзовує їх виконання i здiйснює контроль за їх реалiзацiєю;

(абзац сьомий частини третьої статтi 11 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 25.12.2008р. N 803-VI)

     бере участь в органiзацiї та контролює пiдготовку системи зв'язку, комунiкацiй i в цiлому територiї держави до оборони;

     бере участь у розробцi мобiлiзацiйного плану держави, контролює стан мобiлiзацiйної пiдготовки державних органiв, органiв мiсцевого самоврядування, галузей економiки, пiдприємств, установ, органiзацiй усiх форм власностi та виконання ними мобiлiзацiйних завдань в особливий перiод;

     органiзовує стратегiчне розгортання Збройних Сил України та iнших вiйськових формувань, взаємодiю з мiнiстерствами, iншими центральними органами виконавчої влади, радами оборони Автономної Республiки Крим та областей, мiст Києва та Севастополя пiд час виконання завдань оборони держави;

(абзац десятий частини третьої статтi 11 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 25.12.2008р. N 803-VI)

     бере участь в органiзацiї використання та контролю за повiтряним, водним i iнформацiйним простором держави та здiйснює його в особливий перiод;

     здiйснює контроль за станом бойової та мобiлiзацiйної готовностi i боєздатностi органiв управлiння, з'єднань, частин, установ i органiзацiй вiйськових формувань, утворених вiдповiдно до законiв України, та правоохоронних органiв, призначених для пiдпорядкування органам вiйськового управлiння в особливий перiод та для виконання завдань територiальної оборони;

     органiзовує комплектування Збройних Сил України, iнших вiйськових формувань та вiдповiдних правоохоронних органiв вiйськовослужбовцями, призов громадян на строкову вiйськову службу, навчальнi (або перевiрочнi) та спецiальнi збори, накопичення вiйськовонавчених людських ресурсiв;

(абзац тринадцятий частини третьої статтi 11 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 03.04.2003р. N 662-IV)

     проводить розвiдувальну та iнформацiйно-аналiтичну дiяльнiсть в iнтересах пiдтримання у готовностi i бойового застосування Збройних Сил України, для чого має у своєму складi вiдповiдний структурний пiдроздiл;

     органiзовує пiдготовку Збройних Сил України до виконання покладених на них завдань, здiйснює координацiю i контроль пiдготовки iнших вiйськових формувань, утворених вiдповiдно до законiв України, та правоохоронних органiв до виконання завдань з оборони України;

     органiзовує використання нацiональної системи зв'язку в iнтересах оборони, здiйснює вiдповiдно до закону управлiння та регулювання в сферi використання радiочастотного ресурсу, видiленого для цiлей оборони;

     органiзовує застосування засобiв державного розпiзнавання у державних органах, Збройних Силах України, iнших вiйськових формуваннях, утворених вiдповiдно до законiв України, використання цих засобiв на пiдприємствах, в установах та органiзацiях усiх форм власностi;

     планує та здiйснює контроль за вiйськовими перевезеннями всiх видiв у державi в особливий перiод, а також перевезеннями, здiйснюваними для Збройних Сил України у мирний час;

     здiйснює в межах своєї компетенцiї мiжнародне вiйськове спiвробiтництво iз збройними силами iнших держав, бере участь у мiжнародному спiвробiтництвi за воєнно-полiтичним, вiйськово-технiчним та iншими напрямами, забезпечує пiдготовку i участь нацiонального контингенту та нацiонального персоналу Збройних Сил України у мiжнародних операцiях з пiдтримання миру i безпеки;

(частину третю статтi 11 доповнено новим абзацом дев'ятнадцятим згiдно iз Законом України вiд 19.06.2003р. N 1003-IV, у зв'язку з цим абзаци дев'ятнадцятий i двадцятий вважати вiдповiдно абзацами двадцятим i двадцять першим, абзац дев'ятнадцятий частини третьої статтi 11 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 18.09.2012р. N 5286-VI)

     розробляє та застосовує вiйськовi стандарти в межах своїх повноважень;

(частину третю статтi 11 доповнено новим абзацом двадцятим згiдно iз Законом України вiд 06.06.2019р. N 2742-VIII, у зв'язку з цим абзаци двадцятий i двадцять перший вважати вiдповiдно абзацами двадцять першим i двадцять другим)

     забезпечує згiдно з мiжнародними договорами у галузi роззброєння та контролю над озброєннями iнспекцiйну дiяльнiсть на територiї України та поза її межами, збирає, опрацьовує iнформацiю та повiдомлення вiдповiдно до цих мiжнародних договорiв незалежно вiд пiдлеглостi об'єктiв iнспектування;

     реалiзує iншi повноваження, що випливають з цього та iнших законiв України, актiв Президента України, Кабiнету Мiнiстрiв України.

     Генеральний штаб Збройних Сил України органiзовує свою дiяльнiсть вiдповiдно до Положення, яке затверджує Президент України.

     Стаття 12. Завдання iнших вiйськових формувань, утворених вiдповiдно до законiв України, та правоохоронних органiв

     Участь в оборонi держави разом iз Збройними Силами України беруть у межах своїх повноважень iншi вiйськовi формування, утворенi вiдповiдно до законiв України, Державна спецiальна служба транспорту, Державна служба спецiального зв'язку та захисту iнформацiї України, а також вiдповiднi правоохороннi органи.

(частина перша статтi 12 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами України вiд 03.04.2003р. N 662-IV, вiд 09.02.2006р. N 3428-IV, вiд 25.12.2008р. N 803-VI, вiд 09.04.2014р. N 1194-VII)

     Дiяльнiсть i управлiння iншими вiйськовими формуваннями, утвореними вiдповiдно до законiв України, та правоохоронними органами, якi вiдповiдно до своїх повноважень беруть участь в оборонi держави, здiйснюються згiдно iз законодавством.

     Iншi вiйськовi формування, утворенi вiдповiдно до законiв України, та вiдповiднi правоохороннi органи:

     узгоджують з Генеральним штабом Збройних Сил України їх програми розвитку в частинi, що стосується оборони держави, а також плани пiдготовки їх органiв управлiння, з'єднань i частин, призначених для пiдпорядкування органам вiйськового управлiння в особливий перiод та виконання завдань територiальної оборони;

     здiйснюють пiд керiвництвом Генерального штабу Збройних Сил України планування застосування органiв управлiння, з'єднань i частин, призначених для пiдпорядкування органам вiйськового управлiння Збройних Сил України в особливий перiод та виконання завдань територiальної оборони, надають Генеральному штабу Збройних Сил України необхiдну для цiєї роботи iнформацiю;

     здiйснюють разом iз Збройними Силами України пiдготовку та забезпечують готовнiсть до спiльних дiй з метою оборони, беруть участь у створеннi єдиної системи управлiння та всебiчного забезпечення на особливий перiод; узгоджують з Генеральним штабом оперативно-стратегiчнi вимоги до озброєння та вiйськової технiки, вiйськово-технiчного майна, його якiснi та кiлькiснi показники, спiльно з Мiнiстерством оборони України розробляють державну програму розвитку озброєння i вiйськової технiки та формують державне оборонне замовлення;

     узгоджують з Мiнiстерством оборони України програми пiдготовки вiйськових кадрiв, вживають заходiв щодо оптимiзацiї системи вiйськової освiти;

     беруть участь у пiдготовцi громадян України до вiйськової служби, в тому числi допризовнiй пiдготовцi молодi, пiдготовцi призовникiв з вiйськово-технiчних спецiальностей, забезпеченнi призову на строкову вiйськову службу, навчальнi (або перевiрочнi) та спецiальнi збори i пiд час мобiлiзацiї, а також у вiйськово-патрiотичному вихованнi громадян України;

     забезпечують здiйснення вiдповiдних заходiв щодо пiдготовки територiї України до оборони;

     беруть участь у виконаннi завдань територiальної оборони, сприяють забезпеченню правового режиму воєнного стану;

     розробляють та застосовують вiйськовi стандарти в межах своїх повноважень;

(частину третю статтi 12 доповнено новим абзацом дев'ятим згiдно iз Законом України вiд 06.06.2019р. N 2742-VIII, у зв'язку з цим абзац дев'ятий вважати абзацом десятим)

     сприяють Збройним Силам України у виконаннi ними завдань, здiйснюють їх прiоритетне забезпечення та iншi повноваження у сферi оборони України згiдно iз законодавством.

     В особливий перiод вiдповiдним органам вiйськового управлiння Збройних Сил України пiдпорядковуються визначенi в установленому порядку Генеральним штабом Збройних Сил України органи управлiння, з'єднання, частини та установи iнших вiйськових формувань.

     Стаття 13. Дiяльнiсть центральних та iнших органiв виконавчої влади у сферi оборони

(назва статтi 13 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 25.12.2008р. N 803-VI)

     Мiнiстерства, центральнi та iншi органи виконавчої влади у взаємодiї з Мiнiстерством оборони України у межах своїх повноважень:

(абзац перший частини першої статтi 13 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 25.12.2008р. N 803-VI)

     органiзовують i забезпечують виконання законодавства у сферi оборони, сприяють Збройним Силам України у виконаннi ними завдань, здiйснюють їх належне забезпечення за напрямами дiяльностi;

     узгоджують з Генеральним штабом Збройних Сил України та забезпечують проведення заходiв щодо розвитку системи зв'язку, шляхiв, транспорту, iнших об'єктiв iнфраструктури i територiї держави та пiдготовки своїх галузей до оборони, забезпечують їх територiальну оборону в межах своїх повноважень;

     забезпечують за замовленням Мiнiстерства оборони України, iнших центральних органiв виконавчої влади, що здiйснюють керiвництво вiйськовими формуваннями, утвореними вiдповiдно до законiв України, та правоохоронними органами, пiдготовку офiцерiв запасу у вищих навчальних закладах, якi належать до сфери їх управлiння;

     планують, органiзовують i контролюють виконання заходiв з мобiлiзацiйної пiдготовки вiдповiдних органiв управлiння, установ, органiзацiй i пiдприємств усiх форм власностi вiдповiдних галузей нацiональної економiки, створюють i утримують визначенi Кабiнетом Мiнiстрiв України резерви матерiальних i фiнансових ресурсiв;

     органiзовують роботу, пов'язану з вiйськово-патрiотичним вихованням громадян України, надають допомогу громадським органiзацiям, дiяльнiсть яких спрямована на змiцнення обороноздатностi держави та вiйськово-патрiотичне виховання громадян України;

     беруть участь у формуваннi та реалiзацiї державних програм розвитку Збройних Сил України та iнших вiйськових формувань, утворених вiдповiдно до законiв України, та правоохоронних органiв, розвитку озброєння i вiйськової технiки, iнших програм (планiв) з питань оборони;

     узгоджують з Генеральним штабом Збройних Сил України питання використання повiтряного, водного та iнформацiйного простору держави;

     органiзовують розроблення та виконання програм iз створення нових i модернiзацiї наявних зразкiв озброєння та вiйськової технiки, вiйськового майна, створення виробничих потужностей для їх випуску, набуття досвiду у сферi науки, технiки i технологiй та впровадження його у виробництво оборонної продукцiї;

     забезпечують виконання державного оборонного замовлення;

     забезпечують виконання законодавства про соцiально-економiчний захист громадян України у зв'язку з проходженням вiйськової служби;

     розробляють та застосовують вiйськовi стандарти;

(частину першу статтi 13 доповнено новим абзацом дванадцятим згiдно iз Законом України вiд 06.06.2019р. N 2742-VIII, у зв'язку з цим абзац дванадцятий вважати абзацом тринадцятим)

     здiйснюють згiдно iз законодавством iншi повноваження у сферi оборони України.

     Функцiї органiв, якi проводять розвiдувальну та iнформацiйно-аналiтичну дiяльнiсть в iнтересах нацiональної безпеки, визначаються Положенням про цi органи, яке затверджується Президентом України.

     Стаття 14. Дiяльнiсть Ради мiнiстрiв Автономної Республiки Крим, мiсцевих державних адмiнiстрацiй у сферi оборони

     Рада мiнiстрiв Автономної Республiки Крим та мiсцевi державнi адмiнiстрацiї, забезпечуючи на вiдповiднiй територiї виконання пiдприємствами, установами та органiзацiями усiх форм власностi, посадовими особами i громадянами Конституцiї та законiв України, актiв Президента України, Кабiнету Мiнiстрiв України, центральних органiв виконавчої влади з питань оборони:

     органiзовують i виконують завдання територiальної оборони;

     вирiшують питання органiзацiї цивiльного захисту, виконання органами управлiння у справах цивiльного захисту покладених на них завдань;

(абзац третiй частини першої статтi 14 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 25.12.2008р. N 803-VI)

     органiзовують надання пiдприємствами, установами та органiзацiями комунально-побутових послуг i ресурсiв, виробництво та постачання продукцiї, електро- i теплоенергiї Збройним Силам України та iншим вiйськовим формуванням на договiрних засадах;

     надають у визначеному законодавством порядку частинам, пiдприємствам, установам та органiзацiям i навчальним закладам Збройних Сил України та iншим вiйськовим формуванням службовi примiщення i житлову площу як у мирний, так i у воєнний час;

     органiзовують вiйськовий облiк i пiдготовку громадян України до вiйськової служби, в тому числi допризовну пiдготовку молодi, пiдготовку призовникiв з вiйськово-технiчних спецiальностей та вiйськово-патрiотичного виховання, забезпечують їх призов на строкову вiйськову службу, навчальнi (або перевiрочнi) та спецiальнi збори i пiд час мобiлiзацiї;

     виконують передбаченi законодавством заходи щодо мобiлiзацiйної пiдготовки та проведення мобiлiзацiї на вiдповiднiй територiї, у тому числi здiйснення контролю за станом мобiлiзацiйної готовностi пiдприємств, установ та органiзацiй, що є об'єктами спiльної власностi територiальних громад сiл, селищ, мiст, районiв у мiстах i перебувають в управлiннi районних i обласних рад або належать до майна Автономної Республiки Крим чи пiдприємств, установ та органiзацiй усiх форм власностi, якi в установленому порядку залучаються ними до виконання мобiлiзацiйних завдань (замовлень);

     реалiзують право на соцiально-економiчний та соцiально-правовий захист вiйськовослужбовцiв та осiб, звiльнених у запас або у вiдставку, членiв їх сiмей, а також членiв сiмей вiйськовослужбовцiв, якi загинули (померли), пропали безвiсти, стали особами з iнвалiднiстю пiд час проходження вiйськової служби або потрапили в полон у ходi бойових дiй (вiйни) чи пiд час участi в мiжнародних операцiях з пiдтримання миру i безпеки;

     здiйснюють iншi повноваження в галузi оборонної роботи, передбаченi законодавством.

     В особливий перiод для керiвництва виконанням на вiдповiднiй територiї заходiв щодо оборони України рiшенням Ради мiнiстрiв Автономної Республiки Крим, обласних державних адмiнiстрацiй, державних адмiнiстрацiй мiст Києва та Севастополя утворюються ради оборони Автономної Республiки Крим, областей, мiст Києва та Севастополя. Положення про ради оборони Автономної Республiки Крим, областей, мiст Києва та Севастополя затверджуються Кабiнетом Мiнiстрiв України.

(частина друга статтi 14 у редакцiї Закону України вiд 25.12.2008р. N 803-VI)

     Стаття 15. Дiяльнiсть органiв мiсцевого самоврядування у сферi оборони

     Виконавчi органи сiльських, селищних, мiських рад у галузi оборонної роботи забезпечують:

     пiдготовку громадян до вiйськової служби, а також загальне вiйськове навчання у воєнний час;

     приписку громадян до призовних дiльниць, вiйськовий облiк вiйськовозобов'язаних i призовникiв;

     призов громадян на строкову вiйськову службу;

     направлення громадян на навчальнi (або перевiрочнi) i спецiальнi збори;

     органiзацiю та участь у здiйсненнi на вiдповiднiй територiї заходiв, пов'язаних з мобiлiзацiйною пiдготовкою, територiальною обороною та цивiльним захистом;

(абзац шостий статтi 15 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 25.12.2008р. N 803-VI)

     бронювання вiйськовозобов'язаних на перiод мобiлiзацiї та на воєнний час;

     проведення мобiлiзацiї людських, транспортних та iнших ресурсiв в особливий перiод;

     здiйснення контролю за використанням i охороною наданих у встановленому порядку для потреб оборони земельних, водних та iнших природних ресурсiв згiдно iз законодавством;

     вирiшення згiдно iз законодавством питань, пов'язаних з наданням частинам, установам, навчальним закладам Збройних Сил України та iншим вiйськовим формуванням, утвореним вiдповiдно до законiв України, та правоохоронним органам службових примiщень i житлової площi, iнших об'єктiв, здiйсненням контролю за їх використанням, наданням комунально-побутових та iнших послуг;

     органiзацiю виробництва i поставки вiйськам пiдприємствами та органiзацiями, що належать до комунальної власностi, замовленої продукцiї, енергетичних та iнших ресурсiв;

     сприяння у пiдтриманнi вiдповiдного режиму в прикордоннiй смузi та у контрольованих прикордонних районах;

     проведення заходiв щодо вiйськово-патрiотичного виховання громадян України;

     здiйснення iнших повноважень у галузi оборонної роботи, передбачених законами.

     Стаття 16. Завдання пiдприємств, установ та органiзацiй i обов'язки їх посадових осiб у сферi оборони

     Пiдприємства, установи та органiзацiї усiх форм власностi:

     виконують державнi обороннi замовлення, в тому числi проводять науковi дослiдження та виконують розробки у сферi оборони, створюють i пiдтримують у готовностi мобiлiзацiйнi потужностi, зберiгають матерiальнi цiнностi мобiлiзацiйного резерву;

     здiйснюють на договiрних засадах виробництво i поставки Збройним Силам України, iншим вiйськовим формуванням, утвореним вiдповiдно до законiв України, та правоохоронним органам продукцiї, виконують iншi роботи, надають комунально-побутовi та iншi послуги, що не входять у державне оборонне замовлення;

     здiйснюють згiдно iз законодавством заходи щодо мобiлiзацiйної пiдготовки та мобiлiзацiї;

     забезпечують та беруть участь у здiйсненнi заходiв цивiльного захисту.

(абзац п'ятий частини першої статтi 16 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 25.12.2008р. N 803-VI)

     Посадовi особи пiдприємств, установ та органiзацiй усiх форм власностi:

     виконують передбаченi законодавством обов'язки у сферi оборони;

     сприяють забезпеченню ведення персонального вiйськового облiку вiйськовозобов'язаних i призовникiв, їх пiдготовцi до вiйськової служби, призову на строкову вiйськову службу, навчальнi (або перевiрочнi) та спецiальнi збори i пiд час мобiлiзацiї, створенню працiвникам належних умов для виконання ними вiйськового обов'язку згiдно iз законодавством, забезпечують здiйснення заходiв з їх вiйськово-патрiотичного виховання;

     несуть вiдповiдальнiсть за пiдготовку пiдприємств, установ та органiзацiй до виконання мобiлiзацiйних завдань, збереження матерiальних цiнностей мобiлiзацiйного резерву;

     забезпечують виробництво оборонної продукцiї та постачання її за призначенням у встановленi строки та за визначеною номенклатурою, а також виконання робiт, надання послуг.

     Стаття 17. Права та обов'язки громадян України у сферi оборони

     Захист Вiтчизни, незалежностi та територiальної цiлiсностi України є конституцiйним обов'язком громадян України.

     Громадяни України чоловiчої статi, придатнi до проходження вiйськової служби за станом здоров'я i вiком, а жiночої статi - також за вiдповiдною фаховою пiдготовкою, повиннi виконувати вiйськовий обов'язок згiдно iз законодавством.

     Громадяни проходять вiйськову службу, службу у вiйськовому резервi та виконують вiйськовий обов'язок у запасi вiдповiдно до законодавства.

(частина третя статтi 17 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 17.03.2014р. N 1127-VII)

     Громадяни, якi проходять державну вiйськову службу та службу у вiйськовому резервi у Збройних Силах України, при виконаннi обов'язкiв служби носять вiйськову форму одягу, їм довiчно встановлюються законом вiйськовi звання. Порядок позбавлення вiйськового звання визначається законом.

(частина четверта статтi 17 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 17.03.2014р. N 1127-VII)

     В умовах воєнного стану вiдповiдно до закону допускається примусове вилучення приватного майна та вiдчуження об'єктiв права приватної власностi громадян з наступним повним вiдшкодуванням їх вартостi у порядку та термiни, встановленi Кабiнетом Мiнiстрiв України.

     Громадяни України в установленому законом порядку можуть створювати громадськi органiзацiї для сприяння змiцненню оборони держави.

Роздiл III
ТЕРИТОРIАЛЬНА ОБОРОНА. ЦИВIЛЬНИЙ ЗАХИСТ

(назва роздiлу III iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 25.12.2008р. N 803-VI)

     Стаття 18. Територiальна оборона України

     Територiальна оборона України є системою загальнодержавних воєнних i спецiальних заходiв, що здiйснюються в особливий перiод iз завданнями:

     охорони та захисту державного кордону;

     забезпечення умов для надiйного функцiонування органiв державної влади, органiв вiйськового управлiння, стратегiчного (оперативного) розгортання вiйськ (сил);

     охорони та оборони важливих об'єктiв i комунiкацiй;

     боротьби з диверсiйно-розвiдувальними силами, iншими озброєними формуваннями агресора та антидержавними незаконно утвореними озброєними формуваннями;

     абзац шостий частини першої статтi 18 виключено

(згiдно iз Законом України вiд 25.12.2008р. N 803-VI)

     абзац сьомий частини першої статтi 18 виключено

(згiдно iз Законом України вiд 25.12.2008р. N 803-VI)

     пiдтримання правового режиму воєнного стану.

     Територiальну оборону на всiй територiї України органiзовує Генеральний штаб Збройних Сил України, на територiї Автономної Республiки Крим, областей, у мiстах Києвi та Севастополi - вiдповiдно Рада мiнiстрiв Автономної Республiки Крим, обласнi, Київська та Севастопольська мiськi державнi адмiнiстрацiї в межах своїх повноважень.

(частина друга статтi 18 у редакцiї Закону України вiд 25.12.2008р. N 803-VI)

     Безпосереднє керiвництво територiальною обороною держави здiйснює Головнокомандувач Збройних Сил України.

(частина третя статтi 18 у редакцiї Закону України вiд 25.12.2008р. N 803-VI, iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 21.06.2018р. N 2469-VIII, враховуючи змiни, внесенi Законом України вiд 04.03.2020р. N 522-IX)

     До виконання завдань територiальної оборони в межах їх повноважень залучаються Збройнi Сили України, iншi вiйськовi формування, утворенi вiдповiдно до законiв України, органи Нацiональної полiцiї, пiдроздiли Державної спецiальної служби транспорту, Державної служби спецiального зв'язку та захисту iнформацiї України та вiдповiднi правоохороннi органи.

(частина четверта статтi 18 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами України вiд 25.12.2008р. N 803-VI, вiд 02.10.2012р. N 5404-VI, вiд 09.04.2014р. N 1194-VII, вiд 23.12.2015р. N 901-VIII)

     Основнi завдання, заходи щодо пiдготовки та ведення територiальної оборони, повноваження Кабiнету Мiнiстрiв України, мiнiстерств, iнших центральних органiв виконавчої влади, Ради мiнiстрiв Автономної Республiки Крим, мiсцевих державних адмiнiстрацiй, органiв мiсцевого самоврядування, вiйськових формувань та основи їх взаємодiї визначаються Положенням про територiальну оборону України, яке затверджує Президент України.

     Стаття 19. Цивiльний захист України

     Цивiльний захист України у мирний час здiйснюється вiдповiдно до Кодексу цивiльного захисту України, а в особливий перiод та з метою пiдготовки до нього - з урахуванням особливостей, визначених законодавством про оборону, мобiлiзацiю та правовий режим воєнного стану.

(стаття 19 у редакцiї Законiв України вiд 25.12.2008р. N 803-VI, вiд 02.10.2012р. N 5404-VI)

Роздiл IV
ВIДПОВIДАЛЬНIСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА ПРО ОБОРОНУ УКРАЇНИ

     Стаття 20. Вiдповiдальнiсть за порушення законодавства про оборону України

     Посадовi особи i громадяни, виннi у порушеннi законодавства та iнших нормативно-правових актiв у сферi оборони України, несуть вiдповiдальнiсть згiдно iз законом.

Роздiл V
ПРИКIНЦЕВI ПОЛОЖЕННЯ

     1. Цей Закон набирає чинностi з дня його опублiкування.

     2. Кабiнету Мiнiстрiв України в шестимiсячний термiн:

     подати до Верховної Ради України пропозицiї про внесення змiн до законiв України, що випливають з цього Закону;

     розробити i затвердити вiдповiднi нормативно-правовi акти, передбаченi цим Законом;

     привести свої нормативно-правовi акти у вiдповiднiсть з цим Законом;

     забезпечити перегляд i скасування мiнiстерствами та iншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актiв, що суперечать цьому Закону.

Президент України Л.КРАВЧУК

м. Київ
6 грудня 1991 року
N 1932-XII

Copyright © 2020 НТФ «Інтес»
Всі права захищені.