ЗАКОН  УКРАЇНИ

Про валюту i валютнi операцiї

Iз змiнами i доповненнями, внесеними
Законами України
вiд 6 грудня 2019 року N 361-IX,
вiд 14 сiчня 2020 року N 440-IX

     Цей Закон визначає правовi засади здiйснення валютних операцiй, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов'язки суб'єктiв валютних операцiй i уповноважених установ та встановлює вiдповiдальнiсть за порушення ними валютного законодавства.

     Метою цього Закону є забезпечення єдиної державної полiтики у сферi валютних операцiй та вiльного здiйснення валютних операцiй на територiї України.

     Стаття 1. Визначення термiнiв

     1. У цьому Законi термiни вживаються в такому значеннi:

     1) валютна операцiя - операцiя, що має хоча б одну з таких ознак:

     а) операцiя, пов'язана з переходом права власностi на валютнi цiнностi та (або) права вимоги i пов'язаних з цим зобов'язань, предметом яких є валютнi цiнностi, мiж резидентами, нерезидентами, а також резидентами i нерезидентами, крiм операцiй, що здiйснюються мiж резидентами, якщо такими валютними цiнностями є нацiональна валюта;

     б) торгiвля валютними цiнностями;

     в) транскордонний переказ валютних цiнностей та транскордонне перемiщення валютних цiнностей;

     2) валютне регулювання - дiяльнiсть Нацiонального банку України та в установлених цим Законом випадках Кабiнету Мiнiстрiв України, спрямована на регламентацiю здiйснення валютних операцiй суб'єктами валютних операцiй i уповноваженими установами;

     3) валютний нагляд - система заходiв, спрямованих на забезпечення дотримання суб'єктами валютних операцiй i уповноваженими установами валютного законодавства;

     4) валютнi цiнностi - нацiональна валюта (гривня), iноземна валюта та банкiвськi метали;

     5) iноземна валюта:

     а) грошовi знаки грошових одиниць iноземних держав у виглядi банкнот, казначейських бiлетiв, монет, що перебувають в обiгу та є законним платiжним засобом на територiї вiдповiдної iноземної держави або групи iноземних держав, а також вилученi або такi, що вилучаються з обiгу, але пiдлягають обмiну на грошовi знаки, що перебувають в обiгу;

     б) кошти на рахунках у банках та iнших фiнансових установах, вираженi у грошових одиницях iноземних держав i мiжнародних розрахункових (клiрингових) одиницях (зокрема у спецiальних правах запозичення), що належать до виплати в iноземнiй валютi;

     в) електроннi грошi, номiнованi у грошових одиницях iноземних держав та (або) банкiвських металах;

     6) нацiональна валюта (гривня):

     а) грошовi знаки грошової одиницi України - гривнi у виглядi банкнот, монет, у тому числi обiгових, пам'ятних та ювiлейних монет, i в iнших формах, що перебувають в обiгу та є законним платiжним засобом на територiї України, а також вилученi або такi, що вилучаються з обiгу, але пiдлягають обмiну на грошовi знаки, що перебувають в обiгу;

     б) кошти на рахунках у банках та iнших фiнансових установах, вираженi у гривнi;

     в) електроннi грошi, номiнованi у гривнi;

     7) небанкiвська фiнансова установа - фiнансова установа, крiм банку;

     8) нерезиденти:

     а) фiзичнi особи (iноземнi громадяни, громадяни України, особи без громадянства), якi мають постiйне мiсце проживання за межами України, у тому числi тi, якi тимчасово перебувають на територiї України;

     б) юридичнi особи та iншi суб'єкти господарювання з мiсцезнаходженням за межами України, якi створенi та дiють вiдповiдно до законодавства iноземної держави, у тому числi тi, частки участi в яких належать резидентам;

     в) розташованi на територiї України iноземнi дипломатичнi, консульськi, торговельнi та iншi офiцiйнi представництва, мiжнароднi органiзацiї та їх фiлiї, що мають iмунiтет i дипломатичнi привiлеї, а також представництва iнших органiзацiй, що не здiйснюють пiдприємницької дiяльностi вiдповiдно до законодавства України;

     г) вiдокремленi пiдроздiли юридичних осiб, зазначених у пiдпунктi "в" пункту 9 частини першої цiєї статтi, що розташованi за межами України та здiйснюють пiдприємницьку дiяльнiсть вiдповiдно до законодавства iноземної держави;

     ґ) iншi особи, якi не є резидентами вiдповiдно до пункту 9 частини першої цiєї статтi;

     9) резиденти:

     а) фiзичнi особи (громадяни України, iноземнi громадяни, особи без громадянства), якi мають постiйне мiсце проживання на територiї України, у тому числi тi, якi тимчасово перебувають за межами України;

     б) фiзичнi особи - пiдприємцi, зареєстрованi згiдно iз законодавством України;

     в) юридичнi особи та iншi суб'єкти господарювання з мiсцезнаходженням на територiї України, якi здiйснюють свою дiяльнiсть вiдповiдно до законодавства України;

     г) дипломатичнi, консульськi, торговельнi та iншi офiцiйнi представництва України за кордоном, що мають iмунiтет i дипломатичнi привiлеї, а також фiлiї та представництва пiдприємств i органiзацiй України за кордоном, що не здiйснюють пiдприємницької дiяльностi вiдповiдно до законодавства України;

     ґ) вiдокремленi пiдроздiли юридичних осiб, зазначених в пiдпунктi "б" пункту 8 частини першої цiєї статтi, а саме фiлiї, представництва, вiддiлення або iншi вiдокремленi пiдроздiли, що не мають статусу юридичної особи та здiйснюють пiдприємницьку дiяльнiсть вiд iменi юридичної особи на територiї України;

     10) суб'єкти валютних операцiй - резиденти та (або) нерезиденти, якi здiйснюють валютнi операцiї;

     11) торгiвля валютними цiнностями - операцiї з купiвлi, продажу або обмiну валютних цiнностей, що здiйснюються як у готiвковiй формi (для банкiвських металiв - iз фiзичною поставкою), так i безготiвковiй формi (для банкiвських металiв - без фiзичної поставки);

     12) транскордонне перемiщення валютних цiнностей - ввезення, пересилання на митну територiю України, вивезення, пересилання з митної територiї України або транзит через митну територiю України банкiвських металiв, готiвкової валюти;

     13) транскордонний переказ валютних цiнностей - рух певної суми коштiв в Україну або за її межi з метою зарахування цих коштiв на рахунок отримувача або видачi йому в готiвковiй формi;

     14) уповноваженi установи - банки, небанкiвськi фiнансовi установи та оператори поштового зв'язку, якi отримали лiцензiю Нацiонального банку України згiдно з цим Законом.

     2. Термiн "банкiвськi метали" вживається у значеннi, визначеному Законом України "Про державне регулювання видобутку, виробництва i використання дорогоцiнних металiв i дорогоцiнного камiння та контроль за операцiями з ними".

     Термiн "товар" вживається у значеннi, визначеному Законом України "Про зовнiшньоекономiчну дiяльнiсть".

     Термiни "фiнансова установа", "фiнансовi послуги" вживаються у значеннях, визначених Законом України "Про фiнансовi послуги та державне регулювання ринкiв фiнансових послуг".

     Термiн "банк" вживається у значеннi, визначеному Законом України "Про банки i банкiвську дiяльнiсть".

     Iншi термiни у цьому Законi вживаються у значеннях, визначених iншими законами України з питань регулювання фiнансових послуг.

     Стаття 2. Принципи валютного регулювання

     1. Валютне регулювання в Українi ґрунтується на таких принципах:

     1) свобода здiйснення валютних операцiй, що передбачає:

     право фiзичних та юридичних осiб - резидентiв укладати угоди з резидентами та (або) нерезидентами та виконувати зобов'язання, пов'язанi з цими угодами, у нацiональнiй валютi чи в iноземнiй валютi, у тому числi вiдкривати рахунки у фiнансових установах iнших країн;

     право фiзичних та юридичних осiб - резидентiв придбавати валютнi цiнностi, активи за кордоном, перемiщувати через митний кордон України валютнi цiнностi;

     запровадження обмежень i заходiв захисту виключно з пiдстав та у порядку, визначених законом, з метою забезпечення стабiльностi фiнансової системи i рiвноваги платiжного балансу України;

     недопущення неправомiрного i необґрунтованого втручання держави у валютнi операцiї;

     2) ризикоорiєнтованiсть, прозорiсть, достатнiсть та ефективнiсть валютного регулювання, що реалiзується шляхом:

     спрямованостi на забезпечення фiнансової стабiльностi, економiчного i соцiального розвитку;

     вiдповiдностi заходiв захисту, строкiв їх запровадження та обсягiв, пов'язаних з ними валютних обмежень масштабам i структурi системних ризикiв, що загрожують фiнансовiй стабiльностi;

     обґрунтованостi запровадження та подовження строку дiї заходiв захисту;

     тимчасового характеру дiї заходiв захисту;

     пiдзвiтностi та публiчностi Нацiонального банку України пiд час запровадження заходiв захисту, подовження строку їх дiї, оцiнки результативностi застосування заходiв захисту;

     прiоритетностi менш дискримiнацiйних iнструментiв валютного регулювання над бiльш дискримiнацiйними та пропорцiйностi застосування таких iнструментiв;

     прiоритетностi ринкових iнструментiв валютного регулювання над адмiнiстративними;

     3) самостiйнiсть та ринковiсть валютного регулювання, що передбачає:

     гнучкiсть валютного курсу;

     незалежнiсть Нацiонального банку України у формуваннi та реалiзацiї валютної i монетарної полiтики у межах, визначених законом.

     Стаття 3. Валютне законодавство

     1. Вiдносини, що виникають у сферi здiйснення валютних операцiй, валютного регулювання i валютного нагляду, регулюються Конституцiєю України, цим Законом, iншими законами України, а також нормативно-правовими актами, прийнятими вiдповiдно до цього Закону.

     2. Питання здiйснення валютних операцiй, основи валютного регулювання та нагляду регулюються виключно цим Законом. Змiна положень цього Закону здiйснюється виключно шляхом внесення змiн до цього Закону. Змiна положень цього Закону може здiйснюватися виключно окремими законами про внесення змiн до цього Закону.

     3. У разi якщо положення iнших законiв суперечать положенням цього Закону, застосовуються положення цього Закону.

     4. Закони України та iншi нормативно-правовi акти валютного законодавства, що встановлюють новi обов'язки для суб'єктiв валютних операцiй або погiршують їхнє становище, не мають зворотної сили.

     5. У разi якщо норма цього Закону чи нормативно-правового акта Нацiонального банку України, виданого на пiдставi цього Закону, або норми iнших нормативно-правових актiв Нацiонального банку України допускають неоднозначне (множинне) трактування прав i обов'язкiв резидентiв та нерезидентiв у сферi здiйснення валютних операцiй або повноважень органiв валютного нагляду, така норма трактується в iнтересах резидентiв та нерезидентiв.

     Стаття 4. Гарантiї свободи здiйснення валютних операцiй

     1. Валютнi операцiї здiйснюються без обмежень вiдповiдно до законодавства України, крiм випадкiв, встановлених законами України, що регулюють вiдносини у сферах забезпечення нацiональної безпеки, запобiгання та протидiї легалiзацiї (вiдмиванню) доходiв, одержаних злочинним шляхом, або фiнансуванню тероризму чи фiнансуванню розповсюдження зброї масового знищення, виконання взятих Україною зобов'язань за мiжнародними договорами, згода на обов'язковiсть яких надана Верховною Радою України, а також випадкiв запровадження Нацiональним банком України вiдповiдно до цього Закону заходiв захисту.

     2. Свобода здiйснення валютних операцiй забезпечується шляхом дотримання принципiв валютного регулювання, встановлених цим Законом.

     3. Резиденти з урахуванням обмежень, визначених цим Законом та iншими законами України, мають право вiдкривати рахунки в iноземних фiнансових установах та здiйснювати через такi рахунки валютнi операцiї.

     Нерезиденти з урахуванням обмежень, визначених цим Законом та iншими законами України, мають право вiдкривати рахунки в українських фiнансових установах та здiйснювати через такi рахунки валютнi операцiї.

     4. Резиденти мають право придбавати валютнi цiнностi за кордоном, здiйснювати їх транскордонне перемiщення та (або) транскордонний переказ з урахуванням обмежень, визначених цим Законом.

     5. У сферi здiйснення валютних операцiй нерезиденти мають усi права, наданi резидентам.

     Стаття 5. Розрахунки

     1. Гривня є єдиним законним платiжним засобом в Українi з урахуванням особливостей, встановлених частиною другою цiєї статтi, i приймається без обмежень на всiй територiї України для проведення розрахункiв.

     2. Усi розрахунки на територiї України проводяться виключно у гривнi, крiм розрахункiв за:

     1) операцiями зi здiйснення iноземних iнвестицiй та повернення iноземному iнвестору прибуткiв, доходiв (у тому числi дивiдендiв) та iнших коштiв, одержаних на законних пiдставах у результатi здiйснення iноземних iнвестицiй;

     2) операцiями банкiв з надання банкiвських та iнших фiнансових послуг на пiдставi банкiвської лiцензiї;

     3) операцiями з надання фiнансових послуг, визначених пунктами 1 - 5 частини другої та частиною третьою статтi 9 цього Закону, що надаються небанкiвськими фiнансовими установами та операторами поштового зв'язку, якi мають лiцензiю Нацiонального банку України на здiйснення валютних операцiй;

     4) операцiями з розмiщення, виплати грошового доходу та погашення облiгацiй, казначейських зобов'язань України, номiнованих в iноземнiй валютi, якщо це передбачено проспектом цiнних паперiв (умовами їх розмiщення);

     5) операцiями з купiвлi-продажу державних цiнних паперiв, номiнованих в iноземнiй валютi, якщо iнiцiатором або отримувачем за такою валютною операцiєю є банк;

     6) iншими операцiями, визначеними Митним кодексом України та (або) нормативно-правовими актами Нацiонального банку України.

     Розрахунки за операцiями, визначеними цiєю частиною, можуть проводитися в iноземнiй валютi, у гривнi, а також у банкiвських металах.

     3. Сплата комiсiї, iнших платежiв за здiйснення операцiй, визначених пунктами 1 - 6 частини другої цiєї статтi, здiйснюється виключно у гривнi, крiм розрахункiв зi сплати процентiв (вiдсоткiв) за депозитами або кредитами (позиками), що можуть проводитися в iноземнiй валютi, банкiвських металах та у гривнi.

     4. Порядок проведення розрахункiв за валютними операцiями визначається Нацiональним банком України.

     Стаття 6. Торгiвля валютними цiнностями

     1. Торгiвля валютними цiнностями здiйснюється на валютному ринку України та на мiжнародних валютних ринках.

     2. Структура валютного ринку України, умови та порядок торгiвлi iноземною валютою та банкiвськими металами на валютному ринку України визначаються нормативно-правовими актами Нацiонального банку України з урахуванням вимог частини п'ятої статтi 4 цього Закону.

     3. Торгiвля валютними цiнностями здiйснюється виключно через уповноваженi установи, якi отримали лiцензiю на таку дiяльнiсть вiдповiдно до статтi 9 цього Закону.

     Стаття 7. Переказ валютних цiнностей

     1. Транскордонний переказ валютних цiнностей здiйснюється виключно через уповноваженi установи.

     2. Порядок проведення переказу валютних цiнностей визначається Нацiональним банком України.

     Стаття 8. Транскордонне перемiщення валютних цiнностей

     1. Транскордонне перемiщення фiзичними особами валютних цiнностей у сумi, що дорiвнює або перевищує еквiвалент 10 тисяч євро за офiцiйним курсом валют, встановленим Нацiональним банком України на день перемiщення через митний кордон України, пiдлягає письмовому декларуванню митним органам у порядку, визначеному Кабiнетом Мiнiстрiв України.

(частина перша статтi 8 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 14.01.2020р. N 440-IX)

     2. Транскордонне перемiщення валютних цiнностей шляхом поштових вiдправлень здiйснюється лише шляхом поштових вiдправлень з оголошеною вартiстю.

     3. Порядок транскордонного перемiщення валютних цiнностей суб'єктами валютних операцiй i уповноваженими установами визначається Нацiональним банком України з урахуванням норм частини першої цiєї статтi.

     Стаття 9. Лiцензiї Нацiонального банку України

     1. Банки надають банкiвськi та iншi фiнансовi послуги, якщо вони є валютними операцiями, на пiдставi банкiвської лiцензiї.

     2. Небанкiвськi фiнансовi установи на пiдставi лiцензiї Нацiонального банку України на здiйснення валютних операцiй здiйснюють такi валютнi операцiї:

     1) торгiвля валютними цiнностями в готiвковiй формi;

     2) переказ коштiв;

     3) здiйснення розрахункiв у iноземнiй валютi на територiї України за договорами страхування життя;

     4) факторинг (у частинi здiйснення розрахункiв на територiї України в iноземнiй валютi мiж факторами та клiєнтами за операцiями з мiжнародного факторингу щодо вiдступлення права грошової вимоги до боржника-нерезидента);

     5) iншi валютнi операцiї, визначенi Нацiональним банком України.

     У лiцензiї Нацiонального банку України на здiйснення валютних операцiй зазначаються валютнi операцiї, якi дозволяється здiйснювати небанкiвськiй фiнансовiй установi на пiдставi цiєї лiцензiї.

     Небанкiвськi фiнансовi установи здiйснюють валютнi операцiї, пов'язанi з наданням фiнансових послуг такими установами, без отримання лiцензiї Нацiонального банку України на здiйснення валютних операцiй у випадках та порядку, встановлених Нацiональним банком України.

     3. Оператори поштового зв'язку надають фiнансовi послуги з переказу коштiв, якщо вони є валютними операцiями, та (або) фiнансовi послуги з торгiвлi валютними цiнностями в готiвковiй формi на пiдставi лiцензiї Нацiонального банку України на здiйснення валютних операцiй.

     Оператори поштового зв'язку здiйснюють валютнi операцiї, пов'язанi з наданням фiнансових послуг такими операторами, без отримання лiцензiї Нацiонального банку України на здiйснення валютних операцiй у випадках та порядку, встановлених Нацiональним банком України.

     4. Лiцензiї Нацiонального банку України на здiйснення валютних операцiй дiють безстроково.

     5. Порядок видачi, переоформлення, зупинення, поновлення, вiдкликання (анулювання) лiцензiй на здiйснення валютних операцiй встановлюється Нацiональним банком України.

     6. Нацiональний банк України у визначеному ним порядку веде реєстр осiб, яким видано лiцензiї на здiйснення валютних операцiй, та розмiщує iнформацiю про виданi лiцензiї на сторiнках офiцiйного iнтернет-представництва Нацiонального банку України.

     7. Несвоєчасна видача Нацiональним банком України лiцензiї, вiдмова Нацiонального банку України у видачi, переоформленнi або поновленнi лiцензiї, або рiшення Нацiонального банку України щодо вiдкликання (анулювання), зупинення дiї лiцензiї можуть бути оскарженi в судовому порядку.

     Стаття 10. Надання iнформацiї про валютнi операцiї

     1. Уповноваженi установи зобов'язанi надавати Нацiональному банку України iнформацiю про валютнi операцiї, що здiйснюються суб'єктами валютних операцiй через цi установи, а також про власнi валютнi операцiї.

     2. Суб'єкти валютних операцiй - резиденти зобов'язанi надавати iнформацiю про їхнi валютнi операцiї уповноваженим установам, через якi здiйснюються такi валютнi операцiї.

     Суб'єкти валютних операцiй - нерезиденти зобов'язанi надавати iнформацiю про їхнi валютнi операцiї уповноваженим установам, через якi здiйснюються такi валютнi операцiї, у межах, що стосуються дiяльностi таких суб'єктiв валютних операцiй в Українi.

     3. З метою збору статистичної iнформацiї Нацiональний банк України має право здiйснювати збiр статистичних даних про валютнi операцiї.

     4. Нацiональний банк України визначає змiст, форму, перiодичнiсть, строки, спосiб та порядок надання iнформацiї про валютнi операцiї вiдповiдно до цiєї статтi та зобов'язань України щодо обмiну iнформацiєю, передбачених мiжнародними угодами, згода на обов'язковiсть яких надана Верховною Радою України.

     5. Нацiональний банк України спiвпрацює з iншими органами державної влади щодо обмiну iнформацiєю, пов'язаною iз здiйсненням валютних операцiй, з урахуванням положень законодавства про банкiвську таємницю.

     6. Нацiональний банк України спiвпрацює з органами суб'єктiв мiжнародного права щодо обмiну iнформацiєю, пов'язаною з проведенням валютних операцiй, зокрема щодо застосування норм статтi 12 цього Закону, вiдповiдно до мiжнародних угод, згода на обов'язковiсть яких надана Верховною Радою України, з урахуванням положень законодавства про банкiвську таємницю.

     Стаття 11. Валютний нагляд

     1. Валютний нагляд в Українi здiйснюється органами валютного нагляду та агентами валютного нагляду.

     2. Валютний нагляд здiйснюється органами валютного нагляду та агентами валютного нагляду з метою встановлення вiдповiдностi здiйснюваних валютних операцiй валютному законодавству з урахуванням ризик-орiєнтованого пiдходу.

     3. Валютний нагляд вiдповiдно до частини другої цiєї статтi здiйснюється органами валютного нагляду та агентами валютного нагляду без втручання у вiдповiднi валютнi операцiї та дiяльнiсть суб'єктiв таких операцiй, крiм випадкiв запобiгання агентами валютного нагляду проведенню валютних операцiй, що не вiдповiдають вимогам валютного законодавства.

     4. Органами валютного нагляду вiдповiдно до цього Закону є Нацiональний банк України та центральний орган виконавчої влади, що реалiзує державну податкову полiтику. Органи валютного нагляду в межах своєї компетенцiї здiйснюють нагляд за дотриманням резидентами та нерезидентами валютного законодавства.

(частина четверта статтi 11 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 14.01.2020р. N 440-IX)

     5. Нацiональний банк України у визначеному ним порядку здiйснює валютний нагляд за уповноваженими установами.

     6. Центральний орган виконавчої влади, що реалiзує державну податкову полiтику, здiйснює валютний нагляд за дотриманням резидентами (крiм уповноважених установ) та нерезидентами вимог валютного законодавства.

(абзац перший частини шостої статтi 11 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 14.01.2020р. N 440-IX)

     Абзац другий частини шостої статтi 11 виключено

(згiдно iз Законом України вiд 14.01.2020р. N 440-IX)

     7. Уповноваженi установи є агентами валютного нагляду, пiдзвiтними Нацiональному банку України.

     Уповноваженi установи пiд час проведення ними валютних операцiй, крiм валютних операцiй, пов'язаних з експортом та iмпортом товару на суму, що є меншою за розмiр, передбачений статтею 20 Закону України "Про запобiгання та протидiю легалiзацiї (вiдмиванню) доходiв, одержаних злочинним шляхом, фiнансуванню тероризму та фiнансуванню розповсюдження зброї масового знищення", здiйснюють безпосереднiй нагляд за виконанням вимог валютного законодавства резидентами (крiм iнших уповноважених установ) та нерезидентами, що здiйснюють валютнi операцiї через цi уповноваженi установи.

(абзац другий частини сьомої статтi 11 у редакцiї Закону України вiд 06.12.2019р. N 361-IX)

     Порядок здiйснення валютного нагляду агентами валютного нагляду встановлюється Нацiональним банком України.

     8. Агенти валютного нагляду мають право вимагати у суб'єктiв валютних операцiй документи, пов'язанi iз здiйсненням валютних операцiй, а суб'єкти валютних операцiй зобов'язанi надавати такi документи на вимогу агентiв валютного нагляду у визначений ними строк.

     9. Органи валютного нагляду мають право проводити перевiрки з питань дотримання вимог валютного законодавства визначеними частинами п'ятою i шостою цiєї статтi суб'єктами здiйснення таких операцiй. Пiд час проведення перевiрок з питань дотримання вимог валютного законодавства органи валютного нагляду мають право вимагати вiд агентiв валютного нагляду та iнших осiб, якi є об'єктом таких перевiрок, надання доступу до систем автоматизацiї валютних операцiй, пiдтвердних документiв та iншої iнформацiї про валютнi операцiї, а також пояснень щодо проведених валютних операцiй, а агенти валютного нагляду та iншi особи, якi є об'єктом таких перевiрок, зобов'язанi безоплатно надавати вiдповiдний доступ, пояснення, документи та iншу iнформацiю.

     Iнформацiя про банки та (або) клiєнтiв банкiв, що збирається пiд час здiйснення валютного нагляду за банками, становить банкiвську таємницю.

     Iнформацiя про небанкiвськi фiнансовi установи та операторiв поштового зв'язку, а також їхнiх клiєнтiв, що збирається пiд час здiйснення валютного нагляду за небанкiвськими фiнансовими установами та операторами поштового зв'язку, якi отримали лiцензiю Нацiонального банку України на здiйснення валютних операцiй, є iнформацiєю з обмеженим доступом.

     10. У разi виявлення порушень валютного законодавства органи валютного нагляду мають право вимагати вiд агентiв валютного нагляду та iнших осiб, якi є об'єктом таких перевiрок i допустили такi порушення, дотримання вимог валютного законодавства та застосовувати заходи впливу, передбаченi законом.

     11. У разi виявлення агентом валютного нагляду порушення суб'єктом валютної операцiї валютного законодавства агент валютного нагляду запобiгає проведенню такої валютної операцiї та iнформує про таку валютну операцiю орган валютного нагляду у порядку, встановленому Нацiональним банком України.

     12. Органи валютного нагляду обмiнюються iнформацiєю щодо виявлених порушень валютного законодавства, отриманою ними пiд час здiйснення валютного нагляду, з метою реалiзацiї повноважень у сферi валютного регулювання та нагляду.

     13. Органи валютного нагляду та агенти валютного нагляду, їх посадовi особи зобов'язанi в порядку, передбаченому законодавством України, запобiгати розголошенню комерцiйної таємницi та iншої iнформацiї, доступ до якої вiдповiдно до законодавства України є обмеженим та яка стала їм вiдомою пiд час здiйснення ними своїх повноважень. За розголошення такої iнформацiї органи валютного нагляду та агенти валютного нагляду, їх посадовi особи несуть вiдповiдальнiсть, передбачену законодавством України.

     14. За невиконання обов'язкiв, встановлених цим Законом, а також за порушення прав резидентiв та нерезидентiв органи валютного нагляду та агенти валютного нагляду, їх посадовi особи несуть вiдповiдальнiсть, передбачену законодавством України.

     Стаття 12. Заходи захисту

     1. Нацiональний банк України за наявностi ознак нестiйкого фiнансового стану банкiвської системи, погiршення стану платiжного балансу України, виникнення обставин, що загрожують стабiльностi банкiвської та (або) фiнансової системи держави, має право запровадити такi заходи захисту:

     1) обов'язковий продаж частини надходжень в iноземнiй валютi у межах, передбачених нормативно-правовими актами Нацiонального банку України;

     2) встановлення граничних строкiв розрахункiв за операцiями з експорту та iмпорту товарiв;

     3) встановлення особливостей здiйснення операцiй, пов'язаних iз рухом капiталу;

     4) запровадження дозволiв та (або) лiмiтiв на проведення окремих валютних операцiй;

     5) резервування коштiв за валютними операцiями;

     6) заходи вiдповiдно до статтi 71 Закону України "Про Нацiональний банк України", виключний перелiк яких визначається нормативно-правовими актами Нацiонального банку України.

     2. Правлiння Нацiонального банку України має право запровадити заходи захисту на строк не бiльше шести мiсяцiв та подовжувати строк дiї попереднiх заходiв захисту на строк не бiльше шести мiсяцiв.

     Рiшення Правлiння Нацiонального банку України про запровадження нового заходу захисту, якщо з дня припинення дiї попереднього подiбного заходу захисту минуло менше шести мiсяцiв, або про подовження строку дiї кожного попереднього заходу захисту не бiльш як на шiсть мiсяцiв потребує пiдтвердження Радою Нацiонального банку України наявностi ознак та (або) обставин, передбачених частиною першою цiєї статтi.

     У разi необхiдностi отримання пiдтвердження наявностi ознак та (або) обставин, передбачених частиною першою цiєї статтi, Правлiння Нацiонального банку України не пiзнiше нiж за 30 календарних днiв до закiнчення строку дiї заходiв захисту звертається з вiдповiдним запитом до Ради Нацiонального банку України. Рада Нацiонального банку України приймає рiшення щодо такого запиту протягом 20 календарних днiв з дня його надання.

     Неприйняття Радою Нацiонального банку України рiшення щодо наявностi ознак та (або) обставин, передбачених частиною першою цiєї статтi, протягом 20 календарних днiв пiсля надання запиту Правлiння Нацiонального банку України дає Правлiнню Нацiонального банку України право прийняти рiшення про запровадження нового заходу захисту або подовження строку дiї попереднього заходу захисту на строк, визначений Правлiнням Нацiонального банку України, але не бiльше нiж на шiсть мiсяцiв.

     Обов'язковою умовою для прийняття Правлiнням Нацiонального банку України рiшень, передбачених абзацом другим цiєї частини, є надання звiту про запровадження заходу (заходiв) захисту вiдповiдно до частини четвертої цiєї статтi.

     Загальний строк дiї заходiв захисту не може перевищувати 18 мiсяцiв протягом 24 мiсяцiв, починаючи з дня першого запровадження вiдповiдного заходу захисту.

     Правлiння Нацiонального банку України має право достроково припинити дiю будь-якого заходу захисту в разi, якщо пiдстави, через якi було запроваджено такий захiд захисту, втратили актуальнiсть.

     3. У разi запровадження та (або) подовження строку дiї та (або) припинення дiї заходiв захисту, передбачених цiєю статтею, Нацiональний банк України iнформує про це органи суб'єктiв мiжнародного права вiдповiдно до норм мiжнародних договорiв, згода на обов'язковiсть яких надана Верховною Радою України.

     4. Нацiональний банк України протягом трьох мiсяцiв з дня запровадження або подовження строку дiї заходу захисту, або припинення дiї заходу захисту зобов'язаний пiдготувати та подати Комiтету Верховної Ради України, до предметiв вiдання якого належить питання банкiвської дiяльностi, звiт про запровадження заходу (заходiв) захисту.

     Звiт про запровадження заходу (заходiв) захисту має мiстити, зокрема:

     1) оцiнку ступеня i масштабу кризових явищ у грошово-кредитнiй сферi, оцiнку ознак нестiйкого фiнансового стану банкiвської системи та обставин, що стали пiдставою для запровадження заходiв захисту;

     2) обґрунтування вiдповiдностi кожного з передбачених частиною першою цiєї статтi заходiв захисту виявленим системним ризикам i загрозам;

     3) пiдтвердження ефективностi застосування обраних заходiв захисту в сукупностi у виглядi оцiнки фактичного впливу на забезпечення фiнансової стабiльностi та економiчний i соцiальний розвиток.

     У разi надання звiту при запровадженнi заходу захисту, якщо з дня припинення дiї попереднього подiбного заходу захисту минуло менше нiж шiсть мiсяцiв, та (або) при подовженнi строку дiї заходу захисту звiт має додатково мiстити аналiз результатiв попереднього запровадження заходу захисту та актуальностi факторiв та (або) обставин та (або) ознак, що були пiдставою запровадження заходу захисту.

     Звiт про запровадження заходу (заходiв) захисту подається за пiдписом Голови Нацiонального банку України (або особи, яка його замiнює) та має бути представлений на засiданнi Комiтету Верховної Ради України, до предметiв вiдання якого належать питання банкiвської дiяльностi, Головою Нацiонального банку України (або особою, яка його замiнює) або заступником Голови Нацiонального банку України, до сфери вiдповiдальностi якого належить питання валютного регулювання (або особою, яка його замiнює).

     Звiт про запровадження заходу (заходiв) захисту є публiчним документом, що не мiстить iнформацiї, яка є банкiвською таємницею, та має бути оприлюднений на сторiнках офiцiйного iнтернет-представництва Нацiонального банку України протягом календарного мiсяця з дня його пiдписання та безстроково там зберiгатися.

     5. Порядок застосування заходiв захисту, зокрема критерiї їх запровадження, подовження строку дiї та дострокового припинення встановлюються нормативно-правовими актами Нацiонального банку України з урахуванням положень цього Закону.

     Стаття 13. Особливостi встановлення граничних строкiв розрахункiв за операцiями з експорту та iмпорту товарiв

     1. Нацiональний банк України має право встановлювати граничнi строки розрахункiв за операцiями з експорту та iмпорту товарiв.

     Нацiональний банк України має право встановлювати винятки та (або) особливостi запровадження цього заходу захисту для окремих товарiв та (або) галузей економiки за поданням Кабiнету Мiнiстрiв України.

     Нацiональний банк України має право встановлювати мiнiмальнi граничнi суми операцiй з експорту та iмпорту товарiв, на якi поширюються встановленi вiдповiдно до цього Закону граничнi строки розрахункiв за операцiями з експорту та iмпорту товарiв.

     2. У разi встановлення Нацiональним банком України граничного строку розрахункiв за операцiями резидентiв з експорту товарiв грошовi кошти пiдлягають зарахуванню на рахунки резидентiв у банках України у строки, зазначенi в договорах, але не пiзнiше строку та в обсязi, встановлених Нацiональним банком України. Строк виплати заборгованостi обчислюється з дня митного оформлення продукцiї, що експортується, а в разi експорту робiт, послуг, прав iнтелектуальної власностi та (або) iнших немайнових прав - з дня оформлення у письмовiй формi (у паперовому або електронному виглядi) акта, рахунка (iнвойсу) або iншого документа, що засвiдчує їх надання.

     3. У разi встановлення Нацiональним банком України граничного строку розрахункiв за операцiями резидентiв з iмпорту товарiв їх поставка має здiйснюватися у строки, зазначенi в договорах, але не пiзнiше встановленого Нацiональним банком України граничного строку розрахункiв з дня здiйснення авансового платежу (попередньої оплати).

     4. За окремими операцiями з експорту та iмпорту товарiв граничнi строки розрахункiв, встановленi Нацiональним банком України, можуть бути подовженi центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi економiчного розвитку, шляхом видачi висновку.

     Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi економiчного розвитку, приймає рiшення про видачу чи вiдмову у видачi зазначеного висновку протягом десяти робочих днiв з дня отримання вiдповiдної заяви. Iнформацiя про виданий висновок оприлюднюється на офiцiйному веб-сайтi цього органу не пiзнiше наступного робочого дня пiсля видачi висновку.

     Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi економiчного розвитку, протягом п'яти робочих днiв з дня видачi висновку, зазначеного в абзацi першому цiєї частини, iнформує Нацiональний банк України та центральний орган виконавчої влади, що реалiзує державну податкову полiтику, про видачу такого висновку.

(абзац третiй частини четвертої статтi 13 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 14.01.2020р. N 440-IX)

     Порядок видачi висновку, у тому числi перелiк документiв, якi подаються для видачi висновку, пiдстави для вiдмови у видачi висновку або залишення документiв без розгляду, включаючи перелiк товарiв, за якими документи для видачi висновку пiдлягають залишенню без розгляду, встановлюється Кабiнетом Мiнiстрiв України. Видача висновку здiйснюється безоплатно.

     5. Порушення резидентами строку розрахункiв, встановленого згiдно iз цiєю статтею, тягне за собою нарахування пенi за кожний день прострочення в розмiрi 0,3 вiдсотка суми неодержаних грошових коштiв за договором (вартостi недопоставленого товару) у нацiональнiй валютi (у разi здiйснення розрахункiв за зовнiшньоекономiчним договором (контрактом) у нацiональнiй валютi) або в iноземнiй валютi, перерахованiй у нацiональну валюту за курсом Нацiонального банку України, встановленим на день виникнення заборгованостi. Загальний розмiр нарахованої пенi не може перевищувати суми неодержаних грошових коштiв за договором (вартостi недопоставленого товару).

     6. У разi якщо виконання договору, передбаченого частинами другою або третьою цiєї статтi, зупиняється у зв'язку з виникненням форс-мажорних обставин, перебiг строку розрахункiв, установленого згiдно з частиною першою цiєї статтi, та нарахування пенi вiдповiдно до частини п'ятої цiєї статтi зупиняється на весь перiод дiї форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закiнчення дiї таких обставин.

     Пiдтвердженням виникнення та закiнчення дiї форс-мажорних обставин є вiдповiдна довiдка уповноваженої органiзацiї (органу) країни розташування сторони зовнiшньоекономiчного договору (контракту) або третьої країни вiдповiдно до умов цього договору (контракту).

     7. У разi прийняття до розгляду судом, мiжнародним комерцiйним арбiтражем позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованостi, що виникла внаслiдок недотримання нерезидентом строку, передбаченого зовнiшньоекономiчним договором (контрактом), або прийняття до провадження уповноваженим органом вiдповiдної країни документа про стягнення такої заборгованостi з боржника-нерезидента на користь резидента в позасудовому (досудовому) примусовому порядку строк, встановлений вiдповiдно до цiєї статтi, зупиняється з дня прийняття до розгляду такої заяви (прийняття до провадження вiдповiдного документа) i пеня за порушення строку в цей перiод не нараховується.

     У разi ухвалення судом, мiжнародним комерцiйним арбiтражем рiшення про вiдмову в позовi повнiстю чи частково в частинi майнових вимог або про вiдмову у вiдкриттi провадження у справi чи про залишення позову без розгляду, а також у разi визнання документа про стягнення заборгованостi з боржника-нерезидента таким, що не пiдлягає виконанню, недiйсним, незаконним тощо та (або) закриття (припинення) провадження без зарахування грошових коштiв на рахунки резидентiв у банках України за таким документом строк, встановлений вiдповiдно до цiєї статтi, поновлюється i пеня за його порушення нараховується за кожний день прострочення, включаючи перiод, на який цей строк було зупинено.

     У разi ухвалення судом, мiжнародним комерцiйним арбiтражем рiшення про задоволення позову сплатi пiдлягає лише пеня, нарахована до дня прийняття позовної заяви до розгляду судом, мiжнародним комерцiйним арбiтражем.

     8. Центральний орган виконавчої влади, що реалiзує державну податкову полiтику, за результатами перевiрки стягує у встановленому законом порядку з резидентiв пеню, передбачену частиною п'ятою цiєї статтi.

(частина восьма статтi 13 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 14.01.2020р. N 440-IX)

     Стаття 14. Види вiдповiдальностi за порушення вимог валютного законодавства

     1. За порушення вимог валютного законодавства (крiм порушення строкiв за операцiями з експорту та iмпорту товарiв, вiдповiдальнiсть за яке встановлюється згiдно iз статтею 13 цього Закону) можуть бути застосованi:

     1) до банкiв - заходи впливу згiдно iз Законом України "Про банки i банкiвську дiяльнiсть";

     2) до уповноважених установ (крiм банкiв) - такi заходи впливу:

     а) письмове застереження;

     б) обмеження, зупинення чи припинення здiйснення окремих видiв валютних операцiй;

     в) штрафнi санкцiї;

     г) зупинення або вiдкликання (анулювання) лiцензiї на здiйснення валютних операцiй;

     3) до юридичних осiб (крiм уповноважених установ) - заходи впливу у виглядi штрафних санкцiй;

     4) до фiзичних осiб, посадових осiб уповноважених установ, посадових осiб юридичних осiб - заходи впливу у виглядi штрафiв, передбаченi Кодексом України про адмiнiстративнi правопорушення.

     2. Нацiональний банк України має право адекватно вчиненому порушенню застосувати до уповноважених установ передбаченi пунктами 1 i 2 частини першої цiєї статтi заходи впливу.

     3. Нацiональний банк України має право застосувати до уповноважених установ (крiм банкiв) заходи впливу у виглядi штрафних санкцiй у розмiрi не бiльш як 20 вiдсоткiв суми власного капiталу вiдповiдної уповноваженої установи.

     4. Центральний орган виконавчої влади, що реалiзує державну податкову полiтику, має право адекватно вчиненому порушенню застосувати до юридичних осiб (крiм уповноважених установ) захiд впливу у виглядi штрафних санкцiй у розмiрi до 100 вiдсоткiв суми операцiї, проведеної з порушенням валютного законодавства.

(частина четверта статтi 14 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 14.01.2020р. N 440-IX)

     Стаття 15. Порядок застосування заходiв впливу за порушення вимог валютного законодавства

     1. Порядок застосування заходiв впливу, передбачених статтею 14 цього Закону, у тому числi розмiр штрафних санкцiй, встановлюється:

     до уповноважених установ - Нацiональним банком України;

     до юридичних осiб (крiм уповноважених установ) - Кабiнетом Мiнiстрiв України.

(абзац третiй частини першої статтi 15 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 14.01.2020р. N 440-IX)

     Порядок застосування заходiв впливу до фiзичних осiб, посадових осiб уповноважених установ, посадових осiб юридичних осiб визначається Кодексом України про адмiнiстративнi правопорушення.

     2. Заходи впливу можуть бути застосованi протягом шести мiсяцiв з дня виявлення порушення, але не пiзнiше нiж через три роки з дня його вчинення.

     3. За кожне порушення вимог валютного законодавства може бути застосований тiльки один iз заходiв впливу, передбачений законом.

     4. Рiшення Нацiонального банку України про застосування заходу впливу у виглядi штрафних санкцiй є виконавчим документом та набирає законної сили з дня його прийняття.

     5. Суми стягнених штрафних санкцiй спрямовуються до державного бюджету.

     Стаття 16. Прикiнцевi та перехiднi положення

     1. Цей Закон набирає чинностi з дня, наступного за днем його опублiкування, та вводиться в дiю через сiм мiсяцiв з дня набрання ним чинностi.

     2. Визнати такими, що втратили чиннiсть з дня введення в дiю цього Закону:

     1) Декрет Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 19 лютого 1993 року N 15-93 "Про систему валютного регулювання i валютного контролю" (Вiдомостi Верховної Ради України, 1993 р., N 17, ст. 184 iз наступними змiнами);

     2) Закон України "Про порядок здiйснення розрахункiв в iноземнiй валютi" (Вiдомостi Верховної Ради України, 1994 р., N 40, ст. 364 iз наступними змiнами);

     3) Постанову Верховної Ради України вiд 23 вересня 1994 року N 187/94-ВР "Про порядок введення в дiю Закону України "Про порядок здiйснення розрахункiв в iноземнiй валютi" (Вiдомостi Верховної Ради України, 1994 р., N 40, ст. 365).

     3. У зв'язку з набранням чинностi цим Законом з дня введення його в дiю вiдповiдно до пункту 4 роздiлу XV "Перехiднi положення" Конституцiї України припиняється дiя:

     1) Указу Президента України вiд 18 червня 1994 року N 319 "Про невiдкладнi заходи щодо повернення в Україну валютних цiнностей, що незаконно знаходяться за її межами" (iз наступними змiнами);

     2) Указу Президента України вiд 16 березня 1995 року N 227 "Про заходи щодо нормалiзацiї платiжної дисциплiни в народному господарствi України" (iз наступними змiнами);

     3) Указу Президента України вiд 21 сiчня 1998 року N 41 "Про запровадження режиму жорсткого обмеження бюджетних видаткiв та iнших державних витрат, заходи щодо забезпечення надходження доходiв до бюджету i запобiгання фiнансовiй кризi" (iз наступними змiнами);

     4) Указу Президента України вiд 27 червня 1999 року N 734 "Про врегулювання порядку одержання резидентами кредитiв, позик в iноземнiй валютi вiд нерезидентiв та застосування штрафних санкцiй за порушення валютного законодавства".

     4. Внести змiни до таких законодавчих актiв України:

     1) у Кодексi України про адмiнiстративнi правопорушення (Вiдомостi Верховної Ради УРСР, 1984 р., додаток до N 51, ст. 1122):

     а) в абзацi другому статтi 162 слова "вiд тридцяти до сорока чотирьох" замiнити словами "вiд п'ятисот до однiєї тисячi";

     б) статтю 1621 викласти в такiй редакцiї:

     "Стаття 1621. Порушення порядку здiйснення валютних операцiй

     Порушення порядку здiйснення валютних операцiй -

     тягне за собою накладення штрафу на посадових осiб юридичних осiб (крiм уповноважених установ), громадян - суб'єктiв пiдприємницької дiяльностi вiд однiєї тисячi до трьох тисяч неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян.

     Примiтка. Термiн "уповноваженi установи" вживається у значеннi, визначеному Законом України "Про валюту i валютнi операцiї";

     в) статтю 1622 виключити;

     г) у статтi 1665:

     у назвi слово "банкiвського" замiнити словами "банкiвського, валютного";

     доповнити частиною шостою такого змiсту:

     "Порушення вимог валютного законодавства -

     тягне за собою накладення штрафу на посадових осiб уповноважених установ вiд трьох тисяч до чотирьох тисяч неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян";

     примiтку доповнити абзацом третiм такого змiсту:

     "Термiн "уповноваженi установи" вживається у значеннi, визначеному Законом України "Про валюту i валютнi операцiї";

     ґ) у статтi 221 цифри "162 - 1623" замiнити цифрами "162, 1621, 1623";

     д) у частинi першiй статтi 2343 слово "банкiвського" замiнити словами "банкiвського, валютного";

     у пунктi 1 частини першої статтi 255:

     в абзацi другому цифри "162 - 1623" замiнити цифрами "162, 1623";

     в абзацi "органiв державної податкової служби (статтi 512, 1551, 1621, 1622, 1631 - 1634, 16312, 164, 1645, 16416, 16616, 16617, 1772, 2043)" цифри "1622" виключити;

     2) у частинi другiй статтi 250 Господарського кодексу України (Вiдомостi Верховної Ради України, 2003 р., NN 18 - 22, ст. 144) слова "Законом України" замiнити словами "законами України "Про валюту i валютнi операцiї";

     3) у Законi України "Про зовнiшньоекономiчну дiяльнiсть" (Вiдомостi Верховної Ради УРСР, 1991 р., N 29, ст. 377 iз наступними змiнами):

     а) у статтi 5:

     частину першу викласти в такiй редакцiї:

     "Усi суб'єкти зовнiшньоекономiчної дiяльностi незалежно вiд форми власностi та iнших ознак мають рiвне право здiйснювати будь-якi види зовнiшньоекономiчної дiяльностi та дiї щодо її провадження, у тому числi будь-якi валютнi операцiї та розрахунки в iноземнiй валютi з iноземними суб'єктами господарської дiяльностi, що прямо не забороненi або не обмеженi законодавством, у тому числi заходами захисту, запровадженими Нацiональним банком України вiдповiдно до Закону України "Про валюту i валютнi операцiї";

     частину одинадцяту виключити;

     б) у частинi п'ятiй статтi 11 слова "та в разi застосування санкцiй згiдно iз статтею 37 цього Закону при порушеннi суб'єктом зовнiшньоекономiчної дiяльностi встановлених правил цiєї дiяльностi" виключити;

     в) у частинi шостiй статтi 13 слово та цифри "та 37" виключити;

     г) у статтi 16:

     частину тринадцяту виключити;

     у частинi сорок третiй слова "згiдно зi статтею 37 цього Закону" виключити;

     ґ) у статтi 35 слова та цифри "статтями 33 i 37" замiнити словом та цифрами "статтею 33";

     д) статтю 37 виключити;

     4) у Законi України "Про Нацiональний банк України" (Вiдомостi Верховної Ради України, 1999 р., N 29, ст. 238 iз наступними змiнами):

     а) у статтi 1:

     визначення термiну "валютнi цiнностi" виключити;

     доповнити останнiм абзацом такого змiсту:

     "Термiн "валютнi цiнностi" розумiється у значеннi, визначеному Законом України "Про валюту i валютнi операцiї";

     б) у пунктi 14 статтi 7 слова "здiйснює валютний контроль за банками та iншими фiнансовими установами, якi отримали лiцензiю Нацiонального банку на здiйснення валютних операцiй" замiнити словами "здiйснює валютний нагляд за банками, а також небанкiвськими фiнансовими установами та операторами поштового зв'язку, якi отримали лiцензiю на здiйснення валютних операцiй";

     в) частину першу статтi 9 доповнити пунктом 21 такого змiсту:

     "21) пiдтверджує наявнiсть або вiдсутнiсть ознак нестiйкого фiнансового стану банкiвської системи, погiршення стану платiжного балансу України, виникнення обставин, що загрожують стабiльностi банкiвської та (або) фiнансової системи держави, для цiлей запровадження та (або) подовження строку дiї та (або) дострокового припинення дiї заходiв захисту вiдповiдно до статтi 12 Закону України "Про валюту i валютнi операцiї";

     г) пункт 1 статтi 15 доповнити абзацом двадцять дев'ятим такого змiсту:

     "приймає рiшення про запровадження заходiв захисту вiдповiдно до Закону України "Про валюту i валютнi операцiї";

     ґ) у статтi 30 слова "законодавства України про зовнiшньоекономiчну дiяльнiсть та систему валютного регулювання i валютного контролю" замiнити словами "валютного законодавства";

     д) у статтi 44:

     у назвi слово "контролю" замiнити словом "нагляду";

     у частинi першiй слова "законодавства України про валютне регулювання i валютний контроль" замiнити словами "валютного законодавства";

     у частинi другiй:

     в абзацi першому слово "контролю" замiнити словом "нагляду";

     пункт 2 викласти в такiй редакцiї:

     "2) видача, переоформлення, зупинення, поновлення, вiдкликання (анулювання) лiцензiй на здiйснення валютних операцiй, здiйснення валютного нагляду вiдповiдно до Закону України "Про валюту i валютнi операцiї";

     пункти 4 - 6 замiнити двома пунктами такого змiсту:

     "4) запровадження заходiв захисту вiдповiдно до Закону України "Про валюту i валютнi операцiї";

     5) застосовування за порушення вимог валютного законодавства заходiв впливу до банкiв, небанкiвських фiнансових установ та операторiв поштового зв'язку, якi отримали лiцензiю на здiйснення валютних операцiй";

     е) у статтi 45 слова "законодавства України про валютне регулювання" замiнити словами "валютного законодавства";

     є) у пунктi 2 частини першої статтi 67 слово "контролю" замiнити словом "нагляду";

     5) у Законi України "Про банки i банкiвську дiяльнiсть" (Вiдомостi Верховної Ради України, 2001 р., N 5 - 6, ст. 30 iз наступними змiнами):

     а) у статтi 47:

     частину першу доповнити словами "як у нацiональнiй, так i в iноземнiй валютi";

     включити частину шосту такого змiсту:

     "Банк надає фiзичним та юридичним особам послуги з торгiвлi валютними цiнностями у готiвковiй формi та безготiвковiй формi з одночасним зарахуванням валютних цiнностей на їхнi рахунки вiдповiдно до Закону України "Про валюту i валютнi операцiї";

     частину дев'яту виключити;

     б) частину третю статтi 60 пiсля слiв "проведення банкiвського" доповнити словами "та валютного";

     в) у статтi 62:

     частину п'яту доповнити словами "а також при здiйсненнi валютного нагляду, у тому числi в разi запровадження Нацiональним банком України заходiв захисту вiдповiдно до Закону України "Про валюту i валютнi операцiї";

     у частинi сьомiй слова "якi в межах повноважень, наданих Законом України "Про Нацiональний банк України", здiйснюють функцiї банкiвського нагляду або валютного контролю" замiнити словами "якi в межах повноважень, наданих законом, здiйснюють функцiї банкiвського нагляду або валютного нагляду";

     г) у частинi першiй статтi 73:

     в абзацi першому слово "банкiвського" замiнити словами "банкiвського, валютного";

     пункт 111 виключити;

     6) в абзацi першому пункту 6.1 статтi 6 Закону України "Про платiжнi системи та переказ коштiв в Українi" (Вiдомостi Верховної Ради України, 2001 р., N 29, ст. 137; 2016 р., N 30, ст. 542) слово "та" замiнити словами "iнвестицiйним фондам та компанiям з управлiння активами, що дiють вiд iменi таких iнвестицiйних фондiв";

     7) пункт 3 частини першої статтi 4 Закону України "Про фiнансовi послуги та державне регулювання ринкiв фiнансових послуг" (Вiдомостi Верховної Ради України, 2002 р., N 1, ст. 1) викласти в такiй редакцiї:

     "3) торгiвля валютними цiнностями";

     8) у статтi 19 Закону України "Про страхування" (Вiдомостi Верховної Ради України, 2002 р., N 7, ст. 50):

     частину першу замiнити двома новими частинами такого змiсту:

     "Страхувальники-резиденти мають право вносити платежi:

     а) згiдно з укладеними договорами страхування за видами страхування iншими, нiж страхування життя, - лише у нацiональнiй валютi України;

     б) згiдно з укладеними договорами страхування життя - в нацiональнiй валютi України або в iноземнiй валютi - у випадках, передбачених законодавством, з урахуванням положень частини п'ятої цiєї статтi.

     Страхувальники-нерезиденти мають право вносити платежi згiдно з укладеними договорами страхування у нацiональнiй валютi України або в iноземнiй валютi у випадках, передбачених законодавством України, з урахуванням положень частини п'ятої цiєї статтi при укладеннi договорiв страхування життя".

     У зв'язку з цим частини другу - четверту вважати вiдповiдно частинами третьою - п'ятою;

     у частинi п'ятiй слова "вiльно конвертованiй" замiнити словом "iноземнiй";

     9) у Законi України "Про лiцензування видiв господарської дiяльностi" (Вiдомостi Верховної Ради України, 2015 р., N 23, ст. 158 iз наступними змiнами):

     а) пункт 1 частини другої статтi 2 викласти у такiй редакцiї:

     "1) дiяльнiсть з надання фiнансових послуг та iншу дiяльнiсть, лiцензування якої здiйснює Нацiональний банк України вiдповiдно до закону";

     б) пункт 1 частини першої статтi 7 викласти в такiй редакцiї:

     "1) банкiвська дiяльнiсть, дiяльнiсть з надання фiнансових послуг та iнша дiяльнiсть, лiцензування якої здiйснює Нацiональний банк України вiдповiдно до закону".

     5. Нацiональному банку України не пiзнiше нiж за 30 календарних днiв до дня введення в дiю цього Закону:

     привести свої нормативно-правовi акти у вiдповiднiсть iз цим Законом та забезпечити прийняття нормативно-правових актiв, необхiдних для його реалiзацiї, у тому числi щодо класифiкацiї валютних операцiй з урахуванням норм мiжнародних договорiв, згода на обов'язковiсть яких надана Верховною Радою України;

     у разi наявностi ознак та (або) обставин, передбачених частиною першою статтi 12 цього Закону, прийняти нормативно-правовi акти, спрямованi на запровадження заходiв захисту, визначених цим Законом, що наберуть чинностi одночасно iз введенням в дiю цього Закону.

     Нацiональний банк України зобов'язаний оприлюднити вiдповiднi нормативно-правовi акти не пiзнiше нiж за 30 календарних днiв до дня введення в дiю цього Закону.

     6. Нацiональнiй комiсiї, що здiйснює державне регулювання у сферi ринкiв фiнансових послуг, та Нацiональнiй комiсiї з цiнних паперiв та фондового ринку не пiзнiше нiж за 30 календарних днiв до дня введення в дiю цього Закону привести свої нормативно-правовi акти у вiдповiднiсть iз цим Законом та забезпечити прийняття нормативно-правових актiв, необхiдних для його реалiзацiї.

     Нацiональна комiсiя, що здiйснює державне регулювання у сферi ринкiв фiнансових послуг, та Нацiональна комiсiя з цiнних паперiв та фондового ринку зобов'язанi оприлюднити вiдповiднi нормативно-правовi акти не пiзнiше нiж за 30 календарних днiв до дня введення в дiю цього Закону.

     7. Iндивiдуальнi та генеральнi лiцензiї на здiйснення валютних операцiй, iншi лiцензiї на здiйснення валютних операцiй, у тому числi на органiзацiю та (або) проведення операцiй з купiвлi та продажу валютних цiнностей у безготiвковiй формi, вiдкриття рахункiв в iноземнiй валютi, проведення розрахункiв в iноземнiй валютi, виданi Нацiональним банком України до дня введення в дiю цього Закону, втрачають чиннiсть пiсля введення його в дiю, крiм генеральних лiцензiй на здiйснення валютних операцiй, виданих Нацiональним банком України небанкiвським фiнансовим установам, операторам поштового зв'язку.

     Банки пiсля введення в дiю цього Закону продовжують здiйснювати валютнi операцiї на пiдставi банкiвської лiцензiї.

     Небанкiвськi фiнансовi установи, оператори поштового зв'язку, якi мають генеральнi лiцензiї на здiйснення валютних операцiй, отриманi до дня введення в дiю цього Закону, продовжують здiйснювати валютнi операцiї на пiдставi вiдповiдної генеральної лiцензiї на здiйснення валютних операцiй.

     Пiсля закiнчення строку дiї генеральної лiцензiї на здiйснення валютних операцiй, виданої небанкiвськiй фiнансовiй установi, оператору поштового зв'язку до дня введення в дiю цього Закону (якщо генеральну лiцензiю на здiйснення валютних операцiй було видано на певний строк), у разi наявностi намiру здiйснювати валютнi операцiї, передбаченi частинами другою i третьою статтi 9 цього Закону, небанкiвська фiнансова установа, оператор поштового зв'язку мають право звернутися до Нацiонального банку України за оформленням лiцензiї на здiйснення валютних операцiй в порядку, визначеному цим Законом та нормативно-правовими актами Нацiонального банку України.

     Нацiональний банк України пiсля введення в дiю цього Закону повертає без розгляду документи щодо надання iндивiдуальних та генеральних лiцензiй на здiйснення валютних операцiй, передбачених статтею 5 Декрету Кабiнету Мiнiстрiв України "Про систему валютного регулювання i валютного контролю", що надiйшли до Нацiонального банку України до введення в дiю цього Закону, та щодо яких Нацiональним банком України не було прийнято рiшення про надання або вiдмову в наданнi лiцензiї станом на день введення в дiю цього Закону.

     8. Уповноваженi установи, суб'єкти валютних операцiй, якi до дня введення в дiю цього Закону порушили вимоги Декрету Кабiнету Мiнiстрiв України "Про систему валютного регулювання i валютного контролю", Указу Президента України вiд 27 червня 1999 року N 734/99 "Про врегулювання порядку одержання резидентами кредитiв, позик в iноземнiй валютi вiд нерезидентiв та застосування штрафних санкцiй за порушення валютного законодавства" та (або) нормативно-правових актiв Нацiонального банку України з питань валютного регулювання та контролю, несуть вiдповiдальнiсть, передбачену законодавством України, що дiяло на день вчинення таких порушень.

     Рiшення про застосування до уповноважених установ, суб'єктiв валютних операцiй заходiв впливу приймається органами валютного нагляду вiдповiдно до компетенцiї, визначеної частинами п'ятою i шостою статтi 11 цього Закону, у порядку, визначеному законодавством, що дiє на день прийняття вiдповiдного рiшення.

     9. Установити, що нормативно-правовi акти Нацiонального банку України, прийнятi вiдповiдно до пункту 5 цiєї статтi, якими запроваджуються заходи захисту, визначенi частиною першою статтi 12 цього Закону, та якi набирають чинностi одночасно з введенням в дiю цього Закону, дiють до визнання їх Нацiональним банком України такими, що втратили чиннiсть.

     Пiд час прийняття рiшень про втрату чинностi нормативно-правовими актами, зазначеними в абзацi першому цього пункту, Нацiональний банк України може враховувати:

     1) рекомендацiї Ради з фiнансової стабiльностi, що засвiдчують стабiлiзацiю фiнансового стану банкiвської системи та вiдсутнiсть ознак нестiйкого фiнансового стану банкiвської системи, а також обставин, що загрожують стабiльностi банкiвської та (або) фiнансової системи країни;

     2) набрання чинностi законами України про мiжнародну спiвпрацю України в галузi оподаткування, якi визначатимуть:

     а) правила оподаткування контрольованих iноземних компанiй;

     б) правила звiтностi в розрiзi країн для мiжнародних груп компанiй;

     в) правила обмеження витрат на фiнансовi операцiї з пов'язаними особами;

     г) правила оподаткування постiйного представництва;

     ґ) заходи щодо запобiгання зловживанням у зв'язку iз застосуванням договорiв про уникнення подвiйного оподаткування;

     д) процедуру врегулювання спорiв з питань застосування конвенцiй про уникнення подвiйного оподаткування;

     е) питання впровадження мiжнародних стандартiв для автоматичного обмiну фiнансовою iнформацiєю.

     10. Кабiнету Мiнiстрiв України до дня введення в дiю цього Закону:

     привести свої нормативно-правовi акти у вiдповiднiсть iз цим Законом;

     забезпечити прийняття нормативно-правових актiв, необхiдних для реалiзацiї цього Закону;

     затвердити перелiк окремих товарiв та (або) галузей економiки згiдно з абзацом другим частини першої статтi 13 цього Закону та подати його до Нацiонального банку України;

     забезпечити приведення мiнiстерствами, iншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актiв у вiдповiднiсть iз цим Законом.

     11. Кабiнету Мiнiстрiв України спiльно з Нацiональним банком України протягом шести мiсяцiв з дня набрання чинностi цим Законом розробити та внести на розгляд Верховної Ради України законопроекти щодо здiйснення одноразового декларування активiв фiзичних осiб та про мiжнародну спiвпрацю України в галузi оподаткування, що визначатимуть:

     1) правила оподаткування контрольованих iноземних компанiй;

     2) правила звiтностi в розрiзi країн для мiжнародних груп компанiй;

     3) правила обмеження витрат на фiнансовi операцiї з пов'язаними особами;

     4) правила оподаткування постiйного представництва;

     5) заходи щодо запобiгання зловживанням у зв'язку iз застосуванням договорiв про уникнення подвiйного оподаткування;

     6) процедуру врегулювання спорiв з питань застосування конвенцiй про уникнення подвiйного оподаткування;

     7) питання впровадження мiжнародних стандартiв для автоматичного обмiну фiнансовою iнформацiєю.

Президент України П. ПОРОШЕНКО

м. Київ
21 червня 2018 року
N 2473-VIII

Copyright © 2021 НТФ «Інтес»
Всі права захищені.