Про зовнiшньоекономiчну дiяльнiсть
Iз змiнами i доповненнями, внесеними
Законом України
вiд 19 лютого 1992 року N 2139-XII,
Постановами Верховної Ради України
вiд 12 травня 1992 року N 2330-XII,
вiд 23 червня 1992 року N 2489-XII,
Декретами Кабiнету Мiнiстрiв України
вiд 9 грудня 1992 року N 6-92,
вiд 11 сiчня 1993 року N 4-93,
вiд 12 сiчня 1993 року N 6-93,
вiд 19 лютого 1993 року N 15-93,
вiд 17 березня 1993 року N 25-93,
Законами України
вiд 1 лютого 1994 року N 3898-XII,
вiд 15 лютого 1995 року N 68/95-ВР,
вiд 28 лютого 1995 року N 75/95-ВР,
вiд 2 березня 1995 року N 82/95-ВР,
вiд 14 березня 1995 року N 90/95-ВР,
вiд 22 грудня 1998 року N 335-XIV,
вiд 21 жовтня 1999 року N 1182-XIV,
вiд 23 березня 2000 року N 1595-III,
вiд 8 червня 2000 року N 1807-III,
вiд 17 сiчня 2002 року N 2953-III,
вiд 7 лютого 2002 року N 3047-III,
вiд 25 грудня 2002 року N 362-IV,
вiд 15 травня 2003 року N 762-IV,
вiд 22 травня 2003 року N 860-IV,
вiд 20 листопада 2003 року N 1294-IV,
вiд 20 листопада 2003 року N 1315-IV,
вiд 4 листопада 2004 року N 2157-IV,
вiд 23 червня 2005 року N 2709-IV,
вiд 15 листопада 2005 року N 3078-IV,
вiд 22 грудня 2005 року N 3268-IV,
вiд 14 вересня 2006 року N 139-V,
вiд 16 листопада 2006 року N 358-V,
вiд 16 листопада 2006 року N 360-V,
вiд 10 квiтня 2008 року N 253-VI,
вiд 4 лютого 2009 року N 923-VI,
вiд 1 липня 2010 року N 2388-VI,
вiд 23 грудня 2010 року N 2856-VI,
вiд 7 липня 2011 року N 3610-VI,
вiд 23 лютого 2012 року N 4436-VI,
вiд 13 березня 2012 року N 4496-VI,
вiд 5 липня 2012 року N 5060-VI,
вiд 6 листопада 2012 року N 5480-VI,
вiд 4 липня 2013 року N 406-VII,
вiд 27 березня 2014 року N 1170-VII,
вiд 14 жовтня 2014 року N 1697-VII,
вiд 2 березня 2015 року N 222-VIII,
вiд 24 грудня 2015 року N 905-VIII,
вiд 12 липня 2016 року N 1455-VIII,
вiд 3 листопада 2016 року N 1724-VIII,
вiд 20 грудня 2016 року N 1792-VIII,
вiд 7 червня 2018 року N 2449-VIII,
вiд 21 червня 2018 року N 2473-VIII,
вiд 6 вересня 2018 року N 2530-VIII,
вiд 23 листопада 2018 року N 2628-VIII,
вiд 17 сiчня 2019 року N 2672-VIII,
вiд 14 сiчня 2020 року N 440-IX,
вiд 19 червня 2020 року N 738-IX,
вiд 17 липня 2020 року N 808-IX,
вiд 30 червня 2021 року N 1591-IX
(який вводиться в дiю з 1 грудня 2022 року,
враховуючи змiни,
внесенi Законом України вiд 27 липня 2022 року N 2463-IX),
вiд 24 березня 2022 року N 2154-IX,
вiд 21 червня 2022 року N 2325-IX,
вiд 1 грудня 2022 року N 2801-IX,
вiд 12 сiчня 2023 року N 2881-IX
(Положенням частини другої статтi 6 цього Закону дано офiцiйне тлумачення згiдно з рiшенням Конституцiйного Суду України вiд 26 листопада 1998 року N 16-рп/98) |
(У назвi та текстi Закону слова "Українська Радянська Соцiалiстична Республiка", "Українська РСР", "Уряд", "Рада Мiнiстрiв Української РСР", "Мiнiстерство зовнiшньоекономiчних зв'язкiв Української РСР", "Державне управлiння митного контролю Української РСР" та "судовому або арбiтражному" в усiх вiдмiнках замiнено вiдповiдно словами "Україна", "Кабiнет Мiнiстрiв України", "Мiнiстерство зовнiшнiх економiчних зв'язкiв i торгiвлi України", "Державна митна служба України" та "судовому" у вiдповiдних вiдмiнках, згiдно з Законом України вiд 22.12.98р. N 335-XIV) |
(У текстi Закону слова "Мiнiстерство зовнiшнiх економiчних зв'язкiв i торгiвлi" в усiх вiдмiнках замiнено словами "Мiнiстерство економiки" у вiдповiдному вiдмiнку згiдно iз Законом України вiд 23 березня 2000 року N 1595-III) |
(У текстi Закону слова "Мiнiстерство економiки України" в усiх вiдмiнках замiнено словами "центральний орган виконавчої влади з питань економiчної полiтики" у вiдповiдному вiдмiнку згiдно iз Законом України вiд 22 травня 2003 року N 860-IV) |
(У текстi Закону слова "центральний орган виконавчої влади з питань економiчної полiтики" в усiх вiдмiнках замiнено словами "центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi економiчного розвитку" у вiдповiдному вiдмiнку згiдно iз Законом України вiд 23 листопада 2018 року N 2628-VIII) |
виходячи з положень Конституцiї (Основного Закону) України, Декларацiї про державний суверенiтет України, Закону Української РСР "Про економiчну самостiйнiсть Української РСР" та загальновизнаних мiжнародних норм i правил,
беручи до уваги зобов'язання, взятi Україною в рамках мiжнародних договорiв України та iнших угод,
(абзац четвертий преамбули iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 04.11.2004р. N 2157-IV) |
бажаючи всебiчного розвитку економiчних вiдносин з iншими державами на взаємовигiднiй основi,
прийняла Закон про нижченаведене:
У цьому Законi нижченаведенi термiни вживаються в такому значеннi:
(абзац другий статтi 1 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 14.03.95 р. N 90/95-ВР) |
Валютнi кошти - валютнi цiнностi:
- цiннi папери (акцiї, облiгацiї, купони до них, бони, векселi та iншi) в iноземнiй валютi,
(абзац дев'ятий статтi 1 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 22.12.98р. N 335-XIV) |
(абзац десятий статтi 1 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 22.12.98р. N 335-XIV) |
Зовнiшньоекономiчна дiяльнiсть - дiяльнiсть суб'єктiв господарської дiяльностi України та iноземних суб'єктiв господарської дiяльностi, а також дiяльнiсть державних замовникiв з оборонного замовлення у випадках, визначених законами України, побудована на взаємовiдносинах мiж ними, що має мiсце як на територiї України, так i за її межами;
(абзац дванадцятий статтi 1 у редакцiї Закону України вiд 17.01.2019р. N 2672-VIII) |
Зовнiшньоекономiчний договiр (контракт) - домовленiсть двох або бiльше суб'єктiв зовнiшньоекономiчної дiяльностi та їх iноземних контрагентiв, спрямована на встановлення, змiну або припинення їх взаємних прав та обов'язкiв у зовнiшньоекономiчнiй дiяльностi;
(абзац тринадцятий статтi 1 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 03.11.2016р. N 1724-VIII) |
(абзац чотирнадцятий статтi 1 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 22.12.98р. N 335-XIV) |
- платiжнi документи у грошових одиницях iноземних держав та мiжнародних розрахункових одиницях,
Iноземнi суб'єкти господарської дiяльностi - суб'єкти господарської дiяльностi, що мають постiйне мiсцезнаходження або постiйне мiсце проживання за межами України;
(абзац двадцятий статтi 1 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 04.11.2004р. N 2157-IV) |
Абзац двадцять п'ятий статтi 1 виключено
(статтю 1 доповнено абзацом двадцять п'ятим згiдно iз Законом України вiд 22.12.98р. N 335-XIV, абзац двадцять п'ятий статтi 1 виключено згiдно iз Законом України вiд 16.11.2006р. N 360-V) |
Абзац двадцять шостий статтi 1 виключено
(статтю 1 доповнено абзацом двадцять шостим згiдно iз Законом України вiд 22.12.98р. N 335-XIV, абзац двадцять шостий статтi 1 виключено згiдно iз Законом України вiд 16.11.2006р. N 360-V) |
(статтю 1 доповнено абзацом двадцять сьомим згiдно iз Законом України вiд 22.12.98р. N 335-XIV) |
Абзац двадцять восьмий статтi 1 виключено
(статтю 1 доповнено абзацом двадцять восьмим згiдно iз Законом України вiд 22.12.98р. N 335-XIV, абзац двадцять восьмий статтi 1 виключено згiдно iз Законом України вiд 16.11.2006р. N 360-V) |
Абзац двадцять дев'ятий статтi 1 виключено
(статтю 1 доповнено абзацом двадцять дев'ятим згiдно iз Законом України вiд 22.12.98р. N 335-XIV, абзац двадцять дев'ятий статтi 1 виключено згiдно iз Законом України вiд 16.11.2006р. N 360-V) |
(статтю 1 доповнено абзацом тридцятим згiдно iз Законом України вiд 22.12.98р. N 335-XIV, у зв'язку з цим абзаци 25 - 46 вважати вiдповiдно абзацами 31 - 52) |
Митне регулювання - регулювання питань, пов'язаних iз встановленням мит та iнших податкiв, що справляються при перемiщеннi товарiв через митний кордон України, процедурами митного контролю, органiзацiєю дiяльностi органiв митного контролю України;
(абзац статтi 1 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 13.03.2012р. N 4496-VI) |
Момент здiйснення експорту (iмпорту) - момент перетину товаром митного кордону України або переходу права власностi на зазначений товар, що експортується чи iмпортується, вiд продавця до покупця;
(абзац тридцять восьмий статтi 1 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 04.11.2004р. N 2157-IV) |
Попереднi iмпортнi депозити - внесення суб'єктами зовнiшньоекономiчної дiяльностi на безпроцентнi рахунки у банках, якi обслуговують їх на територiї України, на перiод вiд моменту набрання договорами (контрактами), що ними укладаються, юридичної сили до моменту проходження товарами, що поставляються згiдно iз зазначеними договорами (контрактами), через митний кордон України або передачi товарiв iноземними суб'єктами господарської дiяльностi на територiї України, грошових коштiв у валютi договору (контракту) в сумi, визначенiй у встановлених процентах до вартостi вiдповiдного договору (контракту);
(абзац сорок другий статтi 1 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 04.11.2004р. N 2157-IV) |
Спiльнi пiдприємства - пiдприємства, якi базуються на спiльному капiталi суб'єктiв господарської дiяльностi України та iноземних суб'єктiв господарської дiяльностi, на спiльному управлiннi та на спiльному розподiлi результатiв та ризикiв;
(абзац сорок восьмий статтi 1 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 04.11.2004р. N 2157-IV) |
Товарна група - група однорiдних товарiв за гармонiзованою системою опису та кодування товарiв;
Транзит товарiв - перемiщення товарiв через територiю України без будь-якого використання цих товарiв на зазначенiй територiї;
(абзац статтi 1 у редакцiї Закону України вiд 13.03.2012р. N 4496-VI) |
Абзац статтi 1 виключено
(статтю 1 доповнено абзацом згiдно iз Законом України вiд 04.02.2009р. N 923-VI, абзац статтi 1 виключено згiдно iз Законом України вiд 13.03.2012р. N 4496-VI) |
Стаття 2. Принципи зовнiшньоекономiчної дiяльностi
Принципом суверенiтету народу України у здiйсненнi зовнiшньоекономiчної дiяльностi, що полягає у:
Принципом свободи зовнiшньоекономiчного пiдприємництва, що полягає у:
Принципом юридичної рiвностi i недискримiнацiї, що полягає у:
Принципом верховенства закону, що полягає у:
- регулюваннi зовнiшньоекономiчної дiяльностi тiльки законами України;
Принципом еквiвалентностi обмiну, неприпустимостi демпiнгу при ввезеннi та вивезеннi товарiв.
Стаття 3. Суб'єкти зовнiшньоекономiчної дiяльностi
Суб'єктами зовнiшньоекономiчної дiяльностi в Українi є:
- фiзичнi особи - громадяни України, iноземнi громадяни та особи без громадянства, якi мають цивiльну правоздатнiсть i дiєздатнiсть згiдно з законами України i постiйно проживають на територiї України;
(абзац другий частини першої статтi 3 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 04.11.2004р. N 2157-IV) |
- структурнi одиницi iноземних суб'єктiв господарської дiяльностi, якi не є юридичними особами згiдно з законами України (фiлiї, вiддiлення, тощо), але мають постiйне мiсцезнаходження на територiї України;
(абзац п'ятий частини першої статтi 3 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 04.11.2004р. N 2157-IV) |
- державнi замовники у сферi оборони;
(частину першу статтi 3 доповнено новим абзацом сьомим згiдно iз Законом України вiд 17.01.2019р. N 2672-VIII, у зв'язку з цим абзац сьомий вважати абзацом восьмим, абзац сьомий частини першої статтi 3 у редакцiї Закону України вiд 17.07.2020р. N 808-IX) |
- iншi суб'єкти господарської дiяльностi, передбаченi законами України.
Стаття 4. Види зовнiшньоекономiчної дiяльностi
- експорт та iмпорт товарiв, капiталiв та робочої сили;
- операцiї по придбанню, продажу та обмiну валюти на валютних аукцiонах, регульованих грошових ринках та на мiжбанкiвському валютному ринку;
(абзац дванадцятий частини першої статтi 4 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 19.06.2020р. N 738-IX) |
Стаття 5. Право на здiйснення зовнiшньоекономiчної дiяльностi
Усi суб'єкти зовнiшньоекономiчної дiяльностi незалежно вiд форми власностi та iнших ознак мають рiвне право здiйснювати будь-якi види зовнiшньоекономiчної дiяльностi та дiї щодо її провадження, у тому числi будь-якi валютнi операцiї та розрахунки в iноземнiй валютi з iноземними суб'єктами господарської дiяльностi, що прямо не забороненi або не обмеженi законодавством, у тому числi заходами захисту, запровадженими Нацiональним банком України вiдповiдно до Закону України "Про валюту i валютнi операцiї".
(частина перша статтi 5 у редакцiї Закону України вiд 21.06.2018р. N 2473-VIII) |
Фiзичнi особи мають право здiйснювати зовнiшньоекономiчну дiяльнiсть з моменту набуття ними цивiльної дiєздатностi згiдно з законами України. Фiзичнi особи, якi мають постiйне мiсце проживання на територiї України, мають зазначене право, якщо вони зареєстрованi як пiдприємцi згiдно з Законом України "Про пiдприємництво". Фiзичнi особи, якi не мають постiйного мiсця проживання на територiї України, мають зазначене право, якщо вони є суб'єктами господарської дiяльностi за законом держави, в якiй вони мають постiйне мiсце проживання або громадянами якої вони є. Юридичнi особи мають право здiйснювати зовнiшньоекономiчну дiяльнiсть вiдповiдно до їх статутних документiв з моменту набуття ними статусу юридичної особи.
Частина третя статтi 5 втратила чиннiсть
(дiю частини третьої статтi 5 зупинено згiдно з Декретом Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 12.01.93 р. N 6-93, частина третя статтi 5 втратила чиннiсть згiдно iз Законом України вiд 14.09.2006р. N 139-V) |
Частина четверта статтi 5 втратила чиннiсть
(дiю частини четвертої статтi 5 зупинено згiдно з Декретом Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 12.01.93р. N 6-93, частина четверта статтi 5 втратила чиннiсть згiдно iз Законом України вiд 14.09.2006р. N 139-V) |
Частина п'ята статтi 5 втратила чиннiсть
(дiю частини п'ятої статтi 5 зупинено згiдно з Декретом Кабiнетом Мiнiстрiв України вiд 12.01.93р. N 6-93, частина п'ята статтi 5 втратила чиннiсть згiдно iз Законом України вiд 14.09.2006р. N 139-V) |
Частина шоста статтi 5 втратила чиннiсть
(дiю частини шостої статтi 5 зупинено згiдно з Декретом Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 12.01.93р. N 6-93, частина шоста статтi 5 втратила чиннiсть згiдно iз Законом України вiд 14.09.2006р. N 139-V) |
Частина сьома статтi 5 втратила чиннiсть
(дiю частини сьомої статтi 5 зупинено згiдно з Декретом Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 12.01.93 р. N 6-93, частина сьома статтi 5 втратила чиннiсть згiдно iз Законом України вiд 14.09.2006р. N 139-V) |
Частина восьма статтi 5 втратила чиннiсть
(дiю частини восьмої статтi 5 зупинено згiдно з Декретом Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 12.01.93р. N 6-93, частина восьма статтi 5 втратила чиннiсть згiдно iз Законом України вiд 14.09.2006р. N 139-V) |
Частина дев'ята статтi 5 втратила чиннiсть
(дiю частини дев'ятої статтi 5 зупинено згiдно з Декретом Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 12.01.93р. N 6-93, частина дев'ята статтi 5 втратила чиннiсть згiдно iз Законом України вiд 14.09.2006р. N 139-V) |
Частину одинадцяту статтi 5 виключено
(згiдно iз Законом України вiд 21.06.2018р. N 2473-VIII) |
Iноземнi суб'єкти господарської дiяльностi, що здiйснюють зовнiшньоекономiчну дiяльнiсть на територiї України, мають право на вiдкриття своїх представництв на територiї України. Акредитацiю фiлiй i представництв iноземних банкiв здiйснює Нацiональний банк України вiдповiдно до Закону України "Про банки i банкiвську дiяльнiсть". Акредитацiю фiлiй iноземних платiжних установ здiйснює Нацiональний банк України вiдповiдно до Закону України "Про платiжнi послуги". Реєстрацiю представництв iнших iноземних суб'єктiв господарської дiяльностi здiйснює центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi економiчного розвитку, протягом шiстдесяти робочих днiв з дня подання iноземним суб'єктом господарської дiяльностi документiв на реєстрацiю. Для реєстрацiї представництва iноземного суб'єкта господарської дiяльностi на територiї України необхiдно подати:
(абзац перший частини вiсiмнадцятої статтi 5 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами України вiд 16.11.2006р. N 358-V, вiд 30.06.2021р. N 1591-IX) |
- заяву з проханням про реєстрацiю представництва, яка складається у довiльнiй формi;
- довiдку вiд банкiвської установи, в якiй офiцiйно вiдкрито рахунок подавця;
У разi вiдмови центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi економiчного розвитку, зареєструвати представництво iноземного суб'єкта господарської дiяльностi або неприйняття рiшення з цього питання у встановлений шiстдесятиденний строк iноземний суб'єкт господарської дiяльностi може оскаржити таку вiдмову в судових органах України.
У разi змiни назви, юридичного статусу, юридичної адреси чи оголошення iноземного суб'єкта господарської дiяльностi неплатоспроможним або банкрутом його представництво на територiї України зобов'язане повiдомити про це центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi економiчного розвитку, у семиденний строк.
Суб'єкти, якi є сторонами зовнiшньоекономiчного договору (контракту), мають бути здатними до укладання договору (контракту) вiдповiдно до цього та iнших законiв України та/або закону мiсця укладання договору (контракту). Зовнiшньоекономiчний договiр (контракт) складається вiдповiдно до цього та iнших законiв України з урахуванням мiжнародних договорiв України. Суб'єкти зовнiшньоекономiчної дiяльностi при складаннi тексту зовнiшньоекономiчного договору (контракту) мають право використовувати вiдомi мiжнароднi звичаї, рекомендацiї, правила мiжнародних органiв та органiзацiй, якщо це не заборонено прямо та у виключнiй формi цим та iншими законами України.
(частина перша статтi 6 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 05.07.2012р. N 5060-VI) |
Зовнiшньоекономiчний договiр (контракт) укладається суб'єктом зовнiшньоекономiчної дiяльностi або його представником у простiй письмовiй або в електроннiй формi, якщо iнше не передбачено мiжнародним договором України чи законом. У разi експорту послуг (крiм транспортних) зовнiшньоекономiчний договiр (контракт) може укладатися шляхом прийняття публiчної пропозицiї про угоду (оферти) або шляхом обмiну електронними повiдомленнями, або в iнший спосiб, зокрема шляхом виставлення рахунка (iнвойсу), у тому числi в електронному виглядi, за наданi послуги. Повноваження представника на укладення зовнiшньоекономiчного договору (контракту) може випливати з доручення (довiреностi), установчих документiв, договорiв та iнших пiдстав, якi не суперечать цьому Закону. Дiї, якi здiйснюються вiд iменi iноземного суб'єкта зовнiшньоекономiчної дiяльностi суб'єктом зовнiшньоекономiчної дiяльностi України, уповноваженим на це належним чином, вважаються дiями цього iноземного суб'єкта зовнiшньоекономiчної дiяльностi.
(положенням частини 2 статтi 6 дано офiцiйне тлумачення згiдно з рiшенням Конституцiйного Суду України вiд 26.11.98р. N 16-рп/98) | |
(частина друга статтi 6 в редакцiї Закону України вiд 21.10.99р. N 1182-XIV, iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 03.11.2016р. N 1724-VIII) |
Частину шосту статтi 6 виключено
(згiдно iз Законом України вiд 23.06.2005р. N 2709-IV) |
Частину сьому статтi 6 виключено
(згiдно iз Законом України вiд 23.06.2005р. N 2709-IV) |
Частину восьму статтi 6 виключено
(згiдно iз Законом України вiд 23.06.2005р. N 2709-IV) |
Частину дев'яту статтi 6 виключено
(згiдно iз Законом України вiд 23.06.2005р. N 2709-IV) |
Частину десяту статтi 6 виключено
(згiдно iз Законом України вiд 23.06.2005р. N 2709-IV) |
Частину одинадцяту статтi 6 виключено
(згiдно iз Законом України вiд 23.06.2005р. N 2709-IV) |
Частину дванадцяту статтi 6 виключено
(згiдно iз Законом України вiд 23.06.2005р. N 2709-IV) |
Частину тринадцяту статтi 6 виключено
(згiдно iз Законом України вiд 23.06.2005р. N 2709-IV) |
Частину чотирнадцяту статтi 6 виключено
(згiдно iз Законом України вiд 23.06.2005р. N 2709-IV) |
Частину п'ятнадцяту статтi 6 виключено
(згiдно iз Законом України вiд 23.06.2005р. N 2709-IV) |
Товарообмiннi (бартернi) операцiї суб'єктiв зовнiшньоекономiчної дiяльностi, що здiйснюються без розрахункiв через банки, пiдлягають лiцензуванню центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi економiчного розвитку, у порядку, встановленому статтею 16 цього Закону.
(дiю останньої частини статтi 6 зупинено згiдно з Декретом Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 09.12.92р. N 6-92) | |
(дiю останньої частини статтi 6 вiдновлено в зв'язку з втратою чинностi Декрету Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 09.12.92р. N 6-92 на пiдставi Закону України вiд 01.02.94р. N 3898-XII) |
Роздiл II
РЕГУЛЮВАННЯ ЗОВНIШНЬОЕКОНОМIЧНОЇ ДIЯЛЬНОСТI
Стаття 7. Основи регулювання зовнiшньоекономiчної дiяльностi
- забезпечення збалансованостi економiки та рiвноваги внутрiшнього ринку України;
Регулювання зовнiшньоекономiчної дiяльностi в Українi здiйснюється:
- Україною як державою в особi її органiв в межах їх компетенцiї;
- недержавними органами управлiння економiкою (операторами органiзованих товарних, органiзованих фондових та регульованих грошових ринкiв, торговельними палатами, асоцiацiями, спiлками та iншими органiзацiями координацiйного типу), що дiють на пiдставi їх статутних документiв;
(абзац третiй частини другої статтi 7 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 19.06.2020р. N 738-IX) |
Регулювання зовнiшньоекономiчної дiяльностi в Українi здiйснюється за допомогою:
Нормативно-правовi акти, що регулюють зовнiшньоекономiчну дiяльнiсть i вiдповiдно до закону є регуляторними актами, розробляються, розглядаються, приймаються та оприлюднюються з урахуванням вимог Закону України "Про засади державної регуляторної полiтики у сферi господарської дiяльностi".
(статтю 7 доповнено новою частиною п'ятою згiдно iз Законом України вiд 01.07.2010р. N 2388-VI, у зв'язку з цим частини п'яту - сьому вважати вiдповiдно частинами шостою - восьмою) |
В Українi згiдно з цим Законом запроваджуються такi правовi режими для товарiв, що iмпортуються з держав - членiв Свiтової органiзацiї торгiвлi (далi - СОТ):
нацiональний режим, який означає, що стосовно iмпортованих товарiв походженням з держав - членiв СОТ надається режим не менш сприятливий, нiж для аналогiчних товарiв українського походження щодо податкiв, зборiв, встановлюваних законами та iншими нормативно-правовими актами правил та вимог до внутрiшнього продажу, пропозицiї до продажу, купiвлi, транспортування, розподiлу або використання товарiв, а також правил внутрiшнього кiлькiсного регулювання, якi встановлюють вимоги щодо змiшування, переробки або використання товарiв у певних кiлькостях чи пропорцiях;
режим найбiльшого сприяння, який стосується мита, правил його справляння, правил i формальностей у зв'язку з iмпортом i означає, що будь-яка перевага, сприяння, привiлей чи iмунiтет, якi надаються стосовно будь-якого товару, що походить з будь-якої держави, повиннi негайно i безумовно надаватися аналогiчному товару, який походить з територiї держав - членiв СОТ або держав, з якими укладено двостороннi або регiональнi угоди щодо режиму найбiльшого сприяння.
(абзац третiй частини сьомої статтi 7 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 13.03.2012р. N 4496-VI) | |
(статтю 7 доповнено частиною згiдно iз Законом України вiд 16.11.2006р. N 360-V) |
Виключення щодо режиму найбiльшого сприяння в формi преференцiй можуть бути зробленi для товарiв, що походять з держав, з якими Україна уклала угоди про вiльну торгiвлю або митний союз чи промiжнi угоди, що у майбутньому призведуть до створення зон вiльної торгiвлi або митних союзiв у межах розумного перiоду часу (10 рокiв), чи угоди про прикордонну торгiвлю та застосування генеральної системи преференцiй.
(статтю 7 доповнено частиною згiдно iз Законом України вiд 16.11.2006р. N 360-V) |
Стаття 8. Державне регулювання зовнiшньоекономiчної дiяльностi
Державне регулювання зовнiшньоекономiчної дiяльностi має забезпечувати:
- заохочення конкуренцiї та лiквiдацiю монополiзму в сферi зовнiшньоекономiчної дiяльностi.
Стаття 9. Органи державного регулювання зовнiшньоекономiчної дiяльностi
- прийняття, змiна та скасування законiв, що стосуються зовнiшньоекономiчної дiяльностi;
- затвердження головних напрямiв зовнiшньоекономiчної полiтики України;
(дiю абзацу шостого частини першої статтi 9 зупинено у частинi затвердження нормативiв обов'язкового розподiлу валютної виручки державi та мiсцевим Радам народних депутатiв згiдно з Декретом Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 19.02.93р. N 15-93) |
- затвердження спискiв товарiв, експорт та iмпорт яких забороняється згiдно iз статтями 16, 17 цього Закону;
(абзац восьмий частини першої статтi 9 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 16.11.2006р. N 360-V) |
прийняття рiшень про застосування заходiв у вiдповiдь на дискримiнацiйнi та/або недружнi дiї iнших держав, митних союзiв або економiчних угруповань шляхом встановлення повної/часткової заборони (повного/часткового ембарго) на торгiвлю, крiм випадкiв, визначених цим Законом; позбавлення режиму найбiльшого сприяння або пiльгового спецiального режиму.
(частину першу статтi 9 доповнено абзацом дев'ятим згiдно iз Законом України вiд 23.02.2012р. N 4436-VI, абзац дев'ятий частини першої статтi 9 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 24.12.2015р. N 905-VIII) |
- вживає заходiв до здiйснення зовнiшньоекономiчної полiтики України вiдповiдно до законiв України;
- здiйснює координацiю дiяльностi мiнiстерств, iнших центральних органiв виконавчої влади щодо забезпечення провадження зовнiшньоекономiчної дiяльностi; координує роботу торговельних представництв України в iноземних державах; призначає керiвникiв торговельних представництв України в iноземних державах за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi економiчного розвитку, погодженим з Мiнiстерством закордонних справ України; погоджує призначення на посади в закордонних дипломатичних установах України працiвникiв центральних органiв виконавчої влади, до посадових обов'язкiв яких належать питання торговельно-економiчного та секторального спiвробiтництва. Призначення таких працiвникiв здiйснюється за поданням центральних органiв виконавчої влади, погодженим з Мiнiстерством закордонних справ України;
(абзац третiй частини другої статтi 9 у редакцiї Закону України вiд 07.06.2018р. N 2449-VIII) |
- приймає нормативнi акти управлiння з питань зовнiшньоекономiчної дiяльностi у випадках, передбачених законами України;
- проводить переговори i укладає мiжурядовi договори України з питань зовнiшньоекономiчної дiяльностi у випадках, передбачених законами України про мiжнароднi договори України, забезпечує виконання мiжнародних договорiв України з питань зовнiшньоекономiчної дiяльностi всiма державними органами управлiння, пiдпорядкованими Кабiнету Мiнiстрiв України, та залучає до їх виконання iншi суб'єкти зовнiшньоекономiчної дiяльностi на договiрних засадах;
- вiдповiдно до своєї компетенцiї, визначеної законами України, вносить на розгляд Верховної Ради України пропозицiї про систему мiнiстерств, державних комiтетiв i вiдомств - органiв оперативного державного регулювання зовнiшньоекономiчної дiяльностi, повноваження яких не можуть бути вищими за повноваження Кабiнету Мiнiстрiв України, якi вона має згiдно з законами України;
- забезпечує складання платiжного балансу, зведеного валютного плану України;
- абзац восьмий частини другої статтi 9 виключено
(частину другу статтi 9 доповнено новим абзацом восьмим згiдно iз Законом України вiд 04.02.2009р. N 923-VI, у зв'язку з цим абзаци восьмий i дев'ятий вважати вiдповiдно абзацами дев'ятим i десятим, виключено згiдно iз Законом України вiд 13.03.2012р. N 4496-VI) |
- забезпечує виконання рiшень Ради Безпеки Органiзацiї Об'єднаних Нацiй з питань зовнiшньоекономiчної дiяльностi.
(частину другу статтi 9 доповнено абзацом згiдно iз Законом України вiд 25.12.2002р. N 362-IV) |
приймає рiшення про застосування заходiв у вiдповiдь на дискримiнацiйнi та/або недружнi дiї iнших держав, митних союзiв або економiчних угруповань шляхом запровадження режиму лiцензування або здiйснення iнших заходiв вiдповiдно до частин одинадцятої та дванадцятої статтi 29 цього Закону.
(частину другу статтi 9 доповнено абзацом одинадцятим згiдно iз Законом України вiд 23.02.2012р. N 4436-VI, абзац одинадцятий частини першої статтi 9 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 24.12.2015р. N 905-VIII) |
- регулює курс нацiональної валюти України до грошових одиниць iнших держав;
(частину третю статтi 9 доповнено абзацом шостим згiдно iз Законом України вiд 19.02.92р. N 2139-XII) | |
(дiю абзацу шостого частини третьої статтi 9 зупинено згiдно з Декретом Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 17.03.93р. N 25-93) |
- здiйснює iншi функцiї вiдповiдно до Закону України "Про банки i банкiвську дiяльнiсть" та iнших законiв України. Нацiональний банк України може делегувати виконання покладених на нього функцiй банку для зовнiшньоекономiчної дiяльностi України.
Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi економiчного розвитку:
- абзац четвертий частини четвертої статтi 9 втратив чиннiсть
(абзац четвертий частини четвертої статтi 9 втратив чиннiсть згiдно iз Законом України вiд 14.09.2006р. N 139-V) | |
(дiю абзацу четвертого частини четвертої статтi 9 зупинено в частинi державної реєстрацiї учасникiв зовнiшньоекономiчної дiяльностi згiдно з Декретом Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 12.01.93р. N 6-93) |
(частину четверту статтi 9 доповнено абзацом п'ятим згiдно iз Законом України вiд 22.12.98р. N 335-XIV, у зв'язку з цим абзац п'ятий вважати абзацом шостим) |
- виконує iншi функцiї вiдповiдно до законiв України i Положення про центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi економiчного розвитку.
Митнi органи:
(абзац перший частини п'ятої статтi 9 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами України вiд 04.07.2013р. N 406-VII, вiд 14.01.2020р. N 440-IX) |
- здiйснює митний контроль в України згiдно з чинними законами України.
Антимонопольний комiтет України:
(статтю 9 доповнено частиною шостою згiдно iз Законом України вiд 02.03.95р. N 82/95-ВР, частина шоста статтi 9 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 20.11.2003р. N 1294-IV) |
Мiжвiдомча комiсiя з мiжнародної торгiвлi:
- приймає рiшення про застосування заходiв у вiдповiдь на дискримiнацiйнi та/або недружнi дiї iнших держав, митних союзiв або економiчних угруповань у межах компетенцiї, визначеної законами України.
(частину сьому статтi 9 доповнено абзацом четвертим згiдно iз Законом України вiд 23.02.2012р. N 4436-VI) | |
(статтю 9 доповнено частиною сьомою згiдно iз Законом України вiд 22.12.98р. N 335-XIV) |
Стаття 10. Органи мiсцевого управлiння зовнiшньоекономiчною дiяльнiстю
До органiв мiсцевого управлiння зовнiшньоекономiчною дiяльнiстю належать:
- мiсцевi Ради народних депутатiв України та їх виконавчi i розпорядчi органи;
(частина друга статтi 10 у редакцiї Закону України вiд 04.11.2004р. N 2157-IV) |
Стаття 11. Принципи оподаткування при здiйсненнi зовнiшньоекономiчної дiяльностi
Оподаткування суб'єктiв зовнiшньоекономiчної дiяльностi України здiйснюється за такими принципами:
- стабiльнiсть кiлькостi видiв i розмiр податкiв гарантуються державою на строк не менш як 5 рокiв;
- забороняється встановлювати iншi податки, крiм тих, що затвердженi Верховною Радою України;
- заохочення експорту готової продукцiї.
Частину другу статтi 11 виключено
(згiдно iз Законом України вiд 04.11.2004р. N 2157-IV) |
Частину третю статтi 11 виключено
(згiдно iз Законом України вiд 04.11.2004р. N 2157-IV) |
Частину четверту статтi 11 виключено
(згiдно iз Законом України вiд 04.11.2004р. N 2157-IV) |
Забороняється одночасне застосування щодо одного й того ж товару податку на експорт i iмпорт та режиму лiцензування i квотування експорту вiдповiдно до статтi 16 цього Закону, за винятком випадкiв встановлення режиму лiцензування i квотування як заходу у вiдповiдь на дискримiнацiйнi дiї iнших держав згiдно iз статтею 16 цього Закону.
(частина п'ята статтi 11 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 21.06.2018р. N 2473-VIII) |
(стаття 12 iз змiнами, внесеними згiдно з Постановою Верховної Ради України вiд 23.06.92р. N 2489-XII, Декретом Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 19.02.93р. N 15-93, виключена згiдно iз Законом України вiд 06.11.2012р. N 5480-VI) |
Стаття 13. Принципи митного регулювання при здiйсненнi зовнiшньоекономiчної дiяльностi
Митне регулювання зовнiшньоекономiчної дiяльностi здiйснюється згiдно з цим Законом, Митним кодексом України, законами України про митне регулювання, Єдиним митним тарифом України та мiжнародними договорами України.
(частина друга статтi 13 у редакцiї Закону України вiд 04.11.2004р. N 2157-IV) |
(частина третя статтi 13 у редакцiї Закону України вiд 04.11.2004р. N 2157-IV) |
Єдиний митний тариф України визначається згiдно з вiдповiдним законом України та мiжреспублiканськими договорами України. Єдиний митний тариф України встановлює на єдинiй митнiй територiї України оподаткування митом предметiв, що ввозяться на територiю України або вивозяться з неї. Ставки Єдиного митного тарифу України мають бути єдиними для всiх суб'єктiв зовнiшньоекономiчної дiяльностi незалежно вiд форм власностi, органiзацiї господарської дiяльностi i територiального розташування, за винятком випадкiв, передбачених законами України та її мiжнародними договорами.
(дiю частини четвертої статтi 13 зупинено в частинi встановлення ставок вивiзного мита Єдиним митним тарифом України згiдно з Декретом Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 11.01.93р. N 4-93) | |
(частина четверта статтi 13 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 13.03.2012р. N 4496-VI) |
До суб'єктiв зовнiшньоекономiчної дiяльностi (iноземних суб'єктiв господарської дiяльностi), якi провадять демпiнг, а також тих держав, якi застосовують щодо України дискримiнацiйнi дiї, можуть вживатися митнi заходи, передбаченi статтями 29, 31 цього Закону.
(частина шоста статтi 13 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 21.06.2018р. N 2473-VIII) |
Митнi правила України, якi повиннi включати порядок декларування товарiв, сплати мита та iнших податкiв, що справляються при перемiщеннi товарiв через митний кордон України, надання митних пiльг та iншi умови проходження митного контролю, встановлюються законами України про митне регулювання. Єдиний митний тариф України та митнi правила України мають бути офiцiйно опублiкованi у загальнодоступних засобах масової iнформацiї не пiзнiш як за 45 днiв до дати введення їх у дiю. В разi, якщо зазначенi документи не будуть офiцiйно опублiкованi, вони чинностi не набирають. Якщо зазначенi документи будуть опублiкованi пiзнiше як за 45 днiв до введення їх у дiю, датою набрання чинностi буде вважатися 46-й день з моменту офiцiйної публiкацiї. Офiцiйною публiкацiєю вважається публiкацiя в перiодичному офiцiйному виданнi Верховної Ради України або Кабiнету Мiнiстрiв України. Датою офiцiйної публiкацiї вважається дата фактичного виходу в свiт вiдповiдного номера цього видання.
(дiю частини сьомої статтi 13 зупинено згiдно з Декретом Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 11.01.93р. N 4-93) | |
(частина сьома статтi 13 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 13.03.2012р. N 4496-VI) |
Експортнi операцiї з металобрухтом здiйснюються вiдповiдно до цього Закону з урахуванням особливостей, визначених законами України "Про металобрухт" та "Про вивiзне (експортне) мито на вiдходи та брухт чорних металiв".
(статтю 13 доповнено частиною дев'ятою згiдно iз Законом України вiд 12.07.2016р. N 1455-VIII) |
Стаття 14. Введення розрахункiв та кредитування суб'єктiв зовнiшньоекономiчної дiяльностi
Всi суб'єкти зовнiшньоекономiчної дiяльностi мають право:
(дiю останньої частини статтi 14 зупинено згiдно з Декретом Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 19.02.93р. N 15-93) |
Стаття 15. Страхування зовнiшньоекономiчних операцiй
Страхування експортних кредитiв, зовнiшньоекономiчних договорiв (контрактiв) та iнвестицiй здiйснюється Експортно-кредитним агентством вiдповiдно до Закону України "Про фiнансовi механiзми стимулювання експортної дiяльностi".
(частина четверта статтi 15 у редакцiї Закону України вiд 20.12.2016р. N 1792-VIII, iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 24.03.2022р. N 2154-IX) |
Стаття 16. Лiцензування зовнiшньоекономiчних операцiй
Лiцензування зовнiшньоекономiчних операцiй визначається як комплекс адмiнiстративних дiй органу виконавчої влади з питань економiчної полiтики з надання дозволу на здiйснення суб'єктом зовнiшньоекономiчної дiяльностi експорту (iмпорту) товарiв.
Лiцензування експорту (iмпорту) товарiв здiйснюється у формi автоматичного або неавтоматичного лiцензування.
Автоматичне лiцензування визначається як комплекс адмiнiстративних дiй органу виконавчої влади з питань економiчної полiтики з надання суб'єкту зовнiшньоекономiчної дiяльностi дозволу на здiйснення протягом визначеного перiоду експорту (iмпорту) товарiв, щодо яких не встановлюються квоти (кiлькiснi або iншi обмеження). Автоматичне лiцензування експорту (iмпорту) як адмiнiстративна процедура з оформлення та видачi лiцензiї не справляє обмежувального впливу на товари, експорт (iмпорт) яких пiдлягає лiцензуванню.
Автоматичне лiцензування iмпорту має бути скасовано в разi припинення обставин, що були пiдставою для його запровадження, а також у разi iснування iнших процедур, за допомогою яких можна розв'язати завдання, для вирiшення яких запроваджується автоматичне лiцензування.
Неавтоматичне лiцензування визначається як комплекс адмiнiстративних дiй органу виконавчої влади з питань економiчної полiтики з надання суб'єкту зовнiшньоекономiчної дiяльностi дозволу на здiйснення протягом визначеного перiоду експорту (iмпорту) товарiв, щодо яких встановлюються певнi квоти (кiлькiснi або iншi обмеження). Неавтоматичне лiцензування експорту (iмпорту) як адмiнiстративна процедура з оформлення та видачi лiцензiї використовується в разi встановлення квот (кiлькiсних або iнших обмежень) на експорт (iмпорт) товарiв.
Кiлькiснi обмеження застосовуються виключно на недискримiнацiйнiй основi, тобто нiякi заборони чи обмеження не застосовуються Україною щодо iмпорту будь-якого товару на територiю України чи щодо експорту будь-якого товару, призначеного для територiї будь-якої держави, якщо тiльки iмпорт аналогiчного товару з усiх третiх держав в Україну або експорт до всiх третiх держав є аналогiчним чином забороненим чи обмеженим, якщо iнше не передбачено мiжнародними договорами та законодавством України.
Лiцензування експорту товарiв запроваджується в Українi в разi:
значного порушення рiвноваги щодо певних товарiв на внутрiшньому ринку, що мають вагоме значення для життєдiяльностi в Українi, особливо сiльськогосподарської продукцiї, продуктiв рибальства, продукцiї харчової промисловостi та промислових товарiв широкого вжитку першої необхiдностi або iнших товарiв. Таке лiцензування має тимчасовий характер i застосовується до моменту вiдновлення рiвноваги щодо певних товарiв на внутрiшньому ринку;
необхiдностi забезпечення захисту життя, здоров'я людини, тварин або рослин, навколишнього природного середовища, громадської моралi, нацiонального багатства художнього, iсторичного чи археологiчного значення або захисту прав iнтелектуальної власностi, а також вiдповiдно до вимог державної безпеки;
експорту золота та срiбла, крiм банкiвських металiв;
необхiдностi застосування заходiв щодо захисту вiтчизняного товаровиробника в разi обмеження експорту вiтчизняних матерiалiв, необхiдних для забезпечення достатньою кiлькiстю таких матерiалiв вiтчизняної переробної промисловостi протягом перiодiв, коли внутрiшня цiна на такi матерiали тримається на рiвнi, нижчому за свiтову цiну, за умови впровадження Кабiнетом Мiнiстрiв України плану стабiлiзацiї та за умови, що такi обмеження не повиннi призводити до зростання експорту товарiв такої галузi вiтчизняної промисловостi. Такi заходи застосовуються виключно на недискримiнацiйнiй основi;
необхiдностi забезпечення захисту патентiв, торгових марок та авторських прав;
необхiдностi забезпечення виконання мiжнародних договорiв України.
Лiцензування iмпорту товарiв запроваджується в Українi в разi:
рiзкого погiршення стану платiжного балансу та зовнiшнiх платежiв (якщо iншi заходи є неефективними);
рiзкого скорочення або мiнiмального розмiру золотовалютних резервiв;
необхiдностi забезпечення захисту життя, здоров'я людини, тварин або рослин, навколишнього природного середовища, громадської моралi, нацiонального багатства художнього, iсторичного чи археологiчного значення або захисту прав iнтелектуальної власностi, а також вiдповiдно до вимог державної безпеки;
iмпорту золота та срiбла, крiм банкiвських металiв;
необхiдностi застосування заходiв щодо захисту вiтчизняного товаровиробника у випадках зростання iмпорту в Україну, що завдає значної шкоди або загрожує завданням значної шкоди нацiональному товаровиробнику подiбного або безпосередньо конкуруючого товару. Таке лiцензування має тимчасовий характер i застосовується на строк, який дає змогу не допустити завдання значної шкоди або компенсувати завдану значну шкоду нацiональному товаровиробнику i дає йому можливiсть вiдновити його прибутковiсть;
необхiдностi забезпечення захисту патентiв, торгових марок та авторських прав;
необхiдностi забезпечення виконання мiжнародних договорiв України;
необхiдностi застосування заходiв у вiдповiдь на дискримiнацiйнi та/або недружнi дiї iнших держав, митних союзiв або економiчних угруповань.
(частину восьму статтi 16 доповнено абзацом дев'ятим згiдно iз Законом України вiд 23.02.2012р. N 4436-VI) |
Рiшення про застосування режиму лiцензування експорту (iмпорту) товарiв, у тому числi встановлення квот (кiлькiсних або iнших обмежень), приймається Кабiнетом Мiнiстрiв України за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi економiчного розвитку, з визначенням перелiку конкретних товарiв, експорт (iмпорт) яких пiдлягає лiцензуванню, перiоду дiї лiцензування та кiлькiсних або iнших обмежень щодо кожного товару.
У разi застосування захисних заходiв щодо захисту вiтчизняного товаровиробника рiшення про запровадження режиму лiцензування приймається Мiжвiдомчою комiсiєю з мiжнародної торгiвлi згiдно iз законодавством.
Стосовно кожного виду товару може встановлюватися лише один вид лiцензiї.
Лiцензiї видаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi економiчного розвитку, а також у межах наданих ним повноважень - вiдповiдним республiканським органом Автономної Республiки Крим, структурним пiдроздiлом обласної, Київської i Севастопольської мiських державних адмiнiстрацiй.
Частину тринадцяту статтi 16 виключено
(частина шоста статтi 13 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 21.06.2018р. N 2473-VIII) |
Лiцензiї видаються на пiдставi заявок суб'єктiв зовнiшньоекономiчної дiяльностi, що подаються за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi економiчного розвитку.
Для одержання лiцензiї заявники звертаються, як правило, до одного органу виконавчої влади. У разi необхiдностi в одержаннi погодження можливе звернення до кiлькох органiв виконавчої влади, але не бiльше нiж до трьох.
Розгляд заявок на одержання лiцензiй може здiйснюватися в порядку їх надходження, який визначається за датами реєстрацiї заявок, або одночасно пiсля закiнчення оголошеного строку їх приймання.
У заявцi на одержання лiцензiї зазначаються такi данi: повне найменування суб'єкта зовнiшньоекономiчної дiяльностi, прiзвище та iм'я його керiвника, найменування та код товару (товарiв) згiдно з Українською класифiкацiєю товарiв зовнiшньоекономiчної дiяльностi (УКТ ЗЕД), найменування виробника, споживача товару (товарiв), код та назва держави (держав) походження i призначення - у разi експорту, код та назва держави (держав) походження i вiдправлення - у разi iмпорту, строк дiї лiцензiї, кiлькiсть та вартiсть товару (товарiв), код i назва митницi, повнi найменування та адреси продавця i покупця, вид угоди, валюта платежу, основна та додаткова одиницi вимiру товару (товарiв), погодження з органами виконавчої влади (у разi необхiдностi), пiдстава для запиту лiцензiї, особливi умови лiцензiї.
При поданнi заявки можуть вимагатися документи та iнформацiя, якi вважаються необхiдними для пiдтвердження даних, зазначених у заявцi та зовнiшньоекономiчному договорi (контрактi).
Заявка не може бути вiдхилена в разi допущення незначних помилок у документах, якi подаються для одержання лiцензiї, якщо вони не змiнюють основних даних, що мiстяться в заявцi. Основними вважаються данi, передбаченi умовами зовнiшньоекономiчного договору (контракту).
У разi запровадження режиму автоматичного лiцензування строк видачi лiцензiї не повинен перевищувати 10 робочих днiв вiд дати одержання заявки та iнших необхiдних документiв, що вiдповiдають установленим вимогам. Не може бути вiдмовлено у видачi лiцензiї, якщо всi необхiднi документи поданi i вiдповiдають встановленим вимогам.
У разi запровадження режиму неавтоматичного лiцензування:
строк розгляду заявок не повинен перевищувати 30 днiв вiд дати їх одержання, якщо заявки розглядаються в порядку їх надходження, та бiльше 60 днiв вiд дати закiнчення оголошеного строку приймання заявок, якщо всi вони розглядаються одночасно;
лiцензiя видається на пiдставi заявки в межах квоти iз зазначенням строку дiї лiцензiї;
якщо на момент подання заявки (у разi застосування процедури розгляду в порядку надходження) встановленi квоти (кiлькiснi або iншi обмеження) вичерпано, така заявка не розглядається. Про факт, що квоти (кiлькiснi або iншi обмеження) вичерпанi, суб'єкт зовнiшньоекономiчної дiяльностi, який подав вiдповiдну заявку, повiдомляється письмово протягом семи робочих днiв вiд дати її одержання;
рiшення про видачу лiцензiї приймається з урахуванням даних щодо використання ранiше одержаних лiцензiй за умови додержання суб'єктами зовнiшньоекономiчної дiяльностi вимог законодавства про захист економiчної конкуренцiї.
При розглядi поданих заявок одночасно, у разi запровадження неавтоматичного лiцензування вперше, розподiл квот здiйснюється пропорцiйно обсягам, зазначеним у заявках суб'єктiв зовнiшньоекономiчної дiяльностi.
Неавтоматичне лiцензування не повинно справляти обмежувального або такого, що порушує торгiвлю, впливу на товари на доповнення до того впливу, що виникає внаслiдок запровадження режиму неавтоматичного лiцензування.
Забороняється обмеження iмпорту товарiв, щодо яких встановлюються певнi квоти, до повного використання таких квот.
(статтю 16 доповнено новою частиною згiдно iз Законом України вiд 10.04.2008р. N 253-VI) |
Лiцензiя видається, якщо заявку та iншi поданi документи оформлено з додержанням вимог, установлених законодавством. Термiн дiї лiцензiї має передбачати виконання зобов'язань отримувача лiцензiї за зовнiшньоекономiчним договором (контрактом), але не перевищувати термiн дiї кiлькiсних обмежень.
Рiшення про вiдмову у видачi лiцензiї повинно бути вмотивованим, прийнятим у строки, встановленi для розгляду заявок, i надсилається (видається) заявниковi у письмовiй формi.
У разi вiдмови у видачi лiцензiї заявник має право на оскарження рiшення згiдно iз законодавством.
За видачу лiцензiї справляється збiр, розмiр якого встановлюється Кабiнетом Мiнiстрiв України з урахуванням фактичних витрат, пов'язаних iз застосуванням процедури лiцензування.
Випуск у вiдповiдний митний режим товарiв, експорт (iмпорт) яких пiдлягає лiцензуванню, здiйснюється митними органами на пiдставi вiдповiдної лiцензiї, отриманої вiд центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi економiчного розвитку, з використанням механiзму "єдиного вiкна" вiдповiдно до Митного кодексу України.
(частина двадцять дев'ята статтi 16 у редакцiї Закону України вiд 06.09.2018р. N 2530-VIII, iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 14.01.2020р. N 440-IX) |
У митному оформленнi товарiв, що лiцензуються та навантажуються навалом, не може бути вiдмовлено у разi, коли вартiсть, кiлькiсть або вага таких товарiв незначною мiрою вiдрiзняються вiд тих, що зазначенi у лiцензiї. Гранична рiзниця таких значень встановлюється Кабiнетом Мiнiстрiв України за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi економiчного розвитку.
(статтю 16 доповнено новою частиною згiдно iз Законом України вiд 10.04.2008р. N 253-VI) |
Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi економiчного розвитку, вносить до єдиного державного iнформацiйного веб-порталу "Єдине вiкно для мiжнародної торгiвлi" у формi електронного документа, на який накладено електронний пiдпис вiдповiдно до вимог Закону України "Про електронну iдентифiкацiю та електроннi довiрчi послуги", виданi лiцензiї на експорт (iмпорт) товарiв, що пiдлягають лiцензуванню, в день видачi таких лiцензiй.
(частина тридцять перша статтi 16 у редакцiї Закону України вiд 06.09.2018р. N 2530-VIII, iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 01.12.2022р. N 2801-IX) |
Центральний орган виконавчої влади в галузi митної справи щомiсяця подає центральному органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi економiчного розвитку, iнформацiю про обсяги експорту (iмпорту) товарiв за виданими лiцензiями.
Лiцензування товарообмiнних (бартерних) операцiй здiйснюється в тому разi, якщо предметом цих операцiй є товари, експорт (iмпорт) яких пiдлягає лiцензуванню.
Частину тридцять четверту статтi 16 виключено
(частина тридцять четверта статтi 16 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 02.03.2015р. N 222-VIII, виключено згiдно iз Законом України вiд 23.11.2018р. N 2628-VIII) |
Лiцензування не поширюється на експорт та реалiзацiю компенсацiйної i прибуткової продукцiї, одержаної iнвестором у власнiсть на умовах угоди про розподiл продукцiї, укладеної вiдповiдно до вимог Закону України "Про угоди про розподiл продукцiї". Запровадження будь-яких обмежень щодо експорту та реалiзацiї такої продукцiї, в тому числi кiлькiсних, не допускається, якщо iнше не передбачено угодою про розподiл продукцiї.
Встановленi цiєю статтею процедури лiцензування не поширюються на експорт (iмпорт) товарiв, зазначених у статтi 20 цього Закону.
Перелiк товарiв, експорт (iмпорт) яких пiдлягає лiцензуванню, iнформацiя про строк дiї лiцензiй та внесення будь-яких змiн до них, порядок подання та розгляду заявок опублiковуються в офiцiйних друкованих виданнях України з повiдомленням вiдповiдного комiтету СОТ протягом 60 днiв з дня опублiкування та наданням копiй цих публiкацiй.
Публiкацiя повинна включати таку iнформацiю:
перелiк товарiв, що пiдлягають процедурам лiцензування;
контактний пункт для надання iнформацiї про право на одержання лiцензiї;
адмiнiстративний орган (органи) для подання заявок на лiцензiю;
дату i назву публiкацiї, в якiй викладено процедури лiцензування;
зазначення того, чи є лiцензування автоматичним або неавтоматичним;
адмiнiстративнi цiлi - у випадку процедур автоматичного лiцензування iмпорту;
зазначення заходiв, що застосовуються через процедури лiцензування, - у випадку процедур неавтоматичного лiцензування iмпорту;
очiкуваний термiн тривалостi процедури лiцензування, якщо його може бути встановлено з певною мiрою ймовiрностi, а якщо нi - то причину, чому цю iнформацiю не може бути надано.
У разi якщо квота розподiляється серед держав-постачальникiв, iнформацiя про розподiл квоти пiдлягає опублiкуванню з повiдомленням про це iнших держав, заiнтересованих у постачаннi в Україну певних товарiв.
Офiцiйне опублiкування здiйснюється за 21 день до дати запровадження режиму лiцензування, але не пiзнiше зазначеної дати.
(частина сорок статтi 16 у редакцiї Закону України вiд 10.04.2008р. N 253-VI) |
На запит заiнтересованої держави - члена СОТ повинна надаватися вiдповiдна iнформацiя щодо:
порядку застосування обмежень;
кiлькостi виданих за певний перiод лiцензiй iз зазначенням у разi необхiдностi обсягу та/або вартостi товарiв;
розподiлу лiцензiй серед держав-постачальникiв;
статистичних даних про обсяги та/або вартiсть товарiв.
Дiя цiєї статтi не поширюється на операцiї Нацiонального банку України, якi здiйснюються ним вiдповiдно до Закону України "Про Нацiональний банк України".
Здiйснення суб'єктами зовнiшньоекономiчної дiяльностi зовнiшньоекономiчних операцiй без вiдповiдних лiцензiй тягне за собою накладення штрафу у сумi 10 вiдсоткiв вартостi проведеної операцiї, перерахованої у валюту України за офiцiйним курсом гривнi до iноземних валют, установленим Нацiональним банком України на день здiйснення такої операцiї.
(частина сорок третя статтi 16 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 21.06.2018р. N 2473-VIII) |
Штрафи стягуються податковими органами на пiдставi вiдповiдних рiшень центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi економiчного розвитку, у порядку, визначеному Податковим кодексом України.
(частина сорок четверта статтi 16 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами України вiд 23.12.2010р. N 2856-VI, вiд 04.07.2013р. N 406-VII, вiд 14.01.2020р. N 440-IX) | |
Декретами Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 09.12.92р. N 6-92, вiд 12.01.93р. N 6-93, вiд 19.02.93р. N 15-93, Законами України вiд 01.02.94р. N 3898-XII, вiд 22.12.98р. N 335-XIV, вiд 23.03.2000р. N 1595-III, вiд 08.06.2000р. N 1807-III, вiд 17.01.2002р. N 2953-III, у редакцiї Законi України вiд 20.11.2003р. N 1315-IV, вiд 16.11.2006р. N 360-V) |
Стаття 17. Заборона окремих видiв експорту та iмпорту
В Українi забороняється:
експорт з територiї України предметiв, якi становлять нацiональне, iсторичне, археологiчне або культурне надбання українського народу, що визначається згiдно iз законами України;
iмпорт або транзит будь-яких товарiв, про якi заздалегiдь вiдомо, що вони можуть завдати шкоди суспiльнiй моралi, здоров'ю чи становити загрозу життю населення, тваринному свiту та рослинам, або призвести до заподiяння шкоди навколишньому природному середовищу, якщо стосовно транзитних товарiв не вжито необхiдних заходiв для запобiгання такої шкоди;
iмпорт продукцiї та послуг, що мiстять пропаганду iдей вiйни, расизму та расової дискримiнацiї, геноциду тощо, якi суперечать вiдповiдним нормам Конституцiї України;
експорт природних ресурсiв, якi вичерпуються, якщо обмеження також застосовуються до внутрiшнього споживання або виробництва;
експорт та iмпорт товарiв, якi здiйснюються з порушенням прав iнтелектуальної власностi;
експорт з територiї України товарiв у межах виконання рiшень Ради Безпеки Органiзацiї Об'єднаних Нацiй про застосування обмежень або ембарго на поставки товарiв у вiдповiдну державу.
Впровадження заборони експорту або iмпорту з iнших пiдстав можливо лише, якщо це дозволено мiжнародними договорами, учасником яких є Україна.
Перелiк товарiв, експорт (iмпорт) яких через територiю України забороняється, визначається виключно законами України.
Контроль за виконанням вимог, що мiстяться в цiй статтi, покладається на митнi органи та центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi економiчного розвитку.
(частина четверта статтi 17 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами України вiд 04.07.2013р. N 406-VII, вiд 14.01.2020р. N 440-IX) | |
(стаття 17 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 28.02.95р. N 75/95-ВР, у редакцiї Закону України вiд 16.11.2006р. N 360-V) |
Технiчнi регламенти, фармакологiчнi, санiтарнi, фiтосанiтарнi, ветеринарнi та екологiчнi заходи, стандарти та вимоги до товарiв, що iмпортуються в Україну, застосовуються в порядку, встановленому законодавством України.
(стаття 18 у редакцiї Закону України вiд 15.11.2005р. N 3078-IV) |
Стаття 19. Спецiальнi iмпортнi процедури
До спецiальних iмпортних процедур, що застосовуються в Українi, належать:
- застосування процедури мiжнародних торгiв або аналогiчних їм процедур;
- режим попереднiх iмпортних депозитiв, що вносяться у банки;
- абзац четвертий частини першої статтi 19 виключено
(частину першу статтi 19 доповнено абзацом четвертим згiдно iз Законом України вiд 04.02.2009р. N 923-VI, абзац четвертий частини першої статтi 19 виключено згiдно iз Законом України вiд 13.03.2012р. N 4496-VI) |
(частина шоста статтi 19 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 04.11.2004р. N 2157-IV) |
Частину восьму статтi 19 виключено
(статтю 19 доповнено частиною восьмою згiдно iз Законом України вiд 04.02.2009р. N 923-VI, частину восьму статтi 19 виключено згiдно iз Законом України вiд 13.03.2012р. N 4496-VI) |
На перiод дiї воєнного, надзвичайного стану Кабiнет Мiнiстрiв України має право запроваджувати режим експортного забезпечення з метою державного регулювання зовнiшньоекономiчної дiяльностi та особливостей здiйснення зовнiшньоекономiчних операцiй з експорту товарiв, включених до товарних позицiй 1001, 1003, 1005, 1201, 1205, 1206, 1512, 2306 згiдно з УКТ ЗЕД.
Рiшення Кабiнету Мiнiстрiв України про запровадження режиму експортного забезпечення повинно мiстити: строк запровадження режиму експортного забезпечення; перелiк товарiв, щодо яких запроваджується режим експортного забезпечення; мiнiмальнi експортнi цiни на товари, щодо яких запроваджується режим експортного забезпечення.
Експорт товарiв, щодо яких Кабiнетом Мiнiстрiв України прийнято рiшення про запровадження режиму експортного забезпечення, можуть здiйснювати виключно суб'єкти зовнiшньоекономiчної дiяльностi - платники податку на додану вартiсть, реєстрацiя яких не є призупиненою.
Умовою вивезення у митному режимi експорту товарiв, щодо яких застосовано режим експортного забезпечення, є наявнiсть податкової накладної, зареєстрованої в Єдиному реєстрi податкових накладних за ставкою, визначеною для операцiй з постачання таких товарiв на митнiй територiї України.
Суб'єкт зовнiшньоекономiчної дiяльностi звiльняється вiд обов'язку реєстрацiї податкової накладної за ставкою, визначеною для операцiй з постачання таких товарiв на митнiй територiї України, у цiлях вивезення у митному режимi експорту товарiв, щодо яких застосовано режим експортного забезпечення, виключно за умови, що сукупна митна вартiсть експортованих ним протягом поточного мiсяця товарiв, до яких вiдповiдно до цiєї статтi застосовано режим експортного забезпечення, не перевищує суму показника SЛiмiт та центральним органом виконавчої влади, що реалiзує державну податкову полiтику, не встановлено порушення таким суб'єктом зовнiшньоекономiчної дiяльностi вимог валютного законодавства протягом попереднiх 12 мiсяцiв. У разi якщо сукупна митна вартiсть експортованих таким суб'єктом зовнiшньоекономiчної дiяльностi протягом поточного мiсяця товарiв, до яких вiдповiдно до цiєї статтi застосовано режим експортного забезпечення, перевищує суму показника SЛiмiт, експорт товарiв на суму такого перевищення здiйснюється у загальному порядку, за умови наявностi податкової накладної, зареєстрованої в Єдиному реєстрi податкових накладних за ставкою, визначеною для операцiй з постачання таких товарiв на митнiй територiї України.
Показник SЛiмiт розраховується щомiсячно на пiдставi даних, отриманих вiд Нацiонального банку України, центральним органом виконавчої влади, що реалiзує державну митну полiтику, для кожного суб'єкта зовнiшньоекономiчної дiяльностi, який здiйснює операцiї з вивезення за межi митної територiї України в митному режимi експорту товарiв, щодо яких застосовано режим експортного забезпечення, та обчислюється за такою формулою:
SЛiмiт = 1/3 х SВалВир, де:
SВалВир - сума операцiй платника податкiв - суб'єкта зовнiшньоекономiчної дiяльностi з вивезення товарiв за межi митної територiї України в митному режимi експорту, зазначена у митних декларацiях, щодо яких протягом попереднiх шести мiсяцiв банками, що обслуговують такого суб'єкта, вiдповiдно до законодавства завершено здiйснення валютного нагляду за дотриманням резидентом граничних строкiв розрахункiв та/або щодо яких здiйснена повна попередня оплата на рахунок резидента в Українi за всю партiю товару, оформлену вiдповiдною митною декларацiєю, та розрахована в нацiональнiй валютi України за офiцiйним курсом, встановленим Нацiональним банком України на дату оформлення вiдповiдної митної декларацiї.
За заявами суб'єктiв зовнiшньоекономiчної дiяльностi, банки щомiсячно (до десятого числа поточного мiсяця) подають до Нацiонального банку України iнформацiю про показник SВалВир у розрiзi суб'єктiв зовнiшньоекономiчної дiяльностi.
Нацiональний банк України щомiсячно (до двадцятого числа поточного мiсяця) надсилає (у машиночитному форматi з використанням механiзму електронних сервiсiв у режимi реального часу) подану банками України iнформацiю про показник SВалВир у розрiзi суб'єктiв зовнiшньоекономiчної дiяльностi до центрального органу виконавчої влади, що реалiзує державну митну полiтику.
Показник SЛiмiт застосовується з першого числа мiсяця, наступного за мiсяцем, в якому центральний орган виконавчої влади, що реалiзує державну митну полiтику, отримав вiд Нацiонального банку України iнформацiю про показник SВалВир.
Центральний орган виконавчої влади, що реалiзує податкову полiтику, надсилає до центрального органу виконавчої влади, що реалiзує митну полiтику, iнформацiю про суб'єктiв господарювання, щодо яких встановлено порушення валютного законодавства.
До операцiй з експорту товарiв, щодо яких застосовано режим експортного забезпечення, забороняється:
зарахування зустрiчних вимог;
використання рахункiв резидентiв, вiдкритих за кордоном, для отримання грошових коштiв вiд нерезидентiв;
використання iнших форм грошових розрахункiв з нерезидентом, що не передбачають рух коштiв з-за кордону на рахунки резидентiв в Українi.
Кабiнет Мiнiстрiв України має право встановлювати винятки та/або особливостi запровадження цiєї заборони для окремих товарiв.
(Закон доповнено статтею 191 згiдно iз Законом України вiд 12.01.2023р. N 2881-IX) |
Стаття 20. Заходи щодо захисту економiчної конкуренцiї в галузi зовнiшньоекономiчної дiяльностi
(назва статтi 20 у редакцiї Закону України вiд 20.11.2003р. N 1294-IV) |
(частина перша статтi 20 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами України вiд 02.03.95р. N 82/95-ВР, вiд 20.11.2003р. N 1294-IV) |
(частина третя статтi 20 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 04.11.2004р. N 2157-IV) |
Частина п'ята статтi 20 виключена.
(згiдно iз Законом України вiд 02.03.95р. N 82/95-ВР) |
Частина шоста статтi 20 виключена.
(згiдно iз Законом України вiд 02.03.95р. N 82/95-ВР) |
Частина сьома статтi 20 виключена.
(згiдно iз Законом України вiд 02.03.95р. N 82/95-ВР) |
Частина восьма статтi 20 виключена.
(згiдно iз Законом України вiд 02.03.95р. N 82/95-ВР) |
Стаття 21. Державне замовлення
(назва статтi 22 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 14.03.95р. N 90/95-ВР) |
Суб'єкти зовнiшньоекономiчної дiяльностi в галузi облiку i звiтностi, а також комерцiйної таємницi керуються Законом України "Про пiдприємства в Українi".
Нацiональному банку України (або за його дорученням - банку для зовнiшньоекономiчної дiяльностi України) надається iнформацiя про суми по обов'язковому розподiлу частини виручки в iноземнiй валютi - чотири рази на рiк, не пiзнiше 15 числа мiсяця, що слiдує за звiтним перiодом.
(частина шоста статтi 22 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 14.01.2020р. N 440-IX) |
(частина дев'ята статтi 22 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 14.03.95р. N 90/95-ВР) |
Частину десяту статтi 22 виключено
(згiдно iз Законом України вiд 14.01.2020р. N 440-IX) |
Стаття 23. Iнформацiйне забезпечення зовнiшньоекономiчної дiяльностi
Склад i обсяг комерцiйної таємницi визначаються згiдно iз Цивiльним кодексом України та законами України "Про iнформацiю" i "Про доступ до публiчної iнформацiї".
(частина друга статтi 23 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 27.03.2014р. N 1170-VII) |
Кожний суб'єкт зовнiшньоекономiчної дiяльностi має право на своєчасне ознайомлення з офiцiйними текстами законiв та iнших нормативних актiв з наступною iнформацiєю про змiни в них, що регулюють вiдносини, якi прямо чи побiчно стосуються зовнiшньоекономiчної дiяльностi. Державнi органи, вiдомства та установи, що видають нормативнi акти, зобов'язанi офiцiйно публiкувати їх у загальнодоступних засобах iнформацiї України, причому зазначенi акти не можуть набирати чинностi до їх офiцiйної публiкацiї. Кожний суб'єкт зовнiшньоекономiчної дiяльностi має право на безпосереднє одержання iнформацiї у суб'єктiв владних повноважень вiдповiдно до Закону України "Про доступ до публiчної iнформацiї".
(частина третя статтi 23 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 27.03.2014р. N 1170-VII) |
Зведення статистичної iнформацiї щодо зовнiшньоекономiчної дiяльностi здiйснює центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної полiтики у сферi статистики, на пiдставi даних, що в обов'язковому порядку надаються органами, якi провадять державне регулювання зовнiшньоекономiчної дiяльностi (фiнансовi органи, митнi органи, Нацiональний банк України), а також суб'єктами зовнiшньоекономiчної дiяльностi.
(частина четверта статтi 23 у редакцiї Закону України вiд 07.02.2002р. N 3047-III, iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами України вiд 04.07.2013р. N 406-VII, вiд 27.03.2014р. N 1170-VII, вiд 14.01.2020р. N 440-IX) |
Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної полiтики у сферi статистики, щокварталу складає i публiкує статистичну iнформацiю щодо стану i структури зовнiшньоторговельного балансу України.
частина п'ята статтi 23 у редакцiї Закону України вiд 07.02.2002р. N 3047-III, iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 27.03.2014р. N 1170-VII) |
(частина шоста статтi 23 у редакцiї Закону України вiд 07.02.2002р. N 3047-III) |
Частину сьому статтi 23 виключено
(частина сьома статтi 23 у редакцiї Закону України вiд 07.02.2002р. N 3047-III, виключено згiдно iз Законом України вiд 27.03.2014р. N 1170-VII) |
Органи державного управлiння, юридичнi, фiзичнi особи та iншi суб'єкти господарської дiяльностi, яким було надано iнформацiю, що становить комерцiйну таємницю суб'єктiв зовнiшньоекономiчної дiяльностi, не мають права розголошувати, передавати таку iнформацiю без дозволу вiдповiдних суб'єктiв зовнiшньоекономiчної дiяльностi, крiм випадкiв, передбачених законом, i несуть вiдповiдальнiсть за порушення визначених цiєю частиною вимог згiдно з цим та iншими законами України.
(частина восьма статтi 23 у редакцiї Закону України вiд 27.03.2014р. N 1170-VII) |
Роздiл III
СПЕЦIАЛЬНI ПРАВОВI РЕЖИМИ ЗОВНIШНЬОЕКОНОМIЧНОЇ
ДIЯЛЬНОСТI
Стаття 24. Спецiальнi економiчнi зони
Стаття 25. Iншi спецiальнi правовi режими зовнiшньоекономiчної дiяльностi
Роздiл IV
ЕКОНОМIЧНI ВIДНОСИНИ УКРАЇНИ З IНШИМИ ДЕРЖАВАМИ ТА
МIЖНАРОДНИМИ МIЖУРЯДОВИМИ ОРГАНIЗАЦIЯМИ
Стаття 26. Економiчнi вiдносини України з iншими державами
Україна укладає, виконує i денонсує мiжнароднi договори з питань зовнiшньоекономiчної дiяльностi, а також договори, якi стосуються таких питань, вiдповiдно до Конституцiї (Основного Закону) України та законiв України.
Стаття 27. Вiдносини України з мiжнародними мiжурядовими економiчними органiзацiями
Україна самостiйно набуває членства в мiжнародних мiжурядових економiчних органiзацiях, установчi акти яких не суперечать цiлям та принципам Конституцiї (Основного Закону) України.
У разi якщо iншi держави, митнi союзи або економiчнi угруповання обмежують реалiзацiю законних прав та iнтересiв суб'єктiв зовнiшньоекономiчної дiяльностi України, у вiдповiдь на такi дiї можуть застосовуватися адекватнi заходи. У разi якщо такi дiї завдають шкоди або створюють загрозу її заподiяння державi та/або суб'єктам зовнiшньоекономiчної дiяльностi, зазначенi заходи можуть передбачати її вiдшкодування.
Заходи у вiдповiдь на дискримiнацiйнi та/або недружнi дiї iнших держав, митних союзiв або економiчних угруповань здiйснюються вiдповiдно до законiв України, мiжнародних договорiв України, загальноприйнятих правил, стандартiв та норм мiжнародного права.
Такими заходами є:
застосування повної заборони (повного ембарго) на торгiвлю;
застосування часткової заборони (часткового ембарго) на торгiвлю;
позбавлення режиму найбiльшого сприяння або пiльгового спецiального режиму;
запровадження спецiального мита;
запровадження режиму лiцензування зовнiшньоекономiчних операцiй;
встановлення квот;
iншi заходи, передбаченi законами та мiжнародними договорами України.
У разi якщо Україна та держава, яка застосувала щодо України дiї, що мiстять ознаки дискримiнацiйних та/або недружнiх, є членами тiєї самої мiжнародної мiжурядової органiзацiї, розгляд та врегулювання спiрної ситуацiї здiйснюються вiдповiдно до правил i процедур такої органiзацiї.
У разi якщо Україна та митний союз або економiчне угруповання, якi застосували щодо України дiї, що мiстять ознаки дискримiнацiйних та/або недружнiх, є членами тiєї самої мiжнародної мiжурядової органiзацiї, розгляд та врегулювання спiрної ситуацiї здiйснюються вiдповiдно до правил i процедур такої органiзацiї.
З метою встановлення фактiв дискримiнацiйних та/або недружнiх дiй iнших держав, митних союзiв або економiчних угруповань центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi економiчного розвитку, проводить вiдповiдне розслiдування у порядку, визначеному Кабiнетом Мiнiстрiв України.
Матерiали такого розслiдування розглядаються Мiжвiдомчою комiсiєю з мiжнародної торгiвлi для прийняття рiшення щодо наявностi або вiдсутностi факту (фактiв) дискримiнацiйних дiй. У разi прийняття позитивного рiшення щодо наявностi факту (фактiв) дискримiнацiйних дiй рiшення про застосування заходiв у вiдповiдь на дискримiнацiйнi та/або недружнi дiї iнших держав, митних союзiв або економiчних угруповань приймаються органами державного регулювання зовнiшньоекономiчної дiяльностi вiдповiдно до їх компетенцiї.
За рекомендацiєю Мiжвiдомчої комiсiї з мiжнародної торгiвлi на пiдставi матерiалiв розслiдування, якi свiдчать про наявнiсть факту (фактiв) дискримiнацiйних дiй, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi економiчного розвитку, спiльно з центральним органом виконавчої влади з питань формування та реалiзацiї державної полiтики у сферi зовнiшнiх зносин України звертається до вiдповiдних державних та/або компетентних органiв iнших держав або митних союзiв чи економiчних угруповань з пропозицiєю щодо розгляду та врегулювання спiрної ситуацiї.
У разi одержання позитивної вiдповiдi вiд зазначених органiв центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi економiчного розвитку, формує робочу групу для проведення вiдповiдних переговорiв та пiдготовки в разi потреби вiдповiдних мiжнародних договорiв мiжвiдомчого або мiжурядового характеру.
Заходи у вiдповiдь на дискримiнацiйнi та/або недружнi дiї iнших держав, митних союзiв або економiчних угруповань не застосовуються або припиняються в разi припинення вiдповiдними державами, митними союзами або економiчними угрупованнями таких дискримiнацiйних та/або недружнiх дiй щодо України, пiдписання вiдповiдної угоди та/або вiдшкодування шкоди.
У разi якщо дискримiнацiйнi та/або недружнi дiї щодо України застосовуються державою, визнаною Верховною Радою України державою-агресором та/або державою-окупантом, заходи у вiдповiдь, визначенi частиною третьою цiєї статтi, можуть застосовуватися за рiшенням Кабiнету Мiнiстрiв України.
(статтю 29 доповнено новою частиною одинадцятою згiдно iз Законом України вiд 24.12.2015р. N 905-VIII) |
Додатковими заходами, що можуть застосовуватися у вiдповiдь, є:
заборона зовнiшньоекономiчних операцiй або встановлення обмеження на їх здiйснення;
скасування тарифних пiльг (тарифних преференцiй) щодо ставок Митного тарифу України шляхом зупинення звiльнення вiд оподаткування ввiзним митом, застосування пiльгових чи повних ставок ввiзного мита або скасування тарифних квот.
(статтю 29 доповнено новою частиною дванадцятою згiдно iз Законом України вiд 24.12.2015р. N 905-VIII) |
Кабiнет Мiнiстрiв України приймає рiшення про застосування заходiв у вiдповiдь на дiї держави-агресора та/або держави-окупанта без дотримання вимог частин четвертої - дев'ятої цiєї статтi.
(статтю 29 доповнено новою частиною тринадцятою згiдно iз Законом України вiд 24.12.2015р. N 905-VIII) |
Рiшення про застосування заходiв у вiдповiдь на дiї держави-агресора та/або держави-окупанта має мiстити строк їх застосування, крiм випадкiв застосування заходiв, що призводять до припинення прав, та iнших заходiв, якi за змiстом не можуть застосовуватися тимчасово.
(статтю 29 доповнено новою частиною чотирнадцятою згiдно iз Законом України вiд 24.12.2015р. N 905-VIII, у зв'язку з цим частину одинадцяту вважати частиною п'ятнадцятою) |
Рiшення про застосування вiдповiдних заходiв у вiдповiдь на дискримiнацiйнi та/або недружнi дiї iнших держав, митних союзiв або економiчних угруповань може бути оскаржено до суду протягом мiсяця з дня запровадження таких заходiв у порядку, встановленому законами України.
(стаття 29 в редакцiї Законiв України вiд 22.12.98р. N 335-XIV, вiд 16.11.2006р. N 360-V, вiд 23.02.2012р. N 4436-VI) |
У разi якщо iншi держави, митнi союзи або економiчнi угруповання здiйснюють дружнi дiї щодо реалiзацiї законних прав та iнтересiв суб'єктiв зовнiшньоекономiчної дiяльностi України - встановлюють тарифнi пiльги (тарифнi преференцiї) у виглядi звiльнення вiд оподаткування ввiзним митом, зниження ставок ввiзного мита або встановлення тарифних квот, iншi заходи, передбаченi законами та мiжнародними договорами України, - у вiдповiдь на такi дiї можуть застосовуватися аналогiчнi заходи.
Як захiд з нацiональної безпеки, що запроваджується вiдповiдно до статтi XXI Генеральної угоди з тарифiв i торгiвлi 1994 року, Кабiнет Мiнiстрiв України може прийняти рiшення про тимчасове застосування аналогiчних заходiв - встановлення тарифних пiльг (тарифних преференцiй) у виглядi звiльнення вiд оподаткування ввiзним митом, зниження ставок ввiзного мита або встановлення тарифних квот - до товарiв, що походять з держав, якi здiйснили дружнi дiї щодо реалiзацiї законних прав та iнтересiв суб'єктiв зовнiшньоекономiчної дiяльностi України, держав, з якими Україною укладено мiжнароднi договори про вiльну торгiвлю, та якi в односторонньому порядку застосували тарифнi пiльги (тарифнi преференцiї) до товарiв, що походять з України.
(Закон доповнено статтею 291 згiдно iз Законом України вiд 21.06.2022р. N 2325-IX) |
Стаття 30. Обмеження реекспорту
Пiд недобросовiсною конкуренцiєю при здiйсненнi зовнiшньоекономiчної дiяльностi розумiється:
здiйснення демпiнгового iмпорту, до якого застосовуються антидемпiнговi заходи;
здiйснення субсидованого iмпорту, до якого застосовуються компенсацiйнi заходи;
здiйснення iнших дiй, що законами України визнаються недобросовiсною конкуренцiєю.
(стаття 31 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами України вiд 28.02.95р. N 75/95-ВР, вiд 02.03.95р. N 82/95-ВР, вiд 22.12.98р. N 335-XIV) |
Роздiл VI
ВIДПОВIДАЛЬНIСТЬ У ЗОВНIШНЬОЕКОНОМIЧНIЙ ДIЯЛЬНОСТI
Стаття 32. Загальнi засади вiдповiдальностi суб'єктiв зовнiшньоекономiчної дiяльностi
Україна як держава не несе вiдповiдальностi за дiї суб'єктiв зовнiшньоекономiчної дiяльностi.
Суб'єкти зовнiшньоекономiчної дiяльностi не несуть вiдповiдальнiсть за дiї України як держави.
Стаття 33. Види та форми вiдповiдальностi у зовнiшньоекономiчнiй дiяльностi
- кримiнальна вiдповiдальнiсть.
Стаття 34. Вiдповiдальнiсть України як держави
Україна як держава вiдповiдає за дiї, зазначенi в цiй статтi всiм своїм майном.
Позов подається у загальному порядку, визначеному цивiльно-процесуальним законодавством України. Вiд iменi України як держави в процесi виступають державний орган та/або службова особа, вказанi у позовi.
(частина шоста статтi 34 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 14.10.2014р. N 1697-VII) |
Стаття 35. Вiдповiдальнiсть суб'єктiв зовнiшньоекономiчної дiяльностi
Суб'єкти зовнiшньоекономiчної дiяльностi несуть вiдповiдальнiсть у видах та формах, передбачених статтею 33 цього Закону, iншими законами України та/або зовнiшньоекономiчними договорами (контрактами).
(стаття 35 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 21.06.2018р. N 2473-VIII) |
Стаття 36. Порядок здiйснення вiдповiдальностi
(стаття 37 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами України вiд 22.12.98р. N 335-XIV, вiд 20.11.2003р. N 1294-IV, вiд 22.12.2005р. N 3268-IV, вiд 07.07.2011р. N 3610-VI, вiд 04.07.2013р. N 406-VII, вiд 06.09.2018р. N 2530-VIII, виключена згiдно iз Законом України вiд 21.06.2018р. N 2473-VIII) |
Роздiл VII
ПОРЯДОК РОЗГЛЯДУ СПОРIВ У ЗОВНIШНЬОЕКОНОМIЧНIЙ
ДIЯЛЬНОСТI
Стаття 38. Розгляд спорiв, що виникають у процесi зовнiшньоекономiчної дiяльностi
(стаття 38 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами України вiд 15.02.95р. N 68/95-ВР, вiд 15.05.2003р. N 762-IV) |
Стаття 39. Спори, що виникають при застосуваннi цього Закону
- в судi України, якщо одна iз сторiн у справi - фiзична особа та/або держава;
(абзац другий частини першої статтi 39 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 15.05.2003р. N 762-IV) |
- в господарських судах, якщо сторонами у справi виступають юридичнi особи.
(абзац третiй частини першої статтi 39 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 15.05.2003р. N 762-IV) |
Голова Верховної Ради Української РСР | Л. КРАВЧУК |
м. Київ
16 квiтня 1991 року
N 959-XII
Copyright © 2024 НТФ «Интес» Все права сохранены. |