ЗАКОН УКРАЇНИ
Про пiдприємства в Українi
Iз змiнами i доповненнями, внесеними
Законами України
вiд 4 сiчня 1992 року N 2032-XII,
вiд 7 липня 1992 року N 2544-XII,
вiд 7 липня 1992 року N 2554-XII,
вiд 14 жовтня 1992 року N 2685-XII,
вiд 26 сiчня 1993 року N 2932-XII,
вiд 4 травня 1993 року N 3170-XII,
вiд 5 травня 1993 року N 3180-XII,
вiд 17 червня 1993 року N 3292-XII,
вiд 16 грудня 1993 року N 3716-XII,
вiд 22 грудня 1994 року N 318/94-ВР,
вiд 28 лютого 1995 року N 75/95-ВР,
вiд 2 березня 1995 року N 82/95-ВР,
вiд 14 березня 1995 року N 90/95-ВР,
вiд 5 липня 1995 року N 262/95-ВР,
вiд 10 вересня 1996 року N 357/96-ВР,
вiд 16 жовтня 1996 року N 419/96-ВР,
вiд 12 листопада 1996 року N 481/96-ВР,
вiд 12 листопада 1996 року N 483/96-ВР,
вiд 23 сiчня 1997 року N 20/97-ВР,
вiд 16 грудня 1997 року N 725/97-ВР,
вiд 4 лютого 1998 року N 72/98-ВР,
вiд 6 жовтня 1998 року N 163-XIV,
вiд 1 липня 1999 року N 797/99,
вiд 11 травня 2000 року N 1708-III,
вiд 18 травня 2000 року N 1746-III,
вiд 1 червня 2000 року N 1766-III,
вiд 21 вересня 2000 року N 1963-III,
вiд 19 жовтня 2000 року N 2056-III,
вiд 17 травня 2001 року N 2409-III,
вiд 29 травня 2001 року N 2470-III,
вiд 10 сiчня 2002 року N 2921-III,
вiд 7 лютого 2002 року N 3047-III,
Постановами Верховної Ради України
вiд 4 липня 1991 року N 3292-XII,
вiд 29 липня 1994 року N 158/94-ВР,
Декретами Кабiнету Мiнiстрiв України
вiд 15 грудня 1992 року N 8-92,
вiд 15 грудня 1992 року N 10-92,
вiд 31 грудня 1992 року N 23-92,
вiд 31 грудня 1992 року N 24-92,
вiд 21 сiчня 1993 року N 9-93,
вiд 21 сiчня 1993 року N 10-93,
вiд 22 сiчня 1993 року N 14-93,
вiд 19 лютого 1993 року N 15-93,
вiд 17 березня 1993 року N 20-93,
вiд 26 квiтня 1993 року N 39-93,
вiд 29 квiтня 1993 року N 41-93,
вiд 29 квiтня 1993 року N 42-93,
вiд 10 травня 1993 року N 48-93
(В назвi i текстi Закону слова "Української РСР", "Радою Мiнiстрiв", "Українськiй РСР", "арбiтражу", "арбiтражем", "Ради Мiнiстрiв", "державного арбiтражу" замiнено вiдповiдно словами "України", "Кабiнетом Мiнiстрiв", "Українi", "арбiтражного суду", "арбiтражним судом", "Кабiнету Мiнiстрiв" згiдно iз Законом N 2685-XII вiд 14.10.92) |
(Дiя Закону поширена на пiдприємства установ по виконанню покарань i лiкувально-трудових профiлакторiїв Державного департаменту України з питань виконання покарань згiдно з Постановою ВР N 3786-XII вiд 23.12.93, Законом N 312-XIV вiд 11.12.98; додатково див. Постанову КМ N 352 вiд 04.06.94) |
| (змiнено згiдно iз Законом України вiд 11.12.98 р. N 312-XIV) |
Цей Закон спрямований на реалiзацiю Декларацiї про державний суверенiтет України.
Закон визначає види i органiзацiйнi форми пiдприємств, правила їх створення, реєстрацiї, реорганiзацiї i лiквiдацiї, органiзацiйний механiзм здiйснення ними пiдприємницької дiяльностi в умовах переходу до ринкової економiки.
Закон створює рiвнi правовi умови для дiяльностi пiдприємств незалежно вiд форм власностi на майно та органiзацiйної форми пiдприємства.
Закон спрямований на забезпечення самостiйностi пiдприємств, визначає їх права i вiдповiдальнiсть у здiйсненнi господарської дiяльностi, регулює вiдносини пiдприємств з iншими пiдприємствами i органiзацiями, Радами народних депутатiв, органами державного управлiння.
Роздiл I
ЗАГАЛЬНI ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 1. Пiдприємство та його основнi цiлi
1. Пiдприємство - основна органiзацiйна ланка народного господарства України. Пiдприємство - самостiйний господарюючий статутний суб'єкт, який має права юридичної особи та здiйснює виробничу, науково-дослiдницьку i комерцiйну дiяльнiсть з метою одержання вiдповiдного прибутку (доходу).
Пiдприємство має самостiйний баланс, поточнi та вкладнi (депозитнi) рахунки в установах банкiв, печатку зi своїм найменуванням, а також знак для товарiв i послуг.
| (частина друга пункту 1 статтi 1 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами України вiд 28.02.95 р. N 75/95-ВР, вiд 16.12.97 р. N 725/97-ВР, вiд 10.01.2002 р. N 2921-III) |
Пiдприємство не має у своєму складi iнших юридичних осiб.
2. Пiдприємство здiйснює будь-якi види господарської дiяльностi, якщо вони не забороненi законодавством України i вiдповiдають цiлям, передбаченим статутом пiдприємства.
3. У разi збиткової дiяльностi пiдприємств держава, якщо вона визнає продукцiю цих пiдприємств суспiльно необхiдною, може надавати таким пiдприємствам дотацiю, iншi пiльги.
Стаття 2. Види пiдприємств
1. В Українi можуть дiяти пiдприємства таких видiв:
приватне пiдприємство, засноване на власностi фiзичної особи;
колективне пiдприємство, засноване на власностi трудового колективу пiдприємства;
господарське товариство;
пiдприємство, яке засноване на власностi об'єднання громадян;
комунальне пiдприємство, засноване на власностi вiдповiдної територiальної громади;
державне пiдприємство, засноване на державнiй власностi, в тому числi казенне пiдприємство. Особливостi створення, лiквiдацiї, реорганiзацiї, управлiння та дiяльностi казенного пiдприємства встановлюються роздiлом VIII цього Закону.
| (пункт 1 статтi 2 в редакцiї Закону України вiд 04.02.98 р. N 72/98-ВР) |
2. Вiдповiдно до обсягiв господарського обороту пiдприємства i чисельностi його працiвникiв (незалежно вiд форм власностi) воно може бути вiднесено до категорiї малих пiдприємств.
До малих пiдприємств належать новостворюванi та дiючi пiдприємства:
у промисловостi та будiвництвi - з чисельнiстю працюючих до 200 чоловiк;
в iнших галузях виробничої сфери - з чисельнiстю працюючих до 50 чоловiк;
у науцi i науковому обслуговуваннi - з чисельнiстю працюючих до 100 чоловiк;
у галузях невиробничої сфери - з чисельнiстю працюючих до 25 чоловiк;
у роздрiбнiй торгiвлi - з чисельнiстю працюючих до 15 чоловiк.
Особливостi створення i дiяльностi малих пiдприємств встановлюються законодавством України.
У республiцi можуть дiяти iншi види та категорiї пiдприємств, у тому числi оренднi, створення яких не суперечить законодавчим актам України.
Стаття 3. Об'єднання пiдприємств
1. Пiдприємства мають право на добровiльних засадах об'єднувати свою виробничу, наукову, комерцiйну та iншi види дiяльностi, якщо iнше не передбачено законодавством України.
| (абзац перший пункту 1 статтi 3 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 17.05.2001 р. N 2409-III) |
Пiдприємства можуть об'єднуватись в:
асоцiацiї - договiрнi об'єднання, створенi з метою постiйної координацiї господарської дiяльностi. Асоцiацiя не має права втручатися у виробничу i комерцiйну дiяльнiсть будь-кого з її учасникiв;
корпорацiї - договiрнi об'єднання, створенi на основi поєднання виробничих, наукових та комерцiйних iнтересiв, з делегуванням окремих повноважень централiзованого регулювання дiяльностi кожного з учасникiв;
консорцiуми - тимчасовi статутнi об'єднання промислового i банкiвського капiталу для досягнення спiльної мети;
концерни - статутнi об'єднання пiдприємств промисловостi, наукових органiзацiй, транспорту, банкiв, торгiвлi тощо на основi повної фiнансової залежностi вiд одного або групи пiдприємцiв;
iншi об'єднання за галузевим, територiальним та iншими принципами.
Об'єднання дiють на основi договору або статуту, який затверджується їх засновниками або власниками. Пiдприємства, якi входять до складу зазначених органiзацiйних структур, зберiгають права юридичної особи, i на них поширюється дiя цього Закону.
| (дiю пункту 1 статтi 3 зупинено щодо права зазначених у частинi першiй статтi 1 Декрету Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 21.01.93 р. N 9-93 пiдприємств зв'язку об'єднувати на добровiльних засадах свою дiяльнiсть, виходити iз складу об'єднань та приймати рiшення про їхню лiквiдацiю згiдно з Декретом Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 21.01.93 р. N 9-93) | |
| (дiю пункту 1 статтi 3 зупинено щодо права зазначених у частинi першiй статтi 1 Декрету Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 21.01.93 р. N 10-93 пiдприємств вугiльної промисловостi об'єднувати на добровiльних засадах свою дiяльнiсть, виходити iз складу об'єднань i приймати рiшення про їхню лiквiдацiю згiдно з Декретом Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 21.01.93 р. N 10-93) | |
| (дiю пункту 1 статтi 3 зупинено щодо права зазначених у частинi першiй статтi 1 Декрету Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 17.03.93 р. N 20-93 державних пiдприємств об'єднувати на добровiльних засадах свою дiяльнiсть, виходити iз складу об'єднань та приймати рiшення про їхню лiквiдацiю згiдно з Декретом Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 17.03.93 р. N 20-93) | |
| (дiю пункту 1 статтi 3 зупинено щодо права зазначених у частинi першiй статтi 1 Декрету Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 29.04.93 р. N 41-93 державних електроенергетичних пiдприємств об'єднувати на добровiльних засадах свою дiяльнiсть, виходити iз складу об'єднань та приймати рiшення про їх лiквiдацiю згiдно з Декретом Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 29.04.93 р. N 41-93) | |
| (дiю пункту 1 статтi 3 зупинено щодо права зазначених у частинi першiй статтi 1 Декрету Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 29.04.93 р. N 42-93 державних пiдприємств об'єднувати на добровiльних засадах свою дiяльнiсть, виходити iз складу об'єднань та приймати рiшення про їхню лiквiдацiю згiдно з Декретом Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 29.04.93 р. N 42-93) | |
| (дiю пункту 1 статтi 3 зупинено щодо права зазначених у пунктi 1 Постанови Верховної Ради України вiд 29.07.94 р. N 158/94-ВР пiдприємств Нацiонального аграрного Унiверситету об'єднувати на добровiльних засадах свою дiяльнiсть, виходити iз складу Унiверситету та приймати рiшення про їх лiквiдацiю згiдно з Постановою Верховної Ради України вiд 29.07.94 р. N 158/94-ВР) |
Рiшення про створення об'єднання (установчий договiр) i статут цього об'єднання погоджуються з Антимонопольним комiтетом України в порядку, визначеному чинним законодавством.
| (пункт 1 статтi 3 доповнено абзацом згiдно iз Законом України вiд 02.03.95 р. N 82/95-ВР) |
2. В об'єднання пiдприємств, зареєстроване в Українi, можуть входити пiдприємства iнших союзних республiк та держав. Пiдприємства України можуть входити в об'єднання, зареєстрованi в iнших союзних республiках та державах. Порядок вступу в об'єднання у зазначених випадках здiйснюється вiдповiдно до законодавства України про зовнiшньоекономiчну дiяльнiсть.
3. Об'єднання є юридичною особою, може мати самостiйний i зведений баланси, поточнi та вкладнi (депозитнi) рахунки в установах банкiв, печатку iз своїм найменуванням.
| (абзац перший пункту 3 статтi 3 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 10.01.2002 р. N 2921-III) |
Реєстрацiя об'єднання провадиться в порядку, встановленому цим Законом для пiдприємства.
4. Об'єднання не вiдповiдає за зобов'язаннями пiдприємств, якi входять до його складу, а пiдприємства не вiдповiдають за зобов'язаннями об'єднання, якщо iнше не передбачено установчим договором (статутом).
5. Пiдприємства, якi входять до об'єднання, можуть вийти з його складу iз збереженням взаємних зобов'язань та укладених договорiв з iншими пiдприємствами та органiзацiями.
Вихiд структурних пiдроздiлiв i самостiйних пiдприємств iз об'єднань може здiйснюватись за згодою власника майна чи уповноваженого ним органу та з участю трудового колективу з наданням їм права пiдприємства.
Вiдмову власника може бути оскаржено трудовим колективом до суду.
| (дiю пункту 5 статтi 3 зупинено щодо права зазначених у частинi першiй статтi 1 Декрету Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 21.01.93 р. N 9-93 пiдприємств зв'язку об'єднувати на добровiльних засадах свою дiяльнiсть, виходити iз складу об'єднань та приймати рiшення про їхню лiквiдацiю згiдно з Декретом Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 21.01.93 р. N 9-93) | |
| (дiю пункту 5 статтi 3 зупинено щодо права зазначених у частинi першiй статтi 1 Декрету Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 21.01.93 р. N 10-93 пiдприємств вугiльної промисловостi об'єднувати на добровiльних засадах свою дiяльнiсть, виходити iз складу об'єднань i приймати рiшення про їхню лiквiдацiю згiдно з Декретом Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 21.01.93 р. N 10-93) | |
| (дiю пункту 5 статтi 3 зупинено щодо права зазначених у частинi першiй статтi 1 Декрету Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 17.03.93 р. N 20-93 державних пiдприємств об'єднувати на добровiльних засадах свою дiяльнiсть, виходити iз складу об'єднань та приймати рiшення про їхню лiквiдацiю згiдно з Декретом Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 17.03.93 р. N 20-93) | |
| (дiю пункту 5 статтi 3 зупинено щодо права зазначених у частинi першiй статтi 1 Декрету Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 29.04.93 р. N 41-93 державних електроенергетичних пiдприємств об'єднувати на добровiльних засадах свою дiяльнiсть, виходити iз складу об'єднань та приймати рiшення про їх лiквiдацiю згiдно з Декретом Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 29.04.93 р. N 41-93) | |
| (дiю пункту 5 статтi 3 зупинено щодо права зазначених у частинi першiй статтi 1 Декрету Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 29.04.93 р. N 42-93 державних пiдприємств об'єднувати на добровiльних засадах свою дiяльнiсть, виходити iз складу об'єднань та приймати рiшення про їхню лiквiдацiю згiдно з Декретом Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 29.04.93 р. N 42-93) | |
| (дiю пункту 5 статтi 3 зупинено щодо права зазначених у пунктi 1 Постанови Верховної Ради України вiд 29.07.94 р. N 158/94-ВР пiдприємств Нацiонального аграрного Унiверситету об'єднувати на добровiльних засадах свою дiяльнiсть, виходити iз складу Унiверситету та приймати рiшення про їх лiквiдацiю згiдно з Постановою Верховної Ради України вiд 29.07.94 р. N 158/94-ВР) |
6. Об'єднання лiквiдується за рiшенням пiдприємств, якi входять в нього. Лiквiдацiя об'єднання здiйснюється у порядку, встановленому цим Законом для пiдприємства. Майно, яке залишилося пiсля лiквiдацiї об'єднання, розподiляється мiж учасниками згiдно з статутом об'єднання.
| (дiю пункту 6 статтi 3 зупинено щодо права зазначених у частинi першiй статтi 1 Декрету Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 21.01.93 р. N 9-93 пiдприємств зв'язку об'єднувати на добровiльних засадах свою дiяльнiсть, виходити iз складу об'єднань та приймати рiшення про їхню лiквiдацiю згiдно з Декретом Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 21.01.93 р. N 9-93) | |
| (дiю пункту 6 статтi 3 зупинено щодо права зазначених у частинi першiй статтi 1 Декрету Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 21.01.93 р. N 10-93 пiдприємств вугiльної промисловостi об'єднувати на добровiльних засадах свою дiяльнiсть, виходити iз складу об'єднань i приймати рiшення про їхню лiквiдацiю згiдно з Декретом Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 21.01.93 р. N 10-93) | |
| (дiю пункту 6 статтi 3 зупинено щодо права зазначених у частинi першiй статтi 1 Декрету Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 17.03.93 р. N 20-93 державних пiдприємств об'єднувати на добровiльних засадах свою дiяльнiсть, виходити iз складу об'єднань та приймати рiшення про їхню лiквiдацiю згiдно з Декретом Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 17.03.93 р. N 20-93) | |
| (дiю пункту 6 статтi 3 зупинено щодо права зазначених у частинi першiй статтi 1 Декрету Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 29.04.93 р. N 41-93 державних електроенергетичних пiдприємств об'єднувати на добровiльних засадах свою дiяльнiсть, виходити iз складу об'єднань та приймати рiшення про їх лiквiдацiю згiдно з Декретом Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 29.04.93 р. N 41-93) | |
| (дiю пункту 6 статтi 3 зупинено щодо права зазначених у частинi першiй статтi 1 Декрету Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 29.04.93 р. N 42-93 державних пiдприємств об'єднувати на добровiльних засадах свою дiяльнiсть, виходити iз складу об'єднань та приймати рiшення про їхню лiквiдацiю згiдно з Декретом Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 29.04.93 р. N 42-93) | |
| (дiю пункту 6 статтi 3 зупинено щодо права зазначених у пунктi 1 Постанови Верховної Ради України вiд 29.07.94 р. N 158/94-ВР пiдприємств Нацiонального аграрного Унiверситету об'єднувати на добровiльних засадах свою дiяльнiсть, виходити iз складу Унiверситету та приймати рiшення про їх лiквiдацiю згiдно з Постановою Верховної Ради України вiд 29.07.94 р. N 158/94-ВР) |
7. Порядок створення, реорганiзацiї та лiквiдацiї промислово-фiнансових груп, а також їх реєстрацiї регулюється спецiальним законодавством.
| (статтю 3 доповнено пунктом 7 згiдно iз Законом України вiд 12.11.96 р. N 483/96-ВР) |
Стаття 4. Законодавство про пiдприємство
1. Вiдносини, що пов'язанi з пiдприємствами в Українi, регулюються цим Законом, а також спецiальним законодавством, до якого вiдноситься податкове, митне, валютне, фiнансове, iнвестицiйне та iнше законодавство, що регулює окремi особливостi, сторони та види дiяльностi пiдприємств в Українi.
| (абзац перший частини першої статтi 4 в редакцiї Закону України вiд 01.07.99 р. N 797/99) |
Якщо мiжнародним договором або мiжнародною угодою, в яких бере участь Україна, встановлено iншi правила, нiж тi, що мiстить законодавство про пiдприємство, то застосовуються правила мiжнародного договору або мiжнародної угоди.
2. Особливостi застосування цього Закону для окремих видiв пiдприємств, дiяльнiсть яких пов'язана з надзвичайними суспiльними iнтересами, та перелiк таких видiв пiдприємств визначаються Кабiнетом Мiнiстрiв України i затверджуються Верховною Радою України.
Роздiл II
СТВОРЕННЯ ПIДПРИЄМСТВА I ПОРЯДОК ЙОГО РЕЄСТРАЦIЇ
Стаття 5. Загальнi умови створення пiдприємства
1. Пiдприємство створюється згiдно з рiшенням власника (власникiв) майна чи уповноваженого ним (ними) органу, пiдприємства-засновника, органiзацiї або за рiшенням трудового колективу у випадках i порядку, передбачених цим Законом та iншими законами України. Рiшення про створення пiдприємства у випадках, передбачених чинним законодавством, приймається за погодженням з Антимонопольним комiтетом України.
| (абзац перший пункту 1 статтi 5 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 02.03.95 р. N 82/95-ВР) | |
| (дiю абзацу першого пункту 1 статтi 5 зупинено у частинi права державних пiдприємств виступати засновникамипiдприємств згiдно з Декретом Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 31.12.92 р. N 24-92) | |
| (абзац перший пункту 1 статтi 5 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 02.03.95 р. N 82/95-ВР) |
Пiдприємство може бути створено внаслiдок примусового подiлу iншого пiдприємства вiдповiдно до антимонопольного законодавства України.
2. Пiдприємство може бути створено в результатi видiлення iз складу дiючого пiдприємства, органiзацiї одного або кiлькох структурних пiдроздiлiв, а також на базi структурної одиницi дiючих об'єднань за рiшенням їх трудових колективiв, якщо на це є згода власника чи уповноваженого ним органу.
Створення пiдприємств шляхом видiлення здiйснюється iз збереженням за новими пiдприємствами взаємозобов'язань та укладених договорiв з iншими пiдприємствами.
3. У випадках, коли для створення i дiяльностi пiдприємства потрiбнi природнi ресурси, дозвiл на їх використання видається вiдповiдною Радою народних депутатiв, а в передбачених законодавчими актами випадках - Верховною Радою України за поданням первинного природокористувача при наявностi позитивного висновку державної екологiчної експертизи або вiдповiдної Ради народних депутатiв. Вiдмову у наданнi природних ресурсiв може бути оскаржено в порядку, передбаченому законодавством України.
Пiдприємству може бути передана у колективну власнiсть або надана у користування, в тому числi на умовах оренди, земельна дiлянка в порядку, встановленому Земельним кодексом України.
| (пункт 3 статтi 5 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 05.05.93 р. N 3180-XII) |
4. Пiдприємство набуває прав юридичної особи вiд дня його державної реєстрацiї.
Стаття 6. Державна реєстрацiя пiдприємства
Пiдприємство вважається створеним i набуває прав юридичної особи з дня його державної реєстрацiї.
Державна реєстрацiя пiдприємств здiйснюється вiдповiдно до Закону України "Про пiдприємництво".
| (стаття 6 iз змiнами, внесеними згiдно з: Декретом Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 15.12.92 р. N 10-92, Законами України: вiд 04.05.93 р. N 3170-XII, вiд 16.12.93 р. N 3716-XII) |
Стаття 7. Створення вiдособлених пiдроздiлiв пiдприємства
1. Пiдприємство має право створювати фiлiали, представництва, вiддiлення та iншi вiдособленi пiдроздiли з правом вiдкриття поточних i розрахункових рахункiв i затверджує положення про них.
2. Погодження питання про розмiщення таких вiдособлених пiдроздiлiв пiдприємства з вiдповiдними мiсцевими Радами народних депутатiв провадиться в порядку, встановленому для створення пiдприємства.
Абзац другий пункту 2 статтi 7 втратив чиннiсть.
| (пункт 2 статтi 7 доповнено абзацом другим згiдно iз Законом України вiд 04.05.93 р. N 3170-XII) | |
| (абзац другий пункту 2 статтi 7 втратив чиннiсть згiдно iз Законом України вiд 16.12.93 р. N 3716-XII) |
3. Дiяльнiсть розташованих на територiї України вiдособлених пiдроздiлiв пiдприємств, якi знаходяться за межами республiки, регулюється цим Законом та iншими законами України.
Стаття 8. Лiцензування видiв дiяльностi
Окремими видами дiяльностi пiдприємство може займатися тiльки на пiдставi спецiального дозволу (лiцензiї).
Перелiк видiв дiяльностi, що пiдлягають лiцензуванню, а також порядок одержання дозволу (лiцензiї) для здiйснення такої дiяльностi встановлюються Законом України "Про пiдприємництво".
Стаття 9. Статут пiдприємства
1. Пiдприємство дiє на пiдставi статуту. Статут затверджується власником (власниками) майна, а для державних пiдприємств - власником майна за участю трудового колективу.
2. У статутi пiдприємства визначаються власник та найменування пiдприємства, його мiсцезнаходження, предмет i цiлi дiяльностi, його органи управлiння, порядок їх формування, компетенцiя та повноваження трудового колективу i його виборних органiв, порядок утворення майна пiдприємства, умови реорганiзацiї та припинення дiяльностi пiдприємства.
У найменуваннi пiдприємства визначаються його назва (завод, фабрика, майстерня та iншi) i вид (iндивiдуальне, сiмейне, приватне, колективне, державне) та iнше.
До статуту можуть включатися положення, пов'язанi з особливостями дiяльностi пiдприємства: про трудовi вiдносини, що виникають на пiдставi членства; про повноваження, порядок створення та структуру ради пiдприємства; про знаки для товарiв i послуг та iнше.
| (абзац третiй пункту 2 статтi 9 в редакцiї Закону України вiд 28.02.95 р. N 75/95-ВР) |
У статутi пiдприємства визначається орган, який має право представляти iнтереси трудового колективу (рада трудового колективу, рада пiдприємства, профспiлковий комiтет та iнше).
Роздiл III
МАЙНО ПIДПРИЄМСТВА
Стаття 10. Утворення i використання майна
1. Майно пiдприємства становлять основнi фонди та оборотнi кошти, а також iншi цiнностi, вартiсть яких вiдображається в самостiйному балансi пiдприємства.
2. Майно пiдприємства вiдповiдно до законiв України, статуту пiдприємства та укладених угод належить йому на правi власностi, повного господарського вiдання або оперативного управлiння.
| (пункт 2 статтi 10 в редакцiї Закону України вiд 04.02.98 р. N 72/98-ВР) |
3. Майно, що є державною власнiстю i закрiплене за державним пiдприємством (крiм казенного), належить йому на правi повного господарського вiдання.
| (абзац перший пункту 3 статтi 10 з доповненнями, внесеними згiдно iз Законом України вiд 04.02.98 р. N 72/98-ВР) |
Здiйснюючи право повного господарського вiдання, державне пiдприємство володiє, користується та розпоряджається зазначеним майном на свiй розсуд, вчиняючи щодо нього будь-якi дiї, якi не суперечать чинному законодавству та статуту пiдприємства.
| (абзац другий пункту 3 статтi 10 з доповненнями, внесеними згiдно iз Законом України вiд 07.07.92 р. N 2554-XII) |
Майно, що є у державнiй власностi i закрiплене за казенним пiдприємством, належить йому на правi оперативного управлiння.
Здiйснюючи право оперативного управлiння, казенне пiдприємство володiє та користується зазначеним майном.
Казенне пiдприємство має право розпоряджатися закрiпленим за ним на правi оперативного управлiння майном, що є у державнiй власностi i належить до основних фондiв пiдприємства, лише з дозволу органу, уповноваженого управляти вiдповiдним державним майном. Особливостi розпорядження iншим майном казенного пiдприємства визначаються у його статутi.
| (пункт 3 статтi 10 доповнено новими абзацами згiдно iз Законом України вiд 04.02.98 р. N 72/98-ВР, у зв'язку з цим абзац третiй вважати абзацом шостим) |
Вiдчуження вiд держави засобiв виробництва, що є державною власнiстю i закрiпленi за державним пiдприємством, здiйснюється виключно на конкурентних засадах (через бiржi, за конкурсом, на аукцiонах) у порядку, що визначається Фондом державного майна України. Одержанi в результатi вiдчуження зазначеного майна кошти направляються виключно на iнвестицiї.
| (пункт 3 статтi 10 доповнено абзацом згiдно iз Законом України вiд 07.07.92 р. N 2544-XII) |
4. Джерелами формування майна пiдприємства є:
грошовi та матерiальнi внески засновникiв;
доходи, одержанi вiд реалiзацiї продукцiї, а також вiд iнших видiв господарської дiяльностi;
доходи вiд цiнних паперiв;
кредити банкiв та iнших кредиторiв;
капiтальнi вкладення i дотацiї з бюджетiв;
надходження вiд роздержавлення i приватизацiї власностi;
придбання майна iншого пiдприємства, органiзацiї;
безоплатнi або благодiйнi внески, пожертвування органiзацiй, пiдприємств i громадян;
iншi джерела, не забороненi законодавчими актами України.
5. Пiдприємство, якщо iнше не передбачено чинним законодавством та його статутом, має право продавати i передавати iншим пiдприємствам, органiзацiям та установам, обмiнювати, здавати в оренду, надавати безоплатно в тимчасове користування або в позику належнi йому будинки, споруди, устаткування, транспортнi засоби, iнвентар, сировину та iншi матерiальнi цiнностi, а також списувати їх з балансу.
| (частина 5 статтi 10 з доповненнями, внесеними згiдно iз Законом України вiд 07.07.92 р. N 2554-XII) |
6. Пiдприємству надається право, якщо iнше не передбачено чинним законодавством та його статутом, продавати, передавати безоплатно, обмiнювати, здавати в оренду громадянам засоби виробництва та iншi матерiальнi цiнностi, за винятком тих, якi вiдповiдно до законодавчих актiв України не можуть бути в їх власностi. Безоплатна передача i надання пiдприємствами матерiальних цiнностей громадянам здiйснюються з дозволу власника або уповноваженого ним органу, крiм випадкiв, передбачених законодавством України.
| (частина 6 статтi 10 з доповненнями, внесеними згiдно iз Законом України вiд 07.07.92 р. N 2554-XII) | |
| (дiю частини 6 статтi 10 зупинено в частинi здiйснення пiдприємствами, що є узагальнодержавнiй власностi, безоплатної передачi майна громадянам згiдно з Декретом Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 15.12.92 р. N 8-92) |
Стаття 11. Володiння i користування природними ресурсами
1. Володiння i користування природними ресурсами пiдприємство здiйснює у встановленому порядку за плату, а у випадках, передбачених законодавчими актами України, - на пiльгових умовах.
| (пункт 1 статтi 11 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 05.05.93 р. N 3180-XII) |
Власники землi та землекористувачi щорiчно сплачують плату за землю у виглядi земельного податку або орендної плати.
| (пункт 1 статтi 11 доповнено абзацом другим згiдно iз Законом України вiд 05.05.93 р. N 3180-XII) |
2. Пiдприємство зобов'язане своєчасно здiйснювати природоохороннi заходи, спрямованi на зниження i компенсацiю негативного впливу його виробництва на природне середовище, здоров'я та власнiсть людей. Фiнансування таких заходiв вiдбувається за рахунок власних коштiв або iнших джерел. У випадках банкрутства пiдприємства фiнансування провадиться за рахунок коштiв вiд продажу його майна, а якщо цих коштiв не вистачає - за рахунок бюджету вiдповiдної мiсцевої Ради народних депутатiв або держави.
Пiдприємство вiдповiдно до законодавства України несе вiдповiдальнiсть за додержання вимог i норм щодо охорони, рацiонального використання та вiдновлення до рiвня встановлених нормативiв земель, вод, надр, лiсiв, iнших природних ресурсiв, а також за додержання встановлених нормативiв викидiв i скидання забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище i розмiщення в ньому вiдходiв.
При порушеннi цих норм i вимог його дiяльнiсть може бути зупинено частково, тимчасово або припинено повнiстю вiдповiдно до законодавства України.
Стаття 12. Участь пiдприємства у випуску та торгiвлi цiнними паперами
1. Пiдприємство має право на випуск власних цiнних паперiв та реалiзацiю їх юридичним особам i громадянам України, союзних республiк та iнших держав.
2. Пiдприємство може бути спiвзасновником фондових бiрж України та учасником фондових бiрж України i союзних республiк.
3. Пiдприємство має право на придбання цiнних паперiв юридичних осiб України, союзних республiк та iнших держав.
4. Пiдприємство випускає, реалiзує та купує цiннi папери вiдповiдно до законодавства України.
Стаття 13. Гарантiї майнових прав пiдприємства
Держава гарантує захист майнових прав пiдприємства. Вилучення державою у пiдприємства його основних фондiв, оборотних коштiв та iншого використовуваного ним майна здiйснюється тiльки у випадках, передбачених законами України.
Збитки, завданi пiдприємству в результатi порушення його майнових прав громадянами, юридичними особами i державними органами, вiдшкодовуються пiдприємству за рiшенням суду або арбiтражного суду.
Роздiл IV
УПРАВЛIННЯ ПIДПРИЄМСТВОМ I САМОВРЯДУВАННЯ
ТРУДОВОГО КОЛЕКТИВУ
Стаття 14. Загальнi принципи управлiння пiдприємством
1. Управлiння пiдприємством здiйснюється вiдповiдно до статуту на основi поєднання прав власника щодо господарського використання свого майна i принципiв самоврядування трудового колективу.
Пiдприємство самостiйно визначає структуру управлiння, встановлює штати.
Власник здiйснює свої права по управлiнню пiдприємством безпосередньо або через уповноваженi ним органи. Власник або уповноваженi ним органи можуть делегувати цi права радi пiдприємства (правлiнню) чи iншому органовi, який передбачений статутом пiдприємства i представляє iнтереси власника та трудового колективу.
2. Найняття (призначення, обрання) керiвника пiдприємства є правом власника (власникiв) майна пiдприємства i реалiзується безпосередньо або через уповноваженi ним органи.
3. Рiшення з соцiально-економiчних питань, що стосуються дiяльностi пiдприємства, виробляються i приймаються його органами управлiння з участю трудового колективу та уповноважених ним органiв.
4. Вищим керiвним органом колективного пiдприємства є загальнi збори (конференцiя) власникiв майна. Виконавчi функцiї по управлiнню колективним пiдприємством здiйснює правлiння.
Правлiння пiдприємства, якщо iнше не передбачено статутом, обирається власниками майна на загальних зборах таємним голосуванням на альтернативнiй основi. Повноваження правлiння визначаються статутом. Правлiння обирає iз свого складу голову i його заступникiв або їх роль виконують почергово всi члени правлiння.
Стаття 15. Трудовий колектив та його самоврядування
1. Трудовий колектив пiдприємства становлять усi громадяни, якi своєю працею беруть участь в його дiяльностi на основi трудового договору (контракту, угоди), а також iнших форм, що регулюють трудовi вiдносини працiвника з пiдприємством.
2. Трудовий колектив пiдприємства з правом найняття робочої сили:
розглядає i затверджує проект колективного договору;
розглядає i вирiшує згiдно з статутом пiдприємства питання самоврядування трудового колективу;
визначає i затверджує перелiк i порядок надання працiвникам пiдприємства соцiальних пiльг;
бере участь у матерiальному i моральному стимулюваннi продуктивної працi, заохочує винахiдницьку i рацiоналiзаторську дiяльнiсть, порушує клопотання про представлення працiвникiв до державних нагород.
3. Трудовий колектив державного та iншого пiдприємства, в якому частка держави або мiсцевої Ради народних депутатiв у вартостi майна становить бiльш як 50 процентiв:
розглядає разом з засновником змiни i доповнення статуту пiдприємства;
| (дiю абзацу другого пункту 3 статтi 15 зупинено згiдно з Декретом Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 15.12.92 р. N 8-92) |
разом з засновником пiдприємства визначає умови найняття керiвника;
| (дiю абзацу третього пункту 3 статтi 15 зупинено згiдно з Декретом Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 15.12.92 р. N 8-92) |
бере участь у вирiшеннi питання про видiлення iз складу пiдприємства одного чи кiлькох структурних пiдроздiлiв для створення нового пiдприємства;
| (дiю абзацу четвертого пункту 3 статтi 15 зупинено згiдно з Декретом Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 15.12.92 р. N 8-92) |
разом з власником вирiшує питання про вступ i вихiд пiдприємства з об'єднання пiдприємств;
погоджує пропозицiї щодо передачi з державної у комунальну власнiсть майна, закрiпленого за пiдприємством, об'єктiв соцiальної iнфраструктури, споруджених за рахунок коштiв пiдприємства;
| (пункт 3 статтi 15 доповнено новим абзацом згiдно iз Законом України вiд 06.10.98 р. N 163-XIV, у зв'язку з цим абзаци шостий, сьомий i восьмий вважати вiдповiдно абзацами сьомим, восьмим i дев'ятим) |
приймає рiшення про оренду пiдприємства, створення на основi трудового колективу органу для переходу на оренду i викупу пiдприємства.
При частковому викупi майна пiдприємства трудовий колектив набуває права спiввласника, а пiдприємство - статусу спiльного.
Пiсля повного викупу пiдприємства трудовий колектив набуває прав колективного власника.
4. Повноваження трудового колективу всiх видiв пiдприємств, де використовується наймана праця, реалiзуються, якщо iнше не передбачається статутом, загальними зборами (конференцiєю) та їх виборним органом, члени якого обираються таємним голосуванням на зборах (конференцiї) трудового колективу строком на 2-3 роки не менш як 2/3 голосiв. Членiв виборного органу не може бути звiльнено з роботи або переведено на iншi посади з iнiцiативи адмiнiстрацiї пiдприємства без згоди вiдповiдного виборного органу цього колективу.
Стаття 16. Керiвництво пiдприємства
1. Керiвник пiдприємства наймається (призначається) власником або обирається власниками майна.
При найняттi (призначеннi, обраннi) власником або уповноваженим ним органом керiвника пiдприємства на посаду з ним укладається контракт (договiр, угода), в якому визначаються права, строки найняття, обов'язки i вiдповiдальнiсть керiвника пiдприємства перед власником та трудовим колективом, умови його матерiального забезпечення i звiльнення з посади з урахуванням гарантiй, передбачених контрактом (договором, угодою) та законодавством України.
2. Керiвник пiдприємства самостiйно вирiшує питання дiяльностi пiдприємства, за винятком вiднесених статутом до компетенцiї iнших органiв управлiння даного пiдприємства i якщо iнше не передбачено законодавством України. Власник майна не має права втручатися в оперативну дiяльнiсть керiвника пiдприємства.
| (пункт 2 статтi 16 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 17.05.2001 р. N 2409-III) |
3. Керiвника пiдприємства може бути звiльнено з посади до закiнчення строку контракту на пiдставах, передбачених у контрактi або в законодавствi України.
4. Заступники керiвника пiдприємства, керiвники та спецiалiсти пiдроздiлiв апарату управлiння i структурних пiдроздiлiв (виробництв, цехiв, вiддiлiв, вiддiлень, дiльниць, ферм та iнших аналогiчних пiдроздiлiв пiдприємств), а також майстри i старшi майстри призначаються на посаду i звiльняються з посади керiвником пiдприємства.
Стаття 17. Колективний договiр
1. Колективний договiр повинен укладатися на всiх пiдприємствах, якi використовують найману працю, мiж власником або уповноваженим ним органом i трудовим колективом або уповноваженим ним органом i не може суперечити чинному законодавству України.
2. Колективним договором регулюються виробничi, трудовi i економiчнi вiдносини трудового колективу з адмiнiстрацiєю пiдприємства, питання охорони працi, соцiального розвитку, участi працiвникiв у використаннi прибутку пiдприємства, якщо останнє передбачене статутом пiдприємства.
Розбiжностi, що виникають при укладаннi або виконаннi колективного договору, вирiшуються у порядку, встановленому законодавчими актами України.
3. Сторони, якi уклали колективний договiр, не менше двох разiв на рiк взаємозвiтують про його виконання на зборах (конференцiї) трудового колективу.
Роздiл V
ГОСПОДАРСЬКА, ЕКОНОМIЧНА I СОЦIАЛЬНА ДIЯЛЬНIСТЬ
ПIДПРИЄМСТВА
Стаття 18. Прибуток (доход) пiдприємства
1. На всiх пiдприємствах основним узагальнюючим показником фiнансових результатiв господарської дiяльностi є прибуток (доход).
Порядок використання прибутку (доходу) визначає власник (власники) пiдприємства або уповноважений ним орган згiдно з статутом пiдприємства та чинним законодавством.
| (абзац другий пункту 1 статтi 18 з доповненнями, внесеними згiдно з Декретом Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 10.05.93 р. N 48-93) | |
| (дiю абзацу 2 пункту 1 статтi 18 припинено строком на один рiк в частинi використання прибутку на оплату виробничих, науково-дослiдних, проектно-конструкторських, консультацiйних та iнформацiйних послуг, не передбачених державним замовленням, а також на оплату посередницької дiяльностi пiдприємницьких органiзацiй, що не займаються безпосередньо торговельними операцiями згiдно з Постановою ВР України вiд 04.07.91 р. N 1292-XII) |
2. Державний вплив на вибiр напрямiв та обсягiв використання прибутку (доходу) здiйснюється через установленi нормативи, податки, податковi пiльги, а також економiчнi санкцiї вiдповiдно до законодавства України.
| (пункт 2 статтi 18 з доповненнями, внесеними згiдно з Декретом Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 10.05.93 р. N 48-93) |
3. У випадках, передбачених статутом пiдприємства, частина чистого прибутку може передаватися у власнiсть членiв або трудового колективу пiдприємства. Порядок розподiлу i використання цiєї частини прибутку здiйснюється радою або зборами (конференцiєю) трудового колективу.
Стаття 19. Трудовi доходи працiвника пiдприємства
1. Власник або уповноважений ним орган встановлює фонд оплати працi на умовах, визначених колективним договором (угодою).
Регулювання фондiв оплати працi працiвникiв пiдприємств-монополiстiв, визначення перелiку таких пiдприємств здiйснюються Кабiнетом Мiнiстрiв України.
| (пункт 1 статтi 19 в редакцiї Закону України вiд 23.01.97 р. N 20/97-ВР) | |
| (дiю пункту 1 статтi 19 припинено строком на один рiк щодо науково-дослiдних установ, проектних, проектно-конструкторських i технологiчних органiзацiй згiдно з Постановою Верховної Ради України вiд 04.07.91 р. N 1292-XII) | |
| (чиннiсть пункту 1 статтi 19 зупинено з 01.01.93 р. стосовно державних пiдприємств згiдно з Декретом Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 31.12.92 р. N 23-92) | |
| (чиннiсть пункту 1 статтi 19 зупинено з 01.01.93 р. стосовно державних i заснованих на державнiй власностi орендних пiдприємств згiдно з Декретом Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 26.04.93 р. N 39-93) | |
| (чиннiсть пункту 1 статтi 19 вiдновлено згiдно iз Законом України вiд 22.12.94 р. N 318/94-ВР) |
2. Трудовi доходи найманого працiвника пiдприємства визначаються трудовим договором вiдповiдно до законодавства України, а для iнших працiвникiв - угодою мiж ними. Трудовi доходи працiвника пiдприємства регулюються податками.
3. Мiнiмальний розмiр заробiтної плати працiвникiв, якi працюють за трудовим договором, визначається вiдповiдно до статей 9 i 10 Закону України "Про оплату працi".
| (пункт 3 статтi 19 в редакцiї Закону України вiд 10.09.96 р. N 357/96-ВР) | |
| (чиннiсть пункту 3 статтi 19 зупинено з 01.01.93 р. стосовно державних пiдприємств згiдно з Декретом Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 31.12.92 р. N 23-92) |
4. Пiдприємство самостiйно встановлює форми, системи i розмiри оплати працi, а також iншi види доходiв працiвникiв згiдно з законодавством.
| (абзац перший пункту 4 статтi 19 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 23.01.97 р. N 20/97-ВР) |
Абзац другий пункту 4 статтi 19 виключено
| (абзац другий пункту 4 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами України: вiд 04.01.92 р. N 2032-XII, вiд 22.12.94 р. N 318/94-ВР, Декретом Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 31.12.92 р. N 23-92, виключено згiдно iз Законом України вiд 01.06.2000 р. N 1766-III) |
Стаття 20. Планування дiяльностi пiдприємства
1. Пiдприємство (крiм казенного) самостiйно планує свою дiяльнiсть i визначає перспективи розвитку виходячи з попиту на вироблювану продукцiю, роботи, послуги та з необхiдностi забезпечення виробничого та соцiального розвитку пiдприємства, пiдвищення доходiв.
| (абзац перший пункту 1 статтi 20 з доповненнями, внесеними згiдно iз Законом України вiд 04.02.98 р. N 72/98-ВР) |
Основу планiв становлять державнi замовлення та договори, укладенi iз споживачами (покупцями) продукцiї, робiт, послуг i постачальниками матерiально-технiчних ресурсiв.
2. Пiдприємство виконує роботи i поставки для державних потреб на договiрнiй основi в порядку, що визначається законодавчими актами України.
3. Пiдприємство при пiдготовцi планiв свого економiчного розвитку погоджує з вiдповiдною Радою народних депутатiв заходи, якi можуть викликати екологiчнi, соцiальнi, демографiчнi та iншi наслiдки, що зачiпають iнтереси населення територiї, i несе матерiальну вiдповiдальнiсть перед Радами народних депутатiв за шкiдливi наслiдки своєї дiяльностi.
4. Державне пiдприємство (крiм казенного) самостiйно складає рiчний фiнансовий план, який затверджується до 1 липня року, що передує планованому, органом, уповноваженим управляти вiдповiдним державним майном.
Порядок складання рiчного фiнансового плану державним пiдприємством (крiм казенного) встановлює уповноважений Кабiнетом Мiнiстрiв України центральний орган виконавчої влади.
Пiдприємства iнших форм власностi розробляють i затверджують фiнансовi плани у порядку i в строки, визначенi їх власником (власниками).
| (статтю 20 доповнено пунктом 4 згiдно iз Законом України вiд 21.09.2000 р. N 1963-III) |
Стаття 21. Господарськi вiдносини пiдприємства з iншими пiдприємствами, органiзацiями, громадянами
1. Вiдносини пiдприємства з iншими пiдприємствами, органiзацiями i громадянами в усiх сферах господарської дiяльностi здiйснюються на основi договорiв.
Пiдприємства вiльнi у виборi предмета договору, визначеннi зобов'язань, будь-яких iнших умов господарських взаємовiдносин, що не суперечать законодавству України.
На пiдприємствах iз шкiдливими та небезпечними умовами працi та пiдвищеним ризиком виникнення аварiй можуть створюватися спецiалiзованi об'єктовi аварiйно-рятувальнi служби з працiвникiв цих пiдприємств за погодженням з державною чи комунальною аварiйно-рятувальною службою, що обслуговує це пiдприємство, а у випадку вiдсутностi такого обслуговування - за погодженням з центральним органом виконавчої влади, до повноважень якого вiднесено питання захисту населення i територiй вiд надзвичайних ситуацiй техногенного та природного характеру.
| (пункт 1 статтi 21 доповнено абзацом третiм згiдно iз Законом України вiд 29.05.2001 р. N 2470-III) |
Пiдприємства усiх форм власностi, на яких iснує небезпека виникнення надзвичайних ситуацiй техногенного та природного характеру, перелiк яких визначає Кабiнет Мiнiстрiв України, пiдлягають постiйному та обов'язковому обслуговуванню державними аварiйно-рятувальнимн службами (формуваннями) на договiрнiй основi.
| (пункт 1 статтi 21 доповнено абзацом четвертим згiдно iз Законом України вiд 29.05.2001 р. N 2470-III) |
Обов'язки та вiдповiдальнiсть аварiйно-рятувальних служб (формувань) та порядок обслуговування об'єктiв пiдвищеної небезпеки визначаються договорами на обслуговування.
| (пункт 1 статтi 21 доповнено абзацом п'ятим згiдно iз Законом України вiд 29.05.2001 р. N 2470-III) |
2. Вiдповiдальнiсть працiвника по фiнансових обов'язках пiдприємства визначається часткою його участi у фiнансових ресурсах пiдприємства.
3. Порядок поставки продукцiї для державних потреб визначається законодавством України.
| (пункт 3 статтi 21 в редакцiї Закону України вiд 12.11.96 р. N 481/96-ВР) |
Стаття 22. Забезпечення засобами виробництва та реалiзацiя продукцiї
1. Пiдприємство самостiйно здiйснює матерiально-технiчне забезпечення власного виробництва i капiтального будiвництва через систему прямих угод (контрактiв) або через товарнi бiржi та iншi посередницькi органiзацiї України, союзних республiк та iнших держав.
Абзац другий пункту 1 статтi 22 втратив чиннiсть
| (згiдно iз Законом України вiд 12.11.96 р. N 481/96-ВР) |
Абзац третiй пункту 1 статтi 22 втратив чиннiсть.
| (згiдно iз Законом України вiд 12.11.96 р. N 481/96-ВР) |
2. Пiдприємство здiйснює реалiзацiю своєї продукцiї, iнших матерiальних цiнностей на основi прямих угод (контрактiв), державного замовлення, через товарнi бiржi, мережу власних торгових пiдприємств.
Реалiзацiя продукцiї пiдприємства, в тому числi на основi бартерних угод, за межами України здiйснюється самостiйно або на основi лiцензiй вiдповiдно до законодавства України.
Стаття 23. Цiни i цiноутворення
1. Пiдприємство реалiзує свою продукцiю, майно за цiнами i тарифами, що встановлюються самостiйно або на договiрнiй основi, а у випадках, передбачених законодавчими актами України, - за державними цiнами i тарифами. В розрахунках iз зарубiжними партнерами застосовуються контрактнi цiни, що формуються вiдповiдно до умов i цiн свiтового ринку.
2. На продукцiю пiдприємств, якi займають монопольне становище на ринку товарiв, що визначають масштаб цiн в економiцi i соцiальну захищенiсть громадян, допускається державне регулювання цiн вiдповiдно до Закону України "Про цiни i цiноутворення".
При цьому державнi цiни повиннi враховувати середньогалузеву собiвартiсть продукцiї i забезпечувати мiнiмальний рiвень рентабельностi продукцiї, на яку вони поширюються. Якщо цей рiвень рентабельностi не забезпечується державними цiнами, то держава повинна забезпечити його дотацiєю за умови, що продукцiя пiдприємства є суспiльно необхiдною.
У разi порушення пiдприємством державної дисциплiни цiн на продукцiю надлишково одержана сума пiдлягає вилученню. Крiм того, з пiдприємства стягується штраф у порядку i розмiрах, встановлених законодавчими актами України.
Стаття 24. Фiнансовi та кредитнi вiдносини
1. Джерелом формування фiнансових ресурсiв пiдприємства є прибуток (доход), амортизацiйнi вiдрахування, кошти, одержанi вiд продажу цiнних паперiв, пайовi внески членiв трудового колективу, пiдприємств, органiзацiй, громадян та iншi надходження.
2. Пiдприємство користується банкiвським кредитом на комерцiйнiй договiрнiй основi. Пiдприємство може надавати банку на договiрнiй основi право використовувати свої вiльнi кошти i встановлювати проценти за їх використання.
Державним пiдприємствам забороняється виступати гарантами при наданнi суб'єктам пiдприємницької дiяльностi банкiвських кредитiв.
| (пункт 2 статтi 24 доповнено абзацом згiдно iз Законом України вiд 05.07.95 р. N 262/95-ВР) |
3. Пiдприємство має право вiдкривати поточнi та вкладнi (депозитнi) рахунки для зберiгання грошових коштiв, здiйснення всiх видiв операцiй у будь-яких банках України та iнших держав за своїм вибором i за згодою цих банкiв у порядку, що встановлюється Нацiональним банком України. Повiдомлення про вiдкриття або закриття своїх рахункiв у банках пiдприємство зобов'язане надiслати податковому органу, у якому воно облiковується як платник податкiв. Таке повiдомлення протягом трьох робочих днiв iз дня вiдкриття або закриття рахунку (включаючи день вiдкриття або закриття) має бути подане безпосередньо або надiслано на адресу вiдповiдного податкового органу поштою з повiдомленням про вручення. Форма i змiст повiдомлення про вiдкриття або закриття рахункiв пiдприємства встановлюються центральним податковим органом України.
(дiю пункту 3 статтi 24 припинено строком на один рiк в частинi права пiдприємств вiдкривати рахунки для зберiгання коштiв у будь-якому банку iнших союзних республiк та держав згiдно з Постановою ВР України вiд 04.07.91 р. N 1292-XII) |
|
| (пункт 3 статтi 24 в редакцiї Закону України вiд 16.12.97 р. N 725/97-ВР, iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 10.01.2002 р. N 2921-III) |
4. Пiдприємства самостiйно встановлюють черговiсть i напрями списання коштiв з власних рахункiв, яке здiйснюється установами банкiв за дорученням таких пiдприємств, крiм випадкiв, передбачених законами України. Розрахунки пiдприємств за своїми зобов'язаннями провадяться через установи банкiв у порядку, встановленому Нацiональним банком України вiдповiдно до законiв України.
| (пункт 4 статтi 24 в редакцiї Закону України вiд 16.10.96 р. N 419/96-ВР) |
5. Пiдприємство може поставляти продукцiю, виконувати роботи, надавати послуги в кредит iз сплатою покупцями (споживачами) процентiв за користування цим кредитом. Для оформлення таких угод пiдприємство може застосовувати в господарському оборотi векселi.
6. Пiдприємство несе повну вiдповiдальнiсть за додержання кредитних договорiв i розрахункової дисциплiни. Пiдприємство, яке не виконує своїх зобов'язань по розрахунках, може бути оголошено арбiтражним судом банкрутом у порядку, встановленому Законом України "Про банкрутство".
| (пункт 6 статтi 24 в редакцiї Закону України вiд 14.10.92 р. N 2685-XII) |
Стаття 25. Зовнiшньоекономiчна дiяльнiсть пiдприємства
1. Пiдприємство самостiйно здiйснює зовнiшньоекономiчну дiяльнiсть.
Зовнiшньоекономiчна дiяльнiсть пiдприємства є частиною зовнiшньоекономiчної дiяльностi України i регулюється законами України.
2. Порядок використання виручки пiдприємства в iноземнiй валютi визначається валютним законодавством України.
| (пункт 2 статтi 25 в редакцiї Декрету Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 19.02.93 р. N 15-93) |
3. Пiдприємство має право одержувати кредити вiд своїх зарубiжних партнерiв. При цьому валюта зараховується на баланс пiдприємства i використовується ним самостiйно. По одержаних пiдприємством кредитах держава вiдповiдальностi не несе.
Пiдприємство, яке здiйснює зовнiшньоекономiчну дiяльнiсть, може вiдкривати за межами України свої представництва та виробничi пiдроздiли, утримання яких здiйснюється за кошти пiдприємства.
4. Пiдприємство у своїй зовнiшньоекономiчнiй дiяльностi з питань економiчної, технологiчної, екологiчної та соцiальної безпеки контролюється державними органами.
Стаття 26. Соцiальна дiяльнiсть пiдприємства
1. Питання соцiального розвитку, включаючи полiпшення умов працi, життя i здоров'я, гарантiї обов'язкового медичного страхування членiв трудового колективу та їх сiмей, вирiшуються трудовим колективом за участю власника чи уповноваженого ним органу вiдповiдно до статуту пiдприємства, колективного договору та законодавчих актiв України.
Трудовий колектив i власник чи уповноважений ним орган (адмiнiстрацiя) в планi соцiального розвитку враховують розвиток мiсць компактного проживання членiв свого колективу.
2. Пiдприємство зобов'язане забезпечити для всiх працюючих на пiдприємствi безпечнi та нешкiдливi умови працi i несе вiдповiдальнiсть у встановленому законодавством порядку за шкоду, заподiяну їх здоров'ю та працездатностi.
3. Пiдприємство здiйснює пiдготовку квалiфiкованих робiтникiв та спецiалiстiв, їх економiчне i професiйне навчання у власних навчальних закладах або за угодами в навчальних закладах, пiдпорядкованих державним органам освiти, iншим вiдомствам i пiдприємствам.
Пiдприємство надає пiльги працюючим випускникам професiйно-технiчних, середнiх спецiальних та вищих учбових закладiв вiдповiдно до законодавства України.
4. Пенсiонери та iнвалiди, якi працювали до виходу на пенсiю на пiдприємствi, користуються нарiвнi з його працiвниками наявними можливостями медичного обслуговування, забезпечення житлом, путiвками в оздоровчi та профiлактичнi заклади та iншими соцiальними послугами та пiльгами згiдно з статутом пiдприємства.
5. Пiдприємство зобов'язане постiйно полiпшувати умови працi та побуту жiнок, пiдлiткiв, забезпечувати їх роботою переважно в денний час iз скороченим робочим днем, жiнок, якi мають малолiтнiх дiтей, вагiтних жiнок переводити на легшу роботу з нешкiдливими умовами працi та надавати iншi пiльги, передбаченi законодавством. Пiдприємство з шкiдливими умовами працi створює окремi цехи, дiльницi для надання жiнкам, пiдлiткам та окремим категорiям працюючих бiльш легкої роботи.
6. Пiдприємство має право самостiйно встановлювати для своїх працiвникiв додатковi вiдпустки, скорочений робочий день та iншi пiльги, а також заохочувати працiвникiв пiдприємств та установ, якi обслуговують трудовий колектив, але не входять до його складу.
7. Працiвник пiдприємства, який став iнвалiдом на даному пiдприємствi внаслiдок нещасного випадку або професiйного захворювання, може забезпечуватися додатковою пенсiєю незалежно вiд розмiрiв державної пенсiї.
8. У разi смертi працiвника пiдприємства при виконаннi ним службових обов'язкiв пiдприємство добровiльно або на основi рiшення суду забезпечує сiм'ю працiвника допомогою вiдповiдно до законодавчих актiв України.
9. Пiдприємство з правом найняття робочої сили за рiшенням вiдповiдної мiсцевої Ради народних депутатiв вiдповiдно до Законiв України "Про зайнятiсть населення" та "Про основи соцiальної захищеностi iнвалiдiв в Українськiй РСР" забезпечує певну кiлькiсть робочих мiсць для працевлаштування iнвалiдiв, пiдлiткiв та iнших верств населення, що потребують соцiального захисту. У разi невиконання цiєї вимоги або вiдмови у створеннi робочих мiсць для даної категорiї населення пiдприємство вiдраховує кошти на рахунок вiдповiдної Ради народних депутатiв у порядку i розмiрах, передбачених зазначеними Законами.
Роздiл VI
ПIДПРИЄМСТВО I ДЕРЖАВА
Стаття 27. Гарантiї прав та iнтересiв пiдприємств
1. Держава гарантує додержання прав i законних iнтересiв пiдприємства.
Пiдприємство при здiйсненнi господарської та iншої дiяльностi має право з власної iнiцiативи приймати будь-якi рiшення, що не суперечать законодавству України.
Втручання в господарську та iншу дiяльнiсть пiдприємства з боку державних, громадських i кооперативних органiв, полiтичних партiй i рухiв не допускається, крiм випадкiв, передбачених законодавством України.
2. Республiканськi i мiсцевi державнi та громадськi органи та їх службовi особи при прийняттi рiшень, що стосуються пiдприємства, i в своїх вiдносинах з ним несуть вiдповiдальнiсть за додержання положень цього Закону. Державнi органи i службовi особи можуть втручатись у дiяльнiсть пiдприємства тiльки вiдповiдно до своєї компетенцiї, встановленої законодавством. У разi видання державним чи iншим органом акта, що не вiдповiдає його компетенцiї або вимогам законодавства, або виникнення у зв'язку з цим спiрних питань, пiдприємство має право звернутися до суду чи арбiтражного суду з заявою про визнання такого акта недiйсним.
Збитки (включаючи очiкуваний i не одержаний прибуток), завданi пiдприємству в результатi виконання вказiвок державних чи iнших органiв або їх службових осiб, якi порушили права пiдприємства, а також внаслiдок неналежного здiйснення такими органами або їх службовими особами передбачених законодавством обов'язкiв щодо пiдприємства, пiдлягають вiдшкодуванню за їх рахунок. Спори про вiдшкодування збиткiв вирiшуються судом або арбiтражним судом вiдповiдно до їх компетенцiї.
Стаття 28. Правовi й економiчнi умови господарської дiяльностi пiдприємства
1. Держава забезпечує пiдприємству (незалежно вiд форм власностi) рiвнi правовi та економiчнi умови господарювання.
2. Держава сприяє розвитку ринку, здiйснюючи його регулювання з допомогою економiчних законiв i стимулiв, реалiзує антимонопольнi заходи, забезпечує соцiальну захищенiсть усiх трудящих.
Держава забезпечує пiльговi умови пiдприємствам, якi впроваджують прогресивнi технологiї, створюють новi робочi мiсця, використовують працю громадян, що потребують соцiального захисту.
Держава стимулює розвиток малих пiдприємств України: надає пiльги при оподаткуваннi, одержаннi державних кредитiв, створює фонди сприяння розвитку малих пiдприємств та iнше.
Органи державного управлiння будують свої вiдносини з пiдприємствами, використовуючи економiчнi методи.
Органам державного управлiння забороняється встановлювати будь-якi види оподаткування, крiм тих, що визначаються законами України про податки.
Стаття 29. Облiк i звiтнiсть
1. Пiдприємство веде первинний та бухгалтерський облiк результатiв своєї роботи, складає статистичну iнформацiю та адмiнiстративнi данi.
Порядок органiзацiї та ведення бухгалтерського облiку, подання статистичної iнформацiї та адмiнiстративних даних визначається законодавством.
| (пункт 1 статтi 29 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 11.05.2000 р. N 1708-III, у редакцiї Закону України вiд 07.02.2002 р. N 3047-III) |
2. Забороняється вимагати вiд пiдприємств подання статистичної iнформацiї та адмiнiстративних даних з порушенням встановленого законодавством порядку. Вiдомостi, не передбаченi звiтно-статистичною документацiєю, пiдприємством можуть бути поданi запитувачам на договiрнiй основi, а судам, органам прокуратури, служби безпеки, внутрiшнiх справ, державної податкової служби, Антимонопольного комiтету України, Державнiй комiсiї з цiнних паперiв та фондового ринку, господарському суду та аудиторським органiзацiям i державним виконавцям - у випадках, передбачених законодавством, на їх письмовий запит.
| (абзац перший пункту 2 статтi 29 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами України вiд 26.01.93 р. N 2932-XII, вiд 02.03.95 р. N 82/95-ВР, вiд 19.10.2000 р. N 2056-III, у редакцiї Закону України вiд 07.02.2002 р. N 3047-III) |
Пiдприємства, їх об'єднання та вiдособленi пiдроздiли зобов'язанi безоплатно надавати Рахунковiй палатi всi необхiднi їй вiдомостi та iншi матерiали щодо використання коштiв Державного бюджету України.
| (пункт 2 статтi 29 доповнено абзацом другим згiдно iз Законом України вiд 18.05.2000 р. N 1746-III) |
3. Пiдприємства, що входять до складу будь-якого об'єднання, не змiнюють порядку облiку i подання статистичної iнформацiї та адмiнiстративних даних про свою дiяльнiсть.
Об'єднання веде бухгалтерський облiк i складає статистичну iнформацiю та адмiнiстративнi данi, якщо це передбачено в його статутi чи договорi, в порядку, встановленому для пiдприємств.
| (пункт 3 статтi 29 у редакцiї Закону України вiд 07.02.2002 р. N 3047-III) |
4. Рiчна фiнансова звiтнiсть пiдприємств пiдлягає обов'язковому аудиту, за винятком тих органiзацiй, що повнiстю утримуються за рахунок бюджету i не займаються пiдприємницькою дiяльнiстю. Обов'язкова аудиторська перевiрка рiчної фiнансової звiтностi пiдприємств з рiчним господарським оборотом менш як двiстi п'ятдесят неоподатковуваних мiнiмумiв проводиться один раз на три роки.
| (статтю 29 доповнено пунктом 4 згiдно iз Законом України вiд 14.03.95 р. N 90/95-ВР, пункт 4 статтi 29 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 11.05.2000 р. N 1708-III) |
5. Посадовi особи пiдприємств за порушення порядку подання статистичної iнформацiї та адмiнiстративних даних несуть вiдповiдальнiсть вiдповiдно до законодавства.
| (пункт 4 вважати пунктом 5 згiдно iз Законом України вiд 14.03.95 р. N 90/95-ВР, пункт 5 статтi 29 у редакцiї Закону України вiд 07.02.2002 р. N 3047-III) |
Стаття 30. Комерцiйна таємниця пiдприємства
1. Пiд комерцiйною таємницею пiдприємства маються на увазi вiдомостi, пов'язанi з виробництвом, технологiчною iнформацiєю, управлiнням, фiнансами та iншою дiяльнiстю пiдприємства, що не є державною таємницею, розголошення (передача, витiк) яких може завдати шкоди його iнтересам.
2. Склад i обсяг вiдомостей, що становлять комерцiйну таємницю, порядок їх захисту визначаються керiвником пiдприємства. Вiдомостi, якi не можуть становити комерцiйної таємницi, визначаються Кабiнетом Мiнiстрiв України.
3. Вiдповiдальнiсть за розголошення вiдомостей, якi становлять комерцiйну таємницю пiдприємства, i порядок охорони таких вiдомостей встановлюються законодавчими актами України.
Стаття 31. Вiдповiдальнiсть пiдприємства
1. За порушення договiрних зобов'язань, кредитно-розрахункової i податкової дисциплiни, вимог до якостi продукцiї та iнших правил здiйснення господарської дiяльностi пiдприємство несе вiдповiдальнiсть, передбачену законодавством України.
Сплата штрафiв за порушення умов договору, а також вiдшкодування завданих збиткiв не звiльняють пiдприємство без згоди споживача вiд виконання зобов'язань щодо поставок продукцiї, проведення робiт чи надання послуг.
2. Пiдприємство зобов'язане:
охороняти навколишнє середовище вiд забруднення та iнших шкiдливих впливiв;
вiдшкодувати вiдповiднiй Радi народних депутатiв збитки, завданi нерацiональним використанням землi та iнших природних ресурсiв i забрудненням навколишнього середовища;
забезпечувати безпеку виробництва, санiтарно-гiгiєнiчнi норми i вимоги щодо захисту здоров'я його працiвникiв, населення i споживачiв продукцiї;
у випадках, передбачених законодавством, пiдприємство зобов'язане сплачувати штрафи вiдповiдним мiсцевим Радам народних депутатiв.
Стаття 32. Контроль за дiяльнiстю пiдприємства
1. Контроль за окремими сторонами дiяльностi пiдприємства здiйснюють державна податкова iнспекцiя, державна контрольно-ревiзiйна служба, державнi органи, на якi покладено нагляд за безпекою виробництва та працi, протипожежною та екологiчною безпекою, iншi органи вiдповiдно до законодавства України.
| (абзац перший пункту 1 статтi 32 з доповненнями, внесеними згiдно iз Законом України вiд 17.06.93 р. N 3292-XII) |
Органи, що контролюють окремi сторони дiяльностi пiдприємства, здiйснюють повноваження в межах своєї компетенцiї, яка встановлюється законодавчими актами України. Пiдприємство має право не виконувати вимоги цих органiв, якщо цi вимоги виходять за межi їх повноважень.
2. Пiдприємство має право на одержання iнформацiї про результати iнспектування i перевiрок протягом 30 днiв вiд їх початку. Дiї службових осiб, якi здiйснювали iнспектування i перевiрку, можуть бути оскарженi власником (керiвником для державного) пiдприємства в порядку, передбаченому законодавством України.
3. Службовi особи органiзацiй та органiв, що проводять перевiрку пiдприємства, несуть вiдповiдальнiсть за розголошення комерцiйної таємницi пiдприємства згiдно з статтею 30 цього Закону.
4. Контроль окремих сторiн дiяльностi об'єднання пiдприємств здiйснюється в порядку, визначеному цiєю статтею.
Стаття 33. Вiдносини пiдприємства з мiсцевими Радами народних депутатiв
1. Взаємовiдносини пiдприємства з органами державного управлiння i мiсцевого самоврядування будуються вiдповiдно до цього Закону, Закону України "Про мiсцевi Ради народних депутатiв України та мiсцеве самоврядування", iнших законодавчих актiв України, якi встановлюють компетенцiю цих органiв.
2. Пiдприємство має право на строго добровiльнiй основi брати участь у формуваннi позабюджетних цiльових фiнансових фондiв республiки i мiсцевих Рад народних депутатiв.
3. Пiдприємство бере участь на добровiльнiй договiрнiй основi в роботi по комплексному економiчному i соцiальному розвитку територiї, що проводиться мiсцевою Радою народних депутатiв.
Пiдприємство зобов'язане за рiшенням мiсцевої Ради народних депутатiв створювати за рахунок її коштiв спецiальнi робочi мiсця для осiб з обмеженою працездатнiстю та органiзовувати їх професiйну пiдготовку.
Рада народних депутатiв має право залучати пiдприємства на непрофiльнi роботи в разi стихiйного лиха, а також на пiдставi постанов Кабiнету Мiнiстрiв України, пов'язаних з надзвичайними ситуацiями.
4. Вилучення об'єктiв соцiально-культурного та побутового призначення, житла, збудованих за рахунок коштiв пiдприємств, мiсцевими Радами народних депутатiв або iншими органами без згоди власника та трудового колективу пiдприємства не допускається.
Частина житла, що передається пiдприємством мiсцевим Радам народних депутатiв, встановлюється законодавчими актами України.
Роздiл VII
ЛIКВIДАЦIЯ I РЕОРГАНIЗАЦIЯ ПIДПРИЄМСТВА
Стаття 34. Умови лiквiдацiї i реорганiзацiї пiдприємства
1. Лiквiдацiя i реорганiзацiя (злиття, приєднання, подiл, видiлення, перетворення) пiдприємства провадяться з дотриманням вимог антимонопольного законодавства за рiшенням власника, а у випадках, передбачених цим Законом, - за рiшенням власника та за участю трудового колективу або органу, уповноваженого створювати такi пiдприємства, чи за рiшенням суду або арбiтражного суду. Реорганiзацiя пiдприємства, що зловживає своїм монопольним становищем на ринку, може здiйснюватись також шляхом його примусового подiлу в порядку, передбаченому чинним законодавством. Реорганiзацiя пiдприємства, яка може призвести до екологiчних, демографiчних та iнших негативних наслiдкiв, що зачiпають iнтереси населення територiї, повинна погоджуватися з вiдповiдною Радою народних депутатiв.
| (пункт 1 статтi 34 в редакцiї Закону України вiд 02.03.95 р. N 82/95-ВР) |
2. Пiдприємство лiквiдується також у випадках:
визнання його банкрутом;
якщо прийнято рiшення про заборону дiяльностi пiдприємства через невиконання умов, встановлених законодавством, i в передбачений рiшенням строк не забезпечено додержання цих умов або не змiнено вид дiяльностi;
якщо рiшенням суду будуть визнанi недiйсними установчi документи i рiшення про створення пiдприємства;
на iнших пiдставах, передбачених законодавчими актами України.
3. При реорганiзацiї i лiквiдацiї пiдприємства звiльнюваним працiвникам гарантується додержання їх прав та iнтересiв вiдповiдно до трудового законодавства України.
4. Пiдприємство вважається реорганiзованим або лiквiдованим з моменту виключення його з державного реєстру України.
5. У разi злиття пiдприємства з iншим пiдприємством усi майновi права та обов'язки кожного з них переходять до пiдприємства, яке виникло в результатi злиття.
При приєднаннi одного пiдприємства до iншого до останнього переходять усi майновi права та обов'язки приєднаного пiдприємства.
6. У разi подiлу пiдприємства до нових пiдприємств, якi виникли в результатi цього подiлу, переходять за роздiльним актом (балансом) у вiдповiдних частинах майновi права i обов'язки реорганiзованого пiдприємства.
При видiленнi з пiдприємства одного або кiлькох нових пiдприємств до кожного з них переходять за роздiльним актом (балансом) у вiдповiдних частинах майновi права i обов'язки реорганiзованого пiдприємства.
7. При перетвореннi одного пiдприємства в iнше до пiдприємства, яке щойно виникло, переходять усi майновi права i обов'язки колишнього пiдприємства.
Стаття 35. Лiквiдацiйна комiсiя
1. Лiквiдацiя пiдприємства здiйснюється лiквiдацiйною комiсiєю, яка утворюється власником або уповноваженим ним органом. За їх рiшенням лiквiдацiя може проводитись самим пiдприємством в особi його органу управлiння.
Власник, суд, арбiтражний суд або орган, уповноважений створювати пiдприємства, який прийняв рiшення про лiквiдацiю пiдприємства, встановлює порядок i строки проведення лiквiдацiї, а також строк для заяви претензiй кредиторiв, який не може бути менше двох мiсяцiв з моменту оголошення про лiквiдацiю.
У разi визнання пiдприємства банкрутом його лiквiдацiя проводиться згiдно з лiквiдацiйною процедурою, передбаченою Законом України "Про вiдновлення платоспроможностi боржника або визнання його банкрутом".
| (абзац третiй пункту 1 статтi 35 у редакцiї Закону України вiд 17.05.2001 р. N 2409-III) | |
| (пункт 1 статтi 35 в редакцiї Закону України вiд 14.10.92 р. N 2685-XII) |
2. Лiквiдацiйна комiсiя або iнший орган, який проводить лiквiдацiю пiдприємства, вмiщує в офiцiйнiй пресi за мiсцезнаходженням пiдприємства публiкацiю про його лiквiдацiю i про порядок та строк заяви кредиторами претензiй. Поряд з цiєю публiкацiєю лiквiдацiйна комiсiя (орган, що проводить лiквiдацiю) зобов'язана провести роботу по стягненню дебiторської заборгованостi пiдприємству i виявленню претензiй кредиторiв з повiдомленням останнiх про лiквiдацiю пiдприємства.
Лiквiдацiйна комiсiя (орган, що проводить лiквiдацiю) оцiнює наявне майно лiквiдовуваного пiдприємства i розраховується з кредиторами, складає лiквiдацiйний баланс i подає його власнику або органу, який призначив лiквiдацiйну комiсiю. Достовiрнiсть та повнота лiквiдацiйного балансу повинна бути пiдтверджена аудитором (аудиторською фiрмою), за винятком тих органiзацiй, що повнiстю утримуються за рахунок бюджету i не займаються пiдприємницькою дiяльнiстю.
| (абзац другий пункту 2 статтi 35 з доповненнями, внесеними згiдно iз Законом України вiд 14.03.95 р. N 90/95-ВР) |
Стаття 36. Задоволення претензiй кредиторiв
1. Претензiї кредиторiв до лiквiдовуваного пiдприємства задовольняються з майна цього пiдприємства. При цьому в першочерговому порядку задовольняються борги перед бюджетами i компенсуються витрати на вiдновлення природного середовища, якому завдало шкоди лiквiдоване пiдприємство.
2. Претензiї, виявленi i заявленi пiсля закiнчення строку, встановленого для їх заяви, задовольняються з майна пiдприємства, що залишилось пiсля задоволення першочергових претензiй, виявлених претензiй, а також претензiй, заявлених у встановлений строк.
3. Претензiї, не задоволенi за браком майна, вважаються погашеними. Погашеними вважаються також претензiї, якi не визнанi лiквiдацiйною комiсiєю (органом, що проводить лiквiдацiю), а також за умови, якщо кредитори протягом мiсячного строку вiд дня одержання повiдомлення про повне або часткове невизнання претензiї не подадуть позови до суду або арбiтражного суду про задоволення їх вимог.
4. У разi визнання пiдприємства банкрутом черговiсть задоволення вимог кредиторiв визначається вiдповiдно до Закону України "Про вiдновлення платоспроможностi боржника або визнання його банкрутом".
| (статтю 36 доповнено новим пунктом 4 згiдно iз Законом України вiд 17.05.2001 р. N 2409-III, у зв'язку з цим пункти 4 - 7 вважати вiдповiдно пунктами 5 - 8) |
5. У разi лiквiдацiї пiдприємства здiйснюється капiталiзацiя почасових платежiв, належних з цього пiдприємства, у зв'язку iз заподiянням калiцтва чи iншого ушкодження здоров'я або iз смертю громадянина.
6. У разi лiквiдацiї пiдприємства вклад члена трудового колективу видається йому в грошовiй формi або цiнними паперами пiсля задоволення претензiй кредиторiв.
7. Майно, що залишилось пiсля задоволення претензiй кредиторiв i членiв трудового колективу, використовується за вказiвкою власника.
8. У разi реорганiзацiї пiдприємства його права i обов'язки переходять до правонаступникiв.
Роздiл VIII
ОСОБЛИВОСТI СТВОРЕННЯ, ЛIКВIДАЦIЇ, РЕОРГАНIЗАЦIЇ,
УПРАВЛIННЯ ТА ДIЯЛЬНОСТI КАЗЕННОГО ПIДПРИЄМСТВА
Стаття 37. Особливостi створення, лiквiдацiї, реорганiзацiї казенного пiдприємства
1. Державне пiдприємство, яке вiдповiдно до законодавства України не пiдлягає приватизацiї, за рiшенням Кабiнету Мiнiстрiв України може бути перетворене в казенне пiдприємство.
2. Рiшення про перетворення державного пiдприємства в казенне приймається за однiєї з таких умов:
пiдприємство провадить виробничу або iншу дiяльнiсть, яка вiдповiдно до законодавства може здiйснюватись тiльки державним пiдприємством;
головним споживачем продукцiї пiдприємства (бiльш як 50 вiдсоткiв) є держава;
пiдприємство є суб'єктом природних монополiй.
3. Лiквiдацiя i реорганiзацiя казенного пiдприємства здiйснюється за рiшенням Кабiнету Мiнiстрiв України вiдповiдно до законодавства України.
Стаття 38. Особливостi управлiння казенним пiдприємством
1. Управлiння казенним пiдприємством здiйснюють органи, уповноваженi управляти вiдповiдним державним майном. Органами управлiння казенними пiдприємствами є мiнiстерства та iншi центральнi органи виконавчої влади.
2. Мiнiстерство або iнший центральний орган виконавчої влади:
призначає на посаду та звiльняє з посади керiвника казенного пiдприємства за погодженням з Кабiнетом Мiнiстрiв України;
затверджує статут казенного пiдприємства та змiни до нього, здiйснює контроль за додержанням статуту та приймає рiшення у зв'язку з його порушенням;
здiйснює контроль за ефективнiстю використання майна, що є у державнiй власностi i закрiплене за казенним пiдприємством;
здiйснює планування i фiнансовий контроль за господарською дiяльнiстю казенного пiдприємства, затверджує фiнансовий план i план розвитку казенного пiдприємства та обов'язково укладає з ним державнi контракти на поставку продукцiї (виконання робiт, надання послуг) для державних потреб;
визначає порядок використання чистого прибутку казенного пiдприємства шляхом встановлення обов'язкових нормативiв розподiлу такого прибутку;
затверджує умови та фонд оплати працi казенного пiдприємства з урахуванням умов, передбачених галузевою угодою.
Стаття 39. Особливостi дiяльностi казенного пiдприємства
1. Казенне пiдприємство дiє на пiдставi статуту, який затверджується органом, уповноваженим управляти державним майном, та розробляється на основi Типового статуту, затвердженого Кабiнетом Мiнiстрiв України.
2. Статут казенного пiдприємства, крiм положень, передбачених статтею 9 цього Закону, встановлює:
обов'язкову звiтнiсть казенного пiдприємства за формою, що встановлюється Кабiнетом Мiнiстрiв України;
вiдповiдальнiсть керiвника казенного пiдприємства за результати господарської дiяльностi пiдприємства.
3. Казенне пiдприємство вiдповiдає за своїми зобов'язаннями коштами та iншим майном, що є в його розпорядженнi, крiм основних фондiв. При недостатностi у казенного пiдприємства таких коштiв та майна вiдповiдальнiсть за його зобов'язаннями несе власник.
4. Казеннi пiдприємства мають право вступати до асоцiацiй, консорцiумiв, концернiв та iнших об'єднань пiдприємств лише за погодженням з Кабiнетом Мiнiстрiв України.
| (Закон доповнено роздiлом VIII згiдно iз Законом України вiд 04.02.98 р. N 72/98-ВР) |
| Голова Верховної Ради Української РСР | Л. КРАВЧУК |
м. Київ
27 березня 1991 року
N 887-XII
 | Copyright © 2024 НТФ «Интес» Все права сохранены. |