ЗАКОН  УКРАЇНИ

Про цiни i цiноутворення

Iз змiнами i доповненнями, внесеними
Законами України
вiд 4 сiчня 1992 року N 2032-XII,
вiд 18 листопада 1997 року N 642/97-ВР,
вiд 5 березня 1998 року N 184/98-ВР,
вiд 17 березня 1999 року N 495-XIV,
вiд 7 лютого 2002 року N 3047-III,
вiд 15 травня 2003 року N 762-IV,
вiд 18 листопада 2003 року N 1280-IV,
вiд 20 листопада 2003 року N 1294-IV,
вiд 22 вересня 2006 року N 189-V,
вiд 1 липня 2010 року N 2404-VI,
вiд 9 липня 2010 року N 2479-VI

Додатково див. Рiшення Конституцiйного Суду України
вiд 10 лютого 2000 року N 2-рп/2000

     Україна згiдно з Декларацiєю про державний суверенiтет України та Законом України "Про економiчну самостiйнiсть України" самостiйно здiйснює полiтику цiн. Закон визначає основнi принципи встановлення i застосування цiн i тарифiв та органiзацiю контролю за їх дотриманням на територiї республiки.

(преамбула iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 05.03.98 р. N 184/98-ВР)

Роздiл I
ЗАГАЛЬНI ПОЛОЖЕННЯ

     Стаття 1. Законодавство України про цiноутворення

    Законодавство України про цiноутворення складається з цього Закону та iнших актiв законодавства України, що видаються вiдповiдно до нього.

(стаття 1 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 05.03.98 р. N 184/98-ВР)

     Стаття 2. Сфера застосування Закону

     Цей Закон поширюється на всi пiдприємства й органiзацiї незалежно вiд форм власностi, пiдпорядкованостi i методiв органiзацiї працi та виробництва.

     Стаття 3. Полiтика цiноутворення

     Полiтика цiноутворення є складовою частиною загальної економiчної i соцiальної полiтики України i спрямована на забезпечення:

(абзац перший статтi 3 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 05.03.98 р. N 184/98-ВР)

     рiвних економiчних умов i стимулiв для розвитку всiх форм власностi, економiчної самостiйностi пiдприємств, органiзацiй i адмiнiстративно-територiальних регiонiв республiки;

     збалансованого ринку засобiв виробництва, товарiв i послуг;

     протидiї монопольним тенденцiям виготовлювачiв продукцiї, товарiв i послуг;

     об'єктивних спiввiдношень у цiнах на промислову i сiльськогосподарську продукцiю, що забезпечує еквiвалентнiсть обмiну;

     розширення сфери застосування вiльних цiн;

     пiдвищення якостi продукцiї;

     соцiальних гарантiй в першу чергу для низькооплачуваних i малозабезпечених громадян, включаючи систему компенсацiйних виплат у зв'язку iз зростанням цiн i тарифiв;

     створення необхiдних економiчних гарантiй для виробникiв;

     орiєнтацiї цiн внутрiшнього ринку на рiвень свiтового ринку.

     Стаття 4. Повноваження Кабiнету Мiнiстрiв України в галузi цiноутворення

(назва статтi 4 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 05.03.98 р. N 184/98-ВР)

     Кабiнет Мiнiстрiв України:

(абзац перший статтi 4 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 05.03.98 р. N 184/98-ВР)

     забезпечує здiйснення в республiцi державної полiтики цiн;

     визначає перелiк продукцiї, товарiв i послуг, державнi фiксованi та регульованi цiни i тарифи на якi затверджуються вiдповiдними органами державного управлiння, крiм сфери телекомунiкацiй, електроенергетики, централiзованого теплопостачання, водопостачання та водовiдведення;

(абзац третiй статтi 4 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами України вiд 18.11.2003р. N 1280-IV, вiд 09.07.2010р. N 2479-VI)

     визначає повноваження органiв державного управлiння в галузi встановлення i застосування цiн (тарифiв), а також по контролю за цiнами (тарифами).

     Стаття 5. Соцiальний захист населення вiд пiдвищення цiн i тарифiв

     Органи державної влади i управлiння України послiдовно проводять в життя заходи щодо пiдтримки життєвого рiвня населення, в першу чергу низькооплачуваних i малозабезпечених громадян, шляхом введення компенсацiї втрат у зв'язку з пiдвищенням цiн i тарифiв, а також шляхом iндексацiї доходiв стосовно соцiально-економiчних груп населення.

(частина перша статтi 5 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 05.03.98 р. N 184/98-ВР)

     У разi виникнення заборгованостi по виплатi заробiтної плати, стипендiй, пенсiй та iнших соцiальних виплатах забороняється до погашення такої заборгованостi пiдвищення цiн i тарифiв на житлово-комунальнi послуги та послуги громадського транспорту, що надаються громадянам України.

(Статтю 5 доповнено частиною другою згiдно iз Законом N 495-XIV вiд 17.03.99)

     Громадяни мають право оскаржити в судi неправомiрнi дiї державних органiв, пiдприємств та iнших юридичних i фiзичних осiб i вимагати вiдшкодування завданих їм збиткiв у випадках реалiзацiї їм товарiв та послуг з порушенням вимог законодавства по цiнах.

Роздiл II
ВСТАНОВЛЕННЯ ТА ЗАСТОСУВАННЯ ЦIН I ТАРИФIВ

     Стаття 6. Види цiн i тарифiв

     В народному господарствi застосовуються вiльнi цiни i тарифи, державнi фiксованi та регульованi цiни i тарифи.

     Стаття 7. Вiльнi цiни i тарифи

     Вiльнi цiни i тарифи встановлюються на всi види продукцiї, товарiв i послуг, за винятком тих, по яких здiйснюється державне регулювання цiн i тарифiв.

     Стаття 8. Державне регулювання цiн i тарифiв

     Державне регулювання цiн i тарифiв здiйснюється шляхом встановлення:

     державних фiксованих цiн (тарифiв);

     граничних рiвнiв цiн (тарифiв) або граничних вiдхилень вiд державних фiксованих цiн i тарифiв.

     В разi надмiрного зростання цiн, ранiше виведених з-пiд контролю за рiшенням Кабiнету Мiнiстрiв України, виконавчих комiтетiв обласних, мiських (мiст республiканського пiдпорядкування) Рад, допускається тимчасове повернення до державного регулювання цiн i тарифiв.

(частина друга статтi 8 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 05.03.98 р. N 184/98-ВР)

     Урядом України можуть вводитись iншi методи державного регулювання цiн i тарифiв.

(частина третя статтi 8 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 05.03.98 р. N 184/98-ВР)

     Стаття 9. Державнi фiксованi та регульованi цiни i тарифи

     Державнi фiксованi та регульованi цiни i тарифи встановлюються на ресурси, якi справляють визначальний вплив на загальний рiвень i динамiку цiн, на товари i послуги, що мають вирiшальне соцiальне значення, а також на продукцiю, товари i послуги, виробництво яких зосереджено на пiдприємствах, що займають монопольне (домiнуюче) становище на ринку.

(частина перша статтi 9 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 20.11.2003 р. N 1294-IV)

     Державнi фiксованi та регульованi цiни i тарифи встановлюються державними органами України.

(частина друга статтi 9 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 05.03.98 р. N 184/98-ВР)

     Частина третя статтi 9 втратила чиннiсть

(Частина третя статтi 9 втратила чиннiсть на пiдставi Закону N 2032-12 вiд 04.01.92)
(Положення частини третьої статтi 9 втратили чиннiсть, як такi, що є неконституцiйними, на пiдставi Рiшення Конституцiйного Суду N 2-рп/2000 вiд 10.02.2000)

     Цiни i тарифи на житлово-комунальнi послуги (в тому числi на електроенергiю i природний газ для комунально-побутових потреб населення України), послуги громадського транспорту i зв'язку встановлюються Кабiнетом Мiнiстрiв України за погодженням з Верховною Радою України.

(Статтю 9 доповнено частиною третьою згiдно iз Законом N 495-XIV вiд 17.03.99)

     Органи виконавчої влади та органи мiсцевого самоврядування встановлюють державнi фiксованi та регульованi цiни i тарифи на роботи (послуги) в розмiрi економiчно обґрунтованих витрат на їх виробництво.

     Органи виконавчої влади та органи мiсцевого самоврядування, якi своїм рiшенням встановлюють (затверджують) цiни (тарифи) на роботи (послуги) у розмiрi, нижчому за розмiр економiчно обґрунтованих витрат на їх виробництво (надання), зобов'язанi вiдшкодовувати суб'єкту господарювання рiзницю мiж встановленим (затвердженим) розмiром цiни (тарифу) та розмiром економiчно обґрунтованих витрат на виробництво (надання) зазначених робiт (послуг) за рахунок коштiв вiдповiдних бюджетiв.

     Встановлення (затвердження) органами виконавчої влади та органами мiсцевого самоврядування цiн (тарифiв) на роботи (послуги) у розмiрi, нижчому за розмiр економiчно обґрунтованих витрат на їх виробництво, без визначення джерел для вiдшкодування вiдповiдної рiзницi, у тому числi за рахунок коштiв державного або мiсцевих бюджетiв, не допускається i може бути оскаржено у судовому порядку.

     У випадках, передбачених законами, при встановленнi (затвердженнi) державних фiксованих та регульованих цiн (тарифiв) на роботи (послуги) до складу таких тарифiв органами виконавчої влади чи органами мiсцевого самоврядування обов'язково включається розмiр iнвестицiйної складової тарифу.

(статтю 9 доповнено частиною згiдно iз Законом України вiд 22.09.2006р. N 189-V, частину четверту статтi 9 замiнено чотирма частинами згiдно iз Законом України вiд 01.07.2010р. N 2404-VI)

     Стаття 10. Змiна державних фiксованих та регульованих цiн i тарифiв

     Змiна рiвня державних фiксованих та регульованих цiн i тарифiв на окремi види продукцiї, товарiв i послуг здiйснюється в порядку i в строки, що визначаються тими органами, якi вiдповiдно до цього Закону затверджують або регулюють цiни (тарифи).

     Змiна державних фiксованих та регульованих цiн i тарифiв може здiйснюватись у зв'язку iз змiною умов виробництва i реалiзацiї продукцiї, що не залежать вiд господарської дiяльностi пiдприємств.

     Стаття 11. Цiноутворення при здiйсненнi експортних та iмпортних операцiй i при мiжреспублiканському обмiнi

     При здiйсненнi експортних та iмпортних операцiй безпосередньо або через зовнiшньоторговельного посередника в розрахунках iз зарубiжними партнерами застосовуються контрактнi (зовнiшньоторговельнi) цiни, що формуються вiдповiдно до цiн i умов свiтового ринку.

     Регулювання внутрiшнього цiноутворення на експортну та iмпортну продукцiю (послуги) визначається Кабiнетом Мiнiстрiв України.

(частина друга статтi 11 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 05.03.98 р. N 184/98-ВР)

     Мiжреспублiканський обмiн продукцiєю здiйснюється за договiрними цiнами.

     Стаття 12. Державнi органи управлiння цiноутворення

     Координацiя роботи по здiйсненню полiтики цiн, проведення економiчного аналiзу рiвня та динамiки цiн i вжиття заходiв щодо регулювання цiн i тарифiв здiйснюються вiдповiдними державними органами управлiння України та їх структурними пiдроздiлами.

(частина перша статтi 12 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 05.03.98 р. N 184/98-ВР)

     Формування кошторисної нормативної бази, визначення порядку її застосування в будiвництвi, контроль за дотриманням замовниками, проектними, будiвельно-монтажними органiзацiями та iншими учасниками iнвестицiйної дiяльностi нормативних документiв i нормативiв обчислення вартостi будiвництва об'єктiв, що споруджуються iз залученням коштiв Державного бюджету України, бюджету Автономної Республiки Крим, мiсцевих бюджетiв, а також коштiв державних пiдприємств, установ та органiзацiй, здiйснюється спецiально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань мiстобудування i архiтектури.

(Частина друга статтi 12 в редакцiї Закону N 184/98-вр вiд 05.03.98)

Роздiл III
КОНТРОЛЬ ЗА ЦIНАМИ

     Стаття 13. Контроль за додержанням державної дисциплiни цiн

     Державний контроль за цiнами здiйснюється при встановленнi i застосуваннi державних фiксованих та регульованих цiн i тарифiв. При цьому контролюється правомiрнiсть їх застосування та додержання вимог законодавства про захист економiчної конкуренцiї.

(частина перша статтi 13 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 20.11.2003 р. N 1294-IV)

     Контроль за додержанням державної дисциплiни цiн здiйснюється органами, на якi цi функцiї покладено Урядом України. Вказанi органи здiйснюють контроль у взаємодiї з профспiлками, спiлками споживачiв та iншими громадськими органiзацiями.

(частина друга статтi 13 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 05.03.98 р. N 184/98-ВР)

     Державнi органи, що здiйснюють контроль за цiнами, та їх посадовi особи мають права, виконують обов'язки i несуть вiдповiдальнiсть, передбаченi Законом України "Про державну податкову службу в Українi", крiм повноважень, передбачених пунктами 6 - 9 статтi 11 вказаного Закону.

(частина третя статтi 13 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 05.03.98 р. N 184/98-ВР)

     Господарськi суб'єкти повиннi в установленому порядку подавати необхiдну iнформацiю для здiйснення контролю за правильнiстю встановлення i застосування цiн.

(Частину п'яту статтi 13 виключено на пiдставi Закону N 3047-III вiд 07.02.2002)

     Стаття 14. Вiдповiдальнiсть за порушення державної дисциплiни цiн

     Вся необгрунтовано одержана пiдприємством, органiзацiєю сума виручки в результатi порушення державної дисциплiни цiн та дiючого порядку визначення вартостi будiвництва, що здiйснюється iз залученням коштiв Державного бюджету України, бюджету Автономної Республiки Крим, мiсцевих бюджетiв, а також коштiв державних пiдприємств, установ та органiзацiй пiдлягає вилученню в доход вiдповiдного бюджету залежно вiд пiдпорядкованостi пiдприємства, органiзацiї. Крiм того, в позабюджетнi фонди мiсцевих Рад стягується штраф у двократному розмiрi необгрунтовано одержаної суми виручки. Вказанi суми списуються з рахункiв пiдприємств i органiзацiй в банкiвських установах за рiшенням суду.

(Частина перша статтi 14 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами N 642/97-вр вiд 18.11.97, N 184/98-вр вiд 05.03.98, вiд 15.05.2003 р. N 762-IV)

     Пiдприємства, органiзацiї та iншi юридичнi i фiзичнi особи мають право оскаржити до суду порушення цiн з боку державних органiв, пiдприємств, органiзацiй, кооперативiв та iнших юридичних i фiзичних осiб i вимагати вiдшкодування завданих їм збиткiв у випадках реалiзацiї їм товарiв та послуг з порушенням вимог чинного законодавства.

(частина друга статтi 14 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 15.05.2003 р. N 762-IV)

     Цiни i тарифи, затвердженi з порушенням цього Закону i рiшень Уряду республiки по цiноутворенню, скасовуються Комiтетом цiн при Кабiнетi Мiнiстрiв України.

(частина третя статтi 14 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 05.03.98 р. N 184/98-ВР)

     Особи, виннi в порушеннi порядку встановлення та застосування цiн i тарифiв, притягуються до адмiнiстративної або кримiнальної вiдповiдальностi.

Голова Верховної Ради України Л.КРАВЧУК

м. Київ
3 грудня 1990 року
N 507-XII

Copyright © 2021 НТФ «Інтес»
Всі права захищені.