ЗАКОН  УКРАЇНИ

Про державно-приватне партнерство

Iз змiнами i доповненнями, внесеними
Законами України
вiд 21 червня 2012 року N 5007-VI,
вiд 2 жовтня 2012 року N 5406-VI,
вiд 16 жовтня 2012 року N 5463-VI,
вiд 24 листопада 2015 року N 817-VIII,
вiд 3 жовтня 2019 року N 155-IX

(У текстi Закону слова "органи державної влади" в усiх вiдмiнках замiнено словами "державнi органи" у вiдповiдному вiдмiнку згiдно iз Законом України вiд 16 жовтня 2012 року N 5463-VI)

     Цей Закон визначає органiзацiйно-правовi засади взаємодiї державних партнерiв з приватними партнерами та основнi принципи державно-приватного партнерства на договiрнiй основi.

Роздiл I
ЗАГАЛЬНI ПОЛОЖЕННЯ

     Стаття 1. Визначення основних термiнiв та ознаки державно-приватного партнерства

     державно-приватне партнерство - спiвробiтництво мiж державою Україна, Автономною Республiкою Крим, територiальними громадами в особi вiдповiдних державних органiв, що згiдно iз Законом України "Про управлiння об'єктами державної власностi" здiйснюють управлiння об'єктами державної власностi, органiв мiсцевого самоврядування, Нацiональною академiєю наук України, нацiональних галузевих академiй наук (державних партнерiв) та юридичними особами, крiм державних та комунальних пiдприємств, установ, органiзацiй (приватних партнерiв), що здiйснюється на основi договору в порядку, встановленому цим Законом та iншими законодавчими актами, та вiдповiдає ознакам державно-приватного партнерства, визначеним цим Законом;

     договiр про фiнансування - договiр мiж приватним партнером та кредитором (кредиторами) чи їхнiми представниками, укладений з метою фiнансування проекту, що здiйснюється на умовах державно-приватного партнерства;

     кредитор - будь-яка фiнансова установа, мiжнародна фiнансова органiзацiя, що надала чи має намiр надати боргове фiнансування або видала гарантiю приватному партнеру для виконання ним зобов'язань за договором, укладеним в рамках державно-приватного партнерства;

     плата за експлуатацiйну готовнiсть - обумовленi договором, укладеним в рамках державно-приватного партнерства, платежi на користь приватного партнера, що сплачуються пiсля прийняття об'єкта державно-приватного партнерства в експлуатацiю, розмiр яких залежить вiд досягнення приватним партнером показникiв результативностi, визначених договором, укладеним в рамках державно-приватного партнерства;

     показники результативностi - кiлькiснi та якiснi показники щодо надiйностi та доступностi об'єкта державно-приватного партнерства, що повиннi бути досягнутi в результатi реалiзацiї проекту, що здiйснюється на умовах державно-приватного партнерства, з урахуванням його мети та завдань;

     прямий договiр - договiр мiж державним партнером, приватним партнером та кредитором (кредиторами), що визначає порядок та умови змiни приватного партнера, а також може передбачати зобов'язання сторiн договору, пов'язанi зi змiною приватного партнера, виконання фiнансових зобов'язань приватного партнера перед кредитором (кредиторами) та iншi положення, спрямованi на недопущення розiрвання договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства;

     радник - фiзична та/або юридична особа, яка за договором бере на себе зобов'язання щодо надання послуг у процесi пiдготовки проекту, що здiйснюється на умовах державно-приватного партнерства;

     суспiльно значущi послуги - послуги, спрямованi на забезпечення суспiльних iнтересiв та потреб, що надаються необмеженому колу користувачiв (споживачiв) та/або надання яких має забезпечуватися органами державної влади, органами мiсцевого самоврядування або державними, комунальними пiдприємствами, установами, органiзацiями, господарськими товариствами, 50 i бiльше вiдсоткiв акцiй (часток) яких належать державi, територiальнiй громадi чи Автономнiй Республiцi Крим.

     2. На сторонi приватного партнера у договорi, укладеному в рамках державно-приватного партнерства, можуть виступати декiлька осiб, якi вiдповiдно до цього Закону можуть бути приватними партнерами. Вiдносини мiж приватними партнерами та порядок визначення приватного партнера для представництва iнтересiв iнших приватних партнерiв у вiдносинах з державним партнером визначаються умовами договору, укладеного мiж приватними партнерами, або умовами договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства. Такi особи несуть солiдарну вiдповiдальнiсть за зобов'язаннями, передбаченими договором, укладеним в рамках державно-приватного партнерства.

     Крiм переможця (переможцiв) конкурсу з визначення приватного партнера приватним партнером може виступати юридична особа, створена для здiйснення державно-приватного партнерства переможцем (переможцями) конкурсу з визначення приватного партнера, якщо це передбачено умовами вiдповiдного конкурсу.

     Переможець (переможцi) конкурсу несе (несуть) у повному обсязi вiдповiдальнiсть за виконання зобов'язань за договором, укладеним у рамках державно-приватного партнерства.

     За рiшенням державного партнера на сторонi державного партнера у договорi, укладеному в рамках державно-приватного партнерства, можуть брати участь державне, комунальне пiдприємство, установа, органiзацiя, господарське товариство, 100 вiдсоткiв акцiй (часток) якого належать державi, територiальнiй громадi чи Автономнiй Республiцi Крим, на яких може бути покладено виконання окремих зобов'язань у договорi, укладеному в рамках державно-приватного партнерства. Державний партнер несе субсидiарну вiдповiдальнiсть за зобов'язаннями такого пiдприємства, установи, органiзацiї або господарського товариства вiдповiдно до договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства.

     Державним партнером у договорi, укладеному в рамках державно-приватного партнерства, одночасно можуть виступати декiлька органiв державної влади та/або органiв мiсцевого самоврядування, Нацiональна академiя наук України, галузевi академiї наук. Права та обов'язки зазначених осiб щодо їх спiльної участi у договорi, укладеному в рамках державно-приватного партнерства, визначаються договором, укладеним мiж ними.

     Такий договiр повинен бути укладений до моменту затвердження конкурсної документацiї та може мiстити iнформацiю про права та обов'язки, у договорi, укладеному в рамках державно-приватного партнерства, у тому числi розподiл прав на об'єкт державно-приватного партнерства пiсля його прийняття в експлуатацiю, та iншi умови.

     Копiя такого договору повинна бути додана до договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства.

     3. До ознак державно-приватного партнерства належать:

     1) створення та/або будiвництво (нове будiвництво, реконструкцiя, реставрацiя, капiтальний ремонт та технiчне переоснащення) об'єкта державно-приватного партнерства та/або управлiння (користування, експлуатацiя, технiчне обслуговування) таким об'єктом;

     2) довготривалiсть вiдносин (вiд 5 до 50 рокiв);

     3) передача приватному партнеру частини ризикiв у процесi здiйснення державно-приватного партнерства;

     4) внесення приватним партнером iнвестицiй в об'єкт державно-приватного партнерства.

     Всi iнвестицiйнi проекти, що вiдповiдають ознакам державно-приватного партнерства, мають бути реалiзованi лише iз застосуванням вимог цього Закону.

(статтi 1 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 24.11.2015р. N 817-VIII, у редакцiї Закону України вiд 03.10.2019р. N 155-IX)

     Стаття 2. Правовi засади державно-приватного партнерства

     1. Правовими засадами державно-приватного партнерства є Конституцiя України, Цивiльний кодекс України, Господарський кодекс України, цей Закон, iншi законодавчi акти України, а також мiжнароднi договори України, згода на обов'язковiсть яких надана Верховною Радою України.

     2. У разi якщо мiжнародними договорами України, згода на обов'язковiсть яких надана Верховною Радою України, встановлено iншi правила, нiж тi, що передбаченi цим Законом, застосовуються правила мiжнародного договору.

     3. Вiдносини, що виникають у зв'язку iз державно-приватним партнерством, не можуть встановлюватися або змiнюватися iншими законами України, крiм законiв, що мiстять виключно норми щодо внесення змiн до цього Закону.

(статтю 2 доповнено частиною третьою згiдно iз Законом України вiд 03.10.2019р. N 155-IX)

     4. На вiдносини, що виникають у зв'язку з вибором приватного партнера та виконанням договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства, та з наданням державної пiдтримки здiйснення державно-приватного партнерства, не поширюється законодавство про публiчнi закупiвлi.

(статтю 2 доповнено частиною четвертою згiдно iз Законом України вiд 03.10.2019р. N 155-IX)

     Стаття 3. Основнi принципи здiйснення державно-приватного партнерства

     1. До основних принципiв здiйснення державно-приватного партнерства належать:

     рiвнiсть перед законом державних та приватних партнерiв;

     заборона будь-якої дискримiнацiї прав державних чи приватних партнерiв;

     узгодження iнтересiв державних та приватних партнерiв з метою отримання взаємної вигоди;

     забезпечення вищої ефективностi дiяльностi, нiж у разi здiйснення такої дiяльностi державним партнером без залучення приватного партнера;

(частину першу статтi 3 доповнено новим абзацом п'ятим згiдно iз Законом України вiд 24.11.2015р. N 817-VIII, у зв'язку з цим абзаци п'ятий - восьмий вважати вiдповiдно абзацами шостим - дев'ятим)

     незмiннiсть протягом усього строку дiї договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства, цiльового призначення та форми власностi об'єктiв, що перебувають у державнiй або комунальнiй власностi чи належать Автономнiй Республiцi Крим, переданих приватному партнеру;

     визнання державними та приватними партнерами прав i обов'язкiв, передбачених законодавством України та визначених умовами договору, укладеного у рамках державно-приватного партнерства;

     справедливий розподiл мiж державним та приватним партнерами ризикiв, пов'язаних з виконанням договорiв, укладених у рамках державно-приватного партнерства;

     визначення приватного партнера на конкурсних засадах, крiм випадкiв, встановлених законом.

     Стаття 4. Сфери застосування державно-приватного партнерства

     1. Державно-приватне партнерство застосовується в таких сферах:

     абзац другий частини першої статтi 4 виключено

(абзац другий частини першої статтi 4 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 02.10.2012р. N 5406-VI, виключено згiдно iз Законом України вiд 03.10.2019р. N 155-IX)

     виробництво, транспортування i постачання тепла та розподiл i постачання природного газу;

     будiвництво та/або експлуатацiя автострад, дорiг, залiзниць, злiтно-посадкових смуг на аеродромах, мостiв, шляхових естакад, тунелiв i метрополiтенiв, морських i рiчкових портiв та їх iнфраструктури;

     машинобудування;

     збiр, очищення та розподiлення води;

     охорона здоров'я;

     туризм, вiдпочинок, рекреацiя, культура та спорт;

     забезпечення функцiонування зрошувальних i осушувальних систем;

     поводження з вiдходами, крiм збирання та перевезення;

(абзац десятий частини першої статтi 4 у редакцiї Закону України вiд 24.11.2015р. N 817-VIII)

     виробництво, розподiлення та постачання електричної енергiї;

     абзац дванадцятий частини першої статтi 4 виключено

(згiдно iз Законом України вiд 03.10.2019р. N 155-IX)

     надання соцiальних послуг, управлiння соцiальною установою, закладом;

(частину першу статтi 4 доповнено абзацом тринадцятим згiдно iз Законом України вiд 24.11.2015р. N 817-VIII)

     виробництво та впровадження енергозберiгаючих технологiй, будiвництво та капiтальний ремонт житлових будинкiв, повнiстю чи частково зруйнованих внаслiдок бойових дiй на територiї проведення антитерористичної операцiї;

(частину першу статтi 4 доповнено абзацом чотирнадцятим згiдно iз Законом України вiд 24.11.2015р. N 817-VIII)

     встановлення модульних будинкiв та будiвництво тимчасового житла для внутрiшньо перемiщених осiб;

(частину першу статтi 4 доповнено абзацом п'ятнадцятим згiдно iз Законом України вiд 24.11.2015р. N 817-VIII)

     надання освiтнiх послуг та послуг у сферi охорони здоров'я;

(частину першу статтi 4 доповнено абзацом шiстнадцятим згiдно iз Законом України вiд 24.11.2015р. N 817-VIII)

     управлiння пам'ятками архiтектури та культурної спадщини.

(частину першу статтi 4 доповнено абзацом сiмнадцятим згiдно iз Законом України вiд 24.11.2015р. N 817-VIII)

     2. За рiшенням державного партнера державно-приватне партнерство може застосовуватися в iнших сферах дiяльностi, якi передбачають надання суспiльно значущих послуг, крiм видiв господарської дiяльностi, якi вiдповiдно до закону дозволяється здiйснювати виключно державним пiдприємствам, установам та органiзацiям. Державно-приватне партнерство застосовується з урахуванням особливостей правового режиму щодо окремих об'єктiв та окремих видiв дiяльностi, встановлених законом.

(частина друга статтi 4 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами України вiд 24.11.2015р. N 817-VIII, вiд 03.10.2019р. N 155-IX)

     3. Частину третю статтi 4 виключено

(згiдно iз Законом України вiд 24.11.2015р. N 817-VIII)

Роздiл II
ФОРМИ ЗДIЙСНЕННЯ ТА ОБ'ЄКТИ ДЕРЖАВНО-ПРИВАТНОГО ПАРТНЕРСТВА

     Стаття 5. Форми здiйснення державно-приватного партнерства

     1. У рамках здiйснення державно-приватного партнерства вiдповiдно до цього Закону та iнших законодавчих актiв України можуть укладатися:

(абзац перший частини першої статтi 5 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 03.10.2019р. N 155-IX)

     концесiю;

(абзац другий частини першої статтi 5 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 03.10.2019р. N 155-IX)

     договiр управлiння майном (виключно за умови передбачення у договорi, укладеному в рамках державно-приватного партнерства, iнвестицiйних зобов'язань приватного партнера);

(частину першу статтi 5 доповнено новим абзацом третiм згiдно iз Законом України вiд 24.11.2015р. N 817-VIII, у зв'язку з цим абзаци третiй - шостий вважати вiдповiдно абзацами четвертим - сьомим, абзац третiй частини першої статтi 5 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 03.10.2019р. N 155-IX)

     договiр про спiльну дiяльнiсть;

(абзац четвертий частини першої статтi 5 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 03.10.2019р. N 155-IX)

     абзац п'ятий частини першої статтi 5 виключено

(згiдно iз Законом України вiд 02.10.2012р. N 5406-VI)

     iншi договори.

     Договiр, укладений у рамках державно-приватного партнерства, може мiстити елементи рiзних договорiв (змiшаний договiр), умови яких визначаються вiдповiдно до цивiльного законодавства України.

(абзац сьомий частини першої статтi 5 у редакцiї Закону України вiд 24.11.2015р. N 817-VIII)

     2. Частину другу статтi 5 виключено

(згiдно iз Законом України вiд 24.11.2015р. N 817-VIII)

     3. Вiдносини, пов'язанi з iнiцiюванням державно-приватного партнерства, вибором приватного партнера, пiдготовкою до укладення, визначенням змiсту договору, укладенням та виконанням договорiв, укладених у рамках здiйснення державно-приватного партнерства вiдповiдно до частини першої цiєї статтi, регулюються нормами цього Закону, якщо iнший порядок вибору приватного партнера, пiдготовки до укладення, визначення змiсту договору, укладення та виконання таких договорiв не визначений законом, що регулює вiдповiдну форму здiйснення державно-приватного партнерства. У разi якщо договiр, що має укладатися в рамках державно-приватного партнерства, є змiшаним договором, вiдносини щодо iнiцiювання державно-приватного партнерства, пiдготовки до укладення договору та вибору приватного партнера регулюються нормами цього Закону.

(частина третя статтi 5 у редакцiї Закону України вiд 24.11.2015р. N 817-VIII, iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 03.10.2019р. N 155-IX)

     4. Дiя цього Закону не поширюється на угоди про розподiл продукцiї, порядок укладення, виконання та припинення яких регулюється Законом України "Про угоди про розподiл продукцiї".

(статтю 5 доповнено частиною четвертою згiдно iз Законом України вiд 02.10.2012р. N 5406-VI)

     Стаття 6. Виключена

(згiдно iз Законом України вiд 03.10.2019р. N 155-IX)

     Стаття 7. Об'єкти державно-приватного партнерства

     1. Частину першу статтi 7 виключено

(згiдно iз Законом України вiд 24.11.2015р. N 817-VIII)

     2. Об'єктами державно-приватного партнерства є:

     iснуючi, зокрема вiдтворюванi (шляхом реконструкцiї, реставрацiї, капiтального ремонту та технiчного переоснащення) об'єкти, що перебувають у державнiй або комунальнiй власностi чи належать Автономнiй Республiцi Крим, або майно господарських товариств, 100 вiдсоткiв акцiй (часток) якого належить державi, територiальнiй громадi чи Автономнiй Республiцi Крим;

     створюванi або новозбудованi об'єкти вiдповiдно до договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства.

     Об'єкт державно-приватного партнерства може складатися з майна, що перебуває на балансi кiлькох державних, комунальних пiдприємств, установ, органiзацiй, майна господарських товариств, 100 вiдсоткiв акцiй (часток) яких належать державi, територiальнiй громадi чи Автономнiй Республiцi Крим.

(частина друга статтi 7 у редакцiї Законiв України вiд 24.11.2015р. N 817-VIII, вiд 03.10.2019р. N 155-IX)

     3. Передача приватному партнеру об'єкта державно-приватного партнерства, у тому числi його подальша реконструкцiя, реставрацiя, капiтальний ремонт та технiчне переоснащення приватним партнером, не зумовлює перехiд права власностi на цей об'єкт до приватного партнера та не припиняє права державної чи комунальної власностi на такий об'єкт. Такi об'єкти пiдлягають поверненню державному партнеру пiсля припинення дiї вiдповiдного договору у порядку, передбаченому договором, укладеним в рамках державно-приватного партнерства.

(частина третя статтi 7 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 24.11.2015р. N 817-VIII, у редакцiї Закону України вiд 03.10.2019р. N 155-IX)

     4. Нерухоме майно, новозбудоване приватним партнером на пiдставi та вiдповiдно до умов договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства, є об'єктом державної чи комунальної власностi, якщо iнше не передбачено цим Законом.

     Приватний партнер має право передавати частину майна, що входить до складу об'єкта державно-приватного партнерства, в оренду, якщо це передбачено договором, укладеним в рамках державно-приватного партнерства. У такому разi договiр, укладений в рамках державно-приватного партнерства, має мiстити вичерпний перелiк майна, що може передаватися в оренду, умови передачi в оренду та порядок списання такого майна.

     На об'єкт державно-приватного партнерства протягом строку дiї договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства, не поширюється законодавство України про оренду державного та комунального майна, а також законодавство України, що регулює порядок списання такого майна. Умови передачi зазначених об'єктiв в оренду та порядок його списання регулюються договором, укладеним в рамках державно-приватного партнерства.

     Приватний партнер, за погодженням з державним партнером, може передати всi або частину своїх майнових прав, що випливають iз договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства, третiй особi на строк, що не перевищує строку такого договору, якщо iнше не встановлено договором, укладеним в рамках державно-приватного партнерства.

     Майновi права, що випливають з договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства, за погодженням з державним партнером можуть бути предметом застави, якщо iнше не встановлено договором, укладеним в рамках державно-приватного партнерства. Передача в заставу майнових прав, що випливають iз договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства, можлива виключно за умови передачi в заставу всього комплексу прав приватного партнера, що випливають iз договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства. Звернення стягнення на предмет застави в такому випадку вiдбувається виключно шляхом замiни приватного партнера вiдповiдно до положень прямого договору.

     Для цiлей цього Закону мiсцезнаходженням майнових прав, що випливають iз договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства, є держава Україна.

     Приватний партнер є власником рухомого майна, придбаного ним для виконання договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства, якщо iнше не встановлено таким договором.

     Передача приватному партнеру об'єкта державно-приватного партнерства або будiвництво приватним партнером об'єкта державно-приватного партнерства є пiдставою для здiйснення реєстрацiї за приватним партнером речових прав володiння та користування на об'єкт державно-приватного партнерства в Державному реєстрi речових прав на нерухоме майно. У разi будiвництва приватним партнером об'єкта державно-приватного партнерства реєстрацiї речових прав приватного партнера передує реєстрацiя права власностi держави або територiальної громади, крiм випадкiв, передбачених абзацом десятим цiєї частини.

     Об'єкти державно-приватного партнерства вiдображаються на балансi приватного партнера та вiдокремлюються вiд його майна. Щодо такого майна приватний партнер веде вiдокремлений облiк.

     Договором, укладеним у рамках державно-приватного партнерства, може бути передбачено виникнення спiльної часткової власностi державного та приватного партнера на створюванi (новозбудованi) об'єкти державно-приватного партнерства. Порядок визначення часток у правi власностi створюваних (новозбудованих) об'єктiв, що перебувають у спiльнiй частковiй власностi державного та приватного партнера, а також умови i порядок вiдчуження частки у правi спiльної часткової власностi визначаються договором, укладеним в рамках державно-приватного партнерства.

(статтю 7 доповнено новою частиною четвертою згiдно iз Законом України вiд 24.11.2015р. N 817-VIII, у зв'язку з цим частини четверту i п'яту вважати вiдповiдно частинами п'ятою i шостою, частина четверта статтi 7 у редакцiї Закону України вiд 03.10.2019р. N 155-IX)

     5. Об'єктами державно-приватного партнерства не можуть бути об'єкти, щодо яких прийнято рiшення про приватизацiю.

     6. Об'єкти державно-приватного партнерства не можуть бути приватизованi протягом усього строку здiйснення державно-приватного партнерства.

     Стаття 8. Використання земельних дiлянок для здiйснення державно-приватного партнерства

     1. У разi якщо для здiйснення державно-приватного партнерства необхiдним є отримання приватним партнером земельних дiлянок та/або права на забудову вiдповiдних земельних дiлянок, передача вiдповiдних земельних дiлянок в оренду приватному партнеру на строк дiї договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства, здiйснюється в порядку, визначеному Земельним кодексом України, а передача права забудови здiйснюється з урахуванням норм, встановлених Законом України "Про регулювання мiстобудiвної дiяльностi".

(абзац перший частини першої статтi 8 у редакцiї Закону України вiд 03.10.2019р. N 155-IX)

     Абзац другий частини першої статтi 8 виключено

(згiдно iз Законом України вiд 03.10.2019р. N 155-IX)

     У разi припинення (розiрвання) договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства, приватний партнер автоматично втрачає право на користування земельною дiлянкою, наданою йому державним партнером для здiйснення державно-приватного партнерства.

(абзац перший частини першої статтi 8 замiнено абзацами першим - третiм згiдно iз Законом України вiд 24.11.2015р. N 817-VIII, у зв'язку з цим абзаци другий - шостий вважати вiдповiдно абзацами четвертим - восьмим)

     Абзац четвертий частини першої статтi 8 виключено

(згiдно iз Законом України вiд 03.10.2019р. N 155-IX)

     Державний партнер має погодити документацiю iз землеустрою з вiдповiдними державними органами чи органами мiсцевого самоврядування у передбаченому законодавством порядку, а у випадках, передбачених законом, - отримати позитивний висновок державної землевпорядної експертизи у порядку, визначеному законом.

     Фiнансування робiт з розроблення (виготовлення) землевпорядної документацiї та її експертизи здiйснюється за рахунок коштiв вiдповiдних бюджетiв чи за рахунок коштiв особи, яка подала пропозицiю про здiйснення державно-приватного партнерства.

     Оплата робiт з розроблення (виготовлення) землевпорядної документацiї та її експертизи особою, яка подала пропозицiю про здiйснення державно-приватного партнерства, не створює для такої особи переваг у конкурсi з визначення приватного партнера порiвняно з iншими учасниками конкурсу.

     Документально пiдтвердженi витрати, здiйсненi державним партнером та/або особою, яка подала пропозицiю про здiйснення державно-приватного партнерства, на розроблення (виготовлення) документацiї iз землеустрою та її експертизу, вiдшкодовуються приватним партнером вiдповiдно до умов договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства.

     2. Частину другу статтi 8 виключено

(згiдно iз Законом України вiд 03.10.2019р. N 155-IX)

     3. Пiсля припинення дiї договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства, приватний партнер зобов'язаний звiльнити земельну дiлянку, надану йому для здiйснення державно-приватного партнерства вiдповiдно до цiєї статтi.

     4. У разi якщо у договорi про державно-приватне партнерство передбачається надання в користування (експлуатацiю) та / або управлiння лiнiй електропередачi, зв'язку, трубопроводiв, iнших лiнiйних комунiкацiй, щодо прокладання та експлуатацiї яких встановлено сервiтут, такий сервiтут може здiйснюватися вiд iменi державного партнера приватним партнером.

     Про наявнiсть таких сервiтутiв зазначається в умовах конкурсу з визначення приватного партнера та договорi, укладеному в рамках державно-приватного партнерства.

     Стаття 9. Джерела фiнансування державно-приватного партнерства

     1. Фiнансування державно-приватного партнерства може здiйснюватися за рахунок:

     фiнансових ресурсiв приватного партнера;

     фiнансових ресурсiв, запозичених в установленому порядку;

     коштiв державного та мiсцевих бюджетiв;

     iнших джерел, не заборонених законодавством.

Роздiл III
ПРИЙНЯТТЯ РIШЕННЯ ПРО ЗДIЙСНЕННЯ ДЕРЖАВНО-ПРИВАТНОГО ПАРТНЕРСТВА

     Стаття 10. Пропозицiї про здiйснення державно-приватного партнерства

     1. Пропозицiї про здiйснення державно-приватного партнерства готуються центральними, мiсцевими органами виконавчої влади, органами мiсцевого самоврядування чи органами Автономної Республiки Крим, Нацiональною академiєю наук України, галузевими академiями наук, державними, комунальними пiдприємствами, установами, органiзацiями, господарськими товариствами, 100 вiдсоткiв акцiй (часток) яких належить державi, територiальнiй громадi чи Автономнiй Республiцi Крим, або особами, якi вiдповiдно до цього Закону можуть бути приватними партнерами, i подаються до органу, уповноваженого проводити аналiз ефективностi здiйснення державно-приватного партнерства.

     Пропозицiя про здiйснення державно-приватного партнерства складається з технiко-економiчного обґрунтування здiйснення державно-приватного партнерства, змiст якого визначається Порядком проведення аналiзу ефективностi здiйснення державно-приватного партнерства, затвердженим Кабiнетом Мiнiстрiв України.

     У разi якщо iнiцiаторами пiдготовки пропозицiї є центральнi, мiсцевi органи виконавчої влади, органи мiсцевого самоврядування, органи влади Автономної Республiки Крим, Нацiональна академiя наук України, галузевi академiї наук, державнi, комунальнi пiдприємства, установи, органiзацiї, господарськi товариства, 100 вiдсоткiв акцiй (часток) яких належить державi, територiальнiй громадi чи Автономнiй Республiцi Крим, пiдготовка пропозицiї здiйснюється у два етапи.

     На першому етапi здiйснюється пiдготовка концептуальної записки здiйснення державно-приватного партнерства, змiст якої визначається Порядком проведення аналiзу ефективностi здiйснення державно-приватного партнерства, затвердженим Кабiнетом Мiнiстрiв України, проведення її детального аналiзу, за результатами якого приймається рiшення щодо доцiльностi або недоцiльностi пiдготовки технiко-економiчного обґрунтування.

     На другому етапi - пiдготовка технiко-економiчного обґрунтування.

     У розглядi пропозицiї про здiйснення державно-приватного партнерства, поданої особами, якi вiдповiдно до цього Закону можуть бути приватними партнерами, повинно бути вiдмовлено, якщо:

     центральними, мiсцевими органами виконавчої влади, органами мiсцевого самоврядування, органами влади Автономної Республiки Крим, Нацiональною академiєю наук України, галузевими академiями наук, державними, комунальними пiдприємствами, установами, органiзацiями, господарськими товариствами, 100 вiдсоткiв акцiй (часток) яких належить державi, територiальнiй громадi чи Автономнiй Республiцi Крим, розпочато пiдготовку пропозицiї про здiйснення державно-приватного партнерства, що повнiстю або частково спiвпадає щодо об'єкта державно-приватного партнерства з поданою на розгляд пропозицiєю, зокрема прийнято рiшення про доцiльнiсть пiдготовки технiко-економiчного обґрунтування здiйснення державно-приватного партнерства. Зазначена пiдстава для вiдмови не може бути використана у разi, якщо пройшло бiльше одного року з дня прийняття рiшення про доцiльнiсть пiдготовки технiко-економiчного обґрунтування здiйснення державно-приватного партнерства;

     орган, уповноважений проводити аналiз ефективностi здiйснення державно-приватного партнерства, вже проводить аналiз ефективностi здiйснення державно-приватного партнерства щодо пропозицiї, яка повнiстю або частково спiвпадає щодо об'єкта державно-приватного партнерства з поданою на розгляд пропозицiєю.

     2. Для пiдготовки пропозицiї про здiйснення державно-приватного партнерства центральний, мiсцевий орган виконавчої влади, органи мiсцевого самоврядування або органи влади Автономної Республiки Крим, Нацiональна академiя наук України, галузевi академiї наук, державнi, комунальнi пiдприємства, установи, органiзацiї, господарськi товариства, 100 вiдсоткiв акцiй (часток) яких належить державi, Автономнiй Республiцi Крим, територiальнiй громадi, або орган, уповноважений проводити аналiз ефективностi здiйснення державно-приватного партнерства, для проведення аналiзу ефективностi здiйснення державно-приватного партнерства можуть залучати мiжнароднi фiнансовi органiзацiї та/або радникiв.

     Оплата послуг радникiв може здiйснюватися за рахунок коштiв державного та/або мiсцевого бюджетiв, коштiв Нацiональної академiї наук України, галузевих академiй наук, державного, комунального пiдприємства, установи, органiзацiї, господарського товариства, 100 вiдсоткiв акцiй (часток) яких належить державi, територiальнiй громадi чи Автономнiй Республiцi Крим, коштiв мiжнародних фiнансових органiзацiй або iнших джерел, не заборонених законодавством.

     3. До дня подання пропозицiї про здiйснення державно-приватного партнерства особи, якi вiдповiдно до цього Закону можуть бути приватними партнерами, можуть вступити в переговори iз державним партнером i обмiнюватися з ним iнформацiєю, необхiдною для пiдготовки такої пропозицiї. У разi обмiну iнформацiєю, що визначена однiєю iз сторiн як конфiденцiйна, пiдписання мiж сторонами договору про нерозголошення конфiденцiйної iнформацiї є обов'язковим.

(стаття 10 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 24.11.2015р. N 817-VIII, у редакцiї Закону України вiд 03.10.2019р. N 155-IX)

     Стаття 11. Аналiз ефективностi здiйснення державно-приватного партнерства

     1. Аналiз ефективностi здiйснення державно-приватного партнерства проводиться на пiдставi пропозицiї про здiйснення державно-приватного партнерства шляхом:

(абзац перший частини першої статтi 11 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 03.10.2019р. N 155-IX)

     1) детального обґрунтування соцiально-економiчних та екологiчних наслiдкiв здiйснення державно-приватного партнерства за результатами аналiзу:

     економiчних та фiнансових показникiв фiнансової моделi реалiзацiї державно-приватного партнерства;

(абзац другий пункту 1 частин першої статтi 11 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 03.10.2019р. N 155-IX)

     соцiальних наслiдкiв реалiзацiї державно-приватного партнерства, включаючи полiпшення якостi послуг та рiвень забезпечення попиту товарами (роботами i послугами);

     екологiчних наслiдкiв реалiзацiї державно-приватного партнерства з урахуванням можливого негативного впливу на стан довкiлля;

     2) обґрунтування вищої ефективностi проекту iз залученням приватного партнера порiвняно з реалiзацiєю проекту без такого залучення;

     3) виявлення видiв ризикiв здiйснення державно-приватного партнерства, їх оцiнки та визначення форми управлiння ризиками;

     4) визначення форми здiйснення державно-приватного партнерства;

     5) визначення соцiально-економiчних та екологiчних перспектив пiсля закiнчення дiї договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства.

     Оцiнка впливу на довкiлля для провадження планової дiяльностi, передбаченої пропозицiєю про здiйснення державно-приватного партнерства, здiйснюється приватним партнером пiсля пiдписання договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства, вiдповiдно до Закону України "Про оцiнку впливу на довкiлля".

(частину першу статтi 11 доповнено абзацом десятим згiдно iз Законом України вiд 03.10.2019р. N 155-IX)

     2. Аналiз ефективностi здiйснення державно-приватного партнерства проводиться щодо об'єктiв:

     державної власностi - центральним або мiсцевим органом виконавчої влади, що здiйснює вiдповiдно до закону функцiї з управлiння вiдповiдними об'єктами державної власностi, а якщо такого органу не визначено - центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi державно-приватного партнерства;

(абзац другий частини другої статтi 11 у редакцiї Закону України вiд 03.10.2019р. N 155-IX)

     комунальної власностi - виконавчим органом мiсцевого самоврядування, уповноваженим вiдповiдною сiльською, селищною, мiською, районною чи обласною радою, а якщо такого органу не визначено - виконавчим комiтетом сiльської, селищної, мiської ради чи виконавчим апаратом районної, обласної ради;

     що належать Автономнiй Республiцi Крим, - органом, уповноваженим Радою мiнiстрiв Автономної Республiки Крим, а якщо такого органу не визначено - Радою мiнiстрiв Автономної Республiки Крим.

     Якщо у державно-приватному партнерствi братимуть участь кiлька державних партнерiв, вони спiльно проводять аналiз ефективностi здiйснення державно-приватного партнерства.

     3. Порядок проведення аналiзу ефективностi здiйснення державно-приватного партнерства визначається Кабiнетом Мiнiстрiв України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

     4. У разi iнiцiювання здiйснення державно-приватного партнерства особами, якi вiдповiдно до цього Закону можуть бути приватними партнерами, орган, уповноважений проводити аналiз ефективностi здiйснення державно-приватного партнерства, може запитувати у таких осiб додаткову iнформацiю та документи, а також уточнювати iнформацiю щодо змiсту пропозицiї.

(статтю 11 доповнено новою частиною четвертою згiдно iз Законом України вiд 03.10.2019р. N 155-IX, у зв'язку з цим частину четверту вважати частиною п'ятою)

     5. За результатами аналiзу ефективностi здiйснення державно-приватного партнерства складається один з таких висновкiв про:

     доцiльнiсть прийняття рiшення про здiйснення державно-приватного партнерства;

     недоцiльнiсть прийняття рiшення про здiйснення державно-приватного партнерства.

     Висновок за результатами аналiзу ефективностi здiйснення державно-приватного партнерства може мiстити перелiк заходiв, що мають бути здiйсненi до моменту оголошення конкурсу з визначення приватного партнера.

     Висновок за результатами аналiзу ефективностi здiйснення державно-приватного партнерства щодо об'єктiв державної власностi пiдлягає погодженню з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi державно-приватного партнерства, та iншими визначеними в Порядку проведення аналiзу ефективностi здiйснення державно-приватного партнерства, затвердженому Кабiнетом Мiнiстрiв України, органами державної влади. Висновок за результатами аналiзу ефективностi здiйснення державно-приватного партнерства щодо об'єктiв комунальної власностi та майна, що належить Автономнiй Республiцi Крим, пiдлягає погодженню з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi державно-приватного партнерства, якщо вiдповiдно до такого висновку передбачається надання державної пiдтримки шляхом фiнансування за рахунок коштiв державного бюджету.

     Висновок за результатами аналiзу ефективностi здiйснення державно-приватного партнерства, а в разi його непогодження також i повiдомлення про вiдмову у погодженнi висновку з обґрунтуванням причин вiдмови, пiдлягає оприлюдненню:

     на офiцiйному веб-сайтi органу, уповноваженого проводити аналiз ефективностi здiйснення державно-приватного партнерства, - протягом п'яти робочих днiв пiсля прийняття рiшення про здiйснення державно-приватного партнерства або про недоцiльнiсть здiйснення державно-приватного партнерства у встановленому законодавством порядку;

     на офiцiйному веб-сайтi центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi державно-приватного партнерства, - протягом п'яти робочих днiв пiсля погодження або вiдмови в погодженнi висновку за результатами аналiзу ефективностi здiйснення державно-приватного партнерства.

(частина п'ята статтi 11 у редакцiї Закону України вiд 03.10.2019р. N 155-IX)
(стаття 11 у редакцiї Закону України вiд 24.11.2015р. N 817-VIII)

     Стаття 12. Виключена

(згiдно iз Законом України вiд 24.11.2015р. N 817-VIII)

     Стаття 13. Прийняття рiшення про здiйснення державно-приватного партнерства

     1. Рiшення про здiйснення державно-приватного партнерства чи про недоцiльнiсть його здiйснення, про проведення конкурсу та затвердження результатiв конкурсу з визначення приватного партнера приймаються щодо об'єктiв:

     державної власностi - центральним органом виконавчої влади, що здiйснює вiдповiдно до закону функцiї з управлiння вiдповiдними об'єктами державної власностi, а якщо такого органу не визначено - Кабiнетом Мiнiстрiв України;

     комунальної власностi - органом мiсцевого самоврядування згiдно з повноваженнями вiдповiдно до Закону України "Про мiсцеве самоврядування";

     що належать Автономнiй Республiцi Крим, - органом, уповноваженим Радою мiнiстрiв Автономної Республiки Крим, а якщо такого органу не визначено - Радою мiнiстрiв Автономної Республiки Крим.

     Рiшення про здiйснення державно-приватного партнерства приймається протягом трьох календарних мiсяцiв з дня подання пропозицiй про здiйснення державно-приватного партнерства (сiльськими, селищними, мiськими, у тому числi об'єднаних територiальних громад, районними та обласними радами - на найближчiй сесiї) у передбаченому цим Законом порядку.

(абзац п'ятий частини першої статтi 13 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 03.10.2019р. N 155-IX)

     Орган, що прийняв рiшення про здiйснення державно-приватного партнерства чи про недоцiльнiсть здiйснення такого партнерства, зобов'язаний протягом п'яти робочих днiв з дня прийняття вiдповiдного рiшення повiдомити у письмовiй формi про таке рiшення особу, яка подала пропозицiї про здiйснення державно-приватного партнерства, та центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi державно-приватного партнерства.

(абзац шостий частини першої статтi 13 у редакцiї Закону України вiд 03.10.2019р. N 155-IX)
(стаття 13 у редакцiї Закону України вiд 24.11.2015р. N 817-VIII)

     2. Рiшення про здiйснення державно-приватного партнерства може передбачати необхiднi заходи щодо пiдготовки проведення конкурсу з визначення приватного партнера, у тому числi:

     1) утворення конкурсної комiсiї;

     2) пiдготовку об'єкта до передачi приватному партнеру за договором, укладеним в рамках державно-приватного партнерства, зокрема формування та/або державна реєстрацiя речових прав на земельнi дiлянки, необхiднi для здiйснення державно-приватного партнерства, та проведення iнвентаризацiї (у разi необхiдностi);

     3) органiзацiю iнформацiйного супроводження проекту, що здiйснюється на умовах державно-приватного партнерства, зокрема з вивчення зацiкавленостi серед потенцiйних iнвесторiв;

     4) залучення радникiв (у разi необхiдностi);

     5) iншi заходи за рiшенням державного партнера.

     У разi якщо рiшення про доцiльнiсть здiйснення державно-приватного партнерства приймає орган, що не буде державним партнером, у такому рiшеннi повинен бути визначений державний партнер.

(статтю 13 доповнено частиною другою згiдно iз Законом України вiд 03.10.2019р. N 155-IX)

     3. Заходи, передбаченi частиною другою цiєї статтi, мають бути виконанi упродовж строку, що не перевищує шiсть мiсяцiв з дня прийняття рiшення про доцiльнiсть здiйснення приватного партнерства.

(статтю 13 доповнено частиною третьою згiдно iз Законом України вiд 03.10.2019р. N 155-IX)

Роздiл IV
ВИЗНАЧЕННЯ ПРИВАТНОГО ПАРТНЕРА

     Стаття 14. Визначення приватного партнера

     1. Визначення приватного партнера для укладення договору в рамках державно-приватного партнерства здiйснюється на конкурсних засадах.

     У разi якщо пiсля оголошення конкурсу з визначення приватного партнера для здiйснення державно-приватного партнерства на участь у зазначеному конкурсi подав заявку лише один претендент, вiдповiдний договiр може бути укладений уповноваженим органом з цим претендентом шляхом погодження з ним iстотних умов договору за умови вiдповiдностi такого претендента основним квалiфiкацiйним вимогам до учасникiв конкурсу, якщо iнше не визначено законами, що регулюють вiдносини, якi виникають у процесi укладення та виконання договорiв, передбачених частиною першою статтi 5 цього Закону.

     У разi якщо конкурс з визначення приватного партнера проводиться вiдповiдно до пропозицiї про здiйснення державно-приватного партнерства, поданої особами, якi вiдповiдно до цього Закону можуть бути приватними партнерами, iнiцiатор пропозицiї про здiйснення державно-приватного партнерства може бути визнаним переможцем конкурсу, якщо його конкурсна пропозицiя отримала найвищу оцiнку або якщо вiн погоджується укласти договiр на умовах конкурсної пропозицiї, яка отримала найвищу оцiнку.

     Зобов'язання щодо вiдшкодування витрат на пiдготовку пропозицiї про здiйснення державно-приватного партнерства, пiдготовленої центральними, мiсцевими органами виконавчої влади, органами мiсцевого самоврядування, органами Автономної Республiки Крим, державними, комунальними пiдприємствами, установами, органiзацiями, господарськими товариствами, 100 вiдсоткiв акцiй (часток) яких належить державi, Автономнiй Республiцi Крим чи територiальнiй громадi, що належним чином документально пiдтвердженi, залучення радникiв, а також витрат на розроблення (виготовлення) землевпорядної документацiї та проведення її експертизи вiдповiдно до пiдтвердних документiв можуть включатися до умов конкурсу.

     У разi якщо переможцем конкурсу визнано iншу особу, нiж iнiцiатор пропозицiї про здiйснення державно-приватного партнерства, переможець конкурсу має компенсувати iнiцiатору пропозицiї обґрунтованi, справедливi i належним чином задокументованi витрати, що виникли внаслiдок пiдготовки пропозицiї про здiйснення державно-приватного партнерства.

     2. Порядок проведення конкурсу з визначення приватного партнера для здiйснення державно-приватного партнерства щодо об'єктiв державної, комунальної власностi або об'єктiв, якi належать Автономнiй Республiцi Крим, встановлюється Кабiнетом Мiнiстрiв України.

     Не можуть бути допущенi до участi в конкурсi з визначення приватного партнера особи, визначенi частиною четвертою статтi 12 Закону України "Про концесiю".

     У разi якщо законами України, що регулюють вiдносини, якi виникають у процесi укладення договорiв, передбачених частиною першою статтi 5 цього Закону, встановлено iнший порядок проведення конкурсу, застосовується порядок проведення конкурсу, встановлений такими законами чи вiдповiдно до таких законiв.

(стаття 14 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 24.11.2015р. N 817-VIII, у редакцiї Закону України вiд 03.10.2019р. N 155-IX)

     Стаття 15. Засади проведення конкурсу з визначення приватного партнера

     1. Пiд час прийняття рiшення про проведення конкурсу з визначення приватного партнера для здiйснення державно-приватного партнерства визначаються:

     строк здiйснення державно-приватного партнерства, форма його реалiзацiї та основнi етапи;

     державний партнер та об'єкти державно-приватного партнерства;

     обсяг та форми державної пiдтримки здiйснення державно-приватного партнерства, якщо надання такої пiдтримки передбачається;

(абзац четвертий частини першої статтi 15 у редакцiї Закону України вiд 24.11.2015р. N 817-VIII)

     граничний строк подання заявок на участь у конкурсi;

     граничний строк проведення конкурсу з визначення приватного партнера;

     основнi квалiфiкацiйнi вимоги до учасникiв конкурсу;

     основнi критерiї визначення переможця конкурсу.

     2. Частину другу статтi 15 виключено

(згiдно iз Законом України вiд 24.11.2015р. N 817-VIII)

     3. Оголошення про проведення конкурсу з визначення приватного партнера публiкується державним партнером у газетi "Урядовий кур'єр" або "Голос України" чи офiцiйному друкованому засобi масової iнформацiї вiдповiдного органу мiсцевого самоврядування або Автономної Республiки Крим, якщо державним партнером виступають такi органи, а також розмiщується на офiцiйному веб-сайтi державного партнера.

     Стаття 16. Оприлюднення iнформацiї про результати проведення конкурсу з визначення приватного партнера

     1. Результати оцiнки конкурсних пропозицiй учасникiв конкурсу з визначення приватного партнера для здiйснення державно-приватного партнерства не пiдлягають розголошенню до дня визначення переможця конкурсу, крiм випадкiв, передбачених законом.

     2. Орган, що проводив конкурс, зобов'язаний у десятиденний строк з дня визначення переможця конкурсу оприлюднити iнформацiю та вмотивованi роз'яснення щодо пiдстав визначення переможця та вiдхилення пропозицiй iнших учасникiв конкурсу.

     3. Оприлюднення iнформацiї, зазначеної в частинi другiй цiєї статтi, здiйснюється шляхом опублiкування її в газетi "Урядовий кур'єр" або "Голос України" чи офiцiйному друкованому засобi масової iнформацiї вiдповiдного органу мiсцевого самоврядування або Автономної Республiки Крим, якщо державним партнером виступають такi органи, а також розмiщення на офiцiйному веб-сайтi державного партнера.

     Стаття 17. Укладення договору в рамках державно-приватного партнерства з переможцем конкурсу

     1. Державний партнер зобов'язаний не пiзнiше мiсяця пiсля пiдписання протоколу про результати конкурсу (сiльськi, селищнi, мiськi, в тому числi об'єднаних територiальних громад, районнi та обласнi ради - на найближчому пленарному засiданнi) розглянути результати проведення конкурсу та затвердити вiдповiдний протокол (про визначення переможця конкурсу, про вiдхилення всiх конкурсних пропозицiй без визначення переможця чи про оголошення конкурсу таким, що не вiдбувся) або вiдмовити у затвердженнi результатiв конкурсу з обґрунтуванням причини такої вiдмови.

     Укладення договору в рамках державно-приватного партнерства здiйснюється державним партнером з переможцем конкурсу на умовах, встановлених конкурсом з визначення приватного партнера.

     У разi якщо переможцем конкурсу є юридична особа - нерезидент, для укладення договору в рамках державно-приватного партнерства вiн зобов'язаний створити юридичну особу - резидента.

     Для виконання договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства, можуть укладатися iншi цивiльно-правовi договори, включаючи договiр про фiнансування, прямий договiр.

     2. У разi якщо переможцем конкурсу з визначення приватного партнера для здiйснення державно-приватного партнерства визначено декiлька осiб на сторонi приватного партнера, договiр, що укладається в рамках державно-приватного партнерства, пiдписується такими особами або особою, уповноваженою ними на пiдписання цього договору.

     3. Державний партнер протягом трьох робочих днiв пiсля укладення договору в рамках державно-приватного партнерства надсилає рекомендованим листом з повiдомленням про вручення завiрену ним копiю такого договору (з усiма додатками до нього) центральному органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi державно-приватного партнерства, уповноваженому на ведення облiку договорiв, укладених в рамках державно-приватного партнерства.

     4. Договiр, укладений в рамках державно-приватного партнерства, може бути змiнений або розiрваний за згодою сторiн або на вимогу однiєї iз сторiн на пiдставi рiшення суду або арбiтражу у випадку iстотного порушення iншою стороною зобов'язань, визначених таким договором, або у разi iстотної змiни обставин, якими сторони керувалися у процесi укладення такого договору, та в iнших випадках, передбачених таким договором.

     5. Правовi наслiдки змiни або розiрвання договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства, визначаються законом та цим договором.

     6. У разi залучення приватним партнером фiнансування проекту, що здiйснюється на умовах державно-приватного партнерства, на пiдставi договору про фiнансування, договором, укладеним в рамках державно-приватного партнерства, може бути передбачено право змiни приватного партнера на iншого приватного партнера:

     за iнiцiативою державного партнера - у разi iстотного порушення приватним партнером умов договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства;

     за зверненням кредитора - у порядку звернення стягнення на майновi права приватного партнера, що випливають iз договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства, якi передавалися в заставу з метою забезпечення виконання договору про фiнансування у разi iстотного порушення приватним партнером своїх зобов'язань фiнансового характеру, передбачених таким договором.

     В такому випадку пiдстави, порядок та умови змiни приватного партнера визначаються прямим договором. Прямий договiр укладається мiж державним партнером, приватним партнером та кредитором (кредиторами) не пiзнiше 180 робочих днiв з моменту укладення договору в рамках державно-приватного партнерства, якщо iнше не передбачено цим договором.

     Змiна приватного партнера вiдбувається вiдповiдно до умов прямого договору та здiйснюється в порядку, затвердженому Кабiнетом Мiнiстрiв України.

     7. У разi прийняття рiшення про замiну приватного партнера державний партнер або кредитор чи уповноважена ними особа, якщо це передбачено прямим договором, тимчасово, до визначення нового приватного партнера, виконує зобов'язання приватного партнера за договором, укладеним в рамках державно-приватного партнерства.

(стаття 17 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами України вiд 16.10.2012р. N 5463-VI, вiд 24.11.2015р. N 817-VIII, у редакцiї Закону України вiд 03.10.2019р. N 155-IX)

Роздiл V
ДЕРЖАВНА ПIДТРИМКА, ДЕРЖАВНI ГАРАНТIЇ ТА ДЕРЖАВНИЙ КОНТРОЛЬ

     Стаття 18. Державна пiдтримка здiйснення державно-приватного партнерства

     1. Державна пiдтримка здiйснення державно-приватного партнерства може надаватися:

     шляхом надання державних гарантiй та мiсцевих гарантiй;

(абзац другий частини першої статтi 18 у редакцiї Закону України вiд 03.10.2019р. N 155-IX)

     шляхом фiнансування за рахунок коштiв державного чи мiсцевих бюджетiв та iнших джерел згiдно iз загальнодержавними та мiсцевими програмами;

     шляхом виплати приватному партнеру платежiв, передбачених договором, укладеним у рамках державно-приватного партнерства, зокрема плати за експлуатацiйну готовнiсть;

(частину першу статтi 18 доповнено новим абзацом четвертим згiдно iз Законом України вiд 24.11.2015р. N 817-VIII, у редакцiї Закону України вiд 03.10.2019р. N 155-IX)

     шляхом придбання державним партнером певного обсягу товарiв (робiт, послуг), що виробляються (виконуються, надаються) приватним партнером за договором, укладеним у рамках державно-приватного партнерства;

(частину першу статтi 18 доповнено новим абзацом п'ятим згiдно iз Законом України вiд 24.11.2015р. N 817-VIII)

     шляхом постачання приватному партнеру товарiв (робiт, послуг), необхiдних для здiйснення державно-приватного партнерства;

(частину першу статтi 18 доповнено новим абзацом шостим згiдно iз Законом України вiд 24.11.2015р. N 817-VIII, у зв'язку з цим абзац четвертий вважати абзацом сьомим)

     шляхом будiвництва (нового будiвництва, реконструкцiї, реставрацiї, капiтального ремонту, технiчного переоснащення) державними, комунальними пiдприємствами, установами, органiзацiями та/або господарськими товариствами, 100 вiдсоткiв акцiй (часток) яких належить державi, Автономнiй Республiцi Крим чи територiальнiй громадi, об'єктiв сумiжної iнфраструктури (залiзничних, автомобiльних шляхiв, лiнiй зв'язку, засобiв тепло-, газо-, водо- та електропостачання, iнженерних комунiкацiй тощо), що не є об'єктами державно-приватного партнерства, але необхiднi для виконання договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства;

(частину першу статтi 18 доповнено новим абзацом сьомим згiдно iз Законом України вiд 03.10.2019р. N 155-IX, у зв'язку з цим абзац сьомий вважати абзацом восьмим)

     в iнших формах, передбачених законом.

     2. Рiшення про надання державної пiдтримки здiйснення державно-приватного партнерства приймається залежно вiд права власностi на об'єкт державно-приватного партнерства вiдповiдно Кабiнетом Мiнiстрiв України чи уповноваженим ним органом виконавчої влади, органами мiсцевого самоврядування або Радою мiнiстрiв Автономної Республiки Крим вiдповiдно до закону.

     3. Частину третю статтi 18 виключено

(згiдно iз Законом України вiд 03.10.2019р. N 155-IX)

     4. Державна пiдтримка, передбачена цiєю статтею, не вважається державною допомогою в розумiннi Закону України "Про державну допомогу суб'єктам господарювання" та не потребує обов'язкового повiдомлення про державну допомогу до уповноваженого органу з питань державної допомоги, якщо така пiдтримка надається за умови дотримання кожної з таких вимог:

     1) приватного партнера було визначено в результатi конкурсу з визначення приватного партнера;

     2) надання державної пiдтримки передбачено умовами конкурсу з визначення приватного партнера;

     3) приватним партнером визначено учасника, пропозицiя якого отримала найвищу оцiнку.

(статтю 18 доповнено частиною четвертою згiдно iз Законом України вiд 24.11.2015р. N 817-VIII, частина четверта статтi 18 у редакцiї Закону України вiд 03.10.2019р. N 155-IX)

     Стаття 19. Вирiшення спорiв

     1. Будь-якi спори, що виникають у зв'язку iз виконанням зобов'язань, передбачених договором, укладеним в рамках державно-приватного партнерства, прямим договором чи будь-яким iншим договором, пов'язаним iз виконанням договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства, вирiшуються шляхом проведення переговорiв протягом строкiв, погоджених сторонами у вiдповiдному договорi чи у двостороннiх iнвестицiйних угодах, ратифiкованих Україною.

     2. Сторони договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства, можуть вiльно обрати механiзм вирiшення спорiв, включаючи медiацiю, незобов'язуючу експертну оцiнку, нацiональний чи мiжнародний комерцiйний або iнвестицiйний арбiтраж, у тому числi арбiтраж, мiсцезнаходження якого за кордоном (у разi якщо засновником приватного партнера є пiдприємство з iноземними iнвестицiями в розумiннi Закону України "Про режим iноземного iнвестування"), а також процедурнi правила для вирiшення спорiв.

     3. На вимогу приватного партнера чи кредитора держава має право вiдмовитися вiд iмунiтету в договорi, укладеному в рамках державно-приватного партнерства, чи прямому договорi. Така вiдмова поширюється на всi судовi рiшення, рiшення мiжнародних комерцiйних арбiтражiв, рiшення у провадженнях щодо попереднього забезпечення позову, а також виконання рiшень судових i арбiтражних органiв.

(стаття 19 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 24.11.2015р. N 817-VIII, у редакцiї Закону України вiд 03.10.2019р. N 155-IX)

     Стаття 20. Гарантiї прав приватних партнерiв

     1. Держава гарантує додержання встановлених законодавством України умов для провадження дiяльностi приватних партнерiв, пов'язаної з виконанням договорiв, укладених у рамках державно-приватного партнерства, додержання прав i законних iнтересiв приватних партнерiв.

     2. Державнi органи та органи мiсцевого самоврядування, їх посадовi особи не мають права втручатися в дiяльнiсть приватних партнерiв, пов'язану iз здiйсненням державно-приватного партнерства, крiм випадкiв, встановлених законом.

     3. У разi якщо цiни (тарифи) на товари (роботи, послуги) приватного партнера пiдлягають державному регулюванню, такi цiни (тарифи) мають включати кошти для компенсацiї вартостi внесених приватним партнером iнвестицiй (iнвестицiйну складову) вiдповiдно до закону, якщо iнший порядок компенсацiї iнвестицiй не передбачено договором, укладеним у рамках державно-приватного партнерства.

     Розмiр iнвестицiйної складової має забезпечувати компенсацiю протягом строку дiї договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства, витрат приватного партнера на здiйснення iнвестицiй.

     Якщо цiни (тарифи) на товари (роботи, послуги) приватного партнера, що пiдлягають державному регулюванню, не є економiчно обґрунтованими i вiдсутня належна компенсацiя, приватний партнер, якщо це передбачено договором, укладеним у рамках державно-приватного партнерства, має право вiдмовитися вiд договору або призупинити, якщо iнше не передбачено законодавством, виконання iнвестицiйних зобов'язань до затвердження цiн (тарифiв) на економiчно обґрунтованому рiвнi та/або включення до цiн (тарифiв) iнвестицiйної та/або прибуткової складової або до внесення на запропонованих приватним партнером умовах змiн до договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства, щодо обсягiв та строкiв внесення iнвестицiй в об'єкт державно-приватного партнерства.

(частина третя статтi 20 у редакцiї Закону України вiд 24.11.2015р. N 817-VIII)

     4. До прав i обов'язкiв сторiн, визначених договором, укладеним у рамках державно-приватного партнерства, протягом строку його дiї застосовується законодавство України, чинне на день його укладення. Зазначенi гарантiї поширюються на змiни цивiльного i господарського законодавства, що регулює майновi права та обов'язки сторiн, i не стосуються змiн законодавства з питань оборони, нацiональної безпеки, забезпечення громадського порядку, охорони довкiлля, стандартiв якостi товарiв (робiт, послуг), податкового, валютного, митного законодавства, законодавства з питань лiцензування та iншого законодавства, що регулює правовiдносини, в яких не дiють принципи рiвностi сторiн (державного та приватного партнерiв).

     5. У разi прийняття органами державної влади або органами мiсцевого самоврядування рiшень, що порушують права приватних партнерiв, збитки, завданi їм внаслiдок прийняття таких рiшень, пiдлягають вiдшкодуванню в повному обсязi.

     Приватнi партнери мають право на вiдшкодування збиткiв, завданих їм внаслiдок дiй, бездiяльностi або неналежного виконання органами державної влади та органами мiсцевого самоврядування, їх посадовими особами своїх обов'язкiв, передбачених законодавством України, у порядку, встановленому законодавством України.

     6. У разi розiрвання договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства, у зв'язку з порушенням державним партнером зобов'язань за таким договором державний партнер вiдшкодовує приватному партнеру внесенi ним iнвестицiї в частинi, що не була вiдшкодована протягом дiї такого договору, а також збитки, завданi достроковим припиненням договору.

     Порядок та способи розрахунку вiдшкодування та збиткiв, а також строки їх виплати приватному партнеру встановлюються договором, укладеним у рамках державно-приватного партнерства.

(статтю 20 доповнено частиною шостою згiдно iз Законом України вiд 24.11.2015р. N 817-VIII)

     7. Зазначенi в цiй статтi гарантiї прав приватних партнерiв застосовуються до всiх форм державно-приватного партнерства, передбачених цим Законом та iншими законами, що регулюють вiдповiдну форму здiйснення державно-приватного партнерства.

(статтю 20 доповнено частиною сьомою згiдно iз Законом України вiд 24.11.2015р. N 817-VIII)

     Стаття 201. Банкiвськi рахунки

     1. Для цiлей здiйснення державно-приватного партнерства приватний партнер - сторона договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства, має право вiдкривати в банках України в установленому законодавством України порядку банкiвськi рахунки в нацiональнiй та/або iноземнiй валютi, що мають використовуватися виключно для обслуговування дiяльностi, пов'язаної з договором, укладеним в рамках державно-приватного партнерства.

     2. Стягнення коштiв з банкiвських рахункiв, вiдкритих приватним партнером за договором, укладеним в рамках державно-приватного партнерства, на територiї України для цiлей виконання цього договору, не може бути здiйснено в безспiрному порядку.

(Закон доповнено статтею 201 згiдно iз Законом України вiд 03.10.2019р. N 155-IX)

     Стаття 21. Контроль та монiторинг виконання договорiв, укладених у рамках державно-приватного партнерства, та проведення завершальної оцiнки

     1. Контроль за виконанням договорiв, укладених в рамках державно-приватного партнерства, здiйснюють державний партнер, iншi державнi органи та органи мiсцевого самоврядування, їх посадовi особи вiдповiдно до їхнiх повноважень у порядку, встановленому законом та/або договором, укладеним в рамках державно-приватного партнерства.

     Пiд час здiйснення контролю за виконанням договорiв, укладених в рамках державно-приватного партнерства, не допускається втручання в господарську дiяльнiсть приватного партнера або третiх сторiн, залучених державним партнером, а також розголошення конфiденцiйної iнформацiї, що стала вiдомою пiд час здiйснення контролю.

     2. Приватнi партнери надають державним партнерам iнформацiю про виконання договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства, у порядку, передбаченому договором, укладеним в рамках державно-приватного партнерства.

     3. Монiторинг виконання договорiв, укладених в рамках державно-приватного партнерства, здiйснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi державно-приватного партнерства, шляхом отримання щорiчних звiтiв вiд державних партнерiв про виконання договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства, що надаються в порядку та згiдно з формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi державно-приватного партнерства.

     4. Пiсля закiнчення виконання договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства, проводиться завершальна оцiнка здiйснення державно-приватного партнерства.

     Завершальна оцiнка проводиться щодо об'єктiв:

     державної власностi - органом, уповноваженим Кабiнетом Мiнiстрiв України, який не залучався до пiдготовки та/або реалiзацiї проекту, що здiйснювався на умовах державно-приватного партнерства;

     що належать Автономнiй Республiцi Крим, - органом, уповноваженим Радою мiнiстрiв Автономної Республiки Крим, а якщо такий орган не визначений - Радою мiнiстрiв Автономної Республiки Крим;

     комунальної власностi - органом, уповноваженим органом мiсцевого самоврядування згiдно з повноваженнями вiдповiдно до Закону України "Про мiсцеве самоврядування в Українi".

     5. Державний та приватний партнери повиннi надати органу, що проводить завершальну оцiнку здiйснення державно-приватного партнерства, необхiдну iнформацiю для її проведення.

     6. За результатами проведеної завершальної оцiнки здiйснення державно-приватного партнерства готується звiт, що надсилається центральному органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi державно-приватного партнерства, для аналiзу.

     7. Метою завершальної оцiнки здiйснення державно-приватного партнерства є узагальнення результатiв виконання договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства, виявлення проблем та аналiз ризикiв, що виникли пiд час реалiзацiї проекту, що здiйснювався на умовах державно-приватного партнерства, а також у разi необхiдностi пiдготовка пропозицiй про внесення змiн до законодавства.

(стаття 21 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 24.11.2015р. N 817-VIII, у редакцiї Закону України вiд 03.10.2019р. N 155-IX)

     Стаття 22. Повноваження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi державно-приватного партнерства

(назва статтi 22 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами України вiд 16.10.2012р. N 5463-VI, вiд 24.11.2015р. N 817-VIII)

     1. До повноважень центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi державно-приватного партнерства, належать:

(абзац перший частини першої статтi 22 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами України вiд 16.10.2012р. N 5463-VI, вiд 24.11.2015р. N 817-VIII)

     методологiчне забезпечення проведення перевiрки виконання договорiв, укладених у рамках державно-приватного партнерства;

(абзац другий частини першої статтi 22 у редакцiї Закону України вiд 24.11.2015р. N 817-VIII)

     пiдготовка пропозицiй щодо забезпечення формування та реалiзацiї державної полiтики у сферi державно-приватного партнерства;

(абзац третiй частини першої статтi 22 у редакцiї Закону України вiд 24.11.2015р. N 817-VIII)

     проведення монiторингу ефективностi дiяльностi органiв виконавчої влади та органiв мiсцевого самоврядування у сферi державно-приватного партнерства;

     розроблення концепцiї та проектiв державних цiльових програм щодо сприяння розширенню державно-приватного партнерства, вжиття заходiв для їх виконання;

     сприяння захисту законних прав та iнтересiв державних i приватних партнерiв у процесi здiйснення державно-приватного партнерства;

     абзац сьомий частини першої статтi 22 виключено

(згiдно iз Законом України вiд 24.11.2015р. N 817-VIII)

     проведення монiторингу, узагальнення та оприлюднення в установленому порядку результатiв здiйснення державно-приватного партнерства, у тому числi здiйснення оцiнки та монiторингу загального рiвня ризикiв державного партнера в договорах, укладених у рамках державно-приватного партнерства;

     проведення монiторингу дотримання вимог законодавства у сферi державно-приватного партнерства, у тому числi пiд час проведення конкурсiв з визначення приватного партнера;

     проведення в межах своїх повноважень iнформацiйно-роз'яснювальної i консультацiйної роботи;

     участь в органiзацiї навчання i пiдвищення квалiфiкацiї фахiвцiв у сферi державно-приватного партнерства;

     ведення облiку договорiв, укладених у рамках державно-приватного партнерства;

     абзац тринадцятий частини першої статтi 22 виключено

(згiдно iз Законом України вiд 24.11.2015р. N 817-VIII)

     здiйснення iнших повноважень, передбачених законом.

Роздiл VI
ПРИКIНЦЕВI ТА ПЕРЕХIДНI ПОЛОЖЕННЯ

     1. Цей Закон набирає чинностi через три мiсяцi з дня його опублiкування.

     2. Внести змiни до таких законодавчих актiв України:

     1) у Земельному кодексi України (Вiдомостi Верховної Ради України, 2002 р., N 3 - 4, ст. 27):

     частину шосту статтi 1021 доповнити пунктом 5 такого змiсту:

     "5) припинення дiї договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства (щодо договорiв емфiтевзису та суперфiцiю, укладених у рамках такого партнерства)";

     частину другу статтi 134 пiсля абзацу десятого доповнити новим абзацом такого змiсту:

     "надання земельних дiлянок державної або комунальної власностi для потреб приватного партнера в рамках державно-приватного партнерства вiдповiдно до закону".

     У зв'язку з цим абзаци одинадцятий - дев'ятнадцятий вважати вiдповiдно абзацами дванадцятим - двадцятим;

     2) пiдпункт 2 пункту 2 роздiлу VI втратив чиннiсть

(у зв'язку з втратою чинностi Законом України вiд 03.12.90р. N 507-XII згiдно iз Законом України вiд 21.06.2012р. N 5007-VI)

     3) у Законi України "Про мiсцеве самоврядування в Українi" (Вiдомостi Верховної Ради України, 1997 р., N 24, ст. 170 iз наступними змiнами):

     у пiдпунктi 2 пункту "а" частини першої статтi 28 слова "якi надаються пiдприємствами та органiзацiями комунальної власностi вiдповiдної територiальної громади; погодження в установленому порядку цих питань з пiдприємствами, установами та органiзацiями, якi не належать до комунальної власностi" виключити;

     частину першу статтi 43 доповнити пунктом 37 такого змiсту:

     "37) встановлення тарифiв на житлово-комунальнi послуги, якi надаються пiдприємствами, що перебувають у спiльнiй власностi територiальних громад, представництво iнтересiв яких здiйснює вiдповiдна районна чи обласна рада, а також суб'єктами господарювання, що здiйснюють управлiння (експлуатацiю) цiлiсними майновими комплексами таких пiдприємств";

     4) пункт 7 частини першої статтi 18 Закону України "Про мiсцевi державнi адмiнiстрацiї" (Вiдомостi Верховної Ради України, 1999 р., N 20 - 21, ст. 190) викласти в такiй редакцiї:

     "7) визначає i встановлює норми споживання у сферi житлово-комунальних послуг, здiйснює контроль за їх дотриманням";

     5) пiдпункт 5 пункту 2 роздiлу VI втратив чиннiсть

(у зв'язку з втратою чинностi Законом України вiд 16.07.99р. N 997-XIV згiдно iз Законом України вiд 03.10.2019р. N 155-IX)

     6) частину першу статтi 31 Закону України "Про оренду землi" (Вiдомостi Верховної Ради України, 2004 р., N 10, ст. 102; 2008 р., N 48, ст. 358; 2010 р., N 5, ст. 40) доповнити абзацом дев'ятим такого змiсту:

     "припинення дiї договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства (щодо договорiв оренди землi, укладених у рамках такого партнерства)";

     7) частину п'яту статтi 31 Закону України "Про житлово-комунальнi послуги" (Вiдомостi Верховної Ради України, 2004 р., N 47, ст. 514) пiсля слова "мiська" доповнити словами "районна, обласна".

     3. Кабiнету Мiнiстрiв України протягом трьох мiсяцiв з дня набрання чинностi цим Законом:

     привести свої нормативно-правовi акти у вiдповiднiсть iз цим Законом;

     визначити центральний орган виконавчої влади, до вiдання якого належить здiйснення повноважень, визначених статтею 22 цього Закону;

     прийняти нормативно-правовi акти, визначенi цим Законом.

Президент України В. ЯНУКОВИЧ

м. Київ
1 липня 2010 року
N 2404-VI

Copyright © 2024 НТФ «Интес»
Все права сохранены.