ЗАКОН  УКРАЇНИ

Про цiни i цiноутворення

Iз змiнами i доповненнями, внесеними
Законами України
вiд 20 листопада 2012 року N 5496-VI,
вiд 2 червня 2015 року N 499-VIII,
вiд 19 жовтня 2017 року N 2168-VIII,
вiд 20 вересня 2019 року N 124-IX,
вiд 30 березня 2020 року N 540-IX

     Цей Закон визначає основнi засади цiнової полiтики i регулює вiдносини, що виникають у процесi формування, встановлення та застосування цiн, а також здiйснення державного контролю (нагляду) та спостереження у сферi цiноутворення.

Роздiл I
ЗАГАЛЬНI ПОЛОЖЕННЯ

     Стаття 1. Визначення термiнiв

     1. У цьому Законi термiни вживаються в такому значеннi:

     1) встановлення цiни - затвердження (фiксацiя) рiвня цiни;

     2) гранична цiна - максимально або мiнiмально допустимий рiвень цiни, який може застосовуватися суб'єктом господарювання;

     3) декларування змiни цiни та/або реєстрацiя цiни - iнформування суб'єктом господарювання у встановленому порядку органiв державного регулювання i контролю (нагляду) та спостереження у сферi цiноутворення про намiри встановлення та застосування цiни, вiдмiнної вiд поточної;

     4) доплата - збiльшення цiни товару виробником (постачальником) пiд час його продажу (реалiзацiї);

     5) застосування цiни - продаж (реалiзацiя) товару за встановленою цiною;

     6) знижка (знижувальний коефiцiєнт) - зменшення цiни товару виробником (постачальником) пiд час його продажу (реалiзацiї);

     7) норматив рентабельностi - рiвень прибутковостi, що визначається суб'єктом господарювання пiд час формування цiни. Граничний норматив рентабельностi є його максимально допустимим рiвнем, який повинен враховуватися суб'єктом господарювання пiд час встановлення цiни товару;

     8) постачальницько-збутова надбавка (постачальницька винагорода) - сума витрат суб'єкта господарювання, що пов'язанi з обiгом товару та здiйснюються в процесi його продажу (реалiзацiї) пiд час надходження вiд виробника (постачальника) на вiдповiдний товарний ринок, та прибутку. Гранична постачальницько-збутова надбавка є її максимально допустимим рiвнем, який повинен враховуватися суб'єктом господарювання, що здiйснює оптову торгiвлю, пiд час встановлення цiни товару;

     9) продаж (реалiзацiя) - господарська операцiя, пiд час якої здiйснюється обмiн товару на виражений у грошовiй формi еквiвалент або iнший вид компенсацiї його вартостi;

     10) товар - продукцiя, роботи, послуги, матерiально-технiчнi ресурси, майновi та немайновi права, що пiдлягають продажу (реалiзацiї);

     11) товарний ринок - сфера обороту товару (взаємозамiнних товарiв);

     12) торговельна надбавка (нацiнка) - сума витрат суб'єкта господарювання, що пов'язанi з обiгом товару та здiйснюються в процесi його продажу (реалiзацiї) у роздрiбнiй торгiвлi, та прибутку. Гранична торговельна надбавка (нацiнка) є її максимально допустимим рiвнем, який повинен враховуватися суб'єктом господарювання пiд час реалiзацiї товару в роздрiбнiй торгiвлi;

     13) фiксована цiна - обов'язкова для застосування суб'єктами господарювання цiна, встановлена Кабiнетом Мiнiстрiв України, органами виконавчої влади та органами мiсцевого самоврядування вiдповiдно до їх повноважень;

(пункт 13 частини першої статтi 1 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 02.06.2015р. N 499-VIII)

     14) формування цiни - механiзм визначення рiвня цiни товару;

     15) цiна - виражений у грошовiй формi еквiвалент одиницi товару;

     16) цiноутворення - процес формування та встановлення цiн.

     Стаття 2. Сфера дiї цього Закону

     1. Дiя цього Закону поширюється на вiдносини, що виникають у процесi формування, встановлення та застосування цiн Кабiнетом Мiнiстрiв України, органами виконавчої влади, органами, що здiйснюють державне регулювання дiяльностi суб'єктiв природних монополiй, органами мiсцевого самоврядування та суб'єктами господарювання, якi провадять дiяльнiсть на територiї України, а також здiйснення державного контролю (нагляду) та спостереження у сферi цiноутворення. Дiя цього Закону не поширюється на встановлення тарифiв на медичнi послуги та лiкарськi засоби в межах програми медичних гарантiй згiдно iз Законом України "Про державнi фiнансовi гарантiї медичного обслуговування населення".

(частина перша статтi 2 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 02.06.2015р. N 499-VIII, у редакцiї Закону України вiд 19.10.2017р. N 2168-VIII)

     Стаття 3. Законодавство про цiни i цiноутворення

     1. Законодавство про цiни i цiноутворення ґрунтується на Конституцiї України та складається з Цивiльного кодексу України, Господарського кодексу України, Податкового кодексу України, законiв України "Про природнi монополiї", "Про захист економiчної конкуренцiї", цього Закону та iнших нормативно-правових актiв.

Роздiл II
ДЕРЖАВНА ЦIНОВА ПОЛIТИКА

     Стаття 4. Основнi напрями державної цiнової полiтики

     1. Державна цiнова полiтика є складовою частиною державної економiчної та соцiальної полiтики i спрямована на забезпечення:

     1) розвитку нацiональної економiки та пiдприємницької дiяльностi;

     2) протидiї зловживанню монопольним (домiнуючим) становищем у сферi цiноутворення;

     3) розширення сфери застосування вiльних цiн;

     4) збалансованостi ринку товарiв та пiдвищення їх якостi;

     5) соцiальних гарантiй населенню в разi зростання цiн;

     6) необхiдних економiчних гарантiй для виробникiв;

     7) орiєнтацiї цiн внутрiшнього ринку товарiв на рiвень цiн свiтового ринку.

     Стаття 5. Повноваження Кабiнету Мiнiстрiв України у сферi цiноутворення

     1. Кабiнет Мiнiстрiв України:

     1) забезпечує проведення державної цiнової полiтики;

     2) здiйснює державне регулювання цiн, визначає повноваження органiв виконавчої влади щодо формування, встановлення та застосування цiн, якщо iнше не визначено законом або мiжнародним договором України, згода на обов'язковiсть якого надана Верховною Радою України;

     3) визначає перелiк товарiв, державнi регульованi цiни на якi затверджуються вiдповiдними органами виконавчої влади, якщо iнше не визначено законом.

     Стаття 6. Повноваження органiв мiсцевого самоврядування у сферi цiноутворення

     1. Органи мiсцевого самоврядування забезпечують реалiзацiю державної цiнової полiтики у межах повноважень, визначених законом.

     Стаття 7. Державне управлiння у сферi цiноутворення

     1. Реалiзацiя державної цiнової полiтики, проведення економiчного аналiзу рiвня та динамiки цiн, розроблення та внесення пропозицiй щодо формування та реалiзацiї державної цiнової полiтики здiйснюються центральним органом виконавчої влади, що реалiзує державну цiнову полiтику.

     2. Формування кошторисної нормативної бази, визначення порядку її застосування у будiвництвi, перевiрка дотримання нормативних документiв i нормативiв обчислення вартостi будiвництва об'єктiв, що споруджуються iз залученням бюджетних коштiв, коштiв державних i комунальних пiдприємств, установ та органiзацiй, кредитiв, наданих пiд державнi гарантiї, здiйснюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi будiвництва, мiстобудування та архiтектури.

(частина друга статтi 7 у редакцiї Законiв України вiд 20.11.2012р. N 5496-VI, вiд 20.09.2019р. N 124-IX)

     Стаття 8. Державна цiнова полiтика у сферi дiяльностi суб'єктiв природних монополiй та на сумiжних ринках

(назва статтi 8 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 02.06.2015р. N 499-VIII)

     1. Державна цiнова полiтика у сферi дiяльностi суб'єктiв природних монополiй та суб'єктiв господарювання, що здiйснюють дiяльнiсть на сумiжних ринках, реалiзується вiдповiдно до законодавства про природнi монополiї та iнших законiв України.

(частина перша статтi 8 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 02.06.2015р. N 499-VIII)

     Стаття 9. Соцiальнi гарантiї населенню в разi зростання цiн

     1. Кабiнет Мiнiстрiв України, органи виконавчої влади послiдовно вживають заходiв щодо забезпечення соцiальних гарантiй населенню, насамперед малозабезпеченим сiм'ям, шляхом запровадження системи компенсацiйних виплат у зв'язку iз зростанням цiн та iндексацiї грошових доходiв соцiально-економiчних груп населення вiдповiдно до законодавства.

     2. Громадяни України мають право оскаржити в судi неправомiрнi дiї державних органiв та органiв мiсцевого самоврядування, суб'єктiв господарювання i вимагати вiдшкодування завданих їм збиткiв у разi реалiзацiї товарiв з порушенням вимог законодавства про цiни i цiноутворення.

Роздiл III
ЦIНОУТВОРЕННЯ

     Стаття 10. Види цiн

     1. Суб'єкти господарювання пiд час провадження господарської дiяльностi використовують:

     вiльнi цiни;

     державнi регульованi цiни.

     2. Цiни на товари, якi призначенi для реалiзацiї на внутрiшньому ринку України, установлюються виключно у валютi України, якщо iнше не передбачено мiжнародними угодами, ратифiкованими Україною, та постановами Кабiнету Мiнiстрiв України.

     Стаття 11. Вiльнi цiни

     1. Вiльнi цiни встановлюються суб'єктами господарювання самостiйно за згодою сторiн на всi товари, крiм тих, щодо яких здiйснюється державне регулювання цiн.

     Стаття 12. Державнi регульованi цiни

     1. Державнi регульованi цiни запроваджуються на товари, якi справляють визначальний вплив на загальний рiвень i динамiку цiн, мають iстотну соцiальну значущiсть, а також на товари, що виробляються суб'єктами, якi займають монопольне (домiнуюче) становище на ринку.

     Державнi регульованi цiни можуть запроваджуватися на товари суб'єктiв господарювання, якi порушують вимоги законодавства про захист економiчної конкуренцiї.

     2. Державнi регульованi цiни повиннi бути економiчно обґрунтованими (забезпечувати вiдповiднiсть цiни на товар витратам на його виробництво, продаж (реалiзацiю) та прибуток вiд його продажу (реалiзацiї).

     3. Змiна рiвня державних регульованих цiн здiйснюється в порядку i строки, що визначаються органами, якi вiдповiдно до цього Закону здiйснюють державне регулювання цiн.

     Змiна рiвня державних регульованих цiн може здiйснюватися у зв'язку iз змiною умов виробництва i продажу (реалiзацiї) продукцiї, що не залежать вiд господарської дiяльностi суб'єкта господарювання.

     4. Кабiнет Мiнiстрiв України, органи виконавчої влади та органи мiсцевого самоврядування пiд час встановлення державних регульованих цiн на товари до складу таких цiн обов'язково включають розмiр їх iнвестицiйної складової частини.

(частина перша статтi 8 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 02.06.2015р. N 499-VIII)

Роздiл IV
ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ ЦIН

     Стаття 13. Способи державного регулювання цiн

     1. Державне регулювання цiн здiйснюється Кабiнетом Мiнiстрiв України, органами виконавчої влади, державними колегiальними органами та органами мiсцевого самоврядування вiдповiдно до їх повноважень шляхом:

(абзац перший частини першої статтi 13 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 02.06.2015р. N 499-VIII)

     1) установлення обов'язкових для застосування суб'єктами господарювання:

     фiксованих цiн;

     граничних цiн;

     граничних рiвнiв торговельної надбавки (нацiнки) та постачальницько-збутової надбавки (постачальницької винагороди);

     граничних нормативiв рентабельностi;

     розмiру постачальницької винагороди;

     розмiру доплат, знижок (знижувальних коефiцiєнтiв);

     2) запровадження процедури декларування змiни цiни та/або реєстрацiї цiни.

     Стаття 14. Порядок формування i встановлення цiн пiд час проведення експортних (iмпортних) операцiй та на експортнi (iмпортнi) товари

     1. Пiд час проведення експортних (iмпортних) операцiй у розрахунках з iноземними суб'єктами господарювання застосовуються контрактнi (зовнiшньоторговельнi) цiни, що формуються вiдповiдно до цiн i умов свiтового ринку.

     2. Мiждержавний обмiн товарами здiйснюється за цiнами, визначеними вiдповiдно до мiжнародних договорiв України, згода на обов'язковiсть яких надана Верховною Радою України.

     Стаття 15. Гарантiї, що надаються суб'єктам господарювання пiд час державного регулювання цiн

     1. Кабiнет Мiнiстрiв України, органи виконавчої влади та органи мiсцевого самоврядування, якi встановили державнi регульованi цiни на товари в розмiрi, нижчому вiд економiчно обґрунтованого розмiру, зобов'язанi вiдшкодувати суб'єктам господарювання рiзницю мiж такими розмiрами за рахунок коштiв вiдповiдних бюджетiв.

     2. Установлення Кабiнетом Мiнiстрiв України, органами виконавчої влади та органами мiсцевого самоврядування державних регульованих цiн на товари в розмiрi, нижчому вiд економiчно обґрунтованого розмiру, без визначення джерел для вiдшкодування рiзницi мiж такими розмiрами за рахунок коштiв вiдповiдних бюджетiв не допускається i може бути оскаржено в судовому порядку.

Роздiл V
ДЕРЖАВНИЙ КОНТРОЛЬ (НАГЛЯД) ТА СПОСТЕРЕЖЕННЯ У СФЕРI ЦIНОУТВОРЕННЯ

     Стаття 16. Органи державного контролю (нагляду) та спостереження у сферi цiноутворення

     1. Органами державного контролю (нагляду) та спостереження у сферi цiноутворення (далi - уповноваженi органи) є:

     центральний орган виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику з контролю за цiнами;

     iншi органи, визначенi законом.

(абзац третiй частини першої статтi 16 у редакцiї Закону України вiд 20.11.2012р. N 5496-VI)

     2. Повноваження та порядок дiяльностi уповноважених органiв, права та обов'язки їх посадових осiб, якi здiйснюють державний контроль (нагляд) за дотриманням суб'єктами господарювання вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цiн та державне спостереження у сферi цiноутворення, визначаються цим Законом, Законом України "Про основнi засади державного нагляду (контролю) у сферi господарської дiяльностi" та iншими законами.

     Стаття 17. Основнi функцiї уповноважених органiв

     1. Основними функцiями уповноважених органiв є:

     1) виконання контрольно-наглядових функцiй за дотриманням вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цiн;

     2) здiйснення державного спостереження у сферi цiноутворення;

     3) запобiгання порушенням у сферi цiноутворення.

     Стаття 18. Права уповноважених органiв

     1. Уповноваженi органи мають право:

     1) проводити у суб'єктiв господарювання в установленому порядку плановi та позаплановi перевiрки:

     достовiрностi зазначеної у документах iнформацiї про формування, встановлення та застосування державних регульованих цiн;

     бухгалтерських книг, звiтiв, кошторисiв, декларацiй, показникiв реєстраторiв розрахункових операцiй та iнших документiв незалежно вiд способу подання iнформацiї, пов'язаних з формуванням, встановленням та застосуванням державних регульованих цiн;

     наявностi виписки або витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осiб та фiзичних осiб - пiдприємцiв, а також документiв, що посвiдчують особу, в посадових осiб;

     2) одержувати вiдповiдно до законодавства у письмовiй формi пояснення, довiдки i вiдомостi з питань, що виникають пiд час проведення перевiрки;

     3) одержувати безоплатно вiд суб'єктiв господарювання, що перевiряються, копiї документiв та iншi вiдомостi, необхiднi для здiйснення державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цiн, документiв, що можуть пiдтверджувати їх порушення, платiжних доручень, квитанцiй, що пiдтверджують факт перерахування до бюджету коштiв у разi застосування адмiнiстративно-господарських санкцiй, а також довiдки, пiдготовленi суб'єктами господарювання на їх вимогу;

     4) робити запити та одержувати вiд органiв виконавчої влади та органiв мiсцевого самоврядування в повному обсязi iнформацiю та документи, необхiднi для виконання покладених на них функцiй;

     5) вимагати вiд суб'єктiв господарювання, що перевiряються, усунення виявлених порушень вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цiн;

     6) приймати рiшення про застосування адмiнiстративно-господарських санкцiй за порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цiн;

     7) надавати органам виконавчої влади та органам мiсцевого самоврядування, суб'єктам господарювання обов'язковi для виконання приписи про усунення порушень вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цiн;

     8) звертатися до суду з позовами про стягнення до бюджету коштiв у разi прийняття рiшення про порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цiн.

     Стаття 19. Державне спостереження у сферi цiноутворення

     1. Державне спостереження у сферi цiноутворення здiйснюється шляхом проведення монiторингу вiльних цiн (дослiдження динамiки цiнових процесiв на товарних ринках) та державних регульованих цiн.

     2. Перелiк товарiв, цiни на якi пiдлягають державному спостереженню у сферi цiноутворення, та порядок його проведення визначаються Кабiнетом Мiнiстрiв України.

     3. За результатами державного спостереження у сферi цiноутворення визначаються методи впливу на економiчнi процеси та цiнову ситуацiю на товарних ринках.

     Стаття 20. Адмiнiстративно-господарськi санкцiї за порушення законодавства про цiни i цiноутворення

     1. До суб'єктiв господарювання застосовуються адмiнiстративно-господарськi санкцiї за:

     1) порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цiн - вилучення необґрунтовано одержаної виручки, що становить позитивну рiзницю мiж фактичною виручкою вiд продажу (реалiзацiї) товару та виручкою за цiнами, сформованими вiдповiдно до запровадженого способу регулювання (крiм тих, що на постiйнiй основi надають житлово-комунальнi послуги або мають адресного споживача), та штраф у розмiрi 100 вiдсоткiв необґрунтовано одержаної виручки;

     2) стягнення плати за товари, якi згiдно iз законодавством надаються безоплатно, - штраф у розмiрi 100 вiдсоткiв вартостi проданих (реалiзованих) товарiв;

     3) надання уповноваженим органам недостовiрних вiдомостей - штраф у розмiрi 1000 неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян;

     4) невиконання приписiв уповноважених органiв або створення перешкод для виконання покладених на них функцiй - штраф у розмiрi 2000 неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян.

(частина перша статтi 20 у редакцiї Закону України вiд 30.03.2020р. N 540-IX)

     2. Суми адмiнiстративно-господарських санкцiй зараховуються до державного бюджету.

     Сума необґрунтованої виручки, одержаної суб'єктами господарювання, якi на постiйнiй основi надають житлово-комунальнi послуги або мають адресного споживача, повертається споживачам.

     3. Порядок стягнення сум адмiнiстративно-господарських санкцiй, передбачених цiєю статтею, визначається Господарським кодексом України.

Роздiл VI
ПРИКIНЦЕВI ТА ПЕРЕХIДНI ПОЛОЖЕННЯ

     1. Цей Закон набирає чинностi з дня, наступного за днем його опублiкування.

     2. Визнати такими, що втратили чиннiсть:

     Закон України "Про цiни i цiноутворення" (Вiдомостi Верховної Ради УРСР, 1990 р., N 52, ст. 650; Вiдомостi Верховної Ради України, 1998 р., N 10, ст. 36, N 33, ст. 225; 1999 р., N 24, ст. 210; 2003 р., N 30, ст. 247; 2004 р., N 12, ст. 155, N 13, ст. 181; 2006 р., N 47, ст. 462; 2010 р., N 40, ст. 524, N 49, ст. 571);

     Постанову Верховної Ради Української РСР "Про порядок введення в дiю Закону Української РСР "Про цiни i цiноутворення" (Вiдомостi Верховної Ради УРСР, 1990 р., N 52, ст. 651).

     3. Внести змiни до таких законодавчих актiв України:

     1) у Кодексi України про адмiнiстративнi правопорушення (Вiдомостi Верховної Ради УРСР, 1984 р., додаток до N 51, ст. 1122):

     статтi 1883 i 2445 викласти в такiй редакцiї:

     "Стаття 1883. Невиконання законних вимог посадових осiб центрального органу виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику з контролю за цiнами

     Невиконання законних вимог посадових осiб центрального органу виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику з контролю за цiнами, щодо усунення порушень порядку формування, встановлення та застосування цiн або створення перешкод для виконання покладених на них обов'язкiв -

     тягне за собою накладення штрафу на посадових осiб вiд тридцяти до п'ятдесяти неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян";

     "Стаття 2445. Центральний орган виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику з контролю за цiнами

     Центральний орган виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику з контролю за цiнами, розглядає справи про адмiнiстративнi правопорушення, пов'язанi з порушенням порядку формування, встановлення та застосування цiн i тарифiв, а також невиконанням законних вимог посадових осiб зазначеного органу (статтi 1652, 1883).

     Вiд iменi центрального органу виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику з контролю за цiнами, розглядати справи про адмiнiстративнi правопорушення та накладати адмiнiстративнi стягнення мають право керiвник зазначеного органу та уповноваженi ним посадовi особи";

     2) у Господарському кодексi України (Вiдомостi Верховної Ради України, 2003 р., NN 18 - 22, ст. 144):

     у статтi 189:

     частину першу викласти в такiй редакцiї:

     "1. Цiна в цьому Кодексi є вираженим у грошовiй формi еквiвалентом одиницi товару (продукцiї, робiт, послуг, матерiально-технiчних ресурсiв, майнових та немайнових прав), що пiдлягає продажу (реалiзацiї), який повинен застосовуватися як тариф, розмiр плати, ставки або збору, крiм ставок i зборiв, що використовуються в системi оподаткування";

     частини третю i четверту замiнити однiєю частиною такого змiсту:

     "3. Суб'єкти господарювання використовують у своїй дiяльностi вiльнi та державнi регульованi цiни";

     частину першу статтi 190 пiсля слова "державнi" доповнити словом "регульованi";

     статтю 191 викласти в такiй редакцiї:

     "Стаття 191. Державнi регульованi цiни

     1. Державнi регульованi цiни запроваджуються Кабiнетом Мiнiстрiв України, органами виконавчої влади та органами мiсцевого самоврядування вiдповiдно до їх повноважень у встановленому законодавством порядку.

     2. Державне регулювання цiн здiйснюється згiдно iз Законом України "Про цiни i цiноутворення".

     4. Рекомендувати Президенту України привести Указ Президента України вiд 30 березня 2012 року N 236/2012 "Питання реалiзацiї державної полiтики з контролю за цiнами", яким затверджено Положення про Державну iнспекцiю України з контролю за цiнами, у вiдповiднiсть iз цим Законом.

     5. Кабiнету Мiнiстрiв України протягом трьох мiсяцiв з дня набрання чинностi цим Законом:

     привести свої нормативно-правовi акти у вiдповiднiсть iз цим Законом;

     забезпечити перегляд та приведення мiнiстерствами та iншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актiв у вiдповiднiсть iз цим Законом.

Президент України В. ЯНУКОВИЧ

м. Київ
21 червня 2012 року
N 5007-VI

Copyright © 2021 НТФ «Інтес»
Всі права захищені.