ЗАКОН  УКРАЇНИ

Про об'єкти пiдвищеної небезпеки

Iз змiнами i доповненнями, внесеними
Законами України
вiд 15 травня 2003 року N 762-IV,
вiд 23 вересня 2010 року N 2562-VI,
вiд 16 жовтня 2012 року N 5459-VI,
вiд 9 квiтня 2014 року N 1193-VII

     Цей Закон визначає правовi, економiчнi, соцiальнi та органiзацiйнi основи дiяльностi, пов'язаної з об'єктами пiдвищеної небезпеки, i спрямований на захист життя i здоров'я людей та довкiлля вiд шкiдливого впливу аварiй на цих об'єктах шляхом запобiгання їх виникненню, обмеження (локалiзацiї) розвитку i лiквiдацiї наслiдкiв.

     Стаття 1. Визначення термiнiв

     У цьому Законi наведенi нижче термiни вживаються у такому значеннi:

     суб'єкт господарської дiяльностi - юридична або фiзична особа, у власностi або у користуваннi якої є хоча б один об'єкт пiдвищеної небезпеки;

     об'єкт пiдвищеної небезпеки - об'єкт, на якому використовуються, виготовляються, переробляються, зберiгаються або транспортуються одна або кiлька небезпечних речовин чи категорiй речовин у кiлькостi, що дорiвнює або перевищує нормативно встановленi пороговi маси, а також iншi об'єкти як такi, що вiдповiдно до закону є реальною загрозою виникнення надзвичайної ситуацiї техногенного та природного характеру;

     небезпечна речовина - хiмiчна, токсична, вибухова, окислювальна, горюча речовина, бiологiчнi агенти та речовини бiологiчного походження (бiохiмiчнi, мiкробiологiчнi, бiотехнологiчнi препарати, патогеннi для людей i тварин мiкроорганiзми тощо), якi становлять небезпеку для життя i здоров'я людей та довкiлля, сукупнiсть властивостей речовин i/або особливостей їх стану, внаслiдок яких за певних обставин може створитися загроза життю i здоров'ю людей, довкiллю, матерiальним та культурним цiнностям;

     порогова маса небезпечних речовин - нормативно встановлена маса окремої небезпечної речовини або категорiї небезпечних речовин чи сумарна маса небезпечних речовин рiзних категорiй;

     iдентифiкацiя об'єктiв пiдвищеної небезпеки - порядок визначення об'єктiв пiдвищеної небезпеки серед потенцiйно небезпечних об'єктiв;

     потенцiйно небезпечний об'єкт - об'єкт, на якому можуть використовуватися або виготовляються, переробляються, зберiгаються чи транспортуються небезпечнi речовини, бiологiчнi препарати, а також iншi об'єкти, що за певних обставин можуть створити реальну загрозу виникнення аварiї;

     аварiя на об'єктi пiдвищеної небезпеки (далi - аварiя) - небезпечна подiя техногенного характеру, що виникла внаслiдок змiн пiд час експлуатацiї об'єкта пiдвищеної небезпеки (наднормативний викид небезпечних речовин, пожежа, вибух тощо) i яка спричинила загибель людей чи створює загрозу життю i здоров'ю людей та довкiллю на його територiї i/або за його межами;

     транскордонний вплив аварiї - шкода, заподiяна населенню та довкiллю однiєї держави внаслiдок аварiї, яка сталася на територiї iншої держави;

     ризик - ступiнь iмовiрностi певної негативної подiї, яка може вiдбутися в певний час або за певних обставин на територiї об'єкта пiдвищеної небезпеки i/або за його межами;

     прийнятний ризик - ризик, який не перевищує на територiї об'єкта пiдвищеної небезпеки i/або за її межами гранично допустимого рiвня;

     управлiння ризиком - процес прийняття рiшень i здiйснення заходiв, спрямованих на забезпечення мiнiмально можливого ризику;

     декларацiя безпеки - документ, який визначає комплекс заходiв, що вживаються суб'єктом господарської дiяльностi з метою запобiгання аварiям, а також забезпечення готовностi до локалiзацiї, лiквiдацiї аварiй та їх наслiдкiв.

     Стаття 2. Законодавство у сферi дiяльностi, пов'язаної з об'єктами пiдвищеної небезпеки

     Вiдносини, пов'язанi з дiяльнiстю об'єктiв пiдвищеної небезпеки, регулюються Конституцiєю України, цим Законом, законами України та iншими нормативно-правовими актами.

     Вiдносини, пов'язанi з дiяльнiстю об'єктiв пiдвищеної небезпеки в межах територiї виключної (морської) економiчної зони України та на континентальному шельфi, що здiйснюється на умовах угод про розподiл продукцiї, регулюються цим Законом з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про угоди про розподiл продукцiї".

(статтю 2 доповнено частиною другою згiдно iз Законом України вiд 23.09.2010р. N 2562-VI)

     Стаття 3. Державний нагляд та контроль у сферi дiяльностi, пов'язаної з об'єктами пiдвищеної небезпеки

     Державний нагляд та контроль у сферi дiяльностi, пов'язаної з об'єктами пiдвищеної небезпеки, здiйснюють уповноваженi законами органи влади, в тому числi центральнi органи виконавчої влади та їх територiальнi органи (у разi утворення), до вiдання яких вiдповiдно до закону вiднесенi питання:

(абзац перший частини першої статтi 3 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 16.10.2012р. N 5459-VI)

     охорони працi;

     забезпечення екологiчної безпеки та охорони навколишнього природного середовища;

     державного нагляду (контролю) у сферах пожежної i техногенної безпеки;

(абзаци четвертий i п'ятий частини першої статтi 3 замiнено одним абзацом згiдно iз Законом України вiд 16.10.2012р. N 5459-VI, у зв'язку з цим абзаци шостий та сьомий вважати вiдповiдно абзацами п'ятим та шостим)

     санiтарно-епiдемiчної безпеки;

     мiстобудування.

     Державний нагляд i контроль за дiяльнiстю, пов'язаною з об'єктами пiдвищеної небезпеки, що провадиться вiдповiдно до умов угоди про розподiл продукцiї в межах територiї виключної (морської) економiчної зони України та на континентальному шельфi, здiйснюються з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про угоди про розподiл продукцiї" та умовами вiдповiдної угоди про розподiл продукцiї".

(статтю 3 доповнено частиною другою згiдно iз Законом України вiд 23.09.2010р. N 2562-VI)

     Стаття 4. Повноваження Кабiнету Мiнiстрiв України у сферi дiяльностi, пов'язаної з об'єктами пiдвищеної небезпеки

     До повноважень Кабiнету Мiнiстрiв України у сферi дiяльностi, пов'язаної з об'єктами пiдвищеної небезпеки, належать:

     забезпечення реалiзацiї державної полiтики у сферi дiяльностi, пов'язаної з об'єктами пiдвищеної небезпеки;

     забезпечення державного регулювання i контролю у сферi дiяльностi, пов'язаної з об'єктами пiдвищеної небезпеки;

     вирiшення вiдповiдно до закону питань регулювання земельних вiдносин та користування природними ресурсами;

     органiзацiя мiжнародного спiвробiтництва у сферi дiяльностi, пов'язаної з об'єктами пiдвищеної небезпеки;

     координацiя роботи центральних органiв виконавчої влади у сферi дiяльностi, пов'язаної з об'єктами пiдвищеної небезпеки;

(абзац шостий статтi 4 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 16.10.2012р. N 5459-VI)

     надання дозволiв на спорудження та/або реконструкцiю, консервацiю (лiквiдацiю) об'єктiв пiдвищеної небезпеки в межах континентального шельфу та виключної (морської) економiчної зони України, якщо iнше не передбачено угодою про розподiл продукцiї;

(статтю 4 доповнено новим абзацом сьомим згiдно iз Законом України вiд 23.09.2010р. N 2562-VI, у зв'язку з цим абзац сьомий вважати вiдповiдно абзацом восьмим)

     здiйснення iнших функцiй, передбачених законами України та актами Президента України.

     Стаття 5. Повноваження центральних органiв виконавчої влади у сферi дiяльностi, пов'язаної з об'єктами пiдвищеної небезпеки

(назва статтi 6 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 16.10.2012р. N 5459-VI)

     До повноважень центральних органiв виконавчої влади у сферi дiяльностi, пов'язаної з об'єктами пiдвищеної небезпеки, належать:

(абзац перший статтi 5 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 16.10.2012р. N 5459-VI)

     здiйснення державного регулювання i контролю у сферi дiяльностi, пов'язаної з об'єктами пiдвищеної небезпеки;

     здiйснення вiдповiдного нормативного регулювання у сферi дiяльностi, пов'язаної з об'єктами пiдвищеної небезпеки;

     вирiшення вiдповiдно до закону питань регулювання земельних вiдносин та користування природними ресурсами;

     вирiшення iнших питань у сферi дiяльностi, пов'язаної з об'єктами пiдвищеної небезпеки, вiдповiдно до законiв України, актiв Президента України та Кабiнету Мiнiстрiв України.

     Стаття 6. Повноваження Ради мiнiстрiв Автономної Республiки Крим, обласних, районних, Київської та Севастопольської мiських державних адмiнiстрацiй у сферi дiяльностi, пов'язаної з об'єктами пiдвищеної небезпеки

     До повноважень Ради мiнiстрiв Автономної Республiки Крим, обласних, районних, Київської та Севастопольської мiських державних адмiнiстрацiй у сферi дiяльностi, пов'язаної з об'єктами пiдвищеної небезпеки, в межах компетенцiї належать:

     здiйснення контролю за додержанням вимог законодавства суб'єктами господарської дiяльностi;

     здiйснення необхiдних заходiв, спрямованих на запобiгання виникненню аварiй та надзвичайних ситуацiй техногенного та природного характеру, обмеження та лiквiдацiю їх наслiдкiв;

     органiзацiя разом з вiдповiдними центральними органами виконавчої влади прийняття до експлуатацiї об'єктiв пiдвищеної небезпеки, сфера екологiчного впливу дiяльностi яких згiдно з дiючими нормами включає вiдповiдну територiю;

(абзац четвертий статтi 6 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 16.10.2012р. N 5459-VI)

     iнформування населення про екологiчно небезпечнi аварiї та надзвичайнi ситуацiї техногенного та природного характеру, дiї, якi можуть вживатися громадянами для зменшення їх впливу на здоров'я людей та довкiлля, а також про заходи, що вживаються для подолання i лiквiдацiї наслiдкiв таких аварiй та надзвичайних ситуацiй;

     органiзацiя робiт по лiквiдацiї наслiдкiв аварiї на об'єктах пiдвищеної небезпеки, залучення до цих робiт пiдприємств, установ, органiзацiй незалежно вiд форм власностi та громадян;

     вжиття заходiв для вiдшкодування шкоди, заподiяної внаслiдок аварiй та надзвичайних ситуацiй;

     здiйснення iнших повноважень вiдповiдно до законiв України, а також функцiй, визначених законами України, актами Президента України та Кабiнету Мiнiстрiв України.

     Стаття 7. Повноваження Верховної Ради Автономної Республiки Крим, обласних, районних, Київської та Севастопольської мiських рад та iнших рад у сферi дiяльностi, пов'язаної з об'єктами пiдвищеної небезпеки

     До повноважень Верховної Ради Автономної Республiки Крим, обласних, районних, Київської та Севастопольської мiських рад та iнших рад у сферi дiяльностi, пов'язаної з об'єктами пiдвищеної небезпеки, належать:

     вирiшення вiдповiдно до законодавства питань регулювання земельних вiдносин та користування природними ресурсами у сферi дiяльностi, пов'язаної з об'єктами пiдвищеної небезпеки;

     абзац третiй статтi 7 виключено

(згiдно iз Законом України вiд 09.04.2014р. N 1193-VII)

     вжиття в межах своїх повноважень необхiдних заходiв, спрямованих на запобiгання виникненню аварiй та надзвичайних ситуацiй техногенного та природного характеру, обмеження та лiквiдацiю їх наслiдкiв, iнформування населення про їх виникнення та органiзацiю його захисту;

     здiйснення iнших повноважень, передбачених законами.

     Стаття 8. Обов'язки суб'єктiв господарської дiяльностi

     Суб'єкт господарської дiяльностi зобов'язаний:

     вживати заходiв, направлених на запобiгання аварiям, обмеження i лiквiдацiю їх наслiдкiв та захист людей i довкiлля вiд їх впливу;

     повiдомляти про аварiю, що сталася на об'єктi пiдвищеної небезпеки, i заходи, вжитi для лiквiдацiї її наслiдкiв, органи виконавчої влади та органи мiсцевого самоврядування та населення;

     забезпечувати експлуатацiю об'єктiв пiдвищеної небезпеки з додержанням мiнiмально можливого ризику;

     виконувати вимоги цього Закону та iнших нормативно-правових актiв, якi регулюють дiяльнiсть об'єктiв пiдвищеної небезпеки.

     Обов'язки, передбаченi частиною першою цiєї статтi, у разi укладення угоди про розподiл продукцiї вiдповiдно до вимог Закону України "Про угоди про розподiл продукцiї" пiдлягають виконанню з урахуванням таких особливостей:

     дiяльнiсть з використанням об'єкта (об'єктiв) пiдвищеної небезпеки на пiдставi угоди про розподiл продукцiї провадиться виключно в межах умов, передбачених такою угодою;

     усi дозволи та дозвiльнi документи, передбаченi цим Законом, при виконаннi угоди про розподiл продукцiї в межах територiї виключної (морської) економiчної зони України та на континентальному шельфi надаються iнвестору в порядку, встановленому Кабiнетом Мiнiстрiв України.

(статтю 8 доповнено частиною другою згiдно iз Законом України вiд 23.09.2010р. N 2562-VI)

     Стаття 9. Iдентифiкацiя об'єктiв пiдвищеної небезпеки

     Суб'єкт господарської дiяльностi iдентифiкує об'єкти пiдвищеної небезпеки вiдповiдно до кiлькостi порогової маси небезпечних речовин.

     Нормативи порогової маси небезпечних речовин встановлюються Кабiнетом Мiнiстрiв України.

     Порядок iдентифiкацiї, форма та змiст оповiщення про її результати визначаються Кабiнетом Мiнiстрiв України.

     На основi iдентифiкацiйних даних Кабiнет Мiнiстрiв України затверджує класифiкацiю об'єктiв пiдвищеної небезпеки i порядок їх облiку.

     Стаття 10. Декларацiя безпеки

     Суб'єкт господарської дiяльностi готує i подає до мiсцевих органiв виконавчої влади декларацiю безпеки об'єкта пiдвищеної небезпеки.

     Суб'єкт господарської дiяльностi несе вiдповiдальнiсть за достовiрнiсть даних, наведених у декларацiї безпеки.

     Порядок розроблення декларацiї безпеки, її змiст, методика визначення ризикiв та їх прийнятнi рiвнi встановлюються Кабiнетом Мiнiстрiв України.

     Подання декларацiї безпеки або iншої звiтної документацiї не звiльняє суб'єктiв господарської дiяльностi вiд державного нагляду i контролю за їх дiяльнiстю.

     Вимоги частини першої цiєї статтi поширюються на пiдприємства, установи, органiзацiї, якi планують експлуатувати хоча б один об'єкт пiдвищеної небезпеки.

     Стаття 11. Плани локалiзацiї i лiквiдацiї аварiй на об'єктах пiдвищеної небезпеки

     У порядку реагування на надзвичайнi ситуацiї техногенного та природного характеру суб'єкт господарської дiяльностi, а також пiдприємства, установи, органiзацiї, зазначенi у частинi п'ятiй статтi 10 цього Закону, одночасно з розробленням декларацiї безпеки розробляють i затверджують план локалiзацiї i лiквiдацiї аварiй для кожного об'єкта пiдвищеної небезпеки, який вони експлуатують або планують експлуатувати.

     Категорiї аварiй на об'єктах пiдвищеної небезпеки залежно вiд їх наслiдкiв визначає Кабiнет Мiнiстрiв України.

     План локалiзацiї i лiквiдацiї аварiй погоджують центральнi органи виконавчої влади, що забезпечують формування та реалiзують державну полiтику у сферах цивiльного захисту, пожежної i техногенної безпеки.

(частина третя статтi 11 у редакцiї Закону України вiд 16.10.2012р. N 5459-VI)

     План локалiзацiї i лiквiдацiї аварiй переглядається кожнi 5 рокiв.

     План локалiзацiї i лiквiдацiї аварiй може переглядатися або уточнюватися до закiнчення 5 рокiв з дати його розроблення у разi:

     змiн в умовах дiяльностi суб'єкта господарської дiяльностi незалежно вiд їх причин, що призводять до необхiдностi змiни вiдомостей, якi мiстяться у планi локалiзацiї i лiквiдацiї аварiй;

     внесення змiн до чинних або прийняття нових нормативно-правових актiв, що впливають на змiст плану локалiзацiї i лiквiдацiї аварiй;

     висунення обгрунтованих вимог щодо плану локалiзацiї i лiквiдацiї аварiй органами виконавчої влади та органами мiсцевого самоврядування.

     При внесеннi змiн i доповнень до плану локалiзацiї i лiквiдацiї аварiй суб'єкти господарської дiяльностi та iншi юридичнi i фiзичнi особи, якi повиннi брати участь у виконаннi протиаварiйних заходiв, надають центральному органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної полiтики у сферi цивiльного захисту, та центральному органу виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферах пожежної i техногенної безпеки, вiдповiдну для цього iнформацiю.

(частина шоста статтi 11 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 16.10.2012р. N 5459-VI)

     Обсяг, змiст, форма i порядок надання iнформацiї встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферах цивiльного захисту, пожежної i техногенної безпеки.

(частина сьома статтi 11 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 16.10.2012р. N 5459-VI)

     Центральнi органи виконавчої влади, що забезпечують формування та реалiзують державну полiтику у сферах цивiльного захисту, пожежної i техногенної безпеки, протягом 10 днiв пiсля затвердження плану локалiзацiї та лiквiдацiї аварiй надають через засоби масової iнформацiї вiдомостi, необхiднi для виконання населенням правил поведiнки i дiй в екстремальних ситуацiях, передбачених цим планом.

(частина восьма статтi 11 у редакцiї Закону України вiд 16.10.2012р. N 5459-VI)

     У разi створення загрози виникнення аварiї з транскордонним впливом план локалiзацiї та лiквiдацiї аварiй повинен передбачати негайне iнформування вiдповiдних органiв держав, територiї яких можуть зазнати впливу наслiдкiв такої аварiї.

     Плани локалiзацiї i лiквiдацiї аварiй, затвердженi до набрання чинностi цим Законом, зберiгають чиннiсть до закiнчення строку їх дiї.

     Стаття 12. Порядок будiвництва i/або реконструкцiї об'єктiв пiдвищеної небезпеки

     Будiвництво (реконструкцiя) об'єктiв пiдвищеної небезпеки здiйснюється суб'єктами господарювання вiдповiдно до Закону України "Про регулювання мiстобудiвної дiяльностi".

(стаття 12 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами України вiд 15.05.2003р. N 762-IV, вiд 16.10.2012р. N 5459-VI, у редакцiї Закону України вiд 09.04.2014р. N 1193-VII)

     Стаття 13. Виключена

(стаття 13 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами України вiд 15.05.2003р. N 762-IV, вiд 16.10.2012р. N 5459-VI, виключена згiдно iз Законом України вiд 09.04.2014р. N 1193-VII)

     Стаття 14. Розслiдування аварiй на об'єктах пiдвищеної небезпеки

     Порядок розслiдування аварiй на об'єктах пiдвищеної небезпеки встановлюється Кабiнетом Мiнiстрiв України вiдповiдно до вимог цього та iнших законiв.

     Стаття 15. Надання iнформацiї та право на одержання iнформацiї про об'єкти пiдвищеної небезпеки

     Суб'єкт господарської дiяльностi вiдповiдно до закону надає вiдповiдним центральним органам виконавчої влади, визначених статтею 3 цього Закону, мiсцевим органам виконавчої влади, органам мiсцевого самоврядування та засобам масової iнформацiї, у тому числi i тим, засновником яких є органи мiсцевого самоврядування, iнформацiю про об'єкти пiдвищеної небезпеки, якi перебувають у його власностi або у користуваннi.

(частина перша статтi 15 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 16.10.2012р. N 5459-VI)

     Суб'єкт господарської дiяльностi повiдомляє центральнi органи виконавчої влади, що реалiзують державну полiтику у сферах цивiльного захисту, охорони працi, пожежної i техногенної безпеки, здiйснення державного нагляду (контролю) у сферi охорони навколишнього природного середовища, про всi аварiйнi ситуацiї, розвиток яких призвiв або мiг призвести до аварiї.

(частина друга статтi 15 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 16.10.2012р. N 5459-VI)

     Центральнi органи виконавчої влади, що реалiзують державну полiтику у сферах цивiльного захисту, пожежної i техногенної безпеки, здiйснення державного нагляду (контролю) у сферi охорони навколишнього природного середовища, забезпечують оброблення одержаної вiдповiдно до закону iнформацiї про дiяльнiсть об'єктiв пiдвищеної небезпеки та надають її мiсцевим органам виконавчої влади, органам мiсцевого самоврядування, суб'єктам господарської дiяльностi та iншим заiнтересованим особам, а також у встановленому порядку iнформують населення про аварiйнi ситуацiї, що виникають на об'єктах пiдвищеної небезпеки.

(частина третя статтi 15 у редакцiї Закону України вiд 16.10.2012р. N 5459-VI)

     Юридична або фiзична особа чи їх представники мають право вiдповiдно до закону протягом не бiльш як 30 днiв отримати вiд суб'єкта господарської дiяльностi iнформацiю про небезпеку, яка виникла на об'єктах пiдвищеної небезпеки i становить загрозу для людей та довкiлля.

     Юридична або фiзична особа має право, в установленому законом порядку, самостiйно збирати iнформацiю про стан безпеки об'єктiв пiдвищеної небезпеки i надавати її органам виконавчої влади, органам мiсцевого самоврядування, засобам масової iнформацiї та iншим заiнтересованим особам, у разi якщо їм вiдомо або є пiдстави вважати, що така iнформацiя мiстить вiдомостi щодо правопорушень, якi мають мiсце на об'єктах пiдвищеної небезпеки i становлять загрозу для людей та довкiлля.

     Стаття 16. Вiдшкодування шкоди, заподiяної аварiєю на об'єктi пiдвищеної небезпеки

     Шкода (в тому числi моральна), заподiяна фiзичним чи юридичним особам внаслiдок аварiї, що сталася на об'єктi пiдвищеної небезпеки, незалежно вiд вини суб'єкта господарської дiяльностi, у власностi або користуваннi якого перебуває об'єкт пiдвищеної небезпеки, вiдшкодовується суб'єктом господарської дiяльностi цим особам у повному обсязi, крiм випадкiв, коли аварiя виникла внаслiдок непереборної сили або з умислу потерпiлого.

     Стаття 17. Вiдповiдальнiсть за порушення вимог цього Закону

     Порушення вимог цього Закону тягне за собою вiдповiдальнiсть згiдно з законами України.

     Стаття 18. Мiжнародне спiвробiтництво

     Україна бере участь у мiжнародному спiвробiтництвi у сферi запобiгання аварiям, обмеження (локалiзацiї) розвитку i лiквiдацiї їх наслiдкiв, забезпечення безпечної для людей та довкiлля дiяльностi об'єктiв пiдвищеної небезпеки.

     Якщо мiжнародними договорами України, згода на обов'язковiсть яких надана Верховною Радою України, встановлено iншi норми, нiж тi, якi передбаченi цим Законом, то застосовуються норми мiжнародного договору.

     Стаття 19. Прикiнцевi положення

     1. Цей Закон набирає чинностi з дня його опублiкування.

     2. Закони, прийнятi до набрання чинностi цим Законом, дiють у частинi, що не суперечить цьому Закону.

     3. Пункт 3 статтi 19 виключено

(згiдно iз Законом України вiд 09.04.2014р. N 1193-VII)

     4. Кабiнету Мiнiстрiв України протягом шести мiсяцiв з дня набрання чинностi цим Законом:

     подати на розгляд Верховної Ради України пропозицiї щодо приведення законiв України у вiдповiднiсть iз цим Законом;

     привести свої нормативно-правовi акти у вiдповiднiсть iз цим Законом;

     забезпечити перегляд i скасування мiнiстерствами та iншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актiв, що суперечать цьому Закону.

     5. Статтю 6 Закону України "Про страхування" (Вiдомостi Верховної Ради України, 1996 р., N 18, ст. 78; 1998 р., N 2, ст. 4, N 11-12, ст. 50; 1999 р., N 4, ст. 35; 2000 р., N 19, ст. 143) доповнити пунктом 291 такого змiсту:

     "291) страхування цивiльної вiдповiдальностi суб'єктiв господарювання за шкоду, яку може бути заподiяно аварiями на об'єктах пiдвищеної небезпеки".

Президент України Л.КУЧМА

м. Київ
18 сiчня 2001 року
N 2245-III

Copyright © 2024 НТФ «Интес»
Все права сохранены.