Документ скасований: Закон України ВР № 1909-IX від 18.11.2021

Iз змiнами i доповненнями, внесеними
Законами України
вiд 4 червня 1997 року N 306/97-ВР,
вiд 21 жовтня 1997 року N 589/97-ВР,
вiд 3 грудня 1997 року N 684/97-ВР,
вiд 11 грудня 1998 року N 312-XIV,
вiд 22 лютого 2000 року N 1489-III,
вiд 6 квiтня 2000 року N 1642-III,
вiд 8 червня 2000 року N 1807-III,
вiд 14 вересня 2000 року N 1937-III,
вiд 19 жовтня 2000 року N 2056-III,
вiд 18 сiчня 2001 року N 2245-III,
вiд 12 липня 2001 року N 2664-III,
вiд 12 липня 2001 року N 2665-III,
вiд 4 жовтня 2001 року N 2745-III
(Законом України вiд 4 жовтня 2001 року N 2745-III
цей Закон викладено у новiй редакцiї),
вiд 15 листопада 2001 року N 2775-III,
вiд 13 грудня 2001 року N 2893-III,
вiд 10 сiчня 2002 року N 2921-III,
вiд 5 червня 2003 року N 898-IV,
вiд 19 червня 2003 року N 980-IV,
вiд 3 лютого 2004 року N 1414-IV,
вiд 18 березня 2004 року N 1628-IV,
вiд 1 липня 2004 року N 1961-IV,
вiд 1 липня 2004 року N 1971-IV,
вiд 23 грудня 2004 року N 2288-IV,
вiд 7 липня 2005 року N 2774-IV,
вiд 15 грудня 2005 N 3201-IV,
вiд 5 жовтня 2006 року N 230-V,
вiд 16 листопада 2006 року N 357-V,
вiд 27 квiтня 2007 року N 997-V,
вiд 28 грудня 2007 року N 107-VI
(змiни, внесенi Законом України вiд 28 грудня 2007 року N 107-VI,
дiють по 31 грудня 2008 року),
вiд 17 грудня 2008 року N 675-VI,
вiд 18 грудня 2008 року N 692-VI,
вiд 21 травня 2009 року N 1392-VI,
вiд 4 червня 2009 року N 1447-VI,
вiд 24 липня 2009 року N 1617-VI,
вiд 1 червня 2010 року N 2289-VI,
вiд 29 червня 2010 року N 2367-VI,
вiд 2 грудня 2010 року N 2756-VI,
вiд 22 грудня 2010 року N 2850-VI,
вiд 15 березня 2011 року N 3138-VI,
вiд 7 квiтня 2011 року N 3205-VI,
вiд 19 квiтня 2011 року N 3236-VI,
вiд 5 липня 2011 року N 3565-VI,
вiд 18 жовтня 2011 року N 3925-VI,
вiд 22 грудня 2011 року N 4212-VI,
вiд 22 грудня 2011 року N 4270-VI,
вiд 9 лютого 2012 року N 4391-VI,
вiд 23 лютого 2012 року N 4452-VI,
вiд 13 квiтня 2012 року N 4652-VI,
вiд 4 липня 2012 року N 5037-VI,
вiд 5 липня 2012 року N 5090-VI,
вiд 6 вересня 2012 року N 5204-VI,
вiд 2 жовтня 2012 року N 5410-VI,
вiд 16 жовтня 2012 року N 5459-VI,
вiд 16 жовтня 2012 року N 5461-VI,
вiд 16 жовтня 2012 року N 5463-VI,
вiд 4 липня 2013 року N 406-VII,
вiд 4 липня 2014 року N 1586-VII,
вiд 14 жовтня 2014 року N 1702-VII,
вiд 15 сiчня 2015 року N 124-VIII,
вiд 5 березня 2015 року N 246-VIII,
вiд 23 грудня 2015 року N 901-VIII,
вiд 25 грудня 2015 року N 922-VIII,
вiд 20 грудня 2016 року N 1792-VIII,
вiд 21 грудня 2017 року N 2262-VIII,
вiд 21 червня 2018 року N 2473-VIII,
Кодексом України з процедур банкрутства
вiд 18 жовтня 2018 року N 2597-VIII,
Законами України
вiд 6 грудня 2018 року N 2642-VIII,
вiд 6 червня 2019 року N 2740-VIII,
вiд 12 вересня 2019 року N 79-IX,
вiд 2 жовтня 2019 року N 143-IX,
вiд 6 грудня 2019 року N 361-IX,
вiд 14 сiчня 2020 року N 440-IX,
вiд 17 червня 2020 року N 720-IX,
вiд 19 червня 2020 року N 738-IX,
вiд 3 грудня 2020 року N 1054-IX,
вiд 28 сiчня 2021 року N 1150-IX,
вiд 1 липня 2021 року N 1601-IX,
вiд 18 листопада 2021 року N 1909-IX

(У текстi Закону (крiм пункту 29 частини першої статтi 7 та статтi 44) слово "громадянин" та слова "страхувальник-громадянин" у всiх вiдмiнках i числах замiнено вiдповiдно словами "фiзична особа" та "страхувальник - фiзична особа" у вiдповiдному вiдмiнку i числi згiдно iз Законом України вiд 27 квiтня 2007 року N 997-V)

(У текстi Закону слова "статутний фонд" в усiх вiдмiнках i числах замiнено словами "статутний капiтал" у вiдповiдному вiдмiнку i числi згiдно iз Законом України вiд 22 грудня 2010 року N 2850-VI)

Цей Закон регулює вiдносини у сферi страхування i спрямований на створення ринку страхових послуг, посилення страхового захисту майнових iнтересiв пiдприємств, установ, органiзацiй та фiзичних осiб.

Дiя цього Закону не поширюється на державне соцiальне страхування та на дiяльнiсть Експортно-кредитного агентства. Дiяльнiсть Експортно-кредитного агентства регулюється Законом України "Про забезпечення масштабної експансiї експорту товарiв (робiт, послуг) українського походження шляхом страхування, гарантування та здешевлення кредитування експорту".

(абзац другий преамбули iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 20.12.2016р. N 1792-VIII)

Цей Закон регулює вiдносини, пов'язанi iз страхуванням сiльськогосподарської продукцiї з державною пiдтримкою, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про особливостi страхування сiльськогосподарської продукцiї з державною пiдтримкою".

(преамбулу доповнено абзацом третiм згiдно iз Законом України вiд 01.07.2021р. N 1601-IX)

Роздiл I
ЗАГАЛЬНI ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Поняття страхування

Страхування - це вид цивiльно-правових вiдносин щодо захисту майнових iнтересiв фiзичних осiб та юридичних осiб у разi настання певних подiй (страхових випадкiв), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондiв, що формуються шляхом сплати фiзичними особами та юридичними особами страхових платежiв (страхових внескiв, страхових премiй) та доходiв вiд розмiщення коштiв цих фондiв.

Стаття 2. Страховики

Страховиками, якi мають право здiйснювати страхову дiяльнiсть на територiї України, є:

фiнансовi установи, якi створенi у формi акцiонерних, повних, командитних товариств або товариств з додатковою вiдповiдальнiстю згiдно iз Законом України "Про господарськi товариства", з урахуванням того, що учасникiв кожної з таких фiнансових установ повинно бути не менше трьох, та iнших особливостей, передбачених цим Законом, а також одержали у встановленому порядку лiцензiю на здiйснення страхової дiяльностi (далi - страховики-резиденти);

зареєстрованi Уповноваженим органом вiдповiдно до цього Закону та законодавства України постiйнi представництва у формi фiлiй iноземних страхових компанiй, якi також одержали у встановленому порядку лiцензiю на здiйснення страхової дiяльностi (далi - фiлiї страховикiв-нерезидентiв).

Страховиками-нерезидентами вважаються фiнансовi установи, що створенi та мають лiцензiю на провадження страхової дiяльностi вiдповiдно до законодавства тих iноземних держав, у яких вони зареєстрованi.

Положення цього Закону, що застосовуються до страховикiв-резидентiв, застосовуються до фiлiй страховикiв-нерезидентiв з особливостями, встановленими цим Законом.

(частина перша статтi 2 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 16.11.2006р. N 357-V, враховуючи змiни, внесенi Законами України вiд 31.05.2007р. N 1110-V, вiд 10.04.2008р. N 251-VI, замiнено трьома частинами згiдно iз Законом України вiд 07.07.2005р. N 2774-IV, у зв'язку з цим частини другу - п'ятнадцяту вважати вiдповiдно частинами четвертою - сiмнадцятою)

Забороняється здiйснювати страхову дiяльнiсть на територiї України страховиками-нерезидентами, крiм таких видiв страхової дiяльностi:

виключно iз страхування ризикiв, пов'язаних з морськими перевезеннями, комерцiйною авiацiєю, запуском космiчних ракет i фрахтом (включаючи супутники), у разi, якщо об'єктом страхування є майновi iнтереси, пов'язанi з товарами, якi транспортуються, та/або транспортним засобом, яким вони транспортуються, та/або будь-яка вiдповiдальнiсть, що виникає у зв'язку з таким транспортуванням товарiв;

перестрахування;

страхове посередництво, таке як брокерськi та агентськi операцiї стосовно: перестрахування, виключно iз страхуванням ризикiв, пов'язаних з морськими перевезеннями, комерцiйною авiацiєю, запуском космiчних ракет i фрахтом (включаючи супутники), у разi, якщо об'єктом страхування є майновi iнтереси, пов'язанi з товарами, якi транспортуються, та/або транспортним засобом, яким вони транспортуються, та/або будь-яка вiдповiдальнiсть, що виникає у зв'язку з таким транспортуванням товарiв;

допомiжнi послуги iз страхування, такi як консультацiйнi послуги, оцiнка актуарного ризику та задоволення претензiй.

(статтю 2 доповнено новою частиною другою згiдно iз Законом України вiд 16.11.2006р. N 357-V, враховуючи змiни, внесенi Законами України вiд 31.05.2007р. N 1110-V, вiд 10.04.2008р. N 251-VI, у зв'язку з цим частини другу - тринадцяту вважати вiдповiдно частинами третьою - чотирнадцятою)

В окремих випадках, встановлених законодавством України, страховиками визнаються державнi органiзацiї, якi створенi i дiють вiдповiдно до цього Закону. У цьому разi використання слiв "державна", "нацiональна" або похiдних вiд них у назвi страховика дозволяється лише за умови, що єдиним власником такого страховика є держава.

Слова "страховик", "страхова компанiя", "страхова органiзацiя" та похiднi вiд них дозволяється використовувати у назвi лише тим юридичним особам, якi мають лiцензiю на здiйснення страхової дiяльностi.

Загальний розмiр внескiв страховика до статутних капiталiв iнших страховикiв України не може перевищувати 30 вiдсоткiв його власного статутного капiталу, в тому числi розмiр внеску до статутного капiталу окремого страховика не може перевищувати 10 вiдсоткiв. Цi вимоги не поширюються на страховика, який здiйснює види страхування iншi, нiж страхування життя, у разi здiйснення ним внескiв до статутного капiталу страховика, який здiйснює страхування життя.

При створеннi страховика-резидента або збiльшеннi зареєстрованого статутного капiталу статутний капiтал повинен бути сплачений виключно в грошовiй формi. Дозволяється формування статутного капiталу страховика-резидента цiнними паперами, що випускаються державою, за їх номiнальною вартiстю в порядку, визначеному Нацiональним банком України (далi - Уповноважений орган), але не бiльше 25 вiдсоткiв загального розмiру статутного капiталу.

(частина восьма статтi 2 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами України вiд 16.10.2012р. N 5463-VI, вiд 07.07.2005р. N 2774-IV, вiд 12.09.2019р. N 79-IX)

Забороняється використовувати для формування статутного капiталу векселi, кошти страхових резервiв, а також кошти, одержанi в кредит, позику та пiд заставу, i вносити нематерiальнi активи.

Порядок реєстрацiї, лiцензування, здiйснення нагляду за дiяльнiстю, застосування заходiв впливу та лiквiдацiї фiлiй страховикiв-нерезидентiв встановлюються цим Законом та нормативно-правовими актами Уповноваженого органу.

(статтю 2 доповнено новою частиною десятою згiдно iз Законом України вiд 07.07.2005р. N 2774-IV)

Страховик-нерезидент має право на вiдкриття фiлiї в Українi за таких умов:

1) держава, в якiй зареєстрований страховик-нерезидент, не належить до держав, якi не беруть участi в мiжнародному спiвробiтництвi у сферi запобiгання та протидiї легалiзацiї (вiдмиванню) доходiв, одержаних злочинним шляхом, i фiнансуванню тероризму, а також спiвпрацює iз Групою з розробки фiнансових заходiв боротьби з вiдмиванням грошей (FATF);

2) мiж уповноваженим органом iз здiйснення нагляду за страховими компанiями країни, в якiй зареєстрований страховик-нерезидент, та Уповноваженим органом пiдписано меморандум (укладено угоду) про обмiн iнформацiєю;

3) за страховою дiяльнiстю вiдповiдно до законодавства країни реєстрацiї страховика-нерезидента здiйснюється державний нагляд;

4) мiж Україною та країною, в якiй зареєстрований страховик-нерезидент, укладено мiжнародний договiр про запобiгання податковим ухиленням та уникнення подвiйного оподаткування;

5) страховик-нерезидент розташований на територiї країн або окремих територiй, якi згiдно з рiшенням Органiзацiї економiчного спiвробiтництва та розвитку ООН не мають офшорного статусу, або на територiї iнших країн, якщо неофшорний статус такого страховика пiдтверджений висновком вiдповiдної торгово-економiчної мiсiї;

6) рейтинг фiнансової надiйностi (стiйкостi) страховика-нерезидента вiдповiдає вимогам, встановленим Уповноваженим органом;

7) мiнiмальний розмiр гарантiйного депозиту на рахунках уповноважених банкiв-резидентiв, якi мають лiцензiю на здiйснення операцiй на усiй територiї України та не перебувають на момент розмiщення такого депозиту у процедурi санацiї, фiнансового оздоровлення чи банкрутства, на момент реєстрацiї фiлiї є не меншим за мiнiмальний розмiр статутного капiталу страховика-резидента, встановлений у статтi 30 цього Закону.

Порядок режиму рахунку, на якому облiковується такий депозит, установлюється спiльним рiшенням Кабiнету Мiнiстрiв України та Нацiонального банку України.

Вимоги до гарантiйного депозиту встановлюються Уповноваженим органом;

8) наявнiсть письмового безвiдкличного зобов'язання страховика-нерезидента про безумовне виконання ним зобов'язань, якi виникли у зв'язку з дiяльнiстю його фiлiї на територiї України;

9) страховикам України надане право вiдкривати свої фiлiї на територiї iноземної держави, в якiй створений i дiє страховик-нерезидент.

(статтю 2 доповнено новою частиною одинадцятою згiдно iз Законом України вiд 07.07.2005р. N 2774-IV)

Реєстрацiя фiлiй страховикiв-нерезидентiв здiйснюється Уповноваженим органом.

(статтю 2 доповнено новою частиною дванадцятою згiдно iз Законом України вiд 07.07.2005р. N 2774-IV)

Дiяльнiсть фiлiї страховика-нерезидента повинна вiдповiдати вимогам, встановленим цим Законом та/або нормативно-правовими актами Уповноваженого органу.

(статтю 2 доповнено новою частиною тринадцятою згiдно iз Законом України вiд 07.07.2005р. N 2774-IV, у зв'язку з цим частини десяту - сiмнадцяту вважати вiдповiдно частинами чотирнадцятою - двадцять першою)

Предметом безпосередньої дiяльностi страховика може бути лише страхування, перестрахування i фiнансова дiяльнiсть, пов'язана з формуванням, розмiщенням страхових резервiв та їх управлiнням.

Дозволяються виконання зазначених видiв дiяльностi у виглядi надання послуг для iнших страховикiв на пiдставi укладених цивiльно-правових угод, надання послуг (виконання робiт), якщо це безпосередньо пов'язано iз зазначеними видами дiяльностi, а також будь-якi операцiї для забезпечення власних господарських потреб страховика.

Страховики, якi здiйснюють страхування життя, можуть надавати кредити страхувальникам, якi уклали договори страхування життя.

Порядок, умови видачi та розмiри кредитiв i порядок формування резерву для покриття можливих втрат встановлюються Уповноваженим органом.

(частина сiмнадцята статтi 2 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 12.09.2019р. N 79-IX)

Страховик-нерезидент має право здiйснювати страхову дiяльнiсть в Українi за таких умов:

1) держава, в якiй зареєстрований страховик-нерезидент, належить до держав - членiв Свiтової органiзацiї торгiвлi, не належить до держав, якi не беруть участi в мiжнародному спiвробiтництвi у сферi запобiгання та протидiї легалiзацiї (вiдмиванню) доходiв, одержаних злочинним шляхом, i фiнансуванню тероризму, а також спiвпрацює iз Групою з розробки фiнансових заходiв боротьби з вiдмиванням грошей (FATF). У разi здiйснення перестрахування вимога щодо членства у Свiтовiй органiзацiї торгiвлi держави, в якiй зареєстрований страховик-нерезидент, не застосовується.;

(пункт 1 частини вiсiмнадцятої статтi 2 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 15.03.2011р. N 3138-VI)

5) держава, в якiй зареєстрований страховик-нерезидент, не включена до перелiку офшорних зон, визначеного згiдно iз законодавством України;

(пункт 5 частини вiсiмнадцятої статтi 2 у редакцiї Закону України вiд 15.03.2011р. N 3138-VI)

6) страховик-нерезидент має вiдповiдну лiцензiю на здiйснення страхової дiяльностi вiдповiдно до законодавства держави, в якiй вiн зареєстрований;

7) рейтинг фiнансової надiйностi (стiйкостi) страховика-нерезидента вiдповiдає вимогам, установленим Уповноваженим органом.

(статтю 2 доповнено новою частиною вiсiмнадцятою згiдно iз Законом України вiд 16.11.2006р. N 357-V, враховуючи змiни, внесенi Законами України вiд 31.05.2007р. N 1110-V, вiд 10.04.2008р. N 251-VI, у зв'язку з цим частини дванадцяту - чотирнадцяту вважати вiдповiдно частинами тринадцятою - п'ятнадцятою)

Юридичнi особи, якi не вiдповiдають вимогам цiєї статтi, не можуть займатися страховою дiяльнiстю.

Пiдприємства, установи та органiзацiї не можуть стати страховиками шляхом внесення змiн до статутних документiв за умови, що вони попередньо займалися iншим видом дiяльностi, навiть у разi виконання положень цiєї статтi.

Частину двадцять першу статтi 2 виключено

(частина двадцять перша статтi 2 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами України вiд 01.06.2010р. N 2289-VI, вiд 25.12.2015р. N 922-VIII, виключена згiдно iз Законом України вiд 01.07.2021р. N 1601-IX)

Стаття 3. Страхувальники

Страхувальниками визнаються юридичнi особи, фiзичнi особи - пiдприємцi та дiєздатнi фiзичнi особи, якi уклали iз страховиками договори страхування або є страхувальниками вiдповiдно до законодавства України.

(частина перша статтi 3 у редакцiї Закону України вiд 01.07.2021р. N 1601-IX)

Страхувальники можуть укладати iз страховиками договори про страхування третiх осiб (застрахованих осiб) лише за їх згодою, крiм випадкiв, передбачених чинним законодавством. Застрахованi особи можуть набувати прав i обов'язкiв страхувальника згiдно з договором страхування.

Страхувальники мають право при укладаннi договорiв особистого страхування призначати за згодою застрахованої особи фiзичних осiб або юридичних осiб (вигодонабувачiв) для отримання страхових виплат, а також замiнювати їх до настання страхового випадку, якщо iнше не передбачено договором страхування.

Страхувальники мають право при укладаннi договорiв страхування iнших, нiж договори особистого страхування, призначати фiзичних осiб або юридичних осiб (вигодонабувачiв), якi можуть зазнати збиткiв у результатi настання страхового випадку, для отримання страхового вiдшкодування, а також замiнювати їх до настання страхового випадку, якщо iнше не передбачено договором страхування.

Стаття 4. Предмет договору страхування

(назва статтi 4 у редакцiї Закону України вiд 27.04.2007р. N 997-V)

Предметом договору страхування можуть бути майновi iнтереси, що не суперечать закону i пов'язанi:

(абзац перший статтi 4 у редакцiї Закону України вiд 27.04.2007р. N 997-V)

з життям, здоров'ям, працездатнiстю та пенсiйним забезпеченням (особисте страхування);

(абзац другий статтi 4 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 27.04.2007р. N 997-V)

з володiнням, користуванням i розпорядженням майном (майнове страхування);

з вiдшкодуванням страхувальником заподiяної ним шкоди особi або її майну, а також шкоди, заподiяної юридичнiй особi (страхування вiдповiдальностi).

Стаття 5. Форми страхування

Страхування може бути добровiльним або обов'язковим.

Обов'язковi види страхування, якi запроваджуються законами України, мають бути включенi до цього Закону. Забороняється здiйснення обов'язкових видiв страхування, що не передбаченi цим Законом.

Стаття 6. Добровiльне страхування та його види

Добровiльне страхування - це страхування, яке здiйснюється на основi договору мiж страхувальником i страховиком. Загальнi умови i порядок здiйснення добровiльного страхування визначаються правилами страхування, що встановлюються страховиком самостiйно вiдповiдно до вимог цього Закону. Конкретнi умови страхування визначаються при укладеннi договору страхування вiдповiдно до законодавства.

Добровiльне страхування у конкретного страховика не може бути обов'язковою передумовою при реалiзацiї iнших правовiдносин.

Види добровiльного страхування, на якi видається лiцензiя, визначаються згiдно з прийнятими страховиком правилами (умовами) страхування.

(частина третя статтi 6 у редакцiї Закону України вiд 18.11.2021р. N 1909-IX)

Видами добровiльного страхування можуть бути:

1) страхування життя;

2) страхування вiд нещасних випадкiв;

3) медичне страхування (безперервне страхування здоров'я);

4) страхування здоров'я на випадок хвороби;

5) страхування залiзничного транспорту;

6) страхування наземного транспорту (крiм залiзничного);

7) страхування повiтряного транспорту;

8) страхування водного транспорту (морського внутрiшнього та iнших видiв водного транспорту);

9) страхування вантажiв та багажу (вантажобагажу);

10) страхування вiд вогневих ризикiв та ризикiв стихiйних явищ;

11) страхування майна (iншого, нiж передбачено пунктами 5-9 цiєї статтi);

12) страхування цивiльної вiдповiдальностi власникiв наземного транспорту (включаючи вiдповiдальнiсть перевiзника);

13) страхування вiдповiдальностi власникiв повiтряного транспорту (включаючи вiдповiдальнiсть перевiзника);

14) страхування вiдповiдальностi власникiв водного транспорту (включаючи вiдповiдальнiсть перевiзника);

15) страхування вiдповiдальностi перед третiми особами (iншої, нiж передбачена пунктами 12-14 цiєї статтi);

16) страхування кредитiв (у тому числi вiдповiдальностi позичальника за непогашення кредиту);

17) страхування iнвестицiй;

18) страхування фiнансових ризикiв;

19) страхування судових витрат;

20) страхування виданих гарантiй (порук) та прийнятих гарантiй;

21) страхування медичних витрат;

21¹) страхування цивiльно-правової вiдповiдальностi арбiтражного керуючого за шкоду, яку може бути завдано у зв'язку з виконанням його обов'язкiв;

(частину четверту статтi 6 доповнено пунктом 21¹ згiдно iз Законом України вiд 22.12.2011р. N 4212-VI, пункт 21¹ частини четвертої статтi 6 iз змiнами, внесеними згiдно з Кодексом України з процедур банкрутства вiд 18.10.2018р. N 2597-VIII)

21²) страхування життя i здоров'я волонтерiв на перiод надання ними волонтерської допомоги;

(частину четверту статтi 6 доповнено пунктом 21² згiдно iз Законом України вiд 05.03.2015р. N 246-VIII)

22) страхування сiльськогосподарської продукцiї;

(частину четверту статтi 6 доповнено новим пунктом 22 згiдно iз Законом України вiд 09.02.2012р. N 4391-VI, у зв'язку з цим пункт 22 вважати пунктом 23)

23) iншi види добровiльного страхування.

Характеристику та класифiкацiйнi ознаки видiв добровiльного страхування визначає Уповноважений орган.

Страхування життя - це вид особистого страхування, який передбачає обов'язок страховика здiйснити страхову виплату згiдно з договором страхування у разi смертi застрахованої особи, а також, якщо це передбачено договором страхування, у разi дожиття застрахованої особи до закiнчення строку дiї договору страхування та (або) досягнення застрахованою особою визначеного договором вiку. Умови договору страхування життя можуть також передбачати обов'язок страховика здiйснити страхову виплату у разi нещасного випадку, що стався iз застрахованою особою, та (або) хвороби застрахованої особи. У разi, якщо при настаннi страхового випадку передбачено регулярнi послiдовнi довiчнi страховi виплати (страхування довiчної пенсiї), обов'язковим є передбачення у договорi страхування ризику смертi застрахованої особи протягом перiоду мiж початком дiї договору страхування та першою страховою виплатою з числа довiчних страхових виплат. В iнших випадках передбачення ризику смертi застрахованої особи є обов'язковим протягом всього строку дiї договору страхування життя.

Страховики мають право займатися тiльки тими видами добровiльного страхування, якi визначенi в лiцензiї.

Стаття 7. Види обов'язкового страхування

В Українi здiйснюються такi види обов'язкового страхування:

1) медичне страхування;

2) особисте страхування медичних i фармацевтичних працiвникiв (крiм тих, якi працюють в установах i органiзацiях, що фiнансуються з Державного бюджету України) на випадок iнфiкування вiрусом iмунодефiциту людини при виконаннi ними службових обов'язкiв;

3) особисте страхування працiвникiв вiдомчої (крiм тих, якi працюють в установах i органiзацiях, що фiнансуються з Державного бюджету України) та сiльської пожежної охорони i членiв добровiльних пожежних дружин (команд);

4) страхування спортсменiв вищих категорiй;

5) страхування життя i здоров'я спецiалiстiв ветеринарної медицини;

5¹) пункт 5¹ статтi 7 виключено

(частину першу статтi 7 доповнено пунктом 5¹ згiдно iз Законом України вiд 05.10.2006р. N 230-V, пункт 5¹ частини першої статтi 7 виключено згiдно iз Законом України вiд 28.12.2007р. N 107-VI)

6) особисте страхування вiд нещасних випадкiв на транспортi;

7) авiацiйне страхування цивiльної авiацiї;

8) страхування вiдповiдальностi морського перевiзника та виконавця робiт, пов'язаних iз обслуговуванням морського транспорту, щодо вiдшкодування збиткiв, завданих пасажирам, багажу, поштi, вантажу, iншим користувачам морського транспорту та третiм особам;

9) страхування цивiльно-правової вiдповiдальностi власникiв наземних транспортних засобiв;

(пункт 9 частини першої статтi 7 у редакцiї Закону України вiд 01.07.2004р. N 1961-IV)

9¹) страхування цивiльної вiдповiдальностi суб'єкта господарювання, що надає послуги iз транспортування та/або зберiгання транспортних засобiв у разi тимчасового затримання транспортних засобiв, за шкоду, яка може бути заподiяна транспортному засобу при здiйсненнi його транспортування та/або зберiгання;

(частину першу статтi 7 доповнено пунктом 9¹ згiдно iз Законом України вiд 21.12.2017р. N 2262-VIII)

10) страхування засобiв морського i внутрiшнього водного транспорту;

(пункт 10 частини першої статтi 7 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 03.12.2020р. N 1054-IX)

11) пункт 11 частини першої статтi 7 виключено

(згiдно iз Законом України вiд 04.06.2009р. N 1447-VI)

12) страхування цивiльної вiдповiдальностi оператора ядерної установки за ядерну шкоду, яка може бути заподiяна внаслiдок ядерного iнциденту;

(пункт 12 частини першої статтi 7 у редакцiї Закону України вiд 13.12.2001р. N 2893-III)

13) страхування працiвникiв (крiм тих, якi працюють в установах i органiзацiях, що фiнансуються з Державного бюджету України), якi беруть участь у наданнi психiатричної допомоги, в тому числi здiйснюють догляд за особами, якi страждають на психiчнi розлади;

14) страхування цивiльної вiдповiдальностi суб'єктiв господарювання за шкоду, яку може бути заподiяно пожежами та аварiями на об'єктах пiдвищеної небезпеки, включаючи пожежовибухонебезпечнi об'єкти та об'єкти, господарська дiяльнiсть на яких може призвести до аварiй екологiчного та санiтарно-епiдемiологiчного характеру;

15) страхування цивiльної вiдповiдальностi iнвестора, в тому числi за шкоду, заподiяну довкiллю, здоров'ю людей, за угодою про розподiл продукцiї, якщо iнше не передбачено такою угодою;

16) страхування майнових ризикiв за угодою про розподiл продукцiї у випадках, передбачених Законом України "Про угоди про розподiл продукцiї";

17) страхування фiнансової вiдповiдальностi, життя i здоров'я тимчасового адмiнiстратора, лiквiдатора фiнансової установи та працiвникiв центрального органу виконавчої влади, що реалiзує державну фiнансову полiтику, якi визначенi ним для вирiшення питань щодо участi держави у капiталiзацiї банку;

(пункт 17 частини першої статтi 7 у редакцiї Закону України вiд 24.07.2009р. N 1617-VI, iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами України вiд 23.02.2012р. N 4452-VI, вiд 16.10.2012р. N 5463-VI, у редакцiї Закону України вiд 04.07.2014р. N 1586-VII)

18) страхування майнових ризикiв при промисловiй розробцi родовищ нафти i газу у випадках, передбачених Законом України "Про нафту i газ";

19) страхування медичних та iнших працiвникiв державних i комунальних закладiв охорони здоров'я та державних наукових установ (крiм тих, якi працюють в установах i органiзацiях, що фiнансуються з Державного бюджету України) на випадок захворювання на iнфекцiйнi хвороби, пов'язаного з виконанням ними професiйних обов'язкiв в умовах пiдвищеного ризику зараження збудниками iнфекцiйних хвороб;

20) страхування вiдповiдальностi експортера та особи, яка вiдповiдає за утилiзацiю (видалення) небезпечних вiдходiв, щодо вiдшкодування шкоди, яку може бути заподiяно здоров'ю людини, власностi та навколишньому природному середовищу пiд час транскордонного перевезення та утилiзацiї (видалення) небезпечних вiдходiв;

21) пункт 21 частини першої статтi 7 виключено

(згiдно iз Законом України вiд 01.07.2004р. N 1971-IV)

22) пункт 22 частини першої статтi 7 виключено

(пункт 22 частини першої статтi 7 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами України вiд 16.10.2012р. N 5461-VI, вiд 16.10.2012р. N 5463-VI, виключено згiдно iз Законом України вiд 02.10.2019р. N 143-IX)

23) страхування цивiльної вiдповiдальностi суб'єктiв космiчної дiяльностi;

24) пункт 24 частини першої статтi 7 виключено

25) страхування вiдповiдальностi щодо ризикiв, пов'язаних з пiдготовкою до запуску космiчної технiки на космодромi, запуском та експлуатацiєю її у космiчному просторi;

26) страхування вiдповiдальностi суб'єктiв перевезення небезпечних вантажiв на випадок настання негативних наслiдкiв при перевезеннi небезпечних вантажiв;

27) страхування професiйної вiдповiдальностi осiб, дiяльнiсть яких може заподiяти шкоду третiм особам, за перелiком, встановленим Кабiнетом Мiнiстрiв України;

28) страхування вiдповiдальностi власникiв собак (за перелiком порiд, визначених Кабiнетом Мiнiстрiв України) щодо шкоди, яка може бути заподiяна третiм особам;

29) страхування цивiльної вiдповiдальностi громадян України, що мають у власностi чи iншому законному володiннi зброю, за шкоду, яка може бути заподiяна третiй особi або її майну внаслiдок володiння, зберiгання чи використання цiєї зброї;

30) страхування тварин (крiм тих, що використовуються у цiлях сiльськогосподарського виробництва) на випадок загибелi, знищення, вимушеного забою, вiд хвороб, стихiйних лих та нещасних випадкiв у випадках та згiдно з перелiком тварин, встановленими Кабiнетом Мiнiстрiв України;

(пункт 30 частини першої статтi 7 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 09.02.2012р. N 4391-VI)

31) страхування вiдповiдальностi суб'єктiв туристичної дiяльностi за шкоду, заподiяну життю чи здоров'ю туриста або його майну;

32) страхування вiдповiдальностi морського судновласника та судновласника суден внутрiшнього плавання;

(пункт 32 частини першої статтi 7 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 03.12.2020р. N 1054-IX)

33) страхування лiнiй електропередач та перетворюючого обладнання передавачiв електроенергiї вiд пошкодження внаслiдок впливу стихiйних лих або техногенних катастроф та вiд протиправних дiй третiх осiб;

34) страхування вiдповiдальностi виробникiв (постачальникiв) продукцiї тваринного походження, ветеринарних препаратiв, субстанцiй за шкоду, заподiяну третiм особам.

(Частину першу статтi 7 доповнено пунктом 34 згiдно iз Законом N 2775-III вiд 15.11.2001)

35) страхування предмета iпотеки вiд ризикiв випадкового знищення, випадкового пошкодження або псування;

(частину першу статтi 7 доповнено пунктом 35 згiдно iз Законом України вiд 05.06.2003р. N 898-IV)

35¹) пункт 35¹ частини першої статтi 7 виключено

(частину першу статтi 7 доповнено пунктом 35¹ згiдно iз Законом України вiд 19.06.2003р. N 980-IV, пункт 35¹ частини першої статтi 7 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 03.02.2004р. N 1414-IV, виключено згiдно iз Законом України вiд 15.12.2005р. N 3201-IV)

36) пункт 36 частини першої статтi 7 виключено

(частину першу статтi 7 доповнено пунктом 36 згiдно iз Законом України вiд 19.06.2003р. N 980-IV, виключено згiдно iз Законом України вiд 15.12.2005р. N 3201-IV)

37) пункт 37 частини першої статтi 7 виключено

(частину першу статтi 7 доповнено пунктом 37 згiдно iз Законом України вiд 19.06.2003р. N 980-IV, виключено згiдно iз Законом України вiд 15.12.2005р. N 3201-IV)

38) пункт 38 частини першої статтi 7 виключено

(частину першу статтi 7 доповнено пунктом 38 згiдно iз Законом України вiд 19.06.2003р. N 980-IV, пункт 38 частини першої статтi 7 виключено згiдно iз Законом України вiд 29.06.2010р. N 2367-VI)

39) пункт 39 частини першої статтi 7 виключено

(частину першу статтi 7 доповнено пунктом 39 згiдно iз Законом України вiд 19.06.2003р. N 980-IV, пункт 39 частини першої статтi 7 виключено згiдно iз Законом України вiд 15.12.2005р. N 3201-IV)

40) страхування майна, переданого у концесiю;

(частину першу статтi 7 доповнено пунктом 40 згiдно iз Законом України вiд 03.02.2004р. N 1414-IV)

41) страхування цивiльної вiдповiдальностi суб'єктiв господарювання за шкоду, яку може бути заподiяно довкiллю або здоров'ю людей пiд час зберiгання та застосування пестицидiв i агрохiмiкатiв.

(частину першу статтi 7 доповнено пунктом 41 згiдно iз Законом України вiд 18.03.2004р. N 1628-IV)

42) страхування цивiльної вiдповiдальностi суб'єкта господарювання за шкоду, яку може бути заподiяно третiм особам унаслiдок проведення вибухових робiт.

(частину першу статтi 7 доповнено пунктом 42 згiдно iз Законом України вiд 23.12.2004р. N 2288-IV)

43) страхування майнових ризикiв користувача надр пiд час дослiдно-промислового i промислового видобування та використання газу (метану) вугiльних родовищ.

(частину першу статтi 7 доповнено пунктом 43 згiдно iз Законом України вiд 21.05.2009р. N 1392-VI)

44) пункт 44 частини першої статтi 7 виключено

(частину першу статтi 7 доповнено пунктом 44 згiдно iз Законом України вiд 19.04.2011р. N 3236-VI, пункт 44 частини першої статтi 7 виключено згiдно iз Законом України вiд 05.03.2015р. N 246-VIII)

45) страхування цивiльно-правової вiдповiдальностi приватного нотарiуса;

(частину першу статтi 7 доповнено пунктом 45 згiдно iз Законом України вiд 04.07.2012р. N 5037-VI)

46) страхування ризику невиплати гравцям призiв у разi неплатоспроможностi та/або банкрутства оператора державних лотерей;

(частину першу статтi 7 доповнено пунктом 46 згiдно iз Законом України вiд 06.09.2012р. N 5204-VI)

47) пункт 47 частини першої статтi 7 виключено

(частину першу статтi 7 доповнено пунктом 47 згiдно iз Законом України вiд 15.01.2015р. N 124-VIII, пункт 47 частини першої статтi 7 виключено згiдно iз Законом України вiд 06.06.2019р. N 2740-VIII)

48) страхування життя i здоров'я фахiвцiв у сферi протимiнної дiяльностi (крiм тих, якi працюють в установах i органiзацiях, що фiнансуються з Державного бюджету України) на перiод їхньої участi у виконаннi робiт з гуманiтарного розмiнування;

(частину першу статтi 7 доповнено пунктом 48 згiдно iз Законом України вiд 06.12.2018р. N 2642-VIII)

49) страхування цивiльної вiдповiдальностi суб'єкта господарювання за шкоду, яку може бути заподiяно довкiллю та (або) здоров'ю i майну третiх осiб пiд час виконання робiт з гуманiтарного розмiнування.

(частину першу статтi 7 доповнено пунктом 49 згiдно iз Законом України вiд 06.12.2018р. N 2642-VIII)

Для здiйснення обов'язкового страхування Кабiнет Мiнiстрiв України, якщо iнше не визначено законом, встановлює порядок та правила його проведення, форми типового договору, особливi умови лiцензування обов'язкового страхування, розмiри страхових сум та максимальнi розмiри страхових тарифiв або методику актуарних розрахункiв.

(частина друга статтi 7 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 05.07.2012р. N 5090-VI)

Для договорiв мiжнародного обов'язкового страхування цивiльно-правової вiдповiдальностi власникiв наземних транспортних засобiв Кабiнет Мiнiстрiв України встановлює максимальнi розмiри страхових платежiв, у межах яких Моторне (транспортне) страхове бюро України встановлює обов'язковi для своїх повних членiв єдинi розмiри страхових платежiв за такими договорами.

(статтю 7 доповнено частиною третьою згiдно iз Законом України вiд 05.07.2012р. N 5090-VI)

Стаття 8. Страховий ризик i страховий випадок

Страховий ризик - певна подiя, на випадок якої проводиться страхування i яка має ознаки ймовiрностi та випадковостi настання.

Страховий випадок - подiя, передбачена договором страхування або законодавством, яка вiдбулася i з настанням якої виникає обов'язок страховика здiйснити виплату страхової суми (страхового вiдшкодування) страхувальнику, застрахованiй або iншiй третiй особi.

Стаття 9. Страхова сума, страхова виплата, страхове вiдшкодування i франшиза

Страхова сума - грошова сума, в межах якої страховик вiдповiдно до умов страхування зобов'язаний провести виплату при настаннi страхового випадку.

Страхова виплата - грошова сума, яка виплачується страховиком вiдповiдно до умов договору страхування при настаннi страхового випадку.

Страховi виплати за договором страхування життя здiйснюються в розмiрi страхової суми (її частини) та (або) у виглядi регулярних, послiдовних виплат обумовлених у договорi страхування сум (ануїтету).

Розмiр страхової суми та (або) розмiри страхових виплат визначаються за домовленiстю мiж страховиком та страхувальником пiд час укладання договору страхування або внесення змiн до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством.

Страхова сума може бути встановлена по окремому страховому випадку, групi страхових випадкiв, договору страхування у цiлому.

Страхова сума не встановлюється для страхового випадку, у разi настання якого здiйснюються регулярнi, послiдовнi страховi виплати у виглядi ануїтету.

Зазначена у договорi страхування життя величина iнвестицiйного доходу не повинна перевищувати чотирьох вiдсоткiв рiчних.

Договором страхування життя обов'язково передбачається збiльшення розмiру страхової суми та (або) розмiру страхових виплат на суми (бонуси), якi визначаються страховиком один раз на рiк за результатами отриманого iнвестицiйного доходу вiд розмiщення коштiв резервiв iз страхування життя за вирахуванням витрат страховика на ведення справи у розмiрi до 15 вiдсоткiв отриманого iнвестицiйного доходу та обов'язкового вiдрахування в математичнi резерви частки iнвестицiйного доходу, що вiдповiдає розмiру iнвестицiйного доходу, який застосовується для розрахунку страхового тарифу за цим договором страхування та у разi iндексацiї розмiру страхової суми та (або) розмiру страхових виплат за офiцiйним iндексом iнфляцiї, вiдрахування в математичнi резерви частки iнвестицiйного доходу, що вiдповiдає такiй iндексацiї.

Договором страхування життя також може бути передбачено збiльшення розмiру страхової суми та (або) розмiру страхових виплат на суми (бонуси), якi визначаються страховиком один раз на рiк за iншими фiнансовими результатами його дiяльностi (участь у прибутках страховика).

Прийнятi страховиком додатковi страховi зобов'язання повiдомляються страхувальнику письмово i не можуть бути у подальшому зменшенi в односторонньому порядку.

У разi несплати страхувальником чергового страхового внеску в розмiрi та у строки, передбаченi правилами та договором страхування життя, таким договором може бути передбачено право страховика в односторонньому порядку зменшити (редукувати) розмiр страхової суми та (або) страхових виплат.

Договором страхування життя може бути передбачено iндексацiю (змiну) за офiцiйним iндексом iнфляцiї розмiру страхової суми та (або) страхових виплат протягом дiї договору страхування життя за умови вiдповiдної iндексацiї (змiни) розмiру страхового платежу (страхового внеску, страхової премiї). Порядок та умови iндексацiї визначаються правилами та договором страхування.

Страховi виплати за договорами особистого страхування здiйснюються незалежно вiд суми, яку має отримати одержувач за державним соцiальним страхуванням та соцiальним забезпеченням, i суми, що має бути йому сплачена як вiдшкодування збиткiв.

Розмiр страхової суми визначається договором страхування або чинним законодавством пiд час укладання договору страхування чи змiни договору страхування. У разi якщо при настаннi страхового випадку передбачаються послiдовнi довiчнi страховi виплати, у договорi страхування визначаються розмiри таких послiдовних довiчних страхових виплат, а страхова сума по цих випадках не встановлюється.

При страхуваннi майна страхова сума встановлюється в межах вартостi майна за цiнами i тарифами, що дiють на момент укладання договору, якщо iнше не передбачено договором страхування або законом.

(частина п'ятнадцята статтi 9 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 09.02.2012р. N 4391-VI)

Страхове вiдшкодування - страхова виплата, яка здiйснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування i страхування вiдповiдальностi при настаннi страхового випадку.

Страхове вiдшкодування не може перевищувати розмiру прямого збитку, якого зазнав страхувальник. Непрямi збитки вважаються застрахованими, якщо це передбачено договором страхування. У разi коли страхова сума становить певну частку вартостi застрахованого предмета договору страхування, страхове вiдшкодування виплачується у такiй же частцi вiд визначених по страховiй подiї збиткiв, якщо iнше не передбачено умовами страхування.

(частина сiмнадцята статтi 9 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 27.04.2007р. N 997-V)

Франшиза - частина збиткiв, що не вiдшкодовується страховиком згiдно з договором страхування.

Якщо майно застраховане у кiлькох страховикiв i загальна страхова сума перевищує дiйсну вартiсть майна, то страхове вiдшкодування, що виплачується усiма страховиками, не може перевищувати дiйсної вартостi майна. При цьому кожний страховик здiйснює виплату пропорцiйно розмiру страхової суми за укладеним ним договором страхування.

Стаття 10. Страховий платiж, страховий тариф

Страховий платiж (страховий внесок, страхова премiя) - плата за страхування, яку страхувальник зобов'язаний внести страховику згiдно з договором страхування.

Страховий тариф - ставка страхового внеску з одиницi страхової суми за визначений перiод страхування.

Страховi тарифи при добровiльнiй формi страхування обчислюються страховиком актуарно (математично) на пiдставi вiдповiдної статистики настання страхових випадкiв, а за договорами страхування життя - також з урахуванням величини iнвестицiйного доходу, яка повинна зазначатися у договорi страхування. Конкретний розмiр страхового тарифу визначається в договорi страхування за згодою сторiн.

Актуарними розрахунками можуть займатися особи, якi мають вiдповiдну квалiфiкацiю згiдно з вимогами, встановленими Уповноваженим органом, яка пiдтверджується вiдповiдним свiдоцтвом.

Стаття 11. Спiвстрахування

Предмет договору страхування може бути застрахований за одним договором страхування та за згодою страхувальника кiлькома страховиками (спiвстрахування). При цьому в договорi повиннi мiститися умови, що визначають права i обов'язки кожного страховика.

(частина перша статтi 11 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 27.04.2007р. N 997-V)

За наявностi вiдповiдної угоди мiж спiвстраховиками i страхувальником один iз спiвстраховикiв може представляти всiх iнших у взаємовiдносинах iз страхувальником, залишаючись вiдповiдальним перед ним лише у розмiрi своєї частки.

Стаття 12. Перестрахування

Перестрахування - страхування одним страховиком (цедентом, перестрахувальником) на визначених договором умовах ризику виконання частини своїх обов'язкiв перед страхувальником у iншого страховика (перестраховика) резидента або нерезидента, який має статус страховика або перестраховика, згiдно з законодавством країни, в якiй вiн зареєстрований.

Перестрахування у страховика (перестраховика) нерезидента здiйснюється в порядку та вiдповiдно до вимог, встановлених Уповноваженим органом.

(частина друга статтi 12 у редакцiї Закону України вiд 01.07.2021р. N 1601-IX)

Частину третю статтi 12 виключено

(статтю 12 доповнено новою частиною третьою згiдно iз Законом України вiд 02.12.2010р. N 2756-VI, у зв'язку з цим частини третю - сьому вважати вiдповiдно частинами четвертою - восьмою, частину третю статтi 12 виключено згiдно iз Законом України вiд 01.07.2021р. N 1601-IX)

Страховик (цедент, перестрахувальник) зобов'язаний повiдомляти перестраховика про всi змiни свого договору з страхувальником.

Страховик (цедент, перестрахувальник), який уклав з перестраховиком договiр про перестрахування, залишається вiдповiдальним перед страхувальником у повному обсязi згiдно з договором страхування.

Частину шосту статтi 12 виключено

(згiдно iз Законом України вiд 01.07.2021р. N 1601-IX)

Частину сьому статтi 12 виключено

(частина сьома статтi 12 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 27.04.2007р. N 997-V, виключена згiдно iз Законом України вiд 01.07.2021р. N 1601-IX)

Частину восьму статтi 12 виключено

(згiдно iз Законом України вiд 01.07.2021р. N 1601-IX)

Стаття 13. Об'єднання страховикiв

Страховики можуть утворювати спiлки, асоцiацiї та iншi об'єднання для координацiї своєї дiяльностi, захисту iнтересiв своїх членiв та здiйснення спiльних програм, якщо їх утворення не суперечить законодавству України. Цi об'єднання не можуть займатися страховою дiяльнiстю.

Об'єднання страховикiв дiють на пiдставi статутiв i набувають прав юридичної особи пiсля їх державної реєстрацiї. Орган, що здiйснює реєстрацiю об'єднань страховикiв, у десятиденний строк з дня реєстрацiї повiдомляє про це Уповноважений орган.

Страховики, яким дозволено займатися страхуванням авiацiйних ризикiв, та страховики, яким дозволено займатися страхуванням морських ризикiв, можуть створити Авiацiйне страхове бюро та Морське страхове бюро, якi мають бути юридичними особами, що утримуються за рахунок коштiв страховикiв.

Страховики, якi мають дозвiл на страхування вiдповiдальностi операторiв ядерних установок за шкоду, що може бути заподiяна внаслiдок ядерного iнциденту, зобов'язанi утворити ядерний страховий пул, який має бути юридичною особою, що утримується за рахунок коштiв страховикiв.

(стаття 13 у редакцiї Закону України вiд 01.07.2004р. N 1961-IV)

Частину п'яту статтi 13 виключено

(статтю 13 доповнено частиною п'ятою згiдно iз Законом України вiд 18.12.2008р. N 692-VI, частину п'яту статтi 13 виключено згiдно iз Законом України вiд 29.06.2010р. N 2367-VI)

Частину шосту статтi 13 виключено

(статтю 13 доповнено частиною шостою згiдно iз Законом України вiд 09.02.2012р. N 4391-VI, виключена згiдно iз Законом України вiд 01.07.2021р. N 1601-IX)

Страховики, яким дозволено займатися обов'язковим страхуванням цивiльно-правової вiдповiдальностi власникiв наземних транспортних засобiв, зобов'язанi бути членами Моторного (транспортного) страхового бюро України, яке є юридичною особою, що утримується за рахунок коштiв страховикiв. МТСБУ є єдиним об'єднанням страховикiв, якi здiйснюють обов'язкове страхування цивiльно-правової вiдповiдальностi власникiв наземних транспортних засобiв. Участь страховикiв у МТСБУ є умовою провадження дiяльностi щодо обов'язкового страхування цивiльно-правової вiдповiдальностi власникiв наземних транспортних засобiв.

(статтю 13 доповнено частиною згiдно iз Законом України вiд 05.07.2012р. N 5090-VI)

Стаття 14. Товариства взаємного страхування

Фiзичнi особи та юридичнi особи з метою страхового захисту своїх майнових iнтересiв можуть створювати товариства взаємного страхування в порядку i на умовах, визначених законодавством України.

Стаття 15. Посередницька дiяльнiсть у сферi страхування

Страхова дiяльнiсть в Українi може провадитися за участю страхових посередникiв. Страховими посередниками можуть бути страховi або перестраховi брокери, страховi агенти.

Посередницька дiяльнiсть страхових та перестрахових брокерiв у страхуваннi та перестрахуваннi здiйснюється як виключний вид дiяльностi i може включати консультування, експертно-iнформацiйнi послуги, роботу, пов'язану з пiдготовкою, укладанням та виконанням (супроводом) договорiв страхування (перестрахування), в тому числi щодо врегулювання збиткiв у частинi одержання та перерахування страхових платежiв, страхових виплат та страхових вiдшкодувань за угодою вiдповiдно iз страхувальником або перестрахувальником, iншi посередницькi послуги у страхуваннi та перестрахуваннi за перелiком, встановленим Уповноваженим органом.

Страховi брокери - юридичнi особи або фiзичнi особи, якi зареєстрованi у встановленому порядку як суб'єкти пiдприємницької дiяльностi та здiйснюють за винагороду посередницьку дiяльнiсть у страхуваннi вiд свого iменi на пiдставi брокерської угоди з особою, яка має потребу у страхуваннi як страхувальник. Страховi брокери - фiзичнi особи, якi зареєстрованi у встановленому порядку як суб'єкти пiдприємницької дiяльностi, не мають права отримувати та перераховувати страховi платежi, страховi виплати та виплати страхового вiдшкодування.

Перестраховi брокери - юридичнi особи, якi здiйснюють за винагороду посередницьку дiяльнiсть у перестрахуваннi вiд свого iменi на пiдставi брокерської угоди iз страховиком, який має потребу у перестрахуваннi як перестрахувальник.

Дозволяється здiйснення дiяльностi страхового та перестрахового брокера однiєю юридичною особою за умови виконання нею вимог щодо здiйснення дiяльностi страхового та перестрахового брокера.

Порядок реєстрацiї страхових та перестрахових брокерiв (за винятком страхових та перестрахових брокерiв-нерезидентiв) визначається Уповноваженим органом.

(частина шоста статтi 15 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 16.11.2006р. N 357-V, враховуючи змiни, внесенi Законами України вiд 31.05.2007р. N 1110-V, вiд 10.04.2008р. N 251-VI)

Страховi агенти - фiзичнi особи або юридичнi особи, якi дiють вiд iменi та за дорученням страховика i виконують частину його страхової дiяльностi, а саме: укладають договори страхування, одержують страховi платежi, виконують роботи, пов'язанi iз здiйсненням страхових виплат та страхових вiдшкодувань. Страховi агенти є представниками страховика i дiють в його iнтересах за винагороду на пiдставi договору доручення iз страховиком.

Посередницька дiяльнiсть на територiї України з укладання договорiв страхування з iноземними страховиками не допускається, крiм:

договорiв страхування ризикiв, пов'язаних з морськими перевезеннями, комерцiйною авiацiєю, запуском космiчних ракет i фрахтом (включаючи супутники), в разi коли об'єктом страхування є майновi iнтереси, пов'язанi з товарами, якi транспортуються, та/або транспортним засобом, яким вони транспортуються, та/або будь-яка вiдповiдальнiсть, що виникає у зв'язку з таким транспортуванням товарiв;

договорiв перестрахування з додержанням вимог цього Закону.

(З 16 травня 2013 року частина восьма статтi 15 втратить чиннiсть згiдно з пунктом 2 роздiлу II Закону України вiд 16.11.2006р. N 357-V)

Посередницька дiяльнiсть на територiї України з укладання договорiв страхування зi страховиками-нерезидентами може здiйснюватися вiдповiдно до порядку та вимог, установлених Уповноваженим органом з урахуванням вимог частини дванадцятої статтi 2 цього Закону.

Страховi та/або перестраховi брокери-нерезиденти зобов'язанi письмово повiдомити Уповноваженому органу за встановленою ним формою про намiр здiйснювати дiяльнiсть на територiї України. Уповноважений орган оприлюднює в триденний термiн зазначену iнформацiю на своїй офiцiйнiй веб-сторiнцi в Iнтернетi та в друкованих засобах масової iнформацiї.

(частину восьму i дев'яту статтi 15 замiнено трьома частинами згiдно iз Законом України вiд 16.11.2006р. N 357-V, враховуючи змiни, внесенi Законами України вiд 31.05.2007р. N 1110-V, вiд 10.04.2008р. N 251-VI)

Роздiл II
ДОГОВОРИ СТРАХУВАННЯ

Стаття 16. Договiр страхування

Договiр страхування - це письмова угода мiж страхувальником i страховиком, згiдно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разi настання страхового випадку здiйснити страхову виплату страхувальнику або iншiй особi, визначенiй у договорi страхування страхувальником, на користь якої укладено договiр страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страховi платежi у визначенi строки та виконувати iншi умови договору.

Страховики, якi здiйснюють страхування життя, зобов'язанi вести персонiфiкований (iндивiдуальний) облiк договорiв страхування життя в порядку та на умовах, визначених Уповноваженим органом.

(частина друга статтi 16 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами України вiд 09.02.2012р. N 4391-VI, вiд 01.07.2021р. N 1601-IX)

Договори страхування укладаються вiдповiдно до правил страхування.

Договiр страхування повинен мiстити:

назву документа;

назву та адресу страховика;

прiзвище, iм'я, по батьковi або назву страхувальника та застрахованої особи, їх адреси та дати народження;

прiзвище, iм'я, по батьковi, дату народження або назву вигодонабувача та його адресу;

зазначення предмета договору страхування;

(абзац шостий частини четвертої статтi 16 у редакцiї Закону України вiд 27.04.2007р. N 997-V)

розмiр страхової суми за договором страхування iншим, нiж договiр страхування життя;

розмiр страхової суми та (або) розмiри страхових виплат за договором страхування життя;

перелiк страхових випадкiв;

розмiри страхових внескiв (платежiв, премiй) i строки їх сплати;

страховий тариф (страховий тариф не визначається для страхових випадкiв, для яких не встановлюється страхова сума);

строк дiї договору;

порядок змiни i припинення дiї договору;

умови здiйснення страхової виплати;

причини вiдмови у страховiй виплатi;

права та обов'язки сторiн i вiдповiдальнiсть за невиконання або неналежне виконання умов договору;

iншi умови за згодою сторiн;

пiдписи сторiн.

Уповноважений орган має право встановлювати додатковi вимоги до договорiв страхування життя та договорiв страхування майна фiзичних осiб.

Вiдповiдно до мiжнародних систем страхування, якi вимагають застосування унiфiкованих умов страхування, договори страхування укладаються вiдповiдно до таких умов страхування, з урахуванням вимог, передбачених цим Законом.

Уповноважений орган встановлює вимоги до порядку укладання договорiв iз страховиками-нерезидентами.

(статтю 6 доповнено новою частиною сьомою згiдно iз Законом України вiд 16.11.2006р. N 357-V, враховуючи змiни, внесенi Законами України вiд 31.05.2007р. N 1110-V, вiд 10.04.2008р. N 251-VI, у зв'язку з цим частину сьому вважати частиною восьмою)

У разi виїзду зареєстрованого в Українi автотранспортного засобу на територiю iншої країни - члена мiжнародної системи автострахування "Зелена Картка", власник такого транспортного засобу зобов'язаний укласти договiр мiжнародного обов'язкового страхування цивiльно-правової вiдповiдальностi власникiв наземних транспортних засобiв, дiя якого поширюється на цi країни, та отримати вiд страховика - повного члена Моторного (транспортного) страхового бюро страховий сертифiкат "Зелена Картка" єдиного зразка, який прийнятий в усiх країнах - членах цiєї мiжнародної системи страхування.

(частина восьма статтi 16 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 05.07.2012р. N 5090-VI)

Стаття 17. Правила страхування

Правила страхування розробляються страховиком для кожного виду страхування окремо.

(частина перша статтi 17 у редакцiї Закону України вiд 18.11.2021р. N 1909-IX)

Правила страхування повиннi мiстити:

предмет договору страхування;

(абзац другий частини другої статтi 17 у редакцiї Закону України вiд 27.04.2007р. N 997-V)

порядок визначення розмiрiв страхових сум та (або) розмiрiв страхових виплат;

страховi ризики;

виключення iз страхових випадкiв i обмеження страхування;

строк та мiсце дiї договору страхування;

порядок укладення договору страхування;

права та обов'язки сторiн;

дiї страхувальника у разi настання страхового випадку;

перелiк документiв, що пiдтверджують настання страхового випадку та розмiр збиткiв;

порядок i умови здiйснення страхових виплат;

строк прийняття рiшення про здiйснення або вiдмову в здiйсненнi страхових виплат;

причини вiдмови у страховiй виплатi або виплатi страхового вiдшкодування;

умови припинення договору страхування;

порядок вирiшення спорiв;

страховi тарифи за договорами страхування iншими, нiж договори страхування життя;

страховi тарифи та методику їх розрахунку за договорами страхування життя;

особливi умови.

Частину третю статтi 17 виключено

(згiдно iз Законом України вiд 18.11.2021р. N 1909-IX)

Частину четверту статтi 17 виключено

(згiдно iз Законом України вiд 18.11.2021р. N 1909-IX)

Стаття 18. Укладання i початок дiї договору страхування

Для укладання договору страхування страхувальник подає страховику письмову заяву за формою, встановленою страховиком, або iншим чином заявляє про свiй намiр укласти договiр страхування. При укладаннi договору страхування страховик має право запросити у страхувальника баланс або довiдку про фiнансовий стан, пiдтвердженi аудитором (аудиторською фiрмою), та iншi документи, необхiднi для оцiнки страховиком страхового ризику.

Договори обов'язкового страхування цивiльно-правової вiдповiдальностi власникiв наземних транспортних засобiв, що пiдлягають обов'язковому технiчному контролю вiдповiдно до Закону України "Про дорожнiй рух", укладаються страховиками за умови проходження транспортними засобами обов'язкового технiчного контролю, якщо вони згiдно з протоколом перевiрки технiчного стану визнанi технiчно справними. Договори обов'язкового страхування цивiльно-правової вiдповiдальностi власникiв наземних транспортних засобiв укладаються на строк, що не перевищує строку чергового проходження транспортним засобом обов'язкового технiчного контролю вiдповiдно до вимог Закону України "Про дорожнiй рух".

(статтю 18 доповнено новою частиною другою згiдно iз Законом України вiд 05.07.2011р. N 3565-VI, у зв'язку з цим частини другу - четверту вважати вiдповiдно частинами третьою - п'ятою)

Факт укладання договору страхування може посвiдчуватися страховим свiдоцтвом (полiсом, сертифiкатом), що є формою договору страхування.

Договiр страхування набирає чинностi з моменту внесення першого страхового платежу, якщо iнше не передбачено договором страхування.

Договiр страхування життя може бути укладений як шляхом складання одного документа (договору страхування), пiдписаного сторонами, так i шляхом обмiну листами, документами, пiдписаними стороною, яка їх надсилає. У разi надання страхувальником письмової заяви за формою, встановленою страховиком, що виражає намiр укласти договiр страхування, такий договiр може бути укладений шляхом надiслання страхувальнику копiї правил страхування та видачi страхувальнику страхового свiдоцтва (полiса), який не мiстить розбiжностей з поданою заявою. Заява складається у двох примiрниках, копiя заяви надсилається страхувальнику з вiдмiткою страховика або його уповноваженого представника про прийняття запропонованих умов страхування.

Стаття 19. Валюта страхування

Страхувальники-резиденти мають право вносити платежi:

а) згiдно з укладеними договорами страхування за видами страхування iншими, нiж страхування життя, - лише у нацiональнiй валютi України;

б) згiдно з укладеними договорами страхування життя - в нацiональнiй валютi України або в iноземнiй валютi - у випадках, передбачених законодавством, з урахуванням положень частини п'ятої цiєї статтi.

Страхувальники-нерезиденти мають право вносити платежi згiдно з укладеними договорами страхування у нацiональнiй валютi України або в iноземнiй валютi у випадках, передбачених законодавством України, з урахуванням положень частини п'ятої цiєї статтi при укладеннi договорiв страхування життя.

(частину першу статтi 19 замiнено двома новими частинами згiдно iз Законом України вiд 21.06.2018р. N 2473-VIII, у зв'язку з цим частини другу - четверту вважати вiдповiдно частинами третьою - п'ятою)

Якщо дiя договору страхування поширюється на iноземну територiю вiдповiдно до укладених угод з iноземними партнерами, то порядок валютних розрахункiв регулюється вiдповiдно до вимог законодавства України про валютне регулювання.

Страхова виплата здiйснюється тiєю валютою, яка передбачена договором страхування, якщо iнше не передбачено законодавством України.

Грошовi зобов'язання сторiн по договорах страхування життя, за їх згодою, можуть бути визначенi як у нацiональнiй валютi України, так i у iноземнiй валютi або розрахункових величинах, що визначають фактичний розмiр зобов'язань страховика на дату виникнення або виконання цих зобов'язань.

(частина п'ята статтi 19 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 21.06.2018р. N 2473-VIII)

Стаття 20. Обов'язки страховика

Страховик зобов'язаний:

1) ознайомити страхувальника з умовами та правилами страхування;

2) протягом двох робочих днiв, як тiльки стане вiдомо про настання страхового випадку, вжити заходiв щодо оформлення всiх необхiдних документiв для своєчасного здiйснення страхової виплати або страхового вiдшкодування страхувальнику;

3) при настаннi страхового випадку здiйснити страхову виплату або виплату страхового вiдшкодування у передбачений договором строк. Страховик несе майнову вiдповiдальнiсть за несвоєчасне здiйснення страхової виплати (страхового вiдшкодування) шляхом сплати страхувальнику неустойки (штрафу, пенi), розмiр якої визначається умовами договору страхування або законом;

(пункт 3 частини першої статтi 20 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 27.04.2007р. N 997-V)

4) вiдшкодувати витрати, понесенi страхувальником при настаннi страхового випадку щодо запобiгання або зменшення збиткiв, якщо це передбачено умовами договору;

5) за заявою страхувальника у разi здiйснення ним заходiв, що зменшили страховий ризик, або збiльшення вартостi майна переукласти з ним договiр страхування;

6) не розголошувати вiдомостей про страхувальника та його майнове становище, крiм випадкiв, встановлених законом;

(пункт 6 частини першої статтi 20 у редакцiї Закону України вiд 27.04.2007р. N 997-V)

7) надавати вiдповiдним пiдроздiлам Нацiональної полiцiї iнформацiю про укладення договорiв обов'язкового страхування цивiльно-правової вiдповiдальностi власникiв наземних транспортних засобiв, що пiдлягають обов'язковому технiчному контролю.

(частину першу статтi 20 доповнено пунктом 7 згiдно iз Законом України вiд 05.07.2011р. N 3565-VI, пункт 7 частини першої статтi 20 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 16.10.2012р. N 5459-VI, вiд 23.12.2015р. N 901-VIII)

Умовами договору страхування можуть бути передбаченi також iншi обов'язки страховика.

Стаття 21. Обов'язки страхувальника

Страхувальник зобов'язаний:

1) своєчасно вносити страховi платежi;

2) при укладаннi договору страхування надати iнформацiю страховиковi про всi вiдомi йому обставини, що мають iстотне значення для оцiнки страхового ризику, i надалi iнформувати його про будь-яку змiну страхового ризику;

3) при укладеннi договору страхування повiдомити страховика про iншi чиннi договори страхування щодо цього предмета договору;

(пункт 3 частини першої статтi 21 у редакцiї Закону України вiд 27.04.2007р. N 997-V)

4) вживати заходiв щодо запобiгання та зменшення збиткiв, завданих внаслiдок настання страхового випадку;

5) повiдомити страховика про настання страхового випадку в строк, передбачений умовами страхування.

Умовами договору страхування можуть бути передбаченi також iншi обов'язки страхувальника.

Стаття 22. Змiна страхувальника - фiзичної особи в договорi страхування

У разi смертi страхувальника - фiзичної особи, який уклав договiр майнового страхування, права i обов'язки страхувальника переходять до осiб, якi одержали це майно в спадщину. Страховик або будь-хто iз спадкоємцiв має право iнiцiювати переукладення договору страхування.

В iнших випадках права i обов'язки страхувальника можуть перейти до iншої фiзичної особи чи юридичної особи лише за згодою страховика, якщо iнше не передбачено договором страхування.

У разi смертi страхувальника, який уклав договiр особистого страхування на користь третiх осiб, його права i обов'язки можуть перейти як до цих осiб, так i до осiб, на яких вiдповiдно до закону покладено обов'язки щодо охорони прав i законних iнтересiв застрахованих.

(частина третя статтi 22 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 27.04.2007р. N 997-V)

Стаття 23. Наслiдки втрати страхувальником прав юридичної особи

Якщо страхувальник - юридична особа припиняється i встановлюються його правонаступники, права та обов'язки страхувальника переходять до правонаступника.

Стаття 24. Наслiдки визнання страхувальника-громадянина недiєздатним

(назва статтi 24 у редакцiї Закону України вiд 27.04.2007р. N 997-V)

У разi визнання судом страхувальника-громадянина недiєздатним його права i обов'язки за договором страхування переходять до його опiкуна, а дiя договору страхування цивiльної вiдповiдальностi припиняється з моменту визнання особи недiєздатною.

(частина перша статтi 24 у редакцiї Закону України вiд 27.04.2007р. N 997-V)

У разi визнання судом страхувальника - фiзичної особи обмежено дiєздатним вiн здiйснює свої права i обов'язки страхувальника за договором страхування лише за згодою пiклувальника.

Стаття 25. Порядок i умови здiйснення страхових виплат та страхового вiдшкодування

Здiйснення страхових виплат i виплата страхового вiдшкодування проводяться страховиком згiдно з договором страхування на пiдставi заяви страхувальника (його правонаступника або третiх осiб, визначених умовами страхування) i страхового акта, що складається страховиком або уповноваженою ним особою у формi, визначенiй страховиком.

(частина перша статтi 25 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 27.04.2007р. N 997-V, у редакцiї Закону України вiд 18.11.2021р. N 1909-IX)

Частину другу статтi 25 виключено

(згiдно iз Законом України вiд 18.11.2021р. N 1909-IX)

Частину третю статтi 25 виключено

(згiдно iз Законом України вiд 18.11.2021р. N 1909-IX)

У разi необхiдностi страховик або Моторне (транспортне) страхове бюро можуть робити запити про вiдомостi, пов'язанi iз страховим випадком, до правоохоронних органiв, банкiв, медичних закладiв та iнших пiдприємств, установ i органiзацiй, що володiють iнформацiєю про обставини страхового випадку, а також можуть самостiйно з'ясовувати причини та обставини страхового випадку.

Пiдприємства, установи та органiзацiї зобов'язанi надсилати вiдповiдi страховикам та Моторному (транспортному) страховому бюро на запити про вiдомостi, пов'язанi iз страховим випадком, у тому числi й данi, що є комерцiйною таємницею. При цьому страховик та Моторне (транспортне) страхове бюро несуть вiдповiдальнiсть за їх розголошення в будь-якiй формi, за винятком випадкiв, передбачених законодавством України.

Стаття 26. Вiдмова у страхових виплатах або страховому вiдшкодуваннi

Пiдставою для вiдмови страховика у здiйсненнi страхових виплат або страхового вiдшкодування є:

1) навмиснi дiї страхувальника або особи, на користь якої укладено договiр страхування, спрямованi на настання страхового випадку. Зазначена норма не поширюється на дiї, пов'язанi з виконанням ними громадянського чи службового обов'язку, в станi необхiдної оборони (без перевищення її меж) або захисту майна, життя, здоров'я, честi, гiдностi та дiлової репутацiї. Квалiфiкацiя дiй страхувальника або особи, на користь якої укладено договiр страхування, встановлюється вiдповiдно до чинного законодавства України;

2) вчинення страхувальником - фiзичною особою або iншою особою, на користь якої укладено договiр страхування, умисного кримiнального правопорушення, що призвiв до страхового випадку;

(пункт 2 частини першої статтi 26 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 17.06.2020р. N 720-IX)

3) подання страхувальником свiдомо неправдивих вiдомостей про предмет договору страхування або про факт настання страхового випадку;

(пункт 3 частини першої статтi 26 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 27.04.2007р. N 997-V)

4) отримання страхувальником повного вiдшкодування збиткiв за майновим страхуванням вiд особи, винної у їх заподiяннi;

5) несвоєчасне повiдомлення страхувальником про настання страхового випадку без поважних на це причин або створення страховиковi перешкод у визначеннi обставин, характеру та розмiру збиткiв;

6) iншi випадки, передбаченi законом.

(пункт 6 частини першої статтi 26 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 27.04.2007р. N 997-V)

Умовами договору страхування можуть бути передбаченi iншi пiдстави для вiдмови у здiйсненнi страхових виплат, якщо це не суперечить закону.

(частина друга статтi 26 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 27.04.2007р. N 997-V)

Рiшення про вiдмову у страховiй виплатi приймається страховиком у строк не бiльший передбаченого правилами страхування та повiдомляється страхувальнику в письмовiй формi з обгрунтуванням причин вiдмови.

Вiдмову страховика у страховiй виплатi може бути оскаржено страхувальником у судовому порядку.

Негативний фiнансовий стан страховика не є пiдставою для вiдмови у виплатi страхових сум (їх частин) або страхового вiдшкодування страхувальнику.

Стаття 27. Перехiд до страховика прав страхувальника щодо особи, вiдповiдальної за заподiянi збитки

До страховика, який виплатив страхове вiдшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або iнша особа, що одержала страхове вiдшкодування, має до особи, вiдповiдальної за заподiяний збиток.

Стаття 28. Припинення дiї договору страхування

Дiя договору страхування припиняється та втрачає чиннiсть за згодою сторiн, а також у разi:

1) закiнчення строку дiї;

2) виконання страховиком зобов'язань перед страхувальником у повному обсязi;

3) несплати страхувальником страхових платежiв у встановленi договором строки. При цьому договiр вважається достроково припиненим у випадку, якщо перший (або черговий) страховий платiж не був сплачений за письмовою вимогою страховика протягом десяти робочих днiв з дня пред'явлення такої вимоги страхувальнику, якщо iнше не передбачено умовами договору;

4) лiквiдацiї страхувальника - юридичної особи або смертi страхувальника - фiзичної особи чи втрати ним дiєздатностi, за винятком випадкiв, передбачених статтями 22, 23 i 24 цього Закону;

5) лiквiдацiї страховика у порядку, встановленому законодавством України;

6) прийняття судового рiшення про визнання договору страхування недiйсним;

7) в iнших випадках, передбачених законодавством України.

Дiю договору страхування може бути достроково припинено за вимогою страхувальника або страховика, якщо це передбачено умовами договору страхування. Дiя договору особистого страхування не може бути припинена страховиком достроково, якщо на це немає згоди страхувальника, який виконує всi умови договору страхування, та якщо iнше не передбачено умовами договору та законодавством України.

Про намiр достроково припинити дiю договору страхування будь-яка сторона зобов'язана повiдомити iншу не пiзнiш як за 30 календарних днiв до дати припинення дiї договору страхування, якщо iнше ним не передбачено.

У разi дострокового припинення дiї договору страхування, крiм договору страхування життя, за вимогою страхувальника страховик повертає йому страховi платежi за перiод, що залишився до закiнчення дiї договору, з вiдрахуванням нормативних витрат на ведення справи, визначених при розрахунку страхового тарифу, фактичних виплат страхових сум та страхового вiдшкодування, що були здiйсненi за цим договором страхування. Якщо вимога страхувальника обумовлена порушенням страховиком умов договору страхування, то останнiй повертає страхувальнику сплаченi ним страховi платежi повнiстю.

У разi дострокового припинення договору страхування, крiм страхування життя, за вимогою страховика страхувальнику повертаються повнiстю сплаченi ним страховi платежi. Якщо вимога страховика обумовлена невиконанням страхувальником умов договору страхування, то страховик повертає йому страховi платежi за перiод, що залишився до закiнчення дiї договору, з вирахуванням нормативних витрат на ведення справи, визначених при розрахунку страхового тарифу, фактичних виплат страхових сум та страхового вiдшкодування, що були здiйсненi за цим договором страхування.

У разi дострокового припинення дiї договору страхування життя страховик виплачує страхувальнику викупну суму, яка є майновим правом страхувальника за договором страхування життя.

Якщо вимога страховика зумовлена невиконанням страхувальником умов договору страхування, страхувальнику повертається викупна сума.

Викупна сума - це сума, яка виплачується страховиком у разi дострокового припинення дiї договору страхування життя та розраховується математично на день припинення договору страхування життя залежно вiд перiоду, протягом якого дiяв договiр страхування життя, згiдно з методикою, яка проходить експертизу в Уповноваженому органi, здiйснена актуарiєм i є невiд'ємною частиною правил страхування життя. Уповноважений орган може встановити вимоги до методики розрахунку викупної суми.

Не допускається повернення коштiв готiвкою, якщо платежi було здiйснено в безготiвковiй формi, за умови дострокового припинення договору страхування.

Стаття 29. Недiйснiсть договору страхування

Договiр страхування вважається недiйсним з моменту його укладання у випадках, передбачених Цивiльним кодексом України.

Вiдповiдно до цього Закону договiр страхування визнається недiйсним i не пiдлягає виконанню також у разi:

1) якщо його укладено пiсля страхового випадку;

2) якщо предметом договору страхування є майно, яке пiдлягає конфiскацiї на пiдставi судового вироку або рiшення, що набуло законної сили.

(пункт 2 частини другої статтi 29 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 27.04.2007р. N 997-V)

Договiр страхування визнається недiйсним у судовому порядку.

Роздiл III
ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПЛАТОСПРОМОЖНОСТI СТРАХОВИКIВ

Стаття 30. Умови забезпечення платоспроможностi страховикiв

Страховики зобов'язанi дотримуватися таких умов забезпечення платоспроможностi:

наявностi сплаченого статутного капiталу для страховикiв-резидентiв або гарантiйного депозиту для фiлiй страховикiв-нерезидентiв та наявностi гарантiйного фонду страховика;

(абзац другий частини першої статтi 30 у редакцiї Закону України вiд 07.07.2005р. N 2774-IV)

створення страхових резервiв, достатнiх для майбутнiх виплат страхових сум i страхових вiдшкодувань;

перевищення фактичного запасу платоспроможностi страховика над розрахунковим нормативним запасом платоспроможностi.

Мiнiмальний розмiр статутного капiталу (гарантiйного депозиту) страховика, який займається видами страхування iншими, нiж страхування життя, встановлюється у сумi, еквiвалентнiй 1 млн. євро, а страховика, який займається страхуванням життя, - 10 млн. євро за валютним обмiнним курсом валюти України.

(частина друга статтi 30 у редакцiї Закону України вiд 07.07.2005р. N 2774-IV)

До гарантiйного фонду страховика належить додатковий та резервний капiтал, а також сума нерозподiленого прибутку.

Страховики за рахунок нерозподiленого прибутку можуть створювати вiльнi резерви.

Вiльнi резерви - це частка власних коштiв страховика, яка резервується з метою забезпечення платоспроможностi страховика вiдповiдно до прийнятої методики здiйснення страхової дiяльностi.

Для забезпечення виконання страховиками зобов'язань щодо окремих видiв обов'язкового страхування страховики можуть утворювати централiзованi страховi резервнi фонди та органи, якi здiйснюють управлiння цими фондами. Положення про цi фонди затверджується Уповноваженим органом.

Джерелами утворення централiзованих страхових резервних фондiв можуть бути вiдрахування вiд надходжень страхових платежiв, внески власних коштiв страховика, а також доходи вiд розмiщення коштiв централiзованих страхових резервних фондiв.

Страховики вiдповiдно до обсягiв страхової дiяльностi зобов'язанi пiдтримувати належний рiвень фактичного запасу платоспроможностi (нетто-активiв).

Фактичний запас платоспроможностi (нетто-активи) страховика визначається вирахуванням iз вартостi майна (загальної суми активiв) страховика суми нематерiальних активiв i загальної суми зобов'язань, у тому числi страхових. Страховi зобов'язання приймаються рiвними обсягам страхових резервiв, якi страховик зобов'язаний формувати у порядку, передбаченому цим Законом.

На будь-яку дату фактичний запас платоспроможностi страховика повинен перевищувати розрахунковий нормативний запас платоспроможностi.

Нормативний запас платоспроможностi страховика, який здiйснює види страхування iншi, нiж страхування життя, на будь-яку дату дорiвнює бiльшiй з визначених величин, а саме:

перша - пiдраховується шляхом множення суми страхових премiй за попереднi 12 мiсяцiв на 0,18 (останнiй мiсяць буде складатися iз кiлькостi днiв на дату розрахунку). При цьому сума страхових премiй зменшується на 50 вiдсоткiв страхових премiй, належних перестраховикам;

друга - пiдраховується шляхом множення суми страхових виплат за попереднi 12 мiсяцiв на 0,26 (останнiй мiсяць буде складатися iз кiлькостi днiв на дату розрахунку). При цьому сума страхових виплат зменшується на 50 вiдсоткiв виплат, що компенсуються перестраховиками згiдно з укладеними договорами перестрахування.

Нормативний запас платоспроможностi страховика, який здiйснює страхування життя, на будь-яку дату дорiвнює величинi, яка визначається шляхом множення загальної величини резерву довгострокових зобов'язань (математичного резерву) на 0,05.

Загальна величина резерву довгострокових зобов'язань (математичного резерву) дорiвнює сумi резервiв довгострокових зобов'язань (математичних резервiв), якi визначаються на будь-яку дату окремо по кожному договору страхування життя.

Якщо страхова сума за окремим предметом договору страхування перевищує 10 вiдсоткiв суми сплаченого статутного капiталу i сформованих вiльних резервiв та страхових резервiв, страховик зобов'язаний укласти договiр перестрахування.

(частина чотирнадцята статтi 30 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 27.04.2007р. N 997-V)

Страховики, якi прийняли на себе страховi зобов'язання в обсягах, що перевищують можливiсть їх виконання за рахунок власних активiв, повиннi перестрахувати ризик виконання зазначених зобов'язань у перестраховикiв резидентiв або нерезидентiв.

Для забезпечення страхових зобов'язань iз страхування життя i медичного страхування страховики формують окремi резерви за рахунок надходження страхових платежiв i доходiв вiд iнвестування коштiв сформованих резервiв по цих видах страхування.

Уповноважений орган може змiнювати порядок визначення фактичного та нормативного запасу платоспроможностi i структури гарантiйного фонду.

(частина сiмнадцята статтi 30 у редакцiї Закону України вiд 01.07.2021р. N 1601-IX)

Стаття 31. Страховi резерви

Страховi резерви утворюються страховиками з метою забезпечення майбутнiх виплат страхових сум i страхового вiдшкодування залежно вiд видiв страхування (перестрахування).

Страховики зобов'язанi формувати i вести облiк страхових резервiв у порядку та обсягах, встановлених цим Законом, станом на кожен день.

(статтю 31 доповнено новою частиною другою згiдно iз Законом України вiд 01.07.2004р. N 1961-IV)

Установити, що страховики, якi мають право укладати договори обов'язкового страхування цивiльно-правової вiдповiдальностi власникiв наземних транспортних засобiв та договори страхування сiльськогосподарської продукцiї з державною пiдтримкою, формують та ведуть облiк страхового резерву збиткiв, що виникли, але не заявленi, та страхового резерву коливань збитковостi в обов'язковому порядку.

(статтю 31 доповнено новою частиною третьою згiдно iз Законом України вiд 01.07.2004р. N 1961-IV, у зв'язку з цим частини другу - двадцяту вважати вiдповiдно частинами четвертою - двадцять другою, частина третя статтi 31 у редакцiї Закону України вiд 01.07.2021р. N 1601-IX)

Страховi резерви в обсягах, що не перевищують технiчних резервiв, а для страхових компанiй iз страхування життя - математичних резервiв, утворюються у тих валютах, в яких несуть вiдповiдальнiсть за своїми страховими зобов'язаннями.

Страховi резерви подiляються на технiчнi резерви i резерви iз страхування життя (математичнi резерви).

Формування резервiв iз страхування життя, медичного страхування i обов'язкових видiв страхування здiйснюється окремо вiд iнших видiв страхування.

Страховики зобов'язанi вести облiк договорiв страхування i вимог (заяв) страхувальникiв щодо виплати страхової суми або страхового вiдшкодування за формою, яка забезпечить отримання iнформацiї, необхiдної для врахування при формуваннi страхових резервiв. Уповноважений орган може встановити порядок та форму ведення облiку договорiв страхування i вимог (заяв) страхувальникiв щодо виплати страхової суми або страхового вiдшкодування.

Страховики зобов'язанi формувати i вести облiк таких технiчних резервiв за видами страхування (крiм страхування життя):

незароблених премiй (резерви премiй), що включають частки вiд сум надходжень страхових платежiв (страхових внескiв, страхових премiй), що вiдповiдають страховим ризикам, якi не минули на звiтну дату;

збиткiв, що включають зарезервованi несплаченi страховi суми та страховi вiдшкодування за вiдомими вимогами страхувальникiв, з яких не прийнято рiшення щодо виплати або вiдмови у виплатi страхової суми чи страхового вiдшкодування.

Величина резервiв незароблених премiй на будь-яку звiтну дату встановлюється залежно вiд часток надходжень сум страхових платежiв (страхових премiй, страхових внескiв), якi не можуть бути меншими 80 вiдсоткiв загальної суми надходжень страхових платежiв (страхових премiй, страхових внескiв), з вiдповiдних видiв страхування у кожному мiсяцi з попереднiх дев'яти мiсяцiв (розрахунковий перiод) i обчислюється в такому порядку:

частки надходжень сум страхових платежiв (страхових премiй, страхових внескiв) за першi три мiсяцi розрахункового перiоду множаться на одну четверту;

частки надходжень сум страхових платежiв (страхових премiй, страхових внескiв) за наступнi три мiсяцi розрахункового перiоду множаться на одну другу;

частки надходжень сум страхових платежiв (страхових премiй, страхових внескiв) за останнi три мiсяцi розрахункового перiоду множаться на три четвертих;

одержанi добутки додаються.

У цьому разi останнiй мiсяць розрахункового перiоду буде складатися iз кiлькостi днiв на дату розрахунку.

Страховики можуть прийняти рiшення про запровадження з початку календарного року згiдно з встановленою Уповноваженим органом методикою формування i ведення облiку таких технiчних резервiв за видами страхування, iншими нiж страхування життя:

резерв незароблених премiй;

резерв заявлених, але не виплачених збиткiв;

резерв збиткiв, якi виникли, але не заявленi;

резерв катастроф;

резерв коливань збитковостi.

Страховики зобов'язанi письмово повiдомити Уповноважений орган про запровадження формування i ведення облiку зазначених технiчних резервiв за видами страхування, iншими нiж страхування життя, не пiзнiше нiж за 45 днiв до початку календарного року.

Для забезпечення страхових зобов'язань iз страхування життя та медичного страхування страховики формують окремi резерви за рахунок надходження страхових платежiв i доходiв вiд iнвестування коштiв сформованих резервiв за цими видами страхування.

Кошти резервiв iз страхування життя не є власнiстю страховика i мають бути вiдокремленi вiд його iншого майна. Страховик зобов'язаний облiковувати кошти резервiв iз страхування життя на окремому балансi i вести їх окремий облiк.

Кошти резервiв iз страхування життя не можуть використовуватися страховиком для погашення будь-яких зобов'язань, крiм тих, що вiдповiдають прийнятим зобов'язанням за договорами страхування життя, i не можуть бути включенi до лiквiдацiйної маси у разi банкрутства страховика або його лiквiдацiї з iнших причин, i пiдлягають передачi iншому страховику за згодою страхувальника та застрахованої особи або пiдлягають передачi застрахованiй особi.

Окремий перелiк резервiв по медичному страхуванню, а також порядок їх формування та облiку може визначатися вiдповiдними нормативно-правовими актами.

Страховики зобов'язанi створювати i вести облiк таких резервiв iз страхування життя:

довгострокових зобов'язань (математичнi резерви);

належних виплат страхових сум.

Величина резервiв довгострокових зобов'язань (математичних резервiв) обчислюється актуарно окремо по кожному договору згiдно з методикою формування резервiв iз страхування життя з урахуванням темпiв зростання iнфляцiї. Методика формування резервiв iз страхування життя, обсяги страхових зобов'язань залежно вiд видiв договорiв страхування життя, а також мiнiмальнi строки дiї договорiв страхування життя встановлюються Уповноваженим органом.

Уповноважений орган може змiнювати перелiк страхових резервiв та порядок їх розрахунку.

(частина дев'ятнадцята статтi 31 у редакцiї Закону України вiд 01.07.2021р. N 1601-IX)

Кошти страхових резервiв повиннi розмiщуватися з урахуванням безпечностi, прибутковостi, лiквiдностi, диверсифiкованостi та мають бути представленi активами таких категорiй:

грошовi кошти на поточному рахунку;

(абзац другий частини двадцятої статтi 31 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 10.01.2002р. N 2921-III)

банкiвськi вклади (депозити), депозитнi сертифiкати банкiв;

(абзац третiй частини двадцятої статтi 31 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 19.06.2020р. N 738-IX)

валютнi вкладення згiдно з валютою страхування;

нерухоме майно;

акцiї, облiгацiї;

(абзац шостий частини вiсiмнадцятої статтi 31 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами України вiд 19.06.2003р. N 980-IV, вiд 19.06.2020р. N 738-IX)

цiннi папери, що емiтуються державою;

права вимоги до перестраховикiв;

iнвестицiї в економiку України за напрямами, визначеними Кабiнетом Мiнiстрiв України;

банкiвськi метали;

кредити страхувальникам - фiзичним особам, що уклали договори страхування життя, в межах викупної суми на момент видачi кредиту та пiд заставу викупної суми. У цьому разi кредит не може бути видано ранiше, нiж через один рiк пiсля набрання чинностi договором страхування, та на строк, який перевищує перiод, що залишився до закiнчення дiї договору страхування;

готiвка в касi в обсягах лiмiтiв залишкiв каси, встановлених Нацiональним банком України.

Страховi резерви фiлiй страховикiв-нерезидентiв повиннi бути розмiщенi на територiї України.

(статтю 31 доповнено новою частиною двадцять першою згiдно iз Законом України вiд 07.07.2005р. N 2774-IV, у зв'язку з цим частини двадцять першу - двадцять четверту вважати вiдповiдно частинами двадцять другою - двадцять п'ятою)

Кошти резервiв iз страхування життя можуть використовуватися для довгострокового кредитування житлового будiвництва, у тому числi iндивiдуальних забудовникiв, у порядку, визначеному Кабiнетом Мiнiстрiв України.

Страховикам забороняється здiйснення iнших видiв кредитної дiяльностi.

Обмеження щодо максимальних обсягiв активiв кожної категорiї, вимоги до якостi таких активiв, вимоги щодо наявностi та рiвня кредитного рейтингу активiв певних категорiй та/або банкiв та емiтентiв цiнних паперiв, у яких розмiщуються кошти страхових резервiв, встановлюються Уповноваженим органом.

(статтю 31 доповнено частиною згiдно iз Законом України вiд 15.12.2005р. N 3201-IV, частина двадцять четверта статтi 31 у редакцiї Закону України вiд 22.12.2011р. N 4270-VI)

Частину двадцять п'яту статтi 31 виключено

(статтю 31 доповнено частиною згiдно iз Законом України вiд 15.12.2005р. N 3201-IV, частину двадцять п'яту статтi 31 виключено згiдно iз Законом України вiд 22.12.2011р. N 4270-VI)

Стаття 32. Фонди страхових гарантiй

З метою додаткового забезпечення страхових зобов'язань страховики можуть на пiдставi договору створити Фонд страхових гарантiй, який є юридичною особою. Державна реєстрацiя Фонду здiйснюється в порядку, передбаченому для державної реєстрацiї суб'єктiв пiдприємницької дiяльностi. Орган, що здiйснює реєстрацiю Фонду, в десятиденний строк з дня реєстрацiї повiдомляє про це Уповноважений орган.

Джерелами утворення Фонду страхових гарантiй є добровiльнi вiдрахування вiд страхових платежiв, а також доходи вiд розмiщення цих коштiв. Розмiр вiдрахувань до Фонду страхових гарантiй i порядок використання коштiв цього Фонду встановлюються страховиками, якi беруть в ньому участь.

Кабiнет Мiнiстрiв України може приймати рiшення про створення фондiв страхових гарантiй за напрямами страхування.

Стаття 33. Особливостi ведення бухгалтерського облiку та звiтностi страховикiв

Страховики зобов'язанi щоквартально подавати Уповноваженому органу фiнансову звiтнiсть та iншi звiтнi данi за формою, встановленою Уповноваженим органом, затвердженi власником (уповноваженим ним органом) страховика, а також давати на запити Уповноваженого органу необхiднi пояснення щодо звiтних даних.

Стаття 34. Публiкацiя страховиками рiчних балансiв

Страховики публiкують свiй рiчний баланс за формою i в порядку, встановленими Уповноваженим органом.

Достовiрнiсть та повнота рiчного балансу i звiтностi страховикiв повинна бути пiдтверджена аудитором (аудиторською фiрмою).

Роздiл IV
ДЕРЖАВНИЙ НАГЛЯД ЗА СТРАХОВОЮ ДIЯЛЬНIСТЮ В УКРАЇНI

Стаття 35. Державний нагляд за страховою дiяльнiстю

Державний нагляд за страховою дiяльнiстю здiйснюється з метою дотримання вимог законодавства України про страхування, ефективного розвитку страхових послуг, запобiгання неплатоспроможностi страховикiв та захисту iнтересiв страхувальникiв.

Державний нагляд за страховою дiяльнiстю на територiї України здiйснюється Уповноваженим органом та його органами на мiсцях.

Стаття 36. Функцiї Уповноваженого органу

(назва статтi 36 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами України вiд 16.10.2012р. N 5463-VI, вiд 12.09.2019р. N 79-IX)

Основними функцiями Уповноваженого органу є:

1) ведення єдиного державного реєстру страховикiв (перестраховикiв) та державного реєстру страхових та перестрахових брокерiв;

2) видача лiцензiй страховикам на здiйснення страхової дiяльностi та проведення перевiрок їх вiдповiдностi виданiй лiцензiї;

3) видача свiдоцтв про включення страхових та перестрахових брокерiв до державного реєстру страхових та перестрахових брокерiв та проведення перевiрки додержання ними законодавства про посередницьку дiяльнiсть у страхуваннi та перестрахуваннi i достовiрностi їх звiтностi;

4) проведення перевiрок щодо правильностi застосування страховиками (перестраховиками) та страховими посередниками законодавства про страхову дiяльнiсть i достовiрностi їх звiтностi;

5) розроблення нормативних та методичних документiв з питань страхової дiяльностi, що вiднесена цим Законом до компетенцiї Уповноваженого органу;

6) узагальнення практики страхової дiяльностi i посередницької дiяльностi на страховому ринку, розроблення i подання у встановленому порядку пропозицiй щодо розвитку i вдосконалення законодавства України про страхову i посередницьку дiяльнiсть у страхуваннi та перестрахуваннi;

7) прийняття у межах своєї компетенцiї нормативно-правових актiв з питань страхової i посередницької дiяльностi у страхуваннi та перестрахуваннi;

8) проведення аналiзу додержання законодавства об'єднаннями страховикiв i страхових посередникiв;

9) здiйснення контролю за платоспроможнiстю страховикiв вiдповiдно до взятих ними страхових зобов'язань перед страхувальниками;

10) забезпечення проведення дослiдницько-методологiчної роботи з питань страхової i посередницької дiяльностi у страхуваннi та перестрахуваннi, пiдвищення ефективностi державного нагляду за страховою дiяльнiстю;

11) встановлення правил формування, облiку i розмiщення страхових резервiв та показникiв звiтностi;

12) проведення i координацiя у визначеному законодавством порядку навчання, пiдготовки i перепiдготовки кадрiв та встановлення квалiфiкацiйних вимог до осiб, якi провадять дiяльнiсть на страховому ринку, органiзацiя нарад, семiнарiв, конференцiй з питань страхової дiяльностi;

13) участь у мiжнародному спiвробiтництвi у сферi страхування i посередницької дiяльностi у страхуваннi та перестрахуваннi, вивчення, узагальнення, поширення свiтового досвiду, органiзацiя виконання мiжнародних договорiв України з цих питань;

14) здiйснення органiзацiйно-методичного забезпечення проведення актуарних розрахункiв.

Уповноважений орган може здiйснювати iншi функцiї, необхiднi для виконання покладених на нього завдань.

Стаття 37. Права Уповноваженого органу

(назва статтi 37 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами України вiд 16.10.2012р. N 5463-VI, вiд 12.09.2019р. N 79-IX)

Уповноважений орган має право:

1) одержувати в установленому порядку вiд страховикiв звiтнiсть про страхову дiяльнiсть, iнформацiю про їх фiнансове становище та необхiднi пояснення щодо звiтних даних, а вiд пiдприємств, установ (у тому числi банкiв), органiзацiй i фiзичних осiб - iнформацiю, необхiдну для виконання покладених на нього завдань;

2) проводити перевiрку щодо правильностi застосування страховиками законодавства України про страхову дiяльнiсть i достовiрностi їх звiтностi за показниками, що характеризують виконання договорiв страхування, не частiше одного разу на рiк призначати проведення за рахунок страховика додаткової обов'язкової аудиторської перевiрки з визначенням аудитора;

3) вiдкликати лiцензiю на провадження страхової дiяльностi фiлiєю страховика-нерезидента, якщо страховика-нерезидента позбавлено лiцензiї на провадження страхової дiяльностi або якщо його лiквiдовано/оголошено банкрутом у країнi, в якiй його зареєстровано;

(статтю 37 доповнено новим пунктом 3 згiдно iз Законом України вiд 07.07.2005р. N 2774-IV, у зв'язку з цим пункти 3 - 11 вважати вiдповiдно пунктами 4 - 12)

4) видавати приписи страховикам про усунення виявлених порушень вимог законодавства про страхову дiяльнiсть, а у разi їх невиконання зупиняти чи обмежувати дiю лiцензiй цих страховикiв до усунення виявлених порушень або приймати рiшення про вiдкликання лiцензiй та виключення з державного реєстру страховикiв (перестраховикiв);

5) проводити тематичнi перевiрки дiяльностi страховика у випадках необхiдностi перевiрки фактiв, викладених у скаргах, заявах, зверненнях страхувальникiв, достовiрностi показникiв звiтностi, виконання вимог ранiше наданих приписiв, за дорученням правоохоронних органiв або органiв державної влади, зустрiчнi перевiрки достовiрностi i правильностi укладених договорiв страхування та перестрахування та у разi надходження iнформацiї вiд страхувальникiв про порушення;

6) одержувати вiд страхових та перестрахових брокерiв установлену звiтнiсть про їх дiяльнiсть та iнформацiю про укладенi договори, а також необхiднi пояснення щодо цих даних;

7) видавати приписи страховим посередникам про усунення виявлених порушень законодавства, а у разi їх невиконання приймати рiшення про виключення страхового або перестрахового брокера з державного реєстру страхових та перестрахових брокерiв;

8) пункт 8 частини першої статтi 37 виключено

(згiдно iз Законом України вiд 18.11.2021р. N 1909-IX)

9) створювати комiсiї та робочi групи для проведення перевiрок дiяльностi страховикiв та страхових посередникiв;

10) здiйснювати контроль за достовiрнiстю та повнотою iнформацiї, що надається учасниками страхового ринку;

11) одержувати безоплатно вiд органiв виконавчої влади iнформацiю та статистичну звiтнiсть, необхiдну для виконання покладених на нього завдань;

12) звертатися до суду з позовом про скасування державної реєстрацiї страховика (перестраховика) або страхового посередника у випадках, передбачених законом;

13) визначати порядок видачi страховикам лiцензiй на проведення конкретних видiв страхування та порядок їх зупинення, поновлення та вiдкликання (анулювання);

(статтю 37 доповнено пунктом 13 згiдно iз Законом України вiд 12.09.2019р. N 79-IX)

14) визначати вимоги до осiб, якi мають намiр провадити дiяльнiсть iз страхування, умови провадження вiдповiдної дiяльностi та порядок контролю за їх додержанням.

(статтю 37 доповнено пунктом 14 згiдно iз Законом України вiд 12.09.2019р. N 79-IX)

Стаття 38. Лiцензування страхової дiяльностi

Уповноважений орган видає страховикам лiцензiю на провадження конкретних видiв страхування в порядку, встановленому законодавством України.

Страховики, якi отримали лiцензiю на провадження страхової дiяльностi iз страхування життя, не мають права займатися iншими видами страхування.

(стаття 38 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами України вiд 07.07.2005р. N 2774-IV, вiд 07.04.2011р. N 3205-VI, вiд 02.10.2012р. N 5410-VI, у редакцiї Закону України вiд 12.09.2019р. N 79-IX)

Стаття 39. Виключена

(згiдно iз Законом України вiд 12.09.2019р. N 79-IX)

Стаття 40. Таємниця страхування

Посадовi особи Уповноваженого органу у випадку розголошення в будь-якiй формi вiдомостей, що є таємницею страхування, несуть вiдповiдальнiсть, передбачену законом.

Конфiденцiйна iнформацiя щодо дiяльностi та фiнансового стану страхувальника - клiєнта страховика, яка стала вiдомою йому пiд час взаємовiдносин з клiєнтом чи з третiми особами при провадженнi дiяльностi у сферi страхування, розголошення якої може завдати матерiальної чи моральної шкоди клiєнту, є таємницею страхування.

Iнформацiя щодо юридичних та фiзичних осiб, яка мiстить таємницю страхування, надається страховиком у таких випадках:

на письмовий запит або з письмового дозволу власника такої iнформацiї;

на письмовi вимоги суду або за рiшенням суду;

Нацiональному антикорупцiйному бюро України, Державному бюро розслiдувань, органам прокуратури України, Служби безпеки України, Нацiональної полiцiї України, Бюро економiчної безпеки України на їх письмову вимогу щодо операцiй страхування конкретної юридичної або фiзичної особи за конкретним договором страхування у разi повiдомлення про пiдозру у вчиненнi кримiнального правопорушення данiй особi;

(абзац четвертий частини третьої статтi 40 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами України вiд 13.04.2012р. N 4652-VI, вiд 16.10.2012р. N 5463-VI, вiд 23.12.2015р. N 901-VIII, у редакцiї Закону України вiд 06.12.2019р. N 361-IX, iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 28.01.2021р. N 1150-IX)

центральному органу виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi запобiгання та протидiї легалiзацiї (вiдмиванню) доходiв, одержаних злочинним шляхом, фiнансуванню тероризму та фiнансуванню розповсюдження зброї масового знищення, вiдповiдно до Закону України "Про запобiгання та протидiю легалiзацiї (вiдмиванню) доходiв, одержаних злочинним шляхом, фiнансуванню тероризму та фiнансуванню розповсюдження зброї масового знищення".

(частину третю статтi 40 доповнено абзацом п'ятим згiдно iз Законом України вiд 18.10.2011р. N 3925-VI, абзац п'ятий частини третьої статтi 40 у редакцiї Закону України вiд 06.12.2019р. N 361-IX)

Обмеження стосовно одержання iнформацiї, що мiстить таємницю страхування, не поширюються на службовцiв Уповноваженого органу, якi в межах повноважень, наданих цим Законом, здiйснюють державний нагляд за страховою дiяльнiстю, а також податковi та митнi органи у разi подання їм iнформацiї на запит, зроблений вiдповiдно до положень Податкового кодексу України.

(частина четверта статтi 40 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами України вiд 02.12.2010р. N 2756-VI, вiд 04.07.2013р. N 406-VII, вiд 14.01.2020р. N 440-IX)

Стаття 41. Взаємовiдносини страховика i держави

Страховик не вiдповiдає за зобов'язаннями держави, а держава - за зобов'язаннями страховика.

Не допускається, за винятком обов'язкових видiв страхування, страхування життя, майна фiзичних осiб, перестрахування, страхування експортно-iмпортних поставок пiд гарантiю держави, страхування сiльськогосподарської продукцiї з державною пiдтримкою та дiяльностi страхових посередникiв, будь-яке централiзоване регулювання (унiфiкацiя, обмеження, обов'язковiсть тощо) розмiрiв страхових платежiв (тарифiв) i страхових сум (страхового вiдшкодування), умов укладання страхових договорiв, взаємовiдносин страховика i страхувальника, якщо вони не суперечать законодавству України.

(частина друга статтi 41 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 09.02.2012р. N 4391-VI)

Пiд час страхування сiльськогосподарської продукцiї з державною пiдтримкою Уповноважений орган має право встановлювати додатковi вимоги до страховикiв, якi здiйснюють страхування сiльськогосподарської продукцiї з державною пiдтримкою, з урахуванням положень Закону України "Про особливостi страхування сiльськогосподарської продукцiї з державною пiдтримкою".

(статтю 41 доповнено частиною третьою згiдно iз Законом України вiд 01.07.2021р. N 1601-IX)

Стаття 42. Гарантiї прав та законних iнтересiв страховикiв

Держава гарантує дотримання i захист майнових та iнших прав i законних iнтересiв страховикiв, умов вiльної конкуренцiї у здiйсненнi страхової дiяльностi.

Втручання в дiяльнiсть страховикiв з боку державних та iнших органiв забороняється, якщо воно не пов'язане з повноваженнями органiв, якi здiйснюють державний нагляд та контроль за дiяльнiстю страховикiв.

Стаття 43. Лiквiдацiя, реорганiзацiя та санацiя страховика

Уповноважений орган має право призначити проведення примусової санацiї страховика-резидента у разi:

(абзац перший частини першої статтi 43 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 07.07.2005р. N 2774-IV)

невиконання ним зобов'язань перед страхувальниками протягом трьох мiсяцiв;

недосягнення ним визначеного законом розмiру статутного капiталу;

настання iнших випадкiв, визначених чинним законодавством України.

Примусова санацiя передбачає:

проведення комплексної перевiрки фiнансово-господарської дiяльностi страховика-резидента, в тому числi обов'язкової аудиторської перевiрки;

(абзац другий частини другої статтi 43 iз змiнами внесеними згiдно iз Законом України вiд 07.07.2005р. N 2774-IV)

визначення Уповноваженим органом управляючої особи, без згоди якої не може здiйснюватися фiнансове, господарське i кадрове управлiння страховиком-резидентом;

(абзац третiй частини другої статтi 43 iз змiнами внесеними згiдно iз Законом України вiд 07.07.2005р. N 2774-IV)

встановлення заборони на вiльне користування майном страховика-резидента та прийняття страхових зобов'язань без дозволу Уповноваженого органу;

(абзац четвертий частини другої статтi 43 iз змiнами внесеними згiдно iз Законом України вiд 07.07.2005р. N 2774-IV)

встановлення обов'язкового для виконання графiка здiйснення розрахункiв iз страхувальниками;

прийняття рiшення про лiквiдацiю або реорганiзацiю страховика-резидента. Лiквiдацiя страховика-резидента здiйснюється в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

(абзац шостий частини другої статтi 43 iз змiнами внесеними згiдно iз Законом України вiд 07.07.2005р. N 2774-IV)

Реорганiзацiя страховика-резидента за рiшенням Уповноваженого органу передбачає:

(абзац перший частини третьої статтi 43 iз змiнами внесеними згiдно iз Законом України вiд 07.07.2005р. N 2774-IV)

реорганiзацiю у страхового посередника вiдповiдно до нормативних актiв, що регулюють дiяльнiсть страхових посередникiв;

об'єднання кiлькох страховикiв-резидентiв iз визначенням порядку передачi страхових зобов'язань за умови погодження на це власникiв страховикiв-резидентiв;

(абзац третiй частини третьої статтi 43 iз змiнами внесеними згiдно iз Законом України вiд 07.07.2005р. N 2774-IV)

залучення до числа учасникiв страховика-резидента iнших страховикiв (у тому числi страховикiв-нерезидентiв) за умови проведення ними всiх розрахункiв за зобов'язаннями та боргами страховика, строк сплати яких уже настав.

(абзац четвертий частини третьої статтi 43 у редакцiї Закону України вiд 07.07.2005р. N 2774-IV)

При лiквiдацiї страховика у разi, коли учасники страховика прийняли таке рiшення i страховик не має зобов'язань перед страхувальниками, Уповноважений орган приймає рiшення про виключення страховика з Єдиного державного реєстру страховикiв (перестраховикiв).

Лiквiдацiя страховика-резидента, що має зобов'язання перед страхувальниками, у разi визнання його банкрутом здiйснюється у порядку, визначеному законом.

(частина п'ята статтi 43 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 07.07.2005р. N 2774-IV)

При лiквiдацiї платоспроможного страховика вимоги страхувальникiв за договорами страхування вiдносяться до вимог першої черги.

(статтю 43 доповнено новою частиною шостою згiдно iз Законом України вiд 17.12.2008р. N 675-VI, у зв'язку з цим частини шосту i сьому вважати вiдповiдно частинами сьомою i восьмою)

Виключення страховика з державного реєстру суб'єктiв пiдприємницької дiяльностi органами державної влади i органами мiсцевого самоврядування у зв'язку з його лiквiдацiєю або реорганiзацiєю здiйснюється тiльки пiсля внесення вiдповiдних змiн у Єдиний державний реєстр страховикiв (перестраховикiв).

Реорганiзацiя страховика-резидента (злиття, приєднання, подiл, видiлення, перетворення) проводиться у порядку, визначеному чинним законодавством України, з урахуванням особливостей по забезпеченню правонаступництва щодо укладання договорiв страхування, встановлених Уповноваженим органом.

(частина восьма статтi 43 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 07.07.2005р. N 2774-IV)

Вимоги страхувальникiв, застрахованих осiб, вигодонабувачiв та кредиторiв задовольняються за рахунок активiв фiлiї страховика-нерезидента, в разi їх недостатностi - гарантiйного депозиту, а в разi недостатностi активiв фiлiї страховика-нерезидента та її гарантiйного депозиту - за рахунок страховика-нерезидента, який створив таку фiлiю.

(статтю 43 доповнено частиною дев'ятою згiдно iз Законом України вiд 07.07.2005р. N 2774-IV)

Стаття 44. Страхування iноземцiв, осiб без громадянства та iноземних юридичних осiб на територiї України

Iноземцi, особи без громадянства та iноземнi юридичнi особи на територiї України користуються правом на страховий захист нарiвнi з громадянами i юридичними особами України.

Стаття 45. Розгляд спорiв

Спори, пов'язанi iз страхуванням, вирiшуються в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Стаття 46. Мiжнароднi договори та мiжнародне спiвробiтництво

Якщо мiжнародним договором, згода на обов'язковiсть якого надана Верховною Радою України, встановлено iншi правила, нiж тi, що передбаченi цим Законом, на територiї України застосовуються правила мiжнародного договору.

Уповноважений орган вiдповiдно до своєї компетенцiї здiйснює мiжнародне спiвробiтництво у частинi обмiну досвiдом та iнформацiєю, пов'язаною з наглядом за страховою дiяльнiстю, з мiжнародними органiзацiями, вiдповiдними органами нагляду за страховою дiяльнiстю iнших держав та органiзацiями (асоцiацiями) органiв нагляду за страховою дiяльнiстю.

(частина друга статтi 46 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 12.09.2019р. N 79-IX)

Уповноважений орган має право в рамках мiжнародного спiвробiтництва:

(абзац перший частини третьої статтi 46 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 12.09.2019р. N 79-IX)

укладати в письмовiй формi угоди (договори, меморандуми, протоколи тощо) у виглядi мiжнародних договорiв мiжвiдомчого характеру або документiв, якi не регулюються мiжнародним правом (далi - мiжвiдомчi договори), чи приєднуватися до них;

подавати i одержувати у випадках i порядку, визначених мiжвiдомчими договорами, iнформацiю з обмеженим доступом з питань дiяльностi окремих страховикiв (перестраховикiв);

використовувати iнформацiю з обмеженим доступом, одержану у рамках мiжнародного спiвробiтництва, для цiлей державного нагляду за страховою дiяльнiстю.

Iнформацiя, одержана Уповноваженим органом у рамках мiжнародного спiвробiтництва, становить професiйну таємницю та може бути подана третiм особам лише за умови попередньої згоди особи, що подала таку iнформацiю, або на iнших умовах, визначених цiєю особою.

(частина четверта статтi 46 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 12.09.2019р. N 79-IX)

Якщо укладеним Уповноваженим органом мiжвiдомчим договором встановленi вимоги щодо правового режиму та цiлей використання iнформацiї з обмеженим доступом, одержаної Уповноваженим органом в рамках мiжнародного спiвробiтництва, особи, яким подається така iнформацiя, повиннi дотримуватися вимог, установлених мiжвiдомчим договором.

	(частина п'ята статтi 46 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 12.09.2019р. N 79-IX)
	(стаття 46 у редакцiї Закону України вiд 14.10.2014р. N 1702-VII)

Роздiл V
ПРИКIНЦЕВI ПОЛОЖЕННЯ

1. Цей Закон набирає чинностi з дня його опублiкування.

2. До приведення законодавства у вiдповiднiсть з цим Законом закони та iншi нормативно-правовi акти застосовуються у частинi, що не суперечать цьому Закону, з урахуванням абзацу шостого пункту 10 цього роздiлу.

3. Страховики зобов'язанi сформувати свої статутнi капiтали вiдповiдно до вимог статтi 30 цього Закону в такому порядку:

страховики, якi займаються видами страхування iншими, нiж страхування життя, протягом двох рокiв з дня набрання чинностi цим Законом - 500 тис. євро, протягом трьох рокiв з дня набрання чинностi цим Законом - 1 млн. євро;

страховики, якi займаються страхуванням життя, - 750 тис. євро протягом двох рокiв з дня набрання чинностi цим Законом та 1,5 млн. євро протягом трьох рокiв з дня набрання чинностi цим Законом.

Вимоги цього пункту не поширюються на страховикiв, якi створюватимуться пiсля набрання чинностi цим Законом. Такi страховики зобов'язанi мати сплачений статутний капiтал у розмiрi, визначеному статтею 30 цього Закону.

4. Уповноваженому органу вiдкликати лiцензiї на право здiйснення страхової дiяльностi i виключити з державного реєстру страховикiв (перестраховикiв) тих страховикiв, якi не виконали вимоги статтi 30 цього Закону, з урахуванням особливостей, передбачених пунктом 3 цього роздiлу.

5. Протягом першого року з дня набрання чинностi цим Законом страховики мають право визначати показники нормативного запасу платоспроможностi з урахуванням того, що сума надходжень страхових премiй зменшується на 90 вiдсоткiв страхових премiй, належних перестраховикам, а суми здiйснених страхових виплат зменшуються на 90 вiдсоткiв виплат, що компенсуються перестраховиками.

Протягом другого року з дня набрання чинностi цим Законом страховики мають право визначати показники нормативного запасу платоспроможностi з урахуванням того, що сума надходжень страхових премiй зменшується на 75 вiдсоткiв страхових премiй, належних перестраховикам, а суми здiйснених страхових виплат зменшуються на 75 вiдсоткiв виплат, що компенсуються перестраховиками.

Протягом третього року з дня набрання чинностi цим Законом страховики мають право визначати показники нормативного запасу платоспроможностi з урахуванням того, що сума надходжень страхових премiй зменшується на 60 вiдсоткiв страхових премiй, належних перестраховикам, а суми здiйснених страхових виплат зменшуються на 60 вiдсоткiв виплат, що компенсуються перестраховиками.

6. Страховики можуть прийняти рiшення про запровадження з початку календарного року згiдно з встановленою Уповноваженим органом методикою формування i ведення облiку технiчних резервiв за видами страхування, iншими нiж страхування життя, вiдповiдно до частини дев'ятої статтi 31 цього Закону починаючи з 2003 року.

7. Вимоги статтi 38 цього Закону в частинi наявностi у голови виконавчого органу страховика або його першого заступника вищої економiчної або юридичної освiти та стосовно наявностi у головного бухгалтера страховика вищої економiчної освiти для страховикiв, якi створенi до набрання чинностi цим Законом, починають застосовуватися через три роки з дня набрання чинностi цим Законом.

8. Пункт 54 статтi 9 Закону України "Про лiцензування певних видiв господарської дiяльностi" (Вiдомостi Верховної Ради України, 2000 р., N 36, ст. 299, N 45, ст. 377; 2001 р., N 11, ст. 45, N 16, ст. 76, N 22, ст. 105, N 49, ст.259) виключити.

9. Абзац четвертий пiдпункту "а" пункту 4 статтi 5 Декрету Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 19 лютого 1993 року N 15-93 "Про систему валютного регулювання i валютного контролю" (Вiдомостi Верховної Ради України, 1993 р., N 17, ст. 184) доповнити словами "та за договорами (страховими полiсами, свiдоцтвами, сертифiкатами) страхування життя".

10. Кабiнету Мiнiстрiв України у чотиримiсячний строк з дня опублiкування цього Закону:

пiдготувати i подати на розгляд Верховної Ради України пропозицiї щодо приведення законiв України у вiдповiднiсть iз цим Законом;

привести свої нормативно-правовi акти у вiдповiднiсть iз цим Законом;

забезпечити прийняття нормативно-правових актiв, необхiдних для реалiзацiї цього Закону;

забезпечити приведення мiнiстерствами, iншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актiв у вiдповiднiсть з цим Законом.

Кабiнету Мiнiстрiв України в мiсячний строк пiсля прийняття цього Закону подати до Верховної Ради України проект закону України, яким передбачити замiну обов'язкового державного страхування на безпосереднє здiйснення потерпiлим компенсацiйної виплати з Державного бюджету України головними розпорядниками бюджетних коштiв за цiльовими платежами за мiсцем роботи потерпiлого. До прийняття такого закону стосовно цих категорiй працiвникiв дiють норми, встановленi законами України та iншими нормативно-правовими актами, що регулюють питання державного захисту цих категорiй працiвникiв.

11. Нацiональному банку України в мiсячний строк розробити порядок надання iндивiдуальних лiцензiй страховикам iз страхування життя щодо iнвестування сформованої у порядку, передбаченому законодавством України, частини математичних резервiв у вiльно конвертованiй валютi за межi України, при цьому передбачити можливiсть надання такої лiцензiї на визначений строк у розмiрi, що не перевищуватиме зазначеної частини математичних резервiв страховика, з декларуванням результатiв iнвестицiйної дiяльностi щоквартально.

Президент України

Л.КУЧМА

м. Київ
7 березня 1996 року
N 85/96-ВР