ЗАКОН  УКРАЇНИ

Про iпотеку

Iз змiнами i доповненнями, внесеними
Законами України
вiд 15 грудня 2005 року N 3201-IV,
вiд 22 грудня 2005 року N 3273-IV,
вiд 23 лютого 2006 року N 3480-IV,
вiд 25 грудня 2008 року N 800-VI,
вiд 16 квiтня 2009 року N 1276-VI,
вiд 6 липня 2010 року N 2435-VI,
вiд 9 вересня 2010 року N 2518-VI,
вiд 4 листопада 2010 року N 2677-VI,
вiд 7 липня 2011 року N 3610-VI,
вiд 22 вересня 2011 року N 3795-VI,
вiд 20 грудня 2011 року N 4188-VI,
вiд 4 липня 2012 року N 5037-VI,
вiд 4 липня 2012 року N 5042-VI,
вiд 5 липня 2012 року N 5059-VI,
вiд 4 липня 2013 року N 402-VII,
вiд 15 квiтня 2014 року N 1206-VII,
вiд 13 травня 2014 року N 1253-VII,
вiд 2 червня 2016 року N 1404-VIII,
вiд 14 червня 2016 року N 1414-VIII,
вiд 3 липня 2018 року N 2478-VIII,
Кодексом України з процедур банкрутства
вiд 18 жовтня 2018 року N 2597-VIII
(який вводиться в дiю з 21 жовтня 2019 року),
Законами України
вiд 19 вересня 2019 року N 112-IX,
вiд 19 червня 2020 року N 738-IX,
вiд 28 квiтня 2021 року N 1423-IX,
вiд 16 липня 2021 року N 1701-IX

(У текстi Закону слова "реалiзацiйна цiна" та "цiна реалiзацiї" в усiх вiдмiнках замiнено словами "цiна продажу" у вiдповiдному вiдмiнку згiдно iз Законом України вiд 15 грудня 2005 року N 3201-IV)

(У текстi Закону слова "порушення провадження у справi про вiдновлення платоспроможностi" та "порушено справу про банкрутство" замiнено вiдповiдно словами "вiдкриття провадження у справi про банкрутство (неплатоспроможнiсть)" та "вiдкрито провадження у справi про банкрутство (неплатоспроможнiсть)" згiдно з Кодексом України з процедур банкрутства вiд 18 жовтня 2018 року N 2597-VIII, який вводиться в дiю з 21 жовтня 2019 року)

Роздiл I. ЗАГАЛЬНI ПОЛОЖЕННЯ

     Стаття 1. Визначення термiнiв

     У цьому Законi наведенi нижче термiни вживаються в такому значеннi:

     нерухоме майно (нерухомiсть) - земельнi дiлянки, а також об'єкти, розташованi на земельнiй дiлянцi i невiд'ємно пов'язанi з нею, перемiщення яких є неможливим без їх знецiнення та змiни їх призначення. Застава повiтряних та морських суден, суден внутрiшнього плавання, космiчних об'єктiв, майнових прав на нерухомiсть, будiвництво якої не завершено, регулюється за правилами, визначеними цим Законом;

(абзац другий статтi 1 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 15.12.2005р. N 3201-IV)

     iпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володiннi i користуваннi iпотекодавця, згiдно з яким iпотекодержатель має право в разi невиконання боржником забезпеченого iпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета iпотеки переважно перед iншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом;

     об'єкт незавершеного будiвництва - об'єкт будiвництва, на який видано дозвiл на будiвництво, понесенi витрати на його спорудження та не прийнятий в експлуатацiю вiдповiдно до законодавства;

(статтю 1 доповнено новим абзацом четвертим згiдно iз Законом України вiд 25.12.2008р. N 800-VI, у зв'язку з цим абзаци четвертий - дванадцятий вважати вiдповiдно абзацами п'ятим - тринадцятим)

     основне зобов'язання - зобов'язання боржника за договорами позики, кредиту, купiвлi-продажу, лiзингу, а також зобов'язання, яке виникає з iнших пiдстав, виконання якого забезпечене iпотекою;

     наступна iпотека - передання в iпотеку нерухомого майна, яке вже є предметом iпотеки за попереднiм iпотечним договором;

     iпотекодавець - особа, яка передає в iпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання власного зобов'язання або зобов'язання iншої особи перед iпотекодержателем. Iпотекодавцем може бути боржник або майновий поручитель;

     майновий поручитель - особа, яка передає в iпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання зобов'язання iншої особи-боржника;

     iпотекодержатель - кредитор за основним зобов'язанням;

     боржник - iпотекодавець або iнша особа, вiдповiдальна перед iпотекодержателем за виконання основного зобов'язання;

     прiоритет - переважне право однiєї особи вiдносно права iншої особи на те ж саме нерухоме майно;

     вищий прiоритет - прiоритет, встановлений ранiше будь-якого iншого прiоритету стосовно одного й того ж нерухомого майна;

     нижчий прiоритет - прiоритет, встановлений пiзнiше прiоритету будь-якого iншого прiоритету стосовно одного й того ж нерухомого майна.

     Стаття 2. Законодавство про iпотеку

     Законодавство України про iпотеку базується на Конституцiї України i складається з Цивiльного кодексу України, Господарського кодексу України, Земельного кодексу України, цього Закону та iнших нормативно-правових актiв, а також мiжнародних договорiв України.

     Стаття 3. Виникнення, застосування i прiоритет iпотеки

     Iпотека виникає на пiдставi договору, закону або рiшення суду. До iпотеки, яка виникає на пiдставi закону або рiшення суду, застосовуються правила щодо iпотеки, яка виникає на пiдставi договору, якщо iнше не встановлено законом.

     Взаємнi права i обов'язки iпотекодавця та iпотекодержателя виникають з моменту державної реєстрацiї iпотеки вiдповiдно до закону.

(частина друга статтi 3 у редакцiї Закону України вiд 04.07.2013р. N 402-VII)

     Iпотечний договiр, предметом iпотеки за яким є майновi права на об'єкт незавершеного будiвництва, посвiдчується нотарiусом на пiдставi документiв, що пiдтверджують майновi права на цей об'єкт.

(статтю 3 доповнено новою частиною третьою згiдно iз Законом України вiд 25.12.2008р. N 800-VI, у зв'язку з цим частини третю - шосту вважати вiдповiдно частинами четвертою - сьомою, частина третя статтi 3 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 04.07.2013р. N 402-VII)

     Iпотекою може бути забезпечене виконання дiйсного зобов'язання або задоволення вимоги, яка може виникнути в майбутньому на пiдставi договору, що набрав чинностi.

     Iпотека має похiдний характер вiд основного зобов'язання i є дiйсною до припинення основного зобов'язання або до закiнчення строку дiї iпотечного договору.

(частина п'ята статтi 3 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 22.12.2005р. N 3273-IV)

     У разi порушення боржником основного зобов'язання вiдповiдно до iпотеки iпотекодержатель має право задовольнити забезпеченi нею вимоги за рахунок предмета iпотеки переважно перед iншими особами, права чи вимоги яких на передане в iпотеку нерухоме майно зареєстрованi пiсля державної реєстрацiї iпотеки. Якщо прiоритет окремого права чи вимоги на передане в iпотеку нерухоме майно виникає вiдповiдно до закону, таке право чи вимога має прiоритет над вимогою iпотекодержателя лише у разi його/її виникнення та реєстрацiї до моменту державної реєстрацiї iпотеки.

(частина шоста статтi 3 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 04.07.2013р. N 402-VII)

     Прiоритет права iпотекодержателя на задоволення забезпечених iпотекою вимог за рахунок предмета iпотеки вiдносно зареєстрованих у встановленому законом порядку прав чи вимог iнших осiб на передане в iпотеку нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрацiї iпотеки. Зареєстрованi права та вимоги на нерухоме майно пiдлягають задоволенню згiдно з їх прiоритетом - у черговостi їх державної реєстрацiї.

     Стаття 4. Державна реєстрацiя iпотеки

     Обтяження нерухомого майна iпотекою пiдлягає державнiй реєстрацiї вiдповiдно до закону. Державна реєстрацiя застави повiтряних та морських суден, суден внутрiшнього плавання, космiчних об'єктiв проводиться у порядку, встановленому Кабiнетом Мiнiстрiв України.

(частина перша статтi 4 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами України вiд 15.12.2005р. N 3201-IV, вiд 22.12.2005р. N 3273-IV, вiд 16.04.2009р. N 1276-VI, вiд 04.07.2012р. N 5037-VI, у редакцiї Закону України вiд 04.07.2013р. N 402-VII)

     Iпотекодержатель зобов'язаний звернутися до державного реєстратора iз заявою про державну реєстрацiю припинення iпотеки не пiзнiше 14 днiв з дня повного погашення боргу за основним зобов'язанням, забезпеченим iпотекою.

(статтю 4 доповнено частиною другою згiдно iз Законом України вiд 03.07.2018р. N 2478-VIII)

     Стаття 5. Предмет iпотеки

     Предметом iпотеки можуть бути один або декiлька об'єктiв нерухомого майна за таких умов:

     нерухоме майно належить iпотекодавцю на правi власностi або на правi господарського вiдання, якщо iпотекодавцем є державне або комунальне пiдприємство, установа чи органiзацiя;

     нерухоме майно може бути вiдчужене iпотекодавцем i на нього вiдповiдно до законодавства може бути звернене стягнення;

     нерухоме майно зареєстроване у встановленому законом порядку як окремий видiлений у натурi об'єкт права власностi, якщо iнше не встановлено цим Законом.

     Предметом iпотеки також може бути об'єкт незавершеного будiвництва, майновi права на нього, iнше нерухоме майно, яке стане власнiстю iпотекодавця пiсля укладення iпотечного договору, за умови, що iпотекодавець може документально пiдтвердити право на набуте ним у власнiсть вiдповiдне нерухоме майно у майбутньому. Обтяження такого нерухомого майна iпотекою пiдлягає державнiй реєстрацiї у встановленому законом порядку незалежно вiд того, хто є власником такого майна на час укладення iпотечного договору.

(частина друга статтi 5 у редакцiї Закону України вiд 25.12.2008р. N 800-VI)

     Частина об'єкта нерухомого майна може бути предметом iпотеки лише пiсля її видiлення в натурi i реєстрацiї права власностi на неї як на окремий об'єкт нерухомостi, якщо iнше не встановлено цим Законом. Iпотека поширюється на частину об'єкта нерухомого майна, яка не може бути видiленою в натурi i була приєднана до предмета iпотеки пiсля укладення iпотечного договору без реєстрацiї права власностi на неї як на окремий об'єкт нерухомостi.

     Нерухоме майно передається в iпотеку разом з усiма його приналежностями, якщо iнше не встановлено iпотечним договором.

     У разi якщо iпотекодавцем предмет iпотеки було реконструйовано або щодо нього було проведено самочинне будiвництво (у тому числi, але не виключно, споруджено новi будiвлi, споруди тощо на земельнiй дiлянцi, що належить iпотекодавцю на правi власностi чи перебуває в його користуваннi), всi реконструйованi, новостворенi об'єкти нерухомостi вважаються предметом iпотеки вiдповiдно до iпотечного договору.

(статтю 5 доповнено новою частиною п'ятою згiдно iз Законом України вiд 03.07.2018р. N 2478-VIII, у зв'язку з цим частини п'яту - сьому вважати вiдповiдно частинами шостою - восьмою)

     Частину шосту статтi 5 виключено

(згiдно з Кодексом України з процедур банкрутства вiд 18.10.2018р. N 2597-VIII)

     Вартiсть предмета iпотеки визначається за згодою мiж iпотекодавцем i iпотекодержателем або шляхом проведення оцiнки предмета iпотеки вiдповiдним суб'єктом оцiночної дiяльностi у випадках, встановлених законом або договором.

     Предметом iпотеки може бути право оренди чи користування нерухомим майном, що надає орендарю чи користувачу право будувати, володiти та вiдчужувати об'єкт нерухомого майна, а також право користування чужою земельною дiлянкою для сiльськогосподарських потреб (емфiтевзис) чи для забудови (суперфiцiй). Таке право оренди чи користування нерухомим майном для цiлей цього Закону вважається нерухомим майном.

(статтю 5 доповнено частиною восьмою згiдно iз Законом України вiд 15.12.2005р. N 3201-IV, частина восьма статтi 5 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 28.04.2021р. N 1423-IX)

     Стаття 6. Умови передачi нерухомого майна в iпотеку

     У разi обмеження правомочностi розпорядження нерухомим майном згодою його власника або уповноваженого органу державної влади чи органу мiсцевого самоврядування така ж згода необхiдна для передачi цього майна в iпотеку.

     Майно, що є у спiльнiй власностi, може бути передане в iпотеку лише за нотарiально засвiдченою згодою усiх спiввласникiв.

(частина друга статтi 6 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами України вiд 13.05.2014р. N 1253-VII, вiд 28.04.2021р. N 1423-IX)

     Iпотекодавець зобов'язаний до укладення iпотечного договору попередити iпотекодержателя про всi вiдомi йому права та вимоги iнших осiб на предмет iпотеки, в тому числi тi, що не зареєстрованi у встановленому законом порядку. У разi порушення цього обов'язку iпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання та вiдшкодування iпотекодавцем завданих збиткiв.

     Якщо будiвля (споруда), що передається в iпотеку, розташована на земельнiй дiлянцi, яка належить iпотекодавцю на правi власностi, така будiвля (споруда) пiдлягає передачi в iпотеку разом iз земельною дiлянкою, на якiй вона розташована. Якщо ця земельна дiлянка належить iншiй особi та була передана iпотекодавцю в оренду (користування), пiсля звернення стягнення на будiвлi (споруди) їх новий власник набуває права i обов'язки, якi мав iпотекодавець за правочином, яким встановлено умови оренди цiєї земельної дiлянки (користування нею).

(частина четверта статтi 6 у редакцiї Закону України вiд 22.12.2005р. N 3273-IV)

     Якщо в iпотеку передається земельна дiлянка, на якiй розташованi будiвлi (споруди), якi належать iпотекодавцю на правi власностi, така земельна дiлянка пiдлягає передачi в iпотеку разом з будiвлями (спорудами), на якiй вони розташованi. Пiсля звернення стягнення на передану в iпотеку земельну дiлянку, на якiй розташованi будiвлi (споруди), що належать iншiй, нiж iпотекодавець, особi, новий власник земельної дiлянки зобов'язаний надати власнику будiвлi (споруди) такi ж умови користування земельною дiлянкою, якi мав iпотекодавець.

(частина п'ята статтi 6 у редакцiї Закону України вiд 22.12.2005р. N 3273-IV)

     Об'єкти незавершеного будiвництва, розташованi на переданiй в iпотеку земельнiй дiлянцi, вважаються предметом iпотеки, незалежно вiд того, хто є власником об'єкта незавершеного будiвництва.

(частина шоста статтi 6 у редакцiї Закону України вiд 22.12.2005р. N 3273-IV)

     Стаття 7. Вимоги, якi забезпечуються iпотекою

     За рахунок предмета iпотеки iпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязi або в частинi, встановленiй iпотечним договором, що визначена на час виконання цiєї вимоги, включаючи сплату процентiв, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збiльшення цiєї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.

     Якщо вимога за основним зобов'язанням пiдлягає виконанню у грошовiй формi, розмiр цiєї вимоги визначається на пiдставi iпотечного договору або договору, що обумовлює основне зобов'язання, у чiтко встановленiй сумi чи шляхом надання критерiїв, якi дозволяють встановити розмiр цiєї вимоги на конкретний час протягом строку дiї основного зобов'язання.

     Якщо iнше не встановлено законом або iпотечним договором, iпотекою також забезпечуються вимоги iпотекодержателя щодо вiдшкодування:

     витрат, пов'язаних з пред'явленням вимоги за основним зобов'язанням i зверненням стягнення на предмет iпотеки;

     витрат на утримання i збереження предмета iпотеки;

     витрат на страхування предмета iпотеки;

     збиткiв, завданих порушенням основного зобов'язання чи умов iпотечного договору.

     Стаття 8. Страхування предмета iпотеки

     Iпотекодавець зобов'язаний застрахувати предмет iпотеки на його повну вартiсть вiд ризикiв випадкового знищення, випадкового пошкодження або псування, якщо iпотечним договором цей обов'язок не покладено на iпотекодержателя. У разi наступної iпотеки страхування предмета iпотеки не є обов'язковим. Договiр страхування укладається на користь iпотекодержателя, який у разi настання страхового випадку набуває право вимоги до страховика. У разi набуття прав за iпотечним договором новим iпотекодержателем вiн також набуває право вимоги до страховика.

     У разi настання страхового випадку щодо предмета iпотеки iпотекодержатель має переважне право на задоволення своєї вимоги за основним зобов'язанням iз суми страхового вiдшкодування. Пiсля задоволення вимоги iпотекодержателя, що має вищий прiоритет, з суми страхового вiдшкодування будь-яке перевищення суми страхового вiдшкодування над розмiром вимоги iпотекодержателя, що має вищий прiоритет, пiдлягає розподiлу мiж iпотекодержателями, що мають нижчий прiоритет, та iншими кредиторами боржника вiдповiдно до прiоритету та розмiру їх зареєстрованих прав чи вимог i iпотекодавцем в останню чергу.

     За згодою мiж iпотекодавцем i iпотекодержателем, що має вищий прiоритет, страхове вiдшкодування може бути спрямоване на вiдновлення предмета iпотеки.

     Iпотечним договором на iпотекодавця може бути покладений обов'язок здiйснити iншi види страхування у зв'язку з передачею нерухомого майна в iпотеку.

     Стаття 9. Володiння, користування i розпорядження предметом iпотеки

     Iпотекодавець має право володiти та користуватись предметом iпотеки вiдповiдно до його цiльового призначення, якщо iнше не встановлено цим Законом. При користуваннi предметом iпотеки iпотекодавець повинен не припускати погiршення стану предмета iпотеки та зменшення його вартостi понад норми його звичайної амортизацiї (зносу).

     Iпотекодавець має право одержувати вiд предмета iпотеки продукцiю, плоди i доходи, якщо iнше не встановлено iпотечним договором.

     Iпотекодавець має право виключно на пiдставi згоди iпотекодержателя:

(абзац перший частини третьої статтi 9 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 22.12.2005р. N 3273-IV)

     зводити, знищувати або проводити капiтальний ремонт будiвлi (споруди), розташованої на земельнiй дiлянцi, що є предметом iпотеки, чи здiйснювати iстотнi полiпшення цiєї земельної дiлянки;

     передавати предмет iпотеки у наступну iпотеку;

     вiдчужувати предмет iпотеки;

     передавати предмет iпотеки в спiльну дiяльнiсть, лiзинг, оренду, користування.

     Iпотекодавець має право заповiдати передане в iпотеку нерухоме майно. Правочин, який обмежує право iпотекодавця заповiдати передане в iпотеку нерухоме майно, є нiкчемним.

     Стаття 10. Збереження предмета iпотеки

     Якщо iнше не встановлено законом чи iпотечним договором, iпотекодавець зобов'язаний вживати за власний кошт всi необхiднi заходи для належного збереження предмета iпотеки, включаючи своєчасне проведення поточного ремонту, вiдновлення незначних пошкоджень, рацiональну експлуатацiю та захист предмета iпотеки вiд незаконних посягань та вимог iнших осiб.

     Iпотекодавець повинен своєчасно повiдомляти iпотекодержателя про будь-яку загрозу знищення, пошкодження, псування чи погiршення стану предмета iпотеки, а також про будь-якi обставини, що можуть негативно вплинути на права iпотекодержателя за iпотечним договором.

     Iпотекодержатель має право у будь-який час протягом строку дiї iпотечного договору за умови попереднього письмового повiдомлення iпотекодавця перевiряти документально i в натурi наявнiсть, стан, умови збереження та користування предметом iпотеки. Iпотекодавець зобов'язаний не перешкоджати реалiзацiї цього права iпотекодержателем, надавати йому всi документи, необхiднi для перевiрки наявностi, стану, умов збереження та користування предметом iпотеки, а також негайно на вимогу iпотекодержателя забезпечити йому фiзичний доступ до предмета iпотеки. Проведення iпотекодержателем зазначеної перевiрки не повинно призупиняти користування предметом iпотеки вiдповiдно до його цiльового призначення або iншим чином порушувати права iпотекодавця чи iншої особи, в тимчасовому користуваннi якої знаходиться предмет iпотеки.

     Стаття 11. Майновий поручитель

     Майновий поручитель несе вiдповiдальнiсть перед iпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов'язання виключно в межах вартостi предмета iпотеки.

     У разi задоволення вимог iпотекодержателя за рахунок предмета iпотеки майновий поручитель набуває права кредитора за основним зобов'язанням.

(стаття 11 у редакцiї Закону України вiд 22.12.2005р. N 3273-IV)

     Стаття 12. Правовi наслiдки порушення обов'язкiв iпотекодавця

     У разi порушення iпотекодавцем обов'язкiв, встановлених iпотечним договором, iпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разi його невиконання - звернути стягнення на предмет iпотеки, якщо iнше не передбачено законом.

(частина перша статтi 12 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 14.06.2016р. N 1414-VIII)

     У разi порушення iпотекодавцем обов'язкiв щодо збереження чи страхування предмета iпотеки iпотекодержатель може скористатися правами, визначеними згiдно з частиною першою цiєї статтi, або вжити заходiв для збереження чи страхування предмета iпотеки у власних iнтересах та за власний кошт. Iпотекодавець зобов'язаний негайно на вимогу iпотекодержателя вiдшкодувати останньому всi витрати, понесенi у зв'язку з вжиттям заходiв щодо збереження та страхування предмета iпотеки.

     Правочин щодо вiдчуження iпотекодавцем переданого в iпотеку майна або його передачi в наступну iпотеку, спiльну дiяльнiсть, лiзинг, оренду чи користування без згоди iпотекодержателя є недiйсним.

     Стаття 13. Наступна iпотека

     Предмет iпотеки може бути переданий в наступну iпотеку за згодою попереднiх iпотекодержателiв, якщо iнше не встановлено попереднiм iпотечним договором. Попередня iпотека має вищий прiоритет над наступними iпотеками. Наступна iпотека, предметом якої є декiлька об'єктiв, що належать рiзним особам i є предметом попередньої iпотеки, допускається за згодою власникiв усiх об'єктiв нерухомого майна, переданих в спiльну iпотеку.

     Частину другу статтi 13 виключено

(згiдно iз Законом України вiд 15.12.2005р. N 3201-IV)

     У разi звернення стягнення на предмет iпотеки наступним iпотекодержателем попереднiй iпотекодержатель також має право звернути стягнення на предмет iпотеки, навiть якщо строк виконання основного зобов'язання перед попереднiм iпотекодержателем ще не настав. Якщо попереднiй iпотекодержатель не скористався цим правом, попередня iпотека є дiйсною до повного задоволення вимоги попереднього iпотекодержателя за основним зобов'язанням, а право власностi на предмет iпотеки переходить до нового власника разом з обтяженням цього майна попередньою iпотекою.

     Попереднiй iпотекодержатель має право на пiдставi письмової заяви припинити звернення стягнення на предмет iпотеки, iнiцiйоване наступним iпотекодержателем, якщо таке стягнення матиме наслiдком неповне задоволення вимог попереднього iпотекодержателя. У цьому разi вимоги наступного iпотекодержателя пiдлягають задоволенню пiсля звернення стягнення на предмет iпотеки попереднiм iпотекодержателем i пiсля повного задоволення його вимог, забезпечених iпотекою.

     У разi звернення стягнення на предмет iпотеки попереднiм iпотекодержателем наступний iпотекодержатель також має право звернути стягнення на предмет iпотеки, навiть якщо строк виконання основного зобов'язання перед наступним iпотекодержателем не настав.

     При зверненнi стягнення на нерухоме майно, що є предметом декiлькох iпотек, вимоги кожного наступного iпотекодержателя задовольняються пiсля повного задоволення вимог кожного попереднього iпотекодержателя згiдно з прiоритетом та розмiром цих вимог.

     Стаття 14. Особливостi iпотеки об'єктiв права державної чи комунальної власностi

     Предметом iпотеки може бути нерухоме майно, що є об'єктом права державної чи комунальної власностi i закрiплене за вiдповiдним державним чи комунальним пiдприємством, установою, органiзацiєю на правi господарського вiдання. Передача в iпотеку цього майна здiйснюється пiсля отримання у встановленому законом порядку згоди органу державної влади чи органу мiсцевого самоврядування, до сфери господарського вiдання якого належить вiдповiдне державне чи комунальне пiдприємство, установа або органiзацiя. Продаж предмета iпотеки, що є об'єктом права державної чи комунальної власностi, здiйснюється з урахуванням вимог законiв України "Про приватизацiю невеликих державних пiдприємств (малу приватизацiю)" та "Про особливостi приватизацiї об'єктiв незавершеного будiвництва".

(частина перша статтi 14 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 15.12.2005р. N 3201-IV)

     Забороняється передача в iпотеку об'єктiв права державної власностi, що не пiдлягають приватизацiї.

     Предметом iпотеки не можуть бути пам'ятки культурної спадщини, занесенi до Перелiку пам'яток культурної спадщини, що не пiдлягають приватизацiї.

(частина третя статтi 14 у редакцiї Закону України вiд 09.09.2010р. N 2518-VI)

     Стаття 15. Особливостi iпотеки земельних дiлянок

     Iпотека земельних дiлянок здiйснюється вiдповiдно до цього Закону. Заборони та обмеження щодо вiдчуження i цiльового використання земельних дiлянок, встановленi Земельним кодексом України, є чинними при їх iпотецi.

(частина перша статтi 15 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 15.12.2005р. N 3201-IV)

     Реалiзацiя переданих в iпотеку земельних дiлянок сiльськогосподарського призначення при зверненнi стягнення на предмет iпотеки здiйснюється на електронному аукцiонi. Покупцями земельних дiлянок сiльськогосподарського призначення можуть бути особи, визначенi Земельним кодексом України.

(частина друга статтi 15 у редакцiї Закону України вiд 16.07.2021р. N 1701-IX)

     Дiя цього Закону не поширюється на земельнi дiлянки, якi перебувають у державнiй чи комунальнiй власностi i не пiдлягають приватизацiї.

     Стаття 16. Особливостi iпотеки об'єктiв незавершеного будiвництва

     Частину першу статтi 16 виключено

(згiдно iз Законом України вiд 22.12.2005р. N 3273-IV)

     Передача в iпотеку об'єктiв незавершеного будiвництва здiйснюється шляхом передачi в iпотеку прав на земельну дiлянку, на якiй розташований об'єкт незавершеного будiвництва, об'єктiв незавершеного будiвництва та майнових прав на них.

(частина друга статтi 16 у редакцiї Законiв України вiд 22.12.2005р. N 3273-IV, вiд 25.12.2008р. N 800-VI)

     Обтяження об'єкта незавершеного будiвництва iпотекою пiдлягає державнiй реєстрацiї у встановленому законодавством порядку.

(частина третя статтi 16 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 22.12.2005р. N 3273-IV)

     Пiсля завершення будiвництва будiвля (споруда), житловий будинок або житлова квартира залишається предметом iпотеки вiдповiдно до iпотечного договору.

     У разi передачi в iпотеку об'єкта незавершеного будiвництва забудовником i звернення стягнення на завершену будiвлю (споруду) iпотека не поширюється на ту її частину, яка видiлена в натурi i була придбана будь-якою особою (покупцем) на пiдставi цивiльно-правового договору шляхом повної сплати її вартостi до моменту прийняття рiшення про звернення стягнення, якщо iнше не встановлено договором з покупцем. Пiсля звернення стягнення до нового власника завершеної будiвлi (споруди) або об'єкта незавершеного будiвництва переходять визначенi договором права i обов'язки забудовника щодо третiх осiб-покупцiв.

     Стаття 17. Пiдстави припинення iпотеки

     Iпотека припиняється у разi:

     припинення основного зобов'язання або закiнчення строку дiї iпотечного договору;

(абзац другий частини першої статтi 17 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 22.12.2005р. N 3273-IV)

     реалiзацiї предмета iпотеки вiдповiдно до цього Закону;

     набуття iпотекодержателем права власностi на предмет iпотеки;

     визнання iпотечного договору недiйсним;

     знищення (втрати) переданої в iпотеку будiвлi (споруди), якщо iпотекодавець не вiдновив її. Якщо предметом iпотечного договору є земельна дiлянка i розташована на нiй будiвля (споруда), в разi знищення (втрати) будiвлi (споруди) iпотека земельної дiлянки не припиняється;

     з iнших пiдстав, передбачених цим Законом.

     Наступнi iпотеки припиняються внаслiдок звернення стягнення за попередньою iпотекою.

     Вiдомостi про припинення iпотеки пiдлягають державнiй реєстрацiї у встановленому законодавством порядку.

(частина третя статтi 17 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 22.12.2005р. N 3273-IV)

Роздiл II. ОФОРМЛЕННЯ IПОТЕКИ

     Стаття 18. Iпотечний договiр

     Iпотечний договiр укладається мiж одним або декiлькома iпотекодавцями та iпотекодержателем у письмовiй формi i пiдлягає нотарiальному посвiдченню. Iпотечний договiр повинен мiстити такi iстотнi умови:

     1) для iпотекодавця та iпотекодержателя - юридичних осiб вiдомостi про:

     для резидентiв - найменування, мiсцезнаходження та iдентифiкацiйний код в Єдиному державному реєстрi юридичних та фiзичних осiб - пiдприємцiв;

(абзац другий пункту 1 частини першої статтi 18 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 15.12.2005р. N 3201-IV)

     для нерезидентiв - найменування, мiсцезнаходження та державу, де зареєстровано особу;

     для iпотекодавця та iпотекодержателя - фiзичних осiб вiдомостi про:

     для громадян України - прiзвище, iм'я, по батьковi, мiсце проживання iз зазначенням адреси та iндивiдуальний iдентифiкацiйний номер у Державному реєстрi фiзичних осiб - платникiв податкiв та iнших обов'язкових платежiв;

(абзац п'ятий пункту 1 частини першої статтi 18 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 16.04.2009р. N 1276-VI)

     для iноземцiв, осiб без громадянства - прiзвище, iм'я, по батьковi (за наявностi), адресу постiйного мiсця проживання за межами України;

     2) змiст та розмiр основного зобов'язання, строк i порядок його виконання та/або посилання на правочин, у якому встановлено основне зобов'язання;

(пункт 2 частини першої статтi 18 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 15.12.2005р. N 3201-IV)

     3) опис предмета iпотеки, достатнiй для його iдентифiкацiї, та/або його реєстрацiйнi данi, у тому числi кадастровий номер. У разi iпотеки земельної дiлянки має зазначатися її цiльове призначення;

(пункт 3 частини першої статтi 18 у редакцiї Закону України вiд 20.12.2011р. N 4188-VI)

     4) посилання на видачу заставної або її вiдсутнiсть.

(пункт 4 частини першої статтi 18 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 15.12.2005р. N 3201-IV)

     У разi вiдсутностi в iпотечному договорi однiєї з вказаних вище iстотних умов вiн може бути визнаний недiйсним на пiдставi рiшення суду.

(частина друга статтi 18 у редакцiї Закону України вiд 15.12.2005р. N 3201-IV)

     Iпотечний договiр може мiстити iншi положення, зокрема, визначення суми, на яку має бути застрахований предмет iпотеки, посилання на документ, що пiдтверджує право власностi iпотекодавця на предмет iпотеки, вiдомостi про обмеження та обтяження прав iпотекодавця на предмет iпотеки, визначення способу звернення стягнення на предмет iпотеки.

(частина третя статтi 18 iз змiнами, внесеними згiдно з Кодексом України з процедур банкрутства вiд 18.10.2018р. N 2597-VIII)

     Iпотечний договiр та договiр, що обумовлює основне зобов'язання, можуть бути оформленi у виглядi одного документа. Цей документ за формою i змiстом повинен вiдповiдати вимогам, встановленим у цiй статтi, та вимогам, встановленим законом, для договору, який визначає основне зобов'язання.

     У разi якщо iпотекою забезпечується повернення позики, кредиту для придбання нерухомого майна, яке передається в iпотеку, договiр купiвлi-продажу цього нерухомого майна та iпотечний договiр можуть укладатися одночасно.

     Стаття 19. Внесення змiн i доповнень до iпотечного договору

     Змiни i доповнення до iпотечного договору пiдлягають нотарiальному посвiдченню. Вiдповiднi вiдомостi про змiну умов обтяження нерухомого майна iпотекою пiдлягають державнiй реєстрацiї у встановленому законом порядку. Пiсля видачi заставної змiни i доповнення до iпотечного договору i договору, яким обумовлене основне зобов'язання, можуть вноситися лише пiсля анулювання заставної i видачi нової заставної в порядку, встановленому частиною четвертою статтi 20 цього Закону.

(частина перша статтi 19 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 15.12.2005р. N 3201-IV)

     Будь-яке збiльшення основного зобов'язання або процентiв за основним зобов'язанням, крiм випадкiв, коли таке збiльшення прямо передбачене iпотечним договором, може бути здiйснене пiсля державної реєстрацiї вiдповiдних вiдомостей про змiну умов обтяження нерухомого майна iпотекою. Таке збiльшення пiдпорядковується прiоритету вимоги за будь-яким iншим зобов'язанням, забезпеченим предметом iпотеки, яка була зареєстрована до реєстрацiї вiдповiдної змiни умов обтяження нерухомого майна iпотекою. У разi коригування графiка виконання основного зобов'язання у зв'язку з його частковим достроковим погашенням анулювання заставної i видача нової заставної не є обов'язковими.

(частина друга статтi 19 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 15.12.2005р. N 3201-IV)

     Стаття 20. Заставна

     Заставна - це iпотечний цiнний папiр, який засвiдчує безумовне право його власника на отримання вiд боржника виконання за основним зобов'язанням, за умови, що воно пiдлягає виконанню в грошовiй формi, а в разi невиконання основного зобов'язання - право звернути стягнення на предмет iпотеки. Заставна оформлюється, якщо її видача передбачена iпотечним договором. Пiсля державної реєстрацiї iпотеки оригiнал заставної передається iпотекодержателю, якщо iнший порядок передачi заставної не встановлено iпотечним договором. Заставна не є емiсiйним цiнним папером. Першим власником заставної є особа, яка на момент видачi заставної вiдповiдно до умов iпотечного договору має статус iпотекодержателя. Якщо iнше не передбачено iпотечним договором, оригiнал заставної передається такому iпотекодержателю.

(частина перша статтi 20 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами України вiд 15.12.2005р. N 3201-IV, вiд 04.07.2012р. N 5042-VI)

     Заставна може передаватися її власником будь-якiй особi шляхом вчинення iндосаменту. Наступний власник заставної набуває всi права iпотекодержателя (нового кредитора) за договором, яким обумовлене основне зобов'язання, та за iпотечним договором, на пiдставi якого була видана заставна, а права попереднього власника заставної як iпотекодержателя (первiсного кредитора) припиняються. Попереднiй власник заставної на вимогу нового власника зобов'язаний передати новому власнику документи та iнформацiю, якi є важливими для здiйснення прав, що випливають iз заставної.

(частина друга статтi 20 у редакцiї Закону України вiд 15.12.2005р. N 3201-IV)

     Пiсля видачi заставної виконання основного зобов'язання та звернення стягнення на предмет iпотеки може бути здiйснено лише на пiдставi вимоги власника заставної. Звернення стягнення на предмет iпотеки власником заставної здiйснюється у порядку, встановленому роздiлом V цього Закону.

(частина третя статтi 20 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 15.12.2005р. N 3201-IV)

     Анулювання заставної i видача нової заставної здiйснюються за згодою мiж iпотекодавцем, боржником, якщо вiн є вiдмiнним вiд iпотекодавця, та власником заставної. Вiдомостi про видачу заставної, анулювання заставної, видачу нової заставної пiдлягають державнiй реєстрацiї у порядку, встановленому законодавством про державну реєстрацiю речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

(частина четверта статтi 20 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами України вiд 22.12.2005р. N 3273-IV, вiд 04.07.2013р. N 402-VII)

     Заставна не може видаватися, якщо iпотекою забезпечене грошове зобов'язання, суму боргу за яким на момент укладення iпотечного договору не визначено i яке не мiстить критерiїв, що дозволяють визначити цю суму на конкретний момент.

     Частину шосту статтi 20 виключено

(згiдно iз Законом України вiд 15.12.2005р. N 3201-IV)

     Облiк заставних у банках здiйснюється у порядку, встановленому Нацiональним банком України, за правилами, що застосовуються для облiку забезпечених iпотекою кредитiв.

(статтю 20 доповнено частиною сьомою згiдно iз Законом України вiд 15.12.2005р. N 3201-IV)

     Стаття 21. Форма i змiст заставної

     Заставна складається в письмовiй формi в одному примiрнику на бланку стандартної форми, яка встановлюється Нацiональною комiсiєю з цiнних паперiв та фондового ринку. На всiх оригiнальних примiрниках iпотечного договору робиться вiдмiтка про видачу заставної. Залежно вiд предмета iпотеки (нерухоме майно, об'єкт незавершеного будiвництва) заставна повинна мати вiзуальнi вiдмiнностi, встановленi Нацiональною комiсiєю з цiнних паперiв та фондового ринку.

(частина перша статтi 21 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами України вiд 15.12.2005р. N 3201-IV, вiд 07.07.2011р. N 3610-VI)

     У заставнiй обов'язково мають мiститися такi реквiзити:

     1) слово "Заставна" як складова частина назви документа та визначення про зобов'язання боржника виконати перед iпотекодержателем у встановлений строк основне зобов'язання;

     2) для iпотекодавця, боржника (якщо вiн є вiдмiнним вiд iпотекодавця) та iпотекодержателя - юридичних осiб:

     резидентiв - найменування, мiсцезнаходження та iдентифiкацiйний код в Єдиному державному реєстрi юридичних та фiзичних осiб - пiдприємцiв;

(абзац другий пункту 2 частини другої статтi 21 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 15.12.2005р. N 3201-IV)

     нерезидентiв - найменування, юридична адреса та держава, де зареєстрована особа;

     для iпотекодавця, боржника (якщо вiн є вiдмiнним вiд iпотекодавця) та iпотекодержателя - фiзичних осiб:

     громадян України - прiзвище, iм'я, по батьковi, мiсце проживання iз зазначенням адреси та iндивiдуальний iдентифiкацiйний номер у Державному реєстрi фiзичних осiб - платникiв податкiв та iнших обов'язкових платежiв;

(абзац п'ятий пункту 2 частини другої статтi 21 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 16.04.2009р. N 1276-VI)

     iноземцiв, осiб без громадянства - прiзвище, iм'я, по батьковi (за наявностi), адреса їх постiйного мiсця проживання за межами України;

     3) посилання на реквiзити iпотечного договору та договору, що обумовлює основне зобов'язання;

     4) опис предмета iпотеки, достатнiй для його iдентифiкацiї, та/або його реєстрацiйнi данi;

     5) змiст та розмiр основного зобов'язання, строк i порядок його виконання;

     6) спосiб звернення стягнення на предмет iпотеки, якщо вiн передбачений iпотечним договором;

     7) вiдмiтка про реєстрацiйний номер, дату та мiсце державної реєстрацiї обтяження нерухомого майна iпотекою (цей реквiзит вноситься вiдповiдно до законодавства).

(пункт 7 частини другої статтi 21 у редакцiї Законiв України вiд 15.12.2005р. N 3201-IV, вiд 22.12.2005р. N 3273-IV)

     За згодою мiж iпотекодавцем та iпотекодержателем заставна може мiстити iншi положення, якi вiдтворюють змiст основного зобов'язання та iпотеки. Якщо змiст заставної не вiдповiдає положенням iпотечного договору чи договору, який обумовлює основне зобов'язання, положення заставної мають перевагу.

     Заставна пiдписується iпотекодавцем та боржником, якщо вiн є вiдмiнним вiд iпотекодавця.

(частина четверта статтi 21 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 15.04.2014р. N 1206-VII)

     Стаття 22. Умови реалiзацiї прав та виконання обов'язкiв, що випливають iз заставної

     Для реалiзацiї прав за заставною її власник може заявити боржнику письмову вимогу про виконання основного зобов'язання на його користь вiдповiдно до умов договору, який обумовлює основне зобов'язання. У цiй вимозi вказується банкiвський рахунок власника заставної для здiйснення боржником переказу вiдповiдної грошової суми. На вимогу боржника власник заставної зобов'язаний пред'явити оригiнал заставної без його передачi боржнику.

(частина перша статтi 22 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 22.12.2005р. N 3273-IV)

     Заставна пiдлягає передачi боржнику у разi повного виконання ним основного зобов'язання. Знаходження заставної у боржника свiдчить про виконання основного зобов'язання, якщо не буде доведено протилежне. У разi виконання основного зобов'язання боржником заставна, що знаходиться в нього, анулюється. Знаходження заставної в iншої особи свiдчить, що основне зобов'язання не виконано, якщо не буде доведено iнше.

(частина друга статтi 22 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 15.12.2005р. N 3201-IV)

     Якщо основне зобов'язання пiдлягає виконанню частинами, власник заставної зобов'язаний видавати боржнику документ, що пiдтверджує отримання платежу, та вести належний облiк (реєстр) платежiв за заставною, який надається боржнику на його вимогу. У разi розбiжностей мiж документами, що пiдтверджують отримання платежiв, та їх реєстром документи про отримання платежiв мають перевагу.

(частина третя статтi 22 у редакцiї Закону України вiд 15.12.2005р. N 3201-IV)

Роздiл III. ПЕРЕХIД ПРАВ ЗА IПОТЕЧНИМ ДОГОВОРОМ I ЗАСТАВНОЮ

     Стаття 23. Наслiдки переходу права власностi на предмет iпотеки до третьої особи

     У разi переходу права власностi (права господарського вiдання) на предмет iпотеки вiд iпотекодавця до iншої особи, у тому числi в порядку спадкування чи правонаступництва, iпотека є дiйсною для набувача вiдповiдного нерухомого майна, навiть у тому випадку, якщо до його вiдома не доведена iнформацiя про обтяження майна iпотекою.

     Особа, до якої перейшло право власностi на предмет iпотеки, набуває статус iпотекодавця i має всi його права i несе всi його обов'язки за iпотечним договором у тому обсязi i на тих умовах, що iснували до набуття ним права власностi на предмет iпотеки.

     Якщо право власностi на предмет iпотеки переходить до спадкоємця фiзичної особи - iпотекодавця, такий спадкоємець не несе вiдповiдальнiсть перед iпотекодержателем за виконання основного зобов'язання, але в разi його порушення боржником вiн вiдповiдає за задоволення вимоги iпотекодержателя в межах вартостi предмета iпотеки.

     У разi видачi заставної перехiд права власностi на предмет iпотеки не допускається до повного задоволення вимоги за заставною, крiм переходу права власностi на предмет iпотеки в порядку спадкування чи правонаступництва.

(частина четверта статтi 23 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 15.12.2005 р. 15.12.2005р. N 3201-IV)

     Стаття 24. Вiдступлення прав за iпотечним договором

     Вiдступлення прав за iпотечним договором здiйснюється без необхiдностi отримання згоди iпотекодавця, якщо iнше не встановлено iпотечним договором, i за умови, що одночасно здiйснюється вiдступлення права вимоги за основним зобов'язанням. Якщо не буде доведено iнше, вiдступлення прав за iпотечним договором свiдчить про вiдступлення права вимоги за основним зобов'язанням.

     Iпотекодержатель зобов'язаний письмово у п'ятиденний строк повiдомити боржника про вiдступлення прав за iпотечним договором i права вимоги за основним зобов'язанням.

     Правочин про вiдступлення прав за iпотечним договором пiдлягає нотарiальному посвiдченню. Вiдомостi про таке вiдступлення пiдлягають державнiй реєстрацiї у встановленому законодавством порядку.

(частина третя статтi 24 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 22.12.2005р. N 3273-IV)

     Вiдступлення прав за iпотечним договором та основним зобов'язанням не допускається у разi видачi заставної. Пiсля видачi заставної перехiд прав iпотекодержателя за iпотечним договором та основним зобов'язанням до iншої особи здiйснюється шляхом передачi заставної у встановленому цим Законом порядку.

(частина четверта статтi 24 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 22.12.2005р. N 3273-IV)

     Стаття 25. Передача заставної

     Передача заставної здiйснюється шляхом виконання на нiй особою, якiй належить заставна (iндосантом), передавального напису (iндосаменту) на користь iншої особи (iндосата) та передачi оригiналу заставної. Передача заставної не потребує згоди iпотекодавця або боржника, якщо вiн є вiдмiнним вiд iпотекодавця.

     У передавальному написi зазначаються прiзвище, iм'я, по батьковi та адреса фiзичної особи або найменування та адреса юридичної особи, якiй передається заставна. Передавальний напис пiдписується зазначеним у заставнiй iпотекодержателем, а якщо цей напис не перший - власником заставної, зазначеним у попередньому iндосаментi.

(частина друга статтi 25 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 15.04.2014р. N 1206-VII)

     У текстi передавального напису можуть вказуватися умови, за яких здiйснюється передача заставної. Написи на заставнiй, що забороняють її наступну передачу, є недiйсними.

     У разi недостатностi на заставнiй мiсця для передавальних написiв або iнших необхiдних вiдмiток до заставної прикрiплюється додатковий лист, написи на якому виконуються таким чином, щоб вони починалися на заставнiй i закiнчувалися на цьому листi. Всi аркушi заставної складають єдине цiле, вони повиннi бути пронумерованi i скрiпленi печаткою нотарiуса. Окремi аркушi заставної не мають юридичної сили.

     Iндосант зобов'язаний у п'ятиденний строк письмово повiдомити боржника про передачу заставної iндосату та всiма доступними засобами не припустити виконання основного зобов'язання боржником на свою користь. У разi невиконання цього обов'язку iндосантом передача заставної є дiйсною, а iндосат має право вимагати вiд iндосанта вiдшкодування завданих збиткiв.

(частина п'ята статтi 25 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 22.12.2005р. N 3273-IV)

     Якщо основне зобов'язання пiдлягає виконанню частинами, iндосант зобов'язаний передати iндосату копiї документiв, що пiдтверджують отриманi платежi та реєстр отриманих платежiв за заставною.

(частина шоста статтi 25 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 22.12.2005р. N 3273-IV)

     Стаття 26. Правовi наслiдки передачi заставної

     Передача заставної шляхом вчинення iндосаменту надає iндосату всi права iпотекодержателя за iпотечним договором та основним зобов'язанням. Iндосат набуває прав iпотекодержателя з моменту державної реєстрацiї вiдомостей про передачу заставної в установленому законом порядку.

(частина перша статтi 26 у редакцiї Закону України вiд 04.07.2013р. N 402-VII)

     Iндосант несе вiдповiдальнiсть перед iндосатом за достовiрнiсть вiдомостей, що мiстяться у заставнiй, та дiйснiсть заставної, але iндосант, якщо iнше не передбачене умовами iндосаменту, не вiдповiдає за виконання iпотекодавцем чи боржником, якщо вiн є вiдмiнним вiд iпотекодавця, вимог за заставною.

     За фактом передачi заставної iндосант засвiдчує iндосату, що на момент передачi заставної боржник продовжує належним чином виконувати основне зобов'язання i вiн здiйснив вiдповiдно до умов заставної всi платежi, належнi до сплати до дати передачi заставної, якщо iндосат не був письмово повiдомлений iндосантом про iнше. Iндосант несе вiдповiдальнiсть перед iндосатом за будь-якi збитки, завданi внаслiдок невиконання цiєї умови.

     Боржник може вiдмовитись здiйснювати платежi за заставною на користь iндосата, який добросовiсно набув заставну шляхом здiйснення платежу iндосанту i не знав про недостовiрнiсть вiдомостей, що мiстяться в заставнiй, або про недiйснiсть заставної чи про iншi заперечення боржника щодо здiйснення платежiв за заставною, тiльки у разi належного виконання боржником основного зобов'язання або якщо заставна була видана пiд впливом обману, насильства, погрози чи зловмисної домовленостi сторiн. Iншi обставини не можуть бути пiдставою для вiдмови у здiйсненнi платежiв за заставною.

     До отримання письмового повiдомлення вiд iндосанта про передачу заставної боржник може продовжувати здiйснювати платежi на користь iндосанта. У цьому разi боржник не несе вiдповiдальностi перед iндосатом за здiйснення таких платежiв iндосанту.

     Стаття 27. Поновлення прав за заставною

     У разi втрати заставної iпотекодавець i боржник, якщо вiн є вiдмiнним вiд iпотекодавця, видають дублiкат заставної за умови, що особа, яка вимагає видачi дублiката, може довести своє право власностi на втрачену заставну шляхом вiдтворення всiх попереднiх iндосаментiв. Вiдмова iпотекодавця (боржника) видати дублiкат заставної може бути оскаржена в судi.

     Вiдмiтка про оформлення дублiката заставної повинна мiститися на кожнiй сторiнцi тексту дублiката, а вiдомостi про його видачу пiдлягають реєстрацiї за мiсцем державної реєстрацiї обтяження нерухомого майна iпотекою.

(частина друга статтi 27 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 15.12.2005р. N 3201-IV, у редакцiї Закону України вiд 22.12.2005р. N 3273-IV)

Роздiл IV. ВИКОРИСТАННЯ ЗАСТАВНОЇ ДЛЯ РЕФIНАНСУВАННЯ

     Стаття 28. Суб'єкти та способи рефiнансування

(назва статтi 28 у редакцiї Закону України вiд 15.12.2005р. N 3201-IV)

     Суб'єктом рефiнансування є банки та iншi фiнансовi установи, в тому числi спецiалiзована iпотечна установа.

(статтю 28 доповнено новою частиною першою згiдно iз Законом України вiд 15.12.2005р. N 3201-IV, у зв'язку з цим частину першу вважати частиною третьою)

     Рефiнансування iпотечних кредиторiв здiйснюється суб'єктами рефiнансування за рахунок коштiв, отриманих вiд розмiщення iпотечних цiнних паперiв.

(статтю 28 доповнено новою частиною другою згiдно iз Законом України вiд 15.12.2005р. N 3201-IV)

     Iпотекодержатель (власник заставної) може до настання строку виконання боржником зобов'язань за заставною проводити операцiї з належними йому заставними для рефiнансування власної дiяльностi шляхом залучення додаткових грошових коштiв вiд iнших осiб. Рефiнансування може здiйснюватися такими способами:

     вiдчуження (продаж) заставної шляхом вчинення iндосаменту вiдповiдно до статтi 25 цього Закону з компенсацiєю iндосанту вартостi заставної у встановленому сторонами розмiрi;

     продаж заставної iз зобов'язанням зворотного викупу (операцiя репо);

     передача заставної у заставу для забезпечення виконання зобов'язань перед iншими кредиторами;

     емiсiя iпотечних цiнних паперiв;

     iншим способом, який не суперечить закону.

     Умови рефiнансування, визначенi у цьому роздiлi, можуть застосовуватися до будь-яких зобов'язань, забезпечених iпотекою, незалежно вiд того, чи була видана заставна вiдповiдно до умов такого зобов'язання.

(статтю 28 доповнено частиною четвертою згiдно iз Законом України вiд 15.12.2005р. N 3201-IV)

     Стаття 29. Продаж заставної з зобов'язанням зворотного викупу

     Продаж заставної iз зобов'язанням зворотного викупу є договором, згiдно з яким будь-яка особа-кредитор зобов'язується сплатити iпотекодержателю (власнику заставної) грошовi кошти, а iпотекодержатель (власник заставної) зобов'язується передати заставну цьому кредитору i викупити її за погодженою сторонами цiною у визначений строк у майбутньому, але не пiзнiше строку повного виконання основного зобов'язання боржником.

(частина перша статтi 29 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 15.12.2005р. N 3201-IV)

     Продаж заставної iз зобов'язанням зворотного викупу здiйснюється шляхом вчинення iндосаменту, в якому встановлюється строк зворотного викупу заставної. Iпотекодержатель (власник заставної) i кредитор можуть укласти договiр, який встановлюватиме iншi умови продажу заставної iз зобов'язанням зворотного викупу. Зокрема, договором може бути встановлений обов'язок iпотекодержателя (власника заставної) викупити заставну до вказаного в iндосаментi строку у разi настання визначених договором обставин.

     Стаття 30. Застава заставної

     Заставна може бути передана у заставу для забезпечення виконання зобов'язань її власника перед iншою особою - кредитором. Застава заставної здiйснюється шляхом вчинення iндосаменту, в якому зазначається, що заставна передається тiльки у заставу, та iдентифiкується забезпечене заставою зобов'язання. При заставi заставна передається у володiння заставодержателю.

     Iпотекодержатель (власник заставної) зобов'язаний письмово повiдомити боржника про передачу заставної у заставу, крiм випадкiв включення засвiдчених заставною прав до складу iпотечного покриття звичайних iпотечних облiгацiй.

(частина друга статтi 30 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 22.12.2005р. N 3273-IV)

     Стаття 31. Iпотечнi цiннi папери

     Заставнi можуть забезпечувати випуск iпотечних цiнних паперiв - iпотечних облiгацiй.

(частина перша статтi 31 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 19.06.2020р. N 738-IX)

     Емiтентом iпотечних цiнних паперiв можуть бути банки та iншi фiнансовi установи, якi мають право на провадження такого виду дiяльностi вiдповiдно до закону.

     Порядок випуску та обiгу iпотечних цiнних паперiв встановлюється законом.

     Стаття 32. Порядок рефiнансування

     Iпотекодержатель (власник заставної) має право проводити операцiї з заставними для рефiнансування власної дiяльностi самостiйно або з залученням спецiалiзованих фiнансових установ, у тому числi державної iпотечної установи, якi на пiдставi договору з iпотекодержателем (власником заставної) надають вiдповiдне рефiнансування шляхом проведення операцiй з iпотечними активами такого iпотекодержателя (власника заставної), що забезпечують надходження грошових коштiв вiд будь-яких iнших осiб-кредиторiв.

(стаття 32 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 15.12.2005р. N 3201-IV)

Роздiл V. ЗАДОВОЛЕННЯ ВИМОГ IПОТЕКОДЕРЖАТЕЛЯ ЗА РАХУНОК ПРЕДМЕТА IПОТЕКИ

     Стаття 33. Пiдстави для звернення стягнення на предмет iпотеки

     У разi невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання iпотекодержатель вправi задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет iпотеки, якщо iнше не передбачено законом. Право iпотекодержателя на звернення стягнення на предмет iпотеки також виникає з пiдстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

(частина перша статтi 33 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 14.06.2016р. N 1414-VIII)

     У разi вiдкриття провадження у справi про банкрутство (неплатоспроможнiсть) iпотекодавця або визнання його банкрутом або при лiквiдацiї юридичної особи - iпотекодавця iпотекодержатель набуває право звернення стягнення на предмет iпотеки незалежно вiд настання строку виконання основного зобов'язання, якщо iпотекодержатель i правонаступник iпотекодавця не досягнуть згоди про iнше.

     У разi схвалення судом вiдповiдно до законодавства про банкрутство плану санацiї чи реструктуризацiї боргiв боржника за основним зобов'язанням, якщо вiн вiдмiнний вiд iпотекодавця, iпотекодержатель, який голосував проти схвалення плану санацiї юридичної особи чи плану реструктуризацiї боргiв боржника - фiзичної особи, набуває право звернення стягнення на предмет iпотеки незалежно вiд настання строку виконання зобов'язання, забезпеченого iпотекою.

(статтю 33 доповнено новою частиною третьою згiдно з Кодексом України з процедур банкрутства вiд 18.10.2018р. N 2597-VIII, у зв'язку з цим частини третю - п'яту вважати вiдповiдно частинами четвертою - шостою)

     Звернення стягнення на предмет iпотеки здiйснюється на пiдставi рiшення суду, виконавчого напису нотарiуса або згiдно з договором про задоволення вимог iпотекодержателя.

     Звернення стягнення на майно, що є предметом iпотеки i належить державному чи комунальному пiдприємству або пiдприємству, бiльш як 50 вiдсоткiв акцiй (часток, паїв) якого перебуває у державнiй власностi, здiйснюється на пiдставi рiшення суду.

     Якщо предметом iпотеки є два або бiльше об'єкти нерухомого майна, стягнення звертається в обсязi, необхiдному для повного задоволення вимог iпотекодержателя. Якщо предметом iпотеки є об'єкти, якi належать рiзним особам, та задоволення отримується за рахунок частини переданого в iпотеку майна, тi iпотекодавцi, на майно яких було звернено стягнення, мають право на пропорцiйне вiдшкодування вiд iпотекодавцiв, на майно яких не зверталось стягнення, i набувають прав iпотекодержателя на частину майна, на яку не було звернено стягнення, для забезпечення такого вiдшкодування.

     Стаття 34. Передача предмета iпотеки в управлiння

     Пiсля прийняття рiшення про звернення стягнення на предмет iпотеки i з метою отримання продукцiї, плодiв та доходiв, забезпечення належного господарського використання переданого в iпотеку нерухомого майна згiдно з його цiльовим призначенням предмет iпотеки на пiдставi договору мiж iпотекодавцем i iпотекодержателем або рiшення суду може бути переданий iпотекодержателю або iншiй особi в управлiння на перiод до його реалiзацiї у порядку, встановленому цим Законом. Управлiння майном здiйснюється вiдповiдно до законодавства та умов, визначених договором чи рiшенням суду.

     Продукцiя, плоди i доходи, отриманi в результатi управлiння предметом iпотеки, спрямовуються на задоволення забезпечених iпотекою вимог iпотекодержателя, якщо iнше не встановлено договором або рiшенням суду.

     Стаття 35. Повiдомлення про порушення основного зобов'язання та/або iпотечного договору

     У разi порушення основного зобов'язання та/або умов iпотечного договору iпотекодержатель надсилає iпотекодавцю та боржнику, якщо вiн є вiдмiнним вiд iпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документi зазначається стислий змiст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш нiж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет iпотеки у разi невиконання цiєї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога iпотекодержателя залишається без задоволення, iпотекодержатель вправi прийняти рiшення про звернення стягнення на предмет iпотеки шляхом позасудового врегулювання на пiдставi договору.

(частина перша статтi 35 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 22.09.2011р. N 3795-VI)

     Положення частини першої цiєї статтi не є перешкодою для реалiзацiї права iпотекодержателя звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду у встановленому законом порядку.

     Вимога, встановлена частиною першою цiєї статтi, не перешкоджає iпотекодержателю здiйснювати свої права, визначенi цим Законом та/або iпотечним договором, без попереднього повiдомлення iпотекодавця, якщо викликана таким повiдомленням затримка може спричинити знищення, пошкодження чи втрату предмета iпотеки.

(статтю 35 доповнено частиною третьою згiдно iз Законом України вiд 15.12.2005р. N 3201-IV, частина третя статтi 35 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 03.07.2018р. N 2478-VIII)

     Стаття 36. Позасудове врегулювання

     Сторони iпотечного договору можуть вирiшити питання про звернення стягнення на предмет iпотеки шляхом позасудового врегулювання на пiдставi договору. Позасудове врегулювання здiйснюється згiдно iз застереженням про задоволення вимог iпотекодержателя, що мiститься в iпотечному договорi, або згiдно з окремим договором мiж iпотекодавцем i iпотекодержателем про задоволення вимог iпотекодержателя, що пiдлягає нотарiальному посвiдченню, який може бути укладений одночасно з iпотечним договором або в будь-який час до набрання законної сили рiшенням суду про звернення стягнення на предмет iпотеки.

(частина перша статтi 36 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 25.12.2008р. N 800-VI)

     Договiр про задоволення вимог iпотекодержателя, яким також вважається вiдповiдне застереження в iпотечному договорi, визначає можливий спосiб звернення стягнення на предмет iпотеки вiдповiдно до цього Закону. Визначений договором спосiб задоволення вимог iпотекодержателя не перешкоджає iпотекодержателю застосувати iншi встановленi цим Законом способи звернення стягнення на предмет iпотеки.

     Договiр про задоволення вимог iпотекодержателя або вiдповiдне застереження в iпотечному договорi, яке прирiвнюється до такого договору за своїми правовими наслiдками, може передбачати:

(абзац перший частини третьої статтi 36 у редакцiї Закону України вiд 25.12.2008р. N 800-VI)

     передачу iпотекодержателю права власностi на предмет iпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання у порядку, встановленому статтею 37 цього Закону;

     право iпотекодержателя вiд свого iменi продати предмет iпотеки будь-якiй особi на пiдставi договору купiвлi-продажу у порядку, встановленому статтею 38 цього Закону;

     передачу iпотекодержателю такого права в рахунок виконання основного зобов'язання у порядку, встановленому статтею 37 цього Закону.

(статтю 36 доповнено новою частиною четвертою згiдно iз Законом України вiд 28.04.2021р. N 1423-IX, у зв'язку з цим частини четверту - сьому вважати вiдповiдно частинами п'ятою - восьмою)

     У договорi про задоволення вимог iпотекодержателя або у вiдповiдному застереженнi в iпотечному договорi зазначаються:

     умови, у разi настання яких iпотекодержатель може використати своє право на позасудове стягнення;

     порядок визначення вартостi, за якою iпотекодержатель набуває право власностi на предмет iпотеки;

     прийнятнi та належнi способи обмiну повiдомленнями мiж сторонами договору.

(частина четверта статтi 36 в редакцiї Закону України вiд 03.07.2018р. N 2478-VIII застосовується виключно до договорiв i угод, укладених пiсля введення в дiю Закону України вiд 03.07.2018р. N 2478-VIII, - 04.02.2019р)

     Пiсля завершення позасудового врегулювання будь-якi наступнi вимоги iпотекодержателя щодо виконання основного зобов'язання:

     боржником - фiзичною особою є недiйсними, якщо iнше не визначено договором iпотеки чи договором про надання кредиту, чи договором про задоволення вимог iпотекодержателя;

     боржником - юридичною особою або фiзичною особою - пiдприємцем є дiйсними, якщо iнше не визначено договором iпотеки чи договором про надання кредиту, чи договором про задоволення вимог iпотекодержателя.

     У разi якщо вимоги iпотекодержателя забезпеченi декiлькома предметами iпотеки (у тому числi за декiлькома договорами iпотеки), а позасудове звернення стягнення здiйснюється за рахунок окремого предмета iпотеки, iпотекодержатель має право вимагати (у тому числi шляхом позасудового врегулювання) виконання зобов'язання боржником та/або iпотекодавцем в частинi, що залишилася невиконаною пiсля завершення позасудового врегулювання за таким окремим предметом iпотеки.

     Завершенням позасудового врегулювання є державна реєстрацiя прав власностi на всi предмети iпотеки, що виступають забезпеченням за основним зобов'язанням:

     за iпотекодержателем (якщо звернено стягнення на предмет iпотеки шляхом набуття його у власнiсть iпотекодержателем);

     за покупцем (якщо звернено стягнення на предмет iпотеки шляхом його продажу iпотекодержателем третiй особi).

(частину четверту статтi 36 замiнено чотирма частинами згiдно iз Законом України вiд 03.07.2018р. N 2478-VIII)

     Стаття 37. Передача iпотекодержателю прав на предмет iпотеки

(назва статтi 37 у редакцiї Закону України вiд 28.04.2021р. N 1423-IX)

     Iпотекодержатель може задовольнити забезпечену iпотекою вимогу шляхом набуття права власностi на предмет iпотеки. Правовою пiдставою для реєстрацiї права власностi iпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом iпотеки, є договiр про задоволення вимог iпотекодержателя або вiдповiдне застереження в iпотечному договорi, яке прирiвнюється до такого договору за своїми правовими наслiдками та передбачає передачу iпотекодержателю права власностi на предмет iпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання.

(частина перша статтi 37 у редакцiї Закону України вiд 25.12.2008р. N 800-VI)

     Договiр про задоволення вимог iпотекодержателя чи iпотечний договiр, який мiстить застереження про задоволення вимог iпотекодержателя, є документами, що пiдтверджують перехiд права власностi на предмет iпотеки до iпотекодержателя та є пiдставою для внесення вiдповiдних вiдомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

(статтю 37 доповнено новою частиною третьою згiдно iз Законом України вiд 03.07.2018р. N 2478-VIII)

     Право власностi iпотекодержателя на предмет iпотеки виникає з моменту державної реєстрацiї права власностi iпотекодержателя на предмет iпотеки на пiдставi договору про задоволення вимог iпотекодержателя чи вiдповiдного застереження в iпотечному договорi.

(статтю 37 доповнено новою частиною другою згiдно iз Законом України вiд 03.07.2018р. N 2478-VIII, у зв'язку з цим частини другу - п'яту вважати вiдповiдно частинами четвертою - сьомою)

     Рiшення про реєстрацiю права власностi iпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом iпотеки, може бути оскаржено iпотекодавцем у судi.

     Iпотекодержатель набуває предмет iпотеки у власнiсть за вартiстю, визначеною на момент такого набуття на пiдставi оцiнки предмета iпотеки суб'єктом оцiночної дiяльностi. У разi набуття права власностi на предмет iпотеки iпотекодержатель зобов'язаний вiдшкодувати iпотекодавцю перевищення 90 вiдсоткiв вартостi предмета iпотеки над розмiром забезпечених iпотекою вимог iпотекодержателя.

     Право iншої особи з вищим прiоритетом щодо строкового користування нерухомим майном, набутим у власнiсть iпотекодержателем, зберiгає чиннiсть вiдповiдно до умов договору, яким обумовлено таке користування. Права та вимоги третiх осiб на предмет iпотеки, набутий у власнiсть iпотекодержателем, якi мають нижчий прiоритет, нiж вимога iпотекодержателя, втрачають чиннiсть.

(стаття 37 у редакцiї Закону України вiд 22.12.2005р. N 3273-IV)

     До особи, яка на пiдставi договору про задоволення вимог iпотекодержателя або застереження про задоволення вимог iпотекодержателя, включеного до iпотечного договору, набула право власностi на предмет iпотеки (об'єкт нерухомого майна, об'єкт незавершеного будiвництва та майновi права на них), розмiщений на земельнiй дiлянцi, яка перебуває в орендi iпотекодавця, переходить право оренди на таку земельну дiлянку, а зазначений договiр про задоволення вимог iпотекодержателя або застереження про задоволення вимог iпотекодержателя, включене до iпотечного договору, є документом, що посвiдчує перехiд права оренди земельної дiлянки до нового власника предмета iпотеки i замiну особи орендаря у договорi оренди землi та пiдлягає державнiй реєстрацiї у встановленому законодавством порядку.

(статтю 37 доповнено частиною сьомою згiдно iз Законом України вiд 05.07.2012р. N 5059-VI)

     У разi якщо предметом iпотеки є право користування чужою земельною дiлянкою для сiльськогосподарських потреб (емфiтевзис) чи для забудови (суперфiцiй), договiр про задоволення вимог iпотекодержателя або застереження про задоволення вимог iпотекодержателя, включене до iпотечного договору, є документом, що посвiдчує перехiд такого права до iпотекодержателя, замiну особи користувача земельної дiлянки у договорi про користування чужою земельною дiлянкою для сiльськогосподарських потреб (емфiтевзис) чи для забудови (суперфiцiй), а також пiдставою для державної реєстрацiї такого права.

(статтю 37 доповнено частиною восьмою згiдно iз Законом України вiд 28.04.2021р. N 1423-IX)

     Рiшення про реєстрацiю права емфiтевзису, суперфiцiю iпотекодержателя, що є предметом iпотеки, може бути оскаржено iпотекодавцем у судi.

(статтю 37 доповнено частиною дев'ятою згiдно iз Законом України вiд 28.04.2021р. N 1423-IX)

     Вартiсть права емфiтевзису, суперфiцiю, що переходить до iпотекодержателя, визначається за вартiстю, визначеною на момент набуття такого права на пiдставi оцiнки предмета iпотеки суб'єктом оцiночної дiяльностi.

(статтю 37 доповнено частиною десятою згiдно iз Законом України вiд 28.04.2021р. N 1423-IX)

     У разi переходу до iпотекодержателя права емфiтевзису, суперфiцiю iпотекодержатель зобов'язаний вiдшкодувати iпотекодавцю перевищення 90 вiдсоткiв вартостi предмета iпотеки над розмiром забезпечених iпотекою вимог iпотекодержателя.

(статтю 37 доповнено частиною одинадцятою згiдно iз Законом України вiд 28.04.2021р. N 1423-IX)

     У разi якщо право емфiтевзису, суперфiцiю є предметом iпотеки, дострокове припинення такого права сторонами потребує згоди iпотекодержателя.

(статтю 37 доповнено частиною дванадцятою згiдно iз Законом України вiд 28.04.2021р. N 1423-IX)

     Стаття 38. Право iпотекодержателя на продаж предмета iпотеки

     Якщо рiшення суду або договiр про задоволення вимог iпотекодержателя (вiдповiдне застереження в iпотечному договорi) передбачає право iпотекодержателя на продаж предмета iпотеки будь-якiй особi-покупцевi, iпотекодержатель зобов'язаний за 30 днiв до укладення договору купiвлi-продажу письмово повiдомити iпотекодавця та всiх осiб, якi мають зареєстрованi у встановленому законом порядку права чи вимоги на предмет iпотеки, про свiй намiр укласти цей договiр. У разi невиконання цiєї умови iпотекодержатель несе вiдповiдальнiсть перед такими особами за вiдшкодування завданих збиткiв.

(частина перша статтi 38 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 25.12.2008р. N 800-VI)

     Протягом тридцятиденного строку з дня отримання такого повiдомлення особа, яка має зареєстрованi права чи вимоги на предмет iпотеки, вправi письмово повiдомити iпотекодержателя про свiй намiр купити предмет iпотеки. З дня отримання iпотекодержателем цього повiдомлення вказана особа набуває переважне право на придбання предмета iпотеки у iпотекодержателя. Якщо таких повiдомлень надiйшло декiлька, право на придбання предмета iпотеки у iпотекодержателя належить особi, яка має вищий прiоритет своїх зареєстрованих прав чи вимог.

     Якщо особа, яка висловила намiр придбати предмет iпотеки, ухиляється або з iнших причин не вчиняє дiй до укладення договору купiвлi-продажу предмета iпотеки з iпотекодержателем протягом 5 днiв пiсля закiнчення вказаного вище тридцятиденного строку, вона втрачає право на придбання предмета iпотеки. Це право переходить до iнших осiб, якi висловили намiр придбати предмет iпотеки, вiдповiдно до прiоритету їх прав i вимог.

     Якщо особи, якi мають зареєстрованi права чи вимоги на предмет iпотеки, не висловили намiру його придбати, iпотекодержатель вправi продати предмет iпотеки будь-якiй iншiй особi на власний розсуд.

     Дiї щодо продажу предмета iпотеки та укладання договору купiвлi-продажу здiйснюються iпотекодержателем вiд свого iменi, на пiдставi iпотечного договору, який мiстить застереження про задоволення вимог iпотекодержателя, що передбачає право iпотекодержателя на продаж предмета iпотеки, без необхiдностi отримання для цього будь-якого окремого уповноваження iпотекодавця. При нотарiальному посвiдченнi такого договору купiвлi-продажу правовстановлюючий документ на предмет iпотеки не подається.

(статтю 38 доповнено новою частиною п'ятою згiдно iз Законом України вiд 25.12.2008р. N 800-VI, у зв'язку з цим частини п'яту - дев'яту вважати вiдповiдно частинами шостою - десятою, частина п'ята статтi 38 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 03.07.2018р. N 2478-VIII)

     Цiна продажу предмета iпотеки встановлюється за згодою мiж iпотекодавцем i iпотекодержателем або на пiдставi оцiнки майна суб'єктом оцiночної дiяльностi, на рiвнi, не нижчому за звичайнi цiни на цей вид майна. У разi невиконання цiєї умови iпотекодержатель несе вiдповiдальнiсть перед iншими особами згiдно з прiоритетом та розмiром їх зареєстрованих прав чи вимог та перед iпотекодавцем в останню чергу за вiдшкодування рiзницi мiж цiною продажу предмета iпотеки та звичайною цiною на нього.

(частина п'ята статтi 38 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 22.12.2005р. N 3273-IV)

     Розподiл коштiв вiд продажу предмета iпотеки мiж iпотекодержателем та iншими особами, що мають зареєстрованi права чи вимоги на предмет iпотеки, здiйснюється вiдповiдно до встановленого прiоритету та розмiру цих прав чи вимог. Решта коштiв повертається iпотекодавцю.

(частина шоста статтi 38 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 15.12.2005р. N 3201-IV)

     Iпотекодержатель, який реалiзував предмет iпотеки, надсилає iпотекодавцю, боржнику, якщо вiн є вiдмiнним вiд iпотекодавця, та iншим iпотекодержателям звiт про розподiл коштiв вiд продажу предмета iпотеки.

(статтю 38 доповнено новою частиною сьомою згiдно iз Законом України вiд 15.12.2005р. N 3201-IV, у зв'язку з цим частини сьому i восьму вважати вiдповiдно частинами восьмою i дев'ятою)

     Iпотекодавець i боржник, якщо вiн є вiдмiнним вiд iпотекодавця, мають право виконати основне зобов'язання протягом тридцятиденного строку, вказаного в частинi першiй цiєї статтi, згiдно з умовами та з наслiдками, встановленими статтею 42 цього Закону.

     Договiр купiвлi-продажу предмета iпотеки, укладений вiдповiдно до цiєї статтi, є правовою пiдставою для реєстрацiї права власностi покупця на нерухоме майно, що було предметом iпотеки.

     Стаття 39. Реалiзацiя предмета iпотеки за рiшенням суду

     У разi задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет iпотеки в рiшеннi суду зазначаються:

     загальний розмiр вимог та всi його складовi, що пiдлягають сплатi iпотекодержателю з вартостi предмета iпотеки;

     опис нерухомого майна, за рахунок якого пiдлягають задоволенню вимоги iпотекодержателя;

     заходи щодо забезпечення збереження предмета iпотеки або передачi його в управлiння на перiод до його реалiзацiї (у разi необхiдностi);

     спосiб реалiзацiї предмета iпотеки;

     прiоритет та розмiр вимог iнших кредиторiв, якi пiдлягають задоволенню з вартостi предмета iпотеки.

     абзац сьомий частини першої статтi 39 виключено

	(згiдно з Кодексом України з процедур банкрутства вiд 18.10.2018р. N 2597-VIII)
	(частина перша статтi 39 у редакцiї Закону України вiд 03.07.2018р. N 2478-VIII)

     У разi визначення судом способу реалiзацiї предмета iпотеки шляхом проведення електронного аукцiону цiна предмета iпотеки у рiшеннi суду не зазначається та визначається при його примусовому виконаннi на рiвнi, не нижчому за звичайнi цiни на такий вид майна на пiдставi оцiнки, проведеної суб'єктом оцiночної дiяльностi або незалежним експертом на стадiї оцiнки майна пiд час проведення виконавчих дiй.

(статтю 39 доповнено новою частиною другою згiдно iз Законом України вiд 03.07.2018р. N 2478-VIII, у зв'язку з цим частини другу - четверту вважати вiдповiдно частинами третьою - п'ятою, частина друга статтi 39 у редакцiї Закону України вiд 16.07.2021р. N 1701-IX)

     Одночасно з рiшенням про звернення стягнення на предмет iпотеки суд за заявою iпотекодержателя виносить рiшення про виселення мешканцiв за наявностi пiдстав, передбачених законом, якщо предметом iпотеки є житловий будинок або житлове примiщення.

(частина третя статтi 39 у редакцiї Закону України вiд 22.09.2011р. N 3795-VI)

     Суд вправi вiдмовити у задоволеннi позову iпотекодержателя про дострокове звернення стягнення на предмет iпотеки, якщо допущене боржником або iпотекодавцем, якщо вiн є вiдмiнним вiд боржника, порушення основного зобов'язання чи iпотечного договору не завдає збиткiв iпотекодержателю i не змiнює обсяг його прав.

     Вiдстрочка виконання рiшення суду про звернення стягнення на предмет iпотеки не допускається у разi, якщо:

     iпотеку включено до iпотечного пулу;

     вiдстрочка може призвести до iстотного погiршення фiнансового стану iпотекодержателя;

     проти iпотекодавця чи iпотекодержателя вiдкрито провадження у справi про банкрутство (неплатоспроможнiсть).

(статтю 39 доповнено частиною п'ятою згiдно iз Законом України вiд 15.12.2005р. N 3201-IV)

     Стаття 40. Виселення мешканцiв

     Звернення стягнення на переданi в iпотеку житловий будинок чи житлове примiщення є пiдставою для виселення всiх мешканцiв, за винятком наймачiв та членiв їх сiмей. Виселення проводиться у порядку, встановленому законом.

     Пiсля прийняття рiшення про звернення стягнення на переданi в iпотеку житловий будинок чи житлове примiщення шляхом позасудового врегулювання на пiдставi договору всi мешканцi зобов'язанi на письмову вимогу iпотекодержателя або нового власника добровiльно звiльнити житловий будинок чи житлове примiщення протягом одного мiсяця з дня отримання цiєї вимоги. Якщо мешканцi не звiльняють житловий будинок або житлове примiщення у встановлений або iнший погоджений сторонами строк добровiльно, їх примусове виселення здiйснюється на пiдставi рiшення суду.

(частина друга статтi 40 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 22.09.2011р. N 3795-VI)

     Особи, якi проживають у зазначених примiщеннях на умовах договору найму (оренди), не пiдлягають виселенню, якщо:

     договiр найму (оренди) був укладений до моменту укладення iпотечного договору i про наявнiсть такого договору було доведено до вiдома iпотекодержателя або такий договiр був зареєстрований у встановленому законом порядку;

     договiр найму (оренди) був укладений пiсля укладення iпотечного договору за згодою iпотекодержателя.

     Стаття 41. Реалiзацiя предмета iпотеки на електронному аукцiонi

(назва статтi 41 у редакцiї Закону України вiд 16.07.2021р. N 1701-IX)

     Реалiзацiя предмета iпотеки, на який звертається стягнення за рiшенням суду або за виконавчим написом нотарiуса, проводиться, якщо iнше не передбачено рiшенням суду, шляхом продажу на електронних аукцiонах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження", з дотриманням вимог цього Закону.

(частина перша статтi 41 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 02.06.2016р. N 1404-VIII, у редакцiї Закону України вiд 16.07.2021р. N 1701-IX)

     Частину другу статтi 41 виключено

(згiдно iз Законом України вiд 04.11.2010р. N 2677-VI)

     Частину третю статтi 41 виключено

	(згiдно iз Законом України вiд 02.06.2016р. N 1404-VIII)
	(стаття 41 у редакцiї Закону України вiд 15.12.2005р. N 3201-IV)

     Реалiзацiя переданого в iпотеку права користування чужою земельною дiлянкою для сiльськогосподарських потреб (емфiтевзис) при зверненнi стягнення на таке право здiйснюється на прилюдних торгах.

(статтю 41 доповнено частиною четвертою згiдно iз Законом України вiд 28.04.2021р. N 1423-IX)

     Стаття 42. Наслiдки виконання основного зобов'язання до моменту реалiзацiї предмета iпотеки

     Боржник має право до дня продажу предмета iпотеки на електронному аукцiонi виконати вимогу за основним зобов'язанням чи ту її частину, виконання якої прострочено, разом з вiдшкодуванням будь-яких витрат та збиткiв, завданих iпотекодержателю, включаючи судовi витрати, витрати на оплату винагороди залученим експертам (оцiнювачам, юристам), витрати на пiдготовку до проведення електронного аукцiону тощо. Таке виконання є пiдставою для припинення реалiзацiї предмета iпотеки на електронному аукцiонi. Умови договорiв, що обмежують це право боржника, є недiйсними.

(частина перша статтi 42 у редакцiї Закону України вiд 16.07.2021р. N 1701-IX)

     Якщо iнше не встановлено iпотечним договором, у разi коли основне зобов'язання пiдлягає виконанню частинами, боржник може скористатися правом, встановленим частиною першою цiєї статтi, один раз на рiк або двiчi протягом строку дiї основного зобов'язання. В разi перевищення цих показникiв боржник має право припинити реалiзацiю предмета iпотеки лише шляхом повної сплати решти суми за основним зобов'язанням.

     Майновий поручитель чи наступний iпотекодержатель може виконати основне зобов'язання за боржника з наслiдками, аналогiчними вищенаведеним, i попереднiй iпотекодержатель зобов'язаний прийняти таке виконання. Наступний iпотекодержатель, який сплачує повну суму основного зобов'язання попередньому iпотекодержателю, вважається особою, на користь якої здiйснене вiдступлення прав попереднього iпотекодержателя за iпотечним договором. Майновий поручитель, який виконав основне зобов'язання повнiстю або в частинi, має право вимагати вiд боржника вiдшкодування сплаченої майновим поручителем суми.

     Стаття 43. Виключена

(стаття 43 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами України вiд 15.12.2005р. N 3201-IV, вiд 04.11.2010р. N 2677-VI, вiд 02.06.2016р. N 1404-VIII, виключена згiдно iз Законом України вiд 16.07.2021р. N 1701-IX)

     Стаття 44. Виключена

(стаття 44 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 04.11.2010р. N 2677-VI, виключена згiдно iз Законом України вiд 16.07.2021р. N 1701-IX)

     Стаття 45. Виключена

(стаття 45 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами України вiд 15.12.2005р. N 3201-IV, вiд 04.11.2010р. N 2677-VI, вiд 02.06.2016р. N 1404-VIII, виключена згiдно iз Законом України вiд 16.07.2021р. N 1701-IX)

     Стаття 46. Виключена

(стаття 46 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами України вiд 04.11.2010р. N 2677-VI, вiд 02.06.2016р. N 1404-VIII, виключена згiдно iз Законом України вiд 16.07.2021р. N 1701-IX)

     Стаття 47. Оформлення результатiв електронного аукцiону з реалiзацiї предмета iпотеки

     Органiзатор електронного аукцiону протягом трьох днiв з дня формування за результатами електронного аукцiону протоколу надсилає вiдповiдний протокол державному виконавцю, приватному виконавцю, а також iншi документи, що пiдтверджують реалiзацiю предмета iпотеки вiдповiдно до цього Закону. На вимогу державного виконавця, приватного виконавця для перевiрки дотримання порядку проведення електронного аукцiону органiзатор електронного аукцiону зобов'язаний подати державному виконавцю, приватному виконавцю повну та достовiрну iнформацiю i документи, що стосуються органiзацiї та проведення електронного аукцiону.

     Протягом п'яти робочих днiв з дня надходження коштiв вiд реалiзацiї предмета iпотеки державний виконавець, приватний виконавець складає акт про реалiзацiю предмета iпотеки, в якому зазначаються:

     назва виконавчого документа, на пiдставi якого здiйснено реалiзацiю предмета iпотеки, його номер та дата видачi, найменування органу (посадової особи), який видав документ;

     вiдомостi про iпотекодержателя та iпотекодавця;

     стисла характеристика та мiсцезнаходження предмета iпотеки;

     назва органiзатора електронного аукцiону, який проводив електронний аукцiон, дата його проведення;

     вiдомостi про покупця;

     початкова цiна предмета iпотеки та цiна продажу;

     сума коштiв, перерахована за придбаний предмет iпотеки, включаючи гарантiйний платiж, та дати їх перерахування;

     вiдомостi про те, що електронний аукцiон вiдбувся з дотриманням вимог цього Закону.

     Акт про реалiзацiю предмета iпотеки пiдписується державним виконавцем, затверджується начальником вiдповiдного органу державної виконавчої служби, скрiплюється печаткою цього органу або пiдписується приватним виконавцем, скрiплюється його печаткою та не пiзнiше наступного дня надсилається до органiзатора електронного аукцiону, який проводив електронний аукцiон.

     Державний виконавець, приватний виконавець не може вiдмовити у видачi акта про реалiзацiю предмета iпотеки, якщо така реалiзацiя здiйснювалася вiдповiдно до вимог цього Закону. У разi вiдмови видати акт про реалiзацiю предмета iпотеки державний виконавець, приватний виконавець повинен протягом п'яти робочих днiв з дня закiнчення строку, встановленого частиною другою цiєї статтi, повiдомити про це органiзатора електронного аукцiону, iпотекодержателя, iпотекодавця та покупця. Повiдомлення, що мiстить пiдстави для вiдмови у видачi акта про реалiзацiю предмета iпотеки, пiдписується державним виконавцем i начальником вiдповiдного органу державної виконавчої служби та скрiплюється печаткою цього органу або пiдписується приватним виконавцем та скрiплюється його печаткою. Вiдмова державного виконавця, приватного виконавця видати акт про реалiзацiю предмета iпотеки може бути оскаржена вiдповiдно до законодавства.

     Протягом п'яти робочих днiв з дня надходження вiд державного виконавця, приватного виконавця акта про реалiзацiю предмета iпотеки органiзатор проведення електронного аукцiону видає цей акт покупцевi, нотарiально засвiдченi копiї акта надсилає iпотекодержателю та iпотекодавцю.

     На пiдставi акта про реалiзацiю предмета iпотеки нотарiус видає покупцевi свiдоцтво про придбання майна з електронного аукцiону.

     Якщо сума, одержана вiд реалiзацiї предмета iпотеки, не покриває вимоги iпотекодержателя, вiн має право отримати решту суми з iншого майна боржника в порядку, встановленому законом.

(стаття 47 у редакцiї Закону України вiд 15.12.2005р. N 3201-IV, iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами України вiд 06.07.2010р. N 2435-VI, вiд 04.11.2010р. N 2677-VI, вiд 13.05.2014р. N 1253-VII, вiд 02.06.2016р. N 1404-VIII, у редакцiї Закону України вiд 16.07.2021р. N 1701-IX)

     Стаття 48. Оскарження результатiв електронного аукцiону

     Iпотекодержатель, iпотекодавець, боржник та будь-який учасник електронного аукцiону мають право протягом трьох мiсяцiв з дня проведення електронного аукцiону оскаржити його результати в судi за мiсцезнаходженням нерухомого майна.

(стаття 48 у редакцiї Закону України вiд 16.07.2021р. N 1701-IX)

     Стаття 49. Права та обов'язки iпотекодержателя у разi визнання електронного аукцiону таким, що не вiдбувся

     Протягом десяти днiв з дня оголошення електронного аукцiону таким, що не вiдбувся, iпотекодержателi та iншi кредитори боржника вiдповiдно до прiоритету їх зареєстрованих вимог мають право залишити за собою предмет iпотеки за початковою цiною шляхом залiку своїх забезпечених вимог в рахунок цiни майна. У такому випадку залишення за собою предмета iпотеки iпотекодержателем оформлюється протоколом, сформованим за результатами електронного аукцiону, що не вiдбувся, та актом про проведення електронного аукцiону. Такий акт є пiдставою для видачi нотарiусом iпотекодержателю свiдоцтва про залишення за собою майна з електронного аукцiону, що не вiдбувся.

     Якщо iпотекодержатель не скористався правом, передбаченим частиною першою цiєї статтi, за результатами першого електронного аукцiону, призначається проведення другого електронного аукцiону, що має вiдбутися протягом одного мiсяця з дня проведення першого електронного аукцiону. Початкова цiна продажу предмета iпотеки на другому електронному аукцiонi становить 85 вiдсоткiв початкової вартостi предмета iпотеки на першому електронному аукцiонi. У разi оголошення другого електронного аукцiону таким, що не вiдбувся, iпотекодержатель має право придбати предмет iпотеки за початковою цiною другого електронного аукцiону. Якщо iпотекодержатель не скористався таким правом, за результатами другого електронного аукцiону призначається проведення третього електронного аукцiону. Початкова цiна продажу предмета iпотеки на третьому електронному аукцiонi становить 70 вiдсоткiв початкової вартостi предмета iпотеки на першому електронному аукцiонi.

     У разi оголошення третього електронного аукцiону таким, що не вiдбувся, iпотекодержатель має право залишити за собою предмет iпотеки за початковою цiною третього електронного аукцiону в порядку, передбаченому частиною першою цiєї статтi.

(стаття 49 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами України вiд 15.12.2005р. N 3201-IV, вiд 06.07.2010р. N 2435-VI, вiд 22.09.2011р. N 3795-VI, вiд 02.06.2016р. N 1404-VIII, вiд 03.07.2018р. N 2478-VIII, у редакцiї Закону України вiд 16.07.2021р. N 1701-IX)

     Стаття 50. Припинення прав та вимог на предмет iпотеки пiсля його реалiзацiї

     Пiсля продажу предмета iпотеки на електронному аукцiонi або продажу предмета iпотеки вiдповiдно до статтi 38 цього Закону припиняються будь-якi права та вимоги iнших осiб на нерухоме майно, що було предметом iпотеки, якi виникли пiсля державної реєстрацiї iпотеки за iпотечним договором, згiдно з яким було звернене стягнення на предмет iпотеки. Це правило не застосовується у разi придбання предмета iпотеки iпотекодавцем.

(стаття 50 у редакцiї Закону України вiд 16.07.2021р. N 1701-IX)

     Стаття 51. Наслiдки вилучення (викупу) предмета iпотеки для державних чи суспiльних потреб

     У разi, коли предмет iпотеки вилучено (викуплено) для державних чи суспiльних потреб вiдповiдно до закону, iпотекодержатель має право вимагати вiд боржника дострокового виконання основного зобов'язання, а у разi його невиконання - право на першочергове задоволення своїх вимог за рахунок коштiв, що пiдлягають виплатi iпотекодавцю, або за рахунок iншого майна, що набувається iпотекодавцем у зв'язку з вилученням (викупом) вiдповiдного нерухомого майна.

Роздiл VI. ПРИКIНЦЕВI ПОЛОЖЕННЯ

     1. Цей Закон набирає чинностi з 1 сiчня 2004 року.

     2. Законодавчi та iншi нормативно-правовi акти, прийнятi до набрання чинностi цим Законом, застосовуються у частинi, що не суперечить цьому Закону.

     3. Внести змiни до таких законодавчих актiв України:

     1) частину четверту статтi 133 Земельного кодексу України (Вiдомостi Верховної Ради України, 2002 р., N 3-4, ст. 27) викласти в такiй редакцiї:

     "Заставодержателем земельної дiлянки сiльськогосподарського призначення можуть бути лише банки";

     2) до Житлового кодексу України (Вiдомостi Верховної Ради УРСР, 1983 р., додаток до N 28, ст. 573):

     а) доповнити роздiл III главою 4-1 такого змiсту:

"Глава 4¹
КОРИСТУВАННЯ ЖИЛИМИ ПРИМIЩЕННЯМИ З ФОНДIВ ЖИТЛА ДЛЯ ТИМЧАСОВОГО ПРОЖИВАННЯ

     Стаття 132¹. Жилi примiщення з фондiв житла для тимчасового проживання

     До жилих примiщень з фондiв житла для тимчасового проживання вiдносяться жилi примiщення, пристосованi для тимчасового проживання громадян, якi не мають або втратили постiйне мiсце проживання.

     Жилi примiщення з фондiв житла для тимчасового проживання надаються громадянам, якi втратили житло внаслiдок звернення стягнення на жилi примiщення, що були придбанi ними за рахунок кредиту (позики) банку чи iншої особи, повернення якого забезпечене iпотекою вiдповiдного жилого примiщення, у порядку, встановленому цим Кодексом.

     Жилi примiщення з фондiв житла для тимчасового проживання також надаються бiженцям та громадянам, якi вимушенi залишити жиле примiщення внаслiдок його аварiйного стану, стихiйного лиха або з iнших пiдстав, якi загрожують стану та безпецi вiдповiдного жилого примiщення, у порядку, встановленому законом.

     Жилi примiщення з фондiв житла для тимчасового проживання вiдносяться до спецiалiзованих жилих примiщень, якi повиннi вiдповiдати санiтарним та технiчним вимогам. Жила площа в жилих примiщеннях з фондiв житла для тимчасового проживання надається за нормами, встановленими для проживання громадян у гуртожитках.

     Стаття 132². Порядок надання i користування жилими примiщеннями з фондiв житла для тимчасового проживання

     Жилi примiщення з фондiв житла для тимчасового проживання надаються громадянам за умови, що для них таке житло є єдиним мiсцем проживання i їх сукупний доход недостатнiй для придбання або найму iншого жилого примiщення. Першочергове право на забезпечення жилим примiщенням з фондiв житла для тимчасового проживання мають сiм'ї з неповнолiтнiми дiтьми, вагiтнi жiнки, особи, якi втратили працездатнiсть, та особи пенсiйного вiку.

     Формування фондiв житла для тимчасового проживання здiйснюється у порядку, встановленому Кабiнетом Мiнiстрiв України.

     Громадяни, яким надане жиле примiщення з фондiв житла для тимчасового проживання, не мають права приватизувати, обмiнювати та здiйснювати подiл цього жилого примiщення, здавати його в пiднайм або вселяти в нього iнших мешканцiв.

     Жилi примiщення з фондiв житла для тимчасового проживання надаються на строк до одного року з можливiстю продовження цього строку у разi неспроможностi мешканця цього примiщення набути альтернативне мiсце проживання. Пiдставами для дострокового припинення права громадянина на користування жилими примiщеннями з фондiв житла для тимчасового проживання є: надання громадянину або придбання ним iншого жилого примiщення; пiдвищення доходiв громадянина до рiвня, який дозволяє йому укласти договiр найму iншого жилого примiщення; порушення громадянином правил користування жилим примiщенням з фондiв житла для тимчасового проживання; приведення мешканцем жилого примiщення з фондiв житла для тимчасового проживання у непридатнiсть для його використання; iншi пiдстави, встановленi законом.

     Порядок надання та користування жилою площею в жилих примiщеннях з фондiв житла для тимчасового проживання встановлюється Кабiнетом Мiнiстрiв України";

     б) текст статтi 109 викласти в такiй редакцiї:

     "Виселення iз займаного жилого примiщення допускається з пiдстав, установлених законом. Виселення проводиться добровiльно або в судовому порядку. Допускається виселення в адмiнiстративному порядку з санкцiї прокурора лише осiб, якi самоправно зайняли жиле примiщення або проживають у будинках, що загрожують обвалом.

     Громадянам, яких виселяють з жилих примiщень, одночасно надається iнше постiйне жиле примiщення, за винятком виселення громадян при зверненнi стягнення на жилi примiщення, що були придбанi ними за рахунок кредиту (позики) банку чи iншої особи, повернення якого забезпечене iпотекою вiдповiдного жилого примiщення. Жиле примiщення, що надається виселюваному, повинно бути зазначено в рiшеннi суду або постановi прокурора.

     Звернення стягнення на передане в iпотеку жиле примiщення є пiдставою для виселення всiх громадян, що мешкають у ньому, за винятками, встановленими законом. Пiсля прийняття кредитором рiшення про звернення стягнення на передане в iпотеку жиле примiщення всi громадяни, що мешкають у ньому, зобов'язанi на письмову вимогу кредитора або нового власника цього жилого примiщення добровiльно звiльнити його протягом одного мiсяця з дня отримання цiєї вимоги. Якщо громадяни не звiльняють жиле примiщення у встановлений або iнший погоджений сторонами строк добровiльно, їх примусове виселення здiйснюється на пiдставi рiшення суду.

     Виселення громадян при зверненнi стягнення на жилi примiщення, що були придбанi ними за рахунок кредиту (позики) банку чи iншої особи, повернення якого забезпечене iпотекою вiдповiдного жилого примiщення, є пiдставою для надання цим громадянам жилих примiщень з фондiв житла для тимчасового проживання вiдповiдно до статтi 132-2 цього Кодексу. Вiдсутнiсть жилих примiщень з фондiв житла для тимчасового проживання або вiдмова у їх наданнi з пiдстав, встановлених статтею 132-2 цього Кодексу, не тягне припинення виселення громадянина з жилого примiщення, яке є предметом iпотеки, у порядку, встановленому частиною третьою цiєї статтi";

     3) пiдпункт 3 пункту 3 роздiлу VI втратив чиннiсть

(у зв'язку з втратою чинностi Законом України вiд 18.06.91р. N 1201-XII згiдно iз Законом України вiд 23.02.2006р. N 3480-IV)

     "заставнi;

     iпотечнi цiннi папери";

     4) роздiл II Закону України "Про заставу" (Вiдомостi Верховної Ради України, 1992 р., N 47, ст. 642; 1995 р., N 1, ст. 3) виключити;

     5) у статтi 7 Закону України "Про оцiнку майна, майнових прав та професiйну оцiночну дiяльнiсть в Українi" (Вiдомостi Верховної Ради України, 2001 р., N 47, ст. 251):

     а) абзац дев'ятий частини другої виключити;

     б) у частинi третiй слова "його застави" замiнити словами "застави державного та комунального майна";

     6) частину першу статтi 7 Закону України "Про страхування" (Вiдомостi Верховної Ради України, 2002 р., N 7, ст. 50, N 8, ст. 62, N 14, ст. 96) доповнити пунктом 35 такого змiсту:

     "35) страхування предмета iпотеки вiд ризикiв випадкового знищення, випадкового пошкодження або псування".

     4. До набрання чинностi законом про державний реєстр прав на нерухоме майно порядок державної реєстрацiї iпотек встановлюється Тимчасовим положенням про порядок державної реєстрацiї iпотек, що затверджується Кабiнетом Мiнiстрiв України.

     5. Iпотека земельних дiлянок сiльськогосподарського призначення вiдповiдно до статтi 15 цього Закону допускається з 1 сiчня 2005 року.

     5¹. Пiсля завершення позасудового врегулювання, здiйсненого пiд час проведення процедури фiнансової реструктуризацiї та/або на виконання плану реструктуризацiї, затвердженого вiдповiдно до Закону України "Про фiнансову реструктуризацiю", вимоги iпотекодержателя за основним зобов'язанням, що залишаться незадоволеними внаслiдок недостатностi вартостi предмета iпотеки, не припиняються та пiдлягають задоволенню.

(роздiл VI доповнено пунктом 51 згiдно iз Законом України вiд 14.06.2016р. N 1414-VIII, пункт 51 роздiлу VI у редакцiї Закону України вiд 19.09.2019р. N 112-IX)

     6. Кабiнету Мiнiстрiв України:

     1) у двомiсячний строк з дня набрання чинностi цим Законом:

     абзац другий пiдпункту 1 пункту 6 роздiлу VI виключено

(згiдно iз Законом України вiд 15.12.2005р. N 3201-IV)

     абзац третiй пiдпункту 1 пункту 6 роздiлу VI виключено

(згiдно iз Законом України вiд 15.12.2005р. N 3201-IV)

     затвердити Тимчасове положення про порядок державної реєстрацiї iпотек;

     затвердити порядок формування фондiв житла для тимчасового проживання;

     затвердити порядок надання i користування жилою площею в жилих примiщеннях з фондiв житла для тимчасового проживання;

     привести свої нормативно-правовi акти у вiдповiднiсть iз цим Законом;

     забезпечити приведення мiнiстерствами та iншими органами виконавчої влади їх нормативно-правових актiв у вiдповiднiсть iз цим Законом;

     2) у шестимiсячний строк з дня набрання чинностi цим Законом внести на розгляд Верховної Ради України законопроект про iпотечнi цiннi папери.

Президент України

Л.КУЧМА

м. Київ
5 червня 2003 року
N 898-IV