ЗАКОН  УКРАЇНИ

Про внесення змiн до деяких законодавчих актiв України щодо охорони культурної спадщини

     Верховна Рада України постановляє:

     I. Внести змiни до таких законодавчих актiв України:

     1. У Кодексi України про адмiнiстративнi правопорушення (Вiдомостi Верховної Ради УРСР, 1984 р., додаток до N 51, ст. 1122):

     1) назву глави 7 викласти в такiй редакцiї:

"Глава 7
АДМIНIСТРАТИВНI ПРАВОПОРУШЕННЯ У СФЕРI ОХОРОНИ ПРИРОДИ, ВИКОРИСТАННЯ ПРИРОДНИХ РЕСУРСIВ, ОХОРОНИ КУЛЬТУРНОЇ СПАДЩИНИ
";

     2) статтю 92 викласти в такiй редакцiї:

     "Стаття 92. Порушення вимог законодавства про охорону культурної спадщини

     Порушення вимог законодавства про охорону культурної спадщини:

     ухилення вiд пiдписання охоронних договорiв на пам'ятки культурної спадщини;

     порушення режиму використання пам'ятки культурної спадщини;

     порушення режиму iсторико-культурного заповiдника чи iсторико-культурної заповiдної територiї;

     проведення ремонтних, реставрацiйних, реабiлiтацiйних робiт на пам'ятцi культурної спадщини, змiна призначення пам'ятки культурної спадщини, її частин та елементiв, здiйснення написiв, позначок на нiй, на її територiї та в її охороннiй зонi без письмового дозволу вiдповiдного органу охорони культурної спадщини;

     ухилення вiд передачi в установленому порядку знайдених пiд час археологiчних розвiдок, розкопок рухомих предметiв, пов'язаних з нерухомими об'єктами культурної спадщини, на постiйне зберiгання до музеїв (державних фондосховищ), у яких зберiгаються музейнi предмети i музейнi колекцiї, що є державною власнiстю i належать до державної частини Музейного фонду України, -

     тягне за собою накладення штрафу на громадян вiд п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян i на посадових осiб - вiд ста до ста п'ятдесяти неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян";

     3) доповнити статтею 18833 такого змiсту:

     "Стаття 18833. Невиконання законних вимог посадових осiб органiв охорони культурної спадщини

     Невиконання законних вимог посадових осiб органiв охорони культурної спадщини щодо усунення порушень вимог законодавства про охорону культурної спадщини або створення перешкод для їх дiяльностi -

     тягнуть за собою накладення штрафу вiд п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян.

     Тi самi дiї, вчиненi повторно протягом року пiсля накладення адмiнiстративного стягнення, -

     тягнуть за собою накладення штрафу вiд ста до ста п'ятдесяти неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян";

     4) статтю 221 пiсля цифр "18832" доповнити цифрами "18833";

     5) у пунктi 1 частини першої статтi 255:

     абзац "органiв охорони пам'яток iсторiї та культури (стаття 92)" викласти в такiй редакцiї:

     "органiв охорони культурної спадщини (статтi 92, 18833)";

     доповнити абзацом такого змiсту:

     "адмiнiстрацiй iсторико-культурних заповiдникiв, iсторико-культурних заповiдних територiй (стаття 92)";

     6) статтю 259 пiсля частини третьої доповнити новою частиною такого змiсту:

     "У разi вчинення порушень вимог законодавства про охорону культурної спадщини, якщо особу порушника неможливо встановити на мiсцi вчинення порушення, уповноваженi посадовi особи органiв охорони культурної спадщини, адмiнiстрацiй iсторико-культурних заповiдникiв та iсторико-культурних заповiдних територiй можуть доставляти осiб, якi вчинили цi правопорушення, до мiлiцiї чи до примiщення виконавчого органу сiльської, селищної, мiської ради для встановлення особи порушника та складення протоколу про адмiнiстративне правопорушення".

     У зв'язку з цим частини четверту - дев'яту вважати вiдповiдно частинами п'ятою - десятою.

     2. У Кримiнальному кодексi України (Вiдомостi Верховної Ради України, 2001 р., N 25-26, ст. 131):

     1) в абзацi другому частини першої статтi 193 слова "до п'ятдесяти" замiнити словами "вiд ста до ста п'ятдесяти";

     2) статтю 298 викласти в такiй редакцiї:

     "Стаття 298. Незаконне проведення пошукових робiт на об'єктi археологiчної спадщини, знищення, руйнування або пошкодження об'єктiв культурної спадщини

     1. Незаконне проведення археологiчних розвiдок, розкопок, iнших земляних чи пiдводних робiт на об'єктi археологiчної спадщини -

     караються штрафом до ста неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян або обмеженням волi на строк до двох рокiв, або позбавленням волi на той самий строк, з позбавленням права обiймати певнi посади чи займатися певною дiяльнiстю на строк до трьох рокiв або без такого.

     2. Умисне незаконне знищення, руйнування або пошкодження об'єктiв культурної спадщини чи їх частин -

     караються штрафом до ста п'ятдесяти неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян або обмеженням волi на строк до трьох рокiв, або позбавленням волi на той самий строк, з позбавленням права обiймати певнi посади чи займатися певною дiяльнiстю на строї до трьох рокiв або без такого.

     3. Дiї, передбаченi частиною другою цiєї статтi, вчиненi щодо пам'яток нацiонального значення, -

     караються позбавленням волi на строк до п'яти рокiв з позбавленням права обiймати певнi посади чи займатися певною дiяльнiстю на строк до трьох рокiв або без такого.

     4. Дiї, передбаченi частинами другою або третьою цiєї статтi, вчиненi з метою пошуку рухомих предметiв, що походять iз об'єктiв археологiчної спадщини, -

     караються позбавленням волi на строк вiд двох до п'яти рокiв з позбавленням права обiймати певнi посади чи займатися певною дiяльнiстю на строк до трьох рокiв або без такого.

     5. Дiї, передбаченi частинами другою або третьою цiєї статтi, вчиненi службовою особою з використанням службового становища, -

     караються позбавленням волi на строк вiд трьох до восьми рокiв з позбавленням права обiймати певнi посади чи займатися певною дiяльнiстю на строк до трьох рокiв або без такого".

     3. У Земельному кодексi України (Вiдомостi Верховної Ради України, 2002 р., N 3-4, ст. 27):

     1) статтю 53 викласти в такiй редакцiї:

     "Стаття 53. Склад земель iсторико-культурного призначення

     1. До земель iсторико-культурного призначення належать землi, на яких розташованi пам'ятки культурної спадщини, їх комплекси (ансамблi), iсторико-культурнi заповiдники, iсторико-культурнi заповiднi територiї, охоронюванi археологiчнi територiї, музеї просто неба, меморiальнi музеї-садиби";

     2) частину другу статтi 54 викласти в такiй редакцiї:

     "2. Навколо iсторико-культурних заповiдникiв, iсторико-культурних заповiдних територiй, музеїв просто неба, меморiальних музеїв-садиб, пам'яток культурної спадщини, їх комплексiв (ансамблiв) встановлюються зони охорони пам'яток iз забороною дiяльностi, що шкiдливо впливає або може вплинути на додержання режиму використання таких земель";

     3) частину першу статтi 141 доповнити пунктом "є" такого змiсту:

     "є) використання земельної дiлянки у спосiб, що суперечить вимогам охорони культурної спадщини".

     4. У Цивiльному кодексi України (Вiдомостi Верховної Ради України, 2003 р., NN 40 - 44, ст. 356):

     1) у частинi восьмiй статтi 319 слова "нацiональнi, культурнi та iсторичнi" замiнити словом "культурнi";

     2) у частинi четвертiй статтi 343:

     в абзацi першому слова "є пам'яткою iсторiї та культури" замiнити словами "становить культурну цiннiсть вiдповiдно до закону";

     в абзацi третьому слова "пам'ятка iсторiї та культури була виявлена" замiнити словами "скарб, що становить культурну цiннiсть, був виявлений";

     3) у пунктi 5 частини першої статтi 346 слова "пам'яток iсторiї та культури" замiнити словами "пам'яток культурної спадщини";

     4) у статтi 352:

     у назвi i текстi слова "пам'ятка iсторiї та культури" у всiх вiдмiнках замiнити словами "пам'ятка культурної спадщини" у вiдповiдному вiдмiнку;

     у частинах першiй i другiй слова "державний орган з питань охорони пам'яток iсторiї та культури" у всiх вiдмiнках замiнити словами "вiдповiдний орган охорони культурної спадщини" у вiдповiдному вiдмiнку;

     5) у частинi другiй статтi 417 слова "пам'ятки iсторiї та культури" замiнити словами "пам'ятки культурної спадщини";

     6) частину четверту статтi 576 викласти в такiй редакцiї:

     "4. Предметом застави не можуть бути:

     культурнi цiнностi, що є об'єктами права державної чи комунальної власностi i занесенi або пiдлягають занесенню до Державного реєстру нацiонального культурного надбання;

     пам'ятки культурної спадщини, занесенi до Перелiку пам'яток культурної спадщини, що не пiдлягають приватизацiї";

     7) у частинi третiй статтi 727 слова "iсторичну, наукову" виключити.

     5. Частину другу статтi 11 Закону України "Про iнвестицiйну дiяльнiсть" (Вiдомостi Верховної Ради України, 1991 р., N 47 ст. 646; 2002 р., N 36, ст. 266; 2003 р., N 10-11, ст. 86; 2004 р. N 17-18, ст. 250; 2005 р., N 7-8, ст. 162, NN 17 - 19, ст. 267) пiсля слова "культури" доповнити словами "охорони культурної спадщини".

     6. У пiдпунктi 5.2.13 пункту 5.2 статтi 5 та в абзацi "б" пiдпункту 7.11.1 пункту 7.11 статтi 7 Закону України "Про оподаткування прибутку пiдприємств" (Вiдомостi Верховної Ради України, 1997 р., N 27, ст. 181; 1998 р., N 10, ст. 35; 1999 р., N 2-3, ст. 22; 2000 р., N 39, ст. 333; 2001 р., N 4, ст. 17; 2003 р., N 12, ст. 88; 2004 р., N 52, ст. 563; 2005 р., N 5, ст. 114, NN 17 - 19, ст. 267) слова "музеї-заповiдники" в усiх вiдмiнках замiнити словом "музеї" у вiдповiдному вiдмiнку.

     7. В абзацi п'ятому частини другої статтi 4 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (Вiдомостi Верховної Ради України, 1995 р., N 15, ст. 99; 1998 р., N 49, ст. 301; 2004 р., N 50, ст. 539; 2006 р., N 8, ст. 89; 2009 р., N 8, ст. 105) слова "(крiм пам'яток культурної спадщини)" замiнити словами "(крiм пам'яток культурної спадщини, нерухомих об'єктiв, якi знаходяться на територiї iсторико-культурних заповiдникiв)".

     8. Частину четверту статтi 4 Закону України "Про заставу" (Вiдомостi Верховної Ради України, 1992 р., N 47, ст. 642) викласти в такiй редакцiї:

     "Предметом застави не можуть бути:

     культурнi цiнностi, що є об'єктами права державної чи комунальної власностi i занесенi або пiдлягають занесенню до Державного реєстру нацiонального культурного надбання;

     пам'ятки культурної спадщини, занесенi до Перелiку пам'яток культурної спадщини, що не пiдлягають приватизацiї".

     9. У пунктi 2 статтi 2 Закону України "Про приватизацiю державного житлового фонду" (Вiдомостi Верховної Ради України, 1992 р., N 36, ст. 524; 1994 р., N 24, ст. 182) слова "музеїв-заповiдникiв" замiнити словом "музеїв".

     10. У Законi України "Про охорону культурної спадщини" (Вiдомостi Верховної Ради України, 2000 р., N 39, ст. 333; 2002 р., N 3-4, ст. 27, N 16, ст. 114; 2005 р., N 5, ст. 114; 2007 р., N 33, ст. 440; 2009 р., N 8, ст. 105; 2010 р., N 9, ст. 76):

     1) статтю 1 доповнити абзацом двадцять другим такого змiсту:

     "щойно виявлений об'єкт культурної спадщини - об'єкт культурної спадщини, який занесено до Перелiку об'єктiв культурної спадщини вiдповiдно до цього Закону";

     2) абзац п'ятий частини другої статтi 2 замiнити двома абзацами такого змiсту:

     "об'єкти архiтектури - окремi будiвлi, архiтектурнi споруди, що повнiстю або частково збереглися в автентичному станi i характеризуються вiдзнаками певної культури, епохи, певних стилiв, традицiй, будiвельних технологiй або є творами вiдомих авторiв;

     об'єкти мiстобудування - iсторично сформованi центри населених мiсць, вулицi, квартали, площi, комплекси (ансамблi) iз збереженою планувальною i просторовою структурою та iсторичною забудовою, у тому числi поєднаною з ландшафтом, залишки давнього розпланування та забудови, що є носiями певних мiстобудiвних iдей".

     У зв'язку з цим абзаци шостий - восьмий вважати вiдповiдно абзацами сьомим - дев'ятим;

     3) абзац восьмий статтi 4 викласти в такiй редакцiї:

     "оголошення комплексiв (ансамблiв) пам'яток iсторико-культурними заповiдниками державного значення та територiй iсторико-культурними заповiдними територiями";

     4) у статтi 5:

     у пунктi 5 слова "ведення спискiв цих об'єктiв" виключити;

     пункт 19 пiсля слiв "їх територiях" доповнити словами "в iсторико-культурних заповiдниках, на iсторико-культурних заповiдних територiях";

     пункт 26 викласти в такiй редакцiї:

     "26) управлiння в порядку, встановленому законом, iсторико-культурними заповiдниками державного значення";

     у першому реченнi пункту 28 слова "та надання" виключити;

     5) у статтi 6:

     у частинi першiй:

     у пунктi 10 слова "та надання" виключити;

     пункт 13 пiсля слiв "в зонах охорони" доповнити словами "на щойно виявлених об'єктах культурної спадщини";

     пункт 18 викласти в такiй редакцiї:

     "18) управлiння в порядку, встановленому законом, iсторико-культурними заповiдниками державного чи мiсцевого значення";

     пункт 7 частини другої пiсля слiв "на пам'ятках мiсцевого значення" доповнити словами "iсторико-культурних заповiдних територiях";

     6) доповнити статтею 61 такого змiсту:

     "Стаття 61. Порядок надання дозволiв, погоджень i висновкiв органами охорони культурної спадщини

     Дозволи, погодження i висновки, передбаченi цим Законом, надаються органами охорони культурної спадщини безоплатно.

     Рiшення про надання або про вiдмову в наданнi дозволу, погодження чи висновку приймається органом охорони культурної спадщини протягом одного мiсяця з дня подання фiзичною чи юридичною особою вiдповiдних документiв у порядку, встановленому Кабiнетом Мiнiстрiв України.

     Набуття суб'єктом господарювання права на провадження будь-яких дiй щодо здiйснення господарської дiяльностi на об'єктах культурної спадщини за декларативним принципом забороняється";

     7) частину першу статтi 13 пiсля слiв "складовi елементи" доповнити словами "що становлять предмет його охорони";

     8) частину другу статтi 14 викласти в такiй редакцiї:

     "2. Об'єкт культурної спадщини до вирiшення питання про його реєстрацiю як пам'ятки вноситься до Перелiку об'єктiв культурної спадщини i набуває правового статусу щойно виявленого об'єкта культурної спадщини, про що вiдповiдний орган охорони культурної спадщини в письмовiй формi повiдомляє власника цього об'єкта або уповноважений ним орган (особу).

     Перелiки об'єктiв культурної спадщини затверджуються рiшеннями вiдповiдних органiв охорони культурної спадщини.

     Порядок облiку об'єктiв культурної спадщини визначає центральний орган виконавчої влади у сферi охорони культурної спадщини";

     9) у статтi 18:

     абзац другий частини першої виключити;

     частину другу доповнити словами "без погодження вiдповiдного органу охорони культурної спадщини";

     10) у частинах першiй та другiй статтi 21 слова "державний орган з питань охорони пам'яток iсторiї та культури" у всiх вiдмiнках замiнити словами "вiдповiдний орган охорони культурної спадщини" у вiдповiдному вiдмiнку;

     11) у статтi 23:

     частину першу викласти в такiй редакцiї:

     "Усi власники пам'яток, щойно виявлених об'єктiв культурної спадщини чи їх частин або уповноваженi ними органи (особи) незалежно вiд форм власностi на цi об'єкти зобов'язанi укласти з вiдповiдним органом охорони культурної спадщини охоронний договiр";

     пiсля частини першої доповнити новою частиною такого змiсту:

     "При передачi пам'ятки, щойно виявленого об'єкта культурної спадщини чи її (його) частини у володiння, користування чи управлiння iншiй особi iстотною умовою договору про таку передачу є забезпечення особою, якiй передається пам'ятка, щойно виявлений об'єкт культурної спадщини чи її (його) частина, збереження пам'ятки, щойно виявленого об'єкта культурної спадщини чи її (його) частини вiдповiдно до вимог цього Закону та умов охоронного договору, укладеного власником або уповноваженим ним органом (особою) з вiдповiдним органом охорони культурної спадщини".

     У зв'язку з цим частини другу та третю вважати вiдповiдно частинами третьою та четвертою;

     12) у частинi першiй статтi 25 слова "вiдповiдними органами охорони культурної спадщини на визначених ними умовах" замiнити словами "з дотриманням встановлених цим Законом вимог";

     13) частину першу статтi 26 доповнити абзацами третiм - п'ятим такого змiсту:

     "Розробленню проектiв консервацiї, реставрацiї, реабiлiтацiї, музеєфiкацiї, ремонту, пристосування пам'яток передує проведення необхiдних науково-дослiдних робiт, у тому числi археологiчних i геологiчних.

     У складi органiзацiйно-функцiональної структури пiдприємства - виконавця робiт з консервацiї, реставрацiї, реабiлiтацiї, музеєфiкацiї ремонту, пристосування пам'яток мають передбачатися пiдроздiлi та/або фахiвцi, якi забезпечують виконання вiдповiдних виробнича технiчних, виробничих функцiй.

     Головний архiтектор проекту, керiвники та виконавцi робi повиннi мати освiтнi та освiтньо-квалiфiкацiйнi рiвнi для проведенi-вiдповiдних робiт";

     14) абзац перший частини першої статтi 32 викласти в такiй редакцiї:

     "1.3 метою захисту традицiйного характеру середовища окремих пам'яток, їх комплексiв (ансамблiв), iсторико-культурних заповiдникiв, iсторико-культурних заповiдних територiй навколо них мають встановлюватися зони охорони пам'яток: охороннi зони, зони регулювання забудови, зони охоронюваного ландшафту, зони охорони археологiчного культурного шару";

     15) статтю 33 викласти в такiй редакцiї:

     "Стаття 33. Iсторико-культурнi заповiдники та iсторико-культурнi заповiднi територiї

     1. Комплекс (ансамбль) пам'яток з усiєю сукупнiстю компонентiв, що становить культурну, iсторичну та наукову цiннiсть, просторово, планувально i функцiонально видiлений у структурi населеного пункту або локалiзований поза його межами, може бути оголошений iсторико-культурним заповiдником державного або мiсцевого значення.

     Iсторико-культурним заповiдником державного значення оголошується комплекс (ансамбль) пам'яток, що має особливу культурну, iсторичну i наукову цiннiсть, справив значний вплив на розвиток культури, архiтектури, мiстобудування, безпосередньо пов'язаний з видатними iсторичними подiями.

     Iсторико-культурним заповiдником мiсцевого значення оголошується комплекс (ансамбль) пам'яток, що вiдображає характернi особливостi iсторiї, культури, архiтектури чи мiстобудування окремого регiону або населеного пункту.

     2. Iсторико-культурною заповiдною територiєю оголошується iсторично сформована територiя, в межах якої збереглася значна кiлькiсть об'єктiв культурної спадщини.

     Оголошення територiї iсторико-культурною заповiдною територiєю здiйснюється без вилучення пам'яток, їх комплексiв (ансамблiв), земельних дiлянок, розташованих у межах такої територiї, у їх власникiв або користувачiв.

     3. Залежно вiд домiнуючого виду об'єктiв культурної спадщини iсторико-культурнi заповiдники чи iсторико-культурнi заповiднi територiї можуть бути iсторико-архiтектурними, архiтектурно-iсторичними, iсторико-меморiальними, iсторико-археологiчними, iсторико-етнографiчними.

     4. У межах iсторико-культурного заповiдника та iсторико-культурної заповiдної територiї забороняється дiяльнiсть, що негативно впливає або може негативно вплинути на стан збереження об'єктiв культурної спадщини, режим їх охорони та використання.

     Мiстобудiвнi, архiтектурнi та ландшафтнi перетворення, будiвельнi, мелiоративнi, шляховi, землянi роботи, проведення масових i видовищних заходiв здiйснюються:

     у межах iсторико-культурного заповiдника - за погодженням з органом, до сфери управлiння якого належить iсторико-культурний заповiдник;

     у межах iсторико-культурної заповiдної територiї - за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сферi охорони культурної спадщини, на пiдставi висновку органу, що забезпечує дотримання режиму iсторико-культурної заповiдної територiї.

     5. Положення про iсторико-культурний заповiдник затверджується органом, до сфери управлiння якого вiн вiднесений при прийняттi рiшення про оголошення комплексу (ансамблю) пам'яток iсторико-культурним заповiдником.

     Положення про iсторико-культурну заповiдну територiю затверджується центральним органом виконавчої влади у сферi охорони культурної спадщини.

     6. Межi, зони охорони, обсяги i строки проведення робiт з консервацiї, реставрацiї, реабiлiтацiї, музеєфiкацiї, ремонту i пристосування об'єктiв культурної спадщини, благоустрою iсторико-культурного заповiдника та упорядження iсторико-культурної заповiдної територiї, а також заходи з охорони i використання об'єктiв культурної спадщини, збереження i вiдтворення традицiйного характеру середовища визначаються вiдповiдно у планi органiзацiї територiї iсторико-культурного заповiдника або планi органiзацiї iсторико-культурної заповiдної територiї - науково-проектнiй документацiї, що розробляється вiдповiдно до закону в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади у сферi охорони культурної спадщини,

     План органiзацiї територiї iсторико-культурного заповiдника затверджується органом, до сфери управлiння якого вiн вiднесений при прийняттi рiшення про оголошення комплексу (ансамблю) пам'яток iсторико-культурним заповiдником.

     План органiзацiї iсторико-культурної заповiдної територiї затверджується центральним органом виконавчої влади у сферi охорони культурної спадщини";

     16) доповнити статтями 331, 332 i 333 такого змiсту:

     "Стаття 331. Порядок оголошення комплексу (ансамблю) пам'яток iсторико-культурним заповiдником або територiї iсторико-культурною заповiдною територiєю

     1. Пiдготовку i подання клопотання про оголошення комплексу (ансамблю) пам'яток iсторико-культурним заповiдником або територiї iсторико-культурною заповiдною територiєю можуть здiйснювати фiзичнi та/або юридичнi особи.

     У клопотаннi з урахуванням культурної, iсторичної та наукової цiнностi комплексу (ансамблю) пам'яток чи окремої територiї обґрунтовується необхiднiсть їх оголошення вiдповiдно iсторико-культурним заповiдником або iсторико-культурною заповiдною територiєю.

     До клопотання додаються документи, що пiдтверджують обґрунтування необхiдностi оголошення комплексу (ансамблю) пам'яток чи територiї вiдповiдно iсторико-культурним заповiдником або iсторико-культурною заповiдною територiєю.

     2. Клопотання про оголошення комплексу (ансамблю) пам'яток iсторико-культурним заповiдником або територiї iсторико-культурною заповiдною територiєю надається органу охорони культурної спадщини Ради мiнiстрiв Автономної Республiки Крим, обласної, Київської i Севастопольської мiських державних адмiнiстрацiй чи вiдповiдного виконавчого органу мiсцевої ради за мiсцезнаходженням вiдповiдних комплексу (ансамблю) пам'яток або територiї. Клопотання розглядається у мiсячний строк з дня його отримання.

     За наслiдками розгляду клопотання орган охорони культурної спадщини Ради мiнiстрiв Автономної Республiки Крим, обласної, Київської i Севастопольської мiських державних адмiнiстрацiй чи вiдповiдний виконавчий орган мiсцевої ради надає висновок про доцiльнiсть оголошення комплексу (ансамблю) пам'яток iсторико-культурним заповiдником або територiї iсторико-культурною заповiдною територiєю разом з необхiдними документами вiдповiдному органу, визначеному частиною третьою цiєї статтi.

     Перелiк документiв, необхiдних для прийняття рiшення про оголошення комплексу (ансамблю) пам'яток iсторико-культурним заповiдником або територiї iсторико-культурною заповiдною територiєю, визначає Кабiнет Мiнiстрiв України.

     3. Рiшення про оголошення комплексу (ансамблю) пам'яток iсторико-культурним заповiдником державного значення або територiї iсторико-культурною заповiдною територiєю приймає Кабiнет Мiнiстрiв України.

     Рiшення про оголошення комплексу (ансамблю) пам'яток iсторико-культурним заповiдником мiсцевого значення приймає вiдповiдно Верховна Рада Автономної Республiки Крим, обласна, Київська i Севастопольська мiськi ради.

     Стаття 332. Особливостi управлiння та функцiонування iсторико-культурних заповiдникiв

     1. З метою забезпечення дотримання режиму iсторико-культурного заповiдника, визначеного положенням про нього, орган, до сфери управлiння якого належить заповiдник, утворює адмiнiстрацiю iсторико-культурного заповiдника.

     Адмiнiстрацiя iсторико-культурного заповiдника здiйснює культурно-освiтню, науково-дослiдну дiяльнiсть у сферi охорони культурної спадщини та музейнiй справi, а також туристичну дiяльнiсть.

     2. Завдання, напрями дiяльностi адмiнiстрацiї iсторико-культурного заповiдника, порядок управлiння iсторико-культурним заповiдником визначаються положенням про неї, що затверджується органом, до сфери управлiння якого належить iсторико-культурний заповiдник.

     Типове положення про адмiнiстрацiю iсторико-культурного заповiдника затверджує Кабiнет Мiнiстрiв України.

     3. Адмiнiстрацiя iсторико-культурного заповiдника вiдповiдно до закону:

     1) проводить роботу з виявлення, фiксацiї, класифiкацiї, складення облiкової документацiї на об'єкти культурної спадщини, готує документацiю для їх державної реєстрацiї;

     2) iнформує вiдповiдний орган охорони культурної спадщини про пошкодження, руйнування, загрозу або можливу загрозу пошкодження, руйнування об'єктiв iсторико-культурного заповiдника;

     3) здiйснює науково-методичне керiвництво проведенням робiт з дослiдження, консервацiї, реабiлiтацiї, реставрацiї, ремонту, пристосування i музеєфiкацiї пам'яток та iнших робiт на територiї iсторико-культурного заповiдника та в зонах його охорони;

     4) надає висновки вiдповiдному органу охорони культурної спадщини щодо можливостi розмiщення реклами на територiї iсторико-культурного заповiдника та в зонах його охорони;

     5) вживає заходiв для запобiгання i припинення порушення вимог законодавства про охорону культурної спадщини, а також для усунення негативних наслiдкiв i вiдшкодування шкоди, завданої такими порушеннями;

     6) здiйснює iншi заходи щодо охорони та збереження об'єктiв iсторико-культурного заповiдника.

     З метою забезпечення дотримання режиму iсторико-культурного заповiдника його адмiнiстрацiя вiдповiдно до закону може забезпечувати охорону об'єктiв i територiї заповiдника.

     4. Вiдповiдно до завдань та напрямiв дiяльностi адмiнiстрацiя iсторико-культурного заповiдника може надавати платнi послуги, перелiк яких затверджується Кабiнетом Мiнiстрiв України.

     5. Майно iсторико-культурного заповiдника, що перебуває у державнiй або комунальнiй власностi, передається його адмiнiстрацiї на правi оперативного управлiння i не пiдлягає вiдчуженню.

     6. Земельнi дiлянки в межах iсторико-культурного заповiдника надаються його адмiнiстрацiї в користування вiдповiдно до закону.

     7. Iсторико-культурний заповiдник може мати власну символiку.

     Стаття 333. Особливостi управлiння та функцiонування iсторико-культурних заповiдних територiй

     1. Забезпечення дотримання режиму iсторико-культурної заповiдної територiї з розташованими на нiй об'єктами культурної спадщини, визначеного у положеннi про неї, здiйснюється за рiшенням Кабiнету Мiнiстрiв України органом охорони культурної спадщини за мiсцезнаходженням такої територiї або адмiнiстрацiєю iсторико-культурної заповiдної територiї чи адмiнiстрацiєю iсторико-культурного заповiдника, з яким пов'язана ця територiя.

     2. У разi прийняття Кабiнетом Мiнiстрiв України рiшення про забезпечення дотримання режиму iсторико-культурної заповiдної територiї її адмiнiстрацiєю така адмiнiстрацiя створюється Кабiнетом Мiнiстрiв України.

     3. З метою забезпечення дотримання режиму iсторико-культурної заповiдної територiї її адмiнiстрацiя виконує функцiї, передбаченi частиною третьою статтi 332 цього Закону.

     4. Завдання та напрями дiяльностi адмiнiстрацiї iсторико-культурної заповiдної територiї визначаються в положеннi про неї, що затверджується Кабiнетом Мiнiстрiв України";

     17) частину першу статтi 34 викласти в такiй редакцiї:

     "Землi, на яких розташованi пам'ятки, iсторико-культурнi заповiдники, iсторико-культурнi заповiднi територiї, охоронюванi археологiчнi територiї, належать до земель iсторико-культурного призначення, включаються до державних земельних кадастрiв, планiв землекористування, проектiв землеустрою, iншої проектно-планувальної та мiстобудiвної документацiї";

     18) в абзацi шостому частини другої статтi 35 слова "а в разi потреби - взяти участь у пiдготовцi зазначених об'єктiв до експозицiї, а пов'язаних з ними матерiалiв - до проведення їх державної реєстрацiї як пам'яток" виключити;

     19) у статтi 37:

     частину другу викласти в такiй редакцiї:

     "Роботи на щойно виявлених об'єктах культурної спадщини здiйснюються за наявностi письмового дозволу вiдповiдного органу охорони культурної спадщини на пiдставi погодженої з ним науково-проектної документацiї";

     у частинi третiй слово "надання" замiнити словом "вiдведення";

     20) статтю 43 викласти в такiй редакцiї:

     "Стаття 43. Кримiнальна вiдповiдальнiсть за незаконне проведення пошукових робiт на об'єктi археологiчної спадщини, знищення, руйнування або пошкодження об'єктiв культурної спадщини

     За незаконне проведення археологiчних розвiдок, розкопок, iнших земляних чи пiдводних робiт на об'єктi археологiчної спадщини, а також за умисне незаконне знищення, руйнування або пошкодження об'єктiв культурної спадщини чи їх частин виннi особи притягаються до кримiнальної вiдповiдальностi вiдповiдно до закону";

     21) частину першу статтi 44 доповнити абзацом п'ятим такого змiсту:

     "за ухилення власника пам'ятки або уповноваженого ним органу вiд пiдписання охоронного договору або за порушення ним режиму використання пам'ятки - у розмiрi вiд ста до тисячi неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян";

     22) назву та частину першу статтi 46 викласти в такiй редакцiї:

     "Стаття 46. Адмiнiстративна вiдповiдальнiсть за порушення вимог цього Закону

     I. За ухилення вiд пiдписання охоронних договорiв на пам'ятки, порушення режиму використання пам'ятки, порушення режиму iсторико-культурного заповiдника чи iсторико-культурної заповiдної територiї, проведення ремонтних, реставрацiйних, реабiлiтацiйних робiт на пам'ятцi, змiну призначення пам'ятки, її частин та елементiв, здiйснення написiв, позначок на нiй, на її територiї та в її охороннiй зонi без письмового дозволу вiдповiдного органу охорони культурної спадщини, ухилення вiд передачi в установленому порядку знайдених пiд час археологiчних розвiдок, розкопок рухомих предметiв, пов'язаних з нерухомими об'єктами культурної спадщини, на постiйне зберiгання до музеїв (державних фондосховищ), у яких зберiгаються музейнi предмети i музейнi колекцiї, що є державною власнiстю i належать до державної частини Музейного фонду України, а також за невиконання законних вимог посадових осiб органiв охорони культурної спадщини щодо усунення порушень вимог законодавства про охорону культурної спадщини або створення перешкод для їх дiяльностi виннi особи притягаються до адмiнiстративної вiдповiдальностi вiдповiдно до закону".

     11. Частину третю статтi 14 Закону України "Про iпотеку" (Вiдомостi Верховної Ради України, 2003 р., N 38, ст. 313) викласти в такiй редакцiї:

     "Предметом iпотеки не можуть бути пам'ятки культурної спадщини, занесенi до Перелiку пам'яток культурної спадщини, що не пiдлягають приватизацiї".

     12. У Законi України "Про охорону археологiчної спадщини" (Вiдомостi Верховної Ради України, 2004 р., N 26, ст. 361):

     статтю 1 викласти в такiй редакцiї:

     "Стаття 1. Визначення термiнiв

     У цьому Законi наведенi нижче термiни вживаються в такому значеннi:

     археологiчна спадщина України (далi - археологiчна спадщина) - сукупнiсть об'єктiв археологiчної спадщини, що перебувають пiд охороною держави, та пов'язанi з ними територiї, а також рухомi культурнi цiнностi (археологiчнi предмети), що походять з об'єктiв археологiчної спадщини;

     археологiчна розвiдка - вид наукового дослiдження археологiчної спадщини, не пов'язаний з руйнуванням культурного шару (крiм обмеженого шурфування для визначення товщини культурного шару) об'єкта археологiчної спадщини i спрямований на виявлення, локалiзацiю (картографування), iнтерпретацiю об'єктiв археологiчної спадщини, уточнення даних про вже вiдомi об'єкти археологiчної спадщини;

     археологiчнi розкопки - вид наукового дослiдження археологiчної спадщини, спрямований на пошук i вивчення археологiчних залишкiв на територiї об'єкта археологiчної спадщини, що здiйснюється шляхом систематичного обстеження земної чи пiдводної поверхнi та включає землянi i пiдводнi роботи, наслiдком яких може бути часткове або повне руйнування дослiджуваного об'єкта;

     дозвiл - документ установленого зразка, виданий центральним органом виконавчої влади у сферi охорони культурної спадщини, що дає право на проведення археологiчних розвiдок, розкопок на територiї пам'ятки, охоронюванiй археологiчнiй територiї, в зонах охорони, iсторичних ареалах населених мiсць, а також на дослiдження решток життєдiяльностi людини, що мiстяться пiд земною поверхнею та водою;

     дослiдник археологiчної спадщини (далi - археолог) - вчений (громадянин України, iноземець або особа без громадянства), який має вiдповiдну фахову освiту i квалiфiкацiю, професiйно здiйснює археологiчнi дослiдження iз складенням наукової звiтностi та публiкацiєю наукових результатiв;

     квалiфiкацiйний документ - посвiдчення установленого зразка, що визначає фаховий рiвень дослiдника;

     наукове дослiдження археологiчної спадщини (далi - археологiчне дослiдження) - наукова дiяльнiсть, спрямована на здобуття нових знань про об'єкти археологiчної спадщини, закономiрностi розвитку давнього суспiльства i людини на основi результатiв аналiзу археологiчних матерiалiв i документованої iнформацiї (публiкацiй, наукових звiтiв тощо) археологiчного характеру;

     об'єкт археологiчної спадщини (далi - археологiчний об'єкт) - мiсце, споруда (витвiр), комплекс (ансамбль), їх частини, пов'язанi з ними територiї чи воднi об'єкти, створенi людиною, незалежно вiд стану збереженостi, що донесли до нашого часу цiнностi а археологiчного, антропологiчного та етнографiчного погляду i повнiстю або частково зберегли свою автентичнiсть;

     охорона археологiчної спадщини - комплекс заходiв, що здiйснюються вiдповiдно до законодавства органами державної влади, пiдприємствами, установами, органiзацiями, громадянами, спрямованих на ведення облiку (виявлення, наукове вивчення, класифiкацiю, картографування, державну реєстрацiю), захист, збереження, належне утримання, вiдповiдне використання, консервацiю, реставрацiю, реабiлiтацiю та музеєфiкацiю об'єктiв археологiчної спадщини, а також поширення знань про археологiчну спадщину;

     пам'ятка археологiї (далi - археологiчна пам'ятка) - археологiчний об'єкт нацiонального або мiсцевого значення, занесений до Державного реєстру нерухомих пам'яток України";

     2) у частинi першiй статтi 3:

     абзаци п'ятий i восьмий викласти в такiй редакцiї:

     "визначення повноважень державних органiв у сферi охорони археологiчної спадщини";

     "визначення вiдповiдних прав та обов'язкiв осiб, у користуваннi або володiннi яких перебувають археологiчнi об'єкти чи предмети";

     в абзацi одинадцятому слова "вiдкритих листiв" замiнити словами "квалiфiкацiйних документiв", а пiсля слiв "населених мiсць" доповнити словами "а також дослiдження решток життєдiяльностi людини, що мiстяться пiд земною поверхнею або водою";

     3) статтi 4, 6 i 7 викласти в такiй редакцiї:

     "Стаття 4. Органи управлiння у сферi охорони археологiчної спадщини

     Державне управлiння у сферi охорони археологiчної спадщини здiйснюється Кабiнетом Мiнiстрiв України та спецiально уповноваженими органами охорони культурної спадщини.

     До спецiально уповноважених органiв охорони культурної спадщини належать:

     центральний орган виконавчої влади у сферi охорони культурної спадщини;

     орган охорони культурної спадщини Ради мiнiстрiв Автономної Республiки Крим;

     органи охорони культурної спадщини обласних, Київської та Севастопольської мiських, районних державних адмiнiстрацiй;

     органи охорони культурної спадщини мiсцевих рад";

     "Стаття 6. Повноваження центрального органу виконавчої влади у сферi охорони культурної спадщини

     До повноважень центрального органу виконавчої влади у сферi охорони культурної спадщини належать:

     розроблення, затвердження та погодження нормативно-правових актiв, що регулюють питання охорони археологiчної спадщини;

     ведення державного облiку об'єктiв археологiчної спадщини;

     оголошення топографiчне визначених територiй чи водних об'єктiв, в яких мiстяться об'єкти культурної спадщини або можлива їх наявнiсть, охоронюваними археологiчними територiями;

     визначення меж територiй археологiчних пам'яток нацiонального значення, затвердження зон їх охорони, охоронюваних археологiчних територiй, iсторичних ареалiв населених мiсць та встановлення режиму їх використання;

     здiйснення нагляду за виконанням робiт з дослiдження, консервацiї, реабiлiтацiї, реставрацiї, ремонту, пристосування, музеєфiкацiї та iнших робiт на об'єктах археологiчної спадщини i в зонах їх охорони, на охоронюваних археологiчних територiях, в iсторичних ареалах населених мiсць вiдповiдно до закону;

     погодження проектiв вiдведення земельних дiлянок на територiї пам'яток та в зонах їх охорони, на охоронюваних археологiчних територiях, в iсторичних ареалах населених мiсць вiдповiдно до закону;

     погодження програм та проектiв мiстобудiвних, архiтектурних i ландшафтних перетворень, будiвельних, мелiоративних, шляхових, земляних робiт на пам'ятках нацiонального значення та в зонах їх охорони, на охоронюваних археологiчних територiях, в iсторичних ареалах населених мiсць з урахуванням експертного висновку за результатами наукової археологiчної експертизи зазначених проектiв;

     видача дозволiв на проведення археологiчних розвiдок, розкопок на територiї пам'ятки, в зонах охорони, на охоронюванiй археологiчнiй територiї, в iсторичних ареалах населених мiсць, а також на дослiдження решток життєдiяльностi людини, що мiстяться пiд земною поверхнею та водою;

     заборона будь-якої дiяльностi юридичних або фiзичних осiб, що загрожує об'єкту археологiчної спадщини або порушує вимоги законодавства про охорону археологiчної спадщини, в порядку, встановленому законом;

     видача розпоряджень та приписiв щодо охорони археологiчних пам'яток, припинення робiт на таких пам'ятках, їх територiях та в зонах охорони, на охоронюваних археологiчних територiях, в iсторичних ареалах населених мiсць, якщо такi роботи виконуються за вiдсутностi затверджених або погоджених вiдповiдними органами охорони культурної спадщини програм та проектiв, передбачених цим Законом дозволiв або з вiдхиленням вiд них;

     застосування фiнансових санкцiй за порушення вимог цього Закону;

     науково-методичне керiвництво з питань охорони i використання археологiчної спадщини;

     здiйснення контролю за перемiщенням археологiчних предметiв через державний кордон;

     здiйснення iнших повноважень вiдповiдно до закону.

     Стаття 7. Повноваження iнших органiв охорони культурної спадщини

     До повноважень органу охорони культурної спадщини Ради мiнiстрiв Автономної Республiки Крим, органiв охорони культурної спадщини обласних, Київської та Севастопольської мiських, районних державних адмiнiстрацiй та органiв охорони культурної спадщини мiсцевих рад належать:

     здiйснення контролю за виконанням цього Закону, iнших нормативно-правових актiв щодо охорони археологiчної спадщини;

     визначення меж територiй археологiчних пам'яток мiсцевого значення, затвердження зон їх охорони;

     забезпечення в межах вiдповiдної адмiнiстративно-територiальної одиницi належного захисту та утримання об'єктiв археологiчної спадщини;

     здiйснення вiдповiдно до закону нагляду за станом схоронностi археологiчних пам'яток;

     погодження вiдповiдно до закону проектiв вiдведення земельних дiлянок;

     погодження програм та проектiв мiстобудiвних, архiтектурних i ландшафтних перетворень, будiвельних, мелiоративних, шляхових, земляних робiт, виконання яких може позначитися на станi пам'яток мiсцевого значення, їх територiй i зон охорони, з урахуванням експертного висновку за результатами наукової археологiчної експертизи зазначених проектiв;

     реєстрацiя квалiфiкацiйних документiв та дозволiв на проведення археологiчних розвiдок, розкопок, а також на дослiдження решток життєдiяльностi людини, що мiстяться пiд земною поверхнею та водою;

     видання розпоряджень i приписiв щодо охорони пам'яток мiсцевого значення, припинення робiт на пам'ятках, їх територiях та в зонах охорони, якщо такi роботи виконуються за вiдсутностi затверджених або погоджених вiдповiдним органом охорони культурної спадщини програм та проектiв, передбачених цим Законом дозволiв або з вiдхиленням вiд них;

     здiйснення iнших повноважень вiдповiдно до закону";

     4) доповнити статтею 71 такого змiсту:

     "Стаття 71. Порядок надання дозволiв, погоджень органами охорони культурної спадщини

     Дозволи i погодження, передбаченi цим Законом, надаються органами охорони культурної спадщини безоплатно.

     Рiшення про надання або вiдмову в наданнi дозволу чи погодження приймається органом охорони культурної спадщини протягом одного мiсяця з дня подання фiзичною чи юридичною особою вiдповiдних документiв у порядку, встановленому Кабiнетом Мiнiстрiв України.

     Набуття суб'єктом господарювання права на провадження певних дiй для здiйснення господарської дiяльностi, щодо яких цим Законом передбачено отримання дозволу чи погодження, за декларативним принципом забороняється";

     5) у статтi 8:

     у частинi другiй слова "спецiально уповноваженим" виключити;

     у частинi четвертiй слова "Порядок проведення Державного" замiнити словами "Порядок ведення державного";

     6) абзаци третiй i четвертий частини першої статтi 9 викласти в такiй редакцiї:

     "польовi дослiдження (археологiчнi розвiдки, розкопки, iншi землянi i пiдводнi роботи);

     пiсляпольовi дослiдження (шифрування, реставрацiя, замальовування та фотографування знахiдок, архiвнi, лабораторнi та iншi види вивчення археологiчних пам'яток i предметiв, знайдених пiд час польових дослiджень тощо)";

     7) доповнити статтею 91 такого змiсту:

     "Стаття 91. Наукова археологiчна експертиза

     1. Наукова археологiчна експертиза - дiяльнiсть, метою якої є дослiдження археологiчної спадщини, що здiйснюється шляхом обстеження територiй та водних об'єктiв, вивчення архiвних матерiалiв, а також пiдготовка науково обґрунтованих експертних висновкiв щодо наявностi на обстежуваних територiях об'єктiв археологiчної спадщини, режимiв їх використання, можливостi та умов виконання мiстобудiвних, архiтектурних i ландшафтних перетворень, iнших земляних i пiдводних робiт на об'єктах експертизи.

     2. Проведення наукової археологiчної експертизи передує погодженню комiсiями з розгляду питань, пов'язаних з погодженням документацiї iз землеустрою, проектiв землеустрою, якими передбачається:

     вiдведення земельних дiлянок у власнiсть юридичним особам;

     використання земельних дiлянок для проведення мiстобудiвних, архiтектурних та ландшафтних перетворень, будiвельних, земляних i пiдводних робiт, виконання яких може позначитися на станi об'єктiв археологiчної спадщини;

     змiна цiльового призначення земельних дiлянок для потреб будiвництва та iнших цiлей, що може негативно вплинути на об'єкти археологiчної спадщини.

     3. Вiдсутнiсть висновку за результатами наукової археологiчної експертизи є пiдставою для вiдмови в погодженнi проектiв землеустрою, зазначених у частинi другiй цiєї статтi.

     4. Наукова археологiчна експертиза може здiйснюватися:

     науково-дослiдними органiзацiями та установами, вищими навчальними закладами III та IV рiвнiв акредитацiї державної форми власностi, адмiнiстрацiями iсторико-культурних заповiдникiв, музеями державної та комунальної форми власностi, у штатi яких працюють археологи, якi мають вiдповiдну квалiфiкацiю, пiдтверджену квалiфiкацiйним документом;

     експертами, що мають вiдповiдну квалiфiкацiю, пiдтверджену квалiфiкацiйним документом.

     5. Порядок здiйснення наукової археологiчної експертизи, встановлення вартостi послуг такої експертизи визначає Кабiнет Мiнiстрiв України";

     8) у статтi 10:

     частину другу доповнити реченням такого змiсту: "Порядок видачi дозволiв визначається Кабiнетом Мiнiстрiв України";

     у частинi третiй слова "вiдкритого листа - квалiфiкацiйного документа, виданого Iнститутом археологiї Нацiональної академiї наук України" замiнити словами "квалiфiкацiйного документа, виданого квалiфiкацiйною радою, створеною вiдповiдно до Закону України "Про охорону культурної спадщини";

     частину четверту викласти в такiй редакцiї:

     "Проведення археологiчних розвiдок, розкопок, iнших земляних та пiдводних робiт для пошуку об'єктiв археологiчної спадщини або пов'язаних з ними рухомих предметiв за вiдсутностi передбаченого законом дозволу, зокрема на використання металошукачiв, детекторiв неоднорiдностi ґрунту чи будь-якого iншого пошукового обладнання або вiдповiдної технологiї, є незаконним";

     9) статтi 11 i 12 викласти в такiй редакцiї:

     "Стаття 11. Науковий звiт дослiдника археологiчної спадщини

     Археолог, який здiйснює археологiчне дослiдження на територiї України, надає до початку наступного польового сезону науковий звiт про виконанi в попередньому польовому сезонi археологiчнi роботи органу, що видав дозвiл, та визначеним Кабiнетом Мiнiстрiв України державнiй архiвнiй установi чи архiвному пiдроздiлу державної наукової установи.

     Вимоги до складення та порядку подання наукового звiту затверджуються вченою радою Iнституту археологiї Нацiональної академiї наук України.

     Науковi звiти пiдлягають довiчному зберiганню.

     Стаття 12. Iнститут археологiї Нацiональної академiї наук України

     Iнститут археологiї Нацiональної академiї наук України є державною науковою установою у сферi дослiдження археологiчної спадщини, що вiдповiдно до законодавства:

     органiзує i здiйснює науковi та науково-рятувальнi дослiдження археологiчних об'єктiв;

     координує науковi дослiдження, що здiйснюються на територiї України науковими установами та органiзацiями незалежно вiд їх пiдпорядкування та форми власностi;

     розробляє, затверджує та впроваджує науковi методики дослiдження археологiчної спадщини;

     здiйснює наукову археологiчну експертизу програм та проектiв мiстобудiвних, архiтектурних i ландшафтних перетворень, будiвельних, мелiоративних, шляхових, земляних робiт, виконання яких може негативно позначитися на станi об'єктiв археологiчної спадщини, їх територiй та зон охорони;

     веде науковий архiв звiтiв про археологiчнi дослiдження;

     здiйснює наукову експертизу результатiв дослiдження археологiчної спадщини";

     10) у статтi 14:

     у частинi другiй слова "вiдкритий лист" та "земляних" замiнити вiдповiдно словами "квалiфiкацiйний документ" та "вiдповiдних";

     частину третю викласти в такiй редакцiї:

     "Археологiчна експедицiя може утворюватися Iнститутом археологiї Нацiональної академiї наук України, науковими установами Нацiональної академiї наук України, в яких є археологiчнi вiддiли, вищими навчальними закладами III або IV рiвня акредитацiї державної форми власностi в межах програм пiдготовки студентiв, адмiнiстрацiями iсторико-культурних заповiдникiв, музеями державної та комунальної форми власностi, у штатi яких працюють археологи, якi мають вiдповiдну квалiфiкацiю, пiдтверджену квалiфiкацiйним документом";

     у частинi четвертiй слова "очолюються дослiдником, який отримав вiдкритий лист, i" виключити;

     11) статтю 15 викласти в такiй редакцiї:

     "Стаття 15. Права та обов'язки дослiдника археологiчної спадщини

     Дослiдник археологiчної спадщини має право на:

     поновлення наукових дослiджень об'єкта археологiчної спадщини, що вiн дослiджував ранiше;

     доступ до польової документацiї, наукових звiтiв та археологiчних предметiв, виявлених ним пiд час археологiчних дослiджень.

     Дослiдник археологiчної спадщини зобов'язаний:

     дотримуватися принципiв наукового дослiдження археологiчної спадщини, визначених цим Законом;

     здiйснювати археологiчнi дослiдження вiдповiдно до вимог законодавства про охорону культурної спадщини, зокрема нормативно-правових актiв центрального органу виконавчої влади у сферi охорони культурної спадщини;

     передати всi виявленi пiд час дослiджень археологiчнi предмети на постiйне зберiгання визначенiй у дозволi установi для занесення до державної частини Музейного фонду України;

     надати польову документацiю та науковий звiт про проведенi роботи органу, що видав дозвiл, та визначеним Кабiнетом Мiнiстрiв України державнiй архiвнiй установi чи архiвному пiдроздiлу державної наукової установи у встановленому законодавством порядку для занесення до Нацiонального архiвного фонду;

     забезпечити належну консервацiю вiдповiдних об'єктiв культурної спадщини, упорядження територiї пiсля завершення робiт";

     12) у статтi 18:

     у частинi першiй слова "та задокументованi" i "спецiально уповноваженим" виключити, а слова "методики, затвердженої" замiнити словами "методик, затверджених";

     частину третю викласти в такiй редакцiї:

     "Знахiдки пiдлягають передачi на зберiгання до визначених у дозволi на проведення археологiчних розвiдок, розкопок, iнших земляних робiт, а також на дослiдження решток життєдiяльностi людини, що мiстяться пiд земною поверхнею та водою, фондiв музеїв, у яких зберiгаються музейнi колекцiї i предмети, що є державною власнiстю i належать до державної частини Музейного фонду України";

     13) у статтi 19:

     у назвi та абзацi першому слово "власностi" замiнити словом "володiннi";

     в абзацi другому слово "правил" замiнити словами "вимог законодавства щодо";

     14) у частинi другiй статтi 21 слово "власностi" замiнити словом "володiння".

     II. Прикiнцевi положення

     1. Цей Закон набирає чинностi з дня його опублiкування.

     2. Кабiнету Мiнiстрiв України у шестимiсячний строк з дня набрання чинностi цим Законом:

     привести свої нормативно-правовi акти у вiдповiднiсть iз цим Законом;

     забезпечити прийняття нормативно-правових актiв, що випливають iз цього Закону.

Президент України В. ЯНУКОВИЧ

м. Київ
9 вересня 2010 року
N 2518-VI

Copyright © 2021 НТФ «Інтес»
Всі права захищені.