ЗАКОН  УКРАЇНИ

Про внесення змiн до Закону України "Про ветеринарну медицину"

     Верховна Рада України постановляє:

     Внести змiни до Закону України "Про ветеринарну медицину" (Вiдомостi Верховної Ради України, 1997 р., N 7, ст. 56), виклавши його в такiй редакцiї:

"ЗАКОН  УКРАЇНИ

Про ветеринарну медицину

     Цей Закон визначає загальнi правовi, органiзацiйнi та фiнансовi засади функцiонування ветеринарної медицини, вимоги щодо ветеринарно-санiтарної якостi та безпеки продукцiї тваринного, а на ринках i рослинного походження, охорони довкiлля, а також повноваження державних органiв, права i обов'язки юридичних та фiзичних осiб у сферi забезпечення ветеринарного i епiзоотичного благополуччя, карантину тварин, здiйснення державного ветеринарно-санiтарного контролю та нагляду.

Роздiл I
ЗАГАЛЬНI ПОЛОЖЕННЯ

     Стаття 1. Визначення основних термiнiв

     У цьому Законi термiни вживаються у такому значеннi:

     ветеринарна медицина - галузь науки та практичних знань про хвороби тварин, їх профiлактику, дiагностику та лiкування, визначення ветеринарно-санiтарної якостi та безпеки (далi - якiсть та безпека) продукцiї тваринного, а на ринках i рослинного походження, дiяльнiсть, спрямована на збереження здоров'я i продуктивностi тварин, запобiгання хворобам i захисту людей вiд захворювань, спiльних для тварин i людей;

     ветеринарна практика - дiяльнiсть з надання послуг, пов'язаних з профiлактикою, дiагностикою та лiкуванням хвороб тварин i консультуванням з питань ветеринарної медицини, яка провадиться юридичними особами (установами ветеринарної медицини усiх форм власностi та громадськими органiзацiями) i фiзичними особами (спецiалiстами ветеринарної медицини);

     ветеринарне i епiзоотичне благополуччя - оптимальнi умови життя тварин, що запобiгають захворюваностi та шкiдливому впливовi факторiв довкiлля на їх здоров'я i продуктивнiсть, забезпечують профiлактику хвороб, у тому числi спiльних для тварин i людей;

     ветеринарнi документи - документи, виданi спецiалiстами державних установ ветеринарної медицини, про стан здоров'я тварин, якiсть та безпеку продукцiї тваринного походження, iнших об'єктiв державного ветеринарно-санiтарного контролю та нагляду;

     ветеринарнi препарати - ветеринарнi лiкарськi та iмунобiологiчнi засоби (препарати) та засоби, що застосовуються для штучного осiменiння тварин i трансплантацiї ембрiонiв, ензими, антисептики, дезiнфектанти, iнсектоакарициди, дератизациди, пробiотики, дiагностикуми, засоби догляду за тваринами та iншi, що використовуються у тваринництвi та ветеринарнiй медицинi;

     ветеринарнi лiкарськi засоби (ветеринарнi препарати, медикаменти) - фармацевтична продукцiя: бiологiчнi, рослиннi, хiмiчнi, хiмiко-фармацевтичнi, гомеопатичнi та iншi лiкарськi засоби, призначенi для тварин;

     ветеринарно-санiтарна експертиза - комплекс дiагностичних i спецiальних дослiджень, якi проводяться спецiалiстами державних установ ветеринарної медицини щодо визначення якостi та безпеки продукцiї тваринного, а на ринках i рослинного походження, що призначається для харчування людей, годiвлi тварин i подальшої переробки;

     ветеринарне свiдоцтво - разовий документ суворої звiтностi, виданий лiкарем державної установи ветеринарної медицини, що пiдтверджує стан здоров'я тварин i факт проведення вакцинацiї та дiагностичних дослiджень, якiсть та безпеку продукцiї тваринного походження, iнших об'єктiв державного ветеринарно-санiтарного контролю та нагляду i мiсцевостi їх походження;

     готовi корми - корми тваринного i рослинного походження, якi мiстять кормовi добавки для м'ясоїдних непродуктивних тварин, у тому числi риб та птахiв;

     державна ветеринарна iнспекцiя - дiяльнiсть посадових осiб державних органiв i установ ветеринарної медицини, спрямована на здiйснення державного контролю та нагляду за додержанням ветеринарно-санiтарних вимог, встановлених законодавством;

     державний ветеринарно-санiтарний контроль - перевiрка лiкарями державних органiв ветеринарної медицини додержання ветеринарно-санiтарних вимог, встановлених законодавством, у процесi виробництва, заготiвлi, зберiгання, транспортування, реалiзацiї, у тому числi експорту, iмпорту, продукцiї тваринного, а на ринках i рослинного походження, ветеринарних лiкарських засобiв, готових кормiв, кормових добавок та засобiв ветеринарної медицини, а також пiд час будiвництва, реконструкцiї, модернiзацiї та введення в експлуатацiю пiдприємств чи окремих потужностей з виробництва, зберiгання, реалiзацiї продукцiї тваринного походження та ветеринарних препаратiв;

     державний ветеринарно-санiтарний нагляд - iнспектування державними iнспекторами ветеринарної медицини з метою повторної перевiрки стану додержання законодавства з питань ветеринарної медицини;

     державний iнспектор ветеринарної медицини - лiкар ветеринарної медицини, функцiями якого за посадою в державному органi чи установi ветеринарної медицини є здiйснення контролю та нагляду за додержанням ветеринарно-санiтарних вимог, встановлених законодавством (офiцiйний лiкар ветеринарної медицини);

     державнi установи ветеринарної медицини - органи державного управлiння та iншi державнi установи ветеринарної медицини по здiйсненню профiлактичних, дiагностичних, лiкувальних та iнших протиепiзоотичних заходiв, науково-дослiдних i контрольних робiт, на якi покладено контрольно-наглядовi функцiї в галузi ветеринарної медицини;

     засоби ветеринарної медицини - матерiали, обладнання, прилади, iнструменти, спецiальнi автомобiлi та iншi механiзми i пристосування, що призначенi для використання у ветеринарнiй практицi;

     зоологiчний ринок - пiдприємство, дiяльнiсть якого пов'язана з наданням послуг iз створення належних умов для здiйснення дозволеного продажу тварин, кормiв тваринного i рослинного походження, кормових добавок;

     iнфекцiйнi хвороби - розлади здоров'я тварин, що виникають внаслiдок зараження живими збудниками (вiрусами, бактерiями, рикетсiями, найпростiшими грибами, мiкоплазмами, iншими патогенними мiкробами) i передаються вiд заражених тварин здоровим;

     карантинний ветеринарно-мiлiцейський пост - тимчасовий пункт, що облаштовується на кордонi карантинної зони вiдповiдно до рiшення Державної надзвичайної протиепiзоотичної комiсiї з метою локалiзацiї та недопущення поширення iнфекцiйних хвороб тварин;

     карантин профiлактичний - система заходiв, спрямованих на запобiгання занесенню заразних захворювань, що передбачають iзольоване утримання, проведення дiагностичних дослiджень та профiлактичних обробок тварин у разi їх експорту, iмпорту, мiжрегiонального i мiжгосподарського перевезення;

     карантин тварин - особливий режим, що встановлюється на певнiй територiї щодо тварин, спрямований на локалiзацiю i лiквiдацiю спалахiв небезпечних iнфекцiйних захворювань тварин, що допускає встановлення передбачених цим Законом тимчасових обмежень у здiйсненнi прав фiзичних i юридичних осiб з покладанням на них додаткових обов'язкiв;

     корми рослинного походження - комплекс поживних речовин, основу яких становить бiлок рослинного походження, в тому числi зерно фуражне, комбiкорми, кормовi сумiшi, макуха, шроти, коренеплоди, бульбоплоди, сiно, сiнаж тощо;

     корми тваринного походження - комплекс поживних речовин, основу яких становить бiлок тваринного походження, в тому числi борошно м'ясне, рибне, кров'яне, кiсткове, м'ясо-кiсткове, живi корми для риб, молочнi продукти та їх похiднi тощо;

     кормовi добавки - поживнi органiчнi та неорганiчнi речовини, у тому числi: ферментнi препарати, бiлки, амiнокислоти, вiтамiни, мiкро- та макроелементи, кормовi дрiжджi, жири та їх сумiшi тощо, що вносяться у корми тваринам окремо або комплексно;

     лабораторiя ветеринарної медицини - установа, спецiально обладнана для проведення ветеринарних дослiджень;

     лiкарськi засоби - будь-якi речовини або комбiнацiї речовин, призначенi для профiлактики, дiагностики та лiкування захворювань тварин i людей, у тому числi вiдновлення корекцiї, змiни iмунного стану, фiзiологiчних функцiй, обмiнних процесiв;

     мiжнародний ветеринарний (санiтарний) сертифiкат - документ, виданий офiцiйним лiкарем ветеринарної медицини країни-експортера для пiдтвердження стану здоров'я тварин i факту проведення вакцинацiї та дiагностичних дослiджень, якостi та безпеки продукцiї тваринного походження, iнших пiдконтрольних службi ветеринарної медицини об'єктiв i мiсцевостi їх походження;

     об'єкти державного ветеринарно-санiтарного контролю та нагляду - тварини, продукцiя тваринного, а на ринках i рослинного походження; штами мiкроорганiзмiв, ветеринарнi препарати i субстанцiї; готовi корми, кормовi добавки та засоби ветеринарної медицини; об'єкти утримання тварин, їх забою, переробки, зберiгання та реалiзацiї, транспортнi засоби; об'єкти громадського харчування i торгiвлi, а також будiвництва, реконструкцiї, модернiзацiї та введення в експлуатацiю пiдприємств або окремих потужностей з виробництва, зберiгання та реалiзацiї ветеринарних препаратiв i продукцiї тваринного походження;

     перереєстрацiя реєстрацiйного посвiдчення - повторна реєстрацiя пiсля закiнчення термiну його дiї;

     продовольча сировина тваринного походження - м'ясо, молоко, яйця, яєчна маса, риба та морепродукти, твариннi жири, легенi, печiнка, iншi м'якушевi субпродукти, кишки, кров, продукти бджiльництва та iншi продукти, що використовуються для виготовлення харчових продуктiв;

     продукти рослинного походження - гриби, ягоди, овочi, фрукти та iнша рослиннiсть, що використовується для харчування;

     продукти тваринного походження - м'ясо i м'ясопродукти, молоко i молокопродукти, яйця, яєчний порошок, меланж, риба, рибопродукти, мед, iншi продукти бджiльництва тощо;

     продукцiя тваринного походження - сировина тваринного походження, в тому числi продовольча, продукти i харчовi продукти тваринного походження;

     протиепiзоотичнi заходи - органiзацiйно-господарська та спецiальна ветеринарно-санiтарна дiяльнiсть, у тому числi профiлактична i дiагностична, що спрямована на запобiгання, виявлення i лiквiдацiю заразних хвороб тварин;

     пункт державного ветеринарно-санiтарного контролю та нагляду на державному кордонi та транспортi - об'єкт з комплексом будiвель, споруд i технiчних засобiв, що розташований на спецiально видiленiй територiї як безпосередньо у пунктi пропуску через державний кордон, так i на залiзничних станцiях, в аеропортах, морських i рiчкових портах, де здiйснюється державний ветеринарно-санiтарний контроль та нагляд пiдконтрольних об'єктiв;

     регiональна служба державного ветеринарно-санiтарного контролю та нагляду на державному кордонi та транспортi Державного департаменту ветеринарної медицини - державна установа, яка здiйснює на вiдповiдному регiональному рiвнi державний ветеринарно-санiтарний контроль та нагляд за охороною територiї України вiд занесення з територiї iнших держав iнфекцiйних хвороб тварин, забезпечує виконання юридичними або фiзичними особами, суб'єктами пiдприємницької дiяльностi ветеринарних вимог пiд час мiжнародних i внутрiшньодержавних перевезень об'єктiв державного ветеринарно-санiтарного контролю та нагляду;

     реєстрацiя ветеринарних препаратiв, субстанцiй, готових кормiв, кормових добавок - фiксування факту доцiльностi їх використання;

     ринок - пiдприємство сфери торгiвлi, дiяльнiсть якого пов'язана з наданням послуг iз створення належних умов для здiйснення дозволеного продажу тварин, продукцiї тваринного i рослинного походження, готових кормiв, кормових добавок та засобiв ветеринарної медицини;

     сировина тваринного походження - м'ясо, молоко, яйця, яєчна маса, риба, твариннi жири, легенi, печiнка, iншi м'якушевi субпродукти, кишки, кров, жовч, шкiра, вовна, волос, щетина, хутро, пух, пiр'я, залози внутрiшньої секрецiї та їх видiлення, роги, копита, кiстки, вощина, кокони шовкопрядiв тощо;

     спецiалiсти ветеринарної медицини - лiкарi та фельдшери ветеринарної медицини, якi здiйснюють профiлактичнi, оздоровчi, дiагностичнi, лiкувальнi заходи у тваринництвi, проводять ветеринарно-санiтарну експертизу продукцiї тваринного, а на ринках i рослинного походження або здiйснюють iншi види ветеринарної дiяльностi;

     список А - список заразних хвороб тварин, що швидко поширюються та можуть призвести до важких соцiально-економiчних наслiдкiв або становити загрозу для здоров'я людей i негативно впливати на нацiональну безпеку та мiжнародну торгiвлю. Список А визначається Мiжнародним епiзоотичним бюро;

     суб'єкт господарювання - будь-яка юридична та фiзична особа, яка провадить господарську дiяльнiсть, що є об'єктом державного ветеринарно-санiтарного контролю та нагляду;

     субстанцiя - дiюча речовина, що використовується для виробництва ветеринарних препаратiв;

     тварини - бiологiчнi об'єкти, що вiдносяться до фауни: сiльськогосподарськi, домашнi, дикi, у тому числi, домашня i дика птиця, хутровi, лабораторнi, зоопарковi, цирковi, риба, раки, молюски, жаби, бджоли, шовкопряди тощо, а також сперма, зиготи, заплiднена iкра, iнкубацiйнi яйця, ембрiони тощо;

     територiальнi органи - управлiння ветеринарної медицини в Автономнiй Республiцi Крим, областях, мiстах, районах, що створюються на базi державних установ ветеринарної медицини з вiдповiдними структурними пiдроздiлами, якi є правонаступниками управлiнь ветеринарної медицини Ради мiнiстрiв Автономної Республiки Крим, вiдповiдних державних адмiнiстрацiй та державних установ ветеринарної медицини районiв i мiст;

     харчовi продукти тваринного походження - продукти, що вживаються людиною в натуральному виглядi чи пiсля вiдповiдної обробки продовольчої сировини тваринного походження - консерви м'яснi, м'ясо-рослиннi та рибнi, сири, молоко та молочнi продукти, продукти дитячого харчування, маргарин, жири, ковбаснi вироби, м'яснi концентрати тощо;

     штами мiкроорганiзмiв - генетично однорiднi популяцiї мiкроорганiзмiв у межах виду з певними стабiльними специфiчними морфологiчними ознаками i бiологiчними властивостями.

     Стаття 2. Законодавство про ветеринарну медицину

     Законодавство про ветеринарну медицину складається з Конституцiї України, цього Закону, iнших нормативно-правових актiв, прийнятих вiдповiдно до них.

     Стаття 3. Основнi завдання ветеринарної медицини

     Основними завданнями ветеринарної медицини є:

     охорона територiї України вiд занесення з територiї iнших держав або з карантинної зони збудникiв iнфекцiйних хвороб тварин;

     профiлактика i дiагностика iнфекцiйних, iнвазiйних i незаразних хвороб тварин та їх лiкування;

     державний ветеринарно-санiтарний контроль та нагляд за якiстю та безпекою продукцiї тваринного, а на ринках i рослинного походження; перемiщенням, у тому числi експортом, iмпортом, об'єктiв державного ветеринарно-санiтарного контролю та нагляду; додержанням ветеринарно-санiтарних вимог, встановлених законодавством;

     захист населення вiд хвороб, спiльних для тварин i людей;

     ветеринарно-санiтарна експертиза продукцiї тваринного, а на ринках i рослинного походження, що використовується для харчування або виготовлення харчових продуктiв, а також готових кормiв, кормiв рослинного i тваринного походження та кормових добавок;

     державний ветеринарно-санiтарний контроль за якiстю ветеринарних препаратiв, субстанцiй, готових кормiв, кормових добавок та засобiв ветеринарної медицини;

     бактерiологiчний, радiологiчний, паразитологiчний i токсикологiчний контроль на пiдприємствах переробки продовольчої сировини тваринного походження (далi - переробнi пiдприємства) усiх форм власностi: м'ясокомбiнатах, птахокомбiнатах, холодильниках, базах заготiвлi, зберiгання та реалiзацiї продукцiї тваринного походження, а на ринках - продукцiї рослинного походження;

     сприяння пiдвищенню квалiфiкацiї спецiалiстiв ветеринарної медицини;

     сприяння впровадженню в практику досягнень ветеринарної медицини.

Роздiл II
ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛIННЯ В ГАЛУЗI ВЕТЕРИНАРНОЇ МЕДИЦИНИ

     Стаття 4. Органи державного управлiння в галузi ветеринарної медицини

     Державне управлiння в галузi ветеринарної медицини здiйснюють Кабiнет Мiнiстрiв України, спецiально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань аграрної полiтики, Державний департамент ветеринарної медицини, його територiальнi органи i регiональнi служби державного ветеринарно-санiтарного контролю та нагляду на державному кордонi та транспортi.

     Стаття 5. Компетенцiя Кабiнету Мiнiстрiв України у галузi ветеринарної медицини

     До компетенцiї Кабiнету Мiнiстрiв України належать:

     забезпечення здiйснення державної полiтики у галузi ветеринарної медицини;

     розроблення i виконання вiдповiдних загальнодержавних програм;

     здiйснення заходiв щодо охорони територiї України вiд занесення з територiї iнших держав або з карантинної зони збудникiв iнфекцiйних хвороб тварин, забезпечення ветеринарного i епiзоотичного благополуччя, належної якостi та безпеки продукцiї тваринного походження, встановлення карантину тварин та охорони довкiлля;

     забезпечення фiнансування i матерiально-технiчного постачання державних установ ветеринарної медицини;

     реалiзацiя державної полiтики щодо лiцензування в галузi ветеринарної медицини;

     укладення мiжнародних договорiв;

     здiйснення iнших повноважень з управлiння галуззю.

     Стаття 6. Компетенцiя спецiально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань аграрної полiтики

     Спецiально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань аграрної полiтики:

     забезпечує проведення державної полiтики у галузi ветеринарної медицини, здiйснення державного ветеринарно-санiтарного контролю i нагляду за якiстю та безпекою харчових продуктiв i продовольчої сировини, а також охороною територiї України вiд занесення з територiї iнших держав або з карантинної зони збудникiв iнфекцiйних хвороб тварин;

     спрямовує та координує дiяльнiсть державних органiв ветеринарної медицини щодо забезпечення ветеринарного i епiзоотичного благополуччя, додержання порядку здiйснення державного ветеринарно-санiтарного контролю та нагляду.

     Стаття 7. Державний департамент ветеринарної медицини та його органи

     Державний департамент ветеринарної медицини є органом державного управлiння, який дiє у складi спецiально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань аграрної полiтики i реалiзує державну полiтику у галузi ветеринарної медицини.

     Державний департамент ветеринарної медицини для виконання покладених на нього завдань утворює вiдповiднi територiальнi органи i регiональнi служби державного ветеринарно-санiтарного контролю та нагляду на державному кордонi та транспортi.

     Державний департамент ветеринарної медицини, його територiальнi органи i регiональнi служби державного ветеринарно-санiтарного контролю та нагляду на державному кордонi та транспортi становлять єдину систему державних органiв ветеринарної медицини.

     Голова Державного департаменту ветеринарної медицини, його заступники та начальники управлiнь Департаменту одночасно є за посадою вiдповiдно Головним державним iнспектором ветеринарної медицини України та його заступниками.

     Начальники територiальних органiв Державного департаменту ветеринарної медицини Автономної Республiки Крим, областi, мiста, району i регiональних служб державного ветеринарно-санiтарного контролю та нагляду на державному кордонi та транспортi, їх заступники одночасно є за посадою вiдповiдно головними державними iнспекторами ветеринарної медицини та заступниками головних державних iнспекторiв ветеринарної медицини зазначених регiонiв, а спецiалiсти ветеринарної медицини Департаменту, його територiальних органiв i регiональних служб державного ветеринарно-санiтарного контролю та нагляду на державному кордонi та транспортi одночасно є за посадою державними iнспекторами ветеринарної медицини.

     До компетенцiї Державного департаменту ветеринарної медицини та його територiальних органiв належать:

     державний ветеринарно-санiтарний контроль та нагляд, координацiя i органiзацiя здiйснення заходiв щодо профiлактики, дiагностики та лiквiдацiї iнфекцiйних, iнвазiйних i незаразних хвороб тварин та їх лiкування;

     проведення оцiнки епiзоотичної ситуацiї, розроблення, затвердження i забезпечення здiйснення протиепiзоотичних заходiв, видача обов'язкових до виконання розпоряджень щодо профiлактики та лiквiдацiї заразних хвороб, проведення дератизацiї, дезiнфекцiї та iнших заходiв;

     державний ветеринарно-санiтарний контроль та нагляд за виробництвом доброякiсної у ветеринарно-санiтарному вiдношеннi продукцiї тваринного походження, у тому числi перевiрка документацiї, що якимось чином пов'язана з якiстю та безпекою продукцiї тваринного i рослинного походження, здоров'ям тварин;

     органiзацiя разом з органами та закладами охорони здоров'я, державною санiтарно-епiдемiологiчною службою захисту населення вiд хвороб, спiльних для тварин i людей, та своєчасне проведення обмiну iнформацiєю про виявлення i реєстрацiю таких хвороб;

     державний ветеринарно-санiтарний контроль та нагляд за охороною територiї України вiд занесення з територiї iнших держав або з карантинної зони збудникiв iнфекцiйних хвороб тварин; перевiрка ветеринарного стану тварин, продукцiї тваринного походження, ветеринарних препаратiв, субстанцiй, готових кормiв та кормових добавок у разi їх експорту, iмпорту;

     проведення оцiнки ветеринарно-санiтарного стану переробних пiдприємств, боєнь, цехiв, тваринницьких ферм, ярмаркiв, ринкiв, складських примiщень для зберiгання продукцiї тваринного i рослинного походження, ветеринарних препаратiв, субстанцiй, готових кормiв, кормових добавок i засобiв їх транспортування;

     аналiз причин виникнення заразних та незаразних хвороб i падежу тварин, розроблення рекомендацiй щодо їх профiлактики;

     державний нагляд за проведенням ветеринарно-санiтарної експертизи продукцiї тваринного походження на забiйних пунктах, бойнях, на м'ясокомбiнатах, у цехах, на iнших переробних пiдприємствах усiх форм власностi, а на ринках i рослинного походження;

     державний ветеринарно-санiтарний контроль за харчовими продуктами тваринного i рослинного походження;

     державний ветеринарно-санiтарний нагляд за вiдбором зразкiв продукцiї тваринного, рослинного i бiотехнологiчного походження, необхiдних для проведення вiдповiдних дослiджень. Порядок вiдбору зразкiв визначається Кабiнетом Мiнiстрiв України;

     видача ветеринарних документiв на об'єкти, що пiдлягають обов'язковому державному ветеринарно-санiтарному контролю та нагляду;

     державний ветеринарно-санiтарний контроль та нагляд i координацiя дiяльностi спецiалiстiв та об'єднань ветеринарної медицини незалежно вiд пiдпорядкування;

     видача органам страхування висновкiв щодо захворювання тварин, вимушено забитих, загиблих або знищених;

     проведення експертизи i узгодження проектiв планування та будiвництва тваринницьких ферм, пiдприємств, що здiйснюють забiй тварин, переробних пiдприємств, пiдприємств з виробництва ветеринарних препаратiв, ринкiв; участь у дiяльностi робочих i державних комiсiй з прийняття в експлуатацiю цих об'єктiв та у вiдведеннi земельних дiлянок для всiх видiв зазначеного будiвництва i забору води для тварин;

     заборона експлуатацiї, тимчасове припинення або обмеження дiяльностi тваринницьких ферм, пiдприємств, що здiйснюють забiй тварин, переробних пiдприємств, складських примiщень для зберiгання цiєї продукцiї, ринкiв у разi порушення суб'єктами господарювання ветеринарно-санiтарних вимог, встановлених законодавством;

     органiзацiя проведення лабораторно-клiнiчних (вiрусологiчних, бактерiологiчних, хiмiко-токсикологiчних, патолого-анатомiчних, гiстологiчних, паразитологiчних, радiологiчних) та iнших дослiджень з метою дiагностики хвороб тварин, оцiнки якостi та безпеки продукцiї тваринного походження, кормiв i води;

     методичне керiвництво та здiйснення контролю за станом охорони працi з покладенням цих обов'язкiв на вiдповiдних посадових осiб.

     До компетенцiї Державного департаменту ветеринарної медицини належить:

     реєстрацiя ветеринарних препаратiв, субстанцiй, готових кормiв та кормових добавок, забезпечення видачi висновкiв щодо застосування засобiв ветеринарної медицини, затвердження технiчної документацiї, пов'язаної з їх виробництвом i використанням;

     ведення Державної реєстрацiйної книги ветеринарних препаратiв, субстанцiй, готових кормiв та кормових добавок;

     здiйснення державного ветеринарно-санiтарного контролю та нагляду за виробництвом, реалiзацiєю i використанням ветеринарних препаратiв, субстанцiй, готових кормiв та кормових добавок, оцiнка їх впливу на здоров'я тварин i якiсть продукцiї тваринного походження;

     розподiл коштiв, що видiляються з Державного бюджету України на проведення протиепiзоотичних заходiв мiж органами державного управлiння та iншими державними установами ветеринарної медицини;

     iнформування Мiжнародного епiзоотичного бюро про встановлення карантину тварин за хворобами, внесеними до списку А, строк його дiї та про скасування;

     встановлення обмежень або заборони на експорт, iмпорт та транзит тварин, продукцiї тваринного походження, сiльськогосподарських продуктiв з окремих країн або регiонiв у зв'язку з виникненням особливо небезпечних хвороб, у тому числi спiльних для тварин i людей;

     представлення iнтересiв ветеринарної медицини України, пiдписання мiжнародних угод у межах повноважень, наданих йому спецiально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань аграрної полiтики вiдповiдно до законодавства;

     розроблення та затвердження положень про державнi установи ветеринарної медицини (територiальнi органи, лiкарнi, науково-дослiднi контрольнi iнститути, державнi лабораторiї, аптеки тощо), а також iнструкцiй, настанов, ветеринарно-санiтарних правил, iнших нормативно-правових актiв з питань ветеринарної медицини в межах своєї компетенцiї.

     Нормативно-правовi акти Державного департаменту ветеринарної медицини, виданi у межах його компетенцiї, є обов'язковими для виконання державними органами, суб'єктами господарювання, громадянами України, iноземцями та особами без громадянства, якi проживають на територiї України.

     Стаття 8. Пiдроздiли ветеринарної медицини мiнiстерств, iнших центральних органiв виконавчої влади та їх територiальних органiв

     Пiдроздiли ветеринарної медицини мiнiстерств, iнших центральних органiв виконавчої влади та їх територiальних органiв органiзовують i проводять роботу вiдповiдно до цього Закону i функцiонально пiдпорядковуються Державному департаменту ветеринарної медицини з питань, визначених цим Законом. Керiвники цих пiдроздiлiв призначаються на посаду i звiльняються з посади за погодженням з Державним департаментом ветеринарної медицини.

     Пiдроздiли ветеринарної медицини мiнiстерств, iнших центральних органiв виконавчої влади та їх територiальних органiв дiють на пiдставi положень, що затверджуються керiвниками цих органiв вiдповiдно за погодженням з Державним департаментом ветеринарної медицини та його територiальними органами.

     Стаття 9. Пiдроздiли ветеринарної мiлiцiї з проведення карантинних ветеринарних заходiв

     Пiдроздiл ветеринарної мiлiцiї з проведення карантинних ветеринарних заходiв Мiнiстерства внутрiшнiх справ України та вiдповiднi пiдроздiли його головних управлiнь i управлiнь в Автономнiй Республiцi Крим, областях, мiстах Києвi та Севастополi, мiстах, районах утворюються для надання практичної допомоги державним установам ветеринарної медицини в органiзацiї та здiйсненнi заходiв щодо профiлактики, локалiзацiї та лiквiдацiї карантинних хвороб тварин i комплектуються виключно лiкарями ветеринарної медицини, якi за посадами є державними iнспекторами ветеринарної медицини.

     Пiдроздiли ветеринарної мiлiцiї з проведення карантинних ветеринарних заходiв Мiнiстерства внутрiшнiх справ України функцiонально пiдпорядковуються Державному департаменту ветеринарної медицини.

     Пiдроздiли ветеринарної мiлiцiї з проведення карантинних ветеринарних заходiв фiнансуються за рахунок бюджетних коштiв, що видiляються Державному департаменту ветеринарної медицини та його територiальним органам на здiйснення протиепiзоотичних заходiв.

     Положення про пiдроздiли ветеринарної мiлiцiї з проведення карантинних ветеринарних заходiв затверджується Кабiнетом Мiнiстрiв України.

Роздiл III
ДЕРЖАВНИЙ ВЕТЕРИНАРНО-САНIТАРНИЙ КОНТРОЛЬ ТА НАГЛЯД

     Стаття 10. Посадовi особи, якi здiйснюють державний ветеринарно-санiтарний контроль

     Державний ветеринарно-санiтарний контроль здiйснюється лiкарями державних установ ветеринарної медицини.

     Державний ветеринарно-санiтарний контроль на об'єктах Мiнiстерства оборони України, Мiнiстерства внутрiшнiх справ України, Служби безпеки України та Державного комiтету у справах охорони державного кордону України здiйснюється пiдроздiлами ветеринарної медицини цих органiв.

     Стаття 11. Права i обов'язки посадових осiб, якi здiйснюють державний ветеринарно-санiтарний контроль

     Посадовi особи, якi здiйснюють державний ветеринарно-санiтарний контроль, мають право:

     перевiряти додержання суб'єктами господарювання ветеринарно-санiтарних правил транспортування об'єктiв державного ветеринарно-санiтарного контролю та нагляду i вимог щодо оформлення ветеринарних документiв;

     перевiряти якiсть та безпеку продукцiї тваринного походження на всiх стадiях виробництва, її вiдповiднiсть стандартам;

     проводити вiдбiр проб продукцiї тваринного походження для ветеринарно-санiтарної експертизи;

     брати участь у проведеннi оцiнки зразкiв нових видiв продукцiї тваринного походження та iнших об'єктiв державного ветеринарно-санiтарного контролю та нагляду з метою додержання ветеринарно-санiтарних вимог i норм якостi;

     перевiряти санiтарний стан виробничих примiщень та умов зберiгання продукцiї тваринного походження;

     перевiряти якiсть та безпеку виготовлення, умови зберiгання та реалiзацiї ветеринарних препаратiв, субстанцiй, готових кормiв, кормових добавок, засобiв ветеринарної медицини;

     перевiряти експортнi, iмпортнi, транзитнi об'єкти державного ветеринарно-санiтарного контролю та нагляду.

     Посадовi особи, якi здiйснюють державний ветеринарно-санiтарний контроль, зобов'язанi:

     додержуватися вимог нормативно-правових актiв з питань ветеринарної медицини та охорони працi;

     негайно доповiдати керiвникам вiдповiдних державних установ ветеринарної медицини про виявленi порушення ветеринарно-санiтарних вимог, встановлених законодавством.

     Стаття 12. Посадовi особи, якi здiйснюють державний ветеринарно-санiтарний нагляд

     Державний ветеринарно-санiтарний нагляд здiйснюється Головним державним iнспектором ветеринарної медицини України, його заступниками, головними державними iнспекторами ветеринарної медицини Автономної Республiки Крим, областей, мiст Києва та Севастополя, мiст, районiв, їх заступниками, головними державними iнспекторами ветеринарної медицини регiональних служб державного ветеринарно-санiтарного контролю та нагляду на державному кордонi та транспортi, їх заступниками та державними iнспекторами ветеринарної медицини.

     Голова Державного департаменту ветеринарної медицини може надавати повноваження державних iнспекторiв ветеринарної медицини iншим спецiалiстам ветеринарної медицини.

     Головний державний iнспектор ветеринарної медицини України координує здiйснення державного ветеринарно-санiтарного нагляду.

     Посадовi особи, якi здiйснюють державний ветеринарно-санiтарний нагляд, забезпечуються форменим одягом за рахунок спецiального фонду Державного бюджету України.

     Зразки форменого одягу i знаки розрiзнення посадових осiб, якi здiйснюють державний ветеринарно-санiтарний нагляд, затверджуються Кабiнетом Мiнiстрiв України.

     Стаття 13. Права i обов'язки посадових осiб, якi здiйснюють державний ветеринарно-санiтарний нагляд

     Посадовi особи, якi здiйснюють державний ветеринарно-санiтарний нагляд, мають право:

     безперешкодно вiдвiдувати об'єкти державного ветеринарно-санiтарного контролю та нагляду усiх форм власностi на вiдповiднiй територiї, одержувати iнформацiю, необхiдну для встановлення епiзоотичного стану, виявлення причин захворювання тварин i оцiнки ветеринарно-санiтарної якостi та безпеки продукцiї тваринного походження, перевiряти стан здiйснення державного ветеринарно-санiтарного контролю;

     видавати обов'язковi для виконання розпорядження про здiйснення протиепiзоотичних i ветеринарно-санiтарних заходiв (забiй, вимушений забiй тварин, знезараження продукцiї тваринного i рослинного походження, її переробка, утилiзацiя або знищення у разi виявлення заразних хвороб, виникнення пiдозри щодо наявностi особливо небезпечного захворювання тварин чи пiдвищеного вмiсту токсинiв, радiонуклiдiв);

     забороняти експорт, iмпорт, транзит, внутрiшньодержавнi перевезення та реалiзацiю продукцiї тваринного, а на ринках i рослинного походження та переробку продовольчої сировини тваринного походження, що не вiдповiдають ветеринарно-санiтарним вимогам, а також - ветеринарних препаратiв, субстанцiй, готових кормiв та кормових добавок, що не вiдповiдають вимогам щодо їх належної якостi та безпеки;

     обмежувати, тимчасово припиняти або забороняти будiвництво (реконструкцiю) тваринницьких ферм, пiдприємств, що здiйснюють забiй тварин, переробних пiдприємств, складських примiщень, ринкiв, iнших об'єктiв державного ветеринарно-санiтарного контролю та нагляду, що не вiдповiдають ветеринарно-санiтарним вимогам;

     утворювати у разi потреби комiсiї з числа спецiалiстiв ветеринарної медицини iз залученням спецiалiстiв профiльних науково-дослiдних установ i вищих навчальних закладiв для встановлення причин захворювання i загибелi тварин;

     повiдомляти органи лiцензування в галузi ветеринарної медицини про порушення суб'єктами господарювання лiцензiйних умов;

     обмежувати, забороняти або припиняти дiяльнiсть суб'єктiв господарювання у разi порушення ними ветеринарно-санiтарних вимог, встановлених законодавством, яке може спричинити загрозу життю i здоров'ю людей та тварин;

     залучати суб'єктiв господарювання, якi займаються ветеринарною практикою, до виконання протиепiзоотичних заходiв;

     накладати адмiнiстративнi стягнення у встановленому законодавством порядку.

     Посадовi особи, якi здiйснюють державний ветеринарно-санiтарний нагляд, зобов'язанi:

     вносити протягом однiєї доби у разi виявлення осередкiв (спалахiв) гострих iнфекцiйних захворювань або масового отруєння тварин до вiдповiдного органу виконавчої влади подання про запровадження особливого режиму та правил, додержання яких сприятиме припиненню поширення збудникiв iнфекцiйних захворювань,

     у тому числi спiльних для тварин i людей, забезпечуватиме виробництво продукцiї тваринного походження належної якостi та безпеки, охорону довкiлля;

     брати участь у дiяльностi державних комiсiй з прийняття в експлуатацiю об'єктiв державного ветеринарно-санiтарного контролю та нагляду.

     Стаття 14. Державний ветеринарно-санiтарний контроль та нагляд за якiстю ветеринарних препаратiв, субстанцiй, готових кормiв, кормових добавок та засобiв ветеринарної медицини

     Державний ветеринарно-санiтарний контроль за якiстю ветеринарних препаратiв, субстанцiй, готових кормiв, кормових добавок та засобiв ветеринарної медицини здiйснюється державними установами ветеринарної медицини та лiкарями ветеринарної медицини, уповноваженими Державним департаментом ветеринарної медицини.

     Державний ветеринарно-санiтарний контроль за розробкою, впровадженням, виробництвом, якiстю ветеринарних препаратiв, субстанцiй, готових кормiв, кормових добавок та iмунобiологiчних, дiагностичних засобiв, пробiотикiв, iмунобiологiчних субстанцiй здiйснюють уповноваженi Державним департаментом ветеринарної медицини науково-дослiднi та науково-контрольнi iнститути.

     Контроль якостi серiйного виробництва ветеринарних препаратiв, субстанцiй, готових кормiв, кормових добавок та засобiв ветеринарної медицини здiйснює виробник.

     Державний ветеринарно-санiтарний нагляд за якiстю ветеринарних препаратiв, субстанцiй, готових кормiв, кормових добавок та засобiв ветеринарної медицини здiйснюється Державним департаментом ветеринарної медицини та уповноваженими ним державними органами ветеринарної медицини.

     Пiдприємства, установи, органiзацiї України, iноземнi суб'єкти господарської дiяльностi, громадяни України, iноземцi та особи без громадянства, що перебувають в Українi на законних пiдставах, мають право ввозити з-за кордону ветеринарнi препарати, субстанцiї, готовi корми та кормовi добавки, зареєстрованi в Українi.

     Державний ветеринарно-санiтарний контроль за ввезенням на територiю України зареєстрованих ветеринарних препаратiв, субстанцiй, готових кормiв та кормових добавок здiйснюється регiональними службами державного ветеринарно-санiтарного контролю та нагляду на державному кордонi та транспортi.

     Не зареєстрованi в Українi ветеринарнi препарати, субстанцiї, готовi корми та кормовi добавки можуть ввозитися на територiю України для:

     реєстрацiї в Українi;

     експонування пiд контролем державних установ ветеринарної медицини на виставках, ярмарках i конференцiях, для науково-виробничих цiлей тощо (без права реалiзацiї).

     У разi стихiйного лиха, катастрофи, епiзоотiї тощо за окремим рiшенням Державного департаменту ветеринарної медицини та у визначеному ним порядку може бути дозволено ввезення не зареєстрованих в Українi ветеринарних препаратiв, субстанцiй, готових кормiв та кормових добавок за наявностi документiв, що пiдтверджують їх реєстрацiю i використання в країнах-виробниках.

     Ввезенi ветеринарнi препарати, субстанцiї, готовi корми та кормовi добавки пiдлягають контролю згiдно з законодавством.

     Використання ветеринарних препаратiв, субстанцiй, готових кормiв та кормових добавок, якi не зареєстрованi в Українi або не вiдповiдають вимогам щодо їх якостi, забороняється, крiм випадкiв, передбачених частинами сьомою i восьмою цiєї статтi.

     Придбання, реалiзацiя, зберiгання, застосування та знешкодження iмунобiологiчних i дiагностичних ветеринарних препаратiв, субстанцiй реєструються у спецiальному журналi, форма та порядок ведення якого визначаються Державним департаментом ветеринарної медицини.

     Забороняється застосовувати з метою прискорення росту i збiльшення продуктивностi (лактацiї тощо) тварин бiологiчнi стимулятори, антибiотики, гормональнi та iншi препарати, що пригнiчують функцiю залоз внутрiшньої секрецiї, зокрема мають тиреостатичну, естрогенну, андрогенну або гестагенну дiю. Цi препарати можуть застосовуватися виключно для лiкувальних цiлей.

     Стаття 15. Державний ветеринарно-санiтарний контроль та нагляд за надходженням i забоєм тварин, переробкою, зберiганням, транспортуванням та реалiзацiєю продукцiї тваринного походження

     Державний ветеринарно-санiтарний контроль та нагляд за надходженням i забоєм тварин, переробкою, зберiганням, транспортуванням та реалiзацiєю продукцiї тваринного походження здiйснюють Державний департамент ветеринарної медицини, його територiальнi органи, регiональнi служби державного ветеринарно-санiтарного контролю та нагляду на державному кордонi та транспортi, iншi державнi установи ветеринарної медицини.

     Безпосередньо державний ветеринарно-санiтарний контроль за надходженням i забоєм тварин та на всiх стадiях виробництва продукцiї тваринного походження, її реалiзацiї здiйснюють спецiалiсти державних установ ветеринарної медицини шляхом проведення ветеринарно-санiтарної експертизи, в тому числi з лабораторним дослiдженням зразкiв продукцiї тваринного походження за показниками, що визначенi ветеринарно-санiтарними вимогами, встановленими законодавством, стандартами, технологiчними iнструкцiями.

     Лабораторне дослiдження зразкiв продукцiї тваринного походження проводиться у державних лабораторiях ветеринарної медицини, якi можуть розташовуватися за мiсцезнаходженням суб'єкта господарювання.

     Державнi лабораторiї ветеринарної медицини, що розташованi за мiсцезнаходженням суб'єктiв господарювання, є структурними пiдроздiлами вiдповiдних державних установ ветеринарної медицини. На посаду завiдуючого (начальника) державною лабораторiєю ветеринарної медицини призначається лiкар ветеринарної медицини, який має досвiд роботи за фахом не менш як три роки або пройшов вiдповiдну атестацiю у встановленому порядку.

     Суб'єкт господарювання надає в користування державнiй лабораторiї ветеринарної медицини службовi примiщення, обладнання та матерiали, необхiднi для проведення лабораторних дослiджень.

     Державний ветеринарно-санiтарний нагляд за надходженням i забоєм тварин, переробкою, зберiганням, транспортуванням та реалiзацiєю продукцiї тваринного походження здiйснюється державними iнспекторами ветеринарної медицини.

     Державний ветеринарно-санiтарний контроль та нагляд за дiяльнiстю суб'єктiв господарювання здiйснюється за рахунок коштiв загального та спецiального фондiв Державного бюджету України.

     Спецiалiсти ветеринарної медицини призначаються на посаду та звiльняються з посади за погодженням з головним державним iнспектором ветеринарної медицини району (мiста) пiсля проведення атестацiї в порядку, встановленому Державним департаментом ветеринарної медицини.

     Суб'єкти господарювання вправi реалiзовувати лише ту продукцiю тваринного походження, що вироблена пiд державним ветеринарно-санiтарним контролем та наглядом i дозволена для реалiзацiї або зберiгання з оформленням вiдповiдних ветеринарних документiв, що засвiдчують її якiсть та безпеку.

     Стаття 16. Державний ветеринарно-санiтарний контроль та нагляд на ринках

     Державний ветеринарно-санiтарний контроль та нагляд на ринках (зоологiчних ринках), iнших пiдприємствах торгiвлi, де органiзовано продаж тварин, продукцiї тваринного i рослинного походження, кормiв тваринного i рослинного походження, кормових добавок, є обов'язковим i здiйснюється територiальними органами Державного департаменту ветеринарної медицини та iншими державними установами ветеринарної медицини.

     Безпосередньо державний ветеринарно-санiтарний контроль на ринках (зоологiчних ринках) здiйснюють лише спецiалiсти ветеринарної медицини державних лабораторiй ветеринарно-санiтарної експертизи на ринках (зоологiчних ринках) (далi - лабораторiї) або iнших державних установ ветеринарної медицини.

     Лабораторiї є структурними пiдроздiлами вiдповiдних державних установ ветеринарної медицини.

     Лабораторiї дiють на пiдставi положень, що затверджуються Державним департаментом ветеринарної медицини.

     Втручання будь-яких iнших служб у методику та проведення дослiджень, що проводяться спецiалiстами лабораторiй, забороняється.

     Адмiнiстрацiя (власник) ринку (зоологiчного ринку) зобов'язана надавати у користування лабораторiї пристосованi службовi примiщення.

     Лабораторiї повиннi мати кутовi штампи i печатки iз своїм найменуванням, клейма i штампи встановлених зразкiв для клеймування м'яса та iнших продуктiв забою тварин, журнали реєстрацiї, бланки експертного висновку щодо якостi та безпеки кожної партiї продукцiї, допущеної до продажу на ринках (зоологiчних ринках), iншi документи, передбаченi законодавством про ветеринарну медицину.

     На ветеринарно-санiтарну експертизу приймається продукцiя пiсля обов'язкового пред'явлення документа, що посвiдчує особу її власника або продавця.

     Кожна м'ясна туша або її частини непромислового виготовлення пiдлягають ветеринарно-санiтарнiй експертизi. При цьому власник продукцiї (продавець) пред'являє супровiднi ветеринарнi документи.

     Лiкарi лабораторiй мають право затримувати продукцiю, визнану непридатною для реалiзацiї. Така продукцiя пiдлягає вiдправленню її власником на утилiзацiю вiдповiдно до законодавства.

     Торговi мiсця на ринках (зоологiчних ринках) надаються лише пiсля одержання висновкiв лабораторiй.

     Продаж тварин i продукцiї без вiдповiдних ветеринарних документiв, у не вiдведених для цього мiсцях або таких, що не пройшли ветеринарно-санiтарної експертизи, забороняється.

     Торгiвля готовими харчовими продуктами (м'яснi, рибнi, консервнi вироби тощо) домашнього виготовлення не допускається.

     У разi недодержання цих вимог продукцiя пiдлягає вилученню та конфiскацiї у порядку, визначеному законодавством.

     Лабораторiї не несуть вiдповiдальностi за реалiзацiю продукцiї, що не пройшла ветеринарно-санiтарної експертизи. Вiдповiдальнiсть за надання дозволу на реалiзацiю такої продукцiї несе адмiнiстрацiя (власник) ринку (зоологiчного ринку).

     Функцiонування ринку (зоологiчного ринку), на якому не органiзована ветеринарно-санiтарна експертиза продукцiї, що є об'єктом державного ветеринарно-санiтарного контролю та нагляду, за вiдсутностi лабораторiї забороняється.

     Державний ветеринарно-санiтарний нагляд на ринках (зоологiчних ринках) здiйснюють державнi iнспектори ветеринарної медицини.

     Стаття 17. Державний ветеринарно-санiтарний контроль та нагляд на державному кордонi та транспортi

     Державний ветеринарно-санiтарний контроль та нагляд на державному кордонi та транспортi здiйснюються регiональними службами державного ветеринарно-санiтарного контролю на державному кордонi та транспортi, їх структурними пiдроздiлами (пунктами).

     Державний ветеринарно-санiтарний контроль та нагляд на державному кордонi та транспортi є обов'язковими у разi здiйснення експорту, iмпорту i транзитного перевезення об'єктiв державного ветеринарно-санiтарного контролю та нагляду усiма видами транспорту.

     Державний ветеринарно-санiтарний контроль на державному кордонi та транспортi здiйснюється за наявностi оригiналiв документiв, виданих державною ветеринарною службою країни-вiдправника, з урахуванням її епiзоотичного стану та за умови виконання ветеринарних вимог України щодо iмпорту вантажiв.

     Безпосередньо ветеринарно-санiтарний контроль на державному кордонi та транспортi здiйснюють державнi iнспектори ветеринарної медицини з оформленням вiдповiдних документiв. Робочi мiсця зазначених осiб облаштовуються у пунктi пропуску через державний кордон.

     Митне оформлення об'єктiв державного ветеринарно-санiтарного контролю та нагляду, що надiйшли за iмпортом, здiйснюється пiсля проведення їх ветеринарно-санiтарної експертизи державною лабораторiєю ветеринарної медицини за мiсцем призначення вантажiв.

     Ввезення громадянами України, iноземцями та особами без громадянства на територiю України продукцiї тваринного походження для власного споживання забороняється.

     У разi експорту об'єктiв державного ветеринарно-санiтарного контролю та нагляду ветеринарне свiдоцтво пiдлягає обмiну на ветеринарний або санiтарний сертифiкат встановленого зразка пiсля здiйснення державного ветеринарно-санiтарного контролю.

     У разi транзиту об'єктiв державного ветеринарно-санiтарного контролю та нагляду їх оформлення у пунктах пропуску на державному кордонi здiйснюється за наявностi ветеринарного сертифiката країни-експортера та iнших супровiдних документiв пiсля огляду транспортних засобiв, а у разi необхiдностi - i вантажу, та з урахуванням епiзоотичного стану країни-експортера.

     Державний ветеринарно-санiтарний нагляд на державному кордонi та транспортi здiйснюють Головний державний iнспектор ветеринарної медицини України, його заступники, державнi iнспектори ветеринарної медицини Державного департаменту ветеринарної медицини, головнi державнi iнспектори ветеринарної медицини, їх заступники, державнi iнспектори ветеринарної медицини регiональних служб на державному кордонi та транспортi.

     Положення про регiональну службу державного ветеринарно-санiтарного контролю та нагляду на державному кордонi та транспортi затверджується Кабiнетом Мiнiстрiв України.

     Стаття 18. Державний ветеринарно-санiтарний контроль та нагляд пiд час полювання

     Вiдкриття мисливського сезону на певнiй територiї здiйснюється з дозволу головного державного iнспектора ветеринарної медицини району (районiв) пiсля проведення обов'язкового епiзоотичного обстеження мисливських угiдь.

     Кожний користувач мисливських угiдь зобов'язаний обладнати майданчики для обробки вiдстрiляної на полюваннi дичини згiдно з ветеринарно-санiтарними вимогами, встановленими законодавством, та забезпечити проведення ветеринарно-санiтарної експертизи дичини, що призначається для використання з метою споживання.

     Користувачi мисливських та рибальських угiдь зобов'язанi подавати iнформацiю територiальним органам Державного департаменту ветеринарної медицини або iншим державним установам ветеринарної медицини про невластиву поведiнку тварин, а у разi їх загибелi трупи вiдправляти до державної лабораторiї ветеринарної медицини для встановлення причини загибелi.

     Стаття 19. Гарантiї прав посадових осiб, якi здiйснюють державний ветеринарно-санiтарний контроль та нагляд

     Спецiалiсти, якi здiйснюють державний ветеринарно-санiтарний контроль та нагляд, у своїй дiяльностi є незалежними i керуються цим Законом, iншими нормативно-правовими актами з питань ветеринарної медицини. Державнi органи, керiвники пiдприємств, установ, органiзацiй i громадяни України, iноземцi та особи без громадянства, якi проживають на територiї України, повиннi сприяти спецiалiстам ветеринарної медицини пiд час виконання ними службових обов'язкiв.

     Образа особи, яка здiйснює державний ветеринарно-санiтарний контроль та нагляд, а також опiр, погрози, насильство та iншi дiї, що перешкоджають виконанню покладених на неї обов'язкiв, тягнуть за собою вiдповiдальнiсть, встановлену законом.

     Збитки, завданi майну особи, яка здiйснює державний ветеринарно-санiтарний контроль та нагляд, у зв'язку з виконанням нею службових обов'язкiв, компенсуються у повному обсязi за рахунок винних осiб.

     Вказiвки посадових осiб не можуть бути пiдставою для будьяких незаконних дiй або бездiяльностi спецiалiстiв ветеринарної медицини.

     Стаття 20. Права i обов'язки юридичних та фiзичних осiб щодо забезпечення ветеринарно-санiтарного та епiзоотичного благополуччя

     Юридичнi та фiзичнi особи, дiяльнiсть яких пов'язана з утриманням, транспортуванням, торгiвлею тваринами, а також з виробництвом, переробкою, зберiганням, транспортуванням та реалiзацiєю продукцiї тваринного, а на ринках i рослинного походження, виробництвом, транспортуванням i реалiзацiєю ветеринарних препаратiв, субстанцiй, готових кормiв та кормових добавок (далi у цiй статтi - юридичнi та фiзичнi особи), для забезпечення ветеринарно-санiтарного та епiзоотичного благополуччя в господарствах мають право:

     одержувати вiд мiсцевих органiв державного управлiння та iнших установ ветеринарної медицини i органiв мiсцевого самоврядування iнформацiю про епiзоотичний стан територiї обслуговування;

     на вiдшкодовування збиткiв, завданих їм внаслiдок порушення ветеринарно-санiтарних вимог iншими юридичними та фiзичними особами;

     оскаржувати рiшення i дiї посадових осiб органiв державного управлiння та iнших державних установ ветеринарної медицини до головного державного iнспектора ветеринарної медицини району, мiста, областi, Автономної Республiки Крим, України або до суду.

     Юридичнi та фiзичнi особи зобов'язанi:

     виконувати законнi вимоги спецiалiстiв державних установ ветеринарної медицини щодо здiйснення протиепiзоотичних, карантинних, обмежувальних та iнших ветеринарних заходiв;

     iнформувати негайно державнi установи ветеринарної медицини про перемiщення, забiй, захворювання тварин, їх загибель (вимушене дорiзування) або невластиву поведiнку;

     охороняти здоров'я тварин i забезпечувати виробництво якiсної та безпечної продукцiї тваринного i рослинного походження;

     iдентифiкувати велику i дрiбну рогату худобу та коней, що їм належать;

     доставляти тварин у визначене мiсце або надавати в господарствi можливiсть для проведення ветеринарного огляду, профiлактичних i лiкувально-профiлактичних обробок, дослiджень i щеплень, забезпечувати їх надiйну фiксацiю пiд час проведення манiпуляцiй, а також надавати продукцiю тваринного i рослинного походження для проведення ветеринарно-санiтарної експертизи;

     доставляти тварин у разi їх загибелi та вiдходи вiд забою тварин до спецiалiзованих пiдприємств;

     сприяти спецiалiстам ветеринарної медицини у виконаннi ними своїх службових обов'язкiв;

     на вимогу спецiалiстiв ветеринарної медицини надавати безоплатно зразки продукцiї тваринного та рослинного походження для проведення вiдповiдних дослiджень;

     надавати у користування спецiалiстiв державних установ ветеринарної медицини, у тому числi на залiзничному, водному i повiтряному транспортi, пунктах пропуску через державний кордон, на ринках (зоологiчних ринках) службовi примiщення, необхiдне обладнання, засоби зв'язку.

Роздiл IV
НАУКОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВЕТЕРИНАРНОЇ МЕДИЦИНИ. ДЕРЖАВНI ФАРМАКОЛОГIЧНА ТА НАДЗВИЧАЙНI ПРОТИЕПIЗООТИЧНI КОМIСIЇ

     Стаття 21. Наукове забезпечення ветеринарної медицини

     Наукове забезпечення ветеринарної медицини здiйснюють вiдповiднi науковi установи Нацiональної академiї наук України, Української академiї аграрних наук, науковi установи, що належать до сфери управлiння центральних органiв виконавчої влади, факультети ветеринарної медицини вищих навчальних закладiв.

     Координацiю роботи, пов'язаної з науковим забезпеченням ветеринарної медицини, здiйснюють спiльно вiддiлення ветеринарної медицини Української академiї аграрних наук i науково-методична рада Державного департаменту ветеринарної медицини.

     Державним замовником науково-дослiдних робiт у галузi ветеринарної медицини є Державний департамент ветеринарної медицини.

     Фiнансування наукових дослiджень у галузi ветеринарної медицини i практичної реалiзацiї наукових розробок провадиться за рахунок коштiв загального та спецiального фондiв Державного бюджету України та iнших джерел, не заборонених законодавством.

     Стаття 22. Державна фармакологiчна комiсiя ветеринарної медицини

     Державна фармакологiчна комiсiя ветеринарної медицини є експертно-дорадчим органом з питань регламентацiї безпечного i ефективного застосування ветеринарних препаратiв, субстанцiй, готових кормiв та кормових добавок, їх реєстрацiї.

     Державна фармакологiчна комiсiя ветеринарної медицини дiє при Державному департаментi ветеринарної медицини.

     Експертизу i випробування ветеринарних препаратiв, субстанцiй, готових кормiв, кормових добавок вiтчизняного та iноземного виробництва проводять науковi установи, визначенi Державним департаментом ветеринарної медицини.

     З урахуванням даних експертизи i випробувань ветеринарних препаратiв, субстанцiй, готових кормiв та кормових добавок Державна фармакологiчна комiсiя ветеринарної медицини видає висновки щодо їх застосування. На пiдставi цих висновкiв Державний департамент ветеринарної медицини приймає рiшення про державну реєстрацiю ветеринарних препаратiв, субстанцiй, готових кормiв та кормових добавок.

     Державна фармакологiчна комiсiя ветеринарної медицини дiє на пiдставi положення, що затверджується Кабiнетом Мiнiстрiв України.

     Стаття 23. Державнi надзвичайнi протиепiзоотичнi комiсiї

     Для оперативного контролю, керiвництва i координацiї дiяльностi органiв виконавчої влади, пiдприємств, установ, органiзацiй щодо запобiгання i лiквiдацiї масових захворювань або отруєнь тварин при Кабiнетi Мiнiстрiв України утворюється Державна надзвичайна протиепiзоотична комiсiя.

     Державну надзвичайну протиепiзоотичну комiсiю при Кабiнетi Мiнiстрiв України очолює вiце-прем'єр-мiнiстр України згiдно з розподiлом функцiональних повноважень.

     До складу Державної надзвичайної протиепiзоотичної комiсiї при Кабiнетi Мiнiстрiв України входять Головний державний iнспектор ветеринарної медицини України, який є заступником голови Комiсiї, заступники Головного державного iнспектора ветеринарної медицини України, керiвники спецiально уповноважених центральних органiв виконавчої влади з питань аграрної полiтики, внутрiшнiх справ, економiки, охорони здоров'я, транспорту, надзвичайних ситуацiй, фiнансiв, зв'язку та iнформатизацiї, лiсового господарства, охорони державного кордону, митної служби, Української академiї аграрних наук та iншi посадовi особи, визначенi Кабiнетом Мiнiстрiв України.

     Спецiалiсти ветеринарної медицини, якi входять до складу Державної надзвичайної протиепiзоотичної комiсiї при Кабiнетi Мiнiстрiв України, одночасно є державними iнспекторами ветеринарної медицини.

     Члени Державної надзвичайної протиепiзоотичної комiсiї при Кабiнетi Мiнiстрiв України забезпечуються необхiдними засобами зв'язку. Пiд час виконання службових обов'язкiв членам Комiсiї надається право на позачергове користування мiжмiським телефонним зв'язком, використання спецiалiзованих транспортних засобiв ветеринарної медицини i придбання проїзних документiв на всi види транспорту та розмiщення в готелi. Витрати на оплату послуг телефонного та iншого електронного зв'язку i вiдрядження вiдшкодовуються за рахунок коштiв, що видiляються на проведення протиепiзоотичних заходiв.

     Державнi надзвичайнi протиепiзоотичнi комiсiї утворюються також при Радi мiнiстрiв Автономної Республiки Крим, обласних, Київськiй та Севастопольськiй мiських, районних державних адмiнiстрацiях.

     Положення про Державну надзвичайну протиепiзоотичну комiсiю при Кабiнетi Мiнiстрiв України та типовi положення про державнi надзвичайнi протиепiзоотичнi комiсiї при Радi мiнiстрiв Автономної Республiки Крим, обласних, Київськiй та Севастопольськiй мiських, районних державних адмiнiстрацiях затверджуються Кабiнетом Мiнiстрiв України.

Роздiл V
ФIНАНСУВАННЯ ТА МАТЕРIАЛЬНО-ТЕХНIЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

     Стаття 24. Фiнансування та матерiально-технiчне забезпечення органiв державного управлiння та iнших державних установ ветеринарної медицини

     Фiнансування та матерiально-технiчне забезпечення органiв державного управлiння та iнших державних установ ветеринарної медицини здiйснюються за рахунок коштiв державного бюджету.

     Сплата внескiв до Мiжнародного епiзоотичного бюро провадиться за рахунок коштiв Державного бюджету України.

     Стаття 25. Фiнансування протиепiзоотичних заходiв

     Заходи щодо запобiгання i лiквiдацiї iнфекцiйних захворювань тварин, лабораторно-дiагностичних та планових радiологiчних дослiджень продукцiї тваринного i рослинного походження, дослiдження на трихiнельоз, iншi ветеринарно-санiтарнi та протиепiзоотичнi заходи (згiдно з перелiком, що затверджується Кабiнетом Мiнiстрiв України) здiйснюються за рахунок коштiв вiдповiдних бюджетiв.

     Стаття 26. Оплата послуг, що надаються державними установами ветеринарної медицини

     Оплата проведення заходiв щодо запобiгання i лiквiдацiї хвороб тварин (крiм тих, що зазначенi у статтi 25 цього Закону), лiкування хворих тварин, лабораторнi дослiдження, ветеринарно-санiтарна експертиза продукцiї тваринного, а на ринках i рослинного походження (за винятком планових радiологiчних дослiджень та дослiджень на трихiнельоз) та оплата послуг при експортно-iмпортних операцiях, транспортуваннi територiєю України об'єктiв державного ветеринарно-санiтарного контролю та нагляду здiйснюються за рахунок власникiв тварин, продукцiї тваринного i рослинного походження згiдно з тарифами.

     Оплата експертизи та випробувань з метою реєстрацiї в Українi ветеринарних препаратiв, субстанцiй, готових кормiв та кормових добавок здiйснюється на комерцiйнiй основi за рахунок коштiв заявника згiдно з прейскурантом, затвердженим Державним департаментом ветеринарної медицини вiдповiдно до законодавства.

     Оплата послуг спецiалiстiв ветеринарної медицини, якi займаються ветеринарною практикою, з виконання обов'язкових або вимушених протиепiзоотичних заходiв згiдно з перелiком, що затверджується Кабiнетом Мiнiстрiв України, провадиться за рахунок коштiв вiдповiдних бюджетiв.

     Тарифи на ветеринарнi послуги затверджуються вiдповiдно до законодавства про цiни та цiноутворення.

Роздiл VI
КАРАНТИН

     Стаття 27. Порядок встановлення карантину

     Карантин у мiсцях виникнення небезпечних захворювань встановлюється та скасовується рiшенням Ради мiнiстрiв Автономної Республiки Крим, мiсцевої державної адмiнiстрацiї на вiдповiдних територiях та виконавчими органами органiв мiсцевого самоврядування мiст обласного значення, у тому числi на територiї окремих господарств за поданням вiдповiдного органу державної ветеринарної медицини, а в межах одного або кiлькох регiонiв - за рiшенням Кабiнету Мiнiстрiв України за поданням Державного департаменту ветеринарної медицини.

     Про встановлення карантину у зв'язку з хворобою, внесеною до списку А, продовження строку його дiї та про скасування Головний державний iнспектор ветеринарної медицини України повiдомляє Мiжнародне епiзоотичне бюро, а у разi виникнення карантинних хвороб, спiльних для тварин i людей, - Головного державного санiтарного лiкаря України.

     У разi виникнення на територiї України особливо небезпечних iнфекцiйних хвороб тварин, у тому числi таких, що ранiше не реєструвалися, за рiшенням Державної надзвичайної протиепiзоотичної комiсiї при Кабiнетi Мiнiстрiв України хворi тварини та тварини з пiдозрою на хворобу враженої ферми, стада, гурту, а у разi необхiдностi - тварини iнших ферм, стад, гуртiв, що мали прямий або непрямий контакт, який може призвести до передачi збудника iнфекцiї, забиваються (дорiзуються), а їх тушi, малоцiнний iнвентар, транспортнi засоби, iншi предмети, якi можуть бути фактором такої передачi, знищуються шляхом спалювання, закопування або iншим способом, що гарантує припинення поширення зазначених хвороб.

     Перелiк карантинних захворювань тварин затверджується Кабiнетом Мiнiстрiв України.

     Карантин встановлюється протягом доби пiсля виявлення карантинної хвороби тварин.

     Попереднi карантиннi обмеження до прийняття рiшення щодо встановлення карантину можуть бути введенi приписом головного державного iнспектора ветеринарної медицини району, мiста, областi або його заступника.

     Орган, що прийняв рiшення про встановлення карантину, негайно повiдомляє про це пiдприємства, установи, органiзацiї та населення карантинної зони i вiдповiднi органи виконавчої влади сумiжних районiв, областей.

     У рiшеннi про встановлення карантину зазначаються обставини, що сприяли виникненню карантинного захворювання, визначаються межi карантинної та загрозливої зони, спецiальнi ветеринарно-санiтарнi заходи, спрямованi на локалiзацiю i лiквiдацiю осередкiв небезпечних iнфекцiйних захворювань тварин, а також тимчасовi обмеження прав юридичних та фiзичних осiб з покладенням на них додаткових обов'язкiв i затверджується план локалiзацiї, лiквiдацiї та профiлактики захворювання.

     Обов'язковому профiлактичному карантину пiдлягають також усi тварини, що надходять до господарств для поповнення стада. Такi тварини утримуються в перiод карантину окремо у спецiально вiдведених, iзольованих мiсцях (карантиннi пункти) i пiддаються ветеринарно-санiтарному обстеженню, пiсля закiнчення якого з дозволу державного iнспектора ветеринарної медицини допускаються в загальне стадо.

     Тварини, що завозяться з-за кордону, пiдлягають профiлактичному карантину в карантинному пунктi пiд наглядом спецiалiстiв ветеринарної медицини протягом перiоду, який визначається згiдно iз законодавством.

     Особи, виннi у порушеннi карантинних вимог, несуть вiдповiдальнiсть згiдно iз законом.

     Стаття 28. Заходи, що здiйснюються в умовах карантину

     У разi встановлення карантину може вводитися повна або часткова заборона:

     провозити або переганяти тварин через карантинну зону, ввозити (заводити) в цю зону, вивозити (виводити) з неї тварин;

     вивозити або виносити (у тому числi для пересилання посилками) з карантинної зони продукцiю тваринного i рослинного походження, корми;

     перегруповувати, переводити (перевозити) тварин у межах карантинної зони, а також використовувати спiльнi пасовища, мiсця водопою для хворих i здорових тварин без дозволу головного державного iнспектора ветеринарної медицини району, мiста, областi;

     доступу стороннiх осiб, тварин (у тому числi домашньої птицi) та транспорту на територiю ферми i до тваринницьких примiщень, де запроваджено карантин, крiм обслуговуючого персоналу (за умови додержання ним спецiального режиму);

     проводити ярмарки, аукцiони, семiнари, виставки тварин, масовi спортивнi заходи, торгiвлю на ринках тощо;

     пересуватися на транспортних засобах у карантиннiй зонi;

     заготовляти, торгувати тваринами, продукцiєю тваринного i рослинного походження в карантиннiй зонi.

     На дорогах при в'їздi у населенi пункти, на ферми виставляється охорона, сторожовi або ветеринарно-мiлiцейськi пости, встановлюються знаки щодо обов'язкового об'їзду карантинної зони. Положення про ветеринарно-мiлiцейський пост затверджується Кабiнетом Мiнiстрiв України.

     Вивезення тварин, продукцiї тваринного i рослинного походження з карантинної зони дозволяється лише за рiшенням вiдповiдної державної надзвичайної протиепiзоотичної комiсiї.

     Тварини, що загинули вiд iнфекцiйних хвороб, гнiй, пiдстилка, залишки кормiв, а також продукцiя, одержана вiд хворих тварин та тих, що утримувалися разом, пiдлягають знешкодженню або утилiзацiї вiдповiдно до законодавства.

     Господарське використання гною вiд хворих тварин або тварин з пiдозрою на хворобу допускається лише у випадках, передбачених iнструкцiєю щодо боротьби з хворобами тварин, та пiсля попереднього надiйного знезараження.

     На залiзничних станцiях, у морських та рiчкових портах, на пристанях, в аеропортах, а також у господарствах, що знаходяться в карантиннiй або загрозливiй зонi, припиняється вантаження та розвантаження тварин, продукцiї тваринного i рослинного походження, кормiв та iншої продукцiї, що може бути носiєм збудника iнфекцiйної хвороби.

     З метою запобiгання поширенню карантинних хвороб i лiквiдацiї їх у первинних осередках зараження за рiшенням вiдповiдної державної надзвичайної протиепiзоотичної комiсiї може проводитися мобiлiзацiя та використання матерiальних ресурсiв пiдприємств, установ та органiзацiй, що знаходяться поза карантинною зоною.

     На час карантину може змiнюватися режим роботи пiдприємств, установ та органiзацiй.

     У виняткових випадках для здiйснення карантинних заходiв та лiквiдацiї осередкiв епiзоотiї разом з органами внутрiшнiх справ можуть залучатися вiйськовi частини Збройних Сил України вiдповiдно до закону.

     У разi встановлення карантину на значнiй територiї (область або кiлька областей) Кабiнет Мiнiстрiв України може вносити Президенту України пропозицiю про цiльову мобiлiзацiю на перiод до двох мiсяцiв вiйськовозобов'язаних спецiалiстiв з метою лiквiдацiї осередкiв епiзоотiї.

     Суб'єкти господарювання, дiяльнiсть яких пов'язана з виробництвом, переробкою, зберiганням, транспортуванням та реалiзацiєю продукцiї тваринного i рослинного походження, кормiв, iнших продуктiв та матерiалiв, що можуть бути носiями збудника iнфекцiйної хвороби, зобов'язанi надавати у користування спецiально уповноваженим органам на перiод карантину службовi примiщення, необхiдне обладнання, засоби зв'язку.

     Стаття 29. Гарантiї прав юридичних та фiзичних осiб

     Особам, якi постраждали внаслiдок встановлення карантину або у зв'язку з проведенням робiт щодо лiквiдацiї та профiлактики карантинних хвороб тварин, збитки вiдшкодовуються в порядку, встановленому законодавством.

     Юридичнi особи, матерiальнi ресурси яких використовувалися з метою запобiгання поширенню i лiквiдацiї карантинних хвороб, мають право на вiдшкодування завданих їм збиткiв у порядку i розмiрах, встановлених Кабiнетом Мiнiстрiв України.

Роздiл VII
ЛАБОРАТОРНА ДIАГНОСТИКА. ВИРОБНИЦТВО ТА РЕАЛIЗАЦIЯ ВЕТЕРИНАРНИХ ПРЕПАРАТIВ, СУБСТАНЦIЙ, ГОТОВИХ КОРМIВ, КОРМОВИХ ДОБАВОК ТА ЗАСОБIВ ВЕТЕРИНАРНОЇ МЕДИЦИНИ

     Стаття 30. Лабораторна дiагностика хвороб тварин, оцiнка якостi та безпеки продукцiї, кормiв тваринного i рослинного походження

     Лабораторну дiагностику хвороб тварин, а також оцiнку якостi та безпеки продукцiї, кормiв тваринного i рослинного походження здiйснюють Центральна, республiканська Автономної Республiки Крим, зональнi, обласнi, мiжобласнi, мiськi, районнi та мiжрайоннi державнi лабораторiї ветеринарної медицини в порядку, визначеному Державним департаментом ветеринарної медицини.

     Лабораторну дiагностику за рiшенням Державного департаменту ветеринарної медицини можуть також здiйснювати iншi установи ветеринарної медицини, науково-дослiднi установи, вищi навчальнi заклади та iншi органiзацiї.

     Остаточне рiшення щодо спiрних питань, якi виникають з висновкiв лабораторної дiагностики, приймає Центральна державна лабораторiя ветеринарної медицини.

     Супровiднi ветеринарнi документи видаються за умови обов'язкового дослiдження продукцiї тваринного i рослинного походження у державних лабораторiях ветеринарної медицини.

     Методичне забезпечення лабораторної дiагностики здiйснює Центральна державна лабораторiя ветеринарної медицини.

     Втручання в роботу спецiалiстiв державних лабораторiй ветеринарної медицини пiд час здiйснення ними лабораторної дiагностики забороняється.

     Державнi лабораторiї ветеринарної медицини є юридичними особами i дiють на пiдставi положень, що затверджуються Державним департаментом ветеринарної медицини.

     Дозвiл на роботу iз збудниками хвороб другої - четвертої групи небезпеки видається вiдповiдно до законодавства.

     Стаття 31. Виробництво та реалiзацiя ветеринарних препаратiв, субстанцiй, готових кормiв, кормових добавок та засобiв ветеринарної медицини

     Виробництво та реалiзацiя ветеринарних препаратiв, субстанцiй, готових кормiв, кормових добавок та засобiв ветеринарної медицини повиннi здiйснюватися вiдповiдно до технiчних умов, фармакопейних статей i стандартiв.

     До серiйного виробництва та реалiзацiї ветеринарнi препарати, субстанцiї, готовi корми, кормовi добавки допускаються лише пiсля реєстрацiї Державним департаментом ветеринарної медицини.

     Документом, який пiдтверджує реєстрацiю препарату в Українi, є реєстрацiйне посвiдчення, яке видається на кожен ветеринарний препарат, субстанцiю, готовий корм, кормову добавку Державним департаментом ветеринарної медицини.

     Пiдприємства, що займаються виготовленням ветеринарних препаратiв, субстанцiй, готових кормiв, кормових добавок та засобiв ветеринарної медицини, сплачують науковим установам i окремим авторам винагороду за наукову розробку i впровадження її у виробництво.

     Ветеринарнi препарати можуть вироблятися суб'єктами пiдприємницької дiяльностi за наявностi лiцензiї, що видається вiдповiдно до законодавства.

     Суб'єкти господарювання здiйснюють роздрiбну та оптову торгiвлю ветеринарними препаратами, готовими кормами, кормовими добавками та засобами ветеринарної медицини за наявностi лiцензiї та сертифiката якостi.

     До кожного ветеринарного препарату, що реалiзується, додається настанова по застосуванню. Забороняється реалiзацiя ветеринарних препаратiв, що мiстять отруйнi та сильнодiючi речовини, а також iмунобiологiчних препаратiв проти хвороб, спiльних для тварин i людей, без рецепта спецiалiста ветеринарної медицини.

     Зберiгання виробничих та контрольних штамiв мiкроорганiзмiв, пiдтримання бiотехнологiчних показникiв, контроль за станом їх популяцiй, пiдготовка нових штамiв здiйснюються у Нацiональному центрi штамiв мiкроорганiзмiв.

     Положення про Нацiональний центр штамiв мiкроорганiзмiв затверджується Кабiнетом Мiнiстрiв України.

     Серiї бiологiчних препаратiв, що не пройшли контроль у процесi виробництва або випробування в порядку, визначеному Державним департаментом ветеринарної медицини, та визнанi неякiсними, пiдлягають знищенню з оформленням вiдповiдного акта за участю спецiалiста державної ветеринарної медицини та власника цих препаратiв або уповноваженого його представника.

Роздiл VIII
ВЕТЕРИНАРНА ПРАКТИКА. ПIДГОТОВКА ТА СТАТУС СПЕЦIАЛIСТIВ ВЕТЕРИНАРНОЇ МЕДИЦИНИ

     Стаття 32. Ветеринарна практика

     Юридичнi або фiзичнi особи (громадяни України, iноземцi та особи без громадянства, якi проживають на територiї України) можуть займатися ветеринарною практикою на пiдставi лiцензiї, що видається вiдповiдно до законодавства України.

     При державних установах ветеринарної медицини можуть утворюватися госпрозрахунковi пiдроздiли для надання ветеринарних послуг на договiрнiй основi.

     Стаття 33. Професiйна пiдготовка, пiслядипломна освiта та атестацiя спецiалiстiв ветеринарної медицини

     Професiйна пiдготовка спецiалiстiв ветеринарної медицини проводиться лише за стацiонарною формою навчання.

     Пiслядипломна освiта спецiалiстiв ветеринарної медицини проводиться у встановленому законодавством порядку.

     Пiдвищення квалiфiкацiї спецiалiстiв ветеринарної медицини проводиться не рiдше нiж один раз на 5 рокiв.

     Спецiалiсти ветеринарної медицини пiдлягають атестацiї у порядку, встановленому законодавством. За результатами атестацiї визначаються вiдповiднiсть працiвника займанiй посадi i рiвень його квалiфiкацiї з присвоєнням вiдповiдної категорiї.

     Положення про порядок атестацiї спецiалiстiв ветеринарної медицини затверджує Державний департамент ветеринарної медицини.

     Стаття 34. Соцiальний i правовий захист спецiалiстiв ветеринарної медицини

     Спецiалiстам ветеринарної медицини надаються у користування або у власнiсть земельнi дiлянки на загальних пiдставах вiдповiдно до земельного законодавства України.

     Мiсцевi органи виконавчої влади та органи мiсцевого самоврядування, пiдприємства, установи та органiзацiї усiх форм власностi забезпечують створення спецiалiстам ветеринарної медицини належних виробничих та житлових умов, їх медичне i транспортне обслуговування.

     У разi калiцтва, професiйного захворювання або загибелi у зв'язку з виконанням службових обов'язкiв спецiалiстам ветеринарної медицини або спадкоємцям виплачується одноразова грошова допомога у порядку, на умовах та у розмiрах, встановлених Кабiнетом Мiнiстрiв України.

     Спецiалiсти державних установ ветеринарної медицини для виконання службових обов'язкiв забезпечуються спецiальними службовими транспортними засобами. У разi використання особистого транспортного засобу в службових цiлях спецiалiсту виплачується грошова компенсацiя у встановлених розмiрах.

     За час роботи в осередках iнфекцiйних хвороб тварин, перелiк яких затверджується Кабiнетом Мiнiстрiв України, спецiалiстам ветеринарної медицини посадовi оклади виплачуються в подвiйному розмiрi.

     Питання соцiального i правового захисту, матерiального забезпечення спецiалiстiв ветеринарної медицини, якi є вiйськовослужбовцями або проходять службу в органах внутрiшнiх справ, охорони державного кордону, служби безпеки, регулюються вiдповiдними нормативно-правовими актами.

Роздiл IX
ВIДПОВIДАЛЬНIСТЬ СУБ'ЄКТIВ ГОСПОДАРЮВАННЯ ЗА ПРАВОПОРУШЕННЯ У ГАЛУЗI ВЕТЕРИНАРНОЇ МЕДИЦИНИ

     Стаття 35. Вiдповiдальнiсть за правопорушення у галузi ветеринарної медицини

     Суб'єкти господарювання - будь-якi юридичнi особи, дiяльнiсть яких пов'язана з утриманням, транспортуванням та реалiзацiєю тварин; зберiганням, переробкою, транспортуванням та реалiзацiєю продукцiї тваринного, а на ринках i рослинного походження; виробництвом та реалiзацiєю ветеринарних препаратiв, субстанцiй, готових кормiв, кормових добавок, здiйсненням лабораторної дiагностики та наданням ветеринарних послуг, несуть вiдповiдальнiсть у формi штрафу за:

     порушення ветеринарно-санiтарних правил, iнструкцiй щодо профiлактики та лiквiдацiї iнфекцiйних хвороб тварин - у розмiрi вiд трьох до шести неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян;

     невиконання заходiв щодо карантину тварин або iнших карантинних обмежень - у розмiрi вiд шести до десяти неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян;

     перемiщення через митний кордон без обов'язкового проведення ветеринарно-санiтарної експертизи пiдконтрольних ветеринарному нагляду об'єктiв - у розмiрi вiд двадцяти п'яти до сорока неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян;

     реалiзацiю ввезених на територiю України продукцiї тваринного i рослинного походження, кормiв для тварин, що не пройшли в Українi ветеринарно-санiтарної експертизи, - у розмiрi вiд двадцяти п'яти до сорока неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян з вилученням такої продукцiї та кормiв;

     реалiзацiю на територiї України ветеринарних препаратiв, субстанцiй, готових кормiв, кормових добавок та засобiв ветеринарної медицини, не зареєстрованих в Українi, - у розмiрi вiд п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян з вилученням таких засобiв, кормiв та кормових добавок вiдповiдно до закону;

     ухилення вiд пред'явлення або непред'явлення тварин для проведення ветеринарного огляду, обов'язкових заходiв (дослiдження, щеплення, обробки) щодо профiлактики хвороб тварин, а також незабезпечення надiйної фiксацiї тварин для проведення огляду (заходiв) - у розмiрi вiд п'яти до десяти неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян;

     виготовлення харчових продуктiв iз сировини тваринного походження, забороненої для використання, у тому числi з м'яса трупiв тварин, уражених електричним струмом, отруєних хiмiкатами, утоплених, а також вимушено забитих (дорiзаних), що не пройшли ветеринарно-санiтарної експертизи, тощо - у розмiрi вiд п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян з вилученням таких харчових продуктiв вiдповiдно до закону;

     ухилення вiд обов'язкової ветеринарно-санiтарної експертизи продукцiї тваринного, а на ринках i рослинного походження - у розмiрi вiд п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян;

     надання власником (уповноваженою особою) торговельних об'єктiв дозволу на реалiзацiю тварин i продукцiї тваринного, а на ринках i рослинного походження, що не пройшли ветеринарно-санiтарної експертизи, - у розмiрi вiд сорока до п'ятдесяти неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян;

     ухилення вiд виконання або неналежне виконання приписiв державних iнспекторiв ветеринарної медицини - у розмiрi вiд десяти до двадцяти неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян.

     Сплата штрафiв не звiльняє суб'єктiв господарювання вiд усунення допущених порушень i вiдшкодування завданих збиткiв у порядку, встановленому законодавством.

     Стаття 36. Органи, уповноваженi розглядати справи про правопорушення у галузi ветеринарної медицини

     Справи про правопорушення, передбаченi цим Законом, розглядають Державний департамент ветеринарної медицини, його територiальнi органи i регiональнi служби державного ветеринарно-санiтарного контролю та нагляду на державному кордонi та транспортi не пiзнiш як через два мiсяцi з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушеннi - два мiсяцi з дня його виявлення.

     Накладати штрафи вiд iменi Державного департаменту ветеринарної медицини, його територiальних органiв i регiональних служб державного ветеринарно-санiтарного контролю та нагляду на державному кордонi та транспортi мають право головнi державнi iнспектори ветеринарної медицини, їх заступники, державнi iнспектори ветеринарної медицини.

     Стаття 37. Рiшення у справах про правопорушення у галузi ветеринарної медицини

     Рiшення про накладення штрафiв за правопорушення у галузi ветеринарної медицини оформляються постановами.

     Штраф пiдлягає сплатi суб'єктом господарювання у мiсячний строк з дня отримання постанови. У разi порушення цього строку штраф стягується у судовому порядку.

     Стаття 38. Оскарження рiшень у справах про правопорушення у галузi ветеринарної медицини

     Рiшення у справах про правопорушення у галузi ветеринарної медицини можуть бути оскарженi у судовому порядку.

Роздiл X
МIЖНАРОДНЕ СПIВРОБIТНИЦТВО

     Стаття 39. Мiжнародне спiвробiтництво у галузi ветеринарної медицини

     Мiжнародне спiвробiтництво у галузi ветеринарної медицини забезпечується:

     участю в роботi Мiжнародного епiзоотичного бюро та iнших мiжнародних органiзацiй, участю у мiжнародних договорах, унiфiкацiєю нормативiв i вимог щодо запобiгання занесенню збудникiв небезпечних хвороб тварин з територiї iнших держав, експорту, iмпорту тварин, продукцiї тваринного походження;

     гармонiзацiєю законодавства в галузi ветеринарної медицини до законодавства Європейського Союзу, унiфiкацiєю профiлактичних та протиепiзоотичних заходiв, методiв дiагностики хвороб тварин, застосуванням iмунобiологiчних, бiологiчних, рослинних, хiмiчних, хiмiко-фармацевтичних та iнших ветеринарних препаратiв;

     установленням професiйних та наукових контактiв, обмiном iнформацiєю про епiзоотичний стан.

     Стаття 40. Мiжнароднi договори

     У разi коли мiжнародним договором України, згода на обов'язковiсть якого надана Верховною Радою України, встановлено iншi правила, нiж тi, що мiстяться у цьому Законi, застосовуються правила мiжнародного договору.

Роздiл XI
ПРИКIНЦЕВI ПОЛОЖЕННЯ

     1. Цей Закон набирає чинностi з дня його опублiкування.

     2. Нормативно-правовi акти, прийнятi до набрання чинностi цим Законом, дiють у частинi, що не суперечить цьому Закону.

     3. Кабiнету Мiнiстрiв України:

     пiдготувати i подати до Верховної Ради України пропозицiї про внесення до законодавчих актiв змiн, що випливають з цього Закону;

     привести у вiдповiднiсть з цим Законом свої нормативно-правовi акти;

     забезпечити розроблення та прийняття мiнiстерствами, iншими центральними органами виконавчої влади нормативно-правових актiв, необхiдних для реалiзацiї цього Закону;

     забезпечити перегляд i скасування мiнiстерствами, iншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актiв, що суперечать цьому Закону.

     4. Внести змiни до таких законодавчих актiв:

     1) частину першу статтi 7 Закону України "Про страхування" (Вiдомостi Верховної Ради України, 1996 р., N 18, ст. 78; iз змiнами, внесеними Законом України вiд 4 жовтня 2001 року N 2745-III доповнити пунктом 34 такого змiсту:

     "34) страхування вiдповiдальностi виробникiв (постачальникiв) продукцiї тваринного походження, ветеринарних препаратiв, субстанцiй за шкоду, заподiяну третiм особам";

     2) у частинi першiй статтi 4 Закону України "Про державне регулювання iмпорту сiльськогосподарської продукцiї" (Вiдомостi Верховної Ради України, 1997 р., N 44, ст. 281; 1998 р., N 26, ст. 148) слова "товарiв першої та другої" замiнити словами "об'єктiв державного ветеринарно-санiтарного контролю та нагляду - товарiв першої-п'ятої, сьомої, десятої, дванадцятої, чотирнадцятої-шiстнадцятої, дев'ятнадцятої, двадцять першої, двадцять третьої";

     3) статтю 10 Закону України "Про державнi нагороди України" (Вiдомостi Верховної Ради України, 2000 р., N 21, ст. 162) пiсля абзацу двадцятого доповнити абзацом такого змiсту:

     "Заслужений працiвник ветеринарної медицини України".

     У зв'язку з цим абзаци двадцять перший - тридцять четвертий вважати вiдповiдно абзацами двадцять другим - тридцять п'ятим.

     5. Визнати таким, що втратив чиннiсть, Закон України "Про вiдповiдальнiсть пiдприємств, установ та органiзацiй за порушення законодавства про ветеринарну медицину" (Вiдомостi Верховної Ради України, 1997 р., N 7, ст. 58)".

Президент України

Л.КУЧМА

м. Київ
15 листопада 2001 року
N 2775-III