ЗАКОН  УКРАЇНИ

Про захист нацiонального товаровиробника вiд демпiнгового iмпорту

Iз змiнами i доповненнями, внесеними
Законами України
вiд 23 березня 2000 року N 1595-III,
вiд 22 травня 2003 року N 860-IV,
вiд 1 листопада 2005 року N 3027-IV,
(змiни, внесенi пунктом 16 роздiлу I Закону України
вiд 1 листопада 2005 року N 3027-IV, набрали чинностi
з 16 травня 2008 року - дня вступу України до Свiтової органiзацiї торгiвлi),
вiд 10 квiтня 2008 року N 252-VI,
вiд 13 березня 2012 року N 4496-VI,
вiд 5 липня 2012 року N 5060-VI,
вiд 4 липня 2013 року N 406-VII,
вiд 6 вересня 2018 року N 2530-VIII,
вiд 14 сiчня 2020 року N 440-IX

(У текстi Закону слова "Мiнiстерство економiки України" та "Мiнiстр економiки України" замiнено вiдповiдно словами "центральний орган виконавчої влади з питань економiчної полiтики" та "Мiнiстр економiки та з питань європейської iнтеграцiї України" згiдно iз Законом України вiд 22 травня 2003 року N 860-IV)

(У текстi Закону, крiм частини другої статтi 2, статтi 3, статтi 4, статтi 5, частини одинадцятої статтi 12, частини чотирнадцятої статтi 14, абзацу другого частини другої, частин четвертої, п'ятої статтi 24, частини п'ятої статтi 28, статтi 34, статтi 38, слово "Україна" в усiх вiдмiнках замiнено словами "країна iмпорту" у вiдповiдному вiдмiнку згiдно iз Законом України вiд 1 листопада 2005 року N 3027-IV)

(У текстi Закону слово "Служба" в усiх вiдмiнках замiнено словами "центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну податкову i митну полiтику" у вiдповiдному вiдмiнку згiдно iз Законом України вiд 4 липня 2013 року N 406-VII)

(У текстi Закону слова "орган доходiв i зборiв" в усiх вiдмiнках i числах замiнено словами "митний орган" у вiдповiдному вiдмiнку i числi згiдно iз Законом України вiд 14 сiчня 2020 року N 440-IX)

     Цей Закон визначає механiзм захисту нацiонального товаровиробника вiд демпiнгового iмпорту з iнших країн, митних союзiв або економiчних угруповань. Вiн регулює засади i порядок порушення та проведення антидемпiнгових розслiдувань i застосування антидемпiнгових заходiв.

Роздiл I. ЗАГАЛЬНI ПОЛОЖЕННЯ

     Стаття 1. Визначення термiнiв

     У цьому Законi термiни вживаються в такому значеннi:

     1) антидемпiнговi заходи - попереднi або остаточнi заходи, що застосовуються вiдповiдно до цього Закону пiд час або за результатами антидемпiнгового розслiдування;

     2) антидемпiнгове мито (попереднє або остаточне) - особливий вид мита, що справляється у разi ввезення на митну територiю України товару, який є об'єктом застосування антидемпiнгових заходiв (попереднiх або остаточних);

     3) висновок позитивний щодо наявностi демпiнгу (шкоди) - висновок про наявнiсть факту демпiнгу (шкоди);

     4) висновок негативний щодо наявностi демпiнгу (шкоди) - висновок про вiдсутнiсть факту демпiнгу (шкоди);

     5) демпiнг - ввезення на митну територiю України товару за цiнами, нижчими вiд порiвнянної цiни на подiбний товар у країнi експорту, що заподiює шкоду нацiональному товаровиробнику подiбного товару;

     6) демпiнгова маржа - сума, на яку нормальна вартiсть перевищує експортну цiну. Порядок визначення демпiнгової маржi встановлюється у статтi 9 цього Закону;

     7) експортна цiна - цiна, за якою фактично оплачується або пiдлягає оплатi товар, який продається в країну iмпорту з країни експорту. Порядок визначення експортної цiни встановлюється у статтi 8 цього Закону;

     8) шкода - iстотна шкода, заподiяна нацiональному товаровиробнику, або загроза заподiяння iстотної шкоди нацiональному товаровиробнику, або iстотне перешкодження створенню чи розширенню нацiональним товаровиробником виробництва подiбного товару. Порядок визначення шкоди встановлюється у статтi 10 цього Закону;

     9) iмпорт - ввезення на митну територiю країни iмпорту товару (товарiв), призначеного для споживання у цiй країнi iмпорту;

     10) iмпортер - суб'єкт господарсько-правових вiдносин, що декларує надходження на митну територiю України товару (товарiв);

     11) компетентнi органи - органи державної влади країни експорту або країни походження (митного союзу або економiчного угруповання), що забезпечують у межах своїх повноважень проведення зовнiшньої та (або) зовнiшньоекономiчної полiтики зазначеної країни;

     12) конструювання експортної цiни - здiйснення розрахунку певної величини експортної цiни у разi коли фактичну експортну цiну не встановлено або вважається, що вона є необгрунтованою. Порядок конструювання експортної цiни встановлюється у статтi 8 цього Закону;

     13) країна експорту - країна походження товару, що iмпортується в Україну. Країною експорту може вважатися також країна-посередник (митний союз або економiчне угруповання), за винятком випадкiв, коли зазначений товар перевозиться транзитом через цю країну, в нiй не виробляється або в цiй країнi немає порiвнянної цiни для цього товару;

     14) країна iмпорту - Україна;

(статтю 1 доповнено новим пунктом 14 згiдно iз Законом України вiд 01.11.2005р. N 3027-IV, у зв'язку з цим пункти 14 - 27 вважати пунктами 15 - 28)

     15) країна походження - країна (митний союз або економiчне угруповання), в якiй товар було повнiстю вироблено або пiддано достатнiй переробцi чи обробцi;

     16) нацiональний товаровиробник - сукупнiсть виробникiв подiбного товару або тих iз них, сукупне виробництво яких становить основну частину всього обсягу виробництва в Українi цього товару. Особливостi визначення нацiонального товаровиробника встановлюються у статтi 11 та частинi шостiй статтi 12 цього Закону;

     17) нормальна вартiсть - еквiвалент цiни товару на внутрiшньому ринку. Порядок визначення нормальної вартостi встановлюється у статтi 7 цього Закону;

     18) перiод розслiдування - перiод, що безпосередньо передує порушенню антидемпiнгового розслiдування, за який розслiдуються факти наявностi демпiнгу. Порядок визначення перiоду розслiдування встановлюється у статтi 13 цього Закону;

     19) продаж - передача майна однiєю особою у власнiсть або користування та (або) у володiння та (або) у розпорядження iншiй особi, зокрема, передача згiдно з угодами купiвлi-продажу, оренди майна, iншими цивiльно-правовими угодами, а також у разi замiни одного зобов'язання iншим або змiни умов виконання зобов'язань;

     20) сторони антидемпiнгового розслiдування - iноземний виробник, експортер, iмпортер, об'єднання (асоцiацiя), компетентнi органи країни експорту, нацiональний товаровиробник тощо, якi були в установленому порядку повiдомленi про порушення антидемпiнгового розслiдування;

     21) сторона заiнтересована - будь-яка особа, яка повiдомила центральний орган виконавчої влади з питань економiчної полiтики (далi - Мiнiстерство) про свою заiнтересованiсть в участi у антидемпiнговому розслiдуваннi вiдповiдно до частини дванадцятої статтi 12 цього Закону та яка бере активну участь в антидемпiнговому розслiдуваннi шляхом подання у письмовiй формi доказiв або iншої iнформацiї, достатньої для цiлей цього розслiдування. Заiнтересованими сторонами можуть бути:

(абзац перший пункту 21 статтi 1 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 23.03.2000р. N 1595-III)

     iноземний виробник, експортер або iмпортер товару, що є об'єктом розслiдування, або об'єднання (асоцiацiя), бiльшiсть членiв якого становлять iноземнi виробники, експортери або iмпортери товару, що є об'єктом антидемпiнгового розслiдування;

     компетентнi органи країни експорту товару, що є об'єктом розслiдування;

     нацiональний товаровиробник, виробник або оптовий продавець подiбного товару в Українi;

     об'єднання (асоцiацiя), бiльшiсть членiв якого виробляє або продає оптом подiбний товар в Українi;

     професiйна спiлка, що об'єднує працiвникiв пiдприємств, якi виробляють або продають оптом подiбний товар в Українi;

     органи виконавчої влади в Українi в межах їх компетенцiї;

     22) звичайнi торговельнi операцiї - умови та дiлова практика, якi протягом обгрунтованого строку, що передує експорту товару, що є об'єктом розслiдування, були звичайними у торгiвлi таким товаром або товарами, якi мають схожi умови виробництва, продажу або збуту;

     23) порiвнянна цiна - цiна подiбного товару у країнi експорту, що практикується у звичайних торговельних операцiях;

     24) товар - будь-яка продукцiя, призначена для продажу;

     25) товар з короткочасним промисловим циклом - товар, який згiдно з висновком Мiнiстерства та Мiжвiдомчої комiсiї з мiжнародної торгiвлi (далi - Комiсiя) вважається таким, що застарiв у зв'язку з появою нових технологiчних розробок. Порядок визначення товару з короткочасним промисловим циклом встановлюється у статтi 26 цього Закону;

     26) товар подiбний - iдентичний товар, тобто схожий за всiма характеристиками на товар, що є об'єктом розслiдування, або, у разi вiдсутностi цього товару, iнший товар, що не є схожим за всiма характеристиками, але має показовi ознаки, що є дуже подiбними до характерних ознак товару, що є об'єктом розслiдування;

     27) товар, який є об'єктом розслiдування, - товар, iмпорт якого в Україну є об'єктом антидемпiнгового розслiдування та який визначається таким у вiдповiдному повiдомленнi про порушення та проведення цього розслiдування;

     28) українськi виробники - виробники подiбного або безпосередньо конкуруючого товару, що виробляється в Українi.

     Стаття 2. Сфера застосування Закону

     1. Цей Закон застосовується щодо iмпорту товару, який є об'єктом демпiнгу, якщо такий iмпорт заподiює шкоду нацiональному товаровиробнику подiбного товару.

     Товар вважається об'єктом демпiнгу, якщо в Українi його експортна цiна є нижчою вiд порiвнянної цiни на подiбний товар у країнi експорту в звичайних торговельних операцiях.

     2. Цей Закон не виключає застосування:

     1) спецiальних правил у галузi сiльського господарства;

     2) заходiв, що застосовуються в рамках Генеральної угоди з тарифiв i торгiвлi (далi - ГАТТ) i Свiтової органiзацiї торгiвлi (далi - СОТ);

     3) спецiальних правил, що встановлюються мiжнародними договорами України, згода на обов'язковiсть яких надана Верховною Радою України.

     Стаття 3. Органи, що проводять антидемпiнговi розслiдування

     Проведення антидемпiнгового розслiдування в Українi здiйснюється на засадах, визначених цим Законом, уповноваженими на це центральними органами виконавчої влади - Мiнiстерством, центральним органом виконавчої влади, що реалiзує державну митну полiтику, а також Комiсiєю.

(стаття 3 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами України вiд 04.07.2013р. N 406-VII, вiд 14.01.2020р. N 440-IX)

     Стаття 4. Мова провадження антидемпiнгових розслiдувань

     1. Провадження антидемпiнгових розслiдувань вiдповiдно до цього Закону здiйснюється державною мовою України.

     2. Вiдомостi, письмовi докази та iнша iнформацiя, поданi Мiнiстерству, центральному органу виконавчої влади, що реалiзує державну митну полiтику, або Комiсiї вiдповiдно до цього Закону, враховуються ними у процесi антидемпiнгового розслiдування за умови їх викладення державною мовою України.

(частина друга статтi 4 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 14.01.2020р. N 440-IX)

     Стаття 5. Мiжвiдомча комiсiя з мiжнародної торгiвлi

     1. Мiжвiдомчу комiсiю з мiжнародної торгiвлi очолює Голова, яким за посадою є Мiнiстр економiки та з питань європейської iнтеграцiї України.

     Членами Комiсiї є Голова Комiсiї, його перший заступник, заступники та посадовi особи органiв виконавчої влади.

(частину першу статтi 5 доповнено новим абзацом другим згiдно iз Законом України вiд 01.11.2005р. N 3027-IV, у зв'язку з цим абзац другий вважати абзацом третiм)

     Голова Комiсiї, його перший заступник, заступники та iншi члени Комiсiї затверджуються вiдповiдно до частини другої цiєї статтi.

(частина перша статтi 5 в редакцiї Закону України вiд 23.03.2000р. N 1595-III)

     2. Частину другу статтi 5 виключено

(згiдно iз Законом України вiд 23.03.2000р. N 1595-III, у зв'язку з цим частини третю - одинадцяту вважати вiдповiдно частинами другою - десятою)

     2. Персональний склад Комiсiї затверджується Кабiнетом Мiнiстрiв України за поданням Голови Комiсiї.

     3. Формою роботи Комiсiї є засiдання.

     Засiдання Комiсiї проводяться за адресою Мiнiстерства.

     Засiдання Комiсiї проводяться на вимогу Голови Комiсiї, на письмову обгрунтовану вимогу члена Комiсiї, яка подається Головi Комiсiї, та в iнших випадках з дотриманням строкiв вiдповiдно до цього Закону.

     4. Засiдання скликаються Головою Комiсiї, а у разi його вiдсутностi - першим заступником або заступником Голови Комiсiї i повиннi проводитися не ранiше нiж на п'ятий день i не пiзнiше нiж на десятий день пiсля направлення вiдповiдного повiдомлення.

     Разом з повiдомленням про засiдання членам Комiсiї надсилається вся необхiдна iнформацiя стосовно питань, якi виносяться на вiдповiдне засiдання Комiсiї.

     У разi необхiдностi на засiдання Комiсiї можуть запрошуватися експерти державних та недержавних установ, а також iноземнi експерти.

     5. Засiдання Комiсiї є правомочним, якщо на ньому присутнi не менше половини членiв Комiсiї.

     Комiсiя у межах своєї компетенцiї приймає рiшення, органiзовує та контролює їх виконання. У голосуваннi за прийняття вiдповiдного рiшення можуть брати участь тiльки члени Комiсiї.

     Акти Комiсiї, зокрема щодо проведення антидемпiнгового розслiдування та застосування антидемпiнгових заходiв, є обов'язковими для виконання.

     6. На засiданнях Комiсiї приймаються рiшення:

     1) про порушення антидемпiнгового розслiдування;

     2) про позитивнi або негативнi висновки стосовно наявностi демпiнгу та методи, що дають можливiсть визначити демпiнгову маржу;

     3) про позитивнi або негативнi висновки щодо наявностi шкоди та її розмiр;

     4) щодо визначення причинно-наслiдкового зв'язку мiж демпiнговим iмпортом та шкодою;

     5) про застосування антидемпiнгових заходiв;

     6) з iнших питань в межах повноважень, передбачених цим Законом.

     7. Рiшення Комiсiї приймаються простою бiльшiстю голосiв, а в окремих випадках, передбачених цим Законом, двома третинами (квалiфiкованою бiльшiстю) голосiв її членiв.

     8. Рiшення Комiсiї, яке приймається простою бiльшiстю голосiв, вважається прийнятим, якщо за нього проголосувала бiльшiсть членiв Комiсiї. У разi рiвного розподiлу голосiв голос Голови Комiсiї є вирiшальним.

     9. Рiшення Комiсiї, яке приймається квалiфiкованою бiльшiстю голосiв, вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало двi третини членiв Комiсiї.

     10. У разi потреби рiшення Комiсiї з питань, зазначених у пунктi 6 частини шостої цiєї статтi, може прийматися в робочому порядку шляхом вiзування членами Комiсiї проекту вiдповiдного рiшення. При цьому Голова Комiсiї або його заступник iнформує членiв Комiсiї та пропонує їм висловити свою точку зору з цього питання у строк, протягом якого вона може бути врахована i який не перевищує строкiв, встановлених цим Законом.

(частина десята статтi 5 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 23.03.2000р. N 1595-III)

     Стаття 6. Строки

     1. Строки, у межах яких вчиняються всi дiї вiдповiдно до цього Закону, встановлюються цим Законом або визначаються Комiсiєю чи Мiнiстерством. Право на вчинення дiй втрачається пiсля закiнчення зазначених строкiв. Документи, поданi пiсля закiнчення цих строкiв, залишаються без розгляду. Комiсiя чи Мiнiстерство можуть прийняти рiшення про продовження або поновлення строкiв за наявностi достатнiх для цього пiдстав.

     2. Строки, встановленi цим Законом або визначенi Мiнiстерством чи Комiсiєю, обчислюються роками, мiсяцями i днями.

     3. Строк може визначатися також посиланням на подiю, яка повинна неминуче настати.

     4. Строк, обчислюваний роками, закiнчується у вiдповiднi мiсяць i число останнього року цього строку.

     Строк, обчислюваний мiсяцями, закiнчується вiдповiдного числа останнього мiсяця цього строку. Якщо кiнець строку, обчислюваного мiсяцями, припадає на мiсяць, який не має вiдповiдного числа, цей строк закiнчується в останнiй день цього мiсяця.

     Якщо строк визначається днями, його обчислюють з дня, наступного пiсля того дня, з якого починається цей строк.

     Строк, визначений посиланням на подiю, яка повинна неминуче настати, обчислюється з наступного дня пiсля настання вiдповiдної подiї.

     Якщо кiнець строку припадає на неробочий день, останнiм днем цього строку вважається перший пiсля нього робочий день.

     Останнiй день строку закiнчується в момент закiнчення робочого дня в Мiнiстерствi, центральному органi виконавчої влади, що реалiзує державну митну полiтику, чи Комiсiї.

(абзац шостий частини четвертої статтi 6 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 14.01.2020р. N 440-IX)

     Строк не вважається пропущеним, якщо до його закiнчення документи подано вiдповiдно Мiнiстерству, центральному органу виконавчої влади, що реалiзує державну митну полiтику, чи Комiсiї та зареєстровано в установленому порядку.

(абзац сьомий частини четвертої статтi 6 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 14.01.2020р. N 440-IX)

Роздiл II. ВИЗНАЧЕННЯ ДЕМПIНГУ ТА ШКОДИ

     Стаття 7. Порядок розрахунку та визначення нормальної вартостi

     1. Нормальна вартiсть, як правило, визначається на пiдставi цiн, установлених пiд час здiйснення звичайних торговельних операцiй мiж незалежними покупцями у країнi експорту.

     Продаж або операцiя можуть вважатися такими, що не здiйснювалися пiд час звичайних торговельних операцiй, якщо:

     такий продаж або операцiя мають характеристики, якi є винятковими для ринку, що є об'єктом розгляду;

     товар продається за цiнами, що значно вiдрiзняються вiд цiн, якi практикуються на ринку; з незвичайно великими прибутками; за незвичайних умов продажу та (або) продажу сторонi, яка є партнером або уклала компенсацiйну угоду; за цiнами, критерiї визначення яких вiдрiзняються вiд механiзмiв функцiонування ринкової економiки.

     2. У разi, якщо експортер у країнi експорту не виробляє або не продає подiбного товару, нормальна вартiсть визначається на основi цiн iнших продавцiв або виробникiв.

     3. Цiни, що встановлюються мiж асоцiйованими сторонами (мiж контролюючою стороною i пiдконтрольною їй) або сторонами, якi уклали компенсацiйну угоду, можуть не вважатися цiнами, що практикуються у звичайних торговельних операцiях, i можуть не використовуватися для визначення нормальної вартостi тiльки у разi, якщо не встановлюється, що такi цiни не впливають на взаємовiдносини сторiн.

(частина третя статтi 7 в редакцiї Закону України вiд 01.11.2005р. N 3027-IV)

     4. Для визначення нормальної вартостi використовуються обсяги продажу подiбного товару, призначеного для споживання на внутрiшньому ринку країни експорту, якщо обсяг такого продажу становить не менше 5 вiдсоткiв обсягiв продажу в Українi зазначеного товару. Для визначення нормальної вартостi можуть бути використанi обсяги продажу подiбного товару, якi є меншими нiж 5 вiдсоткiв обсягiв продажу в Українi цього товару за умови, що встановленi цiни вважаються показовими на ринку, який є об'єктом розгляду.

     5. Якщо у звичайних торговельних операцiях не мав мiсце продаж подiбного товару або цей продаж є незначним, або у зв'язку з особливостями внутрiшнього ринку країни експорту такий продаж не може бути використаний для вiдповiдного порiвняння, нормальна вартiсть подiбного товару визначається одним з таких способiв:

     1) на основi витрат виробництва в країнi походження, збiльшених на обгрунтовану суму торговельних, адмiнiстративних та iнших загальних витрат i обгрунтовану суму прибутку;

     2) на основi експортних цiн, що практикуються у звичайних торговельних операцiях у вiдповiднiй третiй країнi, у разi якщо зазначенi цiни є показовими.

     6. Продаж подiбного товару на внутрiшньому ринку країни експорту або продаж на експорт у третю країну за цiнами, нижчими за питомi витрати (постiйнi та змiннi) на його виробництво, збiльшенi на торговельнi, адмiнiстративнi та iншi загальнi витрати, може вважатися таким, що здiйснювався не в межах звичайних торговельних операцiй виключно внаслiдок його цiни, та може не враховуватися при визначеннi нормальної вартостi у разi, якщо буде встановлено, що такий продаж здiйснюється протягом значного перiоду в значному обсязi за цiнами, якi не дають змоги покрити всi витрати протягом обгрунтованого строку.

     7. У разi, якщо цiни є нижчими, нiж витрати у момент продажу, але вищими, нiж середньозваженi величини витрат у перiод розслiдування, вважається, що цi цiни дають змогу покрити витрати протягом обгрунтованого строку.

     8. Продаж за цiнами, нижчими за питомi витрати, вважається таким, що здiйснюється у значному обсязi протягом значного перiоду, якщо встановлено, що:

     1) середньозважена величина цiни продажу є нижчою, нiж середньозважена величина питомих витрат;

     2) або обсяг продажу за цiнами, нижчими за питомi витрати, становить не менше 20 вiдсоткiв продажу, що використовується для визначення нормальної вартостi.

(пункт 2 частини восьмої статтi 7 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 01.11.2005р. N 3027-IV)

     При цьому значний перiод означає, як правило, перiод до одного року, але не менше шести мiсяцiв.

     9. Для цiлей цiєї статтi витрати обчислюються, як правило, за даними бухгалтерської звiтностi сторони, яка є суб'єктом антидемпiнгового розслiдування, за умов, що ця звiтнiсть складається вiдповiдно до загальноприйнятих у країнi, яка є об'єктом розгляду, принципiв i правил бухгалтерського облiку, та повнiстю вiдображає витрати, пов'язанi з виробництвом i продажем товару, який є об'єктом розгляду.

     10. Мiнiстерство враховує поданi докази, що стосуються фактичного розподiлу витрат, у тому числi докази, якi передаються експортером або виробником у процесi антидемпiнгового розслiдування, за умови, що у процесi цього розслiдування буде доведено, що такий розподiл витрат традицiйно використовувався експортером або виробником. У разi неможливостi використання iншого методу визначення розподiлу витрат розподiл витрат визначається на пiдставi цифрових показникiв товарообiгу. У разi неможливостi провести перевiрку розподiлу витрат величини витрат перевiряються та вiдповiдно коригуються на величину:

     1) непоновлюваних статей витрат, результат вiд яких отримується у поточному виробництвi в даний час та (або) в майбутньому;

     2) або статей витрат, якi, з урахуванням вiдповiдних обставин, у перiод розслiдування призначалися на введення в дiю виробництва.

     11. У разi якщо протягом певної частини перiоду, необхiдного для вiдшкодування витрат виробництва, цi витрати були спричиненi використанням нового виробничого обладнання, яке потребує значних додаткових iнвестицiй, низькими коефiцiєнтами використання виробничих потужностей внаслiдок введення в дiю виробництва, що мали мiсце протягом усього або певної частини перiоду розслiдування, середнiми витратами на етапi введення в дiю виробництва є витрати, якi включаються у середньозважену величину витрат, зазначених в частинi сьомiй цiєї статтi, понесенi наприкiнцi етапу введення в дiю виробництва, i обчисленi у вимiрюваннях перiоду, який є об'єктом розгляду, вiдповiдно до частини десятої цiєї статтi. Тривалiсть етапу введення в дiю виробництва визначається залежно вiд обставин, що склалися для виробника або експортера товару, який є об'єктом розслiдування, але не повинна перевищувати вiдповiдної початкової частини перiоду, необхiдного для вiдшкодування витрат виробництва. Для коригування витрат, здiйснених протягом перiоду розслiдування, данi щодо етапу введення в дiю виробництва, який триває понад цей перiод, враховуються у разi, якщо вони поданi до початку проведення перевiрок вiдповiдно до статтi 29 цього Закону та протягом трьох мiсяцiв вiд дати порушення антидемпiнгового розслiдування.

     12. Суми торговельних, адмiнiстративних та iнших загальних витрат i суми прибуткiв визначаються на пiдставi фактичних даних, що стосуються виробництва та продажу подiбного товару експортером або виробником, що є суб'єктом антидемпiнгового розслiдування, у звичайних торговельних операцiях. У разi неможливостi визначення сум зазначених витрат i прибуткiв на пiдставi фактичних даних вони обчислюються на основi:

     1) середньозваженої величини фактичних сум, сплачених або одержаних iншими експортерами чи виробниками, якi є суб'єктами антидемпiнгового розслiдування, пiд час виробництва та продажу подiбного товару на внутрiшньому ринку країни походження;

     2) фактичних сум, сплачених чи одержаних експортером або виробником, який є суб'єктом розгляду, пiд час виробництва та продажу в звичайних торговельних операцiях тiєї ж категорiї товару на внутрiшньому ринку країни походження;

     3) iншого прийнятного та обгрунтованого методу за умов, що сума прибутку, яка таким чином встановлюється, не перевищує прибутку, що його, як правило, отримують iншi експортери або виробники у разi продажу товарiв тiєї ж категорiї на внутрiшньому ринку країни походження.

     Стаття 8. Порядок розрахунку та визначення експортної цiни

     1. Експортною цiною товару вважається цiна, за якою фактично оплачується або пiдлягає оплатi товар, який продається в Україну з країни експорту.

     2. У разi, якщо експортну цiну не встановлено або вважається, що вона є необгрунтованою (внаслiдок наявностi партнерства або компенсацiйної угоди чи домовленостi мiж експортером, iмпортером або третьою стороною), експортна цiна може конструюватися:

     1) на основi цiни, за якою iмпортованi товари вперше перепродаються незалежному покупцю;

     2) або на iншiй прийнятнiй та обгрунтованiй основi, якщо товари не перепродаються незалежному покупцю або не перепродаються в тому станi, в якому вони були iмпортованi.

     3. У випадках, зазначених у частинi другiй цiєї статтi, з метою встановлення обгрунтованої експортної цiни товару, який є об'єктом розгляду, на митнiй територiї України здiйснюється коригування всiх витрат, включаючи податки i збори (обов'язковi платежi), що сплачуються у разi iмпорту i перепродажу, а також одержаних прибуткiв.

     4. У витрати, що коригуються, включаються, як правило, витрати, здiйсненi iмпортером, але оплаченi у межах України або за її межами кожною стороною, яка може бути партнером чи стороною, що уклала компенсацiйну угоду з iмпортером, експортером або третьою стороною. Коригування здiйснюється, зокрема, щодо:

     1) витрат на транспортування, страхування, навантаження (розвантаження), а також додаткових витрат;

     2) мита, антидемпiнгового мита, iнших податкiв i зборiв (обов'язкових платежiв), що справляються у зв'язку з iмпортом або продажем товарiв;

     3) обгрунтованих величин торговельних, адмiнiстративних та iнших загальних витрат, а також прибутку.

     Стаття 9. Порiвняння нормальної вартостi з експортною цiною та визначення демпiнгової маржi

     1. З метою визначення демпiнгової маржi здiйснюється порiвняння мiж нормальною вартiстю, визначеною вiдповiдно до статтi 7 цього Закону, та експортною цiною, визначеною вiдповiдно до статтi 8 цього Закону. Таке порiвняння здiйснюється на основi однакових базисних умов поставки (як правило, франко-завод) щодо продажу, здiйсненого за найближчою датою, стосовно якої є вiдповiдна iнформацiя. Базиснi умови поставки визначаються вiдповiдно до Мiжнародних правил тлумачення комерцiйних термiнiв "Iнкотермс". При цьому здiйснюється необхiдне коригування з вiдповiдним урахуванням величин рiзниць, якi впливають на порiвняннiсть цiн, тобто рiзниць, обчислених пiд час коригування факторiв, зазначених у пунктах 1 - 11 частини четвертої цiєї статтi.

(частина перша статтi 9 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 05.07.2012р. N 5060-VI)

     2. У разi, якщо визначенi вiдповiдно до цього Закону нормальну вартiсть та експортну цiну не можна порiвнювати вiдповiдно до частини першої цiєї статтi, здiйснюється коригування на величини рiзниць, обчислених пiд час коригування факторiв, про наявнiсть яких у процесi антидемпiнгового розслiдування заiнтересованi сторони стверджують та доводять, що цi фактори впливають на цiни i на їх порiвняннiсть. При здiйсненнi таких коригувань не повиннi повторюватися коригування у знижках, обсягах i базисних умовах поставки.

     3. У разi, якщо заiнтересована сторона вимагає здiйснення коригування, вона повинна довести, що її вимога є обгрунтованою.

     4. Коригування щодо розрахунку величин рiзниць у зазначених нижче факторах, якi впливають на порiвняннiсть цiн, здiйснюється за такими правилами щодо:

     1) фiзичних характеристик.

     Нормальна вартiсть та експортна цiна коригуються вiдповiдно на суми, що вiдповiдають прийнятним величинам рiзниць у ринковiй вартостi товару, який є об'єктом розгляду, залежно вiд його фiзичних характеристик;

     2) податкiв i зборiв (обов'язкових платежiв), що сплачуються при iмпортi.

     Нормальна вартiсть коригується на суми обов'язкових платежiв, що справляються при iмпортi товару, та (або) непрямих податкiв i зборiв, якими оподатковується подiбний товар та (або) матерiали, що є його фiзичними складовими (в сумi фактичної сплати), якщо цей товар призначається для споживання в країнi експорту, та якi пiдлягають поверненню у разi експорту його в Україну;

     3) знижок та обсягiв продажу.

     Знижки (цiновi та iншi торговi знижки, пiльги тощо), якi використовуються для стимулювання збуту та (або) збiльшення обсягiв продажу, враховуються, якщо вони справдi застосовувалися або можна довести, що iснують достатнi пiдстави вважати, що вони надаються та безпосередньо стосуються продажу товару, що є об'єктом розгляду.

     Нормальна вартiсть та експортна цiна коригуються вiдповiдно на суми рiзниць знижок, включаючи тi, що надаються залежно вiд обсягiв продажу, якщо цi знижки належним чином обчислюються щодо обсягiв продажу товару, що є об'єктом розгляду, та безпосередньо стосуються цього продажу. Коригування на суму вiдстрочених знижок також може здiйснюватися, якщо вимога заiнтересованої сторони грунтується на фактичних даних за попереднi перiоди щодо отримання знижок, включаючи домовленiсть щодо обсягiв;

     4) базисних умов поставки.

     Базисними умовами поставки для мети коригування вважаються умови франко-завод. Коригування на суму рiзниць у базисних умовах поставки здiйснюється у разi, якщо:

     встановлюється, що для збутової мережi на двох ринках експортна цiна, включаючи конструйовану експортну цiну, практикується на основi рiзних базисних умов поставки стосовно нормальної вартостi;

     така рiзниця у зазначених базисних умовах поставки впливає на порiвняннiсть цiн, що доводиться наявнiстю постiйних i чiтких вiдмiнностей у функцiях i рiзницi у цiнах продавцiв у зв'язку з рiзними базисними умовами поставки на внутрiшньому ринку країни експорту.

     Нормальна вартiсть та експортна цiна коригуються вiдповiдно на суми, що вiдповiдають встановленим таким чином рiзницям у ринковiй вартостi товару, який є об'єктом розгляду;

     5) витрат на транспортування, страхування, навантаження (розвантаження) та додаткових витрат.

     Нормальна вартiсть та експортна цiна коригуються вiдповiдно на суми рiзниць у витратах, що безпосередньо стосуються товару, який

     є об'єктом розгляду, та пiдлягають сплатi за доставку товару вiд складських примiщень експортера до першого незалежного покупця лише

     у разi, якщо цi витрати включено до вiдповiдних цiн. До цих витрат включаються витрати на транспортування, страхування, навантаження (розвантаження) та додатковi витрати;

     6) витрат на пакування.

     Нормальна вартiсть та експортна цiна коригуються вiдповiдно на суми рiзниць у витратах, безпосередньо пов'язаних з пакуванням товару, який є об'єктом розгляду;

     7) витрат по кредиту.

     Нормальна вартiсть та експортна цiна коригуються вiдповiдно на суми рiзниць вартостi кредиту, наданого для вiдповiдного продажу товару, у разi, якщо цей фактор буде використаний при встановленнi цiни на цей товар;

     8) витрат пiсля продажу.

     Нормальна вартiсть та експортна цiна коригуються вiдповiдно на суми рiзниць у прямих витратах, безпосередньо пов'язаних з наданням поручительства, гарантiй, технiчної допомоги (консультацiй) та послуг, що передбачаються законодавством країни експорту (походження або порiвняння) та (або) угодою купiвлi-продажу;

     9) витрат на комiсiйнi винагороди.

     Нормальна вартiсть та експортна цiна коригуються вiдповiдно на суми рiзниць комiсiйних винагород, сплачених у процесi продажу товару, який є об'єктом розгляду;

     10) витрат, пов'язаних з перерахунком валют.

     Якщо для порiвняння цiн необхiдно провести перерахунок валют, такий перерахунок здiйснюється з використанням валютного курсу на дату продажу товару, який є об'єктом розгляду.

     У разi, якщо продаж iноземної валюти, безпосередньо пов'язаний з продажем на експорт, здiйснювався за угодами на строк, то використовується валютний курс, що практикується при продажу за угодами на строк. Датою продажу за угодою на строк вважається дата, яка зазначається у вiдповiдному рахунку, але може використовуватися i дата укладення контракту, дата замовлення або дата пiдтвердження замовлення, або iнша дата, якщо вона є бiльш прийнятною для встановлення iстотних умов продажу.

     У процесi антидемпiнгового розслiдування поточнi коливання валютного курсу не враховуються, а заiнтересованим експортерам надається не менше нiж 60 днiв для вiдображення тривалого коливання валютного курсу в перiод розслiдування;

     11) суми коригувань.

     Сума коригувань розраховується на основi фактичних даних, що стосуються певного антидемпiнгового розслiдування та перiоду розслiдування, або фактичних даних останнього фiнансового року.

     5. В результатi порiвняння нормальної вартостi та експортної цiни визначається демпiнгова маржа, величина якої становить рiзницю, на яку нормальна вартiсть перевищує експортну цiну.

     6. У разi, якщо демпiнговi маржi є рiзними, може розраховуватися середньозважена величина демпiнгової маржi.

     7. Наявнiсть демпiнгової маржi протягом перiоду розслiдування визначається, як правило, шляхом порiвняння:

     1) середньозваженої величини нормальної вартостi iз середньозваженою величиною цiн всiх експортних операцiй в Українi;

     2) або iндивiдуальної нормальної вартостi з iндивiдуальними експортними цiнами в Українi за кожною операцiєю.

     8. Середньозважена величина нормальної вартостi може порiвнюватися з цiнами усiх iндивiдуальних експортних операцiй в Українi за наявностi таких умов:

     1) структура експортних цiн значно вiдрiзняється у рiзних покупцiв, у рiзних регiонах або протягом певного перiоду (перiодiв);

     2) методами, зазначеними у частинах шостiй, сьомiй i пунктi 1 цiєї частини, неможливо визначити фактичну величину демпiнгової маржi.

(пункт 2 частини восьмої статтi 9 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 01.11.2005р. N 3027-IV)

     9. При визначеннi демпiнгової маржi вiдповiдно до цiєї статтi можуть застосовуватися також вибiрковi методи вiдповiдно до статтi 30 цього Закону.

     10. У разi якщо товар iмпортується в країну iмпорту не з країни походження, а з країни експорту, експортна цiна цього товару може порiвнюватись з цiною на внутрiшньому ринку цiєї країни експорту. Однак у разi якщо товар перевозиться транзитом через країну або такий товар не виробляється у країнi експорту, або для нього вiдсутня порiвняльна цiна в країнi експорту, порiвняння може здiйснюватись iз цiною в країнi походження товару.

(статтю 9 доповнено частиною десятою згiдно iз Законом України вiд 01.11.2005р. N 3027-IV)

     Стаття 10. Порядок розрахунку та визначення шкоди

     1. У процесi розслiдування встановлюється наявнiсть та величина шкоди, що заподiюється нацiональному товаровиробнику в однiй iз таких форм, якщо iнше не передбачено цим Законом:

     1) iстотна шкода, заподiяна нацiональному товаровиробнику;

     2) загроза заподiяння iстотної шкоди нацiональному товаровиробнику;

     3) iстотне перешкодження створенню чи розширенню нацiональним товаровиробником виробництва подiбного товару, який є об'єктом розгляду.

     2. Визначення наявностi шкоди грунтується на доказах i включає об'єктивне дослiдження таких факторiв:

     1) обсяги демпiнгового iмпорту та вплив цього iмпорту на цiни подiбних товарiв на ринку України;

     2) наслiдок цього iмпорту для нацiонального товаровиробника, що є логiчним результатом дiї факторiв, зазначених у пунктi 1 цiєї частини.

     3. Щодо обсягу демпiнгового iмпорту розглядається, чи мало мiсце значне зростання демпiнгового iмпорту чи то в абсолютних показниках, чи вiдносно виробництва або споживання вiдповiдних товарiв в Українi.

     Щодо впливу демпiнгового iмпорту на цiни подiбного товару розглядається:

     1) чи були цiни на товар, що є об'єктом демпiнгового iмпорту, значно нижче цiн на подiбний товар;

(пункт 1 частини третьої статтi 10 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 10.04.2008р. N 252-VI)

     2) чи призвiв демпiнговий iмпорт до значного зниження цiн на подiбний товар;

пункт 2 частини третьої статтi 10 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 10.04.2008р. N 252-VI)

     3) чи перешкоджав демпiнговий iмпорт значному зростанню цiн на подiбний товар, яке мало б мiсце за умови вiдсутностi демпiнгового iмпорту.

(пункт 3 частини третьої статтi 10 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 10.04.2008р. N 252-VI)

     При дослiдженнi питання, зазначеного в пунктi 1 частини другої цiєї статтi, розглядається бiльше нiж один фактор iз зазначених у цiй частинi.

(частина третя статтi 10 в редакцiї Закону України вiд 01.11.2005р. N 3027-IV)

     4. У разi, якщо iмпорт з однiєї або бiльше країн одночасно стає об'єктом антидемпiнгових розслiдувань, вплив цього iмпорту оцiнюється сукупно за наявностi таких умов:

     1) демпiнгова маржа, встановлена у зв'язку з iмпортом з кожної країни, є вищою за мiнiмальний рiвень, визначений вiдповiдно до частини четвертої статтi 16 цього Закону;

     2) обсяг iмпорту з кожної країни не може бути визначений як незначний;

     3) сукупна оцiнка впливу iмпорту вiдповiдає умовам конкуренцiї мiж iмпортними товарами та умовам конкуренцiї мiж iмпортними товарами i подiбними товарами походженням з України.

     5. Вивчення впливу демпiнгового iмпорту на нацiонального товаровиробника включає оцiнку всiх економiчних факторiв та показникiв, що стосуються становища нацiонального товаровиробника, в тому числi того факту, що нацiональний товаровиробник ще перебуває в стадiї вiдновлення вiд наслiдкiв минулого демпiнгу або субсидування, величини фактичної демпiнгової маржi, фактичного i потенцiйного зниження обсягiв продажу, прибуткiв виробництва продукцiї, частки на ринку, продуктивностi, прибутку вiд iнвестицiй, використання потужностей; факторiв, що впливають на цiни нацiонального товаровиробника; фактичного та потенцiйного негативного впливу на рух готiвки, матерiально-виробничi запаси, зайнятiсть, заробiтну плату, економiчне зростання, здатнiсть збiльшувати капiтал або iнвестицiї. Цей перелiк не є вичерпним, i один або кiлька цих факторiв не можуть самi по собi обов'язково мати вирiшальне значення для прийняття рiшення.

(абзац десятий частини п'ятої статтi 10 в редакцiї Закону України вiд 01.11.2005р. N 3027-IV, у редакцiї Закону України вiд 10.04.2008р. N 252-VI)

     6. Заподiяння демпiнговим iмпортом шкоди доводиться у процесi розгляду вiдповiдними доказами, якi стосуються певного антидемпiнгового розслiдування i поданi Мiнiстерству.

     При цьому необхiдно довести, що обсяги та (або) рiвнi цiн, зазначенi у частинi третiй цiєї статтi, спричиняють для нацiональною товаровиробника настання наслiдку, передбаченого частиною п'ятою цiєї статтi, i цей наслiдок є iстотним.

     Доведення причинно-наслiдкового зв'язку мiж демпiнговим iмпортом та шкодою, заподiяною нацiональному товаровиробнику, грунтується на дослiдженнi всiх доказiв стосовно предмета розслiдування, що є у розпорядженнi Мiнiстерства.

     7. Мiнiстерство може також дослiджувати iншi вiдомi фактори, внаслiдок одночасної дiї яких заподiюється шкода нацiональному товаровиробнику. Шкода, заподiяна внаслiдок дiї цих факторiв, не вважається шкодою, заподiяною внаслiдок демпiнгового iмпорту. У цьому разi заiнтересована сторона може подати iнформацiю щодо одного (або кiлькох) з таких факторiв:

     1) обсягiв та цiни iмпорту товару, який є об'єктом розгляду, не проданого за демпiнговими цiнами;

     2) звуження ринку або змiни у структурi споживання;

     3) запровадження торговельних обмежень українськими та iноземними виробниками i конкуренцiї мiж цими виробниками;

     4) розвитку технiки та технологiї;

     5) результатiв експортної дiяльностi та рiвня продуктивностi виробництва нацiонального товаровиробника.

     8. Вплив демпiнгового iмпорту оцiнюється стосовно виробництва подiбного товару нацiональним виробником, якщо наявнi фактичнi данi дають змогу порiвнювати це виробництво на основi таких критерiїв, як виробничий процес, продаж i прибутки виробникiв. Якщо таке порiвняння цього виробництва є неможливим, вплив демпiнгового iмпорту оцiнюється шляхом дослiдження виробництва групи або асортименту найбiльш спорiднених товарiв, що включають подiбний товар, необхiднi данi щодо якої (якого) можна одержати.

     9. Загроза заподiяння iстотної шкоди визначається на пiдставi фактiв. Обставини, що призведуть до заподiяння демпiнгом шкоди, повиннi чiтко передбачатися та бути неминучими.

     10. Пiд час визначення наявностi загрози заподiяння iстотної шкоди враховуються такi фактори:

(абзац перший частини десятої статтi 10 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 01.11.2005р. N 3027-IV)

     1) значнi темпи зростання демпiнгового iмпорту в Україну, що свiдчить про ймовiрнiсть значного зростання обсягу iмпорту;

     2) наявнiсть в експортера достатнього експортного потенцiалу або його неминуче та значне зростання, що свiдчить про ймовiрнiсть значного зростання обсягу демпiнгового експорту на ринок України, з урахуванням наявностi iнших експортних ринкiв, на якi можуть бути здiйсненi додатковi експортнi поставки;

     3) надходження в Україну iмпорту, який може значно вплинути на зниження цiн або значно перешкодити зростанню цiн i зумовить ймовiрне зростання потреб у нових iмпортних поставках;

     4) запаси товару iноземного походження, який є об'єктом антидемпiнгового розслiдування.

     11. При винесеннi висновку про те, що подальший демпiнговий iмпорт у країну iмпорту з країни експорту (країн експорту) є неминучим та заподiюватиме iстотну шкоду, якщо не буде застосовано заходiв для запобiгання цьому, всi фактори, зазначенi у частинi десятiй цiєї статтi, повиннi розглядатися сукупно.

(частина одинадцята статтi 10 в редакцiї Закону України вiд 01.11.2005р. N 3027-IV)

     Стаття 11. Особливостi визначення нацiонального товаровиробника

     1. Вiдповiдно до цього Закону нацiональний товаровиробник визначається як сукупнiсть виробникiв подiбного товару або тих iз них, сукупне виробництво яких становить основну частину усього обсягу виробництва в Українi цього товару, з урахуванням особливостей, передбачених цiєю статтею та частиною шостою статтi 12 цього Закону. При визначеннi нацiонального товаровиробника враховуються такi особливостi:

     1) у разi, якщо виробники подiбного товару в Українi пов'язанi з експортерами чи iмпортерами або одночасно є iмпортерами товару, про який стверджується, що цей товар є об'єктом демпiнгу, нацiональним товаровиробником може вважатися решта виробникiв, за винятком зазначених;

     2) у вiдповiдних випадках територiя України може подiлятися на два або бiльше конкурентоспроможних ринки виробництва подiбного товару, а виробники кожного такого ринку можуть вважатися нацiональним товаровиробником за таких умов:

     у межах кожного такого ринку виробники продають весь або бiльшу частину виробленого подiбного товару саме на цьому ринку;

     попит на кожному такому ринку на товар, який є об'єктом розгляду, не задовольняється повною мiрою виробниками з iнших регiонiв України. За таких обставин доводиться наявнiсть шкоди, навiть якщо вона не завдається бiльшостi пiдприємств, що входять до складу нацiонального товаровиробника, за умов, що демпiнговий iмпорт зосереджується на такому окремому ринку та заподiює шкоду виробникам усiх або бiльшої частини цих пiдприємств, якi виробляють подiбний товар у межах такого окремого ринку.

     2. Виробники вважаються пов'язаними з експортерами або iмпортерами за наявностi однiєї (або кiлькох) з таких умов:

     1) один з них безпосередньо або опосередковано контролює iншого;

     2) обидва безпосередньо або опосередковано контролюються третiм;

     3) разом вони безпосередньо або опосередковано контролюють третього, що впливає на дiї (бездiяльнiсть) такого виробника таким чином, що цi дiї (бездiяльнiсть) вiдрiзняються вiд дiй iнших виробникiв, якi не пов'язанi з експортерами, iмпортерами та виробниками, зазначеними у пунктах 1 i 2 цiєї частини.

     Виробник (експортер, iмпортер) контролює iншого суб'єкта, якщо вiн може юридично або фактично здiйснювати вплив на нього або здiйснювати управлiння ним.

Роздiл III. ПОРУШЕННЯ АНТИДЕМПIНГОВОЇ ПРОЦЕДУРИ ТА АНТИДЕМПIНГОВОГО РОЗСЛIДУВАННЯ

     Стаття 12. Порушення антидемпiнгової процедури

     1. Розслiдування з метою встановлення наявностi та впливу демпiнгу, про який стверджується, що вiн має мiсце, а також величини демпiнгової маржi розпочинається Мiнiстерством з порушення антидемпiнгової процедури за скаргою, поданою нацiональним товаровиробником або вiд його iменi, за винятком випадку, передбаченого у частинi восьмiй цiєї статтi.

     Скарга подається у письмовiй формi заявником - нацiональним товаровиробником чи фiзичною або юридичною особою, що дiє вiд iменi нацiонального товаровиробника.

     2. Скарга надсилається до Мiнiстерства рекомендованим листом або здається до Мiнiстерства пiд розписку про одержання. Мiнiстерство надсилає копiю скарги до Комiсiї, яка ознайомлює з нею всiх членiв Комiсiї.

     Наступний день пiсля одержання та реєстрацiї скарги у Мiнiстерствi вважається першим робочим днем подання скарги.

     3. Якщо скаргу не було надiслано безпосередньо до Мiнiстерства у порядку, зазначеному у частинi другiй цiєї статтi, або при наявностi у вiдповiдного органу виконавчої влади в Українi вiдповiдних доказiв демпiнгу i шкоди, вiдповiдний орган зобов'язаний термiново надiслати чи подати скаргу до Мiнiстерства. Таке ж право на подання до Мiнiстерства скарги у порядку, встановленому у цiй статтi, має професiйна спiлка працiвникiв пiдприємств нацiонального товаровиробника.

     4. Скарга, що подається заявником вiдповiдно до частин першої - третьої цiєї статтi, повинна мiстити докази наявностi демпiнгу i шкоди, про якi стверджується, що вони мають мiсце, i причинно-наслiдкового зв'язку мiж ними. Скарга повинна мiстити вiдомостi, якщо вони є або мають бути у розпорядженнi заявника, зокрема, про:

     1) заявника та осiб, якi входять до його складу, пiдтвердження вiдповiдної дiєздатностi цих осiб, обсяги та вартiсть виробництва ним в Українi подiбного товару. Якщо скарга подається вiд iменi нацiонального товаровиробника, в нiй зазначаються:

     вiдомостi про нацiонального товаровиробника, вiд iменi якого ця скарга подається, обсяг i вартiсть його виробництва в Українi подiбного товару;

     або перелiк усiх вiдомих українських виробникiв подiбного товару (або об'єднань українських виробникiв подiбного товару) та при можливостi обсяг i вартiсть виробництва цими виробниками в Українi подiбного товару;

     2) товар (включаючи його повний опис), про який стверджується, що вiн є об'єктом демпiнгу, назву країни (країн) походження або експорту, яка (якi) є об'єктом скарги;

     3) кожного вiдомого експортера або iноземного виробника разом з перелiком вiдомих осiб (фiзичних або юридичних), що iмпортують товар, який є об'єктом скарги;

     4) цiни, за якими товар, який є об'єктом скарги, продається для споживання на внутрiшньому ринку країни (країн) походження або експорту (або, якщо вiдомо, цiни, за якими товар продається з країни (країн) походження або експорту в одну або кiлька третiх країн, або про конструйовану вартiсть товару), та про експортнi цiни або про цiни, за якими товар вперше перепродається незалежному покупцю в Українi;

     5) обсяги та динамiку iмпорту, про який стверджується, що вiн є демпiнговим, вплив цього iмпорту на цiни подiбного товару на ринку України, а також наслiдок цього iмпорту для нацiонального товаровиробника, який є результатом дiї цих двох факторiв. Це пiдтверджується факторами та показниками, якi впливають на становище нацiонального товаровиробника, як зазначено у частинах третiй i п'ятiй статтi 10 цього Закону.

     5. Пiсля отримання скарги, поданої вiдповiдно до вимог частин першої - третьої цiєї статтi, Мiнiстерство порушує антидемпiнгову процедуру, в ходi якої розглядає докази, що мiстяться у скарзi, з метою визначення, чи є цi докази достатнiми для порушення антидемпiнгового розслiдування вiдповiдно до частини одинадцятої цiєї статтi.

     6. Розслiдування вiдповiдно до частин першої - третьої цiєї статтi порушується у разi, якщо Мiнiстерством i Комiсiєю встановлено, що скаргу було подано нацiональним товаровиробником або вiд його iменi. Скарга вважається поданою нацiональним товаровиробником або вiд його iменi, якщо вона пiдтримується українськими виробниками, сукупне виробництво яких становить понад 50 вiдсоткiв загального обсягу виробництва подiбного товару, виробленого тiєю частиною пiдприємств нацiонального товаровиробника, яка пiдтримує скаргу або висловлює заперечення. Розслiдування не порушується, якщо сукупне виробництво виробникiв, якi пiдтримують скаргу, становить менше нiж 25 вiдсоткiв загального обсягу виробництва подiбного товару нацiональним товаровиробником. У цьому разi, якщо на дату подання до Мiнiстерства скарги заявника пiдтримують виробники, сукупне виробництво яких становить 25 або бiльше (але менше нiж 50) вiдсоткiв загального виробництва подiбного товару нацiональним товаровиробником, цей заявник повинен протягом антидемпiнгової процедури одержати пiдтримку (або безпосереднi чи опосередкованi заперечення) iнших українських виробникiв для того, щоб до дати порушення антидемпiнгового розслiдування було встановлено, чи пiдтримується або нi скарга виробниками, сукупне виробництво яких становить понад 50 вiдсоткiв загального виробництва подiбного товару нацiональним товаровиробником.

     7. Мiнiстерство та Комiсiя не можуть публiчно розголошувати iнформацiю, що мiститься у скарзi, до прийняття рiшення про порушення антидемпiнгового розслiдування. Пiсля одержання скарги, належним чином пiдтвердженої документальними даними, та до порушення антидемпiнгового розслiдування Мiнiстерство за дорученням Комiсiї повiдомляє вiдповiднi компетентнi органи заiнтересованої країни експорту про порушення антидемпiнгової процедури. Мiнiстерство надсилає до заявника конфiденцiйний запит про надання у встановленi Мiнiстерством строки додаткових копiй неконфiденцiйної версiї скарги для їх передачi вiдповiдно до частини тринадцятої цiєї статтi.

     8. Комiсiя може прийняти рiшення про порушення розслiдування за скаргою, поданою вiдповiдно до частини третьої цiєї статтi, за умови, що у нiй мiстяться достатнi докази наявностi демпiнгу, шкоди i причинно-наслiдкового зв'язку вiдповiдно до частини четвертої цiєї статтi.

     Пiсля прийняття цього рiшення Мiнiстерство починає зазначене розслiдування.

     9. У процесi антидемпiнгової процедури Мiнiстерство водночас розглядає докази наявностi демпiнгу та шкоди, якi мiстяться у скарзi, оцiнює їх достатнiсть та обґрунтованiсть з метою прийняття рiшення про порушення антидемпiнгового розслiдування або про вiдмову в його порушеннi.

     У разi, якщо у процесi антидемпiнгової процедури Мiнiстерство встановлює, що докази наявностi демпiнгу або шкоди або причинно-наслiдкового зв'язку мiж ними не є достатнiми для порушення антидемпiнгового розслiдування, зокрема, що фактичний чи потенцiйний обсяг демпiнгового iмпорту з країни експорту є незначним або демпiнгова маржа вважається мiнiмальною, Мiнiстерство рекомендує Комiсiї не порушувати антидемпiнгове розслiдування та вiдхилити скаргу, що подається заявником вiдповiдно до частин першої - третьої цiєї статтi.

     Демпiнгова маржа вважається мiнiмальною, якщо її величина становить менше двох вiдсоткiв експортної цiни.

     Фактичний чи потенцiйний обсяг демпiнгового iмпорту з країни експорту, як правило, вважається незначним, якщо вiн становить менше трьох вiдсоткiв iмпорту товару, що є об'єктом розслiдування, в країну iмпорту, якщо тiльки обсяги демпiнгового iмпорту з країн експорту, обсяги iмпорту кожної з яких становлять менше трьох вiдсоткiв iмпорту товару, що є об'єктом розслiдування, в країну iмпорту, разом не становлять бiльше семи вiдсоткiв.

(частина дев'ята статтi 12 в редакцiї Закону України вiд 01.11.2005р. N 3027-IV)

     10. Скарга може бути вiдкликана заявником пiд час проведення антидемпiнгової процедури до порушення антидемпiнгового розслiдування. У цьому разi антидемпiнгова процедура припиняється, а скарга вважається такою, що не подавалась, крiм випадкiв, якщо припинення антидемпiнгової процедури суперечить нацiональним iнтересам.

(частина десята статтi 12 в редакцiї Закону України вiд 01.11.2005р. N 3027-IV)

     11. Мiнiстерство подає Комiсiї звiт про результати проведення антидемпiнгової процедури. Рiшення про порушення антидемпiнгового розслiдування приймає Комiсiя за поданням Мiнiстерства, як правило, в 30-денний строк з дня подання скарги. Таке рiшення приймається на пiдставi доказiв, що пiдтверджуються фактичними даними антидемпiнгової процедури. У рiшеннi про порушення антидемпiнгового розслiдування Комiсiя доручає Мiнiстерству:

     1) термiново розпочати антидемпiнгове розслiдування;

     2) опублiкувати повiдомлення про його порушення в друкованому органi Кабiнету Мiнiстрiв України (далi - газета).

     У разi, якщо Комiсiя за поданням Мiнiстерства приймає рiшення про припинення антидемпiнгової процедури у зв'язку з недостатнiстю доказiв для обгрунтування скарги, Комiсiя доручає Мiнiстерству повiдомити заявника про таке рiшення в 45-денний строк вiд дати подання скарги до Мiнiстерства.

     12. У повiдомленнi про порушення антидемпiнгового розслiдування повиннi мiститися такi вiдомостi:

     1) iнформацiя про порушення антидемпiнгового розслiдування;

     2) визначення товару, що є об'єктом розслiдування, i заiнтересованих країн;

     3) короткий виклад (далi - резюме) вiдомостей, отриманих Мiнiстерством;

     4) про те, що корисна для розслiдування iнформацiя повинна передаватися до Мiнiстерства;

     5) строки, протягом яких:

     iншi сторони антидемпiнгового розслiдування можуть повiдомити Мiнiстерство про свою заiнтересованiсть, а також письмово викласти свої коментарi щодо цього антидемпiнгового розслiдування та подати iншу необхiдну iнформацiю. Зазначенi коментарi та iнша iнформацiя враховуються Мiнiстерством в ходi антидемпiнгового розслiдування, якщо цi коментарi та iнформацiя подаються до Мiнiстерства в строки, встановленi у цьому повiдомленнi;

     заiнтересованi сторони можуть вимагати проведення слухань у Мiнiстерствi вiдповiдно до частини шостої статтi 13 цього Закону.

     13. Мiнiстерство повiдомляє експортерiв, iмпортерiв, вiдомi об'єднання (асоцiацiї) iмпортерiв або експортерiв, компетентнi органи країни експорту та заявникiв про порушення антидемпiнгового розслiдування. Мiнiстерство, вiдповiдно до вимог цього Закону щодо захисту конфiденцiйної iнформацiї, може надавати повний текст письмової скарги вiдомим експортерам, компетентним органам країни експорту та iншим заiнтересованим сторонам за їх запитом. У разi, якщо кiлькiсть сторiн антидемпiнгового розслiдування виявляється значною, Мiнiстерство передає повний текст письмової скарги лише компетентним органам країни експорту.

     14. Проведення антидемпiнгового розслiдування не повинно створювати перешкод для здiйснення митного оформлення товару, який є об'єктом цього розслiдування.

     Стаття 13. Антидемпiнгове розслiдування

     1. Вiдповiдно до рiшення Комiсiї Мiнiстерство розпочинає антидемпiнгове розслiдування i проводить його разом з iншими органами виконавчої влади в Українi.

     2. Антидемпiнгове розслiдування проводиться з метою встановлення фактiв демпiнгу та шкоди. Перiод розслiдування обирається, як правило, строком до одного року, але не менше шести мiсяцiв, що безпосередньо передують порушенню антидемпiнгової процедури. В окремих випадках перiод розслiдування може перевищувати один рiк. Вiдомостi, якi не стосуються перiоду розслiдування, як правило, не враховуються.

     Строки перiоду розслiдування визначаються Мiнiстерством.

     3. Мiнiстерство має право надсилати вiдомим експортерам, iмпортерам, iншим сторонам антидемпiнгового розслiдування, яких вважає за необхiдне залучити до участi в антидемпiнговому розслiдуваннi, або компетентним органам країни експорту запитальники з метою отримання iнформацiї та доказiв, що використовуються для проведення антидемпiнгового розслiдування. Вiдповiдi на запитальник надсилаються Мiнiстерству в 30-денний строк з дати його отримання. Запитальник вважається отриманим через один тиждень з дати, коли вiн був надiсланий опитуванiй особi або переданий вiдповiдному дипломатичному представниковi країни експорту.

     Строк для надання вiдповiдi на запитальник може бути продовжений Мiнiстерством з урахуванням строкiв, встановлених для антидемпiнгового розслiдування, та за умови, що заiнтересована сторона надасть переконливi докази необхiдностi такого продовження.

     Мiнiстерство має право вимагати вiд заiнтересованих сторiн надання iнформацiї та доказiв, необхiдних для проведення антидемпiнгового розслiдування. Така вимога є обов'язковою для заiнтересованих сторiн i пiдлягає виконанню ними у строк, встановлений Мiнiстерством.

(частина третя статтi 13 у редакцiї Закону України вiд 10.04.2008р. N 252-VI)

     4. Мiнiстерство має право одержувати вiд органiв виконавчої влади в Українi iнформацiю, документи, матерiали, необхiднi для проведення антидемпiнгового розслiдування. На запит члена Комiсiї Мiнiстерство передає йому або Комiсiї неконфiденцiйне резюме вiдомостей, одержаних вiд зазначених органiв.

     5. При проведеннi антидемпiнгового розслiдування Мiнiстерство має право:

     1) для виконання рiшень Комiсiї доручати iншим органам виконавчої влади в Українi здiйснювати перевiрки або заходи контролю за дiяльнiстю iмпортерiв, продавцiв i українських виробникiв;

     2) здiйснювати в iнших країнах перевiрки iнформацiї, одержаної вiд заiнтересованих сторiн, за згодою вiдповiдної заiнтересованої сторони та при вiдсутностi заперечення з боку офiцiйно повiдомлених компетентних органiв заiнтересованої країни.

     При цьому Мiнiстерство визначає строки i методику здiйснення зазначених перевiрок або заходiв контролю. Органи виконавчої влади в Українi вживають всiх необхiдних заходiв для задоволення цих вимог. У проведеннi перевiрок або заходiв контролю можуть брати участь уповноваженi особи Мiнiстерства.

     6. Заiнтересованi сторони, якi повiдомили Мiнiстерство про свою заiнтересованiсть вiдповiдно до частини дванадцятої статтi 12 цього Закону, мають право звертатися до Мiнiстерства з вимогою щодо проведення слухань з питань антидемпiнгового розслiдування, якщо:

     1) вони письмово, у строки, визначенi у повiдомленнi в газетi про порушення антидемпiнгового розслiдування, вимагали проведення зазначених слухань;

     2) вони довели, що вони дiйсно є заiнтересованими сторонами, на якi можуть вплинути наслiдки антидемпiнгового розслiдування;

     3) iснують особливi причини для проведення зазначених слухань.

     7. Заiнтересованим сторонам, якi повiдомили Мiнiстерство про свою заiнтересованiсть вiдповiдно до частини дванадцятої статтi 12 цього Закону, на їх запит надається можливiсть провести консультацiї iз стороною, яка подала вiдповiдну скаргу або має протилежнi iнтереси. Цi консультацiї проводяться з обов'язковим дотриманням конфiденцiйного режиму надання iнформацiї.

     Вiдмова сторiн антидемпiнгового розслiдування вiд участi у консультацiях не тягне за собою нiяких наслiдкiв.

     Iнформацiя, надана заiнтересованими сторонами в уснiй формi вiдповiдно до частин сьомої i восьмої цiєї статтi, враховується Мiнiстерством у процесi антидемпiнгового розслiдування за умови, що вона буде подана у письмовiй формi.

     8. Заявники та заiнтересованi сторони, якi повiдомили Мiнiстерство про свою заiнтересованiсть вiдповiдно до частини дванадцятої статтi 12 цього Закону, а також компетентнi органи країни експорту можуть за письмовим запитом ознайомитися з усiєю iнформацiєю, наданою заiнтересованою стороною, за винятком службових документiв Мiнiстерства та Комiсiї, якщо ця iнформацiя:

     1) стосується захисту їх iнтересiв;

     2) не є конфiденцiйною вiдповiдно до статтi 32 цього Закону;

     3) використовується в антидемпiнговому розслiдуваннi.

     Заiнтересованi сторони можуть подати коментарi до цiєї iнформацiї, якi враховуються Мiнiстерством у процесi антидемпiнгового розслiдування за умови, що вони є достатньо обгрунтованими.

     9. Iнформацiя, яка надається заiнтересованими сторонами та на пiдставi якої робиться позитивний або негативний висновок щодо наявностi демпiнгу та шкоди, пiдлягає перевiрцi Мiнiстерством за винятком обставин, зазначених у статтi 31 цього Закону.

     Iнформацiя та докази, що надаються Мiнiстерству однiєю iз заiнтересованих сторiн пiд час антидемпiнгового розслiдування, надсилаються цiєю заiнтересованою стороною усiм iншим заiнтересованим сторонам. У разi, якщо iнформацiя та докази не надсилаються Мiнiстерству чи заiнтересованим сторонам або якщо цю iнформацiю та докази неможливо перевiрити, такi iнформацiя та докази не враховуються Мiнiстерством у процесi антидемпiнгового розслiдування.

     10. Строк проведення антидемпiнгового розслiдування не повинен перевищувати одного року з дня набрання чинностi рiшенням про його порушення.

(абзац перший частини десятої статтi 13 в редакцiї Закону України вiд 01.11.2005р. N 3027-IV)

     Строк антидемпiнгового розслiдування може бути продовжений за рiшенням Комiсiї, але не може бути бiльшим нiж 18 мiсяцiв.

(абзац другий частини десятої статтi 13 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 01.11.2005р. N 3027-IV)

Роздiл IV. АНТИДЕМПIНГОВI ЗАХОДИ

     Стаття 14. Попереднi антидемпiнговi заходи

     1. Попереднi антидемпiнговi заходи можуть застосовуватися за наявностi таких умов:

     1) порушено антидемпiнгову процедуру у порядку, встановленому статтею 12 цього Закону;

     2) порушено антидемпiнгове розслiдування у порядку, встановленому статтею 13 цього Закону;

     3) у газетi було опублiковано повiдомлення про порушення антидемпiнгового розслiдування;

     4) заiнтересованим сторонам було надано вiдповiднi можливостi щодо подання вiдомостей i коментарiв вiдповiдно до частини дванадцятої статтi 12 цього Закону;

     5) у ходi антидемпiнгового розслiдування Мiнiстерство зробило попереднiй позитивний висновок щодо наявностi демпiнгу та шкоди, яка є його наслiдком;

     6) нацiональнi iнтереси вимагають застосування попереднiх антидемпiнгових заходiв з метою запобiгання заподiянню шкоди.

     2. Попереднi антидемпiнговi заходи застосовуються за рiшенням Комiсiї не ранiше нiж через 60 днiв i не пiзнiше нiж через дев'ять мiсяцiв пiсля порушення вiдповiдного антидемпiнгового розслiдування.

     3. У разi вiдмови експортерiв, iмпортерiв або виробникiв товару, що є об'єктом антидемпiнгового розслiдування, у проведеннi Мiнiстерством перевiрок iнформацiї, якi проводяться ним вiдповiдно до статей 7 - 9, частин п'ятої i дев'ятої статтi 13 i статтi 29 цього Закону, не пiзнiше нiж через 75 днiв вiд дати порушення вiдповiдного антидемпiнгового розслiдування встановлюється чи є поданi вiдомостi достатньо обгрунтованими для попереднiх висновкiв щодо наявностi демпiнгу та шкоди.

     Не пiзнiше нiж за 10 днiв до можливої дати застосування попереднiх антидемпiнгових заходiв заiнтересованi сторони можуть бути поiнформованi Мiнiстерством про пiдстави, з яких Мiнiстерство вважає за необхiдне внести на розгляд Комiсiї пропозицiю про застосування зазначених заходiв. Заiнтересованi сторони можуть подати до Мiнiстерства свої коментарi з цього питання. Коментарi заiнтересованих сторiн розглядаються Мiнiстерством у разi, якщо вони надiйдуть до Мiнiстерства не пiзнiше нiж за 5 днiв до дати прийняття Комiсiєю рiшення про застосування попереднiх антидемпiнгових заходiв. Мотиви вiдмови у врахуваннi коментарiв повиннi зазначатися у вiдповiдному рiшеннi Комiсiї.

     У цьому разi на пiдставi зазначених пропозицiй Мiнiстерства Комiсiя може прийняти рiшення про застосування попереднiх антидемпiнгових заходiв не пiзнiше нiж через 90 днiв вiд дати порушення антидемпiнгового розслiдування.

     4. У разi, якщо об'єктом антидемпiнгового розслiдування є iмпорт в Україну товарiв, якi мають короткочасний промисловий цикл, та у разi вiдмови у проведеннi Мiнiстерством перевiрок, зазначених у частинi третiй цiєї статтi, Мiнiстерство не пiзнiше нiж через 60 днiв вiд дати порушення вiдповiдного антидемпiнгового розслiдування встановлює, чи є поданi вiдомостi достатньо обгрунтованими для попереднiх висновкiв наявностi демпiнгу та шкоди. Такi висновки повиннi бути зробленi не пiзнiше нiж через 75 днiв вiд дати порушення антидемпiнгового розслiдування.

     5. Якщо член Комiсiї вимагає термiнового застосування попереднiх антидемпiнгових заходiв з урахуванням вимог частин першої i другої цiєї статтi, Мiнiстерство:

     1) робить попереднi висновки щодо наявностi демпiнгу та шкоди i доцiльностi застосування попереднiх антидемпiнгових заходiв не пiзнiше нiж на десятий робочий день пiсля отримання вiдповiдно оформленої вимоги члена Комiсiї;

     2) повiдомляє про цi висновки заiнтересованi сторони та Комiсiю, а також пропонує дату проведення засiдання Комiсiї з цього питання.

     6. До завершення антидемпiнгового розслiдування Мiнiстерство встановлює достатнiсть доказiв, що мiстяться в iнформацiї заявникiв, заiнтересованих сторiн, органiв виконавчої влади в Українi щодо наявностi демпiнгу та шкоди i. доцiльностi застосування попереднiх антидемпiнгових заходiв. Про цi висновки Мiнiстерство iнформує Комiсiю.

     Не пiзнiше нiж за 10 днiв до можливої дати застосування попереднiх антидемпiнгових заходiв заiнтересованi сторони можуть бути поiнформованi Мiнiстерством про пiдстави, на яких Мiнiстерство вважає за необхiдне внести на розгляд Комiсiї пропозицiю про застосування зазначених заходiв. Заiнтересованi сторони можуть подати до Мiнiстерства свої коментарi з цього питання. Коментарi заiнтересованих сторiн розглядаються Мiнiстерством у разi, якщо вони надходять до Мiнiстерства не пiзнiше нiж за 5 днiв до прийняття Комiсiєю рiшення про застосування попереднiх антидемпiнгових заходiв. Мотиви вiдмови у врахуваннi коментарiв повиннi зазначатися у вiдповiдному рiшеннi Комiсiї.

     На пiдставi зазначених пропозицiй Мiнiстерства Комiсiя може прийняти рiшення про застосування попереднiх антидемпiнгових заходiв не пiзнiше нiж через дев'ять мiсяцiв вiд дати порушення антидемпiнгового розслiдування.

     7. Висновки Мiнiстерства про вiдмову вiд застосування попереднiх антидемпiнгових заходiв не виключають прийняття Комiсiєю рiшення про застосування зазначених заходiв у таких випадках:

     1) на обгрунтовану вимогу члена Комiсiї;

     2) або на обгрунтовану вимогу заiнтересованого нацiонального товаровиробника;

     3) або за iнiцiативою Мiнiстерства у разi виявлення нових доказiв наявностi демпiнгу та шкоди.

     8. Попереднi антидемпiнговi заходи можуть застосовуватися шляхом запровадження справляння попереднього антидемпiнгового мита. Розмiр ставки попереднього антидемпiнгового мита встановлюється вiдповiдним рiшенням Комiсiї.

     Розмiр ставки попереднього антидемпiнгового мита визначається:

     у вiдсотках до митної вартостi товару, що є об'єктом антидемпiнгового розслiдування. Митна вартiсть цього товару розраховується вiдповiдно до базисних умов поставки CIF-кордон України;

     або рiзницею мiж мiнiмальною цiною та митною вартiстю зазначеного товару, розрахованою вiдповiдно до базисних умов поставки CIF-кордон України.

     Мiнiмальна цiна - цiна зазначеного товару, за якою його продаж не заподiює шкоду нацiональному товаровиробнику. Мiнiмальна цiна розраховується Мiнiстерством вiдповiдно до частини дев'ятої цiєї статтi.

     9. Мiнiмальна цiна розраховується у такому порядку:

     1) Мiнiстерство розраховує цiну товару, що є об'єктом антидемпiнгового розслiдування, що практикувалася на ринку країни iмпорту протягом базового перiоду. Мiнiстерство розраховує середньозважену цiну за базовий перiод на основi щотижневих або щомiсячних цiн. Мiнiстерство здiйснює цi розрахунки один раз, використовуючи вiдповiдну iнформацiю, що надається центральним органом виконавчої влади, що реалiзує державну митну полiтику, заявником або заiнтересованою стороною, чи вiдповiдну iнформацiю з iнших джерел. Базовий перiод - перiод строком вiд шести мiсяцiв до п'яти рокiв, якi передують перiоду розслiдування;

(пункт 1 частини дев'ятої статтi 14 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 14.01.2020р. N 440-IX)

     2) Мiнiстерство встановлює фактичну поточну ринкову цiну товару, що є об'єктом антидемпiнгового розслiдування, що практикувалася на ринку України у зазначений перiод розслiдування, протягом антидемпiнгового розслiдування та у перiод застосування антидемпiнгових заходiв за останнi чотири тижнi, що передують 25 числу кожного мiсяця;

     3) Мiнiстерство розраховує змiнну величину у вiдсотках, яка дорiвнює рiзницi мiж цiнами, визначеними вiдповiдно до пунктiв 1 i 2 цiєї частини, подiленiй на цiну товару, що практикувалася на ринку України протягом базового перiоду;

     4) Мiнiстерство встановлює цiну товару нацiонального товаровиробника у базовий перiод, використовуючи iнформацiю, одержану вiд цього товаровиробника та (або) з iнших джерел у процесi антидемпiнгового розслiдування;

     5) поправка до цiни товару нацiонального товаровиробника визначається як змiнна величина у вiдсотках, розрахована вiдповiдно до пункту 3 цiєї частини, помножена на величину цiни товару нацiонального товаровиробника, розраховану вiдповiдно до пункту 4 цiєї частини;

     6) мiнiмальна цiна на наступний мiсяць визначається шляхом збiльшення цiни товару нацiонального товаровиробника за базовий перiод на величину зазначеної поправки;

     7) Мiнiстерство розраховує мiнiмальну цiну на пiдставi даних станом на 25 число кожного мiсяця;

     8) Мiнiстерство надає центральному органу виконавчої влади, що реалiзує державну митну полiтику, iнформацiю про мiнiмальну цiну не пiзнiше 1 числа кожного мiсяця;

(пункт 8 частини дев'ятої статтi 14 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 14.01.2020р. N 440-IX)

     9) встановлена вiдповiдно до цiєї частини мiнiмальна цiна дiятиме протягом строку застосування антидемпiнгових заходiв;

     10) у разi, якщо мiнiмальна цiна розраховується на п'ятирiчний перiод, Мiнiстерство використовує методику розрахунку мiнiмальної цiни, зазначену в пунктах 1 - 9 цiєї частини, коригуючи необхiднi данi на п'ятирiчний перiод застосування антидемпiнгових заходiв.

     10. Сплата попереднього антидемпiнгового мита здiйснюється у готiвковiй або безготiвковiй формi, або шляхом внесення суми мита на депозит або оформлення вiдповiдного боргового зобов'язання, якщо iнше не встановлено законодавством України.

     11. Розмiр ставки попереднього антидемпiнгового мита не повинен перевищувати попередньо розраховану демпiнгову маржу та може бути нижчим нiж ця маржа за умови, що ставка мита буде достатньою для запобiгання шкодi, заподiянiй нацiональному товаровиробнику.

(абзац перший частини одинадцятої статтi 14 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 01.11.2005р. N 3027-IV)

     Попереднє антидемпiнгове мито справляється у вiдповiдному розмiрi та у кожному випадку окремо на недискримiнацiйнiй основi, незалежно вiд країни експорту, якщо у рiшеннi Комiсiї визначається, що iмпорт вiдповiдного товару є об'єктом застосування попереднiх антидемпiнгових заходiв.

     У цьому рiшеннi Комiсiя визначає кожного постачальника товару, iмпорт якого в Україну є об'єктом застосування попереднiх антидемпiнгових заходiв. У разi, якщо антидемпiнгове розслiдування проводиться стосовно товарiв, що iмпортуються кiлькома постачальниками з однiєї країни, та неможливо визначити всiх цих постачальникiв, у рiшеннi Комiсiї зазначається вiдповiдна країна експорту. Якщо антидемпiнгове розслiдування проводиться стосовно товарiв, що iмпортуються кiлькома постачальниками бiльше нiж з однiєї країни, у рiшеннi Комiсiї можуть бути зазначенi або всi постачальники, або, коли це неможливо, - всi країни експорту.

     Комiсiя у своєму рiшеннi встановлює розмiр ставки попереднього антидемпiнгового мита, яким обкладається товар кожного постачальника (виробника, експортера, iмпортера), iмпорт якого в Україну є об'єктом застосування антидемпiнгових заходiв, або, у разi неможливостi визначення всiх постачальникiв вiдповiдного товару, - всiх країн експорту.

     12. Попереднє антидемпiнгове мито справляється митними органами країни iмпорту за ставкою та на умовах, встановлених вiдповiдним рiшенням про застосування попереднiх антидемпiнгових заходiв. Попереднє антидемпiнгове мито справляється незалежно вiд сплати iнших податкiв i зборiв (обов'язкових платежiв), у тому числi мита, якi справляються при ввезеннi на митну територiю країни iмпорту певних товарiв.

(частина дванадцята статтi 14 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 13.03.2012р. N 4496-VI)

     13. Попереднi антидемпiнговi заходи застосовуються протягом чотирьох мiсяцiв. Цей строк може бути продовжений Комiсiєю на два мiсяцi, але загальний строк їх застосування не повинен перевищувати шести мiсяцiв. Строк застосування попереднiх антидемпiнгових заходiв продовжується до шести мiсяцiв у випадках, коли експортери, що проводять значну кiлькiсть торговельних операцiй, якi є об'єктом розгляду, подають до Мiнiстерства заяву про продовження строку застосування попереднiх антидемпiнгових заходiв або не заперечують проти продовження строку застосування попереднiх антидемпiнгових заходiв.

     Рiшення про продовження строку застосування попереднiх антидемпiнгових заходiв приймається за пропозицiєю Мiнiстерства на засiданнi Комiсiї квалiфiкованою бiльшiстю голосiв.

     14. Мiнiстерство за дорученням Комiсiї iнформує Кабiнет Мiнiстрiв України про рiшення, прийнятi вiдповiдно до цiєї статтi.

     15. Застосування попереднiх антидемпiнгових заходiв не повинно створювати перешкод для здiйснення митного оформлення товару, що є об'єктом антидемпiнгового розслiдування.

     Стаття 15. Зобов'язання заiнтересованих сторiн

     1. Антидемпiнгове розслiдування може зупинятися без застосування попереднього або остаточного антидемпiнгового мита, якщо:

     1) Комiсiя прийняла рiшення про застосування попереднiх антидемпiнгових заходiв;

     2) Мiнiстерство одержало задовiльне добровiльне письмове зобов'язання вiд експортера про перегляд його цiн або припинення експорту за демпiнговими цiнами товару до регiону України, що є об'єктом розгляду, таким чином, щоб Мiнiстерство, а згодом i Комiсiя, були впевненi, що вплив демпiнгу, який заподiює шкоду, буде лiквiдований;

     3) Мiнiстерство подає до Комiсiї зобов'язання експортера разом з вiдповiдними пропозицiями;

     4) Комiсiя прийняла рiшення про прийняття зобов'язання експортера. Пiдвищення цiн, що здiйснюється вiдповiдно до зобов'язань експортера щодо припинення демпiнгового iмпорту:

     не повинно бути вищим нiж це необхiдно для усунення демпiнгової маржi;

     але може бути меншим вiд розмiру демпiнгової маржi, якщо зазначене пiдвищення є достатнiм для лiквiдацiї шкоди, яка заподiюється нацiональному товаровиробнику демпiнговим iмпортом.

     У разi, коли вiдповiдно до частин першої i другої статтi 11 цього Закону нацiональним товаровиробником визнається сукупнiсть виробникiв окремого регiону, експортерам надається можливiсть запропонувати вiдповiдно до цiєї статтi зобов'язання щодо iмпорту на вiдповiднi ринки. У цьому випадку, якщо Комiсiєю встановлюється, що застосування антидемпiнгових заходiв вiдповiдає нацiональним iнтересам, враховуються також i регiональнi iнтереси.

     2. Якщо зазначене зобов'язання є недостатнiм для належного усунення наслiдкiв демпiнгу i воно не пропонується протягом 60 днiв вiд дати прийняття Комiсiєю рiшення про справляння попереднього антидемпiнгового мита або мають мiсце обставини, зазначенi у частинах дев'ятiй i десятiй цiєї статтi, Комiсiя приймає вiдповiднi рiшення про справляння попереднього або остаточного антидемпiнгового мита на всiй територiї України. У цих випадках у вiдповiдному рiшеннi Комiсiї визначаються виробники або експортери, встановленi у процесi антидемпiнгового розслiдування, з iмпорту товарiв яких справлятиметься антидемпiнгове мито.

     Якщо експортери не пропонують зобов'язань щодо припинення демпiнгового iмпорту або не погоджуються з вiдповiдними пропозицiями Мiнiстерства, це нiяким чином не впливає на антидемпiнгове розслiдування. При цьому Мiнiстерство може визначити, що загроза заподiяння шкоди є бiльш iмовiрною у разi продовження демпiнгового iмпорту.

     Зобов'язання щодо припинення демпiнгового iмпорту пропонуються Мiнiстерством або експортерами у разi, якщо попереднi висновки Комiсiї свiдчать про наявнiсть демпiнгу та шкоди, що заподiюється цим демпiнгом.

     За винятком надзвичайних обставин, зобов'язання не можуть бути запропонованi пiсля закiнчення строку, зазначеного у частинi п'ятiй статтi 33 цього Закону.

     3. Запропонованi експортером зобов'язання щодо припинення демпiнгового iмпорту не приймаються, якщо Мiнiстерство вважає їх неприйнятними, зокрема у разi, коли кiлькiсть наявних або потенцiйних експортерiв є значною, або з iнших причин, включаючи захист нацiональних iнтересiв України.

     Не пiзнiше нiж за 15 днiв до закiнчення строку застосування попереднiх антидемпiнгових заходiв заiнтересований експортер може бути поiнформований про причини, з яких Мiнiстерство вважає за необхiдне внести на розгляд Комiсiї пропозицiю щодо вiдхилення запропонованих ним зобов'язань. Цей експортер може подати до Мiнiстерства свої коментарi з цього питання, якi розглядаються Мiнiстерством у разi, якщо вони надiйдуть до Мiнiстерства не пiзнiше нiж за 10 днiв до закiнчення строку застосування попереднiх антидемпiнгових заходiв.

     В остаточному рiшеннi Комiсiї повиннi мiститися мотиви вiдмови у врахуваннi коментарiв експортера.

     4. Експортери, якi пропонують зобов'язання щодо припинення демпiнгового iмпорту, повиннi подавати до Мiнiстерства неконфiденцiйну версiю цього зобов'язання, яку Мiнiстерство може передавати iншим заiнтересованим сторонам.

     5. У разi, якщо пiсля консультацiй мiж Мiнiстерством i заiнтересованими сторонами експортери беруть зобов'язання щодо припинення демпiнгового iмпорту, Мiнiстерство ухвалює попереднi висновки про зупинення антидемпiнгового розслiдування та подає Комiсiї звiт про результати цих консультацiй з пропозицiєю про прийняття Комiсiєю рiшення про припинення антидемпiнгового розслiдування.

     Рiшення Комiсiї про прийняття зобов'язань експортера щодо припинення демпiнгового iмпорту та щодо припинення антидемпiнгового розслiдування приймається квалiфiкованою бiльшiстю голосiв протягом мiсяця вiд дати прийняття зазначених висновкiв Мiнiстерства про зупинення антидемпiнгового розслiдування. Антидемпiнгове розслiдування вважається припиненим, якщо протягом мiсяця вiд дати подання Мiнiстерством зазначеного звiту Комiсiя не затвердила iншого рiшення.

     У разi, якщо Мiнiстерством не було прийнято рiшення про зупинення антидемпiнгового розслiдування, Мiнiстерство термiново подає Комiсiї докладний звiт про результати проведених консультацiй з пропозицiєю про застосування антидемпiнгових заходiв.

     6. У разi прийняття Комiсiєю зобов'язання експортера щодо припинення демпiнгового iмпорту Мiнiстерство повинно, як правило, продовжити антидемпiнгове розслiдування з метою його припинення. Якщо Мiнiстерство робить негативний висновок щодо наявностi демпiнгу або шкоди, зобов'язання втрачає чиннiсть, крiм випадкiв, коли зазначений висновок значною мiрою є результатом виконання зобов'язання щодо припинення демпiнгового iмпорту. У цих випадках Мiнiстерство може вимагати, щоб зобов'язання дiяло протягом строку, необхiдного для усунення наслiдкiв демпiнгового iмпорту.

     У разi, якщо Мiнiстерство робить позитивний висновок щодо наявностi демпiнгу та шкоди, зобов'язання експортера щодо припинення демпiнгового iмпорту дiють згiдно з вiдповiдним рiшенням Комiсiї.

     Мiнiстерство термiново подає Комiсiї звiт про рiшення, прийнятi вiдповiдно до цiєї частини. Комiсiя на своєму засiданнi квалiфiкованою бiльшiстю голосiв може затвердити iнше рiшення.

     7. Мiнiстерство має право вимагати у експортера, який взяв зобов'язання щодо припинення демпiнгового iмпорту, перiодичного подання вiдомостей про виконання зазначеного зобов'язання та дозволу на проведення перевiрки iнформацiї, що стосується виконання такого зобов'язання. Вiдмова експортера виконати цi вимоги вважається порушенням зобов'язання.

     8. Якщо у процесi антидемпiнгового розслiдування приймаються зобов'язання експортера щодо припинення демпiнгового iмпорту, такi зобов'язання починають дiяти вiд дати, коли припиняється вiдповiдне антидемпiнгове розслiдування.

     9. У разi встановлення Мiнiстерством фактiв порушення або анулювання експортером взятого зобов'язання щодо припинення демпiнгового iмпорту Мiнiстерство готує звiт з пропозицiями про застосування вiдповiдних антидемпiнгових заходiв i подає його на розгляд Комiсiї. Комiсiя на своєму засiданнi розглядає цей звiт i вiдповiдно до статтi 16 цього Закону простою бiльшiстю голосiв може прийняти рiшення, про справляння остаточного антидемпiнгового мита на пiдставi фактiв, встановлених у процесi антидемпiнгового розслiдування, протягом якого були прийнятi зобов'язання експортера щодо припинення демпiнгового iмпорту. Рiшення про застосування остаточних антидемпiнгових заходiв приймається у разi, якщо:

     1) за результатами антидемпiнгового розслiдування Комiсiєю було остаточно встановлено факт наявностi демпiнгу i шкоди;

     2) заiнтересований експортер, за винятком випадку анулювання своїх зобов'язань, матиме можливiсть подати Мiнiстерству свої коментарi, якi можуть бути врахованi при розглядi вiдповiдного питання на засiданнi Комiсiї.

     10. Комiсiя на своєму засiданнi розглядає звiт Мiнiстерства та iншу подану їй iнформацiю та може на їх пiдставi вiдповiдно до статтi 14 цього Закону прийняти рiшення про термiнове застосування попереднiх антидемпiнгових заходiв:

     1) якщо є пiдстави вважати, що експортер порушує свої зобов'язання щодо припинення демпiнгового iмпорту;

     2) або експортер порушує чи анулює зобов'язання щодо припинення демпiнгового iмпорту, якщо ще не було припинено антидемпiнгове розслiдування, у процесi якого прийнято це зобов'язання.

     Рiшення Комiсiї про термiнове застосування антидемпiнгових заходiв приймається простою бiльшiстю голосiв.

     Стаття 16. Порядок припинення антидемпiнгової процедури або антидемпiнгового розслiдування без застосування антидемпiнгових заходiв. Застосування остаточних антидемпiнгових заходiв

(назва статтi 16 в редакцiї Закону України вiд 01.11.2005р. N 3027-IV)

     1. Частину першу статтi 16 виключено

(згiдно iз Законом України вiд 01.11.2005р. N 3027-IV)

     2. У разi, якщо застосування антидемпiнгових заходiв не є необхiдним i вiдмова вiд застосування не викликає заперечення з боку членiв Комiсiї, Комiсiя за пропозицiєю Мiнiстерства припиняє антидемпiнгову процедуру або антидемпiнгове розслiдування без застосування антидемпiнгових заходiв. Це рiшення Комiсiї приймається квалiфiкованою бiльшiстю голосiв.

     3. Вiдповiдно до частини другої цiєї статтi Мiнiстерство готує звiт, iнформує представникiв країни походження та (або) експорту i публiкує вiдповiдне повiдомлення у газетi, викладаючи основнi висновки та резюме мотивiв щодо припинення антидемпiнгової процедури або антидемпiнгового розслiдування без застосування антидемпiнгових заходiв.

     4. У разi, якщо у процесi антидемпiнгового розслiдування робиться висновок, що докази наявностi демпiнгу або шкоди або причинно-наслiдкового зв'язку мiж ними не є достатнiми для обґрунтування продовження антидемпiнгового розслiдування, зокрема, що фактичний чи потенцiйний обсяг демпiнгового iмпорту є незначним або демпiнгова маржа вважається мiнiмальною, Комiсiя за поданням Мiнiстерства приймає рiшення про припинення антидемпiнгового розслiдування без застосування антидемпiнгових заходiв.

     Демпiнгова маржа вважається мiнiмальною, якщо її величина становить менше двох вiдсоткiв експортної цiни.

     Фактичний чи потенцiйний обсяг демпiнгового iмпорту з країни експорту, як правило, вважається незначним, якщо вiн становить менше трьох вiдсоткiв iмпорту товару, що є об'єктом розслiдування, в країну iмпорту, якщо тiльки обсяги демпiнгового iмпорту з країн експорту, обсяги iмпорту кожної з яких становлять менше трьох вiдсоткiв iмпорту товару, що є об'єктом розслiдування, в країну iмпорту, разом не становлять бiльше семи вiдсоткiв.

     У разi, якщо у процесi антидемпiнгового розслiдування Мiнiстерство встановлює, що в окремих експортерiв величина демпiнгової маржi становить менше двох вiдсоткiв експортної цiни, антидемпiнгове розслiдування припиняється Комiсiєю за поданням Мiнiстерства без застосування антидемпiнгових заходiв стосовно цих експортерiв. Цi експортери залишаються суб'єктами антидемпiнгової процедури та можуть стати суб'єктами нового антидемпiнгового розслiдування в процесi наступного перегляду антидемпiнгових заходiв, що здiйснюється вiдповiдно до роздiлу V цього Закону.

(частина четверта статтi 16 в редакцiї Закону України вiд 01.11.2005р. N 3027-IV)

     5. Антидемпiнгове розслiдування припиняється, як правило, вiдповiдно до рiшення Комiсiї про застосування остаточних антидемпiнгових заходiв. Остаточнi антидемпiнговi заходи застосовуються за таким принципом:

     1) якщо Мiнiстерство зробило остаточний позитивний висновок щодо наявностi демпiнгу та шкоди, яка є наслiдком цього демпiнгу, та вiдповiдно до статтi 36 цього Закону нацiональнi iнтереси потребують застосування антидемпiнгових заходiв;

     2) при застосуваннi попереднiх антидемпiнгових заходiв Мiнiстерство подає Комiсiї пропозицiю про застосування остаточних антидемпiнгових заходiв за мiсяць до закiнчення строку застосування зазначених попереднiх заходiв;

     3) за пропозицiєю Мiнiстерства Комiсiя приймає рiшення про запровадження справляння остаточного антидемпiнгового мита та встановлює розмiр ставки остаточного антидемпiнгового мита, який не повинен перевищувати величину демпiнгової маржi, розрахованої вiдповiдно до цього Закону, та може бути меншим за величину цiєї маржi, якщо такий розмiр ставки є достатнiм для запобiгання шкодi, що заподiюється нацiональному товаровиробнику;

(пункт 3 частини п'ятої статтi 16 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 01.11.2005р. N 3027-IV)

     4) розмiр ставки остаточного антидемпiнгового мита визначається:

     у вiдсотках до митної вартостi товару, що є об'єктом антидемпiнгового розслiдування. Митна вартiсть цього товару розраховується вiдповiдно до базисних умов поставки CIF-кордон України;

     або рiзницею мiж мiнiмальною цiною та митною вартiстю зазначеного товару, розрахованою вiдповiдно до базисних умов поставки CIF-кордон України. При цьому мiнiмальна цiна на п'ятирiчний перiод розраховується вiдповiдно до частини дев'ятої статтi 14 цього Закону.

     6. Остаточне антидемпiнгове мито справляється у вiдповiдному розмiрi та у кожному випадку окремо на недискримiнацiйнiй основi, незалежно вiд країни експорту, якщо у рiшеннi Комiсiї визначається, що iмпорт вiдповiдного товару є об'єктом застосування остаточних антидемпiнгових заходiв, за винятком iмпорту, щодо якого вiдповiдно до цього Закону експортером було взято вiдповiднi зобов'язання.

     У цьому рiшеннi Комiсiя визначає кожного постачальника товару, iмпорт якого в Україну є об'єктом застосування остаточних антидемпiнгових заходiв. У разi, якщо антидемпiнгове розслiдування проводиться стосовно товарiв, що iмпортуються кiлькома постачальниками з однiєї країни та неможливо визначити всiх цих постачальникiв, у рiшеннi Комiсiї зазначається ця країна експорту. Якщо антидемпiнгове розслiдування проводиться стосовно товарiв, що iмпортуються кiлькома постачальниками бiльше нiж з однiєї країни, у рiшеннi Комiсiї можуть бути зазначенi або всi постачальники, або,

     у разi неможливостi визначення всiх постачальникiв вiдповiдного товару, - всi країни експорту.

     Комiсiя у своєму рiшеннi встановлює розмiр ставки остаточного антидемпiнгового мита, яким обкладається товар постачальника (виробника, експортера, iмпортера), iмпорт якого в Україну є об'єктом застосування антидемпiнгових заходiв. Якщо неможливо визначити постачальника (виробника, експортера, iмпортера), у цьому рiшеннi визначається розмiр ставки остаточного антидемпiнгового мита для вiдповiдної країни експорту.

     7. У разi, якщо у процесi антидемпiнгового розслiдування Мiнiстерство використовує вибiрковi методи, передбаченi статтею 30 цього Закону, антидемпiнгове мито, що справляється при iмпортi в Україну, що здiйснюється безпосередньо експортерами або виробниками, якi повiдомили Мiнiстерство про свою заiнтересованiсть вiдповiдно до статтi 30 цього Закону, не повинно перевищувати середньозважену величину демпiнгової маржi, встановлену для порiвнюваних експортерiв або виробникiв. Вiдповiдно до цiєї частинi Мiнiстерство не враховує нульових та незначних величин демпiнгової маржi, а також величин демпiнгової маржi, що обчислюються у випадках, зазначених у статтi 31 цього Закону. Iндивiдуальнi ставки антидемпiнгового мита застосовують при безпосередньому iмпортi в Україну товару експортерами або виробниками, щодо iмпорту яких застосовуються вибiрковi методи антидемпiнгового розслiдування вiдповiдно до статтi 30 цього Закону.

     8. Остаточне антидемпiнгове мито сплачується за ставкою та на умовах, встановлених у вiдповiдному рiшеннi Комiсiї про застосування остаточних антидемпiнгових заходiв. Остаточне антидемпiнгове мито сплачується незалежно вiд сплати iнших податкiв i зборiв (обов'язкових платежiв), у тому числi мита, якi, як правило, справляються при iмпортi в країну iмпорту товарiв.

(частина восьма статтi 16 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 13.03.2012р. N 4496-VI)

     Стаття 17. Особливостi застосування антидемпiнгових заходiв

     1. Попереднi антидемпiнговi заходи та остаточнi антидемпiнговi заходи застосовуються щодо iмпорту товарiв, якi ввозяться на митну територiю України, пiсля дати набрання чинностi вiдповiдним рiшенням Комiсiї про застосування цих заходiв, за винятками, визначеними цим Законом.

     2. У разi, якщо вже запроваджено справляння попереднього антидемпiнгового мита та якщо Мiнiстерством остаточно встановленi факти наявностi демпiнгу та шкоди, Комiсiя за пропозицiєю Мiнiстерства, незалежно вiд того, чи буде прийматися рiшення про застосовування остаточного антидемпiнгового мита, може приймати рiшення про уточнення розмiру ставки попереднього антидемпiнгового мита.

(абзац перший частини другої статтi 17 в редакцiї Закону України вiд 01.11.2005р. N 3027-IV)

     При цьому при визначеннi шкоди не враховуються:

     1) iстотне перешкодження створенню або розширенню нацiонального виробництва товару, який є об'єктом розслiдування;

     2) загроза заподiяння iстотної шкоди крiм випадкiв, коли Мiнiстерство визначає, що загроза заподiяння iстотної шкоди перетворюється в iстотну шкоду, якщо не будуть застосованi попереднi антидемпiнговi заходи.

     В усiх iнших випадках, коли є загроза заподiяння шкоди або перешкодження створенню чи розширенню нацiонального виробництва товару, що є об'єктом розслiдування, попереднє антидемпiнгове мито не справляється, а остаточне антидемпiнгове мито справляється пiсля дати остаточного визначення загрози заподiяння iстотної шкоди або iстотного перешкодження створенню чи розширенню нацiонального виробництва товару, що є об'єктом розслiдування.

     3. У разi, якщо ставка остаточного антидемпiнгового мита вища нiж ставка попереднього антидемпiнгового мита, рiзниця мiж цими ставками постачальником не сплачується. Якщо ставка остаточного антидемпiнгового мита нижча нiж ставка попереднього антидемпiнгового мита, рiзниця мiж цими ставками повертається постачальнику (виробнику, експортеру, iмпортеру). Якщо Комiсiєю зроблено остаточний негативний висновок стосовно наявностi демпiнгу (шкоди), сума сплаченого або внесеного на депозит попереднього антидемпiнгового мита повертається постачальнику (виробнику, експортеру, iмпортеру), а боргове зобов'язання анулюється.

     4. За 90 днiв до дати застосування попереднiх антидемпiнгових заходiв, але не ранiше 60 днiв вiд дати порушення антидемпiнгового розслiдування, може справлятися остаточне антидемпiнгове мито з товарiв, що декларуються для надходження до споживача, за наявностi таких обставин:

     1) iмпорт в Україну зазначених товарiв здiйснювався вiдповiдно до контрактiв, зареєстрованих згiдно з частиною четвертою статтi 28 цього Закону;

     2) Мiнiстерство надавало iмпортерам можливiсть подати свої коментарi;

     3) Мiнiстерством було встановлено, що:

     зазначений товар у минулому протягом тривалого часу був об'єктом демпiнгу або iмпортер знав чи повинен був знати про здiйснення демпiнгу, його величину та (або) шкоду, про яку стверджується, що вона мала мiсце, та (або) яка була встановлена в процесi антидемпiнгового розслiдування;

     крiм iмпорту, який заподiює шкоду та був здiйснений у перiод розслiдування, мало мiсце нове суттєве зростання обсягiв iмпорту, який, враховуючи конкретний перiод його здiйснення, обсяг та iншi обставини (зокрема швидке зростання запасiв товарiв, що iмпортуються), може нейтралiзувати дiю остаточного антидемпiнгового мита, що справлятиметься з такого iмпорту.

     5. У разi порушення або анулювання експортером зобов'язань щодо припинення демпiнгового iмпорту може бути запроваджено справляння остаточного антидемпiнгового мита щодо товарiв за 90 днiв до дати застосування попереднiх антидемпiнгових заходiв, але не ранiше порушення вiдповiдного антидемпiнгового розслiдування за наявностi таких обставин:

     1) iмпорт в Україну зазначених товарiв здiйснювався вiдповiдно до контрактiв, зареєстрованих згiдно з частиною четвертою статтi 28 цього Закону;

     2) застосування антидемпiнгових заходiв вiдповiдно до цiєї частини не поширюється на iмпорт, що здiйснюється до порушення або анулювання експортером зобов'язання щодо припинення демпiнгового iмпорту.

Роздiл V. СТРОК ДIЇ АНТИДЕМПIНГОВИХ ЗАХОДIВ, ЇХ ПЕРЕГЛЯД, ПОНОВЛЕННЯ АНТИДЕМПIНГОВОГО РОЗСЛIДУВАННЯ, ПОВЕРНЕННЯ СПЛАЧЕНИХ СУМ АНТИДЕМПIНГОВОГО МИТА

     Стаття 18. Строк дiї антидемпiнгових заходiв i загальнi положення щодо їх перегляду

     1. Антидемпiнговi заходи застосовуються згiдно з вiдповiдним рiшенням Комiсiї протягом строку та у розмiрi, необхiдному для усунення демпiнгу, що заподiює шкоду.

     2. Рiшення про застосування антидемпiнгових заходiв втрачає чиннiсть через п'ять рокiв вiд дати їх застосування або через п'ять рокiв вiд дати винесення Комiсiєю останнього рiшення про перегляд антидемпiнгових заходiв, результатом якого було встановлення факту наявностi демпiнгу та шкоди, у разi, якщо пiд час цього перегляду Комiсiєю не було зроблено висновки про те, що закiнчення дiї антидемпiнгових заходiв сприятиме продовженню дiї або поновленню демпiнгу та заподiянню шкоди.

     3. Вимоги статей 12 i 13 цього Закону, за винятком встановлених ними строкiв, поширюються на порядок перегляду антидемпiнгових заходiв, який здiйснюється вiдповiдно до статей 18 - 23 цього Закону.

     4. Перегляд антидемпiнгових заходiв здiйснюється у стислi строки i закiнчується, як правило, не пiзнiше нiж через 12 мiсяцiв вiд дати порушення такого перегляду.

     5. Мiнiстерство здiйснює перегляд антидемпiнгових заходiв згiдно з вiдповiдним рiшенням Комiсiї.

     6. У разi, якщо пiд час перегляду антидемпiнгових заходiв Мiнiстерство робить позитивний або негативний висновок щодо наявностi демпiнгу та (або) шкоди, Мiнiстерство готує звiт з вiдповiдними пропозицiями та передає його Комiсiї. На пiдставi цього звiту Комiсiя може прийняти одне з таких рiшень:

     1) анулювати або продовжити антидемпiнговi заходи вiдповiдно до статтi 19 цього Закону;

     2) анулювати, продовжити або змiнити антидемпiнговi заходи вiдповiдно до статей 20 i 21 цього Закону.

     7. У разi прийняття рiшення про анулювання антидемпiнгових заходiв лише для окремих експортерiв, а не для сукупностi країн, цi експортери залишаються суб'єктами цiєї антидемпiнгової процедури i можуть бути суб'єктами нового антидемпiнгового розслiдування в разi порушення вiдповiдно до цього роздiлу наступного перегляду антидемпiнгових заходiв.

     8. У разi, якщо перегляд антидемпiнгових заходiв вiдповiдно до статтi 20 цього Закону здiйснюється наприкiнцi строку застосування антидемпiнгових заходiв, зазначених у статтi 19 цього Закону, такi антидемпiнговi заходи також переглядаються вiдповiдно до статтi 19 цього Закону.

     Стаття 19. Перегляд антидемпiнгових заходiв у зв'язку iз закiнченням строку їх застосування

     1. Протягом першого пiврiччя останнього року строку застосування антидемпiнгових заходiв Мiнiстерство публiкує у газетi повiдомлення про дату закiнчення строку застосування цих заходiв.

     2. Перегляд антидемпiнгових заходiв у зв'язку iз закiнченням строку їх застосування порушується на вимогу нацiонального товаровиробника або органу виконавчої влади в Українi. До прийняття Комiсiєю вiдповiдного рiшення за результатами цього перегляду дiя антидемпiнгових заходiв не припиняється.

     3. Не пiзнiше нiж за три мiсяцi до закiнчення п'ятирiчного строку застосування антидемпiнгових заходiв нацiональний товаровиробник або органи виконавчої влади в Українi можуть подати Мiнiстерству вимогу про перегляд антидемпiнгових заходiв у зв'язку iз закiнченням строку їх застосування.

     4. Перегляд антидемпiнгових заходiв у зв'язку iз закiнченням строку їх застосування порушується у разi, якщо вимога про такий перегляд мiстить достатнi докази того, що припинення антидемпiнгових заходiв ймовiрно спричинить продовження дiї або поновлення демпiнгу та заподiяння шкоди. Ця ймовiрнiсть може пiдтверджуватися:

     1) доказом продовження дiї демпiнгу та шкоди;

     2) або доказом повного або часткового усунення (запобiгання) шкоди внаслiдок застосування антидемпiнгових заходiв;

     3) або доказом того, що становище експортерiв або економiчнi умови є такими, за яких не виключається ймовiрнiсть виникнення нових видiв демпiнгу, що заподiює шкоду.

     5. У процесi перегляду антидемпiнгових заходiв у зв'язку iз закiнченням строку їх застосування експортери, iмпортери, компетентнi органи та українськi виробники мають можливiсть доповнити, спростувати або прокоментувати вимогу про перегляд антидемпiнгових заходiв i висновки Мiнiстерства, що мiстять належним чином обгрунтованi i поданi Мiнiстерству докази щодо можливостi продовження або поновлення демпiнгу та шкоди у зв'язку iз припиненням дiї антидемпiнгових заходiв.

     6. Мiнiстерство повинно опублiкувати у газетi повiдомлення про фактичне закiнчення строку застосування антидемпiнгових заходiв.

     Стаття 20. Промiжний перегляд антидемпiнгових заходiв

     1. Комiсiя може переглядати необхiднiсть продовження застосування антидемпiнгових заходiв на пiдставi обгрунтованої вимоги органу виконавчої влади в Українi, експортера, iмпортера або нацiонального товаровиробника за умови, що вiд дати застосування остаточних антидемпiнгових заходiв пройшов строк не менше одного року. Така вимога повинна подаватися Мiнiстерству та мiстити достатнi докази та обгрунтування необхiдностi промiжного перегляду.

     2. Промiжний перегляд порушується за умов, що вимога мiстить достатнi докази того, що:

     1) продовження дiї антидемпiнгових заходiв вже не є необхiдним для запобiгання демпiнгу;

     2) та (або) продовження або поновлення заподiяння шкоди є малоймовiрним у разi, коли антидемпiнговi заходи будуть анульованi чи змiненi;

     3) або застосованi антидемпiнговi заходи не є або не будуть достатнiми для запобiгання демпiнгу, який заподiює шкоду.

     3. У процесi перегляду, що проводиться вiдповiдно до цiєї статтi, Мiнiстерство вивчає, зокрема, такi питання:

     1) чи значно змiнилися обставини, якi стосуються демпiнгу та шкоди;

     2) чи дали антидемпiнговi заходи очiкуванi результати та чи має мiсце запобiгання шкодi, заподiяння якої ранiше було встановлено вiдповiдно до статтi 10 цього Закону.

     При прийняттi остаточного рiшення Комiсiєю враховуються всi належно обгрунтованi докази, що стосуються цього перегляду.

     Стаття 21. Перегляд антидемпiнгових заходiв для визначення iндивiдуальних величин демпiнгової маржi для нових експортерiв або виробникiв

     1. За рiшенням Комiсiї Мiнiстерство здiйснює перегляд антидемпiнгових заходiв для визначення iндивiдуальних величин демпiнгової маржi нових експортерiв або виробникiв з країни експорту, якi є суб'єктами розгляду та не експортували товар у перiод розслiдування, за результатами якого застосовано антидемпiнговi заходи.

     2. Зазначений перегляд здiйснюється Мiнiстерством за наявностi таких умов:

     1) новий експортер або виробник доведе, що вiн не пов'язаний з експортерами або виробниками з країни експорту, щодо iмпорту в Україну яких застосованi антидемпiнговi заходи;

     2) експортери або виробники, зазначенi у пунктi 1 цiєї частини, експортували товари в Україну в перiод розслiдування або цi експортери чи виробники доведуть, що вони пiдписали невiдкличнi договiрнi зобов'язання щодо експорту значної кiлькостi товарiв в Україну.

     3. За рiшенням Комiсiї Мiнiстерство здiйснює перегляд антидемпiнгових заходiв для визначення iндивiдуальних величин демпiнгової маржi для нового експортера або нового виробника з країни експорту. Цей перегляд проводиться у стислi строки, якi визначаються Комiсiєю.

     4. Протягом такого перегляду українськi виробники мають можливiсть подати Мiнiстерству свої коментарi щодо доцiльностi цього перегляду.

     5. Рiшенням Комiсiї про порушення зазначеного перегляду зупиняється справляння дiючого антидемпiнгового мита з нового експортера, який є суб'єктом цього перегляду, та запроваджується обов'язкова реєстрацiя контрактiв на iмпорт в Україну вiдповiдно до статтi 28 цього Закону з метою вiдновлення справляння антидемпiнгового мита вiд дати порушення вiдповiдного перегляду у разi доведення протягом такого перегляду наявностi демпiнгу з боку цього експортера.

     6. Положення цiєї статтi не застосовуються у випадках, коли антидемпiнгове мито справляється вiдповiдно до частини сьомої статтi 16 цього Закону.

     Стаття 22. Прискорений перегляд антидемпiнгових заходiв

     1. Експортер, який iмпортує в країну iмпорту товари, що обкладаються остаточним антидемпiнговим митом, але який не був визначений окремим суб'єктом первiсного антидемпiнгового розслiдування з iнших причин, нiж вiдмова вiд спiвпрацi з Мiнiстерством, має право звернутися до Мiнiстерства з вимогою про прискорений перегляд антидемпiнгових заходiв з метою встановлення Мiнiстерством та Комiсiєю розмiру ставки остаточного антидемпiнгового мита для цього експортера.

(частина перша статтi 22 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 01.11.2005р. N 3027-IV)

     2. Мiнiстерство здiйснює прискорений перегляд антидемпiнгових заходiв, якщо на термiново скликаному засiданнi Комiсiя прийняла рiшення про здiйснення такого перегляду.

     3. Протягом проведення прискореного перегляду антидемпiнгових заходiв нацiональний виробник має змогу подати Мiнiстерству свої коментарi щодо доцiльностi здiйснення зазначеного перегляду.

     4. Рiшенням Комiсiї про здiйснення прискореного перегляду антидемпiнгових заходiв зупиняється справляння дiючого антидемпiнгового мита з заiнтересованого експортера, який є суб'єктом цього перегляду, та запроваджується обов'язкова реєстрацiя контрактiв на iмпорт в Україну вiдповiдно до статтi 28 цього Закону, з метою вiдновлення справляння антидемпiнгового мита вiд дати порушення вiдповiдного перегляду у разi доведення протягом такого перегляду наявностi демпiнгу з боку цього експортера.

     5. Положення цiєї статтi не застосовуються у випадках, коли антидемпiнгове мито справляється вiдповiдно до частини сьомої статтi 16 цього Закону.

     Стаття 23. Поновлення антидемпiнгового розслiдування

     1. У разi, якщо нацiональний товаровиробник подає Мiнiстерству достатнi докази того, що антидемпiнговi заходи не призводять до змiн або призводять тiльки до незначної змiни цiни товару, щодо iмпорту якого застосовуються антидемпiнговi заходи, пiд час перепродажу або цiн наступної реалiзацiї такого товару в Українi, Мiнiстерство за рiшенням Комiсiї, яке приймається простою бiльшiстю голосiв, може поновити антидемпiнгове розслiдування з метою визначення, яким чином антидемпiнговi заходи вплинули на зазначенi цiни такого товару.

     2. Пiсля поновлення розслiдування вiдповiдно до цiєї статi i експортерам, iмпортерам та українським виробникам надається можливiсть для подання коментарiв щодо динамiки цiн товару, щодо iмпорту якого застосовуються антидемпiнговi заходи, пiд час його перепродажу та цiн наступної реалiзацiї такого товару в Українi. У разi, якщо Мiнiстерство робить висновок про те, що внаслiдок застосування антидемпiнгових заходiв вiдбувається змiна зазначених цiн, з метою запобiгання шкодi, ранiше встановленiй вiдповiдно до статтi 10 цього Закону, заново обчислюються:

     1) експортнi цiни вiдповiдно до статтi 8 цього Закону;

     2) розмiр демпiнгової маржi для розрахунку нових експортних цiн.

     У разi, якщо Мiнiстерство вважає, що вiдсутнiсть змiни цiн в Українi виникає внаслiдок зниження експортних цiн до або пiсля застосування антидемпiнгових заходiв, величина демпiнгової маржi може заново обчислюватися з урахуванням такого зниження експортних цiн.

     3. У разi, якщо пiд час поновленого розслiдування Мiнiстерство встановлює, що величина демпiнгової маржi збiльшилася, Комiсiя за пропозицiєю Мiнiстерства простою бiльшiстю голосiв приймає рiшення про внесення поправок до попереднього рiшення щодо застосування нової ставки антидемпiнгового мита у зв'язку з визначенням нових експортних цiн. Пропозицiя схвалюється Комiсiєю, якщо вона не вирiшує простою бiльшiстю її вiдхилити, у межах одного мiсяця пiсля її подання Мiнiстерством. Ставка антидемпiнгового мита, установлена вiдповiдно до цiєї статтi, не може перевищувати удвiчi ставку мита, встановлену Комiсiєю в її первiсному рiшеннi.

(частина третя статтi 23 в редакцiї Закону України вiд 01.11.2005р. N 3027-IV)

     4. Вiдповiднi положення статей 12 i 13 цього Закону застосовуються у поновленому розслiдуваннi, що порушується вiдповiдно до цiєї статтi. Поновлене розслiдування закiнчується, як правило, не пiзнiше нiж через шiсть мiсяцiв вiд дати поновлення цього розслiдування.

     5. Змiни в нормальнiй вартостi, про якi стверджується, що вони мають мiсце, враховуються у процесi поновленого розслiдування у разi, якщо повна iнформацiя про перевiрену Мiнiстерством нормальну вартiсть (тут i далi в цьому роздiлi - бiльше нiж одна нормальна вартiсть), яка належно пiдтверджена доказами, подається Мiнiстерству протягом строку, визначеного у повiдомленнi про порушення антидемпiнгового розслiдування. У разi, якщо в поновленому розслiдуваннi заново обчислюється нормальна вартiсть, контракти, вiдповiдно до яких здiйснюється iмпорт в Україну товару, що є об'єктом такого розслiдування, пiдлягають обов'язковiй реєстрацiї вiдповiдно до статтi 28 цього Закону до прийняття рiшення за результатами такого поновленого розслiдування.

     Стаття 24. Повернення сплачених сум антидемпiнгового мита

     1. Iмпортер може вимагати повернення сплачених сум антидемпiнгового мита, якщо ним доведено та Комiсiєю прийнято вiдповiдне рiшення про те, що величину демпiнгової маржi, на пiдставi якої розраховувалася ставка цього мита, було знижено до нуля або до рiвня, нижчого за величину попередньо розрахованої демпiнгової маржi, на пiдставi якої справлялося антидемпiнгове мито.

     2. Для повернення сплачених сум антидемпiнгового мита iмпортер подає вiдповiдну заяву до центрального органу виконавчої влади, що реалiзує державну митну полiтику. У цiй заявi повинна мiститися iнформацiя про митнi органи, якi здiйснювали митне оформлення товарiв, що обкладалися антидемпiнговим митом. До заяви додаються документи, якi пiдтверджують ввезення в країну iмпорту товарiв, їх митне оформлення та сплату антидемпiнгового мита протягом шести мiсяцiв вiд дати прийняття Комiсiєю рiшення про справляння остаточного антидемпiнгового мита, або вiд дати, коли було прийнято остаточне рiшення про справляння сум, що гарантують сплату попереднього антидемпiнгового мита.

(абзац перший частини другої статтi 24 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 14.01.2020р. N 440-IX)

     Центральний орган виконавчої влади, що реалiзує державну митну полiтику, термiново надсилає Мiнiстерству оригiнали зазначеної заяви та доданих до неї документiв, а їх копiї - Комiсiї та Мiнiстерству фiнансiв України.

(абзац другий частини другої статтi 24 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 14.01.2020р. N 440-IX)

     3. Заява про повернення сплачених сум антидемпiнгового мита є належно обгрунтованою за умов, що вона мiстить точну iнформацiю про сплаченi суми антидемпiнгового мита та супроводжується всiма митними документами про розрахунки та сплату цих сум. Заява повинна також мiстити обгрунтування нормальної вартостi та експортних цiн в Україну експортера або виробника, якi сплатили антидемпiнгове мито у строк, визначений у частинi другiй цiєї статтi.

     У разi, якщо iмпортер не був пов'язаний з експортером чи виробником зазначеного товару та неможливо термiново використати iнформацiю, зазначену у частинах другiй i третiй цiєї статтi, або експортер чи виробник вiдмовляється надати її iмпортеру, зазначена заява повинна мiстити обгрунтування експортера або виробника про те, що величина демпiнгової маржi була знижена або усунена вiдповiдно до цього роздiлу, а також вiдповiднi докази, що пiдтверджують це обгрунтування.

     Мiнiстерство вiдхиляє зазначену заяву, якщо цi докази не будуть поданi експортером або виробником протягом 30 днiв вiд дати одержання Мiнiстерством цiєї заяви.

     4. Комiсiя за поданням Мiнiстерства розглядає зазначену заяву разом з висновками центрального органу виконавчої влади, що реалiзує державну митну полiтику, i Мiнiстерства фiнансiв України та приймає рiшення щодо її доцiльностi та обсягу задоволення. За результатами такого розгляду Комiсiя приймає вiдповiдне рiшення. При цьому Комiсiя може прийняти рiшення про порушення промiжного перегляду антидемпiнгових заходiв. Iнформацiя та висновки, якi випливають з цього перегляду i встановленi згiдно з правилами, що застосовуються при такому переглядi, використовуються Комiсiєю з метою визначення обгрунтованостi та обсягу повернення сплачених сум антидемпiнгового мита.

(частина четверта статтi 24 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 14.01.2020р. N 440-IX)

     5. Рiшення про повернення сум, сплачених понад фактично встановлену величину демпiнгової маржi, приймається Комiсiєю, як правило, протягом дванадцяти мiсяцiв, але не пiзнiше нiж через вiсiмнадцять мiсяцiв вiд дати подання iмпортером товару, щодо iмпорту якого застосовуються антидемпiнговi заходи, заяви про повернення сплачених сум антидемпiнгового мита. Повернення цих сум здiйснюється Мiнiстерством фiнансiв України протягом 90 днiв вiд дати прийняття Комiсiєю вiдповiдного рiшення.

     У разi, якщо заiнтересований iмпортер не закiнчив у строки, визначенi у цiй частинi, оформлення документiв про повернення сплачених сум антидемпiнгового мита, цi суми не пiдлягають поверненню.

     Стаття 25. Заключнi положення про перегляд антидемпiнгових заходiв, поновлення антидемпiнгового розслiдування або повернення сплачених сум антидемпiнгового мита

     1. Пiд час перегляду антидемпiнгових заходiв, поновлених розслiдувань або повернення сплачених сум антидемпiнгового мита, що здiйснюються згiдно з цим роздiлом, Мiнiстерство дiє, якщо обставини не змiнилися, вiдповiдно до правил проведення антидемпiнгового розслiдування, в результатi якого було запроваджено справляння антидемпiнгового мита, з урахуванням вимог статей 7 - 9 та 30 цього Закону.

     2. При проведеннi антидемпiнгового розслiдування вiдповiдно до цього роздiлу Мiнiстерство вивчає достовiрнiсть експортних цiн згiдно з статтями 7 - 9 цього Закону.

     У разi, якщо прийнято рiшення про конструювання експортної цiни вiдповiдно до статтi 8 цього Закону, Мiнiстерство обчислює експортну цiну без вирахування сплаченої суми антидемпiнгового мита за умови, що Мiнiстерству поданi обгрунтованi докази того, що розмiр ставки антидемпiнгового мита належним чином впливає на цiни товару пiд час його перепродажу та на цiни наступної реалiзацiї цього товару в Українi.

     3. Положення цього роздiлу не створює перешкод для здiйснення митного оформлення товару, який є об'єктом антидемпiнгового розслiдування щодо перегляду антидемпiнгових заходiв або повернення сплачених сум антидемпiнгового мита, здiйснюваних вiдповiдно до цього роздiлу.

Роздiл VI. ЗАГАЛЬНI ТА СПЕЦIАЛЬНI ПОЛОЖЕННЯ ЩОДО СПРАВЛЯННЯ АНТИДЕМПIНГОВОГО МИТА

     Стаття 26. Товари з короткочасним промисловим циклом

     1. Нацiональний товаровиробник, який виробляє або здiйснює переробку товару з короткочасним промисловим циклом, може подати Мiнiстерству заяву про запровадження товарної категорiї та вiднесення до цiєї категорiї товару, щодо iмпорту якого було зроблено два або бiльше позитивних висновкiв щодо наявностi демпiнгу.

     У заявi повиннi мiститися:

     1) вiдомостi про товар з короткочасним промисловим циклом або подiбний товар, щодо iмпорту якого було зроблено два або бiльше позитивних висновкiв щодо наявностi демпiнгу;

     2) вiдомостi про товар з короткочасним промисловим циклом або подiбний товар, який заявник хоче вiднести до тiєї ж товарної категорiї, до якої включено товар, щодо iмпорту якого було зроблено два або бiльше позитивних висновкiв щодо наявностi демпiнгу;

     3) вiдомостi про товар з короткочасним промисловим циклом або подiбний товар, який заявник хоче вилучити з товарної категорiї, до якої включено товар, щодо iмпорту якого було зроблено два або бiльше позитивних висновкiв щодо наявностi демпiнгу;

     4) пiдстави щодо включення та (або) вилучення з товарної категорiї, до якої включено товар, щодо iмпорту якого було зроблено два або бiльше позитивних висновкiв щодо наявностi демпiнгу, вiдповiдно до пунктiв 2 i 3 цiєї частини;

     5) повний опис товару з короткочасним промисловим циклом або подiбного товару;

     6) докази того, що заявник є нацiональним товаровиробником вiдповiдно до статтi 11 цього Закону.

     Мiнiстерство розглядає докази, що мiстяться у заявi, з метою визначення, чи є вони достатнiми для пiдготовки вiдповiдного звiту та передачi цiєї заяви Комiсiї.

     У разi, якщо Мiнiстерство робить позитивний висновок про достатнiсть доказiв, воно готує звiт i подає його Комiсiї.

     2. Пiсля одержання зазначеної заяви нацiонального товаровиробника та звiту Мiнiстерства Комiсiя повинна:

     1) звернутися до Мiнiстерства та центрального органу виконавчої влади, що реалiзує державну митну полiтику, за термiновим пiдтвердженням позитивних висновкiв, на яких грунтується ця заява;

(пункт 1 частини другої статтi 26 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 14.01.2020р. N 440-IX)

     2) пiсля одержання такого пiдтвердження визначити, чи є:

     зазначений товар об'єктом позитивних висновкiв щодо наявностi демпiнгу i чи є такий товар товаром з короткочасним промисловим циклом або подiбним товаром;

     заявник правомочним представником нацiонального товаровиробника.

     3. У разi, якщо висновки Комiсiї вiдповiдно до пункту 2 частини другої цiєї статтi є позитивними, Мiнiстерство за дорученням Комiсiї:

     1) публiкує в газетi повiдомлення про подання заяви;

     2) надає заiнтересованим сторонам, якi повiдомили Мiнiстерство про свою заiнтересованiсть вiдповiдно до частини дванадцятої статтi 12 цього Закону, можливiсть подати свої коментарi та запропонувати проведення вiдповiдних слухань у Мiнiстерствi вiдповiдно до статтi 12 цього Закону.

     4. Протягом не бiльше нiж 90 днiв пiсля подання заяви вiдповiдно до частини першої цiєї статтi Комiсiя за поданням Мiнiстерства:

     1) визначає обсяг товарної категорiї, за якою має класифiкуватися товар з короткочасним промисловим циклом або подiбний товар, щодо iмпорту якого було зроблено позитивнi висновки щодо наявностi демпiнгу;

     2) може у будь-який час за власною iнiцiативою прийняти рiшення про внесення змiн до товарної категорiї, яка запроваджується вiдповiдно до пункту 1 цiєї частини. Таке рiшення приймається Комiсiєю за умови додержання вимог частини третьої цiєї статтi;

     3) приймаючи рiшення вiдповiдно до пунктiв 1 або 2 цiєї частини, повинна стежити за тим, щоб товарна категорiя складалася з подiбних товарiв з короткочасним промисловим циклом, якi виробляються iз застосуванням подiбних технологiчних процесiв в аналогiчних умовах i мають подiбне застосування.

     5. Товаром з короткочасним промисловим циклом є товар, який згiдно з висновком Мiнiстерства та Комiсiї вважається таким, що застарiв у зв'язку з появою нових технологiчних розробок через чотири роки з початку його продажу. Товаром, що застарiв, вважається товар, який в даний час не вiдповiдає вимогам новiтнiх технологiй.

     6. Для цiлей цiєї статтi нацiональним товаровиробником є виробник (виробники), який представляє певну галузь нацiонального виробництва, що виробляє або переробляє товар з короткочасним промисловим циклом або подiбний товар, який:

     1) опосередковано або безпосередньо конкурує з iншими товарами, стосовно iмпорту яких зроблено два або бiльше позитивних висновкiв щодо наявностi демпiнгу;

     2) або є настiльки подiбним до цього товару, що може бути вiднесений до однiєї товарної категорiї, запровадженої вiдповiдно до цiєї статтi.

     7. Для цiлей цiєї статтi позитивний висновок щодо наявностi демпiнгу означає:

     1) остаточний позитивний висновок щодо наявностi демпiнгу, який приймається Комiсiєю вiдповiдно до роздiлiв IV i VI цього Закону за даними восьмирiчного перiоду, який передував поданню нацiональним товаровиробником заяви про запровадження товарної категорiї та вiднесення товару до товарної категорiї, до якої включено товар, стосовно iмпорту якого було зроблено два або бiльше позитивних висновкiв щодо наявностi демпiнгу, та вiдповiдно до якого прийнято вiдповiдне рiшення про запровадження справляння антидемпiнгового мита, розмiр ставки якого становить не менше 15 вiдсоткiв митної вартостi товару, який є об'єктом розслiдування;

     2) або попереднiй позитивний висновок щодо наявностi демпiнгу, затверджений Комiсiєю вiдповiдно до роздiлiв IV i VI цього Закону за даними восьмирiчного перiоду, який передував поданню заяви нацiональним товаровиробником про запровадження товарної категорiї та вiднесення товару до товарної категорiї, до якої включено товар, стосовно iмпорту якого було зроблено два або бiльше позитивних висновкiв щодо наявностi демпiнгу, пiд час проведення антидемпiнгового розслiдування, у ходi якого було прийнято рiшення про прийняття зобов'язань експортера щодо припинення демпiнгового iмпорту вiдповiдно до статтi 15 цього Закону.

     8. Товар з короткочасним промисловим циклом виробника є об'єктом позитивного висновку щодо наявностi демпiнгу за умов, що Комiсiя:

     1) затвердить величину, на яку нормальна вартiсть цього товару перевищує його експортну цiну в Українi;

     2) визначить у позитивному висновку щодо наявностi демпiнгу або у рiшеннi про запровадження справляння антидемпiнгового мита, яке приймається за результатами позитивного висновку щодо наявностi демпiнгу, конкретного виробника (країни експорту), щодо iмпорту якого затверджено величину, зазначену у пунктi 1 цiєї частини.

     Стаття 27. Ухилення вiд сплати антидемпiнгового мита

     1. Антидемпiнгове мито, яке справляється вiдповiдно до цього Закону, може поширюватися на iмпорт подiбних товарiв з третiх країн або частини цих товарiв, якщо має мiсце ухилення вiд сплати антидемпiнгового мита.

     Ухиленням вiд сплати антидемпiнгового мита є змiни в структурi торгiвлi мiж Україною та iншими країнами, що виникають у процесi здiйснення операцiй та (або) дiяльностi iноземних виробникiв, експортерiв та (або) iмпортерiв тощо. Цi змiни вважаються недостатньо вмотивованими або економiчно необгрунтованими, за винятком застосування антидемпiнгового мита, та доводять, що:

     застосування антидемпiнгового мита нейтралiзується цiнами та (або) обсягами подiбного товару;

     iснує демпiнг у зв'язку з нормальною вартiстю, яка була попередньо розрахована для подiбних товарiв.

     2. Операцiя складання певного товару в Українi або третiй країнi вважається ухиленням вiд сплати антидемпiнгового мита у разi, якщо:

     1) ця операцiя розпочалася або здiйснюється безпосередньо до або пiсля порушення антидемпiнгового розслiдування та складовi частини цього товару надходять з країни, щодо iмпорту з якої застосовуються антидемпiнговi заходи;

     2) вартiсть складових частин становить не менше 60 вiдсоткiв загальної вартостi товару. При цьому не вважається, що є факт ухилення вiд сплати антидемпiнгового мита у разi, якщо додана вартiсть у складових частинах, складених протягом цих операцiй та (або) закiнчення виробництва, перевищує 25 вiдсоткiв витрат виробництва;

     3) застосування антидемпiнгового мита нейтралiзується цiнами та (або) обсягами складеного товару або подiбного товару та є докази наявностi демпiнгу у зв'язку з нормальною вартiстю, попередньо розрахованою для складених або подiбних товарiв.

     3. У разi, якщо заiнтересована особа (заявник в антидемпiнговому розслiдуваннi або орган виконавчої влади в Українi) вважає, що iснує факт ухилення вiд сплати антидемпiнгового мита, ця особа подає Мiнiстерству скаргу, в якiй повиннi мiститися достатнi докази наявностi фактiв, зазначених у частинах першiй i другiй цiєї статтi.

     4. За скаргою, що подається вiдповiдно до частини третьої цiєї статтi, на пiдставi вiдповiдного рiшення Комiсiї Мiнiстерство проводить антидемпiнгове розслiдування стосовно фактiв ухилення вiд сплати антидемпiнгового мита. У зазначеному рiшеннi Комiсiя доручає Мiнiстерству запровадити:

     1) обов'язкову реєстрацiю вiдповiдно до частини четвертої статтi 28 цього Закону контрактiв, вiдповiдно до яких здiйснюється iмпорт в Україну;

     2) або внесення постачальником вiдповiдної суми на депозит. Кошти на депозит можуть вноситися за мiсцем знаходження митних органiв, якi здiйснюють митне оформлення товару, який є об'єктом зазначеного антидемпiнгового розслiдування. Порядок внесення цих коштiв на депозит встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну фiнансову полiтику.

(пункт 2 частини четвертої статтi 27 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами України вiд 04.07.2013р. N 406-VII, вiд 14.01.2020р. N 440-IX)

     Для розслiдування фактiв ухилення вiд сплати антидемпiнгового мита застосовуються вiдповiднi положення щодо порушення та проведення антидемпiнгових розслiдувань, передбаченi цим Законом, за винятком тих, що стосуються строкiв. Зазначене розслiдування проводиться Мiнiстерством за участю центрального органу виконавчої влади, що реалiзує державну митну полiтику, у строк до дев'яти мiсяцiв.

(абзац другий пункту 2 частини четвертої статтi 27 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 14.01.2020р. N 440-IX)

     5. Якщо Мiнiстерством встановлюються факти, що вказують на ухилення вiд сплати антидемпiнгового мита, Комiсiя за пропозицiєю Мiнiстерства може прийняти простою бiльшiстю голосiв рiшення про застосування антидемпiнгових заходiв. Цi заходи застосовуються пiсля прийняття вiдповiдного рiшення Комiсiї вiдповiдно до частини четвертої цiєї статтi.

     6. Якщо iмпорт товарiв в Україну здiйснюється на пiдставi лiцензiї Мiнiстерства, яка засвiдчує, що цей iмпорт товарiв не призводить до ухилення вiд сплати антидемпiнгового мита, щодо iмпорту таких товарiв не застосовуються антидемпiнговi заходи, а контракти, вiдповiдно до яких здiйснюється цей iмпорт, не пiдлягають обов'язковiй реєстрацiї вiдповiдно до частини четвертої статтi 28 цього Закону. Лiцензiї видаються iмпортерам за їх письмовою заявою на пiдставi вiдповiдного рiшення Комiсiї на певний перiод i згiдно iз зазначеними умовами.

     7. Мiнiстерство вносить до єдиного державного iнформацiйного веб-порталу "Єдине вiкно для мiжнародної торгiвлi" у формi електронних документiв, засвiдчених електронним цифровим пiдписом, виданi лiцензiї в день видачi таких лiцензiй.

(статтю 27 доповнено новою частиною сьомою згiдно iз Законом України вiд 06.09.2018р. N 2530-VIII)

     8. Випуск у вiльний обiг на митнiй територiї України таких товарiв здiйснюється митним органом на пiдставi вiдповiдної лiцензiї, яка засвiдчує, що iмпорт товарiв не призводить до ухилення вiд сплати антидемпiнгового мита, отриманої вiд Мiнiстерства з використанням механiзму "єдиного вiкна" вiдповiдно до Митного кодексу України.

(статтю 27 доповнено новою частиною восьмою згiдно iз Законом України вiд 06.09.2018р. N 2530-VIII, у зв'язку з цим частину сьому вважати частиною дев'ятою)

     9. Положення цiєї статтi не створюють перешкод для здiйснення митного оформлення товару, що є об'єктом антидемпiнгового розслiдування.

     Стаття 28. Загальнi положення щодо справляння антидемпiнгового мита

     1. Попереднє або остаточне антидемпiнгове мито справляється за ставкою i на умовах, встановлених у вiдповiдному рiшеннi Комiсiї про застосування антидемпiнгових заходiв. Зазначене мито сплачується незалежно вiд сплати iнших податкiв i зборiв (обов'язкових платежiв), у тому числi мита, якi, як правило, справляються при ввезеннi на митну територiю країни iмпорту певних товарiв. Щодо iмпорту товару одним постачальником не можуть одночасно застосовуватися антидемпiнгове та компенсацiйне мито.

(частина перша статтi 28 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 13.03.2012р. N 4496-VI)

     2. Мiнiстерство публiкує у газетi повiдомлення про рiшення, згiдно з яким запроваджується справляння попереднього або остаточного антидемпiнгового мита, рiшення про прийняття зобов'язань експортера щодо припинення демпiнгового iмпорту або про припинення антидемпiнгових розслiдувань чи антидемпiнгових процедур без застосування антидемпiнгових заходiв. З метою дотримання вимог щодо захисту конфiденцiйної iнформацiї цi рiшення повиннi мiстити перелiк експортерiв, якщо це можливо, або заiнтересованих країн, опис товару, резюме фактiв i основнi висновки щодо наявностi демпiнгу та шкоди. Копiя рiшення надсилається вiдомим заiнтересованим сторонам.

     Положення цiєї частини застосовуються також до вiдповiдних рiшень про перегляди антидемпiнгових заходiв.

     3. У нацiональних iнтересах дiя антидемпiнгових заходiв, що застосовуються вiдповiдно до цього Закону, може зупинятися на строк до дев'яти мiсяцiв за рiшенням Комiсiї, яке приймається простою бiльшiстю голосiв. Строк, на який зупиняється дiя антидемпiнгових заходiв, може бути за пропозицiєю Мiнiстерства продовжений до одного року за рiшенням Комiсiї, яке приймається квалiфiкованою бiльшiстю голосiв. Дiя антидемпiнгових заходiв може зупинятися за наявностi таких умов:

(абзац перший частини третьої статтi 28 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 01.11.2005р. N 3027-IV)

     1) економiчнi умови на ринку України тимчасово змiнилися таким чином, що внаслiдок зупинення дiї антидемпiнгових заходiв вiдновлення заподiяння шкоди буде малоймовiрним;

(пункт 1 частини третьої статтi 28 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 01.11.2005р. N 3027-IV)

     2) нацiональний товаровиробник мав можливiсть подати коментарi щодо зупинення дiї антидемпiнгових заходiв;

     3) коментарi, поданi нацiональним товаровиробником до Мiнiстерства, були врахованi Комiсiєю.

(пункт 3 частини третьої статтi 28 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 01.11.2005р. N 3027-IV)

     Дiя антидемпiнгових заходiв може поновлюватися за рiшеннях Комiсiї за умови, що їх зупинення було невиправданим. З цього питання заiнтересована сторона може подати Мiнiстерству вiдповiднi коментарi, якi можуть бути врахованi Мiнiстерством. Вiдповiдне рiшення з цього питання приймається Комiсiєю за поданням Мiнiстерства.

(абзац п'ятий частини третьої статтi 28 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 01.11.2005р. N 3027-IV)

     4. Рiшення про запровадження реєстрацiї контрактiв, вiдповiдно до яких здiйснюється iмпорт в Україну товарiв, у тому числi обов'язкової їх реєстрацiї вiдповiдно до цього Закону, приймається за поданням Мiнiстерства на термiновому засiданнi Комiсiї. Пiдставою для вiдповiдного подання Мiнiстерства може бути обгрунтована заява (скарга) заiнтересованої сторони, центрального органу виконавчої влади в Українi або українського виробника.

     Пiсля отримання заяви (скарги) Мiнiстерство протягом п'яти днiв вiд дати її отримання розглядає iнформацiю та докази, що мiстяться в цiй заявi (скарзi), з метою визначення, чи є зазначенi в нiй iнформацiя та докази достатнiми для прийняття Комiсiєю вiдповiдного рiшення. У разi, якщо Мiнiстерством буде встановлено, що iнформацiя та докази є достатнiми, за його пропозицiєю на засiданнi Комiсiї може бути прийнято рiшення про запровадження реєстрацiї контрактiв, вiдповiдно до яких здiйснюється iмпорт в Україну, у тому числi обов'язкової їх реєстрацiї вiдповiдно до цього Закону.

     На пiдставi рiшення про запровадження зазначеної реєстрацiї та пiсля набрання рiшенням чинностi можуть застосовуватися антидемпiнговi заходи щодо iмпорту, який здiйснюється вiдповiдно до зареєстрованих у Мiнiстерствi контрактiв.

     У рiшеннi про реєстрацiю контрактiв, вiдповiдно до яких здiйснюється iмпорт в Україну, точно визначається об'єкт реєстрацiї та, якщо необхiдно, зазначається приблизний розмiр ставки антидемпiнгового мита, який обчислюється з метою можливого справляння у майбутньому цього мита. Митна вартiсть товару розраховується вiдповiдно до базисних умов поставки CIF-кордон України.

     Строк запровадження обов'язкової реєстрацiї контрактiв, вiдповiдно до яких здiйснюється iмпорт в Україну, не повинен перевищувати дев'яти мiсяцiв вiд дати її запровадження.

     Випуск у вiльний обiг на митнiй територiї України товару вiдповiдно до контрактiв, якi є об'єктом реєстрацiї, здiйснюється митним органом на пiдставi вiдповiдної лiцензiї на iмпорт, отриманої вiд Мiнiстерства з використанням механiзму "єдиного вiкна" вiдповiдно до Митного кодексу України, та документiв, що пiдтверджують внесення на депозит необхiдної суми. Кошти на депозит можуть вноситися за мiсцем знаходження митних органiв, якi здiйснюють випуск товару, який ввозиться в країну iмпорту вiдповiдно до контрактiв, зареєстрованих у порядку, встановленому цiєю статтею. В окремих випадках може оформлюватися боргове зобов'язання щодо сплати iмпортером антидемпiнгового мита.

(абзац шостий частини четвертої статтi 28 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 06.09.2018р. N 2530-VIII)

     Мiнiстерство вносить до єдиного державного iнформацiйного веб-порталу "Єдине вiкно для мiжнародної торгiвлi" у формi електронних документiв, засвiдчених електронним цифровим пiдписом, виданi лiцензiї на iмпорт в день видачi таких лiцензiй.

(частину четверту статтi 28 доповнено абзацом сьомим згiдно iз Законом України вiд 06.09.2018р. N 2530-VIII)

     5. У разi, якщо товар, щодо iмпорту якого застосовуються антидемпiнговi заходи, iмпортується в Україну для використання Мiнiстерством оборони України, такий товар не обкладається антидемпiнговим митом за умови, що Комiсiя прийняла вiдповiдне рiшення та iмпорт в Україну цього товару здiйснюється вiдповiдно до контрактiв, зареєстрованих вiдповiдно до частини четвертої цiй статтi.

     6. Центральний орган виконавчої влади, що реалiзує державну митну полiтику, щоквартально iнформує Мiнiстерство та Комiсiю про обсяги iмпорту товарiв, якi є об'єктом антидемпiнгового розслiдування або щодо яких застосовуються антидемпiнговi заходи, i суми антидемпiнгового мита, що справляються за вiдповiдним рiшенням Комiсiї.

(частина шоста статтi 28 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 14.01.2020р. N 440-IX)

     7. Без шкоди частинi шостiй цiєї статтi Мiнiстерство може вимагати вiд органiв виконавчої влади в Українi у кожнiй справi подавати iнформацiю, необхiдну вiдповiдно до цiєї статтi для ефективного контролю за застосуванням антидемпiнгових заходiв i за дiяльнiстю iмпортерiв, продавцiв та українських виробникiв. У цьому разi повиннi застосовуватися положення частин четвертої i п'ятої статтi 13. Будь-якi данi, поданi органами виконавчої влади вiдповiдно до цiєї статтi, використовуються згiдно з вимогами, встановленими частиною шостою статтi 32.

(статтю 28 доповнено частиною сьомою згiдно iз Законом України вiд 01.11.2005р. N 3027-IV)

     Стаття 29. Проведення перевiрки iнформацiї за межами України

     1. При необхiдностi Мiнiстерство може здiйснювати перевiрку iнформацiї за межами України з метою:

     1) ознайомлення з даними бухгалтерської документацiї iмпортерiв, експортерiв, виробникiв, а також їх об'єднань (асоцiацiй), торговельних органiзацiй, фiзичних осiб тощо;

     2) вивчення достовiрностi iнформацiї щодо наявностi демпiнгу та шкоди, поданої у процесi антидемпiнгового розслiдування.

     2. У разi потреби Мiнiстерство може розпочати перевiрку або вiдповiднi розслiдування в iнших країнах за умови:

     1) згоди вiдповiдних заiнтересованих сторiн;

     2) нотифiкацiї Мiнiстерством вiдповiдних компетентних органiв;

     3) вiдсутностi заперечень з боку попередньо офiцiйно оповiщених зазначених компетентних органiв.

     Пiсля одержання згоди заiнтересованої сторони Мiнiстерство повинно повiдомити зазначеним компетентним органам назви та адреси пiдприємств, якi перевiрятимуться, а також запропонованi Мiнiстерством дати проведення цих перевiрок.

     За вiдсутностi у запропонований Мiнiстерством строк згоди заiнтересованої сторони перевiрка зазначеної iнформацiї може не вiдбутися. У цьому разi застосовуються вiдповiднi положення статтi 31 цього Закону.

     3. Заiнтересованi сторони повiдомляються про перелiк вiдомостей, що пiдлягають перевiрцi, та iнших вiдомостей, якi повиннi надаватися ними у процесi здiйснення перевiрок. Мiнiстерство може вимагати надання бiльш конкретної iнформацiї, потреба в якiй виникає пiд час здiйснення перевiрки.

     4. У процесi здiйснення перевiрки iнформацiї Мiнiстерство може звернутися до членiв Комiсiї iз запитом про подання вiдповiдної допомоги.

     Стаття 30. Вибiрковi методи антидемпiнгового розслiдування

     1. У разi, якщо кiлькiсть заявникiв, експортерiв або iмпортерiв (далi - сторони), видiв товарiв або вiдповiдних операцiй є значною, Мiнiстерство у процесi антидемпiнгового розслiдування може обмежитися:

     1) помiрною кiлькiстю сторiн, видiв товарiв або операцiй, використовуючи вибiрки, статистично обгрунтованi на основi iнформацiї, яка є в цей час у розпорядженнi Мiнiстерства;

     2) або найбiльшими обсягами виробництва, продажу або експортних поставок товару, якi можуть, у разi потреби, розслiдуватися у межах строкiв, визначених цим Законом або встановлених Комiсiєю.

     2. Остаточний вибiр сторiн, видiв товарiв або операцiй для застосування вибiркових методiв антидемпiнгового розслiдування здiйснюється Мiнiстерством. Пiсля консультацiй iз заiнтересованими сторонами або за погодженням з ними перевага надається вiдповiднiй вибiрцi за умови, що цi заiнтересованi сторони:

     1) повiдомили Мiнiстерство про свою заiнтересованiсть вiдповiдно до частини дванадцятої статтi 12 цього Закону;

     2) з метою обрання Мiнiстерством вiдповiдної вибiрки подали йому достатню та придатну для використання Мiнiстерством iнформацiю протягом трьох тижнiв вiд дати порушення антидемпiнгового розслiдування.

     3. У разi, якщо Мiнiстерство використовує вибiрковi методи антидемпiнгового розслiдування вiдповiдно до цiєї статтi, iндивiдуальна величина демпiнгової маржi обчислюється для експортера або виробника, який з початку не був вiдiбраний i подає необхiдну iнформацiю у строки, визначенi цим Законом, за винятком випадкiв, коли кiлькiсть експортерiв або виробникiв є настiльки значною, що дослiдження зазначених величин для окремих експортерiв або виробникiв необгрунтовано ускладнюють проведення антидемпiнгового розслiдування i перешкоджають своєчасному припиненню цього розслiдування та прийняттю рiшення про застосування антидемпiнгових заходiв.

(частина третя статтi 30 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 01.11.2005р. N 3027-IV)

     4. У разi, якщо пiсля прийняття Мiнiстерством було прийнято рiшення про застосування вибiркового методу антидемпiнгового розслiдування, всi вiдiбранi сторони або деякi з них ухиляються вiд спiвпрацi з Мiнiстерством настiльки, що це iстотно впливає на результати антидемпiнгового розслiдування, Мiнiстерство може провести новi вибiрки. У разi, якщо заiнтересована сторона ухиляється вiд спiвпрацi з Мiнiстерством, при недостатностi часу для проведення нової вибiрки, застосовуються вiдповiднi положення статтi 31 цього Закону.

     Стаття 31. Ухилення вiд спiвпрацi з Мiнiстерством

     1. У разi, якщо заiнтересована сторона вiдмовляє у доступi до необхiдної iнформацiї або не подає її у строки, встановленi цим Законом, або перешкоджає антидемпiнговому розслiдуванню, Мiнiстерство може на пiдставi iнформацiї, якою воно володiє, робити вiдповiднi позитивнi або негативнi попереднi чи остаточнi висновки щодо необхiдностi термiнового застосування антидемпiнгових заходiв.

     Якщо у процесi антидемпiнгового розслiдування Мiнiстерство визначає, що заiнтересована сторона подала недостовiрну або помилкову iнформацiю, Мiнiстерство:

     1) не бере до уваги зазначену iнформацiю;

     2) iнформує заiнтересованi сторони про наслiдки ухилення вiд спiвпрацi з Мiнiстерством.

     2. Факт неподання вiдповiдi на iнформацiйному носiї не вважається ухиленням вiд спiвпрацi з Мiнiстерством, якщо заiнтересована сторона доведе, що подання вiдповiдi у визначених Мiнiстерством формах може призвести до надмiрних побiчних або надмiрних додаткових витрат.

     3. У разi, якщо iнформацiя, подана заiнтересованою стороною, неповна, вона береться Мiнiстерством до уваги за умов, що:

     1) її неповнота не ускладнює можливостi Мiнiстерства зробити точнi висновки;

     2) ця iнформацiя була подана Мiнiстерству у вiдповiднi строки;

     3) ця iнформацiя придатна до перевiрки;

     4) заiнтересована сторона, яка подала iнформацiю, дiє добросовiсно в мiру своїх можливостей.

     4. У разi, якщо докази або iнформацiя не беруться до уваги Мiнiстерством, сторона, яка їх подала, термiново iнформується про причини їх вiдхилення та їй надається можливiсть у визначенi Мiнiстерством строки подати додатковi коментарi. Якщо цi коментарi вважаються недостатнiми, причини вiдхилення зазначених доказiв або iнформацiї передаються вiдповiднiй заiнтересованiй сторонi i зазначаються у висновках, що публiкуються в газетi.

     5. Якщо висновки, включаючи висновки щодо нормальної вартостi, робляться вiдповiдно до частини першої цiєї статтi, зокрема на пiдставi iнформацiї, яка подається у вiдповiднiй скарзi, ця iнформацiя перевiряється, якщо це можливо та з урахуванням встановлених строкiв антидемпiнгового розслiдування, за iншими незалежними джерелами, якi є у розпорядженнi Мiнiстерства та (або) якi надходять у процесi антидемпiнгового розслiдування вiд iнших заiнтересованих сторiн i стосуються:

     1) перелiкiв цiн, що публiкуються;

     2) статистичної звiтностi та митної статистики, що ведеться органами державної влади вiдповiдної країни.

     6. У разi, якщо заiнтересована сторона повнiстю або частково ухиляється вiд спiвпрацi з Мiнiстерством та у зв'язку з цим не подається iнформацiя, що стосується антидемпiнгового розслiдування, результат антидемпiнгового розслiдування для цiєї сторони може бути менш сприятливим, нiж у випадку, коли сторона не ухиляється вiд спiвпрацi.

     Стаття 32. Конфiденцiйний режим

     1. Iнформацiя, яка має конфiденцiйний характер (у зв'язку з тим, що її розкриття надає значнi переваги конкуренту або матиме в майбутньому значнi негативнi наслiдки для особи, яка передала iнформацiю, або для особи, яка її одержала, тощо), а також iнформацiя, яка надавалася на конфiденцiйнiй основi заiнтересованими сторонами у процесi антидемпiнгового розслiдування, вважається Мiнiстерством конфiденцiйною, якщо сторони навели достатнi для цього докази.

     2. Заiнтересованi сторони, якi передають конфiденцiйну iнформацiю, повиннi супроводжувати її неконфiденцiйним резюме. Це резюме повинно бути настiльки деталiзованим, щоб була зрозумiлою суть конфiденцiйно переданої iнформацiї. Якщо заiнтересованi сторони не можуть скласти з конфiденцiйної iнформацiї неконфiденцiйне резюме, зазначенi сторони повиннi навести причини, з яких зазначене резюме не може бути подано.

     3. Якщо Мiнiстерство вважає, що вимога щодо конфiденцiйного режиму iнформацiї є необгрунтованою, а особа, яка передала iнформацiю, не хоче її розголошення або не дає дозволу на її розкриття у загальних рисах або у формi резюме, таку iнформацiю можна не брати до уваги, крiм випадку, коли, використовуючи вiдповiднi джерела, можна переконливо довести, що ця iнформацiя є достовiрною. Вiдхилення вимоги щодо конфiденцiйного режиму iнформацiї повинно бути належно обгрунтованим.

     4. Положення цiєї статтi не перешкоджають розкриттю Мiнiстерством або Комiсiєю загальної iнформацiї, зокрема юридичного обгрунтування рiшень, прийнятих вiдповiдно до цього Закону, чи розголошенню доказiв, на пiдставi яких Мiнiстерство або Комiсiя приймають вiдповiднi рiшення. При такому розголошеннi враховуються законнi iнтереси заiнтересованих сторiн щодо нерозголошення їх комерцiйної та (або) державної таємниць.

     5. Мiнiстерство, Комiсiя або їх посадовi особи утримуються вiд розголошення iнформацiї, отриманої вiдповiдно до цього Закону, без особливого дозволу особи, що її передала, якщо сторона наполягає на конфiденцiйному режимi такої iнформацiї. Iнформацiя, якою обмiнюються Мiнiстерство та Комiсiя, а також iнформацiя щодо засiдань Комiсiї чи внутрiшнi документи Мiнiстерства або Комiсiї з питань, що стосуються антидемпiнгового розслiдування, не розголошуються за винятками, передбаченими цим Законом.

     6. Iнформацiя, що одержується вiдповiдно до цього Закону, використовується виключно в цiлях, для яких вимагається її надання. Це положення не виключає використання iнформацiї, що одержується в процесi одного антидемпiнгового розслiдування, для цiлей порушення iнших антидемпiнгових розслiдувань у межах того ж самого антидемпiнгового розслiдування щодо товару, що є об'єктом розгляду.

(частина шоста статтi 32 в редакцiї Закону України вiд 01.11.2005р. N 3027-IV)

     7. Право на доступ до конфiденцiйної iнформацiї, яка вiдповiдно до цього Закону надається заiнтересованою стороною або Мiнiстерством у процесi антидемпiнгових процедур i розслiдувань, мають громадяни України - юрисконсульти або адвокати, якi дiють вiд iменi заiнтересованої сторони.

     Мiнiстерство веде облiк фiзичних осiб, якi мають доступ до конфiденцiйної iнформацiї, та вiдмовляє у доступi до конфiденцiйної iнформацiї у разi встановлення, що особа розголосила данi, якi є конфiденцiйними вiдповiдно до цього Закону.

Роздiл VII. ПРИКIНЦЕВI ПОЛОЖЕННЯ

     Стаття 33. Надання iнформацiї заiнтересованим сторонам

     1. Заiнтересованi сторони можуть вимагати надання iнформацiї щодо фактiв i висновкiв, на пiдставi яких застосовуються попереднi антидемпiнговi заходи. Пiсля застосування попереднiх антидемпiнгових заходiв вимога щодо надання iнформацiї у письмовiй формi направляється до Мiнiстерства, яке у стислi строки надає вiдповiдi у письмовiй формi.

     2. Заiнтересованi сторони можуть вимагати надання остаточної iнформацiї щодо фактiв i висновкiв, на пiдставi яких Мiнiстерством рекомендується застосування остаточних антидемпiнгових заходiв або зупинення чи припинення антидемпiнгового розслiдування без застосування антидемпiнгових заходiв. При цьому Мiнiстерством придiляється особлива увага поданню iнформацiї, фактам або висновкам, якi вiдрiзняються вiд iнформацiї, фактiв, висновкiв, на пiдставi яких було прийнято рiшення про застосування попереднiх антидемпiнгових заходiв.

     3. Вимоги про надання остаточної iнформацiї, зазначеної в частинi другiй цiєї статтi, повиннi надсилатися Мiнiстерству у письмовiй формi. У разi застосування попереднiх антидемпiнгових заходiв такi вимоги повиннi надсилатися Мiнiстерству не пiзнiше нiж через мiсяць вiд дня опублiкування рiшення про їх застосування. Якщо попереднi антидемпiнговi заходи не були застосованi, заiнтересованi сторони мають можливiсть у визначенi Мiнiстерством строки вимагати надання остаточної iнформацiї.

     4. Мiнiстерство надає остаточну iнформацiю у письмовiй формi. Iнформацiя з урахуванням вимог щодо захисту конфiденцiйної iнформацiї надається, як правило, не пiзнiше нiж за мiсяць до дати прийняття Комiсiєю остаточного рiшення або до дати передачi заiнтересованою стороною останньої пропозицiї вiдповiдно до статтi 16 цього Закону. Якщо Мiнiстерство та (або) Комiсiя не можуть вiдразу надати iнформацiю, факти або висновки, такi iнформацiя, факти або висновки надаються пiзнiше у максимально стислi строки. Надання iнформацiї не перешкоджає прийняттю в подальшому iншого рiшення Мiнiстерством або Комiсiєю. Якщо таке рiшення грунтується на фактах i висновках iнших, нiж тi, що були наданi у попереднiй iнформацiї, iнформацiя щодо нових фактiв i висновкiв надається у стислi строки заiнтересованим сторонам.

     5. Коментарi заiнтересованих сторiн, що подаються пiсля того, як була надана остаточна iнформацiя, враховуються за умови, що вони були одержанi Мiнiстерством у строки, окремо визначенi ним у кожному конкретному випадку, але протягом не бiльш як десяти днiв.

     6. Iнформацiя, документи та коментарi, що надаються Мiнiстерству однiєю iз заiнтересованих сторiн в процесi розслiдування, що проводиться вiдповiдно до цього Закону, надаються цiєю заiнтересованою стороною усiм iншим заiнтересованим сторонам. У разi, якщо зазначенi iнформацiя, документи та коментарi не надаються iншим заiнтересованим сторонам стороною, яка подає їх Мiнiстерству, такi iнформацiя, документи та коментарi не враховуються у процесi розслiдування.

     Стаття 34. Нотифiкацiя компетентних органiв заiнтересованої країни

     1. Мiнiстерство закордонних справ України нотифiкує компетентнi органи заiнтересованої країни про всi рiшення Комiсiї щодо розслiдувань, якi проводяться вiдповiдно до цього Закону.

     2. У нотi про порушення антидемпiнгового розслiдування, що направляється компетентним органам заiнтересованої сторони, повинна мiститися така iнформацiя:

     1) назва країни (країн) походження та (або) експорту товару, що є об'єктом розслiдування;

     2) дата порушення антидемпiнгового розслiдування;

     3) пiдстави для твердження про наявнiсть демпiнгу;

     4) короткий виклад висновкiв, якi є пiдставою для твердження про наявнiсть шкоди;

     5) адресат, якому заiнтересованi сторони повиннi надсилати свої коментарi щодо цього рiшення;

     6) строки, якi визначаються у вiдповiдному рiшеннi Комiсiї, для подання заiнтересованими сторонами своїх коментарiв.

     3. Вiдповiдно до частини першої цiєї статтi Мiнiстерство закордонних справ Українинотифiкує компетентнi органи заiнтересованої країни про:

     1) позитивний або негативний попереднiй чи остаточний висновок стосовно наявностi демпiнгу та шкоди;

     2) рiшення про прийняття зобов'язання експортера щодо припинення демпiнгового iмпорту вiдповiдно до статтi 15 цього Закону;

     3) закiнчення дiї цього зобов'язання;

     4) скасування остаточного антидемпiнгового мита.

     Стаття 35. Виправлення помилок виконавцiв

     1. Помилки виконавцiв, допущенi в математичних дiях, при друкуваннi, у процесi копiювання, розмножування або подiбних дiй, та iншi ненавмиснi технiчнi помилки, якi Мiнiстерство вважає помилками виконавцiв, пiдлягають виправленню.

     2. Мiнiстерство може передавати заiнтересованiй сторонi розрахунки, на пiдставi яких прийматиметься остаточне рiшення про справляння антидемпiнгового мита або рiшення про перегляд антидемпiнгових заходiв, за письмовою заявою заiнтересованої сторони, яка стверджує, що мала мiсце помилка виконавцiв.

     3. Письмова заява, зазначена у частинi другiй цiєї статтi, подається заiнтересованою стороною Мiнiстерству протягом п'яти робочих днiв вiд дати надання вiдповiдної iнформацiї цiй заiнтересованiй сторонi вiдповiдно до статтi 33 цього Закону. Заiнтересована сторона може подати Мiнiстерству свої коментарi стосовно виявлених нею помилок виконавцiв.

     4. Коментарi, зазначенi у частинi третiй цiєї статтi, повиннi подаватися протягом п'яти робочих днiв вiд дати передачi розрахункiв, якщо Мiнiстерство не продовжить строк на пiдставi письмової заяви заiнтересованої сторони, яка подається протягом п'яти робочих днiв вiд дати передачi таких розрахункiв з обгрунтуванням причин продовження зазначених строкiв.

     Цi коментарi повиннi подаватися у письмовiй формi Мiнiстерству та всiм заiнтересованим сторонам. Заiнтересованi сторони можуть дати вiдповiдь на такi коментарi, якi подаються вiдповiдно до цiєї статтi. Така вiдповiдь реєструється Мiнiстерством протягом п'яти робочих днiв вiд дати закiнчення строку подання коментарiв, якщо Мiнiстерство не продовжить строк на пiдставi письмової заяви заiнтересованої сторони, що подається протягом п'яти робочих днiв вiд дати передачi розрахункiв з обгрунтуванням причин продовження зазначених строкiв.

     5. Мiнiстерство повинно проаналiзувати та перевiрити коментарi та вiдповiдi, якi подаються вiдповiдно до положень цiєї статтi, та, у разi потреби, виправити помилки виконавцiв, вносячи поправки до проекту остаточного рiшення про справляння антидемпiнгового мита або проекту рiшення про перегляд антидемпiнгових заходiв. Про внесення таких поправок Мiнiстерство повинно iнформувати заiнтересованi сторони. Внесення поправок у зв'язку з виправленням помилок виконавцiв не вважається внесенням змiн до проекту рiшення Мiнiстерства або Комiсiї про сплату антидемпiнгового мита або перегляд антидемпiнгових заходiв.

     Стаття 36. Фактори нацiонального iнтересу

     1. Висновок з питання, чи потребують нацiональнi iнтереси застосування антидемпiнгових заходiв, повинен грунтуватися на оцiнцi всiх iнтересiв, включаючи iнтереси нацiонального товаровиробника та споживачiв, вплив iмпорту, що є об'єктом антидемпiнгового розслiдування, на зайнятiсть населення, iнвестицiї нацiонального товаровиробника та споживачiв, а також на мiжнароднi економiчнi iнтереси України. Такий висновок вiдповiдно до цiєї статтi робиться за умови, що всiм сторонам надано можливiсть повiдомити свою точку зору вiдповiдно до частини другої цiєї статтi. При цьому особлива увага придiляється необхiдностi усунення впливу диспропорцiй у товарообмiнi, якi виникли внаслiдок демпiнгу, що заподiює шкоду, i вiдновлення конкуренцiї.

     Антидемпiнговi заходи, визначенi на пiдставi встановлених у процесi антидемпiнгового розслiдування демпiнгу та шкоди, можуть не застосовуватися, якщо Комiсiя за поданням Мiнiстерства, враховуючи всю отриману iнформацiю, зробить точний висновок про те, що застосування таких заходiв суперечить нацiональним iнтересам.

     2. Заявники, iмпортери, їх об'єднання (асоцiацiї), споживачi та їх органiзацiї можуть у строки, визначенi у повiдомленнi про порушення антидемпiнгового розслiдування, повiдомити свою точку зору та подати Мiнiстерству iнформацiю щодо вiдповiдностi застосування антидемпiнгових заходiв нацiональним iнтересам для врахування її при прийняттi Комiсiєю вiдповiдного рiшення.

     Така iнформацiя або її вiдповiдне резюме може передаватися Мiнiстерством iншим зазначеним у цiй статтi сторонам, якi можуть подавати вiдповiднi коментарi.

     3. Заiнтересованi сторони можуть вимагати вiд Мiнiстерства проведення слухань. Такi вимоги задовольняються, якщо вони подаються Мiнiстерству в письмовiй формi у строки, визначенi у повiдомленнi про порушення антидемпiнгового розслiдування, та якщо в них зазначаються особливi з точки зору нацiональних iнтересiв причини для проведення таких слухань у Мiнiстерствi.

     4. Заiнтересованi сторони можуть подавати Мiнiстерству коментарi стосовно рiшення Комiсiї про запровадження справляння попереднього антидемпiнгового мита. Цi коментарi враховуються Мiнiстерством у разi, якщо вони поданi Мiнiстерству протягом одного мiсяця вiд дати застосування попереднiх антидемпiнгових заходiв, яке у разi потреби передає їх у формi вiдповiдного резюме iншим сторонам, якi можуть подавати вiдповiднi коментарi.

     5. Мiнiстерство розглядає iнформацiю, подану стороною вiдповiдно до частини другої цiєї статтi, та визначає, якою мiрою ця iнформацiя є показовою. Результати цього розгляду та висновок про обгрунтованiсть цiєї iнформацiї подаються Комiсiї. Резюме висновкiв членiв Комiсiї, якi розглядалися на засiданнi Комiсiї, враховуються Мiнiстерством у пропозицiях, що подаються ним Комiсiї вiдповiдно до статтi 16 цього Закону.

     6. Заiнтересованi сторони можуть зробити запит щодо надання фактiв i висновкiв, на пiдставi яких можуть прийматися остаточнi рiшення Комiсiї. Мiнiстерство надає таку iнформацiю, якщо це не перешкоджатиме в подальшому прийняттю Мiнiстерством або Комiсiєю вiдповiдного рiшення.

     7. Iнформацiя, подана вiдповiдно до цiєї статтi, враховується за умови, що вона пiдкрiплюється доказами, якi обгрунтовують її незаперечнiсть, з урахуванням вимог цього Закону.

     Стаття 361. Застосування антидемпiнгових заходiв щодо iмпорту в Україну з країн, що розвиваються та є членами СОТ

     При розглядi скарг про застосування антидемпiнгових заходiв щодо iмпорту товару з країн - членiв СОТ, якi розвиваються, придiляється особлива увага стану таких країн. При цьому перед застосуванням антидемпiнгового мита, яке стосується iнтересiв країни, що розвивається, - члена СОТ, повиннi бути розглянутi iншi можливостi вжиття конструктивних заходiв правового захисту, передбаченого законодавством України.

(Закон доповнено статтею 361 згiдно iз Законом України вiд 01.11.2005р. N 3027-IV)

     Стаття 37. Акти Комiсiї, Мiнiстерства та центрального органу виконавчої влади, що реалiзує державну митну полiтику

(назва статтi 37 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 14.01.2020р. N 440-IX)

     Комiсiя, Мiнiстерство та центральний орган виконавчої влади, що реалiзує державну митну полiтику, у зв'язку iз проведенням розслiдувань вiдповiдно до цього Закону можуть у межах своїх повноважень приймати вiдповiднi акти. Такi акти набирають чинностi у строки, зазначенi в них, якщо iнше не передбачено цим Законом, але не ранiше дня їх опублiкування в газетi або доведення до вiдома заiнтересованих осiб у iнший спосiб, i є обов'язковими для виконання.

(частина статтi 37 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 14.01.2020р. N 440-IX)

     Роз'яснення з питань застосування цього Закону надає Комiсiя.

     Стаття 38. Порядок введення Закону в дiю

     1. Цей Закон набирає чинностi через 30 днiв з дня його опублiкування, крiм частин першої - шостої, пункту 6 частини сьомої та частин восьмої - одинадцятої статтi 5 цього Закону, якi набирають чинностi вiд дня його опублiкування.

     2. Пункт 2 частини другої статтi 2, речення друге частини сьомої статтi 12, абзац другий частини дев'ятої статтi 12, частина четверта статтi 16 цього Закону застосовуються вiд дня приєднання в установленому порядку України до ГАТТ i вступу до СОТ.

     3. Положення абзацу другого частини третьої та абзацу другого частини шостої статтi 14, а також статей 33 i 35 цього Закону застосовуються у вiдносинах iз заiнтересованими сторонами та (або) компетентними органами країн експорту за умови, що компетентнi органи цих країн, якi проводять антидемпiнговi розслiдування щодо iмпорту з України, надають українським заiнтересованим сторонам подiбнi права, зазначенi у статтях 14, 33 i 35 цього Закону.

     4. Закони та iншi нормативно-правовi акти України застосовуються в частинi, що не суперечить цьому Закону.

Президент України Л. КУЧМА

м. Київ
22 грудня 1998 року
N 330-XIV

Copyright © 2020 НТФ «Інтес»
Всі права захищені.