ЗАКОН  УКРАЇНИ

Про внесення змiн до Митного кодексу України та iнших законiв України щодо деяких питань виконання глави 5 роздiлу IV Угоди про асоцiацiю мiж Україною, з однiєї сторони, та Європейським Союзом, Європейським спiвтовариством з атомної енергiї i їхнiми державами-членами, з iншої сторони

     Верховна Рада України постановляє:

     I. Внести до Митного кодексу України (Вiдомостi Верховної Ради України, 2012 р., NN 44 - 48, ст. 552) такi змiни:

     1. У частинi першiй статтi 4:

     1) пункт 12¹ викласти в такiй редакцiї:

     "12¹) загальна декларацiя прибуття - повiдомлення про товари, призначенi для ввезення на митну територiю України, у тому числi з метою транзиту, що мiстить вiдомостi, необхiднi для проведення аналiзу ризикiв з метою оцiнки безпеки та надiйностi, надане митному органу у встановленi порядок i строки;

     2) доповнити пунктом 12² такого змiсту:

     "12²) електроннi iнформацiйнi ресурси митних органiв - систематизована iнформацiя, що включає данi в електронному виглядi, право на володiння, використання або розпорядження якими належить митним органам вiдповiдно до закону та якi створенi, отриманi (у тому числi з вiдомостей, що мiстяться у документах, якi надаються пiд час здiйснення митного контролю та митного оформлення товарiв, транспортних засобiв, а також iнших документах, у тому числi отриманих вiдповiдно до мiжнародних договорiв України), облiкованi, обробленi та зберiгаються на матерiальних носiях та/або вiдображенi за допомогою iнформацiйних технологiй";

     3) у пунктi 22 слова "печатки, штампи, голографiчнi мiтки, засоби електронного цифрового" замiнити словами "пломби, печатки, штампи, голографiчнi мiтки, засоби електронного";

     4) пункт 37 викласти в такiй редакцiї:

     "37) перевiзник - особа, яка перемiщує товари або бере на себе зобов'язання та вiдповiдальнiсть за перемiщення товарiв через митний кордон України та/або митною територiєю України, зокрема:

     для змiшаного (комбiнованого) перевезення - особа, яка використовує (експлуатує) транспортний засiб, що безпосередньо приводить у рух або перевозить розмiщенi на ньому iншi транспортнi засоби як активний транспортний засiб;

     для морського чи повiтряного перевезення за договором чартеру (фрахтування) судна - особа, яка укладає договiр i видає авiацiйну вантажну накладну (Air Waybill) або коносамент (Bill of Lading) з метою безпосереднього перевезення товарiв";

     5) доповнити пунктами 51¹ i 52¹ такого змiсту:

     "51¹) рiшення митного органу - акт митного органу (посадової особи або осiб митного органу), що стосується застосування законодавства України з питань митної справи у конкретному випадку та що має юридичнi наслiдки для заiнтересованої особи чи заiнтересованих осiб";

     "52¹) системи, що забезпечують функцiонування електронних iнформацiйних ресурсiв митних органiв - сукупнiсть iнформацiйних (автоматизованих), електронних комунiкацiйних та iнформацiйно-комунiкацiйних, iнформацiйно-телекомунiкацiйних, та/або телекомунiкацiйних систем, що забезпечують функцiонування електронних iнформацiйних ресурсiв митних органiв".

     2. Назву глави 2 викласти в такiй редакцiї:

"Глава 2. Авторизований економiчний оператор. Спрощення та переваги".

     3. У статтi 12:

     1) у пунктi 1 частини другої слово "спецiальних" виключити;

     2) абзац перший частини третьої викласти у такiй редакцiї:

     "3. Для надання авторизацiй застосовуються такi критерiї:"

     3) частину четверту викласти в такiй редакцiї:

     "4. Для надання авторизацiї АЕО пiдприємство подає до центрального органу виконавчої влади, що реалiзує державну митну полiтику, заяву про надання авторизацiї АЕО та анкету самооцiнки в порядку, визначеному статтею 19⁴ цього Кодексу";

     4) у частинi шостiй:

     в абзацi першому слова "(поновлення) дiї" замiнити словами "(поновлення), внесення змiн, скасування";

     абзац другий викласти в такiй редакцiї:

     "Центральний орган виконавчої влади, що реалiзує державну митну полiтику, невiдкладно, але не пiзнiше нiж на наступний робочий день з дня прийняття рiшення вносить вiдомостi про надання, скасування або анулювання авторизацiї АЕО до Єдиного державного реєстру авторизованих економiчних операторiв";

     абзаци третiй - п'ятий виключити;

     5) частину сьому виключити;

     6) у частинi восьмiй слова "критерiям АЕО" замiнити словами "зазначеним критерiям";

     7) частину дев'яту викласти в такiй редакцiї:

     "9. Кабiнет Мiнiстрiв України затверджує:

     1) форму, опис та правила використання нацiонального логотипа АЕО;

     2) форму сертифiката АЕО;

     3) порядок ведення Єдиного державного реєстру авторизованих економiчних операторiв.

     За зверненням пiдприємства, якому надано авторизацiю АЕО, центральний орган виконавчої влади, що реалiзує державну митну полiтику, видає сертифiкат АЕО.

     Сертифiкат АЕО видається керiвнику пiдприємства або уповноваженiй ним особi чи надсилається пiдприємству рекомендованим листом з повiдомленням про вручення";

     8) частину десяту виключити.

     4. Статтю 13 викласти в такiй редакцiї:

     "Стаття 13. Спрощення та переваги

     1. Пiдприємство має право в порядку та на умовах, визначених цим Кодексом, застосовувати такi спрощення:

     1) загальна гарантiя;

     2) загальна гарантiя iз зменшенням розмiру забезпечення базової суми на 50 вiдсоткiв;

     3) загальна гарантiя iз зменшенням розмiру забезпечення базової суми на 70 вiдсоткiв;

     4) звiльнення вiд гарантiї;

     5) самостiйне накладання пломб спецiального типу;

     6) процедура спрощеного декларування;

     7) процедура випуску за мiсцезнаходженням.

     2. Пiдприємство має право застосовувати iншi спрощення, передбаченi мiжнародними договорами України, згода на обов'язковiсть яких надана Верховною Радою України, у порядку та на умовах, визначених такими мiжнародними договорами та законодавством України з питань митної справи.

     3. Пiдприємство, яке отримало авторизацiю АЕО-С, користується такими перевагами:

     1) виконання митних формальностей щодо товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення в першочерговому порядку;

     2) зменшення автоматизованою системою управлiння ризиками форм та обсягiв митного контролю пiд час здiйснення митного оформлення товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення;

     3) використання спецiально визначеної (за наявностi) смуги руху в пунктi пропуску через державний кордон України для перемiщення автомобiльних транспортних засобiв комерцiйного призначення;

     4) використання нацiонального логотипа АЕО.

     4. Пiдприємство, яке отримало авторизацiю АЕО-Б, користується такими перевагами:

     1) отримання вiд митного органу повiдомлення про те, що вiдповiднi товари i транспортнi засоби комерцiйного призначення на основi результатiв аналiзу ризикiв за загальною декларацiєю прибуття обрано для проведення митного огляду в пунктi пропуску (пунктi контролю) через державний кордон України до моменту їх перемiщення через митний кордон України;

     2) виконання митних формальностей щодо товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення в першочерговому порядку;

     3) зменшення автоматизованою системою управлiння ризиками форм та обсягiв митного контролю пiд час здiйснення митного оформлення товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення;

     4) використання спецiально визначеної (за наявностi) смуги руху в пунктi пропуску через державний кордон України для перемiщення автомобiльних транспортних засобiв комерцiйного призначення;

     5) використання нацiонального логотипа АЕО.

     Якщо за результатами застосування системи управлiння ризиками виявлено, що надсилання повiдомлення, передбаченого пунктом 1 цiєї частини, може вплинути на результати митного огляду, посадовi особи митного органу мають право проводити митний огляд без надсилання такого повiдомлення.

     5. Для надання авторизацiї на застосування спрощення пiдприємство подає до центрального органу виконавчої влади, що реалiзує державну митну полiтику, заяву про надання авторизацiї на застосування спрощення та анкету самооцiнки в порядку, передбаченому статтею 19⁴ цього Кодексу.

     6. На застосування кожного окремого спрощення, визначеного пунктами 1 - 6 частини першої цiєї статтi, надається окрема авторизацiя. На застосування спрощення, визначеного пунктом 7 частини першої цiєї статтi, для кожного об'єкта пiдприємства (будiвлi, споруди, вiдкритого або закритого майданчика тощо) надається окрема авторизацiя. Вiдомостi про такий об'єкт пiдприємства зазначаються в авторизацiї.

     7. Рiшення про надання, вiдмову в наданнi, зупинення (поновлення), внесення змiн, скасування або анулювання авторизацiї на застосування спрощення оформлюється наказом центрального органу виконавчої влади, що реалiзує державну митну полiтику.

     8. Пiсля отримання авторизацiї на застосування спрощення пiдприємство має дотримуватися умов, визначених вiдповiдною авторизацiєю, а також не допускати випадкiв невiдповiдностi критерiям та/або умовам надання авторизацiї на застосування спрощення.

     9. Пiдприємства-нерезиденти мають право користуватися перевагами, визначеними цiєю статтею, вiдповiдно до мiжнародних договорiв України, що передбачають взаємне визнання пiдприємств, яким надано авторизацiю АЕО, та пiдприємств, що виконують вимоги законодавства країни їх реєстрацiї, еквiвалентнi вимогам для надання авторизацiї АЕО згiдно з цим Кодексом".

     5. Статтю 13¹ виключити.

     6. У статтi 14:

     1) назву викласти в такiй редакцiї:

     "Стаття 14. Умови вiдповiдностi пiдприємства критерiям надання авторизацiї";

     2) у частинi першiй:

     абзац перший пункту 1 пiсля слiв "по роботi з митницею" доповнити словами "працiвник, вiдповiдальний за митнi питання, зазначений у частинi четвертiй цiєї статтi";

     у пунктi 2:

     в абзацi першому слова "(митних брокерiв), а також посадових осiб iнших пiдприємств" замiнити словами "(митних брокерiв), перевiзникiв";

     абзац третiй викласти в такiй редакцiї:

     "систематичними порушеннями митних правил вважаються п'ять i бiльше порушень митних правил, вчинених однiєю або кiлькома особами протягом календарного року. При цьому вчинення однiєю або кiлькома особами двох i бiльше порушень митних правил, пов'язаних iз здiйсненням митних формальностей щодо товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення при їх одночасному перемiщеннi через митний кордон України в межах однiєї зовнiшньоекономiчної операцiї, вважається вчиненням одного порушення митних правил";

     3) у частинi другiй:

     у пунктi 1:

     пiдпункт "в" викласти в такiй редакцiї:

     "в) забезпечує можливiсть виокремлення вiдомостей про товари з рiзним митним статусом (для авторизацiй АЕО-С, авторизацiй на застосування спрощень, визначених пунктами 4 - 7 частини першої статтi 13 цього Кодексу, та авторизацiй на застосування процедури кiнцевого використання товарiв)";

     у пiдпунктi "г" слова "iнформацiйно-телекомунiкацiйних" замiнити словами "iнформацiйно-комунiкацiйних";

     у пунктi 7 слова "iнформацiйно-телекомунiкацiйних i комп'ютерних систем" замiнити словами "iнформацiйно-комунiкацiйних та iнформацiйних (автоматизованих) систем";

     4) у частинi третiй:

     пункт 3 викласти в такiй редакцiї:

     "3) протягом календарного року, в якому проводиться оцiнка вiдповiдностi пiдприємства зазначеному критерiю, та попереднiх трьох календарних рокiв данi бухгалтерського облiку та фiнансової звiтностi пiдприємства пiдтверджують, що таке пiдприємство перебуває у стiйкому фiнансовому станi, який дає змогу забезпечити зобов'язання пiдприємства, в тому числi пов'язанi iз сплатою митних платежiв. Стiйкий фiнансовий стан пiдприємства означає вiдповiднiсть розрахункових показникiв пiдприємства коефiцiєнтам платоспроможностi (фiнансової стiйкостi) та лiквiдностi, а також вiдсутнiсть вiд'ємних чистих активiв, крiм випадкiв, коли такi вiд'ємнi чистi активи можуть бути забезпеченi.

     Кабiнетом Мiнiстрiв України визначаються способи забезпечення вiд'ємних чистих активiв, коефiцiєнти платоспроможностi (фiнансової стiйкостi) та лiквiдностi пiдприємства, а також порядок перевiрки вiдповiдностi пiдприємства критерiю, визначеному пунктом 3 частини третьої статтi 12 цього Кодексу, у тому числi залежно вiд авторизацiї, щодо надання якої подано заяву";

     пункт 4 виключити;

     5) у частинi четвертiй:

     абзац п'ятий виключити;

     абзаци сьомий - дев'ятий викласти в такiй редакцiї:

     "а) взаємодiя з митними органами з питань вiдповiдностi пiдприємства критерiям та/або умовам надання авторизацiї;

     б) проведення самостiйного контролю за дотриманням пiдприємством вiдповiдностi критерiям та/або умовам надання авторизацiї та умовам, визначеним такою авторизацiєю;

     в) невiдкладне iнформування митних органiв про змiни в дiяльностi пiдприємства, що мають значення для проведення оцiнки вiдповiдностi, у тому числi щодо втрати або передання iншiй особi права користування вiдповiдним об'єктом (будiвлею, спорудою, вiдкритим або закритим майданчиком тощо), виникнення подiй та/або обставин, що можуть мати вплив на дотримання пiдприємством вiдповiдностi критерiям та/або умовам надання авторизацiї, та умов, визначених такою авторизацiєю".

     7. Статтi 15 - 18 виключити.

     8. Назву глави 3 викласти в такiй редакцiї:

"Глава 3. Рiшення митних органiв. Iнформування та консультування з питань митної справи".

     9. Статтю 19 викласти в такiй редакцiї:

     "Стаття 19. Загальнi положення щодо рiшень митних органiв

     1. Митнi органи приймають рiшення:

     1) за заявою пiдприємства;

     2) пiд час виконання митних формальностей;

     3) у справах про порушення митних правил;

     4) пiд час розгляду скарг на рiшення, дiї або бездiяльнiсть митних органiв;

     5) в iнших випадках, передбачених законодавством України з питань митної справи.

     2. Рiшення митних органiв можуть бути оскарженi вiдповiдно до глави 4 цього Кодексу".

     10. Доповнити статтями 19¹ - 19¹⁸ такого змiсту:

     "Стаття 19¹. Форми рiшень митних органiв

     1. Митнi органи приймають рiшення у встановленiй цим Кодексом формi (письмово, усно або шляхом вчинення дiй).

     2. Письмовi рiшення оформлюються в паперовiй або електроннiй формi.

     Рiшення в електроннiй формi оформлюються як окремий електронний документ або шляхом внесення вiдмiток, вiдомостей про прийняте рiшення до вiдповiдних систем, що забезпечують функцiонування електронних iнформацiйних ресурсiв митних органiв.

     Стаття 19². Види рiшень митних органiв

     1. За заявою пiдприємства митнi органи приймають рiшення щодо:

     1) авторизацiї АЕО;

     2) авторизацiї на застосування спрощення;

     3) реєстрацiї гаранта;

     4) дозволу на провадження виду дiяльностi, визначеного статтею 404 цього Кодексу;

     5) авторизацiї на застосування процедури кiнцевого використання товарiв;

     6) зобов'язуючої iнформацiї;

     7) iншi рiшення вiдповiдно до законiв України.

     Положення статей 19³ - 19¹⁸ цього Кодексу застосовуються виключно для рiшень, визначених пунктами 1 - 6 цiєї частини.

     2. Рiшення митних органiв, визначенi пунктами 1 - 6 частини першої цiєї статтi, надаються безоплатно та дiють безстроково, якщо iнше не передбачено цим Кодексом.

     3. Рiшення митних органiв, визначенi пунктами 1 - 6 частини першої цiєї статтi, можуть бути таких видiв:

     1) про розгляд заяви;

     2) про вiдмову в розглядi заяви;

     3) про продовження строку прийняття рiшення;

     4) про запит документiв та/або iнформацiї;

     5) про надання рiшення;

     6) про вiдмову в наданнi рiшення;

     7) про внесення змiн до рiшення;

     8) про перегляд рiшення;

     9) про зупинення рiшення;

     10) про оцiнку вжитих заходiв;

     11) про поновлення рiшення;

     12) про скасування рiшення;

     13) про анулювання рiшення;

     14) про залишення рiшення без змiн.

     4. Митнi органи приймають рiшення, визначенi пунктами 1 - 4 частини третьої цiєї статтi, пiд час розгляду будь-яких заяв, поданих вiдповiдно до цiєї глави.

     Митнi органи приймають рiшення, визначенi пунктами 5 - 6 частини третьої цiєї статтi, за результатами розгляду заяви про надання рiшення.

     Митнi органи приймають рiшення, визначенi пунктами 7 - 14 частини третьої цiєї статтi, пiсля прийняття та щодо рiшень, визначених пунктом 5 частини третьої цiєї статтi.

     Митнi органи не приймають рiшення, визначенi пунктами 7 - 11, 14 частини третьої цiєї статтi, стосовно рiшень щодо зобов'язуючої iнформацiї.

     Митнi органи, крiм рiшень, визначених пунктами 1 - 14 частини третьої цiєї статтi, приймають iншi рiшення у випадках, передбачених законодавством України з питань митної справи.

     5. Митний орган невiдкладно, але не пiзнiше нiж на наступний робочий день з дня прийняття рiшення, визначеного частиною третьою цiєї статтi:

     1) надсилає пiдприємству в паперовiй або електроннiй формi iнформацiю про прийняте рiшення (за наявностi - таке рiшення та копiю наказу щодо такого рiшення, у разi якщо оформлення наказу передбачено законодавством України з питань митної справи);

     2) вносить вiдомостi про прийняте рiшення до систем, що забезпечують функцiонування електронних iнформацiйних ресурсiв митних органiв;

     3) здiйснює iншi заходи, визначенi законодавством України з питань митної справи для виконання митними органами пiсля прийняття вiдповiдного рiшення.

     6. У рiшеннях, визначених пунктами 2 i 3, 6 - 9, 12 i 13 частини третьої цiєї статтi, зазначаються пiдстави та причини прийняття такого рiшення з посиланням на норми законодавства, а також строк i порядок оскарження рiшення.

     7. У разi прийняття рiшень, визначених пунктами 6, 9, 12 i 13 частини третьої цiєї статтi, митний орган разом з рiшенням надсилає копiї документiв (за наявностi), на пiдставi яких було прийнято вiдповiдне рiшення.

     8. Порядок прийняття рiшень митним органом визначається цим Кодексом та iншим законодавством України з питань митної справи.

     Стаття 19³. Митний орган, уповноважений приймати рiшення

     1. Митними органами, уповноваженими приймати рiшення, є:

     1) щодо авторизацiї АЕО - центральний орган виконавчої влади, що реалiзує державну митну полiтику;

     2) щодо авторизацiї на застосування спрощення - центральний орган виконавчої влади, що реалiзує державну митну полiтику;

     3) щодо реєстрацiї гаранта - центральний орган виконавчої влади, що реалiзує державну митну полiтику;

     4) щодо дозволу на провадження видiв дiяльностi, визначених статтею 404 цього Кодексу:

     а) на здiйснення митної брокерської дiяльностi - центральний орган виконавчої влади, що реалiзує державну митну полiтику;

     б) на вiдкриття та експлуатацiю магазину безмитної торгiвлi - центральний орган виконавчої влади, що реалiзує державну митну полiтику, разом iз центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалiзацiю державної полiтики у сферi захисту державного кордону;

     в) на провадження видiв дiяльностi, визначених пунктами 3 - 6 статтi 404 цього Кодексу, - митниця, у зонi дiяльностi якої розташованi вiдповiднi територiї, примiщення, резервуари, холодильнi чи морозильнi камери, критi чи вiдкритi майданчики, що можуть використовуватися пiд час провадження таких видiв дiяльностi;

     5) щодо авторизацiї на застосування процедури кiнцевого використання товарiв - митниця, в зонi дiяльностi якої буде розпочато зазначенi у заявi про надання авторизацiї операцiї з товарами, до яких буде застосовано процедуру кiнцевого використання товарiв;

     6) щодо зобов'язуючої iнформацiї - митний орган, визначений центральним органом виконавчої влади, що реалiзує державну митну полiтику.

     Стаття 19⁴. Подання заяви для прийняття рiшення

     1. Для прийняття митним органом рiшень, визначених пунктами 3, 5, 7 - 9, 12 частини третьої статтi 19² цього Кодексу, пiдприємство подає до вiдповiдного митного органу заяву та у випадках, встановлених законодавством України з питань митної справи, анкету самооцiнки, а також iншi документи, їх копiї та/або iнформацiю, необхiднi для прийняття рiшення митного органу.

     У разi якщо пiдприємство має дiючу авторизацiю, для надання якої пiдтверджено вiдповiднiсть пiдприємства критерiю та/або умовi, дотримання яких необхiдно для надання авторизацiї, щодо якої подано заяву, анкета самооцiнки не заповнюється в тiй частинi, в якiй вiдповiднiсть пiдприємства критерiю та/або умовi вже пiдтверджено.

     У разi якщо пiдприємство має дiючу авторизацiю, для надання якої пiдтверджено вiдповiднiсть пiдприємства всiм критерiям та/або умовам, дотримання яких необхiдно для надання авторизацiї, щодо якої подано заяву, анкета самооцiнки не подається.

     2. Заява для прийняття рiшення митним органом та анкета самооцiнки, iншi документи або їх копiї, що додаються до заяви, подаються одним iз таких способiв:

     1) у паперовiй формi - особисто або поштовим вiдправленням з описом вкладення;

     2) в електроннiй формi - з використанням систем, що забезпечують функцiонування електронних iнформацiйних ресурсiв митних органiв iз дотриманням вимог законодавства у сферах електронного документообiгу, електронних довiрчих послуг та захисту iнформацiї.

     3. Заява для прийняття рiшення митним органом складається державною мовою та пiдписується керiвником пiдприємства або уповноваженою ним особою.

     4. Кабiнет Мiнiстрiв України затверджує:

     1) форми заяв про надання авторизацiї;

     2) форму анкети самооцiнки пiдприємства;

     3) форму звiту про результати оцiнки (повторної оцiнки) вiдповiдностi пiдприємства критерiю та/або умовi надання авторизацiї;

     4) форму звiту про результати застосування процедури кiнцевого використання товарiв;

     5) форму висновку про вiдповiднiсть (невiдповiднiсть) пiдприємства критерiям та/або умовам надання авторизацiї;

     6) форми авторизацiй;

     7) порядок проведення митними органами оцiнки (повторної оцiнки) вiдповiдностi пiдприємства критерiям та/або умовам надання авторизацiї;

     8) форму плану, порядок планування та проведення митними органами монiторингу вiдповiдностi пiдприємства критерiям та/або умовам надання авторизацiї.

     Стаття 19⁵. Попереднiй розгляд заяви

     1. Митний орган здiйснює попереднiй розгляд заяви та документiв, поданих для прийняття ним рiшення, з метою перевiрки дотримання пiдприємством умов, необхiдних для прийняття такої заяви до розгляду.

     2. Митний орган здiйснює попереднiй розгляд заяви та документiв, поданих для прийняття ним рiшення, визначеного пунктом 5 частини третьої статтi 19² цього Кодексу, у такi строки:

     1) щодо авторизацiї АЕО - протягом 30 днiв;

     2) щодо авторизацiї на застосування спрощення - протягом 15 днiв;

     3) щодо реєстрацiї гаранта - протягом 15 днiв;

     4) щодо дозволу на провадження видiв дiяльностi, визначених статтею 404 цього Кодексу:

     а) на здiйснення митної брокерської дiяльностi - протягом одного робочого дня;

     б) на провадження видiв дiяльностi, визначених пунктами 2 - 6 статтi 404 цього Кодексу, - протягом 10 днiв;

     5) щодо авторизацiї на застосування процедури кiнцевого використання товарiв - протягом 15 днiв;

     6) щодо зобов'язуючої iнформацiї - протягом 15 днiв.

     У разi якщо пiдприємство має дiючу авторизацiю, для надання якої пiдтверджено вiдповiднiсть пiдприємства всiм критерiям та/або умовам, дотримання яких необхiдно для надання авторизацiї, щодо якої подано заяву, митний орган здiйснює попереднiй розгляд заяви та документiв протягом п'яти робочих днiв.

     3. Митний орган здiйснює попереднiй розгляд заяви та документiв, поданих для прийняття ним рiшень, визначених пунктами 3, 7 - 9, 12 частини третьої статтi 19² цього Кодексу, протягом п'яти робочих днiв.

     4. Перебiг строкiв, визначених частинами другою i третьою цiєї статтi, починається з дня, наступного за днем реєстрацiї заяви митним органом.

     5. За результатами попереднього розгляду митний орган приймає одне з таких рiшень:

     1) про розгляд заяви - якщо митним органом встановлено дотримання умов, необхiдних для прийняття заяви до розгляду;

     2) про вiдмову в розглядi заяви - якщо митним органом встановлено недотримання хоча б однiєї з умов, необхiдних для прийняття заяви до розгляду.

     6. У разi якщо протягом строку, встановленого частиною другою або третьою цiєї статтi, митний орган не повiдомив про прийняття рiшення, визначеного частиною п'ятою цiєї статтi, заява, подана для прийняття ним рiшення, вважається прийнятою митним органом до розгляду.

     7. Умови, необхiднi для прийняття заяви пiдприємства до розгляду, вважаються недотриманими, у разi якщо:

     1) пiдприємство не перебуває на облiку в митних органах згiдно iз статтею 455 цього Кодексу;

     2) пiдприємство є нерезидентом;

     3) документи, визначенi частиною першою статтi 19⁴ цього Кодексу, подано до митного органу, який не має повноважень щодо їх розгляду та прийняття вiдповiдного рiшення;

     4) подано не всi документи, необхiднi для прийняття митним органом рiшення, або до таких документiв внесено вiдомостi не в повному обсязi з урахуванням виду рiшення митного органу, щодо якого подано заяву;

     5) заяву складено не за встановленою формою (за наявностi вiдповiдної форми) або пiдписано особою, яка не має на це повноважень;

     6) заяву подано для надання авторизацiї АЕО того самого типу, що була ранiше надана пiдприємству та протягом трьох рокiв до дня подання заяви скасована на пiдставi невiдповiдностi пiдприємства критерiю, дотримання якого необхiдно для надання авторизацiї АЕО;

     7) заяву подано для надання того самого рiшення (крiм авторизацiї АЕО), що було надано ранiше пiдприємству та протягом року до дня подання заяви скасовано на пiдставi недотримання пiдприємством умов, визначених рiшенням, або невiдповiдностi пiдприємства критерiям та/або умовам для надання рiшення;

     8) заяву подано для надання того самого рiшення, що було надано ранiше пiдприємству та протягом трьох рокiв до дня подання заяви анульовано з пiдстав, передбачених статтею 19¹⁸ цього Кодексу.

     8. Митний орган приймає рiшення про вiдмову у розглядi заяви, поданої для прийняття ним рiшення, визначеного пунктом 5 частини третьої статтi 19² цього Кодексу, у випадках, передбачених частиною сьомою, а також у разi, якщо:

     1) стосовно пiдприємства введено процедуру санацiї до вiдкриття провадження у справi про банкрутство або щодо такого пiдприємства вiдкрито провадження у справi про банкрутство;

     2) пiдприємство перебуває у процесi припинення;

     3) до пiдприємства застосовано санкцiї вiдповiдно до Закону України "Про санкцiї".

     Стаття 19⁶. Строки розгляду заяви та прийняття рiшень

     1. Митний орган здiйснює розгляд заяви та документiв, поданих для прийняття ним рiшення, визначеного пунктом 5 частини третьої статтi 19² цього Кодексу, у такi строки:

     1) щодо авторизацiї АЕО - протягом 120 днiв;

     2) щодо авторизацiї на застосування спрощення - протягом 120 днiв;

     3) щодо реєстрацiї гаранта - протягом 30 днiв;

     4) щодо дозволу на провадження видiв дiяльностi, визначених статтею 404 цього Кодексу:

     а) на здiйснення митної брокерської дiяльностi - протягом трьох робочих днiв;

     б) на провадження видiв дiяльностi, визначених пунктами 2 - 6 статтi 404 цього Кодексу, - протягом 20 днiв;

     5) щодо авторизацiї на застосування процедури кiнцевого використання товарiв - протягом 30 днiв;

     6) щодо зобов'язуючої iнформацiї - протягом 30 днiв.

     У разi якщо пiдприємство має дiючу авторизацiю, необхiдною умовою надання якої є вiдповiднiсть усiм критерiям та/або умовам, дотримання яких необхiдно для надання авторизацiї, щодо якої подано заяву, митний орган здiйснює розгляд заяви та документiв протягом 15 днiв.

     2. Митний орган здiйснює розгляд заяви та документiв, поданих для прийняття ним рiшень, визначених пунктами 3, 7 - 9, 12 частини третьої статтi 19² цього Кодексу протягом 15 днiв.

     3. Прийняття митним органом рiшень за його iнiцiативою здiйснюється невiдкладно, але не пiзнiше 30 днiв з дня виявлення пiдстав для прийняття таких рiшень, крiм випадкiв, передбачених статтями 19⁹ - 19¹⁰ цього Кодексу.

     4. Перебiг строкiв, визначених частинами першою i другою цiєї статтi, починається з дня прийняття митним органом рiшення про розгляд заяви.

     5. Строк прийняття рiшення, визначений частиною першою або другою цiєї статтi, може бути продовжений:

     1) за заявою пiдприємства, але не бiльше нiж на 30 днiв;

     2) за рiшенням митного органу, але не бiльше нiж на 30 днiв, якщо iнше не передбачено законодавством України з питань митної справи, для кожного з таких випадкiв:

     а) направлення запиту про надання додаткових документiв та/або iнформацiї;

     б) направлення повiдомлення, передбаченого статтею 19⁹ цього Кодексу;

     в) отримання вiд пiдприємства письмових заперечень вiдповiдно до статтi 19⁹ цього Кодексу;

     г) отримання вiд пiдприємства повiдомлення про усунення виявленої невiдповiдностi критерiям та/або умовам надання рiшення;

     ґ) отримання вiд пiдприємства повiдомлення про заходи, вжитi для забезпечення дотримання пiдприємством умов, визначених рiшенням, та вiдповiдностi критерiям та/або умовам надання рiшення.

     6. У випадку, передбаченому пунктом 1 частини п'ятої цiєї статтi, митний орган продовжує строк прийняття рiшення на строк, зазначений у заявi пiдприємства.

     У випадку, передбаченому пунктом 2 частини п'ятої цiєї статтi, митний орган продовжує строк прийняття рiшення та повiдомляє пiдприємство про таке продовження до закiнчення строку, визначеного частиною першою або другою цiєї статтi.

     Рiшення про продовження строку прийняття рiшення має мiстити iнформацiю про причини та строк, на який продовжено прийняття рiшення.

     7. Пiдприємство, яке протягом строку, визначеного частиною першою або другою цiєї статтi, не отримало рiшення митного органу за своєю заявою, або не отримало вiдповiдно до частини шостої цiєї статтi iнформацiї про продовження строку прийняття рiшення, має право на оскарження бездiяльностi митних органiв у порядку, передбаченому главою 4 цього Кодексу.

     Стаття 19⁷. Розгляд заяви

     1. Пiд час розгляду заяви та документiв, поданих для прийняття рiшення, визначеного пунктом 5 частини третьої статтi 19² цього Кодексу, митний орган здiйснює перевiрку вiдповiдностi пiдприємства критерiям та/або умовам надання рiшення. У випадках, передбачених цим Кодексом, така перевiрка може здiйснюватися шляхом проведення оцiнки вiдповiдностi.

     2. У разi якщо пiдприємство має дiючу авторизацiю, окремi критерiї та/або умови надання якої вiдповiдають критерiям та/або умовам авторизацiї, щодо надання якої подано заяву, такi окремi критерiї та/або умови вважаються дотриманими та для цiлей оцiнки вiдповiдностi критерiям та/або умовам надання рiшення, щодо якого подано заяву, оцiнцi не пiдлягають.

     3. До розгляду заяви пiдприємства можуть бути залученi посадовi особи митниць з урахуванням мiсця реєстрацiї пiдприємства, мiсця здiйснення ним операцiй з товарами, мiсцезнаходження об'єктiв пiдприємства, мiсцезнаходження документiв бухгалтерського облiку, комерцiйної та транспортної документацiї, що мають значення для розгляду заяви.

     4. Пiд час розгляду заяви пiдприємства посадовi особи митних органiв та пiдприємства користуються правами та повиннi виконувати обов'язки, передбаченi статтею 19⁸ цього Кодексу.

     5. У разi якщо пiд час розгляду заяви пiдприємства митним органом встановлено, що для прийняття рiшення необхiдно отримати вiд заявника додатковi документи та/або iнформацiю, митний орган зобов'язаний прийняти рiшення про запит документiв та/або iнформацiї.

     Пiдприємство зобов'язане надавати посадовим особам митних органiв, якi здiйснюють розгляд заяви, на їх запити документи та iнформацiю, необхiднi для розгляду заяви, протягом 30 днiв з дня отримання такого запиту.

     Надання на запит митного органу документiв та/або iнформацiї, що мiстять розбiжностi або не мiстять всiх вiдомостей, необхiдних для прийняття рiшення, є пiдставою для повторного запиту про надання необхiдних документiв та/або iнформацiї.

     6. За результатами розгляду заяви, поданої для прийняття рiшення, визначеного пунктом 5 частини третьої статтi 19² цього Кодексу, митний орган приймає одне з таких рiшень:

     1) про надання рiшення - якщо митним органом пiдтверджено вiдповiднiсть пiдприємства критерiям та/або умовам надання рiшення;

     2) про вiдмову в наданнi рiшення - якщо митним органом пiдтверджено невiдповiднiсть пiдприємства критерiям та/або умовам надання рiшення або якщо протягом строку, визначеного абзацом другим частини п'ятої цiєї статтi, пiдприємством не надано документiв та/або iнформацiї, зазначених у запитi митного органу.

     7. За результатами розгляду заяв, поданих для прийняття рiшень, визначених пунктами 3, 7 - 9, 12 частини третьої статтi 19² цього Кодексу, митний орган протягом строку, визначеного частиною другою статтi 19⁶ цього Кодексу, приймає вiдповiдне рiшення.

     Стаття 19⁸. Права та обов'язки посадових осiб митних органiв та посадових осiб пiдприємства пiд час розгляду заяви пiдприємства, оцiнки вiдповiдностi та монiторингу вiдповiдностi

     1. Посадовi особи митних органiв пiд час розгляду заяви пiдприємства мають право:

     здiйснювати перевiрку вiдомостей, зазначених пiдприємством у заявi та iнших документах, та/або iнформацiї, поданих для прийняття рiшення митного органу;

     отримувати безоплатно вiд пiдприємства iнформацiю, пояснення, письмовi довiдки з питань, що виникають пiд час розгляду заяви, копiї документiв, засвiдченi пiдписом керiвника пiдприємства або уповноваженої ним особи, електроннi (сканованi) копiї паперових документiв;

     подавати запити до державних органiв, пiдприємств, установ та органiзацiй незалежно вiд форми власностi, уповноважених органiв iноземних держав, у розпорядженнi яких перебуває або може перебувати iнформацiя, що потребує пiдтвердження;

     використовувати iнформацiю, отриману вiд iнших державних органiв, пiдприємств, установ та органiзацiй незалежно вiд форми власностi, уповноважених органiв iноземних держав вiдповiдно до законодавства;

     використовувати висновки або iншi документи, наданi фахiвцями, експертами;

     користуватися iншими правами, передбаченими цим Кодексом та iншими законами України.

     Пiд час проведення оцiнки вiдповiдностi та монiторингу вiдповiдностi посадовi особи митних органiв, крiм прав, визначених абзацами другим - сьомим цiєї частини, також мають право:

     отримувати доступ до фiнансових i бухгалтерських документiв, звiтiв, контрактiв, декларацiй, калькуляцiй, iнших документiв та вiдомостей, у тому числi наявних у розпорядженнi пiдприємства в електронному виглядi;

     отримувати доступ до iнформацiйних, електронних комунiкацiйних, iнформацiйно-комунiкацiйних систем та програмного забезпечення для ведення бухгалтерського облiку, комерцiйної та транспортної документацiї, що використовує пiдприємство;

     отримувати доступ та проводити огляд об'єктiв (будiвель, споруд, вiдкритих або закритих майданчикiв тощо), що використовуються пiдприємством та мають значення для оцiнки вiдповiдностi або монiторингу вiдповiдностi, з вiдображенням результатiв такого огляду у вiдповiдному актi;

     здiйснювати опитування працiвникiв та посадових осiб пiдприємства.

     2. Посадовi особи митних органiв пiд час розгляду заяви пiдприємства зобов'язанi:

     використовувати iнформацiю, отриману вiд пiдприємства, виключно з метою розгляду заяви;

     дотримуватися вимог щодо конфiденцiйностi iнформацiї вiдповiдно до статтi 11 цього Кодексу, забезпечувати зберiгання документiв, отриманих вiд пiдприємства, не розголошувати їх змiст без згоди пiдприємства (крiм випадкiв, передбачених законодавством);

     поважати права та законнi iнтереси працiвникiв пiдприємства, iнформувати посадових осiб пiдприємства про їхнi права та обов'язки;

     невiдкладно повiдомляти пiдприємству про виявлення невiдповiдностi пiдприємства критерiям та/або умовам надання рiшення;

     надавати на вимогу посадових осiб пiдприємства iнформацiю про положення законодавства, що стосуються питань розгляду заяви;

     продовжувати строки розгляду заяви пiдприємства у випадках, передбачених статтею 19⁶ цього Кодексу;

     виконувати iншi обов'язки, передбаченi цим Кодексом та законами України.

     Пiд час проведення оцiнки вiдповiдностi та монiторингу вiдповiдностi посадовi особи митних органiв, крiм обов'язкiв, визначених абзацами другим - восьмим цiєї частини, також зобов'язанi:

     здiйснювати виїзд на об'єкти пiдприємства вiдповiдно до графiка, узгодженого з керiвником пiдприємства або уповноваженою ним особою;

     не порушувати нормального режиму роботи пiдприємства, не допускати заподiяння пiдприємству шкоди неправомiрними рiшеннями, дiями або бездiяльнiстю.

     3. Посадовi особи пiдприємства пiд час розгляду заяви пiдприємства мають право:

     вимагати вiд посадових осiб митних органiв, якi здiйснюють розгляд заяви, пред'явлення їх службових посвiдчень;

     надавати посадовим особам митних органiв, якi здiйснюють розгляд заяви, зауваження, письмовi заяви, пояснення та iншi документи, вимагати їх розгляду посадовими особами митних органiв по сутi;

     запитувати в посадових осiб митних органiв та отримувати вiд них iнформацiю про положення законодавства, що стосуються питань розгляду заяви;

     вимагати вiд посадових осiб митних органiв, якi здiйснюють розгляд заяви, перевiрки вiдомостей i фактiв, що можуть свiдчити на користь пiдприємства;

     користуватися iншими правами, передбаченими цим Кодексом та законами України.

     4. Посадовi особи пiдприємства пiд час розгляду заяви пiдприємства зобов'язанi:

     не перешкоджати законнiй дiяльностi посадових осiб митних органiв, якi здiйснюють розгляд заяви, та виконувати законнi вимоги таких осiб;

     визначити осiб, вiдповiдальних за надання iнформацiї посадовим особам митних органiв, якi здiйснюють розгляд заяви, не пiзнiше трьох робочих днiв з дня початку такого розгляду;

     виконувати iншi обов'язки, передбаченi цим Кодексом та законами України.

     Пiд час проведення оцiнки вiдповiдностi та монiторингу вiдповiдностi посадовi особи пiдприємства, крiм обов'язкiв, визначених абзацами другим - четвертим цiєї частини, також зобов'язанi забезпечувати:

     вiдповiдно до графiка, узгодженого з посадовою особою митного органу, безперешкодний доступ посадових осiб митних органiв на об'єкти пiдприємства та умови для виконання ними своїх обов'язкiв;

     посадових осiб митних органiв у разi потреби робочим мiсцем, комп'ютерною та iншою оргтехнiкою (за наявностi).

     Стаття 19⁹. Право бути почутим

     1. У разi якщо митний орган має намiр прийняти рiшення, що може мати несприятливий вплив на права заiнтересованої особи (несприятливе рiшення), така особа має право подати письмовi заперечення та додатковi документи чи вiдомостi.

     2. Для цiлей цього Кодексу несприятливими рiшеннями є рiшення, визначенi пунктами 7, 9, 12 i 13 частини третьої статтi 19² цього Кодексу, прийнятi за iнiцiативою митного органу, а також рiшення, визначенi пунктом 6 частини третьої статтi 19², пунктом 2 частини другої статтi 76⁴ цього Кодексу.

     3. Перед прийняттям несприятливого рiшення митнi органи надсилають заiнтересованiй особi повiдомлення про намiр прийняти несприятливе рiшення.

     4. Повiдомлення про намiр прийняти несприятливе рiшення має мiстити:

     1) iнформацiю про змiст такого несприятливого рiшення та пiдстави, на яких митнi органи мають намiр прийняти рiшення, iз посиланням на вiдповiднi документи та iнформацiю, що пiдтверджують виникнення таких пiдстав;

     2) строк, протягом якого заiнтересована особа має право скористатися правом бути почутою;

     3) iнформацiю про право заiнтересованої особи ознайомитися з документами та iнформацiєю, зазначеними в пунктi 1 цiєї частини.

     5. Повiдомлення про намiр прийняти несприятливе рiшення оформлюється в електроннiй формi та надсилається заiнтересованiй особi з використанням систем, що забезпечують функцiонування електронних iнформацiйних ресурсiв митних органiв.

     6. Заiнтересована особа має право протягом 30 днiв з дня отримання повiдомлення митного органу про намiр прийняти несприятливе рiшення подати письмовi заперечення та додатковi документи чи вiдомостi.

     7. Посадовi особи митних органiв зобов'язанi розглянути поданi заiнтересованою особою письмовi заперечення протягом 30 днiв з дня отримання таких заперечень.

     8. У разi якщо за результатами розгляду поданих письмових заперечень встановлено, що такi заперечення є обґрунтованими, посадова особа митного органу не приймає несприятливе рiшення.

     9. У разi якщо митним органом протягом строку, передбаченого частиною шостою цiєї статтi, не отримано письмових заперечень або за результатами їх розгляду встановлено, що такi заперечення є необґрунтованими, посадова особа митного органу приймає несприятливе рiшення.

     10. У разi надсилання заiнтересованiй особi повiдомлення про намiр прийняти несприятливе рiшення строк прийняття митним органом вiдповiдного рiшення продовжується на 30 днiв.

     Пiсля отримання вiд заiнтересованої особи письмових заперечень строк прийняття рiшення може бути продовжений митним органом на строк, необхiдний для розгляду поданих заiнтересованою особою документiв, але не бiльше нiж на 30 днiв.

     11. Митнi органи повiдомляють заiнтересовану особу про прийняте рiшення в межах строку, визначеного статтею 19⁶ цього Кодексу.

     Стаття 19¹⁰. Особливостi застосування права бути почутим

     1. Право бути почутим не застосовується у разi, якщо:

     1) несприятливе рiшення, яке мають намiр прийняти митнi органи, спрямоване на забезпечення виконання iншого рiшення, щодо якого передбачено застосування права бути почутим, i повiдомлення, передбачене статтею 19⁹ цього Кодексу, було направлено пiдприємству ранiше;

     2) якщо несприятливе рiшення, яке мають намiр прийняти митнi органи, приймається вiдповiдно до частини шостої або сьомої статтi 19¹⁵ цього Кодексу;

     3) реалiзацiя права бути почутим створює загрозу заподiяння значної шкоди нацiональнiй безпецi, життю та здоров'ю людей, навколишньому природному середовищу, правам споживачiв товарiв;

     4) несприятливе рiшення, яке мають намiр прийняти митнi органи, стосується рiшення щодо зобов'язуючої iнформацiї;

     5) пiдприємству вiдмовлено у прийняттi заяви до розгляду;

     6) у разi зняття пiдприємства з облiку в митних органах;

     7) несприятливе рiшення приймається на виконання рiшення суду;

     8) несприятливе рiшення приймається у зв'язку iз застосуванням до пiдприємства санкцiй вiдповiдно до Закону України "Про санкцiї";

     9) в iнших випадках, передбачених законами України.

     Стаття 19¹¹. Набрання чинностi рiшенням митного органу

     1. Рiшення митного органу набирає чинностi з дня його отримання пiдприємством, крiм випадкiв, передбачених частиною четвертою цiєї статтi.

     2. Днем отримання рiшення митного органу є:

     1) у разi надсилання рiшення в електроннiй формi - дата надсилання електронного повiдомлення, яким надiслано рiшення митного органу;

     2) у разi надсилання рiшення в паперовiй формi - дата отримання рекомендованого листа, зазначена поштовою службою в повiдомленнi про вручення, а у разi неотримання листа - дата повернення вiдправнику рекомендованого листа, зазначена поштовою службою.

     3. Рiшення митного органу набирає чинностi з дня, вiдмiнного вiд дня його отримання пiдприємством, у разi якщо:

     1) iнше зазначено в рiшеннi або iнше передбачено законодавством України з питань митної справи;

     2) пiдприємство визначило в заявi або окремому клопотаннi бажаний день набрання чинностi рiшенням, що настає пiсля закiнчення строку прийняття рiшення вiдповiдно до статтi 19⁶ цього Кодексу, - рiшення набирає чинностi з дня, зазначеного в заявi;

     3) метою прийняття митним органом рiшення є продовження строку дiї рiшення, прийнятого таким митним органом на обмежений строк - рiшення набирає чинностi з наступного дня пiсля закiнчення строку чинностi попередньо прийнятого рiшення.

     4. Рiшення митного органу пiдлягає виконанню митними органами та пiдприємствами з дня набрання ним чинностi, крiм випадкiв зупинення виконання рiшення митного органу вiдповiдно до статтi 26⁴ цього Кодексу.

     Стаття 19¹². Монiторинг вiдповiдностi

     1. Пiсля надання авторизацiї, дозволу на провадження виду дiяльностi, визначеного статтею 404 цього Кодексу, реєстрацiї гаранта, пiдприємство має дотримуватися умов, визначених вiдповiдним рiшенням, а також не допускати випадкiв невiдповiдностi критерiям та/або умовам надання рiшення.

     2. Пiдприємство зобов'язане невiдкладно з використанням iнформацiйних технологiй повiдомляти митний орган, уповноважений приймати рiшення, про:

     1) змiну вiдомостей, зазначених у заявi про надання рiшення та/або документах, наданих для прийняття рiшення, що може вплинути на строк дiї та/або змiст рiшення;

     2) подiї та/або обставини, що перешкоджають дотриманню умов, визначених рiшенням, або вiдповiдностi критерiям та/або умовам надання рiшення, а також час, необхiдний для їх усунення та забезпечення вiдповiдностi критерiям та/або умовам надання рiшення.

     3. Митнi органи здiйснюють комплекс заходiв, що забезпечують систематичний контроль за дотриманням пiдприємством умов, визначених рiшенням, та вiдповiднiстю критерiям та/або умовам надання рiшення (монiторинг вiдповiдностi).

     4. Органiзацiю та здiйснення заходiв з монiторингу вiдповiдностi забезпечує митний орган, уповноважений приймати рiшення, вiдповiдно до статтi 19³ цього Кодексу, якщо iнше не передбачено законами України.

     До здiйснення заходiв з монiторингу вiдповiдностi можуть залучатися:

     1) митниця за мiсцезнаходженням пiдприємства;

     2) митниця, у зонi дiяльностi якої розташованi об'єкти пiдприємства;

     3) митниця, у зонi дiяльностi якої пiдприємство здiйснює операцiї з товарами;

     4) митниця, у зонi дiяльностi якої пiдприємство зберiгає документи бухгалтерського облiку, комерцiйну та транспортну документацiю, що мають значення для монiторингу вiдповiдностi.

     Монiторинг вiдповiдностi щодо реєстрацiї гаранта проводиться з урахуванням особливостей, встановлених статтею 316 цього Кодексу.

     Монiторинг вiдповiдностi щодо дозволiв на вiдкриття та експлуатацiю магазину безмитної торгiвлi проводиться центральним органом виконавчої влади, що реалiзує державну митну полiтику.

     5. Пiд час проведення монiторингу вiдповiдностi посадовi особи митних органiв:

     1) здiйснюють заходи в межах прав та обов'язкiв, визначених частинами першою та другою статтi 19⁸ цього Кодексу;

     2) узагальнюють та аналiзують вiдомостi щодо дiяльностi пiдприємства, отриманi:

     а) пiд час розгляду заяви про надання рiшення, перегляду рiшення та монiторингу вiдповiдностi;

     б) за результатами документальних перевiрок;

     в) пiд час здiйснення митних формальностей щодо товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення пiдприємства;

     г) з баз даних, що використовують митнi органи;

     ґ) вiд державних органiв, пiдприємств, установ та органiзацiй незалежно вiд форми власностi, уповноважених органiв iноземних держав;

     д) вiд пiдприємства за результатами оцiнки вжитих заходiв вiдповiдно до статтi 19¹⁵ цього Кодексу;

     е) у вiдповiдь на письмовий запит до пiдприємства щодо обставин, якi можуть свiдчити про недотримання пiдприємством умов, визначених рiшенням, або про невiдповiднiсть пiдприємства критерiям та/або умовам надання рiшення.

     6. Заходи з монiторингу вiдповiдностi здiйснюються митними органами на пiдставi результатiв застосування системи управлiння ризиками з урахуванням результатiв розгляду заяви про надання рiшення та iнформацiї, отриманої вiдповiдно до частини другої та пункту 2 частини п'ятої цiєї статтi.

     У разi якщо пiдприємство зареєстроване менше трьох рокiв, протягом першого року пiсля надання рiшення митного органу пiд час здiйснення заходiв з монiторингу вiдповiдностi застосовується пiдвищений рiвень ризику.

     Вiдомостi про результати монiторингу вiдповiдностi вносяться уповноваженою посадовою особою вiдповiдного митного органу до систем, що забезпечують функцiонування електронних iнформацiйних ресурсiв митних органiв.

     7. За результатами монiторингу вiдповiдностi митнi органи можуть приймати рiшення, визначенi пунктами 7 - 9, 12 - 14 частини третьої статтi 19² цього Кодексу.

     Стаття 19¹³. Внесення змiн до рiшення митного органу

     1. Митний орган приймає рiшення про внесення змiн до рiшення в таких випадках:

     1) за заявою пiдприємства - у разi змiни вiдомостей, зазначених у заявi про надання рiшення та/або документах, наданих для прийняття рiшення, або якщо такi змiни стосуються умов, визначених рiшенням, та якщо такi змiни не впливають на вiдповiднiсть пiдприємства критерiям та/або умовам надання рiшення;

     2) у разi якщо за результатами монiторингу вiдповiдностi, перегляду рiшення або оцiнки вжитих заходiв виявлено недотримання умов, визначених рiшенням, i дотримання таких умов може бути забезпечено шляхом внесення змiн до рiшення;

     3) у разi якщо митним органом встановлено невiдповiднiсть рiшення вимогам законодавства України з питань митної справи i вiдповiднiсть таким вимогам може бути забезпечено шляхом внесення змiн до рiшення.

     2. У випадку, передбаченому пунктом 1 частини першої цiєї статтi, митний орган за результатами розгляду заяви про внесення змiн до рiшення приймає одне з таких рiшень:

     1) про внесення змiн до рiшення;

     2) про залишення рiшення без змiн.

     3. У випадках, передбачених пунктами 2 i 3 частини першої цiєї статтi, до прийняття рiшення про внесення змiн до рiшення митний орган застосовує правила, передбаченi статтями 19⁹ i 19¹⁰ цього Кодексу.

     4. Внесення змiн до рiшення здiйснюється у строк, передбачений частиною другою статтi 19⁶ цього Кодексу.

     Строк внесення змiн до рiшення може бути продовжений у випадках, визначених частиною п'ятою статтi 19⁶ цього Кодексу.

     Стаття 19¹⁴. Перегляд рiшення митного органу

     1. Митний орган приймає рiшення про перегляд рiшення у таких випадках:

     1) за заявою пiдприємства - у разi змiни вiдомостей, зазначених у заявi про надання рiшення та/або документах, наданих для прийняття рiшення, якщо такi змiни дають пiдстави вважати, що пiдприємство може не дотримуватися умов, визначених рiшенням, або пiдприємство може не вiдповiдати критерiям та/або умовам надання рiшення;

     2) у разi якщо за результатами монiторингу вiдповiдностi виявлено обставини, що дають пiдстави вважати, що пiдприємство може не дотримуватися умов, визначених рiшенням, або пiдприємство може не вiдповiдати критерiям та/або умовам надання рiшення;

     3) у разi якщо змiни до законодавства України впливають на строк дiї та/або змiст рiшення або на вiдповiднiсть пiдприємства критерiям та/або умовам надання рiшення.

     2. Перегляд рiшення здiйснюється шляхом проведення повторної оцiнки вiдповiдностi пiдприємства критерiям та/або умовам надання рiшення.

     3. Перегляд рiшення здiйснюється митним органом згiдно з вимогами частин третьої - п'ятої статтi 19⁷ цього Кодексу.

     4. У випадках, передбачених пунктами 1 i 2 частини першої цiєї статтi, перегляду пiдлягають виключно умови, визначенi рiшенням, критерiї та/або умови надання рiшення, можливе недотримання яких або невiдповiднiсть яким були виявленi пiдприємством або митним органом за результатами монiторингу вiдповiдностi.

     У випадку, передбаченому пунктом 3 частини першої цiєї статтi, перегляду пiдлягають виключно критерiї та/або умови надання рiшення, на якi мали вплив вiдповiднi обставини або вiдповiднi змiни до законодавства України.

     5. Пiд час перегляду рiшення дiя рiшення не зупиняється.

     6. Перегляд рiшення здiйснюється протягом 30 днiв з дня прийняття митним органом рiшення про перегляд рiшення.

     7. За результатами перегляду рiшення митний орган приймає одне з таких рiшень:

     1) про залишення рiшення без змiн - у разi якщо митним органом пiдтверджено дотримання пiдприємством умов, визначених рiшенням, та/або вiдповiднiсть пiдприємства критерiям та/або умовам надання рiшення;

     2) про внесення змiн до рiшення - у разi якщо митним органом пiдтверджено недотримання пiдприємством умов, визначених рiшенням, i дотримання таких умов може бути забезпечено шляхом внесення змiн до рiшення;

     3) про зупинення рiшення - у разi якщо за результатами перегляду рiшення пiдтверджено недотримання пiдприємством умов, визначених рiшенням, або невiдповiднiсть пiдприємства критерiям та/або умовам надання рiшення, крiм випадкiв наявностi пiдстав для прийняття митним органом рiшення про скасування або анулювання рiшення;

     4) про скасування рiшення - у разi якщо митним органом встановлено пiдстави для прийняття такого рiшення вiдповiдно до статтi 19¹⁷ цього Кодексу;

     5) про анулювання рiшення - у разi якщо митним органом встановлено пiдстави для прийняття такого рiшення вiдповiдно до статтi 19¹⁸ цього Кодексу.

     Стаття 19¹⁵. Зупинення рiшення митного органу

     1. Митний орган приймає рiшення про зупинення рiшення у таких випадках:

     1) за заявою пiдприємства - у разi настання подiй та/або обставин, що перешкоджають дотриманню умов, визначених рiшенням, або вiдповiдностi критерiям та/або умовам надання рiшення;

     2) у разi якщо за результатами монiторингу вiдповiдностi виявлено невiдповiднiсть пiдприємства критерiям та/або умовам надання рiшення, крiм випадкiв наявностi пiдстав для прийняття митним органом рiшення про скасування або анулювання рiшення;

     3) у разi, якщо за результатами перегляду рiшення пiдтверджено недотримання пiдприємством умов, визначених рiшенням, або невiдповiднiсть пiдприємства критерiям та/або умовам надання рiшення, крiм випадкiв наявностi пiдстав для прийняття митним органом рiшення про скасування або анулювання рiшення.

     2. У випадках, передбачених пунктами 2 i 3 частини першої цiєї статтi, до прийняття рiшення про зупинення рiшення митний орган застосовує правила, передбаченi статтями 19⁹ i 19¹⁰ цього Кодексу.

     3. Протягом строку зупинення рiшення пiдприємство має право вжити заходiв для забезпечення дотримання пiдприємством умов, визначених рiшенням, забезпечення вiдповiдностi пiдприємства критерiям та/або умовам надання рiшення та письмово повiдомити про вжитi заходи митний орган, який прийняв рiшення про зупинення рiшення.

     Митний орган протягом семи робочих днiв з дня отримання повiдомлення, передбаченого абзацом першим цiєї частини, приймає рiшення про оцiнку вжитих заходiв для забезпечення дотримання пiдприємством умов, визначених рiшенням, вiдповiдностi пiдприємства критерiям та/або умовам надання рiшення.

     4. Оцiнка вжитих заходiв проводиться митним органом згiдно з вимогами частин третьої - п'ятої статтi 19⁷ цього Кодексу виключно в межах оцiнки дотримання пiдприємством конкретних умов, визначених рiшенням, вiдповiдностi пiдприємства критерiям та/або умовам надання рiшення, недотримання яких або невiдповiднiсть яким призвело до зупинення рiшення.

     5. Оцiнка вжитих заходiв проводиться протягом 30 днiв з дня прийняття митним органом рiшення про оцiнку вжитих заходiв.

     6. За результатами оцiнки вжитих заходiв митний орган приймає одне з таких рiшень:

     1) про поновлення рiшення - у разi якщо митним органом пiдтверджено дотримання пiдприємством умов, визначених рiшенням, та вiдповiднiсть пiдприємства критерiям та/або умовам надання рiшення;

     2) про скасування рiшення - у разi якщо митним органом пiдтверджено недотримання пiдприємством умов, визначених рiшенням, та/або невiдповiднiсть пiдприємства критерiям та/або умовам надання рiшення, крiм випадкiв наявностi пiдстав для прийняття митним органом рiшення про анулювання рiшення;

     3) про внесення змiн до рiшення - у разi якщо митним органом пiдтверджено недотримання пiдприємством умов, визначених рiшенням, i дотримання таких умов може бути забезпечено шляхом внесення змiн до рiшення;

     4) про анулювання рiшення - у разi якщо митним органом встановлено пiдстави для прийняття такого рiшення вiдповiдно до статтi 19¹⁸ цього Кодексу.

     7. У разi якщо до завершення строку зупинення рiшення митним органом не отримано вiд пiдприємства повiдомлення про заходи, вжитi для забезпечення дотримання пiдприємством умов, визначених рiшенням, забезпечення вiдповiдностi пiдприємства критерiям та/або умовам надання рiшення, митний орган приймає рiшення про скасування рiшення вiдповiдно до статтi 19¹⁷ цього Кодексу.

     Стаття 19¹⁶. Строк зупинення рiшення митного органу

     1. Рiшення митного органу зупиняється:

     1) у випадку, визначеному пунктом 1 частини першої статтi 19¹⁵ цього Кодексу, - на строк, визначений пiдприємством у заявi, але не бiльше 90 днiв;

     2) у випадках, визначених пунктами 2 i 3 частини першої статтi 19¹⁵ цього Кодексу, - на 30 днiв.

     2. Строк зупинення рiшення може бути продовжений:

     1) за заявою пiдприємства, але не бiльше нiж на 30 днiв;

     2) за рiшенням митного органу, але не бiльше нiж на 30 днiв у разi отримання вiд пiдприємства повiдомлення про вжиття заходiв для забезпечення дотримання пiдприємством умов, визначених рiшенням, забезпечення вiдповiдностi пiдприємства критерiям та/або умовам надання рiшення.

     У разi повiдомлення пiдприємством про вжиття заходiв для забезпечення дотримання пiдприємством умов, визначених рiшенням, забезпечення вiдповiдностi пiдприємства критерiям та/або умовам надання рiшення, вiдповiдно до частини третьої статтi 19¹⁵ цього Кодексу строк зупинення рiшення продовжується до дня набрання чинностi рiшенням, визначеним частиною шостою статтi 19¹⁵ цього Кодексу.

     3. Протягом строку зупинення рiшення митного органу пiдприємство:

     1) не має права провадити дiяльнiсть, визначену таким рiшенням, крiм випадкiв, передбачених цим Кодексом;

     2) не має права застосовувати спрощення та/або користуватися перевагами, передбаченими статтею 13 цього Кодексу.

     Митнi формальностi щодо транспортних засобiв комерцiйного призначення та товарiв, що ними перемiщуються, розпочатi iз застосуванням рiшення митного органу та не завершенi до початку строку зупинення такого рiшення, завершуються на умовах, визначених рiшенням, з урахуванням особливостей, визначених цим Кодексом.

     Стаття 19¹⁷. Скасування рiшення митного органу

     1. Митний орган приймає рiшення про скасування рiшення у таких випадках:

     1) за заявою пiдприємства;

     2) якщо за результатами монiторингу вiдповiдностi, перегляду рiшення або оцiнки вжитих заходiв встановлено, що:

     а) пiдприємство не перебуває на облiку в митних органах згiдно iз статтею 455 цього Кодексу;

     б) набрало чинностi рiшення про скасування iншої авторизацiї та/або дозволу, наявнiсть якого є необхiдною умовою для надання рiшення;

     3) якщо до завершення строку зупинення рiшення митним органом вiд пiдприємства не отримано повiдомлення про заходи, вжитi для забезпечення дотримання пiдприємством умов, визначених рiшенням, забезпечення вiдповiдностi пiдприємства критерiям та/або умовам надання рiшення;

     4) якщо за результатами оцiнки вжитих заходiв пiдтверджено недотримання пiдприємством умов, визначених рiшенням, або невiдповiднiсть пiдприємства критерiям та/або умовам надання рiшення, крiм випадкiв наявностi пiдстав для прийняття митним органом рiшення про анулювання рiшення;

     5) якщо митним органом встановлено невiдповiднiсть рiшення вимогам законодавства України з питань митної справи i вiдповiднiсть таким вимогам не може бути забезпечено шляхом внесення змiн до рiшення.

     2. У випадках, передбачених пунктами 2 i 5 частини першої цiєї статтi, до прийняття рiшення про скасування рiшення митний орган застосовує правила, передбаченi статтями 19⁹ i 19¹⁰ цього Кодексу.

     3. Рiшення митного органу про скасування рiшення набирає чинностi вiдповiдно до статтi 19¹¹ цього Кодексу.

     4. Рiшення, що скасовується, втрачає чиннiсть з дня набрання чинностi рiшенням митного органу про скасування рiшення або у випадках, визначених законодавством України з питань митної справи, з iншої дати, визначеної митним органом.

     5. Пiсля скасування рiшення митного органу пiдприємство:

     1) не має права провадити дiяльнiсть, визначену таким рiшенням, крiм випадкiв, визначених цим Кодексом;

     2) не має права застосовувати спрощення та/або користуватися перевагами, передбаченими статтею 13 цього Кодексу.

     Митнi формальностi щодо транспортних засобiв комерцiйного призначення та товарiв, що ними перемiщуються, розпочатi iз застосуванням рiшення митного органу та не завершенi до скасування такого рiшення, завершуються на умовах, визначених таким рiшенням, з урахуванням особливостей, визначених цим Кодексом.

     6. У разi прийняття митним органом рiшення про скасування рiшення вiдповiдно до пунктiв 2 - 4 частини першої цiєї статтi пiдприємство не має права отримати таке саме рiшення протягом одного року з дня прийняття рiшення про скасування.

     У разi прийняття митним органом рiшення про скасування авторизацiї АЕО вiдповiдно до пунктiв 2 - 4 частини першої цiєї статтi пiдприємство не має права отримати авторизацiю АЕО того самого типу протягом трьох рокiв з дня прийняття рiшення про скасування авторизацiї АЕО.

     7. Скасування рiшення митного органу щодо зобов'язуючої iнформацiї здiйснюється з урахуванням особливостей, визначених статтею 23 цього Кодексу.

     Стаття 19¹⁸. Анулювання рiшення

     1. Митний орган приймає рiшення про анулювання рiшення за наявностi сукупностi таких умов:

     1) рiшення прийнято на пiдставi недостовiрної та/або неповної iнформацiї;

     2) пiдприємству було вiдомо або мало бути вiдомо про те, що iнформацiя, на пiдставi якої прийнято рiшення, є недостовiрною та/або неповною;

     3) митний орган прийняв би iнше рiшення у разi, якщо б iнформацiя була достовiрною та/або повною.

     2. До прийняття рiшення про анулювання рiшення митний орган застосовує правила, передбаченi статтями 19⁹ i 19¹⁰ цього Кодексу.

     3. Рiшення митного органу про анулювання рiшення набирає чинностi вiдповiдно до статтi 19¹¹ цього Кодексу.

     4. Рiшення, що анулюється, вважається недiйсним з дня набрання ним чинностi.

     5. У разi анулювання рiшення митного органу пiдприємство несе передбачену цим Кодексом та iншими законами України вiдповiдальнiсть за негативнi наслiдки застосування такого рiшення з дня його прийняття.

     6. У разi анулювання рiшення митного органу пiдприємство не має права отримати таке саме рiшення протягом трьох рокiв з дня прийняття рiшення про анулювання".

     11. Частину першу статтi 20 доповнити абзацом другим такого змiсту:

     "Митнi органи iнформують заiнтересованих осiб про митнi правила. Для спрощення доступу заiнтересованих осiб до такої iнформацiї митнi органи застосовують iнформацiйнi технологiї".

     12. Статтю 23 викласти в такiй редакцiї:

     "Стаття 23. Рiшення щодо зобов'язуючої iнформацiї

     1. За заявою пiдприємства митнi органи приймають рiшення щодо зобов'язуючої iнформацiї з питань:

     1) класифiкацiї товарiв (у тому числi комплектних об'єктiв, що постачаються в розiбраному станi декiлькома партiями протягом тривалого перiоду);

     2) визначення країни походження товарiв.

     2. Рiшення щодо зобов'язуючої iнформацiї є обов'язковим для виконання пiдприємством, за заявою якого таке рiшення прийнято, та будь-яким митним органом.

     3. Рiшення щодо зобов'язуючої iнформацiї застосовується до товарiв, яких стосується таке рiшення та щодо яких митнi формальностi виконуються пiсля набрання чинностi таким рiшенням.

     4. Строк дiї рiшення щодо зобов'язуючої iнформацiї становить три роки з дати його прийняття.

     5. Рiшення щодо зобов'язуючої iнформацiї не може бути змiнено.

     6. Рiшення щодо зобов'язуючої iнформацiї не може бути скасовано митним органом за заявою пiдприємства.

     7. Митний орган приймає рiшення про скасування рiшення щодо зобов'язуючої iнформацiї у разi, якщо митним органом встановлено, що:

     1) рiшення не вiдповiдає законодавству України з питань митної справи внаслiдок внесення змiн до законодавства;

     2) факти та умови, на основi яких було прийнято таке рiшення, змiнилися;

     3) рiшення прийнято з порушенням законодавства України з питань митної справи;

     4) отримано рекомендацiї, пояснення та iншi рiшення, що приймаються Всесвiтньою митною органiзацiєю щодо класифiкацiї товарiв, вiдповiдно до яких змiнюється класифiкацiя товарiв, щодо яких прийнято таке рiшення.

     8. У випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої цiєї статтi, рiшення щодо зобов'язуючої iнформацiї втрачають чиннiсть з дня набрання чинностi вiдповiдними змiнами до законодавства України з питань митної справи.

     9. Митний орган зазначає дату втрати чинностi рiшенням щодо зобов'язуючої iнформацiї в рiшеннi про його скасування.

     10. Рiшення щодо зобов'язуючої iнформацiї оприлюднюються центральним органом виконавчої влади, що реалiзує державну митну полiтику, з додержанням вимог щодо конфiденцiйностi iнформацiї.

     11. Порядок прийняття та оприлюднення рiшень щодо зобов'язуючої iнформацiї визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну фiнансову полiтику".

     13. Главу 3 доповнити статтями 23¹ i 23² такого змiсту:

     "Стаття 23¹. Дослiдження проб та зразкiв товарiв пiд час прийняття рiшень щодо зобов'язуючої iнформацiї

     1. У випадках класифiкацiї, визначення країни походження товарiв, якщо для прийняття рiшення щодо зобов'язуючої iнформацiї необхiдне проведення дослiдження (аналiзу, експертизи) проб (зразкiв) таких товарiв, митний орган має право призначити таке дослiдження (аналiз, експертизу), за умови отримання попередньої згоди пiдприємства.

     2. У разi вiдсутностi згоди пiдприємства на проведення дослiдження (аналiзу, експертизи) проб (зразкiв) товарiв митний орган приймає рiшення щодо зобов'язуючої iнформацiї з урахуванням наявних у нього документiв та/або iнформацiї або приймає рiшення про вiдмову в наданнi рiшення щодо зобов'язуючої iнформацiї.

     3. Дослiдження (аналiз, експертиза) проб (зразкiв) товарiв для прийняття рiшення щодо зобов'язуючої iнформацiї проводиться за рахунок пiдприємства спецiалiзованим органом з питань експертизи та дослiджень центрального органу виконавчої влади, що реалiзує державну митну полiтику, або iншою експертною установою (органiзацiєю).

     4. Строк прийняття рiшення, передбачений пунктом 6 частини першої статтi 19⁶ цього Кодексу, продовжується на строк проведення дослiдження (аналiзу, експертизи) проб (зразкiв) товарiв.

     Стаття 23². Продовження строку використання рiшень щодо зобов'язуючої iнформацiї

     1. У разi якщо рiшення щодо зобов'язуючої iнформацiї з питань класифiкацiї товарiв або визначення країни походження товарiв було скасовано, за зверненням пiдприємства митний орган може продовжити строк його використання на умовах, визначених цим рiшенням, але не бiльше шести мiсяцiв з дня скасування такого рiшення.

     2. Продовження строку використання рiшення щодо зобов'язуючої iнформацiї, передбачене частиною першої цiєї статтi, застосовується до товарiв, яких стосується скасоване рiшення та якi перемiщувалися (чи будуть перемiщенi) через митний кордон України за зовнiшньоекономiчними договорами (контрактами), укладеними до дати скасування такого рiшення.

     3. Звернення пiдприємства про продовження строку використання рiшення щодо зобов'язуючої iнформацiї подається до митного органу, який скасував таке рiшення, у строк не пiзнiше 15 днiв з дня скасування такого рiшення.

     4. Рiшення про продовження строку використання рiшення щодо зобов'язуючої iнформацiї приймається митним органом протягом 15 днiв з дня отримання звернення пiдприємства, передбаченого частиною третьою цiєї статтi.

     5. Продовження строку використання рiшення щодо зобов'язуючої iнформацiї не застосовується до рiшень щодо зобов'язуючої iнформацiї з питань визначення країни походження товарiв, якi вивозяться за межi митної територiї України.

     6. Порядок розгляду звернення пiдприємства про продовження строку використання рiшення щодо зобов'язуючої iнформацiї визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну фiнансову полiтику".

     14. Назву глави 4 викласти в такiй редакцiї:

"Глава 4. Оскарження рiшень, дiй або бездiяльностi митних органiв".

     15. Текст статтi 24 викласти в такiй редакцiї:

     "1. Будь-яка особа має право оскаржити рiшення, дiї або бездiяльнiсть митних органiв до митного органу вищого рiвня або до суду, якщо вважає, що такими рiшеннями, дiями або бездiяльнiстю порушено її права, свободи чи iнтереси, створено перешкоди для їх реалiзацiї або на неї незаконно покладено будь-якi обов'язки.

     2. Для цiлей застосування цiєї глави:

     1) предмет оскарження - рiшення, дiї або бездiяльнiсть митних органiв, якi оскаржуються;

     2) дiї митних органiв - вчинки посадових осiб та iнших працiвникiв митних органiв, пов'язанi з виконанням обов'язкiв, покладених на них вiдповiдно до цього Кодексу та iнших актiв законодавства України;

     3) бездiяльнiсть митних органiв - невиконання посадовими особами та iншими працiвниками митних органiв обов'язкiв, покладених на них вiдповiдно до цього Кодексу та iнших актiв законодавства України, або неприйняття ними рiшень з питань, вiднесених до їхнiх повноважень, протягом строку, визначеного законодавством;

     4) митний орган вищого рiвня - центральний орган виконавчої влади, що реалiзує державну митну полiтику;

     5) митний орган, якого стосується предмет оскарження, - митний орган, який прийняв оскаржуване рiшення, вчинив оскаржуванi дiї або допустив бездiяльнiсть.

     3. Положення цiєї глави застосовуються у всiх випадках оскарження пiдприємствами або громадянами рiшень, дiй або бездiяльностi митних органiв, крiм випадкiв, якщо законом встановлено iнший порядок оскарження таких рiшень, дiй або бездiяльностi.

     4. Положення цiєї глави не застосовуються у випадках оскарження постанов у справах про порушення митних правил, податкових повiдомлень - рiшень митних органiв.

     5. Оскарження постанов у справах про порушення митних правил здiйснюється в порядку, встановленому главою 72 цього Кодексу. Оскарження податкових повiдомлень-рiшень митних органiв здiйснюється в порядку, встановленому Податковим кодексом України.

     6. Пiд час оскарження громадянами рiшень, дiй або бездiяльностi митних органiв положення Закону України "Про звернення громадян" застосовуються в частинi, що не суперечить цiй главi.

     7. Процедура оскарження, передбачена цiєю главою, вважається досудовим порядком вирiшення спору".

     16. Статтю 25 виключити.

     17. Статтю 26 викласти в такiй редакцiї:

     "Стаття 26. Подання скарги

     1. Скарга до митного органу вищого рiвня подається в один iз таких способiв:

     1) у паперовiй формi - нарочно або поштовим вiдправленням з описом вкладення;

     2) в електроннiй формi - за допомогою систем, що забезпечують функцiонування електронних iнформацiйних ресурсiв митних органiв, з накладенням електронного пiдпису.

     2. Скарга складається державною мовою та пiдписується особою, яка її подає, або уповноваженою нею особою.

     У разi якщо скарга пiдписується уповноваженою особою, до неї долучається оригiнал або належним чином завiрена копiя документа, що засвiдчує повноваження такої уповноваженої особи.

     3. Скарга має мiстити:

     1) найменування митного органу, до якого подається скарга;

     2) контактнi данi особи, яка подає скаргу (прiзвище, власне iм'я, по батьковi (за наявностi) або найменування особи, адреса мiсця проживання/перебування, мiсцезнаходження, номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти тощо), а в разi подання скарги уповноваженою особою - також контактнi данi такої уповноваженої особи;

     3) iнформацiю про предмет оскарження та обставини, якими обґрунтовується порушення прав особи, яка подає скаргу;

     4) вимоги особи, яка подає скаргу;

     5) дату складення скарги;

     6) поштову адресу або адресу електронної пошти, на яку слiд надiслати рiшення, прийняте за результатами розгляду скарги;

     7) перелiк документiв, що додаються до скарги.

     4. Особа, яка подає скаргу, може додати до скарги документи та/або iнформацiю, якi вона вважає за необхiдне подати.

     У разi якщо особа пiд час подання скарги не може подати вiдповiднi документи та/або iнформацiю, такi документи та/або iнформацiя можуть бути поданi пiзнiше, але в межах строку розгляду скарги, передбаченого статтею 26³ цього Кодексу.

     5. Скарга, оформлена без дотримання вимог, зазначених у частинах першiй - третiй цiєї статтi, повертається особi, яка її подала, на пiдставi мотивованого рiшення митного органу вищого рiвня не пiзнiш як через 10 днiв з дня її надходження.

     Повернення скарги не позбавляє особу права на повторне її подання у встановленому цим Кодексом порядку.

     Перебiг строку подання скарги зупиняється з дня подання скарги до дня її повернення особi, яка її подала".

     18. Доповнити статтями 26¹ - 26⁵ такого змiсту:

     "Стаття 26¹. Строки подання скарг

     1. Скарга може бути подана протягом 30 днiв з дня, коли особа дiзналася або повинна була дiзнатися про порушення своїх прав унаслiдок рiшення, дiї чи бездiяльностi митного органу, але не пiзнiше шести мiсяцiв з дня прийняття вiдповiдного рiшення, вчинення дiї або бездiяльностi.

     У разi якщо останнiй день строку, зазначеного в абзацi першому цiєї частини, припадає на вихiдний або святковий день, останнiм днем такого строку вважається перший робочий день, що настає за вихiдним або святковим днем.

     Строк подання скарги не вважається пропущеним, якщо до його закiнчення скаргу подано до установи зв'язку чи направлено засобами електронних комунiкацiй.

     2. У разi пропуску строку подання скарги такий строк за заявою особи може бути поновлений, якщо митний орган вищого рiвня визнає причини такого пропуску поважними.

     3. Заява про поновлення пропущеного строку подання скарги та документи, що пiдтверджують поважнiсть причин пропуску такого строку (за наявностi), подаються разом iз скаргою.

     4. Митний орган вищого рiвня приймає скаргу до розгляду у разi, якщо причини пропуску строку подання скарги будуть визнанi поважними.

     5. У разi пропуску особою строку подання скарги, встановленого частиною першою цiєї статтi, або якщо причини для поновлення строку подання скарги визнанi неповажними, митний орган вищого рiвня залишає скаргу без розгляду та повiдомляє про це особу, яка подала скаргу, а також про пiдстави визнання причин такого пропуску неповажними.

     Стаття 26². Права особи, яка подала скаргу

     1. Особа, яка подала скаргу, має право:

     1) брати участь у розглядi скарги особисто або через уповноважену особу, у тому числi в режимi вiдеоконференцiї;

     2) подавати заяви, надавати пояснення, наводити свої доводи з питань, що виникають пiд час розгляду скарги, i заперечення проти заяв та доводiв iнших осiб;

     3) надавати додатковi документи та/або iнформацiю або наполягати на їх запитi митним органом, який розглядає скаргу;

     4) до прийняття рiшення за результатами розгляду скарги вiдкликати її шляхом направлення письмової заяви до митного органу, який розглядає скаргу;

     5) отримувати iнформацiю про розгляд скарги та одержувати рiшення за результатами розгляду скарги;

     6) висловлювати усно або письмово вимогу щодо забезпечення конфiденцiйностi та нерозголошення певних вiдомостей пiд час розгляду скарги;

     7) вимагати вiдшкодування збиткiв, якщо вони завданi внаслiдок порушення встановленого порядку розгляду скарг;

     8) користуватися iншими правами, визначеними законодавством.

     Стаття 26³. Розгляд скарг

     1. Пiд час розгляду скарги митний орган вищого рiвня перевiряє правомiрнiсть та обґрунтованiсть оскаржуваного рiшення митного органу, правомiрнiсть вчинених дiй або вiдсутнiсть факту бездiяльностi митного органу.

     2. Митний орган вищого рiвня за заявою особи, яка подала скаргу, залучає до розгляду скарги митний орган, якого стосується предмет оскарження.

     3. Скарга розглядається митним органом вищого рiвня протягом 30 днiв з дня її отримання.

     4. За необхiдностi отримання позицiї щодо предмета оскарження вiд митного органу, якого стосується предмет оскарження, митний орган вищого рiвня може направити до митного органу, якого стосується предмет оскарження, копiї скарги та доданих до неї документiв (у разi їх подання).

     У разi отримання копiї скарги вiдповiдно до абзацу першого цiєї частини митний орган, якого стосується предмет оскарження, зобов'язаний надiслати до митного органу вищого рiвня свою позицiю та наявнi в нього документи щодо предмета оскарження протягом п'яти робочих днiв з дня отримання копiї скарги.

     5. У разi якщо пiд час розгляду скарги встановлено, що в митному органi вищого рiвня вiдсутнi документи та/або iнформацiя, що мають значення для розгляду скарги, митний орган вищого рiвня має право направити особi, яка подала скаргу, запит iз зазначенням документiв та/або iнформацiї, якi необхiдно надати.

     Особа, яка подала скаргу, зобов'язана надати митному органу вищого рiвня на його запит документи та iнформацiю, необхiднi для розгляду скарги, протягом 15 днiв з дня отримання такого запиту.

     6. У разi направлення запиту, передбаченого частиною п'ятою цiєї статтi, строк розгляду скарги зупиняється до надання митному органу вищого рiвня документiв та/або iнформацiї, зазначених у запитi, але не бiльше нiж на 20 днiв з дня направлення такого запиту.

     7. У разi якщо особа, яка подала скаргу, не надала документiв та/або iнформацiї на запит митного органу вищого рiвня, рiшення за результатами розгляду скарги приймається з урахуванням наявних у такого органу документiв та/або iнформацiї.

     8. Строк розгляду скарги, зазначений у частинi третiй цiєї статтi, може бути продовжений за рiшенням митного органу вищого рiвня, але не бiльше нiж на 20 днiв.

     9. Повiдомлення про продовження строку розгляду скарги надсилається особi, яка подала скаргу, у паперовiй або електроннiй формi.

     10. У разi якщо рiшення, дiї або бездiяльнiсть митного органу одночасно оскаржуються до митного органу вищого рiвня та до суду i суд вiдкриває провадження у справi, розгляд скарги митним органом вищого рiвня припиняється.

     Стаття 26⁴. Зупинення виконання рiшень митних органiв

     1. Подання скарги не призводить до зупинення виконання оскаржуваного рiшення.

     2. За заявою особи, яка подала скаргу, митний орган вищого рiвня на час розгляду скарги має право зупинити повнiстю або частково виконання оскаржуваного рiшення у разi, якщо є обґрунтованi пiдстави вважати, що оскаржуване рiшення не вiдповiдає законодавству України з питань митної справи або що iснує ризик заподiяння значної шкоди особi, яка подала скаргу.

     3. У випадку, визначеному частиною другою цiєї статтi, якщо внаслiдок виконання оскаржуваного рiшення в особи, яка подала скаргу, виникає зобов'язання iз сплати митних платежiв, виконання такого рiшення може бути зупинено, за умови надання забезпечення сплати митних платежiв вiдповiдно до роздiлу X цього Кодексу. Забезпечення сплати митних платежiв надається на суму митних платежiв, зобов'язання iз сплати яких виникає внаслiдок виконання оскаржуваного рiшення.

     4. За результатами розгляду скарги забезпечення сплати митних платежiв, надане вiдповiдно до частини третьої цiєї статтi, повертається (вивiльняється) або використовується для сплати вiдповiдних митних платежiв у порядку та строки, визначенi цим Кодексом.

     Стаття 26⁵. Рiшення за результатами розгляду скарги

     1. За результатами розгляду скарги митний орган вищого рiвня приймає одне з таких рiшень, яким:

     1) повнiстю задовольняє скаргу;

     2) частково задовольняє скаргу;

     3) залишає скаргу без задоволення.

     2. У разi прийняття рiшення, передбаченого пунктом 1 або 2 частини першої цiєї статтi, митний орган вищого рiвня:

     1) скасовує оскаржуване рiшення повнiстю або частково; або

     2) скасовує оскаржуване рiшення та самостiйно приймає нове рiшення; або

     3) скасовує оскаржуване рiшення та зобов'язує вiдповiдний митний орган прийняти нове рiшення вiдповiдно до законодавства; або

     4) вносить змiни до оскаржуваного рiшення; або

     5) визнає дiї або факт бездiяльностi вiдповiдного митного органу неправомiрними та зобов'язує цей митний орган вжити заходiв, спрямованих на усунення виявлених порушень.

     3. Рiшення за результатами розгляду скарги складається iз вступної, описової, мотивувальної та резолютивної частин.

     У рiшеннi за результатами розгляду скарги також зазначається про право особи, яка подала скаргу, у разi її незгоди з прийнятим рiшенням оскаржити його в судовому порядку.

     4. Рiшення за результатами розгляду скарги приймається вiд iменi митного органу вищого рiвня та пiдписується керiвником цього митного органу або уповноваженою ним посадовою особою цього органу.

     5. Рiшення за результатами розгляду скарги протягом трьох робочих днiв з дати його прийняття надсилається особi, яка подала скаргу, у паперовiй або електроннiй формi на адресу, зазначену у скарзi.

     6. У разi прийняття рiшень, передбачених пунктами 3 i 5 частини другої цiєї статтi, митний орган, якого стосується предмет оскарження, зобов'язаний прийняти нове рiшення або вжити заходiв, спрямованих на усунення виявлених порушень, у найкоротший можливий строк, але не бiльше п'яти робочих днiв з дати прийняття рiшення за результатами розгляду скарги.

     7. Митний орган вищого рiвня, який прийняв рiшення за результатами розгляду скарги, залишає без розгляду повторнi скарги, поданi тiєю самою особою щодо того самого предмета оскарження, та повiдомляє особу про таке прийняте рiшення".

     19. Статтi 27 i 28 викласти в такiй редакцiї:

     "Стаття 27. Особливостi задоволення скарг на рiшення, дiї або бездiяльнiсть митних органiв

     1. У разi якщо задоволення скарги на рiшення, дiї або бездiяльнiсть митних органiв пов'язано з виплатою грошових сум, їх виплата здiйснюється за рахунок державного бюджету органами, що здiйснюють казначейське обслуговування бюджетних коштiв, на пiдставi рiшення суду або рiшення митного органу вищого рiвня про задоволення скарги повнiстю або частково в порядку, визначеному законом.

     Стаття 28. Перевiрка законностi та обґрунтованостi рiшень, дiй або бездiяльностi митних органiв у порядку контролю

     1. Центральний орган виконавчої влади, що реалiзує державну митну полiтику, має право в порядку контролю за дiяльнiстю пiдпорядкованих митних органiв або їх посадових осiб скасовувати або змiнювати їхнi неправомiрнi рiшення, а також вживати передбачених законом заходiв за фактами неправомiрних рiшень, дiй або бездiяльностi зазначених органiв або осiб.

     2. Керiвник митницi має право в порядку контролю за дiяльнiстю пiдпорядкованих структурних пiдроздiлiв та митних постiв, якi входять до складу митницi, скасовувати або змiнювати їхнi неправомiрнi рiшення, а також вживати передбачених законом заходiв за фактами неправомiрних рiшень, дiй або бездiяльностi зазначених органiв".

     20. Статтю 29 виключити.

     21. У статтi 30:

     1) у частинi першiй слова "бездiяльнiсть, у тому числi" замiнити словами "бездiяльнiсть при виконаннi ними своїх службових (трудових) обов'язкiв, у тому числi";

     2) частину другу викласти в такiй редакцiї:

     "2. Шкода, заподiяна особам та їхньому майну неправомiрними рiшеннями, дiями або бездiяльнiстю митних органiв, вiдшкодовується у порядку, визначеному законом".

     22. У назвi глави 5 слова "iнформацiйнi ресурси" замiнити словами "електроннi iнформацiйнi ресурси".

     23. Статтю 31 викласти в такiй редакцiї:

     "Стаття 31. Застосування систем, що забезпечують функцiонування електронних iнформацiйних ресурсiв митних органiв, i засобiв їх забезпечення

     1. Митна справа здiйснюється з використанням iнформацiйних технологiй, у тому числi заснованих на системах, що забезпечують функцiонування електронних iнформацiйних ресурсiв митних органiв, i засобiв їх забезпечення, що функцiонують на нацiональному та/або мiжнародному рiвнi.

     2. Впровадження систем, що забезпечують функцiонування електронних iнформацiйних ресурсiв митних органiв, здiйснюється вiдповiдно до законодавства. Пiд час їх впровадження митнi органи проводять консультацiї з усiма безпосередньо заiнтересованими сторонами.

     3. У митнiй справi можуть застосовуватися системи, що забезпечують функцiонування електронних iнформацiйних ресурсiв митних органiв, i засоби їх забезпечення, розробленi, виготовленi або придбанi митними органами.

     4. Системи, що забезпечують функцiонування електронних iнформацiйних ресурсiв митних органiв, i засоби їх забезпечення, розробленi, виготовленi або придбанi митними органами, є державною власнiстю i закрiплюються за вiдповiдними митними органами.

     5. Можливiсть використання для здiйснення митної справи систем, що забезпечують функцiонування електронних iнформацiйних ресурсiв митних органiв, i засобiв їх забезпечення, а також порядок i умови їх застосування визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну фiнансову полiтику.

     6. Створення та функцiонування єдиної автоматизованої iнформацiйної системи митних органiв, автоматизованої системи митного оформлення та єдиного державного iнформацiйного веб-порталу "Єдине вiкно для мiжнародної торгiвлi" забезпечуються центральним органом виконавчої влади, що реалiзує державну митну полiтику.

     Центральний орган виконавчої влади, що реалiзує державну митну полiтику, також забезпечує функцiонування на нацiональному рiвнi електронної транзитної системи та їх складових, що використовуються для цiлей процедури спiльного транзиту, передбаченої Конвенцiєю про процедуру спiльного транзиту.

     7. Власне розроблення програмного забезпечення для митних органiв здiйснюється спецiалiзованим пiдроздiлом центрального органу виконавчої влади, що реалiзує державну митну полiтику.

     8. Для виконання передбачених цим Кодексом митних формальностей використовується автоматизована система митного оформлення, що входить до складу єдиної автоматизованої iнформацiйної системи митних органiв України. У разi виходу з ладу автоматизованої системи митного оформлення або єдиної автоматизованої iнформацiйної системи митних органiв митнi формальностi виконуються в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну фiнансову полiтику.

     Для виконання митних формальностей, передбачених Конвенцiєю про процедуру спiльного транзиту, обмiну iнформацiєю та взаємодiї мiж митними органами, у тому числi iноземних держав, використовується електронна транзитна система, електронна система управлiння гарантiями та їх складовi, що входять до складу iнформацiйних систем митних органiв.

     9. З метою забезпечення взаємодiї мiж єдиною автоматизованою iнформацiйною системою митних органiв та iнформацiйними системами декларантiв, митних брокерiв та iнших осiб у процесi здiйснення митних формальностей центральний орган виконавчої влади, що реалiзує державну митну полiтику, надає можливiсть використання вiдповiдних веб-сервiсiв та iнших електронних сервiсiв, доступних через мережу Iнтернет".

     24. Статтю 31¹ викласти в такiй редакцiї:

     "Стаття 31¹. Застосування електронних документiв та електронного документообiгу в митнiй справi

     1. Заяви, звернення, запити, скарги, iншi документи, подання яких до митних органiв передбачено цим Кодексом, можуть подаватися в електронному виглядi.

     2. У випадках, якщо цим Кодексом встановлено вимогу щодо засвiдчення (пiдписання) електронним пiдписом необхiдних для здiйснення митного контролю та митного оформлення товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення документiв, подання яких митним органам передбачено цим Кодексом в електроннiй формi, таке засвiдчення здiйснюється шляхом накладення квалiфiкованого або удосконаленого електронного пiдпису уповноваженої особи пiдприємства, що базується на квалiфiкованому сертифiкатi електронного пiдпису, вiдповiдно до вимог Закону України "Про електроннi довiрчi послуги".

     При цьому електронна iдентифiкацiя користувачiв систем, що забезпечують функцiонування електронних iнформацiйних ресурсiв митних органiв, для отримання ними електронних послуг, доступу до сервiсiв може бути виконана з використанням електронного пiдпису або iншого засобу електронної iдентифiкацiї вiдповiдно до вимог Закону України "Про електроннi довiрчi послуги" та мiжнародних договорiв України, згода на обов'язковiсть яких надана Верховною Радою України.

     3. Рiшення та iншi документи, передбаченi цим Кодексом, якi створюються митними органами пiд час реалiзацiї повноважень, можуть видаватися у виглядi електронних документiв вiдповiдно до Закону України "Про електроннi документи та електронний документообiг".

     У випадках, встановлених законодавством з питань митної справи, електроннi документи перетворюються у вiзуальну форму, придатну для сприйняття її змiсту людиною, у форматi, що унеможливлює у подальшому внесення змiн до них. Рiшення та iншi документи, що надаються митними органами в електроннiй формi у випадках, передбачених цим Кодексом, пiдлягають засвiдченню уповноваженою посадовою особою митного органу шляхом накладення квалiфiкованого електронного пiдпису уповноваженої особи, що базується на квалiфiкованому сертифiкатi електронного пiдпису, вiдповiдно до вимог Закону України "Про електроннi довiрчi послуги".

     4. Формати, структура документiв, зазначених у частинах першiй i другiй цiєї статтi, протоколи обмiну даними та iншi технiчнi специфiкацiї визначаються центральним органом виконавчої влади, що реалiзує державну митну полiтику, з оприлюдненням вiдповiдної iнформацiї на своєму офiцiйному веб-сайтi.

     5. Митнi органи та їх посадовi особи для виконання завдань, визначених цим Кодексом, мають право на безоплатне отримання послуг квалiфiкованого електронного пiдпису, якi надаються центральним органом виконавчої влади, що реалiзує державну податкову полiтику, в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну фiнансову полiтику".

     25. Статтю 32 викласти в такiй редакцiї:

     "Стаття 32. Пiдтвердження вiдповiдностi систем, що забезпечують функцiонування електронних iнформацiйних ресурсiв митних органiв, i засобiв їх забезпечення

     1. Пiдтвердження вiдповiдностi систем, що забезпечують функцiонування електронних iнформацiйних ресурсiв митних органiв, i засобiв їх забезпечення здiйснюється вiдповiдно до законодавства".

     26. У статтi 33:

     1) назву викласти в такiй редакцiї:

     "Стаття 33. Електроннi iнформацiйнi ресурси митних органiв";

     2) частини першу i другу виключити;

     3) у частинi третiй слово "цифровим" виключити;

     4) у частинi четвертiй слова "iнформацiйних ресурсiв, що знаходяться у вiданнi митних органiв" замiнити словами "електронних iнформацiйних ресурсiв митних органiв".

     27. У статтi 33¹:

     1) у частинi другiй:

     в абзацi першому слова "iнформацiйно-телекомунiкацiйної системи" замiнити словами "систем, що забезпечують функцiонування електронних iнформацiйних ресурсiв";

     в абзацi другому слова "iнформацiйно-телекомунiкацiйна система митних органiв" замiнити словами "iнформацiйно-комунiкацiйна система митних органiв", а слова "iнформацiйно-телекомунiкацiйними системами iнших державних органiв" - словами "iнформацiйними, електронними комунiкацiйними, iнформацiйно-комунiкацiйними та iнформацiйно-телекомунiкацiйними системами iнших державних органiв";

     2) у частинi четвертiй та пунктi 2 частини сьомої слово "цифровим" виключити.

     28. У статтi 34:

     1) у назвi слова "телекомунiкацiйнi та iнформацiйно-телекомунiкацiйнi системи" замiнити словами "електроннi комунiкацiйнi та iнформацiйно-комунiкацiйнi системи";

     2) у частинi першiй:

     в абзацi першому слова "телекомунiкацiйних та iнформацiйно-телекомунiкацiйних систем" замiнити словами "електронних комунiкацiйних та iнформацiйно-комунiкацiйних систем";

     у пунктi 1 слово "спецiальних" виключити;

     3) перше речення частини другої викласти в такiй редакцiї:

     "2. Використання для митних цiлей зазначених систем допускається тiльки пiсля проведення перевiрки вiдповiдностi таких систем вимогам, визначеним частиною першою цiєї статтi, а також пiсля проведення консультацiй за участю всiх безпосередньо заiнтересованих сторiн".

     29. У статтi 55:

     1) в абзацi третьому пiдпункту "а" пункту 5 частини другої слово "гарантiй" замiнити словами "забезпечення сплати митних платежiв";

     2) у частинi сьомiй:

     у першому реченнi слова i цифру "гарантiй вiдповiдно до роздiлу X цього Кодексу" замiнити словами i цифрами "забезпечення сплати митних платежiв вiдповiдно до роздiлу X цього Кодексу на строк 90 днiв з дня випуску товарiв";

     друге речення виключити;

     3) друге речення частини дев'ятої викласти в такiй редакцiї: "У такому разi надане забезпечення сплати митних платежiв вiдповiдно повертається (вивiльняється) або використовується для сплати вiдповiдних митних платежiв";

     4) друге речення частини десятої викласти в такiй редакцiї: "У такому разi митний орган скасовує рiшення про коригування заявленої митної вартостi, а надане забезпечення сплати митних платежiв повертається (вивiльняється) у порядку та строки, визначенi цим Кодексом";

     5) доповнити частиною одинадцятою такого змiсту:

     "11. У разi якщо митним органом протягом строку, зазначеного у частинi дев'ятiй цiєї статтi, надано обґрунтовану вiдмову у визнаннi заявленої митної вартостi з урахуванням додаткових документiв або якщо протягом строку, зазначеного у частинi восьмiй цiєї статтi, декларант або уповноважена ним особа не надала митному органу додатковi документи для пiдтвердження заявленої ним митної вартостi товарiв, що декларуються, кошти, внесенi/переказанi як грошова застава у розмiрi суми митних платежiв, перераховуються до державного бюджету в рахунок сплати вiдповiдних митних платежiв наступного робочого дня пiсля закiнчення строку, визначеного у частинi сьомiй цiєї статтi".

     30. У статтi 69:

     1) у частинi п'ятiй:

     в абзацi першому слово "Пiд" замiнити словами "Для цiлей класифiкацiї товарiв пiд";

     доповнити абзацом другим такого змiсту:

     "Для цiлей класифiкацiї товарiв пiд товарами з iдентичними характеристиками розумiються товари, якi мають однаковi характернi для них ознаки (фiзичнi характеристики, хiмiчний склад, призначення та порядок застосування тощо) i вiдмiнностi мiж цими товарами не впливають на характеристики, визначальнi для класифiкацiї таких товарiв за одним класифiкацiйним кодом згiдно з УКТ ЗЕД";

     2) у частинi сьомiй:

     в абзацi першому слова i цифру "до органу вищого рiвня вiдповiдно до глави 4 цього Кодексу або до суду" замiнити словами i цифрою "вiдповiдно до глави 4 цього Кодексу";

     доповнити абзацами другим i третiм такого змiсту:

     "Наявнiсть рiшення митних органiв щодо класифiкацiї товарiв не є пiдставою для вiдмови у прийняттi рiшення щодо зобов'язуючої iнформацiї з питань класифiкацiї товарiв.

     У разi якщо рiшення щодо класифiкацiї товарiв суперечить рiшенню щодо зобов'язуючої iнформацiї з питань класифiкацiї товарiв щодо товарiв з iдентичними характеристиками, рiшення щодо класифiкацiї товарiв пiдлягає скасуванню. У такому разi рiшення щодо класифiкацiї товарiв втрачає чиннiсть з моменту набрання чинностi рiшенням щодо зобов'язуючої iнформацiї з питань класифiкацiї товарiв, а пiдприємство не несе вiдповiдальностi за негативнi наслiдки застосування рiшення щодо класифiкацiї товарiв з моменту його прийняття до моменту його скасування".

     31. Статтю 72 доповнити частиною третьою такого змiсту:

     "3. Товари, помiщенi у митний режим транзиту на умовах Конвенцiї про процедуру спiльного транзиту, зберiгають митний статус товарiв, визначений вiдповiдно до положень зазначеної Конвенцiї".

     32. Статтю 75 доповнити частиною шостою такого змiсту:

     "6. У разi наявностi авторизацiї на застосування процедури кiнцевого використання товарiв та дотримання умов процедури кiнцевого використання товарiв окремi iноземнi товари можуть бути випущенi у вiльний обiг на митнiй територiї України за зниженими ставками ввiзного мита, встановленими Митним тарифом України (далi - процедура кiнцевого використання).

     Пiд час застосування процедури кiнцевого використання сплата рiзницi мiж сумою ввiзного мита, визначеного за повними ставками Митного тарифу України, та сумою ввiзного мита, визначеного за зниженими ставками Митного тарифу України, забезпечується вiдповiдно до роздiлу X цього Кодексу".

     33. Главу 13 доповнити статтями 76¹ - 76⁷ такого змiсту:

     "Стаття 76¹. Авторизацiя на застосування процедури кiнцевого використання

     1. Процедура кiнцевого використання застосовується за умови наявностi у пiдприємства авторизацiї на застосування процедури кiнцевого використання, яка видається митним органом.

     2. Для надання авторизацiї на застосування процедури кiнцевого використання пiдприємство подає до митного органу заяву про надання авторизацiї та анкету самооцiнки у порядку, передбаченому статтею 19⁴ цього Кодексу.

     3. Рiшення про надання авторизацiї на застосування процедури кiнцевого використання приймаються в порядку, передбаченому главою 3 цього Кодексу.

     Рiшення про надання, вiдмову в наданнi, зупинення (поновлення), внесення змiн, скасування або анулювання авторизацiї на застосування процедури кiнцевого використання оформлюється наказом митницi.

     4. Необхiдною умовою для отримання авторизацiї на застосування процедури кiнцевого використання є вiдповiднiсть пiдприємства критерiю, визначеному пунктом 2 частини третьої статтi 12 цього Кодексу.

     5. В авторизацiї на застосування процедури кiнцевого використання визначаються умови процедури кiнцевого використання, зокрема:

     1) перелiк товарiв, щодо яких пiдприємство має право застосовувати процедуру кiнцевого використання, та їх кiлькiсть (якщо законом така кiлькiсть обмежена);

     2) умови, за яких товари вважаються використаними за кiнцевим (цiльовим) призначенням;

     3) строк, протягом якого товари, до яких застосовано процедуру кiнцевого використання, повиннi бути використаннi за кiнцевим (цiльовим) призначенням;

     4) операцiї, якi передбачається здiйснювати з товарами, до яких застосовано процедуру кiнцевого використання, для забезпечення їх використання за кiнцевим (цiльовим) призначенням, у тому числi операцiї з виробництва або переробки товарiв;

     5) найменування та обов'язковий обсяг виходу продуктiв виробництва або переробки (якщо процедура кiнцевого використання передбачає операцiї з виробництва або переробки товарiв);

     6) строк, протягом якого пiдприємство пiдлягає монiторингу вiдповiдностi у випадку, визначеному частиною п'ятою статтi 764 цього Кодексу;

     7) перелiк пiдприємств, яким можуть передаватися права та обов'язки в межах авторизацiї на застосування процедури кiнцевого використання, iз зазначенням прав та обов'язкiв, якi передаються;

     8) перелiк еквiвалентних товарiв, використання яких допускається пiд час здiйснення операцiй з товарами, до яких застосовано процедуру кiнцевого використання, (за наявностi);

     9) перелiк iнформацiї, яка має мiститися у звiтi про результати застосування процедури кiнцевого використання, та документiв, що додаються до звiту.

     6. Пiсля випуску товарiв у вiльний обiг на митнiй територiї України вiдповiдно до частини шостої статтi 75 цього Кодексу пiдприємство має право вiдмовитися вiд використання таких товарiв за кiнцевим (цiльовим) призначенням, за умови:

     1) сплати митних платежiв у порядку i розмiрах, визначених цим Кодексом; або

     2) вивезення товарiв за межi митної територiї України.

     Стаття 76². Передача прав та обов'язкiв на застосування процедури кiнцевого використання

     1. Права та обов'язки пiдприємства, якому надано авторизацiю на застосування процедури кiнцевого використання, можуть бути повнiстю або частково переданi iншому пiдприємству, крiм обов'язкiв, визначених частиною четвертою цiєї статтi.

     2. Перелiк пiдприємств, яким планується передати права та обов'язки в межах авторизацiї на застосування процедури кiнцевого використання, iз зазначенням прав та обов'язкiв, якi передаються, зазначається в заявi про надання авторизацiї на застосування процедури кiнцевого використання або пiсля отримання такої авторизацiї шляхом внесення змiн до цiєї авторизацiї.

     3. Передача прав та обов'язкiв пiдприємством, якому надано авторизацiю на застосування процедури кiнцевого використання, iншому пiдприємству здiйснюється у разi наявностi такого iншого пiдприємства у перелiку, зазначеному в авторизацiї, та в межах, визначених у такiй авторизацiї прав та обов'язкiв.

     4. Обов'язки щодо надання забезпечення сплати митних платежiв та подання звiту про результати застосування процедури кiнцевого використання не можуть бути переданi iншому пiдприємству та виконуються виключно пiдприємством, якому надано авторизацiю на застосування процедури кiнцевого використання.

     5. Пiдприємство, якому надано авторизацiю на застосування процедури кiнцевого використання, несе вiдповiдальнiсть за недотримання умов процедури кiнцевого використання, визначених в авторизацiї, пiдприємством, якому передано права та обов'язки за такою авторизацiєю.

     Стаття 76³. Строки використання товарiв за кiнцевим (цiльовим) призначенням

     1. Строк, протягом якого товари, до яких застосовано процедуру кiнцевого використання, повиннi бути використанi за кiнцевим (цiльовим) призначенням, встановлюється митним органом в авторизацiї на застосування процедури кiнцевого використання, виходячи з конкретних особливостей використання товарiв за кiнцевим (цiльовим) призначенням, у тому числi тривалостi процесу виробництва або переробки товарiв. Зазначений строк не може перевищувати 180 днiв з дня завершення митного оформлення товарiв, до яких застосовано процедуру кiнцевого використання.

     2. За обґрунтованим зверненням пiдприємства, якому надано авторизацiю на застосування процедури кiнцевого використання, строк, встановлений вiдповiдно до частини першої цiєї статтi, продовжується митним органом, але не бiльше 180 днiв.

     Стаття 76⁴. Завершення процедури кiнцевого використання

     1. Використання товарiв за кiнцевим (цiльовим) призначенням пiдтверджується пiдприємством, якому надано авторизацiю на застосування процедури кiнцевого використання, шляхом подання до митного органу звiту про результати застосування процедури кiнцевого використання. Такий звiт подається в межах строку, визначеного вiдповiдно до частини першої статтi 76³ цього Кодексу, та має мiстити iнформацiю про фактичне використання товарiв, до яких застосовано процедуру кiнцевого використання, за кiнцевим (цiльовим) призначенням.

     2. Митний орган розглядає звiт про результати застосування процедури кiнцевого використання та приймає рiшення:

     1) про завершення процедури кiнцевого використання - якщо пiдприємством забезпечено дотримання умов процедури кiнцевого використання, визначених у авторизацiї на застосування процедури кiнцевого використання, та товари використано за кiнцевим (цiльовим) призначенням; або

     2) про вiдмову у завершеннi процедури кiнцевого використання - якщо пiдприємством не забезпечено дотримання умов процедури кiнцевого використання, визначених в авторизацiї на застосування процедури кiнцевого використання, та/або товари не використано за кiнцевим (цiльовим) призначенням.

     3. У випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої цiєї статтi, до прийняття рiшення про вiдмову у завершеннi процедури кiнцевого використання митний орган застосовує правила, передбаченi статтями 19⁹ та 19¹⁰ цього Кодексу.

     4. Рiшення, передбаченi частиною другою цiєї статтi, митний орган приймає протягом 15 днiв пiсля отримання звiту про результати застосування процедури кiнцевого використання.

     5. У разi якщо товари, до яких застосовано процедуру кiнцевого використання, є товарами, якi за своїми характеристиками придатнi для багаторазового (повторного) використання, пiдприємство пiдлягає монiторингу вiдповiдностi щодо дотримання умови щодо використання таких товарiв за кiнцевим (цiльовим) призначенням протягом двох рокiв пiсля прийняття митним органом рiшення про завершення процедури кiнцевого використання.

     6. У разi якщо митний орган прийняв рiшення, визначене пунктом 1 частини другої цiєї статтi, забезпечення сплати митних платежiв, надане вiдповiдно до частини шостої статтi 75 цього Кодексу, повертається (вивiльняється).

     У разi якщо митний орган прийняв рiшення, визначене пунктом 2 частини другої цiєї статтi, забезпечення сплати митних платежiв, надане вiдповiдно до частини шостої статтi 75 цього Кодексу, використовується для сплати вiдповiдних митних платежiв у порядку та строки, визначенi цим Кодексом.

     7. У разi неподання пiдприємством звiту про результати застосування процедури кiнцевого використання в межах строку, визначеного вiдповiдно до частини першої статтi 76³ цього Кодексу, митний орган приймає рiшення про вiдмову у завершеннi процедури кiнцевого використання та рiшення про зупинення авторизацiї на застосування процедури кiнцевого використання вiдповiдно до статтi 19¹⁵ цього Кодексу.

     8. У разi встановлення митним органом пiд час монiторингу вiдповiдностi порушення використання товарiв за кiнцевим (цiльовим) призначенням пiдприємство, якому надано авторизацiю на застосування процедури кiнцевого використання, зобов'язано сплатити митнi платежi у порядку та строки, визначенi цим Кодексом.

     9. Залишки та вiдходи, що утворилися в результатi здiйснення операцiй з виробництва або переробки товарiв, до яких застосовано процедуру кiнцевого використання, а також природнi втрати таких товарiв за нормальних умов зберiгання вважаються продуктами виробництва або переробки товарiв, до яких застосовано процедуру кiнцевого використання, та митному контролю, митному оформленню не пiдлягають.

     Стаття 76⁵. Еквiвалентна компенсацiя

     1. На пiдставi авторизацiї на застосування процедури кiнцевого використання допускається використання еквiвалентних товарiв пiд час здiйснення операцiй з товарами, до яких застосовано процедуру кiнцевого використання.

     2. Пiд еквiвалентними товарами розумiються українськi товари, якi є iдентичними за описовими, кiлькiсними i технiчними характеристиками iноземним товарам, якi вони замiнюють, ввезеним для застосування процедури кiнцевого використання на митнiй територiї України.

     3. Про намiр використання еквiвалентних товарiв пiдприємством зазначається у заявi про надання авторизацiї на застосування процедури кiнцевого використання або пiсля отримання авторизацiї на застосування процедури кiнцевого використання шляхом внесення змiн до авторизацiї на застосування процедури кiнцевого використання вiдповiдно до статтi 19¹³ цього Кодексу.

     Стаття 76⁶. Особливостi монiторингу вiдповiдностi дотримання умов процедури кiнцевого використання

     1. У разi передачi прав та обов'язкiв вiдповiдно до статтi 76² цього Кодексу митнi органи здiйснюють монiторинг вiдповiдностi дотримання пiдприємством, якому передано такi права та обов'язки, умов процедури кiнцевого використання, визначених в авторизацiї на застосування процедури кiнцевого використання, в обсязi переданих прав та обов'язкiв.

     2. Митнi органи мають право здiйснювати виїзд на об'єкти пiдприємств, яким надано авторизацiю на застосування процедури кiнцевого використання та/або передано права та обов'язки, визначенi у такiй авторизацiї, з метою перевiрки дотримання умов процедури кiнцевого використання, у тому числi проводити перевiрку товарiв, випущених у вiльний обiг на митнiй територiї України вiдповiдно до частини шостої статтi 75 цього Кодексу, їх облiку, внесення записiв про здiйснення операцiй з такими товарами, найменування та обов'язкового обсягу виходу продуктiв виробництва або переробки (якщо процедура кiнцевого використання передбачає операцiї з виробництва або переробки товарiв), фактичного використання товарiв за кiнцевим (цiльовим) призначенням, у тому числi продовження використання товарiв за кiнцевим (цiльовим) призначенням (якщо процедура кiнцевого використання застосовується до товарiв, якi за своїми характеристиками придатнi для багаторазового (повторного) використання).

     3. Монiторинг вiдповiдностi дотримання пiдприємством умов процедури кiнцевого використання, визначених в авторизацiї на застосування процедури кiнцевого використання, завершується у разi:

     1) якщо товари, до яких застосовано процедуру кiнцевого використання, були використанi за кiнцевим (цiльовим) призначенням та митним органом прийнято рiшення про завершення процедури кiнцевого використання (крiм випадку, передбаченого частиною п'ятою статтi 76⁴ цього Кодексу);

     2) закiнчення строку, визначеного частиною п'ятою статтi 76⁴ цього Кодексу;

     3) виконання умов, передбачених частиною шостою статтi 76¹ цього Кодексу.

     Стаття 76⁷. Розпорядження товарами, до яких застосовано процедуру кiнцевого використання, у разi зупинення, скасування або анулювання авторизацiї на застосування процедури кiнцевого використання

     1. У разi зупинення, скасування або анулювання авторизацiї на застосування процедури кiнцевого використання застосування процедури кiнцевого використання до нових партiй товарiв забороняється.

     2. У разi якщо товари були випущенi у вiльний обiг на митнiй територiї України вiдповiдно до частини шостої статтi 75 цього Кодексу, але не використанi за кiнцевим (цiльовим) призначенням, протягом 30 днiв з дня набрання чинностi рiшенням про скасування або анулювання авторизацiї на застосування процедури кiнцевого використання пiдприємство, якому надано таку авторизацiю, повинно:

     1) сплатити митнi платежi у порядку i розмiрах, визначених цим Кодексом; або

     2) вивезти товари за межi митної територiї України.

     3. У разi якщо товари були випущенi у вiльний обiг на митнiй територiї України вiдповiдно до частини шостої статтi 75 цього Кодексу та використанi за кiнцевим (цiльовим) призначенням, протягом п'яти днiв з дня набрання чинностi рiшенням про скасування або анулювання авторизацiї на застосування процедури кiнцевого використання пiдприємство повинно подати до митного органу звiт про результати застосування процедури кiнцевого використання, пiсля отримання якого митний орган розглядає такий звiт та приймає рiшення вiдповiдно до частини другої статтi 76⁴ цього Кодексу.

     4. У разi невиконання пiдприємством вимог, передбачених частиною другою або третьою цiєї статтi, забезпечення сплати митних платежiв, надане вiдповiдно до частини шостої статтi 75 цього Кодексу, використовується для сплати вiдповiдних митних платежiв у порядку та строки, визначенi цим Кодексом".

     34. У частинi першiй статтi 90 слова "двома митними органами України" замiнити словами "митними органами однiєї чи кiлькох країн".

     35. У статтi 91:

     1) частину першу викласти в такiй редакцiї:

     "1. Перемiщення товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення у митному режимi транзиту митною територiєю України здiйснюється як прохiдний або внутрiшнiй транзит, або каботаж";

     2) в абзацi першому частини другої слова "товарiв, якi" замiнити словами "товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення, якi".

     36. У частинi четвертiй статтi 92:

     у пунктi 3 слова "забезпечити виконання зобов'язання iз" замiнити словами "надати забезпечення";

     пункт 4 викласти в такiй редакцiї:

     "4) забезпечити виконання вимог та зобов'язань, визначених мiжнародними договорами України, згода на обов'язковiсть яких надана Верховною Радою України".

     37. Пункт 3 частини першої статтi 93 викласти в такiй редакцiї:

     "3) бути доставленими у митний орган призначення до закiнчення строку, встановленого статтею 95 цього Кодексу, або строку, встановленого митним органом країни вiдправлення вiдповiдно до положень Конвенцiї про процедуру спiльного транзиту".

     38. У статтi 94:

     1) у частинi першiй слова "(у тому числi попередня митна декларацiя)" замiнити словами "(у тому числi попередня митна декларацiя або митнi декларацiї, передбаченi Конвенцiєю про процедуру спiльного транзиту)";

     2) частину шосту виключити.

     39. У статтi 95:

     1) абзац перший частини першої доповнити словами "якщо iнше не передбачено цiєю статтею";

     2) доповнити частиною третьою такого змiсту:

     "3. Пiд час помiщення товарiв у митний режим транзиту на умовах Конвенцiї про процедуру спiльного транзиту строки транзитних перевезень встановлюються митним органом країни вiдправлення вiдповiдно до положень зазначеної Конвенцiї.

     Строки транзитних перевезень, встановленi митними органами країни вiдправлення вiдповiдно до положень Конвенцiї про процедуру спiльного транзиту, є незмiнними".

     40. Статтю 96 доповнити частиною сьомою такого змiсту:

     "7. Перевантаження та iншi операцiї з товарами, що перемiщуються у митному режимi транзиту на умовах Конвенцiї про процедуру спiльного транзиту, здiйснюються вiдповiдно до положень зазначеної Конвенцiї".

     41. У статтi 102:

     1) у частинi п'ятiй слово "визначеного" замiнити словом "встановленого";

     2) пiсля частини восьмої доповнити новою частиною такого змiсту:

     "9. Митний режим транзиту також припиняється за рiшенням митного органу у разi надання декларантом або уповноваженою ним особою:

     митної декларацiї або документа, що її замiнює, оформлених у країнi, в якiй товари помiщенi пiд митну процедуру; або

     будь-якого iншого документального доказу того, що товари, транспортнi засоби комерцiйного призначення перебувають за межами митної територiї України, засвiдченого митним органом iноземної держави".

     У зв'язку з цим частину дев'яту вважати частиною десятою;

     3) частину десяту викласти в такiй редакцiї:

     "10. У разi припинення митного режиму транзиту згiдно з частиною восьмою цiєї статтi вивезення товарiв за межi митної територiї України не вимагається.

     У разi припинення митного режиму транзиту згiдно з частинами восьмою i дев'ятою цiєї статтi забезпечення сплати митних платежiв, надане вiдповiдно до пункту 3 частини четвертої статтi 92 цього Кодексу, пiдлягає поверненню (вивiльненню)";

     4) доповнити частиною одинадцятою такого змiсту:

     "11. Завершення митного режиму транзиту товарiв, помiщених у митний режим транзиту на умовах Конвенцiї про процедуру спiльного транзиту, здiйснюється вiдповiдно до положень зазначеної Конвенцiї".

     42. Главу 17 доповнити статтею 102¹ такого змiсту:

     "Стаття 102¹. Особливостi застосування процедури спiльного транзиту

     1. Встановлення факту та мiсця виникнення обов'язку iз сплати митних платежiв щодо товарiв, помiщених у митний режим транзиту на умовах Конвенцiї про процедуру спiльного транзиту, визначення осiб, на яких покладається обов'язок iз сплати митних платежiв, розрахунок суми митних платежiв, пред'явлення вимог та контроль за сплатою суми митних платежiв (у тому числi на користь iнших країн), здiйснюються вiдповiдно до положень зазначеної Конвенцiї.

     2. Митнi органи приймають та визнають вiдомостi, документи та iншу iнформацiю, незалежно вiд формату, отриману вiд компетентних органiв iнших країн вiдповiдно до Конвенцiї про процедуру спiльного транзиту".

     43. У статтi 110:

     1) частини першу i другу викласти в такiй редакцiї:

     "1. Забезпечення дотримання вимог митного режиму тимчасового ввезення здiйснюється шляхом надання забезпечення сплати митних платежiв вiдповiдно до роздiлу X цього Кодексу;

     2. Забезпечення сплати митних платежiв повертається (вивiльняється) у порядку та строки, визначенi роздiлом X цього Кодексу, пiсля завершення режиму тимчасового ввезення";

     2) абзац перший частини третьої викласти в такiй редакцiї:

     "3. Надання забезпечення сплати митних платежiв для митного режиму тимчасового ввезення не вимагається щодо".

     44. Частину четверту статтi 112 викласти в такiй редакцiї:

     "4. У разi припинення митного режиму тимчасового ввезення згiдно з частиною третьою цiєї статтi реекспорт товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення не вимагається, а забезпечення сплати митних платежiв, надане вiдповiдно до статтi 110 цього Кодексу, пiдлягає поверненню (вивiльненню)".

     45. У частинах першiй i третiй статтi 123 слово "цифровим" виключити.

     46. У частинi четвертiй статтi 127 слова "фiнансової гарантiї" замiнити словами "забезпечення сплати митних платежiв".

     47. Частину четверту статтi 129 викласти в такiй редакцiї:

     "4. У разi припинення митного режиму митного складу згiдно з частиною третьою цiєї статтi помiщення цих товарiв у iнший митний режим не вимагається, а забезпечення сплати митних платежiв, надане вiдповiдно до частини четвертої статтi 127 цього Кодексу, пiдлягає поверненню (вивiльненню)".

     48. У частинi п'ятiй статтi 132:

     у першому реченнi слова i цифру "гарантiї, передбаченi роздiлом X цього Кодексу, не застосовуються" замiнити словами i цифрою "забезпечення сплати митних платежiв, передбачене роздiлом X цього Кодексу, не застосовується";

     у другому реченнi слова "Гарантiї" i "застосовуються" замiнити вiдповiдно словами "Забезпечення сплати митних платежiв" i "застосовується".

     49. У статтi 148:

     1) у назвi слово "Гарантування" замiнити словом "Забезпечення";

     2) у другому реченнi частини першої слова "Заходи гарантування додержання митного режиму переробки на митнiй територiї застосовуються до" замiнити словами "Забезпечення сплати митних платежiв вiдповiдно до роздiлу X цього Кодексу надається щодо";

     3) у пунктi 1 частини третьої слова "застосовуються фiнансовi гарантiї" замiнити словами "надається забезпечення сплати митних платежiв".

     50. Частину десяту статтi 149 виключити.

     51. Частину третю статтi 160 викласти в такiй редакцiї:

     "3. У разi припинення митного режиму переробки на митнiй територiї згiдно з частиною другою цiєї статтi реекспорт товарiв та продуктiв їх переробки не вимагається, а забезпечення сплати митних платежiв, надане вiдповiдно до статтi 148 цього Кодексу, пiдлягає поверненню (вивiльненню)".

     52. Частину другу статтi 161 викласти в такiй редакцiї:

     "2. У разi невиконання пiдприємством вимог частини першої цiєї статтi забезпечення сплати митних платежiв, надане вiдповiдно до частини третьої статтi 148 цього Кодексу, використовується для сплати вiдповiдних митних платежiв у порядку та строки, визначенi цим Кодексом".

     53. У статтi 164:

     1) у назвi слово "Гарантування" замiнити словом "Забезпечення";

     2) у частинi п'ятiй слова "застосуванням заходiв гарантування" замiнити словами "наданням забезпечення".

     54. Частину десяту статтi 165 виключити.

     55. У частинi третiй статтi 173 слова i цифри "гарантiї, наданi вiдповiдно до статтi 164 цього Кодексу, повертаються" замiнити словами i цифрами "забезпечення, надане вiдповiдно до статтi 164 цього Кодексу, повертається (вивiльняється)".

     56. Частину другу статтi 174 викласти в такiй редакцiї:

     "2. У разi невиконання пiдприємством вимог частини першої цiєї статтi забезпечення, надане вiдповiдно до частини п'ятої статтi 164 цього Кодексу, пiдлягає використанню для сплати забезпеченої суми".

     57. У другому реченнi частини п'ятої статтi 189 слова "застосування заходiв гарантування, передбачених цим Кодексом" замiнити словами i цифрою "надання забезпечення сплати митних платежiв вiдповiдно до роздiлу X цього Кодексу".

     58. У статтi 191:

     1) у пунктi 2 частини другої слова i цифри "встановлений статтею 95 цього Кодексу" замiнити словами i цифрами "встановлений статтею 95 цього Кодексу або встановлений митним органом країни вiдправлення вiдповiдно до положень Конвенцiї про процедуру спiльного транзиту";

     2) доповнити частиною третьою такого змiсту:

     "3. У разi помiщення товарiв у митний режим транзиту на умовах Конвенцiї про процедуру спiльного транзиту перевiзники зобов'язанi виконувати обов'язки, визначенi зазначеною Конвенцiєю".

     59. У другому реченнi частини другої статтi 193 слова "встановлених цим Кодексом строкiв доставки товарiв" замiнити словами i цифрами "строку транзитних перевезень (доставки) товарiв, встановленого статтею 95 цього Кодексу або встановленого митним органом країни вiдправлення вiдповiдно до положень Конвенцiї про процедуру спiльного транзиту".

     60. Частину п'яту статтi 194 викласти в такiй редакцiї:

     "5. Положення цiєї статтi не застосовуються:

     1) до морських, рiчкових та повiтряних суден, якi пiд час перебування на митнiй територiї України не роблять зупинок у портах чи аеропортах, розташованих на цiй територiї;

     2) до товарiв, що перемiщуються транзитом на умовах Конвенцiї про процедуру спiльного транзиту".

     61. У статтi 194¹:

     1) абзац другий частини першої замiнити двома новими абзацами такого змiсту:

     "Якщо загальна декларацiя прибуття була подана до iншого митного органу, системи, що забезпечують функцiонування електронних iнформацiйних ресурсiв митних органiв, невiдкладно надають доступ до вiдомостей загальної декларацiї прибуття митному органу, у зонi дiяльностi якого розташовано пункт пропуску через державний кордон України, в якому товари вперше перетнуть митний кордон України.

     Загальна декларацiя прибуття не подається до митного органу, зазначеного в абзацi першому цiєї частини, на товари, якщо на такi товари до завершення строкiв, встановлених статтею 194² цього Кодексу, вже було подано митну декларацiю (у тому числi митну декларацiю вiдповiдно до положень Конвенцiї про процедуру спiльного транзиту), за умови що така митна декларацiя мiстить вiдомостi, визначенi для загальної декларацiї прибуття. Така митна декларацiя використовується як загальна декларацiя прибуття";

     2) у частинi другiй:

     у пунктi 6 цифри "383 - 386" замiнити цифрами "382 - 386";

     пункт 7 доповнити словами "книжки (карнета) CPD";

     3) частину третю викласти в такiй редакцiї:

     "3. Загальна декларацiя прибуття подається до митного органу перевiзником або вiд його iменi iншою особою - iмпортером, одержувачем товарiв або iншою особою, уповноваженою доставити товари до митного органу, зазначеного в абзацi першому частини першої цiєї статтi.

     У випадку змiшаного (комбiнованого) перевезення загальна декларацiя прибуття подається до митного органу особою, уповноваженою доставити товари до митного органу на транспортному засобi, розмiщеному на активному транспортному засобi, або вiд її iменi iншою особою";

     4) у частинi четвертiй:

     в абзацi першому слова "електронним цифровим пiдписом, або через iнтерфейс для подання такої декларацiї" замiнити словами "електронним пiдписом, або через iнтерфейс для подання такої декларацiї з використанням засобiв iнтегрованої системи електронної iдентифiкацiї";

     абзац другий пiсля слова "передачу" доповнити словом "вiдомостей";

     5) частину шосту пiсля слова "вiдомостей" доповнити словами "та їх формат, необхiдних для проведення аналiзу ризикiв з метою оцiнки безпеки та надiйностi";

     6) частину одинадцяту викласти в такiй редакцiї:

     "11. Вiдсутнiсть на момент здiйснення митних формальностей у пунктi пропуску через державний кордон України загальної декларацiї прибуття на товари або митної декларацiї, яка мiстить необхiднi вiдомостi для проведення аналiзу ризикiв з метою оцiнки безпеки та надiйностi, є пiдставою для вiдмови у пропуску через митний кордон України товарiв i транспортних засобiв комерцiйного призначення, що їх перевозять.

     Пропуск через митний кордон України товарiв та транспортних засобiв комерцiйного призначення, що їх перевозять, здiйснюється пiсля подання загальної декларацiї прибуття або митної декларацiї, яка мiстить необхiднi вiдомостi для проведення аналiзу ризикiв з метою оцiнки безпеки та надiйностi, та виконання необхiдних митних формальностей. Виконання митних формальностей, визначених за результатами аналiзу ризикiв за загальною декларацiєю прибуття або митною декларацiєю, яка мiстить необхiднi вiдомостi для проведення аналiзу ризикiв з метою оцiнки безпеки та надiйностi, є однiєю з пiдстав надання дозволу на пропуск через митний кордон України товарiв та транспортних засобiв комерцiйного призначення, що їх перевозять.

     Вимоги абзацiв першого i другого цiєї частини не застосовуються до випадкiв, визначених частиною другою цiєї статтi".

     62. Текст статтi 194² викласти в такiй редакцiї:

     "1. Залежно вiд засобiв та способiв перемiщення товарiв через митний кордон України загальна декларацiя прибуття подається з дотриманням таких строкiв:

     1) для перевезення товарiв морським та/або рiчковим транспортним засобом:

     а) у контейнерi - не менш як за 24 години до розмiщення контейнера на суднi, яке буде здiйснювати перевезення товарiв до першого порту прибуття на митну територiю України;

     б) розмiщених в iнший спосiб на суднi - не менш як за 4 години до прибуття товарiв у перший порт на митнiй територiї України;

     в) тривалiстю менше 24 годин - не менш як за 2 години до прибуття товарiв у перший порт на митнiй територiї України;

     2) для перевезення товарiв повiтряним транспортним засобом:

     а) тривалiстю 4 години i бiльше - не менш як за 4 години до прибуття товарiв у перший аеропорт на митнiй територiї України;

     б) тривалiстю менше 4 годин - не пiзнiше моменту фактичного вильоту повiтряного судна;

     3) для перевезення товарiв залiзничним транспортним засобом:

     а) тривалiстю 2 години i бiльше мiж прикордонними станцiями - не менш як за 2 години до прибуття товарiв у перший пункт пропуску на митнiй територiї України;

     б) тривалiстю менше 2 годин мiж прикордонними станцiями - не менш як за 1 годину до прибуття товарiв у перший пункт пропуску на митнiй територiї України;

     4) для перевезення товарiв автомобiльним транспортним засобом - не менш як за 1 годину до прибуття товарiв у перший пункт пропуску на митнiй територiї України;

     5) у випадку змiшаного (комбiнованого) перевезення - у строк, встановлений для вiдповiдного активного транспортного засобу".

     63. У частинi першiй статтi 197 слово "цифровим" виключити.

     64. У статтi 200:

     1) частину другу викласти в такiй редакцiї:

     "2. Доставка товарiв та документiв на них повинна бути здiйснена у строк, встановлений статтею 95 цього Кодексу або встановлений митним органом країни вiдправлення вiдповiдно до положень Конвенцiї про процедуру спiльного транзиту";

     2) друге речення частини четвертої викласти в такiй редакцiї: "У разi якщо доставка товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення в межах спрощень, наданих пiдприємству, здiйснюється до об'єктiв пiдприємства (будiвель, споруд, вiдкритих або закритих майданчикiв пiдприємств тощо), визначених для застосування спрощень, подальшi митнi формальностi здiйснюються у порядку, визначеному для вiдповiдних спрощень".

     65. У статтi 201:

     1) частину першу викласти в такiй редакцiї:

     "1. Товари з моменту пред'явлення їх митному органу до помiщення їх у вiдповiдний митний режим можуть перебувати на тимчасовому зберiганнi пiд митним контролем.

     Товари, ввезенi на митну територiю України в митному режимi транзиту на умовах Конвенцiї про процедуру спiльного транзиту, пiсля їх пред'явлення на територiї об'єкта пiдприємства, зазначеного в авторизацiї на застосування спрощення, перебувають на тимчасовому зберiганнi на територiї цього об'єкта.

     Тимчасове зберiгання товарiв пiд митним контролем здiйснюється на складах тимчасового зберiгання або на територiї об'єктiв пiдприємств (будiвель, споруд, вiдкритих або закритих майданчикiв тощо), визначених для застосування спрощень, якщо iнше не передбачено цим Кодексом";

     2) частину третю доповнити абзацом другим такого змiсту:

     "Тимчасове зберiгання товарiв на територiї об'єктiв пiдприємств, зазначених в авторизацiях на застосування спрощень, якi не є складами тимчасового зберiгання, здiйснюється без створення зони митного контролю, за умови що утримувач об'єкта є пiдприємством, яке має дiючу авторизацiю на застосування вiдповiдного спрощення";

     3) у частинi п'ятiй слова "допомоги несуть" замiнити словами "допомоги, утримувач об'єкта, зазначеного в авторизацiї на застосування спрощення, несуть";

     4) у частинi шостiй слова "допомоги звiльняються" замiнити словами "допомоги, утримувач об'єкта, зазначеного в авторизацiї на застосування спрощення, звiльняються";

     5) доповнити частиною сьомою такого змiсту:

     "7. Утримувач об'єкта, зазначеного в авторизацiї на застосування спрощення, надає митним органам забезпечення сплати митних платежiв вiдповiдно до роздiлу X цього Кодексу щодо товарiв, якi перебувають на тимчасовому зберiганнi, на час такого зберiгання на цьому об'єктi".

     66. У статтi 202:

     1) назву викласти в такiй редакцiї:

     "Стаття 202. Документи, необхiднi для розмiщення товарiв на тимчасове зберiгання";

     2) доповнити частиною другою такого змiсту:

     "2. У разi ввезення товарiв на митну територiю України у митному режимi транзиту на умовах Конвенцiї про процедуру спiльного транзиту та розмiщення таких товарiв на тимчасове зберiгання на територiї об'єктiв пiдприємств, зазначених в авторизацiях на застосування спрощень, замiсть унiфiкованого документа використовується митна декларацiя, за якою цi товари були ввезенi на митну територiю України".

     67. У статтi 204:

     1) перше речення частини третьої викласти в такiй редакцiї:

     "3. Строк тимчасового зберiгання товарiв, зазначений у частинi першiй цiєї статтi, за заявою власника або уповноваженої ним особи, або утримувача об'єкта, зазначеного в авторизацiї на застосування спрощення, може бути продовжений, але не бiльш як на 30 днiв";

     2) пункти 1 i 2 частини четвертої викласти в такiй редакцiї:

     "1) задекларованi до вiдповiдного митного режиму; або

     2) переданi вiдповiдному митному органу для зберiгання та/або розпорядження вiдповiдно до цього Кодексу; або".

     68. У статтi 233:

     1) частину першу виключити;

     2) частину третю викласти в такiй редакцiї:

     "3. Митний орган, у зонi дiяльностi якого розташований пункт пропуску через державний кордон України, здiйснює пропуск вантажу експрес-перевiзника на митну територiю України на пiдставi поданих експрес-перевiзником вiдповiдно до вимог статтi 194¹ цього Кодексу загальної декларацiї прибуття та митної декларацiї, передбаченої частиною першою статтi 94 цього Кодексу, яка одночасно є документом контролю доставки з пункту пропуску через державний кордон України до центральної сортувальної станцiї, та направляє його пiд митним контролем до митного органу призначення.

     Вивезення вантажу експрес-перевiзника, а також його пропуск за межi митної територiї України та контроль доставки вiд центральної сортувальної станцiї до пункту пропуску через державний кордон України здiйснюються на пiдставi поданої експрес-перевiзником митної декларацiї, передбаченої частиною першою статтi 94 цього Кодексу".

     69. Частину третю статтi 246 пiсля абзацу першого доповнити новим абзацом такого змiсту:

     "Для виконання митних формальностей щодо товарiв, якi перемiщуються у митному режимi транзиту на умовах Конвенцiї про процедуру спiльного транзиту, використовуються також електронна транзитна система, електронна система управлiння гарантiями та їх складовi".

     У зв'язку з цим абзаци другий i третiй вважати вiдповiдно абзацами третiм i четвертим.

     70. У третьому реченнi частини восьмої статтi 247 слова "спецiальних спрощень, наданих пiдприємству, яке отримало авторизацiю АЕО-С (крiм випадкiв виклику посадової особи митних органiв таким АЕО)" замiнити словами "спрощень, наданих пiдприємству (крiм випадкiв виклику посадової особи митного органу таким пiдприємством)".

     71. У статтi 249¹:

     1) частини першу - третю викласти в такiй редакцiї:

     "1. Процедура випуску за мiсцезнаходженням може використовуватися пiдприємством, якому надано авторизацiю на застосування спрощення "процедура випуску за мiсцезнаходженням".

     Авторизацiя на застосування спрощення "процедура випуску за мiсцезнаходженням" надається пiдприємству, яке вiдповiдає критерiям, визначеним пунктами 1, 2 та 4 частини третьої статтi 12 цього Кодексу.

     2. Обов'язковою умовою надання авторизацiї на застосування спрощення "процедура випуску за мiсцезнаходженням" є наявнiсть у пiдприємства:

     1) авторизацiї на застосування одного iз спрощень, передбачених пунктами 1 - 4 частини першої статтi 13 цього Кодексу (пiд час ввезення товарiв на митну територiю України та/або вивезення за межi митної територiї України товарiв, якi оподатковуються вивiзним митом);

     2) авторизацiї на застосування спрощення "самостiйне накладання пломб спецiального типу" (пiд час вивезення товарiв за межi митної територiї України).

     3. Процедура випуску за мiсцезнаходженням застосовується до товарiв, декларантом яких є пiдприємство, якому надано авторизацiю на застосування такого спрощення.

     Такi товари можуть бути пред'явленi митному органу:

     1) на об'єктi пiдприємства, визначеному в авторизацiї на застосування спрощення "процедура випуску за мiсцезнаходженням";

     або

     2) на об'єктi iншого пiдприємства, визначеному в авторизацiї на застосування спрощення, яке застосовується для ввезення або вивезення товарiв у митному режимi транзиту на умовах Конвенцiї про процедуру спiльного транзиту.

     У разi пред'явлення товарiв на об'єктах, визначених у пунктi 2 цiєї частини, митнi формальностi здiйснюються митним органом, що вiдповiдає за здiйснення митних формальностей на такому об'єктi";

     2) частину п'яту викласти в такiй редакцiї:

     "5. Для застосування спрощення "процедура випуску за мiсцезнаходженням" на кожний об'єкт (будiвлю, споруду, вiдкритий чи закритий майданчик тощо), що використовується пiдприємством, надається окрема авторизацiя.

     Допускається застосування спрощення "процедура випуску за мiсцезнаходженням" на вiдповiдних об'єктах, передбачених пунктом 2 частини третьої цiєї статтi, без внесення вiдомостей про такi об'єкти до авторизацiї на застосування спрощення "процедура випуску за мiсцезнаходженням";

     3) у частинi шостiй:

     абзац перший викласти в такiй редакцiї:

     "6. В авторизацiї на застосування спрощення "процедура випуску за мiсцезнаходженням" зазначаються вiдомостi про";

     пункти 5 i 6 викласти в такiй редакцiї:

     "5) порядок iнформацiйного обмiну мiж пiдприємством, митницею та єдиною автоматизованою iнформацiйною системою митних органiв з використанням вiдповiдних веб-сервiсiв та iнших електронних сервiсiв, доступних через мережу Iнтернет;

     6) порядок iнформацiйного обмiну мiж пiдприємством та митницею у разi виходу з ладу єдиної автоматизованої iнформацiйної системи митних органiв, вiдповiдних веб-сервiсiв та iнших електронних сервiсiв, доступних через мережу Iнтернет";

     у пунктах 7 i 8 слово "дозвiл" замiнити словом "авторизацiя";

     у пунктi 9 слова "пiдприємству, яке отримало авторизацiю АЕО-С, повiдомлення" замiнити словами "пiдприємству повiдомлення";

     у пунктi 10 слова "такого дозволу" замiнити словами "такої авторизацiї";

     4) частини сьому i восьму викласти в такiй редакцiї:

     "7. Об'єкт пiдприємства, зазначений в авторизацiї на застосування спрощення "процедура випуску за мiсцезнаходженням", є мiсцем доставки та використовується для розмiщення товарiв на тимчасове зберiгання та/або у митний режим митного складу. Товари, що помiщуються у митний режим митного складу на такому об'єктi, декларуються пiдприємством, яке застосовує спрощення "процедура випуску за мiсцезнаходженням".

     Протягом часу перебування товарiв на об'єктi пiдприємства, зазначеному в авторизацiї на застосування спрощення "процедура випуску за мiсцезнаходженням", у тому числi як таких, що зберiгаються на складi тимчасового зберiгання та/або у митному режимi митного складу, сплата митних платежiв пiдлягає забезпеченню в один iз способiв, передбачених пунктами 3 - 6 частини першої статтi 308 цього Кодексу.

     8. Пiдприємство пiд час застосування спрощення "процедура випуску за мiсцезнаходженням" пiсля прибуття товарiв до об'єкта (будiвлi, споруди, вiдкритого або закритого майданчика тощо), зазначеного в такiй авторизацiї, зобов'язане:

     1) невiдкладно надiслати митницi електронне повiдомлення про прибуття товарiв та про доступнiсть їх для митного контролю;

     2) iнформувати митницю про всi непередбачуванi подiї та/або обставини, що виникли пiд час доставки транспортного засобу комерцiйного призначення та товарiв, що ним перемiщуються, до визначеного в авторизацiї на застосування спрощення "процедура випуску за мiсцезнаходженням" об'єкта, та якi стали йому вiдомi вiд перевiзника;

     3) забезпечити цiлiснiсть митного забезпечення, якщо таке накладалося, не здiйснювати розвантаження та забезпечити перебування транспортного засобу, комерцiйного призначення та товарiв, що ним перемiщуються, на визначеному в авторизацiї об'єктi пiдприємства до отримання вiд митницi дозволу на їх розвантаження або до завершення максимального строку для надання митницею повiдомлення про заборону зняття митного забезпечення, якщо таке накладалося, та розвантаження товарiв, а в разi отримання вiд митницi такого повiдомлення - до прибуття посадових осiб митницi;

     4) невiдкладно пiсля розвантаження надiслати митницi електронне повiдомлення про результати розвантаження iз зазначенням усiх виявлених розбiжностей щодо перемiщуваних товарiв, якщо такi виявлено. З моменту надiслання митницi повiдомлення про результати розвантаження товари набувають статусу таких, що зберiгаються на складi тимчасового зберiгання;

     5) надати на вимогу митницi доступ до транспортного засобу комерцiйного призначення, товарiв, що ним перемiщувалися, та товаротранспортних i товаросупровiдних документiв, на пiдставi яких здiйснювалося транзитне перемiщення таких товарiв;

     6) iнформувати митницю про всi подiї та обставини, що можуть мати вплив на дотримання пiдприємством умов авторизацiї на застосування спрощення "процедура випуску за мiсцезнаходженням";

     5) у частинi дев'ятiй:

     в абзацi першому слова "яке отримало авторизацiю АЕО-С" виключити;

     у пунктах 1 i 2 слова "отримало авторизацiю АЕО-С i" виключити;

     6) у частинi десятiй:

     в абзацi другому слова "отримало авторизацiю АЕО-С i" виключити, а слова "такому дозволi" замiнити словами "такiй авторизацiї";

     у пунктi 3 слова "дозволом на застосування спецiального" замiнити словами "в авторизацiї на застосування";

     7) у частинi одинадцятiй слово "спецiального" виключити.

     72. У статтi 257:

     1) у частинах першiй i другiй слово "цифровим" виключити;

     2) у частинi шостiй:

     перше речення доповнити словами "та мiжнародними договорами України, згода на обов'язковiсть яких надана Верховною Радою України";

     доповнити абзацами другим i третiм такого змiсту:

     "Форми митних декларацiй для декларування товарiв, що перемiщуються через митний кордон України пiдприємствами шляхом ввезення, вивезення або транзиту, а також для декларування товарiв, що перемiщуються через митний кордон України громадянами та декларуються за митною декларацiєю, передбаченою для пiдприємств, визначаються Конвенцiєю про спрощення формальностей у торгiвлi товарами та Конвенцiєю про процедуру спiльного транзиту.

     Умови та порядок декларування, перелiк вiдомостей, необхiдних для здiйснення митного контролю та митного оформлення товарiв, що помiщуються у митний режим транзиту на умовах Конвенцiї про процедуру спiльного транзиту, визначаються вiдповiдно до положень зазначеної Конвенцiї";

     3) у частинi восьмiй:

     у пунктi 6:

     в абзацi першому слова "застосування заходiв гарантування їх сплати" замiнити словами "надання забезпечення сплати митних платежiв";

     у пiдпунктi "д" слова "застосування заходiв гарантування їх сплати" замiнити словами "надання забезпечення сплати митних платежiв";

     в абзацi двадцять дев'ятому слова "дозволи на застосування спецiальних спрощень" замiнити словами "авторизацiї на застосування спрощень";

     4) частину одинадцяту виключити.

     73. У статтi 259:

     1) у частинi восьмiй слово "цифровим" виключити;

     2) доповнити частиною п'ятнадцятою такого змiсту:

     "15. Положення цiєї статтi не застосовуються до товарiв, що перемiщуються у митному режимi транзиту на умовах Конвенцiї про процедуру спiльного транзиту".

     74. У статтi 260¹:

     1) частину першу викласти в такiй редакцiї:

     "1. Спрощена митна декларацiя використовується для декларування та випуску в заявлений митний режим товарiв, декларантом яких є пiдприємство, яке має авторизацiю на застосування спрощення "процедура спрощеного декларування".

     Авторизацiя на застосування спрощення "процедура спрощеного декларування" надається пiдприємству, яке вiдповiдає критерiям, визначеним пунктами 1, 2 та 4 частини третьої статтi 12 цього Кодексу.

     Спрощення "процедура спрощеного декларування" може бути застосовано за умови пред'явлення товарiв, що декларуються, митному органу:

     1) у разi наявностi авторизацiї на застосування спрощення "процедура випуску за мiсцезнаходженням" - на об'єктi пiдприємства, визначеному в авторизацiї на застосування спрощення "процедура випуску за мiсцезнаходженням";

     2) у разi вiдсутностi авторизацiї на застосування спрощення "процедура випуску за мiсцезнаходженням" - на об'єктi iншого пiдприємства, визначеному в авторизацiї на застосування спрощення, яке застосовується для ввезення або вивезення товарiв в митному режимi транзиту на умовах Конвенцiї про процедуру спiльного транзиту.

     У разi пред'явлення товарiв на об'єктах, визначених у пунктi 2 цiєї частини, митнi формальностi здiйснюються митним органом, що вiдповiдає за здiйснення митних формальностей на такому об'єктi";

     2) у частинi другiй слова "яке отримало авторизацiю АЕО-С i має дозвiл на застосування спецiального спрощення" замiнити словами "яке має авторизацiю на застосування спрощення";

     3) частину третю викласти в такiй редакцiї:

     "3. Обов'язковою умовою отримання авторизацiї на застосування спрощення "процедура спрощеного декларування" у випадках, зазначених у пунктах 1 i 2 частини п'ятої цiєї статтi, є наявнiсть у пiдприємства авторизацiї на застосування одного зi спрощень, передбачених пунктами 1 - 4 частини першої статтi 13 цього Кодексу";

     4) у частинi п'ятiй:

     абзац перший пункту 1 викласти в такiй редакцiї:

     "1) товарiв, якi перемiщувалися у вантажних вiдправленнях автомобiльним або залiзничним транспортом внутрiшнiм транзитом, за митною декларацiєю (у тому числi попередньою митною декларацiєю), та декларуються у митнi режими";

     абзац перший пункту 3 викласти в такiй редакцiї:

     "3) товарiв, якi для вивезення за межi митної територiї України у вантажних вiдправленнях авiацiйним, водним, автомобiльним або залiзничним транспортом декларуються у митнi режими";

     5) в абзацi другому частини сьомої слова "загальної фiнансової гарантiї" замiнити словами "забезпечення сплати митних платежiв";

     6) у частинi дев'ятiй:

     в абзацi першому слова "У дозволi на застосування спецiального спрощення" замiнити словами "В авторизацiї на застосування спрощення";

     у пунктах 1 i 2 слово "спецiального" виключити;

     у пунктах 4 i 5 слово "дозвiл" замiнити словом "авторизацiя";

     у пунктi 6 слова "пiдприємством, яке отримало авторизацiю АЕО-С, митницею, яка видала дозвiл, та" замiнити словами "пiдприємством, митницею та";

     у пунктi 7 слова "пiдприємством, яке отримало авторизацiю АЕО-С, та митницею, яка видала дозвiл, у разi" замiнити словами "пiдприємством та митницею у разi";

     у пунктi 8 слова "такого дозволу" замiнити словами "такої авторизацiї".

     75. У частинi третiй статтi 261 слова "в межах спецiальних спрощень, наданих пiдприємству, яке отримало авторизацiю АЕО-С, таке" виключити.

     76. У статтi 264:

     1) частину першу доповнити абзацом другим такого змiсту:

     "Подання та прийняття митної декларацiї на товари, що декларуються для помiщення товарiв у митний режим транзиту на умовах Конвенцiї про процедуру спiльного транзиту, здiйснюються вiдповiдно до положень зазначеної Конвенцiї";

     2) в абзацi третьому частини другої i частинi дванадцятiй слово "цифровим" виключити.

     77. У статтi 268:

     1) у частинi першiй слова "крiм випадкiв, передбачених частиною третьою цiєї статтi" виключити;

     2) частину третю виключити.

     78. Частину першу статтi 290 доповнити пунктами 5 i 6 такого змiсту:

     "5) при виконаннi умов вiдповiдного митного режиму або митних формальностей, що дозволяють завершити митний режим або операцiю з товарами;

     6) якщо пiсля випуску товарiв у вiльний обiг на митнiй територiї України вiдповiдно до частини шостої статтi 75 цього Кодексу пiдприємство вiдмовилося вiд використання таких товарiв за кiнцевим (цiльовим) призначенням i товари були вивезенi за межi митної територiї України".

     79. Пункт 3 частини першої статтi 291 викласти в такiй редакцiї:

     "3) з моменту сплати гарантом, гарантiйним об'єднанням або iншою органiзацiєю вiдповiдно до наданого забезпечення сплати митних платежiв коштiв до державного бюджету в рахунок сплати митних платежiв".

     80. У статтi 293:

     1) у частинi другiй слово "податкового" замiнити словом "грошового";

     2) у частинi третiй:

     у пунктi 5 слова "яка надала зобов'язання щодо доставки цих товарiв, транспортних засобiв" замiнити словами "яка зобов'язана доставити цi товари, транспортнi засоби";

     пункти 6 i 7 викласти в такiй редакцiї:

     "6) у разi застосування загальної гарантiї або звiльнення вiд гарантiї для забезпечення сплати митних платежiв - пiдприємство, якому надано авторизацiю на застосування вiдповiдного спрощення;

     7) у разi недотримання умов процедури кiнцевого використання, визначених в авторизацiї на застосування процедури кiнцевого використання, порушення використання товарiв за кiнцевим (цiльовим) призначенням, - пiдприємство, якому надано авторизацiю на застосування процедури кiнцевого використання";

     3) частину четверту доповнити абзацом другим такого змiсту:

     "У разi якщо будь-яка з осiб, на яких покладено обов'язок iз сплати митних платежiв, виконала такий обов'язок у повному обсязi, обов'язок iз сплати митних платежiв iнших осiб вважається виконаним та припиняється";

     4) доповнити частинами п'ятою i шостою такого змiсту:

     "5. У разi невиконання або неповного виконання особами, зазначеними у частинах першiй i третiй цiєї статтi, протягом строку, визначеного частиною третьою статтi 317¹ цього Кодексу, обов'язку iз сплати митних платежiв, забезпеченого у спосiб, визначений пунктами 2 - 5 статтi 308 цього Кодексу, обов'язок iз сплати митних платежiв покладається на гаранта в межах суми наданого забезпечення.

     6. Особи, на яких покладається обов'язок iз сплати митних платежiв, є вiдповiдальними за сплату митних платежiв".

     81. У частинах першiй i другiй статтi 297 слова "спецiальних спрощень, наданих пiдприємству, яке отримало авторизацiю АЕО-С" замiнити словами "спрощень, наданих пiдприємству".

     82. Частину шосту статтi 299 доповнити словами i цифрами "у строк до 30 днiв".

     83. У статтi 302:

     1) частину другу викласти в такiй редакцiї:

     "2. У разi направлення гаранту вимог (претензiй) щодо сплати митних платежiв пеня нараховується з дня, наступного за днем закiнчення строку виконання зобов'язань, забезпечених гарантiєю";

     2) у частинi третiй слово "претензiя" в усiх вiдмiнках замiнити словами "вимога (претензiя)" у вiдповiдному вiдмiнку.

     84. Роздiл X викласти в такiй редакцiї:

"Роздiл X
ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СПЛАТИ МИТНИХ ПЛАТЕЖIВ

Глава 44. Загальнi положення щодо забезпечення сплати митних платежiв

     Стаття 305. Забезпечення сплати митних платежiв

     1. У випадках, визначених цим Кодексом, виконання обов'язку iз сплати митних платежiв забезпечується шляхом надання митним органам забезпечення сплати митних платежiв у способи, встановленi статтею 308 цього Кодексу.

     2. Надання митним органам забезпечення сплати митних платежiв є обов'язковим, якщо iнше не передбачено цим Кодексом, при ввезеннi на митну територiю України та/або перемiщеннi територiєю України транзитом товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення.

     3. У випадках, передбачених цим Кодексом, забезпечення сплати митних платежiв надається митним органам пiд час перебування товарiв пiд митним контролем або декларування товарiв у митнi режими, що передбачають сплату митних платежiв.

     4. Забезпечення сплати митних платежiв надається особами, на яких покладається або може покладатися обов'язок iз сплати митних платежiв, вiдповiдно до частин першої та третьої статтi 293 цього Кодексу.

     У порядку та на умовах, визначених мiжнародними договорами, згода на обов'язковiсть яких надана Верховною Радою України, забезпечення сплати митних платежiв може бути надано будь-якою iншою особою на користь особи, на яку покладається обов'язок iз сплати митних платежiв.

     5. Митнi органи здiйснюють облiк та контроль застосування забезпечення сплати митних платежiв.

     6. У разi невиконання обов'язку iз сплати митних платежiв забезпечення сплати митних платежiв використовується для сплати вiдповiдних митних платежiв у порядку та строки, визначенi цим Кодексом.

     7. Забезпечення сплати митних платежiв не надається щодо:

     1) товарiв, що перемiщуються органами державної влади України, органами мiсцевого самоврядування, Збройними Силами України та iншими утвореними вiдповiдно до закону вiйськовими формуваннями, розвiдувальними органами України безпосередньо для виконання своїх повноважень або на їх користь iншими установами, органiзацiями, отримувачами (розпорядниками) мiжнародної технiчної допомоги в рамках зареєстрованих у встановленому законодавством порядку проектiв (програм);

     2) товарiв, що перемiщуються особами, яким надано митнi пiльги, передбаченi статтями 382 - 386, 388, 389, 391 i 392 цього Кодексу;

     3) товарiв, що перемiщуються трубопровiдним транспортом та лiнiями електропередачi, якщо iнше не передбачено Кабiнетом Мiнiстрiв України;

     4) товарiв, щодо яких не вимагається надання забезпечення сплати митних платежiв вiдповiдно до частини третьої статтi 110 цього Кодексу;

     5) товарiв, що перемiщуються транзитом повiтряним транспортом, для декларування яких замiсть митної декларацiї використовується електронний перевiзний документ як спрощення, надане вiдповiдно до положень Конвенцiї про процедуру спiльного транзиту;

     6) товарiв, що не є об'єктом оподаткування митними платежами або щодо яких сума митних платежiв не перевищує суму, еквiвалентну 1000 євро, крiм випадкiв надання забезпечення сплати митних платежiв згiдно з главами 8, 20 i частиною третьою статтi 306 цього Кодексу;

     7) товарiв, що надходять в Україну як гуманiтарна допомога, за умови включення їх отримувача до Єдиного реєстру отримувачiв гуманiтарної допомоги, або перемiщуються у складi вантажiв з допомогою, визначених частиною першою статтi 250 цього Кодексу;

     8) товарiв, що перемiщуються транзитом митною територiєю України морським, рiчковим або повiтряним транспортом i пiд час зберiгання залишаються в межах одного пункту пропуску чи зони митного контролю морського (рiчкового) порту, аеропорту;

     9) товарiв, що перемiщуються (пересилаються) в мiжнародних поштових вiдправленнях через митний кордон України.

     8. Порядок забезпечення сплати митних платежiв встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну фiнансову полiтику.

     Стаття 306. Розмiр забезпечення сплати митних платежiв

     1. Забезпечення сплати митних платежiв, якщо iнше не передбачено цим Кодексом, має бути не меншим, нiж сума митних платежiв, що пiдлягають сплатi при випуску таких товарiв у вiльний обiг на митнiй територiї України.

     Розрахунок суми забезпечення сплати митних платежiв здiйснюється виходячи з повних ставок митних платежiв, без урахування будь-яких тарифних пiльг (тарифних преференцiй), податкових пiльг, встановлених законодавством України для операцiй з ввезення таких товарiв на митну територiю України.

     За наявностi документального пiдтвердження, що товари не є об'єктом оподаткування особливими видами мита, вiдповiднi види мита не пiдлягають врахуванню при розрахунку суми забезпечення сплати митних платежiв.

     2. У разi якщо суму митних платежiв, що пiдлягає забезпеченню, неможливо точно визначити через ненадання митним органам точних вiдомостей про характер, найменування, кiлькiсть, країну походження, митну вартiсть, код товарiв згiдно з УКТ ЗЕД, така сума визначається митним органом виходячи з найбiльшої величини ставок податкiв, вартостi та/або кiлькостi товарiв, що можуть бути визначенi на пiдставi наявних вiдомостей.

     3. Для перемiщення мiжнародних експрес-вiдправлень розмiр забезпечення сплати митних платежiв для одного вантажу експрес-перевiзника визначається на рiвнi суми митних платежiв, еквiвалентної 10000 євро.

     4. Митнi органи перевiряють правильнiсть визначення суми митних платежiв, що пiдлягає забезпеченню, наявнiсть, чиннiсть та достатнiсть забезпечення сплати митних платежiв пiд час митного оформлення товарiв.

     5. У разi якщо митними органами встановлено, що надане забезпечення сплати митних платежiв не є достатнiм для забезпечення сплати митних платежiв, особа, на яку покладається обов'язок iз сплати митних платежiв, на вимогу митного органу зобов'язана надати додаткове забезпечення або замiнити ранiше надане забезпечення новим, на вибiр такої особи.

     Стаття 307. Електронна система управлiння гарантiями

     1. Для електронного обмiну даними та зберiгання iнформацiї щодо забезпечення сплати митних платежiв використовується електронна система управлiння гарантiями, яка входить до складу систем, що забезпечують функцiонування електронних iнформацiйних ресурсiв митних органiв.

     2. Iнформацiйна взаємодiя мiж гарантами та митними органами здiйснюється за допомогою засобiв електронного зв'язку шляхом надсилання повiдомлень в електроннiй формi, засвiдчених електронним пiдписом гарантiв та/або посадових осiб митних органiв, або з використанням засобiв iнтегрованої системи електронної iдентифiкацiї.

     3. Порядок iнформацiйної взаємодiї мiж гарантами та митними органами затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну фiнансову полiтику.

     Стаття 308. Способи забезпечення сплати митних платежiв

     1. Способами забезпечення сплати митних платежiв є:

     1) грошова застава;

     2) iндивiдуальна гарантiя;

     3) забезпечення сплати митних платежiв на умовах спрощення "загальна гарантiя";

     4) забезпечення сплати митних платежiв на умовах спрощення "загальна гарантiя iз зменшенням розмiру забезпечення базової суми на 50 вiдсоткiв";

     5) забезпечення сплати митних платежiв на умовах спрощення "загальна гарантiя iз зменшенням розмiру забезпечення базової суми на 70 вiдсоткiв";

     6) забезпечення сплати митних платежiв на умовах спрощення "звiльнення вiд гарантiї";

     7) забезпечення сплати митних платежiв на умовах Митної конвенцiї про мiжнародне перевезення вантажiв iз застосуванням книжки МДП (Конвенцiї МДП) 1975 року;

     8) забезпечення сплати митних платежiв на умовах Конвенцiї про тимчасове ввезення (Стамбул, 1990 рiк) iз застосуванням книжки (карнета) А.Т.А. або книжки (карнета) CPD.

     2. Спосiб забезпечення сплати митних платежiв обирається особою, на яку покладається обов'язок iз сплати митних платежiв.

     3. Митнi органи вiдмовляють у застосуваннi обраного способу забезпечення сплати митних платежiв, якщо такий спосiб не призначений для застосування при помiщеннi товарiв у вiдповiдний митний режим.

     Стаття 309. Грошова застава

     1. Грошовою заставою є кошти, внесенi/переказанi на рахунки, вiдкритi в установленому порядку на iм'я митних органiв, для забезпечення сплати митних платежiв.

     2. Внесення/переказ коштiв як грошової застави здiйснюється у нацiональнiй валютi України.

     3. Внесення/переказ коштiв як грошової застави в iноземнiй валютi може здiйснюватися пiдприємством-нерезидентом або уповноваженою ним особою для перемiщення товарiв територiєю України транзитом за курсом валюти, визначеним вiдповiдно до статтi 3¹ цього Кодексу, на день внесення/переказу грошової застави.

     4. Прийняття митним органом коштiв як грошової застави в готiвковiй формi здiйснюється iз заповненням унiфiкованої митної квитанцiї.

     5. Вiдсотки на суму коштiв, внесених/переказаних як грошова застава, не нараховуються.

     6. Кошти, внесенi як грошова застава, пiдлягають вивiльненню вiдповiдно до статтi 315⁴ цього Кодексу.

     7. Кошти, внесенi/переказанi як грошова застава, пiсля їх вивiльнення за заявою особи, яка їх внесла/переказала, або уповноваженої нею особи в порядку, визначеному законодавством, можуть бути:

     1) повторно використанi як грошова застава;

     2) використанi для сплати митних платежiв за iншим зобов'язанням особи перед митними органами;

     3) поверненi особi, яка їх внесла/переказала.

     8. Повернення коштiв, внесених/переказаних як грошова застава, пiсля їх вивiльнення може здiйснюватися у будь-якому митному органi у строк, що не перевищує три робочi днi з дня реєстрацiї вiдповiдної заяви.

     9. Кошти, внесенi/переказанi як грошова застава, що перебувають на рахунку митного органу без розпорядження про їх використання протягом 1095 днiв з дня їх внесення/переказу, протягом 30 днiв пiдлягають перерахуванню до державного бюджету.

     10. У разi невиконання обов'язку, забезпеченого грошовою заставою, сума грошових коштiв, внесених/переказаних як грошова застава, перераховується до державного бюджету в рахунок сплати суми митних платежiв наступного робочого дня пiсля завершення строку сплати митних платежiв вiдповiдно до частини третьої статтi 317¹ цього Кодексу, крiм випадкiв, передбачених частиною одинадцятою статтi 55 цього Кодексу.

     Стаття 310. Гарантiя

     1. Гарантiя є зобов'язанням гаранта щодо виплати на вимогу митного органу коштiв у межах розмiру гарантiї та в порядку i строки, визначенi цим Кодексом, у разi невиконання особою обов'язку iз сплати митних платежiв.

     2. Гарантiї можуть бути таких видiв:

     1) iндивiдуальна гарантiя, яка забезпечує суму митних платежiв щодо товарiв, що пiдлягають митному оформленню за однiєю митною декларацiєю;

     2) загальна гарантiя, яка забезпечує суму митних платежiв щодо товарiв, що пiдлягають митному оформленню за декiлькома митними декларацiями.

     3. Гарантiя видається гарантом особi, на яку покладається обов'язок iз сплати митних платежiв, у формi документа.

     4. Гарантiї надаються митним органам у паперовiй або електроннiй формi.

     Гарантiї у паперовiй формi застосовуються з дозволу митного органу у випадку тимчасової вiдмови у роботi електронної системи управлiння гарантiями або iнших систем, що забезпечують функцiонування електронних iнформацiйних ресурсiв митних органiв.

     5. При помiщеннi товарiв у митний режим транзиту на умовах Конвенцiї про процедуру спiльного транзиту гарантiї надаються митним органам вiдповiдно до положень та за формами, встановленими цiєю Конвенцiєю.

     6. Гарантiї у паперовiй формi оформлюються гарантом вiдповiдно до форм бланкiв iндивiдуальної гарантiї, загальної гарантiї, якi затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну фiнансову полiтику.

     Гарантiї в електроннiй формi оформлюються гарантом у формi електронного документа.

     7. Гарантiї дiють на всiй митнiй територiї України та на територiї iнших країн у випадках, визначених мiжнародними договорами України, згода на обов'язковiсть яких надана Верховною Радою України.

     У разi оформлення гарантiї, яка дiє на територiї iнших країн, гарант зобов'язаний зазначити в гарантiї iнформацiю про уповноважених осiб, якi представляють iнтереси гаранта в кожнiй iз країн, в яких гарантiя може бути застосована.

     8. Гарантiї зберiгаються митними органами протягом 1095 днiв з дати завершення строку їх дiї.

     9. Митний орган може скасувати реєстрацiю гарантiї вiдповiдно до статтi 315² цього Кодексу. Гарантiя може бути вiдкликана гарантом вiдповiдно до статтi 315³ цього Кодексу.

     10. Зобов'язання гаранта за гарантiєю, якщо iнше не передбачено цим Кодексом, є чинним з моменту реєстрацiї гарантiї митним органом до моменту настання будь-якої з таких подiй:

     1) сплата гарантом на користь митних органiв суми, що дорiвнює розмiру гарантiї;

     2) закiнчення строку дiї гарантiї;

     3) набрання чинностi рiшенням про вiдкликання або скасування реєстрацiї гарантiї.

     Зобов'язання гаранта за гарантiєю щодо товарiв, помiщених у митний режим, або товарiв, якi перебувають пiд митним контролем на момент закiнчення строку дiї гарантiї чи на момент набрання чинностi рiшенням про вiдкликання або скасування реєстрацiї гарантiї, продовжують бути чинними та пiдлягають виконанню.

     11. До правовiдносин, пов'язаних з наданням гарантiй та виконанням гарантом своїх обов'язкiв, застосовуються також положення Цивiльного кодексу України, законодавства України про банки i банкiвську дiяльнiсть, про страхування та страхову дiяльнiсть, положення законодавства з питань регулювання ринкiв фiнансових послуг в частинi, що не врегульована цим Кодексом.

     Стаття 311. Загальна гарантiя

     1. Загальна гарантiя може бути застосована, за умови наявностi у пiдприємства дiючої авторизацiї на застосування одного iз спрощень:

     1) "загальна гарантiя";

     2) "загальна гарантiя iз зменшенням розмiру забезпечення базової суми на 50 вiдсоткiв";

     3) "загальна гарантiя iз зменшенням розмiру забезпечення базової суми на 70 вiдсоткiв".

     2. Пiд зменшенням розмiру забезпечення базової суми загальної гарантiї на 50 вiдсоткiв або на 70 вiдсоткiв розумiється застосування визначеної базової суми загальної гарантiї, але з фактичним забезпеченням цiєї базової суми загальною гарантiєю, виданою гарантом, на 50 вiдсоткiв або на 30 вiдсоткiв вiдповiдно.

     3. Для застосування спрощення, передбаченого пунктами 1 - 3 частини першої цiєї статтi, пiдприємство зобов'язано надати митному органу загальну гарантiю, видану гарантом, як забезпечення вiдповiдної частини базової суми.

     4. Для застосування кожного окремого спрощення, визначеного пунктами 1 - 3 частини першої цiєї статтi, надається окрема загальна гарантiя.

     5. Розмiр загальної гарантiї, виданої гарантом, не може бути меншим за частину базової суми загальної гарантiї, що пiдлягає забезпеченню.

     6. Для цiлей застосування загальної гарантiї у випадку тимчасової вiдмови у роботi електронної системи управлiння гарантiями або iнших систем, що забезпечують функцiонування електронних iнформацiйних ресурсiв митних органiв, за зверненням пiдприємства митний орган видає один або декiлька сертифiкатiв загальної гарантiї за формою, яка затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну фiнансову полiтику.

     Стаття 312. Звiльнення вiд гарантiї

     1. Звiльнення вiд гарантiї може бути застосовано за умови наявностi у пiдприємства дiючої авторизацiї на застосування спрощення "звiльнення вiд гарантiї".

     2. Пiд звiльненням вiд гарантiї розумiється використання визначеної базової суми звiльнення вiд гарантiї, але з фактичним звiльненням вiд забезпечення базової суми гарантiєю, виданою гарантом.

     3. Для цiлей застосування звiльнення вiд гарантiї у випадку тимчасової вiдмови у роботi електронної системи управлiння гарантiями або iнших систем, що забезпечують функцiонування електронних iнформацiйних ресурсiв митних органiв, за зверненням пiдприємства митний орган видає один або декiлька сертифiкатiв звiльнення вiд гарантiї за формою, яка затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну фiнансову полiтику.

     Стаття 312¹. Авторизацiя на застосування спрощень "загальна гарантiя", "загальна гарантiя iз зменшенням розмiру забезпечення базової суми на 50 вiдсоткiв", "загальна гарантiя iз зменшенням розмiру забезпечення базової суми на 70 вiдсоткiв", "звiльнення вiд гарантiї"

     1. Авторизацiя на застосування спрощення "загальна гарантiя" надається пiдприємству, яке:

     1) вiдповiдає критерiю, визначеному пунктом 1 частини третьої статтi 12 цього Кодексу;

     2) вiдповiдає критерiю, визначеному пунктом 4 частини третьої статтi 12 цього Кодексу, або регулярно виступає декларантом (протягом попереднiх 12 мiсяцiв митними органами здiйснено митне оформлення не менше 50 митних декларацiй для помiщення товарiв у митнi режими).

     2. Авторизацiя на застосування спрощення "загальна гарантiя iз зменшенням розмiру забезпечення базової суми на 50 вiдсоткiв" надається пiдприємству, яке додатково до умов, визначених частиною першою цiєї статтi, вiдповiдає критерiю, визначеному пунктом 3 частини третьої статтi 12 цього Кодексу, та умовам, визначеним пiдпунктами "а" та "б" пункту 1, пунктами 2 i 4 частини другої статтi 14 цього Кодексу.

     3. Авторизацiя на застосування спрощення "загальна гарантiя iз зменшенням розмiру забезпечення базової суми на 70 вiдсоткiв" надається пiдприємству, яке додатково до умов, визначених частинами першою i другою цiєї статтi, вiдповiдає умовi, визначенiй пунктом 6 частини другої статтi 14 цього Кодексу.

     4. Авторизацiя на застосування спрощення "звiльнення вiд гарантiї" надається пiдприємству, яке додатково до умов, визначених частинами першою, другою i третьою цiєї статтi, вiдповiдає умовам, визначеним пiдпунктами "в" та "г" пункту 1 та пунктами 3, 5, 7 частини другої статтi 14 цього Кодексу.

     5. Авторизацiя на застосування спрощень, передбачених пунктами 1 - 4 частини першої статтi 13 цього Кодексу, повинна, зокрема, визначати:

     1) базову суму загальної гарантiї або звiльнення вiд гарантiї;

     2) розмiр забезпечення базової суми загальної гарантiї або звiльнення вiд гарантiї;

     3) перелiк товарiв iз зазначенням їх кодiв згiдно з УКТ ЗЕД, засоби та способи їх перемiщення, щодо яких загальна гарантiя або звiльнення вiд гарантiї не застосовуються (у разi встановлення обмежень щодо застосування загальної гарантiї або звiльнення вiд гарантiї);

     4) обов'язок пiдприємства iнформувати митницю про всi подiї та обставини, що можуть впливати або мають вплив на дотримання ним умов, визначених в авторизацiї на застосування спрощення.

     6. Пiдприємство може мати окремi авторизацiї на застосування спрощень, передбачених пунктами 1 - 4 частини першої статтi 13 цього Кодексу.

     Стаття 312². Базова сума загальної гарантiї або звiльнення вiд гарантiї

     1. Загальна гарантiя або звiльнення вiд гарантiї використовується в межах базової суми такої загальної гарантiї або звiльнення вiд гарантiї, зазначеної у вiдповiднiй авторизацiї на застосування спрощення.

     2. Базова сума загальної гарантiї або звiльнення вiд гарантiї повинна бути не меншою загальної суми митних платежiв, яка може пiдлягати сплатi, одночасно за всiма операцiями з товарами, щодо яких надається загальна гарантiя або звiльнення вiд гарантiї, протягом всього часу перебування товарiв пiд митним контролем.

     3. Розрахунок базової суми загальної гарантiї або звiльнення вiд гарантiї здiйснюється пiдприємством самостiйно, зазначається у заявi про надання авторизацiї на застосування вiдповiдного спрощення та додається до такої заяви.

     За винятком випадку розрахунку базової суми загальної гарантiї для застосування спрощення, визначеного пунктом 1 частини першої статтi 311 цього Кодексу, розрахунок базової суми загальної гарантiї або звiльнення вiд гарантiї здiйснюється з урахуванням обсягу минулих операцiй з товарами у розмiрi суми митних платежiв за одночасними операцiями, пов'язаними iз забезпеченням сплати митних платежiв, яка облiковувалася в митних органах станом на будь-яку дату протягом 365 днiв, що передують дню подання заяви про надання авторизацiї на застосування вiдповiдного спрощення.

     Базова сума загальної гарантiї або звiльнення вiд гарантiї, розрахована вiдповiдно до абзацу другого цiєї частини, може бути збiльшена на 50 вiдсоткiв з урахуванням обсягу передбачуваних майбутнiх операцiй, що пiдтверджується комерцiйною документацiєю пiдприємства.

     Розрахунок базової суми для спрощення, визначеного пунктом 1 частини першої статтi 13 цього Кодексу, може здiйснюватися без урахування обсягу попереднiх операцiй з товарами, виходячи з обсягу передбачуваних майбутнiх операцiй, що пiдтверджується комерцiйною документацiєю пiдприємства.

     Розрахунок базової суми для спрощень, визначених пунктами 2 - 4 частини першої статтi 13 цього Кодексу, здiйснюється з урахуванням попередньо наданих авторизацiй на застосування спрощень, наданих вiдповiдно до цих пунктiв (у разi їх надання).

     4. За заявою пiдприємства базова сума загальної гарантiї або звiльнення вiд гарантiї може бути змiнена.

     Стаття 312³. Монiторинг базової суми загальної гарантiї та звiльнення вiд гарантiї

     1. Пiдприємство зобов'язано забезпечити, щоб загальна сума митних платежiв, яка може пiдлягати сплатi одночасно за всiма операцiями з товарами, щодо яких надається загальна гарантiя або звiльнення вiд гарантiї, не перевищувала базову суму загальної гарантiї або звiльнення вiд гарантiї, зазначену у вiдповiднiй авторизацiї на застосування спрощення.

     2. У разi недостатностi базової суми загальної гарантiї або звiльнення вiд гарантiї для митного оформлення товарiв пiдприємство має право надати додаткове забезпечення на суму, що не покривається базовою сумою загальної гарантiї або звiльнення вiд гарантiї, або замiнити ранiше надане забезпечення новим.

     3. Митнi органи iз застосуванням електронної системи управлiння гарантiями здiйснюють монiторинг базової суми загальної гарантiї та звiльнення вiд гарантiї щодо кожної операцiї з товарами з моменту застосування до моменту вивiльнення вiдповiдної частини базової суми загальної гарантiї або звiльнення вiд гарантiї.

     4. У разi якщо неодноразово мають мiсце випадки недостатностi базової суми загальної гарантiї або звiльнення вiд гарантiї для здiйснення митного оформлення товарiв, митний орган рекомендує пiдприємству переглянути розмiр базової суми.

     Стаття 313. Забезпечення сплати митних платежiв на умовах Митної конвенцiї про мiжнародне перевезення вантажiв iз застосуванням книжки МДП (Конвенцiї МДП) 1975 року

     1. Забезпечення сплати митних платежiв на умовах Митної конвенцiї про мiжнародне перевезення вантажiв iз застосуванням книжки МДП (Конвенцiї МДП) 1975 року застосовується для транзитного перемiщення товарiв (крiм алкогольних напоїв та тютюнових виробiв), що перебувають пiд митним контролем, за умови що такi товари пiд час транзитного перемiщення перетинають митний кордон України та перемiщуються на всьому маршрутi або на його частинi автомобiльним транспортом.

     2. У разi якщо сума митних платежiв перевищує суму забезпечення сплати митних платежiв за Конвенцiєю МДП, застосовуються iншi способи забезпечення сплати митних платежiв, передбаченi цим Кодексом.

     Стаття 314. Забезпечення сплати митних платежiв на умовах Конвенцiї про тимчасове ввезення (Стамбул, 1990 рiк) iз застосуванням книжки (карнета) А.Т.А. або книжки (карнета) CPD

     1. Пiд час перевезення товарiв, транспортних засобiв на умовах Конвенцiї про тимчасове ввезення (Стамбул, 1990 рiк) застосовуються книжка (карнет) А.Т.А. або книжка (карнет) CPD - унiфiкованi мiжнароднi митнi документи, що використовуються як митна декларацiя для митного оформлення товарiв, транспортних засобiв, та документ про забезпечення сплати митних платежiв у порядку та на умовах, визначених цiєю Конвенцiєю.

Глава 45. Застосування гарантiй, звiльнення вiд гарантiї

     Стаття 315. Прийняття та реєстрацiя гарантiй, реєстрацiя звiльнення вiд гарантiї

     1. Гарантiя надається митному органу у формi електронного документа шляхом надсилання гарантом електронного повiдомлення, що мiстить данi про гарантiю, видану для забезпечення сплати митних платежiв.

     2. Прийняття та реєстрацiя гарантiй в електроннiй формi здiйснюються митними органами за допомогою електронної системи управлiння гарантiями.

     Прийняття та реєстрацiя гарантiй у паперовiй формi здiйснюються митними органами у разi тимчасової вiдмови у роботi електронної системи управлiння гарантiями або iнших систем, що забезпечують функцiонування електронних iнформацiйних ресурсiв митних органiв.

     3. Реєстрацiя гарантiї здiйснюється пiсля проведення перевiрки iнформацiї, яку мiстить така гарантiя, у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну фiнансову полiтику.

     4. За результатами перевiрки, передбаченої частиною третьою цiєї статтi, митний орган реєструє гарантiю в електроннiй системi управлiння гарантiями або вiдмовляє в реєстрацiї гарантiї та надсилає вiдповiдне електронне повiдомлення гаранту iз зазначенням причини вiдмови.

     5. Реєстрацiю звiльнення вiд гарантiї здiйснює митний орган шляхом внесення iнформацiї про звiльнення вiд гарантiї, що мiститься в авторизацiї на застосування спрощення "звiльнення вiд гарантiї", до електронної системи управлiння гарантiями не пiзнiше наступного дня пiсля набрання чинностi авторизацiєю на застосування спрощення "звiльнення вiд гарантiї".

     6. Пiд час реєстрацiї гарантiї або звiльнення вiд гарантiї електронна система управлiння гарантiями присвоює реєстрацiйний номер, що використовується для їх iдентифiкацiї.

     7. Пiсля реєстрацiї гарантiї або звiльнення вiд гарантiї митний орган повiдомляє про це пiдприємство.

     8. Пiсля реєстрацiї гарантiї або звiльнення вiд гарантiї в електроннiй системi управлiння гарантiями така гарантiя або звiльнення вiд гарантiї можуть бути застосованi.

     Стаття 315¹. Застосування гарантiї, звiльнення вiд гарантiї

     1. Застосування гарантiї, звiльнення вiд гарантiї здiйснюється шляхом зазначення декларантом вiдповiдних вiдомостей у митнiй декларацiї або документi, який вiдповiдно до законодавства її замiнює.

     2. Застосування гарантiї, звiльнення вiд гарантiї здiйснюється пiсля проведення перевiрки iнформацiї щодо можливостi застосування такої гарантiї або звiльнення вiд гарантiї.

     3. За результатами перевiрки, передбаченої частиною другою цiєї статтi, митний орган дозволяє застосування або вiдмовляє у застосуваннi гарантiї або звiльнення вiд гарантiї та надсилає вiдповiдне електронне повiдомлення пiдприємству iз зазначенням причини вiдмови.

     4. Iндивiдуальна гарантiя вважається застосованою пiсля завершення митного оформлення товарiв.

     Загальна гарантiя або звiльнення вiд гарантiї вважаються застосованими пiсля резервування частини базової суми загальної гарантiї або звiльнення вiд гарантiї та завершення митного оформлення товарiв.

     5. Гарантiя не може бути застосована у випадках, визначених статтями 315², 315³, частиною другою статтi 315⁴ цього Кодексу, а також за наявностi вiдповiдно до частини четвертої статтi 317² цього Кодексу податкового боргу гаранта.

     Стаття 315². Скасування реєстрацiї гарантiї, звiльнення вiд гарантiї

     1. Митний орган скасовує реєстрацiю гарантiї у разi, якщо:

     1) реєстрацiю гаранта скасовано або анульовано;

     2) авторизацiю на застосування спрощення, передбаченого пунктами 1 - 3 частини першої статтi 13 цього Кодексу, скасовано або анульовано.

     2. Митний орган зобов'язаний невiдкладно повiдомити гаранта та пiдприємство про скасування реєстрацiї гарантiї, а також внести вiдповiдну iнформацiю до електронної системи управлiння гарантiями iз зазначенням дати набрання чинностi рiшенням про скасування реєстрацiї гарантiї.

     3. Скасування реєстрацiї звiльнення вiд гарантiї митний орган здiйснює шляхом внесення iнформацiї про скасування реєстрацiї звiльнення вiд гарантiї до електронної системи управлiння гарантiями невiдкладно пiсля набрання чинностi рiшенням про скасування або анулювання авторизацiї на застосування спрощення "звiльнення вiд гарантiї".

     Митний орган невiдкладно надсилає пiдприємству, якому надано авторизацiю на застосування спрощення "звiльнення вiд гарантiї", вiдповiдне електронне повiдомлення.

     4. Рiшення про скасування реєстрацiї гарантiї набирає чинностi на шiстнадцятий день з дня направлення повiдомлення про скасування реєстрацiї гарантiї або звiльнення вiд гарантiї.

     5. Пiсля внесення до електронної системи управлiння гарантiями iнформацiї про скасування реєстрацiї гарантiї застосування такої гарантiї не дозволяється.

     Стаття 315³. Вiдкликання гарантiї

     1. Гарант має право в будь-який час вiдкликати гарантiю. Про таке вiдкликання гарант зобов'язаний повiдомити митний орган.

     2. Пiсля отримання повiдомлення про вiдкликання гарантiї митний орган невiдкладно вносить iнформацiю про вiдкликання гарантiї до електронної системи управлiння гарантiями iз зазначенням дати набрання чинностi рiшенням гаранта про вiдкликання гарантiї.

     3. Рiшення гаранта про вiдкликання гарантiї набирає чинностi на шiстнадцятий день з дня отримання митницею гарантiї повiдомлення про вiдкликання гарантiї.

     4. Пiсля внесення до електронної системи управлiння гарантiями iнформацiї про вiдкликання гарантiї застосування такої гарантiї не дозволяється.

     Стаття 315⁴. Вивiльнення iндивiдуальної гарантiї, базової суми загальної гарантiї або звiльнення вiд гарантiї

     1. Митний орган вивiльняє iндивiдуальну гарантiю, зарезервовану частину базової суми загальної гарантiї або звiльнення вiд гарантiї невiдкладно, не пiзнiше двох годин з моменту отримання митним органом пiдтвердження фактичного виконання зобов'язань, забезпечених гарантiєю, або пiдтвердження факту припинення обов'язку iз сплати митних платежiв вiдповiдно до статтi 290 цього Кодексу.

     2. Пiсля вивiльнення iндивiдуальної гарантiї така iндивiдуальна гарантiя не може бути повторно застосована.

     Пiсля вивiльнення зарезервованої частини базової суми загальної гарантiї або звiльнення вiд гарантiї така частина базової суми зараховується до незарезервованої частини базової суми загальної гарантiї або звiльнення вiд гарантiї та може бути повторно застосована.

     3. Вивiльнення iндивiдуальної гарантiї у разi часткового надходження товарiв здiйснюється:

     пiсля завершення перемiщення усiєї кiлькостi товарiв, зазначених у митнiй декларацiї;

     на пiдставi заяви декларанта про вiдсутнiсть подальшого перемiщення товарiв, зазначених у митнiй декларацiї.

     Вивiльнення зарезервованої частини базової суми загальної гарантiї або звiльнення вiд гарантiї у разi часткового надходження товарiв здiйснюється:

     пiсля завершення перемiщення усiєї кiлькостi товарiв, зазначених у митнiй декларацiї;

     на пiдставi заяви декларанта про вивiльнення вiдповiдної частини базової суми загальної гарантiї або звiльнення вiд гарантiї щодо товарiв, якi частково надiйшли, якщо митним органом отримано пiдтвердження фактичного виконання зобов'язань, забезпечених гарантiєю, щодо товарiв, якi частково надiйшли, або якщо обов'язок iз сплати митних платежiв щодо товарiв, якi частково надiйшли, припинено вiдповiдно до статтi 290 цього Кодексу, крiм випадкiв, якщо неможливо зробити вiдповiдний розрахунок митних платежiв.

     4. Митнi органи пiсля вивiльнення iндивiдуальної гарантiї, частини базової суми загальної гарантiї або звiльнення вiд гарантiї мають право здiйснити перевiрку iнформацiї та документiв, що були наданi для митного оформлення, з метою перевiрки їх автентичностi та достовiрностi шляхом здiйснення митного контролю у формах, визначених статтею 336 цього Кодексу.

     Стаття 315⁵. Облiк iндивiдуальних гарантiй, облiк резервування та вивiльнення базової суми загальної гарантiї або звiльнення вiд гарантiї

     1. Митнi органи здiйснюють комплекс заходiв, що забезпечують облiк iндивiдуальних гарантiй, облiк резервування та вивiльнення частин базової суми загальної гарантiї або звiльнення вiд гарантiї.

     2. Облiк iндивiдуальних гарантiй, облiк резервування та вивiльнення частин базової суми загальної гарантiї або звiльнення вiд гарантiї здiйснює митний орган за допомогою електронної системи управлiння гарантiями шляхом автоматичного запису вiдповiдної iнформацiї.

     3. Облiк резервування та вивiльнення частин базової суми загальної гарантiї або звiльнення вiд гарантiї здiйснює пiдприємство, якому надано авторизацiю на застосування спрощення, шляхом:

     1) облiку кожної митної декларацiї, поданої iз застосуванням загальної гарантiї або звiльнення вiд гарантiї;

     2) облiку суми митних платежiв за кожною митною декларацiєю, поданою iз застосуванням загальної гарантiї або звiльнення вiд гарантiї;

     3) розрахунку поточного стану базової суми загальної гарантiї або звiльнення вiд гарантiї.

     4. За запитом пiдприємства електронною системою управлiння гарантiями автоматично формується звiт про застосування iндивiдуальних гарантiй, резервування та вивiльнення частин базової суми загальної гарантiї або звiльнення вiд гарантiї.

     У разi незгоди пiдприємства з iнформацiєю, яка мiститься у звiтi, здiйснюється спiльна звiрка. Результати такої звiрки оформлюються актом за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну фiнансову полiтику. Один примiрник акта звiрки пiсля його пiдписання надається пiдприємству.

Глава 45¹. Гарант

     Стаття 316. Реєстрацiя гаранта

     1. Гарантом можуть виступати такi фiнансовi установи:

     1) банки;

     2) страховики, крiм страховикiв, якi здiйснюють страхування життя;

     3) фiнансовi компанiї, якi мають право на провадження дiяльностi з надання гарантiй.

     2. Фiнансова установа, що претендує на отримання статусу гаранта, має вiдповiдати таким умовам:

     1) бути резидентом України;

     2) провадити дiяльнiсть з надання фiнансових послуг протягом кожного кварталу упродовж останнiх 36 мiсяцiв;

     3) не мати податкового боргу;

     4) не мати простроченої заборгованостi перед митними органами за виданими гарантiями, у тому числi заборгованостi, що оскаржується в судовому або адмiнiстративному порядку;

     5) для банку:

     а) мати чинну банкiвську лiцензiю;

     б) не мати випадкiв застосування протягом останнiх 12 мiсяцiв Нацiональним банком України заходiв впливу у виглядi обмеження, зупинення чи припинення здiйснення окремих видiв операцiй, у тому числi операцiй iз пов'язаними з банком особами, вiднесення банку до категорiї проблемних або неплатоспроможних, вiдкликання банкiвської лiцензiї чи лiквiдацiї банку;

     в) не мати випадкiв застосування протягом останнiх 12 мiсяцiв до банку або до власникiв iстотної участi в банку, або до пов'язаних iз банком осiб санкцiй Україною, iноземними державами (крiм держави, визнаної державою - агресором вiдповiдно до законодавства), мiждержавними об'єднаннями, мiжнародними органiзацiями;

     г) дотримуватися економiчних нормативiв, встановлених Нацiональним банком України, протягом останнiх шести мiсяцiв;

     6) для страховика:

     а) мати чинну лiцензiю на здiйснення страхової дiяльностi за видом страхування вiдповiдальностi перед третiми особами (крiм цивiльної вiдповiдальностi власникiв наземного транспорту, вiдповiдальностi власникiв повiтряного транспорту, вiдповiдальностi власникiв водного транспорту (включаючи вiдповiдальнiсть перевiзника);

     б) дотримуватися обов'язкових критерiїв i нормативiв достатностi капiталу та платоспроможностi, лiквiдностi, прибутковостi, якостi активiв та ризиковостi операцiй страховика протягом останнiх 36 мiсяцiв;

     в) мати сформованi страховi резерви у порядку та обсягах, визначених законодавством, протягом останнiх 36 мiсяцiв;

     г) не перебувати у процедурi санацiї боржника до порушення провадження у справi про банкрутство протягом останнiх 36 мiсяцiв;

     ґ) не мати випадкiв порушення провадження у справi про банкрутство протягом останнiх 36 мiсяцiв;

     д) не мати випадкiв застосування протягом останнiх 36 мiсяцiв Нацiональним банком України заходiв впливу за недотримання нормативiв достатностi капiталу та платоспроможностi, лiквiдностi, прибутковостi, якостi активiв та ризиковостi операцiй страховика;

     7) для фiнансової компанiї:

     а) мати чинну лiцензiю фiнансової компанiї, що надає право на провадження дiяльностi з надання гарантiй;

     б) дотримуватися критерiїв та вимог до дiяльностi фiнансової компанiї, встановлених Нацiональним банком України, протягом останнiх 36 мiсяцiв;

     в) дотримуватися обов'язкових нормативiв та/або пруденцiйних вимог до фiнансових компанiй, якi надають гарантiї, встановлених Нацiональним банком України, протягом останнiх 36 мiсяцiв;

     г) не мати випадкiв порушення провадження у справi про банкрутство протягом останнiх 36 мiсяцiв;

     ґ) не перебувати у процедурi санацiї боржника до порушення провадження у справi про банкрутство протягом останнiх 36 мiсяцiв.

     Для цiлей застосування пункту 2 цiєї частини до досвiду провадження господарської дiяльностi з надання фiнансових послуг не враховується досвiд провадження професiйної дiяльностi на ринках капiталу та органiзованих товарних ринках або дiяльностi ломбарду.

     3. Гарант набуває право на провадження дiяльностi з видачi гарантiй з моменту його внесення до реєстру гарантiв, якщо вiн виконує умови, визначенi частиною другою цiєї статтi.

     4. Подання фiнансовими установами заяви про реєстрацiю гаранта, її розгляд, зупинення, поновлення, скасування або анулювання реєстрацiї гаранта здiйснюються вiдповiдно до глави 3 цього Кодексу.

     Форма заяви про реєстрацiю гаранта затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну фiнансову полiтику.

     5. Центральний орган виконавчої влади, що реалiзує державну митну полiтику, веде реєстр гарантiв, забезпечує його регулярне оновлення та оприлюднення на своєму офiцiйному веб-сайтi.

     6. Включення гаранта до реєстру гарантiв здiйснюється не пiзнiше наступного робочого дня пiсля прийняття рiшення про реєстрацiю гаранта.

     7. Центральний орган виконавчої влади, що реалiзує державну митну полiтику, здiйснює оцiнку вiдповiдностi та монiторинг вiдповiдностi фiнансової установи умовам, визначеним пунктами 1, 3, 4 частини другої цiєї статтi.

     Нацiональний банк України з метою оцiнки вiдповiдностi фiнансової установи вимогам, визначеним цiєю статтею для включення до реєстру гарантiв, у межах компетенцiї надає iнформацiю щодо виконання фiнансовою установою умов, визначених пунктами 2, 5, 6, 7 частини другої цiєї статтi, за запитом центрального органу виконавчої влади, що реалiзує державну митну полiтику.

     Нацiональний банк України у разi виявлення невiдповiдностi фiнансової установи, включеної до реєстру гарантiв, умовам, визначеним пунктами 2, 5, 6, 7 частини другої цiєї статтi, iнформує про це центральний орган виконавчої влади, що реалiзує державну митну полiтику, невiдкладно, але не пiзнiше 10 робочих днiв з дня виявлення.

     8. Iнформацiйний обмiн щодо оцiнки вiдповiдностi та монiторингу вiдповiдностi фiнансової установи умовам, визначеним частиною другою цiєї статтi, реєстрацiї гаранта, її зупинення, поновлення, скасування та анулювання здiйснюється центральним органом виконавчої влади, що реалiзує державну митну полiтику, та Нацiональним банком України iз застосуванням електронних сервiсiв.

     Стаття 316¹. Зупинення, скасування та анулювання реєстрацiї гаранта

     1. Зупинення, скасування та анулювання реєстрацiї гаранта здiйснюється вiдповiдно до статей 19¹⁵ - 19¹⁸ цього Кодексу.

     2. Протягом строку зупинення реєстрацiї гаранта, а також пiсля скасування або анулювання реєстрацiї гаранта митнi органи не мають права приймати новi гарантiї та застосовувати ранiше прийнятi гарантiї, виданi таким гарантом.

     3. Зупинення, скасування та анулювання реєстрацiї гаранта не звiльняє гаранта вiд зобов'язань за гарантiями, виданими до моменту прийняття вiдповiдного рiшення.

     4. Центральний орган виконавчої влади, що реалiзує державну митну полiтику, зобов'язаний невiдкладно повiдомити гаранта про зупинення, поновлення, скасування та анулювання реєстрацiї гаранта, а також внести вiдповiдну iнформацiю до реєстру гарантiв та електронної системи управлiння гарантiями iз зазначенням дати набрання чинностi вiдповiдним рiшенням.

Глава 46. Запит iнформацiї та пред'явлення вимог про сплату митних платежiв

     Стаття 317. Запит iнформацiї

     1. Процедура запиту iнформацiї здiйснюється митним органом, який здiйснив випуск товарiв, у разi встановлення обставин або виникнення подiй, що можуть свiдчити про невиконання умов митного режиму або митних формальностей, необхiдних для завершення митного режиму.

     2. Запит iнформацiї надсилається:

     1) митному органу, в зонi дiяльностi якого встановленi такi обставини та/або подiї;

     2) декларанту;

     3) iншим митним органам (за необхiдностi).

     3. Митний орган, в зонi дiяльностi якого встановленi обставини та/або виникли подiї, що можуть свiдчити про невиконання умов митного режиму або митних формальностей, зобов'язаний протягом 10 днiв з дня отримання запиту з'ясувати всi обставини, викладенi у такому запитi, та повiдомити про це митний орган, який здiйснив випуск товарiв.

     4. Декларант зобов'язаний надати вiдповiдь на запит iнформацiї вiд митного органу протягом 10 днiв з дати отримання запиту.

     5. Якщо iнформацiя, надана у вiдповiдь на запит митного органу, є недостатньою, а додаткова iнформацiя може бути отримана вiд iнших митних органiв, митний орган, який здiйснив випуск товарiв, направляє запит iнформацiї до вiдповiдних митних органiв.

     6. Митний орган, який отримав запит iнформацiї, зобов'язаний протягом 10 днiв з дня направлення запиту з'ясувати всi обставини, викладенi у такому запитi, та повiдомити митний орган, який здiйснив випуск товарiв.

     7. У разi встановлення факту невиконання умов митного режиму або митних формальностей, необхiдних для завершення митного режиму:

     1) митний орган, який встановив такий факт, iнформує про це митний орган, який здiйснив випуск товарiв, з наданням вiдповiдних пiдтверджуючих документiв (за наявностi);

     2) митний орган, який здiйснив випуск товарiв, невiдкладно вживає заходiв для встановлення факту виникнення обов'язку iз сплати митних платежiв.

     8. У разi встановлення факту виникнення обов'язку iз сплати митних платежiв митний орган, який здiйснив випуск товарiв, вживає заходiв для iдентифiкацiї осiб, на яких покладається обов'язок iз сплати митних платежiв.

     9. Митним органом, вiдповiдальним за здiйснення контролю сплати митних платежiв, є митний орган, який здiйснив випуск товарiв.

     10. Митнi органи здiйснюють обмiн iнформацiєю пiд час процедури запиту iнформацiї з використанням iнформацiйних технологiй.

     11. При перемiщеннi товарiв у митному режимi транзиту на умовах Конвенцiї про процедуру спiльного транзиту:

     1) процедура запиту iнформацiї здiйснюється центральним органом виконавчої влади, що реалiзує державну митну полiтику;

     2) митним органом, вiдповiдальним за здiйснення контролю сплати митних платежiв, є центральний орган виконавчої влади, що реалiзує державну митну полiтику, та/або iншi визначенi ним митнi органи.

     Стаття 317¹. Пред'явлення вимог особам, на яких покладається обов'язок iз сплати митних платежiв

     1. Митний орган, вiдповiдальний за здiйснення контролю сплати митних платежiв, на пiдставi наявної iнформацiї, документiв та вiдомостей, у тому числi вiдомостей щодо результатiв контролю товарiв пiд час їх помiщення в митний режим та/або пiд час завершення такого режиму, визначає момент виникнення обов'язку iз сплати митних платежiв вiдповiдно до статтi 289 цього Кодексу та здiйснює розрахунок суми митних платежiв вiдповiдно до законодавства України з питань митної справи.

     2. Митний орган, вiдповiдальний за здiйснення контролю сплати митних платежiв, не пiзнiше трьох робочих днiв пiсля розрахунку суми митних платежiв складає та направляє вимогу про сплату митних платежiв за формою, що затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну фiнансову полiтику, кожнiй особi, на яку покладається обов'язок iз сплати митних платежiв, вiдповiдно до частин першої i третьої статтi 293 цього Кодексу.

     Вимога, зазначена в абзацi першому цiєї частини, не направляється у разi, якщо розмiр несплаченої суми митних платежiв щодо товарiв, зазначених в однiй митнiй декларацiї, становить менше 20 гривень, та в iнших випадках, встановлених Податковим кодексом України.

     3. Особа, на яку покладається обов'язок iз сплати митних платежiв вiдповiдно до частин першої i третьої статтi 293 цього Кодексу, протягом 10 робочих днiв з дня отримання вимоги про сплату митних платежiв вiдповiдно до частини другої цiєї статтi зобов'язана перерахувати належну суму митних платежiв до державного бюджету.

     4. У разi невиконання обов'язку iз сплати митних платежiв, забезпеченого грошовою заставою, сума грошових коштiв, внесених як грошова застава, перераховується до державного бюджету в рахунок сплати суми митних платежiв наступного робочого дня пiсля завершення строку сплати митних платежiв вiдповiдно до частини третьої цiєї статтi.

     У разi невиконання обов'язку iз сплати митних платежiв, забезпеченого гарантiєю, митнi органи вживають заходiв вiдповiдно до статтi 317² цього Кодексу.

     5. Митнi формальностi у разi невиконання обов'язку iз сплати митних платежiв, забезпеченого на умовах Митної конвенцiї про мiжнародне перевезення вантажiв iз застосуванням книжки МДП (Конвенцiї МДП) 1975 року або на умовах Конвенцiї про тимчасове ввезення (Стамбул, 1990 рiк) iз застосуванням книжок (карнетiв) А.Т.А. чи книжок (карнетiв) CPD, здiйснюються вiдповiдно до положень зазначених конвенцiй.

     6. Особа, на яку покладається обов'язок iз сплати митних платежiв, має право оскаржити рiшення, дiї або бездiяльнiсть митних органiв вiдповiдно до глави 4 цього Кодексу.

     Стаття 317². Пред'явлення вимог гаранту

     1. У разi невиконання обов'язку iз сплати митних платежiв протягом строку, визначеного частиною третьою статтi 317¹ цього Кодексу, митний орган, вiдповiдальний за здiйснення контролю сплати митних платежiв, не пiзнiше трьох робочих днiв складає та направляє гаранту, який видав гарантiю, вимогу про сплату митних платежiв разом з iншими документами щодо вiдповiдної операцiї з товарами.

     У разi якщо протягом строку, визначеного частиною третьою статтi 317¹ цього Кодексу, особа, на яку покладається обов'язок iз сплати митних платежiв, частково виконала такий обов'язок, вимога про сплату митних платежiв направляється гаранту на суму несплаченої частини митних платежiв.

     2. Гарант протягом 30 днiв, наступних за днем отримання вимоги про сплату митних платежiв вiдповiдно до частини першої цiєї статтi, зобов'язаний перерахувати належну суму митних платежiв до державного бюджету.

     3. Гарант має право оскаржити рiшення, дiї або бездiяльнiсть митних органiв вiдповiдно до глави 4 цього Кодексу. Таке оскарження не звiльняє гаранта вiд обов'язку iз сплати митних платежiв, забезпеченого гарантiєю, у строки, визначенi частиною другою цiєї статтi.

     4. У разi несплати або неповної сплати гарантом суми митних платежiв у строки, визначенi цiєю статтею, несплачена сума митних платежiв вважається податковим боргом гаранта та стягується в порядку та строки, визначенi Податковим кодексом України".

     85. У частинi сьомiй статтi 318 слова "використовується єдина автоматизована iнформацiйна система митних органiв України" замiнити словами "використовуються системи, що забезпечують функцiонування електронних iнформацiйних ресурсiв митних органiв".

     86. У статтi 319:

     абзац третiй частини десятої викласти в такiй редакцiї:

     "Якщо випуск товарiв здiйснюється в межах спрощень вiдповiдно до статтi 249¹ або 260¹ цього Кодексу, обов'язок з отримання вiд уповноважених органiв за результатами проведення заходiв офiцiйного контролю дозволiв на випуск товарiв у заявлений митний режим вiдповiдно до мети їх ввезення в Україну покладається на таке пiдприємство, яке отримало вiдповiдну авторизацiю та застосовує спрощення "процедура випуску за мiсцезнаходженням" або "процедура спрощеного декларування";

     у частинi дванадцятiй слово "реєстр" у всiх вiдмiнках замiнити словом "перелiк" у вiдповiдному вiдмiнку".

     87. У частинi другiй статтi 326 слово "накладення" замiнити словом "накладання", а слова "дозвiл на застосування спецiального" - словами "авторизацiю на застосування".

     88. Назву, частини першу i другу статтi 326¹ викласти в такiй редакцiї:

     "Стаття 326¹. Самостiйне накладання пломб спецiального типу

     1. Самостiйне накладання пломб спецiального типу може використовуватися пiдприємством, якому надано авторизацiю на застосування спрощення "самостiйне накладання пломб спецiального типу".

     Авторизацiя на застосування спрощення "самостiйне накладання пломб спецiального типу" надається:

     1) пiдприємству, яке має дiючу авторизацiю АЕО-С; або

     2) пiдприємству, яке вiдповiдає критерiям, визначеним пунктами 1, 2 та 4 частини третьої статтi 12 цього Кодексу.

     2. Умови самостiйного накладання пломб спецiального типу для забезпечення iдентифiкацiї товарiв зазначаються в авторизацiї на застосування такого спрощення".

     89. У статтi 335:

     1) в абзацi другому частини другої слово "цифровим" виключити;

     2) в абзацi тринадцятому частини третьої слово "АЕО" замiнити словами "пiдприємство, яке отримало авторизацiю на застосування спрощення "процедура спрощеного декларування".

     90. В абзацi п'ятому частини першої статтi 337¹ слово "квалiфiкованим" виключити.

     91. Частину четверту статтi 341 виключити.

     92. Пункт 2 частини другої статтi 344 викласти в такiй редакцiї:

     "2) пiдприємств, якi застосовують спрощення вiдповiдно до цього Кодексу".

     93. У частинi третiй статтi 345:

     1) пункт 2 доповнити словами "застосування знижених ставок ввiзного мита";

     2) у пунктi 4 слова "перемiщення та/або" замiнити словами "перемiщення та/або умовам процедури кiнцевого використання, та/або".

     94. У частинi десятiй статтi 346 слово "АЕО" виключити.

     95. Статтю 355 доповнити частиною третьою такого змiсту:

     "3. Пiдприємство зобов'язано забезпечувати збереження митних декларацiй, документiв, передбачених статтею 335 цього Кодексу, фiнансово-господарських, бухгалтерських та iнших документiв, пов'язаних iз застосуванням кiнцевого використання, за допомогою будь-яких засобiв, доступних i прийнятних для митних органiв, протягом не менше як 1095 днiв з останнього дня року, в якому митним органом прийнято рiшення про завершення кiнцевого використання товарiв".

     96. У статтi 356:

     1) в абзацi першому частини першої слова "оформлення з метою" замiнити словами "оформлення, а також пiд час прийняття рiшень щодо зобов'язуючої iнформацiї з метою";

     2) друге речення частини двадцятої доповнити словами "або для прийняття митним органом рiшень щодо зобов'язуючої iнформацiї".

     97. Статтю 357 доповнити частиною двадцять першою такого змiсту:

     "21. Порядок вiдшкодування коштiв за проведення дослiджень (аналiзiв, експертиз) проб (зразкiв) товарiв для прийняття митним органом рiшень щодо зобов'язуючої iнформацiї встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну фiнансову полiтику".

     98. У частинi десятiй статтi 374:

     у пунктi 8 слова "а також пальне, що мiститься у звичайних баках таких транспортних засобiв, встановлених заводом-виробником" виключити;

     доповнити пунктом 12 такого змiсту:

     "12) пальне, що мiститься у стандартних баках транспортного засобу особистого користування, та пальне, що мiститься у переноснiй канiстрi обсягом не бiльше 20 лiтрiв, що перемiщується разом iз таким транспортним засобом".

     99. У статтi 379:

     1) у частинi четвертiй слова "застосування заходiв гарантування, передбачених роздiлом" замiнити словами "надання забезпечення сплати митних платежiв вiдповiдно до роздiлу";

     2) у частинi п'ятiй слова "застосування до них заходiв гарантування, передбачених цим Кодексом" замiнити словами i цифрою "надання забезпечення сплати митних платежiв вiдповiдно до роздiлу X цього Кодексу";

     3) частину шосту доповнити словами "або митним органом країни вiдправлення вiдповiдно до положень Конвенцiї про процедуру спiльного транзиту".

     100. У статтi 380:

     1) у частинi другiй слова "застосування до них заходiв гарантування, передбачених роздiлом" замiнити словами "надання забезпечення сплати митних платежiв вiдповiдно до роздiлу";

     2) у частинi третiй, абзацах другому i третьому частини четвертої слова "iз застосуванням до них заходiв гарантування, передбачених роздiлом" замiнити словами "наданням забезпечення сплати митних платежiв вiдповiдно до роздiлу".

     101. У статтi 381:

     1) абзац другий частини першої доповнити словами "або встановленi митним органом країни вiдправлення вiдповiдно до положень Конвенцiї про процедуру спiльного транзиту";

     2) у частинi другiй цифри "313" замiнити цифрами "309".

     102. Статтю 406 виключити.

     103. Статтю 407 викласти в такiй редакцiї:

     "Стаття 407. Порядок надання дозволiв i контролю за дiяльнiстю пiдприємств, якi отримали дозвiл

     1. Порядок надання, перегляду, зупинення, поновлення, внесення змiн, скасування та анулювання дозволiв на провадження видiв дiяльностi, зазначених у статтi 404 цього Кодексу, встановлюється цим Кодексом.

     2. Порядок розгляду, перелiк та вимоги до документiв та/або iнформацiї, необхiдних для прийняття рiшення митного органу щодо надання дозволу на провадження видiв дiяльностi, визначених статтею 404 цього Кодексу, а також правила провадження зазначених видiв дiяльностi та порядок контролю за їх провадженням затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну фiнансову полiтику, якщо iнше не передбачено цим Кодексом.

     3. Вимоги до територiй, примiщень, резервуарiв, холодильних чи морозильних камер, критих чи вiдкритих майданчикiв, якi можуть використовуватися при провадженнi видiв дiяльностi, визначених статтею 404 цього Кодексу, встановлюються цим Кодексом та нормативно-правовими актами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну фiнансову полiтику".

     104. Статтi 409 - 414 виключити.

     105. Статтю 415 доповнити частиною другою такого змiсту:

     "2. За зверненням пiдприємства, якому надано дозвiл на провадження видiв дiяльностi, зазначених у статтi 404 цього Кодексу, митнi органи видають витяг з вiдповiдного реєстру у паперовiй або електроннiй формi протягом п'яти робочих днiв з дня реєстрацiї вiдповiдного звернення".

     106. Статтю 416 пiсля частини другої доповнити новою частиною такого змiсту:

     "3. У разi зупинення, скасування або анулювання дозволу на митну брокерську дiяльнiсть прийняття митних декларацiй, поданих цим митним брокером, забороняється".

     У зв'язку з цим частину третю вважати частиною четвертою.

     107. У статтi 423:

     1) у назвi слово "дiї" замiнити словом "скасування";

     2) у частинi першiй слово "дiї" замiнити словами "скасування або анулювання";

     3) частину другу пiсля слiв "з дня" доповнити словами "набрання чинностi рiшенням про скасування або";

     4) у частинi третiй слова "частинами першою та" замiнити словом "частиною", а слово "дiї" - словом "скасування".

     108. У статтi 429:

     1) у назвi слово "дiї" замiнити словом "скасування";

     2) у частинi першiй слово "дiї" замiнити словом "скасування";

     3) частину другу пiсля слiв "з дня" доповнити словами "набрання чинностi рiшенням про скасування або";

     4) частину третю пiсля слiв "на митному складi" доповнити словами "у разi скасування або анулювання дозволу на його вiдкриття та експлуатацiю".

     109. У статтi 436:

     1) у назвi слово "дiї" замiнити словом "скасування";

     2) у частинi першiй слово "дiї" замiнити словом "скасування";

     3) частину другу пiсля слiв "з дня" доповнити словами "набрання чинностi рiшенням про скасування або";

     4) частину третю пiсля слiв "сервiсного типу" доповнити словами "у разi скасування або анулювання дозволу на його вiдкриття та експлуатацiю".

     110. У статтi 441:

     1) у назвi слово "дiї" замiнити словом "скасування";

     2) у частинi першiй слово "дiї" замiнити словом "скасування";

     3) частину другу пiсля слiв "з дня" доповнити словами "набрання чинностi рiшенням про скасування або";

     4) частину третю пiсля слiв "пiд митним контролем" доповнити словами "у разi скасування або анулювання дозволу на його вiдкриття та експлуатацiю".

     111. У статтi 470:

     1) у назвi слово "Недоставлення" замiнити словами "Перевищення строку транзитних перевезень (доставки)";

     2) у частинах першiй - четвертiй слова "строку доставки товарiв" замiнити словами "або встановленого митним органом країни вiдправлення вiдповiдно до положень Конвенцiї про процедуру спiльного транзиту строку транзитних перевезень (доставки) товарiв";

     3) у частинах п'ятiй i шостiй слова "строку доставки" замiнити словами "або встановленого митним органом країни вiдправлення вiдповiдно до положень Конвенцiї про процедуру спiльного транзиту строку транзитних перевезень (доставки)".

     112. В абзацi першому частини першої статтi 477 слово "анулювання" замiнити словами "скасування чи анулювання".

     113. В абзацi першому частини другої статтi 478 слово "анулювання" замiнити словами "скасування чи анулювання".

     114. В абзацi першому частини першої статтi 479 слова "зупинення дiї чи анулювання" замiнити словами "зупинення, скасування чи анулювання".

     115. У частинi другiй статтi 544:

     1) у пунктi 6 слова "органiзацiя застосування гарантiй забезпечення сплати митних платежiв, взаємодiя з банкiвськими установами та незалежними фiнансовими посередниками, що надають такi гарантiї" замiнити словами "органiзацiя застосування забезпечення сплати митних платежiв, взаємодiя з гарантами, що надають гарантiї";

     2) у пунктi 11 слова "авторизацiї АЕО" замiнити словом "авторизацiй";

     3) у пунктi 16 слова "iнформацiйних, телекомунiкацiйних та iнформацiйно-телекомунiкацiйних систем" замiнити словами "систем, що забезпечують функцiонування електронних iнформацiйних ресурсiв митних органiв".

     116. У назвi та частинi другiй статтi 556 слово "зв'язку" замiнити словами "електронних комунiкацiй".

     117. Статтю 561 доповнити частиною третьою такого змiсту:

     "3. Митнi органи для цiлей iдентифiкацiї особи пiд час перевiрки дiйсностi поданих документiв мають право безоплатно отримувати iнформацiю з наявних державних та єдиних реєстрiв, iнших iнформацiйних баз, що перебувають у власностi держави або пiдприємств, установ та органiзацiй.

     Пiд час пропуску та оподаткування товарiв, що перемiщуються (пересилаються) через митний кордон України громадянами, митнi органи для цiлей здiйснення митного контролю мають доступ до iнформацiї Єдиного державного демографiчного реєстру щодо реквiзитiв другого паспорта громадянина України для виїзду за кордон".

     118. У роздiлi XXI "ПРИКIНЦЕВI ТА ПЕРЕХIДНI ПОЛОЖЕННЯ":

     1) у пiдпунктi 3 пункту 6²:

     пiдпункт "а" виключити;

     у пiдпунктi "б" слова i цифри "другою статтi 15" замiнити словами i цифрами "четвертою статтi 12";

     у пiдпунктi "в" слова i цифри "частини п'ятої статтi 15" замiнити словами i цифрами "пункту 1 частини першої, частин п'ятої та шостої статтi 19⁶";

     2) доповнити пунктом 6⁴ такого змiсту:

     "6⁴. Установити, що у перiод дiї воєнного стану, введеного в Українi Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Українi" вiд 24 лютого 2022 року N 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Українi" вiд 24 лютого 2022 року N 2102-IX, та протягом одного року з дня його припинення чи скасування для оцiнки (повторної оцiнки, монiторингу) з метою надання авторизацiї АЕО в частинi вiдповiдностi розрахункових показникiв пiдприємства умовам, визначеним пунктом 3 частини третьої статтi 14 цього Кодексу, використовуються такi значення показникiв (коефiцiєнтiв) платоспроможностi (фiнансової стiйкостi) та лiквiдностi пiдприємства:

     коефiцiєнт покриття (Кпокр) > 0,2;

     коефiцiєнт платоспроможностi (автономiї) (Кплат) > 0,1;

     коефiцiєнт фiнансування (Кфiн) < 9.

     Пiдприємства, якi отримали авторизацiю АЕО з урахуванням положень цього пункту, до завершення сiмнадцятого мiсяця з дня припинення або скасування воєнного стану повиннi подати фiнансову звiтнiсть за останнiй вiдповiдний звiтний перiод (перший квартал, пiврiччя, дев'ять мiсяцiв, рiк) для пiдтвердження вiдповiдностi умовам авторизацiї АЕО вiдповiдно до частини третьої статтi 14 цього Кодексу.

     Центральний орган виконавчої влади, що реалiзує державну митну полiтику, протягом одного мiсяця пiсля завершення строку, визначеного абзацом п'ятим цього пункту, здiйснює монiторинг вiдповiдностi розрахункових показникiв таких пiдприємств показникам, встановленим вiдповiдно до пункту 3 частини третьої статтi 14 цього Кодексу";

     3) у пунктi 9¹ слово "цифровим" виключити;

     4) у пунктi 9¹²:

     у пiдпунктi 2 слова i цифри "восьмою статтi 313" замiнити словами i цифрами "дев'ятою статтi 309";

     у пiдпунктi 4 слова "iнформацiйних, телекомунiкацiйних та iнформацiйно-телекомунiкацiйних систем" замiнити словами "систем, що забезпечують функцiонування електронних iнформацiйних ресурсiв митних органiв";

     у пiдпунктi 8 слово "квалiфiкованого" виключити;

     5) доповнити пунктами 9¹⁶ - 9²⁰ такого змiсту:

     "9¹⁶. Установити, що з 1 липня 2024 року послуги з видачi гарантiй у порядку та на умовах, визначених цим Кодексом та мiжнародними договорами України, згода на обов'язковiсть яких надана Верховною Радою України, надаються виключно фiнансовим установам, внесеним до реєстру гарантiв.

     Незалежний фiнансовий посередник, який до 1 липня 2024 року набув статусу фiнансової установи та отримав лiцензiю фiнансової компанiї, до якої включено право на провадження дiяльностi з надання гарантiй, продовжує провадити дiяльнiсть з надання гарантiй у порядку та на умовах, визначених цим Кодексом та мiжнародними договорами України, згода на обов'язковiсть яких надана Верховною Радою України.

     Незалежний фiнансовий посередник, який до 1 липня 2024 року не набув статусу фiнансової установи та не отримав лiцензiю фiнансової компанiї, до якої включено право на провадження дiяльностi з надання гарантiй, або набув статусу фiнансової установи та отримав лiцензiю фiнансової компанiї, до якої включено право на провадження дiяльностi з надання гарантiй, але не пройшов оцiнку вiдповiдностi, пiдлягає виключенню з реєстру гарантiв.

     9¹⁷. Гарантам, внесеним до реєстру гарантiв вiдповiдно до Митного кодексу України до набрання чинностi Законом України "Про внесення змiн до Митного кодексу України та iнших законiв України щодо деяких питань виконання Глави 5 Роздiлу IV Угоди про асоцiацiю мiж Україною, з однiєї сторони, та Європейським Союзом, Європейським спiвтовариством з атомної енергiї i їхнiми державами-членами, з iншої сторони":

     1) до 1 липня 2024 року пiдтвердити вiдповiднiсть умовам реєстрацiї гаранта вiдповiдно до статтi 316 цього Кодексу;

     2) до пiдтвердження вiдповiдностi умовам реєстрацiї гаранта вiдповiдно до статтi 316 цього Кодексу продовжувати здiйснювати дiяльнiсть з видачi гарантiй у порядку та на умовах, визначених угодою, укладеною мiж центральним органом виконавчої влади, що реалiзує державну митну полiтику, та гарантом, у частинi, що не суперечить цьому Кодексу, та пiдтверджувати щороку, не пiзнiше 1 березня року, наступного за звiтним, виконання за попереднiй рiк таких умов:

     а) для банкiв:

     мати вiдповiдну чинну лiцензiю (дозвiл, витяг з реєстру) Нацiонального банку України;

     мати доведену за останнi три календарнi роки платоспроможнiсть шляхом пiдтвердження виконання встановлених нормативiв, якi забезпечують безумовне виконання платiжних зобов'язань перед державним бюджетом;

     протягом останнiх трьох календарних рокiв не бути об'єктом застосування Нацiональним банком України заходiв впливу за порушення нормативiв (критерiїв) у виглядi обмеження, зупинення чи припинення здiйснення окремих видiв дiяльностi, примусової реорганiзацiї установи, призначення тимчасової адмiнiстрацiї;

     б) для незалежних фiнансових посередникiв:

     мати вiдповiднi укладенi угоди з банками та/або страховими компанiями щодо фiнансового забезпечення гарантiй, що надаються цими юридичними особами;

     протягом останнiх трьох календарних рокiв не бути об'єктом застосування спецiальних санкцiй, передбачених Законом України "Про зовнiшньоекономiчну дiяльнiсть", i не мати випадкiв притягнення їх посадових осiб до адмiнiстративної вiдповiдальностi за порушення митних правил за статтями 472, 482 - 485 Митного кодексу України;

     не мати збитковостi за останнi три календарнi роки.

     9¹⁸. Установити, що з дня набрання чинностi Законом України "Про внесення змiн до Митного кодексу України та iнших законiв України щодо деяких питань виконання Глави 5 Роздiлу IV Угоди про асоцiацiю мiж Україною, з однiєї сторони, та Європейським Союзом, Європейським спiвтовариством з атомної енергiї i їхнiми державами-членами, з iншої сторони":

     1) гаранти, якi до набрання чинностi Законом України "Про внесення змiн до Митного кодексу України та iнших законiв України щодо деяких питань виконання Глави 5 Роздiлу IV Угоди про асоцiацiю мiж Україною, з однiєї сторони, та Європейським Союзом, Європейським спiвтовариством з атомної енергiї i їхнiми державами-членами, з iншої сторони" були внесенi до реєстру гарантiв вiдповiдно до цього Кодексу, мають право провадити дiяльнiсть лише з видачi iндивiдуальних гарантiй для забезпечення сплати митних платежiв при помiщеннi товарiв в усi митнi режими, якi передбачають надання забезпечення сплати митних платежiв вiдповiдно до цього Кодексу, крiм процедури кiнцевого використання, а також крiм митного режиму транзиту на умовах Закону України "Про режим спiльного транзиту та запровадження нацiональної електронної транзитної системи" або на умовах Конвенцiї про процедуру спiльного транзиту.

     Вiдомостi про гарантiв, якi до набрання чинностi Законом України "Про внесення змiн до Митного кодексу України та iнших законiв України щодо деяких питань виконання Глави 5 Роздiлу IV Угоди про асоцiацiю мiж Україною, з однiєї сторони, та Європейським Союзом, Європейським спiвтовариством з атомної енергiї i їхнiми державами-членами, з iншої сторони" отримали статус гаранта вiдповiдно до цього Кодексу i одночасно мають статус фiнансового гаранта вiдповiдно до Закону України "Про режим спiльного транзиту та запровадження нацiональної електронної транзитної системи", виключаються з реєстру гарантiв одночасно з внесенням фiнансового гаранта до реєстру гарантiв вiдповiдно до пiдпункту 2 цього пункту;

     2) фiнансовi гаранти, якi до набрання чинностi Законом України "Про внесення змiн до Митного кодексу України та iнших законiв України щодо деяких питань виконання Глави 5 Роздiлу IV Угоди про асоцiацiю мiж Україною, з однiєї сторони, та Європейським Союзом, Європейським спiвтовариством з атомної енергiї i їхнiми державами-членами, з iншої сторони" були внесенi до реєстру фiнансових гарантiв вiдповiдно до Закону України "Про режим спiльного транзиту та запровадження нацiональної електронної транзитної системи", вносяться центральним органом виконавчої влади, що реалiзує державну митну полiтику, до реєстру гарантiв, передбаченого цим Кодексом, та мають право провадити дiяльнiсть з видачi гарантiй для забезпечення сплати митних платежiв вiдповiдно до законодавства України з питань митної справи. З моменту внесення таких гарантiв до реєстру гарантiв, передбаченого цим Кодексом, митнi органи здiйснюють монiторинг їх вiдповiдностi умовам частини другої статтi 316 цього Кодексу.

     9¹⁹. Установити, що тимчасово, протягом одного року з дня набрання чинностi Законом України "Про внесення змiн до Митного кодексу України та iнших законiв України щодо деяких питань виконання Глави 5 Роздiлу IV Угоди про асоцiацiю мiж Україною, з однiєї сторони, та Європейським Союзом, Європейським спiвтовариством з атомної енергiї i їхнiми державами-членами, з iншої сторони" за результатами попереднього розгляду заяви пiдприємства додатково до випадкiв, визначених частиною сьомою статтi 19⁵ цього Кодексу, митний орган приймає рiшення про вiдмову в розглядi заяви, якщо не минуло трьох мiсяцiв з дати вiдмови в наданнi такого самого рiшення, щодо якого подано заяву.

     9²⁰. Установити, що тимчасово, у перiод дiї воєнного стану, введеного в Українi Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Українi" вiд 24 лютого 2022 року N 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Українi" вiд 24 лютого 2022 року N 2102-IX, та протягом одного року з дня його припинення чи скасування забезпечення сплати митних платежiв, крiм випадкiв, визначених частиною сьомою статтi 305 цього Кодексу, не застосовується також до окремих товарiв, якi визначаються Кабiнетом Мiнiстрiв України (крiм товарiв, що перемiщуються на умовах Конвенцiї про процедуру спiльного транзиту)".

     II. Прикiнцевi та перехiднi положення

     1. Цей Закон набирає чинностi через 30 днiв з дня, наступного за днем його опублiкування, крiм:

     пунктiв 23 (щодо абзацу другого частини шостої та абзацу другого частини восьмої статтi 31 Митного кодексу України), 31, 37, 38, пiдпункту 2 пункту 39, пункту 40, пiдпункту 4 пункту 41, пунктiв 42, 58, 59, абзацу четвертого пункту 60, абзацу третього пiдпункту 1 (щодо використання митних декларацiй, поданих вiдповiдно до положень Конвенцiї про процедуру спiльного транзиту) пункту 61, пiдпункту 1 пункту 64, абзацу третього пiдпункту 1 пункту 65, пунктiв 66, 69, пiдпункту 2 пункту 72, пiдпункту 2 пункту 73, пiдпункту 1 пункту 76, пункту 84 (щодо змiн до пункту 5 частини сьомої статтi 305, частини п'ятої статтi 310, частини одинадцятої статтi 317 Митного кодексу України), пiдпункту 3 пункту 99, пiдпункту 1 пункту 101 i пункту 111 роздiлу I цього Закону, якi набирають чинностi з дня набрання чинностi для України Конвенцiєю про процедуру спiльного транзиту;

     пiдпункту 2 пункту 68, який набирає чинностi з 19 сiчня 2023 року;

     пункту 84 (щодо пункту 3 частини першої та пункту 7 частини другої статтi 316 Митного кодексу України (щодо можливостi фiнансових компанiй виступати гарантами та вимог до фiнансових компанiй як гарантiв), якi набирають чинностi з 1 сiчня 2024 року.

     2. Внести змiни до таких законiв України:

     1) у частинi сьомiй статтi 62² Закону України "Про банки i банкiвську дiяльнiсть" (Вiдомостi Верховної Ради України, 2001 р., N 5 - 6, ст. 30, iз змiнами, внесеними Законом України вiд 30 червня 2021 року N 1587-IX) слова "Законом України "Про режим спiльного транзиту та запровадження нацiональної електронної транзитної системи" замiнити словами "Митним кодексом України";

     2) у Законi України "Про режим спiльного транзиту та запровадження нацiональної електронної транзитної системи" (Вiдомостi Верховної Ради України, 2019 р., N 41, ст. 232; 2020 р.; N 28, с. 188, N 47, ст. 408):

     главу 3 роздiлу III виключити;

     у текстi Закону слова "фiнансова гарантiя" в усiх вiдмiнках i числах замiнити словом "гарантiя" у вiдповiдному вiдмiнку i числi.

     3. Авторизацiї АЕО, дозволи на застосування спецiальних спрощень, у тому числi дозволи на застосування спецiальних транзитних спрощень, виданi вiдповiдно до Закону України "Про режим спiльного транзиту та запровадження нацiональної електронної транзитної системи", дозволи на провадження видiв дiяльностi, визначенi статтею 404 Митного кодексу України, рiшення про внесення до реєстру гарантiв, рiшення про надання статусу фiнансового гаранта вiдповiдно до Закону України "Про режим спiльного транзиту та запровадження нацiональної електронної транзитної системи", рiшення про надання попереднiх рiшень, iншi дозволи та рiшення митних органiв, чиннi на день набрання чинностi цим Законом, продовжують бути чинними та визнаються митними органами на всiй територiї України.

     4. Установити, що у перiод дiї воєнного стану, введеного в Українi Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Українi" вiд 24 лютого 2022 року N 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Українi" вiд 24 лютого 2022 року N 2102-IX, до порядку пiдготовки та прийняття нормативно-правових актiв на виконання вимог цього Закону не застосовуються процедури, передбаченi Законом України "Про засади державної регуляторної полiтики у сферi господарської дiяльностi".

     5. Кабiнету Мiнiстрiв України протягом трьох мiсяцiв з дня опублiкування цього Закону:

     забезпечити прийняття нормативно-правових актiв, необхiдних для реалiзацiї цього Закону;

     привести свої нормативно-правовi акти у вiдповiднiсть iз цим Законом;

     забезпечити перегляд i приведення мiнiстерствами та iншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актiв у вiдповiднiсть iз цим Законом.

Президент України

В. ЗЕЛЕНСЬКИЙ

м. Київ
15 серпня 2022 року
N 2510-IX