ЗАКОН  УКРАЇНИ

Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчовi продукти, корми, побiчнi продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин

Iз змiнами i доповненнями, внесеними
Законами України
вiд 10 липня 2018 року N 2496-VIII,
вiд 6 вересня 2018 року N 2530-VIII,
вiд 6 грудня 2018 року N 2639-VIII,
вiд 14 сiчня 2020 року N 440-IX

     Цей Закон визначає правовi та органiзацiйнi засади державного контролю, що здiйснюється з метою перевiрки дотримання операторами ринку законодавства про харчовi продукти, корми, здоров'я та благополуччя тварин, а також законодавства про побiчнi продукти тваринного походження пiд час ввезення (пересилання) таких побiчних продуктiв на митну територiю України.

Роздiл I
ЗАГАЛЬНI ПОЛОЖЕННЯ

     Стаття 1. Визначення термiнiв

     1. У цьому Законi наведенi нижче термiни вживаються в такому значеннi:

     1) акредитована лабораторiя - лабораторiя будь-якої форми власностi, що розташована в Українi або iншiй країнi, акредитована на вiдповiднiсть вимогам стандарту ISO/IEC 17025 (ДСТУ ISO/IEC 17025) Нацiональним органом України з акредитацiї, iноземним органом з акредитацiї, який є повним членом ILAC (Мiжнародної органiзацiї iз спiвробiтництва в галузi акредитацiї лабораторiй), або iншим iноземним органом з акредитацiї, дiяльнiсть якого вiдповiдає вимогам стандарту ISO/IEC 17011 (ДСТУ ISO/IEC 17011);

     2) арбiтражне лабораторне дослiдження (випробування) - лабораторне дослiдження (випробування), що проводиться акредитованою лабораторiєю з використанням пiдтверджувальних (референс) методiв на вимогу особи, яка оскаржує результати основного лабораторного дослiдження (випробування);

     3) аудит - систематичне та незалежне вивчення певної дiї з метою визначення того, чи вiдповiдає така дiяльнiсть та пов'язанi з нею результати запланованим заходам i чи такi заходи впровадженi результативно та у спосiб, який дозволяє досягти поставленої мети;

     4) валiдацiя - перевiрка i забезпечення об'єктивних доказiв того, що план виконання дiй будь-якого виду, у тому числi визначений нормативно-правовим актом, нормативним актом, стандартом, методом (методикою) проведення дослiджень (випробувань), дає змогу з високою вiрогiднiстю досягти поставленої мети;

     5) вантаж - певна кiлькiсть харчових продуктiв, кормiв, сiна, соломи, побiчних продуктiв тваринного походження одного виду (вiдповiдно до затверджених форм мiжнародних сертифiкатiв, якщо їх затвердження передбачається цим Законом), що супроводжується одним мiжнародним сертифiкатом (якщо його наявнiсть вимагається згiдно iз законом), перевозиться одним транспортним засобом та надходить з однiєї країни або її окремої територiї (зони або компартмента);

(пункт 5 частини першої статтi 1 у редакцiї Закону України вiд 06.12.2018р. N 2639-VIII)

     6) вiдбiр зразкiв - форма державного контролю, що полягає у здiйсненнi вiдбору зразкiв харчових продуктiв, кормiв, сiна, соломи, побiчних продуктiв тваринного походження або будь-яких речовин (у тому числi з довкiлля), якi пов'язанi з виробництвом та/або обiгом харчових продуктiв або кормiв, здоров'ям та благополуччям тварин, з метою перевiрки шляхом проведення простих або лабораторних дослiджень (випробувань) вiдповiдностi законодавству про харчовi продукти, корми, побiчнi продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин;

     7) державний ветеринарний iнспектор - особа, яка працює в системi компетентного органу, вiдповiдає встановленим цим Законом квалiфiкацiйним вимогам та до службових обов'язкiв якої належить здiйснення заходiв державного контролю харчових продуктiв тваринного походження, кормiв тваринного походження, побiчних продуктiв тваринного походження, сiна, соломи, здоров'я та благополуччя тварин;

     8) державний iнспектор - особа, яка працює в системi компетентного органу, має вищу освiту (ступiнь не нижче спецiалiста/магiстра), досвiд роботи не менше одного року у сферi застосування (здiйснення) санiтарних та/або фiтосанiтарних, та/або ветеринарно-санiтарних заходiв та до службових обов'язкiв якої належить здiйснення заходiв державного контролю;

     9) державний контроль - дiяльнiсть компетентного органу, його територiальних органiв, державних iнспекторiв, державних ветеринарних iнспекторiв, помiчникiв державного ветеринарного iнспектора та уповноважених осiб, що здiйснюється з метою перевiрки вiдповiдностi дiяльностi операторiв ринку вимогам законодавства про харчовi продукти, корми, здоров'я та благополуччя тварин, а також усунення наслiдкiв невiдповiдностi та притягнення до вiдповiдальностi за порушення вiдповiдних вимог. Державний контроль включає також дiяльнiсть з перевiрки вiдповiдностi законодавству про побiчнi продукти тваринного походження пiд час ввезення (пересилання) таких продуктiв на митну територiю України;

     10) державний монiторинг - здiйснення в межах заходiв державного контролю послiдовних спостережень та/або вимiрювань вiдповiдно до плану державного монiторингу з наступним їх аналiзом та узагальненням з метою отримання загального уявлення про стан справ щодо дотримання законодавства про харчовi продукти, корми, здоров'я та благополуччя тварин;

     11) документальна перевiрка на державному кордонi (документальна перевiрка) - форма державного контролю на державному кордонi України вантажу, що ввозиться (пересилається) на митну територiю України, яка полягає у здiйсненнi перевiрки мiжнародного сертифiката та iнших документiв, що вимагаються згiдно iз законом, та/або iнших документiв, якi вимагаються згiдно з митними правилами та мiстять iнформацiю щодо вiдповiдностi вантажу законодавству про харчовi продукти, корми, побiчнi продукти тваринного походження;

     12) еквiвалентнiсть - здатнiсть рiзних систем або заходiв державного контролю забезпечувати досягнення однакових цiлей;

     13) загальний ветеринарний документ на ввезення - документ встановленої форми, що складається з двох частин, у першiй з яких оператор ринку зазначає (декларує) iнформацiю про вантаж з продуктами, який пiдлягає ввезенню (пересиланню) на митну територiю України через призначений прикордонний iнспекцiйний пост, у тому числi про вид, країну i потужнiсть походження, мiсце призначення вантажу, а у другiй частинi державний ветеринарний iнспектор зазначає iнформацiю про результати державного контролю такого вантажу;

     14) загальний документ на ввезення - документ встановленої форми, що складається з двох частин, у першiй з яких оператор ринку зазначає (декларує) iнформацiю про вантаж з харчовими продуктами нетваринного походження або кормами нетваринного походження, якi у разi ввезення (пересилання) на митну територiю України пiдлягають посиленому державному контролю, у тому числi про вид, країну i потужнiсть походження, мiсце призначення вантажу, а у другiй частинi державний iнспектор зазначає iнформацiю про результати державного контролю такого вантажу у призначеному пунктi пропуску на державному кордонi України;

     15) законодавство про здоров'я та благополуччя тварин - закони та iншi нормативно-правовi акти, якi спрямованi на запобiгання поширенню захворювань тварин, а також визначають умови утримання тварин, включаючи систематичний догляд, належне годування, належнi примiщення для утримання тварин, запобiгання хворобам, гуманне поводження з тваринами, у тому числi пiд час забою;

     16) законодавство про корми - закони та iншi нормативно-правовi акти, якими встановлюються вимоги до кормiв на будь-яких стадiях їх виробництва, обiгу та використання;

     17) законодавство про харчовi продукти - закони та iншi нормативно-правовi акти, якими встановлюються вимоги до харчових продуктiв на будь-яких стадiях їх виробництва та обiгу;

     18) затримання - процедура, за допомогою якої виключається перемiщення або змiна стану вантажу до винесення рiшення щодо його мiсця призначення. Затримання може включати зберiгання вантажу оператором ринку або особою, вiдповiдальною за вантаж, вiдповiдно до вказiвок державного iнспектора (державного ветеринарного iнспектора);

     19) iнспектування - форма державного контролю, яка полягає у здiйсненнi перевiрки стану здоров'я та благополуччя тварин, виробництва та обiгу харчових продуктiв та кормiв з метою встановлення вiдповiдностi законодавству про харчовi продукти, корми, здоров'я та благополуччя тварин;

     20) компетентний орган - центральний орган виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi безпечностi та окремих показникiв якостi харчових продуктiв та у сферi ветеринарної медицини. Термiн "компетентний орган" для iншої країни означає вiдповiдний орган цiєї країни, якому надано повноваження щодо органiзацiї та здiйснення державного контролю за дотриманням законодавства про харчовi продукти, корми, побiчнi продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин;

     21) композитний продукт - харчовий продукт, що одночасно мiстить у своєму складi переробленi харчовi продукти тваринного походження та харчовi продукти рослинного походження, включаючи такi, в яких переробка первинної продукцiї є невiд'ємною частиною виробництва кiнцевого харчового продукту;

     22) мiжнародний сертифiкат - сертифiкат здоров'я, мiжнародний ветеринарний сертифiкат або iнший документ, що видається компетентним органом країни походження або країни-експортера i засвiдчує здоров'я тварини та/або безпечнiсть харчового продукту, корму, сiна, соломи або побiчного продукту тваринного походження;

     23) невiдповiднiсть - порушення оператором ринку вимог цього Закону, законодавства про харчовi продукти, корми, побiчнi продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин;

     24) оператор ринку - оператор ринку харчових продуктiв, оператор ринку кормiв, оператор потужностей. Для цiлей роздiлу VII цього Закону до операторiв ринку також належить оператор ринку у сферi поводження з побiчними продуктами тваринного походження;

     25) особа, вiдповiдальна за вантаж (для цiлей роздiлу VII цього Закону) - власник вантажу або його представник;

     26) офiцiйний ветеринарний лiкар - спецiалiст ветеринарної медицини, який вiдповiдає встановленим статтею 13 цього Закону квалiфiкацiйним вимогам, має досвiд роботи за фахом не менше двох рокiв та якому компетентним органом надано повноваження для виконання окремих заходiв державного контролю на визначенiй потужностi (господарствi);

     27) оцiнка ризику - науково обґрунтований процес, що включає iдентифiкацiю небезпечного фактора, характеристику небезпечного фактора, оцiнку його впливу, характеристику ризику;

     28) перевiрка вiдповiдностi на державному кордонi (далi - перевiрка вiдповiдностi) - форма державного контролю на державному кордонi України, що полягає у вiзуальному оглядi та проводиться з метою перевiрки, чи мiжнародний сертифiкат (сертифiкати) та/або документи, якi супроводжують вантаж, вiдповiдають маркуванню та вмiсту вантажу, що ввозиться (пересилається) на митну територiю України;

     29) побiчнi продукти тваринного походження - побiчнi продукти тваринного походження, не призначенi для споживання людиною, та продукти їх оброблення i переробки, визначенi Законом України "Про побiчнi продукти тваринного походження, не призначенi для споживання людиною";

     30) позначка придатностi - позначка, яка застосовується згiдно з цим Законом для пiдтвердження придатностi непереробленого харчового продукту тваринного походження для споживання людиною;

     31) помiчник державного ветеринарного iнспектора - спецiалiст ветеринарної медицини, який вiдповiдає встановленим цим Законом вимогам та працює в системi компетентного органу пiд керiвництвом державного ветеринарного iнспектора;

     32) продукти (для цiлей роздiлу VII цього Закону) - харчовi продукти тваринного походження (у тому числi композитнi продукти), корми тваринного походження, сiно, солома, побiчнi продукти тваринного походження;

     33) простi дослiдження (випробування) - органолептичнi дослiдження (на запах, колiр, консистенцiю, смак), простi фiзичнi та хiмiчнi дослiдження (розрiзання, розморожування, нагрiвання тощо), дослiдження (випробування) за допомогою методiв експрес-дiагностики, що не потребують направлення вiдiбраних зразкiв до лабораторiї та проводяться у визначених цим Законом випадках за мiсцем проведення заходiв державного контролю;

     34) референс-лабораторiя - акредитована лабораторiя, якiй згiдно з вимогами цього Закону надано повноваження щодо виконання визначених цим Законом функцiй;

     35) система аналiзу небезпечних факторiв та контролю у критичних точках (Hazard Analysis and Critical Control Points - HACCP) - система, яка iдентифiкує, оцiнює i контролює небезпечнi фактори, що є визначальними для безпечностi харчових продуктiв;

     36) уповноважена лабораторiя - акредитована лабораторiя, якiй компетентним органом надано повноваження проводити для цiлей державного контролю лабораторнi дослiдження (випробування) вiдiбраних зразкiв харчових продуктiв, кормiв, сiна, соломи, побiчних продуктiв тваринного походження та речовин (у тому числi з довкiлля), якi пов'язанi з виробництвом та/або обiгом харчових продуктiв або кормiв, здоров'ям та благополуччям тварин;

     37) уповноважена особа - офiцiйний ветеринарний лiкар, уповноважений ветеринар, працiвник бiйнi, уповноважений на виконання обов'язкiв помiчника державного ветеринарного iнспектора, уповноважена лабораторiя, яким компетентним органом вiдповiдно до цього Закону надано повноваження щодо здiйснення визначених цим Законом окремих заходiв державного контролю;

     38) уповноважений ветеринар - спецiалiст ветеринарної медицини, який має досвiд роботи за фахом не менше одного року та якому компетентним органом надано повноваження щодо здiйснення окремих заходiв державного контролю господарств;

     39) фiзична перевiрка на державному кордонi (далi - фiзична перевiрка) - форма державного контролю на державному кордонi України, що може включати перевiрку транспортних засобiв, упаковки, маркування, температури, вiдбiр зразкiв, проведення простих та/або лабораторних дослiджень (випробувань) з метою перевiрки вiдповiдностi вантажу, що ввозиться (пересилається) на митну територiю України, законодавству про харчовi продукти, корми, побiчнi продукти тваринного походження.

     2. Iншi термiни, наведенi у цьому Законi, вживаються у значеннях, визначених законами України "Про основнi принципи та вимоги до безпечностi та якостi харчових продуктiв" i "Про ветеринарну медицину". Термiн "господарство" вживається у значеннi, визначеному Законом України "Про iдентифiкацiю та реєстрацiю тварин". Термiн "знищення" вживається у значеннi, визначеному Законом України "Про вилучення з обiгу, переробку, утилiзацiю, знищення або подальше використання неякiсної та небезпечної продукцiї". Термiн "ризиковий матерiал" вживається у значеннi, визначеному Законом України "Про побiчнi продукти тваринного походження, не призначенi для споживання людиною".

     Стаття 2. Законодавство про державний контроль

     1. Законодавство про державний контроль складається з Конституцiї України, цього Закону, Митного кодексу України, законiв України "Про основнi принципи та вимоги до безпечностi та якостi харчових продуктiв", "Про ветеринарну медицину", "Про основнi засади державного нагляду (контролю) у сферi господарської дiяльностi" та iнших виданих вiдповiдно до них нормативно-правових актiв.

     2. Якщо мiжнародним договором України, згода на обов'язковiсть якого надана Верховною Радою України, встановлено iншi правила, нiж тi, що передбаченi цим Законом, застосовуються правила мiжнародного договору.

     Стаття 3. Сфера дiї Закону

     1. Дiя цього Закону поширюється на суспiльнi вiдносини, пов'язанi iз здiйсненням державного контролю за дiяльнiстю операторiв ринку, якi здiйснюють виробництво та/або обiг харчових продуктiв, iнших об'єктiв санiтарних заходiв та/або кормiв, у тому числi ввезення (пересилання) на митну територiю України харчових продуктiв та/або кормiв, з метою перевiрки цiєї дiяльностi на вiдповiднiсть законодавству про харчовi продукти та корми, здоров'я та благополуччя тварин. Дiя цього Закону поширюється також на суспiльнi вiдносини, пов'язанi iз здiйсненням державного контролю побiчних продуктiв тваринного походження, що ввозяться (пересилаються) на митну територiю України, з метою їх перевiрки на вiдповiднiсть законодавству про побiчнi продукти тваринного походження. Дiя цього Закону поширюється також на суспiльнi вiдносини, пов'язанi iз здiйсненням державного контролю за дiяльнiстю операторiв ринку, якi здiйснюють органiчне виробництво та/або обiг органiчної продукцiї, у тому числi ввезення (пересилання) на митну територiю України, з метою перевiрки цiєї дiяльностi на вiдповiднiсть законодавству про харчовi продукти та корми, здоров'я та благополуччя тварин, а також законодавству у сферi органiчного виробництва, обiгу та маркування органiчної продукцiї.

(частина перша статтi 3 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 10.07.2018р. N 2496-VIII)

     2. Дiя цього Закону не поширюється на суспiльнi вiдносини щодо:

     1) захисту життя та здоров'я рослин;

     2) харчових продуктiв, кормiв, побiчних продуктiв тваринного походження, призначених (вироблених) для власного споживання (користування);

     3) ввезення на митну територiю України тварин, крiм тих, що призначенi для споживання людиною живими.

Роздiл II
СИСТЕМА ДЕРЖАВНОГО КОНТРОЛЮ. ПОВНОВАЖЕННЯ ОРГАНIВ ВИКОНАВЧОЇ ВЛАДИ У СФЕРI ДЕРЖАВНОГО КОНТРОЛЮ. ПРАВА ТА ОБОВ'ЯЗКИ ОПЕРАТОРIВ РИНКУ

     Стаття 4. Органи виконавчої влади у сферi здiйснення державного контролю

     1. До органiв виконавчої влади у сферi державного контролю належать:

     1) Кабiнет Мiнiстрiв України;

     2) центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзацiю державної полiтики у сферi безпечностi та окремих показникiв якостi харчових продуктiв та у сферi ветеринарної медицини;

     3) компетентний орган.

     Стаття 5. Повноваження Кабiнету Мiнiстрiв України у сферi державного контролю

     1. До повноважень Кабiнету Мiнiстрiв України у сферi державного контролю належать:

     1) забезпечення здiйснення державної полiтики у сферi державного контролю;

     2) спрямування та координацiя роботи органiв виконавчої влади у сферi державного контролю;

     3) затвердження перелiку призначених прикордонних iнспекцiйних постiв;

     4) затвердження перелiку призначених пунктiв пропуску на державному кордонi України;

     5) затвердження критерiїв, за якими оцiнюється ступiнь ризику вiд здiйснення господарської дiяльностi, та порядку визначення перiодичностi здiйснення планових заходiв державного контролю потужностей;

     6) затвердження порядку та критерiїв уповноваження акредитованих лабораторiй, у тому числi референс-лабораторiй, порядку перевiрки компетентним органом дотримання ними вiдповiдних критерiїв уповноваження та позбавлення такого уповноваження;

     7) затвердження порядку проведення арбiтражних лабораторних дослiджень (випробувань) та врахування їх результатiв для цiлей державного контролю;

     8) затвердження порядку проведення аудиту компетентного органу та його територiальних органiв;

     9) здiйснення iнших повноважень, передбачених цим Законом.

     Стаття 6. Повноваження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзацiю державної полiтики у сферi безпечностi та окремих показникiв якостi харчових продуктiв та у сферi ветеринарної медицини

     1. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзацiю державної полiтики у сферi безпечностi та окремих показникiв якостi харчових продуктiв та у сферi ветеринарної медицини, затверджує:

     1) форми актiв державного контролю, що застосовуються державними iнспекторами та державними ветеринарними iнспекторами пiд час iнспектування та аудиту, а також форми актiв вiдбору зразкiв;

     2) довгостроковий план державного контролю;

     3) методи контролю зоонозiв;

     4) вимоги щодо ввезення (пересилання) на митну територiю України харчових продуктiв тваринного походження, кормiв, сiна, соломи, а також побiчних продуктiв тваринного походження та продуктiв їх оброблення, переробки;

     5) порядок визначення та застосування перiодичностi документальних перевiрок, перевiрок вiдповiдностi, фiзичних перевiрок, лабораторних дослiджень (випробувань) вантажiв, якi ввозяться (пересилаються) на митну територiю України вiдповiдно до вимог роздiлу VII цього Закону;

     6) граничнi норми (обсяги) вiдбору зразкiв;

     7) порядок вiдбору зразкiв та їх перевезення (пересилання) до уповноважених лабораторiй для цiлей державного контролю.

     2. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзацiю державної полiтики у сферi безпечностi та окремих показникiв якостi харчових продуктiв та у сферi ветеринарної медицини, здiйснює iншi повноваження, передбаченi цим Законом.

     Стаття 7. Система та повноваження компетентного органу у сферi державного контролю

     1. Компетентний орган у сферi державного контролю:

     1) органiзовує та здiйснює державний контроль, у тому числi на державному кордонi України;

     2) розробляє та виконує довгостроковий план державного контролю, щороку звiтує Кабiнету Мiнiстрiв України про стан його виконання;

     3) розробляє та виконує план дiй за надзвичайних обставин, пов'язаних iз харчовими продуктами та/або кормами (далi - план дiй за надзвичайних обставин);

     4) затверджує щорiчний план державного контролю та щорiчний план державного монiторингу;

     5) забезпечує проведення передзабiйного та пiслязабiйного огляду тварин на вiдповiдних потужностях, а також пiслязабiйного огляду тварин, забитих на полюваннi;

     6) здiйснює державний контроль за впровадженням постiйно дiючих процедур, заснованих на принципах HACCP;

     7) надає особам, визначеним цим Законом, повноваження щодо здiйснення окремих заходiв державного контролю, контролює правомiрнiсть та ефективнiсть їхньої дiяльностi, позбавляє таких повноважень за наявностi пiдстав, визначених законодавством, а також веде облiк та оприлюднює вiдомостi про уповноважених осiб на офiцiйному веб-сайтi;

     8) забезпечує правомiрнiсть та ефективнiсть дiяльностi своїх структурних пiдроздiлiв, територiальних органiв та їх посадових осiб;

     9) встановлює у щорiчному планi державного контролю перiодичнiсть iнспектування, аудиту, вiдбору зразкiв та лабораторних дослiджень (випробувань) щодо кожної потужностi з виробництва та/або обiгу харчових продуктiв та/або кормiв;

     10) затверджує в порядку, визначеному законодавством, перiодичнiсть документальних перевiрок, перевiрок вiдповiдностi, фiзичних перевiрок, лабораторних дослiджень (випробувань) вантажiв, якi ввозяться (пересилаються) на митну територiю України;

     11) залучає у разi необхiдностi до здiйснення державного контролю правоохороннi органи в рамках наданих їм законом повноважень;

     12) вживає у межах своїх повноважень заходiв для усунення порушень цього Закону, законодавства про харчовi продукти, корми, побiчнi продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин, а також для притягнення винних осiб до вiдповiдальностi, встановленої законом;

     13) здiйснює iншi повноваження, передбаченi цим Законом.

     2. Систему компетентного органу складають компетентний орган, його територiальнi органи, а також державнi установи, пiдприємства та органiзацiї, пiдпорядкованi компетентному органу.

     3. Територiальнi органи виконують повноваження компетентного органу в межах вiдповiдних адмiнiстративно-територiальних одиниць. Керiвник компетентного органу покладає виконання повноважень головного державного iнспектора та головного державного ветеринарного iнспектора на керiвника територiального органу або його заступникiв, за умови їх вiдповiдностi вимогам, встановленим цим Законом вiдповiдно до державного iнспектора та державного ветеринарного iнспектора.

     4. Керiвник компетентного органу виконує повноваження Головного державного iнспектора України та Головного державного ветеринарного iнспектора України, за умови вiдповiдностi його вимогам, встановленим цим Законом вiдповiдно до державного iнспектора та державного ветеринарного iнспектора. У разi невiдповiдностi керiвника компетентного органу зазначеним вимогам вiн покладає виконання повноважень Головного державного iнспектора України та Головного державного ветеринарного iнспектора України на своїх заступникiв або керiвникiв структурних пiдроздiлiв компетентного органу, якi вiдповiдають вимогам, встановленим цим Законом до державного iнспектора та державного ветеринарного iнспектора.

     Стаття 8. Основнi засади дiяльностi компетентного органу у сферi державного контролю

     1. Компетентний орган у сферi державного контролю повинен забезпечити:

     1) ефективнiсть державного контролю пiд час виробництва та обiгу живих тварин, харчових продуктiв та кормiв, а також на стадiї використання кормiв;

     2) вiдсутнiсть будь-якого конфлiкту iнтересiв у осiб, якi здiйснюють заходи державного контролю;

     3) наявнiсть у своєму розпорядженнi або доступ до уповноважених лабораторiй для проведення лабораторних дослiджень (випробувань), а також наявнiсть достатньої кiлькостi квалiфiкованого та досвiдченого персоналу для ефективного виконання заходiв державного контролю;

     4) наявнiсть i належний стан вiдповiдних засобiв (iнструментiв, обладнання тощо) для забезпечення ефективного здiйснення персоналом заходiв державного контролю;

     5) наявнiсть плану дiй за надзвичайних обставин та готовнiсть дiяти згiдно з цим планом у разi виникнення таких обставин;

     6) якiсть та вiдповiднiсть заходiв державного контролю поставленим цiлям;

     7) прозорiсть, неупередженiсть та узгодженiсть дiй пiд час здiйснення заходiв державного контролю на всiх рiвнях;

     8) здiйснення державного контролю вiдповiдно до встановлених законодавством вимог.

     2. Зовнiшнiй аудит компетентного органу та його територiальних органiв проводиться щороку за рiшенням Кабiнету Мiнiстрiв України на основi принципiв незалежностi i прозоростi та за участю представникiв громадськостi. Представниками громадськостi, якi беруть участь у проведеннi зовнiшнього аудиту компетентного органу та його територiальних органiв, можуть бути фiзичнi особи, якi мають значний досвiд роботи, володiють необхiдними знаннями i навичками та публiчно делегуються громадськими об'єднаннями, що здiйснюють свою дiяльнiсть у сферi захисту прав та iнтересiв споживачiв харчових продуктiв або операторiв ринку. Внутрiшнiй аудит дiяльностi компетентного органу та його територiальних органiв проводиться не рiдше одного разу на рiк. Результати аудитiв оприлюднюються на офiцiйному веб-сайтi компетентного органу та направляються до Кабiнету Мiнiстрiв України до 1 квiтня року, наступного за звiтним. За результатами кожного аудиту компетентний орган вживає необхiдних заходiв з метою забезпечення виконання вимог цього Закону та оприлюднює iнформацiю про їх виконання на своєму офiцiйному веб-сайтi. Порядок проведення аудиту компетентного органу та його територiальних органiв затверджується Кабiнетом Мiнiстрiв України.

     3. Компетентний орган здiйснює заходи державного контролю згiдно iз встановленими законодавством вимогами, зокрема щодо:

     1) структури компетентного органу та порядку його взаємодiї з уповноваженими особами;

     2) завдань державного контролю, включаючи довгостроковi та короткостроковi;

     3) завдань та повноважень посадових осiб компетентного органу, його територiальних органiв та уповноважених осiб;

     4) порядку вiдбору зразкiв, методiв (методик) лабораторних дослiджень (випробувань), iнтерпретацiї результатiв цих дослiджень (випробувань) та прийняття подальших рiшень;

     5) планiв державного монiторингу;

     6) дiй, якi вживаються оператором ринку на виконання приписiв, розпоряджень та рiшень, виданих за результатами заходiв державного контролю;

     7) перевiрки результативностi методiв (методик) вiдбору зразкiв, методiв (методик) лабораторних дослiджень (випробувань).

     4. Компетентний орган затверджує i запроваджує постiйно дiючi процедури (однiєю з форм яких є аудит), необхiднi для перевiрки результативностi заходiв державного контролю, що здiйснюються силами компетентного органу та/або уповноваженими особами.

     5. Компетентний орган повинен забезпечити проведення коригувальних дiй, якщо результати передбачених частиною четвертою цiєї статтi перевiрок вказують на недотримання порядку проведення заходiв державного контролю.

     Стаття 9. Надання повноважень на здiйснення окремих заходiв державного контролю

     1. Компетентний орган має право надавати особам, визначеним частиною другою цiєї статтi, повноваження щодо здiйснення окремих заходiв державного контролю, за умови їх вiдповiдностi вимогам, встановленим законодавством. Рiшення компетентного органу про надання статусу уповноваженої особи має мiстити деталiзований опис заходу державного контролю, повноваження щодо здiйснення якого надається вiдповiднiй особi, та умов, за яких вiн має здiйснюватися.

     2. Для цiлей цього Закону уповноваженими особами є:

     1) офiцiйнi ветеринарнi лiкарi - мають право здiйснювати на визначених компетентним органом потужностях (господарствах) повноваження державного ветеринарного iнспектора у межах передбачених цим Законом заходiв державного контролю харчових продуктiв тваринного походження та живих тварин;

     2) уповноваженi ветеринари - мають право здiйснювати у визначених компетентним органом господарствах передбаченi цим Законом заходи державного контролю живих тварин;

     3) працiвники бiйнi, уповноваженi на виконання обов'язкiв помiчника державного ветеринарного iнспектора, - мають право виконувати обов'язки помiчника державного ветеринарного iнспектора у межах державного контролю свiжого м'яса птицi та зайцеподiбних у разi виконання умов, визначених роздiлом VI цього Закону, та лише в частинi технiчної допомоги, необхiдної для виконання завдань державного ветеринарного iнспектора;

     4) уповноваженi лабораторiї, у тому числi референс-лабораторiї - мають право проводити лабораторнi дослiдження (випробування), а також здiйснювати вiдбiр зразкiв та виконувати iншi функцiї у випадках, визначених цим Законом.

     3. Офiцiйнi ветеринарнi лiкарi та уповноваженi ветеринари отримують вiдповiдний статус та здiйснюють свою дiяльнiсть у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзацiю державної полiтики у сферi безпечностi та окремих показникiв якостi харчових продуктiв та у сферi ветеринарної медицини.

     4. Компетентний орган не має права надавати особам, зазначеним у частинi другiй цiєї статтi, такi повноваження щодо здiйснення заходiв державного контролю:

     1) оформляти протоколи про порушення цього Закону, законодавства про харчовi продукти та корми;

     2) видавати приписи щодо усунення порушень цього Закону, законодавства про харчовi продукти, корми, побiчнi продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин, а також перевiряти стан їх виконання операторами ринку;

     3) встановлювати обмеження або заборону ввезення (пересилання) на митну територiю України або вивезення з цiєї територiї вантажiв;

     4) приймати рiшення про вiдкликання, вилучення або знищення харчових продуктiв та/або кормiв, а також контролювати виконання таких рiшень;

     5) вирiшувати питання використання харчових продуктiв та/або кормiв для цiлей iнших, нiж тi, для яких вони призначалися (змiни призначеного використання);

     6) приймати рiшення про тимчасове припинення виробництва та/або обiгу харчових продуктiв та/або кормiв;

     7) видавати, тимчасово припиняти, анулювати, поновлювати та переоформляти експлуатацiйний дозвiл на потужнiсть та вживати iнших визначених законом заходiв щодо потужностей, якi не вiдповiдають законодавству про харчовi продукти та корми, здоров'я та благополуччя тварин;

     8) вживати заходiв поводження з вантажами, ввезеними (пересланими) на митну територiю України, якi не вiдповiдають законодавству;

     9) iншi повноваження щодо здiйснення заходiв державного контролю, якi додатково визначенi Кабiнетом Мiнiстрiв України.

     5. Компетентний орган проводить перевiрки уповноважених осiб у разi необхiдностi, але не рiдше одного разу на рiк. Компетентний орган позбавляє статусу уповноваженої особи (повнiстю або в частинi окремих повноважень), якщо за результатами проведеної ним перевiрки виявлено факт невиконання або неналежного виконання уповноваженою особою наданих їй повноважень.

     6. Компетентний орган веде облiк уповноважених осiб та оприлюднює на своєму офiцiйному веб-сайтi рiшення про надання та позбавлення статусу уповноваженої особи не пiзнiше наступного робочого дня пiсля їх прийняття.

     7. Уповноваженi особи та їх працiвники за свої протиправнi дiї, рiшення чи бездiяльнiсть несуть дисциплiнарну, цивiльно-правову, адмiнiстративну або кримiнальну вiдповiдальнiсть.

     8. Шкода, завдана фiзичнiй або юридичнiй особi незаконними рiшеннями, дiями чи бездiяльнiстю уповноваженої особи або її працiвника у зв'язку iз здiйсненням державного контролю, вiдшкодовується уповноваженою особою незалежно вiд вини такої особи або її працiвника.

     Стаття 10. Обов'язки державних iнспекторiв та державних ветеринарних iнспекторiв

     1. Пiд час здiйснення заходiв державного контролю державнi iнспектори та державнi ветеринарнi iнспектори зобов'язанi:

     1) дотримуватися вимог цього Закону та iнших нормативно-правових актiв, прийнятих вiдповiдно до цього Закону, законодавства про харчовi продукти, корми, побiчнi продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин;

     2) об'єктивно та неупереджено здiйснювати заходи державного контролю у межах повноважень, передбачених законом;

     3) дотримуватися дiлової етики у взаємовiдносинах з операторами ринку, утримуватися вiд необґрунтованих висновкiв щодо вiдповiдностi дiяльностi операторiв ринку вимогам законодавства, а також вiд неправомiрного та необґрунтованого притягнення операторiв ринку до вiдповiдальностi та застосування до них примусових заходiв;

     4) не розголошувати iнформацiю з обмеженим доступом, одержану пiд час здiйснення заходiв державного контролю, крiм випадкiв, передбачених законом;

     5) пред'являти документи, що посвiдчують особу державного iнспектора або державного ветеринарного iнспектора та пiдтверджують його повноваження на здiйснення заходiв державного контролю, а також оформляти i надавати документи, пов'язанi iз здiйсненням заходiв державного контролю.

     Стаття 11. Права державних iнспекторiв та державних ветеринарних iнспекторiв

     1. Пiд час здiйснення заходiв державного контролю державнi iнспектори та державнi ветеринарнi iнспектори мають право:

     1) безперешкодного доступу без попередження до потужностей пiд час їх роботи;

     2) здiйснювати iнспектування потужностей, випробувальних лабораторiй, що розмiщуються на потужностях i пов'язанi з виробництвом та/або обiгом харчових продуктiв та/або кормiв;

     3) здiйснювати вiдбiр зразкiв з метою перевiрки вiдповiдностi законодавству про харчовi продукти, корми, побiчнi продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин;

     4) проводити аудит постiйно дiючих процедур, заснованих на принципах HACCP, за умови наявностi вiдповiдної пiдготовки;

     5) перевiряти документи щодо дотримання операторами ринку законодавства про харчовi продукти, корми, побiчнi продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин i отримувати їх копiї;

     6) здiйснювати iнтерпретацiю результатiв лабораторних дослiджень (випробувань) зразкiв;

     7) видавати приписи щодо усунення порушень цього Закону, законодавства про харчовi продукти, корми, побiчнi продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин;

     8) збирати докази, що пiдтверджують порушення операторами ринку цього Закону, законодавства про харчовi продукти, корми, побiчнi продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин, у тому числi здiйснювати вiдбiр зразкiв;

     9) здiйснювати позаплановi iнспектування потужностей з метою перевiрки виконання операторами ринку приписiв, розпоряджень та рiшень, прийнятих за результатами здiйснення попереднiх заходiв державного контролю;

     10) за зверненням оператора ринку видавати (заповнювати) мiжнароднi сертифiкати, що пiдтверджують вiдповiднiсть вантажiв з харчовими продуктами або кормами, що експортуються з України, вимогам країни призначення або вимогам законодавства України. Мiжнародний сертифiкат, що пiдтверджує вiдповiднiсть вантажу, що експортується з України, вимогам законодавства України, видається за вiдповiдним зверненням оператора ринку, лише якщо компетентними органами України та країни призначення не погоджено форму мiжнародного сертифiката i законодавство країни призначення не передбачає обов'язковостi супроводження такого вантажу мiжнародним сертифiкатом встановленої форми.

     2. Виключно державний ветеринарний iнспектор (головний державний ветеринарний iнспектор) має право здiйснювати керiвництво призначеним прикордонним iнспекцiйним постом. Повноваження щодо державного контролю харчових продуктiв тваринного походження та кормiв тваринного походження, побiчних продуктiв тваринного походження та живих тварин здiйснюються виключно державним ветеринарним iнспектором (головним державним ветеринарним iнспектором), якщо iнше не передбачено цим Законом. Повноваження державного ветеринарного iнспектора щодо здiйснення заходiв державного контролю, визначенi роздiлом VI цього Закону, можуть виконуватися офiцiйним ветеринарним лiкарем, якщо вiн є незалежним вiд оператора ринку, який експлуатує вiдповiдну потужнiсть (господарство), та здiйснює свою дiяльнiсть у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзацiю державної полiтики у сферi безпечностi та окремих показникiв якостi харчових продуктiв та у сферi ветеринарної медицини.

     3. Пiд час здiйснення державного контролю на кордонi вантажiв, якi ввозяться (пересилаються) на митну територiю України, державнi iнспектори заповнюють вiдповiдну частину загального документа на ввезення, а державнi ветеринарнi iнспектори - вiдповiдну частину загального ветеринарного документа на ввезення.

     4. Головнi державнi iнспектори та головнi державнi ветеринарнi iнспектори (у тому числi Головний державний iнспектор України та Головний державний ветеринарний iнспектор України) мають права, передбаченi частинами першою i третьою цiєї статтi, а також у порядку, визначеному законом, право:

     1) приймати рiшення про виправлення маркування харчових продуктiв, iнших об'єктiв санiтарних заходiв та кормiв;

     2) приймати рiшення про знищення, вiдкликання та/або вилучення з обiгу харчових продуктiв та/або кормiв, що не вiдповiдають законодавству про харчовi продукти та корми i становлять загрозу для життя та/або здоров'я людини та/або тварини;

     3) приймати рiшення про тимчасове припинення виробництва та/або обiгу харчових продуктiв та/або кормiв, якщо вони становлять загрозу для життя та/або здоров'я людини та/або тварини;

     4) з пiдстав, визначених законом, видавати, переоформляти, тимчасово припиняти, анулювати та поновлювати дiю експлуатацiйних дозволiв;

     5) залучати до здiйснення заходiв державного контролю представникiв правоохоронних органiв вiдповiдно до їх повноважень, визначених законом.

     Стаття 12. Вимоги до посадових осiб компетентного органу та його територiальних органiв

     1. Посадовi особи компетентного органу та його територiальних органiв є державними службовцями та користуються правами i виконують обов'язки державних службовцiв.

     2. Посадовi особи компетентного органу та його територiальних органiв, якi здiйснюють заходи державного контролю, зобов'язанi регулярно пiдвищувати квалiфiкацiю в порядку, визначеному Законом України "Про державну службу". Компетентний орган затверджує щорiчний план пiдвищення квалiфiкацiї посадових осiб, якi здiйснюють заходи державного контролю, i не пiзнiше 1 квiтня наступного року готує та оприлюднює звiт про його виконання на своєму офiцiйному веб-сайтi.

     3. Компетентний орган зобов'язаний гарантувати, що посадовi особи компетентного органу та його територiальних органiв, якi здiйснюють заходи державного контролю:

     1) проходять пiдвищення квалiфiкацiї, передбачене частиною другою цiєї статтi, вiдповiдно до сфери своєї компетенцiї з таких питань:

     а) заходи державного контролю, зокрема iнспектування, аудит i вiдбiр зразкiв, та порядок їх здiйснення;

     б) законодавство про харчовi продукти, корми, побiчнi продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин;

     в) стадiї виробництва та обiгу харчових продуктiв, кормiв та тварин, можливi ризики для здоров'я людини, тварин, рослин та довкiлля;

     г) невiдповiднiсть та обґрунтована пiдозра щодо невiдповiдностi;

     ґ) небезпечнi фактори при виробництвi кормiв i харчових продуктiв;

     д) аудит постiйно дiючих процедур, заснованих на принципах HACCP;

     е) системи управлiння, що використовуються операторами ринку, якi здiйснюють виробництво та/або обiг харчових продуктiв та/або кормiв, та оцiнка вiдповiдностi таких систем законодавству про харчовi продукти та корми;

     є) правила видачi (заповнення) мiжнародних сертифiкатiв;

     ж) заходи за надзвичайних обставин;

     з) правовi наслiдки заходiв державного контролю та порядок притягнення операторiв ринку до вiдповiдальностi;

     и) перевiрка записiв, документiв, включаючи тi, що стосуються участi у програмах професiйного тестування лабораторiй та їх акредитацiї, проведення оцiнки ризику;

     i) здоров'я та благополуччя тварин;

     ї) з iнших питань, необхiдних для здiйснення державного контролю вiдповiдно до вимог цього Закону;

     2) стежать за нововведеннями у сферi своєї компетенцiї;

     3) вiдповiдають вимогам Закону України "Про державну службу".

     4. Посадовi особи компетентного органу та його територiальних пiдроздiлiв самостiйно приймають рiшення в межах своїх повноважень та зобов'язанi вiдмовитися вiд виконання будь-яких наказiв, розпоряджень або вказiвок, якi суперечать законодавству, а також вжити iнших заходiв, передбачених законом.

     5. За протиправнi рiшення, дiї та бездiяльнiсть посадовi особи компетентного органу та його територiальних органiв несуть дисциплiнарну, матерiальну, цивiльну-правову, адмiнiстративну та кримiнальну вiдповiдальнiсть.

     6. У разi порушення посадовою особою пiд час виконання нею своїх посадових обов'язкiв прав чи свобод особи компетентний орган або його територiальнi пiдроздiли вiдповiдно до мiсця роботи посадової особи вживають у межах своєї компетенцiї заходiв iз поновлення цих прав i свобод, вiдшкодування завданої майнової (матерiальної) i моральної шкоди, притягнення винних до юридичної вiдповiдальностi.

     7. Шкода, завдана фiзичнiй чи юридичнiй особi незаконними рiшеннями, дiями чи бездiяльнiстю посадової особи компетентного органу або його територiального органу, вiдшкодовується за рахунок коштiв бюджету, передбачених для фiнансування компетентного органу та його територiальних органiв, незалежно вiд вини такої посадової особи.

     8. Посадова особа компетентного органу або його територiального органу несе вiдповiдальнiсть у порядку регресу в розмiрi виплаченого з вiдповiдного бюджету вiдшкодування у зв'язку з незаконними рiшеннями, дiями чи бездiяльнiстю такої посадової особи.

     Стаття 13. Вимоги до державного ветеринарного iнспектора

     1. Державним ветеринарним iнспектором може бути особа, яка має вищу освiту за ступенем не нижче спецiалiста/магiстра у галузi ветеринарної медицини.

     Особа, яка обiймає посаду державного ветеринарного iнспектора в компетентному органi або його територiальних органах, повинна також вiдповiдати вимогам Закону України "Про державну службу".

     2. Державний ветеринарний iнспектор зобов'язаний пiдвищувати квалiфiкацiю в порядку, встановленому Законом України "Про ветеринарну медицину" з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

     3. Пiдвищення квалiфiкацiї, визначене частиною другою цiєї статтi, передбачає набуття знань у таких сферах:

     1) законодавство України та мiжнародно-правовi акти про харчовi продукти, корми, побiчнi продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин, а також про фармацевтичнi речовини;

     2) принципи аграрної полiтики, ринковi заходи, умови експорту та виявлення шахрайства (включаючи глобальний контекст: Свiтова органiзацiя торгiвлi (СОТ), Комiсiя з Кодексу Алiментарiус, Мiжнародне епiзоотичне бюро (МЕБ);

     3) базовi знання з переробки харчових продуктiв та харчових технологiй;

     4) принципи та методи належної практики виробництва та управлiння якiстю;

     5) належна практика вирощування рослин;

     6) належна практика гiгiєни;

     7) принципи та методи аналiзу ризикiв;

     8) принципи та методи HACCP, використання HACCP протягом усього харчового ланцюга;

     9) запобiгання та контроль небезпечних факторiв, пов'язаних iз харчовими продуктами;

     10) динамiка iнфекцiї та iнтоксикацiї;

     11) дiагностична епiдемiологiя;

     12) системи монiторингу та спостереження;

     13) аудит та регулярна оцiнка систем управлiння безпечнiстю харчових продуктiв;

     14) принципи та застосування для дiагностики сучасних методiв (методик) проведення дослiджень (випробувань);

     15) iнформацiйно-телекомунiкацiйнi технологiї, пов'язанi iз захистом здоров'я людини та тварини;

     16) обробка статистичних даних, пов'язаних iз професiйною дiяльнiстю державного ветеринарного iнспектора;

     17) розслiдування спалахiв хвороб людини, пов'язаних iз харчовими продуктами;

     18) трансмiсивна губкоподiбна енцефалопатiя;

     19) благополуччя тварин пiд час розведення i транспортування, а також гуманне поводження пiд час забою;

     20) захист довкiлля у зв'язку з виробництвом харчових продуктiв, кормiв та утриманням тварин (включаючи управлiння вiдходами та побiчними продуктами тваринного походження);

     21) корекцiя, коригувальнi дiї та запобiжнi заходи.

     4. Державний ветеринарний iнспектор до початку виконання обов'язкiв iз здiйснення державного контролю на бiйнях, потужностях з розбирання та обвалювання м'яса, у господарствах повинен пройти практичну пiдготовку в обсязi, що залежить вiд його попереднього досвiду здiйснення заходiв державного контролю свiжого м'яса. Для особи, яка не має досвiду здiйснення заходiв державного контролю свiжого м'яса, обсяг практичної пiдготовки не може бути меншим нiж 200 годин. Практична пiдготовка повинна охоплювати, у тому числi, правила проведення аудиту постiйно дiючих процедур, заснованих на принципах HACCP, i здiйснюватися пiд наглядом державного ветеринарного iнспектора на бiйнi, потужностi з розбирання та обвалювання м'яса або у господарствi. Порядок проведення зазначеної практичної пiдготовки та визначення її обсягу затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзацiю державної полiтики у сферi безпечностi та окремих показникiв якостi харчових продуктiв та у сферi ветеринарної медицини.

     Стаття 14. Вимоги до помiчника державного ветеринарного iнспектора та його повноваження

     1. Помiчником державного ветеринарного iнспектора може бути спецiалiст ветеринарної медицини, який пройшов пiдготовку вiдповiдно до вимог, встановлених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзацiю державної полiтики у сферi безпечностi та окремих показникiв якостi харчових продуктiв та у сферi ветеринарної медицини.

     2. Помiчник державного ветеринарного iнспектора має такi повноваження:

     пiд час аудиту - збирати iнформацiю стосовно програм-передумов та постiйно дiючих процедур, заснованих на принципах HACCP;

     пiд час проведення передзабiйного огляду та перевiрки благополуччя тварин - проводити лише первинний огляд тварин, якщо iнше не встановлено цим Законом;

     здiйснювати iншi дiї, передбаченi цим Законом.

     3. Державний ветеринарний iнспектор зобов'язаний перевiряти роботу помiчника державного ветеринарного iнспектора, пов'язану з пiслязабiйним оглядом туш тварин. Помiчник державного ветеринарного iнспектора не має права здiйснювати пiслязабiйний огляд туш тварин, забитих за межами бiйнi.

     Стаття 15. Права операторiв ринку

     1. Оператор ринку пiд час здiйснення заходiв державного контролю має право:

     1) вимагати вiд державних iнспекторiв, державних ветеринарних iнспекторiв, iнших осiб, якi здiйснюють заходи державного контролю, дотримання цього Закону, законодавства про харчовi продукти, корми, побiчнi продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин;

     2) перевiряти наявнiсть у державних iнспекторiв, державних ветеринарних iнспекторiв, iнших осiб, якi здiйснюють заходи державного контролю, службового посвiдчення (документа, що посвiдчує особу);

     3) одержувати копiї направлення на проведення iнспектування або аудиту;

     4) не допускати державних iнспекторiв та державних ветеринарних iнспекторiв до здiйснення iнспектування та аудиту, якщо:

     а) iнспектування або аудит здiйснюється з порушенням вимог щодо перiодичностi iнспектування та аудиту, встановленої щорiчним планом державного контролю, та за вiдсутностi пiдстав для проведення позапланових заходiв державного контролю;

     б) державний iнспектор або державний ветеринарний iнспектор не надав копiй документiв, передбачених цим Законом, або якщо наданi документи не вiдповiдають вимогам цього Закону;

     в) державний iнспектор або державний ветеринарний iнспектор не внiс запис про здiйснення вiдповiдного заходу державного контролю до журналу реєстрацiї заходiв державного нагляду (контролю) (у разi надання такого журналу оператором ринку);

     5) бути присутнiм пiд час здiйснення заходiв державного контролю, залучати до здiйснення таких заходiв юридичних i фiзичних осiб, за умови що такi особи не перешкоджають здiйсненню вiдповiдних заходiв;

     6) вимагати нерозголошення iнформацiї з обмеженим доступом, що належить оператору ринку;

     7) одержувати та ознайомлюватися з актами державного контролю, актами вiдбору зразкiв, розпорядженнями, приписами, рiшеннями;

     8) надавати в письмовiй формi свої пояснення, зауваження або заперечення до актiв державного контролю, актiв вiдбору зразкiв протягом п'яти робочих днiв з дня отримання таких актiв оператором ринку;

     9) пiд час вiдбору зразкiв одержувати додатковi зразки для проведення альтернативного лабораторного дослiдження (випробування);

     10) вести журнал реєстрацiї заходiв державного нагляду (контролю) та вимагати вiд державних iнспекторiв та державних ветеринарних iнспекторiв внесення до нього записiв про здiйснення iнспектування та аудиту до початку їх проведення;

     11) оскаржувати в установленому законом порядку неправомiрнi рiшення, дiї та бездiяльнiсть посадових осiб компетентного органу та iнших осiб, якi здiйснюють заходи державного контролю;

     12) на вiдшкодування в порядку, встановленому Цивiльним кодексом України, шкоди (збиткiв), заподiяної (завданих) неправомiрними рiшеннями, дiями або бездiяльнiстю посадових осiб компетентного органу та iнших осiб, якi здiйснюють заходи державного контролю.

     Стаття 16. Обов'язки операторiв ринку

     1. Оператор ринку зобов'язаний:

     1) допускати державних iнспекторiв, державних ветеринарних iнспекторiв та iнших визначених цим Законом осiб до здiйснення заходiв державного контролю, за умови дотримання ними порядку здiйснення державного контролю, передбаченого цим Законом;

     2) усувати виявленi невiдповiдностi шляхом здiйснення корекцiй та коригувальних дiй;

     3) надавати документи, пояснення, iншу iнформацiю з питань, що виникають у зв'язку iз здiйсненням заходiв державного контролю;

     4) забезпечувати умови для вiдбору зразкiв;

     5) одержувати примiрник припису, розпорядження, рiшення, акта або iншого документа, складеного за результатами заходу державного контролю.

Роздiл III
ПРИНЦИПИ ТА ВИМОГИ ДО ЗДIЙСНЕННЯ ДЕРЖАВНОГО КОНТРОЛЮ

     Стаття 17. Принципи здiйснення державного контролю

     1. Державний контроль здiйснюється за принципами:

     1) прiоритетностi безпеки у питаннях життя i здоров'я людини перед будь-якими iншими iнтересами та цiлями у сферi господарської дiяльностi;

     2) рiвностi прав i законних iнтересiв усiх операторiв ринку;

     3) гарантування прав та законних iнтересiв кожного оператора ринку;

     4) об'єктивностi та неупередженостi здiйснення державного контролю;

     5) законностi;

     6) вiдкритостi, прозоростi, плановостi та системностi державного контролю;

     7) неприпустимостi дублювання заходiв державного контролю мiж компетентним органом, його територiальними органами, державними установами, пiдприємствами та органiзацiями, пiдпорядкованими компетентному органу, органами виконавчої влади та уповноваженими особами;

     8) презумпцiї правомiрностi дiяльностi оператора ринку, у разi якщо норма закону чи iншого нормативно-правового акта, виданого на пiдставi закону, або якщо норми рiзних законiв чи рiзних нормативно-правових актiв, або норми одного нормативно-правового акта допускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язкiв оператора ринку та/або повноважень компетентного органу, iнших осiб, що здiйснюють державний контроль;

     9) орiєнтованостi державного контролю на запобiгання порушенням законодавства;

     10) недопущення встановлення планових показникiв чи будь-якого iншого планування щодо притягнення операторiв ринку до вiдповiдальностi або застосування примусових заходiв;

     11) оцiнки ризикiв та доцiльностi;

     12) дотримання умов мiжнародних договорiв України.

     Стаття 18. Вимоги до заходiв державного контролю

     1. Державний контроль здiйснюється компетентним органом, крiм випадкiв, встановлених цим Законом.

     2. Державний контроль має бути ризик-орiєнтованим та здiйснюватися з перiодичнiстю, що є достатньою для досягнення цiлей цього Закону.

     3. Заходи державного контролю здiйснюються без попередження (повiдомлення) оператора ринку, крiм аудиту та iнших випадкiв, коли таке попередження є необхiдною умовою забезпечення ефективностi державного контролю. Аудит постiйно дiючих процедур, заснованих на принципах HACCP, проводиться за умови повiдомлення оператора ринку не пiзнiше нiж за три робочi днi до здiйснення такого заходу. Повiдомлення надсилається рекомендованим поштовим вiдправленням за мiсцезнаходженням (мiсцем проживання) оператора ринку, зазначеним в Єдиному державному реєстрi юридичних осiб, фiзичних осiб - пiдприємцiв та громадських формувань, та/або вiдправленням електронної пошти на вiдповiдну адресу оператора ринку, зазначену в Єдиному державному реєстрi юридичних осiб, фiзичних осiб - пiдприємцiв та громадських формувань, або вручається особисто пiд розписку керiвнику чи представнику оператора ринку.

     4. Заходи державного контролю можуть здiйснюватися позапланово у разi виявлення невiдповiдностi або появи обґрунтованої пiдозри щодо невiдповiдностi, а також в iнших встановлених законом випадках.

     5. Державний контроль здiйснюється на будь-якiй стадiї виробництва та обiгу харчових продуктiв та кормiв. Перiодичнiсть здiйснення планових заходiв державного контролю кожної потужностi визначається на пiдставi ризик-орiєнтованого пiдходу та має враховувати:

     1) визначенi ризики, пов'язанi з тваринами, харчовими продуктами, кормами, операторами ринку, використанням харчових продуктiв або кормiв, процесiв, матерiалiв, речовин, здiйсненням дiяльностi або операцiй, якi можуть справити негативний вплив на безпечнiсть харчових продуктiв та/або кормiв, здоров'я та благополуччя тварин;

     2) результати здiйснення попереднiх заходiв державного контролю;

     3) ефективнiсть процедур, якi застосовуються оператором ринку з метою дотримання законодавства про харчовi продукти та корми, здоров'я та благополуччя тварин;

     4) iнформацiю, яка може свiдчити про невiдповiднiсть.

     6. Державний контроль харчових продуктiв та кормiв, якi ввозяться (пересилаються) на митну територiю України, має бути еквiвалентним державному контролю харчових продуктiв та кормiв, виробництво та/або обiг яких здiйснюється на митнiй територiї України.

     7. Державний контроль у формах iнспектування та аудиту здiйснюється iз застосуванням актiв державного контролю. Акт державного контролю має мiстити вичерпний перелiк питань для перевiрки дотримання оператором ринку законодавства про харчовi продукти та корми, здоров'я та благополуччя тварин. Кожне таке питання повинно мiстити посилання на вимогу нормативно-правового акта (статтю, частину, пункт, пiдпункт, абзац тощо), яка пiдлягає дотриманню оператором ринку. Якщо за результатами iнспектування або аудиту виявлено невiдповiднiсть, в актi державного контролю наводиться детальний опис вiдповiдних порушень законодавства. Акт державного контролю складається у двох примiрниках, один з яких вручається оператору ринку протягом трьох робочих днiв з дня його складення.

     8. Пiд час здiйснення iнспектування та аудиту забороняється перевiряти питання, якi:

     вiдсутнi в актi державного контролю;

     не мiстять посилань на вимогу законодавства України (у тому числi на вiдповiдну статтю, її частину, пункт, пiдпункт, абзац тощо), яка пiдлягає дотриманню оператором ринку.

     9. Здiйснення iнспектування та аудиту без застосування акта державного контролю, а вiдбору зразкiв - без застосування акта вiдбору зразкiв забороняється.

     10. Державнi iнспектори, державнi ветеринарнi iнспектори, iншi особи, що здiйснюють заходи державного контролю, а також оператори ринку мають право фiксувати процес здiйснення державного контролю засобами аудiо- та вiдеотехнiки, не перешкоджаючи здiйсненню вiдповiдних заходiв.

     Стаття 19. Заходи державного контролю

     1. Заходи державного контролю здiйснюються у формi аудиту, iнспектування, передзабiйного та пiслязабiйного огляду, вiдбору зразкiв, лабораторного дослiдження (випробування), документальної перевiрки, перевiрки вiдповiдностi, фiзичної перевiрки. У межах заходiв державного контролю здiйснюється державний монiторинг.

     2. Державний монiторинг проводиться компетентним органом з метою:

     1) визначення прiоритетних напрямiв державної полiтики у сферi харчових продуктiв та кормiв, здоров'я та благополуччя тварин;

     2) розроблення заходiв з недопущення обiгу небезпечних харчових продуктiв та кормiв;

     3) визначення загального рiвня забруднення харчових продуктiв та кормiв залишками пестицидiв та ветеринарних препаратiв, iншими забруднюючими речовинами.

     Державний монiторинг передбачає збирання, системний аналiз та оцiнку:

     iнформацiї щодо безпечностi харчових продуктiв та кормiв, здоров'я та благополуччя тварин, зокрема щодо виявлення в харчових продуктах i кормах залишкiв ветеринарних препаратiв, пестицидiв та забруднюючих речовин, а також формування вiдповiдних баз даних;

     звернень фiзичних та юридичних осiб щодо порушень законодавства про харчовi продукти та корми, здоров'я та благополуччя тварин;

     iншої необхiдної iнформацiї.

     Щорiчний план державного монiторингу повинен ґрунтуватися на ризик-орiєнтованому пiдходi та визначати кiлькiсть вiдборiв зразкiв рiзних видiв харчових продуктiв i кормiв та їх лабораторних дослiджень (випробувань) за визначеними показниками вiдповiдно до методик, встановлених довгостроковим планом державного контролю.

     3. Аудит постiйно дiючих процедур, заснованих на принципах HACCP, та постiйно дiючих процедур, розроблених оператором ринку з метою дотримання гiгiєнiчних вимог, повинен передбачати перевiрку безперервностi та ефективностi їх застосування, у тому числi:

     1) документацiї;

     2) ведення записiв;

     3) процесiв, що впливають на безпечнiсть харчових продуктiв та/або кормiв;

     4) системи внутрiшнього контролю оператора ринку;

     5) коригувальних дiй, вжитих оператором ринку внаслiдок аналiзу виявлених невiдповiдностей;

     6) квалiфiкацiї персоналу.

     Результати аудиту обов'язково враховуються пiд час визначення ступеня ризику дiяльностi оператора ринку (потужностi) та перiодичностi здiйснення планових заходiв державного контролю.

     Одна й та сама особа не має права двiчi поспiль здiйснювати аудит на однiй i тiй самiй потужностi.

     4. Iнспектування передбачає перевiрку дотримання операторами ринку законодавства про харчовi продукти та корми, здоров'я та благополуччя тварин та вiдповiдностi їх дiяльностi вимогам щодо:

     1) гiгiєни;

     2) плану коригувальних дiй, розробленого та впровадженого оператором ринку за результатами попереднiх перевiрок;

     3) iнцидентiв, пов'язаних з безпечнiстю харчових продуктiв та/або кормiв.

     Iнспектування може включати в себе перевiрку потужностей, прилеглої територiї, примiщень, обладнання та iнвентарю, транспортних засобiв, а також харчових продуктiв та кормiв; сировини, iнгредiєнтiв, допомiжних матерiалiв для переробки, якi використовуються для приготування та виробництва харчових продуктiв та кормiв, напiвфабрикатiв; предметiв та матерiалiв, що контактують з харчовими продуктами; засобiв та процесiв прибирання i догляду, а також пестицидiв; маркування, зовнiшнього вигляду та реклами.

     5. Особа, яка здiйснює iнспектування або аудит, має право проводити простi дослiдження (випробування) у разi появи у неї обґрунтованої пiдозри щодо невiдповiдностi або якщо такi дослiдження передбаченi щорiчним планом державного контролю.

     Стаття 20. Прозорiсть i конфiденцiйнiсть

     1. Компетентний орган зобов'язаний забезпечити прозорiсть заходiв, якi вiн здiйснює у рамках державного контролю.

     2. З метою забезпечення прозоростi компетентний орган вживає таких заходiв:

     1) оприлюднює на своєму офiцiйному веб-сайтi узагальнену iнформацiю, що стосується змiсту та результатiв заходiв державного контролю;

     2) у разi виявлення невiдповiдностi або появи обґрунтованої пiдозри щодо небезпечностi харчових продуктiв та/або кормiв негайно оприлюднює, у тому числi на своєму офiцiйному веб-сайтi, iнформацiю про вид, назву, передбачувану територiю обiгу харчових продуктiв та/або кормiв, якi становлять загрозу для здоров'я людини та/або тварини, а також iншi вiдомостi, що дають змогу iдентифiкувати такi харчовi продукти та/або корми та встановити походження, ступiнь i характер вiдповiдної загрози. Компетентний орган також оприлюднює iнформацiю про вжитi та запланованi ним заходи щодо запобiгання, зменшення та усунення такого ризику.

     3. Компетентний орган, його територiальнi органи, а також особи, якi здiйснюють заходи державного контролю, зобов'язанi забезпечувати нерозголошення iнформацiї з обмеженим доступом, отриманої ними у зв'язку iз здiйсненням державного контролю. Захист iнформацiї з обмеженим доступом не може перешкоджати розповсюдженню компетентним органом iнформацiї, зазначеної у пунктi 2 частини другої цiєї статтi.

Роздiл IV
ВIДБIР ЗРАЗКIВ ТА ЛАБОРАТОРНI ДОСЛIДЖЕННЯ (ВИПРОБУВАННЯ)

     Стаття 21. Методи (методики) вiдбору зразкiв та їх простих i лабораторних дослiджень (випробувань), а також види лабораторних дослiджень (випробувань)

     1. Для цiлей державного контролю використовуються методи (методики) вiдбору зразкiв та їх простих та/або лабораторних дослiджень (випробувань), встановленi нормативно-правовими актами, а в разi їх вiдсутностi - нацiональними стандартами України. За їх вiдсутностi застосовуються методи (методики) вiдбору зразкiв та їх простих та/або лабораторних дослiджень (випробувань), встановленi вiдповiдними мiжнародними органiзацiями, членом яких є Україна, або Європейським Союзом.

     2. У разi неможливостi застосування положень частини першої цiєї статтi дозволяється використовувати методи (методики) лабораторних дослiджень (випробувань), валiдованi уповноваженою лабораторiєю.

     3. Методи (методики) лабораторних дослiджень (випробувань) повиннi визначатися за такими критерiями:

     1) правильнiсть;

     2) можливiсть застосування (матриця та iнтервал концентрацiї);

     3) межа виявлення;

     4) межа вимiру;

     5) точнiсть;

     6) повторюванiсть;

     7) вiдтворюванiсть;

     8) вiдновлення;

     9) вибiрковiсть;

     10) чутливiсть;

     11) лiнiйнiсть;

     12) похибка вимiрювання;

     13) iншi критерiї, якi можуть бути визначенi як обов'язковi центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi технiчного регулювання, стандартизацiї, метрологiї та метрологiчної дiяльностi.

     Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi технiчного регулювання, стандартизацiї, метрологiї та метрологiчної дiяльностi, затверджує:

     критерiї ефективностi та параметри лабораторних дослiджень (випробувань), похибки вiдповiдних вимiрювань;

     процедури валiдацiї методiв (методик) лабораторних дослiджень (випробувань);

     правила iнтерпретацiї результатiв лабораторних дослiджень (випробувань).

     4. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзацiю державної полiтики у сферi безпечностi та окремих показникiв якостi харчових продуктiв та у сферi ветеринарної медицини, затверджує методи (методики) вiдбору зразкiв.

     5. Вiдбiр зразкiв здiйснюється у порядку:

     1) планового вiдбору - для виконання щорiчного плану державного контролю та/або щорiчного плану державного монiторингу;

     2) позапланового вiдбору - якщо пiд час здiйснення державного контролю виникла обґрунтована пiдозра щодо невiдповiдностi або iснують iншi пiдстави для вiдбору зразкiв, встановленi цим Законом.

     6. Вiдбiр зразкiв полягає у вiдборi двох юридично та аналiтично iдентичних зразкiв (крiм випадкiв, коли це неможливо здiйснити через недостатню кiлькiсть вiдповiдного матерiалу або внаслiдок того, що харчовi продукти є швидкопсувними), один з яких направляється компетентним органом до уповноваженої лабораторiї для проведення основного лабораторного дослiдження (випробування), а другий вручається оператору ринку i зберiгається ним на випадок проведення арбiтражного лабораторного дослiдження (випробування). На вимогу та за рахунок оператора ринку здiйснюється вiдбiр додаткових юридично та аналiтично iдентичних зразкiв, якi передаються оператору ринку та можуть бути використанi ним для проведення альтернативних лабораторних дослiджень (випробувань).

     7. Вiдбiр зразкiв здiйснюється в межах граничних норм, встановлених вiдповiдними нормативно-правовими актами або нацiональними стандартами України. Вартiсть зразкiв, вiдiбраних для здiйснення державного контролю, державою не вiдшкодовується, крiм вартостi одного зразка, який вiдбирається для здiйснення державного монiторингу. Розмiр вiдшкодування державою вартостi вiдiбраного зразка визначається на основi його ринкової вартостi у порядку, затвердженому Кабiнетом Мiнiстрiв України.

     8. Вiдбiр зразкiв здiйснюється на пiдставi акта вiдбору зразкiв, що складається у двох примiрниках, один з яких видається оператору ринку. В актi вiдбору зразкiв зазначається перелiк показникiв, за якими має бути проведено вiдповiдне лабораторне дослiдження (випробування), а також застосований метод (методика) вiдбору зразкiв (за наявностi). У разi вiдбору зразкiв в межах фiзичної перевiрки вантажу, що ввозиться (пересилається) на митну територiю України, в актi вiдбору зразкiв зазначається вiдповiдний пункт частини першої статтi 45 цього Закону, який є пiдставою для здiйснення такого вiдбору.

     9. Компетентний орган зобов'язаний забезпечити вiдбiр зразкiв, їх маркування, опломбування та поводження з ними у спосiб, що гарантує їх юридичну та аналiтичну iдентичнiсть, а також можливiсть проведення арбiтражного лабораторного дослiдження (випробування).

     10. Оператор ринку зобов'язаний забезпечити зберiгання зразка, наданого йому на випадок арбiтражного лабораторного дослiдження (випробування), та поводження з ним у спосiб, що гарантує його юридичну та аналiтичну iдентичнiсть, а також можливiсть проведення арбiтражного лабораторного дослiдження (випробування). У разi втрати (знищення) зазначеного зразка або вiдмови оператора ринку вiд направлення його в установленому цим Законом порядку до визначеної акредитованої лабораторiї для проведення арбiтражного лабораторного дослiдження (випробування) результати основного лабораторного дослiдження (випробування) вважаються остаточними.

     11. Оператор ринку повiдомляється про результати основного лабораторного дослiдження (випробування) не пiзнiше двох робочих днiв з дня їх отримання компетентним органом.

     12. Оператор ринку, який не погоджується з результатами основного лабораторного дослiдження (випробування), має право подати до компетентного органу заяву про проведення арбiтражного лабораторного дослiдження (випробування), в якiй зазначає уповноважену референс-лабораторiю, що використовує пiдтверджувальнi (референс) методи (методики) та розташована в Українi, або референс-лабораторiю, розташовану у державi Європейського Союзу, в якiй просить провести арбiтражне лабораторне дослiдження (випробування) iз зазначенням вiдповiдних пiдтверджувальних (референс) методiв (методик). Арбiтражне лабораторне дослiдження (випробування) не може проводитися в уповноваженiй лабораторiї, яка проводила основне лабораторне дослiдження (випробування). У разi якщо протягом п'яти робочих днiв з дня отримання оператором ринку повiдомлення про результати основного лабораторного дослiдження (випробування) така заява не подана оператором ринку, результати основного лабораторного дослiдження (випробування), що свiдчать про невiдповiднiсть, вважаються остаточними.

(частина дванадцята статтi 21 у редакцiї Закону України вiд 06.12.2018р. N 2639-VIII)

     13. Протягом двох робочих днiв пiсля отримання заяви про проведення арбiтражного лабораторного дослiдження (випробування) компетентний орган приймає одне з таких рiшень:

     про погодження обраної оператором ринку акредитованої лабораторiї;

     про проведення арбiтражного лабораторного дослiдження (випробування) в акредитованiй лабораторiї, яка розташована в iншiй країнi та має статус референс-лабораторiї згiдно iз законодавством такої країни.

     Компетентний орган повiдомляє оператора ринку про прийняте ним рiшення та про акредитовану лабораторiю, яка буде проводити арбiтражне лабораторне дослiдження (випробування), не пiзнiше трьох робочих днiв з дня прийняття рiшення.

     14. Оператор ринку зобов'язаний направити вiдповiдний зразок для проведення арбiтражного лабораторного дослiдження (випробування) до зазначеної в повiдомленнi компетентного органу акредитованої лабораторiї протягом двох робочих днiв з дня отримання такого повiдомлення.

     15. Витрати, пов'язанi з проведенням арбiтражного лабораторного дослiдження (випробування), несе оператор ринку. Якщо результати основного лабораторного дослiдження (випробування), що свiдчать про невiдповiднiсть, за результатами арбiтражного лабораторного дослiдження (випробування) не пiдтвердженi, компетентний орган вiдшкодовує оператору ринку вартiсть такого арбiтражного лабораторного дослiдження (випробування).

     16. Результати арбiтражного лабораторного дослiдження (випробування) є остаточними.

     17. Компетентний орган невiдкладно призначає позапланову перевiрку уповноваженої лабораторiї, якщо результати проведеного нею основного лабораторного дослiдження (випробування) не пiдтвердженi за результатами арбiтражного лабораторного дослiдження (випробування). До завершення такої перевiрки уповноважена лабораторiя не має права проводити лабораторнi дослiдження (випробування) для цiлей державного контролю.

     Стаття 22. Уповноваженi лабораторiї

     1. Лабораторнi дослiдження (випробування) для цiлей державного контролю проводяться акредитованими лабораторiями, уповноваженими компетентним органом. Компетентний орган позбавляє лабораторiю уповноваження, якщо вона не забезпечує дотримання встановлених законодавством критерiїв уповноваження.

     2. Акредитована лабораторiя може бути уповноважена на проведення лабораторних дослiджень (випробувань) для цiлей державного контролю за одним або кiлькома напрямами лабораторних дослiджень (випробувань).

     3. Уповноважена лабораторiя негайно повiдомляє компетентний орган про результати лабораторних дослiджень (випробувань) для цiлей державного контролю, якi свiдчать про невiдповiднiсть, а також про змiни та доповнення до результатiв лабораторних дослiджень (випробувань), про якi компетентний орган було поiнформовано ранiше.

     4. Посадовi особи уповноважених лабораторiй здiйснюють вiдбiр зразкiв, якщо це передбачено вiдповiдним рiшенням державного iнспектора або державного ветеринарного iнспектора про вiдбiр зразкiв.

     5. Уповноважена лабораторiя несе вiдповiдальнiсть за достовiрнiсть результатiв проведених нею лабораторних дослiджень (випробувань) вiдповiдно до закону.

     Стаття 23. Референс-лабораторiї

     1. Референс-лабораторiями можуть бути акредитованi лабораторiї, уповноваженi компетентним органом як референс-лабораторiї.

     2. Референс-лабораторiя повинна вiдповiдати таким критерiям:

     1) бути акредитованою на проведення лабораторних дослiджень (випробувань) з використанням пiдтверджуючих (референс) методiв (методик);

     2) мати персонал з досвiдом роботи у розробленнi методiв (методик) лабораторних дослiджень (випробувань) вiдповiдних харчових продуктiв та кормiв, а також з досвiдом навчання персоналу iнших лабораторiй;

     3) мати обладнання, необхiдне для проведення вiдповiдних лабораторних дослiджень (випробувань).

     3. Основними функцiями референс-лабораторiй є:

     1) розроблення та валiдацiя методiв (методик) лабораторних дослiджень (випробувань), у тому числi пiдтверджуючих (референс) методiв (методик);

     2) управлiння програмами професiйного тестування уповноважених лабораторiй;

     3) участь у розробленнi проектiв нормативних документiв;

     4) координацiя дiяльностi уповноважених лабораторiй;

     5) органiзацiя проведення порiвняльних випробувань мiж уповноваженими лабораторiями та забезпечення вжиття за їх результатами вiдповiдних заходiв;

     6) надання компетентному органу науково-технiчної пiдтримки для виконання ним довгострокового плану державного контролю;

     7) проведення арбiтражних лабораторних дослiджень (випробувань);

     8) спiвробiтництво з референс-лабораторiями iнших країн.

     4. Арбiтражнi лабораторнi дослiдження (випробування) можуть проводитися також акредитованою лабораторiєю, яка розташована в iншiй країнi та має статус референс-лабораторiї згiдно iз законодавством такої країни.

Роздiл V
ПЛАНУВАННЯ ДЕРЖАВНОГО КОНТРОЛЮ

     Стаття 24. Довгостроковий план державного контролю

     1. Компетентний орган розробляє та органiзовує виконання довгострокового плану державного контролю. Виконання довгострокового плану державного контролю забезпечується шляхом складання, затвердження та виконання щорiчних планiв державного контролю, оцiнки їх виконання, а також шляхом планування i здiйснення заходiв з усунення виявлених недолiкiв.

     2. Довгостроковий план державного контролю має мiстити загальну iнформацiю про структуру та органiзацiю системи державного контролю, зокрема:

     1) стратегiчнi цiлi такого плану та опис того, яким чином вони врахованi пiд час визначення прiоритетiв державного контролю та розподiлу ресурсiв для його виконання;

     2) загальну органiзацiю та управлiння державним контролем на центральному та iнших рiвнях, включаючи здiйснення державного контролю окремих категорiй потужностей;

     3) системи контролю, якi застосовуються у рiзних галузях, та координацiю дiяльностi структурних пiдроздiлiв компетентного органу, його територiальних органiв та пiдпорядкованих йому державних установ, пiдприємств та органiзацiй, вiдповiдальних за здiйснення державного контролю, а також iнших органiв виконавчої влади в установлених законом випадках;

     4) здiйснення заходiв державного контролю уповноваженими особами;

     5) навчання персоналу, який здiйснює державний контроль;

     6) методику визначення показникiв, за якими проводяться лабораторнi дослiдження (випробування) у разi планового та позапланового вiдбору зразкiв, методику визначення кiлькостi планових вiдборiв зразкiв рiзних видiв харчових продуктiв i кормiв та їх лабораторних дослiджень (випробувань), а також iншi процедури, необхiднi для здiйснення державного контролю;

     7) органiзацiю та здiйснення заходiв у разi виникнення надзвичайних обставин, пов'язаних iз хворобами тварин, харчовими отруєннями або забрудненням харчових продуктiв та/або кормiв, а також iнших ризикiв для здоров'я людини;

     8) органiзацiю взаємодiї мiж компетентним органом, його територiальними органами, уповноваженими особами та iншими особами, яким надано повноваження щодо здiйснення заходiв державного контролю;

     9) способи забезпечення вiдповiдностi всiм передбаченим статтею 8 цього Закону вимогам.

     3. До довгострокового плану державного контролю вносяться змiни у разi:

     1) змiни законодавства про харчовi продукти та корми, здоров'я та благополуччя тварин;

     2) появи нової хвороби або iнших загроз для здоров'я людини та/або тварини;

     3) змiн у структурi, управлiннi або функцiях компетентного органу;

     4) якщо за результатами виконання щорiчного плану державного контролю, перевiрки системи державного контролю України представниками iнших держав, отримання нових наукових або iнших даних, в тому числi рекомендацiй мiжнародних органiзацiй, виявляється необхiднiсть внесення вiдповiдних змiн.

     4. Перегляд та внесення змiн до довгострокового плану державного контролю здiйснюються не пiзнiше 60 днiв з моменту виникнення обставин, зазначених у частинi третiй цiєї статтi.

     Стаття 25. Щорiчний план державного контролю

     1. Плановi заходи державного контролю здiйснюються вiдповiдно до щорiчного плану державного контролю.

     2. Щорiчний план державного контролю на наступний рiк розробляється та затверджується компетентним органом до 1 грудня поточного року.

     3. Щорiчний план державного контролю має вiдповiдати довгостроковому плану державного контролю, ґрунтуватися на ризик-орiєнтованому пiдходi та визначати кiлькiсть вiдборiв зразкiв рiзних видiв харчових продуктiв i кормiв та їх лабораторних дослiджень (випробувань) за визначеними показниками.

     4. Щорiчний план державного контролю може включати щорiчний план державного монiторингу.

     5. Щорiчний план державного контролю переглядається одночасно з довгостроковим планом державного контролю з урахуванням положень статтi 24 цього Закону.

     Стаття 26. Щорiчний звiт про виконання довгострокового та щорiчного планiв державного контролю

     1. Компетентний орган щороку звiтує перед Кабiнетом Мiнiстрiв України про стан виконання довгострокового та щорiчного планiв державного контролю за попереднiй рiк та оприлюднює звiт на своєму офiцiйному веб-сайтi не пiзнiше 1 березня наступного за звiтним року.

     2. Щорiчний звiт повинен мiстити iнформацiю про:

     1) змiни, внесенi до довгострокового плану державного контролю протягом звiтного року, їх причини та обґрунтування;

     2) загальний аналiз результатiв державного контролю та внутрiшнього аудиту компетентного органу, проведених протягом звiтного року;

     3) характер та кiлькiсть встановлених випадкiв невiдповiдностi;

     4) заходи, у тому числi примусовi, вжитi для виконання довгострокового плану державного контролю, та їх результати;

     5) заходи, вжитi у разi виявлення невiдповiдностi або появи обґрунтованої пiдозри щодо невiдповiдностi.

     3. Щорiчний звiт у частинi iнформацiї, що дозволяє однозначно iдентифiкувати оператора ринку, притягнутого до вiдповiдальностi за порушення цього Закону, законодавства про харчовi продукти та корми, здоров'я та благополуччя тварин, або щодо потужностi якого було прийнято рiшення про тимчасове припинення виробництва та/або обiгу харчових продуктiв та/або кормiв, оприлюднюється не ранiше закiнчення строку оскарження вiдповiдної постанови (рiшення), а в разi оскарження - не ранiше остаточного вирiшення вiдповiдного спору компетентним органом або судом.

     Стаття 27. План дiй за надзвичайних обставин, пов'язаних iз харчовими продуктами та кормами

     1. План дiй за надзвичайних обставин, пов'язаних iз харчовими продуктами та кормами (далi - план дiй за надзвичайних обставин), затверджується Кабiнетом Мiнiстрiв України та мiстить заходи, що пiдлягають невiдкладному здiйсненню у разi, якщо корми або харчовi продукти, безпосередньо або через довкiлля, становлять загрозу для здоров'я людини та/або тварини i такiй загрозi неможливо запобiгти або яку не можна усунути або зменшити до прийнятного рiвня шляхом здiйснення звичайних заходiв.

     2. У планi дiй за надзвичайних обставин визначаються органи виконавчої влади та органи мiсцевого самоврядування, якi залучаються за таких обставин, їхнi завдання та повноваження, пов'язанi з лiквiдацiєю вiдповiдних загроз, а також порядок взаємодiї та обмiну iнформацiєю мiж вiдповiдними органами.

     3. План дiй за надзвичайних обставин переглядається за потреби, зокрема у разi внесення змiн до структури компетентного органу.

Роздiл VI
ДЕРЖАВНИЙ КОНТРОЛЬ ХАРЧОВИХ ПРОДУКТIВ ТВАРИННОГО ПОХОДЖЕННЯ ТА ЖИВИХ ТВАРИН

     Стаття 28. Загальнi принципи здiйснення державного контролю свiжого м'яса

     1. Державний ветеринарний iнспектор здiйснює державний контроль свiжого м'яса на бiйнях, потужностях з переробки диких тварин та потужностях з розбирання та обвалювання м'яса вiдповiдно до вимог статтi 30 цього Закону.

     2. Якщо за результатами державного контролю не виявлено причин, через якi свiже м'ясо визнається не придатним для споживання людиною, державний ветеринарний iнспектор або пiд його вiдповiдальнiсть iнша особа, визначена цим Законом, наносить позначку придатностi у порядку, встановленому цим Законом.

     3. За результатами державного контролю свiжого м'яса державний ветеринарний iнспектор:

     1) здiйснює обмiн iнформацiєю щодо результатiв державного контролю в порядку, встановленому статтею 33 цього Закону;

     2) приймає рiшення згiдно з вимогами статей 34 - 37 цього Закону.

     4. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзацiю державної полiтики у сферi безпечностi та окремих показникiв якостi харчових продуктiв та у сферi ветеринарної медицини, затверджує вимоги до передзабiйного та пiслязабiйного огляду тварин, у тому числi забитих за межами бiйнi.

     Стаття 29. Особливостi здiйснення державного контролю на бiйнях та потужностях з розбирання та обвалювання м'яса

     1. Компетентний орган забезпечує присутнiсть державного ветеринарного iнспектора:

     1) на бiйнi пiд час передзабiйного та пiслязабiйного огляду;

     2) на потужностях з переробки диких тварин пiд час пiслязабiйного огляду.

     2. Компетентний орган визначає бiйнi та потужностi з переробки диких тварин, на яких присутнiсть державного ветеринарного iнспектора не вимагається, якщо за результатами проведеного компетентним органом аналiзу ризикiв пiдтверджено здатнiсть вiдповiдної бiйнi та потужностi забезпечити безпечнiсть м'яса за умови, що:

     1) пiд час передзабiйного огляду на бiйнi:

     а) державний ветеринарний iнспектор або уповноважений ветеринар здiйснив передзабiйний огляд у господарствi походження, перевiрив iнформацiю про харчовий ланцюг та повiдомив результати перевiрки помiчнику державного ветеринарного iнспектора, який присутнiй на бiйнi;

     б) помiчник державного ветеринарного iнспектора, присутнiй на бiйнi, пересвiдчився в тому, що iнформацiя про харчовий ланцюг не вказує на порушення вимог до безпечностi харчових продуктiв i що загальний стан тварин вiдповiдає законодавству про здоров'я та благополуччя тварин;

     в) державний ветеринарний iнспектор регулярно пересвiдчується в належному виконаннi помiчником державного ветеринарного iнспектора своїх обов'язкiв;

     2) пiд час пiслязабiйного огляду:

     а) помiчник державного ветеринарного iнспектора оглядає та вiдокремлює м'ясо, щодо якого встановлено наявнiсть патологiчних змiн, вiд усього iншого м'яса оглянутої тварини. Зазначене м'ясо зберiгається окремо вiд м'яса, одержаного з iнших тварин;

     б) державний ветеринарний iнспектор оглядає вiдокремлене м'ясо, щодо якого встановлено наявнiсть патологiчних змiн, та все iнше м'ясо, отримане з такої тварини, протягом 12 годин пiсля забою. Вiдокремлене помiчником державного ветеринарного iнспектора м'ясо птицi та зайцеподiбних, щодо якого встановлено наявнiсть патологiчних змiн, пiдлягає вибiрковому огляду державним ветеринарним iнспектором;

     в) помiчник державного ветеринарного iнспектора документує всi виконанi процедури та отриманi результати у спосiб, що дозволяє державному ветеринарному iнспектору упевнитися в дотриманнi встановлених законодавством вимог.

     3. Вимоги частини другої цiєї статтi не застосовуються:

     1) до тварин, вимушено забитих за межами бiйнi;

     2) до тварин, стосовно яких iснує пiдозра щодо наявностi будь-якого захворювання чи патологiчного стану, що становить загрозу для здоров'я людини;

     3) до великої рогатої худоби, яка походить зi стад, неблагополучних щодо туберкульозу;

     4) до великої рогатої худоби, овець та кiз, якi походять зi стад, неблагополучних щодо бруцельозу;

     5) у разi спалаху захворювань, внесених до списку хвороб, затвердженого МЕБ.

     4. На потужностях з розбирання та обвалювання м'яса компетентний орган забезпечує присутнiсть державного ветеринарного iнспектора або помiчника державного ветеринарного iнспектора пiд час розбирання та обвалювання м'яса з перiодичнiстю, що гарантує безпечнiсть м'яса.

     5. Порядок визначення боєнь та потужностей з переробки диких тварин, на яких присутнiсть державного ветеринарного iнспектора не вимагається, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзацiю державної полiтики у сферi безпечностi та окремих показникiв якостi харчових продуктiв та у сферi ветеринарної медицини.

     Стаття 30. Завдання державного ветеринарного iнспектора пiд час здiйснення державного контролю свiжого м'яса

     1. Пiд час здiйснення державного контролю свiжого м'яса державний ветеринарний iнспектор у межах аудиту постiйно дiючих процедур, заснованих на принципах HACCP, перевiряє також ефективнiсть процедур, розроблених оператором ринку для дотримання вимог щодо:

     1) забезпечення вiдсутностi у свiжому м'ясi будь-якого забруднення та ознак патофiзiологiчних аномалiй або змiн;

     2) забезпечення вiдсутностi у свiжому м'ясi ризикового матерiалу, крiм випадкiв, передбачених законодавством;

     3) виробництва свiжого м'яса з дотриманням законодавства щодо трансмiсивної губкоподiбної енцефалопатiї.

     Пiд час здiйснення державного контролю свiжого м'яса державний ветеринарний iнспектор у межах аудиту постiйно дiючих процедур, розроблених оператором ринку з метою дотримання гiгiєнiчних вимог, перевiряє також безперервнiсть дотримання оператором ринку його власних процедур у частинi практики збирання, транспортування, зберiгання, поводження, переробки, використання та знищення побiчних продуктiв тваринного походження, у тому числi ризикового матерiалу.

     2. Державний контроль на бiйнях, потужностях з переробки диких тварин та потужностях з розбирання та обвалювання м'яса може включати:

     1) перевiрку iнформацiї про харчовий ланцюг щодо тварин, призначених для забою;

     2) передзабiйний огляд;

     3) перевiрку дотримання законодавства про благополуччя тварин пiд час їх транспортування та забою;

     4) пiслязабiйний огляд;

     5) перевiрку процедур, що запобiгають забрудненню м'яса ризиковим матерiалом;

     6) вiдбiр зразкiв для лабораторних дослiджень (випробувань).

     3. Перевiрка державним ветеринарним iнспектором iнформацiї про харчовий ланцюг включає аналiз:

     1) iнформацiї, отриманої з господарства походження, про тварину, призначену для забою, у тому числi про стан її здоров'я, лiкування та застосування ветеринарних препаратiв;

     2) iнформацiї, що мiститься у ветеринарних та iнших документах, якi супроводжують тварину.

     4. Державний ветеринарний iнспектор здiйснює передзабiйний огляд птицi протягом 12 годин, а iнших тварин - протягом 24 годин пiсля їх прибуття на бiйню (крiм визначених у встановленому законодавством порядку боєнь, на яких не вимагається присутнiсть державного ветеринарного iнспектора). Державний ветеринарний iнспектор має право у будь-який час провести повторний передзабiйний огляд тварини.

     Забiй тварини повинен бути здiйснений протягом 24 годин пiсля її передзабiйного огляду на бiйнi або протягом 72 годин пiсля її передзабiйного огляду в господарствi походження. Якщо тварина, яка пройшла передзабiйний огляд в господарствi походження, не була забита протягом 72 годин, вона пiдлягає повторному передзабiйному огляду.

     5. Безпосередньо пiсля забою державний ветеринарний iнспектор здiйснює пiслязабiйний огляд усiх зовнiшнiх поверхонь тушi та нутрощiв з цiєї тушi, звертаючи особливу увагу на виявлення ознак iнфекцiйних захворювань. У разi виявлення невiдповiдностi або появи обґрунтованої пiдозри щодо невiдповiдностi державний ветеринарний iнспектор здiйснює заходи з метою встановлення (перевiрки):

     1) остаточного дiагнозу;

     2) наявностi iнфекцiйних захворювань;

     3) перевищення встановлених законодавством максимальних меж залишкiв (рiвнiв) забруднюючих та iнших речовин;

     4) вiдповiдностi мiкробiологiчним критерiям;

     5) наявностi iнших факторiв, через якi м'ясо визнається не придатним для споживання людиною або пiдлягає використанню з вiдповiдними обмеженнями.

     6. Державний ветеринарний iнспектор пiд час здiйснення державного контролю свiжого м'яса зобов'язаний перевiрити наявнiсть та ефективнiсть виконання процедур, що запобiгають забрудненню м'яса ризиковим матерiалом, чи видалено такий матерiал та побiчнi продукти тваринного походження, а також за потреби перевiрити їх маркування.

     7. Державний ветеринарний iнспектор з урахуванням передбачених цим Законом загальних принципiв здiйснення державного контролю та вимог до лабораторних дослiджень (випробувань) повинен забезпечити вiдбiр зразкiв, їх маркування та вiдправлення до уповноваженої лабораторiї з метою:

     1) виконання щорiчного плану державного монiторингу та/або щорiчного плану державного контролю;

     2) виявлення трансмiсивної губкоподiбної енцефалопатiї;

     3) виявлення заборонених законодавством речовин та/або контролю за речовинами в рамках виконання щорiчного плану державного монiторингу залишкiв ветеринарних препаратiв та забруднюючих речовин у живих тваринах, кормах та харчових продуктах;

     4) виявлення iнфекцiйних захворювань, контролю зоонозiв та їх збудникiв.

     Стаття 31. Особливостi залучення помiчника державного ветеринарного iнспектора та працiвникiв боєнь до здiйснення державного контролю свiжого м'яса

     1. Помiчник державного ветеринарного iнспектора пiд час здiйснення державного контролю свiжого м'яса допомагає державному ветеринарному iнспектору у виконаннi всiх його завдань з урахуванням таких обмежень (умов):

     1) пiд час проведення аудиту помiчник державного ветеринарного iнспектора здiйснює лише збiр iнформацiї щодо дотримання гiгiєнiчних вимог, а також постiйно дiючих процедур, заснованих на принципах HACCP;

     2) пiд час здiйснення передзабiйного огляду та перевiрки дотримання законодавства про благополуччя тварин помiчник державного ветеринарного iнспектора надає виключно технiчну допомогу, необхiдну для виконання завдань державного ветеринарного iнспектора;

     3) державний ветеринарний iнспектор регулярно перевiряє роботу свого помiчника.

     2. Компетентний орган на основi проведеного ним аналiзу ризикiв, що враховує, зокрема, результати попереднiх заходiв державного контролю та iнформацiю щодо виконання персоналом бiйнi своїх професiйних обов'язкiв, має право у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзацiю державної полiтики у сферi безпечностi та окремих показникiв якостi харчових продуктiв та у сферi ветеринарної медицини, уповноважити працiвникiв бiйнi на виконання обов'язкiв помiчника державного ветеринарного iнспектора у межах державного контролю свiжого м'яса птицi та зайцеподiбних, за таких умов:

     1) на потужностi протягом щонайменше 12 останнiх мiсяцiв дотримуються гiгiєнiчнi вимоги та ефективно застосовуються постiйно дiючi процедури, заснованi на принципах HACCP;

     2) працiвники бiйнi пройшли пiдготовку та склали квалiфiкацiйнi iспити, що є обов'язковими для помiчника державного ветеринарного iнспектора в частинi функцiй, якi виконуватимуть такi працiвники;

     3) пiд час здiйснення функцiй помiчника державного ветеринарного iнспектора працiвники бiйнi перебувають пiд наглядом, керiвництвом та вiдповiдальнiстю державного ветеринарного iнспектора, який перiодично проводить перевiрку дотримання законодавства такими працiвниками, зокрема пiд час передзабiйних та пiслязабiйних оглядiв, та документує результати вiдповiдних перевiрок;

     4) працiвники бiйнi, що виконують функцiї помiчника державного ветеринарного iнспектора, є незалежними вiд працiвникiв, вiдповiдальних за процес виробництва на вiдповiднiй потужностi, для уникнення конфлiкту iнтересiв;

     5) вiдбiр зразкiв для лабораторних дослiджень (випробувань) здiйснюється лише працiвниками бiйнi, якi пройшли спецiальну практичну пiдготовку пiд наглядом державного ветеринарного iнспектора.

     3. У разi невиконання уповноваженими працiвниками бiйнi функцiй помiчника державного ветеринарного iнспектора компетентний орган позбавляє уповноваження таких працiвникiв у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзацiю державної полiтики у сферi безпечностi та окремих показникiв якостi харчових продуктiв та у сферi ветеринарної медицини.

     Стаття 32. Позначка придатностi та iдентифiкацiйна позначка

     1. Позначка придатностi наноситься лише на тушi свiйських копитних тварин, диких ссавцiв, вирощених на фермi, вiдмiнних вiд зайцеподiбних, та великих диких тварин, а також на напiвтушi, четвертини та шматки, що отриманi шляхом розроблення напiвтуш на три шматки, та лише якщо в результатi передзабiйного та пiслязабiйного огляду встановлено вiдсутнiсть причин, через якi це м'ясо визнається не придатним для споживання людиною. Нанесення позначки придатностi здiйснюється на бiйнi або на потужностi з переробки диких тварин, якщо iнше не передбачено законом. Обiг зазначених туш тварин та їх частин без нанесеної на них позначки придатностi забороняється, якщо iнше не передбачено законодавством.

     Забороняється видалення позначки придатностi, якщо цього не вимагає поводження з харчовим продуктом на наступних стадiях виробництва.

     2. Iдентифiкацiйна позначка, яка мiстить реєстрацiйний номер потужностi, наноситься з метою забезпечення простежуваностi на харчовi продукти тваринного походження, щодо яких цим Законом не передбачене нанесення позначки придатностi та якi виробленi на потужностях, на якi видано експлуатацiйний дозвiл. Iдентифiкацiйна позначка наноситься операторами ринку, якi здiйснюють виробництво чи первинне пакування та/або пакування вiдповiдних продуктiв, до моменту їх вивезення з потужностi. У разi подальшої переробки або повторного пакування на iншiй потужностi наноситься нова iдентифiкацiйна позначка. Обiг зазначених харчових продуктiв тваринного походження без iдентифiкацiйної позначки забороняється.

     3. Вимоги до позначки придатностi, iдентифiкацiйної позначки та порядок їх нанесення встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзацiю державної полiтики у сферi безпечностi та окремих показникiв якостi харчових продуктiв та у сферi ветеринарної медицини.

     Стаття 33. Порядок обмiну iнформацiєю про результати державного контролю свiжого м'яса

     1. Результати державного контролю свiжого м'яса вносяться державним ветеринарним iнспектором до журналiв облiку та/або iнформацiйно-телекомунiкацiйної системи компетентного органу.

     2. Якщо за результатами державного контролю свiжого м'яса встановлено наявнiсть ознак будь-якого захворювання або патологiчного стану, що становить загрозу для життя та/або здоров'я людини та/або тварини або загрозу для благополуччя тварин (небезпечний фактор), державний ветеринарний iнспектор повiдомляє про це оператора ринку.

     Якщо виявлений небезпечний фактор виник пiд час первинного виробництва, державний ветеринарний iнспектор повiдомляє про це ветеринара, який надає послуги господарству походження тварини, та вiдповiдного оператора ринку.

     Якщо тварини були вирощенi на територiї iншої країни, компетентний орган зобов'язаний повiдомити про виявлення небезпечного фактора компетентний орган країни походження цих тварин.

     3. Якщо в результатi державного контролю свiжого м'яса з'являється обґрунтована пiдозра щодо наявностi збудникiв iнфекцiйних захворювань, державний ветеринарний iнспектор зобов'язаний негайно повiдомити про це компетентний орган. У такому разi державний ветеринарний iнспектор та компетентний орган зобов'язанi вжити усiх передбачених законодавством заходiв, що запобiгають поширенню збудникiв вiдповiдних iнфекцiйних захворювань.

     Стаття 34. Рiшення державного ветеринарного iнспектора, що приймаються на пiдставi iнформацiї про харчовий ланцюг

     1. Якщо iнше не передбачено цим Законом, оператор ринку, вiдповiдальний за господарство походження тварини, за 24 години до вiдправлення тварини на бiйню надає iнформацiю про харчовий ланцюг оператору, вiдповiдальному за бiйню, який повинен її перевiрити. Вимоги до змiсту, форми та порядку надання iнформацiї про харчовий ланцюг затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзацiю державної полiтики у сферi безпечностi та окремих показникiв якостi харчових продуктiв та у сферi ветеринарної медицини.

     2. Якщо iнше не передбачено цим Законом, оператор ринку, вiдповiдальний за бiйню, зобов'язаний надати державному ветеринарному iнспектору iнформацiю про харчовий ланцюг невiдкладно пiсля її отримання вiд господарства походження тварини, але у будь-якому разi не пiзнiше нiж за 24 години до прибуття тварини на бiйню. Державний ветеринарний iнспектор не має права дозволяти забiй тварини без перевiрки ним iнформацiї про харчовий ланцюг, крiм випадкiв, передбачених цим Законом.

     3. Якщо iнформацiя про харчовий ланцюг не надана вчасно з технiчних або iнших поважних причин, державний ветеринарний iнспектор має право дозволити забiй тварини за вiдсутностi такої iнформацiї. У такому разi вiдповiдна туша зберiгається окремо вiд iншого м'яса та може бути визнана придатною для споживання людиною не ранiше отримання i перевiрки державним ветеринарним iнспектором iнформацiї про харчовий ланцюг тварини. Запис про надання дозволу на забiй тварини за вiдсутностi iнформацiї про харчовий ланцюг вноситься державним ветеринарним iнспектором до вiдповiдного журналу облiку та/або iнформацiйно-телекомунiкацiйної системи компетентного органу.

     4. У разi ненадання iнформацiї про харчовий ланцюг протягом 24 годин з моменту прибуття тварини на бiйню все м'ясо, отримане з цiєї тварини, вiдповiдно до частини третьої цiєї статтi визнається не придатним для споживання людиною. Якщо тварина протягом зазначеного перiоду не була забита, її забивають окремо вiд iнших тварин, а отримане м'ясо визнається не придатним для споживання людиною.

     5. Правила забою тварин, якi затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзацiю державної полiтики у сферi безпечностi та окремих показникiв якостi харчових продуктiв та у сферi ветеринарної медицини, повиннi передбачати окремий порядок прийняття на бiйню та забою тварин, щодо яких є iнформацiя про:

     1) їх походження з господарства або територiї, де заборонено перемiщення тварин або дiють iншi обмеження, пов'язанi iз захистом здоров'я людини та/або тварини;

     2) порушення законодавства щодо застосування ветеринарних препаратiв;

     3) наявнiсть загрози для життя та/або здоров'я людини та/або тварини.

     6. Компетентний орган здiйснює позаплановi заходи державного контролю щодо оператора ринку, вiдповiдального за господарство походження, якщо встановлено недостовiрнiсть iнформацiї про тварину, яка походить з такого господарства. Компетентний орган у межах своїх повноважень вживає також iнших заходiв, передбачених законом, стосовно будь-якої особи, вiдповiдальної за надання зазначеної недостовiрної iнформацiї.

     Стаття 35. Рiшення державного ветеринарного iнспектора щодо живих тварин пiд час здiйснення державного контролю

     1. Державний ветеринарний iнспектор перевiряє дотримання оператором ринку таких вимог:

     1) тварини, що пiдлягають забою для споживання людиною, повиннi бути iдентифiкованi вiдповiдно до законодавства про iдентифiкацiю та реєстрацiю тварин;

     2) забiй тварин, що не iдентифiкованi вiдповiдно до законодавства про iдентифiкацiю та реєстрацiю тварин, а також зберiгання вiдповiдного м'яса здiйснюються окремо вiд iнших тварин;

     3) тварини, стан шкiри або шерстi яких загрожує забрудненням м'яса пiд час забою, забиваються лише пiсля очищення їх шкiри та шерстi, крiм випадкiв, коли вiдповiдне м'ясо не призначається для споживання людиною.

     2. Державний ветеринарний iнспектор має право прийняти рiшення про забiй коней на бiйнi за вiдсутностi iнформацiї щодо їх iдентифiкацiї, яка вимагається законодавством, якщо цього вимагає гуманне поводження з тваринами. У такому разi тушi коней зберiгаються окремо вiд iншого м'яса та можуть бути визнанi придатними для споживання людиною не ранiше отримання i перевiрки державним ветеринарним iнспектором iнформацiї щодо iдентифiкацiї тварин.

     3. Забiй тварин iз ознаками виснаження, захворювань або перебування у станi, що становить загрозу для здоров'я людини та/або тварини, а також зберiгання вiдповiдного м'яса повиннi здiйснюватися окремо вiд iнших тварин та/або м'яса та з дотриманням умов, що унеможливлюють їх зараження.

     4. Державний ветеринарний iнспектор здiйснює безпосереднiй нагляд за поводженням iз тваринами в рамках заходiв з лiквiдацiї та контролю туберкульозу, бруцельозу, сальмонельозу та iнших зоонозiв.

     5. Тварини, доставленi на бiйню для забою, мають бути забитi на цiй бiйнi. Якщо з технiчних або iнших поважних причин забiй на такiй бiйнi неможливий, державний ветеринарний iнспектор має право дозволити пряме перевезення вiдповiдних тварин для забою на iншу бiйню.

     Стаття 36. Рiшення державного ветеринарного iнспектора щодо благополуччя тварин пiд час здiйснення державного контролю свiжого м'яса

     1. Державний ветеринарний iнспектор, який виявив ознаки порушення оператором ринку законодавства про здоров'я та благополуччя тварин пiд час забою, перевiряє застосування таким оператором ринку коригувальних дiй та запобiжних заходiв.

     2. Державний ветеринарний iнспектор, який виявив порушення законодавства про здоров'я та благополуччя тварин пiд час транспортування, зобов'язаний вжити необхiдних заходiв, встановлених законом.

     3. Помiчник державного ветеринарного iнспектора, який виявив ознаки порушення оператором ринку законодавства про здоров'я та благополуччя тварин, зобов'язаний негайно повiдомити про це державного ветеринарного iнспектора та в разi необхiдностi до його прибуття вжити вiдповiдних заходiв, визначених частинами першою i другою цiєї статтi.

     Стаття 37. Рiшення державного ветеринарного iнспектора щодо свiжого м'яса пiд час здiйснення державного контролю

     1. Державний ветеринарний iнспектор визнає м'ясо не придатним для споживання людиною, якщо воно:

     1) отримане iз тварин, що не були пiдданi передзабiйному огляду, крiм диких тварин, якi були забитi на полюваннi;

     2) отримане iз тварин, нутрощi яких не були пiдданi пiслязабiйному огляду, якщо iнше прямо не передбачено цим Законом або законодавством про харчовi продукти;

     3) отримане iз тварин, якi померли до забою або в утробi, були народженi мертвими або забитi у вiцi до семи днiв;

     4) отримане внаслiдок вирiзання з тушi точок забою;

     5) отримане iз тварин, заражених хворобою, що пiдлягає повiдомленню згiдно iз законодавством;

     6) отримане iз тварин, заражених генералiзованою хворобою, такою як генералiзований сепсис, пiемiя, токсемiя або вiремiя;

     7) не вiдповiдає мiкробiологiчним критерiям, встановленим законодавством;

     8) має ознаки паразитичної iнвазiї, якщо iнше не встановлено законодавством;

     9) мiстить залишки та/або забруднюючi речовини у кiлькостях, що перевищують встановленi законодавством допустимi рiвнi;

     10) отримане iз тварин або туш, що мiстять залишки речовин, використання яких у годуваннi та/або лiкуваннi тварин забороняється законодавством;

     11) пiддане знезараженню методами, забороненими законодавством;

     12) оброблене iонiзуючим та/або ультрафiолетовим випромiнюванням, якщо така обробка заборонена законодавством;

     13) мiстить стороннi предмети (крiм матерiалу в диких тваринах, що використовується для полювання на них);

     14) перевищує встановлений законодавством максимально допустимий рiвень радiоактивностi;

     15) свiдчить про патофiзiологiчнi змiни, аномалiї у консистенцiї, недостатнiй крововилив (крiм диких тварин) або органолептичнi патологiчнi змiни, зокрема чiткий статевий запах;

     16) отримане iз тварин, що мали ознаки виснаження;

     17) мiстить ризиковий матерiал, якщо iнше не передбачено законодавством;

     18) має ознаки забруднення землею або iншого забруднення;

     19) мiстить кров, що становить загрозу для здоров'я людини та/або тварини внаслiдок стану тварини, з якої отримано це м'ясо, та/або забруднюючi речовини, що потрапили в це м'ясо пiд час забою;

     20) отримане iз тварини, що не iдентифiкована вiдповiдно до законодавства про iдентифiкацiю та реєстрацiю тварин;

     21) з будь-яких iнших причин становить загрозу для здоров'я людини та/або тварини.

     Стаття 38. Державний контроль живих двостулкових молюскiв, живих голкошкiрих, живих кишковопорожнинних та живих морських черевоногих

     1. Компетентний орган встановлює мiсцезнаходження та кордони територiй виробництва i територiй повторного заселення живих двостулкових молюскiв.

     2. Вимоги до виробництва та обiгу живих двостулкових молюскiв, живих голкошкiрих, живих кишковопорожнинних та живих морських черевоногих затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзацiю державної полiтики у сферi безпечностi та окремих показникiв якостi харчових продуктiв та у сферi ветеринарної медицини.

     Стаття 39. Державний контроль рибних продуктiв

     1. Державний контроль за виробництвом та обiгом рибних продуктiв включає плановi та позаплановi iнспектування суден та iнших потужностей щодо дотримання оператором ринку гiгiєнiчних та iнших встановлених законодавством вимог до виробництва та обiгу рибних продуктiв, у тому числi до їх розвантаження, зберiгання, транспортування та реалiзацiї.

     2. Державний контроль судна пiд прапором України, на якому здiйснюється виробництво та/або обiг рибних продуктiв, може здiйснюватися у будь-якому мiсцi його знаходження. Державний контроль судна, з якого розвантажуються рибнi продукти та яке перебуває в порту України, може здiйснюватися незалежно вiд прапора, пiд яким воно плаває.

     3. Система заходiв державного контролю виробництва та обiгу рибних продуктiв має забезпечувати:

     1) iнспектування на предмет вiдповiдностi рибних продуктiв показникам свiжостi, встановленим законодавством. У разi появи за результатами органолептичного дослiдження обґрунтованої пiдозри щодо невiдповiдностi рибних продуктiв показникам свiжостi здiйснюється вiдбiр зразкiв та проводяться лабораторнi дослiдження (випробування) для визначення рiвня вмiсту загальних азотлетких основ та триметиламiназоту. У разi появи за результатами органолептичного дослiдження обґрунтованої пiдозри щодо наявностi в рибних продуктах iнших небезпечних факторiв здiйснюється вiдбiр зразкiв та проводяться лабораторнi дослiдження (випробування) на предмет наявностi таких факторiв;

     2) монiторинг рибних продуктiв для визначення рiвня вмiсту гiстамiну, залишкiв та забруднюючих речовин, а також наявностi паразитiв;

     3) iнспектування та iншi заходи державного контролю з метою недопущення обiгу рибних продуктiв, отриманих iз отруйних риб родин Tetraodontidae, Molidae, Diodontidae та Canthigasteridae. Свiжi, приготованi, замороженi чи переробленi рибнi продукти, отриманi iз водних тварин, що належать до родини Gempylidae, зокрема Ruvettus pretiosus та Lepidocybium flavobrunneum, можуть реалiзовуватися та перебувати в обiгу лише запакованими та за наявностi маркування, яке мiстить iнформацiю для споживача про способи приготування таких рибних продуктiв та про ризик, пов'язаний iз вмiстом речовин, що мають потенцiйно шкiдливi гастроентерологiчнi наслiдки. Звичайна назва рибних продуктiв на етикетцi повинна супроводжуватися їх науковою назвою. Забороняється обiг рибних продуктiв, що мiстять бiотоксини, такi як Ciguatera, або iншi види токсинiв, якi становлять загрозу для здоров'я людини, крiм рибних продуктiв, отриманих iз живих двостулкових молюскiв, живих голкошкiрих, живих кишковопорожнинних та живих морських черевоногих, якщо такi продукти виробленi з дотриманням гiгiєнiчних вимог, встановлених законодавством для цих видiв продуктiв.

     4. Рибнi продукти визнаються не придатними для споживання людиною, якщо:

     1) за результатами органолептичних дослiджень, лабораторних дослiджень (випробувань) на наявнiсть паразитiв встановлено невiдповiднiсть рибних продуктiв законодавству;

     2) у їстiвних частинах рибних продуктiв мiстяться забруднюючi речовини або залишки у кiлькостi, що перевищує рiвень, встановлений законодавством або розрахований на пiдставi обсягу очiкуваного (допустимого) щоденного (щотижневого) споживання людиною таких продуктiв;

     3) рибнi продукти не вiдповiдають вимогам пункту 3 частини третьої цiєї статтi;

     4) рибнi продукти отриманi iз живих двостулкових молюскiв, живих голкошкiрих, живих кишковопорожнинних та живих морських черевоногих, вмiст бiотоксинiв у яких перевищує рiвень, встановлений законодавством;

     5) державний ветеринарний iнспектор має достатнi пiдстави вважати, що з будь-яких iнших причин рибнi продукти становлять загрозу для здоров'я людини та/або тварини.

     Стаття 40. Державний контроль сирого молока та молозива

     1. Тварини, що використовуються для виробництва сирого молока та/або молозива, пiдлягають державному контролю, що здiйснюється державним ветеринарним iнспектором або уповноваженим ветеринаром з метою перевiрки дотримання законодавства щодо виробництва сирого молока та/або молозива, стану здоров'я тварин та використання ветеринарних препаратiв.

     2. Господарства, де утримуються тварини, що використовуються для виробництва сирого молока та/або молозива, пiдлягають державному контролю з метою перевiрки дотримання операторами ринку гiгiєнiчних вимог, встановлених законодавством про харчовi продукти. У разi виявлення порушення гiгiєнiчних вимог державний ветеринарний iнспектор вживає заходiв, спрямованих на впровадження оператором ринку коригувальних дiй.

     3. Пiд час державного контролю беруться до уваги результати лабораторних дослiджень (випробувань) показникiв безпечностi сирого молока та/або молозива, проведених оператором ринку або на його замовлення.

     4. Оператор ринку зобов'язаний розробити та впровадити процедури перiодичної перевiрки сирого молока для визначення рiвня загального бактерiологiчного забруднення та/або кiлькостi соматичних клiтин. Якщо за результатами такої перевiрки виявляється невiдповiднiсть, оператор ринку має негайно повiдомити про це компетентний орган. Якщо протягом трьох мiсяцiв з дати такого повiдомлення зазначену невiдповiднiсть не усунуто, вiдправлення сирого молока з вiдповiдного господарства забороняється. Така заборона застосовується до моменту надання оператором ринку компетентному органу пiдтвердження усунення невiдповiдностi.

Роздiл VII
ЗДIЙСНЕННЯ ДЕРЖАВНОГО КОНТРОЛЮ НА КОРДОНI ТА В КРАЇНАХ-ЕКСПОРТЕРАХ

     Стаття 41. Вимоги щодо ввезення (пересилання) вантажiв iз продуктами на митну територiю України

     1. Здiйснення державного контролю продуктiв, якi ввозяться (пересилаються) на митну територiю України, забезпечується компетентним органом вiдповiдно до законодавства.

     2. Якщо iнше не передбачено законодавством, вантажi iз продуктами, якi ввозяться (пересилаються) на митну територiю України, пiдлягають заходам державного контролю, що здiйснюються державним ветеринарним iнспектором у формi перевiрок на призначеному прикордонному iнспекцiйному посту.

     3. Заходи державного контролю харчових продуктiв тваринного походження та кормiв тваринного походження, якi ввозяться (пересилаються) на митну територiю України, повиннi охоплювати всi вимоги законодавства про харчовi продукти та корми (вимоги до безпечностi та гiгiєни, маркування, простежуваностi, вимоги до харчових та кормових добавок, вимоги до предметiв та матерiалiв, що контактують з харчовими продуктами тощо) та здiйснюватися з урахуванням вимог статей 59 - 62 цього Закону.

     4. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзацiю державної полiтики у сферi безпечностi та окремих показникiв якостi харчових продуктiв та у сферi ветеринарної медицини, затверджує перелiк продуктiв (iз зазначенням їх коду згiдно з УКТ ЗЕД, назви та, за необхiдностi, iнших характеристик), якi пiдлягають державному контролю на призначених прикордонних iнспекцiйних постах.

     5. Ввезення (пересилання) на митну територiю України вантажiв iз продуктами, включеними до затвердженого вiдповiдно до частини четвертої цiєї статтi перелiку, дозволяється тiльки через призначенi прикордоннi iнспекцiйнi пости.

     6. Вантаж iз продуктами приймається до перевiрки державним ветеринарним iнспектором, якщо оператор ринку або особа, вiдповiдальна за вантаж, надiслала щонайменше за один робочий день на вiдповiдний призначений прикордонний iнспекцiйний пост повiдомлення в електронному або письмовому виглядi про його надходження, що мiстить усю необхiдну iнформацiю (опис продуктiв у вантажi, копiї мiжнародного сертифiката та iнших документiв, якi вимагаються згiдно iз законом, орiєнтовний час прибуття вантажу на призначений прикордонний iнспекцiйний пост), або вiдповiдну заповнену частину загального ветеринарного документа на ввезення.

     7. Вантаж iз продуктами, який ввозиться (пересилається) на митну територiю України через призначений прикордонний iнспекцiйний пост, повинен супроводжуватися оригiналами мiжнародного сертифiката та iнших документiв, якi вимагаються згiдно iз законом, а також оригiналом загального ветеринарного документа на ввезення, форма якого затверджується Кабiнетом Мiнiстрiв України. Загальний ветеринарний документ на ввезення заповнюється англiйською та українською мовами, крiм найменування вiдправника (експортера) та отримувача (iмпортера) вантажу, їхнiх адрес, торговельної марки та назви (опису) продукту, зазначення яких українською мовою не є обов'язковим. Оригiнали мiжнародного сертифiката та iнших документiв (крiм загального ветеринарного документа на ввезення), якi вимагаються згiдно iз законом, залишаються на призначеному прикордонному iнспекцiйному посту.

     8. Вимоги частин першої - сьомої цiєї статтi не поширюються на продукти, якi:

     1) складають частину особистого багажу пасажирiв та призначенi для особистого споживання ними, походять з країни, ввезення з якої не заборонено, i загальна маса/кiлькiсть яких у розрахунку на одну особу не перевищує граничних норм, затверджених Кабiнетом Мiнiстрiв України;

     2) походять з країни, ввезення з якої не заборонено, та пересилаються фiзичним особам, за умови, що вiдповiднi продукти не призначенi для подальшого використання у пiдприємницькiй дiяльностi, а їх загальна маса/кiлькiсть у розрахунку на одну особу не перевищує граничних норм, затверджених Кабiнетом Мiнiстрiв України;

     3) знаходяться на борту транспортних засобiв, що використовуються для мiжнародних перевезень, та призначенi для споживання персоналом i пасажирами, за умови, що вони не ввозяться на митну територiю України. Такi продукти або отриманi з них у процесi приготування харчових продуктiв вiдходи повиннi бути знищенi при розвантаженнi, крiм випадкiв їх перевантаження безпосередньо з транспортного засобу, що використовується для мiжнародних перевезень, на iнший у тому самому порту та пiд тим самим митним наглядом;

     4) пройшли термiчну обробку у герметично закритому контейнерi до значення F0 не нижче 3,00, загальна маса/кiлькiсть яких у розрахунку на одну особу не перевищує граничних норм, затверджених Кабiнетом Мiнiстрiв України, та якi:

     а) становлять частину особистого багажу пасажирiв та призначенi для особистого споживання ними;

     б) пересилаються малими партiями фiзичним особам за умови, що такi продукти не призначенi для подальшого використання у пiдприємницькiй дiяльностi;

     5) ввозяться (пересилаються) як торговельнi (виставковi) зразки або об'єкти наукових дослiджень, за умови попереднього надання компетентному органу iнформацiї про такi продукти та вiдсутностi обґрунтованого заперечення компетентного органу проти такого ввезення (пересилання), надiсланого (наданого) вiдповiдному оператору ринку протягом 10 робочих днiв з дня отримання iнформацiї про такi продукти. Заперечення компетентного органу проти ввезення (пересилання) продуктiв у такому порядку вважаються обґрунтованими лише у разi, якщо їх ввезення (пересилання) може створити загрозу для життя та/або здоров'я людини та/або тварини.

(пункт 5 частини восьмої статтi 41 у редакцiї Закону України вiд 06.12.2018р. N 2639-VIII)

     9. У разi якщо оператор ринку попередньо не надав компетентному органу iнформацiю про продукти, ввезення (пересилання) яких вiн планує здiйснити як торговельних (виставкових) зразкiв або об'єктiв наукових дослiджень, або якщо компетентний орган надiслав (надав) оператору ринку свої обґрунтованi заперечення проти такого ввезення (пересилання), вiдповiднi продукти не можуть бути ввезенi на митну територiю України в порядку, передбаченому пунктом 5 частини восьмої цiєї статтi.

     Продукти можуть бути ввезенi на митну територiю України як торговельнi (виставковi) зразки або об'єкти наукових дослiджень у порядку, передбаченому пунктом 5 частини восьмої цiєї статтi, якщо вони супроводжуються документом, що пiдтверджує попереднє повiдомлення компетентного органу про їх ввезення у зазначеному порядку, здiйснене не пiзнiше нiж за 10 робочих днiв до прибуття вiдповiдного вантажу на призначений прикордонний iнспекцiйний пост, та за вiдсутностi на вiдповiдному призначеному прикордонному iнспекцiйному посту обґрунтованих заперечень компетентного органу проти такого ввезення. Вiдповiдне попереднє повiдомлення повинно мiстити опис вантажу з продуктами, iнформацiю про призначений прикордонний iнспекцiйний пост, на який планується прибуття вантажу, орiєнтовний час прибуття вантажу та кiнцевий пункт його призначення.

     Продукти, ввезенi (пересланi) на митну територiю України згiдно з пунктом 5 частини восьмої цiєї статтi, пiсля їх використання за призначенням мають бути знищенi або вивезенi (пересланi) за межi України у спосiб, що унеможливлює заподiяння шкоди здоров'ю людини та/або тварини. Правила поводження з продуктами, ввезеними (пересланими) на митну територiю України як торговельнi (виставковi) зразки або об'єкти наукових дослiджень, затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзацiю державної полiтики у сферах безпечностi та окремих показникiв якостi харчових продуктiв та у сферi ветеринарної медицини.

(частина дев'ята статтi 41 у редакцiї Закону України вiд 06.12.2018р. N 2639-VIII)

     10. Композитнi продукти, не включенi до затвердженого вiдповiдно до частини четвертої цiєї статтi перелiку продуктiв, що пiдлягають державному контролю на призначених прикордонних iнспекцiйних постах, контролюються у порядку, визначеному статтею 56 цього Закону.

     11. Не пiдлягають включенню до перелiку продуктiв, що пiдлягають державному контролю на призначених прикордонних iнспекцiйних постах, композитнi продукти, якi вiдповiдають одночасно таким умовам:

     1) не мiстять у своєму складi м'ясних продуктiв;

     2) складаються менше нiж наполовину з переробленого молочного продукту та є придатними для тривалого зберiгання при температурi навколишнього середовища або пiд час виробництва були пiдданi кулiнарнiй чи термiчнiй обробцi всього продукту у спосiб, за якого вiдбувається повна денатурацiя сировини, або з переробленого рибного чи яєчного продукту;

     3) запакованi або герметично закритi в чистих контейнерах;

     4) мiстять маркування українською мовою та супроводжуються документом, що в сукупностi забезпечує надання iнформацiї про категорiю/вид композитного харчового продукту, країну походження, виробника, iнгредiєнти, обсяг i кiлькiсть упаковок композитного харчового продукту.

     Стаття 42. Перевiрка вантажiв iз продуктами на призначеному прикордонному iнспекцiйному посту

     1. Державний ветеринарний iнспектор, який перебуває на призначеному прикордонному iнспекцiйному посту, здiйснює такi перевiрки вантажiв з продуктами, що ввозяться (пересилаються) на митну територiю України:

     1) документальну перевiрку кожного вантажу;

     2) перевiрку вiдповiдностi кожного вантажу, яка включає:

     а) у разi ввезення продуктiв у контейнерах: перевiрку неушкодженостi опломбування, здiйсненого представником компетентного органу країни-експортера, якщо це вимагається законодавством, та вiдповiдностi нанесеної на контейнерах iнформацiї тiй, що вказана у мiжнародному сертифiкатi та iнших документах, якi вимагаються згiдно iз законом;

     б) в усiх iнших випадках - перевiрку наявностi печаток, офiцiйних позначок та позначки придатностi, якi вказують країну та потужнiсть походження цих продуктiв, а також їх вiдповiдностi печаткам та позначкам, що мiстяться на мiжнародному сертифiкатi та на iнших документах, якi вимагаються згiдно iз законом. Щодо первинно запакованих або запакованих продуктiв здiйснюється перевiрка спецiального маркування, передбаченого законодавством;

     3) фiзичну перевiрку кожного вантажу, крiм випадкiв застосування зменшеної перiодичностi фiзичних перевiрок, затвердженої вiдповiдно до цього Закону. Незалежно вiд затвердженої перiодичностi фiзична перевiрка вантажу обов'язково проводиться у разi появи за результатами його документальної перевiрки та перевiрки вiдповiдностi обґрунтованої пiдозри щодо невiдповiдностi.

     2. Документальнi перевiрки вантажiв з продуктами проводяться вiдповiдно до таких правил:

     1) для кожного вантажу державний ветеринарний iнспектор встановлює режим поводження, вiдповiдно до якого вiдбуватиметься вiдповiдний контроль;

     2) кожен мiжнародний сертифiкат та iнший документ, що вимагається згiдно iз законом, перевiряється з метою пiдтвердження, що такий сертифiкат та iнший документ:

     а) є оригiналом вiдповiдно мiжнародного сертифiката та iншого документа, що вимагається згiдно iз законом;

     б) виданий компетентним органом країни, яка внесена до реєстру країн та потужностей, з яких дозволяється ввезення (пересилання) продуктiв на митну територiю України (для мiжнародного сертифiката);

     в) має зовнiшнiй вигляд та змiст, що вiдповiдають формi, яка затверджена (узгоджена) для вiдповiдного виду продукту;

     г) правильно заповнений;

     ґ) виданий на продукт, що походить з потужностi, яка внесена до реєстру країн та потужностей, з яких дозволяється ввезення (пересилання) продуктiв на митну територiю України;

     д) пiдписаний представником компетентного органу країни походження або країни-експортера (для мiжнародного сертифiката);

     3) перевiряється, чи правильно заповнена вiдповiдна частина загального ветеринарного документа на ввезення i чи зазначена у нiй iнформацiя вiдповiдає iнформацiї, зазначенiй в iнших документах, що супроводжують вантаж.

     3. Пiсля завершення необхiдних перевiрок вантажу з продуктами державний ветеринарний iнспектор:

     1) заповнює вiдповiдну частину загального ветеринарного документа на ввезення, пiдписує його та засвiдчує печаткою;

     2) пiдписує та засвiдчує печаткою копiю цього документа та повертає його оригiнал оператору ринку;

     3) надає митному органу iнформацiю, необхiдну для здiйснення митних формальностей з використанням єдиного державного iнформацiйного веб-порталу "Єдине вiкно для мiжнародної торгiвлi" вiдповiдно до Митного кодексу України.

(пункт 3 частини третьої статтi 42 у редакцiї Закону України вiд 06.09.2018р. N 2530-VIII, iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 14.01.2020р. N 440-IX)

     4. Взаємодiя компетентного органу з митними органами, iншими державними органами, установами та органiзацiями, уповноваженими на здiйснення дозвiльних або контрольних функцiй щодо перемiщення товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення через митний кордон України, та iншими заiнтересованими особами пiд час проведення державного контролю вантажiв з продуктами, що ввозяться на митну територiю України (у тому числi з метою транзиту), здiйснюється з використанням механiзму "єдиного вiкна" вiдповiдно до Митного кодексу України.

(абзац перший частини четвертої статтi 42 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 14.01.2020р. N 440-IX)

     Вiдомостi про результати здiйснення державного контролю у формi електронного документа, засвiдченого електронним цифровим пiдписом, вносяться державним ветеринарним iнспектором до єдиного державного iнформацiйного веб-порталу "Єдине вiкно для мiжнародної торгiвлi" протягом строкiв, встановлених статтею 319 Митного кодексу України.

(частина четверта статтi 42 у редакцiї Закону України вiд 06.09.2018р. N 2530-VIII)

     5. Якщо iнше не передбачено цим Законом, продукти, якi ввозяться (пересилаються) на митну територiю України через призначенi прикордоннi iнспекцiйнi пости, можуть бути випущенi в обiг, лише якщо результати документальної перевiрки, перевiрки вiдповiдностi, а також фiзичної перевiрки (якщо така є необхiдною) пiдтверджують їх вiдповiднiсть законодавству.

     6. Компетентний орган забезпечує зберiгання на призначеному прикордонному iнспекцiйному посту оригiналiв мiжнародного сертифiката та iнших документiв, що вимагаються згiдно iз законом, а також копiї загального ветеринарного документа на ввезення протягом щонайменше трьох рокiв.

     7. Вантаж з продуктами повинен супроводжуватися оригiналом загального ветеринарного документа на ввезення протягом усього перiоду, коли вiн перебуває пiд митним контролем та/або прямує до зазначеного в такому документi мiсця призначення на митнiй територiї України.

     8. У разi подiлу вантажу з продуктами на частини до кожної з них застосовуються положення частин третьої - сьомої цiєї статтi.

     9. У разi якщо пiд час ввезення продуктiв у контейнерах на митну територiю України морським, залiзничним або повiтряним транспортом вiдбулася замiна транспортного засобу, на якому здiйснювалося перевезення таких контейнерiв, оператор ринку зобов'язаний надати документи щодо простежуваностi перемiщення вiдповiдного вантажу (час i мiсце перевантаження, назва транспортних засобiв) та вiдобразити таке перевантаження при заповненнi вiдповiдної частини загального ветеринарного документа на ввезення. Така замiна транспортного засобу здiйснюється лише за умови неушкодженостi опломбування вiдповiдного контейнера з продуктами.

(статтю 42 доповнено частиною дев'ятою згiдно iз Законом України вiд 06.12.2018р. N 2639-VIII)

     Стаття 43. Фiзична перевiрка вантажiв iз продуктами

     1. Фiзична перевiрка вантажiв iз продуктами здiйснюється з метою з'ясування вiдповiдностi стану продуктiв їх характеристикам, зазначеним у мiжнародному сертифiкатi та iнших документах, що вимагаються згiдно iз законом, а також визначення вiдповiдностi таких продуктiв iншим вимогам законодавства.

     Фiзична перевiрка може включати такi види дослiджень (випробувань):

     1) простi дослiдження (випробування);

     2) та/або лабораторнi дослiдження (випробування).

     2. Незалежно вiд виду продукту його фiзична перевiрка має включати такi дiї:

     1) перевiрка умов перевезення та транспортних засобiв для визначення, зокрема, переривання ланцюга холодного зберiгання або будь-якої iншої невiдповiдностi;

     2) зважування вантажу i порiвняння фактичної ваги вантажу та ваги, зазначеної у мiжнародному сертифiкатi та в iншому документi, що супроводжує продукт (за необхiдностi);

     3) перевiрка пакувальних матерiалiв та маркування на упаковцi на їх вiдповiднiсть законодавству;

     4) перевiрка температури, що вимагається законодавством, на предмет її дотримання пiд час перевезення продуктiв;

     5) перед проведенням органолептичних дослiджень, простих фiзичних i хiмiчних дослiджень та лабораторних дослiджень (випробувань) огляд 1 вiдсотка предметiв/упаковок у вантажi, але не менше двох та не бiльше десяти предметiв/упаковок, а у разi насипних продуктiв - щонайменше п'яти зразкiв, вiдiбраних з рiзних частин вантажу. Вантаж може бути частково розвантажений для забезпечення доступу до всiх його частин, якщо це необхiдно для доступу до вiдповiдних предметiв/упаковок або вiдбору зразкiв.

     3. Якщо результати лабораторних дослiджень (випробувань), якi здiйснюються в межах фiзичної перевiрки вантажу з продуктами, не можуть бути отриманi негайно, але в результатi документальної перевiрки i перевiрки вiдповiдностi не виявлено загрози для життя та/або здоров'я людини та/або тварини, державний ветеринарний iнспектор призначеного прикордонного iнспекцiйного посту дозволяє випуск вантажу у вiльний обiг. Державний ветеринарний iнспектор призначеного прикордонного iнспекцiйного посту повiдомляє про вiдправлення такого вантажу державного iнспектора, вiдповiдального за потужнiсть призначення вантажу, iз внесенням вiдповiдної iнформацiї до iнформацiйно-телекомунiкацiйної системи компетентного органу.

     У разi отримання результатiв лабораторних дослiджень (випробувань), якi свiдчать про небезпечнiсть вантажу, вiдповiднi продукти вiдкликаються з обiгу оператором ринку за його рахунок.

     Якщо лабораторнi дослiдження (випробування) здiйснюються у випадках, визначених пунктами 1, 2, 4 частини першої статтi 45 цього Закону, випуск вантажу з продуктами у вiльний обiг до отримання результатiв лабораторних дослiджень (випробувань) забороняється.

     4. Пiд час проведення фiзичної перевiрки транспортнi засоби з вантажами з продуктами повиннi повнiстю розвантажуватися виключно у разi, якщо:

     1) вантаж iз продуктами завантажено у такий спосiб, що одержати доступ до всього вантажу за допомогою лише одного часткового розвантаження неможливо;

     2) пiд час органолептичних або простих фiзичних та хiмiчних дослiджень зразкiв було виявлено їх невiдповiднiсть;

     3) щодо попереднього вантажу цього оператора ринку було встановлено невiдповiднiсть;

     4) iснує обґрунтована пiдозра щодо невiдповiдностi.

     5. Державний ветеринарний iнспектор, який перебуває на призначеному прикордонному iнспекцiйному посту, пiдтверджує завершення фiзичної перевiрки шляхом закриття та офiцiйного засвiдчення печаткою всiх вiдкритих упаковок та шляхом повторного опломбування всiх контейнерiв iз занесенням номера пломби до товарно-транспортної накладної.

     6. Якщо результати перевiрки вантажiв з продуктами пiдтверджують грубе або систематичне порушення законодавства, компетентний орган вживає таких заходiв:

     1) повiдомляє iншi призначенi прикордоннi iнспекцiйнi пости про вiдповiднi вантажi, у тому числi про походження i характеристики небезпечних продуктiв;

     2) забезпечує фiзичну перевiрку, у тому числi вiдбiр зразкiв та лабораторнi дослiдження (випробування), наступних 10 вантажiв з продуктами того самого походження. Якщо такi перевiрки пiдтверджують невiдповiднiсть, до вантажу з продуктами або його частини застосовуються положення статтi 54 цього Закону;

     3) вживає заходiв для визначення причин виявлених порушень.

     Стаття 44. Зменшення перiодичностi фiзичних перевiрок вантажiв з продуктами

     1. Компетентний орган встановлює меншу, нiж 100 вiдсоткiв, перiодичнiсть фiзичних перевiрок вантажiв iз продуктами, якi ввозяться (пересилаються) на митну територiю України, якщо вони вiдповiдають таким вимогам:

     1) походять з країни, що внесена до реєстру країн та потужностей, з яких дозволяється ввезення (пересилання) продуктiв на митну територiю України;

     2) походять iз потужностi, яка внесена до реєстру країн та потужностей, з яких дозволяється ввезення (пересилання) продуктiв на митну територiю України;

     3) супроводжуються оригiналами мiжнародного сертифiката та iнших документiв, якi вимагаються згiдно iз законом.

     2. Компетентний орган перед прийняттям рiшення про зменшення перiодичностi фiзичних перевiрок повинен врахувати:

     1) гарантiї, наданi країною-експортером щодо її всiєї чи окремої територiї (зони або компартмента) стосовно вiдповiдностi вимогам законодавства України, включаючи тi, що стосуються залишкiв;

     2) стан здоров'я тварин та загальний стан здоров'я в країнi-експортерi;

     3) заходи, що застосовуються в країнi-експортерi у сферах державного монiторингу та боротьби з хворобами;

     4) структуру, професiйнi навички, незалежнiсть та квалiфiкацiю персоналу компетентного органу країни-експортера;

     5) вiдповiднiсть мiнiмальним вимогам до гiгiєни виробництва;

     6) вид продукту та його потенцiйний ризик для здоров'я;

     7) результати державного контролю, проведеного компетентним органом у країнi-експортерi;

     8) результати здiйснених перевiрок при ввезеннi (пересиланнi) продуктiв з країни-експортера на митну територiю України;

     9) проведений щодо вiдповiдних продуктiв аналiз ризику.

     3. Зменшення перiодичностi фiзичних перевiрок також здiйснюється вiдповiдно до угоди про еквiвалентнiсть, укладеної мiж компетентним органом та компетентним органом країни-експортера.

     4. Компетентний орган забезпечує проведення фiзичних перевiрок зi зменшеною перiодичнiстю у спосiб, що не дозволяє оператору ринку передбачити, який вантаж буде пiдданий таким перевiркам.

     Стаття 45. Лабораторнi дослiдження (випробування)

     1. Лабораторнi дослiдження (випробування) зразкiв, вiдiбраних пiд час фiзичної перевiрки вантажу, проводяться виключно у разi, якщо:

     1) останнiй попереднiй вантаж, що походить з тiєї самої потужностi, за результатами лабораторного дослiдження (випробування) визнано небезпечним;

     2) компетентним органом отримано офiцiйну iнформацiю, у тому числi через Систему швидкого повiдомлення про загрози, пов'язанi з харчовими продуктами та кормами (The Rapid Alert System for Food and Feed - RASFF), про появу (наявнiсть) в країнi-експортерi небезпечного фактора, який може бути присутнiм у вантажi, що ввозиться (пересилається) на митну територiю України;

     3) лабораторне дослiдження (випробування) передбачено щорiчним планом державного монiторингу, щорiчним планом державного контролю або рiшенням компетентного органу про затвердження перiодичностi лабораторних дослiджень (випробувань) вантажiв, що ввозяться (пересилаються) на митну територiю України;

     4) за результатами огляду, органолептичних дослiджень або простих фiзичних та хiмiчних дослiджень вантажу з'явилася обґрунтована пiдозра щодо невiдповiдностi;

     5) спецiальнi умови iмпорту передбачають лабораторнi дослiдження (випробування) вiдповiдних вантажiв.

     Стаття 46. Призначенi прикордоннi iнспекцiйнi пости

     1. Перелiк призначених прикордонних iнспекцiйних постiв iз зазначенням їх мiсцезнаходження та видiв продуктiв, якi перемiщуються через такi пости, затверджується Кабiнетом Мiнiстрiв України.

     2. Для затвердження призначений прикордонний iнспекцiйний пост повинен вiдповiдати таким вимогам:

     1) розташування у пунктi пропуску через державний кордон України. У разi географiчних обмежувальних чинникiв (розвантажувальна пристань, гiрський перевал тощо) можливим є розташування призначеного прикордонного iнспекцiйного поста на певнiй вiдстанi вiд пункту пропуску через державний кордон України, а на залiзничному транспортi - на першiй станцiї, визначенiй Кабiнетом Мiнiстрiв України;

     2) перебування пiд керiвництвом державного ветеринарного iнспектора, який працює на цьому посту та є вiдповiдальним за проведення державного контролю на кордонi;

     3) наявнiсть персоналу, необхiдного для перевiрки документiв, що супроводжують вантаж iз продуктами;

     4) наявнiсть державних ветеринарних iнспекторiв та квалiфiкованого допомiжного персоналу, кiлькiсть якого є достатньою для здiйснення документальної перевiрки, перевiрок вiдповiдностi та фiзичних перевiрок вантажiв iз продуктами;

     5) наявнiсть персоналу, достатнього для вiдбору зразкiв, необхiдних для проведення дослiджень (випробувань);

     6) наявнiсть достатньо великих примiщень у розпорядженнi персоналу, вiдповiдального за здiйснення перевiрок;

     7) наявнiсть обладнання для розвантажування, вiдбору зразкiв та проведення дослiджень (випробувань);

     8) наявнiсть примiщень та обладнання, що вiдповiдають вимогам гiгiєни, для вiдбору зразкiв та проведення дослiджень (випробувань) вiдповiдно до законодавства;

     9) наявнiсть доступу до послуг уповноваженої лабораторiї для проведення лабораторних дослiджень (випробувань) зразкiв, вiдiбраних на цьому призначеному прикордонному iнспекцiйному посту;

     10) наявнiсть примiщень та холодильних камер для зберiгання зразкiв продуктiв, вiдiбраних для дослiджень (випробувань) та/або продуктiв, якi не було дозволено для випуску у вiльний обiг державним ветеринарним iнспектором цього призначеного прикордонного iнспекцiйного поста;

     11) наявнiсть обладнання для швидкого обмiну iнформацiєю, зокрема з iншими призначеними прикордонними iнспекцiйними постами, через iнформацiйно-телекомунiкацiйну систему компетентного органу;

     12) наявнiсть доступу до потужностей, на яких здiйснюється знищення та переробка продуктiв.

     3. Перелiк призначених прикордонних iнспекцiйних постiв може змiнюватися:

     1) шляхом додавання будь-яких нових призначених прикордонних iнспекцiйних постiв, якi були перевiренi компетентним органом та визнанi такими, що вiдповiдають вимогам частини другої цiєї статтi;

     2) шляхом вилучення призначеного прикордонного iнспекцiйного поста, який було перевiрено компетентним органом та визнано таким, що становить загрозу для здоров'я людини або не вiдповiдає iншим вимогам частини другої цiєї статтi.

     4. Компетентний орган оприлюднює на своєму офiцiйному веб-сайтi перелiк призначених прикордонних iнспекцiйних постiв iз зазначенням їх мiсцезнаходження та видiв продуктiв, що перемiщуються через такi пости, та оновлює зазначену iнформацiю у разi її змiни протягом трьох робочих днiв.

     5. У разi встановлення компетентним органом невiдповiдностi призначеного прикордонного iнспекцiйного поста визначеним цим Законом вимогам Кабiнет Мiнiстрiв України за поданням компетентного органу вилучає такий пост iз вiдповiдного перелiку.

     Стаття 47. Iнформацiйне забезпечення здiйснення державного контролю на кордонi

     1. Компетентний орган забезпечує доступ призначених прикордонних iнспекцiйних постiв та призначених пунктiв пропуску до iнформацiйно-телекомунiкацiйної системи компетентного органу, яка забезпечує обмiн iнформацiєю з iнформацiйно-телекомунiкацiйною системою митного органу.

(частина перша статтi 47 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами України вiд 06.09.2018р. N 2530-VIII, вiд 14.01.2020р. N 440-IX)

     2. Вiдомостi про результати здiйснення державного контролю на призначених прикордонних iнспекцiйних постах та призначених пунктах пропуску вносяться до iнформацiйно-телекомунiкацiйної системи компетентного органу.

     3. Доступ до iнформацiйно-телекомунiкацiйної системи компетентного органу також забезпечується для державного ветеринарного iнспектора на митному складi, затвердженому для зберiгання продуктiв, якi не вiдповiдають законодавству, державного ветеринарного iнспектора у пунктi призначення вантажу у випадках, передбачених частиною третьою статтi 51 цього Закону, а також для iнших осiб, якщо це необхiдно для виконання вимог цього Закону.

     4. Iнформацiйно-телекомунiкацiйна система компетентного органу та вiдповiдне програмне забезпечення є об'єктами права державної власностi.

     Стаття 48. Вимоги до транзиту (перемiщення) вантажiв iз продуктами через територiю України

     1. Державний ветеринарний iнспектор, який перебуває на призначеному прикордонному iнспекцiйному посту, дозволяє транзит (перемiщення) вантажу з продуктами, призначеними для третьої країни, через територiю України лише за таких умов:

     1) продукти надходять з країни, ввезення з якої на територiю України не заборонено, крiм випадкiв перевантаження вантажу з продуктами з одного лiтака на iнший або з одного судна на iнше в межах митної зони одного й того самого аеропорту або порту з метою подальшого перемiщення без зупинок територiєю України;

     2) оператор ринку або особа, вiдповiдальна за вантаж, гарантує шляхом надання загального ветеринарного документа на ввезення, що країна призначення вантажу з продуктами дозволить його ввезення на свою територiю, а у разi вiдмови у такому ввезеннi - вантаж буде повернуто до країни, з якої вiн надiйшов в Україну;

     3) вантаж з продуктами супроводжується оригiналами мiжнародного сертифiката та iнших документiв, якi вимагаються згiдно iз законом;

     4) результати документальної перевiрки, перевiрки вiдповiдностi та за необхiдностi фiзичної перевiрки вантажу з продуктами пiдтверджують його вiдповiднiсть законодавству. Фiзична перевiрка вантажу з продуктами проводиться лише у разi появи за результатами його документальної перевiрки та перевiрки вiдповiдностi обґрунтованої пiдозри щодо невiдповiдностi.

     2. Документальна перевiрка та перевiрка вiдповiдностi вантажу з продуктами, що ввозиться на територiю України морським або повiтряним транспортом, не здiйснюється, якщо:

     1) вантаж з продуктами не розвантажується, а перевiрка товарно-транспортних документiв не дає пiдстав для пiдозри щодо невiдповiдностi;

     2) або вантаж з продуктами перевантажується з одного лiтака на iнший або з одного судна на iнше у межах зони митного контролю одного й того самого аеропорту або порту.

     3. Вантаж з продуктами, що ввозиться на територiю України автомобiльним, залiзничним або водним транспортом, повинен:

     1) перемiщуватися пiд митним наглядом вiдповiдно до встановлених процедур до призначеного прикордонного iнспекцiйного поста, через який вантаж з продуктами буде вивезено за межi України, та супроводжуватися документами, зазначеними у пунктi 3 частини першої цiєї статтi;

     2) пiсля залишення призначеного прикордонного iнспекцiйного посту, через який його було ввезено на територiю України, перемiщуватися без розвантаження або подiлу в транспортних засобах або контейнерах, опломбованих компетентним органом країни-експортера. Пiд час перемiщення не дозволяється жодних дiй з вантажем iз продуктами, крiм випадкiв виходу з ладу транспортного засобу або неможливостi його використання з iнших поважних причин, що зумовлює необхiднiсть перевантаження продуктiв на iнший транспортний засiб. Таке перевантаження здiйснюється пiд наглядом державного ветеринарного iнспектора у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзацiю державної полiтики у сферi безпечностi та окремих показникiв якостi харчових продуктiв та у сферi ветеринарної медицини;

     3) залишити територiю України через зазначений у загальному ветеринарному документi на ввезення призначений прикордонний iнспекцiйний пост протягом 30 днiв з моменту ввезення на територiю України.

     4. Державний ветеринарний iнспектор, який дозволяє транзит (перемiщення) вантажу з продуктами через територiю України, повiдомляє про це державного ветеринарного iнспектора призначеного прикордонного iнспекцiйного поста, через який вантаж має залишити територiю України, шляхом використання iнформацiйно-телекомунiкацiйної системи компетентного органу.

     Компетентний орган забезпечує зберiгання на призначеному прикордонному iнспекцiйному посту копiй мiжнародного сертифiката, загального ветеринарного документа на ввезення та iнших документiв, що вимагаються згiдно iз законом, якими супроводжувався вантаж з продуктами, протягом щонайменше трьох рокiв.

     5. Державний ветеринарний iнспектор прикордонного iнспекцiйного посту, через який вантаж iз продуктами залишає територiю України, ставить на загальному ветеринарному документi на ввезення вiдмiтку про вивезення зазначеного вантажу за межi України та надсилає копiю цього документа до призначеного прикордонного iнспекцiйного поста, через який вантаж було ввезено.

     6. Якщо державного ветеринарного iнспектора призначеного прикордонного iнспекцiйного поста, через який вантаж iз продуктами було ввезено на територiю України, не було повiдомлено про його вивезення за межi України у строк, зазначений у пунктi 3 частини третьої цiєї статтi, вiн передає питання на розгляд митному органу, що здiйснює необхiдне розслiдування для визначення мiсцезнаходження вантажу.

(частина шоста статтi 48 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами України вiд 06.09.2018р. N 2530-VIII, вiд 14.01.2020р. N 440-IX)

     7. Витрати, пов'язанi з транзитом (перемiщенням) вантажiв з продуктами, покладаються на особу, вiдповiдальну за вантаж.

     8. Мiж призначеними прикордонними iнспекцiйними постами, через якi вантаж iз продуктами ввозиться на територiю України та вивозиться за її межi, забезпечується належний обмiн iнформацiєю, у тому числi шляхом використання iнформацiйно-телекомунiкацiйної системи компетентного органу.

     Стаття 49. Вантажi з продуктами, що призначаються для оформлення в режимi митного складу, вiльної митної зони

     1. Вантажi з продуктами, що ввозяться (пересилаються) з iншої країни та призначаються для оформлення в режимi митного складу, вiльної митної зони, приймаються до перевiрки державним ветеринарним iнспектором, якщо оператор ринку або особа, вiдповiдальна за вантаж, надiслала повiдомлення про його надходження на вiдповiдний призначений прикордонний iнспекцiйний пост. Зазначенi вантажi мають супроводжуватися оригiналами мiжнародного сертифiката та iнших документiв, якi вимагаються згiдно iз законом.

     2. Вантажi з продуктами, зазначеними у частинi першiй цiєї статтi, пiдлягають документальнiй перевiрцi та перевiрцi вiдповiдностi. Фiзична перевiрка вантажу з продуктами проводиться лише у разi появи за результатами його документальної перевiрки та перевiрки вiдповiдностi обґрунтованої пiдозри щодо невiдповiдностi.

     3. Якщо за результатами перевiрок, зазначених у частинi другiй цiєї статтi, встановлено вiдповiднiсть вантажу з продуктами законодавству, державний ветеринарний iнспектор заповнює вiдповiдну частину загального ветеринарного документа на ввезення.

     4. Якщо за результатами перевiрок, зазначених у частинi другiй цiєї статтi, встановлено невiдповiднiсть вантажу з продуктами законодавству, державний ветеринарний iнспектор заповнює вiдповiдну частину загального ветеринарного документа на ввезення iз зазначенням у ньому виявленої невiдповiдностi та проставленням вiдмiтки про заборону перемiщення зазначеного вантажу до митних складiв, вiльних митних зон або вiдмiтки про дозвiл на таке перемiщення.

     Державний ветеринарний iнспектор має право дозволити перемiщення вантажу з продуктами, щодо якого встановлено невiдповiднiсть, до митного складу, вiльної митної зони, лише якщо:

     1) продукти не походять iз країни, ввезення з якої цих продуктiв заборонено;

     2) митнi склади та склади у вiльних митних зонах затвердженi компетентним органом для зберiгання продуктiв, якi не вiдповiдають законодавству.

     Вантажi з продуктами, перемiщення яких до митних складiв, вiльних митних зон заборонено державним ветеринарним iнспектором, пiдлягають поверненню до країни-експортера, знищенню, переробцi або iншому поводженню вiдповiдно до законодавства.

     5. Компетентний орган забезпечує, щоб зазначенi у частинi четвертiй цiєї статтi вантажi з продуктами, якi ввозяться на митний склад, зберiгаються на ньому та вивозяться з нього, перебували пiд його постiйним наглядом з метою недопущення їх неконтрольованого вивезення, будь-якої пiдмiни або замiни, змiни у пакуваннi, пiдготовки до випуску у вiльний обiг або переробки.

     6. Усi витрати, якi виникають згiдно з цiєю статтею, у тому числi пов'язанi iз здiйсненням заходiв державного контролю, покладаються на оператора ринку або особу, вiдповiдальну за вантаж, без подальшої компенсацiї з боку держави.

     7. Компетентний орган затверджує митнi склади, склади у вiльних митних зонах, призначенi для зберiгання продуктiв, якi не вiдповiдають законодавству, та веде їх реєстр у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзацiю державної полiтики у сферi безпечностi та окремих показникiв якостi харчових продуктiв та у сферi ветеринарної медицини.

     8. Порядок проведення перевiрок, якi здiйснюються при надходженнi та вiдправленнi вантажiв iз продуктами, якi не вiдповiдають законодавству, до митних складiв, вiльних митних зон, порядок перевезення та знищення таких вантажiв, умови зберiгання та поводження з ними затверджуються Кабiнетом Мiнiстрiв України.

     Стаття 50. Вимоги до митних складiв, складiв у вiльних митних зонах, призначених для зберiгання продуктiв, якi не вiдповiдають законодавству

     1. Митнi склади, склади у вiльних митних зонах, призначенi для зберiгання продуктiв, якi не вiдповiдають законодавству, мають вiдповiдати таким вимогам:

     1) становити собою закритий простiр з пунктами входу та виходу, що перебувають пiд постiйним контролем керiвництва складу. Якщо склад розташовано у вiльнiй митнiй зонi, вся зона має бути закритою та перебувати пiд постiйним митним контролем;

     2) перебувати пiд постiйним контролем компетентного органу;

     3) забезпечувати щоденний облiк зберiгання вантажiв з продуктами, що ввозяться на склад та вивозяться з нього, iз зазначенням вiдомостей про вид та кiлькiсть продуктiв у вантажi, найменування (прiзвища, iменi, по батьковi) та адреси одержувача. Такi вiдомостi мають зберiгатися принаймнi три роки;

     4) мати складськi та/або холодильнi примiщення, в яких забезпечується зберiгання продуктiв, що не вiдповiдають законодавству про харчовi продукти, корми, побiчнi продукти тваринного походження, окремо вiд iнших продуктiв;

     5) мати примiщення для персоналу, який здiйснює перевiрки;

     6) мати засоби зв'язку та забезпечувати їх доступнiсть для державного ветеринарного iнспектора;

     7) мати статус "митний склад", отриманий у порядку, встановленому митним законодавством.

     2. У разi невiдповiдностi вимогам, передбаченим частиною першою цiєї статтi, компетентний орган виключає митний склад, склад у вiльнiй митнiй зонi з вiдповiдного реєстру.

     Стаття 51. Реiмпорт вантажiв iз продуктами

     1. Державний ветеринарний iнспектор дозволяє реiмпорт вантажiв iз продуктами, якi вивезенi (пересланi) за межi митної територiї України та яким було вiдмовлено у ввезеннi iншою країною, якщо:

     1) продукти супроводжуються оригiналом мiжнародного сертифiката або його копiєю, засвiдченою компетентним органом України або iншої країни, та iншими документами, якi вимагаються згiдно iз законом, а також документом, заповненим та пiдписаним оператором ринку, в якому зазначаються пiдстави вiдмови у ввезеннi та гарантується, що вимоги зберiгання та перевезення продуктiв були дотриманi та що зазначенi продукти не пiдлягали жоднiй переробцi, обробцi, змiнi стану та iншому поводженню з ними, крiм розвантаження та iншого поводження, пов'язаного iз здiйсненням державного контролю вантажу компетентним органом країни призначення; опломбованi контейнери супроводжуються документом перевiзника, яким гарантується, що вмiст контейнера не пiдлягав жоднiй переробцi, обробцi, змiнi стану та iншому поводженню, крiм розвантаження та iншого поводження, пов'язаного iз здiйсненням державного контролю вантажу компетентним органом країни призначення;

     2) документальна перевiрка, перевiрка вiдповiдностi та за необхiдностi фiзична перевiрка вантажу з продуктами пiдтверджують його вiдповiднiсть законодавству. Фiзична перевiрка вантажу з продуктами проводиться лише у разi появи за результатами його документальної перевiрки та перевiрки вiдповiдностi обґрунтованої пiдозри щодо невiдповiдностi;

     3) вантаж повертається безпосередньо до потужностi походження вантажу;

     4) вантаж iз продуктами перевозиться у герметичних транспортних засобах (контейнерах), опломбованих державним ветеринарним iнспектором у спосiб, що забезпечує можливiсть встановлення факту вiдчинення опломбованої частини транспортного засобу особою, яка не має для цього необхiдних повноважень.

     2. Державний ветеринарний iнспектор призначеного прикордонного iнспекцiйного поста, через який ввозиться вантаж з продуктами, повiдомляє про вiдправлення такого вантажу державного ветеринарного iнспектора, вiдповiдального за потужнiсть походження вантажу, iз внесенням вiдповiдної iнформацiї до iнформацiйно-телекомунiкацiйної системи компетентного органу.

     3. Державний ветеринарний iнспектор, вiдповiдальний за потужнiсть походження вантажу з продуктами, знiмає пломбу з вантажу пiсля його прибуття на таку потужнiсть та повiдомляє про це державного ветеринарного iнспектора призначеного прикордонного iнспекцiйного поста, через який вантаж було ввезено, iз внесенням вiдповiдної iнформацiї до iнформацiйно-телекомунiкацiйної системи компетентного органу.

     4. Усi витрати, якi виникають згiдно iз цiєю статтею, включаючи вартiсть державного контролю, покладаються на оператора ринку або на особу, вiдповiдальну за вантаж, без подальшої компенсацiї з боку держави.

     Стаття 52. Вантажi з неприйнятними мiжнародними сертифiкатами

     1. Якщо пiд час проведення державного контролю вантажу з продуктами, що ввозиться (пересилається) на митну територiю України, з'являється обґрунтована пiдозра щодо невiдповiдностi мiжнародного сертифiката вимогам, установленим пунктом 2 частини другої статтi 42, статтею 55 цього Закону (неприйнятний мiжнародний сертифiкат), та/або встановлюється невiдповiднiсть продуктiв у вантажi тим, що зазначенi у мiжнародному сертифiкатi, державний ветеринарний iнспектор повiдомляє про це компетентний орган та забезпечує контроль за зберiганням такого вантажу на призначеному прикордонному iнспекцiйному посту.

     2. Компетентний орган протягом 24 годин повiдомляє оператора ринку (iмпортера) або особу, вiдповiдальну за вантаж, про появу обставин, визначених у частинi першiй цiєї статтi, а також встановлює зв'язок з компетентним органом, який видав мiжнародний сертифiкат, з метою проведення консультацiй щодо подальших дiй iз таким вантажем.

     3. Якщо компетентний орган, який видав мiжнародний сертифiкат, пiдтверджує його прийнятнiсть, вiдповiдний вантаж пiдлягає фiзичнiй перевiрцi.

     4. Якщо за результатами консультацiй з компетентним органом, який видав мiжнародний сертифiкат, встановлено, що останнiй є неприйнятним, особi, вiдповiдальнiй за вантаж, вiдмовляється у його ввезеннi (пересиланнi) на митну територiю України, а подальше поводження з таким вантажем здiйснюється вiдповiдно до статтi 54 цього Закону.

     Стаття 53. Обмеження ввезення (пересилання) вантажiв з продуктами на митну територiю України

     1. У разi спалаху на територiї iншої країни хвороб, внесених до списку хвороб, затвердженого МЕБ, чи iнших хвороб, якi становлять загрозу для здоров'я людини та/або тварини, або у разi виявлення таких хвороб у вантажi з продуктами компетентний орган має право залежно вiд рiвня загрози вжити один iз таких заходiв:

     1) заборонити ввезення (пересилання) вантажiв iз продуктами з усiєї територiї зазначеної країни або її окремої частини (зони або компартмента) та, за необхiдностi, з країни транзиту;

     2) встановити спецiальнi умови щодо вантажiв з продуктами, якi надходять з цiєї країни або її окремої територiї (зони або компартмента).

     2. Якщо за результатами державного контролю встановлено, що вантаж з продуктами становить загрозу для здоров'я людини, державний ветеринарний iнспектор призначеного прикордонного iнспекцiйного поста негайно вживає таких заходiв:

     1) затримує вантаж з продуктами та приймає рiшення про поводження з ним;

     2) негайно повiдомляє iншi призначенi прикордоннi iнспекцiйнi пости та компетентний орган про такий вантаж, у тому числi про його походження та загрозу, яку вiн становить для здоров'я людини.

     Стаття 54. Поводження з вантажами, що ввозяться (пересилаються) на митну територiю України, якi не вiдповiдають законодавству

     1. Якщо за результатами заходiв державного контролю вантажу, що ввозиться (пересилається) на митну територiю України, виявляється його невiдповiднiсть законодавству, державний iнспектор (державний ветеринарний iнспектор) вносить вiдповiдну iнформацiю до iнформацiйно-телекомунiкацiйної системи компетентного органу, а також заповнює вiдповiдну частину загального документа на ввезення (загального ветеринарного документа на ввезення) та/або вживає заходiв, передбачених частинами другою - дванадцятою цiєї статтi.

     2. Якщо iнше не передбачено цим Законом, державний iнспектор (державний ветеринарний iнспектор) проводить затримання вантажiв, якi не вiдповiдають законодавству, та пiсля консультацiй з оператором ринку або особою, вiдповiдальною за вантаж, вживає таких заходiв:

     1) перевiряє, чи вантаж не становить загрози для здоров'я людини та/або тварини;

     2) приймає рiшення про знищення чи змiну призначеного використання вiдповiдних продуктiв, харчових продуктiв нетваринного походження або кормiв нетваринного походження, застосування у разi необхiдностi особливого поводження вiдповiдно до частини сьомої цiєї статтi або повернення (вивезення) вантажу до країни-експортера (iншої країни).

     3. Якщо вантаж, який не вiдповiдає законодавству, було випущено у вiльний обiг, державний iнспектор (державний ветеринарний iнспектор) повiдомляє компетентний орган про необхiднiсть здiйснення державного монiторингу вiдповiдних видiв продуктiв, харчових продуктiв нетваринного походження та кормiв нетваринного походження або, за необхiдностi, приймає рiшення про їх вiдкликання для вжиття одного iз заходiв, зазначених у пунктi 2 частини другої цiєї статтi.

     4. Якщо за результатами державного контролю встановлено, що вантаж становить загрозу для здоров'я людини та/або тварини, державний iнспектор (державний ветеринарний iнспектор) здiйснює затримання вантажу для його знищення або вжиття будь-якого iншого передбаченого законодавством заходу, необхiдного для захисту здоров'я людини та/або тварини.

     5. Якщо харчовi продукти нетваринного походження та корми нетваринного походження, вантажi з якими при ввезеннi (пересиланнi) на митну територiю України пiдлягають посиленому державному контролю, не були наданi для здiйснення державного контролю, державний iнспектор (державний ветеринарний iнспектор) негайно пiсля виявлення цього факту приймає рiшення про їх вiдкликання та затримання, а в подальшому - про їх знищення або про повернення (вивезення) до країни-експортера (iншої країни) вiдповiдно до частини одинадцятої цiєї статтi.

     6. Вантажi з харчовими продуктами нетваринного походження та кормами нетваринного походження (крiм тих, що при ввезеннi (пересиланнi) на митну територiю України пiдлягають посиленому державному контролю) та вантажi з композитними продуктами (крiм тих, що включенi до перелiку, затвердженого вiдповiдно до частини четвертої статтi 41 цього Закону), маркування яких не вiдповiдає законодавству, випускаються у вiльний обiг, за умови надання оператором ринку власного письмового зобов'язання привести маркування у вiдповiднiсть iз законодавством до моменту реалiзацiї (пропонування до реалiзацiї) ним вiдповiдних харчових продуктiв та кормiв.

     7. Вантажi з продуктами, а також вантажi з харчовими продуктами нетваринного походження та кормами нетваринного походження, що при ввезеннi (пересиланнi) на митну територiю України пiдлягають посиленому державному контролю, якi не маркованi українською мовою, випускаються у вiльний обiг у разi виконання таких вимог:

     1) державний iнспектор (державний ветеринарний iнспектор), що здiйснює перевiрку вантажу, володiє мовою, якою виконано маркування, або оператор ринку надав письмовий переклад маркування українською мовою, засвiдчений пiдписами оператора ринку та перекладача, який має документ, що пiдтверджує його квалiфiкацiю (засвiдчена пiдписом перекладача копiя такого документа додається до перекладу), та оформлений у двi колонки (лiворуч - оригiнальний текст маркування, праворуч - текст українською мовою, який буде використовуватися для приведення маркування у вiдповiднiсть iз вимогами законодавства), або оператор ринку за власний рахунок забезпечує при здiйсненнi вiдповiдної перевiрки вантажу усний переклад маркування перекладачем, який має документ, що пiдтверджує його квалiфiкацiю;

     2) оператор ринку надав державному iнспектору (державному ветеринарному iнспектору) власне письмове зобов'язання привести маркування у вiдповiднiсть iз законодавством до моменту реалiзацiї (пропонування до реалiзацiї) ним вiдповiдних продуктiв, харчових продуктiв нетваринного походження, кормiв нетваринного походження.

     8. Державний iнспектор (державний ветеринарний iнспектор), який не дозволяє випуск вантажу у вiльний обiг, повiдомляє митний орган про своє рiшення щодо подальшого поводження з таким вантажем шляхом внесення до єдиного державного iнформацiйного веб-порталу "Єдине вiкно для мiжнародної торгiвлi" вiдповiдної iнформацiї у формi електронного документа, засвiдченого електронним цифровим пiдписом.

(частина восьма статтi 54 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами України вiд 06.09.2018р. N 2530-VIII, вiд 14.01.2020р. N 440-IX)

     9. Особливе поводження з вантажем, що ввозиться (пересилається) на митну територiю України, який не вiдповiдає законодавству, може включати такi заходи пiд контролем державного iнспектора (державного ветеринарного iнспектора):

     1) обробку або переробку, включаючи знезараження, продуктiв, харчових продуктiв нетваринного походження та кормiв нетваринного походження для приведення їх у вiдповiднiсть iз законодавством України або вимогами країни-експортера;

     2) переробку харчових продуктiв або кормiв у будь-який прийнятний спосiб для iншої цiлi, нiж споживання людиною або твариною.

     10. Державний iнспектор (державний ветеринарний iнспектор) дозволяє повернення (вивезення) вантажу, що не вiдповiдає законодавству України, до країни-експортера або до iншої країни, лише якщо виконуються такi умови:

     1) оператор ринку або особа, вiдповiдальна за вантаж, надали державному iнспектору (державному ветеринарному iнспектору) iнформацiю про пункт призначення вантажу в країнi-експортерi або iншiй країнi;

     2) оператор ринку або особа, вiдповiдальна за вантаж, завчасно поiнформували компетентний орган країни-експортера або iншої країни, до якої планується вивезти вантаж, про причини повернення (вивезення) вантажу;

     3) компетентний орган країни, яка не є країною-експортером i до якої планується вивезти вантаж, повiдомив компетентний орган України про свою готовнiсть прийняти такий вантаж.

     11. Вантаж має бути повернуто (вивезено) до країни-експортера або iншої країни протягом 60 днiв з дня винесення рiшення державним iнспектором (державним ветеринарним iнспектором). Вантаж, який не було повернуто (вивезено) протягом зазначеного строку, пiдлягає знищенню, крiм випадкiв, коли порушення строку пов'язано з оскарженням вiдповiдного рiшення або дiєю iнших поважних причин i при цьому вантаж не становить загрози для здоров'я людини та/або тварини.

     12. Вантаж, щодо якого прийнято рiшення про затримання, перебуває пiд наглядом державного iнспектора (державного ветеринарного iнспектора) до моменту його повернення (вивезення), знищення або отримання дозволу на випуск у вiльний обiг.

     13. Оператор ринку (особа, вiдповiдальна за вантаж) зобов'язаний оплатити витрати, пов'язанi з поверненням (вивезенням) вантажу, його знищенням, особливим поводженням або змiною призначеного використання.

     14. Порядок знищення, особливого поводження та змiни призначеного використання вантажiв, що ввозяться (пересилаються) на митну територiю України, якi не вiдповiдають законодавству, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзацiю державної полiтики у сферi безпечностi та окремих показникiв якостi харчових продуктiв та у сферi ветеринарної медицини.

     Стаття 55. Вимоги до мiжнародного сертифiката, яким супроводжується вантаж iз продуктами, що ввозиться (пересилається) на митну територiю України

     1. Мiжнародний сертифiкат (кожен його аркуш), яким супроводжується вантаж iз продуктами, що ввозиться (пересилається) на митну територiю України, має бути пiдписаний та засвiдчений печаткою компетентного органу країни-експортера або країни походження. Компетентний орган може уповноважити капiтана або iншого офiцера рибопереробного судна на пiдписання мiжнародного сертифiката.

     2. Мiжнародний сертифiкат має бути складений (заповнений) англiйською мовою або iншою мовою, узгодженою компетентними органами України та країни-експортера (країни походження), а також українською мовою, крiм найменування вiдправника (експортера) та отримувача (iмпортера) вантажу, їхньої адреси, торговельної марки та назви (опису) продукту, якщо цi вiдомостi зазначено англiйською мовою.

     3. Мiжнародний сертифiкат має складатися одним iз таких способiв:

     1) на одному аркушi паперу;

     2) на двох або бiльше сторiнках, що є частиною єдиного та неподiльного документа;

     3) на двох або бiльше сторiнках, нумерацiя яких вiдображає їх належнiсть до певної послiдовностi (наприклад, сторiнка 2 iз 4 сторiнок).

     4. Мiжнародний сертифiкат повинен мати унiкальний iдентифiкацiйний номер. Якщо сертифiкат складається з двох або бiльше сторiнок, якi не є частиною єдиного та неподiльного документа, унiкальний iдентифiкацiйний номер зазначається на кожнiй з цих сторiнок.

     5. Мiжнародний сертифiкат має бути виданий не пiзнiше моменту перетину вiдповiдним вантажем з продуктами державного кордону країни-експортера.

     6. Форми мiжнародних сертифiкатiв затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзацiю державної полiтики у сферi безпечностi та окремих показникiв якостi харчових продуктiв та у сферi ветеринарної медицини, або узгоджуються компетентним органом України з вiдповiдним органом країни-експортера (країни походження).

     Стаття 56. Державний контроль вантажiв з харчовими продуктами нетваринного походження та кормами нетваринного походження, якi ввозяться (пересилаються) на митну територiю України

     1. Компетентний орган забезпечує здiйснення регулярних заходiв державного контролю вантажiв з харчовими продуктами нетваринного походження та кормами нетваринного походження, якi ввозяться (пересилаються) на митну територiю України. Зазначенi заходи здiйснюються на основi ризик-орiєнтованого пiдходу вiдповiдно до щорiчного плану державного контролю або позапланово у випадках, визначених законодавством про державний контроль. Система заходiв державного контролю вантажiв з харчовими продуктами нетваринного походження та кормами нетваринного походження має охоплювати всi аспекти законодавства про харчовi продукти та корми.

     2. Державний контроль вантажiв з харчовими продуктами нетваринного походження та кормами нетваринного походження може здiйснюватися у будь-якому пунктi пропуску на державному кордонi України або в зонi митного контролю на митнiй територiї України, якщо iнше не передбачено цим Законом.

     3. Заходи державного контролю, зазначенi у частинi першiй цiєї статтi, включають документальну перевiрку, перевiрку вiдповiдностi та фiзичну перевiрку, що здiйснюються з перiодичнiстю, затвердженою компетентним органом.

     4. Компетентний орган затверджує перiодичнiсть проведення документальних перевiрок, перевiрок вiдповiдностi, фiзичних перевiрок, лабораторних дослiджень (випробувань) вантажiв з харчовими продуктами нетваринного походження та кормами нетваринного походження з урахуванням:

     1) ризикiв, пов'язаних з рiзними видами харчових продуктiв та кормiв;

     2) ризикiв, що враховують iсторiю ввезення (пересилання) вiдповiдних вантажiв в Україну, у тому числi iнформацiю про кiлькiсть виявлених вантажiв, якi не вiдповiдають законодавству про харчовi продукти та корми, у розрiзi країн i потужностей, з яких походять такi вантажi, та операторiв ринку, якi їх ввозять (пересилають);

     3) заходiв контролю, що здiйснюються оператором ринку, який ввозить (пересилає) харчовi продукти та/або корми на митну територiю України;

     4) гарантiй, наданих компетентним органом країни-експортера (країни походження).

     Стаття 57. Основнi принципи здiйснення посиленого державного контролю вантажiв з харчовими продуктами нетваринного походження та кормами нетваринного походження, якi ввозяться (пересилаються) на митну територiю України

     1. Компетентний орган забезпечує здiйснення у призначених пунктах пропуску на державному кордонi України посиленого державного контролю вантажiв з харчовими продуктами нетваринного походження та кормами нетваринного походження, що входять до перелiку, затвердженого вiдповiдно до частини другої цiєї статтi.

     2. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзацiю державної полiтики у сферi безпечностi та окремих показникiв якостi харчових продуктiв та у сферi ветеринарної медицини, затверджує перелiк харчових продуктiв нетваринного походження та кормiв нетваринного походження (iз зазначенням їх коду згiдно з УКТ ЗЕД, назви та, за потреби, iнших характеристик), вантажi з якими при ввезеннi (пересиланнi) на митну територiю України пiдлягають посиленому державному контролю. Перелiк оновлюється регулярно, але не рiдше нiж двiчi на рiк. Пiд час розроблення та оновлення перелiку враховуються, зокрема, ризики та iншi фактори, зазначенi у частинi четвертiй статтi 56 цього Закону, вiдповiдна iнформацiя, отримана вiд iнших країн, а також результати наукових дослiджень.

(частина друга статтi 57 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 06.09.2018р. N 2530-VIII)

     3. Ввезення (пересилання) на митну територiю України вантажiв з харчовими продуктами нетваринного походження та кормами нетваринного походження, якi пiдлягають посиленому державному контролю, дозволяється лише через призначенi пункти пропуску. Оператор ринку або особа, вiдповiдальна за вантаж, повинна надати повiдомлення про вид вантажу, очiкувану дату i час надходження вантажу на вiдповiдний призначений пункт пропуску щонайменше за один робочий день до надходження такого вантажу. Вантажi з харчовими продуктами нетваринного походження та кормами нетваринного походження, якi пiдлягають посиленому державному контролю, повиннi супроводжуватися загальним документом на ввезення, форма якого затверджується Кабiнетом Мiнiстрiв України. Загальний документ на ввезення заповнюється англiйською та українською мовами, крiм найменування вiдправника (експортера) та отримувача (iмпортера) вантажу, їхньої адреси, торговельної марки та назви (опису) вмiсту вантажу, зазначення яких українською мовою не є обов'язковим.

     4. Державний iнспектор пiд час посиленого державного контролю вантажiв з харчовими продуктами нетваринного походження та кормами нетваринного походження здiйснює такi дiї:

     1) проводить документальну перевiрку не пiзнiше двох робочих годин з моменту надходження вантажу на призначений пункт пропуску;

(пункт 1 частини четвертої статтi 57 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 06.09.2018р. N 2530-VIII)

     2) проводить перевiрку вiдповiдностi та фiзичну перевiрку iз затвердженою згiдно iз законодавством перiодичнiстю у спосiб, що не дозволяє передбачити, який вантаж буде пiддано цим перевiркам. Лабораторнi дослiдження (випробування) у межах фiзичних перевiрок проводяться за наявностi пiдстав, визначених у статтi 45 цього Закону.

     5. Пiсля завершення перевiрок, зазначених у частинi четвертiй цiєї статтi, державний iнспектор:

     1) заповнює вiдповiдну частину загального документа на ввезення, пiдписує його та засвiдчує печаткою;

     2) створює та зберiгає пiдписану i засвiдчену печаткою копiю цього документа та повертає його оригiнал оператору ринку або особi, вiдповiдальнiй за вантаж;

     3) надає митному органу iнформацiю, необхiдну для здiйснення митних формальностей з використанням єдиного державного iнформацiйного веб-порталу "Єдине вiкно для мiжнародної торгiвлi" вiдповiдно до Митного кодексу України.

(пункт 3 частини п'ятої статтi 57 у редакцiї Закону України вiд 06.09.2018р. N 2530-VIII, iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 14.01.2020р. N 440-IX)

     6. Взаємодiя компетентного органу з митними органами, iншими державними органами, установами та органiзацiями, уповноваженими на здiйснення дозвiльних або контрольних функцiй щодо перемiщення товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення через митний кордон України, та iншими заiнтересованими особами пiд час проведення державного контролю харчових продуктiв нетваринного походження та кормiв нетваринного походження, що ввозяться на митну територiю України (у тому числi з метою транзиту), здiйснюється з використанням механiзму "єдиного вiкна" вiдповiдно до Митного кодексу України.

(абзац перший частини шостої статтi 57 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 14.01.2020р. N 440-IX)

     Вiдомостi про результати здiйснення державного контролю вносяться державним ветеринарним iнспектором до єдиного державного iнформацiйного веб-порталу "Єдине вiкно для мiжнародної торгiвлi" у формi електронного документа, засвiдченого електронним цифровим пiдписом, протягом строкiв, встановлених статтею 319 Митного кодексу України.

(частина шоста статтi 57 у редакцiї Закону України вiд 06.09.2018р. N 2530-VIII)

     7. Вантажi з харчовими продуктами нетваринного походження та кормами нетваринного походження, якi при ввезеннi (пересиланнi) на митну територiю України пiдлягають посиленому державному контролю, можуть бути випущенi у вiльний обiг, за умови що результати документальної перевiрки, а також перевiрки вiдповiдностi та фiзичної перевiрки (якщо вони необхiднi згiдно iз законодавством) пiдтверджують їх вiдповiднiсть законодавству про харчовi продукти та корми. Вантаж повинен супроводжуватися оригiналом загального документа на ввезення до вказаного в ньому мiсця призначення на територiї України, крiм випадку, визначеного у частинi восьмiй цiєї статтi.

     8. Якщо за результатами документальної перевiрки та перевiрки вiдповiдностi вантажу з харчовими продуктами нетваринного походження та кормами нетваринного походження порушень законодавства не виявлено, державний iнспектор може дозволити його подальше перемiщення, не очiкуючи надходження результатiв фiзичної перевiрки. У такому разi державний iнспектор призначеного пункту пропуску iнформує державного iнспектора, вiдповiдального за потужнiсть призначення вантажу, про вiдправлення вантажу. Державний iнспектор призначеного пункту пропуску вживає заходiв, щоб до моменту надходження результатiв фiзичної перевiрки вантаж не мiг бути пiдданий жодним дiям, не схваленим державним iнспектором. У такому разi державний iнспектор засвiдчує копiю загального документа на ввезення, яка має супроводжувати вантаж до мiсця його призначення на територiї України, та вносить вiдомостi про результати здiйснення державного контролю, якi є пiдставою для випуску у вiдповiдний митний режим, до єдиного державного iнформацiйного веб-порталу "Єдине вiкно для мiжнародної торгiвлi" у формi електронного документа, засвiдченого електронним цифровим пiдписом, протягом строкiв, встановлених статтею 319 Митного кодексу України.

(частина шоста статтi 57 у редакцiї Закону України вiд 06.09.2018р. N 2530-VIII)

     9. Вантаж з харчовими продуктами нетваринного походження та кормами нетваринного походження не може бути роздiлено до моменту завершення всiх заходiв посиленого державного контролю та заповнення державним iнспектором загального документа на ввезення. Кожна частина роздiленого вантажу має супроводжуватися засвiдченою державним iнспектором копiєю загального документа на ввезення до вказаного у ньому мiсця призначення.

(частина дев'ята статтi 57 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 06.09.2018р. N 2530-VIII)

     10. Якщо вантаж, який пiдлягає посиленому державному контролю, мiстить швидкопсувнi харчовi продукти нетваринного походження або корми нетваринного походження, є негабаритним або вимагає додаткових заходiв для його розвантаження, пакування, iншого поводження, особа, вiдповiдальна за вантаж, повинна забезпечити наявнiсть:

     1) людських ресурсiв та засобiв логiстики, достатнiх для розвантажування, пакування чи iншого поводження з вантажем з метою здiйснення заходiв державного контролю;

     2) належного обладнання, вiдповiдного транспорту та/або пакувальних форм, якщо вiдбiр зразкiв iз цього вантажу не може бути здiйснено за допомогою звичайного обладнання (засобiв).

     11. Усi витрати, пов'язанi з проведенням посиленого державного контролю, несуть оператори ринку або особи, вiдповiдальнi за вантаж, без подальшої компенсацiї з боку держави.

     12. Поводження з вантажами, якi не вiдповiдають законодавству, здiйснюється вiдповiдно до статтi 54 цього Закону.

     Стаття 58. Вимоги до призначених пунктiв пропуску на державному кордонi України

     1. Призначенi пункти пропуску на державному кордонi України, зазначенi у частинi першiй статтi 57 цього Закону, повиннi вiдповiдати таким вимогам:

     1) наявнiсть достатньої кiлькостi квалiфiкованого персоналу для здiйснення вiдповiдних перевiрок вантажiв;

     2) наявнiсть достатньої кiлькостi примiщень для здiйснення необхiдних перевiрок;

     3) наявнiсть детальних iнструкцiй щодо вiдбору зразкiв та їх перевезення (пересилання) до уповноважених лабораторiй для цiлей державного контролю;

     4) наявнiсть потужностей для зберiгання вантажiв (вантажiв у контейнерах) у належних умовах пiд час їх затримання та/або очiкування результатiв дослiджень (випробувань), а також наявнiсть достатньої кiлькостi примiщень для зберiгання, у тому числi в охолодженому (замороженому) станi;

     5) наявнiсть обладнання для розвантаження та вiдбору зразкiв;

     6) забезпечення можливостi розвантаження та вiдбору зразкiв у захищеному мiсцi (за необхiдностi);

     7) забезпечення своєчасної доставки вiдiбраних зразкiв до уповноваженої лабораторiї.

     Стаття 59. Державний контроль країни-експортера

     1. Компетентний орган здiйснює державний контроль у країнах, якi планують ввозити (пересилати) продукти, харчовi продукти нетваринного походження або корми нетваринного походження на митну територiю України, з метою перевiрки на основi iнформацiї, визначеної частиною третьою цiєї статтi, вiдповiдностi (еквiвалентностi) системи державного контролю країни-експортера законодавству України.

     2. Державний контроль країни-експортера передбачає оцiнку:

     1) законодавства у сферi санiтарних та фiтосанiтарних заходiв, яке дiє на територiї країни-експортера;

     2) органiзацiйної структури компетентного органу країни-експортера, його незалежностi та компетенцiї, у тому числi його повноважень, необхiдних для ефективного забезпечення дотримання законодавства на територiї країни-експортера, а також системи нагляду за його дiяльнiстю;

     3) рiвня пiдготовки персоналу компетентного органу країни-експортера у сферi здiйснення державного контролю;

     4) ресурсiв компетентного органу країни-експортера, у тому числi засобiв дiагностики;

     5) наявностi та використання документованих систем та процедур державного контролю;

     6) ситуацiї, пов'язаної iз здоров'ям тварин, зоонозами та здоров'ям рослин, а також процедур повiдомлення вiдповiдних мiжнародних органiзацiй про спалахи хвороб тварин i рослин;

     7) обсягу та порядку здiйснення країною-експортером державного контролю тварин, рослин i продуктiв з них, що ввозяться (пересилаються) на її територiю;

     8) гарантiй, наданих країною-експортером щодо вiдповiдностi (еквiвалентностi) її системи державного контролю законодавству України про харчовi продукти та корми, здоров'я та благополуччя тварин.

     3. Для забезпечення ефективностi заходiв державного контролю у країнi-експортерi компетентний орган має право до початку здiйснення таких заходiв вимагати вiд країни-експортера надання достовiрної та актуальної iнформацiї щодо загальної органiзацiї та управлiння системою державного контролю, яка охоплює:

     1) законодавство у сферi санiтарних та фiтосанiтарних заходiв, що дiє на територiї цiєї країни;

     2) iнформацiю про процедури контролю, виробництва та карантинної обробки, допустимого рiвня пестицидiв та процедури реєстрацiї харчових/кормових добавок;

     3) процедури оцiнки ризику, фактори, що беруться до уваги при визначеннi належного рiвня санiтарного або фiтосанiтарного захисту;

     4) результати заходiв державного контролю, що здiйснюються компетентним органом країни-експортера щодо продуктiв, харчових продуктiв нетваринного походження та кормiв нетваринного походження, якi планується експортувати до України;

     5) iстотнi змiни у структурi та функцiонуваннi системи державного контролю країни-експортера, що сталися пiсля попереднього отримання вiдповiдної iнформацiї.

     4. Перiодичнiсть державного контролю країни-експортера компетентним органом України визначається на основi:

     1) оцiнки ризикiв, пов'язаних iз харчовими продуктами та кормами, якi планується ввозити (пересилати) на митну територiю України;

     2) положень законодавства країни-експортера;

     3) обсягiв i характеру iмпорту з країни-експортера;

     4) результатiв заходiв державного контролю, здiйснених компетентним органом України в країнi-експортерi;

     5) результатiв заходiв державного контролю пiд час iмпорту з країни-експортера та iнших заходiв державного контролю вантажiв, що походять (надходять) з країни-експортера;

     6) iнформацiї, отриманої вiд мiжнародних органiзацiй (Всесвiтня органiзацiя охорони здоров'я (ВООЗ), Комiсiя з Кодексу Алiментарiус, МЕБ) або з iнших джерел;

     7) iнформацiї про появу хвороб або iнших загроз для здоров'я людини та/або тварини внаслiдок iмпорту вiдповiдних видiв продуктiв з країни-експортера;

     8) необхiдностi перевiрки або реагування на надзвичайнi обставини в окремих країнах-експортерах.

     5. Порядок здiйснення державного контролю в країнах-експортерах затверджується Кабiнетом Мiнiстрiв України i має передбачати процедури здiйснення заходiв державного контролю у країнах-експортерах, з якими укладено угоди про еквiвалентнiсть, а також в iнших країнах-експортерах.

     Стаття 60. Спецiальнi умови iмпорту харчових продуктiв та кормiв

     1. Спецiальнi умови iмпорту харчових продуктiв та кормiв встановлюються на основi оцiнки ризику, якою пiдтверджується наявнiсть вiдповiдної загрози для здоров'я людини та/або тварини, та можуть включати:

     1) затвердження перелiку країн-експортерiв, з яких дозволяється ввезення (пересилання) на митну територiю України вантажiв з окремими видами харчових продуктiв та кормiв;

     2) затвердження спецiальних форм мiжнародних сертифiкатiв, якими повиннi супроводжуватися вантажi з окремими видами харчових продуктiв та кормiв;

     3) особливi умови iмпорту вантажiв з окремими видами харчових продуктiв та кормiв.

     2. Спецiальнi умови iмпорту харчових продуктiв та кормiв встановлюються з урахуванням iнформацiї, наданої компетентним органом країни-експортера вiдповiдно до частини третьої статтi 59 цього Закону, та результатiв державного контролю, здiйсненого компетентним органом України у вiдповiднiй країнi-експортерi.

     3. Країна-експортер (її окрема територiя) вноситься до перелiку, зазначеного у пунктi 1 частини першої цiєї статтi, у разi надання компетентним органом країни-експортера належних гарантiй щодо вiдповiдностi (еквiвалентностi) її системи державного контролю законодавству України.

     4. Спецiальнi умови iмпорту харчових продуктiв та кормiв можуть бути встановленi для одного виду харчового продукту або корму чи для групи харчових продуктiв або кормiв. Вони можуть запроваджуватися щодо країни, її окремої територiї (зони або компартмента) або групи країн.

     5. Спецiальнi умови iмпорту харчових продуктiв та кормiв встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзацiю державної полiтики у сферi безпечностi та окремих показникiв якостi харчових продуктiв та у сферi ветеринарної медицини, у порядку, затвердженому Кабiнетом Мiнiстрiв України.

     Стаття 61. Реєстр країн та потужностей, з яких дозволяється ввезення (пересилання) продуктiв на митну територiю України

     1. Продукти можуть ввозитися на митну територiю України, якщо вони походять з країни або її окремої територiї (зони або компартмента), яка внесена до реєстру країн та потужностей, з яких дозволяється ввезення (пересилання) продуктiв на митну територiю України.

     2. Країна-експортер вноситься до реєстру країн та потужностей, з яких дозволяється ввезення (пересилання) продуктiв на митну територiю України, якщо з нею укладено угоду про еквiвалентнiсть або якщо результати державного контролю, проведеного компетентним органом вiдповiдно до статтi 59 цього Закону, пiдтверджують вiдповiднiсть (еквiвалентнiсть) системи державного контролю країни-експортера законодавству України. Якщо результати зазначеного державного контролю пiдтверджують, що система державного контролю країни-експортера вiдповiдає законодавству України лише на окремiй її територiї, до реєстру країн та потужностей, з яких дозволяється ввезення (пересилання) продуктiв на митну територiю України, вноситься вiдповiдна окрема територiя.

     3. Потужнiсть, розташована в країнi-експортерi, вноситься до реєстру країн та потужностей, з яких дозволяється ввезення (пересилання) продуктiв на митну територiю України:

     1) якщо результати державного контролю такої потужностi, проведеного компетентним органом України у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзацiю державної полiтики у сферi безпечностi та окремих показникiв якостi харчових продуктiв та у сферi ветеринарної медицини, пiдтверджують її вiдповiднiсть законодавству України;

     2) або якщо країною-експортером надано письмовi гарантiї щодо забезпечення нею регулярного та ефективного контролю такої потужностi з метою забезпечення вiдповiдностi законодавству України продуктiв, якi ввозяться (пересилаються) на митну територiю України;

     3) або якщо така потужнiсть внесена до реєстру затверджених потужностей, що ведеться країною-експортером, i її автоматичне внесення до реєстру країн та потужностей, з яких дозволяється ввезення (пересилання) продуктiв на митну територiю України, передбачено рiшенням компетентного органу про визнання еквiвалентностi системи державного контролю зазначеної країни-експортера вiдповiдно до частини першої статтi 62 цього Закону.

     4. Ввезення (пересилання) оператором ринку на митну територiю України продуктiв, вироблених на потужностях, що не вiдповiдають вимогам законодавства України, забороняється.

     5. Реєстр країн та потужностей, з яких дозволяється ввезення (пересилання) продуктiв на митну територiю України, ведеться, регулярно оновлюється та оприлюднюється компетентним органом на його офiцiйному веб-сайтi у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзацiю державної полiтики у сферi безпечностi та окремих показникiв якостi харчових продуктiв та у сферi ветеринарної медицини.

     Стаття 62. Еквiвалентнiсть систем державного контролю

     1. У разi належного виконання угоди про еквiвалентнiсть та/або отримання задовiльних результатiв державного контролю країни-експортера, проведеного вiдповiдно до статтi 59 цього Закону, компетентний орган має право прийняти рiшення про визнання еквiвалентностi системи державного контролю країни-експортера (окремої частини такої системи) та системи державного контролю України.

     2. У рiшеннi, визначеному в частинi першiй цiєї статтi, зазначаються умови iмпорту з вiдповiдної країни-експортера або її окремої територiї (зони або компартмента). Такi умови можуть передбачати застосування загальних заходiв державного контролю або спецiальних заходiв, передбачених частиною першою статтi 60 цього Закону.

     3. Рiшення, зазначене в частинi першiй цiєї статтi, невiдкладно скасовується у разi невиконання будь-якої з передбачених ним умов визнання еквiвалентностi системи державного контролю країни-експортера.

     4. Порядок визнання еквiвалентностi системи державного контролю країни-експортера встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзацiю державної полiтики у сферi безпечностi та окремих показникiв якостi харчових продуктiв та у сферi ветеринарної медицини.

Роздiл VIII
ФIНАНСУВАННЯ ДЕРЖАВНОГО КОНТРОЛЮ

     Стаття 63. Принципи фiнансування державного контролю

     1. Фiнансування державного контролю здiйснюється за рахунок коштiв державного бюджету, крiм випадкiв, передбачених цим Законом.

     2. Вартiсть державного контролю, що фiнансується за рахунок операторiв ринку, не може перевищувати розмiру витрат на:

     оплату працi працiвникiв компетентного органу та його територiальних органiв, якi безпосередньо здiйснюють державний контроль, а також пов'язаних з ними витрат на сплату податкiв та iнших платежiв, якi є обов'язковими згiдно iз законом;

     утримання (експлуатацiю) примiщень, iнструментiв, обладнання, необхiдних для здiйснення державного контролю;

     канцелярськi товари, що використовуються пiд час здiйснення державного контролю;

     службовi вiдрядження працiвникiв компетентного органу та його територiальних органiв, якi безпосередньо здiйснюють державний контроль;

     вiдбiр зразкiв та проведення простих i лабораторних дослiджень (випробувань).

     3. Розмiр плати за здiйснення державного контролю, що фiнансується операторами ринку, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзацiю державної полiтики у сферi безпечностi та окремих показникiв якостi харчових продуктiв та у сферi ветеринарної медицини, спiльно iз центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну фiнансову та бюджетну полiтику, у порядку, встановленому Кабiнетом Мiнiстрiв України. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзацiю державної полiтики у сферi безпечностi та окремих показникiв якостi харчових продуктiв та у сферi ветеринарної медицини, щороку оприлюднює на своєму офiцiйному веб-сайтi калькуляцiю розмiру плати за здiйснення державного контролю, а також звiт про використання коштiв, отриманих вiд операторiв ринку як плата за здiйснення державного контролю.

     4. Плата за здiйснення компетентним органом державного контролю товарiв, транспортних засобiв, що ввозяться на митну територiю України, в тому числi з метою транзиту, в пунктах пропуску (пунктах контролю) через державний кордон України в розмiрi, що не перевищує розмiр плати за перевiрку документiв на товари i транспортнi засоби (контейнери), включається до складу єдиного збору згiдно iз Законом України "Про єдиний збiр, який справляється у пунктах пропуску через державний кордон України".

(статтю 63 доповнено частиною четвертою згiдно iз Законом України вiд 06.09.2018р. N 2530-VIII)

     Стаття 64. Державний контроль, що фiнансується за рахунок операторiв ринку

     1. Державний контроль фiнансується за рахунок операторiв ринку або уповноважених ними осiб у таких випадках:

     1) здiйснення державного контролю вантажiв, що ввозяться (пересилаються) на митну територiю України, у тому числi з метою транзиту, чи вивозяться (пересилаються) з неї, крiм державного контролю, що здiйснюється в межах щорiчного плану державного монiторингу;

     2) здiйснення передзабiйного та пiслязабiйного огляду вiдповiдно до законодавства;

     3) здiйснення позапланових заходiв державного контролю, крiм позапланових заходiв, що проводяться:

     за зверненням фiзичної особи про порушення оператором ринку її законних прав, якщо за результатами здiйснення цих заходiв такi порушення не було пiдтверджено;

     на пiдставi обґрунтованої пiдозри щодо невiдповiдностi, якщо за результатами здiйснення цих заходiв така невiдповiднiсть не була пiдтверджена.

Роздiл IX
ВIДПОВIДАЛЬНIСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ЦЬОГО ЗАКОНУ, ЗАКОНОДАВСТВА ПРО ХАРЧОВI ПРОДУКТИ ТА КОРМИ

     Стаття 65. Вiдповiдальнiсть за порушення цього Закону, законодавства про харчовi продукти та корми

     1. Оператори ринку несуть вiдповiдальнiсть за такi правопорушення:

     1) порушення встановлених законодавством гiгiєнiчних вимог до виробництва та/або обiгу харчових продуктiв або кормiв, якщо це створює загрозу для життя та/або здоров'я людини або тварини, -

     тягне за собою накладення штрафу на юридичних осiб у розмiрi десяти мiнiмальних заробiтних плат, на фiзичних осiб - пiдприємцiв - у розмiрi шести мiнiмальних заробiтних плат;

     2) виробництво та/або обiг харчових продуктiв або кормiв з використанням незареєстрованої потужностi, якщо обов'язковiсть її державної реєстрацiї встановлена законом, -

     тягнуть за собою накладення штрафу на юридичних осiб у розмiрi двадцяти мiнiмальних заробiтних плат, на фiзичних осiб - пiдприємцiв - у розмiрi одинадцяти мiнiмальних заробiтних плат;

     3) виробництво, зберiгання харчових продуктiв або кормiв без отримання експлуатацiйного дозволу на вiдповiдну потужнiсть, якщо обов'язковiсть його отримання встановлена законом, -

     тягне за собою накладення штрафу на юридичних осiб у розмiрi тридцяти мiнiмальних заробiтних плат, на фiзичних осiб - пiдприємцiв - у розмiрi двадцяти мiнiмальних заробiтних плат;

     4) невиконання визначеного законом обов'язку щодо впровадження на потужностях постiйно дiючих процедур, заснованих на принципах системи аналiзу небезпечних факторiв та контролю у критичних точках (HACCP), -

     тягне за собою накладення штрафу на юридичних осiб у розмiрi тридцяти мiнiмальних заробiтних плат, на фiзичних осiб - пiдприємцiв - у розмiрi п'ятнадцяти мiнiмальних заробiтних плат;

     5) реалiзацiя харчових продуктiв або кормiв, маркування яких не вiдповiдає законодавству, якщо це створює загрозу для життя та/або здоров'я людини або тварини, -

     тягне за собою накладення штрафу на юридичних осiб у розмiрi тридцяти мiнiмальних заробiтних плат, на фiзичних осiб - пiдприємцiв - у розмiрi двадцяти мiнiмальних заробiтних плат;

(абзац другий пункту 5 частини першої статтi 65 у редакцiї Закону України вiд 06.12.2018р. N 2639-VIII)

     6) порушення вимог щодо забезпечення простежуваностi, передбачених законодавством про харчовi продукти та корми, -

     тягне за собою накладення штрафу на юридичних осiб у розмiрi восьми мiнiмальних заробiтних плат, на фiзичних осiб - пiдприємцiв - у розмiрi п'яти мiнiмальних заробiтних плат;

     7) невиконання обов'язку щодо вiдкликання або вилучення з обiгу небезпечних харчових продуктiв або кормiв -

     тягне за собою накладення штрафу на юридичних осiб у розмiрi тридцяти п'яти мiнiмальних заробiтних плат, на фiзичних осiб - пiдприємцiв - у розмiрi тридцяти мiнiмальних заробiтних плат;

     8) використання, реалiзацiя незареєстрованих об'єктiв санiтарних заходiв або кормових добавок, якщо обов'язковiсть їх державної реєстрацiї встановлена законом, -

     тягне за собою накладення штрафу на юридичних осiб у розмiрi вiсiмнадцяти мiнiмальних заробiтних плат, на фiзичних осiб - пiдприємцiв - у розмiрi дванадцяти мiнiмальних заробiтних плат;

     9) пропонування до реалiзацiї або реалiзацiя непридатних харчових продуктiв або кормiв -

     тягне за собою накладення штрафу на юридичних осiб у розмiрi двадцяти п'яти мiнiмальних заробiтних плат, на фiзичних осiб - пiдприємцiв - у розмiрi сiмнадцяти мiнiмальних заробiтних плат;

     10) пропонування до реалiзацiї або реалiзацiя харчових продуктiв або кормiв, якi є шкiдливими для здоров'я людини або тварини, -

     тягне за собою накладення штрафу на юридичних осiб у розмiрi сорока мiнiмальних заробiтних плат, на фiзичних осiб - пiдприємцiв - у розмiрi двадцяти п'яти мiнiмальних заробiтних плат;

     11) пропонування до реалiзацiї або реалiзацiя швидкопсувних харчових продуктiв або кормiв, строки зберiгання яких закiнчилися, якщо внаслiдок цього харчовi продукти або корми не стали шкiдливими для здоров'я людини або тварини, -

     тягне за собою накладення штрафу на юридичних осiб у розмiрi дванадцяти мiнiмальних заробiтних плат, на фiзичних осiб - пiдприємцiв - у розмiрi восьми мiнiмальних заробiтних плат;

     12) пропонування до реалiзацiї або реалiзацiя харчових продуктiв або кормiв, що не є швидкопсувними, мiнiмальнi строки зберiгання яких закiнчилися, якщо внаслiдок цього харчовi продукти або корми не стали шкiдливими для здоров'я людини або тварини, -

     тягне за собою накладення штрафу на юридичних осiб у розмiрi п'яти мiнiмальних заробiтних плат, на фiзичних осiб - пiдприємцiв - у розмiрi трьох мiнiмальних заробiтних плат;

     13) порушення значень параметрiв безпечностi об'єктiв санiтарних заходiв або кормiв, встановлених законодавством про харчовi продукти та корми, -

     тягне за собою накладення штрафу на юридичних осiб у розмiрi десяти мiнiмальних заробiтних плат, на фiзичних осiб - пiдприємцiв - у розмiрi п'яти мiнiмальних заробiтних плат;

     14) невиконання рiшення посадової особи компетентного органу, його територiального органу про знищення небезпечного харчового продукту, допомiжних матерiалiв для переробки, небезпечних кормiв або кормових добавок -

     тягне за собою накладення штрафу на юридичних осiб у розмiрi вiсiмнадцяти мiнiмальних заробiтних плат, на фiзичних осiб - пiдприємцiв - у розмiрi десяти мiнiмальних заробiтних плат;

     15) реалiзацiя продуктiв, якi ввезенi (пересланi) на митну територiю України як торговельнi (виставковi) зразки або об'єкти наукових дослiджень вiдповiдно до пункту 5 частини восьмої статтi 41 цього Закону, порушення вимог щодо їх знищення або вивезення (пересилання) за межi України або iнших встановлених законодавством правил поводження з ними -

     тягнуть за собою накладення штрафу на юридичних осiб у розмiрi двадцяти мiнiмальних заробiтних плат, на фiзичних осiб - пiдприємцiв - у розмiрi п'ятнадцяти мiнiмальних заробiтних плат;

     16) ненадання, несвоєчасне надання, надання недостовiрної iнформацiї на вимогу посадової особи компетентного органу або його територiального органу -

     тягнуть за собою накладення штрафу на юридичних осiб у розмiрi п'яти мiнiмальних заробiтних плат, на фiзичних осiб - пiдприємцiв - у розмiрi трьох мiнiмальних заробiтних плат;

     17) вiдмова в допуску посадової особи компетентного органу або його територiального органу до здiйснення державного контролю з пiдстав, не передбачених законом, або iнше перешкоджання її законнiй дiяльностi -

     тягне за собою накладення штрафу на юридичних осiб у розмiрi десяти мiнiмальних заробiтних плат, на фiзичних осiб - пiдприємцiв - у розмiрi семи мiнiмальних заробiтних плат;

     18) невиконання, несвоєчасне виконання рiшення головного державного iнспектора (головного державного ветеринарного iнспектора) про тимчасове припинення виробництва та/або обiгу харчових продуктiв та/або кормiв -

     тягне за собою накладення штрафу на юридичних осiб у розмiрi п'ятдесяти мiнiмальних заробiтних плат, на фiзичних осiб - пiдприємцiв - у розмiрi сорока мiнiмальних заробiтних плат;

     19) невиконання, несвоєчасне виконання законних вимог (приписiв) посадової особи компетентного органу, його територiального органу щодо усунення порушень цього Закону, законодавства про харчовi продукти та корми -

     тягне за собою накладення штрафу на юридичних осiб у розмiрi восьми мiнiмальних заробiтних плат, на фiзичних осiб - пiдприємцiв - у розмiрi п'яти мiнiмальних заробiтних плат;

     20) порушення встановлених законодавством вимог до надання iнформацiї для споживачiв щодо харчових продуктiв, надання неточної, недостовiрної та незрозумiлої для споживачiв iнформацiї про харчовий продукт -

     тягнуть за собою накладення штрафу на юридичних осiб у розмiрi п'ятнадцяти мiнiмальних заробiтних плат, на фiзичних осiб - пiдприємцiв - у розмiрi десяти мiнiмальних заробiтних плат;

(частину першу статтi 65 доповнено пунктом 20 згiдно iз Законом України вiд 06.12.2018р. N 2639-VIII)

     21) змiну оператором ринку харчових продуктiв iнформацiї, що супроводжує харчовий продукт, у випадку, передбаченому статтею 5 Закону України "Про iнформацiю для споживачiв щодо харчових продуктiв", -

     тягне за собою накладення штрафу на юридичних осiб у розмiрi п'ятнадцяти мiнiмальних заробiтних плат, на фiзичних осiб - пiдприємцiв - у розмiрi десяти мiнiмальних заробiтних плат;

(частину першу статтi 65 доповнено пунктом 21 згiдно iз Законом України вiд 06.12.2018р. N 2639-VIII)

     22) реалiзацiю харчових продуктiв або кормiв, маркування яких не вiдповiдає законодавству, якщо це не створює загрози для життя та/або здоров'я людини або тварини, -

     тягне за собою накладення штрафу на юридичних осiб у розмiрi п'яти мiнiмальних заробiтних плат, на фiзичних осiб - пiдприємцiв - у розмiрi трьох мiнiмальних заробiтних плат;

(частину першу статтi 65 доповнено пунктом 22 згiдно iз Законом України вiд 06.12.2018р. N 2639-VIII)

     23) ненадання iнформацiї споживачевi щодо речовин та харчових продуктiв, якi спричиняють алергiчнi реакцiї або непереносимiсть, -

     тягне за собою накладення штрафу на юридичних осiб у розмiрi тридцяти мiнiмальних заробiтних плат, на фiзичних осiб - пiдприємцiв - у розмiрi двадцяти мiнiмальних заробiтних плат.

(частину першу статтi 65 доповнено пунктом 23 згiдно iз Законом України вiд 06.12.2018р. N 2639-VIII)

     2. У разi вчинення оператором ринку будь-якого з правопорушень, передбачених пунктами 2 - 4, 6, 8, 9, 11, 12 частини першої цiєї статтi, вперше протягом останнiх трьох рокiв, що передують вчиненню такого правопорушення, державний iнспектор (державний ветеринарний iнспектор) видає оператору ринку припис щодо усунення порушень цього Закону, законодавства про харчовi продукти та корми без оформлення вiдповiдного протоколу.

     Стаття 66. Провадження у справах про порушення цього Закону, законодавства про харчовi продукти та корми

     1. Провадження у справах про порушення юридичними особами та фiзичними особами - пiдприємцями цього Закону, законодавства про харчовi продукти та корми здiйснюється вiдповiдно до положень цiєї статтi.

     2. Штраф за порушення цього Закону, законодавства про харчовi продукти та корми може бути накладено протягом шести мiсяцiв з дня виявлення правопорушення, але не пiзнiше одного року з дня його вчинення.

     3. Протокол про порушення цього Закону, законодавства про харчовi продукти та корми (далi - протокол) за результатами здiйснення заходiв державного контролю мають право складати державнi iнспектори та державнi ветеринарнi iнспектори.

     4. У протоколi зазначаються:

     1) дата i мiсце його складення;

     2) посада, прiзвище, iм'я, по батьковi особи, яка склала протокол;

     3) вiдомостi про особу, щодо якої складено протокол (найменування та мiсцезнаходження юридичної особи або прiзвище, iм'я, по батьковi та мiсце проживання фiзичної особи - пiдприємця, адреса вiдповiдної потужностi, контактнi данi);

     4) мiсце, час вчинення i суть вчиненого порушення цього Закону, законодавства про харчовi продукти та корми;

     5) посилання на положення нормативно-правового акта (iз зазначенням вiдповiдної статтi, пункту, її частини чи абзацу), яке було порушено особою, щодо якої складено протокол;

     6) посилання на акт державного контролю та iншi докази, якими пiдтверджується вчинення порушення цього Закону, законодавства про харчовi продукти та корми особою, щодо якої складено протокол;

     7) прiзвище, iм'я, по батьковi та мiсце проживання, контактнi данi свiдкiв та/або потерпiлих та їхнi пояснення (за наявностi);

     8) пояснення особи, щодо якої складено протокол, або її представника чи запис про вiдмову вiд надання пояснень;

     9) iншi вiдомостi, що сприяють всебiчному та об'єктивному розгляду i вирiшенню справи (за наявностi).

     5. Форма протоколу затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзацiю державної полiтики у сферi безпечностi та окремих показникiв якостi харчових продуктiв та у сферi ветеринарної медицини.

     6. Особа, щодо якої складено протокол, або її представник має право викласти у протоколi або на окремому аркушi, що додається до нього, своє пояснення щодо змiсту протоколу, засвiдчивши їх особистим пiдписом. У разi вiдмови особи, щодо якої складено протокол, або її представника вiд надання таких пояснень у протоколi робиться вiдповiдний запис. Викладенi у протоколi або на окремому аркушi, що додається до нього, пояснення свiдкiв та/або потерпiлих засвiдчуються їхнiми пiдписами.

     7. Протокол складається у двох примiрниках та пiдписується особою, яка його склала. Один примiрник протоколу вручається пiд розписку особi, щодо якої складено протокол, або її представниковi, а другий - зберiгається у компетентному органi або його територiальному органi. У разi вiдмови особи, щодо якої складено протокол, або її представника вiд отримання примiрника протоколу в ньому робиться вiдповiдний запис, i не пiзнiше наступного робочого дня пiсля складення протокол надсилається такiй особi рекомендованим поштовим вiдправленням з повiдомленням про вручення. У разi ненадання особою, щодо якої складено протокол, iнформацiї про її мiсцезнаходження (мiсце проживання) протокол надсилається за вiдповiдною адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрi юридичних осiб, фiзичних осiб - пiдприємцiв та громадських формувань, i вважається врученим незалежно вiд факту його отримання такою особою.

     8. Справа про порушення цього Закону, законодавства про харчовi продукти та корми (далi - справа) розглядається компетентним органом або його територiальними органами. Вiд iменi зазначених органiв розглядати справи мають право головнi державнi iнспектори та головнi державнi ветеринарнi iнспектори.

     9. Справа розглядається не пiзнiше п'ятнадцяти робочих днiв з дня отримання вiдповiдною посадовою особою протоколу та iнших матерiалiв справи. За письмовим клопотанням особи, щодо якої складено протокол, розгляд справи вiдкладається, але не бiльше нiж на десять робочих днiв, для подання нею додаткових матерiалiв або з iнших поважних причин.

     10. Час i мiсце розгляду справи повiдомляються особi, щодо якої складено протокол, не пiзнiше нiж за п'ять робочих днiв до дня її розгляду. Повiдомлення про час i мiсце розгляду справи вручається особi, щодо якої складено протокол, або її представниковi пiд розписку або надсилається їй рекомендованим поштовим вiдправленням з повiдомленням про вручення. Повiдомлення про час i мiсце розгляду справи, надiслане рекомендованим поштовим вiдправленням за мiсцезнаходженням (мiсцем проживання) особи, щодо якої складено протокол, зазначеним у Єдиному державному реєстрi юридичних осiб, фiзичних осiб - пiдприємцiв та громадських формувань, вважається врученим незалежно вiд факту його отримання такою особою.

     11. Справа може бути розглянута за вiдсутностi особи, щодо якої складено протокол, якщо є вiдомостi про її належне повiдомлення про час i мiсце розгляду справи i якщо вiд неї не надiйшло клопотання про вiдкладення розгляду справи.

     12. Особа, щодо якої складено протокол, має право ознайомитися з матерiалами справи, надавати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, користуватися правовою допомогою адвоката або iншого фахiвця у галузi права, оскаржувати постанову у справi.

     13. Справа не може бути розпочата, а розпочата справа пiдлягає закриттю у разi:

     1) вiдсутностi подiї або складу порушення цього Закону, законодавства про харчовi продукти та корми;

     2) втрати чинностi положенням закону, яким встановлено вiдповiдальнiсть за порушення цього Закону, законодавства про харчовi продукти та корми;

     3) закiнчення визначеного законом строку, протягом якого може бути накладено штраф;

     4) наявностi за тим самим фактом порушення цього Закону, законодавства про харчовi продукти та корми постанови про накладення штрафу або нескасованої постанови про закриття справи, винесеної щодо тiєї самої особи;

     5) державної реєстрацiї припинення у результатi лiквiдацiї юридичної особи, щодо якої складено протокол;

     6) смертi фiзичної особи - пiдприємця, щодо якої складено протокол.

     14. За результатами розгляду справи головний державний iнспектор (головний державний ветеринарний iнспектор) виносить одну з таких постанов:

     1) про накладення штрафу;

     2) про закриття справи.

     15. Постанова у справi має мiстити:

     1) прiзвище, iм'я, по батьковi посадової особи, яка винесла постанову;

     2) дату i мiсце розгляду справи;

     3) вiдомостi про особу, щодо якої винесено постанову, а також потерпiлого (за наявностi);

     4) опис обставин, встановлених пiд час розгляду справи, та доказiв, що їх пiдтверджують;

     5) посилання на положення законодавства, якi були порушенi, та/або зазначення пiдстав для закриття справи;

     6) посилання на положення закону, якi передбачають вiдповiдальнiсть за правопорушення;

     7) прийняте у справi рiшення.

     Постанова про накладення штрафу має вiдповiдати вимогам до виконавчого документа, передбаченим Законом України "Про виконавче провадження".

     16. Постанова у справi вручається особi, щодо якої її винесено, або її представниковi пiд розписку або надсилається рекомендованим поштовим вiдправленням з повiдомленням про вручення протягом трьох робочих днiв з дня її винесення.

     17. Потерпiлий та особа, щодо якої винесено постанову у справi, мають право оскаржити її в адмiнiстративному (досудовому) порядку або до суду в порядку, визначеному законом, протягом одного мiсяця з дня її винесення. Скарга на постанову у справi, подана в адмiнiстративному (досудовому) порядку, залишається без розгляду у разi оскарження цiєї постанови до суду.

     18. Якщо останнiй день строку подання скарги на постанову у справi в адмiнiстративному (досудовому) порядку припадає на вихiдний, святковий або неробочий день, останнiм днем строку вважається наступний за вихiдним, святковим або неробочим робочий день. За вiдповiдною заявою скаржника орган (посадова особа), уповноважений на розгляд скарги, поновлює цей строк у разi визнання причин його пропущення поважними.

     19. Оскарження постанови у справi в адмiнiстративному (досудовому) порядку здiйснюється шляхом подання через орган, який її винiс, скарги до територiального органу компетентного органу вищого рiвня або компетентного органу. Скарга, що надiйшла, протягом трьох робочих днiв передається (надсилається) разом iз справою до територiального органу компетентного органу вищого рiвня або компетентного органу та розглядається вiдповiдним головним державним iнспектором (головним державним ветеринарним iнспектором) протягом десяти робочих днiв з дня її отримання останнiм.

     20. За результатами розгляду скарги на постанову у справi в адмiнiстративному (досудовому) порядку може бути прийнято одне з таких рiшень:

     1) про залишення постанови без змiн, а скарги - без задоволення;

     2) про скасування постанови i закриття справи;

     3) про скасування постанови та прийняття нової постанови.

     21. Порядок адмiнiстративного (досудового) оскарження постанови у справi затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзацiю державної полiтики у сферi безпечностi та окремих показникiв якостi харчових продуктiв та у сферi ветеринарної медицини.

     22. Постанова у справi, яку не було оскаржено у встановлений законом строк, набирає законної сили пiсля закiнчення строку на її оскарження. Постанова у справi, оскаржена в адмiнiстративному (досудовому) порядку, набирає законної сили пiсля закiнчення одного мiсяця з дня залишення вiдповiдної скарги без задоволення. Постанова у справi, оскаржена до суду, набирає законної сили з дня набрання законної сили вiдповiдним судовим рiшенням.

     23. Штраф пiдлягає сплатi протягом п'ятнадцяти днiв пiсля набрання законної сили постановою про накладення штрафу. Сплата штрафу не звiльняє особу, щодо якої винесено постанову у справi, вiд обов'язку усунення допущеного правопорушення, а також вiд обов'язку вiдшкодування пов'язаної з ним шкоди (завданих збиткiв).

     24. Якщо штраф не сплачено у строк, встановлений частиною двадцять третьою цiєї статтi, примусове виконання постанови про накладення штрафу здiйснюється в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження". Суми штрафiв зараховуються до державного бюджету.

     Стаття 67. Тимчасове припинення виробництва та/або обiгу харчових продуктiв та/або кормiв

     1. Не пiзнiше наступного дня з дня виявлення порушення законодавства про харчовi продукти та корми головний державний iнспектор (головний державний ветеринарний iнспектор) приймає рiшення про тимчасове припинення виробництва та/або обiгу харчових продуктiв та/або кормiв, якщо таке виробництво та/або обiг становлять загрозу для життя та/або здоров'я людини та/або тварини. Рiшення про тимчасове припинення виробництва та/або обiгу харчових продуктiв та/або кормiв повинно обмежувати вiдповiдну господарську дiяльнiсть лише в частинi, що є необхiдною та достатньою для усунення загрози для життя та/або здоров'я людини та/або тварини, та має визначати, який конкретний вид дiяльностi та з використанням якої потужностi (її частини) пiдлягає тимчасовому припиненню.

     2. Рiшення про тимчасове припинення виробництва та/або обiгу харчових продуктiв та/або кормiв набирає чинностi з моменту його вручення операторовi ринку i оприлюднення на офiцiйному веб-сайтi компетентного органу та дiє протягом визначеного таким рiшенням строку, але не бiльше 10 робочих днiв.

     3. Якщо для усунення оператором ринку порушення законодавства про харчовi продукти та/або корми необхiдно припинити виробництво та/або обiг харчових продуктiв та/або кормiв на час, що перевищує граничний строк, встановлений частиною другою цiєї статтi, головний державний iнспектор (головний державний ветеринарний iнспектор) звертається в порядку, встановленому Кодексом адмiнiстративного судочинства України, до суду з позовом про зобов'язання оператора ринку тимчасово припинити виробництво та/або обiг харчових продуктiв та/або кормiв. Позов про зобов'язання оператора ринку тимчасово припинити виробництво та/або обiг харчових продуктiв та/або кормiв має бути подано до суду не пiзнiше закiнчення строку дiї рiшення про тимчасове припинення виробництва та/або обiгу харчових продуктiв та/або кормiв.

     4. Оператор ринку має право вiдновити виробництво та/або обiг харчових продуктiв та/або кормiв, якщо:

     1) вiдсутня постанова суду, що набрала законної сили, про зобов'язання оператора ринку тимчасово припинити виробництво та/або обiг харчових продуктiв та/або кормiв та закiнчився строк тимчасового припинення виробництва та/або обiгу харчових продуктiв та/або кормiв, визначений у рiшеннi головного державного iнспектора (головного державного ветеринарного iнспектора);

     2) суд скасував рiшення головного державного iнспектора (головного державного ветеринарного iнспектора) про тимчасове припинення виробництва та/або обiгу харчових продуктiв та/або кормiв;

     3) суд, який ухвалив постанову про зобов'язання оператора ринку тимчасово припинити виробництво та/або обiг харчових продуктiв та/або кормiв, постановив ухвалу про її скасування на пiдставi усунення або припинення iснування обставин, якi стали пiдставою для її прийняття;

     4) головний державний iнспектор (головний державний ветеринарний iнспектор) скасував винесене ним рiшення про тимчасове припинення виробництва та/або обiгу харчових продуктiв та/або кормiв на пiдставi усунення або припинення iснування обставин, якi стали пiдставою для його винесення.

Роздiл X
ПРИКIНЦЕВI ТА ПЕРЕХIДНI ПОЛОЖЕННЯ

     1. Цей Закон набирає чинностi через дев'ять мiсяцiв з дня його опублiкування, крiм:

     частини другої статтi 32 цього Закону, яка набирає чинностi через два роки з дня опублiкування цього Закону;

     пункту 2 частини другої статтi 31, частин першої - четвертої статтi 34, частини першої статтi 61 цього Закону, якi набирають чинностi через три роки з дня опублiкування цього Закону;

     пiдпунктiв "ґ", "д", "з" пiдпункту 2, абзацiв першого i другого пiдпункту 3, пiдпункту "в", абзацiв першого i четвертого пiдпункту "ґ", пiдпунктiв "е", "з", "и", "й" пiдпункту 4, пiдпункту 8, абзацiв першого, четвертого i п'ятого пiдпункту 9 пункту 5, пункту 7 цього роздiлу, якi набирають чинностi з дня, наступного за днем опублiкування цього Закону.

     2. Установити, що протягом трьох рокiв з дня опублiкування цього Закону:

     1) лабораторнi дослiдження (випробування) для цiлей державного контролю можуть проводитися державними лабораторiями, перелiк яких затверджується та оприлюднюється компетентним органом на його офiцiйному веб-сайтi;

     2) компетентний орган має право надавати повноваження державного ветеринарного iнспектора, крiм повноважень щодо проведення аудиту, особi, яка працює в системi компетентного органу та має освiту у галузi ветеринарної медицини або охорони здоров'я, у тому числi якщо вона не вiдповiдає вимогам, передбаченим статтею 13 цього Закону;

     3) компетентний орган має право надавати повноваження офiцiйного ветеринарного лiкаря спецiалiсту ветеринарної медицини, у тому числi якщо вiн не вiдповiдає вимогам, передбаченим статтею 13 цього Закону;

     4) компетентний орган має право надавати повноваження помiчника державного ветеринарного iнспектора особi, яка працює в системi компетентного органу та має освiту у галузi ветеринарної медицини або охорони здоров'я, у тому числi якщо вона не вiдповiдає вимогам, передбаченим частиною першою статтi 14 цього Закону.

     3. Установити, що протягом п'яти рокiв з дня опублiкування цього Закону:

     1) призначеними прикордонними iнспекцiйними постами та призначеними пунктами пропуску на державному кордонi України для цiлей цього Закону вважаються всi пункти пропуску на державному кордонi України та зони митного контролю на митнiй територiї України, визначенi вiдповiдно до митного законодавства, у тому числi якщо вони не вiдповiдають вимогам цього Закону;

     2) вантажi, що ввозяться (пересилаються) на митну територiю України, пiдлягають попередньому документальному контролю у пунктах пропуску (пунктах контролю) через державний кордон України, що здiйснюється митними органами вiдповiдно до Митного кодексу України, документальним перевiркам, перевiркам вiдповiдностi та фiзичним перевiркам в зонах митного контролю на митнiй територiї України вiдповiдно до вимог, встановлених роздiлом VII цього Закону;

(пiдпункт 2 пункту 3 роздiлу X iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами України вiд 06.09.2018р. N 2530-VIII, вiд 14.01.2020р. N 440-IX)

     3) повiдомлення про надходження вантажiв, зазначенi у частинi шостiй статтi 41 та частинi третiй статтi 57 цього Закону, надсилаються електронною поштою або з використанням єдиного державного iнформацiйного веб-порталу "Єдине вiкно для мiжнародної торгiвлi" вiдповiдно до Митного кодексу України у формi електронного документа, засвiдченого електронним цифровим пiдписом, до територiального органу компетентного органу, вiдповiдального за здiйснення документальних перевiрок, перевiрок вiдповiдностi та фiзичних перевiрок у вiдповiдному пунктi пропуску через державний кордон України або зонi митного контролю на митнiй територiї України, на яку вiдправляється вантаж;

(пiдпункт 3 пункту 3 роздiлу X iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 06.09.2018р. N 2530-VIII)

     4) мiжнароднi сертифiкати на вантажi, якi ввозяться (пересилаються) на митну територiю України, можуть заповнюватися державною мовою країни, в якiй їх видано, та/або англiйською мовою та повиннi супроводжуватися перекладом на українську мову, який засвiдчується оператором ринку або особою, вiдповiдальною за вантаж.

     4. До 1 сiчня 2021 року компетентний орган має право уповноважувати на проведення лабораторних дослiджень (випробувань) на трихiнельоз для цiлей державного контролю лабораторiї, якi не є акредитованими лабораторiями та розташованi на бiйнях або потужностях з розбирання диких тварин, якщо результати проведеної компетентним органом перевiрки пiдтверджують здатнiсть таких лабораторiй забезпечувати належну якiсть вiдповiдних дослiджень.

     5. Внести змiни до таких законодавчих актiв України:

     1) у Митному кодексi України (Вiдомостi Верховної Ради України, 2012 р., NN 44 - 48, ст. 552):

     а) у частинi першiй статтi 4:

     доповнити пунктом 91 такого змiсту:

     "91) державний контроль за дотриманням законодавства про харчовi продукти, корми, побiчнi продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин - документальна перевiрка, перевiрка вiдповiдностi та фiзична перевiрка, якi здiйснюються вiдповiдно до Закону України "Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчовi продукти, корми, побiчнi продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин";

     пункт 42 викласти в такiй редакцiї:

     "42) попереднiй документальний контроль - контрольнi заходи, якi полягають у перевiрцi документiв та вiдомостей, необхiдних для здiйснення державних санiтарно-епiдемiологiчного, ветеринарно-санiтарного, фiтосанiтарного, екологiчного контролю, та здiйснюються органами доходiв i зборiв у пунктах пропуску через державний кордон України щодо товарiв, що перемiщуються через митний кордон України";

     б) у статтi 319:

     частину першу викласти в такiй редакцiї:

     "1. Товари, що перемiщуються через митний кордон України, крiм митного контролю, можуть пiдлягати державному санiтарно-епiдемiологiчному, ветеринарно-санiтарному, фiтосанiтарному, екологiчному, радiологiчному контролю, а також державному контролю за дотриманням законодавства про харчовi продукти, корми, побiчнi продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин. У пунктах пропуску через державний кордон України зазначенi види державного контролю (крiм радiологiчного та державного контролю за дотриманням законодавства про харчовi продукти, корми, побiчнi продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин) здiйснюються органами доходiв i зборiв у формi попереднього документального контролю на пiдставi iнформацiї, отриманої вiд державних органiв, уповноважених на здiйснення цих видiв контролю, з використанням засобiв iнформацiйних технологiй. Органи доходiв i зборiв взаємодiють з державними органами, уповноваженими на здiйснення зазначених видiв контролю, координують роботу з їх здiйснення у пунктах пропуску через державний кордон i в зонах митного контролю на митнiй територiї України в порядку, встановленому цим Кодексом та законами України";

     пiсля частини четвертої доповнити новою частиною такого змiсту:

     "5. У пунктах пропуску через державний кордон України державний контроль за дотриманням законодавства про харчовi продукти, корми, побiчнi продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин здiйснюється органом, уповноваженим на здiйснення зазначеного виду державного контролю".

     У зв'язку з цим частини п'яту - восьму вважати вiдповiдно частинами шостою - дев'ятою;

     частину дев'яту викласти в такiй редакцiї:

     "9. Митний контроль та митне оформлення товарiв, що перемiщуються через митний кордон України, завершуються тiльки пiсля проведення встановлених законами України для кожного товару видiв контролю, зазначених у частинах першiй та п'ятiй цiєї статтi. При вивезеннi товарiв за межi митної територiї України радiологiчний контроль може здiйснюватися в органах доходiв i зборiв вiдправлення при завершеннi митного оформлення або у пунктах пропуску через державний кордон України при завершеннi митного контролю товарiв";

     2) у Законi України "Про основнi принципи та вимоги до безпечностi та якостi харчових продуктiв" (Вiдомостi Верховної Ради України, 2014 р., N 41 - 42, ст. 2024; 2015 р., N 4, ст. 19; 2016 р., N 4, ст. 40):

     а) у статтi 1:

     у частинi першiй:

     пункти 2, 4, 6, 8, 17 - 19, 40, 45, 61, 67, 68, 71, 76, 87, 89 i 90 виключити;

     пункти 33, 34, 50 викласти в такiй редакцiї:

     "33) коригувальна дiя - дiя, що визначається та здiйснюється з метою усунення причини виявленої невiдповiдностi;

     34) корекцiя - дiя, яка визначається та здiйснюється з метою усунення виявленої невiдповiдностi, у тому числi поводження з небезпечними харчовими продуктами, спрямоване на недопущення їх споживання людиною";

     "50) об'єкти санiтарних заходiв - харчовi продукти, допомiжнi матерiали для переробки, предмети та матерiали, що контактують з харчовими продуктами";

     абзац четвертий пункту 92 викласти в такiй редакцiї:

     "тварин, якi не призначенi для споживання людиною живими";

     доповнити частиною другою такого змiсту:

     "2. Iншi термiни вживаються в цьому Законi у значеннях, наведених у Законi України "Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчовi продукти, корми, побiчнi продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин";

     б) абзац п'ятий частини першої статтi 3, абзац шостий частини першої статтi 5, абзац четвертий частини другої статтi 6, статтi 8 - 14, 28, 35, 53 - 59, 63 - 65, частину другу статтi 66 виключити;

     в) в абзацi другому частини другої статтi 6 слова "гiгiєнiчнi вимоги до об'єктiв санiтарних заходiв" виключити;

     г) статтю 7 викласти в такiй редакцiї:

     "Стаття 7. Повноваження центрального органу виконавчої влади, що формує та забезпечує реалiзацiю державної полiтики у сферi безпечностi та окремих показникiв якостi харчових продуктiв

     1. Центральний орган виконавчої влади, що формує та забезпечує реалiзацiю державної полiтики у сферi безпечностi та окремих показникiв якостi харчових продуктiв, затверджує:

     гiгiєнiчнi вимоги до виробництва та обiгу харчових продуктiв;

     порядок затвердження експортних потужностей, ведення їх реєстру та внесення змiн до нього;

     правила забою тварин.

     Центральний орган виконавчої влади, що формує та забезпечує реалiзацiю державної полiтики у сферi безпечностi та окремих показникiв якостi харчових продуктiв, здiйснює iншi повноваження, передбаченi цим Законом";

     ґ) частину другу статтi 23 викласти в такiй редакцiї:

     "2. Обов'язок отримання експлуатацiйного дозволу не поширюється в частинi вiдповiдної дiяльностi на операторiв ринку, якi здiйснюють:

     первинне виробництво харчових продуктiв тваринного походження, а також пов'язану з ним дiяльнiсть, зокрема зберiгання та поводження з первинною продукцiєю в мiсцi первинного виробництва, за умови що при цьому iстотно не змiнюється стан такої продукцiї;

     транспортування харчових продуктiв тваринного походження, у тому числi тих, якi потребують дотримання температурного режиму та не можуть зберiгатися при температурi вище 10° C, залишаючись придатними для споживання людиною;

     зберiгання харчових продуктiв тваринного походження, якi не потребують дотримання температурного режиму та можуть зберiгатися при температурi вище 10° C, залишаючись придатними для споживання людиною;

     виробництво та/або зберiгання харчових продуктiв, iнгредiєнтами яких є виключно продукти рослинного походження та/або переробленi продукти тваринного походження;

     експлуатацiю закладiв громадського харчування та закладiв роздрiбної торгiвлi, що вiдповiдають вимогам, встановленим Кабiнетом Мiнiстрiв України. До моменту встановлення таких вимог цей виняток поширюється на всi заклади громадського харчування та заклади роздрiбної торгiвлi";

     д) частину першу статтi 25 викласти в такiй редакцiї:

     "1. Державнiй реєстрацiї пiдлягають потужностi з виробництва та/або обiгу харчових продуктiв, на якi не вимагається отримання експлуатацiйного дозволу.

     Не пiдлягає державнiй реєстрацiї як окрема потужнiсть транспортний засiб, що використовується оператором ринку у зв'язку з експлуатацiєю iншої належної йому зареєстрованої потужностi або потужностi, на яку видано експлуатацiйний дозвiл. Транспортнi засоби, що використовуються оператором ринку виключно для перевезення харчових продуктiв, яке не пов'язане з експлуатацiєю належної йому зареєстрованої потужностi або потужностi, на яку видано експлуатацiйний дозвiл, пiдлягають кумулятивнiй державнiй реєстрацiї, для якої подається одна заява (незалежно вiд кiлькостi вiдповiдних транспортних засобiв) та за результатами якої присвоюється один особистий реєстрацiйний номер. Транспортний засiб, що використовується як потужнiсть з реалiзацiї харчових продуктiв кiнцевим споживачам, пiдлягає державнiй реєстрацiї як окрема потужнiсть";

     е) частини першу i другу статтi 26 викласти в такiй редакцiї:

     "1. Потужностi з виробництва харчових продуктiв, призначених для експорту з України (далi - експортнi потужностi), затверджуються компетентним органом, якщо це вимагається країною призначення.

     2. Компетентний орган здiйснює iнспектування експортної потужностi на вiдповiднiсть вимогам країни призначення виключно за запитом оператора ринку, який має намiр експортувати харчовi продукти до країни призначення, що вимагає затвердження експортної потужностi компетентним органом. Компетентний орган затверджує експортну потужнiсть, якщо за результатами iнспектування пiдтверджено її вiдповiднiсть вимогам країни призначення";

     є) у статтi 34:

     абзац перший частини другої викласти в такiй редакцiї:

     "2. Забороняється здiйснювати забiй свiйських копитних тварин, диких ссавцiв, вирощених на фермi, вiдмiнних вiд зайцеподiбних, а також забiй свiйської птицi та кролiв не на бiйнi, що має експлуатацiйний дозвiл. Ця норма не стосується забою зазначених тварин в обсязi, що не перевищує трьох голiв свiйських парнокопитних тварин або iнших копитних тварин на тиждень, за умови проведення передзабiйного та пiслязабiйного огляду державним ветеринарним iнспектором або уповноваженим ветеринаром у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi безпечностi та окремих показникiв якостi харчових продуктiв та у сферi ветеринарної медицини, а також п'яти голiв свiйської птицi, кролiв на день";

     частини третю - одинадцяту виключити;

     ж) частину сьому статтi 37 викласти в такiй редакцiї:

     "7. Якщо iнше не передбачене законом, єдиним документом, яким мають супроводжуватися об'єкти санiтарних заходiв пiд час їх перевезення (пересилання), не пов'язаного iз здiйсненням експортних або iмпортних операцiй, є товарно-транспортна накладна";

     з) статтю 53 викласти в такiй редакцiї:

     "Стаття 53. Вантажi, якi при ввезеннi (пересиланнi) на митну територiю України супроводжуються мiжнародним сертифiкатом

     1. При ввезеннi (пересиланнi) на митну територiю України мiжнародними сертифiкатами повиннi супроводжуватися вантажi з:

     1) харчовими продуктами тваринного походження;

     2) композитними продуктами (харчовими продуктами, що мiстять у своєму складi одночасно переробленi харчовi продукти тваринного походження та харчовi продукти рослинного походження, включаючи такi, в яких переробка первинної продукцiї є невiд'ємною частиною виробництва кiнцевого продукту), крiм визначених у частинi другiй цiєї статтi.

     2. До композитних продуктiв, вантажi з якими при ввезеннi (пересиланнi) на митну територiю України не повиннi супроводжуватися мiжнародними сертифiкатами, належать композитнi продукти, що вiдповiдають одночасно таким умовам:

     1) не мiстять у своєму складi м'ясних продуктiв;

     2) складаються менше нiж наполовину:

     з переробленого молочного продукту та є придатними для тривалого зберiгання при температурi навколишнього середовища або пiд час виробництва були пiдданi кулiнарнiй чи термiчнiй обробцi всього продукту у спосiб, за якого вiдбувається повна денатурацiя сировини, або з переробленого рибного чи яєчного продукту;

     3) запакованi або герметично закритi в чистих контейнерах;

     4) супроводжуються комерцiйним документом та мають маркування українською мовою, що в сукупностi забезпечує надання iнформацiї, яка вимагається законом для харчового продукту, у тому числi про вид, країну походження, виробника, iнгредiєнти, обсяг композитного продукту в однiй упаковцi та кiлькiсть упаковок.

     3. Для цiлей державного контролю вантажiв з iншими об'єктами санiтарних заходiв, що ввозяться (пересилаються) на митну територiю України, вiд оператора ринку можуть вимагатися виключно документи, що є обов'язковими згiдно iз законодавством для проведення митного контролю та мiстять iнформацiю про безпечнiсть або окремi показники якостi таких об'єктiв санiтарних заходiв";

     и) статтю 60 доповнити частинами другою - четвертою такого змiсту:

     "2. Мiжнароднi сертифiкати видаються виключно за зверненням оператора ринку i заповнюються українською мовою та/або англiйською мовою або мовою країни призначення. Мiжнароднi сертифiкати на вантажi з окремими видами харчових продуктiв нетваринного походження видаються за формою, погодженою компетентним органом України та компетентним органом країни призначення, або за формою, встановленою країною призначення. Компетентний орган розробляє, затверджує та оприлюднює на своєму офiцiйному веб-сайтi методичнi рекомендацiї щодо здiйснення експорту вантажiв з окремими видами харчових продуктiв нетваринного походження та порядку оформлення (заповнення) вiдповiдних мiжнародних сертифiкатiв.

     3. Якщо iнше не встановлено законом, розмiр плати, яка стягується з оператора ринку на користь компетентного органу за видачу мiжнародного сертифiката на вантаж з харчовими продуктами нетваринного походження, становить 0,05 мiсячного розмiру мiнiмальної заробiтної плати, встановленої законом на дату вiдповiдного звернення оператора ринку.

     4. Якщо iнше не встановлено законом, мiжнародний сертифiкат на вантаж з харчовими продуктами нетваринного походження видається державним iнспектором не пiзнiше одного робочого дня з дати звернення оператора ринку до територiального органу компетентного органу (без урахування часу, необхiдного для проведення лабораторних дослiджень (випробувань), якщо такi вимагаються країною призначення), за умови що в результатi перевiрки вантажу встановлено його вiдповiднiсть вимогам країни призначення";

     i) назву роздiлу X викласти в такiй редакцiї:

"Роздiл X
АДМIНIСТРАТИВНI ПОСЛУГИ";

     ї) у статтi 62:

     назву викласти в такiй редакцiї:

     "Стаття 62. Перелiк адмiнiстративних послуг та розмiр плати за їх надання";

     частину першу та пункти 3 i 4 частини другої виключити;

     3) у роздiлi II "Прикiнцевi та перехiднi положення" Закону України "Про внесення змiн до деяких законодавчих актiв України щодо харчових продуктiв" (Вiдомостi Верховної Ради України, 2014 р., N 41 - 42, ст. 2024):

     в абзацах другому i третьому пiдпункту 1 пункту 1 слово "необробленi" замiнити словом "непереробленi";

     пункт 2 виключити;

     4) у Законi України "Про ветеринарну медицину" (Вiдомостi Верховної Ради України, 2007 р., N 5 - 6, ст. 53 iз наступними змiнами):

     а) у статтi 1:

     термiни "загальнодержавна програма контролю", "зона, вiльна вiд хвороби тварин, що пiдлягає повiдомленню", "зона з незначною присутнiстю хвороби, що пiдлягає повiдомленню" викласти в такiй редакцiї:

     "загальнодержавна програма контролю - програма, що розробляється Департаментом та виконується державною службою ветеринарної медицини, або у разi якщо це стосується iноземної країни, - її ветеринарною адмiнiстрацiєю, з метою контролю (у тому числi локалiзацiї та/або лiквiдацiї) хвороби тварин та/або забруднюючих речовин i залишкових кiлькостей ветеринарних препаратiв у продуктах тваринного походження i кормах шляхом здiйснення спецiальних заходiв, що застосовуються на всiй територiї країни або в окремiй зонi (зонах) та/або окремому компартментi (компартментах) на її територiї";

     "зона або компартмент, вiльнi вiд хвороби тварин, що пiдлягає повiдомленню, - зона або компартмент, в яких вiдсутнiсть певної хвороби тварин пiдтверджується виконанням вимог щодо вiльного статусу, встановлених вiдповiдними мiжнародними органiзацiями. Всерединi зони або компартмента повиннi ефективно проводитися вiдповiднi заходи контролю (локалiзацiї) стосовно товарiв та iнших об'єктiв, якi можуть переносити вiдповiднi хвороби тварин, включаючи транспортнi засоби";

     "зона або компартмент з незначною присутнiстю хвороби, що пiдлягає повiдомленню, - зона або компартмент всiєї країни, її частини, декiлькох країн або їх частин, де за визначенням адмiнiстрацiї ветеринарної медицини хвороба тварин присутня на низькому рiвнi i в якiй вживаються ефективнi заходи обстеження, контролю (локалiзацiї) або лiквiдацiї";

     доповнити з урахуванням алфавiтного порядку термiном такого змiсту:

     "компартмент - тваринна субпопуляцiя одного або декiлькох господарств з єдиною системою управлiння бiологiчною безпекою, що має окремий ветеринарно-санiтарний статус щодо однiєї або кiлькох хвороб, стосовно яких запроваджено заходи нагляду, контролю та бiологiчної безпеки";

     б) статтю 2 доповнити частиною третьою такого змiсту:

     "Цей Закон дiє з урахуванням особливостей, визначених Законом України "Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчовi продукти, корми, побiчнi продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин";

     в) в абзацi чотирнадцятому статтi 3 слова "виконання загальнодержавної програми" виключити;

     г) статтю 6 пiсля абзацу четвертого доповнити двома новими абзацами такого змiсту:

     "затверджує вимоги щодо ввезення на митну територiю України живих тварин та їхнього репродуктивного матерiалу;

     затверджує порядок визначення ветеринарно-санiтарного статусу країн-експортерiв та їх окремих територiй (зони/компартмента)".

     У зв'язку з цим абзац п'ятий вважати абзацом сьомим;

     ґ) у статтi 7:

     пункт 8 частини сьомої викласти в такiй редакцiї:

     "8) визначення ветеринарно-санiтарного статусу України, окремих зон та компартментiв у межах її територiї, ветеринарно-санiтарного стану потужностей (об'єктiв) в Українi";

     у пунктi 5 частини восьмої слова "загальнодержавної програми здiйснення" замiнити словом "планiв";

     д) пункт 3 частини першої статтi 13 доповнити словами "та/або вiдповiдного компартмента";

     е) у частинi четвертiй статтi 17 слова "загальнодержавну програму здiйснення" замiнити словом "плани";

     є) у пунктi 1 частини першої статтi 22 слова "зон, вiльних вiд хвороб тварин, або зон з незначною присутнiстю хвороб тварин" замiнити словами "зон або компартментiв, вiльних вiд хвороб тварин, зон або компартментiв iз незначною присутнiстю хвороб тварин";

     ж) пiдпункт "в" пункту 9 частини першої статтi 29 пiсля слова "зонування" доповнити словами "та/або компартменталiзацiї";

     з) у пунктi 4 частини третьої статтi 61 слова "щорiчний план" замiнити словами "щорiчнi плани";

     и) у статтi 78:

     у назвi слово "Програма" замiнити словом "План";

     у частинi першiй слова "державної програми" замiнити словом "плану", а слово "розроблена" - словом "розроблений";

     i) у пунктi 4 частини першої статтi 85 слова "зон, якi є вiльними вiд хвороб, що пiдлягають повiдомленню, або у випадках, рекомендованих МЕБ, - iз зон з низьким рiвнем присутностi хвороби, що пiдлягає повiдомленню" замiнити словами "зон або компартментiв, вiльних вiд хвороб, що пiдлягають повiдомленню, або у випадках, рекомендованих МЕБ, - iз зон або компартментiв з низьким рiвнем присутностi хвороби, що пiдлягає повiдомленню";

     ї) у пунктi 1 частини першої статтi 91 слова "в країнi походження або в зонi, з якої походять тварини" замiнити словами "в країнi, зонi або компартментi походження тварин";

     й) у статтi 98:

     назву викласти в такiй редакцiї:

     "Стаття 98. Фiнансування протиепiзоотичних заходiв та планiв монiторингу";

     слова "загальнодержавних довгострокових програм з питань ветеринарної медицини, у тому числi загальнодержавної програми здiйснення" замiнити словом "планiв";

     к) у текстi Закону:

     слова "Головний державний iнспектор ветеринарної медицини України" в усiх вiдмiнках та числах замiнити словами "Головний державний ветеринарний iнспектор України" у вiдповiдному вiдмiнку та числi;

     слова "головний державний iнспектор ветеринарної медицини" в усiх вiдмiнках та числах замiнити словами "головний державний ветеринарний iнспектор" у вiдповiдному вiдмiнку та числi;

     слова "державний iнспектор ветеринарної медицини" в усiх вiдмiнках та числах замiнити словами "державний ветеринарний iнспектор" у вiдповiдному вiдмiнку та числi;

     слова "уповноважений (офiцiйний) лiкар ветеринарної медицини", "уповноважений лiкар ветеринарної медицини" в усiх вiдмiнках та числах замiнити словами "офiцiйний ветеринарний лiкар" у вiдповiдному вiдмiнку та числi;

     5) статтю 2 Закону України "Про основнi засади державного нагляду (контролю) у сферi господарської дiяльностi" (Вiдомостi Верховної Ради України, 2007 р., N 29, ст. 389 iз наступними змiнами) доповнити частиною шостою такого змiсту:

     "Центральний орган виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi безпечностi та окремих показникiв якостi харчових продуктiв та у сферi ветеринарної медицини, його територiальнi органи зобов'язанi забезпечити дотримання з урахуванням особливостей, визначених Законом України "Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчовi продукти, корми, побiчнi продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин", виключно вимог частин першої, четвертої, шостої - сьомої, абзацу другого частини десятої, частин дванадцятої - чотирнадцятої статтi 4, частин першої (крiм вимоги щодо отримання погодження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної полiтики у вiдповiднiй сферi державного контролю, або вiдповiдного державного колегiального органу на проведення позапланового заходу) та третьої статтi 6, частин першої - четвертої, шостої, восьмої - десятої статтi 7, частин першої та другої статтi 12, статей 13 - 18, 20, 21 цього Закону";

     6) статтю 2 Закону України "Про особливостi здiйснення державного нагляду (контролю) у сферi господарської дiяльностi щодо фiзичних осiб - пiдприємцiв та юридичних осiб, якi застосовують спрощену систему оподаткування, облiку та звiтностi" (Вiдомостi Верховної Ради України, 2012 р., N 49, ст. 558) доповнити частиною другою такого змiсту:

     "2. Дiя цього Закону не поширюється на суспiльнi вiдносини, пов'язанi з державним контролем за дотриманням законодавства про харчовi продукти, корми, побiчнi продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин";

     7) пункт 1 частини другої статтi 2 Закону України "Про адмiнiстративнi послуги" (Вiдомостi Верховної Ради України, 2013 р., N 32, ст. 409; 2016 р., N 51, ст. 833) викласти в такiй редакцiї:

     "1) здiйснення державного нагляду (контролю), у тому числi державного контролю за дотриманням законодавства про харчовi продукти, корми, побiчнi продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин";

     8) частину першу статтi 7 Закону України "Про лiцензування видiв господарської дiяльностi" (Вiдомостi Верховної Ради України, 2015 р., N 23, ст. 158; 2016 р., N 4, ст. 40, N 51, ст. 833) доповнити пунктом 33 такого змiсту:

     "33) виробництво ветеринарних препаратiв";

     9) у Законi України "Про дозвiльну систему у сферi господарської дiяльностi" (Вiдомостi Верховної Ради України, 2005 р., N 48, ст. 483 iз наступними змiнами):

     частину другу статтi 2 доповнити абзацом другим такого змiсту:

     "Дiя цього Закону не поширюється на вiдносини, пов'язанi iз загальним документом на ввезення та загальним ветеринарним документом на ввезення, якi передбаченi Законом України "Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчовi продукти, корми, побiчнi продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин";

     частину четверту статтi 41 доповнити абзацом третiм такого змiсту:

     "Положення цiєї частини не застосовуються у разi надання в тимчасове користування потужностей, у тому числi їх частин, на якi видано експлуатацiйний дозвiл вiдповiдно до Закону України "Про основнi принципи та вимоги до безпечностi та якостi харчових продуктiв".

     6. До приведення законодавства у вiдповiднiсть iз цим Законом закони та iншi нормативно-правовi акти застосовуються в частинi, що не суперечить цьому Закону.

     7. Кабiнету Мiнiстрiв України протягом дев'яти мiсяцiв з дня опублiкування цього Закону:

     затвердити план заходiв iз створення та облаштування призначених прикордонних iнспекцiйних постiв та призначених пунктiв пропуску на державному кордонi України;

     подати на розгляд Верховної Ради України пропозицiї щодо внесення змiн до законiв України, що випливають iз цього Закону;

     привести свої нормативно-правовi акти у вiдповiднiсть iз цим Законом;

     забезпечити приведення мiнiстерствами та iншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актiв у вiдповiднiсть iз цим Законом;

     забезпечити прийняття нормативно-правових актiв, передбачених цим Законом з урахуванням вимог законодавства Європейського Союзу щодо дiяльностi уповноважених осiб та забезпечення благополуччя тварин вiдповiдно до напрямiв, визначених в Угодi про асоцiацiю мiж Україною, з однiєї сторони, та Європейським Союзом, Європейським спiвтовариством з атомної енергiї i їхнiми державами-членами, з iншої сторони;

     забезпечити набрання чинностi всiма зазначеними у цьому пунктi нормативно-правовими актами одночасно з набранням чинностi цим Законом.

     8. До моменту затвердження центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзацiю державної полiтики у сферi безпечностi та окремих показникiв якостi харчових продуктiв та у сферi ветеринарної медицини, форм актiв державного контролю, але не пiзнiше 1 сiчня 2018 року, iнспектування та аудит можуть здiйснюватися iз застосуванням унiфiкованих форм актiв перевiрки, затверджених вiдповiдно до законодавства, що дiяло до набрання чинностi цим Законом.

     9. Країни, з яких продукти ввозилися (пересилалися) на митну територiю України протягом п'яти рокiв до дня набрання чинностi цим Законом, вносяться компетентним органом до реєстру країн та потужностей, з яких дозволяється ввезення (пересилання) вiдповiдних продуктiв на митну територiю України, без проведення передбаченого цим Законом державного контролю країн-експортерiв. Потужностi, з яких вiдповiднi продукти ввозилися (пересилалися) на митну територiю України протягом п'яти рокiв до дня набрання чинностi цим Законом, вносяться компетентним органом до реєстру країн та потужностей, з яких дозволяється ввезення (пересилання) продуктiв на митну територiю України, без проведення передбаченого цим Законом державного контролю потужностей, розташованих у країнах-експортерах, за умови що протягом зазначеного перiоду уповноваженим органом України не приймалися рiшення про заборону ввезення продуктiв, якi походять з таких потужностей.

Президент України П. ПОРОШЕНКО

м. Київ
18 травня 2017 року
N 2042-VIII

Copyright © 2020 НТФ «Інтес»
Всі права захищені.