ЗАКОН  УКРАЇНИ

Про внесення змiн до деяких законодавчих актiв України щодо харчових продуктiв

     Верховна Рада України постановляє:

     I. Внести змiни до таких законодавчих актiв України:

     1. Статтю 4 Закону України "Про державне регулювання iмпорту сiльськогосподарської продукцiї" (Вiдомостi Верховної Ради України, 1997 р., N 44, ст. 281; 1998 р., N 10, ст. 37; 2002 р., N 1, ст. 2; 2005 р., N 51, ст. 557; 2007 р., N 5 - 6, ст. 53; 2013 р., N 2, ст. 4) викласти в такiй редакцiї:

     "Стаття 4. Контроль за ввезенням iмпортної сiльськогосподарської продукцiї

     Сiльськогосподарська продукцiя, яка ввозиться (пересилається) на митну територiю України, пiдлягає радiологiчному, а в разi ввезення об'єктiв державного контролю - товарiв першої - п'ятої, сьомої, десятої, дванадцятої, чотирнадцятої - шiстнадцятої, дев'ятнадцятої, двадцять першої, двадцять третьої груп згiдно з Українською класифiкацiєю товарiв зовнiшньоекономiчної дiяльностi (УКТЗЕД) - державному контролю, що здiйснюють центральний орган виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi безпечностi та окремих показникiв якостi харчових продуктiв, та центральний орган виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi ветеринарної медицини. Ввезення в Україну харчових продуктiв та супутнiх матерiалiв здiйснюється в порядку, визначеному законом".

     2. У Законi України "Про державну систему бiобезпеки при створеннi, випробуваннi, транспортуваннi та використаннi генетично модифiкованих органiзмiв" (Вiдомостi Верховної Ради України, 2007 р., N 35, ст. 484; 2010 р., N 9, ст. 90; 2012 р., N 42, ст. 529; 2013 р., N 46, ст. 640):

     1) в абзацi четвертому статтi 5 слова "та продукцiї, виробленої з їх використанням" виключити;

     2) у статтi 7:

     в абзацi шостому слова "та продукцiї, отриманої з їх використанням" виключити;

     в абзацi сьомому слова "кормiв i харчових продуктiв та кормiв, вироблених iз ГМО" виключити;

     3) статтю 101 виключити;

     4) абзац четвертий статтi 102 виключити;

     5) абзаци третiй та п'ятий статтi 11 виключити;

     6) у статтi 111:

     в абзацi другому слова "якi мiстять ГМО або отриманi з їх використанням" виключити;

     абзац четвертий виключити;

     7) у статтi 14:

     у частинi другiй слова "та продукцiї, виробленої з їх застосуванням" виключити;

     у частинi третiй:

     абзац третiй виключити;

     в абзацi четвертому слова "а також харчовi продукти, косметичнi засоби, лiкарськi засоби, якi мiстять ГМО або отриманi з їх використанням" виключити;

     в абзацi п'ятому слова "а також кормовi добавки та ветеринарнi препарати, якi мiстять ГМО або отриманi з їх використанням" виключити;

     у частинах шостiй та сьомiй слова "та продукцiї, виробленої з їх застосуванням" виключити.

     3. У Кодексi України про адмiнiстративнi правопорушення (Вiдомостi Верховної Ради УРСР, 1984 р., додаток до N 51, ст. 1122):

     1) у статтях 15, 42, 231, 236, 2421, 2444, 2447 i 259 слова "санiтарно-гiгiєнiчних i санiтарно-протиепiдемiчних правил i норм", "державних санiтарно-гiгiєнiчних i санiтарно-протиепiдемiчних правил i норм" та "санiтарно-гiгiєнiчних i санiтарно-протиепiдемiчних правил" замiнити словами "санiтарних норм";

     2) статтю 423 виключити;

     3) главу 12 доповнити статтею 16622 такого змiсту:

     "Стаття 16622. Порушення вимог законодавства про безпечнiсть та окремi показники якостi харчових продуктiв

     Реалiзацiя незареєстрованих об'єктiв санiтарних заходiв, передбачених Законом України "Про основнi принципи та вимоги до безпечностi та якостi харчових продуктiв", -

     тягне за собою накладення штрафу на громадян вiд сорока п'яти до шiстдесяти неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян.

     Обiг непридатних харчових продуктiв -

     тягне за собою накладення штрафу на громадян вiд тридцяти до сорока п'яти неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян.

     Порушення значень параметрiв безпечностi об'єктiв санiтарних заходiв, встановлених законодавством про безпечнiсть та окремi показники якостi харчових продуктiв, -

     тягне за собою накладення штрафу на громадян вiд п'ятдесяти до шiстдесяти неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян.

     Примiтка. Термiн "обiг", що застосовується у цiй статтi, вживається у значеннi, наведеному у Законi України "Про основнi принципи та вимоги до безпечностi та якостi харчових продуктiв";

     4) абзац перший статтi 167 пiсля слова "продукцiї" доповнити словами "(крiм харчових продуктiв)";

     5) абзац перший статтi 169 доповнити словами "(крiм харчових продуктiв)";

     6) назву i текст статтi 170 пiсля слова "продукцiї" доповнити словами "(крiм харчових продуктiв)";

     7) у статтi 1701:

     назву пiсля слова "продукцiї" доповнити словами "(крiм харчових продуктiв)";

     в абзацi першому слова "Введення виробником чи постачальником в обiг продукцiї (у тому числi iмпортної)" замiнити словами "Введення в обiг продукцiї (крiм харчових продуктiв)";

     8) у статтi 221 цифри "421 - 423" замiнити цифрами "421, 422", а пiсля цифр "16621" доповнити цифрами "16622";

     9) у пунктi 1 частини першої статтi 255:

     в абзацi "органiв державної санiтарно-епiдемiологiчної служби (статтi 421 - 423, 18822)" слово i цифри "(статтi 421 - 423)" замiнити словом i цифрами "(статтi 421, 422)";

     абзац "центрального органу виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi ветеринарної медицини, уповноважених пiдроздiлiв ветеринарної мiлiцiї (статтi 421 - 423, 107, 18822)" викласти в такiй редакцiї:

      "центрального органу виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi безпечностi та окремих показникiв якостi харчових продуктiв, центрального органу виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi ветеринарної медицини, уповноважених пiдроздiлiв ветеринарної мiлiцiї (статтi 421, 422, 107, 16622, 18822)".

     4. У Господарському кодексi України (Вiдомостi Верховної Ради України, 2003 р., NN 18 - 22, ст. 144):

     1) у статтi 246:

     частину третю викласти у такiй редакцiї:

     "3. Пiдстави i порядок обмеження та зупинення дiяльностi суб'єктiв господарювання, а також повноваження уповноважених органiв приймати вiдповiднi рiшення встановлюються законом";

     частину четверту виключити;

     2) у текстi Кодексу слова "державний стандарт" в усiх вiдмiнках та числах замiнити словами "нацiональний стандарт" у вiдповiдному, вiдмiнку та числi.

     5. У Законi України "Про захист прав споживачiв" (Вiдомостi Верховної Ради України, 2006 р., N 7, ст. 81 iз наступними змiнами):

     1) статтю 1 доповнити частиною другою такого змiсту:

     "Термiни "харчовий продукт", "непридатний харчовий продукт" вживаються у значеннi, наведеному в Законi України "Про основнi принципи та вимоги до безпечностi та якостi харчових продуктiв";

     2) доповнити статтею 11 такого змiсту:

     "Стаття 11. Сфера дiї цього Закону

     1. Цей Закон регулює вiдносини мiж споживачами товарiв (крiм харчових продуктiв, якщо iнше прямо не встановлено цим Законом), робiт i послуг та виробниками i продавцями товарiв, виконавцями робiт i надавачами послуг";

     3) частину третю статтi 5 викласти в такiй редакцiї:

     "3. Захист прав споживачiв здiйснюють центральний орган виконавчої влади, що формує та забезпечує реалiзацiю державної полiтики у сферi захисту прав споживачiв, центральний орган виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачiв, мiсцевi державнi адмiнiстрацiї, iншi органи виконавчої влади, органи мiсцевого самоврядування згiдно iз законом, а також суди.

     Захист прав споживачiв у сферi безпечностi та якостi харчових продуктiв, iнформування про їх властивостi, у тому числi маркування, здiйснює центральний орган виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi безпечностi та якостi харчових продуктiв";

     4) в абзацi першому частини другої статтi 7 слова "на етикетцi чи в" виключити;

     5) частину восьму статтi 8 викласти в такiй редакцiї:

     "8. У разi придбання споживачем непридатного харчового продукту продавець зобов'язаний замiнити його на харчовий продукт, який є придатним до споживання, або повернути споживачевi сплаченi ним кошти. Розрахунки iз споживачем у такому разi проводяться в порядку, передбаченому абзацом третiм частини сьомої цiєї статтi";

     6) у статтi 14:

     абзац другий частини першої виключити;

     абзац третiй частини другої виключити;

     у частинi четвертiй:

     в абзацi першому слова "актами законодавства або iншими нормативними документами" замiнити словами "технiчними регламентами", а слова "декларацiї про вiдповiднiсть та/або" виключити;

     абзац другий викласти в такiй редакцiї:

     "Реалiзацiя продукцiї без маркування нацiональним знаком вiдповiдностi, якщо це передбачено технiчним регламентом на вiдповiдний вид продукцiї, та/або без проведення процедур оцiнки вiдповiдностi, передбачених вiдповiдним технiчним регламентом, забороняється";

     частину п'яту викласти в такiй редакцiї:

     "Виробник (виконавець) зобов'язаний вiдшкодувати у повному обсязi завданi споживачам збитки, пов'язанi з вiдкликанням продукцiї";

     частину шосту виключити;

     7) у статтi 15:

     у частинi першiй:

     пункт 2 виключити;

     пункт 3 викласти в такiй редакцiї:

     "3) данi про основнi властивостi продукцiї, номiнальну кiлькiсть (масу, об'єм тощо), умови використання";

     пункт 5 викласти в такiй редакцiї:

     "5) позначку про наявнiсть у складi продукцiї генетично модифiкованих органiзмiв";

     абзац третiй частини другої виключити;

     частини третю - шосту доповнити абзацом такого змiсту:

     "Дiя положень цiєї частини поширюється також на продукцiю, що є харчовим продуктом";

     8) у статтi 23:

     в абзацi першому частини першої слова "у тому числi ресторанного господарства" виключити;

     абзац другий частини другої виключити;

     9) у статтi 26:

     назву викласти в такiй редакцiї:

     "Стаття 26. Повноваження центрального органу виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачiв";

     у частинi першiй:

     абзац перший викласти в такiй редакцiї:

     "1. Центральний орган виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачiв, здiйснює державний контроль за додержанням законодавства про захист прав споживачiв, забезпечує реалiзацiю державної полiтики щодо захисту прав споживачiв i має право";

     пункт 2 викласти в такiй редакцiї:

     "2) перевiряти додержання суб'єктами господарювання, що провадять дiяльнiсть у сферi торгiвлi i послуг, вимог нормативно-правових актiв щодо безпеки продукцiї, а також правил торгiвлi та надання послуг шляхом безперешкодного вiдвiдування та обстеження вiдповiдно до законодавства будь-яких виробничих, торговельних та складських примiщень таких суб'єктiв";

     у пунктi 3 слова "у тому числi ресторанного господарства" виключити;

     пункт 4 викласти в такiй редакцiї:

     "4) проводити контрольнi перевiрки правильностi розрахункiв iз споживачами за реалiзовану продукцiю, у тому числi харчовi продукти, вiдповiдно до закону";

     пiдпункт "г" пункту 7 викласти в такiй редакцiї:

     "г) забороняти суб'єктам господарювання реалiзацiю неправильно маркованих харчових продуктiв або непридатних харчових продуктiв";

     у пунктi 8 слова "у тому числi ресторанного господарства" виключити;

     10) у статтi 27 слово "законодавством" замiнити словом "законом".

     6. У Законi України "Про забезпечення санiтарного та епiдемiчного благополуччя населення" (Вiдомостi Верховної Ради України, 1994 р., N 27, ст. 218 iз наступними змiнами):

     1) у статтi 1:

     в абзацi сiмнадцятому слова "харчових продуктiв i напоїв" виключити;

     абзаци дев'ятнадцятий - двадцять перший, двадцять сьомий, двадцять восьмий та тридцятий - тридцять п'ятий виключити;

     доповнити частиною другою такого змiсту:

     "Термiн "харчовий продукт" вживається у значеннi, наведеному в Законi України "Про основнi принципи та вимоги до безпечностi та якостi харчових продуктiв";

     2) доповнити статтею 11 такого змiсту:

     "Стаття 11. Сфера дiї Закону

     Положення цього Закону не поширюються на харчовi продукти, крiм харчових продуктiв, щодо яких проводяться санiтарно-епiдемiологiчнi розслiдування захворювань, спричинених iнфекцiйними хворобами, масовими неiнфекцiйними захворюваннями, отруєннями та радiацiйним ураженням людей";

     3) у статтi 14:

     у назвi та текстi слова "державнi стандарти" у вiдповiдних вiдмiнках замiнити словами "нацiональних стандартiв";

     частини третю та п'яту виключити;

     4) статтю 17 виключити;

     5) у частинi першiй статтi 18 слова "i державного стандарту" виключити;

     6) абзац шостий статтi 33 викласти в такiй редакцiї:

     "проведення санiтарно-епiдемiологiчних розслiдувань захворювань, спричинених iнфекцiйними хворобами, масовими неiнфекцiйними захворюваннями, отруєнь та радiацiйних уражень людей i здiйснення контролю за усуненням їх причин та умов виникнення i поширення";

     7) пiдпункт "ж" частини першої статтi 42 виключити;

     8) частину першу та пункт "г" частини другої статтi 46 виключити.

     7. Статтю 22 Закону України "Про вилучення з обiгу, переробку, утилiзацiю, знищення або подальше використання неякiсної та небезпечної продукцiї" (Вiдомостi Верховної Ради України, 2000 р., N 12, ст. 95) викласти в такiй редакцiї:

     "Стаття 22. Вiдповiдальнiсть за порушення законодавства про вилучення з обiгу, переробку, утилiзацiю, знищення або подальше використання неякiсної та небезпечної продукцiї

     Особи, виннi в порушеннi законодавства про вилучення з обiгу, переробку, утилiзацiю, знищення або подальше використання неякiсної та небезпечної продукцiї, несуть дисциплiнарну, адмiнiстративну, цивiльну, кримiнальну вiдповiдальнiсть вiдповiдно до закону.

     Посадовi особи органiв виконавчої влади у сферi вилучення з обiгу неякiсної та небезпечної продукцiї i подальшого поводження з нею несуть вiдповiдальнiсть вiдповiдно до закону".

     8. У Перелiку документiв дозвiльного характеру у сферi господарської дiяльностi, затвердженому Законом України "Про Перелiк документiв дозвiльного характеру у сферi господарської дiяльностi" (Вiдомостi Верховної Ради України, 2011 р., N 47, ст. 532 iз наступними змiнами):

     1) пункт 79 виключити;

     2) пункт 80 викласти в такiй редакцiї:

"80. Експлуатацiйний дозвiл Закон України "Про основнi принципи та вимоги до безпечностi та якостi харчових продуктiв".

     9. У Декретi Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 10 травня 1993 року N 46-93 "Про стандартизацiю i сертифiкацiю" (Вiдомостi Верховної Ради України, 1993 р., N 27, ст. 289):

     1) статтю 1 доповнити абзацом другим такого змiсту:

     "Положення Декрету не поширюються на продукцiю, що є харчовим продуктом";

     2) у статтi 15:

     пункт 1 викласти в такiй редакцiї:

     "1. Обов'язкова сертифiкацiя на вiдповiднiсть вимогам нормативних документiв проводиться органами з сертифiкацiї незалежно вiд форми власностi виключно в державнiй системi сертифiкацiї";

     третє речення пункту 3 виключити;

     3) у статтi 18:

     у частинi першiй слова "з питань" замiнити словами "що забезпечує формування державної полiтики у сферi";

     частини другу, третю та четверту замiнити однiєю частиною такого змiсту:

     "Центральний орган виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi технiчного регулювання, або акредитований в установленому порядку орган iз сертифiкацiї, який уповноважений на провадження цiєї дiяльностi, включає данi про сертифiковану продукцiю до Єдиного реєстру сертифiкованої в Українi продукцiї на пiдставi сертифiкатiв вiдповiдностi, свiдоцтв про визнання вiдповiдностi. Єдиний реєстр сертифiкованої в Українi продукцiї розмiщується на офiцiйному веб-сайтi органу".

     У зв'язку з цим частини п'яту та шосту вважати вiдповiдно частинами третьою та четвертою;

     4) у текстi Декрету слова "державних стандартiв" та "центральний орган виконавчої влади з питань технiчного регулювання" у всiх вiдмiнках замiнити вiдповiдно словами "нацiональний стандарт" та "центральний орган виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi технiчного регулювання" у вiдповiдному вiдмiнку.

     10. У Законi України "Про питну воду та питне водопостачання" (Вiдомостi Верховної Ради України, 2002 р., N 16, ст. 112 iз наступними змiнами):

     1) у статтi 1:

     абзац третiй викласти в такiй редакцiї:

     "вода питна - харчовий продукт, придатний для споживання людиною";

     доповнити частиною другою такого змiсту:

     "Iншi термiни вживаються у значеннi, наведеному в Законi України "Про основнi принципи та вимоги до безпечностi та якостi харчових продуктiв";

     2) статтю 26 виключити;

     3) статтю 27 викласти в такiй редакцiї:

     "Стаття 27. Стандарти у сферi питної води i питного водопостачання

     До системи стандартiв у сферi питної води та питного водопостачання входять нацiональнi стандарти, мiжнароднi та регiональнi стандарти, що визначають методики дослiджень (випробувань) безпечностi i якостi питної води. Зазначенi нацiональнi стандарти розробляються, затверджуються, переглядаються i змiнюються вiдповiдно до вимог Закону України "Про стандартизацiю";

     4) статтю 28 викласти в такiй редакцiї:

     "Стаття 28. Затвердження показникiв безпечностi та окремих показникiв якостi питної води

     Затвердження показникiв безпечностi та окремих показникiв якостi питної води здiйснює центральний орган виконавчої влади, що формує та забезпечує реалiзацiю державної полiтики у сферi охорони здоров'я, який також затверджує перелiк референс-методик вимiрювання вмiсту (рiвнiв) забруднюючих речовин, залишкiв пестицидiв питної води.

     Затвердження показникiв безпечностi та окремих показникiв якостi питної води здiйснюється вiдповiдно до мiжнародних стандартiв, iнструкцiй чи рекомендацiй та iнших документiв вiдповiдних мiжнародних органiзацiй або вимог законодавства Європейського Союзу щодо питної води у разi вiдсутностi вимог, встановлених у зазначених документах.

     Затвердження показникiв безпечностi та окремих показникiв якостi питної води, якi не встановленi в документах вiдповiдних мiжнародних органiзацiй та Європейського Союзу, або тих, що визначають бiльш високий рiвень захисту здоров'я та iнтересiв споживачiв, здiйснюється тiльки пiсля наукового обґрунтування, яке повинно вiдповiдати критерiям (вимогам), визначеним для такого обґрунтування вiдповiдними мiжнародними органiзацiями.

     Центральний орган виконавчої влади, що формує та забезпечує реалiзацiю державної полiтики у сферi охорони здоров'я, з перiодичнiстю один раз на п'ять рокiв здiйснює перегляд показникiв безпечностi та окремих показникiв якостi питної води з метою приведення їх у вiдповiднiсть iз вимогами цiєї статтi. У разi виникнення обставин, що обумовлюють необхiднiсть такого перегляду, вiн здiйснюється позачергово i негайно";

     5) статтю 30 виключити;

     6) частину третю статтi 43 викласти в такiй редакцiї:

     "Державний контроль безпечностi та якостi питної води здiйснюють органи мiсцевого самоврядування i органи виконавчої влади згiдно з повноваженнями, встановленими законом";

     7) у статтi 44:

     частину другу виключити;

     у частинi третiй слова "органами державної санiтарно-епiдемiологiчної служби" замiнити словами "центральним органом виконавчої влади, що формує та забезпечує реалiзацiю державної полiтики у сферi охорони здоров'я";

     8) роздiл XII "Прикiнцевi положення" доповнити пунктом 11 такого змiсту:

     "11. Встановити, що перiодичний перегляд показникiв безпечностi та окремих показникiв якостi питної води, вимоги до якого встановленi в останнiй частинi статтi 28 цього Закону, починається з дня набрання чинностi пунктом 5 роздiлу II "Прикiнцевi та перехiднi положення" Закону України "Про внесення змiн до деяких законодавчих актiв України щодо харчових продуктiв".

     11. Закон України "Про безпечнiсть та якiсть харчових продуктiв" (Вiдомостi Верховної Ради України, 2005 р., N 50, ст. 533; 2007 р., N 35, ст. 485; 2010 р., N 4, ст. 23, N 9, ст. 83, N 46, ст. 540; 2011 р., N 33, ст. 326; 2013 р., N 38, ст. 502; 2014 р., N 20 - 21, ст. 712) викласти у новiй редакцiї:

"ЗАКОН  УКРАЇНИ

Про основнi принципи та вимоги до безпечностi та якостi харчових продуктiв

     Цей Закон регулює вiдносини мiж органами виконавчої влади, операторами ринку харчових продуктiв та споживачами харчових продуктiв i визначає порядок забезпечення безпечностi та окремих показникiв якостi харчових продуктiв, що виробляються, перебувають в обiгу, ввозяться (пересилаються) на митну територiю України та/або вивозяться (пересилаються) з неї.

Роздiл I
ЗАГАЛЬНI ПОЛОЖЕННЯ

     Стаття 1. Термiни та їх визначення

     1. У цьому Законi термiни вживаються в такому значеннi:

     1) агропродовольчий ринок - суб'єкт господарювання, що створює належнi умови для реалiзацiї (оптової реалiзацiї) сiльськогосподарської продукцiї, в тому числi харчових продуктiв, на спецiально оснащених та вiдведених мiсцях вiдповiдно до закону;

     2) акредитована лабораторiя - лабораторiя будь-якої форми власностi, що акредитована Нацiональним органом України з акредитацiї та/або iноземним органом з акредитацiї, який є повним членом ILAC - Мiжнародної органiзацiї iз спiвробiтництва в галузi акредитацiї лабораторiй, вiдповiдно до стандартiв ISO/IEC 17025, ДСТУ ISO 17025 або iнших стандартiв, якими їх замiнено;

     3) аналiз ризику - процес, що складається з трьох взаємопов'язаних компонентiв: оцiнка ризику, управлiння ризиком та повiдомлення про ризик;

     4) арбiтражне дослiдження - лабораторнi дослiдження (випробування), що проводяться на вимогу особи, яка оскаржує результати попереднього лабораторного дослiдження (випробування);

     5) ароматизатори - продукти, за винятком тих, що мають виключно солодкий, кислий чи солоний смак, якi не вживаються окремо та додаються до харчових продуктiв з метою надання їм аромату та/або смаку, або модифiкацiї аромату та/або смаку i можуть мiстити харчовi продукти та/або ароматизатори, та/або харчовi добавки. До ароматизаторiв належать ароматичнi речовини, ароматичнi препарати, термiчно обробленi ароматизатори, ароматизатори коптильнi, попередники аромату, а також iншi ароматизатори та їх сумiшi, що не пiдпадають пiд зазначенi категорiї;

     6) аудит - систематичне та незалежне вивчення певної дiї з метою визначення того, чи вiдповiдає така дiяльнiсть та пов'язанi з нею результати запланованим заходам i чи запровадженi такi заходи результативно та у спосiб, який дозволяє досягти поставленої мети;

     7) безпечний харчовий продукт - харчовий продукт, який не справляє шкiдливого впливу на здоров'я людини та є придатним для споживання;

     8) валiдацiя - перевiрка i представлення об'єктивних доказiв того, що план виконання дiй будь-якого виду, у тому числi визначений законодавчим актом, стандартом, методикою проведення дослiджень (випробувань), дає змогу з високою вiрогiднiстю досягти поставленої мети;

     9) вилучення харчового продукту - заходи, спрямованi на запобiгання розповсюдженню, демонстрацiї чи пропонуванню небезпечного харчового продукту споживачам;

     10) виробництво - дiяльнiсть, пов'язана з виробництвом об'єктiв санiтарних заходiв, у тому числi всi стадiї технологiчного процесу, а саме первинне виробництво, пiдготовка, змiшування та пов'язанi з цим процедури, обробка, наповнення, пакування, переробка, вiдновлення та iншi змiни стану об'єкта;

     11) вiдкликання харчового продукту - заходи, спрямованi на повернення небезпечного харчового продукту, який продано або передано споживачу, або який є доступним споживачу;

     12) вiдповiднi мiжнароднi органiзацiї - Всесвiтня органiзацiя охорони здоров'я (ВООЗ), Комiсiя з Кодексу Алiментарiус, Мiжнародне епiзоотичне бюро (МЕБ) та iншi мiжнароднi органiзацiї, якими розробляються рекомендацiї, iнструкцiї, стандарти, iншi документи, що стосуються захисту здоров'я та життя людей вiд ризикiв, пов'язаних iз вживанням харчових продуктiв, а також iнших окремих показникiв якостi харчових продуктiв;

     13) вода морська чиста - природна, штучна або очищена морська вода, яка не мiстить забруднюючих мiкроорганiзмiв або токсичного морського планктону в кiлькостях, здатних прямо або опосередковано вплинути на придатнiсть харчових продуктiв;

     14) вода питна - харчовий продукт, придатний для споживання людиною;

     15) вода чиста - вода морська чиста або вода прiсна, яка вiдповiдає показникам безпечностi води морської чистої;

     16) гiгiєнiчнi вимоги - заходи та умови, що необхiднi для управлiння небезпечними факторами i забезпечення придатностi харчових продуктiв для споживання людиною з урахуванням їх використання згiдно з призначенням;

     17) державний iнспектор - посадова особа компетентного органу;

     18) державний контроль - дiяльнiсть (нагляд, iнспектування, схвалення, аудит, монiторинг, огляд, вiдбiр зразкiв та їх дослiдження (випробування) та iншi подiбнi за своїм змiстом дiї), що провадиться з метою проведення перевiрки вiдповiдностi законодавству про безпечнiсть та окремi показники якостi харчових продуктiв;

     19) державний монiторинг - здiйснення послiдовностi спостережень та/або вимiрювань вiдповiдно до щорiчного плану з метою отримання загального уявлення про стан справ щодо виконання законодавства про безпечнiсть та окремi показники якостi харчових продуктiв.

     Одним з основних завдань державного монiторингу є збiр даних про загальнонацiональний стан справ щодо вмiсту забруднюючих речовин, залишкiв пестицидiв та ветеринарних препаратiв в об'єктах санiтарних заходiв для прийняття на їх основi рiшень та вжиття заходiв з метою пiдвищення рiвня захисту здоров'я споживачiв. Державний монiторинг може мати на метi перевiрку виконання вимог законодавства про безпечнiсть та окремi показники якостi харчових продуктiв операторами ринку;

     20) дiєтична добавка - харчовий продукт, що споживається у невеликих визначених кiлькостях додатково до звичайного харчового рацiону, який є концентрованим джерелом поживних речовин, у тому числi бiлкiв, жирiв, вуглеводiв, вiтамiнiв, мiнеральних речовин (цей перелiк не є виключним), i виготовлений у виглядi таблеток, капсул, драже, порошкiв, рiдин або iнших формах;

     21) допомiжний матерiал для переробки - будь-який матерiал, за винятком матерiалiв, з яких виготовлено обладнання та iнвентар, якi не споживаються у їжу самi по собi, а використовуються пiд час виробництва або переробки харчового продукту або його складових для досягнення певної виробничої мети, результатом чого є присутнiсть залишкiв або формування похiдних речовин у кiнцевому харчовому продуктi;

     22) експлуатацiйний дозвiл - документ дозвiльного характеру, який видається компетентним органом операторовi ринку харчових продуктiв на пiдставi результатiв перевiрки вiдповiдностi його потужностей вимогам санiтарних заходiв та дає змогу оператору ринку провадити господарську дiяльнiсть з виробництва та/або зберiгання харчових продуктiв тваринного походження;

     23) етикетка - бирка, напис, ярлик, що мiстить малюнки чи написи, написанi, надрукованi, нанесенi за допомогою трафарету, витисненi або вдавленi та прикрiпленi до одиницi упаковки з харчовими продуктами;

     24) забруднення - наявнiсть або поява небезпечного фактора в харчовому продуктi;

     25) забруднююча речовина - будь-яка бiологiчна речовина, в тому числi органiзми, мiкроорганiзми та їх частини, або хiмiчна речовина, стороння домiшка чи iнша речовина, що ненавмисно потрапила до харчового продукту i становить загрозу безпечностi харчового продукту;

     26) заiнтересований торговий партнер - держава та iнший суб'єкт мiжнародного права, що є учасником багатостороннiх та/або двостороннiх угод, учасником яких є також Україна, якi регулюють застосування санiтарних заходiв, а також член вiдповiдних мiжнародних органiзацiй, до яких входить Україна;

     27) заклад громадського харчування - ресторан, бар, кафе, їдальня, закусочна, пiцерiя, кулiнарiя, кiоск чи iнший заклад, що забезпечує харчуванням невизначену кiлькiсть фiзичних осiб. Вiднесення до закладiв громадського харчування не залежить вiд територiальних ознак (мiсця) провадження господарської дiяльностi з громадського харчування та ступеня доступностi харчування будь-яким особам;

     28) iнгредiєнт - будь-яка речовина, включаючи харчовi добавки, ароматизатори та ензими, складовi iнгредiєнта, що використовується пiд час виробництва або пiдготовки харчового продукту i залишається в готовому продуктi навiть у змiненiй формi. Залишки ветеринарних препаратiв та пестицидiв не вважаються iнгредiєнтом;

     29) iнформацiя про харчовий продукт - iнформацiя щодо властивостей харчового продукту, яка доводиться до споживача шляхом маркування, додавання до нього супровiдного матерiалу, засобами електронної передачi даних або в будь-який iнший спосiб, включаючи рекламу;

     30) кiнцевий споживач - споживач, який використовує харчовий продукт виключно для власного споживання;

     31) компетентний орган - центральний орган виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi безпечностi та окремих показникiв якостi харчових продуктiв;

     32) компонент - сукупнiсть iнгредiєнта (iнгредiєнтiв) та речовини (речовин);

     33) корегувальнi дiї - дiї, якi визначаються оператором ринку та застосовуються для усунення причини виявлених невiдповiдностей установленим вимогам;

     34) корекцiя - дiї, направленi на усунення виявленої невiдповiдностi. До корекцiї, зокрема, належать дiї з поводження з небезпечними харчовими продуктами, метою яких є недопущення споживання цих продуктiв;

     35) максимальна межа залишкiв (максимально допустимий рiвень залишкiв) - максимально допустимий вмiст у харчових продуктах певної речовини, включаючи пестициди, ветеринарнi препарати, кормовi добавки, залишки допомiжного матерiалу для переробки та iншу хiмiчну чи бiологiчну речовину, яка свiдомо застосовується та/або вимагається технологiєю вирощування, зберiгання, транспортування, виробництва харчових продуктiв i їх залишки, включаючи похiднi такої речовини, такi як продукти конверсiї, обмiну речовин, реакцiї, що мають токсикологiчне значення i є небезпечними для органiзму людини у разi перевищення їх максимально допустимого вмiсту в харчових продуктах, що споживаються людьми;

     36) максимально допустимий рiвень - максимальний допустимий вмiст (концентрацiя) забруднюючої речовини у харчовому продуктi, який є допустимим для такого продукту;

     37) малi потужностi - потужностi, якi постачають харчовi продукти кiнцевому споживачу, мають не бiльше нiж десять осiб робочого персоналу, займають площу не бiльше нiж 400 кв. м, або потужностi, якi не постачають харчовi продукти кiнцевому споживачу та мають не бiльше нiж п'ять осiб робочого персоналу;

     38) маркування - слова, описи, знаки для товарiв i послуг, назва торгової марки, зображення чи символи, що стосуються харчових продуктiв i розмiщенi на будь-якiй упаковцi, етикетцi (стiкерi), споживчiй тарi, контретикетцi, кольєретцi, ярлику, пробцi, листку-вкладишi, документi, повiдомленнi, iнших елементах упаковки, що супроводжують чи належать до таких харчових продуктiв;

     39) методичнi настанови - настанови щодо виконання загальних гiгiєнiчних вимог, а також iнших вимог, що визначенi законодавством про безпечнiсть та окремi показники якостi харчових продуктiв, розробленi об'єднаннями операторiв ринку та затвердженi вiдповiдним органом державної влади;

     40) мiжнародний сертифiкат - документ, форма i змiст якого вiдповiдають рекомендацiям вiдповiдних мiжнародних органiзацiй, видається компетентним органом країни походження i засвiдчує здоров'я тварин та/або придатнiсть харчового продукту для споживання;

     41) мiжнароднi стандарти, iнструкцiї та рекомендацiї - стандарти, iнструкцiї, рекомендацiї та документи iншого типу, що розробленi та затвердженi вiдповiдними мiжнародними органiзацiями;

     42) належний рiвень захисту здоров'я людей - рiвень захисту, що вважається достатнiм пiд час здiйснення санiтарних заходiв для захисту здоров'я та життя людей вiд шкiдливого впливу, щодо якого розробляються такi санiтарнi заходи, зокрема прийнятний рiвень ризику вiд настання шкiдливого впливу;

     43) небезпечний фактор у харчовому продуктi - будь-який хiмiчний, фiзичний, бiологiчний чинник харчового продукту або його стан, що може спричинити шкiдливий вплив на здоров'я людини;

     44) небезпечний харчовий продукт - харчовий продукт, що є шкiдливим для здоров'я та/або непридатним для споживання.

     Пiд час встановлення небезпечностi харчового продукту враховуються:

     звичайнi умови використання харчового продукту споживачем, кожна стадiя його виробництва, переробки та обiгу;

     iнформацiя, надана споживачевi, зокрема про маркування включно з iнформацiєю про дату кiнцевого продажу, та iнша загальнодоступна споживачевi iнформацiя про уникнення негативних для здоров'я наслiдкiв, пов'язаних з харчовим продуктом чи категорiєю харчових продуктiв.

     Пiд час встановлення шкiдливостi харчового продукту для здоров'я враховуються:

     можливий короткостроковий чи довгостроковий вплив харчового продукту на здоров'я людини, яка його споживає, та на майбутнi поколiння;

     можливий накопичувальний ефект токсичностi;

     особлива чутливiсть органiзму окремої категорiї споживачiв, якщо харчовий продукт призначений для цiєї категорiї споживачiв;

     45) неприйнятний мiжнародний сертифiкат - сертифiкат, який має не менше однiєї з таких ознак:

     виданий не уповноваженою особою;

     незатверджений або виданий з порушенням форми, встановленої компетентним органом країни походження;

     оформлений нерозбiрливо;

     мiстить неповнi або недостовiрнi вiдомостi;

     строк дiї сертифiката закiнчився;

     має незасвiдченi виправлення;

     мiстить суперечливу iнформацiю;

     складений мовою, яка не вiдповiдає затвердженим в установленому порядку офiцiйним зразкам сертифiкатiв;

     виданий на харчовi продукти, ввезення та/або вивезення (пересилання) яких заборонено, або не вiдповiдає iншим вимогам країни призначення харчового продукту;

     46) неперероблений харчовий продукт - харчовий продукт, який не пiддавався переробцi, крiм подiлу на частини, розрiзання, видiлення кiсток, рублення, ламання, зняття шкiри, чищення, тримiнгу, зняття шкарлупи або iншої оболонки, охолодження, замороження та розмороження;

     47) неправильно маркований харчовий продукт - харчовий продукт вважається неправильно маркованим, якщо маркування не вiдповiдає вимогам статтi 39 цього Закону;

     48) непридатний харчовий продукт - харчовий продукт, який мiстить стороннi речовини та/або предмети, пошкоджений в iнший спосiб та/або зiпсований у результатi механiчних, та/або хiмiчних, та/або мiкробних факторiв.

     Непридатний продукт, у разi споживання за призначенням за звичайних умов такого споживання, не має шкiдливого впливу на здоров'я людини;

     49) новiтнiй харчовий продукт чи iнгредiєнт - харчовий продукт чи iнгредiєнт, який суттєво вiдрiзняється вiд звичайних харчових продуктiв або iнгредiєнтiв, що присутнi на ринку, який повинен бути оцiнений з точки зору його впливу на здоров'я споживача;

     50) об'єкти санiтарних заходiв - харчовi продукти, тварини, призначенi для споживання людиною, а також допомiжнi матерiали для переробки та матерiали, що контактують з харчовими продуктами;

     51) обiг - реалiзацiя та/або зберiгання харчових продуктiв для цiлей реалiзацiї, включаючи пропонування до реалiзацiї та/або iншої форми передачi, реалiзацiї, розповсюдження або будь-яку iншу форму передачi незалежно вiд її здiйснення на платнiй чи безоплатнiй основi. Дiї, пов'язанi з направленням на переробку (змiну призначеного використання), вилучення та/або вiдкликання, та/або утилiзацiю харчових продуктiв, не вважаються обiгом;

     52) обладнання та iнвентар - устаткування, машини, кухоннi прилади, кухонна технiка, столовi прилади, iнструменти та iншi засоби, поверхнi яких безпосередньо контактують з харчовим продуктом пiд час його виробництва та обiгу;

     53) одиниця упаковки - будь-яка упаковка, включаючи обгортку, незалежно вiд матерiалу i форми, яка частково або повнiстю покриває харчовий продукт, для його постачання як окремої одиницi (контейнер може мiстити кiлька упаковок). Одиницею упаковки не вважається одиниця (частина) продукту, iзольована вiд iншої частини пакувальним матерiалом з технологiчною метою (запобiгання злипанню, заморожуванню, перемiшуванню частин продукцiї мiж собою), а також пакування, яке є елементом сервiрування у закладах громадського харчування;

     54) окремi показники якостi харчового продукту - показники та/або властивостi харчового продукту, що застосовуються для виконання одного або кiлькох завдань:

     вiдокремлення традицiйного харчового продукту вiд iнших харчових продуктiв;

     встановлення вимог до продуктiв для дитячого харчування, для харчових продуктiв для спецiальних медичних цiлей, а також для харчових продуктiв, якi є повною замiною звичайних харчових продуктiв для контролю ваги;

     iнформування споживачiв про властивостi харчового продукту, в тому числi шляхом його маркування;

     55) оператор ринку харчових продуктiв (далi - оператор ринку) - суб'єкт господарювання, який провадить дiяльнiсть з метою або без мети отримання прибутку та в управлiннi якого перебувають потужностi, на яких здiйснюється первинне виробництво, виробництво, реалiзацiя та/або обiг харчових продуктiв та/або iнших об'єктiв санiтарних заходiв (крiм матерiалiв, що контактують з харчовими продуктами), i який вiдповiдає за виконання вимог цього Закону та законодавства про безпечнiсть та окремi показники якостi харчових продуктiв. До операторiв ринку належать фiзичнi особи, якщо вони провадять дiяльнiсть з метою або без мети отримання прибутку та займаються виробництвом та/або обiгом харчових продуктiв або iнших об'єктiв санiтарних заходiв. Оператором ринку також вважається агропродовольчий ринок;

     56) оцiнка ризику - науково обґрунтований процес, який включає iдентифiкацiю небезпечного фактора, характеристику небезпечного фактора, оцiнку його впливу, характеристику ризику;

     57) пакування - помiщення одного або кiлькох первинно запакованих харчових продуктiв в iншу упаковку (контейнер);

     58) параметри безпечностi - науково обґрунтованi та затвердженi центральним органом виконавчої влади, що формує та забезпечує реалiзацiю державної полiтики у сферi охорони здоров'я, параметри, включаючи максимальнi межi залишкiв, максимальнi рiвнi, допустимi добовi дози, рiвнi включень, недотримання яких у харчових продуктах може призвести до шкiдливого впливу на здоров'я людини;

     59) партiя - будь-яка визначена оператором ринку кiлькiсть харчового продукту з однаковою назвою та властивостями, який вироблений за визначений цим оператором перiод часу за однакових умов виробництва на однiй i тiй самiй потужностi;

     60) партiя вантажна - вантаж, прийнятий до перевезення вiд одного вiдправника на адресу одного або декiлькох отримувачiв по однiй або декiлькох накладних;

     61) перевiрка вiдповiдностi на державному кордонi (перевiрка вiдповiдностi) - форма державного контролю, яка полягає у вiзуальному iнспектуваннi, яка проводиться з метою перевiрки, чи сертифiкати та/або документи, якi супроводжують вантаж, вiдповiдають маркуванню та вмiсту вантажу;

     62) первинна продукцiя - продукцiя первинного виробництва, яка включає продукти рослинного походження, продукцiю тваринництва, рибальства, мисливства;

     63) первинне виробництво - виробництво та вирощування продукцiї, у тому числi збiр врожаю, доїння, розведення тварин до моменту забою, полювання на тварин, рибальство та збiр врожаю диких рослин;

     64) первинне пакування - пакування харчових продуктiв у будь-яку обгортку або упаковку (контейнер), що безпосередньо контактує з харчовим продуктом;

     65) повiдомлення про ризик - обмiн iнформацiєю i висновками протягом усього процесу аналiзу ризику щодо небезпечних факторiв i ризикiв, факторiв, пов'язаних з ризиком i усвiдомленням ризику, мiж спецiалiстами з оцiнки ризику, особами, що здiйснюють управлiння ризиком, споживачами, операторами ринку та iншими заiнтересованими сторонами;

     66) поживна цiннiсть / харчова цiннiсть - усi основнi природнi компоненти харчового продукту, включаючи вуглеводи, бiлки, жири, вiтамiни, мiнерали та солi;

     67) позначка придатностi - позначка, яка застосовується згiдно з положеннями цього Закону для пiдтвердження придатностi непереробленого харчового продукту тваринного походження для споживання людиною;

     68) попередня документальна перевiрка на державному кордонi (документальна перевiрка) - форма державного контролю, яка полягає у здiйсненнi перевiрки документiв, якi супроводжують вантаж та вимагаються згiдно iз законодавством про безпечнiсть та окремi показники якостi харчових продуктiв;

     69) потужностi - споруди або комплекс споруд, примiщення, будiвлi, обладнання та iншi засоби, включаючи транспортнi засоби, а також територiя, що використовуються у виробництвi та/або обiгу об'єктiв санiтарних заходiв;

     70) матерiали, що контактують з харчовими продуктами, - предмети та матерiали, якi контактують з харчовими продуктами i таким чином можуть впливати на їх безпечнiсть та iншi характеристики продуктiв;

     71) прикордонний iнспекцiйний пост - об'єкт, розташований у пунктi пропуску через державний кордон, включаючи пункти на автомобiльних шляхах, залiзничних станцiях, аеропортах, морських i рiчкових портах, де здiйснюється державний контроль вантажiв з товарами, що перемiщуються через державний кордон;

     72) програма-передумова - основнi умови та види дiяльностi, якi є необхiдними для пiдтримання гiгiєнiчних умов на всiх етапах ланцюга виготовлення харчових продуктiв;

     73) продукти рослинного походження - гриби, ягоди, овочi, фрукти та iншi харчовi продукти рослинного походження, призначенi для споживання людиною;

     74) простежуванiсть - можливiсть iдентифiкувати оператора ринку, час, мiсце, предмет та iншi умови поставки (продажу або передачi), достатнi для встановлення походження харчових продуктiв, тварин, призначених для виготовлення харчових продуктiв, матерiалiв, що контактують з харчовими продуктами, або речовин, що призначенi для включення, або очiкується, що вони будуть включенi в харчовi продукти, на всiх стадiях виробництва, переробки та обiгу;

     75) реалiзацiя - передача, обмiн, поставка за договором та вiдчуження iншим шляхом харчового продукту вiд однiєї особи до iншої безвiдносно вiд того, чи вiдбулася реалiзацiя платно та/або в iншiй формi;

     76) референс-лабораторiя - акредитована лабораторiя, уповноважена компетентним органом згiдно з вимогами цього Закону для проведення робiт, визначених цим Законом;

     77) ризик - можливiсть виникнення шкiдливого впливу на здоров'я людини та ступiнь цього впливу, що походить з небезпечного (небезпечних) фактора (факторiв) у харчовому продуктi;

     78) рiвень включень - максимально допустима кiлькiсть (вмiст) речовини або iнгредiєнта, яка може бути в харчовому продуктi або додаватися до нього;

     79) рухомi та/або тимчасовi потужностi - тимчасовi споруди, рухомi транспортнi засоби, призначенi для торгiвлi;

     80) санiтарний або фiтосанiтарний захiд - будь-який захiд, що проводиться з метою:

     захисту життя або здоров'я тварин чи рослин вiд ризикiв, що виникають внаслiдок проникнення, укорiнення чи поширення шкiдливих органiзмiв, хвороб, органiзмiв, якi є носiями хвороб, а також хвороботворних органiзмiв;

     захисту життя або здоров'я людей та/або тварин вiд ризикiв, що виникають вiд добавок, забруднюючих речовин, токсинiв або хвороботворних органiзмiв, якi мiстяться у харчових продуктах або кормах;

     захисту життя або здоров'я людини вiд ризикiв, що виникають внаслiдок хвороб, якi переносяться тваринами, рослинами або продукцiєю, що виробляється з них, або внаслiдок проникнення, укорiнення чи поширення шкiдливих органiзмiв;

     уникнення або обмеження iншої шкоди, що заподiюється внаслiдок проникнення, укорiнення чи поширення шкiдливих органiзмiв.

     Санiтарнi або фiтосанiтарнi заходи, зокрема, включають усi нормативно-правовi акти, якi стосуються питань забезпечення безпечностi харчових продуктiв, здоров'я тварин i карантину рослин; виробничi процеси та способи виробництва; процедури випробувань, iнспекцiї та ухвалення; карантиннi режими, включаючи вiдповiднi вимоги щодо перевезення тварин чи рослин або щодо матерiалiв, необхiдних для їх виживання пiд час перевезення; положення щодо вiдповiдних статистичних методiв, процедур вiдбору зразкiв та методiв аналiзу ризику; вимоги щодо пакування та маркування, якi безпосередньо стосуються безпечностi харчових продуктiв;

     81) система аналiзу небезпечних факторiв та контролю у критичних точках (НАССР) - система, яка iдентифiкує, оцiнює i контролює небезпечнi фактори, що є визначальними для безпечностi харчових продуктiв;

     82) стадiї виробництва та обiгу харчових продуктiв - будь-якi стадiї, у тому числi виробництво, зберiгання, транспортування, реалiзацiя або постачання харчових продуктiв кiнцевому споживачу;

     83) стандарт - документ, розроблений на основi консенсусу та затверджений уповноваженою органiзацiєю, який встановлює правила, iнструкцiї або характеристики, якi стосуються дiяльностi чи її результатiв, включаючи продукцiю, процеси або послуги, дотримання яких є необов'язковим. Стандарт може мiстити вимоги до термiнологiї, позначок, пакування, маркування чи етикетування, якi застосовуються до певної продукцiї, процесу чи послуги. Стандарт не мiстить вимог щодо безпечностi харчових продуктiв, встановлених санiтарними заходами;

     84) технiчний регламент - нормативно-правовий акт, затверджений рiшенням Верховної Ради України, Кабiнету Мiнiстрiв України, спiльними або окремими рiшеннями європейських законодавчих органiв - Європейської Комiсiї, Європейської Ради, Європейського Парламенту, у якому визначено характеристики продукцiї або пов'язанi з нею процеси чи способи виробництва, а також вимоги до послуг, включаючи вiдповiднi положення, дотримання яких є обов'язковим. Технiчний регламент може також мiстити вимоги до термiнологiї, позначок, пакування, маркування чи етикетування, якi застосовуються до певної продукцiї, процесу чи способу виробництва. Технiчний регламент не мiстить санiтарнi заходи. У разi вiдсутностi технiчного регламенту щодо певного об'єкта регулювання, затвердженого рiшенням Верховної Ради України або Кабiнету Мiнiстрiв України, застосовується, за наявностi, технiчний регламент Європейського Союзу;

     85) технiчнi умови - документ, затверджений оператором ринку, в якому визначенi технiчнi вимоги до харчових продуктiв та/або процесiв їх виробництва;

     86) традицiйний харчовий продукт - харчовий продукт з особливими характеристиками, що чiтко вiдрiзняють його вiд iнших продуктiв цього ж виду у результатi використання традицiйних iнгредiєнтiв та/або внаслiдок традицiйного складу, та/або використання традицiйної технологiї виробництва/переробки. Традицiйним харчовим продуктом є той, що використовується в практицi та/або вiдповiдає специфiкацiям, що iснували останнi 30 рокiв до моменту визначення того, чи пiдпадає харчовий продукт пiд категорiю традицiйних. Змiни у пакуваннi та маркуваннi, якi не змiнюють особливi характеристики традицiйного продукту, не впливають на його визначення як традицiйного;

     87) уповноважена особа - третя особа, уповноважена законом, якiй делеговано здiйснення окремих видiв державного контролю вiд iменi компетентного органу;

     88) управлiння ризиком - процес вибору альтернативних рiшень на пiдставi результатiв оцiнки ризику та у разi необхiдностi вибору i впровадження вiдповiдних засобiв управлiння (контролю), включаючи коригувальнi заходи;

     89) уповноважена лабораторiя - акредитована лабораторiя, якiй компетентний орган надав право дослiджувати (випробовувати) об'єкти санiтарних заходiв для цiлей державного контролю;

     90) фiзична перевiрка на державному кордонi (фiзична перевiрка) - перевiрка об'єктiв санiтарних заходiв, яка необхiдна для встановлення вiдповiдностi законодавству про безпечнiсть та окремi показники якостi харчових продуктiв та може включати перевiрку транспортних засобiв, упаковки, маркування, температури, вiдбiр зразкiв, лабораторнi дослiдження (випробування), а також iншi види перевiрок, необхiднi для встановлення вiдповiдностi законодавству про безпечнiсть та окремi показники якостi харчових продуктiв;

     91) харчова добавка - речовина, яка зазвичай не вважається харчовим продуктом або його складником, але додається до харчового продукту з технологiчною метою в процесi виробництва та у результатi стає невiд'ємною частиною продукту (термiн не включає забруднюючi речовини, пестициди або речовини, доданi до харчових продуктiв для полiпшення їх поживних властивостей);

     92) харчовий продукт - речовина або продукт (неперероблений, частково перероблений або перероблений), призначенi для споживання людиною. До харчових продуктiв належать напої (в тому числi вода питна), жувальна гумка та будь-яка iнша речовина, що спецiально включена до харчового продукту пiд час виробництва, пiдготовки або обробки.

     Термiн "харчовий продукт" не включає:

     корми;

     живих тварин, якщо вони не призначенi для розмiщення на ринку для споживання людиною;

     рослини (до збору врожаю);

     лiкарськi засоби;

     косметичнi продукти;

     тютюн i тютюновi вироби;

     наркотичнi i психотропнi речовини у межах визначень Єдиної Конвенцiї ООН про наркотики 1961 року i Конвенцiї ООН про психотропнi речовини 1971 року;

     залишки та забруднюючi речовини;

     93) харчовий продукт для спецiальних медичних цiлей - спецiально розроблений та виготовлений продукт, який споживається пiд наглядом лiкаря. Цей продукт призначений для часткової або повної замiни звичайного рацiону харчування пацiєнтiв з обмеженою, ослабленою або порушеною здатнiстю приймати, перетравлювати, засвоювати звичайнi харчовi продукти або певнi поживнi речовини, що мiстяться в них, або їх метаболiти. Харчовi продукти для спецiальних медичних цiлей також можуть призначатися для повного або часткового годування пацiєнтiв з iншими визначеними лiкарями потребами, якi неможливо задовольнити шляхом модифiкацiї звичайного рацiону харчування;

     94) харчовий продукт для контролю ваги - спецiально розроблений та виготовлений харчовий продукт, призначений для вживання пiд час дотримання низькокалорiйного рацiону харчування для зменшення ваги, який при вживаннi згiдно з iнструкцiєю оператора ринку замiняє щоденний рацiон харчування;

     95) харчовий продукт тваринного походження - молоко, м'ясо, риба, молюски i ракоподiбнi, у тому числi свiжi, охолодженi або замороженi, яйця, мед, їх похiднi та iншi продукти, виготовленi з частин тварин, окремих їх органiв та/або тканин, призначенi для споживання людиною.

     Стаття 2. Законодавство про безпечнiсть та окремi показники якостi харчових продуктiв

     1. Законодавство про безпечнiсть та окремi показники якостi харчових продуктiв складається з Конституцiї України, цього Закону, iнших актiв законодавства, що видаються вiдповiдно до нього.

     2. Законодавство про безпечнiсть та окремi показники якостi харчових продуктiв повинне вiдповiдати положенням цього Закону. У разi невiдповiдностi законодавства про безпечнiсть та окремi показники якостi харчових продуктiв положенням цього Закону застосовуються положення цього Закону.

     3. Стандарти для харчових продуктiв, методики дослiджень (випробувань) та порядок вiдбору зразкiв є обов'язковими для виконання лише у разi, коли це передбачено законом.

     4. Якщо мiжнародним договором України, згода на обов'язковiсть якого надана Верховною Радою України, встановлено iншi правила, нiж тi, що передбаченi цим Законом, застосовуються правила мiжнародного договору.

     Стаття 3. Сфера дiї Закону

     1. Дiя цього Закону поширюється на:

     санiтарнi заходи, об'єкти санiтарних заходiв;

     вимоги до окремих показникiв якостi харчових продуктiв, у тому числi вимоги щодо iнформування споживачiв про властивостi харчових продуктiв, включаючи рекламу харчових продуктiв;

     операторiв ринку та потужностi;

     систему державного контролю.

     2. Дiя цього Закону не поширюється на харчовi продукти, призначенi (виробленi) для особистого споживання, та на допомiжнi матерiали для переробки та матерiали, що контактують з харчовими продуктами, якщо iнше прямо не встановлено в цьому Законi.

     Стаття 4. Державне регулювання у сферi безпечностi харчових продуктiв

     1. Державне регулювання у сферi безпечностi харчових продуктiв здiйснюється з метою захисту життя, здоров'я та iнтересiв споживачiв.

     2. Держава здiйснює регулювання безпечностi та окремих показникiв якостi харчових продуктiв шляхом:

     встановлення санiтарних заходiв;

     встановлення вимог до окремих показникiв якостi харчових продуктiв;

     державної реєстрацiї визначених цим Законом об'єктiв санiтарних заходiв;

     видачi, припинення, анулювання та поновлення експлуатацiйного дозволу;

     iнформування та пiдвищення обiзнаностi операторiв ринку i споживачiв щодо безпечностi та окремих показникiв якостi харчових продуктiв;

     встановлення вимог щодо стану здоров'я персоналу потужностей;

     участi у роботi вiдповiдних мiжнародних органiзацiй;

     здiйснення державного контролю;

     притягнення операторiв ринку, їх посадових осiб до вiдповiдальностi у разi порушення законодавства про безпечнiсть та окремi показники якостi харчових продуктiв.

Роздiл II
ПОВНОВАЖЕННЯ ЦЕНТРАЛЬНИХ ОРГАНIВ ВИКОНАВЧОЇ ВЛАДИ У СФЕРI БЕЗПЕЧНОСТI ТА ОКРЕМИХ ПОКАЗНИКIВ ЯКОСТI ХАРЧОВИХ ПРОДУКТIВ, ЛАБОРАТОРНI ДОСЛIДЖЕННЯ

     Стаття 5. Центральнi органи виконавчої влади у сферi безпечностi та окремих показникiв якостi харчових продуктiв

     1. До системи органiв виконавчої влади у сферi безпечностi та окремих показникiв якостi харчових продуктiв належать:

     Кабiнет Мiнiстрiв України;

     центральний орган виконавчої влади, що формує та забезпечує реалiзацiю державної полiтики у сферi охорони здоров'я;

     центральний орган виконавчої влади, що формує та забезпечує реалiзацiю державної полiтики у сферi безпечностi та окремих показникiв якостi харчових продуктiв;

     центральний орган виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi безпечностi та окремих показникiв якостi харчових продуктiв (компетентний орган);

     центральний орган виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi санiтарного та епiдемiчного благополуччя населення.

     2. Iншi органи виконавчої влади та установи не мають права встановлювати чи будь-яким iншим чином здiйснювати регулювання та/або державний контроль, включаючи iнформацiю про харчовi продукти, якщо це не передбачено цим Законом.

     Стаття 6. Повноваження центрального органу виконавчої влади, що формує та забезпечує реалiзацiю державної полiтики у сферi охорони здоров'я

     1. Центральний орган виконавчої влади, що формує та забезпечує реалiзацiю державної полiтики у сферi охорони здоров'я:

     встановлює належний рiвень захисту здоров'я людей;

     встановлює порядок повiдомлення про харчовi отруєння;

     здiйснює державну реєстрацiю та веде державнi реєстри новiтнiх харчових продуктiв, харчових добавок, ароматизаторiв, ензимiв, вод питних мiнеральних вiдповiдно до встановлених критерiїв.

     2. Центральний орган виконавчої влади, що формує та забезпечує реалiзацiю державної полiтики у сферi охорони здоров'я, затверджує:

     показники безпечностi харчових продуктiв та iнших об'єктiв санiтарних заходiв, гiгiєнiчнi вимоги до об'єктiв санiтарних заходiв;

     критерiї вiднесення води питної до категорiї "вода питна мiнеральна";

     перелiк референс-методик;

     окремi показники якостi харчових продуктiв;

     методичнi настанови та розмiщує їх на своєму офiцiйному сайтi наступного дня пiсля затвердження.

     Центральний орган виконавчої влади, що формує та забезпечує реалiзацiю державної полiтики у сферi охорони здоров'я, здiйснює iншi повноваження, передбаченi цим Законом.

     Стаття 7. Повноваження центрального органу виконавчої влади, що формує та забезпечує реалiзацiю державної полiтики у сферi безпечностi та окремих показникiв якостi харчових продуктiв

     1. Центральний орган виконавчої влади, що формує та забезпечує реалiзацiю державної полiтики у сферi безпечностi та окремих показникiв якостi харчових продуктiв, встановлює порядок затвердження експортних потужностей, внесення та виключення їх з реєстру та вiдповiдає за проведення постiйних консультацiй з вiдповiдними органами iнших країн щодо визнання еквiвалентностi всiх або окремих санiтарних заходiв з метою подальшого пiдписання вiдповiдних угод.

     2. Центральний орган виконавчої влади, що формує та забезпечує реалiзацiю державної полiтики у сферi безпечностi та окремих показникiв якостi харчових продуктiв, затверджує:

     вимоги до здiйснення державного контролю;

     форму документiв, що застосовуються державними iнспекторами пiд час здiйснення державного контролю;

     довгостроковий план державного контролю;

     методи контролю зоонозiв, патологоанатомiчнi методи на пiслязабiйному етапi;

     порядок та критерiї уповноваження акредитованих лабораторiй, у тому числi референс-лабораторiй;

     вимоги та правила забою тварин.

     Центральний орган виконавчої влади, що формує та забезпечує реалiзацiю державної полiтики у сферi безпечностi та окремих показникiв якостi харчових продуктiв, здiйснює iншi повноваження, передбаченi цим Законом.

     Стаття 8. Повноваження центрального органу виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi безпечностi та окремих показникiв якостi харчових продуктiв

     1. Центральний орган виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi безпечностi та окремих показникiв якостi харчових продуктiв (компетентний орган):

     органiзовує та здiйснює державний контроль, у тому числi на агропродовольчих ринках та на кордонi;

     делегує повноваження щодо здiйснення державного контролю в установлених законом випадках;

     розробляє та впроваджує довгостроковий план державного контролю i щорiчно звiтує про стан його виконання;

     затверджує плани щорiчного державного контролю та плани державного монiторингу;

     проводить передзабiйне та пiслязабiйне iнспектування тварин на вiдповiдних потужностях, а також пiслязабiйне iнспектування тварин, забитих на полюваннi;

     видає документи дозвiльного характеру, передбаченi цим Законом;

     здiйснює державний контроль за впровадженням постiйно дiючих процедур, заснованих на принципах системи аналiзу небезпечних факторiв та контролю у критичних точках (НАССР);

     уповноважує лабораторiї та референс-лабораторiї на проведення дослiджень (випробувань) об'єктiв санiтарних заходiв для цiлей державного контролю;

     встановлює на пiдставi результатiв проведення аналiзу ризикiв перiодичнiсть здiйснення державного контролю кожної потужностi;

     проводить епiзоотичне розслiдування або у разi потреби бере участь у розслiдуваннях, спрямованих на встановлення причин та умов, що призводять до надходження в обiг небезпечних та непридатних харчових продуктiв;

     вживає у межах своїх повноважень заходiв для усунення порушень цього Закону та притягнення винних у таких порушеннях осiб до вiдповiдальностi вiдповiдно до закону;

     бере участь у розробленнi санiтарних заходiв, вимог щодо окремих показникiв якостi харчових продуктiв, технiчних регламентiв та стандартiв;

     залучає представникiв пiдроздiлiв правоохоронних органiв вiдповiдно до їх повноважень, визначених законом, виключно пiд час проведення заходiв, спрямованих на лiквiдацiю спалахiв iнфекцiйних хвороб тварин, призначених для розмiщення на ринку для споживання людиною;

     веде реєстр затверджених експортних потужностей, якщо ведення такого реєстру є вимогою країни призначення;

     здiйснює iншi повноваження, передбаченi цим Законом.

     Стаття 9. Повноваження державних iнспекторiв

     1. Пiд час здiйснення державного контролю державнi iнспектори мають право:

     1) безперешкодного доступу без попередження до потужностей пiд час роботи таких потужностей;

     2) здiйснювати iнспектування будь-яких будiвель, транспортних засобiв, тимчасових та iнших потужностей, випробувальних лабораторiй, що розмiщуються на потужностях i мають вiдношення до виробництва та/або обiгу харчових продуктiв;

     3) проводити державний аудит постiйно дiючих процедур, що заснованi на принципах системи аналiзу небезпечних факторiв та контролю у критичних точках;

     4) iнспектувати i вiдбирати зразки об'єктiв санiтарних заходiв;

     5) перевiряти документи щодо виконання операторами ринку вимог законодавства про безпечнiсть та окремi показники якостi харчових продуктiв i отримувати їх копiї;

     6) проводити оцiнку результатiв лабораторних дослiджень (випробувань) зразкiв об'єктiв санiтарних заходiв для цiлей державного контролю;

     7) видавати приписи щодо усунення порушень вимог законодавства про безпечнiсть та окремi показники якостi харчових продуктiв;

     8) збирати докази, необхiднi для обґрунтування порушення санiтарних вимог, у тому числi вiдбирати зразки матерiалiв i речовин, якi пiдтверджують або документально фiксують порушення;

     9) видавати розпорядження, накази про тимчасову заборону обiгу об'єктiв санiтарних заходiв, тимчасове припинення виробництва або його окремих процесiв, якщо iснує безпосередня загроза життю людей. Виробництво може бути зупинено не бiльш як на 10 календарних днiв з поданням вiдповiдної заяви до суду не пiзнiше наступного робочого дня пiсля прийняття такого рiшення згiдно з цим Законом;

     10) наносити позначку придатностi на тушi тварин або їх частини, одиницю упаковки з непереробленими харчовими продуктами тваринного походження;

     11) заповнювати вiдповiдну частину мiжнародного сертифiката для вивезення (пересилання) вантажiв харчових продуктiв та/або iнших об'єктiв санiтарних заходiв з територiї України.

     2. Пiд час здiйснення прикордонного державного контролю державнi iнспектори мають право:

     1) перевiряти вантажi харчових продуктiв та/або iншi об'єкти санiтарних заходiв, що ввозяться (пересилаються) на митну територiю України та/або вивозяться (пересилаються) з неї;

     2) заповнювати мiжнароднi сертифiкати при ввезеннi (пересиланнi) на митну територiю України вантажiв харчових продуктiв та/або iнших об'єктiв санiтарних заходiв.

     3. Головнi державнi iнспектори мають право:

     1) видавати постанови про виправлення маркування харчових продуктiв, iнших об'єктiв санiтарних заходiв;

     2) видавати постанови про вiдкликання та/або вилучення з обiгу об'єктiв санiтарних заходiв, що не вiдповiдають вимогам законодавства про безпечнiсть та окремi показники якостi харчових продуктiв, створюючи безпосередню загрозу здоров'ю споживача;

     3) у визначених законом випадках видавати розпорядження, накази, приписи про тимчасову заборону обiгу об'єктiв санiтарних заходiв, тимчасове припинення виробництва або його окремих процесiв, що створюють безпосередню загрозу здоров'ю споживача. Виробництво може бути зупинено не бiльш як на 10 календарних днiв;

     4) видавати, тимчасово припиняти, анулювати та поновлювати дiю експлуатацiйних дозволiв у передбачених цим Законом випадках;

     5) залучати представникiв пiдроздiлiв правоохоронних органiв вiдповiдно до їх повноважень, визначених законом, виключно пiд час проведення заходiв, спрямованих на лiквiдацiю спалахiв iнфекцiйних хвороб тварин, призначених для подальшого обiгу.

     Стаття 10. Обов'язки державних iнспекторiв

     1. Пiд час здiйснення державного контролю державний iнспектор:

     1) дотримується вимог цього Закону та iнших нормативно-правових актiв, прийнятих вiдповiдно до цього Закону;

     2) забезпечує конфiденцiйнiсть iнформацiї, яка становить комерцiйну таємницю, за винятком випадкiв, передбачених законом;

     3) пред'являє документи, що засвiдчують особу державного iнспектора та повноваження на здiйснення державного контролю, включаючи перелiк об'єктiв державного контролю, та надає i оформляє документи, що стосуються здiйснення державного контролю.

     Стаття 11. Уповноваженi лабораторiї, референс-лабораторiї, що проводять дослiдження (випробування) для цiлей державного контролю

     1. Дослiдження (випробування) об'єктiв санiтарних заходiв для цiлей державного контролю проводиться уповноваженими лабораторiями.

     2. Функцiї референс-лабораторiй здiйснюють:

     уповноваженi компетентним органом акредитованi лабораторiї;

     референс-лабораторiї, якi визнанi такими вiдповiдно до вимог мiжнародних органiзацiй та/або Європейського Союзу.

     3. Референс-лабораторiя повинна вiдповiдати таким критерiям:

     1) бути акредитованою на проведення дослiджень (випробувань) з використанням референс-методик;

     2) мати персонал з досвiдом роботи у розробленнi методик дослiджень (випробувань) вiдповiдних харчових продуктiв та з досвiдом проведення навчання персоналу iнших лабораторiй;

     3) мати бази даних нацiональних, мiжнародних та європейських стандартiв щодо безпечностi об'єктiв санiтарних заходiв та їх дослiджень (випробувань) у межах повноважень.

     4. Основними функцiями референс-лабораторiй є:

     1) розроблення методик дослiджень (випробувань);

     2) органiзацiя проведення навчальних курсiв для персоналу лабораторiй;

     3) управлiння програмами професiйного тестування лабораторiй;

     4) участь у розробленнi нормативно-правових актiв та нормативних документiв з питань безпечностi та окремих показникiв якостi харчових продуктiв;

     5) проведення дослiджень (випробувань) для цiлей державного контролю;

     6) проведення арбiтражних дослiджень.

     5. Реєстр уповноважених лабораторiй та референс-лабораторiй веде компетентний орган та оприлюднює його на своєму офiцiйному веб-сайтi.

     6. Для цiлей державного контролю використовуються методики вiдбору зразкiв та їх дослiджень (випробувань), що встановленi нацiональними стандартами України. У разi обґрунтування неможливостi застосування таких стандартiв або їх вiдсутностi застосовуються методики вiдбору зразкiв та їх дослiджень (випробувань), що встановленi вiдповiдними мiжнародними органiзацiями або законодавством Європейського Союзу.

     У разi вiдсутностi зазначених методик використовуються iншi методики, що розробленi i валiдованi вiдповiдно до вимог нацiональних стандартiв України або документiв вiдповiдних мiжнародних органiзацiй чи Європейського Союзу.

     7. Перелiки референс-методик вiдбору зразкiв та їх дослiджень (випробувань), що повиннi застосовуватися в арбiтражних дослiдженнях, затверджуються центральним органом виконавчої влади, що формує та забезпечує реалiзацiю державної полiтики у сферi безпечностi та окремих показникiв якостi харчових продуктiв. У разi вiдсутностi зазначених перелiкiв або вiдсутностi в цих перелiках певної референс-методики застосовуються референс-методики, що затвердженi вiдповiдними мiжнародними органiзацiями, або, якщо їх не iснує, референс-методики, що застосовуються в Європейському Союзi.

     8. Для методик дослiджень (випробувань) у харчових продуктах речовин, наявнiсть яких не допускається, нормативно-правовими актами встановлюються мiнiмально необхiднi рiвнi визначення. Якщо результат дослiджень (випробувань) з використанням такої методики не вказує на наявнiсть вiдповiдної речовини, вона вважається вiдсутньою в харчовому продуктi. Якщо мiнiмально необхiдний рiвень визначення речовини, наявнiсть якої в харчових продуктах не допускається, не встановлений в нормативно-правовому актi, вона вважається вiдсутньою в харчовому продуктi у разi невизначення її за допомогою методики, яка включена в галузь акредитацiї (атестацiї) лабораторiї, що проводить дослiдження (випробування). Пiд час внесення методики в галузь акредитацiї перевiряється можливiсть її застосування для проведення випробувань (дослiджень) за встановленими в нормативно-правових актах параметричними значеннями забруднюючих речовин, залишкiв пестицидiв та ветеринарних препаратiв.

     9. Арбiтражне дослiдження (випробування) проводиться акредитованою лабораторiєю, яка застосовує методики, зазначенi в частинi сьомiй цiєї статтi, та яка не пов'язана та/або незалежна вiд оператора ринку, який замовляє таке дослiдження (випробування).

     10. Результати арбiтражних дослiджень не можуть визнаватися недiйсними судом, органами виконавчої влади, будь-якою особою та/або не братися до уваги на тiй пiдставi, що вони:

     1) замовленi оператором ринку;

     2) проведенi лабораторiєю, яка була обрана оператором ринку вiдповiдно до критерiїв, установлених частиною дев'ятою цiєї статтi;

     3) проведенi лабораторiєю, яка вiдповiдає критерiям, установленим частиною дев'ятою цiєї статтi, але є вiдмiнною вiд лабораторiї, що обрана компетентним органом.

Роздiл III
ЗАСАДИ ТА ПОРЯДОК ЗДIЙСНЕННЯ ДЕРЖАВНОГО КОНТРОЛЮ

     Стаття 12. Засади та порядок здiйснення державного контролю

     1. Державний контроль за харчовими продуктами та/або iншими об'єктами санiтарних заходiв здiйснюється виключно компетентним органом. Компетентний орган може делегувати повноваження на здiйснення державного контролю у встановлених законом випадках.

     2. Державний контроль здiйснюється без попередження оператора ринку пiд час роботи потужностi. Винятки становлять випадки, коли завчасне повiдомлення є важливим фактором забезпечення результативностi контролю, зокрема у разi планування проведення державного аудиту постiйно дiючих процедур, що заснованi на принципах системи аналiзу небезпечних факторiв та контролю у критичних точках. Державний аудит постiйно дiючих процедур, що заснованi на принципах системи аналiзу небезпечних факторiв та контролю у критичних точках, проводиться за умови письмового повiдомлення оператора ринку не пiзнiше нiж за три робочих днi до здiйснення такого заходу.

     3. Державний контроль здiйснюється iз застосуванням актiв державного контролю.

     Акт державного контролю має мiстити перелiк питань для перевiрки виконання вимог законодавства про безпечнiсть та окремi показники якостi харчових продуктiв.

     Кожне питання, що стосується перевiрки, повинно мiстити посилання на вимогу нормативно-правового акта (статтю, пункт, пiдпункт, абзац тощо), яка пiдлягає виконанню (дотриманню).

     Перелiк питань для перевiрки, що включенi до актiв державного контролю, є вичерпним.

     4. Забороняється перевiряти питання, якi:

     1) вiдсутнi в актi державного контролю;

     2) не мiстять посилань на вимогу нормативно-правового акта (статтю, пункт, пiдпункт, абзац тощо), яка пiдлягає виконанню (дотриманню).

     Здiйснення державного контролю без застосування акта державного контролю заборонено.

     5. Форми актiв державного контролю затверджуються центральним органом виконавчої влади, що формує та забезпечує реалiзацiю державної полiтики у сферi безпечностi та окремих показникiв якостi харчових продуктiв.

     6. Перiодичнiсть проведення державного контролю ґрунтується на ризик-орiєнтованому пiдходi та має, зокрема, включати:

     1) визначенi ризики, пов'язанi з об'єктом санiтарних заходiв або потужностями, а також з технологiєю виробництва та/або переробки;

     2) результати попереднього державного контролю;

     3) результативнiсть процедур, якi застосовуються оператором ринку для забезпечення дотримання вимог законодавства про безпечнiсть та окремi показники якостi харчових продуктiв.

     Порядок визначення перiодичностi проведення державного контролю встановлюється законом.

     7. Якщо пiд час проведення державного контролю за оцiнкою державного iнспектора iснує пiдозра, що харчовий продукт або iнший об'єкт санiтарних заходiв є небезпечним, державний iнспектор вiдбирає зразок такого об'єкта та видає розпорядження про тимчасову заборону обiгу харчового продукту або iншого об'єкта санiтарних заходiв строком не бiльш як на 10 календарних днiв з поданням вiдповiдної заяви до суду не пiзнiше наступного робочого дня пiсля прийняття такого рiшення, про що негайно iнформує головного державного iнспектора чи його заступникiв, а також оператора ринку, пiд управлiнням якого знаходиться такий об'єкт. Зазначений зразок об'єкта санiтарних заходiв повинен бути вiдiбраний у двох юридично та аналiтично однакових екземплярах, один з яких повинен бути негайно вiдправлений в уповноважену лабораторiю для проведення дослiджень (випробувань).

     8. Зразки об'єктiв санiтарних заходiв, вiдiбранi у зв'язку з пiдозрою або встановленням факту їх небезпечностi чи непридатностi до споживання, негайно направляються до уповноваженої лабораторiї для проведення дослiджень (випробувань). Уповноважена лабораторiя пiсля проведення дослiджень (випробувань) негайно надає звiт про результати дослiдження (випробування) компетентному органу для прийняття рiшення щодо подальшого поводження iз зазначеним об'єктом санiтарних заходiв.

     9. У разi якщо в результатi дослiдження (випробування), проведеного уповноваженою лабораторiєю, пiдозра щодо небезпечностi харчового продукту або iншого об'єкта санiтарних заходiв не пiдтвердилась, державний iнспектор зобов'язаний у день отримання результату видати розпорядження про скасування ранiше виданого розпорядження про тимчасову заборону обiгу харчового продукту або iншого об'єкта санiтарних заходiв, про що негайно iнформує головного державного iнспектора чи його заступникiв, а також оператора ринку, пiд управлiнням якого знаходиться такий об'єкт.

     10. У разi якщо в результатi дослiдження (випробування), проведеного уповноваженою лабораторiєю, пiдозра щодо небезпечностi харчового продукту або iншого об'єкта санiтарних заходiв пiдтвердилась, головний державний iнспектор чи його заступники приймають рiшення щодо заходiв, яких необхiдно вжити вiдповiдно до частин одинадцятої - чотирнадцятої цiєї статтi.

     11. Якщо за результатами лабораторних дослiджень (випробувань) харчового продукту або iншого об'єкта санiтарних заходiв виявлено порушення положень цього Закону, головний державний iнспектор чи його заступники повиннi вжити таких заходiв:

     1) у разi невiдповiдностi маркування вимогам законодавства - видати постанову про виправлення маркування. Спосiб виправлення маркування визначається оператором ринку;

     2) у разi непридатностi до споживання:

     якщо харчовий продукт не є таким, що створює загрозу здоров'ю людини, або iнший об'єкт санiтарних заходiв можна зробити придатним для використання у виробництвi харчових продуктiв або для iншого використання, - видати постанову про його обробку, переробку або утилiзацiю (змiну призначеного використання) у погодженi з оператором спосiб та строк;

     якщо харчовий продукт або iнший об'єкт санiтарних заходiв є небезпечним для споживання людиною, але безпечним для iншого використання, - видати постанову про його вилучення та/або вiдкликання у погоджений з оператором ринку строк та заборону використання за призначенням.

     12. Якщо результати лабораторного дослiдження (випробування) пiдтверджують, що харчовий продукт та/або iнший об'єкт санiтарних заходiв є таким, що створює загрозу здоров'ю людини та для iншого використання, головний державний iнспектор чи його заступники видають постанову про вилучення та/або вiдкликання i зобов'язують його власника знищити цей об'єкт пiд наглядом державного iнспектора.

     13. Рiшення разом з результатами лабораторного дослiдження (випробування) щодо подальшого поводження з харчовим продуктом та/або iншим об'єктом санiтарних заходiв, зразки якого були вiдiбранi у зв'язку з пiдозрою або встановленням факту його небезпечностi або непридатностi до споживання, повинно бути доведено до вiдома оператора ринку протягом одного робочого дня пiсля отримання державним iнспектором або компетентним органом результатiв лабораторного дослiдження (випробування), зазначеного у частинi одинадцятiй цiєї статтi.

     14. Якщо пiд час здiйснення державного контролю буде виявлено порушення вимог законодавства про безпечнiсть та окремi показники якостi харчових продуктiв, якi не створюють безпосередню загрозу здоров'ю споживача, державний iнспектор обмежується винесенням попередження оператору ринку про необхiднiсть усунення виявлених порушень у технiчно можливий термiн, про що робить вiдповiдний запис в актi державного контролю без оформлення протоколу про порушення. У разi неусунення оператором ринку виявлених порушень, як це зазначено в актi державного контролю, державний iнспектор складає протокол про правопорушення вiдповiдно до статтi 65 цього Закону.

     Стаття 13. Довгостроковий план державного контролю

     1. Компетентний орган розробляє та органiзує виконання довгострокового плану державного контролю. Впровадження довгострокового нацiонального плану державного контролю здiйснюється шляхом складання, затвердження та реалiзацiї рiчних планiв державного контролю, оцiнки їх виконання та шляхом планування заходiв з метою вирiшення виявлених проблем.

     2. Довгостроковий план державного контролю має мiстити загальну iнформацiю про структуру та органiзацiю системи державного контролю, зокрема:

     1) стратегiчнi цiлi такого плану та опис того, яким чином зазначенi цiлi врахованi пiд час встановлення прiоритетiв державного контролю та розподiлу ресурсiв для його виконання;

     2) подiл дiяльностi операторiв ринку на категорiї вiдповiдно до ризикiв;

     3) загальну органiзацiю та управлiння державним контролем на центральному та iнших рiвнях, включаючи здiйснення державного контролю окремих потужностей;

     4) системи контролю, якi застосовуються у рiзних галузях, та координацiю дiяльностi структурних пiдроздiлiв компетентного органу, вiдповiдальних за здiйснення державного контролю;

     5) делегування повноважень державного контролю за харчовими продуктами та/або iншими об'єктами санiтарних заходiв у встановлених законом випадках;

     6) навчання персоналу, який здiйснює державний контроль;

     7) процедури, необхiднi для здiйснення державного контролю;

     8) органiзацiю та здiйснення заходiв у разi виникнення надзвичайних ситуацiй, пов'язаних з хворобами тварин, харчовими отруєннями або забрудненням харчових продуктiв або кормiв, та iнших ризикiв для здоров'я людини;

     9) органiзацiю спiвпрацi та взаємну допомогу мiж компетентним органом та особами, уповноваженими здiйснювати державний контроль;

     10) механiзми координацiї дiяльностi мiж особами, уповноваженими здiйснювати державний контроль.

     3. До довгострокового плану державного контролю вносяться змiни у разi:

     1) змiни законодавства про безпечнiсть та окремi показники якостi харчових продуктiв;

     2) виникнення нових хвороб або iнших ризикiв для здоров'я;

     3) змiн у структурi, управлiннi або функцiях компетентного органу;

     4) якщо за результатами виконання рiчного плану державного контролю виявлено необхiднiсть внесення змiн до довгострокового плану державного контролю;

     5) отримання нових наукових або iнших даних, що свiдчать про необхiднiсть внесення змiн до довгострокового плану державного контролю;

     6) аудиту системи державного контролю, проведеного представниками iнших держав.

     Перегляд та внесення змiн до довгострокового нацiонального плану контролю вiдбуваються не пiзнiше трьох мiсяцiв iз моменту виникнення обставин, зазначених у цiй частинi.

     4. Компетентний орган розробляє до 1 грудня поточного року та затверджує рiчний план державного контролю на наступний рiк.

     5. Компетентний орган звiтує щороку Кабiнету Мiнiстрiв України про стан виконання довгострокового плану державного контролю за попереднiй рiк та оприлюднює звiт на офiцiйному веб-сайтi не пiзнiше 1 березня наступного за звiтним року.

     Стаття 14. Вимоги до проведення процедур здiйснення державного контролю

     1. Процедури здiйснення державного контролю повиннi:

     1) вiдповiдати мiжнародним стандартам, Iнструкцiям та рекомендацiям вiдповiдних мiжнародних органiзацiй та проводитися у порядку, визначеному цим Законом;

     2) проводитися у строки, встановленi законом;

     3) пiд час вiдбору зразкiв обмежуватися обсягами, встановленими законодавством;

     4) передбачати негайне iнформування заявника, який звертається iз заявою про проведення процедури здiйснення державного контролю, iнспектування та ухвалення, про будь-якi недолiки поданої заяви;

     5) передбачати повiдомлення про результати здiйснення державного контролю, iнспектування та ухвалення оператору ринку у строк не бiльше двох робочих днiв пiсля закiнчення кожної з процедур державного контролю у письмовiй формi в повному обсязi;

     6) передбачати повiдомлення заявнику за його запитом про очiкуваний час завершення таких процедур;

     7) застосовуватися рiвною мiрою до об'єктiв санiтарних заходiв iноземного та вiтчизняного походження;

     8) вiдповiдати затвердженим процедурам, включаючи процедури, що забезпечують вiдповiднiсть харчового продукту, що був змiнений (пiдданий обробцi, переробцi або змiнений в iнший спосiб), вимогам санiтарних заходiв, передбачати оприлюднення iнформацiї, необхiдної для проведення процедур, у межах обсягiв, необхiдних для здiйснення санiтарних заходiв;

     9) передбачати забезпечення конфiденцiйностi поданої заявником iнформацiї;

     10) передбачати однаковий розмiр плати, що стягується за процедури здiйснення державного контролю, iнспектування та ухвалення, для об'єктiв санiтарних заходiв вiтчизняного та iмпортного походження;

     11) пiд час вiдбору зразкiв та проведення процедур щодо використання потужностей передбачати зведення до мiнiмуму пов'язаних з цим незручностей та додержання принципiв недискримiнацiйностi щодо iмпортних, експортних чи вiтчизняних об'єктiв санiтарних заходiв;

     12) вiдповiдати методам, якi застосовуються для здiйснення державного контролю, визначеним цiлям.

Роздiл IV
САНIТАРНI ЗАХОДИ ТА ОКРЕМI ПОКАЗНИКИ ЯКОСТI ХАРЧОВИХ ПРОДУКТIВ

     Стаття 15. Розроблення, перегляд, затвердження та застосування санiтарних заходiв

     1. Вiдповiднi санiтарнi заходи розробляються, переглядаються та затверджуються центральним органом виконавчої влади, що формує та забезпечує реалiзацiю державної полiтики у сферi охорони здоров'я, або центральним органом виконавчої влади, що формує та забезпечує реалiзацiю державної полiтики у сферi безпечностi та окремих показникiв якостi харчових продуктiв, у межах їх повноважень та вiдповiдно до таких вимог:

     1) усi санiтарнi заходи ґрунтуються на наукових принципах та iснуючих наукових обґрунтуваннях, за винятком випадкiв, зазначених у пунктi 4 цiєї частини;

     2) у разi якщо iснують мiжнароднi стандарти, iнструкцiї чи рекомендацiї, санiтарнi заходи розробляються на їх основi, крiм випадкiв, якщо цi мiжнароднi стандарти, iнструкцiї чи рекомендацiї недостатнi для забезпечення належного рiвня захисту здоров'я людини;

     3) у разi вiдсутностi або недостатностi мiжнародних стандартiв, iнструкцiй чи рекомендацiй для забезпечення належного рiвня захисту здоров'я людини санiтарнi заходи розробляються виходячи з оцiнки ризику, з урахуванням методiв оцiнки ризику згiдно з нормами, встановленими вiдповiдними мiжнародними органiзацiями;

     4) у разi недостатностi наукових обґрунтувань, необхiдних для здiйснення оцiнки ризику, або у разi виникнення надзвичайних обставин, що можуть спричинити або загрожувати виникненням проблем для здоров'я людини, санiтарнi заходи розробляються на пiдставi iснуючої вiдповiдної iнформацiї, отриманої вiд вiдповiдних мiжнародних органiзацiй, або санiтарних заходiв, що застосовуються заiнтересованими торговими партнерами.

     2. Усi санiтарнi заходи, включаючи заходи, прийнятi за надзвичайних обставин, пiдлягають перегляду та оновленню з метою забезпечення умов, за яких такi заходи застосовувалися б лише в межах, необхiдних для захисту здоров'я людини, якщо:

     1) надходить нова наукова iнформацiя;

     2) надходять суттєвi коментарi вiд зацiкавлених торгових партнерiв.

     3. Санiтарнi заходи не повиннi обмежувати торгiвлю бiльше, нiж це є необхiдним для досягнення належного рiвня захисту здоров'я людини, враховуючи технiчну та економiчну доцiльнiсть.

     4. Огляд запропонованих санiтарних заходiв та порядок отримання iнформацiї щодо них, а також коментарi щодо їх застосування пiдлягають опублiкуванню у засобах масової iнформацiї та на офiцiйному сайтi органу виконавчої влади, який розробив вiдповiднi санiтарнi заходи.

     5. Усi запропонованi санiтарнi заходи, якi не узгоджуються з мiжнародними стандартами або для яких не iснує мiжнародних стандартiв i щодо яких очiкується, що вони можуть значно вплинути на експортнi можливостi заiнтересованих торгових партнерiв, пiдлягають повiдомленню через центральний орган виконавчої влади, до повноважень якого вiднесено виконання функцiй центру обробки запитiв, передбаченого Угодою СОТ про застосування санiтарних та фiтосанiтарних заходiв, не менш як за 60 днiв до пiдготовки остаточного проекту санiтарного заходу згiдно з положеннями вiдповiдних мiжнародних угод.

     6. Коментарi, отриманi в результатi повiдомлення та публiкацiї запропонованих нових або змiнених санiтарних заходiв, беруться до уваги на недискримiнацiйнiй основi до прийняття таких заходiв. За письмовим запитом осiб або заiнтересованих торгових партнерiв центральний орган виконавчої влади, до повноважень якого вiднесено виконання функцiй центру обробки запитiв, передбаченого Угодою СОТ про застосування санiтарних та фiтосанiтарних заходiв, надає текст запропонованого санiтарного заходу iз зазначенням, якщо це можливо, положень, що суттєво вiдрiзняються вiд мiжнародних стандартiв, iнструкцiй та рекомендацiй.

     7. У разi виникнення надзвичайних обставин санiтарнi заходи можуть прийматися до повiдомлення за умови, що таке повiдомлення здiйснюється негайно та невiдкладно.

     8. Усi новi та змiненi санiтарнi заходи негайно публiкуються пiсля їх прийняття у вiдповiдному офiцiйному друкованому виданнi та на офiцiйному сайтi органу виконавчої влади, який розробив вiдповiднi санiтарнi заходи, i набирають чинностi не ранiше нiж через шiсть мiсяцiв пiсля дати вiдповiдної публiкацiї.

     9. За надзвичайних обставин, а також у разi вжиття заходiв, що зменшують обмеження щодо ввезення (пересилання) на митну територiю України, санiтарний захiд може набирати сили з дати прийняття, за умови наступного опублiкування у вiдповiдному офiцiйному друкованому виданнi.

     10. Усi санiтарнi заходи застосовуються лише в обсязi, необхiдному для захисту здоров'я людини i без необґрунтованої дискримiнацiї мiж вiтчизняними та iмпортними харчовими продуктами або мiж рiзними постачальниками харчових продуктiв.

     Стаття 16. Визначення та перегляд вимог щодо окремих показникiв якостi харчових продуктiв

     1. Визначення та перегляд вимог щодо окремих показникiв якостi харчових продуктiв здiйснюються з урахуванням:

     1) мiжнародних стандартiв, iнструкцiй чи рекомендацiй щодо окремих показникiв якостi харчових продуктiв;

     2) вимог законодавства Європейського Союзу щодо окремих показникiв якостi харчових продуктiв у разi вiдсутностi мiжнародних стандартiв, iнструкцiй чи рекомендацiй.

     2. Вимоги щодо окремих показникiв якостi харчових продуктiв не повиннi обмежувати торгiвлю бiльше, нiж це необхiдно для досягнення належного рiвня захисту iнтересiв споживачiв, ураховуючи технiчну та економiчну доцiльнiсть.

     3. Змiни до вимог щодо окремих показникiв якостi харчових продуктiв негайно пiсля їх прийняття публiкуються у вiдповiдному офiцiйному друкованому виданнi i набирають чинностi не ранiше нiж через дев'ять мiсяцiв з дня їх публiкацiї.

     4. Пiд час розроблення, перегляду, внесення змiн, прийняття та застосування вимог щодо окремих показникiв якостi харчових продуктiв вiдповiднi вимоги, якi застосовуються в iншiй державi, вважаються еквiвалентними заходам, якi застосовуються та здiйснюються в Українi, якщо така держава об'єктивно доведе, що цi заходи досягають такого або вищого рiвня захисту iнтересiв людини порiвняно з тим, що установлюється Україною.

     5. Вимоги щодо окремих показникiв якостi харчових продуктiв застосовуються лише в обсязi, необхiдному для захисту iнтересiв людини, i з урахуванням неприпустимостi без необґрунтованої дискримiнацiї мiж вiтчизняними та iмпортними харчовими продуктами або мiж рiзними постачальниками харчових продуктiв.

     Стаття 17. Належний рiвень захисту здоров'я людей

     1. Центральний орган виконавчої влади, що формує та забезпечує реалiзацiю державної полiтики у сферi охорони здоров'я, визначає належний рiвень захисту здоров'я людини вiд ризикiв, пов'язаних з харчовими продуктами.

     2. Належний рiвень захисту здоров'я людини визначається на пiдставi:

     1) загального стану здоров'я населення та ризикiв, якi є властивими для середовища життєдiяльностi людини;

     2) стандартiв, iнструкцiй та рекомендацiй вiдповiдних мiжнародних органiзацiй;

     3) мiнiмiзацiї негативного впливу на мiжнародну та внутрiшню торгiвлю при застосуваннi санiтарних заходiв.

     Стаття 18. Надання iнформацiї про вiдповiднi санiтарнi заходи

     1. Центральний орган виконавчої влади, до повноважень якого вiднесено виконання функцiй центру обробки запитiв, передбаченого Угодою СОТ про застосування санiтарних та фiтосанiтарних заходiв, на запит будь-якої особи України або будь-якої особи iншої держави надає будь-яку iнформацiю про санiтарнi заходи.

     Ця iнформацiя включає:

     1) наукове обґрунтування санiтарних заходiв, якi вживаються до iмпортних та вiтчизняних харчових продуктiв;

     2) процедури i засоби оцiнки ризикiв для здоров'я людини, пов'язаних з харчовими продуктами, та данi звiтiв щодо оцiнки таких ризикiв;

     3) процедури та засоби контролю харчових продуктiв в Українi;

     4) чиннi iнструкцiї, вимоги та процедури iнспектування та контролю харчових продуктiв;

     5) вiдомостi щодо членства та участi України у вiдповiдних мiжнародних органiзацiях або мiжнародних угодах щодо санiтарних заходiв та тексти таких угод;

     6) будь-яку iншу вiдповiдну iнформацiю.

     2. Положення про центральний орган виконавчої влади, до повноважень якого вiднесено виконання функцiй центру обробки запитiв, передбаченого Угодою СОТ про застосування санiтарних та фiтосанiтарних заходiв, затверджується вiдповiдно до законодавства, а порядок надання iнформацiї та оплати витрат на проведення зазначених робiт i надання послуг встановлюється Кабiнетом Мiнiстрiв України.

     Стаття 19. Права операторiв ринку

     1. Оператори ринку мають право:

     1) одержувати в установленому порядку вiд компетентного органу:

     належним чином оформленi документи, що є результатом здiйснення державного контролю потужностей та об'єктiв санiтарних заходiв, якi перебувають в управлiннi оператора ринку, включаючи акти перевiрок, приписи, розпорядження, протоколи, документи, на пiдставi яких оператор ринку або його посадовi особи притягаються до вiдповiдальностi;

     iншу iнформацiю, пов'язану iз здiйсненням державного контролю потужностей та об'єктiв санiтарних заходiв, що перебувають в управлiннi оператора ринку;

     2) не допускати до здiйснення державного контролю державного iнспектора, який не пред'явив перед початком проведення цього контролю посвiдчення (направлення) на проведення заходу контролю, оформленого згiдно з вимогами закону, та документ, що засвiдчує особу державного iнспектора.

     У посвiдченнi (направленнi) на проведення заходу зазначаються:

     найменування компетентного органу;

     найменування оператора ринку, а для фiзичної особи - пiдприємця - прiзвище, iм'я та по батьковi, щодо дiяльностi яких здiйснюється захiд;

     мiсцезнаходження оператора ринку, мiсце проживання фiзичної особи - пiдприємця, щодо дiяльностi яких здiйснюється захiд;

     номер i дата наказу, на виконання якого здiйснюється захiд;

     перелiк посадових осiб, якi беруть участь у здiйсненнi заходу, iз зазначенням їх посади, прiзвища, iм'я та по батьковi;

     дата початку та дата закiнчення заходу;

     тип заходу (плановий або позаплановий);

     пiдстави для здiйснення заходу;

     предмет здiйснення заходу;

     iнформацiя про здiйснення попереднього заходу (тип заходу i строк його здiйснення). Посвiдчення (направлення) є чинним лише протягом зазначеного в ньому строку здiйснення заходу.

     Перед початком здiйснення заходу посадовi особи компетентного органу зобов'язанi пред'явити оператору ринку посвiдчення (направлення) та службове посвiдчення, що засвiдчує посадову особу компетентного органу, i надати оператору копiю посвiдчення (направлення).

     Посадова особа компетентного органу без посвiдчення (направлення) на здiйснення заходу та службового посвiдчення не має права здiйснювати державний контроль оператора ринку;

     3) вимагати, в тому числi вiд державних iнспекторiв, зберiгання та нерозголошення конфiденцiйної iнформацiї, за винятком випадкiв, передбачених законом;

     4) оскаржувати результати лабораторних дослiджень (випробувань), у тому числi арбiтражних;

     5) замовляти та використовувати як докази результати арбiтражних дослiджень (випробувань);

     6) оскаржувати рiшення державних iнспекторiв;

     7) звертатися за захистом своїх прав до суду;

     8) вимагати вiдшкодування збиткiв, завданих внаслiдок постачання їм непридатних до споживання, неправильно маркованих або небезпечних об'єктiв санiтарних заходiв за умови їх використання та зберiгання вiдповiдно до iнструкцiй, наданих постачальником цих об'єктiв санiтарних заходiв, або нормативно-правових актiв;

     9) бути звiльненими за рiшенням суду вiд вiдшкодування збиткiв, пов'язаних iз непридатнiстю до споживання та/або небезпечнiстю об'єкта санiтарних заходiв, завданих внаслiдок порушення iншими особами, в тому числi споживачами, вимог законодавства про безпечнiсть та окремi показники якостi харчових продуктiв;

     10) на вiдшкодування збиткiв, завданих неправомiрними дiями державних iнспекторiв;

     11) застосовувати затвердженi методичнi настанови;

     12) на безкоштовний доступ до законодавства про безпечнiсть та окремi показники якостi харчових продуктiв, зокрема на офiцiйних сайтах державних органiв, що їх прийняли/затвердили;

     13) у разi вiдсутностi в нормативно-правових актах України вимог щодо безпечностi харчових продуктiв, якi планується виробляти, застосовувати параметри безпечностi, що визначенi в документах вiдповiдних мiжнародних органiзацiй, у разi вiдсутностi таких параметрiв у документах вiдповiдних мiжнародних органiзацiй - застосовувати параметри безпечностi, що встановленi законодавством Європейського Союзу. Вiдповiднiсть зазначеним у цьому роздiлi параметрам безпечностi означає виконання вимог законодавства про безпечнiсть та окремi показники якостi харчових продуктiв. Положення цього пункту не поширюються на об'єкти, що пiдлягають державнiй реєстрацiї, згiдно з вимогами цього Закону.

     Стаття 20. Обов'язки операторiв ринку

     1. Оператори ринку вiдповiдають за виконання вимог законодавства про безпечнiсть та окремi показники якостi харчових продуктiв у межах дiяльностi, яку вони здiйснюють.

     2. Оператори ринку зобов'язанi:

     1) забезпечувати дотримання вимог цього Закону щодо гiгiєнiчних вимог до харчових продуктiв на всiх стадiях їх виробництва та обiгу;

     2) розробляти, вводити в дiю та застосовувати постiйно дiючi процедури, що заснованi на принципах системи аналiзу небезпечних факторiв та контролю у критичних точках, а також забезпечувати належну пiдготовку з питань застосування постiйно дiючих процедур, що базуються на принципах системи аналiзу небезпечних факторiв та контролю у критичних точках, осiб, якi є вiдповiдальними за цi процедури, пiд час виробництва та обiгу харчових продуктiв;

     3) надсилати компетентному органу повiдомлення у випадках, передбачених частинами третьою - п'ятою цiєї статтi, i отримувати експлуатацiйний дозвiл у випадках, передбачених цим Законом;

     4) реєструвати потужностi у випадках, передбачених цим Законом;

     5) забезпечувати виконання вимог законодавства про безпечнiсть та окремi показники якостi харчових продуктiв щодо окремих показникiв якостi;

     6) забезпечувати простежуванiсть та надавати iнформацiю, передбачену статтею 22 цього Закону;

     7) вилучати та/або вiдкликати у встановлених законом випадках харчовi продукти, якi перебувають в обiгу, якщо встановлено, що цi продукти можуть спричинити шкiдливий вплив для здоров'я людини;

     8) забезпечувати безперешкодний доступ державних iнспекторiв, якi здiйснюють державний контроль, до потужностей пiд час роботи цих потужностей та дозволяти вiдбiр зразкiв об'єктiв санiтарних заходiв на зазначених потужностях, а також надавати на вимогу державного iнспектора документи, необхiднi для здiйснення державного контролю;

     9) компенсувати вiдповiдно до закону шкоду, заподiяну споживачам внаслiдок споживання харчового продукту, якщо судом буде доведено причинно-наслiдковий зв'язок мiж цiєю шкодою i дiяльнiстю та/або бездiяльнiстю оператора ринку, крiм випадкiв, установлених законом.

     3. Якщо оператор ринку вважає або має пiдстави вважати, що харчовi продукти, якi вiн ввiз (переслав) на митну територiю України, виробив, переробив або обiг яких здiйснює, не вiдповiдають вимогам безпечностi, вiн негайно розпочинає процедуру вилучення цих харчових продуктiв з обiгу та у строк не бiльше двох робочих днiв письмово iнформує про виявлену невiдповiднiсть компетентний орган. Якщо такi харчовi продукти могли потенцiйно потрапити до споживача, оператор ринку iнформує споживачiв про причини їх вилучення та у разi потреби вiдкликає харчовi продукти, якщо застосування iнших заходiв є недостатнiм для досягнення прийнятного рiвня захисту здоров'я споживачiв.

     4. Оператор ринку, що здiйснює роздрiбну торгiвлю або розповсюдження харчових продуктiв i не здiйснює при цьому пакування або маркування або iншим чином не впливає на безпечнiсть та цiлiснiсть харчових продуктiв, у межах своєї дiяльностi iнiцiює процедури вилучення з обiгу продуктiв, що не вiдповiдають параметрам безпечностi. Такий оператор ринку повинен сприяти забезпеченню безпечностi харчових продуктiв, передавати iнформацiю, необхiдну для забезпечення простежуваностi харчових продуктiв та будь-яких речовин, що використовуються для виробництва харчових продуктiв, на вимогу вiдповiдних осiб, а також спiвпрацювати з операторами ринку та/або компетентним органом.

     5. Якщо оператор ринку має пiдстави вважати, що харчовi продукти, якi вiн ввiв в обiг, можуть бути шкiдливими для здоров'я людей, вiн у строк не бiльше одного робочого дня письмово iнформує про це компетентний орган, а також про вжитi заходи для запобiгання виникненню ризикiв для споживача.

     6. Оператор ринку взаємодiє з компетентним органом для здiйснення заходiв щодо запобiгання виникненню або зменшенню ризикiв, що становлять харчовi продукти, якi вiн ввiв або вводить в обiг.

     7. У разi надходження iнформацiї про невiдповiднiсть потужностей та об'єктiв санiтарних заходiв установленим законодавством вимогам, виявлену пiд час здiйснення державного контролю, оператор ринку зобов'язаний вжити необхiдних заходiв для усунення такої невiдповiдностi.

     Стаття 21. Вимоги щодо застосування постiйно дiючих процедур, заснованих на принципах системи аналiзу небезпечних факторiв та контролю у критичних точках

     1. Оператори ринку розробляють, запроваджують та використовують постiйно дiючi процедури, якi базуються на принципах системи аналiзу небезпечних факторiв та контролю у критичних точках.

     2. Вимоги частини першої цiєї статтi не поширюються на операторiв ринку, що здiйснюють первинне виробництво, а також провадять пов'язану з первинним виробництвом дiяльнiсть, зокрема транспортування, зберiгання та обробку первинної продукцiї в мiсцi первинного виробництва, за умови, що при цьому не змiнюється суттєво стан таких продуктiв, а також на транспортування живих тварин, призначених для споживання людиною, транспортування з мiсця первинного виробництва до потужностi продуктiв рослинного походження, продуктiв рибальства, а також продуктiв полювання.

     3. До принципiв системи аналiзу небезпечних факторiв та контролю у критичних точках, зазначених у частинi першiй цiєї статтi, належать:

     1) iдентифiкацiя небезпечних факторiв, яким необхiдно запобiгти або якi необхiдно усунути або зменшити до прийнятного рiвня;

     2) визначення критичних контрольних точок на етапах, на яких контроль управлiння є визначальним для запобiгання виникненню небезпечних факторiв, їх усунення або зменшення до прийнятного рiвня;

     3) установлення критичних меж у критичних контрольних точках, якi дають змогу вiдрiзнити прийнятнiсть харчового продукту вiд неприйнятностi з точки зору його безпечностi;

     4) проведення процедур монiторингу в критичних контрольних точках, якi забезпечують отримання даних для оперативного управлiння небезпечними факторами;

     5) запровадження коригувальних дiй, якi повиннi проводитися, якщо результати монiторингу свiдчать про те, що певна критична контрольна точка вийшла з-пiд контролю;

     6) розроблення процедур, якi повиннi застосовуватися на постiйнiй основi, з метою перевiрки результативностi заходiв, зазначених у пунктах 1 - 5 частини третьої цiєї статтi;

     7) розроблення документiв та ведення записiв вiдповiдно до виду дiяльностi та обсягiв виробництва для пiдтвердження результативного застосування заходiв, якi зазначенi у пунктах 1 - 6 частини третьої цiєї статтi.

     4. Вимоги щодо розроблення, запровадження та використання постiйно дiючих процедур, якi базуються на принципах системи аналiзу небезпечних факторiв та контролю у критичних точках, допускають застосування спрощеного пiдходу, за умови якщо такий пiдхiд забезпечує однаковий рiвень захисту здоров'я споживачiв, що i в разi запровадження принципiв системи аналiзу небезпечних факторiв та контролю у критичних точках, як це описано у частинi третiй цiєї статтi. При цьому застосування спрощеного пiдходу може, в тому числi, передбачати:

     1) у разi якщо за результатами проведеного аналiзу небезпечних факторiв визначено вiдсутнiсть критичних контрольних точок, дотримання загальних гiгiєнiчних вимог щодо поводження з харчовими продуктами, зазначених у цьому Законi, є достатнiм, i запровадження системи постiйно дiючих процедур, якi базуються на принципах системи аналiзу небезпечних факторiв та контролю у критичних точках, не вимагається. Зазначене поширюється на потужностi, якi не обробляють харчовi продукти, а саме на заклади роздрiбної торгiвлi, у тому числi на палатки, кiоски, прилавки, на рухомi транспортнi засоби для торгiвлi, а також на заклади громадського харчування, якi здiйснюють торгiвлю виключно напоями;

     2) можливiсть запровадження принципiв системи аналiзу небезпечних факторiв та контролю у критичних точках, зазначених у частинi третiй цiєї статтi, не в повному обсязi. Зазначене поширюється на заклади громадського харчування, за винятком тих, якi зазначенi в пунктi 1 цiєї частини, пекарнi, кондитерськi;

     3) можливiсть застосування типових планiв системи аналiзу небезпечних факторiв та контролю у критичних точках, якi мiстяться в методичних настановах та якi включають iнформацiю про небезпечнi фактори, програми-передумови, процедури в критичних контрольних точках та процедури ведення записiв. При цьому використання типового плану системи аналiзу небезпечних факторiв та контролю у критичних точках є можливим виключно у разi, якщо потужнiсть вiдповiдає тому опису, який мiститься у методичних настановах. Зазначене поширюється на бiйнi, потужностi з виробництва рибної та молочної продукцiї, потужностi, що здiйснюють консервування, пастеризацiю, замороження харчових продуктiв;

     4) у разi застосування процедур вiзуального монiторингу ведення записiв тiльки у випадках, коли виявлена невiдповiднiсть установленим вимогам. Такi записи повиннi включати, в тому числi, опис корекцiй та корегувальних дiй.

     Перелiки потужностей, зазначених у пунктах 1 - 3 цiєї частини, не є виключними та можуть бути розширенi у методичних настановах.

     5. Оператори ринку у разi змiн у кiлькiсному та якiсному складi iнгредiєнтiв харчового продукту, а також на будь-якiй стадiї виробництва та обiгу, якi можуть вплинути на безпечнiсть харчового продукту, мають переглядати та оновлювати процедури, що заснованi на принципах системи аналiзу небезпечних факторiв та контролю у критичних точках, з метою внесення необхiдних змiн.

     6. З метою виконання процедур, якi заснованi на принципах системи аналiзу небезпечних факторiв та контролю у критичних точках, оператори ринку:

     1) надають компетентному органу пiд час здiйснення державного контролю докази вiдповiдностi їх дiяльностi вимогам частини четвертої цiєї статтi з урахуванням сфери дiяльностi та обсягу виробництва, а також спрощеним вимогам для невеликих потужностей та потужностей, дiяльнiсть яких має незначний ступiнь ризику для здоров'я споживачiв;

     2) гарантують, що документи, у яких наводиться опис процедур, розроблених вiдповiдно до вимог цiєї статтi, мiстять достовiрну iнформацiю;

     3) забезпечують зберiгання документiв i записiв щодо виконання принципiв системи аналiзу небезпечних факторiв та контролю у критичних точках протягом трьох мiсяцiв пiсля закiнчення кiнцевої дати продажу харчового продукту, нанесеної на маркуваннi, якщо iнше не передбачено рекомендацiями об'єднань виробникiв, якi затвердженi центральним органом виконавчої влади, що формує та забезпечує реалiзацiю державної полiтики у сферi безпечностi та окремих показникiв якостi харчових продуктiв.

     7. Сертифiкацiя постiйно дiючих процедур, заснованих на принципах системи аналiзу небезпечних факторiв та контролю у критичних точках, не є обов'язковою.

     Стаття 22. Вимоги до операторiв ринку стосовно забезпечення простежуваностi

     1. Оператори ринку повиннi бути здатнi встановити iнших операторiв ринку, якi постачають їм харчовi продукти та iншi об'єкти санiтарних заходiв за принципом "крок назад".

     2. Оператори ринку повиннi бути здатнi встановити iнших операторiв ринку, яким вони постачають харчовi продукти та iншi об'єкти санiтарних заходiв за принципом "крок вперед".

     3. Вимоги до операторiв ринку стосовно забезпечення простежуваностi не передбачають встановлення ними зв'язку (так званої внутрiшньої простежуваностi) мiж об'єктами санiтарних заходiв, якi використовуються пiд час виробництва, та об'єктами санiтарних заходiв, отриманих в результатi такого виробництва.

     4. З метою виконання вимог частин першої та другої цiєї статтi оператори ринку повиннi застосовувати системи та процедури, що забезпечують доступнiсть такої iнформацiї компетентному органу за його запитами. Iнформацiя повинна зберiгатися протягом шести мiсяцiв пiсля закiнчення кiнцевої дати продажу харчового продукту, нанесеної на маркуваннi.

     Стаття 23. Експлуатацiйний дозвiл

     1. Експлуатацiйний дозвiл отримують оператори ринку, що провадять дiяльнiсть, пов'язану з виробництвом та/або зберiганням харчових продуктiв тваринного походження.

     2. Зазначений обов'язок не поширюється на операторiв ринку, якi провадять дiяльнiсть, пов'язану з первинним виробництвом та/або транспортуванням та/або зберiганням та/або продажем харчових продуктiв, якi не потребують дотримання температурного режиму та можуть зберiгатися при температурi вище 10° C, залишаючись придатними для споживання людиною. Також цей обов'язок не поширюється:

     на заклади громадського харчування;

     на потужностi, якi здiйснюють виробництво харчових продуктiв, iнгредiєнтами яких є виключно продукти рослинного походження та/або переробленi продукти тваринного походження;

     на заклади роздрiбної торгiвлi, обсяги продажiв окремих харчових продуктiв якими не перевищують обсягiв, затверджених вiдповiдною постановою Кабiнету Мiнiстрiв України з урахуванням кращих мiжнародних та європейських практик, а також документiв вiдповiдних мiжнародних органiзацiй. У разi вiдсутностi зазначеної постанови ця норма поширюється на всi заклади роздрiбної торгiвлi.

     3. Особи, зазначенi у частинi першiй цiєї статтi, зобов'язанi отримати експлуатацiйний дозвiл на кожну окрему потужнiсть до початку її експлуатацiї.

     Експлуатацiйний дозвiл видається на потужностi, що розташованi за однiєю адресою (з деталiзацiєю на рiвнi виробничої лiнiї та/або харчових продуктiв залежно вiд виду дiяльностi оператора ринку) i визначенi оператором ринку.

     4. У разi якщо оператор ринку, який вже має експлуатацiйний дозвiл, побудував новi або здiйснює реконструкцiю споруд i планує використовувати їх для виробництва, переробки або реалiзацiї харчових продуктiв, встановлює нову виробничу лiнiю, вiн повинен звернутися iз заявою до головного державного iнспектора про зазначенi намiри не пiзнiше нiж за 30 календарних днiв до початку виробництва, переробки або реалiзацiї.

     Iнспекцiя нових або реконструйованих споруд, нових виробничих лiнiй та необхiднi дослiдження проводяться протягом 30 календарних днiв з дня надходження заяви.

     Оператор ринку використовує новi або реконструйованi споруди, новi виробничi лiнiї пiсля отримання акту за результатами проведення iнспекцiї, якщо такий акт пiдтверджує вiдповiднiсть вимогам санiтарних заходiв. Якщо в актi зазначено про невiдповiднiсть вимогам, використання нових або реконструйованих споруд, нових виробничих лiнiй можливе тiльки пiсля проведення повторної iнспекцiї з оформленням вiдповiдного акта.

     5. Експлуатацiйний дозвiл видається компетентним органом.

     6. За видачу експлуатацiйного дозволу справляється плата, що зараховується до державного бюджету.

     Видача або поновлення дiї експлуатацiйного дозволу здiйснюється оператором ринку пiсля пред'явлення документа про внесення плати за його видачу або поновлення.

     7. Переоформлення, видача дублiката експлуатацiйного дозволу здiйснюються безоплатно.

     8. Для отримання експлуатацiйного дозволу особи, зазначенi у частинi першiй цiєї статтi, подають заяву та перелiк харчових продуктiв, що планується виробляти або зберiгати.

     9. Документи, зазначенi у частинi восьмiй цiєї статтi, що подаються для отримання експлуатацiйного дозволу, повиннi бути засвiдченi пiдписом особи, зазначеної у частинi першiй цiєї статтi, або уповноваженою нею особою.

     10. Строк видачi експлуатацiйного дозволу оператору ринку становить 30 календарних днiв з дня отримання компетентним органом всiх документiв, зазначених у цiй статтi.

     11. Рiшення про видачу або вiдмову у видачi експлуатацiйного дозволу приймається головним державним iнспектором на пiдставi результатiв огляду заявлених потужностей щодо їх вiдповiдностi вимогам цього Закону та iншому законодавству про безпечнiсть та окремi показники якостi харчових продуктiв.

     12. Огляд заявлених потужностей проводиться не пiзнiше 15 календарних днiв з дня отримання компетентним органом документiв, зазначених у цiй статтi.

     13. Експлуатацiйний дозвiл є безстроковим.

     14. Оператори ринку та потужностi, на якi видано експлуатацiйний дозвiл, вносяться до реєстру, який ведеться компетентним органом у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що формує та забезпечує реалiзацiю державної полiтики у сферi безпечностi та окремих показникiв якостi харчових продуктiв.

     15. Потужностям, на якi видано експлуатацiйний дозвiл, присвоюється реєстрацiйний номер.

     16. Компетентний орган забезпечує вiдкритiсть, доступнiсть та безоплатнiсть реєстру для громадськостi в електронному виглядi на його офiцiйному веб-сайтi.

     17. Пiдставами для вiдмови у видачi експлуатацiйного дозволу є:

     1) неподання документiв, передбачених частиною восьмою цiєї статтi;

     2) недостовiрнiсть вiдомостей, зазначених у поданих документах;

     3) невiдповiднiсть заявлених потужностей вимогам цього Закону;

     4) у разi якщо потужнiстю є агропродовольчий ринок, - оператором ринку не створено умов для належної роботи лабораторiї (не видiлено у користування службових примiщень, облаштованих опаленням, електрикою, вентиляцiєю, водопроводом з гарячою i холодною водою, каналiзацiєю).

     18. Вiдмова у видачi експлуатацiйного дозволу з пiдстав, не передбачених частиною сiмнадцятою цiєї статтi, забороняється.

     19. У разi прийняття рiшення про вiдмову у видачi експлуатацiйного дозволу особi, зазначенiй у частинi першiй цiєї статтi, повинно бути надано (особисто та/або поштовим вiдправленням) рiшення про таку вiдмову з посиланням на положення цього Закону.

     20. Надання рiшення про вiдмову здiйснюється в строк, встановлений для видачi експлуатацiйного дозволу, але не пiзнiше трьох робочих днiв з дня прийняття зазначеного рiшення.

     21. У разi усунення причин, що стали пiдставою для вiдмови у видачi експлуатацiйного дозволу, повторний розгляд документiв здiйснюється компетентним органом у строк, що не перевищує п'яти робочих днiв з дня отримання повторної заяви та iнших документiв, передбачених цiєю статтею.

     22. Анулювання експлуатацiйного дозволу, його переоформлення, видача дублiката здiйснюються з пiдстав, у порядку та строки, що встановленi законодавством про дозвiльну систему у сферi господарської дiяльностi.

     23. Рiшення про вiдмову у видачi експлуатацiйного дозволу може бути оскаржене до компетентного органу або суду.

     24. Форма експлуатацiйного дозволу затверджується Кабiнетом Мiнiстрiв України.

     Стаття 24. Тимчасове припинення та поновлення дiї експлуатацiйного дозволу

     1. Якщо оператор ринку не виконує у технiчно можливий термiн вимоги розпорядження або iншого розпорядчого документа про тимчасове припинення функцiонування потужностi або частини потужностi та/або тимчасову заборону обiгу об'єктiв санiтарних заходiв, що пов'язанi з такими порушеннями, головний державний iнспектор виносить постанову про тимчасове припинення дiї експлуатацiйного дозволу (з деталiзацiєю на рiвнi виробничої лiнiї та/або харчових продуктiв залежно вiд виду дiяльностi оператора ринку).

     2. У разi тимчасового припинення дiї експлуатацiйного дозволу iнформацiя про це вноситься до вiдповiдного реєстру та оприлюднюється компетентним органом на його офiцiйному веб-сайтi протягом трьох робочих днiв.

     3. Оператор ринку, дiю експлуатацiйного дозволу якого тимчасово припинено, не має права здiйснювати виробництво, реалiзацiю та/або обiг харчових продуктiв на таких потужностях.

     4. Оператор ринку, дiю експлуатацiйного дозволу на потужностi якого тимчасово припинено, може подати заяву компетентному органу на поновлення дiї експлуатацiйного дозволу пiсля усунення причин, що стали пiдставою для такого припинення.

     5. Поновлення дiї експлуатацiйного дозволу здiйснюється в порядку та строки, встановленi статтею 23 цього Закону.

     6. Рiшення про тимчасове припинення дiї експлуатацiйного дозволу може бути оскаржене до компетентного органу або суду.

     Стаття 25. Державна реєстрацiя потужностей

     1. Оператори ринку, якi провадять дiяльнiсть, що не вимагає отримання експлуатацiйного дозволу, зобов'язанi зареєструвати потужностi, якi використовуються на будь-якiй стадiї виробництва та/або обiгу харчових продуктiв.

     2. Державна реєстрацiя потужностей здiйснюється компетентним органом шляхом внесення вiдповiдної iнформацiї до реєстру на безоплатнiй основi. Потужностям у реєстрi присвоюється особистий реєстрацiйний номер.

     3. Для внесення потужностей, якi пiдлягають державнiй реєстрацiї, до реєстру потужностей операторiв ринку (державний реєстр потужностей) оператори ринку подають заяву встановленої форми компетентному органу за мiсцем знаходженням потужностей не пiзнiше нiж за 10 календарних днiв до початку роботи потужностей. У заявi зазначаються: найменування оператора ринку, адреса потужностей, телефон, електронна адреса та вид дiяльностi, що планується здiйснювати на цих потужностях, керiвництво та його контактнi данi. Заява засвiдчується пiдписом оператора ринку або уповноваженої ним особи i може подаватися в електронному або паперовому виглядi та реєструється в день її надходження.

     Державна реєстрацiя потужностей здiйснюється протягом 15 робочих днiв пiсля отримання заяви про таку реєстрацiю, про що компетентний орган повiдомляє оператора ринку протягом п'яти робочих днiв пiсля проведення реєстрацiї.

     4. Якщо державна реєстрацiя потужностей не закiнчена протягом строку, визначеного у частинi третiй цiєї статтi, компетентний орган надає замовнику письмове обґрунтування причин вiдмови у реєстрацiї або продовження строку проведення реєстрацiї, який не може бути продовжений бiльше нiж на 15 робочих днiв.

     5. Оператор ринку має право розпочати виробництво та/або обiг харчових продуктiв за принципом мовчазної згоди, якщо:

     1) державна реєстрацiя не була здiйснена протягом 15 робочих днiв пiсля отримання заяви про таку реєстрацiю та при цьому не було надано письмове обґрунтування компетентного органу про неможливiсть такої реєстрацiї або про необхiднiсть продовження строку проведення реєстрацiї;

     2) державна реєстрацiя не була здiйснена протягом 15 робочих днiв пiсля отримання письмового обґрунтування компетентного органу щодо причин продовження строку проведення реєстрацiї.

     6. Компетентний орган затверджує форму заяви, процедуру проведення державної реєстрацiї потужностей, ведення реєстрiв та надання iнформацiї з реєстрiв заiнтересованим суб'єктам. Заява не може мiстити вимогу про надання iншої iнформацiї, крiм тiєї, що зазначена у частинi третiй цiєї статтi.

     7. Компетентний орган оприлюднює на своєму офiцiйному веб-сайтi державний реєстр потужностей, а також забезпечує вiдкритiсть, доступнiсть та безоплатнiсть реєстру для громадськостi в електронному виглядi на його офiцiйному сайтi в мережi Iнтернет.

     8. Пiдставами для вiдмови у державнiй реєстрацiї потужностей є невiдповiднiсть заяви встановленiй формi та/або надання неповної iнформацiї. Вiдмова у реєстрацiї потужностей з iнших пiдстав не дозволяється.

     9. Повiдомлення про вiдмову з вказiвкою чiтких пiдстав вiдмови у державнiй реєстрацiї потужностей надсилається заявнику не пiзнiше 15 робочих днiв пiсля отримання заяви.

     Стаття 26. Затвердженi експортнi потужностi

     1. За запитом оператора ринку, який має намiр здiйснювати експорт харчових продуктiв, компетентний орган здiйснює iнспектування визначеної потужностi на вiдповiднiсть заявленим вимогам.

     2. Компетентний орган затверджує потужностi iз зазначенням дозволених до експорту видiв харчових продуктiв на пiдставi результатiв перевiрки вiдповiдностi заявленим вимогам (далi - затвердженi експортнi потужностi).

     3. Компетентний орган веде реєстр затверджених експортних потужностей (об'єктiв) iз зазначенням країни призначення та кожного виду харчового продукту, для якого перевiрено виконання встановлених вимог. Реєстр розмiщується на офiцiйному веб-сайтi компетентного органу i оновлюється не пiзнiше 15 числа поточного мiсяця.

     Стаття 27. Внесення змiн до реєстру затверджених експортних потужностей

     1. Якщо у процесi перевiрки встановлено, що затвердженi експортнi потужностi не вiдповiдають заявленим вимогам, головний державний iнспектор негайно iнформує про це компетентний орган.

     2. Якщо пiд час перевiрки буде виявлено невiдповiдностi заявленим вимогам, якi не створюють безпосередню загрозу здоров'ю споживачу, державний iнспектор обмежується винесенням попередження оператору ринку про необхiднiсть усунення таких порушень у технiчно можливий термiн, про що робить вiдповiдний запис у актi державного контролю. У разi неусунення оператором ринку виявлених порушень, як це зазначено в актi державного контролю, компетентний орган приймає рiшення про виключення потужностей, зазначених у частинi першiй цiєї статтi, або певних видiв харчових продуктiв, вироблених на таких потужностях, з реєстру затверджених експортних потужностей.

     3. Оператор ринку може оскаржити до суду рiшення про виключення потужностей, зазначених у частинi першiй цiєї статтi, або певного виду харчових продуктiв, вироблених на таких потужностях, з реєстру затверджених експортних потужностей.

     4. У разi прийняття рiшення про тимчасове припинення або виключення затверджених експортних потужностей чи певного виду харчових продуктiв, вироблених на таких потужностях, з реєстру затверджених експортних потужностей компетентний орган України повинен невiдкладно повiдомити про це компетентному органу країни призначення.

     5. Компетентний орган країни призначення, для якої компетентним органом України проведено перевiрку виконання встановлених вимог, повинен мати безперешкодний доступ до затверджених експортних потужностей з метою iнспектування таких потужностей для проведення перевiрки виконання встановлених вимог. Компетентний орган країни призначення зобов'язаний повiдомити компетентному органу України про зазначене iнспектування за 48 годин.

     6. Якщо в результатi iнспектування затверджених експортних потужностей для проведення перевiрки виконання встановлених вимог компетентний орган країни призначення надасть висновок, що такi потужностi не вiдповiдають встановленим вимогам, компетентний орган України приймає рiшення про тимчасове припинення функцiонування потужностей або їх виключення з реєстру. Згiдно з даним висновком зазначене рiшення компетентного органу України не пiдлягає оскарженню.

     Стаття 28. Вимоги до потужностей, що виробляють харчовi продукти для їх ввезення (пересилання) на митну територiю України, та порядок їх перевiрки

     1. Вимоги до потужностей, що виробляють харчовi продукти для їх ввезення на митну територiю України, не повиннi перевищувати аналогiчнi вимоги, якi встановленi для потужностей в Українi.

     2. Ввезення (пересилання) оператором ринку на митну територiю України харчових продуктiв, вироблених на потужностях, що не вiдповiдають вимогам, встановленим законодавством про безпечнiсть та окремi показники якостi харчових продуктiв, не дозволяється.

     3. Компетентний орган повинен мати безперешкодний доступ до потужностей, що виробляють харчовi продукти для їх ввезення на митну територiю України, з метою iнспектування таких потужностей для проведення перевiрки виконання вимог, визначених у частинах першiй та другiй цiєї статтi. Компетентний орган повiдомляє вiдповiднiй компетентнiй службi країни-iмпортера про зазначене iнспектування за 60 днiв. Перiод проведення процедури iнспектування з моменту такого повiдомлення або подання вiдповiдної заяви оператором ринку до прийняття рiшення не повинен перевищувати 60 календарних днiв.

     4. Компетентний орган веде реєстр країн, з яких може здiйснюватися ввезення на територiю України харчових продуктiв тваринного походження, та реєстр потужностей в таких країнах, з яких може здiйснюватися ввезення на митну територiю України харчових продуктiв тваринного походження. Реєстри оприлюднюються на офiцiйному веб-сайтi компетентного органу та оновлюються щомiсяця не пiзнiше 15 числа поточного мiсяця.

     Внесення до реєстру країн, з яких може здiйснюватися ввезення на територiю України харчових продуктiв тваринного походження, здiйснюється за результатами перевiрки системи державного контролю країни-iмпортера за поданням її компетентного органу.

     Формування реєстру потужностей, з яких може здiйснюватися ввезення на територiю України харчових продуктiв тваринного походження, здiйснюється за поданням компетентного органу країни знаходження таких потужностей.

     Країни та потужностi в таких країнах, якi на момент введення в дiю цього Закону мають iсторiю ввезення на територiю України харчових продуктiв тваринного походження, заносяться у зазначенi реєстри автоматично без додаткових дiй з боку компетентного органу.

     5. Порядок проведення перевiрок, а також порядок ведення реєстрiв, зазначених у цiй статтi, встановлюються Кабiнетом Мiнiстрiв України.

Роздiл V
ДЕРЖАВНА РЕЄСТРАЦIЯ ОБ'ЄКТIВ САНIТАРНИХ ЗАХОДIВ

     Стаття 29. Державна реєстрацiя об'єктiв санiтарних заходiв

     1. Забороняється реалiзацiя об'єктiв санiтарних заходiв, якi не зареєстрованi вiдповiдно до вимог цього Закону.

     2. Державнiй реєстрацiї пiдлягають:

     1) новiтнi харчовi продукти;

     2) харчовi добавки;

     3) ароматизатори, за виключенням окремої групи ароматизаторiв, визначених центральним органом виконавчої влади, що формує та забезпечує реалiзацiю державної полiтики у сферi охорони здоров'я;

     4) ензими;

     5) допомiжнi матерiали для переробки, та матерiали, що контактують з харчовими продуктами, якi вперше вводяться в обiг та/або вперше використовуються на територiї України;

     6) вода питна, яку планується вiднести до категорiї "вода природна мiнеральна".

     3. Забороняється вимагати реєстрацiю iнших об'єктiв санiтарних заходiв, не зазначених у частинi другiй цiєї статтi.

     4. Для проведення державної реєстрацiї об'єктiв санiтарних заходiв оператором ринку або його уповноваженим представником до центрального органу виконавчої влади, що формує та забезпечує реалiзацiю державної полiтики у сферi охорони здоров'я, подається заява в довiльнiй формi, яка має супроводжуватися документацiєю вiдповiдно до вимог цього Закону.

     5. Пiдставами для вiдмови в державнiй реєстрацiї об'єктiв санiтарних заходiв є наявнiсть доказiв їх невiдповiдностi законодавству про безпечнiсть та окремi показники якостi харчових продуктiв.

     6. Порядок, методи та обсяг необхiдних дослiджень (випробувань) для державної реєстрацiї повиннi враховувати ступiнь ризику об'єктiв цiєї реєстрацiї для здоров'я людини, а також факт затвердження зазначених об'єктiв санiтарних заходiв вiдповiдними мiжнародними органiзацiями або Європейським Союзом.

     7. Державна реєстрацiя зазначених об'єктiв санiтарних заходiв здiйснюється безкоштовно.

     8. Державна реєстрацiя об'єктiв, зазначених у частинi другiй цiєї статтi, за винятком новiтнiх харчових продуктiв та харчових добавок, проводиться протягом 30 робочих днiв пiсля отримання заяви про таку реєстрацiю.

     Державна реєстрацiя новiтнiх харчових продуктiв проводиться протягом 180 робочих днiв пiсля отримання заяви.

     Державна реєстрацiя харчових добавок проводиться протягом 120 робочих днiв пiсля отримання заяви.

     9. Якщо державна реєстрацiя не закiнчена протягом строку, визначеного у частинi восьмiй цiєї статтi, замовнику надається письмове обґрунтування причин продовження строку проведення реєстрацiї, який не може бути продовжений бiльше нiж на 30 робочих днiв.

     10. Центральний орган виконавчої влади, що формує та забезпечує реалiзацiю державної полiтики у сферi охорони здоров'я, затверджує процедури проведення державної реєстрацiї, ведення реєстрiв та надання iнформацiї з реєстрiв заiнтересованим суб'єктам.

     11. Зазначенi в цiй статтi державнi реєстри оприлюднюються на офiцiйному веб-сайтi центрального органу виконавчої влади, що формує та забезпечує реалiзацiю державної полiтики у сферi охорони здоров'я, який оновлює їх по мiрi надходження iнформацiї, але не пiзнiше 10 робочих днiв з дня реєстрацiї об'єкта санiтарних заходiв.

     Стаття 30. Державна реєстрацiя харчових добавок

     1. У виробництвi харчових продуктiв та харчових продуктах, якi перебувають в обiгу, дозволяється використання лише тих харчових добавок, що включенi до Державного реєстру харчових добавок, дозволених до використання в харчових продуктах.

     2. Центральний орган виконавчої влади, що формує та забезпечує реалiзацiю державної полiтики у сферi охорони здоров'я, здiйснює їх державну реєстрацiю та веде Державний реєстр харчових добавок. У Державному реєстрi харчових добавок, зокрема, зазначаються їх максимально допустимi рiвнi у випадках, коли їх невизначення ставить пiд загрозу здоров'я споживачiв. У Державному реєстрi харчових добавок також зазначаються харчовi продукти, в яких вони використовуються.

     Центральний орган виконавчої влади, що формує та забезпечує реалiзацiю державної полiтики у сферi охорони здоров'я, вносить змiни до Державного реєстру харчових добавок:

     1) за власною iнiцiативою у випадках:

     створення початкового Державного реєстру харчових добавок;

     виключення харчової добавки з Державного реєстру харчових добавок за наявностi доказiв її невiдповiдностi вимогам, встановленим законодавством;

     2) за зверненнями операторiв ринку або їх об'єднань пiсля державної реєстрацiї.

     Частиною Державного реєстру харчових добавок є харчовi добавки, якi визнанi Європейським Союзом такими, що є безпечними для споживання людиною. Включення зазначених харчових добавок до Державного реєстру харчових добавок не залежить вiд затвердження чи будь-яких iнших дiй стосовно створення та/або ведення центральним органом виконавчої влади, що формує та забезпечує реалiзацiю державної полiтики у сферi охорони здоров'я, Державного реєстру харчових добавок.

     3. Пiд час державної реєстрацiї харчової добавки необхiдно:

     1) визначати харчовi продукти, до яких ця добавка може додаватися, та у разi потреби умови, за яких вона може додаватися;

     2) обмежувати харчову добавку до найнижчого рiвня використання, який є необхiдним для досягнення бажаного ефекту;

     3) враховувати будь-яке допустиме щоденне споживання або обсяг споживання харчової добавки та її вiрогiдне щоденне споживання вiд усiх джерел, включаючи можливе щоденне споживання харчової добавки спецiальними групами споживачiв.

     4. Харчова добавка може бути зареєстрована тiльки, якщо:

     1) iснує обґрунтована технологiчна необхiднiсть у харчовiй добавцi;

     2) використання харчової добавки не вводить споживача в оману;

     3) харчова добавка згiдно з наявними науковими даними не спричинить шкiдливого впливу на здоров'я людини в тому об'ємi, в якому її планується застосовувати.

     5. Будь-який оператор ринку або об'єднання операторiв ринку може звернутися iз запитом про державну реєстрацiю харчової добавки шляхом подання до центрального органу виконавчої влади, що формує та забезпечує реалiзацiю державної полiтики у сферi охорони здоров'я, заяви в довiльнiй формi про державну реєстрацiю харчової добавки, що супроводжується вiдповiдною документацiєю, яка свiдчить про те, що харчова добавка вiдповiдає положенням частини четвертої цiєї статтi.

     Якщо харчова добавка дозволена до використання вiдповiдними мiжнародними органiзацiями, iнформацiя, що це пiдтверджує, додається до заяви про реєстрацiю. Рiшення щодо реєстрацiї або вiдмови в реєстрацiї харчової добавки для виробництва харчових продуктiв в Українi чи обiгу харчових продуктiв, якi мiстять таку харчову добавку, приймається протягом 120 робочих днiв пiсля одержання заяви.

     6. Харчова добавка, стосовно реєстрацiї якої подано звернення i яка дозволена до використання вiдповiдними мiжнародними органiзацiями, пiдлягає експрес-реєстрацiї.

     7. Експрес-реєстрацiя включає огляд звiту вiдповiдних мiжнародних органiзацiй, якi обґрунтовують можливiсть використання харчової добавки. Цей огляд повинен враховувати обставини та умови, специфiчнi для населення України (якщо такi iснують), а також технiчнi та економiчнi можливостi визначення присутностi та/або рiвнi використання харчових добавок у харчових продуктах вiдносно рiвнiв включень, що затвердженi вiдповiдними мiжнародними органiзацiями.

     8. Згiдно з процедурою експрес-реєстрацiї рiшення щодо реєстрацiї або вiдмови в реєстрацiї харчової добавки для виробництва харчових продуктiв в Українi чи обiгу харчових продуктiв, якi мiстять таку харчову добавку, приймається протягом 30 робочих днiв пiсля одержання заяви та документiв i повiдомляється заявнику.

     Стаття 31. Державна реєстрацiя допомiжних матерiалiв для переробки та матерiалiв, що контактують з харчовими продуктами, i води питної

     1. Центральний орган виконавчої влади, що формує та забезпечує реалiзацiю державної полiтики у сферi охорони здоров'я, здiйснює державну реєстрацiю допомiжних матерiалiв для переробки та матерiалiв, що контактують з харчовими продуктами, i води питної, яку планується вiднести до категорiї "вода природна мiнеральна".

     2. Пiдставами для проведення державної реєстрацiї є:

     1) для допомiжних матерiалiв для переробки та матерiалiв, що контактують з харчовими продуктами, - заява вiд оператора ринку або його уповноваженого представника в довiльнiй формi та досьє на допомiжний матерiал для переробки та/або матерiал, що контактує з харчовими продуктами, за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що формує та забезпечує реалiзацiю державної полiтики у сферi охорони здоров'я;

     2) для води питної, яку планується вiднести до категорiї "вода природна мiнеральна", - заява вiд оператора ринку або його уповноваженого представника в довiльнiй формi та документацiя щодо результатiв дослiджень (випробувань) води i опис джерела, з якого вона видобувається, за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що формує та забезпечує реалiзацiю державної полiтики у сферi охорони здоров'я.

     3. Допомiжнi матерiали для переробки та матерiалiв, що контактують з харчовими продуктами, обiг яких здiйснюється в Українi, не повиннi спричиняти присутнiсть небезпечних факторiв у харчових продуктах у кiлькостi, що перевищує максимальнi межi залишкiв.

     4. Центральний орган виконавчої влади, що формує та забезпечує реалiзацiю державної полiтики у сферi охорони здоров'я, визначає умови використання, максимальнi межi залишкiв у харчових продуктах допомiжних матерiалiв для переробки та матерiалiв, що контактують з харчовими продуктами.

     5. У державнiй реєстрацiї може бути вiдмовлено з таких пiдстав:

     1) для допомiжних матерiалiв для переробки та матерiалiв, що контактують з харчовими продуктами, - у разi наявностi доказiв невiдповiдностi цих об'єктiв вимогам законодавчих актiв щодо їх безпечностi, а у разi вiдсутностi таких актiв - аналогiчним вимогам, що викладенi у нормативних документах;

     2) для води питної, яку планується вiднести до категорiї "вода природна мiнеральна", - у разi наявностi доказiв її небезпечностi та/або невiдповiдностi вимогам законодавства щодо вод природних мiнеральних.

Роздiл VI
ВИРОБНИЦТВО ТА ОБIГ ХАРЧОВИХ ПРОДУКТIВ

     Стаття 32. Вимоги до харчових продуктiв

     1. Харчовi продукти, якi знаходяться в обiгу на територiї України, повиннi вiдповiдати вимогам законодавства про безпечнiсть та окремi показники якостi харчових продуктiв.

     У випадку надходження доказiв щодо шкiдливостi харчового продукту, незважаючи на його вiдповiднiсть законодавству про безпечнiсть та окремi показники якостi харчових продуктiв, виробництво та обiг такого харчового продукту має бути зупинено та заборонено.

     2. Сертифiкацiя харчових продуктiв необов'язкова. Зазначене не стосується процедури видачi мiжнародного сертифiката, передбаченого цим Законом.

     3. Пiд час виробництва харчових продуктiв оператор ринку може користуватися технiчними умовами, державна реєстрацiя яких є необов'язковою.

     4. Пiд час виробництва харчових продуктiв в Українi забороняється:

     1) використання харчових добавок, якi не зареєстрованi в Українi вiдповiдно до вимог цього Закону;

     2) використання ароматизаторiв, не зареєстрованих вiдповiдно до вимог цього Закону;

     3) використання допомiжних матерiалiв для переробки та матерiалiв, що контактують з харчовими продуктами, якщо вони не зареєстрованi вiдповiдно до вимог цього Закону.

     5. Харчовi продукти, якi експортуються з України, повиннi вiдповiдати вимогам законодавства України про безпечнiсть та окремi показники якостi харчових продуктiв, за винятком випадкiв, коли:

     1) такi вимоги до харчових продуктiв встановленi країною, до якої експортуються харчовi продукти; або

     2) такi вимоги до харчових продуктiв встановленi у двостороннiх угодах України з країною, до якої експортуються харчовi продукти.

     6. Пiдприємствам, включеним до реєстру експортерiв, заборонено використовувати сировину, отриману шляхом забою тварин не на потужностях, що мають експлуатацiйний дозвiл.

     Стаття 33. Розробка, затвердження та застосування методичних настанов

     1. Оператори ринку можуть застосовувати при виробництвi харчових продуктiв методичнi настанови.

     2. Виконання методичних настанов свiдчить про виконання вимог, що визначенi законодавством.

     3. Методичнi настанови розробляються об'єднаннями операторiв ринку i затверджуються вiдповiдно до вимог цього Закону.

     4. Повiдомлення про початок розробки методичних настанов та розмiщення тексту проекту здiйснюються на офiцiйному веб-сайтi органу державної влади, яким їх буде затверджено. Оприлюднення проекту методичних настанов в мережi Iнтернет здiйснюється протягом 10 робочих днiв з дати подання проекту об'єднанням операторiв ринку, яке його розробило.

     5. У текстi повiдомлення має бути наведена така iнформацiя:

     1) найменування та контактнi данi (телефон, поштова та електронна адреси) об'єднання операторiв ринку - розробника методичних настанов;

     2) мета розробки;

     3) положення нормативно-правового акту, щодо якого надається роз'яснення.

     6. Розробник методичних настанов зобов'язаний опрацювати проект з урахуванням зауважень та пропозицiй зацiкавлених осiб, наданих у письмовiй формi, та оприлюднити їх перелiк iз скороченим викладенням змiсту та своїх висновкiв на офiцiйному веб-сайтi органу державної влади, яким буде затверджено методичнi настанови.

     7. Розробник методичних настанов надає доопрацьований проект i перелiк зауважень та пропозицiй органу державної влади, яким буде затверджено методичнi настанови, який повинен провести його аналiз впродовж 30 робочих днiв з метою:

     1) встановлення вiдповiдностi методичних настанов положенням дiючого законодавства про безпечнiсть та окремi показники якостi харчових продуктiв, а у разi їх вiдсутностi - положенням документiв вiдповiдних мiжнародних органiзацiй;

     2) оцiнки можливостi застосування положень методичних настанов на практицi.

     8. У разi невiдповiдностi проекту вимогам частин п'ятої та сьомої цiєї статтi проект методичних настанов протягом 10 робочих днiв повертається розробнику iз детальним поясненням щодо неможливостi його затвердження.

     9. Розробник методичних настанов пiсля доопрацювання проекту методичних настанов з урахуванням зауважень може повторно подати його на затвердження до вiдповiдного органу державної влади вiдповiдно до частин п'ятої - восьмої цiєї статтi.

     Стаття 34. Забiй тварин

     1. Забороняється забiй тварин, якi не супроводжуються ветеринарним документом, що засвiдчує здоров'я тварин.

     2. Забороняється здiйснювати забiй свiйських копитних тварин, диких ссавцiв, вирощених на фермi, вiдмiнних вiд зайцеподiбних, а також забiй свiйської птицi та кролiв не на бойнi, що має експлуатацiйний дозвiл. Ця норма не стосується забою зазначених тварин в обсягах, що не перевищують трьох голiв свiйських парнокопитних тварин та iнших копитних тварин та/або п'яти голiв свiйської птицi, кролiв на день.

     Iз 1 сiчня 2025 року продукти, отриманi в результатi забою не на бойнi, що має експлуатацiйний дозвiл, можуть використовуватися виключно для власного споживання або реалiзацiї на агропромисловому ринку кiнцевому споживачу в межах 50 кiлометрiв вiд мiсця забою або в областi, в якiй вiн здiйснений.

     3. Перед забоєм свiйськi копитнi тварини, дикi ссавцi, вирощенi на фермi, вiдмiннi вiд зайцеподiбних, а також свiйська птиця та кролi, якщо харчовi продукти, виробленi з них, призначаються для споживання людиною, окрiм випадкiв, коли зазначенi продукти призначенi для власного споживання, пiдлягають обов'язковому державному контролю. Зазначене не поширюється на тварин вимушеного забою та диких тварин, забитих пiд час полювання.

     4. Усi тварини пiдлягають обов'язковому державному контролю пiсля забою, включаючи тварин вимушеного забою та диких тварин, забитих пiд час полювання, незалежно вiд того, чи призначенi продукти, виробленi з них, для споживання людиною чи для годiвлi тварин.

     5. Державний iнспектор вiдповiдно до цiєї статтi проводить дозабiйне та пiслязабiйне iнспектування здорових i хворих свiйських копитних тварин, диких ссавцiв, вирощених на фермi, вiдмiнних вiд зайцеподiбних, свiйської птицi та iнших тварин, а також необхiднi дослiдження (випробування), якщо вони передбаченi щорiчним планом державного контролю та/або монiторингу. Дозабiйне та пiслязабiйне iнспектування свiйської птицi та кролiв здiйснюється вибiрково. Порядок здiйснення дозабiйного та пiслязабiйного iнспектування затверджується рiшенням органу виконавчої влади, що формує та забезпечує реалiзацiю державної полiтики у сферi безпечностi та окремих показникiв якостi харчових продуктiв.

     6. Позначка придатностi наноситься лише на тварин (свiйських копитних тварин, диких ссавцiв, вирощених на фермi, вiдмiнних вiд зайцеподiбних, та великих диких тварин), якi були пiдданi дозабiйному та пiслязабiйному огляду вiдповiдно до вимог законодавства.

     7. Державний iнспектор вiдбирає зразки всiх туш або їх частин, щодо яких iснує пiдозра про непридатнiсть для споживання людиною (далi - непридатний продукт) згiдно з вiдповiдним зводом правил та зберiгає цi зразки в умовах, прийнятних для лабораторного дослiдження, не менше нiж 72 години. Протягом цього перiоду часу державний iнспектор повiдомляє власника тушi про свою пiдозру i встановлює вiдповiднi умови зберiгання для непридатного продукту.

     8. Власник необроблених харчових продуктiв тваринного походження, якi були визнанi непридатними для споживання людиною i твариною на пiдставi лабораторного дослiдження та стосовно яких було прийнято рiшення про їх знищення, може знищити такi продукти самостiйно пiд контролем державного iнспектора.

     9. Мисливськi органiзацiї та юридичнi особи, якi провадять дiяльнiсть з полювання, забезпечують тимчасове зберiгання диких тварин та їх туш, а також забезпечують потужностi для державного пiслязабiйного контролю пiсля того, як вони були пiйманi чи застреленi. На вимогу мисливських органiзацiй та юридичних осiб державний iнспектор проводить iнспектування. Якщо дичина є придатною для споживання людиною, державний iнспектор наносить на тушу позначку придатностi. Якщо неможливо нанести на тушу позначку придатностi, державний iнспектор видає вiдповiдний ветеринарний документ, що мiстить позначку придатностi.

     10. Позначка придатностi повинна включати реєстрацiйний номер бойнi або, якщо тварини не пiдлягають забою на бойнi, персональний номер лабораторiї або iнших потужностей (об'єкта), де державний iнспектор наносить позначку придатностi.

     11. Центральний орган виконавчої влади, що формує та забезпечує реалiзацiю державної полiтики у сферi безпечностi та окремих показникiв якостi харчових продуктiв, встановлює форму та змiст позначки придатностi, а також способи i процедуру нанесення такої позначки на тушу та її частини, упаковку.

     Стаття 35. Здiйснення державного контролю на бiйнях, гуртiвнях та потужностях з розбирання та обвалювання м'яса

     1. Для забезпечення державного контролю за дотриманням необхiдних гiгiєнiчних вимог щодо забезпечення безпечностi готових харчових продуктiв тваринного походження на бiйнях, гуртiвнях та потужностях з розбирання та обвалювання м'яса пiд час надходження, розбирання та обвалювання продукцiї первинного виробництва тваринного походження присутнiсть державного iнспектора, який має вiдповiдну квалiфiкацiю та ветеринарну освiту, або уповноваженої особи є обов'язковою.

     2. Порядок здiйснення державного контролю за дотриманням необхiдних гiгiєнiчних вимог щодо забезпечення безпечностi готових харчових продуктiв тваринного походження на бiйнях, гуртiвнях та потужностях з розбирання та обвалювання м'яса затверджується центральним органом виконавчої влади, що формує та забезпечує реалiзацiю державної полiтики у сферi безпечностi та окремих показникiв якостi харчових продуктiв.

     Стаття 36. Обiг харчових продуктiв на агропродовольчих ринках

     1. Цiлi тушi або частини туш парнокопитних та iнших копитних тварин, тушi свiйської птицi, кроликiв та малих диких тварин, риба, мед, яйця, молоко необроблене, сир домашнього виробництва i продукти рослинного походження можуть продаватися на агропродовольчих ринках за умови пiдтвердження їхньої придатностi за результатами випробувань (дослiджень) акредитованої лабораторiї, яка знаходиться на агропродовольчому ринку, державним iнспектором, який знаходиться на цьому ж ринку. Не пiдлягають зазначеним випробуванням харчовi продукти недомашнього виробництва, якi супроводжуються документами, що забезпечують простежуванiсть продукцiї.

     2. Позначка придатностi ставиться державним iнспектором, який знаходиться на агропродовольчому ринку, на цiлi тушi або частини туш парнокопитних та iнших копитних тварин, на кожну тушу малих диких тварин та свiйської птицi, кролiв, щодо яких пiдтверджено придатнiсть для споживання людиною, за результатами випробувань (дослiджень) акредитованої лабораторiї, яка знаходиться на агропродовольчому ринку. Придатнiсть для споживання людиною продуктiв рослинного походження, а також необробленого молока та сиру домашнього виробництва пiдтверджується державним iнспектором за результатами випробувань (дослiджень) акредитованої лабораторiї.

     3. На тушах, непридатних для споживання людиною, якi на пiдставi результатiв лабораторних дослiджень (випробувань) не можуть використовуватися для споживання людиною, наносяться насiчки на поверхнi усiєї тушi, що вказують на непридатнiсть продукту для споживання людиною.

     4. Харчовий продукт, який є непридатним для споживання людиною, але не становить безпосередньої загрози (низький ризик) для здоров'я людини, не допускається до реалiзацiї та утилiзується власником. Харчовий продукт, який є непридатним для споживання людиною, але становить безпосередню загрозу (високий ризик) для здоров'я людини, пiдлягає негайному вилученню власником та утилiзацiї або знищенню пiд контролем державного iнспектора вiдповiдно до законодавства.

     5. Забороняється функцiонування агропродовольчого ринку за вiдсутностi акредитованої лабораторiї.

     Стаття 37. Вимоги до обiгу об'єктiв санiтарних заходiв

     1. Забороняється:

     1) обiг харчових продуктiв на потужностях, що не вiдповiдають вимогам санiтарних заходiв;

     2) продаж харчових продуктiв власного домашнього виробництва не на агропродовольчих ринках;

     3) обiг неперероблених туш парнокопитних та/або однокопитних тварин, на яких безпосередньо або на упаковцi вiдсутня позначка придатностi;

     4) обiг харчових продуктiв, вироблених на потужностях, щодо яких не отримано експлуатацiйного дозволу, передбаченого цим Законом, або дiя якого тимчасово припинена;

     5) обiг харчових продуктiв, вироблених на потужностях, повiдомлення про реєстрацiю яких не було зроблено оператором ринку до вимог цього Закону;

     6) обiг харчових продуктiв, якi мiстять генетично модифiкованi органiзми або отриманi з їх використанням, до проведення їх державної реєстрацiї.

     2. Забороняється також обiг об'єктiв санiтарних заходiв, якщо цi об'єкти:

     1) небезпечнi;

     2) непридатнi до споживання;

     3) неправильно маркованi;

     4) незареєстрованi вiдповiдно до вимог цього Закону;

     5) ввезенi (пересланi) на територiю України контрабандно.

     Харчовi продукти, зазначенi у пунктах 2 i 3 цiєї частини, пiдлягають вилученню з обiгу та/або вiдкликанню вiдповiдно до вимог цього Закону.

     3. Об'єкти санiтарних заходiв, що вилученi з обiгу у зв'язку з порушенням пунктiв 3 i 4 частини другої цiєї статтi, можуть бути повернутi в обiг за умови забезпечення виправлення маркування або проведення державної реєстрацiї в порядку, встановленому цим Законом.

     4. Вилученi об'єкти санiтарних заходiв, якi неможливо повернути в обiг, використовуються для iнших, нiж споживання населенням, цiлей або пiдлягають знищенню у порядку, встановленому законом.

     5. Знищення об'єктiв санiтарних заходiв, повернення їх в обiг для споживання людиною або для iнших цiлей здiйснюються оператором ринку за його рахунок. Порядок знищення об'єктiв санiтарних заходiв або умови, якi повиннi виконуватися оператором ринку для повернення їх в обiг для споживання людиною або для iнших цiлей, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що формує та забезпечує реалiзацiю державної полiтики у сферi безпечностi та окремих показникiв якостi харчових продуктiв.

     6. У разi якщо будь-якi небезпечнi харчовi продукти є частиною партiї або вантажу харчових продуктiв одного найменування, вважається, що всi харчовi продукти цього найменування в данiй партiї або вантажi також є небезпечними i їх подальший обiг забороняється, якщо тiльки пiсля проведення подальшої детальної оцiнки не буде доведено, що решта партiї або вантажу є безпечною.

     7. Документом, який повинен супроводжувати об'єкти санiтарних заходiв в обiгу, крiм випадкiв, передбачених цим Законом, є товарно-транспортна накладна. Встановлення вимог щодо наявностi додаткових документiв, що повиннi супроводжувати харчовi продукти в обiгу, здiйснюється виключно шляхом внесення змiн до цього Закону.

     Стаття 38. Виробництво та обiг новiтнього харчового продукту чи iнгредiєнта

     1. Новiтнiй харчовий продукт чи iнгредiєнт повинен бути таким, що:

     1) не становить загрозу для здоров'я людини;

     2) його характеристики не вводять споживача в оману;

     3) якщо новiтнiй харчовий продукт розроблений на замiну звичайного, кiлькiсть поживних та iнших речовин, енергiї, що отримуватиме споживач за нормальних умов його споживання, не вiдрiзнятиметься бiльше значень природних варiацiй вiд тих, що отримуються вiд звичайного харчового продукту.

     2. Забороняється обiг новiтнього харчового продукту чи iнгредiєнта за вiдсутностi державної реєстрацiї, проведеної центральним органом виконавчої влади, що формує та забезпечує реалiзацiю державної полiтики у сферi охорони здоров'я.

     3. Критерiями, що вiдрiзняють новiтнiй харчовий продукт чи iнгредiєнт вiд звичайних, є такi:

     1) харчовий продукт чи iнгредiєнт не має iсторiї безпечного споживання в Українi i має значну змiну та/або вплив внаслiдок:

     застосування процесу вирощування тварин та/або рослин, що ранiше не застосовувався для цих цiлей;

     вироблення шляхом застосування виробничого процесу, який ранiше не використовувався для цього виду продукту чи iнгредiєнта;

     2) харчовий продукт чи iнгредiєнт не має iсторiї безпечного споживання в Українi, але має iсторiю безпечного споживання в iншiй країнi/країнах i значну змiну та/або вплив.

     4. Пiд термiном "iсторiя безпечного споживання" розумiють данi про споживання харчового продукту чи iнгредiєнта як елементу звичайного рацiону населення країни або частини країни, що не мiстить даних про негативний вплив такого продукту або iнгредiєнта на здоров'я людей. Такi данi можуть, зокрема, включати результати наукових дослiджень, статистичних спостережень.

     5. Пiд термiном "значна змiна та/або вплив харчового продукту чи iнгредiєнта" розумiють змiну та/або вплив харчового продукту чи iнгредiєнта, якi за досвiдом оператора ринку та/або вiдповiдно до наукових даних перевищують бiльш як на 100 вiдсоткiв значення звичайних (тобто тих, що зустрiчалися ранiше) варiацiй у звичайних харчових продуктах чи iнгредiєнтах або тих варiацiй, що мали мiсце у вже зареєстрованих новiтнiх харчових продуктах чи iнгредiєнтах, таких параметрiв:

     1) склад, структура, поживна цiннiсть харчового продукту чи iнгредiєнта, його фiзiологiчний ефект;

     2) спосiб, у який харчовий продукт чи iнгредiєнт метаболiзується в органiзмi людини;

     3) безпечнiсть харчового продукту чи iнгредiєнта.

     6. До новiтнiх харчових продуктiв не належать необробленi харчовi продукти, що не мають iсторiї безпечного споживання в Українi, але мають iсторiю безпечного споживання в iнших країнах або їх частинах.

     7. До новiтнiх харчових продуктiв не належить вода питна будь-якого походження у будь-яких ємностях.

     8. Оператор ринку, який збирається вводити новiтнiй харчовий продукт в обiг на територiї України, подає заяву на проведення державної реєстрацiї до центрального органу виконавчої влади, що формує та забезпечує реалiзацiю державної полiтики у сферi охорони здоров'я. До заяви додається документацiя, яка мiстить iнформацiю про те, що новiтнiй харчовий продукт вiдповiдає положенням частини першої цiєї статтi.

     9. Державна реєстрацiя здiйснюється протягом строку, зазначеного у статтi 29 цього Закону.

     10. Виключною пiдставою для вiдмови в державнiй реєстрацiї новiтнiх харчових продуктiв є невiдповiднiсть вимогам цього Закону.

     11. Пiсля державної реєстрацiї та внесення новiтнього харчового продукту чи iнгредiєнта до Реєстру новiтнiх харчових продуктiв чи iнгредiєнтiв будь-який оператор ринку має право виробляти та вводити в обiг такий харчовий продукт чи iнгредiєнт з урахуванням положень законодавства про захист прав iнтелектуальної власностi.

     12. Положення цiєї статтi не поширюються на виробництво та/або обiг новiтнього харчового продукту, який вмiщує, складається або виробляється з генетично модифiкованих органiзмiв, а також на харчовi добавки, ароматизатори та ензими.

     Стаття 39. Вимоги до маркування харчових продуктiв

     1. Забороняється обiг харчових продуктiв, маркування яких не вiдповiдає вимогам законодавства про безпечнiсть та окремi показники якостi харчових продуктiв.

     2. Маркування харчових продуктiв повинно забезпечувати споживача iнформацiєю, яка надає йому можливiсть здiйснити вибiр харчового продукту вiдповiдно до потреб споживача.

     3. Усi харчовi продукти, що перебувають в обiгу на територiї України, повиннi маркуватися державною мовою.

     4. У разi наявностi у харчовому продуктi генетично модифiкованих органiзмiв (ГМО), якщо їх частка у харчовому продуктi перевищує 0,9 вiдсотка в будь-якому iнгредiєнтi харчового продукту, що мiстить, складається або вироблений з генетично модифiкованих органiзмiв, маркування харчового продукту повинно включати позначку "з ГМО".

     5. Оператор ринку за бажанням може включити до маркування позначку "без ГМО". В такому випадку вiдсутнiсть ГМО у харчовому продуктi має бути пiдтверджена вiдповiдно до вимог законодавства про безпечнiсть та окремi показники якостi харчових продуктiв. Вiдсутнiсть даних вiд постачальникiв про наявнiсть в iнгредiєнтах ГМО є достатнiм пiдтвердженням для нанесення такої позначки на харчовий продукт.

     6. Маркування харчового продукту виконується державною мовою. За рiшенням оператора ринку поруч iз текстом, викладеним державною мовою, може розмiщуватися його переклад iншими мовами.

     7. У маркуваннi можуть бути зазначенi певнi речовини та їх кiлькiсть без зазначення властивостей, якi харчовий продукт має завдяки цим речовинам. При цьому оператор ринку повинен мати докази щодо вмiсту цих речовин, якими, зокрема, можуть бути результати дослiджень (випробувань), що належать оператору ринку, iнших суб'єктiв або данi постачальникiв iнгредiєнтiв.

     8. Забороняється для реклами дiєтичних добавок використовувати:

     1) вислови щодо можливої лiкувальної дiї, втамування болю;

     2) листи подяки, визнання, поради, якщо вони пов'язанi з лiкуванням чи полегшенням умов перебiгу захворювань, а також посилання на таку iнформацiю;

     3) вислови, якi спричиняють чи сприяють виникненню вiдчуття негативного психологiчного стану.

     9. Вимоги до маркування харчових продуктiв, визначених в iнших нормативно-правових актах, не можуть суперечити положенням цiєї статтi.

Роздiл VII
ЗАГАЛЬНI ГIГIЄНIЧНI ВИМОГИ ЩОДО ПОВОДЖЕННЯ З ХАРЧОВИМИ ПРОДУКТАМИ

     Стаття 40. Загальнi вимоги до операторiв ринку, якi здiйснюють первинне виробництво та ведення записiв щодо забезпечення безпечностi харчових продуктiв

     1. З метою забезпечення безпечностi первинної продукцiї пiд час здiйснення первинного виробництва, перевезення, зберiгання та iншого поводження з первинною продукцiєю в мiсцi її виробництва та перевезення живих тварин, а також захисту здоров'я людей оператори ринку здiйснюють заходи щодо:

     1) управлiння небезпечними факторами;

     2) забезпечення здорового стану рослин та тварин, якi мають вплив на здоров'я людини, включаючи виконання планiв державного монiторингу та контролю зоонозiв та їх збудникiв.

     2. Оператори ринку, якi займаються розведенням тварин, полюванням або первинним виробництвом продуктiв тваринного походження:

     1) пiдтримують потужностi для виробництва та/або обiгу первинної продукцiї та супутнiх дiй, включаючи потужностi для зберiгання та приготування кормiв у чистотi шляхом чищення, миття та дезiнфекцiї;

     2) пiдтримують обладнання, iнвентар та транспортнi засоби у чистотi шляхом чищення, миття та дезiнфекцiї;

     3) забезпечують належний рiвень чистоти тварин, якi пiдлягають забою, та у разi необхiдностi чистоту тварин, якi використовуються для виробництва харчових продуктiв;

     4) використовують на потужностях воду питну або воду чисту для запобiгання забрудненню;

     5) забезпечують допуск до виробництва та/або здiйснення обiгу харчових продуктiв персоналу, стан здоров'я якого не становить загрози безпечностi харчових продуктiв та який пройшов обов'язковий медичний огляд i навчання (пiдготовку), що має бути документально пiдтверджено;

     6) здiйснюють ефективнi заходи щодо боротьби iз шкiдниками;

     7) зберiгають та вивозять вiдходи та небезпечнi речовини у максимально безпечний спосiб з метою запобiгання забрудненню;

     8) повiдомляють з метою запобiгання проникненню та поширенню хвороб, що передаються людинi через харчовий продукт, компетентному органу про пiдозрiлi спалахи хвороб, пов'язаних з появою нових тварин;

     9) використовують результати дослiджень (випробувань) зразкiв;

     10) використовують ветеринарнi препарати та кормовi добавки вiдповiдно до вимог законодавства.

     3. Оператори ринку, якi займаються збором врожаю або виробництвом продуктiв рослинного походження, зобов'язанi здiйснювати дiї, зазначенi в частинi другiй цiєї статтi, крiм дiй, зазначених у пунктах 3, 8 та 10, а також використовувати засоби захисту рослин вiдповiдно до вимог законодавства.

     4. У разi отримання iнформацiї про невiдповiдностi потужностей вимогам Закону, виявленi пiд час здiйснення державного контролю, оператор ринку вживає всiх необхiдних заходiв для усунення таких невiдповiдностей.

     5. З метою забезпечення високого рiвня безпечностi харчових продуктiв та швидкого реагування у разi виявлення випадкiв, що можуть спричинити шкiдливий вплив на здоров'я людини, оператори ринку зобов'язанi:

     1) вести записи про заходи, якi вживаються для управлiння небезпечними факторами, та зберiгати їх протягом трьох мiсяцiв пiсля закiнчення кiнцевої дати продажу харчового продукту, нанесеної на маркуваннi;

     2) надавати на запит компетентного органу або операторiв ринку, якi отримують первинну продукцiю, iнформацiю, передбачену цiєю статтею.

     6. Оператори ринку, якi займаються розведенням тварин, полюванням або первинним виробництвом харчових продуктiв тваринного походження, ведуть записи щодо:

     1) виду та походження кормiв;

     2) ветеринарних препаратiв для тварин, дати їх застосування, часу очiкування, пiсля якого дозволяється використання тварини та/або харчових продуктiв тваринного походження;

     3) наявностi хвороб тварин, якi можуть вплинути на безпечнiсть харчових продуктiв;

     4) результатiв дослiджень (випробувань) зразкiв, отриманих вiд тварин, або iнших зразкiв, вiдiбраних з дiагностичною метою;

     5) даних стосовно проведення перевiрок тварин та/або харчових продуктiв.

     7. Оператори ринку, якi займаються збором врожаю або виробництвом продуктiв рослинного походження, ведуть записи щодо:

     1) використання засобiв захисту рослин;

     2) наявностi шкiдливих органiзмiв чи хвороб, що можуть вплинути на безпечнiсть харчових продуктiв рослинного походження;

     3) результатiв вiдповiдних дослiджень (випробувань) зразкiв рослин або iнших зразкiв.

     Стаття 41. Гiгiєнiчнi вимоги до потужностей

     1. Потужностi, на яких здiйснюється виробництво та/або обiг харчових продуктiв, повиннi вiдповiдати таким вимогам:

     1) пiдтримуватися в чистому та робочому станi;

     2) бути спланованими, сконструйованими та розмiщеними для належного утримання, чищення та/або дезiнфекцiї, запобiгання або мiнiмiзацiї будь-якого забруднення, а також здiйснення заходiв, необхiдних для забезпечення гiгiєнiчних вимог, у тому числi заходiв з боротьби iз шкiдниками, запобiгання накопиченню бруду, контакту з токсичними речовинами та матерiалами, забрудненню харчових продуктiв, пiдтримання необхiдних температурних режимiв;

     3) мати належну природну або механiчну вентиляцiю. Система вентиляцiї має бути сконструйована таким чином, щоб механiчний потiк повiтря iз забрудненої зони не потрапляв до чистої зони, був забезпечений безперешкодний доступ до фiльтрiв та iнших частин, якi необхiдно чистити або замiнювати;

     4) забезпечуватися належним природним та/або штучним освiтленням примiщення, необхiдним для виробництва та/або зберiгання харчових продуктiв;

     5) пiдлога повинна мати достатню дренажну систему, конструкцiя якої запобiгатиме ризику забруднення. При вiдкритих та/або частково вiдкритих дренажних каналах рух вiдходiв має бути з чистої до забрудненої зони.

     2. Положення цiєї статтi не поширюються на операторiв ринку, зазначених у статтях 40, 43 i 44 цього Закону.

     Стаття 42. Гiгiєнiчнi вимоги до примiщень, де обробляються або переробляються харчовi продукти

     1. Конструкцiя та планування примiщень повиннi забезпечувати можливiсть дотримання належного рiвня гiгiєнiчних вимог до харчових продуктiв, включаючи захист вiд забруднення, пiд час операцiй iз харчовими продуктами та мiж такими операцiями.

     З цiєю метою примiщення, в яких харчовi продукти обробляються та/або переробляються, повиннi вiдповiдати таким вимогам:

     1) для стiн та пiдлоги примiщень використовуються непроникаючi, непоглинаючi, нетоксичнi та придатнi до миття матерiали, або iншi матерiали, якi забезпечують можливiсть дотримання належного рiвня гiгiєнiчних вимог до харчових продуктiв, включаючи захист вiд забруднення, пiд час операцiй iз харчовими продуктами та мiж такими операцiями;

     2) стеля (або у разi її вiдсутностi внутрiшня поверхня даху) та верхнi крiплення побудованi таким чином, щоб запобiгати накопиченню бруду, утворенню небажаної плiсняви i вiдпаданню часток конструкцiї, зменшувати конденсат. Поверхня стелi, висота якої є належною для здiйснення операцiй, має бути гладкою;

     3) вiкна та iншi отвори побудованi таким чином, щоб це запобiгало накопиченню бруду. Вiкна, що вiдкриваються назовнi, у разi потреби повиннi бути обладнанi сiткою вiд комах, що легко знiмається для чищення. Вiкна, вiдкриття яких може призвести до забруднення, пiд час виробництва повиннi бути зачиненi;

     4) поверхня дверей гладка та зроблена з непоглинаючих вологу матерiалiв. Дверi легко чистяться та у разi потреби дезiнфiкуються;

     5) всi поверхнi (включаючи поверхню обладнань), що контактують з харчовими продуктами, утримуються у непошкодженому станi, легко чистяться, у разi потреби дезiнфiкуються та зробленi з гладких, нержавiючих, нетоксичних, придатних до миття матерiалiв;

     6) залежно вiд типу, розмiру та виду дiяльностi на потужностях наявнi примiщення для чищення, дезiнфекцiї i зберiгання робочих iнструментiв та обладнання, якi виготовленi з нержавiючих матерiалiв, легко чистяться, мають гарячу та холодну воду.

     2. У разi якщо харчовi продукти знаходяться в примiщеннях для набуття ними притаманних їм традицiйних характеристик (для традицiйних харчових продуктiв), стелi, стiни та пiдлога таких примiщень можуть не вiдповiдати вимогам частини першої цiєї статтi стосовно властивостей матерiалiв, з яких вони мають бути зробленi (непроникнення та непоглинання).

     3. Положення цiєї статтi не поширюються на операторiв ринку, зазначених у статтях 43 i 44 цього Закону.

     Стаття 43. Гiгiєнiчнi вимоги до рухомих та/або тимчасових потужностей

     1. Рухомi та/або тимчасовi потужностi (палатки, кiоски, прилавки, рухомi транспортнi засоби для торгiвлi) повиннi вiдповiдати таким вимогам:

     1) утримуватися в чистотi та належному станi;

     2) забезпечувати захист вiд будь-якого ризику забруднення, зокрема вiд шкiдникiв та гризунiв;

     3) бути обладнанi засобами для пiдтримання належної особистої гiгiєни;

     4) поверхнi (включаючи поверхню обладнань), що контактують з харчовими продуктами, утримуються у непошкодженому станi, легко чистяться та дезiнфiкуються, зробленi з гладких, нержавiючих, нетоксичних, придатних до миття матерiалiв;

     5) бути забезпеченi гарячою та/або холодною питною водою у необхiднiй кiлькостi;

     6) мати належнi засоби для гiгiєнiчного зберiгання небезпечних та/або неїстiвних речовин та вiдходiв (рiдких або твердих), а також засоби для їх зберiгання та подальшого поводження та/або мати вiдповiдний договiр щодо їх утилiзацiї (знищення);

     7) мати належнi засоби для пiдтримання температури, необхiдної для зберiгання харчових продуктiв, та її контролю;

     8) забезпечувати розмiщення харчових продуктiв таким чином, щоб максимально знизити ризик їх забруднення.

     Стаття 44. Гiгiєнiчнi вимоги до транспортних засобiв

     1. Оператори ринку використовують лише транспортнi засоби, що вiдповiдають таким вимогам:

     1) транспортнi засоби та/або контейнери, що використовуються для перевезення харчових продуктiв, є чистими, утримуються у належному станi, що забезпечує захист харчових продуктiв вiд забруднення, та мають таку конструкцiю, що забезпечує результативне чищення та/або дезiнфекцiю;

     2) якщо використання транспортних засобiв та/або контейнерiв для перевезення нехарчових продуктiв може призвести до забруднення харчового продукту, для перевезення якого вони можуть потiм застосовуватися, вони використовуються тiльки для перевезення харчових продуктiв;

     3) у разi одночасного використання транспортних засобiв та/або контейнерiв для перевезення харчових та нехарчових продуктiв або у разi одночасного перевезення рiзних харчових продуктiв забезпечується таке роздiлення продуктiв, що унеможливлює їх забруднення. Для уникнення ризику забруднення забезпечується результативне очищення зазначених транспортних засобiв та/або контейнерiв перед кожним наступним завантаженням;

     4) перевезення рiдких, гранульованих, порошкових харчових продуктiв здiйснюється в ємностях та/або контейнерах/танкерах, передбачених для перевезення тiльки харчових продуктiв. Зазначенi ємностi та/або контейнери/танкери чiтко промаркованi державною мовою, що вказує на їх використання виключно для перевезення харчових продуктiв, або мають маркування "тiльки для харчових продуктiв";

     5) харчовi продукти розмiщуються у транспортних засобах та/або контейнерах таким чином, щоб мiнiмiзувати ризик їх забруднення.

     Стаття 45. Гiгiєнiчнi вимоги до обладнання та iнвентарю

     1. Оператори ринку можуть використовувати обладнання та iнвентар, з якими контактують харчовi продукти, що вiдповiдають таким вимогам:

     1) є чистими та у разi потреби продезiнфiкованими. Чищення та дезiнфекцiя здiйснюються таким чином, щоб забезпечити захист вiд появи ризику забруднення;

     2) виготовленi з матерiалiв та утримуються у належному станi та умовах, що зменшують ризик забруднення та дають змогу проводити їх чищення та дезiнфекцiю (крiм тари та упаковки, що не повертається оператору ринку);

     3) розмiщенi таким чином, що дозволяє чищення обладнання та навколишньої територiї.

     2. Обладнання має бути калiброваним вiдповiдно до законодавства.

     3. У разi використання хiмiчних засобiв з метою запобiгання корозiї обладнання та контейнерiв такi засоби використовуються вiдповiдно до належної виробничої практики.

     Стаття 46. Гiгiєнiчнi вимоги пiд час поводження з харчовими вiдходами

     1. Оператори ринку пiд час поводження з харчовими вiдходами (неїстiвнi субпродукти та iншi залишки) повиннi:

     1) якомога швидше видаляти харчовi вiдходи з примiщення, де є харчовi продукти;

     2) розмiщувати харчовi вiдходи у закритих контейнерах, сконструйованих таким чином, щоб забезпечити максимальний рiвень захисту та їх дезiнфекцiю;

     3) дотримуватися вiдповiдних положень законодавства щодо зберiгання i утилiзацiї (знищення) харчових та iнших вiдходiв та/або мати договори щодо їх утилiзацiї (знищення).

     2. Харчовi вiдходи знищуються вiдповiдно до законодавства.

     Стаття 47. Гiгiєнiчнi вимоги щодо постачання води

     1. Оператори ринку дотримуються таких вимог щодо постачання води:

     1) забезпечення постачання води питної на потужностях у кiлькостi, яка вiдповiдає розмiру та типу потужностi;

     2) вода чиста може використовуватися пiд час обробки продуктiв рибальства з незмiненою цiлiснiстю, а також для зовнiшнього миття. Вода морська чиста може використовуватися для обробки живих двостулкових молюскiв, голкошкiрих, оболонкових i морських черевоногих. У таких випадках потужнiсть має бути сконструйована та обладнана таким чином, щоб уможливити постачання такої води;

     3) циркуляцiя води непитної, що використовується у системах пожежогасiння, виробництва пари, заморожування та iнших цiлях, здiйснюється окремою чiтко iдентифiкованою водогiнною мережею. Забороняється будь-яке з'єднання водогону з водою непитною з водогоном, через який вiдбувається циркуляцiя води питної;

     4) вода, що використовується у виробництвi харчових продуктiв (у технологiчному процесi та/або є iнгредiєнтом), має вiдповiдати вимогам, установленим до води питної;

     5) лiд, який контактує з харчовими продуктами i може спричинити забруднення харчових продуктiв, виготовляється з води питної або, якщо вiн використовується для охолодження продуктiв рибальства, щодо яких не змiнюється цiлiснiсть, - з води чистої. Лiд виготовляється, утримується i зберiгається в умовах, якi захищають його вiд забруднення;

     6) пара, яка прямо контактує з харчовими продуктами, повинна бути без жодних речовин, що є небезпечними для здоров'я людини або можуть спричинити забруднення харчових продуктiв;

     7) у разi термiчної обробки харчових продуктiв у герметичних ємностях оператор ринку забезпечує умови, за яких вода, що використовується для охолодження цих ємностей, не є джерелом забруднення цих продуктiв.

     Стаття 48. Вимоги до гiгiєни персоналу потужностей, який працює у зонi поводження з харчовими продуктами

     1. Оператори ринку дотримуються таких вимог щодо гiгiєни персоналу потужностей, який працює у зонi поводження з харчовими продуктами:

     1) на потужностi допускається персонал, який не має протипоказань щодо поводження з харчовими продуктами та пройшов у цього оператора ринку навчання з питань гiгiєни персоналу, що пiдтверджено вiдповiдними записами цього оператора ринку;

     2) персонал потужностей перiодично проходить навчання щодо гiгiєнiчних вимог до виробництва та обiгу харчових продуктiв у цього оператора ринку. Перiодичнiсть такого навчання встановлюється самим оператором ринку.

     Стаття 49. Гiгiєнiчнi вимоги до харчових продуктiв

     1. Оператори ринку дотримуються таких вимог:

     1) забороняється прийняття об'єктiв санiтарних заходiв (крiм живих тварин), що використовуються для виробництва харчових продуктiв, пiсля переробки яких отриманий харчовий продукт є непридатним для споживання людиною;

     2) первинна продукцiя та всi iнгредiєнти, якi зберiгаються на потужностях, утримуються в умовах, що запобiгають їх псуванню та забезпечують захист вiд забруднення;

     3) харчовi продукти повиннi бути захищеними вiд будь-якого забруднення на всiх стадiях виробництва, переробки та/або обiгу;

     4) ведеться результативна боротьба iз шкiдниками i гризунами;

     5) дотримується температурний режим, який унеможливлює розмноження мiкроорганiзмiв, формування токсинiв. Такий режим не повинен перериватися. Виключення щодо дотримання температурного режиму, який унеможливлює розмноження мiкроорганiзмiв, формування токсинiв, можливе протягом обмеженого перiоду часу в процесi пiдготовки харчового продукту до перевезення, зберiгання, продажу, сервiрування харчових продуктiв за умови, якщо це не спричиняє ризик здоров'ю споживачiв;

     6) потужностi з виробництва, обробки, транспортування, зберiгання, первинного пакування перероблених харчових продуктiв повиннi мати належнi примiщення для окремого зберiгання перероблених харчових продуктiв вiд неперероблених, у тому числi морозильнi камери достатнього розмiру;

     7) якщо харчовi продукти мають зберiгатися або пропонуватися до споживання при низьких температурах, вони повиннi бути якнайшвидше охолодженi пiсля стадiї термiчної обробки або останньої стадiї виробництва до температури, яка не спричинить ризик здоров'ю споживачiв;

     8) розморожування харчових продуктiв здiйснюється таким чином, щоб мiнiмiзувати ризик розмноження патогенних мiкроорганiзмiв або формування токсинiв у харчових продуктах. Пiд час розморожування харчовi продукти утримуються при температурi, яка не спричиняє ризик здоров'ю споживача. Якщо рiдина, яка виникає внаслiдок розморожування, може спричинити ризик здоров'ю, вона зливається у безпечний спосiб. Пiсля розморожування харчовi продукти утримуються у спосiб, що мiнiмiзує ризик розмноження патогенних мiкроорганiзмiв або формування токсинiв;

     9) небезпечнi та/або неїстiвнi речовини, включаючи корми для тварин, чiтко маркуються та зберiгаються в окремих безпечних контейнерах.

     Стаття 50. Гiгiєнiчнi вимоги до пакування харчових продуктiв, включаючи первинне пакування

     1. Оператори ринку пiд час здiйснення пакування харчових продуктiв, включаючи первинне пакування, зобов'язанi забезпечити дотримання таких вимог:

     1) матерiали, якi використовуються для пакування, включаючи первинне пакування, не повиннi бути джерелом забруднення;

     2) матерiали для первинного пакування зберiгаються у спосiб, який унеможливлює їх забруднення;

     3) пакування, включаючи первинне пакування, здiйснюється у спосiб, що унеможливлює забруднення продуктiв та цiлiснiсть упаковки.

     2. Матерiали, якi використовуються для пакування, включаючи для первинного пакування, що використовуються повторно, повиннi легко чиститися i в разi необхiдностi дезiнфiкуватися.

     Стаття 51. Гiгiєнiчнi вимоги пiд час термiчної обробки

     1. Вимоги цiєї статтi поширюються на харчовi продукти, якi вводяться в обiг у герметичних упаковках (контейнерах).

     2. Будь-який процес термiчної обробки, що використовується для переробки необробленого харчового продукту або для подальшої переробки обробленого харчового продукту, повинен:

     1) включати нагрiвання кожної частини харчового продукту, що обробляється, до визначеної температури протягом визначеного перiоду часу;

     2) запобiгати забрудненню харчового продукту пiд час переробки.

     3. Оператори ринку забезпечують вiдповiднiсть процесiв термiчної обробки, якi вони застосовують, визначеним результатам шляхом регулярних перевiрок встановлених основних параметрiв (температура, тиск, цiлiснiсть пакування, мiкробiологiчнi показники).

Роздiл VIII
МIЖНАРОДНА ТОРГIВЛЯ

     Стаття 52. Ввезення харчових продуктiв для власного споживання в Україну

     1. Забороняється ввезення на територiю України громадянами України, iноземцями та особами без громадянства для власного споживання харчових продуктiв тваринного походження без упаковки виробника.

     Стаття 53. Вимоги до вантажiв з об'єктами санiтарних заходiв, що ввозяться (пересилаються) на митну територiю України

     1. Вiдповiдно до вимог санiтарних заходiв вантажi з об'єктами санiтарних заходiв, що iмпортуються, супроводжуються:

     1) для харчових продуктiв - мiжнародним сертифiкатом або iншим документом, виданим компетентним органом країни походження;

     2) для iнших об'єктiв санiтарних заходiв - документацiєю згiдно iз вимогами законодавства про безпечнiсть та окремi показники якостi харчових продуктiв.

     Стаття 54. Прикордоннi iнспекцiйнi пости

     1. Ввезення (пересилання) в Україну та вивезення (пересилання) з України харчових продуктiв та iнших об'єктiв санiтарних заходiв дозволяється тiльки через прикордоннi iнспекцiйнi пости, якi призначенi для цього (далi - призначенi прикордоннi iнспекцiйнi пости), перелiк яких затверджується Кабiнетом Мiнiстрiв України.

     2. Усi вантажi, зазначенi у частинi першiй цiєї статтi, що приходять на iнший, нiж призначений iнспекцiйний пост, направляються до найближчого призначеного прикордонного iнспекцiйного поста та перемiщаються територiєю України у режимi пересилання.

     Стаття 55. Прикордонний державний контроль вантажiв з об'єктами санiтарних заходiв, що ввозяться (пересилаються) на митну територiю України (крiм вантажiв для власного споживання)

     1. Вантаж з об'єктами санiтарних заходiв, що ввозиться (пересилається) на митну територiю України, пiдлягає прикордонному державному контролю з метою забезпечення дотримання законодавства про безпечнiсть та окремi показники якостi харчових продуктiв.

     2. У пунктах пропуску через державний кордон України прикордонний державний контроль харчових продуктiв, що ввозяться на митну територiю України (у тому числi з метою пересилання), здiйснюється митними органами та компетентним органом шляхом попереднього документального контролю. Перелiк харчових продуктiв, що пiдлягають попередньому документальному контролю, затверджується Кабiнетом Мiнiстрiв України.

     3. Державний контроль здiйснюється на призначених прикордонних iнспекцiйних постах та передбачає перевiрку документiв (можуть бути наданi в електронному виглядi), що супроводжують вантаж з об'єктами санiтарних заходiв, огляд вантажу на вiдповiднiсть iнформацiї, наданої у супровiдних документах, та, у передбачених законодавством випадках, фiзичну перевiрку вантажу. Перiодичнiсть проведення фiзичної перевiрки та лабораторних дослiджень, що проводяться в рамках такої перевiрки, залежить вiд ризику, який становить вантаж для здоров'я людини, та затверджується центральним органом виконавчої влади, що формує та забезпечує реалiзацiю державної полiтики у сферi безпечностi та окремих показникiв якостi харчових продуктiв.

     4. Пiд час проведення фiзичної перевiрки вантажу обов'язково перевiряються:

     1) умови та засоби перевезення з метою визначення, чи були дотриманi вимоги до температурного режиму, який унеможливлює розмноження мiкроорганiзмiв, формування токсинiв, встановленi законодавством про безпечнiсть та окремi показники якостi харчових продуктiв, оператором ринку;

     2) вiдповiднiсть фактичної ваги вантажу тiй вазi, що зазначена у документi, який супроводжує вантаж;

     3) пакування та маркування на вiдповiднiсть законодавству про безпечнiсть та окремi показники якостi харчових продуктiв.

     5. У випадку проведення органолептичних дослiджень, простих фiзичних, хiмiчних та лабораторних дослiджень попередньо повинен бути проведений огляд вiдiбраної частини вантажу, а у випадку насипного вантажу - огляд зразкiв такого вантажу, вiдiбраних для проведення фiзичної перевiрки. Випробування повиннi здiйснюватися щодо всiх зразкiв, вiдiбраних з вантажу, який може бути частково розвантажений, якщо це необхiдно, для забезпечення доступу до всiх його частин. Огляд повинен охоплювати 1 вiдсоток предметiв або упаковок вантажу, мiнiмальна кiлькiсть яких має становити два предмети/упаковки, максимальна кiлькiсть - десять предметiв/упаковок. У випадку насипного вантажу вiдбирається п'ять зразкiв з рiзних частин вантажу.

     6. Пiд час проведення фiзичної перевiрки транспортнi засоби з харчовими продуктами тваринного походження повнiстю розвантажуються тiльки якщо:

     1) вантаж завантажено у такий спосiб, що одержати доступ до всього вантажу за допомогою лише одного часткового розвантаження неможливо;

     2) пiд час перевiрки зразкiв було виявлено порушення;

     3) у попереднiх вантажах цього оператора були виявленi порушення;

     4) iснує обґрунтована пiдозра про наявнiсть порушення.

     7. Фiзична перевiрка вантажу може включати проведення:

     1) органолептичних дослiджень; та/або

     2) простих фiзичних та хiмiчних дослiджень (розморожування, нагрiвання, розрiзання), якi здiйснюються в мiсцi проведення державного контролю; та/або

     3) лабораторних дослiджень для виявлення забруднюючих речовин та за iншими показниками, встановленими законодавством про безпечнiсть та окремi показники якостi харчових продуктiв.

     8. Проведення лабораторного дослiдження є обов'язковим тiльки:

     1) за наявностi результатiв останнього попереднього дослiдження, яке свiдчить про небезпечнiсть вантажу, що походить з тiєї самої потужностi;

     2) за наявностi iнформацiї про небезпечнi фактори, пов'язанi з об'єктом санiтарних заходiв, що ввозиться (пересилається) на митну територiю України з певної країни;

     3) якщо таке дослiдження передбачено щорiчним планом державного монiторингу;

     4) якщо за результатами перевiрки документiв, що супроводжують вантаж з об'єктами санiтарних заходiв, та/або огляду вантажу на вiдповiднiсть iнформацiї, наданої у супровiдних документах, отриманi данi, що свiдчать про можливiсть порушення вимог законодавства про безпечнiсть та окремi показники якостi харчових продуктiв.

     9. У разi якщо пiд час здiйснення фiзичної перевiрки вантажу результати лабораторних дослiджень не можуть бути отриманi негайно, але вiдсутнi факти про наявнiсть безпосередньої загрози здоров'ю людини або тварини, такий вантаж може бути випущено в обiг. У разi отримання результатiв лабораторних дослiджень, якi свiдчать про небезпечнiсть вантажу, такий вантаж вiдкликається з обiгу оператором ринку за його рахунок.

     У разi якщо лабораторнi дослiдження здiйснюються за наявностi даних про порушення вимог законодавства про безпечнiсть та окремi показники якостi харчових продуктiв та/або за наявностi попереднiх результатiв, якi свiдчать про небезпечнiсть вантажу, забороняється випуск вантажу у вiльний обiг до отримання результатiв лабораторних дослiджень.

     Поводження з вантажами, щодо яких лабораторне дослiдження показало наявнiсть порушення вимог законодавства про безпечнiсть та окремi показники якостi харчових продуктiв, здiйснюється вiдповiдно до положень статтi 58 цього Закону.

     10. Пiсля закiнчення фiзичної перевiрки компетентний орган пiдтверджує завершення її проведення шляхом закриття всiх вiдкритих упаковок та повторного опломбування всiх контейнерiв iз занесенням номера пломби у товарно-транспортний документ.

     11. Пiсля проходження всiх необхiдних перевiрок державний iнспектор видає на вантаж вiдповiдний документ встановленого зразка iз зазначенням результатiв перевiрки. Цей документ дає право на митне оформлення вантажу в митницi призначення без повторного проходження фiзичної перевiрки.

     12. Вiдомостi про результати здiйснення державного контролю харчових продуктiв на призначених прикордонних iнспекцiйних постах вносяться до єдиної з митними органами iнформацiйно-телекомунiкацiйної системи, створеної для реалiзацiї принципу "єдиного вiкна", що є пiдставою для прийняття рiшення посадовою особою митного органу про завершення митного оформлення таких харчових продуктiв.

     13. Порядок проведення державного контролю на кордонi затверджується Кабiнетом Мiнiстрiв України.

     Стаття 56. Вантажi з неприйнятними мiжнародними сертифiкатами

     1. Якщо державний iнспектор виявляє, що мiжнародний сертифiкат, який супроводжує вантаж з об'єктами санiтарних заходiв, є неприйнятним, та/або об'єкти санiтарних заходiв у вантажi не є тими, що вказанi у супровiдному мiжнародному сертифiкатi, державний iнспектор повiдомляє про це компетентний орган. При цьому компетентний орган забезпечує зберiгання вантажу на призначеному прикордонному iнспекцiйному посту з дотриманням вимог щодо зберiгання такого продукту.

     2. Компетентний орган протягом одного робочого дня повiдомляє оператора ринку (iмпортера) або його уповноваженого представника про те, що мiжнародний сертифiкат, який супроводжує вантаж з об'єктами санiтарних заходiв, є неприйнятним та/або об'єкти санiтарних заходiв не є тими, що вказанi у супровiдному мiжнародному сертифiкатi, та встановлює зв'язок з компетентним органом країни-експортера, який видав сертифiкат, про необхiднiсть проведення консультацiй щодо подальших дiй iз зазначеним вантажем.

     3. Якщо пiд час консультацiй з компетентним органом країни-експортера було встановлено, що мiжнародний сертифiкат є дiйсним, за вимогою iмпортера або його уповноваженого представника об'єкти санiтарних заходiв у вантажi можуть пiддаватися фiзичнiй перевiрцi для визначення їх придатностi та можливостi їх подальшого iмпорту.

     4. Якщо пiд час консультацiй з компетентним органом країни-експортера було встановлено, що мiжнародний сертифiкат на вантаж є недiйсним, такому вантажу вiдмовляється у ввезеннi. Подальше поводження з таким вантажем здiйснюється вiдповiдно до статтi 58 цього Закону.

     Стаття 57. Вантажi з неправильно маркованими об'єктами санiтарних заходiв, що ввозяться (пересилаються) на митну територiю України

     1. Вантажi з об'єктами санiтарних заходiв, що ввозяться (пересилаються) на митну територiю України та маркованi з порушенням вимог законодавства про безпечнiсть та окремi показники якостi харчових продуктiв, можуть бути випущенi в обiг без права їх пропонування кiнцевому споживачу пiд зобов'язання оператора ринку про виправлення маркування вiдповiдно до вимог законодавства про безпечнiсть та окремi показники якостi харчових продуктiв.

     2. Якщо оператор ринку не заявляє про свою готовнiсть здiйснити змiну маркування харчового продукту з метою приведення його у вiдповiднiсть з вимогами законодавства про безпечнiсть та окремi показники якостi харчових продуктiв, вантаж пiдпадає пiд дiю положень статтi 58 цього Закону.

     Стаття 58. Поводження з вантажами, яким вiдмовлено у ввезеннi

     1. Якщо у результатi вiдповiдних перевiрок об'єктiв санiтарних заходiв виявиться, що вони не вiдповiдають вимогам законодавства про безпечнiсть та окремi показники якостi харчових продуктiв, компетентний орган пiсля консультацiй з оператором ринку, вiдповiдальним за вантаж, приймає рiшення:

     1) про вивезення вантажу за межi територiї України з прикордонного iнспекцiйного поста до мiсця, погодженого з оператором ринку, вiдповiдальним за вантаж, з використанням того ж або iншого транспортного засобу (якщо перевантаження в iнший транспортний засiб не становить загрози проникнення або поширення шкiдливих органiзмiв на територiю України, або не становить загрози здоров'ю людей та тварин) у строк, що не перевищує 60 дiб. При цьому документи, що супроводжують вантаж, визнаються недiйсними для того, щоб унеможливити повторне ввезення цього вантажу через iнший прикордонний iнспекцiйний пост; або

     2) про знищення вантажу вiдповiдно до законодавства, якщо його вивезення є неможливим або якщо 60-денний строк, зазначений у пунктi 1 цiєї частини, закiнчився, або за згодою на таке знищення; або

     3) про змiну призначеного використання вантажу пiд наглядом компетентного органу у випадку, якщо така змiна використання не спричиняє шкiдливого впливу на здоров'я людей, тварин або рослин.

     2. Пiд час очiкування на вивезення або знищення, або змiну призначеного використання вантажу, зазначеного у частинi першiй цiєї статтi, або пiдтвердження причин для вiдмови у його ввезеннi, вантаж знаходиться пiд наглядом компетентного органу.

     3. У разi змiни призначеного використання харчовi продукти, якi виключено з категорiї харчових продуктiв для споживання людиною, маркуються на кожнiй упаковцi добре видимим попередженням "Не для споживання людиною", а в разi вiдсутностi упаковок маркуються або пакуються таким чином, щоб проставити на упаковцi попередження "Не для споживання людиною".

     4. Особа, вiдповiдальна за вантаж, або її представник беруть на себе витрати, що пов'язанi з вивезенням вантажу, його знищенням або змiною призначеного використання.

     5. На виконання положень частини першої цiєї статтi видаються вiдповiднi документи.

     Стаття 59. Обмеження ввезення (пересилання) на митну територiю України харчових продуктiв тваринного походження у зв'язку iз хворобами списку Мiжнародного епiзоотичного бюро

     1. Компетентний орган, якщо це рекомендується вiдповiдними мiжнародними органiзацiями або вiдповiдно до аналiзу ризику є необхiдним для досягнення належного рiвня захисту здоров'я людей та тварин, може обмежити або заборонити ввезення (пересилання) на митну територiю України харчових продуктiв тваринного походження з певних країн чи зон у межах певних країн у разi пiдтвердження спалаху хвороб списку Мiжнародного епiзоотичного бюро, якi можуть зробити харчовi продукти тваринного походження небезпечними. Цi обмеження та заборона скасовуються пiсля пiдтвердження закiнчення спалаху хвороби та пiдтвердження безпечностi харчових продуктiв тваринного походження.

     2. У разi обмеження або заборони ввезення (пересилання) на митну територiю України харчових продуктiв тваринного походження згiдно з частиною першою цiєї статтi така заборона або обмеження стосується усiх вантажiв, що вже виїхали з країни походження, якщо дата виїзду iз зазначеної країни припадає на iнкубацiйний перiод для хвороб списку Мiжнародного епiзоотичного бюро, який визначається вiд дати пiдтвердження спалаху такої хвороби.

     Стаття 60. Умови, якi застосовуються до вантажiв з харчовими продуктами, що експортуються

     1. Якщо цього вимагає країна-iмпортер, вантажi з експортованими харчовими продуктами повиннi супроводжуватися оригiналами мiжнародних сертифiкатiв або iнших документiв, якi вимагаються законодавством країни призначення, виданих компетентним органом.

Роздiл IX
МIЖНАРОДНЕ СПIВРОБIТНИЦТВО

     Стаття 61. Мiжнародне спiвробiтництво України у сферi безпечностi та окремих показникiв якостi харчових продуктiв

     1. Мiжнародне спiвробiтництво України у сферi безпечностi та окремих показникiв якостi харчових продуктiв здiйснюється шляхом:

     1) участi в роботi вiдповiдних мiжнародних органiзацiй;

     2) укладання мiжнародних угод, включаючи двостороннi угоди про взаємне визнання санiтарних заходiв;

     3) гармонiзацiї законодавства України про безпечнiсть та окремi показники якостi харчових продуктiв з документами вiдповiдних мiжнародних органiзацiй;

     4) адаптацiї законодавства України про безпечнiсть та окремi показники якостi харчових продуктiв з вiдповiдним законодавством Європейського Союзу.

Роздiл X
ФIНАНСОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

     Стаття 62. Фiнансування здiйснення державного контролю та перелiк адмiнiстративних послуг

     1. Державний контроль здiйснюється за рахунок коштiв державного бюджету, крiм випадкiв, визначених у статтi 63 цього Закону.

     2. Адмiнiстративними послугами у сферi безпечностi харчових продуктiв є:

     1) державна реєстрацiя:

     новiтнiх харчових продуктiв;

     харчових добавок;

     ароматизаторiв, за виключенням окремої групи ароматизаторiв, визначених центральним органом виконавчої влади, що формує та забезпечує реалiзацiю державної полiтики у сферi охорони здоров'я;

     ензимiв;

     допомiжних матерiалiв для переробки та матерiалiв, що контактують з харчовими продуктами, якi вперше вводяться в обiг та/або вперше використовуються на територiї України;

     вод природних мiнеральних;

     2) видача експлуатацiйного дозволу;

     3) проведення оцiнки результатiв здiйснення операторами ринку заходiв для усунення виявлених порушень законодавства;

     4) видача документiв та/або проведення випробувань (дослiджень), передбачених статтями 34 та 35 цього Закону.

     3. Встановлення нових або скасування iснуючих адмiнiстративних послуг у сферi дiї цього Закону здiйснюється тiльки шляхом внесення змiн до нього.

     4. Розмiр плати за надання адмiнiстративної послуги i порядок її справляння визначаються законом з урахуванням її соцiального та економiчного значення та не повиннi перевищувати фактичної вартостi наданих послуг.

     Стаття 63. Державний контроль, що здiйснюється за рахунок операторiв ринку

     1. За рахунок операторiв ринку здiйснюються такi види державного контролю:

     1) контроль об'єктiв санiтарних заходiв, що ввозяться (пересилаються) на митну територiю України, вивозяться (пересилаються) з неї та транспортуються територiєю України;

     2) дозабiйне i пiслязабiйне iнспектування тварин вiдповiдно до вимог цього Закону;

     3) оцiнка результатiв заходiв, що були проведенi операторами ринку для усунення виявлених порушень законодавства.

     2. Стягування плати за проведення видiв державного контролю, не передбачених частиною першою цiєї статтi, не допускається.

Роздiл XI
ВIДПОВIДАЛЬНIСТЬ

     Стаття 64. Вiдповiдальнiсть операторiв ринку за порушення законодавства про безпечнiсть та окремi показники якостi харчових продуктiв

     1. Оператори ринку в разi порушення вимог законодавства про безпечнiсть та окремi показники якостi харчових продуктiв несуть вiдповiдальнiсть в межах дiяльностi, яку вони здiйснюють, за:

     1) недотримання вимог законодавства про безпечнiсть та окремi показники якостi харчових продуктiв щодо гiгiєнiчних вимог до харчових продуктiв на всiх стадiях їх виробництва та обiгу, у тому числi допущення до процесу виробництва та/або обiгу харчових продуктiв осiб, якi мають протипоказання до роботи з харчовими продуктами i присутнiсть яких на робочому мiсцi може спричинити виробництво та/або обiг небезпечних харчових продуктiв, -

     тягне за собою накладення штрафу на юридичних осiб - у розмiрi вiд п'яти до восьми мiнiмальних заробiтних плат;

     на фiзичних осiб - пiдприємцiв - у розмiрi вiд двох до п'яти мiнiмальних заробiтних плат;

     2) виробництво, зберiгання харчових продуктiв на потужностях, незареєстрованих вiдповiдно до вимог цього Закону, -

     тягне за собою накладення штрафу на юридичних осiб - у розмiрi вiд двадцяти трьох до тридцяти мiнiмальних заробiтних плат,

     на фiзичних осiб - пiдприємцiв - у розмiрi вiд восьми до п'ятнадцяти мiнiмальних заробiтних плат;

     3) виробництво, зберiгання харчових продуктiв без отримання експлуатацiйного дозволу, якщо обов'язковiсть його отримання встановлена цим Законом, -

     тягне за собою накладення штрафу на юридичних осiб - у розмiрi вiд тридцяти до тридцяти восьми мiнiмальних заробiтних плат,

     на фiзичних осiб - пiдприємцiв - у розмiрi вiд двадцяти трьох до тридцяти мiнiмальних заробiтних плат;

     4) невиконання обов'язку щодо впровадження на потужностях постiйно дiючих процедур, заснованих на принципах системи аналiзу небезпечних факторiв та контролю у критичних точках (НАССР), -

     тягне за собою накладення штрафу на юридичних осiб - у розмiрi вiд тридцяти до сiмдесяти п'яти мiнiмальних заробiтних плат,

     на фiзичних осiб - пiдприємцiв - у розмiрi вiд трьох до п'ятнадцяти мiнiмальних заробiтних плат та зупинення роботи потужностi;

     5) реалiзацiя неправильно маркованих харчових продуктiв -

     тягне за собою накладення штрафу на юридичних осiб - у розмiрi вiд п'яти до восьми мiнiмальних заробiтних плат iз вiдкликанням та/або вилученням з обiгу таких харчових продуктiв,

     на фiзичних осiб - пiдприємцiв - у розмiрi вiд трьох до п'яти мiнiмальних заробiтних плат iз вiдкликанням та/або вилученням з обiгу таких харчових продуктiв;

     6) порушення вимог щодо забезпечення простежуваностi -

     тягне за собою накладення штрафу на юридичних осiб - у розмiрi вiд трьох до п'яти мiнiмальних заробiтних плат,

     на фiзичних осiб - пiдприємцiв - у розмiрi вiд двох до трьох мiнiмальних заробiтних плат;

     7) невиконання обов'язку щодо вiдкликання або вилучення з обiгу харчових продуктiв, якi є небезпечними, -

     тягне за собою накладення штрафу на юридичних осiб - у розмiрi вiд тридцяти до тридцяти восьми мiнiмальних заробiтних плат iз вiдкликанням та/або вилученням з обiгу таких продуктiв,

     на фiзичних осiб - пiдприємцiв - у розмiрi вiд двадцяти трьох до тридцяти мiнiмальних заробiтних плат iз вiдкликанням та/або вилученням з обiгу таких речовин та/або продуктiв;

     8) використання незареєстрованих допомiжних матерiалiв для переробки та матерiалiв, що контактують з харчовими продуктами, якщо обов'язковiсть такої реєстрацiї встановлена цим Законом, -

     тягне за собою накладення штрафу на юридичних осiб - у розмiрi вiд восьми до дванадцяти мiнiмальних заробiтних плат,

     на фiзичних осiб - пiдприємцiв - у розмiрi вiд п'яти до восьми мiнiмальних заробiтних плат;

     9) реалiзацiя незареєстрованих об'єктiв санiтарних заходiв вiдповiдно до вимог цього Закону, якщо реєстрацiя передбачена цим Законом, -

     тягне за собою накладення штрафу на юридичних осiб - у розмiрi вiд дванадцяти до вiсiмнадцяти мiнiмальних заробiтних плат,

     на фiзичних осiб - пiдприємцiв - у розмiрi вiд восьми до дванадцяти мiнiмальних заробiтних плат;

     10) обiг непридатних харчових продуктiв -

     тягне за собою накладення штрафу на юридичних осiб - у розмiрi вiд п'яти до восьми мiнiмальних заробiтних плат iз вiдкликанням та/або вилученням з обiгу таких харчових продуктiв,

     на фiзичних осiб - пiдприємцiв - у розмiрi вiд п'яти до восьми мiнiмальних заробiтних плат iз вiдкликанням та/або вилученням з обiгу таких харчових продуктiв;

     11) порушення значень параметрiв безпечностi об'єктiв санiтарних заходiв, встановлених законодавством про безпечнiсть та окремi показники якостi харчових продуктiв, -

     тягне за собою накладення штрафу на юридичних осiб - у розмiрi вiд восьми до дванадцяти мiнiмальних заробiтних плат iз вiдкликанням та/або вилученням з обiгу таких речовин та/або продуктiв,

     на фiзичних осiб - пiдприємцiв - у розмiрi вiд п'яти до восьми мiнiмальних заробiтних плат iз вiдкликанням та/або вилученням з обiгу таких речовин та/або продуктiв;

     12) невиконання законних вимог (рiшень) посадових осiб компетентного органу щодо усунення порушень законодавства про безпечнiсть та окремi показники якостi харчових продуктiв у строк, погоджений iз компетентним органом, -

     тягне за собою накладення штрафу на юридичних осiб - у розмiрi вiд п'яти до восьми мiнiмальних заробiтних плат,

     на фiзичних осiб - пiдприємцiв - у розмiрi вiд трьох до п'яти мiнiмальних заробiтних плат;

     13) невиконання законних вимог (рiшень) посадових осiб компетентного органу щодо знищення небезпечних для споживання людиною чи для iншого використання харчових продуктiв та допомiжних матерiалiв для переробки -

     тягне за собою накладення штрафу на юридичних осiб - у розмiрi вiд восьми до дванадцяти мiнiмальних заробiтних плат,

     на фiзичних осiб - пiдприємцiв - у розмiрi вiд п'яти до восьми мiнiмальних заробiтних плат;

     14) приховування (ненадання), вiдмова у наданнi, надання недостовiрної iнформацiї за запитами посадових осiб компетентного органу -

     тягне за собою накладення штрафу на юридичних осiб - у розмiрi вiд п'яти до восьми мiнiмальних заробiтних плат,

     на фiзичних осiб - пiдприємцiв - у розмiрi вiд трьох до п'яти мiнiмальних заробiтних плат;

     15) вiдмова у допуску посадових осiб компетентного органу до здiйснення державного контролю з пiдстав, не передбачених цим Законом, -

     тягне за собою накладення штрафу на юридичних осiб - у розмiрi вiд дванадцяти до п'ятнадцяти мiнiмальних заробiтних плат,

     на фiзичних осiб - пiдприємцiв - у розмiрi вiд восьми до дванадцяти мiнiмальних заробiтних плат.

     2. Пiд час визначення розмiру штрафу враховується категорiя ризику щодо безпечностi харчового продукту.

     3. За правопорушення законодавства про безпечнiсть та окремi показники якостi харчових продуктiв посадовi особи операторiв ринку, а також оператори ринку, якi є фiзичними особами, несуть вiдповiдальнiсть згiдно iз законом.

     Стаття 65. Провадження у справах про порушення законодавства у сферi безпечностi та окремих показникiв якостi харчових продуктiв

     1. Провадження у справах про порушення законодавства у сферi безпечностi та окремих показникiв якостi харчових продуктiв стосовно юридичних осiб та фiзичних осiб - пiдприємцiв здiйснюється вiдповiдно до вимог цього Закону.

     2. Протокол про правопорушення, передбаченi статтею 64 цього Закону, за результатами здiйснення заходу державного контролю мають право складати головнi державнi iнспектори або їх заступники.

     3. Протокол про правопорушення, передбаченi статтею 64 цього Закону, складається у двох примiрниках. Один примiрник протоколу вручається оператору ринку або уповноваженiй ним особi, другий - зберiгається у компетентного органу.

     4. Форма протоколу про правопорушення, передбаченi статтею 64 цього Закону, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної полiтики у сферi безпечностi та окремих показникiв якостi харчових продуктiв.

     5. У протоколi про правопорушення, передбаченi статтею 64 цього Закону, зазначаються:

     1) дата i мiсце його складення;

     2) посада, прiзвище, iм'я, по батьковi особи, яка склала протокол;

     3) вiдомостi про оператора ринку;

     4) прiзвище, iм'я, по батьковi особи, яка притягається до вiдповiдальностi за порушення законодавства про безпечнiсть та окремi показники якостi харчових продуктiв;

     5) мiсце, час вчинення i суть правопорушення;

     6) нормативно-правовий акт, який передбачає вiдповiдальнiсть;

     7) мiсцезнаходження свiдкiв i потерпiлих, якщо вони є;

     8) пояснення особи, яка притягається до вiдповiдальностi;

     9) iншi вiдомостi, необхiднi для вирiшення справи.

     6. Протокол про правопорушення пiдписується особою, яка його склала, та фiзичною особою - пiдприємцем, яка притягається до вiдповiдальностi за порушення законодавства про безпечнiсть та окремi показники якостi харчових продуктiв, або уповноваженою нею особою, а у разi провадження у справi щодо оператора ринку - юридичної особи - уповноваженою ним особою. За наявностi свiдкiв i потерпiлих протокол пiдписується такими особами.

     7. У разi вiдмови вiд пiдписання протоколу фiзичною особою - пiдприємцем, яка притягається до вiдповiдальностi за порушення законодавства про безпечнiсть та окремi показники якостi харчових продуктiв, або уповноваженою нею особою, а у разi провадження у справi щодо оператора ринку - юридичної особи - уповноваженою ним особою в протоколi робиться вiдповiдний запис. Зазначенi особи мають право подати пояснення i зауваження щодо змiсту протоколу, якi додаються до нього, а також зазначають мотиви своєї вiдмови вiд його пiдписання.

     8. Розгляд справ про порушення законодавства про безпечнiсть та окремi показники якостi харчових продуктiв здiйснюється у судовому порядку вiдповiдно до закону.

     9. Заява про правопорушення, передбаченi статтею 64 цього Закону, разом з iншими матерiалами надсилається до суду у 15-денний строк з моменту складення протоколу про правопорушення.

     10. Сплата штрафу не звiльняє оператора ринку харчових продуктiв вiд обов'язку щодо усунення допущеного правопорушення, а також вiд вiдшкодування заподiяної внаслiдок такого правопорушення шкоди (завданих збиткiв).

     11. У випадках, передбачених частиною першою статтi 64 цього Закону, компетентний орган має право прийняти рiшення про тимчасове припинення виробництва та/або обiгу харчових продуктiв, що несуть загрозу для здоров'я та/або життя людей, строком не бiльш як на 10 календарних днiв з поданням вiдповiдної заяви до суду не пiзнiше наступного робочого дня пiсля прийняття такого рiшення.

     12. Тимчасове припинення виробництва та/або обiгу харчових продуктiв понад строк, зазначений у частинi одинадцятiй цiєї статтi, можливе виключно за рiшенням суду на строк, необхiдний для усунення виявлених порушень, погоджений з виробником.

     13. Оператор ринку має право вiдновити виробництво та/або обiг харчових продуктiв, якщо:

     1) компетентний орган не подав до суду заяви про тимчасове припинення виробництва та/або обiгу харчових продуктiв у визначений частиною одинадцятою цiєї статтi строк;

     2) суд не прийняв будь-якого рiшення до закiнчення строку тимчасового припинення, зазначеного у рiшеннi компетентного органу;

     3) суд прийняв рiшення на користь оператора ринку;

     4) компетентний орган вiдкликав заяву до суду або скасував рiшення про тимчасове припинення виробництва та/або обiгу харчових продуктiв;

     5) за результатами перевiрки компетентним органом усунуто порушення, якi стали причиною тимчасового припинення виробництва та/або обiгу харчових продуктiв вiдповiдно до частин одинадцятої та дванадцятої цiєї статтi.

     14. Суд одночасно з прийняттям рiшення за заявою про тимчасове припинення виробництва та/або обiгу харчових продуктiв на користь оператора ринку вирiшує питання щодо скасування рiшення компетентного органу про тимчасове припинення виробництва та/або обiгу зазначених продуктiв.

     Стаття 66. Вiдшкодування шкоди (збиткiв)

     1. Вiдшкодування операторами ринку заподiяної шкоди (завданих збиткiв) здiйснюється в порядку, встановленому Цивiльним кодексом України, Господарським кодексом України, Законом України "Про вiдповiдальнiсть за шкоду, завдану внаслiдок дефекту в продукцiї", iншими законодавчими актами.

     2. Вiдшкодування шкоди (збиткiв), заподiяної (завданих) незаконними дiями державних iнспекторiв, здiйснюється в порядку, встановленому Цивiльним кодексом України".

     II. Прикiнцевi та перехiднi положення

     1. Цей Закон набирає чинностi через один рiк з дня, наступного за днем його опублiкування, крiм:

     1) пункту 2 частини другої статтi 20, статтi 21, пункту 4 частини першої статтi 64 Закону України "Про основнi принципи та вимоги до безпечностi та якостi харчових продуктiв", якi набирають чинностi для:

     потужностей, якi провадять дiяльнiсть з харчовими продуктами, у складi яких є необробленi iнгредiєнти тваринного походження (крiм малих потужностей), - через три роки з дня, наступного за днем опублiкування цього Закону;

     потужностей, якi провадять дiяльнiсть з харчовими продуктами, у складi яких вiдсутнi необробленi iнгредiєнти тваринного походження (крiм малих потужностей), - через чотири роки з дня, наступного за днем опублiкування цього Закону;

     малих потужностей - через п'ять рокiв з дня, наступного за днем опублiкування цього Закону;

     2) роздiлу VII Закону України "Про основнi принципи та вимоги до безпечностi та якостi харчових продуктiв", який набирає чинностi через два роки з дня, наступного за днем опублiкування цього Закону;

     3) частини першої статтi 36 Закону України "Про основнi принципи та вимоги до безпечностi та якостi харчових продуктiв", яка набирає чинностi через п'ять рокiв з дня, наступного за днем опублiкування цього Закону;

     4) пункту 5 цього роздiлу, який набирає чинностi з дня, наступного за днем опублiкування цього Закону.

     2. Протягом трьох рокiв з дня, наступного за днем опублiкування цього Закону, дослiдження (випробування) об'єктiв санiтарних заходiв для цiлей державного контролю може проводитися атестованими центральними органами виконавчої влади лабораторiями, реєстр яких веде компетентний орган та оприлюднює його на своєму офiцiйному веб-сайтi.

     3. Харчовi продукти та iншi об'єкти санiтарних заходiв, якi вiдповiдають вимогам, що дiяли до набрання чинностi цим Законом, але не вiдповiдають вимогам цього Закону, можуть вироблятися та/або реалiзовуватися протягом одного року з дня набрання чинностi цим Законом. Зазначенi харчовi продукти та iншi об'єкти санiтарних заходiв можуть перебувати в обiгу на ринку України до закiнчення строку їх придатностi.

     4. Якщо на момент набрання чинностi цим Законом потужностi вже дiють та на них вiдсутнiй експлуатацiйний дозвiл, оператори ринку повиннi отримати експлуатацiйний дозвiл на такi потужностi в порядку, встановленому цим Законом. Експлуатацiйний дозвiл, що дiє на момент набрання чинностi цим Законом, продовжує свою дiю пiсля набрання чинностi цим Законом та не потребує замiни.

     5. Кабiнету Мiнiстрiв України:

     1) протягом шести мiсяцiв з дня, наступного за днем опублiкування цього Закону, подати на розгляд Верховної Ради України пропозицiї щодо внесення змiн до законiв України, що випливають iз цього Закону;

     2) протягом одного року з дня, наступного за днем опублiкування цього Закону:

     привести у вiдповiднiсть iз цим Законом свої нормативно-правовi акти, а також нормативно-правовi акти мiнiстерств та iнших центральних органiв виконавчої влади України;

     забезпечити прийняття нормативно-правових актiв, передбачених цим Законом;

     забезпечити перегляд i скасування мiнiстерствами та iншими центральними органами виконавчої влади України їх нормативно-правових актiв, що суперечать цьому Закону;

     забезпечити набрання чинностi всiма зазначеними у цьому пiдпунктi нормативно-правовими актами одночасно з набранням чинностi цим Законом;

     3) протягом одного року з дня набрання чинностi цим Законом провести iнвентаризацiю всiх затверджених методичних настанов щодо розроблення, запровадження та використання постiйно дiючих процедур, якi базуються на принципах системи аналiзу небезпечних факторiв та контролю у критичних точках (НАССР), i визначити, чи затвердженi методичнi настанови для малих потужностей. Якщо зазначенi настанови вiдсутнi, забезпечити їх розробку i затвердження вiдповiдно до встановлених цим Законом вимог не пiзнiше закiнчення третього року з дня опублiкування цього Закону.

Президент України П. ПОРОШЕНКО

м. Київ
22 липня 2014 року
N 1602-VII

Copyright © 2021 НТФ «Інтес»
Всі права захищені.